Стенограма пленарного засідання

16 березня 2001

 

                       ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  16  б е р е з н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Сьогодні день народження народного депутата України  Старинця Олександра   Георгійовича.   Дозвольте   мені   від  вашого  імені поздоровити його з днем народження (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі  зареєстровано   348   народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     ------------

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     Народного депутата  України  Михайла  Гуцола  - до Президента України  стосовно  збереження  лісів  Карпат,  розробки   програми водонакопичувальної  обробки  грунтів  та  спецнасаджень  з  метою припинення повеней в Закарпатті.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 116.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата України Михайла  Гуцола  -  до  Президента України  у  зв'язку з нереагуванням на запит стосовно попередження катастрофи,  що  може  виникнути  на  Львівщині  внаслідок   зсуву кар'єрів у зоні діяльності підприємства "Сірка".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 94.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Алексєєв,  Костусєв та інші, всього 5  депутатів)  -  до  Голови  Верховної  Ради  України  з  приводу перевірки   фактів  приховування  листів,  що  надходять  на  ім'я народних депутатів.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів   (Алексєєв,   Тіщенко,   Вінський, Беспалий)   -  до  Голови  Верховної  Ради  України  у  зв'язку  з інформацією про заплановане обмеження прав народних депутатів щодо замовлення  перепусток  для  відвідання  засідань  Верховної  Ради громадянами України.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів    (Кулик,    Федорин,    Асадчев, Кульчинський)  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно порушення конституційних  прав  працівників  науково-виробничого  об'єднання "Укрпромбудсервіс".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 73.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів (Пинзеник, Філенко, Жир)

- до Прем'єр-міністра  України,  Генерального  прокурора  України, голови  Чернігівської  обласної  держадміністрації:  про порушення законних прав приватних підприємств міста Чернігова.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 69.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів    (Білик,    Альохін,    Донець)    -     до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  незадовільним виконанням Указу  Президента  України   стосовно   прискорення   реформування аграрного  сектора  економіки  та  Постанови  Кабінету Міністрів і Національного   банку   України   щодо   діяльності   акціонерного агропромислового банку "Україна".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 79.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата    України    Валерія   Сушкевича   -   до Генерального  прокурора  України   у   зв'язку   з   невдоволенням результатом перевірки обгрунтованості судового вироку,  здійсненої прокуратурою Дніпропетровської області за  дорученням  Генеральної прокуратури за зверненням депутата.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 56.

 

     Народного депутата   Павла  Мовчана  -  до  міністра  охорони здоров'я  України  стосовно  вирішення   питання   про   погашення заборгованості  акціонерному  товариству "Промбуд-8" (місто Рівне) за будівництво бази державної фірми "Медтехніка".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 52.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата України  Анатолія  Мороза  -  до  міністра юстиції  України  з  приводу  тяганини  при  розгляді  скарги щодо виконання судових рішень  стосовно  виплати  боргу  по  заробітній платі.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 117.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Ткаленка  -  до  міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, міністра фінансів України щодо усунення порушень пункту 1 статті 30 Закону про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Кармазіна   Юрія   Анатолійовича   -  до Прем'єр-міністра  України  щодо  ігнорування  подання  Комітету  з питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  про притягнення  до  відповідальності  інваліда  ІІІ  групи   міністра внутрішніх  справ  України  Кравченка Юрія Федоровича за порушення Конституції України,  гарантованих прав і свобод громадян України, термінового проведення медичного обстеження та надання об'єктивної інформації про стан його здоров'я.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань порядку денного сьогоднішнього пленарного засідання.

 

     Слухається питання  5323-1  - проект Закону про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України.

 

     Від Комітету з питань правової політики слово  надається  для інформації Онопенку Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Вам пропонується розглянути проект змін  до  Арбітражного  процесуального  кодексу,  який розроблений народним депутатом  Бродським.  Мова  йде  про  усунення  правової прогалини,  що  існує  у  питаннях  підсудності  арбітражним судам України  господарських  спорів   за   участю   іноземних   держав, підприємств та організацій.

 

     Я хотів  би  сказати,  що  сама  ідея  -  добра,  її потрібно підтримати,  але  справа   в   тім,   що   сам   проект   потребує доопрацювання.  Ми  його розглядали на засіданні Комітету з питань правової політики, і комітет прийняв рішення про те, що цей проект закону  поки  що  рано  приймати в першому читанні,  його потрібно доопрацьовувати.

 

     Там є  пропозиції,   які   вже   враховані   в   Арбітражному процесуальному кодексі,  зокрема в статті 15,  якою передбачається розгляд  господарських  спорів  за  місцем  знаходження  філій  чи підрозділів  іноземних підприємств.  Тому комітет дійшов висновку, що цю ідею потрібно  реалізувати  одночасно  з  прийняттям  нового Арбітражного  процесуального кодексу і пропонує на цьому етапі цей проект закону відхилити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю   Васильовичу.   Шановні   колеги! Позиція комітету погоджена з автором законопроекту, тому я і надав слово спершу представнику комітету  Василю  Васильовичу  Онопенку, для  того  щоб  ми  не  розглядали  це  питання  до  того,  як цей законопроект буде доопрацьований і повернутий в зал.

 

     Сідайте, Василю Васильовичу.  Немає запитань,  ми знімаємо  з розгляду це питання.

 

     ------------

 

     Шановні колеги! У нас четвертим на другій сторінці за номером 2071-д стоїть проект Закону про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.  Одним  із  доповідачів  цього  законопроекту  є  Юшко  Ігор Олегович,  який повинен відбути на поважний захід - засідання Ради Національного  банку.  Немає заперечень,  якщо ми це питання зараз розглянемо, а потім підемо за порядком денним?

 

     Слухається питання порядку денного за  реєстраційним  номером 2071-д  -  проект  Закону  про  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.  Доповідає  заступник  голови  Національного  банку  України Кротюк Володимир Леонідович. Будь ласка, Володимире Леонідовичу.

 

     КРОТЮК В.Л.,  заступник  голови  Національного банку України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд  пропонується  проект Закону України про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, внесений Президентом України.

 

     Створення в Україні  системи  гарантування  вкладів  фізичних осіб  має  на  меті насамперед вирішення таких завдань:  посилення довіри населення до банківської системи,  збільшення суми  коштів, які  залучаються  від  фізичних  осіб,  що  посилить  стабільність банківської  системи,  і  захист  інтересів  вкладників   у   разі неплатоспроможності чи банкрутства банків.

 

     Система гарантування   вкладів  фізичних  осіб  України  була започаткована Указом Президента України від 10 вересня  1998  року про   заходи   щодо   захисту  прав  фізичних  осіб  -  вкладників комерційних  банків  України.  Відповідно  до  зазначеного   указу спільною  постановою  Кабінету  Міністрів  і Національного банку в січні 1999 року було затверджено Положення про  Фонд  гарантування вкладів  фізичних осіб,  яке поклало початок організації роботи по створенню системи гарантування вкладів в Україні.

 

     Виходячи з розуміння того,  що банківська справа є  ризиковою діяльністю, більшість країн світу створили систему, яка передбачає захист вкладів  населення  в  банківських  установах.  Страхування вкладів веде свою історію з 1934 року після створення в Сполучених Штатах Америки Федеральної корпорації  страхування  депозитів.  На сьогодні  фактично  в  68  країнах  функціонує система страхування депозитів,  з них 19 країн ввели таку систему протягом останніх 20 років.

 

     Ще раз  хочу  підкреслити,  що  при  підготовці законопроекту вивчено та враховано досвід окремих зарубіжних  країн,  зокрема  і тих,  які  нещодавно  запровадили  програми страхування депозитів. Серед них такі країни,  як Угорщина,  Чехія,  Польща,  Словаччина, Румунія.  Стабільність  фінансової системи,  в якій діє ефективний режим гарантування вкладів,  є складовою частиною  економічної  та національної  безпеки.  Робота  такої  системи  має  базуватися на чіткому,   скоординованому,   найбільш   ефективному    економічно регулятивному  процесі  з  метою  мінімізації  системних  збитків, стимулювання фінансово-економічного зростання.  У  зв'язку  з  цим виникає  необхідність  регулювання процесів створення і ефективної дії системи  гарантування  вкладів  фізичних  осіб  у  банківських установах на рівні закону України.

 

     Запропонований вашій  увазі  проект  закону  має такі основні положення.

 

     Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має статус  юридичної особи,  створюється,  функціонує як державна економічно самостійна спеціалізована установа, що не має на меті отримання прибутку.

 

     Керівними органами фонду є адміністративна рада та  виконавча дирекція.

 

     Платниками зборів  до  фонду  є  банки - юридичні особи,  які зареєстровані  в  державному  Реєстрі  банків  та  мають  ліцензію Національного  банку  України  на здійснення операцій із залучення вкладів фізичних осіб.

 

     З метою запобігання участі  проблемних  банків  у  діяльності фонду  та  підтримки  його  платоспроможності банки,  що сплачують збори до  фонду,  розподіляються  на  повноправних  і  тимчасових, залежно від їх фінансового стану.

 

     Система гарантування   вкладів  починає  діяти,  якщо  вклади стають недоступними, тобто в разі настання такої ситуації, за якої комерційний банк не може виконати вимог вкладників щодо повернення коштів і уповноваженим органом прийнято  рішення  щодо  ліквідації такого банку.

 

     Джерелами формування коштів фонду є: початковий збір з комерційних банків,  що сплачують збори до фонду (він  визначається  в  розмірі одного відсотка від зареєстрованого статутного  фонду   комерційного   банку);   регулярні   збори   з комерційних  банків,  що  сплачують збори до фонду (визначається в розмірі 0,5 відсотка загальної суми вкладів,  включаючи нараховані відсотки  за  вкладами  за  станом  на 31 грудня року,  що передує поточному);  спеціальні збори з комерційних банків,  що  сплачують збори до фонду;  внесок держави; доходи, отримані від інвестування коштів фонду в державні цінні папери; позики Кабінету Міністрів.

 

     В Україні,  як  і  в  більшості  країн,   вводиться   принцип обов'язкової  участі  банків  у  системі  страхування вкладів,  на користь якого говорить те,  що принцип добровільної участі несе  в собі загрозу стабільності системи страхування вкладів.

 

     Тому доречно підкреслити, що в більшості країн світу членство банків у відповідних страхових структурах є обов'язковим.

 

     Таким чином,  банки,  які  отримали  ліцензію   Національного банку,  стають учасниками фонду.  За станом на 1 березня 2000 року учасниками фонду зареєстровано 134 комерційні банки.

 

     Основним завданням фонду відповідно до проекту є гарантування кожному    вкладнику   комерційного   банку   -   учасника   фонду відшкодування  коштів  за  вкладом  у  валюті  України,  включаючи відсотки,  в  розмірі  вкладу,  але не більше 1000 гривень на день настання недоступності вкладу.

 

     При цьому було враховано,  що за час, що минув з дня набрання чинності  зазначеного  указу  Президента України,  середній розмір вкладів населення в банках зріс з 468 гривень до 953 гривень.

 

     Враховуючи, що   за   час   після   розробки   та    внесення законопроекту  відбулися  зміни в законодавстві,  зокрема,  набрав чинності  Закон  України  про  банки  і   банківську   діяльність, Національний   банк  України,  використовуючи  право  законодавчої ініціативи, надіслав листом від 30 січня поточного року на розгляд Верховної  Ради  України  пропозиції  до  вказаного законопроекту, зокрема про доповнення проекту закону статтями щодо надання  права Фонду  гарантування  вкладів фізичних осіб встановлювати вимоги до членства  комерційних   банків   у   фонді   і   видавати   власні нормативно-правові  акти.  У  разі порушення учасником фонду вимог фонду пропонується надати право  адміністративній  раді  фонду  за поданням   виконавчої   дирекції   фонду   приймати   рішення  про переведення  такого  учасника  фонду   до   категорії   тимчасових учасників  фонду.  При  застосуванні такого заходу впливу гарантії фонду не розповсюджуються на вклади,  які надалі будуть залучатися тимчасовим  учасником  фонду,  з обов'язковим попередженням про це вкладників у письмовій формі.

 

     Для забезпечення повного і своєчасного перерахування  зборів, враховуючи, що функції, які здійснює фонд, мають суспільно вагомий характер,  фонд діє виключно в  інтересах  громадян,  вважаємо  за необхідне  надати  фонду  право  стягувати в безспірному порядку з комерційних банків - учасників фонду  суми  несплачених  зборів  і пені.

 

     З метою   підвищення  ліквідності  активів  фонду  пропонуємо обмежити інвестування коштів фонду в державні цінні папери лише із строком погашення до 6 місяців.

 

     З метою  підтримки  платоспроможності фонду для виконання ним зобов'язань  перед  вкладниками   пропонуємо   додаткові   джерела формування  коштів  фонду за рахунок щорічних внесків у розмірі 10 відсотків від перерахованої до  Державного  бюджету  України  суми перевищення   кошторисних   доходів   над  кошторисними  витратами Національного банку;  доходів від депозитів,  розміщених фондом  у Національному  банку  України,  і  залучення іноземних кредитів та кредитів комерційних банків.

 

     Крім того,  для  забезпечення  стабільної  роботи  фонду   по відшкодуванню  коштів за вкладами та підвищення довіри громадян до системи страхування пропонуємо закріпити в законі  гарантії  того, що  при  необхідності  фонд  має право звернутися до Національного банку України для отримання кредитів під заставу державних  цінних паперів  у розмірі,  що не перевищує трикратний обсяг коштів фонду на день звернення, за ставкою, не нижчою за індекс інфляції.

 

     Вважаємо, що  прийняття  цього  закону  насамперед   зміцнить довіру  населення  до  банківської  системи,  зменшить ризик кризи банківської системи через втрату ліквідності у зв'язку  з  масовим вилученням  депозитів  з  боку  населення і підвищить ефективність управління   грошово-кредитним   сектором   економіки    внаслідок збільшення  обсягу  депозитів,  що  збільшить  інвестиції банків в економіку нашої держави.

 

     Враховуючи викладене,  прошу вас,  шановні народні  депутати, прийняти  зазначений  законопроект  за  основу у першому читанні і врахувати   пропозиції   Національного   банку   при    підготовці законопроекту на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Леонідовичу.  Є  запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Матвієнков. Наступний

- депутат Сухий.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо. Город Мариуполь. Уважаемый докладчик!  Скажите, пожалуйста, какой на сегодняшний день средний размер вкладов, которые находятся в таких коммерческих банках? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Сумма компенсации,  о которой идет речь в проекте, 1000  гривень.  Выплата  такой  суммы  даст  возможность  снять то напряжение,  которое сегодня возникает в связи с  тем,  что  банки прекращают  свое  существование?  И  можно ли компенсацией в таком размере гарантировать человеку  или  какому-то  банку  определенно защиту вклада?

 

     Мы сегодня столкнулись с проблемой банка "Славянский".  Я вам честно скажу:  когда приходят избиратели и начинают обяснять, то, вы знаете, основная претензия: куда смотрел Нацбанк, когда выдавал лицензию, куда смотрели органы, когда проводились эти все сделки?

 

     Разрешит ли  этот  фонд  проблемы,  с  которыми  сегодня  нам приходится, к сожалению, сталкиваться?

 

     Спасибо.

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую. Розрахунки показують, що на сьогодні сума в 1000 гривень - це тільки початкова сума,  яка  буде  передбачена законом.  Згідно  з  проектом закону адміністративна рада фонду за погодженням з Національним банком може самостійно приймати рішення про  збільшення цієї мінімальної суми.  Якщо закон буде прийнятий, то питання про збільшення суми відшкодування адміністративна  рада зможе вирішувати самостійно.

 

     Що стосується  питання  виплати  гарантованих  сум вкладникам банку "Слов'янський",  то я повинен сказати,  що за станом  на  10 березня   поточного  року  6324  осібам,  або  78,3  відсотка  від загальної кількості вкладників,  виплачено компенсаціїй на суму  3 мільйони  111 тисяч гривень.  Виплата компенсацій вкладникам банку "Слов'янський" продовжується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Сухий.  Наступний  -   депутат Волок.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька  область).  "Трудова  Україна",  Запоріжжя.  Володимире Леонідовичу,  я вам допоможу  продовжити  відповідь  на  запитання народного    депутата   України   Матвієнкова.   Розміри   зборів, сплачуваних до фонду:  початковий - 1 процент від  зареєстрованого статутного  фонду  комерційного  банку і регулярний - 0,5 відсотка загальної суми вкладів,  а відшкодування - всього 1000 гривень.  У чому тут фокус і чому така різниця? Що це за маржа така?

 

     І друге  запитання.  У  мене  немає  ніякої  симпатії  до цих комерційних банків, але скажіть, будь ласка, чому закон передбачає можливість  обов'язкової  звітності  і  права здійснення перевірки комерційних банків?

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую.  Якщо ми візьмемо  статистичні  дані  про вклади  осіб  за  станом на 1 січня (це я відповідаю на запитання, чому така сума передбачається),  91 процент вкладів  населення  не перевищує  одної тисячі гривень.  Вклади понад одну тисячу гривень становлять тільки 9 відсотків.  Так що на сьогодні ця сума,  можна сказати,  більш-менш  нормальна.  Але  я  ще раз підкреслюю:  якщо зміниться ситуація,  збільшиться розмір  вкладів,  адміністративна рада  зможе  це  питання  вирішувати  самостійно  в разі прийняття народними депутатами відповідного закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Волок.  Наступний  -   депутат Абрамов.

 

     ВОЛОК А.М.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракция НДП, Харьковская область.   Уважаемый   Владимир  Леонидович!  Первый  вопрос.  0,5 процента от суммы вкладов -  это  регулярный  взнос  коммерческого банка  и 1 процент от уставного фонда - начальный взнос.  Уставные фонды  банков  (установлен  минимум  -  3  миллиона  евро)   могут отличаться  в  3-5  раз,  а вот сумма привлеченных средств разными коммерческими банками может отличаться  в  десятки  и  сотни  раз. Почему такой резкий разрыв по взносам?

 

     И второй вопрос.  Почему предусмотрено взыскание в бесспорном порядке,  хотя сегодня  даже  налоговые  администрации  взыскивают через судебное решение?

 

     Спасибо.

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую.  Відповідаючи  на  запитання,  чому  такі розміри початкового і регулярних внесків, хочу сказати, що фахівці Національного  банку  опрацьовували  ці  розрахунки із врахуванням міжнародного досвіду і залученням іноземних консультантів,  і було прийнято таке рішення.

 

     Що стосується  безспірного  стягнення.  Проектом  передбачена така норма,  оскільки ми все-таки вважаємо,  що формування  коштів фонду і діяльність самого фонду має велике соціальне значення. Але це  не  означає,  що  фонд  самостійно  буде  стягувати  кошти   у безспірному порядку.  Якщо ця норма закону буде прийнята,  рішення про стягнення  коштів  у  безспірному  порядку  буде  виконуватися органами державної виконавчої служби.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо.  Коммунистическая  партия.  Уважаемый Владимир Леонидович!  Вы хорошо знаете,  как ограбили в середине 90-х годов наш   народ,   как   он  пострадал.  При  встрече  с  избирателями практически невозможно вести беседу на эту тему.  Скажите, разве в те годы не было гарантий со стороны государства?

 

     И второй  вопрос.  Я  так  и не понял,  кто является гарантом вкладов физических лиц в предлагаемом вами проекте?

 

     Спасибо.

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую. У законопроекті передбачається, що фонд є державною  неприбутковою  установою,  і  тому  він  буде виступати гарантом виплати вкладів населення.

 

     Що стосується ситуації,  яка була раніше.  Ви  знаєте,  що  у відповідності  із  чинним  на  той  час законодавством гарантом по вкладах,  які залучалися Ощадним банком,  була держава.  Сьогодні, крім  Ощадного  банку,  діють  ще  й  комерційні банки,  і виплату вкладів,  які залучаються  комерційними  банками,  держава,  чесно сказати,  не  гарантує.  Сьогодні діє фонд (я вже про це говорив), створений у відповідності з указом Президента, і максимальна сума, виплату якої гарантує цей фонд, - це 500 гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Сідайте,    будь    ласка,   Володимире Леонідовичу.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності Юшку Ігорю Олеговичу. Будь ласка.

 

     ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ 42, Донецька  область).  Уважаемый  Виктор   Владимирович!   Уважаемые коллеги!  Я  думаю,  вряд ли нужно кого-либо убеждать в социальной значимости и в  финансовой  необходимости  функционирования  такой организации,  как  Фонд гарантирования вкладов.  Она существует во всех развитых странах,  я могу в качестве примера  привести  такие данные.  В  Соединенных  Штатах возмещается 100 тысяч американских долларов по одному вкладу в одном банке. Если у вас семейный вклад на  двух  лиц  в одном банке,  эта сумма увеличивается ровно в два раза.  Если ваши вклады разбросаны  по  нескольким  банкам,  то  в случае   системного   банкротства   банков  выплачиваются  вклады, разбросанные по всем банкам, по каждому конкретному банку максимум 100 тысяч долларов.  В принципе, аналогичный подход предлагается и в данном законопроекте.

 

     Я хотел сказать несколько слов о размере суммы, выплачиваемой по вкладам, поскольку вопросы задавались именно на эту тему. Много или мало 1000 гривень?  Естественно, мало. И глупо говорить о том, что   это   достаточная   сумма.  Однако  необходимо  сопоставлять возможности и потребности.

 

     Фонд гарантирования вкладов действует в  Украине  с  сентября 1998  года.  Он  создан  по  указу  Президента после августовского кризиса.  В соответствии с этим  указом  сумма,  выплачиваемая  по вкладам, не превышает 500 гривень. Это норма, которая действует на сегодняшний день.  Стартовал фонд с общим капиталом в 25 миллионов гривень.  За  эти  2,5 года фонду удалось накопить 40-45 миллионов гривень, и сегодня его общий капитал составляет около 70 миллионов (в  квартал  поступает  порядка  4 миллионов гривень,  это платежи банковской системы).

 

     Исходя из уже накопленных капиталов этого фонда, предлагается поднять размер минимальной выплаты до 1000 гривень. Это реально по состоянию на сегодняшний день.  Понятно,  что по  мере  накопления резервов  в  этом  фонде  эта сумма должна быть увеличена.  Но это эволюционный процесс.  Если бы мы сегодня захотели сделать  размер минимальной  выплати  5  или  10  тысяч  гривень,  мы просто этого сделать  не  смогли  бы,   потому   что   в   случае   наступления недоступности  вкладов  и  необходимости выплаты денег фондом этих денег просто не хватит.

 

     Я хотел сказать еще несколько слов об этом  законопроекте.  В чем  его суть?  К сожалению,  не прозвучал очень важный постулат о том,  что на самом деле речь  идет  о  солидарной  ответственности банковской  системы,  я  подчеркиваю  - солидарной ответственности банковской системы через механизм Фонда гарантирования вкладов.

 

     Вся банковская система делает туда взносы  в  зависимости  от размеров  привлеченных  средств  от населения,  которые фактически сложились по состоянию на конец последнего отчетного года,  и  эти средства должны быть использованы на компенсацию вкладов населения в случае банкротства одного из банков.

 

     За последние полгода были достаточно серьезные,  я бы сказал, обстоятельные  беседы с Национальным банком,  в результате которых родились поправки,  поданные Национальным банком. И хотя я не могу согласиться  со  всеми  положениями,  но  в  любом  случаев в этом вопросе началось движение вперед.

 

     До сих пор остается дискуссионным вопрос -  гарантировать  ли вклады  только в национальной валюте или в любой валюте,  если эти вклады находятся в украинских банках.

 

     На мой  взгляд,  более  чем  дискуссионным  остается   вопрос бесспорного  списания  денег.  Но  в  чем  мы вне всякого сомнения сходимся,  так это в том,  что данный фонд наряду  с  Национальным банком должен выполнять функцию некоего альтернативного надзора за банковской системой.

 

     Совершенно справедливо  говорил  здесь  депутат   Матвиенков: почему  Национальный  банк не отозвал лицензию,  не запретил банку "Славянский" работать со вкладами населения,  когда  ситуация  уже была понятна?  Ведь косвенный признак того,  что банку очень нужны деньги,  когда он явно начинает привлекать вклады в валюте, обещая свыше 20 процентов годовых.  Это значит, в самом банке что-то не в порядке.

 

     Есть еще один вопрос,  который  нам  предстоит  разрешить.  В сентябре  у  нас  была  специальная  поездка  в  Канаду именно для ознакомления  с  механизмами  и  принципами  организации  подобной системы  в Канаде.  Мы выяснили очень интересную подробность.  Там платежеспособность фонда гарантируется  правительством  на  случай пиковых  выплат.  То  есть  в тот момент,  когда фонду очень нужны деньги для выплаты в какой-то конкретный период  времени,  скажем, на 2-3 месяца,  правительство выдает ему эти кредиты, которые фонд может погасить  в  дальнейшем  в  течение  2-5  лет.  Размер  этих гарантий составляет 6 миллиардов канадских долларов.

 

     Мы задались вопросом:  может ли схожую систему гарантирования реализовать правительство Украины на сегодняшний день?  Совершенно очевидно  -  не  может.  Не  может  в  том  случае,  если мы хотим действительно выплачивать эти вклады.

 

     Поэтому нам  предстоит  при  подготовке  ко  второму   чтению определить кроме солидарного взноса банковской системы возможности финансирования этого фонда в случае пиковых выплат.

 

     Я подведу резюме,  потому что говорить можно долго  по  этому вопросу.   Рекомендация  комитета  и  мое  личное  мнение  -  этот законопроект  необходимо  поддержать  в  первом  чтении  и   очень серьезно дорабатывать ко второму чтению.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Ігоре   Олеговичу.   Є   запитання   до співдоповідача? Один Пустовойтов?

 

     Увімкніть мікрофон  народного  депутата  Пустовойтова,   будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська  область).  Фракція  комуністів.  З  приводу банку  "Слов'янський"  я вже в принципі отримав відповідь.  У мене два запитання.

 

     Скажіть, будь  ласка,  а  чому  тільки   500   гривень?   Які розрахунки були? Це перше.

 

     І друге.  У  чому  все-таки  фінансовий інтерес?  Тому що без фінансового інтересу зараз жодний закон не приймається.

 

     Дякую.

 

     ЮШКО І.О.  Спасибо.  Речь идет не о 500 гривнях,  речь идет о 1000  гривень.  500  гривень  - это тот норматив,  который сегодня действует.  В данном законопроекте мы его увеличиваем в два  раза. Мы  получили  возможность  увеличить норматив выплат за счет того, что за последние два года этот фонд накопил дополнительно около 40 миллионов гривень.  Сделать больше невозможно, потому что нет пока источника финансирования. Это, как я сказал, эволюционный процесс: накапливаются деньги и после этого увеличивается сумма.

 

     В чем интерес?  Первое.  Я скажу честно как человек,  который еще  три  года  тому  назад  руководил  коммерческим  банком.  Вся банковская  система  очень  серьезно  пострадала  в  1994  году от банкротства  трастов.  В  тот  момент,  когда   трасты   перестали выплачивать деньги своим вкладчикам,  прекратился приток вкладов в банковскую  систему,  уменьшилась  ресурсная  база,  меньше  стало возможности кредитовать и меньше зарабатывалось денег.

 

     Это не  является вопросом одного отдельно взятого банка,  это действительно  системный  вопрос.  С  одной  стороны,  учитываются интересы   банковской   системы   в   механизме   защищенности  от потрясений,  когда люди несут  вклады  в  банковскую  систему  для дальнейшего  кредитования экономики,  а банки на этом зарабатывают деньги.

 

     С другой стороны,  данный законопроект,  на мой взгляд, носит очень   важный  социальный  или  политический  смысл.  Через  этот механизм государство, не вкладывая самостоятельно денег, оказывает поддержку   и  защиту  частным  вкладчикам,  которые  не  являются профессиональными участниками финансового рынка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олеговичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  На виступ в  обговоренні  цього  питання  не записалося жодного народного депутата.  Я так зрозумів,  все ясно. Прийняття рішення  згідно  з  Регламентом  відбудеться  наступного четверга.

 

     ------------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.

 

     Слухається питання  -  проект  закону  про  внесення  змін до Закону   України   про   особливості    приватизації    відкритого акціонерного  товариства  "Укртелеком"  (реєстраційні номери 6207, 6207-1).  Доповідає  народний  депутат  України  Костусєв  Олексій Олексійович. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Виктор Владимирович!   Уважаемые   коллеги!   Изменения   к   Закону   об особенностях   приватизации   открытого   акционерного    общества "Укртелеком",  которые  я предлагаю,  касаются двух принципиальных моментов.

 

     Первый. Действующий  закон  предусматривает   закрепление   в собственности    государства    50   процентов   уставного   фонда "Укртелекома" плюс одна акция.  Я предлагаю эту норму смягчить,  а именно:  предусмотреть закрепление в государственной собственности пакета акций в размере, я подчеркиваю, не меньше 25 процентов плюс одна акция.

 

     Мое предложение  направлено  на  повышение  привлекательности "Укртелекома"  как  обекта   приватизации   для   стратегического инвестора.

 

     Сегодня стало  совершенно  очевидным,  что компанию с мировым именем в области связи не может привлечь  пакет  акций  в  размере 25-30 процентов.  И если мы не увеличим пакет акций,  предлагаемый стратегическому  инвестору,   то   на   участие   в   приватизации "Укртелекома"   таких  компаний,  как,  например,  "Дойчетелеком", рассчитывать просто не приходится.

 

     И это не мои теоретические рассуждения.  То,  что  я  говорю, подтверждается мировым опытом.  Так, в Венгрии государство продало все 100 процентов акций  "Телекома",  в  Польше  -  65  процентов. Контрольные   пакеты  акций  соответствующих  компаний  перешли  в частные руки в Румынии, в Литве, в Словакии.

 

     В этом вопросе моя позиция и позиция моего уважаемого коллеги Станислава Сафронова практически совпадают.  Здесь у нас есть лишь одно отличие: Сафронов предлагает жестко закрепить в собственности государства 25 процентов акций плюс одна;  я предлагаю закрепить в госсобственности пакет акций не менее 25 процентов плюс  одна.  То есть  согласно  законопроекту Станислава Сафронова за государством остается  ровно  25  процентов   акций   плюс   одна,   по   моему законопроекту  - не менее 25 процентов,  а это может быть и 30,  и 35, и 40. Не менее 25 процентов означает, что могут быть и все 100 процентов акций.

 

     Одним словом,  сохраняется  свобода  для маневра,  и величина пакета акций,  который будет предложен стратегическому  инвестору, так  же,  как и величина пакета акций,  который будет закреплен за государством, определится в ходе конкретной работы по приватизации "Укртелекома".

 

     Мы таким  образом  развязываем  руки  исполнителям - Кабинету Министров,  Фонду государственного имущества,  но  зато  сможем  и потребовать  от них профессиональной и творческой работы,  которая обеспечит  успешную  приватизацию  "Укртелекома",  а   значит,   и запланированные поступления в Государственный бюджет.

 

     Второй момент,  о котором идет речь как в моем законопроекте, так и в законопроекте Станислава  Сафронова,  касается  статьи  17 действующего   закона,  которой  предусматривается  дополнительный выпуск акций.

 

     Я считаю,  что вообще пункт о дополнительном выпуске акций  - это нонсенс.  Нигде в мире такой практики нет. Один этот пункт уже перечеркивает даже теоретическую возможность успешной приватизации "Укртелекома".  И  я,  и  коллега  Сафронов пришли к необходимости исключить этот пункт.

 

     В своем законопроекте я ограничился  тем,  что  предусмотрел, что  30  процентов  средств,  полученных  от приватизации,  пойдут "Укртелекому" как инвестиции на  развитие  сетей  электросвязи.  В принципе  то  же  самое  предлагается  и  в законопроекте депутата Сафронова.  Однако,  поскольку он подал свой законопроект  на  три месяца  позже меня и сумел учесть мнения,  которые высказывались в процессе его обсуждения,  он предложил и конкретный механизм этого инвестирования.   В  целом  с  тем,  что  он  предлагает,  я  могу согласиться.

 

     Таким образом,  у нас нет принципиальных разногласий,  а есть все  основания  принять  предложенный  мной  законопроект в первом чтении.  И  если  это  произойдет,  то  в  ближайшее  время  мы  с Сафроновым  и с Комитетом по вопросам строительства,  транспорта и связи  представим  на  второе  чтение  полностью  согласованный  и отшлифованный законопроект.

 

     Я поступил  бы  непринципиально  и  неправильно,  если  бы не сказал о странной  позиции  Комитета  по  вопросам  строительства, транспорта и связи, который был определен как профильный по этому, безусловно,  не  отраслевому,   а   исключительно   экономическому законопроекту.

 

     19 января   текущего  года  комитет,  которым  руководит  мой коллега  и  друг  глубокоуважаемый  Юрий   Крук,   вносит   проект постановления  с  предложением принять мой законопроект за основу. 11 марта текущего  года  этот  же  комитет  вносит  другой  проект постановления,  которым  предлагает  как  мой законопроект,  так и законопроект Сафронова вернуть нам,  авторам,  на доработку.  И  я спрашиваю себя:  а что же произошло такого за эти два месяца,  что так изменилась позиция комитета? И отвечаю, что произошло вот что. Президент  Украины Леонид Кучма поддержал мой законопроект,  более того,  предложил  Верховной  Раде  рассмотреть  его  в  неотложном порядке.  Кабинет  Министров в лице Премьерминистра Виктора Ющенко официально поддержал мой законопроект и обратился к Верховной Раде с просьбой принять его.

 

     Аналогичную позицию  официально заняли Фонд госимущества (вот его  руководство  присутствует)   и   Комиссия   по   приватизации "Укртелекома".  И  когда все заинтересованные авторитетные стороны поддержали этот  законопроект,  Комитет  по  вопросам  транспорта, строительства и связи предложил вернуть его на доработку.

 

     Я слышу  здесь некоторые реплики.  Я отвечу на любые вопросы, но у меня складывается такое мнение,  что мы немножко заигрались и забыли,  что,  помимо  того,  что у нас происходит в зале и нас не красит (уже от кого только не пришлось слушать сегодня, что только и  занимаемся  мордобоем  и  акциями),  еще  существуют  серьезные экономические вопросы,  которые надо решить и от  решения  которых зависит,  будет  выполнена  доходная  часть  бюджета или не будет, сможет государство в текущем году выплатить пенсии,  зарплаты  или не  сможет,  будет профинансирована социальная сфера или так она и останется непрофинансированной.

 

     И если мы не считаем,  что если  Президент,  Премьер-министр, Фонд государственного имущества просят поддержать законопроект, то надо обязательно его провалить,  тогда у нас  есть  все  основания принять предложенные мной поправки за основу.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Олексійовичу.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Чернічко. Наступний - депутат Гусак.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська   область).   Фракция   Компартии   Украины. Уважаемый докладчик!  Вот приватизируем мы 70,  80 процентов  этих акций,  а дальше что будем приватизировать, скажите, пожалуйста? И что получит от этого государство в дальнейшем?  Потому что у  меня есть  информация  такая,  что  наши  промышленные  предприятия,  в частности те, которые выпускают телефонную станцию С32, уже плачут от  этой  приватизации.  Мы  понимаем,  что  переходят  на покупку импортных телефонных цифровых станций,  но дело  в  том,  что  наш товаропроизводитель  от  этого  уже  сегодня страдает.  Как дальше будет развиваться наш товаропроизводитель,  если мы  приватизируем все и вся?

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Вопрос  по  своему  характеру  такой,  что  не относится прямо к  "Укртелекому",  потому  что  "Укртелеком",  как известно,  не  приватизирован.  Но вы говорите,  что отечественный товаропроизводитель плачет.  Нравится нам или не  нравится,  но  я думаю,  что  до  тех  пор,  пока  наш товаропроизводитель не будет выпускать конкурентоспособную продукцию,  он будет  плакать.  Есть только  один способ - производить продукцию на современном уровне, которая сможет быть хотя бы относительно  конкурентоспособной  при той   протекции,   что   мы,   конечно,  должны  оказывать  своему товаропроизводителю.

 

     Мы не можем отгородиться от всего мира  и  законсервироваться внутри.  Уже  прошло  то время,  когда был "железный занавес" и мы развивались исключительно сами  (Шум  у  залі).  Да,  и  в  космос летали.  Я не отношусь к тем людям,  которые говорят, что все было плохо.  Я считаю,  что очень много было хорошо,  и считаю, что мы, критикуя  прошлое,  часто с водой выливаем и ребенка.  Я с этим не согласен, вы мою позицию знаете.

 

     С приватизацией   "Укртелекома"   мы   просто-напросто    уже опоздали.  Мы уподобились тому дураку,  который на свадьбе плачет, на похоронах смеется.  Сейчас и цены на все эти системы рухнули. Я разговаривал  с  представителем  "Дойчетелекома"  в  Украине.  Эта компания  имеет  сегодня  долг  60  миллиардов  евро.  Надо   было приватизировать "Укртелеком" раньше, это было бы гораздо выгоднее, и связь бы у нас была на другом уровне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Гусак.   Наступний   -депутат Костржевський.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Уважаемый Алексей Алексеевич,  я поддерживаю законопроект,  который вы сейчас изложили. Действительно, ситуация сегодня  требует  принятия  такого решения,  но у меня два вопроса есть.

 

     Первый вопрос.  Как все-таки понимать размер пакета,  который остается у государства,  - не менее 25 процентов? Это может быть и 70, и 80 процентов.

 

     И второй вопрос.  Не следует ли более четко выписать в законе условия инвестирования?

 

     Спасибо.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо вам за вопрос.  Я еще хотел бы сказать перед тем,  как ответить на два ваших конкретных вопроса, вот что. Закон об особенностях приватизации "Укртелекома" принят,  подписан Президентом.  Приватизация идет,  она все равно пройдет.  И  стоит один  вопрос:  либо  проведем мы ее профессионально и она принесет то,  что мы ожидаем,  либо она будет проведена непрофессионально и вместо миллиарда принесет,  допустим,  300 миллионов. Мои поправки направлены на то, чтобы она прошла как можно более успешно.

 

     Что касается пакета акций.  Почему я предлагаю  не  менее  25 процентов?  Почему я не хочу заложить очень жесткую норму?  Потому что может случиться так (я надеюсь,  что этого не будет),  что нам приватизировать сегодня будет очень трудно и,  возможно, вообще не найдется тот стратегический инвестор - компания с мировым  именем, только  которой  и можно продавать,  с моей точки зрения,  которая переведет связь в нашей стране на совершенно другой уровень. Может быть,   не  найдется,  тогда  вообще  не  надо  будет  этот  пакет продавать.  Я хочу оставить  руки  исполнителям  развязанными,  не загонять  их  в  жесткие  рамки.  Есть предложение за государством оставить только 25 процентов.  Тогда,  значит,  хотят, не хотят, а все надо распродать.  У меня мягкая норма - не менее 25 процентов. Может,  все 100 процентов акций останутся за государством, если не придет  тот  инвестор,  покупатель,  который  нам  нужен  и только которому, я считаю, мы можем продать этот пакет акций.

 

     Что касается механизма,  то,  как  я  уже  сказал,  он  будет выписан  в  ходе  конкретной  работы.  Уважаемый коллега Станислав Сафронов сейчас после меня выйдет на трибуну,  он это более  четко расписал, развил этот пункт, и можно принять тот механизм, который предлагает он.  Здесь же приоритетом является не механизм,  а  то, чтобы дело сделать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костржевский.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Уважаемый Алексей Алексеевич, у меня к вам два вопроса. Первый. Вы являетесь автором закона,  который принят и уже работает. Почему вы сразу не вписали  норму  75  процентов,  а  вписали  50?  Видимо,   сейчас, отслеживая  действие  закона,  у вас появились какие-то документы, письма того же "Дойчетелекома",  о котором вы говорили, у которого 60 миллиардов евро долга и он готов,  я так понимаю,  влезть в еще большие долги и купить 75 процентов акций "Укртелекома". Готовы ли вы показать какие-то документы,  потому что вы комитет вспоминали, однако в комитет вы никаких документов таких не предоставили.

 

     И второй вопрос.  Вы как автор закона,  я так понимаю,  очень внимательно отслеживаете его исполнение. Так вот сейчас подготовка к приватизации уже идет с нарушениями принятого  закона.  Скажите, пожалуйста,  готовы ли вы внести какие-то поправки для того, чтобы устранить  те  нарушения  (я  имею  в  виду  сроки,   когда   было опубликовано решение о приватизации, и так далее)?

 

     Спасибо.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо за вопрос.  Я прошу членов Комитета по вопросам транспорта, строительства и связи на меня не обижаться. Я очень  хорошо  отношусь к членам этого комитета,  его председателю Юрию Круку,  это мой друг.  Но если я уже выступаю,  я не  могу  о чем-то говорить, а чтото умалчивать.

 

     Почему я сразу не записал норму, что за государством остается не менее 25 процентов,  а записал 50?  Потому что на тот момент, я считаю,  если бы я это сделал, закон не был бы принят. Все были бы под влиянием того законопроекта,  что внес Кабинет Министров,  где была эта норма,  и он не проходил. А если бы я еще и уменьшил хотя бы теоретически размер пакета,  который останется за государством, этот  закон  не был бы принят,  не был бы подписан и не действовал бы. Это первое.

 

     Второе. Я не веду никаких таких сепаратных переговоров, никто мне  этого  не  поручал.  Но  я  был в составе делегации,  которую возглавлял  Иван  Степанович,  мы  встречались  с  представителями Мирового банка,  затем зашла речь,  в частности,  о том, что очень крупные компании,  такие как,  скажем,  "Дойчетелеком",  не  будут участвовать,  если  пакет  акций,  который  они смогут купить,  не достигнет 50 процентов. Это им просто не интересно.

 

     Кстати, я  недавно  был  на  таком   довольно   специфическом мероприятии,  называлось  оно  "коктейль связистов".  Там была вся элита в области  связи,  в  частности,  был  и  новый  генеральный директор  UMC,  представитель "Дойчетелекома".  Беседуя с ними,  я понял  их  настроение  и  то,   что   ситуация   с   приватизацией "Укртелекома" более чем сложная.

 

     Что же касается того,  что приватизация идет с нарушениями. Я являюсь   членом   Комиссии   по    приватизации    "Укртелекома", заместителем   Рогового  Василия  Васильевича,  председателя  этой комиссии,  сейчас он заболел,  последние два заседания проводил я. Мы приняли положение об отборе советников,  которое опубликовано 7 марта.  Только что я говорил с руководителями  Фонда  госимущества Украины,  они говорят, что уже подано где-то шесть заявок. То есть процесс идет.

 

     С моей  точки  зрения,  нарушения  были,  когда  на  нас,  на Верховную    Раду,   нападали:   вот   мы   такие,   консерваторы, останавливаем  реформы,  не   принимаем   закон   о   приватизации "Укртелекома".  Мы  его  приняли,  и  все на несколько месяцев как провалилось. Я считаю, что здесь не доработал прежде всего Кабинет Министров  и  в  какой-то  степени Фонд государственного имущества Украины.  Я это откровенно говорил в глаза руководителям  Кабинета Министров,  я  говорю это сейчас в присутствии Александра Бондаря. Немного время затянули.  Вы  понимаете,  приватизация  имеет  свою технологию. Это только бегун, может, если бежал медленно, побежать быстрее.  А там, если дали обявление, то и жди, сколько положено, раньше ничего не сделаешь, там невозможно нагнать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олексію Олексійовичу.

 

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  України Сафронову  Станіславу  Олександровичу.  Будь   ласка,   Станіславе Олександровичу.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги народні депутати! Я  хотів  би  розпочати  свою  доповідь з того,  що всі ми знаємо, навіщо ми проводимо приватизацію державного майна - для поліпшення фінансового становища країни, захисту державних інтересів, захисту вітчизняного товаровиробника. Оцю позицію я займав і при прийнятті базового Закону про особливості приватизації "Укртелекому", і саме тому надав свою пропозицію про збереження за державою контрольного пакета  акцій  -  50  відсотків  плюс  одна  акція  -  і вніс свою концепцію  до  статті  17,  де  було  виписано  розподіл   коштів, отриманих від приватизації. Тому що мене хвилювала та редакція, за котрою просто,  я сказав би,  благодійно надавалися  30  відсотків коштів  нашому  "Укртелекому"  на  модернізацію  підприємства,  на поліпшення мереж електрозв'язку в Україні.

 

     Чому я так кажу?  Тому що,  щоб ви всі розуміли,  мабуть,  ви уважно  читали  цей  закон,  що  ці  30  відсотків  складають,  за розрахунками, близько 300 мільйонів доларів. Як можна в такий час, коли   країна   відчуває   фінансовий  голод,  коли  ми  провадимо приватизацію  для  збільшення   фінансових   можливостей,   заради поповнення бюджету, так безглуздо, я сказав би, віддавати кошти?

 

     Тому я ще в базовому законі запропонував збільшити на цю суму статутний фонд "Укртелекому" і провести додатковий  випуск  акцій, зарахувавши ці акції для збільшення державного пакета, щоб держава мала ще додаткову можливість для продажу цього пакета акцій.

 

     Минуло вже  близько  восьми  місяців,  як   цей   закон   був прийнятий,  підписаний Президентом,  але він не працює.  Начебто є такі висновки нашого уряду,  Фонду державного  майна  України,  що "Укртелеком" став інвестиційно не привабливим.  Я не розумію,  яка ще  потрібна  привабливість  для  такого  найбільш   стратегічного об'єкта,  котрий на сьогодні, щоб ви всі знали, має 40- відсоткову рентабельність,  котрий на сьогодні має ще невикористані  ресурси? Що ми вишукуємо?

 

     Але з огляду на те,  що у нас ці кошти враховані в бюджеті на 2001  рік,  враховуючи  глибину  приватизації,   я   погодився   з пропозицією   свого  колеги  Костусєва  і  нашого  уряду,  щоб  цю кількість акцій, котрі є за державою, зменшити до 25 відсотків.

 

     І тут я хотів би привернути вашу увагу до того, як я пропоную виписати  статтю  17.  Звертаюся  до  вас  і  прошу,  щоб  ви  всі підтримали  мою  пропозицію,  що  кошти,  котрі  ми  плануємо   на модернізацію,  використовуються тільки з найбільшою зацікавленістю нашої держави у захисті нашого товаровиробника.

 

     Тому я  чітко  виписав,  щоб  ці  кошти  були  направлені  як довготермінова  інвестиція  за  умови  її  прибутковості  на рівні щорічної середньої  рентабельності  проінвестованого  підприємства "Укртелеком".  При  цьому  усі  власники  та  держава  як інвестор матимуть однакові ступінь ризику та прибутковість.

 

     Водночас я запропонував інший механізм

- пільговий  кредит  від  держави на 5 років.  За низькою кредитою ставкою на рівні ставки рефінансування Національного банку України кредит  надається  на перші два роки,  а на наступні три роки - за мінімальною із існуючих на початок третього року ставок кредиту на аналогічний термін серед комерційних банків України.

 

     Я думаю, що це буде дуже вигідний для нашої держави механізм, котрий  відповідає  державним   інтересам   і   дасть   можливість поповнювати  наш  бюджет і використовувати приватизацію державного майна як захід для поліпшення економічного становища в цілому.

 

     Тому, шановні колеги, шановні представники уряду, я просив би вас  підтримати мою концепцію,  мій законопроект і прийняти його в першому читанні.  А в другому читанні його можна буде доопрацювати і прийняти в цілому.

 

     Мій законопроект       був      проаналізований      Головним науково-експертним управлінням  і  отримав  підтримку.  Також  мій законопроект  підтримано  Фондом державного майна України.  Тому я вас просив би підтримати цей законопроект,  котрий буде  працювати на користь нашої держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Олександровичу.

 

     Є запитання? Немає.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для   виступу   із   співдоповіддю   надається   голові підкомітету Комітету з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку Поліщуку Олегу Вікторовичу. Будь ласка, Олегу Вікторовичу.

 

     ПОЛІЩУК О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги народні  депутати та присутні! На початку свого виступу я дозволю собі не погодитися з шанованим мною Олексієм Олексійовичем.  Все-таки цей закон і сам процес приватизації,  мабуть,  більше стосується фахівців зв'язку, ніж фахівців-економістів.  І в статті 2 закону чітко сказано,  для чого приватизується цей об'єкт.

 

     Народні депутати  -  члени  Комітету  з  питань  будівництва, транспорту  і  зв'язку  більше  двох  років  у  гострих  дискусіях визначалися щодо ставлення до процесу приватизації "Укртелекому" і до його особливостей.  Нарешті в липні  2000  року  Верховна  Рада прийняла    Закон    про   особливості   приватизації   відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".  І ось ми знову повертаємося до  проблем  приватизації,  до  вирішення долі безпосередньо цього підприємства.

 

     Члени нашого комітету двічі розглядали  зміни,  запропоновані авторами проектів законів,  які ми сьогодні обговорюємо. Уперше це було 9 січня  -  ми  розглядали  законопроект  народного  депутата Костусєва  за  номером  6207.  Потім  7 березня члени комітету вже розглядали обидва законопроекти - і народного депутата  Костусєва, і одноіменний народного депутата Сафронова.

 

     При розгляді  в  комітеті  бралась  до  уваги  не  тільки  та аргументація, яку ви сьогодні почули від авторів законопроектів, а й  те,  що  проект  народного  депутата  Костусєва було підтримано Кабінетом Міністрів України, а проект народного депутата Сафронова

-   Фондом   держмайна  України.  Крім  того,  висновки  Головного науково-експертного управління Апарату  Верховної  Ради  теж  були позитивними. Все бралося до уваги.

 

     9 січня  після  гострої  дискусії  на  засіданні  комітету  з перевагою  в  один  голос  було  прийнято  рішення  про   те,   що законопроект  народного депутата Костусєва можна підтримати,  і це було зроблено при  стовідсотковому  голосуванні  членів  комітету. Однак  7  березня,  розглядаючи  вже  обидва законопроекти,  після тривалого обговорення за участю практично  всіх  присутніх  членів нашого  комітету  переважною  більшістю  голосів  комітет  прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді передати ці два законопроекти на доопрацювання.

 

     Що ж  відбулося  між  цими  двома засіданнями комітету і чому комітет змінив своє рішення?  18  січня  2001  року  на  засідання Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку були запрошені представники Кабінету Міністрів України,  Фонду держмайна України, Державного   комітету   зв'язку   та   інформатизації,   керівники "Укртелекому", були запрошені голови Комітету з питань економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій і Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради України. Шановні народні депутати, ви добре знаєте, як непросто йшов процес  законодавчого  забезпечення  приватизації ВАТ   "Укртелеком"   і   скільки  на  нашу  адресу  було  висунуто звинувачень в тому,  що  ми  зволікаємо  з  цим  процесом.  І  ось наприкінці п'ятої сесії, як я вже сказав, ми прийняли цей закон. І здавалося б,  що всі двері розчинені,  шлях до швидкої  реалізації приватизації розблокований. Але, на жаль, цього не сталося.

 

     Комітет на  своєму  засіданні,  вислухавши всіх представників органів центральної влади  і  підприємств  безпосередньо,  яких  я назвав,  зробив  висновок  - визнати незадовільним стан реалізації Закону   України   про   особливості    приватизації    відкритого акціонерного  товариства  "Укртелеком".  Рішення  про приватизацію "Укртелекому"  було  прийняте  Кабінетом  Міністрів  тільки  через чотири  місяці  після  прийняття  відповідного закону.  Причому це рішення на порушення  статті  7  було  опубліковано  в  "Урядовому кур'єрі"  із  запізненням на 12 днів.  Після збільшення статутного фонду  ВАТ  "Укртелеком"  відповідно  до   проведеної   індексації балансової вартості його основних фондів Кабінет Міністрів мав всі можливості  і  підстави  для  створення  комісії  з   приватизації "Укртелекому".  Але  комісія  була створена лише 18 січня.  Відбір уповноважених осіб,  радників та експертів ведеться до цього часу. Затвердження умов приватизації також триває до цього часу.

 

     Це було  головною причиною того,  що 6 березня члени комітету вирішили не підтримувати запропоновані зміни.  Ми впевнені в тому, що поки що не працює на повну силу закон,  і ніхто не може довести його неефективність у сьогоднішніх умовах. Тому, незважаючи на те, що зміни до норм,  передбачених статтею 17, пов'язані з уточненням механізму   використання   30   відсотків   коштів   від   продажу "Укртелекому",  вже  сьогодні  необхідно  було  б внести,  комітет прийняв   рішення   про   недоцільність   прийняття    розглянутих законопроектів   найближчим   часом.   А  для  того  щоб  залишити можливість повернутися до  розгляду  зазначеної  проблеми  у  разі необхідності   ще  до  кінця  поточної  сесії,  ми  пропонуємо  не відхиляти законопроекти, а передати їх авторам на доопрацювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  співдоповідача?   Будь   ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко".  Шановні колеги!  Шановний доповідачу!  Я уважно  слухав вашу  співдоповідь  і  дивуюся,  чому  ви  не конкретно і не чітко доповідаєте? Чому?

 

     "Укртелеком" - це  дуже  багате  підприємство,  і,  звичайно, такий ласий шматок дістанеться людям,  котрі повинні якимось чином заробити і збагатитися.

 

     Тому я  хотів  би  знати,  який  ви   пропонуєте   у   своєму законопроекті  механізм контролю за виконанням цих норм,  щоб нас, Українську державу,  знову не обікрали?  Як це  робиться,  ми  вже знаємо,  знаємо,  що  таке  приватизація,  що  це  була  не просто приватизація, а прихватизація.

 

     Тому я хотів би одержати від вас відповідь  чітку,  яка  мета цього, яка буде практична фінансова вигода для українського народу і держави, для бюджету країни?

 

     Дякую.

 

     ПОЛІЩУК О.В.  Шановний колего,  я постараюся  відповідати  на ваше запитання дуже чітко. Ви дуже неуважно слухали мою доповідь і доповідь моїх колег.  Я нічого не пропоную, пропонують мої колеги. Закон,  який  ми  прийняли  в  лютому,  вже  працює,  у  ньому всі механізми розписані. А зараз пропонуються зміни до цього закону, я свого законопроекту сьогодні не вношу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Вікторовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Переходимо до  обговорення  даного  законопроекту.  На виступ записалися  шість  народних  депутатів.  Слово   для   виступу   в обговоренні  надається народному депутату Хмельовому.  Наступний - депутат Салій.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Цель  приватизации  - либо улучшение качества связи, либо получение денег в бюджет, либо все- таки оставить контроль за государством.   Если   попытаться  ответить  на  эти  вопросы,  то предлагаемые поправки  к  закону  предполагают,  что  контроль  со стороны  государства утрачивается однозначно,  а будет ли улучшена связь - весьма  проблематично.  Можно  получить  такую  же  сумму, продав  не  75  процентов  акций,  а  только  25  процентов  акций стратегическому  инвестору,  но  при  этом  сделать  этот   обект приватизации привлекательным. А для этого надо было выкупить акции "Утела".  К выводу о том, что "Утел" надо выкупить, пришли уже и в Кабинете Министров. И надо было выкупить, наверное, акции UMC.

 

     Например, в  соседней Молдове приняли соответствующий закон о том,  что в  течениие  трех  лет  никому  не  даются  лицензии  на организацию  предприятий  в  отрасли  высокорентабельных средствах связи - это мобильная,  междугородняя,  международная  связь.  Что сделано у нас в Украине?  Мы роздали это все разным операторам,  а теперь еще давайте  продадим  акции  "Укртелекома".  Что  в  итоге получим?  Получим монстра-монополиста. Если сегодня с государством согласовывается повышение тарифов,  то дальше этот монополист  сам будет устанавливать свои тарифы.  Но тогда нам больше будет некуда обращаться,  он нас задавит,  потому что есть только один оператор связи   -   "Укртелеком",   который  обеспечивает  связь  на  всей территории Украины.  И  от  предоставления  льгот  он  тоже  будет отказываться,   сегодня  мы  заставляем  иногда  "Укртелеком"  это делать.

 

     Поэтому цель  законопроекта   -   развязать   руки   Кабинету Министров. Но если Кабинет Министров хотел себе руки развязать, не надо   было   принимать   закон   об   особенностях   приватизации "Укртелекома",  а  приватизировать  так,  как мы приватизировали и другие обекты: включали их в государственный план приватизации. И руководите,  и  делайте приватизацию.  И если вы говорите,  что вы развязываете им руки и что это повышает ответственность, то в этом законопроекте  я не вижу,  что повышается ответственность Кабинета Министров. Кстати, я еще пока не видел, чтобы хоть одного человека за нарушение законов о приватизации привлекли к ответственности.

 

     Поэтому я  полагаю,  что  решение нашего профильного комитета правильное.  Нельзя сегодня с этими изменениями согласиться. Пусть придет  стратегический инвестор,  и мы тогда решим,  продавать ему большее число акций или нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Салій.   Наступний   - депутат Гусак.

 

     САЛІЙ І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановні  колеги,  я хотів би,  щоб Олексій Олексійович Костусєв не мав монополії на розуміння курсу реформ і підтримку наших лідерів. Ми теж з ними, але й за народ.

 

     Профільний комітет кілька разів розглядав це питання і цілком обгрунтовано запропонував проект або відхилити, або повернути його авторам  на доопрацювання.  Ми підтримуємо таке рішення,  і я його обгрунтовую.

 

     Доповідаю вам,  що  відхилити  проект   схильна   і   фракція "Реформи-Конгрес".  Головні мотиви: зменшення частки акцій держави в "Укртелекомі" з 50 до 25 відсотків не має  економічних  підстав. Це не горілчаний магазин врешті-решт.  Треба продати 25 відсотків, попрацювати,  через три роки - ще 25.  Можливо,  і  залишиться  25 відсотків плюс одна, але це має бути процес. Це по-перше.

 

     По-друге, зовсім   не  обговорюються  соціальні  і  політичні наслідки приватизації "Укртелекому",  а це  дуже  важливо.  Ми  не можемо  бути чистими колись комсомольцями,  тепер - реформаторами. Ви ж не просто шукаєте інвестора.  Хто буде в сільській місцевості забезпечувати  телефонізацію?  Хто  в  Києві  підключить 200 тисяч номерів?  Три роки їх  не  підключає  "Укртелеком"  штучно,  чекає приватизації. І які будуть тарифи і хто буде забезпечувати пільги? Держава зовсім не буде  впливати  ні  на  тарифну,  ні  на  цінову політику. Я вже не кажу про те, що це ще й національна безпека.

 

     Тому я  вважаю,  що не можна розглядати ці проекти.  Об'єкт - дуже привабливий,  має сьогодні 40 відсотків рентабельності.  Будь ласка, працюйте.

 

     Я наполягаю  ще  на  одному.  Зовсім не враховуються інтереси місцевих територіальних громад. Місто Київ у першу чергу визначило свою  частку  у  статутному  фонді "Укртелекому" і наполягатиме на тому,  щоб бути там пайовиком.  Це приватизація,  від якої міста і міські   органи  самоврядування  не  можуть  бути  осторонь.  Тому потрібно запропонувати зміни,  якими  передбачити  замість  участі іноземного інвестора участь саме органів місцевого самоврядування, адже  люди  зі  скаргами  передусім  йдуть  в   органи   місцевого самоврядування, а не до тих структур, які створюються.

 

     Щодо 300 мільйонів.  Виявляється,  300 мільйонів доларів - це та  сума,  яку  держава,  вторгувавши,  на  другий  день   повинна подарувати.  Тут  що,  взагалі  ніхто нічого не розуміє?  Тоді 300 мільйонів - держава і 300 мільйонів - стратегічний інвестор, нехай 50  на  50 вкладають.  Тобто запопадлива позиція стосовно якогось, якого ми і не знаємо,  інвестора і нехтування інтересами держави й народу в даному проекті неприйнятна. І я наполягаю на тому, щоб ми це питання переглянули і обов'язково врахували  інтереси  місцевих територіальних громад, органів самоврядування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Миколайовичу,  сідайте.  Слово для виступу надається  народному  депутату  Журавському.  Наступний  - депутат Філіпчук.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановні колеги!  До яких пір ми будемо тут з вами ділити фабрики,  заводи?  Це  не наша компетенція.  Згідно з Конституцією України  наше  завдання,  по-перше,  визначати   загальний   режим приватизації,  по-друге,  ми  повинні затвердити перелік об'єктів, які  не  підлягають  приватизації.  Але  тут  діють   корпоративні інтереси.  І  ці  зміни,  і  прийняття  цього  антиконституційного закону, що не є нашою компетенцією, стали можливими особливо після гучної   підтримки   законопроекту  про  особливості  приватизації Маріупольського металургійного комбінату.  І зараз ми пожинаємо ці плоди.

 

     Зміни до   Закону  про  особливості  приватизації  відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" мають на меті зменшити частку держави  у  статутному  фонді цього товариства на користь спритних ділків.  Я в цьому переконаний.  Хотілося б знати їх прізвища. Хто вони? Хто стоїть за цими змінами?

 

     Думаю, що  про це Фонд державного майна України знає,  а нас, депутатів,  у переважній  більшості  тримають  за  дурнів.  Гірко, звичайно, це усвідомлювати, але це правда.

 

     Я ще  раз  повторю:  ми не повинні були приймати цей закон 13 липня  2000  року.  Але  сталося  те,  що  сталося.  Тепер   треба виправляти  свої  помилки.  Я  цілком  поділяю  думку  профільного комітету і виступ шановного депутата з Києва Івана Салія.  Словом, ці зміни треба валити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Термін   суто  парламентський.  Народний  депутат Філіпчук.  Філіпчук відсутній. Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Костинюк.

 

     ГУСАК Л.Г.  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги! Основна  ідея  обох  законопроектів  -  збільшення  пакета   акцій "Укртелекому",  який  підлягає продажу.  На мою думку,  пропозиція цілком слушна.  Якщо  на  продаж  пропонується  контрольний  пакет акцій,   то  привабливість  такого  підприємства  для  потенційних інвесторів  значно  зростає.  Це  не  лише  додаткові  доходи   до Державного  бюджету,  а  й  можливість  залучити  на конкурс більш широке коло інвесторів.

 

     Передача в управління половини державного пакета акцій, як це передбачає  чинна  редакція  закону,  не є стимулом,  який справді заохочує  інвестувати  значні  кошти  у  технічне   переоснащення. Водночас   держава   втрачає   значні  кошти,  які  могли  б  бути використані на соціальні цілі.

 

     Таким чином, закладений у Законі про особливості приватизації відкритого    акціонерного    товариства   "Укртелеком"   механізм приватизації  є  малоефективним  як   з   точки   зору   бюджетних надходжень, так і з позицій розвитку цього підприємства.

 

     Враховуючи це, законодавчу пропозицію про продаж контрольного пакета акцій "Укртелекому" доцільно підтримати.  Єдина відмінність законопроектів   Костусєва  і  Сафронова  полягає  в  тому,  що  в останньому пропонується  визначити  статус  і  умови  використання 30-відсоткових державних інвестицій.

 

     Оскільки йдеться  про 300 мільйонів доларів державних коштів, таке уточнення не є зайвим.  Проект Сафронова передбачає зворотний характер  цієї  інвестиції,  і з цією логікою важко не погодитись. Дійсно, який сенс у тому, щоб однією рукою забирати гроші, а іншою віддавати їх?

 

     Якщо ж  необхідно  здійснити  певні  інвестиції,  то  це слід передбачити в  умовах  приватизації,  а  не  витрачати  для  цього бюджетні за своєю природою кошти.

 

     Відповідна сума може бути надана державою на умовах цільового кредиту,  якщо такий кредит буде потрібний інвестору.  До речі,  з тексту  законопроекту можна зрозуміти так,  що цільовий кредит має бути надано незалежно від  бажання  власника  контрольного  пакета акцій.  З цим, звичайно, погодитись не можна. Кредит - справа суто добровільна, і цілком можливі більш привабливі умови кредитування, ніж пропонує держава.  Найкраще було б визначити певну обов'язкову суму  інвестицій,  а  право  вибору  джерела  коштів  залишити  за інвестором.

 

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує  прийняти  за  основу  законопроект  Костусєва,   а   при підготовці  його  до другого читання врахувати як проект народного депутата Сафронова, так і висловлені зауваження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Костинюк.  Наступний  - депутат Черненко.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Я хотів би  зараз виступити  безпосередньо з пропозиціями до Фонду державного майна. Що мав би робити сьогодні Фонд державного майна?  Замість того щоб підтримувати законопроекти,  які ми обговорюємо сьогодні,  він мав би працювати за існуючим законодавством,  яке ми близько року тому прийняли.

 

     Перше. Що   потрібно   робити?  Максимально  реально  оцінити теперішню вартість "Укртелекому".  Інформація,  котра з'являлася у пресі,  що  вартість  приблизно  25  відсотків акцій "Укртелекому" прирівняна десь до 500 мільйонів умовних одиниць,  на мою думку, є невірною, ця ціна занижена, хоча я допускаю, що за умови прозорого тендера реальна продажна ціна могла б вирівнятися.

 

     Друге. Відразу  виставляти  первинний  пакет  акцій   не   25 відсотків,   а   35-38  відсотків.  Якщо  ж  знайдеться  справжній стратегічний інвестор, що тоді станеться? Держава отримає у бюджет перші  кошти,  30 відсотків згідно з чинним законодавством піде на розвиток "Укртелекому".  Якщо  стратегічний  інвестор  відмовиться вносити  ті  300  мільйонів у розвиток "Укртелекому",  тоді частка його акцій зменшиться з 38  до  25  відсотків,  але  не  менше  25 відсотків  плюс одна.  Тоді буде реальний інтерес виставляти новий пакет  акцій  "Укртелекому".  І  європейська  практика  реалізації телекомів свідчить про те, що там завжди проводилась ця реалізація у два етапи,  і другий пакет акцій, приблизно рівний 25 відсоткам, завжди  продавався  дорожче,  ніж  перший пакет акцій.  І ми маємо дбати і про розвиток  "Укртелекому",  і  про  те,  щоби  Державний бюджет поповнювався.  Минув рік,  втрачено багато часу,  але це не означає,  що ми маємо закрити очі і за будь-яку  ціну  реалізувати телеком.

 

     Тому я  пропонував  би саме так діяти Фонду державного майна, тобто не затягувати час,  а якраз навпаки - пришвидшити  роботу  в цьому  напрямі:  виставити  38 відсотків акцій на продаж і реально оцінити початкову вартість майна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Виктор Владимирович!  Уважаемые коллеги депутаты!  У меня возникает такой вопрос. В июле 2000 года при  заполненном  зале,  заполненной  правительственной  ложе  был принят  Закон  об особенностях приватизации открытого акционерного общества "Укртелеком".  Почему возникла проблема?  Почему снова мы возвращаемся  к  пресловутой статье 17?  Мы что,  уже и продать не можем то, что у нас есть продать?

 

     Я вам хочу сказать больше. Этот закон потянул еще один закон. Наши  коллеги  народные  депутаты,  учитывая,  что  у каждого есть любимое   предприятие,   родное   и   близкое,   начали    вносить законопроекты.  И  хорошо  работающий,  прекрасно конкурирующий на рынке, получающий серьезные прибыли Мариупольский металлургический комбинат   имени   Ильича  согласно  закону  об  особенностях  его приватизации отдали в одни руки. Зачем такая спешка была нужна?

 

     И вот  сегодня  вновь  предлагают  заканопроекты  и   коллега Костусев,  и  коллега  Сафронов.  Когда  я проанализировал всю эту ситуацию,  у меня сложилось такое впечатление:  пытались наполнить бюджет,  а оказывается,  инвестор не идет, давайте отдадим чуть ли не за даром, вот тогда он придет.

 

     Дорогие мои,  когда-то надо и зубки показывать.  Если  дойдет дело  до  голосования  поправки к статье 17,  я отдам предпочтение проекту коллеги Сафронова.  Он хоть  эти  300  миллионов  долларов предлагает,  чтобы  государство  инвестировало или реализовало как кредит,  а не просто взять и отдать. И такая позиция должна быть и в дальнейшем.

 

     И относительно  того,  что Иван Николаевич говорил.  Да,  эта проблема есть,  и в Киеве она является  не  такой  острой,  как  в других регионах. Но пока мы больше говорим, а мало делаем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  всі, хто бажав виступити і взяти участь в обговоренні, скористалися своїм правом.

 

     Ми завершили  обговорення,  і  я  надаю  слово  голові  Фонду державного  майна  України  Бондарю Олександру Миколайовичу.  Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України.  Шановні народні депутати, я хочу пояснити, з чим пов'язані зміни, які вніс на ваш розгляд депутат Костусєв,  і наскільки вони  необхідні  для успішного виконання бюджету, прийнятого Верховною Радою, і вдалого продажу "Укртелекому".

 

     Ще коли розглядався  цей  законопроект  минулого  року,  Фонд державного  майна і Кабінет Міністрів подавали саме ці зміни,  щоб вони були враховані при прийнятті закону.  Ми тоді  наполягали  на збільшенні  частки,  яка  буде  пропонуватися  до  продаду,  і  на тому<"що норма  вторинної  емісії  за  рахунок  30  відсотків  від продажу  акцій  відлякає  інвестора і він не захоче брати участь у проведенні приватизації "Укртелекому".

 

     На сьогодні ситуація така:  5,9 мільярда гривень закладено  в бюджеті надходжень від приватизації.  Без продажу "Укртелекому" за солідною ціною,  яка  безумовно  зросте,  якщо  ввести  ці  зміни, виконання бюджету буде нереальним.

 

     Я звертаюся  в першу чергу до лівої частини парламенту і хочу запитати,  що краще  для  держави:  продати  один  "Укртелеком"  і вирішити  питання  бюджетних  надходжень  цього  року  чи  продати замість  "Укртелекому"  сотні  підприємств,  в  тому   числі   всю енергетику, металургію і хімічну галузь, щоб компенсувати цю суму? Я впевнений,  що продаж "Укртелекому"... (Шум у залі). Якщо нічого не продавати,  то треба скоригувати бюджет і вилучити 5,9 мільярда надходжень від приватизації.

 

     Я вважаю,  що приватизація  "Уктелекому"  не  викличе  такого соціального напруження, як приватизація інших об'єктів, і пропоную підтримати пропозицію  Костусєва  про  те,  щоб  збільшити  частку продажу,  що  буде  сприяти  залученню  стратегічного промислового інвестора, і зняти норму вторинної емісії за рахунок 30 відсотків. Я  думаю,  що  це  буде  нормальне рішення для того,  щоб виконати бюджетні завдання.  А  пропозиція  депутата  Сафронова  може  бути врахована при доопрацюванні проекту закону, який подав Костусєв.

 

     Я ще  раз  хочу  сказати,  що  і  Кабінет  Міністрів,  і Фонд державного  майна  підтримують  законопроект,  внесений  депутатом Костусєвим на ваш розгляд.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановні колеги,  ми  завершили  обговорення  даного  питання. Прийняття рішення згідно з  Регламентом  відбудеться  в  наступний четвер.

 

     -------------

 

     Переходимо до    наступного    питання    порядку    денного. Розглядається проект Закону про внесення змін  до  Закону  України про   стимулювання  розвитку  сільського  господарства  на  період 2001-2004   років,   реєстраційний   7095-1,   7095-2.   Доповідає представник  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Сокерчак Вячеслав Михайлович.  Будь ласка,  Вячеславе Михайловичу. Ви за двох будете чи як?

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область). Ні, я тільки з приводу проекту

 7095-1. Шановні  народні  депутати,  на  ваш  розгляд   вноситься законопроект,  авторами якого є депутат Альошин і я.  Законопроект внесений у зв'язку з тим,  що,  як ви знаєте,  18 січня 2001  року прийнято   Закон  України  про  стимулювання  розвитку  сільського господарства на період 2001-2004 років, який введений у дію.

 

     На превеликий жаль,  ряд  положень  цього  закону  суперечить чинним  законам  з  питань оподаткування,  а окремі норми виписані так,   що   вмотивовано   пояснити   їх   вітчизняним   виробникам нафтопродуктів   (дизельного  палива)  та  іншим  учасникам  ринку нафтопродуктів України просто неможливо.

 

     Зокрема, в  статті   3   визначено,   що   на   нафтопродукти вітчизняного  виробництва,  що споживаються сільськогосподарськими підприємствами,  встановлюється  граничний  рівень   цін,   а   на імпортовані   не  встановлюється.  У  статті  5  записано,  що  не застосовується стягнення мита  та  інших  податків  при  сезонному ввезенні  (з  1  лютого  до  1  жовтня) на митну територію України дизельного палива,  а стягнення податків з виробленого  в  Україні дизельного палива буде здійснюватись у повному обсязі.

 

     Зазначені норми  закону  викликали  певну  нестабільність  на ринку нафтопродуктів в  Україні,  а  тому  пропонується  терміново розглянути  питання про уточнення зазначених норм шляхом вилучення окремих положень цього закону.

 

     Ще до підписання  Президентом  цього  закону  наш  Комітет  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  висловлював сумнів з приводу  того,  що  закон  може  діяти,  враховуючи  те,  як   він написаний.

 

     Крім того,  ми  знаємо,  що  на  дев'яти  сторінках Кабінетом Міністрів України було  внесено  зауваження,  але  з  незрозумілих причин  вони  не  були враховані,  і закон був підписаний в такому вигляді, в якому був проголосований 18 січня цього року.

 

     Крім того,  хотів би вам нагадати,  шановні,  що, зважаючи на те,  що  25 відсотків імпорту нафтопродуктів згідно з економічними обгрунтуваннями - це  межа,  перевищення  якої  позбавляє  державу управління  внутрішнім  ринком  та  загрожує енергетичній безпеці, стратегічною метою держави у сфері забезпечення нафтопродуктами, а відповідно це і політика, яку ми тут здійснюємо, приймаючи закони, є  те,  щоб  стимулювати   виробництво   на   власних   виробничих потужностях.  Практично цим законом це порушується. Тому що стояло питання про те,  щоб до 2003 року забезпечення  внутрішніх  потреб ринку  нафтопродуктами  за  рахунок власного виробництва становило щонайменше 75 відсотків. Сьогодні, на жаль, цього немає.

 

     Для досягнення такого балансу необхідно  створити  економічні умови  для  заохочення  поставок  на  ринок  нафти  та  реалізації виробленої з  неї  продукції  на  території  України  і  передусім забезпечити  рівні  конкурентні  умови  роботи на ринку дизельного палива.

 

     Таким чином,  положення закону,  про який ми ведемо мову,  не відповідають  тим  стратегічним  цілям,  які ставить перед собою у своїй діяльності сьогодні уряд і підтримує законами Верховна  Рада України.

 

     Надання переваги    імпортному   дизпаливу   змусить   власні нафтопереробні  заводи  та  імпортерів  нафти  змінити  пріоритети діяльності.  І  це  може відбутися за таким сценарієм.  Перше - це скорочення поставок нафти на українські нафтопереробні  заводи,  а друге   -   це   відвантаження   дизельного   палива  вітчизняними виробниками переважно на експорт і отримання за  це  відшкодування ПДВ. При цьому не справляється ще й акцизний збір. Ось така схема, яка буде діяти, якщо ми залишимо норми цього закону.

 

     Саме тому я хотів би,  шановні колеги,  привернути вашу увагу до  того,  що  наш коротенький законопроект відрізняється від того проекту,  який повинен доповідати  Сергій  Терьохін,  тим,  що  ми пропонуємо внести поправки до двох статей цього закону:  до статті 3 і статті 5.

 

     Я хотів би,  щоб ви вслухалися,  чому  саме  ми  з  Альошиним пропонуємо  ці  поправки.  У  статті  З є норма,  де написано,  що Кабінетом Міністрів України щорічно  з  2001  року  встановлюється граничний   рівень   цін   (тарифів)   на  електроенергію,  газ  і нафтопродукти   вітчизняного    виробництва,    що    споживаються сільськогосподарськими  підприємствами.  Ми  пропонуємо вилучити з цієї норми слова "і нафтопродукти вітчизняного виробництва".  Тоді виходить,  що ми зобов'язуємо Кабінет Міністрів регулювати ціни не тільки на те,  що буде вироблятися в нас на території України, а й на  те,  що буде завозитися.  А якщо ми в законі чітко записали "і нафтопродукти вітчизняного виробництва",  то  ми  цим  законом  не зобов'язали    Кабінет    Міністрів   займатися   цінами   на   ті нафтопродукти,  які імпортуються сьогодні на територію України. Це перше.

 

     Друге. Це  стаття  5.  Я  хотів  би,  щоб  ви теж вслухалися. Шановні  колеги,  у  статті  5  записано,  що  "не  застосовується стягнення  мита  та інших податків при ввезенні на митну територію України   комплектуючих   виробів   та    запасних    частин    до сільськогосподарської  техніки,  засобів  захисту рослин і тварин, які не виробляються в Україні, а також при сезонному ввезенні (з 1 лютого  по  1  жовтня)  дизельного палива." Ми пропонуємо вилучити слова "а також при сезонному ввезенні (з 1  лютого  по  1  жовтня) дизельного палива".

 

     У законах  про ставки акцизного збору не написано "дизельного палива",  а  написано  "важкі  дистиляти".  І  саме  неточність  у вживанні  понять  унеможливлює  взагалі  застосування  норми цього закону.  На жаль,  автори не врахували наші зауваження і  записали "дизельного палива", і тепер ця норма діяти не може.

 

     Є й   інша  підстава,  шановні  колеги,  чому  ми  пропонуємо вилучити цю норму.  Для  того  щоб  створити  рівні  умови  і  для власного виробництва, і для імпорту.

 

     Я сьогодні  під  впливом того,  що одні колеги заявляють,  що вони згодні з цим  законопроектом,  інші  заявляють,  що  вони  не погоджується,  намалював собі схему.  Так ось, шановні колеги, щоб ви зрозуміли,  що сьогодні наші виробники змушені закладати в ціні однієї   тонни   нафтопродуктів,   як   тільки   вони  виходять  з нафтопереробного заводу,  20 євро акцизу і 20 відсотків ПДВ, тобто 50 євро.  Отже, стартова ціна, як би ми не хотіли, нафтопродуктів, вироблених нашими виробниками,  буде на (50 плюс 20 євро) 70  євро більше. То які ж це конкурентні умови рівні?

 

     Ті колеги,  які  вважають,  що можна так залишити,  говорять: нехай уряд регулює ціни на наші нафтопродукти,  а трейдери  будуть завозити дешеві нафтопродукти.

 

     Шановні колеги,  я  хотів  би,  щоб  ви зрозуміли,  і Головне науково-експертне управління це теж  підтвердило:  цього  не  може бути.  Чому?  Тому  що  сьогодні  трейдери  при ввезенні не будуть платити податків -  акцизний  збір  і  ПДВ.  Але  той,  хто  купує дизпаливо всередині держави,  він же платить ці податки - і акциз, і ПДВ.  Згідно з нашим законом (ви пам'ятаєте порядок  сплати  цих податків)  у  нас є податкові агенти,  які зобов'язують усіх,  хто купує в державі дизпаливо, платити податки.

 

     Отже, хто отримує прибутки  -  село  чи  трейдери?  Звичайно, трейдери. Це зрозуміло.

 

     Тепер інше,  шановні  колеги.  Усіх  турбує  те,  що  якщо ми змінимо норми цього  закону,  то  буде  різко  збільшена  ціна  на нафтопродукти.

 

     Звичайно, попереду  весна,  дуже швидко вона надійде.  І дуже шкода,  що ми саме сьогодні розглядаємо цей  проект,  що  він  без обговорення, незрозуміло чому, був прийнятий 21 січня. Але я хотів би,  шановні колеги,  щоб ви звернули увагу на те,  що через  оцей неточний  запис  у  законі  митниця  не пропустила ще жодної тонни дизпалива з 1 лютого без мита,  без акцизу і без ПДВ,  хоча пільга ця  є  в законі.  Отже,  ціна дизпалива,  яке сьогодні є на ринку, включає і мито, і акциз, і ПДВ.

 

     А що в  нас  сьогодні  відбувається?  У  нас  учасники  ринку нафтопродуктів просто очікують, що до арбітражних судів звернуться трейдери,  спільні підприємства,  які завозять дизельне паливо,  і таким   чином   будуть  створені  пільгові  умови,  і  вони  потім відшкодують все,  що ними платиться при перетині митного  кордону. Ви  знаєте,  що  в  нас  уже  був  такий  прецедент,  коли спільні підприємства   відповідно   до   декрету,   підписаного   Леонідом Даниловичем Кучмою,  отримали пільгу на десять років.  Ну,  і що з цього вийшло,  хіба  нафтопродукти,  які  вони  реалізували,  були дешевші? Не були дешевші.

 

     І останнє,  шановні колеги, щоб вас переконати. Ви знаєте, що сьогодні склалася така  дещо  небезпечна  ситуація,  що  в  нас  у березні,  порівняно  з  лютим,  зменшилося  ввезення  нафти  на 60 відсотків, тому що бачать, що цей закон може набрати чинності. І в той  же  час  трейдери  порівняно з лютим зменшили на 30 відсотків поставку нафтопродуктів.  Саме сьогодні в нас створюється  штучний дефіцит.  А  коли  штучний  дефіцит,  ціна буде зростати без нашої участі.

 

     Отже, шановні колеги,  я пропоную прислухатися до того,  що є економічні  висновки  з цього питання,  є обгрунтування,  є логіка ринку,  і треба сьогодні  створити  рівні  умови.  Крім  того,  ви знаєте,   що   переробка   нафти   -  це  робочі  місця  на  наших нафтопереробних заводах, це податок на прибуток, це відрахування в Пенсійний  фонд,  це  сплата дорожнього збору.  У нас,  ви знаєте, дорожній фонд сформований за рахунок акцизу.  Якщо  ми  скасовуємо акциз, дорожнього фонду не буде в нас. І я маю надзвичайно великий сумнів щодо того, що в нас будуть будуватися дороги сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вячеславе Михайловичу.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат Калінчук. Наступний - депутат Костржевський.

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська область).  Аграрна партія України.  Вячеславе Михайловичу, шановний, ви говорите про захист вітчизняних товаровиробників, і з цієї  точки  зору ставиться вами наче й справедливе питання.  Але, захищаючи  шість  підприємств,  ви  забули  про  шість   мільйонів господарств на селі. Тому в мене два питання до вас.

 

     Перше. Чи      прорахували     ви,     скільки     потребують сільськогосподарські товаровиробники на весняні роботи  дизельного палива,  чи  важких  дистилятів,  та  чи  спроможні нафтопереробні заводи забезпечити їх у граничні терміни дизпаливом, адже весняний день рік годує? Чи не призведе це до його дефіциту, адже зарубіжні постачальники за такого підходу його просто не будуть поставляти?

 

     Друге питання.  Нафтопереробні підприємства,  які знаходяться на  території  України  (я  підкреслюю,  знаходяться  на території України,  а не належать Україні,  тому що вони належать  іноземним компаніям), протягом листопада, грудня, січня та лютого працювали, переробляли нафту і питання про регулювання цін на  нафтопродукти, а  також  про незастосування стягнення мита на дизельне паливо при ввезенні його на територію  України  не  ставили.  А  тепер,  коли розпочалися   весняно-польові   роботи   і   основним   споживачем дизельного палива є селяни,  це питання так гостро постало.  Чи не підвищаться ціни на дизпаливо, і селяни, як завжди, загнані в кут, змушені будуть платити, їх будуть просто, як і раніше, роздягати?

 

     Дякую за увагу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний Василю  Антоновичу,  у  моєму  окрузі шість   сільськогосподарських  районів,  я  працював  вісім  років начальником сільгоспуправління і розумію,  що таке весняно-польові роботи  і що таке забезпечення пально-мастильними матеріалами.  Не хочу згадувати ті часи.  Ми заставляли,  щоб був запас, ви знаєте, тримісячний навіть.

 

     Сьогодні, на жаль,  запас критичний у нас, і вчора сказав про це Ющенко.  На веснянопольові роботи,  на ці три місяці, треба 400 тисяч  тонн  дизпалива  щомісячно.  Його  сьогодні  немає  в такій кількості.  Але я вам називав цифри,  що у зв'язку  із  прийняттям цього  закону  на  60 відсотків зменшилося ввезення нафти.  Маю на увазі закон,  який прийнято 21 січня.  Крім того,  трейдери на  30 відсотків зменшили поставки,  тому що теж чекають, чи буде пільга, чи  не  буде  пільги.  У  цій  ситуації,   щоб   ми   не   робили, нафтопереробні  заводи можуть швидше зменшувати виробництво нафти, ніж трейдери поставляти.

 

     Шановні колеги, у нас ніколи не буде стабільної ціни на нафту чи нафтопродукти, якщо не буде стабільного законодавства.

 

     Ну що  ми робимо кожного року?  У минулому році ми підтримали проект Юхновського.  І хоча ми запровадили пільгу,  цей закон  був слушний  за  змістом,  тому  що  були  внесені  поправки до діючих законів - про ПДВ,  про акциз, про ввізне мито. І він спрацював. А тепер  ми  написали  просто  побажання,  а  не  внесли поправки до законів про ПДВ,  про акциз,  про ввізне мито.  А ви знаєте, що за Законом  про  систему  оподаткування  тільки  податковими законами регулюються ставки податків і зборів.  То що ж ми зробили? Якщо ми не  змінимо  закони про податки,  то тоді жодна ця пільга діяти не буде.

 

     Я розумію, що вас це не задовольняє. Але ще одне. Наш комітет зустрічався  з  представниками всіх нафтопереробних заводів.  Вони знайшли вихід, щоб ви знали. Вони кажуть: "Добре, якщо така норма, а підприємства всі не українські,  то ми робимо так: ми нафту сюда поставимо без  мита,  виготовимо  нафтопродукти,  вивеземо  їх  за кордон, отримаємо відшкодування ПДВ, не платитимемо акциз, а потім повернемо їх як імпортний товар теж без податків.

 

     Що ми  зробили  цим  законом?  Розумієте,  ми   таким   чином скорочуємо  повністю  виробництво  в  себе.  Нафтопереробні заводи знайшли вихід і дуже вже переживають,  що ця схема не буде  діяти. Вона буде діяти, але село від цього не отримає нічого.

 

     І останнє, Василю Антоновичу. Ви розумієте, що сьогодні у нас немає прикладу, де б сільськогосподарський виробник прямо, минаючи трейдерів, завозив оці нафтопродукти. Так от, при перетині митного кордону діятиме  пільга,  а  як  почнеться  внутрішній  перепродаж податки моментально з'являться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Костржевський.  Наступний  - депутат Федорин.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.  Дякую.  Скажіть, будь ласка, таку річ. Ви дуже довго розказували про нафтопереробку і про пільги на ввезення дизельного  палива  і  бензинів.  Але   зміни,   передбачені   цим законопроеком,     стосуються    також    запасних    частин    до сільськогосподарських машин,  механізмів,  засобів захисту рослин, котрі  імпортуються на територію України.  Як ви правильно казали, митниця зараз не пропускає всі ці товари,  тому що немає  змін  до законів,  що регулюють ставки податків і зборів. То чи не вважаєте ви,  що доцільніше було б змінити ті закон,  що  регулюють  ставки акцизів  і  ввізного  мита,  а не міняти цей закон про заходи щодо підтримки сільського господарства?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні колеги, у проекті закону, який повинен доповідати  Терьохін,  написано дуже просто:  всі ці норми повинні відповідати нормам законів про оподаткування.  І все. Таким чином, проголосувавши законопроект Терьохіна,  можна все врегулювати. Але ви говорите про пільгу,  шановні колеги.  Я ще раз  хотів  би  вам нагадати,  що ця пільга надається не селу. Ну що, ви не розумієте, що цією пільгою користуватиметься не  село,  а  ті  хто  перетинає митний кордон?

 

     Скажіть мені,  будь ласка, чи можете ви назвати підприємства, які самі завозять нафтопродукти?  І зверніть  увагу  ще  на  одне. Мені,  чесно скажу,  однаково, звідки це паливо. Головне, щоб воно було  дешевше.  А  можемо  ми  вплинути  на  ціну  продукції,  яка імпортується?

 

     Отже, якщо  аграрний  комітет  і  хотів у січні зробити такий подарунок селу,  то треба було вносити інші пропозиції, треба було проводити  через  Верховну  Раду внесення змін до законів про ПДВ, про акциз, про ввізне мито. Уряд нам пропонував ще в минулому році скасувати  ввізне мито повністю на нафту.  Враховуючи,  що в цьому році почне діяти Одеський  нафтотермінал,  можна  було  б  тоді  з будь-якого кінця світу завозити нафту без мита. Сьогодні ми можемо завезти нафту без мита тільки з  Росії.  Верховна  Рада  в  травні минулого  року  не  підтримала  цей  проект,  хоча  треба  було  б підтримати.

 

     Ще скажу,  що на зниження ціни на дизпаливо  вплине  ось  що. Заступник  міністра  економіки  мені  сьогодні  доповідав,  що  на підписі вже у Прем'єр-міністра постанова,  яка скасовує  додаткове ввізне мито в розмірі 10 євро за тонну,  яке надходить у Пенсійний фонд. Ліквідована заборгованість перед Пенсійним фондом, і це мито скасовуєтся вже. Таким чином, у нас ввізне мито на дизельне паливо буде не 40 євро за тонну, як сьогодні є, а 30 євро.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція Українського народного руху, Партія підтримки вітчизняного виробника.  Шановний пане  Сокерчак,  ви  можете  навести  приклад високорозвинутої  держави  в Європі чи в іншій частині світу,  яка має потужності з переробки нафти близько 60 мільйонів тонн у  рік, використовує   їх   на   10-15  відсотків  і  завозить  при  цьому нафтопродукти?  Саме так є у нас в Україні.  А  чи  є  ще  аналоги де-небудь у світі? Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ми такого аналога не знайшли, чесно вам скажу, тому що його й немає.  Це просто величезна  економічна  шкода  для держави,  тобто  втрачається  всяка  безпека  нашої держави,  якщо підприємства  не  будуть  працювати.  Яку  ми  вигоду  мали,  коли Лисичанський нафтопереробний завод стояв два роки?  Стояло питання порізати  устаткування  на  металолом  або  просто   приватизувати як-небудь.  Є  сьогодні  ТНК,  але  ж  працюють наші підприємства. Внесено інвестиції, і завод уже випускає повним ходом бензин марки

А-95, який Україна ніколи не виробляла, а буквально у квітнітравні розпочнеться  випуск  бензину  марки  А98,  який  тільки  трейдери завозять,  тобто монополія скасовується,  і можна розраховувати на те,  що ми  самі  себе  хоч  у  невеликій  кількості,  хоч  на  50 відсотків, забезпечимо нафтопродуктами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   справа  в  тому,  що відсутній  представник  комітету  Терьохін,  тому   ми   Вячеславу Михайловичу  доручаємо висловитися й від комітету (тим більше,  що комітет теж йому доручив) з  приводу  даних  законопроектів.  Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги! Комітет 14 березня розглянув обидва проекти - і  проект  7095-1,  внесений авторським колективом, який я представляю, і проект

 7095- 2, внесений Терьохіним і Цушком.

 

     Чим відрізняються ці два проекти? Ми з Альошиним вносимо свій проект   у  зв'язку  із  справді  дуже  критичною  ситуацією,  яка складається сьогодні на ринку нафтопродуктів і полягає в тому,  що трейдери   очікують,  і  ви  бачите,  що  село  не  забезпечується дизельним  паливом  перед  весняно-польовими   роботами.   Дефіцит дизпалива  призведе  до  того,  що  різко  підвищиться ціна.  Тому комітет прийняв таке рішення (мені здається,  що воно  досить-таки виважене):  прийняти  в  першу чергу наш законопроект.  І ми вчора просили, щоб він був включений у порядок денний, щоб проголосувати його  і розвіяти сподівання нафтотрейдерів на те,  що буде пільга. Хай завозять і продають  за  тими  цінами,  за  якими  вони  мають продавати згідно з чинними закономи.  І щоб нафтопереробні заводи, які на 60 відсотків зменшили обсяги виробництва, теж не очікували, а  завозили  повним  ходом  нафту  на квітень і виробляли дизельне паливо.

 

     Ось на що спрямований наш  законопроект.  Саме  тому  комітет запропонував  прийняти  в  першому читанні і в цілому законопроект 7095-1.

 

     Проект, внесений Терьохіним і  Цушком,  передбачає  зміни  не тільки до статей 3 і 5,  а й до статей 2,  4,  7,  8,  9 та інших. Зокрема,  ставиться питання про те,  щоб касовий метод нарахування податку  на  додану вартість,  який наші нафтопереробні заводи вже застосовують,    застосовували    нафтотрейдери    або     спільні підприємства,  які завозять нафтопродукти.  Сьогодні вони не мають можливості застосовувати цей касовий метод.

 

     Таким чином,  проект Терьохіна і Цушка спрямований на те, щоб створити  абсолютно  рівні  умови  на  ринку нафтопродуктів,  а не створювати якусь диспропорцію.  Це має на меті і наша поправка  до статті 3,  про що я вже говорив,  яка зобов'язує Кабінет Міністрів регулювати  ціни  не  тільки  на  нафтопродукти  наших  переробних підприємств,  а  й  на  нафтопродукти,  що завозиться на територію України.

 

     Оскільки законопроект  Терьохіна  і  Цушка  потребує   більше роботи  для  внесення  поправок,  запропоновано  його  прийняти  в першому читанні і підготувати до другого читання  для  остаточного прийняття.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вячеславе Михайловичу.  Чи є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Стрижко. Наступний - депутат Сахно.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Вячеславе  Михайловичу,  я  хотів  би  торкнутися  такої проблеми: сировина і дизпаливо. Ми якось вважаємо, що український виробник - це виробник,  який розміщений на території України.  А що ми зараз бачимо?  Росія вкладає кошти і створює підприємства  на  території України. Чому б нашому урядові не вкладати кошти чи не стимулювати процес вкладання коштів у нафтопереробні потужності  на  території Росії?  Це були б українські підприємства,  і вони б,  перебуваючи під патронатом нашого уряду,  мабуть,  могли б давати  для  нашого села більш дешеве дизпаливо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Так,  це  питання  дуже  цікаве.  Можливо,  й правильне,  якби в нас була дещо інша  економічна  ситуація.  Курс реформ  не передбачає цього,  ми просто втрачаємо те,  що мали.  А вкладати десь гроші ми не можемо. На жаль, така ситуація.

 

     Ви знаєте,  що на наших підприємствах (це на тих, що на нашій території, де працюють наші виробники), на жаль, контрольні пакети акцій  не  у  наших  українських  виробників.  Але,  шановні,   ці підприємства  можливо тільки або розвалити повністю,  підвівши під банкрутство,  або, якщо їх тримати, вкладати в них гроші для того, щоб вони працювали за європейськими стандартами.

 

     Я доводжу до вашого відома інформацію, яка надійшла до нас із Лисичанського нафтопереробного заводу.  Там передбачається  велика сума  коштів  на  відродження  цього  підприємства  не  тільки  як підприємства,  яке   повинно   забезпечити   потреби   України   в нафтопродуктах.  За  часів  Радянського  Союзу  воно будувалося як підприємство, яке повинно було забезпечити нафтопродуктами південь Радянського Союзу - Україну, весь Дон і так далі.

 

     Так що, я думаю, на цьому ми й стоїмо: щоб підприємства наші все-таки працювали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Сахно.  Наступний  -   депутат Ткаленко.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Яблуко".  У  мене  запитання до Вячеслава Михайловича і до  головуючого.  Актуальне  питання  про  завезення дизпалива  і  справляння  мита.  Але ж у проекті Терьохіна є певні новації,  що стосуються,  скажімо,  державної  програми  підтримки вітчизняного  тютюнництва,  яка  полягає  в тому,  щоб у тютюнових виробах,  які в нас  виробляються,  вміст  ферментованого  тютюну, вирощеного  в  Україні,  досяг  10 відсотків у 2004 році.  Замість цього  пропонується  вітчизняне  тютюнництво   підтримати   шляхом впровадження  програм  вирощування  тютюну,  що відповідає вимогам якості виробників тютюнових виробів. Також пропонуються зміни щодо збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

 

     Тобто чи  ви  в матеріалі?  Чи як завжди в нас буває стосовно змін - внесли зміни і пропонуєте гамузом їх приймати,  і безумовно важливе  питання  про дизпаливо,  про що ви говорили,  змішалося в купі з тютюнництвом, а потім тютюнництво буде потерпати, ми будемо знову вносити якісь норми і доповнення.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний колего, я в матеріалі якраз. Просто в мене немає під руками цього законопроекту.  Але  я  його  пам'ятаю добре, хоч його і не писав, ми його обговорювали.

 

     Я не говорив про ті норми,  тому що проект у вас на руках.  І ми планували у зв'язку із тим,  що  сьогодні  відсутні  і  один  і другий  автор,  розгляд  цього проекту перенести на вівторок.  Але оскільки наш комітет визначився з цих двох  проектів,  то  проект, який  вас  турбує,  ми  пропонували  прийняти  в першому читанні і доопрацювати до другого читання.

 

     Тепер стосовно конкретних порушених вами питань.  Так,  там є пропозиція,  щоб  одновідсотковий збір на розвиток виноградарства, садівництва сплачувався тільки до 1 січня 2002 року.

 

     Чому? Ви  знаєте,  що  стояло  взагалі   питання   про   його скасування.  У  першому  варіанті  бюджету  на  2001  рік цей збір передбачався,  а в другому варіанті вже ні. Після тривалих дебатів усе-таки  вирішили  залишити  цей одновідсотковий збір,  і він діє сьогодні,  хоч  ми  маємо  й  інформацію,  що  він  не  зовсім  за призначенням використовується.  І в депутатів є підстава міркувати ось так.  Якщо є одновідсотковий збір на розвиток  виноградарства, то   давайте   ми  встановимо  одновідсотковий  шкільний  податок, медичний збір  і  так  далі.  Це  неправильний  підхід  у  системі оподаткування. Цей збір є тимчасовою вимушеною нормою. І саме тому Терьохін вносить пропозицію.  Під час  другого  читання  її  можна врахувати, а можна - відхилити.

 

     Стосовно 10   відсотків.   Запис   у  законі,  прийнятому  на пропозицію  аграрного  комітету,   змушує   спільні   підприємства випускати  продукцію обов'язково із вмістом ферментованого тютюну, вирощеного в Україні, 10 відсотків.

 

     Треба знати  ситуацію,  яка  склалася  в   нас   сьогодні   з тютюнництвом. Треба мати цей тютюн, щоб виконувати цю норму про 10 відсотків.  Сьогодні в нас 4 відсотки тютюну власного виробництва. Його  більше  немає.  Якщо ми запишемо ось так норму,  то скажіть, будь ласка,  що робити,  якщо не набереться  10  відсотків  нашого тютюну в цих виробах?  Тоді що,  позбавляти ліцензії підприємства, які виробляють сигарети?

 

     І ще одне.  Ви  знаєте,  що  спільні  підприємства,  створені компаніями "Філіп Морріс",  "Реємтсма",  їх у нас декілька,  мають свою технологію,  мають свою рецептуру.  І сьогодні треба  сказати так:  якщо вміст тютюну буде інший порівняно з тим,  який сьогодні застосовується,  будуть інші сигарети.  Давайте ми  подумаємо  над тим,  чи  не  втратимо ми тоді ринок,  тому що якість сигарет буде мінятися.

 

     Отже, це не просто так: от, хлопці, всипте 10 відсотків  нашого  тютюну в ту сигарету - і все буде нормально. Нічого подібного.  Треба,  справді, мати національну програму, про що пишуть Терьохін і Цушко,  і таким чином цю проблему вирішувати. Ніхто не заперечує,  що треба,  щоб наших сигарет було більше, ніж тих, що завозяться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Дякую. Вячеславе Михайловичу, в мене таке питання,  і дуже воно мене турбує.  З цим законопроектом вийшов не уряд, а депутати. Зроблять знову нас заручниками. Повірте мені: не мине два тижні,  прибіжить уряд сюди і скаже:  "Знімайте всі мита, тому  що  нафти немає,  немає дизпалива,  і посівна стоїть".  Буде таке. І ми самі штовхаємо до цього.

 

     Я ще рік тому,  коли ми розглядали, сказав: "Шановні, в нас 5 мільйонів  тонн  власної  нафти.  Це достатньо для того,  щоб мати повністю дизпаливо для сільськогосподарських виробників".

 

     Чому ми  знову  робимо  щось  для  уряду,  і   він   повністю ухиляється  від  відповідальності?  Чому  сьогодні в держрезерв не передається  вся  нафта,   яка   видобувається   в   Україні,   не переробляється    і    не    закладається    в   держрезерві   для сільськогосподарського виробника? Нам учора уряд хотів довести, що нафтопродукти  в  нас  найдешевші.  Вибачте,  скрізь у світі тонна зерна обмінюється на тонну  дизпалива.  У  нас  це  співвідношення чотири  до одного.  І ми говоримо,  що в нас ще хочуть підвищувати ціну.  Та ми угробимо остаточно село.  А ви зараз берете  на  себе великий злочин. Адже якщо ми зараз це приймемо, ціни підвищаться в півтора раза,  і ви це добре розумієте.  І нічим ми вже  потім  не врятуємо наше село.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Іване Івановичу,  шановний, ви знаєте, що ціни можуть підвищитися і без того, чи ми втрутимося, чи не втрутимося.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Так треба все-таки в державі регулювати

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так я розказую вам. Ми залишаємо ту норму, якою зобов'язуємо Кабінет Міністрів регулювати ціни не тільки на те, що виробляється нашим виробництвом,  а й на те,  що завозиться.  Ви ж бачите,   що   коли   ми   вилучимо  оці  слова  "і  нафтопродукти вітчизняного виробництва",  то тоді залишається взагалі норма,  що треба регулювати ціни. Почитайте, що ми пропонуємо. Це перше.

 

     Друге. Я  ж  вам розповідав,  що сьогодні є така пільга,  але жодного кілограма дизпалива не ввезено з цією пільгою.  Чому? Тому що є неузгодженість.  Треба вносити поправку до Закону про систему оподаткування  і  сказати:  ні,  шановні,  будуть  не  податковими законами,  а якимись іншими законами регулюватися податкові норми. Що ми й зробили цим законом.  Такої  поправки  ми  внести  вже  не можемо. Тому треба вносити поправки до законів про ПДВ, про акциз, про ввізне мито.

 

     Третє. Чому ми так повинні  весь  час  вчиняти?  Треба  ж  не забувати,  що,  скасовуючи акциз, ми повинні повністю вирішити для себе питання,  що ми будемо  робити  з  нашими  дорогами.  Адже  1 мільярд коштів ми збираємо на дорожнє будівництво (Шум у залі). Ця норма не повинна вплинути на ціну нафтопродуктів.  Так, ми на себе беремо таку відповідальність. А хто взяв на себе відповідальність, що  прийняли  18   січня   такий   закон?   Хто   взяв   на   себе відповідальність,  що  тепер  повністю  розбалансовані  ціни  і  є можливість, як хочеш, так і вчиняти? Ви ж погляньте, зменшується і ввезення  нафти,  і ввезення нафтопродуктів.  Чому?  Тому що в нас закон такий. Та треба ліквідувати ці норми, щоб такого не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Вячеславе     Михайловичу.     Сідайте. Обговорення даних законопроектів відбудеться після перерви.

 

     Оголошується перерва до 12 годин 32 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

 

     України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголосіть,  будь ласка, про продовження засідання Верховної  Ради  України.  Шановні  колеги,  я  прошу   пройнятися відповідальністю  перед  українським  народом  і  зайняти  місця в сесійному залі. Ми продовжуємо роботу.

 

     Слово в  обговоренні  питання  надається  народному  депутату Федорину.   По   завершенні   буде   виступати   народний  депутат Костржевський.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Якось  сумно  сьогодні розглядати це питання.  Я вже п'ять років у парламенті,  і постійно з року в рік ми маємо ту саму проблему.  І проблема,  мені здається,  полягає не в економічних викладках, а в тому,  що,  мабуть, і значна частина народних депутатів не доросла навіть  до  того,  щоб  бути  парламентаріями.  Бо коли лобіюються інтереси якихось структур,  то вони повинні правильно лобіюватися, щоб це було в інтересах Української держави. Якщо при цьому дбають про інтереси певних груп і завдається шкода державі,  то це не той випадок, коли треба бути в парламенті.

 

     У будь-якій  державі  прийнято,  що  не  може держава,  маючи нафтопереробні потужності, ввозити нафтопродукти, які є продуктами досить  глибокої  переробки  нафти.  А  в  нас  ця  сфера постійно залишається саме такою.

 

     Я добре розумію  нафтових  імпортерів,  якими  задіяні  схеми ввезення нафтопродуктів із країн Балтії,  із Білорусі і Росії. Для того щоб перейти на ввезення сирої нафти,  їм треба  витягнути  із цієї  вже закрученої схеми фінанси,  укласти контракти на поставки нафти.  Причому за цими контрактами  будуть  майже  вдвічі  більші терміни   обороту  і  зменшаться  на  перший  час  прибутки.  Я  і імпортерів добре розумію.  Не розумію тільки цей парламент.  Як ми оці вже п'ять років,  а взагалі-то десять років,  як Україна стала незалежною,  допускаємо,  щоб ось ця  групка  людей,  які  ввозять нафтопродукти  в  Україну,  крутила Україною,  вибачте,  як собака хвостом?  Не можемо ж ми постійно йти на поводі ось у цієї  групи. Ми  повинні  все  зробити  для того,  щоб нарешті запрацювали наші нафтопереробні заводи.  І  коли  наводять  аргументи,  що  на  цих нафтопереробних  заводах низький ступінь переробки,  то він і буде низьким.  Якщо  вони  не  працюють,  то  ніколи   не   буде   цієї модернізації.  Але  як  тільки  почали вкладати кошти і запрацював Лисичанський нафтопереробний завод,  то ми бачимо,  що  скоро  вже буде вироблятися бензин марки А-98.

 

     І зовсім   смішними   видаються  обгрунтування,  що,  мовляв, власники там не українці.  Ну приїхали люди,  вклали  свої  кошти, купили ці підприємства і слава Богу. Росіяни це, чи американці, чи євреї  -  це  не  має  абсолютно  ніякого  значення.  Аби  платили заробітну   плату,   податки  і  нормально  в  межах  українського законодавства   працювали.   Тому   дозвольте    підтримати    той законопроект, який сьогодні представив пан Сокерчак.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Слово для виступу надається народному депутату Костржевському.  Прошу,  Денисе Борисовичу.  І  на  цьому завершуємо обговорення.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.  Дякую. Шановні колеги! 21 січня 2001 року ми в цьому залі прийняли дуже необхідний і актуальний закон,  яким передбачалися  заходи  щодо  підтримки  сільського господарства на 2001- 2004 роки.  Ми мали це зробити  тому,  що  всі  знають,  яке становище зараз на селі, як важко і погано працювати селянам.

 

     Звичайно, ви  пам'ятаєте,  це був останній день шостої сесії, закон приймався похапцем,  був дещо сируватий,  і тому мали  місце якісь неточності, недоліки і неузгодженості із законодавством. Але суть законопроекту полягала саме в тому, що треба підтримати селян у їхній нелегкій праці.

 

     Що пропонують   автори   зараз?   Автори  внесених  змін  під лозунгами про узгодження цього закону з  діючим  законодавством  з питань   оподаткування,  вихолощують  його  суть,  яка  полягає  у підтримці сільськогосподарських виробників, і пропонують скасувати вже  прийняті пільги.  Це стосується не тільки питань дизпалива та переробки нафти,  це стосується й багатьох інших питань - ввезення запчастин до сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин і такого іншого. Тому я пропоную, по-перше, не прислуховуватися до відкрито   лобістських   міркувань   авторів  законопроекту  і  не підтримувати цей законопроект. І, по-друге, доручити їм, якщо вони хочуть   таки   узгодити   закон   про   заходи   щодо   підтримки сільгоспвиробників з діючим законодавством,  внести зміни в  чинні закони  про  ПДВ,  про  акциз,  про  ввізне  мито  та інші,  якими передбачити пільги для селян.

 

     Дякую за увагу.

 

 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,  ми  завершили  обговорення питання порядку денного -  проект  Закону  про  внесення  змін  до Закону  України  про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років (проекти  7095-1,  7095-  2).  Ніхто  не наполягає на заключному слові?

 

     Прошу.

 

     ШЛАПАК О.В.,  заступник  міністра економіки України.  Шановні народні депутати!  Я до обговорення,  яке відбулося в  залі,  хочу доповнити тільки дві речі.

 

     Перше. Хотів  би  звернути увагу на те,  що уряд свою позицію висловлював (я відповідаю  на  зауваження  пана  Ткаленка).  Учора Прем'єр-міністр   на   трибуні   декілька  разів  просив  народних депутатів внести до порядку денного і  проголосувати  законопроект Альошина  та інших.  Мова йде про законопроект,  яким пропонуються зміни до статтей 3 і 5.

 

     І друге,  про що  я  хочу  сказати.  Ми  говоримо  зараз  про забезпечення  пального для АПК.  Я ще раз назву вам цифри,  які ми маємо на сьогоднішній день.  Для того,  щоб  у  березні  нормально пройшли весняно-польові роботи, потрібен ресурс у обсязі 400 тисяч тонн.  Ресурс,  який ми маємо на сьогодні, - 200 тисяч тонн, і він щодня  зменшується.  До  моменту  визначення  парламентом,  які  ж усетаки правила будуть працювати на ринку,  ніхто не активізується

- ні імпортери, ні нафтопереробні заводи України.

 

     Таким чином,  я  хотів  би  попросити  і  закликати вас уже в наступний  четвер  проголосувати   це   рішення,   оскільки   воно встановлює чіткі і зрозумілі правила гри.  Ми переконані, що після певної паузи, яка, на превеликий жаль, буде викликана об'єктивними обставинами,  ми зможемо контролювати повністю ситуацію, наповнити ринок нафтопродуктами як для селян,  так і для всього господарства України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сподіваюсь,   народні  депутати,  які  в наступний четвер голосуватимуть за ці законопроекти,  почують ваше професійне звернення і підтримають пропозицію Кабінету Міністрів.

 

     -------------

 

     Шановні колеги,  наступним питанням порядку денного ми мали б розглянути проект Закону про  Регламент  Верховної  Ради  України, повторне  перше  читання.  Я  хочу звернутися до доповідача Сергія Володимировича Саса і запропонувати перенести це питання, можливо, на  вівторок  першим  питанням,  щоб дати можливість усім народним депутатам взяти участь у дискусії навколо  цієї  проблеми,  яка  є надзвичайно актуальною і важливою для Верховної Ради України.

 

     Сергію Володимировичу, зважаючи на те, що сьогодні в сесійній залі присутня недостатня кількість народних депутатів,  я пропоную перенести  розгляд  законопроекту  на  вівторок  наступного  тижня першим питанням після розминки,  щоб він  був  актуалізований  для всіх народних депутатів України.

 

     Сергію Володимировичу,  ви  погоджуєтеся,  щоб  перенести  на вівторок?  Немає заперечень? (Шум у залі). Ви наполягаєте на тому, щоб ми його заслухали зараз? Прошу. Оголошується...

 

     З процедури слово має депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Шановні  колеги,  я  прошу  вибачення і звертаюся в даному разі з процедури.

 

     Я дуже прошу поставити зараз на розгляд проект 6134 -  проект Закону  про  внесення змін до Закону України про зв'язок (стосовно заборони встановлення плати за вхідні телефонні дзвінки),  тому що цей законопроект дуже важко йде до трибуни. Я маю вибачитись, того тижня нас,  на превеликий жаль,  не буде,  потім тиждень роботи  в комітетах,  за  ним  тиждень  роботи  в округах.  Законопроект про Регламент  потребує  більш  широкого   обговорення,   його   можна заслухати  у  вівторок,  коли будуть журналісти.  Розгляд же цього законопроекту слід розблокувати,  він має дуже серйозне  соціальне значення.  Тому я прошу його зараз поставити на розгляд. А потім о 13 годині розглядати питання "Різне".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я пропоную такий порядок. Сергію Володимировичу,   ваше   питання   зараз  визначено  до  розгляду, відповідно до порядку денного і Регламенту ми  зобов'язані  надати вам  слово.  Ви  можете поступитися своєю чергою Борису Павловичу, який так слізно просить? Прошу, Сергію Володимировичу.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Я не можу, як зал вирішить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Яковичу, прошу зайняти своє місце.

 

     Шановні колеги,    у    нас    є   порядок   денний.   Сергію Володимировичу, прошу, доповідайте.

 

     САС С.В.  Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги народні  депутати!  Згідно з постановою Верховної Ради України від 19 жовтня 2000 року в комітеті доопрацьовано проект Закону України про   Регламент   Верховної   Ради   України,  внесений  народними депутатами України -  членами  Комітету  з  питань  Регламенту,  з урахуванням  положень законопроекту,  внесеного народним депутатом Ромовською,  зауважень і пропозицій  депутатських  фракцій  "Лівий центр", Народно-демократичної партії, "Батьківщина", Комуністичної партії  України,  депутатської  групи   "Солідарність",   народних депутатів Акопяна, Беспалого, Шарова, Франчука, Кармазіна, а також Рахункової  палати,  Головного  юридичного  управління,  Головного науково-експертного  управління  Апарату  Верховної  Ради України, Міністерства юстиції та інших - усього  понад  700  пропозицій  та поправок.

 

     Слід зазначити,  що  всі  розглянуті  пропозиції  передбачали зміни не концепції запропонованого законопроекту,  а лише  окремих загальних положень, статей, пунктів, редакційні уточнення. Разом з тим  частина  пропозицій,  внесених   різними   суб'єктами,   були однаковими  по суті,  що вказує на подібні підходи до врегулювання певних регламентних норм.  Переважна більшість внесених пропозицій врахована у запропонованому до розгляду законопроекті.

 

     На засіданнях   комітету   в   грудні  2000  року  постатейно розглянуто доопрацьований законопроект про Регламент,  опрацьовано пропозиції  членів  комітету  і  прийнято  рішення  внести його на розгляд Верховної  Ради  України  на  повторне  перше  читання  та рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.

 

     Доопрацьований законопроект містить 7 розділів, 36 глав і 233 статті.  Кожен розділ містить вичерпний перелік конкретних питань, тобто  ми намагалися об'єднати спільні питання в одному розділі та звести до мінімуму посилання на інші розділи, глави і статті.

 

     Одним із напрямів роботи була подальша уніфікація процедурних норм.  Це означає,  що нормативні моделі процедур виконання різних функцій чи завдань будуть включати загальні процесуальні дії.

 

     Законопроект умовно можна поділити на такі частини: загальну, особливу, спеціальну і контрольну.

 

     Загальна частина умовно поєднує розділи

1-3 (статті  1-79),  які  містять:  загальні  положення,   порядок підготовки  і  проведення  сесій,  порядок  розгляду  питань  щодо формування робочих органів Верховної Ради, обрання, призначення та відкликання  її  посадових осіб.  У розділі 2 з урахуванням нового підходу запропоновано види та способи голосування,  зокрема таємне голосування з питань призначення чи обрання на посади,  звільнення з посад осіб у випадках,  передбачених Конституцією України,  та з питання   подолання   вето.   Ми  намагалися  удосконалити  спосіб проведення   таємного   голосування   з    метою    унеможливлення фальсифікації результатів.

 

     У зв'язку  з  пропорційним  принципом надання слова на виступ депутатським  фракціям,  групам  (тобто  пропорційно   кількісному складу,  але  не менше 5 хвилин для кожної фракції,  групи) я хочу звернути увагу на те,  що дехто може звинуватити нас у тому, що ми начебто  обмежуємо  право кожного народного депутата на виступ або надання слова з мотивів голосування чи процедури.

 

     Ми виходили  з  того,  що  народним   депутатам   виділяється достатньо  часу  для  роботи  та  висловлення  своїх  пропозицій у фракціях і комітетах,  а також внесення  письмових  пропозицій  до всіх  законопроектів.  У  сесійній  залі має бути висловлена чітка думка,  яка  відображає  інтереси  не  одного  депутата,  а  всієї фракції.   Проте  ми  не  виключили  можливості  надання  народним депутатам слова з мотивів голосування,  оголошення окремої  думки, яка  не  збігається  з  висловленою  від  фракції.  Ми передбачили надання слова народним депутатам - авторам  письмових  пропозицій, оскільки  пропозиції,  внесені  в  залі з голосу,  майже ніколи не голосуються.  Отож кожний депутат може скористатися своїм правом і подати  до  законопроекту  пропозиції  у  письмовій формі,  щоб не перетворювати сесійну залу на клуб "Що? Де? Коли?".

 

     Також ми  передбачили,  що  щотижня  у  вівторок,  середу   і п'ятницю  на початку ранкового засідання відводиться 45 хвилин для виголошення заяв,  запитів,  а також,  я хотів  би  наголосити  на цьому,  відповідей на запити, якщо народний депутат не задоволений відповіддю на запит.

 

     Визначено кількісний склад і  умови  формування  депутатських фракцій, груп і депутатських об'єднань.

 

     В особливій  частині  викладена  законодавча  процедура,  яка більш  систематизована,  ніж  у   чинному   Регламенті,   виписана процедура  повторного розгляду законів,  повернених з пропозиціями Президента.

 

     Спеціальна процедура передбачає внесення змін до  Конституції України,   затвердження   Державного   бюджету   України,  порядок проведення  урочистого  засідання  з  приводу   вступу   на   пост новообраного  Президента України,  порядок дострокового припинення повноважень Президента України  за  станом  здоров'я  та  усунення Президента   України   з   поста  в  порядку  особливої  процедури (імпічменту).

 

     Процедура імпічменту   включає   проведення    розслідування, розгляд  та  прийняття  рішення  про  звинувачення.  Це свого роду елемент зняття недоторканності з Президента  України,  тому  ми  й намагалися   виписати  її  в  межах  повноважень  Верховної  Ради, передбачених пунктом 10 частини першої статті 85  та  статтею  111 Конституції України.

 

     Порядок складення присяги посадовими особами,  яких обирає та призначає Верховна Рада, визначений у статті 211 законопроекту.

 

     Парламентський контроль.   Тут   слід   зазначити,   що    ми недостатньо  використовуємо  своє  право  контролю  за додержанням законів та інших актів,  прийнятих Верховною Радою,  ще на  стадії підготовки  законопроектів,  зокрема  до  третього  читання,  коли Кабінет  Міністрів  повинен  подати  перелік   законопроектів   та проектів  інших  актів,  а  також  план організаційних,  кадрових, фінансових та інших заходів, необхідних для введення закону в дію. На  жаль,  всі ці заходи здійснюються після введення в дію законів шляхом прийняття постанов,  розпоряджень,  інструкцій,  які  часто змінюють суть самого закону.

 

     Передбачено звіти посадових осіб,  яких Верховна Рада України призначає  чи  обирає   на   посади,   крім   суддів   та   суддів Конституційного Суду України, надає згоду на призначення.

 

     Ми повинні чітко концептуально визначитись,  яким законом про Регламент ми маємо керуватися,  що із чинного Регламенту візьмемо, що відкинемо.  Окремі колеги народні депутати схильні до того,  що Регламент має бути  у  формі  постанови,  але  ми  при  підготовці проекту  закону  дотримувалися іншого підходу.  Хочу в певній мірі аргументувати нашу позицію.

 

     Згідно із статтею 6  Конституції  державна  влада  в  Україні здійснюється  на  засадах  її поділу на законодавчу,  виконавчу та судову.  У пунктах 12, 14, 21 частини першої статті 92 Конституції України   передбачено,   що  організація  діяльності  гілок  влади визначається виключно законами.  Також у цьому  контексті  доречно зробити   посилання  на  рішення  і  ухвали  Конституційного  Суду України.  Зокрема,  в ухвалі Конституційного Суду України  від  27 червня  2000 року (справа про визначення неконституційними рішень, прийнятих в Українському  домі)  зазначається,  що  відповідно  до статті  82  Конституції  України  порядок  роботи  Верховної  Ради України  встановлюється  Конституцією  України  та   Законом   про Регламент   Верховної   Ради   України.   Статтею  88  Конституції визначено, що Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені  цією Конституцією,  у порядку,  встановленому Законом про  Регламент  Верховної  Ради  України.  Реалізувати  ці  вимоги Основного Закону без спеціального правового механізму неможливо.

 

     Щодо побоювань народних депутатів стосовно того, що коли буде детально виписано парламентську  процедуру,  то  кожний  прийнятий навіть   з   незначними   порушеннями  закон  може  бути  визнаний неконституційним.  Конституційний Суд України при розгляді  справи про  приєднання Верховної Ради до Угоди про МПА СНД у своїй ухвалі від 25 січня 2001 року виходить з того,  що відповідно до  частини першої  статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за    рішенням    Конституційного    Суду    України    визнаються неконституційними  повністю  чи  в  окремій частині,  якщо вони не відповідають  Конституції   України   або   якщо   була   порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду,  ухвалення або набрання  ними  чинності.  Тобто  неконституційним  може  бути визнаний   лише   той  правовий  акт,  щодо  якого  було  порушено процедурні вимоги, встановлені безпосередньо Конституцією України, а  не  іншими  правовими  актами,  зокрема  Законом  про Регламент Верховної Ради України.  Отже,  визначати відповідність  будь-яких актів  Верховної  Ради  України  нормам  Регламенту за відсутності порушень  конституційних  процедур  їх  розгляду,  ухвалення   або набрання  ними  чинності  до  компетенції  Конституційного Суду не належить.

 

     За Конституцією   саме   Верховна    Рада    має    визначити парламентську процедуру в Законі про Регламент. Отже, мабуть, ні в кого немає сумніву,  що для законодавчого забезпечення  державного будівництва,  зміцнення парламентаризму як основи демократії Закон про Регламент просто необхідний.

 

     Оскільки практика   свідчить,   що   частина   норм   чинного Регламенту   втратила   актуальність,  частина  суперечить  нормам Конституції,  частина норм ігнорується,  а значна частина норм уже на  рівні підсвідомості використовується народними депутатами,  ми намагалися зберегти все конструктивне та певною мірою традиційне.

 

     Шановні колеги! На завершення прошу підтримати запропонований проект закону,  прийняти його у першому читанні,  за основу,  як і пропонується у висновку Головного науково-експертного управління.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу. Прошу записатися на запитання до доповідача.

 

     Покажіть на табло.

 

     Слово для  запитання  надається народному депутату Кармазіну. За ним - депутат Сухий.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни,  група  "Солідарність".  Шановний Сергію Володимировичу! Зрозуміло, що цей закон потрібен для парламенту був, як кажуть, ще позавчора,  тобто  дуже  давно.  І  дуже  добре,  що  його  проект грунтовно  відпрацьований.  Я,  безумовно,   буду   всіх   просити підтримати його і сам підтримаю.

 

     Але скажіть,  будь  ласка,  які  ви вбачаєте потім проблеми з його прийняттям і  як  він  захищає  права  конкретного  народного депутата?  Адже  ми  стільки  років  (я  вже  восьмий рік) вносимо пропозиції,  щоб  народному  депутату  на  округ   було   виділено комп'ютер,  щоб  народний  депутат  належно  забезпечувався,  що в такому залі,  як ми сидимо,  працювати не  можна,  це  можна  було сидіти в залі тут, коли збиралися ще за тих часів на три дні, один одного побачити, а кожен день - це псування здоров'я депутатів. Як цей   закон  захищає  народних  депутатів,  якими  нормами?  І  як заставити  Апарат  всетаки  працювати  на  користь   депутатів   і виборців,  яких  представляють  депутати,  а  не навпаки,  зробити депутатів, як вони зараз є, придатком до Апарату.

 

     Дякую вам.

 

     САС С.В.  Спасибі,  Юрію Анатолійовичу.  Справа в тому,  що у частині  другій  статті  1 проекту записано:  "Закон про Регламент Верховної Ради України встановлює порядок підготовки і  проведення сесій  Верховної Ради України,  її засідань,  визначає законодавчу процедуру,  процедуру розгляду  інших  питань,  віднесених  до  її компетенції, та порядок здійснення контрольної діяльності".

 

     Питання матеріально-технічного забезпечення - це швидше норми Закону  про  статус  народного  депутата  України.  Що  стосується захисту  конкретного  народного  депутата,  то ми вбачаємо з цього приводу абсолютно рівні права народних депутатів  на  законотворчу діяльність,  пропорційне  представництво  при формуванні складу та керівництва комітетів,  надання слова за принципом пропорційності, тобто  пропорційно кількості членів фракції,  включення до порядку денного  питань  та  їх  розгляд,  роботу  в  комітетах,  однакове матеріально-технічне забезпечення та інше.

 

     Тому в цьому плані,  я думаю, законопроект виписаний набагато краще, ніж норми чинного Регламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Володимировичу,   ви   переконали народного депутата Кармазіна.

 

     Народний депутат Сухий. За ним - народний депутат Сахно.

 

     СУХИЙ Я.М. Дякую. Сергію Володимировичу, в мене немає ніякого сумніву,  що закон потрібний  і  надзвичайно  актуальний.  У  мене запитання  до  вас  як заступника голови комітету.  Скажіть,  будь ласка, чи особисто вас задовольняє те доопрацювання законопроекту, яке  було  проведено  в  1999,  2000  році?  Я  маю на увазі:  яка перспектива  його  прийняття?  Ваш   комітет   задоволений   мірою доопрацювання?  Чи  там  враховані  всі  нюанси,  зокрема  ті,  що виникали,  пам'ятаєте,  при проходженні цього  законопроекту,  яке було дуже складним?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, Сергію Володимировичу.

 

     САС С.В. Дякую за запитання. Думаю, що наша робоча група, яка була створена за  розпорядженням  Голови  Верховної  Ради,  досить детально  відпрацювала  всі норми Регламенту,  ми врахували всі ті норми,  які працюють сьогодні,  щодня використовуються депутатами. Ми  не  ламали тих норм,  які вже є.  Ми робили законопроект не як новий закон, а як продовження традицій, які є в парламенті нашому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П. Запитань у нас ціла купа. Я задам два актуальних.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас одна хвилина.

 

     САХНО Ю.П.  Добре, дякую. Пане Сергію, чи не вважаєте ви, що, в принципі,  проблема не в тому, який у нас Регламент -хороший він чи поганий,  - а в тому,  чи виконують,  особливо  посадові  особи парламенту,  в  тому  числі  й  головуючий,  його норми?  Тобто чи передбачено в новому Регламенті якийсь механізм, щоб маніпуляції з боку   головуючого   порядком   денним,  голосуванням,  процедурою внесення питань до порядку денного якось обмежувалися? Це перше.

 

     І друге питання. Чи передбачений в новому Регламенті механізм впровадження  в  життя закону,  вето на який парламент подолав,  а Президент не підписує цей закон?

 

     Дякую.

 

     САС С.В. Дякую вам за запитання. Стосовно першого запитання я повинен   відповісти,   що   ми   конкретизували  в  законопроекті повноваження  головуючого  і  керівництва  Верховної  Ради,  чітко виписали  їх.  Що  стосується  того,  чи  може  конкретний депутат якимось  чином  звернутися  і  впливати  на  дії  головуючого   на засіданні,  однозначно  хочу відповісти,  що так.  Якщо головуючий порушує Регламент при  розгляді  того  чи  іншого  питання,  кожен депутат   має   право   звернутися   до   головуючого,  головуючий зобов'язаний народному депутату надати слово з  цього  приводу.  І якщо  головуючий  на  засіданні  систематично  порушує  Регламент, парламент може прийняти рішення про відсторонення його від ведення засідання на два дні.  Якщо протягом однієї сесії головуючий тричі був відсторонений від ведення засідань,  то  парламент  має  право ставити  питання  взагалі  про  відсторонення  його  від  займаної посади. Ну, приблизно отаким чином.

 

     Що стосується повторного розгляду законів. Дуже чітко, на наш погляд,  виписана  законодавча  процедура  розгляду,  в тому числі законів,  повернених Президентом України, щодо яких він використав право  вето,  і  обов'язкова  конституційна  норма  про підписання закону, коли вето буде подолане.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Володимировичу,  я  зрозумів,  що Регламент,  проект якого розробив ваш комітет, зробить головуючого істинним слугою депутатського корпусу.  Ваш час вичерпаний.  Дякую вам за доповідь, прошу сідати.

 

     Переходимо до обговорення цього питання.

 

     Слово в  порядку  обговорення  надається  народному  депутату Козаку.

 

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).   Дякую,   Степане   Богдановичу.   Група   "Відродження регіонів". Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Регламент Верховної Ради України є моделлю організації і  діяльності  вищого законодавчого  органу  України.  Від  того,  яким  буде  Закон про Регламент,  багато   в   чому   залежатиме   ефективність   роботи законодавця.

 

     На мою думку, основними вимогами до цього документа є такі:

 

     Регламент має  якомога  менше  містити  норм,  які  не  мають прямого  відношення  до  організації  роботи  Верховної  Ради  або визначені в інших законах;

 

     має бути  виключена  сама можливість блокування роботи вищого законодавчого   органу   країни   та    передбачене    розв'язання демократичним шляхом усіх спірних ситуацій;

 

     має бути  виключена можливість двозначного тлумачення окремих норм Регламенту і максимально врахований позитивний досвід  роботи парламенту.

 

     Думаю, що  внесений членами профільного комітету законопроект цілком відповідає цим вимогам.  Завдяки доопрацюванню і врахуванню зауважень   спеціалістів,   народних  депутатів  усунуті  численні недоліки попереднього  варіанта,  відображені  позитивні  елементи альтернативного   законопроекту  пана  Пухкала.  Зараз  це  цілком виважений і грунтовно опрацьований документ.

 

     Безперечно, певні зауваження до нього є,  але вони  не  мають принципового   характеру.  Так,  зокрема,  звертаю  увагу  авторів проекту на доцільність винесення усіх термінологічних визначень на початок документа.  Це загальноприйнята практика,  яка себе цілком виправдала з точки зору зручності користування законом. Також слід ретельніше   виписати   вимоги   щодо   оформлення  пропозицій  до законопроектів. У чинному Регламенті порядок підготовки пропозицій виписаний  більш  детально,  і  це не виглядає зайвим.  Нечіткість вимог щодо  оформлення  пропозицій,  поза  сумнівом,  призведе  до численних  непорозумінь,  а  це  нікому  не  потрібно,  особливо у законодавчому процесі.

 

     Загалом же законопроект підготовлений на належному  рівні,  і депутатська група "Відродження регіонів" пропонує прийняти його за основу,  а подальше доопрацювання проекту можна продовжити  вже  в режимі підготовки до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам  за чудовий професійний виступ.  Слово надається народному депутату Асадчеву.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ)  Дякую.  Шановні  друзі!  Шановні   народні депутати!  Я просто взяв з собою альтернативний законопроект, який ми не можемо внести, і я вам поясню чому.

 

     Справа в  тому,  що  в  основу  законопроекту,   який   зараз доповідався,  взято  продовження  тих традицій,  які є у Верховній Раді,  і це,  ми вважаємо, неприпустимо. Неприпустимо продовжувати ті  традиції,  які у нас зараз є,  - як ми приймаємо закони,  якої якості ці закони,  як ми можемо  перенести  пленарне  засідання  в інший  будинок  і  приймати  невідомо які рішення,  як ми формуємо порядок денний і таке інше.

 

     Тому у нашому законопроекті,  який я буду  дуже  вас  просити дати  можливість роздрукувати,  щоб ви прочитали,  за основу взято інше.  Перший головний принцип:  якість  продукції,  яку  випускає Верховна Рада України.  Це якість законів,  якими користується вся Україна і не тільки Україна.

 

     Тут Кармазін  задавав  запитання:  як  цей  закон  захищатиме народних депутатів?  Ніяк не захищатиме, там навіть розділу такого немає. А у нашому законопроекті чітко виписано, як повинен депутат працювати  у  Верховній  Раді,  що у кожного має бути свій власний офіс,   як   він   повинен   зустрічатися   з    виборцями,    яку відповідальність несуть органи влади за те,  що вони перешкоджають цьому, тощо.

 

     Далі. Було  задано  питання:  які  дії   відбуваються,   коли Президент   використав  право  вето?  Ніякі  дії  згідно  з  вашим законопроектом не відбуваються.  А в  нашому  законопроекті  чітко записано,  що  це  є  один  з  елементів прийняття закону.  І якщо Президент не схвалив або схвалив за умовчанням,  то Верховна  Рада має право оприлюднити цей законодавчий акт.

 

     Ви сказали,  що  у  вашому  законопроекті  уніфіковано норми. Нічого не уніфіковано,  навіть не  уніфіковано,  які  можуть  бути пленарні засідання.  От послухайте, які, на нашу думку, є пленарні засідання:   робочі   звичайні,   урочисті   офіційні,    урочисті неофіційні, закриті, відкриті, ранкові і вечірні. І всі потребують своєї регламентації.

 

     Ви сказали,  що ви рішення регламентували. Не регламентували, тому  що рішення є нормативні,  індивідуальні і процедурні.  Цього теж немає у вашому законопроекті.

 

     Ви сказали,   що   ви   голосування   уніфікували.   Теж   не уніфікували, тому що голосування є результативні, процедурні. І ми ввели   в   законопроект   рейтингові   голосування.   Чому?    Це використовується у всьому світі.

 

     Далі. Постанови є персоніфіковані,  виконавчі, рекомендаційні і внутрішнього характеру.

 

     Який нами пропонується механізм?  Комітет з питань Регламенту набуває статусу судового органу,  до нього можна звертатися з усіх проблем, де є суперечки (Лунає дзвінок головуючого).

 

     Прошу ще 5 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення, 5 хвилин ми не можемо дати. Ви ж боретесь за те, щоб регламент був однаковий для всіх.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Буквально  півхвилинки.  У  моєму законопроекті записано,  що  очолює  Комітет  з  питань  Регламенту  представник найбільш численної у Верховній Раді фракції, яка не представлена в керівництві Верховної Ради.  Зрозуміло, що він займатиме більшменш конструктивну позицію.

 

     Я дуже  багато  міг  би  говорити про свій законопроект.  Він кардинально  відрізняється  від  того   законопроекту,   у   якому проглядається  бажання узаконити оцей,  вибачте мені,  бедлам,  що сьогодні  відбувається  у  нас  у  парламенті,  бо  теж  надається можливість  за  рішенням  більшості перенести засідання в будь-яке приміщення,  а ми це категорично забороняємо.  Але я прошу  тільки одне,   шановні  друзі:  дати  можливість  мені  роздрукувати  цей законопроект,  щоб ви його прочитали.  Я глибоко  переконаний,  що коли  ви його прочитаєте,  то зрозумієте,  про що йде мова,  бо це професійне наше питання і ви добре на цьому розумієтеся.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Михайловичу,  закликаю вас  дотримуватися Регламенту. Ви можете згідно з Регламентом внести проект постанови про відхилення законопроекту,  який обговорюється,  і таким  чином розблокувати  процес  обговорення вашого законопроекту в сесійному залі.

 

     Слово надається  у   порядку   виступу   народному   депутату Беспалому. За ним буде виступати депутат Ющик.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес".  Шановні  колеги!  У своєму дуже короткому виступі я вимушений не погодитися з доповідачем,  і зовсім  не тому,  що він,  на превеликий жаль,  не поступився мені своєю чергою у розгляді  законопроектів.  Я  належу  до  тих,  хто переконаний   (так,  як  абсолютно  у  всьому  світі,  всюди),  що внутрішні питання організації роботи парламенту визначає остаточно і  виключно  тільки  сам парламент.  Якщо ми ухвалимо Регламент із статусом закону,  то це означає, що вже на початковий його варіант може  бути  накладено  вето,  до  нього  може  вносити  пропозиції Президент,  що не є логічно.  А потім будь-яка зміна до Регламенту знову  йтиме  на  підпис і узгодження до Президента.  Я думаю,  що Президент повинен мати у державі  серйозні  повноваження,  але  ці повноваження  зовсім  не стосуються організації внутрішньої роботи парламенту.  І саме в тому проблема.  Чудові тексти,  і  Ромовська запропонувала   нормальний   текст,  можна  доопрацювати  і  текст комітету, не в тому проблема. Проблема в тому, що цей документ має зовсім інший статус.

 

     І тому  ми  підготували  з фахівцямиюристами законопроект про внесення змін до Конституції. Якщо він буде схвалений, а я думаю і прошу всіх вас підтримати,  Регламент Верховної Ради матиме рівень постанови.  Це не нижчий  рівень,  ніж  закон,  це  інший  рівень. Регламент  Верховного Суду України - вищого органу судової влади - самим Верховним Судом приймається.  Регламент Конституційного Суду

- самим Конституційним Судом. Розпорядок роботи апарату Президента затверджується самим Президентом,  навіть аж до назви.  У  Леоніда Макаровича  це  називалося  секретаріатом,  у Леоніда Даниловича - адміністрацією,  і  слава  Богу,  це  його  внутрішня  справа,  як визначати цю роботу.

 

     Тепер ще   одне.  Принципові  питання  Верховної  Ради  мають загальнонаціональне   значення.   Найбільш   принципові    питання визначені  в  Конституції.  На  рівні  закону врегульований статус народних депутатів.  Закони є про комітети, про тимчасові комісії. Регламент - це суто внутрішні питання.

 

     Тому я агітую всіх не підтримувати цей документ, а натомість, щоб вийти конструктивно з цієї ситуації,  підтримати  підготовлені зміни  до  Конституції,  які в такому ключі вирішують цю проблему. Сподіваюся на підтримку.

 

     Спасибі за увагу. Я вклався в регламент.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе Яковичу. Слово надається народному депутату Ющику. За ним буде виступати народний депутат Гуцол.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. "Різне"

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо за обмеження виступів. У нас на розгляд цього законопроекту ще залишилося 17 хвилин 26 секунд.

 

     ЮЩИК О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Шановні  колеги!  Шановний головуючий!  У мене таке двозначне зараз відчуття.  З одного боку, треба віддати належне тій великій роботі,  яку зробив  комітет,  і тому, як Сергій Володимирович турбується про Закон про Регламент.

 

     З другого боку,  професійна,  як кажуть,  честь не дозволяє в даному разі  відмовчатися.  І  Степан  Богданович,  помоєму,  дуже розумну   ідею   з   самого  початку  подав,  щоб  розглядати  цей законопроект тоді, коли буде хоча б у 4-5 разів більше людей. Тому одразу  процесуальна пропозиція - не завершувати сьогодні розгляд, а продовжити його у вівторок. І це було б правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На  жаль,  такої   процесуальної   можливості   в Регламенті не передбачено.

 

     ЮЩИК О.І.  Якщо  Верховна  Рада вирішить,  то все можна.  Тим більше,  що ніде в Регламенті не обмежено таку можливість, варіант аd hос допускається.

 

     Що стосується   суті.  У  першому  читанні,  шановні  колеги, законопроекти   розглядаються   з   точки   зору   їх   концепції, концептуальних  положень.  І  мені  вже  трошечки легше говорити у зв'язку з тим,  що переді мною виступив Борис  Якович  Беспалий  і почав  саме з концептуальних положень.  На жаль,  у мене дуже мало часу,  щоб розвинути їх більш глибоко,  але головне, що я хотів би сказати:  той  Регламент,  який  у нас діє вже кілька років,  - це теоретично  концептуально  хибний  шлях   розвитку   регламентації діяльності Верховної Ради.  Чим більше регламентувати і намагатися врегулювати будь-які процедури,  будь-які дії -  тим  більше  буде порушень.  Це  можна  порівняти з нормальною дорогою і лабіринтом: якщо широка,  нормальна  дорога  -  по  ній  спокійно  йдеш,  а  в лабіринті  весь час натикаєшся на все,  що зустрічається.  Так і в нас виходить.  Зрештою взагалі перестають  зважати  на  Регламент, який    порушується   постійно.   І   це   об'єктивно,   бо   дуже зарегламентовано.

 

     Мені здається,  що  принципова   помилка   авторів   -   вони намагаються  цим  законом охопити і організацію,  і порядок роботи Верховної Ради.  Я думаю,  що треба це розвести,  і  на  це  прямо вказує Конституція.  Регламент за своєю природою скрізь,  у всьому світі,  як зараз кажуть,  це процесуальний закон - закон,  за яким організується  процес  роботи Верховної Ради:  процедури,  сесійна робота і так далі.

 

     Але організація  роботи  зовсім  не  збігається  з   порядком роботи.  Зверніть  увагу,  я  просто  тільки покажу,  наскільки не відповідає Конституції сам предмет регулювання цього закону.

 

     Стаття 82 Конституції  (вона  вся  процедурна)  говорить  про сесії і так далі,  і саме там записано:  "Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України  та  Законом  про Регламент Верховної Ради України".

 

     Стаття 89  Конституції:  "Організація  і  порядок  діяльності комітетів Верховної Ради  України,  її  тимчасових  спеціальних  і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом".

 

     Стаття 92    Конституції:    "Виключно    законами    України визначаються   21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України".

 

     Стаття 120 Конституції:  "Організація, повноваження і порядок діяльності  Кабінету  Міністрів  України,  інших  центральних   та місцевих  органів  виконавчої  влади  визначаються  Конституцією і законами України" (Лунає дзвінок головуючого).

 

     Ще буквально 10 секунд.

 

     Щодо прокуратури так само.  Тобто організація  діяльності  не тотожна порядку діяльності.

 

     Пропозиція така: повинен бути окремий Закон про Верховну Раду України,  так  само,  як  є  закони  про  Кабінет  Міністрів,  про Конституційний   Суд,   про  Президента,  де  повинні  визначатися структура,  статус і таке інше. А в Регламенті повинна бути тільки процедура.  Виходячи  з  цього,  я вважаю,  що треба направити цей законопроект на розгляд Комітету з питань  правової  політики  для визначення, чи відповідає Конституції предмет цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію Івановичу,  ви просили 10 секунд, ми дали вам набагато більше.

 

     Народний депутат Гуцол.

 

     Шановні колеги,  я готовий оголосити розгляд питання "Різне", якщо народні депутати Гуцол,  Косаківський і Марченко відмовляться від виступів.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні

 

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні колеги! Фракція "Яблуко" завжди стояла на позиції захисту прав людини,  довкілля,  флори,  фауни і людини як невід'ємної частини природи.  На  моє  ім'я  надішли  сотні,  можу сказати,  навіть  тисячі заяв за майже три роки.  Люди скаржаться, люди просять допомогти запобігти порушенням чинного  законодавства та Конституції.

 

     Шановні мої  друзі!  Коли  ми маємо право згідно з законом на депутатський запит,  але  не  передбачено  механізму  контролю  за виконанням цього запиту,  коли людина звертається за допомогою,  а ми,  народні обранці,  нічим не можемо допомогти,  тому  що  немає механізму,  це є проблема,  і проблема надзвичайно велика, тому що авторитет вищого законодавчого органу нашої  країни  залежить  від того,  як ми будемо працювати з виборцями. А вибори, як кажуть, на носі.  І всі будуть бити себе в груди,  що  вони  захищають  права людини.  Якщо  це так,  це добре.  Я завжди казав і заявляв з цієї трибуни, що старий Регламент нікуди не годиться, і це так, тому що ми з цієї трибуни в цьому залі не заслухали ні одного силовика, ні одного представника Кабінету Міністрів про виконання заяв  фракцій і  звернень та депутатських запитів народних депутатів,  а це дуже важливо,  тому що  на  виборах  ми  всі  кажемо  одне:  що  будемо підтримувати і захищати наших виборців.

 

     Шановні колеги!   Даний   законопроект   потрібно,  звичайно, приймати,  тому що жити надалі з таким хаосом просто не можна і не треба.  Ми  повинні прийняти законопроект в першому читанні.  І не переносити на завтра,  на післязавтра,  на місяць,  на рік, бо так можна  узагалі  не прийняти закон.  Треба приймати,  подавати свої поправки,  пропозиції, відпрацьовувати, йти вперед. Я за те, щоб у Верховній  Раді  був  Регламент,  норми якого були б направлені на захист прав людини.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Косаківський.  За  ним виступить  Марченко  Володимир  Романович.  І  на  цьому завершимо виступи.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223, м. Київ). Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  Я хотів би порушити  чотири  питання  у зв'язку з обговорюваним законопроектом.

 

     Перше. Роль  так  званої Погоджувальної ради в законотворчому процесі і організації роботи Верховної  Ради.  Сьогодні  ми  маємо такий  стан  речей,  що  Погоджувальна рада перетворилася на якесь суперполітбюро, яке вирішує все і за всіх. Тільки вона визначає, в якому порядку і як з'являються питання в порядку денному,  як вони знімаються, депутати не мають на це жодного впливу.

 

     Тому я думаю, що треба роль Погоджувальної ради звести тільки до  погодження  найбільш  принципових  моментів організації роботи Верховної Ради і внесення пропозицій у зал.  А вже депутати в залі повинні  визначатися  голосуванням,  у  тому числі і щодо розкладу засідань на кожний тиждень,  щоб не було суб'єктивного  підходу  в цьому процесі.

 

     Друге. Роль комітетів. На жаль, ми сьогодні спостерігаємо, що комітети порушують конституційне право  депутатів  на  законодавчу ініціативу.  Згідно  з  чинним  Регламентом  комітети мають давати тільки висновок стосовного того чи іншого  законопроекту.  У  залі вони  постійно  намагаються вирішувати питання доцільності того чи іншого законопроекту, намагаються нав'язувати депутатам свою точку зору  на  формулювання тих чи інших питань і примусово намагаються об'єднати окремі законопроекти різних депутатів, не питаючи їхньої думки.

 

     Я можу навести безліч прикладів,  коли таким чином поховано в комітетах дуже багато законопроектів. Особливо цим грішить Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який, наприклад,  вже більше року маринує мої законопроекти про зміни до закону про статус міста Києва, про запровадження публічних дебатів кандидатів у Президенти і так далі.

 

     Третє. Забезпечення  народних  депутатів.  Я   тут   повністю підтримую  Юрія  Кармазіна,  що  ця проблема у нас сьогодні жодним чином не врегульована.  Нібито Закон про статус народних депутатів України  гарантує  народним  депутатам  і  приміщення  у  виборчих округах,  і  можливість  виступати  по  радіо  і  телебаченню,   і можливість  мати  більш-менш  пристойні  умови для роботи,  в тому числі і помічників не тільки в округах, але й у Верховній Раді. На жаль, цього нічого немає. Я вже тричі виступав з трибуни Верховної Ради, порушував цю проблему. На жаль, віз і нині там.

 

     Тому, я думаю,  саме в Регламенті,  в цьому основному законі, який регулює діяльність Верховної Ради, мають бути виписані норми, які забезпечували  б  права  депутатів  на  виконання  ними  своїх депутатських   обов'язків.  І  за  цим,  напевно,  має  слідкувати регламентний комітет,  який мав би зараз уже проаналізувати, як це робиться.  Наприклад,  у Києві цей закон не діє, тому що депутатам не надають ні приміщень,  ні по радіо,  ні по  телебаченню  ми  не маємо змоги виступати,  не кажучи вже про те,  що депутатів навіть за посвідченням не пропускають на масові заходи.

 

     І останнє.  Чи допоможе Регламент  розв'язати  наші  питання? Закон  - це те,  що написано на папері,  а законність - це те,  що відбувається в житті.  Тому я думаю, що навіть найбільш досконалий Регламент не зможе виправити ситуацію в парламенті, якщо починаючи з цього місця,  де сидить головуючий,  будуть порушуватися щодня і щохвилини регламентні норми, що ми зараз спостерігаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде   Григоровичу,  не  порушуйте  Регламент. Дякую вам.

 

     Володимир Марченко,  народний депутат  України.  Завершальний виступ в обговоренні цього питання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область).

 

     Фракция Прогрессивной   социалистической   партии    Украины. Несмотря  на  малое  количество  депутатов  в зале,  всетаки среди присутствующих есть те,  кто разрабатывал новый  Регламент.  Я  бы хотел  высказать  несколько  позиций,  потому что,  на мой взгляд, разработчики не понимают, какую работу им необходимо выполнить и в каком  направлении.  Я надеюсь,  что вы услышите мои подходы и еще больше надеюсь, что вы их как-то учтете.

 

     Прежде всего,  нужно ли  принимать  Регламент  как  закон?  К сожалению,   нужно.   К   сожалению,  потому  что  это  определила Конституция.

 

     Второй момент  теоретический:  нужно  ли   делать   Регламент детальным?  Не  во всех вопросах.  Потому что если Регламент будет детален таким образом, что зарегулирует принятие Верховным Советом тех  или  иных  решений,  то  Верховный  Совет  станет рабом этого закона.  Его возможность работать для того,  чтобы  были  какие-то новые   политические   подвижки,   развитие   общества,   развитие политических партий,  фракций депутатов,  может быть  парализована Законом  о Регламенте.  А чтобы изменить закон,  безусловно,  надо будет пройти процедуру не только принятия  изменений  здесь,  а  и одобрения их Президентом.  Президент может и не одобрить.  И тогда парламент просто выродится.

 

     Поэтому так вот жестко детализировать деятельность Верховного Совета  Регламентом  опасно.  Тем более если эта детализация будет плохой - будет плохой работа Верховного Совета, и никаких шансов у Верховного Совета исправить эту ситуацию не будет.

 

     Ключевой вопрос:  нужно  ли  в  Регламенте  определять статус оппозиции и статус большинства? Вот это центральная проблема. Если эта  проблема  будет решена,  то многие статьи Регламента,  многие проблемы в Регламенте будут выписаны совершенно иначе и проще.

 

     Мы говорим о том,  что намерены принять Закон о  политических партиях,  Закон  об  оппозиции  и  так далее.  Законами может быть урегулирована деятельность политических  партий  в  стране,  может быть  определено  понятие,  что  такое  оппозиция  в стране,  но в парламенте   реально   существует    политическое    многообразие. Следовательно,  необходимо закрепить в Регламенте статус оппозиции и  статус  большинства,   признать   парламентскую   оппозицию   и парламентское  большинство.  И  вот  если  эти  две проблемы будут решены  в  Регламенте  концептуально,  если  комитеты-разработчики признают   эту   необходимость,  а  она  обязательно  должна  быть признанной, то тогда Регламент выписывается совершенно по-другому. Президентское  большинство,  правительственное или любая оппозиция существуют  сегодня  только  потому,  что  не   определен   статус оппозиции.  Поскольку  Регламент  -  это закон,  следовательно,  и статус парламентской оппозиции должен войти в закон.

 

     И в завершение.  Если будут определены эти две  проблемы,  то тогда  нужно  давать  и права оппозиции.  Можно выписывать,  какие комитеты оппозиция в любом  случае  должна  иметь.  Это  бюджетный комитет, Комитет по вопросам Регламента, депутатской этики.

 

     Если будет  выписан  статус  большинства  и оппозиции,  тогда упрощается форма  работы  Верховного  Совета.  Большинство  вносит согласованный  законопроект,  два  или  три  депутата от оппозиции выходят,  критикуют,  и  принимается  решение  быстро.   И   тогда оппозиция несет политическую ответственность за свою деятельность.

 

     Если не  будут  выписаны  в  Регламенте  статус большинства и статус оппозиции,  кардинальных перемен,  качественных  перемен  в работе  Верховного Совета не будет.  Мы будем рабами детализации и бесконечно длинной процедуры принятия законов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу,  за  конструктивну позицію.  Заключне  слово  надається  Сергію  Володимировичу Сасу, автору законопроекту і доповідачу з цього питання.

 

     САС С.В.  Працював  колектив.  Шановні  друзі!  Я  хотів   на завершення зазначити таке.

 

     У мене склалося таке враження,  що пан Валерій при підготовці до  розгляду  цього  питання   читав,   на   жаль,   тільки   свій законопроект.  Він  звернув  увагу,  що  в нашому законопроекті не виписано,  які бувають засідання.  Будь  ласка,  частина  четверта статті  10,  де  записано,  що  є засідання Верховної Ради України пленарні  відкриті,  закриті,  ранкові,  вечірні,   організаційні, урочисті,   у   формі  парламентських  слухань.  Все  це  виписано абсолютно чітко.

 

     Статті 125-127 говорять  про  те,  яким  чином  розглядаються пропозиції Президента до прийнятого закону,  як долається вето, що потім робиться з цим законом (Шум у залі).

 

     Ні-ні, ми не будемо дискутувати

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не переходьте на діалог.

 

     САС С.В. Ваш законопроект не зареєстрований, тому ви порушили чітко визначену

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Володимировичу,  формулюйте своє заключне слово, не вступайте в діалог.

 

     САС С.В.  Я хотів би відповісти пану Беспалому стосовно того, що ми не повинні законом приймати Регламент.

 

     Те, що є норма Конституції, я вже говорив. Давайте розглянемо конкретну ситуацію  стосовно  внесення  змін  до  Регламенту.  Він боїться,  що  ми  не  зможемо  внести  зміни,  якщо Регламент буде законом.

 

     Та це,  шановні колеги,  нормальна ситуація. Ось дивіться: ми за  2000  рік  внесли  більш  як  20  змін до Регламенту.  Зараз у Комітеті з питань Регламенту ще  є  20  змін,  які  чекають  свого розгляду. І ці зміни вже скасовують ті, що прийняті нами раніше.

 

     Якщо мова  йде  про те,  що більшість повинна мати можливість (226 голосів) вносити зміни до Регламенту,  то я проти цього. Тому що завжди більшість буде     валтувати меншість і робити з нею те, що сама захоче.  І нормально,  що є  ситуація,  коли  Президент  може накласти  вето,  я  тільки  радий  би  був.  Тому що тоді зміни до Регламенту будуть вноситися  тільки  в  тому  випадку,  коли  буде спільна думка і опозиції,  і більшості,  коли будуть враховуватися інтереси всіх депутатів,  які є в залі.  А не так, що одна частина буде     валтувати... Ми мали такий досвід уже.

 

     Стосовно того,  що говорив депутат Косаківський. От дивіться, стаття 63,  в ній чітко визначаються  повноваження  Погоджувальної ради. Я думаю, що краще їх виписати неможливо.

 

     І на закінчення стосовно того,  що сказав Володимир Романович Марченко. Володимире Романовичу, у робочій групі від вашої фракції протягом  двох  років  працювала  депутат  Безугла.  Немає  жодної пропозиції!  Вносьте їх,  будь ласка,  ми  розглянемо.  Подивіться ситуацію з більшістю і опозицією, яка зараз у нас склалася: є одна більшість,  яка  підтримує  Президента,  є  друга  більшість,  яка підтримує уряд...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Володимировичу,  ви продовжуєте доповідь, яку вже зробили.

 

     САС С.В.  Шановні  колеги!   Я   думаю,   що   міняти   норми кардинально,  як  пропонує  Асадчев,  не треба.  У нас є вже якісь традиції,  їх треба продовжувати, розвивати. 730 років виповнилось процедурній, регламентній нормі в Англії, і ніхто не збирається її скасовувати, вона діє.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Сергію     Володимировичу.     Оскільки згадувалося прізвище Асадчев,  надається слово для репліки Валерію Михайловичу Асадчеву, і перейдемо до "Різного".

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Я просто хочу привернути вашу увагу до того, як зараз нам усім затикають рота. Сас не може сказати до кінця те, що хоче,  ми не можемо провести полеміку,  дебати,  як це  є  у  всіх парламентах  світу.  А  чому  ми  не можемо це зробити?  Тому що в нашому Регламенті цього не передбачено.  І  у  вашому,  пане  Сас, проекті   Регламенту  цього  немає.  А  ми  пропонуємо  ввести  ці процедури: парламентські дебати, парламентські диспути. Тоді люди, які вносять альтернативні законопроекти,  можуть подискутувати,  і всі можуть послухати,  в чому відмінність цих законопроектів.  А у нас так:  виступив три хвилини, не встиг нічого сказати, тобі рота заткнули - і це зветься реалізацією права законодавчої ініціативи. А  ви  тепер хочете це узаконити,  закріпити це законом.  Ми потім ніколи вже не будемо мати права ні на слово, ні на що!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Михайловичу,  хочу спростувати вашу  тезу про затикання рота. Ніхто цього не робив. Я дотримуюся Регламенту. Тим більше, мені здається, це неможливо і зробити.

 

     Шановні колеги!  Ми завершили розглядом  питання  за  номером 0944-д  про  проект  Закону  про  Регламент Верховної Ради України (повторне перше читання).  Хочу всім нагадати,  що  голосування  з питань,  які  розглянуті  сьогодні  відповідно до порядку денного, буде проведено в цьому залі в четвер 22 березня.

 

     ------------

 

     Переходимо до  "Різного".  Прошу  показати  на  табло  список депутатів,  які  записалися  на  виступ  у "Різному".  15 народних депутатів.

 

     Слово для виступу надається народному депутату Кірімову. Хочу нагадати,  що  виступ  продовжується  три хвилини.  Я буду жорстко цього дотримуватися,  ні  секунди  часу  додавати  не  буду,  якщо дозволите.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую, Степане Богдановичу! Шановні колеги!  Перефразовуючи слова Катона Марка Порція,  я хочу повторити  ще  раз  і ще раз (і буду постійно це повторювати),  що наслідки Чорнобильської катастрофи повинні бути ліквідовані. Однак нині,  на  жаль,  треба  констатувати,  що ця небезпека існувала і існує.  Я просто хочу зачитати  те,  що  написав  і  передав  мені керівник трудового колективу об'єкта "Укриття" Валентин Купний.

 

     "Стан ядерної  безпеки  об'єкта  "Укриття"  оцінюється  тепер завдяки вимірам параметрів контролю  паливовмісних  мас.  Найбільш ядерно небезпечне нагромадження паливовмісних мас є в центральному залі четвертого блока, під апаратним приміщенням, що знаходиться в реакторному   приміщенні.  В  них  принципово  можливе  виникнення самопідтримуючої ланцюгової реакції.  Нагромадження  паливовмісних мас у центральному залі четвертого блока практично не вивчені.  До цього часу не відома ні кількість ядерних матеріалів, що там є, ні їх  точне  розміщення.  Крім усього невідомий стан перекриттів між приміщеннями паророзподільчого коридору,  і тому не виключено,  що ядерні матеріали нагромаджуються і в реакторному приміщенні.

 

     Проведений експрес-аналіз  води  після  дощів  липня минулого року зі свердловин,  які  виходять  з  парарозподільного  коридору показав  істотне  збільшення в ній концентрації урану та плутонію. Це свідчить якраз про інтенсивне вимивання ядерних  матеріалів  із нагромаджень паливовмісних мас.

 

     Якщо не   буде   достатніх   засобів  контролю  і  впливу  на критичність паливовмісних мас,  є потенційна небезпека  виникнення самопідтримуючої   ланцюгової   реакції.   Отже,   незважаючи   на перевищення контрольованих параметрів, говорити про ядерну безпеку об'єкта "Укриття" передчасно.

 

     Водночас я  хотів також звернути увагу ще на одне.  Буквально кілька  днів  тому  тут,  у  цьому   залі,   коли   обговорювалися чорнобильські питання,  йшла мова про селище Лісове.  Ми про нього говоримо вже щонайменше п'ять років - постійно, з місяця в місяць. Але  в  цьому  селищі,  яке буквально зруйноване,  досі проживають майже 1500 чоловік,  серед яких 450 дітей, і невідомо, коли люди з цього  селища  будуть  відселені.  До  цього ж хочу додати,  що ще десятки чорнобильських об'єктів недобудовані.

 

     Ось тут  серед  нас  у  залі  кожного   дня   працює   багато журналістів,   які   є   ліквідаторами   наслідків  катастрофи  на Чорнобильській атомній електростанції. Як і іншим ліквідаторам, їм не   виплачуються   компенсації   на  придбання  чистих  продуктів харчування.

 

     Я ще раз хочу звернутися до мудрості древніх  і  сказати:  це велике  щастя,  коли  можеш думати,  що хочеш,  і говорити те,  що думаєш. Ось скільки часу вже кожен з нас, у тому числі і я, усі ми думаємо,  що  хочемо,  і говоримо те,  що думаємо,  але,  на жаль, реально на практиці це в життя не впроваджується.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Михайло Васильович Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні колеги,  друзі! Я хотів би повідомити вам про  екологічну  ситуацію,  яка склалася в Україні на сьогоднішній день. Україна переживає екологічну катастрофу, це так. Ми займаємо ганебне  перше,  провідне  місце в Європі за показником смертності дітей,  а у світі - за захворюваністю раком. У людей хворі легені, шлунки.  Ми вимираємо як нація.  І чому? Тому що немає контролю за довкіллям.

 

     Екологія - це велика наука, і хотілось би, щоб довкілля можна було  захищати.  Час  від  часу  в цей зал,  у сесійний зал вищого законодавчого органу нашої країни,  я як еколог вношу  депутатські запити.  Повірте, мої шановні друзі, що це не просто папірець! Цей запит вже пройшов свій шлях знизу доверху,  і вже від Президента я отримав, наприклад, сьогодні відписку на моє звернення щодо Карпат ще від 1999 року.

 

     Я хотів би звернутися до колег зелених, але їх немає: сам Бог велів їм підтримати такі депутатські запити, а не нехтувати ними і не блокувати  їх.  Я  хотів  би,  щоб  Народнодемократична  партія підтримувала  такі  запити,  щоб комуністи,  як завжди,  стояли на позиціях захисту довкілля.  Вони ж  тепер  не  голосують.  Шановні колеги!  Наше  здоров'я  в  наших власних руках,  і не можна зараз думати,  чи ти лівий,  чи ти правий. У всіх нас є діти. І перш ніж не голосувати, подумайте, я підкреслюю, про своїх дітей, про своїх нащадків. Подумайте: а що з цього вийде?

 

     Сьогодні я з цієї високої трибуни недарма сказав,  що  в  нас немає  контролю  реагування на депутатські запити і заяви фракцій. Це не просто так. Це тому, що Регламент наш не відповідає правовим нормам щодо діяльності вищого законодавчого органу нашої країни. Я хотів би, щоб ми все-таки підтримували депутатські запити. Це дуже важливо.  Я  підтримую всі запити,  тому що в мене немає "моє",  в мене є "народне".

 

     Хочу навести  один  приклад  і  звернутися  до   Генерального прокурора.  Прошу  головуючого обов'язково направити моє звернення Генпрокурору і міністру екології з приводу того,  що у Карпатах, у заповідній  екологічній зоні будується нафтовий завод.  До чого ми дійшли?!  Заради наживи ми все вирубуємо, продаємо, а Теофіл Бауер

- голова адміністрації - не звертає на це абсолютно ніякої уваги.

 

     Тому я   просив   би   головуючого  направити  моє  звернення Генеральному прокурору і міністру екології.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Васильовичу. Володимир Михайлович Яценко. Прошу дотримуватися регламенту.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую, Степане Богдановичу. Вам завжди везе  в  тому  плані,  що ви вислуховуєте "Різне",  те,  що кажуть народні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я щасливий від цього.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Я просив би Віктора Семеновича Омеліча:  якщо  є час, залиштеся, будь ласка, тому що, як правило, депутати говорять про ті проблеми,  які ви безпосередньо ведете в комітеті.  Йдеться про виконання депутатських запитів.  Ви пам'ятаєте,  я звертався з приводу того,  що нас обдурив Кабінет Міністрів, коли казав, що ми проголосували збалансований бюджет.

 

     Насправді ж з'ясовано, що залізничному транспорту не виділено додаткових коштів на компенсацію витрат у зв'язку із забезпеченням пільгового  проїзду  громадян України.  В останній відповіді,  яку одержав я на свій депутатський запит,  це питання зафіксоване, але заходів  для  виділення  коштів  на  ці  потреби Кабінет Міністрів України не планує.

 

     Друге. Я порушував питання про те,  що  діти  на  забруднених внаслідок   Чорнобильської   катастрофи   територіях   у   дитячих дошкільних закладах не  одержують  повноцінного  харчування.  Воно нижче фізіологічних норм.

 

     Я двічі   ставив  запитання,  за  другим  разом  відповідь  я одержав, Степане Богдановичу, де говориться, що чиновники Кабінету Міністрів   України   при   формуванні  бюджету  і  в  нормативних документах не врахували,  що в  дитсадках  на  цих  територіях  не справляється плата з батьків.  Пропонується вирішити цю проблему з січня 2002 року.  Значить, ситі чиновники ще рік будуть працювати, щоб  забезпечити  повноцінне  харчування  дітей  на чорнобильських територіях у 2002 році. Це знущання над вирішенням проблеми.

 

     Від імені  комітету  ми  підготували  відповідне  рішення.  Я просив  би  дати  від  імені  керівництва  Верховної  Ради України доручення Кабміну,  особисто Прем'єру зайнятися цією  проблемою  і негайно вирішити питання повноцінного харчування дітей дошкільного віку   на   забруднених   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи територіях.  Голодні  діти не повинні чекати,  поки ситі чиновники наберуться мужності вирішити це питання.

 

     І третє  питання,  яке  я  ставив,-  щодо  виступів  народних депутатів України на житомирському обласному телебаченні зі своїми звітами.  Ну  це  взагалі  анекдот!  Тільки  сьогодні  я   одержав відповідь (вже на ваш запит,  Степане Богдановичу,  думаю,  це вже стосується вас персонально),  що начебто всім  народним  депутатам України розіслані листи, де пропонується графік їхніх виступів.

 

     Категорично заявляю,  що  подібного  графіка  я не одержував. Більше того,  тільки сьогодні по факсу я  витребував  цей  графік, який  начебто  був  надісланий  у так званий секретаріат Верховної Ради України (є номер і так далі),  і я звертаюся до вас,  Степане Богдановичу.

 

     Перше. Для  звітів  народних  депутатів  України  за три роки депутатської діяльності пропонується 20 хвилин.  Давайте з'ясуємо: це багато чи мало?

 

     Друге. Якщо  облдержадміністрація  права,  то хто конкретно з працівників Апарату Верховної Ради України  і  за  чиєю  вказівкою вилучає,  привласнює листи, адресовані народним депутатам України? Просив би дати персональне доручення голові комітету провести наше парламентське   розслідування   з   цього  приводу,  щоб  одержати остаточну відповідь,  хто персонально  порушує  Закон  про  статус народного депутата України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Михайловичу. Ви знаєте, що всі ваші доручення я виконую.  Все,  що ви мені доручали, я виконав. І сьогодні я дам доручення стосовно тих питань,  які ви порушували у своєму виступі.

 

     Народний депутат  Пустовойтов.  За  ним  -  народний  депутат Павловський.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Фракція   комуністів.  Місто  Кривий  Ріг. Шановні  колеги!  У  цій  залі  окремі  представники   буржуазного тераріуму  єдинодумців,  які  гаряче підтримували свого часу режим Кучми і більше року тому здійснювали антиконституційний  переворот у Верховній Раді,  а сьогодні пожирають один одного,  пробираючись до владного  корита,  цинічно  і  брехливо  заявляли  про  те,  що Компартія співпрацює із сучасною владою.

 

     І от я маю честь зачитати цікаву телефонограму,  яка надійшла до місцевих органів влади (в області - 10 березня, а у райони - 11 березня)   для   того,   щоб  ви  всетаки  направили  запит  главі Адміністрації Президента,  щоб він дав мені роз'яснення,  з  якого приводу даються такі вказівки на порушення статті 39 Конституції.

 

     Телефонограма. Рекомендації   щодо   організації  заходів  по упередженню проведення мітингів  лівими  силами  17  березня  2001 року.

 

     Перше. Прийняти  рішення  про визначення місця для проведення політичних акцій, максимально віддалити його від центральних площ.

 

     Друге. Організувати  заявки  на   проведення   альтернативних мітингів  від  партій  демократичного  спрямування.  Провести такі заходи 17 березня 2001 року.

 

     Третє. Провести  упереджуючі  зустрічі  рад   ветеранів   для обговорення   гострих   соціально-економічних   питань,  прийняття відповідних рішень.

 

     Четверте. Організувати міський суботник 17 березня 2001 року.  Особливо звернути увагу на організації,  де працюють члени КПУ,  СПУ,  ПСПУ,  "Батьківщини",  Союзу робітників України.

 

     П'яте. У  разі  проведення  мітингів  підготувати виступи від антилівих сил, спланувати виступи керівників міста.

 

     Шосте. У засобах масової інформації дати  упереджуючу  оцінку мітингам  лівих  партій  як  таким,  що  дестабілізують ситуацію у місті".

 

     Так що ті, хто слухає, якщо мають вуха, нехай почують.

 

     І ще таке,  шановні мої.  Тут радикали  від  правих  фракцій, особливо  від  Руху,  багатьох називали україножерами.  Так я хочу назвати конкретних україножерів,  які на сучасному етапі  блокують видавництво  культурологічних  видань  в Україні.  Це стосується в першу чергу Івана Драча і віце-прем'єр-міністра Жулинського.

 

     Я 9 лютого виступав з того приводу,  що  у  нас  україномовні видання  блокуються  і  забираються приміщення.  Опечатали одне із приміщень культурологічних видань,  бухгалтерію.  І, незважаючи на наші  звернення,  Драч  сьогодні дає команду,  щоб зламали двері і передали  приміщення  так  званому  Товариству  україно-польського форуму.  Я не проти поляків і не проти зв'язків. Але не за рахунок наших культурологічних видань.

 

     Тому я прошу все-таки дати ще раз доручення, щоб Жулинський і Драч  дали  відповідь.  Всі  інші  дали відповідь і підтримали моє прохання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Павловському.  Я його не бачу.  Слово надається народному депутату Абрамову. За ним буде виступати народний депутат Бокий.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Уважаемый Степан Богданович! Уважаемые коллеги! Комитет  по  делам  пенсионеров,  ветеранов  и инвалидов и я лично много получаем писем от  ветеранов  Великой  Отечественной  войны, пенсионеров, инвалидов. Вот одно из них.

 

     "Уважаемые народные депутаты! Просим вас, помогите нам, нищим пенсионерам.  Сколько  еще  времени  нам  нищенствовать  на  такую ненормальную пенсию?

 

     Мы, инвалиды Великой Отечественной войны, шахтеры с 30-летним стажем подземной работы, сегодня умираем от голода. Сегодня нам не хватает  на  хлеб,  угля нет и не завозят,  задолженность за 1998, 1999, 2000 годы.

 

     Президент Кучма  хвалился  увеличить   пенсию   на   10-   15 процентов.  Да это же смех!  Что он собирается делать? Надо, чтобы он пожил на пенсию бомжа.

 

     Просим вас,  уважаемые  депутаты,  не  голосовать  за   такие ненормальные  предложения  Кучмы.  Президент говорил:  "Не хватает денег  для  пенсионеров,  для  нормальных  пенсий".  Надо   меньше воровать, тогда и денег будет хватать для всех.

 

     Очень обидно,  что  народные  депутаты  заблокировали пункт о бесплатном угле для работников угольной промышленности.

 

     И второе,  о  страховании  водителей  транспортных   средств. Кабинет  Министров  Украины увеличил размеры страховых платежей по страхованию  владельцев  транспортных  средств,  установив  их   в пределах  от  76  до  195  гривень  в  год.  Это же надо до такого додуматься!  Извините за прямоту,  не можем спокойно  смотреть  на все, что делается в нашей стране.

 

     Уважаемые народные   депутаты!  Знаете  ли  вы,  что  Донбасс погибает,  города тают на глазах, они все ниже и ниже опускаются в пропасть,  и никому до этого нет дела. Все предприятия убыточные и лежат,  никто в колокола не бет.  Мы не поймем,  что  творится  в нашей  независимой  Украине,  что  за  вредители  сидят  в верхах. Поднимайте, пожалуйста, уважаемые народные депутаты, эти жизненные вопросы, коль мы вас выбрали в Верховную Раду.

 

     Простите нас за резкость и прямоту.  Надеемся на вашу совесть и порядочность."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається народному депутату Бокию. Додається   час   народного   депутата  Марковської.  За  народним депутатом Бокиєм буде виступати народний депутат Толочко.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Мені передає свій  час  член нашої фракції Ніна Степанівна Марковська. Тому я маю 6 хвилин.

 

     Шановні колеги!  14  березня  цього  року  близько 21 години, після повернення з  демонстрації  протесту  у  місті  Києві,  біля дверей  своєї  квартири  була викрадена голова Ленінського райкому Соціалістичної партії України міста  Вінниці  Олена  Кугай.  Вдалі орли  Кравченка  затягли  Олену  в ліфт,  потім посадили в машину, завдавши  удару,  і  непритомну  вивезли.  Ця   бандитська   акція сколихнула  Вінницю.  Тут,  у цьому залі,  було оприлюднено вимогу чорних вінницьких полковників,  які вимагали від Кучми  розв'язати їм руки для наведення порядку у стилі чорних полковників у Греції, в Чилі.

 

     Олена Кугай   -    помічник-консультант    Ніни    Степанівни Марковської.   В   міліції  цілу  добу  її  піддавали  тортурам  і моральному приниженню,  її роздягали і таке  інше.  Подумайте,  до чого ми скочуємось. Ми по суті вже підійшли до встановлення дикого фашизму.  І  це  при  вашому  потуранні,  представники   більшості (правда,  сьогодні  їх майже немає,  тут тільки стільці),  зокрема "Відродження регіонів".  Це  ви  потураєте  цьому,  це  ви  фашизм насаджуєте у цій країні.

 

     Вранці 14  березня  учасники  акції  протесту зібрали склянку крові.  Дивіться  вчорашню  газету  "Жиче  Варшави",   вона   дала інформацію  про  цю акцію протесту і фотографію,  на якій учасники акції збирають кров для Кравченка,  щоб він нею  упився.  Але,  як бачите,  цього  виявилося  мало,  і  вирішили  упитися ще й кров'ю 27-річної дівчини.

 

     Степане Богдановичу,  фракція   соціалістів   "Лівий   центр" вимагає  дати  доручення  Генеральному  прокурору провести глибоке розслідування.  Зі  свого  боку  ми  звернемося   до   міжнародних правозахисних  організацій,  зокрема,  до Гельсінського комітету і Міжнародної Амністії.  Світ повинен знати,  що таке режим Кучми  у дії,  який  спирається на бандитські методи знищення опонентів.  І він ще сміє заявляти,  що готовий до діалогу.  Оце  вам  діалог  - побиття,  знущання,  моральне  приниження.  І  він  ще захищає цих Кравченків.

 

     Але я вийшов на трибуну не тільки для цього.  Я маю за  честь повідомити  вам  радісну новину.  В Україні з'явився гуморист,  не менший талантом  за  Михайла  Жванецького  чи  Михайла  Задорнова. Бурхливі тривалі оплески.  На жаль, через ці стільці порожні ви їх не чуєте.  Ви не скажете,  що не знаєте цього  гумориста.  Це  він заявив,  що в Україні немає опозиції.  Оплески.  Як людина,  котра щось трохи чула про гумор і трішечки про політику, заявляю, що цей гуморист зводить наклеп на Україну. Наш дорогий Президент скрізь і всюди каже, що ми - держава демократична. Але якщо немає опозиції, значить, у нас не демократія, а диктатура. Цей новий гуморист явно політично незрілий,  і його не можна випускати на сцену,  про що я ставлю  до  відома  (чи,  як  раніше  дехто  писав,  "сим доношу") Міністерства культури і,  здається, мистецтв. Офіційно заявляю: не можна  таким гумором розхитувати основи державності і допускати на людях такі підозрілі натяки. Ось що таке свобода слова, коли язики розв'язуються до непристойності.

 

     Взагалі мушу  сказати,  що цей гуморист багато собі дозволяє. Кажуть,  він учора веселив поляків і пана Квасьнєвського  тим,  що ось-ось  український  Президент  попросить підтримки в української творчої інтелігенції,  як можна зрозуміти з деяких слів,  офіційно зареєстрованої.  Дозволено  запитати,  що це за натяк,  адже давно відомо,  що своє вагоме слово, як зволив висловитися наш гуморист, творча інтелігенція каже тільки в тоталітарних державах. Це Сталін з Брежнєвим і Мао Дзедун з Кім Ір  Сеном  змушували  письменників, художників,  артистів  піднімати  голос  на їх захист від світової громадськості і во хвалу їм всередині держави.

 

     А чого б це пан Кучма,  якого й так демократично всі і у нас, і за рубежем люблять,  займався такою профанацією демократії?  Цей гуморист надто багато про себе уявив.  Не дозволимо. Наш Президент удостоєний   почесного   звання   доктора   філології  імені  Леся Подерев'янського,  а це вам не фунт ізюму,  і ніяких гумористичних коментарів  не потребує.  Тривалі оплески.  І взагалі,  у кого він повинен просити підтримки: у Вадима Долганова, у Валерія Лапікури, Миколи  Княжицького?  Ха!  Знайшли авторитетів!  Та їх ось щойно в конкурсі  "Антилюдина  року"  визнали   журналістаминевдахами.   У Володимира  Цибулька?  Так  цей  радник  Прем'єр-міністра сам себе давно  назвав  інвалідом  творчості  і  дуже  відстав   від   Леся Подерев'янського в царині освоєння художніх можливостей мату. І те сказати, чому це класик мату повинен просити підтримки в аматорів?

 

     Цей гуморист щось дуже розійшовся,  майже,  як  Остап  Вишня, котрий  дозволив  собі  на допиті пожартувати,  що він хотів убити товариша  Постишева  на  свіжому  повітрі.  З  любові  до  свіжого повітря, треба розуміти, за що і відбув десятирічку.

 

     Ану як  він  порадить  Президентові  просити  підтримки  не у авторитетних інтелігентів типу Ліни  Костенко,  яка  не  є  членом жодної спілки, а в якихось чоловічків, що є в спілці членів Спілки письменників,  чи в спілці членів Спілки художників,  або в якійсь спілці   членів   Спілки  театральних  діячів.  Підведуть  же  під монастир. Вигуки обурення.

 

     Одне слово,  панове, нам вистачить Жванецьких і Задорнових, у нас  уже  є  Перлюки  і  Дударі  свої,  годі.  А  гумористів,  які розголошують державні таємниці (а все,  що прорікає  наш  новітній Жванецький,  є великою державною таємницею), я взагалі пропоную не приймати в  спілку  членів  спілки  гумористів,  якщо  така  є,  і заборонити   це   законом  (проект  додається).  Бурхливі  тривалі оплески, вигуки схвалення, всі не встають (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви таки викликали оплески своїм виступом.

 

     Слово надається  народному  депутату  Толочку.  За  ним  буде виступати народний депутат Павло Тищенко.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Степане Богдановичу!  Шановні колеги!  Нас так  мало,  але  я  так розумію,  що ми більше говоримо для мікрофона і для протоколу, ніж для себе. І тому я хотів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нас не мало все-таки в залі,  і ми говоримо  один для одного.

 

     ТОЛОЧКО П.П.  Так.  І  я  хотів  би  привернути вашу увагу до послання Президента, воно нам роздане, очевидно, в кожного воно є. Ми  звернули  увагу  в  комітеті,  що  у  посланні практично немає розділу про науку і науково-технічний прогрес, хоч планувалося, що такий  розділ  мусить бути.  Очевидно,  Президенту і його оточенню зрозуміло, що науково-технічний прогрес є основою виводу України і з економічної,  і з інших різних криз,  в яких вона опинилася, тим часом в посланні цього практично немає.

 

     Там, правда,  є невеличке зауваження таке,  що  в  наступному 2002    році    нам    необхідно   довести   обсяги   фінансування науково-технічної сфери до 1,7 процента від валового  внутрішнього продукту. Але ми знаємо, що жодного разу це рішення Верховної Ради не виконувалося,  і немає ні  найменшої  гарантії,  що  воно  буде виконане в наступному році.

 

     Сьогодні, ви  знаєте,  науково-технічна  сфера фінансується в обсязі 0,4 відсотка від ВВП.  Цього явно недостатньо.  На жаль, не виконуються  в  повному  обсязі й інші статті Закону про наукову і науково-технічну діяльність,  а саме  стаття  24  щодо  пенсійного забезпечення  науковців.  Урядом  України даються нові трактування положень закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України

 923 від  27  травня 1999 року стаж наукової роботи визначається з дати присудження наукового ступеня.  Це суперечить самому  поняттю наукової  діяльності  і  не  відповідає  другій  частині статті 24 чинного закону.  У січні 2001 року  народними  депутатами  України підготовлене  подання  до  Конституційного  Суду  України  з цього приводу.

 

     З виходом постанови Кабінету Міністрів України від 13  грудня 2000  року ситуація в науковому середовищі ще більше загострилась. У листах,  що надходять до Верховної Ради,  відзначається,  що при розгляді  пенсійних  справ наукових працівників штучно обмежується коло  науковців,  на  яких  поширюється  дія  цього   закону.   Не включаються   до  заробітку,  з  якого  обчислюється  пенсія,  всі визначені  законом  доходи.   При   перерахунку   розміру   пенсії застосовуються різні для регіонів коефіцієнти.  З невідомих причин органами соціального забезпечення на  місцях  зменшуються  розміри пенсій   тим   науковцям,   які  колись  працювали  в  небюджетних організаціях.

 

     Відомо, що  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  20 жовтня   2000  року  на  виплату  пенсій  науковцям  в  2001  році передбачено 91 мільйон карбованців. Цих грошей абсолютно достатньо для того,  щоб розрахуватись з науковцями, проте постійно ми чуємо від Міністерства фінансів,  що коштів на пенсії не  вистачає.  Тим часом   в   минулому  році  виділені  29  мільйонів  гривень  були використані не всі.

 

     Отже, Степане Богдановичу,  я хотів би,  щоб сьогоднішній мій виступ  розглядався  як  депутатське  звернення  до  Президента  і Прем'єр-міністра України  з  приводу  того,  що  вони  зобов'язані виконувати   закон,   прийнятий   Верховною   Радою  і  підписаний Президентом,  який  є   обов'язковим   для   виконання   Кабінетом Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми  обов'язково  направимо  ваш  запит до відповідних суб'єктів.

 

     Слово для виступу надається народному депутату Тищенку.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Уважаемые  товарищи!  Народ  Украины,  хоть  и с трудом, перезимовал.  Но эта зима не была  благосклонна  ко  всем  жителям Украины, многие из них жили в экстремальных условиях.

 

     У меня  есть ряд заявлений наших граждан,  которым этой зимой отключили электроэнергию или газ,  в том числе  отключили  газ  за неуплату матери-одиночке,  у которой старшему ребенку только три с половиной года.  Почему это происходит? Ведь мы помним, как здесь, в этом зале, принималось постановление Верховного Совета Украины с требованием не допускать отключения электроэнергии и газа у людей, которым задолжали зарплату или пенсии.

 

     Вот у  меня  в  руках  ответ Харьковоблэнерго на обращение по конкретному случаю.  Жителю поселка Краснопавловка  Реманову  А.М. была  отключена  электроэнергия  в связи с тем,  что у него с 1998 года образовалась задолженность в  223  гривни  19  копеек.  Самое удивительное,  что  именно  эта  организация  и задолжала Реманову заработную плату в значительно большей сумме.  Но тем не менее ему отключили электроэнергию.

 

     Я направил   запрос   в  управление  топливно-энергетического комплекса,  в котором спрашиваю,  кто  же  все-таки  отменил  наше постановление  и  дал  право  таким  людям  (если их можно назвать людьми) отключать электричество зимой и лишать людей,  у кого есть электроплиты,   даже  возможности  приготовить  пищу?  И  вот  что оказывается.  Міністерство  юстиції   України   у   своєму   листі повідомляє,  що  відповідно  до  Регламенту Верховної Ради України постанови приймаються, зокрема, з питань щодо обрання, призначення або  затвердження посадових осіб чи колегіальних органів,  обрання Голови Верховної Ради, переліку постійних комітетів Верховної Ради України   тощо.  На  думку  Міністерства  юстиції,  відповідно  до положення Регламенту Верховної Ради  України  постанови  Верховної Ради України мають організаційнорозпорядчий характер. І не більше.

 

     Я хотел   бы,  чтобы  наш  регламентный  комитет  разобрался, насколько правомочны  это  решение  и  такие  письма  Министерства юстиции  и  дает  ли  Конституция им право комментировать законы и постановления Верховного Совета.  И хотел бы,  чтобы мне  дали  по этому вопросу ответ.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Марковська. Одна хвилина для репліки. Прошу, з місця.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Степане Богдановичу.  Шановні колеги!  Є Постанова про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при  охороні  громадського порядку в Українській РСР від 27 лютого 1991 року за номером 49.  Цю постанову на сьогоднішній день  жодне відомство не скасувало.

 

     Тому у  мене  є  таке прохання,  Степане Богдановичу (цей мій запит):  звернутися до Генеральної  прокуратури  з  приводу  того, чому,  на  якій  підставі  була  порушена  саме  ця постанова,  де говориться,  що забороняється нанесення ударів гумовими кийками по голові,  шиї, ключиці, животу і статевих органах і що тільки після того,  як громадянин не звертає увагу на третє попередження, можна застосовувати силу.

 

     Я не буду називати всі ці положення.  Я тільки хочу, щоб було направлено звернення до Генеральної прокуратури.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Надайте  матеріали  у   секретаріат,   ми обов'язково звернемося до Генерального прокурора.

 

     Шановні колеги!  На  звернення  керівництва Верховної Ради до клінічної  лікарні  "Феофанія"  ми  отримали  відповідь  про  стан здоров'я народного депутата Семенюк Валентини Петрівни.  На вимогу фракції я можу зачитати його повністю.  Але оскільки це стосується її  здоров'я,  вона  може  бути не зацікавлена в розголошенні цієї інформації.  Тому можу зачитати вам лише два останніх абзаци,  які засвідчують про перебіг подій.

 

     "Під впливом   проведеної  терапії  стан  хворої  покращився, значно зменшився головний біль,  запаморочення  голови,  ходить  у межах відділення.

 

     Орієнтовний строк виписки - 29-30 березня 2001 року. Головний лікар Свиридов".

 

     Є точна  констатація  того,  які  були   вжиті   заходи   для лікування.  Є  також  характеристика  ушкоджень.  Але  ще раз хочу наголосити: це справа виключно народного депутата або представника її фракції.

 

     Шановні колеги! На цьому пленарне робоче засідання 16 березня сьомої сесії Верховної Ради оголошую закритим. Продовжимо роботу в пленарному  режимі  наступного  тижня  20  березня  у вівторок.  У понеділок відбудеться засідання Погоджувальної ради,  на якому  ви зможете  виголосити  всі  свої  побажання стосовно порядку денного наступного пленарного тижня.

 

     До побачення! Нехай всім вам щастить!