Стенограма пленарного засідання

09 лютого 2001

 

                        ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  9  л ю т о г о  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів  готуватися до реєстрації.

 

     Сьогодні день    народження    нашого    колеги    Станіслава Миколайовича Ніколаєнка, йому виповнилося перших 45 років. Я прошу привітати  його,  побажати  йому  здоров'я,  успіхів   і   наснаги (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися  359  народних  депутатів.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!

 

     Ви знаєте,  що наступний тиждень Верховна Рада буде працювати в   профільних   комітетах,  і  тому  я  прошу  дозволу  оголосити депутатські запити у  п'ятницю.  Тільки  їх  треба  проголосувати. Підкреслюю:  треба проголосувати,  тому що наступне засідання буде аж через тиждень,  і вони будуть знаходитися в секретаріаті. Я так зрозумів, що заперечень немає. Отже, запити.

 

     Народних депутатів  Петра Симоненка,  Валентина Матвєєва - до Голови Верховної Ради України у  зв'язку  з  недотриманням,  вимог Конституції  і  законів  України щодо порядку вирішення військових питань.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України   стосовно   фінансування   реконструкції   та  завершення будівництва   пологового   будинку   в   місті   Старокостянтинові Хмельницької області.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата     Володимира     Пустовойтова    -    до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  відсутністю   реагування Кабінету  Міністрів  на  звернення  групи  депутатів  щодо  питань соціального  захисту  наукових  працівників   галузевих   наукових установ.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних  депутатів  (Микола Кушніров та інших,  всього сім депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України  щодо  завершення протиаварійних  робіт  на  магістральному  шляхопроводі  в  районі станції Пересенівка у місті Львові.

 

     "За" - 105.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Олег Юхновський,  Євген  Кирильчук, Сергій Сас і інші) - до Прем'єр-міністра України щодо фінансування завершення науково-технічних розробок,  створення  виробництва  та будівництва  об'єктів  газопостачання за новими енергозберігаючими технологіями.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Валерія Коновалюка -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з порушенням Закону України про Державний бюджет України на 2001 рік  щодо  термінів  підвищення  заробітної  плати працівникам бюджетних установ.

 

     "За" - 101.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України стосовно виплати заборгованості з  грошового  забезпечення офіцерам  і  прапорщикам  військової частини Д-0160 Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах  захисту  населення  від наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     "За" - 153.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Вадима   Місюри  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням  станом  розгляду  депутатського звернення  щодо  ситуації,  що  склалася  в  Українській  академії друкарства (місто Львів).

 

     "За" - 91.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи депутатів  (Віталій  Черненко  та   інші,   всього   15 депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  державного контролю за цінами на лікарські засоби.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Світлани   Друзюк   -   до   Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  невдоволенням  станом  розгляду звернень щодо захисту честі громадянина Колодяжного.

 

     "За" - 59.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата Віктора Роєнка - до Генерального прокурора України   у  зв'язку  з  незадовільним  реагуванням  на  звернення депутата стосовно розгляду  кримінальної  справи  щодо  товариства "Ельта" (місто Дніпропетровськ).

 

     "За" - 148.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Наталії Жежук - до Генерального прокурора України з приводу визнання статусу учасника ліквідації  аварії  на Чорнобильській АЕС.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Валерія  Коновалюка  -  до  Генерального прокурора  України  про  надання  інформації  щодо  прокурорського реагування на матеріали перевірки, зробленої Рахунковою палатою.

 

     "За" - 91.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Мироненка  -  до прокурора міста Харкова стосовно діяльності страхового товариства "Надія".

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Федора Абрамова  -  до  міністра  фінансів України     стосовно     фінансування    завершення    будівництва баннопрального комплексу в місті Торез Донецької області.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Ярослава Сухого -  до  міністра  з  питань надзвичайних   ситуацій   та   захисту   населення  від  наслідків Чорнобильської катастрофи щодо  фінансування  робіт  з  ліквідації підтоплення селища Тепличне в місті Запоріжжі.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Івана Кірімова та інших,  усього 13 народних депутатів) - до першого  заступника  міністра  транспорту України,   начальника   Укрзалізниці   щодо   забезпечення  житлом ветеранівзалізничників.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Павла Мовчана та інших,  усього  19 народних  депутатів)  -  до  голови  Державного комітету у справах релігій  у  зв'язку  з  порушенням  законодавства   при   розгляді депутатського звернення в управлінні у справах релігій Рівненської облдержадміністрації.

 

     "За" - 61.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Іван  Ткаленко,  Андрій  Звонарж, Анатолій Хмельовий) - до голови Державної комісії з цінних паперів та   фондового   ринку   України    про    порушення    правлінням Луганськобленерго законодавства про цінні папери.

 

     "За" - 73.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Ярослава  Сухого  -  до  голови Державної служби  з  експертного  контролю  України  стосовно   перешкод   у реалізації експортної продукції Відкритого акціонерного товариства "Мотор-Січ".

 

     "За" - 153.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Володимира  Алексєєва  -  до   президента Національної   радіокомпанії   України   у  зв'язку  з  порушенням керівництвом  компанії   Закону   України   про   телебачення   та радіомовлення щодо збереження інформаційних матеріалів.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних    депутатів   (Борщевський,   Жир,   Чекалін, Чукмасов)  -  до  Прем'єрміністра  України  Ющенка  про  порушення законодавства  України  про  приватизацію  у  зв'язку з дорученням Прем'єр-міністра України Пустовойтенка від  4  вересня  1998  року 17-0861/58  щодо  припинення продажу акцій Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський південно-трубний завод".

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Удовенко, Григорович, Бондаренко) - до віце-прем'єрміністра Миколи Жулинського про виділення коштів на будівництво  міні-котельні  для   забезпечення   теплом   дитячого навчального  реабілітаційного  центру  в  місті Рубіжне Луганської області.

 

     "За" - 86.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних   депутатів    (Хунов,    Роєнко,    Сокерчак, Райковський,   Кожин,  Чобіт)  -  до  Голови  Верховної  Ради  про нецільове  використання  приміщень,  які  знаходяться  на  балансі Верховної Ради України.

 

     "За" - 138.

 

     Рішення прийнято.

 

     Усі депутатські запити я оголосив.

 

     Оголошення. Відповідно до статей 4.2.2 та 4.2.6 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  входження народного  депутата  України  Олександра  Миколайовича Ткаченка до складу   депутатської   фракції   Комуністичної   партії   України (Оплески);  про  вихід народного депутата України Чорновола Тараса Вячеславовича  зі  складу  депутатської  фракції  Народного   руху України  та  входження  його до складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес" (Оплески);  про  входження народного депутата Володимира Павловича Нечипорука до депутатської фракції "Батьківщина".

 

     Представляти депутатську фракцію Народно-демократичної партії уповноважено  народних  депутатів  України Олександра Миколайовича Карпова, Олега Зарубінського, Сергія Шевчука, Романа Безсмертного, Володимира  Кафарського,  Анатолія Кінаха,  Людмилу Супрун,  Олега Петрова, Валерія Хорошковського (Шум у залі).

 

     Шановні народні  депутати,  продовжуємо  роботу.  Я  дам  вам слово!   З   мотивів   голосування   увімкніть  мікрофон  депутата Алексєєва.  Потім  -  депутати  Удовенко,   Сіренко.   З   мотивів голосування!

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Спасибо,  Иван Степанович.  Уважаемые народные депутаты!  Я прошу вас сесть и послушать меня,  послушать мое  поздравление.  Я  вас  поздравляю!  Сейчас  вы  последний или предпоследний раз смогли реализовать  свое  право  на  депутатский запрос.  Я специально смотрел на табло:  результаты голосования по всем запросам не превышали двухсот голосов.  Так  вот,  по  новому Закону  о  статусе  народного  депутата,  который  мы уже приняли, депутат имеет право направить  депутатский  запрос  только  в  том случае, если за него проголосовали 226 человек. Сейчас такая норма только для запросов на имя Президента!  С момента введения  нового Закона о статусе народного депутата мы будем иметь право направить запрос,  но ни один из  них  отправлен  не  будет.  Каким  образом появилась эта норма, фактически лишающая нас права послать запрос, это надо выяснить.

 

     Иван Степанович,  я  вас  прошу  внимательно   послушать.   Я настаиваю, чтобы вы дали протокольное поручение выяснить, откуда в статье 15 нового Закона о  статусе  народного  депутата  появилась норма, фактически лишающая права депутатов на запрос? Мало того, я требую проведения служебного расследования!  Ибо не секрет,  что у нас в аппарате есть люди,  которые ненавидят депутатов и стараются сотворить им пакости.

 

     Так вот,  очевидно, нас в этом зале считают за лохов, которые проголосуют все,  что нам подсунут. Мало того, в следующей статье, в статье 16 закона депутаты лишаются  права  направить  Президенту депутатское обращение. Это также требует расследования.

 

     И когда мы будем повторно рассмартивать замечания Президента, дай ему Бог здоровья,  чтобы он наложил  вето  на  этот  закон.  Я настаиваю,  чтобы  эти  нормы  были  приведены  в  соответствие  с действующим Законом о статусе народного депутата.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я  прошу  запит  народного депутата Алексєєва видрукувати і направити у регламентний комітет, звідки потім мені вже доповідатимуть. Комітет займається внесенням змін  і  доповнень  до  Закону про статус про народного депутата і таке інше. Немає заперечень? Немає.

 

     Депутат Сіренко. За ним - депутат Удовенко.

 

     СІРЕНКО В.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Вчора  більш  як  300  голосів було подано за те,  щоб включити до порядку денного проект Закону про судоустрій.  Сьогодні пан Гавриш вже   дає   вказівку,   щоб   до  порядку  денного  включили  його законопроект про судоустрій.  Мова йшла  про  проект  закону,  вже прийнятий  Верховною  Радою  в  першому  читанні  і  який  повинен розглядатися в другому читанні.  Це проект закону, який ініціювали депутати Шишкін і Сіренко.

 

     Я прошу,  Іване Степановичу, дати спеціальну вказівку про те, щоб чітко реалізувати волю  більш  як  300  депутатів,  які  вчора проголосували  за  внесення  нашого  проекту до порядку денного на лютий.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Удовенко Геннадій Йосипович.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні  депутати!  Ви  тільки  що не підтримали мій запит і запит моїх колег щодо  теплозабезпечення  дитячого  учбового  закладу  в Луганській області.  Діти потерпають, їм треба допомогти, ну що ви робите?!  Тільки тому ви це не підтримали,  що  цей  запит  внесли рухівці.  Так ми ж також, як усі, турбуємося про долю наших дітей. Іване Степановичу,  я просив би, якщо це відповідає вашим намірам, поставити ще раз цей запит на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу вибачення,  тут відвертають мою увагу.  Щодо приміщення для проведення заходу.  Я ще раз звертаюся до  народних депутатів:  було  прохання  у  дні пленарних засідань не проводити ніяких заходів.  Якщо це день пленарного засідання,  то ви повинні працювати  в  залі  і  брати  участь  у  вирішенні  того чи іншого питання.

 

     Щодо законопроекту про судоустрій. Степан Богданович підійде, і  ми  це  питання  з'ясуємо.  Він  зараз  виконує  доручення і не присутній у Верховній Раді.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку  денного.  Оголошується до  розгляду  проект  Закону  про  альтернативні  джерела енергії. Доповідає перший заступник голови Державного  комітету  України  з енергозбереження Поровський Микола Іванович.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  перший заступник голови Державного комітету України  з  енергозбереження.  Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати!   Проект   Закону   про  альтернативні  джерела  енергії розроблено на виконання Національної енергетичної програми України до  2010  року,  схваленої постановою Верховної Ради,  та Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії,  малої  гідроі  теплоенергетики,  що  схвалена постановою Кабінету Міністрів.

 

     Це проект рамкового закону,  який має бути  узагальнюючим  та об'єднуючим   стосовно   раніше  прийнятого  Закону  про  розвиток вітрової  енергетики.  Прийняття  його  не  виключає  необхідності прийняття  інших законів щодо нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії,  зокрема Закону про використання сонячної енергії, Закону про теплову енергетику та інших.

 

     Актуальність та  необхідність  розробки  проекту  Закону  про альтернативні   джерела   енергії   зумовлені   такими   основними причинами: об'єктивною необхідністю для України імпортувати значну кількість традиційного органічного палива (газу,  нафти,  вугілля) для  потреб  енергетичної  галузі  України  та можливістю замінити частину  традиційного  органічного  палива  наявними   в   Україні нетрадиційними джерелами енергії; складною екологічною ситуацією в Україні,  що значною мірою зумовлена  функціонуванням  традиційної енергетики, яка працює за рахунок спалювання викопного органічного палива  і  значними  викидами  в  атмосферу  екологічно  шкідливих часток;  вичерпністю  запасів  усіх  видів  викопного  органічного палива у не дуже віддаленій перспективі.  Ви,  напевно, знаєте, що запасів ядерного пального вистачить на 40-60 років, вичерпні також і запаси газу,  а ресурси  нетрадиційних  і  відновлюваних  джерел енергії   існують   постійно,   вони  можуть  бути  використані  в енергетиці набагато ефективніше, ніж традиційне органічне паливо.

 

     До нетрадиційних   джерел    енергії    відносять:    сонячне випромінювання,  енергію вітру,  біомасу,  гідроенергію малих рік, теплову енергію довкілля,  енергію морських хвиль, термальних вод, а  також теплові скиди промисловості,  ефективне використання яких на території України є перспективним.

 

     Мабуть, немає  потреби  говорити,  що  значна   енергоємність внутрішнього  валового  продукту,  котра,  за різними оцінками,  в п'ятьвісім разів  перевищує  енергоємність  внутрішнього  валового продукту розвинених країн,  а також обтяжлива залежність економіки України від обсягів традиційного органічного палива (газу - на  44 відсотки,  нафти, вугілля для потреб енергетичної галузі, що тепер доводиться  експортувати   в   Україну),   зумовлює   необхідність енергозбереження   та   змушує  українську  економіку  все  більше використовувати нетрадиційні й відновлювані джерела енергії.

 

     В Україні є значний потенціал для  нетрадиційної  енергетики. На    промислових   підприємствах,   зокрема,   Дніпропетровської, Донецької,  Запорізької,  Луганської  областей   у   технологічних процесах  виникає  значна  кількість  відходів  у  вигляді штучних промислових газів,  обсяги використання  яких  замість  природного газу необхідно нарощувати.

 

     Значним джерелом  альтернативного  газового  палива  є  метан вугільних  родовищ.  На  сьогодні,  за   даними   геологорозвідки, кількість  метану,  що  міститься  у  вугільних  пластах  України, становить  близько   12   трильйонів   кубічних   метрів.   Висока газоносність притаманна безпосередньо вугільним пластам і породам, які залягають вище і нижче вугільних пластів.  Отже,  використання метану вугільних родовищ може значно поповнити енергетичний баланс України.

 

     До альтернативного   газового   палива,   яке   також    може використовуватися,  можуть  бути  залучені гази,  видобуті з малих газових,  газоконденсатних,  нафтогазоконденсатних родовищ.  Через втрати  у місцях концентрації,  видобутку,  зберігання і переробки нафти  утворилися  техногенні  родовища,  обсяг  яких  -  понад  2 мільйони тонн.  Щорічні додаткові втрати нафтовидобутку становлять 28 тисяч тонн,  і нам  необхідно  проводити  роботи  з  вилученням втрачених нафтопродуктів і їх повторного використання.

 

     Загальні річні   обсяги   відновлюваних  ресурсів  біомаси  в Україні становлять понад  115  мільйонів  тонн,  з  яких  можливий енергетичний потенціал біомаси становить 22 мільйони тонн умовного палива,  а технічно  доступний  енергопотенціал  оцінюється  в  13 мільйонів тонн на рік.

 

     Однак на сьогодні тільки 0,3 відсотка всіх енергоресурсів, що споживаються в  Україні,  припадає  на  таке  поновлюване  джерело енергії,  як солома, хоча її надлишки в Україні оцінюються майже в 5 мільйонів тонн. За розрахунками, завдяки використанню потенціалу соломи,  яка  є  доступним паливом,  можна створити 13 тисяч малих теплогенеруючих  потужностей  плюс   понад   700   теплогенеруючих потужностей для систем централізованого теплопостачання.

 

     Розрахункові сировинні  ресурси  відходів деревини в лісовому господарстві на період до 2005 року  становлять  понад  1  мільйон кубічних метрів щорічно,  при цьому відходи під час лісозаготівель становлять 837 тисяч кубічних метрів.

 

     Україна має  потужні   ресурси   вітрової   енергії.   Річний технічний  вітроенергетичний  потенціал  країни  дорівнює понад 30 мільярдів кіловат-годин.  За  допомогою  вітроустановок  в  умовах України можна використати біля 20 відсотків річного обсягу енергії вітру,  що дозволяє сподіватися на отримання в  перспективних  для цього регіонах обсягів електроенергії до 1 тисячі кіловат-годин за рік з одного квадратного метра площі вітроколеса.

 

     Сумарна середньорічна   кількість   сонячної   радіації,   що надходить  на 1 квадратний метр поверхні в Україні,  знаходиться в межах  понад  1  мільйон  кіловат-годин.  Цей  потенціал  сонячної енергії    є    достатнім    для    широкого    впровадження    як теплоенергетичного,  так і фотоелектричного обладнання практично в усіх областях.

 

     Значний гідроенергетичний  потенціал  мають  в  Україні  малі ріки.  Без урахування мікро-ГЕС і використання  водотоків  системи технічного   водопостачання   потенціал  малих  річок  дорівнює  2 мільйони 300 тисяч мегават,  що  становить  близько  28  відсотків загального гідропотенціалу всіх рік України.

 

     На території    України    наявні    також   значні   ресурси геотермальної  енергії,  загальний   потенціал   яких   оцінюється величиною 438 мільярдів кіловат-годин на рік.

 

     Таким чином,  у Національній енергетичній програмі України до 2010  року  передбачається  до  10  відсотків  потреб   країни   в електроенегії  задовольняти за рахунок використання альтернативних джерел  енергії.  На  це   і   спрямований   проект   Закону   про альтернативні джерела енергії.

 

     Мета прийняття закону полягає у створенні нормативно-правових економічних умов для суттєвого  збільшення  частки  альтернативних джерел енергії в паливноенергетичному балансі України, а також для розвитку сфери використання альтернативних джерел і переорієнтації значної        кількості       українських       науководослідних, проектно-конструкторських установ  і  промислових  підприємств  на розробку    та    виробництво    енергетичного    обладнання   для альтернативної енергетики.  Це обладнання  буде  використовуватися для    будівництва    енергогенеруючих   об'єктів   альтернативної енергетики в Україні,  а значна його частина буде спрямована також на експорт.

 

     Використання альтернативних  джерел  енергії спрямоване також на виконання вимог рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй щодо викиду шкідливих газів у навколишнє природне середовище.

 

     Соціальне значення     прийняття    закону    про    розвиток альтернативної енергетики полягає в покращенні стану навколишнього природного   середовища,   підтримці   українського   вітчизняного виробництва.

 

     На проект   закону   є    позитивний    висновок    головного науково-експертного управління Верховної Ради України.  Враховуючи наведені  вище   обставини,   вважаємо   за   доцільне   прийняття законопроекту  за основу в першому читанні з урахуванням зауважень науково-експертного управління.

 

     Структурно проект закону містить: загальні положення;  основні  засади  державної  політики  у сфері альтернативних джерел енергії;  державне управління та регулювання у сфері альтернативних джерел енергії;  організаційне забезпечення діяльності у сфері  альтернативних  джерел  енергії;  фінансування заходів   у  сфері  використання  альтернативних  джерел  енергії; особливості   використання    альтернативних    джерел;    порядок експлуатації альтернативних джерел енергії;  протиаварійний захист та екологічна безпека;  державний нагляд  у  сфері  альтернативних джерел енергії; міжнародне співробітництво; прикінцеві положення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список. Євген Кирильчук. За ним - Георгій Манчуленко.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Дякую.  Миколо  Івановичу!  Фракція "Батьківщина"  буде  підтримувати  цей законопроект.  Він діловий, перспективний.  Але його прийняття,  напевно,  ще  не  дасть  руху вперед  доти,  поки не будуть розроблені конкретні закони (такі як про  вітрову  енергію)  про  енергетику  малих  річок,  про   малі гідроелектростанції  і  таке  інше.  Так  коли  ваш комітет планує подавати такі вже конкретні законопроекти про окремі види енергії?

 

     Дякуємо.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Дякую.  Ви абсолютно  обгрунтовано  звернули увагу  на  те,  що  цей  документ  не  буде законом прямої дії.  Я повторюся:  він буде рамковим, тобто таким, який об'єднує в собі і норми  Закону  про  розвиток вітроенергетики,  а також не виключає необхідності  розробки  і  прийняття  законів   про   використання сонячної, гідротермальної та інших видів енергії.

 

     На жаль,   у   процесі   погодження   цього   проекту  закону Міністерством фінансів,  Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності із проекту закону були вилучені всі норми прямої  дії,  які  стосувалися  надання  пільг  для  тих підприємств,  які  працюють  у  сфері  використання альтернативних джерел енергії.

 

     Таким чином,  у майбутньому  нам  доведеться,  спираючись  на рамковий Закон про альтернативні джерела енергії, вносити поправки до   законів   про   оподаткування   прибутку   підприємств,   про підприємництво  та  в  інші  закони прямої дії.  Але підставою для цього має стати саме Закон про використання альтернативних  джерел енергії.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко. За ним - депутат Кондратенко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область. Фракція Українського народного руху.  Шановний Миколо Івановичу, я вітаю вас з призначенням на цю важливу посаду і хочу зазначити, що фракція Українського народного руху в цілому погоджується з  даним законопроектом.  Хоча,  як  ви  зазначили,  він є рамковим,  але я думаю,  що його можна приймати за основу.  І в мене до вас  кілька конкретних запитань.

 

     Перше. Що  на  сьогоднішній день зроблено в нашій державі для переробки біовідходів тваринництва?  У багатьох країнах саме  такі установки   дають  можливість  забезпечувати  фермерів  і  народне господарство електроенергією.

 

     Друге. Що  зроблено  для  розробки   та   будівництва   малих гідроелектростанцій  і  вітрових  електростанцій,  зокрема  в  тих областях,  де для цього є можливість,  наприклад,  у  Чернівецькій області?

 

     І третє.   Нам   роздали   оцей   календар,  випущений  вашим комітетом.  Тираж його - 4 тисячі. Скільки коштувало видання цього календаря?

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Дякую  за низку запитань,  шановний народний депутате.  Щодо використання біовідходів  тваринництва.  Державним комітетом з енергозбереження проведено наукову роботу і розроблено атлас нетрадиційних і  відновлюваних  джерел  енергії  в  Україні. Такий  атлас  зараз  роздруковано,  і  ми розіслали його в обласні держадміністрації.  По кожній області визначено потенціал біомаси, потенціал  гідротермальної  енергії,  потенціал  сонячної енергії, потенціал відходів деревини і потенціал біовідходів  тваринництва. Наскільки  я  пригадую,  в  Чернівецькій і Тернопільській областях потенціал біовідходів тваринництва є досить високим.

 

     Державним комітетом з енергозбереження  також  проведено  три наукові   роботи  щодо  створення  установок  біогазу.  Одна  така біогазова установка об'ємом 6 кубометрів, розрахована на невеличку птахофабрику  або на фермерське господарство,  успішно функціонує. Зараз  у  Харківській  області  на   базі   сільськогосподарського підприємства   "Комінтерн"   завершується  робота  над  установкою об'ємом понад 100 кубометрів.  А  на  підпорядкованому  Державному Комітету з енергозбереження Будильському експериментальному заводі зараз якраз у стадії проектних випробовувань  біогазова  установка об'ємом  600 кубометрів,  яка має виробляти 10 відсотків газу,  що використовується цим заводом.  Ці розробки Державного  комітету  з енергозбереження   є  пілотними,  і  досвід  створення  біогазових установок ми поширюємо по всій Україні.

 

     Що стосується будівництва малих вітроагрегатів, то це питання знаходиться  у  віданні Міжвідомчої ради з питань вітроенергетики, яка працює при Державному комітеті промислової політики України.

 

     Ви знаєте,   що   від   кожного    кіловата    електроенергії відраховується  0,75  копійки на фінансування спорудження вітрових електростанцій. На мою особисту пропозицію на засіданні Комітету з питань  розвитку  вітроенергетики  до  плану  на нинішній рік було включено створення вітроагрегату малої потужності.

 

     Там є одна проблема:  цей вітроагрегат, якщо ставити на ньому автоматику,  яка  б забезпечувала виробництво електроенергії,  яку можна використовувати в електромережі,  дуже дорогий  -  1  тисяча доларів   за  кіловат  потужності.  Якщо  вітроагрегат  без  такої автоматики, то його можна використовувати тільки для того, щоб він качав  воду  або робив щось інше.  Такі вітроагрегати в Україні є, вони розроблені.

 

     Що стосується використання енергії малих рік, створення малих гідроелектростанцій,  то  перш  за  все  на це мають бути виділені державні кредитні  кошти,  тому  що  в  Україні  зараз  150  малих гідроелектростанцій   законсервовано.   Відновлення   їх   роботи, установлення нових динамомашин  є  дорогою  справою,  і  Державний комітет  з  енергозбереження  як бюджетна установа коштів на це не має.

 

     Що стосується нашого календаря,  то він виданий за  програмою "ТACIS". Бюджетні кошти на це не витрачалися.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Івановичу,  ви  на  два запитання відповідали шість хвилин,  тому  я  прошу  вас  відповідати  стисло.  Анатолій Кондратенко оголошений був. Останнє запитання.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Миколо Івановичу!  Я знову  ж  із питання відносно малих річок і гідроелектростанцій. Ви сказали, що будувати  нові  гідроелектростанції  -  справа  дуже  дорога.  Це, звичайно, так. Але ті гідроелектростанції на моїх річках, які були збудовані у післявоєнні роки,  давали відчутну добавку (я не знаю, скільки  там мільйонів кіловат-годин,  я не енергетик) енергії.  Я знаю,  на Кіровоградщині було  декілька  цих  гідроелектростанцій. Вони  освітлювали села,  давали електроенергію на токи,  на ферми. Сьогодні водосховища збереглися, вода тече собі, дзюрчить і нікому не  мішає.  Все  там  є.  Моє  перше запитання:  чи є у вас облік, скільки   таких   гідроелектростанцій   в   Україні,    якщо    на Кіровоградщині їх чотири чи п'ять, я точно не пам'ятаю?

 

     Друге. Як  ви  вважаєте,  чи  не  доцільно  було  б у процесі підготовки  закону  з  цього  питання,  який  Верховна  Рада  буде приймати,   доручити   вашому   комітету   взяти   на   облік  усі гідроелектростанції на  малих  ріках,  підрахувати,  скільки  буде коштувати  їх  відновлення?  Я не думаю,  що це будуть баснослівні такі суми,  що ці гідроагрегати такі дорогі.  Я маю  на  увазі  ті гідроелектростанції, де збереглися водосховища.

 

     Дякую.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Дякую вам за цікаве,  абсолютно обгрунтоване запитання і пропозицію.  Перш за все  зазначу,  що  внесений  нами проект   Закону   про   альтернативні   джерела  енергії  (а  малі гідроелектростанції належать до  альтернативних  джерел  енергії), спрямований  на  те,  щоб  до  енергетичного  балансу України була долучена     і     електроенергія,     вироблена     на      малих гідроелектростанціях.  Для  того  щоб відновити ці електростанції, повинні бути  виділені  на  пільгових  умовах  необхідні  кредитні кошти,  які б підприємство,  зацікавлене в відновленні ГЕС,  могло взяти,  щоб поновити те обладнання,  яке є на  станціях.  Це,  без сумніву,  дало  б  поштовх  і промисловості України,  яка виробляє зазначене обладнання,  і дало б додаткові  мільйони  кіловат-годин електроенергії  у  мережу.  Але  для  цього  повинні бути виділені належні кредитні ресурси.

 

     Якщо в цьогорічному  бюджеті  (я  хочу  подякувати  Верховній Раді,   що  вона  зрозуміла  і  підтримала  пропозицію  Державного комітету з енергозбереження)  виділено  25  мільйонів  гривень  на встановлення  лічильників і регулюючої апаратури в бюджетній сфері (підкреслюю,  у бюджетній сфері), то я запевняю вас, що економія у використанні  теплової,  електричної  енергії у бюджетній сфері за цей рік буде досягнута і передбачені показники будуть досягнуті.

 

     Для того  щоб  відновити  роботу  малих  гідроелектростанцій, давайте приймати Закон про альтернативні джерела енергії,  давайте приймати відповідну постанову про виділення кредитних ресурсів  на відновлення роботи малих гідроелектростанцій,  і, без сумніву, все це буде зроблено.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Миколо  Івановичу.  Слово  для   співдоповіді надається Гудимі Олександру Миколайовичу.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий округ 123,  Львівська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я скорочу свій  виступ  у зв'язку  з  тим,  що  пан  Поровський  досить детально відповів на запитання народних депутатів.  Хочу зазначити  лише  одне:  проект закону,  який  пропонується  вашій  увазі,  є актуальним,  тому що використання альтернативних джерел виробництва енергії -  це  один із шляхів успішного подолання енергетичної кризи в державі.

 

     Вирішення цієї  проблеми дозволить значно зменшити залежність нашої економіки від імпорту енерегоресурсів. Хочу продемонструвати це   на  даних,  які  наводились  у  виступі  Миколи  Поровського. Звичайно,  10 відсотків  -  це  дуже  велика  величина.  Її  можна розглядати  тільки  в  контексті  стратегії  на  20,  на 30 років. Вирішення проблем буде потребувати  додаткових  ресурсів,  але  ті ресурси  будуть  наші вітчизняні,  бо і сила вітру,  і сила води і сонця - це наші джерела. Саме цим зумовлена необхідність прийняття закону  -  базового  закону,  на підставі якого будуть обов'язково розроблені  і  прийняті  інші   конкретні   закони,   які   будуть передбачати   розвиток   конкретних  видів  альтернативних  джерел енергії.

 

     І, доповнюючи  відповідь  пана   Поровського   на   запитання народного   депутата   з   фракції   "Батьківщина",   я  хотів  би поінформувати вас,  шановні народні депутати, що вже є внесений на розгляд   Верховної   Ради   законопроект  про  сприяння  розвитку екологічно чистих  генеруючих  потужностей.  Можна  навести  такий приклад:   сьогодні   в   державі   не   використовується  енергія відпрацьованих газів на  газокомпресорних  станціях  України,  які мають надзвичайно велику потужність. Якщо перевести це в мегавати, то це в перспективі не десятки, а сотні тисяч мегават.

 

     Важливо зазначити,  що  альтернативні   поновлювані   джерела енергії  є  невичерпними,  їх потенціал майже незмінний у часі,  а використання  їх  для  потреб  енергетики  практично  не  викликає будь-якого забруднення навколишнього середовища.  Крім того, немає необхідності  їх  видобування  і  транспортування   (за   винятком біомаси).

 

     Національною енергетичною   програмою   України   передбачено отримати (ми це вже говорили) певну частку енергії з  цих  джерел, але  тут  треба  сказати  інше.  Якщо  ми  з вами сьогодні змінимо підходи і приймемо(а я не сумніваюся в цьому) цей проект закону  і будемо   приймати  наступні  базові  законопроекти  щодо  розвитку окремих альтернативних  джерел  енергії,  то  ці  джерела  зможуть знайти  їм  належне місце в енергетичній стратегії України до 2030 року,  яку ми з вами будемо розглядати через місяць,  як і в новій редакції   національної   енергетичної  програми,  бо  ми  з  вами зобов'язали уряд подати нову редакцію вже цього року. Без сумніву, альтернативні  джерела енергії повинні зайняти своє достойне місце в енергетиці.  Тому темою,  метою  законопроекту  є  створення  на державному рівні необхідних нормативноправових та економічних умов для суттєвого збільшення частки альтернативних  джерел  енергії  в паливно-енергетичному балансі і зменшення тим нашої залежності від зовнішніх поставок енергоносіїв.

 

     Перспективність широкомасштабного  промислового  використання альтернативних  джерел  енергії  усвідомлена керівництвом багатьох розвинутих  держав,   таких   як:   США,   ФРН,   Данія,   Японія, Великобританія, Італія, Нідерланди. В цих країнах розробляються та реалізуються програми використання альтернативних джерел  енергії, створюються  для  цього  відповідні нормативно-правові умови.  Але якщо говорити  про  використання  альтернативних  декількох  видів джерел  енергії  в  Україні,  то провідну роль,  звичайно,  займає вітроенергетика,  і я не схиблю,  якщо скажу,  що тут ми входимо в п'ятірку   передових  держав  у  Європі.  Але  на  тому  на  треба заспокоюватися.

 

     Соціальне значення розвитку альтернативної енергетики полягає в покращенні стану навколишнього природного середовища,  підтримці вітчизняного виробництва і створенні нових робочих місць. Тому від імені  комітету прошу підтримати зазначений законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Запишіться,  будь ласка. Депутат Литюк. За ним - депутат Кірімов.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ

 56, Донецька область). Прошу передати слово Сахну Юрію Петровичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Юрія Сахна.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Шановний пане Гудима!  Ви довго, цілих  п'ять  хвилин,  розповідали про альтернативні джерела і все таке інше.  Дуже приємно все це чути.  Пан Поровський також багато розповідав   нам   про  альтернативні  джерела.  Але  все  ж  таки погодьтеся,  що якщо той документ,  який внесено,  прийняти в тому вигляді як закон, то, враховуючи те, що сказав Поровський (що ви в комітеті наполягали  на  тому,  щоб  вилучити  конкретні  фактичні цифри,  стандарти,  розміри  і  таке  інше),  цей  закон  ніяк  не сприятиме  покращанню  ситуації  з   так   званою   альтернативною енергетикою. Може, нам не варто все-таки втрачати часу, а прийняти конкретні закони з конкретних напрямів?  Тим паче що з точки  зору фізичної   взагалі   і   з   точки   зору   енергетичної,   термін "альтернативні джерела" (я  про  це  ще  буду  говорити  у  своєму виступі)  ніяк не охоплює всі нетрадиційні джерела електроенергії. Тобто не можна об'єднувати їх усі в  одну  купу  і  якимось  одним актом регламентувати їх використання.

 

     ГУДИМА О.М.  Дякую.  Перш  ніж  відповісти на ваше запитання, хотів би,  щоб шановні народні депутати  згадали,  як  на  минулій сесії  ми великим числом "за" проголосували Закон про стимулювання розвитку  вітроенергетики.  Це  був  конкретний  закон,   і   була альтернатива:  яким  шляхом  нам іти - чи шляхом прийняття окремих законів про стимулювання  розвитку  енергії,  скажімо,  сонця,  чи шляхом  розвитку  малих  гідроелектростанцій?  І  ми побачили,  що спочатку нам треба  прийняти  базовий  закон,  який  би  внормував законодавчу базу для конкретних законів, які ще будуть прийматися.

 

     На початку   свого   виступу   я  сказав,  що  в  Законі  про стимулювання  розвитку  вітроенергетики  були  передбачені  заходи стимулювання   державою   наших  вітчизняних  заводів  по  випуску вітроагрегатів,  а також стимулювання інвестицій у вітроенергетику в Україні.  Ми зрозуміли,  що є дуже багато інших галузей,  які не враховані цим рамковим законом,  про який ми говорили.  І через те одне не заперечує іншого.

 

     Цей проект закону потрібно прийняти, але я погоджуюся з вами. Я говорив у своєму виступі,  що протягом цієї  сесії  наш  комітет гарантує,  що будуть подані ще конкретні законопроекти,  щоб у нас була   вся   нормативно-законодавча   база    щодо    використання нетрадиційних,  як  ви хочете сказати,  джерел енергії.  І ця ваша пропозиція може  бути  також  врахована  в  процесі  доопрацювання проекту до другого читання. Головне, щоб на цій сесії ми завершили підготовку всього масиву проектів і щоб у нас не було питань, яким шляхом буде рухатися українська мала чи нетрадиційна енергетика.

 

     ГОЛОВА. Іван Кірімов. За ним - Ярослав Федорин.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. "Батьківщина".  Шановний доповідачу!  Я поділяю вашу думку і  буду підтримувати вас, але в мене до вас таке запитання. Справа в тому, що у моєму виборчому окрузі знаходиться Київська ГЕС.  Безперечно, ми всі дуже багато читали про те,  що вона небезпечна,  про те, що вона непотрібна,  про те,  що під синьо-зеленими  водорослями  все губиться і так далі.

 

     Я знаю,  що  Україні  не  вистачає  електроенергії,  і всі це знають.  Я  знаю  й  інше,   що   в   нас   достатньо   виробників електроенергії, але у нас не вистачає вугілля, мазуту.

 

     Тому скажіть,  будь ласка, як ви дивитеся на те, щоб Київська ГЕС була ліквідована?

 

     Дякую.

 

     ГУДИМА О.М.  Запитання дещо  виходить  за  рамки  обговорення цього  законопроекту.  Можна  було  б мені задати запитання,  як я ставлюся до закриття Чорнобильського блоку і так далі.

 

     Давайте повернемося до нашого законопроекту.  Ми  цього  року будемо  вести багато дискусій про подальшу долю нашої енергетики і конкретно гідроенергетики.  Але з тих напрацювань,  які у нас є  в комітеті,   немає   жодних  серйозних  напрацювань  щодо  розвитку гідроенергетики.  Гідроенергетичний ресурс у державі вичерпаний. А якщо  будуть  серйозні напрацювання серйозних інституцій конкретно по сховищу і по роботі Київської гідроакумулюючої станції  -  будь ласка,  вони  мають  бути вами передані в комітет,  у Міністерство палива  та  енергетики  для  того,  щоб  вони  були  враховані  на найближчих слуханнях по стратегії і по новій редакції національної енергетичної програми. Я особисто проти закриття чи зупинки...

 

     ГОЛОВА. Ярослав Федорин. Останнє запитання.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Партія  підтримки  вітчизняного  виробника,  фракція  Українського руху. Шановний пане доповідачу! У мене коротеньке запитання. Чи не здається  вам,  що  назва  закону  -  "Про  альтернативні  джерела енергії" не зовсім вдала? Можливо, тут слід передбачити якусь іншу назву і в другому читанні доопрацювати це питання?

 

     Дякую.

 

     ГУДИМА О.М. Я згоден. Якщо пан Федорин пам'ятає дискусію щодо даного законопроекту,  то ми не хотіли влаштовувати голосування  в комітеті:  хто за альтернативні, а хто за нетрадиційні. І через те ми обмежилися базовою назвою. Якщо будуть більш вдалі назви, назва в  другому  читанні  може  бути змінена.  Я схиляюся до того,  що, можливо, вона не є найкращою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так,  ми завершили.  На обговорення записалися  вісім народних депутатів.  Може, деякі з них передумають, а ми проведемо за скороченим регламентом?

 

     Слово надається Юрію  Сахну.  За  ним  буде  виступати  Борис Кожин.  Ну, я не маю права обмежувати, це вже як народний депутат. Я звернувся з таким проханням.

 

     САХНО Ю.П.  Партія "Яблуко".  Шановні колеги!  Зрозуміло,  що наша   партія   і  наша  фракція  підтримує  будь-яку  законодавчу діяльність у сфері так званої альтернативної енергетики,  тому  що це  шлях  до децентралізації надходжень джерел електроенергії,  це енергетична безпека  нашої  країни,  це,  врешті-решт,  екологічні питання,  це  підтримка вітчизняного виробника,  про що тут багато турбуються різні фракції і депутати.

 

     І все це добре,  але я ставлю запитання. Чи відповідають хоча би  частині  цих  вимог  положення  даного законопроекту,  зокрема термінологія, про що тут багато говорили?

 

     Що таке   альтернативні   джерела?   Тут   у   складі   групи "Відродження регіонів" сидить багато "традиційних" енергетиків. Що таке  альтернатива?  Це  альтернатива   або   джерелу   надходжень електроенергії, або способу його отримання.

 

     У проекті  закону  просто  перераховуються  певні  джерела  і взагалі не за науковою методикою,  не за технологічною.  При  чому тут,  скажімо,  малі  річки  як  альтернативний  спосіб  видобутку електроенергії?  Що,  там генератор по іншому  крутиться,  ніж  на великих  річках?  Чи греблі не споруджуються для того,  щоб підпір води створювати?

 

     Тобто я думаю (і всі тут схилялися  до  того),  що  треба  це назвати нетрадиційними джерелами електроенергії.

 

     Далі. Основні    засади   державної   політики.   Добре,   що констатується,  що треба всіляко підтримувати підприємництво в цій сфері,  але як підтримувати,  в який спосіб?  Які цифри? Які дати? Коли це буде робитися? Незрозуміло.

 

     Інші положення.   Питання   стандартизації.    Одне    тільки зрозуміло,  що питаннями стандартизації буде займатися спеціальний уповноважений  державний  орган  виконавчої  влади.   Все.   Тобто нормативна інструкція і ніякого змісту.

 

     І, нарешті,  найголовніше  -  фінансування.  Те,  про  що всі говорять,  про що всі тут турбуються.  Фінансування альтернативних джерел здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію.  Хто ці кошти передбачає?  Хто їх  буде приймати?  Чи  в  бюджеті  ми  будемо  приймати,  чи це знову буде підзаконний акт?  А якщо ці кошти  не  будуть  передбачені,  то  і стимулювання цього процесу не буде? На жаль, незрозуміло.

 

     Які будуть  застосовуватись  економічні  важелі,  стимули для заохочення - теж із тексту проекту закону незрозуміло.

 

     Висновок. Ми отримаємо якийсь рамковий документ, вихолощений, який  треба  наповнювати змістом або приймати (з чим погоджувалися шановні колеги з нашого профільного комітету) ще  принаймні  п'ять законів,  які будуть визначати нетрадиційні засоби енергетики,  їх стимулювання і роботу.

 

     Запитання: чи треба приймати такий закон?  Наша точка зору  - треба  його  відхилити,  радикально переробити і вносити конкретні проекти  законів,  які  будуть  конкретно   стимулювати   розвиток електроенергетики  нашої держави,  а не просто констатувати відомі факти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борису Кожину.  За ним буде виступати депутат Соломатін.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  пане Голово!  Шановні депутати! Фракція Українського народного руху уважно розглянула законопроект про  альтернативні джерела енергії і вважає,  що він заслуговує на підтримку.

 

     Перше. Світовий досвід свідчить за останні роки в  економічно розвинутих  країнах (Данія,  Німеччина,  США тощо) спостерігається справжній бум у галузі застосування альтернативних джерел енергії. І  якщо  показники  зростання  для  традиційної  електроенергії  у 1997-1999 роках були на рівні півтора-два відсотки,  то,  скажімо, для вітроенергетики вони становили приблизно 25 відсотків.

 

     Найвражаючим досягненням для вітрових електростанцій є те, що кожне подвоєння потужності таких станцій у світі дає зниження ціни на електроенергію приблизно на 20 відсотків.

 

     Друге. Розвиток   альтернативних   джерел   енергії   є  дуже перспективним      для      конверсійних      програм      заводів військовопромислового  комплексу  України.  Також  при будівництві нових електростанцій можуть бути створені нові  робочі  місця  для військовослужбовців  запасу,  військовослужбовців  у відставці,  а також буде створено можливість для опанування ними нових цивільних професій.    Досвід   Данузлавського   району   Криму   та   інших причорноморських регіонів переконливо довів можливість цього.

 

     Третє. Розвиток альтернативної енергетики зміцнює енергетичну незалежність нашої країни. Теоретично альтернативні джерела можуть задовольнити до 25-30 відсотків потреби України в електроенергії.

 

     Нещодавно на засіданні  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  національної  безпеки  і  оборони  було розглянуто питання конверсії   підприємств   військовопромислового    комплексу    та військової    інфраструктури    України   в   контексті   розвитку електроенергетики.  Враховуючи  викладене,   пропоную   підтримати рішення  профільного  комітету  схвалити  законопроект  у  першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Юрію  Соломатіну.   За   ним   буде виступати Ярослав Козак.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів, Київська   область.   Шановні   колеги!   Поняття   "альтернативна енергетика"  не  дуже  вдале.  На  вітряках  енергетику держави не побудуєш.  Десь на садибі або у окремому фермерському господарстві

- так, а в індустріально розвиненій державі - ні.

 

     Я тримаю в руках один цікавий, на мою думку, документ. Він на загально сприйнятній мові, тому я деякі рядки зацитую.

 

     "Весь спектр российско-украинского сотрудничества  в  области мирного  атома  планируется обсудить на встрече Президента Украины Леонида Кучмы и министра Российской Федерации по  атомной  энергии Евгения Адамова. Встреча проводится по просьбе украинской стороны. На ней,  в частности,  предполагается обсудить возможность участия России в достройке блоков на Ривненской и Хмельницкой АЭС, которые должны давать энергию вместо  закрытой  в  декабре  прошлого  года Чернобыльской станции.  Возможно, будет поднят и сам чернобыльский вопрос.  Евгений Адамов, несмотря на приглашение, отказался в свое время  участвовать  в  церемонии  закрытия  Чернобыльской  атомной станции.  Отказ  Адамова  был  обусловлен  позицией  министерства, которое  выступало против закрытия ЧАЭС.  Сам министр неоднократно заявлял,  что это чисто политическое решение,  не обоснованное  ни технически,  ни экономически.  Адамов считает, что более правильно было бы модернизировать ЧАЭС.  Она продолжала бы работать,  давать энергию  и  при  этом  соответствовала бы международным стандартам безопасности. Украина не обращалась за техническими консультациями к  российским  специалистам,  которые  в свое время конструировали станцию.   В   России   продолжают   действовать   11    реакторов чернобыльского типа "РБМК"  и так далее.

 

     И ключевые   слова.  Российский  министр  также  предполагает предложить Украине присоединиться к инициативе  Президента  России Владимира Путина, провозглашенной в сентябре 2000 года на "саммите тысячелетия" Организации Обединенных Наций. Она касается создания нового  безопасного  энергетического  реактора  на  так называемых ториевых  технологиях,  безопасного  обращения  с   радиоактивными отходами и нераспространения военных ядерных технологий".

 

     Тобто насамкінець  я хочу сказати.  Здали ми сусідній державі на дурня атомні  боєголовки  з  високозбагаченим  ураном,  який  є компонентом   так  званих  торієвих  енергетичних  технологій  XXI сторіччя.  Росія за рахунок накопичення 500 тонн високозбагаченого урану   і  за  рахунок  використання  цих  технологій  безкоштовно забезпечила  свою  енергетику  на  50-річний   термін   подальшого розвитку і використання.

 

     Давайте ми  будемо  і  це  враховувати перед тим,  як почнемо розмову про вітряки та інші альтернативні джерела енергії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Ярославу  Козаку.   За   ним   буде виступати Михайло Павловський.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Дякую.  Група  "Відродження  регіонів".  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Держава  має  всіляко  підтримувати використання альтернативних джерел енергії.  Це важливо як з точки зору  екологічної  безпеки,  так  і   для   забезпечення   більшої енергетичної  незалежності  країни.  Майже  всі  розвинені  країни вживають  ті  або   інші   заходи   стимулювання   альтернативного енергопостачання. Відповідна державна політика має проводитися і в Україні.  Зважаючи на  це,  я  підтримую  цей  законопроект,  який повинен   створити  належну  законодавчу  базу  щодо  стимулювання використання альтернативних джерел енергії. Разом з тим до проекту є зауваження і досить суттєві.

 

     Визначення альтернативних  джерел  енергії  в законопроекті є надто загальним.  Під це визначення  підпадають  усі  нетрадиційні джерела  енергії.  Однак  держава  має стимулювати використання не будь-яких,  а лише екологічно чистих джерел енергії. Це, власне, є однією з головних переваг альтернативної енергетики.

 

     Зважаючи на    це,    обов'язковою   ознакою   альтернативної енергетики, яка дає право на підтримку з боку держави, має бути її екологічність.  І  це  слід  враховувати при визначенні термінів у законопроекті.

 

     Іншим суттєвим  недоліком  проекту  є   відсутність   чіткого фінансового  механізму  підтримки  альтернативної енергетики.  Без такого механізму закон буде суто декларативним. Головним критерієм стимулювання  використання  того чи іншого альтернативного джерела енергії має бути його екологічність,  і це має  бути  визначено  в положеннях майбутнього закону.  На мою думку,  найкращим варіантом була    б    часткова    компенсація    вартості    альтернативної електроенергії,   диференційованої   залежно   від   екологічності виробництва   енергії.   У   західних   країнах   дуже    поширені амортизаційні пільги,  податкові знижки тощо.  Такого роду стимули варто  було  б  запровадити  і  в  Україні,  але  це  вже  предмет податкових законів.

 

     Хотілося б звернути увагу ще на один момент.  Сьогодні з усіх видів альтернативної енергетики у привілейованому стані  опинилася вітроенергетика.  На  її  розвиток спрямовуються суми від цільової надбавки  до  тарифів  на  електроенергію.  Особливих   причин   і аргументів  на  користь  саме  вітроенергетики  немає.  Просто так вийшло.

 

     Я вважаю,  що всі види альтернативної енергетики мають бути у рівному  становищі  і  лише  ефективність  та  екологічність через ринкові механізми мають  визначати  пріоритетні  напрями  розвитку альтернативної енергетики.

 

     Депутатська група  "Відродження  регіонів"  пропонує прийняти законопроект за  основу,  а  при  доопрацюванні  його  до  другого читання врахувати висловлені зауваження.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Антоновичу Павловському. За ним буде виступати депутат Федорин.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Фракція  "Батьківщина".  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні  члени  уряду!  Шановні  колеги  журналісти!  Я  хотів  би привернути   увагу   до   конкретних   пропозицій  стосовно  цього законопроекту.  Сумніву  немає,  ми   повинні   підтримувати   цей законопроект.  Фракція  "Батьківщина"  буде  підтримувати  його  в першому читанні.  Але я хотів би дорікнути уряду, що не треба було здаватися   перед   Комітетом  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності, тому що ми повинні чітко і ясно заявити: в нас повинні бути  пріоритети стосовно пільг з оподаткування,  у першу чергу це стосується   інноваційної   діяльності.   Альтернативні    джерела електроенергії  відносяться  до  інноваційної  діяльності,  і тому повинен бути закладений цей механізм.  Ми  повинні  конкурувати  з розвинутими країнами.  Ми хочемо потрапити до Європейського Союзу. Це перше.

 

     Друге. Я  хотів   би   внести   конкретні   пропозиції.   Тут перераховані  традиційні  альтернативні джерела:  біогаз,  енергія вітру та сонця і таке інше.  Але для України найперспективнішим  є отримання електроенергії на цирконієвих комірках.  Україна посідає третє місце  у  світі  та  перше  в  Європі  за  обсягами  запасів цирконію.  Тому цей вид повинен для нас бути найпріоритетнішим, бо в нас для цього  все  є.  Більше  того,  є  відповідні  технології кераміки.  Все є.  Але відповідної підтримки в державі немає. Тому потрібно в  статтю  1  вписати  електроенергетику  на  цирконієвих комірках. Це перше.

 

     Друге. Виписати  декілька  статей  (хай будуть рамкові),  але позначити,  що ті,  хто займається розвитком новітніх  технологій, будуть  мати  пільги.  Можна  не  вказувати які,  але повинно бути позначено,  що пільги будуть.  І потім їх  можна  врегулювати  для кожного виду свої.

 

     Далі. Повинна  бути  окрема  стаття,  в  якій  ішлося  б  про державне  регулювання.  Для  того   щоб   ці   пільги   закріпити, організувати   та   довести   до  впровадження  технології,  треба записати:  під кожний вид альтернативних джерел можна створювати і заохочувати створення технопарків, вони дадуть відповідні пільги і дійсно замкнуть технології.

 

     Далі. Альтернативу потрібно об'єднати з енергозбереженням.  В Україні є відповідні технології,  їх треба реалізувати. І оскільки мова йшла про закупівлю лічильників,  я хочу звернути увагу Миколи Івановича  Поровського  на  те,  що є запропонована мною стаття 68 бюджету,  якою забороняється за бюджетні  кошти  купляти  імпортні товари, якщо їх виробляє Україна.

 

     Отже, всі  без винятку лічильники повинні бути куплені тільки вітчизняні.  Жодного імпортного за бюджетні кошти!  Верховна  Рада повинна це проконтролювати.

 

     Таким чином, я пропоную вписати сюди новий тип електроенергії і виписати дві додаткові статті (я потім  їх  сформулюю  на  друге читання),  які  поліпшать  цей  проект закону.  А в цілому фракція "Батьківщина" буде підтримувати в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Федорин. За ним - Геннадій Удовенко.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Партія підтримки вітчизняного виробника, фракція Українського  народного  руху.  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!   Представлений   сьогодні   законопроект    надзвичайно важливий,  і,  звичайно,  його треба підтримати в першому читанні. Однак при тому його слід суттєво доопрацювати.

 

     Я переговорив із паном Поровським,  і  він  мені  сказав,  що основну  роль  у вихолощенні цього проекту закону зіграв Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Хочу зазначити,  що,  як мені здається,  цей комітет останнім часом  відіграє  досить  негативну роль в плані розвитку економіки України.

 

     Зібралися в цьому  комітеті  великі  теоретики,  які  будують українську  економіку  за  ідеальними схемами.  А ідеальних схем у світовій економіці не буває. Бувають лише чіткі і конкретні схеми.

 

     Візьмемо приклади   найрозвинутіших    країн    світу,    які відбудовували свою економіку після певних криз: Японія, Німеччина, Корея. Всюди є протекціонізм власної економіки. Встановлення пільг для  розвитку  власної  економіки.  І  коли  нам  зараз наводять у приклад  польську  економіку  і  говорять,   що   це   процвітаюча економіка,  яка  базується  на  класичних  ринкових  моделях...  Я недавно  ознайомився   із   сальдо   торгового   балансу   Польщі. Виявляється,  що  у  неї  негативне сальдо торгового балансу,  яке сягає декількох мільярдів доларів!  А якщо  додати  туди  тридцять шість  мільярдів  доларів,  які  прощені  міжнародними фінансовими організаціями,  то виявляється,  що  польська  економіка  повністю базується на дотаціях.  Нам така схема не підходить, тому що ніхто нам дарма гроші давати не буде!

 

     Тому ми повинні  суттєво  доопрацювати  цей  законопроект,  у якому повинні передбачити величезні пільги для розвитку ресурсо- і енергозберігаючих  технологій,  зокрема   розвитку   нових   видів енергетики. Саме в такому напрямі ми повинні йти.

 

     Я глибоко  переконаний,  що  ніхто у світі не хоче бачити нас передовою,  індустріальною,  високотехнологічною державою.  Хочуть бачити   нас   як  державу,  яка  крім  майонезу  та  простенького механічного пристрою нічого не хоче виготовляти.  І тому  все,  що стосується     високих     технологій,    енергоресурсозберігаючих технологій...  Ми повинні створювати пільгові умови  для  розвитку цих видів промисловості.

 

     Підтримую цей  законопроект  і  вважаю,  що  ми  його повинні суттєво доопрацювати в плані надання пільг.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Геннадію Йосиповичу Удовенку. За ним буде виступати Олена Мазур.

 

     УДОВЕНКО Г.Й. Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Насамперед я хотів би приєднатися до тих  поздоровлень  на  адресу Миколи  Івановича,  які  були  висловлені.  То  є  сьогодні дійсно ключова посада в державі,  адже виживання нашої держави, подолання економічної   кризи   буде  залежати  від  того,  як  ми  вирішимо енергетичні проблеми.

 

     Ми ще не обговорювали у фракції цей  законопроект,  але  сама ідея,   сама   постановка  цього  питання  є  своєчасною.  Але  не альтернативні джерела енергії вирішать нашу енергетичну  проблему. Ми  про ці вітряки,  про це використання сонячної енергії говоримо вже років 20-30.  І про зарубіжний досвід, зокрема про Данію. Якщо ви  будете  їхати  в Копенгаген,  то побачите ці вітряки,  які там працюють.

 

     Програма розрахована десь на десять років. Тобто десять років ми будемо перебувати знову-таки в глибокій енергетичній кризі.

 

     Дві проблеми.  Перша  -  енергозбереження.  У  нас  величезні витрати на промисловому виробництві електричної енергії.

 

     Друга. Сьогодні нам треба ці  питання  вирішувати.  У  нас  є можливості  (я  вже  про  них  у  Верховній  Раді говорив і не раз звертався до Прем'єр-міністра Ющенка,  нічого не вирішується) - це використання   газових   турбін   українського   виробництва   для виробництва електроенергії.

 

     Сьогодні газові    турбіни    миколаївського     "Машпроекту" використовуються у 18 країнах,  у тому числі на військово-морських флотах Сполучених Штатів Америки і Росії.  Це  сучасні  установки. Україна  входить  у  першу  п'ятірку  держав з виробництва газових турбін,  а їх використання в Україні -  нуль,  жодної  парогазової установки  у нас немає.  А на заводі "Зоря" в Миколаєві виробляють досить широкий діапазон газових турбін, на основі яких створюються парогенеруючі   установки.   Такі   турбіни   можуть   забезпечити електроенергією  окреме  підприємство,  окремий  житловий   масив, навіть  цілий регіон.  Коефіцієнт корисної дії - 60 відсотків - ми не використовуємо.

 

     Я просив би пана Поровського  звернути  увагу  і  на  це.  Ми сьогодні зможемо вирішити наші проблеми,  якщо застосуємо передові технології, які ще збереглися в нашій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олені Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Луганщина.   Я   хочу сказать, что тема альтернативной электроэнергетики поднималась еще фракцией Прогрессивной соцпартии в 1998-1999 годах,  в том числе и проблема,   о  которой  говорил  предыдущий  выступающий  Геннадий Удовенко.  Он заострял внимание на газе метане. Эта проблема очень актуальна  в  нашем  Донбасском регионе.  И мы тогда фракцией были даже у Президента.

 

     В 1999 году было  принято  постановление  по  этой  проблеме. Потом все заморозилось, деньги были выделены (порядка 6 миллионов, насколько мне известно), только на очередной консалтинг, как у нас всегда  выделяется,  и на красивую полиграфию.  То есть был создан метановый центр (как  всегда,  совместно  с  американцами,  еще  с кем-то),   и   все   средства   пошли   только  на  рекламу  и  на самообогащение.

 

     На Донбасский регион ни одной копейки  не  было  выделено.  У меня возникал вопрос:  почему? Полгода назад было выяснено почему. Потому,  что после этого началась интенсивная скупка  лицензий  на газовые  месторождения  метана.  И  я  поняла,  что теперь уже все лицензии скуплены, все права на разработку метановых месторождений скуплены.  Теперь опять начал подниматься вопрос об альтернативных видах энергии.  Я это говорю с полной уверенностью,  поскольку это имеет  место  на  Луганщине.  У  нас  на Луганщине практически все лицензии  и  права  на  разработку  метановых  месторождений   уже скуплены.  Поэтому  проблема  опять  возникла.  Господин Поровский сказал об этих 12 триллионах кубометров газа метана, который очень нужен  в  связи  с умышленной ликвидацией атомной энергетики.  Для Донбасса эта тема очень актуальна.

 

     Поэтому мне бы хотелось заострить ваше внимание  как  раз  на лицензиях и правах на месторождения.  Я полагаю, что параллельно с принятием этого законопроекта,  который я поддерживаю,  необходимо начать  перелицензирование  и  посмотреть,  кому  давать  права на разработку газовых месторождений  метана.  Необходимо,  чтобы  это право  имели только те предприятия,  те юридические лица,  которые будут работать на конечный продукт.  Чтобы они не  только  скупали месторождения  и  потом продавали производителям (попросту говоря, нужно отобрать у них лицензии,  поскольку это незаконно),  а чтобы занимались  и  разработкой,  использованием газа метана в качестве топлива и для изготовления полипропилена,  который  необходим  для химической   промышленности.   Нужно   дать   льготы   именно  тем предприятиям, которые работают на замкнутом технологическом цикле.

 

     В принципе  проект  закона  необходимо  принимать.   У   меня состоялась   беседа   с   господином   Поровским.  Ну,  опять-таки информация  была  только  о  консалтинге.   Хотелось   бы,   чтобы консалтингом   дело   не   заканчивалось  и  чтобы  люди,  которые действительно хотят разрабатывать метановые месторождения у нас  в Донбассе   (а   программа   принята  еще  в  1994  году  Луганским облсоветом), реализовывали именно эти замкнутые программы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення,  витративши  на  15  хвилин більше.

 

     Переважна більшість виступаючих говорили про те, щоб прийняти в першому читанні і в другому читанні врахувати всі ті пропозиції, які вони вносили.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про зміни і доповнення до Закону України про  оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо оподаткування  підприємств  нафтогазового комплексу).  Доповідач - Іван Васильович Діяк.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179,  Харківська область). Шановні депутати!  У  Національній  програмі  "Нафта і газ України до 2010 року" сформульовано основний принцип енергетичної безпеки країни - максимально     можливе     забезпечення    потреб    держави    в паливно-енергетичних ресурсах за  рахунок  підвищення  обсягів  їх власного    видобутку,    послаблення   залежності   від   імпорту енергоносіїв.

 

     Зростання видобутку  нафти  і  газу  можливе  лише  за  умови збільшення  обсягів  геологорозвідувальних  робіт.  Як зазначено у програмі, обсяги геологорозвідувальних робіт необхідно збільшити в півтора раза.

 

     У той же час аналіз існуючого становища в нафтогазовій галузі дозволяє зробити висновок,  що  при  сучасному  фінансовому  стані підприємств та існуючій системі оподаткування виконати ці завдання неможливо  (забезпеченість  підприємств  нафтогазового   видобутку власними  коштами для фінансування бурових робіт становить близько 50 процентів).  Тільки протягом 1991- 1997 років обсяги  глибокого пошуковорозвідувального   буріння   скоротилися  на  підприємствах Держкомгеології у 16 разів і Держнафтогазпрому у 1,8 раза.

 

     Аналіз існуючої системи  оподаткування  і  структури  ціни  1 тонни  нафти  на 1 тисячу кубометрів природного газу свідчать,  що загальноподатковий тягар  (ПДВ,  рентна  плата,  ГРР,  податок  на прибуток  та  інші  відрахування  до бюджету) становить у вартості нафти близько 43 відсотків,  у вартості газу - 50  відсотків.  При цьому всі пошуково-розвідувальні роботи та буріння експлуатаційних свердловин виконуються  за  рахунок  власних  коштів  (прибуток  у розпорядженні    підприємств    та   амортизаційні   відрахування) нафтогазовидобувних   підприємств.   При    цьому    амортизаційні відрахування  у  структурі  ціни  становлять лише 2,5 відсотка для нафти та 4,7 відсотка для природного газу,  що  явно  недостатньо. Звідси  такі  високі  ціни  на  нафту  та газ власного видобутку і рентабельність нафтогазових підприємств (більш  як  300  відсотків щодо нафти та близько 230 відсотків щодо газу).

 

     Збереження в  майбутньому  існуючої  системи  оподаткування і фінансування виконання геолого-розвідувальних робіт та робіт  щодо експлуатаційного  буріння  підприємствами  нафтогазового комплексу призведе не до збільшення,  а  до  скорочення  видобутку  нафти  з конденсатом  приблизно до 3,4 мільйона тонн і природного газу - до 14,6 мільярда кубометрів у 2005 році.

 

     Для виправлення  становища,  поліпшення   фінансового   стану галузі  та  нарощування  видобутку нафти і газу необхідно зменшити податковий тиск  на  нафтогазовидобувні  підприємства;  прискорити відновлення   основних   засобів   виробництва  за  рахунок  зміни амортизаційної політики в нафтогазовидобувній галузі.

 

     Цьому в деякій мірі буде сприяти запропонований проект Закону України про зміни і доповнення до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Наведу лише один приклад.  Відповідно  до  статті  8  діючого закону  нафтові  та  газові  свердловини прирівнено до будівель та споруд і віднесено до першої групи основних фондів з  амортизацією у  розмірі  5  відсотків  їх  залишкової вартості.  За нормативами терміни служби газових та  нафтових  свердловин  становлять  11-13 років.  Якщо  ж  врахувати  діючі для першої групи основних фондів норми  амортизації,  то  середній  термін  їх  повної  амортизації становитиме 200-250 років залежно від первісної вартості.

 

     Таким чином,  виходить,  що для свердловини, яка відпрацювала свій ресурс і не експлуатується,  амортизація нараховується ще 200 років. У Постанові Верховної Ради 355 про заходи щодо забезпечення функціонування паливноенергетичного комплексу в умовах  кризи  від 24 грудня 1998 року було записано, що треба прийняти такий закон і врахувати ті зауваження, які сьогодні є.

 

     Сьогодні НАК  "Нафтогаз  України"  відраховує  до  бюджету  8 мільярдів гривень.  Це на 2 мільярди більше, ніж було в 2000 році. Справа в тому,  що в нас є всі можливості згідно  із  національною програмою збільшити видобуток власного газу і нафти до 2010 року в два рази.

 

     До даного проекту закону є і  зауваження,  з  деякими  з  них можна  погодитися,  а  з деякими,  звичайно,  не можна погодитися. Оскільки цей  проект  закону  декілька  разів  уже  розглядався  в комісіях    разом   з   представниками   Міністерства   економіки, Міністерства фінансів, податкової адміністрації, а також за участю представників  двох  комітетів.  При  розгляді  в  цих  комітетах, врешті-решт,  було  прийнято  рішення,  щоб  погодитися   з   цими пропозиціями.   Є   позитивний   висновок  Міністерства  економіки України.  Зважаючи на важливість робіт з розвитку родовищ нафти та газу України, Мінекономіки підтримує положення проекту закону щодо включення до складу валових  витрат  платника  податку  витрат  на розвиток та облаштування нафтових і газових родовищ та нарахування і прискорення амортизації на нафтогазові родовища.

 

     Подібні закони діють у Росії та інших країнах. Було проведено засідання  в  Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Після  розгляду  цього  проекту  було  зроблено  такий   висновок: запропонувати  прийняти вказаний проект закону України за основу в першому читанні та врахувати пропозиції і зауваження, висловлені в ході   обговорення  цього  законопроекту,  та  висновок  Головного науково-експертного управління при  опрацюванні  його  до  другого читання.

 

     Є узагальнюючий    висновок   Головного   науково-експертного управління:  законопроект може бути прийнятий за основу в  першому читанні з урахуванням висловлених зауважень.

 

     Я вважаю,   що  з  урахуванням  тих  пропозицій  і  зауважень законопроект можна прийняти в першому читанні для того,  щоб можна було  доопрацювати і внести деякі зміни,  які будуть запропоновані народними депутатами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Олена Мазур. За нею - Ярослав Сухий.

 

     МАЗУР О.А.  У меня  такой  вопрос.  Учитывается  ли  в  вашем проекте  закона  принятие  нового  Закона  об альтернативных видах топлива?  То есть  будут  ли  на  это  распространяться  все  ваши нововведения?

 

     ДІЯК І.В.  Це  не  нововведення,  це  просто  дає  можливість розвиватися власному видобутку нафти і газу.

 

     Я вам  навів   цифри.   Сьогодні   практично   ми   проводимо незрозумілу  політику:  збільшуємо ціну на нафту і газ,  отримуємо неймовірні прибутки (до 300 процентів) заради того,  щоб  потім  з тих прибутків здійснювати буріння,  розвиток і так далі.  Тому він розрахований тільки на розвиток власного видобутку нафти і газу.

 

     Ви знаєте,  що святе місце ніколи пустим не  буває.  Якщо  ми цього  не зробимо,  якщо ми не будемо розвивати власного видобутку нафти і газу,  то, звичайно, всі ці ліцензії заберуть інші, будуть розвивати і торгувати тощо.

 

     Тому такий  закон  конче потрібний для того,  щоб ми все-таки менше залежали від імпорту газу.

 

     Ви повинні також враховувати,  що сьогодні у нас немає  інших альтернативних  джерел,  окрім  розвитку  власного  видобутку.  Ви знаєте,  що в Росії сьогодні  відбувається  катастрофічне  падіння обсягів видобутку газу.  Там також не вкладаються гроші в розвиток власної ресурсної бази.  У результаті тільки за три роки видобуток газу в РАТ "Газпром" скоротився на 53 мільярди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Сухий. За ним - Іван Чиж.

 

     СУХИЙ Я.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  78,  Запорізька область).   Іване   Васильовичу,   для  мене  однозначно,  що  цей законопроект потрібно підтримувати. Але у мене запитання до вас як до відомого спеціаліста в Україні в цій галузі. Можливо, воно дещо ширше теми законопроекту,  але від цього питання залежить майбутнє галузі.   Скажіть,  будь  ласка,  у  зв'язку  з  тим  що  сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів фактично самоусунулося від проблем геології, розвідки нафтових родовищ, дорозвідки, чи не вважаєте ви за доцільне  утворити  в  Україні  державний  орган  у вигляді Державного комітету з питань геології?

 

     ДІЯК І.В.   Ви   розумієте,   практично   як   Україна  стала незалежною,  спочатку  міністерство,  а  потім  комітет   геології практично  не  виконує  своїх  функцій,  оскільки  відрахування  з бюджету в цей комітет не йшли (я вам називав цифру) - у 18  разів, тому утворилась така "пустота". Хтось повинен був її заповнити.

 

     Сьогодні, якщо   буде   прийнятий   цей   законопроект,  наші газовидобувні підприємства зможуть вирішувати ці питання і зможуть забезпечувати  ресурсною  базою.  Не можна допускати такого,  як є сьогодні:  ми видобуваємо більше, ніж прирощуємо. Якщо ми цю кризу не подолаємо, взагалі втратимо ресурсну базу.

 

     Я повинен сказати,  що сьогодні, може, і будуть деякі збитки, про які можуть говорити  і  податківці:  мовляв,  ми  сьогодні  не доотримаємо.  Але не рахують одного,  що через рік-два ми втратимо більше.  Якщо  ми  не  приймемо  цього  закону  і  не   допоможемо розвиватися власній видобувній системі,  то втратимо 800 мільйонів

- 1 мільярд кубометрів газу.  Порахуйте: 1 мільярд кубів газу - це 80  мільйонів  доларів,  помножте на 6 - це 480 мільйонів гривень. Ніхто не хоче розуміти,  що треба десь колись і брати,  або хоча б не брати, то хоча б не втручатися.

 

     І така   ситуація   з   Державним  комітетом  геології,  який передавали  з  одного  міністерства  в  друге,  не  даючи   ніяких ресурсів, призвела до того, що міністерство, яке свого часу бурило до 400 тисяч метрів на рік і давало приріст 34-40 мільярдів  кубів газу, сьогодні практично животіє.

 

     ГОЛОВА. Іван Чиж. Останнє запитання.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).    Дякую.   Партія   "Всеукраїнське   об'єднання   лівих "Справедливість". Шановний Іване Васильовичу! Безумовно, якщо буде зменшене оподаткування,  і частина, яка б мала надійти до бюджету, буде йти на розвиток галузі,  це можна, безперечно, тільки вітати. Але  я  хотів  би,  щоб  ми  не  тільки  про  розвідку,  про  нові свердловини думали,  але й про нові технології щодо існуючої  бази видобутку нафти і газу.

 

     Наша партія знайшла спосіб,  підключила людей, профінансувала одне ноу-хау,  яке роками  не  впроваджувалося.  Метод  акустичної обробки  свердловин,  який  спільно  з лабораторією ядерної фізики Харківського університету був випробуваний  на  Чернігівнафтогазі, дав  колосальний  ефект  -  до 70 відсотків збільшується видобуток (дебіт) рідини.

 

     Разом з  тим  є  гальмування  (ми  це  відчуваємо)  від   тих структур,  які  повинні  такі  ноу-хау впроваджувати в життя.  І я змушений був іти до Президента.  Є доручення,  а відчувається  цей спротив.  Як ви думаєте, парламент і, зокрема, профільна структура мали б на це впливати,  зважаючи на те,  що це вигідно,  звичайно, для  держави  і  менш  вигідно  для тих,  хто ці переділи робить і ділить?  І на такі речі треба зважати,  і всім працювати  в  цьому напрямі.

 

     А щодо проекту, звичайно, я підтримую.

 

     ДІЯК І.В.  Дякую.  Я повинен вам сказати, що серед усіх країн колишнього Радянського Союзу саме в Україні  впроваджувалося  все, що тільки було найпередовішого в нафтогазовій галузі. І ви повинні знати,  що сайклінг-процес було впроваджено тільки в  Україні.  Це додаткові  мільйони  тонн конденсату,  і якби не впроваджували цей метод,  були б негативні результати:  він би залишився  навічно  в пласті.

 

     Друге запитання  відносно  впровадження  нововведень.  Вони в основному відносяться до нафтових свердловин і  в  нас  інтенсивно впроваджуються, і думаю, будуть впроваджуватися. Але якщо сьогодні розвиток фінансується тільки на  50  процентів,  то  звідки  взяти гроші на його впровадження?

 

     У газовій  галузі  такої  системи  не потрібно,  оскільки там інше.  Я вважаю, що вона справляється іншими методами. А прийняття цього  закону  тільки  за п'ять років дасть додатково 8,5 мільярда кубів газу (це 3 мільярда гривень  додатково),  і  не  треба  буде витрачатися на його закупівлю в інших країнах.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Васильовичу,  ви вже перебрали час.  Ви так переконуєте,  що постає запитання:  а якби ви платили ці кошти до  бюджету,  а бюджет виділяв би вам ці кошти,  то що,  не було б газу тоді чи як?  Яка ж різниця?  Це ми  товчемо  одне  в  одному: мовляв,  я не буду платити до бюджету,  то пущу на виробництво.  А якщо бюджет дасть на виробництво?

 

     ДІЯК І.В. Іване Степановичу, ми маємо вже гіркий досвід, коли перераховуємо на ГРР, а звідти не одержуємо.

 

     ГОЛОВА. Гіркий досвід в іншому:  коли ніхто не перераховує, а ховає. Ото гіркий досвід.

 

     Слово для співдоповіді від комітету депутату Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати! Комітетом Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто  проект Закону  України  про  зміни  і  доповнення  до  Закону України про оподаткування прибутку підприємств.  Цей законопроект був внесений народним   депутатом   України  Іваном  Васильовичем  Діяком.  Він доповідав його.

 

     Зазначеним законопроектом передбачено внести зміни до порядку нарахування    амортизації   витрат,   пов'язаних   із   розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням  газових  та  нафтових  родовищ,  а також  свердловин,  що  використовуються  для розробки нафтових та газових родовищ.

 

     Зміни в амортизаційній політиці  в  нафтогазодобувній  галузі зумовлені   тим,   що  механізм  нарахування  амортизації  витрат, встановлений статтею 9 Закону України про оподаткування  прибутку, фактично не застосовується. І для того щоб з'ясувати, чому виникли проблеми в нафтогазовому комплексі з  цього  питання,  в  комітеті проводилося   декілька   спеціальних   робочих   нарад  за  участю представників   Міністерства   фінансів,   Державної    податкової адміністрації,   Міністерства   економіки.  Ми  дійшли  того,  що, справді,  проблема  існує:  проблема  застосування  норм   чинного законодавства.  І  це  пов'язано  не  лише з проблемами Закону про оподаткування прибутку підприємств,  це також пов'язано із певними нормативними відомчими актами.

 

     Законопроектом передбачено   те,  про  що  вже  говорив  Іван Васильович.  Зокрема,  пропонується  доручити  Кабінету  Міністрів визначити  окремо  перелік  витрат,  що  відносяться  до  поточних виробничих  витрат,  пов'язаних  з  розвідкою   та   облаштуванням нафтових  та  газових  родовищ.  І  на  базі  цього  відкоригувати визначення валових витрат платників  податків,  а  також  уточнити перелік  витрат,  що  включаються  до  окремої  групи і підлягають амортизації.  Також  пропонується  встановити   окремий   механізм нарахування   амортизації   нафтових   та  газових  свердловин  із застосуванням норм амортизації,  які встановлюються у відсотках до первісної вартості свердловин.

 

     Треба сказати, що в ході обговорення законопроекту в комітеті виникло ряд зауважень і,  зокрема, по останній пропозиції стосовно так званої лінійної схеми амортизації. Були й інші зауваження, але в  цілому  за  результатами  обговорення  проекту  закону  комітет прийняв  рішення рекомендувати Верховній Раді взяти його за основу і здійснити подальше  доопрацювання  з  врахуванням  пропозицій  і зауважень  народних депутатів,  науково-експертного управління,  а також  інших  зауважень,  які  можуть  надійти  до  комітету   для доопрацювання зазначеного законопроекту.

 

     Крім того,  я  хотів  би  зазначити,  що  Державна  податкова адміністрація висловила окрему позицію,  яка зводиться до того, що за її думкою чинна редакція Закону про оподаткування прибутку може використовуватися.  Крім того,  Державна  податкова  адміністрація висловлює  занепокоєння  тим,  що  зміна  амортизаційної  політики стосовно однієї галузі зараз може змінити контингенти  розрахунків податкових надходжень до державного бюджету. І тут єдине, на що ми можемо  зважувати,  те,  що  з  прийняттям   зазначених   змін   в перспективі   збільшиться   видобуток   і  відповідно  збільшаться відрахування до державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від  Державної  податкової  адміністрації   -   Шитря Олексій Іванович.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Іване Степановичу, спасибі. Шановні народні депутати!  Це  питання  вже давно назріло,  і я повністю підтримую висновки Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  про те, що треба уточнити поточні витрати, те, що можна і повинно було уточнити постановою Кабінету Міністрів, і не всі витрати відносити до капітальних витрат і проводити їх через амортизацію.

 

     Таким чином,   від   Державної  податкової  адміністрації  ми пропонували все-таки внести зміни до постанови Кабінету  Міністрів від 4 лютого 1998 року 118:  віднести витрати,  які сьогодні мають характеристику капітальних  і  поточних,  і  тим  самим  збільшити можливості  для  фінансування  робіт,  пов'язаних  з облаштуванням свердловин. Це перше.

 

     І друге.  Я хочу сказати, що це якраз і відповідало б порядку ведення  бухгалтерського  обліку  і  тим стандартам,  які сьогодні запроваджуються.

 

     І третє.  За розрахунками (і їх зробили фахівці  -  нафто-  і газовидобувники),  витрати  становлять  170 мільйонів.  Тому треба вирішити питання:  чи перенести ці,  скажемо так,  витрати десь на четвертий квартал, розраховуючи на те, що збільшиться видобуток чи вирішити  по-іншому,  оскільки  це  зачіпає  не  тільки  державний бюджет,  а  й бюджет Автономної Республіки Крим,  де стовідсотково платежі від прибутку надходять до їхніх бюджетів.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Від НАК "Нафтогаз України" Вадим Копилов. Будь ласка.

 

     КОПИЛОВ В.А.,  голова  правління  НАК   "Нафтогаз   України". Шановні народні депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Це питання вирішується протягом чотирьох років.  Воно  скрізь  обговорюється; всі підтримують, кажуть, що це необхідно. Це видобувна галузь, яка будує кожного дня  своє  робоче  місце.  І  якщо  ми  сьогодні  не побудуємо,  завтра  не  буде  ніякого  видобутку.  І коли ми на це витрачаємо  гроші,  що  проходять  через  оподаткування   прибутку підприємства,  на  80  відсотків - це неправильно,  у світі такого немає.  Ми зараз приймаємо те рішення, яке повинні були прийняти в 1997  році.  Тому  я  хотів  би  попросити  всіх шановних народних депутатів підтримати його.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. На  обговорення  записалися  два  народних  депутати: Михайло Антонович Павловський і Михайло Ковалко.

 

     Михайле Антоновичу, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Фракція "Батьківщина". Хмельницький. Шановні колеги,  я перепрошую,  але я на цих питаннях "горю",  тому що  це техніка, технологія, мені воно зрозуміло.

 

     Я хотів  би  звернути  увагу  на  таку  особливість  стосовно оподаткування. Коли дуже голодний і відкусуєш дуже великий кусень, то  є  небезпека  -  можна подавитися і вмерти.  Для того щоб було нормально, треба відкусувати по невеличкому кусочку.

 

     І дуже боляче говорити, що в Україні є, і я знаю ці розвинені технології  буріння.  Більше  того,  колись ми з Михайлом Ковалком грали у волейбол,  то з нами грав у волейбол ще Валентин  Ярошенко (сьогодні    він   у   Франції),   якого   визнали   найвидатнішим термодинаміком ХХ  століття,  технології  горизонтального  буріння якого  німецькі  фірми  тепер  впроваджують  в  Україні.  Це  наші українські технології, наш автор відкриття нового робочого тіла.

 

     Так усе тепер ніби від нас відходить і  до  нас  повертається тільки  з  іноземними  фірмами.  А  чому?  Тому  що  в  нас дійсно інноваційний процес, відповідне фінансування цих галузей закинуто.

 

     Відносно геологорозвідки.  Ви  розумієте,  це   для   нас   є найпріоритетнішим.  У  нас  є  нафта  і  газ,  правда,  на великих глибинах,  але це вже проблема геологорозвідки. На шельфах Чорного і  Азовського  морів  -  1  мільярд  400  мільйонів  тонн  нафти і конденсату. Тобто ми маємо енергоносіїв достатньо, в нас у державі недостатньо геологорозвідки . Оце головна проблема.

 

     Тому якщо виходити з того,  що,  мовляв, відкладемо на потім, то  умови  амортизаційних  відрахувань  такі,  що   вже   зупинили свердловину,  вже  нічого немає,  а ще треба платити двісті років, щоб воно  себе  окупило.  Тому  у  світі  і  придумали  прискорену амортизацію та інші способи створення обігових коштів.

 

     Тому я  пропоную  цей  законопроект підтримати,  але з іншого боку звернутися до комітету,  до уряду:  давайте все-таки  змінимо трошки  функції  комітету  і  будемо займатися не тільки розробкою рамкових законів,  умов, а ще й відповідних інноваційних програм з нових вітчизняних технологій.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Ковалку.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Усі механізми податкової і амортизаційної  політики  були добре висвітлені і в доповіді,  і у співдоповіді,  і у виступах  народних  депутатів  і  представників уряду. Я хочу привернути вашу увагу до таких моментів.

 

     Підтримка цього   законопроекту   -   це  підтримка  розвитку нафтогазового комплексу, базової системи нашої економіки, системи, яка  сьогодні  сидить  у  фундаменті  і забезпечує більше двадцяти відсотків валового продукту.

 

     Підтримка цього законопроекту -  це  в  кінцевому  результаті підтримка власної ресурсної бази,  збільшення видобутку і вихід на рівні видобутку 7 мільйонів  тонн  нафти  і  більше  30  мільярдів кубічних метрів газу.

 

     Кожна гривня,  яка сьогодні буде внесена в цю систему,  дасть три гривні валового продукту.  Більш вигідного вкладення  капіталу сьогодні немає.

 

     Тому, шановні  депутати,  я  прошу  вас  під  час голосування підтримати цей законопроект,  це  означатиме  підтримати  розвиток нашої економіки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Михайле Петровичу,  в мене є одне запитання. Я думаю, ви дозволите мені, не будете звинувачувати в порушенні Регламенту. От  ви досвідчений фахівець у цій галузі,  науковець,  і ми кажемо про цю гривню.  Чому ми  не  організуємо  так,  щоб  народ  віддав гривні, прокредитував, підняв цю найбільш прибуткову галузь? Ну що ми від цієї амортизації наберемо?  Ну, наберемо щось... Коли можна ж розвинути галузь,  про яку вісім років тому казали, що це курка, яка несе "золоті" яйця тощо. Чому б не організувати це?

 

     КОВАЛКО М.П.  Іване Степановичу, в 1994 році я разом з Ігорем Рафаїловичем  Юхновським  пробував  організувати  таку  акціонерну публічну   компанію   якраз   за   таким   механізмом,   який   ви запропонували. На превеликий жаль, нам не вдалося це зробити, хоча я повинен сказати,  і  ви  це  стверджуєте,  від  створення  такої компанії,  певно, виграла б і економіка, і наше суспільство (Шум у залі).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ну ви чуєте, що опоненти кажуть? Створимо, розкрадуть

- і все, кінців не знайдемо. Подумайте над цим, бо наш час вийшов. Я вам дякую.  Усе-таки, може, ми, депутати, проініціюємо створення такої компанії? Подумайте.

 

     Так, бажаючі  взяли  участь  в  обговоренні.  Усі акцентували увагу на тому,  що треба  приймати,  не  було  таких  категоричних проти.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду наступного проекту Закону про внесення доповнень до статті 9 Закону України про статус народного депутата України.  Доповідає  Костинюк  Богдан  Іванович - народний депутат України.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановні  народні депутати!  На розгляд Верховної Ради пропонується проект Закону про внесення доповнень до статті  9  Закону  України про статус народного депутата.

 

     Метою зазначеного  законопроекту  є  запобігання  зловживанню деякими  народними  депутатами  статусом  народного  депутата   та неповагою до роботи народного депутата у Верховній Раді.

 

     У сесійній  залі  вже  неодноразово  наголошувалося на фактах голосування сторонніх осіб замість народних депутатів України.

 

     Конституція України проголошує принцип безпосередньої  участі народного  депутата  України  в  голосуванні.  Зокрема,  стаття 84 говорить:  "Голосування  на  засіданнях  Верховної  Ради   України здійснюється народним депутатом України особисто".

 

     І це  є  необхідною  умовою  легітимності  законодавчих актів українського  парламенту.  Тому,  беручи  до  уваги   неодноразові випадки   голосування  сторонніх  осіб  за  народного  депутата  в сесійній  залі,  пропоную  прийняти  зазначені  зміни  про  статус народного депутата і тим самим у майбутньому запобігти звинувачень у нелегітимності якихось рішень, прийнятих Верховною Радою.

 

     Сам текст проекту закону виглядає так: "Використання нагрудного   знака   в  приміщеннях  Верховної  Ради України є обов'язковим".

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Я бачу чотири руки. Запишіться, бо вже шість. Висвітіть.

 

     Депутат Ключковський. За ним - депутат Тіщенко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Народний рух України.  Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  на  вашу думку,  чому виникає потреба,  щоб,  здавалося б, очевидну річ ще і регламентувати змінами до закону?  Чому, на вашу думку,  просто  немає  того,  що  повинно бути:  кожен депутат для означення свого статусу носить значок  із  зображенням  державного символу - Державного Прапора України?

 

     Дякую.

 

     КОСТИНЮК Б.І.  Є  кілька варіантів відповіді на це запитання. Один з  варіантів,  можливо,  це  необов'язковість  частини  наших депутатів.  Можна пояснити й тим,  що,  може,  той чи інший просто забуває тощо.

 

     Є й інша причина,  на мою думку. Не секрет, що окремі фракції чи  окремі  депутати  не  визнають символів Української держави (а саме  вони  зображені  на  депутатському  значку),   не   визнають Конституції,  хоча вважають себе конституційними організаціями.  Я свідомо не піднімав цей пласт у  своїй  доповіді,  саме  політичну частину.  Але  якщо  я визнаю Конституцію,  то одягаю депутатський значок із символами Української держави,  зображеними на ньому.  І немає  питань,  чи  конституційна,  чи  неконституційна та чи інша політична організація.

 

     ГОЛОВА. Олександр Тіщенко. За ним - депутат Беспалий.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Місто Харків. Комуністична партія. Я хотів би з'ясувати в шановного доповідача два моменти із його виступу.

 

     Перше. Були сказані цілком зрозумілі речі: депутат повинен голосувати сам за себе. Це зрозуміло.

 

     Друге. Якщо він буде із значком, тоді що, він не буде тиснути кнопку за іншого? Яке відношення має до цього значок?

 

     І тепер ми розберемося на конкретній ситуації. Коли приймався в першому читанні Земельний кодекс,  у залі не було  40  депутатів так  званої  більшості,  але хтось кнопки тиснув!  У них були такі значки,  як і у вас, вони тиснули кнопки і порушували Конституцію. Ну  як  все-таки наявність значка може припинити це ганебне явище, коли голосують за інших?

 

     І ще один момент.  Рівно рік тому голосування  відбувалося  в Українському  домі.  Там  усі  були  із  значками,  але  за  них і помічники,  і всі  голосували.  Так,  може,  треба  повернутися  і анулювати ці рішення, як ви думаєте?

 

     КОСТИНЮК Б.І.  Дякую.  Я не піднімав тої проблеми, яка дійсно існує в депутатському залі, коли чи з лівого боку, чи з центру, чи з  правого  боку  бувають такі випадки,  що голосують,  як кажуть, двома руками за...  Це не є норма цього закону.  У  цьому  проекті закону  я  хотів  підкреслити,  що  в  нас  були випадки,  коли до сесійного залу заходили не тільки  депутати,  а  й  інші  сторонні люди,  і  за  певних  обставин  (може,  якийсь  ажіотаж) їм казали натиснути кнопку, і вони щось там тиснули.

 

     Більше того,  думаю,  ви погодитеся зі мною,  що в нас є такі депутати,  котрі  взагалі з'являються в цьому залі раз на сесію чи раз на рік.  І наші охоронники не можуть знати їх усіх в  обличчя: чи він є депутат,  чи не депутат,  або хоча б для того треба,  щоб вони із значком приходили, бо ми їх нечасто бачимо. Ваші значки не є депутатськими.

 

     І щодо голосування в Українському домі.  Я не маю сумніву, що всі ті  голосування  були  конституційними,  хоча  через  ту  саму причину я не можу ні заперечити, ні підтвердити те, що в зал могли заходити ще й інші, так само і в цей зал.

 

     ГОЛОВА. Богдане   Івановичу,   ви   використали,    звичайно, зекономлений вами час, але ж ви записалися на один виступ.

 

     Юрій Сахно. За ним - депутат Беспалий.

 

     САХНО Ю.П.  "Яблуко".  Шановний пане Богдане!  Звичайно, як і всі  законослухняні  депутати  підтримую  ваше  хороше  починання. Більше  того,  в  новому  проекті  Закону про статус депутата ми з колегами  намагалися  ще  більше  це  питання  врегламентувати   - встановити  конкретний  опис  значку,  тому  що  в нас є значки не тільки з червоним відтінком,  але і з  трошки  золотим  відтінком. Вони  теж,  мабуть,  не  відповідають  установленій нормі.  Тобто, мабуть, спочатку має бути якийсь підзаконний акт, в якому чітко би визначалося,  яким  має  бути  значок,  які мають бути блискавки й інше, який колір - лазуровий чи голубий і тощо.

 

     І ще запитання.  "Благими намерениями",  як кажуть,  дорога в певному напрямі.  Як ці "благие намерения" проконтролювати?  Як ви вважаєте,  як ми виконаємо цей закон, якщо його приймемо? Як ми це зробимо?  Тобто чи охоронці, які будуть нас чи когось із депутатів контролювати, м'яко брати за лацкани уніформи, скажемо так. У який спосіб?

 

     КОСТИНЮК Б.І. Дякую. Десь на другу частину свого запитання ви якоюсь мірою вже дали собі відповідь:  безперечно, має бути якийсь підзаконний акт,  але підзаконний акт виходить із закону. Спочатку має бути прийнята норма закону,  а потім уже має бути  підзаконний акт.    Безперечно,    це    наступний    крок   до   нормалізації взаємостосунків.

 

     Щодо нового проекту.  Хочу сказати,  що дійсно там  ця  норма була в статті 9,  частина третя.  Але, на жаль, при голосуванні 14 липня минулого року з голосу одного з керівників фракції (на жаль, Іван Степанович поставив це на голосування з голосу) ця норма була вилучена,  хоча  ніхто  в  залі  не  знав  взагалі,  окрім  деяких депутатів, про що йдеться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Богдане   Івановичу,   я  не  відповідаю  за  те,  що натискали.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У мене є стенограма.

 

     ГОЛОВА. Борис Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). "Реформи-Конгрес". Шановний доповідачу, певна логіка тут  є.  Наприклад,  у сесійній залі депутати дійсно мали б бути з парламентським значком.  Але як ви ставитесь до того,  що поруч із значком  депутата  Верховної  Ради  депутати  мали б право носити, по-перше, скажімо, партійні значки.

 

     А по-друге,  значки  законодавчих  органів  колишніх  держав, наприклад,  значок  римського сенату чи Верховної Ради Радянського Союзу тощо (Шум у залі).

 

     КОСТИНЮК Б.І.  У цьому проекті закону ми говоримо тільки  про депутатський значок Верховної Ради України.  Кожний собі може,  як кажуть,  носити будь-що,  будь-де і будь-які  інші  відзнаки  і  в будь-якій кількості. Так, на мою думку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тобто треба прописати,  де носити.  Так?  Дякую.  Час вийшов.

 

     Омеліч Віктор Семенович - співдоповідач.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я хочу нагадати вам, що народний депутат України  Костинюк  зареєстрував свій законопроект у той час,  коли комітетом  здійснювалася  підготовка  до  другого  читання   нової редакції  Закону  України  про  статус народних депутатів України, 4290.  Внесений народним депутатом України Костинюком законопроект за  номером  146  був включений у формі законодавчої пропозиції до Порівняльної  таблиці  до  проекту  Закону  України   про   статус народного   депутата   України   (нова   редакція)  і  підтриманий комітетом.

 

     На пленарному засіданні Верховної Ради України 13  липня  під час  розгляду проекту Закону України про статус народного депутата зазначений законопроект було проголосовано з виключенням із  нього частини  третьої  статті 9,  де містилася запропонована Костинюком норма: "Обов'язковим є використання нагрудного знака в приміщеннях Верховної Ради України".

 

     Враховуючи те,  що на пленарному засіданні 13 липня 2000 року під час розгляду законопроекту 4290 про статус народного  депутата законопроект  народного депутата Костинюка за номером 5221 по суті не обговорювався,  а його норма,  що містилася  у  частині  третій статті  9,  була  відхилена  разом із цілим рядом інших норм,  чим фактично були порушені вимоги статті  6.4.1  Регламенту,  народний депутат   України   Костинюк   зберігає  право  на  розгляд  свого законопроекту в установленому Регламентом Верховної  Ради  України порядку.

 

     Комітет розглянув  звернення Костинюка на своєму засіданні 15 листопада 2000 року,  прийняв рішення внести на розгляд  Верховної Ради   України   подання   з   висновком  комітету  про  підтримку законопроекту 5221 для подальшого його  розгляду  Верховною  Радою України   в   установленому  Регламентом  Верховної  Ради  України порядку.

 

     Хочу ще наголосити,  що,  враховуючи те,  що  це  був  проект закону,  в  цьому випадку він має право на те,  щоб повернутися до розгляду цього питання Верховною Радою.

 

     Тому комітет просить підтримати цей законопроект,  він  нічим не порушує ніяку норму, ніякого політичного підтексту під собою не має.  При внесенні цієї пропозиції  не  визначається,  якої  форми повинен   бути  нагрудний  знак.  А  обов'язковим  є  використання народним  депутатом  нагрудного  знака  депутата   в   приміщеннях Верховної Ради України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Є запитання? Запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Подгорний. За ним - депутат Абрамов.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Луганська  область.  Фракція  "Яблуко".  Шановний   Вікторе Семеновичу!  Свого  часу,  коли ми готували редакцію нового Закону про статус  народного  депутата,  там  була  пропозиція  депутатів Сахна,  Подгорного  щодо  кількості  значків,  які  треба видавати депутатам.  Значки,  які сьогодні видають,  мають не  дуже  високу якість.  У  застібці  дуже  часто  ламається  якась  частка,  коли перестібаєш з одного піджака на  інший.  Чи  можна  це  питання  в даному випадку якось розглянути?

 

     ГОЛОВА. Сергію   Петровичу,  раніше  один  значок  давали  на гвинтику,  а другий - на застібці,  щоб кому було не жаль піджака, міг  прокрутити  дірочку  і  чіпляти його,  а другий значок був на застібці.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Це  питання  можна,  звичайно,   вирішити,   але ініціатива,  яка  внесена  в  законопроект,  -  це  вже  справа не комітету,  а  ініціатора.  Якщо  він  погодиться  доповнити   свій законопроект таким положенням,  то я думаю,  що можна це вирішити. Але  можна  це  питання  вирішити  різним  шляхом.  Можна  було  б виготовити якусь кількість значків народного депутата України, які могли б бути придбані за гроші вже після того, як два видали, а ти їх втратив, але з пред'явленням свого посвідчення.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - депутат Таран(Терен).

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Уважаемый  Виктор Семенович! Скажите,  почему народный депутат не вправе носить значок или знак своей политической партии, или вообще не носить ничего? Есть такая категория людей, которые не любят значков на пиджаках. Это первое.

 

     Второе. Не является ли  предлагаемое  Костынюком  предложение нарушением конституционных прав гражданина?

 

     И третье.   Известно,   что  во  многих  европейских  странах депутаты  не  носят  значков.  Скажите,  пожалуйста,  какова  ваша позиция в этом плане?

 

     Спасибо.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Що стосується партійних значків. Ніхто нікого не обмежував і не обмежує нашими законодавчими актами,  і  пропозиції такої поки що ніхто не вносив. Тому я думаю, що це питання...

 

     ГОЛОВА. Бажано, щоб вони були із дорогого металу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Зараз це питання не розглядається.

 

     Що стосується   того,  обов'язково  чи  необов'язково  носити значки,  і того,  що хтось хоче,  а хтось не хоче  носити.  Я  вам скажу,  що  це  повинно  бути  передбачено:  народний  депутат  на офіційних зібраннях (сесії  Верховної  Ради,  зустрічах,  прийомах тощо)  повинен  як  офіційна особа мати відзнаку,  яка передбачена Законом про статус народного  депутата.  Я  думаю,  що  це  тільки виділяє його серед тих, хто присутній при цьому.

 

     Між іншим,  коли відбувається засідання,  знак дає можливість відрізняти в  сесійному  залі,  хто  запрошений,  а  хто  народний депутат.  Бувають ситуації, ви пам'ятаєте, скаржилися, що сторонні особи, які знаходилися в тій чи тій ложі, потім вийшли і ходили по залу.  І  моя  позиція  така,  що народний депутат повинен бути зі знаком народного депутата України. Це нормально (Шум у залі).

 

     Ні, я думаю,  що це вже залежить від  інтелекту  людини,  від інтелекту людини залежить, де йому носити знак. Але знак нормально носиться завжди на лацкані його піджака.

 

     ГОЛОВА. Таран (Терен).

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  доповідачу!  У мене до вас є,  власне,  дуже просте запитання.  Його тут ставили, але ви не відповіли. Може, ви знаєте відповідь, бо я не знаю. Чи є депутатські значки в інших державах?  Ну,  скажімо, у конгресменів Сполучених Штатів Америки тощо. Це перше.

 

     Друге. І я хотів би  подискутувати  півсекунди  із  депутатом Абрамовим.  Коли  йдеться про конституційну норму,  порушення прав людини,  носити чи не носити цей значок, то я хотів би сказати, що в  цій  залі  всі давали присягу на Конституції - дотримуватися її норм.  І там чітко виписана наша державна символіка. Це питання не лише етики, це питання державності, врештірешт.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я  не  хотів  би,  щоб ми це питання розглядали, посилаючись на досвід інших  країн:  чи  Штатів,  чи  Франції,  чи якоїсь іншої. У нас, наприклад, є Росія, на яку часто орієнтуються багато народних депутатів із нашої зали. Склалася така традиція. І ця традиція, звичайно, непогана, як показало життя, нічого в цьому поганого немає,  коли народний депутат зі знаком. І до речі, це не дає  йому  ніяких переваг,  крім того,  коли він йде з цим знаком, наприклад,  по вулиці, може зустрітися зі своїми виборцями, і вони можуть йому поставити запитання.  І це тільки говорить про те,  що де б він не знаходився,  він  є  народним  депутатом,  і  він  має виконувати  депутатські  обов'язки  і  мати відповідальність перед своїми виборцями, толерантну поведінку, етично ставитися до всіх.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Час завершився.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я просив би підтримати пропозицію і прийняти.

 

     ГОЛОВА. В обговоренні записалися три народних депутати.

 

     Слово надається народному депутату  Віталію  Журавському.  За ним буде виступати Юрій Ключковський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Житомирська область.  Шановні колеги!  Старші люди добре пам'ятають,  що  свого  часу,  коли  людей  з  вищою  освітою було небагато,  випускники  інститутів,   університетів,   академій   з гордістю носили значок-ромбик.  Він засвідчував, що людина здобула вищу освіту.  Та з часом,  коли кількість випускників вузів значно зросла, це стало непопулярним.

 

     ГОЛОВА. І  вже  було  декілька значків,  бо було багато вищих освіт.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Сьогодні має чи не  має  особа  вищу  освіту визначається явно не значком, критерії тут зовсім інші.

 

     Я особисто  побував  у багатьох парламентах Європи і Америки, але я не бачив,  щоб там парламентарія зобов'язували носити якийсь значок.

 

     Більше того,   за   статусом   парламентаріїв  цивілізованих, розвинутих,  правових країн Європи,  з громадянським суспільством, як  правило,  цей  нагрудний  знак  не  використовується.  Правда, парламентарії носять значки партій, до яких вони належать, там, де парламент  структурований (в Європі і Америці він структурований). І  спеціально  парламентаріїв  носити  партійні  значки  ніхто  не зобов'язує.

 

     Особисто я   проти   запровадження  уніформи  для  депутатів, прийняття зазначеної поправки. Обов'язкове використання нагрудного знака  в приміщеннях Верховної Ради - перший крок до запровадження уніформи для наших парламентаріїв.

 

     Я розумію  мотив  автора  законопроекту  -   шановного   пана Костинюка.  Мотив і мені,  і,  думаю,  залу зрозумілий. Його краще було б реалізувати так.  Внести як доповнення до статті  9  Закону про статус народного депутата України таке речення:  "Використання нагрудного  знака  депутата  УРСР  в  приміщеннях  Верховної  Ради України забороняється". І справі кінець.

 

     Взагалі, якщо   проаналізувати   склад   парламенту  першого, другого і  третього  скликань,  то  все  ж  таки  ми  прогресуємо. Депутати  першого  і  другого  скликань  носили  ще нагрудні знаки депутата Радянського Союзу.  У  нашому  залі  є  шість  депутатів, колишніх  депутатів  Верховної  Ради  Союзу  -  Крючков,  Гуренко, Олійник,  Плютинський,  Ведмідь і шановний пан Черняк. Але вони не носять   знака  депутата  Верховної  Ради  СРСР.  Думаю,  депутати Верховної Ради четвертого  скликання  не  будуть  носити  і  знака депутата УРСР. Я думаю, що вони і комуністи поважають свою державу і хочуть будувати добре життя у своїй державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юрій Ключковський. За ним - Володимир Алексєєв.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Народний рух України. Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати!  Я,  чесно кажучи,  був здивований рівнем запитань  і  обговорення  стосовно   цього   законопроекту.   Мені здається,  що ось це велике заниження рівня проблеми свідчить про, я б сказав так,  готовність Верховної Ради України до  обстоювання національних  інтересів України.  Це лише лакмусовий папірець,  на якому проявляється,  наскільки цілий ряд депутатів і цілих фракцій дійсно є українськими.

 

     Звичайно, проблема  не лише в тому,  щоб у залі були присутні люди,  що не мають статусу народного депутата.  Проблема,  з  моєї точки зору, є та, що існує присяга народного депутата України, яка починається зі слів "Присягаю на вірність Україні" і яка містить у собі  "присягаю  додержуватися Конституції України".  І вся біда в тім,  що цілий ряд депутатів і цілі  фракції  дозволяють  собі  не дотримуватися   Конституції  України,  не  дотримуватися  вірності Україні,  не шанувати її державних і національних символів,  а  це означає бути не патріотами тої держави,  в представницькому органі якої вони перебувають.

 

     Адже не секрет,  що ціла фракція була відсутня  на  відкритті сесії Верховної Ради, тому що звучав Державний Гімн України "Ще не вмерла Україна",  а я запевняю,  і не вмре.  І вони  тільки  після того,  як  злодії,  тихенько заходили до залу,  бо соромно їм було встати, коли звучить національна святиня українського народу.

 

     Саме тому вони бояться синьо-жовтого значка  з  тризубом,  бо той  тризуб  для  них,  як  хрест  для  сатани.  І  саме звідси ці посилання на Європу тоді,  коли постійно йдуть посилання на  Росію (Шум у залі).

 

     І ці  крики  теж  свідчать про те,  що казав голова комітету: "Кожен носить той значок, який відповідає його інтелекту".

 

     Так ось,  я переконаний, що цей законопроект буде завалений в першу  чергу  представниками  лівих,  а  також  тими,  кому це "не холодно і не тепло",  а просто байдуже.  Але я теж переконаний, що тут,  у  цьому  сесійному залі Верховної Ради України,  парламенту українського,  достатньо скоро буде абсолютна більшість людей, які будуть шанувати національні святині, державні символи, Конституцію держави і будуть працювати в ім'я майбутнього саме України,  а  не своїх закордонних господарів (Шум у залі).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Алексєєву.  За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Город Харьков.  По поводу соответствия  работы депутата  и  наличия  значка.  Знаете,  я  слышал  об  одном нашем коллеге,  который  сделал  себе  несколько  штук  золотых  значков депутата,  повесил их на каждом пиджаке, но в зале его практически не бывает.  А вот,  глядя  на  то,  что  мы  сейчас  обсуждаем,  я вспоминаю поговорку: "Когда собаке нечего делать, то она..." Ну вы знаете,  что она делает.  Иными словами,  когда нечего сказать  по сути,  начинают хвататься за форму и крутить ее и так, и эдак, как мартышка очки.

 

     Я не  задаю  сейчас  вопрос,  как  в  случае  принятия  этого положения быть женщинам:  летом они приходят в легких блузочках, и значок будет там висеть перевернутый,  как  гиря.  Но  это  другой вопрос.

 

     Я думаю,  что,  если  бы  мы могли,  надо было бы у господина Костынюка  вычесть  из  зарплаты  то  время,  которое  мы   здесь, бесспорно,  бездарно сейчас провели,  обсуждая его законопроект. Я вспоминаю  хорошую  детскую  сказку  "Гак  и   Буртик   в   стране бездельников",  там  был  персонаж  -  хан Бассейн,  - которому от безделья в голову лезли самые дикие мысли.

 

     Ну я думаю,  что у  нас  не  найдется  таких  людей,  которые проголосуют  за  обсуждаемое  предложение,  потому  что тогда надо будет  принимать  предложение,  по   которому,   например,   будут регламентироваться   покрой   депутатских   трусов   или   размеры бюстгальтеров.

 

     И в конце я скажу,  что  предыдущий  оратор  сказал,  что  он уверен,  что  предложение  Костынюка будет завалено.  А зачем надо было начинать обсуждение?  Но я думаю, что этот законопроект будет завален не только левыми, но и всеми здравомыслящими депутатами.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Віталія Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати! Що я хочу запропонувати, щоб тут не виникла бійка?

 

     Розглядаючи цей  законопроект,  я   внесу   поправку,   Іване Степановичу,  запровадити  уніформу  з  шоломом.  І  в зал пускати тільки тих,  хто одягнув цю уніформу. Там уже буде фракція, номер, який  він отримав у залі.  Я не бачу іншого механізму,  щоб когось заставити носити значок,  Іване Степановичу. Ну, ми витратили час. Я не буду більше забирати час...

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово для репліки надається депутату Костинюку.

 

     КОСТИНЮК Б.І.   Народний  рух.  Справа  в  тому,  що  депутат Алексєєв  витратив  удвічі  більше  часу  на   обговорення   цього законопроекту,  ніж я для доповіді. Я погоджуюся з тим, щоб там із когось гроші вираховувати, але тоді з Алексєєва вдвічі більше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Але він зекономив.  Він  хвилину  говорив  із трьох. Ви також зекономили. Ну ви в даному випадку його...

 

     Завершили ми  обговорення  цього питання.  Воно відповідно до Регламенту, і голова регламентного комітету аргументував, включено було до порядку денного. Тому це так треба і сприймати.

 

     -----------

 

     Шановні народні депутати!  Ми працювали без перерви. Але якщо б ми працювали з перервою,  то треба було б о 13 починати "Різне". Я  прошу  вас  надати  можливість зробити інформацію нашому колезі Борису Олійнику про роботу  делегації  Верховної  Ради  України  у Парламентській Асамблеї Ради Європи. І ми завершимо пленарний час, а потім уже перейдемо до "Різного". Борисе Іллічу, з трибуни, будь ласка.

 

     Де є час?  Та підождіть,  я вам поясню...  Після інформації я вам поясню.

 

     До 10 хвилин у нас доповідь, будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні  колеги!  Я  не стільки палаю бажанням,  але зобов'язаний поінформувати вас,  що з 22 по 26 січня цього року в  Стразбурзі  відбулася  перша  частина чергової сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи,  у роботі якої взяла участь постійна делегація Верховної Ради України  у  повному складі.  З-поміж  питань  черги  дня помітно виділялися,  зокрема, свобода  вираження  поглядів  та   переконань   і   функціонування парламентської   демократії   в  Україні,  Федеративна  Республіка Югославія - останні події,  імплементація пакту  стабільності  для Південно-Східної   Європи,   виконання   Латвією   обов'язків   та зобов'язань перед Радою Європи, права національних меншин тощо.

 

     Природно, делегацію України найбільше клопотало наше питання, тим  більше  що  воно розглядалося в надзвичайному режимі.  Одразу зауважу,  що обговорення відбувалося  гостро,  але  конструктивно. Доповідачі   Ханне   Сіверінсен   і   Рената  Вольвенд  намагалися об'єктивно  висвітлити  ситуацію  зі  свободою  слова  в  Україні, обтяжену,  на жаль,  зникненням Георгія Гонгадзе.  І резолюція,  і рекомендації,  прийняті Радою Європи,  у жодному разі не мають, як те твердять деякі ЗМІ,  упередженості до України.  Вони виходять з реальних обставин і спрямовані на  допомогу  в  розв'язанні  наших трагічних вузлів.

 

     У дебатах,  окрім  представників інших країн,  активну участь узяла наша сторона,  зокрема Головатий,  Зарубінський, Костицький. Розпочинати дискусію випало мені. Свою точку зору на цю проблему я виклав у виступі на сесії  ПАРЕ,  оприлюдненому  днями  в  "Голосі України".  Відтак,  ущільнюючись, лише потверджу, що не збиравсь і не збираюсь згладжувати кути на догоду  ложно  трактованого  деким престижу  держави.  На  моє  глибоке  переконання  престиж України тільки зміцниться,  коли ми, не відбілюючись, чесно визнаємо грубі порушення з боку Адміністрації,  правоохоронців,  прокуратури, які по суті завели справу з Гонгадзе в глухий  кут  і,  на  жаль,  уже вивели українців на поле розбрату.

 

     Визнаємо з  тим,  аби  якнайскоріше дістатися істини,  якою б тяжкою вона не була. І очиститись перед собою і світом, а найперше

- перед матір'ю, дружиною і дітьми журналіста.

 

     Українська делегація  на  цій,  як і на попередніх сесіях,  у жодному епізоді не мала вигляду покірних провінційних школярів. Ми працювали  динамічно в кулуарах,  вносили уточнювальні поправки до резолюції та рекомендацій.  До речі,  в  їх  остаточних  редакціях враховано  вісім  з  дванадцяти  поправок,  ініційованих  колегами Зваричем,  Костицьким,  Зарубінським   та   узгоджених   з   усією делегацією.  Одне слово,  ми працювали відкрито,  не лукавлячи. Це було належно поціновано учасниками дебатів,  котрі відзначили,  що саме  український  парламент першим зчинив тривогу і зажадав вжити якнайсуворіших санкцій стосовно винуватців аж до їхного усунення з посад,  що  саме  Верховна  Рада організувала і провела міжнародні слухання з проблем свободи слова,  де відверто й чесно оприлюднено факти потопу прав журналістів та цілих видань. Зрозуміло, що ми не тягли  в  унісон,  оскільки  кожен  член  делегації   -   величина самодостатня  і  має  відлунювати ще й точку зору своєї політичної групи.

 

     І зараз обстоюю тезу,  що наші гріхи - то не  якесь  фірмове, суто українське явище.  Останніми часами подібне набуває масштабів епідемії.  Причина   цієї   хвороби   -   у   загальному   падінні морально-етичного рівня, коли поняття честі, совісті, елементарної порядності осміюються як релікти минулого,  коли всі ці  засадничі категорії  підмінюються  вільноконвертованою  валютою,  за яку все продається і купується.

 

     Нині стає нормою напівправда,  котра  підступніша  навіть  за пряму  лжу.  Якщо варварське бомбардування іменується гуманітарною акцією,  а мас-медіа,  не кліпнувши,  подають це як  істину,  якщо майже не помічається розстріл серед білого дня парламенту однієї з держав і нагинці обходяться факти використання снарядів з урановою начинкою,  то це вже "присмерк богів". Подвійні стандарти, цинізм, моральна неперебірливість і є тією  поживною  культурою,  на  якій виплоджується  вірус,  що  вражає  найперше  совість  і породжує у злочинців відчуття безкарності.

 

     Події в Україні - похмуре  віддзеркалення  цього  глобального падіння моралі, що в жодному разі не знімає відповідальності з нас за все, що діється. І найперше ці збочення вразили вітчизняні ЗМІ, значна  частина  яких  ще донедавна,  не опускаючи очей,  ротувала неспроможно плутані екзерсиси Генпрокурора,  бездарні  виправдання високих посадовців,  котрі в одному реченні,  тому самому реченні, визнавши  справжність  записів,   оголошували   ці   самі   записи сфальшованими.

 

     Нинішня сесія ще раз потвердила і солідний професіоналізм,  і поважний  авторитет  делегації,  об  чім  свідчить,   зосібна,   і одностайне  обрання Анатолія Раханського головою чільного комітету Ради Європи. До речі, за подібний престижний пост ревно змагаються держави-гранди.

 

     Аргументовану, похвально   атестовану  дискутантами  доповідь щодо екологічних наслідків  бомбардувань  Югославії  підготував  і виголосив Сергій Курикін, що теж вважається вельми гоноровим.

 

     Якщо вже  зайшлося  про  зрослий авторитет делегації,  то він здобувався     і     здобувається      передусім      принциповою, нонконформістською  позицією.  Зокрема,  і при оцінці бомбардувань Югославії на нинішній сесії  переважна  більшість  достойників  по суті  визнали  правоту тверджень нашого парламенту,  котрий у день початку акції Альянсу атестував її як агресивну.

 

     Усі члени  нашої  делегації  -  хто  в   комітетах,   хто   в політгрупах,  хто  на  сесійних  засіданнях - взяли якнайактивнішу участь в  обговоренні  важливих  питань  черги  дня,  внісши  свій посутній вклад в їх оптимальне вирішення.

 

     Персоналії ви  знайдете  і в нашому звіті,  і якщо,  можливо, доповнять мене члени делегації.

 

     Але за всіх цих позитивів,  якщо ми в терміновому  режимі  не виконаємо  рекомендації Ради Європи і щодо свободи слова та справи Гонгадзе,  і стосовно наших зобов'язань,  передусім  це  прийняття Цивільного та Кримінального кодексів,  законів про судоустрій, про політичні партії,  про регіональні та мови нацменшин, на наступній сесії  нам  уже  загрожують прямі санкції.  Отже,  буквально з дня нинішнього треба закасувати рукави та братися до діла.

 

     Насамкінець хотів  би  подякувати   всім   членам   постійної делегації  за  труди  праведні,  відзначити  кваліфіковану  роботу секретаря її Анатолія Шевчука та його сподвижників по забезпеченню режиму  благосприяння  діяльності всього нашого гурту і порадіти з того,  що постійне представництво в  Раді  Європи  недавно  очолив дипломат,  знаний не лише в Україні,  Олександр Чалий, зберігши за собою пост заступника міністра.  Порадіти, оскільки зміни на краще в діяльності представництва ми відчули вже на цій сесії.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Борисе  Іллічу.  Іване  Михайловичу,  питань немає, немає. Якщо ви хотіли, щоб були питання, обговорення, треба було включати до порядку денного і таке інше.  Ви бачите,  що я це поставив як проміжне.  Підождіть, Іване Михайловичу, з процедурою. Дайте мені з процедури сказати, потім уже вам.

 

     До мене  підходили  народні депутати - автори законопроектів, які включені до порядку денного,  і звинувачували  в  тому,  що  я розірвав  порядок  денний  і  надав  слово  для інформації.  Я вам сказав,  що на годиннику було 12 годин 26  хвилин,  коли  я  надав слово Борису Іллічу.  У нас залишилося 10 хвилин. За Регламентом у п'ятницю о 13 годині ми переходимо до "Різного".  У зв'язку із тим що ми перерви не робили, наш час - це 12 годин 30 хвилин. Зараз 12 годин 35 хвилин.  І я переходжу до "Різного".  Я пояснюю тим,  чиї питання стояли в порядку денному.

 

     З процедури - Іван Мусієнко.  Будь ласка, увімкніть мікрофон. Зараз до "Різного" переходимо.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної   партії.   Я   дуже  дякую  вам  за  слово,  Іване Степановичу.

 

     І все-таки ми тільки що вислухали інформацію  вельмишановного Бориса  Ілліча щодо роботи нашої делегації.  Ми знаємо,  наскільки там складно працювати,  тому що багато чиновників високих  -  і  у виконавчій,  і в законодавчій владі - дуже часто вбачають завдання нашої делегації в тому,  аби показати там,  як у  нас  усе  добре, замість того,  щоб вирішувати проблеми реальні у сфері демократії, економіки, соціального захисту населення і таке інше.

 

     Яким чином,  шановний Іване  Степановичу,  переконати  вас  у тому, що не треба зараз посилатися на Регламент. Ключове питання - свобода слова.  Наступний законопроект  -  про  внесення  змін  до Закону про порядок висвітлення діяльності органів державної влади. Мова йде про одне речення,  але надзвичайно принципове  і  важливе речення.  Я  переконаний,  що  всі,  хто  записаний  у  "Різному", погодяться із тим,  щоб віддати десять  хвилин  на  розгляд  цього питання. Ми ж...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон.

 

     Я вам  роблю  зауваження.  Я  більше  не буду вмикати,  я вам повинен був вимкнути.  Це не процедура. Ви перейшли до обговорення інформації і до наступних питань.

 

     За Регламентом для питання відводиться 45 хвилин.  І немає в Регламенті:  на один рядок питання чи на два рядки.

 

     -----------

 

     Переходимо до  "Різного".  Висвітіть список.  Слово надається Ользі Юхимець.  Я дію відповідно до Регламенту,  і не  треба  мене переконувати. За нею - Іван Мигович. Будь ласка.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Усі ми з вами попередні тижні працювали у своїх округах,  і практично майже всі  зіткнулися з тим,  як формуються місцеві бюджети на 2001 рік. На цю високу трибуну мене підняли ті питання,  які ставили  переді мною  в  першу  чергу  працівники освіти і культури Золотоніського виборчого округу

 196.

 

     2001 рік  -  це  не  тільки  рік,  коли  ми будемо відзначати 10-річчя незалежності України.  У цьому році минає 60 років з  дня початку  страшної  кривавої  Великої  Вітчизняної війни,  це й 140 років, як перестало битися серце великого сина українського народу Тараса Шевченка, і канівська земля прийняла нашого великого сина у своє лоно.

 

     Із чим зіткнулися  сьогодні  саме  працівники  культури  мого округу?  На  превеликий  жаль,  2001  рік  стане  роком,  коли ми, святкуючи  10-річчя,  будемо  тільки  підбивати  підсумки,  що  ми спромоглися  побудувати  споруду номер 1 - спортивний комплекс або спортивний манеж у КончіЗаспі,  а й  коли  припинять  свою  роботу більшість клубних закладів України.

 

     Ви знаєте,  що  ті  300  тисяч  бюджетників,  яких планується поступово  скорочувати  в  нашій  державі,  -  це  у  першу  чергу працівники   культури   села,  це  сільські  вчителі,  це  медичні працівники сільських районів.  Сьогодні в моєму окрузі  тільки  на заробітну  плату  працівників культури виділені кошти в розмірі 70 відсотків від потреби.  Жодної копійки не  виділено  на  утримання приміщень, на придбання періодики.

 

     До мене  прийшли читачі центральної районної бібліотеки.  Оті знедолені інтелігенти,  які сьогодні доведені до того краю,  що не можуть   передплатити  газету.  Просили  єдине:  Ольго  Федорівно, віднайдіть гроші для того,  щоб у бібліотеку передплатити  газети. Сьогодні не надходять у бібліотеки ні книги,  ні періодика. І це в той час,  коли за  десять  років  ми  не  спромоглися  надрукувати справді  народний  Кобзар.  Це  в  той  час,  я звертаюся до наших представників  соціальної  і   культурної   сфери   у   виконавчих структурах - до пана Жулинського,  Драча й інших,  - коли сьогодні фактично в селах не тільки відключається світло,  а й  у  будинках культури  відкрито пресловуті "голівуди",  де споюють народ,  а не дають йому читати книжку та інше.

 

     Сьогодні настав той час,  коли ми повинні сказати: кошти, які закладаються   на   помпезне   відзначення  10-річчя  незалежності потрібно  направити  не   на   оці   монументи,   які   планується "воздвигнуть" у Києві,  а на потреби культури,  освіти.  І то буде достойним, я вважаю, достойним відзначенням 10-річчя незалежності.

 

     Але не забувати, що це й рік Шевченка, що це й рік 60-річчя з дня початку Великої Вітчизняної війни. І треба надати належне тим, хто вкладав у розбудову держави все, що можна було.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Миговичу. За ним буде виступати Юрій Сахно.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів,  Закарпаття.  Шановний Іване Степановичу,  шановні колеги, гості! З цієї поважної трибуни останнім часом пролунало багато гнівних і  справедливих  слів  про наругу і фарс, що їх повсюдно, незаконно і брутально чинять органи виконавчої влади,  інсценуючи масовий захист Президента України  і цькування лівих усіх прогресивних сил.

 

     Особливо запопадливо,  примітивно  і  цинічно  це  робиться в одному з найвіддаленіших і бідних районів - у Закарпатті,  про  що запопадливо   і   регулярно   сповіщає   УТН-1   та  інші  джерела дезінформації.

 

     Тому задля   історичної   істини   звертаюся   до    широкої, незаангажованої громадськості із закликом: "Не вірте повідомленням офіційної пропаганди,  бо організатори шоу  на  Закарпатті,  як  і скрізь,  примусово,  за  рознарядкою,  під розписку,  за допомогою талонів,  дрібних подачок,  обіцянок студентам заліків заганяли  в Ужгород  та  інші  міста  дезорієнтованих  і  зомбованих учителів, лікарів, студентів, безробітних, голодних закарпатців.

 

     Про яке   волевиявлення,   дотримання   громадянських   прав, політичних  свобод,  навіть  елементарну  порядність може йти мова після такого лицедійства?!

 

     Страшно, що воно стає системою.  Так діяла місцева  влада  на Закарпатті   під   час   президентських  виборів,  так  проводився референдум за відомою ініціативою,  так можливі "одобрямс"  надалі чого завгодно, що звелять зверху плазуючому чиновництву.

 

     Тож зрозумійте   і   простіть,   чесні  люди,  зацькованих  і принижених земляків,  які хочуть якось вижити,  і тому сліпо йдуть до прірви за корисливими поводирями.

 

     Можновладцям у   Києві   радив  би  не  тішитися,  а  виявити розсудливість та далекоглядність в оцінці ситуації на  Закарпатті, бо  й тут наростає обурення обманутих селян,  дрібних підприємців, свідомої  інтелігенції,  безробітних.  Пробуджені  русини  зібрали близько  30  тисяч підписів на захист своїх національних прав.  10 тисяч громадян звернулися до урядів сусідніх Угорщини,  Словаччини та   інших   країн   із   закликом   створити  під  егідою  ЮНЕСКО соціобіосферний  резерват   у   Карпатах,   збільшити   квоти   на працевлаштування наших емігрантів.  Закарпатські угорці волають по допомогу від Будапешту,  висловлюються  за  створення  Тисянського автономного округу.

 

     Тож не вірте і врахуйте: усе, що робиться,

- не від доброго життя,  а з відчаю.  Мої земляки  хочуть  жити  в Україні,  але в Україні цивілізованій, де всі громадяни почували б підтримку держави,  а не  підступний  геноцид.  Одна  з  найнижчих зарплат в Україні,  масове безробіття, соціальні хвороби, стихійні природні лиха,  хижацьке нищення лісів,  мінеральних вод, солей та інших    ресурсів,   візові   бар'єри   для   трудової   міграції, культивування міжнаціональних чвар,  духовне приниження, негласний політичний терор - усе це навіть законопослушні закарпатці рано чи пізно не витримають".

 

     Тому прошу і вимагаю від уряду реальної,  відчутної  допомоги Закарпаттю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  народному  депутату Юрію Сахну.  За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     САХНО Ю.П.  Дякую.  Фракція  "Яблуко".  Шановні   колеги,   я нагадаю, що постановою Кабміну ще влітку було прийнято рішення про обов'язкове  страхування  громадської  відповідальності  власників транспортних  засобів.  Воно мало бути прийнято і реалізовано до 1 жовтня, потім строк його переносився до 1 січня. Паралельно із цим було   прийнято   також  ряд  рішень  підзаконних  актів  стосовно запровадження нових документів у сфері ДАІ, яке в нас відбувається двічі чи тричі на рік.

 

     Взагалі питання  цивільного  страхування  в  усьому  світі  в принципі розв'язується.  У нас це  друга  чи  третя  спроба.  Воно стосується    мільйонів    наших   громадян,   водіїв,   власників транспортних  засобів.  Воно   є   актуальним   і,   мабуть,   має розв'язуватися.  Але,  як показало наше тут обговорення, воно було дуже погано аргументовано.

 

     Враховуючи це,  Верховна Рада прийняла відповідну  постанову, згідно з якою до 1 січня, я акцентую вашу увагу, Кабмін мав подати відповідний законопроект.  Автором цієї постанови був не я, а Іван Салій і група депутатів.  Тому звинувачувати мене,  мабуть,  тут у лобізмі чи в якихось інтересах, недоречно.

 

     Виступаючи 22 грудня в "Різному" з цієї  трибуни,  я  звернув увагу  присутніх  і  головуючого  на  цю недоречність і на те,  що Кабмін так нічого й не зробив.

 

     На жаль,  напередодні свят тут ішли поздоровлення, дискусії і на  мій  виступ не було звернуто уваги ні головуючим,  ні Апаратом Верховної Ради.

 

     Тому я пропоную ось що.

 

     По-перше. Усе-таки з'ясувати,  чому в нас (я пам'ятаю випадок з  депутатом Степановим) пропозиції депутатів,  особливо коли вони висловлюються в "Різному",  чи  є  протокольні  доручення,  чи  їх немає,  але  вони  все  одно  висловлюються,  вони  стосуються  не особисто  депутатів,  а  все-таки  роботи  парламенту  в   цілому, законодавчої   діяльності,   наших   відносин   з  Кабміном,  десь губляться? З'ясувати, чому апарат це загубив і хто в цьому винний?

 

     По-друге. Я  пропоную  звернутися   до   Кабінету   Міністрів усе-таки  повторно з пропозицією,  довести до нашого відома,  чому даний законопроект досі у Верховну Раду не переданий,  чому він не працює.

 

     І третє.   Усе-таки   обов'язкове   страхування   громадської відповідальності власників транспортних засобів проводиться, гроші були зібрані, працює транспортне бюро.

 

     Тому я  пропоную  теж протокольно звернутися до Кабміну,  щоб він прозвітував,  скільки  грошей  зібрано,  чи  трапляються  такі випадки  страхування,  чи  це  ефективно працює,  чи не працює,  і прийняти щодо цього відповідальне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним буде виступати депутат Роєнко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Коли 10 січня відбувалися заходи  по  всій  Україні  на захист Конституції,  я так і не зрозумів,  що можна було захищати, коли наполягалося,  щоб туди щось імплементувати.  Я не  заперечую проти таких заходів.

 

     Але в   Донецькій   області   видається  друком  газета,  яку розносять у кожну квартиру, у кожен дім. Виникає запитання, хто цю газету   видає,   ще  й  безплатно.  Я  звернувся  із  запитом  до прокуратури,  отримав відповідь.  Що там пишуть?  Перевіркою  щодо законності  фінансування газети встановлено,  що засновником цього друкарського  засобу  масової  інформації  є  комітет   інформації Донецької    обласної   державної   адміністрації   та   асоціація "Донбасполіпрес".

 

     Випуск вказаного    видання    здійснюється    на    підставі розпорядження  голови  Донецької  облдержадміністрації  про заходи щодо розвитку інформаційних структур області  від  2  квітня  1999 року.  Вона вже видається з 1998 року.  Метою видання є покращення інформаційного висвітлення діяльності Президента України, Кабінету Міністрів  України,  Донецької обласної державної адміністрації та місцевих органів влади і  управлінь  Донецької  області.  Ну,  про Верховну Раду тут не йдеться.

 

     Фінансування видання  здійснюється за рахунок коштів місцевих газет. Ви бачили, щоб місцеві газети віддавали кошти свої? А також за  рахунок  надходжень  від реклами і за рахунок коштів обласного бюджету.  В яких пропорціях,  ніхто не каже.  А що друкують у  цій газеті?  Я вам зацитую мовою оригіналу:  "Внутри Украины уже нашли себе верных помощников.  Ставка сделана на правых и  ультраправых, которые  не  стыдятся лозунгов типа "хороший русский - это мертвый русский".  Идеологи выступают с четко выраженной позицией: Украина

-  для  украинцев.  И  это  в  стране,  где  проживает  более  ста национальностей.

 

     Сейчас во время пылающих в стране скандалов,  когда появилась теоретическая  возможность на волне брожения умов прийти к власти, правые радикалы  предпринимают  срочную  попытку  обединить  всех сторонников   своих   человеконенавистнических   идей.  Зарубежные политики  и   наши   доморощенные   националисты,   обединившись, подыскивают   себе  лидера,  который  устраивал  бы  обе  стороны. Кажется,  они уже нашли его.  Это упорный  сторонник  прозападного курса страны, он повязан с заокеанскими доброхотами идеологически, политически,  экономически и родственными  отношениями.  Следующим актом по замыслу этих сценаристов будет раздувание конфликта".

 

     Ну, далі  я  не  хочу  вже  цитувати.  Якщо  таке висвітлення діяльності Президента, то хай Бог боронить від такого висвітлення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Роєнку.  За  ним буде виступати депутат Соломатін.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Шановні  народні  депутати!  Зустрічаючись постійно  з  виборцями  у  своєму  Уманському  виборчому   окрузі, доводиться брати на себе той біль, ту високу відповідальність, яка повинна лежати на Президентові,  на уряді,  на  кожному  народному депутатові.

 

     Я цей біль приніс в одному з листів, який направила мені Ніна Михайловін із села Бабанка Уманського району, Черкаської області - до депутатів Верховної Ради.

 

     Ось текст   цього   листа.  Я  буду  читати,  як  написано  в оригіналі,  тому якщо якісь слова будуть не зовсім літературні, то це слова цієї старої людини.

 

     "Як нам дальше жити, і до чого ви довели людей, і скільки вже можна мучити людей?  Хліб дорогий,  усе стало дороге,  люди  стали старцями.  І в кого просити хліба,  як усі старці?  Пан бідному не дасть куска хліба.  Ми робили в колгоспі,  робили багато років.  У колгоспі було 150 голів корів,  5 тисяч голів свиней. Зараз нічого немає.  Було багато молодняка,  на фермах весь вирізали.  Будували ферми, тепер їх руйнують.

 

     За дев'ять  років  свободи  все повалили багаті.  Живуть люди бідно,  не обробляються поля,  заростають вони бур'янами, усе наше добро розтягнули: і скотину, і інвентар і дали сертифікати, землю. І люди не знають,  куди цю землю подіти і що з нею робити,  хто її буде обробляти і чим обробляти, і як удобряти.

 

     Люди думають,  що  вона буде родити без добрива.  Або хіба це орендатор,  як у нього немає ніякого хвоста? (Мається на увазі, що немає  худоби).  І  остались поля неорані.  На наш сертифікат дали один центнер пшениці, один центнер ячменю, один центнер кукурудзи, один центнер соняшника і все. Проживе людина чи ні і як далі жити? І чого ви змінили пенсію ту,  що  я  заробила  в  роки  радянської влади?  Я її заробила законно і мала право її получати.  У мене до 40 років стажу,  і хто буде отвічати за те,  що  все  розвалилося? Хіба вам не все рівно, що робиться з народом?

 

     Молодь не   робить,   роботи  немає.  Розвилася  проституція, наркоманія,  бандитизм. Як далі жити і що їсти? І чим дальше, хуже і  хуже.  І  все  дорожче і дорожче.  Газ дорогий - по 45 гривень, світло - 14,5 копійки,  а пенсія мала.  Схаменіться, оберніться до людей.  Уже треба подумати за них.  І скільки вже можна брехати на комуністів,  що вони винні, і згадувати голодомор і репресії? Адже вони сьогодні відстоюють людей праці.

 

     Люди жили  і  думали,  що  будемо жити краще,  а забрали наші заощадження  і  стали  багатими  за  рахунок  них.  Накопили  собі доларів, а дехто і втік за кордон. То чи не можна забрати в них ці долари і направити для покращення життя простих людей.

 

     Підпис: Ніна  Михайловін,  село  Бабанка  Уманського  району, Черкаської області".

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  народному  депутату Юрію Соломатіну.  За ним буде виступати депутат Журавський.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! 6 лютого  о  15  годині 10 хвилин на Хрещатику біля метро "Хрещатик" відбулося брутальне побиття літніх людей,  які прийшли за покликом власної  совісті під червоними прапорами та гаслом "За Україну без Кучми та Ющенка" на заздалегідь проголошену акцію протесту.

 

     Напад було здійснено бойовиками,  які належать до організації "Тризуб імені Степана Бандери" та УНА-УНСО. Факт нападу та побиття людей   зафіксовано   багатьма   телевізійними   компаніями,   які транслювали  це на всю Україну,  Росію та Європу.  Про факт нападу було негайно заявлено представникам міліції міста Києва.  Зокрема, було  побито  близько 20 осіб,  в тому числі:  Булдович Олександру Минівну - заслужену вчительку України,  80  років,  місто  Фастів; Половинкіна   Бориса  Васильовича  -заслуженого  геолога  України, лауреата Державної премії за відкриття уранових  родовищ  України, 70 років;  Баранова Павла Петровича - учасника Великої Вітчизняної війни, захисника Сталінграда та інших.

 

     Люди запитують у мене:  як так сталося,  що в Києві - столиці України   -   на  Хрещатику  з'явилися  заїжджі  бойовики  кількох зареєстрованих  у  Мінюсті  України  організацій  та  стали  силою наводити свої порядки? Чому міліція не вжила адекватних заходів по усуненню їх із Хрещатику? Що робить міське управління Міністерства внутрішніх   справ,  міська  прокуратура  по  розслідуванню  цього ганебного випадку та притягненню винних до відповідальності?

 

     Тому прошу вас, Іване Степановичу, дати протокольне доручення Міністерству  внутрішніх справ,  Генеральній прокуратурі,  Мінюсту розібратися з цими фактами,  надати їм належну правову  оцінку  та поінформувати  Верховну  Раду  України  і  мене особисто про вжиті заходи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Віталію Журавському. За ним буде виступати депутат Таран (Терен).

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! У цьому залі нікого не треба переконувати в тому,  що стабільність нашої держави залежить і від гармонізації міжконфесійних  і  державноцерковних  відносин. Так  склалося,  що  Україна  в  основному  православна і найбільша церква України - канонічна - має пряме підпорядкування  Російській православній  церкві.  Так  сталося,  що  в  Україні є 5 мільйонів греко-католиків східного обряду.  Так сталося,  що є 1,5  мільйона римокатоликів    західного    обряду,   і   вони   мають   духовне підпорядкування від Ватикану. В Україні живуть іудеї і мусульмани, є й невіруючі.

 

     Наше законодавство надає право як вірити, так і не вірити. Це така правова норма,  і це вирізняє нашу державу  від  держав,  де, скажімо,  церква  домінує над світськими законами і тих,  де існує теократія.

 

     Для чого я це все кажу?  Я це говорю зумисне  для  того,  щоб все-таки  закцентувати  вашу увагу на тому,  що церква як інститут духовності допомагає нашим громадянам у ці скрутні години життя  в Україні. І церкву варто було б оберігати.

 

     В одному  із своїх останніх виступів у "Різному" я акцентував увагу на проблемі реституції,  тобто повернення церковного  майна, культових  споруд,  які використовуються за непрямим призначенням, церкві.

 

     І я просив Голову Верховної Ради,  він тоді  головував,  дати доручення  голові Державного комітету у справах релігій Бондаренку відповісти,  а  як  же  виконується  реституція  в   Україні.   На превеликий жаль, я відповіді не мав.

 

     Тому прошу  вас,  шановний  Іване Степановичу,  дати повторне доручення апарату відправити  текст  мого  виступу  щодо  проблеми реституції   до  голови  Державного  комітету  у  справах  релігій Бондаренка для відповідного реагування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  я пропустив у списку Олега Білоруса.  Слово надається Олегу Білорусу. За ним буде виступати Таран (Терен).

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   Всеукраїнське   об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати!  Десять років тому в цей день  Верховній  Раді  України, Раді   Міністрів   України  була  представлена  концепція  системи державного управління України,  яка була опублікована в цій, тепер жовтій газеті "Літературна Україна".

 

     Ця концепція   передбачала   дуже   просту   формулу  системи державного управління:  сильний парламент,  сильний уряд і  сильна виконавча влада при її єдності.

 

     Минуло 10  років,  і  сьогодні  ми  бачимо,  яка ефективність системи державного  управління.  Досить  сказати,  що  Україна  за рівнем міжнародної конкурентоспроможності опинилась на 133 місці у світі, а була в 1990 році в групі найрозвинутіших країн світу - це група  20-ти,  за визначенням ООН.  Головна причина - вкрай низька ефективність системи державного менеджменту,  відсутність сучасної модернізації,  схильність до монополізації влади в одних руках, до деградації розвитку.

 

     У цьому  відношенні  десять   років   ми   просто   втратили. Адміністративна  реформа  мала  ритуально-декларативний характер і провалилась.  Її треба починати спочатку і невідкладно, і починати з головного - з інтеграції, цілісності, єдності системи виконавчої влади.  Наші десять урядів,  які були,  - це уряди тимчасові, вони породжують в країні хаос і нічого більше.

 

     Я сьогодні  перед вами виступаю як віцепрезидент економічного комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ.  Ця  організація  проводить глобальний  проект  по  оцінці  системи  державного менеджменту як фактору безпеки,  співробітництва  в  Європі.  Усі  країни  ведуть самооцінку.  З  цієї  точки  зору я зобов'язаний внести відповідні пропозиції і Верховній Раді, і уряду, і Президенту.

 

     Нам треба ліквідувати тривладдя в системі  виконавчої  влади, треба  підняти  на  відповідний  рівень Кабінет Міністрів як вищий орган державного управління.  Треба створити нову державну комісію з   адміністративної  реформи,  розблокувати  і  в  першочерговому порядку розглянути вже прийнятий у 1997  році  Закон  про  Кабінет Міністрів,  надавши Кабінету Міністрів повний статус повноважень і відповідальність.

 

     Протягом 2001    року    створити    державну    комісію    з адміністративної   реформи.   Треба  розробити  нову  концепцію  і стратегію адміністративної реформи із залученням сил  Національної академії наук.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Віктору Терену. За ним буде виступати депутат Пустовойтов.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.  Шановний  Іване   Степановичу!   Шановні колеги!  Я,  власне,  взяв слово лише для того,  щоб наголосити на такому моменті.  Пам'ятаєте,  учора ми мали  ратифікувати  Спільне Розпорядження  Президента  України,  Президента  Туркменистану про будівництво, фінансування інвестиційних об'єктів у Туркменистані.

 

     Але, справді,  розпорядження Президента не передбачає процесу ратифікації  парламентом.  І на цьому цілком слушно наголошували у своїх  виступах  депутати.  Хоча  сама  проблема   є   надзвичайно важливою.  І, власне, заради цього я намагався сказати вчора слово і говоритиму про це зараз.

 

     Питання нашої  економічної  і  енергетичної  незалежності,  а отже,   і   державної   незалежності,   і   цього  ніхто  не  буде заперечувати,  залежить значною мірою від наших стосунків саме  із Туркменистаном.

 

     І тут  я  хотів би нагадати,  що ще влітку минулого року саме колишній віце-прем'єрміністр  з  питань  ПЕКу  Юлія  Володимирівна Тимошенко уклала угоду в Туркменистані, коли вона туди їздила, про поставки туркменського газу до України.

 

     І про те,  що це була дуже  добра  угода,  свідчить  хоча  би реакція  з  боку  Москви.  Бо,  як повідомлялося в засобах масової інформації 25 червня,  Путін уночі передзвонив нашому Президенту і висловив   своє   обурення   з  приводу  того,  що  Україна  шукає альтернативні джерела газопостачання і  шукає  досить  активно.  І тоді президент покритикував Юлію Тимошенко, пам'ятаєте цю класичну фразу:  "Восток - дело тонкое".  І це було сприйнято як  атака  на віце-прем'єра.  Але  згодом  Президент  теж  пішов по цьому самому шляху, бо то був правильний шлях. І про це, до речі, свідчить і те саме розпорядження Президента, яке ми вчора мусили, так би мовити, ратифікувати,  хоча ми не мали права цього робити,  підкреслюю, бо це не є конституційною нормою парламенту. Але я веду до чого?

 

     Я веду     до    того,    що    оскільки    угода    колишнім віце-прем'єр-міністром Юлією Тимошенко була лише парафінована і що то є добра угода,  вигідна для України, про що вже тут говорилося, то уряд, очевидно, мусить взяти за основу цю парафіновану угоду із Туркменистаном, доопрацювати її, якщо є в цьому потреба, підписати від  імені  уряду.  І  вже  ту   міждержавну   угоду   ми   можемо ратифікувати.

 

     Я думаю,   Іване  Степановичу,  що  ми  не  маємо  від  цього відсторонюватися. Ми повинні дати протокольне доручення уряду, аби він   доопрацював  цю  угоду,  підписав  і  тоді  передав  нам  на ратифікацію. Ми просто не маємо права від цього відсторонюватися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу (це для протоколу) запит  народного  депутата Журавського направити за адресою Бондаренку. Таке доручення.

 

     Слово надається  народному  депутату Володимиру Пустовойтову. За ним буде виступати депутат Ратушний.

 

     А вас тільки що не було, я вам після Ратушного надам слово.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Шановні  колеги,  Іване  Степановичу!  Я  кілька  разів  уже виступав у Верховній Раді з приводу наших культурологічних видань, таких як газета "Культура і життя",  журнали "Український  театр", "Музика",  "Театрально-концертний Київ".  Я хотів би звернутися до представника "Просвіти" Мовчана,  який повинен бути зацікавлений у цьому питанні,  тому що зараз немає Танюка і тих людей, які несуть відповідальність у Верховній Раді.

 

     Так от,  шановні  мої  колеги,  протягом  двох  років  я  тут виступаю,  прошу,  щоб  держава,  а зокрема Міністерство культури, звернули увагу на такі видання,  які  формують  еліту  культурного життя  нашого  суспільства.  На  жаль,  чиновники  з  Міністерства культури,  на жаль,  чиновники з Держкомінформу на це не звертають уваги.

 

     Давайте подивимося.   Державні   культурологічні   періодичні видання   перебувають   у   надзвичайно    скрутному    фінансово- економічному  становищі.  І  ніякі пошуки грошей цими людьми,  які повинні просто нести культуру  в  суспільство,  нічого  не  дають. Фінансова   підтримка   культурологічних  видань  з  боку  держави надзвичайно мала,  але і в цьому році,  хоч кошти і виділені, вона не  надходить.  Видавництво  не має власних службових і складських приміщень,  а тому орендує їх у різних  кінцях  міста.  Приміщення редакцій газети "Культура і життя",  журналів "Український театр", "Театрально-концертний Київ" знаходяться в різних районах міста, а редакція часопису "Музика" взагалі не має приміщення.  Люди добрі, так що ж ми кажемо!

 

     Далі. Справа в  тому,  що  державне  комунальне  підприємство "Київжитлоспецексплуатація"  у  відповідь  на лист видавництва про застосування пільгової орендної ставки для наукових  україномовних журналів  відповідно  до постанови уряду від 19 січня 2000 року 75 повідомило,  що  при  визначенні   орендної   плати   користується розцінками,     затвердженими    Київською    міською    державною адміністрацією,   а   не   розцінками,   встановленими    урядовою постановою, і урядова постанова на них не поширюється.

 

     Тому я прошу,  Іване Степановичу, направити оце моє звернення до міського голови Омельченка,  і  нехай  розберуться,  якщо  вони переживають за долю української культури.

 

     І ще  одне.  Управління  видавництва знаходиться ось тут,  на Прорізній,  2. Має три приміщення. В одному в кімнаті 206 працюють дев'ять  чоловік,  які  займаються цією проблемою.  І от знайшлися чиновники з цього комітету, які вирішили забрати одну з кімнат для створення  структури українськопольського форуму.  Та на здоров'я, нехай буде.  Але справа в тому,  що тут віддає якимись  приватними інтересами,  які  лобіює  і Жулинський,  і,  у мене таке враження, Драч.  Тому  я  все-таки  прошу  вас  направити  мій   виступ   до Міністерства культури і до Драча.  Нехай усе-таки наведуть порядок у цьому питанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Приймається.   Зубченко:   і    Жулинському    Миколі Григоровичу, і Омельченку Олександру Олександровичу.

 

     Слово надається  депутату Ратушному.  Він був уже оголошений. За ним - депутат Кузнєцов. А потім ви. Ви перед цим десь вийшли.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська  область).  Шановні колеги!  Шановний  пане  Голово!  Я  уповноважений заявити позицію трьох фракцій: Українського народного руху, Народного руху України і фракції "Реформи-Конгрес".

 

     Ось уже   майже   півроку   тягнеться  скандальна  історія  з приватизацією Запорізького алюмінієвого комбінату.  У боротьбу  за володіння   68-відсотковим   пакетом   акцій  цього  стратегічного підприємства свого часу включилися вісім претендентів.  Далеко  не всі  вони  вийшли  зрештою  на  фінішну пряму,  та й шлях до цього фінішу виявився далеко не прямим.

 

     Заангажованість та  упередженість  Фонду   державного   майна України  та  тендерної  комісії  виявилися вже тоді,  коли з числа учасників конкурсу були  виключені  два  найвагоміші  претенденти: "Ітера-Україна"  разом  з  основним  постачальником газу в Україну "Ітерою" та зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ"  разом  з  однією  з найбільших   швейцарських  компаній  "ГленкорІнтернешнл",  що  має активи 9,5 мільярда доларів США.

 

     З яких міркувань при цьому виходили тендерна комісія та  Фонд держмайна  -  невідомо.  Декларуючи  відкритість та об'єктивність, вони  так  і  не  наважились  оголосити  ті  критерії,  за   якими оцінювалася  належність  тієї  чи  іншої  компанії до промислового інвестора,  і не пояснили громадськості,  чому саме одні  учасники конкурсу  можуть  називатися  промисловими інвесторами,  а іншим у цьому  відмовлено.  Навіть  коли  приватизація  "ЗАлК"  увійшла  в найбільш конфліктну стадію,  Фонд держмайна і тендерна комісія так і не  оголосили  інформацію  про  те,  на  основі  яких  критеріїв учасникам  було присвоєно ті чи інші бали за результатами розгляду технічних пропозицій.

 

     Якщо вони впевнені у своїй правоті,  то  чому  цю  інформацію було приховано?  А тому,  що бажання створити сприятливі умови для окремих учасників конкурсу було сильнішим за  прагнення  виглядати відкритими  та  об'єктивними.  Зате  дуже  галасливими  були заяви керівництва  фонду   про   загрозу   прозорості   та   відкритості приватизаційного  процесу,  коли  за  наполяганням Прем'єрміністра України до списку  учасників  тендеру  було  повернено  "КрАЗ"  та "Ітеру".  Саме завдяки цьому, як висловився заступник голови Фонду держмайна Чечетов,  "зухвалому  тиску  на  комісію  з  боку  вищих посадових   осіб"   Державний   бюджет   України  отримував  змогу поповнитися 101 мільйоном доларів США.

 

     Іване Степановичу, Павло Мовчан передає мені свій час.

 

     ГОЛОВА. Говоріть, говоріть.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Таку  суму  запропонував  переможець  конкурсу "КрАЗ".  Сума  вдвічі перевищувала найбільш сміливі прогнози.  Але Фонд держмайна та Антимонопольний комітет,  який  безпідставно  не надав   згоди  на  підписання  "КрАЗом"  договору  купівліпродажу, керувалися зовсім іншими інтересами.  Незрозуміло, чим керувався і арбітражний суд,  коли,  розглянувши позов "АвтоВАЗ-Інвесту", який теж брав участь у конкурсі і запропонував майже  на  30  мільйонів доларів  США менше,  визнав незаконним повторне включення в тендер компаній "Ітера" і "КрАЗ".

 

     Як відомо,  Прем'єр-міністр України звернувся до  Генеральної прокуратури,   щоб   вона   визначила,  наскільки  є  доцільним  і правомірним втручання арбітражного  суду  в  процес  приватизації, особливо,  коли  мова  йде  про  можливість надходження до бюджету держави такої великої  суми.  Але  Фонд  держмайна,  мабуть,  дуже поспішає  виконати  взяті  на  себе  зобов'язання  перед  окремими фінансово-промисловими угрупованнями і вже вчора підписує  договір купівлі-продажу з "АвтоВАЗ-Інвестом".

 

     Наші фракції розцінюють ці процеси, що відбуваються, як грубе порушення законодавства України і нехтування здоровим  глуздом  та інтересами нашого народу на користь окремих осіб.  Як інакше можна стверджувати, що від 101,5 мільйона доларів менше користі, ніж від 69   мільйонів   доларів,   які   повинен   (та  якби!)  заплатити "АвтоВАЗІнвест"?

 

     Ми вимагаємо від Президента та  уряду  України  розслідування дій усіх посадових осіб,  причетних до цієї ганебної справи, з тим щоб виявити, хто насправді захищав державні інтереси, а хто тільки дбав про наповнення своєї кишені та про те,  як довше залишатися у своїх теплих кріслах.

 

     Ми вимагаємо  визнати  результати  конкурсу   недійсними   та провести приватизаційний конкурс знову,  але тільки після того, як будуть покарані ті,  хто перетворив приватизаційний процес "ЗАлКу" в брудний тріллер. Корумпована приватизація має бути припинена.

 

     Заяву підписали  Геннадій  Удовенко,  Віктор  Пинзеник,  Юрій Іванович Костенко.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кузнєцову.  За ним буде виступати Федір Абрамов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые народные депутаты!  Приходится с сожалением еще  и  еще  раз  констатировать,  что  в результате десятилетнего эксперимента  с  нашей  многострадальной  Украиной  создан  режим, который прогнил насквозь.

 

     Господин Кравчук не случайно сказал както, что от "більшості" воняет. Ему, первоначальному творцу всех этих безобразий, конечно, виднее. Именно при его президентстве закладывались основы всеобщей коррупции, продажности, безыдейности, аморальности и пренебрежения правом.

 

     Ныне мы пожинаем плоды его посевов. В стране есть "батько", в губерниях "батьківнята",  и даже в городах и  районах  везде  свои "батянчики". Для них для всех закон не писан, но если писан, то не читан, если читан, то не понят, если понят, то не так.

 

     Теперь, когда  из  двух  статей   "украинской   конституции": Президент  всегда  прав  и  если Президент не прав,  смотри статью первую,  - первая начинает  исчезать.  "Батянчики",  "батьківнята" просто шалеют от такой "несподіванки".

 

     В губернских  советах  принимаются  грозные  обращения:  то к Президенту - не подписывать законы; то к Верховной Раде - изменить Конституцию таким образом,  чтобы появилась первая статья о вечной правоте Президента. Но это еще не все.

 

     Городские "батянчики" стараются не отстать от губернских и  в этом пылу творят вещи,  просто невообразимые. 28 декабря 2000 года Краматорский городской голова господин Кривошеев  провел  выездное заседание городского совета в помещении шашлычной-вареничной,  где было рассмотрено три вопроса,  в  том  числе  вопрос  о  поддержке обращения  областного  совета  к  Президенту  и Верховной Раде.  Я оставляю в стороне вопрос о том,  были ли уже  накрыты  новогодние столы и что на них стояло. Речь о другом. А что, если все сессии в нашей стране проводить в шашлычных-вареничных?  И Верховной Рады в том числе.  Может быть, тогда и Конституцию менять не нужно. Может быть,  тогда и статью 46 Закона Украины о  местном  самоуправлении следовало  бы  вычеркнуть,  тем  более  что  население и не должно знать, что и как решается за рюмкой чая?

 

     Сколько же надо Украине майоров,  чтобы народ знал,  наконец, правду?!

 

     Я прошу  Генеральную  прокуратуру дать соответствующую оценку изложенным фактам и  сказать,  наконец,  будут  ли  соблюдаться  в Украине законы и когда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Видрукувати і направити за адресою.

 

     Слово надається  народному  депутату Федору Абрамову.  За ним буде виступати депутат Кучеренко.

 

     АБРАМОВ Ф.М. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! За последнее время я,  как и многие из вас,  получил десятки писем от ветеранов войны, труда, пенсионеров. Практически все они посвящены одной проблеме - проблеме выживания ветеранов. Вот одно из них.

 

     "Уважаемые руководители страны!  Уважаемые народные депутаты! Позвольте нам от имени 40 тысяч ветеранов города Тореза обратиться к  вам по поводу бесконечных нарушений при расходовании средств на социальные нужды,  по поводу ликвидации льгот  ветеранам,  которые были установлены законами Украины.

 

     Уважаемые руководители  страны!  Уважаемые народные депутаты! Почему  вы  допускаете  нарушения  Конституции  Украины  и  Закона Украины о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты? Мы не  требуем  для  себя  особых  привилегий,  но  хотим  создать человеческие   условия   жизни  тем  людям,  которые  отдали  свою молодость и здоровье в борьбе с фашизмом и  когда  восстанавливали народное  хозяйство  в короткие сроки.  За все то,  что они смогли сделать для Украины, для нашего народа.

 

     Мы настоятельно требуем оставить за  ветеранами  и  полностью профинансировать  все  те  льготы,  которые нам были предоставлены ранее.

 

     Мы просим вас,  уважаемые  народные  депутаты,  сделать  все, чтобы  устранить унизительную уравниловку в пенсионном обеспечении ветеранов.  Повысить минимальную  пенсию  до  уровня  прожиточного минимума,  повысить  пенсии другим категориям,  на законодательном уровне решить вопрос об ускорении возврата  гражданам  пенсионного возраста  тех  денежных  сбережений  по состоянию на 1 января 1992 года, которые проиндексированы и заморожены.

 

     Мы предлагаем вам рассмотреть вопрос о принятии  необходимого закона  и постановления о разрешении сберегательным банкам Украины перечислять по просьбам ветеранов соответствующие суммы на  оплату жилищнокоммунальных услуг с 1 января 2001 года.

 

     Убедительно просим  вас,  народные  депутаты,  подойти  к нам взвешенно и спасти старшее поколение".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валерію Кучеренку. За ним буде виступати Лілія Григорович.

 

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция  Коммунистов,  Автономная  Республика Крым. Уважаемые  народные  депутаты!  Прошу   вашего   внимания,   чтобы проинформировать   о   развитии   событий   в   Крыму,   поскольку противостояние между  исполнительной  и  представительной  ветвями власти    приняли,   на   мой   взгляд,   характер   разнузданного пренебрежения Конституцией Крыма, законами Украины.

 

     В связи с этим я хотел  бы  также  обратиться  к  руководству Верховного Совета Украины.

 

     Уважаемые депутаты!  Еще  три года назад Крым жил в атмосфере перманентного  митинга,  а  главной   достопримечательностью   его столицы  Симферополя  были  огромные  заборы,  окружавшие Совмин и здание Верховного Совета Крыма. Власть, как в зверинце, общалась с народом    через   железные   решетки.   Было   дело,   приехавший Премьер-министр Пустовойтенко,  встреченный  многотысячной  толпой возмущенных  жителей,  перелезая  через  этот  забор,  простите за пикантную подробность, слегка порвал себе брюки.

 

     Пришли новые люди,  власть поняла,  что главное достоинство - это  доступность и правда.  Заборы были убраны,  но,  кажется,  мы вновь возвращаем Крым в это  состояние  хаоса  на  грани  массовых беспорядков.

 

     На днях  нас  вновь  посетил  Валерий Павлович Пустовойтенко, якобы  с  целью  примирения   двух   ветвей   власти.   Фактически результатом  его  визита  стало  требование  группы депутатов - 37 человек -  о  проведении  внеочередной  сессии  Верховного  Совета Крыма.

 

     Какие вопросы   вносят   эти   депутаты?  Отмена  Регламента, принятие бюджета,  ротация Президиума, отставка Грача. Но почему в режиме  чрезвычайщины?  Ведь была сессия 17-18 января,  ни один из них не зарегистрировался, и сессия была сорвана.

 

     Очередная сессия  -  21  февраля,  через  10   дней.   Почему чрезвычайщина?   Не   устраивает   их   Регламент.   И  хотя  есть представление в Конституционный Суд,  не сегодня - завтра  решение будет  оглашено,  им  нужно  до  решения Конституционного Суда это протащить.  Удивляет  сам  подход  в  проекте  решения:   отменить Регламент,  отменить  -  и  все,  а  новый принять в марте.  И при отмененном Регламенте эти люди предлагают утвердить бюджет.

 

     Почему бюджет в режиме чрезвычайщины? 50 миллионов гривень на капвложения.  Совмин  под  расстрелом не хочет расшифровать,  куда планирует.

 

     Иван Степанович!  Вы не последний человек  в  НДП.  Это  ваши однопартийцы   творят  в  Крыму  такие  чудеса  -  Куницын  и  его подчиненные.  Я   обращаюсь   также   и   к   Медведчуку   Виктору Владимировичу.   Это   ваш   однопартиец   вице-премьер   Киселев, координатор  этой  "більшості"  так   называемой,   так   озабочен Регламентом, что в кабинете ночует.

 

     На носу   февральские   окна.   Чем  пахать  и  сеять  будем? Подскажите лучше вицепремьеру, чем заниматься.

 

     ГОЛОВА. Котрому віце-прем'єру?

 

     КУЧЕРЕНКО В.М.  Киселеву,  вицепремьеру Автономной Республики Крым,   отвечающему   за   сельское  хозяйство.  Это  он  озабочен Регламентом больше, чем проблемами сельского хозяйства Крыма.

 

     Я призываю депутатов,  призываю руководство Верховной Рады не допустить правового беспредела,  который творится сегодня в Крыму, принять все  доступные  нам  меры  к  тому,  чтобы  не  нарушались Конституция Крыма, Конституция Украины, законы Украины.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Лілії Григорович. За нею буде виступати депутат Кірімов.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ). Вельмишановний  Іване  Степановичу!  Вельмишановні  колеги народні депутати!  Цього тижня виповнилося дев'ять днів від дня  трагічної загибелі  нашого незабутнього побратима Олександра Івановича Ємця. Його смерть - безмірна утрата для  України,  що  стоїть  на  шляху великих випробувань.

 

     Із життя  пішло 10 депутатів нашого скликання.  Такий високий показник смертності,  вищий,  ніж смертність серед багатьох  інших професій,   робить  сьогодні  посаду  народного  депутата  України найнебезпечнішою  в  державі.  Зрештою,  у  цьому  всьому  є  лиха закономірність.  Адже відомо,  що прокльони, зневага, безпідставні звинувачення, що страшною зливою падають на український парламент, мають зворотну дію. "Ненависних" нардепів проклинають на мітингах, полощуть у  засобах  масової  інформації.  Здається,  ми  винні  у всьому,  навіть  у  потеплінні клімату на планеті.  Здається,  всі інші,  окрім  парламенту,  органи  влади:  армія,  міліція,  суди, податківці - працюють блискуче, що не цілком відповідає дійсності.

 

     Настав час зупинитися.  Я закликаю засоби масової інформації, які, на жаль, відсутні тут, у цьому залі, до моральних підходів та об'єктивності  у висвітленні парламентської тематики,  адже гинуть народні депутати - як ліві,  так  і  праві,  -  не  на  Багамських островах,  не  в  саунах,  а переважно на автомобільних трасах,  в кабінетах,  тобто  при  виконанні  службових   обов'язків.   Тому, паплюжачи   вибір   українського  народу,  ви  паплюжите,  шановні журналісти, і сам український народ.

 

     Я звертаюся  до   Голови   Верховної   Ради   з   пропозицією підготувати  відповідне  звернення  до засобів масової інформації, можливо,  від імені Верховної  Ради  та  до  українського  народу, оскільки   переконана,   що   такий   крок  сприятиме  становленню громадянського суспільства.

 

     Одночасно, шановний  Іване  Степановичу,   прошу   вас   дати протокольне доручення про те, щоб ми підняли архівні матеріали, що стосуються зруйнованої каплички на території Верховної Ради. Варто відновити її з двох мотивів, і один із них - нам буде де пом'янути колег, яких втратили.

 

     Сьогодні Україна знову  стоїть  перед  вибором:  авторитарний режим,  лівий  реваншизм  чи  національна демократія?  Переконливо чесна і політично глибока позиція Олександра Івановича  Ємця  була на користь останнього - національної демократії, а отже - України.

 

     Олександр Ємець  залишив  нам  у  спадок все те,  над чим так багато  й  натхненно  працював:  незалежну   Українську   державу, українську Конституцію,  проукраїнську парламентську більшість, що співпрацює з українським урядом.  Згадайте,  шановні колеги,  його останній  виступ  тут  на  захист  українського бюджету,  який був вершиною парламентської політичної, аналітичної можливості. Те, що залишив  він  нам  у спадок,  - це найкраще,  що ми могли зробити. Іншого взамін нашому народу дати не можемо.  Тому я  закликаю  вас зберегти все це.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Федорин.

 

     КІРІМОВ І.З.  Високошановний Іване Степановичу! Високошановні колеги!  Шановні друзі! Безперечно, у нас протягом тижня дуже мало часу,  щоб звертати увагу на ті питання, які ми весь час обходимо. Насамперед я хотів би торкнутися у своїй заяві ось чого.  Я  хотів би,  щоб наш шановний Іван Степанович, Президент і Прем'єр-міністр України зрештою звернули увагу на те, що із стін нашого парламенту не  ведеться трансляція на всю Україну.  Я дозволю собі зазначити, що  більшість  українців,   особливо   селян,   не   мають   змоги передплачувати газети та журнали. І те, що їм подається про роботу парламенту в коротких відомостях, далеко не повністю висвітлює всю роботу   парламенту.   Мені  здається,  що  наші  виборці  були  б задоволені, якби чули те, про що ми говоримо тут, у парламенті, як відстоюємо   їхні  інтереси  і  чи  дійсно  ми  їх  по-справжньому відстоюємо.

 

     Я хотів би зазначити також і те,  що ми нині багато  говоримо про  комп'ютерну  техніку в середній школі.  Однак,  також дозволю собі зазначити,  що,  наприклад,  у  моєму  виборчому  окрузі  (це Поліський,  Іванківський,  Бородянський  та Макарівський райони) у загальноосвітніх школах діти  забезпечені  лише  на  50  відсотків підручниками. Це величезна проблема.

 

     Федір Абрамов  сьогодні говорив про те,  що порушуються права учасників Великої Вітчизняної війни,  пенсіонерів.  Безперечно, це так.  Достатньо згадати те, що практично фронтовики не мають змоги безплатно проїхати в автобусі, хоч вони на це мають право.

 

     Користуючись нагодою,  хотів  би  також  звернути   увагу   і шановного  Івана  Степановича,  який  також є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  і Президента, і Прем'єр-міністра на те, що  програма-мінімум (я це вже багато разів повторюю) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не виконана.  До  цього  часу  понад  300 сімей  не  відселено з 30-кілометрової зони Чорнобильської атомної електростанції.  З 1986 року понад 150 сімей проживають по дві-три сім'ї   в   одній  хаті  в  Макарівському,  Бородянському  районах Київської області і до  цього  часу  не  розселені.  Не  відселено півтори  тисячі чоловік з селища Лісового поблизу міста Славутича, які будували це місто. Не здійснена газифікація у десятках сіл, де труби вже в землі лежать по 5-7 років, а далі робота не зрушується з місця.  Залишаються довгобудами лікарні, фельдшерсько-акушерські пункти, а також школи.

 

     І тому я, на завершення, хотів би сказати: навіть тут, у парламенті, як і в державі в цілому, частина людей є прихильниками світла, але, на жаль, чомусь значна частина до цього часу є захисниками тьми. Від цього мені сумно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ярославу Федорину.  За ним -  депутат Косаківський.

 

     ФЕДОРИН Я.В.   Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати! Знаєте,  останнім часом все частіше  й  частіше  згадується  фраза Володимира  Яворівського:  "Що  ми  за народ такий?".  За 10 років української  незалежності  на  4  відсотки  скоротилася  кількість українців,  які  називають українську своєю рідною мовою.  Якщо ви проаналізуєте   засновників   і   власників    усіх    українських телеканалів,  то кого там тільки не зустрінете, але українця важко зустріти серед них.

 

     Коли приїжджають президенти держав у  будь-яку  іншу  країну, вони  завжди захищають інтереси своїх громадян,  своїх корпорацій, своїх  підприємств.  Ми  ж,  наприклад,  Запорізький   алюмінієвий комбінат продаємо іншій державі,  при цьому штучно усуваємо нашого українського інвестора,  який запропонував майже на  40  мільйонів доларів більшу суму (Шум у залі). Я зараз не буду говорити, але це не Ющенко.

 

     Так далі в нашій державі бути не може!  Ми  повинні  все-таки подбати про те,  щоб українці мали захист своєї держави і будували свою державу саме так,  як належить.  Ми  повинні  у  приватизації наших   підприємств   все-таки   надавати   пріоритет  українським підприємцям, які здатні вкласти капітал.

 

     Я вам розповім  одну  коротеньку  історію.  Проходив  я  таке ознайомлення  з  правилами  приватизації у Великобританії,  де нам розказували,  як треба боротися за власну енергетику,  як надавити пільги  з поширення акцій фізичним особам держави,  як розпорошити ці акції для того, щоб кожен громадянин мав змогу викупити їх. Так говорилося про захист британських інтересів.

 

     Після того  нашу  групу везуть в Угорщину,  де вони проводять приватизацію угорської промисловості.  І тут я  почув  про  зовсім іншу  картину  -  про  стратегічного інвестора,  який має принести гроші,  і що треба крупними пакетами продавати.  Оце зараз  у  нас відбувається в Україні.  Є дві позиції будь якої держави:  позиція для внутрішнього - для своїх громадян,  і,  пропозиція, як кажуть, на продаж.

 

     Не забуваймо, що ми українці, дбаймо про наші інтереси!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Леоніду Косаківському.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ 223,  м.  Київ).  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я хотів би підняти питання і порушити проблему,  яка склалася на території мого виборчого округу навколо спорудження Монумента Незалежності.

 

     Я не  буду  говорити  про   паркан,   яким   сьогодні   влада відгородилася від народу на цій площі.  Цей паркан став своєрідним символом   розуміння   незалежності   нинішньою   владою,    тобто незалежності від совісті, від закону, від людей. І, власне кажучи, можна було б на цьому й закінчити,  тому що це  і  є  символом  на сьогодні.

 

     Однак зараз  на  Хрещатику  і  на  Майдані  Незалежності  вже почалися  активні  будівельні  роботи.  Хоча  немає   ні   проекту кошторисної документації,  ні затвердженого проекту, хоча два роки тому  там  була  проведена  повна  реконструкція  і  було   зарито бюджетних наших кровних кілька десятків мільйонів гривень,  тим не менше роботи почалися.

 

     Мене спонукала до  виступу  в  тому  числі  і  стаття  Сергія Кисельова в сьогоднішньому номері газети "Киевские ведомости",  де він знову порушує цю проблему.

 

     Іване Степановичу,  я думаю, що не личить Верховній Раді, яка проголошувала  незалежність,  у чому ви брали безпосередню участь, яка затверджувала Конституцію,  стояти осторонь від цієї проблеми, робити  вигляд,  що  нічого  не  відбувається.  Тим  більше  що на спорудження монумента,  за свідченням фахівців,  про що йдеться  в сьогоднішній  публікації,  за попереднім проектом потрібно було 95 мільйонів гривень,  але у зв'язку з тим,  що  новий  проект  більш монументальний, більше охоплюючий, він потребуватиме значно більше коштів.  У бюджеті  коштів  на  це  ми  не  передбачили.  Де  вони знайдуться, я не знаю.

 

     Було звернення,  лист  критичний,  сто  кращих  представників нашої творчої  інтелігенції  звернулися  до  Президента,  щоб  він зупинив  це свавілля і нарешті навів лад у цій справі.  Відповіді, як свідчить газета, немає.

 

     Тому я, Іване Степановичу, хотів би запропонувати. Ми повинні вимагати  проведення відкритого,  прозорого міжнародного конкурсу, який би визначив,  яким буде цей проект. Верховна Рада як мінімум, а  Кабінет  Міністрів,  може,  за  її  дорученням повинні прийняти рішення про спорудження  чи  неспорудження  цього  монумента,  про терміни,  в  які це має бути зроблено,  про кошти,  які мають бути залучені на ці потреби. І ми не можемо робити вигляд, що нічого не відбувається,  тому що це монумент не якоїсь конкретної особи, яка зараз хоче узурпувати право на  його  встановлення,  це  монумент, який  символізуватиме незалежність для всього українського народу. І це саме те  питання,  яким  повинна  опікуватися  Верховна  Рада України.

 

     Тому я  прошу  видрукувати  мій виступ і дати доручення,  щоб його надіслали Кабінету Міністрів,  я хочу отримати  відповідь  на питання,  які порушив. А також доручити нашим профільним комітетам з питань культури і духовності, з питань будівництва, транспорту і зв'язку, Комітет з питань науки і освіти, де працює Петро Петрович Толочко,  голова  Товариства  охорони  пам'яток,  фахівець  у  цій справі,  долучитися  до  розв'язання  цієї  проблеми і обов'язково внести це питання на розгляд Верховної  Ради.  Щоб  саме  Верховна Рада  прийняла рішення,  визначилася з цим питанням і поклала край тому свавіллю, яке чиниться сьогодні на Майдані Незалежності.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     З процедури слово має Павловський Михайло Антонович.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні колеги і присутні  журналісти!  Я  хочу  внести  пропозицію  щодо процедури "Різне".  Я належу до числа тих багатьох депутатів, які залишилися в  залі  і  весь  час  знаходяться в залі,  і хочу сказати,  що ті питання,  які порушують у "Різному", є досить актуальними, про них мають знати і уряд,  і журналісти. Тому в мене є пропозиція, Іване Степановичу,  запрошувати  на  "Різне"   представників   уряду   і журналістів,  які  акредитовані  у  Верховній  Раді,  вони повинні відображати життя Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Так,  завершили ми роботу.  На наступному  тижні,  ви знаєте,  робота в комітетах. І я прошу депутатів менше роз'їжджати у  відрядження,  хоч  це  також  робота  народного  депутата,   по можливості  все-таки  зосередитися на наступному тижні на роботу в комітетах з тим,  щоб ми в четвер  продемонстрували  продуктивнішу роботу Верховної Ради, аніж це було досі.

 

     Наступне засідання відбудеться наступного тижня відповідно до затвердженого нами календарного графіка. До побачення.