Стенограма пленарного засідання

08 лютого 2001

 

                         ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  8  л ю т о г о  2001  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Оголосіть, що будемо реєструватися. Більшість у залі.

 

     Прошу народних депутатів реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  398  народних   депутатів.   Вечірнє пленарне  засідання оголошується відкритим.  Я нагадую,  що,  якщо картка  народного  депутата  є,  він   вважається   присутнім   на засіданні.

 

     Оголошуються до  розгляду проекти постанов про зміни в складі комітетів Верховної Ради, номери 7045, 7045-1. Чи є запитання щодо 7045? Ви бачите, про що там іде мова. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 129.

 

     Очевидно, не зрозуміли. 7045-1. Поінформуйте.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати!  Я просив би підтримати все-таки проект постанови

 7045 - це про перехід Агафонова Миколи Івановича  із  Комітету  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.   Ви  самі  розумієте,  що  якраз  Микола  Іванович  тут переходить суто з етичних таких міркувань,  і я думаю,  що  з  ним слід погодитися. Це нормально, і треба підтримати цю людину. Зараз його тут немає,  він  хворіє,  тому  я  прошу  народних  депутатів підтримати цей проект.

 

     ГОЛОВА. Вимагаєте   чи   наполягаєте   ще  раз  поставити  на голосування?

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я просив би, Іване Степановичу, давайте поставимо ще раз.  Просто не зрозуміли багато народних депутатів, про що йде мова.

 

     ГОЛОВА. Проект постанови Верховної Ради про  зміни  в  складі комітетів за 7045 ставиться на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 145.

 

     По фракціях? Покажіть по фракціях.

 

     Наступний проект  7045-1:  "Обрати народного депутата України Федорина Ярослава Володимировича членом  Комітету  Верховної  Ради України  з питань науки і освіти,  увільнивши від обов'язків члена Комітету Верховної Ради  України  з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки".  Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 153.

 

     Працюйте із депутатськими групами і  фракціями.  По  фракціях покажіть.

 

     Я дивлюся,  що  ваша  фракція,  Ярославе  Володимировичу,  не голосує. Працюйте із депутатами, можемо повернутися до нього.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення  (щодо порушення законодавства про планування і забудову територій).  Валерій Іванович Череп  готовий дати відповіді депутатам,  якщо є запитання.  Є запитання?  Немає. Тоді  комітет  пропонує  прийняти   в   першому   читанні.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 269.

 

     Рішення приймається. Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Наступний  проект  Закону про внесення змін до Закону України  про  наукову  і  науково-технічну  діяльність.  Чи  є   в депутатів  запитання?  Комітет пропонує зняти з розгляду як такий, що втратив актуальність у зв'язку  із  прийняттям  іншого  закону. Костицький Василь Васильович.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую,  шановний Іване Степановичу.  Та тут два проекти вносяться. Один із них передбачає зміни до законодавства, пов'язані зі стажем наукових працівників.

 

     Другий законопроект  -  про  створення  ще  однієї  державної академії.  Це окреме питання, хай доповідає інший автор. А я хотів би попросити всіх підтримати цей законопроект.

 

     Спочатку Комітет з питань науки пропонував його відхилити.  Я провів додаткові переговори,  і зараз є згода  голови  комітету  і значного числа членів комітету,  якщо його буде прийнято в першому читанні, доопрацювати на друге читання, врахувавши всі пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, два проекти - 5408 і 3241. У мене висновки двох комітетів - зняти. Ви який проект аргументуєте?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Я коментую проект

 5408.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати в першому  читанні  проект  5408. Ну, він просить, наполягає.

 

     "За" - 131.

 

     Не приймається   рішення.   По   фракціях  покажіть.  Рішення комітету - зняти. Якщо знімаємо, тоді все. А так вони можуть знову повторювати.  Тому  я  ставлю  на  голосування пропозицію комітету зняти з розгляду законопроект 5408.

 

     "За" - 201.

 

     Рішення не приймається.

 

     Увімкніть мікрофон  депутата  Костицького.  Так   я   ж   вам пропонував, так ви ж не захотіли.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  шановний  Іване Степановичу.  Уже не вперше на розгляд Верховної Ради ставляться два законопроекти, які стосуються начебто одного питання, а фактично - абсолютно різні. І у зв'язку із цим часом не проходить той,  який,  у принципі,  дуже потрібний.  Так  відбувалося,  коли  йшлося  про  питання  у сфері жіночої політики, так відбувалося, коли мова йшла про захист людей від тварин.  І так зараз зробили,  знову-таки,  не знаю, для чого, коли  поставили  на  розгляд  два  абсолютно  різні  законопроекти одночасно.  Один  стосується  стажу,  другий - створення академії. Абсолютно різні. Мені здається, що депутати не розібралися.

 

     У зв'язку із цим я прошу, Іване Степановичу: можливо, є рація дати  протокольне  доручення профільному комітету внести окремо ці два проекти і дати новий висновок,  який ми погодили,  по питаннях того  проекту,  який  я  вніс,  який  передбачає вирішення проблем стажу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, дякую.

 

     Депутат Кафарський від комітету. Я Ігоря Рафаїловича не бачу.

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Комітет підтримав законопроект 5408, в якому йдеться   про   те,  що  до  стажу  наукової  роботи  пропонується зараховувати час роботи кандидатів та докторів  наук  на  посадах, які вони займали на підприємствах, в установах, якщо профіль такої роботи відповідає темі дисертації.

 

     Другий законопроект - 3241 комітет відхилив.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Івановичу,    ви    бачили    результати голосування,  тому  я вас прошу:  доопрацьовуйте.  Якщо ви внесете інший - у новій редакції чи з  узгодженими  змінами,  то  ми  тоді поставимо на голосування. Сьогодні, я бачу, немає потреби.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 51 Гірничого закону України (щодо дисциплінарної відповідальності) для розгляду в першому читанні. Комітет просить прийняти в першому читанні за основу.

 

     Будуть запитання?

 

     Нема. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 277.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення  (щодо маломірних суден).  Комітет просить прийняти в першому читанні.

 

     Чи будуть у депутатів запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 290.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про колективні  договори  і  угоди  (нова редакція),  проект народного депутата  Донченка.  Комітет   рекомендує   передати   проект   на доопрацювання  із  внесенням  на  повторне  перше  читання.  Немає заперечень? Є. Увімкніть мікрофон депутата Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область).  Уважаемые коллеги,  да,  действительно, такое  решение комитета есть,  никто не возражает против этого при одном условии,  что два  года  уже  эта  доработка  идет.  Поэтому давайте пойдем по следующей схеме.  Мы сейчас примем этот документ в первом чтении.  А между первым и вторым чтением может  пройти  и три,   и   четыре   месяца.  Если  за  этот  период  будет  внесен доработанный  материал  к  поправкам,  они  не  будут  существенно отличаться от того, что сейчас будет проголосовано, по той простой причине, что этот документ разрабатывался Кабинетом Министров, а я в  нем  сделал только небольшие правки.  Фактически,  это документ Кабинета Министров.  Поэтому, проголосовав в первом чтении, мы как раз  таки  подтолкнем  к  тому,  чтобы в самое ближайшее время был доработан документ,  который где-то  там  находится.  И  мы  таким образом  до  конца  нашей сессии выйдем на нормальное решение,  на такое решение, какое необходимо нашим гражданам.

 

     А главный смысл заключается вот в чем: статьей 13   этого   документа   предусмотрено,   что   заключение коллективных договоров является  обязательным  на  предприятиях  с численностью  более  15 человек.  Вот это главное,  что заложено в этом документе.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Комітет,  розглянувши це питання,   пропонує   все-таки   відправити  цей  законопроект  на доопрацювання  із  наступним  його  поданням  на  повторне   перше читання. Два мотиви були головними в рішенні комітету.

 

     Перший мотив  пов'язаний із тим,  що комплексно,  не зміни до закону,  а повністю нова редакція Закону про колективні договори і угоди   розробляється   в   Кабінеті   Міністрів,  погоджується  з Національною радою соціального партнерства і буде найближчим часом подана на розгляд Верховної Ради.

 

     Другий мотив    -    це    численні    зауваження   Головного науково-експертного управління,  які були подані до  законопроекту Донченка Юрія Григоровича.

 

     Враховуючи це, пропонуємо доопрацювати, а зараз відхилити.

 

     ГОЛОВА. Від уряду - Овчаренко Петро Павлович.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П., перший заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  По-перше,  уряд  висловлює  подяку  народному  депутату Донченку за законодавчу  ініціативу.  Але  враховуючи,  що  значна частина   положень  законопроекту,  поданого  народним  депутатом, відповідає змісту як того законопроекту,  який раніше вже вносився Кабінетом  Міністрів  до  Верховної  Ради,  так і нового варіанту, розробленого представниками сторін і схваленого Національною радою соціального  партнерства України,  то уряд вважає передчасним його розгляд.  Але інформує народних депутатів,  що зараз проект закону знаходиться   на   експертизі   Міжнародної  організації  праці  і найближчим часом буде у встановленому порядку поданий  на  розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Григоровичу,  ви  наполягаєте  на  голосуванні? Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Иван Степанович, да, я настаиваю на том, чтобы мы  сейчас  проголосовали  в  первом чтении.  Почему я это говорю. Потому что то,  что сказал  сейчас  Петр  Павлович,  абсолютно  не исключает  того,  чтобы мы ко второму чтению могли "врахувати" все то, что сегодня находится на рассмотрении МОТ. Это один момент.

 

     И второй момент,  не менее важный,  что эта,  будем говорить, волокита  тянется  уже два года.  Дорогие мои,  два года!  Сколько можно ждать?  Сколько можно ждать  "доопрацювання",  что  вот-вот, вот-вот будет внесено? Что вот-вот будет рассмотрено и так далее?

 

     Давайте примем  в первом чтении.  Ко второму чтению все будет учтено, нет вопросов.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування в  першому  читанні  оголошений проект 6044.

 

     "За" - 150.

 

     Не набирає потрібної кількості голосів.  Ну,  вони ж сказали, що працюють над ним.  І вони внесуть нову редакцію.  Ви  чули,  що сказав Петро Павлович і яка думка комітету. А що я поставлю?

 

     Комітет пропонує  повернути  на доопрацювання із внесенням на повторне перше читання.  Ну,  не проголосуємо,  тоді що?  Я й  так відправляю на повторне перше читання.

 

     -------------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про Конституційний   Суд   України   (стосовно   місця   перебування). Профільний  комітет пропонує відхилити даний проект закону,  тобто скасувати. Я не бачу Задорожнього. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Ігоря Борисовича Коліушка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  з   питань   правової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Справді,  в Комітеті з питань правової  політики  розглянуто  цей  законопроект.  Рішення комітету   -  рекомендувати  відхилити  цей  законопроект.  Ми  не вбачаємо доцільності на  сьогодні  в  перенесенні  Конституційного Суду в Харків чи в будь-яке інше місто.  Але, наскільки я розумію, згідно з процедурою потрібно  спочатку  проголосувати  сам  проект закону, а якщо він не приймається, тоді вже знімати з розгляду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. По процедурі, Ігоре Борисовичу, я вам нагадаю, першою ставиться на голосування  пропозиція  комітету,  а  якщо  вона  не набирає потрібної кількості голосів, то тоді голосується...

 

     Пропозиція комітету - проект закону відхилити, або скасувати. Прошу голосувати. Відхилити.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення не приймається.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Хто в нас тут автори?  Депутат Єльяшкевич? Він відмовляється? Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Херсон.  Уважаемые коллеги, уже второй раз  ставится  на  голосование  проект  комитета.  В  прошлый  раз голосовался  на  прошлой  сессии.  Поэтому  я прошу больше к этому проекту не возвращаться,  а рассмотреть  вопрос  о  подготовке  ко второму   чтению   моего   законопроекта   тогда,   когда  комитет подготовит.  Он,  к  сожалению,  не  подготовил,  поэтому   нечего рассматривать, переходим к другому вопросу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Олександре Сергійовичу. Дякую.

 

     ------------

 

     Проект Закону   про   ратифікацію   Спільного   Розпорядження Президента  України  Леоніда  Кучми  і  Президента   Туркменистану С.Ніязова  про  будівництво  і фінансування інвестиційних об'єктів загальнодержавного значення в Туркменистані.

 

     Комітет підтримує    і    просить     ратифікувати.     Прошу проголосувати. Він підтримує. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 163.

 

     По фракціях.

 

     Діяк Іван   Васильович.  Поки  ви  будете  давати  пояснення, увімкніть мікрофон Петра Миколайовича Симоненка.  Записуйтеся,  бо тут багато бажаючих, я не можу. Висвітіть.

 

     Депутат Єльяшкевич.   За  ним  -  депутат  Симоненко.  Я  вже оголосив.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон. Мы на заседании Комитета по вопросам финансов  и  банковской деятельности внимательно рассматривали это чудо юридической мысли, которое неизвестно, в каком состоянии было подготовлено,  видимо, и подписано в гостях у туркмен-баши. Дело в том,  что,  Иван Степанович,  мы  не  имеем  права  ратифицировать распоряжение   туркменского   президента.   В   то  же  время  это унизительно для нашего Президента (а  вы  знаете,  как  я  к  нему отношусь),   но   есть   все-таки  должность,  ратифицировать  его распоряжение.  В соответствии  с  Конституцией  он  самостоятельно издает указы и распоряжения.  И поэтому то,  что сегодня внесено в этот сессионный зал,  в очередной раз показывает  некомпетентность тех специалистов,  которые окружают Президента.  Я уже не говорю о содержании  этого   документа:   пункт   второй,   где   полностью освобождаются от всех видов налогов те или иные структуры. Как это вообще можно было подписывать?  Я говорю о юридических вопросах. И мне  очень  странно,  когда  два доктора наук сидят в президиуме и такие вещи предлагают ратифицировать.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Іван Васильович.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки  (виборчий  округ  179,  Харківська  область).  Ви знаєте,  що  між  Україною  і Туркменистаном підписано договір про поставку 30 мільярдів кубів газу.  Із них 50 процентів оплачується валютою,  а  50  процентів  -  матеріальними  ресурсами,  а  також проведенням інвестиційних робіт у Туркменистані.  Ви знаєте, що ми з  Туркменистаном  уже  декілька разів розривали зв'язки і,  таким чином, ми втратили можливість отримувати газ.

 

     У цьому році це останній,  вже третій,  раз, коли ми наводимо мости  з  Туркменистаном.  І  якщо  ми  відмовимося від того,  щоб підписати цей договір,  значить,  ми знову  розриваємо  зв'язки  з Туркменистаном.

 

     У цьому договорі,  як ви бачите, є такий пункт, який звільняє наших виконавців робіт,  а  також  тих,  хто  поставляє  товари  в Туркменистан,  від подвійного оподаткування. Тому я не бачу нічого такого страшного, щоб не можна було затвердити такий пункт.

 

     Щодо другого пункту, який стосується України, то я вважаю, що можна  доручити  Кабінету Міністрів віднайти шляхи,  як покрити ці податки. Тобто треба було б подати обгрунтування, але не більше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. За ним - депутат Степура.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би висловити  нашу точку зору і нашу позицію щодо цього законопроекту про ратифікацію.

 

     По-перше, ми не раз наголошували на тому,  що треба, справді, на  міждержавному  рівні  проводити  політику  покращення взаємних стосунків у зв'язку із тим,  що  ми  постачаємо  і  отримуємо  газ звідти.  Ми  не  раз  про це вели мову.  Але з чого в нас сьогодні виникли сумніви і що  ми  просимо,  бо  фракція  проголосує,  якщо будуть з'ясовані юридичні питання щодо розпорядження (а ми справді не маємо права ратифікувати розпорядження).

 

     По-друге, ми хотіли б бачити економічні розрахунки у  зв'язку із   тим,   що  розпорядження  стосується  питання  будівництва  і фінансування інвестиційних об'єктів загальнодержавного значення  в Туркменистані.  Ми  не  мали  цього.  І  наші  товариші,  коли  на засіданні комітету наполягали,  якраз і не дали цих розрахунків. А тут  конкретні  суб'єкти  господарської діяльності і конкретно вже певні об'єкти,  які за цим розпорядженням повинні  будуватися.  Ми повинні знати, які надаємо пільги, і мати економічне обгрунтування цієї позиції. Будь ласка.

 

     ДІЯК І.В.  Петре Миколайовичу,  з вами можна погодитися.  І я вважаю,  що  Кабінет  Міністрів  повинен  дати таке обгрунтування, оскільки тут передбачені пільги для українських  підприємців,  які будуть будувати там об'єкти,  поставляти матеріальні цінності. Але я вважаю,  що ми ні в якому разі не повинні все-таки  відмовлятися від  цього  договору.  Його  можна  тільки перенести,  скажемо,  з доопрацюванням,  оскільки  можуть,  як  ви  розумієте,  бути  дуже негативні,  навіть  критичні  наслідки у відносинах між Україною і Туркменистаном,  і в  даному  випадку  по  поставках  матеріальних ресурсів.

 

     Крім того,  ми  втрачаємо  такого партнера,  якому потрібні у великій кількості матеріальні ресурси.  Треба це також  врахувати. Тому  я  погоджуюся  із  вами  і  вважаю,  що  таке  рішення можна прийняти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степура.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі.  Прошу  передати  слово  депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Володимира  Пустовойтова.  Запис іде.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Іване Васильовичу,  я хочу задати вам запитання.  Ми ось тут будемо приймати рішення у зв'язку із тим,  щоб надати якісь пільги підприємцям.  Але я ось протягом двох  років  прошу,  щоб  Кабінет Міністрів  виділив відповідну суму,  це 2,5 мільйона гривень,  для програми,  яка  затверджена  Кабінетом  Міністрів,   по   розробці газопереробних   і  бурових  установок.  Знову  Кабінет  Міністрів гальмує це.  Так виникає питання:  чому ми там повинні це  робити, коли  ми  можемо  зробити  у  себе  на  Батьківщині і є потенційні можливості?  Наші заводи,  наші НДІ, наші люди, наші робочі місця. Поясніть,  будь  ласка,  коли воно все це скінчиться?  І як це все буде вирішено у вашому законопроекті?

 

     ДІЯК І.В.  Дякую.  Це не законопроект,  це тільки ратифікація Договору про поставку матеріальних ресурсів у Туркменистан.  І чим більше  ми  будемо  поставляти  матеріальних   ресурсів,   то   ви розумієте, тим більше від цього тільки виграє наша промисловість.

 

     Щодо вашого питання,  то я також на тих позиціях стою, щоб ми розробляли свої механізми і своє обладнання,  яке б ми також могли поставляти  в  Туркменистан,  оскільки  Туркменистан  -  це велика держава з великими потенційними можливостями з видобутку  нафти  і газу, і там наші установки будуть вкрай необхідні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. За нею - депутат Таран (Терен). І все, ну давайте ми після з'ясування проголосуємо.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Мусієнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     Іване Васильовичу, ви переконуйте, щоб проголосували.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної партії.  Шановний Іване Степановичу! Шановний Іване Васильовичу   і   колеги!   Безумовно,   наша   фракція  підтримує двосторонні стосунки,  договори в інтересах України,  в  інтересах поглиблення  розвитку  економічних  відносин.  Але  виникає кілька запитань усе-таки,  крім тих,  про які вже говорив тут  тільки  що Петро Миколайович.

 

     Ну наведіть  мені  приклад  хоч  однієї  чи африканської,  чи азійської,  чи європейської держави,  де розпорядженням Президента можна  було  б  зобов'язувати  два господарюючі суб'єкти освоювати якесь будівництво на суму десь близько 300 мільйонів  доларів.  Це перше.

 

     Друге. Що  це  за золотий міст,  місточок,  будівництво якого буде коштувати 123 мільйони доларів?!  Це ми  кому  і  чим  будемо допомагати?

 

     Отже, я  ще  раз  наполягаю:  давайте  ми  повернемо  його  в нормальне правове русло.  Якщо це взаємовигідно,  то нехай Кабінет Міністрів підпише двосторонню угоду, в якій буде розписано все: що будується,  для  чого  будується,  на  яких  засадах,   економічне обгрунтування, і ми його із задоволенням ратифікуємо тоді.

 

     Дякую.

 

     ДІЯК І.В.  Як  ви  знаєте,  Туркменистан  має великі,  ще раз повторюю, нафтові й газові потужності. Однак там немає обладнання, немає   і  спеціалістів.  Тому  наші  спеціалісти  будують  там  і газопроводи,  і  нафтопроводи,  ведуть  облаштування  компресорних станцій.  І  от поставка якраз обладнання йде до Туркменистану.  Я вважаю, що ми втрачати ринки збуту ніяк не можемо. І крім того, це дає можливість тільки розвивати їх. Це перше.

 

     Друге. Президент  нікого  не  зобов'язує.  Зверніть увагу,  у Спільному Розпорядженні записано:  виходячи з традиційних відносин дружби, співробітництва між двома державами та їхніми народами.

 

     Я тільки   з   одним   погоджуюся,   про   що  говорив  Петро Миколайович,  що потрібно було б надати економічне обгрунтування - не  більше  і не менше.  А наші амбіції можуть призвести тільки до того, що ми втратимо там і ринки збуту і таке інше.

 

     Третє. Ви не забувайте, що коли ми поставимо туди турбіни, то турбінам  необхідні  запасні частини.  Значить,  ми навічно будемо прив'язані до  туркменського  ринку,  і  туркменський  ринок  буде прив'язаний до українських виробників.

 

     ГОЛОВА. Іване Васильовичу,  вже два регламенти.  Так, я прошу ще раз: 0230 проект Закону про ратифікацію Спільного Розпорядження Президента  України  Л.Кучми  і Президента Туркменистану С.Ніязова про   будівництво   і    фінансування    інвестиційних    об'єктів загальнодержавного   значення  в  Туркменистані.  Комітет  просить підтримати. Прошу голосувати. Голосуйте!

 

     "За" - 148.

 

     Ви зараз подивіться по фракціях. Дивіться, "Батьківщина" - 1. Що ж вам?.. Так, все.

 

     ДІЯК І.В.  Шановні  депутати!  Іване  Степановичу,  у  мене є прохання.  Якщо немає  обгрунтування,  давайте  ми  перенесемо  на наступний раз із обгрунтуванням.  Підтримайте,  не треба розривати стосунків.

 

     ГОЛОВА. Іване   Васильовичу,   це   передбачено   процедурою. Ратифікація  проходить за наявності висновку профільного комітету. Ви висновок комітету виклали,  а депутатів не переконали.  Тому ви спробуйте переконати - дайте більше аргументації. Дайте документи. Врахуйте  зауваження,  які  були.  І  потім  вносьте  на   розгляд Верховної Ради. Я вам дякую.

 

     -------------

 

     Закон України  про  тимчасові  слідчі  та  спеціальні комісії Верховної  Ради  України  з   пропозиціями   Президента   України. Реєстраційний номер 2100. Доповідач - Лідія Миколаївна Горбунова.

 

     Є запитання до Лідії Миколаївни?  Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Скажите, пожалуйста, конкретно, какого числа Закон о временных следственных и специальных комиссиях был получен Администрацией Президента и какого числа Президент  воспользовался правом вето?

 

     И расскажите,  пожалуйста, как это корреспондируется с нормой Конституции  о   пятнадцати   днях,   положенных   Президенту   на рассмотрение  вопроса о подписании либо о наложении вето на закон, принятый Верховной Радой Украины?

 

     ГОРБУНОВА Л.М.,  заступник міністра юстиції України. Шановний Голово!   Шановні   народні  депутати!  За  інформацією,  яку  має Міністерство юстиції з Адміністрації Президента України, цей закон надійшов  на  підпис  Президенту  України  9 січня 2001 року і був відправлений 23 січня 2001 року.

 

     Тобто це в рамках  норм  статті  94  Конституції  України,  в рамках 15 днів.

 

     ГОЛОВА. Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я тримаю в руках два акти,  два документи. Перший з них - акт про те, що 31 грудня о 9 годині 40 хвилин документи надійшли в першу  приймальну  Президента  України.  У  цей день реєстраційний відділ Адміністрації Президента не  працював,  тому  що  цей  день вихідний і передсвятковий.

 

     Тому було  складено  ось  цей  акт,  який підписаний офіцером фельдзв'язку,  а  також  працівниками  приймальної   Адміністрації Президента.  Згідно  з  цим актом документи не розкривалися і були покладені в сейф у приймальній (Шум у залі).

 

     Друге. Як ви пам'ятаєте,  з 1  до  9  січня  в  Україні  були різдвяні  і  новорічні  свята  -  це  були  вихідні дні.  Згідно з рішенням Конституційного Суду ці  дні  не  враховуються  в  термін підготовки зауважень до законів, які направляються на підпис.

 

     Ось другий  акт,  який свідчить про те,  що 9 січня документи були  взяті  з  сейфу  приймальної  Президента,  зареєстровані   в установленому  порядку  і  направлені для опрацювання у відповідні служби.  Тому відлік днів згідно з рішенням Конституційного  Суду, як правильно сказала Лідія Миколаївна,  вівся з 9 січня 2001 року. Тому в даному випадку Президентом України витримано  всі  терміни, передбачені статтею 94 Конституції України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Депутат Коліушко.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановні  народні  депутати!  По-перше,  я хочу сказати,  що по  цьому  питанню  від  комітету  виступить  Олексій Дмитрович  Шеховцов і доповість позицію.  Ми вчора дуже детально і довго обговорювали цю ситуацію.

 

     По-друге, стосовно   того,   що   сказав    Роман    Петрович Безсмертний.  Хочу уточнити,  що згідно з рішенням Конституційного Суду лише,  якщо останній день припадає на вихідний, тоді документ вручається  Верховній  Раді  у  перший  робочий  день  після цього вихідного.  Про початок відліку цього часу,  про  вихідні,  які  є всередині  п'ятнадцятиденного  строку,  в  рішенні Конституційного Суду нічого не сказано.  І я думаю,  що це абсолютно  недопустимо, щоб  у  державі  приблизно  десять  днів  був вихідний Президент і взагалі вся його Адміністрація.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Президент на  роботі,  а  апарат  міг  бути  вихідний відповідно до прийнятого розпорядження.

 

     Олексію Дмитровичу, будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52,  Донецька область).  Шановні народні   депутати!  Учора  Комітет  з  питань  правової  політики розглянув  Закон  про  тимчасові  слідчі  та  спеціальні   комісії Верховної  Ради України,  який Президент України повернув 23 січня для  повторного  розгляду  зі  своїми  зауваженнями.  Але   першим питанням  комітет  змушений  був  розглянути,  чи маємо ми взагалі правові підстави  для  того,  щоб  розглядати  будь-які  зміни  до закону, ухваленого 21 грудня, і дійшов такого висновку.

 

     Закон було  передано  Президенту 31 грудня вранці і повернуто Президентом  із  зауваженнями  23  січня.  Дійсно  31  грудня  був вихідним днем, першим днем святкової декади, а першим робочим днем було  9  січня.  Але   в   Конституції   України,   яка   визначає п'ятнадцятиденний  термін  на  розгляд і підпис Президентом закону або повернення його до Верховної Ради,  у спеціальному  рішенні  з цього питання, яке Конституційний Суд України прийняв 7 липня 1998 року,  абсолютно  чітко  вказано:  першим  днем  перебігу  терміну вважається  день,  наступний  за днем отримання закону Президентом України.  Дні обліковуються календарні,  і єдине виключення  -  це якщо  закінчення  перебігу  терміну  збігається  зі  святковим або вихідним днем. Тільки тоді день переноситься на найближчий робочий день.

 

     Отже, по-людськи  можна  зрозуміти  працівників Адміністрації Президента.  Але в Конституції не  йдеться  про  працівників,  про секретаріат,  про будь-які інші підрозділи.  У Конституції йдеться про інститут президентства чи,  як у нас кажуть  з  чиєїсь  легкої руки,  про  гілку  влади.  Гілка  влади  -  Президент  -  отримала формально закон 31 грудня,  перебіг  терміну  почався  1  січня  і закінчився 15 січня.

 

     Комітет з  питань  правової  політики пропонує Верховній Раді відповідно  до  частини  третьої  статті  94  Конституції  України вважати закон схвалений Президентом.  У самій Конституції сказано: якщо в цей термін Президент не  повернув  закон  або  не  підписав його, він вважається схваленим. Це так говориться в Конституції. І в цьому випадку в частині третій статті 94  міститься  імперативна вимога  до  Президента:  закон  має  бути  підписаний  та офіційно оприлюднений.

 

     Будь-які інші  наші  бажання  піти   назустріч   працівникам, зрозуміти їх обставини не мають ніякого значення з юридичної точки зору.  На побутовому рівні,  на рівні добрих  стосунків  співпраці можна співчувати, але формально це так.

 

     І ще   одне,   хоч   це   вже  не  відноситься  до  юридичної кваліфікації ситуації.  З 9 до 15 січня був  тиждень,  в  ньому  - п'ять   повноцінних  робочих  днів.  Закон  повернувся  Президенту України з незначними змінами після розгляду 21 грудня, оскільки ми врахували  деякі  зауваження  Президента.  Тобто  фактичний  обсяг роботи,  який  потрібно  було  виконати,  був  невеликим.   І   ті зауваження,  які  Президент направив вдруге,  фактично тотожні тим зауваженням,  які ми вже розглядали 21  грудня.  Отже,  якби  було бажання  з  огляду  на  цю  святкову  декаду  всетаки  визнати цей формальний термін,  реально це було можливо. Тому комітет пропонує вам,   посилаючись  на  відповідні  норми  Конституції  і  рішення Конституційного Суду України,  звернутися до Президента України  з пропозицією  підписати  і оприлюднити вже схвалений Президентом за станом  на  16  січня  Закон  України  про  тимчасові  слідчі   та спеціальні комісії Верховної Ради України (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться. Люди піднімають руки, що ж я зроблю?  Висвітіть.  Депутат  Бондаренко.   За   ним   -   депутат Павловський.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 212, м.Київ). Прошу передати слово Борису Беспалому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). Шановний доповідачу! Чи я вас правильно зрозумів, що закон був прийнятий Верховною Радою 21 грудня, а у Президента його отримали  тільки  31  грудня.  Чи можете ви пояснити,  чому десять днів?  Що він робив десять днів у Верховній Раді?  Чи не чекав він тут спеціально свят? Це перше запитання.

 

     І друге  запитання.  Як  ви  оцінюєте  як  підставу для зміни обчислення терміну акт,  який складається офіцером фельдзв'язку  і так далі? Чи повинні такі суб'єкти впливати на перебіг терміну?

 

     Дякую.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Щодо  причин,  з яких закон вийшов з Верховної Ради тільки на десятий день після ухвалення його Верховною  Радою. Я,   з  вашого  дозволу,  назву  тільки  дати  відповідних  віз  і підписання Головою Верховної Ради.

 

     23 грудня текст Закону був завізований  виконуючим  обов'язки голови Комітету з питань правової політики.  Голова Верховної Ради України підписав закон 28 грудня.  А відправлено його було  вранці 31 грудня. Які причини? Я вважаю, що, якщо Верховна Рада з якихось мотивів зацікавиться  цим,  потрібно  давати  доручення,  можливо, профільному комітету...

 

     ГОЛОВА. Причини  в тому,  що профільний комітет зволікав.  Що тут... Тут же відомо.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Бачите, я не хотів говорити про причину, щоб не викликати  тут  дискусії,  яка  не  має  відношення  до  юридичної кваліфікації ситуації.

 

     Щодо другого запитання.  Акт офіцера. Можливість надати право гілкам  влади  - як Президенту,  так і Верховній Раді - корегувати початок перебігу терміну була в  Конституційного  Суду.  Якби  Суд зважив  на  таку можливість,  він би в тому рішенні визначив умови перенесення  в  разі  збігу  початку  терміну  зі  святковими  або вихідними  днями.  Конституційний Суд для початку перебігу терміну таких винятків не зробив.  Все.  Крапка.  Рішення суду не підлягає оскарженню і обов'язкове для всіх.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я хочу  привернути  увагу  (і Олексій Дмитрович продовжить мою думку про це),  що в Комітеті з питань Регламенту  ми  розглядали  такий аспект.  У  багатьох  законах,  у  тому  числі  і  в  цьому,  коли накладається вето,  в кінці пишуть:  "Пропонуємо закон скасувати." Так   от,   я   хочу,  щоб  ми  зрозуміли  (і  особливо  юристи  з Адміністрації Президента):  Президент не затверджує закони, він їх підписує.  Накладаючи вето,  він скасовує результати голосування в цілому.  І далі згідно з роз'ясненням Конституційного Суду ми його розглядаємо і або голосуємо 226 голосами, або долаємо вето. Тому я вважаю,  що це систематична юридична помилка,  коли завжди в кінці пишуть: "Скасувати". Так це чи ні?

 

     Дякую.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.   Комітет   колись,   здається,   цю   ситуацію аналізував і так само дійшов такого  висновку,  що  Президент  має право  подавати  конкретні пропозиції,  а не пропонувати скасувати закон.  Але ж ви  знаєте,  ми  можемо  тільки  зауважити  фахівцям Адміністрації Президента,  які готують такі пропозиції. Наказувати їх ми не маємо можливості.

 

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов. За ним

- депутат Зварич.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Фракція   комуністів.   Шановний   Олексію Дмитровичу,  скажіть,  будь ласка, як, на вашу думку, чому у нас в державі підзаконні акти ставляться вище Кодексу законів про працю? У Кодексі законів про працю чітко визначені всі ці дні.  А  в  нас якесь розпорядження,  рекомендації визначили ті святкові дні. Коли ми, на вашу думку, покінчимо з такою практикою?

 

     І наступне.  Президент України пропонує скасувати цей закон і прийняти  закон на принципово іншій позиції.  У вашому комітеті цю позицію де-небудь бачили чи чули про неї? У мене таке враження, що ті,  хто оточують Президента,  просто не хочуть,  щоб така комісія існувала, тому що в цьому загроза для їхнього політичного життя як такого.

 

     Дякую.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Нам  невідомо  про  якусь іншу концепцію цього закону,  відмінну  від  тієї,  яку  ухвалила  Верховна  Рада.   Ви пам'ятаєте, 21 грудня (хоча депутат Павловський правильно зауважив щодо права Президента робити такі  пропозиції)  все-таки  Верховна Рада  України  цю пропозицію про скасування голосувала і відхилила її.

 

     Щодо співвідношення прав відповідно до  Кодексу  законів  про працю.   Не  можна  не  погодитися  із  тим,  що  в  Адміністрації Президента працюють  люди,  які  мають  всі  права  відповідно  до Кодексу законів про працю.  Але Комітет з питань правової політики виходив з  того,  що  інститут  президентства  працює  цілодобово, постійно,  без  перерв  і  так далі.  А як уже в межах конкретного апарату управління буде організовано роботу,  щоб не  порушувались права  працівників,  то  чисто технічне питання.  Зміни,  відгули, відповідні винагороди за роботу  у  святкові  й  вихідні  дні,  як компенсується  праця  у святкові дні - все це так само визначено в кодексі. Немає питань, немає проблем, а отже, немає і протиріч.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Роман Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Чи ви погоджуєтеся з таким твердженням, що, в принципі, зауваження Президента (я підкреслюю,  зауваження Президента) є слушними.  Для прикладу,  не можна примусити адвоката давати свідчення по справі, де він виступає як адвокат,  бо це суперечить Закону  України  про адвокатуру,  згідно  з  яким  він  мав  би тримати цю інформацію в тайні.  Але незважаючи на те,  що ці зауваження дійсно є слушними, вони не сформульовані як пропозиції. Пропозиція зводиться до того, щоб скасувати закон. І такий висновок неадекватний, якщо порівняти з самими зауваженнями.

 

     Тому моя  пропозиція  зводиться до слідуючого:  звернутися до Президента, щоб він сформулював свої зауваження у формальній формі як пропозиції і направив їх назад до Верховної Ради України.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Я  сказав,  що  вдруге поданий текст зауважень Президента   майже   тотожний.   Він,   як   і   поданий   вперше, сформульований не у вигляді конкретних пропозицій, тобто юридичних формулювань,  а у вигляді  критичного  листа.  Незважаючи  на  це, комітет  міг би виокремити з цього листа зауваження,  сформулювати самостійно такі  пропозиції  і  розглянути  їх,  якби  Конституція дозволяла  це  робити.  Але  відповідно  до  Конституції закон уже схвалений,  і він може змінюватись тільки  в  загальному  порядку, тобто внесення змін,  прийняття їх в першому читанні,  в другому і так далі.

 

     І на  закінчення  я  скажу   головне.   Більшість   зауважень Президента  -  як  тих,  які  вже  розглядали,  так  і  останніх - зводиться до того,  що в нашому законі не  повторено  норми  решти законів.  Чомусь  до  цього  закону ставлення таке,  начебто він є вищим,  майже в ранзі Конституції.  І  тому  те,  що  в  ньому  не записано, начебто автоматично скасовує дію всіх тих обмежень, прав і свобод, які закладено в інших законах, зокрема в Конституції.

 

     Якщо відповідно до чинного законодавства  адвокат,  священик, інші особи мають право не давати свідчення слідству і суду, то так само вони будуть мати це право не давати свідчення з цих питань  і тимчасовим слідчим комісіям.  Це абсолютно зрозуміло, бо цей закон у жодному місці не містить таких формулювань,  які би заперечували дані права цих осіб.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Олексію   Дмитровичу,   все,   сідайте,   ми використали час.

 

     Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка (Шум у залі).

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні народні депутати! У принципі, навіть фракція може наполягати на заключному слові.  Тому я вас прошу: не сприймайте емоційно ці речі.  Вони здійснюються у відповідності до Регламенту.

 

     Шановні колеги!   З   виступу  Олексія  Дмитровича  абсолютно зрозуміло,  що в ліжко пошту ніхто не носить, її кладуть у поштову скриньку.  Це  всі  чудово розуміють.  І всі чудово розуміють,  що ніхто не носить документи Голові безпосередньо  без  реєстрації  у Верховній  Раді,  як  і  будь-якій  посадовій особі.  Документ має пройти  реєстрацію.  Тому  мені  здається,  що  комітет   мав   би розглянути   зауваження   і   запропонувати   або   погодитись   з пропозиціями  Президента,  або  пропонувати  подолати  вето,   або частину врахувати, а частину пропонувати відхилити.

 

     З позиції  комітету  видно,  що  комітет  не  погоджується  з пропозиціями Президента.  Тому,  шановні  колеги,  шановний  Іване Степановичу,  прошу  вас  поставити  на  голосування  питання  про підтвердження тексту закону,  який було прийнято Верховною  Радою. Це означає, що парламент має подолати вето Президента.

 

     ГОЛОВА. Подолання вето.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   І   прошу  депутатів  не  підтримувати  цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Немає інших,  у нас немає механізму.  Або ми  долаємо вето,  або...  Давайте підтвердимо закон. Про підтвердження закону (Шум у залі).  А що ви вимагаєте?  Відправимо в ящик,  хай лежить. Яку постанову? Немає у мене ніякої постанови (Шум у залі).

 

     Правильно нічого не голосуємо.  Слухайте старшого. Переходимо до розгляду наступного питання.

 

     ------------

 

     Закон про  статус  депутатів  місцевих  рад  з   пропозиціями Президента  України  від  13 серпня 1999 року.  Олексій Максимович Іщенко. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань  державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування (виборчий округ 96, Київська область). Шановні колеги! Ми сьогодні вкотре  повертаємося  до Закону про статус депутатів місцевих рад, який було прийнято ще 15  лютого  1999  року.  Ви  пам'ятаєте,  що Президентом  було внесено 26 зауважень та пропозицій до закону.  В результаті роботи в комітеті над зазначеними пропозиціями, а також враховуючи ваші,  шановні колеги,  зауваження, які були висловлені під час  обговорення  в  цьому  залі,  на  ваш  розгляд  комітетом вноситься наступна порівняльна таблиця, вона вам роздана.

 

     Комітет погодився з двадцятью зауваженнями,  відхиливши шість пропозицій Президента.  Окремі зауваження  стосувалися  визначень, які  не  відповідали  нормам  Закону  про місцеве самоврядування в Україні. Вони враховані.

 

     Наприклад, у преамбулі закону, у статтях 2, 8,  15 термін "депутат - повноважний представник територіальної громади" замінено  на  термін  "депутат  -  представник  інтересів територіальної громади". Тобто саме так, як у статті 49 Закону про місцеве самоврядування (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Група народних  депутатів, які   представляють   більшість   членів   профільного   комітету, наполягають  на  голосуванні  запропонованого  комітетом   проекту постанови.   Ми   зараз   завершимо   розгляд   цього   питання  і повернемося... (Шум у залі).

 

     Є запитання до депутата Іщенка? Є. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція   Українського народного руху. Іване Степановичу! Прикро, що ви перервали розгляд попереднього питання,  не прийнявши ніякого рішення.  Я думаю,  що нам необхідно повернутися.

 

     А тепер по суті даного закону,  який доповідає колега Іщенко. Мене цікавить  одне  питання.  Яким  чином  врегульовано  в  цьому законі,  до  якого  є зауваження Президента України,  звільнення з патронатних посад, у тому числі і з посад помічників-консультантів народних  депутатів України,  тих осіб,  які є депутатами місцевих рад?

 

     ІЩЕНКО О.М.  Шановний  колего!  Давайте   дійдемо   до   цієї статті...

 

     ГОЛОВА. Є  ще  запитання?  Депутат Дайнеко.  За ним - депутат Ключковський.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Уважаемые коллеги!  Уважаемый Иван Степанович!  Закон очень важный.  Я просил  бы  Алексея  Максимовича  прояснить  вопрос  об увольнении  депутатов  с работы,  потому что вносилось предложение исключить  статью,  где  нужно  согласие  советов  на   увольнение депутата с работы.

 

     И второй  вопрос  по  статье 31 об особом порядке привлечения депутата к  ответственности.  Мы  должны  дать  депутатам  местных советов хоть какую-то защиту.  Над ними сегодня просто издеваются. Они иногда на сессиях сидят, как глухо-немые, они просто голосуют, не  внося  никаких  предложений,  потому что находятся под сильным давлением со стороны структур  исполнительной  власти.  Мы  должны дать какую-то защиту депутатам местных советов.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Шановний  Леоніде  Івановичу,  ми  з  вами члени одного комітету,  ми  обговорювали  не  раз  цю  статтю  в  нашому комітеті. Тому я пропоную: хай долю цієї статті вирішує зал. Треба цю статтю поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський. За ним - депутат Безсмертний.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Народний  рух  України.  Шановний  доповідачу!  Я  хотів би привернути увагу до двох положень цього закону.  Для того щоб було свідоме  голосування,  я  прошу  вас  оголосити,  як розв'язані ці проблеми.

 

     Перша з них - недоторканність депутатів місцевих рад. Я прошу вас чітко пояснити,  як записано в законі, який вноситься сьогодні на голосування.

 

     Друга позиція - щодо  права  створювати  партійні  фракції  у місцевих представницьких органах. Я теж прошу вас чітко оголосити, що пропонується, для того щоб депутати могли свідомо проголосувати за відповідні позиції.

 

     Дякую.

 

     ІЩЕНКО О.М. Шановні колеги! Я дякую за запитання. Щодо статті 31 цього закону про порядок притягнення депутата місцевої ради  до відповідальності.  Ви знаєте,  що є пропозиція Президента вилучити цю статтю.  Комітет її розглянув і прийняв рішення відхилити. Тому я ще раз, повертаючись до цього питання і цієї статті, кажу: треба поставити її на голосування.

 

     Що стосується    фракцій.    Ви    знаєте,     що     Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що тут немає некоректного, як каже Президент, тлумачення норм Конституції та  закону,  і не вбачає ніякого причинно-наслідкового зв'язку між функціонуванням депутатських фракцій  і  створенням  привілеїв  за ознаками  політичних переконань.  Тому є рішення комітету,  і,  як передбачено  Регламентом,  мабуть,  це  теж  треба  поставити   на голосування. Тобто хай норму і цієї статті визначить зал.

 

     ГОЛОВА. Роман Безсмертний. Олексію Максимовичу, думайте зараз про формулювання, за що голосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Фракція    Народнодемократичної    партії. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Шановний  Олексію Максимовичу!  Я  прошу  вас  іти  за  Регламентом,  голосуючи   по пропозиціях  Президента.  Пропозицій  Президента  всього 26.  Вони стосуються чотирьох проблем.

 

     Перша проблема - це  приведення  закону  у  відповідність  із Законом про місцеве самоврядування.

 

     Друга проблема - це проблема фракцій і груп у місцевих радах.

 

     Третя - це проблема недоторканності.

 

     Четверта - проблема звільнення депутатів з посад.

 

     Тому, проголосувавши  по положеннях і пропозиціях Президента, ми визначимося.

 

     Що стосується   проблеми   недоторканності,   то    вона    є неконституційною.

 

     Прошу пройти по пропозиціях Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Формулюйте   (Шум   у  залі).  Так  ми  зараз  швидко проголосуємо,  ще є час.  Олексію Максимовичу,  формулюйте, будемо голосувати (Шум у залі). Та не затягування, ми проголосуємо...

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Йде  порушення Регламенту.  Перше питання не закінчено.  Втягується в друге,  для того щоб втягнути в  ніч,  як завжди це робиться, а потім на 9 число...

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Іване Степановичу, я вас прошу зробити зауваження  ряду  депутатів,  в  тому  числі  депутату  від  Києва Бондаренку, за зрив засідання. Доповідає людина, хай доповість, ми проголосуємо ці питання і  до  того  питання,  в  якому  ви  маєте зацікавленість, повернемося.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Так,   дякую.   Будь   ласка,   Олексію  Максимовичу, формулюйте, за що голосувати.

 

     ІЩЕНКО О.М. Ставте на голосування статтю 31.

 

     ГОЛОВА. Стаття 31 Закону про статус депутатів  місцевих  рад. Прошу проголосувати.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Стаття 31 "Порядок притягнення депутата місцевої ради до відповідальності".  Президент пропонує цю статтю вилучити. Комітет відхилив.

 

     ГОЛОВА. Так, прошу голосувати. Про вилучення.

 

     "За" - 91.

 

     По фракціях покажіть. Не набирає... (Шум у залі).

 

     Олексію Максимовичу, наступна поправка.

 

     ІЩЕНКО О.М. Ну, ми пішли трошки інакше. Стаття 27.

 

     ГОЛОВА. Називайте, про що стаття. Прошу уваги!

 

     ІЩЕНКО О.М. Пропозиція Президента: вилучити статтю 27 "Депутатські фракції". Комітет відхилив.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція вилучити статтю 27. Прошу голосувати.

 

     "За" - 44.

 

     Покажіть по фракціях.

 

     Ні, ми  голосуємо  пропозиції  Президента.   Роман   Петрович попросив, щоб голосували всі. Наступна.

 

     ІЩЕНКО О.М.   Стаття   28   "Права   депутатських   фракцій". Пропозиція Президента відхилена.

 

     ГОЛОВА. Про вилучення?

 

     ІЩЕНКО О.М. Так, Президент пропонує вилучити статтю 28.

 

     ГОЛОВА. Спочатку  голосується  пропозиція  Президента.  Прошу голосувати. Пропозиція про вилучення статті 28.

 

     "За" - 93.

 

     Наступна стаття.

 

     ІЩЕНКО О.М.   Статтю  31  ми  вже  проголосували.  Стаття  33 "Охорона  трудових  та  інших  прав   депутата   місцевої   ради". Пропонується частину першу статті 33 після слів "на виборну посаду у раді" та  "на  виборну  посаду  у  відповідній  раді"  доповнити словами "на якій він працює на постійній основі". Комітет пропонує пропозицію Президента врахувати.

 

     ГОЛОВА. Комітет підтримує. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято.

 

     ІЩЕНКО О.М. Все.

 

     ГОЛОВА. Все.  Частину  пропозицій  ми  відхилили,  а  частину прийняли.  Тепер нам треба або подолати вето, або прийняти закон у новій редакції.

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Фракція    Народнодемократичної    партії. Шановний  Іване  Степановичу!  Таким  чином,  всі  інші пропозиції Президента враховані. Тобто Верховна Рада може зараз проголосувати нову редакцію закону.

 

     Але я  звертаю  вашу  увагу,  шановні колеги,  що стаття 31 є неконституційною, оскільки вона вводить для депутатів місцевих рад недоторканність. По цій проблемі є рішення Конституційного Суду.

 

     Тому я   вас   прошу:  вилучіть  цю  статтю,  і  закон  можна проголосувати, він має шанс на підписання в такому вигляді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція?  А потім проголосуємо  закон  у новій редакції.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Головатого.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 222,  м.  Київ). Я хочу просто запитати Романа Безсмертного: в якій статті Конституції є заборона депутатського імунітету для депутатів місцевих рад?  В якій статті заборонено, що ви кажете, ніби це неконституційна норма?

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ну, ви з'ясуйте з Романом Петровичем... Справа в тому,  що Конституція передбачає імунітет для народних депутатів України.

 

     Все, ми з'ясували про вилучення статті 31, давайте вилучимо і проголосуємо як закон.

 

     Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов Украины. Иван Степанович! Есть поправка 20 Президента, она комитетом отклонена.  Необходимо обязательно проголосовать эту поправку,  она касается частей третьей и четвертой статьи 33,  это трудовые   права   депутатов   местных   уровней,   поэтому   надо проголосовать...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Володимировичу,  Олексій Максимович промовив її,  він вибачається. Комітет підтримує пропозицію Президента (Шум у залі).

 

     Олексію Максимовичу,  ви  можете сформулювати?  Ви ж з одного комітету.

 

     ІЩЕНКО О.М. Пейгалайнен сформулює, я трошки...

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Анатолія Пейгалайнена.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Я зачитую пропозицію Президента, це поправка 20: "Частини третю та четверту статті 33 вилучити". Вона відхилена комітетом,  тому  потрібно  її   проголосувати   зараз.   Поправку Президента проголосувати.

 

     ІЩЕНКО О.М. Президент пропонує вилучити.

 

     ГОЛОВА. Я так і ставлю - про вилучення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тепер ставиться на голосування пропозиція вилучити статтю 31, тому що всі будемо вже недоторканні.  Потім проголосуємо як закон. Так, прошу проголосувати про вилучення статті 31. Голосуємо.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення не прийнято.

 

     З урахуванням    проголосованих    поправок    ставиться   на голосування закон у новій редакції. Прошу голосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Дякую, Олексію Максимовичу. Дякую (Шум у залі).

 

     Депутат Асадчев.  У нас є коментар із дотримання регламентних норм.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Наша фракція зараз не голосувала за закон у цілому,  бо ми вважаємо,  що стаття про недоторканність депутатів місцевих рад має бути вилучена.  Інакше це буде  суцільна  криміналізація  всіх місцевих рад, туди підуть всі "авторитети" тільки заради того, щоб ховатися за цим імунітетом.  Ми маємо ситуацію, що тут у Верховній Раді ховаються, і ми це бачимо, а це будуть у всіх місцевих радах. Тому я дуже  прошу:  давайте  вилучимо  цю  статтю  і  можна  буде проголосувати закон.

 

     ГОЛОВА. Депутате  Іщенко,  ви вже мали можливість,  півгодини тут стояли, а тепер з місця розумні.

 

     Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати!  Скажіть,  будь  ласка,  десь  роки три тому,  коли була недоторканність  у  депутатів  місцевих  рад,  що,  там  були  всі злочинці?  Що це за депутат,  коли він не має ніякого захисту?  Що вони  виконують  сьогодні,  Іване  Степановичу,  шановні   народні депутати?  Це  так,  якісь  люди,  які  зібралися під керівництвом міського або районного голови.

 

     Іване Степановичу,  я прошу і  Рух  змінити  погляд.  Якщо  є криміналітет,  це  інша  справа.  Я  прошу проголосувати,  шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Давайте діяти строго за Регламентом.  Зараз на  часі  якраз  і  поставити  питання  про подолання вето.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олексію Максимовичу, я вам надам зараз заключне слово як доповідачу.

 

     У зв'язку  з  тим,  що  ми   не   проголосували   зміни,   не проголосували нову редакцію, можна подолати вето.

 

     Олексій Максимович Іщенко.

 

     ІЩЕНКО О.М. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Закон уже вп'яте  вноситься  на  розгляд  Верховної  Ради.  Закон  конче потрібен.  Не  вистачило  всього шість голосів,  просто не встигли проголосувати.  Іване Степановичу,  поставте ще раз на голосування перед тим, як ставити про подолання вето Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так,  всі зрозуміли?  Ще раз ставиться на голосування закон у новій редакції.

 

     "За" - 231.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -------------

 

     Шановні народні депутати!  Перед цим ми розглядали Закон  про тимчасові  слідчі  та  спеціальні комісії Верховної Ради України з пропозиціями Президента України.  У зв'язку з тим,  що поправки ми не  проголосували,  ставиться  на  голосування  проект  постанови, внесений від комітету, 2100/П1. Прошу голосувати.

 

     "За" - 237.

 

     По фракціях (Оплески).

 

     Прошу уваги.  Проект Бюджетного  кодексу.  Ми  його  сьогодні домовилися зняти.

 

     -------------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих  актів  України  щодо  боротьби  з  контрабандою   та порушенням   митних  правил.  Третє  читання.  Чи  є  в  депутатів запитання? Немає? Прошу проголосувати. Комітет розглянув і просить підтримати.

 

     "За" - 198.

 

     Так, не прийнято. По фракціях покажіть.

 

     Депутат Жир, потім депутат Мазуренко.

 

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (виборчий   округ  35,  Дніпропетровська  область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні колеги!  Цей законопроект у  Верховній  Раді перебуває   вже  близько  двох  років.  Мова  йде  про  приведення законодавства у відповідність до світових норм.  Мається на увазі, що  контрабандними  можуть  бути  лише  ті товари,  які вилучені з вільного  цивільного  обігу.   Сьогодні   ми   навантажуємо   наші спецслужби,    інші   правоохоронні   органи   роботою,   яка   їм непритаманна.  Вони   витрачають   набагато   більше   коштів   на розслідування  справи,  ніж  повертається до бюджету.  Тому я дуже прошу підтримати законопроект і дати можливість реально  працювати спецслужбам,  правоохоронним  органам у питанні контрабанди.  Це є абсолютно нормальний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир Мазуренко від комітету.

 

     МАЗУРЕНКО В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної  діяльності (виборчий округ 141,  Одеська область).  Значит,  здесь проблема в том,  что  многие  не хотят голосовать потому,  что исключаются из понятия "контрабанда" сигареты и алкогольные напитки.  Дело в том, что   это   подакцизные   товары  и  они  подпадают  под  действие соответствующих статей.  То есть здесь нет никакой проблемы.  И  я прошу поддержать комитет, поддержать этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська   область).   Український   рух.   Дякую,   Іване Степановичу. Шановні колеги народні депутати, я прошу буквально 20 секунд уваги.  Як попередні два  колеги  зауважили,  і  профільний комітет абсолютно правильно наголошує на тому, що цей законопроект обов'язково треба прийняти.  Я тільки наведу вам невеличкий  факт. Коли  зараз  за  статтею  70  іде поняття "контрабанда",  залучена Служба безпеки,  податкова  поліція,  митники,  є  неузгодження  в багатьох питаннях, що таке "контрабанда", як визначати цей термін, що таке "підакцизний товар" і що таке  "ввіз  товару  без  митного оформлення".

 

     Тому ми  обов'язково  повинні  законопроект  прийняти.  Зараз митники повинні за оренду складів,  де нібито контрабандний товар, платити  за  приватні фірми,  які спеціально зберігають там товар, неправильно оформляючи документи.  Зрозумійте одну річ,  це велике навантаження  на бюджет.  Митники не мають фондів своїх оплачувати склади. Це врегульовує питання про поняття "контрабанда". Поняття, а не факт.

 

     ГОЛОВА. Віктор Король.

 

     КОРОЛЬ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий   округ   202,   Чернівецька   область).   Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні народні депутати!  Вже давно діє  (існує  на практиці  і  в  теорії) більш ефективний метод боротьби з явищами, які  ми  зараховуємо  до   контрабанди,   -   це   адміністративна відповідальність.  Тобто  зразу  ж  щодо  цього товару,  який нині називають контрабандним,  в адміністративному порядку протягом  10 діб вирішується питання. А залишити контрабандою зброю, наркотичні засоби, отруйні речовини, тобто те, що є дійсно контрабандою. Тому треба прийняти цей законопроект, аби вирішити питання позитивно.

 

     ГОЛОВА. Володимир Ілліч Пристайко - від Служби безпеки.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.,  заступник  голови  Служби  безпеки  України. Шановний Іване Степановичу!  Високоповажні народні депутати!  Хочу вам нагадати, що в першому читанні цей законопроект набрав 258 і в другому - 266 голосів.

 

     Дійсно, як слушно зауважували народні  депутати,  мета  цього закону  єдина  - приведення у відповідність із світовою практикою, коли  кримінальним  злочином   -   контрабандою   -   визначається переміщення   через   державний  кордон  предметів,  вилучених  із вільного обігу.  І це  зовсім  не  означає  згортання  боротьби  з контрабандою,   оскільки,  з  одного  боку,  залишається  злочином переміщення через митний  кордон  культурних  цінностей,  отруйних речовин.  А  з  другого боку,  щодо тих товарів,  про які ведеться мова,  є дуже прогресивний метод,  про що сказав народний  депутат Віктор  Миколайович  Король,  -  адміністративна відповідальність. Тому я дуже прошу  вас  підтримати  цей  законопроект  у  третьому читанні.

 

     ГОЛОВА. Так,  ставиться  на  голосування  проект  Закону  про внесення змін і доповнень до  деяких  законодавчих  актів  України щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил,  5088, у третьому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     Як закон можна ставити? Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 221.

 

     Ну, в третьому читанні прийнято,  а як закон не  приймається. Які у кого зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 243.

 

     Так, дякую, прийнято.

 

     По фракціях покажіть. Дякую.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  доповнення  статті  21  та  нову редакцію статті 65 Закону України про пенсійне забезпечення (щодо виходу на пенсію). Повторне друге читання.

 

     Валерій Михайлович Сушкевич. Будь ласка.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановні колеги!  У  законопроекті  передбачені  норми захисту  заробітної  плати від знецінення,  надзвичайно актуальний момент.  І це робиться шляхом запровадження  корегування,  скажемо так, осучаснення заробітку для обчислення пенсії.

 

     А також  надається  можливість  пенсіонерам  за  їх  бажанням обчислити пенсії у 2001 році  із  середньомісячного  заробітку  за останні два роки,  у 2002 році - за останні три роки,  у 2003 році

-за останні чотири роки роботи. А взагалі, в остаточному варіанті, буде  братися  за  останні  10-15  років,  таким  чином враховуючи ситуацію, пов'язану з усім заробітком за всі роки роботи.

 

     Тобто перше - це  осучаснення  бази,  з  якої  розраховується пенсія,  щоб  вберегти  її  від  знецінення.  І друге питання - це питання врахування заробітку за всі  роки  роботи  пенсіонера.  Це надзвичайно суттєві моменти. Прошу підтримати і прийняти закон.

 

     ГОЛОВА. Цибенко Петро Степанович.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибо, Иван Степанович. Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание, что этот документ голосуется уже не первый раз.  И обратите внимание на вторую особенность:  наша фракция еще на этапе первого чтения принципиально  настаивала  на  том,  чтобы разделить две нормы - статьи 65 и 21. Это первое.

 

     И второе.   Что   касается   порядка   исчисления  стажа  для начисления пенсии,  то ныне действующая норма, я считаю, абсолютно нормальная - два года или пять лет, то есть выбор есть у человека. Пусть так и остается. Потому что увеличение этого срока направлено против определенной части населения.

 

     То же  самое  касается  и  статьи  21,  где  речь  идет о так называемом отсроченном выходе на  пенсию.  Те  8-10  процентов  не компенсируют  потери,  которые  несет  человек,  в течение года не получая пенсии.  Он может  компенсировать  эти  потери  только  за десять лет.

 

     Поэтому я предлагаю,  и фракция на том стоит, не поддерживать эту норму.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ви заслухали аргументацію. Ще є бажаючі?

 

     Депутат Дашутін.

 

     ДАШУТІН Г.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 162,  Сумська область).  Іване Степановичу,  дякую за слово. Дійсно  дуже  багато  полеміки  навколо  цього законопроекту,  але все-таки  його  треба  приймати.  Чому?  Взагалі,  це  питання  не вирішить   проблеми   пенсійної   реформи.   Але   ж  ми  сьогодні передбачаємо ініціативу самого пенсіонера пізніше піти на  пенсію, тобто  це  не  примусова  форма,  це  не підвищення віку виходу на пенсію,  тому я думаю,  що треба підтримати  цей  законопроект  як перший  крок  до цивілізованого підходу до виходу на пенсію.  Наша фракція закликає підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Я хотел  бы,  чтобы  никто  не  пытался  ввести  население Украины в заблуждение словами о том,  что,  мол,  закон якобы делает попытку учесть заработную плату за все годы работы человека.

 

     Дело в том,  что человек,  создававший в свое время продукцию на советский рубль,  получал в долях и пенсию от советского рубля, а  вот  покупательная  способность  советской  пенсии была намного больше,  чем сегодняшней "кучмовской" пенсии. И тот, кто говорит о необходимости учета в пенсии работы за все предыдущие годы, должен учитывать и покупательную способность,  в противном случае это  не что иное, как обман населения.

 

     ГОЛОВА. Давайте вже приймемо, щоб над ним працювати.

 

     Депутат Сушкевич від комітету, голова комітету.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Шановні колеги!  Я ще раз хочу сказати, що цей законопроект необхідно підтримати,  він іде в  системі  підготовки загальної пенсійної реформи в нашій країні. До 2005 року практично зберігається чинна система обчислення  пенсій.  До  2005  року  за бажанням  пенсіонера  береться або три,  або два роки і відповідно там по роках - до 2002, до 2003 і так далі. Це перше.

 

     Друге. Все-таки хочу звернути увагу,  що варіант захисту  від знецінення,  від інфляції, бази для обчислення пенсій передбачений у цьому законопроекті, і він працює.

 

     Дякую. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Від Міністерства праці та соціальної політики України слово має Світлана Вегера. Будь ласка.

 

     ВЕГЕРА С.А.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановні народні депутати!  Стаття 21 Закону про пенсійне забезпечення  регулює  надбавки до пенсії за віком.  І поправка до статті 21,  про яку йде мова,  стосується пенсій тих громадян, які продовжували  працювати після виходу на пенсію,  але не отримували пенсію.  А час іде, інфляція йде. Це поліпшення їхніх умов у першу чергу. Ось про що мова.

 

     Що стосується   статті   65   "Загальний  порядок  визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій".  Мова йде  про надання  пенсіонеру права вибору,  за який час надавати цю довідку про заробіток.

 

     ГОЛОВА. Світлано  Анатоліївно,  я  хочу,  щоб  ви  з   Петром Цибенком уточнили,  щоб був результат все-таки. Бо ви, як на мене, спростували те, що вносив депутат Цибенко.

 

     Увімкніть мікрофон Петра Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибо.  Уважаемые  коллеги,  послушайте  меня внимательно.  Я приведу сейчас пример,  который доказывает,  о чем идет речь.

 

     Итак, допустим,  1 января 2001 года человек имеет право выйти на  пенсию  и  получать  пенсию,  условно  говоря,  50 гривен.  Он принимает решение:  выйти в 2002 году.  Год он пенсию не получает, то  есть  теряет 600 гривен в течение 12 месяцев.  Так вот эти 600 гривен будут  ему  возвращаться  в  течение  10  лет,  потому  что прибавка  составляет  5 гривен в месяц.  В течение 10 лет он будет возвращать то, что за один год потерял.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Світлано Анатоліївно. Давайте з'ясуємо.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Шановний  Петре  Степановичу!  Якщо  ви   уважно прочитаєте проект,  то побачите, що розмір надбавки становитиме 10 відсотків основного розміру пенсії за кожний повний рік  трудового стажу   після   досягнення  пенсійного  віку,  але  не  більше  40 відсотків, тобто 4 років.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Во-первых,  я хочу пояснить депутатам,  что здесь проводится   идеология   стимулирования  невыхода  пенсионеров  на пенсию.  Их будут удерживать жалкими  подачками  и  этим  забирать возможные рабочие места у молодежи, которая сегодня безработна.

 

     Во-вторых, если  сегодня  дать право выбирать,  за какие годы будет начисляться пенсия,  то  этим  воспользуются  люди,  которые сейчас  оформляют  пенсию.  Те,  которые  вышли раньше,  останутся ущемленными.

 

     Иван Степанович,  нельзя   к   пенсионному   законодательству подходить  точечными  уколами.  Нужно один раз сесть и разработать реформу пенсионной системы,  сделать ее целостной для того,  чтобы не  противопоставлять  одних  пенсионеров  другим.  Поэтому сейчас нужно не голосовать за этот законопроект, а создать рабочую группу и разрабатывать серьезную пенсионную реформу,  не ожидая ни Кучмы, ни Ющенко.  Мы - представительский орган  власти,  и  мы  отвечаем перед избирателями за состояние этого вопроса.

 

     ГОЛОВА. Наталіє  Михайлівно,  я  про  це  говорив у вступному слові,  коли відкривали сесію.  Я звертався  саме  до  профільного комітету,  щоб  розглянули  в  комплексі всі зміни,  що стосуються реформування.

 

     Так, ми вислухали всіх.  Заключне слово має депутат Сушкевич. Формулюйте, що ви просите. Це повторне друге читання.

 

     СУШКЕВИЧ В.М. Шановні колеги! Хочу сказати, що група стосовно пенсійної реформи створена, вона працює. Проводилися парламентські слухання,  і всі,  хто хотів взяти участь у вирішенні проблем, які торкаються  пенсійної  реформи  в  Україні,  відповідно  могли  це зробити.  До речі,  ця робота продовжується. Я запрошую всіх: будь ласка,  працюйте,  вносьте пропозиції,  беріть участь у семінарах, "круглих столах" і відкритих слуханнях з цього питання. Це перше.

 

     Друге. Хочу сказати,  що є проблема пенсіонерів,  які до 1992 року  вийшли  на  пенсію.  Зараз  ми  просто  засипані  листами  з проханнями таких пенсіонерів.  Ця проблема,  до речі,  вирішується певним чином в цьому законопроекті.

 

     І третє.  Все-таки я вважаю,  що питання добровільного вибору пенсіонера  щодо  періоду  розрахунку пенсії дає змогу людям самим вирішувати, як і коли вони будуть виходити на пенсію і за які роки обчислювати  цю пенсію.  Тому я прошу підтримати цей законопроект, він вирішує багато питань.  Безумовно, він не кардинальний, він не може  глобально  вирішити  питання реформування пенсійної системи, але він робить суттєвий внесок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Законопроект 4293 ставиться на голосування у  другому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 168.

 

     По фракціях.

 

     Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги!  Я категорически не согласен с тем,  что сейчас говорил  Сушкевич,  потому  что  у нас почему-то вопрос пенсионной реформы замкнулся на одном Законе "Про пенсійне страхування". В то же время, если вы смотрели вчера новости из Москвы, то знаете, что там создана целая комиссия по пенсионной реформе.  И действительно там  рассматриваются  совершенно другие подходы,  целый ряд других моментов,  связанных с реформированием пенсионного  обеспечения  в государстве Россия.  У нас же это сводится только к одному закону. По  накопительной   системе   в   России   рассматривается   шесть законопроектов, у нас - в рамках одного закона один раздел.

 

     То есть  я  согласен с тем,  что надо сегодня заниматься этой проблемой, но не только проблемой одного закона. Это действительно большой  комплекс.  А  мы,  кроме одного закона,  в этом комплексе ничего не видим.  Поэтому  я  бы  просил,  Иван  Степанович,  дать поручение  правительству  подготовить  не  один документ,  а целый комплекс документов, с привлечением депутатов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я звертаюся з проханням. Я про  це говорив у вступному слові,  коли відкривали сесію.  Про це говорила   Наталія   Михайлівна.   Валерій   Михайлович,    голова профільного  комітету,  спростовував,  що  є така група.  Напевно, цього   недостатньо,   Валерію   Михайловичу.    Тому,    Світлано Анатоліївно,  дійте  все-таки  за  пропозицією депутата Донченка - формуйте більш широку групу із  залученням  депутатів  і  системно готуйте це питання.  Ви бачите - 168 голосів.  Про що це свідчить? Що  не  підготовлено.  Треба  більш  широку  групу  і  готувати  в комплексі  це  питання.  Я  не можу більше ставити на голосування, немає підстав для цього - 168 голосів.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення (щодо приведення у відповідність з Конституцією).  Друге  читання.  Депутат  Мазуренко  готовий  дати відповіді.  Є  запитання?  Немає.  Прошу  проголосувати  в другому читанні.

 

     "За" - 317.

 

     Рішення прийнято.

 

     Можемо ми як  закон  проголосувати?  Прошу  проголосувати  як закон.

 

     "За" - 216.

 

     По фракціях. Незрозуміло.

 

     Віктор Кочерга. Послухаємо, є зауваження.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ  49,  Донецька область).  Уважаемые народные депутаты!  Иван Степанович!  Дело в том,  что его нужно еще серьезно дорабатывать. Вы  посмотрите  замечания  юридического управления,  ну даже самый простой пример.

 

     Вот мы   сейчас   исключаем   статью   209   админкодекса   о контрабанде.   Перед   этим   мы   также  декриминализировали  ряд нарушений,  которые раньше  подпадали  под  статью  70  Уголовного кодекса.

 

     Надо как-то этот вопрос отрегулировать. У меня был разговор и с Бандуркой  Надо принимать законопроект только во втором  чтении, доработать, а потом принимать в третьем.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Вікторе   Герасимовичу.   Прошу   врахувати, зауваження суттєве, хай доопрацюють. Ну ви ж бачите, ми тільки ось хвилин 15 як прийняли закон,  який стосується цього. Хай приведуть у відповідність, попрацюють.

 

     --------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень і  змін  до  Кримінально-процесуального  та Кримінального кодексів України щодо врегулювання підстав,  порядку і строків тримання під вартою  осіб,  що  підозрюються  або  обвинувачуються  у  вчиненні злочинів.  Друге читання. Депутат Онопенко готовий дати відповідь. Є запитання? Прошу проголосувати у другому читанні.

 

     "За" - 328.

 

     Рішення прийнято.

 

     Перед тим,   як  у  цілому  голосувати,  слово  має  Васильєв Геннадій. Будь ласка. У нього були запитання.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61,  Донецька область).  Иван Степанович,  к этому законопроекту  после  первого  чтения  были замечания по отдельным статьям, и я предлагаю пройтись по нему постатейно.

 

     ГОЛОВА. У цілому як закон?  Ви зараз побачите за  результатом голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 319.

 

     Бачите? А що ви хотіли.

 

     --------------

 

     Проект Закону    про    внесення    змін    до   Арбітражного процесуального кодексу України (стосовно захисту прав підприємців) (третє читання). Чи є запитання до Зоряни Василівни? Немає.

 

     Прошу проголосувати законопроект у третьому читанні.

 

     "За" - 328.

 

     Рішення приймається.

 

     Можна його  голосувати  як  закон,  Зоряно Василівно?  Можна. Комітет пропонує прийняти як закон. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 331.

 

     Рішення приймається.

 

     ------------

 

     Проект Закону про службу в органах місцевого  самоврядування. Є запитання до Романа Петровича Безсмертного?

 

     Беспалий Борис Якович.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   У  мене  є  запитання  загального  характеру. Наскільки  я  пам'ятаю,  на  шостій  сесії   ми   голосували   цей законопроект  у  другому  читанні,  і він тоді не був підтриманий. Його подальша  доля  з  точки  зору  Регламенту  мені,  наприклад, незрозуміла. Як він тепер з'явився, з якою порівняльною таблицею - чи з тією самою, чи з іншою - і на яких підставах?

 

     Шкода, що він розглядається вже під кінець засідання,  і тому ми  маємо  його  автоматично  проштампувати,  на  що я особисто не згоден.  Його треба розглядати постатейно,  це принциповий  закон. Можливо,  зараз  краще розглянути інший якийсь законопроект,  який викликає менше заперечень,  тому що  я,  наприклад,  наполягаю  на постатейному  обговоренні  цього проекту.  Там є десятки поправок, він дуже дискусійний.

 

     ГОЛОВА. Борисе Яковичу,  бажали задати запитання  всього  два депутати.  Я  зараз  надам слово другому,  а потім уже ви,  Роману Петровичу, дасте відповідь.

 

     Депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Яблуко".   Шановний   Романе   Петровичу! Безумовно,  цей  закон  треба приймати,  і ми за.  Але така цікава колізія.  Чому  ми  людей,  які  працюють  в   органах   місцевого самоврядування  і  сьогодні  справді  обмежені  у  своїх правах як державні службовці,  не можемо поставити в  один  ряд  із  так  би мовити "нормальними" державними службовцями?

 

     У нас   виникла   велика  дискусія  з  цього  питання.  Тобто зрозуміло,  що треба хоч щось робити для них.  Але чи не варто  не так  робити  -  через голову чи лікоть отак діставати,  а вирішити питання один раз і назавжди?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Шановний  Борисе  Яковичу!  Комітет розглядав законопроект після того,  коли він голосувався на шостій сесії.  Було прийняте рішення просити Верховну Раду повернутися до голосування проекту в тій редакції, в якій комітет пропонував його прийняти на  шостій  сесії.  Я  виконую  волю  Комітету  з  питань місцевого самоврядування.

 

     Що стосується  другого  запитання,  то  на  сьогоднішній день службовці в органах місцевого самоврядування є лише прирівняні  до категорій  і рангів,  як є в державних службовців.  Данним законом передбачається  аналогічна  система  категорій  посад   і   рангів державних   службовців   в   органах   місцевого   самоврядування, аналогічні службові й соціальні гарантії фактично для всіх  рангів і категорій, аналогічна система виходу на пенсію.

 

     Але чому  окремий  закон?  Справа  в  тому,  що функціональні обов'язки    службовців    органів    місцевого     самоврядування відрізняються  від функціональних обов'язків державних службовців, тому що вони працюють насамперед з людьми,  а не  з  паперами,  як працюють у системі державної служби. Деяка специфіка є.

 

     Специфіка ще  й  у тому,  що концепція Конституції передбачає самостійність  місцевого  бюджету,  а   фінансова   забезпеченість органів  місцевого  самоврядування  - це відповідна оплата праці і так далі.

 

     Тому для того, щоб передбачити паралельну систему, яка давала б  можливість  для  взаємозамінності,  тобто  переходу службовця з органів місцевого самоврядування на державну  службу  і  державних службовців   -  на  роботу  в  органах  місцевого  самоврядування, складені фактично паралельні системи категорій, посад і рангів.

 

     Разом із тим є відмінності в питаннях  призначення  на  певні посади,  присвоєння  рангів  обраним  посадовим особам і тим,  які призначаються,  тому що в органах місцевого самоврядування  є  дві категорії  службовців:  ті,  які будуть обиратися і мають набувати статус  службовця  за  законом,  і  ті,  яким   цей   статус   має присвоюватися.  Хоча  на  сьогоднішній  день  є і певні дискусії з цього питання. Але комітет просить прийняти закон у цілому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.  Він погоджується.  Переконали. Ще  є запитання?  Немає (Шум у залі).  Вам уже дали пояснення,  ви його не слухали.

 

     Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 304.

 

     Володимире Дмитровичу, ваші жести не спрацювали (Шум у залі). Я просто хочу привернути вашу увагу,  тому що,  коли обговорювали, ви не слухали.

 

     Роман Петрович  просить   проголосувати   як   закон.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 280.

 

     Прийнято. Дякую, Романе Петровичу.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  організації  роботодавців.  Іван Іванович Ткаленко. Є запитання?

 

     Увімкніть мікрофон  депутата  Бауліна.  За  ним   -   депутат Беспалий.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область). Депутатское обединение "ЗУБР". Уважаемый Иван Иванович! Я бы хотел,  чтобы вы открыли проект на странице 8 (я по поправкам прямо пойду).  Там три мои поправки - 43,  45 и 46,  - к статье 4, касающиеся одного и  того  же  момента:  я  предлагаю  убрать  три последних  абзаца  из этой статьи.  Здесь написано:  "Цей закон не поширюється на об'єднання  громадян,  створені  в  порядку  та  на засадах, визначених іншими законами України".

 

     Я считаю,  что  Закон о работодателях должен распространяться на все организации,  которые предоставляют  работу,  то  есть  они также  должны  подчиняться этому закону.  Скажем,  предприниматель дает работу?  Дает. Почему на него не должен распространяться этот закон? Или есть у нас такая организация, как "Спілка підприємців". Это тоже  работодатели.  Поэтому  необязательно,  чтобы  там  было название  "роботодавці".  Этот  закон  должен  распространяться на всех,  кто предоставляет работу. Поэтому я предлагаю три последних абзаца статьи 4 снять.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська  область).  Це  в  цілому непринципово.  Ми маємо на увазі і підприємців,  і всіх інших. Людина, яка наймає працівника, є роботодавцем незалежно від того,  як ми її назвемо:  підприємець чи якось інакше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановний Іване  Степановичу!  Я  звертаю  вашу увагу   на  таку  обставину.  До  цього  законопроекту,  як  і  до попереднього,  я вносив десятки поправок,  і є відхилені. Згідно з Регламентом,  я  маю  право  отримати  по  хвилині на аргументацію кожної з цих поправок.

 

     Щодо попереднього  закону,  то  всупереч  усім   регламентним нормам, ви позбавили мене цього права. Роман Петрович відповів про загальні  підстави  розгляду  цього  законопроекту.  У  мене  були десятки поправок до статей,  і я вас запитую: на яких підставах ви мене позбавляєте слова? І це повторюється не перший раз.

 

     Що стосується даного законопроекту,  то я наполягаю на своєму праві стосовно таких поправок: 26, 75, 76, 79, 112, 119, 121, 178, 184 і так далі.

 

     Якщо ми працюємо у Верховній Раді над  законами,  то  повинні працювати над законами. А то в нас з процедури дають слово, а коли доходить до законів, то ми їх просто штампуємо.

 

     ГОЛОВА. Борисе Яковичу,  ви ж самі вже сказали:  "хвилина", а порушуєте:  уже  1  хвилина  16  секунд.  Яку  поправку ми повинні проголосувати, скажіть будь ласка?

 

     Іване Івановичу, яка поправка?

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Він назвав 26, 76, 79...

 

     ГОЛОВА. Підождіть,  я  ж  усі  відразу  не  можу  ставити  на голосування.

 

     Поправка 26. Називайте сторінку, колонку.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Поправка 26 на сторінці 5.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий. Будь ласка. Зараз проголосуємо.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Я  вважаю,  що  ця  поправка  має  принципове значення, тому що тут ідеться про професійні спілки, їх об'єднання і інші організації найманих працівників.

 

     Це неправильна  формула,  тому  що  профспілки  є не тільки в найманих  працівників.  Наприклад,  може  бути  профспілка   людей вільних  професій  -  профспілка художників і так далі.  Ми просто позбавляємо тут права широку категорію людей,  які не є найманими. Є люди, які працюють за контрактами, є надомники.

 

     Тому я прошу Івана Івановича погодитися з цією поправкою.

 

     ГОЛОВА. Борисе  Яковичу,  я  десь  читав,  що  й представники найстарішої професії теж профспілки створили.

 

     Іване Івановичу, будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Я ж не  можу  сам  погоджувати,  коли  комітет відхилив. Це тільки зал може визначити голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   поправку  Бориса  Яковича Беспалого, тільки що аргументовану ним. Прошу голосувати.

 

     "За" - 94.

 

     Не приймається.

 

     Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.   Депутатское   обединение    "ЗУБР",    фракция коммунистов.  Я уже дал обоснование трех своих поправок - 43, 45 и 46,  - в которых прошу исключить три последние  абзаца  статьи  4, поскольку   закон  должен  распространяться  на  все  организации, которые предоставляют работу,  а не только на те,  которые имеют в своем названии слова "роботодавці" или "об'єднання роботодавців".

 

     Я прошу   поставить   на   голосование  эти  три  поправки  в комплексе, потому что логика одна.

 

     ГОЛОВА. Так,  зрозуміли.  Іване Івановичу,  позиція комітету? Комітет підтримує, так?

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Так.

 

     ГОЛОВА. Три  названі  поправки  прошу проголосувати.  Комітет підтримує.

 

     "За" - 188.

 

     Не приймається рішення.

 

     Беспалий Борис Якович.  Борисе Яковичу,  я повинен продовжити засідання  на  15 хвилин через ваші поправки,  але ж результату не буде.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я  сприймаю  докір  на  свою   адресу.   Тобто найбільшу  шкоду тут роблю я,  коли займаюсь законодавством,  а не обговоренням процедурних питань. Я це вже усвідомив.

 

     Тим не  менше  поправка  76.  Ось  про  що  йдеться.   Статус обласних,  міських мають об'єднання, організації роботодавців, які об'єднують більшість організацій відповідної області.  Я думаю, що це  неправильно,  веде до монополізації:  тоді в області буде лише одна  обласна  організація  роботодавців.   Якщо   вона   об'єднує більшість обласних організацій, створюється монополія.

 

     Треба, щоб  був плюралізм і будь-яка організація роботодавців могла мати статус обласної,  якщо вона має  осередки  в  більшості районів і міст обласного підпорядкування. Тоді в області може бути кілька конкуруючих організацій.

 

     Я вважаю це дуже важливим і  принциповим.  Мені  незрозуміло, чому комітет із цим не погоджується.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу, будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Я вважаю, що з цією поправкою можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Поправка  76 народного депутата Беспалого на сторінці 14. Комітет підтримує. Прошу вас проголосувати.

 

     "За" - 166.

 

     Не приймається.

 

     Шановні народні депутати! Видно законопроект трошки  Я ставлю на голосування в другому читанні.

 

     "За" - 124.

 

     Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Уважаемые  народные  депутаты!  У  меня  есть поправка 187,  в которой предлагается дополнить статью, касающуюся работодателей,  положением  о  временной выплате заработной платы, создании  функциональных  социальнокультурных  учреждений  и   так далее.

 

     Сказано, что это учтено в такой-то статье.  Посмотрел -ничего не учтено.  Это принципиальное положение этого документа,  то есть обязанность работодателей за его работу, в том числе и через орган работодателей,  который  сейчас  хотят  создать  как   "об'єднання роботодавців".   Этот   момент  не  учтен,  то  есть  работодатели занимаются чем угодно,  но ответственность  перед  трудящимися  не предусмотрена. Это принципиальная позиция этого закона.

 

     Поэтому я считаю,  что до тех пор,  пока эти моменты не будут выписаны в этом проекте,  его нельзя принимать во  втором  чтении. Это первое замечание.

 

     Второе замечание.  Упорно  не  идет  законопроект  о трудовых коллективах,  то есть  нет  заинтересованности  в  принятии  этого документа. Чтобы у работодателей появилась эта заинтересованность, надо проголосовать и включить в  "Прикінцеві  положення"  (я  это, кстати,  вносил),  что  закон  вступает  в силу вместе с принятием Закона о трудовых коллективах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу,  може, краще не будемо голосувати, а доопрацюєте?

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Іване  Степановичу!  Давайте розглянемо зараз. Воно ж частково враховано - те, що Юрій Григорович тут пропонував.

 

     ГОЛОВА. Не хочете.  Ставлю на голосування в другому  читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 125.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про  автомобільний транспорт.  Питань не було. Друге  читання.  Кухарчук  Микола  Андрійович.   Є   запитання   в депутатів?

 

     Давайте проголосуємо в другому читанні.  Проект 4083-Д. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення приймається.

 

     Миколо Андрійовичу,  можемо  як   закон   голосувати?   Прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 204.

 

     Прийняти в  другому читанні.  Немає ніяких поправок.  Вносьте поправки, якщо є? Немає. Є запитання?

 

     Кухарчук Микола Андрійович.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Було 198 доповнень, вони враховані. Відхилено 20.

 

     ГОЛОВА. Усі  поправки  враховані.  У  другому  читанні проект прийнятий. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 222.

 

     Зараз подумають хвилину.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону   про   основи містобудування.  Череп Валерій Іванович. Не було ніяких зауважень. Є  запитання?  Немає.  Прошу  проголосувати.  Проект  4120-д.  Про внесення змін до Закону про основи містобудування.

 

     "За" - 270.

 

     Прошу проголосувати проект Закону про внесення змін до Закону про основи містобудування як закон.

 

     "За" - 272.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону    про    автомобільний    транспорт.     Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 216.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення змін до Закону України про плату за землю.  Пасєка Микола  Сергійович.  Є  в  депутатів  запитання? Немає. Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 256.

 

     Приймається.

 

     Як закон  можна  ставити  на  голосування?  Микола Сергійович просить прийняти як закон.  Прошу  проголосувати  проект  5327  як закон.

 

     "За" - 250.

 

     Дякую, приймається.

 

     -------------

 

     Так що, проект Закону про автомобільний транспорт ще раз?

 

     Микола Андрійович Кухарчук. Будь ласка.

 

     КУХАРЧУК М.А.  Шановні колеги!  Я просто нагадую: 6 листопада законопроект був прийнятий  у  першому  читанні  -  312  голосами. Більше  трьох  місяців  детально  опрацьовували,  практично з всіх областей  брали  участь.  Надійшло  198  поправок,  180   із   них враховано, решту враховано редакційно.

 

     Зрозумійте, раніше   був   Кодекс  автомобільного  транспорту Української   РСР.   Тепер   немає   законодавчого   акта,    який врегульовував  би  відносини у сфері автомобільних перевезень,  як вантажних, так і пасажирських. Закон конче необхідний.

 

     Два місяці    тому     відбулася     всеукраїнська     нарада автомобілістів, учасники якої просили прийняти цей закон.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо?   Прошу   проголосувати,   як   Закон  про автомобільний транспорт.

 

     "За" - 214.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -------------

 

     Просять поставити на голосування  законопроект  про  внесення змін  до Закону про дорожній рух (проект 2354) у третьому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 40.

 

     Продовжимо роботу завтра о 10 годині.  Дякую  за  роботу.  До побачення.