Стенограма пленарного засідання

03 травня 2007

ЗАСІДАННЯ  СОРОК ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 травня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,   народні  депутати,   засоби масової інформації, запрошені! Прошу колег підготуватися до  реєстрації.

Увімкніть, будь ласка, систему „Рада” , реєструємося.

10:06:58

В сесійній залі зареєстровано 257 народних депутатів. Ранкове  засіданні Верховної Ради оголошую відкритим.

Прошу колег записатися до виступів. Спочатку від фракцій. Будь ласка, від депутатів. Будь ласка, 30 хвилин: представники фракцій – по 5 хвилин,  від депутатів – по 3.

Будь ласка, Петро Цибенко. Матвєєву передає, прошу.

 

10:07:58

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Те, що відбувається сьогодні в Україні,  не просто дивує, лякає, а просто шокує багатьох наших громадян. Про це свідчить і багато  звернень, телефонних дзвінків з усіх  куточків України  до нашої фракції, до наших партійних комітетів Люди говорять сьогодні про те, що до  агресії, реваншистських заяв, брехні лідерки так званої опозиції і її товаришів, в лапках, їй вірних соратників, вони вже звикли за час більш ніж місячної об'явленої парламенту холодної війни. А ось дії самого гаранта Конституції, його заяви, оцінки політичної ситуації в нашій країні не можуть, м'яко кажучи, не дивувати. Його участь зокрема у суботньому мітингу, 28 квітня я маю на увазі, у мітингу так званих демократичних сил на Європейській площі остаточно підтвердила висновок, і ми про це уже говорили з вами, що він ніколи не був, а тим більше вже і не стане Президентом для більшості громадян України.      

Тут він продемонстрував дійсно європейські, в лапках, підходи політичній оцінці ситуації, відверто ставши на бік тих, хто рветься до влади, використовуючи будь-які для цього засоби. Останні ж два укази Президента Ющенка щодо звільнення суддів Конституційного Суду ще раз яскраво підтвердили, свідчать про те, що своїми практичними діями, діями шантажу, залякування, ігнорування Конституції і законів України Президент веде до все більшого загострення політичної ситуації, поглиблення розколу безпосередньо у нашому українському суспільстві. І це при тому, що навіть його недолугі юристи підтверджують, що згідно Закону про Конституційний Суд суддів звільняє Верховна Рада.

Дійсно, після внесення змін до Конституції у відповідну норму було, і це ми з вами добре знаємо, було додано „і звільняє”, але при цьому ми повинні пам'ятати, що згідно Закону про Конституційний Суд суддів Конституційного  Суду звільняє вищий законодавчий орган держави – Верховна Рада України. У зв`язку з цим, у цьому питанні існує може і якась юридична колізія, але ми всі добре знаємо, що ця частина суддів, я маю на увазі за квотою президентів, і звільняється тим органом,  який цю частину призначав, але знову ж таки за згодою Верховної Ради України.

А щодо надуманості  тих підстав, які є у виданому указі Президентом щодо порушення присяги   суддями, то це абсолютний абсурд. Тому сьогодні громадяни України, всі політичні сили, які стоять на позиціях  твердого дотримання норм Конституції,  законності у нашій державі,  заявляли і заявляють: ми не можемо допустити грубого порушення Основного закону нашої держави, тому ми вимагаємо від Президента прийняти абсолютно всі правові рішення щодо того, щоби ввійти в відповідне правове поле. Ми не можемо допустити такого глумлення над нашої Конституцією – Основним законом України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, від Партії регіонів Богатирьова Раїса Василівна. 5 хвилин. І їй передає Хара. Будь ласка, 8 хвилин.

 

10:13:11

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановний  головуючий, шановні колеги, журналісти, дорогі виборці! Політична і загальногромадянська ситуація в Україні наближається до небезпечної межі, коли не Конституція і закон, а емоції стають основою державної політики.

Глава держави перестав бути центром політичного життя в Україні і надійним конституційним арбітром у її політичній системі. Керуючись принципом політичної доцільності, а не відповідальністю за долю держави і стабільності її розвитку, Президент України вийшов за межі національного компромісу, досягнутого прийняттям змін до Конституції та парламентськими виборами 2006 року, і сам перетворився у реальне джерело політичного конфлікту. Його субєктивна оцінка реальних політичних сценаріїв суспільного розвитку, гостре небажання прийняти парламентсько-президентську форму організації державної влади призвели до інституційної кризи в Україні. Вона швидко переросла у конституційну кризу, коли глава держави почав підлаштовувати норми Основного Закону для забезпечення монополії його повноважень і руйнування системи балансів та стримувань в розподілі влади в Україні.

Перехід Президента на сторону опозиції, його лідерство в політичній меншості спровокували нарешті системну національно-політичну кризу, яка, набираючи оберти, швидко просувається до загального громадянського конфлікту. Під видом боротьби за демократію нам навязуються псевдодемократичні цілі, що спотворюють спільні моральні цінності і штучно повертають нас знову до попередньої епохи.

Під видом захисту конституційних прав Президента нам знову пробують прищепити власне розуміння верховенства права як главенства одного тільки інституту – Президента. Це докорінно суперечить злагоді української громади, яка була задекларована і помаранчевим, і біло-голубим майданами. Заручником цієї безпринципної і цинічної боротьби за владу опозицією, яка безжалісно і безвідповідально використовує гаранта Конституції в своїх інтересах, стає весь український народ. Він не хоче бути поділеним на східний та західний електорат, займатися руйнуванням мостів між лівим та правим берегами Дніпра і починати нову 700-літню війну між українцями. Він чекає від нас, від політичної влади в Україні, зважених, відповідальних і чесних кроків по виходу із кризи, яка є штучною, агресивною технологією української містечкової опозиції  по узурпації влади. Ми з вами зобовязані цього  не допустити. Ми не можемо скоритися грубій силі, що зараз пропонується нам як акт демократії. ПАРЄ закликало своє резолюцією політичну владу в Україні підкоритися рішенню Конституційного Суду. Це унікальна і єдина можливість вийти з глухого кута, створеного указом президента через верховенство права, відродити довіру до влади і примирити українців. Але конституційний і справедливий розвиток подій ніяк не влаштовував президента і, найперше, його оточення.

Другим Указом про припинення повноважень Верховної Ради  він зруйнував конструктивний діалог як цивілізований спосіб розвязання кризи. Несподіваним і неправедним звільненням суддів Конституційного Суду, які знаходилися в процесуальній стадії нарадчої кімнати, глава держави, по суті, заявив, що єдиним способом спілкування стає політичний ультиматум. Його мета не тільки дострокові вибори, додержання Конституції є фактично встановлення в країні прямого президентського правління.

Для цього залишилося якимось чином паралізувати роботу уряду, Конституційний Суд, який би міг забезпечити правовий шлях подолання кризи опинився під безпрецедентним тиском з боку Президента. Я називаю таку політику Президента жорстокою, в ній немає державної моралі. Вона не зможе привести нас до єдиної влади і єдності нашого народу. Я не приймаю силу ультиматумів як стиль управління країною.

Демократія – це приреченість компромісу за для процвітання нації. Я закликаю Президента відмовитися від силового сценарію розбудови політичної системи України і повернутися в конституційне поле, скасувати свої Укази про припинення повноваження суддів Конституційного Суду.

Я також звертаюся до нас усіх не піддаватися у своїх емоціях і спільних рішеннях на провокації, не проголошувати радикальних закликів до громадянського протистояння. Ми взяли з вами на себе відповідальність політичну за стабільний і ефективний розвиток держави, без наших спільних дій дострокові  демократичні вибори відбутися обєктивно не зможуть.

Нам потрібен план і чіткі спільні обґрунтовані дії. Ми не втратили, на мій погляд, можливості відновити конституційний баланс між Президентом і гілками влади в Україні. Це не тільки його, але і наш з вами обовязок. Зробити це треба, на мій погляд, демократичним і правовим  способом, без чергової війни між українцями, яка вкотре може розпорошити нас між чужими народами.

У зв'язку з  цим пропоную, можливо, провести закриті збори депутатів Верховної  Ради разом з опозицією, з Президентом, урядом, Конституційним Судом і Верховним Судом та обговорити на них шляхи виходу із  наростаючої  політичної кризи в Україні, провести, можливо, надзвичайні збори в палаці України депутатів від коаліції всіх рівнів і прийняти на них політичну резолюцію щодо ситуації в країні і шляхів  подолання політичної кризи, на політичному рівні відмовитися від ескалації конфлікту шляхом прийняття політичних рішень, які можуть спровокувати громадянську нестабільність і некерованість державою та закликати Президента країни утриматися від використання  силових способів управління країною.

Шановні колеги!

У боротьбі за молоду національну конституційну демократію нам разом із нашими виборцями кинули виклик опозиція, Президент та, власне, і сама історія. У нас тільки один вибір – прийняти його і вийти із навязаного нам конфлікту мирними і демократичними  засобами. Перш за все, вийти ми мусимо сильнішими.

Дострокові вибори є завжди ліками для хворої демократії, але якщо вони є наслідком політичного компромісу та відбуваються згідно принципів верховенства права. Думаю, що ми не втратили  можливостей вийти на цей єдиний стратегічний шлях, що веде нас в обєднану Європу.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Раїса Василівна. Слово має Бокий Іван Сидорович, прошу.

 

10:21:25

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, шановні виборці, те, що сьогодні мордує Україну, вкладається в одну приповідку „Кожен моститься в Наполеони, та не кожен добігає навіть його нужника”. Хоча, якщо не мати ста друзів, а мати нахабну та ще оздоблену окулярами мармизу із ієрихонською горлянкою, нужника можна ще добігти, що дехто з відомої четвірки „ко-ко-ко-ко-ко” іноді переконливо демонструє.

Але я вийшов не вправлятися в знанні сучасного парадоксального фольклору, я вийшов на трибуну, щоб покаятися, покаятися від імені соціалістів, покаятися за те, що 2004 року ми підтримали на президентських виборах і допомогли усістись у президентське крісло Вікторові Ющенку. Без соціалістів він би не переміг, це визнавав він сам, це знає вся Україна. Але він нас перших і зрадив. І коли тепер з усіх трибун разом із відомою політичною вертихвісткою і аферисткою, іудами Вінським, Луценком, баптистом Турчиновим, злодюжкою Ляшком звинувачує нас, соціалістів, у зраді, є необхідність показати на фактах суть ющенкової зради, ющенкової підступності.

Ми підтримали Ющенка як кандидата в Президенти борючись з узурпацією влади Кучмою, але ми не підтримали його політичної сили і, коли він звинувачує нас у зраді помаранчевій команді, то ми, соціалісти, помаранчевими ніколи не були, отже і зраджувати їх не могли. А ось ющенкова зрада і підступність предметні і очевидні. Він виявився справжнім політичним сином Кучми і навіть переплюнув його в ролі узурпатора. Як відомо, соціалісти підтримали персонально Ющенка на основі підписаної ним і Олександром Морозом 6 листопада 2004 року політичної угоди єдності демократичних сил, в якій Ющенко брав на себе  цілком конкретні зобов’язання.

Насамперед, Ющенко брав на себе зобов’язання здійснити соціальний блок  проблем, які запропонували соціалісти: мінімальні зарплати і пенсії не менше прожиткового мінімуму, зменшення цін і тарифів у комунальній сфері, повернення заощаджень громадянам, забезпечення виконання конституційних норм про безплатну освіту і охорону здоров’я. Хоч щось із цього Ющенко виконав? Навпаки, тільки зараз коаліція Партії регіонів, соціалістів і комуністів виходить на прожитковий рівень в зарплатах і пенсіях.

Ющенко заветував усі закони про повернення заощаджень, він не став хазяїном слова та він ніколи ним і не був. А в підвищенні тарифів – його пряма вина, бо це він зірвав вигідні для України угоди про бартерну оплату російського газу на користь свого оточення.

Підступно зрадив нас Ющенко і в земельному питанні. Він з Морозом підписав зобов’язання про негайне введення в дію закону щодо заборони продажу землі сільськогосподарського призначення, а ставши Президентом, підписав Указ про продаж землі. Його зупинила Верховна Рада, проте він наполіг на включенні продажу землі в усім відомий, вознесений в іпостась національної біблії, Універсал.

У політичній угоді Ющенка і Мороза було записано: „Сторони домовилися про сприяння судовій відміні актів незаконної приватизації об’єктів стратегічного значення”. Щодо „Криворіжсталі”, це було зроблено і на тому поставлено крапку.

Натомість Ющенко наполягав на приватизації „Турбоатома”, Одеського припортового заводу та інших стратегічних об’єктів. Щодо припортового  заводу, то Ющенко особисто обіцяв на мітингу в Южному не віддавати на приватизацію це високотехнологічне підприємство.

Зрада? Безумовно зрада! Так само конкретно і предметно Ющенко разом з Морозом підписали зобов’язання про проведення до 1 січня 2005 року політичної реформи. Хто сьогодні очолив боротьбу за відміну реформи? Та не боротьбу, а війну? Ющенко. Власне ця його ідея фікс є причина його війни з Конституцією, створення штучної політичної кризи в Україні.

Це не просто внутрішньо-українська політична зрада, це зрада новітній цивілізації   з її гуманітарною тенденцією. Це курс на повернення України до часів Калігули, Нерона, Торквемаде, до фашистських систем Гітлера, Салазара і Батісти. І після цього вистачає совісті говорити про якусь мораль.

Так само зрадив Ющенко наші домовленості щодо сприяння швидшому розслідуванню резонансних кримінальних справ, політичних вбивств, щодо негайного виведення українських вояків з Іраку, про ухвалення закону про порядок відходу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити. Кузьменко віддає йому слово.

 

БОКИЙ І.С. Чинного і майбутніх президентів України тощо. Я не кажу вже про те, що Ющенко, як і Кучма, гальмує підписання закону про спеціальні слідчі комісії Верховної Ради.

Ну а теперішній його переляк перед рішенням Конституційного Суду щодо його незаконних указів про розпуск Верховної Ради, звільнення конституційних суддів, які не підтримують його авантюру, фактично свідчать, він пішов на повномасштабний державний переворот. Боягузи завжди віроломно йдуть на пролом і не важливо, хто на це його підштовхує, свої балоги та тимошенки з блазнюючими луценками чи ті 20 ЦРУшників, котрі, подейкують, прибули керувати переворотом, відповідальність за все несе Ющенко. І він не зможе ухилитися від відповідальності, коли настане час відповідати, він сповна відповість за зраду.

Тому ми, соціалісти, каємось перед народом України за те, що свого часу підтримали Ющенка на виборах Президента. Він зрадив нас, але він при цьому зрадив і вас. Чи випадково це все те, що він сьогодні творить? Ні. Ющенко давно був у тій команді, яка зруйнувала Україну, він був автором і провідником монетарної політики, яка через стиснення грошової маси, зруйнувала дві третини української економіки. Час покаже, чи це було елементарне невігластво чи свідомий курс на розвал, і тут ніяка боротьба з інфляцією не виправдання. Ющенко завжди йшов проти прогресивних сил і у вирішальний момент акції „За Україну без Кучми!” назвав борців з тоталітарним режимом, людей з чистою совістю „фашистами”.

Сьогодні він в маніакальній жадобі необмежений владою, якій він, проте, в силу власного безталання не може дати ради, зімкнувася з відвертими реакціонерами, авантюристами, людьми з кримінальною репутацією.

За всіма вимогами і традиціями людей честі Ющенко має подати у відставку, але не ті в нього моральні засади, щоб він це зробив. Тому одночасні президентські і парламентські вибори, постанову про які ухвалила Верховна Рада, – єдиний вихід для того, щоб очистити політичне поле України і привести до влади людей честі, яким болить доля України, її народ і кожної людини в ній, які вміють працювати і відповідати за зроблене.

На закінчення нагадаю, не мною відкриту істину: „кепські президенти і пелюшки мають одне спільне – їх треба міняти з однієї і тієї ж причини, і робити це треба вчасно аби не перетворити життя України в пелюшкове болото”.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Іване Сидоровичу.

Майборода і Корсаков передають своє право на виступ Кисельову. Прошу відзначте на моніторі.

 

 

10:29:41

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги! Перш за все, хочу попросити вас і надалі діяти в рамках Конституції, а також, уникати радикальних дій і закликів, щоб не дати підстав Президенту від опозиції ввести в країні надзвичайний стан, бо навіть за два дні надзвичайного стану в країни  можна наробити стільки лиха, що буде дуже і дуже важко передбачити. Саме тому, що ми не вийшли за межі конституційного  поля, нас підтримав Євросоюз і ПАРЄ, і, переконаний, підтримують громадяни України. І виборці  уже зрозуміли, що Ющенко і його оточення цікавить тільки абсолютна влада, хоча в той час, коли вони її мали, вони абсолютно нічого доброго не зробили для людей. А сьогодні їм байдуже, що через безлад, який вони встроїли в державі, зупинилися реформи: і судова, і податкова, і охорони здоров’я, і 7 мільярдів, які Кабмін виділив на реформу ЖКХ, сьогодні можуть залишитися не освоєними.

Ми розуміємо, що, на жаль, Україна як безоружна держава попала в поле геополітичних інтересів і, в першу чергу, США, які, не питаючи нашої згоди, за нас уже вирішують, що ми входимо в число 12 країн, на території яких будуть розміщуватися системи, протиракетні системи блоку НАТО і сказав це співробітник департаменту США на другий день після того, як Ющенко з цього приводу  заявив, що навіть про це мова не йдеться.

Хочу також нагадати, що Конгрес США прийняв закон про виділення коштів на вступ України до НАТО. І  я пропоную ці кошти направити на проведення всеукраїнського референдуму, щоб запитати у народу України, а чи хочуть вони в НАТО після  того, що сталося з Югославією, яка сьогодні  щезла з карти світу, чи хочуть  вони, знаючи про те, що зробили з Іраком, і погрожують зробити з Іраном.

І дострокові парламентські вибори Ющенку потрібні не для того, щоб покращити життя народу. Він розуміє, що без внесення змін до законодавства про вибори (щоб були відкриті, а не закриті списки партійні), розклад політичних сил у парламенті  не зміниться. І судячи з усього, вибори будуть проводитися до тих пір,  поки в парламент не прийдуть політичні сили, які  тупо проголосують за вступ  України в НАТО. Ось яка мета.

Шановні співвітчизники, на жаль, сьогодні існує реальна загроза  поділу України на дві держави. До цього  вже закликають політологи з Львова, про це вже говорять  на сайті „Української правди”. Тому я  хочу запропонувати спікеру парламенту Морозу Олександру Олександровичу і Прем’єр-міністру України Януковичу Віктору Федоровичу  звернутися  до  керівництва країн, грантів нашого національного суверенітету і територіальної цілісності, які, ви пам’ятаєте, а це, в першу чергу Росія, Китай і інші країни, які підписали відповідну політичну угоду, коли Україна знімала з бойового чергування  ракетні комплекси з ядерними боєголовками на борту. 

Наступний і дуже важливий момент. Президент України, видаючи Указ номер два про дострокове припинення повноважень парламенту,  визнав, що його перший указ втратив юридичну чинність. І підписаний  ним і оприлюднений другий указ на сьогодні не має законної сили, тому що він  був прийнятий з порушенням встановленої процедури, бо скільки б  указів він не підписував, він має пройти процедуру, попередньо пройти консультації з керівниками Верховної Ради, керівниками парламентських фракцій і також комітетів. Він цього не зробив, тому  указ його є не чинний, парламент на сьогодні є легітимний.

І консультації передбачені не для того, щоб сповістити нас про те, що ми маємо бути відсторонені від влади, а про те, щоб виробити спільну позицію щодо майбутніх, якщо вони будуть признані судом, майбутніх парламентських дострокових виборів.

І щодо рішення про звільнення суддів Конституційного Суду. Без рішення Верховної Ради звільнення за порушення присяги – це є незаконне рішення, тому судді сьогодні є легітимні, Указ Президента є не чинний. В юриспруденції дрібниць  не буває і це докаже любий суд.

Шановні колеги, враховуючи, що ні при одному президенті України не було такого нахабного нехтування Конституцією, коли б укази Президента пачками відмінялися судами як такі, що видані з порушенням Конституції. А також розуміючи, що сам Ющенко ніколи у відставку сам не піде, а також добровільно не погодиться пройти медицинське обстеження, я пропоную звернутися до народу України як це передбачено Конституцією і через наші політичні сили організувати всеукраїнський референдум з трьох питань. Питання перше, ви „за” чи „проти”  проведення дострокових парламентських виборів. Ви „за” чи „проти” проведення дострокових президентських виборів. Ви „за” чи „проти” проведення одночасних дострокових парламентських та президентських виборів. І нехай народ скаже сам, що він думає з цього приводу, це конституційна норма, до речі.

І останнє. Я хотів би ще раз попередити, щоб ми попередили Кабінет Міністрів, що ні в якому разі до рішення Конституційного Суду ні під які позики, ні з резервного фонду ні копійки на незаконні парламентські дострокові вибори з бюджету України вони виділяти не мають права.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Олексійович.

Смітюх передає слово Ганні Герман, прошу.

 

10:35:35

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, вчора на одного з телевізійних каналів депутат від фракції БЮТ Сивульський остаточно підтвердив, що сценарій силового варіанту можливий в Україні і що Президент фактично готовий до нього і не вважає цей спосіб неможливим. Факт цього      підтвердження не може не викликати асоціації з часом, коли в сусідній Польщі був введений військовий стан, ще ввечері все було спокійно, мирно, а на ранок на вулицях стояли танки, а з екранів телевізорів говорили комісари.

Багато часу пройшло з того дня, але  Ярузельський  досі має клопоти з законом і досі роки не змили з нього ганьбу. Я, про всяк випадок, хотіла цю історію нагадати Віктору Ющенку, як нагадати і іншу історію вже більш свіжу, коли в час „Україна без Кучми” (цієї акції) другий Президент Польщі Олександр Кваснєвський сказав Леоніду Даниловичу: „Леоніде Даниловичу, демократія це як костюм, він може бути незручно скроєний, але коли його зняти, ви можете залишитися голим”.

Вікторе Андрійовичу, ви завжди уміли елегантно носити демократичний костюм, але ось уже місяць цей ваш костюм наполегливо їсть закарпатська міль. І я боюся, Вікторе Андрійовичу, що ви можете залишитися голим!

Ми боїмося, щоб ваші дії, пане Президенте, не розколи Україну, бо історія з Західно-української народною республікою може повторитися, але чи повториться історія з 21 січня і з четвертим Універсалом, і чи буде проголошено знову Акт соборності України, і скільком поколінням українців треба буде чекати, щоб Україна знову об’єдналася. Зважте на це, Вікторе Андрійовичу, і подумайте про свою роль в історії України, історію, яку ви так добре знаєте і яку, як казав Винниченко, без брому не можна читати.

Зараз перед вами, Вікторе Андрійовичу, як в класичній українській казці, три дороги: ліворуч підеш – розкол знайдеш і праворуч підеш – розкол знайдеш. А ви йдіть прямо, йдіть прямо за дорогою закону і дорогою правди і правда визволить вас з тих тенет, які сплили вам ті ваші поплічники, ті комсомольські, обкомівські секретарі, які коло вас пригрілися і раптом надягнули маску українських націоналістів, і ті бандюки з .......……, які сподіваються, що хтось забув про  їхнє минуле. Комісар єврокомісії Беніта Ферреро-Вальднер заявила тільки що, що політична криза в Україні – це справа, внутрішня справа України. Іншими словами світ махнув на нас рукою: та робіть собі там, що хочете.

Тому і вас Вікторе Андрійовичу,…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити. Бо якраз до мене звертаються. Дайте закінчити, будь ласка. Голосніше.

 

ГЕРМАН Г.М.  Тому і вас,  Вікторе Андрійовичу, і вас,  Вікторе Федоровичу, і вас, Олександре Олександровичу,  закликаю стати ще раз на шлях переговорів. Не дивіться, що світ махає на нас рукою, дивіться, щоб наші люди на нас рукою не махнули. Давайте сідати за стіл переговорів і вирішувати мирно нашу політичну кризу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Галуненко  Вернидубову  передає слово. Будь ласка.

 

10:39:36

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Вернидубов  Іван, Регіони України.

Шановні друзі! Причиною політичної кризи в Україні є низка неконституційних указів Президента України і, в першу чергу, хронологічно,  це укази про так звані розпуск Верховної Ради. Ви скажете: говорено-переговорено про це. Так, на це воно і розраховане, мабуть, що поговорять, суд затягнемо наявними можливостями, якщо не вдасться,  когось звільнимо  з суддів, а там перемелеться. 

Ні. Без правового конституційного вирішення всіх питань не можна. Нас штовхають у 2004 рік, у рік політичних рішень Верховної Ради та  Верховного Суду, а зараз – політичних рішень Президента, Конституційного Суду і так далі. Якщо не зупинимось і не дамо змогу Конституційному   Суду зробити висновки, самі не будемо слідувати  цим висновкам – це повтор беззаконня. І звільнення суддів Конституційного Суду якраз в процесі розгляду справи, яка ще не завершена, прямими Президентськими указами без якихось конкретних звинувачень, з порушенням всіх процедур і без будь-якої думки органів суддівського самоврядування – це демонстрація сили, привласнення імператорських  повноважень, свідоме нагнітання страху у суспільстві і залякування всіх суддів та державних службовців всіх відомств  і в першу чергу правоохоронних органів. Дивіться, так буде з кожним, хто, можливо,  має  якусь іншу думку. А де ж конституційні принципи діяльності суддів взагалі і суддів Конституційного  Суду зокрема, про які йдеться у статті 126 Конституції, на яку і спирається Президент в указах про звільнення, незалежності і недоторканості. У Законі про статус суддів є ціла глава третя, яка  присвячена гарантіям незалежності суддів, способи  забезпечення цієї незалежності, говориться про недопустимість втручання у діяльність судді  щодо здійснення правосуддя. І тут вперше  в історії  світового судочинства суддю Конституційного  Суду, у впровадженні якого   знаходить справа про неконституційність дій Президента, саме Президентом і приймається рішення щодо  звільнення цього судді.

Чи можна придумати більш цинічне глумління   з судочинства взагалі, бо це, дійсно, шоу, говорячи терміном гаранта. Такого шоу світ  не бачив. Це ввійде у хрестоматії підручників по конституційному праву  всіх  країн. Відповідно до  принципів незалежності  і недоторканості  порушення присяги повинно ініціюватися саме суддівською громадою, у даному випадку це суддями Конституційного  Суду. Я думаю,  колеги  Пшеничний и Станік  з цього приводу  і самі висловлять своє ставлення, але  і Верховна Рада  не може сьогодні  стояти осторонь  такого беззаконня і рішуче стати на захист  суддів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити. І постарайтеся…

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Я маю на увазі, Верховна Рада  повинна прийняти свою постанову про це. Тому що нас штовхають на те,  щоб ми з палками пішли до Адміністрації Президента. Ні, ми цього не зробимо, ми підемо туди, але з Конституцією  і, можливо. з Біблією. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ми використали час відведений для  виступів від депутатів, від фракцій. Коротенько підібємо  підсумки. Тут Василь Олексійович назвав посаду Голови Верховної Ради спікером, я прошу, давайте не будемо  українську і російську мову засмічувати  іноземними словами. Є посада визначена у Конституції – Голова Верховної Ради. Я не в образу, а просто кажу  для чистоти слова.

Фракція Партії  регіонів наполягає на тому, щоб продовжити  ще раз виступи від депутатів, від фракцій на 15 хвилин. Якщо депутати не проти, я можу поставити на голосування, але це, можна   сказати, відхилення   від регламенту.  Як ви вважаєте?  Будь ласка, хто за те, щоб на 15 хвилин продовжити  обговорення.

 

10:44:52

За-247

Будь ласка, Попеску замість  Мироненко. Вибачте, Колесніченко зараз виступає. Почекайте, Колесніченко, а потім Мироненко, а потім Попеску замість Мироненка.

 

10:45:23

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Добрый день, уважаемые коллеги, уважаемые избиратели.

Я должен сказать, что гарант политической нестабильности сегодня  с удовольствием играет роль  политического привокзального наперсточника. Этот уставший больной человек, затравленный  госпожой Тимошенко сегодня устроил фарс  под  названием «Ни дня без указа».  Для нас становится все более очевидным, что все действия господина Ющенко  находятся за рамками Конституции, за рамками  закона, за рамками здравого смысла. Развернутые дискуссии юридического толка о том, где какой пункт правильно написан, где какая статья правильно проговорена – это только дым. За этим дымом скрывается самое главное: с осени прошлого года в стране начата подготовка и организация государственного переворота, который сегодня реализуется. И что бы мы здесь ни говорили и не призывали, этот план методично  продавливается и внедряется в нашу жизнь.

Задача этого государственного переворота: изменение государственного строя, построение ющенковской монархии любой ценой, уничтожение инакомыслия, построение мононации, моногосударства, которое будет говорить на моноязыке и ходить в моноцерковь. Это все понятно и очевидно. Сегодня все очевиднее становится подготовка решения силовым способом этого конфликта.

Уже есть воинские подразделения, которые уже присягнули письменно гражданину Ющенко с целью исполнения его незаконных указов. Как правило, это люди, которые прошли уже, як кажуть на українському, вишкіл в странах НАТО, и вполне понятно, почему они готовы выступить против народа. Но я должен сказать, что уже есть воинские части и подразделения, которые готовы выступить в защиту Конституции и против незаконных действий господина Ющенко.

Я бы хотел этому пану напомнить судьбу Украинской Народной Республики, чем это все закончилось, когда националистический угар и желание быть монархом привело к тому, что страна распалась, и мы потом только – 40-50 лет назад получили большое государство, которое 15 лет уже есть и государством Украина независимым. Поэтому я бы хотел порекомендовать этому господину Ющенко, что его угар и те компании, которые его сегодня ведут на войну с украинским народом, закончится печально в первую очередь для народа – он сбежит и его клика сбежит, а Украина растоптанная будет оставаться здесь.

Поэтому я хочу сказать главное, что народ Украины гораздо мудрее отдельных политических клоунов, которые видят только себя в политике, а не видят нашего государства Украина. Народ Украины сможет выстоять и против армии, и против негодяев, которые готовы растоптать Конституцию ради удовлетворения политических амбиций отдельных политических негодяев.  Спасибо.

                   

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Попеску. За ним Бондарчук.

 

10:48:26

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, вельмишановний український народе і громадяни усіх національностей! Я хочу звернути увагу на те, що вже казали наші колеги з цієї трибуни.

Вчора народний депутат України від пропрезидентського БЮТа Сивульський на „5 каналі” заявив, що Президент у своїх діях може піти на силовий варіант, але я б хотів нагадати всім патріотам, якщо вони є громадянами України, частину 4 статті 17 Конституції:

„Збройні сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності”.

Ми ще раз звертаємось і звертаємо увагу міністра  оборони, керівників СБУ та інших структур, що норми Конституції є нормами прямої дії. Більш того, в статті 19 передбачено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тому ми звертаємося до генералів, офіцерів та солдат, щоби  в разі поступлення незаконних наказів та вказівок не виконувати їх. Це стосується і працівників державних  адміністрацій всіх рівнів.

Незайвим буде всім зараз дуже уважно ще раз прочитати 60 і 68 статті Конституції, згідно з якими ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження  чи накази, а за видання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу наступає юридична відповідальність. Крім того, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Отже, за незаконні накази не буде ніякого строку давності.

Виходячи з вищевикладеного, ми закликаємо всіх діяти  тільки в Конституційному полі, оскільки це єдиний шлях виходу з кризи, недопущення громадянського протистояння, збереженості цілісності  нашої держави.

Шановні колеги, коли я втретє став народним депутатом  України, я втретє дав присягу Україні, в якій я присягнув в своїй діяльності додержуватися виключно Конституції України та законів України і виконувати свої обов`язки в інтересах всіх співвітчизників. 

Я закликаю Президента України діяти таким самим чином: в рамках Конституції і в інтересах всіх громадян, а не тільки в інтересах авантюристично налаштованої деструктивної опозиції.

Вікторе Андрійовичу, зробіть нарешті остаточний вибір. Якщо ви відчуваєте себе Президентом України, поверніться в конституційне поле. Якщо ж ви тільки лідер опозиції, подайте у відставку, принаймні, так буде чесно. І нехай в цьому виборі вам допоможе Бог, ви ж віруюча людина.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Миколайович Бондарчук говорить. Будь ласка.

 

10:51:32

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги. Народний депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Від того, як на мене, що ми розпалюватимемося і називатимемо чергові і чергові прояви топтання Президента по Конституції, топтання грубого, цинічного і тупого, я думаю, що мало що зміниться. Тому що наші заклики залишаються, як у відомій байці Крилова, коли один персонаж „слушает да ест”. Я думаю, що в даній ситуації цю аналогію можна провести. Хоч, безумовно, ми повинні використовувати наші можливості, в тому числі при допомозі засобів масової інформації, доводити нашу думку і розяснювати людям ситуацію, продовжувати, тому що все більше і більше людей розуміють, хто нас і куди штовхає. І першотравневі мітинги, які пройшли в усіх обласних центрах, в тому числі і в нас в Вінниці, показали, і спілкування з людьми, що люди все це прекрасно розуміють. Але я думаю, що нам потрібно зараз активізувати законотворчу діяльність.

У нашому Комітеті з питань соціальної політики та праці є понад десять зараз готових законопроектів, які вже готові до процедури другого читання, зокрема Закон про зайнятість, про соціальний діалог, який внесений, до речі, главою держави, Трудовий кодекс України та інші, які конче нам сьогодні необхідні. І такі законопроекти є в усіх комітетах Верховної Ради України.

Нам потрібно почати підготовку  і обговорення тут, у  Верховній Раді, змін  до Конституції, про які ми говорили, змін до  закону про вибори народних депутатів для того, щоб справді зробити ці списки прозорими, контрольованими, тощо, щоб відпрацювати ці документи на майбутнє.

Я теж, до речі, зареєстрував законопроект про внесення змін до  закону про вибори народних депутатів України, який передбачає обовязкове надання кандидатами в народні депутати довідки про стан психічного здоровя. Я думаю, що ви мене у цьому як раз і підтримаєте. Я думаю, що ми сьогодні повинні прийняти документ, як пропонувалося і стати на захист суддів Конституційного Суду.

Нам відомі сценарії силового варіанту виходу із цієї ситуації, які приурочені до Дня перемоги. Але ми цього не допустимо і не дозволимо Президенту ігнорувати Парламент, як єдиний законодавчий і представницький орган держави. Якщо він не схаменеться, то 9 травня ми розпочнемо збір підписів за відставку президента. І це буде нормально, і це буде логічно, і це буде символічно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Замість Берташа слово надається Заплатинському, за згодою Берташа.

 

10:54:50

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановні колеги, народні депутати, шановні представники засобів масової інформації, дороги й український народе, я сьогодні не хочу повторювати і підкреслювати, скільки порушень наробив наш Президент своїми  Указами. Я хочу нагадати, що вони почалися давно. Згідно Конституції, Президент щорічно повинен звертатися до народу України та Верховної Ради  з посланням про  внутрішню і зовнішню політику  України.

Цього, на жаль, ні в 2006-ому, ні в 2007-ому році не відбулося. Президентові більш важливо  заколоти робити на підставі порід своїх найближчих соратників і якомога ціпше ухватитися за владу, котру втрачає меншість, а точніше, опозиція вороже настроєна до народу.

Чому я так говорю? Тому що 1 травня, тобто два дні тому народ України отримав підвищені пенсії, заробітні плати. Уряд Віктора Януковича і більшість в парламенті знайшла можливість 7,5 мільярдів більш надходжень до бюджету, і вже вони розподілені. На завтра готується рішення уряду, і ми, коаліція, Комітет з питань економічної політики, котрий я маю честь очолювати, підготували, і уряд буде виносити на рішення подальше покращання життя українського народу в підвищенні доходів до бюджету і доходів кожного українця.

Опозиція в шоці. Коли ще буде можливість, як не сьогодні, робити те, що робиться, беззаконня з  приводу того, щоб повернутися до влади, тому що кожного дня уряд і більшість краще і краще роблять життя українського народу.

Я хотів би сказати, Вікторе Андрійовичу, вам як Президенту України: по-перше, згідно Конституції  ніхто не може узурпувати владу, котра належить державі, народу. Такі укази… ви подивилися, що рішення Конституційного Суду  готовиться законним і конституційним, і як вибух – два укази про звільнення суддів. Та закінчуйте ви веселити весь світ, я хочу пораду дати вам. Бог підтримає Україну, більшість і уряд у тому, що вони  роблять. Тому не гайте часу: видайте указ, звільніть Господа Бога і собі підготуйте місце на випадок імпічменту для  подальшої праці.

Дякую за увагу. 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу у виступах без натяків.

Будь ласка, слово має Тарас Чорновіл замість Ганни Герман.

 

10:58:08

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати України, наші теле- та радіослухачі!

Факт правового свавілля, який зараз відбувається,   спрямований на одну ціль – уникнути появи рішення Конституційного Суду, уникнути політичної, я говорю ще раз, не про якусь юридичну, політичної відповідальності Президента за неконституційні дії.

Що стосується звільнення суддів Конституційного Суду, це абсолютно неправовий акт. Зводиться це до того, щоб Президент згідно з Конституцією, наголошую, згідно з Конституцією не має права звільняти суддів Конституційного Суду, стаття 149, на яку посилається псевдоюристи Президента, говорить про гарантії незалежності суддів, що вже не допускає одноосібного вирішення їхньої долі плюс відсилає до статті 126 щодо підстав звільнення суддів з посад. Ще раз наголошую, підстав, а не порядку звільнення. Про порядок звільнення говориться в 153 статті наступними словами, що порядок і організація діяльності Конституційного Суду України здійснюється згідно закону „Про Конституційний Суд України”. Цей закон покладає дуже складну і серйозну відповідальність з юридичними висновками, з відповідними комісіями, комітетами і всіма належними правовими функціями виключно на Верховну Раду України, тому  дія Президента в принципі ця неконституційна.

Чому я згадав про цей правовий нігілізм в цьому контексті? Тому що виникають два моменти, які достатньо тривожні. Перший момент, виборів 24 червня відбутися не може. Незадовго до свого указу другого від 26 квітня Президент говорив сам, що законодавча база, яка існує, не дає можливості профінансувати законно і законно провести вибори, позачергові вибори в скорочений термін. Після того появляється його указ, появляються неконституційні певні дії. Ми знали про графік цих дій, ми наперед вже оголошували з цієї трибуни про те, що будуть звільняти суддів Конституційного Суду, про інші дії і наступним пунктом стоїть указ Президента про призначення абсолютно неконституційного нелегітимного свого окремого складу ЦВК, який мав би в незаконний спосіб провести нові позачергові вибори парламенту.

Так-от, цього робити ми не дамо. У нас є достатньо правових підстав не допустити проведення таких незаконних дій. Президент може піти на інші жорсткіші речі, але в такому випадку Президент повинен пам’ятати, що він нестиме всю відповідальність за те, що відбудеться в Україні, за фактичний розкол України, упаси Господи, щоб ми до цього не дійшли, але це є питання  виключно до Президента. Ми розуміємо, що розбурханий і розхитаний діями опозиції і не конституційними Президента парламент навряд чи зможе нормально, спокійно працювати.

Ми згодна на позачергові вибори, але виключно в законному руслі не на основі ультиматумів і не конституційних указів. Буде рішення на користь Ющенка ми його виконаємо, буде рішення Конституційного Суду на нашу користь, ми  зберемося, прийдемо до консенсусу і проведемо вибори чесно і за законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просив би всіх нас використовуючи і трибуну парламенту і будь-де виступаючи, ні в кого нічого не просити. Ще раз підкреслюю, ні в кого, нічого не просити,  робити свою справу.

Ще у святому писанні, я так на російській мові пам’ятаю, записано: „Не надейся на князя, на сыны человеческие, у них нет спасения изойдет дух его  и возродится в землю свою, и в тот день погибнут все помышления его».  А народ залишиться. І Верховна Рада, як виразник цього народу залишиться, працює і буде працювати, я думаю з того  треба виходити. Це перше.

По-друге, відносно коментарів деяких, підбиваючи підсумки, виступів сьогоднішніх. Іван Сидорович ессе про каяття... трошки був, мабуть, не повний у поясненні позиції соціалістів в 2004 році. Ні в кого не викликає  сумнівів, особливо серед тих, хто присутній сьогодні в залі, що нам потрібно було міняти систему влади, вносити зміни до Конституції, щоб там не було підстав для узурпації влади шляхом системи авторитаризму. І ми виходили саме з цієї потреби. Без голосів, котрі підтримували тоді Віктор Ющенка зібрати потрібну кількість – більше 300 – не можна було. І тому ми 6 листопада з Віктором Ющенко підписали відповідну угоду. То інша справа, що він відмовився від багатьох пунктів, про що говорив, Іван Сидорович, але інакше  проголосувати, а проголосувало 404 депутати за внесення змін до Конституції (це треба пам’ятати) була необхідність.

І треба ще сказати, інший варіант, ми підтримували кандидатуру Віктора Андрійовича, тому що інакше були б треті вибори на третій строк попереднього Президента з усіма наслідками, які закладалися для цього. І всі добре знають, особливо від Партії регіонів, я думаю, вони б могли детальніше, їхнє керівництво, розповісти, як розроблялась схема виходу на нові вибори із голосуванням за третій термін. Якби того не робилося, то за першим туром були б всі питання розставлені вже з самого початку. Але ми не будемо повертатися в історію, ми маємо сьогоднішню історію, з якою треба шукати правильний вихід.

Чому сьогодні звільнені Указом Президента два судді Конституційного Суду? Правильно говорив Тарас Чорновіл відносно того, що тут порушений принцип незалежності суддів, а це основа права. А вся справа в тому, що треба або деморалізувати Конституційний Суд, або заблокувати його роботу, бо немає впевненості в тому, що суд прийме рішення на користь ініціаторів Указу Президента і його самого. Тому ми розуміємо це прекрасно, і я сподіваюсь, що і громадяни України це все зрозуміли, тут є тільки одна, я б сказав так, моральна обставина. Ви зверніть увагу, кожен день, особливо в святкові дні, коли люди хотіли б якимось чином заспокоїти свою душу, ми одержуємо раз-по-раз кроки, які дестабілізують настрій людей, ситуацію в державі і це викликає очевидно запитання до того, хто відповідає за такі речі, навіщо це все робити.

Пропозиція, яку висловила тут Ганна Миколаївна Герман, абсолютно коректна. Але хочу тільки нагадати про те, що ми завжди йшли на переговори, ми завжди йшли на пошук компромісів. Я хочу сказати, що і в дискусії щодо Закону „Про Конституційний Суд”, про Універсал, про кадри, про ці ж укази наші співрозмовники хотіли лише конфлікту, бо вони собі шлях вибрали і переговори, це був антураж тільки до того, аби закамуфлювати цей шлях, щоб його утаємничити, щоб найти для себе підстави. Ми їх не даємо, підстав, вони чим далі тим більше стають, як говорила Ганна Герман, із костюмом, в якому міль проїла вже все, де можна і де не можна.

Завтра Кабінет Міністрів розгляне надзвичайно важливі питання, пов’язані із соціальною сферою. Я розумію, що деякі залежні засоби масової інформації будуть намагатися спотворити такі кроки, як ми це спостерігали навіть вчора під час демонстрації, допомоги,  виплат ветеранам війни, учасникам бойових дій тощо. Це ніби там собі падало без зусиль Кабінету Міністрів, без впливу  коаліції і так далі. Давайте ми будемо достойні в цьому відношенні і не будемо вести з цього приводу суперечки. Але самі по собі рішення принципово важливі і люди повинні зрозуміти, що коаліція і уряд нею створений виконує зобов’язання, які брали на себе перед виборами і під час створення коаліції.

А, відносно того, що ми діємо в правовому полі. Ми не виходимо за його межі. Ми коректні, толерантні, витримані - це свідчення сили, бо в істерію впадає тільки слабак. Ми в істерію впадати не будемо, правда за нами  і ми доведемо, що правда на основі Конституції і права існує в державі і зробимо все те, що потрібно для суспільства. Спасибі.

Тепер відносно питань, які треба розглядати.

Але перед цим хотів нагадати, що  1 числа і 2 числа були у нас іменинники, ми їх не поздоровили. 1 числа – Білий Олексій Петрович і Ківалов Сергій Васильович народилися.  (О п л е с к и). Це ж треба так вгадати на свято, щоб дешевше обійшлося, я так  розумію.  А 2-го числа – Калетнік  Григорій Миколайович, Костянтинов Євген Семенович і Стоян Олександр Миколайович. Давайте  і їх привітаємо. (О п л е с к и).

Треба сказати, що 3-тє число недалеко перейшло від другого – це для Олександра Миколайовича натяк був від колег по фракції.

У нас треба розглянути за скороченою процедурою, якщо ми, якщо ви на те згодитеся, проект Закону про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"

Я прошу підтримати саме процедуру розгляду цього питання, себто скорочену процедуру. Ставлю на голосування.

 

11:09:16

За-245

Рішення прийнято. Доповідає Міністр юстиції Лавринович  Олександр Володимирович, прошу.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. 

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, даний проект Закону  має на меті вирішити  одну важливу деталь в правах суб’єктів господарської діяльності під час здійснення ними  своїх основних функцій, мова йде про дозвільну систему.

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли суб’єкт господарювання має отримувати порядка 35-ти дозвільних актів від органів місцевого  самоврядування. І Закон про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, 7 стаття його, встановила, що суб’єкти господарювання мають  отримувати документи  дозвільного характеру протягом п’яти робочих днів.

Закон „Про місцеве самоврядування”, який регулює  діяльність місцевих рад,  не дає можливості  вирішувати  ці питання протягом п’яти  днів, оскільки сесія ради має скликатися  не частіше, ніж раз на квартал. А виконавчі комітети  рад    не рідше, ніж раз на місяць, але коли є потреба, то можуть це робити хоч кожен день.

Тому є пропозиція від уряду України, щоб ми доповнили 26 статтю Закону про місцеве самоврядування ще одним правом ради, щоб рада на свій розгляд могла ухвалювати рішення про делегування повноважень у сфері видачі дозвільної документації виконкому ради. Якщо рада таке рішення прийме, буде таке повноваження виконкому, який зможе розглядати питання видачі дозволів суб’єктам господарської діяльності. Ось в цьому полягає суть проекту закону, який пропонується вам для схвалення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олександр Володимирович. Сідайте, будь ласка. Кузьменко Сергій Леонідович від комітету.

 

11:11:33

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Шановна президія, шановні колеги, я хотів би звернути увагу в цьому законі тільки на одне. Комітет підтримав в принципі, цей проект закону і просить Верховну Раду прийняти його в першому читанні. Водночас, тут треба звернути уваги при підготовці до другого читання на наступне. Є дві групи повноважень, місцеве самоврядування. Є група повноважень, яка належить виключно раді і є група повноважень, яка є за виконавчими комітетами або за сільським, селищним, міським головою. На жаль, в цьому проекті не зовсім чітко виписано, які саме повноваження хочуть, передаються виконавчим органам або голові і це може призвести до того, що, наприклад, земельні участки будуть видаватися дозвіл на них не радою, а це виключне повноваження ради, а окремими урядовцями, окремими чиновниками. Цього не можна допустити. Тому при підготовці до другого читання і комітет на це буде обов’язково звертати увагу і я думаю, ми підготуємося таким чином, щоб розмежувати повноваження більш чітко і не допустити можливості зловживань для окремих чиновників.

В цілому, комітет просить Верховну Раду підтримати в першому читанні цей проект.  Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, хто бажає взяти участь у обговоренні два – „за”, два – „проти”?

Так, Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватись Горбенко.

 

11:13:47

МАТВЄЄВ В.Г.

Пономаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко Георгій, будь ласка.

 

11:14:02

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Шановні колеги, зрозуміло, що процедуру видачі місцевим органам і місцевого самоврядування дозволів, документів дозвільного характеру необхідно спростовувати. І тому, я вважаю, що поданий Кабінетом Міністрів проект закону з цього питання, який передбачає передачу виконавчим органам власних повноважень щодо видачі документів можна приймати в першому читанні. Такі рекомендації видав і наш комітет, Профільний комітет по державному будівництву і місцевому самоврядуванню від 20 квітня і такі ж пропозиції є і у Головного експертного управління. Але ряд зауважень необхідно буде врахувати при підготовці законопроекту до другого читанні. ЩО мається на увазі.

По-перше, положення цих змін необхідно узгодити з Законом „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, про що мова. Законом „Про місцеве самоврядування” 26 стаття передбачає, що є ряд повноважень, які віднесені до виключного повноваження рад і тільки рад. Зрозуміло, що ці питання обов’язково розглядаються на засіданні рад і не можуть передаватися іншим органам або посадовим особам. Тобто до другого читання нам необхідно визначити, які повноваження може передавати рада виконавчим органам, але, або головам рад. Я думаю, що, і тут Кузьменко виступаючий сказав, що питання земельних відносин – найважливіше питання, ні в якому разі не можна включати в перелік питань, що можуть передаватися виконавчим органам.  Тобто до другого питання необхідно буде чітко визначити перелік цих питань, що передаються, і прийняти його зараз в першому читанні, а зауваження і науково-експортного …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Горбенко Наталія, будь ласка.

 

11:16:22

ГОРБЕНКО Н.А.

Даний законопроект він дійсно сьогодні врегульовує сьогодні норми між законом про місцеве самоврядування і законом про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. Це вкрай необхідні сьогодні зміни, тому що всі суб’єкти господарювання дуже довгий час проходить, коли вони отримують ці дозволи. І ці якраз зміни дозволять сьогодні суб’єктам господарювання бистріше отримати дозвіл на ділянку в сфері господарської діяльності.

Ну, я пропоную теж прийняти в першому читанні, але треба все-таки, якщо ми до цього підходимо, то встановити перелік дозволів, яких необхідно надавати, і надати право виконавчому органу сьогодні приймати рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Будемо приймати рішення.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”. Законопроект за номером 3032. Прошу голосувати.

 

11:17:55

За-250

Рішення прийнято.

Переходимо до розділу для включення до порядку денного та  прийняття рішення.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного та прийняття рішення  законопроекту за номером 3250, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту інвалідів.

Прошу голосувати.

 

11:18:37

За-252

Питання включено.

Переходимо до розгляду. Слово надається заступнику міністра праці та соціальної політики  Олені Василівні Гарячій. Будь ласка, підготуватися від комітету  Радзієвський.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!  До вашої уваги вноситься проект  закону, який передбачає ряд суттєвих пільг для  інвалідів, у тому числі і інвалідів дитинства. З прийняттям цього закону  діти-інваліди і інваліди першої і другої групи при отриманні позитивних результатів при складанні іспитів  будуть мати право на зарахування до вищих  навчальних закладів.

Ми підвищуємо і пропонуємо у  цьому законопроекті  збільшити вік для дітей від 16 років до  18 з тією метою, щоб ці діти одержували  допомогу по втраті годувальника у разі, якщо батько загинув на виробництві,  страхові виплати по Фонду соціального страхування у зв'язку  з тимчасовою втратою працездатності. Пропонується  також надавати  державну   підтримку тим засобам масової інформації, які будуть розглядати питання, висвітлювати щодо соціального  захисту  інвалідів.

Шановні народні депутати,   цей законопроект  розглядався нашими соціальними комітетами в Верховній Раді, знайшов підтримку  у Науково-експертному управлінні. Просимо підтримати цей закон у першому читанні. Ми врахуємо ваші пропозиції і зауваження  до другого читання.

Дякуємо вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання?  Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, Петро Цибенко.

 

11:20:37

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановна Олено Василівно,  у мене швидше не запитання, а швидше позиція, як голови Комітету у справах  пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, як представника фракції Компартії України. Безумовно, документ, який   подає на  розгляд Кабінет Міністрів України, він потрібний, своєчасний, я вдячний  Кабінет Міністрів України за його ініціювання. 

Я  хочу сказати більше.  З огляду на те, що  комітет прийняв рішення щодо того, щоб приймати  його у першому читанні, але   ряд інших профільних комітетів пропонували прийняти його в цілому з врахуванням  однієї поправки, яка   стосується не вступних екзаменів, а вступних іспитів. Тобто  моя пропозиція зводиться до того, що  цей документ  треба приймати не тільки  у першому читанні, але і в  цілому з врахуванням  тієї пропозиції, яку висловило  Міністерство праці і соціальної політики. Я вважаю, що цей  документ своєчасний, його треба підтримувати. Дякую.

 

ГАРЯЧА О.В. Шановний Петре Степановичу,  шановні народні депутати! Ми готові підтримати таку пропозицію  комітету Верховної Ради і будемо вам вдячні, якщо з врахуванням  цієї поправки закон буде прийнятий в цілому. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Стоян Олександр, будь ласка.

 

11:21:51

СТОЯН О.М.

Шановна Олено Василівно, безумовно  закон треба приймати, прикро тільки, що тут немає людини, яка безпосередньо опікується інвалідами,  пана  Сушкевича, який повинен  би бути на цьому питання, це не політика, а це життя багатьох інвалідів.

У мене таке питання до вас. Скажіть, будь ласка,  яким  чином буде передбачено  організація вступу,  чи будуть якісь квоти виділятися, як квоти, списком чи як? То єсть, який механізм, дійсно, створення пільгових умов для поступлення інвалідів у вищі навчальні заклади?  Дякую за відповідь.

 

ГАРЯЧА О.В. Дякую.

Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати! Порядок  зарахування до навчання   за державним замовлення врегульований Кабінетом Міністрів, до нього будуть  внесені відповідні зміни, і таким чином  діти-інваліди і інваліди першої і другої групи зможуть  на рівних з іншими при одержанні  позитивного результату при складанні іспитів право на зарахування до навчальних закладів.

При цьому, Олександре Миколайовичу,  я хочу нагадати вам, що  залишається норма закону, яка передбачає  переважне право  при одержанні рівних оцінок  для  зарахування тих діток-інвалідів, які...  і дітей, які виховуються у сім'ях, де батько або мати інвалід, у тих сім'ях, де мама одна і вона є інвалідом. Тобто є іще ряд переваг, які дітки-інваліди використовують. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Василівна, і у мене буде запитання, хоча це Кабінет Міністрів подавав, але у мене є запитання. Вони пропонують, що цей закон набирає чинності з дня опублікування. На мій погляд, тут є додаткові витрати до бюджету. Чи немає?

 

ГАРЯЧА О.В. Шановний Адаме Івановичу, фонди соціального страхування, які є самоврядними організаціями, мають затверджені бюджети, і в межах бюджетів цих фондів ми зможемо з дня прийняття цього закону, з дня його опублікування його повністю виконувати без додаткових видатків з Державного бюджету, бо це кошти самоврядних організацій. Вони підтримали цей законопроект.

Що стосується державного замовлення, то це в межах бюджету, який затверджений на цей рік.  Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я і тому питаю, що все це самоврядне та самоврядне, але зарахування студентів відбувається за рахунок Державного бюджету, а не соціальних фондів.

 

ГАРЯЧА О.В. Адаме Івановичу, але кількість місць не зміниться, зміниться тільки порядок використання коштів на державне замовлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це і погано, що не зміниться кількість місць, тому що зменшиться кількість місць за рахунок того, що ми розширюємо аудиторію, яка буде прийматися за державне замовлення. Значить, сто осіб приймається. Якщо 50 чи 90 буде підпадати під категорії цього закону, то залишиться лише 10 місць. Ну але це вже ясно. Добре, сідайте, будь ласка. Зрозуміло.

 

ГАРЯЧА О.В. Шановний Адаме Івановичу, справа в тому, що кожний рік в Державному бюджеті передбачається на соціальні видатки збільшення асигнування. Тому я б не вважала, що вони будуть абсолютно в тих же самих обсягах. А вашу пропозицію ми врахуємо. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Від Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів голова підкомітету Олексій Васильович Радзієвський. Будь ласка.

 

11:25:20

РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, законопроект, який сьогодні вноситься Урядом України, передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів  України, зокрема до статті 22 базового закону  про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні. І мета цього законопроекту – закріпити на законодавчому рівні державних гарантій щодо переважного зарахування інвалідів та дітей-інвалідів до вищих і професійно-технічних навчальних  закладів, оскільки це питання нині врегульовано і регулюється лише підзаконними нормативними актами. Решта змін в цьому законопроекті мають суто технічний характер.

Цей законопроект розглядався і підтриманий Комітетом з питань свободи слова і інформації, Комітетом з питань соціальної політики і праці, Комітетом з правової політики. Він також підтриманий Головним  науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради з єдиним зауваженням щодо уточнення одного терміна в цьому законопроекті – словосполучення з позитивним результатом, і при розгляді  на профільному комітеті в принципі ми прийшли до висновку внести на ваш розгляд  пропозицію  замінити слова „вступні іспити” замінити словами „вступних випробувань”, оскільки сьогодні Міністерством освіти і науки України запроваджено режим тестування.

В  цілому по результатам підготовки і обговорення цього законопроекту, внесеного урядом,  вносимо пропозиції прийняти цей закон в цілому на сьогоднішньому засіданні. Це стане ще одним кроком  на шляху забезпечення рівних можливостей , прав для категорії наших… нашого суспільства, які цього потребують, тобто інвалідів і дітей-інвалідів.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання? Запишіться. Є запитання, запитання є. залиштесь на трибуні. Будь ласка,  майже  ваш сусід, Цапюк, хоче поставити вам запитання. Прошу.

 

11:28:07

ЦАПЮК С.К.

Степан Цапюк, фракция Партии регионов.

Я поддерживаю данный законопроект. И у меня просьба до депутатов и до комитета: все-таки поддержать и принять данный законопроект в целом, чтобы дать возможность уже в этом сезоне данной категории инвалидов поступить в высшие учебные заведения. Поэтому я полностью поддерживаю данный законопроект и предложение комитета.

 

РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це було побажання. Добре. Дякую, сідайте.

Будь ласка, хто бажає взяти участь в обговоренні, запис від фракцій. Це повна процедура.

Так, будь ласка, хто від депутатів бажає взяти участь? Так, будь ласка, девять хвилин. Прошу, Цибенко, фракція комуністів. Підготуватися Бондарчуку.

 

11:29:41

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні громадяни України! У своєму виступі я хотів би зробити наголос щодо того, що сьогодні у суспільстві, зокрема у так званої опозиції дуже багато розмов щодо правочинності тих правових актів, які приймаються Верховною Радою. Я хотів би ще раз підтвердити, що на протязі квітня-місяця, і я щасливий тим, що початок травня підтверджує цю тенденцію, серед тих законопроектів, які розглядаються Верховною Радою, чимало документів, які носять суто соціальний характер. Я маю на увазі те, що за ініціативою Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів були внесені зміни до Закону про пенсії за особливі заслуги перед Україною, які дали можливість  розширити коло осіб, які мають право на цю доплату до пенсії. Було прийнято рішення в першому читанні зміни до низки законів, які стосуються запровадження накопичувального компоненту  пенсійного страхування.  Тому я хотів би сказати, що  на продовження цієї тенденції і сьогоднішній документ є яскравим підтвердженням намагання коаліції і Верховної Ради вирішувати ці проблеми.

Я хочу сказати про те, що та ініціатива, з якою виступив Кабінет Міністрів  України, подавши цей законопроект, вона є дуже своєчасною, вона є соціально- і життєвовитрибовоною. І тому я пропоную сьогодні обовязково цей проект закону підтримати.

Причому підтримати, як  я вже говорив,  задаючи запитання з місця, не лише в першому читанні, а підтримати і в цілому, оскільки мова йде про речі абсолютно очевидні, речі, яких чекають люди з особливими потребами, і речі, за які нам будуть вдячні представники громадської організації інвалідів, які чекають прийняття цього документу. Тобто я  ще раз пропоную цей документ не лише  в першому читанні, а й в цілому, з врахуванням тієї пропозиції, яка звучала від імені комітету, де словосполучення вступні іспити замінити вступними випробовуваннями.

Тобто мова йде про те, що з урахуванням  нинішнього тестування, щоб можна було скористатися  і цими  можливостями. Дякую, шановні колеги, сподіваюсь на вашу підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іван Бондарчук, фракція соціалістів.

 

11:32:21

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, виступаючи від імені фракції Соціалістичної партії України і від комітету з питань соціальної політики та праці, який я маю честь очолювати, я хочу сказати, що ми  підтримаємо цей законопроект і проголосуємо за нього в цілому, не  лише у другому читанні, вірніше, в першому читанні. Ми проголосуємо за нього в цілому. Наш комітет, який має безпосереднє відношення до соціальної проблематики теж розглядав цей законопроект на своєму засіданні і  прийняв таке рішення.

Я хотів би лише сказати тут одне, що прийняття таких законопроектів у нас, я вже, виступаючи раніше, говорив, що десь понад  десять є готових, які в тій чи іншій мірі доповнюють чинні законі, шліфують їх і роблять їх, так би мовити, кращими, якраз свідчить про те, що Верховна Рада має намір крок за кроком, „степ бай степ”, удосконалювати чинне законодавство, робити його і гуманнішим, і адаптованішим до потреб сучасності. Бо якраз, якщо говорити про цей законопроект, то він прийнятий з урахуванням  багаточисельних звернень до нас як до народних депутатів під час проведення  прийомів виборців, бо він спрямований конкретно, нехай  у вузькій такій сфері, але спрямований конкретно на підтримку окремих громадян, які мають певні вади із здоровям.

Тому, я думаю, нам не потрібно тут один одного  переконувати. Ми і на Погоджувальній раді домовлялися, і на комітетах соціальної політики, і на фракціях, і давайте сьогодні проголосуємо, і він буде підписаний, і через декілька тижнів набере чинності і почне діяти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бойко передає  слово Матвієнкову, будь ласка. З місця? Мікрофон увімкніть.

 

11:34:31

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый коллеги! Проблема людей с ограниченными физическими возможностями, действительно, очень серьезная и злободневная проблема. И если система начального образования, система среднего образования – это проблема каким-то образом решена, то до сегодняшнего дня на законодательном уровне проблема высшего образования остается открытой.

А тема, действительно, очень серьезная и очень такая злободневная, поскольку человек, заканчивая среднюю школу или получив среднее образование, имеет достаточную подготовку, имеет достаточный уровень для того, чтобы продолжить свою систему обучения, он должен иметь возможность получить и высшее образование с тем, чтобы найти свое место в жизни.

И как правило, опыт и практика показывают, что такие люди, действительно, находят свое место в жизни и, действительно, от  них идет колоссальная отдача и для общества, и для  государства. Поэтому мы «за» двумя руками для того, чтобы поддержать этот законопроект.

Единственное, о чем хотелось бы сказать,  чтобы, может быть, если мы примем его сегодня во втором чтении с теми поправками и зауваженнями, которые были высказаны, то, может быть, это стоило бы учесть уже как изменения к этому закону? А если мы примем его в первом чтении, то стоило бы подумать над этим при доработке его ко второму чтению, чтобы мы не меняли объем или количество поступающих на государственные, так сказать, места, а для этой категории людей создали определенную квоту. Потому что подобным образом мы действительно создаем условия для детей-инвалидов, для детей с ограниченными физическими возможностями, но тем самым мы ущемляем другую категорию людей, которые будут поступать на неизменяющееся количество мест. И об этом следовало бы подумать. Может быть, следовало бы и принимать этот  закон в последующем и вносить изменения с 2009 года, 2010, но зарезервировав и в бюджете определенную систему финансирования, но зарезервировав и определенное количество мест по высшим учебным заведениям для этой категории. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я також підкреслюю важливість, соціальну значимість цього законопроекту. І досить позитивним є той факт, я особливо наголошую, що це не ініціатива народних депутатів, які досить часто ініціюють ті чи інші законопроекти, які не мають свого фінансового підтвердження, а з такою ініціативою вийшов Кабінет Міністрів. І це радує, і це, так би мовити, дає надію на те, що цей закон буде працювати.

У відношенні того, про що говорили… і я ставив запитання і зараз говорив колега Матвієнков, дійсно, тут є певна проблема, чисто проблема і арифметична, і моральна, що число студентів державного замовлення є визначеним уже заздалегідь. Зараз ми це число по суті розширюємо, але ми його не збільшуємо, а залишаємо таким самим, зменшуючи можливість інших  категорій. Оскільки, я думаю, нам треба погодитися з пропозицією комітету, я бачу, що не заперечує уряд, а саме Міністерство соціальної політики, варто прийняти цей закон зараз в цілому як закон, бо наближаються уже державні іспити, наближається, так би мовити, його реалізація. Якщо ми розтягнемо трошки  його, то ми не встигнемо реалізувати його вже на цих вступних іспитах.

Тому, можливо, давайте ми його приймемо в цілому, як закон з врахуванням тих поправок, які вносилися, але матимемо на увазі, подивимося, що покаже нам цей 2007 рік. І тоді вже з врахуванням практики 2007 року, не виключено, що треба буде вносити вже зміни в цей закон, або в інші закони і на 2008 рік розширювати базу державного замовлення, але з врахуванням, ще раз повторюю практики 2007 року, бо ми зараз не можемо  передбачити, яка ж кількість дітей буде пільговиків під цей закон. Немає заперечень?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету погоджено з Кабміном, проте, щоб прийняти в цілому, як закон за номером 3250, а  саме закон про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту інвалідів з врахуванням тих пропозицій, які тут говорилися. Що замість вступних іспитів записати, тестування, чи як? Випробовування, а я пропонував би залишити і вступні іспити, або випробовування. Тобто дивлячись, яка буде норма, щоб ми і ту і ту норму врахували. Немає заперечень? Значить дві норми записуємо тоді з врахуванням цього ставлю на голосування закон за номером 3250 в цілому, як закон, прошу голосувати.

 

11:39:41

За-253

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги! Нам треба було включити до порядку денного і  розглянути проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування соціальних послуг за соціальним страхування, автор колега Хара. Але він просить нас, відкликає цей законопроект на доопрацювання, я прошу проголосувати цю пропозицію. 3458, про відкликання законопроекту.

 

11:40:28

За-251

Рішення прийнято.

Законопроект знятий з розгляду, хоча він і не був включений. Але, нехай Василь Георгійович працює, тоді коли буде готовий, ми можемо до нього повернутися.

Нам потрібно включити ряд законів до порядку денного сесії.  Я ставлю на голосування про включення до порядку денного сесії Проекту Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Реєстраційний номер 3185. Це урядовий проект. Прошу голосувати. Включення до порядку денного сесії.

 

11:41:21

За-253

Рішення прийнято.

Закон включено. Треба включити до порядку денного сесії законопроектом за номером 3175. Проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності". Урядовий законопроект. Прошу проголосувати.

 

11:41:54

За-254

Прийнято рішення.

Закон включено до порядку денного. Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного сесії Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Реєстраційний № 3231. А суб’єкт законодавчої ініціативи – уряд. Прошу підтримати.

 

11:42:32

За-255

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні". Реєстраційний номер  3388. Суб’єкт законодавчої ініціативи уряд. Прошу голосувати.

 

11:43:07

За-255

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності) реєстраційний номер 3305. Автор законодавчої ініціативи наш колега – Ткаченко. Будь ласка, прошу голосувати.

 

11:43:46

За-255

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування  пропозиція про включення  до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо заборони ввезення окремих товарів на давальницьких умовах). Законопроект за номером 3161, проект колеги Сільченка та інших. Прошу голосувати.

 

11:44:26

За-47.

Працюйте з фракціями Не прийнято рішення. 

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо врегулювання питань енергопостачання). Реєстраційний номер 3182, автор законодавчої ініціативи колега Мартиненко. Прошу голосувати.

 

11:45:05

За-15

Таким чином, шановні колеги, я звертаюся до керівників комітетів профільних, ті законопроекти, які ми зараз включили до порядку денного, а вони в основному законопроекти, які внесені Кабінет Міністрів, прошу оперативно пропрацювати в комітетах для того, щоб ми могли їх найближчим часом розглянути.

Те, що ми планували  на сьогодні, ми виконали. Перед тим, як закрити  засідання, я буквально декілька слів, я думаю, можливо ви ще не всі встигли ознайомитися, але в деяких інтернет-виданнях, зокрема в „Українській правді” за останні дні  появилася стаття, яка  підраховує, скільки часу ми з вами працюємо в парламенті.

Я хотів би нагадати тим, хто писав цей матеріал і тим, хто читав цей матеріал, що робота  народного депутата, це не лише робота в сесійному залі і не треба рахувати, хто скільки знаходиться в сесійній залі. Тому що робота народного депутата – це два тижні роботи в сесійній залі, один тиждень – роботи у комітетах і фракціях і один тиждень – роботи з виборцями. Все це робота  народних депутатів.

І, вибачте, такі „уколи”, як пан чи хто Уколов зробив у цьому матеріалі, треба розібратися, почитати документи, Конституцію передусім, чим займаються народні депутати, а потім  робити такі підрахунки.

Будь ласка, далі ми продовжуємо роботу, сьогодні в комітетах працюємо, завтра початок роботи о 10-тій годині.

На цьому ранкове засідання Верховної  Ради оголошується закритим. Павло Гнатович, завтра ми з вами побалакаємо зранку.