Стенограма пленарного засідання

19 січня 2001

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  19  с і ч н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості   Верховної   Ради!  Прохання  до  депутатів  готуватися  до реєстрації.

 

     Де наша  Валентина  Андріївна?  Є  вона,   немає?   Гошовська Валентина  Андріївна  є?  Зараз прийде.  Коли будемо вітати,  коли прийде чи зараз? Коли прийде. Давайте, коли прийде.

 

     А Юрій Павлович Сизенко є?  Прошу  привітати  Юрія  Павловича Сизенка з днем народження і побажати йому... (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.  У  залі  зареєструвалися  354  народних депутати. Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Валентина Андріївна Гошовська прийшла,  їй вручають квіти.  Я прошу  привітати  її  з  днем  народження  і  побажати їй успіхів, здоров'я і особистого щастя (Оплески).

 

     Шановні народні депутати, сьогодні п'ятниця. Але, зважаючи на те,  що це останній пленарний тиждень шостої сесії, я прошу вашого дозволу оголосити депутатські запити,  а вас  прошу  проголосувати про їх направлення.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю Міністерства освіти і науки України на звернення стосовно ситуації з виплатою заробітної плати в системі закладів професійно-технічної освіти міста Києва.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних депутатів  (Баулін,  Сизенко,  Бабурін)  -  до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  невжиттям  заходів  щодо повернення   (відшкодування)   коштів   вкладникам    комерційного акціонерного банку "Слов'янський".

 

     "За" - 122.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   Івана  Кірімова  -  до  Прем'єр-міністра України  з   приводу   вирішення   питання   про   надання   житла інвалідам-чорнобильцям у місті Вишгороді Київської області.

 

     "За" - 119.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних депутатів (Ярослав Федорин та інші - всього 10 народних депутатів) - до  Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з відсутністю    реагування   на   звернення   стосовно   завершення будівництва  газопроводу  до   села   Птича   Дубенського   району Рівненської області.

 

     "За" - 108.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи депутатів (Борщевський,  Жир,  Чекалін,  Чукмасов) - до Прем'єр-міністра   України   про   порушення   законодавства   про приватизацію  у  зв'язку із дорученням колишнього Прем'єр-міністра України Пустовойтенка від  4  вересня  1998  року  щодо  зупинення продажу акцій ВАТ "Нікопольський Південнотрубний завод".

 

     "За" - 140.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Віктора  Горбачова  - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування Миколаївського зоопарку у зв'язку  з підготовкою до відзначення його сторіччя.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Михайла  Ратушного  - до Прем'єр-міністра України стосовно екологічної ситуації в курортній зоні  Трускавець та містечку Стебник.

 

     "За" - 101.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Юрія  Костенка  до  віце-прем'єр-міністра України Гладія Михайла  Васильовича  у  зв'язку  з  незадоволенням відповідями  Держкомзему  України  щодо виділення земельної частки (паю) власникам сертифікатів КСП "Корсунський" Донецької області.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олексія Лісогорського  -  до  Генерального прокурора України (повторний запит) стосовно приховування від суду фактів придбання,  зберігання і застосування вогнепальної зброї та наїзду    автомобілем   на   представників   міліції   громадянами Коров'яковим  і  Дарчуком,  що  призвело  до  неврахування   цього Слов'янським міським судом при винесенні вироку по їх справі.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення приймається.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора  України  стосовно  розслідування  обставин погроз  і  ведення спостереження невідомими особами за журналістом Олегом Єльцовим та перевірки опублікованої  ним  нової  інформації щодо спостереження за журналістом Георгієм Гонгадзе.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   Віктора   Горбачова  -  до  Генерального прокурора України у зв'язку  з  рішенням  прокурора  Миколаївської області про закриття кримінальної справи

 00020342 від 12 жовтня 2000 року за фактом шахрайства і  підробки документів.

 

     "За" - 107.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  України  Павла  Тищенка - до Генерального прокурора України у зв'язку із невдоволенням відповіддю  на  запит стосовно  невиконання  в  Харківській  області положень Закону про внесення змін до Закону України про ціни і ціноутворення.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Василя Чаговця - до Генерального прокурора України  стосовно ситуації,  що склалася у Відкритому акціонерному товаристві "ВНІПІТРАНСГАЗ".

 

     "За" - 104.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Бориса  Кожевнікова  -  до   Генерального прокурора України,  до міністра юстиції України стосовно вирішення питання про погашення заборгованості з виплат зарплат,  регресу та одноразових  допомог  колишнім  гірникам  шахти  Лідівка Донецької області. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 123.

 

     Рішення приймається.

 

     Народних депутатів Володимира Власова та Володимира Моісеєнка

-  до  Генерального  прокурора  України  з  приводу порушення прав депутатів усіх рівнів з боку правоохоронних та судових органів.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата Володимира  Моісеєнка  -  до  Генерального прокурора   України   у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на депутатське звернення стосовно скарги громадянки Попової.

 

     "За" - 70.

 

     Рішення не приймається.

 

     Групи народних депутатів (Іван Ткаленко та інші - усього  три народних  депутати)  -  до Генерального прокурора України,  голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України щодо порушення законодавства України про цінні папери з боку Товариства з обмеженою відповідальністю  "Аналітік-реєстратор"  та  правління відкритого акціонерного товариства "Луганськобленерго".

 

     "За" - 52.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата  Віталія Черненка - до міністра транспорту України про захист прав пасажирів у зв'язку із затримкою 14  січня авіарейсу "Донецьк - Київ" 3557.

 

     "За" - 81.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата  Віктора  Роєнка  -  до  міністра  юстиції України у зв'язку з відсутністю реагування на  звернення  стосовно безпідставного   невиконання  рішення  суду  щодо  виплати  коштів громадянці Машук С.І.  у  зв'язку  із  втратою  працездатності  на виробництві.

 

     "За" - 87.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата  Тетяни  Задорожної - до міністра праці та соціальної  політики  України  стосовно  пенсійного  забезпечення, видачі   посвідчень   пенсіонерів,  ветеранів  праці  та  факторів скорочення кількості населення України.

 

     "За" - 76.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата Ярослава Сухого -  до  міністра  економіки України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю на запит стосовно фінансування  спорудження  житла  в   Заводському   районі   міста Запоріжжя.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   Володимира   Моісеєнка   -  до  міністра внутрішніх справ  України  щодо  розслідування  обставин  злочину, вчиненого стосовно депутата Макіївської міської ради Чижикова.

 

     "За" - 83.

 

     Рішення не приймається.

 

     Групи народних депутатів (Івана Кірімова та інших - усього 13 народних депутатів) - до першого  заступника  міністра  транспорту України,  начальника  Укрзалізниці Кирпи Георгія Миколайовича щодо використання     можливості      для      забезпечення      житлом ветеранів-залізничників, у першу чергу самотніх.

 

     "За" - 89.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата  Олександра  Пухкала - до голови Головного контрольно-ревізійного управління  України  щодо  відповідальності посадових   осіб  за  порушення  чинного  законодавства,  виявлені перевіркою  цільового  використання  бюджетних  коштів  Ніжинським міськвиконкомом.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   Володимира   Алексєєва  -  до  директора Державного  департаменту  тракторного  та   сільськогосподарського машинобудування   Міністерства   економіки  України  у  зв'язку  з ігноруванням вимог Закону України про  статус  народного  депутата України стосовно розгляду депутатського звернення.

 

     "За" - 87.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народних депутатів  Григорія  Омельченка та Анатолія Єрмака - до  Генерального  прокурора  України  про   ухилення   Генеральною прокуратурою,  Службою безпеки України від виконання депутатського запиту щодо перевірки діяльності громадянина  Ізраїлю  Рабіновича, яка  заподіює  значних  економічних збитків економіці України,  та притягнення винних осіб до відповідальності.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Віктора  Роєнка  (він  просить   повторно проголосувати)   -  до  міністра  юстиції  України  у  зв'язку  із відсутністю  реагування  на  звернення   стосовно   безпідставного невиконання  рішення  суду  щодо виплати коштів громадянці Машук у зв'язку із втратою працездатності на виробництві.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення приймається.

 

     Народний депутат    Володимир    Алексєєв    також    просить проголосувати   запит   до   директора   Державного   департаменту тракторного та сільськогосподарського машинобудування Міністерства економіки у зв'язку з ігноруванням вимог Закону України про статус народного  депутата  України   стосовно   розгляду   депутатського звернення.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  України Івана Баранчика - до Генерального прокурора України Михайла Олексійовича Потебенька про  антиправове переслідування  керівництва  АБ "Столичний" за порушення процедури повернення кредитів.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата Володимира Черняка, Євгена Жовтяка і інших депутатів  -  до  Генерального  прокурора  України  про законність демонтажу  та  вивезення  обладнання  з  Відкритого   акціонерного товариства "Рівнесільмаш" смт. Квасилів Рівненської області.

 

     "За" - 81.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народний депутат України Анатолій Мороз

- до голови Запорізького обласного  суду  повторно  звертається  з приводу  невиконання  протесту  Генерального  прокурора України на постанову Токмацького районного суду Запорізької області.

 

     "За" - 110.

 

     Рішення прийнято.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ 53,  Донецька область).  Макеевский избирательный  округ  53.  Судя  по  результатам  голосования моих депутатских  запросов,  не  проголосовала  фракция  коммунистов  в поддержку этих запросов.  Я обращаюсь сейчас к тем коммунистам,  у которых  есть  совесть,  а  не  к  тем,  кто  получил  команду  не голосовать.

 

     В первом  запросе,  подписанном мною и Власовым,  речь идет о том,  что засужен городской комитет партии за проведение собраний, которые проводила вся партия.

 

     Второй вопрос  связан  с  депутатом Чижиковым.  Это член бюро городского комитета партии,  секретарь одного из райкомов  партии, которого  избили  по  команде  органов внутренних дел,  как сейчас выясняется,  в Донецке при проведении выборов в поддержку  решения областного комитета партии.

 

     Поэтому я   обращаюсь   к  тем,  кто  не  стал  окончательным мерзавцем,  а действительно к коммунистам с просьбою проголосовать и поддержать эти два депутатских запроса.

 

     ГОЛОВА. Так,  я ставлю на повторне голосування запит народних депутатів   Володимира   Власова   і   Володимира   Моісеєнка   до Генерального  прокурора  з  приводу  порушення прав депутатів усіх рівнів з боку правоохоронних і судових органів.

 

     "За" - 117.

 

     Рішення прийнято.

 

     І запит Володимира Моісеєнка  до  міністра  внутрішніх  справ щодо  розслідування обставин злочину,  вчиненого стосовно депутата Макіївської міської ради Чижикова.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення приймається.

 

     Група депутатів (Черняк,  Жовтяк та  інші)  просить  повторно проголосувати   запит   до   Генерального  прокурора  України  про законність демонтажу  та  вивезення  обладнання  з  "Рівнесільмаш" Рівненської області.

 

     "За" - 90.

 

     Рішення приймається.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Херсон.  Уважаемый Иван Степанович,  у меня два вопроса.  Почему  в  повестке  дня  не  стоит  информация министра   внутренних   дел   по  поводу  насилия  над  теми,  кто развертывает палаточные городки? Вы обещали.

 

     И второе.  Вчера депутат Волков,  которого мы сегодня,  как и Салыгина,  и  многих  других,  не  наблюдаем  в  очередной  раз  в сессионном зале, говорил о самороспуске парламента. Уважаемый Иван Степанович,  меня  интересует  ответ на вопрос:  есть ли заявление депутата Волкова Александра Михайловича о сложении им  депутатских полномочий?

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  я  це  запитання адресую своєму колезі Олександру Волкову.  А стосовно інформації  міністра внутрішніх  справ,  то  йому  направлено  депутатський запит у той самий  день.  Я  ще  раз  кажу:  у  той  самий  день   відправлено депутатський запит. Ну, я давав протокольне доручення, після цього я перевіряв,  він відправлений.  А стосовно  Волкова,  то  Вікторе Івановичу Шишкін,  він такий самий депутат, як ви і я, запитайте в нього.

 

     -------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.  Проект Закону про   внесення   змін   до  Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення (щодо  порушення  законодавства  про  планування  і забудову територій, 6114).

 

     Василю Федоровичу Присяжнюк, будь ласка.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.,    заступник   голови   Державного   комітету будівництва,  архітектури та житлової політики  України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься проект Закону  України  про  внесення  змін  до  Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

     Верховною Радою  в  минулому  році  було  прийнято  Закон про планування і забудову територій,  статтею 32 якого було  визначено ряд   правопорушень,  за  які  фізичні  і  юридичні  особи  несуть відповідальність.  Зокрема, ряд правопорушень Законом про внесення змін  і  доповнень  до  Закону  про  відповідальність підприємств, установ і організацій за правопорушення  у  сфері  містобудування, який  вже  прийнято в цьому році,  уже визначено.  Залишається ряд правопорушень,  за які несуть відповідальність фізичні особи.  Це, зокрема,  такі  правопорушення,  як  недотримання термінів надання дозволів   на    будівельні    роботи    інспекціями    державного архбудконтролю   і   недотримання   термінів   надання   державних експертиз,  також  вимагання   цими   органами   будь-яких   інших документів, не передбачених законом.

 

     За ці   правопорушення   ці   посадові   особи   мають  нести відповідальність.  У зв'язку із цим в Кодекс  про  адміністративні правопорушення   вноситься   додаткова   стаття   961   "Порушення законодавства  про  планування   і   забудову   територій",   якою визначається,  що  за  ці  правопорушення посадові особи інспекцій державного архбудконтролю можуть бути оштрафовані  в  розмірі  від п'яти  до  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян. Також і начальники державних  експертиз,  які  будуть  затримувати надання  експертиз або вимагати будь-які інші документи,  так само будуть каратися накладенням штрафів у розмірі від п'яти до  десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

     Також пропонується доповнити статтю 2446 щодо  додаткових  повноважень,   які   надаються   інспекціям держархбудконтролю в частині накладення штрафів на фізичних осіб.

 

     Ще одне коротеньке доповнення до статті 221. Іде мова про повноваження судів,  які розглядають справи  про правопорушення,    які    вчиняють    посадові   особи   інспекцій держархбудконтролю і  начальники  експертиз.  Це  покладається  на суддів.   Тобто   замовник,  який  буде  незадоволений  діями  цих посадових осіб, може звернутися до суду, і суд вирішить це питання і накладе стягнення на цих посадових осіб.

 

     Законопроект розглянутий   Комітетом  з  питань  будівництва, транспорту   і   зв'язку,   Комітетом   з   питань   законодавчого забезпечення   правоохоронної   діяльності,   а   також   Головним науково-експертним управлінням  Апарату  Верховної  Ради.  Ці  два комітети   і   Головне   науково-експертне   управління  в  цілому підтримують цей законопроект  і  при  цьому  вносять  ще  декілька слушних зауважень і пропозицій для поліпшення цього закону.

 

     Ми просимо   підтримати   його   в   першому  читанні  і  при доопрацюванні до другого читання ці пропозиції будуть враховані.

 

     ГОЛОВА. Є запитання в депутатів?

 

     Якщо чотири  руки,  то  я  назву:  Дайнеко,  Роєнко,   Гусак, Беспалий. А вашу не бачив, ваша п'ята буде. Ваша п'ята, Станіславе Миколайовичу. Та вже досить, більше не встигнете.

 

     Будь ласка.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Уважаемый  заместитель  председателя,  в  городе  Луганске предпринимательские структуры скупают первые этажи в жилых домах и устраивают там магазины и так далее.  Но самое главное, что делают пристройки,  вылазят  за  красную  линию  и  практически  тротуары застроены,    пройти    людям   негде.   Какая   предусматривается ответственность  вот  за  это,  тем  более  разрешения  тут   дают некоторые  архитекторы,  собственно  говоря.  И  я думаю,  что это небескорыстно.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Івановичу, вилазять чи виходять?

 

     ДАЙНЕКО Л.І. Культурно сказать об этом нельзя.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Дякую за запитання.  Якщо справді так,  як ви сказали,  то  це  порушення  державних  норм  і  правил.  І  за це правопорушення  інспекція  держархбудконтролю   повинна   накласти стягнення  в  розмірі  50 відсотків вартості розробленої проектної документації.

 

     ГОЛОВА. Василю  Федоровичу,  питання  полягає  в   тому,   що сьогодні  за інтересом чи за чим дуже багато таких порушень.  І що найголовніше,  що на ці порушення є дозволи.  От про  що  говорить Леонід Іванович Дайнеко.  Які ви заходи вживаєте, щоб припинити це свавілля?

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Ми вживаємо заходи  разом  із  вами,  шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Так  вносьте  нам  пропозиції.  Якщо  вам цих санкцій недостатньо, давайте жорсткіше вводити.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Якщо ми приймемо ще  цей  останній  закон  за отакі  неналежні  дії  посадових  осіб,  їх  можна буде в судовому порядку притягувати до відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Тобто цей закон дасть вам можливість більш  ефективно боротися із такими зловживаннями, так?

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф. Так, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Гусак.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний доповідачу,  я думаю,  що ви знаєте про  справу  щодо  будівництва заправки  біля  дендропарку  "Софіївка"  в  місті Умані.  Це гучна справа.  Як могли інспектори контролю  дати  дозвіл  на  тимчасове будівництво заправки?  Документи є з 1994 року - вирішення питання про охоронну зону,  навіть нанесену вже на карту, лише не прийнято рішення міської обласної ради. І інспекція дала такий дозвіл. Було багато шуму,  закінчилося тим,  що заправку закрили  на  території самого дендропарку "Софіївка", де дві автомашини.

 

     Дякую.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф. Дякую.

 

     Ця справа  справді  відома в Держбуді і,  на жаль,  інспектор видав дозвіл на будівництво на  підставі  рішення  міськвиконкому. Слава Богу,  тут втрутилася обласна рада, і я думаю, що це питання буде виправлено.

 

     Уже побудована вона? Боже мій...

 

     ГОЛОВА. Може тому, що обласна рада втрутилася?

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Але  міськвиконком,  на  жаль,  прийняв   усі рішення  відповідно до закону.  І трохи запізно звернулася обласна рада до цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Шановний Василю Федоровичу!  Я думаю,  що ви знаєте,  що  проходження  конкурсної  експертизи для будівництва - надзвичайно складна справа.  Кожен із тих,  хто дає висновки, а їх до 20,  вимагає в юридичних осіб на розвиток певні суми: пожежники

- три відсотки, санстанція - 2 і так далі.

 

     Так от  усе-таки  надання  права  ще  й  судам...  Це   дасть можливість  буквально  знущатися над юридичними особами.  У той же час,  коли такі,  як зараз наводили приклади,  фізичні особи,  які самобудом займаються, майже не притягуються до відповідальності.

 

     Яке буде  відношення  із  введенням  цього  закону,  який  ви пропонуєте,  до юридичних осіб,  і які будуть вимоги до  інспекцій держархбудконтролю?

 

     Дякую.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф. Дякую за запитання.

 

     Стосовно фізичних осіб.  До статті 2446 вноситься доповнення: на інспекції покладаються додаткові  обов'язки  щодо  стягнень  за правопорушення  в сфері планування і забудови територій відповідно до Закону про планування і забудову територій.  Це вноситься в цей запропонований законопроект.

 

     А стосовно  юридичних  осіб нещодавно,  завдяки вам,  шановні народні депутати,  прийнято Закон про внесення змін і доповнень до Кодексу про адміністративні правопорушення у сфері містобудування. І там найбільш чітко виписані всі ці  правопорушення.  І  тепер  є важелі  для  застосування  їх  до порушників.  Я думаю,  що справа поліпшиться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Якщо ви пропонуєте такий серйозний захід,   як   внесення   змін   до   Кодексу  про  адміністративні правопорушення,  то,  мабуть,  це є досить масові порушення. Чи не могли  б  ви  сказати  приблизно,  скільки  є  таких правопорушень посадових  осіб,  тобто  статистику,  щодо  яких  будуть  порушені адміністративні справи? Це перше питання. І зокрема, який можливий від цього економічний ефект?

 

     А тепер щодо фізичних осіб. Я уважно вислухав і ваш виступ, і відповідь  на  попереднє  запитання,  але,  маючи  певний життєвий досвід, хочу сказати, що якраз фізичні особи у нас перед усілякими інспекціями   є   абсолютно  безпорадними  і  беззахисними.  Ви  ж представник у даному разі не силової чи правоохоронної  структури, а  архітектурної.  Тоді поясніть,  чому фізичним особам так важко, так складно і так дорого  отримувати  дозволи,  навіть  якщо  вони мають  бажання  законним  чином  вирішувати  питання,  пов'язані з приватними  ділянками,  приватними  будинками.  Виходить  так,  що фізичні  особи,  тобто  громадяни,  є просто заручниками.  Законно вирішити вони не можуть, а права з інспекції мало не надзвичайні.

 

     Поясніть, будь ласка.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Дякую,  Борисе Яковичу. Прийнятим Законом про планування  і  забудову  територій встановлена особливість надання дозволів на будівництво житлових будинків, інших будівель і споруд на   своїх   власних  ділянках.  Там  передбачена  тепер  спрощена процедура,  треба тільки погодити  у  районного  архітектора  свої наміри,  свій проект,  і цього досить для отримання дозволу.  Дана норма вже введена в дію,  думаю,  що вона поліпшить справу в цьому питанні.

 

     Щодо статистики.  Повинен сказати,  що такої статистики у нас поки що немає. Проте такі випадки уже є. І про це народні депутати кажуть,  що,  крім  того  що  вимагають додаткові якісь документи, зволікають і вимагають щось ще  інше,  можливо,  тому  ці  випадки треба... Треба, щоб їх не було все-таки. Даний закон дозволить нам зробити це.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Мішура.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів.  Шановний  Василю  Федоровичу!  Наша  фракція підтримує  цей  проект  закону,  але  в  мене  у зв'язку з цим два запитання.

 

     Перше. Ваші представники у  Кіровоградській  області  визнали намет "Україна без Кучми" архітектурною спорудою і вимагають,  щоб ваше міністерство  давало  дозвіл  на  його  встановлення.  Як  ви вважаєте, правильно це чи ні?

 

     І друге.  Я  хотів  би  оприлюднити  інформацію  для народних депутатів.  З компетентних джерел нам стало відомо,  що  Олександр Волков і Михайло Грушевський вчора перетнули українсько-словацький кордон, не маючи візи. Тому ми просили б цю інформацію перевірити.

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Цього  я  не  можу  зробити.  Дякую  за  таке запитання.

 

     А щодо  намету,  то він не відноситься до малої архітектурної форми чи архітектурної споруди.  Мабуть,  ці  вимоги  архітекторів Кіровограда все-таки незаконні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Геологію  треба  там  провести ще.  А ви без геології будівництво відкриваєте...

 

     Депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів.   Спасибі,   Іване Степановичу,  що надали слово.  У мене таке запитання. Я знаю дуже багато  випадків  самовільного  будівництва,  скажімо,   десь   на дитячому  майданчику  чи  ще  десь.  А потім що роблять виконкоми? Виконкоми узаконюють це.  Чи можна передбачити якісь санкції проти такого самовільного будівництва?

 

     ПРИСЯЖНЮК В.Ф.  Чинним законодавством, якщо ми приймемо і цей законопроект, фактично вже буде повністю сформована правова база у сфері  містобудування.  І  за такі правопорушення відповідальність передбачена.  Важливо,  щоб  інспектори  архітектурно-будівельного контролю    і   судді   не   боялися   притягати   порушників   до відповідальності. Ви розумієте, що це справа непроста.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Василю Федоровичу, час завершився.

 

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту  і  зв'язку  Валерію Черепу. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 158,  Сумська  область).  Шановні  колеги!  Василь  Федорович  так толерантно доповів, що начебто в будівництві інколи важко вирішити окремі питання, хоча в житті все набагато складніше. І коли людина починає  будувати і брати дозволи,  то її пускають по такому колу, що інколи на це йде і рік, і півтора.

 

     Зазначеним законопроектом передбачається  внесення  змін,  що зумовлені  прийняттям  Закону  України  про  планування і забудову територій.  Сьогодні пропонується  законопроект,  який  встановлює відповідальність   за   недотримання  термінів  надання  висновків експертизи,  видачі   дозволів   на   будівництво   та   виконання будівельних  робіт,  а  також  заборону  вимагати  будь-які  інші, непередбачені законодавством, документи при наданні дозволу.

 

     Ми, коли розглядали цей законопроект  у  комітеті,  запросили всіх   керівників  корпорацій.  І  вони  всі,  навіть  керівництво корпорації "Київміськбуд",  наводили приклади,  коли для того, щоб отримати  дозвіл  на  будівництво  окремих об'єктів,  потребується декілька десятків документів.  Декілька десятків!  Причому  нашими законами  до  сьогодні не передбачалася відповідальність посадових осіб,  чиновників за те,  скільки часу  він  буде  давати  дозвіл, виписувати цей документ. І практично не було міри відповідальності ні адміністративної, ні іншої за те, що відбувається зволікання і, чесно кажучи, інколи знущання.

 

     Тут наводили  приклади,  і  ось Беспалий говорив про це.  Хто відповідає?  Практично  до  сьогодні  відповідальність  була  така мізерна  тієї  особи  або  інституції,  яка  надавала  дозвіл,  що практично  ніхто  ніколи  не  звертався  ні  до  суду,  нікуди.  І часто-густо ці питання вирішувалися зовсім не в правовому полі.

 

     Які в    основному   порушення   були?   Поперше,   порушення встановлених  державних  стандартів,   норм   і   правил;   друге, недотримання термінів надання висновків комплексної експертизи або обгрунтованої відмови;  по-третє, недотримання термінів підготовки та надання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт; і,  ще раз повторюю,  вимагання при видачі дозволів на будівництво об'єктів   містобудування   та   виконання  будівельних  робіт  чи проведення експертизи будь-яких інших  документів,  непередбачених законодавством.  Оце  саме  страшне.  Я  міг  би  наводити десятки прикладів, коли на сьогодні окремі об'єкти (житлові будинки) здані в експлуатацію, видані ордери на поселення, але три-чотири роки не може людина вселитися,  бо будинки не  доведені  до  кінця.  Можна наводити й інші приклади.

 

     У розробленні   цього   законопроекту   брали  участь  багато депутатів, було багато зауважень, це питання взагалі завжди болюче і торкається багатьох людей. Висновки експертного управління теж у нас є.  І я просив би сьогодні прийняти рішення і  підтримати  під час  голосування  цей законопроект,  щоб доопрацювати його разом з іншими комітетами, депутатами, які, я думаю, ще внесуть зауваження і  пропозиції  до  цього  начебто невеличкого,  але дуже важливого документа.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Валерія Івановича? Немає. Дякую.

 

     Слово для обговорення надається  народному  депутату  Віктору Роєнку.

 

     РОЄНКО В.Г. Шановні народні депутати! Я не міг не вийти на цю трибуну,  тому що глибоко обурений фактом будівництва автозаправки у  місті  Умані  біля  дендропарку  "Софіївка".  І я,  як народний депутат,  розбирався в  цьому  питанні,  вперся  якраз  у  те,  що інспектор контролю дав дозвіл на будівництво цієї автозаправки, на тимчасове будівництво,  фактично порушивши всі норми,  тому що вже планом  передбачена там охоронна зона,  виготовлена документація з 1994 року, погоджена з усіма проектними інститутами і Національною академією наук України.  Однак побудували автозаправку,  порушивши всі вимоги, стічні води сьогодні йдуть у Софіївку. Там був стадіон "Сокіл", де військовослужбовці займалися спортом, дитячі спортивні майданчики, - все це зруйновано і побудована автозаправка.

 

     А тепер скажіть мені,  будь ласка. Завтра приймається рішення про  охоронну  зону  дендропарку  "Софіївка".  Як  буде  виглядати знесення  автозаправки,  побудованої  за  сучасною   архітектурою? Скільки буде додатково завдано збитків?

 

     Тому я  прошу  свій  виступ  вважати  депутатським запитом до Держбуду України.  І чому нікого не  покарано?  Я  прошу  покарати інспектора  контролю  за  такі  висновки і надання дозволу на таке будівництво.

 

     І, звичайно,  користуючись нагодою,  хочу від імені  багатьох депутатів  сказати  про  те,  що  дійсно у нас є грубі порушення у містах з переобладнанням  квартир,  яких  велика  кількість  людей потребує,  під  магазини та офіси з грубими порушеннями санітарних вимог.  І це все - з дозволу тих самих інспекторів контролю,  яким ми сьогодні додаємо повноважень. Мені здається, що після прийняття цього  закону  вони  братимуть  ще  більші  хабарі,  не  виконуючи законодавства.

 

     Ми будемо  підтримувати  цей  законопроект,  але  я просив би посилити контроль за  такими  фактами,  все-таки  Держбуд  повинен чіткіше  і  ясніше  приймати  зважені  рішення  щодо  тих чи інших об'єктів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Григоровичу,  а як же  міськвиконком  прийняв рішення?

 

     РОЄНКО В.Г.  Підхід  такий,  я  сказав би так:  це відповідає тому, що підписав інспектор. Хтось зацікавлений і в тому, щоб таке рішення  міськвиконкому  також  було  прийнято.  Я сказав про це і голові міської ради,  що хтось зацікавлений,  бо  дуже  ж  вигідно заправку мати. Навіщо той дитячий майданчик? Краще автозаправка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую  за  відповідь.  Завершили ми обговорення цього питання, зрозуміла позиція.

 

     Юрій Борисович Крук.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемые  коллеги!  Хочу буквально несколько слов сказать по сути этого законопроекта, хоть я и не планировал сегодня выступать,  в дополнение к тому,  о  чем говорили  Валерий  Иванович  и докладчик.  Вот как раз те вопросы, которые были сейчас заданы,  все они в основном связаны с тем, что сегодня  Госкомитет  по  архитектуре не имеет возможности налагать взыскания на ответственных лиц,  на тех людей,  которые  допускают эти  нарушения,  поскольку является бюджетной организацией,  а для того чтобы наложить и востребовать,  надо обращаться в суд.  И как раз  этот  законопроект  предусматривает,  что госкомитет не будет платить пошлину и деньги  из  бюджета  для  того,  чтобы  наложить определенные административные взыскания.

 

     Этот законопроект у нас уже больше года находится в комитете. Для того,  чтобы решились вопросы о привлечении к  ответственности тех  людей,  которых  необходимо  привлекать  за  все безобразия в строительстве,  надо  законопроект  принимать,  и  комитет  принял решение предложить Верховному Совету принять его за основу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, ми завершили обговорення цього питання.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проекти законів про внесення змін до Закону України про наукову і науково-технічну діяльність,

 5408 і  3241.  Доповідає  Костицький  Василь  Васильович.  Другий проект доповідатиме Михайло Петрович Ковалко, так? Будь ласка.

 

     Ваш проект 5408?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Так, я проект 5408 доповідаю.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Шановний  Голово   Верховної   Ради! Шановні  народні депутати!  Внесений мною проект закону стосується уточнення поняття "наукова діяльність",  яка є  специфічним  видом людської  діяльності,  ефективність  котрої визначається не завжди відразу, кінцевий результат може бути віддаленим, а може й не бути позитивного   результату.   І   держава,   спираючись  на  останні досягнення  науки,  очевидно,  має   сприяти   розвитку   наукової діяльності і забезпеченню відповідної сатисфакції для людини,  яка займається таким видом діяльності.

 

     На сьогодні чинне  законодавство  передбачає,  що  "до  стажу наукової роботи (тобто визнання державою виду діяльності людини як наукової)  зараховується  час   роботи   на   посадових   наукових (науковопедагогічних)    працівників   незалежно   від   наявності наукового ступеня або  вченого  звання  та  посадах,  які  до  них прирівнюються,  на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних  закладах  та  закладах  післядипломної  освіти  ІІІ-IV рівнів   акредитації,  у  тому  числі  з  підготовки  керівних  та управлінських   кадрів,    а    також    час    роботи    наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України".

 

     Очевидно, тут було б не зайве процитувати статтю 118  Кодексу законів про працю:  "Працівникам,  звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні  посади  в  державних  органах,  а  також  у партійних,  профспілкових,  комсомольських, кооперативних та інших громадських   організаціях,   надається   після   закінчення    їх повноважень  за  виборною  посадою попередня робота (посада)".  Їм також зберігається стаж попередньої роботи.  Тобто вчені,  які  на сьогодні  можуть  бути  обрані  на  керівну  посаду в кооперативну організацію,  профспілку  чи  в  будь-яку  партію,   мають   право претендувати  на  те,  щоб після повернення з цієї виборної посади діяльність на посаді голови будь-якої партії була йому  зарахована в науковий стаж.

 

     У чинному  на сьогодні порядку я бачу як мінімум три серйозні проблеми,  але своїм проектом закону маю на меті вирішити  хоча  б одну. Які ж це три проблеми?

 

     Перша проблема  полягає  в  тому,  що ймовірні випадки,  коли особа займає посаду в  науково-педагогічній  установі,  займається дуже важливою справою - готує кадри для економіки і для науки, але не має вченого ступеня або звання  і  може  так  пропрацювати  все життя,  30 років, і звичайно, її діяльність буде визнана науковою. Натомість  інший  громадянин,  який  може  мати   вчений   ступіть кандидата  наук  або  доктора  наук,  але  працює  на виробництві, наприклад  займається  діяльністю,   яка   тільки   опосередковано стосується науки,  на жаль,  не зможе претендувати на те, щоб його діяльність була визнана науковою.

 

     Друга проблема  полягає  в  тому,  що  ряд  людей  займаються науково-дослідною діяльністю, яка може бути навіть не пов'язана із сферою їхньої безпосередньої праці.  Один із  моїх  помічників  за своє  життя зробив 20 винаходів і має 20 авторських свідоцтв,  але він  не  може  претендувати  на   те,   щоб   вважатися   науковим працівником.  І  якби  він  захотів  викласти  ці  свої винаходи у відповідному спецкурсі,  наприклад у технічному вузі,  то його  не призначать  на  посаду  вищу,  ніж  асистента,  тому що він не має попередньо наукового стажу. Це друга проблема.

 

     І третя  проблема  полягає  в  тому,  що   при   переході   з науково-дослідної  установи  в  установу  науково-педагогічну  або навпаки  не  завжди,  мені  видається,  законодавство  справедливо вирішує питання про зарахування науково-педагогічного стажу.

 

     У нас    багато   кандидатів   і   докторів   наук,   членів- кореспондентів і академіків у цій залі.  Отож якщо хтось працює  в науково-дослідній  установі  і  переходить на науково- педагогічну роботу  у  вищий  навчальний  заклад,   весь   період   роботи   в науково-дослідній  установі  зараховується у стаж.  Якщо ви раптом робите навпаки,  як це було свого часу і зі  мною,  переходите  із вузівської  установи в науково-дослідний інститут,  то ваш стаж не зараховується у стаж наукової роботи.

 

     З цього приводу я не раз  звертався  до  Кабінету  Міністрів, вносилися  відповідні  зміни  у  чинні нормативно-правові акти,  а сьогодні  на  ваш  розгляд  вноситься  проект  закону,  який   дає можливість включати до наукового стажу діяльність працівників, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук,  при умові,  що їхня   діяльність   тим   чи  іншим  чином  пов'язана  з  науковою діяльністю.

 

     І у зв'язку з цим пропонується внести  відповідне  доповнення до  частини  другої статті 24 Закону про наукову і науковотехнічну діяльність, прийнятого 13 грудня 1991 року, яке передбачає, що "до стажу  наукової роботи зараховується  кандидатів і докторів наук - час роботи після отримання ними вченого ступеня  на  посадах,  які вони   займали   на   підприємствах,   установах  та  організаціях виробничої  і  управлінської  сфери,  якщо  профіль  такої  роботи відповідав напряму їх кандидатської або докторської дисертації".

 

     Тому я  хотів  би  сказати,  що із тих трьох проблем,  які на сьогодні я виявив у регулюванні питань наукової діяльності з  боку держави,  цим  проектом я хотів вирішити одну.  Але якщо б він був прийнятий у першому читанні,  то очевидно,  що при доопрацюванні з урахуванням  думки Комітету з питань науки (тут присутній академік Юхновський,  голова цього комітету) можна було б ставити питання і про врахування двох інших проблем, зазначених вище.

 

     Я знаю,  що  комітет  на своєму засіданні прийняв рішення про недоцільність ухвалення такого законопроекту у зв'язку з наявністю постанови  Кабінету  Міністрів.  Я не беруся зараз експертувати це рішення комітету,  але хотів би сказати,  що Верховна Рада у своїй діяльності   не  зв'язана  тими  нормативноправовими  актами,  які ухвалені Кабінетом Міністрів. Це по-перше.

 

     А по-друге, ухвалення цього закону дало б можливість вирішити ще  дві  проблеми  у сфері наукової діяльності,  які я озвучив,  а також внести відповідну зміну до статті 118  Кодексу  законів  про працю України.  Мені видається,  що ми могли б претендувати на те, щоб   партійна,   комсомольська,   профспілкова   діяльність    не прирівнювалася  до  наукової.  І  щоб  люди,  які  займаються цією діяльністю,  не могли претендувати на те,  що вона буде включена в науковий   стаж,  бо  вона  абсолютно  з  науковою  діяльністю  не пов'язана.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Записуйтеся. Висвітіть.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область). Шановний доповідачу, у мене до вас таке запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  а  що  все-таки робити з такою нормою у разі,  якщо кандидат чи доктор  наук  обрані  на  виборні посади в політичних партіях,  а їх у нас уже перевалило за 100.  І їхня там робота зараховується до стажу наукової роботи.

 

     Ви ж розумієте,  який виходить парадокс?  Є партії  з  одного лідера і людей,  які поміщаються на одному дивані.  І що, він може 10 років не працювати,  офіційно бути на  виборній  посаді,  і  це зараховується  до стажу наукової роботи?  А те,  що ви пропонуєте, ігнорується. Є в цьому глузд?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  шановний   Віталію   Станіславовичу. Питання   ваше  риторичне.  І,  очевидно,  можна  було  б  коротко відповісти,  що це справді не зовсім добре.  Я  у  своєму  виступі зазначав,  що  окрім поставленої мною проблеми,  є ще дві інші,  у тому числі й ця, яка потребує внесення зміни до статті 118 Кодексу законів про працю.

 

     Я погоджуюся,  що,  очевидно,  немає  змісту  таке заохочення наукової діяльності людини,  як включення до стажу наукової роботи часу  перебування  на  посаді  лідера політичної партії.  Але я це питання зараз у своєму проекті  не  порушував,  хоч  поділяю  вашу позицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Роєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний  Василю  Васильовичу!  Хоч я і член Комітету з питань науки і освіти,  який ніби не підтримав вас, але як представник фракції соціалістичної партії думаю, що вся фракція підтримає цей законопроект.  Але в мене запитання до  вас,  як  до представника більшості.

 

     Чи не  здається  вам,  що  ми  сьогодні,  заграючи  з певними категоріями населення,  з певними категоріями професій,  підходячи за професійним принципом,  не вирішуємо головного питання.  Десять років тому не було  окремих  пенсій,  а  всі  знали:  якщо  працює чоловік   добре,   він   отримуватиме   132  карбованці.  Були  ще республіканська і союзна пенсії на 10, на 20 карбованців більші. І тоді   добрий  слюсар  і  добрий  вчений  знали,  що  в  них  буде забезпечена старість.

 

     А зараз ми,  заграючи перед виборами,  то вченим додаємо,  то копійку санітарам, то копійку шахтарям. Ви взагалі, як представник більшості,  з урядом  консультувалися,  скільки  потрібно  коштів? Сьогодні ж Ющенко ваш і не підтримає вас у цьому питанні, бо в них немає грошей на це. І це правильне питання, але ж ми сьогодні його похоронимо.

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  шановний Станіславе Миколайовичу.  Я погоджуюся з тим,  що справжній політик повинен мати мужність  для того, щоб не загравати зі своїми виборцями. Як хороший лектор, так і хороший політик повинен мати мужність говорити  людям  правду  в вічі.  І  я стараюся з таких позицій виходити у своїй діяльності у своєму виборчому окрузі в місті ІваноФранківську,  де  мене  тричі обирали народним депутатом.  Можливо,  востаннє, оскільки, мабуть, наступні вибори будуть виборами не за змішаною системою,  тому  ви розумієте,  що  я  в  даному  разі  не ставив за мету загравання з людьми тієї чи іншої сфери діяльності,  з тим щоб більше  виборців привернути на свій бік. Хоча місто ІваноФранківськ на сьогодні має вже досить багато,  на відміну від попередніх  років,  наукових  і науково-дослідних   закладів.   Я   виходив   з  того,  що  заради справедливості треба ці питання вирішувати.  І керувався,  мабуть  Не  знаю,  наскільки  вам  як представнику іншої партії (бо я член християнської партії) буде  подобатись  моє  посилання  на  Томаса Джефферсона,  але він говорив з цього приводу приблизно так: "Якщо ви взялися за якусь справу, то не бійтеся зазнати невдачі, історія виправдає вас у будь-якому разі за вашу активну діяльність".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  Василю  Васильовичу,  дивні речі у нас в Україні відбуваються.  В останні роки у нас  дуже  багато  стало  докторів економічних наук,  кандидатів економічних наук, а економіка падає. Ви,  мабуть,  знаєте краще за мене,  як це робилося. І за доповідь можна було отримати звання. Але у мене стосовно цього запитання. Є такі вже у  нас  люди,  які  мають  звання  кандидата  чи  доктора фізико-математичних   наук,   потім  ще  економічних  наук,  потім юридичних і так далі.  І в той же час посади можуть перевищувати у кілька разів, тобто на різних посадах буває по напрямах роботи. Як ваш законопроект буде це враховувати?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Чесно признатися, шановний депутате Роєнко, я не  зовсім  зрозумів суть запитання.  Тому якщо б ви були люб'язні уточнити, я був би вдячний.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Роєнка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Значить,  є  кілька  звань  вчених,  але  різних напрямів:   фізикоматематичних  наук,  економічних,  філософських, юридичних.  Людина впродовж,  наприклад,  5 років,  10 років  може працювати на кількох посадах, але різного напряму - в економіці, в інших галузях. Як тут врахує ваш закон?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую. Справа в тому, що можливість захистити кандидатську  чи  докторську  дисертацію  залежить,  на сьогодні у всякому разі,  від наявності базової освіти.  Якщо,  допустимо,  я юрист  і  закінчив  економічний  факультет,  то  я  можу  захищати кандидатську чи докторську або по економіці,  або по праву,  і  це абсолютно  не  залежить  від  сфери  моєї  діяльності.  Ви  пишете дисертацію формально,  тобто робите наукову роботу,  друкуєтеся  у наукових виданнях,  маєте певну кількість публікацій, в тому числі монографії, отримуєте науковий ступінь.

 

     На жаль,  формальні бар'єри не можуть перешкодити  тому,  щоб люди  не  зловживали  у  сфері  науки і не було людей,  яких можна відносити до навколо наукових кіл.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Василю Васильовичу.

 

     По другому  проекту  3241  слово  надається  Ковалку  Михайлу Петровичу.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Українська  нафтогазова академія  є  потужним  за  своїм  науковим потенціалом об'єднанням провідних  вчених  і  працівників  промисловості.  Індивідуальними членами  академії  є 385 спеціалістів нафтогазового комплексу,  20 провідних учених-нафтовиків Азербайджану,  Білорусі, Польщі, Росії та  інших  країн  обрано  іноземними  членами  академії.  У складі академії  75  докторів,  181  кандидат  наук,  1  академік   і   3 члени-кореспонденти   Національної   академії   наук  України,  34 професори.   Членами   УНГА   обрано   також   129    спеціалістів промисловості  з  великим  практичним  досвідом науково-виробничої діяльності.  До  складу  академії,  крім  індивідуальних   членів, входять   34   колективних   члени   -   промислові  підприємства, науководослідні  інститути,  конструкторські  бюро.  У   структурі академії 11 наукових відділень,  які охоплюють весь спектр проблем нафтогазового комплексу,  в тому числі й такі, що не розробляються Національною  академією  наук  України.  Члени академії працюють у всіх центрах нафтогазової промисловості.

 

     Надзвичайно важливим і актуальним здобутком  за  шість  років діяльності      академії     є     фундаментальний     шеститомний українськоанглійський "Атлас родовищ нафти і  газу  України".  Він повинен   знайти  широке  застосування  передусім  при  плануванні пошуково-розвідувальних  робіт,  вирішенні  питань  про  залучення іноземних інвестицій.

 

     До інших важливих творчих робіт,  виконаних членами академії, слід віднести національну програму "Нафта і газ  України  до  2010 року",   Державну   програму   освоєння   вуглеводневих   ресурсів українського сектора Чорного і  Азовського  морів.  Заслуговує  на увагу  і  Державна  програма  з  проблем видобутку та використання метану,  вугільних родовищ. Під егідою академії реалізується також ряд інших спільних проектів.

 

     Академія активно   інтегрується  у  світове  науково-технічне співтовариство.  Цьому  сприяли  її  вступ  до   таких   впливових міжнародних  організацій,  як  робоча  група  по  газу  Комітету з енергетики Європейської економічної комісії,  Міжнародний  газовий союз,  Всесвітня енергетична рада та інші, співпраця з федеральною геологічною службою Сполучених Штатів Америки в рамках Меморандуму про  взаєморозуміння  між  агентством  з  міжнародного  розвитку і Держкомгеології  України.  На  стадії   розробки   і   обговорення знаходяться нові спільні з зарубіжними партнерами проекти.

 

     Українська нафтогазова  академія,  як  міжвідомче  громадське наукове  об'єднання,  виконує   важливу   координуючу   роль   при розв'язанні   актуальних   комплексних   науковотехнічних  проблем галузі.  Разом з тим слід підкреслити,  що  рекомендації  академії мають  тільки  дорадчий характер,  що суттєво звужує можливість її конструктивного   впливу   на   формування   технічної    політики міністерств  і  відомств,  і це незважаючи на те,  що нафтогазовий комплекс є одним  з  найважливіших  для  держави  і,  в  принципі, визначає  енергетичну  та  національну  безпеку України.  Сьогодні науково-технічне обслуговування нафтогазового комплексу здійснюють 17  науково-дослідних  та  проектних інститутів і ціла низка вищих навчальних закладів.

 

     Підсумовуючи вищевикладене,  можна стверджувати,  що  назріла нагальна  необхідність  створення  ефективної  системи  управління науковим  і  технологічним   розвитком   нафтогазового   комплексу України.   Досвід  роботи  за  минулі  роки  та  наявний  потужний науково-технічний потенціал  академії  доводять,  що  вона  здатна виконувати  цю  функцію  за  умови  надання статусу державної.  Як державна наукова організація академія  матиме  вплив  на  розвиток наукових  досліджень у всіх основних напрямах нафтогазової справи, сприятиме оптимізації вищої  і  середньої  освіти.  Вона  одержить право  на  співпрацю  з  різними  нафтогазовими  структурами  щодо впровадження  в   практику   здобутків   науки,   нової   техніки, удосконалення способів нафтогазовидобутку і нафтопереробки.

 

     Створення Української    державної    нафтогазової   академії дозволить запобігти  втраті  керованості  нафтогазовою  галуззю  в умовах  ринкових  реформ,  зберегти  її цілісність,  консолідувати творчий потенціал на вирішення пріоритетних проблем.

 

     Враховуючи надзвичайно важливу роль нафтогазового комплексу в економіці  країни,  пропонується  внести зміну до статті 15 Закону України про наукову і науково-технічну діяльність. Її суть полягає в  тому,  щоб  надати громадській науковій організації "Українська нафтогазова  академія   правового   статусу   державної   наукової установи.   Пропонується  частину  першу  статті  15  "Національна академія наук України та галузеві академії наук" викласти у  такій редакції:  "Національна академія наук України та галузеві академії наук - Українська академія аграрних наук,  Академія медичних  наук України,  Академія  педагогічних  наук України,  Академія правових наук України,  Академія мистецтв України,  Українська  нафтогазова академія  (далі  - академії) є державними науковими організаціями, що засновані на державній власності".

 

     Діяльність академії забезпечена фінансуванням і дослідницькою матеріальнотехнічною  базою  для  виконання  державних  завдань  і програм.  Надання академії  статусу  державної  наукової  установи дозволить  здійснювати  державне  управління  у  сфері  наукової і науково-технічної  діяльності  нафтогазового  комплексу.   Шановні народні  депутати!  Я  би просив вас підтримати рішення комітету і клопотання академії про надання їй статусу державної.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Чотири депутати -  Ніколаєнко,  Ситник, Пухкал і Журавський. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Шановний  Михайле  Петровичу!  Наш  комітет розглядав вашу пропозицію і в цілому, скажімо, не підтримав її.

 

     Перша думка моя  така,  ви  переконливо  говорили,  але  мені здається,  що  коли ми створимо транспортну академію - то у нас не стане в Україні транспорту, сільськогосподарську академію створили

-   аграрних  наук,  сільського  господарства  не  стало,  медичну створили - медичне обслуговування населення скорочується,  якщо ще створимо академію газу - то й газу не буде ні в одному селі,  ні в одному місті.  Тому мені здається,  що це не є  виходом.  Оскільки коли ви сказали, що з понад 300 членів академії тільки 80 докторів наук, то це взагалі ніскільки.

 

     І мені здається,  що це просто комусь хочеться  відпрацювати, підвищити  свій  статус.  Ми взагалі,  я думаю,  прийдемо скоро до того,  що  ці  всі  академії  скасуємо  і   вони   будуть   просто громадськими об'єднаннями.  І ви тоді створите і будете тішитися в академіків там.

 

     Дякую.

 

     КОВАЛКО М.П.  Дякую,  Станіславе Миколайовичу,  і  хотів  би, відповідаючи на ваше запитання, сказати наступне. Ви знаєте, що це єдиний комплекс у нашій  країні,  який  стабілізував  видобуток  і збільшує   надходження  до  державного  бюджету.  Я  дозволю  собі нагадати,  що сьогодні у  валовому  продукті  країни,  ви  знаєте, нафтогазовий  комплекс  становить  близько  20 відсотків,  а також забезпечує  близько  15  відсотків  надходження  до   бюджету.   І незважаючи  на  велике  падіння  у період 1990- 1991 років,  зараз збільшили обсяги розвідувального, експлуатаційного буріння і цього року  ми,  в  принципі,  стабілізували видобуток на рівні минулого року.  Падіння  склало  всього  0,3  відсотка,  це  при  тому,  що збільшена ресурсна база.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ситник. За ним - депутат Пухкал.

 

     СИТНИК К.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Михайле Петровичу! Я думаю, що ваша пропозиція дуже і дуже  несерйозна.  Сьогодні  є  шість  державних академій і більш як 40 так званих громадських академій.

 

     Я міг  би  погодитися  з  тим,  що можна організувати ще одну академію  -  Академію  технічних  наук,  куди  увійшли   б   деякі інститути, які нині входять до Національної академії наук, і деякі інститути,  які ви згадували. Тоді в нас уже буде замкнута система академічної науки: аграрна, технічна, мистецтво й так далі.

 

     Ваша пропозиція,   очевидно,  не  пройде,  бо  має  викликати створення нових академій: екологічних наук, інженерних наук. Їх же 40 - тих академій.

 

     Тому, може,  треба  боротися  за  те,  щоб  створити  ще одну академію - технічних  наук  -  і  на  цьому  припинити  в  Україні будь-які  дії  в напрямі створення нових академій.  Як ви до цього ставитесь?

 

     КОВАЛКО М.П.  Дякую,  Костянтине  Меркурійовичу.  Я   розумію глибину   питання,   яке   ви   ставите,   та,  враховуючи  внесок нафтогазового  комплексу  в  економіку  країни,  я  буду   просити народних депутатів підтримати мене.

 

     Але і  у  створенні  такої  технічної академії є доцільність, тому що нафтогазовий комплекс сьогодні дуже слабо представлений  в Національній академії наук України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).   Фракція  "Батьківщина".  Шановний  Михайле  Петровичу! Цілком сприймаючи ваші  твердження,  що  об'єднання  наукових  сил позитивно   впливає   на  діяльність  нафтогазового  комплексу,  я все-таки маю  великі  сумніви  щодо  доцільності  надання  статусу державної вашій галузевій академії.

 

     У мене запитання:  як,  на вашу думку,  буде кореспондуватися шлях удосконалення державного управління,  який обраний,  а  саме: перехід від галузевого управління до функціонального - із наданням галузевим академіям статусу державних?

 

     Якщо вже  говорити  про  необхідність  розширення  тих  шести державних академій,  то, мабуть, першочергово заслуговує на статус державної,  скажімо,  Академія  економічних   наук   чи   Академія технічних наук,  але ніяк не всі галузеві академії,  яких сьогодні досить багато.

 

     Дякую.

 

     КОВАЛКО М.П.  Дякую,  пане Олександре.  Наша  адміністративна реформа  справді  побудована на функціональній системі управління. Але галузевий  напрям  як  такий,  що  спрямований  на  підвищення фахового  рівня  і  науково-технічних здобутків,  у даному випадку мається    на    увазі    розвиток    нафтогазового     комплексу, кореспондується.   Функціональна   частина,   правильно,   повинна визначатися економікою,  фінансами.  Так що,  я думаю,  тут  немає суперечностей.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

 

     України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   шановний   Михайле  Петровичу.  Вас  час вичерпано. Прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань науки   і  освіти  Ігорю  Рафаїловичу  Юхновському.  Прошу,  Ігоре Рафаїловичу, на трибуну.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  депутати! Комітет з питань науки і освіти поставив на розгляд Верховної Ради ці  два  питання  для   того,   щоб   впорядкувати   той   перелік законопроектів,  які  подані  до  Верховної  Ради і знаходяться на розгляді в комітеті, остаточно вирішити їхню долю, тобто відхилити їх чи залишити на подальший розгляд.

 

     Стосовно питання,   яке  торкається  пенсійного  забезпечення наукових працівників.

 

     У Законі про наукову і науково-технічну діяльність,  який був прийнятий  у  1998  році,  та в Законі про внесення змін до Закону України про наукову і науково-технічну  діяльність,  прийнятому  6 квітня   2000   року,   говориться,   зокрема,  про  вдосконалення пенсійного забезпечення працівників державних наукових установ.

 

     Я хочу особливо зробити наголос на тому,  що закон у цілому з точки зору пенсійного забезпечення стосується наукових працівників державних наукових установ  чи  тих,  які  працювали  в  державних наукових  установах.  І  до стажу наукової роботи їм зараховується робота в державних наукових установах.  На відповідну пенсію  вони мають  право,  якщо  пропрацювали  в державних наукових установах: чоловіки - 20 років,  а жінки - 15  років,  при  загальному  стажі роботи відповідно 25 і 20 років.

 

     У Прикінцевих положеннях до закону,  прийнятого 6 квітня 2000 року,  говориться,  що до 2002 року норми цього закону щодо пенсій для  наукових  працівників  поширюються  тільки  на  тих,  хто має науковий ступінь кандидата  і  доктора  наук  або  наукове  звання доцента  або  професора і займає відповідно наукові посади,  а вже після 2002 року вони поширюються і  на  тих,  хто  займає  наукові посади, але не має відповідного наукового ступеня і звання.

 

     Виконання цього  закону  потребує  доплати,  і  це  доплата в розмірі 30  мільйонів  гривень  щорічно  перераховується  з  Фонду розвитку  фундаментальних досліджень і сприяння науково-технічному прогресу  до  Пенсійного  фонду,  як  це  робиться,  зокрема,  при перерахуванні  коштів  з відповідних статей Державного бюджету для пенсійного забезпечення військовослужбовців.  Так і  тут  робиться перерахування  з  фонду  підтримки  науки  до Пенсійного фонду для того, щоб можна було виплатити різницю в пенсіях.

 

     Своїми постановами 923 від 27 травня та  1191  від  2  серпня 2000  року  Кабінет  Міністрів  згідно  з законом визначив перелік наукових посад у державних наукових установах і на  підприємствах, займання  яких дозволяє одержувати цю пенсію.  Ось і все фактично, чим ми маємо користуватися.

 

     Дозвольте тепер  торкнутися   законопроекту,   який   поданий депутатом  Василем  Костицьким.  Тут міститься пропозиція надавати пенсію працівникам незалежно від їх наукового ступеня і так  далі. Це вже врегульовано в законі. Нове, що є в цьому проекті, - це щоб кандидатам та докторам наук, які працюють у недержавних установах, надавалася ця пенсія.

 

     Я хочу  сказати,  що  до  стажу наукової роботи зараховується стаж роботи в державних наукових установах незалежно від того,  чи продовжують  вони працювати в тих наукових установах,  чи перейшли на  іншу  роботу.  Якщо  вони  продовжують  працювати  в  наукових установах  -  усе в порядку.  Якщо вони не продовжують працювати в наукових установах, то, згідно зі списком Кабінету Міністрів, вони можуть  одержувати  пенсію  відповідно до тих їхніх посад,  але ця пенсія,  якщо вони не працюють  у  державних  наукових  установах, виплачується  за  рахунок  бюджету  тих  установ  чи тих об'єднань приватних, на яких вони працюють.

 

     Якщо ж вони  не  мають  стажу  наукової  роботи  в  державних наукових   установах,   захистили   кандидатські   чи   докторські дисертації,  будучи,  наприклад, директорами малих підприємств, то до  стажу  наукової роботи їхня робота на цих підприємствах у ролі директора і так далі не зараховується.

 

     Тому пропозиція   комітету    стосовно    проекту    депутата Костицького  -  вважати,  що  частина положень цього законопроекту врахована в чинному законі, а решта не може бути прийнята.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре  Рафаїловичу,   ви   вже   вичерпали   свій регламентний  час.  10  секунд  на  те,  щоб  внести  найважливішу пропозицію для обговорення.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. А тепер стосовно пропозиції депутата Ковалка. Справді,  ми  маємо 40 різних академій,  які фактично повинні мати ранг спілок:  спілок металургів,  спілок нафтовиків і так далі. Ці академії є малопотужні, і вони не можуть бути в рангу державних.

 

     Моя особиста  думка:  ми маємо мати одну Національну академію наук,  а інші державні академії  наук  повинні  бути  відділеннями Національної  академії наук.  У державі повинна бути одна академія наук,  і відповідно звання  академіка  чи  члена-кореспондента  не повинне  поширюватися  на  дуже широкий загал.  Тому я пропоную цю другу пропозицію відхилити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ігоре   Рафаїловичу,   за    надзвичайно аргументовану співдоповідь.

 

     Чи є  запитання  в  шановних колег народних депутатів?  Прошу записатися. Покажіть на табло.

 

     Слово надається  народному  депутату  Ніколаєнку.  За  ним  - депутат Федорин.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Передаю слово Івану Сидоровичу Бокию, своєму колезі по фракції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Ігоре  Рафаїловичу! Власне кажучи,  я солідаризуюся з вами, але хочу задати запитання, яке хотів адресувати панові Ковалку.

 

     Панові Ковалку хочеться,  щоб була ще одна державна академія, і зрозуміло,  для чого:  групі людей хочеться потрапити в справжні академіки.  Знову ж таки зрозуміло,  що не  за  заслуги,  а  задля "корочок". Таких тепер вистачає, і ви краще за мене це знаєте.

 

     Але що  буде,  як  усі громадські наукові товариства захочуть стати  державними  академіями?  А  їх  же  тьма-тьмуща,  є  навіть академія   вуха,  горла,  носа,  є  дві  академії  оригінальних  - найоригінальніших ідей.  Кажуть,  що скоро буде академія  свинячої цицьки, і може й правильно, бо сало з неї починається.

 

     За кордоном  державні  академїі  -  це  радше  виняток,  аніж правило.  Мені здається, що це не для демократичних держав взагалі

- мати багато державних академій.  Я хочу,  щоб ви висловили думку саме з приводу цього:  чи  потрібно  демократичній  державі  мати, власне кажучи, наукові об'єднання такого типу, які не властиві для демократичних держав?

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Дякую за запитання, воно повністю відповідає моїм  поглядам.  Я  б  їх  так різко не висловлював,  але хотів би просити  шановних  президентів  різноманітних  галузевих  академій перейменувати  їхні  академії  у  звичайні спілки,  які об'єднують учених і діячів даної галузі виробництва,  і  залишити  в  державі одну Національну академію, з тим щоб звання академіка і відповідно звання члена-кореспондента давалося за наукові досягнення.

 

     Що стосується Академії нафтогазової промисловості, то маю вам сказати,  що  в  рамках  Національної  академії  наук є прекрасний Інститут газу,  директор того Інституту газу  є  академіком  нашої академії.  І незалежно від того,  де людина працює, в якій галузі, якщо вона має дуже вагомі наукові здобутки, вона може претендувати на  звання  академіка чи члена-кореспондента Національної академії наук.

 

     Національна академія   наук   має   дуже    широкий    спектр спеціальностей,  який  охоплює фактично всю наукову сферу,  що є у світі,  і тому вчений будь-якої спеціальності може бути удостоєний звання академіка Національної академії наук.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Федорин. За ним - депутат Пухкал.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Партія  підтримки  вітчизняного  виробника,  фракція  Українського народного   руху.   Шановний   Ігоре    Рафаїловичу!    Досягнення Національної  академії  наук  України  загальновідомі.  Та  чи  не здається вам,  що з переходом економіки України на  ринковий  етап розвитку  такі утворення,  як академії наук,  у такому вигляді,  в якому вони є у нас в Україні, стають анахронізмами?

 

     Ми знаємо,  що за кордоном багато технічних (і прикладних,  і навіть  фундаментальних)  досліджень  розвиваються в рамках певних корпорацій, об'єднань, які дуже потужно фінансують ці дослідження. Більшість    же    фундаментальних   і   гуманітарних   досліджень сконцентровано при вузах на базі різноманітних інститутів.  Чи  не здається  вам,  що  ми  повинні серйозно попрацювати над тим,  щоб ефективність нашої науки стала набагато більшою?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Дякую. Шановний Ярославе Михайловичу! Я дуже довгий  час  працював  завідуючим  кафедрою  теоретичної  фізики в університеті,  але дуже довго працював і в  Національній  академії наук.  Якщо  ви  серйозно займаєтеся науковою роботою,  то це дуже тяжка робота.  Вона вимагає  безперервної  концентрації  часу  для того, щоб зробити щось дуже суттєве.

 

     Наука справді   поділяється  на  фундаментальну  й  технічну. Фундаментальна  наука  має  бути  впроваджена   в   університетах, технічна  -  на  виробництві.  І я думаю,  що до цього прямує наша Національна академія наук.  Тому я б усе-таки  зберіг  Національну академію наук як основне місце розвитку фундаментальних досліджень у державі. Це перше.

 

     Друге. Стосовно того,  що вона  стала  анахронізмом.  Знищити набагато  легше,  ніж  розвинути.  І  тому  ми повинні дуже уважно придивитися до нашої академії  наук.  Я  згоден  із  тим,  що  має змінитися  її статус і структура,  але я за те,  щоб академія наук була збережена і щоб  вона  відповідно  трансформувалася  до  того стану,   який   необхідний   для  сучасного  розвитку  української економіки. Я думаю, академії під силу це зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре   Рафаїловичу.   Народний   депутат Пухкал. Завершуємо запитання до співдоповідача.

 

     ПУХКАЛ О.Г. Шановний Ігоре Рафаїловичу! У мене два коротенькі запитання щодо законопроекту,  ініційованого депутатом Костицьким. На   мою   думку,   проект  заслуговує  на  увагу,  там  є  досить конструктивні, раціональні пропозиції.

 

     Але в мене до вас запитання:  чи не вважаєте ви за  необхідне розширити  коло  наукових працівників?  У нас згідно з Законом про освіту сьогодні є першим науковим ступенем є ступінь магістра, а в цьому  законопроекті  не  передбачено  зарахування магістром стажу наукової роботи.

 

     Друге запитання - щодо законопроекту  Ковалка.  Я  згоден  із вами, що треба вдосконалювати структуру Національної академії наук України.  Чи не вважаєте ви за можливий  шлях  удосконалення  цієї структури саме утвердження в статусі державних декількох академій, які охоплюють функціонування основних сфер суспільства і базуються на  функціональному  принципі  формування?  Яке  ваше ставлення до підвищення статусу Академії економічних наук і,  скажімо, Академії технологічних наук, які заслуговують на це?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Перше ваше питання було стосовно того (я б на нього більш конкретно відповів),  чи  диплом  магістра  відповідає дипломові, який ми могли б прирівняти до диплому кандидата наук.

 

     Магістерський диплом,  як  і диплом спеціаліста,  є документ, який підтверджує набуття вищої освіти. Магістерський диплом є дуже поширений диплом,  який можуть отримати всі випускники,  які мають звання  бакалавра  і  хочуть  більш   грунтовно   вивчити   набуту спеціальність. Так що то є не науковий ступінь, то є ступінь, то є ступінь освітній,  який характеризує спеціаліста з точки зору його готовності до виробничої діяльності, до роботи за спеціальністю.

 

     Диплом магістра  -  це  трошки осучаснений згідно з розвитком технології у світі звичайний диплом інженера чи,  скажімо, лікаря, чи того самого фізика,  чи хіміка, чи філолога з вищою освітою. Це є диплом освітній,  а не науковий,  і він  не  має  відношення  до даного закону.

 

     Стосовно того, щоб зробити декілька серйозних академій, як ви сказали,  технологічних,  а Кость Меркурійович  сказав  інженерних наук. У принципі це є питання спірне.

 

     Я вважав  би,  що  Національна  академія  наук  - це академія фундаментальних наук,  тобто там має бути  зібрана  фундаментальна наука,  яка  може мати застосування навіть у далекому майбутньому, але яка конче має знайти своє застосування в університетах з точки зору  вивчення  молодим  поколінням,  а  решта  має бути зібрана в певних спілках.  І залежно від того,  як організовані  ці  спілки, вони й організують свою роботу.

 

     І останнє. Усім "привлекательно", російською говорячи, звання академіка  чи  члена-кореспондента,  і  всі  хотіли  б  називатися академіками. Ну, ради Бога.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Рафаїловичу.

 

     Оскільки декілька    разів    згадувалось   прізвище   Василя Васильовича Костицького,  я надаю йому слово або для репліки,  або для запитання до співдоповідача. Він якраз наполягає.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую, шановний Степане Богдановичу. Шановний Ігоре Рафаїловичу!  Користуючись нагодою,  я хотів  би  подякувати очолюваному  вами  комітетові  за  те,  що  проект  закону був так оперативно розглянутий,  бо іноді проект закону  два  -  три  роки очікує розгляду в сесійному залі.

 

     І також хотів би сказати,  що поділяю ваше прагнення до того, щоб державні кошти  на  пенсії  науковим  працівникам  витрачалися економно.  Але, з другого боку, слід врахувати майбутню політику в галузі пенсійного страхування,  врахувати те,  що пенсії,  у  тому числі  й  науковим працівникам,  будуть виплачуватися і за рахунок коштів приватних фірм.

 

     Я хотів би сказати,  що не зовсім поділяю вашу думку про  те, що мій проект закону стосується тільки пенсійного забезпечення. На початку своєї  доповіді  я  підкреслив,  що  маю  на  увазі  також визнання  державою  діяльності  людини  науковою  і включення її у науковий стаж без огляду на  пенсії.  Тому  прошу  висловити  вашу думку з цього приводу.

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ви знаєте, я не маю чітко вираженої...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви можете погодитися,  Ігоре Рафаїловичу,  щоб не забирати час, бо вже вичерпано регламент.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я можу погодитися,  справді, з вашою думкою. Але  зараз мова йде про підтримку державних наукових установ,  які перебувають у дуже поганому становищі.

 

     Що стосується зарахування до наукового  стажу  тих,  хто  має науковий ступінь,  стаж їхньої роботи в приватних організаціях.  І пенсія має надаватися за рахунок коштів цих приватних організацій. Це, безумовно, має сенс.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Рафаїловичу,  за  аргументовану  й цікаву співдоповідь. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Ми вичерпали регламентний час розгляду цього питання. На виступи з трибуни записалися три депутати. Я думаю, не буде заперечень,  щоб з цього важливого питання  виступили  відомі фахівці у сфері науки.

 

     Слово надається народному депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Тема,  яку  порушили  два  народних  депутати  (і  ми  маємо   два законопроекти), є справді актуальною. Вона є зрозуміла і для мене: я чотири рази захищав чотири дисертації. Тема є актуальна.

 

     З приводу проекту Костицького. Досить часто, справді, виникає ситуація:  людина одержала вчений ступінь і все життя працювала на виробництві або в  управлінсько-господарській  сфері,  профіль  її роботи  відповідав напряму кандидатської,  докторської дисертації, але ця робота,  на жаль,  не  зараховується  до  наукового  стажу. Проект  Василя  Васильовича Костицького,  на мою думку,  знімає цю проблему. І я пропоную проголосувати за нього в першому читанні, а до  другого читання можна буде усунути певні недоречності,  внести певні поправки. Цей проект треба підтримати.

 

     Тепер стосовно проекту Михайла Петровича Ковалка.  Була б моя воля  -  я  б  зліквідував  фінансування  всіх "ялових" академій у статусі  громадських,  а  розширив   би   фінансування   державної Національної академії наук.

 

     Сьогодні наука  у  світі  твориться  в університетах,  а не в громадських організаціях у статусі  академій.  Ми  дійшли  вже  до того, що звання академіка можна купити. Є просто певна такса.

 

     Нещодавно в  колишній  столиці  України академіками в одній з академій стали люди,  які не мали не  лише  наукових  ступенів  за профілем цієї академії,  а й відповідної базової освіти.  З поваги до цих людей я не хотів би називати їхні прізвища.

 

     Тепер Ковалко  пропонує,  щоб  ми  надали  статус   державної Академії   нафтогазового  комплексу.  Це  може  послужити  поганим прецедентом для створення державної  академії  політичних  наук  і десятка інших академій.  І це,  на мою думку, вдарить по інтересах наших  виборців  і  по  іміджу  науки.   Отже,   треба   розширити фінансування   єдиної  державної  Національної  академії  наук,  а фінансування "ялових" академій з державного бюджету припинити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію Станіславовичу. Слово для виступу з трибуни надається народному депутату Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую,  Степане  Богдановичу.  Фракція   "Батьківщина". Шановні колеги! Я насмілився виступати з цієї трибуни, тому що маю відношення як до фундаментальних так і, до прикладних досліджень у різних  галузях  і  дуже  добре  знаю  цю  ситуацію.  Тому  я хочу привернути вашу увагу  до  такого.  Оці  всі  громадські  академії "ялові" саме тому,  що їх не фінансують.  Ніякого фінансування, це громадські організації.

 

     З другого боку,  ми маємо  академію  (і  я  пишаюся  багатьма академіками,   які   є   в  нашій  країні),  але  дуже  цікавий  і парадоксальний випадок: ми сьогодні працюємо в інтересах іноземних фірм,  тому  що  тільки  4  відсотки  результати  наших досліджень використовуються в Україні.  95 відсотків виробів взагалі не мають ніякого  наукового  обгрунтування  і  зв'язку  з  наукою.  Тому це суттєва  проблема  -  затребуваність  науки.  Ми  ж  ідемо  у  XXI століття,  і  тому  треба  врахувати  світовий  досвід,  збільшити фінансування науки,  б якщо наука фінансується в розмірі  менше  2 відсотків до ВВП, ми працюємо на іноземні держави. Це перша теза.

 

     Треба справді  про  це подумати.  У Південній Кореї для того, щоб збільшити ВВП у 17 разів,  збільшили фінансування науки у  220 разів. Ви повинні усвідомити це.

 

     Тому є  конкретна пропозиція.  Справді,  ми створили Академію правових наук,  інші,  які не впливають на ці технології.  А  якщо врахувати  досвід  багатьох  країн  світу,  то  в Росії є державна академія  технологічних  наук,  міжнародна  академія.  Чому   саме технологічних?  Тому що - технологія поглинає всі напрямки у сфері виробництва і взагалі в  суспільстві.  Економіка  -  це  напрямок, нафта і газ - це напрямок, інші напрямки.

 

     Отже, Академія   технологічних  наук  як  державна,  але  без фінансування з бюджету.  Вона буде самоокупною, треба все замкнути на наше власне виробництво.  Оту систему "Кокон",  яка є в США, ми могли б реалізувати саме в такий спосіб. Це перша пропозиція.

 

     Більше того,  у  цій  Академії  технологічних   наук   будуть займатися   впровадженням   кожної  другої  розробки  Національної академії наук.  Отже, ідея, яку закладено в цьому законопроекті, є нормальною,  тільки треба формувати Академію технологічних наук як державну,  яка буде відповідальною і робитиме  те,  що  роблять  у Сполучених Штатах. Ви знаєте, що ліцензії на виробничі технології, видає не держава,  не комітети,  а саме вчені, спілка вчених. Нові технології  вони  впроваджують незалежно від форм власності.  Вони видають ліцензії і відповідають за якість виробництва.

 

     Тому я  прошу  підтримати  проект,  але  з  моєю   поправкою: Академія технологічних наук.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за виступ.  Слово для виступу надається народному депутату Федорину.

 

     Прошу вибачення. Костянтине Меркурійовичу, ви не записані для виступу з трибуни.

 

     Прошу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Мені здається,  що ми недооцінюємо роль  науки,  і  підтвердженням цього є те,  що це питання поставлене на п'ятницю,  коли зал майже порожній.

 

     Я глибоко переконаний в  тому,  що  приватизація,  яка  зараз відбувається   в  державі,  коли  дуже  багато  наших  підприємців намагаються захопити такі галузі,  як металургія, трубопрокатні чи залізопрокатні  заводи,  -  це  є велика помилка.  Ми скоро будемо викинуті з цього сектора  світового  ринку,  тому  що  не  зможемо конкурувати з Росією, яка має дешеві енергоресурси.

 

     Справжній вихід  України на світові ринки справжній прорив її у  світове  співтовариство  можливий  тільки  за  умови   розвитку високотехнологічних  галузей промисловості.  І тому законопроекти, які сьогодні внесені,  в економічному  плані,  на  мій  погляд,  є першочергової ваги для такої держави,  як Україна, і ми їх повинні дуже детально розглянути.  Наука - це саме та  галузь,  яка  дасть можливість Україні побудувати нормальне цивілізоване суспільство.

 

     Я не  згоден  з  багатьма  попередніми  промовцями,  тому  що питання розвитку Національної академії наук дуже  складне,  і  нам ним  треба  дуже багато розмірковувати.  Національна академія наук України дала  дуже  багато  наукових  розробок  для  держави,  але змінилися   принципи   економічної   співпраці   в  Україні,  наші підприємства  приватизуються,  створюються  нові  комплекси,  і  у зв'язку з цим такий централізований орган, як Національна академія наук, мабуть, також потребує реформування.

 

     Я думаю,  багато підрозділів Національної академії наук,  які проводять технологічні розробки, можуть і повинні бути об'єднані в єдині технологічні комплекси із виробничими підприємствами.

 

     Наведу прості приклади.  Кібернетичний центр,  де зараз п'ять інститутів:   частина   цих   інститутів  може  бути  об'єднана  з підприємствами,  які здатні випускати комп'ютерну техніку. І таких прикладів можна наводити багато.

 

     Тому треба  суттєво  попрацювати над цими законопроектами.  Я думаю,  що їх варто направити в комітет для доопрацювання і  потім внести на повторне перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Костянтин  Меркурійович Ситник - славетний український учений - наполягає  на  виступі.  Я думаю, ми не можемо заперечити.

 

     Будь ласка.

 

     СИТНИК К.М.  Шановні колеги!  Я оце вже цілу добу перебуваю в страшенно  поганому  настрої,  оскільки  зал  проголосував   проти законопроекту  про  атестацію  наукових працівників.  Тут особливо допомогли  комуністи.  Я  сподіваюся  на  ваше  прозріння,  дорогі товариші комуністи, бо все-таки цей закон треба прийняти.

 

     А з цього питання хочу сказати таке.  Я вважаю, що пропозиції професорів  Павловського  і  Юхновського,  на  мій  погляд,  більш підходящі,  ніж усі інші. Але я проти збурення людей і проти того, що ми весь час дратуємо суспільство.  Ми тільки-но створили  п'ять академій плюс національна,  і тепер щось ламати? Давайте почекаємо хоч років десять-п'ятнадцять.

 

     В усіх країнах світу є така ситуація,  як у нас.  Скажімо,  у Німеччині є товариство Планка,  яке є такою ж точно академією,  як наша,  і є університети.  Я згоден з тим,  що фундаментальну науку треба   створювати   і  розвивати  в  Національній  академії  і  в університетах.  Але  наші  університети  слабенькі.  Тому  давайте піднімемо  науку  хоча б в Національній академії,  бо вона там теж ледь животіє.  Грошей немає ні на експедиції,  і на прилади, ні на відрядження - ні на що. Вона сьогодні не розвивається. І перш, ніж її реорганізовувати і щось змінювати,  треба  створити  нормальні, елементарні умови для її роботи.

 

     Якщо ми  це  зробимо,  усі побачать,  що в Україні дуже добре організована і фундаментальна,  і  прикладна  науки,  і  все  буде гаразд. Ніякої більше Академії, крім академії технічних наук (тому що є Академія аграрних наук і було б бажано,  щоб і  промисловість була   забезпечена  державною  академією),  я  б  не  створював  у найближчі 20 років.  Тому я  просив  би  відхилити  запропонований законопроект.

 

     Що ж  до пропозицій Василя Васильовича,  я б іще раз над ними попрацював і подумав до голосування.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Костянтине    Меркурійовичу.    Ми    не помилилися,  ваш  виступ був справді блискучий.  Ми вам щиро за це дякуємо.

 

     Шановні колеги,  ми завершили розглядом питання  про  проекти законів  за  номерами  5408  та  3241  про внесення змін до Закону України про наукову і науково-технічну діяльність.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до статті   51   Гірничого   закону   України   (щодо  дисциплінарної відповідальності). Проект 6115. Доповідає заступник міністра праці та соціальної політики Ігор Іванович Кравчук.

 

     Прошу, Ігоре Івановичу.

 

     КРАВЧУК І.І., заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановні  народні   депутати!   Зазначений   законопроект розроблений  на  виконання  пункту  2.3.11  Генеральної  угоди між урядом,  роботодавцями і профспілкам  і  спрямований  на  усунення суперечностей,  які  виникли  між  чинними  законодавчими актами і нормативно-правовими документами.

 

     Стаття 51 Гірничого закону передбачає п'ять видів санкцій, із них  три  види  санкцій:  догана,  сувора  догана  і  звільнення - дублюються відповідними нормами Кодексу законів про працю,  а  дві санкції  -  це  переведення  на  нижчеоплачувану роботу строком до трьох місяців і на нижчу посаду так само на строк до трьох місяців

-  суперечить  трьом  документам:  Конституції України (стаття 43, частина третя),  якою заборонено примусову працю,  Кодексу законів про  працю  України  (статті  31  і  32 щодо можливості виконувати роботу,  не обумовлену трудовим договором) і Конвенціям 29  і  105 Міжнародної  організації  праці,  якими забороняється застосування примусової праці як засобу підтримання трудової дисципліни.

 

     Статтю 51 Гірничого  закону  пропонується  викласти  в  новій редакції,  встановивши,  що  за  порушення гірничого законодавства працівники    гірничих    підприємств     несуть     дисциплінарну відповідальність  згідно  з  Положенням про дисципліну працівників гірничих підприємств.  Такий  прецедент  уже  є:  на  залізничному транспорті діє саме таке положення.

 

     Я прошу підтримати даний законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Івановичу.

 

     Чи є запитання до доповідача? Є запитання.

 

     Народний депутат Степанов.  Прошу. І Юрій Григорович Донченко

- другий.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция "Левый центр". Уважаемый Игорь Иванович! Скажите, нужно ли нам в условиях нынешней безработицы возрождать эти бывшие  уставы: железнодорожный,  горный  и  прочие.  Недостаточно  ли нам Кодекса законов о труде?  Вот по кодексу и наказывайте.  Зачем вводить еще какие-то подзаконные акты,  которые кто-то где-то будет утвержать? Вы мне скажите, нужны ли в этих условиях эти вещи?

 

     КРАВЧУК І.І.  Не  нужно  только  при  одном   условии:   если действующая ныне статья 51 будет по-другому изложена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Григорович Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Вы сказали,  для работников угольной промышленности.  В понятие "работники"  входят шахтеры или специальности,  связанные с рабочими профессиями,  или же  это  и  инженернотехнические  работники,  в   первую   очередь руководители?  Судя  по  тому,  что  вы предлагаете,  это в первую очередь ударит по рабочему человеку, а не по руководителю.

 

     Если это относится к руководителю,  я  готов  поддержать  ваш проект хоть сейчас во всех чтениях.  Если это будет больше касатся человека труда, то у меня большой вопрос.

 

     КРАВЧУК І. І. Понял, Юрий Григорьевич.

 

     Юрію Григоровичу,  ви сказали: "вугільної промисловості", але тут іде мова про гірничну галузь у цілому.

 

     ДОНЧЕНКО Ю. Г. Ну, пусть горная.

 

     КРАВЧУК І.І. Якщо ви подивитесь статтю 51, то вона передбачає переведення на нижчу посаду,  а це, мабуть, стосується всіх працівників.  Тому маються на увазі всі працівники галузі. Я так бачу це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре   Івановичу.   Прошу   сідати,   ви вичерпали ваш регламентний час для виступу.

 

     Шановні колеги! Перед тим як надати слово для співдоповіді, я хотів би передати вам прохання Голови  Верховної  Ради  не  робити регламентну  перерву,  зберегти монолітність наших рядів для того, щоб урочисто закінчити шосту сесію Верховної Ради України третього скликання.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки Дмитру Дмитровичу Петренку.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Комитет  рассмотрел предлагаемые  изменения,  в  принципе поддерживает их,  потому что действительно   имеются   некоторые    противоречия,    хотя    на законодательном уровне они не влияют существенно на качество этого закона.

 

     Что касается вопроса Юрия  Григорьевича  Донченко,  то  можно ответить  так.  Речь идет о "працівниках гірничих підприємств,  що допустили    порушення    гірничого     законодавства".     Горное закондательство   распространяется  только  на  тех  лиц,  которые работают на подземных работах,  то есть в особо  опасных  условиях труда.

 

     В целом   комитет   поддерживает,  проголосовав  большиством, изменение к закону.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Дмитре Дмитровичу. Ви так швидко покинули трибуну, але не виключається, що до вас можуть бути запитання.

 

     Чи є запитання до Дмитра Дмитровича?  Він переконав усіх нас. Дякую.

 

     На обговорення  цього  питання  записався  народний   депутат Степанов. Прошу, Михайле Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты!  Я хотел бы  продолжить  мысль,  которую  я  высказал  в вопросе  к  заместителю  министра.  И  касаются мои возражения вот каких обстоятельств.

 

     Дело в том,  что у нас есть пока еще Кодекс законов о  труде, где   четко   обозначено,  какие  дисциплинарные  наказания  может получить работник. Это и выговор, и увольнение, и прочее.

 

     Поэтому то,  что  предлагается  сейчас,   -   это   по   сути возвращение   к  той  давней  практике,  когда  существовал  Устав железнодорожного  транспорта,  Устав  автомобильного   транспорта, когда существовал Горный устав и все остальные.

 

     Но это было, вы помните, в эпоху социализма, когда фактически государство наказывало недисциплинированных членов общества.  И по сути  этот  карательный  меч  в  руках  государства  действовал  в интересах всего общества.

 

     Сейчас же,  когда у нас уже практически прошла  приватизация, когда   тихой   сапой  фактически  уже  приватизируется  и  горная промышленность,  в том числе угольная  (о  чем,  кстати,  говорила вице-премьер   Тимошенко   на  представлении  угольной  программы: фактически у нас уже пошла ползучая приватизация), право применять эти   дисциплинарные   наказания   по   сути  передается  частному собственнику.  И я не уверен,  что  этот  частный  собственник  те права,  которые  даст  ему  возрождение  горного и прочих уставов, будет использовать в интересах дела,  в интересах общества,  а  не для расправы над рабочими,  причем прежде всего над теми рабочими, которые  будут  бастовать,   которые   будут   протестовать.   Это фактически  еще  один  дополнительный  кнут  в  руках собственника против наемного рабочего.

 

     Я хочу напомнить вам,  уважаемые коллеги,  что  было  не  так давно,  в  конце  девятнадцатого  века,  в царской России.  Если в Петербурге еще как-то придерживались  порядка  и  прочего,  то  на заводах Урала, когда рабочий заключал договор со своими хозяевами, те еще имели право выпороть его. Это было буквально сто лет назад. Тогда коллективный договор,  так сказать, заключался на Пасху, раз в год.

 

     Поэтому давайте мы не  будем  возвращаться  к  истории  почти столетней  давности,  давать  частному предпринимателю возможность воздействовать  на  основании   дополнительных   документов   типа горного,  железнодорожного  и  прочих  уставов.  Есть у нас Кодекс законов о труде - вполне достаточно.  И вообще статью  51  следует попросту  убрать из Горного кодекса.  Достаточно Кодекса законов о труде.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  питання за номером  6115 розглядом закінчено.

 

     -------------

 

     Оголошую до розгляду наступне питання за номером 6029: проект Закону про внесення змін до Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення   (щодо   маломірних  суден).  Доповідає  заступник міністра транспорту Севрюков Володимир Васильович.

 

     Шановні колеги, визначиться, хто доповідатиме від комітету.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.,   заступник   міністра   транспорту   України. Шановний  головуючий!  Шановні  народні  депутати.  На ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін  до  Кодексу  України про   адміністративні   правопорушення  щодо  відповідальності  за порушення правил реєстрації маломірних суден.

 

     Ще в  1995  році   набрав   чинності   Кодекс   торговельного мореплавства.  Згідно  зі  статтею  31  цього  Кодексу особи,  які ухиляються від обов'язкової реєстрації  судна,  або  зареєстрували його у Державному судовому реєстрі України, Судновій книги України незаконним  шляхом,  або  які  порушили  вимоги  статті  30  цього кодексу,  несуть  відповідальності згідно з чинним законодавством. Але до цього часу відповідальності за порушення правил  реєстрації суден чинним законодавством не було встановлено.

 

     Виходячи з   цього   і  внесено  на  ваш  розгляд  зміни  про адміністративну відповідальність за такі порушення.  У 1997-  1998 році  рішенням  уряду створено систему,  яка забезпечує реєстрацію суден,  створено державний реєстр суден України, створено державну морську  інспекцію  України.  Це  той  державний інструмент,  який дозволяє здійснювати ці функції.

 

     У нових    статтях,    якими    доповнюються    Кодекс    про адміністративні       правопорушення,      запропоновані      міри відповідальності за нереєстрацію суден маломірного флоту.

 

     Для довідки:  у 1991 році (це коли  ще  був  СРСР)  у  нас  у реєстрі  маломірних суден нараховувалось 240 тисяч суден,  зараз - тільки 40 тисяч.  Ще близько 50 тисяч суден у нас зареєстровані. І важелів  для  того,  щоб  цей  захід  здійснити,  як  того вимагає законодавство, у нас немає.

 

     Питання про  внесення  змін  і  доповнень  до   Кодексу   про адміністративні    правопорушення   розглядалося   на   засіданнях комітетів  Верховної  Ради  з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної,  з  питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку, які   нас   підтримали.  Також  надійшли  слушні  пропозиції,  від Головного  науково-експертного  управління,  які  можна   було   б урахувати у другому читанні.

 

     Просимо прийняти проект у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Васильовичу. Будуть запитання? Прошу  записатися.  Хоча  я  бачу  три  руки:   народні   депутати Ніколаєнко, Донченко, Полюхович. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція   Соціалістичної  партії.  Шановний Володимире   Васильовичу!   Без   сумніву,   запропонований   вами законопроект   про   внесення   змін   до   Кодексу   України  про адміністративні правопорушення слід підтримати.  Але  скажіть,  чи будуть враховувати ці зміни оці всі іноземні моторні човни, які зі швидкістю до 100 кілометрів на годину носяться біля берегів  наших морів,  де відпочивають люди, малі діти. Ці судна травмують людей, забруднюють атмосферу і таке інше. Чи буде це на них поширюватися, на оці всі сучасні швидкісні японські і американські судна?

 

     Дякую.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.  Саме  про  це і йде мова.  Ми знаємо це,  бо з нашими правоохоронними органами проводили спільні рейди.

 

     Але сьогодні  немає  важелів  для  того,  щоб   впливати   на власників цих суден, щоб зацікавити людину зареєструвати судно. Бо якщо вона без розпізнавальних  знаків  вчинить  порушення,  то  її потім не затримаєш, бо це швидкісне судно. Так, це враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов. Владимир Васильевич! Меня интересует проблема фирмы "Бласко" и Черноморского пароходства,  я понимаю,  это  крупнотонажные  суда,  но тем не менее.  Вы сегодня можете дать депутатам разяснение по этому  вопросу?  У  нас  хоть одно  судно  осталось  из  этой  серии?  А что касается маломерных судов,  о которых здесь  сегодня  идет  речь,  то  я,  безусловно, согласен  с  коллегой Николаенко и с вами:  этот законопроект надо принимать, чтобы навести порядок на водах.

 

     Меня сегодня интересует вопрос,  как обстоят дела  сегодня  с Черноморским морским пароходствам?

 

     СЕВРЮКОВ В.В.  Запитання не по суті. Краще б я вам відповів у своєму кабінеті.  Якщо відверто, то судна в Україні є. Це стосовно вашого  прямого  запитання.  Ви  потім  можете колегам сказати.  Я готовий  зустрітися  з  вами  хоч  сьогодні  і   більш   конкретно розповісти все, що стосується цих суден.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).   Шановний   Володимире   Васильовичу! Безперечно,  що  до  вас,  як  до  заступника міністра транспорту, запитань  було  б  дуже   багато.   Але   оскільки   сьогодні   ви представляєте   конкретне   питання,   то  і  запитання  моє  буде конкретним.  А я  з  вами,  Володимире  Васильовичу,  дійсно  хочу зустрітися  й переговорити і стосовно Чорноморського пароплавства, і стосовно питання  заборгованості  (це  найболючіше  питання).  Я попрошу у вас аудієнції.  Через деякий час я підготую матеріали... От що стосується цих номерних знаків,  і чи  будуть  ці  зміни  до Кодексу України про адміністративні правопорушення дієвими в плані наведення елементарного порядку?  Чи не будуть  встановлені  якісь штрафи,  чи  це буде конфіскація суден,  чи будуть визначені якісь інші міри покарання порушників?

 

     Дякую.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.  Що  стосується  першого  читання.  Я   готовий сьогодні  після  закінчення засідання зустрітися з вами.  Якщо вам треба підготуватися,  призначимо час,  я  зараз  дам  телефони.  Я відкритий для розмови.

 

     Що стосується   другого   питання.  Так  у  проекті  якраз  і запропоновано і стягнення штрафів,  і  конфіскація.  І  це  будуть здійснювати саме державні люди - не приватні структури.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Васильовичу.  Ви помітили,  що абсолютна  більшість  депутатів  Верховної  Ради   підтримує   цей законопроект.  Вони  будуть  готові  голосувати за нього в першому читанні на наступній, сьомій сесії. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  я не  бачу  співдоповідача  від  Комітету  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Але є позитивний висновок комітету.  Комітет рекомендує прийняти  проект за  основу в першому читанні і цьому комітету доопрацювати його до розгляду  в  другому  читанні.  Тому  оскільки   для   виступу   в обговоренні  цього  питання  з трибуни ніхто не записався,  будемо вважати,  що цей законопроект знайшов повну підтримку законодавців в українському парламенті.

 

     Шановні колеги, це питання розглядом завершено.

 

     -------------

 

     Оголошую до розгляду останнє питання порядку денного - проект Закону про внесення доповнень до  Закону  України  про  колективні договори і угоди ( 6044).  Доповідає народний депутат України Юрій Григорович Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые коллеги!  Необходимость  разработки  новой  редакции  "Закону  про колективні договори і  угоди"  обусловлена  тем,  что  действующий сегодня закон был принят еще в 1994 году.  За этот период,  как вы знаете, в стране произошли очень крупные экономические реформы под руководством  нашего  Президента.  В  промышленности  эти  реформы закончились   тем,   что   на   сегодняшний   день    Министерства промышленности уже не существует.  В результате админреформы этого министерства как такового у нас в государстве нет.

 

     Проведенная приватизация, другие мероприятия в промышленности привели  в  конечном  итоге  к  тому,  что  очень  многие  крупные промышленные предприятия  разбились  на  мелкие,  появилось  очень много мелких собственников предприятий,  а в связи с этим на вновь созданных предприятиях (в первую очередь - негосударственной формы собственности)  перестали  заключаться коллективные договора между работодателями  и  наемными  работниками.  Все  это   отрицательно сказалось на социальной защите людей труда.  Они не могут получить даже минимальные  социальные  гарантии,  которые  предусмотрены  в нашем обществе.

 

     Основная суть  данного  проекта  закона изложена в статье 13, где четко  записано,  что  заключение  коллективных  договоров  на предприятиях  с  числом  трудящихся  больше  15 человек является в нашем государстве  обязательным.  В  этом  основная  суть  данного документа.

 

     Я хочу  также  сказать,  что данный законопроект не новшество народного депутата.  За основу этого документа взят  законопроект, подготовленный Кабинетом Министров. Мною он немножко подработан, я внес небольшие изменения.  Поэтому заключение  Кабинета  Министров "про  недоцільність  прийняття" сегодня этого документа вызывает у меня честно говоря удивление.  Разработчики сами говорят,  что его теперь вдруг стало "недоцільно" принимать.

 

     Я глубоко  убежден,  что  этот  документ  необходимо  сегодня принимать в первом чтении,  потому что,  не сделав этого, мы можем затянуть  на  неопределенный  срок  введение  обязательной системы заключения коллективных договоров в государстве в целом.

 

     В случае  принятия  закон   урегулирует   взаимоотношения   в профсоюзных  организациях в вопросах защиты интересов людей труда, определит, кто имеет право подписывать коллективные договора.

 

     В законопроекте дается перечень вопросов, которые должны быть оговорены  в  коллективном  договоре.  Очень  важной  особенностью проекта закона является  то,  что  соглашения,  достигнутые  между Кабинетом   Министров  и  представителями  наемных  работников,  в частности  профсоюзными  организациями  высшего  уровня,  то  есть соглашения,   заключенные   на  государственном  или  региональном уровнях  являются  обязательными   для   исполнения   на   местах, непосредственно  на предприятиях.  Эти нормы можно изменять только для улучшения социальной защиты трудящихся.  Но ни в  коем  случае нельзя снижать этот очень важный параметр.

 

     Я абсолютно   не   принимаю  тот  тезис,  который  изложен  в заключении  уважаемого  мною  научно-экспертного  управления,  где сказано,  что в законопроекте надо предусмотреть норму о том,  что коллективный договор заключается по требованию одной из сторон.

 

     Если это принять,  то коллективные договора никогда не  будут заключаться  на  тех  предприятиях,  где  сегодня  работодатель не желает иметь профсоюзную организацию. Ведь мы знаем (такие примеры не единичны),  что, когда люди приходят на предприятия, перед ними владелец этого предприятия сразу ставит условие:  никакого участия в  профсоюзах,  никакого  участия в общественных организациях,  то есть сразу, заранее загоняет человека в условия кабалы.

 

     Поэтому эта  норма  в  нынешнем  государстве  Украина  с  его перекошенным  экономическим  потенциалом,  в условиях несоблюдения законодательства по решению социальных вопросов наших граждан, и в первую очередь человека труда, абсолютно не применима.

 

     Да, она  может быть рассмотрена,  возможно,  лет через 15-20, когда  все  ветви   власти   будут   придерживаться   действующего законодательства,  но сейчас об этом еще рано говорить. Возьмем, к примеру, проблему выплаты компенсаций гражданам согласно Закону об индексации  денежных  доходов  населения.  Кабмин  явно  не  хочет выполнять эти нормы закона.  Значит,  и в трудовых коллективах  не будут заключаться договора, если мы, не дай Бог, примем норму, что колдоговора заключаются по требованию одной из сторон.  Просто  не будет одной стороны - стороны трудящихся.

 

     У меня  информация вся.  Я бы просил зал,  несмотря на все те замечания,    которые     высказаны     Федерацией     профсоюзов, научноэкспертным  управлением и Кабинетом Министров,  принять этот документ в первом чтении  для  последующей  его  доработки.  Я  не думаю,  что при подготовке ко второму чтению в этот документ могут быть внесены серьезные изменения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Григоровичу.  Прошу  записатися  на запитання.

 

     Засідання веде Голова Верховної Ради України

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Висвітіть   список.   А,   ще   не  записалися.  Тоді піднімайте руки,  скільки ми будемо записуватися. Віктор Терен. За ним - депутат Роєнко. Якраз ті і записалися, що руки піднімали.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  У мене, якщо можна, дуже конкретні, скажемо так, прямі запитання.

 

     Перше. Чи цей колективний  договір,  про  який  ви  говорите, укладається   з   колективом   тільки,   скажімо,  робітників,  чи передбачається  укладання  такого  договору   також,   скажімо   з учителями,   медиками?   І  в  кожному  випадку  він  є  абсолютно автономним,  абсолютно самостійним,  таким,  що  врахує  специфіку даної професії,  чи є якась,  так би мовити, загальнодержавна його форма?

 

     І друге,  якщо  можна.  Уявімо  собі  ситуацію,  що  директор підприємства  порушив договір - звільнив з роботи когось чи зробив щось інше.  То хіба за  чинним  законодавством  суд,  скажімо,  не повинен  ставити  на  місце  цього  директора?  Чи  суд не повинен встановити справедливість,  а для цього обов'язково треба укладати цей  договір?  Хіба без цього не можна вирішити це питання?  Отакі дуже практичні запитання.

 

     Спасибі.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Виктор  Васильевич.   Что   касается первого вопроса.  Я вам сказал, что договора могут заключаться как на уровне предприятия,  так и на региональном и на государственном уровнях.   Причем   на   уровне   государственном   договор  может заключаться в двух плоскостях.

 

     Есть Генеральное  соглашение,  которое  подписывается   между Кабинетом  Министров и Федерацией профсоюзов,  которую возглавляет наш коллега Александр Николаевич Стоян.  А есть еще и договора  на уровне отраслевых,  то есть между обкомом, ЦК профсоюза, допустим, как вы сказали,  учителей или ЦК профсоюза работников  медицинской промышленности и соответствующим министерством.

 

     Так вот договора, заключенные на этих уровнях, согласно этому проекту закона автоматически исполняются и на  уровне  предприятий или, допустим, учительского коллектива. Если договорились, на этом уровне,  то это выше,  чем действующая  законодательная  норма.  К примеру,  договорились,  что минимальная заработная плата в данной отрасли не 118 гривень,  как сегодня предусмотрено законом,  а 120 или 125 гривень, то ниже она быть не может, потому что это договор между правительством и профсоюзами.  Вот это как раз и заложено  в нормах этого документа.

 

     И второй   вопрос.   Вы  говорите  о  наказании  руководителя предприятия за невыполнение.  Есть  такая  норма  в  этом  проекте закона  -  ответственность  за  невыполнение условий коллективного договора. Но коллективный договор для того и заключается, чтобы не переписывать минимальные социальные гарантии, которые существуют в государстве,  а исходить  из  экономических  возможностей  каждого конкретного  предприятия.  Эти  нормы  минимальные,  они автоматом переходят, их обязаны выполнять.

 

     Например, есть возможность у предприятия  сегодня  оздоровить 100  детей  в  пионерских  лагерях,  а через год улучшилась работа предприятия,  можно и 150 детей оздоровить.  Это записывается  как норма,  которую  обязан выполнить руководитель.  Вот это имеется в виду.  Но  это  гарантии  минимальные!  За  них  он  и  так  несет ответственность  по действующему закону.  Но за невыполнение того, что   подписал   от   имени   предприятия   директор,   он   несет ответственность.

 

     ГОЛОВА. Віктор Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановний Юрію Григоровичу!  Я не зовсім згоден з тим,  що укладати  договір треба  у  колективах,  які  мають  більше  15 чоловік.  Тому як ви розглядаєте пропозицію,  щоб навіть якщо один чоловік,  то договір все одно повинен бути?  Чому?  Тому що сьогодні в нас багато людей працюють  без  оформлення   трудових   книжок,   по   кишеньковому розрахунку,  особливо  у  підприємців.  Тобто  ми створимо ще одну щілину. І якщо не укладати договорів, то, відповідно, потім людина втрачає все. Це перше питання.

 

     І друге.  Ви  знаєте,  що  в  сільському  господарстві стався колапс.  В   зв'язку   зі   створенням   товариств   з   обмеженою відповідальністю,    приватних   орендних   підприємств   фактично колективні договори не укладаються,  бо знищені профспілки. І вони не   хочуть  цих  договорів.  Як  посилити  вимоги,  особливо  для сільськогосподарських підприємств?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Виктор   Григорьевич.   По   первому вопросу.  Вы  предлагаете заключать договора и там,  где меньше 15 человек.  Можно посмотреть ко  второму  чтению  эту  норму,  но  я категорический  противник  делать  это там,  где работает один-два человека.  Как правило, они должны работать на контрактной основе, то есть заключать контракт - своего рода коллективный договор,  но с несколько иной нагрузкой.

 

     Кстати, мы с  вами  недавно  принимали  изменения  к  закону, связанные  именно  с  заключением контрактов,  где можно оговорить целый ряд моментов,  чтобы социально защитить человека, продающего свою   рабочую  силу.  То  есть  нельзя  опускаться  до  минимума. Европейская норма, установленная международной организацией труда,

- не менше 15 человек. То есть это уже общепризнанная, европейская норма.

 

     Почему я  ее  перенес  сюда?  Если  вы  будете  очень  сильно настаивать,  то  я  думаю,  что  это  может быть проблемой второго чтения, и это не настолько уж большая проблема.

 

     Что касается  необходимости  защиты  трудящихся  на  селе  от произвола   новых   хозяев,   которые   появились   там,   то  это действительно так.  Честно говоря,  когда мы  слушали  выступление министра во время недавнего Дня правительства по этому поводу,  то его радужное настроение меня угнетало.  И  угнетало  прежде  всего потому, что я работаю в социальном комитете. Ведь на сегодня четко не прописаны даже такие элементарные  вещи,  как  то,  кто  должен платить  пятилетний  разрыв,  например,  той  же  доярке в связи с льготным выходом на пенсию?  Юридически это сегодня  до  конца  не отрегулировано на уровне государства. О каких договорах идет речь? Там забыли, что это такое.

 

     Поэтому этот  документ   и   носит   обязательный   характер, независимо от формы собственности предприятия:  ФАП это будет, как вы говорили,  или Бог знает какие еще формы организации  труда  на сельскохозяйственных предприятиях.

 

     Поэтому необходимо принимать проект в первом чтении, чтобы мы могли урегулировать эти вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Яценко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемый Юрий  Григорьевич!  В  свое  время, когда  аналогичный  документ  принимался,  я задавал вопрос о том, какой процент предприятий имеет сегодня коллективные договора, так как  ссылался  на  мнение председателя Донецкого областного совета профсоюзов,  который  говорил  о  том,  что  более  40   процентов предприятий   вообще   не   имеют   этих   договоров.  И  поэтому, естественно, наблюдается полное бесправие работников.

 

     Вы сегодня  говорите  о  том,  что  в  проекте  предусмотрено обязательное  подписание  коллективного  трудового  договора в том случае, если численность работников превышает 15 человек.

 

     Но как быть с теми коллективами,  которые,  к  сожалению,  не попадают под эту норму?  Ведь там тоже работают люди, которые тоже имеют право  на  социальную,  правовую  защиту.  Как  решить  этот вопрос, подскажите, пожалуйста?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Владимир Николаевич. Вы спрашиваете: какой сегодня процент заключения  коллективных  договоров?  Я  вам откровенно скажу,  что сегодня я не знаю.  Знаете почему?  Потому, что из-за тех  изменений,  которые  произошли  в  агропромышленном комплексе,  сегодня  никто  не  может  сказать вам точно,  что там произошло. До указа Президента, когда мы прошлый раз рассматривали эту  проблему  (я  имею  в  виду  указ Президента о реформировании агропромышленного комплекса),  40 процентов  трудовых  коллективов заключали коллективные договора,  в пределах 40 процентов. То есть 60 процентов не заключали. Почему и возникла крайняя необходимость принятия такого документа, где нужно обязать всех.

 

     Что касается  числа  людей  -  менее  15  человек.  Я отвечал Виктору Григорьевичу Роенко,  который уже немножно  коснулся  этой темы.  Здесь нужно подумать, я с вами абсолютно согласен, подумать именно в наших условиях,  что это такое. Еще раз говорю, что часть из   этих   предприятий,   вернее   часть   людей,  работающих  на предприятиях с  меньшей  численностью,  как  правило  (я  не  могу назвать  точную цифру) работают наконтрактной основе.  В контракте мы можем предусмотреть все моменты социальной защиты.  Может быть, это  будет  какой-то подзаконный акт (мы можем это обсудить на Дне правительства,   связанном   с   выплатой    заработной    платы), определяющий, как эти контракты заключать.

 

     Если даже это типовой контракт,  то разве сегодня разработаны механизмы защиты трудящихся?  Кто сегодня сможет найти  бесплатную юридическую помощь и где ее найти - проблема огромнейшая. Особенно это актуально для АПК,  где простых людей, юридически неграмотных, фактически обегорили,  извините за непарламентское выражение,  на местах  в  свою  пользу  новые  нувориши  на  селе.   Здесь   надо посмотреть.

 

     Если позволите...

 

     ГОЛОВА. Володимир Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).   Дякую,   Іване   Степановичу.   Юрію Григоровичу,  я,  власне кажучи, хотів би підтримати внесений вами законопроект і хотів би певною мірою відповісти на запитання: якщо люди  звертаються  до  суду,  невже  суди  не  можуть  вирішити ці питання?

 

     Сьогодні в Україні склалася така практика,  що  люди  бояться судової гілки влади,  бояться звертатися туди, тому що вимагаються величезні  гроші,  щоб   розглянути   найпростішу   справу.   Тому підкреслюю,   в  цьому  плані  посилання  на  судову  гілку  влади абсолютно безпідставне.

 

     І, крім цього,  Юрію Григоровичу,  у мене запитання таке.  Чи дійсно  цей  законопроект  зможе  захистити  сьогодні  людей,  які наймаються на роботу і є  абсолютно  безправними?  Їм  висувається сьогодні  безліч вимог:  політикою не займатися тощо,  обмежуються всі права і свободи людей,  які сьогодні  закріплені  Конституцією України,  нашими  міжнародними  договорами.  Роботодавець  висуває цілий ряд вимог,  які суттєво обмежують права і свободи  громадян. Чи вирішимо ми даним законопроектом цю юридичну колізію?

 

     Дякую.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо, Владимир Михайлович.

 

     Данный документ  не  предусматривает  элементов  политической защиты  гражданина.  Данный   документ   предусматривает   элемент социальной  защиты  наших  граждан,  в частности,  идет уточнение, какие нормы  должны  быть  обязательно  расписаны  в  коллективном договоре, то есть условия труда и заработная плата, условия охраны труда,  условия отдыха и так дальше.  То есть  все  эти  параметры должны  быть  отражены  в  коллективном  договоре  в  обязательном порядке.  И невыполнение этих...  С одной  стороны...  Потому  что может быть и вторая сторона, могут же трудящиеся не захотеть, хотя мы знаем, как это делается.

 

     Что касается политических гарантий.  Этот документ, я еще раз подчеркиваю, их не предусматривает. Политические гарантии нам дают сегодня политические партии.  И те люди, которые сегодня трудятся, должны сегодня найти свои интересы в политических партиях.  Прежде всего в  Коммунистической  партии  Украины,  которая  на  практике защищает людей труда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу! Два з половиною регламента!

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Ну а я при чем?  Люди интересуются,  так дайте слово.

 

     ГОЛОВА. Ні! Ми вам дякуємо за два з половиною регламента.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я не бачу Стояна.  Переходимо до  обговорення.  Слово надається народному депутату Михайлу Володимировичу Степанову.  За ним - депутат Черненко.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый  Председатель!  Уважаемые  депутаты! Может  возникнуть  вопрос:  а  зачем нужно принимать проект закона нашего коллеги Донченко, если есть Закон о коллективных договорах, если  резко  выступили  против  этого  проекта  закона официальные профсоюзы,  зачем все это  нужно?  А  нужно  это  потому,  что  за последние   годы   произошли   радикальные  изменения  в  трудовых отношениях.  Фактически  вся  собственность  находится   в   руках частника, частного предпринимателя, против которого наш трудящийся еще  не  имеет  иммунитета.  Он  еще  привык,  что  его   защищают профсоюзы,  он  еще  привык,  что  его  защищает власть,  и в этих условиях  нужно  усилить  гарантии,  предоставляемые  коллективным договором.

 

     Что особо   ценное  в  предложенном  законопроекте?  То,  что коллективные договора становятся обязательными.  В настоящее время мы  видим  парадоксальную  ситуацию,  когда  у  нас становится все больше и больше профсоюзов  и  заключается  все  меньше  и  меньше договоров.  Профсоюзы  между  собой  ведут разборки,  они ссорятся между собой за собственность, еще оставшуюся с советских времен, и все  время уходят от заключения коллективных договоров,  уходят от того,  чтобы главное, спросить за невыполнение этого коллективного договора.

 

     Почему и  в  комитете,  и  вообще  среди профсоюзов появилось мнение,  что с их точки зрения закон не нужен?  Там  масса  всяких аргументов,  но  я  назову  одну  болевую  точку.  В  предложенном законопроекте предусматривается,  что  колективный  договор,  если профсоюз  отсутствует  (а он отсутствует практически чуть ли на 50 процентах ныне  существующих  предприятий),  коллективный  договор может заключить иной орган, иная организация. Официальные нынешние профсоюзы видят себе в этом конкуренцию.  И я  скажу  -  абсолютно напрасно.   Никакой  конкуренции  здесь  нет.  Есть  у  нас  такие предприниматели, которые говорят: на моем предприятии профсоюза не будет,  и нет его там. И, по существу, нет коллективного договора, нет механизма защиты  интересов  трудящихся.  Тогда  любая  другая организация,   которая   там   создастся   (или   совет  трудового коллектива,  или все что угодно на этом предприятии),  может взять на  себя заключение этого коллективного договора и спросить за его выполнение.

 

     Поэтому, уважаемые   коллеги,   я   понимаю,   что   в   этом законопроекте  есть  определенный  конфликт интересов,  но это все можно отладить во время второго чтения.

 

     Я убедительно предлагаю вам поддержать во  время  голосования этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую,  Іване Степановичу. Я с пониманием отношусь к проблемам,  в том числе и в трудовых коллективах. Скажу из  своего  опыта.  Когда  я  работал  (а  работал я очень много и возглавлял лечебные учреждения (1200 коек,  две с половиной тысячи работников), самый тяжелый и ответственный момент в моей жизни как руководителя был тогда,  когда заключался коллективный договор.  С профсоюзом! К счастью, он был один. Вот тогда мы оговаривали все - вплоть до ответственности сторон: что берет на себя администрация, что  берет  на  себя профсоюз.  Как правило,  он на себя ничего не брал,  только брал право контролировать и исполнять. Вот на этом в нормальной стране и строятся все отношения.

 

     Я с   пониманием   отношусь  к  законопроекту  о  внесении  в коллективные договоры изменений,  который подал коллега  Донченко. Но  я  хочу  напомнить  высказывание Ленина,  что каждая революция чего-то стоит,  если она может себя защищать.  У семи нянек всегда дитя будет без глаза.

 

     Поэтому в   любом   коллективе  законодательно  сегодня  есть возможность защищать себя, а если мы ни на что не способны, то это проблема не законодателя, а того, кто исполняет законы.

 

     Поэтому я  двойственно  отношусь  к этому закону.  У меня еще будет возможность взвесить все и принять решение.

 

     Иван Степанович, у нас сегодня будет "різне" или не будет?

 

     ГОЛОВА. Після  завершення  розгляду  цього  питання  я   буду просити депутатів...

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу, вчора ви зробили некоректний вислів на адресу фракції.  Сьогодні велике свято,  я перенесу свій виступ на пізніше. Але у вас є шанс урегулювати цей конфлікт.

 

     ГОЛОВА. Відносно якої фракції?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. "Батьківщини", Іване Степановичу. Я дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Чого  некоректно?  Я сказав,  що поаплодують в іншому місці.  Так,  а де?  (Шум у залі).  Так це ж не  аплодувати,  чому аплодувати?  Я пам'ятаю стенограму.  Я мав на увазі,  що не в залі пленарних засідань.

 

     -------------

 

     Шановні народні депутати!  Ми розглянули  всі  законопроекти, які сьогодні планувалися до розгляду на пленарному засіданні.

 

     Враховуючи, що  у  нас  сьогодні  о  13  годині  за  графіком "Різне",  але ми  не  робили  перерви,  тому  практично  йдемо  за графіком  у  часі.  14  народних  депутатів записалися на виступ у "Різному".  Я звертаюся з  проханням:  у  зв'язку  з  тим,  що  ми сьогодні завершуємо роботу шостої сесії і відповідно до Регламенту в мене є декілька хвилин "для  того  щоб  підбити  підсумки  нашої роботи, сьогодні прошу "Різного" не проводити.

 

     Якщо хто  вже  дуже  буде  наполягати,  то  ми  можемо надати можливість  йому   виступити.   Мені   треба   це   вирішити   або голосуванням, або, щоб ніхто не наполягав (Шум у залі).

 

     Давайте так.  Я бачу дві руки.  Ми скоріше дамо можливість їм виступити...  Висвітіть список.  17 народних депутатів.  Що будемо робити? Давайте обміняємося: два - за, два - проти.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Гуцол.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні народні депутати!  Я  хочу  вас  привітати  із  прекрасним християнським святом,  побажати вам добра, благополуччя і пропоную дати можливість нашому Голові виступити із заключним словом,  і на тому розійтись із миром і добрим настроєм.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. Потім - депутат Роєнко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко".  Шановні колеги! Передусім хочу привітати вас зі святом. І  сьогодні дійсно свято.  Давайте все-таки підведемо "Итоги",  як кажуть,  послухаємо нашого Голову і  підемо  на  два  тижні  трохи відпочити, тому що ми попрацювали дуже гарно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  Шановні народні депутати! Іване Степановичу! Усе це добре:  свято,  і добре,  кому тепло,  гарно,  затишно.  Але  є питання, зокрема в мене...

 

     ГОЛОВА. На  Водохреще  ніколи  тепла  не було.  Це пік,  коли найбільші морози, як правило.

 

     РОЄНКО В.Г.  Так от,  якраз у мене запитання про те,  що  вже декілька днів у місті Умані немає газу,  і люди там мерзнуть, і їм не до свята. Тому я прошу слова.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до вас - це  вам  вирішувати.  Але якщо  надавати слова,  то всім,  а якщо не надавати,  то ми будемо підбивати підсумки.

 

     Депутат Удовенко. За ним - депутат Яценко.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні  депутати!  Я  поважаю те,  що є багато бажаючих виступити сьогодні в "Різному",  і це передбачено нашим Регламентом.  Але  в мене є пропозиція,  можливо, вона задовольнить тих, хто записався: надати їм слово  в  перший  день  роботи  Верховної  Ради  замість представників фракцій,  чи хто там буде,  і нехай вони виступлять, висловлять  свою  позицію.  А  сьогодні  давайте  закриємо  сесію, оскільки тут і Прем'єр присутній,  й інші високі чинники. Я просив би погодитися з такою пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Так,  давайте так.  Зараз я поставлю на  голосування. Хто  за  те,  щоб сьогодні надати можливість 18 народним депутатам виступити в "Різному", прошу голосувати?

 

     "За" - 45.

 

     Рішення не приймається (Шум у залі).

 

     Норма Регламенту - з 13. Я до 13 вкладусь.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  Перший  заступник  голови   Верховної   Ради України  (виборчий  округ  73,  Закарпатська  область).  Слово для виступу  надається  Голові  Верховної  Ради  України  Плющу  Івану Степановичу.

 

     ПЛЮЩ І.С.   Шановні   народні   депутати!   Шановні  присутні кореспонденти засобів масової інформації, гості Верховної Ради!

 

     Минуло більш як  чотири  місяці  напруженої  роботи  народних депутатів України на шостій сесії Верховної Ради. З вашого дозволу хотів би висловити деякі міркування щодо наших  здобутків  на  цій непростій, а простих сесій, я думаю, взагалі не буває, і, може, їх не буде і в найближчому майбутньому.

 

     Аналіз показує, що шоста сесія, як і весь 2000 рік,  виявилася  однією  з найбільш продуктивних у діяльності Верховної Ради України нинішнього скликання.  Попри всі  складнощі політична більшість додала парламенту дієвості, поглибилися ділові стосунки  співпрацею  взаєморозуміння  з  Кабінетом  Міністрів.  У робочому   порядку   оперативно   вирішувалися   найбільш   гострі невідкладні проблеми законодавчого  врегулювання  того  чи  іншого питання,  яке  ставилося  урядом і другими суб'єктами законодавчої ініціативи.  Хоч це і не означає,  що  Верховна  Рада  автоматично перетворювала  в  закони  всі проекти,  які вносилися до Верховної Ради суб'єктами законодавчої ініціативи.  Були серйозні  й  гострі дискусії,  немало  урядових проектів поверталося на доопрацювання. Особливо це стосувалося соціальних питань,  і це  зрозуміло,  адже народний  депутат  щотижня  зустрічається  зі своїми виборцями,  є виразником їх інтересів,  добре  знає  стан  справ  на  місцях,  і по-іншому він поступати не може.

 

     Результативною виявилася    шоста    сесія    при    розгляді законопроектів,  що визначені Президентом України Леонідом  Кучмою як  невідкладні.  Так,  із 59 таких законопроектів Верховною Радою розглянуто 40,  ще п'ять проектів підготовлено, очікують розгляду. Це становить більш як 2/3 внесених.

 

     Введення останнім  часом порядку опрацювання законопроектів у комітетах  погоджувальними  групами,  до   складу   яких   входять представники законодавчої і виконавчої гілок влади,  дозволило нам звести до мінімуму застосування механізму вето.  Доказом  цього  є те,  що  84  відсотки  прийнятих  законів  у  встановлений  термін вводилися в дію.

 

     За сесію нами опрацьовано і розглянуто 534 законопроекти;  прийнято  в  цілому  131  закон,  у тому числі ратифіковано 30  міжнародних  договорів  та  угод,  крім  того  56 законів  прийнято  в  першому  чи другому читанні.  Уперше за роки незалежності своєчасно прийнято Державний бюджет України  на  2001 рік.

 

     Найбільше законів, прийнятих Верховною Радою України за шосту сесію,  підготовлено в комітетах:  з питань фінансів і банківської діяльності,  з  питань  національної  безпеки і оборони,  з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій,  а  також  з  питань  правової політики,  з питань соціальної політитки та праці. Ними підготовлено і прийнято від 10 до 21 законів.

 

     Спільно з урядом,  якому вдалося нарешті погасити всі борги з виплатою пенсій, Верховна Рада продовжувала вдосконалювати правове поле,  з  цієї  надто  важливої  і болючої для майже 15-мільйонної когорти пенсіонерів.

 

     Нами прийнятий   Закон   про   поширення    експерименту    з призначенням  пенсій  органами  Пенсійного  фонду  на  11 регіонів України.  Проведено  розмежування  джерел   фінансування   пенсій, призначених за різними пенсійними програмами: між Пенсійним фондом і державним,  місцевими бюджетами та іншими цільовими  фондами.  У цьому  руслі  корисним  є те,  що розгорнуто широку роз'яснювальну роботу навколо базового законопроекту  щодо  загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

 

     Відбулися комітетські та громадські слухання, проведено низку семінарів і "круглих столів", відбулося десятки зустрічей народних депутатів  із  представниками різних соціальних груп населення.  У результаті  вже  зараз  вдалося  переглянути  чимало   принципових положень цього проекту.  Роботу в даному напрямі слід продовжувати з тим,  щоб ми прийняли всебічно  виважений  закон,  оскільки  він зачіпає життєві інтереси мільйонів наших співвітчизників.

 

     Ухвалено новий   Закон   про   державну   соціальну  допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам,  який, як ви знаєте, має пряму  дію.  Він  не  тільки  передбачає  збільшення  в цьому році розміру державної соціальної допомоги найменш захищеній  категорії населення,  але  і  безпосередньо  визначає  права  громадян на її отримання та конкретний порядок її надання.

 

     Прийнятий у жовтні  2000  року  Закон  України  про  державні соціальні  стандарти  та  державні соціальні гарантії має характер базового закону,  заслуговує на високу оцінку  як  такий,  що  дає можливість   упорядкувати   взаємовідносини  у  сфері  соціального захисту.

 

     Результатом тривалої і напруженої роботи народних депутатів і уряду  стало  прийняття  в  січні поточного року Закону про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування,   за   яким   продовжилась   робота  по  реформуванню загальнообов'язкового державного соціального страхування в країні.

 

     Багато зроблено по впорядкуванню законодавчого поля з  питань фінансів  і  банківської діяльності:  прийнято і вже введено в дію Закон України про банки і банківську діяльність,  який спрямований на   зміцнення   банківської   системи,  посилення  її  впливу  на стабілізацію української економіки.  Законом про обіг  векселів  в Україні  врегульоване,  нарешті,  і це принципово важливе питання, функціонування суб'єктів економічної діяльності в Україні.

 

     На шостій  сесії  вирішено  також  одне  із  складних  питань економіки   -   прийнято   Закон  України  про  порядок  погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими   фондами.   Законом   ліквідовано  картотеку  суб'єктів господарської   діяльності,   списана   заборгованість   податків, штрафних   санкцій   та   пені,   частину   такої   заборгованості реструктуризовано,  встановлено нові умови податкової  застави,  а також  цивілізованих  взаємовідносин між податківцями і платниками податків.

 

     Законом України про Єдиний митний тариф України  врегульовано деякі  питання  митної справи,  затверджена товарна номенклатура у зовнішньоекономічній діяльності.  Прийнято також ряд  законодавчих актів,    пов'язаних    із    регулюванням    ринку   автомобілів, нафтопродуктів,  алкогольних  та  тютюнових  виробів.  Законодавчо впорядкована  лотерейна  діяльність,  чим  припинено  масу  різних зловживань у цій справі.

 

     Значна увага була приділена питанням, пов'язаним з підтримкою власного  товаровиробника та підприємництва.  У жовтні ми прийняли Закон про державну підтримку малого підприємництва, в грудні - про Національну  програму  сприяння  розвитку  малого підприємництва в Україні.  Ці закони дозволяють створити більш сприятливі умови для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

 

     Прийнятий у  листопаді  Закон  про  внесення  змін  до деяких законодавчих  актів  України  стосовно  операцій  з  металобрухтом дозволив призупинити ту вакханалію,  що творилася в цій справі,  і зробив  більш  контрольованим  порядок   здійснення   операцій   з металобрухтом,  особливо  що  стосується  кольорових  та легованих металів.

 

     Значним досягненням у  вирішенні  екологічних  проблем  можна вважати  прийняття  Закону  України  про загальнодержавну програму поводження  з  токсичними  відходами.  Ця   програма   має   стати ефективним засобом вирішення всього комплексу питань, пов'язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу токсичних відходів на навколишнє природне середовище,  проблема,  яка прямо позначається на здоров'ї нашого населення.

 

     Подією європейського і світового  масштабу  стало  проведення парламентських  слухань  стосовно  закриття Чорнобильської атомної електростанції,  а також  прийняті  рекомендації  з  цих  слухань. Закриття    Чорнобильської   станції   здійснено   відповідно   до міжнародних зобов'язань України і є логічним  продовженням  зусиль Української  держави,  спрямованих на зменшення небезпеки світової ядерної катастрофи.  Ряд важливих законів прийняла Верховна Рада з питань   агропромислового   комплексу,  певний,  щоб  сказати,  що практично  у  реформуванні  агропромислового  комплексу  -   і   в законодавчій,  і  реальній  сферах  - зроблено відповідний прорив. Будемо сподіватися, що ці рішення підуть нашим селянам на користь.

 

     Я не  ставив  собі  за  мету  деталізувати  всі  закони,  які прийняті.  Для  цього  потрібно  дуже багато часу,  і я певен,  що депутати знають не гірше ніж я про сутність цих законів.  Я назвав головні із них,  бо я думаю,  що це допоможе і депутатам,  і через засоби масової інформації поінформувати наших виборців про те,  що депутати за шосту сесію відпрацювали,  як і належало, свій ресурс. І його по показниках,  за якими  оцінюють  роботу  парламенту,  чи Верховної Ради, можна назвати середнім або хорошим. Крім того, вам роздані докладні аналітичні матеріали за підсумками роботи  шостої сесії,  в яких можна знайти відповіді на ті законопроекти, по яких люди будуть ставити нам запитання.  Ці матеріли допоможуть вам при зустрічах із виборцями.

 

     Не можу  не  сказати і про недоліки,  які мали місце в роботі даної  сесії  Верховної  Ради   третього   скликання.   Ви   добре пам'ятаєте, що ми, відкриваючи сесію, хотіли й прагнули назвати її сесією кодексів.  Але, на превеликий жаль, нам не вдалося прийняти жодного з передбачених кодексів,  які прийняті в першому і другому читаннях.  Це  викликає  серйозне  занепокоєння,   оскільки   такі кодифіковані  закони  просто  необхідні  для проведення земельної, бюджетної,  судової,  адміністративної   реформ,   для   виконання зобов'язань,   узятих   нами  перед  Радою  Європи,  та  виконання конституційних вимог.

 

     Хочу звернути особливу увагу на те,  що за  період  сесії  не вдалося  підготувати до розгляду та прийняти закони про судоустрій та зміни і доповнення до  Кримінальнопроцесуального  кодексу  щодо порядку   арешту,   тримання   під   вартою   і  затримання  осіб, підозрюваних у вчиненні злочину,  а також щодо порядку  проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.

 

     Перехідні положення   Конституції  України  передбачають,  що Верховний Суд України і  Вищий  арбітражний  суд  здійснюють  свої повноваження  до  сформування  системи судів загальної юрисдикції, але не довше ніж п'ять років.  Тобто тільки протягом  п'яти  років після  набуття  чинності Конституції зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб. Робота прокуратури, судових  та  слідчих  органів після 28 червня цього року може бути паралізована.

 

     Отже, все те,  що нам не вдалося завершити на поточній сесії, ми маємо обов'язково надолужити на наступній,  сьомій, сесії. Адже в  цього  скликання  Верховної   Ради   повноцінними   залишаються практично дві сесії, а далі - вибори.

 

     Шановні народні    депутати,   від   суб'єктів   законодавчої ініціативи нам надійшли пропозиції  щодо  порядку  денного  сьомої сесії.

 

     Сьогодні можна  почути  багато  розмов  про якісь депутатські канікули.  Я хочу просити вас і щоб ви роз'яснили своїм  виборцям, що  сьогодні стан справ із законотворчим процесом у Верховній Раді такий,  що напрацьовано близько 60 законопроектів,  які готові для внесення  на  пленарне  засідання.  Понад  500 проектів потребують опрацювання в депутатських комітетах,  групах,  фракціях та  інших форм роботи народних депутатів.

 

     Тому ні  в  якому  разі  не можна вважати перерву в пленарних засіданнях канікулами або  ще  якимись  іншими  видами  відпустки. Депутати  користуються відпустками відповідно до чинного трудового законодавства.

 

     Тому цей  період  я   прошу   використати   для   опрацювання законопроектів,  оскільки 385 питань (а,  враховуючи альтернативні пропозиції, їх уже включено більше 500 до проекту переліку порядку денного)    потребують   опрацювання   у   профільних   комітетах, депутатських групах і фракціях.

 

     Тому дуже прошу голів комітетів продумати організацію  роботи в  міжсесійний  період,  щоб  максимально  використати цей час для опрацювання  законопроектів  і  підготувати  їх  для  розгляду   в першому, в другому читаннях і як закони в цілому.

 

     Я хочу сподіватися, що ця міжсесійна перерва дасть можливість нам  не  тільки  покращити  підготовку  цих  законопроектів,  а  й проаналізувати  наші  упущення,  які  були  допущені  не тільки на пленарних засіданнях,  а й під час інших форм роботи,  щоб  (як  і передбачено)  6  лютого - відкриття сьомої сесії - ми її не тільки відкрили,  а й приступили до програмного, чіткого, конструктивного опрацювання  і прийняття тих законопроектів,  яких чекають від нас наші виборці, наш український народ і наш уряд.

 

     Я просив би вас надати  можливість  зараз  виступити  Віктору Андрійовичу Ющенку,  щоб він сформулював хоча б у якій це прийнято формі,  що  б  уряд  хотів  від  парламенту,  щоб  покращити  нашу взаємоконструктивну   працю   і  забезпечити  ту  тенденцію  і  ту динаміку,  яка намітилася в покращенні  економічних  показників  і забезпеченні добробуту нашого українського народу.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ЮЩЕНКО В.А., Прем'єр-міністр України. Я можу з місця?

 

     ГОЛОВА. Народні   депутати   хочуть  вас  бачити  офіційно  з трибуни, Вікторе Андрійовичу (Оплески).

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановна  президія! Глибокошановні народні депутати!

 

     Перш за  все  дозвольте  від  імені  уряду  подякувати  за ту співпрацю, яка була продемонстрована вами в рамках шостої сесії. Я переконаний,  що ті відповідальні і важкі завдання,  які випливали із прийняття,  особливо фінансових,  фінансовоекономічних законів, засвідчили  про  здатність  українського  парламенту брати на себе симетричну  відповідальність  за  стан  справ  у   фінансовому   й економічному секторах України.

 

     Я переконаний  у тому,  що старт року,  перш за все бюджетний старт  року,  сьогодні  виглядає  оптимістично.  І  ми  маємо  всі підстави говорити про те,  що,  як і модель 2000 року, бюджет 2001 року  несе  в  собі  надзвичайно  сильні   сигнали,   особливо   у соціальному секторі.  Я думаю, що кожен із народних депутатів може гордитися тим,  що прийнято бюджет,  у якому  понад  50  відсотків валюти  бюджету  направляється  виключно  на  програми соціального характеру.

 

     Ми не мали такого прецеденту упродовж останніх десяти  років, і  сьогодні  вже не точиться дискусія про соціальний зміст бюджету чи його соціальну спрямованість.  Сьогодні головний акцент - як би ці соціальні пріоритети забезпечити відповідним ресурсом, і те, що сформульовано  у  законі  про  бюджет,  забезпечити   відповідними фінансовими стосунками.

 

     Ми вдячні,   що  парламентом  повністю  підтримується  логіка урядових дій стосовно концентрації бюджетних фінансів  і  процедур касового виконання бюджету. Особливо хотів би підкреслити, що 2001 рік для державних фінансів буде роком  концентрації  цих  фінансів виключно  у  державному казначействі,  переходом на стовідсотковий прозорий контроль за рухом цих коштів як у доходній частині, так і у видатковій.

 

     Я переконаний,  що  ми зробили величезний демократичний крок, прийнявши Закон про платежі, і похоронили картотеку

 2. Я  не  скажу,  що в уряді було свято з цього приводу,  тому що розум підказує,  що це правильно,  а серце говорить про те, що для того щоб перейти на цю ідеологію,  нам треба запас часу,  щоб усіх учасників ринку змусити думати так,  як думають народні  депутати, думає уряд у частині своєчасних і повних оплат бюджетних платежів. Як ви знаєте, це річ, яка за один день не виховується.

 

     Тому ми  зараз  наступаємо  фінансовоекономічним  блоком  для того, щоб цей механізм забезпечити реалізацію Закону про платежі у редакції,  яка вами була прийнята. І ми переконані, що ми знайдемо контакт з бізнесом, з економікою, і у нас не буде допущено якихось жорстких відступів від наповнення бюджету.

 

     До речі,  перші дві декади дають  хороше  наповнення  бюджету 2001  року,  практично  ми маємо удвічі більше надходжень коштів у касовому вигляді,  ніж за аналогічний  період  минулого  року.  Ми вважаємо,  що  політика монетизації розрахунків,  вихід на прозорі схеми як державних фінансів, так і фінансів державних підприємств, особливо  в  енергетиці  і  в сільському господарстві,  привели до того,  що рівень бартеру на сьогодні ми  довели  приблизно  до  16 відсотків,   рівень  бартеру  по  експортноімпортних  операціях  - 1,6-3,2 відсотки.  Таким чином,  ми можемо говорити про те,  що  в цілому  "освітлення"  фінансів суб'єктів господарювання йде досить високими темпами.  І це нас надзвичайно влаштовує. Та сама позиція в  нас  залишається  концептуальною  у  бюджеті  2001 року.  Ми не допускаємо інших - негрошових розрахунків - із Державним  бюджетом центрального  і місцевого рівня.  Ми закріпили як окрему вимогу до підприємств,  які  підпорядковані  як  корпоративні  підприємства, належать   до   державної  власності,  про  заборону  використання сурогатних форм розрахунків у 2001 році.

 

     Таким чином,  це є найбільш ефективна відповідь на розширення податкової  бази  2001  року  і  в  контексті Закону про Державний бюджет на 2001 рік,  Закону про платежі,  я думаю,  ці  два  кроки забезпечать реальне наповнення бюджетної позиції на 2001 рік.

 

     Окремо хотів би сказати про приватизацію. За планом 2001 року ми  нині  розглядаємо  фінальну  частину  завершення  приватизації Запорізького алюмінієвого комбінату, і на сьогодні все провадиться належним чином. Шановні народні депутати, я знаю, що багато із вас пильно  стежать  за  цими  результатами,  і  я  хотів вам особливо підкреслити,  що ми завершимо цей тендер прозоро.  Держава отримає 101  мільйон  доларів,  тоді  як пропонувалося вдвічі менше.  Суми підтверджуються,  відповідні  процедури  щодо  врегулювання  цього конфлікту  сьогодні  проводяться  і  Антимонопольним комітетом,  і Фондом державного майна.

 

     Хотів би тезово підкреслити вам, що на 2001 рік  ми  поставили  питання  перед  Фондом  державного майна, Антимонопольним  комітетом  про   те,   що   стосовно   будь-якого стратегічного   об'єкта  рішення  прийматиме  уряд:  щодо  глибини приватизації,  її процедур,  прозорості, форм розрахунків та інших спеціальних  умов.  Це  я сказав,  щоб просто зняти коментарі,  не завжди приємні,  які лунають навколо важливих об'єктів української приватизації.

 

     І останнє.  Безумовно, ті цілі, які продекларовані в Програмі "Реформи заради добробуту" і в  Державному  бюджеті  на  2001  рік неможливо виконати, якщо у поточному році не буде своєчасно надана політична  і   парламентська   підтримка   відповідних   змін   до законодавства  або  впровадження  нових  механізмів інструментів і законів.

 

     Ми, шановні  народні  депутати,  пропонуємо  стосовно   нашої політичної роботи і наших політичних контактів таке. Уряд виступав і виступає за те,  що ми хочемо бачити з вами якнайширшим  фронтом формалізовані   стосунки.   Ми  розуміємо,  що  депутат  політично відповідає за ситуацію,  влада,  як владний  інститут,  відповідає дефакто за розв'язання тих чи інших проблем.  Ми розуміємо,  що це два рівних є крила, які в гармонії можуть привести до успіху, тому консультації,  зустрічі,  які  у  нас  проводилися за участю Івана Степановича і Леоніда Даниловича і з більшістю ведуть нас у  цьому напрямі.  Уряд  не  просто готовий,  Уряд бажає формалізувати наші політичні стосунки в 2001 році.

 

     Я переконаний,  що за два тижні канікул ми проведемо зустрічі з ...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, яких канікул?

 

     ЮЩЕНКО В.А. Вибачте, як це називається?

 

     ГОЛОВА. За ці два міжсесійні тижні.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Це є різниця між канікулами і цим?..

 

     ГОЛОВА. Міжсесійні.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні  народні депутати,  за ці два міжсесійні тижні,  що у  вас  будуть,  ми  проведемо  зустрічі  з  провідними фракціями   і  демонструватимемо  вам  відкриту  добру  волю  мати формалізовані стосунки,  щоб  ви  легко  могли  робити  моніторинг урядової  політики,  ділити  з  нами  політичну  відповідальність, натомість,  безумовно,  організувати наші стосунки по тих пакетах, які  нам  треба  провести в 2001 році,  з питань,  які стосуються, можливо,  формування  уряду,  кадрового  забезпечення,  формування урядових програм і таке інше.

 

     Ми за широку інтеграцію і парламентського крила,  і урядового крила.  Я сподіваюся,  що за ці два  тижні  ми  досягнемо  хороших бачень у регулюванні на майбутнє наших стосунків.

 

     І останнє. Іване Степановичу, ми бачимо на цей рік процедури, за якими ми хотіли б запропонувати парламенту на весну і на  осінь пакет змін і доповнень чи нових законів, які ми хотіли б окреслити з певних значень для урядової  програми  як  і  за  часом,  так  і фінансово,  ми  їх  пропонуємо  внести  окремим  пакетом на весну, окремим  пакетом  -  на  осінь.  Це  будуть   законопроекти,   які представлятиме  уряд через своїх міністрів.  І наше прохання - щоб ми наші стосунки у цій частині також формалізували і  прийняли  їх як офіційну позицію уряду щодо їх розгляду у Верховній Раді.

 

     Ще раз  дозвольте  всіх  вас привітати з Водохрещем,  з новим тисячоліттям,  з новим століттям,  з новим десятиліттям і з  Новим роком!   Щоб  над  кожним  із  вас  палала  зірка,  яке  несе  вам благополуччя  і  здоров'я!  Хай  щастить  вам  і  вашим   родинам! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  прошу  вашого  дозволу закрити шосту сесію Верховної Ради.

 

      (Л у н а є Г і м н У к р а ї н и)