Стенограма пленарного засідання

10 січня 2001

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  10  с і ч н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати!  Прохання готуватися до реєстрації.

 

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні  день  народження нашого колеги,  першого Президента України Леоніда Макаровича Кравчука. Я прошу привітати його з днем народження і вручити квіти від фракцій (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.  У  залі  зареєструвалися  376  народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні   депутати!   Відповідно   до   статті  2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30  хвилин  для  оголошення  запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів.

 

     Прошу народних  депутатів  записатися.  Сьогодні  за записом. Висвітіть список.  Записалися 93 депутати. Висвітимо 30 прізвищ, і більше не треба,  так?  Гаразд, 36, більше ми не зможемо. Оголошую депутатські запити.

 

     Народних депутатів Василя Сіренка та  Віктора  Шишкіна  -  до Голови  Верховної Ради України щодо невідкладного розгляду проекту Постанови Верховної Ради України про відміну  Постанови  Верховної Ради  України  від  2 березня 2000 року про неприйнятність проекту Закону про судовий устрій. Прошу голосувати.

 

     "За" - 203.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Віталія  Черненка  -  до  Прем'єр-міністра України   про   розпорядження   об'єктами   житлового  фонду,  які переходять у власність держави. Прошу голосувати.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Петра  Цибенка  -   до   Прем'єр-міністра України  стосовно  підготовки  до  продажу державної частки пакета акцій   Відкритого    акціонерного    товариства    "Свердловський машинобудівний завод".

 

     "За" - 170.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Федора  Абрамова  -  до  Прем'єр-міністра України про закриття медичних закладів у місті Торезі під приводом відсутності коштів на їх утримання.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Василя  Круценка  -  до  Прем'єр-міністра України про  незадовільне  виконання  Закону  України  про  статус ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту в ряді районів Кіровоградської області.

 

     "За" - 192.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних депутатів (Мармазін  та  інші,  всього  чотири народні депутати) - до Генерального прокурора України про перегляд кримінальної справи засуджених працівників міліції міста Луганська Кисельова і Богатиренка. Прошу голосувати.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата    України    Олександра   Кулика   -   до віце-прем'єр-міністра  України  Гладія  Михайла  Васильовича  щодо фактів    покриття   і   замовчування   причин   безгосподарності, використання службового становища у корисливих цілях і поборів  зі студентів  у  Хомутецькому  ветзоотехнікумі  Миргородського району Полтавської області.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата України Євгена Кирильчука  -  до  міністра оборони України про тяганину в розрахунках Міністерства оборони за заготовлену для потреб армії картоплю у  населення  Ківерцівського району Волинської області.

 

     "За" - 119.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата України Сергія Кіяшка

- до Міністра внутрішніх справ України Кравченка  Юрія  Федоровича щодо  фактів  грубого порушення законодавства України працівниками правоохоронних органів Димитровського  відділення  УМВС  Донецької області, що мали місце 5 січня цього року.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   України   Володимира   Нечипорука  -  до Генерального   прокурора   України   щодо   порушення   законності працівниками   Генпрокуратури.   Запит   надійшов   пізніше.  Суть викладена в запиті.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  України  Володимира   Нечипорука   -   до Прем'єр-міністра України про Постанову Кабінету Міністрів України

 1633 від 3 листопада  минулого  року,  якою  порушено  Закон  про бюджет на 2001 рік.

 

     "За" - 101.

 

     Рішення приймається.

 

     Депутатський запит     народного     депутата     Єльчанінова Генеральному  прокурору  України  стосовно  незадовільної   роботи прокуратури міста Феодосії.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення приймається.

 

     Слово надається   Григорію  Омельченку.  За  ним  виступатиме Симоненко Петро Миколайович.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).  "Депутатська  група "Соборність". Прошу передати слово Сергію Головатому.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон Сергія Головатого.  Та зачекайте! Ми ще не почали, а ви вже - "з процедури" (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Включите трансляцию на площади!

 

     ГОЛОВА. Після цього виступу я увімкну...

 

     Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція соціалістів (Лівий центр).

 

     Шановний Сергію Петровичу!  Перш за все я прошу вибачення, що перебила ваш виступ, Іване Степановичу! Сьогодні до Верховної Ради прийшло  дуже багато представників демократичних сил - і лівих,  і правих.  Вони об'єдналися в цій  ситуації  -  у  справі  Гонгадзе, переживають,  і я думаю, що буде доречним, якщо ми увімкнемо пряму трансляцію,  щоб вони чули як працюють  депутати  Верховної  Ради, особливо про ту "ветеринарну" справу,  яку розпочав наш Президент. Вони хочуть почути про ту імплементацію -  як  її  будуть  робити, яким  чином.  Давайте допоможемо,  щоб люди чули як проходить наша робота.

 

     ГОЛОВА. Так,  зрозуміло. І решта рук цього стосується? Хто за те,  щоб увімкнути трансляцію на площі, прошу проголосувати. Прошу голосувати.

 

     "За" - 262.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка, по фракціях покажіть (Шум у залі).

 

     Так, Сергію Петровичу, будь ласка.

 

     Ніна Марковська  просила  передати  слово  Головатому.   Його регламент - 6 хвилин.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 222, м.Київ). Шановний Голово! Шановні  народні  депутати!  Шановні  присутні  в стінах Верховної Ради! Після того як Верховна Рада в тому році закінчила працювати, в  слідчій  комісії  відбулися  певні  події,  про  які  хочу  вас поінформувати,  бо це має відношення до  сьогоднішньої  інформації Генерального прокурора.

 

     Перше. За  рішенням слідчої комісії матеріали для дослідження були направлені в німецьку незалежну експертну  установу.  До  цих матеріалів  належить  кров  матері Гонгадзе Лесі Гонгадзе,  рештки "таращанського" тіла,  які були знайдені і  які  були  передані  в комісію  Оленою  Притулою,  і медична картка,  якої немає чомусь у Генеральної прокуратури,  на якій є кров Георгія Гонгадзе у сухому вигляді.

 

     Саме до  німецької незалежної установи було вирішено передати матеріали тому,  що  в  Україні  немає  установи,  незалежної  від Потебенька  і  немає  апаратів,  на  яких  можна зробити незалежну експертизу.  Це вчора на  засіданні  слідчої  комісії  підтвердила заступник міністра охорони здоров'я Бобильова,  яка сказала, що ті апарати,  які тут є, роблять помилки, допускають хибнопозитивні чи хибно-негативні результати.

 

     Друге. 30   грудня   стосовно   експерта   Кармелюк  Світлани Олегівни,  яка  здійснювала  генотипоскопічну  експертизу  у  Бюро судово-медичної експертизи, були здійснені неправомірні дії з боку працівників міліції,  які прийшли до неї додому, вимагали паспорт. Потім  вони  на  сміх  курам  розказували  на всю Україну (і вчора депутат Бандурка це підтвердив),  що вони ніби-то  пропонували  їй поміняти закордонний паспорт. Приходили додому! "Доставка на дом". Скільком із вас "доставляли  на  дом"  закордонні  паспорти  через помилку міліції?

 

     Третє. Позавчора   ми   із   слідчою  комісією  зустрілися  з експертом Воротинцевим, який першим здійснював огляд і дослідження "таращанського" тіла в Таращі.  І що ми встановили? Ми встановили, що саме Генеральною прокуратурою на Воротинцева здійснюється тиск, щоб   він  не  приходив  на  засідання  слідчої  комісії.  Саме  з Генеральної прокуратури йому погрожували  порушенням  кримінальної справи, якщо він з'явиться. Це було підтверджено.

 

     Саме експерта  Воротинцева,  який першим оглядав труп,  зараз прокуратурою переведено в статус свідка.  Він уже  не  експерт,  і йому заборонено повідомляти будь-які дані,  в тому числі і слідчій комісії.  Чи це випадково зроблено  прокуратурою?  Вчора  адвокати Потебенька  -  Бандурка  і Васильєв - знову сказали,  що це справа слідчого - це робити.  Звичайно,  що справа слідчого,  але це було зроблено свідомо, щоб Воротинцев більше нічого не розказав, що він бачив, у якому вигляді він побачив цей труп, у якому стані.

 

     Більше того,  подумайте: ще коли був живий Сталін (1952 рік), в  Україні за часів живого Сталіна не вилучали документи первинної експертизи трупа із судовомедичної установи,  де вперше відбувався його огляд. А сьогодні Генеральна прокуратура України вилучила всі документи у експерта Воротинцева. Немає нічого, ніяких документів! Зробила незаконно обшук у нього дома і на роботі. На якій підставі у експерта зроблено обшук і вилучено комп'ютер і всі документи  та передано  зараз  у  бюро  Шупіка  -  Головне  бюро судово-медичної експертизи!  З 1952 року в нас такого  не  було!  Хай  Генеральний прокурор пояснить це сьогодні.

 

     Але я  хочу  йому задати зразу кілька запитань,  перед тим як він дасть інформацію.  Назвіть, будь ласка, Генеральний прокуроре, дату  смерті  тієї  особи,  тіло  якої було знайдено в Таращі.  Це перше.

 

     Друге. Викрадення трупа з Таращі:  хто  це  робив  -  МВС  чи прокуратура?  Доведіть,  що  це  не  робила прокуратура,  доведіть сьогодні нам тут!

 

     Далі. Як ви доведете сьогодні,  що тіло,  яке було знайдено в Таращі  і  огляд  якого  робив  експерт  Воротинцев (а в нього все вилучено),  і тіло,  що лежить зараз у Шупіка, - це одне й те саме тіло?  Як  ви  це  доведете,  коли воно було вилучене,  викрадене, упродовж трьох днів було безконтрольним,  а документи,  які були у Воротинцева,  вами  теж  вилучені?  То  це  ви  робили  так само - Генеральна прокуратура це робила?

 

     Далі. Скажіть,  будь ласка, таке. У Шупіка стоїть той апарат, який,  як  Бобильова  вчора  сказала,  робить  помилки.  Якщо б це сталося з вашою дитиною,  Генеральний прокуроре,  ви  віддасте  на експертизу рештки тіла,  не дай Господи, вашої дитини до апаратури Бобильової і Шупіка,  яка  робить  помилки,  чи  ви  скористаєтеся апаратом,  який  є  у  Кравченка - єдиний,  але який контролюється Кравченком,- бо то для еліти зроблено?

 

     Далі. Я  хочу  вас  запитати:  ви  можете  сказати,   чи   ви встановили,  хто  і  чому  нападав  на експерта Кармелюк і де вона сьогодні? Чому вона звільнилася, як нам учора сказала Бобильова?

 

     Далі. Скажіть,  будь ласка,  коли (назвіть дату) і  ким  була призначена експертиза "таращанського" тіла?

 

     І останнє.  Назвіть,  будь  ласка,  процесуальний статус мами Гонгадзе.  Скажіть,  чому  до  сьогоднішнього   дня   вона   вами, прокуратурою,  не  визнана  як потерпіла?  Чому?  На яких правових підставах вона не є сьогодні потерпілою?

 

     Дайте мені відповіді на всі ці питання. Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА.Слово надається народному депутату Петру  Миколайовичу Симоненку. За ним буде виступати Олексій Марченко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Останнім  часом стали відомі нові факти злочинних дій НАТО проти Союзної Республіки Югославія (Шум у залі).  Натовські вояки (Шум у залі) ... очманілі від безкарності, за мовчазної згоди Ради безпеки ООН,  Ради Європи,  ОБСЄ і  всього так   званого   "цивілізованого"   світового   співтовариства  під крикливими  гаслами  захисту  національних  меншин,   забезпечення свободи   і   демократії   вбили  десятки  тисяч  мирних  громадян Югославії, знищили сотні промислових і цивільних об'єктів, нанесли невиправну шкоду природному середовищу.

 

     Натовські яструби-головорізи  скинули  на голови югославських дітей,  жінок і немічних стариків тисячі тонн смертоносного металу разом  із  збідненим  ураном.  Такий  звірячий цинізм використання радіоактивних матеріалів привів до онкологічних захворювань  крові і смертей навіть натовських вояк.

 

     Ще під час минулорічних бомбардувань військами НАТО території Югославії президентський  режим  України  показав  своє  лакейське послужництво   НАТО   і   Сполученим   Штатам,   тим   самим  став співучасником злочину.  І це не може не викликати  у  всіх  чесних громадян України презирства і огиди.  Така позиція є породженням і складовим елементом угодницької політики глави нашої держави  щодо посилення  жандармської  ролі  Сполучених  Штатів  і НАТО в рамках нового імперського порядку.

 

     Така політики сприяє втягуванню України в  орбіту  натовських військових  замислів  і  буде мати вкрай негативні наслідки як для нашої держави,  так і для миру і стабільності в Європі і в  усьому світі.

 

     Попереджаючи сьогоднішнє  керівництво  України  про історичну відповідальність за майбутнє України,  за право бути господарем на своїй  власній  землі,  депутатська фракція комуністів у Верховній Раді вимагає:

 

     Перше. Припинити участь України у програмі НАТО  "Партнерство заради миру".

 

     Друге. Відкликати   з   Югославії   український   миротворчий військовий контингент.

 

     Третє. Заборонити проведення на  території  України  спільних військових навчань із будь-якими країнами - членами НАТО.

 

     Четверте. Випровадити   з   території  України  представників служби НАТО.

 

     П'яте. Відкликати   із   штаб-квартири   НАТО   представників України.

 

     Шановні колеги!  Вчора  і  сьогодні  по  всій  Україні  влада проводить так звані "мітинги" на  підтримку  режиму,  втягуючи  до участі  в  них  залежних  людей,- у першу чергу дітей,  студентів, представників  бюджетної  сфери.  Цей  фарс  засвідчує,  що  влада сьогодні  практично  не  в  змозі керувати державою,  і за змістом своїх злочинних дій вона повинна нести повну  відповідальність  за все те,  що відбувається.  А цей фарс заслуговує тільки негативної оцінки.  Він якраз засвідчує,  що криза  політичної  і  виконавчої влади   є   реальною,   і  тільки  зміна  як  політичного,  так  і економічного курсу - це є той шлях,  який виведе Україну  з  цього стану.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Олексію Марченку. За ним буде виступати Ігор Коліушко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Виконуючи  волю  виборців,  депутатів  Черкаської міської ради,  Придніпровської,  Соснівської районних рад міста Черкас,  я змушений ознайомити всіх присутніх із зверненням, яке направлено з місяць  тому  Президенту  України,  Голові  Верховної  Ради  Івану Степановичу   Плющу,   Генеральному   прокурору   України,  голові Черкаської обласної ради і облдержадміністрації Володимиру  Лукичу Лукинцю  з приводу загострення протистояння між черкаським міським головою Володимиром Миколайовичем Олійником та районними  в  місті радами та органами громадської самоорганізації населення.

 

     З моменту  самовільного  захвату  крісла  мера  в  1994 році, вибори якого суд визнав недійсними,  до цього часу, тобто протягом останніх семи років міським головою Олійником повністю ігнорується виконання Конституції України,  законів, указів Президента, рішень судів.  На  сьогоднішній  день  міський  голова  не виконує рішень арбітражних судів.  Прикладом цього є ось  ця  постанова  президії Вищого арбітражного суду,  яка не виконується два місяці. На сесії міської ради  розглядається  питання:  виконувати  рішення  Вищого арбітражного суду, чи не виконувати.

 

     Володимиром Миколайовичем    Олійником   свідомо   блокується проведення міського референдуму про припинення  його  повноважень. Протягом чотирьох місяців ведеться судова тяганина щодо реєстрації ініціативної групи по проведенню референдуму. Лише після прийняття судового  рішення  міський  голова  змушений був зареєструвати її, проте через кілька днів безпідставно видав  розпорядження  про  її ліквідацію. І знову суд.

 

     Слід зазначити,  що  з  приходом  до  влади  міського  голови Олійника під гаслом реформування управління містом почався  наступ на    права   територіальних   громад   районів   і   на   місцеве самоврядування, ведеться інтенсивна робота по ліквідації створених радами  рад  самоорганізації  населення  мікрорайонів  як найбільш наближених до виборців.

 

     Міською радою,  яку очолює Олійник, не було розроблено жодної комплексної  програми  соціально-економічного розвитку міста.  Всі пропозиції двох голів районних рад - Придніпровської т Соснівської

-  щодо  поліпшення  управління  містом позитивно не сприймаються. Внаслідок  такого  керівництва  міським   господарством   склалася критична ситуація в комунальній і в соціальній сфері міста.

 

     Протягом поточного  і  попереднього скликання міський голова, перевищуючи своїми діями повноваження,  паралізує роботу  районних рад, безкінечно приймає рішення про ліквідацію рад тощо.

 

     Слід зазначити, що 20 керівників найбільших підприємств міста звернулися до  Олійника  з  пропозицією  піти  у  відставку.  Союз промисловців підприємств також одноголосно підтримав це звернення. 34 депутати міської ради на одній із сесій також проголосували  за відставку міського голови. Всі ці рішення та звернення залишаються без реагування  з  боку  міського  голови.  Сім  років  лихоманять жителів  міста  інтриги  міського  голови,  проведення громадських слухань,   мітингів,   зборів,    що    негативно    впливає    на соціально-політичну  ситуацію  в  місті.  Матеріали одного з таких слухань - від 9 грудня - додаються (Шум у залі).

 

     Я зачитую звернення,  під яким підписалися депутати місцевого рівня, а Верховна Рада ось так (я думаю, про це буде повідомлено в пресі) сприймає звернення своїх колег у зв'язку з  ситуацією,  яка складається у місті.

 

     У зв'язку з цим, Іване Степановичу (оскільки звернення було і до вас) я  прошу  направити  у  Черкаси  компетентну  комісію  від комітету  Іоффе,  яка б розібралася в ситуації.  Кабінет Міністрів має направити комісію,  яка б розібралася в тому,  що  робиться  з бюджетом,  а Генерального прокурора прошу,  нарешті,  дати правову оцінку діям щодо невиконання рішенню судів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ігорю Коліушку. За ним буде виступати депутат Зубов.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  з   питань   правової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Прошу  передати  слово голові фракції Народного руху України.

 

     ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Я вже говорив з цієї трибуни,  що нас завжди хвилює все, що пов'язане з долею Вячеслава Чорновола.  Його загибель,  та ще за невизначених обставин, стала, на  нашу  думку,  трагедією  не  тільки  для  сім'ї  Чорновола  та Народного  руху,  але  й для українського народу.  Про це свідчить багатосоттисячна процесія, в якій взяли участь представники з усіх кінців України.

 

     Ми ніколи    не    погоджувалися    із    спрощеною   версією дорожньо-транспортної пригоди,  за межі якої  слідство  так  і  не вийшло. Ми маємо для цього підстави, адже на поставлені нами свого часу запитання, слідство так і не дало задовільної відповіді. Тому нас  особливо  стурбувало  повідомлення про наявність відеокасети, про існування якої заявили наші колеги Омельченко і Єрмак, а також Євген Марчук. Однак вона не стала предметом дослідження слідством. Тому ми здивовані відповіддю Генерального прокурора, який відмовив у  поновленні  кримінальної  справи  у  зв'язку  з  нововиявленими обставинами.

 

     Фракція Народного руху  вимагає  від  Генерального  прокурора поновити  кримінальну  справу  і  вивчити обставини,  пов'язані із згаданою касетою.  Ми вимагаємо від колег Омельченка і  Єрмака,  а також  від  Марчука  пояснити,  чому  вони  не  повідомили  про цю інформацію, коли проводилося слідство.

 

     Нарешті, ми просимо провести невідкладно  засідання  з  цього питання    тимчасової   слідчої   комісії,   яку   очолює   Віктор Володимирович Медведчук.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валентину  Зубову. За ним - Олександр Бандурка.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Спасибо,  Иван Степанович.  Фракція "Батьківщина". Прошу передать слово Турчинову Александру Валентиновичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").   Шановні  колеги!  Прошу заслухати заяву фракції "Батьківщина".

 

     "Сьогодні Україна перебуває в стані глибокої політичної ризи. Всім  здоровим  силам  -  партіям та об'єднанням,  - що сповідують демократичні  цінності  і  підтримують  цивілізоване  реформування нашого   суспільства,  доводиться  докладати  чимало  зусиль,  щоб зберегти  стабільність  у  державі,   не   допустити   провокацій, унеможливити    реанімацію   тоталітарних   елементів   державного управління.

 

     Однак і в  цій  ситуації  знаходяться  сили,  які  на  догоду приватним  інтересам  та  заради  власної наживи готові спаплюжити ідеали суспільної консолідації, посіяти ворожнечу, занурити країну в безодню провокацій та політичних авантюр. І найбільш небезпечно, що знаряддям такої стратегії виступають силові структури  держави, зокрема Генаральна прокуратура.

 

     5 січня   2000   року   Генеральним  прокурором  на  підставі абсурдних   звинувачень   порушена   кримінальна   справа    проти віце-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.  Таким чином,  уперше за всю історію незалежної України прокуратура  відкрито  оголосила  війну власному  урядові,  який повів безкомпромісну боротьбу з корупцією та   тіньовою   економікою,   передусім   у   паливноенергетичному комплексі.

 

     Задля виконання   брудних   замовлень,   що   надходять   від кримінально-олігархічних кіл,  керівники  Генеральної  прокуратури відверто  нехтують міжнародним іміджем України,  плюють на закони, Конституцію, авторитет держави, на честь та професійну гідність.

 

     Генеральна прокуратура  сьогодні  є  органом,  який  не  може виконувати свої функції.  Повністю збанкрутувавши на розслідуванні резонансних   справ,   зганьбивши   себе   непрофесіоналізмом    і некомпетентністю,  Генеральна  прокуратура намагається фабрикувати кримінальні  справи  проти  чесних  людей,  аби  відвернути  увагу громадськості  від реальних резонансних справ,  передусім - справи Гонгадзе.  Сьогодні  прокуратура  демонструє  загальну   тенденцію тотальної  деградації  силових  структур,  яка  містить  наказ  на знищення всіх тих чесних людей,  яким вистачило сміливості  кинути рішучий виклик політичному бандитизму і корупції в Україні.

 

     Фракція "Батьківщина"  закликає  негайно  припинити  терор та беззаконня,  що коїться сьогодні  в  Україні,  зупинити  сповзання країни  у прірву диктатури абсурду і докладе всіх зусиль для того, щоб ті,  хто сьогодні на кшталт  Генерального  прокурора  здійснює злочинні  авантюри  проти  громадян,  проти  уряду,  проти реформ, зазнали заслуженого покарання.

 

     Фракція заявляє,  що припиняє голосування з усіх питань, крім тих,  що пов'язані з прискоренням розслідування справи Гонгадзе та з захистом демократії і соціальних гарантій  в  Україні,  поки  не буде   покладено   край  провокаціям  прокуратури,  а  Генеральний прокурор не буде відправлений у відставку" (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Марковичу  Бандурці.  Будь  ласка,  увімкніть  мікрофон Олександра Марковича.

 

     БАНДУРКА О.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий  округ  175,  Харківська  область).  Шановний Голово, прошу передати слово народному депутату Салигіну.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Салигіна, будь ласка.

 

     САЛИГІН В.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  171,  Харківська область). Шановний Голово!  Шановні народні  депутати!  Останні  зустрічі  з виборцями змусили мене звернутися до Президента України, до Голови Верховної Ради.

 

     Два роки тому виборці округу 171 міста Харкова висловили мені високу довіру,  обравши народним депутатом України,  довірили мені свої надії і сподівання.  На час виборів я обіймав  посаду  голови агропромислової  фірми  "Відродження".  Здійснюючи  свою виробничу діяльність,  я, на мою думку, досить глибоко усвідомив ті нагальні потреби,  котрі  є  найбільш  важливими  для  громадян  незалежної України,  чого вони чекають  від  сформованих  ними  демократичним шляхом вищих органів державної влади.

 

     Під час   передвиборної  кампанії  мені  довелося  ще  більше переконатися  в  тому,  що  український  народ  прагне  політичної стабільності,    соціально-економічного   зростання,   задоволення найбільш важливих соціальних потреб, постійної роботи, що належним чином  би  оплачувалася,  створювання  умов для нормального життя, виховання дітей, соціального захисту.

 

     Перед своїми  виборцями  я  обіцяв  докласти  всіх  зусиль  у вказаному  напрямі,  невтомно працювати задля успішного проведення соціально-економічних  реформ.  Та   життя,   реалії   політичного розвитку  в  нашій  державі  наштовхують  на сумну і посправжньому трагічну для мене,  як народного  обранця,  думку,  що  я  не  маю можливості виконати свої обіцянки в повному обсязі.  Причини ті ж, унаслідок  яких  так  важко,  суперечливо  йде  всебічне  системне реформування нашого суспільства та його економічної бази.

 

     Основною з  них є,  по-перше,  існуючі протиріччя між гілками влади,  передусім законодавчої та виконавчої, а по-друге,- неповна відповідність    сьогоднішнього    парламенту    своєму   високому призначенню.

 

     Понад два роки роботи народним депутатом  переконали  мене  в тому,   що  ці  чинники  взаємопов'язані,  і  друге  є  органічним наслідком першого.  Чимало народних обранців,  отримавши  найвищий можливий мандат довіри - голоси своїх виборців, - забули не тільки про свої виборчі програми, високі слова, говорені й писані під час передвиборної  кампанії,  а  й  про  інтереси  своєї держави та її народу,  партійні  (Шум  у  залі)...  Партійні  та  інші   групові інтереси, в тому числі особисті, не тільки політичні й економічні, які  створюють  у  нашому  законодавчому  органі  обстановку,   що суперечить самим принципам парламентаризму,  виробленим сторіччями світового демократичного розвитку.

 

     Рік тому,  на початку минулого року, у Верховній Раді України проходили процеси,  котрі налаштовували на оптимістичний лад: була сформована парламентська більшість. Здавалося б, часи ганебних для демократичного  парламенту  чвар,  свідомих  і  деструктивних дій, спрямованих  не  тільки  на  гальмування  здійснюваних  під  вашим керівництвом   реформ,   а  й  на  підрив  основ  самої  державної незалежності минули (Шум у залі). Однак ці надії не справдилися.

 

     Як народному депутату, котрий хоче прямо дивитися в очі своїм виборцям,  громадянинові,  що  прагне  зробити  все  можливе задця процвітання моєї Вітчизни,  мені сьогодні гірко і соромно  (Шум  у залі)... що моїх зусиль, зусиль інших депутатів, відданих Україні, недостатньо,  аби надати справжню  парламентську  підтримку  вашим дітям  щодо  проведення реформ нашої держави єдино можливим курсом демократичних, політичних, економічних перетворень.

 

     Наполягаю, прошу вас зробити рішучі кроки щодо подолання  дій сил,  які блокують конструктивну роботу парламенту,  покласти край тому ганебному становищу,  коли люди,  що посіли депутатську  лаву шляхом   демагогії   і   обіцянок,  використовують  її  у  власних інтересах,  не тільки не дбаючи про майбутнє держави, а й ставлячи його своїми діями під загрозу! (Шум у залі).

 

     Вельмишановний пане  Президенте,  звертаюся  до  вас,  як  до гаранта  Конституції,  з  проханням  вжити  рішучих   заходів   до зміцнення  започаткованих  вами  реформ!  Я і мої однодумці будемо вітати вашу рішучість, адже ми щиро прагнули і прагнемо виконувати свої обов'язки... (Шум у залі).

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба!..

 

     ГОЛОВА. Слово надається Юрію Кармазіну! Слово Юрію Кармазіну! За ним буде виступати  депутат  Чародєєв.  Увімкніть  для  репліки мікрофон депутата Александровської! Для репліки увімкніть мікрофон Александровської...

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.  Город Харьков.  Уважаемые коллеги!  Обращаю ваше внимание,  что сейчас с  трибуны  выступил  народный  депутат Салыгин.  В  зале  за  год мы его видели два раза (это был большой праздник),  и он  сегодня  обвиняет  депутатов  Верховной  Рады  в деструктивной  позиции,  в том,  что они не поддерживают реформы и разрушают государство!  Я  считаю,  что  этим  нанесено  публичное оскорбление  всей  Верховной  Раде  и  предлагаю депутату Салыгину подняться на трибуну,  принести нам свои  извинения  и  обяснить, почему он не ходит на заседания Верховной Рады, почему мы не видим его в комитете  и  какое  после  этого  он  имеет  право  обвинять депутатов в том, что они не работают? (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса. Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Мені дивно було побачити цього пана на трибуні.  Намагався пригадати його прізвище.  Дізнався, що це Салигін.

 

     Дивно, що ви, пане Салигін, людей, які працюють тут і день, і ніч,  отак брудом обмазуєте.  А я хотів би, щоб знав народ України (Іване Степановичу,  він недаремно вчора обмовився,  що  почнуться цікаві процеси),  що в Одесі вчора виганяли на вулицю під розписку усіх,  починаючи  з  працівників  контролюючих  органів.  З   усіх приміщень   облвиконкому   вигнали,  учителів  шкіл  під  загрозою звільнення.  Підкреслюю,  це відбулося! Працівники жеків, міліція, пане Кравченко,  ті,  хто не на службі,  також переодягнені пішли. Подивіться сьогодні фільми, побачите.

 

     На жаль,  пане Генеральний  прокурор,  ви  не  побачили  ніде жодного  порушення Конституції,  і тут ви його не побачите.  Дайте хоч зараз вказівку (може я вам відкрию  очі)  перевірити,  скільки державних службовців брутально порушують закон!  Скільки?!  Хто їх на це надихає? Чому це є?

 

     Я вас відсилаю до головної книжки,  без якої ви б не сиділи - ні в тій ложі,  ні в тій ложі,  - до Конституції України. Саме цим документом,  статтею 15,  визначено,  що жодна ідеологія  не  може визнаватися державою як обов'язкова. А що виходить?!

 

     Ми, Партія захисників Вітчизни, говоримо: не робити  протистояння,  не  виводити  людей  на  площі,  щоб  не трапилось  громадянської  війни.  А  за  державні кошти,  всупереч інтересам держави,  людей  автобусами  везуть  з  далеких  районів Одеси.  Люди запитують:  "Може,  ми одразу на площу прийдемо?" Ні, треба   щоб   автобусами   привезли.   Кажуть:   "За   вас   треба відзвітувати".  І це в голій,  босій Україні!  Хто колись підрахує скільки це все коштує?!

 

     Я з цієї високої трибуни  порушував  питання  щодо  суміщення посад голів обласних рад і голів обласних держадміністрацій. І що? Обіцяли!  Отримали навіть відповідь.  Пан Гавриш повідомив, що пан Президент  відповів  за  своїм  підписом  нам з народним депутатом Білорусом.  Пообіцяли,  що до 1 січня складуть з себе повноваження голови  облдержадміністрацій.  Не  склав  жоден із шести.  Жодного протесту Генеральна прокуратура не направила щодо цього.

 

     Шановні друзі!  Я  хотів  би  звернути  вашу  увагу  на   той документ,  який  ми з вами отримали.  Я звертаюся до вас,  Михайле Олексійовичу,  цей документ називається "Інформація про заходи..." і   так   далі.  Подивіться,  будь  ласка,  в  цій  інформації  58 мовностилістичних  і  орфографічних   помилок,   недоречностей   і незграбностей. 58! Це я нарахував за годину, коли працював.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Ні,  Іване Степановичу,  у мене забрали трошки часу, я закінчую.

 

     ГОЛОВА. Хто забрав?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Іване Степановичу, я хочу, щоб ви запланували, а   ми,   народні   депутати,   розглянули   питання   щодо  зміни конституційного устрою України,  який відбувається через суміщення посад   головами   обласних,  районних  рад  і  депутатів,  які  є членами...

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Іване Степановичу,  ви  зобов'язаний  бути  не меншим гарантом дотримання Конституції,  ніж Президент. Але все це мало бути вивчено...

 

     ГОЛОВА. Ви  ж  тільки  що  показували  Конституцію,   а   там записано...

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Так, там записано. Іване Степановичу, я не хочу сперечатися, ви, безумовно, знаєте Конституцію і поважаєте її. Але хочу  вам  сказати,  коли  я  отримав  відповідь  від  Генеральної прокуратури,  що суд  за  Конституцією  реагувати  на  це  не  має підстав,  то після цього, невдоволений відповіддю на свій запит, я вимагаю це питання щодо запиту поставити відповідно до Закону  про статус народного депутата на обговорення...

 

     ГОЛОВА. Так, включайте до порядку денного...

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Так я і пропоную вам, Іване Степановичу, щоб ви не зробили так, як ви вже зробили зі змінами до Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Усе,  вимкніть мікрофон.  Дякую. Останній виступаючий Олександр Чародєєв. Він був оголошений.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Я по запиту маю право.

 

     ГОЛОВА. Так, уже п'ять хвилин.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо. Уважаемые депутаты! Вот видите, насколько надо было прогнить НДП и  ее  фракции,  чтобы  выпустить  Салыгина зачитать  эту  бумажку,  не известную ему самому.  Он долгое время проживает  с  семьей  в  Америке,  забыл  и  родной   русский,   и государственный украинский, потому так тяжко было. Но в стране так часто порочат парламент,  что и он возомнил,  что имеет право  нас учить. Ну, а что делать, дали себя опустить до такого уровня.

 

     Я хочу напомнить наши последние дни заседаний в прошлом году, когда мы приняли постановление об ускорении следствия. После этого я  вижу,  как  Иван  Степанович выступает и говорит:  "Да это так, выполняться не будет,  принято митингово".  Но Иван Степанович  не специалист по конституционному праву,  он мог и ошибиться. Вечером Виктор Владимирович выступает,  дезавуирует.  Ну, извините, это мы уже докатились!

 

     Идет обсуждение,  пожалуйста,  берите  регламент ублюдочный - три минуты, выступайте, доказывайте. А так это вообще недопустимо, чтобы принять, а потом руководство парламента говорит: "Да это там идиоты,  сидящие  в  парламенте,  приняли.  Люди,   не   обращайте внимания".

 

     Что происходит  в  стране?  Дело  Гонгадзе  просто  послужило катализатором необходимости обсудить ситуацию.

 

     Еще двумя неделями раньше парламент европейской страны, будем говорить,  принимает  постановление о недоверии силовым министрам. Что делается в таком случае в Европе?  Ну,  порядочный стреляется, непорядочный  - просто уходит.  У нас силовые министры выступают с обращением к народу. Даже Берия не выступал с обращением к народу! (Сміх  і оплески в залі).  Не наглел до такой степени,  хотя Берия тоже по сравнению с нашими не зеленый  пацан  был  (Шум  у  залі). Казалось бы, история все эти вещи обсудила, обговорила.

 

     Как только   у   Юлия  Цезаря  заподозрили  жену,  он  с  ней расстался.  Жена  должна  быть  вне  подозрения.  Наполеону  из-за политических  соображений  нужно  было  расстаться  с женой,  и он расстался с Жозефиной. А у нас Леонид Данилович... (Сміх у залі).

 

     Нет, серьезно.

 

     Ни веселый  и  жизнерадостный  Деркач,  ни  даже   одетый   в блестящую форму Кравченко при всей натяжке на Жозефину не тянут, и Кучма смог бы легко с ними расстаться. Так нет. Он все отрицает.

 

     Я убежден,  что нам не нужно доходить до импичмента, у нас не получится  заменить  на  настоящую  нормальную фигуру.  Ющенко еще более опасный для Украины.  Но  что  делать?  Мы  все-таки  должны добиться,  чтобы этими двумя фигурами Президент пожертвовал.  И мы всегда будем помнить,  что это одна команда,  поскольку Омельченко авторитетно  заявлял,  что  в узком кругу они общаются на жаргоне: пахан,  братан.  Я приведу в пример стихотворение нашего  поэта  в изложении для этой категории лиц.

 

     "Пахан и шобла - два братана.

 

     Кому из них шестерить пошел бы?

 

     Мы говорим "шобла" - подразумеваем "пахан".

 

     Мы говорим "пахан" - подразумеваем "шобла".

 

     Поэтому двух  пусть  он  уволит,  а до конца срока весь народ Украины должен помнить, что он тоже в этой связке.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  для   репліки   надається   Олександру Бандурці. Називалось його прізвище.

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Пан Головатий із властивою йому здатністю перекрутив зміст виступу  на вчорашньому  засіданні  слідчої комісії,  нібито я підтвердив його аргументи.  Я  пояснив,  що  історія  з  паспортами,  зокрема   із паспортом  пані  Кармелюк,  ніяк  не  пов'язана  з  її професійною діяльністю.  Паспорти,  які видавали з 22 листопада, мали технічні помилки.  Мова  йде про десятки людей,  яким міняли паспорти за їх згодою.  Пан  Головатий,  поглинутий   боротьбою   з   Генеральним прокурором, неуважно слухав мій виступ.

 

     І останнє.   Шановні   народні   депутати!   Давайте   трошки заспокоїмося  і  вгамуємося  перед  тим,  як  на   трибуну   вийде Генеральний прокурор. Що ми творимо? Ми перетворюємо Верховну Раду в застінок НКВС сумнозвісних часів (Шум у залі).

 

     Нам треба  посилатися  сьогодні  не  на  Конституцію,  а   на Кримінальнопроцесуальний  кодекс.  Ми  розпочинаємо  з виступів по кримінальній справі і закінчуємо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово для інформації  про  хід  розслідування кримінальної справи стосовно зникнення журналіста Георгія Гонгадзе надається  Генеральному  прокурору  України  Михайлу  Олексійовичу Потебеньку.

 

     Будемо обмежувати у регламенті чи ні? Михайле Олексійовичу, у регламенті вас не обмежують.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,  Генеральний   прокурор   України.   Шановні народні  депутати!  Шановний  Голово  Верховної Ради!  Насамперед, ураховуючи те,  що ми зустрічаємося у цьому році вперше, дозвольте всіх  вас  поздоровити  з першим новим роком третього тисячоліття, побажати  кожному  міцного  здоров'я,  злагоди,  успіхів  у  вашій законотворчій діяльності! (Оплески).

 

     Інформуючи щодо  розслідування  кримінальної  справи стосовно зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, я не можу не звернути вашої уваги  на  два  аспекти,  що  склалися  навколо долі цієї людини і розслідування  справи,  -   правовий   і   політичний.   Керуючись принципами утвердження законності в державі,  прокуратура і я,  як її керівник, діємо поза всякої політики, керуючись виключно діючим законодавством. Цього принципу ми дотримуємося і по даній справі.

 

     Кримінальна справа  за  фактом беззвісного зникнення Гонгадзе була порушена прокуратурою  Печерського  району  19  вересня  2000 року,  а  потім  у  грудні  прийнята до провадження слідчою групою Генеральної прокуратури,  а 7 грудня об'єднана з іншими  справами. Нагляд  за  дотриманням  законності при розслідуванні даної справи покладено на мого заступника товариша Баганця.

 

     По справі   відпрацьовується   декілька   версій.   Слідством практично  проаналізовані всі публікації критичного змісту,  котрі публікувалися в "Українській правді"" та інших виданнях.  Допитані особи,  із якими Гонгадзе контактував,  у межах можливого,  люди з його оточення та інші.

 

     Проведено 16 експертиз, до яких залучені провідні спеціалісти центральних   експертних   установ   України,   а  для  проведення генотипоскопічної   експертизи   Головним   бюро   судово-медичної експертизи  Міністерства  охорони здоров'я України залучені відомі фахівці державної установи зі світовим іменем  Російського  центру судово-медичної  експертизи  МОЗ  Російської  Федерації  на чолі з Івановим,   котрий   має   вищу   кваліфікаційну   категорію    за спеціальністю "судова медицина",  доктор біологічних наук, лауреат Державної премії Російської Федерації,  з іменем  якого  пов'язані дослідження  щодо  належності  знайдених  останків членам царської сім'ї.  Була використана  новітня  апаратура,  яка  знаходиться  в центрі.  Отже,  використовувалася  не  наша  апаратура,  а новітня апаратура, яка знаходиться у даному науковому центрі в Росії.

 

     Одна із версій,  що є в центрі уваги слідства,  - це  можливе убивство Гонгадзе у зв'язку з його професійною діяльністю.  При її відпрацюванні перевірялась і інформація,  котра  виходила  з  цієї зали  при  озвученні  магнітних  відеоплівок Мельниченка,  а також переданих  прокуратурі  публікацій  у  ЗМІ  про   причетність   до зникнення Гонгадзе окремих народних депутатів, державних посадових осіб,  деяких  іноземних  структур  та  як  виконавців  -  осіб  з кримінальним   минулим.   І   це   зрозуміло,   оскільки  слідство зобов'язано діяти всебічно і об'єктивно,  а здобуті докази повинні також  підтвердити  чи  спростувати причетність до злочину тієї чи іншої   особи,   утверджуючи   принцип:   винні   повинні    нести відповідальність,  передбачену  законом,  а невинні - захищені від наклепів і підозр.

 

     У ході слідства  здобуті  дані  про  те,  що  указані  аудіо- магнітозаписи  отримані  народним депутатом Морозом від колишнього співробітника Управління державної охорони Мельниченка.

 

     Крім того,  11 грудня 2000  року  невстановлена  особа  через комендатуру охорони приміщення прокуратури передала до Генеральної прокуратури України  відеокасету  із  записом  заяви  Мельниченка, зроблену  в  присутності  народних  депутатів  України Головатого, Шишкіна,  Жира,  про  причетність  Президента  України  Кучми   до віддання незаконних наказів,  а ряду вищих посадових осіб держави, а саме:  міністра внутрішніх справ Кравченка,  голови ДПА Азарова, голови  СБУ  Деркача  та  глави  Адміністрації  Президента України Литвина -  до  виконання  незаконних  наказів  про  переслідування окремих  засобів  масової  інформації,  деяких  народних депутатів України, а також про викрадення журналіста Гонгадзе тощо.

 

     При цьому Мельниченко посилався на наявні у нього аудіозаписи розмов,  зафіксованих  у  робочому  кабінеті Президента України за допомогою  цифрового  диктофона,  частину  яких  він  уже  передав народному депутату України Олександру Олександровичу Морозу.

 

     13 грудня   2000  року  до  Генеральної  прокуратури  України надійшла заява народного депутата  України  Мороза  з  додатком  - копією заяви Мельниченка,  датованої ще 16 листопада 2000 року, та відеокасетою  з  її  записом,  де  Мельниченко  знову   звинувачує вищевказаних посадових осіб у незаконній діяльності,  пов'язаній з утиском окремих засобів масової інформації, підприємств, банків та фондів, переслідуванням деяких народних депутатів України, а також у  причетності  до   викрадення   журналіста   Георгія   Гонгадзе, фальсифікації  результатів  виборів Президента України 1999 року і всеукраїнського референдуму 2000 року  та  організації  замаху  на народного  депутата  Вітренко.  А Президента України Кучму,  окрім того,  звинувачує і в дачі вказівки  голові  СБУ  Деркачу  схилити обвинуваченого по цій справі Іванченка обмовити народного депутата України Олександра Мороза в причетності до цього злочину.

 

     При цьому в  цій  заяві  він  також  безпідставно  звинувачує Президента  України  Кучму  у  пограбуванні  України  на  мільярди доларів США.

 

     30 листопада 2000 року був допитаний Президент України Кучма, який показав, що він... (Шум у залі).

 

     Шановні народні   депутати!   Якщо   ви   хочете  мати  повну інформацію по справі Гонгадзе,  це має пряме відношення.  Я  прошу дати висловитись, а потім будете робити зауваження. Я прошу вас!

 

     ...який показав, що він ніколи не давав незаконних наказів чи розпоряджень і не має ніякого відношення  до зникнення  Гонгадзе.  Навпаки,  він вимагав від керівників силових структур прискорити розшук останнього.  На його  думку,  народного депутата   України   Мороза   використали  певні  політичні  сили, підсунувши йому фальшивку.

 

     Допитаний 30  листопада   2000   року   глава   Адміністрації Президента Литвин не лише не підтвердив свідчення Мельниченка, а й показав, що йому не відомо, щоб колинебудь була розмова інших осіб щодо причетності Президента України Кучми до замовлення викрадення Гонгадзе,  а міністра внутрішніх справ  Кравченка  -  до  розробки сценарію   і   організації   здійснення   операції,  пов'язаної  з викраденням цього журналіста.

 

     Із показів міністра  внутрішніх  справ  Кравченка  видно,  що оприлюднені народним депутатом України Морозом факти є наклепом та образою.   Навпаки,   Президентом   України   давалися   доручення Міністерству  внутрішніх  справ  про  вжиття  комплексу необхідних заходів по розшуку Гонгадзе.  Як керівник правоохоронного  органу, Кравченко   вживав  всі  заходи  по  розшуку  цього  журналіста  і періодично доповідав Президенту України.

 

     Допитаний голова ДПА Азаров показав,  що ніколи не  отримував від   Президента   України   будь-яких   незаконних   наказів   та розпоряджень і не чув,  щоб останній віддавав  такі  накази  іншим особам.   Що   всі  перевірки,  які  здійснювалися  органами  ДПА, грунтуються на вимогах чинного законодавства.

 

     Допитаний як свідок голова СБУ Деркач,  повністю  заперечуючи свідчення  Мельниченка,  показав,  що оприлюднений Морозом запис є фальшивкою.  Він ніколи не  отримував  та  не  чув,  що  Президент України  віддавав будь-кому накази.  Не було розмови з Президентом України і щодо прослуховування  телефонів  народних  депутатів  та членів уряду.  Що повним абсурдом є організація замаху на Вітренко та схилення Іванченка дати покази проти Мороза.

 

     Слідством також  установлені  факти  неможливості  проведення аудіозапису  в  кабінеті  Президента,  у  тому  числі  і у спосіб, вказаний Мельниченком.

 

     11 грудня 2000 року допитаний як свідок начальник  Управління державної охорони України Шепель показав,  що при існуючій системі охорони кабінету Президента України провести там  аудіозапис  його розмови  неможливо,  оскільки  всі  огляди  та  роботи  в кабінеті проводяться у  присутності  працівників  охорони,  які  здійснюють нагляд  за  тими  особами,  які перебувають у кабінеті Президента. Коли  Президент  на  робочому  місці,  то  працівники  охорони  та технічного   персоналу  не  мають  туди  доступу.  За  відсутності Президента  кабінет  перебуває  під  сигналізацією.  У  приймальні цілодобово перебуває референт Президента України.

 

     Зі свідчень  36  працівників  Управління державної охорони та працівників  Адміністрації  Президента  України  видно,   що   при існуючій  системі  охорони та проведення огляду і робіт у кабінеті Президента здійснити там аудіозаписи неможливо.

 

     З їх показів  видно,  що  у  приймальні  весь  час  разом  із представниками державної охорони перебуває референт Президента, що виключає  проникнення  будь-кого   у   кабінет.   Перед   приїздом Президента  України кабінет знімається із сигналізації працівником охорони  у  присутності  референта  Президента.  Після   цього   у присутності  працівника  охорони  у кабінеті Президента технічними працівниками проводяться необхідні роботи  (прибирання  та  інше), причому   працівник   охорони   стежить,   щоб   кожен   виконував безпосередньо лише свої функції.

 

     Працівник ОТВ приносить апаратуру і проводить огляд  кабінету на предмет виявлення активних закладок та радіоактивних предметів, причому це також робиться  під  наглядом  працівника  охорони.  Як стверджують  працівники  охорони,  Мельниченко  ніколи  нічого  не залишав у кабінеті Президента і ніколи не забирав звідти  будь-яку апаратуру за винятком тієї,  яку приносив у зв'язку із здійсненням службових функцій.

 

     Після проведення робіт усі  залишали  кабінет,  і  працівника охорони  змінював  працівник  особистої  охорони Президента,  який залишався у приймальні разом з референтом  Президента  до  приїзду останнього.

 

     Під час  перебування Президента України в кабінеті працівники охорони та технічні працівники Адміністрації Президента України не мають  туди доступу,  що дає підстави зробити висновок про те,  що Мельниченко не міг почути будь-яких розмов Президента  у  кабінеті останнього.  Усі види робіт та огляду, час їх проведення, прізвища виконавців,  присутніх осіб та осіб,  які дали на це свій  дозвіл, заносяться  до  спеціальної  книги,  яка знаходиться в комендатурі охорони.

 

     Допитаний 12  грудня  як  свідок  працівник  ОТВ   Управління держохорони Утєхін,  котрий був змінником Мельниченка, показав, що при існуючій системі охорони провести запис у кабінеті  Президента України  неможливо,  оскільки технічний огляд,  який входив у їхні функції,  ними,  тобто  Утєхіним  і  Мельниченком,  проводився   у присутності  працівника охорони,  а прилад,  яким вони перевіряють кабінет,   може   виявити   активну   закладку,   в   тому   числі радіомікрофон.

 

     Оглядом 17  грудня  2000  року  книги обліку робіт у кабінеті Президента встановлено,  що всі вони  та  прізвища  осіб,  які  їх проводять,  заносяться до журналу у відповідному порядку за датами та часом проведення.  Крім того,  згідно з інструкцією  Управління держохорони  відповідно  до  своїх  функцій  та порядку проведення оглядів  кабінету  Президента  України   Мельниченко   за   своїми службовими обов'язками не був особою, наближеною до Президента. Це підтверджується і показом заступника начальника відділу  особистої охорони  Президента  України  Писаренка,  який повідомив,  що хоча Мельниченко і  працював  у  групі  оперативно-технічного  відділу, прикомандированій  до відділу охорони Президента України,  але він ніколи не входив до ближнього кола охорони  Президента  України  і просто не міг чути будь-яких розмов та наказів Президента.

 

     Що стосується  фотознімків,  на  яких Мельниченко перебуває в охороні Президента,  то ці випадки  були  лише  під  час  виборчої кампанії  Президента,  коли  Мельниченко  носив  із собою технічні засоби,  якими мав  знешкодити  вибухові  пристрої.  І  завжди  це відбувалося   у  натовпі  людей,  але  він  завжди  був  за  колом найближчої охорони Президента.  Також Писаренко вважає, що система охорони,  огляду та прибирання кабінету Президента,  яка існує, не дає  можливості  провести  там  аудіозапис  у  спосіб,  викладений Мельниченком.

 

     Допитані працівники   СБУ   Новожилов   та   Підлісний,   які здійснюють контрольну  перевірку  зв'язку  в  кабінеті  Президента України,   пояснили,  що  при  здійсненні  організаційно-технічних заходів   щодо   недопущення   зняття   інформації    з    каналів президентського  зв'язку  з  ними  завжди були присутні працівники охорони.

 

     З метою  перевірки   достовірності   аудіозапису   згідно   з постановою  слідчого  проведена  фоноскопічна  експертиза  та  дві додаткові  фоноскопічні  експертизи,  у  тому  числі  одна   після відтворення  обстановки  і  обставин  події  за  участю слідчого і експерта,  проведена 20 грудня у  кабінеті  Президента  України  з метою   перевірки  можливості  проведення  аудіозапису  у  спосіб, викладений у заяві Мельниченка.

 

     Цитую висновки  фоноскопічної  експертизи,   котру   проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

 

     "Перше. Фонограми   номер   1,   2   та  3  на  представлених компакт-касетах  є  копіями,  які  зафіксовані  шляхом  перезапису попередньо створених макетів.

 

     Друге. Макети,  з  яких  проводився  перезапис  досліджуваних фонограм, складаються не менш як з 14 окремих епізодів, які штучно поєднанні  між  собою шляхом підбору (монтажу).  Макети також не є оригіналами.

 

     Третє. Фонограми номер 1,  2,  3 збігаються  за  семантричним (текстовим) змістом зафіксованих розмов.

 

     Четверте. Мовні сигнали,  які використовувалися для створення макета,  попередньо  піддавалися  дискретизації   -   перетворенню аналогового  (неперервного)  сигналу  в  послідовність амплітудних значень,  що може бути обумовлено наступними причинами:  фіксацією сигналів   у  цифровому  вигляді  (можливий  попередній  запис  на цифровий пристрій запису на одному із етапів  створення  макетів); цифровою обробкою сигналів (фільтрація, перетворення).

 

     П'яте. Представлення  мовного  сигналу  в дискретному вигляді дозволяє проводити пофонемний (по звуках) монтаж  мовного  сигналу без залишення явних ознак монтажу,  оскільки фізичне представлення дискретного сигналу порушує його неперервність у часі.

 

     Шосте. Мовний   сигнал   на   макетах   фонограм   піддавався редагуванню (шляхом вилучення чи встановлення окремих фраз,  слів, фрагментів слів,  звуків). Приклади конкретних ділянок розмов, які піддавалися редагуванню, вказані в дослідницькій частині висновку.

 

     Встановити, чи  піддавались  редагуванню  і  яким  чином інші ділянки мовного сигналу макетів  по  фонограмам-копіям  неможливо, оскільки при формуванні макетів та подальшому їх копіюванню ознаки редагування та інших змін знищуються або маскуються.

 

     Сьоме. Методичні вимоги до фонограм  як  речових  доказів,  у яких сигнал піддавався дискретизації та редагуванню, ставлять їх у розряд  об'єктів,   достовірність   інформації   яких   встановити експертними методами неможливо.

 

     Восьме. Фонограми номер 1, 2, 3 є монофонічними і зафіксовані безпосередньо  за   допомогою   двохдоріжкових   магнітофонів   зі швидкістю 4,76 сантиметра/секунду.

 

     Перед записом   досліджувальних   фонограм  магнітні  стрічки компакт касет номер 1 та 2 піддавались  попередньому  запису  (або стиранню)  на  звукозаписуючому  пристрої,  подібному диктофону (з постійним магнітом, що служить головкою стирання).

 

     Дев'яте. Встановити інші характеристики записуючого  пристрою по  представлених  фонограмах  не є можливим по причині накладення властивостей  декількох  пристроїв  запису  (пристрої,   на   яких зафіксовані оригінали,  макети та представлені фонограми,  а також ймовірні інші пристрої,  що присутні  в  технологічній  ланці  від оригіналів до досліджувальних фонограм).

 

     Десяте. Окремі  ділянки  фонограми  зафіксовані  за допомогою мікрофона,  який  не  було   екрановано   акустично   поглинаючими об'єктами, наприклад, диваном, кріслом тощо..."

 

     Тобто ці  свідчення  теж  виключають  можливість  записів під диваном.

 

     Одинадцяте. Показання Мельниченка щодо розташування мікрофона звукозаписуючого  пристрою  під  диваном (екрануючим об'єктом) при фіксації окремих фрагментів досліджувальних розмов не відповідають встановленим результатам.

 

     Дванадцяте. Встановити  інші акустичні властивості середовища запису (приміщення,  відкритого простору тощо) неможливо,  тому що досліджувальний  запис  є  монофонічним  і зафіксований сигнал має низьку якість запису.

 

     Тринадцяте. Встановити,    чи     сказані     певні     фрази досліджувальних фонограм громадянами Кучмою,  Кравченком, Литвином та Деркачем,  неможливо внаслідок  їх  редагування  (вилучення  чи вставлення  окремих  фрагментів  слів,  звуків)  та низької якості досліджуваних записів,  що не дозволяє виділити достатній комплекс ознак для науково обгрунтованого експертного ототожнення людини".

 

     Таким чином,  експертиза  підтвердила,  що  надані  плівки  є копіями макета, з якого робились ці копії, та піддавались монтажу. При цьому використано не менше 14 окремих епізодів.  Мовний сигнал на  макетах  фонограм,  з  яких  робилися  ці  копії,   піддавався редагуванню  шляхом  вилучення  чи вставлення окремих фраз,  слів, фрагментів слів, звуків.

 

     Методичні вимоги до  фонограм  як  речових  доказів,  у  яких сигнал  піддавався  дискретизації  та  редагуванню,  ставлять їх у розряд  об'єктів,   достовірність   інформації   яких   встановити експертними методами неможливо.

 

     Цими висновками   спростовується   достовірність   того,   що демонструвалося  в  цій  залі.  Перевіркою   тексту   аудіозапису, оприлюдненого   Морозом,   щодо   утисків  начальника  якогось  із райвідділів внутрішніх  справ  в  Чернігівській  області  та  його заступника  встановлено,  що в 2000 році була порушена кримінальна справа стосовно  зловживань  начальника  Талалаївського  районного відділу   Лункаша,   який   притягнутий   до  відповідальності  за зловживання (приватизація  квартири,  будинку,  примушення  голови колгоспу   передати   безкоштовно   трактор  куму).  Зараз  справа знаходиться в суді.  Більше до кримінальної відповідальності ніхто не притягувався.

 

     18 грудня  2000  року з метою перевірки фактів,  викладених в аудіозаписі,   оприлюдненому   Морозом,   направлено   запит    до Міністерства  закордонних  справ  України  про  наявність  у штаті працівника на прізвище Коваль та з'ясування  обставин  відкликання посла  Грузії  в  Україні.  Згідно  з  повідомленням  Міністерства закордонних справ України посол Грузії  виїхав  на  батьківщину  у липні  2000  року  у  зв'язку із закінченням терміну перебування в Україні,  а не за  ініціативою  України.  Начальник  консульського управління  МЗС Коваль з листопада 1997 року не працює у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності. За останні три роки громадянин  на  прізвище  Коваль  також  не  працював  і в апараті Адміністрації Президента.

 

     26 грудня 2000 року допитаний народний депутат  Богдан  Бойко про обставини передачі приміщення НРУ (перевірка заяви Мельниченка щодо вказівки Президента України відібрати офіси у Костенка), який повністю  спростував  викладене Мельниченком і заявив,  що рішення про  передачу  приміщення  НРУ  було  прийнято  ним,  як   головою секретаріату НРУ після його розколу. Приміщення передано законному власнику - НРУ.  До передачі цього  приміщення  Президент  ніякого відношення не мав. Це підтвердили Гринів і Шеремет, котрі причетні до даного рішення.

 

     Твердження щодо  фізичного   знищення   Чорновола   Вячеслава Максимовича  повністю спростовано матеріалами кримінальної справи, котра розслідувана об'єктивно.  По ній прийнято  законне  рішення, про  що  неодноразово  інформувалася  Верховна  Рада.  І  я ще раз пропоную голові Народного руху України ознайомитися з  матеріалами справи,  які я можу вам представити в прокуратурі.  Будь ласка,  з усіма  матеріалами  справи.  Я  на  це  йду,  щоб   ознайомити   з матеріалами  справи.  Якщо  вам  щось буде необхідно з'ясувати,  я готовий допомогти. Думаю, у вас питань не виникне (Шум у залі).

 

     З метою...  Там свідки, які відповідають. Не я записував свої покази,  а свідки записували про обставини,  які були. Будь ласка, можете ще одну взяти людину. Я ж йду на відкритість з вами.

 

     З метою перевірки факту,  викладеного в аудіозаписі, наданому Морозом 27 грудня 2000 року, допитаний перший заступник начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві  Опанасенко щодо обставин стеження за Гонгадзе та дій з боку міністра внутрішніх справ Кравченка стосовно Опанасенка.  Останній повністю спростував факти,  викладені в аудіозаписі,  заявивши, що за дорученням прокуратури,  яке надійшло з Міністерства внутрішніх справ, його підлеглими перевірявся факт стеження за Гонгадзе, були встановлені державні номери автомобіля,  який здійснював стеження, і  інформацію  було  передано до МВС.  Ніяких утисків щодо нього з боку міністра  внутрішніх  справ  України  Кравченка  не  було,  а особисто  до нього міністр внутрішніх справ України відноситься як до професіонала, з повагою.

 

     Факт стеження також не знайшов свого підтвердження.

 

     Перевіркою факту  відвідування  директора  радіо  "Континент" Шолоха   невідомою   особою   -   чоловіком,   який  представлявся полковником  міліції  і  серед  інших  питань   цікавився   особою Гонгадзе,  встановлено, що у Міністерстві внутрішніх справ України така особа не працює,  і ніхто з працівників міліції до  керівника радіо  "Континент"  з  вказаною  чи  іншою  метою  не направлявся. Проведеними  органами   внутрішніх   справ   оперативнорозшуковими заходами  за  дорученням  слідчого  прокуратури встановити вказану особу поки що не вдалось. Не підтверджує цей факт і Служба безпеки України.

 

     Як вам  відомо,  було  оприлюднено  заяву Мельниченка,  котра починалась    словами:    "Шановні     співвітчизники!"     Судова почеркознавча,  авторознавча та психологічна експертизи, проведені КНД ІСЕ,  дали такі результати (дослівно):  "Дослідний текст заяви виконаний самим Мельниченком у звичайному психологічному стані під диктовку або переписаний" (Шум у залі).  Товариші, я фіксую факти, я не даю поки...  (Шум у залі). Я аналіз подаю. Я прошу вислухати, якщо ви мене запросили.

 

     Для оцінки впливу публікацій Гонгадзе на імідж посадових осіб до  психо-політичного  аналізу  слідством  був  залучений директор Київського  центру   політичних   досліджень   та   конфліктології Погребинський, котрий ствердив, що Український політичний Інтернет загалом,  та  сайт  Гонгадзе  зокрема,  не  є  важливим   джерелом інформації,  що пов'язано насамперед з тим,  що в УНЕТІ поки що не працюють серйозні гравці,  які можуть отримати серйозну  фінансову підтримку.  І поки така ситуація буде зберігатися, політичний УНЕТ не набуде серйозного впливу на політику.

 

     За твердженням  Погребинського,  у  підході   до   політичної реальності  тексти Гонгадзе мають недоліки,  притаманні майже всім українським журналістам.  Цей недолік -  у  звичці  стати  на  бік якоїсь  політичної  сили  і оцінювати з точки зору цієї політичної сили.

 

     Допитаний по справі Марчук (як і багато інших  свідків),  під час допиту заявив,  що, як журналіст, Гонгадзе не міг представляти загрозу для іміджу будь-кого. Аналіз публікацій показав, що дійсно критичні  матеріали  у  ЗМІ стосовно Президента та інших посадових осіб держави,  названих Мельниченком,  значно гострішого характеру виходили від інших авторів, а не від Гонгадзе.

 

     Таким чином,  виникає питання: де ж подівся Гонгадзе і хто до цього причетний? (Шум у залі).

 

     Зібраних слідством доказів...  (Шум  у  залі).  Я  прошу  без емоцій, ви ж депутати!

 

     Зібраним слідством      доказам      приналежності      трупа невстановленого чоловіка з відтятою головою, знайденого в лісовому масиві   Улашівського  лісництва  Таращанського  району  Київської області,  приділялась  особлива   увага,   тим   більше   що   він пов'язується зі зникненням Гонгадзе.

 

     Зранку 3  листопада  2000  року  місце  події  було  оглянуто слідчим прокуратури за участю прокурора  району,  судово-медичного експерта  та  оперативних  працівників  міліції,  про  що складено відповідний протокол.  На місці події  було  виявлено  і  вилучено лопату  без  держака,  пляшку від шампанського та розбитий стакан. Будь-яких прикрас на трупі чи на місці його поховання на  той  час не було виявлено.

 

     В той  же  день  по  факту знайдення трупу прокуратура району порушила кримінальну справу.  Згідно  з  актом  дослідження  трупа судово-медичний  розтин  проводилися  експертом  Воротинцевим  з 3 листопада по 16 листопада 2000 року.  Відповідно до  його  показів при допиті в якості свідка 3 листопада 2000 року при розтині трупа у морзі на правій кисті руки трупа було виявлено наручний ланцюжок та каблучку із білого металу.

 

     Без належного  оформлення  та участі слідчого прокуратури ним того ж дня ці речі  були  після  16  години  передані  оперативним працівникам  міліції  в  коробці з-під сигарет.  Коли про це стало відомо слідчому,  при додатковому огляді  4  листопада  2000  року місця  події  був знайдений розірваний ланцюжок та кулон із білого металу.

 

     На цьому  неправомірні  дії   судовомедичного   експерта   не закінчуються.  До того, коли ще не був готовий акт судовомедичного розтину  трупа  невстановленого  чоловіка  15  листопада   експерт вступає,  без дозволу слідчого, у контакт із знайомими зниклого на той  час  Гонгадзе  Притулою,  Малазонією,  Аланією  та   Людмилою Добровольською,  які  прибули  із  міста  Києва.  Він пред'явив їм знайдений труп для огляду без процесуального оформлення, намалював ескіз на аркуші паперу знайдених на трупі прикрас, а також передав одному  із  цих  журналістів  предмет,  схожий  на   осколок   від вибухового  пристрою,  який розірвався,  витягнутий із руки трупа. Установлені й інші недопустимі контакти Воротинцева з Притулою  та іншими особами.

 

     Воротинцев на рентгенапаратурі районної лікарні,  в порушення санітарних правил, робить рентгензнімок кисті правої руки, а також без належного процесуального оформлення,  за його словами, обрізки із частин трупа передає групі,  що з'явилася з  Притулою.  Виписує абсолютно  безпідставно свідоцтво про смерть на прізвище Гонгадзе, хоча  приналежність  трупа  слідством  не  встановлена.   Усі   ці протиправні   дії  експерта  були  в  подальшому  використані  для створення умов, котрі не сприяли роботі по розслідуванню справи.

 

     Окрім того, згідно з протоколом огляду комп'ютера, вилученого у  судово-медичного  експерта  Воротинцева,  проведеного за участю спеціаліста -  завідуючого  лабораторією  комп'ютерних  досліджень КНДІСЄ  -  встановлено,  що видача слідчому експертом акту розтину трупа,  складеного 13 листопада 2000 року,  тобто  через  10  днів після  знайдення трупу,  затягувалось лише після відвідування його Притулою,  тобто  18  листопада,  та  іншими  особами.   Він   був роздрукований   з   комп'ютера.   При  цьому  з'ясовано,  що  файл комп'ютера відкривався 6 разів і в акт дослідження трупа вносились зміни  до  первинно  складеного  акту  протягом 78 хвилин.  Усі ці порушення,  допущені експертом Воротинцевим при повному  розумінні їх   незаконності,  коли  у  нього  не  могло  бути  сумніву  щодо правомірності дій слідчого.  Цим поставлено під  сумнів  усі  його дії.

 

     А тепер   після   вчорашнього  виступу  депутата  Шишкіна  по телебаченню хотілося б  спитати  його  і  Головатого,  який  щойно виступав: як розуміти тепер ваші заяви щодо вашого професіоналізму як юристів і щодо правомірності дій цього експерта? І чи необхідно його допитувати сьогодні в якості свідка чи ні? Ні. Так от якщо по закону, то треба його допитувати.

 

     Після цього   була   призначена   судовомедична   експертиза, проведення якої доручено Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України на чолі з головним судово-медичним  експертом  України професором Шупіком.

 

     З висновків  експертизи видно,  що труп чоловічої статі віком 30-39  років,  зрістом  у  межах   177-184   сантиметри,   групова приналежність   не   встановлена.   На  трупі  знайдені  осколкові поранення в області правого  передпліччя,  правої  кисті,  правого плечового  суглобу,  які  були зажиттєвими,  виникли не менш як за кілька місяців (не виключено,  що і кілька років) до часу настання смерті   і   є  характерними  для  вибухової  травми  з  ураженням металевими осколками.  На основній фаланзі  мізинця  правої  кисті знайдено  спіралеподібний  перелом без ознак заживлення (очевидно, посмертний).  На основній фаланзі лівого мізинця з  боку  долонної поверхні виявлено зарощений неповний перелом, або старе ушкодження осколком  вибухового  пристрою  з  наступним  видаленням  осколку. Встановити смерть невідомої особи неможливо.  Відчленування голови зроблене  гострим  рубаючим  предметом  типу   сокири.   Експертне дослідження   дає  можливість  припустити,  що  давність  розвитку процесів розпаду тіла невідомої  людини  становить  приблизно  2-3 місяці.  Тоді  як  слідством  встановлено,  що з періоду зникнення Гонгадзе пройшло півтора місяця (з 16 на 17 вересня).

 

     Проведеною судово-медичною експертизою  кісткових  фрагментів трупа невідомого чоловіка, виявленого у Таращанському районі, з 12 грудня по 5 січня  2001  року  у  складі  завідуючого  відділенням судово-медичної    імунології   Головного   бюро   судово-медичної експертизи   МОЗ    України    Хоменюк,    завідуючого    відділом молекулярногенетичних  і  наукових експертних досліджень Головного управління  "Російський  центр   судово-медичної   експертизи   МЗ Російської  Федерації"  Іванова,  заступника  завідуючого відділом цього ж  центру  та  експерта  Фролова,  та  експерта  Земскова  з використанням    висококласної    апаратури   центру   встановлено (зачитую).

 

     "Профіль хромосомної ДНК із наданих біологічних  зразків  від трупа  невстановленого чоловіка по досліджених генетичних системах відповідає профілю ДНК,  який може бути присутній  у  біологічного сина Гонгадзе О.Т.

 

     Профіль контрольної  ділянки  мітохондріальної ДНК із наданих біологічних  зразків  від  трупа  невстановленого  чоловіка  також збігається  з  профілем  мтДНК Гонгадзе О.Т.,  котрий характеризує матірлінійну  гілку  його  родослівної  і  в  нормі  повинен  бути присутній у її біологічної дитини.

 

     Результати експертизи    базуються   на   дослідженнях   двох незалежних  (незцеплених)  генетичних  систем  -   хромосомної   і мітохондріальної    ДНК.    В   цьому   випадку   сукупна   оцінка індивідуалізованого   значення    виявленого    комплексу    ознак визначається як множення статистичних частот тих генетичних ознак, які визначені в кожній із систем.  Ця величина становить не  менше 0,004.  Відповідно,  розрахункова  сукупна  (умовна)  вірогідність того, що Гонгадзе О.Т. є матір'ю невідомого чоловіка, фрагментарні останки  якого  досліджені при цій експертизі,  становить не менше 99,6 процента.

 

     Примітка. Приведене  значення  вірогідності  означає,  що   у середньому  чотири  із  тисячі  випадково  взятих  жінок за своїми молекулярно-генетичними  характеристиками  (в  межах   досліджених індивідуалізованих   систем)   можуть  формально  розглядатися  як можливі матері невідомого чоловіка,  ДНК якого досліджена при  цій експертизі".

 

     Безумовно, такий   висновок   робить  перевагу  висновку  про приналежність знайденого трупа зниклому.

 

     При упізнанні по  трупу  Гонгадзе  його  жінка  Мирослава  на додатковому  допиті  напередодні цієї слідчої дії заявила (цитую): "Я можу впізнати свого чоловіка за розміром тазової частини  тіла, розміром  ніг,  розміром  грудної  клітини,  за  пораненнями,  які знаходяться по всьому тілу, зокрема на кисті правої руки і пальцях лівої  руки.  Також  я  можу  впізнати свого чоловіка по пораненню ключиці правої  чи  лівої.  Я  також  можу  впізнати  чоловіка  по конституційній побудові тіла".

 

     В той  же  час  при  проведенні  впізнання  18 грудня в морзі судово-медичної   експертизи   Головного   бюро    судово-медичної експертизи   МОЗ   України  залишків  трупа  невідомого  чоловіка, знайденого у Таращанському районі, Мирослава Гонгадзе на запитання слідчого,  чи  впізнає  вона  при  зовнішньому  огляді трупа свого чоловіка і якщо впізнає,  то за якими  прикметами,  власноручно  в протоколі написала таке:  "При зовнішньому огляді трупа тіла важко впізнати що-небудь,  але по деяких прикметах,  а саме  по  ступнях ніг,  їх  формі  та  будові  дуже  схоже,  що  вони належать моєму чоловіку.  Також це можна сказати про  пошкодження  кістки  правої руки та пошкодженнях пальців".

 

     Гонгадзе Мирослава  також  заявила,  що є велика вірогідність того, що труп, пред'явлений їй для впізнання, належить її чоловіку Гонгадзе Георгію.  Хоча, як видно, вона прийшла до такого висновку більшою  мірою  по  прикметах,  які  при  попередньому  допиті  не називала.

 

     Як бачимо,  при співставленні свідчень перед упізнанням трупа і під час упізнання в конкретних прикметах є розходження. І тим не менше  вірогідність  приналежності  знайденого трупа була би більш певною, якби не деякі обставини, які є по справі, і ці докази поки що   не  спростовані.  А  при  наявності  протирічь  неможливо  не враховувати  тієї  моральної  і   правової   відповідальності   за категоричність  слідчих  висновків  приналежності виявленого трупа Георгію Гонгадзе,  котрі можуть виявитися помилковими. Тим більше, що наявні матеріали слідства дають підстави для такого сумніву.

 

     Є ряд  категоричних  свідчень  виходячи  з  яких можна робити висновки про те,  що Гонгадзе живий,  і  вони  нічим  поки  що  не спростовані.

 

     Як відомо,  він  зник  16 вересня 2000 року.  В ході слідства допитані в якості свідків двоє працівників однієї  з  організацій, яку  інколи  відвідував  Гонгадзе.  Вони  пояснили,  а  потім  при упізнанні фотографії підтвердили,  що  17  вересня  між  20  і  21 годиною вони бачили у себе Гонгадзе.

 

     Допитана в  якості  свідка  7 грудня 2000 року Роїк вчителька іноземної мови Львівського навчально-виховного комплексу показала, що  з Гонгадзе вона познайомилася у 1989 році при вступі на заочну форму навчання на факультет іноземних мов  Львівського  державного університету.   Одночасно  на  цей  факультет  вступив  і  Георгій Гонгадзе,  з яким вона провчилася в  одній  групі  до  1995  року. Востаннє  вона  зустріла Гонгадзе в понеділок 18 вересня 2000 року на вулиці Костюшка у місті Львові близько  15  години  30  хвилин, котрий  йшов  їй назустріч в напрямку вулиці Дорошенка.  Йшов дуже швидко.  Коли вони порівнялися,  відстань між ними становила 10-15 метрів.  Вона  бачила  його  як  у  профіль,  так і спереду.  Вона категорично стверджує,  що  зустріла  саме  громадянина  Гонгадзе, якого  до цього добре знала.  Про це вона розповіла чоловіку Роїку Р.В., котрий при допиті даний факт підтвердив.

 

     Допитана 28 грудня 2000 року в якості свідка  Панчук  Наталія Трохимівна,  яка мешкає у місті Львові та працює помічником юриста ТОВ "Краківський ринок" показала,  що знає Гонгадзе з початку 1990 року.  22  грудня  приблизно о 13 годині 15 хвилин,  перебуваючи в приміщенні "Приватбанку" міста  Львова  разом  зі  своєю  знайомою Гайдай  Ольгою,  вона  зустріла  Гонгадзе  на сходах між другим та третім поверхами банку.  Останній був з  бородою,  але  вона  його впізнала  і  вголос  сказала  своїй  подрузі:  "Оля,  це Гонгадзе, журналіст,  якого всі розшукують".  "Я сказала так голосно,  що це мав почути і сам Гонгадзе,  який в той момент вже дуже швидко біг, можна сказати,  тікав вниз  по  сходах",  -  це  її  слова.  Вона, намагаючись  його наздогнати,  побігла за ним.  Однак Гонгадзе від неї втік і зник.  Приїхавши на своє робоче  місце  на  Краківський ринок  міста Львова,  вона у присутності секретаря директора ринку повідомила про це по телефону 02  в  органи  міліції.  Крім  того, ввечері  того  ж  дня  вона  розповіла  про  це  своєму чоловікові Панчуку, котрий також це підтвердив.

 

     Допитана в якості свідка  28  грудня  Гайдай  Ольга  Іванівна показала,  що 22 грудня вона з Панчук знаходилася в приміщенні ЗГУ "Приватбанк",  де остання  зустріла  чоловіка,  в  якому  впізнала зниклого  журналіста Гонгадзе,  про що відразу їй голосно сказала. Почувши це,  чоловік,  якого вони зустріли,  побіг вниз сходами  і зник.

 

     З цього  приводу  є й інші подібні дані,  котрі перевіряються сьогодні ще слідством.

 

     Поки що до кінця не досліджена поведінка  Притули,  котра  не сприяє забезпеченню повноти та об'єктивності слідства. Не говорячи уже про те,  що уникає відповідей  на  конкретні  запитання.  Крім того, вона негативно своїми діями впливає на інших свідків.

 

     Так, при   допиті  в  якості  свідка  судовомедичний  експерт Таращанського  району  Воротинцев,  на  якого  посилався   депутат Головатий, показав, що після його допиту 29 грудня слідчим йому 30 грудня на  квартиру  подзвонила  Притула,  котра,  дізнавшись  від нього,  що  він  був  на допиті,  сказала (дослівно),  що"їх також викликали,  але вони не ходять в  прокуратуру  і  мені  не  радять ходити". Вона обіцяла, що якщо у нього щось виникне, то щоб він до них звертався і вони йому допоможуть.

 

     Хто такі "вони" і  на  які  реальні  можливості  покладається Притула не уточнила.

 

     На жаль,  після  прокуратури  Воротинцев  потрапив до слідчої комісії.  Питання:  яким  чином,  для  чого?  Невідомо,   оскільки матеріали    слідчої    комісії   повинні   сприяти   об'єктивному розслідуванню і надаватись прокуратурі, що не робиться.

 

     Допитаний в   якості   свідка   голова    агрофірми    "Мрія" Таращанського району Сільченко пояснив,  що 15 листопада 2000 року о 12  годині  15  хвилин  до  нього  з  Таращі  зателефонувала  на службовий  телефон  Притула  і просила знайти Мусієнка (заступника головного лікаря).  Давши згоду посприяти,  він через  деякий  час зателефонував Мусієнку, але на той час у нього вже була Притула.

 

     Як потім  з'ясувалося,  Мусієнко  всіляко  сприяв  Притулі  в організації зустрічі  із  судмедекспертом  Воротинцевим,  а  також возив журналістів на місце знайдення трупа.

 

     Від пояснень,   по  чиїй  протекції  Притула  контактувала  з Сільченком та  Мусієнком,  від  дачі  конкретних  відповідей  вони ухилились.  Але  слідством  установлено,  що  Мусієнко і Сільченко тривалий  час  знаходяться  в   добрих   стосунках   з   депутатом Олександром Морозом.

 

     У висновках  судової  грунтознавчої експертизи,  котру провів Київський науководослідний інститут судових  експертиз,  зазначено (цитую):  "Світлозабарвлені складові в масі нашарувань на браслеті та кулоні за кольором  зовнішнім  виглядом  та  відносним  вмістом розмірних  функцій  зерен  не  відповідають  складовим компонентам зразків грунту,  відібраних з місця захоронення  трупа  невідомого чоловіка в лісовому масиві Улашівського лісництва та основної маси грунту  у  зразку,  вилученому  з  трупу  невідомого  чоловіка   у таращанському   морзі,   але  близькі  за  вказаними  ознаками  до світлозабарвлених  зернистих,  піщаних  нашарувань,  виявлених  на грудках грунту у зразку, вилученому з трупа".

 

     Допитана по  роз'ясненню  висновків експерт Дараган пояснила, що складові у масі нашарувань на браслеті та кулоні,  у зразках  з трупа,  а також їх відмінність від інших зразків, зокрема взятих з місця виявлення трупа, можуть, наприклад, свідчити про те, що труп або переміщався, або перезахоронювався.

 

     Крім того, відсутність на трупі, а також місці його знайдення взуття та одягу,  інші дані дають підстави вважати,  що труп  було перезахоронено.

 

     Таким чином,   виходячи   з   викладених  обставин  виникають питання:  ким,  звідки,  з якою метою перенесений труп,  кому  він належить, була відтята голова під час вбивства чи посмертно?

 

     Виходячи із  наявних обставин заслуговують на увагу свідчення Малазонії,  який показав,  що коли він приїхав на  місце  подій  з Мусієнком  і  Доровольською  і коли вони знайшли місце захоронення трупа,  то впевнився,  що яма  була  вирита  в  потрібному  місці, близько до дороги, так, щоб труп можна було швидко виявити.

 

     Звертає на  себе  увагу  те,  що у показах Притули,  Аланії і Малазонії є суттєві протиріччя  з  приводу  обставин  відвідування ними  моргу  та  спілкування з експертом,  які можуть бути усунені лише при проведенні очних ставок,  які поки що не проведені  через відмову Притули та Аланії давати свідчення як з цього приводу, так і стосовно зразків,  зібраних з тіла, їх процесуального оформлення і подальшого використання.

 

     Таким чином,   оцінюючи  всі  наявні  на  сьогодні  матеріали попереднього слідства в їх сукупності,  слід сказати, що достатніх підстав  робити сьогодні категоричний висновок і стверджувати,  що знайдений у Таращанському районі труп належить зниклому  Гонгадзе, без   здобуття   додаткових   доказів,  які  досліджуються  шляхом проведення слідчо-оперативних дій, немає.

 

     Безумовно, при більш незалежній поведінці  родичів  Гонгадзе, відсутності  політичного тиску на них з боку окремих осіб,  у тому числі деяких депутатів,  та активному сприянні з їх боку слідству, можливо, були б до цього часу здобути й інші докази, котрі сприяли б слідству у з'ясуванні істини.

 

     Допитаний Самойленко - журналіст телеканалу  "СТБ",  -висунув свою   версію,   що  викрадання  Гонгадзе,  якого  він  знав,  міг організувати будь-хто із українських політиків,  але  не  з  метою помсти  йому  за його надруковані матеріали,  а з метою провокації проти своїх політичних опонентів.

 

     Є й  інші  припущення.  Так,   наприклад,   керівник   Центру незалежних  політичних  досліджень  та журналістів Республіки Крим Притула В.П. висуває свої припущення щодо зникнення.

 

     Я вам подаю інформацію.  Залишає за собою  право  продовження слідства  для  перевірки  версії  про  те,  що  Гонгадзе міг стати жертвою кримінального злочину (Шум у залі).  Я  зараз  говорю,  ви мені заважаєте. Я прошу, вислухайте, будь ласка. Якщо не потрібно, будь ласка, я можу інформацію закінчити.

 

     Залишає за собою право  продовження  слідства  для  перевірки версії  про  те,  що  Гонгадзе  міг  стати  жертвою  кримінального злочину,  у  тому  числі  через  борги,   на   що   є   свідчення. Перевіряються  й інші версії,  для чого активно проводяться слідчі дії.

 

     Я не можу заперечувати те,  що на  первинній  стадії  слідчо- оперативної  роботи по справі в Таращанському районі були допущені певні зволікання  і  недоліки.  Але  я  з  усією  відповідальністю заявляю,  що  суттєво на повноту та об'єктивність слідства вони не вплинули.  Мною було прийнято рішення  при  всій  напрузі  апарату прийняти   справу   у   впровадження   слідчої  групи  Генеральної прокуратури.

 

     Справа розслідується на достатньо якісному  рівні,  і  будуть вжиті  всі  заходи  для  її  розкриття.  Те,  що  з 4806 справ про вбивства,   прийнятих   Генеральною    прокуратурою    до    свого впровадження,  у  тому  числі  була  прийнята  і  справа зникнення Гонгадзе, свідчить про те, яка увага їй приділяється.

 

     І тоді незрозуміло  таке  ставлення  до  органів  прокуратури України,  в  роботі  яких  відбуваються значні позитивні зрушення, коли окремі народні депутати,  виходячи з кон'юнктурно- політичних інтересів,  змикаються з тими,  хто хоче уникнути відповідальності за злочини, і вимагають відставки прокурора.

 

     Я завжди  відстоював  і  буду  відстоювати  законність.  Якщо комусь  вигідно  досягати  протилежного,  це теж зрозуміло.  Але я просив би виходити з інтересів держави,  не спекулювати на  справі Гонгадзе  і  не  заважати  прокуратурі виконувати покладені на неї функції.

 

     Здавалося б,  що Олександр Мороз як ніхто інший повинен  бути зацікавлений в об'єктивному,  всебічному розслідуванні справи.  На жаль, це не простежується. Навіть на неодноразові виклики слідчого до  Генеральної  прокуратури  України з'являтися відмовився,  а на допиті  в  приміщенні  Верховної  Ради  ухилявся  від   конкретних відповідей.

 

     Відомо і те, що Мельниченко перед від'їздом з України виходив на зв'язок з посадовими особами  досить  високого  рівня  Кабінету Міністрів та де з ким із тут присутніх народних депутатів.  Відомо і те,  що йому потрібні були кошти, необхідні, як він пояснив тим, до кого звертався за допомогою, для лікування дочки.

 

     Не з'явилася  на  допит  в  Генеральну прокуратуру і народний депутат Семенюк,  через яку Мороз передавав касету,  хоча була про це попереджена,  а також народний депутат Головатий, який проявляв активність у роботі  тимчасової  слідчої  комісії  Верховної  Ради України і в спілкуванні з Мельниченком.

 

     Заслуговує на особливу увагу питання,  чим викликаний інтерес і як сталось,  що без рішення  слідчої  комісії  для  контактів  з Мельниченком  замість  Короля  і Васильєва,  котрі були визначені, виїздили Головатий і Шишкін,  хоча перші мають професійний  досвід щодо  ведення  слідства?  Чим  пояснюється  однобічний  підхід цих депутатів до питань, що виникли?

 

     Виходячи з висновків експертизи сьогодні вони є свідками, а з цього  всі  наслідки  їх  перевірки.  І  чи  можна брати як докази висновки  експертизи,  що  проводилась  за  їх   ініціативою,   за достовірність  яких  ніхто не несе відповідальності перед законом, не кажучи вже про якість висновків,  які дає невідома організація? Ці питання - на розсуд депутатів.

 

     Неможливо назвати   поведінку  Шишкіна  і  Головатого,  м'яко кажучи,  етичною, коли в таємниці від членів комісії і прокуратури вони приховують місцезнаходження Мельниченка,  який був необхідний для допиту.  І хоча сам Шишкін тут  же  запропонував  організувати допит   Мельниченка  слідчим,  але  потім  не  назвав  країну,  що необхідно було для оформлення документів слідчому для виїзду, коли мною давалась гарантія недоторканності Мельниченка.

 

     Крім того,  у ході слідства здобуті дані,  які дають підстави вважати,  що  Мельниченко  супроводжувався  при  перетині  кордону України  та  подальшому  пересуванні  за  її  межами Цвілем,  який використовував  закордонний  дипломатичний   паспорт   громадянина України.  Як випливає із інформації Міністерства закордонних справ від 27 грудня,  дипломатичний закордонний паспорт Цвілю виданий як раднику народного депутата Мороза, хоча законних підстав для цього не було.

 

     Зазначений факт  у  сукупності  з  вищенаведеною   поведінкою народного   депутата  Мороза  явно  свідчить  про  активну  участь останнього не тільки в оприлюдненні наданих Мельниченком  записів, але і в організації всієї пов'язаної з цим операції.

 

     Допитані в  якості  свідків  народні  депутати України Жир та Шишкін  на  питання,  пов'язані  з  місцезнаходження  Мельниченка, наявністю   і   місцезнаходженням  інших  аудіозаписів,  зроблених Мельниченком,  від відповідей ухилилися,  що є  підтвердженням  їх незацікавленості  в  об'єктивному розслідуванні справи,  хоча вони добре обізнані з вимогами кримінальнопроцесуального  законодавства про те,  що лише процесуально оформлені і відібрані уповноваженими на те державними органами свідчення можуть бути прийняті судом  як докази.

 

     Обставини термінового  звільнення  Мельниченка  із військової служби,  незадоволення ним,  як підтверджено слідством, діяльністю керівників    Управління    державної    охорони    України,   яке супроводжувалося  інколи  погрозами  позбавити   займаних   посад, потреба  у коштах для лікування дочки,  висловлювання до від'їзду, що йому запропоновано високооплачувану роботу, свідчать про те, що він  діяв  не  один  і  з  міркувань корисної зацікавленості,  тим більше, що матеріальне становище йому не дозволяє утримувати сім'ю за  межами  країни.  На які кошти проходить це утримання достатньо видно,  з аналізу здобутих на сьогодні доказів.  На усі ці питання ми  матимемо  остаточну  відповідь  після  завершення  слідства  у повному обсязі.

 

     Із матеріалів,  що є у  справі,  досить  чітко  проглядаються організатори  і  співучасники  даної  акції.  Прикро,  що вся вона аморальна по відношенню до Гонгадзе,  його близьких і в цілому  до країни. Це не можуть не розуміти лише ті, хто цього не хоче.

 

     Як показує слідство,  ситуація,  яка створюється навколо долі зниклого Гонгадзе,  деякими силами  використовується  в  особистих інтересах,  і  не лише для відволікання громадської уваги.  Певною мірою   досягається   деморалізація   зусиль   прокуратури    щодо розслідування  скоєних  з  корисливих мотивів злочинів і уникнення відповідальності винними.

 

     І даремно тут поспішаєте давати  заяви  щодо  необгрунтованих порушень справ. Хотілося б, щоб Гонгадзе був живим, дуже хотілося, щоб частка надії жінки - матері справдилася. Але в цьому контексті хочу  нагадати  слова  одного  із  професійних працівників засобів масової інформації, котрі дозволю навести дослівно: "Дуже хотілося б,  щоб  він  (мається  на  увазі  Гонгадзе) знайшовся живим,  щоб опинився всього лише заручником чиєїсь брудної гри,  але, на жаль, історія XX століття показала, що заручників усе частіше вбивають".

 

     На цьому   я   наголосив   не  випадково.  У  даній  ситуації заручником політичної гри опинився і Мельниченко. Не буду сьогодні говорити   про   мораль   всього  цього.  Хочу  лише  сказати,  що відповідальність,  у тому числі і за  життя  Мельниченка,  повинні нести  не лише організатори,  а й ті,  хто сприяв цій брудній грі. Сьогодні ми повинні визначитися,  хто  за  законність,  а  хто  за політичну кон'юнктуру.

 

     Я за законність.  Просив би і вас дотримуватися її,  оскільки вимоги  розголошення  слідства  у  формі  інформації  законодавчим органом не кращий приклад для утвердження законності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Одну хвилину (Шум у залі). Шановні народні депутати! Це інформація, не звіт (Шум у залі).

 

     Поступило п'ять проектів  постанови,  які  ми  завтра  будемо голосувати  (Шум  у  залі).  Слово на репліку всі,  кого називали, отримають. Не кричіть, дайте сказати слово (Шум у залі).

 

     П'ять проектів постанов вже є.  Щодо запитань.  Як правило до інформації, за згодою (Шум у залі). Нехай задають? Так, скільки ми відведемо часу на запитання? 15 хвилин до перерви (Шум у залі).

 

     Ну, про що годину запитувати? Ми годину слухали. Я включаю до перерви   запитання,   а  після  цього  надам  слово  для  репліки депутатам,  чиї прізвища називалися (Шум  у  залі).  Спочатку  для репліки?  Називалися  прізвища  Головатого,  Семенюк  і  Мороз.  І Шишкіна, і Жира, і Васильєва.

 

     Перший - депутат Головатий. За ним - депутати Мороз, Семенюк, Шишкін, Васильєв, Жир.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Іване Степановичу,  мене Генеральний прокурор згадував разів п'ять,  але в двох обставинах, і я по них хочу дати репліку.

 

     Перша обставина.  Він  сказав  про те,  що я і депутат Шишкін заявили,  що  прокуратура  не  має  права   експерта   Воротинцева перевести  в  статус  свідка.  Я ще раз повторюю,  у мене є великі сумніви   щодо   правових    підстав    Генеральної    прокуратури перетворювати  експерта на свідка.  Я читаю Генеральному прокурору статтю 201 Кримінальнопроцесуального кодексу "Допит експерта".

 

     "Ознайомившись з висновком експерта (яким  був  Воротинцев  - первинним експертом),  слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз'яснення або доповнення висновку.  Про допит експерта складається  протокол".  І  я  розумію,  чому  прокуратура закрила Воротинцева як експерта:  щоб він був  свідком,  щоб  він  не  міг нічого більше нікому сказати.  Це був умисел прокуратури - закрити і забрати в нього всю правдиву інформацію первинної експертизи. Це перше.

 

     Друге. Обшук.  Ви  не сказали,  на яких правових підставах ви робили     обшук     у     свідка.     Назвіть     мені      норму Кримінальнопроцесуального  кодексу,  що у свідка можна робити.  На яких правових підставах?

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О. Якого свідка? Ви назвіть.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  У Воротинцева - вдома і на роботі.  Уже після того, як ви перевели його в статус свідка.

 

     Друга репліка. Ви сказали, що я не з'являвся в прокуратуру на якісь  допити.  Вибачте,  я  не   отримував   ніякого   офіційного запрошення  для  виклику у прокуратуру і в якій якості,  і по якій справі.  Назвіть мені,  покажіть мені ту розписку,  на якій стоїть мій підпис, що я отримав запрошення-виклик, що я повідомлений і що там стоїть мій підпис.  Будь ласка,  покажіть  мені  його  і  тоді заявляйте, що я до вас не з'являвся на виклик. Я повторюю: жодного виклику я не отримував,  розписок про виклик я не  давав,  підпису мого немає.  І це неправда.  А те,  що мене запросив усно,  коли я давав показання як свідок по Бориспільській митниці,  а ви  нічого не сказали про дії Бориспільської митниці,  направлені на знищення доказів, які ми везли. То там мене усно запросили...

 

     ГОЛОВА. Усе. Дякую.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П. Чекайте, чекайте...

 

     ГОЛОВА. Три хвилини!

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Мене усно запросили прийти 2 чи 3 січня,  але ж, вибачте, вся ж країна казала, що це є вихідні, і я мав право на вихідні поїхати до батьків.  То я приїхав 9- го і з цього числа ще не отримував від вас викликів.

 

     ГОЛОВА. Так.  Репліки достатньо. Усе! Олександр Олександрович Мороз.  За ним Семенюк.  Я прошу:  репліка -  одна  хвилина.  Усе! Відповіді він потім буде всі... (Шум у залі).

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги! Я гадаю, що для запитань потім Іван Степанович надасть час. А тепер - для репліки.

 

     Упродовж всієї інформації прокурор говорив про те, що не було прослуховування   кабінету   Президента.   Я   думаю,  що  Михайло Олексійович  погодиться,  якщо  йому  надати   кілька   фрагментів записів,  а це можна організувати, хоч це вимагає певного часу, бо крім тих,  що в президії сидять, і самого Михайла Олексійовича, із Президентом розмовляло чоловік 30,  які сидять у цьому залі.  Якщо хтось із них підтвердить,  що він мав такі розмови, то чи буде для вас  це  доказом  проведення  записів?  Це  ви  потім  подумайте і відповісте.

 

     І чому  ви  не  відкриваєте  кримінальної  справи  за  фактом прослуховування   кабінету   Президента?   Чому  ви  боїтесь  цієї кримінальної справи?

 

     А врешті ми  з  вашої  інформації  не  з'ясували:  так  де  ж знаходиться Гонгадзе,  хто розпочинав цю тяжку, трагічну справу? І чому міністр,  виступаючи тут,  на 10 сантиметрів чи навіть більше зменшив  зріст  Джиги,  що  виступав  тут?  А розмови про людину з бородою у Львові - це те ж саме,  що квиток Гонгадзе з  Москви  до Смоленська.  Ви пам'ятаєте,  тут з трибуни говорили про це. Тільки той,  хто доповідав, забувся сказати, що там було і як звати, і по батькові,  і  прописка смоленська цього громадянина Гонгадзе.  Уже все це забулося.

 

     Я вважаю,   що   ми   зараз   зустрічаємось   із    прикладом окозамилювання  з  вуст  Генерального прокурора замість того,  щоб з'ясувати суть справи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція "Лівий  центр",  Соціалістична  партія. Шановний  Михайле  Олексійовичу!  Перш за все не потрібно робити в кінці політичні висновки, це не личить Генеральному прокурору, для вас повинен закон - це Конституція. Це перше.

 

     Друге. Я,   як   депутат  Верховної  Ради,  секретар  фракції Соціалістичної партії,  29 листопада зателефонувала до вас,  як до Генерального прокурора з метою привезти аудіокасету, заяву, те, що передбачено моїм статусом секретаря фракції, але вас не застала.

 

     Вас не було на місці.  Я приїхала в прокуратуру після дзвінка до   Баганця,   привезла   йому  аудіокасету,  заяву,  розшифровку аудіокасети.

 

     Почитавши цей матеріал, тому що я зайшла особисто до Баганця, у  нього настільки затряслись руки,  і він з переляку мені сказав: "Валентино Петрівно,  я не можу у вас це взяти,  бо це, ви бачите, брудна  справа.  Тому  ви,  як депутат,  пройдіть через громадську приймальню,  здайте документи,  а потім я у вас їх прийму" (Шум  у залі).

 

     Після цього,  я перепрошую, я перепрошую! (Шум у залі). Після цього...  Михайле Олексійовичу,  ви  -  Генеральний  прокурор,  ви несете відповідальність за свої кадри! Це перше.

 

     Після цього я попросила Баганця: "Зателефонуйте хоч у приймальню, чи є там секретар, щоб можна було викликати завідуючу канцелярією, щоб здати цей матеріал".

 

     На що пан Баганець сказав:  "Я не можу дзвонити, бо це не мій статус.  Після  цього...  (Шум  у  залі).  Я  перепрошую,  Михайле Олексійовичу і Іване Степановичу!

 

     Я не побоялась,  вдяглася,  прийшла в приймальню Генерального прокурора.  При   мені   секретарка   подзвонила   до   завідуючої канцелярією,   та  прийшла,  і  я  з  нею  разом  прийшла  у  вашу канцелярію,  здала відповідні документи,  отримала  в  присутності свідків   акт   прийому  так,  як  це  передбачено,  отримала  всі відповідні документи. Тому я ще раз хочу сказати, що я робила це у відповідності із законом.

 

     І ще одне. Після того як тут продивилися матеріал зізнання на відеокасеті,  я також,  як секретар фракції, повезла ці документи. Знаючи  відношення  Баганця  і вас,  я вже не йшла до Генерального прокурора,  а  прямо  прийшла  у  канцелярію  і   почала   здавати відповідний  документ,  вимагаючи при цьому свідків,  щоб прийняли все це відповідно по акту.

 

     Після цього ви через свою секретарку запросили мене до  себе. У нас була розмова дуже бурна.  Після того, як ви прочитали заяву, ви сказали:  "Так тут і мене стосується". Ви моментально викликали свого  Баганця  і сказали:  "Давайте я вже в присутності Семенюк і всіх буду давати свідчення".

 

     Після того,  правда,  остигли  трішечки,  і  я,  як  секретар фракції,  пішла до Баганця. У присутності двох свідків зробили акт прийому, все так, як передбачено.

 

     І відносно того,  що я не з'являлася на  свідчення.  Оскільки пан Баганець пропускав мене через громадську приймальню, я йому на його виклики запропонувала через свою громадську приймальню прийти до мене, і я дам йому свідчення (Оплески).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександр Жир.

 

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (виборчий  округ  35,  Дніпропетровська область).  Дякую.  Михайле Олексійовичу,  ви у своїй інформації декілька разів  проголошували про  те,  що дієте поза всякої політики.  Я хотів би вам нагадати, коли ще не було ані аудіокасет, ані відеокасет, і у вас в кабінеті був  народний  депутат  Жир  із колегою Філенком разом із дружиною Георгія.  Ми  були  у  зв'язку   з   питанням   щодо   прискорення ідентифікації тіла,  знайденого в Таращі.  Пам'ятаєте? Але ми були здивовані,  що  від  вас  замість  отримання  відповіді  на   наші запитання,  ви почали пояснювати, що ви перевіряєте інформацію, що все це є політична гра деяких депутатів,  що дехто з  депутатів... (Шум у залі).  Я доведу те,  що я кажу,  і Філенко підтвердить,  і іншим шляхом доведу.

 

     І ви тоді почали поясняти,  що все це є політика. Що там щось Мороз замовляв, що нібито експерту платилися гроші і далі, і далі. Це, по-перше, вам кажу.

 

     По-друге, Михайле  Олексійовичу.  Підніміть  протокол  допиту свідка Жира.  На запитання слідчого: "Де знаходиться Мельниченко?"

- Жир відповідає:  "Я не знаю,  де він знаходиться". І я дійсно не знаю, де він перебуває. Це на перше.

 

     І на друге запитання:  "Чи згодні ви надати допомогу слідству в зустрічі із Мельниченком?" -  відповідь  Жира  прочитайте,  будь ласка.  І  я,  і мої колеги готові в будь-який час надати допомогу слідству в зустрічі з Мельниченком і проведенні слідчих дій.

 

     Тому, будь ласка, не вводьте ні депутатів, ні журналістів, ні громадськість в оману.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шишкін. За ним - депутат Васильєв. І все.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Іване  Степановичу!  У  мене спочатку є пропозиція.  Я прошу потім поставити її  на  голосування:  щоб  сьогодні  все-таки  відбулося обговорення цього питання, саме обговорення.

 

     Тепер, що стосується реплік.  Перша щодо експерта.  Я не хочу довго настоювати, аргументувати, враховуючи час, але достатньо тої аргументації,  яку виклав Сергій Головатий.  Я його підтримую,  що особа,  яка перша провела огляд трупа,  перша  провела  відповідні експертні  дії  щодо цього трупа,  не може потім перетворюватися в іншого учасника процесу.

 

     Що стосується   достатньо   кваліфіковано   чи    недостатньо кваліфіковано  -  це  вже  інше  питання,  і  воно  не  стосується процесуальних аспектів переводу в інший стан.

 

     Тепер щодо комісії.  Вашому слідчому, Михайле Олексійовичу, я сказав,  чому  був  замінений  склад  групи.  У моїх поясненнях на допиті в якості свідка це є.  А я  лише  нагадаю,  що  організація діяльності  комісії  -  це  внутрішня справа комісії,  і всі члени комісії мають рівний статус.  И кто поехал,  и  почему  другой  не поехал,  пусть  этот  вопрос  разберет  комиссия,  если у нее есть претензии, у членов комиссии, а не у вас.

 

     Теперь по поводу Мельниченко.  Я  действительно  настаивал  и сегодня  подтверждаю  это,  что  я  согласен оказывать вам помощь, однако с вашей стороны не было никаких предложений.  И о том,  что вы собирались как будто бы послать в какую-то страну следователя с документами, я об этом от вас услышал только вчера и сегодня слышу во  второй  раз.  А  в то время как мое предложение было несколько недель назад.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ШИШКІН В.І. Не все еще, Иван Степанович, що дякую, не надо.

 

     ГОЛОВА. Часу вже немає.

 

     ШИШКІН В.І. Что вы меня перебиваете?

 

     ГОЛОВА. Тому що ви два регламенти використали.

 

     ШИШКІН В.І. Ничего подобного. Моя фамилия была упомянута аж 5 раз.  И поэтому сегодня ситуация с Мельниченко усложнилась, Михаил Алексеевич,  вы же его умышленно,  я считаю, перевели из категории свидетеля в категорию уже сегодня обвиняемого.  Теперь, как вы его собираетесь допрашивать без адвоката и каким иным способом,  в  то время  как  этот вопрос можно было решить более благоприятно.  Так хто в нас зволікає із слідством?

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Васильєв Геннадій.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61,  Донецька область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые   народные   депутаты!   Вчера  на  заседании  Временной следственной комиссии я  действительно  говорил  о  недопустимости вмешательства  следственной  комиссии  в  расследование уголовного дела,  о недопустимости вызова специалистов, экспертов, свидетелей и об их допросе, о том, что только следователь и никто иной вправе решать вопрос:  кого он может определить в качестве свидетеля,  то ли  эксперта,  то  ли  иного специалиста,  и здесь не может должны вмешиваться  ни  одно  должностное  лицо,   какая-либо   комиссия, депутат.   Это   явно   незаконно,  это  противоречит  требованиям уголовнопроцессуального законодательства.

 

     И то,  что  я  сказал,  не   понравилось   Сергею   Петровичу Головатому.  Я  его  знаю с 1994 года.  Я помню события 1995 года, когда здесь, в зале, обсуждался вопрос о принятии конституционного соглашения,  малой Конституции так называемой.  У Сергея Петровича тогда были свои идеи,  он их явно протаскивал через этот зал. Я не соглашался  с  ним,  и  это  ему  тоже  не нравилось.  То есть ему нравятся те,  которые его поддерживают,  соглашаются,  иная  точка зрения его не устраивает, значит, он видит в нем иного человека.

 

     Я хочу сказать о том, что касается выезда и встречи... (Шум у залі).  Моя фамилия  дважды  называлась.  И  по  поводу  выезда  к Мельниченко...

 

     ГОЛОВА. У Регламенті немає, чи дві, чи 30, є одна хвилина для репліки - і все.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  По поводу  Мельниченко.  Я  действительно  был определен  комиссией  и  должен был встречаться вместе с Королем и Жиром с Мельниченко,  но никто не поставил меня в  известность  по поводу выезда и встречи. И сейчас вокруг этого происходят какие-то инсинуации. Я считаю, что это все неправильно.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Оскільки в репліках кожний депутат ставив запитання, я прошу дати можливість прокурору відповісти (Шум у залі). Почекайте. Ми продовжуємо засідання на 15 хвилин до перерви. Будь ласка, Михайле Олексійовичу. Прошу уваги.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Головатий ставив запитання, як це вийшло, що експерта   перевели   у    свідка,    і    він    зачитав    норми Кримінально-процесуального кодекса.  Але ви зачитали норму, де йде мова про право і обов'язки щодо роз'яснення заключення експертизи, а він допитується зовсім по інших питаннях.  Якщо експерт допускає порушення,  а тим більше,  якщо ці порушення межують із порушенням норм Кримінального кодексу, то ви мені пробачте, і вам, як юристу, навіть якщо ви не дуже,  так сказати, ще набули свого професійного досвіду,  треба це знати,  що є право перевести у свідка. І це все законно, правильно зроблено.

 

     Що стосується обшуку свідка. Я не знаю, звідки ви це взяли. У вас що, є протокол обшуку в нього на квартирі?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він сказав сам.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Він сказав більше.  Він сказав більше, як ви його визиваєте і примушуєте.

 

     У нас є лист. От ви ставите запитання: "Куди подівся експерт?" У нас є лист,  де вона говорить,  що ви не даєте їй жити,  що Головатий дзвонить додому і погрожує,  що  вона буде відповідати перед законом,  якщо не з'явиться в комісію і так далі. І тому вона від вас сховалася, а не від нас. (Шум у залі). Я не можу говорити при такому шумі.

 

     Що торкається   вашого  з'явлення  до  прокуратури.  Ви  мені пробачте,  ви самі дзвонили, що від'їжджаєте, потім з'явитеся. Так мені  доповідав і слідчий.  І от товариш Баганець тут знаходиться, заступник.  Так що не треба говорити, що обов'язково. Слідчий може викликати  вас  по телефону,  може викликати повісткою.  Ви знаєте форму  виклику  в  прокуратуру  в  якості  свідка.  І   не   треба перекручувати. Так що і тут ви не праві.

 

     Народний депутат Мороз говорить,  що прокурор говорив,  що не було прослуховування кабінету.  Ну,  Олександре Олександровичу,  я зачитав  висновок  експертизи.  Не лише свідчення 36 свідків,  які допитані, які безпосередньо там працюють, а ще експертиза говорить про  фальсифікацію  цієї плівки.  Що ще треба?  Ви хочете і надалі мусировати про її достовірність?  Ви пробачте,  я  розумію,  що  у ваших  інтересах це.  Ну,  в інтересах закону,  законності воно не вкладається.  Давайте взагалі це питання знімемо,  це доведено.  І сьогодні   ставити   питання...  Шишкін  ставить,  що  можна  дати можливість слідчому зустрітися з Мельниченком,  нам не треба цього сьогодні робити. Сьогодні Мельниченко скоїв злочин і повинен нести за  це  відповідальність.  Порушено  кримінальну  справу,  і  дана санкція на його арешт і этапирование.

 

     ГОЛОВА. Щодо репліки депутата Семенюк.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О. Ви знаєте, мені з жінкою якось не етично, так сказати,  змагатися.  Тим паче симпатична,  так  сказати,  поважна людина.  Але  давайте  будемо говорити етично.  І так уже ви вели, коли в мене були...  Вам було неприємно,  коли це зачитали, і була неуютність  ваша  така,  що  ви  готові були в будь-яку хвилину із кабінету вийти.

 

     Так дійсно сказав:  "Ти дивись, уже й моя фамілія тут є". І я дійсно вас знайшов, узяв цю заяву - і все. Але сьогодні йдеться не про це.  Сьогодні йдеться про те,  що ви не з'являєтеся як свідок. Ви мені пробачте, нам не потрібно ваше "одолженіє". Ви зобов'язані по закону з'явитися в місце,  де визначено ваш допит.  І  визначає слідчий, де вас допитувати, а не ви (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Підождіть. Да я знаю ваш голос. Чого ви кричите?

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.  Далі.  Жир. Що Мороз говорив, нібито замовив я. Ви все-таки натякнули, що у вас ще є запис. Я це завжди згадую, оскільки  можна  з такими випадками я вже зустрічався.  І не треба мене на це ловити.  Положіть сьогодні на стіл,  я  сьогодні  перед Морозом вибачусь,  якщо я скажу,  що Мороз замовив, я вам говорив. Навіщо ви це говорите Морозу і мені?

 

     А те, що у вас Філенко - свідок... Ну, не треба. У Філенка, в його проектах,  які він подав,  є його відношення до мене. Тому не треба. Це з одної компанії.

 

     Далі. Шишкін.  Вікторе Івановичу,  ну ви мені пробачте, - те, що ви говорите тепер, то в мене немає відповіді на ваше запитання. Зверніться до закону,  і ви там  прочитаєте  норми.  Ви  їх  добре знаєте. Навіщо ви перекручуєте, я не знаю.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле  Олексійовичу  (Шум у залі).  Шановні народні депутати!  Я надавав слово для репліки. У кожній з реплік, зловживаючи регламентом,  ви ставили запитання. Я надав можливість відповісти. Ми використали 21 хвилину. Зараз перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми  використали  півтори години   робочого   часу   на  інформацію,  репліки,  запитання  і відповіді. 19 народних депутатів записалися на обговорення. Ми, як правило,  обговорення  інформації не проводимо.  Тому є пропозиція завершити інформацію.  Внесено п'ять проектів  постанов.  Тому  ми можемо   надати  слово  для  аргументації  авторам  постанов,  для аргументації,  як би ми сьогодні голосували (Шум у залі).  Я  саме так і тлумачу,  що це не звіт,  а це інформація. Тому в мене, як у головуючого,  є всі підстави згідно з нормами Регламенту завершити розгляд цього питання і перейти до розгляду наступних питань.

 

     Я відкриваю з процедури. З процедури запишіться. Висвітіть. З процедури - одна хвилина.

 

     Депутат Шевченко. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!   Шановні   колеги!   Як   відомо,   згідно  з  нашим Регламентом,  на який ми зараз посилаємося,  в нас  у  четвер  йде виключно   голосування.   Звичайно,   ми  можемо  не  обговорювати інформацію Генерального прокурора,  але ми просто не маємо  іншого часу,  крім  сьогодні,  для обговорення проектів постанов,  яких є кілька і які ми завтра голосуватимемо. Очевидно ж, треба на чомусь зупинятися,  тому  прохання  зараз  відвести  час  для обговорення проектів постанов.

 

     ГОЛОВА. Я підтримую цю пропозицію.  Що проекти внесено, я вже третій раз називаю.  Внесено п'ять проектів. І я б просив народних депутатів дати можливість авторам цих проектів аргументувати  суть їхніх проектів, щоб завтра нам було менше обговорювати.

 

     Хто за це, прошу проголосувати (Шум у залі).

 

     Моісеєнко був об'явлений з процедури,  зніміть з голосування. Ну, вже п'ять хвилин використали.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ 53,  Донецька область).  Макеевский горком Компартии Украины.  Иван Степанович!  Я прошу обратить ваше внимание на то,  что вы сами неоднократно говорили,  что уже  есть пять  постановлений.  Не  обговоривая  постановы,  потом в четверг прийти и нажимать на кнопки,  мягко говоря,  некорректно по  столь важному вопросу, который взбудоражил общественность всей Украины.

 

     Кроме того,   все-таки   депутаты   (не  только  те,  которые выступили с репликами),  а  все  депутаты,  в  том  числе  депутат Моисеенко,  представляющий  Макеевский избирательный округ,  имеют право задать вопрос Генеральному прокурору по этой  информации.  У меня  есть  масса  вопросов,  хотя  бы  в  связи с убийством моего помощника Маларашвили.

 

     Поэтому я настаиваю на том,  чтобы, вопервых, мы сейчас имели возможность  задать  вопросы  Генеральному прокурору по полученной информации, потому что я не удовлетворен ответами на реплики.

 

     Во-вторых, я  считаю,  что   мы   должны   обсудить   проекты постановлений,  внесенные  на  рассмотрение Верховного Совета,  и, учитывая особую социальную значимость вопроса,  изменить Регламент рассмотрения, дав возможность выступить народным депутатам.

 

     ГОЛОВА. Дмитро Чобіт. За ним - депутат Черенков.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні   депутати! Сьогоднішня  інформація  не  просто  інформація,  це фактично була доповідь,  вона була відмінна від тих інформацій, які ми слухали в тому залі,  коли виступав Джига,  наприклад, 25 секунд, або той же самий Михайло Олексійович Потебенько минулого разу виступав усього п'ять хвилин.

 

     Тепер ми  послухали  досить  грунтовну  доповідь.  Виступили, фактично,  депутати з репліками, багато депутатів мають можливість щось  сказати своє.  Ми розглядаємо вкрай важливе питання.  Тому я вважаю,  ми не можемо  обмежитись  розмірами  якоїсь  малозначущої інформації, нам потрібно відкрити процедуру запитань, нам потрібно обговорити цю доповідь з  огляду  на  те,  що  роздано  ще  кілька проектів  постанов,  які  ми  повинні  голосувати.  Як  ми  можемо голосувати, коли ми їх не обговорили?

 

     Тому і я наполагаю,  і наша фракція "Батьківщина" наполягають на  тому,  щоб  ми  відкрити процедуру запитань і обговорення цієї доповіді.

 

     Прошу поставити це на голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков. За ним - депутат Чародєєв.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).  Уважаемый Иван  Степанович!  Я  также  присоединяюсь  к выступающим  коллегам  и  просил бы,  чтобы сейчас было обсуждения данного вопроса.  Оно выходит за рамки  нашего  зала,  это  вопрос общегосударственный  и  касается  безопасности  не  только  самого Гонгадзе  (сейчас  трудно  говорить,  жив  он  или  мертв),  но  и безопасности всех граждан Украины.  А действия силовых структур, о которых мы здесь говорили неоднократно и которые выходят за  рамки существующих  законов,  также имеют свое распространение,  и в том числе у меня в округе.

 

     Поэтому, учитывая важность вопроса,  я предлагаю  в  принципе отвести  час  времени на обсуждение проектов постановления,  по 15 минут на каждый.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв. Остання пропозиція. П'ять хвилин ми використали.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Спасибо, Иван Степанович. В парламентах мира и в истории  мирового  парламентаризма  не  существует  проблем,  по которым  нельзя  задавать  вопросы  и  обсуждать,  за  исключением поздравления  с  днем  рождения.   Тем   более   информация   была противоречивая,  странная,  путанная,  много  явной  лжи.  Поэтому вопросов  -  море.  Может,  кто-то  изменит  свое  мнение,  кто-то укрепится   в   своем   мнении,   прежде  чем  голосовать  проекты постановлений.

 

     Так что давайте вопросы,  как положено,  зададим, обсудим. До четырнадцати часов.

 

     ГОЛОВА. Я вношу на розгляд Верховної Ради дві пропозиції, які депутати внесли з процедури. Перша - стосувалася надати можливість авторам проектів постанов обгрунтувати їх суть.

 

     Друга пропозиція   -   вважати   це   доповіддю   і  провести обговорення.

 

     Я ставлю на голосування пропозиції в порядку їх надходження.

 

     Прошу проголосувати першу пропозицію.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка.

 

     Ще раз наголошую:  я ставлю на голосування пропозицію якою би вона за часом не була, ми з вами визначилися не обмежувати в часі. Ми використали два регламенти, тому доповіддю це вважати не можна.

 

     Пропозиція така  надходила  -  вважати   доповіддю   і   дати можливість обговорити.  Прошу її проголосувати.  Ні,  ми не можемо порушувати регламент.

 

     "За" - 200.

 

     Ми завершили розгляд  цього  питання.  По  фракціях  покажіть результати.

 

     Це процедурне питання. Відповідно до Регламенту і внесених до нього змін рішення приймається 226 голосами.

 

     ---------------

 

     Оголошується до розгляду проект закону про внесення  змін  до Закону  України  про  вибори  депутатів місцевих рад та сільських, селищних,  міських  голів.  Доповідає  народний  депутат   України Вінський Йосип Вікентійович.

 

     Я просив вас проголосувати за це - не проголосували, так що ж я зроблю?  Я вносив таку пропозицію і поставив її на  голосування. Ви не кричіть. Річ - у голосуванні (Шум у залі).

 

     Я просив вас,  але ви ж не проголосували. Ні, я не маю права. Я поставив першу пропозицію (Шум у залі). Такого немає, немає (Шум у залі).

 

     Ставлю на  повторне  голосування  надати  можливість  авторам проектів постанов їх аргументувати.  Прошу  проголосувати.  Тільки авторам проектів постанов.

 

     "За" - 219.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Друга пропозиція  - тим більше не набере необхідної кількості голосів. Я тричі ставив на голосування. Все.

 

     Я оголошую:  завтра у нас день голосування проектів постанов, автори  мають  право  на  їх  обгрунтування.  Завтра  ми надамо їм можливість без обговорення.  Я прошу вас,  це завтра.  Не зривайте засідання, завтра надамо можливість голосувати.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вы сами не голосуете и ваши люди...

 

     ГОЛОВА. Я    голосував,    провірте.   Будь   ласка,   Йосипе Вікентійовичу. Ви не можете? Тоді я змушений буду іншому надавати, наступне  питання  оголошувати.  Але ж,  Йосипе Вікентійовичу,  їй Богу, у нас є процедура, треба її дотримуватися.

 

     Будь ласка, Йосипе Вікентійовичу.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Так, я готовий.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Ми  проголосували тричі;  першу і другу пропозиції і втретє - повторно першу.  Я ставив першу  пропозицію. Перша,  Володимире Васильовичу,  голосувалася пропозиція Шевченка, далі - друга,  а третє -  знов  ставив  першу.  Я  вас  прошу,  не зривайте  засідання,  я  завтра надам вам можливість аргументувати проект постанови.  І це буде краще.  Я не можу нічого.  Володимире Васильовичу,  я  вас прошу,  ми завтра надамо таку можливість.  Це прецедентне право, я не можу (Шум у залі).

 

     Проекти постанов  не  обговорюються,  а  аргументуються.   Це інформація,  це не доповідь. Але є п'ять проектів (Шум у залі). От завтра ми їх і обговоримо.  Голосуйте сьогодні, я не можу так (Шум у  залі).  Я  вас  прошу,  я не можу зловживати.  Завтра ми надамо авторам  таку  можливість.  Я  надавав  можливість,  відкривав  із процедури.  Тричі ставив на голосування (Шум у залі). Я погоджуюсь (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати!  Наполягають,  щоб  я  поставив  на переголосування   другу   пропозицію,  щоб  надати  можливість  19 депутатам,  записаним  на  обговорення,   виступити.   Ставлю   на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Все. Ми не можемо так (Шум у залі). По фракціях покажіть.

 

     Йосипе Вікентійовичу, не саботуйте. Я вас прошу.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В. Я готовий.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, доповідайте.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В. Іване Степановичу, як я можу?

 

     ГОЛОВА. Ви йдіть порадьтеся, а ми іншому надамо слово.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.  Я  думаю,  що доповідати в цій обстановці я не можу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  продовжуємо. Доповідач відмовляється від доповіді з поки що не з'ясованих причин.

 

     ---------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону  України  про   захист   людини   від   впливу   іонізуючих випромінювань.   Доповідає  перший  заступник  міністра  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської   катастрофи  Логінов  Володимир  Васильович.  Будь ласка.

 

     ЛОГІНОВ В.В.,  перший заступник  міністра  України  з  питань надзвичайних    ситуацій    та   у   справах   захисту   населення Чорнобильської катастрофи.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Закон  України  про  захист  людини від впливу іонізуючих  випромінювань,  який  було  прийнято  в   1998   році, спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас:  не зривайте роботи сесії! Ні, ні, ні! Я чотири  рази ставив...  Це вже інше питання (Шум у залі).  А ви не бігайте по залу,  сидіть і голосуйте, і все буде в порядку! (Шум у залі).

 

     Востаннє ставлю  на  голосування  пропозицію  -  послухайте - надати можливість авторам проектів постанов аргументувати їх зараз із урахуванням того, що завтра будемо обговорювати.

 

     "За" - 222.

 

     По фракціях    висвітіть.   Так,   будь   ласка,   Володимире Васильовичу, доповідайте.

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Дякую.  Шановний  Іване  Степановичу,   шановні народні  депутати!  Закон  України  про  захист  людини від впливу іонізуючих  випромінювань,  який  було  прийнято  в   1998   році, спрямований  на  забезпечення  захисту  життя,  здоров'я  та майна людини   від   негативного   впливу   іонізуючих    випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій шляхом  виконання  запобіжних  та  рятувальних  заходів  та відшкодування шкоди.

 

     На виконання  закону передбачалось створення єдиної державної системи контролю і обліку індивідуальних  доз  опромінення  всього населення України,  що формуються під дією,  по-перше,  природного фону,    природно    розподілених    радіонуклідів,     космічного випромінення,  яке залежить від висоти над рівнем моря;  по-друге, різних техногенних  джерел  іонізуючого  випромінювання  -  атомні електростанції,        переробні       підприємства       ядерного паливноенергетичного   циклу,   радіоізотопні   пристрої   різного призначення,  радіоактивні відходи та інші;  по-третє,  техногенно зміненого радіаційного фону,  використання в житловому будівництві гірських   кристалічних  порід  із  підвищеним  вмістом  природних радіонуклідів або у вигляді облицювального матеріалу та  бруківки, або  як  наповнювача  в  залізобетонних стінових виробах,  а також проведення  медичних  рентгено-радіологічних   діагностичних   або лікувальних  процедур  із  використанням радіоізотопних препаратів або пристроїв.

 

     Результати оцінок індивідуальних доз опромінення  мали  стати підставою для надання компенсації в разі, якщо люди отримають дози вищі, за встановлені нормативи.

 

     Організація системи контролю  та  обліку  індивідуальних  доз опромінення   працівників   підприємств,  установ  і  організацій, незалежно від форм власності,  є надзвичайно  складним  завданням, для   оптимального   вирішення   якого  потрібно  залучити  значні фінансові та інтелектуальні ресурси.

 

     Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня  1999  року  доручив відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади до кінця 2000  року  створити таку  систему,  проте джерела фінансового забезпечення розробки та практичної реалізації програми впровадження цієї  системи  дотепер не визначені,  а коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2000 рік для виконання завдань згідно із  згаданою  постановою, вистачило лише на створення деяких нормативно-правових документів.

 

     Враховуючи економічний стан держави,  можна зробити висновок, що єдина державна система контролю  і  обліку  індивідуальних  доз опромінення  населення  у  найліпшому  випадку  може бути створена протягом 2001-2002 років,  її функціонування  в  деяких  регіонах, можливо, почнеться з 2002 року.

 

     Таким чином,  можливість  отримати  перші  оцінки  річних доз опромінення населення  і  використати  їх  відповідно  до  чинного законодавства виникне лише у 2003 році.

 

     Враховуючи вищезазначене,   статтею  19  Закону  України  про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань можна вводити  в дію  не  раніше,  ніж через три роки.  Пропонуємо встановити новий термін введення в дію цієї статті - з 1 січня 2003 року,  і внести цю зміну до пункту 1 статті 24.

 

     Друга поправка  до  закону  стосується  пункту  2  статті 24. Міністерство  пропонує  більш  чітко  визначити  порядок   надання компенсації  та  відшкодування  шкоди громадянам,  які постраждали внаслідок   Чорнобильської   катастрофи,   -   записати,   що   це визначається відповідними законами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь  ласка.  Депутат  Роєнко.  За  ним  - депутат Мухін.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська   область).   Уманський    виборчий    округ.    Фракція Комуністичної партії України.  Шановний доповідачу! Я розумію, тут у нас два законопроекти.  І я  не  знаю,  чи  вдасться  мені  щодо другого задати запитання,  я вам одразу задам це запитання,  бо це взаємозв'язано.

 

     Що нам робити в даному разі з колишніми військовослужбовцями, які  були на території під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС?  Зокрема,  Кравченко з Умані має 27 робочих днів.  За законом потрібно  30  днів.  Але  він  отримав  повну  дозу  опромінення і сьогодні має дуже поганий стан здоров'я, що помітно навіть за його зовнішнім виглядом.

 

     І вже  разів  п'ять  подавалися документи в міністерство,  на комісію.  І двічі в  мене  була  розмова  з  Василем  Васильовичем Дурдинцем, щоб зробити експертизу. Ну не можна ж, жива людина гине на очах,  але не визначено дні.  Що  тут  робити?  Чи  може  закон захистити  таких людей,  які отримали повну дозу опромінення,  але виявляються не захищеними законом.

 

     Дякую.

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Дякую за запитання.  Ці зміни і доповнення, які ми  пропонуємо  внести,  якраз і передбачають для таких людей,  що коли доза опромінення більша, ніж установлена нормативними актами, які  діють  на  території нашої держави,  то вони будуть захищені. Якщо людина отримуватиме більше одного мілізіверта  на  рік,  вона цим   законом   буде   захищена,   тобто   отримуватиме  пільги  і компенсації, які будуть передбачені. Але вони будуть передбачені з 2003 року,  коли ми повністю весь державний реєстр поновимо по цих людях.

 

     ГОЛОВА. Володимир Мухін. За ним - Олександр Єльяшкевич.

 

     МУХІН В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Иван  Степанович, законопроект очень хороший.  Я его поддерживаю.  Однако вы мне как члену следственной комиссии,  не дали возможности  задать  вопросы Генеральному прокурору.  Он вчера сбежал со следственной комиссии, не хочет отвечать на вопросы,  и сегодня из парламента  убежал.  А есть  вопросы.  Нам известны фамилии офицеров,  которые следили за Гонгадзе.  Мы можем назвать экипажи, фамилии. Почему не проводятся эти  работы?  Почему  он  ничего не сказал по поводу расследования дела в Борисполе? Известно, кто проводил. Почему он не сказал, как передал пленку ICTV, - он или кто-то другой?

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що Володимир Васильович Логінов не може на це відповісти.

 

     МУХІН В.В. Почему идет однобокое обсуждение? Иван Степанович, вы Голова Верховной Рады...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Олександр Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,    Херсонська    область).    Уважаемые    коллеги!    Сейчас рассматриваются изменения к Закону о защите  человека  от  влияния ионизирующих  излучений.  У  меня  вопросы  к докладчику и к Ивану Степановичу.  Как вы считаете, является ли ионизирующим излучением аморальность  Генерального  прокурора  Украины,  который  не  дает возможности похоронить человека,  а руководство Верховной Рады  не дает возможности даже обсудить эту проблему?

 

     Сегодня на   нашем   заседании  присутствовали  мать  Георгия Гонгадзе,  его близкие.  Я не знаю,  Иван Степанович,  как вы, как человек,  после  этого  будете с ними говорить.  Вы изменили нормы Регламента,  вы сделали так,  что невозможно  провести  нормальное обсуждение, вы за это за все несете ответственность.

 

     Уважаемые коллеги,  ни одного человека не было против и никто не воздержался, но обсуждение провести так и не удалось, и это все потому, что у нас нет...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон.

 

     Іван Полюхович. За ним - Анатолій Мороз.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Українського руху.  Володимире Васильовичу,   у  мене  не  запитання,  я  прошу,  щоб  ви  більше роз'яснили для депутатів, що змінюється основа цих змін до закону. Це  стаття  8,  пункт "в",  частина четверта:  "Йодна профілактика застосовується  у  разі..."  і  так   далі   -   змінюються   дози опромінення:  вище 50 мілігрей для дітей або 200 - для дорослих. Я думаю,  що це буде дуже корисне роз'яснення, а так ми підтримуємо, звичайно, ці зміни.

 

     Дякую.

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Дякую, Іване Павловичу. Це питання Міністерства охорони здоров'я. Я думаю, що найдетальніше на це відповість Ольга Олександрівна.  Я пропоную внести зміни до двох пунктів статті 24: до пункту 1 щодо зміни терму виконання закону,  і до пункту 2,  де сказано,  що  дія  цього закону не поширюється на постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Мороз. За ним - Володимир Моісеєнко.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і   підприємництва  (виборчий  округ  82, Запорізька область). Прошу передати слово Бауліну.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Спасибо   Анатолий   Николаевич. Уважаемый Владимир Васильевич,  в Запорожской области, в частности в моем избирательном округе, проживает достаточно много граждан, а точнее 108 человек, которые пострадали, работая на Семипалатинском испытательном полигоне.  К сожалению,  в Украине эти люди, которые получили  там значительные дозы облучения,  сейчас социально никак не защищены.

 

     Поэтому у меня скорее не вопрос,  а просьба, пожелание к вам, как  к  заместителю  министра.  Я  по  этому поводу разговаривал с Василием Васильевичем и  писал  обращение  Премьер-министру.  Суть заключается в следующем. Еще в 1992 году Назарбаев подписал закон, и Казахстан берет всех этих людей под свою социальную  защиту,  но для  этого  должен  быть  международный  договор  между Украиной и Казахстаном.  Россия  такой  договор  подписала,  и  там  за  счет Казахстана    российские    граждане,    которые    пострадали   в Семипалатинске,  получают социальную помощь.  Из статьи 24,  пункт второй следует,  что действие этого закона не расспространяется на тех граждан, если не заключены международные договоры.

 

     Поэтому я убедительно прошу и свой  авторитет  использую  для того,  чтобы Украина заключила такой договор с Казахстаном, и наши семипалатинцы были бы  социально  защищены,  при  чем  Украина  ни копейки затрат на это не понесла.

 

     ЛОГІНОВ В.В.  Дякую.  Я хочу доповісти народним депутатам, що міністерство працює над трьохстороннім меморандумом між  Україною, Росією   та   Білоруссю   стосовно   захисту   від  Чорнобильської катастрофи, і ми обов'язково у цьому році приступимо до реалізації вашого  побажання  щодо  розробки  договору  з Казахстаном з цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко - останнє запитання.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Макеевский горком Компартии Украины. Уважаемый Владимир Васильевич!  Поступают массовые обращения ликвидаторов по поводу подтверджения стажа,  и не  всем  ликвидаторам  в  Донецкой области,  в  частности  в  моем  Макеевском  избирательном округе, своевременно даются разяснения об их правах  и  льготах,  которые они имеют право получать.

 

     Более того  не всегда даже госадминистрации на местах уделяют внимание этим людям для того,  чтобы  обеспечить  эти  льготы.  Вы сказали   о  том,  что  в  документе,  который  вы  предложили  на рассмотрение, эти вопросы решаются более точно.

 

     Я хотел бы,  чтобы сегодня все  ликвидаторы  с  этой  трибуны услышали  из  ваших уст,  будут ли они социально защищены согласно законодательству и будет  ли  способствовать  этому  докладываемый вами законопроект, который будет поставлен на голосование завтра.

 

     Спасибо.

 

     ЛОГІНОВ В.В. Дякую. До цього закону ми і запропонували внести зміни для того,  щоби на ліквідаторів,  як  ви  кажете,  наслідків Чорнобильської катастрофи дія цього закону не поширювалася,  бо за цим законом вони значно менше отримуватимуть пільг і  компенсацій. Тому  ми  пропонуємо,  щоб  стаття  24  не  стосувалася  учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     Що стосується другої половини  вашого  запитання:  чи  будуть соціально  захищені?  Так,  чорнобильці повністю будуть захищені в межах того державного бюджету, який вами затверджений.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Два доповідачі  було  визначено  з   цього   питання.   Слово надається  першому  заступнику  міністра  охорони здоров'я України Ользі Олександрівні Бобильовій.

 

     Будь ласка, Ольго Олександрівно.

 

     БОБИЛЬОВА О.О.,  перший заступник міністра  охорони  здоров'я України.  Шановні народні депутати!  Міністерство охорони здоров'я спільно з  Міністерством  з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у справах  захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відпрацьовували саме пропозиції щодо змін та доповнень  до  Закону про  захист  людини  від  впливу  іонізуючих  випромінювань  і  ці питання,  які сьогодні вже задавалися,  стосуються  більшою  мірою частини,  яку готувало Міністерство охорони здоров'я.  Пропозиції, які вносяться,  мають на  меті  приведення  зазначеного  закону  у відповідність  до  вимог міжнародного законодавства,  рекомендацій Міжнародної  комісії  радіаційного  захисту  людини,  Міжнародного агентства  з  атомної  енергетики,  а  також  відповідно  до вимог національних  норм  радіаційної  безпеки  України,  які   сьогодні відповідають цим міжнародним вимогам.

 

     Пропозиції, які   пропонує   Міністерство   охорони  здоров'я наполягають у тому,  щоб внести стилістичні зміни  у  примітку  до частини   першої   статті  5,  як  це  зафіксовано  в  міжнародних документах: у визначенні поняття "мілізіверт" додати слова про те, що  це похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення.

 

     У статті 8 внести відповідно до чинних радіаційно-гігієнічних регламентів  Міжнародної  комісії  з радіаційного захисту людини - теж цілий ряд уточнень.  Насамперед це стосується частини  другої, де  слова  "протягом перших десяти діб" замінити словами "протягом перших двох тижнів після аварії",  тобто 14  діб,  як  прийнято  в міжнародних документах.

 

     У частині  третій  слова  "протягом не більш як одного тижня" замінити словами  "протягом  перших  двох  тижнів  після  аварії", оскільки це знову-таки відповідає міжнародним вимогам.

 

     Частину четверту  після  слів  "може  перевищити 50 мілігрей" доповнити словами "для дітей або 200 мілігрей для дорослих".

 

     Я дам пояснення, що, наприклад, під час Чорнобильської аварії діяла  норма  300 мілігрей опромінення щитовидної залози для дітей та майже 1000 -  для  дорослих.  Тобто  це  значно  нижче  рівнів, відпрацьованих  міжнародними організаціями саме з урахуванням того досвіду, на жаль, негативного, який ми мали під час Чорнобильської катастрофи,  і  тут  враховано  безпеку  для щитовидної залози при випадках радіаційних аварій з викидом радіоактивного йоду.

 

     Статтю 10   пропонується   доповнити   абзацом    "Оповіщення населення у разі виникнення радіаційної аварії". У частинах третій і  четвертій  статті  11  слова  "екологічний  паспорт  території" замінити словами "радіаційно-екологічний", бо це радіаційний закон і паспорт повинен стосуватися  передусім  радіаційних  проблем  на території і, безумовно, екологічних теж.

 

     У зв'язку  з тим,  що стосовно радіоактивних відходів поняття "побутові" не вживається,  пропонується у частині першій статті 12 в   абзаці   шостому  вилучити  слова  "та  захоронення  побутових радіоактивних відходів" і також в абзаці восьмому.

 

     У статті 13  пропонується  вилучити  слова  "в  установленому Кабінетом Міністрів України порядку",  тому що сьогодні ці питання регулюються  ядерним  законодавством,  тобто  в  іншому   порядку, встановленому законом. У статті 14 пропонується зробити редакційну правку - слова "аварійну готовність  ядерних  установок  і  джерел іонізуючого  випромінювання" замінити на "готовність до ліквідації радіаційних аварій".

 

     Міністерство охорони здоров'я в цілому підтримує проект  змін до   статті  24,  який  підготувало  Міністерство  з  надзвичайних ситуацій,  щодо перенесення строку введення з 1 січня 2000 року на 1 січня 2003 року, тому що, щоб ввести таку статтю, необхідні дуже великі кошти.  Що стосується Міністерства охорони здоров'я,  то це заклади  охорони  здоров'я,  які  займаються  рентгенологічними та радіологічними процедурами,  на що ми і готуємо  проект  Державної програми переоснащення рентгено-радіологічної служби.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Є.  Депутати Стрижко, Моісеєнко, Гуцол, Шевчук.

 

     Будь ласка, депутате Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Яблуко".  Шановна доповідачко!  До мене,  як до секретаря Комітету Верховної Ради з питань прав людини, постійно звертаються чорнобильці зі скаргами про те,  що не достатнє лікування, а іноді ліків просто немає.

 

     В мене таке запитання до вас. Якщо ми приймемо ці поправки до закону  в  цілому,  чи  буде  реальна користь від цього людям,  чи поліпшиться стан чорнобильців?

 

     БОБИЛЬОВА О.О.  Цей  закон  стосується  проблем  радіаційного захисту населення загалом - радіаційного захисту на виробництві, в побуті.

 

     Що стосується   медичних   проблем   забезпечення   учасників ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи та тих,  хто постраждав,  ці питання регламентуються  іншим  законодавством.  Я тільки  можу  сказати,  що,  як  ви  знаєте,  сьогодні Законом про Державний  бюджет  України  на  2001   рік,   передбачені   кошти, наприклад,  на  протионкологічні  препарати,  і ці кошти передусім будуть націлені і на тих,  хто постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, де цей вид патології, на жаль, дуже поширений.

 

     Ви знаєте,  що існує чорнобильська програма, яку ми виконуємо разом з Міністерством  з  надзвичайних  ситуацій,  в  якій  теж  є медичний розділ.

 

     Міністерство охорони здоров'я в областях та в місті Києві має 18 спеціалізованих закладів,  які призначені для надання  медичної допомоги  чорнобильцям,  і ці медичні заклади стовідсотково будуть забезпечені лікувальними препаратами.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемая  Ольга Александровна,  существует ситуация,  когда можно будет предположить опасность радиационного излучения,  но вместе с тем нельзя точно дать оценку.

 

     В этом  смысле,  мне  кажется,  было  бы  полезным,  если  бы население имело свободный доступ к дозиметрам.

 

     Скажите, пожалуйста,  как обстоит сейчас дело с  обеспечением этой  возможности?  Может ли обычный гражданин получить дозиметр в свое распоряжение и провести необходимые ему замеры?

 

     И еще один вопрос. Известны случаи, когда источники излучения обнаруживаются  в  строительных  материалах,  и  даже замурованы в стены жилых помещений.  Регулирует ли закон  все  случаи,  которые возникают  в  таких ситуациях,  в частности,  предусматривается ли компенсация за возможный ущерб здоровью и так далее?

 

     Спасибо.

 

     БОБИЛЬОВА О.О.  Так,  безумовно,  цей закон саме і передбачає компенсацію  за  шкоду,  завдану  здоров'ю  внаслідок радіаційного випромінювання.

 

     Що стосується  забезпечення  населення  дозиметрами,  то   ви знаєте,  що  в перші після аварійні роки було прийнято рішення про вільний продаж цих приборів для населення.

 

     Окрім того,  кожна людина має право  звернутися  з  заявою  у відділи  радіаційної  гігієни  санітарно-епідеміологічної станції, працівники  якої  з  допомогою   приладів   можуть   виконати   ці дослідження.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.  За ним - депутат Шевчук. Я вас не називав,  але,  якщо  у  нас  вистачить  часу,  ми  вам  ввімкнемо мікрофон.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Макеевский горком Компартии Украины. Уважаемая Ольга Александровна, у меня вопрос следующего содержания. В статье 14,  которую  вы  докладывали,  это в документе 5391-1,  сказано в действующей редакции:  "аварийну готовність  ядерных  установок  і джерел іонізуючого випромінювання". Это не очень удачная редакция, я согласен с тем,  что ее необходимо изменить,  но в  предлагаемой редакции  речь идет о готовности к ликвидации радиационных аварий. А ионизирующее излучение, которое не связано с авариями - как быть в этом случае?

 

     И второй   вопрос.   Он   связан   с  сегодняшней  ситуацией, сложившейся вследствие НАТОвских бомбежек в Югославии.  Вы знаете, что  есть  указ  Президента  о том,  чтобы поехать и разобраться в вопросах влияния на здоровье  урановых  облучений  при  применении американцами современных бомб.  Наши военнослужащие, которые могли бы там пострадать,  будут ли подпадать под действие  этих  законов как  люди,  подвергшиеся ионизированному облучению и так далее?  И как вообще сегодня решается эта проблема?

 

     Спасибо.

 

     БОБИЛЬОВА О.О.  Я  відповім  на  перше  ваше  запитання,   що стосується   статті  14  -  замінити  словами  на  "готовність  до ліквідації радіаційних аварій".  Само по собі поняття  "радіаційна аварія" включає в себе такі слова, як втрата контролю над джерелом радіаційного випромінювання. Тому все одно чи це ядерна установка, чи  радіоізотопний прилад.  Якщо втрата врегулювання над джерелом, то це радіаційна аварія, і тому ці слова можуть бути залучені.

 

     Що стосується справ у Косово я можу тільки відповісти,  що на території      України      жодною     радіологічною     установою санітарноепідеміологічної  служби  не  було   зафіксовано   ніяких радіаційних проблем, пов'язаних з подіями в Косово.

 

     А щодо  людей,  пов'язаних  з  цією  проблемою,  то  якраз їх питання будуть урегульовані цим законом - про радіаційну  безпеку, а не чорнобильським.

 

     ГОЛОВА. Сергій Шевчук. За ним - Федір Абрамов.

 

     ШЕВЧУК С.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий округ 23,  Волинська область).  Фракція НДП. Спасибі,  Іване Степановичу.  У мене  було  запитання,  яке  задав депутат Моісеєнко, тому я знімаю.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Федір Абрамов. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Компартия.  Спасибо,  Иван Степанович.  Уважаемая Ольга Александровна,  в моем избирательном округе люди рассказывают, что по   ночам   в   район  Снежного,  Тореза,  Шахтерска  привозят  в специальных контейнерах радиоактивные вещества и  сваливают  их  в могильники. Люди почувствовали это на себе и на животных.

 

     Что бы вы могли сказать по этому поводу?

 

     Спасибо.

 

     БОБИЛЬОВА О.О. Я можу тільки сказати, що за вашим таким усним запитом  ми  розберемося,  оскільки  для  радіоактивних   відходів сьогодні  на  території  України встановлені офіційні місця для їх захоронення, у тому числі і в Донецькій області теж є. І за межами цих територій нічого не може робитися, це порушення закону. Але ми розберемося.  Якщо  такі  факти  є,  ми   притягнемо   винних   до відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ольго Олександрівно. Від профільного комітету буде доповідати Володимир Михайлович Яценко.

 

     БОБИЛЬОВА О.О.  Іване Степановичу,  я  не  знаю,  чи  можу  я сказати одне слово. Сьогодні називали моє прізвище під час виступу Головатого.  Я просто хотіла  сказати,  що  я  дійсно  вчора  була присутня   на   засіданні  комісії,  але  те,  що  я  там  казала, трактується неправильно. Я ніколи не стверджувала, що...

 

     ГОЛОВА. Так,  дякую.  В особистих стосунках там,  будь ласка. Володимир Михайлович.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Шановні колеги!  Шановні  представники уряду!  Кабмін  вносить  два законопроекти,  які сьогодні були вам представлені.  Перший стосується переносу термінів введення в  дію статті   24   Закону  про  захист  людини  від  впливу  іонізуючих випромінювань, по суті, на два роки. Так вважає Кабінет Міністрів. Мотиви  виклав  Володимир  Васильович.  Хоча  підкреслюємо,  що це навряд чи його вина.  Це вина Кабінету Міністрів України,  який не прийняв до цього часу відповідну постанову, передбачену тією самою статтею 24,  за три роки,  підкреслюю,  оскільки закон  підписаний Президентом і набув чинності 14 січня 1998 року.

 

     Створена ненормальна  ситуація  в правовому плані.  Стаття 19 Закону,  яка встановлює порядок компенсації громадянам, потерпілим у випадку перевищення річної дозової межі опромінення,  вже рік як набула юридичної сили,  але фактично вона не діє, оскільки Кабінет Міністрів України не забезпечив розробку механізму її реалізації.

 

     Комітет, безумовно,  не  задовольняє  такий  стан справ,  але вихід  у  нас  сьогодні  єдиний  -  прийняти  пропозиції  Кабінету Міністрів  України про перенесення термінів введення цього закону. Під час доопрацювання до другого читання,  можливо, скоротимо його до одного року, але, підкреслюю, об'єктивна необхідність прийняття цього закону сьогодні є.

 

     Другий законопроект, внесений Мінохорони здоров'я, ставить за мету  привести норми діючого закону до норм,  передбачених діючими радіаційно-іоничними  регламентами,   рекомендаціями   міжнародних організацій,  зокрема  таких,  як  Міжнародна комісія радіаційного захисту населення, МАГАТЕ, ВОЗ та інші.

 

     Сумніви в народних депутатів  України  можуть  викликати  дві речі.   По-перше,  це  вилучення  п'ятої  частини  статті  8,  яка стосується  надання  органам  державного  регулювання  ядерної  та радіаційної  безпеки  права  встановлювати  нижчі рівні втручання. Очевидно,  пропозиція правильна,  оскільки всі без винятку  органи повинні  керуватися  єдиними  нормами  і  нормативами  і  в даному випадку не допускати ніякого свавілля.

 

     Стаття 12 може викликати  також  сумніви.  Справді,  потрібно внесення таких змін,  оскільки питання поводження з радіоактивними відходами і особливо їх захоронення - це справа  не  населення,  а відповідних спеціалізованих органів. Тому комітет пропонує названі законопроекти прийняти в першому читанні за основу і  доопрацювати їх до другого читання.

 

     Іване Степановичу,  до  вас  є  особисте  звернення  в мене - народного депутата,  як і ви, трьох скликань підряд. Коли виступав тут  народний депутат Салигін,  то фактично він образив і мене,  і вас, особливо як тих депутатів, які тривалий час тут пропрацювали, прийняли   Конституцію   України,  Акт  проголошення  незалежності України  і  багато  доленосних,  без  перебільшення,  актів,   які прийняла  Верховна  Рада  України.  Людина  попрацювала  без  року тиждень і вже робить якийсь висновок.  У мене звернення до вас: ви ж  як  Голова  Верховної  Ради  України на сьогодні,  чому ж ви не захистили народних депутатів України? Чому ви не захистили честь і гідність тих депутатів,  які чесно відпрацювали в цьому органі,  і дозволили  цій  людині,  яка  нічого  не  зробила  для   зміцнення українського  законодавства,  ганьбити  нас  -  народних депутатів України?  Я  звертаюся  до  вас  із  таким  депутатським  запитом, використовуючи наданий мені час за Регламентом.

 

     І останнє. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Корінь зла  закопаний,  як  кажуть,  в  тому,  що   під   час   інтерв'ю, присвяченого  дню  прокурора,  Генеральний  прокурор України давав інтерв'ю не на фоні Конституції України,  не на фоні зводу законів України,  а  під  портретом  окремого  громадянина  нашої держави. Значить,  для Михайла Олексійовича громадянин Іваненко,  Петренко, Сидоренко,  Кучма  й  інші  не  всі рівні перед законом - один над усіма. І тому інформація Генерального прокурора була саме такою, а не   об'єктивною,   не   докладною,   не   юридично  виваженою,  а політизованою тощо.  У цьому,  як кажуть, корінь зла. І доти, поки всі  правоохоронці  не  будуть  служити  найвищому богу - закону і Конституції України,  ми не уникнемо тих порушень,  про які  чуємо щодня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Так,  співдоповідач.  Депутати Роєнко, Єльяшкевич, Моісеєнко. Стрижко четвертий. Уже досить.

 

     РОЄНКО В.Г.  Володимире  Михайловичу,  у  мене  все  те  саме запитання.  Воно  мене  турбує,  бо в мене на окрузі є ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, яким по одному, а то й по три дні не вистачає  до  тих  злощасних  30  днів.  Усе-таки  дайте  ви  мені пояснення:  чи дасть можливість внесення оцих змін  виправити  оту нашу помилку,  коли ми приймали закон і поставили саме оцей термін

- 30 днів, а менше вже не може, щоб комісія, яка працює сьогодні в Міністерстві  з  питань  надзвичайних  ситуацій  саме по первинних документах,  викликавши цю людину, зробивши обстеження, визначила, яку ж дозу опромінення вона отримала протягом 27 чи 29 днів.

 

     Дякую.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Якщо людина,  як ви кажете,  протягом 27 днів,  то,  на жаль,  Вікторе Григоровичу, я не можу вам дати таку позитивну   відповідь,   як  ви  хочете.  Я  підтримую  Володимира Васильовича в даному разі.  Він вам дав  кваліфіковану  відповідь. Комісія по вирішенню спорів керується виключно Законом України про статус і соціальний захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської   катастрофи,  і  відповідною  постановою  Кабінету Міністрів України,  якою визначається  порядок  видачі  посвідчень потерпілим  і  ліквідаторам.  Там  чітко  визначено,  які критерії беруться до уваги для видачі посвідчень.  І  Володимир  Васильович при  всьому  своєму  бажанні  вирішити це питання не може.  Якщо й вирішить, то він порушить вимоги закону і Конституції України.

 

     На превеликий жаль,  якщо не вистачає трьох днів, то, шановні колеги,  ви  знаєте,  що  закони  встановлюють певною мірою умовні терміни - від стільки-то до стільки-то.  А  чому,  власне  кажучи, встановлюють строк ув'язнення від трьох до п'яти років, а не п'ять з половиною років? Завжди в законах вводяться якісь умовні межі.

 

     Ми визначили:  30 діб людина  повинна  відпрацювати.  Вікторе Григоровичу,   і  якщо  30  діб,  то  в  1986  році  ця  людина  в чорнобильській зоні  не  працювала.  Вона  працювала  потім.  Якщо працювала  потім,  то великого дозового навантаження вона одержати вже не могла.  Це абсолютно...  Ну може якийсь виняток буде,  може вона  кудись  залізла,  схопила  якийсь  там  шматок радіоактивної речовини,  я не знаю. Давайте документи, ми розглянемо в комітеті, дамо рекомендації Володимиру Васильовичу,  який очолює цю комісію. Але підкреслюю, в законодавчому плані МЧС діє абсолютно правильно. Він не має права...

 

     ГОЛОВА. Олександр Єльяшкевич. За ним

- депутат Стрижко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  Уважаемый Владимир  Михайлович,  вы знаете,  я  прекрасно  понимаю роль ионизирующего излучения,  и вы говорили  о  портрете  Кучмы,  который   висит   над   Генеральным прокурором.   Есть   ли  тут  влияние  излучения  на  деятельность Генерального прокурора и есть ли влияние  подобного  излучения  на сегодняшнее   выступление   лидера   фракции   коммунистов   Петра Симоненко,  который  почему-то  обсуждает  проблемы  НАТО,  а   не внутренние  проблемы и забывает фамилию Кучма?  Я очень переживаю, как фракция коммунистов проголосует завтра,  когда  их  ставленник Генеральный прокурор Михаил Потебенько должен отвечать за то,  что совершил.

 

     Спасибо.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Спасибо.  Что касается первой  части  вопроса  в отношении действия ионизирующего излучения.  Вы меня извините, вы, конечно, берете на себя такую большую ответственность. Еще ни один ученый  мира  не  может  сказать,  что  он прекрасно разбирается в действиях ионизирующих излучений.  Пока это во многом -  процентов на  90  - остается загадкой.  Я думаю,  специалисты подтвердят мой вывод.

 

     Что касается влияния должностных  лиц  на  правоохранительные органы.  К  сожалению,  это  великая  беда  в  нашей державе.  Это порождает коррупцию,  это порождает  массовое  нарушение  законов, Конституции  и так далее.  И,  конечно,  если Генеральный прокурор Украины дает интервью под портретом отдельно  взятого  гражданина, то  какую  бы  должность он ни занимал,  это уже свидетельствует о том, что этот гражданин имеет на него весьма серьезное влияние.

 

     И, наконец,  последнее.  В  отношении  позиции  Компартии   и Симоненко.  Сегодня была,  насколько я помню, разминка по всем тем вопросам,  которые мы хотели поднять и осветить.  Мы не перешли  к рассмотрению   вопроса  о,  скажем  так,  заслушивании  информации Генерального прокурора.  Поэтому Петр Николаевич  сказал  то,  что сегодня действительно волнует весь мир.

 

     Что же касается позиции Компартии,  то,  Александр Сергеевич, вы же убедились,  что мы тверды и последовательны, и всегда честно и ответственно голосуем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     СТРИЖКО Л.П. Владимир Михайлович, у меня к вам пару вопросов. Известны случаи,  когда установление  зоны  отчуждения  происходит позже,  чем были произведены соответствующие работы, когда на этой территории находились те,  кто участвовал в ликвидации последствий аварии.  Тогда за этими людьми,  к сожалению, не признается статус участников ликвидации аварии,  они не имеют соответствующих льгот. Конкретные примеры можно привести по селу Бородянка.

 

     Я не  согласен  с  вашей  аргументацией  по поводу того,  что однозначно только  срок  должен  определять  статус  и  положенные льготы.  Ведь  действительно  за  короткое  время  можно  получить избыточную дозу. Мне кажется, здесь должна быть норма или по дозе, или   по   времени.   Нужно   учитывать  и  второе  обстоятельство обязательно.

 

     Ну и наконец.  Отсрочка  на  два  года  никак  не  вяжется  с элементарной  логикой.  Человек  уже  получил  вред,  он  может не прожить еще эти два года.  Какие у  нас  моральные  основания  для того,   чтобы   отодвигать  на  два  года?  Исполнительная  власть блокирует предоставление соответствующих льгот.  Так что,  мы идем на поводу?

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Спасибо. Что касается второй части вопроса, то я отвечаю сразу.  Конечно, моральных оснований вроде бы и нет. Но мы должны  понять,  что  есть юридическая коллизия.  Люди обращаются, требуют сегодня решения именно этого  вопроса.  Физически  Кабинет Министров  Украины не решил этот вопрос,  и ни сегодня,  ни завтра этот вопрос решен не будет. Кроме этого, мы с вами при голосовании проекта  бюджета на 2001 год не утвердили соответствующую статью в Законе о Государственном бюджете.  Я еще раз  сказал:  давайте  мы действительно   дадим   возможность   Кабинету  Министров  Украины отрегулировать этот вопрос.  Но во время подготовки  законопроекта ко второму чтению я говорил: "Мы подготовим предложения, возможно, и выйдем на то,  чтобы в течение одного года обязать Кабмин решить этот вопрос. И при голосовании бюджета на 2002 год (а я думаю, это будет делать еще этот состав парламента) мы введем соответствующую статью  в госбюджет,  и тогда действительно статья 24 закона будет выполняться в полном обеме.

 

     Что же касается зоны отчуждения.  Вы же прекрасно  понимаете, что  в  1986  году,  особенно  в  те  апрельские  и  майские  дни, установить  точную  дозу  облучения  человека   было   практически невозможно.  Потом это было налажено,  контроль был осуществлен, и если человек набрал граничные дозы, его отправляют, и он идет, так сказать, отдыхать, лечиться и так далее.

 

     Кроме этого,  было много профессионалов, для которых эта доза является  совершенно  нормальным  производственным   риском,   она заложена  в его профессию,  компенсацию,  в заработную плату и так далее. Поэтому базироваться только на дозе нельзя.

 

     Кроме этого, я еще раз говорю, уважаемые коллеги: есть статья 10,  статья  11,  статья  12,  статья  14  Закона  "Про  статус  и соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи".  Мы можем сегодня спорить - правильные критерии, неправильные, но закон есть, и выполнять его необходимо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Макеевский горком Компартии Украины. Уважаемый Владимир Михайлович, вы являетесь одним из руководителей группы по межпарламентским контактам между  Россией  и  Украиной.  Я  почему задаю вам этот вопрос?  Потому что много документов,  подобных вот этому  -  о   защите   чернобыльцев,   пострадавших   от   влияния ионизирующих  излучений  и  так  далее,  и  так далее,  в общем-то связаны с аналогичными документами в России,  Белоруссии и  других республиках.

 

     Не рассматривался   ли  у  вас  в  комитете  этот  вопрос  об аналогичных  по  содержанию  документах,  принятых   МПА   СНГ   и Российской Государственной Думой?

 

     Почему я   об  этом  говорю?  Потому  что  очень  часто  наши избиратели при получении тех или иных льгот ссылаются на  то,  что вот  в  России  -  так,  а  в  Белоруссии  - так,  а в Украине,  к сожалению,  так. Поэтому я хотел бы, чтобы вы ответили на вопрос о том,  как этот документ,  предложенный и рассмотренный в комитете, гармонизируется с документами МПА СНГ и России.

 

     Спасибо.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Спасибо.  Вы же затронули  два  вопроса.  Первый вопрос  касается  защиты  чернобыльцев.  Вот  та  концепция защиты населения от  последствий  Чернобыльской  катастрофы,  на  которой базируются основные законодательные и подзаконные акты (а их более 400 в Украине) разработана на основе еще союзной концепции.  И  мы вместе с нашими братьями белорусами и россиянами, разрабатывая эти документы,  работали  совместно.  Но  сегодня  у  нас  есть   свое государство,  у белорусов,  у россиян есть свои законы, защищающие чернобыльцев.  Это вполне естественно.  Спорить, какой закон лучше иди хуже,  Бог его знает.  Белорусы убеждены,  что в одной части - лучше,  в другой - хуже,  так же и россияне.  У нас сложилась своя практика,  но  по  основным  положениям  у нас примерно одинаковая защита.  Тем более у нас достаточно хорошо работает "Международный союз  Чернобыль",  в  состав  которого  входит  и  "Союз Чернобыль Украины", эти вопросы согласуют и общественные организации.

 

     Вторая часть  вопроса  -  что  касается   этого   закона.   Я подчеркиваю,  что  в тот закон,  который уже действует,  мы просто вносим   некоторые   дополнения,   изменения,    уточнения.    Они соответствуют и требованиям международных организаций и,  конечно, как  и  Россия,  и  Белоруссия,   гармонизируем   с   требованиями международных  правил,  существующих норм.  Конечно,  согласовано, безусловно.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Михайловичу. Два регламенти, дякую.

 

     У нас є бажаючі - три народних депутати.  Вони не  передумали чи передумали? Юрій Соломатін.

 

     Юрію Петровичу,  у нас залишилося мало часу,  а в нас іще три запитання. Я вас прошу за скороченою процедурою.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Я хочу ще  раз  повернутися  до того зауваження,  яке щойно пролунало від народного депутата  України  Моісеєнка  про  те,  як  відбувається гармонізація цього закону,  який ми з вами обговорюємо,  і взагалі всього законодавства з радіаційного захисту з тими законами, які є в  колишніх братніх наших республіках - зараз незалежних державах, а також із міжнародними документами.

 

     І це головне.  І саме про це йдеться  в  поданні  профільного комітету  до  Верховної  Ради України,  в якому стверджується,  що закон спрямований на гармонізацію ряду  статей  закону  з  чинними радіаційногігієнічними  регламентами,  рекомендаціями  міжнародних організацій. Це перше.

 

     Друге. Я можу сказати лише одне. Головний і ключовий документ

- це публікація

 60 Міжнародної комісії радіаційного захисту від 1990  року,  якою була запроваджена так звана семиберна концепція. Це початок усього радіаційного захисту.

 

     Що в нас насправді відбувається? Перше. Закон, який ми з вами обговорюємо  (і  поправки  до нього),  повністю відповідає вимогам цієї всесвітньо визнаної семиберної концепції.  Але ж у нас  є  ще два.   І  цей  закон  стосується  радіаційного  захисту  людини  в майбутніх аваріях,  які мають відбутися.  Але за межі радіаційного захисту цим законом виводяться чорнобильці, і це штучна, абсолютно штучна і обгрунтована операція.  І за межі цього закону виводиться радіаційний захист від впливу природних чинників: природних джерел опромінення і, насамперед, від впливу радіоактивного газу радону в повітрі житлових приміщень.

 

     Усі, хто займається радіаційним захистом,  дуже добре знають, що прийняття цієї публікації 60 міжнародною комісією в  1990  році стало  можливим лише після того,  як у всіх цивілізованих державах були здійснені заходи з радіаційного захисту від  радону.  Жодного приміщення немає без радіаційногігієнічного паспорта.

 

     Тому де-факто в прихованому вигляді в нас це не визнається. І за так  званими  радіаційно-гігієнічними  регламентами,  фактично, продовжується  дія  35-берної  концепції радіаційного захисту щодо цього радону. Це прикрий факт, але він існує.

 

     І нарешті   чорнобильські   закони.   Формально   чорнобильці захищаються семиберною концепцією.  Але це брехня,  яка послідовно здійснюється  вже  протягом  15  років.  Де-факто   в   нас   щодо чорнобильців   запроваджена   одноберна   концепція   радіаційного захисту.  Я відповідаю за це і стверджую. Таким чином, у нас зараз потрійні стандарти радіаційного захисту людини. Тому я пропоную.

 

     Перше. Проголосити  мораторій на подальший розвиток будь-яких законопроектів з питань радіаційного  захисту  населення  до  того часу,  поки  не  будуть  концептуально  усунені  ганебні  потрійні стандарти радіаційного захисту населення.

 

     Друге. Запропонувати Кабінету Міністрів  опрацювати  загальну концепцію  радіаційного  захисту  населення  України - підкреслюю, загальну,  - провести її  міжнародну  експертизу  та  після  цього подати на розгляд до Верховної Ради України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  вам  дякую.  Ви  так зорієнтувалися,  що перебрали більше хвилини.

 

     Олександре Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Херсон.   Проблемы   защиты   человека   от ионизирующего излучения чрезвычайно важны.  Мы пережили Чернобыль, сейчас  мы  переживаем  "душевный   Чернобыль".   И   ионизирующее излучение действует и на спикера Верховной Рады, и на Генерального прокурора,  и на всех тех должностных лиц,  которые должны  прежде всего  выполнять  свой гражданский долг,  а на самом деле,  словно выходя на арену цирка,  а не на трибуну  Верховной  Рады  Украины, преподносят  нам  такие  кульбиты,  что  мы просто шокированы всем происходящим.

 

     Вместо того  чтобы  сегодня  принять  решение   о   похоронах погибшего журналиста Георгия Гонгадзе (потому что я не знаю, какая еще должна быть степень вероятности для проведения экспертизы), мы сегодня  услышали  такое  от  Генерального прокурора Украины,  что просто не поддается здравому смыслу.

 

     Я не знаю,  каким ионизирующим излучением облучен наш спикер, но  когда  речь идет о Генеральном прокуроре Украины,  то тогда не голосуется регламент для его выступления.  Когда речь идет о  том, что  необходимо  выступить  народным  депутатам  Украины - авторам проектов постановления,  чтобы обосновать эти проекты,  и  это  не голосуется  по Регламенту,  то он ставит это на голосование.  Я не понимаю,  что происходит с душой Ивана  Степановича  Плюща,  я  не понимаю  его,  как  человека,  не  понимаю  его  как представителя фракции Народно-демократической партии,  представитель  которой  - Василий   Салыгин  -  сегодня  выступал  с  гневным  обвинительным выступлением.  Мы его видим крайне  редко,  наверное,  к  счастью, потому  что  подобные народные депутаты Украины,  к сожалению,  не вносят вклад в деятельность Верховной  Рады  как  парламента,  они просто  зарабатывают деньги для себя.  И таких,  к сожалению,  и в нашем  корпусе  предостаточно,  но  и  за  пределами  депутатского корпуса их еще больше.

 

     Уважаемый Иван  Степанович,  я  к  вам  обращаюсь  не  как  к Председателю Верховной Рады,  а как к человеку.  Если мы, народные депутаты  Украины,  не  дадим  возможности родным Георгия Гонгадзе похоронить  тело  Георгия,  над  которым   просто   издевались   и правоохранительная система,  и все должностные лица, которые врали нам о росте,  о том,  что это тело перезимовало, о том, что вообще возможно провести экспертизу в Украине,  а провели ее в России,  я не знаю,  после того,  как Леонид  Данилович  Кучма  в  автомобиле побеседовал  с Путиным или после каких-то других моментов,  но это сплошное вранье...  Я сейчас не об этом.  Речь идет о  том,  чтобы похоронить...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон. Я вам дякую. Ви використали трибуну.  Ви знаєте, кожен із нас за свою совість відповідає, а ви взялися  виступати  зовсім  з  іншого  питання  і вимагаєте.  Ніна Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Сьогодні ми справді дуже важливе питання ...

 

     ГОЛОВА. Ніно Степанівно, вибачте, ви вже на трибуні. Депутати вимагають репліку.  Я не хотів користатися цим правом, але я скажу Олександру Єльяшкевичу,  що я про виступ Салигіна довідався,  коли він був на трибуні.  Тому я, як член Народно-демократичної партії, не знав, про що буде говорити Салигін.

 

     Будь ласка, Ніно Степанівно.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Шановні колеги!  Ми справді сьогодні розглядаємо  дуже важливе питання - законопроект про внесення змін до Закону про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання. І   я,  і  наша  фракція  Соціалістичної  партії  повністю  будемо підтримувати цей  законопроект.  Але  мова  йде  зовсім  про  інше випромінювання,  яке  сьогодні існує в державі.  Це випромінювання стосується корупції посадових осіб.  І ця корупція посадових  осіб відбувається  повністю  в  Україні.  І сьогодні ми бачили яскравий приклад у цій залі.

 

     Шановні колеги,  те,  що казав Єльяшкевич, це справді так. Це великий сором для держави,  коли тіло вже поругане, декілька разів поругане,  вже доказана експертиза на ДНК - 99,6 відсотка,  то про що ще може йти мова, які ще допити можливі в цій державі?

 

     Я, як  лікар,  можу  вам  сказати,  що  є  таке  поняття,  як "індуковане маячіння",  або так звані "истероидные личности",  які справді  будуть  бачити під впливом цієї індукції і вас - народних депутатів,  а ви будете сидіти тут, і будуть говорити, що вони від багатьох  із вас,  особливо від посадових осіб,  вагітні,  а ви до цього не будете причетні,  а вони будуть доводити,  і вони  будуть говорити,  що бачили і мертвого Гонгадзе. Це є такі особистості, і за це має відповідати судова психіатрична експертиза,  а не  ми  з вами.

 

     Тому, шановні  колеги,  я  хочу сказати,  що цей законопроект вчасний, і той законопроект про захист тварин, який ми розглядали, також вчасний.  Тому що ми, люди, вже перетворилися на тих тварин, яких потрібно захищати. І від кого? Від самих себе.

 

     Тому, шановні колеги, ми, як громадяни нашої держави, повинні все-таки  прийняти  рішення і дати можливість і матері,  і дружині поховати цю людину.  Якщо ми цього не зробимо,  то це буде  ганьба для всіх депутатів,  для цих людей, які сидять у цьому залі, і для тих людей, які стоять на площі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми завершили розгляд  цього  законопроекту.  Депутати одностайні  були  в  тому,  що  він  покращить правове поле з цієї надзвичайно важливої проблеми.

 

     У нас залишилося три хвилини. Я можу продовжити на 15 хвилин. По-перше,  це право головуючого. Тому я просто боюся залишитися... Я звертаюся до доповідача з наступного  питання  Вінського  Йосипа Вікентійовича  стосовно його доповіді - проект Закону про внесення змін до Закону про вибори депутатів  місцевих  рад  та  сільських, селищних, міських голів. Ми готові за цей час його розглянути? Ні. Тим більше що там же і від комітету хтось повинен доповідати.

 

     ---------------

 

     Ткаленко Іване  Івановичу,  ми  готові  розглянути  наступний проект про внесення змін до Закону України про статус і соціальний захист  громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи  (щодо  порядку  видачі  посвідчень  дружині (чоловіку) померлого учасника  ліквідації  аварії)  5333?  Це  питання  тісно пов'язано з попереднім питанням. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область). Шановні колеги! Поперше, я прошу вибачення за свій голос, а по-друге, я займу справді дві хвилини.

 

     Шановні! Пропонується єдине - зміни  до  статті  65,  які  не передбачають  ні збільшення навантаження на бюджет,  ні розширення пільг.  Єдине:  отакі   ось   довідки,   які   видаються   вдовам, пропонується  замінити  на  нормальні  посвідчення.  Оце  все,  що передбачається цим законопроектом. Прошу вас підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Депутате Роєнко, будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Я хочу,  щоб усі народні депутати послухали,  ми вже обговорювали це питання.  Все-таки треба врахувати і діток, бо в нас виявилося,  що випали навіть діти,  народжені від  учасників ліквідації  аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  їм  не призначаються пенсії.  То я оце вношу пропозицію,  щоб ми доопрацювали,  і  такі дітки також були враховані в цьому законопроекті.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Вікторе  Григоровичу,  ми  з  вами  це питання обговорювали. Давайте попрацюємо над ним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутати Яценко, Пухкал.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!   Власне   кажучи, інформація для Віктора Григоровича.  Ми готуємо зараз законопроект про внесення змін і доповнень до Закону про  статус  і  соціальний захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської катастрофи,  яким  передбачається  посилення  захисту   потерпілих дітей.  У  тому  числі,  і вирішення проблеми,  що сьогодні багато потерпілих  дітей  при  досягненні  повноліття  виводяться   з-під захисту  цього  закону.  Ми передбачаємо це,  будемо обговорювати, прошу: вносьте пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так, з'ясували. Олександр Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановний Іване Івановичу! Комітет  підтримує  цей  законопроект,  я теж його підтримую,  але все-таки чи не вважаєте ви за  потрібне  доопрацювати  його  більш широко  і  грунтовно?  Оскільки,  скажімо,  виписувати посвідчення ліквідатора наслідків аварії  на  Чорнобильській  атомній  станції людині,  яка  є  спадкоємцем  померлого  ліквідатора,  але не мала ніякого  відношення  до  цієї  ліквідації,   мабуть,   не   зовсім правильно.  Чи недоцільно було б все-таки виписувати довідку,  яка видається з приводу втрати годувальника?

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую вам,  Олександре Григоровичу. Розумієте, ми  не придумуємо нічого нового.  Ми видаємо посвідчення,  в якому так і написано,  що  це  вдова  чорнобильця,  так,  як  ми  раніше видавали посвідчення вдовам учасників бойових дій.  Нічого по суті ми не змінюємо. Людина замість довідки має нормальне, цивілізоване посвідчення.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Івановичу.

 

     Слово для  співдоповіді  від  профільного  комітету  має Іван Павлович Полюхович. Валентино Петрівно, йому запитання задасте.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Так,  Іване Степановичу,  я теж буду поважати час і колег депутатів.

 

     Суть змін,  які пропонує пан Ткаленко, наш колега депутат, до статті 65,  полягає саме в  тому,  щоб  після  слова  "катастрофи" додати  слова  "дружині  (чоловіку)  померлого учасника ліквідації аварії на ЧАЕС,  опікуну (на час опікунства) дітей  померлого",  а далі за текстом:  "Дітям,  які не досягли повноліття,  посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам".

 

     У комітеті  це  питання  розглядалося,  і   комітет   прийняв рішення,  яке  щойно наш колега Яценко,  член комітету,  оголосив. Оскільки ми вносимо вже зміни у статтю 65 про видачу  посвідчення, ми хочемо пов'язати цю зміну з тими пільгами, які мають надаватися автоматично при видачі посвідчення.

 

     Вся суть  цього  питання:  якщо  людина  отримує  посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС,  то за нині діючим законодавством вона користується великим числом пільг.

 

     Тому ми це питання узгоджували і не відмовляємося  від  самої концепції Івана Ткаленка,  вона буде врахована, коли комітет вийде на узгоджене з міністерством рішення і запропонує зміни до чинного законодавства.

 

     Що стосується того рішення,  яке роздано вам, то воно звучить так: враховуючи висновки комітету, науково-експертного управління, профільного  міністерства,  пропонується  проект,  внесений Іваном Івановичем, 5333 відхилити з урахуванням його ж поправок до статті 65 у тому законопроекті, який готує комітет. Дякую.

 

     Іване Степановичу,  з  вашого  дозволу  я  дам дуже конкретні роз'яснення.  Сьогодні наш колега депутат Роєнко тричі ставив дуже актуальне питання,  і,  наскільки я правильно зрозумів, ніхто йому не  дав  відповіді.   Пан   Роєнко   запитує   одне:   відрядження виписувалося згідно з наказами силових структур,  які брали участь у ліквідації аварії,  на місяць, а в лютому місяці було 29 днів. І ті люди,  які були у відрядженні в лютому місяці на 29 календарних днів,  залишилися поза статусом ліквідатора.  А ті,  які  їхали  в березні або в квітні,  отримали цей статус.  Це проблема не однієї людини  і  навіть  не  десятка,  це  проблема  сотень  людей,  які залишилися поза межами статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС.

 

     Обов'язково, Роєнко  абсолютно  має  рацію,  негайно це треба змінювати.  І не зверненням до комісії,  як  Володимир  Михайлович сказав,  а внесенням конкретної поправки.  Комісія може розглянути одну  людину,  дві,  ну  п'ять  документів  розглянути,   але,   я наголошую,  це  стосується  саме  несправедливого  вирішення  щодо сотень учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Семенюк Валентина Петрівна.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Спасибі.  Шановний Іване Павловичу!  Тільки що, даючи роз'яснення,  ви сказали,  що комісія може включити 1, 2, 3, ну  5  чоловік,  на  яких  буде  поширено  дію  закону  як  людей, постраждалих   внаслідок   катастрофи  на  Чорнобильській  атомній електростанції.

 

     Але в  мене  таке  питання.  Сьогодні  ми  в  сесійному  залі обговорювали питання про справу Гонгадзе.  У нього залишилося двоє діток,  протягом 4 місяців страждає мати,  страждають діти.  Чи не можна було б сьогодні після цієї страшної катастрофи дописати туди ще два прізвища отих нещасних діток? Як ви дивитеся на це?

 

     Дякую.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Валентино  Петрівно.  Я   перепрошую, питання  поставили  конкретне,  я  дам  конкретну відповідь.  Я не вийшов на цю трибуну вирішувати справи  родини  Гонгадзе.  З  суто людських  міркувань  і  тому,  що  це  все-таки вищий законодавчий орган,  парламент,  який представляє народ України, ми зобов'язані дати  оцінку роботі силових структур і вимагати від них дотримання чинного законодавства. А те, що досі труп, який практично визнаний тілом кореспондента Гонгадзе,  не віддається на поховання, то я не розумію цих силових структур.  З одного боку, Генеральний прокурор каже, що майже на 100 відсотків це підтверджено, а з другого боку, він каже:  "Я надіюся,  що ще живий цей Гонгадзе".  Тобто  логіки, вибачте, немає ніякої.

 

     ГОЛОВА. Іване  Павловичу,  по  темі.  Три  народних  депутати записалися на виступи,  але вже  виступати  ніколи.  Вони  просять надати їм слово для запитання.

 

     Депутат Баулін. За ним - депутат Кірімов.

 

     БАУЛІН П.Б.    Спасибо.   Запорожье,   фракция   коммунистов. Уважаемый Иван Павлович! Я хочу вначале сослаться на норму другого закона,  Закона о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты, статья 7.

 

     Была принята норма, что ликвидаторы Чернобыльской катастрофы, которые  направлялись  от  военкоматов  на ликвидацию катастрофы и получили  заболевания  в  результате   этого,   приравниваются   к инвалидам войны.  Естественно,  если они умерли,  то их вдовы тоже имеют социальную защиту и социальные льготы,  как вдовы  инвалидов войны.

 

     Но дело  в  том,  что  эта  норма была введена в действие с 1 января 1996 года.  И получается так (вот у меня письма этих вдов), что  их мужья были направлены военкоматами,  но они заболели из-за облучения и умерли до 1 января 1996 года,  и теперь на  этих  вдов льготы  не  распространяются.  Если  мужья,  получив  заболевания, умерли после этой даты - распространяется.

 

     Я понимаю,  что это норма другого закона.  То,  что сейчас вы рекомендуете принять,  конечно,  нужно поддержать обязательно, это хоть в какой-то степени проблему решает. Так это или нет?

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую. Абсолютно правильно ви говорите в тому значенні,  що  пільги  на  вдову  померлого ліквідаторачорнобильця розповсюджуються,  це законом не  скасовано  в  принципі.  Але  ми сьогодні  говоримо про видачу посвідчень ліквідатора.  Перепрошую, але  бачите,  це  моя  принципова  позиція:  ліквідатор  -  це   є ліквідатор,  а  коли  вдова  померлого,  то  повинно  бути  так  і записано: "вдова померлого ліквідатора", але не ліквідатор.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Замість того,  щоб виступати,  бо я записався на виступ,  я просто поставлю ось таке запитання.

 

     Шановний Іване Павловичу! Безперечно, буде поправка до статті 65,  про  що  ви  говорили,  і  я  підтримую вас,  підтримую Івана Ткаленка.  Але ж ви знаєте ще й інше,  що в Законі  про  статус  і соціальний    захист    громадян,    які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи (статті 20,  21,  22,  23),  виписані ті самі  пільги.  То  мені  думається,  що  напевно треба це узгодити якось.  Хай буде це виписано вже в одній статті і про ці пільги, і про видачу посвідчення, про яке ви говорите.

 

     Дякую.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Іване Захаровичу.  Ми ж не скасовуємо пільги.  Якщо ми будемо переглядати статті 21,  23 і навіть 24,  а починати треба практично із статті 22,  то ми запишемо,  що окремі пільги...  Ні,  вони,  як   вдови,   користуються.   Питання   про посвідчення  і  тільки  про  посвідчення - сам бланк,  форму,  яку визначає за законом Кабінет Міністрів,  зокрема  міністерство.  От про що питання.

 

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Шановний  Іване  Павловичу!  У  мене два коротеньких запитання.

 

     Перше. У тому законопроекті,  який готується вами щодо  більш комплексних   змін  до  Закону  про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чи передбачено   право   тим,   хто  отримає  оці  нові  посвідчення, спадкоємцям   померлих   ліквідаторів,   користуватися   пільгами, визначеними у статтях 50, 51, 52 згаданого мною закону?

 

     І друге  запитання.  Чи  не вважаєте ви за можливе відправити законопроект Ткаленка на повторне перше читання, доопрацювати його разом  з членами вашого підкомітету,  щоб не вносити у зал ще один законопроект?

 

     Дякую.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую  за  запитання.   Практично   ви   дали відповідь  на  запитання,  яке поставили,  мається на увазі у тому плані,  що ми ж врахували в цьому  законопроекті,  як  ви  сказали комплексному,   саме  зауваження  Івана  Івановича.  Він  пропонує небагато: видати посвідчення замість довідок. І все. І ми випишемо окремим  рядком,  що ці посвідчення видаються вдовам ліквідаторів. Тоді ця проблема знята.

 

     ГОЛОВА. Дякую Іване Павловичу, дякую.

 

     Слово для репліки має Яценко Володимир Михайлович.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Іване Степановичу!  Справа в тім, що моє прізвище було названо,  причому в негативному плані. Іван Павлович судить,  що я дав некваліфіковану відповідь.  На якій підставі? На основі даних,  які навів Віктор Григорович, ця людина не має права на звання ліквідатора.  І Володимир Васильович Логвінов  правильно відповів,  не  може комісія МНС прийняти рішення про визнання його ліквідатором.

 

     Але, підкреслюю,  якщо  Іван  Павлович   вважає,   що   треба визначити не...  30 діб,  а 29;  не 29,  а 28; не 28, а потім і до одної доби  добереться...  Будь  ласка,  три  роки  людина  очолює відповідний  підкомітет,  хто  ж  йому заважав внести зміну?  Але, підкреслюю,  цей рух небезпечний, доберемося до того, що зробимо з Чорнобильської  зони  перевалку  для  всієї України.  Це абсолютно неправильний,  хибний  шлях.  Однак  я  підкреслюю,   у   народних депутатів   право  законодавчої  ініціативи  ніхто  не  має  права відібрати. Є пропозиція - внось.

 

     Віктор Григорович сьогодні одержав  кваліфіковану  відповідь, але,  щоб остаточно відповісти, я маю вивчити документи. І тому ще раз  звертаюся  до  Віктора  Григоровича:  подайте  документи,  ми розглянемо,  щоб  засвідчити,  що  це  дійсно  так,  але  ми  дали кваліфіковану відповідь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я хочу сказати, що всі ви говорите правильно, але  ми  розпочали  дискусію,  яка  вийшла  за межі запропонованих проектів. З'ясували це питання, я думаю, це корисно.

 

     Час ми вичерпали,  дякую за увагу.  Сесія продовжить роботу в пленарному  режимі  завтра  о  10  годині.  Після  обіду  депутати працюють у профільних комітетах і фракціях. До побачення.