Стенограма пленарного засідання

22 грудня 2000

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  22  г р у д н я  2000  р о ку.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати!   Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися  337  народних  депутатів.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати, оце стільки депутатських запитів. І враховуючи,  що ми зробимо перерву на роботу в округах,  а потім у комітетах, є наполягання депутатів - авторів цих запитів, - щоб ми їх сьогодні проголосували. Не буде заперечень?

 

     Тоді прошу уваги. Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата Юрія Кармазіна - до Президента України про вжиття заходів щодо припинення  порушень  Конституції  та  законів України   стосовно   суміщення   посад  голів  обласних  державних адміністрацій та голів обласних рад.

 

     Невеличкий коментар.  Шановні народні депутати, ми довго вели переговори  з  Леонідом  Кучмою стосовно такого суміщення.  Леонід Данилович Кучма звернувся з листом офіційно і публічно сказав  про те,    щоб   припинити   такі   суміщення,   підтвердив,   що   це неконституційно. Це є коментар до запиту. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 178.

 

     Так, рішення прийнято.

 

     Про направлення проголосуйте, треба 226 голосів.

 

     "За" - 207.

 

     Я прошу:  підтримайте. Нехай буде такий депутатський запит. Я вам поінформував про лист,  а це ще буде одна вимога.  Давайте: ще раз проголосуємо. Ігоре Рафаїловичу, голосуйте. Прошу голосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую.

 

     Групи народних депутатів (Григорій Омельченко та інші -всього 11   чоловік)   -   до   Президента   України   щодо  забезпечення конституційних прав,  свобод людини і громадянина в Україні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 196.

 

     Так, рішення прийнято.

 

     Про направлення прошу голосувати.

 

     "За" - 205.

 

     Ще раз  нагадую,  що  це  запит  групи  народних депутатів до Президента щодо забезпечення конституційних прав,  свобод людини і громадянина в Україні. Це конституційна норма. Президент України є гарантом  додержання   Конституції.   Тому,   я   думаю,   давайте проголосуємо. Прошу ще раз проголосувати.

 

     "За" - 213.

 

     Народних депутатів   України  Євгена  Краснякова  та  Людмили Пасечної - до Прем'єр-міністра України про  офіційне  спростування чуток,  які  поширені  серед  працівників систем освіти та охорони здоров'я щодо намагань органів виконавчої влади  внести  зміни  до діючого законодавства, що забороняли б вихід на пенсію за вислугою років. Прошу голосувати.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Івана  Ткаленка  -  до   Прем'єр-міністра України    стосовно    заходів    щодо   підтримки   національного товаровиробника  шляхом  збільшення  ввізного  мита   на   медичну продукцію одноразового використання. Прошу голосувати.

 

     "За" - 165.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Костянтина Охріменка,  Людмили Пасечної - до Прем'єрміністра України стосовно зловживань при виконанні Указу Президента   України   про  невідкладні  заходи  щодо  прискорення реформування аграрного сектора економіки.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія  Соломатіна  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю Міністерства фінансів України на звернення щодо виплати громадянину  частки  заощаджень, необхідної для оплати операції.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Чародєєва  і  Мазур - до Прем'єр-міністра України,  Генерального прокурора України,  голови  Служби  безпеки України  про  порушення  чинного  законодавства  України  стосовно діяльності Національного депозитарію України.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповідями  на звернення  щодо  перевірки  відповідності  чинному   законодавству України  використання  бюджетних коштів при страхуванні державного майна за сплату страхових внесків  та  надходження  дивідендів  до Державного бюджету України.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Павла   Кузнєцова   -   до  Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  невдоволенням   відповіддю   на депутатське звернення щодо діяльності фірми "Захист".

 

     "За" - 155.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Анатолія Мороза до Генерального прокурора України у  зв'язку  з  тяганиною  при  розслідуванні  кримінальної справи.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Ігоря   Квятковського   до  Генерального прокурора України щодо захисту інтересів  державного  підприємства "Укренергокомплект".

 

     "За" - 110.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла   Савенка   -   до  Генерального прокурора    України    стосовно     бездіяльності     прокуратури Гуляйпільського   району   Запорізької   області   по   припиненню діяльності організованої злочинної групи в районі.

 

     "За" - 70.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Євгена Жовтяка - до Генерального прокурора України  про  незаконне суміщення А.Засухою посад голови Київської обласної   ради   та   голови   Київської    обласної    державної адміністрації.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олексія  Лісогорського  - до Генерального прокурора  України  стосовно   зловживань   службовим   становищем працівниками  Генеральної  прокуратури  України  та про проведення розслідування  щодо  приховування  від   суду   фактів   придбання вогнепальної зброї та наїзду автомобілем на працівників міліції.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів  (Ткаленко  та  інші  -  всього  7 чоловік) - до Генерального прокурора України,  голови  Запорізької обласної  державної  адміністрації  у зв'язку з порушенням чинного законодавства України та інтересів держави у процесі  приватизації майнового комплексу Запорізького залізорудного комбінату.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Григорій Омельченко та інші -всього 4  чоловіки)  -  до  Міністерства  оборони  України,  Міністерства внутрішніх   справ  України,  Служби  безпеки  України,  Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Генеральної  прокуратури  України щодо забезпечення конституційних прав, свобод людини і громадянина в Україні.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Ігор Юхновський та інші - всього 16 чоловік)   -   до  голови  Служби  безпеки  України,  Генерального прокурора України про  порушення  кримінальної  справи  за  фактом посягання на життя народного депутата України.

 

     "За" - 120.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я зробив зауваження Секретаріату, щоб вказували прізвище.

 

     До голови  Державної  митної  служби  України  Юрія Соловкова депутатський запит відповідно до статті...  Депутат Сокерчак пізно цей запит подав... Де ж суть цього запиту? Про доцільність видання наказу,  який можна поставити  під  сумнів...  Увімкніть  мікрофон депутата Сокерчака, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Іване Степановичу, вибачте, я дійсно пізно подав запит. Але суть його полягає  в  тому,  що  Держмитком  видав  наказ  про закриття  однієї  з  найбільших регіональних митниць -Іллічівської регіональної митниці.

 

     Ви знаєте,  що це - морські ворота нашої України, це ворота і контрабанди,  і  торгівлі.  І  саме  тому незрозуміло,  чому такий наказ.

 

     Ми ставимо  під  сумнів  видачу  цього   наказу   і   просимо підтримати депутатський запит.

 

     ГОЛОВА. Видрукуємо   із   стенограми   і   направимо.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     Увімкніть мікрофон Олега Білоруса.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання   "Громада").   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я хотів би, щоб ми не порушували добрі традиції.  Коли був День міліції,  три дні вся країна  гуляла.  Сьогодні - День української дипломатичної служби, день української дипломатії.  Ніхто не згадав.  Але ми не  повинні забувати  слова  одного  керівника  великої держави,  який сказав: "Товарищи,  работающие за  границей,  свои  обязанности  выполняют аккуратно".

 

     Я хочу   привітати   всіх  працівників  дипломатичної  служби України, які виконують дуже важливу роботу для того, щоб Україна в світі  була  державою серед держав,  країною серед країн і великою європейською нацією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми приєднуємося до ваших поздоровлень тим, хто працює акуратно.

 

     Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Да,  я  полностью  согласен  со  своим коллегой Белорусом и  особенно  в  вопросе,  что  три  дня  гуляла милиция,  и наверное,  это справедливо. Но сегодня также 10-летняя годовщина Пенсионного фонда Украины,  того фонда,  который сегодня приносит  нашим  пенсионерам  самое  сладкое  -деньги.  Те деньги, которых они ждут каждый месяц.

 

     Поэтому я хотел  бы  также  поздравить  работников  отделений Пенсионного  фонда  Украины  и  пожелать  им всего доброго,  чтобы никогда не постигала наших пенсионеров беда, связанная с задержкой пенсий.

 

     ГОЛОВА. Особливо  тих,  хто працює акуратно,  поздоровляємо і приєднуємося до поздоровлень Юрія Донченка. Дякую.

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Верховної Ради України. Ігор Іванович Кравчук. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК І.І., заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! Зазначений законопроект розроблено відповідно  до  Закону  України про  внесення  змін  до  Кодексу  законів  про  працю України.  До прийняття вказаного закону статтею 21 Кодексу  законів  про  працю України було встановлено,  що сфера застосування контрактної форми трудового  договору  визначається  законами  України,  постановами Президії  Верховної  Ради  України,  указами  Президента  України, актами  Кабінету  Міністрів  України.  Всього  на  сьогодні  діють близько 160 законодавчих та інших нормативно-правових актів, які є правовою базою для застосування контракту.

 

     Контракт як  особлива  форма   трудового   договору   повинен спрямовуватися  на  створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховувати його індивідуальні здібності та  професійні  навички,  забезпечувати передбачену законодавством його  правову  і  соціальну  захищеність.  Умови   контракту,   що погіршують  (це  дуже  важливо)  становище  працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (стаття 9 Кодексу законів про працю України).

 

     Останнім часом   відбулося  необгрунтоване  розширення  сфери застосування контракту,  яка виходить навіть  за  межі,  визначені законами України,  актами Президента України та Кабінету Міністрів України.  Зустрічалися такі випадки,  коли до контрактів вводилися умови  більш  тривалого робочого дня,  скороченої відпустки.  Це є грубим порушенням законодавства.

 

     Виходячи з необхідності посилення  правових  засобів  захисту прав  громадян у галузі праці,  унеможливлення їх утиску і з метою додержання вимог ратифікованої  Україною  Конвенції  МОТ  158  про припинення  трудових  відносин  з  ініціативи підприємця,  а також враховуючи рекомендації,  наведені у рішенні Конституційного Суду, згідно  з  якими  сфера застосовування контракту визначається лише законами, що є прерогативою Верховної Ради, і не може регулюватися нормативними  актами центральних і місцевих органів,  пропонується постанови Президії Верховної Ради України та  постанови  Верховної Ради України привести у відповідність з прийнятим законом України, про який я сказав.

 

     У частині першій статті 9 Закону України  про  підприємництво після   слова   "договору"   замість   слів  "(контракту,  угоди)" пропонується  записати  "в  тому  числі  у  випадках,   визначених законами України".

 

     Шановні депутати, прошу підтримати даний законопроект.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?  Немає запитань.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з   питань   соціальної   політики   та  праці  Стояну  Олександру Миколайовичу.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Шановний Іване Степановичу! Народні депутати! Дійсно  у  зв'язку  з  тим,  що внесено зміни до статті 21 Кодексу законів про працю України,  сьогодні  мають  право  призначати  за контрактом   не   тільки  відповідно  до  закону,  а  й  до  інших нормативно-правових актів,  скажімо,  постанов Президії  Верховної Ради,  указів Президента,  актів міністерств тощо. І я підтверджую те,  про що  сказав  Кравчук:  діють  160  законодавчих  та  інших нормативних актів, які дають право на контракт.

 

     Таким чином,    користуючись   таким   широким   законодавчим спектром,  тут є певні  порушення,  які  призводять  до  того,  що погіршується ситуація людини, з якою уклали контракт.

 

     Хочу зазначити,  що  ми  не проти контракту,  але він повинен укладатися  тільки  відповідно  до  чинного  законодавства.   Хочу нагадати,  що 9 липня 1998 року Конституційний Суд також визначив, що  треба  керуватися  тільки  законами,  а  не   іншими   якимись підзаконними актами.  Ось чому виникла потреба привести деякі акти у відповідність до норм, які на сьогодні діють.

 

     Тому Комітет з питань соціальної політики та праці  підтримує ці пропозиції. Іване Степановичу, ми підтримуємо.

 

     І ще  одне.  Оскільки  я дуже багато зекономив часу,  шановні колеги,  і  у  нас  сьогодні   такий,   я   сказав   би,   настрій передноворічний.  Уже назвали дві події великі.  Сьогоднішній день ще одним визначний - сьогодні найкоротший день і найдовша ніч. Так от  я хочу сказати,  що у цю ніч треба замислитися,  що вчора,  на превеликий жаль,  ми завалили дуже важливі питання соціальні -  не проголосували    законопроект   про   тимчасове   безробіття,   не проголосували   законопроекти   про   виплату   лікарняних,    про матеріальну  допомогу  (те,  що запропонував Терьохін,  не вирішує питання). Тому, безумовно, треба до цього повернутися.

 

     Проте я хочу подякувати всім депутатам,  що  хоч  один  закон хороший  проголосували:  ми  зняли  податки з дитячих подарунків і тепер можемо хоч якось організувати Новий рік.

 

     Я від імені Федерації профспілок України, інших профспілкових об'єднань   хочу  подякувати  депутатам  за  розуміння  соціальної політики,  за плідну  працю  і  побажати,  щоб  у  2001  році  всі соціальні питання на законодавчому рівні ми вирішили.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?

 

     Тищенко Павло.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов,  город Харьков. Александр Николаевич! Это хорошо, что такие  законы  принимаются и будут приниматься.  Но проблема здесь значительно шире.

 

     Я уже неоднократно подымал вопрос о  том,  что,  несмотря  на действующее законодательство,  существует такая практика, особенно в частных предприятиях,  когда вообще не заключаются договора  или человек  пишет  заявление  о принятии и тут же об увольнении,  без даты. Полнейший беспредел!

 

     Я сделал запрос по этому как раз вопросу в Кабинет  Министров и   получил   ответ,  что  тормозится  этот  вопрос  потому,  что, оказывается,  участники  "угоди"  никак  не  согласуют   некоторые вопросы,  в частности:  "порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, типову форму трудового договору між працівником   і   фізичною   особою,  положення  про  умови  праці працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами" и так далее.

 

     Я хотел   бы   знать,  обращались  ли  к  вам  с  такими  вот предложениями, и позицию профсоюзов именно в этом вопросе.

 

     СТОЯН О.М.  Так,  дякую,  шановний  колего  Тищенко.   Дійсно сьогодні  у  зв'язку  з тим,  що діють близько 160 законодавчих та інших нормативних актів,  які дають можливість укладати контракти, цим  користуються  деякі  приватні  підприємства.  Вони  укладають контракт,  яким погіршується становище  працівника,  більше  того, записують  у  контракт  будь-що,  що  їм  хочеться  записати.  І в будь-який момент можуть розірвати контракт.  Ось чому ми прийняли, і  він діє,  Закон про застосування контрактної форми.  А зараз ми приводимо КЗПП у  відповідність  до  цього  закону.  Так,  є  такі непоодинокі випадки, коли дійсно погіршується ситуація працівника. Тому у законі чітко визначено, хто може укладати контракт, на яких умовах.  Але  я  з  вами  погоджуюся,  нам  треба  ще  напрацювати нормативні  акти  і  рекомендації,   що   обов'язково   має   бути передбачено  в  контракті,  щоб  не  погіршити соціальне становище людей. Як то кажуть, це вже практична рекомендація. Це перше.

 

     І друге.  Я з вами повністю погоджуюся, колего Тищенко. Треба дуже  чітко  передбачувати  у  колективній  угоді відповідальність роботодавця,  навіть якщо він  уклав  з  працівником  не  трудовий договір,  а контракт. Це треба врахувати. І ми зараз при укладанні генеральної угоди і галузевих угод будемо  на  це  звертати  увагу наших профспілкових організацій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є    ще    запитання?    Немає.   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Так,  бажаючих взяти  участь  в  обговоренні  цього питання немає. Будемо вважати, що ми його розглянули.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань охорони довкілля і використання природних ресурсів.  Доповідач - Іван Олександрович Заєць, міністр екології та природних ресурсів України. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  міністр екології та природних ресурсів  України. Шановний  пане  Голово!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект  Закону  України  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  з  питань  охорони  довкілля  і  використання природних ресурсів.  Проект закону розроблений відповідно до Указу Президента  України  від  15  грудня  1999  року  1573 про зміни у структурі центральних органів виконавчої  влади  та  на  виконання доручень Кабінету Міністрів України до зазначеного указу.

 

     Зміни, які   вносяться   до   окремих   законодавчих   актів, випливають із необхідності  розвитку  нормативно-правової  бази  у сфері  охорони навколишнього природного середовища,  раціонального використання і відтворення  природних  ресурсів  і  спрямовані  на вдосконалення    правових    засад    діяльності    новоствореного центрального  органу  виконавчої  влади  у  зазначеній   сфері   - Міністерства екології та природних ресурсів України.

 

     Проектом закону   передбачається   внесення  змін  у  частині правового регулювання діяльності Мінекоресурсів  на  підставі  тих завдань,   функцій,  компетенції  органів  виконавчої  влади,  які ліквідовані вищезазначеним указом Президента та  на  даний  час  є структурними   підрозділами   центрального   апарату  Міністерства екології та природних  ресурсів  України.  Проект  підготовлено  з урахуванням норм Указу Президента України від 29 травня 2000 року

 724 питання Міністерства екології та природних  ресурсів  України щодо правонаступництва Міністерства екології та природних ресурсів і відображає,  в основному,  зміну  в  частині  назв  ліквідованих органів виконавчої влади без зміни їх основних функцій.

 

     Щодо переліку  законодавчих  актів,  до  яких  рекомендується внести відповідні зміни.  Це Кодекс  України  про  адміністративні правопорушення,  Кодекс України про надра,  Водний кодекс України, Закон  України  про   правовий   режим   території,   що   зазнала радіоактивного  забруднення  внаслідок  Чорнобильської катастрофи, Закон  України  про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Закон України про охорону  атмосферного  повітря,  Закон  України  про  пестициди  і агрохімікати,   Закон  України  про  поводження  з  радіоактивними відходами, Закон України про топографо-геодезичну та картографічну діяльність.  Зважаючи  на те,  що Верховною Радою 21 вересня цього року прийнято закон України,  згідно  з  яким  внесено  відповідні зміни до Водного кодексу,  зокрема у частині назви міністерства як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань  екології  та  природних ресурсів,  при доопрацюванні перед поданням законопроекту на друге читання ці зміни будуть враховані.

 

     Прийняття запропонованого   проекту   сприятиме   регулюванню основних  засад  діяльності  Мінекоресурсів  як головного органу у системі центральних  органів  виконавчої  влади  у  сфері  охорони довкілля,  а  також гідрометеорологічної,  топографогеодезичної та картографічної діяльності.

 

     Проект закону розглянуто в Комітеті Верховної Ради України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  і  в  цілому  схвалено.   Є зауваження головного науково-експертного управління,  яке,  на мою думку,  не дуже суттєве.  Тут пропонується у підпункті 9 пункту  3 вказати "Міністерство аграрної політики України", бо там зазначена колишня назва.

 

     Шановні народні  депутати!  Я   прошу   прийняти   зазначений законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Ліс рук. Запишіться.

 

     Юрій Сахно. За ним - депутат Косаківський.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Яблуко".  Прошу  передати  слово  Михайлу Гуцолу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Яблуко".  Шановний пане міністре! Фракція "Яблуко" завжди стояла на позиції захисту екології  як  великої  науки,  флори  та фауни.  У  мене  таке  запитання  до  вас.  У  нас ліси в Карпатах вирубувались і вирубуються,  і,  напевне,  скоро вже не  буде,  що вирубувати. Як легені Європи, вони зникають з нашої земної кулі. А Чернівецький голова обласної державної адміністрації Теофіл  Бауер настільки  розпоясався  там,  що  цілі ешелони йдуть,  і невідомо, куди.  Коли буде порядок?  Коли нарешті  наші  Карпати  не  будуть знищуватися?  Коли  нарешті  у нас в довкіллі буде порядок?  Я вас дуже  прошу:  наведіть  порядок  в   Чернівецькій   області,   щоб губернатор шанував наше довкілля.

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Дякую.  Ви  знаєте,  що ситуація дійсно складна в цьому регіоні,  Верховна Рада  прийняла  Закон  про  мораторій  на проведення  суцільних  рубок  на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону.  Зараз  ведеться  велика  робота,  щоб видати   відповідний   Указ   Президента.  Ми  також  плануємо  на конференції 2003 року прийняти Карпатську конвенцію, яка підняла б рівень  захищеності  цього  регіону до міжнародного рівня.  Роботи справді дуже багато і треба її робити.

 

     ГОЛОВА. Леонід Косаківський. За ним - Федір Абрамов.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний  Іване Олександровичу!  Як ви ставитеся до тієї інформації,  яка  пройшла днями  по  всіх телепрограмах,  стосовно якоїсь таємничої доповіді спеціальних служб європейських держав про дуже  сумну  перспективу країн  СНД,  в  тому  числі  України,  щодо  екологічної безпеки у зв'язку з тим,  що в цих країнах дуже мало виділяється  коштів  на охорону довкілля і це загрожує катастрофічними наслідками? Чи знає про це міністерство?  Яка його позиція?  Чи це  дійсно  відповідає реальному стану речей? Це перше.

 

     І друге запитання. Скажіть, будь ласка, законопроект, який ми сьогодні обговорюємо, допоможе нарешті стати міністерству реальним центральним  органом виконавчої влади в захисті довкілля?  Тому що відбуваються дивні речі. Ми на засіданні Комітету з питань бюджету підтримуємо  пропозицію  Комітету  з питань екологічної політики і виділяємо на 2000 рік 700 тисяч гривень на  очистку  русла  Дніпра від   затонулих   плавзасобів.   Бюджетним   розписом   ці   кошти направляються Міністерству транспорту,  але воно  на  свій  розсуд витрачає ці асигнування на інші потреби.

 

     Чи не   вважаєте  ви,  що  ваше  міністерство  повинне  рубом поставити питання на засіданні уряду, що це просто неприпустимо ні з  точки  зору  фінансової  дисципліни,  ні з точки зору реального захисту довкілля?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Дякую.  Щодо першого запитання,  то  я  з  такими матеріалами ще не обізнаний, але поділяю вашу стурбованість станом екології,  який ми сьогодні  маємо.  Нещодавно  в  цій  залі  були парламентські слухання, ми якраз доповідали про стан довкілля, про ті заходи,  які здійснюються урядом для виправлення цієї ситуації. І  я,  зокрема,  загострював  увагу  на тому,  що без забезпечення стабільного  економічного  зростання  економіки  вирішити  всі  ці проблеми  буде  дуже тяжко,  тому що основні засоби,  зокрема й на екологічно  небезпечних  підприємствах,   зношені,   дуже   багато деформацій, і потрібні величезні, величезні кошти.

 

     Тобто ситуація,  справді,  складна,  і  ми стараємось якимось чином виправляти її.

 

     А тепер стосовно другого запитання.  Це надзвичайно актуальне питання.  Ідеологія адміністративної реформи спрямована на те, щоб перетворити наше міністерство в Міністерство екології та природних ресурсів.   Я   ще   раз  наголошую:  та  природних  ресурсів.  На сьогоднішній день це міністерство фактично не є в такому  статусі. Воно  сформоване,  можливо,  тільки  на  чверть.  Більше  того,  є процеси,  які спрямовані на розтягування, навіть на організаційний розрив того міністерства, яке ми сьогодні маємо.

 

     І, знову  ж  таки,  коли тут були слухання,  багато депутатів виступали й говорили,  що треба всі інспекції зібрати  до  купи  в цьому   міністерстві,  так  само  й  комітети  з  питань  лісового господарства,  водного  господарства,  земельних  ресурсів.  Тобто треба,  врешті-решт, створити Міністерство природних ресурсів, яке є у всіх розвинутих  країнах,  у  країнах  -  асоційованих  членах Європейського  Союзу.  І в наших сусідів - чи це в Росії,  чи це в Білорусії - таке  міністерство  вже  є.  А  ми,  на  жаль,  тільки приступили до його створення.

 

     Я все-таки сподіваюсь, що і з вашою підтримкою - з підтримкою народних  депутатів   -   ми   зможемо-таки   створити   саме   те міністерство,   яке   контролюватиме   і  використання  коштів,  і забезпечення тих пріоритетів, які потрібні.

 

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу, лаконічніше, будь ласка.

 

     Федір Абрамов. За ним - депутат Гошовська.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Иван  Степанович.  Коммунистическая   партия. Уважаемый   Иван   Александрович!   Я  внимательно  выслушал  вашу информацию по этому очень важному для всех нас  вопросу.  Скажите, включены  ли  в  план  работы  вашего  министерства мероприятия по сохранению природы в бассейнах рек  Миус  и  Кальмиус  в  Донецкой области?

 

     И второе.  Я  часто  получаю  письма  от избирателей о ночных захоронениях  радиоактивных  веществ  в  районе  городов  Снежное, Торез. Как министр, что вы могли бы сказать по этому вопросу?

 

     Спасибо.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Перше запитання.  Ми про ці проблеми знаємо,  і є проект,  який  реалізується  по  річці   Сіверський   Донець.   Що стосується  річок  Міус  і  Кальміус,  про  які  ви кажете,  то це закладено в програму соціально-економічного розвитку регіону.  Але потрібен конкретний підхід.

 

     Та є кілька проблем. Одна з них - забруднення цих річок. І ми можемо зменшити його тільки в  тому  разі,  якщо  будемо  будувати очисні споруди,  якщо будемо розвивати каналізаційне господарство. Треба також чистити русла цих річок. Такі намагання є. Можливо, не вистачає грошей,  можливо,  не стільки уваги приділяється, скільки треба,  але начальник управління  (от  учора  ми  якраз  проводили нараду  начальників  управлінь  Міністерства екології та природних ресурсів) говорив мені про цю програму. Вона є у вашому регіоні, і якщо  ви  будете  контактувати,  то,  можливо,  ми  і будемо якось допомагати у вирішенні цього питання.

 

     Що стосується захоронення радіоактивних відходів (називаються всякі шахти й так далі),  то я вже просто стомився відповідати, що зараз така робота не ведеться.

 

     ГОЛОВА. Валентина Гошовська. За нею - депутат Моісеєнко.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська область).  Дякую,  шановний  Іване  Степановичу.  Іване Олександровичу!  Маючи  нагоду,  хочу  вам повідомити,  що в моєму Балаклійському виборчому окрузі  кілька  геологічних  підприємств. Найбільше  з  них - Балаклійське геофізпромислове підприємство,  в якому після реорганізації рівно рік не отримують заробітної плати.

 

     Більше того,  у мене лежать телеграми (там є посилання,  що й вам   вони   направлені),   в  яких  говориться,  що  це  державне підприємство ще  в  листопаді  описане  податковою  інспекцією  за несплату  податків  до  бюджету.  У  свою чергу цьому підприємству "Нафтогаз" України заборгував більше 30 мільйонів гривень.

 

     Я хочу знати,  що мені відповідати  у  своєму  окрузі  і  які будуть  ваші  дії  у зв'язку з тим,  що вперше буде розпродуватися державне геологічне підприємство, найбільше в східному регіоні?

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Ми працювали цей рік над  тим,  щоб  покрити  всю заборгованість.  Більше того, Кабінет Міністрів прийняв постанову, за  якою  30  відсотків  додаткових  коштів,  які  надходили   від геологорозвідувальних   робіт,   будуть   спрямовані  на  покриття заборгованостей.

 

     Що стосується конкретно цього випадку, відносин "Нафтогазу" і цього  підприємства,  то  тут треба,  я думаю,  застосовувати інші механізми. Ми можемо і, гадаю, повинні звернутися до "Нафтогазу" з тим,   щоб   вони  погасили  ці  борги,  щоб  підприємство  змогло запрацювати.

 

     Я особисто зацікавлений у тому,  щоб кожне підприємство  було збережене  й  розвивалося.  Я  постараюся  розібратися конкретно в цьому випадку - як там,  що там і тому подібне.  Мені  дуже  важко згодитися  з тим,  що в нас є хоч одне підприємство,  яке упродовж року не одержувало грошей.  Такого підприємства у своїй сфері я не маю,  жодного  такого  підприємства  не  маю.  Цього  року  бюджет виконаний повністю і за надходженнями,  і за видатками.  Тому  там треба розбиратися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Володимир Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування (виборчий округ 53,  Донецька область).  Макеевский горком Компартии  Украины.  Иван  Александрович!  Вы  знаете,  что каждый вопрос,  который касается деятельности вашего министерства, я имею в виду вопрос охраны окружающей среды,  не  может  оставить равнодушным  ни  одного  представителя Донбасса (вы знаете,  что я представитель этого  региона).  Донбасс  -  это  страшная  зона  в экологическом  отношении  и поэтому первый вопрос,  который у меня возникает в связи с каждым документом,  о котором вы докладываете,

-  как  он  отражается  на экологической безопасности именно этого региона? Почему? Потому, что в Украине да, наверное, и в Европе на сегодняшний  момент  нет  более страшного экологически запущенного региона.

 

     Вы помните,  на  Дне  правительства  я  просил  вас  обратить внимание на этот регион.  И вы обещали, понимая, что там громадное количество населения.  Поэтому я хотел бы,  чтобы вы по ряду  этих законов,  которые вы назвали, дали краткую характеристику именно с позиции ситуации в Донецкой области.

 

     Спасибо.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  У цьому випадку мова йде тільки про організаційні аспекти,  про  привернення  у відповідність законодавчої бази,  що була розкидана між структурами,  які були раніше і  на  базі  яких сьогодні створено Міністерство екології та природних ресурсів. Але прийняття цього закону посилить нас в організаційному плані, тобто ми зможемо більш сконцентровано,  будемо говорити так, діяти, наші повноваження будуть більш  сконцентровані.  І  якщо  управління  в нашому   міністерстві   буде  поліпшене,  природно,  це  позитивно відіб'ється і на увазі до вашого регіону.

 

     І за те, що ви тут постійно ставите питання про цей регіон, я вам дякую,  бо,  справді,  до нього повинна бути прикута увага. Це регіон  особливої  нашої  уваги.  Ми  намагаємось   працювати   як безпосередньо,  так  і  через  серію різних механізмів.  Ми хочемо запустити систему інвестиційних  проектів  у  вашому  регіоні,  бо коштів  лише  державного  бюджету  не  вистачить для вирішення цих проблем.  Їх можна  вирішити  тільки  в  разі  залучення  до  цієї програми  підприємств,  місцевої  влади,  і  якщо буде задіяна оця система інвестиційних проектів,  навіть  із  залученням  іноземних коштів.  Тоді  ми  зможемо покращити ситуацію.  У цьому напрямі ми якраз і діємо сьогодні.

 

     Я планую, що в січні, можливо, на початку лютого ми проведемо виїзне  засідання колегії в цьому регіоні і обговоримо ці питання, щоб вийти на якісь конкретні  рішення   Так,  я  думаю,  депутатів будуть запрошувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Не "я думаю", а це треба робити. Якось комплексно, бо коли все добре,  то уряд без депутатів,  а коли десь припікає,  то тоді депутати потрібні.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Іване Степановичу, міністерство тісно співпрацює з народними депутатами.

 

     ГОЛОВА. Ми вам,  бачите,  надали 12 хвилин, щоб ви працювали, це два регламенти. Дякую.

 

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолію Писаренку.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька область).  Спасибі.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Проект  цього  закону наш комітет розглядав на своєму засіданні. Цей законопроект містить суто нормативні правові зміни  до низки законів,  що направлено на вдосконалення правового регулювання.  Усе це пов'язано із реформуванням  та  зміною  назви міністерства,  як  тепер  називається  Міністерством  екології  та природних ресурсів,  його підрозділів,  департаментів.  Це зробити необхідно, і комітет просить вас підтримати законопроект.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Депутати Яценко, Моісеєнко, Тищенко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Це  не  запитання,  оскільки   ми   з Анатолієм  Аркадійовичем  тісно співпрацюємо в комітеті,  а просто побажання.  У проекті у двох чи в трьох місцях неправильно вказано назву  Міністерства  з  питань  надзвичайних ситуацій та у справах захисту  населення  від  наслідків  Чорнобильської  катастрофи.  Я думаю,  ми  це  врегулюємо,  і  тоді  можна буде в цілому приймати закон.

 

     Дякую.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Дякую вам,  Володимире Михайловичу.  Справді, там  є  ще зауваження,  ми зараз доопрацьовуємо.  А я зараз до вас підійду, покажу, які мені матеріали подали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. Потім - депутат Тищенко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Макеевский горком Компартии Украины. Уважаемый Анатолий Аркадьевич!  Мы с вами - представители Донецкого региона: вы представляете  Донецк,  я  -  Макеевку.  У  нас  очень  сложная экологическая  ситуация,  вы  знаете это.  Я в принципе благодарен министерству за то,  что появляется понимание этой  проблемы,  что состоится выездная коллегия по этому вопросу.

 

     Я бы  хотел  не столько задать вам вопрос,  сколько высказать просьбу,  чтобы, когда на заседании коллегии будут рассматриваться вопросы,  связанные  с экологической ситуацией в Донецкой области, вы,  как  председатель  комитета,  во-первых,   приняли   участие, высказали все наболевшее...

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Заместитель.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.    Ну,   как   заместитель.   Значит,   будете председателем, я бы вам этого пожелал.

 

     Но я бы хотел,  чтобы вы пригласили и нас,  депутатов, потому что не так давно,  перед рассмотрением проекта бюджета, связанного с угольной промышленностью,  в Донецкую  область  приехал  министр финансов,   приехал   министр   топлива   и   энергетики,  а  наша "доблестная" администрация забыла пригласить  народных  депутатов, которые представляют угольные регионы.

 

     Я уверен, что с вашей помощью мы сможем решить эти вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Спасибо.  Мы  ведем  сейчас  переговоры  и  с министерством,  и  с  администрацией  -  с   первым   заместителем Януковича,  который  сказал,  что все народные депутаты Украины от Донецкой области обязательно будут приглашены  принять  участие  в заседании  этой  коллегии.  Это  будет  очень  серьезное  и важное заседание коллегии.  Там  не  только  Донецк  и  Макеевка,  там  и Артемовск,    и   много-много   других   очагов,   очень   опасных экологически,  связанных и с радиацией,  и с отходами, и с другими факторами. Поэтому спасибо вам за активность.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Анатолий Аркадьевич!  Что касается проекта  закона,  наверное,  проблем  не будет,  мы за него проголосуем. Я просто хотел задать вопрос Ивану Зайцу, нашему министру, но, может быть, вы мне ответите.

 

     Я хотел бы обратить ваше внимание  на  такой  факт.  Проектом Земельного    кодекса,    который    принят   в   первом   чтении, предусматривается право гражданина Украины  передать  "у  спадщину іноземній  юридичній  особі  земельну  ділянку".  В  связи  с этим возникает вопрос:  как она будет использоваться? Правда, в течение года она должна быть отчуждена.  Но вопрос в другом:  зачем давать право  юридическому  лицу  в  течение  года  пользоваться   нашими земельными участками?

 

     Если вы  помните,  несколько  лет назад поступало предложение поместить в соляные шахты Славянска радиоактивные отходы.  Так вот если   дать   иностранному  юридическому  лицу  право  пользования земельным участком в течение года, где гарантия, что на этой земле не окажется радиоактивных, химических и других отходов?

 

     Я хотел  бы  спросить,  проводился  ли вашим комитетом анализ проекта Земельного кодекса с  этой  точки  зрения?  Если  нет,  то хотелось  бы,  чтобы  вы внимательнейшим образом отнеслись к этому положению  и  некоторым  другим  положениям   проекта   Земельного кодекса, который Президент требует принять (ну, до Нового года уже не получится) во  втором  чтении.  Пожалуйста,  ответьте  на  этот вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Спасибо.  Вопрос  очень  серьезный.  С вашего разрешения я разделю ответ на две части.

 

     Первая. Мы рассматривали проект кодекса.  Вот Яценко Владимир Михайлович  знает,  у  нас  очень  противоречивые  точки  зрения в комитете. Кстати, моя точка зрения абсолютно совпадает с вашей: не надо этого делать, и нельзя этого допускать.

 

     Что касается соляных шахт, то я лично два года занимался этим вопросом,  и мы с министерство добились категорического запрета  и слухи эти развеяли.  И не только слухи,  были и намерения такие. И действительно было бы очень просто загрузить те соляные шахты  при той возможности,  о которой вы говорили,  - при передаче земельных участков иностранцам и прочее.  Поэтому сегодня я абсолютно против положений  проекта  Земельного кодекса,  о которых вы говорили,  и совершенно против того,  чтобы соляные  шахты  использовались  под захоронение радиоактивных отходов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається Володимиру Черняку.  Мабуть, будемо завершувати на цьому, проблема відома. Так? Так.

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Мабуть, ні в кого з нас не викликає сумніву необхідність створення    нормативно-правової   бази   і   покращання   захисту навколишнього природного середовища.  Цей  закон,  поза  сумнівом, потрібно   приймати,   він   сприятиме   підвищенню   ефективності діяльності Міністерства екології та природних  ресурсів.  Саме  це головна  мета цього закону,  і ті норми,  які там виписані,  цьому сприятимуть.

 

     Але я хотів скористатися нагодою обговорення законопроекту  і присутністю  тут міністра екології для того,  щоб привернути увагу до надзвичайно важливих питань,  про які,  власне,  сьогодні в цій залі говорили мої колеги народні депутати.

 

     По-перше, критерій   ефективності   діяльності   Міністерства екології та природних  ресурсів.  Який  критерій?  Із  чого  можна судити, наскільки ефективно працює міністерство?

 

     Я розумію, звичайно, що не все від нього залежить, але, знову ж таки,  критерієм ефективності діяльності міністерства, мабуть, є забезпечення  екологічної  безпеки.  Тобто  основне  питання,  і в різних аспектах до нього підходили депутати, ставлячи запитання, - це стан екологічної безпеки в Україні, тенденції (вона рухається). Яка динаміка?  Куди рухається,  в якій бік - чи  в  бік  зростання екологічної безпеки,  чи, навпаки, у бік падіння її? І яким чином, в яких межах  міністерство  може  впливати  на  вирішення  проблем екологічної  безпеки?  І  що  потрібно  ще  зробити для того,  щоб міністерство могло ефективно вирішувати це завдання?

 

     По-друге, екологічні  стандарти.  На  мій  погляд,  у   наших законопроектах  чомусь відсутнє поняття екологічних стандартів.  У всьому,  як кажуть,  цивілізованому  світі  в  основу  регулювання природоохоронної   діяльності   покладено   поняття   "екологічний стандарт",  і  дотримання  цих  стандартів  є   основною   вимогою діяльності підприємств, підприємців і так далі.

 

     Я пам'ятаю, у штаті Каліфорнія в США був введений надзвичайно високий  екологічний  стандарт  стосовно  викидів   автомобільного транспорту   в  атмосферу.  Виробники  заявили:  ми  не  спроможні створити подібний автомобіль.  Їм сказали:  це  ваша  проблема.  І врешті-решт  вони  такий  автомобіль  створили,  викиди  практично відсутні. Це окремий конкретний приклад.

 

     Отже, проблема екологічних стандартів в Україні.  Це  питання концептуальне,  і воно повинне бути наскрізним у наших законах про екологію і в діяльності Міністерства екології.

 

     І нарешті,  третє питання  -  питання  фінансування,  питання фінансових   джерел   і   інвестицій   в   екологічне  середовище, спрямованих на підвищення екологічної безпеки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Завершили обговорення цього питання.  Усі казали,  що такий закон потрібний.

 

     -----------

 

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону про внесення змін до Кримінального  кодексу  України  (до  статті  1482  щодо   умисної несплати податків).

 

     Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації Олексій Шитря.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Одним  із  головних  чинників,  що  стримують   скоєння правопорушень     у    сфері    оподаткування,    є    кримінальна відповідальність, передбачена статтею 1482 Кримінального кодексу.

 

     На сучасному етапі  розвитку  держави,  становлення  ринкової економіки та стрімкого розвитку суспільних відносин значна частина законодавчих актів,  у тому числі й  податкових,  якщо  можна  так сказати, досить швидко старіють та потребують внесення відповідних змін і доповнень.  Це повною мірою  відноситься  і  до  норм  щодо кримінальної відповідальності за злочини у сфері оподаткування.

 

     Необхідно зазначити,   що   діюча  на  сьогодні  стаття  1482 Кримінального  кодексу  передбачає  відповідальність   за   умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що не повною мірою відповідає діючому податковому законодавству  і не  охоплює  всіх  випадків умисної податковому законодавству і не охоплює всіх випадків умисної несплати податків,  у той час як  ці діяння завдають значної шкоди суспільним відносинам і бюджету.

 

     Так, виходячи  з  роз'яснень пленуму Верховного Суду України, що містяться в його постанові від 26 березня 1999 року 5 про деякі питання   застосування   законодавства   про  відповідальність  за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, не  підлягають  притягненню  до  кримінальної  відповідальності за умисне ухилення від сплати обов'язкових платежів ті платники,  які правильно  звітували  перед  податковими органами про наявні у них податкові  зобов'язання  і  борги,  але  після  цього  умисно   не сплачували  належні  до  сплати податки,  збори,  інші обов'язкові платежі за наявності реальної можливості їх сплати.

 

     У результаті такі посадові особи суб'єктів підприємництва  не сплачують податки,  завдаючи державі збитки,  але відповідальності відповідно до статті 1482 не несуть.  Тому диспозицію цієї  статті пропонується   уточнити.   Крім   того,   пропонується  ввести  до запропонованої  редакції  статті  словосполучення  "що  входять  у систему оподаткування".

 

     Це дасть змогу виключити факти поширеного тлумачення правової норми і випадки притягнення до відповідальності  за  статтею  1482 Кримінального  кодексу  у  разі  несплати  платежів,  не включених законодавством до системи оподаткування.

 

     Також необхідно зазначити,  що  діюча  редакція  статті  1482 Кримінального   кодексу  України  не  відповідає  вимогам  часу  і потребує вдосконалення  ще  й  тому,  що  запропонований  правовий підхід   до  визначення  моменту  закінчення  злочину  трактується по-різному, оскільки в диспозиції статті немає чіткого визначення, з якого моменту злочин було почато чи, скажімо, закінчено.

 

     У чинній  редакції  момент закінчення злочину можна пов'язати як з терміном сплати платежу, так і з терміном звітування платника перед  податковим  органом.  Тому  пропонується  конкретизувати  в запропонованій редакції цей момент словосполученням "в установлені законом строки".

 

     Введення до  частини  першої  статті 1482 визначення суб'єкта злочину як особи,  що займається  підприємницькою  діяльністю  без створення  юридичної  особи,  чи  будь-якої  іншої  особи фактично приведе правову норму у відповідність до діючого законодавства  та більш  чітко  визначить суб'єкта злочину у зв'язку з тим,  що нині вжитий у статті 1482 Кримінального кодексу термін "фізична  особа" є  дещо  неконкретним,  оскільки  посадові особи,  по суті,  теж є фізичними особами.

 

     Даним законопроектом передбачено внесення змін  у  диспозицію частини  першої  статті 1482 та визначено нові розміри коштів,  за несплату яких  винні  особи  можуть  притягатися  до  кримінальної відповідальності.  Ці  розміри збільшено у кожній частині статті у три рази, що відповідно становитиме: значний розмір - 5100 гривень і більше; великий розмір - 12 тисяч 750 гривень і більше; особливо великий розмір - 51 тисяча гривень і більше.

 

     Ураховуючи, що зменшення кількості злочинів не  відбувається, а значна частина громадян ще не повною мірою усвідомлює, що сплата податку є одним із найважливіших конституційних  обов'язків  перед державою, вважаємо за необхідне внести названі поправки.

 

     Прошу прийняти законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у  депутатів  запитання?  Поки  що чотири депутати:  Абрамов, Круценко, Гусак, Полюхович. Я вам надам також, я забув.

 

     Ну вже достатньо.  Побачимо,  як буде з часом. Я вже назвав - п'ять.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо.  Коммунистическая  партия.   Уважаемый Алексей Иванович, предлагаемые правительством изменения Уголовного кодекса,  на мой  взгляд,  имеют  чрезвычайно  важное  значение  в современной    обстановке.    Скажите,    какие    меры    приняты Государственной налоговой администрацией к тем  сотням,  а,  может быть,  и тысячам предпринимателей,  которые, по словам Президента, не уплатили в доход государства около 17 миллиардов гривень?

 

     Спасибо.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі  за  запитання.  Я   хочу   сказати,   що обрахування,  скільки  сплатили  чи  не  сплатили,  є  різні.  І я повністю з вами згоден, що ми терміново повинні прийняти Закон про оподаткування доходів фізичних осіб, тому що сьогодні обороти, які пов'язані з отриманням доходів з нерухомості, нашим законодавством практично не оподатковуються. Тобто це дуже спірне питання.

 

     Якщо казати про ті справи, які...

 

     ГОЛОВА. Олексію Івановичу,  ви кажіть чесно:  воно не спірне, воно багатьох зачіпає,  і тому воно так важко вирішується.  З  ким воно спірне? У світі це всюди оподатковується. А ви - спірне...

 

     ШИТРЯ О.І.  Наведу таку статистику. За 11 місяців порушено 11 тисяч 555 кримінальних справ.  На жаль, сьогодні розглянута судами 2171 кримінальна справа. Сьогодні можна сказати, що десь 915 осіб, які  навмисно  порушили  податкове  законодавство,  притягнуто  до кримінальної  відповідальності  (я  маю  на  увазі,  засуджено  до позбавлення волі).

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. За ним - депутат Гусак.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція комуністів. Олексію Івановичу! Скажіть, будь ласка,  а яку відповідальність повинні нести районні державні податкові  адміністрації  на місцях за те,  що порушують Закон про фіксований податок?  Зараз беруть і фіксований податок, і плату за землю  (за  ті землі,  які передані в оренду сільськогосподарським виробничим кооперативам),  і таке  інше.  Адже  законом  скасовано плату за землю.

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І. Спасибі за запитання. На жаль, ви знаєте, що вчора у порядку  денному  це  питання  було  внесене  для  законодавчого врегулювання.  І  чим швидше ми законодавчо врегулюємо це питання, тим менше питань буде виникати і у вас,  і у нас,  податківців. На жаль,  у Законі про плату за землю нічого не сказано про те, що ви кажете. Сьогодні треба терміново внести зміни до законодавства про плату  за землю і визначити,  що в разі,  якщо земля передається в оренду  платнику  фіксованого  податку,   земельний   податок   не стягується.  А  орендатор  повинен платити вже за оренду,  повинен платити податок зі свого доходу як і з іншого.  Це  питання  вчора було в порядку денному, його треба якнайшвидше врегулювати.

 

     ГОЛОВА. Леонід Гусак. За ним - депутат Сухий.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Шановний Олексію Івановичу,  те, що ви зараз пропонуєте, ніяк не вплине на дрібних неплатників, у яких незначні обороти.  І  на  становищі  великих підприємств-платників ці зміни (збільшення в три рази сум  несплати)  ніяк  не  позначаться,  але відповідно  до запропонованої зараз норми законодавства їх перш за все можна буде притягувати до відповідальності.  Тому питання:  чи не доцільніше було б диференціювати ці суми несплачених коштів для дрібних і для великих підприємств.  Для тих,  що платять мільйони, це ж суми надто малі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ШИТРЯ О.І.   Спасибі,   спасибі.  Ми  виходили  з  того,  що, збільшивши ці суми в три рази,  ми вже робимо значний крок уперед. Є  альтернативний  проект,  який  передбачає  збільшення цих сум у п'ять разів.  Що стосується малих підприємств-платників,  то вчора ми  з  вами  прийняли  Закон  про застосування електронних касових апаратів і про поширення практики сплати  фіксованого  чи  єдиного податку,  а  це  приводить  до  того,  що ця категорія підприємців практично дуже рідко  попадає  під  кримінальну  статтю  1482.  Це більше  торкається  суб'єктів господарювання - юридичних осіб,  де більш значні обороти.

 

     Стосовно того,  чи в три рази збільшувати суми несплати, чи в п'ять, то тут, як то кажуть, можна посперечатися.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сухий. За ним - депутат Полюхович.

 

     СУХИЙ Я.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  78,  Запорізька область).  "Трудова  Україна".  Олексію  Івановичу!  Як відомо,  у вересні ми  прийняли  в  першому  читанні  проект  закону,  котрий стосується  внесення  змін  до  статті  1482,  а в другому читанні прийняли  проект  нового  Кримінального  кодексу  України.  Чи  не вважаєте   ви   за   доцільне   законопроект,   який  ми  сьогодні розглядаємо,  просто включити як складову частину,  як поправки до тих  двох,  тому що у нас іде нагромадження кількості законодавчих актів?

 

     ШИТРЯ О.І.  Немає заперечень.  Можна приймати і  включати  на друге читання.

 

     ГОЛОВА. Олексію  Івановичу,  мова  йде  про кодифікацію.  Вже треба б мати кодекс, де б усе було вкупі, тому що...

 

     ШИТРЯ О.І. Згоден.

 

     ГОЛОВА. Приймається.  Іван  Полюхович,  за  ним   -   депутат Моісеєнко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний Олексію Івановичу!  Я абсолютно згодний з вами, що треба терміново вносити зміни до цієї статті.  Але у мене  з  цього  приводу  буде кілька зауважень.

 

     Перше зауваження. Мабуть, одне тільки внесення змін до статті 1482 не вирішить того основного питання, що стосується якраз збору податків,  якщо ми не введемо в нашу мораль, в наше життя правило, що сплата податків (чи  підприємством,  чи  фізичними  особами)  є обов'язковим.  Це повинно бути, ну я знаю, святим правилом кожного громадянина.  Доки цього  не  буде,  доти  вам  дуже  тяжко  буде, працювати. А запитання такого плану.

 

     Олексію Івановичу, я кілька разів мав розмову про це і у вас, у податковій, і в нас, у Мінській держадміністрації. Це правда, що у  нас  (особливо в Києві) так багато фіктивних фірм,  що тільки в Мінському  районі  більше  1  мільярда  гривень,   грубо   кажучи, "прокачали"  через  ці  фіктивні  фірми?  І  як  з  ними боротися? Зареєстрував якийсь п'яничка, загубив паспорт, і що далі? Скажіть, будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.   На   жаль,  сьогодні  я  можу  констатувати,  що податковими органами,  і  зокрема  податковою  міліцією,  виявлено більше 2 тисяч фіктивних фірм. На жаль, аналіз свідчить, що однією з причин,  чому вони з'являються, є недосконале законодавство щодо їх  реєстрації.  Це  однозначно.  І ми до цього вже декілька разів підходили і ніяк не можемо підійти до того...

 

     ГОЛОВА. Олексію Івановичу,  як ви підходите?  От фірма зникла (а  таких фірм тисячі,  мільйони зникають),  а ті,  що реєструють, вони ж залишаються.

 

     ШИТРЯ О.І. Так.

 

     ГОЛОВА. Ну так! А як же воно виходить тоді?

 

     ШИТРЯ О.І. Іване Степановичу, сьогодні ж подивіться...

 

     ГОЛОВА. Фірми зникають тисячами,  а ті що їх реєструють,- усі процвітають (Шум у залі).

 

     Олексію Івановичу,  як  же  до них добратися?  Яку зміну куди внести?

 

     ШИТРЯ О.І.  Я хочу сказати, що ми пропонували внести зміни... Треба    впорядкувати    реєстрацію    суб'єктів   підприємницької діяльності,  тому що сьогодні виконавчі органи, які їх реєструють, ніякої  відповідальності  за те,  що зареєстрували фіктивну фірму, практично не несуть.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Макеевский горком Компартии Украины.  Алексей Иванович!  Вы  знаете,  если  говорить  насчет  фирм,  то тут я бы напомнил  вам  одну  дату.  Вчера   был   день   рождения   Иосифа Виссарионовича Сталина.  И вы знаете,  народ (особенно трудящиеся) все время говорит:  "Если бы сейчас пришел человек с такой  рукой, то в фирмах наступил бы порядок". Но это отступление.

 

     Я хотел  бы  спросить  прежде  всего о следующем моменте.  Вы помните,  что не так давно в Верховном  Совете  был  принят  закон (обещали,  что  его  быстро  подпишут) по поводу обложения налогом благотворительной помощи.  Я хотел бы  спросить:  какая-то  работа налоговой администрации по исполнению или хотя бы предварительному исполнению этого закона проведена?  Потому что люди просто  стонут от  того,  что  у  них  нет возможности сегодня оплатить,  скажем, подаренный им уголь, а на дворе - зима. Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Здесь уже  говорили  о  проблемах  Минского района  города  Киева.  Я  вел  большую переписку с администрацией города по  поводу  грубых  нарушений  в  использовании  земельного участка   в  самом  центре  Минского  района,  непосредственно  на площади,  прилегающей к исполкому (вот этой центральной) и  метро, где стоит долгострой...  Я заканчиваю, Иван Степанович. Использует его  ОАО   "Ольга".   И   вы   понимаете,   использует   настолько неэффективно,  что  в  самом  центре  района  из долгостроя создан мусорник.  Антисанитария, притон для социально опасных элементов и так далее,  и так далее. Все это процветает, и в то же время никто не ужесточает меры.  Хотелось бы,  чтобы вы обратили  внимание  на это.

 

     Спасибо.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі,  спасибі.  Стосовно першого запитання. Я хочу сказати,  що ДПА підтримала той закон,  і  сьогодні  він  вже практично повинен піти на підпис найближчими днями.  Зі свого боку Державна  податкова  адміністрація  в  найкоротший  термін   дасть вказівки  ДПА  на місцях стосовно матеріальної допомоги і стосовно виконання тих статей закону. Так що з цим ніякої затримки не буде.

 

     ГОЛОВА. Так, дякую. Дякую, Олексію Івановичу. Час завершився. Ви  бачили  там  два  проекти:  6056 і 6056-1.  Олександр Іванович Ємець, автор другого проекту.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Я є тим,  хто цей законопроект вніс,  а автором його є Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України.

 

     ГОЛОВА. Ну, ми будемо вас вважати суб'єктом

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  За даними, які надала мені Рада підприємців, за 7 місяців  2000  року  було  порушено  більш як 8 тисяч кримінальних справ  за  фактами  ухилення  від  сплати  податків,  з  них  було направлено  трохи більш як 3300 кримінальних справ,  з яких тільки за 940 винесені судові вироки.

 

     Розуміючи деяку  суб'єктивність  у   розгляді   справ   і   в Податковій адміністрації,  і в судах, слід сказати, що це однак не означає,  що всі ці  справи  були  порушені  на  підставі  якихось фіктивних подань.  Це означає,  що дехто викрутився,  але, мабуть, частина справ усетаки була порушена безпідставно.

 

     Що стосується суті законопроекту,  який пропонується,  то тут слід відзначити два таких важливих моменти.

 

     Перший, я вважаю, - найбільш важливий. Проектом пропонується, щоб  кримінальна  відповідальність  наставала  за  умисне  діяння, безпосередньо  спрямоване на несплату податків,  якщо підприємство такі податки  мало  змогу  сплатити.  Ми  вважаємо,  що  Податкова адміністрація,   якщо  вона  бере  участь  у  судовому  процесі  і пред'являє звинувачення,  повинна довести,  що  підприємство  мало змогу  сплатити  податки.  Тільки  в  цьому випадку може наставати кримінальна відповідальність.

 

     Крім того,  ми вважаємо,  що податкове  законодавство  в  нас занадто криміналізоване в тому розумінні, що варто було б набагато ширше застосовувати адміністративну і матеріальну відповідальність тих,  хто не сплатив податки.  Можна дискутувати з приводу межі, з якої має наставати кримінальна відповідальність,  але,  безумовно, ширше  потрібно  застосовувати  саме адміністративну і матеріальну відповідальність. В цьому суть законопроекту.

 

     В принципі,   він   не   відрізняється   від    ряду    інших законопроектів,  які подавалися,  розглядалися,  пропонуються лише трошки механізми і суми, які виступають як гранична межа для того, щоб  наставали  кримінальна  відповідальність або була застосована відповідальність адміністративна чи матеріальна. Все, я доповів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександре Івановичу, в мене перше запитання. Чому це комітет відхилив поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про  внесення  змін  до  Кримінального  кодексу  України?  Комітет вирішив: відхилити.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Я, на жаль, не член цього комітету і не знаю, чому він відхилив. Це треба запитати представників цього комітету.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви не брали там участі?

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Ні, мене не запрошували.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  запитання?  Тищенко,   Моісеєнко,   Полюхович. Ткаленко. Я ж вам надам слово, я сказав.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Город Харьков. Уважаемый Александр Иванович!  Наверное,  мы правильно делаем, что ужесточаем  законодательство,  но  мне  кажется,  что зачастую это имеет и обратную сторону.  Ведь не потому не платят податки,  что, дескать,  у нас законодательство такое жесткое, а потому, что есть возможность уйти от наказания.

 

     Сегодня, наверное,  надо бы ужесточить и требование  к  самой налоговой  инспекции,  потому что зачастую действующие законы дают им большие  возможности  заставлять  нерадивых  налогоплательщиков давать взятку и тем самым уходить от ответственности.  Так вот, не считаете ли вы,  что наряду с этим законопроектом надо подготовить и  законопроект  об  ответственности  работников  ГНА,  чтобы  это уравновесить. Тогда, может быть, и порядок будет наведен.

 

     Спасибо вам за ответ.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Я повністю вас підтримую.  Сам факт (я  вам  дані назвав),  що було порушено 8 тисяч кримінальних справ,  а передано до суду лише 3,3 тисячі свідчить про  сильний  суб'єктивний  вплив при розгляді цих справ. Тому я повністю з вами погоджуюся.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Ви сказали  про  декриміналізацію законодавства.  Чи  не  вважаєте ви,  що якщо ці люди (або фізичні особи,  або представники адміністрації цих підприємств) не бояться навіть  кримінальної  відповідальності,  то економічними методами, які,  на жаль,  сьогодні не спрацьовують, теж усе-таки не вдасться нічого добитися?

 

     Мабуть, усе-таки  тут  справа  в тому,  як реєструються ті чи інші підприємницькі структури.  От у нас є "Славутич".  Забрали  у "Криворіжсталі"  все,  що  можна  забрати  з транспортних засобів, хватонули,  перереєстрували на Прип'ять,  втекли  з  Криворізького сільського  району,  тому  що  там  були  пільги,  перейшли десь у Херсонську  область.  А  майже  2  тисячі  чоловік   зарплати   не отримують.  І  податків  не  платять,  і  зарплати  не платять.  І кримінальне право є!  А тепер давайте ще й декриміналізуємо закон. Як ви дивитеся на це?

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Я  відповів би так.  І той правий,  і той правий. Справа ось  у  чому.  Запитайте  сьогодні  будь-якого  бухгалтера, запитайте будь-якого податківця, і вам 80 відсотків з них скажуть: точно  не  можемо  сказати,  чи  правильно  сплачено  податок,  чи неправильно.  Це  і  рівень  нашого законодавства,  і рівень нашої фахової підготовки,  і бухгалтерів,  і  податківців,  і  оці  наші постійні реформи податкового законодавства.

 

     Коли мене    питають,    як   треба   реформувати   податкове законодавство, я кажу: найкраща реформа - це її відсутність. Дайте людям попрацювати в цій системі хоч кілька років!  Це дуже складна матерія.  Вони не можуть розібратися.  Я сидів,  спостерігав  їхню дискусію. От вони сидять, дискутують годину і не можуть з'ясувати, хоча чесно хочуть з'ясувати,  правильно сплачено чи неправильно. І бухгалтер,   і  податківець  не  можуть  з'ясувати.  Дуже  складне законодавство.  А ми людей  підставляємо  під  такі  удари.  А  це мільйони людей.

 

     Тому вже  давайте  хоча  б  зупинимося  на  адміністративній, матеріальній  відповідальності.  Зробити  людину  злочинцем   дуже легко,  але  це,  як  домоклів меч,  буде висіти на ним і над його дітьми.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Макеевский горком Компартии Украины. Александр Иванович!  Я  задавал  этот  вопрос  Шитре  Алексею  Ивановичу,  к сожалению,  он на него не ответил.  Это  был  мой  второй  вопрос, связанный   с   нецелевым,   а   точнее   -   с   недобросовестным использованием земли. Причем такой дорогостоящей, как земля города Киева в самых центральных районах.

 

     Приведу конкретный  пример.  Почти полгода я веду переписку с местной администрацией по поводу того,  что 2,5  гектара  земли  в самом   центре   одного   из   самых  благоустроенных  и  красивых микрорайонов города Киева - Минского микрорайона  -  превращены  в мусорник Акционерным обществом "Ольга".  Понимаете,  территория не ограждена,  все разграблено.  Я сомневаюсь, что в этом предприятии все  в  порядке  с  перечислением  налогов,  потому  что  данные о финансовом положении администрация этого предприятия мне так и  не дала.

 

     В то  же  время  жители района постоянно обращаются по поводу наведения  там  порядка.   Я   бы   хотел   уточнить:   изменения, предложенные  вами,  могут каким-то образом повлиять на это,  и не надо ли,  действительно  (это  то,  что  сказал  Павел  Васильевич Тищенко),  тут  немножко  построже  посмотреть и на нашу налоговую администрацию в этом вопросе?

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Пане Голово,  я прошу дозволу не  відповідати  на запитання лобістського характеру.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Черняк. Увімкніть мікрофон депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Дякую,   Іване    Степановичу.    Олександре Івановичу!  Справа в тім,  що ви,  мабуть,  знаєте: під політичним тиском,  так скажемо,  мав учора був прийнятий закон, який надаємо податковій   адміністрації   набагато   менші  можливості  збирати податки,  які ми  тут  любимо  ділити  під  час  розгляду  проекту бюджету. Ми б хотіли, щоб цей бюджет був отакезний великий, і ми б були гарними депутатами і дали гроші всім: і освіті, і медицині, і податковій міліції.  Але це вже зроблено.  Я думаю, що ми до цього закону ще повернемося і побачимо, що ми зробили.

 

     Справа в іншому, в нормах про кримінальну відповідальність. Я погоджуюся з Олексієм Івановичем,  що кримінальна відповідальність повинна  наставати.  Це  буде   той   батіг,   який   утримуватиме підприємців  від  страшних  зловживань  щодо сплати податків,  які мають місце.

 

     Ви говорите про те,  що  повинна  бути  встановлена  межа,  і пропонуєте   її   в   своєму   законопроекті.  Тобто,  якщо  малий підприємець не сплатив  там  200  чи  600  гривень,  щоб  його  не притягати  до кримінальної відповідальності,  і ви можете погодити це  вже  до  другого  читання.  Але  правильно,   що   кримінальна відповідальність  повинна  бути  передбачена як засіб контролю.  Я тільки за цей проект. Як ви дивитесь на це?

 

     Дякую.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Дякую. Норму про кримінальну відповідальність цей проект   залишає.   Просто   змінюються  розміри  сум  несплачених податків, після яких вона настає.

 

     ГОЛОВА. Володимир Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Олександре  Івановичу!   Наскільки   я зрозумів,  суть вашого законопроекту полягає в тому,  що притягати до кримінальної відповідальності підприємця можна  тільки  в  тому випадку, якщо він міг заплатити податок. Звідси запитання: а хто і яким чином буде визначати, чи міг, чи не міг?

 

     Дякую.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Це буде визначати суд на підставі даних,  поданих податковою адміністрацією.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська   область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Олександре Івановичу,  у мене таке запитання. Ми готові підприємця за 5 тисяч гривень  посадити.  А  сьогодні  загальний  борг підприємств перед державою - майже 9 мільярдів гривень.  І  ви  знаєте,  що  роблять сьогодні  підприємства,  які сотні мільйонів заборгували.  Основне підприємство залишається  з  боргами  до  бюджету,  і  створюються дочірні   підприємства.  Вся  діяльність  ведеться  через  дочірні підприємства. Це умисна несплата податків, чи неумисна? Чи ми там, де  є  несплата  в  5 тисяч гривень,  застосовуємо закон у повному обсязі,  а де державі наносяться збитки в сотні мільйонів,  ми  не можемо застосовувати закон?

 

     ЄМЕЦЬ О.І.   Звичайно,   можемо.  І  даний  проект  цього  не виключає,  а  просто  встановлює  різні  розміри  для  того,   щоб наступила  кримінальна  відповідальність.  Але  якщо  вже рахувати борги  одних  перед  другими    Повірте,   борги   держави   перед підприємствами і підприємцями анітрохи не менші,  ніж та сума, яку ви назвали.  А суспільство -  це  договір  між  державою  і  всіма членами  цього  суспільства.  І  треба і одну сторону поважати,  і другу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Івановичу. Час завершився.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка для репліки.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Я задавал господину  Емцу  вопрос  по  поводу неэффективного  использования  земельного  участка  в самом центре одного из самых красивых микрорайонов  города  Киева.  Я  не  могу понять, в чем выражается лоббирование какого-то вопроса, если речь как  раз  идет  об  ответственности  того   предприятия,   которое превратило  2,5  гектара  земли  на  центральной  площади района в мусорник. Понимаете?

 

     Я считаю, что господин Емец поступил некорректно по отношению ко  мне  и  к  десяткам  тысяч  жителей  Минского района,  которые вынуждены каждый день проходить мимо и  созерцать  эту  запущенную территорию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Із  співдоповіддю  -  Володимир  Іванович  Мазуренко, секретар   Комітету   з    питань    законодавчого    забезпечення правоохоронної діяльності. Від комітету, я розумію.

 

     МАЗУРЕНКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань  законодавчого   забезпечення   правоохоронної   діяльності (виборчий округ 141, Одеська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я висловлю думку комітету по цьому питанню.

 

     Комітет з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності розглянув внесений народними депутатами України Ємцем і Філенком проект Закону України про внесення змін  і  доповнень  до статті  1482  Кримінального  кодексу  України,  яким  пропонується викласти  в  новій  редакції  статтю  1482  Кримінального  кодексу України,  збільшивши  в  десять  разів  значний  і великий розміри несплачених коштів і в дванадцять разів  особливо  великий  розмір цих коштів,  пом'якшивши,  за певних умов, відповідальність за цей злочин.

 

     Погоджуючись у цілому з ідеєю законопроекту і запропонованими в  ньому деякими новаціями,  комітет вважає за необхідне висловити наступне.

 

     Протягом поточного   року   комітетом    розглянуто    чотири альтернативні  законопроекти,  які,  як  і згаданий проект закону, мають  за  мету  вдосконалення   чинної   редакції   статті   1482 Кримінального  кодексу України.  За пропозицією комітету Верховної Ради України був прийнятий за основу  проект  Закону  України  про внесення  змін  та  доповнень до статті 1482 Кримінального кодексу України,  реєстраційний  номер  4239  (постанова  Верховної   Ради України  1966-3  від  21 вересня 2000 року).  Цей законопроект був поданий  народним  депутатом  України  Костинюком.   Альтернативні законопроекти  Верховною  Радою  були  відхилені.  А окремі слушні положення  цих  законопроектів  були   подані   їх   авторами   як законодавчі   пропозиції   до  згаданого  законопроекту  народного депутата України Костинюка,  який  готується  зараз  комітетом  до другого читання.

 

     Враховуючи те,  що  законопроект  народного  депутата України Костинюка вже прийнятий Верховною Радою України в першому  читанні за основу,  а проект закону, внесений народними депутатами України Ємцем та Філенком, пропонується до першого читання, комітет вважає за  доцільне рекомендувати Верховній Раді України відхилити його і запропонувати розглянути в рамках підготовки  до  другого  читання законопроекту народного депутата України Костинюка. От і все.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Немає  запитань?  Я  дякую  вам.  У  нас два депутати хочуть  виступити  з  цього  питання.  Слово  надається  народному депутату   Василю   Калінчуку.   За  ним  буде  виступати  депутат Писаренко.

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 143, Одеська область).  Група "Відродження  регіонів",  Аграрна  партія України.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Обидва законопроекти - як урядовий,  так  і  народних  депутатів  Ємця  і Філенка  -  містять  слушні  положення.  Разом  з  тим,  і  тут ми погоджуємося з думкою профільного комітету,  розглядати  їх  зараз абсолютно  недоцільно.  У  вересні  цього року прийнятий у другому читанні проект Кримінального кодексу.  Скоріше за все,  найближчим часом  він  буде  прийнятий і в цілому.  Тому пропонувати зміни до чинного Кримінального кодексу - все одно,  що ремонтувати будинок, який  через  місяць  знесуть.  Можна  ще зрозуміти урядовців,  які внесли  свій  законопроект  до  прийняття  проекту   Кримінального кодексу в другому читанні.  Дійсно іноді законопроекти "зависають" у такому стані на роки.  Але логіка народних депутатів, які внесли свій  законопроект  у  листопаді,  нам  зовсім не зрозуміла.  Якщо навіть припустити,  що прийняття нового  Кримінального  кодексу  з якихось причин затягнеться,  то для цього випадку народний депутат Костинюк досить предбачливо вніс свій законопроект на цю ж тему, і він вже прийнятий за основу.  За цих обставин авторам законодавчих ініціатив  найкраще  було   б   внести   пропозиції   до   проекту Кримінального  кодексу  і  для  підстраховки - до проекту депутата Костинюка.  Так  ми  заощадимо  час  і  сили  для  розгляду  більш актуальних законопроектів.

 

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує  відхилити  всі  законопроекти   і   одночасно   доручити профільному  комітету  розглянути  пропозиції,  що містяться у цих законопроектах,  при доопрацюванні проекту Кримінального кодексу і проекту закону депутата Костинюка.

 

     Шановні колеги!  Зважаючи,  що ми працюємо напередодні нового 2001 року,  початку третього тисячоліття, дозвольте від імені всіх аграрників  Аграрної  партії України поздоровити вас з наступаючим Новим роком.  Щастя вам,  миру,  злагоди, благополуччя, хліба і до хліба!

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую. Анатолія Писаренка немає. Тому будемо вважати, що ми завершили обговорення цього питання.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду наступного питання порядку  денного  - проекту  Закону  про  внесення змін до Закону України про статус і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Там декілька проектів. Ярослав Джоджик і Василь Костицький. Де вони? Запросіть їх.

 

     Іван Іванович Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні колеги!  У чому суть питання? У статті 27 Чорнобильського закону говориться про те, що статус потерпілого від Чорнобильської  катастрофи  набуває  дитина,  яка  прожила  на забрудненій території протягом трьох років. Тобто тільки через три роки незалежно від того,  де народилася дитина,  хто в неї батьки, цій   дитині   надається   статус  потерпілої  від  Чорнобильської катастрофи.  І тому у нас виникає така ситуація:  та  дитина,  яка народилася  від  батьків,  обидва з яких мають статус потерпілого, набуває статус  потерпілого  також  тільки  при  досягненні  трьох років. Тобто дитина народилася від батьківпотерпілих, народилася в зоні і проживає до трьох років,  щоб отримати статус  потерпілого. Ми   створюємо   проблему,   через   яку   сьогодні   за   рахунок чорнобильських коштів ми не можемо надати медичного обслуговування цим дітям, які не мають відповідного статусу.

 

     На мої  звернення  до  МНС,  до  нашого  профільного комітету відповідають, що це потребує величезних коштів, і відразу наводять статтю 30 закону,  в якій передбачається 12 видів підтримки дітей, які мають статус потерпілих.

 

     Я ще раз до вас  звертаюся,  шановні  колеги:  цим  дітям  не потрібно всіх тих пунктів,  які передбачені статтею 30 закону,  їм не потрібно зубопротезування, їм не потрібно харчування до 8 років тощо.   Цим   дітям   потрібно   єдине   -   безкоштовне   медичне обслуговування. Тобто врахувати тільки один четвертий пункт.

 

     І сьогодні мені знову говорять,  що на це потрібні  додаткові кошти.   Ми  знаходимо  кошти  із  державного  бюджету,  тобто  із Чорнобильського фонду, на всі потрібні і непотрібні програми, а на те,  щоб підтримати наш генофонд,  підтримати дітей від народження до 3 років, ми одного мільйона гривень знайти не можемо.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Івана Івановича?

 

     Немає. Дякую.

 

     Ярослав Джоджик.

 

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська  область).  Шановний  Іване   Степановичу!   Фракція Українського народного руху. Шановні народні депутати! Звертаються до вас від імені дітей, батьки яких постраждали внаслідок участі в ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробовуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї,  у  виробництві  ядерної зброї,  і тих,  які постраждали за інших обставин від радіаційного випромінювання.

 

     Справа в тому,  що відповідно до частини  третьої  статті  14 Закону  України  про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінет Міністрів ще  у  1992  році  своєю  постановою врегулював питання віднесення громадян,  які брали участь у ліквідації інших ядерних  аварій,  у ядерних  випробовуваннях,  у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї,  виробництві ядерної  зброї,  або  постраждалих  за інших  обставин  від  радіаційного  опромінювання  до  відповідної категорії   осіб,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи.

 

     Таким чином,   і  законодавці,  і  урядовці  в  такий  спосіб прирівняли по статусу осіб,  які брали участь у ліквідації ядерних аварій та ядерних випробуваннях до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Як відомо,  згідно  із  законом,  діти   чорнобильців   мають відповідний  соціальний  статус.  Проте  неповнолітні  діти  осіб, прирівняних по статусу до чорнобильців, які народилися після того, як батько або матір брали участь у вищезгаданих роботах,  до цього часу позбавлені державою  права  на  соціальний  захист  на  рівні неповнолітніх дітей учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

 

     Тому для встановлення соціальної справедливості по відношенню до неповнолітніх дітей постраждалих цієї категорії, яких в Україні нараховується всього лише декілька сотень, прийняття вказаних змін та доповнень є вкрай необхідним.

 

     Всупереч позитивним висновкам  Головного  науково-експертного управління  Апарату Верховної Ради України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення  від наслідків  Чорнобильської  катастрофи профільний Комітет Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики  пропонує  відхилити поданий  законопроект,  що  викликає подив.  Адже саме цей комітет повинен відслідковувати  соціальну  справедливість  при  розподілі чорнобильських коштів.

 

     Тому прошу   вас  підтримати  даний  законопроект  у  першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутати  Стрижко,  Пустовойтов,  Соломатін,   Сахно, Черняк.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Скажіть,  будь ласка,  чи  розповсюджуються  норми  цього  проекту закону   на   дітей,   батьки  яких  отримали  дозу  радіації  при випробуванні за межами України,  наприклад,  на  Семипалатинському полігоні? Чи тільки на чорнобильців?

 

     ДЖОДЖИК Я.І.   Я   думаю,   що  норми  цього  проекту  закону розповсюджуватимуться  на  всіх  громадян  України,  які  отримали опромінювання під час ядерних випробувань.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Соломатін.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  У  мене  доповнення  до  запитання депутата Стрижка.  Справа тому,  що в мене у Кривому Розі були  на  прийомі громадяни  України,  які  приїхали  з  Малої  Землі,  які теж мали страждання  під  час  випробування.  Чи  враховується   у   вашому законопроекті  і  ця категорія?  Або як доповнення до того,  що ви запропонували?

 

     ДЖОДЖИК Я.І.  Я уже відповів на це запитання, що ця категорія людей передбачена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Соломатіна.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую, Іване Степановичу. Київська область,  фракція комуністів.  Шановний колего!  Скажіть, будь  ласка,  чи маємо ми захищати людину,  тим більше дітей,  від радіаційного опромінювання всіх походжень,  не лише штучних, але і природних? Адже саме в цьому має полягати соціальна справедливість чи ні?

 

     І друга частина  цього  запитання.  Як  відомо  фахівцям,  на території  Житомирської та Київської областей розташовані гранітні масиви.  Саме з цими масивами пов'язане надходження радіоактивного газу родон до повітря житлових приміщень.

 

     Дозові навантаження за рахунок родону в десятки,  сотні разів більші, ніж ті жалюгідні чорнобильські дози, які сьогодні є.

 

     Скажіть, будь ласка, чому ми так однобічно вирішуємо проблему радіаційного захисту?

 

     Дякую.

 

     ДЖОДЖИК Я.І.   Безумовно,   в  ідеальному  варіанті  найбільш соціально  справедливим  підходом  мав  би   бути   підхід,   який передбачав  би  врахування  всіх,  хто постраждав від радіаційного опромінювання.

 

     Поданий мною законопроект визначає тільки ту категорію людей, участь якої у тих акціях, про які я розповідав у своїй доповіді по законопроекту, документально підтверджена.

 

     Безумовно, ваші пропозиції теж заслуговують на  увагу,  і  їх можна додатково розглянути в іншому законопроекті.

 

     ГОЛОВА. Юрій Сахно. За ним - депутат Черняк.

 

     САХНО Ю.П.  Фракція  "Яблуко".  Я  спочатку  хотів  би своєму колезі Соломатіну  нагадати,  що  те,  що  ми  зараз  обговорюємо, стосується  тих  людей,  які  потрапили в умови,  які сталися.  На Африканському щиті,  Кіліманджаро та інших місцях люди живуть  під впливом  радіації  мільйони років,  вони адаптувалися,  і це їх не стосується. Це стосується, на жаль, Житомирської області.

 

     А питання до Ярослава Івановича таке.  Як бути із  десятками, сотнями  тисяч дітей,  які мешкають в місті Києві,  не віднесеному взагалі ні до якої зони,  хоча,  я думаю,  ці діти також потрапили під  радіаційне  опромінювання  у  1986  році?  Як бути з киянами, мешканцями Київської області, Житомирської області і так далі? Які пропозиції стосовно цього?

 

     ДЖОДЖИК Я.І.  Я  вже  відповідав,  що,  безумовно,  ідеальний варіант -  це  забезпечити  соціальною  допомогою  всіх  тих,  хто постраждав.  Однак  всі  ми  розуміємо,  що  кошти,  передбачені в бюджеті  на  ці  цілі,  обмежені,  і  тому  в  першу  чергу  треба передбачити   надання   соціальної   допомоги   тим,  хто  отримав максимальні дози радіації.

 

     ГОЛОВА. Володимир Черняк. За ним - депутат Пухкал.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановний Ярославе Івановичу! Я прошу зорієнтувати нас,  як нам голосувати,  оскільки подано декілька законопроектів. Скажіть,  будь  ласка,  в  чому  особливості  і  переваги   вашого законопроекту?

 

     І, як  ви  вважаєте,  чому  комітет  негативно  ставиться  до законопроектів і пропонує їх відхилити? Як бути нам?

 

     ДЖОДЖИК Я.І.  Справа в тому,  що  мій  законопроект  пропонує відновити соціальну справедливість.  Якщо встановлено,  що ті, хто брав участь у ядерних випробуваннях, прирівнюються до ліквідаторів Чорнобильської  аварії,  то  відповідно  і  їхні  діти  мають бути віднесені до цієї категорії і мають отримувати соціальну допомогу. Це  абсолютно  логічно.  Саме в цьому полягає основний підхід мого законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую.   Фракція   "Батьківщина".   Шановний   Ярославе Івановичу!  В  цілому,  безперечно,  ваша  законодавча  ініціатива заслуговує на підтримку.  Власне,  вона збігається із законодавчою ініціативою Івана Івановича.  Єдина різниця,  як я вважаю, в тому, що у Івана Івановича  є  фінансово-економічне  обгрунтування  його законопроекту, а у вас такого обгрунтування немає. Чи займалися ви цим обгрунтуванням?  І яких додаткових витрат з  бюджету  потребує реалізація саме вашого законопроекту?

 

     Дякую.

 

     ДЖОДЖИК Я.І.   Є   фінансово-економічне   обгрунтування  мого законопроекту.   Воно   роздавалося   разом   із   законопроектом. Передбачається додаткове фінансування з бюджету. Всього-на-всього, як я уже сказав, є тільки декілька сотен дітей, які підпадають під дію  цього  закону,  і  передбачено  всьогона-всього  2,5 мільйона гривень.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Наступний проект доповідає Василь  Васильович Костицький.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я думаю,  що це в якійсь мірі символічно,  що на останньому в  цьому десятиріччі і столітті пленарному засіданні Верховної Ради України одним  із  предметів  нашої  дискусії  є  питання  чорнобильського законодавства.

 

     Я одразу   хотів   би  відповісти  на  запитання,  поставлене професором Черняком,  а також сказати,  що три законопроекти,  які розглядаються,  не  виключають один одного.  Кожен із них пропонує врегулювати  певну  сферу  суспільних   відносин,   пов'язану   із виконанням  зобов'язань  держави  перед  особами,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської   катастрофи,   у   різних   сферах.   Я запропонував  зберегти пільговий проїзд для осіб,  які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, за рахунок бюджету. Зрозуміло, це певне   додаткове   навантаження   на  державний  бюджет.  І  якщо врахувати,  що кількість громадян,  які згідно  із  законодавством віднесені  до  постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, становить більше 3 мільйонів громадян, то, очевидно,  що  це  буде дуже серйозний удар по бюджету в умовах ще невиправленої економічної нестабільності в нашій країні.

 

     Однак тут є як мінімум три серйозні проблеми. Перша полягає в тому,  що,  звичайно,  Україна,  як  незалежна  держава,  не  несе відповідальності як суб'єкт міжнародного права  і  тим  більше  як суб'єкт  права,  який  не  визнаний  правонаступником  Радянського Союзу,  відповідальності  перед   громадянами   за   ті   наслідки Чорнобильської катастрофи, в тому числі і соціальні.

 

     Але з  другого  боку,  ми  в  своїй  Конституції  проголосили Україну  державою  не  тільки  правовою,  демократичною,   але   й соціальною,  і  таким  чином  все  одно  зобов'язані якимось чином допомагати цим людям.  Допомога на харчування,  яка видається тим, хто  проживає  в першій та другій зонах,  хто постраждав внаслідок аварії, допомога на оздоровлення, яка становить тільки 26 гривень, додаткова оплачувана відпустка (16 календарних днів) - це,  на мою думку, недостатня компенсація, яку зобов'язана зробити держава.

 

     Так, видається цим громадянам проїзний  квиток  на  всі  види транспорту  вартістю  до  50  гривень  або  на один вид транспорту вартістю до 25 гривень.  Однак я пропоную  запровадити  безплатний проїзд,  маючи на увазі,  що з державного бюджету ніяких витрат не потрібно. Усі видатки, пов'язані із прийняттям зазначеного проекту закону, можуть бути покриті за рахунок місцевих бюджетів, оскільки всі   підприємства,   які   здійснюють   пасажирські   перевезення автомобільним  транспортом,  знаходяться  або  на балансі місцевих бюджетів,  або  є  акціонерними  товариствами  чи  товариствами  з обмеженою  відповідальністю,  розташованими  на  певній території. Вони сплачують податки,  тому ці питання можуть бути  врегульовані на рівні місцевих бюджетів.

 

     Користуючись нагодою,   хочу  висловити  вдячність  Головному науково-експертному  управлінню  Апарату   Верховної   Ради,   яке допускає можливість прийняття такого закону у першому читанні, але за умови його доопрацювання і внесення невеликої зміни  у  поданий законопроект, передбачивши, що обласні адміністрації, місцеві ради можуть самі вирішувати питання про надання таких пільг виходячи  з бюджетної  ситуації,  наповнення  бюджету.  В такому випадку можна було б говорити про прийняття цього проекту закону.

 

     Не зловживаючи  далі  вашою  увагою  і  не  агітуючи  за  цей законопроект,  я ще раз кажу,  що три законопроекти, подані тут, є абсолютно  різні,  регулюють  абсолютно  різні  відносини   і   не суперечать   один  одному.  Тому  питання  про  їх  прийняття  має розглядатися стосовно кожного законопроекту окремо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Ви  дивіться,  нам  треба  завершувати. Депутат   Журавський  виступатиме.  Депутат  Стрижко  вже  задавав запитання.  Давайте новим (Шум у залі).  Ви задавали вже тільки що питання. Записуйтеся. Висвітіть.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Макеевский горком Компартии Украины. Уважаемый Василий Васильевич!  Спасибо вам за  то,  что  вы  напомнили  всем депутатам,  что,  наверное,  сегодня  последнее  заседание  в этом тысячелетии.  Я действительно  думаю,  что  это  знаменательно.  И знаменательно, конечно же, то, что рассматривается этот вопрос.

 

     У меня  вопрос  следующего  содержания.  Вы здесь назвали ряд транспортных   средств,    относящихся    к    различным    формам собственности.  Но  есть большое количество,  особенно в Донбассе, вот у  меня  в  Макеевке,  просто  частных  транспортных  средств, имеется      в      виду      автобусов,     которые     перевозят чернобыльцев-ликвидаторов,  то  есть   тех,   которые   пострадали действительно  и  пострадали намного страшнее и тяжелее,  чем даже те,  которые находились на  загрязненных  территориях.  Это  люди, которые  были  непосредственно  возле  реактора  и  своими  телами закрывали его.

 

     Как будет  решаться  этот  вопрос  с  этой  стороны  в  вашем проекте, который я полностью поддерживаю?

 

     Спасибо.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  шановний Володимире Миколайовичу.  Я поділяю вашу тривогу за долю тих людей, які своїми тілами фактично врятували державу,  і хотів би сказати, що я не бачу тут особливої проблеми, якщо врахувати два моменти.

 

     Перший. Це питання може вирішуватися місцевими радами, ще раз кажу, з урахуванням наповнення місцевого бюджету.

 

     І другий  момент.  Я  думаю,  що  якщо  йдеться  про державні підприємства, які здійснюють автомобільні пасажирські перевезення, то проблема тут не така болісна. Очевидно, в них можуть бути менші прибутки тоді.

 

     Якщо мова йде про  приватні  підприємства,  то  місцеві  ради можуть  знайти  спосіб,  як  їх  підтримувати.  Це може бути пряме фінансування  витрат,  пов'язаних  з   перевезенням   людей,   які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи,  або допомога у вигляді  пільг,   пов'язаних   із   ліцензуванням,   патентуванням підприємницької діяльності, наданням землі в оренду тощо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Пустовойтов.  За  ним - депутат Костинюк.  Я прошу, лаконічніше, Василю Васильовичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С. Я прошу передать слово депутату Стрижку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Стрижка.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Дякую.  Василий Васильевич,  я поддерживаю ваше предложение,  но  ведь  самое  главное,  чтобы  они заработали,  а практика,  к сожалению,  показывает,  что,  во-первых,  в  местных бюджетах  средств  катастрофически  не  хватает,  а  во-вторых,  у частных перевозчиков берет верх коммерческий  интерес.  И  сегодня даже пенсионеры выталкиваются из автобусов,  из маршрутных такси и так далее.

 

     Не считаете ли вы необходимым в связи  с  этим  предусмотреть административную  ответственность за несоблюдение уже существующих норм,  предусматривающих  льготы,  и  за  несоблюдение  тех  норм, которые заложены в вашем законопроекте?

 

     Если не   будет   такого  административного  стимула,  то,  к сожалению, и эти нормы закона будут висеть в воздухе и исполняться не будут.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Я погоджуюся з вами і, як депутат від міста ІваноФранківська,  маю від своїх виборців багато  інформації про  те,  що  дійсно  бувають  випадки,  м'яко  кажучи,  не зовсім протокольного,  неввічливого ставлення  до  людей.  Мова  йде  про пенсіонерів,  інвалідів та ліквідаторів,  або осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Тому я погоджуюся з тим,  що можна було б запропонувати  таку зміну.  І  я  готовий  її зробити,  якщо сесія підтримає прийняття цього проекту закону в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Богдан Костинюк. За ним - депутат Пухкал.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний  Василю  Васильовичу!  Цим законопроектом ви передбачаєте надання пільг для проїзду на міському та приміському транспорті  і на автомобільному транспорті по всій території України.

 

     Але щодо міського і приміського транспорту (крім таксі) для 1 і 2 категорій,  то таке  вже  передбачено,  така  норма  є.  Тобто фактично ви її дублюєте. Чи я, може , щось не так зрозумів?

 

     А щодо  автомобільного  транспорту по всій території України, що ви мали на увазі?  Якщо ви мали на увазі міжміські  перевезення автобусами,  можливо,  доцільніше  так  і  написати.  І  в  мене є запитання.  Якщо це саме так,  як  я  зрозумів,  то  чи  є  у  вас розрахунки,   скільки  коштів  з  місцевих  бюджетів  потрібно  на міжміські перевезення?  Бо тут уже  ставили  запитання,  що  є  не тільки  державна  форма  власності,  але  й  міжміські перевезення здійснюються  приватними  автобусами.  Але  і  зарплату  люди,  як кажуть, і в недержавних підприємствах невчасно отримують через те, що саме із бюджетів невчасно компенсуються категорії  пільговиків. Тобто ви суть запитання зрозуміли?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Так,   я  зрозумів.  Дякую,  шановний  пане Костинюк.  Дійсно  у  проекті  закону   пропонується   забезпечити безплатне перевезення не тільки в межах міста, але і в міжміському сполученні.  І коли  готувався  проект  закону,  малася  на  увазі можливість  такого  перевезення між населеним пунктом і,  скажімо, дачною ділянкою.  Це найсерйозніша проблема,  яку мені,  вносили у вуха  не раз виборці на прийомі в місті Івано-Франківську,  яке ви теж тут представляєте.  І малося на увазі,  щоб якраз таким  людям надати  можливість  нормально їздити хоча б 2-3 рази на тиждень на цю дачну ділянку для того,  щоб  вирішувати  проблеми  нормального харчування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал. Останнє запитання.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Фракція  "Батьківщина".  Шановний Василю Васильовичу!  Я  хотів  би  підтвердити  запитання,  які  вам  уже ставили,  своїх  колег.  У місцевих бюджетах коштів на компенсацію безкоштовного перевезення навіть ліквідаторів не вистачає.  Я хочу підтвердити це на прикладі Ніжина,  міста з 90 тисячами,  де немає державних   підприємств,    які    б    займалися    пасажирськими перевезеннями, - все здійснюється приватними.

 

     І тому,  чи  не  вважаєте  ви  за  можливе  (якщо  ви  хочете допомогти постраждалим) звернутися до світового досвіду,  згідно з яким  спеціальна компенсація виплачується тим,  кому потрібні такі пільги чи хто заслуговує на такі  пільги,  а  не  надається  право безкоштовного проїзду автомобільним транспортом?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Я погоджуюся з вами, що дуже доречно застосовувати тут світовий  досвід.  І  знаю,  що  ви,  як  перший заступник голови Комітету у закордонних справах, дійсно добре його знаєте.

 

     Проблема наша  полягає  в  тому,  що  кількість  людей,   які віднесені   до   категорій   осіб,  що  постраждали  в  результаті Чорнобильської катастрофи,  дуже велика. І, очевидно, якщо їм усім запропонувати   такі  виплати,  то  це,  справді,  буде  неможливо витримати, даруйте за непротокольний вираз, бюджету.

 

     Їздити ж буде значно менша кількість людей.  Тому я  все-таки пропоную  зробити такий пільговий проїзд,  який буде фінансуватися за  результатами  певних  відміток  на  користь  підприємств,  які здійснюють  перевезення  пасажирів.  За  моїми  підрахунками,  для бюджету будуть усе-таки значно менші втрати.

 

     Але погодьтеся,  що ми справді стоїмо між молотом і ковадлом. З  одного  боку,  маємо  проблему наповнення бюджету,  з другого - держава зобов'язана піти назустріч громадянам,  які перебувають  у важких  умовах життя і потребують оцього пільгового чи безплатного проїзду з дачі до міста чи  в  зворотному  напрямі  і  проїзду  по місту, для того щоб забезпечити собі нормальний рівень життя, який ми гарантували Конституцією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! У нас залишилося два невеличких питання:  про захист тварин від жорстокого поводження і про зміни до законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону  про порядок  утримання  й поводження з домашніми тваринами у населених пунктах.

 

     Ми їх уже розглянемо без перерви.  Я прошу  без  перерви.  Чи будемо робити перерву? Погоджено, без перерви.

 

     Від комітету   -  Іван  Полюхович.  А  потім  виступи.  Ще  і співдоповідь. Коротенько.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні  народні депутати!  Питання  соціального захисту населення - це,  звичайно, найскладніше питання,  яке ми  з  вами  часто  вирішуємо  часто  у Верховній Раді. І чорнобильці - це особливо складне питання.

 

     Щоб зберегти  пільги,  які є сьогодні,  пропозиція комітету - якнайменше  втручатися  в  нинішнє  законодавство,  що  стосується соціального захисту потерпілих від катастрофи на ЧАЕС.

 

     Крім того,  пільги  минулих часів,  прийняті у Верховній Раді закони  про  пільги,  не  забезпечуються   повним   фінансуванням. Заборгованість  на  жовтень  2000  року  становила  927  мільйонів гривень,  у тому числі і по соціальних виплатах -  875  мільйонів. Очікувана  на  кінець  року  загальна  заборгованість  становитиме близько одного мільярда гривень.

 

     А три законопроекти, навіть якщо вони могли б бути прийняті у Верховній Раді, збільшать цю заборгованість ще більше.

 

     Щодо проекту  Івана  Івановича  Ткаленка.  Соціальний  захист дітей - це  свята  справа,  Іване  Івановичу.  Тому  позиція  ваша зрозуміла. Але давайте подивимося, що ви пропонуєте.

 

     Пропозиція полягає  в  тому,  що  дітей,  які  народжуються в четвертій зоні,  з дня народження віднести до потерпілих внаслідок аварії  на  ЧАЕС.  Цим  законопроектом  ми можемо збільшити значну кількість  потерпілих  і  отримати  такий  небезпечний  прецедент: будь-хто,  хто  схоче  отримати  статус  потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС,  може приїхати в сільську раду,  стати на облік на місяць, народити дитину, потім виписатися і виїхати.

 

     Тому, зваживши всі "за" і "проти", комітет пропонує Верховній Раді відхилити зазначений законопроект.

 

     В іншому вашому законопроекті 5333 ви пропонує до  статті  65 внести   положення   про  порядок  видачі  посвідчень  особам.  Це стосується дружини  або  чоловіка  померлого  учасника  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

 

     Ми не проти того,  щоб вдовам видавали посвідчення,  але ж на них якраз поширюються  саме  пільги.  Саме  посвідчення,  потрібно прямо  заявити,  Іване  Івановичу,  якраз  і  надає  пільги.  Тому комітет,  враховуючи,  що ще  одне  поширення  пільг  -  це  зайве навантаження на фонд,  пропонує Верховній Раді також відхилити цей законопроект.

 

     Складніше із проектом Ярослава Івановича Джоджика (  5332-1). Комітет,   не  маючи  принципових  зауважень  щодо  віднесення  до чорнобильців неповнолітніх  дітей,  батьки  яких  брали  участь  у ліквідації наслідків аварії,  військових навчаннях,  випробуваннях із застосуванням ядерної зброї,  передусім  виходив  із  того,  що збільшення  кількості  осіб,  яким  надається  право  на отримання пільг,   соціальної   допомоги   без   забезпечення   відповідного фінансування може створити лише зайву соціальну напругу.

 

     Ми вважаємо,  що зусилля треба зосередити на системі діючих і не  завжди  достатньо  обгрунтованих  пільг,  щоб   сконцентрувати фінансові  та матеріальні зусилля на наданні матеріальної допомоги тим групам населення, які найбільш цього потребують.

 

     Вважаючи, що це питання дуже і дуже актуальне, ми повернемося до  нього.  Комітет  приймав  кілька  рішень  з  цього питання,  є погоджена позиція.  І в сесійну залу буде внесена така поправка до законопроекту,   а,  можливо,  і  з  урахуванням  більшої  частини пропозицій Ярослава Івановича.  Ми до цього повернемося.  А проект 5332-1 пропонуємо відхилити.

 

     І щодо   проекту  депутата  Костицького  Василя  Васильовича. Василь   Васильович   пропонує   передбачити   безплатний   проїзд потерпілим  1  категорії  та учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії в міському та приміському транспорті,  до якого належить і автомобільний.

 

     Таким чином,  автор  законопроекту  пропонує значно розширити коло осіб,  яким має бути надано право на зазначені пільги.  Я вже не  раз  говорив  у  Верховній Раді,  і ви знаєте моє ставлення до пільг:  пільги повинні компенсуватися тільки в  грошовому  виразі! Але  ми  не  можемо  таке  допустити,  тому  що  Василь Васильович пропонує гроші  до  бюджету  на  ці  пільги  взяти  із  додаткових акцизних  зборів,  що  призведе  до  того,  що  ми  вже розглядали минулого року у Верховній Раді і змушені  були  зменшити  акцизний збір.  Це призведе до складних наслідків у тих підприємствах,  які якраз і платять ці акцизні збори.

 

     Враховуючи висновки профільного комітету,  Комітету з  питань бюджету,  науково-експертного  управління,  Міністерства  з питань надзвичайних   ситуацій,   пропонується   названі    законопроекти відхилити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване  Павловичу.  Шановні  народні депутати! Записалися 5 народних депутатів.

 

     Депутат Журавський. Одна хвилина. За ним - депутат Кірімов як від зони.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  У мене  половину  округу  складають  люди,  які  справді постраждали  від  наслідків  аварії  на  ЧАЕС.  Так  ось,  я думку комітету поділяю абсолютно.

 

     Прийняття законопроекту,   скажімо,   Івана    Ткаленка    чи законопроекту   Василя  Костицького,  достойних  наших  депутатів, тільки  збільшить  заборгованість  по  соціальних  виплатах,   яка сьогодні  становить  понад  мільярд  гривень.  Крім  того,  у  цих законопроектах є проблеми із фінансовоекономічним  обгрунтуванням, а  ви  знаєте,  що  проект  ми  можемо  розглядати  при  наявності фінансово-економічного обгрунтування.

 

     Щодо законопроекту  Ярослава  Джоджика.  Безумовно,  його  не можна  відхиляти,  як два попередні законопроекти,  але я пропоную відправити його на доопрацювання,  тому що, з точки зору юридичної техніки,  є  певні  питання,  а  повторювати  виступ  представника комітету я не буду. Я повністю поділяю цю позицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні  колеги!  Я  хотів  би зазначити ось що.  Ми повинні чітко знати,  що програма по ліквідації  наслідків  аварії  на  ЧАЕС  не виконується. І пільги, і все те, що є зараз, не виконується. І ось дехто із виступаючих казав про проїзд людей на транспорті.  Справа в тому,  щоб ви знали,  уже давно люди безплатно не їздять, їздять лише один раз - у середу,  і то лише на внутрішніх маршрутах. А на міжміських маршрутах ніхто не їздить уже,  мабуть,  10 років.  І я думаю, обговорюючи ці законопроекти, це треба знати. Це перше.

 

     Друге що стосується дітей.  Розумієте, яка справа? Ось у мене весь округ постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, лише кілька сіл не постраждало.  І ось в одній школі  постраждалих  дітей  годують  в школі,  а непостраждалих - не годують. Гадаю, що взагалі ми тут, у парламенті,  повинні прийняти такий закон,  щоб  у  нашій  державі взагалі  в  усіх загальноосвітніх школах було безплатне харчування для дітей. Мені здається, що це фундаментально повинно бути.

 

     І далі.  Ми  хочемо   змоделювати   перспективу   пільг   для чорнобильців.  Як на мою думку,  повірте (а я вже глибоко знаю, бо весь округ -  чорнобильський,  в  окрузі  -  Чорнобильська  атомна електростанція), у першу чергу нам треба виконувати те, що є, а ми не виконуємо. З 1997 року будівельники не одержали гроші за те, що вони будували протягом трьох років.  Немає безплатних ліків, немає безплатного   харчування,    немає    безплатного    проїзду,    є заборгованість по виплатах на харчування чорнобильцям. І ми будемо нагромаджувати ще  якісь  пільги?!  Я  вважаю,  що  треба  реально дивитися на життя.  Є закон - треба його виконувати. Якщо він буде блискуче виконуватися,  тоді будемо до  нього  додавати  ще  якісь пільги.  А  в  цілому,  якщо говорити,  то нам потрібно,  щоб наша країна була без пільговиків: пристойна зарплата, пристойна пенсія, і повністю все безплатне для дітей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від  уряду  -  Логінов  Володимир Васильович,  перший заступник міністра. Будь ласка, декілька слів.

 

     ЛОГІНОВ В.В., перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій   та   у   справах   захисту   населення   від  наслідків Чорнобильської  катастрофи.  Дякую,  шановний  Іване  Степановичу. Шановні  народні  депутати!  Я  повністю вислухав усі пропозиції і виступи народних депутатів,  поділяю останнє,  те,  про що говорив Іван Захарович Кірімов.

 

     Справа в  тому,  що  розширяти  коло  пільговиків  на цей час недоцільно. Крім того, ми скрізь і завжди посилаємося на те, що ми запропонували народним депутатам обговорити нову концепцію захисту населення.  Після прийняття цієї концепції ми вважаємо за доцільне повернутися  до  розгляду  нового  закону  чи  тих  дійсно дійових поправок, які повністю вирішували б усі ці питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так,  дякую. Ми завершили обговорення цих питань. Вам результати відомі.

 

     Тепер я  прошу  розглянути  в  комплексі  два  законопроекти, оскільки і доповідачі,  і співдоповідачі ті  ж  самі:  про  захист тварин  від  жорстокого  поводження  і про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям  Закону  України про  порядок  утримання  й  поводження  з  домашніми  тваринами  в населених в пунктах України.

 

     Костицький Василь Васильович.  Будь ласка,  коротенько (Шум у залі).

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую, шановний Іване Степановичу! Я розумію незадоволення,  яке щойно висловив депутат Донченко,  чи  потрібні такі  закони.  Я  пригадую,  що  ще  свого часу в 1994 році я вніс законопроект про  психіатричну  допомогу,  який  стосувався  п'яти мільйонів  українських  громадян,  бо  у нас 1,5 мільйона психічно хворих, а ще їхні родичі, соціальні проблеми тощо. Реакція на його внесення була подібною до тієї,  яку зараз висловив Донченко. Тому (вибачте,  що зробив такий екскурс) я уже коротко,  в межах  п'яти хвилин   доповім   зміст  цих  двох  законопроектів  і  постараюся обгрунтувати  соціальну  потребу,  може,  навіть  загальнодержавну потребу таких законопроектах.

 

     Справа в  тому,  що  в Україні кожна п'ята родина має домашню тварину.   І   враховуючи   важку   економічну   ситуацію,   іноді безвідповідальне  ставлення  окремих власників до домашніх тварин, ми в  країні  маємо  дуже  багато  фактів,  коли  домашні  тварини нападають  на  людей.  І  я  зараз  наведу  кілька просто жахливих прикладів і не буду їх більше наводити.  Але повірте,  що  я  дуже серйозно готував цей законопроект.

 

     Ось у  мене  є  ксерокопії  матеріалів (приблизно 60 сторінок тексту),  в  яких  розповідається  про  трагічні,  в  тому   числі смертельні, випадки, коли тварини, в першу чергу собаки, загризали людей насмерть.

 

     29 червня 1998 року в  Донецьку  бультер'єр  загриз  насмерть дворічного хлопчика;  26 жовтня 1999 року в Севастополі бультер'єр завдав тяжких тілесних ушкоджень дворічному хлопчику, від яких той помер.

 

     19 березня 2000 року в Кривому Розі ротвейлер загриз насмерть жінку;  20 листопада 1998 року в Києві ротвейлер  загриз  насмерть свого  господаря;  7  вересня  1998  року  в  Луганську мисливська сторожова собака насмерть загризла п'ятирічну дівчинку. Я не знаю, чи ви хочете, щоб я продовжував цей страшний перелік?

 

     Отже, потреба в такому законопроекті є,  бо, крім собак, ще є й інші домашні тварини.  Тому я на загал хотів би сказати ще й ось що,  шановні  колеги:  цей  законопроект доручено співдоповідати і супроводжувати Комітету з питань екологічної політики.

 

     На мою думку,  сьогодні  в  нас  є  унікальний  шанс  ще  раз задуматися над тим, як ми формуємо систему законодавства. Справа в тому,  що об'єктом правового регулювання в  даному  випадку  не  є інтереси   екологічні,   тому   що  Закон  про  охорону  тварин  в сьогоднішньому вигляді регулює відносини, які складаються в галузі охорони  тварин,  що  перебувають у стані природної свободи.  Це є екологічна сфера.

 

     Тут, у даному випадку,  йдеться не про захист тварин,  а  про захист  людей.  І  це  є  питання  адміністративного  права.  Тому супроводжувати може  і  екологічний  комітет,  але  прошу  ще  раз зрозуміти, що йдеться не про захист тварин, а про захист людей.

 

     Статистика показує,   що   в   Києві  щороку  звертаються  до травмпунктів у середньому сім тисяч громадян.  Це тільки  в  місті Києві.  Якщо додати сюди ще тих громадян,  в яких психічні травми, або тих громадян,  які лікуються вдома, не звертаючись до лікаря в таких випадках, ви уявляєте, якою високою може бути ця цифра?

 

     У зв'язку   з   цим,   намагаючись   підготувати  комплексний нормативно-правовий акт,  я  вніс  не  тільки  проект  Закону  про порядок утримання й поводження з домашніми тваринами, але й проект закону,  який передбачає внесення змін до  Кримінального  кодексу, Кримінально-процесуального  кодексу,  Кодексу  про адміністративні правопорушення і до Закону про міліцію,  щоб  урегулювати  питання комплексно.

 

     І пропонується, щоб, скажімо, всіх собак громадяни вигулювали в намордниках і на ланцюзі.  Якщо собака завдав шкоди здоров'ю,  в тому   числі   психічному,   громадянина,   власник   зобов'язаний відшкодувати її в повному обсязі.

 

     Порушення правил утримання собак мало  б  каратися  згідно  з законодавством  досить  серйозними  штрафами,  а  міліції належить здійснювати контроль  за  дотриманням  цього  законодавства,  і  у випадках  загрози  життю людей надати їй право застосовувати зброю для того, щоб знищувати небезпечних домашніх тварин.

 

     І ще одне.  У Німеччині у вересні прийняли відповідний закон. Ви   знаєте,   що   у   Великобританії  заборонили  ввозити  собак небезпечних порід.  У мене теж до законопроекту додається перелік, вірніше  навіть  два  додатки,  в яких є перелік собак небезпечних порід,  вигул яких  може  здійснюватися  тільки  на  поводку  і  в наморднику. І є ще перелік 13 порід собак, ввезення в Україну яких і розведення яких забороняється.

 

     Я розумію,  що можуть  лунати  голоси  на  предмет  того,  що постраждають  люди,  які  прив'язані  до  домашніх тварин,  в яких нікого немає;  що мова може йти про  пенсіонерів,  які  проживають самі;  що собака - це і сторож,  і охоронець.  Так, я погоджуюся з цим,  але коли мова  йде  про  життя  і  здоров'я  людей,  то  наш конституційний  обов'язок - забезпечити нормальні умови відпочинку в місцях громадського  відпочинку  і  нормальні  умови  проживання інших людей.

 

     Дякую за увагу і прошу Верховну Раду підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ви   зрозуміли,   що   доповідь   відбулася  по  обох законопроектах, тому і запитання по обох. Записуйтесь, бо ліс рук. П'ять хвилин.

 

     Увімкніть мікрофон для репліки депутату Донченку. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемый Василий Васильевич! Я очень рад, что вы назвали мою фамилию во время рассмотрения вашего документа.  Но я  почему  высказал,  так сказать,  свои эмоции перед тем,  как вы начали говорить?  Я считаю,  что Верховный  Совет  в  целом  такие документы,  как  вы сейчас внесли,  должен рассматривать.  Проблем нет.  Но они должны стоять несколько на втором плане,  чем законы, которые касаются решения многих социальных вопросов.

 

     В частности,  у  меня  есть  два  документа - законопроекты о трудовых коллективах и о коллективных договорах,  которые никак не найдут свое решение в сессионном зале. И я считаю, что это сегодня более важные для граждан Украины документы,  чем  те,  которые  вы внесли. Хотя ваши тоже нужны.

 

     Я буду голосовать за ваши законы,  когда их поставят.  Но и я очень  надеюсь,  что  вы  меня  также  поддержите,   когда   будут рассматриваться внесенные мной законопроекты.

 

     ГОЛОВА. Висвітіть  прізвища.  Депутат  Манчуленко.  За  ним - депутат Сухий.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний Рух. Прошу передати слово депутату нашої фракції Івану Полюховичу.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Український   рух.   Василю  Васильовичу,  я повірте,  з увагою прочитав цей законопроект. Я дуже вдячний, що є такий  у нас у Верховній Раді депутат,  який звернув увагу на дуже важливу проблему.  Даремною була репліка в залі,  що це  не  варте уваги. Ні.

 

     Але у мене запитання по суті.  Василю Васильовичу, чи в цьому законопроекті,   перепрошую,   я    не    пам'ятаю,    передбачена відповідальність  власників  тварин,  якщо  вони  заподіяли  якусь шкоду?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дуже   дякую,   шановний   пане   Полюхович. Передбачено,  тут  внесено  два  законопроекти.  Якщо ви відкриєте другий з них,  у якому  є  порівняльна  таблиця,  де  ілюструється внесення   змін  до  законів,  тут  виписано  обов'язки  власників домашніх тварин.  А це 10 мільйонів українців.  Пропонується  нова редакція  ряду  статей,  у тому числі Кримінально-процесуального і Кодексу  про  адміністративні   правопорушення,   де   передбачена відповідальність.

 

     А щодо  того,  які  вносяться на сесію проекти законів,  то я хотів  би  сказати,  що  в  нашого  парламенту,  який  є  фактично дзеркалом суспільства,  не має другорядних і першорядних справ.  Я погоджуюся з депутатом  Донченком,  і,  очевидно,  так  само  буду активно брати участь в обговоренні ваших законопроектів.

 

     Хочу нагадати,  що  я  подав  і  законопроект  про повернення заощаджень громадянам,  які внесли їх до ощадного і до комерційних банків.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Ярослав Сухий. За ним - Георгій Буйко.

 

     СУХИЙ Я.М. Прошу передати слово Беспалому.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть  мікрофон Бориса Беспалого.  За виступ вам, Борисе Яковичу, зараховується.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Депутатська фракція "Реформи-Конгрес".  Спасибі.  Я думаю тут довго виступати не треба,  тому що проблема очевидна. Її розв'язання сприятиме не тільки  захисту  тварин,  а  й  загальній гуманізації   суспільства.   Ми   підтримуємо  захист  тварин  від жорстокого поводження.

 

     Але у мене є запитання,  ця маленька  неясність  пов'язана  з попереднім  запитанням.  Останнім часом у Києві трапляється багато випадків, коли тварини (така вже її природа, і це швидше запитання до  їх господарів) нападають на людей,  кусають їх,  у громадських місцях з'являються  з  такими  завбільшки  тваринами,  як  телята. Органи  місцевого  самоврядування з цими проблемами явно впоратись не можуть, у них немає ресурсів.

 

     А які у вас є пропозиції щодо захисту  людей  від  жорстокого поводження  з  ними  тварин  і,  головним чином,  господарів таких тварин? Які тут мають бути рішення?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую шановному депутату Беспалому. І з цього приводу   хотів   би   сказати,  що  на  ваш  розсуд  внесені  два законопроекти,  зовсім різні. Один законопроект стосується захисту тварин від жорстокого поводження.  І я погоджуюсь, що це може бути прерогативою ще екологічного комітету.

 

     Мій же законопроект,  який готувався понад шість місяців, про що  я публічно оголошував,  що я працюю над ним,  стосується якраз порядку утримання і захисту людей від домашніх тварин. У зв'язку з цим   пропонуються  зміни  до  Кримінальнопроцесуального  кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення,  Закону  про  міліцію, які спрямовані на те, щоб захистити саме людину.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Павла Кузнєцова.

 

     КУЗНЕЦОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Спасибо.  Уважаемый докладчик,  согласен, может быть,  эти законы не столь жизненно необходимы для  Украины, как некоторые другие,  скажем,  по невыплатам зарплат и так далее. Но вот есть целый ряд вопросов,  особенно связанных с  содержанием животных.  Если раньше каждая украинская семья старалась воспитать два,  три, четыре ребенка, то сейчас старается завести кобеля. Да, бывает, что и суку тоже.

 

     То есть  понятно,  что  есть  деньги у людей,  и они содержат интересные породы животных.  Однако,  в Англии есть закон, кстати, принят  недавно,  им запрещается содержать свирепые породы собак - булей:  это бультерьеры,  бульпиты и другие.  У нас же  на  улицах Киева просто обалдеешь от этого количества.  Может быть, следует и нам принять закон,  который бы запрещал содержание таких  свирепых животных? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Содержание домашних животных - это нормально,  это общение  с  природой.  Но  вы  посмотрите,  во  что   превращаются памятники, где лежат наши герои, и где выгуливают собак, извините, там все загажено.  В Англии же  хозяин,  если  выгуливает  собаку, обязательно идет с совочком и пакетиком.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую. Шановний депутате Кузнєцов, якраз це я і пропоную врегулювати,  включаючи вигул собак, з совком, заборону ввезення і розведення ряду порід собак.

 

     Але я хотів би до іншого привернути вашу увагу. Ви кажете, що цей проект закону  непотрібний.  Я  розумію,  як  може  зреагувати преса,  якщо  на останньому пленарному засіданні розглядається цей проект закону.  Але якщо йдеться про 10 мільйонів громадян, у яких є  домашні  тварини,  якщо йдеться про 7 тисяч осіб,  які тільки в Києві щороку  страждають  від  домашніх  тварин,  то  це  серйозне питання.

 

     Проте це   випадковість,   що  саме  цей  проект  розглядався останнім...

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  не  на  останньому   пленарному засіданні, а цього року і в цьому столітті.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Я перепрошую, але я хотів закінчити речення. Це,  справді,  випадковість,  бо проекти законів вносяться в  міру подання їх комітетами.  Комітет з питань прав людини розглядав мій проект  Закону  про  національну  стратегію  поліпшення  становища жінок,   і   саме   ваші  колеги  по  партії,  депутате  Кузнєцов, проголосували проти  того,  щоб  30  мільйонам  українських  жінок поліпшити  життя,  тому  й виявився до розгляду у наступний,  який йшов за ним - проект закону про собак.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Василю Васильовичу. Час уже вийшов.

 

     Фурдичко Орест Іванович,  перший заступник голови профільного комітету.

 

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 125,  Львівська  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Оскільки часу дуже мало, я хочу сказати, що в  наш  комітет  надійшли  три  законопроекти,  які  стосуються поводження  з  тваринами  в населених пунктах України.  Це проекти законів України:  про захист  тварин  від  жорстокого  поводження, внесений  народними  депутатами Деркачем і Волковим (реєстраційний 5366);  про порядок утримання і поводження з домашніми тваринами в населених пунктах,  внесений народним депутатом України Костицьким (реєстраційний 5366-1) і про поводження з  тваринами  в  населених пунктах,   внесений   народними  депутатами  України  Самойленком, Гавриловим, Габером, Кононовим і Москвіним (реєстраційний 5366-3).

 

     Всі ці  законопроекти  заслуговують  на   увагу,   всі   вони підтримуються  народними депутатами членами нашого комітету,  вони підтримуються і  науково-експертним  управлінням  Верховної  Ради. Комітет  пропонує взяти за основу проект,  підготовлений народними депутатами  Самойленком,  Гавриловичем,   Габером,   Кононовим   і Москвіним,  як більш повний,  який визначає і гуманне ставлення до тварин,  і поводження з домашніми і дикими тваринами, які живуть у населених  пунктах.  В  той  же час положення законопроектів,  які внесли Волков,  Деркач і Костицький, будуть обов'язково об'єднані, доопрацьовані й ураховані усі зауваження до законопроекту.

 

     Проект постанови    з   даного   питання   комітет   пропонує підтримати.

 

     І щодо   другого   законопроекту.   Це   законопроект,   який стосується    внесення   змін   і   доповнень   до   Кодексу   про адміністративні правопорушення, Кримінальнопроцесуального кодексу, Закону  України  про міліцію в зв'язку з прийняттям Закону України про  порядок  утримання  і  поводження  з  домашніми  тваринами  у населених   пунктах  України.  Проект  має  на  меті  привести  ці законодавчі акти у відповідність  до  зазначеного  закону,  і  наш комітет  та  науковоекспертне  управління підтримують цей проект і пропонують прийняти його за  основу.  Проект  буде  доопрацьований комітетом з урахуванням положень базового закону. Прошу підтримати ці законопроекти і прийняти їх за основу в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Оресте Івановичу.

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Я вітаю всіх з наступаючим Новим роком. Щастя, здоров'я, добра і до зустрічі в новому тисячолітті. Слава Україні!

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Єльяшкевича.  Зараховуємо також за виступ. Говоріть, Олександре. Що там у вас?.. Що ви, скрутили уже, мабуть, мікрофон за ці дні?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Я хотел бы услышать ответ от уважаемого Ореста Ивановича о том,  были  ли  депутаты  Волков  и  Деркач  на заседании комитета,  когда рассматривался их законопроект? Считают ли они данный законопроект приоритетным  в  своей  законодательной деятельности?   И   что   побудило  депутатов  Волкова  и  Деркача обратиться к столь интресующей их теме?  И что побуждает  их  быть довольно   редко  в  стенах  Верховной  Рады  Украины,  занимаясь, наверное, той проблематикой, о которой они пишут в законопроекте?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Ореста Фурдичка.

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Я хочу сказати,  що Андрій Деркач і  Олександр Волков не були на засіданні комітету,  були їх помічники.  І це не обов'язково  народному  депутату  бути  присутнім   на   засіданні комітету.  Але  це  питання  їх  турбує.  Очевидно,  вони  люблять домашніх тварин,  і тому у них народилася така пропозиція вийти із законодавчою ініціативою з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Від уряду - Рижук. Ви наполягаєте на виступі?

 

     РИЖУК С.М.,  заступник міністра аграрної політики України. Ми підтримуємо цей висновок - поєднати і розглянути в цілому.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, питання, які внесені до порядку денного на сьогодні,  ми розглянули.  Враховуючи, що це останнє пленарне засідання в цьому році і  в  цьому  столітті,  ми роздали  вам  довідкові  матеріали,  ви їх отримали.  Ці довідкові матеріали ми просимо використати під  час  численних  зустрічей  в округах і в комітетах,  щоб розповісти про те, що рік, який минув, Верховна Рада України не змарнувала.  Ви бачите ці цифри,  я їх не буду зараз повторювати. У журналістів, я думаю, також ці матеріали будуть для того, щоб вони не тільки критикували, а й сказали добре слово про те, що зроблено протягом року. Крім основної діяльності, основних функціональних обов'язків Верховної  Ради,  -  створювати правове законодавче поле, не менш важливим є забезпечення народних депутатів, створення їм належних умов для праці.

 

     Тому, я  думаю,  що  Верховній  Раді  також,  і  особливо  її профільному Комітету з питань Регламенту, є що сказати. Наприклад, на початок цього року у нас було  300  заяв  депутатів  попередніх скликань, у яких не були вирішені квартирні та інші питання, і 174 заяви депутатів нинішнього скликання.

 

     Хочу вам доповісти від цього комітету, що в результаті вжитих заходів ми зняли питання майже по всіх 300 попереднього скликання, і із 174 вирішено питання  не  повністю,  але  вже  розподілені  і видані  ордери,  окрім  12  народних  депутатів,  в яких ще не всі документи долучено.

 

     Тобто Верховна  Рада  ліквідувала  всю  заборгованість   щодо забезпечення депутатів.  Звичайно,  у нас ще є великі зобов'язання щодо лібералізації податкового законодавства,  які  передбачені  в новому  Податковому  кодексі,  є  в  нас  невиконані зобов'язання,

-шоста сесія - це сесія кодексів,  але в нас ще є  січень  -  і  я прошу  підготуватись,  щоб  ми  хоча  б  половину  з напрацьованих кодексів прийняли,  аби засвідчити нашим громадянам,  що  депутати хліб їдять не марно.

 

     На адресу   Верховної   Ради   надійшов   ряд   звернень  від півмільйонного колективу "Укрзалізниці" та  інших  колективів,  де вони просять припинити політичні баталії,  розбірки і зосередитись над вирішенням нагальних проблем.

 

     Гадаю, Верховна  Рада  враховує  такі  звернення,  я  їх   не зачитую, тому що їх дуже багато. Чиєсь зачитати, чиєсь не зачитати

- це було б зовсім не правильно.

 

     Тому я звертаюсь до колег, чи можуть вони зробити подарунок і перенести  "Різне"  з  сьогодні  на  наступний  рік,  щоб зараз не говорити і на цьому завершити.  Чи можна буде так вважати,  щоб на цьому завершити? Якщо хтось наполягає, то ми готові... Є такі, які піднімають руку, я ввімкну. Зачекайте, так швидше вирішимо.

 

     Моісеєнко, Костицький...  Сім були записані,  і  всі  підняли руки.  Якщо  ви  наполягаєте,  то приступимо до "Різного" і будемо говорити. По одній хвилині пропонують.

 

     У мене побоювання,  що записані сім народних  депутатів  і  я восьмий залишимося.  Я сказав те,  що вважав за потрібне,  а тепер переходимо до "Різного".

 

     Дайте мені список, будь ласка. Висвітіть прізвища депутатів.

 

     Депутат Сахно. За ним - депутат Журавський.

 

     САХНО Ю.П. Шановні колеги, дуже приємно Іване Степановичу, що все-таки  наприкінці  ви надали слово.  Зрозуміло,  що не хочеться залишати борги нам у цьому тисячолітті.  Я  нагадаю,  що  один  із таких  боргів  -  це  проблема  щодо  якої  ми  проголосували ще в листопаді цього року, прийнявши постанову, якою Кабінету Міністрів було  рекомендовано  скасувати  нововведення у правилах дорожнього руху та у правилах державної реєстрації автомобілів.  Зміни, як ви пам'ятаєте,  стосувалися  страхування цивільної відповідальності і видачі тимчасових реєстраційних талонів.

 

     Нагадаю, що йшлось не про  скасування  рішень  уряду,  а  про внесення на розгляд до кінця року проектів законів із цих питань.

 

     Можливо, за всієї специфічності цієї проблеми, вона продовжує турбувати не тільки мільйони наших виборців,  не  тільки  народних депутатів.  Я нагадую,  що і Развадовський,  і Нечипорук, і Салій, який  підготував  проект  постанови,  порушували  це  питання.  Ця проблема  жваво  обговорюється  в  засобах  масової інформації,  і остання публікація з цього приводу була в "Голосі України" минулої суботи.

 

     На жаль,  реакції Кабінету Міністрів поки що немає. І взагалі складається  враження,  що  завданням  виконавчої  влади  в  цьому напрямі  є  чергове безпідставне викачування коштів з кишень наших громадян - власників транспортних засобів.

 

     Таке відбувається, я нагадаю, уже не вперше. Колеги, згадайте історію  про  наклейки  на  бампери,  які були на підході у січні, обмін талонів та посвідчень водіїв тощо.

 

     За цим усім - не лише мільйони гривень з наших  кишень,  а  й черги, нерви, зайві втрати часу наших громадян.

 

     Тому фракція   "Яблуко"   пропонує,  поперше,  звернутися  до Кабінету Міністрів з пропозицією поінформувати Верховну  Раду  про хід   акції  з  примусовим  страхуванням,  про  видачу  тимчасових реєстраційних свідоцтв,  скільки зароблено  грошей,  скільки  було страхових  випадків,  скільки  грошей виплачено і чи взагалі варто греблю гатити цією акцією.

 

     І по-друге, зобов'язати Кабінет Міністрів терміново розробити і  внести  до Верховної Ради - це я звертаюся до Івана Степановича насамперед все-таки виконувати наші  постанови,  -законопроекти  з питань    страхування    цивільної   відповідальності   і   видачі реєстраційних  талонів,  і  зробити  це  терміново.   Питання   не політизоване,   але  дуже  актуальне  для  громадян,  які  чекають вирішення цієї проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Віталію  Журавському.  За   ним   - Володимир Пустовойтов.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Дозвольте привітати  вас від імені Християнсько-демократичної партії України з Новим роком і Різдвом Христовим!

 

     Це свято   відзначають   і   православні,   і   католики,   і протестанти, і представники нехристиянських релігій.

 

     Ми вступаємо  в  третє  тисячоліття.  Хотілося  б,  щоб у ХХІ столітті Верховна Рада України допрацювала до березня  2002  року, зберегла  більшість  і опозицію,  а головне - конструктивізм задля України,  задля процвітання нашої держави,  залишаючись  острівцем справжньої демократії.

 

     Християни-демократи бажають кожній вашій родині добра,  щастя і  злагоди.  Бажаємо  гармонії  в   стосунках   із   виборцями   і Президентом.  Хай  Бог  поселиться у вашому серці і береже вас від спокути,  нещасть і непорозумінь. Веселих вам свят, гучних колядок і смачної куті! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов. За ним

- депутат Єльяшкевич.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів.   Іване   Степановичу, користуючись   нагодою,   що   ви   закінчуєте   сесію   в   цьому тисячолітті...

 

     ГОЛОВА. Не сесію, а пленарне засідання.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Ну,  пленарне  засідання  сесії   в   цьому тисячолітті,  я  все-таки хотів би сказати ось що.  Виступаючи,  я завжди просив вас, щоб ви все-таки якось направляли мої виступи за призначенням.  І  от  я зробив аналіз.  Якщо ведуть засідання ваші заступники, це робиться. А тільки я вас прошу - на жаль, нічого не виходить.

 

     Перше. Я  20  жовтня  звертав  увагу на порушення прав людей, моїх виборців,  які проживають у гуртожитках і яких  виганяють  із них,  мотивуючи,  що  немає  коштів на утримання.  А передати їх у комунальну власність неможливо,  бо є постанова Кабінету Міністрів від 6 листопада 1995 року

 891, яка  не  дозволяє   гуртожитки   передавати   в   комунальну власність.

 

     Тому я б ще раз просив вас, щоб ви направили моє звернення до Кабінету Міністрів для розв'язання проблеми.

 

     Я знову і знову мушу звернути увагу, що я виступав із приводу банку  "Слов'янський  ще  17  листопада  2000  року,  і просив вас доручити профільному комітету розглянути  питання  про  повернення вкладів   банком  "Слов'янський"  і  подати  свої  пропозиції  для позитивного вирішення його,  оскільки  такі  дії  банку  викликали надзвичайно  велике  незадоволення  вкладників,  про що й ви також говорили. Але все-таки це моє прохання не було вирішено.

 

     І ще,  Іване  Степановичу.  Я  не  розумію  все-таки  позицію керівництва   Верховної   Ради   (ну,   я   розумію  позицію  моїх колег-депутатів,  які мають свої фірми) стосовно того, що протягом чотирьох місяців я на вимогу своїх виборців прошу,  щоб у нас було розглянуте питання про проведення Дня уряду  з  приводу  звернення громадян щодо виконання судових рішень.  І от учора проголосували, але я всетаки підозрюю,  що ви це свідомо зробили  для  того,  щоб трохи його завалити.  Тому я все-таки буду наполягати на тому, щоб 11 січня це питання було поставлене знову на голосування,  тому що невизначеність,  яка є, дає змогу для дискредитації судової влади, для невирішення питань моїх виборців. Тому я прошу все-таки ще раз поставити на голосування 11 січня це питання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Я  хочу  обратить  ваше  внимание  на  то,  что  сейчас   депутаты разедутся  по  своим избирательным округам,  а,  возможно,  будут происходить в стране события, которые потребуют адекватной реакции со стороны руководства Верховной Рады Украины.  Поэтому я надеюсь, что Иван  Степанович  Плющ  и  его  заместители  смогут  в  случае необходимости  и  собрать  народных депутатов,  и остудить горячие головы тех сил в стране,  которые, к сожалению, цепляясь за власть любыми способами, могут пойти и на развитие чрезвычайной ситуации. Поэтому, Иван Степанович, очень многое зависит лично от вас.

 

     Мне бы хотелось,  чтобы в наступающем тысячелетии  мы  забыли обо всех наших обидах, о тех многочисленных нарушениях Регламента, которые имели место.  И чтобы,  начиная  со  следующего  заседания Верховной  Ради,  руководство  Верховной  Рады  осознало,  что оно руководство  парламента.  Чтобы  к   этому   времени   руководство парламента обеспечило трансляцию заседаний Верховной Ради Украины.

 

     Я понимаю,   Иван  Степанович,  что  ваши  методы  и  способы выполнения  решений  Верховной  Рады,  связанные  с   обеспечением трансляции,   пока   не   имеют   успеха.   Я  надеюсь,  что  ваши многочисленные беседы в предстоящие  дни  с  Леонидом  Даниловичем Кучмой все-таки принесут соответствующий результат.  Если нет,  то воспользуйтесь,  наверное,  опытом  палаточного  городка.   Стоило представителям  соорудить  палатки  на  Майдане Незалежности,  как Президент пообещал их выход в прямой эфир.  Поэтому,  я думаю, что если   руководство   Верховной  Рады  не  в  состоянии  обеспечить выполнение решений Верховной Рады,  то оно  может  под  Новый  год вместе,  втроем,  организовать палатку на Майдане Незалежности для того,  чтобы подобным образом  повлиять  на  позицию  действующего Президента страны.

 

     Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Я надеюсь, что 11  января  руководство  Верховной  Рады,  наконец,  поставит   на голосование    вопросы    имплементации    по    так   называемому всеукраинскому референдуму,  и Верховная Рада скажет  свое  веское слово  по  этому  поводу.  Потому  что  в  противном  случае будут справедливо  обвинять  Верховную  Раду  в   невыполнении   решения Конституционного   Суда   об   обязательном  рассмотрении  данного вопроса.  Более того,  мы должны расчистить  дорогу  для  принятия необходимых  изменений  в Конституцию,  чтобы в следующем столетии Украина стала нормальным демократическим государством и чтобы  все то,  о чем сегодня,  к сожалению,  приходится говорить, осталось в прошлом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Олегу Білорусу. За ним буде виступати депутат Кірімов.

 

     БІЛОРУС О.Г.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Ми не маємо права розійтися з цього останнього засідання в 2000 році, закінчуючи  це  бурхливе,  драматичне  і трагічне для нашої країни століття.  Ми повинні сьогодні говорити і про  головне  -  повинні говорити  про  місце  і  роль України у світі в епоху,  коли новою ідеологією  для  всього  світу,  новим   законом   розвитку   стає глобалізація,   яка   може   бути   для  України  або  ефективною, раціональною,  мудрою  інтеграцією  у   світові   структури,   або неоколоніальною  глобалізацією.  Тому  сьогодні  як  ніколи я хочу перед вами,  перед  керівництвом  держави  поставити  питання  про створення  державної  комісії  з  питань  продуктивності  праці  і міжнародної конкурентоспроможності нашої держави.

 

     Проблема ця назріла дуже давно.  Україна сьогодні  за  рівнем конкурентоспроможності не є готовою до інтеграції ні у Європу,  ні у світ.  За даними ООН та інших міжнародних організацій, за рівнем конкурентоспроможності ми перебуваємо десь на 103 місці.  Ще нижче ми впали за рівнем якості життя людей і людського розвитку. Усе це потребує  від нас вжиття надзвичайних заходів по мобілізації всієї країни.  Інші країни,  підбиваючи підсумки століття, вживають такі заходи.  Так зробила Японія свого часу, Німеччина, Південна Корея, і сьогодні вони домоглися великих  результатів.  Тому  я  пропоную Президенту,    уряду    створити   державну   комісію   з   питань продуктивності  праці  і   конкурентоспроможності   для   розробки програми  підвищення продуктивності праці і конкурентоспроможності до 2010  року  і  для  розробки  національної  стратегії  розвитку України до 2025 року.

 

     Фракція "Батьківщина"   готова  взяти  на  себе  методичне  і наукове керівництво розробкою  таких  важливих  для  нашої  країни документів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Івана Кірімова.  За ним -депутат Моісеєнко.

 

     КІРІМОВ І.З.   Дякую,   Іване   Степановичу.   "Батьківщина". По-перше,  я підтримую виступ Олега Григоровича Білоруса. Подруге, шановні колеги,  шановний Іване Степановичу,  я хотів би висловити вдячність і Голові Верховної Ради, і його заступникам, і всім вам, шановні колеги,  за те,  що ми протягом останніх майже трьох років цього  тисячоліття  робили  у Верховній Раді все можливе для того, щоби зникали непорозуміння і щоб в Україні був мир.  І я думаю, що колись історики про це напишуть і будуть це зазначати.

 

     Я хотів би сказати, що ми в наступному році будемо святкувати десятиліття незалежності нашої України.  І мені думається,  що ми, Верховна Рада, достойно підійдемо до цього великого свята.

 

     У нас  наближається  велике свято в час,  коли закінчується і століття,  і тисячоліття.  Тому я хотів би,  щоб  і  різдвяний,  і новорічний  антураж  створював  найкращу  ауру  для всіх вас і для нашої України.  І щоб справді в наступному  тисячолітті  нам  усім допомагав Бог для того, щоб ми находили мудрі філософські рішення, щоб наша держава стала однією з найкращих у світі,  а всі  сущі  в Україні жили достойно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Володимиру Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение СССР.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  народ  Украины! Сегодня  высший  представительный  орган  народа Украины Верховный Совет  Украины  заканчивает  свой   парламентский   год,   век   и тысячелетие.  Это чрезвычайное событие, которое мы с вами отмечаем в пустом зале - вот оценка нашей действительности.

 

     Вы посмотрите,  что творится!  Сегодня все фракции,  все  без исключения,   забыли  о  том  событии,  которое  сегодня  отмечают выступающие с этой трибуны.

 

     Позор фракциям! Сразу ясно, что они оторвались от народа и от политического значения такого события, как завершение тысячелетия.

 

     Уважаемые колеги,  хочу  сказать  о том,  что это тысячелетие было вершиной борьбы трудящихся за власть. Это тысячелетие Маркса, Энгельса и Ленина. Этими людьми гордится человечество.

 

     Высшим достижением,  высшим  событием  этого тысячелетия была Великая  Октябрьская  социалистическая   революция,   установившая советскую власть в Советском Союзе.

 

     Да, так  случилось,  что  криминальный  режим,  установленный сегодня, в конце тысячелетия, на территории СССР, сейчас празднует некоторый  успех.  Но  это  не  вечно.  Это  такая  мелочь на фоне тысячелетий и веков,  что нам сегодня впору с этой трибуны, высшей представительной трибуны народа Украины,  задуматься о том, что же будет завтра?  Каким законом,  к какой  жизни  поведет  парламент, советский  парламент,  я  подчеркиваю,  потому  что этот парламент ненадолго.  Народы никогда  не  идут  назад,  народы  всегда  идут вперед.

 

     Вот эта задача будет, конечно же, решена народом Украины.

 

     И вот  здесь  возникает главное - какую власть выберет народ? Конечно же, власть, которая обеспечит человеку труда приоритет над капиталом.

 

     Никогда мертвое   железо  или  любое  другое  его  выражение: бумага,  золото,  пластмассовые,  пластиковые   карточки,   просто компьютерные   перечисления  -  не  смогут  заменить  волю  живого человека. И следующее тысячелетие это подтвердит.

 

     И я с уверенностью смотрю в следующее тысячелетие с трибуны - высшей   трибуны   народа   Украины  -  и  говорю:  человек  труда обязательно победит капитал. Победы им!

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  всі  бажаючі...  Віталію Григоровичу,  ви пропустили,  вас не було в залі, я вже не хочу... Та давайте вже ми завершимо обговорення.

 

     Я хочу сказати,  що Володимир Миколайович у  тому  плані  був правий,  що  нинішньому парламенту залишилося працювати до березня 2002 року. Я думаю, він це мав на увазі. А потім уже буде Верховна Рада   наступного   скликання.  Я  просто  вам  допомагаю.  Ви  не потребуєте цього,  але я хотів би,  щоб ви все-таки... Ми ж до вас із  повагою  ставимося,  коли  надаємо  вам  слово,  то  й  ви  до парламенту відповідно ставтеся.  Тому що  ви  знаєте,  все-таки... Так, так.

 

     Я вчора  поздоровляв.  Я  ще  й  сьогодні  вас  поздоровляю з наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим. І до зустрічі 9 січня в цьому залі.

 

     Усього доброго вам.