Стенограма пленарного засідання

21 грудня 2000

 

                   ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.   21  г р у д н я  2000 року.

                         16  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

 

     У залі зареєструвалися 394 народні депутати. Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Будь ласка,  послухайте  пропозицію,  яку ми повинні сьогодні розглянути. Депутате Пасєка, будь ласка.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! В указ Президента про надзвичайний стан в окремих регіонах нашої країни,  у тому числі в  нашій  області,  не  було  включено окремі  райони,  зокрема  з мого округу - Іллінецький район,  який найбільше    постраждав,    а    також    Могилів-Подільський    і Мурованокуриловецький  райони.  Є  підготовлені  документи  і указ Президента, щоб ці райони включити до зони стихійного лиха.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Документ усім роздано.

 

     ГОЛОВА. Так, ви зрозуміли суть. Нам треба включити до порядку денного і проголосувати.

 

     Може, ми  одразу так і зробимо?  Давайте,  тому що не можна ж розривати, а там - протягом двох днів.

 

     Миколо Сергійовичу,  який реєстраційний номер? Дайте мені цей папір.

 

     Указ Президента  вам відомий.  Закон України про затвердження Указу Президента України про  зміну  меж  території  у  Вінницькій області,  яку  оголошено  зоною надзвичайної екологічної ситуації. Реєстраційний 6307.  За основу чи як закон? Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 297.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Ми проголосували як закон. Щось незрозуміло?

 

     Пасечна Людмила Яківна.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемый Иван Степанович! Я хочу, чтобы мы вернулись к принятию закона под 6217.

 

     Мы проголосовали 6217-4.  Но есть  законопроект,  который  мы внесли в повестку дня, 6217-1.

 

     ГОЛОВА. Мені здається, 6217-1.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  6217-1.  Мы  его  внесли  в  повестку дня.  Это законопроект  Николенко,  Пасечной  и  Кафарского,  в  том   числе поддержали  его  Танюк и Костусев.  Поэтому я хотела бы,  чтобы мы сейчас этот законопроект проголосовали,  потому что получится так, что конец финансового года,  а вопрос будет нами не решен.  Все: и заключения научно-экспертного управления,  и  решение  комитета  - есть, и вопрос включен в повестку дня.

 

     Давайте проголосуем,  Иван  Степанович,  и  я  приглашаю всех народных депутатов проголосовать за этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Які будуть пропозиції? Він у нас включений до порядку денного. І ми проголосували 6217-4, а пропонується

 6217-1. Так? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 205.

 

     Те, що  не  включено  до  порядку  денного,  ми   не   можемо голосувати.  Я прошу зараз,  звірте.  Я повторно можу поставити на голосування,  6217-1 включений до  порядку  денного  -  стосується музичних  шкіл  тощо.  Прошу  проголосувати зміни до бюджету цього року.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято. Ми завершили (Шум у залі).

 

      6217-1 щойно проголосований у  другому  читанні.  Ставлю  на голосування як закон про внесення змін до бюджету на 2000 рік щодо музичних шкіл та інших  питань.  Прошу  проголосувати.  Два  -  не включено до порядку денного. Ні, ні.

 

     "За" - 247.

 

     Прийнято рішення. Покажіть результати по фракціях.

 

     -------------

 

     Увімкніть мікрофон Івана Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Деражнянський  виборчий  округ,  Хмельницька  область. Дякую.  Шановний Іване Степановичу,  я нагадую, що денне засідання закінчилось тим, що ми віднесли на вечірнє засідання законопроект, пов'язаний з державним соціальним страхуванням, з нормативами. І я просив   би   зараз  розпочати  з  цього.  Тому  що,  якщо  ми  не проголосуємо   норми   цього   закону,   тут   правильно   звучала аргументація,  тоді  незрозуміло,  для  чого Верховна Рада взагалі приймала такий закон і як можна далі цю проблему розв'язувати.

 

     Я вважаю,  що  тут  треба  підтримати  Комітет  з  соціальної політики   та  праці  і  позицію  щодо  цього  міністра  праці  та соціальної політики. Інакше ми просто маємо смішний вигляд. Це Бог з ним,  що смішний вигляд має Верховна Рада, але ми не розв'язуємо проблему,  заганяємо її у глухий кут і ще більше поглиблюємо  інші пов'язані з цією проблеми для людей, які потребують захисту.

 

     Тому я просив би зараз розглянути цю проблему,  проголосувати за закон.

 

     Дякую, Іване Степановичу,  але не знаю,  чи  ви  чули,  що  я сказав.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Іване  Сергійовичу,  я давав перед перервою таке  доручення.  Депутате   Терьохін,   ви   готові   доповідати? Пропонують завершити розгляд питання, яке ми не встигли розглянути до перерви.  Після розгляду цього питання  повернемося  до  вашого питання. Це питання про соцстрах. Як ми не розглянули? Ми сказали, що  за  час  перерви  зібратися  Терьохіну,  Саханю,   Гошовській, Цибенку...   Після   цього  повернемося  до  цих  питань.  Давайте завершимо розгляд даного питання.

 

     Так, будь  ласка,  хто  з  вас  буде   доповідати?   Депутате Терьохін, ідіть на трибуну.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати, ви бачили, яка була гостра суперечка з приводу введення нових тарифів,  які  ідуть  на розвиток   базового   закону   про   загальнообов'язкове  державне страхування від нещасного  випадку  на  виробництві.  Ми  під  час перерви   намагалися   знайти   якийсь   компроміс,  одначе  думки розподілилися знову.  Одна думка  -  ввести  тарифи  з  оборотними податками,  які  пропонуються Міністерством соціальної політики та праці.  Інша - це взагалі скасувати  закон,  який  дає  право  для встановлення  таких  тарифів.  На  нашу думку обидві ці позиції не можуть бути прийняті залом.  Є проблема,  яку треба вирішувати. Як її вирішувати - або створенням солідарного фонду, як пропонується, або введенням обов'язкового страхування  від  імені  роботодавців, найманих працівників,  як це є в усьому світі, - ми маємо вирішити шляхом додаткових переговорів з Міністерством соціальної  політики та  праці.  Для  того  щоб не потрапити в законодавчий глухий кут, коли,  ви знаєте,  старе законодавство, яке діяло до 1 січня, досі діє до 1 січня наступного року,  буде скасовано,  а нове не набере чинності,  оскільки не будуть затверджені тарифи, Комітет з питань фінансів запропонував законопроект, яким відстрочується введення в дію так званого материнського закону,  головного закону до 1 січня 2002 року. Ми можемо знайти паліатив у тому, щоб прискорити роботу над розв'язанням цієї проблеми і відстрочити це введення, скажімо, до 1 липня наступного року,  а не відстрочувати на рік з тим,  щоб ми мали обмежені строки - півріччя для того,  щоб знайти  все-таки баланс між інтересами підприємств, які продукують наш національний продукт, і підприємствами людей, які мають отримувати регреси.

 

     Тому на  вашу  пропозицію  розданий   проект   закону,   який відтерміновує  закон до 1 січня 2002 року.  Як і проміжний варіант можна було б прийняти це до 1 липня 2001 року і далі  доопрацювати його з виконавчою владою.

 

     Ми не   бачимо   можливості  введення  оборотного  податку  з наступного року.  Ми вважаємо це бідою для всіх  підприємств,  які роблять  національний  доход,  але  не  хочуть  долучитися до його розподілу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Відводиться п'ять хвилин на запитання.

 

     Депутати Донченко,  Кочерга, Чиж. Матвієнков буде проти, тому йому не надаємо. За? Тоді і Матвієнков.

 

     Увімкніть мікрофон Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемый господин Терехин,  то, что вы предложили, - это просто абсурд.  Я поясню почему. Во время принятия закона долг перед регрессниками составлял 700 миллионов. После принятия закона он вырос до полутора миллиардов.  Скажите,  пожалуйста,  насколько вырастет этот долг перед регрессниками, если мы это затянем еще на год?   Потому  что  согласно  Закону  об  оплате  труда  он  будет действовать,  эти  деньги  должны  платить  регрессникам   сегодня предприятия, которые, как вы считаете, вообще не должны платить.

 

     С принятием   того,  что  предлагалось  до  сих  пор,  мы  бы разгружали предприятия в смысле налогов. Вы же предлагаете сделать большую  нагрузку.  Вы  правы,  что  с  принятием  вашей процедуры банкиры не будут ничего платить.  Но и шахтеры останутся не только без  регрессов,  но  и  без  зарплаты.  Они сегодня не в состоянии платить такие деньги на своих предприятиях.  Точно так же,  как  и металлурги,  как и многие энергоемкие предприятия.  А банкиров, за которых вы ратуете, вы спасете. Вы ставите их выше всех остальных.

 

     А мое предложение состоит в следующем.  Ни в коем случае  то, что вы предложили,  не поддерживать, а сегодня надо переголосовать то,  что мы голосовали до сих пор.  Если вы с  этим  не  согласны, пожалуйста,  давайте примем как компромиссное предложение, которое внесло правительство.  Кстати,  Ющенко к этому тоже призывает. А в течение  года тогда будем выходить на другое решение,  иначе мы не выйдем из этого тупика никогда.

 

     ГОЛОВА. Короткий коментар, Сергію Анатолійовичу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановний депутате Донченко,  те, що ви запропонували, є повним абсурдом з двох причин.

 

     Перша причина. Якщо ви будете наполягати на такому рішенні, є велика  ймовірність  того,  що  нічого  прийнято  не  буде.  І  не зрозуміло, яким чином будуть фінансуватися...

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  після  першої фрази вже можна було й не говорити.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я відповідаю в тій тональності,  як мені  було задано запитання.

 

     Друга причина.  Я  не розумію і не розуміє наш комітет,  як і багато депутатів у цьому залі, чому підприємства, які забезпечують нормальний  рівень охорони праці,  мають платити за нероб,  які не забезпечують цей рівень і допускають подібні випадки.

 

     Стосовно людей,  як наводився  приклад,  які  залишилися  без регресів   внаслідок  банкрутства  або  закриття  підприємств.  Ми пропонуємо швидко визначити,  яким чином на державний  бюджет  має переноситися  тягар  для  фінансування таких регресників.  Великий біль за це.  Треба  прийняти  рішення,  що  в  разі  реорганізації підприємства тягар за регресами мають нести правонаступники такого підприємства.  Такого немає сьогодні правила,  але воно  має  бути впроваджено.  Тому  я  дуже  просив би не бути добрим для одних за рахунок того, що інші будуть потерпати.

 

     ГОЛОВА. Віктор Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49,  Донецька  область).  Фракция  Коммунистической  партии. Сергей  Анатолиевич,  я  вас  приглашаю опуститься на нашу грешную землю.  Приведу  конкретный  пример.  У   меня   в   округе   есть шахтностроительное  управление 2 треста "Красноармейскшахтострой". Оно  построило  шахту  "Красноармейская-Западная",   шахту   имени Н.Стаханова,      гидрошахту     "Красноармейская",     гидрошахту "Новодонецкая",  и   нынче   в   этом   коллективе   состоят   314 регрессников.  Работает из них всего 51 человек. С 1996 года никто из них  ни  копейки  не  получил  регресса.  Так  разве  мы  имеем моральное  право сейчас переносить действие этого закона с 1 июля? Они ждут уже пять лет,  чтобы им  хотя  бы  копейки  выплатили.  А предприятие  не  в  состоянии  заработать.  Поэтому  я поддерживаю Донченко и настаиваю,  чтобы этот закон в  той  редакции,  которую предлагал Хара,  вступил с 1 января.  Мы уже отсрочили, кстати, на один год действие этого закона.

 

     Спасибо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. Дуже короткий коментар. У моєму окрузі, якщо  ми  починаємо  про  округи  говорити,  є  НДІ "Квант",  який випускає військову продукцію, є завод "Комуніст", який після того, як  буде  введено  те,  що  пропонується  по  оборотному  податку, повністю  зупиниться,  є   й   інші   виробництва,   які   теж   з запровадженням  оборотного податку не зможуть виплачувати зарплату своїм робітникам. Тому не треба рятувати одних, топлячи інших.

 

     Ідея має полягати в зовсім іншій площині.  Якщо роботодавець, який  має  на  підприємстві ризик нещасних випадків,  має отримати актуарні розрахунки, має застрахувати ризик у системі страхування, яка сьогодні є, і так, як у всіх країнах світу робиться.

 

     До того  ж  ви  хочете створити нову структуру,  з величезною купою грошей, вибраних із живої економіки, з купою чиновників, які будуть  їх  перерозподіляти.  Тобто це буде новий соцстрах,  але в гіршому варіанті, ніж він є зараз.

 

     Невже це   незрозуміло?   Давайте    перестанемо    займатись популізмом у цьому залі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька  область).  Я  постараюсь  без  эмоций ввести обсуждение в экономическое русло.

 

     Первое. Сегодня здесь очень много говорили о том,  что растет долг. И он будет расти, потому что мы начали решение этой проблемы абсолютно не с той стороны,  нужно было начинать с самого Закона о регрессе.  Такого  закона,  который  существует сегодня,  нет ни в одной стране мира,  и не  действовал  он  ни  в  бытность  бывшего Советского Союза,  нет такой страны, где бы люди имели регресса по 200 процентов и продолжали трудиться. Должна быть какая-то верхняя планка, и не может быть таких диких выплат. Это первое.

 

     Второе. Что  мы  предлагаем сегодня?  Мы за то,  чтобы решить проблему этих людей.  Но правильно говорит  Сергей  Анатольевич  - нельзя  перекладывать  эту  проблему  на  тех,  кто платит налоги. Давайте эту дополнительную дельту,  которая  нужна  на  содержание регрессников,  положим  на  тех,  кто уже имеет регрессников,  кто платежеспособен. Он доводит до этого состояния - пусть он платит.

 

     Если предприятие  обеспечивает  нормальные  условия   техники безопасности, почему с него должны взыматься эти средства?

 

     И третье.  Давайте говорить честно и откровенно:  речь идет о создании чиновничьего аппарата численностью 35 тысяч  человек.  Вы меня  извините:  компьютерная  сеть,  механизм,  пронизывающий всю Украину,  - кому нужны новые чиновники?  Кого мы должны кормить  - регрессников  или  этот  аппарат?  Давайте  решать проблему,  а не замыливать ее.

 

     ГОЛОВА. Це вже обговорення.

 

     Іван Чиж. А вам я наприкінці надам слово, як автору.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Іване Степановичу.  Сергію Анатолійовичу, в принципі   ви  праві,  звичайно  ж.  Логіка  діє  саме  така:  має страхуватись ризик і відповідно реалізовуватись.  Але є  конкретна реальність  і  конкретна  ситуація,  ми  не можемо з однієї якості моментально перейти в іншу.

 

     Крім того,  є інша правова юридична реальність, є закон, який або   треба   скасовувати,   або  він  має  діяти  через  введення відповідного норматива.

 

     І ще одне питання є,  воно не риторичне,  на нього  має  бути відповідь.  Чи  є  хоч  одна галузь,  якої не торкалася б проблема каліцтва і в зв'язку з цим підтримки відповідної?

 

     Тому як паліатив,  безумовно,  мені здається треба піти таким шляхом. Наповнити цей закон, який існує, змістом, ввівши норматив. Але  при  цьому  рішенням  Верховної  Ради  обмежити   його   дію, передбачивши  зміну  самої  системи в руслі,  можливо,  про яке ви кажете.  Тому що ми пройшли півшляху.  Закон є,  потрібно щоб  він діяв, а далі розвивати цю проблематику.

 

     До речі,  я  недавно  був на тій же шахті імені О.Стаханова у Віктора Герасимовича в окрузі.  Тут,  окрім соціальної сфери, ще й ця проблема висить.  Вона є, і нікуди від неї не дінемося. Давайте проголосуємо все-таки так, як пропонує...

 

     ГОЛОВА. Перед голосуванням...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Іване Степановичу, ще буквально два слова.

 

     Іване Сергійовичу,  ви  цілком  правильно  все  говорите,  ця проблема має вирішуватися. Але не може вона вирішуватися введенням тимчасових норм,  які,  як правило, стають постійними нормами, які гублять іншу живу економіку, яка дає інші податки для фінансування інших соціальних витрат,  у тому  числі  медицини,  шкіл,  органів управління й так далі. Не можна цього робити.

 

     Я вам можу доповісти відповідально, як економіст, що введення навіть того середнього оборотного податку,  про  який  говорилося, 0,32,  але  практично  до  одиниці  по  деяких  галузях  адекватно збільшенню податку на додану вартість на 3,2 відсотка.  Про що  ми можемо зараз говорити?  Які будуть фінансові наслідки в цілому для економіки?

 

     Тому, підтримуючи все те, що ви сказали,

- що проблема є,  вона дуже болюча і її треба вирішувати, - я дуже просив би відтермінувати це в зв'язку  з  тим,  що  уряд  не  зміг підготувати   нормальний   економічний   документ.  Відтермінувати розв'язання цієї проблеми хоча б на півроку і  прийняти  звернення до   уряду   для  спільного  розв'язання  нашими  комітетами  цієї проблеми.

 

     ГОЛОВА. Хара Василь Георгійович.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Иван Степанович, я вообще не знаю, что мы обсуждаем.

 

     ГОЛОВА. Документ за 6098.

 

     ХАРА В.Г.  Мне  стыдно  сидеть  в этом зале и слушать вот эту чепуху,  которая докладывается. Предлагается "заморозить" закон на целый год, мы и так его на год заморозили.

 

     Во-первых, если   не  будет  солидарной  основы,  мы  нарушим Конституцию,  которая   гарантирует   государственное   социальное страхование.   Мы   нарушаем   Кодекс  законов  о  труде,  который гарантирует государственное социальное страхование. Мы не берем во внимание основы государственного социального страхования,  которые выразили эту позицию, которая была доложена мною с этой трибуны.

 

     Вообще-то, здоровый всегда выносил  из  боя  раненого,  а  не бросал  его  там  на  умирание.  Если  не проходит то предложение, которое я докладывал,  есть другое: давайте отойдем от реализации, а  примем  (оно  в  колоночке  рядом  есть) от фонда оплаты труда. Только так мы  решим  вопрос  страхования  инвалидов.  А  то,  что предлагает Сергей Анатольевич, - это от лукавого.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Я  дуже  прихильно  ставлюся  до вашої характеристики мене.  Я ближче не до лукавого,  а  до  Бога,  мені здається.  Так ось можу вам, шановні народні депутати, сказати, що депутат Хара вводит вас в оману,  тому що Конституцією передбачене обов'язкове страхування,  і немає тут ніякого зв'язку з солідарною системою. Ще раз повторюю, що в усьому світі такі речі вирішуються введенням  обов'язкового  страхування,  яке  робиться  за  рахунок роботодавця, підприємства на користь найманого робітника. А не діє той колгосп,  я перепрошую, який ви, пане Хара, хочете відродити у фінансовій сфері.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  дивіться  на   годинник,   ми витрачаємо 20 хвилин на одне й те саме.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую.

 

     ГОЛОВА. Так навіщо ви переконуєте, послухайте інших.

 

     Депутат Черненко. За ним - Іван Якович Сахань.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Дякую,   Іване   Степановичу.  Сергію Анатолійовичу, я проголосую за те, що ви кажете. Але скажіть, будь ласка, хто застрахує шахтарів, де вже немає шахт, шахтобудівників, де немає цих управлінь,  де вони  працювали,  якщо  сьогодні  вони залишені напризволяще?  Це їм шанс,  щоб вони виживали?  Те, що ви пропонуєте,  - це теж буде тягар  на  ці  шахти,  які  ледве-ледве працюють. Це перше.

 

     Друге. Давайте  не  на фонд оплати праці віднесемо це,  що ви пропонуєте.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановний  депутате  Черненко,  а   хто платить заробітну плату людині,  яка є безробітною?  Держава.  Так ось,  тільки для такої категорії осіб,  які позбавлені праці,  має бути  введене  державне  страхування.  Але не за рахунок створення солідарного фонду,  а за рахунок загальних асигнувань бюджету,  як виплачується соціальна пенсія,  допомога по безробіттю й так далі. Це по-перше.

 

     І, по-друге,  давайте  зробимо  нарахування  на  фонд  оплати праці.  На  сьогодні  ці  нарахування сягають 37 відсотків,  і дві третини підприємств виплачують у конвертах  заробітну  плату,  тим самим оголюючи Пенсійний і соціальні фонди.  Давайте ще збільшимо, щоб 0,9 було.

 

     ГОЛОВА. Іван Якович Сахань.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановні  народні  депутати!  Шановний  Іване  Степановичу!  Я  маю зазначити,  що стаття 46 Конституції передбачає право громадян  на соціальний захист,  що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Це перше.

 

     Друге. Я цілком згоден з тим,  що говорили зараз  виступаючі, що будь-яке відкладення терміну введення в дію цього закону тільки посилюватиме проблему,  бо роботодавець сьогодні не хоче  платити, чекаючи  поки  буде  введений  закон.  Він  відкладає  ці платежі, сподіваючись, що буде новий фонд, який на себе візьме це. І тому в нас дуже швидко зростає сьогодні ця заборгованість.

 

     Третє. Сьогодні,   Сергію  Анатолійовичу,  є  положення,  яке регулює це питання,  тобто підприємство,  яке має правонаступника, передає  свої  обов'язки  забезпечувати  регресні виплати.  Але на підприємствах,  де було 10 тисяч працюючих,  залишається 100, і на нього  вішається  тисяча  інвалідів.  І в результаті виходить,  що підприємство не може сьогодні виконувати ці функції,  бо на  нього покладається непосильний тягар.

 

     І четверте,  останнє.  Я перепрошую, але давайте погодимося з тим,  що було запропоновано.  Давайте знімемо взагалі питання  про нарахування  на  обсяг  реалізованої  продукції,  залишимо  тільки заробітну плату.  Можна опрацювати будь-які можливості і зміни.  З цією  пропозицією  я  міг би погодитися,  Сергію Анатолійовичу.  Я дякую за  те,  що  ви  пішли  назустріч:  з  1  квітня,  із  фонду заробітної  плати,  і опрацьовуємо технологію.  Буде інший закон - будемо вводити інший закон,  але в даний час я вважаю,  що  у  нас просто немає іншого виходу. Давайте з 1 квітня введемо цей закон.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване Степановичу,  у частині другій статті 46 Конституції    України    визначено,    що     це     гарантується загальнообов'язковим  державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій. Де ви тут побачили систему солідарного фонду?  Де в Конституції це є? Це по-перше.

 

     По-друге. Давайте зараз залишимо на фонд оплати праці.  Немає питань.  Але  хто  компенсуватиме витрати місцевих бюджетів,  куди зараховується прибутковий податок з громадян,  який завтра не буде платитися? Ви будете це компенсувати?

 

     ГОЛОВА. Депутат Литюк.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ

 56, Донецька  область).  Шановні  колеги,  я  можу  запропонувати компромісний  варіант.  Давайте погодимося з пропозицією Терьохіна подовжити не на весь рік,  а на той термін,  за  який  ми  зможемо вирішити це питання. Ми взагалі забули, що таке 37 відсотків. У ті недалекі  часи,  10  років  тому,  вони  ще  розподілялися,  -  19 відсотків   Пенсійному   фонду  і  18  відсотків  -  на  соціальне страхування.  У  зв'язку  з  інфляцією,  тому  що  не   було   чим виплачувати пенсії, ми дійшли до того, що на соціальне страхування сьогодні йде лише чотири відсотки.

 

     Сьогодні ми  маємо  стабільну  валюту,  немає   інфляції.   Є зростання   виробництва  і  валового  продукту,  маємо  збільшення надходжень  до  Пенсійного  фонду.  Так  от  давайте  в  межах  37 відсотків  і  збільшувати  на  соціальне  страхування і зменшувати пенсійний фонд.  У них уже профіцит у  пенсійному  фонді.  Давайте підрахуємо за результатами року.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Є законодавча ініціатива,  подана президією, я так  зрозумів,  щоб  більш  мотивувати  нашу  спільну   роботу   з Міністерством   праці   і   соціальної   політики.   Пропозиція  - відтермінувати загальний закон до 1 квітня,  а  прийняття  тарифів відкласти   до   вирішення   концепції  страхування  від  нещасних випадків.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу   проголосувати   таку   редакцію.    Прошу голосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Це останнє,  на що ми можемо поступитися, і це нормально,  щоб хоча б на квартал  відтермінувати  введення  цього закону.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, Петре Миколайовичу.

 

     "За" - 184.

 

     Покажіть результати по фракціях.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  В  такому  разі  ми  опиняємося  під  загрозою зруйнування системи соціального страхування.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  Петре Миколайовичу.  Інакше ж - глухий кут. До 1 квітня ми зберігаємо норму,  яка діяла,  а до 1 квітня - буде вирішено.  Василю Георгійовичу,  тоді ж  нічого  не  буде,  що  ви робите?

 

     Ввімкніть мікрофон депутата Хари. Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемый  Иван Степанович,  в том то и беда,  что "ніякої норми  немає,  вона  не  діє",  та  норма  привела  к  той ситуации,   что   сегодня   800   миллионов   задолженности,  Иван Степанович,  и она растет.  Мы возвращаемся в тупик,  из  которого хотели выйти. Это первое.

 

     И второе.  Предложение  Терехина  не проходит,  поставьте мое предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Василю  Георгійовичу,  я  вашу  пропозицію  голосував двічі:  було  211  і  212  голосів.  Ще раз?  Я ще раз ставлю вашу пропозицію на голосування, в першій редакції.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет не підтримує цієї редакції. Просимо не підтримувати цієї редакції. Це буде біда для економіки.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати в першій редакції.

 

     "За" - 152.

 

     Результати голосування покажіть по фракціях.

 

     Я вас прошу, це компроміс - до 1 квітня, Василю Георгійовичу, подумайте...  180,  150 - і  все.  Давайте  за  рейтингом.  Сахань підтримує. Будь ласка, Іване Яковичу.

 

     САХАНЬ І.Я.   Треба   ж   тоді   прийняти  цей  закон,  Іване Степановичу. І прийняти його з урахуванням тих пропозицій, але з 1 квітня вводити.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ми  не  можемо прийняти цей закон,  тому що ми маємо  відкласти  загальний  закон   для   обговорення   концепції страхування до 1 квітня.  Тому пропонується продовжити до 1 квітня 2001 року.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хара.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемый  Иван   Степанович,   я   попрошу   меня внимательно  выслушать.  Я  просил поставить на голосование не то, что вы сейчас поставили. В первой редакции мы предлагали страховые взносы начислять...

 

     ГОЛОВА. Кажіть, що ви пропонуєте.

 

     ХАРА В.Г.  Я предлагаю сейчас проголосовать отнести страховые взносы не на реализованную продукцию,  а на фонд оплаты труда. То, что  предлагал  Матвиенков,  и то,  что не было первично принято в законопроекте.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю цю пропозицію  на  голосування  і  прошу  її проголосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує цієї пропозиції.

 

     САХАНЬ І.Я. Фонд оплати праці, підтримайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет  не  підтримує.  Це  тіньова економіка фінансів і банківської діяльності...

 

     ГОЛОВА. Не коментуйте! Йде голосування.

 

     "За" - 138.

 

     Я прошу,  Василю   Георгійовичу!   Останньому   надаю   слово Петренку, і будемо голосувати. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська  область).  Иван  Степанович!  Уважаемые  коллеги! Сегодня можно с уверенностью сказать:  тот, кто блокирует принятие этого закона.  очень недоволен тем,  что Верховный Совет,  Кабинет Министров   предлагают   этот   фонд  сделать  государственным,  и блокируется это только потому,  чтобы в  дальнейшем  на  изменение закона передать его в частные руки.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Пропонується  взагалі  не  робити  державного фонду, а робити страхування найманих працівників від імені кожного роботодавця.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу,  давайте компроміс - до 1 квітня. А до 1 квітня ви повинні знайти спільну мову.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  А 0,98 обороту потягне вугільна промисловість, як запропоновано?

 

     ГОЛОВА. Сахань, будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановні народні депутати, ще раз привертаю увагу до тарифів. Подивіться, будь ласка, таблицю...

 

     ГОЛОВА. Іван Якович,  формулюйте ту пропозицію,  яка  набрала 184 голосів. Ми її проголосуємо.

 

     САХАНЬ І.Я.   Я   сформулював   свою  пропозицію  так:  треба підтримати пропозицію,  яку вносили народні депутати,  відмовитися від  нарахування на обсяг реалізованої продукції,  залишити тільки на фонд заробітної плати і проголосувати цей  закон  для  введення його в дію.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Ми набрали трохи більше 120 голосів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник. Та я поставлю, було 120 голосів.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Іване  Степановичу!  Не  всі чітко  чули,  коли голосувалася попередня пропозиція перенести з 1 квітня.  Проблема  не  тільки  в  нарахуванні  на  фонд  зарплати. Скажіть,  будь  ласка,  куди  віднести  шахту  імені Засядька?  До вугільної промисловості?  Ні!  Бо в нього є колгоспники і належать до  сільського  господарства.  У  нього  є транспортний цех,  який належить до транспорту.  Скажіть,  будь ласка,  які ставки тарифів будуть   використовуватися?   Ніхто   ж  не  заперечує  ідею.  Але неграмотне рішення не можна проводити в  життя.  Ми  поставимо  на коліна всю економіку.  Давайте відкладемо на три місяці і приймемо нормальний закон.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так. Про це і йде мова.

 

     ГОЛОВА. До 1 квітня зберегти цей механізм, який був.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Так.  Про це  мова  йде.  Хоча  б  на  квартал відкласти.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  проголосуйте.  До  1  квітня  залишається діючим.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Просимо підтримати:  на квартал відтермінувати введення.

 

     "За" - 228.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Так, ми  менше  біди зробили.  До 1 квітня вносьте узгоджені, найбільш виважені пропозиції, і ми тоді приймемо новий закон.

 

     -------------

 

     У нас залишився борг,  на якому під  час  перерви  наполягали представники різних депутатських груп і фракцій.

 

     Вони вимагають,  щоб  ми повернулися до питання про тимчасові слідчі комісії,  мотивуючи тим, що профільний комітет розглянув це питання і роздав вам погоджувальну таблицю.

 

     Є у  вас погоджувальна таблиця?  Так,  воно в нас включено до порядку денного.

 

     Де Задорожній, хто буде доповідати?

 

     Де Задорожній,  він повинен дати, хто доповідає від комітету. Не зал дає.

 

     Комітет підтверджує,   що   Шеховцов?  Будь  ласка,  візьміть порівняльну таблицю.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52,  Донецька область).  Шановні народні депутати!

 

     Два слова вступних.

 

     ГОЛОВА. Задорожній,  ви ж ніби не курите,  чи що ви робите  в кулуарах?

 

     Задорожній підтверджує,   що  доповідачем  визначено  Олексія Шеховцова.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  У  вересні   минулого   року   Верховна   Рада намагалася тричі,  а ще раз у жовтні,  подолати вето Президента на Закон про тимчасові слідчі та спеціальні  комісії  Верховної  Ради України.  І  тоді  це питання в залі розглядалося без голосування, без розгляду конкретних пропозицій і зауважень  Президента,  тобто була спроба подолати вето, абсолютно не розглядаючи пропозиції.

 

     Тому в  нас  є  всі  підстави  сьогодні  розглянути конкретні пропозиції,  частину  з  них  врахувати.   Якщо   підрахувати   за кількістю,  то  комітет підтримав більшість пропозицій Президента. Але щодо решти пропозицій, то все-таки комітет дійшов висновку, що їх  не  можна  врахувати.  Деякі  з них навіть теоретично не можна врахувати.

 

     І ми думаємо, що Президент, його фахівці погодяться з нами, і тому,   можливо,   відкривається   шлях  після  внесення  змін  до підписання цього закону Президентом.

 

     У колонці "Зауваження Президента"  подано  текст  із  подання Президента майже дослівно.  І фактично можна сказати, що відхилені тільки дві пропозиції:  це перша,  яка є  абсолютною  -  скасувати закон  і прийняти новий,  і друга,  в якій висловлюються претензії щодо дуже  широкого  кола  повноважень  слідчих  комісій,  але  ці претензії викладені в загальному вигляді.  Усі інші претензії, які викладені в листі Президента  більш-менш  конкретно,  за  винятком однієї, комітет знайшов можливість врахувати.

 

     І на  закінчення.  Я  мушу сказати,  що з технічних причин на сторінці 13 в  останньому  рядку  в  правій  колонці  (там  правка комітету) "відряджається в разі необхідності" випустили слова " до комісії". Тобто відряджається куди? До комісії.

 

     Якщо буде воля  Верховної  Ради  схвалити  закон  і  схвалити правки,  то я прошу відповідно до стенограми мати на увазі, що там редакційне уточнення...

 

     У мене все, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Ні,  до Шеховцова.  Друге читання,  тут постатейно  розглядається.  Це  ж  пропозиції Президента.  Олексію Дмитровичу, розглядаємо за пропозиціями.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Комітет вирішив першою все-таки  поставити  на голосування  пропозицію  Президента  про  скасування  закону і про розробку і прийняття  нового  закону,  хоч  деякі  члени  комітету вважають,  що  відповідно  до  Конституції  Президент не має таких повноважень.

 

     ГОЛОВА. Комітет просить підтримати. Проголосувати "за", так?

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Комітет більшістю голосів пропонує відхилити цю поправку,   зрозуміло,   і   перейти   до  обговорення  конкретних пропозицій.

 

     ГОЛОВА. Так,  ставиться  на  голосування   перша   пропозиція Президента. Прошу голосувати.

 

     "За" - 102.

 

     Рішення не приймається. Наступна.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Пропозиція  друга.  Я думаю,  депутати встигли прочитати,  вона не потребує коментарів. Якщо її реалізувати, вона занадто   обмежить  повноваження  слідчої  комісії.  Фактично  від слідчої комісії залишиться фантом.  Тому комітет майже  одностайно прийняв   рішення   рекомендувати   Верховній  Раді  відхилити  цю пропозицію Президента. До речі, всі рішення комітету приймалися...

 

     ГОЛОВА. Зачитуйте пропозицію. Ви не відходьте від процедури.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Хіба їх потрібно зачитувати?

 

     ГОЛОВА. Зачитуйте пропозицію.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  "Закон надає  слідчим  комісіям  вкрай  широкі права,  зокрема, без будь-яких обмежень знайомитися з інформацією, яка   має   навіть   опосередковане   відношення    до    предмета розслідування,   викликати   будь-яку  особу  для  дачі  пояснень, вимагати освідчення,  пояснення від усіх осіб,  вилучати  будь-які матеріали, здійснювати примусовий привід, безперешкодно входити на всі,  навіть  режимні  та  приватні,  підприємства,   установи   і організації, залучати для роботи спеціалістів, працівників органів прокуратури  України,   Служби   безпеки   України,   Міністерства внутрішніх  справ,  податкової  міліції  та  інших  правоохоронних органів.

 

     В одному органі передбачається  сконцентрувати  функції,  які тепер   розподілені   між  різними  правоохоронними  органами,  що призведе до неправомірного розширення повноважень слідчих комісій, створення  умов для зловживань та порушень,  насамперед,  порушень прав людини".

 

     ГОЛОВА. Так, зрозуміли пропозицію? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 45.

 

     Так, візьміть,  будь ласка,  щоб не зачитувати,  сторінка  3, друга колонка, другий абзац.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Пропозиція третя Президента.

 

     Комітет погодився  із тим,  що справді спеціальні прокурори і спеціальні слідчі - це особи, які беруть участь тільки в процедурі імпічменту. Це враховано.

 

     ГОЛОВА. Четверта  врахована,  п'ята врахована.  Ви слідкуйте. Шоста врахована. Сьома відхилена. Сьому будемо голосувати. Комітет відхилив сьому.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Це питання на розгляд Верховної Ради. Абсолютно зрозуміло,  що визначити точний перелік того,  що  є  фактично  за теорією  невизначеною  категорією - суспільний інтерес,  це справа конкретного факту,  це справа юридичного факту,  яку кожного  разу вирішує  Верховна  Рада.  Це може бути дрібна подія,  але вона має величезне суспільне значення. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Так,    Олексію    Дмитровичу,    сьома    пропозиція голосується. Прошу проголосувати сьому пропозицію "за".

 

     "За" - 75.

 

     Так, наступна.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.   Восьма,   щодо   голови   комісії,  врахована повністю.

 

     ГОЛОВА. Дев'ята відхилена.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Дев'ята пропозиція.  Ну,  тут у комітеті  були різні  думки.  Депутат  Беспалий  просить  надати  йому  слово для аргументації.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Бориса Беспалого.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Але  усе-таки  більшість   комітету   вирішила відхилити.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  "Реформи - Конгрес".  Шановні колеги,  пропозиція 9 Президента викликала в нашому комітеті найбільшу дискусію.  І  там було   найбільше   голосування.  Я  прошу  всіх  якраз  підтримати пропозицію Президента в даному випадку, а не комітету. І ось чому.

 

     Вилучення шостого пункту нічого не змінює по суті.  Тому що є сьомий  пункт,  який  дозволяє  в  постанову про створення комісій включати насправді будь-які інші питання. Крім того, рада не може, утворюючи комісію,  заздалегідь визначити, які саме посадові особи мають бути цією комісією задіяні.  І крім  того,  ми  ще  створимо найбільш  реальну  підставу  в  даному випадку для президентського вето.  Тому я думаю,  що й  прихильники  Президента,  і  найбільші прихильники  Президента,  а  інших  у цьому залі й немає,  мають у даному випадку його повністю підтримати.

 

     ГОЛОВА. Так,  я прошу проголосувати  правку  9,  сторінка  7, другий абзац, середня колонка. Прошу голосувати.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Я уточнюю, що Беспалий, очевидно, має на увазі вилучення шостого пункту. Правильно?

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 160.

 

     10-та врахована. 11-та врахована. 12-та.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Щодо 12-ї.  У тексті закону точно вказано,  що йдеться  про доступ на об'єкти розслідування тільки членів комісії та  осіб,  уповноважених  комісією.  Тобто  ті,  хто  готував   це Президенту,  дещо  неуважно  розтлумачили,  що  йдеться  про  всіх народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати правку 10.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 13, перший абзац, середня колонка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Фактично тут не відхилити,  ми не  проти.  Але воно вже є в тексті, тобто немає предмета спору. Відхилити.

 

     "За" - 22.

 

     Так, правка 15 відхилена.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. 13-та.

 

     ГОЛОВА. 15-та, там враховані.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Я  ще  раз  нагадую.  У правці 14 в останньому рядку написано: відрядження в разі необхідності до комісії.

 

     ГОЛОВА. Там враховано.  Правка 15,  я втретє кажу.  Відхилена правка 15.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  15-та  - це знову:  фахівці якось дивним чином витлумачують саме поняття "рішення".  Будь-які  свої  дії  комісія фіксує не законами, деклараціями, відозвами, ухвалами, а рішеннями

- рішення про розподіл обов'язків,  про план роботи.  А в  жодному місці  в  законі не сказано,  що рішення цієї комісії для когось є обов'язковими, окрім тих випадків, які ви вже голосували.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати правку 15.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.   Комітет   пропонує    відхилити    пропозицію Президента.

 

     "За" - 13.

 

     ГОЛОВА. Враховано.  Там тільки позафракційні голосували.  Усі поправки ми проголосували?

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Правка 16 врахована.

 

     ГОЛОВА. Усі правки ми проголосували.

 

     Тепер прошу  проголосувати  запропонований  проект  закону  в новій редакції статей, які внесені в другому читанні.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.   Фактично   не   в   другому   читанні,  а  із пропозиціями Президента.  Оскільки крім пропозицій Президента інші поправки не розглядалися.

 

 

 

     "За" - 232.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Підождіть.  Якщо  це  з  пропозиціями,  то тоді треба проголосувати. Давайте ми як нову редакцію.

 

     Романе Петровичу, давайте проголосуємо як нову редакцію.

 

     Прошу проголосувати у цілому як закон.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Фактично так і є, оскільки в Президента...

 

     ГОЛОВА. Як закон.

 

     "За" - 242.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Ідіть людей забирайте з Майдану тепер (Шум у залі).

 

     Так, я  вранці  вносив  пропозицію  відповідно  до  Постанови Верховної  Ради  про  заслуховування  звіту Генерального прокурора України...  Не  заслухати,  а   я   говорив   так:   запропонувати Генеральній  прокуратурі надати звіт до 9 січня 2001 року.  Я таку пропозицію ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

 

     Відмініть голосування.  Григорій  Омельченко  каже,   що   не включено до порядку денного.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий округ 146,  Полтавська область). Шановні колеги, давайте будемо юридично виваженими і точними.  На минулому тижні  Верховна Рада   України   235  голосами  прийняла  рішення  заслухати  звіт Генерального прокурора України. Але не було дати, коли зробити цей звіт.

 

     ГОЛОВА. Сергій  Петрович  каже,  що  в  нього  друга.  Ми вже сьогодні вранці одну прийняли.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Не перебивайте! Я прошу вибачення!

 

     Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Ще раз наголошую:  на  минулому  тижні Верховна Рада України 235 голосами проголосувала заслухати звіт Генерального прокурора України. Ми не визначили лише дату.

 

     Звертаю увагу   ще   ось   на  що.  Двічі  Комітет  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  який очолює наш  колега  Іван  Білас,  приймав  рішення  про звіт Генерального прокурора України,  але не визначалася дата.  Є дві  відповідно  з цього приводу проекти постанови, вони зареєстровані. Тому сьогодні народні депутати - я, Шишкін і Матвієнко - просимо лише встановити дату,  коли  ми  виконаємо нашу постанову про заслуховування звіту Генерального прокурора згідно  з  Конституцією.  Тому  я  й  прошу проголосувати   у   відповідності  із  Постановою  Верховної  Ради України,  яку ми вже прийняли,  про  звіт  Генерального  прокурора України  Потебенька  Михайла  Олексійовича  і заслухати цей звіт 9 січня наступного року.

 

     ГОЛОВА. 9 січня - День уряду.  Подивіться в наш графік.  День уряду 9 січня.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановні  колеги!  Якщо  на 9 призначено День уряду, нехай це буде 10 січня.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білас. Послухайте думку профільного комітету.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120, Львівська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вже тричі приймав рішення і звертався до Верховної Ради про  розгляд  цього  питання.  Останнє  рішення з цього питання ми прийняли 7 грудня.  І тричі це питання не ставиться  на  Верховній Раді. Я прошу підтримати його.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

 

 

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги! Я думаю, що у вас не виникає ніякого сумніву стосовно того, що фракція зайняла чітку позицію   щодо   оцінки   діяльності   правоохоронних  органів  по розслідуванню справи стосовно  зникнення  журналіста  Гонгадзе.  І завдяки - ще раз підкреслюю - нашій позиції фракцією були прийняті відповідні постанови Верховної Ради щодо трьох керівників  силових відомств.

 

     Позиція фракції   якраз   і  полягає  в  тому,  щоб  добитися прискорення розгляду всіх обставин зникнення журналіста,  і  це  є запорука  створення  умов  для  співпраці  нашої  комісії,  яку ми створили у Верховній  Раді,  і  Генеральної  прокуратури.  Фракція підтверджує:   наше   конституційне   право   -   заслухати   звіт прокуратури.

 

     Але я хотів би привернути увагу,  що звіт - це за два роки. І підготовка   до   звіту  сьогодні  буде  надавати  певні  підстави Генеральній прокуратурі,  а точніше,  розв'яже руки для того,  щоб пояснити  цим  зволікання  із завершенням розгляду справи стосовно зникнення Гонгадзе.

 

     Я особисто пропоную:  з 9 чи з 10 січня наступного року щодня заслуховувати  інформацію Генеральної прокуратури про хід слідства по справі стосовно  зникнення  журналіста  Гонгадзе.  І  це  дасть можливість нам з'ясувати, як працюють усі правоохоронні органи, та приймати тоді  відповідні  рішення.  А  сьогодні  це  буде  тільки відволікати від конкретної справи і давати певні роз'яснення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так.  Відбулося  засідання  слідчої комісії.  Депутат Головатий, будь ласка.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах (виборчий округ 222, м. Київ). Шановні народні депутати! У перерві відбулося засідання тимчасової слідчої комісії щодо  розслідування  справи Гонгадзе і інших справ.  Комісія своїм голосуванням прийняла рішення про внесення  на  розгляд  Верховної Ради  проекту  Постанови  Верховної  Ради  (  він зареєстрований у секторі реєстрації і зараз на множенні) з одного речення.  Речення це  таке:  "Верховна  Рада  України  постановляє:  заслухати  звіт Генерального прокурора України про хід розслідування  кримінальної справи  щодо  зникнення  журналіста Георгія Гонгадзе на пленарному засіданні 9 січня 2001 року".  Ми приймали  це  рішення,  тому  що мандат  комісії є тільки справа журналіста Гонгадзе.  Але дата:  9 січня 2001 року. Прошу вас підтримати рішення...

 

     ГОЛОВА. Не звіт, а інформацію.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П. Звіт! У нашій постанові: " заслухати звіт Генерального прокурора".

 

     ГОЛОВА. Так,  я ставлю на голосування проект постанови.  Так, будь ласка, Симоненко, формулюйте. Інформацію, не звіт.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Я  хотел   бы   только уточнить один вопрос. 9 січня.

 

     ГОЛОВА. Та 9-е - День уряду. Про 9-е не ведіть мови.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Ну,  9-10,  не  в  цьому  справа.  Генеральна прокуратура вже завершить розслідування  і  буде  звітувати  перед нами  чи  ми інформацію заслухаємо про хід слідства?  Це зрозуміло тоді.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Я думаю,  що в цю  казуїстику  знову-таки  не варто вдаватися:  чи це інформація,  чи це остаточний звіт.  Звіти бувають і проміжними.

 

     Ми вимагаємо звіту,  тому що ми ще звіту не чули.  Інформацій ми чули вже багато від Потебенька. А ми вимагаємо звіт на 9 січня. Звіт!

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте.  Сідайте, немає ще постанови, ми вже обговорюємо.  Давайте  інформацію на 10 січня поставимо.  Катерина Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги,  ми нашими такими ось різними політичними інформаціями, звітами вже вдруге зриваємо День уряду з питань АПК. І ми просимо на 9 січня більше нічого не планувати. Це дуже   важливо   слухати  звіт  про  хід  слідства  і  про  смерть журналіста,  але не можна вдруге звіт уряду у Верховній  Раді  про аграрний сектор зривати.

 

     І я прошу не звіт, а інформацію поставити на інший день.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. У зв'язку із тим, що проект постанови слідчої комісії не розданий,  ми  повернемося  до  цього  питання  і  проголосуємо пізніше.  Тоді ми й будемо обговорювати.  А зараз продовжуємо нашу роботу.

 

     -------------

 

     Проект Закону про державний борг.  Давайте  постанову,  і  ми будемо потім...  Губський Богдан. Друге читання. Візьміть документ 4102.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановні  колеги!  На  ваш розгляд вноситься порівняльна таблиця до проекту Закону про державний борг  на  друге  читання.  У  першому читанні законопроект було прийнято в грудні минулого року.  За цей час до комітету надійшло дуже багато пропозицій від  Національного банку,   Кабінету  Міністрів,  а  також  від  народних  депутатів, комітетів і фракцій.

 

     Практично всі  пропозиції  були  враховані.   Друге   читання законопроект пройшов в комітеті 20 вересня 2000 року.  Варіант, що пропонується вам зараз до уваги,  було одноголосно  прийнято.  Цей варіант   був   узгоджений  також  із  Міністерством  фінансів,  з Національним банком,  а також із тими  народними  депутатами,  які вносили  принципові  пропозиції та доповнення.  Комітет відповідно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти  цей законопроект у другому читанні.

 

     Я б хотів сказати,  що з прийняттям цього законопроекту в тій редакції, яка пропонується комітетом, вже не буде розбіжностей між методикою  розрахунків  державного  боргу  Міністерством фінансів, Національним  банком  і  міжнародними  фінансовими  організаціями. Також  немає  розбіжностей  як за термінологією,  так і по суті із Законом про Державний бюджет,  прийнятий Верховною Радою в  грудні цього року. Це коротко.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть   запитання  до  Богдана  Губського?  Депутати Журавський, Донченко і Сокерчак.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  У мене є зауваження. Проект Закону про державний борг 4102 не був вчасно розданий,  і багато депутатів не змогли підготуватися.  Чому так весь  час  відбувається  в  нас  у парламенті?

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Це запитання не до мене і не до нашого комітету Верховної Ради,  адже ми цей законопроект вчасно розглянули.  Було достатньо  багато  часу.  Він  був  вчасно  переданий  на  розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. За ним - депутат Сокерчак.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов.  Уважаемый коллега!  Я  в статье  12 "Форми та склад внутрішнього державного боргу" не нашел позиции,  связанной с тем,  относятся ли к государственному  долгу государственное  обязательство  по  погашенню "заощаджень громадян України".

 

     У нас  есть  Закон  Украины,  который  называется  так:  "Про державні гарантії повернення заощаджень громадян України". То есть государство берет на себя обязательство вернуть  долг.  В  проекте Закона  "Про  державний  борг"  вы об этом не говорите ничего,  вы никуда это не относите.  Как же вы тогда собираетесь погашать  эти долги?  Тем более что в бюджете каждого года, начиная с 1997, есть статья,  где мы закладываем то 200 миллионов, то 270 на "погашення по заощадженнях громадян України".

 

     Чому я не бачу цього у статті 12?

 

     Дякую.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Дякую за запитання, шановний колего. Насправді, якщо ви подивитеся "Прикінцеві положення",  то  в  другому  абзаці записано:   "Кабінету  Міністрів  щорічно  у  Законі  України  про Державний бюджет України  передбачати  суми  коштів  на  погашення заборгованості  по вкладах громадян за станом на 1 січня 1992 року на ощадних  книжках,  у  товарних  облігаціях  1990-  1992  років, страхових полісах Держстраху".

 

     Тобто згідно  з  цим проектом закону пропонується запровадити таку практику,  як погашення відповідних сум боргових  зобов'язань шляхом  щорічного закладення в бюджет відповідної суми.  Приймаючи бюджет на наступний рік,  Верховна Рада цю цифру затвердила. І вже від нас, як депутатів, залежить, яку суму на відповідний бюджетний рік ми будемо закладати на погашення відповідних боргів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.  Ні,  Верховна Рада щорічно вирішує,  яку  суму направити  на  погашення  цих боргів.  Якщо Верховна Рада вирішить направити весь бюджет - 40 мільярдів, значить, так і буде, це ми з вами приймаємо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Шановний  Богдане Володимировичу!  Пам'ятаєте,  у нас в комітеті  обговорювалося  якраз  це  питання,  яке  порушив   Юрій Донченко:  чому  заощадження  є  державною  гарантією,  але  не  є державним боргом? Це дуже хвилює депутатів, тому що в округах весь час про це говорять.  Чому комітет змушений винести поза баланс цю проблему?

 

     І ще одне.  На п'ятій  сторінці  записано,  що  там  державна внутрішня гарантія - це державна гарантія щодо повернення грошових коштів у гривнях.  Чи значить це,  що держава обов'язково  повинна гарантувати   повернення  цих  коштів  у  гривнях,  у  тому  числі заощаджень,  страхових внесків і так далі?  Ми обговорювали, що це треба провести через... Я хотів би, щоб ви дали пояснення цьому.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.  Я  хотів  би,  щоб  не  було такого розуміння, нібито на засіданні комітету були різні  думки.  Цей  законопроект був  прийнятий  на  засіданні  комітету  одноголосно  членами усіх фракцій, які представлені в комітеті. Це перше.

 

     Друге. Щодо конкретного запису в  законопроекті.  Справді,  є сума  заощаджень  -  близько  132  мільярдів  гривень  - згідно із відповідним законом.  Якщо ми нині запишемо  чітко,  що  державний внутрішній  борг,  і чітко запишемо це в законі (потрібно дивитися правді у вічі,  132 мільярди - це є державний внутрішній борг), то тоді,  відверто  кажучи,  усі  фінансові  показники  нашої держави будуть свідчити про її фінансову неспроможність,  але це не  дасть можливості  вирішити  питання.  Такий  запис  чи інший принципової користі для  тих  людей,  яким  винна  держава  кошти,  не  дасть. Насправді принциповим є те,  яку суму ми будемо щорічно записувати в Законі  про  Державний  бюджет.  Адже  лише  за  рахунок  коштів державного бюджету ми зможемо робити ці виплати.

 

     Якщо ми захочемо, давайте завтра дамо 10 мільярдів.  Але де ми  їх  візьмемо?  Це  питання  ми  з  вами, депутати,  вирішуємо.  І  в  цьому  році  при прийнятті державного бюжету  була  проголосована  конкретна  сума.  Якщо  ми  хочемо  в наступному  році  її скоригувати або збільшити,  то давайте про це проголосуємо, це залежить лише від нас.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (не чути).

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Є відповідний закон, який ви назвали.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (не чути).

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.  Правильно.  Відповідний закон про  повернення. Формально  цей  борг  визнається у вказаному законі.  Є "Перехідні положення".  Більше того,  записана процедура, згідно з якою можна його погашати.

 

     ГОЛОВА. Так,  Богдане Володимировичу,  час уже завершився. Ви формулюйте, ви ж у другому читанні просите?

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Прошу проголосувати проект  Закону про державний борг 4102 у другому читанні.

 

     "За" - 165.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Що ж соціалісти?  Олександре Олександровичу, ви ж обіцяли все проголосувати. Чого ж ви нічого не голосуєте?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемый Иван Степанович!  Господин  Губский! Давайте  мы  в  статье  12,  где  говорится о том,  что "державний внутрішній  борг  утворюється  внаслідок  державного  внутрішнього запозичення та вступу в силу державних внутрішніх гарантій", четко запишем:  "до  цього  відносяться  державні  гарантії  відновлення заощаджень громадян України".  І все.  Цифру не пишем.  Мы пишем в статье 12: "державні гарантії відновлення заощаджень" - и все!

 

     ГОЛОВА. Пояснюйте. Він уже втретє повторює.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Можна я поясню ще раз позицію комітету? Позиція комітету наступна.  Справді, є заборгованість згідно з відповідним законом у сумі 132 мільярди гривень. Цю цифру під час затвердження на  посаді  голови Кабінету Міністрів оприлюднив Віктор Андрійович Ющенко.

 

     ГОЛОВА. Заступник міністра Регурецький. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні депутати!  Кабінет Міністрів звертається до вас з проханням  прийняти  цей  проект   закону   в   другому   читанні. Враховуючи,  що  процедура  управління  боргом  до  цього  часу не відрегульована в законодавчому порядку,  у нас виникає  цілий  ряд труднощів,  коли  Міністерство фінансів управляє державним боргом. Але я хотів би внести деяке уточнення щодо останньої редакції, яка запропонована для голосування. Ми активно працювали в комітеті над підготовкою до другого читання цього законопроекту  і  домовилися, що Міністерство фінансів має виступати єдиним органом в управлінні державного боргу.  Ці пропозиції знайшли відображення у  редакції, яку запропонував народний депутат Губський.  Але коли переносилось у четверту колонку, там у статтях 10 та 13 випали слова про те, що Кабінет Міністрів,  який діє через Міністерство фінансів, здійснює всі операції по запозиченню, гарантіях і управлінню боргом.

 

     Я хотів би,  щоб, коли ми будемо доопрацьовувати або приймати цей  проект  закону,  ця  пропозиція  Міністерства  фінансів  була врахована.

 

     ГОЛОВА. Богдане  Володимировичу,  для  стенограми  ми  пишемо "врахована".

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Ми пишемо, що врахована.

 

     ГОЛОВА. У стенограмі є, Василю Васильовичу.

 

     Ще які зауваження? Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування (виборчий округ 53,  Донецька область).  Макеевский горком Компартии Украины. Иван Степанович! Я еще раз хочу обратить ваше  внимание,  что  при  обсуждении  в  первом  чтении  я вносил предложение,  которое  не  учтено,  хотя  по  Регламенту  положено анализировать  стенограмму  и  после  этого  рассматривать  каждое предложение депутатов на заседании комитета.  Так  вот,  там  было четко  сказано  о  том,  что  эти  132 миллиарда,  то есть деньги, которые остались как долг государства перед населением Украины  по состоянию на 1 января 1992 года,  обязательно должны быть признаны законом как долг. Иначе при формировании годовых бюджетов никто не будет   учитывать   необходимость  включения  сумм  погашения  при погашении этой задолженности.

 

     Иван Степанович,  я обращаюсь к вам,  тем более что именно вы на   заседании   Комитета  по  вопросам  госстроительства,  членом которого вы были,  подтвердили эту  сумму.  Правда,  вы  ее  тогда назвали "98 миллиардов советских рублей".  Поэтому я призываю всех депутатов не голосовать за этот законопроект до тех пор,  пока эта сумма - 132 миллиарда - не будет четко оговорена в нем.

 

     Другое дело  -  механизмы  погашения.  Это другой вопрос.  Их можно  предусмотреть  при  принятии  государственных  бюджетов  на последующие   годы.   Но   то,   что  мы  обязаны  включить  их  в государственный долг, - это однозначно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Шановні  депутати Моісеєнко і Донченко!  Я нагадую вам, що є спеціальний закон, який визначає правила компенсації знецінених заощаджень,  який  доручає уряду  при  формуванні  бюджету  кожного року включати ці кошти до бюджету.  Чому  не  віднесено  те,   що   пропонується   депутатом Моісеєнком, до внутрішнього державного боргу? Та дуже просто! Тому що,  по-перше,  це  успадкований  борг.  По-друге,  якщо  ми  його арифметично  включаємо у структуру державного боргу,  Україна,  як держава,  за ліквідністю скатується на 70 місць у списку нижче, що буде  абсолютною  перепоною  для  визначення  плати за страхування економічних ризиків в Україні для іноземних інвестицій і так далі.

 

     Усе це врегульовано спеціальним законом,  і кожного  року  ми приймаємо  бюджет,  де  передбачаються кошти для сплати знецінених заощаджень.

 

     Тому давайте не змішувати ці дві проблеми,  давайте  приймемо цей  проект  закону  і  кожного року при плануванні бюджету будемо передбачати кошти людям, які мають знецінені заощадження.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюсь до депутатів: давайте проголосуємо в другому читанні.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Можна одне слово?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Я хотів би сказати наступне. По-перше, в нас ще є третє читання.  По-друге,  ігноруючи взагалі проект  Закону  про державний  борг  і  ставлячи  ті  чи  інші принципові питання,  ми повинні розуміти,  що,  не прийнявши Закону про державний борг, ми даємо   можливість  будьяким  органам  виконавчої  влади  постійно залучати ті чи інші кошти,  які впливають на політику  держави.  І тим  самим  ми створюємо можливість знову-таки збільшувати боргові зобов'язання держави.

 

     ГОЛОВА. Так,  я  ще  раз   ставлю   на   голосування.   Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В. Голосуємо за.

 

     "За" - 181.

 

     ГОЛОВА. Так, дякую, Богдане Володимировичу (Шум у залі).

 

     Та не  кричіть!  Ви  нічого не голосуєте,  у вас немає більше питань,  крім прокурора.  Вам же нічого невідомо...  Ми  ж  вранці прийняли постанову з чотирьох пунктів по прокуратурі (Шум у залі).

 

     Так, потім будете голосувати.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про  обіг  векселів в Україні (друге читання). Альошин Валерій Борисович. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати!  У  Комітеті  з питань фінансів і банківської діяльності досить довго йшло доопрацювання до другого читання проекту  Закону України про обіг векселів в Україні.

 

     Я нагадаю  вам,  що  десь  рік  тому  Верховна  Рада прийняла рішення про приєднання до відповідних женевських конвенцій,  якими запроваджувався  ряд  уніфікованих документів з питань вексельного обігу.  Цей законопроект вносить певні особливості в регламентацію процедури обігу векселів в Україні.

 

     Декілька позицій  було  предметом  неодноразових обговорень в комітеті на спеціальних робочих  нарадах  за  участю  спеціалістів Державної   комісії   з   цінних  паперів  і  фондового  ринку  та Національного банку України. І та порівняльна таблиця, яка внесена на розгляд, є останнім продуктом такого роду робочих обговорень.

 

     Я хотів  би  зазначити,  що  особливу  увагу на цих нарадах в комітеті  викликали  норми  статті  4  зазначеного  законопроекту. Зокрема,  неодноразово обговорювалося питання, пов'язане з абзацем першим статті 4,  яким за тією нормою,  яка в першому читанні була прийнята,  унеможливлювалось  використання  так  званих  авансових векселів.  Тобто видавати переказні і прості векселі можна було (і можна зараз за пропозицією комітету) лише для оформлення грошового боргу за  фактично  поставлені  товари,  виконані  роботи,  надані послуги.

 

     Крім того,  серйозне  обговорення  було  пов'язано з тим,  чи мають отримати певні особливості використання  векселів  банки  та фінансово-кредитні  установи.  Остання пропозиція,  яку відстоював Національний банк,  зводилась до того,  що не повинно бути якихось спеціальних умов для фінансовокредитних установ.

 

     Ще одна  позиція,  яка  також  викликала  певні  обговорення, стосувалась статті 8, прийнятої в першому читанні. І вона говорила про  те,  що  вексель,  опротестований  нотаріусом у встановленому законодавством порядку,  є виконавчим документом.  За  пропозицією Національного   банку  ця  стаття  вилучена,  і  в  запропонованій редакції вона не міститься. Національний банк вважає, що виконання має бути виключно за судовим рішенням.

 

     Із 33  пропозицій,  які надійшли до комітету,  було враховано 32.  Однак,  серед тих,  які враховані,  за  інформацією  народних депутатів є кілька, які викликають заперечення.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  депутата Альошина?  Голосуватимете? (Шум у залі).

 

     Сергію Анатолійовичу,  ви ж перший заступник Альошина. Ну, це вже   анекдот:  голова  доповідає,  а  перший  заступник  заважає. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Степановичу,  я  заступник  за   своїми посадовими...

 

     ГОЛОВА. Ви ж перший заступник.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ну добре, але я такий депутат, як і Альошин, і можуть бути різні думки.

 

     Я хотів би звернути увагу народних  депутатів  на  дві  речі. Перша.  Якщо  вилучається  стаття 8,  яка каже,  що опротестований вексель за виконавчим написом нотаріуса є  виконавчим  документом, то цей законопроект взагалі можна викинути на смітник.  Чому? Тому що тоді взагалі процедура опротестування векселя,  яка виписана  в третині  норм  цього  проекту  закону,  нікому  не потрібна.  Тоді кредитор має бігати до суду,  для того щоб знайти десь дебітора. В усіх  країнах  світу нотаріус,  який ставить протест векселю,  дає цьому векселю виконавчу силу.

 

     Друге питання стосується статті 4.  Шановні народні депутати, які трошки розуміються на поставках товарів за вексель. Уявіть, що тут записано.  Якщо ми уклали угоду і спочатку видано  вексель,  а через  день  пішов  товар під цей вексель,  то відповідно до цього проекту закону ця угода буде вважатися недійсною. Прийде ДПА і всю суму угоди забере до бюджету.

 

     Тому треба  повернутися  у  частині  першій  статті 4 до того формулювання,  що вексель - це є забезпечення дійсної вимоги,  яка виникає  у  зв'язку  з  поставкою  товарів,  робіт,  послуг.  І не вигадувати, що вони фактично поставлені або ні.

 

     Якщо ці два зауваження врахувати,  цей проект  закону  дійсно стає  корисним,  його  треба приймати.  Без цих двох зауважень він просто не буде діяти.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Щодо першого  зауваження  стосовно  статті  8 я можу сказати,  що немає принципових заперечень проти того,  щоб зберегти редакцію  першого читання. Це на розсуд залу.

 

     Стосовно другого зауваження. Я в черговий раз підтверджую, що це  було  предметом  досить  детального  обговорення.  І  в   разі прийняття  рішення,  яке  пропонує  Сергій  Анатолійович Терьохін, сфера застосування векселів буде  дещо  ширшою,  однак,  на  думку Національного банку,  на думку Комісії з цінних паперів,  можливо, виникнуть певні зловживання.

 

     Якщо ж говорити щодо інших заперечень,  які,  я бачу, готовий озвучити  Володимир  Ілліч Альохін,  то вони стосуються статті 1 і зводяться до того,  щоб залишити  редакцію  першого  читання  щодо першої частини статті 2. Це все може бути на розгляд залу, тому що це не є надзвичайно принципові речі,  і вони були  декілька  разів обговорені в комітеті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Альохін.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ  39,  Дніпропетровська область).  Дякую.  Фракція "Солідарність".  Шановний Валерію Борисовичу! Я дякую за те, що ми з  вами  вже порозумілися,  і відчуваю,  що Ігор Федорович не буде наполягати на тому, щоб залишити статтю 10. Також підтримую те, що сказав пан Терьохін щодо того, щоб залишити статтю 8. А так проект закону в цілому без цих статей підтримую.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми з'ясували всі питання, які були.

 

     Я прошу  проект  Закону   про   обіг   векселів   в   Україні проголосувати в другому читанні з урахуванням...

 

     АЛЬОШИН В.Б. З урахуванням тих доповнень, які були озвучені з місць, можна голосувати як закон.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати у другому читанні.

 

     "За" - 195.

 

     Я ще  раз  вам  кажу,  ми  вранці   прийняли   постанову   по прокуратурі   з   чотирьох   пунктів.  Зараз  ми  можемо  прийняти постанову, щоб поінформувати Верховну Раду про хід розслідування

 

     10 січня. Дев'ятого - День уряду, тому 10 січня 2001 року. Це буде логічно, прискорити і 10 січня поінформувати.

 

     Прошу проголосувати. Голосуйте. Поінформувати 10 січня.

 

     "За" - 206.

 

     Ну, ви бачите. По фракціях (Шум у залі).

 

     Я ще раз кажу, ми прийняли вранці постанову. Не хочете на 10, називайте іншу дату.  Ні доповіді,  ні звіту не може бути.  Про що доповіді,  про  що  звіт?  Інформація  Генерального  прокурора про прискорення розслідування справи і все (Шум у залі). Не хочете, не голосуйте...  Я ставив повторно - не набрали голосів.  Про векселі будете голосувати? Про векселі?

 

     Прошу ще раз проголосувати  проект  Закону  2236-1  про  обіг векселів  в  Україні  в  другому  читанні з урахуванням пропозицій депутатів Терьохіна і Альохіна. Прошу голосувати.

 

     "За" - 196.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Сергію Петровичу,  от   прийшов   ще   юрист,   ваш   колега, узгоджуйте, будь ласка.

 

     Я ще  раз кажу,  ми прийняли вранці постанову,  не можна ж за один день три постанови по прокуратурі.

 

     Не спрацювало?   "Батьківщина"?   Олегу    Григоровичу,    не спрацювало?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Білоруса.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передати слово Віталію Черненку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Віталія Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу,  я б це питання вирішив  ще зранку.  Я поставив би дві постанови:  першу, яку проголосували, і вона не набрала голосів,  і другу -  про  звіт,  те,  що  сьогодні вимагає  більшість  депутатів.  І  ми  вже  увесь  порядок  денний виконали б. Прошу поставити про звіт, Іване Степановичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Постанова  про  звіт  прийнята,  і   лист   прокурору направлений.   Ми   сьогодні   вранці   прийняли   постанову   про прискорення.  А  можемо  наступну  постанову,  коли  він   повинен доповісти.  От я й кажу:  про прискорення,  поінформувати Верховну Раду (Шум у залі).

 

     Ви йдіть радьтеся ще. Ми вам весь час ідем на поступки. Ви не хочете цього... Не доповідь, а інформація... Ми вже голосували.

 

     Давайте так,  ми  прийняли  вранці  постанову  про...  Першим пунктом ми писали:  "Рекомендувати Генеральному прокурору  України прискорити  розслідування  по  справі зникнення журналіста Георгія Гонгадзе з  використанням  результатів  незалежних  експертиз".  А тепер  продовжимо:  "доповісти  Верховній Раді 10 січня".  Ну от і все.  Ну  не  хочете  так,  що  ж  ми?  Я  не  знаю,  коли  у  вас розслідування...

 

     Прошу народних  депутатів:  проголосуйте  проект  постанови з одного пункту,  щоб Генеральному прокурору поінформувати  Верховну Раду  про  хід розслідування справи Георгія Гонгадзе 10 січня 2001 року. Прошу голосувати. Голосуйте!

 

     "За" - 225.

 

     Давайте ще.  Одного голосу...  Поінформувати Верховну Раду 10 січня 2001 року. Прошу голосувати. Голосуйте!

 

     "За" - 218.

 

     Так. Все (Шум у залі).

 

     Ви не даєте мені можливості вести...  (Шум у залі).  Я нічого не буду! Ну що я буду ставити? (Шум у залі).

 

     Я ставлю про звіт.

 

     "За" - 131.

 

     Все?

 

     Я ще  раз   прошу:   проголосуйте!   Генеральному   прокурору поінформувати 10 січня 2001 року. Голосуйте!

 

     "За" - 276.

 

     Прийнято.

 

     Дякую. По фракціях покажіть.

 

     Тепер депутат Альошин каже, що ви пообіцяли проголосувати про векселі.  Прошу проголосувати проект Закону про  обіг  векселів  в Україні  із  зауваженнями  депутатів  Терьохіна і Альохіна.  Прошу голосувати. Соціалісти, голосуйте!

 

     "За" - 220.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Ви зрозуміли,  що  ви  голосуєте?  Скільки   разів   я   буду голосувати!? Я ще раз кажу: проект 2236-1 Закону про обіг векселів в Україні в другому читанні з пропозиціями депутатів  Терьохіна  і Альохіна. Прошу голосувати.

 

     "За" - 231.

 

     Як закон можна голосувати?

 

     По фракціях покажіть.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   Шановні  колеги!  Я  просив  би  прийняти  цей законопроект  у  цілому.  Це  буде  допомагати  вирішенню  проблем урегулювання вексельного обігу в Україні.

 

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати  як  закон,  у  цілому  2236-1. Голосуйте, "Батьківщино".

 

     "За" - 227.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Проект Закону 4293 про доповнення статті 21 та нову  редакцію статті 65 Закону про пенсійне забезпечення (щодо виходу на пенсію) (повторне друге читання).

 

     САХАНЬ І.Я.  Іване Степановичу,  давайте нехай замість  цього Ткаленко доповість щодо страхування.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу Ткаленко.  Ідіть.  Номер 6189-д. Будь ласка. Юрію Георгійовичу, підтримайте.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська   область).   Шановні   колеги!   Проектом    6189-д передбачається  соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності,  а  також   соціальне   страхування   на   випадок безробіття.   У   вас   є  цей  законопроект,  який  об'єднує  три законопроекти.  І я прошу підтримати  його  в  першому  і  другому читаннях.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати поки що в першому читанні. Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 203.

 

     По фракціях покажіть.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.   Я   ж   пояснював!   Може,   розказати   весь законопроект.

 

     Пояснюю ще  раз.  Ідеться  про  Закон про загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування  на  випадок  безробіття  і   про тимчасову  втрату  працездатності,  тобто  виплати  по лікарняних. Тобто вводимо соціальне страхування на ці два випадки,  які можуть трапитися з кожним.

 

     ГОЛОВА. Іван Якович Сахань. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я. Цей законопроект потрібно зараз прийняти і внести зміни до відповідних законів,  не збільшуючи нарахування  на  фонд заробітної  плати,  а  перерозподіливши  їх  у  зв'язку  з  ростом безробіття. Та редакція, яку ми пропонуємо, повністю погоджена. Ми просимо прийняти її зараз і одночасно вирішити питання,  пов'язане з вето Президента на Закон про  страхування  на  випадок  хвороби. Таким чином ми розв'яжемо це питання в комплексі. І з 1 січня вони вступлять в дію.

 

     Я прошу, підтримайте, будь ласка, пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз ставлю на голосування проект  6189-д.  Прошу проголосувати у першому читанні.

 

     "За" - 220.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Тут закрався сумнів, що іде збільшення податків на роботодавців.  Я вам ще раз пояснюю:  збільшення податку немає. Іде  просто  перерозподіл  тих  5,5 відсотка,  які сплачувалися на соціальне  страхування.  У  нас  було  4  відсотки  на   соціальне страхування,  тепер - 3 відсотки,  і було 1,5 відсотка, на випадок безробіття,  а тепер 2 відсотки.  І ще 0,5 відсотка ми залишаємо в резерві.  Якщо буде збільшення рівня безробітності, будемо вводити це  в  дію,  тільки  з  1  липня  2001  року.  Так  що   зростання навантаження на роботодавця немає (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Не  надо эмоций.  Давайте говорить языком цифр.  Назовите,  пожалуйста,  каковы отчисления сегодня  в цифрах:  сколько  дает работодатель и сколько дает рабочий?  И что будет после принятия закона? И все сразу станет на свои места.

 

     Спасибо.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Називаю цифри.  Сьогодні роботодавець  платить всього   5,5   відсотка  до  Фонду  соціального  страхування,  які розподіляються таким чином:  4 відсотки на соціальне страхування і 1,5 відсотка - у фонд по безробіттю.

 

     Пропонується сплачувати  у  Фонд по безробіттю 2 відсотки і 3 відсотки на соціальне страхування.  1 відсоток  у  нас...  (Шум  у залі).  Я  нічого  не  заплутав.  Якщо  ми сплачували до цього 5,5 відсотка,  то тепер будемо сплачувати 5  відсотків.  Я  нічого  не заплутав.

 

     ГОЛОВА. Хара Василь Георгійович.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемые коллеги! Иван Иванович просто волнуется. Это тот  законопроект,  о  котором  я  вам  говорил.  Сегодня,  не учитывая  выплат  в  Пенсионный фонд,  выплачивается 5,5 процента. Сейчас предлагается 4,5 процента  -  2  процента  по  безработице, имеется  в виду с работодателя,  и 2,5 процента - на страхование в связи с  временной  потерей  трудоспособности.  А  сегодня  -  5,5 процента, то есть на 1 процент уменьшается.

 

     Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Я   дивуюся   депутату   Матвієнкову.   Ви   ж  такий прагматичний.

 

     Депутат Свирида.

 

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). Дякую, Іване Степановичу. Дозвольте, я по пунктах.

 

     Перше. Іван Іванович дуже плутано це пояснює.  Він сказав, що якісь 0,5 відсотка має лишитися в резерві. Які податки в резерві?

 

     Друге. Чому   така   плутанина.   Тому  що  цей  законопроект доповідає не профільний комітет -  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.  А також питання Міністерства економіки та Міністерства фінансів, а не споживачів, умовно кажучи.

 

     ГОЛОВА. Профільний підтримує. Ви підтримайте.

 

     СВИРИДА О.М. Ви спитайте Терьохіна.

 

     ГОЛОВА. Терьохін - це не весь комітет.

 

     Прошу ще раз проголосувати. Наберіть ці потрібні 226 голосів.

 

     Депутате Асадчев, голосуйте. Прошу проголосувати. Матвієнков, що ви торгуєтесь?

 

     "За" - 207.

 

     По фракціях  покажіть.  Я  просто дивуюся.  Тепер Рух щось не туди рухається. І ще ж не відомо, який...

 

     Ключковський Юрію Богдановичу, що не зрозуміло?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Ключковського.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Народний рух України.  Шановний Іване Степановичу! Шановний доповідачу!  Шановні  колеги!   Мені   здається,   що   ми   зараз демонструємо   штурмовщину.  Законопроект  сьогодні  включений  до порядку  денного.  Дайте  нам  його  подивитися.  Дайте  нам  його вивчити.  Є  підозра,  що там закладається 5- процентний податок з обороту.  Дайте нам з  цим  познайомитися.  Чому  ми  вам  повинні повірити  на  слово?  Не ви ж голосуєте,  а ми голосуємо.  Отже не можна робити такої штурмовщини, якщо немає попереднього погодження тексту законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Богдановичу,  справа  у  тому,  що  Іван Якович Сахань як міністр,  який відповідає за цю справу, просив про це, і Ющенко  листом  звернувся  до  нас  сьогодні  (20  грудня він його підписав,  21 грудня ми його отримали).  Вони просять тому, що рік закінчується.  Їм  треба  буде  працювати у наступному році,  а ми наступне голосування будемо проводити десь 11 січня.  Тому... Так, свідомо, Терьохін. Свідомо. Я думаю, що вам дійшло свідомо, тільки що не...  Тому я вас прошу,  проголосуйте те, що просить міністр і те, що просить комітет, який займався цією справою (Шум у залі).

 

     Депутат Дашутін. Будь ласка.

 

     ДАШУТІН Г.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів  (виборчий округ 162, Сумська область). Якщо мені сьогодні скажуть, скільки у нас людей приїжджає отримувати 118 гривень на  автомобілях,  то  я проголосую за цей законопроект.  Ми знаємо,  що 20 відсотків людей приїжджають отримувати виплати по безробіттю на  автомобілях.  Так ви  пропонуєте,  щоб  завтра 50 відсотків приїжджали за грошима на "Мерседесах". Тоді ніколи не буде вистачати цих грошей.

 

     ГОЛОВА. Я сам про це часто кажу, що за субсидіями приїжджають на  іномарках.  Але  ж  це  проблема  наших  органів,  які  за цим слідкують.  А тепер уявіть собі,  що ті 20 відсотків не отримають, про які ви кажете,  і ще 80 відсотків тих,  хто не на автомобілях. От у чому справа. Подумайте.

 

     Ідіть і з Іваном Яковичем удвох домовтеся, бо ви мене скільки переконували,  що ви домовилися. З ким ви домовилися? Ви дивіться, що й Валентина Андріївна ваша не переконана.

 

     Увімкніть мікрофон міністра Саханя.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   народні депутати!  Повірте,  для  мене сьогодні,  я б сказав,  дуже чорний день. У зв'язку з чим? Якщо ми сьогодні не приймаємо ці тарифи, то знову маємо колізію.  З 1 січня вступає в дію закон, згідно з яким передбачена виплата з фонду зайнятості допомоги за другий і третій місяці   після  непрацевлаштування  людини.  Сьогодні  ці  виплати здійснює підприємство.  Ми  намагалися  в  комплексі  вирішити  це питання,   запропонували   таку   можливість   зменшити   загальне нарахування на фонд заробітної плати,  перерозподілити ці кошти  і відразу  прийняти Закон про страхування на випадок хвороби,  через який сьогодні стільки проблем у профспілок,  ввести там повноцінне правління і, таким чином, одразу розв'язати цілий комплекс питань.

 

     Шановні народні депутати! Неприйняття цього комплексу законів просто зриває повністю всю цю справу,  і  ми  знову  опинимося  на роздоріжжі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Шановні колеги!  Я хочу привернути вашу увагу до того,  чому виникла така проблема?  Раніше було  два  фонди:  з одного здійснювалися виплати по тимчасовій непрацездатності, і там було 4 відсотки,  і був  фонд  зайнятості  -  1,5  відсотка.  Якщо скласти  разом,  то це буде 5,5 відсотка.  У зв'язку з тим,  що ми приймаємо новий Закон про загальне державне соціальне  страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  і  є Закон про зайнятість,  треба просто перерозподілити в межах 5,5 відсотка  ці кошти.  Враховуючи  можливості  і  те,  що  виплати  по догляду за дитиною  до  трьох  років  будуть  вилучені  з  фонду  соціального страхування,  ми  дійшли згоди зменшити тариф відрахувань до фонду соціального страхування. Таким чином, ми збільшимо відрахування до фонду  зайнятості,  бо  більше  людей  звільняються  і  потребують захисту,  і  зменшимо  відрахування  на  виплати  через  тимчасову непрацездатність.  Ніякого збільшення,  підкреслюю,  нарахувань на фонд оплати праці не буде.  Буде перерозподіл, і це сьогодні треба зробити.

 

     Тому я   прошу   підтримати   тарифи  і  підтримати  Закон  з пропозиціями Президента про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.  Дуже прошу це зробити,  ми нічого не збільшуємо,  ми наводимо порядок в законах, за які ми з вами проголосували.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Невже  соціал-демократи  не  вірять  Стояну?  Ще  раз ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 255.

 

     Це ми   проголосували   в  першому  читанні.  А  тепер  треба проголосувати як закон. Прошу як закон проголосувати.

 

     Зніміть голосування. Депутат Донченко.

 

     Нагадую, що йдеться (для стенограми) про проект 6189-д.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые коллеги!  Я предлагаю  проголосовать этот  законопроект  в  целом  за исключением второй статьи данного документа.

 

     Я обращаюсь  сейчас  к  бизнесменам  и   к   так   называемым работодателям:  в  этой статье предусматривается,  что вы со своих денег будете платить первые пять дней по больничному.  Не за  счет соцстраха, а за счет ваших средств.

 

     Поэтому я  предлагаю,  чтобы  этого  не допустить,  исключить вторую статью этого проекта закона и принять без этой статьи закон в целом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сахань Іван Якович.

 

     САХАНЬ І.Я.  Власне, ця пропозиція дуже цікава, але за нашими розрахунками  тоді   фонд   соціального   страхування   не   зможе забезпечувати  виконання  своїх  функцій  по  виплатам  у  випадку хвороби і треба буде шукати можливість збільшувати нарахування.

 

     Ми просимо в тій редакції, в якій прийнято в першому читанні, проголосувати остаточно цей закон.

 

     ГОЛОВА. Хара Василь Георгійович.

 

     ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги! Мне, вопервых, очень стыдно, что именно Юрий Григорьевич внес такое предложение.  Я  еще  раз  хочу повторить,  что  мы не только не увеличили нагрузку на фонд оплаты труда,  а даже на 1 процент сократили его. И на этот год та норма, о  которой  говорит Юрий Григорьевич,  и выплаты на детей до 3 лет согласно с бюджетом выносятся за пределы этого закона.

 

     Поэтому если мы выделим тут, то этих 3 процентов не хватит на финансовое обеспечение фонда. Поэтому я прошу поставить...

 

     ГОЛОВА. Давайте ми повіримо професіоналам,  які займалися цим питанням. Юрій Григорович погодився.

 

     ХАРА В.Г.  Мы на целый процент  сократили  нагрузку  на  фонд оплаты труда. И если мы примем поправку Юрия Григорьевича, то фонд тогда...

 

     ГОЛОВА. Ми його поправку не голосуємо, він знімає її.

 

     Проект 6189-д  проголосовано   в   першому   читанні.   Прошу проголосувати в другому читанні як закон.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 201.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     У чому  справа?  Увімкніть мікрофон Стояну.  Там вони лаяться між собою.

 

     СТОЯН О.М.  Шановні народні депутати!  Я хочу пояснити вам, у чому  справа.  Дивіться  уважно.  Чому  ми  3  проценти залишили і кажемо,  що ми вщемили?  Тому що за домовленістю між підприємцями, урядом,   профспілками   перші   5  днів  лікарняних,  які  раніше оплачувались    з    фонду    соціального    страхування,    тепер оплачуватимуться  за  рахунок підприємства.  Із шостого дня оплата здійснюватиметься з фонду соціального страхування. Таким чином, ми вишукали  можливість збільшити розмір виплат по безробіттю.  Треба це підтримати, це нормальний механізм.

 

     Я розумію керівників окремих підприємств, які кажуть, що чому ми  повинні  оплачувати перші 5 днів лікарняних,  нехай платять із фонду соцстраху?  Я вважаю, що це нормальна процедура, тим більше, що ми зменшили тариф,  частина грошей залишається на підприємстві, за рахунок яких можуть оплачувати перші 5 днів лікарняних.

 

     Я прошу підтримати в цілому проект  закону,  який  вніс  Хара Іван Якович.

 

     ГОЛОВА. Гошовська  Валентино  Андріївно,  ви  взагалі з цього комітету чи не  з  цього  комітету?  Увімкніть  мікрофон  депутата Гошовської.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці   (виборчий   округ   178, Харківська область).  Іване Степановичу,  ми сьогодні розглядали в першому читанні,  ви це добре знаєте.  І ще виникає ряд  питань  в самому комітеті щодо другого читання.

 

     ГОЛОВА. Так.  Це  щоб ми знали,  хто не голосує за цей закон. Може,  ми проголосуємо без  них,  все-таки  він  проголосований  в першому читанні? Іване Яковичу, просіть ще раз.

 

     САХАНЬ І.Я. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Дійсно, сьогодні  питання  опрацьовано  на  всіх  рівнях,   воно   пройшло надзвичайно   ретельну   експертизу.   Внаслідок   скорочення  цих фінансових ресурсів,  які будуть акумулюватись, у нас є можливість зробити хорошу справу і для підприємств,  і для людей,  які будуть соціально захищені. Неприйняття закону відразу тягне за собою цілу низку проблем.

 

     Я прошу,  підтримайте,  будь ласка. Валентино Андріївно, ви ж добре знаєте цей законопроект,  ви  ж  готові  були  підтримати  і підтримали своїм листом до Верховної Ради цей закон.  Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли позицію? Олександре Олексійовичу, висловіть позицію СДПУ(о).

 

     Увімкніть мікрофон депутата Зінченка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Ми вважаємо,  що цей законопроект зарано приймати в  остаточному  варіанті,  є  потреба пройтися по всіх статтях.  І стосовно 5 відсотків відрахувань.  Не можна на школи,  лікарні і так далі покладати оці виплати,  коли у них немає коштів.

 

     Тому ми підтримали в першому читанні, а далі...

 

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Я прошу одну хвилину.  На кожному підприємстві,  в кожній установі  (державна  вона  чи  недержавна) обов'язково  є  фонд  соціального  страхування.  Якщо  цей фонд не використовується на підприємстві, він перераховується вгору. Через те пропозиція Стояна і комітету правильна, її треба підтримати, бо зараз є керівники,  які зловживають. Якщо немає роботи для людини, то   він   спеціально  каже:  "Йди  до  лікаря,  візьми  "липовий" лікарняний листок  і  перший  тиждень  будеш  отримувати  кошти  з соцстраху, а потім я тобі заплачу". А тепер треба зробити навпаки.

 

     Так що треба підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко. За ним - депутат Полюхович.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.   Шановні   колеги!   Я  прошу  вас  підтримати законопроект,  тим більше, що в ньому виписано, що діють ці тарифи до  1  липня  2001  року.  Ми повернемося у червні місяці знову до цього питання.  Зараз приймається тариф всього  на  півроку,  поки з'ясуємо ситуацію, яка складається у нас на ринку праці.

 

     Дякую.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Український народний рух.  Справа в тому,  Іване Степановичу,  що ми в першому читанні  проголосували  і  цього  досить.  Цей   законопроект   не врегульовує два суттєвих питання,  які треба доопрацювати. Що буде з бюджетною сферою?  Де ми  в  Держбюджеті  на  2001  рік  заклали конкретні цифри по цих видатках?

 

     І друге питання - стосовно "липових" лікарняних листків,  про які говорив тільки що наш колега депутат Кирильчук.

 

     Тому, Іване Степановичу,  ми проголосували у першому читанні, тепер треба доопрацювати до другого читання і потім приймати.

 

     ГОЛОВА. Це  ж  повтор,  ви  ж уже такі пропозиції вносили.  Я думав,  що  Стоян  із  фракції  СДПУ,  а  він  із  "Солідарності", виявляється.  Я  вибачаюсь  перед Олександром Зінченком за те,  що перервав його аргументацію.

 

     Увімкніть мікрофон депутату Зінченку.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Власне кажучи,  ще раз,  Іване Степановичу.  І "Трудова  Україна",  і ми,  і ще деякі фракції не голосували через те,  що проект не готовий в остаточному варіанті.  У нас є час  ще раз   розглянути  цей  законопроект,  враховуючи  два-три  нюанси. Ідеться про абсолютне списання рахунків.  Лікарні,  школи не мають грошей,  щоб  оплачувати  5  днів лікарняний.  Тому якщо ми будемо знати механізм, то обов'язково підтримаємо цей законопроект.

 

     Саме тому ми в першому читанні підтримали, а в цілому ні.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олексійовичу.

 

     Я більше не буду ставити на голосування.  Немає домовленості. Проект прийнято в першому читанні.

 

     -------------

 

     Я прошу  на  вимогу  народних  депутатів з "Трудової України" проголосувати проект

 6128 -  проект  Закону  про  внесення змін до деяких законодавчих актів  з  питань  інтелектуальної  власності  з  метою  підвищення ефективності     функціонування    державної    системи    охорони інтелектуальної власності (друге читання).

 

     Є запитання?  Депутат  Глухівський  доповідав.  Немає.  Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 261.

 

     Приймається.

 

     Є до  нього  зауваження?  Глухівський Леве Йосиповичу,  можна голосувати в цілому? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 298.

 

     Закон приймається.

 

     ------------

 

     Шановні народні депутати!  Ми вже сьогодні перевтомилися. Але я думаю, що у нас великий борг. І вже час завершується...

 

     Продовжуємо на 15 хвилин засідання.

 

     Проект Закону  про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим (друге читання).

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Шановні  колеги!  Комітет з питань економічної політики розглянув всі пропозиції,  які надійшли до цього  проекту закону, і всі врахував. Підкреслюю, всі. Це перше.

 

     Друге. Справа  в  тому,  що  зараз діє указ Президента,  і ви знаєте,  що саме у зв'язку з цим ми прийняли  цей  законопроект  у першому  читанні.  Тому  щоб  узгодити,  ввести в правове поле,  я пропоную вам прийняти цей законопроект в цілому.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли?  Прошу проголосувати цей проект  закону  в другому читанні.

 

     "За" - 219.

 

     По фракціях  висвітіть.  Давайте підтримаємо.  "Батьківщина", Черненко, підтримайте! Ще раз? Ще раз голосуємо

 3395 і  3395-1.  Прошу  проголосувати  в  другому  читанні (Шум у залі). Зараз я вам включу. Ви ж не голосуєте

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Немає заперечень,  щоб проголосувати в цілому?  Немає. Прошу проголосувати як закон. Я сказав, що 3395 і 3395-1.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Філенко    не   голосував.   Володимире   Пилиповичу, голосуйте. Прошу ще раз проголосувати в цілому як закон.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Тепер прошу уваги. Реєстраційний номер 5394-д -  Закон  України  про  внесення змін до Закону України про списання заборгованості зі сплати податків і зборів  (обов'язкових платежів)   платників   податків   у   зв'язку   з   реформуванням сільськогосподарських  підприємств   з   пропозиціями   Президента України.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 201.

 

     Я вже не можу.

 

     -------------

 

     Проект 5225-2.  Прошу  проголосувати.  Да  ну  що ви?  (Шум у залі). Я зараз поставлю на голосування.

 

     Шановні народні   депутати!   Просять   депутати   продовжити засідання на півгодини. Хто за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 69.

 

     Добре вони все зрозуміли. Ви бачите, що 69 голосів.

 

     Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.