Стенограма пленарного засідання

20 грудня 2000

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  г р у д н я  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати!   Прошу готуватися до реєстрації.

 

     Я не бачу Катерини Семенівни Самойлик, але я думаю, що колеги їй  передадуть.  Я  хочу,  щоб  ми  привітали  Катерину  Семенівну Самойлик з днем народження, а колеги їй передадуть (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвався   321   народний   депутат.  Пленарне засідання оголошується відкритим.  Дмитро Михайлович Гнатюк  також зареєстрований,   він   322-й.   І   Георгій   Корнійович  Крючков зареєстрований.

 

     Давайте ще раз  зареєструємося.  Підійшли  депутати.  Давайте повторимо реєстрацію. Прошу провести повторну реєстрацію.

 

     У залі   зареєструвалися  328  народних  депутатів.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні середа.  Відповідно до норми статті 2.5.2 Регламенту ми  маємо  30  хвилин  для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень народних депутатів за записом.

 

     -------------

 

     Я зараз оголошу депутатський запит, а потім запишемося.

 

     До Прем'єр-міністра України: про публікації в пресі з приводу масової  передачі у власність сусідньої держави кримських об'єктів соціально-культурного,    житлового    та     санаторно-курортного призначення. Звертається народний депутат Олег Зарубінський. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Прошу записатися.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Слово надається Григорію  Дашутіну.  За  ним  буде  виступати депутат Філенко.

 

     ДАШУТІН Г.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів  (виборчий округ  162,  Сумська область).  Шановний Іване Степановичу,  прошу передати слово Юлію Іоффе.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Юлія Іоффе.  Ви з трибуни  хочете? Будь ласка.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська область).  Уважаемые коллеги! Во фракцию "Трудовая Украина" попала аудиозапись вчера (нам передали).  То,  что  здесь вот слушалось,  покажется детским лепетом по сравнению с тем,  что тут записано.  Я прошу буквально несколько  минут,  чтобы  вы  это послушали.

 

     АУДІОЗАПИС. "Я уточнил информацию по..."

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Вы голос узнаете?

 

     АУДІОЗАПИС."...исчезновению Георгия Гонгадзе.  В соответствии с Криминальнопроцессульным  кодексом  до  окончания  следствия  ни свидетель,  ни  следователь  не  имеет права разглашать информацию полученную.  Но я могу дать общую оценку.  Материалы, которые были обнародованы,  это  заявление  мое  в Верховном Совете и заявление Генеральной прокуратуры по этому вопросу - это абсурд.  Я  уточнил вопрос  о  сути информации,  которая там содержится,  и убедился в том,  что   это   провокация.   Тот   материал   не   может   быть доказательством  в  суде  в  качестве  обвинения  названных мною в заявлении лиц,  и следствие не имеет права  воспользоваться  этими материалами. Я в этом убежден".

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Уважаемые коллеги,  у меня есть еще одна кассета. Если я ее прокручу,  то уши поотпадают.  О чем идет речь?  (Шум  у залі).  Вы правильно кричите! Это фальшивка, правильно. Минуточку! Я  расскажу.  Здесь  выступает  Александр   Александрович   Мороз. Безусловно, все вы узнали его голос. Может, тут плохая слышимость, вы сможете это послушать в 12 часов на пресс-конференции.

 

     Безусловно, это  фальшивка,  и  вопроса  тут  нет.  Александр Александрович,  вы  правильно  поднялись и хотите сказать это.  Вы абсолютно будете правы,  если скажете, что это сделано. Но сделано очень качественно (Шум у залі).  Сейчас скажу, кем сделано. Сейчас скажу  Не дает же Ельяшкевич!

 

     Наша группа "Трудовая  Украина"  была  обеспокоена  тем,  что происходит  сегодня,  и  тем  шоу,  которое  здесь происходит.  Мы абсолютно не согласны с тем,  что горе семьи Гонгадзе используется для  поднятия  рейтинга определенных политиков.  Поэтому мы задали себе четыре вопроса.

 

     Первый. Возможно ли изготовить это искусственно?

 

     Второй. Где это можно сделать?

 

     Третий. Возможно   ли   это   потом   доказать   экспертизой? Четвертый. Кому это выгодно?

 

     На три вопроса мы готовы отвечать.

 

     Мы узнали (мы навели справки,  и это нас не удивило),  что на вооружении  крупных  спецслужб  находятся  комплексы,  программное обеспечение  которых  стоит свыше 100 тысяч долларов,  и они могут делать такие вещи.  Это нас не удивило. Нас удивило другое - когда мы узнали,  что у нашего родного шоу-бизнеса есть такие же системы и  в  соседних  государствах,  скажем,  в  России,  имеются  такие системы, и они могут изготовить подобные пленки.

 

     Я хочу   сказать...   (Шум  у  залі).  Одну  минутку!  Мы  не вырывались,  когда тут три дня стоял крик, и никого не перебивали. Мы  не  ставим  вопрос по сути.  Мы говорим о возможности подделки таких пленок.  Я еще раз говорю: любой, кто пожелает, может прийти в  12  часов в комнату 12,  сдать образцы своего голоса и получить любой текст,  который он пожелает (Шум у  залі).  Безусловно,  это сможет доказать експертиза.

 

     Если кто-то пожелает, то к новому году может сделать подарок, и экспертиза не докажет.

 

     И последнее. Наталия Михайловна! Мы вас очень уважаем, и если вы  хотите,  чтобы  мы  записали  голос  Александра Александровича уважаемого, то напишите нам текст, какой вы хотите, пожалуйста. Мы говорим о возможности записи подобных дел.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається...  (Шум  у  залі).  Я  надам  слово Олександру Олександровичу, надам...

 

     Депутат Філенко просив передати слово  Борису  Беспалому.  За ним - депутат Фурдичко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Шановні  колеги,  я  прошу  заспокоїтися,  тому  що сьогодні є у нас свято,  сьогодні у нас є День міліції,  і ми щиро вітаємо всіх її працівників із цим святом.

 

     ГОЛОВА. Давайте привітаємо.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  На превеликий жаль,  не всі працівники міліції гідні цього високого звання, і це та ложка дьогтю, яка псує, часто буває, бочку меду, і от і виходить, що у нас сьогодні свято трошки зі сльозами на очах.

 

     З цього  приводу  я  змушений  виголосити  тут  заяву  партії "Реформи і порядок".

 

     "Політичні події   в   Україні,   пов'язані   із   зникненням журналіста Георгія Гонгадзе,  не можуть  залишити  байдужою  жодну порядну людину. Вони висвітили не лише відсутність свободи слова в Україні,  а  й  некомпетентність   та   упередженість   керівників правоохоронних органів.

 

     Партія "Реформи    і    порядок"   констатує   неспроможність Генеральної прокуратури,  Міністерства внутрішніх справ та  Служби безпеки об'єктивно розслідувати справу зникнення Георгія Гонгадзе. Більше того,  маніпуляції із знайденим у Таращанському лісі  тілом та  події,  що  відбулися на Бориспільській митниці,  свідчать про свідоме приховування фактів і спроби знищення речових доказів.

 

     Таким чином,  навіть без відомих аудіо- та  інших  записів  є достатньо підстав для висловлення недовіри керівникам цих органів. Особливо цинічним і  зневажливим  по  відношенню  до  українського народу   виглядає   отримання   на  цьому  тлі  нагород  міністром Кравченком та іншими керівниками останнім часом.

 

     Виходячи з цього,  а також враховуючи рекомендаційні  рішення Верховної  Ради  України  з  даного  питання,  партія  "Реформи  і порядок" вимагає:

 

     негайного звільнення  з  посад  міністра   внутрішніх   справ Кравченка,  голови  Служби  безпеки  Деркача  та  голови Державної митної служби Соловкова;

 

     негайного розгляду  Верховною  Радою  України   питання   про недовіру  Генеральному  прокурору  України  Потебеньку,  процедура якого включає його звіт;

 

     вжиття всіх заходів Верховною Радою  та  Президентом  України для  негайного  набрання  чинності  Законом  України про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України та активізації діяльності відповідної парламентської тимчасової слідчої комісії;

 

     негайного проведення  об'єктивної  експертизи  (в  тому числі міжнародної   і   зарубіжної)   залишків   тіла,   знайденого    в Таращанському   лісі,   та  всіх  записів,  представлених  майором Мельниченком.

 

     Партія "Реформи  і  порядок"   висловлює   обурення   фактами необ'єктивного і тенденційного висвітлення подій, що відбуваються, рядом засобів масової інформації.

 

     Ми закликаємо  журналістів  хоча  б  із  почуття  професійної солідарності   до  Георгія  Гонгадзе,  не  кажучи  вже  про  їхній професійний обов'язок,  об'єктивно доносити  до  громадян  України інформацію  про  хід розслідування даної справи та пов'язані з цим політичні події".

 

     ГОЛОВА. Депутат  Фурдичко  просить  передати   слово   Вадиму Гурову. Будь ласка. За ним - депутат Развадовський.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  32,  Дніпропетровська область).  Спасибо,  Иван Степанович. Уважаемые коллеги!  Я прошу внимательно послушать,  потому что то, что  я  буду  говорить,  касается  вас  лично,  и  особенно  ваших избирателей.

 

     Вадим Гуров,  Кривбас. "Заява депутатської групи "Відродження регіонів" щодо розгляду першочергових законопроектів.

 

     Шановні колеги! Депутатська група "Відродження регіонів" хоче звернути увагу  народних  депутатів  на  те,  що  з  кожним  новим сесійним тижнем Верховна Рада розглядає все більше другорядних або превдосоціальних  законопроектів.  Разом   з   тим   поза   увагою залишаються   справді   важливі  проекти,  які  мають  непересічне значення для держави і стосуються долі тисяч наших громадян.

 

     Так, з невідомих причин затримується розгляд  нової  редакції Закону  України  про  громадянство,  яку  було  прийнято в першому читанні  ще  в  травні  цього  року.  Законопроект   має   суттєво вдосконалити  процедуру  набуття  громадянства,  спростити порядок його набуття для вихідців з України.

 

     Сьогодні значна  частина  етнічних  українців  не  має  змоги набути   громадянство  України  виключно  з  матеріальних  причин, оскільки існуюча процедура  вимагає  значних  коштів  за  вихід  з іншого  громадянства.  Не можуть набути українське громадянство не лише українські сім'ї,  що роками живуть уже в Україні,  але й  їх діти, і це створює безліч побутових проблем.

 

     Таке ставлення до вихідців з України неможливо пояснити і тим більше виправдати.  Окрім  морального  аспекту  проблеми,  Україна втрачає  цінний  людський  потенціал.  Як  правило,  це  енергійні ініціативні люди,  які після розпаду  Радянського  Союзу  прийняли іноді досить непросте рішення про повернення на Батьківщину.

 

     В умовах  щорічного  скорочення населення України сприяння їх повноправному  входженню  в  українське  суспільство  є  не   лише моральним обов'язком держави, але й економічно доцільним кроком, і зробити його необхідно якнайшвидше.

 

     Крім того,  необхідно укласти двосторонні договори  з  іншими країнами  СНД  щодо  спрощення  і  здешевлення процедури виходу із громадянства, здійснення цього акту без виїзду на місце колишнього проживання.  Особливих проблем тут не повинно виникнути,  оскільки зацікавленими у  вирішенні  питання  є  всі  сторони.  Можна  бути впевненими,  що  наслідком  прийняття таких рішень буде збільшення кількості репатріантів, об'єднання тисяч родин.

 

     За цих  обставин  депутатська  група  "Відродження  регіонів" вважає за необхідне прискорити розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про громадянство України. Звертаємося з цим прохання   до   голови   профільного  комітету  Удовенка  Геннадія Йосиповича,  а також до керівництва Верховної Ради.  Вважаємо,  що цей законопроект слід розглянути ще на поточній сесії.

 

     Крім того,  депутатська  група  пропонує дати доручення уряду щодо підготовки угод і проведення відповідної роботи по  спрощенню виходу з громадянства інших країн СНД".

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Слово    надається    народному    депутату Развадовському. За ним буде виступати депутат Стоян.

 

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  69,   Житомирська   область).   Шановний   Іване Степановичу!   Шановні   колеги!  За  дорученням  двох  профільних комітетів,  а також, я думаю, і за вашим дорученням, хочу сьогодні щиро  привітати  особовий  склад  органів і підрозділів внутрішніх справ з нагоди їх професійного свята -  Дня  працівників  міліції. Відзначаючи  його,  ми віддаємо данину шани тим,  хто нині надійно стоїть на  сторожі  правопорядку  і  законності,  гідно  продовжує славні традиції правоохоронців старших поколінь.

 

     На теренах  нашої  молодої  держави  їхня нелегка,  а часом і небезпечна  праця  є  вкрай  важливою  і  необхідною   передумовою нормальної  життєдіяльності  суспільства  і подальшого розвитку та вдосконалення всіх його сфер.  Ми впевнені,  що  їхня  самовіддана повсякденна  праця  буде  і  надалі  служити  розбудові  правової, демократичної держави.

 

     Основні завдання міліції  -  забезпечення  особистої  безпеки громадян,   захист   їх  прав  і  свобод  та  законних  інтересів, запобігання правопорушенням, охорона та забезпечення правопорядку, виявлення та розкриття злочинів - є стратегічно важливою метою для держави і суспільства в цілому.

 

     Бажаємо всім  працівникам  міліції  і  їх   близьким   щастя, здоров'я, добра і благополуччя.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Олександру Стояну. За ним буде виступати депутат Зарубінський.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Вчора  депутатська  група  "Солідарність"  розповсюдила заяву, і я хочу викласти її основні положення.

 

     7 грудня 2000 року до порядку  денного  пленарного  засідання Верховної Ради України включено Закон про внесення змін до Декрету Кабінету  Міністрів  про  прибутковий   податок   з   громадян   з пропозиціями   Президента  України.  Одночасно  законопроект  було запропоновано кількома народними депутатами.

 

     На порушення  Регламенту  Верховної  Ради  головуючий  Віктор Медведчук   не   поставив  на  голосування  пропозиції  Президента України,  а запропонував  розглянути  законопроект,  підготовлений членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  який доповідав Терьохін.

 

     Прийнятий Закон України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів  про  прибутковий податок з громадян у редакції народних депутатів  України  стосується  лише   оподаткування   благодійної допомоги.  Таким чином,  усі організації громадські - ветеранські, організації  інвалідів,  профспілки,  яким  надають  допомогу,  не підпадають під дію цього закону,  і знову, коли дається допомога в 10 гривень, стягується податок (я вже не кажу про те, коли дається допомога на лікування і таке інше).

 

     Таким чином,  як головуючий Медведчук, так і народний депутат Терьохін навмисно дезорієнтували народних депутатів  України  щодо розгляду  пропозицій  Президента  України,  тому що спочатку треба було поставити пропозиції Президента України, а потім законопроект Терьохіна,   який   не   мав   ніякого  відношення  до  пропозицій Президента.

 

     У зв'язку з цим депутатська група "Солідарність" наполягає на включенні  до  порядку  денного  та  на першочерговому розгляді на пленарному засіданні Верховної Ради України 21  грудня  2000  року Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян з пропозиціями  Президента  від  14 серпня 2000 року.  Я прошу, Іване Степановичу, поставити цей закон з пропозиціями Президента на завтра і за нього проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Якщо не буде заперечень,  ми включимо його на завтра, а там депутати визначаться. Немає заперечень? Немає.

 

     Слово надається  Олегу  Зарубінському.  За  ним  буде Віталій Черненко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні  колеги!  Переді  мною  стенограма вчорашнього засідання,  на якому прозвучала репліка найчеснішої та найпоряднішої людини в Україні,  за версією майора Мельниченка. Ця людина каже,  що я, виступаючи вчора із заявою від фракції, своїми міркуваннями його ображаю. І далі (цитую стенограму): "Він (це про мене)   пропонує,   аби   якийсь   міфічний   суд  дав  дозвіл  на прослуховування громадянина Леоніда Кучми,  він хоче,  щоб ті, хто звинувачується у злочинстві, самі на себе свідчили" (кінець цитати в стенограмі).

 

     Зрозуміло, це можна було б вважати просто  абракадаброю,  але оскільки  найчесніша  людина  ані  словом не обмовилася про дійсні питання, поставлені в заяві, очевидно, не маючи аргументів, щоб їх спростувати,   і  водночас  наводить  слова,  пропозиції,  яких  в оприлюдненій мною заяві просто не було, то справа тут серйозніша.

 

     Оскільки, коли людина чує те,  що інші не  чують  і  чого  не було,  то  це  більше  схоже  не  на абракадабру,  а на якісь інші симптоми, а таких осіб, як відомо, ображати гріх. Тому я засвідчую перед  вами,  що і не думав,  і не мав на увазі,  хоча б з позицій гуманності, його ображати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Віталію Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Іване Степановичу, я прошу передати слово Зоряні Ромовській, колезі по фракції.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Слово надається Зоряні Ромовській. За нею буде виступати депутат Яценко.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики   (виборчий  округ  122,  Львівська  область). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Ситуація, яка  складається  навколо проекту Цивільного кодексу,  змушує мене оприлюднити інформацію,  про яку я  не  хотіла  говорити.  Один  з міжнародних фондів ще в 1998 році виділив на доопрацювання проекту Цивільного кодексу 1 мільйон 300 тисяч доларів.  Цей фонд  вимагає звіту,  і  до кінця року Верховна Рада має прозвітувати (не ми,  а хтось,  хто одержав гроші),  що Цивільний кодекс  прийнято.  Немає значення,  якого  він змісту,  має значення те,  що він прийнятий. Якось Віктор Володимирович сказав:  "А це не має значення  -  ваші зауваження. Ми приймемо проект, а потім ви їх вносьте".

 

     Сьогодні голова   комітету  Олександр  Вікторович  Задорожній розповсюдив  на  засіданні  нашої  фракції  абсолютно   неправдиву інформацію про те,  що в мене є конфлікти з юридичним управлінням. З  юридичним  управлінням  ми  працювали   5   годин   надзвичайно конструктивно! З юридичним управлінням ми зустрічалися позавчора і вчора!  З юридичним управлінням і з паном Задорожнім ми домовилися сьогодні, що ми зустрінемося на 10 годину.

 

     Мова йде  про  черговий  обман Верховної Ради.  Коли Верховна Рада прийняла проект Цивільного кодексу в другому читанні з грубим порушенням   Регламенту,   без  постатейного  обговорення,  Перший заступник Голови Верховної  Ради  пан  Медведчук  з  цієї  трибуни сказав:  "Усі  ті  зауваження,  які  у  вас  є,  будуть розглянуті постатейно при  обговоренні  в  третьому  читанні".  А  тепер  нам кажуть: "Це неможливо! Це неможливо, бо процедура третього читання цього не передбачає". І от я ставлю питання і перед собою, і перед депутатами:  скажіть,  будь  ласка,  доки  ми будемо терпіти отого керівника у Верховній Раді,  який дозволяє обманювати всіх  нас  і нас  поодинці?"  Я  вимагаю (і вживу до цього відповідних заходів) створення спеціальної комісії,  щоб перевірити,  хто,  коли і  яку суму  одержав.  У  мене  є інформація,  що окремі члени тимчасової комісії  такі  гроші  одержували  не  за  працю,   а   за   якість голосування.  Я вважаю,  що це,  що робиться у Верховній Раді, має бути припинене.

 

     І останнє.  Я  звертаюся  до  Михайла  Олексійовича  Теплюка. Михайле  Олексійовичу,  ви  ж  знаєте,  що між вами і мною ніякого конфлікту ніколи не було.  Отже,  я запрошую вас до співпраці, і в найближчі  дні  нового  тисячоліття  ми  проект Цивільного кодексу подамо Верховній Раді на розгляд (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я  звертаюся  до   всіх: комісії ще немає,  матеріали не розглянуті, а звинувачення є. Тому давайте якось дотримуватися...

 

     Слово надається народному депутату Володимиру Яценку.  За ним буде виступати депутат Полюхович.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую.  Фракція  Компартії.   Шановні народні  депутати!  Останнім  часом  з'явилося  взагалі  таке нове явище:  народних депутатів звинувачують у тому, що як тільки проти них  застосовують  якісь  протиправні  дії,  вони відразу,  так би мовити,  виступають з протестами.  І начебто з цього приводу винні народні депутати.

 

     Але, шановні  представники  засобів масової інформації,  якщо проти народних депутатів  України  застосовуються  ці  протиправні дії, то зрозуміло, що в стократ менше захищені від порушень закону рядові громадяни України. І це треба враховувати.

 

     Я хотів би звернутися сьогодні з цього приводу до Генеральної прокуратури  з  таким запитом.  Ми з Валентиною Семенюк як народні депутати України  від  Житомирщини  вже  два  роки  звертаємося  з приводу  грубого порушення свободи слова в Україні і,  зокрема,  в Житомирській області.  Протягом двох років ми просили  Житомирську державну  обласну телерадіокомпанію надати нам слово для звіту про свою депутатську діяльність.  Зверталися і письмово,  зверталися і на  сесії  обласної  ради.  До  цього  часу і прокуратура не вжила відповідних заходів,  і  слова  нам  так  і  не  надано.  Народним депутатам  України від лівих фракцій фактично заборонено виступати і звітувати перед  своїми  виборцями  на  Житомирському  обласному радіо та телебаченні.

 

     У зв'язку з цим я наполягаю,  Іване Степановичу, на тому, щоб ми дали доручення Генеральному прокурору вжити заходів, притягнути винних   до   відповідальності   та  обов'язково  надати  народним депутатам України слово,  як це передбачається Законом України про статус народного депутата, для звіту про депутатську діяльність.

 

     Друге. В  Україні  починається  справжній опалювальний сезон, справжня зима.  Але ті резерви,  які нашкребли місцеві  ради,  щоб закупити  газ для комунальних котелень,  фактично вичерпані,  і ми сьогодні стоїмо перед загрозою зупинки комунальних котелень,  тому що коштів для передоплати за газ фактично немає.  Особливо гострою є   ситуація   там,   де   робітничі   селища   опалюються    тими підприємствами,  які  працюють  досить нестійко.  Це,  зокрема,  і селище Ігнатпіль Овруцького району, і інші.

 

     Я звертаюся до Прем'єр-міністра України (з цього питання було звернення,  Іване Степановичу, з цієї трибуни,але реакції так і не було) про те,  щоб  прийняти  рішення  -  комунальні  котельні  не зупиняти ні в якому разі.

 

     Третє. Завтра ми будемо голосувати законопроекти,  і я просив би,  Іване Степановичу,  обов'язково  поставити  законопроект  про продовження терміну приватизації житла в Україні,  оскільки багато чорнобильців,  які  стоять  у  черзі   на   відселення,   сьогодні відповідно  до інструктивних листів не мають права на приватизацію житла і житло для переселення їм не надають.

 

     І останнє.   Від   імені   фракції   Компартії   України   ми приєднуємося   до   поздоровлення  працівників  міліції  -  чесних працівників міліції,  які чесно і сумлінно виконують свої службові обов'язки,  стоять  на сторожі інтересів трудового народу України. Таких серед наших правоохоронців більшість.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Зварич.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Український рух. Прошу передати слово пану Федорину.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Федорина.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Партія  підтримки  вітчизняного  виробника.  Фракція  Українського народного руху.  Шановна президіє!  Шановні народні  депутати!  За дорученням   співголів   депутатського  об'єднання  "За  підтримку вітчизняного  виробника"  я  хочу  звернутися  до  членів   нашого депутатського  об'єднання  з  проханням не політизувати діяльність нашого об'єднання,  яка спрямована на те,  щоб усетаки  розглядати законопроекти економічного характеру.

 

     У зв'язку   з  цим  до  нас  учора  підходили  деякі  народні депутати,  які належать до різних фракцій,  і нам здається, що нам діяльність цього депутатського об'єднання не треба політизувати, а проводити конструктивну розмову.  Прошу  тих  людей,  які  бажають брати   участь   у  діяльності  нашого  депутатського  об'єднання, звертатися до співголів - до панів Кінаха,  Слободяна і  до  мене, щоб ми налагодили тут нормальну роботу.

 

     А до  президії звертаюся з таким проханням:  є три співголови цього  депутатського  об'єднання,  і  виступи  від   імені   цього депутатського об'єднання прошу погоджувати із співголовами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зауваження ваше приймається, будемо так діяти.

 

     Роман Зварич просить передати слово Геннадію Удовенку,  я так зрозумів.  Геннадію Йосиповичу,  ви в цьому слові з'ясуйте моменти або положення заяви Вадима Гурова. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Вчора   на   тлі політичних пристрастей, які вирували навколо Верховної Ради, якось непомітною залишилася група людей похилого віку,  які  прибули  до Києва у справі ошуканих вкладників банку "Слов'янський".

 

     Верховна Рада  і багато депутатів - наших колег уже займалися цим питанням.  Нещодавно, перебуваючи в Запоріжжі, я зустрічався з делегацією  вкладників,  які розповіли про свої біди,  зокрема про те,  що вони не можуть отримати свої вклади. Зараз вони прибули до Києва із Запоріжжя (група,  можливо,  чоловік 50, більше чи менше) із  листами,  адресованими  вам,   шановний   Іване   Степановичу, Президенту, Прем'єр-міністру України, Генеральному прокурору.

 

     Я не  хочу  дискутувати  з  приводу  по  суті  знищення банку "Слов'янський".  Але  держава  та  її  керівники  не  можуть  бути байдужими  до  долі  10  тисяч  вкладників,  80  відсотків  яких є пенсіонери,  багато з них - старі,  немічні,  хворі люди. Я бачив, Іване Степановичу,  вчора - вони мені показали - оригінал листа, з яким ці люди  звертаються  до  керівників  держави.  Багато  людей старого  віку  підписалися  своєю  власною  кров'ю!  От до чого ми доводимо людей своєю байдужістю!

 

     Шановний Іване Степановичу, я просив би вас особисто прийняти делегацію  цих  ошуканих вкладників або доручити це зробити комусь із ваших заступників,  якщо ви,  можливо, зайняті іншими справами. Це перше.

 

     Друге. Треба  дати протокольне доручення комітетам Альошина і Турчинова розглянути ситуацію,  що склалася. Можливо, до вирішення цього  питання  слід також залучити відомого експерта в цій справі Михайла Бродського, який має особистий досвід.

 

     І третє.  Звернутися до Президента  з  проханням  знову  дати доручення   утворити   міжвідомчу   групу,   яка  розглянула  б  і підготувала  відповідні  пропозиції,  як  вийти  з  цієї  складної ситуації,  що  склалася.  Держава  не  повинна стояти осторонь цих проблем.

 

     І щодо  питання,  яке  сьогодні  справедливо  порушив  колега Гуров,  -  про  законопроект  про  внесення  змін  до  Закону  про громадянство.  Цей законопроект пройшов друге читання в комітеті і внесений  зараз  на розгляд Верховної Ради.  Гуров каже,  що перше читання було ще в червні.  Так,  дійсно,  ми одержали дуже  багато зауважень   до   цього   законопроекту.  Він  був  направлений  на експертизу до Ради Європи,  тобто ми хотіли,  щоб цей законопроект був  досконалим.  І  я  хотів  би,  щоб  ми  його розглянули тут у сесійному  залі  до  завершення  цієї  сесії,  якщо  на  це   буде відповідне рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Ми використали час. Щодо останнього виступу.  Дійсно,  вчора народні депутати Баулін і інші  зверталися  до  мене  стосовно  цієї  групи ошуканих людей - вкладників банку "Слов'янський". Але я не володію питанням.

 

     Я прошу профільний комітет Альошина (Сергію Анатолійовичу,  я не  бачу  Валерія  Борисовича,  я  звертаюся  до вас як до першого заступника) разом  з  комітетом  Турчинова:  створіть  таку  групу кваліфікованих  депутатів,  прийміть  цих людей і поясніть їм суть проблеми. Я не володію питанням краще вас.

 

     Такі листи лежать у мене на столі.  Геннадію  Йосиповичу,  ви передайте свої.  Сергію Анатолійовичу,  я вас прошу,  зробіть це з іншим профільним комітетом.

 

     Слово для  репліки  надається  Олександру  Морозу,  потім   - депутату Задорожньому. І ще називалося прізвище депутата Гавриша.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні депутати! Шкода, що немає Юлія Яковича. Він, як людина мужня, відразу втік із залу.

 

     "Эти штучки давно известны".  Це я до нього звертаюся.  А  по суті  скажу  так.  Я  іду свідком у справі про наклеп.  І цього не боюся, хоча прокуратура неправильно порушила кримінальну справу. Я наполягаю на експертизі.  Я готовий  От він є вже.  Я готовий, щоб експертиза відбулася.  Я посилаюся на автора записів, який готовий свідчити  в  суді.  Хто  свідчитиме  за  вас,  Юлію  Яковичу?  Вас використовують як провокатора у цій справі. Я думав про вас багато краще до останнього моменту.  А тепер ви виконуєте роль таку, що я навіть не буду посилатися на цю роль. Ви б краще зайнялися Законом про вибори, було б більше користі.

 

     І останнє.  Пророблений  Закон  про  тимчасові  спеціальні  і слідчі комісії.  Зауваження Президента підготовлені  не  до  цього варіанта  закону,  а  до проекту його в першому читанні.  Сьогодні можна все зробити для того,  щоб  завтра  ми  з  урахуванням  усіх зауважень  Президента  прийняли  цей закон остаточно.  Я прошу вас приєднатися до цієї пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Олександр  Задорожній.  Для  репліки  йому  надається слово. Потім - Степан Гавриш, потім ви, Юлію Яковичу.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики (виборчий округ  217,  м.  Київ).  Дякую, шановний  Іване Степановичу.  Шановні колеги!  Я хотів би пояснити ситуацію,  яка складається.  Сьогодні я був присутній на засіданні фракції  "Батьківщина"  (я  вдячний за запрошення),  але єдина моя теза,  з якою я виступав, полягала в тому, що в народного депутата Ромовської,  у юридичного управління і,  на жаль, у Верховної Ради різне тлумачення тієї роботи, яка може здійснюватися по відношенню до документа між другим і третім читаннями згідно з Регламентом.

 

     Регламент, стаття   6.7.3:   "Третє   читання  законопроектів проводиться  з  метою  внесення  редакційних  правок,   узгодження структурних  частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами".

 

     Не можна на етапі між другим  і  третім  читанням  структурно переглядати  документ,  вилучати цілі глави і книги і переписувати їх.  Верховна Рада (ми не раз чули це від Голови Верховної Ради  і згодні  з  цим)  ніколи не помиляється.  Коли документ прийнятий у другому читанні,  немає юридичної можливості переглядати всі  його базові основи.

 

     І останнє.  Я  хотів би наголосити на тому,  що фінансування, яке здійснювалося,  не мало ніякого відношення до Верховної  Ради. Верховна  Рада  грошей  не  отримувала.  Будьякі організації,  які фінансують розробників проекту чи залучають їх, мають на це право.

 

     Наскільки мені  відомо  (і  після  заяв  Зоряни  Василівни  я займуся цією справою конкретно) фінансування щодо розробки проекту зупинилося  ще  в  1996  році,  коли  цей  проект  став  власністю Верховної  Ради  і  коли  Верховна  Рада  проголосувала за нього в першому читанні. Тому треба бути дуже коректним у цьому питанні. І оскільки   проект   Цивільного   кодексу   є   правовим  приватним документом,  визначитися,  як завжди,  демократично тут,  у  залі, шляхом голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Степан Гавриш. Будь ласка.

 

     ГАВРИШ С.Б.,   заступник   Голови   Верховної   Ради  України (виборчий округ

 176, Харківська   область).  Шановні  колеги!  Шановна  Зориславо Василівно! Я хочу звернутися до вас у зв'язку з тим, що ваш виступ для  мене  особисто  як  члена  спеціальної комісії є образливим і зневажливим, засвідчує неповагу до тієї роботи, яка була проведена не  тільки  Віктором  Володимировичем  Медведчуком,  але й елітним творчим колективом українських  цивілістів,  а  також  колективами парламентів  двох  скликань,  які  працювали  над  цим надзвичайно важливим і високоякісним документом,  який за своєю суттю є кращим серед  усіх  нормативних  актів,  які  може  прийняти сьогодні і в майбутньому Верховна Рада, відповідає всім європейським стандартам і традиціям.

 

     Це є  надзвичайно  серйозний  крок у майбутнє,  який просуває Україну в лоно  високорозвинених  правових  держав  сучасності.  І такий  тон,  таке  ставлення до того творчого колективу засвідчує, безумовно,  не політичний,  а суто науковий  конфлікт,  коли  одна людина  намагається стати вищою,  ніж творча школа,  яка працювала над  проектом  цього  кодексу.  Можливо,  ця  суперечка,   шановна Зориславо  Василівно,  має  вирішуватися  серед  науковців  шляхом наукової дискусії,  а не з  використанням  переваги  депутатського мандата через трибуну Верховної Ради.

 

     Я сподіваюся,  що  розсудливість депутатського корпусу,  який має прийняти по суті другу Конституцію громадянського суспільства, візьме верх над суто науковими амбіціями, які притаманні і мені як доктору юридичних наук і професору.  І  я  також  важко  переживаю тоді,  коли  моя позиція не завжди враховується моїми колегами.  І тому закликаю,  Зориславо  Василівно,  вас  до  того,  щоб  ми  не заблокували   сьогодні   прийняття   такого  важливого  юридичного документа,  який потрібен не тільки Україні,  але  й  європейській спільноті.

 

     Що стосується   Закону  про  тимчасові  спеціальні  і  слідчі комісії, то ми сьогодні мали розмову з Олександром Олександровичем Морозом.   Ми   о   першій  годині  збираємося  для  вивчення  тих пропозицій,  які Олександр Олександрович Мороз  надасть,  а  о  17 годині   буде   засідати  тимчасова  спеціальна  робоча  група  по виконанню  доручення  Верховної  Ради  про  надання  до  9   січня пропозицій щодо Закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Степане   Богдановичу.   Слово  для  репліки надається Юлію Яковичу.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.    Уважаемые    коллеги!    Уважаемый    Александр Александрович! Я тоже был о вас гораздо лучшего мнения, потому что я вас никак не оскорбил.  Вопрос заключается в том,  и  демократия заключается  в  том,  что  надо  уметь слушать то,  что не хочется слышать.  Наша фракция поручила мне сказать  о  том,  что  сегодня имеются  технические возможности подделать любой голос,  и к этому вопросу нужно относиться очень аккуратно и очень осторожно (Шум  у залі).

 

     Одну минутку.  Можно подделать любой голос так, что не сможет доказать ни одна экспертиза.  Об этом мы сказали.  Но вам  это  не нравится. Я понимаю, это не входит в ваши политические планы. Я не виноват.  Я тоже считал,  что вы демократичны и толерантны. Я тоже был о вас более высокого мнения.  Я мог бы сказать о вас все,  что угодно. Я не буду опускаться до вас и говорить это (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ми    завершуємо    (Шум    у    залі).    Олександре Олександровичу, вже ж обмінялися люб'язностями (Шум у залі).

 

     Зорислава Василівна. Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В.   Фракція  "Батьківщина".  Шановні  панове!  Я абсолютно не маю на увазі  привласнювати  собі  проект  Цивільного кодексу. Я тільки як депутат маю право, щоб моя пропозиція ввійшла в порівняльну таблицю.  Я вимагаю тільки цього.  Я вимагаю  тільки того,  щоб Верховна Рада свідомо йшла на те, що підприємець не має права повернути банку достроково гроші.  Я вимагаю тільки цього. Я вимагаю   тільки  того,  щоб  просто  хтось  сів  і  вислухав  мої зауваження.  Я наголошую,  одна третина  або  навіть  одна  чверть проекту Цивільного кодексу списана з російського. Це ганьба.

 

     То мова  йде  про що?  Мова ж іде не про якісь амбіції.  Люди добрі!  Я вимагаю створення такої вузької робочої комісії,  яка би передивилася ці мої зауваження.  Більше нічого. Я просто хочу, щоб Верховна Рада прочитала Цивільний кодекс...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я тільки б хотів,  щоб ми не втягували  ще  й країни  сюди.  Зориславо Василівно,  ну яка різниця,  якої країни. Головне - суть кодексу, а не якщо списаний, то...

 

     Мороз Олександр.  Олександре  Олександровичу,  я  вас  прошу, півхвилини. Ми завершуємо. Цьому кінця не буде.

 

 

 

     МОРОЗ О.О.  Дорогий Юлію Яковичу,  я хочу, щоб люди, присутні тут,  знали:  я на вас не ображаюся.  Я досадую,  що до останнього моменту  вірив  у те,  що ви просто звичайний мужик,  з яким можна посваритися,  можна щось вияснити,  але, виявляється, я помилився. Так що, ніякого заперечення проти ваших реплік більше немає.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   народні  депутати!  Переходимо  до розгляду питань порядку денного.

 

     Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів України  у  зв'язку  з прийняттям Закону України про розформування Національної гвардії України.

 

     Доповідає заступник   міністра   юстиції   Хандурін    Микола Іванович. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Ну цьому ж кінця не буде, Юлію Яковичу. Я вас прошу. Ну хтось повинен зупинитися.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України про розформування  Національної  гвардії Кабінетом   Міністрів   України  підготовлено  проект  Закону  про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України  у зв'язку з прийняттям Закону України про розформування Національної гвардії.

 

     Цим законопроектом передбачається внести зміни  і  доповнення до таких законодавчих актів: до законів України про транспорт, про судоустрій,  про прокуратуру,  про приватизацію державного  майна, про  вибори  народних депутатів України,  про загальний військовий обов'язок  і  військову  службу,  про  зайнятість  населення,  про об'єднання  громадян,  про  ветеринарну  медицину та до ряду інших законів, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Дисциплінарного  статуту Збройних Сил України,  Стройового статуту Збройних  Сил  України,  Статуту  гарнізонної  та  вартової  служб Збройних  Сил  України,  Статуту  внутрішньої  служби Збройних Сил України.

 

     Цим законопроектом передбачається внести  зміни  до  постанов Верховної Ради України: про Воєнну доктрину України, про виконання постанов  Верховної  Ради  України  про   зупинення   дії   Закону Республіки  Крим  про відновлення конституційних основ державності Республіки  Крим;  про  політикоправову  ситуацію   в   Автономній Республіці  Крим;  про  виконання Постанови Верховної Ради України про політико-правову ситуацію в Автономній  Республіці  Крим;  про затвердження     Положення     про     порядок     комплектування, матеріально-технічного,      військового,      фінансового      та соціальнопобутового   забезпечення   спеціальних   підрозділів  по боротьбі з організованою злочинністю  і  до  ряду  інших  постанов (вони в законопроекті викладені).

 

     Зміни, які  пропонується  внести,  в  основному  полягають  у вилученні  слів  "Національна   гвардія   України"   та   "Головне управління  командуючого Національною гвардією України" із текстів цих законів та постанов Верховної Ради.

 

     Також цим законопроектом передбачається доповнити, відповідно до статті 3 Закону України про розформування Національної гвардії, статтю  2  Закону  України  про  внутрішні  війська   Міністерства внутрішніх    справ   України   новим   завданням   щодо   охорони дипломатичних  представництв  і  консульських  установ   іноземних держав   на  території  України,  яке  раніше  було  покладено  на Національну гвардію.

 

     Вважаємо, що  у  вас  не  повинно  виникати   сумнівів   щодо правомірності внесення цих змін та доповнень до законів України та до постанов Верховної Ради, оскільки це робиться згідно із законом України,  який  прийняла  Верховна  Рада  України,  а саме Законом України про  розформування  Національної  гвардії  України.  Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Миколи Івановича?

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Сахно.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область. Фракція Українського народного руху. Шановний Миколо Івановичу! Ви доповіли  правовий  аспект  проблеми,  пов'язаний  із  ліквідацією Національної гвардії України.

 

     Але є не менш важливий аспект цього питання - фінансовий.  До цих  пір  питання  щодо  боргів і так далі не врегульовані.  Тобто Національна гвардія розформована,  її частини передано до  відання Міністерства  оборони  і  Міністерства внутрішніх справ,  але весь аспект фінансових проблем на даний час не врегульований.  Коли  це питання буде розглядатися?

 

     І чи  можете  ви  навести приклад,  скажімо,  країн зі сталою демократією,  де   дипломатичні   і   консульські   представництва охоронялися  б такими військами,  які за функціями були б схожі на наші внутрішні війська?

 

     Дякую.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую  за  запитання.   Відповідь   на   перше запитання.  Питання боргів, ви знаєте, вирішується тільки в Законі про Державний  бюджет,  де  мають  бути  передбачені  кошти.  Якщо говорити  про  внутрішні  війська,  на  які  покладено  відповідні функції,  то це можуть бути розрахунки щодо різних боргів,  в тому числі і щодо боргів із виплати заробітної плати.

 

     Що стосується другого запитання, чи є приклади інших країн. Я можу сказати,  що Національна гвардія є не в усіх країнах,  і такі функції покладаються на різні військові підрозділи.  Зокрема у нас вони покладаються на внутрішні війська.  Так пропонується в  цьому законопроекті.  Якщо  у  вас  буде інша пропозиція,  її можна буде розглянути (Шум у залі).

 

     Ну, внутрішні війська, ви знаєте, це не міліція, це інше.

 

     ГОЛОВА. Юрій Сахно. За ним - депутат Кірімов.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Дякую. Фракція "Яблуко". Шановний Миколо Івановичу! Я з   вашої   доповіді  зрозумів,  що  90  відсотків  поправок  суто механічні.  Тобто,  як ви сказали,  вилучення із багатьох  законів слів   "Національна   гвардія   України"  та  "Головне  управління командуючого Національною гвардією України".

 

     Але чи   є   якісь   поправки,   які   стосуються,   скажімо, фінансово-економічних питань? Адже ліквідація Національної гвардії пов'язана з працевлаштуванням, з переорієнтацією тощо. Тобто чи не буде  це  стосуватися  внесення  змін  до  бюджету  цього  року  і наступного року, які ми, можливо, не врахували?

 

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую за запитання.  Я вже  відповідав  на  це запитання.  Ви знаєте,  що Національна гвардія вже розформована, і практично всі питання вирішені. Ті питання, які не вирішені, мають бути  вирішені  в  Законі  про  Державний  бюджет,  там мають бути передбачені кошти.  Я зараз не  можу  сказати,  чи  передбачені  у відповідних статтях кошти,  якщо залишились ще якісь борги. У мене такої інформації немає, просто я не можу цього сказати.

 

     ГОЛОВА. Іван Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановний Миколо Івановичу!  У мене до вас таке запитання. Справа в тому,  що,  напевно,  було б логічно,  якби спочатку Верховна Рада прийняла  цей  законопроект,  а  потім  розформовували Національну гвардію України.

 

     І друге запитання.  Скажіть, будь ласка, яка чисельність була Національної гвардії і чи стільки ж само чоловік буде у внутрішніх військах України замість Національної гвардії?

 

     Дякую.

 

     ХАНДУРІН М.І.  На перше запитання я можу вам  відповісти,  що Закон України про розформування Національної гвардії був прийнятий Верховною Радою 11 січня 2000 року, тобто ви прийняли цей закон, і Президент уже підписав його.

 

     Що стосується чисельності Національної гвардії. У мене точних даних немає, але їх декілька десятків тисяч чоловік, можливо, десь 60-70 тисяч чоловік.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Миколо Івановичу. Завершили.

 

     Валентине Сергійовичу   Зубов,  ви  співдоповідач  чи  другий доповідач?

 

     Зубов Валентин   Сергійович,   член   Комітету    з    питань національної безпеки і оборони.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голова підкомітету.

 

     ГОЛОВА. Голова підкомітету - тут не написано.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція "Батьківщина".  Шановний  Іване   Степановичу!   Шановні   народні депутати!  Як  зазначалося  у доповіді представника уряду розробка цього законопроекту - це реалізація вимог  "Прикінцевих  положень" Закону України про розформування Національної гвардії від 11 січня 2000 року щодо приведення чинного законодавства у відповідність із цим законом.

 

     У проекті   закону  передбачається  внести  зміни  до  деяких законів України та постанов Верховної Ради  України.  Ці  зміни  в основному полягають у вилученні слів "Національна гвардія України" та "Головне управління командуючого Національною гвардією України" із 26 законів України та із 12 постанов Верховної Ради України.

 

     Згідно з  дорученням  Комітет з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні розглянув поданий Кабінетом  Міністрів України  проект  Закону  України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку  з  прийняттям  Закону України про розформування Національної гвардії.

 

     Законопроект розроблений   Міністерством  юстиції  за  участю Міністерства  оборони  України,  Міністерства   внутрішніх   справ України,  Міністерства  фінансів  України,  Міністерства економіки України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету у справах охорони державного кордону  України,  Державної  податкової  адміністрації України   з   метою   приведення   чинних   законодавчих  актів  у відповідність із вимогами пункту 3 статті  5  Закону  України  про розформування Національної гвардії.

 

     Позитивну оцінку  законопроекту  надали та висловили до нього свої зауваження і пропозиції Головне науково-експертне  управління Апарату Верховної Ради України,  комітети Верховної Ради України з питань правової політики та з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності.

 

     Під час  обговорення  цього  питання  на засіданні Комітету з питань національної безпеки і оборони до зазначеного законопроекту народними  депутатами  України  - членами комітету було висловлено ряд зауважень і пропозицій, які доцільно, на наш погляд, врахувати в   законопроекті  після  прийняття  його  в  першому  читанні  та доопрацюванні для подання його на розгляд Верховної Ради у другому читанні. Тому є велике прохання до народних депутатів прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Валентина Сергійовича?  Віктор Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Валентине Сергійовичу, у мене таке запитання. Якщо все-таки ті,  хто  служив  у  Національній  гвардії  України, вирішили не піти шляхом реформування, переходу у внутрішні війська тощо,  і у них були відповідно  до  закону  певні  пільги,  як  це передбачається у вашому законопроекті?

 

     Дякую.

 

     ЗУБОВ В.С.  Я  только  что  говорил  о том,  что законопроект подготовлен  и  с  участием  Министерства  обороны.  И  по   линии Министерства  обороны предусмотрены все необходимые меры для того, чтобы эта проблема была решена.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Немає. Дякую, Валентине Сергійовичу.

 

     Є депутати,  які бажають взяти  участь  в  обговоренні  цього проекту.  Записалися  двоє:  Олена Мазур і Георгій Манчуленко.  Ви наполягаєте?

 

     Слово надається Георгію Манчуленку. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область.  Фракція  Українського народного   руху.   Шановний   Голово!   Шановні  колеги!  Фракція Українського народного руху уважно вивчала даний  законопроект.  Я хочу  сказати,  що  позиція  нашої  фракції  полягає в тому,  що в першому читанні даний законопроект можна  прийняти,  оскільки  він врегульовує  правовий аспект,  пов'язаний із прийняттям Закону про розформування Національної гвардії України.

 

     У той же час я не можу не зачепити інші аспекти,  пов'язані з цим  питанням.  Я  вже  ставив запитання доповідачу,  що фінансові проблеми не  врегульовані.  Є  великі  заборгованості  із  виплати зарплати  й  інших  грошових  виплат.  На  сьогодні це повністю не врегульовано, тобто Національна гвардія розформована, ліквідована, її частини передані до Міністерства оборони,  до складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, і про людей забули.

 

     Тому я звертаю увагу своїх колег, особливо тих депутатів, які входять  до  складу  бюджетного  комітету,  що  це питання вимагає негайного втручання і врегулювання в Законі про  Державний  бюджет на 2001 рік. І просив би вас, Іване Степановичу, так само взяти на контроль це питання.

 

     Наступне питання.   Коли   розглядався    законопроект    про розформування Національної гвардії,  я розмовляв з багатьма своїми колегами і висловлював застереження щодо  передчасності  прийняття такого  рішення.  Я думаю,  що сьогодні з розвитком останніх подій багато хто вже почав сумніватися в тому,  що ми прийняли правильне рішення,    коли   розглядали   законопроект   про   розформування Національної гвардії і передачі її  частин  до  складу  внутрішніх військ і до Міністерства оборони.

 

     Моя позиція  полягала  в  тому,  що  треба було б переглянути Закон про Національну гвардію України,  забрати звідти ті функції, які  дублювали  функції  внутрішніх  військ  і частин Міністерства оборони,  і Національну гвардію як таку треба було б зберегти.  На жаль,   було   прийняте   поспішне   рішення,   як  на  мене,  про розформування Національної гвардії.  Я  думаю,  що  ми  ще  будемо повертатися до цієї проблеми, оскільки вона буде поставати з часом досить гостро.

 

     Якщо ми хочемо бути дійсно правовою і демократичною державою, якщо   ми   хочемо   гармонізувати   українське  законодавство  із законодавством  європейських  країн,  то  ми  повинні  брати   все найпередовіше,  що є в цих країнах.  І я недарма ставив запитання: "Чи є такі країни,  щоб фактично внутрішні війська чи ті  війська, які  схожі за функціями з нашими внутрішніми військами,  охороняли дипломатичні,   консульські   представництва?"   Практично   таких випадків  немає.  Але  ми  в  нашій  новітній українській практиці закладаємо такий прецедент,  і це дуже прикро.  Я  думаю,  що  нам треба буде до цього питання ще повернутися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  завершили розгляд цього питання.  Позиція зрозуміла. Я прошу готувати проект рішення на четвер.

 

     ------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про  порядок  ввезення (пересилання)   на   митну  територію  України  товарів  та  інших предметів.

 

     Доповідає народний депутат Іван Павлович Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проблема ввезення (пересилання) на митну територію України товарів та інших предметів давно визріла.  І  тому  запропонований  проект закону   передбачає  врегулювати  законодавчими  нормами  цю  дуже важливу, суттєву проблему нашої держави.

 

     Станом на сьогодні митна служба України користується Декретом Кабінету  Міністрів  від  1993  року  про порядок обкладення митом предметів,  які ввозяться (пересилаються) громадянами  в  Україну, Постановою  Верховної  Ради  України  від  5  травня 1996 року про проект Закону України про порядок обкладення податками  предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.

 

     До речі,   ця   постанова,   яка   ухвалювала  проект  закону чотирирічної давності в першому читанні,  так і не  була  виконана Верховною Радою. Тому виникла потреба і необхідність сьогодні мати законодавчий акт,  який  чітко  би  встановлював  межі  і  правила перевезення (пересилання) через митну територію України товарів та інших предметів.

 

     Особливо хочу зупинитися на тих  положеннях  проекту  закону, які  обмежують або,  скажемо так,  забороняють переміщення товарів через митну територію України.  Це стаття  4,  яка  виписана  так: "Ввезення  (пересилання)  на  митну  територію  України  продуктів харчування   громадянами,   не    зареєстрованими    як    суб'єкт підприємницької   діяльності,   забороняється".   Крапка,   ніяких винятків.   І   пункт    2    цієї    ж    статті:    "Переміщення громадянами-резидентами  через  митну територію України товарів та інших предметів з  метою  транзиту  забороняється,  крім  випадків переміщення їх у транзитних зонах міжнародних аеропортів".

 

     У висновках  науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зауважується,  що саме три пункти статті 3 потребують доопрацювання.

 

     Я уважно вивчив це зауваження науковоекспертного управління і хотів би сказати ось що.  У статті 3 "Звільнення від оподаткування товарів та інших предметів при ввезенні (пересиланні) в Україну" в пункті  7  говориться:  "Товари  та  інші  предмети  (за  винятком лікеро-горілчаних  та  тютюнових  виробів)  на суму,  не більшу 50 відсотків заробленої іноземної валюти,  підтвердженої документами, в   порядку,  визначеному  законодавством  України,  що  ввозяться (пересилаються)   громадянами-резидентами,   які   знаходяться   у службових   відрядженнях   за   межами  України  за  направленнями підприємств,  установ   і   організацій   України,   що   повністю утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

 

     Чому саме  наголошується на тому,  що це товари або предмети, придбані  резидентами  за  бюджетні  кошти?   Якщо   підприємство, установа   чи   організація   утримується   за   бюджетні   кошти, встановлюється фіксальний метод оплати.  Тобто ми знаємо,  скільки людина  отримує і скільки витрачається на придбання того чи іншого предмета. Тому стаття 7 виписана з цією метою.

 

     Але якщо говорити про звільнення від  оподаткування  товарів, то це виписано так,  як і в інших країнах. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки дозволяється ввозити товари  без  оподаткування  на суму 100 доларів:  тютюнових виробів 200 штук,  або 50 штук сигар, або тютюну 250 грамів; алкогольних виробів - 0,95 літра.

 

     Продукти харчування  в  Сполучені   Штати   Америки   ввозити заборонено.  Також  у  Швецію заборонено ввозити будь-які продукти харчування.  І в статті 4 нашого  проекту  міститься  заборона  на ввезення в Україну продуктів харчування.

 

     Нам як  депутатам доводиться виїжджати за кордон,  і я не раз звертав увагу,  що  коли  перетинаєш  митну  територію,  наприклад Швеції,  і на запитання:  "Які речі ввозяться?" - відповідаєш,  що продукти харчування,  зразу повинен їх викинути, не заперечуючи, в контейнер для сміття, який стоїть зліва.

 

     Що стосується   того,  що  не  обкладаються  митом  речі,  що ввозяться на територію України громадянами,  які  переселяються  в Україну  на  постійне  місце  проживання.  Це  зумовлено  тим,  що громадяни,  які повертаються  на  свою  Батьківщину,  мають  право ввозити  з  собою  всі  необхідні  речі  без обкладання митом.  Що стосується автомобілів,  то це теж виписано  в  законопроекті:  із розрахунку - одна одиниця на дорослого члена сім'ї.

 

     Якщо це   стосується   представництв   іноземних  держав,  їх співробітників  і  членів  їх  сімей,  то  вони  теж  користуються відповідними   пільгами,   що   виписані   в  пункті  5  статті  3 законопроекту.

 

     Шановні народні депутати!  На мій погляд,  і я  намагався  це зробити, закон повинен бути компактний, чітко виписаний. І я прошу вашої підтримки при голосуванні  завтра  цього  проекту  закону  в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Манчуленко, Матвієнков, Роєнко, Абрамов. І Пухкал п'ятий. Досить, уже 10 хвилин буде.

 

     Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область.  Фракція  Українського народного руху.  Шановний Іване Павловичу!  Я думаю, що вам відома та дуже гостра проблема в Україні,  що  пов'язана  з  контрабандою тютюнових  і  алкогольних виробів.  Як ви передбачаєте врегулювати дану проблему? Це перше.

 

     І друге. Як сьогодні відбувається, скажемо так, реалізація чи знищення контрабандного тютюну і контрабандних алкогольних напоїв?

 

     Дякую.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  пане Георгію,  за запитання.  Я почну відповідь з останнього запитання. Що стосується тютюнових виробів, то за 11 місяців 2000 року митними органами нашої держави вилучено цього товару на суму 5 мільйонів 806  тисяч  24  гривні:  під  час ввезення  на митну територію - на 3 мільйони 123 тисячі 244 гривні і під час вивезення - на 2 мільйони 682 тисячі.

 

     Наприклад, цукру,  який  завозився  контрабандним  шляхом  на митну територію України, вилучено 279,3 тонни.

 

     Як відбувається знищення?  Ми прийняли закон,  яким виписано, буквально  дослівно  пам'ятаю,  що  алкогольні  вироби  підлягають знищенню та переробці, а тютюнові вироби тільки знищенню.

 

     Положення про  знищення  контрабандного  тютюну розробляється Кабінетом  Міністрів.  Я  на  сьогодні  не  знаю  жодного  випадку (можливо,  такі  випадки  і  є),  коли  б  згідно з цим положенням комісія в складі представників податкової поліції, митних органів, місцевих органів самоуправління склала акт,  заплатила з бюджетних коштів,  наголошую, за газ, орендувала б котельню, і в присутності цієї   комісії  буквально  кожна  коробка  цигарок  була  спалена. Можливо,  наголошую,  такий прецедент і є в нашій практиці,  але я побоююсь,  що  ніхто з нас такого випадку не може назвати,  і я не знаю, чи такі випадки взагалі є.

 

     За іншими даними, які у мене є на сьогодні, я знаю, що більше половини  цього  контрабандного тютюну - це якраз той тютюн,  яким бабусі торгують у переходах біля метро і через кожні 100 метрів по Хрещатику. Найвірогідніше це і є реалізація тих тютюнових виробів. Під  якою  маркою  це  проходить  -  я  не  можу  назвати.   А   в законопроекті   чітко   прописані   норми:  горілчаних  виробів  у кількості 1 літр,  вина - 2 літра,  пива -  10  літрів,  тютюнових виробів - 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів),  які ввозяться в особистому багажі громадянами в Україну,  не обкладаються ніяким митом.

 

     ГОЛОВА. Іване Павловичу, ви на одне запитання відповідали три хвилини, а п'ять депутатів мають задати запитання.

 

     Депутат Матвієнков. За ним - депутат Роєнко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Дякую.  Місто  Маріуполь.  Шановний Іване Павловичу, я дивлюсь уважно на це положення, де написано, що в Україну не можна ввозити більше ніж 1 кілограм  несертифікованої продукції   вартістю  не  більше  50  євро.  Давайте  уявимо  таку ситуацію.  Скажімо,  в Україну їде узбек у гості,  везе диню,  яка важить   близько   шести  кілограмів.  Що  ж  йому  робити:  п'ять кілограмів залишати на митниці, а решту, кілограм, провозити?

 

     Чи не вважаєте ви,  що за такої ситуації ми створимо пікантні моменти,  коли ми, якщо заболів палець, відрубаємо всю руку. Чи не дуже жорсткі пропоновані вами норми?

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Я зрозумів,  пане Сергію,  ваше запитання.  У п'ятому  пункті  статті  3  цього  законопроекту  чітко прописано: "товари та інші предмети,  що належать  представництвам  іноземних держав,  співробітникам  та  членам їх сімей,  які користуються на території України митними пільгами" (а ці пільги  будуть  особливо виписані  у  Митному  кодексі),  не оподатковуються.  Далі восьмий пункт:  "товари та інші предмети,  які  ввозяться  (пересилаються) резидентами  у  вигляді  призів  (нагород),  отриманих за участь у спортивних та  інших  змаганнях  (конкурсах,  фестивалях  тощо)  у межах,  визначених  угодами-дарування,  у разі підтвердження факту отримання  посвідчення   угод-дарування   нотаріальними   органами відповідної  країни",  теж  не  оподатковуються.  А також товари і предмети - особисті речі не громадян України,  пане Сергію,  як ви навели  приклад  з узбеком,  котрий везе диню,  - нехай собі везе, ніхто її митом не обкладає. Це все прописано у статті 3.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Абрамов.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної  партії  України.   Іване Павловичу,  у  мене два запитання.  Перше.  Чому вибрали саме таку назву для цього закону - про порядок ввезення і так  далі?  Чи  не можна  було його назвати - про особливості оподаткування?  Тоді це більше відповідало б змісту законопроекту.

 

     І друге запитання.  У висновках науковоекспертного управління є  теза  про  те,  що  у  законопроекті  не  визначається  порядок ввезення,  наприклад, транспортних засобів і сільськогосподарської продукції. Що це означає?

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую за запитання. Законопроект названий тому так, що ним визначається саме порядок ввезення (пересилання). Адже не  тільки  ввозяться  на  митну  територію України товари та інші предмети,  а згідно з вимогами  Всесвітнього  поштового  союзу  та Правилами користування послугами поштового зв'язку ми відправляємо листи,  бандеролі  та  спеціальні  мішки  з  позначкою  ЕМS,   які приймаються  для  пересилання  в  будь-яку країну.  Тому в назві й зазначено: про порядок ввезення і пересилання.

 

     Стосовно вашого  другого  запитання.  Це  чітко  прописано  в статті  2  проекту.  Це  мито  сплачується  за пільговими ставками Єдиного митного тарифу  і  за  повними  ставками  Єдиного  митного тарифу - залежно від того,  ввозять товари громадяни-підприємці чи громадяни,  які  не  мають  свідоцтва  про   державну   реєстрацію підприємництва.  І я ще раз наголошую, що у нас уже дуже залежався проект Митного кодексу,  у другому читанні ми  його  маємо  нібито завтра   розглядати,  то  там  прописано  більш  детально  те,  що викликало ваше друге запитання. Даний же проект пропонується вам у першому  читанні,  і  вже на сьогодні є багато зауважень до нього, які будуть опрацьовані.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - Олександр Пухкал.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Иван  Степанович.  Фракция   Коммунистической партии.  Уважаемый  Иван  Павлович,  скажите,  чем обяснить,  что рассмотренный ранее проект  закона  по  данному  вопросу,  как  вы сказали, серьезно затормозился?

 

     И второй  вопрос.  В  моем  округе  не  раз ко мне обращались избиратели по  поводу  серьезных  отравлений  ввозимыми  товарами. Виновных  -  не  найдешь.  Как в вашем проекте закона решается эта проблема?

 

     Спасибо.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую.  Цілком правильне запитання. У проекті прописано, що продукти харчування, будь-яка продукція тваринного і рослинного походження та вироби з  неї  забороняється  ввозити  на митну   територію  України.  Це  дуже  широкий  спектр  питань:  і економічних,  і  екологічних,  і  фізіологічних,  -  я  на   цьому зупинятися не буду.

 

     А чому  закон не був прийнятий протягом чотирьох років,  я на це  запитання  не   можу   відповісти.   Мабуть,   Верховна   Рада попереднього скликання не встигла розглянути, але такий закон дуже потрібен.

 

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановний Іване Павловичу, у  мене  до  вас такі запитання.  Перше.  Чи маєте ви намір у разі прийняття  вашого  законопроекту  в  першому   читанні   під   час підготовки  його до другого читання врахувати зауваження Головного науково-експертного   управління    щодо    розширення    предмета законопроекту з точки зору врегулювання питань не тільки ввезення, а й вивезення товарів?

 

     І друге.  Зараз на розгляді у  нас  проект  Митного  кодексу. Наскільки   вами   узгоджені   положення  вашого  законопроекту  з положеннями проекту Митного кодексу?

 

     Дякую.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Відповідаю на перше запитання.  Ви  правильно сказали, що треба врегулювати не тільки ввезення, а й вивезення. І вчора з Олександрою Володимирівною Кужель у мене відбулась зустріч і  розмова  з  цього  приводу.  Її  колеги  фахівці  готують певні доповнення до цього проекту до другого читання,  ми їх погодимо, і це  питання  спільно  опрацюємо.  А  щодо  узгодження  із проектом Митного  кодексу,  який  ми  маємо  розглядати  завтра  в  другому читанні, то ви переконаєтесь, що мій проект збігається з основними положеннями проекту Митного кодексу, який ми маємо прийняти.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Павловичу, завершився час.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з питань   фінансів   і   банківської  діяльності  Альошину  Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності 13 грудня розглянув зазначений законопроект і  рекомендував  Верховній  Раді прийняти його за основу в першому читанні.  Після цього я хотів би зазначити,  що справді Верховною Радою попереднього скликання було прийнято  у  першому  читанні проект Закону про порядок обкладення податками предметів,  які переміщуються громадянами  через  митний кордон  України.  І  потім  робота  над  тим  законопроектом  дещо призупинилася.  Це можна пояснити,  можливо,  тим,  що в постанові Верховної   Ради,  яка  схвалювала  за  основу  цей  законопроект, встановлювалося  те,  що  до   набрання   чинності   тим   законом встановлюється   тією   ж  постановою  певний  порядок  обкладення податками товарів, що переміщуються через митний кордон України. І таким чином суто економічно питання було нібито врегульовано,  але ми всі розуміємо,  що врегулювання постановами Верховної Ради  так само,  як  і  декретами Кабінету Міністрів,  які видані в той час, коли Кабінет Міністрів мав право на  видання  декретів,  це  не  є краща форма законодавчого врегулювання існуючих проблем.

 

     І тому  комітет,  виходячи  з  цього,  підтримав законопроект народного депутата Полюховича.  При розгляді  ми  також  урахували схвальну  позицію Державної митної служби України.  Ми зазначаємо, що   основні   концептуальні   положення    цього    законопроекту відповідають  проекту  Митного кодексу,  який має найближчим часом розглядатися  в  другому  читанні  Верховною  Радою.  І  також  ми засвідчуємо те,  що і Законом про митний тариф України ми в цілому можемо врегулювати весь  комплекс  проблем,  пов'язаних  з  митним законодавством.

 

     Ми також схиляємося до того, що при доопрацюванні зазначеного законопроекту   необхідно    врахувати    зауваження    не    лише науково-експертного управління, а й народних депутатів, які можуть бути висловлені сьогодні під час обговорення,  а також  подані  до відповідного  комітету  при  доопрацюванні цього законопроекту для підготовки його до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Валерія Борисовича? Немає. Дякую.

 

     Від Державної митної служби - Олександр Петрович.

 

     ШЕЙКО О.П., заступник голови Державної митної служби України. Державна    митна    служба   просить   підтримати   представлений законопроект у першому читанні.  І  зазначає,  що  його  положення відповідають  основним  положенням,  закладеним  у проекті Митного кодексу,  який  вноситься  на  друге   читання,   і   відповідають міжнародній практиці, яка існує на сьогодні.

 

     ГОЛОВА. У   вас   немає   заперечень?   Немає.  Ми  завершили обговорення цього питання.  Всі сходяться на тому, що законопроект треба  прийняти в першому читанні для того,  щоб продовжити роботу над ним.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону  про  правову  охорону селекційних досягнень у тваринництві (нова редакція).

 

     Катерино Тимофіївно,   я   не   бачу   доповідача  Олександра Олександровича  Мороза.  Може,  ви  будете   доповідати?   Ви   як співдоповідач  скажіть,  яка  позиція  комітету?  Будемо  ми  його виносити?  У документі пропонується прийняти за основу.  Що  ж,  я буду за комітет доповідати? Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Я думаю, що мав би бути автор, але він зранку вже доповів своє і нащо там тваринництво

 

     Шановні колеги! Комітет розглянув цей законопроект і пропонує прийняти  його  за  основу.  Він  потребує  ще деякого уточнення й доопрацювання із селекціонерами.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до  Катерини  Тимофіївни?  Немає. Дякую, Катерино Тимофіївно. Є депутати, які бажають виступити?..

 

     ------------

 

     Наступний проект  Закону  про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення (до статті 8 стосовно  виплати  пенсій). Доповідає народний депутат Кульчинський Микола Георгійович.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Законопроект цей  дуже  простий,  він  спрямований  на  вирівнювання ситуації з виплатою пенсій по різних регіонах України.  Я сподіваюсь,  він не викличе заперечень у народних депутатів.

 

     Мабуть, усі депутати знайомі зі скаргами громадян, особливо з сільських районів,  на те,  що в селі затримка з  виплатою  пенсій досить   значна,   тоді  як  у  містах  пенсію  отримують  вчасно. Запропонована законодавча  норма  ліквідовує  залежність  вчасного отримання  пенсій  в  окремому  регіоні  від надходження коштів до Пенсійного  фонду  від  цього  регіону.  Нова  редакція  статті  8 забезпечує  рівномірне  і одночасне розподілення коштів Пенсійного фонду по всій території України.

 

     Потреба у новій редакції статті 8 виникла у зв'язку з тим, що підзаконні   нормативні  акти  з  цього  питання  не  забезпечують соціальної справедливості при  виплаті  пенсій,  хоча  я  повністю згоден  із зауваженнями науково-експертного управління про те,  що всі ці питання можуть вирішитися комплексно,  коли  прийматиметься нове пенсійне законодавство.  А оскільки цього закону ще немає, то я прошу підтримати даний законопроект щодо внесення змін до статті 8  Закону  про  пенсійне  забезпечення,  і  таким чином ми зможемо домогтися,  щоб люди по всій Україні вчасно і одночасно отримували пенсію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання до Миколи Георгійовича?  Немає. Прошу сідати.

 

     Співдоповідач від комітету - Григорій Петрович Дашутін.  Будь ласка.

 

     ДАШУТІН Г.П.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів на засіданні від  6 грудня цього року розглянув проект Закону про внесення змін до  Закону  України  про  пенсійне   забезпечення,   підготовлений народними     депутатами    України    Ніколаєнком,    Малєвським, Кульчинським,  Пилипчуком,  та прийняв рішення  внести  зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради України в першому читанні.

 

     На даний час регулювання забезпеченого фінансування витрат на виплату   пенсій   здійснюється   підзаконними   актами,   зокрема Положенням  про  Пенсійний  фонд України,  Інструкцією про порядок організації оформлення фінансування та виплати пенсій  і  грошової допомоги  підприємствами  поштового зв'язку України та Інструкцією Правління Пенсійного фонду України про порядок здійснення операцій по  зарахуванню і видатках коштів Пенсійного фонду України.  Однак зазначеними правовими актами  не  забезпечується  дотримання  прав громадян щодо термінів виплати пенсій,  оскільки вони залежать від надходження  коштів  до  Пенсійного  фонду  України  від  окремого регіону.

 

     В той  же  час  запропонована авторами законопроекту зміна до статті 8  Закону  України  про  пенсійне  забезпечення  дає  змогу уникнути    розриву   в   термінах   виплати   пенсій   у   різних адміністративно-територіальних одиницях за  рахунок  перерозподілу коштів Пенсійного фонду України.

 

     Комітет не  може  погодитись  з  посиланням  Пенсійного фонду України на те,  що запропоновані зміни знімають відповідальність з місцевих  органів  виконавчої  влади  за своєчасну сплату збору на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  оскільки  саме   на Пенсійний фонд України покладене вирішення цих питань.

 

     Так, згідно  з пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України основними  завданнями  фонду  є  збір  і  акумуляція   зборів   на обов'язкове   державне   пенсійне   страхування   та  забезпечення фінансування витрат  на  виплату  пенсій.  А  пунктом  4  цього  ж положення  передбачено,  що  Пенсійний фонд України організовує та контролює  роботу  органів  Пенсійного  фонду   щодо   повного   і своєчасного  обліку  платників і надходження зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Крім того,  відповідними законами  України  Пенсійному  фонду України  надано  право  проводити  планові  та  позапланові виїзні перевірки     фінансово-господарської     діяльності     суб'єктів підприємницької    діяльності   стосовно   сплати   та   цільового використання зборів на обов'язкове державне  пенсійне  страхування та накладати адміністративні стягнення.

 

     Комітет просить   народних   депутатів   України   підтримати законопроект і прийняти його за основу в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до Григорія Петровича? Немає.

 

     Дякую.

 

     Переходимо до обговорення.  Слово надається Ярославу  Козаку. За ним виступатиме депутат Черненко.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).    Група    "Відродження   регіонів".   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні  колеги!  Депутатська   група   "Відродження регіонів"  у  цілому  підтримує  запропонований  законопроект.  Ми погоджуємось  з  цією  тезою,  що  якщо  вже  система   пенсійного забезпечення   в   Україні   є  солідарною,  то  солідарність  має витримуватись не лише між поколіннями, а й між регіонами.

 

     Абсолютно ненормально, коли заборгованість із виплати пенсій, наприклад у Вінницькій області,  складає півтора місяця, а в місті Києві перевиконуються надходження до Пенсійного фонду і планується підвищення пенсій.

 

     Зрозуміло, що    схема    пенсійних   виплат,   запропонована законопроектом,  є  спрощеною.  Рівень  життя  по  регіонах   дещо відрізняється,  взяти  той  же  Київ і Вінницьку область або іншу. Тобто при визначенні рівня пенсійних виплат цей  фактор  необхідно брати   до  уваги,  щоб  забезпечити  однаковий  рівень  добробуту пенсіонерів.

 

     Проте необхідно враховувати і той факт,  що  пенсійні  внески також мають різну цінність залежно від рівня життя регіону. Всі ці фактори балансуються і врахувати їх досить  складно.  Тим  більше, якщо  взяти до уваги 200-кратну різницю в розмірах пенсій.  Нічого не дискредитує солідарну систему в Україні більше, ніж цей фактор. Існуюча  система  пенсійного забезпечення ніколи не задовольнятиме всім поставленим до неї вимогам.

 

     Якщо представники  всіх  фракцій  дійсно  бажають  поліпшення системи   пенсійного   забезпечення   в   Україні,   то  необхідно якнайскоріше запровадити персоніфікований облік пенсійних внесків. У  такому  разі внески будуть перерозподілятися не між регіонами і не  всередині  одного  регіону,  а  будуть  переведені  на  рівень застрахованої  особи.  Регіональні  особливості не відіграватимуть визначальної ролі.

 

     Таким чином,   депутатська   група   "Відродження   регіонів" пропонує підтримати законопроект у першому читанні.  Врештірешт, з ліквідацією заборгованості із виплати пенсій актуальність проблеми виплати   зменшується,   а   на   перший  план  виходить  проблема нерівномірності пенсійних виплат, яку в рамках існуючої системи не розв'язати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Віталію Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване Степановичу.  Я  думаю,  що  цей законопроект треба підтримати.  Давно до цього ми йдемо,  і раніше це було - сплачувати пенсію всім пенсіонерам вчасно і  в  однакові дні.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Від Міністерства соціальної політики та праці Валентин Максимович Короневський. Будь ласка.

 

     КОРОНЕВСЬКИЙ В.М., заступник голови Пенсійного фонду України. Від Пенсійного фонду України, Іване Степановичу. Шановні депутати, я  хотів  би  вам  доповісти,  що  з  вересня  пенсії  у  регіонах виплачують  щомісячно  і  своєчасно.  І  у  Пенсійного фонду немає підстав сумніватися, що ці терміни не будуть виконуватися.

 

     Але в Пенсійному фонді є занепокоєність ось у чому. Якщо буде введено  оці поправки до закону,  що пропонували шановні депутати, то виникне споживацький настрій окремих регіонів.

 

     Я можу довести це цифрами.  Якщо сьогодні  дотаційні  регіони мають практично 70-80 відсотків надходжень до Пенсійного фонду, то у цих регіонах виникає велика  необхідність,  щоб  вони  надходили своєчасно.

 

     А сьогодні  ми  розробляємо і питання щодо підвищення пенсій. Тому кожна гривня,  яка своєчасно надходить до  Пенсійного  фонду, сприятиме цьому. В зв'язку з цим я і висловив ці зауваження.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  з'ясували  позиції.  Хто бажав виступити, такою можливістю скористався.  Комітет дав позитивний висновок  на цей законопроект, ми можемо його завтра проголосувати.

 

     -------------

 

     Оголошується до  розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України про податок на додану  вартість.  Доповідає  голова комітету Ващук Катерина Тимофіївна.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні колеги,  вам відомо, що податок на додану вартість - це особливий податок,  і його особливістю є те,  що він сплачується кожного місяця поточного року.

 

     Сільське господарство  має  свою специфіку,  воно має сезонне виробництво,  і тільки по закінченні сільськогосподарського року є можливість  платити податок на додану вартість.  А протягом року - це просто вимивання обігових коштів,  яких і так  у  господарствах немає.

 

     Завдяки Верховній  Раді  цього  року діяла стимулююча система оподаткування сільського  господарства  України.  Що  це  означає? Селяни платили єдиний фіксований податок плюс плату за землю,  від усіх  інших  податків  мали  звільнення.  Що  це  дало?  Це   дало можливість,  як бачите,  цього року вперше досягти тривідсоткового приросту виробництва сільськогосподарської продукції в Україні.

 

     За попередніми даними,  більше половини господарств закінчать рік  без  збитків,  це  порівняно  з тим,  що ми мали 96 відсотків збиткових господарств.  І надходження  до  бюджету  від  аграрного сектора за цей рік, завдяки тому, що податок став підйомним, тобто таким,  який селяни можуть  сплатити,  зросли  в  кілька  разів  і складуть  плюс півтора мільярда гривень.  Тобто село з дотаційного все-таки перетворилось на серйозного платника податків.

 

     До кінця року майже не залишиться заборгованості селян  перед бюджетом  із  усіх податкових платежів.  У зв'язку з тим що у селі відбувається велика реформа,  іде реформування аграрного  сектора, земля  стала  приватною  власністю,  виникли  практично нові форми власності на землю,  і дуже  складний  період  у  становленні  цих господарств,   ми  пропонуємо  цю  схему  оподаткування  аграрного сектора зберегти до  2004  року.  Як  діятиме  податок  на  додану вартість  на  тваринницьку  продукцію,  так  і  залишити  на решту продукції,  яку виробляє село.  Що це дасть?  Це дасть змогу за ці три роки оці перші добрі паростки господарювання на землі,  які ми маємо у  аграрному  секторі,  закріпити  і  зробити  за  три  роки більшість господарств прибутковими,  а не збитковими.  Це є навіть не  пільга  із  оподаткування,  це  є  підтримка   держави   через відшкодування цього 20-відсоткового податку на додану вартість.

 

     Наш комітет   цей   законопроект   підтримав  і  просить  зал підтримати його.  У фінансовому комітеті є дещо інше бачення, його зараз   викладе  Сергій  Анатолійович  Терьохін.  Вони  пропонують взагалі звільнити село від оподаткування. Я прошу, аби нам не мати колізій з законопроектами,  наш законопроект прийняти за основу, а до другого читання внести всі поправки,  які  пропонує  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання   до   Катерини   Тимофіївни? Матвієнков,  Кондратенко,  Абрамов,  Дашутін.  Досить. Будь ласка. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Екатерина Тимофеевна, то, что налоговый пресс

- непомерный,  все это прекрасно понимают  и  знают,  мы  об  этом говорили,  и  мне понятны ваша позиция,  с которой вы выходите,  и взгляд на структуру сельского хозяйства.

 

     Но если посмотреть с другой стороны,  то на сегодняшний  день 3,5  миллиарда  гривен  невозвращенного  НДС государство задолжало предприятиям-экспортерам.        На        сегодняшний        день предприятия-экспортеры полностью вымывают свои оборотные средства, нет там  ни  копейки.  Особенно  этим  страдают  металлургические, химические   предприятия,   крупная   индустриальная   база.  Ведь практически такими  действиями  мы  можем  довести  до  того,  что прекратятся  поступления  в  бюджеты,  мы  просто  доведем  их  до определенной  черты.  Мы  вымыли  основные  фонды.  Скажите   мне, пожалуйста, как мы будем возмещать НДС в такой ситуации?

 

     Спасибо.

 

     ВАЩУК К.Т.  Я  зрозуміла запитання.  Ви самі називаєте цифри, які стосуються переважно продукції не аграрного сектора. Продукції аграрного  сектора  вивозиться на експорт зовсім небагато.  І чому селяни мають думати,  як  відшкодовувати  ПДВ  тим,  хто  вивозить метал,  труби за кордон?  Я розумію,  що це є єдиний податок.  Але немає жодної держави у світі,  де була б така  ставка  податку  на додану вартість для села,  як в Україні. Цього податку або взагалі немає,  або він є дуже низьким,  або на нього є пільга. Але такого податку  -  у  20  відсотків  немає.  І  якщо  сьогодні  більшість господарств вийшли хоча б на 5-відсоткову рентабельність,  то якщо введемо цей податок - 20 відсотків,  то знову зробимо 96 відсотків господарств нерентабельними.

 

     Ми це не пропонуємо назавжди.  А оці три роки,  поки йде така велика земельна реформа в Україні, ми мусимо це зробити. Інакше ми просто будемо далі мати збиткове сільське господарство.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сергій Анатолійович як співдоповідач, я думаю, на це питання продовжить відповідь, бо не зовсім

 

     Депутат Кондратенко.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановна Катерино Тимофіївно!  Я  не  знаю, звідкіля ви взяли цифри,  що надходжень до бюджету на кінець цього року на  півтора  мільярда  гривень  більше,  ніж  минулого  року. Звідкіля  у  вас  цифри,  що  96  відсотків  сільськогосподарських підприємств уже в цьому  році  будуть  рентабельні?  Де  ви  взяли цифри,  що  на  5  чи  на 7 відсотків зріс обсяг валової продукції сільськогосподарського виробництва?  Я хотів би це дізнатись, тому що  офіційна  статистика  говорить зовсім інше.  Ми розуміємо,  що можна говорити так,  як вигідно.  Я не знаю,  у вас  у  Волинській області,    можливо,    вже    все    гаразд    після   реформ   у сільськогосподарському виробництві,  і ми знаємо,  що  ця  область завжди  була  лідером  у поставках хліба,  м'яса,  молока.  Але що говорити про  Кіровоградську  степову,  про  Одеську,  Херсонську, Полтавську і ряд інших областей?

 

     Катерино Тимофіївно,  я  з  глибокою повагою до вас ставлюся. Але,  вибачте,  мені чогось згадалася народна мудрість:  вашими  б устами та мед пити.

 

     ВАЩУК К.Т.  Дякую  за  запитання.  Ви дещо сплутали цифри.  Я сказала,  що нерентабельних господарств було 96 відсотків, а цього року   більше   половини  -  майже  60  відсотків  -  виходять  на рентабельність,  за  попередніми   даними,   які   дало   комітету Міністерство з питань аграрної політики.

 

     Щодо того, що ви сказали 5-7 відсотків приросту, то я назвала 3 відсотки. Це є в усіх статистичних даних України.

 

     І стосовно надходжень також можна перевірити  у  Міністерстві фінансів.  Від  аграрного  сектора України цього року на таку суму збільшуються надходження до бюджету.

 

     Це лише перші  паросточки.  Це  ще  не  успіх,  але  якщо  ми збережемо таку схему, ми маємо сподівання, що це пошириться, що ці господарства стануть на ноги.  Якщо ж ми їх "навантажимо" - це вже довіку біда.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия.  Уважаемая  Екатерина Тимофеевна,  скажите,  какие суммы налога на добавленную стоимость остались  у  товаропроизводителей  за  прошлый период?  Это первый вопрос.

 

     И второй. Как в финансовом отношении предлагаемый вами проект закона увязывается с принятым уже Госбюджетом на следующий год?

 

     Спасибо.

 

     ВАЩУК К.Т.   Дякую.   Сума  податку  на  додану  вартість  по тваринництву (ця пільга залишається) за поточний рік складе  трохи більше 300 мільйонів.  Податок, щодо якого ми сьогодні доповідаємо проект закону,  - у межах 460 мільйонів.  Усього податок на додану вартість  по  аграрному  сектору  -  трохи  більше  700  мільйонів гривень.

 

     Як це відіб'ється на бюджеті? Наступний законопроект, який ми будемо  доповідати,  - про зміни до Закону про плату за землю.  Це законопроект народного депутата Арабаджи,  підтриманий комітетом з нашими    пропозиціями,   який   дасть   змогу   при   нормальному оподаткуванні землі,  яка є в Україні,  вирівняти  надходження  до бюджету,  і  на  бюджеті пільга щодо податку на додану вартість не відіб'ється.

 

     І другий  момент.  Ми   добровільно   відмовилися   від   30- відсоткової  пільги  на фіксований податок,  а це трохи більше 200 мільйонів гривень. Вони теж надійдуть у цьому році до бюджету. Так що ми не завдамо великих збитків Державному бюджету України.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Григорій Дашутін.

 

     ДАШУТІН Г.П.  Катерино  Тимофіївно,  щойно  ми розглянули для прийняття в першому читанні законопроект про забезпечення  виплати пенсій на всіх рівнях своєчасно.  Скажіть,  будь ласка, скільки на сьогодні до Пенсійного фонду надійшло коштів  на  ці  6  мільйонів сільських   пенсіонерів?  На  сьогодні  у  нас  лише  7  мільйонів працюючих  сплачують  до  Пенсійного  фонду.  А  маємо  всього  15 мільйонів  пенсіонерів.  Ми  приймаємо один за одним проекти,  щоб сьогодні допомогти селу.  Будь ласка,  скажіть,  хто в  2001  році сплачуватиме  до  Пенсійного  фонду  на  селі  і як ті 6 мільйонів одержать пенсію?

 

     ВАЩУК К.Т.  Дякую.  Цей податок не має ніякого відношення  до надходжень  до  Пенсійного  фонду.  До  Пенсійного фонду надходять кошти від сплати фіксованого податку,  який має такі складові:  68 відсотків  його  надходять  у  Пенсійний  фонд,  два відсотки - на соціальне  страхування  і  30  відсотків  (від  пільги  на  ці  30 відсотків  ми  відмовились)  йдуть  у місцеві бюджети на підтримку соціальної сфери села. Тобто податок, який надходить до Пенсійного фонду,  залишається  недоторканним.  Ми  його  залишили  в  такому розмірі, як і є.

 

     Якою буде сума фіксованого податку за рік,  ми будемо бачити, але, я думаю, десь 1 мільярд гривень.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Катерино  Тимофіївно,  ви  відповіли  на  всі запитання, час перебрали.

 

     ВАЩУК К.Т. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Сергій  Анатолійович  Терьохін  від  комітету.   Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні народні депутати!  Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  на засіданні 19 грудня розглянув проект закону, який обговорюється, і не знайшов підстав для його підтримки.

 

     Діюче положення пункту 11.29 Закону  про  податок  на  додану вартість  фактично  призводить  до  непрямого бюджетного дотування суб'єктів господарювання  поза  межами  бюджету  без  відповідного контролю за витрачанням бюджетних коштів.  Матеріали,  надані ДПА, якою проведено аналіз  ефективності  дії  спеціального  пільгового режиму  оподаткування  сільгоспсектора,  свідчать  про його низьку ефективність і нецільове витрачання коштів.

 

     Так, цього року було виконано приблизно 11 відсотків  від плану надходжень,  на які розповсюджувався такий заліковий спосіб.  Тобто  приблизно  замість  650  мільйонів  було направлено на село на поповнення обігових коштів менше 150,  решта зникла по дорозі.  З огляду на наведене,  комітет, як я сказав, не знайшов підстав для прийняття позитивного рішення.

 

     Крім зазначеного   питання,   комітет  розглянув  аналогічний проект   6246,   поданий    народними    депутатами    Черенковим, Лісогорським, Бондарчуком. Він теж не знайшов підтримки комітету.

 

     Відмінність між  цими  двома законопроектами та,  що в одному пропонується встановити дату до 2002 року,  а в другому - до  2004 року. А по суті вони однакові.

 

     Але я  уповноважений  від  комітету заявити таке.  Як сказала Катерина Ващук,  аналіз країн,  які  використовують  систему  ПДВ, свідчить,  що в жодній з країн не застосовується загальний порядок оподаткування   сільськогосподарського   сектора.   Країни   можна поділити на три групи.

 

     Перша група   -   там,  де  оподаткування  встановлюється  за зниженою відсотковою ставкою.  Припустімо,  Франція - 7  відсотків для аграрної продукції.

 

     Друга група   -   там,   де   сировинна  сільгосппродукція  і сільгосппродукція первинної переробки звільняються від сплати ПДВ. Це такі країни, як Португалія, Іспанія, Греція.

 

     І є третя категорія країн,  які використовують звільнення від сплати ПДВ з компенсацією ПДВ у сплачених витратах, тобто нульовий ПДВ,  як ми його називаємо.  Кількість таких країн незначна,  тому що,  як правило,  дотування  села  робиться  більш  адресно  через дотування  процентів,  скажімо,  або  дотування  ціни  натуральної продукції, яка продається.

 

     Зважаючи на  це,  ми  підготували  законопроект,  який   буде роздано сьогодні в цьому залі (і ми про це з Катериною Тимофіївною говорили),  в якому ми пропонуємо підійти так  до  вирішення  цієї проблеми,  як  у  більшості країн,  що використовують системи ПДВ: ввести у статтю 5,  яка звільняє від оподаткування  цим  податком, сільськогосподарську   продукцію   сировинну  і  первинного  циклу переробки.  І  поставити  на  цій  проблемі  крапку  принаймні  на декілька  років,  до  того  часу,  коли ми всетаки отримаємо більш індустріалізоване виробництво на селі, аніж маємо нині.

 

     Можливе заперечення з боку Міністерства фінансів про  те,  що будуть  непередбачені  втрати  бюджету.  Можу вам доповісти,  що в разі,  якщо буде застосована така схема, як пропонується сьогодні, то  втрати бюджету будуть непорівнянно більшими.  Крім того,  вони будуть не контрольованими казначейством.

 

     Більше того,  шановні народні  депутати,  я  хотів  би  трохи поправити Катерину Тимофіївну і сказати,  що запропонована система не передбачає звільнення або пільги з оподаткування селу.  Тому що селянин,  який продає продукцію,  має нараховувати ПДВ, тобто ціна має бути із ПДВ.  І вона тим самим тисне на споживчий ринок  і  не дозволяє конкурувати на ринку з натуральною продукцією,  вирощеною в підсобних господарствах.

 

     Наша пропозиція ставить у рівні умови як продаж  продукції  з підсобних      господарств,     так     і     продаж     продукції сільськогосподарськими підприємствами.

 

     Тому я  би  дуже  просив,  щоб  ми  підтримали   завтра   при голосуванні  цей  законопроект,  який ви отримаєте сьогодні (може, зараз отримаєте),  про звільнення продукції сільськогосподарського сектора  від  оподаткування  ПДВ  без  надання  компенсації  ПДВ у сплачених витратах.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Сергей  Анатолиевич,  я   все-таки возвращаюсь,  как  говорят,  к  нашим  баранам.  Мне  понятна ваша позиция,  она абсолютно не вызывает никаких сомнений  в  отношении того,  что  касается сельскохозяйственной продукции.  Но вот здесь присутствует господин Шитря, которого я очень уважаю. Что мы будем делать   с   ПДВ  в  нашей  промышленности,  который  сегодня  при колоссальном росте цен на внутреннем  рынке  (я  имею  в  виду  на энергоносители,  на  коксующиеся  угли,  на газ и так далее),  при колоссальном падении цен  на  внешнем  рынке  вследствие  кризиса, который  надвигается,  ведет  к вымыванию оборотных средств такими темпами, которые мы не сможем ничем перекрыть?

 

     Сегодня уже начинают  работать  вексельные  схемы,  непонятно какие,  где  с  дисконтом начинают продавать этот ПДВ.  В конечном счете это ведет к хаосу:  все начинают хватать,  как только могут, вырывать  любыми  путями.  Давайте  в  конце  концов  решим  раз и навсегда:  либо мы отказываемся  от  ПДВ  на  энергоносители,  как раньше  было,  и  уходим от этой системы,  либо мы заводим четкую, железную систему  механизма  возврата,  иначе  мы  остановим  наши предприятия.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Це дуже важливе питання,  яке прямо не стосується обговорюваного законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Я тільки хотів сказати: абсолютно не стосується.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Але  я  хотів  би  сказати  два слова із цього приводу.  Справді, є величезна проблема, що сьогодні ПДВ у зв'язку з адміністративним регулюванням цього податку виконавчою владою не є власне податком на додану вартість як він мав би  бути.  Тому  я просив би пана Сергія звернути увагу на ті новели, які ми внесли у вигляді так званого Малого податкового кодексу від імені комітету, з  приводу  механізму  відшкодування ПДВ,  збільшення строку - від місяця до кварталу - щодо нарахування. Тому що треба бути чесними. Якщо   указом   Президента   встановлено,   що   строк   отримання відшкодування є квартал - три місяці,  то є  абсолютно  економічно несправедливим  справляти ПДВ щомісячно,  а чекати відшкодування - три місяці.

 

     Для сезонних  виробництв,  як  сільське   господарство,   для довготермінових    виробництв,   як   суднобудування,   має   бути встановлений   абсолютно   інший   принцип   оподаткування    ПДВ. Припустімо,  для  суднобудування  ми  маємо запровадити спеціальну норму  оподаткування  довгострокових  контрактів.  Сьогодні  існує диспропорція між нормою прибутку і ПДВ,  де ПДВ знову справляється кожного місяця,  тоді як корабель цей буде продаватися  через  три роки. Так?

 

     Тому я  вас дуже просив би знайти максимум відповідей на свої питання  по  адміністративній  частині  в   запропонованому   нами проекті.   Завтра,  між  іншим,  ми  планували  проголосувати  про включення його в порядок денний.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область.  Фракція  Українського народного руху. Шановний Сергію Анатолійовичу, 8 червня цього року я вніс законопроект за номером 5379, який стосується внесення змін до Закону про ПДВ. Там ідеться про обкладання нульовою ставкою ПДВ ввезення  (пересилання)  цивільних  літаків  на  митну   територію України   на   адресу   українських   авіакомпаній   за  договором короткострокового  лізингу  -  до   трьох   років.   Ця   проблема надзвичайно гостра,  адже авіакомпанії не можуть зараз конкурувати на міжнародних лініях авіаперевезень.

 

     Але ваш комітет вважав за доцільне внести ці зміни до проекту Податкового кодексу, оскільки він розглядається зараз. То я думаю, що за аналогічною  процедурою  треба  було  б  вчинити  і  з  цими змінами,  які запропонувала Катерина Ващук.  Якщо в нас є однакові підходи, то вони мають бути однакові для всіх. А то я отримую таку відповідь, а тут цей законопроект розглядається по суті.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я дякую за питання. Я можу вам сказати про свій особистий  підхід,  який  повністю  збігається  з  вашим.  Але   є аргументи,  які  були надані Комітетом з питань аграрної політики, про те,  що в разі,  якщо якийсь порядок не буде запроваджено з  1 січня,  то постане проблема,  справді,  з фінансовими результатами аграрного сектора.  І це було доведено  на  цифрах  і  на  папері. Тобто,   відверто  кажучи,  я  розумію  вашу  зацікавленість,  але порівнювати  сектор  економіки,  який  дає  третину  національного доходу, з окремою такою справою, ну, знаєте, нерівноцінно. Але те, що ви говорите,  правильно.  І ми  підійдемо  до  таких  особливих питань,  які ставите і ви,  і Матвієнков,  при обговоренні проекту Податкового кодексу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію Анатолійовичу.  Від уряду, будь ласка, Олексій Іванович Шитря.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Іване  Степановичу,   спасибі.   Я   хочу підтвердити,  що  аналіз,  який  провела  ДПА по застосуванню цієї норми,  показує,  що сьогодні вона  діє  неефективно.  І  за  тими даними, що в мене є, це десь 11 відсотків живих коштів надійшло на спецрахунки.    Решта    використана     на     розрахунки     між сільгоспвиробниками,  тобто  вирішувалася проблема неплатежів.  Це один бік цієї проблеми.

 

     Другий бік проблеми,  коли  сільгоспвиробник  не  сплачує  до бюджету   ПДВ.  Той  сільгоспвиробник,  який  експортує,  скажімо, продукцію - соняшник чи олію,  вимагає за законом повернення  ПДВ, якого в бюджеті немає.

 

     Тобто проблема   існує.   І   сьогодні,   аналізуючи   її   з Міністерством фінансів  і  податковою  адміністрацією,  ми  дійшли висновку,   що   треба   розробити   новий  порядок  оподаткування сільгоспвиробників. Не робити якийсь сурогат, як ми оце вже другий рік робимо.

 

     ГОЛОВА. Ви  позицію  комітету  підтримуєте,  те,  що Терьохін доповів?

 

     ШИТРЯ О.І. Ви знаєте, я його не бачив.

 

     ГОЛОВА. Та от він біля вас стоїть.

 

     ШИТРЯ О.І. Він то стоїть, Сергія Анатолійовича я бачу

 

     ГОЛОВА. Він   говорив   про   те,   щоб    змінити    порядок оподаткування.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Треба ввести в статтю 5

 

     ШИТРЯ О.І. Це треба відпрацювати, Іване Степановичу

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вони і проти цього, і проти того

 

     ШИТРЯ О.І.  Ні,  так не  треба  говорити.  Сільгоспвиробників треба  підтримувати.  Тут  питання  немає.  Але  треба  нормальний механізм відпрацьовувати. Це однозначно.

 

     ГОЛОВА. Так коли він буде, цей механізм?

 

     ШИТРЯ О.І.  Практично є розробки, і його можна розглядати хоч завтра.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу:  ви  вже проведіть якесь спільне засідання. Тут  присутній   голова   комітету   Валерій   Борисович.   Сергій Анатолійович   доповідав,   Катерина   Тимофіївна,  ви,  заступник міністра Рижук і заступник міністра фінансів Василь Васильович. Ви можете зібратися і дійти якогось спільного знаменника?

 

     Рижуку слово надається. Будь ласка.

 

     РИЖУК С.М.,  заступник  міністра  аграрної  політики України. Дякую, Іване Степановичу. Міністерство аграрної політики ніколи не заперечувало,  щоб  ми  опрацювали  і  подали  найбільш досконалий механізм.  Але практика показала,  шановні народні депутати, що на сьогодні (а щодня треба, як кажуть, якщо не сіяти, то корову доїти і таке інше)  немає  і  не  було  кращого.  І  який  там  механізм підрахунків ДПА - це одна справа, але за 1999 рік залишилося 522,9 мільйона в товаровиробника, а ми очікуємо, що в цьому році буде на рівні  700 мільйонів гривень,  або 80 відсотків кредитів,  що були надані товаровиробникам.

 

     Шановні народні    депутати,     ми     нещодавно     провели науково-практичні   конференції   по   всіх   регіонах.  Ми  зараз завершуємо спілкування на зборах асоціації всіх 38 тисяч фермерів. Ми  провели серію селекторних нарад,  в яких взяли участь 14 тисяч керівників  підприємств  різних  форм  власності   і   організації виробництва. І всі нам кажуть: шановна державо, якщо поки що немає кращого механізму і немає можливості нам давати прямі дотації,  то не забирайте те,  що є. Тобто, Іване Степановичу, сьогодні кращого механізму,  прозорого,  поки що немає, тому що ми не тягнемо гроші вверх,  щоб  потім  віддавати  їх униз.  Те,  що він заробив,  він залишає в себе і використовує на поповнення основних  і  оборотних фондів.  І  не  можна  сумніватися,  що  в  нас  реальний  приріст виробництва  в  цьому  році  є  і  буде,  це  показує  статистична звітність. Більше того, шановні народні депутати, вперше в нас уся продукція  рослинництва  рентабельна.  Уперше  навіть  виробництво зерна  має  рентабельність  56  відсотків.  Єдине  збиткове  -  це тваринництво.  Спасибі,  от  зараз  150  мільйонів  на   підтримку тваринництва є,  ми вам гарантуємо,  що за 2001 рік і тваринництво буде рентабельне.  Тільки щоб сьогодні особливо нічого не міняти у правилах гри.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  народних  депутатів:  ми завершуємо,  в нас залишився один виступ  -  Олексія  Івановича  Марченка.  Завершимо обговорення цього питання, а потім зробимо перерву. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   "Відродження  регіонів".  Шановні  колеги! Депутатська група  "Відродження  регіонів"  підтримує  законодавчу пропозицію щодо продовження терміну дії пільги з податку на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників.  За  нинішніх умов  цей  крок  є абсолютно виправданим.  Звичайно,  тут сьогодні вперше прозвучала пропозиція Терьохіна,  яку  ми  до  сьогодні  не мали.  І  в  комітеті,  членом якого я теж є,  вона буде сьогодні, найвірогідніше, опрацьована з тим, щоб до завтрашнього голосування ми  з комітетом теж визначилися.  Ми готові йти на будь-який пошук компромісу,  на відміну від Державної податкової  адміністрації  і інших  державних структур,  для того щоб зберегти сьогодні умови і правила  гри,  які  встановила  держава  в   період   реформування аграрного сектора.

 

     Найближчі три  роки  будуть  рамками  глибинного реформування аграрного сектора.  Міністр аграрної політики останнім часом  каже так:  вперше  за  сто  років відбулася лібералізація цін на зерно, вперше   за   останні    десять    років    сільськогосподарському товаровиробнику  замість  риби  дали вудочку.  І от сьогодні в цих умовах,  для того щоб він сам учився ловити цією вудочкою рибу, ми повинні його підтримати. Підтримати збереженням правил гри.

 

     Сьогодні Сергій Анатолійович Терьохін,  якого я поважаю,  але по багатьох питаннях ми дискутуємо,  не сказав іще,  коли  наводив приклади, де яка застосовується система ПДВ, про те, що в цілому в країнах Євросоюзу,  які сьогодні,  вирощуючи наші  сорти  пшениці, збирають по 80-90 центнерів урожаю,  застосовується інший механізм підтримки. Німецький товаровиробник, який працює на землі, лише за посіяний  гектар пшениці одержує відразу 600 марок,  а за посіяний гектар цукрового буряку одержує 1200 марок.

 

     Ми розуміємо,  що наша держава сьогодні в такому стані, що не може цього запровадити і повернутися до того, що було.

 

     Тому нам  здається,  що  ми повинні зберегти хоча б ПДВ.  Тим більше,  що в даному випадку мова йде про  адресну  допомогу.  ПДВ залишається там,  де працюють, де реалізують продукцію. Це те, про що ми говоримо десять років: давайте запровадимо адресну допомогу, не будемо роздавати всім, а потім думати, як його зібрати. Якраз у даному випадку  мова  йде  про  адресну  допомогу.  Це  нормальний механізм.  Якщо  пропозиція  Терьохіна  буде  збігатися  з  нашими позиціями,  то ми готові завтра підтримати  і  законопроект,  який внесе і з яким ознайомить нас Терьохін.

 

     Але ми  сьогодні стоїмо на такій позиції.  І пропонуємо уряду (а з багатьох  питань  депутатська  група  "Відродження  регіонів" підтримує  позицію  і  Ющенка,  і  вас  усіх  не  розмовами  і  не проголошенням заяв з трибуни,  а конкретною роботою над законами і конкретним  голосуванням)  і  в  даному  випадку  знайти абсолютно нормальний вихід - компроміс. У даному випадку має бути компроміс. Якщо ми не знайдемо в цьому компромісу, то як голова підкомітету з питань  сільськогосподарського  виробництва,  за  яким  закріплено закон  про  скасування  експортного  мита  (чи інша формула - щодо соняшнику), заявляю, що ми не будемо підтримувати уряд.

 

     Чому? Тому  що  300  мільйонів  одержав  бюджет  за   рахунок експортного мита щодо соняшнику. Ми будемо ставити питання, щоб ці 300 мільйонів віддали селянам замість ось цього ПДВ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію Андрійовичу, за змістовний виступ.

 

     Я звертаюся до  Олексія  Івановича  Шитрі  і  прошу,  щоб  ви ініціативно це робили,  тому що,  справді,  ви чули всю інформацію відомих нам людей:  і Катерини Тимофіївни, і Марченка, і Рижука, і інших.  Ви  не  можете  заперечити те,  що з'явився якийсь промінь надії і з'явилася  зацікавленість  у  того  товаровиробника,  який працює. Якщо ви не віднайдете механізму підтримки, ну, про що тоді йде мова?  Тоді взагалі ви залишитеся зі своїми розрахунками. Де ж ви і з кого ж ви здиратимете?  Як запрацює, то буде з кого ще щось подрати,  а як ляже,  то вже не буде з кого  драти.  Подумайте  до завтра.

 

     Шановні депутати,   залишилося   два  питання.  Ми  завершимо роботу,  щоб уже нам не робити перерву, а потім підемо працювати в комітети.

 

     З цього    питання   є   ще   зауваження?   Терьохін   Сергій Анатолійович. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. На завершення цієї дискусії дозвольте буквально два слова сказати.

 

     Я закликав  би  все-таки народних депутатів і уряд,  особливо представників фіскальних органів, не бути все-таки святішими, аніж Папа   Римський.   У   всіх  країнах  розвиненої  економіки  існує звільнення  або  зменшення  податкового  преса  стосовно  непрямих податків, таких як ПДВ, для села.

 

     Тому те,  що  запропоновано комітетом,  є класичною формулою, яка застосовується в більшості європейських країн.  І я  б  радив, якщо  не вірите мені на слово,  взяти Шосту директиву Європейської Спільноти,  знайти  розділ  "Оподаткування  сільськогосподарського сектора",  почитати  і не вигадувати тут щось,  не змушувати селян платити такі самі податки, як платить гральний бізнес.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Це    доповнення    є    і    кваліфікованим підтвердженням  того,  про  що  я тільки що говорив.  Ми завершили розгляд цього питання.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до Закону України  про  плату за землю. Арабаджи Володимир Васильович. Будь ласка.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).   Група   "Солідарність".  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні колеги!  Пропоную до вашої уваги розроблений  законопроект про внесення змін до Закону України про плату за землю.

 

     Згідно із   статтею   1   Закону   України   про   фіксований сільськогосподарський  податок,  ухваленого  Верховною  Радою   17 грудня   1998   року,   серед  податків  та  зборів  (обов'язкових платежів),    в    рахунок     яких     сплачується     фіксований сільськогосподарський  податок,  зазначена  і  плата  (податок) за землю.  Таким чином,  платник  фіксованого  сільськогосподарського податку автоматично сплачує податок за землю.

 

     Крім того,  згідно  зі  статтею 2 Закону України про плату за землю  власники  землі  та   землекористувачі,   крім   орендарів, сплачують земельний податок.

 

     Дію Закону     про    плату    за    землю    зупинено    для сільськогосподарських  товаровиробників  -  платників  фіксованого сільськогосподарського  податку,  а на власника земельного паю дія закону продовжує поширюватися,  і він повинен платити  податок  за землю.

 

     Таким чином, один об'єкт оподаткування оподатковується двічі: спочатку податок сплачує власник землі згідно із Законом про плату за  землю,  а  згодом  і  орендар  -  у вигляді сплати фіксованого сільськогосподарського податку,  який включає в себе також податок за землю.

 

     Подібне подвійне  оподаткування  одного й того самого об'єкта прямо   суперечить    принципу    справедливості    оподаткування, закладеному в Законі України про систему оподаткування.

 

     Ця проблема  набула  ще  більшої актуальності в умовах,  коли Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект нового  Земельного кодексу і готова найближчим часом ухвалити його в цілому.

 

     У представленому мною законопроекті

 5327 про внесення змін до  закону  України  про  плату  за  землю пропонується  доповнити статтю 2 Закону України про плату за землю словами:  "Власник землі звільняється від сплати  за  землю,  якщо передав землю в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку" після слів  "Власники  землі  та  землекористувачі,  крім орендарів,  сплачують земельний податок", виклавши статтю 2 Закону України про плату за землю в такій редакції: "Використання землі в Україні   є   платним.  Плата  за  землю  справляється  у  вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової  оцінки  земель.  Розміри  податку  за  земельні ділянки, грошову  оцінку  яких   не   встановлено,   визначаються   до   її встановлення в порядку, визначеному цим законом.

 

     Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.

 

     Власник землі звільняється від сплати за землю,  якщо передав землю   в   оренду   платнику  фіксованого  сільськогосподарського податку.

 

     За земельні ділянки,  надані в оренду,  справляється  орендна плата".

 

     Таким чином, запропонованим законопроектом щодо внесення змін до статті 2 Закону України про плату за землю усувається  існуючий законодавчий недолік.  Ви чули, тут виступала голова комітету пані Ващук і казала,  що вони цей законопроект розглядали на  засіданні комітету і пропонують його ухвалити у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Будуть  запитання  до Володимира Васильовича? Немає.  Дякую,  сідайте,  будь ласка.  Від  комітету  співдоповідь робить Катерина Тимофіївна. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні  колеги!  Є  ще  один законопроект,  який подали народні депутати Сігал  і  Полюхович.  Він  теж  стосується питання  про  зміни  в  платі  за  землю.  Ви зрозуміли з доповіді депутата Арабаджи,  що виходить колізія:  потрійне  оподаткування. Якщо  людина  здала свій земельний пай в оренду,  вона має платити плату за землю,  орендар - фіксований податок,  і ще нараховується податок   на   прибуток  від  орендної  плати.  Тому  вийшла  така плутанина.

 

     Комітет розглянув    обидва    законопроекти    і    пропонує законопроект,  поданий  народним  депутатом Арабаджи,  прийняти за основу.  І  потім  доручити  нашому  комітету   доопрацювати   цей законопроект   з  урахуванням  тих  положень,  які  є  в  поданому законопроекті депутатів  Сігала  і  Полюховича.  Там  є  ще  такий момент,  який  зобов'язує усіх,  хто отримав земельні паї,  пройти реєстрацію і сплачувати земельний податок.  А якщо земельні паї  в оренді,   тоді  платиться  фіксований  податок.  Тобто  усувається подвійне оподаткування і  впорядковується  оподаткування  землі  в Україні.  Це дуже важливі зміни,  і я прошу вас від імені комітету підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до  Катерини  Тимофіївни?  Черняк Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановна Катерино Тимофіївно!  Ви згадали про те,  що,  крім  цього  законопроекту  депутата Арабаджи,  є проект депутатів Сігала і Полюховича. Чим відрізняється цей законопроект, і   що   ви   вважаєте  можна  з  нього  взяти  при  доопрацюванні законопроекту в другому читанні?

 

     ВАЩУК К.Т.  У законопроекті депутатів Сігала і  Полюховича  є уточнення  щодо  того,  щоб  отриманий  пай давав право земельного володіння. Того немає у проекті депутата Арабаджи. І виходить така ситуація, коли людина отримала земельний пай, але ще немає акта на право земельного володіння,  то вона не вважається власником  тієї землі.  А  в нас майже 7 мільйонів громадян України мають земельні паї,  і поки дійде черга всіх отримати акти,  може  пройти  десять років. І за це потрібна спеціальна плата. Тому ми просто приводимо у порядок:  якщо отримав земельний пай, ти вже є власником землі і платником плати за землю.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Володимир Кирилович зрозумів. Є ще запитання? Хто бажає виступити з цього питання? У нас записаний Василь Якович Круценко, але він сказав, що підтримує. Ми завершили розгляд.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  народні  художні промисли. Лесь  Степанович  Танюк,  голова  Комітету  з  питань  культури  і духовності. Він і за Деркача доповість. Будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановні  колеги!  Комітет  Верховної  Ради  з  питань  культури  і духовності  на  засіданні  розглянув  проект  Закону  про  народні художні промисли від липня 2000 року, внесений депутатом Деркачом, і в цілому схвалив його.

 

     Як відомо,  Україна,  її  регіони  здавна  були   багаті   на різноманітні народні художні промисли, які є невід'ємною складовою національної культури, носіями її традиції.

 

     Тому їх збереження,  відродження  і  подальший  розвиток  має важливе значення для підтримання самобутності народу як у сучасних умовах, так і в майбутньому.

 

     Відповідно до  Основ  законодавства  України   про   культуру держава  в  особі  її органів влади і управління створює умови для збереження  і  розвитку  народної  культури,  сприяє   відродженню художніх промислів та ремесел.

 

     Недостатня врегульованість цієї сфери діяльності свідчить про необхідність прийняття такого нормативно-правового акта,  який  би врегулював усі аспекти діяльності у сфері функціонування, розвитку і збереження народних художніх промислів як надбання  національної культури.

 

     Підтримуючи концепцію законопроекту,  його основні положення, ми вважаємо за доцільне  висловити  ряд  зауважень  і  пропозицій, зокрема  до  статті  3,  в  якій  є  проблема визначення термінів, визначення самого виразу "народний художній промисел".

 

     Згідно зі статтею 14 Основ законодавства України про культуру осередки   традиційної  народної  творчості,  художні  промисли  і ремесла мають розглядатися в єдиному контексті.

 

     Виходячи з  цього  ми   рекомендуємо   доповнити   статтю   3 визначенням  такого  терміну,  як  "осередок  традиційної народної творчості" та з'ясувати,  що  таке  "ремесло",  що  таке  "художня творчість" та інше.

 

     У законопроекті  майже  відсутній логічноправовий зв'язок між діяльністю народних майстрів і професійних митців,  хоч відомо, що народні художні промисли є одним із витоків професійного мистецтва і нерідко суттєво впливають на розвиток останнього.

 

     Можемо зазначити також,  що майстри народної творчості можуть застосовувати   технологічні   вдосконалення   і   механізми   при виготовленні художніх виробів лише  в  підготовчих  та  допоміжних операціях.  Мова  йде про фінальну частину проекту закону,  у якій визначено, що є народним промислом, а що є технічним промислом.

 

     Доцільно було б запровадити норму про творчі спілки  майстрів народного   художнього   промислу,  бо  основна  претензія  Спілки майстрів народного мистецтва України полягає в тому,  що  у  цьому законопроекті   все-таки   домінує  технологічна  проблема,  а  не мистецька. Отже, я думаю, що ці зауваження ми врахуємо.

 

     Також хочу сказати,  що реалізація проекту Закону про народні художні   промисли  не  потребує  залучення  додаткових  коштів  з Державного бюджету України.  Цей закон може  навести  якийсь  лад, адже  сьогодні  наші  народні  промисли  (давайте будемо відверті) почали  занепадати.  Ми  сьогодні  можемо  говорити  і  про  меншу продуктивність  майстрів  Петриківки,  і  про  те,  як занепадають косівські народні промисли по лінії  вишивки,  старих  українських коців,  тому  що  сьогодні  ми не маємо можливості їх підтримати в законодавчому плані.  Це перший закон такого плану. Він, звичайно, всіх  проблем  не  вирішить,  але  я вважаю,  що всі ми тут любимо мистецтво, всі ми любимо художнє мистецтво, народне мистецтво, і я дуже просив би вас підтримати цей законопроект у першому читанні і завтра за нього проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Леся Степановича? Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний   Лесю  Степановичу,  ви  сказали,  що реалізація  закону  не  потребує  залучення  додаткових  коштів  з бюджету.  У  зв'язку  з  цим  у мене запитання:  а яким чином буде вирішуватися  питання  фінансової  підтримки   народних   художніх промислів? За рахунок яких джерел?

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С. Тут мова йде про те, щоб ми просто не заважали цим людям  накопичувати  власні  надходження.  Стаття  4   називається "Основи державної політики в області народних художніх промислів". Якщо область приймає якусь певну цільову програму і замовляє певні речі,  то,  звичайно,  це можна оплатити з обласного,  з місцевого бюджетів.  Мова йде  про  цільові  програми,  які  були  замовлені певними  чи  муніципалітетами,  чи  областями.  Я думаю,  що треба залучати інвестиції до цього. Стаття 4 говорить, що держава сприяє здійсненню інвестиційних проектів з метою збереження,  відродження і  розвитку  народних  художніх  промислів.  Цей   проект   закону передбачає  можливість  не  просто  виробництва,  а  й продажу цих товарів у великих містах і так далі.  І,  звичайно,  якщо буде цей ланцюг,  як між фермером, переробником і тим, хто продає, так само і в художніх промислах, то очевидно, що цей ланцюг, закріплений на державному рівні,  дасть можливість ті гроші, які люди заробляють, вкладати в розвиток підприємства.

 

     Більше того,  проект  закону   дозволяє   оголошувати   певні території  заповідними  територіями  художніх  промислів (скажімо, Петриківку),  а  це  вже  дає  можливість   запровадження   певних податкових та інших пільг.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  запитання?  Немає.  Дякую,  Лесю  Степановичу. Леонід  Михайлович  Новохатько,  заступник  міністра  культури   і мистецтв. Будь ласка, викладіть позицію уряду.

 

     НОВОХАТЬКО Л.М.,   заступник  міністра  культури  і  мистецтв України.  Дякую,  Іване Степановичу. Якщо коротко, то Міністерство культури  і  мистецтв  ще  влітку  ознайомилося  з  проектом цього закону.  Я ознайомлений і з зауваженнями,  які висловили Мінюст  і Міністерство економіки.  З ними всіма можна миритися, як кажуть. І я просив би підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будуть  запитання  до  Леоніда  Михайловича?   Немає. Депутатів,  які  бажають  виступити  в  обговоренні,  також немає. Вважаємо це питання розглянутим.

 

     Я дякую  народним  депутатам  за  конструктивну   працю.   Ми розглянули питання,  які були внесені, зекономили час для роботи в комітетах, депутатських групах і фракціях.

 

     Продовжимо роботу в пленарному  режимі  завтра  з  10  години ранку.