Стенограма пленарного засідання

15 грудня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  15  г р у д н я  2000  р о ку.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,   гості   Верховної   Ради!  Прошу  народних  депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви готуєтеся до реєстрації,  я  хотів  би  поінформувати вас,  що  сьогодні  день  народження  народного  депутата  України Пономаренка  Георгія   Григоровича.   Давайте   його   поздоровимо (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі пленарних засідань зареєструвався 321 народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні згідно з Регламентом у нас розгляд питань у  першому читанні і оголошення депутатських запитів.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По процедуре

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Олександре Сергійовичу. Немає процедури, є Регламент.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата Івана Кірімова  -  до  Президента  України стосовно заміни запобіжного заходу,  обраного слідчими органами до генерального  директора   Борщагівського   хімфармзаводу   та   її чоловіка. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 94.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  формальним  підходом  і нереагуванням  структур  виконавчої  влади  на  звернення мешканки міста Краснодона щодо вирішення питань у зв'язку  з  загибеллю  її сина  внаслідок  аварії  на шахті,  а також про невжиття Кабінетом Міністрів України належних  заходів  щодо  впровадження  Гірничого закону   України,   що  призводить  до  порушення  прав  громадян, закріплених у цьому законі. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю на запит стосовно підготовки фахівців фізикотехнічного спрямування в Україні.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Василя  Калінчука  -  до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  несвоєчасною  виплатою  страхових  сум  за державним   обов'язковим   страхуванням  Національною  акціонерною страховою   компанією   "Оранта".   Прошу    народних    депутатів визначитися.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів (Олександр Тіщенко та інші,  всього 36 чоловік) - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  відсутністю реагування  на  запит  стосовно фінансування об'єктів капітального будівництва Управління  справами  Верховної  Ради  України.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата     Станіслава     Ніколаєнка     -     до Прем'єр-міністра України у зв'язку з 6-8-місячною заборгованістю з виплати  заробітної  плати  вчителям Ушкальської загальноосвітньої школи  Верхньорогачицького  району  Херсонської   області.   Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Віктора  Развадовського  -  до  міністра економіки  України  стосовно  фінансування  завершення   робіт   з газифікації  населених  пунктів  Житомирського району Житомирської області. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 49.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Павла Мовчана - до міністра освіти України стосовно  порушення  норм  Конституції  та  законів  України  щодо державної мови у вищих  навчальних  закладах  міста  Одеси.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення не прийнято.

 

     -----------

 

     Шановні народні   депутати!   Слухається  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про цінні папери і  фондову  біржу (нова  редакція).  Доповідає  заступник голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Бірюк Сергій  Олексійович.  Будь ласка.

 

     БІРЮК С.О.,  заступник  голови  Державної  комісії  з  цінних паперів та  фондового  ринку.  Дякую.  Шановні  народні  депутати! Шановний  головуючий!  На  ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до Закону України про цінні папери і фондову  біржу, яким  пропонується викласти чинний закон у новій,  узагальненій та доповненій редакції під  назвою  "Про  цінні  папери  та  фондовий ринок".  Закон  про  цінні  папери і фондову біржу був прийнятий у 1991 році.  Він врегулював деякі питання формування  ринку  цінних паперів, перелік цінних паперів, порядок діяльності таких основних професійних учасників, як торгівці і організатори торгівлі.

 

     З того часу парламентом було прийнято  ще  декілька  законів, які регулюють діяльність на фондовому ринку, інші нормативні акти. Відбулося становлення,  і на даному етапі закон у чинній  редакції не задовольняє потреб економіки України.

 

     На ваш  розсуд  вносяться  певні  зміни  та  доповнення,  які повинні поліпшити ситуацію.  У  чому  полягають  пропозиції?  Вони пов'язані  з  необхідністю  більшої регульованості переліку цінних паперів, питань діяльності професійних учасників, передбачається в цьому   законопроекті   відповідальність   професійних   учасників фондового ринку за дії,  які вони здійснюють на фондовому ринку, і відповідно  адміністративні  та  інші  стягнення  у разі порушення чинного законодавства.

 

     Крім того, в даному законопроекті більш детально визначаються питання  випуску цінних паперів - акцій,  облігацій,  у тому числі державної і місцевої позики, які відповідають вимогам часу.

 

     Хотів би наголосити,  що у законопроекті введено нові розділи з  актуальних нині питань,  зокрема щодо інсайдерської інформації, продажу великих пакетів акцій.  Ці  питання  даним  законопроектом урегульовуються.    Питання    продажу   великих   пакетів   акцій безпосередньо стосуються переважної більшості акціонерів. На даний час в Україні зареєстровано реєстраторами 17,5 мільйона власників. І коли вони не будуть знати про продаж великих пакетів  акцій,  це може призвести до порушення їхніх прав, до їх неможливості виявити свою волю.

 

     У даному законопроекті введено  також  розділ  про  розкриття інформації емітентами.  Це дуже важливий,  на нашу думку,  розділ, який повинен  законодавчо  врегулювати  питання  розкриття  повної інформації   про   діяльність   емітентів   перед   інвесторами  і унеможливити ошукання останніх або порушення їхніх прав.

 

     Хотілося б ще наголосити,  що даний законопроект  розглядався комітетом  у  комплекті з проектами законів про строкові фінансові інструменти і про похідні цінні папери.  Законопроект про  похідні цінні  папери  регулює  питання  випуску похідних цінних паперів - ф'ючерсів,  опціонів,  депозитарних розписок,  оскільки ці питання зовсім  не  врегульовані чинним законодавством.  Враховуючи,  що у світі діють такі механізми,  в тому числі є і реєстрація  випусків українських депозитарних розписок,  неврегулювання цього правового поля може призвести, з одного боку, до нерозвинутості цього ринку, а з другого, - до правопорушень.

 

     Даний законопроект  і  ідеї  законопроекту  про похідні цінні папери розглядалися Комітетом  Верховної  Ради  України  з  питань фінансів і банківської діяльності, а також науковцями. У листопаді була  проведена  наукова  конференція   у   Верховній   Раді   під головуванням пана Альошина з цих питань.  На конференції науковці, представники ринку,  представники Верховної  Ради,  юристи  подали свої  пропозиції.  Позавчора  відбулося  останнє засідання робочої групи,  яка  затвердила  Стратегію  розвитку  фондового  ринку  на 2001-2005 роки.  Ця група фахівців з представників Верховної Ради, народних  депутатів,  наукових  кіл,   найпотужніших   українських інститутів  економіки,  представників ринку,  всіх заінтересованих міністерств і відомств,  вищих ешелонів виконавчої влади працювала на  добровільних  засадах.  Схвалена  стратегія  буде роздана усім народним депутатам для ознайомлення.  Було  також  внесено  багато пропозицій до Закону про цінні папери і фондову біржу.

 

     Враховуючи обговорення   в   комітеті,  усі  пропозиції,  які надійшли,  зважаючи на те,  що є законопроект,  розроблений  паном Москвіним,  про  строкові  фінансові  інструменти  (і  ці  всі три законопроекти ідуть в пакеті),  ми хотіли б,  щоб народні депутати підтримали  пропозицію  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності і прийняли таке рішення:  направити для  підготовки  до повторного   першого   читання  в  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності ці два законопроекти з метою  об'єднання  і для     врахування     пропозицій     народних     депутатів    та науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до  доповідача?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список.

 

     Народний депутат Марковська. Наступний

- депутат Подгорний.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Семенюк Валентині Петрівні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний доповідачу!  У мене такі запитання.  Ви  в  законопроекті 4016   пишете,  що  випуски  ряду  цінних  паперів  не  підлягають реєстрації,  але  не  повідомляєте  щодо  їх  зняття  з  державної реєстрації.   Чому   пропонується   тільки  односторонній  підхід: реєстрації  не  підлягають,  але  не   передбачається   зняття   з Державного реєстру випусків цінних паперів? Це перше.

 

     І друге:  як  можна  поєднувати  сьогодні розгляд двох різних проектів законодачих актів - про цінні папери і про похідні  цінні папери - в одне питання? Адже це два різні законодавчі акти. От що ви як фахівець можете з цього приводу сказати?

 

     БІРЮК С.О.  Дякую.  З першою вашою пропозицією я згоден. Вона слушна,  це питання обговорювалося науковцями, і при доопрацюванні законопроекту треба буде врахувати такі пропозиції.

 

     Щодо поєднання.  Законопроект про  внесення  змін  до  Закону України  про  цінні  папери  і  фондову  біржу  був  направлений у Верховну Раду в 1997 році, а про похідні цінні папери - наприкінці 1998  року,  у  зв'язку  з розвитком фондового ринку.  І тому вони розійшлися.  Хоча  і  в  Концепції  функціонування   та   розвитку фондового ринку України, як ви пам'ятаєте, вони об'єднані в одному регламенті,  і у Законі  про  державне  регулювання  ринку  цінних паперів  в  Україні  написано  одним рядком:  випуск і обіг цінних паперів та їх похідних.

 

     Просто ці законопроекти були розроблені в різний час, тому їх було  два.  А  щодо  об'єднання  їх  в  одне  питання немає ніяких проблем.  І пан Головко Анатолій Терентійович,  якого  ви  знаєте, також погоджується, що структурно все це поєднується в один закон, і доповнюється Законом про строкові фінансові інструменти,  проект якого внесено паном Москвіним.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Подгорний.  Наступний - депутат Абрамов.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Фракція "Яблуко". Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Херсон.  Уважаемый докладчик! Скажите, как может нормально функционировать фондовый рынок в нашей  стране после  вчерашнего  заявления  председателя  СБУ  Деркача,  который говорит о том,  что в парламенте  находятся  преступники,  видимо, имея в виду,  может быть,  своего сына,  его друзей, членов группы "Трудовая Украина"?

 

     И у меня вопрос к Виктору Владимировичу Медведчуку:  до каких пор  не  будут  выполняться  решения  Верховной  Рады  Украины  по трансляции заседаний сессии и по телетрансляции  заседания  от  12 декабря, о чем мы приняли постановление вчера?

 

     В то  же  время идет искусственное нагнетание страстей,  идет организация митингов в поддержку действующего  Президента  страны, тем  самым уводится общество от разрешения проблем,  от нахождения истины.

 

     Уважаемый Виктор Владимирович! Вы как председательствующий на заседании  сегодня должны предпринять меры,  чтобы голос Верховной Рады все-таки был слышен.

 

     БІРЮК С.О. Я хотів би зазначити, що Державна комісія з цінних паперів  та  фондового  ринку  якраз згідно з Законом про державне регулювання   ринку   цінних   паперів   в   Україні    займається розслідуванням  правопорушень  на ринку цінних паперів.  Даних про те,  що на когось із  народних  депутатів  особисто  є  скарги  на фондовому  ринку  або  безпосередньо  доведено було,  що вони мали якесь відношення до махінацій з цінними паперами, у комісії немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Сергей  Алексеевич! Скажите,  каковы результаты применения действующего закона, проект новой редакции которого рассматривается сегодня?

 

     Второй вопрос.  Какие потребуются  дополнительные  финансовые затраты на предлагаемые вами изменения?

 

     И третий. Что дадут эти изменения простому труженику?

 

     Спасибо.

 

     БІРЮК С.О.  Дякую  за запитання.  Щодо фінансування.  Никаких дополнительных затрат  принятие  этих  законов  не  требует  -  из Государственного бюджета не будет истрачено ни копейки.

 

     Что касается  первого  вопроса...  Я  прошу  прощения,  можно повторить?  А,  наслідки.  Хочу поінформувати,  що обсяг  торгівлі цінними паперами в Україні становить 25 мільярдів гривень,  у тому числі на організованому ринку - 3 мільярди гривень.

 

     Щодо випуску цінних паперів. Підприємствами випущено акцій на суму  42  мільярди  гривень.  Тому  стосовно  розвитку  фінансової системи,  як ви бачите,  це дуже великі показники,  у  тому  числі стосовно до ВВП. Цінних паперів в обігу більше, ніж грошей.

 

     Тепер щодо того, що це дасть простим людей. Пропонується дуже ретельна система оприлюднення  інформації,  доведення  інформації. Зараз  ви можете звернутися до сайту комісії,  до офіційних видань комісії  і  ознайомитися  з  усіма  питаннями   щодо   реєстрації, проведення зборів,  звітів про цінні папери, щоб не було ошукання. Майже  9  тисяч  акціонерних  товариств  відкритого  типу   надали інформацію   про   свою  діяльність  і  кожен  з  акціонерів  може ознайомитися з нею вільно і безкоштовно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Олексійовичу.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  Альошину Валерію Борисовичу. Будь ласка.

 

     Я відповідаю  Олександру  Сергійовичу  Єльяшкевичу  на   його запитання  до  мене.  Шановний Олександре Сергійовичу!  Я здійснюю контроль  за  виконанням  доручення,  яке  було  дано  мені  вчора Верховною Радою щодо відомої постанови про висвітлення вчорашнього спеціального засідання  по  справі,  яка  порушена  у  зв'язку  із зникненням журналіста Гонгадзе.  Можна,  безумовно,  сказати, що я здійснюю контроль за невиконанням пункту  6  цієї  постанови,  але все,  що  доручила мені Верховна Рада,  я роблю.  Уже є ціла папка паперів,  і я доповім на наступному тижні про все,  що  було  мною зроблено відповідно до вашого доручення.

 

     Будь ласка, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Хочу поінформувати вас про те,  що Комітет  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності на своєму засіданні 29 листопада розглянув поданий  Кабінетом  Міністрів  України  проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про цінні папери і фондову біржу. Розгляду цього питання в комітеті передувала досить серйозна підготовча робота. Доповідач Сергій Олексійович Бірюк уже говорив про те,  що спільно з Державною комісією з цінних  паперів та фондового ринку комітетом проведено спеціальну конференцію,  на якій обговорювалися як поданий Кабінетом  Міністрів  законопроект, так і інший, який ініціативно розроблявся фахівцями комітету.

 

     Крім того,   надзвичайно  важливим  було  те,  що  паралельно відбувалася  робота  спеціальної  стратегічної  групи  з  розробки комплексної програми розвитку фондового ринку України на найближчі п'ять років.

 

     У зв'язку з тим що надзвичайно  важливо  мати  саме  загальну стратегію  розвитку фондового ринку,  і така програма розвитку вже розроблена,  підготовлена і,  очевидно,  вона має стати  предметом розгляду і уряду,  і парламенту в найближчий час,  комітет прийняв рішення про те,  що зазначений  законопроект,  про  який  ідеться, необхідно  передати  на  підготовку до повторного першого читання. Така робота має здійснюватися  Верховною  Радою  спільно  з  усіма суб'єктами ринку, включно з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Останнім часом ми також все  більш  активно  розглядаємо  всі питання  законодавчого забезпечення розвитку української економіки через   призму   гармонізації   українського   законодавства    із законодавством  Європейського  Союзу,  маючи  на увазі,  що рух до Європи є стратегічним вибором України.

 

     У зв'язку з цим той законопроект,  який є сьогодні  предметом нашого розгляду, може бути достатньо аргументовано критикований за те,  що  в  ньому  не  достатньо  передбачена  імплементація  норм Директив  Ради  Євросоюзу,  і  у  зв'язку  з  цим  також є потреба додаткового його опрацювання.

 

     Крім того,  як уже зазначав доповідач,  на засіданні комітету розглядався  і  законопроект  про  похідні цінні папери,  який був розроблений дещо в інший спосіб і в іншій час.  Нині є  можливість (і  фактично  є  потреба)  об'єднати  ці два законопроекти,  і вже уточнену,  об'єднану редакцію цього законопроекту запропонувати на розгляд Верховної Ради.

 

     Саме такими  мотивами керувалися члени комітету при прийнятті рішення.  Ми внесли  відповідний  проект  постанови  щодо  проекту Закону  України  про  внесення  змін  до  Закону України про цінні папери і фондову біржу, а також проекту Закону України про похідні цінні   папери.  Ми  запропонували  внесений  Кабінетом  Міністрів України проект Закону України про внесення змін до Закону  України про  цінні  папери  і  фондову  біржу  передати  на  доопрацювання Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності для подання на повторне перше читання.

 

     Крім того,   у   проекті  постанови  зазначається:  "Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності разом з Кабінетом Міністрів України внести на розгляд сьомої сесії Верховної Ради України на повторне  перше  читання  єдиний  проект закону України, об'єднавши проект Закону України про внесення змін до Закону України про цінні папери  і  фондову  біржу  з  проектом Закону України про похідні цінні папери".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу.  Чи є запитання? Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

 

     Народний депутат Чиж. Наступний - депутат Калінчук.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Валерію Борисовичу,  я,  в принципі,  підтримую  проект закону, звичайно. І в мене є таке питання. Взагалі у нас з цінними паперами,  особливо з тими,  які депонуються або в обіг  ідуть  за межами кордону,  робиться казна-що.  Причому коли ми позичаємо 100 мільйонів десь у Японії,  то  ми  тут  Верховною  Радою  на  вухах стоїмо,  щоб  не  дай  Боже  не обікрали державу.  А коли піраміда будується на цінних паперах,  скажімо,  як з відомими облігаціями, або  коли  краде  чиновник  Міністерства фінансів колосальну суму, виїжджає за кордон,  ніхто його до відповідальності  не  притягує, міністр фінансів на посту,  причому ордени заробляє й медалі. То я хотів  би  знати  все-таки:  ми  цим  законом  чи  іншим   якимось законодавчим актом нарешті наведемо порядок?  Бо може так статися, що за папірці цінні державу  втратимо.  Економіку  ми  вже  й  так втратили. Дайте відповідь, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановний Іване Сергійовичу!  Я дякую вам за те, що ви підтримуєте законопроект, але мені більше хотілося б, щоб ви підтримали проект постанови,  внесений нашим комітетом, де йдеться про  необхідність  суттєвого   доопрацювання   законопроекту   для внесення на повторне перше читання.

 

     Стосовно вашої  стурбованості тим,  що робиться,  наскільки я зрозумів ваше запитання, в першу чергу з державними запозиченнями, то  для  врегулювання всіх питань стосовно державного боргу ми від комітету  вносимо  пропозицію,  можливо,   на   наступному   тижні розглянути  і прийняти остаточно Закон про державний борг.  І саме там мають бути  передбачені  всі  регулятивні  механізми  і  певні обмеження стосовно операцій на ринку запозичень.  Я сподіваюся, що спільні рішення і стосовно ринку цінних паперів, загалом фондового ринку  в  Україні,  і  стосовно ринку боргових зобов'язань держави будуть вдосконалюватися по мірі нашої плідної законодавчої роботи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Калінчук.  Наступна  -  депутат Семенюк.

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська область). Передайте слово Марченку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую.  "Відродження регіонів". Я дуже просив би  Сергія  Олексійовича,  аби  він  також  уважно  послухав   моє запитання.    Шановний   Валерію   Борисовичу!   Я   розумію,   що законодавство,  яке регулює обіг цінних паперів у  нашій  державі, потребує серйозного врегулювання,  і з вами згодний, що все те, що запропоновано,  потрібно серйозно доопрацьовувати.  Але  хотів  би питання своє побудувати дещо на іншому.

 

     Мною та   моїми  помічниками  встановлені  серйозні  і  грубі порушення регіонального  відділення  Державної  комісії  з  цінних паперів та фондового ринку на Черкащині, якими завдано шкоди нашій державі в ході реєстрації акцій спільного акціонерного  товариства "Графія України".  У ході вивчення цього питання я і мої помічники наштовхнулися на серйозне протистояння  -  несприйняття  Державною комісією  з  цінних паперів та фондового ринку,  оскільки мова йде про збереження, захист честі мундира.

 

     Скажіть, будь ласка,  як ви вважаєте,  як я буду голосувати і вести   себе   по  відношенню  до  всіх  тих  законопроектів,  які пропонуватимуться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку,  виходячи  з  такого  ставлення  -  нерозуміння і небажання втрутитися,  розібратися з конкретними  фактами,  які  засвідчують порушення, внаслідок яких завдано шкоди нашій державі?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Думаю, що воно в першу чергу адресовано  до  власне  Державної  комісії  з  цінних  паперів  та фондового  ринку.  І сподіваюся,  що не цей суб'єктивний факт буде визначати  ваше  ставлення  до  законопроектів,   а   суто   зміст законопроектів  і  суто  зміст тих законодавчих норм,  якими більш чітко,  конкретно і визначатимуться повноваження Державної комісії з  цінних  паперів  та  фондового ринку,  і уточнюватимуться права емітентів і інші положення, які унеможливлювали б ті ситуації, про які ви зазначаєте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  Наступний  - депутат Мироненко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Валерію  Борисовичу!   Я,   звичайно, підтримую  рішення  вашого  комітету  і  буду  виступати  з  цього питання.  Але у  мене  до  вас  таке  запитання  стосовно  проекту законодавчого акта 4016.  Я бачу,  що комітет звернув увагу на те, що сьогодні поданим законопроектом обмежуються права  підприємців, і  не  тільки підприємців,  а й взагалі людей.  Тому що у статті 3 безпосередньо  встановлюються  обмеження   щодо   купівлі   цінних паперів.  Це  суперечить передовсім Закону про власність,  а також іншим законодавчим актам.

 

     Пропонується обмеження  купівлі  цінних  паперів   юридичними особами  - лише за рахунок прибутку,  а фізичними особами - тільки за  рахунок  власних  коштів.  Щодо  фізичних  осіб  це  ще  можна зрозуміти.   А   чи  вважаєте  ви  нормальним,  що  встановлюється обмеження щодо юридичних осіб - тільки за рахунок  прибутку?  Адже сьогодні є підприємства,  які мають оборотні кошти і можуть всю цю норму безпосередньо забезпечити.  Тобто мені здається, що цю норму потрібно  розширити.  Але  оці обмеження пропонуються тільки в цій статті чи й в інших законодавчих актах?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановна Валентино Петрівно! Я думаю, що згідно з пропозицією  нашого комітету,  яка зводиться до того,  що ми маємо розглянути  нову  редакцію   законопроекту,   дати   більш   чіткі визначення, то предметом підготовки будуть всі дискусійні питання, а не лише те питання,  про яке ви зазначаєте.  І я сподіваюся,  що при  повторному  розгляді  цього законопроекту у вас цього питання вже не виникне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію  Борисовичу.  Депутат   Мироненко знімає своє запитання. Сідайте, будь ласка.

 

     Переходимо до   обговорення   даного   питання.  Записані  на обговорення два народних депутати.

 

     Слово надається  народному  депутату  Семенюк.  Наступний   - депутат Єльяшкевич.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій "Лівий центр".  Шановні  колеги  народні  депутати!  Я  думаю,  що сьогодні  слід  підтримати Комітет з питань фінансів і банківської діяльності щодо  поданих  двох  законопроектів.  Перший  ще  якось більш-менш  підготовлений,  його  можна доопрацьовувати,  а другий законопроект про похідні цінні папери...  Перш  за  все  виділення цього  питання  в окремий законодавчий акт суперечить як Концепції функціонування  та  розвитку  фондового  ринку  України,  тому  що відповідно  до  концепції має бути єдиний законодавчий акт,  так і Закону про цінні папери і фондову біржу.

 

     Крім того,  незрозуміло,  за  рахунок   чого   емітент   буде виконувати свої зобов'язання, купувати акції на ринку, робити нову емісію.  Він повинен мати відповідний резерв для викупу  акцій  на момент  випуску  цінних  паперів.  Думаю,  що  ці моменти потрібно виписати більш ретельно.

 

     Враховуючи те,  що сьогодні і  в  агропромисловому  комплексі розпочата  приватизація,  і  в  багатьох випадках використовуються додаткові  випуски  цінних  паперів,  тут  норму  потрібно   чітко передбачити  і виписати процедуру додаткової емісії,  її контроль, необхідність у додаткових емісіях і особливо те,  на що я звертала у своїх запитаннях увагу,  а саме:  оскільки є норми про включення цінних паперів,  що підлягають реєстрації,  до Державного  реєстру випусків  цінних  паперів,  то  повинна  бути аналогічна процедура виключення з  цього  державного  реєстру  цінних  паперів,  що  не підлягають реєстрації, тому що це механізм відповідного контролю.

 

     Друге, на  що  хотілося  особливо  звернути  увагу.  У  цьому законодавчому акті,  і  комітет  на  це  звернув  увагу,  потрібно розширити посилання на законодавчі акти про оподаткування прибутку підприємств з тим,  щоб відпрацювати спеціальні комплексні  норми, систему  важелів,  яка  повинна  бути  безпосередньо  визначена як контроль.  Зокрема,  це  виписано  і  в  Законі  про   Національну депозитарну  систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних паперів в Україні. І ці норми повинні, звичайно, кореспондуватися.

 

     І основне,  що я хотіла  б  на  закінчення  сказати.  Шановні колеги  народні  депутати!  Ви  вчора  бачили,  як  по телебаченню паплюжили Верховну Раду. Сьогодні, звичайно, день, в який не можна висловити  свою пропозицію,  не можна сказати свою думку,  але сам Президент у виступі говорить про те,  що Верховна Рада дала  добро на  виключення  реактора у квітні місяці і за цей законодавчий акт проголосували 327 депутатів. Така зневага його говорить про те, що нам   потрібно   задуматися,  доки  сам  глава  держави  буде  нас паплюжити.  І це повинно нас об'єднати в тій боротьбі,  яку  ми  з вами розпочали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Єльяшкевичу.

 

     Я звертаюся до шановної колеги  Семенюк:  ми  вчора  прийняли стосовно  закриття  Чорнобильської  АЕС  не  законодавчий  акт,  а нормативний - постанову.

 

     Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я, безусловно, поддерживаю решение  Комитета  по вопросам финансов и банковской деятельности, однако сегодня хотел бы сказать о том, что фондовый рынок не может функционировать нормально в условиях, когда на него идет серьезное влияние конкретных должностных лиц.

 

     И если председатель Службы безопасности Украины что-то  знает о  конкретных  владельцах  ценных  бумаг,  счетов,  то  он  должен говорить об этом. Сразу говорить, а не заниматься шантажом. Потому что иначе как понять его вчерашнее заявление?

 

     Дело в  том,  что,  может быть,  он знает это от своего сына, Андрея Леонидовича,  нашего коллеги. Может быть, он знает больше о его  деятельности,  может,  он  знает  больше  о его соратниках по "Трудовой Украине".  Ну,  например,  о таком близком человеке  для Леонида  Даниловича  Кучмы,  как Виктор Михайлович Пинчук,  о всех принадлежащих ему ценных бумагах и структурах. Так давайте услышим эту информацию.

 

     Поэтому я предлагаю незамедлительно в ближайшее время принять законодательный акт о том,  чтобы все народные  депутаты  Украины, все министры,  Президент Украины, глава Администрации Президента и их ближайшие родственники обнародовали информацию  о  том,  какими ценными  бумагами они владеют и кто является эмитентом этих ценных бумаг.  Тогда будет всем ясно,  кто связан с  западным  миром,  со счетами, кто как голосует и в этом зале, кто как принимает решения за пределами этого зала. Почему этот вопрос не ставится?

 

     Вот представитель Государственной комиссии по ценным  бумагам и фондовому рынку сказал,  что у них нет таких данных. А нет таких данных только по одной причине - потому что мы как законодатели не доработали.  Я  думаю,  что  мы  можем  исправить  ошибку  в самое ближайшее время. Думаю, что и руководство Верховной Рады поддержит нас  в  этом вопросе,  потому что,  например,  Виктор Владимирович Медведчук официально декларировал, владельцем каких ценных бумаг и каких средств он является.

 

     Думаю, что   и   другим   народным   депутатам  Украины  надо последовать этому примеру.  Но не только по конкретным должностным лицам, а и по ближайшим их родственникам. Тогда, может быть, будут понятны такие странные структуры, как "Киевстар" и многое другое.

 

     А что касается вчерашних заявлений и  вчерашних  действий  по поводу решений Верховной Рады, то я думаю, что наступает истерика, наступает агония у  высших  должностных  лиц  страны.  Они  боятся трансляции   заседаний   Верховной   Рады,   они  боятся  прямого, откровенного диалога.  Я думаю, что мы все равно получим ответы на поставленные вопросы. Речь идет только о времени.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

 

     Шановні колеги,  ми  закінчили  обговорення  даного  питання. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом  на  наступному тижні в четвер.

 

     -----------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про  строкові  фінансові  інструменти.  Доповідач  - народний депутат України Москвін Сергій Олександрович. Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги! Спочатку я хотів би пояснити, про які саме фінансові інструменти йде мова у законопроекті.

 

     На перший погляд,  термінологія закону може здатися важкою  і незрозумілою, хоча насправді його норми прості і прозорі. Мова йде про угоди з відстроченим  виконанням,  коли  дві  особи  укладають угоду  та узгоджують ціни на поставку товару в поточний момент,  а сама поставка, її оплата відбуваються в майбутньому.

 

     Наприклад, ви хочете купити меблі в нашому Будинку меблів  на бульварі Дружби народів.  Ви знаєте ціну.  Але продавець каже вам, що ви можете  замовити  сьогодні  ці  меблі  і  їх  вам  привезуть протягом шести тижнів,  якщо ви залишите невелику заставу, а решту сплатите  після  завезення  товару.  Такий  контракт   називається форвардним.

 

     Якщо такий  контракт укладається на організованому ринку,  на біржі,  і в ньому зазначена стандартна кількість певного продукту, а  поставка  має  бути  здійснена  у  визначений термін,  то такий контракт називається ф'ючерсом.

 

     Інший приклад.  Ви заходите в магазин і сумніваєтеся,  чи вам потрібні ці меблі,  чи підійдуть вони до вашої кімнати,  чи, може, ви знайдете щось дешевше.  З іншого боку,  меблі може купити хтось інший.  Ви  просите,  щоб  їх  відклали на декілька днів,  доки ви приймете рішення.  Магазин  може  погодитися,  але  візьме  у  вас заставу,  яку не зобов'язаний повертати у зв'язку з ризиком, що ви передумаєте купувати ці меблі.

 

     Ви уклали угоду  з  відстроченим  виконанням,  яку  називають опціонною угодою,  а можна сказати, що ви купили опціон на купівлю товару.  Опціони та ф'ючерси об'єднує те,  що  вони  є  строковими фінансовими інструментами.

 

     Для чого   потрібне   законодавче   регулювання  використання строкових фінансових інструментів?  Укладання й виконання  угод  з відстроченим виконанням не заборонене чинним законодавством.  І це правильно.  Але немає і будь-яких обмежень  щодо  їх  укладання  й виконання.  Може  відбуватися  уступка  права вимоги,  переведення боргу або  зобов'язання  за  угодою  може  припинятися  зустрічною угодою,  що неюридичною мовою називають купівлею-продажем опціонів та ф'ючерсів.

 

     Практика такої торгівлі в інших країнах показує,  що за  умов вільної  і  необмеженої торгівлі опціонами та ф'ючерсами виникають величезні фінансові скандали  та  втрати.  Згадаємо  хоча  б  крах англійського  банку  "Баренс"  чи  втрати американської фінансової компанії   "LТКМ"   влітку   1998   року,   які   сталися    через неконтрольованість  операцій з ф'ючерсами.  Таке можливе і в нашій країні,  хоча,  звісно,  обсяг цього ринку у нас незначний, але не треба чекати, коли станеться вибух, бо ринки розвиваються.

 

     Основні концептуальні положення законопроекту.

 

     Перше. Специфікації  угод  з відстроченим виконанням,  в яких детально мають бути викладені обсяги кожного продукту,  де і  коли повинна здійснитися поставка і що саме буде поставлено, підлягають обов'язковій   реєстрації,   і   до   цієї   реєстрації    законом встановлюються певні вимоги.

 

     Друге. Не  кожна особа може торгувати опціонами і ф'ючерсами, і до професійних  учасників  ринку  опціонів  та  ф'ючерсів  закон встановлює жорсткі вимоги.

 

     Третє. Операції   зі   строковими  фінансовими  інструментами можуть  проводитися  тільки  на  біржах,  до  яких   законом   теж встановлюються вимоги.

 

     Передбачається впровадження  механізмів забезпечення гарантій виконання угод через організацію роботи  клірингових  установ,  до яких також встановлюються вимоги.

 

     І, нарешті,  законопроектом  передбачено вимоги щодо аудиту і рекламної  діяльності  учасників  цього  ринку,   розкриття   ними інформації  про торгівлю опціонами та ф'ючерсами,  обліку коштів і майна.  Зазначаються  також  заборонені  операції  щодо  строкових фінансових інструментв і торгівлі ними. Порушення цих правил тягне за собою застосування санкцій.

 

     Що дасть цей закон, крім запобігання фінансовим махінаціям?

 

     Коли я перебував з  групою  своїх  колег  народних  депутатів України  в Канаді для вивчення законодавчого забезпечення біржових операцій  з  опціонами  і  ф'ючерсами,  мене  вразила  зустріч  із канадськими  фермерами,  які  змалку  знають,  що  таке  ф'ючерсні контракти,  як їх укладати і чим вони вигідні. А вигідні вони тим, що,  не знаючи, який буде врожай восени, канадський товаровиробник ще взимку знає,  за якою ціною він продасть свою пшеницю,  і що ця ціна  не  може  бути  меншою  за  погоджену  взимку.  Їм більше не потрібно турбуватися з приводу можливих  коливань  цін.  Вони  вже знатимуть,  за  якою  ціною  зможуть  продавати  свою  продукцію і відповідно зможуть планувати свої справи. Товаровиробники знайдуть не  тільки  нові шляхи отримання прибутку,  але й застрахують свої позиції від можливих збитків у разі  зміни  ціни.  Фактично  це  є страхування ризиків від зміни цін у майбутньому.

 

     Отже, основний  позитив  цього  закону полягає в забезпеченні гарантій виконання зобов'язань за угодами, прозорому ціноутворенні на  базові активи та страхуванні фінансових ризиків,  пов'язаних з купівлеюпродажем продуктів,  бо ці ризики не можуть бути  обмежені чи застраховані іншим чином.

 

     Прошу підтримати законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу.

 

     Чи є   запитання   до  доповідача?  Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Проценко. Наступний - депутат Чиж.

 

     ПРОЦЕНКО В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ). Передаю слово Чижу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Сама  ідея  абсолютно  підтримується.  Мені здається,  тут питань не може бути.  Я хотів  би  тільки,  щоб  ви поставили деякі акценти.

 

     Як зараз регулюються ці проблеми: страхування ризиків,  угоди  з  відстрочками,  плата,   прозорість ціноутворення і все, що з цим пов'язано?

 

     Яку частину  ринку  регулюватиме  новий закон і наскільки він реально  впливатиме  на  оздоровлення,  особливо  щодо  прозорості ціноутворення   і   перспективного,   так   би   мовити,   ведення господарства, і все, що з цим пов'язано? Чи ви обраховували, чи ви вже бачите результат?

 

     Дякую.

 

     МОСКВІН С.О.  Обіг  опціонів і ф'ючерсів у нас законодавчо не врегульовано,  і це означає, що такі угоди на можуть укладатись на біржах - на товарних біржах, на фондових біржах, щодо цих угод діє тільки правило біржі,  тобто як ці питання висвітлені  в  правилах біржі, так вони й регулюються. Законодавчого регулювання як такого сьогодні нема.  Це щодо товарних ф'ючерсів і опціонів. Щодо цінних паперів,  то є відповідні нормативні документи Державної комісії з цінних паперів.  Вони стосуються фондових гарантій і опціонів,  де базовими активами є цінні папери.  Хотілося б, щоб закон регулював їх обіг, а не тільки правила біржі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Пухкал.  Наступна  -   депутат Марковська.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).    Дякую.   Фракція   "Батьківщина".   Шановний   Сергію Олександровичу!  Я  теж  дотримуюсь  думки,  що  ваша  законодавча ініціатива заслуговує на увагу й підтримку, оскільки запровадження нових фінансових інструментів справді  може  стимулювати  розвиток внутрішнього  ринку  України.  Водночас  мене  цікавлять  такі два питання.

 

     Перше. Ви  згадали  про  Канаду.   Досвід   яких   країн   по врегулюванню  цих нових фінансових інструментів ви використовували при розробці свого законопроекту?

 

     І друге.  Як,  на вашу думку,  потрібно врегулювати  механізм страхування ф'ючерсних,  опціонних контрактів,  оскільки в Україні поки що немає розвинутого страхового ринку як такого?

 

     Дякую.

 

     МОСКВІН С.О. Дякую за запитання. До Канади була делегація від Верховної  Ради,  туди  входили представники багатьох фракцій.  Ми відвідували  біржі  строкових  фінансових  інструментів  в  деяких провінціях Канади,  зокрема,  в провінції Манітоба.  Я був також у Лондоні на біржі опціонів і ф'ючерсів.  Це теж дуже цікаво.  Тобто вивчався досвід цих країн.

 

     А що  стосується  страхування,  то  саме  хеджування  є видом страхування,  тобто страхування відбувається за  рахунок  ціни  на ф'ючерс.  Тобто  коли  продавець  продає  ф'ючерс,  він  цим самим страхує  свої  ризики.  Іншого  механізму  при  біржовій  торгівлі угодами  з  відстроченим  виконанням  немає.  Це  -  єдиний спосіб страхувати  ризики.  Продавець  не  укладає  контрактів  з  якоюсь страховою компанією. Це дуже специфічний вид страхування ризиків - хеджування. Він використовується саме на цьому ринку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С. Прошу передати слово Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Я  прошу  вибачення,   але   я буквально  30  секунд  заберу,  щоб  зробити  невелику інформацію. Надзвичайні  обставини  змусили  фракцію  доручити  мені  про   це сказати.

 

     Велика спецгрупа  відправлена  сьогодні  в Таращу,  готується провокація,  згідно з якою звинувачуватимуться люди,  які  ніякого відношення  до  цієї  справи не мають,  з приводу того,  ніби вони возили тіло  Гонгадзе  і  це  тіло  вони  закопали.  Поїхало  туди телебачення,  спецгрупа з Росії координує, Ліфшиць сюди приїхав. Я хотів би сьогодні повідомити громадськість про  те,  що  це  чиста провокація.  Жоден  представник  Соціалістичної  партії,  жоден  з помічників Мороза до цього не має ніякого відношення.

 

     Навпаки, родичі  Гонгадзе  приїхали,  коли  їм   уже   видали посвідчення   про   смерть.  Вони  попросили  знайти  машину,  щоб перевезти тіло.  А ті хочуть перекрутити це,  поставити з  ніг  на голову.  І  цим  займається  один  із  заступників голови районної державної адміністрації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергію  Олександровичу,   сідайте,   будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Альошину Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги!  Я  буду  лаконічним.  Комітет підтримав законопроект,  внесений народним депутатом Москвіним,  і пропонує Верховній  Раді  прийняти  його  за  основу  з  подальшим доопрацюванням для підготовки до другого читання.

 

     Зазначений законопроект зорієнтований на повніше використання потенційних можливостей фондового ринку, на активніше використання строкових   фінансових   інструментів.  І  надзвичайно  позитивним моментом  цього  законопроекту  є  те,  що  найбільшою  мірою  він зорієнтований якраз на врегулювання взагалі операцій із строковими фінансовими  інструментами.  І  саме   регулятивний   підхід   був сприйнятий в комітеті позитивно.

 

     Тому, враховуючи,   що   в  порядку  денному  ще  ціла  низка законопроектів,  шість  законопроектів  до  розгляду,   я   тільки констатую   рішення   комітету   про   підтримку  законопроекту  і рекомендацію Верховній Раді взяти його за основу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу.

 

     Є запитання до Валерія Борисовича?

 

     Народний депутат Тищенко.  Будь ласка.  Наступний  -  депутат Чиж.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Уважаемый  Валерий  Борисович!  Я   порадовался,   когда предыдущий  оратор  сказал  о  том,  что  американские фермеры так хорошо защищены.  В  связи  с  этим  вопрос:  не  считаете  ли  вы преждевременным  указ  Президента,  который,  так сказать,  бросил наших селян в стихию этих рыночных отношений,  не дав  возможности защитить их интересы, их права?

 

     И второй  вопрос.  Предусматривается  ли  этим законопроектом (или,  может  быть,  готовится  другой   законопроект?)   внесение изменений    или    дополнений    к    существующему   Уголовному, Уголовнопроцессуальному кодексу о наказании за невыполнение  этого закона?   Ведь   у  нас  часто  бывает,  что  закон  есть,  но  не выполняется. Должна быть ответственность за его невыполнение.

 

     Для примера  приведу  такой  факт.  В   Дергачевском   районе Харьковской   области,  для  того  чтобы  повысить  урожайность  с гектара,  списали площади,  но только не после того как  мороз  их повредил,  а  после  сбора  урожая:  увидев  плачевные результаты, обратились в фирму "Оранта",  списали эти площади и даже  получили какие-то   деньги.   То   есть  фальсифицировав  результаты  своей деятельности, немножко приукрасив их, ввели государство в обман.

 

     Так вот предусматривается ли в законопроекте  (или  готовятся отдельно законопроекты) внесение изменений в Криминальный кодекс и в   Криминальнопроцессуальный   кодекс,   чтобы    привлекать    к ответственности за нарушение этого закона?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую.  Я  почну  з  відповіді  на  ваше  друге запитання.  Будь-який закон,  який не передбачає  відповідальності суб'єктів правовідносин,  які ним регулюються, не має перспективи. Тому  саме  те,  що  в  законопроекті  акцент  зроблено  на  чітке розмежування  прав,  повноважень,  відповідальності і регулятивних процедур, говорить на користь цього законопроекту.

 

     Стосовно того,  наскільки готові наші фермери до використання строкових фінансових інструментів.  Я думаю,  що це питання досить специфічне.  Це пов'язано із економічною підготовкою,  економічною грамотністю   і   головним  чином  з  рівнем  розвитку  інституцій фінансового ринку.

 

     Коли в нас почне функціонувати  передусім  біржова  торгівля, яка   стане   полігоном   для  використання  строкових  фінансових інструментів,  тоді можна буде  говорити  про  те,  що  економічно інтереси  фермерів,  інших  суб'єктів  аграрного ринку можуть бути достатньо захищені за їхньою ж участю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Шановний  Валерію Борисовичу!  Я хочу уточнити:  я підтримував саме постанову вашого комітету, я неточно висловився з першого питання.

 

     Щодо цього питання,  яке  зараз  розглядається.  Я  недаремно ставив   автору   проекту   запитання.  Не  можна  сказати,  що  в господарському,  фінансовому,  цивільному  праві  зовсім  не  було врегульовано цих питань. Звичайно, треба вивчати, як це робиться в Канаді,  у Сполучених  Штатах,  у  Великобританії.  Але  не  можна відмовлятися від права, яке існує в Україні.

 

     Тому я  хотів  би  запитати.  От  ми ж працюємо над проектами Цивільного кодексу,  Господарського кодексу, є інші документи, які відпрацьовуються.    Наскільки    цим    проектом   передбачається наступність чинного законодавства і вмонтовування  в  закони,  які вже набрали чинності або будуть прийняті незабаром?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   Я   підтримую  загальну  спрямованість  вашого запитання. Надзвичайно важливо, щоб у нас була певна послідовність законодавчого   процесу.  Норми  цього  законопроекту  мають  бути узгоджені з цивільним законодавством,  з Цивільним кодексом,  і  я думаю, що є всі можливості для того, щоб це зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! На обговорення цього питання народні депутати не записувалися,  я  так  зрозумів,  що  всі  підтримують  проект. Прийняття  рішення  згідно з Регламентом відбудеться на наступному тижні в четвер.

 

     -----------

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати  спожитої  електричної  енергії. Доповідач  -  заступник  міністра  палива та енергетики Саква Юрій Вікторович. Будь ласка.

 

     САКВА Ю.В.,  заступник міністра палива та енергетики України. Шановні  народні  депутати!  Шановний  головуючий!  На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до деяких  законодавчих  актів  України  щодо пільг з оплати спожитої електричної енергії.

 

     Історичний аспект цього питання.  Більшість  із  цих  законів були прийняті на етапі становлення України як самостійної держави, а  саме:  Закон  про  міліцію  був  прийнятий  у  1992  році,  про прокуратуру  -  у  1991  році,  про  соціальний  і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей - у 1992 році,  про  статус суддів  - у 1993 році,  про пожежну безпеку - у 1994 році.  Це був період,   коли   гіперінфляційні   процеси    миттєво    знищували платоспроможність  населення,  і  соціальний захист був необхідним заходом, у тому числі за професійною ознакою.

 

     У той час енергетична галузь функціонувала стабільно  і  була визначена  цими  законами  як  донор  у  наданні передбачених ними пільг,  оскільки всі названі закони,  якими  надаються  пільги  за професійною   ознакою,   були   прийняті   без  визначення  джерел фінансування.

 

     Посилаючись на    ці    обставини,    місцеві    органи     і держадміністрації   не  відшкодовували  втрат,  завданих  наданням пільг.  У  більшості  законів   не   встановлено   норм   відпуску електроенергії  за  пільговими  тарифами.  Деякі статті допускають неоднозначне  їх  трактування,  що  є  підгрунтям  для   численних зловживань.

 

     Сьогодні створено    всі   правові   умови   для   припинення безоплатного     користування     електроенергією     промисловими споживачами.  Але в частині надання пільг є правові прогалини.  Не встановлено норм відпуску електроенергії за  пільговими  тарифами, не   визначено   джерел  фінансування.  Енергетичні  підприємства, продукція яких є основою життєзабезпечення  країни,  змінили  свій статус  і  вже  не  можуть  віддавати  електроенергію  безоплатно. Ситуація змінилася.

 

     Виходячи з цих  обставин,  пропонується  обгрунтовані  пільги ветеранам  війни,  реабілітованим,  ветеранам  військової  служби, жителям    30-кілометрової    зони    АЕС,     сім'ям     загиблих військовослужбовців, працівників міліції залишити без змін.

 

     Що стосується    осіб,    які   постраждали   від   наслідків Чорнобильської катастрофи,  то для них встановлюються норми оплати електроенергії  за  пільговими  тарифами.  Пільги шести категоріям працюючих  громадян:  працівникам  міліції,  суддям,  слідчим   та працівникам   прокуратури,   військовослужбовцям,  працівникам  із захисту рослин, пожежникам скасувати.

 

     Філософія цього  проекту   закону   полягає   в   продовженні створення  правового  поля,  у  припиненні  безоплатного  відпуску електроенергії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Вікторовичу.

 

     Є запитання? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

 

     Народний депутат Тіщенко. Наступний - депутат Гуцол.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область). Прошу передать слово Тищенко Павлу Васильевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Фракция коммунистов,  город  Харьков. Уважаемый  докладчик!  Если  вы  возьмете  в  руки  Конституцию  и почитаете ее,  то,  что касается народного  депутата,  вы  сможете прочесть,  что  каждый из нас давал клятву соблюдать Конституцию и действующее   законодательство.   Вы   сейчас   предлагаете    нам переступить  через  эту  клятву,  то есть нарушить Конституцию.  С этической стороны, я понимаю, что многие уже давно эту Конституцию ни во что не ставят, но как же клятву переступить?

 

     И второе.  Почему-то  у  нас получается странная вещь:  когда государство или  государственные  мужи  не  в  состоянии  наладить нормальную  работу,  отвечает  за  это  простой  человек,  который пользовался какими-то определенными льготами.

 

     Мало того,  государство у нас вроде грабителя с  кистенем.  Я напоминаю:  17 марта 1999 года был принят "Закон про внесення змін до Закону про ціни і ціноутворення",  который обязывал вашу в  том числе  организацию  держать  цены  на  уровне 1 июня 1998 года.  В Харьковской области их незаконно повысили,  и вот уже целый год  я добиваюсь,  чтобы людям вернули незаконно отнятие деньги (только в Харьковской  области  по  газу  это  22   миллиона   гривень,   по электроэнергии  примерно  столько  же),  а  Ермилов  мне отвечает: исходя  из  того  что  закон  отменен,  некорректно,  видите   ли, обращаться.  А  то,  что  в  течение  восьми  месяцев людей просто грабили - это считается нормой.

 

     Так до каких же пор будем издеваться над  здравым  смыслом  и над законами!

 

     Спасибо.

 

     САКВА Ю.В.  Дякую за запитання.  Шановні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що суть  проекту,  який  вноситься,  в одному:  забезпечити оплату електричної енергії.  Цими законами не було передбачено  джерел  фінансування  пільг,  що  надаються,  за відсутності  джерел фінансування цих пільг електроенергія протягом 10  років  відпускалась  безоплатно.  Ціна  цього  питання  -   50 мільйонів гривень за рік.  Минуло дев'ять років відтоді, коли були прийняті закони.  Це - 500 мільйонів гривень,  і  це  є  одним  із чинників, що зумовлюють необхідність підвищення тарифів.

 

     Якщо ми  передбачаємо ці кошти в бюджеті - теж немає проблем. Але філософія одна:  електроенергія повинна бути оплачена.  Якщо в цій    ситуації    залишимо   невизначеність   у   частині   норм, невизначеність у частині фінансування  пільг  і  субсидій,  то  це означатиме,  що  або  не  буде  виплачена  місячна заробітна плата працівникам  чотирьох   генеруючих   компаній,   або   не   будуть профінансовані видатки на закупівлю палива, або не будуть сплачені податки на цю суму. Це все взаємопов'язані питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гуцол.  Наступний  -   депутат Ткаленко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановні колеги, я хотів би сказати одне: у кожному  законопроекті мають бути якась конкретна фінансова вигода країні,  державі і механізм виконання,  контроль виконання закону. Що  в  нас  часто-густо  виходить?  Ми приймаємо в цьому залі дуже гарні закони,  а на місцях вони  не  виконуються,  тому  що  немає контролю виконання,  тобто,  по-перше,  немає механізму виконання, по-друге, немає фінансової бази, щоб даний закон працював.

 

     Дякую.

 

     САКВА Ю.В.  Мова йде саме про фінансову базу,  щоб цей  закон працював.  На  наступний  рік,  2001 рік,  у бюджеті вперше за всю історію пільги,  субсидії,  передбачені законами,  які  визначають джерела фінансування,  будуть оплачені.  Щодо цих категорій,  яким пропонується скасувати пільги,  джерел як не було передбачено, так їх і в поточний момент немає.  Тому й вноситься пропозиція,  яку я аргументував.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Дякую.  Юрію Вікторовичу!  Я вже декілька разів  ставив  у  залі  запитання:  коли  ми  почуємо про фактичні тарифи,  а не ті,  які склалися у вас через бартерні операції і за якими  ви відпускаєте електроенергію для населення?  Чому сьогодні тарифи, за якими відпускається електроенергія для населення, у 2,5 раза  перевищують  фактичну  собівартість електроенергії?  Чому ми продовжуємо відпускати за тими бартерними цінами, які склалися?

 

     Якби ви сьогодні сказали,  що знімаємо пільги,  але й загалом знижуємо  тариф  на  електроенергію  для  населення,  усе  було  б зрозуміло.  Ви ж монополіст у наданні  електроенергії  для  всього населення України.  Коли ми почуємо тут фактичні ціни, а не ті, що НКРЕ нам усім інкримінує, саме інкримінує, і ми повинні виконувати вашу волю.

 

     Дякую.

 

     САКВА Ю.В. Дякую за запитання. Ви зачепили настільки важливий аспект, що коли дозволите, я на ньому зупинюсь трохи детальніше.

 

     Бартерні схеми,  які  були  майже  до  2000   року,   справді сформували  певні  цінові  параметри,  які заторкнули і електричну енергію.

 

     Я наведу вам декілька цифр. Наприкінці 1999 року  ціна,  за  якою електроенергія відпускалась генеруючими компаніями  і  відповідно  формувалась  ціна  для  населення,  для промислових споживачів, становила: теплові генеруючі компанії - 12 копійок  (я  прошу  уваги,  це  -  на  кінець  1999  року),   НАЕК "Енергоатом" - 7,45 копійки.  Весь 1999 рік і весь 2000 рік тарифи не змінювались,  незважаючи на те, що курс гривні по відношенню до долара змінювався.

 

     На кінець  2000  року  тариф  НАЕК  "Енергоатом" теж був 7,45 копійки, а тариф генеруючих компаній - 11 копійок, тобто знизився. У доларовому еквіваленті зниження майже в півтора раза. Незважаючи на те,  що вартість закуповуваного палива в частині газу, мазуту в доларовому     еквіваленті     змінювалась     не    на    користь електроенергетичної галузі,  ці два роки  переходу  від  бартерних схем до прозорих схем розрахунків за гроші вже дали не підвищення, а зменшення ціни.

 

     Єдина ціна,  яка збільшилась  для  промислових  споживачів  у минулому...  (Шум у залі).  Шановні депутати! Я відповідаю на ваше запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Вікторовичу, ви відповіли?

 

     САКВА Ю. В. Так, дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк. Останнє запитання.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Шановний доповідачу! Шум у сесійному залі з боку різних,  як у нас називають, секторів почався не випадково, а тому,  що ви не відповідаєте чітко  на  запитання,  які  ми  вам задаємо.

 

     У мене як члена аграрного комітету у парламенті двох скликань таке  запитання.  Людина,  яка  працює  сьогодні  на  протруюванні насіння,  що  піде  під  урожай  майбутнього року,  через 10 років матиме професійне захворювання. Люди, які готують зерно, - годують усю державу. І ви сьогодні ставите питання про зняття пільг з цієї категорії людей! Це якийсь однобокий захист.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,   конкретно,   яка   собівартість електроенергії  генеруючих  компаній,  яка  вартість  на  оптовому ринку,  за яким тарифом  ви  відпускаєте  електроенергію  житлово- комунальним підприємствам і за яким реалізуємо населенню?

 

     Ви людина   відповідальна.  Назвіть  мені,  будь  ласка,  оці конкретні цифри. Ось у мене є відповідь Міністерства економіки, то щоб я могла порівняти й побачити врешті-решт,  хто ж нашому народу "вішає лапшу на вуха".  Про  тарифи,  які  сьогодні  закладаються, ніхто  практично  не  може  в  цій  державі  сказати починаючи від Антимонопольного комітету,  Міністерства економіки,  і  закінчуючи відповідними   комісіями,   організаціями.  Тому  дайте  конкретну відповідь.

 

     Дякую.

 

     САКВА Ю.В. Собівартість електричної енергії, що відпускається генеруючими   компаніями,   -   10,5   копійки;  відпускний  тариф генеруючих компаній  -  11,5  копійки;  рентабельність  генеруючих компаній - 10 відсотків. За дев'ять місяців вона була 3 відсотки.

 

     НАЕК "Енергоатом":   собівартість   1  кіловат-години  -  3,6 копійки;  відпускний тариф  -  8,2  копійки.  Рентабельність  НАЕК "Енергоатом"  100  відсотків (це пов'язано з проведенням заходів з ядерної безпеки, витрати на які не включаються до валових витрат).

 

     Оптовий тариф з урахуванням того, що генеруючі компанії мають ще  гідроелектростанції,  які  відпускають  за  ціною від 1,5 до 2 копійок,  становить 10 копійок  (залежно  від  структури  відпуску електроенергії - від 10 до 10,5 копійки).

 

     Тариф на  електричну енергію для споживачів формується згідно з формулою,  яка встановлюється Національною комісією  регулювання електроенергетики,  на  яку  покладені  всі  функції  встановлення тарифів на електричну енергію.  Це тариф по  оптовому  ринку  плюс затверджені   Національною  комісією  витрати  на  транспортування електричної енергії,  і виходить тариф від 11 до  14  копійок  для споживачів.

 

     Населення сплачує 13 копійок плюс 20 відсотків ПДВ, який було введено в цьому залі з 2000 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Вікторовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  соціальної політики та праці Донченку Юрію Григоровичу. Будь ласка, Юрію Григоровичу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область). Уважаемый Виктор Владимирович! Уважаемые народные  депутаты!  Наш  комитет  рассмотрел  внесенный Кабинетом Министров проект  Закона  о  внесении  изменений  и  дополнений  к некоторым  законодательным  актам  Украины  относительно  льгот по оплате потребленной электроэнергии,  в котором предлагается внести изменения в восемь законов.

 

     Какие это законы? Это законы: о милиции, прокуратуре, статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, о социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей,  о статусе судей,  о  пожарной  безопасности,  о  защите растений, о реабилитации жертв политических репрессий на Украине.

 

     Эти изменения  направлены  на  отмену  льгот  для  работников милиции,   судей,   следователей   прокуратуры,    военнослужащих, работников по защите растений, пожарных. В ходе рассмотрения этого вопроса мы обратились в соответствующие министерства и ведомства и получили от них ответы. Я зачитаю некоторые.

 

     Министр обороны Кузьмук пишет: "Скасування зазначених  пільг  призведе  до  посилення  соціальної напруги     у     військових     колективах,     залишить    сім'ї військовослужбовців    за    межею    малозабезпеченості    і    є неприпустимим".

 

     Министерство внутренних дел дает такую оценку: "За 10 місяців 2000 року за власним бажанням звільнилося 58,5 відсотка  загальної кількості  звільнених  осіб  рядового  і  молодшого начальницького складу,  які через  недостатню  соціальну  захищеність  та  низьку заробітну  плату  не  бажали  продовжувати службу,  а 40 відсотків фахівців,  які прослужили в органах МВС до 10 років,  не бажають у подальшому  пов'язувати  своє  життя з правоохоронною діяльністю у зв'язку з неможливістю забезпечити  належний  матеріальний  рівень своєї сім'ї".

 

     Верховный Суд  Украины по поводу внесения изменений в Закон о статусе  судей  дает  ответ  за   подписью   первого   заместителя Председателя Верховного Суда Стефанюка и председателя Совета судей Украины Кривенко:  "Проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких  законодавчих  актів  України  щодо пільг з оплати спожитої електричної енергії є таким,  що  суперечить  статтям  126  і  130 Конституції  України,  а  також  не  відповідає  статті  11 Закону України про статус суддів".

 

     Аналогично отреагировало    на    данный    законопроект    и Министерство аграрной политики Украины.

 

     Такая позиция  государственных  органов  еще раз подтвердила, что  в  правительстве  сегодня  нет  единого  мнения  в  отношении ликвидации   льгот.   Вы  видите,  что  разные  ведомства,  разные министерства дают совершенно другую оценку проекту, который внесло правительство.

 

     Наш комитет, рассматривая все эти документы, пришел к выводу, что сегодня  несвоевременно  отменять  данные  льготы.  Нашу  идею поддержали    представители   комитетов   по   вопросам   обороны, законодательного  обеспечения   правоохранительной   деятельности, представители аграрного комитета.

 

     Я также  хотел  обратить  ваше  внимание на то,  что согласно статье  58  Закона  о  Государственном   бюджете   на   2001   год приостановлено  действие  положений  законодательных актов в части предоставления этих льгот.  Статьей 62  Закона  о  Государственном бюджете на 2000 год действие этих положений также приостановлено.

 

     Исходя из  изложенного,  комитет принял решение об отклонении данного  законопроекта  и   просит   депутатов   поддержать   наше предложение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу.

 

     Чи є   запитання   в   депутатів.   Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Семенюк. Наступна - депутат Вітренко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Дякую.  Шановний Юрію  Григоровичу!  Насамперед хочу сказати,  що я підтримую вас. А запитання в мене до вас таке. От у мене відповідь Міністерства  економіки  стосовно  тарифів  на електроенергію. Коли я запитала доповідача про ціни, то ті, що він наводив,  і ті,  що  у  мене  в  офіційно  підписаних  документах, розходяться   на  45  відсотків.  Чи  аналізував  ваш  комітет  цю вакханалію:  різні міністерства,  різні  відомства  подають  різну інформацію  стосовно тарифів на електроенергію?  І це могло б бути додатковим матеріалом для обгрунтування відхилення.

 

     Дякую.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Валентина Петровна.  Наш комитет  не рассматривал    законопроект   именно   в   аспекте   тарифов   на электрическую энергию.  Но в комитете звучала  мысль  о  том,  что предоставление   этих   льгот  надо  упорядочить.  Взять  хотя  бы категорию военнослужащих. Среди них есть прапорщики, лейтенанты, а есть генералы. И все имеют льготу.

 

     Поэтому данный  вопрос  надо регулировать:  кому оставить,  а высший командный состав,  действительно, может обойтись и без этих льгот. В таком аспекте мы рассматривали документ.

 

     Что касается цены.  На Министерство экономики не было запроса от комитета,  и,  естественно, мы не имели никаких данных по этому поводу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Вітренко.  Наступний - депутат Гуцол.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Передаю слово Владимиру Марченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии    Украины.   Юрий   Григорьевич!   Комитет   по   вопросам экономической политики рассмотрел законопроект и счел  необходимым и  целесообразным  рассмотреть  на  заседании  комитета  вопрос  о тарифах на электроэнергию,  на жилищнокоммунальные  услуги  и  так далее.  Считаете  ли  вы необходимым прежде всего рассмотреть этот вопрос и принять по нему решение?  Мы поддерживаем вашу позицию по этому законопроекту.

 

     И второй  момент.  Не  считаете  ли  вы,  что нам в Верховном Совете  нужно   вообще   сейчас   прекратить   всякую   работу   и определиться,  действует ли у нас в стране Конституция? Потому что принимается бюджет с  нарушением  Конституции,  статьями  бюджета, который должен формироваться на законодательной базе, уничтожаются нормы других законов и так далее.  То есть страна идет вразнос.  В стране не работают нормы права,  не работает Конституция. И за это никто  не  хочет  нести  ответственности:  ни  правительство,   ни Президент, ни депутаты, которые принимают решения.

 

     Не считаете  ли  вы,  что  для  спасения  страны  (просто для спасения!) нам необходимо здесь всем вместе собраться  и  сказать, что   если  Конституция  действует  в  полном  обеме,  так  пусть действует;  если она не действует,  например,  в части  социальных статей 22,  46,  48,  то пусть выходит с инициативой Президент или правительство, отменяет временно или вообще эту статью, чтобы люди знали, о том, что она отменена. И чтобы мы как-то могли работать в правовом русле.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Владимир Романович,  я  полностью  согласен  с вами. Я специально взял на трибуну Конституцию и могу ее зачитать, но я думаю, что нет необходимости зачитывать статью 22, статью 48, где все понятно.

 

     Если вы  помните,  когда  рассматривался  проект бюджета 2001 года, я внес небольшую поправку, касающуюся прожиточного минимума. Ведь  сегодня  мы  не  утвердили  прожиточный  минимум,  а приняли бюджет.  То есть те положения,  о которых вы говорите, сегодня уже не  срабатывают.  Зачем  тогда это надо?  Какая необходимость была тогда в статье  48  Конституции  записывать  право  на  "достатній життєвий  рівень  для  себе  і  своєї  сім'ї,  що включає достатнє харчування, одяг, житло".

 

     Вы говорите,  что надо собраться всем вместе.  Не думаю,  что Президент  к нам придет,  особенно после вчерашних событий.  После того как мы посмотрели эти фильмы в этом зале во вторник и  вчера, понимаете,  я  в  шоке после всего этого.  Что можно еще говорить, когда вот такие разговоры идут в высшем государственном  кабинете, а  вопросы,  касающиеся  жизни  людей,  решаются здесь с грубейшим нарушением  закона.  То,  что  законопроект,  который  сейчас   мы рассматриваем,  не  соответствует статье 22 Конституции,  это всем понятно, предельно ясно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Фракція "Яблуко".  Шановний доповідачу! Я хотів  би поставити вам таке запитання.  Скажіть,  будь ласка,  ви особисто проти пільг тим  працівникам  міліції,  котрі,  захищаючи конституційні  права,  ризикують  своїм життям,  коли в них просто стріляють?  І часто буває,  що сім'ї міліціонерів залишаються  без годувальника.

 

     Але є багато прикладів,  коли,  скажімо,  пожежне начальство, інші старші офіцери користуються оцими пільгами,  хоч вони  ніколи не  ризикують своїм життям.  У країнах світу офіцери чи працівники міліції,  котрі ризикують своїм життям,  захищаючи громадян, мають усе.  Не  просто пільги,  вони забезпечені.  Чи не варто поставити зараз питання так - відокремити  тих,  котрі  не  ризикують  своїм життям   і  не  повинні  користуватися  пільгами,  і  тих,  котрі, ризикуючи своїм життям,  захищають  наші  з  вами  права,  і  дати останнім не тільки пільги, а зробити все, щоб вони могли працювати і їхні сім'ї були забезпечені?

 

     Дякую.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо за вопрос.  Я  разобью  ответ  на  две части.  Отвечу  на  этот  вопрос как депутат и гражданин и с точки зрения юридической.

 

     Если говорить с точки зрения  юридической,  я  только  сейчас отвечал  Владимиру  Романовичу Марченко,  что этот законопроект не соответствует Конституции.  И уже по этой причине его поддерживать нельзя.

 

     Что касается  упорядочения  льгот,  то  еще  когда  во  главе комитета был Евгений Кириллович  Марчук,  мы  давали  поручения  и писали  письма в соответствующие министерства (не только в МВД и в Министерство обороны,  но и в службу пожарной безопасности  и  так далее)  о  том,  чтобы  они  дали  предложения,  касающиеся разных категорий лиц,  работающих у них.  Я  уже  говорил,  что  генералу сегодня  не  надо  льгот,  а следователю,  который непосредственно выходит на контакт и носит на погонах две маленькие  звездочки,  - это уже другой вопрос.

 

     Мы написали письма в соответствующие министерства, но никакой реакции по сей день нет,  а другое министерство вносит все чохом - лишить льгот всех. И никто не говорит о том, чтобы как-то привести в соответствие, упорядочить все это.

 

     Я думаю,  что если  бы  такое  предложение  поступило,  то  и депутаты тоже поняли бы и пошли бы навстречу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Григоровичу.  Сідайте,  будь ласка. Переходимо до обговорення даного питання.

 

     Слово для  виступу  надається  народному   депутату   Козаку. Наступна - депутат Мазур.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).   Група   "Відродження   регіонів".   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  Депутатська  група  "Відродження регіонів" не може підтримати цей законопроект з таких причин.

 

     Перше. Обмеження   пільг   для   соціально  уразливих  верств населення   має    супроводжуватися    відповідною    матеріальною компенсацією  з  тим,  щоб  не  було  зниження життєвого рівня цих громадян.

 

     Друге. Одночасно має бути удосконалено сам  механізм  надання пільг  шляхом  посилення  їх  адресності.  Необхідно  перейти  від часткової   оплати   спожитої   електроенергії   пільговиками   до здійснення цільових виплат,  які мають бути не меншими за фактичні витрати на фінансування пільг.

 

     Такий механізм не дозволить користуватися пільгами  тим,  хто не має до них ніякого відношення.

 

     Крім того,  лише  за  такого підходу можлива реальна економія енергоресурсів, яка є основною метою законопроекту.

 

     Третє. Питання  пільг  щодо  оплати  комунальних  послуг  має вирішуватися  комплексно,  а  не  тільки по відношенню до плати за електроенергію. Наша депутатська група вже звертала увагу уряду на те,  що його діяльність по впорядкуванню і удосконаленню механізму надання пільг має хаотичний характер,  у  ній  практично  відсутня системність і єдність підходів.

 

     Внаслідок цього  ініціативи  уряду  в  цій  сфері  так  важко знаходять порозуміння тут, у залі. Зокрема, досить часто виникають питання,   чому   одним  категоріям  скасовують  пільги,  а  іншим залишають,  які заходи передбачаються для  компенсації  скасованих пільг та інші.

 

     Не можна  погодитися  і з положенням законопроекту,  згідно з яким  фінансування  витрат,  пов'язаних  із   забезпеченням   прав реабілітованих  громадян,  має  проводитися  за  рахунок  місцевих бюджетів.   Ці   видатки   за    своїм    змістом    є    виключно загальнодержавними.

 

     Звертаю також   увагу   народних   депутатів,  що  в  частині професійних  пільг  законопроект  втратив  свою   актуальність   з прийняттям  бюджету  на  2001 рік,  оскільки Законом про Державний бюджет на  2001  рік  призупинені  положення  інших  законів  щодо професійних  пільг.  Тобто  ми  маємо достатньо часу для належного опрацювання законопроекту.

 

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує   направити   законопроект  суб'єкту  права  законодавчої ініціативи  для  його  доопрацювання  з  урахуванням   висловлених зауважень.

 

     Крім того,  ми  вважаємо  за потрібне провести інвентаризацію всіх пільг і субсидій громадянам і проаналізувати їх з точки  зору соціального   спрямування.  У  зв'язку  з  цим  пропонується  дати відповідне доручення Кабінету Міністрів України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мазур. Наступний - депутат Чиж.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПСПУ).   Спасибо.   Я   хочу напомнить,  что  Украина является одним из основателей Организации Обединенных Наций.  В Уставе ООН,  подписанном Украиной 9 декабря 1948  года,  сформулировано,  что  такое геноцид.  Это в том числе предумышленное создание какойлибо  группе  людей  таких  жизненных условий,  которые  рассчитаны  на  полное или частичное физическое уничтожение ее, предотвращение деторождения в среде такой группы.

 

     Я хочу сказать,  что этот законопроект можно  квалифицировать как такой, который способствует геноциду в нашей стране, поскольку создаются условия для вот этих групп граждан, которые будут лишены льгот,  подпадающие  под определение геноцида,  сформулированное в Уставе ООН,  подписанном Украиной.  И подавая такой законопроект и Кабинет Министров,  и Президент Украины Леонид Кучма берут на себя в   очередной   раз   уголовную   ответственность   за   очередное преступление.

 

     Представитель Кабинета  Министров лишний раз подтвердил,  что главным преступлением этого века является  закрытие  в  этом  году Чернобыльской АЭС,  поскольку он привел данные, что 1 киловатт-час электроэнергии,  вырабатываемой на атомных электростанциях,  стоит всего 3,6 копейки, а на тепловых электростанциях - 10,5 копейки.

 

     При всем  своем  уважении и любви к России как младшему брату Украины,  я подчеркиваю,  та позиция,  которую  заняла  Россия  по отношению к Украине, очень настораживает. В Украине, в том числе и представителями Руха,  создана такая обстановка,  что  Украина,  к сожалению,  может  действительно превратиться в колонию России,  я подчеркиваю,   несмотря   на   свой   потенциал,   в   том   числе энергетических и атомных электростанций.

 

     По поводу  того,  что  курс доллара влияет на стоимость газа. Зачем же тогда Украина  продала  Англии  полтавские  месторождения газа?   То   есть   Кабинет   Министров  и  другие  высшие  органы исполнительной власти,  в том числе и Президент,  сами создают  те условия, которые сегодня имеют место в Украине.

 

     Аргументы, которые   сегодня   приводятся   для   обоснования необходимости лишения граждан льгот, абсолютно несостоятельны. Я в очередной раз напомню слова,  которые сказал в свое время господин Азаров Митюкову, что огромное количество средств утекает за рубеж. Эта сумма составляла порядка 80 миллиардов гривень.

 

     Что касается  того,  что  население не платит за коммунальные услуги.  Я могу опровергнуть это данными Госкомстата. Каждый месяц начиная  с  сентября  (у  меня есть эти данные) показатель проплат тарифов,  в том числе за электроэнергию,  увеличивается. Например, на 1 сентября проплата населением Украины за коммунальные услуги и электроэнергию составляла 80 процентов,  на  1  ноября  -  уже  89 процентов.

 

     В Луганской области, которую страшно не любит Премьер-министр Ющенко,  эти  проплаты  увеличились  на  12  процентов.  То   есть население Луганской области, несмотря на то, что эту область давят больше  всех  и  интенсивнее  всех,  увеличило  свои  проплаты  за жилищно-коммунальные услуги.  То есть нет оснований сегодня лишать население льгот.

 

     Поэтому я призываю поддержать решение комитета об  отклонении этого законопроекта, который нарушает как Конституцию Украины, так и международные нормативно-правовые акты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Чиж. Наступний - депутат Тищенко.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую. Шановні колеги! Я хотів би запропонувати, щоб ми надалі взагалі не розглядали таких проектів законів.  Якщо вони суперечать  Конституції,  порушують  норми  Конституції,  то  такі законопроекти повинні голосуватися як неприйнятні  і  зніматися  з розгляду автоматично.

 

     Я просто  дивуюся  тій  аргументації,  яка  йде  від Кабінету Міністрів,  коли  щодо  закону,  прийнятого  Верховною   Радою   і підписаного Президентом,  чиновник десятого рангу,  чи п'ятого, чи першого,  не важливо, виходить на трибуту і каже, що під цей закон немає  грошей.  У  такого  чиновника  просто  немає  елементарного розуміння норм права і відповідної підлеглості праву.

 

     Цей проект є одиним із  багатьох,  спрямованих  на  поступове відщипування компенсацій,  а я прошу все-таки пільги і компенсації не плутати,  у нас немає пільг,  на жаль,  у нас є компенсації  за особливі режими роботи,  за втрачене здоров'я,  якщо це стосується чорнобильців тощо.  Так от, йде почасткове відщипування з тим, щоб взагалі   залишити   законодавство   чистим,   для  того  щоб  вже експерименти будь-які творити над економікою (і вже творять),  над соціальною сферою і над людьми.

 

     Я хочу  нагадати,  що бюджет повинен формуватися не тільки на фіскальній основі,  на податковій основі - він  так  само  повинен формуватися і на видатковій основі,  на соціальних параметрах, які визначені чинним законодавством.  Оця частина  взагалі  ніколи  до уваги  не береться.  А треба рахувати,  напевно,  те,  що потрібно видати з державної казни,  як  держава  повинна  забезпечити  свою соціальну функцію, і тоді шукати джерела, як наповнити необхідними фінансами,  необхідними доходами оцю видаткову функцію держави.  У нас взагалі поняття і розуміння перевернуті.

 

     Я вже   не   кажу  про  те,  що  існують  закони  у  розвиток Конституції,  -  про  оплату  праці,  пенсійний.  Всі  кажуть,  що пенсійного   законодавства   немає.   Є,   просто   стаття  19  не виконується, закон абсолютно не реалізуються в частині індексації, якщо   йдуть  інфляційні  процеси,  в  частині  компенсації,  якщо відбувається втрата коштів унаслідок невчасної виплати тощо. Цього абсолютно ніхто до уваги не бере.

 

     Мені здається,  що Верховна Рада,  ще раз підкреслюю, повинна сказати  своє  вагоме  слово.  Такі   законопроекти   не   повинні доповідатися з трибуни, вони повинні просто зніматися.

 

     І ще  один  дуже  цікавий  момент.  Коли  всі міністри,  яких торкається це питання,  відмовляються,  кажуть,  що  не  можна  це приймати,  а  Кабінет  Міністрів  в  цілому вносить,  то тоді я це називаю  -  вже  приїхали.  Треба  розбиратися,  мабуть,   або   з міністрами,  або з Кабінетом Міністрів,  або взагалі,  що краще, з усією системою організації влади в нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов,  город Харьков.  Уважаемые товарищи!  До тех пор,  пока такие законопроекты будут вноситься в сессионный зал, можно с уверенностью говорить: агония этого режима продолжается.  Я  не случайно задал заместителю министра топлива и энергетики вопрос,  касающийся  того,  имеет  ли  моральное  право каждый  из  нас,  депутатов  Верховного Совета,  если мы принимали присягу,  голосовать  за   подобные   законы,   которые   нарушают Конституцию?  К  сожалению,  многие  из  нас  уже  многократно это делали,  хотя бы в ту памятную ночь  в  январе  2000  года,  когда Конституцию   приравняли   к   обыкновенной   бумажке,   совершили государственный переворот. Это продолжение все того же беспредела, который творился в ту ночь.  Поэтому,  естественно, принимать этот законопроект ни в коем случае нельзя.

 

     Почему происходит это?  Руководство государства, которое не в состоянии    наладить    работу,    продолжает   находить   выходы исключительно за счет дальнейшего ограбления народа.

 

     Недавно принято решение, не нами, не законодательным органом, а  Президентом,  о  закрытии Чернобыльской атомной электростанции. Оно принято в неудобные  сроки,  когда  увеличивается  потребление электроэнергии,  и  приведет  это к энергетическому кризису,  надо будет какимто образом закупать мощности.  Закупать  собираются  за счет  кредитов  того  же  Запада.  Обещают  нам деньги на покрытие затрат на достройку новых мощностей Хмельницкой и Ривненской  АЭС, но  под условия.  А какие же условия?  Одно из них - возобновление кредитования Международным валютным фондом.

 

     Сколько же придется нам  платить  за  это  закрытие?  Давайте посчитаем.   А   что   же  требует  Международный  валютный  фонд? Международный валютный фонд требует ни много  ни  мало,  например, выполнения тех пунктов меморандума,  которые не выполнены:  отмена экспортных пошлин на  вывоз  скота,  на  вывоз  подсолнечника  (мы знаем,  что  только  по  экспорту  подсолнечника  были  потери 200 миллионов долларов за год,  это назвал сам  Президент),  повышение пенсионного возраста,  100-процентная оплата населением тарифов на электроэнергию,  газ,  коммунальных платежей. Ставит Международный валютный   фонд  и  вопрос  приватизации.  То  есть  нам  придется многократно  расплачиваться  за  это  преступное  решение.  И  вот результаты:  надо хоть как-то,  где-то,  понемножку,  собирать эти крохи.  И отбирают у  народа,  чтобы  закрыть  ту  брешь,  которая пробита вот этим "недолугим" решением Президента.

 

     К чему  это  приведет,  если  будет принят этот законопроект? Понятно,  что  даже  те  честные,  порядочные  люди,  которые  еще остались в органах правосудия,  в органах милиции,  прокуратуры, и далее будут их покидать.  Останутся те,  кто имеет  дополнительный доход, кто может жить, беря взятки и так далее. Вот такое развитие дальнейших событий,  если этот законопроект будет принят. Поэтому, естественно,  решительнейшим  образом я против.  Я думаю,  вряд ли найдется  более  50   человек,   которые   подпишутся   под   этим законопроектом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення цього питання закінчено.  Усі народні депутати,  які бажали висловити свої думки,  отримали таку можливість.  Прийняття  рішення  відбудеться  згідно з Регламентом наступного четверга.

 

     -----------

 

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного.  Проект Закону  про  розвідувальні  органи  України.  Доповідач - народний депутат України Чікал Адам Васильович. Будь ласка.

 

     ЧІКАЛ А.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  національної безпеки і оборони (виборчий округ 191,  Хмельницька  область).  Група  "Трудова  Україна".  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги! Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року про Концепцію національної  безпеки України передбачено розробку та розгляд проекту Закону України про зовнішню   розвідку,   який   повинен    врегулювати    діяльність розвідувальних органів України.

 

     До цього  часу  в  законодавстві  нашої  держави  це  питання залишається невирішеним,  що  значно  ускладнює,  з  одного  боку, діяльність   розвідувальних   служб  у  забезпеченні  національної безпеки і обороноздатності держави,  а з  іншого,  -  забезпечення контролю за їх діяльністю з боку різних гілок державної влади.

 

     На сьогодні відповідними законами надано право СБУ і Збройним Силам  України  здійснювати  розвідувальну  діяльність.   Але   не визначені цілі, принципи, основні завдання розвідувальних органів, порядок  керівництва  ними  та  координації  їх  роботи,  а  також соціальний  захист  співробітників  та  багато  інших питань,  які потребують саме законодавчого врегулювання.

 

     Взяти хоча  б  права  розвідувальних  органів.  Вони   значно відрізняються від тих прав, які надані іншим підрозділам в системі тих відомств,  до яких вони входять.  Це стосується Служби безпеки України і Міністерства оборони. Отже, з одного боку, розвідувальні органи для виконання  завдань  повинні  мати  конкретно  визначені права, а з іншого - ці права не можна поширювати на всі підрозділи тих міністерств і відомств, до складу яких вони входять. Для цього саме   потрібний   окремий   закон,   проект   якого  ми  сьогодні розглядаємо.

 

     Усім присутнім  зрозуміло,  що  розвідка  є  дуже  ефективною дієвою зброєю, а значить, вимагає контролю з боку державної влади. Відсутність закріпленого в законі контролю за діяльністю спецслужб може  призвести  до  непередбачуваних  наслідків.  Крім того,  щоб заспокоїти частину народних депутатів,  які вважають, що цей закон несе загрозу демократії,  хочу сказати, що загрозу демократії несе не закон, а саме його відсутність.

 

     У цьому законопроекті  чітко  визначена  мета  розвідувальної діяльності   -   це  захист  національних  інтересів  України  від зовнішніх загроз.  Крім того,  в проекті закону визначені  цілі  й завдання розвідувальних органів,  яких вони повинні дотримуватися. У частині  другій  статті  19  Конституції  України  записано,  що "органи  державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень  та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України".

 

     Виходячи з цього, можна сказати, що цей законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, випливає з вимог Конституції України і конче потрібен:  по-перше,  для зміцнення національної безпеки і оборони держави,  а  по-друге,  для створення цивілізованих правових засад діяльності  розвідувальних  органів  України.  Крім  того,   закон необхідний для того,  щоб визначити стратегію і ідеологію розвитку розвідувальних органів України на майбутнє,  а  також  забезпечити соціальний захист їх співробітників,  які виконують дуже складні й відповідальні завдання, іноді навіть із ризиком для себе.

 

     Проект цього  закону  розроблено  з   урахуванням   світового досвіду.  Аналіз  законодавчих актів іноземних держав свідчить про те,  що в законодавстві  більшості  європейських  країн  предметом правового  регулювання є правовий статус розвідувальних органів та їх співробітників,  а також порядок  контролю  за  діяльністю  цих органів з боку різних гілок влади.

 

     У зв'язку  з  цим замість проекту Закону України про зовнішню розвідку,  який передбачався постановою Верховної Ради України від 16   січня   1997   року,  мною  було  подано  проект  Закону  про розвідувальні органи України 5303 від 10 травня цього року.

 

     При проведенні  узгоджувальних  заходів  з   даного   проекту закону,  а  також  за  дорученням Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони,  зацікавленими  міністерствами  та відомствами  були  висловлені  суттєві зауваження і пропозиції.  В Комітеті з питань національної безпеки  і  оборони  було  створено робочу  групу,  яка  уважно  вивчила  зауваження і пропозиції,  що надійшли до законопроекту,  і врахувала переважну більшість  їх  у проекті закону, який сьогодні поданий на заміну проекту Закону про зовнішню розвідку.

 

     Прийняття Закону України про розвідувальні органи України  не потребує  додаткових  коштів,  тому  що він тільки створює правове поле діяльності для вже існуючих розвідувальних органів.  Кошти на фінансування розвідувальних органів ГУР Міністерства оборони,  ГУР Служби безпеки та оперативно-розшукового управління Держкомкордону були передбачені окремим рядком у Державному бюджеті на цей рік, а в проекті Державного бюджету на наступний рік,  який ми приймали 7 грудня цього року, розміри видатків на забезпечення розвідувальної діяльності порівняно з поточним роком збільшені,  що,  за  оцінкою фахівців,  забезпечує  мінімально необхідні потреби розвідувальних органів.

 

     Напрями розвитку   воєнно-політичної    обстановки    навколо України,  зміни  стратегічних  поглядів у світі на ведення бойових дій,  поява  зброї  на  нових   фізичних   принципах,   скорочення чисельності  Збройних  Сил  України  зумовлюють  значне збільшення значення ролі і місця розвідки щодо захисту  національної  безпеки України,    підготовки   держави   до   оборони   і   забезпечення військово-політичного керівництва розвідувальною інформацією.

 

     Жодна держава в світі,  жодні збройні сили не можуть існувати без  розвідки,  і  це підтверджується всім ходом світової історії. Закон має за мету:

 

     Перше. Створення в правовому полі держави юридичних  засад  і умов  діяльності  розвідувальних органів України,  що є необхідним для розбудови правової, демократичної держави.

 

     Друге. Визначення правового  статусу  розвідувальних  органів України   як   спеціальних   державних   органів,  які  здійснюють розвідувальну діяльність в інтересах оборони України  та  з  метою захисту її національної безпеки від зовнішніх загроз.

 

     Третє. Забезпечення  незалежності  в  поданні  розвідувальної інформації для створення умов об'єктивності та неупередженості при прийнятті рішень вищими органами державної влади.

 

     Четверте. Визначення     порядку    координації    діяльності розвідувальних органів,  що дасть  можливість  організувати  більш ефективну   взаємодію  між  ними  та  заощадити  кошти  Державного бюджету.

 

     П'яте. Забезпечення  контролю  за  діяльністю  розвідувальних органів   України  Президентом,  Верховною  Радою  та  Генеральним прокурором України,  що гарантує дотримання конституційних прав та свобод людини і громадянина.

 

     Шосте. Забезпечення    соціального   захисту   співробітників розвідувальних органів України, які захищають національні інтереси держави,  а  також  визначення  їх  відповідальності  за порушення чинного законодавства.

 

     Проект закону складається з  п'яти  розділів  та  містить  30 статей.

 

     У першому    розділі    викладені    основні    поняття,   що використовуються в цьому законопроекті,  визначені основні засади, принципи,  методи  і  засоби,  які  застосовуються розвідувальними органами, їх основні завдання та цілі розвідувальної діяльності.

 

     Другий розділ    визначає    правові    основи     утворення, реорганізації  і ліквідації розвідувальних органів України,  сфери їх діяльності, а також порядок координації і керівництва ними.

 

     Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції   України,   виписані  повноваження  розвідувальних органів України,  принципи і форми їх взаємодії та взаємовідносини з іншими державними органами,  установами і організаціями України, а також із спеціальними службами іноземних держав.

 

     З урахуванням     певної     конфіденційності      діяльності розвідувальних органів особливу увагу приділено захисту відомостей про них, порядку подання розвідувальної інформації.

 

     У третьому розділі законопроекту визначені правове  положення та   соціальний   захист   співробітників  розвідувальних  органів України,  а також  права  та  обов'язки  осіб,  які  конфіденційно співробітничають   із   розвідувальними  органами  України,  і  їх соціальний захист.

 

     У четвертому розділі викладено порядок контролю і нагляду  за діяльністю  розвідувальних  органів  України  з  боку  Президента, Верховної Ради та прокуратури України.  Особливу  увагу  приділено питанню  здійснення  контролю за діяльністю розвідувальних органів Верховною Радою України.

 

     П'ятий розділ містить прикінцеві положення,  де  визначається порядок введення цього закону в дію.

 

     Шановні колеги,  з  прийняттям  зазначеного  закону будуть не тільки створені правові засади діяльності розвідувальних  органів, а  й  забезпечена  можливість  її  удосконалення  шляхом прийняття підзаконних актів,  що базуватимуться  на  положеннях  Закону  про розвідувальні органи України.

 

     Дякую вам за увагу і прошу вас підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Васильовичу.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     Народний депутат Левченко. Наступний - депутат Павловський.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый  Адам  Васильевич,  понятна  ваша  обеспокоенность   как военного  человека сегодняшней обороной и разведкой.  В свое время мы отказались от лозунга: "Мы мирные люди, но наш бронепоезд стоит на  запасном  пути".  Мы  стали  мирными людьми,  мы отказались от ядерного вооружения, стали внеблоковой державой.

 

     И конкретный вопрос.  Мы ратифицировали Договор  об  открытом небе.  Ну,  например,  пролетели  над  Германией или над Америкой, разведали,  что у них есть лазерное  оружие,  ядерные  бомбы  либо новые  ракеты.  Как  с нынешней ситуацией в оборонке противостоять новым вооружениям зарубежных держав?

 

     ЧІКАЛ А.В. Шановний колего, я дякую вам за запитання. Я хотів би свою відповідь побудувати так. Закони, які ми в цьому сесійному залі приймаємо щодо обороноздатності нашої держави, розраховані не на  сьогодні  і  навіть не на завтра,  а,  я думаю,  на роки,  щоб реалізувати ту концепцію національної безпеки. Тільки в результаті економічного  піднесення держава може мати ту оборону,  до якої ми прагнемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський. Наступний - депутат Єльяшкевич.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Я   дякую.   Більше   того,   я   сподіваюся,   Вікторе Володимировичу, що ви дасте мені ще й виступити. О, зразу каже, що ні. Тоді такі два запитання.

 

     Перше, дуже коротке.  Адаме Васильовичу, я в цілому підтримую цей  законопроект,  але  у нас же є окремий Закон про соціальний і правовий  захист  військовослужбовців  та  членів  їх  сімей.  Чим викликана  потреба  додатково  у цьому законі виписувати соціальні гарантії? Чи не достатньо тих, що є?

 

     І друге.  Ваші останні слова націлюють на те,  що ми, мабуть, повинні у цьому законі передбачити не тільки свою розвідку, а ще й протидію іноземній розвідці.  Найстрашніша розвідка для нас  -  це інститут  іноземних  радників  і консультантів.  Наші колеги брали участь у розробці послання Президента як стратегічного  документа. Німецька  ж  консультативна  група розробила нам заходи політичної стратегії для економіки,  які перекреслюють послання Президента. І далі,  ви  знаєте,  що  ті  помилки,  до  яких  нас підштовхують в економічній стратегії,  призвели до того,  що  нам  вже  немає  що захищати,   можна  відкриватися  повністю.  Але  економічно  треба захиститись.  І от я хотів би, щоб ці питання теж були відображені в цьому законі.

 

     Дякую.

 

     ЧІКАЛ А.В.   Шановний   Михайле   Антоновичу!   Репліка:   я, завершуючи доповідь,  дякував і просив підтримувати, а ти цього не виконав.

 

     Тепер по  порядку.  Так,  є  окремий  Закон  про соціальний і правовий захист військовослужбовців та  членів  їх  сімей.  Але  в цьому  проекті закону я передбачаю,  щоб визначити саме специфічні види соціального  захисту  співробітників  розвідувальних  органів України,  які  пов'язані  з  виконанням ними відповідних державних завдань.

 

     Усім відомо,  що  наші  розвідники  виконують   відповідальні завдання,  які  пов'язані  із забезпеченням національної безпеки і оборони держави,  в тому числі з ризиком для свого життя, для себе і сім'ї.  Кожен співробітник розвідки повинен знати,  що держава в разі необхідності  захищатиме  як  його,  так  і  його  сім'ю.  Це відповідь на ваше запитання.

 

     Стосовно вашої  пропозиції.  Я,  шановний Михайле Антоновичу, хотів би наголосити:  якщо в наступний четвер буде воля  Верховної Ради   підтримати   запропонований  мною  законопроект  у  першому читанні, я готовий до співробітництва з вами, щоби в тому розділі, де ви вважаєте це потрібно,  врахувати вашу пропозицію. А сьогодні я прошу підтримати в першому читанні цей законопроект,  який конче потрібний для нашої України, в тому числі для всіх розвідників.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемый   Адам  Васильевич!  Я  хотел  бы спросить,  каким образом в вашем  законопроекте  предусматривается внутренняя разведка в том плане, что, например, сегодня у каких-то горячих голов,  которых вчера Верховная  Рада  попросила  уйти  со своих    должностей,    могут   возникнуть   замыслы   по   поводу неконституционных  действий,  которые  в   будущем   можно   будет рассматривать как государственный переворот.  Каким образом должна действовать  подобная   структура,   чтобы   ни   у   действующего председателя СБУ, ни у министра внутренних дел, которые обвиняются в тяжелейшем преступлении,  не хватило бы никаких возможностей для осуществления своих, если они у них есть, незаконных замыслов?

 

     ЧІКАЛ А.В.  Дякую,  шановний Олександре. Я у своєму проекті і пропоную, щоби контррозвідку проводили органи, які ведуть розвідку стратегічну.  Коли  ми  погоджували цей законопроект,  було багато зауважень з боку співробітників Служби безпеки.  Але погодьтеся, і я їм доводив, що світовий досвід, досвід Росії - нашого партнера і ближнього сусіда,  показує,  що кожний  орган  веде  контррозвідку самостійну,  і  я  буду це до кінця відстоювати.  Тому що не можна допускати інший орган,  який веде розвідку стратегічну,  до списку розвідників і таке інше. Це передбачено в моєму законопроекті, і я його просив би підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні  депутати,  ми  продовжуємо  наше засідання.  Слово  для  співдоповіді  надається  члену  Комітету з питань   національної   безпеки   і   оборони   Крючкову   Георгію Корнійовичу. Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Наш комітет двічі розглядав це питання і визнав за  можливе  в  принципі  підтримати  внесений народним депутатом Чікалом цей законопроект.

 

     Кілька думок у зв'язку з цим.  З прийняттям закону,  який має регулювати  розвідувальну  діяльність,  Верховна  Рада   практично завершить  дуже  важливий  етап  законотворчої  роботи -приведення законодавства у сфері оборони у відповідність з новою Конституцією України.  На  черзі - створення сучасної правової бази соціального захисту військовослужбовців,  ветеранів збройних сил, членів їхніх сімей. Відповідні законопроекти на розгляд Верховної Ради внесені.

 

     Окрема проблема  -  засади  цивільного  контролю  за  силовою сферою, над чим зараз працюють члени нашого комітету.

 

     Розробка і  проходження  Закону  про   розвідувальні   органи України   відбувалися   дуже   непросто.   Представниками   досить впливового відомства висловлювалася думка про те,  що такий  закон взагалі   не   потрібний,  проглядалася  тенденція  монополізувати розвідувальну  діяльність.  Але  комітет  з  цим   не   погодився. Монополія  в  будь-якій  сфері  веде,  як  відомо,  до загнивання. Наявність  альтернативних  джерел  розвідувальної  інформації,  як свідчить світовий і наш досвід, забезпечує її більшу об'єктивність і надійність.  Про це,  між іншим,  говорив і Президент в одному з виступів у Міністерстві оборони. Це перше.

 

     Друге. Розвідувальна   діяльність,   спрямована   на   захист інтересів держави від зовнішніх загроз,  яку здійснюють відповідні структури  (у  світі  їх  називають  розвідувальними  органами або розвідувальними чи спеціальними службами),  є неодмінною  функцією будь-якої держави. Це ні для кого не є таємницею.

 

     До того  ж  це  специфічна  сфера діяльності,  а її специфіка вимагає,  по-перше,  введення розвідувальної діяльності  в  суворо визначене правове поле,  чіткого правового врегулювання, яке, крім іншого,  виключало б можливість використання розвідувальних  служб для  виконання  антигуманних  чи  інших,  не передбачених законом, функцій;  по-друге,  належного фінансового забезпечення;  потретє, визначення  правового  статусу  працівників розвідувальних служб і тих, хто їм сприяє, службових та соціальних гарантій розвідникам з боку держави, включаючи гарантії прикриття і особистої безпеки.

 

     Поданий на  наш  розгляд  законопроект,  на  думку  комітету, переважно вирішує проблему,  хоча в ньому є  окремі  позиції,  які потребують уточнення, доопрацювання.

 

     Зокрема, висловлюються  різні думки щодо назви закону.  Чи це має бути Закон про розвідувальні органи -  такі  підходи  в  інших країнах  є,  чи  Закон  про  зовнішню  розвідку,  як  у Російській Федерації,  чи Закон  про  розвідувальну  діяльність  в  інтересах оборони і безпеки держави від зовнішніх загроз.

 

     Правда, на зміст,  структуру законопроекту, як він виписаний, на його концепцію це не  впливає.  Це  питання  в  разі  прийняття законопроекту в першому читанні буде додатково вивчене комітетом і вирішене при остаточному його прийнятті.

 

     Потрібно, на наш погляд,  погодитись з думкою про  те,  що  в законі   не   слід   вказувати   на  створення  в  структурі  Ради національної безпеки і оборони спеціального  підрозділу  з  питань розвідки  для  координації  діяльності розвідувальних служб різних відомств.  Проблема координації існує,  але як її  вирішувати,  чи потрібні для цього ще якісь структури - це прерогатива Президента. У зв'язку з цим слід відповідно відредагувати статтю 10 проекту і, можливо, об'єднати її з статтею 9.

 

     Ще деякі   слушні   зауваження   висловили  науково-експертне управління,  Служба безпеки України,  а також члени  комітету  при розгляді    законопроекту,    зокрема,   щодо   узгодження   цього законопроекту   з   іншими   законодавчими    актами,    уточнення термінологічного  апарату,  редакцій  окремих  положень  тощо.  Ці зауваження не змінюють у принципі концепції  закону.  Вони  можуть бути   враховані  при  доопрацюванні  проекту.  Комітет  до  цього готовий.

 

     З огляду  на   сказане,   наш   комітет   пропонує   прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу.

 

     Чи є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Депутат Манчуленко. Наступний - депутат Донченко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Українського народного руху.  Шановний Георгію Корнійовичу, ви у своєму виступі дещо  зачепили проблему з назвою даного законопроекту.  Я хотів би почути відповідь на таке запитання.

 

     Річ у тому,  що коли був розроблений первісний проект  Закону про  зовнішню  розвідку,  надійшли  зауваження,  в  тому числі від Служби безпеки України, про те, що недоцільно, щоб саме таку назву мав законопроект,  оскільки це створює певні моменти в стосунках з іншими країнами й так далі.

 

     Ми пішли на варіант назви законопроекту

- про розвідувальні органи України.

 

     Нещодавно знову  ж  таки  були одержані зауваження від Служби безпеки України,  де говориться,  що не зовсім  доцільно  приймати таку   назву   -  про  розвідувальні  органи  України,  а  можливо повернутися до назви - про зовнішню розвідку.

 

     Як можна   пояснити   такі   різні   підходи   щодо    одного законопроекту однієї конкретної спецслужби нашої держави?

 

     Дякую.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Відверто  скажу,  мені  важко  зрозуміти логіку таких трансформацій позиції з цього питання.

 

     Я був деякою мірою причетний до роботи над цим законопроектом за дорученнями Адама Васильовича і бачив, що кожного разу шукались якісь підстави чи аргументи на користь того, а чи взагалі потрібен такий закон. Мабуть, саме цим визначалася ця позиція.

 

     Я вважаю,  що  в  даному  випадку  закон  виписаний  так,  що принципового значення не матиме,  яку ми приймемо назву.  Я вважаю найбільш доцільною назву: про розвідувальну діяльність в інтересах оборони  і  безпеки  держави  від  зовнішніх  загроз.  Це   знімає абсолютно  всі  моменти.  Але  це  питання,  яке  ми розглянемо на засіданні комітету і внесемо пропозиції Верховній Раді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Донченко.  Наступний  -депутат Марченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Прошу передать слово Синченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Георгий Корнеевич,  два вопроса.  Первый.  Вот  этот  координирующий  орган,  если  можно, прокомментируйте,  как  задумано в проекте закона,  и вообще зачем это нужно.

 

     И второй момент.  Я в свою  бытность  еще  в  территориальных органах,  даже  на  уровне городского отдела,  занимался вопросами разведки, это была часть моих функциональных обязанностей.

 

     Скажите, с принятием этого закона не уйдет ли в  небытие  вот эта  иерархия,  вертикаль  территориальных  служб  в  системе СБУ, которые выполняют функции разведки в том секторе,  в  котором  они имеют такие возможности?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.   Первый   вопрос  в  отношении  координирующего органа.  Я в своем содокладе изложил позицию о том,  что,  видимо, это   положение   надо   исключить,   поскольку   это  прерогатива Президента.

 

     Все эти разведывательные  службы  функционируют  в  структуре органов  исполнительной  власти,  а  все,  что  касается изменения структуры, создания новых органов, - это прерогатива Президента. И пусть Президент решает эти вопросы.

 

     Я считаю,  что в законе это писать не надо. И такие замечания были,  в частности,  со стороны Службы  безопасности.  И  я  лично считаю, что это надо поддержать.

 

     Что касается   разведывательных  структур  в  системе  Службы безопасности Украины,  эти вопросы регулируются Законом  о  Службе безопасности  Украины,  и  они  будут решаться так,  как это будет признано в интересах государства.  Я думаю,  что этот законопроект этого вопроса не затрагивает.

 

     Если вы  обратили  внимание,  законопроект  в своей преамбуле содержит такое  положение:  "Цей  закон  визначає  правові  основи організації  діяльності  створених  державою  спеціальних органів, яким доручається  здійснення  розвідувальної  діяльності  з  метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Георгий Корнеевич, мы поддерживаем принятие законопроекта в первом чтении.  Мы считаем,  что целесообразно принять такой закон.  Если мне удастся выступить, я скажу почему.

 

     А вопрос  таков.  Вообще  есть  ли   гарантия   эффективности действия  закона  и  деятельности  разведывательной  службы,  если Верховный Совет,  например,  ратифицирует договор  с  Соединенными Штатами  Америки  о  кредите  на  закупку компьютерной техники для Министерства обороны?  Причем по этому контракту наше  государство лишается  права  контролировать  эту  технику.  Вроде бы радость в зале, что вот технику получит наша оборона. Потом оказывается, что в  микропроцессоре  этих  компьютеров специально заложена система, которая позволяет снимать информацию.

 

     Второй момент.  Если  прослушивается  кабинет  Президента   с помощью  простого  цифрового  диктофона,  то  есть ли вообще у нас гарантия сохранности  секретных  материалов  в  государстве  после обеспечения  наших  Министерства обороны,  разведывательных служб, Службы безопасности такой техникой? Какие ставятся организационные вопросы?    Вообще    предполагается   ли   эффективность   работы разведывательных органов после  принятия  закона,  если  не  будут решены  другие  проблемы,  связанные  с обеспечением секретности в нашей стране?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  В вашем вопросе, Владимир Романович, содержатся два момента:  один - конкретный и один - общий.  Но то,  как будет работать закон,  насколько он реальный, зависит, если хотите, даже не от качества закона - это зависит от общей политической ситуации в стране.  В стране,  где попираются элементарные нормы права, где не соблюдается Конституция, где идет откровенное посягательство на права и  свободы,  которые  записаны  в  Конституции,  говорить  о какой-то надежности любого правового акта очень сложно.

 

     Я хотел бы надеяться,  чтобы такая ситуация в стране рано или поздно (желательно, чтоб это было рано) была изменена.

 

     Что касается второго,  частного  вопроса,  который  вы  здесь поднимали,  то  он  рассматривался  в  связи  с  вашим замечанием, сделанным на  заседании  Верховной  Рады,  на  недавнем  заседании комитета.  Я  имею в виду ваше замечание в отношении оборудования, которое нам поставляют американцы.

 

     Во-первых, нам никто не запрещает проверять это оборудование. Оно не проходит известный контроль, а проверять его надо. Мы очень детально спрашивали у  представителей  Министерства  обороны,  как будет использоваться это оборудование. Нас заверили в том, что это оборудование ни в коей мере не будет использоваться там, где могут быть  государственные  секреты.  Это зависит от людей.  Ваше,  как говорится,  опасение имеет все основания. Потому что действительно могут подарить троянского коня.  Это может быть, но это зависит от того,  как  будут  его  использовать.   Это   оборудование   можно использовать там, где нигде не содержатся государственные секреты. Члены комитета предупредили руководителей министерства,  чтобы это обстоятельство учитывалось.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  на виступ записалися 9 депутатів. Переходимо до обговорення.  Слово  надається  народному  депутату  Пилипчуку. Наступний - депутат Кириченко.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ  124,  Львівська  область).  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Постановою Верховної Ради України від 16 січня   1997  року  про  Концепцію  національної  безпеки  України передбачено  розробку  та  розгляд  проекту  Закону  України   про зовнішню   розвідку,   який   повинен  був  регулювати  діяльність розвідорганів України. До цього часу в законодавстві нашої держави це питання залишається невирішеним, що значно ускладнює діяльність розвідувальних  органів  у  забезпеченні   національної   безпеки, обороноздатності держави.

 

     Сказане та  вимога  щодо  адаптації  законодавства України до законодавства   Європейського   Союзу   зумовлюють    необхідність врегулювати розвідувальну діяльність, змінивши при цьому підхід до розробки цього закону,  а саме передбачити врахування міжнародного досвіду.  Аналіз  законодавчих актів іноземних держав свідчить про те,  що  у  законодавстві  більшості   країн,   які   входять   до Європейського  Союзу,  предметом  правового регулювання є правовий статус  розвідувальних  органів  та  їх  співробітників,  а  також порядок  контролю  за  діяльністю  цих органів з боку різних гілок державної влади.

 

     Сама ж розвідувальна діяльність  відповідних  органів,  тобто форми,   методи,  способи  отримання  інформації,  регламентується підзаконними актами,  які  становлять  державну  таємницю.  І  це, сподіваюся, зрозуміло всім.

 

     У зв'язку  з  цим замість проекту Закону України про зовнішню розвідку було подано якраз законопроект про  розвідувальні  органи України.  Даний законопроект було розроблено з урахуванням аналізу правового регулювання діяльності розвідувальних органів,  вивчення законодавчої   бази   діяльності   розвідувальних  служб  в  інших державах,  а  також  пропозицій  науковців,  юристів  і   фахівців розвідувальних органів України.

 

     При проведенні  погоджувальних  заходів  щодо  даного проекту закону за дорученням комітету Верховної Ради  із  заінтересованими міністерствами  та  відомствами,  наскільки  мені відомо,  комітет розглянув більш як 100 зауважень і пропозицій.

 

     Які ж усе-таки зміни були внесені до тексту  раніше  поданого проекту  закону?  Перш за все у статті 1 іншого змісту набули такі основні поняття,  як  "розвідувальна  діяльність",  "розвідувальна інформація", "розвідувальні органи України".

 

     Вилучено статтю    11   "Державна   програма   розвідувальної діяльності України" та статтю 14 "Сфери діяльності  розвідувальних органів   України".   Замість   цього  в  статті  7  законопроекту визначено,  що  напрями  і  пріоритети  діяльності  розвідувальних органів визначаються положеннями про кожен розвідувальний орган.

 

     Статтю 13   "Повноваження   розвідувальних  органів  України" перейменовано  на  "Права  розвідувальних  органів  України",   що більшою мірою відповідає змісту цієї статті.

 

     Закон має   на   меті  створення  в  правовому  полі  держави юридичних засад і умов діяльності розвідувальних органів  України, що  є  необхідним  для розбудови правової,  демократичної держави; визначення  правового  статусу  розвідувальних  органів   України; забезпечення  незалежності в поданні розвідувальної інформації для створення умов  об'єктивності  та  неупередженості  при  прийнятті рішень  вищими органами державної влади;  забезпечення контролю за діяльністю розвідувальних  органів  України  Президентом  України, Верховною  Радою  України  та  Генеральним прокурором України,  що гарантує  дотримання  конституційних  прав  та  свобод  людини   і громадянина;   забезпечення   соціального  захисту  співробітників розвідувальних органів України, які захищають національні інтереси держави.

 

     З прийняттям  цього  закону  буде  не тільки створено правові засади  діяльності  розвідувальних  органів,   а   й   забезпечено можливість її вдосконалення шляхом прийняття підзаконних актів, що будуть базуватися на положеннях Закону  про  розвідувальні  органи України. Прошу народних депутатів підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Кириченко.  Наступний - депутат Манчуленко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська область). Місто Херсон, Християнсько-демократична партія України.  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Існує думка,  що розвідка - одна з найстаріших професій на землі.  Про це є згадка навіть у Святому письмі - Біблії.  Ще з тих  часів усім ходом історії людства доведено,  що розвідка є тим механізмом,  без   якого   не   можна   обійтися   при   вирішенні найважливіших  суспільних  та  державних  завдань.  Недооцінка або неврахування цього нерідко призводило до найтрагічніших  наслідків для долі цілих держав. На підтвердження цього можна навести безліч яскравих прикладів.  Зокрема,  хоча  б  події  червня  1941  року. Фахівці   військової  науки  дійшли  висновку,  що  наслідки  тієї страшної  війни  могли  бути  зовсім  іншими,   коли   б   тодішнє керівництво   держави   прислухалося   до   завчасних  попереджень розвідників  про  стратегічне  рішення   гітлерівської   Німеччини здійснити напад на СРСР в 1941 році.

 

     У схожу  ситуацію  потрапили Сполучені Штати Америки 7 грудня 1941 року,  коли в Перл-Харборі японська палубна  авіація  знищила головні   сили  американського  Тихоокеанського  флоту.  Саме  цей раптовий напад змусив  американців  створити  міцну  розвідувальну службу.  Тоді  серед  американських військових фахівців поширилося влучне  прислів'я   "Хто   не   хоче   платити   розвідці,   потім розплачуватиметься   за   це".   Цей  майже  універсальний  вислів стосується не тільки суто організації бойових дій,  а й усіх сфер, які охоплює єдине поняття -національна безпека держави.

 

     Сучасний розвиток науки і техніки, поява видів зброї на нових фізичних принципах,  виникнення нових вогнищ  збройних  конфліктів навколо України значно підвищують значення ролі і місця розвідки в системі забезпечення національної безпеки і обороноздатності нашої держави.

 

     Кожен, хто  мав колись відношення до збройних сил,  знає,  що без розвідки неможливо організувати  навіть  бій  мотострілецького взводу, не кажучи вже про організацію захисту держави.

 

     Отже, сьогодні  розглядається  законопроект,  прийняття якого має дуже важливе значення для забезпечення національної безпеки  і оборони   України.   Для  того,  щоб  розвідувальні  органи  могли нормально виконувати ті відповідальні  завдання,  які  перед  ними поставлені,  конче необхідно прийняти закон, який би врегульовував їх діяльність,  а також визначив стратегію  і  ідеологію  розвитку розвідувальних органів України на майбутнє.

 

     Проект закону,  що  сьогодні  розглядається  Верховною Радою, відповідає цим вимогам.  Прийняття цього закону не тільки створить прозорі,  рівні  для  всіх  розвідувальних  органів правові засади діяльності,  а й забезпечить соціальний  захист  розвідників,  які захищають національні інтереси держави нерідко з ризиком для себе. Крім  того,  одним  із  головних  завдань  закону  є  забезпечення контролю за діяльністю розвідувальних органів.

 

     Свій виступ  я  починав  з  прикладів з історії,  які повинні вчити нас уникати  помилок.  Історія  не  раз  підтверджувала,  що відсутність  закону  нерідко  призводить  до беззаконня,  особливо тоді,  коли мова  йде  про  діяльність  спеціальних  служб.  Прошу народних   депутатів   підтримати  пропозицію  Комітету  з  питань національної безпеки і  оборони  щодо  прийняття  законопроекту  в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Манчуленко.  Наступний - депутат Єльяшкевич.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область.  Фракція  Українського народного  руху.  Шановні колеги!  Шановні присутні!  Я хочу зразу зауважити,  що фракція Українського  народного  руху  дуже  пильно спостерігала  за  перебігом  подій щодо розробки законопроекту про впорядкування діяльності розвідорганів  в  Україні  і  одноголосно підтримуватиме  прийняття  його  в  першому  читанні.  Ми  надаємо прийняттю цього законопроекту надзвичайно важливого значення  щодо врегулювання   діяльності   розвідувальних   органів   в  Україні, закріплення за кожним розвідувальним органом певної  сфери  їхньої діяльності,  розмежування  їхньої  діяльності.  В  той же час його прийняття створить нормальні умови  для  певної  змагальності  цих органів між собою і координації їх діяльності, щоб ця змагальність не працювала на шкоду тому  чи  іншому  розвідувальному  органу  і взагалі на шкоду безпеці нашої держави.

 

     Необхідність прийняття  закону  зумовлена кількома причинами. Перша.  Розвідка - це необхідний для країни вид  діяльності,  який має  свої  особливості і який торкається відносин України з іншими державами.  На сьогодні і Службі безпеки,  і Міністерству  оборони відповідними    законами    надано    тільки   право   здійснювати розвідувальну діяльність,  але не  визначені  її  цілі,  принципи, основні   завдання  розвідорганів,  порядок  керівництва  ними  та координації їх роботи,  а також не  вирішено  питання  соціального захисту співробітників та багато інших питань, які потребують саме законодавчого врегулювання.

 

     Взяти хоча  б  права  розвідувальних  органів.  Вони   значно відрізняються від тих прав, які надані іншим підрозділам у системі тих відомств,  до яких вони входять.  Це стосується і СБУ,  і  тим більше Міністерства оборони.

 

     Отже, з  одного  боку,  розвідоргани  для  виконання  завдань повинні мати конкретно визначені права,  а з іншого, - ці права не можна поширювати на всі підрозділи тих міністерств і відомств,  до складу яких вони входять.

 

     Друге. Я думаю,  що мої колеги  не  будуть  заперечувати,  що розвідка   є  ефективною  і  дієвою  зброєю,  а  значить,  вимагає серйозного контролю з боку різних  гілок  державної  влади.  Якраз відсутність   закріпленого   механізму   контролю   за  діяльністю спецслужб може призводити до непередбачуваних наслідків,  оскільки виникає  дуже  багато  спокус  щодо  застосування  цих специфічних органів в інтересах тієї чи іншої групи  людей,  які  мають  перед собою певні цілі.

 

     Серед завдань   розвідорганів   є   забезпечення   безпечного функціонування установ країни за кордоном,  безпеки співробітників цих  установ  та  членів  їх  сімей у країні перебування,  а також відряджених  за  кордон  громадян  України.   Ця   правова   норма стосується  тільки розвідоргану СБУ і визначена на підставі пункту 2 статті 24 Закону про Службу безпеки України.

 

     В частині другій статті 19 Конституції України  записано,  що органи  державної влади,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені Конституцією та законами України. Саме законами України.

 

     І прийняття  даного  закону сприятиме врегулюванню діяльності розвідувальних органів, які на сьогоднішній день діють на підставі положень,  затверджених указами Президента.  Це є підзаконні акти. Ми повинні відійти  від  цієї  практики  і  прийти  до  нормальної цивілізованої практики, коли розвідувальна діяльність - діяльність розвідувальних  органів  -  регламентується   саме   законодавчими актами, які розглядає, приймає і затверджує парламент держави.

 

     Я сподіваюся на розуміння цієї проблематики своїми колегами і на підтримку вами пропозиції про прийняття даного законопроекту  в першому читанні.  А ті певні зауваження, які вже є на сьогоднішній день,  наш  комітет  зможе  доопрацювати  при  підготовці   даного законопроекту до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич.  Наступний - депутат Кармазін.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  Уважаемые  коллеги!  К   сожалению, сейчас не так много депутатов в сессионном зале, а рассматриваемая сегодня тема чрезвычайно важна.

 

     Сумеем ли мы  поставить  под  гражданский  контроль  общества работу  разведывательных  ведомств  - от этого во многом зависит и судьба нашего независимого государства.  То, как в последнее время использовались разведслужбы - для того,  чтобы решать абсолютно не те проблемы,  которые они обязаны решать, - говорит лишь об одном: что  в  стране,  где  разведка  используется диктаторским режимом, разведка будет работать против прав человека.

 

     Я прежде всего говорю о внутренней политической  разведке,  о чем  меньше  всего любит говорить руководитель Службы безопасности Украины,  который  вчера   после   нашего   абсолютно   законного, конституционного   решения   о  том,  чтобы  Президент  немедленно освободил его от занимаемой  должности,  имел  наглость  и  цинизм обвинить Верховную Раду Украины в том,  что она принимала подобное решение, исходя из абсолютно корыстных мотивов.

 

     Я убежден,  что история расставит все точки над "і",  но  эти точки будут расставлены только тогда, когда все высшее руководство страны уйдет в отставку.  Сейчас же,  к  сожалению,  можно  только догадываться,  какой  информацией  обладают  эти люди,  шантажируя через средства массовой  информации  народных  депутатов  Украины, других государственных деятелей, руководителей предпринимательских структур.

 

     То есть у нас разведслужба  используется  фактически  не  для того,  чтобы служить народу,  а для того,  чтобы собирать материал компромата  и  этим  компроматом  шантажировать   тех   или   иных государственных  деятелей  или  просто граждан Украины.  У нас вся силовая система подчинена фактически одному человеку,  и этот один человек решает, кого миловать, кого наказывать, а в результате сам становится, к сожалению, на путь, видимо, преступлений.

 

     Поэтому, уважаемые коллеги, безусловно, необходимо поддержать новую   концепцию   проекта   закона,   усилив  в  этой  концепции гражданский контроль за  разведкой,  усилив  полномочия  Верховной Рады  в  этом вопросе,  чтобы никто и никогда не смог пользоваться таким серьезнейшим инструментом,  как разведорганы, не в интересах всего общества.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кармазіну. Наступний - депутат Кожин.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса. Партія захисників вітчизни.   Фракція   "Солідарність".  Шановні  народні  депутати! Законопроект,  який ми обговорюємо,  на мій погляд,  досить  повно врегульовує   комплекс   питань,   пов'язаних  з  організацією  та діяльністю розвідорганів.

 

     Потрібен він чи не потрібен?  Так,  потрібен.  Позитивні риси його  тут уже всі відзначали.  Але я бачу,  що незабаром необхідно буде готувати проект  закону  про  контррозвідувальну  діяльність. Варто обдумати і таке питання: який підхід краще застосовувати для правового врегулювання цих суспільних відносин  -  організаційний, прийнявши   закони   про   органи  розвідки  і  контррозвідки;  чи діяльнісний, прийнявши закони про розвідку і контррозвідку.

 

     В поданому законопроекті,  на мій погляд,  правильно вирішене принципове   питання  про  те,  на  які  органи  покласти  функції здійснення  розвідувальної  діяльності.  За  проектом  ніякі  нові органи  не  створюються,  а  тільки  розширюється  або уточнюється компетенція існуючих органів.

 

     Водночас вважаю  за  необхідне  чіткіше   визначити   порядок утворення,  реорганізації  та  ліквідації  розвідувальних органів. Однієї відсилки на чинне законодавство України, вміщене в статті 8 проекту,  явно не достатньо. Адже її можна інтерпретувати як таку, що  обумовлює  той  же  порядок  що  і  для  центральних   органів виконавчої влади. Але ці структурні підрозділи центральних органів виконавчої влади не є самими цими органами.

 

     Взагалі треба  було  б  визначитись  з  системою  керівництва розвідувальними органами. Загальне керівництво здійснює Президент, а в межах кожної структури -  керівник  відповідного  центрального органу    виконавчої    влади.    Останній    має    безпосередньо підпорядковуватись Президенту.

 

     Варто також визначитись з місцем Ради національної безпеки  і оборони  в  системі  розвідувальних  органів.  Фактично  стаття  9 проекту суттєво розширює компетенцію Ради національної  безпеки  і оборони  всупереч  нормам  відповідного  статутного  закону.  Мені здається, цього не варто робити.

 

     Я хотів  би  наголосити  на  тому,  що  механізм   погодження призначення керівників розвідувальних органів,  про який йдеться в статті 9 проекту, потребує суттєвого уточнення.

 

     Потребує також уточнення і механізм контролю  -  контролю  за призначенням і за сферами діяльності.

 

     Шановні народні депутати!  Шановний пане головуючий!  Звертаю вашу увагу на брутальне невиконання вимог статті 31 Закону України про Службу безпеки України з боку Служби безпеки України.  Нагадаю вам,  що у статті  31  закону  написано:  "Голова  Служби  безпеки України  щорічно  подає Верховній Раді України звіт про діяльність Служби безпеки України".

 

     Я восьмий рік народний депутат України. Де цей звіт? Покажіть мені:  де  він?  Якщо  немає,  я  вимагаю,  пане головуючий,  дати протокольне доручення:  терміново надіслати сюди нам повідомлення, чому  не виконуються вимоги закону.  І якщо так буде і надалі,  ми будемо ставити питання про припинення  фінансування  цих  органів. Крім  цього,  я думаю,  варто зробити зауваження і комітету,  який контролює дотримання цього законодавства. Саме відсутність звіту і цивільного   контролю   призвела  до  масових  порушень.  У  моєму розпорядженні є  докази  того,  що  за  політиками,  за  народними депутатами  все-таки  ведеться  стеження,  у тому числі за членами сім'ї, і комп'ютерна база даних заведена.

 

     Я просив би вас,  пане головуючий, щоб це питання ми сьогодні не заговорили.  Нагадаю вам, що у Сполучених Штатах навіть чергове звання,  щоб не було ніякої  корупції,  погоджується  з  комітетом сенату.  Це  щоб  ви знали.  А то у нас вже за один рік майор може стати генерал-полковником.  Таке відбувається  іноді.  Ці  питання треба   ставити  під  парламентський  контроль.  І  якщо  не  буде передбачено парламентського контролю, то фракція "Солідарність" не підтримуватиме цей законопроект. Я наполягаю на тому, щоб тут було записано про парламентський  контроль  і  за  призначенням,  і  за діяльністю розвідорганів України.

 

     Пригадайте вчорашні повідомлення в засобах масової інформації та по радіо "Свобода". Чи вам не соромно стало за Україну? У Празі до  кореспондента  прийшли співробітники відповідних органів,  щоб провести з ним роботу.  Хіба це нормально?  Нехай дадуть нам  звіт про  таку роботу,  за чиї це кошти робиться?  Це робиться за кошти платників податків.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Кожин.   Наступна   -депутат Марковська.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Український народний рух.  Шановні народні депутати!  Шановний головуючий!  Для прийняття  рішення  Верховній Раді  України,  Президенту,  державним  силовим структурам,  уряду необхідна  інформація  в  політичній,   економічній,   соціальній, інформаційній,  науковій та інших сферах.  Жодна держава світу, її збройні сили,  силові структури не можуть існувати  без  розвідки, без інформації.

 

     Напрями розвитку  воєнно-політичної ситуації навколо України, зміни стратегічних поглядів у світі на ведення бойових дій,  поява зброї  на  нових  фізичних  принципах викликають значне збільшення значення ролі та місця розвідки щодо захисту національної  безпеки України    і   підготовки   держави   до   оборони,   забезпечення військово-політичного керівництва розвідувальною інформацією.

 

     До цього  часу  в  законодавстві  нашої  держави  це  питання залишається  невирішеним,  що  значно  ускладнює,  з  одного боку, діяльність  розвідувальних  органів  у  забезпеченні  національної безпеки  і  обороноздатності держави,  а з іншого,  - забезпечення контролю за їх діяльністю з боку різних гілок державної влади.

 

     Законопроект, який ми сьогодні розглядаємо,  випливає з вимог Конституції  України  і  конче потрібен,  по-перше,  для зміцнення національної безпеки  держави,  подруге,  для  створення  правових засад діяльності розвідувальних органів України.

 

     Проект цього   закону  розроблений  з  урахуванням  світового досвіду.  Аналіз законодавчих актів іноземних держав свідчить  про те,  що  в  законодавстві  більшості  європейських країн предметом правового регулювання є правовий статус розвідувальних  органів  і їх  співробітників,  а  також  порядок  контролю за діяльністю цих органів з боку різних гілок влади.

 

     Пропоную народним   депутатам    України    прийняти    даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Марковській. Наступний - депутат Павловський.

 

     Народний депутат Павловський. Наступний - депутат Марченко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую,    Вікторе    Володимировичу.    Ви перевершили мої сподівання.  Фракція "Батьківщина",  Хмельницький. Шановні колеги!  Я хочу привернути увагу  до  того,  що  більшість попередніх  промовців  залишилися  на рівні середини ХХ століття і говорили весь час тільки  про  воєнну  агресію  і  в  цьому  сенсі небезпеку   для   держави.  Але  сьогодні  для  невеликих  держав, слаборозвинених,  якою є і Україна, це є другорядним фактором. Для нас  сьогодні  найбільша  небезпека - це економічна агресія з боку Заходу.  А воєнна - це  один  із  методів  реалізації  економічної агресії.  Тому  я  хотів  би,  щоб  у  законі  були  змінені  цілі діяльності розвідки.

 

     Ну що з того,  що була б розвідка в Югославії?  Її  все  одно розбомбили б, незалежно від цієї розвідки.

 

     Що з  того  що  буде  розвідка  у нас?  Ми не можемо сьогодні протистояти жодній сильній державі.  Чому?  Тому що  у  нас  немає економічних потужностей.  Ми сьогодні навіть не можемо забезпечити дротом регіони,  які потерпіли від стихійного лиха.  Я не кажу вже про інше.

 

     Закон про  засади  відродження  електронної  промисловості  - накладено вето з допомогою Мінекономіки,  а сьогодні говорили  про роль електроніки,  що якщо нам поставляють "жучки", то жоден літак не підніметься в повітря.

 

     Тому я пропоную все-таки, щоб був розділ, який починався б зі стратегічної  мети  - забезпечення економічної безпеки держави,  і розвідка повинна працювати саме  на  це.  Ми  повинні  позбавитися впливу  іноземних  радників-консультантів,  які  дають нам наперед неправильні рекомендації,  які ведуть до  нищення  економічного  і навіть  інтелектуального  потенціалу  нашої  держави.  Тобто  дуже просто завойовують наш ринок.  Тому якщо виходити зі  стратегічних цілей,  а  саме це було в центрі уваги на нещодавній конференції з питань стратегії соціального і економічного розвитку  держави,  то ви повинні ставити завдання і перед розвідкою, виходячи з сучасних потреб,  а не відкидати країну на початок ХХ століття. Ще раз хочу підкреслити: воєнна загроза для України - це не головне, головне - економічна  загроза  нашій  державі,  втрата  економічної  і,   як результат, політичної незалежності держави.

 

     Тому я   пропоную   прийняти   проект  у  першому  читанні  і доопрацювати його, враховуючи зауваження, які я висловив.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Я  так понимаю,  что в зале осталось несколько депутатов только для того,  чтобы их  выступление,  их  позиция  остались  в стенограмме.  Никому это после парламентского переворота не нужно. Те,  кто придет голосовать в четверг, будут голосовать по команде, а не по убеждениям.  И,  конечно, то, что сегодня в зале находится так  мало  депутатов,  это  позор  для  страны  и,  к   сожалению, закономерное  следствие  того  парламентского переворота,  который произошел, с теми последствиями политическими, да и правовыми.

 

     Тем не менее, проблема важна, и ее необходимо решить. Если вы помните статью 19 Конституции, то там все определено, как, в каких правовых условиях  должны  работать  государственные  структуры  и государственные  чиновники  - в разрешительной схеме.  Это значит, что и разведывательные органы, и все другие государственные органы должны работать в русле закона.  Следовательно,  этот законопроект нужно принимать в первом чтении,  а какие-то там  замечания  можно учесть  в процедуре,  установленной Верховным Советом при принятии законов. Поэтому голосовать за законопроект в первом чтении нужно. Нужно  еще  и  по  тем причинам,  чтобы разведывательные органы не управлялись в  ручном  режиме,  потому  что  полномочия  проводить разведывательную   деятельность   достаточно   велики,  они  могут использоваться,   если    не    будут    определены    в    рамках законодательства,  в  целях,  не  соответствующих  их содержанию и назначению.  Поэтому эту возможность,  эту попытку их использовать необходимо отсечь,  чтобы разведывательная деятельность была в том русле, которое будет определено законом.

 

     И в  очередной  раз  (хоть  и  пустой  зал,  но  пусть  будет зафиксировано в стенограмме) хочу предложить депутатам.  Уважаемые депутаты,  должна быть произведена политическая реформа в Украине. Нормы   Конституции,   полномочия   и  противовесы,  заложенные  в Конституции,  структура  власти,  которая   ею   определена,   как подтвердила жизнь,  являются неэффективными.  Необходимо создавать Верховным Советом Конституционную комиссию,  необходимо  принимать Конституцию,  необходимо  как  минимум  переводить Украину в русло парламентской республики и обеспечить политическую базу для  того, чтобы страна жила в правовом русле.

 

     И тогда   разведывательные   органы,   как  и  другие  органы государственной  власти,  работая  в  правовом  русле,   обеспечат какуюто работу в правовых нормах.

 

     А пока  эта  проблема  не будет осознана в этом зале ведущими политиками  Украины,  не  будет  поставлена  в  повестку  дня,   к сожалению, все законы, которые мы принимаем, выполняться не будут, как они практически не выполняются и сегодня.

 

     Сегодня нужно признать,  что страна на ручном  управлении,  и эту проблему нужно снимать политической реформой.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу.  Не коментуючи ваш виступ, оскільки не маю на це права відповідно до Регламенту, можу сказати,  що  незважаючи  на  невелику кількість депутатів у залі, мені здається,  цей законопроект найближчим  часом  буде  все-таки прийнятий.

 

     Шановні колеги!  Ми закінчили обговорення даного питання. Усі народні  депутати,  які  бажали  взяти   участь   в   обговоренні, виступили. Прийняття рішення відбудеться в наступний четвер згідно з Регламентом.

 

     -----------

 

     Переходимо до "Різного".  Прошу,  висвітіть, хто записався на виступ у "Різному".

 

     Дев'ять депутатів   записалось.   Народний  депутат  Крючков. Наступний - депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановні колеги!  Я  хочу  розповісти  вам  одну детективну історію.  Я тричі звертався до Генерального прокурора з депутатським  запитом  стосовно  однієї  резонансної  справи,  яка розслідується  більше 6 років.  Тричі протягом майже півтора року: 11 червня минулого року,  25 лютого і 29  вересня  цього  року,  я одержував  від Генеральної прокуратури відповіді,  які інакше,  як формальними  відписками,  назвати  не   можу   і   які   мене   не задовольняли.

 

     Керуючись частинами  2  і 3 статті 8.3.3 Регламенту Верховної Ради,  я звернувся 5 жовтня до Голови Верховної Ради  з  письмовим проханням  оголосити  відповідь на мій останній депутатський запит на засіданні Верховної Ради за  участю  Генерального  прокурора  і надати  мені  слово до 5 хвилин для репліки і оцінки відповіді.  З незрозумілих причин моє прохання було проігноровано.  13 жовтня  я вдруге   звернувся   до  Голови  Верховної  Ради,  наполягаючи  на задоволенні мого прохання,  і,  керуючись частиною 4 тієї ж статті Регламенту,   просив  передбачити  обговорення  відповіді  на  мій депутатський запит,  звичайно,  якщо за це проголосує  одна  п'ята частина депутатського корпусу.

 

     Як і  належить  в  таких  випадках,  я подав проект постанови Верховної Ради,  зареєстрований 15  листопада  під  номером  6167. Керівник нашої фракції Петро Миколайович Симоненко двічі порушував питання про внесення цього проекту постанови  до  порядку  денного для  обговорення  на  засіданні  Верховної  Ради.  Це вносилося на засіданні Погоджувальної ради.

 

     3 і 6 листопада я  одержав  листи  від  голови  регламентного комітету,  який  повідомляв,  що  1 листопада комітет розглянув це питання,  але рішення не прийняв  і  вирішив  розглянути  його  15 листопада  на  засіданні  у  моїй  присутності.  15 листопада таке засідання відбулося.  Я  на  ньому  був,  з'ясував,  і  у  мене  є документи,  що,  виявляється,  1  листопада було ухвалене рішення: запропонувати  надати  мені  слово  для  виступу.  Однак   це   не відбулося.

 

     15 листопада   регламентний   комітет  підтримав  мій  проект постанови і доповнив його вказівкою на  необхідність  опублікувати відповідні документи,  як це передбачено Регламентом.  Однак цього досі не зроблено.

 

     Я знаю,  що за  цим  стоїть.  Навмисно  не  розшифровую  суть справи.  Але  вважаю  це  не  тільки  брутальним  порушенням  моїх конституційних прав як народного депутата.  Вважаю, що це робиться навмисно. Навмисно!

 

     І я  хотів би,  оскільки мій регламентний час вичерпано,  щоб текст мого виступу доповіли Голові  Верховної  Ради  і  зробили  з цього висновки. Я з цього роблю далекосяжні висновки. І при нагоді я їх висловлю.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Роєнку. Наступний - депутат Гуцол.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати!  Сьогодні день похорону  Чорнобильської  АЕС,  а правильніше,  похорону  людей,  які працюють на цій станції.  У ці хвилини у Палаці "Україна"  відбувається  цей  тихий  похорон,  що межує  з  єзуїтством.  Проте в нашій країні є тихі похорони.  Тихо хоронять  мільйони  людей,  тихо  хоронять  освіту,  медицину   та культуру.

 

     Щодо похорону культури,  то наведу приклад знищення єдиного в Україні  Київського  державного  театру   оперети,   якому   вчора виповнилося   65   років,   а  як  театру  взагалі  -  100  років. Здійснюється знищення театру  під  керівництвом  директора  театру Івана  Харіна (в минулому полковника і заступника директора одного з київських базарів) та начальника управління культури міста Києва панка Биструшкіна.

 

     Театр перетворюється    на    придаток   Троїцького   базару, дестабілізується  морально-психологічний   клімат   у   колективі, переслідуються артисти.  Усе робиться для того,  щоб залишив театр художній  керівник  Віктор  Шулаков,  заслужений   діяч   культури України,  людина  талановита,  генератор розвитку театру.  Шулаков поставив понад 100 вистав в Україні та за кордоном,  але  його  за таку велику роботу, звичайно, хочуть звільнити.

 

     Про це   знають   віце-прем'єр-міністр   Жулинський,  міністр культури Богдан Ступка,  голова Комітету Верховної Ради України  з питань  культури  і  духовності Лесь Танюк.  Проте спостерігається якась очікуваність,  а значить,  мовчазна згода на знищення театру людьми, далекими від культури.

 

     Тому прошу  вважати  мій  виступ  депутатським  зверненням до Прем'єрміністра  України  Ющенка  (нехай  розбереться  зі   своїми підлеглими  і  дасть  доручення)  і  міського  голови  міста Києва Олександра Омельченка,  у  підпорядкуванні  якого  цей  знаменитий Биструшкін.

 

     Звертаюся я і до народних депутатів від міста Києва, щоб вони також підтримали колектив театру і стали на його захист.

 

     За такий розвиток культури я рекомендую Міністерство культури України   реорганізувати   у  департамент  Міністерства  з  питань надзвичайних ситуацій,  щоб міністр Ступка був  сторожем  закладів культури  у містах і селах,  щоб їх по цеглині не розбирали або не перепрофільовували на базари.

 

     І на завершення.  Учора,  перебуваючи в Чорнобилі,  Президент України   запропонував,   щоб   депутати,   які  проголосували  за перенесення    строків     закриття     Чорнобильської     атомної електростанції,  переїхали  жити  в  Чорнобиль.  Я особисто,  який голосував за,  згоден з цим.  Але  пропоную  Леоніду  Кучмі  також переїхати  жити  у Чорнобиль,  прихопивши з собою всіх олігархів і тих,  хто наживається на горі від аварії на Чорнобильській АЕС,  а зараз буде наживатися на закритті Чорнобильської атомної станції.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Слово для виступу надається народному депутату   Гуцолу.   За   ним   буде  виступати  народний  депутат Єльяшкевич.

 

     ГУЦОЛ М.В. Фракція "Яблуко". Шановні колеги! Фракція "Яблуко" стояла  і  буде  стояти  на  захисті  конституційних прав громадян України.  Ми захищали конституційні права і будемо це робити попри все,  хто б і як би не хотів,  щоб ми цього не робили.  Ми вчора і сьогодні, усі ці останні дні говорили про права людини, про те, що депутатів вбивають,  журналістів вбивають, помічниківконсультантів вбивають. Це все є беззаконня.

 

     Я неодноразово  звертався  до  Президента   України   Леоніда Даниловича  Кучми  як  до  гаранта  Конституції  і  виконавця,  що нетерпимо, щоб діялися такі беззаконні акції у нашій країні.

 

     Я хочу навести декілька прикладів. У мене в руках посвідчення народного  депутата України - дублікат.  На півроку мене позбавили мандата.  Ще року немає, як мене побили у другій клінічній лікарні прилюдно,  майже 300 міліціонерів дивилося на це дійство,  забрали посвідчення. Побили двічі мого сина, і зараз у Чернівцях.

 

     Мені як секретарю Комітету з  питань  прав  людини  надходять сотні,  тисячі  скарг,  що  у  країні панує порушення Конституції, чинного законодавства,  зокрема із Чернівецької  області.  Коли  я приїхав  у  Чернівецьку  область,  намагався  зустрітися з головою Чернівецької обласної  адміністрації  Теофілом  Бауером,  то  мене протягом  тижня не пускали у приймальню.  Коли я все-таки зайшов у приймальню і хотів зайти у кабінет, де Теофіл Бауер сидів один, то на  мене  накинулись  його  помічники та охоронці,  брутально мене побили,  прилюдно,  майже 12 чоловік було у приміщенні приймальні. Це що, демократія? Це що, права людини? Я звернувся до Президента, що неможливо терпіти такі знущання,  є закон, є Конституція. Зараз у  моїх помічників відбирають посвідчення.  Не те що не пускають в Адміністрацію,  а забирають.  Але є закон.  Чому у нас порушуються закони України?

 

     Я прошу і наполягаю, щоб моя заява була направлена Президенту України,  тому що в Адміністрації  Президента  обурені,  що  Гуцол піднімає питання про права людини.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Васильовичу. Ви вдруге виступаєте з цією проблемою,  і хочу вам сказати,  що і після першого виступу ми  направили  всі  доручення адресатам,  які мають відповідати за вирішення ваших проблем,  і сьогодні ми також дамо  це  доручення. Окрім  того,  дамо  доручення  профільному комітету розібратися зі складною ситуацією, яка щодо вас існує.

 

     Слово надається народному депутату Єльяшкевичу.  За ним  буде виступати народний депутат Полюхович.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  Уважаемые коллеги!  Я хочу обратить ваше внимание на систематическое нежелание  руководства  Верховной Рады  Украины  ставить в повестку дня нашей сессии для голосования вопрос так называемой  имплементации  по  итогам  так  называемого всеукраинского референдума. Из-за этого Верховную Раду справедливо обвиняют в  затягивании  процесса  по  принятию  решений,  что  мы обязаны сделать в соответствии с решением Конституционного Суда. Я неоднократно  инициировал  рассмотрение  вопроса   о   голосовании поправок,  изменений  к  Конституции  на заседании Согласительного совета. До сих пор я не получил вразумительного ответа ни от Ивана Степановича  Плюща,  ни  от  других  руководителей  Верховной Рады Украины:  почему данный текст не вносится в сессионный зал? Почему они  тормозят  этот  процесс,  позволяя  оскорблять Верховную Раду президентскими средствами массовой информации, средствами массовой информации,  которые  контролируются  олигархами,  в  том  числе и присутствующими в этом сессионном зале?

 

     Я думаю,  что  это  все  делается  умышленно.  Так  как   все прекрасно  понимают,  как  проходил  этот референдум,  какие итоги голосования были по этому референдуму (тем более в свете последних показаний бывшего майора СБУ Мельниченко),  и вносить в сессионный зал специально не хотят для того, чтобы не получать нежелаемый для них результат.

 

     Я, Степан   Богданович,  обращаюсь  к  вам  лично,  чтобы  вы передали сегодняшнее мое заявление Ивану Степановичу Плющу и чтобы в  следующий  четверг мы наконец увидели первым в повестке дня для голосования вопрос,  связанный с  так  называемой  имплементацией. Если этого не будет, то, Степан Богданович, вы вместе с остальными руководителями Верховной Рады Украины должны персонально  отвечать за невыполнение решений Конституционного Суда Украины.

 

     И опять  приходится  говорить  о  трансляции,  а  точнее о ее отсутствии на  государственных  радио-  и  телевизионных  каналах. Несмотря на принимаемые нами решения, тем более последние - о том, чтобы Первый национальный телевизионный  канал  показал  в  записи заседание  от 12 декабря,  о прямой трансляции заседания,  которое происходило вчера, - все решения систематически не выполняются.

 

     Руководство Верховной Рады - я еще раз повторяю - не способно выполнять решения Верховной Рады.  Не легче ли, Степан Богданович, обявить о своей неспособности,  так же как и  вашим  коллегам,  и подать  в  отставку  в  тот  момент,  когда  Верховная Рада должна принимать самые серьезные решения,  связанные с громким  процессом по делу Президента Украины Кучмы Леонида Даниловича.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую   вам,   шановний  Олександре  Сергійовичу. Оскільки ваш  виступ  стосувався  керівництва  Верховної  Ради,  я змушений взяти слово для репліки, попросивши вибачення у народного депутата Полюховича,  і  дати  деякі  пояснення.  І  не  тому,  що Олександр  Сергійович  є  совістю  нашого парламенту,  а тому що в контексті  вашого  виступу  так  зване  питання  про  зобов'язання керівництва  Верховної  Ради  внести  в порядок денний питання про імплементацію є не що інше,  як наслідок політичної риторики і  не відповідає  нашому  Регламенту,  бо  відповідальним за внесення до порядку денного  цього  питання  є  профільний  Комітет  з  питань правової  політики.  Ви  маєте  повне право бути присутнім на його засіданні,  ініціювати це питання як таке,  яке має  бути  негайно розглянуто  в сесійному залі,  з чим я абсолютно погоджуюся.  Саме профільний комітет має прийняти відповідні рішення про те,  що  ці питання готові до розгляду в сесійному залі.  Відповідні доручення з боку керівництва Верховної Ради він має.

 

     Що стосується питання про  висвітлення  діяльності  Верховної Ради,  то  після вчорашньої вашої репліки я ще раз сьогодні зранку поцікавився цим питанням. Наші угоди, які ми підготували від імені відповідних  державних органів радіо- і телемовлення,  знаходяться сьогодні в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. І  я сьогодні зранку мав розмову на предмет прискорення підписання цих  угод,  щоб  це  висвітлення  відбувалося.  Ті  питання,   які пов'язані  з висвітленням нашої діяльності через недержавні засоби масової інформації, вирішуються. Погодження профільного Комітету з питань  свободи  слова  та інформації має бути надане сьогодні нам для того,  щоб ми підписали ці угоди.  Як тільки  погодження  буде надане, угоди будуть негайно підписані.

 

     Дякую.

 

     Слово надається  народному  депутату Полюховичу.  За ним буде виступати народний депутат Пустовойтов.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155, Рівненська область). Дякую, Степане Богдановичу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу вибачення.  Що стосується моєї відставки чи  відставки   керівництва   Верховної   Ради,   то   це   справа конституційної більшості,  яка має визначитися,  хто має сидіти за пультом керування Верховної Ради.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Мені видається,  шановні колеги,  що  це  вже дискусія,  тому  давайте  приступимо  до  розгляду якогось певного питання.  Я вийшов на цю трибуну,  аби нагадати присутнім у залі і особливо   звернути  увагу  керівництва  Верховної  Ради,  Степане Богдановичу,  на проголосоване нами вчора питання,  що  стосується проекту   Постанови  Верховної  Ради  про  рекомендації  учасників парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС.

 

     Тиждень тому,  7  грудня,  ми  проголосували  в  цьому   залі доручення  профільному  Комітету  з  питань екологічної політики і природокористування,  щоб комітет доопрацював проект  постанови  з урахуванням тих пропозицій, які були висловлені в сесійній залі, і вніс на голосування саме на вчорашній день.

 

     Вийшло так,  що в залі був розповсюджений проект постанови не від  комітету,  а  від народних депутатів.  І коли пропонувалися з голосу поправки,  Іван Степанович буквально  дослівно  сказав:  "з поправками депутата Яценка прошу проголосувати в цілому".

 

     Що це була за поправка? Зачитую її: "Запропонувати Кабінету   Міністрів   України   перенести   термін прийняття рішення про призупинення експлуатації Чорнобильської АЕС на квітень 2001 року за умови  одержання  документальних  гарантій про  виконання  країнами "великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства взятих на себе зобов'язань".

 

     А другий   розділ   самих   рекомендацій,   який   нами   теж проголосований,  містить  таке:  доручити комітетам Верховної Ради (перераховуються  -   бюджетний   комітет,   комітети   з   питань екологічної  політики,  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики) разом з Кабміном врахувати пропозиції щодо фінансування. Це  фінансування  -  283  мільйони  гривень  на роботи по зняттю з експлуатації першого,  другого і третього  енергоблоків  ЧАЕС;  38 мільйонів на здійснення заходів на об'єкті "Укриття"; 50 мільйонів

- на забезпечення соціального захисту персоналу ЧАЕС; на утримання об'єктів  соціальної  і  комунальнопобутової  інфраструктури міста Славутича - 19 мільйонів;  на добудову незавершених об'єктів міста Славутича  -  40 мільйонів та відселення мешканців села Лісне - 29 мільйонів. Разом виходить сума - понад 1,5 мільярда гривень.

 

     Ви врахуйте,  шановні  колеги  народні   депутати,   що   нам пропонують   у  проголосований  7  грудня  бюджет  внести  відразу поправки,  які коштують більше 1,5 мільярда! І з голосу, повторюю, в залі це голосування відбулося.

 

     Тому, шановний Степане Богдановичу,  я прошу, щоб ви сьогодні як головуючий на засіданні дали зрозуміти Івану Степановичу, тобто керівництву Верховної Ради, що ця проголосована постанова потребує обов'язкового  переголосування  з  обов'язковим  дотриманням  норм Регламенту.  Якщо  доручено комітету,  комітет повинен розглянути, відповідно   проголосувати   і   рекомендувати    сесійній    залі проголосувати ще раз.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Цілком з вами погоджуючись, я обов'язково дам сьогодні таке доручення.  Разом з тим хочу прокоментувати,  що 29  листопада  український  уряд  прийняв  постанову про остаточне закриття Чорнобильської атомної станції. Отже, наша постанова ніяк не  може  вплинути  на  це  рішення,  оскільки воно вже на цей час виконано.  Вона має лише суто рекомендаційний характер. Але те, що ми  діяли  в  дещо складній,  якщо оцінювати з позиції Регламенту, ситуації,  -  це  абсолютно  вірно.  Я  думаю,  що   комітет   має визначитись.

 

     Дякую.

 

     Слово для  виступу надається народному депутату Пустовойтову. За ним буде виступати народний депутат Тищенко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг. Я хотів звернути увагу на кілька проблем. Десь два дні тому в інформаційній  програмі  на УТ-1 передавалась тенденційна,  на мій погляд,  інформація  щодо   діяльності   народних   депутатів   по відношенню  до  постраждалих  під  час  вибуху в місті Кривий Ріг, зокрема в місті Інгулець.  Це мій виборчий округ 33.  Із  цинічною посмішкою   говорилося  про  те,  що  народні  депутати  нічим  не займаються.

 

     Я не можу сказати про своїх колег,  це їхня робота,  але я як народний  депутат  відразу ж після вибуху звертався до відповідних інстанцій, зокрема у Комітет України по нагляду за охороною праці, де  мені було сказано про те,  що дані постраждалі не мають ніяких прав,  щоб компенсувати втрачене здоров'я, оскільки законодавчо це не врегульовано.

 

     Я звернувся    до   Прем'єр-міністра   з   таким   проханням: "Переконливо прошу на державному рівні провести ретельну перевірку матеріального  стану та стану здоров'я постраждалих від вибуху під час замаху на кандидата  в  Президенти  України  Вітренко  Наталію Михайлівну  та  відшукати  можливість надати їм підтримку,  про що повідомити мене письмово".  Проте далі пішли відписки про  те,  як Дніпропетровська  обласна державна адміністрація проводить охорону здоров'я цих постраждалих.

 

     Вони пишуть,  що  21  постраждалий   внаслідок   вибуху   має задовільний  стан  здоров'я  і не потребує лікування та визначення групи інвалідності.

 

     Але все-таки до мене  на  прийом  приходять  люди  і  просять вирішити  на державному законодавчому рівні,  Степане Богдановичу, питання щодо постраждалих від терористичних актів.

 

     Зокрема, вони просять поставити в  належних  органах  питання про  прирівняння  їх  до учасників війни в Афганістані.  Ну,  люди наївні.

 

     Вони пишуть:  "Ми довго знаходилися на лікарняних, мали різні ступені поранення.  Дехто не зміг більше працювати на виробництві. А ліки треба купувати за свої гроші,  котрих немає, та і ліки дуже дорогі.  Після  лікарні  нам  ніхто  медичних  обстежень не робив. Голова Дніпропетровської обласної держадміністрації Швець  на  всю Україну заявив,  що дасть нам по 2 тисячі гривень.  Рік пройшов, а коштів немає".

 

     Звертався я конкретно і до Швеця. Але всі розводять руками.

 

     Тому є така необхідність,  шановні товариші,  я просто  прошу підтримки,  щоб  ми  розробили  законопроект (а для цього потрібні спеціалісти) про соціальний захист постраждалих від  терористичних актів,  спрямованих  проти  державних  діячів.  Тому  що  в умовах корумповано-мафіозної  держави  такі  акти   терористичні   будуть продовжуватися.

 

     Користуючись нагодою,  хочу  звернутися  ще з одним питанням. Справа в тому,  що у нас чомусь останні роки взагалі  не  ведеться розмова  про  зниження  рівня  безробіття,  а це найперше завдання Кабінету Міністрів.  Чисельність працюючих у галузях економіки, як і  в минулі роки,  продовжує зменшуватися навіть за умов зростання обсягів виробництва.

 

     Тому виникла необхідність, на мій погляд, провести День уряду щодо  його  роботи  по  зменшенню  рівня  безробіття в Україні.  І надіюся,  що це можна зробити в лютому,  об'єднавши  питання  щодо виконання  рішень  судів стосовно примусового стягнення коштів для погашення  заборгованості  з  виплати   зарплат   і   щодо   рівня безробіття. Я прошу все-таки підтримати мене в цьому питанні, тому що виникає така дилема:  там,  де, наприклад, вносить більшість, - там  завжди  світла  дорога,  а  я  ось уже півроку прошу,  щоб ця проблема вирішувалася на  рівні  Кабінету  Міністрів,  але  дороги немає. Тому, Степане Богдановичу, прошу вашої підтримки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Сергійовичу,  я підтримую вас лише тому, що ваші пропозиції є завжди найкращими.

 

     Слово надається  народному  депутату  Тищенку.  За  ним  буде виступати народний депутат Кузнєцов.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Фракция коммунистов. Уважаемые товарищи! Я хотел бы  коснуться  сегодня   проблемы,   которая   имеет,   я   думаю, общегосударственное значение.

 

     У меня   в   руках   заявление,   написанное   товарищами  из Дергачевского района Харьковской области.  Здесь речь идет о  том, что  для того,  чтобы улучшить показатели собранного урожая в 2000 году,  руководители отдельных бывших КСП,  в частности общество  с ограниченной  ответственностью  "Золотая осень",  провели списание площадей, на которых урожайность достигала в среднем 5 центнеров с гектара.

 

     После этого  получили  еще и страховку в "Оранте",  мотивируя это тем,  что весной  этого  года  были  заморозки  в  Харьковской области и, дескать, урожай был подпорчен.

 

     Но причина плохого урожая не в этом, а в том, что не вносятся уже многие годы  необходимые  удобрения,  гербициды,  имеет  место забурьяненность площадей и так далее.

 

     Тем не   менее   удалось   достичь,   так   сказать,  хороших показателей:  где-то 19 центнеров с  гектара.  И  это  прошло  как государственная  статистика.  То  есть  идет элементарнейший обман государства.

 

     Мне известно,  что такие же трюки  произведены  и  по  другим регионам,  по другим хозяйствам. Поэтому, естественно, я хотел бы, чтобы на это  обратило  внимание  в  первую  очередь  Министерство аграрной  политики,  куда  я  обязательно  обращусь прямо сегодня. Кроме того,  я надеюсь,  что и Верховный Совет, профильный комитет по этому вопросу даст какие-то поручения, чтобы проверили в рамках государства,  насколько ж дутый  у  нас  в  этом  году  показатель урожайности.

 

     Второй вопрос, который я хотел бы осветить, касается платы за электроэнергию и за газ в 1999 году.  Мы  приняли  закон,  который обязывал  правительство  держать  цены на уровне 1 июня 1998 года. Тем  не  менее  решением   Национальной   комиссии   регулирования электроэнергетики были подняты цены в Харьковской области,  что не соответствовало закону  497-14,  который  после  преодоления  вето Президента  был  подписан Президентом.  В Харьковской области этот закон не действовал.

 

     Я направил   многократные   обращения   в   самые   различные инстанции,  в  том  числе  и  в  Кабинет  Министров.  Прибегают  к всевозможным уловкам, но проблему не решают. То есть в государстве законы,   принимаемые   Верховной   Радой  -  единственным  высшим законодательным органом, не выполняются.

 

     Я хотел бы,  чтобы Верховная Рада также отреагировала на  эти факты,  потому  что,  коль  скоро правительство или исполнительные органы государства не выполняют  законы,  тогда  я  вынужден  буду говорить  своим  избирателям,  гражданам,  что  и  они  не обязаны выполнять законы.

 

     Поэтому я  хотел  бы,  чтобы  на  это  определенным   образом отреагировала Верховная Рада, ее руководство.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  Павле Васильовичу.  Слово для виступу надається народному депутату Кузнєцову.  На  завершення  "Різного" слово буде надано народному депутату Абрамову.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Город  Краматорск,  фракция  коммунистов Украины.  Уважаемые коллеги! Уважаемый председательствующий! Вчера в  этом  зале  состоялось  обсуждение вопросов,  связанных с делом Гонгадзе.  Все депутаты были свидетелями новой видеозаписи  майора Мельниченко,  на которой он свидетельствует о фальсификации итогов выборов Президента Украины в 1999 году по указанию Кучмы.

 

     Мне трудно судить о  степени  воздействия  Кучмы  на  процесс выборов.   Возможно,   что   у   майора   Мельниченко  есть  этому доказательства,  и тогда это заявление приобретет несколько другое звучание.

 

     Вчера же мой коллега депутат Шеховцов заявил о сотрудничестве правоохранительных органов с преступным элементом во время выборов в городе Краматорске и посетовал,  что не было ни одного протокола или акта об этом.  Со всей ответственностью заявляю, что я, будучи доверенным  лицом  кандидата  в Президенты Украины Симоненко,  был свидетелем фальсификации выборов в Краматорске, что полностью мною задокументировано.

 

     Если в  Соединенных  Штатах  Америки  почти полтора месяца не могли решить,  кто у них президент,  из-за расхождения  в  пятьсот бюллетеней,  то  в  городе  Краматорске бандиты (своих не хватило, привезли  еще  из  Горловки)  вбрасывали  по   пятьсот   фальшивых бюллетеней  в  урны  на каждом участке в пользу Кучмы.  А всего их было 86. Итого - 43 тысячи бюллетеней. Таким образом, Кучма Леонид Данилович не был избран Президентом в Краматорске и,  я думаю,  во всей Украине.

 

     Сейчас в  судах  находится  11  исков  о  признании   выборов недействительными.  Мы прошли суды первой инстанции,  эти суды нам отказали.

 

     Я хочу сказать, что сегодня по указу Кучмы суды отмечают свой праздник.  Я  думаю,  что  можно поздравить судей,  но только тех, которые действительно честно исполняют свой долг, а их очень мало. И их будет мало до тех пор, пока будет этот режим.

 

     Мы прошли суд второй инстанции - областной суд, в котором нам также отказали.  Сейчас дела находятся на рассмотрении  в  третьей инстанции. И я думаю, что мы получим такой же стандартный ответ.

 

     Имеется более 350 единиц документов: протоколы, акты, докладные. Имеются видеозаписи, свидетельствующие о   работе  бандитов  на  избирательных  участках.  Действительно, милиция и бандиты работали заодно.

 

     Заодно с ними работала и госадминистрация,  о чем  тоже  есть видеозаписи.  Единственные,  кто  в начале выборов пытался навести порядок,  - работники СБУ.  В середине  дня  выборов  их  сняли  с дежурства, и бандиты делали все, что хотели, вместе с милицией.

 

     Есть основание   говорить   о  причастности  к  фальсификации выборов Центральной избирательной  комиссии  во  главе  с  Рябцом, который  на  любые жалобы избирательных комиссий не реагировал.  Я готов  представить  доказательства  фальсификации  выборов   любой судебной инстанции или парламентской комиссии,  которая,  я думаю, будет  создана  по  фактам,  изложенным  майором  Мельниченко.   Я настаиваю на создании такой комиссии.

 

     И в заключение хотел бы сказать, что мы

- народные  депутаты  Украины.   Народ   предоставил   нам   право представлять  себя  в  высшем законодательном органе страны.  И мы должны по результатам всего того, что увидели, немедленно внести в повестку  дня  законопроект  о  выборах  народных депутатов с тем, чтобы  исключить  даже  саму  мысль  о  возможности  фальсификации выборов в Украине.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Павле Сергійовичу. Якщо ми звертаємося до американського досвіду,  то треба також звернути  увагу,  що  саме завдяки рішенню суду в Америці сьогодні є президент,  який набирав на 300 тисяч голосів менше, ніж його суперник.

 

     На завершення виступів у "Різному" слово надається  народному депутату Абрамову. Прошу, Федоре Михайловичу.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Уважаемый Степан Богданович! Уважаемые коллеги! Я, как и все вы, получаю десятки, сотни писем от ветеранов Великой Отечественной войны,  от ветеранов труда, от пенсионеров. Вот одно из них.

 

     "Мы, ветераны,  пенсионеры  из  городов   Тореза,   Снежного, Шахтерска   Донецкой  области,  сообщаем  вам,  дорогие  депутаты: помираем от голода и холода.

 

     На выписку угля,  на котором мы живем,  деньги берут,  а угля нам  не  дают.  В  Снежном,  Торезе,  Шахтерске  повально творится беспредел, обман, кража, воровство и тому подобное. Где же власть? Ее нет.  Помогите,  народные депутаты, найти нам эту власть. Людей загоняют в могилу,  не стесняются.  Заболел - не ходи в  больницу, потому что нет денег.  Умирай. Не хочешь - наложи на себя руки. Мы откладывали вклады на похороны - нас обокрали и обогатились нашими слезами. Мы голодали, откладывали крохи, чтобы наши дети могли нас похоронить.  Забрали  все  и  выбросили  нас,   как   отработанный материал.  Где же руководители?  Где Президент? Где правительство? Мы не знаем,  при какой власти сегодня живем -  или  Америка,  или немец,  или Франция. Кто нами сегодня руководит, мы сами не знаем. На выборах выбирали Симоненко,  а оказался  в  кресле  другой.  Мы просим Господа Бога сохранить Петра Николаевича на будущие выборы. Сохранить его от Кравчуков,  которые  лоснятся,  как  откормленные боровы.  Дать бы им сегодня пенсию 46-60 гривень и посмотреть, как они могли  бы  жить.  Сегодня  каждый  месяц  повышаются  цены  на продукты, а зарплата и пенсия стоят на месте. Видимо, делается это специально,  чтобы люди поскорее умирали и уходили из  жизни.  Нас уже  не  хоронят,  а  загребают,  как животных.  Нас не считают за людей.

 

     Дорогие наши депутаты! Спасите Украину, спасите своих отцов!"

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Михайловичу.

 

     Шановні колеги!  Я хочу особисто висловити щиру  подяку  тим, хто   залишився   відповідно   до  свого  морального,  політичного обов'язку перед виборцями в сесійному  залі  і  продовжував  брати участь у засіданні.  І хочу сподіватися,  що актуальність тем, які сьогодні були порушені з цієї трибуни,  закличе до цієї зали  всіх наших однодумців - депутатів Верховної Ради.

 

     На цьому   я   закриваю  пленарне  засідання.  Верховна  Рада продовжить свою роботу в пленарному режимі  19  грудня.  Наступний тиждень є пленарним.

 

     У понеділок  відбудеться  засідання  Погоджувальної ради,  на якому ми приймемо ті рішення,  про які ви сьогодні говорили з цієї трибуни.

 

     Усім до побачення, і нехай вам щастить!