Стенограма пленарного засідання

19 жовтня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  ж о в т н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прохання готуватися до реєстрації. Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  403 народних депутати (Пожвавлення в залі). Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Для гостей  Верховної  Ради,  які  на  балкові  і  не  можуть зрозуміти,  нагадую  (депутати  це  знають),  що  народний депутат працює не тільки в сесійному залі,  а в  кабінеті,  кулуарах  і  в інших місцях. Але якщо його картка є, то він присутній у залі.

 

     Прошу зосередитися, візьміть законопроекти.

 

     Оголошується до   розгляду   Закон  України  про  компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням  термінів їх  виплати  з пропозиціями Президента України від 29 червня цього року.  Нагадую для стенограми, що ми не завершили його розгляд. Ми заслухали  пропозицію  комітету,  проголосували  за цю пропозицію, потрібної кількості голосів не набрали.  Була пропозиція  стосовно статті 8,  але,  Юрію Григоровичу,  є процедура розгляду законів з пропозиціями Президента:  ми або голосуємо пропозиції Президента і потім голосуємо закон як нову редакцію,  або долаємо вето. Оце два виходи з цього становища.

 

     Прошу увімкнути  мікрофон  депутата  Донченка.  Потім  -Роман Безсмертний.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Иван Степанович! Вы все правильно сейчас сказали, но мы не услышали ни от министра, ни от  меня  (я выступал от имени комитета),  какова суть предложений Президента.  Не за что голосовать!  Поэтому в ходе обсуждения этой проблемы  автор  законопроекта  -  первый  автор,  Яценко Владимир Михайлович,  - когда  на  трибуне  стоял  министр  Иван  Яковлевич Сахань,  предложил внести в статью 8 следующие изменения:  напишем не "цей закон набирає чинності з дня його опублікування",  а  "цей закон  набирає  чинності з 1 січня 2001 року".  Все.  И мы подадим Президенту новый закон с этой маленькой правкой.

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу!  Я повністю поділяю вашу позицію. У мене і таблиця є,  я бачу все, про що ви кажете. Мені здається, це можна зробити. І серйозного заперечення з боку міністра не було.

 

     Увімкніть мікрофон Романа Безсмертного.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної  партії.  У  принципі,  згідно з роз'ясненням Конституційного Суду щодо статті  94  Конституції,  Верховна  Рада може прийняти сьогодні закон з поправкою Донченка,  але це не буде ні подолання вето,  ні врахування пропозицій Президента.  Тобто це буде новий закон, який має пройти всю процедуру.

 

     Якщо сьогодні  в  депутатів  не  буде заперечень,  його можна голосувати в цілому і відправляти на підпис Президенту. І тоді все починається  з  самого  початку:  Президент  розглядає  можливість підписання такого закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли позицію?  У правій колонці  викладено  нову редакцію  закону:  у статті 8,  де записано,  що цей закон набирає чинності  з  дня   його   опублікування,   слова   "з   дня   його опублікування"   замінюються   словами  "з  1  січня  2001  року". Зрозуміли? Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 259.

 

     Приймається.

 

     У кого є заперечення проти того,  щоб його  проголосувати  як закон? Немає. Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 282.

 

     Рішення приймається.

 

     Шановні народні   депутати!   Профільний   Комітет  з  питань паливно-енергетичного  комплексу  з  цілого  ряду  причин  просить тимчасово   зняти   з  розгляду  Закон  про  нафту  і  газ.  Немає заперечень? Немає.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду Закон (реєстраційний  номер  1055-Д) про   внесення  змін  до  Закону  України  про  державні  гарантії відновлення заощаджень громадян України з пропозиціями  Президента України від 26 липня цього року. Матвійчук Володимир Макарович.

 

     Або будемо  постатейно розглядати,  я нагадую процедуру,  або проголосуємо як закон з пропозиціями.

 

     Є в депутатів запитання? Будь ласка. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов.  Владимир  Макарович!  Вы прекрасно знаете эту тему,  очень больную сегодня для всех граждан Украины,  в том числе, наверное, и для вас лично, потому что у вас тоже есть свой вклад,  который вы не можете получить. Поэтому я бы просил вас найти  действительно  аргументированный  ответ,  почему правительство на протяжении 1991- 2000 годов ничего не предприняло для того, чтобы решить эту проблему?

 

     Вопрос такой. 200 миллионов гривень, которые вы закладывали в бюджет,  не финансируются.  2000 год - это единственный год, когда вы проплатили 65 миллионов. До этого по десяточке платили и на том все забывали. Поэтому обясните сегодня не мне - слушателям "Радио Рокс",  для стенограммы,  которая пойдет  как  документ  Верховной Рады,  что вы как представитель правительства не хотите или хотите решить эту проблему,  но  таким-то  образом.  И  сегодня  поясните депутатам, в чем заключается предложение Президента.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Макаровичу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.,  заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати!  Справді, і в працівників Міністерства фінансів, і в працівників різних центральних органів виконавчої влади,  як і в населення України,  залишилися вклади в Ощадному банку, і всі ми зацікавлені  в  тому,  щоб  розв'язати  цю  проблему.  Ви  це дуже правильно підкреслили, дякую вам за це.

 

     Та разом  з  тим  інколи  бажання  не  можна  реалізувати  на практиці. Шановні народні депутати! Як ви пам'ятаєте, для того щоб виконати цей закон,  нам потрібно  132  мільярди  гривень.  Доходи зведеного  бюджету цього року становлять лише 42 мільярди гривень. Тому вирішити цю проблему за один рік або навіть за декілька років просто неможливо.

 

     У зв'язку  з  цим  наша позиція полягає в такому:  ми повинні поетапно щороку виділяти з поточних надходжень  до  бюджету  певну частину  суми,  яку  ми  зможемо,  і  спрямовувати  на ці виплати. Пропозиція Президента полягає в одному: автори цього законопроекту пропонують людям дати не гроші, для того щоб вирішити цю проблему, а просто  написати  на  папері  про  взаємозаліки.  А  це  означає тотальний  взаємозалік  в  Україні,  бо  відкритих  рахунків  - 54 мільйони. Цього в житті не можна зробити!

 

     У зв'язку з цим пропозиція,  ще раз повторюю, полягає в тому, щоб  виділяти  людям  гроші - живі гроші кожного року,  виходячи з того, що ми зможемо виділити з бюджету. Я прошу це підтримати.

 

     Що стосується фінансування цих витрат, то я вам доповідаю, що вперше  в 2000 році нинішній уряд здійснює фінансування цих виплат не так,  як було в минулі роки.  Уже на сьогодні профінансовано 65 мільйонів  гривень,  і  ми  збираємося  до  кінця року забезпечити фінансування цих 200 мільйонів, що передбачено.

 

     Ви будете затверджувати бюджет.  Ви  приймете  рішення.  Якщо буде  200  мільйонів,  300  -  ми  повинні  цим шляхом іти.  Людям потрібні гроші, а не обіцянки.

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу! Шановні народні депутати! Я ще раз прошу вас дотримуватися процедури.  Відкрили обговорення... Ми не обговорюємо. Я надав слово від профільного комітету.

 

     Давайте так:  якщо є  запитання,  то  скільки  хвилин  на  це відводимо?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. 25 хвилин!

 

     ГОЛОВА. У нас є п'ять хвилин.  Я надав слово від комітету,  а тепер... Ліс рук! Ви записуйтеся. П'ять хвилин.

 

     Депутат Асадчев. За ним - депутат Шеховцов.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Володимире Макаровичу!  Я всетаки хотів би дізнатися,  як уряд планує.  От ви кажете, 300 мільйонів, 400 мільйонів.  І на скільки це все розтягнеться?  Ми  знаємо,  що мова  йде  більш як про 120 мільярдів гривень,  якщо не помиляюсь. Наскільки це років? Повинна бути якась стратегія в цілому.

 

     200 мільйонів гривень - це не розмова,  розумієте? Я хотів би почути про це від вас як заступника міністра фінансів.

 

     Дякую.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Справді,  для того,  щоб реалізувати повністю цей закон,  потрібно 132 мільярди  гривень.  Позиція  наша  чітка: виходячи  лише з поточних надходжень до бюджету (я надіюсь,  ви як член бюджетного комітету це підтримаєте), ми можемо частину грошей спрямувати сюди.

 

     Ми вважаємо,  що  цей  закон  буде  реалізовуватися  поетапно щорічно.  Якщо,  починаючи з цього року і особливо в 2001 році,  у нас   намітилося   зростання   валового  внутрішнього  продукту  в реальному обчисленні,  то,  мабуть,  у найближчі роки,  скажімо, у 2005  році,  ми  почнемо  спрямовувати  не 200 мільйонів,  а якусь більшу суму і зможемо реалізувати цей закон.  Іншого шляху  в  нас просто немає. Це - єдиний шлях.

 

     І ви знаєте,  що багато республік колишнього Союзу взагалі не розв'язують  цю  проблему  у  зв'язку  з  тим,  що  її  не   можна розв'язати.  Вони  взагалі  її  відклали.  А Україна все-таки щось робить для цього.

 

     Ми в цьому році вперше віддали інвалідам війни незалежно  від віку  хоч  малу  суму,  але ми її віддали.  І далі будемо вибирати категорії і йти таким шляхом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шеховцов. За ним - депутат Пилипчук.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (виборчий  округ 52,  Донецька область).  Будь ласка, передайте слово Степанову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый   Председатель!  Уважаемые  депутаты!  Я  счастлив,  что представитель правительства  глубокоуважаемый  Владимир  Макарович наконец-то  признал,  что  правительство  из года в год занималось саботажем,  не выполняло бюджет и не выплачивало  деньги,  которые были предусмотрены на выплату по этим вкладам.

 

     Неужели вы думаете,  что правительство когда-то выделит живые деньги? Уважаемые коллеги, не будьте же наивными! Поэтому давайте, Иван Степанович,  не открывать дискуссии,  а проголосуем за снятие вето.  Давайте дадим возможность этим несчастным ветеранам хотя бы платить за квартиру (как угодно и чем угодно - бартером, какими-то перечислениями), чтобы как-то облегчить жизнь этих людей. Не будет этих денег,  не отдадут их ветеранам! Кончится очередная кампания, уйдет  одно  правительство,  придет  другое.   Надо   закон   этот немедленно принимать.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати! Я хочу підкреслити, що нинішній уряд почав виконувати  свої  обов'язки  з  січня  2000 року.  І  ніякі  претензії  за  минулі роки до нинішнього уряду не можна пред'являти.

 

     Що стосується вашої пропозиції  про  запровадження  тотальної бартеризації в бюджеті,  тотальних взаємозаліків, то ми знаємо, до чого це призвело.  Призвело до того,  що  були  вкрадені  гроші  з бюджету.  Далі продовжувати бартеризацію бюджетів, як і економіки, неможливо. Треба запроваджувати грошові розрахунки, і тільки таким шляхом іти. Людям потрібні гроші, а не папірці.

 

     ГОЛОВА. Ігор Пилипчук. За ним - Іван Попеску.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 124,   Львівська   область).   Сокальщина.   Шановний   Володимире Макаровичу!  Скажіть,  будь ласка,  як повертатимуться заощадження громадян України,  які знаходяться у банках Росії?  Ми знаємо,  що через Ексімбанк заборгували величезну суму коштів.  Виплачено лише частину.

 

     Поясніть, будь ласка, як ви особисто бачите це.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.   Шановні   народні   депутати!   Сьогодні  ми обговорюємо зовсім іншу  проблему,  яка  стосується  відшкодування втрат в установах Ощадного банку, колишнього Укрдержстраху.

 

     Що стосується  залишків  грошей  нашого  населення,  а  також юридичних осіб у Зовнішекономбанку колишнього  Радянського  Союзу, то ця проблема постійно розглядається в уряді,  ставляться питання про відшкодування  таких  втрат  цим  банком.  Частина  втрат  уже відшкодована,  і ми будемо добиватися подальшого відшкодування. Це дуже важливе питання. Ми його постійно тримаємо на контролі.

 

     ГОЛОВА. Попеску Іван Васильович.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  Прошу передати слово депутату Стояну, для того щоб він висловив позицію фракції.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Стояна.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька  область).  Депутатська  група  "Солідарність",   голова Федерації   профспілок   України.  Шановний  доповідачу,  одна  із пропозицій Президента  полягає  в  тому,  що,  ви  пишете,  бо  ви готували,  неможливо  використати заощадження як засіб платежу при приватизації,  оренді,  купівлі об'єктів державної та  комунальної власності,    земельних    ділянок,    використанні   інноваційних зобов'язань тощо.

 

     Я вам зачитаю статтю із указу Президента від 28  червня  1999 року,  де зазначено:  "Запровадити механізм компенсації громадянам втрат від знецінення  грошових  заощаджень  в  установах  Ощадного банку     акціями,  що  належать  державі  у  майні  господарських товариств,  за згодою  громадян".  Тобто  ці  платежі,  які  можна здійснити,  Президент  зобов'язував  зробити.  То  чому  ви у вето Президента закладаєте те, що Президент зобов'язує вас зробити?

 

     Прошу пояснити.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Олександре Миколайовичу,  я  ще  раз хочу  підкреслити,  що  проведення  тотальних  взаємозаліків  лише призводить до зменшення надходжень до бюджету,  до втрат бюджетних коштів.

 

     Хочу особливо  наголосити:  понад дві третини заборгованостей із платежів до бюджету,  в  рахунок  яких  ви  пропонуєте  зробити залік,  припадає  на підприємства паливно-енергетичного комплексу, машинобудування,  металообробки,  сухопутного  та  трубопровідного транспорту, де людина не може реалізувати своїх прав.

 

     У законі передбачено, що потрібно в рахунок цих взаємозаліків проліковувати в лікарні.  Але лікарня не має недоїмки.  І тому  це просто  декларація.  Не можна людині дати те,  чого не можна дати. Буде написано на папері - людина прийде в лікарню,  а там скажуть: "Нам  потрібні  медикаменти,  щоб  вас пролікувати".  А яким чином можна пролікувати, якщо в лікарню не надійшли кошти?

 

     Тобто будь-які взаємозаліки призводять  лише  до  безладдя  в країні,  до  безладдя  з платежами до бюджету.  І,  кінець кінцем, потрібні кошти для того,  щоб реалізувати ці права громадян. Людям треба давати гроші.

 

     Я прошу підтримати пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Ваш час завершився. Дякую.

 

     Шановні народні депутати, я прошу дозволу надати слово автору проекту цього закону Тіщенку,  а потім від профільного комітету до трьох хвилин Стояну для аргументації.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Місто  Харків.  Шановні народні депутати!  Я є одним із авторів проекту цього дуже важливого для наших виборців закону.  В пропозиціях   Президента,   я  думаю,  знайшли  своє  відображення напрацювання Міністерства економіки, але вони не витримують ніякої критики.

 

     По-перше, в цих пропозиціях говориться, що прийнятий закон не пов'язує компенсацію знецінених заощаджень громадян із визначеними Державним  бюджетом України видатками на поточний рік.  А ми закон цей  приймаємо  на  багато  років  уперед.  І  є   справжнісіньким фарисейством  з  боку  Кабінету Міністрів,  коли вони говорять про якісь  200  мільйонів.  Адже  потрібно  132  мільярди  карбованців проіндексувати на 1,05,  і виходить ще більша сума.  Це треба, щоб повернути кошти  останньому  вкладнику,  685  років.  Хіба  це  не знущання над людьми? Знущання.

 

     По-друге, говориться   про   те,   що   понад   дві   третини заборгованості з платежів  до  бюджету  припадає  на  підприємства паливноенергетичного  комплексу,  машинобудування,  металообробки, транспорту й так далі і що  начебто  послуги  цих  підприємств  не можуть бути використані споживачами,  нашими виборцями.  Ну це вже просто абсурд,  до якого й клейма  ніде  ставити.  Тому  що  людей відключають    саме    від   джерел   постачання   -   відключають електроенергію, газ, тепло і воду. Хіба не сказано в цьому законі, що  людям  потрібно відшкодувати товарами,  які виробляються нашим вітчизняним виробником? А хіба ми не могли б вирішити питання, хоч частково   розв'язати   його,  погасивши  заборгованість  за  цими вкладами продуктами сільськогосподарського виробництва?  Могли  б. Ми  вже  на  цю тему ведемо мову дуже давно.  Але позиція Кабінету Міністрів,  зокрема Матвійчука, свідчить про те, що вони просто не бажають займатися цією справою.

 

     Ось переді  мною звернення виборця Алексєєвої Віри Андріївни, яка проживає в місті Харкові,  прописана  там,  але  багато  років змушена була працювати в сільському господарстві.  Вона звернулася до нас, шановні народні депутати, і просила цю заяву зачитати.

 

     Вони з чоловіком працювали на важкому  виробництві,  отримали інвалідність,   пішли  працювати  в  сільське  господарство,  вели домашнє господарство,  по десять корів за рік вирощували,  здавали їх державі,  тримали вулики, вирощували різну сільськогосподарську продукцію і таким чином за 15 років зібрали 80 тисяч  карбованців. І  тепер  цю  жінку  притягують  до  суду  за те,  що вона не може сплатити.  Вона - інвалід, чоловік - інвалід, у них троє дітей, за навчання яких вони не можуть платити, так само, як і за лікування, і взагалі не можуть існувати.  І суд вирішує питання про стягнення в примусовому порядку коштів за електроенергію,  газ і так далі. І ця жінка говорить прямо:  "Я заклинаю вас,  я умоляю,  я не могу в свои  50  лет  бороться  с вами.  Да помогите же вы мне,  народные депутаты!  Я не хочу жить,  мне хочется,  наконец-то  покончить  с собой.  (Вот какие бывают минуты.) Я прошу еще раз вас, помогите в перечислении сбережений на погашение задолженности за квартплату".

 

     Я думаю,  якби  Кабінет  Міністрів  чи,  зокрема   Матвійчук, заступник міністра,  мали змогу бачити кожен день оці сльози,  оце людське горе,  якби вони зимували в  холодній  квартирі,  то  він, мабуть,  по-іншому ставився б до своїх обов'язків.  А він, мабуть, поки що державна людина.

 

     Я закликаю вас,  народні депутати,  виважено підійти до цього питання.  Ось  таких листів у кожного з вас,  хто працює з людьми, дуже багато.  Це наш просто обов'язок  перед  нашими  виборцями  - вирішити це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми   вже   вислухали  всі  сторони.  Від  профільного комітету слово надається Олександру Миколайовичу Стояну.

 

     СТОЯН О.М. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Хочу вам нагадати, що проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян  України розглядався Верховною Радою протягом двох років. Його внесла група депутатів:  Гавриш,  Тіщенко, Сергієнко, Друзюк, Стоян та інші.  22 червня,  підкреслюю, абсолютною більшістю в 304 голоси і жодного голосу "проти" ми прийняли цей  закон.  Президент України з подачі Міністерства фінансів наклав на нього вето.

 

     Комітет з питань соціальної політики та праці, розглянувши це вето, просить вас подолати його. Які наші аргументи?

 

     По-перше, хочу  звернути  вашу  увагу,  що  за  чотири   роки відтоді,  коли ми прийняли Закон про державні гарантії відновлення заощаджень громадян,  уряд ні разу  не  виконав  своїх  фінансових зобов'язань  перед  вкладниками.  Передбачалось  за  ці  три  роки виплатити  600  мільйонів,  але  лише  цього  року  проплатили  60 мільйонів.  Тому чекати на фінансову компенсацію треба десятки,  а то, може, й сотні років.

 

     По-друге, тисячі  людей  сьогодні  звертаються   до   судових органів у Раду Європи,  в наш комітет з проханням підтримати закон і подають судові позови щодо повернення заощаджень.

 

     Тепер по суті пропозицій, що надійшли від Президента.

 

     Привертаю вашу увагу,  шановні колеги,  до  того,  що  жодної пропозиції   Президента  до  закону  не  надійшло,  а  є  загальна пропозиція:  відхилити закон у цілому.  Тобто конструктиву з  боку Міністерства фінансів, яке готувало ці пропозиції, немає. І тому я не хочу коментувати окремих позицій,  а хочу тільки зауважити,  що уряд каже нібито ми залазимо додатково в Державний бюджет.  Нічого подібного!  Закон передбачає реалізацію цих компенсацій за рахунок не  Державного  бюджету,  а податкової заборгованості підприємств, установ надавачу товарів і послуг,  яка після  закінчення  кожного бюджетного  року  складає  значні  суми.  Сьогодні  заборгованість підприємств перед державою - 13  мільярдів  гривень,  і  це  можна використати.

 

     Наступний момент.  У пропозиціях Президента говориться, що ми подали поганий механізм і що не  можна  використати  ці  кошти  як засіб  платежу  при  приватизації,  купівлі-продажу об'єктів,  при оплаті  за  комунальні  послуги  тощо.  Я  хочу  привернути  увагу народних депутатів і Міністерства фінансів до Указу Президента від 28 червня 1999 року,  який зобов'язує уряд  (цитую):  "Запровадити механізм  компенсації  громадянам  втрат  від  знецінення грошових заощаджень  в  установах  Ощадного  банку  України  та  колишнього Укрдержстраху  акціями,  що належать державі у майні господарських товариств,  за згодою громадян".  Тобто Президент,  з одного боку, зобов'язує це робити, а з другого - накладає вето.

 

     Таким чином,  виходячи з того,  що не наведено аргументів про відхилення цього закону,  про вето,  комітет звертається до вас  з проханням подолати це вето.

 

     І останнє.  Шановні  колеги  народні депутати!  Юрій Донченко задав запитання про те,  що зроблено починаючи з  1992  року,  щоб повернути  гроші.  Нічого не зроблено!  Більше того,  Міністерство фінансів і не думає нічого робити,  хоче нашими руками той  закон, який ми прийняли чотири роки тому, похоронити.

 

     Я вас  благаю,  шановні  депутати,  не робіть цього!  У нас є виборці,  в кожного є якісь кошти,  давайте ми сьогодні  подолаємо вето.  А  уряд нехай запропонує механізм.  Який це буде механізм - інша справа.  Хай уряд бере на себе відповідальність,  а не  ми  з вами. Отже, я прошу подолати це вето.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  ми проговорили 22 хвилини. Ми вже сім разів задавали запитання і давали відповіді.  Це  ж  не розгляд  питання!  Я ще раз вас прошу:  у нас є два шляхи - або ми приймаємо, або ми відхиляємо, долаємо вето. Я відкрив цю дискусію, щоб привернути увагу до цієї проблеми,  яка і перед кожним із нас, і в цілому стоїть, і щоб ми знайшли спільну згоду.

 

     П'ять хвилин на запитання до співдоповідача  і  відповіді  на них.

 

     Записуйтесь.

 

     СТОЯН О.М.  Іване Степановичу,  поки записуються. В нас немає двох шляхів,  тому що тут пропозицій немає ніяких, крім однієї: по всіх статтях є пропозиція - відхилити.

 

     Тому в  нас  єдиний вихід - подолати вето.  Немає пропозицій, щоб їх голосувати, пропозицій просто там немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безугла. За нею - депутат Семенюк.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Я прошу передать слово Витренко.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Наталії Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу,  Президент,  який  є гарантом Конституції,  накладає вето на закон,  без якого сьогодні вмирають і голодують мільйони людей. Не можна економічно пояснити, як можна не повернути людям гроші,  які вони довірили  державі!  І всі пояснення - просто безплідні.

 

     Ви -  керівник  Федерації профспілок України,  скажіть,  будь ласка,  29  жовтня  о  12  годині,  коли  ми   по   всій   Україні проводитимемо   акцію   протесту   проти   Кучми  з  вимогою  його дострокових перевиборів,  щоб він подав у відставку, чи профспілки нарешті піднімуться,  виведуть людей на вулиці? Невже незрозуміло: доки буде Кучма,  доти нормальні закони прийматись не будуть,  він накладатиме вето!

 

     СТОЯН О.М.  Наталіє Михайлівно, я дякую за запитання. Вирішує це питання не Стоян,  а президія.  Ми розглядатимемо це питання, в нас  уже  є  звернення Комуністичної партії з цього приводу і буде спеціальне рішення.  Зараз я не готовий вам сказати,  яке  рішення буде прийнято.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Косаківський.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  соціалістів  і  селян  "Лівий  центр".   Шановний   Іване Степановичу,  прошу  передати  слово  Донченку,  він  виступить  з конкретною пропозицією, оскільки веде цей закон.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Степанович, я убедительно вас прошу: давайте пойдем по следующей процедуре.

 

     Поставьте сейчас  на  голосование  предложения Президента,  с которыми выступил многоуважаемый замминистра Матвийчук.  Если  они наберут  226  голосов  в  этом  зале,  тогда  будем  считать,  что предложения Президента приняты.  Если они не набирают 226 голосов, тогда  нет  смысла  голосовать вето.  Я не уверен,  что мы сегодня наберем 300 голосов.

 

     Если за предложения Президента не набирается 226 голосов,  то 304  голоса,  которые  упоминал  Александр  Николаевич Стоян,  при голосовании во втором  чтении  проекта  этого  закона,  это  будет преодоление вето.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я це й хочу зробити, але ви всі мені не даєте.

 

     Леонід Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Шановний Олександре Миколайовичу,  чи  не вважаєте ви за необхідне доповнити цей закон однією статтею:  спрямувати  на  відновлення  заощаджень  громадян кошти,  які  передбачаються  для  проведення капітальних ремонтів, закупівлі транспорту, обладнання для державних установ, проведення нового будівництва тощо? Це значні кошти.

 

     Наприклад, учора  з  засобів масової інформації ми дізналися, що у нас на Майдані Незалежності планується нове будівництво на 95 мільйонів гривень. А ці кошти бюджетом не передбачені.

 

     До того  ж,  рік тому була проведена капітальна реконструкція Хрещатика,  на що було "закопано" також десятки мільйонів гривень. Чи взагалі це можливо в державі,  яка не може знайти мізерні кошти для того, щоб повернути свої борги перед громадянами?

 

     Яка позиція профспілок і ваша як доповідача з цього приводу?

 

     СТОЯН О.М. Шановний Леоніде Григоровичу, я повністю підтримую вашу  пропозицію.  Але  це  вже  механізм,  його  в закон не можна записати. Бо, записавши це, треба записати джерела. Тобто ми даємо доручення уряду розробити механізм,  за які кошти, за рахунок чого можна  повернути  ці  заощадження.  І,  безумовно,  і  комітет,  і профспілки  в розробці цього механізму братимуть участь.  Потрібно врахувати те, що ви сказали. Я вашу позицію підтримую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Левченко. Останнє запитання.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Иван Степанович,    давайте   поставим   на   голосование   предложение Президента.

 

     ГОЛОВА. Я вам дякую, Олександре Миколайовичу, сідайте.

 

     Шановні народні депутати,  візьміть цей закон. Я вам зачитаю: про   внесення  змін  до  Закону  України  про  державні  гарантії відновлення  заощаджень  громадян   України.   Аргументацію   щодо пропозицій Президента навів заступник міністра фінансів Матвійчук. Прошу проголосувати на підтримку пропозицій Президента.

 

     "За" - 148.

 

     По фракціях, будь ласка, висвітіть.

 

     Я думаю, ви розумієте, що я не буду ставити... 300 голосів не буде. Чи поставити? Ставлю на голосування пропозицію про подолання вето. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 220.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Ввімкніть мікрофон Павла Тищенка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Город Харьков. Сейчас мы показали свое отношение к нашим избирателям. Я хотел бы, чтобы все депутаты из  "більшості",  которые  не  поддержали  этот закон,   знали,  что  здесь  на  балконе  находятся  представители общественных организаций,  которые занимаются  защитой  обобранных вкладчиков.

 

     Мы постараемся, чтобы у каждого из них была распечатка, чтобы они донесли, как защитники их интересов 

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Опубликовать в "Голосе Украины"!

 

     ТИЩЕНКО П.В.  И  попросим  опубликовать  данные   в   "Голосе Украины". Пусть люди знают, кто защищает их интересы.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Народний рух України. Ми, для того щоб знали, хто захищає інтереси України,  повинні були  на  ранковому  засіданні  проголосувати  і подумати,  що  це  за  кошти,  і  чи можемо ми з податків громадян України,  з податків тих,  у кого  пропали  ці  вклади,  їм  же  і повертати.  Це  називається  обманом,  який  сьогодні так настійно пропонують узаконити.  Повертати кошти мають ті,  хто має в  руках те, що забрали.

 

     Вранці, коли   ми   розглядали   проект   стосовно  нульового варіанта,  про боргові зобов'язання, - ось коли треба було думати, де  кошти  Ощадного  банку  Союзу  РСР,  а не зараз спекулювати на популістській темі і  забирати  однією  рукою  з  кишені  кошти  у громадян, а другою - частинку їх повертати.

 

     Тому ваш популізм у даному випадку ні на чому не грунтується.

 

     ГОЛОВА. Я   надав   можливість  обмінятися  думками.  Ми  вже голосували, обговорили достатньо, використали на це 33 хвилини.

 

     ------------

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди  між  Урядом  України  та Урядом  Сполучених  Штатів  Америки  щодо  реалізації  програм  та проектів міжнародної допомоги у  військовій  сфері.  Реєстраційний 0210. Це урядовий проект. Є запитання? Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Иван Степанович. У меня не вопрос по этому проекту,  а небольшая реплика на комментарий, который сейчас сделал Лавринович.  Уважаемый пан Лавринович,  те гроши, о которых вы говорите и за которые вы так печетесь...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Ми вже обговорювали це, виступили Павло Тищенко і Лавринович з мотивів голосування.  Я оголосив інше питання до розгляду - про ратифікацію. Слухайте, а ви перериваєте.

 

     Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо реалізації програм та проектів міжнародної допомоги у військовій сфері. Прошу голосувати.

 

     "За" - 209.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     -------------

 

     Проект Закону   про   приєднання  України  до  Конвенції  про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах. Реєстраційний 0217.

 

     Чи є  у  депутатів запитання,  потреба висловитися з мотивів? Сергій Гмиря. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Иван Степанович, спасибо, что вы запомнили мое имя. Теперь по существу. Я очень обеспокоен. Может быть, нам нужно вернуться и  вновь  ратифицировать  все  международные  соглашения Украины,  которые до этого времени были ратифицированы? Поскольку, как я понимаю,  в соответствии с решением Конституционного Суда ни один   договор,   ни   одно   международное  соглашение,  закон  о ратификации которого  не  подписан  Президентом,  недействительно. Таким образом, насколько я понимаю, правовое поле в данном вопросе совершенно пустое.

 

     Как вы считаете, Иван Степанович, как нам нужно разрешить эту проблему?    Всетаки   есть   сегодня   какой-нибудь   действующий международный договор Украины или нет? Может, давайте старые вновь ратифицируем? Как вы считаете?

 

     ГОЛОВА. Я   вважаю,  якщо  ви  підготуєте  такі  проекти,  ми розглянемо це на Погоджувальній раді і приймемо щодо них рішення.

 

     Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов,  город Харьков. Вот передо мной  журнал  "Національна оборона і безпека",  где написано,  что отдельными гражданами Украины вывезено за границу  и  спрятано  на счетах   западных   банков   20   миллиардов   долларов.  Скажите, ратификация этого договора поможет нам назвать всех тех,  кто  эти 20 миллиардов отсюда вывез? Ведь это те же самые вклады, о которых только что здесь пытался разглагольствовать Лавринович, что Россия должна  отдать.  Вы  отдайте  то,  что в Украине осталось.  Россия забрала  всего-навсего  бумажки,  а  вот  национальное  богатство, эквивалентом  которого  являются деньги,  осталось в Украине и его разворовали. Так поможет ли ратификация нам найти эти деньги?

 

     ГОЛОВА. Депутат Порошенко.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область).  Група "Солідарність". Я не хотів би, щоб ми   перетворювали   питання   ратифікації  на  чергову  політичну дискусію.  З технічних  причин  група  "Солідарність"  не  встигла проголосувати  попередній  законопроект  щодо  ратифікації угоди з урядом Сполучених Штатів Америки.  Від імені групи я  прошу  вашої згоди вдруге поставити його на голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України. Насамперед для тих, хто не  може  зрозуміти   елементарних   речей,   сприймаючи   їх   за "разглагольствования",   роз'яснюю,  що  всі  міжнародні  договори України,  ратифіковані в попередній час Верховною Радою України  в порядку,  який  був  на  той час визначений Законом про міжнародні договори   України,   рішенням   Конституційного   Суду    України підтверджені як чинні, щоб несильно переживали.

 

     Хочу вам  сказати,  що  потрібно  завжди  дбати про вирішення питання,  а не тільки про те,  щоб його називати й імітувати  свою зацікавленість  у  розв'язанні  проблеми.  Слід  намагатися знайти шляхи вирішення. Якщо так працювати, тоді буде результат.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  ми обмінялись думками (Шум у  залі).  Я  вас  прошу,  у  нас  є процедура.  Оголошено питання ратифікації. З мотивів я вам надам слово.

 

     Народний депутат Порошенко сказав, що з технічних причин його фракція  не змогла проголосувати.  На вимогу фракції я прошу вашої згоди повернутись 

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Згідно з Регламентом треба подивитись, які це технічні причини  Вопрос уже проголосован

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   сідайте.   Є   заперечення.   Ми  в  кінці повернемось до цього проекту закону.

 

     Реєстраційний номер  0217  (візьміть  проект,  щоб  не   було причин).  Прошу проголосувати проект Закону про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном  доказів  у  цивільних  або комерційних справах.

 

     "За" - 363.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону   про   приєднання  України  до  Конвенції  про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Реєстраційний номер 0218.

 

     "За" - 373.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Для включення  до  порядку  денного шостої сесії пропонуються такі питання.  Реєстраційний  6098.  Проект  Закону  про  страхові тарифи  на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили   втрату   працездатності.   Прошу   проголосувати  про включення.

 

     "За" - 335.

 

     Рішення прийнято.

 

     Реєстраційний 6140. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих   актів   України   з   питань  оподаткування.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 184.

 

     По фракціях висвітіть на прохання депутатів.

 

     Реєстраційний 6124. Проект Закону про внесення змін до Закону України  про  податок на додану вартість (стосовно зниження ставки податку  на  додану  вартість  з  20  до  18   процентів).   Прошу проголосувати,     йдеться     про    лібералізацію    податкового законодавства.

 

     "За" - 224.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати,  потрібно, мабуть, давати деякі пояснення з приводу цих законопроектів.

 

     Перший законопроект,  за який відповідальним є я, був поданий всіма  депутатами  Комітету  з  питань  фінансів   і   банківської діяльності, його підписали практично всі фракції.

 

     Про що йдеться? Йдеться про те, щоб з нового фіскального року виправити недоречності,  які сьогодні існують в оподаткуванні,  на які  надходить  багато  нарікань  від підприємств.  Не йдеться про втручання в бюджетний процес. Давайте розведемо ці два питання. Це є  законопроект,  який  прокладає  місток  уряду  для  дискусії  з Верховною Радою.

 

     Стосовно другого законопроекту,  який передбачає  автоматичне зниження податку на додану вартість з 20 до 18 відсотків. От цього не можна робити,  тому що виникає фіскальний розрив  у  бюджеті  і треба викинути приблизно 1,8 мільярда гривень доходів.

 

     Тому, Іване  Степановичу,  я  просив  би  вас  повернутися до проекту про внесення змін до деяких законодавчих  актів  з  питань оподаткування.  Я не розумію, чому комуністична фракція не голосує за нього, адже два представники комфракції підписалися під ним. Це є спеціальний закон для нового фіскального року.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  вас  прошу,  ми  не  будемо кожний проект обговорювати.  Це  не  передбачено.  Тому  я  оголошую   наступний законопроект.

 

     Реєстраційний 6128. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з  питань  інтелектуальної  власності  з  метою підвищення  ефективності  функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності. Прошу голосувати.

 

     "За" - 330.

 

     Наступний проект  6122.  Проект   Постанови   про   Постанову Кабінету  Міністрів  України  від  18  серпня  2000  року 1276 про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету  Міністрів  України від 7 вересня 1998 року 1388 та від 31 грудня 1993 року

 1094. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 323.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Реєстраційний 6118.  Проект Постанови про визнання таким,  що втратив чинність, Указ Президії Верховної Ради Української РСР про увічнення пам'яті письменника Івана Яковича  Франка  у  зв'язку  з 100-річчям з дня його народження.  Відомо депутатам чому,  так?  Є запитання?

 

     Запишіться. Висвітіть, будь ласка. Відводиться п'ять хвилин.

 

     Відповідальний - Танюк Лесь Степанович.

 

     Депутат Чичков. За ним - депутат Семенюк.

 

     ЧИЧКОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Петра Миколайовича Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Звертаючись до  доповідача,  я хотів би з'ясувати одне питання.  Скажіть,  будь ласка, за останні десять  років  нашої  незалежності,  який  новий  театр   оперний, драматичний  чи нову кіностудію збудували,  чи,  може,  бібліотеку республіканського  значення,  крім  тієї   останньої,   яка   була зроблена?   Щоб   ми   загальну   політику   відпрацьовували,  які найменування давати для цих нових установ. Будь ласка, скажіть.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). На жаль,  не побудували жодного.  Так само,  як за  всі  70  років радянської  влади  в  Києві  не збудували жодного театру.  Це була система. Всі вони були збудовані до революції.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  я вас прошу!  Запитання  - відповідь.

 

     ТАНЮК Л.С. Але я хотів би пояснити суть.

 

     ГОЛОВА. Лесю Степановичу,  було запитання, відповідь ви дали. Валентина Семенюк. За нею - депутат Кірімов.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Іване Степановичу, прошу передати слово Бокию Івану Сидоровичу.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Івана Бокия.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Лесю Степановичу,  я так розумію,  що йдеться про заміну назви театру імені Івана Франка  у Львові на "театр імені Соломії Крушельницької".

 

     ТАНЮК Л.С. Так.

 

     БОКИЙ І.С.  Ви знаєте, з величезною повагою ставлюся до генія вокалу Соломії Крушельницької. І з такою самою повагою ставлюся до генія Івана Франка.

 

     І я думаю,  що ми просто неетично поступаємо,  коли ми лобами стикаємо цих двох великих людей.  Я вас прекрасно розумію,  в  чім тут суть. Звичайно, Іван Франко не має ніякісінького відношення до опери і балету,  так само як Тарас Шевченко  немає  відношення  до опери і балету.  Але коли свого часу зробили помилку,  можливо, то навіщо нам робити сьогодні оцю війну між  двома  великими  іменами для України?

 

     Я думаю,   що   геніальна   співачка   Соломія  Крушельницька заслуговує на те,  щоб театр носив її  ім'я.  Але  це  не  повинно робитись у такий спосіб, в який ми робимо. Це все-таки виходить за межі і людської,  і  політичної,  і  суспільної  етики.  Мені  так здається, я в цьому переконаний.

 

     ТАНЮК Л.С.  Я  не  хотів  би,  щоб ми зайвий раз політизували ситуацію.  Коли українські академічні театри виїжджають за кордон, то невідомо... У нас уже один академічний національний театр імені Франка,  і другий академічний  національний,  тільки  оперний.  Це створює у світі трошки іншу картину.

 

     У Союзі не було двох Больших театрів,  був Большой і Малий. І я думаю,  нічого  страшного  не  відбудеться,  якщо  ми  повернемо театрові  ім'я,  яке  заслужило  славу.  Вона  все-таки  співала з Шаляпіним, з Карузо. Давайте керуватися не ідеологічним принципом. Я розумію,  що у Львові є група людей, які протестують проти цього

- це соцнацики і інші крайньо праві.  Я їх можу зрозуміти. Та коли це говорять люди культури - цього я не можу зрозуміти.

 

     ГОЛОВА. Лесю Степановичу, прошу, по суті.

 

     Депутат Кірімов. За ним - Михайло Косів.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Прошу передати слово Зориславі Ромовській.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Ромовської.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 122, Львівська область). Шановні народні депутати!  Я хочу звернути вашу увагу ось на що.  У Львові університет називається іменем Івана Франка.  Містечко під Львовом називається  Івано-Франкове.  Педагогічний  інститут  носить  ім'я Івана Франка.  У Львові є площа Івана Франка, вулиця Івана Франка, у Львові є школа імені Івана Франка.  Отже,  не можна сказати,  що львів'яни  якось  негативно  ставляться  до  цієї  великої людини, воістину генія нашого народу.  І  якщо  відмежуватися  від  зайвої політизації, я думаю, є підстави для того, щоб оперний театр носив ім'я славетної дочки українського народу. Це не означатиме якогось негативного ставлення до Івана Франка.

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С. Я ще хотів би додати, шановні народні депутати, що не зовсім зрозуміло,  як ми виглядатимемо.  Весь світ відзначатиме 100 років театру,  туди приїдуть з усієї Європи. Уже оголошено про те,  що Львів хоче переіменувати театр.  Ми стаємо на заваді цьому святу.  У  п'ятницю буде святкування сторіччя Львівського оперного театру. Що ми будемо робити? Нав'язувати свою силу?

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Михайло Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Фракція Народного руху України. Шановний Лесю Степановичу!  Скажіть,  будьте добрі, це ваша особиста ініціатива, це ініціатива комітету, який ви очолюєте, чи це ініціатива творчих працівників  нашого  славного міста Львова і взагалі громадськості міста Львова? Бо це повертає питання в зовсім інше русло.

 

     А з усім іншим я з вами згоден.  Є театр імені Івана  Франка, славетний.  Навіщо  ще  другий  театр  імені Івана Франка?  А це - оперна співачка,  яка співала на цій сцені.  Отже,  цілком логічно було  б,  якби  колеги  підтримали цю ідею громадськості,  причому одностайну (це ви даремно називали когось  там  із  львів'ян,  які цього   не   підтримують),   -   одностайну   думку  львів'ян  про перейменування театру.

 

     Дякую вам.

 

     ТАНЮК Л.С. Я б іще тільки додав, що я тут на трибуні виступаю не лише як депутат, а як голова Спілки театральних діячів України. І це так само є пропозиція Спілки театральних  діячів  України,  в якій сім тисяч членів.  Уся театральна громадськість хоче,  щоб ми відновили цю історичну, етичну справедливість.

 

     У нас уже є в Україні, крім цього театру імені Франка, ще сім театрів  імені  Франка.  Ну,  була  така рознарядка,  називали всі театри іменем Шевченка,  іменем Франка.  Давайте трошки  відійдемо від революційного запалу і будемо називати театри іменами тих, хто справді заслужив це. Франко - це інша якість. Є театр імені Франка драматичний,  там іде "Украдене щастя" Франка,  Іван Якович Франко ніколи не писав для опери.

 

     ГОЛОВА. Як виняток надаємо слово Дмитру Михайловичу  Гнатюку. Будь ласка. Послухайте все-таки, я вас прошу.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Вельмишановні депутати!   Соломія   Крушельницька   -це   корифей   українського пісенно-вокального  мистецтва.  І  якраз  тепер  ми  маємо розквіт нашого  вокального  мистецтва,  українського  мистецтва.  Вона   з достоїнством носила ім'я української співачки, і це наша гордість.

 

     Дуже вас прошу,  не треба політизувати це питання. Ви знаєте, що це бажання тисяч і тисяч громадян України.

 

     Для нас Франко - це пророк,  це видатна  людина,  це  великий поет,  це  гордість  української  літератури.  Але також і Соломія Крушельницька.  Я вас дуже прошу: давайте проголосуємо і не будемо сперечатись. Я сказав би, що це непотрібна суперечка.

 

     ГОЛОВА. Дмитре  Михайловичу.  Можна вас так зрозуміти,  що ви відразу пропонуєте як і за постанову проголосувати?

 

     ГНАТЮК Д.М. Так.

 

     ГОЛОВА. Давайте включимо питання до порядку денного.

 

     ТАНЮК Л.С. До речі, шановні панове депутати, першою прем'єрою театру імені Соломії Крушельницької ( я хотів би,  щоб усе-таки ви проголосували) буде  "Пророк"  за  Франковим  "Моісеєм".  Це  буде зовсім нова вистава,  на яку скинулась грошима, умовно кажучи, вся Європа. Оперу "Моісей" пише Ярослав Скорик. Я вас усіх запрошую на прем'єру  цієї  опери  після  того,  як  ми  зробимо цей подарунок національному театрові імені Франка.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я звертаюся до всіх, щоб ви там  почули,  щоб  не  казали потім про технічні причини.  Давайте проголосуємо за включення питання до  порядку  денного,  бо  ми  ж розгорнули обговорення. Прошу включити до порядку денного.

 

     "За" - 202.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Петре Олексійовичу!  Там технічні причини чи що? Я вас прошу, проголосуйте!  Ну  люди   добрі,   громадскість   просить!   Петре Миколайовичу, проголосуйте!

 

     Довгань Сергій Васильович.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую,  Іване Степановичу.  У нас  є  дуже  великий  і  популярний Одеський оперний театр. Там немає ніякого імені - Одеський, і все. Є пропозиція присвоїти  йому  ім'я  Крушельницької.  І  для  Одеси підходить вистава "Моісей" ( О п л е с к и ).

 

     ГОЛОВА. Сергію  Васильовичу,  дякую.  Я все-таки звертаюся до депутатів:  проголосуйте за включення до порядку денного.  Георгію Корнійовичу, проголосуйте!

 

     Ставлю ще раз на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 206.

 

     По фракціях.

 

     -------------

 

     Проект Постанови  про обрання Грека Б.М.  суддею арбітражного суду Київської області.  Якщо  в  депутатів  є  запитання,  Віктор Іванович Шишкін може дати відповіді.

 

     Є запитання? Увімкніть мікрофон депутата Соломатіна.

 

     Шановні народні депутати!  Заспокойтеся трошки,  уже небагато часу залишилось.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів, Київська область.  Дякую,  Іване Степановичу.  Увагу депутатів від Київської області привернуло  дещо  в  трудовому  шляху  шановного Бориса Миколайовича, у його роботі в минулому.

 

     Те, що  він  працював  у Дарницькому і Дніпровському районних судах міста Києва,  це зрозуміло,  але на його шляху  є  ще  такий епізод:   у   1996   -  1997  роках  він  працював  юрисконсультом представництва американської фірми "Фрі Трейд Юніон інститут  США" в місті Києві.

 

     Будь ласка, поясніть, що це за організація, з якою метою вона з'явилась в Україні,  чи  існує  вона  до  цього  часу  і  які  її завдання?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, ви зрозуміли суть запитання?

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Я  зрозумів,  але це запитання до Бориса Миколайовича.  Комітет не досліджує, чим займається фірма. У нас немає відповіді.

 

     Борис Миколайович присутній у залі, мені здається...

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон.  Борисе Миколайовичу  Грек,  будь ласка, підійдіть до мікрофона.

 

     ШИШКІН В.І. Там нагорі є мікрофон?..

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  До  відома шановного народного депутата,  який запитує,  що таке "Фрі Трейд Юніон інститут США".  Це Союз вільних профспілок Америки.  Це приблизно те саме, що в Україні очолюється паном Стояном.  Отака є  організація.  Вона  у  Сполучених  Штатах представляє інтереси найманих робітників.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. А чого вона в Україні

 

     ШИШКІН В.І. Я так понял, что борются с капиталистами.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Соломатіна.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую,  Іване Степановичу.  Я цією відповіддю задоволений.  Я зрозумів,  що в нас профспілок немає,  і дивного в цій відповіді нічого немає.

 

     Але в  мене  ще  є  друге запитання,  воно торкається такого. Указом Президента України шановний Борис Миколайович був 20  січня 1998  року  призначений  суддею  арбітражного  суду на п'ятирічний строк.  Потім 26 квітня 2000 року знову був такий самий  указ  про повторне  призначення.  Чому  було  два  укази?  Це  перша частина питання.

 

     І друга. Чи є необхідність зараз, коли в 2000 році  такий  указ  уже був,  виносити в зал Верховної Ради це питання для розгляду й затвердження?

 

     Дякую.

 

     ШИШКІН В.І.  На  це  запитання  я  буду  відповідати,   Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     ШИШКІН В.І.  Бориса  Миколайовича  Грека  призначено народним суддею з 1991 року.  Він був виконуючим обов'язки народного судді, а  потім  -  суддею.  Після  того  в  нього була перерва в судовій діяльності.  Після прийняття Конституції ці  функції  відійшли  до Президента,  який  повинен  був  його знову призначити,  тому що в нього  немає  так  званого  першого  строку.  Першим  строком   за Конституцією вважається п'ятирічний строк.  Лише маючи п'ятирічний строк людина може бути представлена до обрання суддею безстроково.

 

     І тому,  оскільки в Бориса Миколайовича не було  п'ятирічного строку  роботи на посаді судді,  його було знову призначено в 1998 році на цю посаду.

 

     За нашою Конституцією особа має право  бути  представлена  до обрання  безстроково  за  наявності  сумарного п'ятирічного строку роботи на суддівській посаді.

 

     Я розумію,  чим викликане це запитання.  У нашому комітеті ми також з'ясовували це питання,  тобто чи обов'язково треба дійти до кінця того строку,  на який було призначено Президентом,  чи можна розглядати  сумарно.  Комітет  висловив думку (а комітет має право давати правову оцінку),  що мова йде про сумарну  кількість  років роботи на посаді судді, щоб вони в сумі становили п'ять років.

 

     Таким чином,  у  Грека  Бориса  Миколайовича є такий стаж,  і орган,  який повинен представляти його на безстрокове обрання, мав підстави внести таке подання. За статтею 13 Закону про арбітражний суд  України,  а  також  відповідно  до   Конституції   це   право здійснюється головою Вищого арбітражного суду України, що саме він і зробив.

 

     Комітет перевіряв формально-правовий бік справи і вирішив, що ця кандидатура може бути внесена для обговорення і для голосування в залі Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Борисе Миколайовичу Грек!  Ви чули два запитання, які задавав  народний депутат Соломатін.  Що ви можете додати до того, що  сказали  Віктор  Іванович  і  Сергій  Анатолійович?   Мікрофон увімкнено, говоріть, будь ласка.

 

     ГРЕК Б.М.,  суддя арбітражного суду Київської області. Справа в тім, що останнього запитання я не чув, я спускався з балкона.

 

     Щодо вільних  профспілок.  Так,  це  справді   Союз   вільних профспілок. На сьогоднішній день цієї організації не існує.

 

     ГОЛОВА. Так.  А  на  друге  запитання  дав  відповідь  Віктор Іванович. Це його більше стосувалося.

 

     Чи є ще запитання в депутатів? Немає.

 

     Прошу проголосувати як постанову проект Постанови про обрання Грека  Бориса  Миколайовича  суддею  арбітражного  суду  Київської області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. По фракціях!

 

     ГОЛОВА. По фракціях висвітіть.

 

     ГРЕК Б.М. Я дякую вам, народні депутати.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Проект Постанови  про  звільнення  суддів  (Данилова, Томас  і  Чорноног),  реєстраційний  номер  6127.  Є  в  депутатів запитання до Віктора Івановича? Немає?

 

     Про звільнення прошу проголосувати.

 

     "За" - 317.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Реєстраційний номер 6127-1.  Проект Постанови про  звільнення судді Верховного Суду України Безуглого В.П. Прошу проголосувати.

 

     ШИШКІН В.І. У зв'язку з відставкою.

 

     "За" - 324.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Проект Постанови про обрання Шереніна Юрія Леонідовича суддею арбітражного суду Автономної Республіки Крим, 6087.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Кучеренка.

 

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Виктор Иванович!  Дважды или трижды эта кандидатура рассматривалась  в  нашем комитете,  как вы помните.  Прежде всего просил бы обосновать  в  зале  целесообразность  избрания  сегодня Шеренина, у которого еще по меньшей мере два года есть в запасе.

 

     И второе.  Сегодня  я  говорил  с  Симферополем  по телефону, буквально шквал звонков.  К  сожалению,  продолжает  настаивать  и Счетная   палата  Крыма,  которая  утверждает,  что  в  незаконном владении Юрия Леонидовича имеется квартира.

 

     И до  сих  пор  для  меня  остается  неясным  вопрос,  почему все-таки  крымский арбитраж рассматривал очень громкое дело о трех миллионах гривень,  одной  из  сторон  в  котором  выступал  Совет министров  Крыма,  что  явно  противоречит по процедуре положениям Арбитражного процесуального кодекса.  Эти вопросы пока остаются  в полной мере не выясненными. В связи с этим я предложил бы отложить принятие решения по данному вопросу.

 

     ГОЛОВА. Віктор Іванович.

 

     ШИШКІН В.І.  Я  можу  лише   на   першу   частину   запитання відповісти.  Якщо  є запитання до шановного Юрія Леонідовича,  він може сам відповісти.

 

     Щодо обгрунтування,   чому   Юрій   Леонідович   може    бути представлений  для  обрання  безстроково,  незважаючи на те,  що в нього залишається ще два  роки  перебування  на  посаді  судді  за указом  Президента.  Аргументація  така  сама,  як  і  у випадку з попередньою кандидатурою - Бориса Миколайовича Грека.  Ми виходили з формально-правового боку справи.  У вересні в Шереніна з'явилося право бути представленим на безстрокове обрання,  тому що він  має п'ять  років  сумарного  стажу роботи суддею.  Він два з половиною роки працював народним суддею в середині 80-х  років,  а  потім  - начальником  управління юстиції міста Севастополя.  Із цієї посади він був обраний народним депутатом і був нашим колегою у Верховній Раді  другого  скликання.  У  1998 році його знову було призначено суддею,  але в арбітражний суд, де він пропрацював два з половиною роки. Таким чином, сумарно він має стаж 5 років і 1 місяць, маю на увазі на сьогоднішній день - на день обрання.

 

     За юридико-формальною   ознакою,    виходячи    з    положень Конституції,  ця  особа може бути представленою для обрання суддею безстроково.  Право на представлення цієї  особи  належить  голові Вищого арбітражного суду, який скористався своїм правом, виходячи, як я вже казав раніше,  зі статті 13 Закону про арбітражний суд  і положень Конституції.

 

     Я вважаю, що з юридико-формальної точки зору кандидатура цієї особи може бути внесена для голосування в зал.

 

     Що стосується питань,  які виникали  під  час  розгляду  цієї кандидатури   в   комітеті,   то  комітет  прийшов  до  думки,  що юридикоправова формальна підстава є.

 

     Щодо претензій, які були висловлені Валерієм Михайловичем. Ми дійшли  висновку,  що ті документи,  ті відповіді,  які надійшли з Міністерства юстиції,  з Генеральної прокуратури, а також з Вищого арбітражного  суду,  не  є  перешкодою.  Я  вважаю,  що  в кожного депутата може бути своя думка,  і якщо  у  Валерія  Михайловича  є запитання  до  Шереніна,  будь  ласка,  Юрій  Леонідович може дати відповідь. А Валерій Михайлович може обгрунтувати свою позицію.

 

     ГОЛОВА. Юрію Леонідовичу, ви дасте відповідь?

 

     ШЕРЕНІН Ю.Л.,  голова арбітражного суду Автономної Республіки Крим. Я могу дать пояснение по двум вопросам.

 

     Последний вопрос   касался   арбитражного   дела  по  Единому кадастру.  Был предявлен иск прокурора Автономной Республики Крым к  Совету  министров  Автономной  Республики  Крым  о  взыскании 3 миллионов гривень (2 миллиона 990 тысяч).

 

     По первой инстанции рассматривал это дело Высший  арбитражный суд Украины в 1998 году. Потом Президиум Высшего арбитражного суда отменил его и своим постановлением обязал рассмотреть это  дело  в арбитражном суде Автономной Республики Крым.  Мы его рассмотрели в 1999 году.  В надзоре зампредседателя арбитражного суда рассмотрел это  решение  и  оставил  его  в силе.  В 1999 году дело запросила Генеральная прокуратура, принесла протест. Решение и постановление были  отменены  в  мае,  и в мае этого года Высший арбитражный суд опять рассмотрел дело и иск прокурора не удовлетворил. Сейчас дело находится  в  Высшем арбитражном суде,  жалоб на решение больше не поступало.

 

     ГОЛОВА. Валерію Михайловичу,  з'ясували?  Увімкніть  мікрофон депутата Кучеренка.

 

     КУЧЕРЕНКО В.М.  З'ясував,  крім одного, Іване Степановичу. До сегодня ни мне,  ни  другим  моим  коллегам  непонятно,  на  каком основании  Высший  арбитражный  суд  передал  это  дело в крымский арбитражный суд,  где ответчиком был  Совет  министров.  Это  дало повод   подозревать   в  давлении  и  так  далее.  Вопрос  остался невыясненным,  и Юрий Леонидович тоже,  к сожалению,  не может его пока прояснить. Поэтому я настаиваю на своем предложении.

 

     ГОЛОВА. Є   ще   запитання?  Прошу  проект  проголосувати  як постанову про обрання.

 

     "За" - 176.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     -------------

 

     Поки Віктор Іванович на трибуні,  я прошу  розглянути  проект Закону  про  внесення  змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів України про державну виконавчу службу та про виконавче провадження (друге читання),  реєстраційний номер 5330.

 

     Прошу народних депутатів взяти цей проект. У другому читанні, ви  знаєте,  розглядаємо  постатейно,  але  якщо в депутатів немає зауважень або наполягань на поправках, то ми можемо проголосувати. Є? Немає. Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 324.

 

     Можна ставити на голосування в цілому, Вікторе Івановичу?

 

     ШИШКІН В.І.  Можна. Мова йде про поправки до трьох статей, це в цілому можна проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, проголосуйте як закон, будь ласка.

 

     "За" - 323.

 

     Дякую, Вікторе Івановичу, ваші питання вже завершили.

 

     ШИШКІН В.І. Не всі.

 

     ГОЛОВА. Та їх я не бачу. Я за порядком денним іду.

 

     -------------

 

     Проект Закону ( 5034) про  проведення  у  Львівській  області експерименту  з  підвищення ефективності роботи державних цільових фондів (друге читання). Михайло Володимирович Степанов.

 

     Є запитання? Немає? Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 293.

 

     Михайле Володимировичу,   можемо    ми    його    як    закон проголосувати?

 

     СТЕПАНОВ М.В. Это же принято во втором чтении, конечно, можно как закон принять.

 

     ГОЛОВА. Тоді прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 321.

 

     Дякую, Михайле Володимировичу.

 

     -------------

 

     Проект Закону про  Всеукраїнський  перепис  населення  (третє читання).  Реєстраційний  номер  3054.  Довідку може дати Вітренко Наталія Михайлівна.

 

     Є запитання? Павло Баулін. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Уважаемая Наталия Михайловна!  Я хотел задать вопрос по поводу  статьи  5  законопроекта.  Здесь  на  странице  5  в графе "Зауваження та пропозиції  до  проекту"  говорится,  что  редакция части  третьей  согласована  с  народным  депутатом  Алексеевым  и отредактирована    после     консультации     со     специалистами Государственного комитета статистики.

 

     Но дело в том,  что когда проект закона голосовался во втором чтении,  была  аналогичная  поправка  под  номером  37   народного депутата Баулина,  то есть моя,  о том,  чтобы "остаточна редакція переписного листа затверджувалась Верховною Радою України".

 

     И если народный депутат Алексеев согласился с тем, что данное положение не включено в статью 5,  то мне непонятно,  почему после второго чтения в законопроекте не  учтена  эта  моя  поправка,  за которую тогда было проголосовано?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Я   напомню  вам,  что  у  меня  с  вами  был персональный разговор,  и я вам обяснила подход к вашей поправке. Вы  сняли  все  претензии и сказали,  что вас полностью устраивает предложенная мной редакция.

 

     А редакция статьи 5 предложена в  таком  разрезе,  чтобы  без решения  Верховной  Рады нельзя было бы ничего добавить в перечень вопросов и ничего убрать из него.  Следовательно,  наш депутатский корпус определяет перечень вопросов,  и только от нас зависит, что будет внесено на перепись.

 

     А вот уже трактовка формы и содержания переписного листа... Я обяснила вам, обяснила депутату Алексееву, что форма переписного листа - это размещение вопросов  на  листе,  которая  ни  в  одной стране  мира  не утверждается парламентом.  Это решают специалисты статистики.  Что  касается  содержания  вопросов,  то  Законом   о государственной статистике "заборонено втручання будь-яких органів державної влади чи громадських організацій до змісту  статистичної інформації".

 

     ГОЛОВА. Переконали, Наталіє Михайлівно, переконали.

 

     Є ще запитання?

 

     Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. У третьому читанні.

 

     ГОЛОВА. Як   закон.  Наталіє  Михайлівно,  можна  ставити  на голосування як закон?

 

     Як закон голосуємо в цілому.

 

     "За" - 323.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Є тільки одне зауваження: там на   сторінці   2  двічі  дано  визначення  терміна  "програма перепису".  Це  просто  редакційна  помилка,  ми  її  усунемо  при передруку.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими  фондами  (друге читання).  Реєстраційний  номер 2091.  Сергію Анатолійовичу,  будь ласка.

 

     Є запитання? Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область). Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Сергію Анатолійовичу!  До  законопроекту,  який  подається вами в другому читанні,  мною було внесено десятків зо три зауважень. До них були подані коментарі, які викладені в цій таблиці, розданій депутатам, яка зараз буде розглядатися.

 

     Навіть у  тих  випадках,  коли  від  комітету,  тобто   вами, написано, що мої зауваження враховано, я не бачу цього в статтях.

 

     Тому, шановний  Іване  Степановичу  (ще  раз хочу сказати для вас),  там де написано,  що мої зауваження враховані, вони реально не враховані.  Їх немає в тексті законопроекту,  який пропонується на друге читання.  Тому я наполягатиму на постатейному голосуванні цього  законопроекту  і  кожної моєї поправки,  і буду пропонувати колегам мене підтримати.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Можна згідно з нашим Регламентом зробити так,  як  пропонує шановний депутат Марченко.  Єдине,  щоб я хотів сказати.  У зв'язку з тим що перед другим читанням внесено  досить великі  зміни,  які  були  викликані  позицією Кабінету Міністрів, Державної податкової адміністрації  і  Міністерства  фінансів,  не завжди ваша поправка знаходила відображення в тій статті,  до якої ви подавали її.  Але ця поправка знаходила  відображення  в  інших статтях.  Ви можете порівняти ліву та праву колонки й побачити, що вони знайшли відображення в інших статтях.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  тут  у  мене  є  проект   про неприйнятність. Його сюди не включили.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Зачосова.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би тоді кілька слів сказати...

 

     ГОЛОВА. Ви   скажете,   підождіть.  Є  проект  постанови  про неприйнятність.

 

     Говоріть, будь ласка. Картка вставлена.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м.Севастополь).  Иван  Степанович!  Мне  надо не меньше трех минут  на  выступление,  потому  что  я  должен   обосновать   это предложение.

 

     ГОЛОВА. Спробуйте за півтори.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  С Терехиным за полторы минуты не получится,  вы же знаете.

 

     Я бы хотел обосновать неприемлемость этого  законопроекта  по двум направлениям.  Первое связано с последствиями принятия такого закона.  И  второе  направление  -  соответствие  проекта   закона Конституции, действующему законодательству.

 

     Первое направление.  Данный  проект  устанавливает  приоритет налогового залога перед другими видами залога.  Какой же инвестор, кредитор   придет   на  производство,  имея  права,  урезанные  по сравнению  с  правами  налогового  кредитора,   которым   является налоговая администрация и другие контролирующие органы?

 

     По проекту Государственная налоговая администрация наделяется не только судебно-исполнительными  правами  (правами  и  функциями судебных исполнителей),  но и законодательными. Понятие налогового компромисса  дает  возможность  руководителю  местного  налогового органа  устанавливать льготы для отдельных плательщиков налога.  А предоставление этих льгот - прерогатива Верховной Рады.

 

     Непонятно, почему  право  разяснения   отдельных   положений налогового   законодательства   предоставляется   в  этом  проекте Кабинету Министров, а не Верховной Раде, принявшей эти законы.

 

     И чего только стоит норма закона,  по  которой  на  следующий рабочий  день  после установленного просроченного срока появляется налоговый залог, который потом можно арестовывать, затем с помощью налогового   управляющего   продать  без  учета  интересов  других кредиторов!

 

     Таким образом,  узаконивается  неравенство   прав   субектов хозяйственной деятельности, собственников производственных активов перед   налоговой   администрацей,   что   приведет   к    развалу производства,   предпринимательской  деятельности  и  экономики  в целом.

 

     Об этом очень скромно сказал Владимир  Кириллович  Черняк.  У него  есть  поправка  91,  где  сказано:  "Викликає  сумнів новела стосовно примусового арешту майна підприємств.  Треба дуже чітко і грамотно,  коректно  виписати,  тому  що  це  може  завдати  шкоди економіці".

 

     Я твердо заявляю,  что принятие этого  закона  нанесет  ущерб нашей   экономике.   Попытка  Национального  банка  исправить  эту ситуацию (им внесена поправка 90,  где предлагается отменить норму об аресте), не привела к успеху. Комитет эту поправку не принял.

 

     Это позволяет  сделать  вывод,  что  данный  закон приведет к развалу наших предприятий, нашей экономики.

 

     Второе направление  моей  аргументации  -  это   соответствие проекта положениям Конституции, действующему законодательству.

 

     ГОЛОВА. Я вам усі три хвилини надав.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Если вы сейчас,  депутаты,  посмотрите, сколько замечаний юридического управления... На первую редакцию была масса замечаний  (наверное,  на  четырех или пяти страницах),  на вторую тоже масса замечаний (наверное,  на 16 страницах).  И сейчас вот в связи  с последним дополнением еще четыре страницы замечаний.  Это говорит о том, что проект не совсем отработан.

 

     Так как вы меня ограничиваете во времени...

 

     ГОЛОВА. Та ви вже говорите чотири хвилини.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.  Предлагаю  отклонить  этот  законопроект   или, крайний случай, отправить его на повторное чтение.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, я вас прошу: лаконічніше.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. Шановні народні депутати! Те, що сказав депутат Зачосов,  свідчить  про  абсолютно  неправильне  розуміння норм, які містяться в проекті закону.

 

     По-перше, стосовно   погодження   (підемо   з   кінця)  цього законопроекту з Міністерством фінансів, ДПА, Верховним Судом і так далі.   Я   вам  показую  підписи  під  кінцевою  редакцією  цього законопроекту, які свідчать, що зауваження ДПА повністю знято. ДПА мотивувала  їх  абсолютно  іншим  - тим,  що скасування безспірних стягнень,  картотеки,  позасудових стягнень активів і так далі  не дасть змоги забезпечувати доходи бюджету.

 

     Цей законопроект є компромісом,  причому дуже тендітним,  між інтересами платника податку і інтересами  бюджету,  який  в  цьому випадку захищає Кабінет Міністрів України.

 

     Стосовно податкової   застави.   Шановні   народні  депутати! Давайте один одного не обманювати.  Сьогодні діє  Указ  Президента України,  який беззастережно віддає в податкову заставу всі активи підприємства.  Між іншим,  згідно з цим указом Президента ДПА  без погодження  з  представником  підприємства  сама визначає,  в якій черговості продавати активи,  і ви знаєте,  як це відбувається  на практиці.

 

     Цей закон   жорстко  внормує  питання  податкової  застави  і змусить ДПА звертатися за погодженням до  керівника  підприємства, перед тим як щось робити із заставленим майном.

 

     Стосовно арешту   майна.  Шановні  народні  депутати,  я  вам нагадую, що згідно з Законом про державну податкову службу ДПА має беззастережне право арешту, яке ми внормуємо цим законом і не дамо можливості оголяти рахунки підприємств без апеляційної  процедури. І так далі, і так далі.

 

     Цей законопроект  ми розробляли рік,  погоджували з Кабінетом Міністрів, з відомствами і Верховним Судом. Це - останній продукт.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу!  Якщо  він  наполягатиме,   то першим на голосування буде поставлене питання про неприйнятність.

 

     Мельник Петро Володимирович.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановний Іване Степановичу!  Я пропоную пункти 20.7 та 20.8 законопроекту  вилучити з таких причин.  Декрет Кабінету Міністрів України 16-93 від 19  лютого  1993  року  про  тимчасовий  порядок використання надходжень в іноземній валюті уже втратив чинність, і скасовувати його ще одним законодавчим актом недоцільно.  Визнання такими,  що втратили чинність, статтю 1 Закону України про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року 185-94  та  підпункту  "д"  пункту  4  статті  5  Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного  регулювання  і  валютного контролю  зачіпає корінні засади і,  по суті,  порушує налагоджену систему  валютного  контролю  за  експортноімпортними   операціями резидентів,  оскільки  в  даний  час  система  валютного  контролю грунтується на 90-денному терміні розрахунків за  експортовані  чи імпортовані товари.

 

     Вважаю також, що треба внести такі зміни. Підпункт "б" пункту 6.2.3 треба вилучити,  оскільки сума  податкових  зобов'язань  вже узгоджена.  Немає  лише  своєчасної  її сплати,  і друга податкова вимога  безпідставно  затримає  процедуру  погашення   податкового боргу.

 

     Далі. У  другому абзаці пункту 10.1.1 слово "другої" вилучити з урахуванням змін, унесених до пункту 6.2.3.

 

     Пункти 14.1.1  та   14.2.2   змінити   редакційно,   оскільки поставлено умову,  за якої розмір процентної ставки, що збігається з розміром пені або  більше  неї,  зробить  відстрочку  економічно недоцільною для платника податків.

 

     І останнє.  Пункт  18.2.1  доповнити  підпунктом  "д"  такого змісту: "податковий борг підприємств, визнаних фіктивними".

 

     Із цими зауваженнями даний законопроект можна приймати.

 

     ГОЛОВА. Петре Володимировичу!  Я вам дякую, тільки ви вивчіть процедуру і Регламент Верховної Ради.

 

     Шитря Олексій Іванович. Що ви скажете стосовно цього проекту?

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Іване Степановичу!  Над цим законопроектом працювали дуже довго,  але на сьогодні залишились неузгодженими ті пункти, про які сказав народний депутат Мельник. Крім того, стаття 28 Закону про валютне регулювання

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу!  У нас два виходи. Якщо депутат Зачосов як автор  проекту  постанови  наполягає,  зразу  голосуємо питання  про  неприйнятність,  потім  голосуємо  проект  у другому читанні, якщо ви погодитесь із пропозиціями, які озвучив Мельник і підтримує Шитря і, я бачу, депутати...

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Степановичу!  Поперше,  згідно  з нашим Регламентом постанова про неприйнятність не подається  до  другого читання законопроекту.

 

     ГОЛОВА. У будь-який час подається. Читайте Регламент.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. По-друге, ми в комітеті говорили про пропозиції ДПА,  висловлені через  пана  Мельника.  Ми  можемо  погодитись  і вилучити   все,  що  стосується  валютного  регулювання,  з  цього законопроекту, а також ввести положення щодо фіктивних компаній. І якщо ми погодимо це, то проголосуємо законопроект у цілому.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Зараз   ставиться   на   голосування  проект постанови про неприйнятність (номер 2091/П2),  внесений  народними депутатами Зачосовим і Гуренком. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 128.

 

     Тепер, шановні  народні  депутати,  ми можемо прийняти проект закону в другому читанні і не приймати  як  закон,  поки  вони  не узгодять  пропозиції,  які  внесли  Мельник,  Марченко і які Шитря підтримав.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. На третє читання те, що пропонує пан Мельник.

 

     ГОЛОВА. Так я й прошу:  проголосуйте в другому читанні,  а до третього узгодимо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 183.

 

     Дякую. Ідіть узгоджуйте.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я просив би показати по фракціях, щоб я знав, з ким працювати.

 

     ГОЛОВА. Покажіть по фракціях.

 

     Сергію Анатолійовичу, дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Далі.  Ви бачите,  часу залишилося  мало.  На  правах головуючого  я продовжую засідання на 15 хвилин,  я вас прошу,  не заперечуйте.

 

     -------------

 

     Тут є  такі  питання  (сьогодні  до  нас  приїхали   люди   з областей),  які  ми маємо розглянути за скороченою процедурою.  Це проекти  постанов  про  відновлення  окремим   населеним   пунктам Виноградівського району Закарпатської області колишніх найменувань та про віднесення міста Ладижин Тростянецького  району  Вінницької області  до  категорії  міст  обласного  значення.  Це  два окремі проекти, і я прошу проголосувати кожен окремо.

 

     Першим прошу проголосувати проект

 6105.

 

     "За" - 302.

 

     Приймається.

 

     Тепер проект  6105-1.  Це  стосовно  Ладижина  Тростянецького району Вінницької області.  Прошу проголосувати.  Люди  попросили. Багато людей на балконі, вони звернулися, просять проголосувати.

 

     "За" - 314.

 

     Приймається. Дякую.

 

     -------------

 

     Тепер проект   Закону   про   створення  системи  Суспільного телебачення і радіомовлення України (друге читання),

 4165. Чи є запитання? Немає? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 315.

 

     Дякую.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 58 Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік  (друге читання), 5218- 15. Олександре Валентиновичу, будь ласка.

 

     Я прошу  мене  вибачити.  Олександре  Валентиновичу,  вносять пропозицію проголосувати попередній проект закону в цілому.  Прошу проголосувати  проект  Закону  про  створення  системи Суспільного телебачення і радіомовлення України як закон.

 

     "За" - 214.

 

     Дякую.

 

     Є запитання щодо проекту 5218-15?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні колеги!  Було подано всього  три  пропозиції.  Дві  ми врахували,  одну - щодо курсової різниці - врахувати не змогли у зв'язку із запереченнями  Кабінету Міністрів. Є прохання підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати проект у другому читанні.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Одну хвилинку, є питання.

 

     ГОЛОВА. Зніміть голосування.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги, поправку щодо курсової різниці не прийнято.  Щодо заборгованості,  то це заборгованість бюджетних установ перед енергогенеруючими компаніями. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати проект у другому читанні.

 

     "За" - 292.

 

     Можемо голосувати як закон, Олександре Валентиновичу?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Як закон, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть на прохання депутатів.

 

     Прошу проголосувати   проект,  прийнятий  нами  тільки  що  в другому читанні, як закон у цілому.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 308.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону  України про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями  та тютюновими  виробами  (друге  читання),  реєстраційний номер 5350. Доповідач - Сокерчак Вячеслав Михайлович.

 

     Чи є у депутатів запитання? Беспалий Борис Якович.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція "РеформиКонгрес".  Я звертаю увагу шановних колег  на  одну  дуже  велику  недоречність,  яку ми допустили.  У проекті передбачався пільговий порядок видачі ліцензій на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами у селах і селищах,  які розташовані  в  сільській  місцевості.  Підкреслюю:  в   сільській місцевості.  Комітет,  готуючи проект до другого читання,  вилучив слова "у сільській місцевості". І тепер вийшло, що такий пільговий режим  діятиме  в  усіх селах і селищах без винятку.  Але є села і селища, які входять до території міст. Наприклад, у Києві є селище Пуща-Водиця,  яке має навіть свою раду,  є селище Бортничі й інші. Ми таким чином створимо пільгові алкогольні і тютюнові  анклави  у великих містах.

 

     Тому я  дуже  прошу  повністю  врахувати мою поправку 4,  щоб виключити ті села і селища,  які входять до території міст.  Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, це суттєво, по-моєму?

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).   Шановні   народні   депутати!   Пам'ятаєте,   коли  ми обговорювали цей проект у першому читанні,  тоді Роман Безсмертний зробив зауваження про те, що в Законі про місцеве самоврядування є чітке визначення,  що таке село,  що таке селище,  і  треба  діяти відповідно до цього закону.

 

     Я розумію,  що  Борис Беспалий має рацію.  Його поправку 4 ми врахували частково.  Якщо буде така воля Верховної Ради,  то можна проголосувати тільки те, що він запропонував: "за виключенням тих, що знаходяться в межах міст".  Але це є тільки в Києві, більш ніде цього немає.

 

     ГОЛОВА. Романе  Петровичу,  це треба зробити?  Роман Петрович погоджується. Давайте ми так зробимо, тому що тут чотири села.

 

     Немає заперечень?  Немає. Тому прошу проголосувати цей проект закону в другому читанні.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Іване Степановичу,  я перед голосуванням хотів би ще зауважити таке.  Під час доопрацювання  проекту  до  другого читання надійшли поправки і до статті 1,  хоча в назві йдеться про внесення змін до статті 15.  Крім того,  щоб цей  законопроект  не суперечив  Закону  про  ліцензування  певних видів підприємницької діяльності,   ми   згідно   з   зауваженнями   науково-експертного управління пропонуємо внести поправки і до Закону про ліцензування певних видів господарської діяльності (це стаття 2).

 

     Через те я пропоную проголосувати назву:  проект  Закону  про внесення   змін   до   деяких   законів  України  щодо  державного регулювання виробництва і торгівлі  і  так  далі  (без  згадування статті 15). Назва закону повинна відповідати його змісту.

 

     ГОЛОВА. Ви зрозуміли суть поправки? Прошу за це проголосувати окремо. Прошу проголосувати, тому що це серйозно.

 

     "За" - 195.

 

     Не приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону про державну підтримку малого підприємництва  ( 1023-Д). Друге читання (Шум у залі).

 

     Представник комітету   не   наполягав,   щоб   я   ставив  на голосування    Я   приймаю   зауваження.   Дійсно,   ми   поправку проголосували  і  не  прийняли.  Тому оголошений проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України про державне регулювання виробництва  і  торгівлі  спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами ( 5350) з  урахуванням пропозиції Беспалого прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 227.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Готуйте до третього читання. Там були питання.

 

     Проект Закону  про державну підтримку малого підприємництва ( 1023-Д).  Друге читання.  Доповідає Анатолій Іванович Литюк.  Будь ласка.

 

     Є запитання? Тищенко, Баулін, Беспалий. Досить.

 

     Павло Тищенко. За ним - депутат Баулін.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Город Харьков. Иван Степанович!  Некоторые из моих поправок не учтены,  поэтому я хотел  бы,  чтобы  их проголосовали.  Точно такие же замечания и у моего коллеги Баулина.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, давайте голосувати поправки.

 

     ЛИТЮК А.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 56, Донецька  область).  Гаразд.  Але  перед  тим,  як голосувати поправки,  я хотів би,  щоб ви звернули увагу на те,  що  поправки депутатів  Бауліна  і  Тищенка  спрямовані на те,  щоб вихолостити закон,  щоб  не  було  фінансування,  державної  підтримки  малого підприємництва.

 

     І мені зовсім не зрозуміла позиція Павла Васильовича Тищенка. У поправці 4 він пропонує вважати  мале  підприємництво  провідною силою  для  подолання  негативних  процесів  в економіці і сталого позитивного розвитку в суспільстві.  У поправці  44  він  пропонує надавати   приміщення   бізнесцентрам   і   бізнес-інкубаторам   і забезпечувати їх усім необхідним для  їх  діяльності.  Комітет  це приймає. То як же тоді можна всім цим забезпечити без фінансування цих заходів?

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу,  я  розумію  вас,  але  процедура другого  читання  така.  Народний  депутат  вніс  поправку,  ви її озвучуєте,  ми  голосуємо,  якщо   депутат   наполягає,   і   все. Коментувати ви не можете. Називайте номер поправки.

 

     ЛИТЮК А.І. Тищенко, які поправки?

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Івановичу,  що,  у  вас  немає порівняльної таблиці?

 

     ЛИТЮК А.І.  У мене все є.  Так  ми  будемо  поправки  Тищенка розглядати чи по порядку?..

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу,  ви розумієте,  що таке друге читання? Якщо народний депутат вніс поправку,  але вона не  врахована,  він має  право  наполягати  на  голосуванні,  і зал визначиться,  а не комітет.

 

     ЛИТЮК А.І. Депутат Тищенко наполягає. Поправка 14.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Тищенка.

 

     ЛИТЮК А.І.  Іване  Степановичу,  ви  надали  слово   депутату Тищенку, а тепер...

 

     ГОЛОВА. Та я бачу, що ви з таблицею не розберетеся ніяк.

 

     ТИЩЕНКО П.В.    Спасибо.   Не   надо   волноваться.   Фракция коммунистов.  Я настаиваю на том, чтобы была внесена точность. Это касается  поправки  2.  Здесь  написано:  "Враховано частково".  Я настаиваю,  чтобы в окончательной редакции было написано: "з метою створення  умов  для  якнайшвидшого  виходу  із тяжкої економічної кризи, що спричинили економічні реформи у суспільстві". Понимаете, никто  ж  не  может  назвать  мне  положительных  результатов этих реформ,  и в то же время говорят,  что их надо продолжать.  Это же совершеннейший абсурд.

 

     ЛИТЮК А.І.  Ваша  поправка комітетом врахована частково:  для якнайшвидшого виходу. А записувати, що економічну кризу спричинили економічні  реформи  у  суспільстві   Це не предмет цього закону - критикувати те,  що робиться  в  суспільстві.  На  підставі  цього останній абзац цієї пропозиції і був відхилений.

 

     ГОЛОВА. Я бачу, що ви порозумілися. Депутат вже не наполягає.

 

     Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемый  Анатолий Иванович!  Как и мой коллега народный  депутат  Тищенко,  я  прошу соблюдать  процедуру  второго  чтения  и рассмотреть все поправки, которые "не  враховані  комітетом".  В  частности  "не  враховані" четыре мои поправки.

 

     ГОЛОВА. Називайте, будь ласка, номер поправки.

 

     БАУЛІН П.Б. Поправка 9.

 

     ЛИТЮК А.І. Поправка 9

 

     БАУЛІН П.Б.   Дозвольте  два  слова.  Мова  йде  про  поняття "суб'єкт малого підприємництва".  Комітет пропонує,  щоб було таке визначення: якщо обсяг валового доходу не перевищує 500 тисяч євро і працює не більше 50 працівників.  Я просив замінити слово "євро" на слово "гривень".  Наша державна валюта - гривня, тому так треба записати і з патріотичних міркувань теж. Це по-перше.

 

     По-друге, 500 тисяч євро - це майже півмільйона доларів, а це вже  досить  чимале  підприємство.  Так що я прошу поставити це на голосування.

 

     ЛИТЮК А.І. Дозвольте, Іване Степановичу?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛИТЮК А.І.  По-перше,  в першому читанні прийнято  саме  "500 тисяч  євро".  По-друге,  з  травня 1998 року діє указ Президента, який визначає  суб'єктів  малого  підприємництва  з  виручкою  від реалізації в 1 мільйон гривень.  Це в 1998 році, коли курс був 1,8 гривні за долар.

 

     Якщо ми приймемо  поправку  товариша  Бауліна,  ми  погіршимо норму,  бо  виключимо  з  кола  малих підприємців не знати скільки суб'єктів.  Ви розумієте?  Що сьогодні  мільйон  гривень?  Те,  що пропонується,  погіршить ситуацію з підприємцями.  Указ Президента діє  до  прийняття  цього  закону.  І  різниця  в  курсах   Ви   ж зрозумійте:  1  мільйон гривень у 1998 році це по курсу 3 мільйони сьогодні або 500 тисяч євро.  Тому комітет  пропонує  цю  поправку відхилити.

 

     ГОЛОВА. Павле Борисовичу, ви погодилися?

 

     ЛИТЮК А.І. Я ще одне слово скажу. Мова не йде про виручку від реалізації,  мова йде про валовий дохід,  а туди, крім виручки від реалізації,   входить  ще  півтора  десятка  категорій,  за  якими оцінюється діяльність суб'єкта підприємницької діяльності, тому це не так вже й багато.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу,  ми вислухали вас.  Ви бачите, що депутат наполягає на голосуванні.  Це сторінка 3,  друга  колонка. Прошу проголосувати суть поправки 9.

 

     "За" - 139.

 

     Наступна поправка. Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов.  Пропоную пункт 2 статті 4 вилучити як такий,  що суперечить Закону про Державний  бюджет  на 2000 рік, Бюджетній резолюції на 2001 рік і урядовій програмі. Він звучить так:  "встановлення системи  пільг  для  суб'єктів  малого підприємництва,   що   передбачаються  державою  та  регіональними програмами "  Установление  "системи  пільг"   -   это   как   раз противоречит программе правительства.  В то же время я считаю, что аморально отбирать льготы у населения и давать их тем,  кто  может зарабатывать себе честным трудом.

 

     ЛИТЮК А.І. Комітет пропонує відхилити цю поправку у зв'язку з тим,  що цей проект закону не розроблявся як бюджет на 2000 рік чи на  2001  рік,  він не визначає самі пільги,  він визначає основні напрями,   за   якими   може   здійснюватися   підтримка    малого підприємництва.  Ця  стаття  так і називається:  "Основні напрямки державної  підтримки ".  А  дійдемо  до  бюджету  та  до  програми підтримки  малого  підприємництва,  тоді  й  будемо визначати,  чи будуть там передбачені пільги чи не будуть. Усе це в майбутньому.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Івановичу. Шановні народні депутати, сторінка   5,  друга  колонка.  Прошу  голосувати  суть  поправки, викладеної Павлом Тищенком.

 

     "За" - 115.

 

     Хто наступний? Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.  Запорожье.  Уважаемый Анатолий Иванович, я прошу вас  обратить внимание на мою поправку 21 на странице 6 таблицы (в новой редакции это статья 6).  Я предлагаю исключить часть  третью из статьи 5. Я зачитываю: "Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень сприяє розвитку підприємництва, спрямовує, координує і контролює  діяльність  органів виконавчої влади,  які забезпечують проведення    державної    політики    щодо    підтримки    малого підприємництва".

 

     Я считаю, что эта статья абсолютно никакой нагрузки не несет, она чисто декларативная,  ее вполне можно опустить, тем более, что в  первой части этой статьи уже записано,  что "державна підтримка малого підприємства здійснюється Кабінетом  Міністрів  України"  и так далее.  Эта статья не нужна,  она пустая,  поэтому я и считаю, что ее нужно просто изять. Прошу проголосовать мою поправку 21.

 

     ГОЛОВА. Ви заперечуєте, Анатолію Івановичу?

 

     ЛИТЮК А.І.  Заперечую.  Я вважаю, що тут якраз розмежовуються повноваження     органів     виконавчої     влади,    покладається відповідальність на ці органи.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте,  Павле Борисовичу?  Сторінка 6, друга колонка.  Пропонується  вилучити  частину  третю  статті 5.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 110.

 

     Наступна поправка. Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракція комуністів. Поправка 28. Абзац 7 статті 5  пропоную вилучити з тих же мотивів,  що й частину третю.  Здесь предусматриваются "податкові пільги для малого підприємництва".  Я вже говорив, що це суперечить урядовій програмі.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, ви заперечуєте?

 

     ЛИТЮК А.І.  Заперечую  з  тих  же  мотивів.  Ми не пропонуємо встановити пільги.  Тут говориться:  "пропозиції  про  пільги".  А встановлюються пільги іншими.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо! Сторінка 7 друга колонка.

 

     "За" - 97.

 

     Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.  Зараз  ми якраз приступаємо до розгляду основних поправок. Поправка 38, сторінка 9.

 

     ГОЛОВА. Бачу.

 

     БАУЛІН П.Б.  Я пропоную вилучити останні дві частини статті 6 (в  новій редакції це стаття 7),  а саме:  "Фінансове забезпечення виконання програм підтримки малого підприємництва  провадиться  за рахунок  державного  та  місцевих  бюджетів,  у тому числі коштів, одержаних від приватизації..."

 

     ГОЛОВА. Тут же написано "Враховано".

 

     БАУЛІН П.Б. Я перепрошую, поправка 38 не врахована.

 

     ГОЛОВА. Так ви ж зачитали поправку 37.

 

     БАУЛІН П.Б. Я перепрошую. Поправка 38, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Останні дві частини статті 6 вилучити.

 

     БАУЛІН П.Б. Так, я проти того, щоб було це фінансування. Коли ми  не  можемо  виплачувати пенсії бабусям і дідусям,  а ми будемо витрачати гроші на це. Я проти цього. Гранти - що завгодно, але не державне фінансування.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, будь ласка.

 

     ЛИТЮК А.І.  Комітет  вважає,  що  якщо не буде матеріальної і технічної та фінансової підтримки  на  першому  етапі  становлення малого  підприємництва,  то  навіщо  взагалі тоді приймати закон і говорити про підтримку підприємництва.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 126.

 

     Наступна поправка. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  У  мене  поправка  63  на   сторінці   16   до "Прикінцевих положень". Тут є просто юридична неточність. Сказано, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом,  діють  у  частині,  що йому не суперечать.  Але прийняті раніше - це не значить раніше введені в дію.  У нас може бути так, що один закон прийнятий раніше,  а Президентом підписаний пізніше, або, наприклад, термін введення його в дію -через три місяці.

 

     Тому я пропоную,  що повинні  мати  більшу  юридичну  силу  в даному  разі  ті,  які  пізніше  вводяться  в  дію,  а  не пізніше прийняті.

 

     І зразу щодо наступної поправки,  стосовно доручень  Кабінету Міністрів.  Він  усе-таки  має  вносити до Верховної Ради не якісь пропозиції, а законопроекти.

 

     ЛИТЮК А.І.  Дякую. Перша поправка відхилена, тому що виходить тавтологія.  Якщо враховувати вашу поправку, виходить: "що набрали чинності до набрання чинності цим законом".  Ви правильно сказали, і  можна  прийняти  так:  "введені  в дію до набрання чинності цим законом". Тоді можна погодитися.

 

     Відхилена поправка 62 Беспалого у зв'язку з  досить  тривалим проходженням  законопроектів  через Кабінет Міністрів.  Тому можна теж погодитись з Беспалим, нехай подають пропозиції як законодавчі ініціативи.

 

     ГОЛОВА. Так ви приймаєте?

 

     ЛИТЮК А.І. Приймаємо.

 

     ГОЛОВА. Ще є зауваження? Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.  Остання  моя  поправка,  яка не врахована,  - це поправка 55 на сторінці 15. Я пропонував вилучити з тексту проекту закону статтю 10 (у новій редакції це стаття 13).  Йдеться про те, щоб за рахунок державних коштів,  за рахунок дуже збіднених коштів місцевих бюджетів утримувати Український фонд,  регіональні фонди. Я проти цього.

 

     ГОЛОВА. Все  зрозуміло.  Сторінка  15,  друга  колонка.  Суть поправки  народного депутата Бауліна:  вилучити статтю 10 (у новій редакції це стаття 13). Прошу проголосувати.

 

     "За" - 122.

 

     Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Дякую.  Поправку 42, у якій я пропоную останній абзац  статті  6 вилучити,  теж відхилено.  Про що мова.  Кошти на підтримку малого підприємництва визначаються у видатковій  частині Державного  бюджету  України та у Державній програмі приватизації. Считаю,  что недопустимо,  чтобы деньги от  приватизации  народной собственности  оказались вдруг в руках отдельных людей.  Тем более опять  речь  идет  о  Государственном  бюджете.  Мы  уже  об  этом говорили.

 

     ГОЛОВА. Комітет    заперечує.    Депутат   наполягає.   Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 103.

 

     Рішення не приймається.

 

     Всі поправки    проголосовані.    Я    прошу    проголосувати запропонований проект у другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Переголосовуємо? 224 голоси

 

     ЛИТЮК А.І. Я не встиг проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Литюк не проголосував.  Прошу проголосувати як закон. Як закон! Стільки часу витратили

 

     "За" - 246.

 

     Дякую.

 

     -------------

 

     Оголошується проект  2131...   (Шум   у   залі).   Я   прошу, проголосуйте проект Закону

 2131 про фізичний захист ядерних установок,  ядерних  матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Иван  Степанович,  все  поправки  к  этому законопроекту учтены. Я прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Алло Олександрівно,  це можна, тільки за умови доброї волі. Такої волі в залі немає, ви бачите. Є? Я прошу проголосувати проект у другому читанні.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Я прошу проголосувати.

 

     "За" - 299.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  як  закон,  Алло  Олександрівно?  Як закон проголосуйте, будь ласка, в цілому.

 

     "За" - 301.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат Сас просить дві хвилини  для  репліки.  Будь ласка.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Завтра   зранку,   Іване Степановичу, надасте слово на дві хвилини.

 

     ГОЛОВА. Завтра зранку немає розминки.

 

 

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Люди розходяться  Завтра зранку

 

     ГОЛОВА. Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.