Стенограма пленарного засідання

17 жовтня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  17  ж о в т н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Будемо проводити реєстрацію. Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   357  народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо обговорювати   проект   Закону   про    Регламент Верховної Ради України.  Заключного слова доповідачі не вимагають. Я думаю,  що ми з ними погодимося. Обговорення завершено. Я не чув усього обговорення,  але просив би, щоб комітет поставився до цієї справи  виходячи  з  двох  позицій.  По-перше,  це  наш   основний внутрішній документ,  прописний,  молитвеник,  якщо його можна так назвати.  По-друге,  це закон, тому він набере сили і регулюватиме вже не тільки внутрішню діяльність парламенту,  а і його відносини з іншими органами влади, про що говорив Роман Безсмертний.

 

     Досвід роботи над таким документом є,  але  невеликий.  Тому, Вікторе Семеновичу, якщо потрібно, можна ще провести консультації, можна запросити когось і проконсультуватися або комусь направити і таке  інше.  Але  ви повинні напрацювати один проект закону,  який можна було б розглянути в першому  читанні  (Шум  у  залі).  Треба розробити  такий,  щоб  ми  в  нього повірили,  а потім уже будемо умовляти Президента.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Закону   України   про   промислово-фінансові   групи  в  Україні, реєстраційний номер 5433.  Доповідає заступник міністра  економіки Олександр Віталійович Шлапак.

 

     ШЛАПАК О.В.,  заступник міністра економіки України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Кабінет  Міністрів пропонує  внести  зміни до Закону України про промислово-фінансові групи в Україні.  Як  ви  пам'ятаєте,  чинний  Закон  України  про промислово-фінансові  групи  в  Україні  було розроблено Верховною Радою України і прийнято в листопаді  1995  року.  Протягом  майже п'яти  років  не  раз  робилися  спроби  створення ПФГ,  зокрема в галузях чорної і кольорової металургії,  сільськогосподарського  і хімічного  машинобудування  та  інших,  але  жодна  з  них не була реалізована.

 

     На сьогодні офіційно  зареєстрованих  ПФГ  в  Україні  немає. Головними  причинами  цього  є  такі.  Перша.  Обтяжлива процедура створення  ПФГ,  яка  передбачає  обов'язкову  вимогу   участі   в реалізації   державних   програм   розвитку  пріоритетних  галузей виробництва і структурної перебудови  економіки,  тобто  обмежений дією  програми термін існування.  Другою причиною є жорсткі вимоги до  обсягів  реалізації   кінцевої   продукції   на   другий   рік функціонування - 100 мільйонів доларів США.  І третя - відсутність державної підтримки ПФГ.

 

     Враховуючи досвід,  Мінекономіки   за   дорученням   Кабінету Міністрів  України  розробило  проект  Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про промислово-фінансові  групи Україні,  який  8  вересня 1998 року був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні. 11 і 15 грудня того ж року законопроект розглядався  в  другому  читанні,  проте  рішення не було прийнято через відсутність необхідної кількості голосів.

 

     Зазначеним законопроектом,  який  ми   подаємо   на   розгляд сьогодні,  передбачається:  виключення  положень щодо обов'язкової участі ПФГ у  реалізації  державних  програм;  усунення  вимог  до обсягів  реалізації  ПФГ;  введення поряд з транснаціональними ПФГ поняття "міждержавна ПФГ", яка створюється на основі міждержавного або  міжурядового  договору;  встановлення  рівнозначного  поняття "промислово-фінансова група" та "фінансово-промислова група".

 

     На думку розробників,  прийнятий  у  першому  читанні  проект закону,  враховуючи  досить  тривалий розгляд його Верховною Радою України, вже не відповідає вимогам нинішньої ситуації, а прийняття його   потребуватиме  внесення  наступних  змін  і  в  свою  чергу додаткового часу,  в результаті чого далі гальмуватимуться процеси створення ПФГ.

 

     У процесі    підготовки   нової   редакції   проекту   закону Мінекономіки  разом  із   співвиконавцями   врахувало   зміни   та доповнення,   прийняті  Верховною  Радою  в  першому  читанні,  та пропонує  ввести  ряд  нових  положень,  що  сприятимуть   процесу створення    ПФГ   шляхом   усунення   перешкод,   виявлених   при неодноразовому аналізі.

 

     Відповідно до  чинного  закону   головне   підприємство   ПФГ виготовляє  кінцеву  продукцію  та  здійснює  її  збут,  що в разі виробництва однотипної продукції є,  на нашу думку, нераціональним та  малоймовірним.  У  зв'язку  з цим у поданому проекті зазначені вимоги відсутні,  і виробником кінцевої продукції ПФГ може бути не лише головне підприємство ПФГ, а також всі її учасники. Аналогічно і  головне  підприємство,  і  учасники  можуть  здійснювати   збут кінцевої   продукції.   З  урахуванням  зазначених  змін  уточнено визначення терміна "учасник групи".

 

     Законопроектом передбачено ведення головним підприємством ПФГ консолідованого бухгалтерського обліку та складання консолідованої звітності групи.  Зняті  обмеження  щодо  можливості  підприємств, установ,  організацій  бути  учасниками  лише однієї групи.  Назву статті 3 Закону "Порядок  створення  ПФГ"  змінено,  оскільки  нею визначаються  лише  правові основи створення,  а порядок створення вже передбачено встановлювати Кабінетом Міністрів,  так би мовити, у робочому порядку.

 

     Визначене законом  поняття  "внутрішня  ціна  ПФГ"  у проекті вилучене як таке,  що не відповідає вимогам  нинішнього  часу.  На жаль,  хочу  це підкреслити,  статтю закону "Пільги,  що надаються головному підприємству та учасникам ПФГ" при розробці проекту було виключено.   Цьому   є   декілька  причин.  Перша.  Пункт  1  щодо оподаткування проміжної та кінцевої продукції ПФГ згідно з  чинним законодавством не відповідає назві статті.

 

     Друга. Положення   про   пільги   щодо  звільнення  головного підприємства і учасників ПФГ від сплати ввізного та вивізного мита розробниками  вилучено  на  категоричну  вимогу фіскальних органів виконавчої влади та відповідних комітетів Верховної Ради.

 

     І нарешті третє причина. Норма закону про зняття обмежень для банків-учасників  щодо  їх внесків до статутних фондів підприємств та організацій є застарілою.

 

     Ще раз  хочу  підкреслити,  що  забезпечити  активні  процеси створення  ПФГ  могла  б  економічна  зацікавленість  підприємств, організацій та банківських установ  у  входженні  до  складу  ПФГ. Запропонованим   проектом   така   зацікавленість,   на  жаль,  не задовольняється,  оскільки він  не  передбачає  засобів  державної підтримки, а лише спрощує та полегшує процедуру створення.

 

     На жаль,   розробники  не  мали  можливості  запропонувати  в проекті будь-які пільги, оскільки останні не можуть бути предметом цього  закону.  Це  питання  повинно  вирішуватися шляхом внесення відповідних змін до податкового законодавства України.

 

     Шановні народні  депутати!  Прийняття  Закону   України   про промислово-фінансові  групи  в  запропонованій  редакції,  на наше переконання,  забезпечить  більш  сприятливі  правові  умови   для створення українських, транснаціональних та міждержавних ПФГ. Це в свою  чергу  буде  важливим   засобом   розподілу   праці   шляхом внутрішнього     обміну     продукції     виробничих    комплексів промислово-фінансових  груп,  можливістю  використання  внутрішніх джерел    фінансування   виробництва   та   збільшить   можливості міжнародного економічного співробітництва.  Просимо підтримати цей проект закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?  Є.  Депутати Степанов, Стрижко, Черняк і Полюхович.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Степанова.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция "Лівий центр".  Уважаемый докладчик! Если мы поддержим все ваши  предложения,   появятся,   предположим,   украинско-русские, русско-украинские  промышленно-финансовые  группы.  А появятся ли, допустим,    канадско-украинские,     аргентино-украинские     или японскоукраинские группы?  У меня почему-то есть сомнение, что там спят и видят,  чтобы создать  эти  финансовые  группы  в  Украине. Сомнения одолевают, что поддержим, и вдруг все это получится.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  В першу чергу я хочу сказати про те,  що закон не писався під якусь  конкретну  країну-розробника.  Навіть, якщо   у   нас   будуть   виключно   тільки   російськоукраїнські, білорусько-українські промисловофінансові групи,  це вже непогано. Але  на  мою  думку,  якщо  ми  з вами розумно пропишемо процедуру створення і,  що найголовніше,  засоби державної підтримки (це вже буде в інших законодавчих актах) таких груп,  то цим зацікавляться всі,  хто буде розраховувати на хороший  і  прибутковий  бізнес  в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Черняк.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Вопрос  следующего характера.  Известно, что зачастую "крыша" совместных предприятий, а возможно,  и "крыша" финансово-промышленных групп,  используется для проникновения  иностранного  капитала.  Причем  проникновения, связанного  с  использованием  определенных  льгот  и преимуществ, которые предоставляются совместным предприятиям. Обеспечит ли этот закон   защиту   именно  украинской  части  финансово-промышленной группы?  Не будут ли использованы эти группы как "крыша"  для,  по сути, льготного проникновения иностранного капитала?

 

     И второй  вопрос.  Ориентирует  ли  законопроект деятельность финансовопромышленных групп на внутренний рынок Украины?

 

     Спасибо.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Щодо першого запитання.  Я ще  раз  хочу підкреслити,  що  ми  маємо  справу  з  рамковим законом,  у якому йдеться виключно про правила створення підприємства. Пільги і таке інше  не  є предметом цього закону.  Це питання інших законодавчих актів,  які  забезпечують  діяльність  будь-якого  підприємства  в Україні.

 

     Що стосується другого запитання,  орієнтації на Україну. Так, законопроектом передбачено, що до промислово-фінансової групи, яка буде зареєстрована в Україні, може входити тільки те підприємство, яке зареєстроване в Україні і працює в Україні.  А  що  стосується реалізації  продукції,  яку  вона матиме,  то це буде залежати від економічної ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Полюхович.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Олександре  Віталійовичу!  Ви  назвали  три причини, які стримують створення промислово-фінансових груп. Дві з них   будуть  врегульовані  цим  законом,  а  третя  (це  державна підтримка створення) - ні.  Як ви вважаєте,  чи потрібно  в  цьому законі  врахувати позитивний зарубіжний досвід державної підтримки промислово-фінансових груп?

 

     І друге запитання.  Чи не слід  передбачити  в  цьому  законі механізми,  які  б  унеможливлювали  негативний  вплив міжнародних промислово-фінансових груп на економіку і безпеку України?

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую за запитання. Що стосується моєї особистої думки,  то  я  переконаний,  і  такі  позиції  були в попередньому законопроекті,  що без достатньої державної підтримки, я про форми зараз говорити не буду,  промисловофінансова група втрачає сенс як така.  Тому  я  вважаю,  що  ці  питання  повинні  були  бути  тут прописані.  Цей законопроект не раз розглядався і тут у залі,  і в комітетах,  і прийшли до висновку,  щоб виписати  в  ньому  тільки каркас створення цих груп.  Що стосується державної підтримки,  то її можна було б надавати шляхом реалізації державних програм.  Або це  буде  передбачено  безпосередньо  в  господарській  діяльності промислово-фінансової групи.  Або ми можемо розробити законопроект про специфіку оподаткування, як це робиться в усьому світі, у тому числі  в  Росії,  коли  оподатковується  кінцева   продукція.   На превеликий жаль,  ми не змогли настояти (відверто скажу, мали свою позицію  і  Державна  податкова  адміністрація,   і   Міністерство фінансів,  та  й  профільні комітети Верховної Ради),  щоб у цьому законі державна підтримка прозвучала  хоча  б  як  гасло.  Тому  я розраховую на те, що у разі прийняття цього закону у нас з'явиться можливість рухатися далі, вносячи додаткові пропозиції.

 

     Щодо механізмів захисту, про які ви сказали. Вони сьогодні не виписані   спеціально  в  цьому  законопроекті.  Ми  вважаємо,  що сьогоднішнє  антимонопольне  законодавство  України,  закони,  які стосуються  питань  конкуренції,  достатньо  потужні  і дадуть нам можливість  попередити  проникнення   сюди   якихось   надзвичайно жорстких  акул міжнародного імперіалізму (у сенсі,  так би мовити, пожирання).

 

     Сьогодні проблема в іншому - у тому,  що вони не хочуть  сюди йти.   Тож   я  думаю,  що  створення  додаткової,  ще  раз  кажу, конструкції, допоможе у вирішенні цієї проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Український народний рух. Дякую, Іване Степановичу.  Шановний Олександре Віталійовичу!  Ми  обговорили  у фракції  ці  зміни  до  закону,  ми підтримуємо цей законопроект у першому читанні, але будемо пропонувати суттєві поправки.

 

     Закон 1995  року  не  спрацював.  На  сьогоднішній  день   не створено  жодної  промислово-фінансової  групи,  і  причиною того, мабуть, є недосконалість закону. Отже поправки потрібні.

 

     У мене є до вас одне суттєве запитання: яке буде     співвідношення     промисловофінансових     груп    з транснаціональними  корпораціями?  Маються  на   увазі   фінансові відносини, оподаткування промисловофінансових груп.

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  Передусім  дякую  за  підтримку,  тому що ми теж глибоко  переконані,  що  в  цьому  питанні  треба  дійти  якогось логічного кінця.

 

     Я теж вважаю, що проект треба було б прийняти зараз у першому читанні,  а  потім,  уже  при  детальному  розгляді  в   комітеті, відповісти  і на ті питання,  які задаєте ви,  оскільки,  відверто скажу,  на частину цих питань відповіді поки що  немає,  це  треба опрацьовувати   додатково.   І  опрацювати  інші  пропозиції,  які висловлювались.

 

     На сьогоднішній    день    в    Україні     справді     немає промислово-фінансових груп,  натомість у Росії,  і досить успішно, працюють 75 таких груп.

 

     Я можу відповісти поки що  тільки  на  першу  частину  вашого запитання.   Ніякої   особливої  різниці  в  умовах  оподаткування майбутньої    української     промисловофінансової     групи     і транснаціональної    не    буде.   Транснаціональна   група   буде оподатковуватись у разі її створення за  українськими  законами  з оподаткування.

 

     Що стосується     специфіки    оподаткування    безпосередньо продукції,  яка виробляється в промислово-фінансовій групі,  то це (я  вже відповідав на таке запитання) потрібно виписати в окремому законі,  який  нам  доведеться  вставити   вже   безпосередньо   в Податковий кодекс.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Час уже використали... Ви наполягаєте?

 

     Увімкніть мікрофон Івану Кірімову.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ  95,  Київська  область).  Фракція "Батьківщина". Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний доповідачу!  У  мене  до  вас запитання:  скажіть,  будь  ласка,  хто  здійснюватиме контроль за діяльністю цих груп?

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Закон,  проект якого ми пропонуємо вашій увазі,   не   передбачає   спеціального   контролю  за  діяльністю промислово-фінансових груп. Це звичайний суб'єкт господарювання, і контролюватимуть  його  ті  контролюючі  органи,  які сьогодні є в Україні:  з питань податків - Податкова  адміністрація,  з  питань процедур створення - органи, які відповідають за створення, і інші регуляторні органи.  Якщо це будуть  достатньо  серйозні  правові, майнові   права   держави,  то  відповідатиме  той  орган  -  Фонд державного майна або галузеве міністерство,  - який  сьогодні  від імені держави відповідно до статті 116 Конституції виконує функції власника стосовно до цього майна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, час завершився.

 

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій Володимиру Черняку.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановні народні депутати! У нас є шанс ощасливити народ   прийняттям   Закону   про  внесення  змін  до  Закону  про промислово-фінансові групи.  Ідеться про зміни до цього закону,  а фактично, я б сказав, про його нову редакцію.

 

     Враховуючи ту  обставину,  що  Закон про промислово-фінансові групи в Україні не діє,  Комітет  з  питань  економічної  політики підтримав  законопроект,  який запропонований Кабінетом Міністрів. Фактично з 1995 року в правовому полі  України  ми  маємо  мертвий закон.  Ця  пропозиція  -  це  спроба  вдихнути  життя в Закон про промислово-фінансові групи.

 

     Слід узяти до уваги той  факт,  що  відсутність  на  сьогодні зареєстрованих  промислово-фінансових  груп пояснюється,  з одного боку,  складним  економічним   становищем,   ситуацією,   в   якій знаходяться  підприємства й банки,  фактичною відсутністю потужних банків,  які б мали відповідний фінансовий капітал,  обмеженням їх можливостей, а з другого боку, громіздкою процедурою реєстрації, а також вимогами чинного закону. Тобто ми із самого початку прийняли закон,  який  не  міг  діяти.  І,  давайте зробимо висновки,  це є свідченням низької якості нашої роботи.  Від самого  початку  було зрозуміло,  що  закон  у  тому вигляді,  в якому ми його прийняли, приречений на бездіяльність.

 

     Є три основних причини,  чому Закон про промислово- фінансові групи не діє.  Перша причина - це вимога закону, щоб уже на другий рік після створення промисловофінансової групи обсяг  фінансування був не менше 100 мільйонів доларів США. Зрозуміло, що це нереально для наших умов. А ми записали це в закон.

 

     Друга причина - вимога участі  промислово-фінансових  груп  у реалізації  державних  програм.  А де в нас державні програми?  Їх практично немає.  Яким чином ці  групи  можуть  брати  участь?  Не можуть. А це знову ж таки вимога закону - атрибутивна вимога.

 

     І третя причина,  яка стримує створення промислово-фінансових груп, - це відсутність державної підтримки.

 

     Що, по суті, пропонується в цьому законопроекті? Пропонується усунути    перших    дві    причини,   які   стримують   створення промислово-фінансових груп,  і дати можливість  їх  створювати.  У зв'язку  з  цим  ми  вважаємо  доцільним підтримати законопроект у першому читанні. Ми вважаємо, що це сприятиме піднесенню економіки України, сприятиме пошуку джерел фінансування виробництва, доступу до ноухау світового рівня,  обміну досвідом, розвитку наукомістких галузей,  які  потребують  інвестицій,  реалізації  низки існуючих проектів,  у тому числі інвестиційних проектів у  машинобудуванні, авіабудуванні,    у   нафто-   і   газопереробній   промисловості, військово-промисловому комплексі, освоєнні космосу. Ось ці новітні передові      технології      якраз      можуть      фінансуватися промисловофінансовими групами.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до співдоповідача?

 

     Федір Абрамов, Манчуленко і Сухий. Кірімову надавали слово.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Компартия.  Уважаемый Владимир Кириллович! У меня к вам два небольших вопроса.

 

     Первый. Скажите,      что      показывает     опыт     работы промышленно-финансовых групп в России,  в других странах?  Хотя бы кратенько.

 

     И второе.  Каков  будет  механизм  влияния  ПФГ  на  развитие отечественного производства у нас в Украине?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  На два коротких запитання  у  мене  дві  короткі відповіді.

 

     На перше запитання. Загалом нагромаджено позитивний досвід, у тому числі в Росії.  Відбувається процес концентрації  капіталу  і фінансуються новітні, передові, прибуткові галузі економіки.

 

     Разом із   тим   є  певний  негатив,  бо,  якщо  не  будувати відповідні захисні механізми,  може бути певна загроза негативного впливу на економіку і загроза національній безпеці. Я, до речі, це питання задавав.  І є  відповідний  світовий  досвід,  яким  чином запобігти негативному впливу.

 

     Але, як  кажуть,  вовка  боятися  - в ліс не ходити.  Для нас зараз основне питання - залучення інвестицій.  Якщо  інвестиції  в економіку підуть,  тоді почнеться економічне піднесення. А якщо не підуть,  то ми  можемо  давати  статистичні  дані,  але  реального економічного  піднесення  не  буде.  Тому  я  є прихильником цього закону  саме  тому,  що  вбачаю  в  ньому   можливість   залучення інвестицій,   концентрації   капіталу   і   фінансування  найбільш передових напрямків виробництва.

 

     І тепер стосовно другого запитання - який механізм впливу  на вітчизняне   виробництво.  Фактично,  я  у  першій  відповіді  дав відповідь на ваше друге запитання. Вважаю, що досі не було ніякого впливу,  тому  що  вже п'ять років,  як закон нами прийнятий,  а в Україні не  створено  жодної  промислово-фінансової  групи.  Немає реального впливу. Але я переконаний, що коли вони будуть створені, то це дасть поштовх розвитку виробництва,  створенню нових робочих місць.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Кириловичу,  мова йшла про те,  - чи вони хоч відрізняються від трастів, ці групи.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Це абсолютно різні речі.  Це не якісь  фінансові піраміди,  не  трасти,  це  реальний капітал,  те реальне,  що є у світі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція   Українського народного руху.  Шановний Володимире Кириловичу!  Я пригадую,  які гарячі дебати відбувалися в  парламенті  другого  скликання,  коли розглядався проект даного закону.  Не все так однозначно виглядало тоді і виглядає тепер.  Я б не  нарікав  тільки  на  те,  що  було прийнято  недосконалий  закон,  який  не дає можливості створювати промислово-фінансові групи.

 

     І думаю,  треба глибше  дивитись  на  цю  проблему.  Чому  не відбувається  створення  цих промислово-фінансових груп,  скажімо, поза рамками недосконалого  закону?  Бо  тоді,  коли  законопроект розглядався,  я спілкувався з багатьма фахівцями, у тому числі і з Міністерства економіки,  і вони  якраз  підтримували  такі  досить жорсткі норми і рамки для промислово-фінансових груп. Можливо, і в цьому напрямку треба дивитися.

 

     І, з другого боку,  чому ми так довго чекали?  Закон поганий, не   дає  можливості  працювати,  а  ми  лише  через  п'ять  років спохватилися, що треба вносити зміни до нього.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Я з вами повністю згоден, що не треба було чекати п'ять років.  Було зрозуміло за два роки,  принаймні,  що закон не діятиме.  А я, скажу вам відверто, із самого початку, коли він був прийнятий і я його почитав, зробив висновок, що він не діятиме. Це було зрозуміло наперед.

 

     Стосовно того,  що не так однозначно, я також із вами згоден. Неоднозначно.  Ви хочете, щоб було гарантовано все? Як казав Остап Бендер,  навіть страховий поліс не видає  стопроцентної  гарантії. Економіка - це завжди ризик,  особливо у сфері фінансів, капіталу. Нам в Україні не вистачає капіталу,  ми готові навіть віддати наші магістральні трубопроводи стратегічні, щоб залучити капітал.

 

     Я вважаю,  що це менш небезпечно, тому що все-таки є закон, є відповідний державний контроль.  І всі цивілізовані  країни  пішли шляхом створення промисловофінансових груп.  Створила їх Росія.  Я розумію, що в нас капітал непотужний, слабкий, але, поза сумнівом, треба цим шляхом іти.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Ярослав Сухий.

 

     СУХИЙ Я.М.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ 78, Запорізька область). Група "Трудова Україна". Дякую.

 

     Володимире Кириловичу!  У  мене  до   вас   два   коротеньких запитання. Чому головним підприємством промислово-фінансової групи не може бути банк  або  фінансово-кредитна  установа?  У  нас  що, надлишок оборотних коштів в Україні?

 

     І друге   запитання.  Я  з  вами  незгодний,  що  промислово- фінансова група  не  може  бути  задіяна  в  реалізації  державної програми.   Я   вам  відразу  одну  називаю:  середній  військово- транспортний літак АН-70.

 

     Два запитання: державна програма і банки.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Щодо банків я поділяю вашу думку. Я не є автором законопроекту,  я  вважаю,  що  до другого читання треба внести цю поправку.  Повністю з  вами  згоден.  Думаю,  наші  банки  повинні зростати й працювати, і це повинно бути перспективно.

 

     Щодо державних програм я з вами також згоден, але частково. Я сказав, що важко брати участь, тому що в нас мало діючих державних програм.  Якщо  їх  буде  більше,  то  тоді  відкриється  поле для діяльності промислово-фінансових груп.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, я вам даю довідку. Ви сказали, що  закон  п'ять  років  не працював і тільки тепер повернулися до нього.  8 вересня  1998  року  був  прийнятий  у  першому  читанні законопроект  про  внесення  змін,  а  15  грудня  1998  року  цей законопроект був знятий з розгляду. Так що ми повернулися менш, як за два роки. А перше намагання ми зробили через три роки.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Іване  Степановичу!  Це  свідчить  про  мудрість Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. О, я й хотів, щоб ви це підкреслили. Я вам дякую.

 

     ЧЕРНЯК В.К. І її нинішнього Голови.

 

     ГОЛОВА. Можна було обійтися без цього. Я вам дякую.

 

     Переходимо до обговорення питання. Чотири депутати записалися і мають бажання виступити.

 

     Слово надається  депутату  Бауліну.  За  ним  буде  виступати депутат Гусак.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые народные депутаты!  Те, кто  знаком  с  историей  создания  Закона о промышленнофинансовых группах пятилетней давности,  хорошо помнят,  сколько было сломано копьев  вокруг  этой  проблемы.  Одни  уверяли,  что это прообразы трансконтинентальных, транснациональных корпораций, которые как по мановению  волшебной  палочки  сразу  осчастливят  Украину  бурным ростом промышленного производства.  Другие, видя в этом подспудную распродажу "неньки клятим москалям",  делали все,  чтобы ничего не появилось.

 

     И что мы имеем? Да ничего уже не имеем

- умирающую  отечественную  промышленность.  А попытки выдать рост цен  на  продукцию  легкой  и  пищевой  промышленности  за  начало экономического подема ничего,  кроме горькой улыбки, не вызывают. Не зря  западные  специалисты  наш  мифический  рост  оценивают  в пределах   1   процента   реального   спада.   И   нет   ни  одной промышленно-финансовой группы за четыре года.

 

     А нужны ли нам, вообще говоря, промышленно-финансовые группы? Вы  знаете,  нужны.  И  вот  почему.  Лет десять назад наша жадная хуторянская элита "захапала" почти  все,  что  было  построено  на территории Украинской Советской Социалистической Республики второй богатейшей  супердержавы  мира  СССР.  Думали,  заберем  все  -  и зажируем.  Увы, нет. Элита то ли не хотела, то ли не способна была понять,  что мир,  и в том числе Советский Союз,  что  бы  нам  ни говорили  наши сегодняшние реформаторы,  уже несколько десятилетий как вступил в период постиндустриального развития, а в нем ведущую роль  играют  не  "малі  та  середні підприємства",  как нас хотят убедить наши Пинзеники и Кужели  и  их  западные  консультанты,  а мощные транснациональные корпорации.

 

     Именно благодаря созданию в СССР мощных отраслевых корпораций и был достигнут тот колоссальный общесоюзный прогресс. Не отдельно украинский, или грузинский, или росссийский, а общесоюзный.

 

     Да, к  восьмидесятым  годам  у этих суперкорпораций появились проблемы.  Вопервых,  надо было менять  неэффективное  управление, переходить на работу не с условной прибылью, а с реальной, уходить от  уравниловки.  Во-вторых,  советским  суперкорпорациям  уже  не хватало  масштабов  Совета  Экономической Взаимопомощи.  Надо было расширять рынки,  выходить на мировые.  Вот последнего,  как  черт ладана,  боялись западные конкуренты.  Именно по их указке местные коллаборационисты начали  в  первую  очередь  разрушать  советские корпорации,  и  в  итоге получили в наследство только обрубки этих сверхмонополий.

 

     Мы были в Союзе,  который по своему экономическому потенциалу стоял на втором месте в мире,  а теперь с помощью лавочников хотим обогнать Верхнюю Вольту по жизненному уровню.  Но поможет ли новая редакция   Закона  о  ПФГ  решить  проблемы,  хотя  бы  попытаться вернуться  к  прежним  налаженным  связям?  Думаю,  нет.  С  одной стороны,  за  девять  лет  слишком  много  утеряно.  Россия уже по большинству позиций залечила раны,  полученные от разрыва связей и потери  смежников  в  Украине.  С другой,  тут по-прежнему столько боязни,  как бы чего не вышло.  Я  имею  в  виду  слишком  большую регламентацию  принятия решений о создании ПФГ со стороны Кабмина. Все  полностью  отдано  на  откуп  чиновникам.  И,  главное,   нет экономической выгоды идти на создание ПФГ, нет финансовых льгот.

 

     Хватит думать,   что  Украина  кого-то  привлечет  только  за красивые глазки.  Поэтому я скептически  отношусь  к  сегодняшнему законопроекту.  Нужен  иной,  более  решительный,  рассчитанный на привлечение в нашу промышленность реального капитала,  а он, кроме как из России, больше ниоткуда не придет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Леоніду Гусаку. За ним буде виступати Ярослав Сухий.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Переконаний,  що новий закон,  так само як і попередній, працювати не буде.  Уряд просто виконав один із пунктів Програми діяльності, яким     передбачалося    забезпечення    умов    для    створення промислово-фінансових груп.

 

     Проте це лише  формально,  забезпечення  умов  не  відбулось. Переймаючись  проблемою  скасування пільг,  уряд вихолостив закон. Тепер     взагалі     незрозуміло,     для     чого     створювати промислово-фінансові   групи  і  проходити  нескінченні  процедури реєстрації,  коли статус ПФГ ніяких переваг не дає. Це означає, що сама  доцільність  існування  промислово-фінансових груп в Україні вже сьогодні під питанням.

 

     Офіційно зареєстрованих промисловофінансових  груп  немає,  і навряд чи вони з'являться,  але,  зверніть увагу,  реально подібні групи є.  Не хочу сказати,  що  їхня  діяльність  незаконна.  Хочу сказати,  що право об'єднуватись та координувати свою діяльність у підприємств  та  банків  ніхто  відібрати  не   може.   Об'єднання відбувається, коли є економічна вигода. Надумані заохочення ніколи не спрацюють.

 

     Можна підтримати уряд у прагненні скасувати пільги  та  цілий ряд регулювань.  Стимулювання прямих інвестицій у світі традиційно здійснюється не  шляхом  податкових  пільг,  а  через  заходи,  що розширюють   можливості   місцевих   ринків,  підтримують  на  них динамічну конкуренцію, гарантують інвесторам отримання прибутків.

 

     Як свідчать  дослідження,  основним   фактором,   що   сприяє залученню іноземних інвестицій, є відкритість економіки. Працювати необхідно саме над цим.

 

     Проте не можна підтримати уряд у тому, що в проекті закону не передбачено   абсолютно   ніяких  заходів  стимулювання  створення промислово-фінансових груп. Може, тоді закон зовсім і не потрібен, якщо  в  ньому,  крім  процедури  заснування та реорганізації ПФГ, нічого не залишилось?

 

     Щоб відповісти, необхідно перш за все з'ясувати, для чого нам взагалі   промисловофінансові   групи.  Очевидно,  що  тільки  для залучення високотехнологічних товарів, які необхідні в Україні для ряду  виробництв,  та  для  залучення  банків  з  метою покращення розрахунків,  тобто для поновлення кооперативних зв'язків у  межах СНД.

 

     Тому існування  промислово-фінансових груп є доцільним тільки тоді,  коли для виробництва  кінцевої  продукції  їм  дозволяється ввозити  проміжну  продукцію  для українських виробництв.  У таких випадках  має  застосовуватися  пільгове  обкладання  митом,   але приймати рішення необхідно в кожному випадку окремо.  Саме в цьому суть реєстрації ПФГ в Кабінеті Міністрів.

 

     З огляду на сказане, депутатська група "Відродження регіонів" вважає   за   недоцільне   підтримувати  законопроект  і  пропонує відправити  його  на  доопрацювання  з   урахуванням   висловлених зауважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Ярославу   Сухому.  За  ним  буде виступати депутат Салій.

 

     СУХИЙ Я.М.  Шановні Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати!   У   цьому   законі  і  в  пропозиціях  щодо  створення промислово-фінансових груп абсолютно немає ніякої політики,  і  її не   треба   тут   шукати.   Мова   йде   про  незрілі  економічні взаємовідносини в рамках країн співдружності.

 

     Як відомо, ідея створення промисловофінансових груп виникла в середовищі  директорського  корпусу  південного  сходу  України на початку  90-х  років.  Малось  на  меті  в  умовах  того   погрому економіки, котрого зазнала наша держава, в умовах штучно створеної гіперінфляції налагодити якийсь дієвий механізм виходу з прориву і налагодження    виробництва,   особливо   в   таких   сферах,   як машинобудування та металургія.

 

     Розірвані коопераційні зв'язки,  штучні  перешкоди  на  шляху інтеграційних процесів завдавали і,  до речі,  ще й тепер завдають страшної шкоди нашій економіці.  Особливо це стало відчутним після того,   як   у   суверенних  державах  на  всю  руку  розмахнулись податківці.  Вони й тепер  завдають  значної  шкоди  не  тільки  в Україні,   але   й   у  Росії.  До  того  ж  у  таких  наукоємких, високотехнологічних    виробництвах,    як     літако,     судно-, ракетобудування,  виникли нові колізії.  Справа в тому, що наука - прикладна і фундаментальна - залишилась у Росії і  необхідно  було шукати засобів фінансування тієї науки для виробництва в Україні.

 

     Крім того,  виникла  потреба  (і  тут мене підтримав народний депутат України Черняк) в додаткових коштах.  На превеликий  жаль, на  законі 1995 року (я присутній був при його прийнятті,  ми тоді там  на  балконі  сиділи)  позначилось  примітивне  політиканство. Почали  виникати  підозри:  або  це на користь Росії,  або якимось акулам імперіалізму.  Як наслідок,  ми маємо  недосконалий  закон, який,  безумовно,  необхідно  обов'язково  поправити,  поки  ще не пізно.

 

     Невдалими були  спроби  Кабміну,  і,  на   превеликий   жаль, Верховна Рада не прислухалася до указу Президента України.

 

     Чому не  працює  і  не  буде  працювати  закон,  котрий конче потрібний і необхідний?  Я категорично не згоден із  представником фракції "Відродження регіонів".

 

     Перше. Промислово-фінансові  групи - це не щось нове у світі. Всередині  промисловофінансової  групи  в  одній  країні   чи   на міждержавному,  транснаціональному рівні виробничі міжгосподарські взаємовідносини не можуть бути  об'єктами  оподаткування  ПДВ.  Це нонсенс.  І,  до  речі,  це  не якась податкова пільга,  це норма. Такого податку не може бути при обміні проміжною продукцією.

 

     І ще одне.  Необхідно зістикувати наш закон  із  відповідними законами    інших    країн,    зокрема    Росії.    У    Росії   - фінансово-промислові групи,  і сьогодні  в  Запоріжжі,  де  є  ряд машинобудівних  комплексів,  ми  не  можемо  зістикуватися з їхнім законодавством,  тому що  різна  назва.  Стаття  10  цього  закону передбачає однаковість застосування, але це лише дозвіл.

 

     Закон цей  потрібний.  Проектом  пропонується багато новацій, які дадуть змогу цьому закону запрацювати. І я пропоную внести цей законопроект на прийняття в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Салію.

 

     САЛІЙ І.М.,  народний депутат України (виборчий округ 221, м. Київ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні депутати!  Я не  можу погодитися  з  концептуальною  направленістю  цього закону,  що це обов'язково транснаціональні компанії і ідея полягає  в  залученні зовнішніх  коштів,  про  що  ми,  як  ви знаєте,  останній рік усі турбуємося.

 

     Але сам  крок  і  обговорення  -  це   дуже   позитивне,   бо сподівання, що малий бізнес працює і спасе економіку України, - це наші запаморочення.  Ми вже переконалися,  що малий бізнес  працює навколо великих компаній, а надвеликих потужних компаній в Україні немає.

 

     Більше того,  ми з вами начудили чимало  з  реструктуризацією великих підприємств:  на базі одного підприємства створили 20,  15 юридичних осіб,  і вони  теж  роздробились,  практично  не  можуть випускати серйозну продукцію.

 

     Тому я підтримую саму ідею обговорення й прийняття Закону про фінансовопромислові групи,  тому що це новий етап усвідомлення, що нам  потрібні  великі  компанії.  Але  я  не  можу погодитися з їх зовнішньою   направленістю,   із    тим,    що,    як    говорили, фінансово-промислова  група  створюється  для  того,  щоб у рамках групи відбувався обіг коштів.

 

     Наші підприємства сьогодні мають велику проблему з  обіговими коштами,  і вони мають корпоративні інтереси. Кошти банка працюють у рамках фінансово-промислової групи,  фінансують їхні програми. І от  коли  ми  зосередимо  цей  закон  на  внутрішню економіку,  на внутрішню промисловість, тоді його можна буде підтримати.

 

     Я хотів би,  щоб усе-таки  направленість  була  змінена,  тим більше що в нас у реальному житті фінансово-промислові групи давно працюють,  тому що це потреба часу,  хоч і без певного оформлення. Наприклад,  співробітництво  відомої  організації "Київміськбуд" і банку  "Аркада":  чим  воно  відрізняється?  Кошти  залучаються  і фактично обслуговуються в рамках цієї корпорації.

 

     Тому я хотів би,  щоб ми переглянули концептуальні підходи до цього  закону  і  налаштувались  насамперед  на   його   внутрішню направленість. Потім можна буде голосувати.

 

     ГОЛОВА. Бажаючі    взяти    участь    в   обговоренні   цього законопроекту  такою  можливістю  скористалися.  Нагадую  народним депутатам,  що проект закону внесений урядом у липні цього року. У нас немає підстав ігнорувати цей проект,  треба його розглядати  і вносити ці зміни.

 

     -------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до статті 17 Закону про загальний військовий  обов'язок  і  військову службу   (стосовно  відстрочки  від  призову  священнослужителів). Реєстраційний номер 5269.  Доповідач  -народний  депутат  Шушкевич Володимир Григорович.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые  коллеги  народные  депутаты  Украины!  Как указано  в пояснительной записке к рассматриваемому законопроекту, данный закон направлен на то, чтобы привести соответствующую норму действующего  Закона  Украины  о  всеобщей  воинской обязанности и военной службе в соответствие с Законом Украины о свободе  совести и религиозных организациях.

 

     Так, Законом   Украины  о  всеобщей  воинской  обязанности  и военной службе (статья 17,  пункт 7) предусмотрено  предоставление отсрочки от призыва на срочную военную службу призывникам, которые являются священнослужителями  и  занимают  должность  в  одной  из зарегистрированных  в установленном порядке религиозных конфессий, на время работы священнослужителями.

 

     В связи с этим прежде  всего  необходимо  отметить  понимание важности  этого вопроса народными депутатами Украины,  которое они проявили при  принятии  действующего  Закона  Украины  о  всеобщей воинской  обязанности  и  военной службе,  внеся указанную норму в закон.

 

     Однако на  практике  при  применении  этой  нормы  указанного закона возникают некоторые трудности и проблемы, которые связаны с тем,  что в соответствии с Законом Украины  о  свободе  совести  и религиозных  организациях  в Украине не регистрируются религиозные конфессии.  Согласно статьям 7, 8, 9, 10, 11 и 14 Закона Украины о свободе   совести   и   религиозных   организациях   в  Украине  в установленном  порядке  регистрируются  религиозные   организации, такие,  как:  религиозные  общины,  управления и центры,  духовные учебные заведения и другие.

 

     Таким образом,  в случае  принятия  Верховной  Радой  Украины этого  закона будут устранены противоречия между статьей 17 Закона Украины о всеобщей воинской обязанности и военной службе и Законом Украины о свободе совести и религиозных организациях.

 

     Благодарю вас за внимание.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Віталій Черненко. За ним - депутат Чубаров.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановний колего! Я розумію вашу пропозицію, але не зовсім ясно з вашої доповіді: що, сьогодні є якісь проблеми з призовом до лав армії?  Сьогодні всього 48 тисяч  призивають  до лав нашої армії. У чому питання?

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г. Питань немає.

 

     Здесь единственное   изменение  касается  слова  "конфессий", потому что конфессия не регистрируется в Государственном  комитете по делам религий. Регистрируются религиозные организации. И данный закон нужно привести в соответствие с нормой другого закона.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. За ним - Володимир Марченко.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Шановний доповідачу! Зрозуміло, є традиційні  конфесії,  і  ми  знаємо,  що  вони  реєструються   як релігійні організації,  управління, центри. Але ж є інша проблема. Майже щомісячно  в  Україні  виникають  нові  церкви  (вони  потім зникають),   створюються   різні   організації.  Вони  теж  можуть називатися релігійною організацією,  вони можуть сказати,  що це є пастори  чи  священники.  Як  ми  тут будемо регулювати цю сферу з новими релігіями, які приходять на територію України?

 

     Дякую.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.  Я думаю,  что регулировать эти  вопросы  будет Закон  о  свободе  совести,  и  на это есть комитет,  который этим занимается.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним - Федір Абрамов.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним госпоадрством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины. Не считаете ли вы, что в случае принятия закона мы будем   искусственно   стимулировать   уклонение    от    воинской обязанности: молодые люди будут вступать в религиозные организации или создавать их, регистрировать и числиться там? Таким образом, с одной стороны,  мы будем искусственно стимулировать создание таких организаций,  а с другой, будем искусственно создавать условия для того, чтобы люди уклонялись от воинской службы.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.  Я согласен с вами,  что это возможно. Но здесь речь идет о людях,  которые работают священнослужителями. Я думаю, если  мы  не  будем  верить священнослужителям,  то тогда кому нам остается верить в этой стране?

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - депутат Марковська.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Компартия.  Уважаемый Владимир  Григорьевич!  У меня  к  вам  два  вопроса.  Скажите,  не окажет ли принятие этого изменения отрицательного  влияния  на  другие  слои  молодежи,  не священнослужителей?

 

     И второе.    Мне   кажется,   что   служба   помогла   бы   и священнослужителю, и тем, кто не является священнослужителем.

 

     Спасибо.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.  Спасибо за вопрос.  Мы  не  говорим,  что  это касается  всех религиозных организацияй.  Многие верующие (у нас в стране  сейчас  около  30  тысяч  религиозных  организаций)   идут служить. Но некоторые по религиозным убеждениям не могут служить в армии.  За  1999  год  из  числа  призывников,  которые   являются священнослужителями    и    занимают    должность   в   одной   из зарегистрированных в установленном порядке религиозных  конфессий, всего  398  человек  получили  отстрочку  (а всего ее получили 299 тысяч 203 человека).  Очень мало  людей,  которые  по  религиозным убеждениям не могут идти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніна Марковська. За нею - депутат Марамзін.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція соціалістів. Володимире Григоровичу! Під  час Великої Вітчизняної війни багато священнослужителів брали участь у війні.  Я маю на  увазі  священнослужителів  православної церкви,   римсько-католицької  церкви.  Дехто  з  них  навіть  був нагороджений Золотою зіркою як Герой Радянського Союзу.  Ви тільки що  сказали,  що  мова йде лише про більш як 200 чоловік.  До яких конфесій належать ці громадяни?  І чи варто змінювати (я  розумію, що змінювати закони можна також і заради одної людини) чинну норму про те,  що кожен громадянин повинен мати за честь  служити  своїй державі.  Але оскільки деякі релігії забороняють тримати зброю, до цього закону і були внесені зміни.  То про яких громадян іде мова? Будь ласка, перерахуйте.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.   Спасибо   за   вопрос.  Вопервых,  в  проекте предлагается,  я уже повторяюсь, вместо слова "конфессий" записать слово "организаций". Этот закон уже принят. Мы предлагаем заменить здесь только одно слово,  потому что конфессии не  регистрируются. Регистрируются религиозные организации.

 

     У меня есть данные Госкомрелигий Украины.  Вы говорите сейчас о   священниках   православного   направления.   Согласно   данным Госкомрелигий  Украины,  на  1  января  2000  года  в  религиозных организациях  разных  конфессий  ощущается  большой  недостаток  в священнослужителях.  Это не значит,  что они не хотят идти служить или не берут оружия.  Они берут оружие,  они идут  в  армию.  Я  - священнослужитель, я был в армии.

 

     Например, в  различных  православных религиозных организациях не имели постоянного священнослужителя около 2200 приходов.

 

     ГОЛОВА. Федір Марамзін. Останнє запитання.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  виконуючий   обов'язки   голови   підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,    Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Назовите, пожалуйста,  общее количество  священнослужителей,  которые  могут быть   призваны   в   армию  или  в  морской  флот.  Ведь  сегодня церковнослужители проводят церковные обряды на призывных  пунктах, в  воинских  частях.  Значит,  они  участвуют  в  какой-то  мере в воспитании военнослужащих.

 

     У нас церковь отделена  от  государства.  Все  эти  служители являются гражданами Украины.  Какой смысл, для чего освобождать их от воинской службы?  Они будут служить в армии,  будут  знать  всю армейскую жизнь и оказывать какое-то влияние на нее, спасать людей от той же дедовщины.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.  Спасибо.  Если вы меня внимательно слышали,  я предлагаю  не  освобождать  их  от службы,  а просто предоставлять отсрочку  от  службы  на  некоторое  время,  пока  они  состоят  в религиозной   организации   священнослужителями.  Только  на  этот период. А потом они пойдут в армию служить.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Співдоповідь.  Хто від комітету?  Мичко? Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  60, Донецька   область).   Уважаемые   коллеги!  Комитет  по  вопросам национальной  безопасности  и  обороны   рассмотрел   законопроект народного  депутата Шушкевича,  просит вас его поддержать и внести соответствующие изменения в закон.

 

     Судя по  большому  количеству  вопросов,  народные   депутаты выражают все-таки некоторую обеспокоенность тем, что часть граждан у нас будет освобождаться от всеобщей воинской обязанности.

 

     Я хотел бы еще раз обратить ваше внимание,  что в действующем законе  уже есть норма о предоставлении этим гражданам отсрочки от призыва на действительную военную службу. В данном случае народный депутат  предлагает  привести данную норму закона в соответствие с действующим Законом о свободе совести и религиозных  организациях. Поэтому наш комитет поддерживает законопроект депутата Шушкевича и просит вас также поддержать его при рассмотрении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  співдоповідача.   Увімкніть   мікрофон Володимира Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. У  меня  вопрос   к   содокладчику.   Мы   знаем,   что   религия, священнослужители   несут   духовные   ценности  народу  нашему  и предлагаем законодательно освободить их от воинской повинности.  А не рассматривал ли комитет вопрос, чтобы по аналогии освободить от воинской повинности, от службы в армии деятелей зарегистрированных политических   партий.   У   нас  есть  политические  партии.  Они зарегистрированы.  Если в уставах и  программах  своих  партий  их члены запишут, что оружие в руках - это грех и так далее? Возможно ли  по  аналогии   принять   такое   решение,   чтобы   и   членов зарегистрированных партий освободить от несения воинской службы?

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Мичка.

 

     МИЧКО М.І.   Уважаемый   Владимир  Романович,  еще  раз  хочу подчеркнуть,  что речь идет не об освобождении от воинской  службы определенной категории лиц, а о предоставлении отсрочки.

 

     А что касается вашего вопроса, рассматривал ли комитет вопрос о предоставлении отсрочек в отношении политических деятелей.  Нет, не рассматривал,  поскольку такого законопроекта у нас не было. Но я хотел бы обратить ваше внимание,  что  у  нас  есть  действующий закон  об  альтернативной  воинской  службе.  В  том случае,  если религия   запрещает   гражданину   держать   в    руках    оружие, соответствующий  закон  определяет,  как  государству  поступить в таком случае. Такой закон есть.

 

     ГОЛОВА. Запитань   більше   немає.   Депутате   Баулін,    ви наполягаєте  на виступі?  Слово надається народному депутату Павлу Бауліну. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Вопрос,  который  поставлен  в  этом достаточно скромном по обему законопроекте, вроде простой и понятный - надо всего лишь подвести некий   закон   под   нашу  "самую  демократическую"  Конституцию. Формально правильно. А по сути? Вот здесь начинаются вопросы.

 

     Когда принимался   Закон   Украины   о   всеобщей    воинской обязанности  и воинской службе,  подразумевалось,  что отсрочка от призыва   будет    предоставлена    священнослужителям    массовых традиционных конфессий,  в первую очередь канонических.  И поэтому законодатель  четко  представлял,  кто  будет  пользоваться   этой льготой.

 

     Теперь предлагается  заменить  слова "релігійних конфесій" на будто бы конституционные слова "релігійних  організацій".  Что  из этого будет вытекать?  Например,  то, что у нас теперь будут иметь отсрочку псевдосвященники из более чем тысячи  нетрадиционных  для Украины церковных общин.  Это например,  Новоапостольская церковь, Церковь Иисуса Христа,  секта  святых  последних  дней  (мормоны), новейшие религиозные течения - харизматы,  кришнаиты, Богородичная церковь, религиозное обединение "Муна", международное обединение "Всемирная  чистая  религия"  - так называемая "Сахаджайога",  Аум синрике и многие другие.  Всего - более 50 направлений.  Наверное, теперь  и  сатанисты  будут  освобождаться  от  призыва,  если они зарегистрируются в установленном законом порядке.

 

     Демократия - дело хорошее.  Но нужна ли нам такая  демократия относительно   скользких,   чуждых  Украине  религиозных  течений? По-моему,  это же опасение в  своем  вопросе  выразил  и  народный депутат Чубаров.

 

     Я бы  все-таки  предложил не спешить с внесением предложенной поправки. В статье 35 Конституции сказано, что каждый имеет "право на  свободу  світогляду  і  віросповідання...  Церква  і релігійні організації в Україні відокремлені від  держави,  а  школа  -  від церкви.   Жодна   релігія   не   може  бути  визнана  державою  як обов'язкова.  Ніхто не може бути увільнений від  своїх  обов'язків перед  державою  або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних  переконань.  У  разі,   якщо   виконання   військового обов'язку    суперечить   релігійним   переконанням   громадянина, виконання  цього  обов'язку  має  бути   замінене   альтернативною (невійськовою) службою". И все.

 

     Из Конституции не вытекает, что мы одним махом обязаны давать право на отсрочку от призыва  в  армию  священнослужителям  первой попавшейся организации,  зарегистрированной как религиозная.  Я бы это  право   оставил   только   за   каноническими   традиционными конфессиями народов, проживающих на Украине. Но над формулировками стоит поработать, чтобы внести в закон "виважену пропозицію".

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  більше  бажаючих   взяти участь в обговоренні немає. Ви від заключного слова відмовляєтеся, Володимире Григоровичу?  Автор відмовляється від заключного слова. Ви готуйте проект до голосування з урахуванням обговорення.

 

     --------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Закону  про страховий фонд документації  України  (реєстраційний  номер  2312).  Доповідач  - Олександр Васильович Тіщенко,  член Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Шановні  колеги  народні  депутати!  До   вашої   уваги пропонується   проект  Закону  про  страховий  фонд  документації. Необхідність розробки та прийняття цього проекту закону  зумовлена давно   назрілою  проблемою  неврегульованості  відносин  між  цим державним   органом   виконавчої    влади    та    підприємствами, організаціями,    установами,    які   мають   та   використовують документацію    оборонного,    мобілізаційного,    комунікаційного характеру.

 

     Справа в   тому,   що   раніше   система   страхового   фонду документації України була  складовою  єдиного  фонду  документації Союзу РСР.  Після 1991 року і до цього часу законодавством України це питання не врегульоване.  Досвід багатьох промислово розвинених держав світу свідчить,  що з метою протидії надзвичайним ситуаціям діє  особлива  служба,  яка  входить  до  системи   мобілізаційної підготовки.  Ця  служба перебуває під особливою опікою держави.  У країнах  Заходу  і  Японії  така  служба  утримується  державою  і забезпечується найдосконалішим устаткуванням.

 

     Наприклад, у Сполучених Штатах Америки діє спеціальний закон, на  підставі  якого  ні  підприємець,  ні  підприємство  не  зможе поставити  на  виробництво  продукцію  чи прийняти до експлуатації закінчений будівництвом  об'єкт,  якщо  відповідному  федеральному органу своєчасно не буде передано мікрофільм з усією документацією на виріб чи на об'єкт.

 

     Така служба  є  і  в  Україні.  Страховий  фонд  документації України  був  створений  указом  Президента  України  в 1992 році. Головне  завдання  страхового  фонду  -  захистити   та   зберегти документи,  які можуть бути використані для відтворення об'єктів у разі їх втрати внаслідок надзвичайних  ситуацій.  Ця  документація накопичена   в   науково-технічній   сфері,  чим  пишалися  вчені, конструктори та технологи нашої держави. Це надбання держави.

 

     У разі виникнення особливих  і  надзвичайних  умов  замовники повинні     бути     своєчасно    забезпечені    конструкторською, технологічною,  нормативною та іншою необхідною документацією  для проведення рятувальних робіт та якнайшвидшої відбудови об'єктів.

 

     Головними завданнями    страхового    фонду   є   організація здійснення  єдиної  державної  політики  у  сфері   створення   та функціонування  державної  системи  страхового фонду документації, формування страхового фонду документації, забезпечення своєчасного накопичення документації страхового фонду.

 

     Проект Закону  складається  з  дев'яти  розділів і містить 30 статей.  Проект Закону визначає організаційну структуру  державної системи   страхового   фонду   документації;   порядок  і  правила формування, ведення та використання страхового фонду документації; обов'язки   і   права  постачальників  документів  для  формування страхового фонду документації  та  користувачів  страхового  фонду документації України;  повноваження центральних і місцевих органів державної  влади,  органів   місцевого   самоврядування;   порядок фінансування   та   матеріальнотехнічного   забезпечення  робіт  з формування, ведення та використання страхового фонду документації; положення  про  міжнародне  співробітництво  з  питань формування, ведення та використання  страхового  фонду  документації  України; відповідальність  за  порушення  законодавства  про страховий фонд документації.

 

     Шановні колеги   народні   депутати!   До   недавнього   часу діяльність  страхового  фонду документації була засекречена,  тому мало хто знайомий з принципами та методикою його  діяльності.  Щоб вам  було легше прийняти позитивне рішення,  дозволю собі пояснити деякі основні принципи.

 

     По-перше, страховий фонд документації - це не архів. Завдання звичайного  архіву  - зберегти оригінал документа,  а цінність тих документів,  які  зберігаються  в  страховому  фонді  документації полягає в тому, що ці документи є живим організмом, вони в процесі виробництва постійно поновлюються,  вдосконалюються.  Особливо  це стосується  конструкторської  і  технологічної документації.  Тому страховий фонд документації в процесі взаємодії з  постачальниками документації відслідковує і коригує документацію, що зберігається.

 

     По-друге, зберігається не сам документ,  а мікрофільм, який у разі необхідності використовується для  оперативного  виготовлення документів повномасштабного формату.

 

     По-третє, страховий  фонд  документації повинен мати надійний ступінь фізичного захисту.  Сховище розраховане на багато років, і там   особливі   умови   зберігання  (при  постійній  температурі, вологості і інших параметрах).

 

     По-четверте, оскільки документація містить державні  секрети, сховище  і  вся  діяльність  страхового  фонду має бути відповідно захищена.

 

     Проект закону являє собою цілісний  документ,  що  відповідає загальнодержавному  масштабу  діяльності  фонду,  і його прийняття дозволить ефективно здійснити державну політику в сфері збереження та  використання  документації  на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

 

     Запровадження закону  дозволить  також  запобігти  виникненню катастроф,   а  в  разі  їх  виникнення  швидко  та  ефективно  їх ліквідувати, надійно захистити державні таємниці, заощадити значні кошти  в  разі  виникнення  потреби  у  відновленні  документації. Коефіцієнт економічної ефективності,  як свідчать, розрахунки, які вам  надані  в  пояснювальній  записці,  становить  25.  Закон  не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

 

     Проект Закону про страховий фонд документації України  дістав експертну  оцінку  зацікавлених  міністерств  та інших центральних органів виконавчої влади,  про що свідчить узагальнюючий  висновок Міністерства  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків катастрофи на ЧАЕС.

 

     Висновок головного науково-експертного управління позитивний. Комітет  з  питань  національної  безпеки  та  оборони  на  своєму засіданні підтримав проект у цілому і рекомендує прийняти його  за основу в першому читанні.

 

     В залі   присутній   голова   департаменту  страхового  фонду документації Романенко Євген Іванович.  Прошу підтримати  названий законопроект.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?  Немає запитань?  Сідайте,  будь ласка,  Олександре Васильовичу.  Запитань немає.  У  вас  є  щось, Євгене Івановичу? Увімкніть мікрофон.

 

     РОМАНЕНКО Є.І.,    голова   департаменту   страхового   фонду документації.  Вельмишановний Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!   Дозвольте  подякувати  вам  за  те,  що  ви  в  своєму напруженому регламенті знайшли час  для  розгляду  дуже  важливого законопроекту, який у разі прийняття, законодавчо окреслить одну з найважливіших функцій держави у справі  мобілізаційної  підготовки країни.

 

     Страховий фонд створюється з 1959 року,  але він орієнтувався тільки на системи озброєнь  і  виробництва  озброєнь  і  тільки  в червні  2000  року  в  незалежній  Україні  прийнято  рішення  про створення   страхового   фонду   документації   для   оперативного використання   її  в  разі  виникнення  надзвичайних  ситуацій  на об'єктах підвищеної небезпеки та об'єктах систем життєзабезпечення населення,  що дозволить проводити невідкладні аварійно-рятувальні та відбудовчі роботи під  час  ліквідації  наслідків  надзвичайних ситуацій.

 

     Прикладів тому   багато.   Пожежі   на   КАМАЗі,   аварія  на Диканівських очисних спорудах у місті Харкові переконливо  довели, що  такий страховий фонд необхідно створити заздалегідь,  до того, як виникне надзвичайна ситуація.

 

     Ініціатором прийняття  аналогічних   законів   у   розвинених країнах,  зокрема в Німеччині, були профспілки. Адже це робиться в інтересах  трудящих.  По-перше,  це  забезпечує  рятування  людей. По-друге,  зберігаються  робочі місця,  тобто знижується соціальна напруженість. Зрештою, це дає змогу в найкоротші терміни відновити виробництво  чи  об'єкти  систем  життєзабезпечення населення,  що знову ж таки позитивно впливає як на  соціальний  стан  населення, так і на економічний стан регіонів.

 

     Вважаю, що  вами,  шановні  народні  депутати,  буде прийняте рішення,  яке  дасть  змогу  забезпечити   стійке   функціонування економіки    України   і   збереження   національного   наукового, культурного,  історичного  надбання  в  умовах  воєнного  часу  та надзвичайних ситуацій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Євгене  Івановичу.  Бажаючих  взяти  участь у обговоренні немає.  Комітет пропонує  прийняти  проект  у  першому читанні. Зауважень не надійшло.

 

     ------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону    України     про     державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської  продукції  (щодо недоцільності встановлення квот на імпорт продукції тваринництва). Доповідає перший заступник міністра аграрної політики Юрій Якович Лузан.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший  заступник  міністра  аграрної  політики України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! У статті   3   Закону   України  про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції,  який був  прийнятий  ще  в  1997 році,   передбачено   запровадження  щорічного  квотування  (тобто кількісне обмеження) ввезення на митну територію України продукції тваринництва,  яка  підпадає  під визначення першої та другої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, крім частин тушок свійської птиці (окорочки,  половинки,  четвертинки - свіжі, охолоджені або морожені).

 

     Обсяги квот стосовно окремого виду продукції не повинні  були перевищувати  10  відсотків  від  обсягів  виробництва аналогічної продукції в Україні в попередньому році. Мінагрополітики проведено аналіз  доцільності  введення зазначених квот на підставі даних за 1998, 1999 та 2000 роки.

 

     Аналіз показав,  що  обсяги  імпорту  окремих  видів  товарів першої  і  другої  груп  Товарної  номенклатури  (це велика рогата худоба,  свині живі,  птиця  жива,  м'ясо  -  яловичина,  свинина, баранина),  по  відношенню  до  загальних обсягів її виробництва в 1998-1999 роках становлять від 0,13 до 2,25 відсотків,  а  в  1999 році  -  ще  нижче  цих показників.  І в поточному році очікується подальше зменшення обсягів імпорту.

 

     Виходячи з того,  що обсяги імпорту з  часу  введення  в  дію закону були незначними, квоти на продукцію тваринництва взагалі не встановлювалися.  Це не впливає на формування  внутрішнього  ринку зазначеної  продукції та на позитивне сальдо зовнішньоекономічного балансу в цілому по сільськогосподарській  продукції.  Тобто  дана стаття закону протягом цих років просто не працює.

 

     Ще аргументи.  Перше.  Є інші законодавчі акти, які регулюють дані процеси. Перш за все, відповідно до Закону України про захист національного  товаровиробника  від  демпінгового  імпорту  від 22 грудня 1998 року

 330 у  разі ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар в країні  експорту, Україна  може  застосовувати  антидемпінгове  мито з метою захисту вітчизняного товаровиробника подібного товару.

 

     Друге. Відповідно до Угоди про партнерство і  співробітництво з Європейським Союзом,  яка ратифікована Верховною Радою України і вступила в силу 1 березня  1998  року,  Україна  мусить  приводити українське законодавство у відповідність до цієї угоди.

 

     Головною вимогою  угоди  про  партнерство і співробітництво є вступ України до Світової  організації  торгівлі,  а  встановлення квот  на  імпорт  може  бути  перешкодою до вступу України до цієї організації.  Разом з тим у державній політиці України  інтеграція до ЄЕС та вступ до Світової організації торгівлі є пріоритетами.

 

     Третє. Відміна  квотування - це свого роду і відміна пільг на ввізне мито на ці товари в межах 30 відсотків,  тому що  стаття  3 передбачає,  що  ця  продукція  оподатковується  ввізним  митом за пільговими ставками,  тобто не більш як 30  відсотків.  Інші  види продукції,  в  тому  числі  і  тваринницької,  оподатковуються  за ставками у півтора-два рази вищими.

 

     Четверте. Ви знаєте,  що із багатьма країнами Україна  уклала угоди  про  вільну  торгівлю,  і  передбачені обмеження взагалі не діють. Тому, враховуючи, що дана стаття практично не має впливу на формування  внутрішнього  ринку  на  зазначені  види тваринницької продукції та те,  що є можливість регулювати дані  процеси  іншими нормативно-законодавчими   актами,   Кабінет   Міністрів  пропонує взагалі вилучити статтю 3 Закону України про державне  регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання?   Запишіться,   будь  ласка. Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Черненко. Висвітіть список.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемый  Юрий Яковлевич!  Вы знаете,   что   проблема   поставки    на    территорию    Украины некачественного    продовольствия    является   одной   из   самых злободневных, особенно на окраинных рынках, а они у нас занимают в общем-то  всю  территорию  Украины.  Единичные  исключения  -  это центральные рынки.

 

     На практике мы часто  встречаемся  с  проблемой,  когда  люди травятся   и   не  могут  быть  абсолютно  уверенными  в  качестве продукции,  особенно той,  которую вы  называли  в  своем  докладе (имеются в виду окорочка, четвертушки, полушки куриных тушек и так далее).

 

     Сейчас аналогичное  производство  развивается  на  территории Украины.   Вы  знаете,  что  у  нас  есть  днепропетровские  куры, создаются разные фабрики,  которые делают  аналогичную  продукцию. Анализировали  ли  вы качество этой продукции?  Ведь закрыть рынок для внешней некачественной продукции легче, чем предусмотреть тоже самое по отношению к нашей местной продукции. Я бы хотел, чтобы вы дали ответ,  потому что  это  волнует  практически  все  население Украины.

 

     Спасибо.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Дякую.  Дійсно, такі факти досить поширені. Але я хочу сказати,  що на митних постах у нас працюють наші контролюючі служби  (це  ветеринарні служби,  карантинні служби),  які повинні забезпечувати контроль.  І  на  митні  служби  також  покладається відповідальність  за контроль за якістю товарів,  які надходять на митну територію України.

 

     Є тут ще багато не вирішених питань.  Нам  необхідно  вводити більш жорсткий контроль, щоб на територію України завозилася більш якісна продукція. І ми будемо проводити таку політику.

 

     Я хочу сказати,  що  як  такого  аналізу  даних  усіх  митних постів,  через які ці товари поставляються на територію України, у нас на сьогодні немає. Але ми плануємо запровадити моніторинг, щоб відслідковувати ці негативні явища.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Яковичу,  мова  йде  про вітчизняне виробництво продукції за цими технологіями.  Така була  суть  запитання.  Який контроль? Чи потрібні такі технології?

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Звичайно,  контроль  тут  потрібен.  І ми над цим працюємо.

 

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. За ним - депутат Романчук.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Юрію Яковичу,  ви знаєте і розумієте,  що і  в державах   Західної  Європи,  і  в  Сполучених  Штатах  Америки  є розвинена  система  контролю.  Займається  там  цими  справами   і Міністерство   сільського  господарства,  і  Міністерство  охорони здоров'я.

 

     Перше запитання.  Чи дійсно,  врахувавши ці пропозиції, можна захистити наш внутрішній ринок?

 

     Друге запитання.  Скільки  Україна виробляє на душу населення продукції тваринництва, і скільки її реалізується в межах держави?

 

     І третє.  Ви що,  справді вважаєте,  що якщо ми  скасуємо  ці митні перепони, нас відразу приймуть у Європейський Союз?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Дякую за запитання.  Я хочу сказати, що до вступу України до Європейського співтовариства,  мабуть,  іще далеко, нам треба  виконати  досить  багато  різних процедур,  вирішити чимало питань законодавчого порядку.  Так що нам ще поки,  мабуть, зарано про це говорити.

 

     Але поетапно    готуватися   до   вступу   до   Європейського співтовариства треба.  Мабуть,  для цього необхідно також узгодити наше  законодавство  із  законодавством  Європейського  Союзу.  Це перше.

 

     Друге. Звичайно,  у нас є дієва система по контролю за якістю продовольчих  товарів  як  тих,  що  ввозяться  на митну територію України,  так  і  тих,   що   виробляються   нашими   вітчизняними підприємствами.  Крім  контролюючих структур нашого міністерства у цьому напрямі працюють і інші  структури  -  Міністерство  охорони здоров'я,  органи виконавчої влади,  в тому числі і місцеві органи виконавчої влади.  Я думаю,  що ця система  спроможна  забезпечити належний  контроль.  Звичайно,  ще  є питання,  над якими ще треба працювати. Про це я вже говорив.

 

     ГОЛОВА. Петро Романчук. Останнє запитання.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Наталії Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановний  доповідачу!  Ви  сказали,   що   для   України пріоритетним   завданням   є   вступ  до  Всесвітньої  організації торгівлі. А хто вам це сказав, що це пріоритет для України? Хто це завдання поставив?

 

     Доведіть мені,  будь ласка,  які переваги з економічної точки зору буде мати Україна,  вступивши до цієї Всесвітньої організації торгівлі.  Поясніть, будь ласка, чому весь світ зараз піднімається (події  в  Сіетлі,  Вашингтоні  це  доводять)  проти   Всесвітньої організації торгівлі і Міжнародного Валютного Фонду, який патронує цю  організацію?  Тільки  без  закликів  різних,  без   ідеології. Покажіть мені, будь ласка, суто економічні переваги.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.   Ну   те,  що  у  нас  Угода  про  партнерство  і співробітництво  між  Україною  і  Європейським  Союзом,  і   вона ратифікована Верховною Радою,  мабуть, ніхто не буде заперечувати. Тому якщо ми таку угоду уклали,  то,  мабуть, повинні і відповідно діяти. Це по-перше (Шум у залі).

 

     По-друге... Я   відповідаю   в  порядку,  в  якому  ставилися запитання.  По-друге, про переваги. Якщо ми сьогодні проголошуємо, що ми йдемо до класичної ринкової економіки,  що ми інтегруємось у європейський і світовий ринок,  ми повинні також працювати  й  над тим,  щоб дотримуватись тих правил,  які діють на цьому ринку. Так що тут я не хочу говорити,  що у нас уже багато зроблено  в  цьому відношенні (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Юрію Яковичу, ви зрозуміли суть запитання?

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я  запитання  зрозумів.  І якщо ми справді хочемо працювати на світовому ринку і на європейському ринку,  ми повинні працювати  за  їхніми  правилами гри.  Якщо ні,  значить,  давайте будемо будувати великий паркан, щоб не працювати на цьому ринку.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  дякую, Юрію Яковичу, дякую. Час завершився. Я вам  дякую.  Слово для співдоповіді від комітету надається Олексію Марченку. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Шановні  колеги!  Стаття  3,   яку   кабінет Міністрів  пропонує  вилучити  з  Закону  про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, була включена до закону з метою  підтримання  конкурентоспроможності  вітчизняних виробників м'яса   через   захист   внутрішнього   ринку.   Забезпечити    це передбачалося  шляхом  встановлення  та  продажу  квот  на  імпорт сільськогосподарської продукції. При цьому продукція, що підлягала квотуванню, не звільняється від обкладання ввізним митом.

 

     У будь-якому   підручнику   з   міжнародної   торгівлі  можна прочитати,  що встановлення квот та тарифів за  своїм  впливом  на торгівлю є абсолютно однаковим за умови,  якщо квота продається на відкритих торгах. У реальності забезпечити прозорий продаж квот на відкритих  торгах  надзвичайно  важко.  Проте  механізм  тарифів є максимально  прозорим.  Тому  усунення  нетарифних  обмежень   для торгівлі є однією з основних вимог Світової організації торгівлі , про що тут ішла мова.

 

     Проте ніяка Світова організація торгівлі не може вимагати від нас   раптового   зменшення   рівня  захисту  внутрішнього  ринку. Сільськогосподарські ринки є найбільш регульованими у всіх країнах світу,  що  викликано  в  першу  чергу  міркуваннями  продовольчої безпеки. Зниження торговельних бар'єрів відбувається поступово, на основі  відповідних  угод.  Тому  порушене  питання можна фактично розділити на два. Перше - усунення нетарифних бар'єрів у торгівлі. Друге  -  забезпечення  достатнього  рівня захисту для українських виробників сільськогосподарської продукції.  Тобто в разі  відмови від  квотування  необхідне  запровадження  еквівалентних  тарифних обмежень, що, зокрема, вимагає відмова від пільгових тарифів.

 

     Отже, розглянувши питання в аграрному комітеті, ми пропонуємо Кабінету  Міністрів  подати нам обгрунтовану програму гармонізації законодавства,  необхідну для приєднання до торговельних та  інших союзів,  і  підкрипити її конкретними розрахунками та пропозиціями щодо   підтримання   достатнього   рівня   захисту    внутрішнього вітчизняного  ринку.  Саме  тому  Кабінету  Міністрів  не  вдалося переконати членів Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин   у   необхідності,   доцільності   вилучення   статті  3 зазначеного закону і тому більшість із депутатів - членів комітету

-  висловилася  за  те,  щоб  поки  що цього не робити і комітет у своєму рішенні пропонує  Верховній  Раді  зазначений  законопроект відхилити.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Є   запитання?  Депутат  Степанов.  Потім  - депутати Мусієнко, Абрамов.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Фракция  "Левый  центр".   Уважаемый   Алексей Андреевич!  Вот  сейчас  все  такими  умными  стали,  терминология такая...А я хотел бы по-простецки чисто,  поселянски спросить.  Ну вывезли  у  нас сначала скот.  Вывозили,  вывозили.  Если бы Остап Бендер жил сейчас,  не смог бы открыть контору  "Рога  и  копыта", потому что не из чего было бы эти рога и копыта брать.

 

     Теперь мы  говорим  о  квотах,  о  "недоцільності",  обо всем прочем.  Вы мне скажите четко,  кто на этом нагреет руки,  кто куш сорвет?   Скажите   конкретно:  импортеры,  экспортеры?  Кому  это выгодно?  Вот так чисто по-человечески можете сказать: кто на этом наживется, если мы примем это предложение?

 

     МАРЧЕНКО О.А. Я дякую за запитання. Але ви настільки "уважно" слухали,  що не дослухали,  що я вніс пропозицію від комітету  про відхилення зазначеного законопроекту у зв'язку з тим, що більшість членів комітету вважає (до речі, так висловилося у своїх висновках і  науково-експертне  управління),  що  скасування цього обмеження (тобто  квотування)  може  виявитися   передчасним,   оскільки   в подальшому це може бути використано проти України, не буде сприяти захисту інтересів українських виробників.

 

     Кому це буде вигідно?  Ну ви запитайте тих,  хто запропонував цей   законопроект.  Треба  було  запитати  представника  Кабінету Міністрів.  Хоча в принципі квота,  яка запроваджена,  законом, на сьогодні жодного разу не використовувалася.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусієнко. За - ним Федір Абрамов.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та СелПу).  Спасибі,  Іване Степановичу.  Я насамперед хочу підтримати питання,  яке  задавала колега Вітренко. Інша справа, що це запитання не до доповідача.

 

     Шановний Іване   Степановичу!   Минулого   тижня,   коли   ми готувалися  до  засідання  Україно-Європейського  союзу,   ми   це запитання задавали в цілому і Кабміну, і всім вищим посадовцям. Ні в кого немає серйозного обгрунтування ні нашого входження до  СОТ, ні  створення  зони  вільної  торгівлі.  Ми  роками  оперуємо цією термінологією,  не задумуючись над тим, а що за тією термінологією стоїть.

 

     І, власне,    питання   до   Олексія   Андрійовича.   Олексію Андрійовичу,  я  погоджуюся  з   тим,   що   ви   відхиляєте   цей законопроект,  але в мене питання:  як вони взагалі потрапляють до Верховної Ради?  Є ж регламентні вимоги,  згідно з якими  тут  має бути економічне обгрунтування.  Чому такі документи приймаються до розгляду?

 

     Дякую.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую за запитання.  Але,  мабуть,  друга його частина  не  стосується  мене,  як  доповідача з цього питання від комітету.  Я думаю,  ви це питання  можете  задати  тим,  хто  має безпосереднє  відношення  до реєстрації документів,  відповідає за це, контролює цю роботу. Чому цей законопроект, як і багато інших, подано  народним депутатам без економічних обгрунтувань?  Я просто не можу відповісти на ваше запитання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов, останнє запитання.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия.   Уважаемый   Алексей Андреевич! Я разделяю вашу позицию относительно отклонения данного проекта.   Но   хотелось   бы    услышать    ваше    мнение    как профессионалаагрария.  Скажите,  почему  правительство  сегодня не устривают нынешние квоты на импорт продукции  животноводства?  Это первое.

 

     И второе.  Не окажут ли предлагаемые правительством изменения отрицательное   влияние   на   развитие   нашего    отечественного производителя?

 

     Спасибо.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую  за  запитання.  Я  особисто  не вважаю, навіть якби ми сьогодні підтримали Кабінет Міністрів і прийняли це рішення,  що  воно  серйозно  вплинуло  б  на  ситуацію  на  ринку тваринницької продукції в Україні.

 

     Згідно із  статистикою   найбільша   кількість   імпортованої продукції,   яка  продавалась  на  внутрішньому  ринку,  сягала  2 відсотків.  Тобто для того щоб вступила в дію  норма  закону,  яку сьогодні пропонується зняти, на український ринок має надійти на 8 відсотків більше  продукції  по  кожному  окремому  її  виду,  ніж сьогодні  продається  в Україні.  І тому навіть якби ми підтримали сьогодні Кабінет Міністрів,  це напряму зараз  не  впливало  б  на внутрішній ринок.

 

     Що стосується  пропозицій  Кабінету  Міністрів,  то  в  них є логіка:  ми поступово, крок за кроком, принаймні так проголошуємо, йдемо до співпраці із зовнішнім світом, без якої ми не обійдемось. Це всім зрозуміло.  І тому норми,  які діють у світі, через якийсь час будуть діяти і в нас. А у світі існують саме тарифні ставки на імпорт продукції,  а не квотування.  У нас регулювання імпорту йде іншим шляхом - не через тарифні ставки, а через квотування.

 

     Мабуть, саме тому, що це є предметом дискусії на міжнародному рівні,  у стосунках із СОТ, Кабінет Міністрів і подав нам у такому вигляді законопроект.

 

     Причому я пояснював, що якби цей законопроект був інший, якби він  був  більш  виважений,  аргументований,  то,  можливо,  ми  б прийняли його.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію Андрійовичу.

 

     Шановні народні   депутати!   Сім   депутатів  записалися  на обговорення цього питання, але я переважної більшості з них у залі не  бачу.  Бачу  тільки  двох  - Бауліна і Наталію Михайлівну.  Ви наполягаєте?

 

     Слово надається Павлу Бауліну.  За ним буде виступати депутат Вітренко.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Действительно, странные бывают у нас законопроекты. Вот взять хотя бы   этот.   Кабинет  Министров  предлагает  убрать  из  Закона  о государственном регулировании импорта сельхозпродукции  статью  3, которая предусматривает нетарифное регулирование импорта продукции животноводства.

 

     Знаете, эта статья довольно обемная - если  ее  распечатать, то,  наверное,  она будет намного больше,  чем распечатанный текст моего выступления,  и,  надо сказать,  очень дотошная. Так что всю суть ее проанализировать не успеешь, поэтому о главном.

 

     Чем же  эта  статья  не  угодна  сильным мира сего?  Ведь она всего-навсего   "з   метою   підтримання    конкурентоспроможності вітчизняних   виробників   продукції   тваринництва"  представляла Кабинету Министров право устанавливать "щорічні  квоти  (кількісні обмеження)  на  ввезення  продукції,  що  підпадає  під визначення першої  та  другої  Товарної   номенклатури   зовнішньоекономічної діяльності   та   оподатковується   ввізним   митом  за  пільговою ставкою..." Я підкреслюю, за пільговою ставкою.

 

     Обем квоты  относительно  отдельного   вида   (типа,   сорта продукции  животноводства  не мог превышать 10 процентов от обема производства аналогичной продукции на Украине за  предыдуший  год. Доходы, получаемые от продажи квот, шли в госбюджет Украины.

 

     Говорят, что теперь все стало хорошо в "Датском королевстве", то бишь в независимой Украине.  Может быть и так,  хотя верится  с трудом.  Мне  думается,  что  здесь  все-таки  лоббируются  чьи-то интересы.

 

     Но давайте на минуту закроем и на это глаза,  давайте априори согласимся   с   правительственной  логикой,  что  сейчас  пропала необходимость  квотирования  импорта  мяса  и  наш   отечественный товаропроизводитель,  слава  Богу,  стал  способен конкурировать с "ножками Буша".  И все равно более правильным будет подход  нашего Главного  научно-экспертного управления и профильного комитета.  А именно,  что лучше не рубить с плеча,  а внедрить мягкий  порядок. Пусть  Кабмин  проводит квотирование в случае необходимости.  А то через год опять что-то случится в "Датском королевстве", например, после весны будет лето,  а потом,  как всегда, неожиданно наступит зима,  да еще со снегом и морозами,  и мы полгода будем утверждать возврат к старому порядку.

 

     Поэтому я    поддерживаю    предложение   этот   законопроект отклонить.  Пусть  Кабинет  Министров  готовит  новый   с   учетом замечаний Верховного Совета Украины.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Наталії Вітренко. За нею буде виступати депутат Павловський з пропозиціями.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Как вы заметили, я у докладчика спрашивала об экономике. Покажите  экономическую   целесообразность.   Убедите   зал,   что голландский картофель лучше,  чем картофель с Волыни. Убедите зал, что турецкие арбузы лучше херсонских.  Убедите зал,  что весь  мир так  поступает,  разрушая свою продуктовую базу,  разрешая,  чтобы завозилась  импортная  продукция.  Покажите  в  зале,  что  никто, оказывается,     не    защищает    своего    сельскохозяйственного производителя  не  квотированием,  так  дотациями.  Ответить   вам нечего.  Потому, что под флагом вроде бы экономики выступает голая идеология.

 

     Давайте тогда об идеологии вести разговор.  А тут  все  очень просто.  Международный  валютный  фонд  сказал,  что  нужно делать то-то,  то-то и то-то,  тогда мы дадим кредиты и дадим возможность их    вам    разворовать.   И   разворовывают   кредиты   МВФ.   И коррумпированное чиновничество очень радо,  что идут эти  кредиты. Видите,  год нет кредитов, так у них уже просто судороги начались. Ющенко и Премьером то сделали, чтобы кредиты шли, а они не идут.

 

     И проамериканское  правительство,  которое  так  заботится  о маленьком  украинце,  что  ночи  не спит,- Виктор Андреевич и Юлия Владимировна предлагают такой законопроект, чтобы этого маленького украинца подсечь под корень.  И проамериканскому правительству это очень выгодно,  потому что еще раз прогнулись,  еще  раз  доказали свою преданность.  Кому?  Американскому,  прежде всего,  капиталу. Хотя уже и Западная Европа,  и другие страны спят и  видят,  чтобы Украина была полной колонией.

 

     Поэтому правительство  вносит такой законопроект,  который не отвечает  ни  экономической  логике,   ни   мировому   опыту,   ни целесообразности для решения проблем Украины, думая, что Верховный Совет, послушный, к ноге поставленный, проголосует так, как нужно. Но  тут  ошибочка  вышла,  потому  что в Верховном Совете половина бизнесменов,  которые тоже живятся из этого  сельского  хозяйства. Для них уже серьезно - подсечь под корень собственный бизнес.

 

     Поэтому мне кажется,  что даже не нужно тратить время,  внося этот законопроект на обсуждение в зал. А вот что нужно делать, так это,  в  конце-концов,  когда-нибудь  Кабинету  Министров  сделать экономическое обоснование,  куда он втягивает  Украину,  под  что? Покажите нам,  какие преимущества мы будем иметь от того или иного курса, который вы нам навязываете.

 

     Я утверждаю:  курс  реформ,  который  проводит  правительство Ющенка  в  угоду Президенту Кучме и покровителям из Международного валютного фонда,- для  Украины  преступный  курс,  тупиковый  курс реформ.  Поэтому  нужно  и  этот  законопроект  не  рассматривать, отклонить, и вообще пересмотреть курс реформ Украины, проголосовав в  этом  зале  основы  внутренней  и  внешней политики,  выработав концепцию выведения Украины из кризиса,  для  того  чтобы  поднять собственное     производство     и     защитить     отечественного товаропроизводителя.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Михайлу Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція  "Батьківщина".  Шановні  колеги!  Я  хотів  би привернути вашу увагу, що закон цей має політичне значення. Справа в тому,  що якщо ми скасуємо всі квоти,  то ввести їх  потім  буде значно  важче,  бо  буде тиск з боку світової громадськості.  Тому треба їх залишити.

 

     З другого боку, треба чітко уяснити: сільське господарство, взагалі АПК, без державного замовлення, без підтримки держави може розвиватися тільки в тропічному поясі.  Він у  нас  не  тропічний,  тому  ми  повинні  всупереч  рекомендаціям німецької консультативної групи,  яка каже:  не беріть  приклад  з Європейського Союзу,  взяти з них приклад і так само,  як вони, по дванадцяти   напрямках   дотувати   і   захищати   своє   сільське господарство. Це перше.

 

     Друге. Є  питання  національної безпеки з точки зору харчової галузі.  Нормальні розвинені країни (а Президент  поставив  нам  у посланні  завдання  ввійти  в коло технологічно розвинених держав) імпортують більше  15  відсотків  продуктів  харчування,  решта  - власні продукти.  Тому треба передбачити державне замовлення, тому що навіть в бюджеті США 20 відсотків  державного  замовлення,  все сільське господарство на державному замовленні.

 

     Треба шукати   цивілізовані   шляхи  на  основі  українського виробництва,   української   науки,   таланту   і    працьовитості українського  народу і відроджувати сільське господарство,  щоб ми знову,  як це було десь років 10 тому,  стали європейським лідером по виробництву на душу населення зерна,  м'яса, молока. Це можливо в Україні,  але для цього треба залишити методи регулювання. Серед цих методів є квоти,  обмеження і підтримка.  Для цього треба мати свою стратегію,  і я хочу  закликати  наше  Міністерство  аграрної політики  відгукнутися  на рішення Президента провести в листопаді спеціальну конференцію стосовно вироблення стратегії для  України. І стратегія у сільському господарстві теж повинна бути розроблена. Думаю,  ми всі повинні  взяти  участь  у  розробці  стратегії  для України. А цей законопроект, звичайно, приймати не можна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Усі  бажаючі  взяти участь в обговоренні скористалися такою можливістю. Юрію Яковичу, у мене до вас одне запитання. Ви ж знали, що профільний комітет готує негативний висновок. Для чого ж ми витрачаємо час?

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Справа в тому,  що цей законопроект погоджений  у Кабінеті  Міністрів  і направлений до Верховної Ради для розгляду, включений в порядок денний (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу, спокійніше. Зрозуміло.

 

     ЛУЗАН Ю.Я. Крім того, Іване Степановичу, я хочу доповнити, що цим  проектом  закону  пропонується  відмінити  пільги  по імпорту продукції тваринництва на територію України.  Я не розумію просто, з якого приводу ми тут дискутуємо.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що у вас була можливість переконати комітет і якось розділити, де пільги, а де квоти.

 

     ЛУЗАН Ю.Я. І де політика.

 

     ГОЛОВА. Так, і де політика, без політики нічого не буває, але ж ви бачите, що ми... Тому ви думайте до голосування, як.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Іване Степановичу,  це якраз той момент, коли народні депутати в  залі  абсолютно  правильно  вловили  ситуацію. Ідеться  не  про  арбузи  і  картоплю,  як  тут Наталія Михайлівна казала,  а тільки про продукти тваринництва. І якраз сьогодні наше сільське  господарство  цілком  спроможне задовольнити всі потреби покупців.  І через те квота,  яка існує сьогодні, використовується лише  на 2 - 3 відсотки.  Виникає питання:  "Для чого її відміняти взагалі?" Десять відсотків ми ще жодного разу  не  використали.  А раз хтось таке завдання ставить,  значить він щось має собі на умі більше.

 

     Через те комітет,  все добре порахувавши, дійшов висновку, що не треба випробовувати те, що добре налагоджено. Сьогодні імпортер має право поставляти до 10 відсотків. Це більше, ніж досить.

 

     І якщо говорити про країни Західної Європи,  то кожна  країна має  таку  квоту  - на ввезення продуктів тваринництва,  захищаючи таким чином власного товаровиробника.

 

     Тому я дякую народним депутатам за розуміння.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Я прошу привітати парламентську делегацію з Мадагаскару. Вони саме підійшли (Оплески).

 

     ------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону України про списання заборгованості зі  сплати  податків  і зборів  (обов'язкових  платежів)  платників  податків  у зв'язку з реформуванням  сільськогосподарських   підприємств.   Доповідатиме Дроботов Анатолій Іванович.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемые народные депутаты!  16 марта этого  года нами  был  принят  Закон  "Про  списання  заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових  платежів)  платників  податків  у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств".

 

     Положениями этого  закона было предусмотрено и дано поручение Кабинету Министров "доопрацювати,  розглянути і  подати  довідкові пропозиції з тим, щоб подивитися, як працює цей закон".

 

     Кабинет Министров  затянул  с  подачей  этих  предложений.  В результате  народные  депутаты  подали  аж  6   законопроектов   с поправками к принятому нами закону.

 

     Комитет согласился  с  проектом закона о внесении изменений к действующему закону

 5394 -  1  от  14  июня  2000  года (авторы этого законопроекта - народные депутаты  Ващук,  Юхновский,  Мартыновский),  а  также  с поправками, поданными... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, продовжуйте (Шум у залі).

 

     ДРОБОТОВ А.  І.  Мне бы хотелось... Вы отвлекаетесь, потом не поймете  суть,  а  это  очень  серьезно.  А  также  с  поправками, поданными к законопроекту 5394 - 2 от 18 сентября 2000 года (автор

- народный депутат Круценко).

 

     Поправки в этих законопроектах предлагается внести  в  статьи 1, 4 и 5 действующего закона. Направлены они на то, чтобы охватить большее количество предприятий,  которым предусматривается списать задолженность.

 

     Также вводится  дополнительная  статья  2,  предусматривающая реструктуризацию    задолженности    сахарных    заводов     перед государственным резервом равномерным погашением этого долга.

 

     В статье  1 законопроекта вводится перечисление тех,  на кого распространяется закон.  Механически  было  пропущено  предложение народного  депутата Павловского,  а именно:  после слов "списати з колективних   та   інших   сільськогосподарських   підприємств"... добавить  "цукросушильних  підприємств"  и  дальше  по  тексту.  С введением новой статьи меняется порядок расположения статей.

 

     Комитет предлагает принять за основу проект 5394 -  1  от  14 июля    2000    года   народных   депутатов   Ващук,   Юхновского, Мартыновского,  а также проект 5394 - 2 от 18 сентября  2000  года народного депутата Круценко,сведенные в один проект и поданные под номером 5394 - Д.  Если не будет замечаний,  то принять и в  целом данный  законопроект  с  тем,  чтобы  закон от 16 марта этого года начал полноценно работать.

 

     Кроме того,   было   подано   еще    четыре    законопроекта. Законопроект депутата Алешина 5394 от 15 июня 2000 года, в большей степени повторяющий уже  принятый  нами  закон.  Исходя  из  этого предлагается  отклонить законопроект,  поданный народным депутатом Алешиным.

 

     Поданы также проект  закона  депутатами  Юхновским,  Сигалом, Полюховичем     "Про     списання     з     платників     податків сільськогосподарських    підприємств    та    цукрових     заводів реструктуризованої податкової заборгованості" 4259 от 2 марта 2000 года.

 

     Также подали проект закона депутаты Полюхович и Сигал -  5225 от 31 марта 2000 года и народный депутат Жовтис -

 4259 - 1 от 11 февраля 2000 года.

 

     Все эти предложения частично уже учтены в действующем  законе и тех поправках, которые комитет предлагает поддержать.

 

     В целом   же   эти   законопроекты,   которые  я  перечислил, предлагается отклонить.  Более того,  они  не  поддержаны  Главным научноекспертным   управлением   Верховной   Рады,   Министерством финансов,   Министерством   экономики,   Министерством    аграрной политики.

 

     Комитет предлагает  поддержать  в  первом  чтении,  а если не будет замечаний, то и в целом, обединенный законопроект депутатов Круценко, Мартыновского, Юхновского и Ващук.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання   у   депутатів?   Ніколаєнко,Черненко, Степура. Досить.

 

     Увімкніть мікрофон Станіслава Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів.  Шановний  Анатолію  Івановичу!  Я  регулярно зустрічаюся  з  виборцями  у  своєму сільському окрузі,  а також в інших сільських регіонах, і ситуація така, що по 4-5 років селяни, працівники господарств не отримують заробітної плати.

 

     Списуючи ці борги,  ми практично остаточно кладемо на лопатки бюджети сільських рад,  бюджети  районних  рад.  Тобто  селяни  не отримають не тільки заробітну плату,  а ще й виплати на дітей,  не отримають кошти пенсіонери,  не отримають кошти вчителі та лікарі. Ніхто  не  отримає  ніяких  коштів.  А  списання цих боргів нічого абсолютно не дасть для  поліпшення  ситуації  на  селі,  ви  ж  це прекрасно знаєте,  навіть краще за мене. То чого ми цим доб'ємося? Будь ласка, прокоментуйте.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  То,  что списание  и  реструктуризация  долгов ничего не дает для развития сельских товаропроизводителей,  это не совсем так.  Ведь если есть  задолженность,  то  когда  ты  что-то произвел  и  реализовал,  у  тебя все по остатку заберут.  Поэтому здесь вы не совсем, наверное, правы.

 

     Что касается того,  что люди не получают заработную  плату  и другие выплаты,  то здесь я с вами согласен. И в первую очередь не получают работники бюджетной сферы - учителя,  медики и так далее. Но  мы  с  вами будем списывать и реструктуризировать долги до тех пор (мы часто говорим,  что стремимся в Европу,  к  цивилизованным отношениям), пока не будем выполнять несколько факторов.

 

     Первое. Нормальное кредитование аграрного сектора,  ибо в той же  Европе  при  закладке  того  или   иного   вида   производства сельскохозяйственной  продукции  70-80  процентов  - это кредитные ресурсы. Под какой процент они даются? 4-6 процентов максимально.

 

     Второе. Если мы даем не 80 процентов, а 50-60 процентов,  то  оббираем  товаропроизводителя.  В результате появляется задолженность, которую мы должны списывать.

 

     Здесь уже говорили Павловский и Витренко,  что  в  Европе  12 процентов    отдельных    видов   сельскохозяйственной   продукции дотируется. Нам не нужны 12, нам хотя бы самое необходимое.

 

     Пока все это не будет выполнено, мы вынуждены будем проводить списание и реструктуризацию. И наш следующий вопрос также касается реструктуризации.

 

     Я уже говорил вначале, что именно эта Верховная Рада начала в какой-то мере выстраивать тоненькую цепочку,  благодаря которой мы сможем поднять аграрный сектор Украины.  Потому  что  государством Украину  мы сделаем только через аграрнопромышленный комплекс.  Мы приняли фиксированный налог,  дали каникулы.  Вы вспомните,  какая была борьба - дать не дать.  В конце концов сошлись на том,  чтобы дать на два года, а потом опять урезали, не полностью дали.

 

     Мы приняли однопроцентный  сбор  на  развитие  садоводчества, хмелярства и виноградарства.  Это долгосрочное кредитование. И уже по итогам двух годов чувствуем, что есть результаты.

 

     Мы начали  принимать  вопрос  о  реструктуризации,   списании долгов.   Что   начинает   происходить?   Что   нам  правительство предлагает?  Ликвидировать   однопроцентный   сбор   на   развитие садоводчества и хмелярства.  Фиксированный налог вводится в полном обеме.  Мы приняли нулевую ставку на  реализацию.  700  миллионов ляжет   грузом   на  товаропроизводителя  в  2001  году,  если  мы согласимся. То есть мы опять загоняем товаропроизводителя в угол и вынуждены  будем в 2001 году опять выходить на трибуну и говорить, что ситуация сложная и нужно списывать.

 

     Сама политика нашего государства направлена на  то,  чтобы... Хотя  парламент,  я  еще  раз  говорю,  в  последние годы пытается выстроить цепочку...

 

     Относительно той ситуации,  о которой вы говорите,  что когда мы списываем, бюджетная сфера не получает денег, то я соглашаюсь с вами.  Но есть одно маленькое но.  Сельхозтоваропроизводитель и не должен  своей  прибылью  отвечать  за  ту  ситуацию,  о которой вы говорите.

 

     Дело в том,  что в тех странах, о которых мы сегодня говорим, налоги,  предусмотренные  для сельхозтоваропроизводителя,  - чисто символическое понятие. Его продотировали...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу,  ви на одне запитання  4  хвилини відповідаєте.

 

     ДРОБОТОВ А.І.    Его    продотировали,   и   из   того,   что продотировали, взяли 10 процентов. Вот такой налог.

 

     Поэтому в конце концов эту цепочку нужно  построить.  Но  это тяжело будет сделать.

 

     ГОЛОВА. Будемо   вважати,   що   ви  на  два  запитання  дали відповідь.

 

     Депутат Степура.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії. Шановний доповідачу! Якщо вже  ми  погоджуємося  з  тим переліком сільгосппідприємств,  яким треба списати борги,  а я стою на тій позиції,  що,  мабуть, треба списувати,  бо  вони  просто безнадійні,  і від того,  що вони там будуть,  ні бюджету,  нікому легше не буде - немає перспективи  їх отримати,  то чи не вважаєте ви за доцільне тоді вже доповнити цей список і міжкогоспними,  міжгосподарськими санаторіями та дитячими оздоровчими закладами,  які теж у боргах, як у шовках, і теж немає надії, що вони ці борги коли зможуть сплатити?

 

     Дякую.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Мы ведем, в первую очередь, разговор о списании и реструктуризации долгов сельхозтоваропроизводителям.  То,  о чем вы говорите, - это обекты социальной сферы. Возможно, эти вопросы нужно рассматривать, но отдельно.

 

     Вы помните, что когда мы первый раз принимали подобный закон, то списывали долги только  реформированным  хозяйствам.  Выполняли политический  заказ.  И  вы  согласились  с этим.  Из 95 процентов списали  примерно  90  процентов.  Но  есть  еще  (и  мы   сделали поправочку) государственные предприятия,  научные предприятия, где у   нас   ребята   практику   проходят,    есть    государственные селекционно-племенные         хозяйства,        растениеводческие, животноводческие.  Вот их мы как раз и добавили, об этом сегодня в большей степени и ведется разговор.

 

     Для сахарных   предприятий,   которые   связаны   с   другими производителями,  мы ввели статью 2,  в которой  предусматривается реструктуризация долгов за предоставленные кредиты.  Мы отодвинули их оплату в бюджет на 4 года.

 

     Поэтому то,  о чем вы говорите,  заслуживает внимания, но это предмет  не  этого  закона,  потому  что  здесь речь идет только о сельхозпроизводителе.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Івановичу.

 

     Шитря Олексій Іванович. Як ви дивитесь на цю справу?

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації.  Спасибі.  Іване Степановичу,  я думаю так само, як депутати в залі,  - сільському господарству треба  допомагати,  це однозначно.  Але переді мною лежить довідка:  борги за 1996, 1997, 1998,  1999 роки.  Це все ми списуємо.  Ми списуємо,  списуємо,  а справи  не  поліпшуються.  Тому  я  хотів  би  згадати про те,  що депутати  прийняли  в  першому  читанні  законопроект  про  засади підтримки  сільгоспвиробника  на 2001-2004 роки.  Мабуть,  у цьому документі треба розставити всі точки над "і".

 

     Справа в тому,  що списання на сьогодні - це не зовсім добре, тим   більше,   що   до   цього   переліку  потрапили  транспортні організації, будівельні організації тощо. Скажіть, будь ласка, що, я   не   можу   сьогодні   зареєструвати  в  сільській  місцевості транспортну  чи  будівельну   організацію?   Та   я   там   тільки зареєструюся, а працювати буду в Києві, перевозитиму пасажирів. Це по-перше.

 

     А по друге,  я хотів сказати,  що,  на жаль,  сьогодні повної оцінки з боку уряду не зроблено.  Було сім проектів, а надійшов до урядових структур тільки узагальнюючий.  Тому сьогодні  однозначно відповісти неможливо, оскільки йдеться про значні суми.

 

     І по-третє, я хотів наголосити, що в четвер у цьому залі буде розглядатися проект Закону про платежі на території України,  який уже  дуже  довго  розглядається.  І  там  у  статті  14  та  інших передбачений порядок реструктуризації заборгованості тощо.

 

     Тобто всі ці проекти законів,  які  напрацьовані  і  аграрним комітетом,  і  депутатами,  треба все-таки подивитися і узгодити з тими проектами,  які сьогодні вже є.  А то у нас виходить так,  що один закон прийняли, а щось пропустили, і доганяємо потім.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Анатолію Івановичу,   будемо   вважати,   що   ми   вже  його обговорили, тому що доповідач і з одного, і з другого.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Так другий я не...

 

     ГОЛОВА. Вважаємо,  що обговорили і послухали  думку  Кабінету Міністрів.  Я  маю  на увазі,  Катерино Тимофіївно,  щоб ви знали, проекти 5225-1 і 5225-2.

 

     Але і в одному,  і  в  іншому  проекті  у  вас  два  варіанти постанов.  По одному він доповідав, що ви привели у відповідність, а тут.  Тобто ми завершили обговорення цих проектів.  Я прошу  вас підготувати проект постанови, який був би погоджений з урядом, щоб у вас була єдина думка.

 

     Круценко Василь Якович.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Іване Степановичу.  Я не знаю,  чому ви вирішили,  що не узгоджена позиція.  Це узгоджений законопроект,  поданий  депутатами  Ващук, Мартиновським, Круценком, де враховані всі пропозиції.

 

     Тому те,  що  Дроботов доповів,  потрібно приймати і в четвер голосувати. Тим більше, це зрозуміло для податкової адміністрації. Я  прошу,  Іване  Степановичу,  дати  мені три хвилини,  щоб я міг виступити.

 

     ГОЛОВА. Вже у вас немає часу. Вже у нас у всіх немає часу.

 

     КРУЦЕНКО В.Я. А я виступити ще хочу.

 

     ГОЛОВА. Це вам не заважає...

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Олексію  Івановичу,   нам   потрібно   негайно приймати цей законопроект,  проголосувавши його в четвер не лише в першому читанні,  а й у цілому,  тому що  податкова  адміністрація встановила     пости     на     цукрових     заводах    і    зараз сільгосптоваровиробники  не  можуть  одержати   цукор   за   здану сировину. А вони заборгували ще й за минулі роки.

 

     Тому я просив би,  щоб ми не поверталися до цих питань ще й у 2001 році,  до фінансування на 2001 рік підійти  зваженіше,  а  не так, як сьогодні нам запропонував Кабінет Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час вичерпано. Я вас прошу, до четверга у вас є час.  Катерино Тимофіївно,  узгодьте  (про  це говорив Круценко) всі варіанти,  будемо голосувати.  Якщо так,  як сьогодні,  то голосувати нічого.  Тому я  ще  раз  кажу:  узгодьте проект рішення.

 

     Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.