Стенограма пленарного засідання

04 жовтня 2000

 

                       ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  4  ж о в т н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верхової Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго дня,  шановні народні  депутати,  журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу депутатів готуватися до реєстрації. Прошу реєструватись.

 

     У залі  зареєструвалися  392   народні   депутати.   Пленарне засідання  оголошується  відкритим.  На  засіданні  Верховної Ради присутній уряд майже в повному складі на чолі з  Прем'єр-міністром України   Віктором  Андрійовичем  Ющенко.  Мені  повідомляють,  що ведеться пряма радіотрансляція.

 

     Як ви знаєте, Кабінет Міністрів 15 вересня подав до Верховної Ради  проект  Закону  про  Державний  бюджет  України на 2001 рік. Народні депутати мали змогу ознайомитися з  цим  проектом.  Хто  в який спосіб і наскільки глибоко ознайомився, про це ви висловитеся пізніше при його обговоренні.

 

     Відповідно до  Регламенту   сьогодні   проводиться   офіційне представлення  проекту  Державного  бюджету на засіданні Верховної Ради.

 

     Погоджувальна рада  депутатських  фракцій  і  груп   пропонує сьогодні   встановити  такий  порядок.  Надати  міністру  фінансів України до 45 хвилин  для  представлення  проекту  бюджету  та  30 хвилин  для  відповідей  на запитання.  До 15 хвилин надати голові Комітету з питань  бюджету  для  співдоповіді.  Потім  перейти  до обговорення.  Для  розгляду  проекту бюджету сьогодні пропонується відвести весь пленарний час,  тобто з 10 до 15  години.  Після  15 години депутати працюватимуть над проектом бюджету в комітетах,  а уряд буде проводити своє засідання.

 

     Я звертаюся до депутатів:  ми сьогодні  тільки  заслухаємо  і обговоримо проект бюджету.  Ми ще будемо розглядати його у першому читанні.  І депутатам,  які не встигнуть  виступити  сьогодні,  ми надамо можливість виступити при розгляді у першому читанні.

 

     До президії надійшло два проекти постанови. Один проект майже збігається з тим, що я сказав від імені Погоджувальної ради, інший проект   -   про   неприйнятність,   внесений  народним  депутатом Володимиром Миколайовичем Моісеєнком.

 

     Відповідно до Регламенту проект про неприйнятність  ставиться на   голосування  тоді,  коли  документ  розглядається  в  першому читанні. А сьогодні тільки презентація.

 

     Тому я  прошу  проголосувати  такий  порядок  розгляду,  який пропонує Погоджувальна рада. Прошу голосувати.

 

     Не зрозуміли.

 

     Група народних  депутатів,  які стоять біля трибуни,  вимагає від головуючого поставити про звіт...

 

     Висвітіть голосування по фракціях.

 

     Ви знаєте,  що  вчора  я  на  вимогу  групи  депутатів  надав протокольне    доручення    Миколі   Григоровичу   Жулинському   - віцепрем'єр-міністру і Миколі Яновичу Азарову -  голові  Державної податкової адміністрації про те, щоб вони підготували інформацію і поінформували Верховну Раду.  Термін їм встановлений на п'ятницю у зв'язку з тим,  що сьогодні розглядається проект бюджету, а завтра буде голосування.  У п'ятницю вони підготують  таку  інформацію  і нададуть її.

 

     Запишіться, будь  ласка,  з  мотивів  голосування.  По  одній хвилині. Висвітіть список.

 

     Слово надається Олександру Морозу. За ним - депутат Костусєв.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановний Іване Степановичу! Учора ви від імені Верховної  Ради  дали  протокольне  доручення Миколі Жулинському і Миколі Азарову,  щоб вони поінформували Верховну Раду про  причини закриття  газети  "Сільські вісті".  Поки буде надана інформація в п'ятницю,   газета   не   виходитиме.   Абсолютно   незаконні   та волюнтаристські рішення!

 

     Тому, зважаючи  на  те,  що  сьогодні  тут знаходиться уряд і повинні бути  керівник  податкової  адміністрації  і  віце-прем'єр (тому  що  розглядається  важливе питання життя держави - бюджет), треба,  щоб вони сьогодні зробили інформацію про те, з яких причин закрита  найпопулярніша газета,  яка користується довірою в нашого населення,  тираж якої  тільки  за  передплатою  становить  більше півмільйона екземплярів, а читають газету більше 4 мільйонів.

 

     Також є коротка інформація з приводу суті цієї проблеми,  яку може зробити Іван Сидорович Бокий.  Ми не можемо  пройти  осторонь сваволі, яка твориться в державі над незалежним виданням.

 

     Я дуже прошу, підтримайте цю пропозицію, тим паче що ви вчора таке доручення дали.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Полюховичу. За ним

- депутат Мазур.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.   Фракція Українського народного руху.  Що стосується інциденту, який тільки що виник у Верховній Раді.  Це  не  перший  раз,  коли  блокується трибуна.  Але Олександр Олександрович,  як депутат Верховної Ради, правий.  Якщо   є   доручення   Верховної   Ради,   воно   повинно виконуватися.  Це  не перший випадок,  коли силові структури нашої держави  ігнорують  будь-які  рішення  Верховної  Ради,  включаючи вчорашнє.

 

     А тепер  щодо нашого порядку денного.  Іване Степановичу,  ви повинні поставити (так мені видається,  і я прошу вас це  зробити) повторно на голосування саме таку процедуру представлення бюджету. Як  ми  знаємо,  бюджет  -  основний  документ   року.   Якби   ви сформулювали  так,  що ми вносимо поправку до Регламенту Верховної Ради  на  сьогоднішній  день,  тобто  тільки  сьогодні  буде  така процедура  розгляду,  то  я  думаю,  що  226  голосів  обов'язково набралося б.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олена Мазур. За нею Павло Тищенко.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Спасибо.  У  меня  два предложения.   Первое.   Проводить   сегодня   работу   в  прежнем регламенте,  не менять его каждый день,  как это у нас  уже  стало нормой,  чтобы  было  предоставлено  слово  для  заявлений  каждой фракции каждой группе.

 

     И второе.  До принятия прожиточного минимума  в  271  гривню, который  расчитан  нашим уважаемым Кабинетом Министров,  вообще не рассматривать   проект    государственного    бюджета.    Основные макропоказатели дали только сегодня. Такое неуважение к Верховному Совету,  Иван Степанович,  надо пресекать.  Мы уже не раз об  этом говорили.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Павло Тищенко. За ним - депутат Кірімов.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Иван Степанович,  я хотел бы,  чтобы вы, во-первых, дали слово  Бокому для того,  чтобы все-таки снять напряжение,  которое сейчас...

 

     ГОЛОВА. Ви по суті...

 

     ТИЩЕНКО П.В.  И второе.  Вчера выступала спикер Палаты  общин парламента  Великобритании  Бетти  Бутройд.  Я хотел бы,  чтобы ее выступление стало настольной книгой для руководства  парламента  в плане  защиты прав оппозиции.  Хотя,  конечно,  трудно говорить об оппозиции,  если партия,  которая у нас победила,  оказывается, не руководит ни одним комитетом.

 

     Что касается нашего постановления.  Иван Степанович,  я хотел бы,  чтобы все депутаты, которые записались, имели право высказать свою точку зрения. Не только руководители фракций и председателями комитетов,  учитывая то,  что у нас сегодня фракций очень много, а самая  крупная  фракция  имеет  право  дать  возможность выступить только  одному  человеку.  Прошу  учесть,  иначе  мы   не   сможем голосовать за этот проект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Удовенко.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція  "Батьківщина".  Користуючись  тим,  що  сьогодні  в  залі присутній  уряд,  я  хотів  би  ще  раз  привернути  його увагу до чорнобильських проблем,  які дуже повільно  вирішуються.  Сьогодні нагромадилася ціла низка проблем, які негайно потрібно вирішувати: щодо газифікації  населених  пунктів,  відселення  населення,  яке постраждало   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  а  також  що стосується лікування та оздоровлення дітей.

 

     Однак я хотів би просити моїх колег,  що ми негайно розпочали обговорення проекту Закону про Державний бюджет України.  Ми маємо обов'язково підтримати в цьому уряд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко. За ним - депутат Беспалий.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Наша фракція одностайно проголосувала сьогодні за вашу пропозицію про порядок розгляду проекту  бюджету  та  його презентацію. Ми вважаємо, що на наступному етапі будуть можливості для всіх народних депутатів висловити свої пропозиції,  зауваження тощо.  Але  наша  фракція  вважає  за  доцільне  і необхідне,  щоб спочатку було надано слово керівникам фракцій,  оскільки  сьогодні долю  бюджету  будуть  визначати фракції.  Я сам голова комітету і вважаю,  що  і  головам  комітетів  потрібно   надати   можливість висловити  свої  зауваження.  Але сьогодні комітети будуть вносити практичні пропозиції щодо бюджету, а фракції будуть визначати його майбутню долю.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий. За ним - Сергій Кириченко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). "Реформи-Конгрес". Шановний пане головуючий! Шановні колеги!  Наша фракція, як і фракція Народного руху, як і більшість інших  фракцій,  також  проголосувала  за  те,  щоб ми перейшли до обговорення питання проекту бюджету по суті.

 

     Тому ми звертаємося до колег,  які блокують трибуну:  нас теж турбує  свобода  слова в Україні,  але є час і місце для вирішення всіх питань.

 

     Якщо ми будемо зривати розгляд  бюджетного  питання,  то  від цього свобода слова в Україні не поліпшиться.

 

     Тепер щодо  процедури.  У  нашому  Регламенті  чітко  та ясно виписаний порядок презентації проекту бюджету. Голосувати за це не потрібно.  Є повноваження головуючого, і ми звертаємося до нього з проханням,  використовувати ту владу,  яку надає  йому  закон  для того,  щоб  розпочати  розгляд  питання по суті і не перетворювати зараз засідання у мітинг перед радіослухачами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Представники   багатьох фракцій виступили.

 

     Ми не надаємо тут,  ми вже 15 хвилин витратили на це. У нас є два виходи: або проводити засідання згідно з чинним Регламентом (і це   для   Голови  найголовніше),  або  проголосувати  за  внесену пропозицію,  щоб сьогодні не  робити  розминки,  а  приступити  до розгляду проекту бюджету і виступати за списком, хто запишеться.

 

     Якщо не  приймається  по  фракціях,  якщо  Верховна  Рада  не делегує їх представників,  тоді за списком виступаємо. Ставлю таку пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 189.

 

     Не приймається.

 

     Тоді ми йдемо за Регламентом. Прошу показати по фракціях.

 

     За Регламентом немає від фракцій. Читайте Регламент!

 

     Ми сьогодні  йдемо за Регламентом.  Я прошу всіх зайняти свої місця.  Записуйтесь, ми йдемо за Регламентом. Чи це Бокий буде, чи Ніколаєнко...

 

     Відповідно до  статті 2.5.2.  Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій народних   депутатів.   Прошу   народних   депутатів   записатися. Висвітіть.

 

     Слово надається народному депутату Сергію Кириченку.  За  ним буде виступати Олександр Стоян. 30 хвилин на...

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Кілька  проблем турбують християндемократів на даному етапі розвитку  подій  у  нашій  державі.  Завдяки  єдиному розподільчому    рахунку,    завдяки    змінам   до   Закону   про електроенергетику процес надходження коштів до  центру  поживився. Але турбує те, що немає ніяких даних, як здійснюється фінансування в  першу  чергу  енергогенеруючих  підприємств.  Це  дуже  турбує, особливо під час підготовки до осінньо-зимового періоду.

 

     Далі. Бюджети   в  регіонах,  бюджети  територіальних  громад зменшуються. Це чітко видно в процесі розгляду зазначеного проекту бюджету.

 

     І ще   одне   основне   питання,   яке   уряду  треба  знати. Маріупольський металургійний комбінат. Зараз іде процес підготовки до  голосування в другому читанні.  Перевірки,  проведені останнім часом,  засвідчили,  що Україна може втратити стратегічно  важливе підприємство.  Сотні  мільйонів  доларів  не  будуть  надходити до державного бюджету. Ці39

 

     перевірки показали,  що схеми,  які застосовувались  протягом двох  років,  виснажили  наш  державний  бюджет  на  багато сотень мільйонів доларів. Це дуже важлива проблема, яку не можна залишити поза увагою. І зараз я акцентую увагу колег, що це питання є вкрай важливим при розгляді бюджетного питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Стояну. За ним буде виступати депутат Зварич.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Ви пригадуєте,  в червні ми проголосували за закон  про зняття  ПДВ  з матеріальної допомоги,  подарунків та іншого.  Тоді комітет,  від якого доповідав Терьохін,  вніс такі зміни,  щоб  не визначати   граничний  розмір,  з  якого  обмежується  матеріальна допомога.  Я тоді попереджав,  що буде накладено вето  Президента. Так воно і вийшло:  є вето Президента.  Таким чином, продовжується стягуватися податок на матеріальну допомогу,  на ті подарунки  або призи,  які  надаються  дітям.  Це  дуже  боляче б'є по соціальних верствах населення. Комітет, на мій погляд, штучно затягує розгляд цього  питання.  Я  наполягаю,  Іване Степановичу,  щоб найближчим часом було дано доручення Комітету  з  питань  бюджету  розглянути пропозиції Президента і подати їх на розгляд Верховної Ради.

 

     Наступне. Сьогодні ми будемо розглядати проект бюджету. Але я хочу сказати,  шановні народні депутати,  що до цього часу уряд не подав  разом  з  проектом  бюджету  на затвердження Верховної Ради такий норматив,  як розмір прожиткового мінімуму.  Тому  визначати розмір мінімальної заробітної плати - 120 при межі 150 неможливо.

 

     Я хотів  би,  щоб при розгляді проекту бюджету ми подивилися, чи узгоджений він з цим прожитковим мінімумом, який ми затвердили. А сьогодні він становить 278 гривень.

 

     Комітет вирішив  (ось  підказує голова комітету),  що поки не буде врахований цей соціальний норматив - прожитковий  мінімум,  - комітет не буде підтримувати цей проект бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Роману Зваричу. За ним буде виступати Катерина Ващук.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Прошу передати слово народному депутату Лілії Григорович.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, дайте можливість виступити з трибуни.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   НРУ). Вельмишановний   Іване    Степановичу!    Вельмишановний    уряде! Вельмишановні  колеги народні депутати!  Я підійшла для виступу на трибуну для того,  щоб сказати,  що,  дійсно, є надзвичайно багато проблем,  які  сьогодні  хвилюють народних депутатів України.  Але немає нічого важливішого для парламенту,  ніж бюджетний процес. Це є  святая  святих,  він  напряму  пов'язаний  із  покращенням або, принаймні, стабілізацією соціально-економічної ситуації в державі, а  значить,  і з вирішенням соціальних проблем кожного громадянина України.

 

     Сьогодні парламент  починає  день  при  прямій  трансляції  з вирішення  цієї  найактуальнішої проблеми і для парламенту,  і для України.

 

     З огляду на це, фракція Народного руху України, яка взяла під патронат  не  тільки  формування  законодавчої бази,  а й розробку механізмів по забезпеченню прав материнства і дитинства, провела 2 жовтня  цього  року  в  Донецьку  конференцію  громадських жіночих організацій,  організацій  багатодітних   сімей   якраз   стосовно вивчення  потреб  нашого суспільства і багатодітних сімей,  яких в Україні налічується  понад  20  тисяч,  для  того,  щоб  ви  могли максимально   допомогти   цій  категорії  при  формуванні  бюджету виходячи з тих обставин, які ми на сьогодні маємо.

 

     За підсумками цієї конференції фракція Народного руху України внесла  ряд  доповнень до поданого Геннадієм Йосиповичем Удовенком законопроекту про державну  допомогу  сім'ям  з  дітьми.  Сьогодні Народний рух України,  уважно ознайомившись з пропозиціями проекту бюджету по забезпеченню інтересів  багатодітних  сімей  і  взагалі сімей з дітьми констатує слідуюче.

 

     Великим позитивом  є  те,  що передбачається виділити замість 510 мільйонів гривень,  як це було у  цьому  році,  740  мільйонів гривень.  Однак  ми  б  хотіли  прив'язати  всі ці дані до розміру мінімальної заробітної плати і  до  тих  параметрів,  які  були  в минулому році і в цьому.

 

     Отже, коли   мінімальна   заробітна  плата  в  минулому  році становила 90 гривень,  то  мінімальна  допомога  на  кожну  дитину нараховувалася  в  розмірі  46  гривень.  А  якщо  двоє дітей - 92 гривні.

 

     Сьогодні розмір мінімальної заробітної  плати  становить  118 гривень, а допомога на кожну дитину - 50.

 

     Народний рух  України  вважає,  що це до певної міри розширює параметри фінансування,  проте звужує можливості, в даному випадку сім'ї, яка має двоє дітей.

 

     З огляду   на   це,  ми  пропонували,  виходячи  з  інтересів багатодітних сімей та наказів, які отримала фракція Народного руху України в Донецьку,  збільшити розмір мінімальної допомоги на одну дитину з 50 до 60 гривень.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Катерині Ващук. За нею буде виступати депутат Горбатов.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  Шановний  головуючий!  Шановні  представники уряду!  Шановні народні депутати!  Сьогодні у Верховної Ради  дуже відповідальний  день.  Я не можу сказати,  що не погоджуюся з тими своїми колегами,  які сьогодні біля трибуни  хвилюються  про  долю газети.  Дійсно,  це  питання має бути розглянуте.  І я думаю,  що зараз головуючий разом із представниками уряду  мають  якнайшвидше вирішити  дану  проблему,  задовільнивши вимогу народних депутатів щодо пояснення ситуації.

 

     Проте я хотіла сьогодні порушити таке питання. Ми розглядаємо проект  бюджету на новий рік.  Але є багато претензій до виконання бюджету за поточний рік. Я хочу привернути увагу уряду до того, що фінансування  із  бюджету  аграрного  сектора України здійснюється сьогодні  дуже  незадовільно.  Ми  вдячні   уряду   за   погашення заборгованості  по пенсіях,  по заробітних платах.  Все це народні депутати добре відчули,  перебуваючи в округах.  Але не в  повному обсязі фінансуються статті,  що стосуються селекції в рослинництві та    тваринництві,    здійснення    протиепізоотичних    заходів. Наближається  зимівля  худоби,  і  всі  ці  заходи треба здійснити негайно. Я прошу голову уряду і міністра фінансів взяти це питання на контроль.  Сільськогосподарський рік завершується,  і має місце недофінансування.  Якщо навіть усе буде профінансоване  в  грудні, воно не матиме такого значення,  якби було здійснено вчасно.  Тому при формуванні нового бюджету ми просимо врахувати  ті  пропозиції та  вимоги,  які  надійшли від нашого комітету,  які надходять від областей, щоб аграрна реформа, яка здійснюється в Україні, не була зведена нанівець через її фінансовоекономічне незабезпечення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Я  вже мав змогу висловитися з приводу нашого початку роботи.  Але в мене  сьогодні зовсім інше питання. Я готував заяву більш політичну, але оскільки сьогодні у нас розглядається питання  про  проект  бюджету,  то  я хотів  би зосередити увагу шановних народних депутатів (і особливо уряд, оскільки тут є прем'єр, і український уряд у повному складі) на питаннях,  над якими наша фракція вже працює півроку.  Мова йде про бюджет,  про  кошти,  про  соціальні  виплати.  Мова  йде  про корупцію в нашій державі,  адже Україна визнана третьою державою у світі за рівнем корупції. Цей рівень корупції особливо характерний для Рівненської області.  Я - депутат від мажоритарного округу 155 Рівненської області 155 і знаю ті проблеми, які існують сьогодні у моїх виборців.  Я знаю,  і що робилося з виплатою заробітної плати протягом 1998-1999 років,  я  знаю  пояснення  обласної  державної адміністрації на рівні того,  що,  мовляв,  держава не дає коштів, Президент не виділяє області гроші. А тим часом виявилося, шановні народні  депутати,  пани  прем'єри  і  міністри,  що  96 мільйонів гривень для Рівненської області (це 25 відсотків усього  обласного бюджету!)  в  один  день  -  30  грудня  1999  року  -  передано у вексельний обіг  для  буцімто  закупівлі  необхідної  для  області медичної   апаратури   через  ізраїльську  фірму.  Акти  перевірки Рахункової палати,  Контрольно-ревізійного управління  підтвердили ігнорування   указу   Президента,  постанови  уряду  про  заборону вексельного обігу. Ці гроші зникли з обласного бюджету.

 

     Наша фракція вже має  в  області  імідж  борця  за  соціальну справедливість.  Для  керівництва обласної державної адміністрації вона є ізгоєм в області, вони навіть пишуть листи із зверненням на ім'я Івана Степановича і Президента, що народні депутати Червоній, Полюхович,  Мовчан,  Черняк не дають працювати. Так, ми не хочемо, щоб   в  області  розкрадали  гроші.  Ми  вимагаємо  від  міністра Мітюкова,  який тут присутній,  від пана Прем'єра Віктора  Ющенка, від  Служби  безпеки,  від голови податкової адміністрації Азарова повернення цих коштів у обласний бюджет,  у державний бюджет, а не приватним  комерційним  структурам,  які контролює особисто голова облдержадміністрації.

 

     Іване Степановичу,  ті рішення,  які вам передані  від  імені обласної  ради,  прийняті  в глибокому підпіллі.  Я був офіціально запрошений  на  засідання  обласної  ради.  Воно  відбулася  не  у приміщенні  обласної  ради,  а  сховалося  в  Дубно - на цукровому заводі. А коли прибув народний депутат Червоній, його туди взагалі не пустили. Не пустили депутатів обласних рад! Це кримінал!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Юрію  Сахну,  за  ним  -  депутат Борщевський.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Прошу передати слово на  трибуні Івану Сидоровичу Бокому.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутату Бокому.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Шановні громадяни України! Шановні народні  депутати!  Шановний  Прем'єрміністре  України!  І вчора,  і  сьогодні не вийшла газета "Сільські вісті".  Заборонено продавати  їй  папір,  заборонено   друкувати   газету.   Державна податкова адміністрація виконала замовлення диктатури - економічно знищити видання. Про одні штрафи ви вже чули, потім було накладено абсолютно абсурдні штрафи за нібито передані видавництвом редакції в 1992 році  стільці,  столи,  тумби  тощо.  За  яким  законом  це зроблено?  Немає  такого  закону!  Але  при  чому  закон,  якщо  є височайше повеління?

 

     До речі,  вчора увечері Президент дзвонив до пана Жулинського і цікавився, як пройшла прес-конференція по "Сільських вістях". Як бачите, контроль за виконанням жорсткий і персональний.

 

     До речі,  про цю прес-конференцію.  Учора її було показано на першому каналі Українського телебачення.  Слово було надано тільки одній  стороні  -  панові  Жулинському.  Проте  там  виступали   і представники  "Сільських  вістей",  виступав там і я,  виступали і інші журналісти,  але їхня альтернативна думка не  була  передана. Таким чином, громадян України дезінформовано.

 

     Тому ми вимагаємо,  щоб сюди прийшли пани Азаров і Жулинський і пояснили, врештірешт, що відбувається.

 

     Ви прекрасно розумієте,  що  відбувається.  Газета  з  тільки передплатним півмільйонним тиражем давно муляла режиму. Ну не хоче колектив журналістів продаватись йому! Не хоче - і край!

 

     Газета входить  до  числа  найтиражніших  у  Європі.  Останні опитування  засвідчили,  що  вона  найбільш  впливова не тільки на селі,  а й у столиці.  Її закриття -  яскраве  підтвердження  того факту,  що Президент Леонід Кучма названий американським комітетом журналістів одним  з  найбільших  ворогів  преси  у  світі.  А  це загальноприйнято,  що  ворог  преси  є  і  ворогом  демократії,  а значить, і людської свободи.

 

     Але сказати  тільки  це  -  нічого   не   сказати.   Знищення "Сільських вістей" - це тільки віха у послідовному знищенні образу демократичної України перед лицем світового співтовариства.

 

     Згадайте резонансні вбивства протягом правління цього режиму! Чи  хоч одне з них розслідувано до кінця?  Згадайте закриття газет за повелінням паничів-олігархів!  Чи хоч  кому  з  них  гикнулося? Згадайте  втечувислання  друга Президента - Лазаренка!  Хто за цим стоїть?  Згадайте припинення  радіотрансляції  засідань  Верховної Ради:  чи  хоч здригнувся верховний повелитель цього дійства перед народним гнівом?

 

     Зникнення Георгія Гонгадзе,  яке теж дуже хочуть спустити  на гальмах,   перед   усім   світом  відкрило  кримінальний  характер української держави і української влади.  Думаєте, його пошук щось дасть?  Хоч Америка вже заявила, що саме цим визначатиметься імідж України у світі.

 

     Нарешті, зміна  віх,  яка  відбулася  цими  днями.   Думаєте, високий патріотизм чи національна гідність...  Я прошу пробачення, мені...

 

     ГОЛОВА. Іване Сидоровичу,  ви просили хвилину, а говорите вже 3 хвилини.

 

     БОКИЙ І. С. Мені передає слово Олександр Олександрович Мороз.

 

     ГОЛОВА. Продовжуйте.

 

     БОКИЙ І.  С.  Нарешті, зміна віх. Думаєте, високий патріотизм чи національна гідність рухали тими,  хто віддав для публікації  в сімейній  президентській  газеті приватного листа двох дипломатів? Та ні!  Це загнаність перед власним безсиллям щось  путнє  зробити для України і розуміння,  що тебе розгадали, хто ти насправді є! І вся та сміливість - це всього лише  поза  зайця  перед  переїденою лисицею: "Ану, вкуси!".

 

     До речі,     панове    євро-атланто-інтегратори,    швиденько перелицьовуйтесь:  мосці було дозволено гавкати на  Москву.  Тепер дано команду гавкати на Вашингтон і Європу. Старайтеся, адже волею пана і майстра засолювання овочів вам виявлено велику  честь  бути засоленими  огірками  у  вербовій  бочці  більшості.  Це  теж етап знищення демократії і парламентаризму,  безсоромний стриптиз перед очима світової громади.

 

     Режим знищує тих, хто показує його справжнє обличчя. Сьогодні черга дійшла  до  "Сільських  вістей".  Зброя  режиму  -  агресія. Згадайте,  скільки  вже  полягло,  вбито з них,- депутатів і їхніх помічників,  журналістів,  просто чесних людей.  Свого  часу  було жорстоко побито головного редактора "Сільських вістей".  Замовники його відомі,  проте міліція не захотіла їх брати.  А пан Президент сказав головному редактору: "Ну, тепер усіх б'ють, стріляють". Ось вам квінтесенція всього, що відбувається.

 

     До речі,  ми ждемо всього,  ми знаємо, що режим не пощадить і нашого  життя.  Тут  дехто  добре  пам'ятає,  як  торік  у відомій сімейній  "горе-служанці"  з'явився  розлогий  некролог  про  мене "Бокий у наших серцях".  Ясно,  що це попередження.  Так що,  коли щось зі мною чи з моїми рідними станеться,  і вам,  і праву  легко буде визначити,  хто замовник.  До речі,  це та сама газета, котра надрукувала вчора брехливу інформацію,  ніби "Сільські  вісті"  не виходять через брак паперу.  Прекрасна скоординованість дій пана і слуги!

 

     Режим перейшов  у  наступ,  розуміючи,  що  він  не   здатний розв'язати  економічні  і  гуманітарні  проблеми.  Диктатура  хоче розправитися з опозицією.  Ви бачили,  як реагували  вчора  стовпи "засоленої" більшості на виступ Спікера Палати громад британського парламенту.  Та  чхали  вони  на  Європу  і  її  цивілізацію,   на парламентаризм і повагу до опозиції!  Їм потрібні влада і гроші, а всякі там парламентаризм і демократія,  то  лірика.  А  з  лірикою диктатура, як усяке безкультур'я, не знається.

 

     Можна крикнути: "Ганьба режиму!", але часи кричання "Ганьба!" минули.  Усі ми пожинаємо плоди нашої української незгуртованості. Усі ми разом пустили внутрішнього окупанта в наш дім,  і тепер він розперезався  і  хоче  правити  не  тільки  державою.  На  Україну насувається модернізований німецький 33 рік. Амінь (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Сидоровичу.

 

     Слово надається народному депутату Черненку. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Іване Степановичу,  прошу передати слово народному депутату Пухкалу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Пухкала.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати! Критична  ситуація,  яка  склалася  у  моєму Ніжинському виборчому окрузі 209,  як і у всій Україні,  з охороною здоров'я  сільського населення, змушує мене звернутися із наступною заявою.

 

     Розпорядженням Бахмацької  районної  державної  адміністрації Чернігівської  області  від  10  серпня  цього  року   передбачена реорганізація   Григорівської,   Рубанківської   та   Фастовецької дільничних  лікарень  у  лікарські   амбулаторії   з   відповідним скороченням  штатних  медичних працівників.  Тим самим втрачається можливість повноцінного забезпечення  медичною  допомогою  жителів віддалених сільських населених пунктів цього району.

 

     Зокрема, Рубанківська дільнична лікарня діє понад 100 років і обслуговує населення віддалених сіл Теришихи, Кропивне й інших. Із закриттям  трьох  дільничних  лікарень  у районі виникає ситуація, коли населення,  особливо люди похилого віку,  не  має  можливості одержати медичну допомогу.

 

     Більше того,  проведена керівництвом Бахмацького району акція суперечить статті  49  Конституції  України,  якою  визначено:  "У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно;  існуюча мережа таких закладів не може  бути скорочена".

 

     Порушення Конституції, а також порушення програми поглиблення ринкових  перетворень  і  стабілізації   роботи   агропромислового комплексу  в  Чернігівській  області  є  безпідставним  і потребує негайного виправлення.

 

     У згаданих пунктах пройшли збори уповноважених  громадян,  на яких   громадяни   одностайно   вимагають  зупинити  реорганізацію дільничних лікарень і скорочення  їх  медичного  персоналу.  І  як вихід   з   цієї   ситуації   пропонують   альтернативні   джерела фінансування закладів охорони здоров'я.

 

     Водночас аналіз ситуації з громадським здоров'ям  в  Україні, особливо в сільській місцевості,  просто кричащий:  народжуваність на селі - 9,4 на тисячу чоловік,  а смертність -  18,7  на  тисячу чоловік.  У  цілому,  за  даними  Всесвітньої  організації охорони здоров'я,  Україна за рівнем надання медичної допомоги знаходиться на 79 місці серед 191 країни світу.

 

     У медобслуговуванні ми поступилися не лише розвиненим країнам світу,  а і деяким країнам із СНД, зокрема Казахстану і Білорусії. Усе це вимагає прийняття державою негайних радикальних рішень, аби кожна людина була  забезпечена  кваліфікованою,  широко  доступною медичною  допомогою.  А також призупинення практики ліквідації або реорганізації дільничних лікарень на селі.

 

     Прошу дати відповідні доручення з цих питань.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Борщевському.  За ним буде виступати Марченко.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція   комуністів.  Шановні колеги! Шановні члени уряду! Вікторе Андрійовичу! Ми повернулися з округів, де приймали своїх виборців. І там знедолені ставлять одне і теж питання "як вижити на таку  мізерну  пенсію  і  як  оплатити комунальні послуги?".

 

     Не можуть  зрозуміти прості люди,  що ж робиться в уряді і як зробити так, щоб оплатити цю квартиру. У нас є маса пропозицій, як вийти з цього становища. Одна з пропозицій у нас традиційна. Нехай оті олігархи все-таки не крадуть так, як вони крадуть, а передають кошти до бюджету. І тут треба зайняти принципову позицію.

 

     Але одночасно,  користуючись  нагодою  (думаючи,  що  під час обговорення бюджету я не зможу отримати слова),  мені  б  хотілося від  імені  вчених,  які просили про це,  сказати про ще один шлях покращення роботи, щоб у нас були енергоресурси.

 

     Ось дивіться.  Постановою Кабінету Міністрів  України  від  9 грудня 1999 року

 2245, схвалена програма "Створення  та  організація  виготовлення бурового,  нафтогазопромислового,  нафтопереробного устаткування і техніки  для  будівництва  нафтогазопроводів  з  науково-технічною частиною на період до 2010 року". При цьому Міністерству економіки і Міністерству фінансів було  доручено  передбачити  в  державному бюджеті  кошти  на  фінансування програми,  починаючи з 2000 року. Однак на поточний рік кошти так і не були виділені,  і програма ця не розпочалася.

 

     І я  на  прохання  керівників  Науководослідного та проектно- конструкторського інституту гірничорудного машинобудування з міста Кривий Ріг звертався письмово до вас, Вікторе Андрійовичу, це ще в лютому 2000 року,  до Комітету з питань бюджету  також  у  лютому, виступав   з   трибуни  Верховної  Ради  з  цього  приводу  (можна подивитися стенограму 17 березня 2000 року).  І це в той час, коли за   даними   фахівців   відомо,   що   в  нафтопереробній  галузі поглиблюється  критична  ситуація,  яка   негативно   впливає   на економіку та безпеку держави.

 

     Вдумайтесь, із  309  бурових установок,  які експлуатуються в Україні,  211 виробили свій  ресурс  та  підлягають  списанню,  бо більша  частина їх знаходиться в експлуатації - небагато- немало - понад 20 років при нормативному терміні 7, 2 року.

 

     Докорінно змінити ситуацію  можна  за  рахунок  створення  та виробництва   в   стислі  терміни  вітчизняної  бурової  установки блочно-модульного типу,  щорічна потреба в  якій  становить  25-30 одиниць і може бути експортом у країни СНД.

 

     Ми дали б роботу,  наприклад,  заводу "Корал", Краматорському машинобудівному заводу міста Краматорська.  Для цього потрібно 5,7 мільйона гривень, а на розробку бурової установки - 2, 6 мільйона.

 

     Вікторе Андрійовичу,  я прошу все-таки звернути на це увагу і хотів би,  щоб завтра під час обговорення у відповідному  комітеті ця проблема теж була...

 

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Иван Степанович! Народные депутаты Украины, члены Прогрессивной социалистической партии,  требуют от вас  выполнения решения   Верховного  Совета  о  том,  чтобы  пленарные  заседания Верховного Совета шли в эфире в прямой трансляции.  Сегодня  права оппозиционных   партий  практически  нулевые.  Полицейский  режим, который создан в Украине, не позволяет выступить в прямом эфире ни одной     оппозиционной     партии,     особенно     Прогрессивной социалистической партии.  Лидера  Витренко  никуда  не  выпускают, нигде не дают возможности выступить.

 

     Что касается бюджета.  Иван Степанович, откройте Регламент, в статье 3.5,  сказано,  что  вопрос  о  неприемлемости  может  быть поставлен в любой момент.

 

     Я хочу   напомнить,   что,   когда   начинала  работу  сессия Верховного  Совета,  депутаты  от  Прогрессивной  социалистической партии  Украины  внесли свои предложения,  которые были включены в повестку дня.  Мы говорили:  "Для того  чтобы  был  принят  бюджет развития, а не бюджет уничтожения страны, нам нужно принять основы внутренней и внешней  политики  (это  конституционная  обязанность Верховного  Совета)  и  дать  идеологию  бюджета  и  экономических реформ,  которые  будут  проходить  в  стране   не   по   рецептам Международного  валютного  фонда,  чтобы  проходила не колонизация страны,  а  политика  развития  страны,  опираясь  на  собственное производство,  на  собственные  материальные  и трудовые ресурсы". Этот вопрос не решен,  и  поэтому  по-прежнему  Кабинет  Министров составил  бюджет  по  рецепту  Международного  валютного фонда,  в течение 10 лет он показал, что это политика уничтожения страны.

 

     Прогрессивные социалисты внесли предложение - принять  основу денежнокредитной  политики.  Вчера  выхолостили,  не  приняли этот законопроект!  И на каких принципах будет приниматься этот  бюджет

-- непонятно.

 

     Мы вносили   вопрос   о   необходимости   принятия   основных макроэкономических показателей - не принято! Мы внесли предложение

-  учесть  социальные  нормативы,  чтобы  прожиточный уровень стал основой минимальной заработной платы и  минимальной  пенсии  -  не принято это!

 

     Поэтому мы  считаем,  что есть все основания для того,  чтобы вначале обговорить вопрос  о  неприемлемости  бюджета.  Статья  48 Конституции   требует,  чтобы  каждый  человек  получил  право  на достойную жизнь - бюджетом это не  предусмотрено.  Идет  нарушение Конституции,   идет  нарушение  законодательства,  идет  нарушение международных норм.

 

     Прогрессивная социалистическая партия заявила,  что при курсе реформ, которыми руководит Леонид Кучма, вывести страну из кризиса будет невозможно.  Поэтому мы  приняли  решение  и  призываем  все население   страны   29   октября  выйти  на  митинги  протеста  с требованием отставки Президента Кучмы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Час завершився.  Я не буду робити підсумків,  тому що ми  використали  вже 49 хвилин.  Скажу тільки,  що більш важливого питання,  ніж бюджет,  для Верховної Ради і для держави в  цілому, мені здається, немає, і так ми домовлялися на Погоджувальній раді. Але ми будемо діяти за Регламентом. Тому зараз буде виставлено "45 хвилин", а після того знову будемо шляхом голосування визначатися.

 

     ------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про Державний бюджет України на 2001 рік.  Доповідає міністр фінансів  України  Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр   фінансів  України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до Конституції України  Кабінет  Міністрів  представляє  на  ваш  розгляд  проект Державного бюджету на 2001 рік.  Проект  бюджету  був  поданий  15 вересня поточного року. Сподіваюся, що ви з ним ознайомились.

 

     Мета сьогоднішнього   представлення  -  пояснити  особливості проекту бюджету 2001 року,  його зв'язок з  економічною  політикою уряду,  а також окреслити проблеми,  над якими нам необхідно разом працювати під час розгляду проекту бюджету та  його  затвердженні. Буде   дана   також  характеристика  основних  показників  проекту бюджету.

 

     Які ж особливості проекту бюджету на 2001 рік?  Проект  бюджету  грунтується  на пріоритетах і напрямах бюджетної політики,  визначених у посланні Президента  України  до Верховної  Ради  України  "Україна:  поступ  у  XXI  сторіччя",  в Бюджетній резолюції Верховної Ради України на 2001  рік,  Програмі діяльності Кабінет Міністрів та інших програмних документах.

 

     Згідно з  зазначеними  документами  і  враховуючи особливості розвитку економіки в наступному  році,  основними  цілями  проекту Державного бюджету на наступний рік визначено.

 

     Перше. Сприяння  економічному  зростанню  через  стабілізацію фінансової системи,  послаблення податкового тиску при одночасному скороченні пільг, а також поступовому скороченню державного боргу.

 

     Друге. Підвищення   добробуту   населення   та   рівня   його соціального захисту шляхом суттєвого збільшення обсягів  підтримки галузям соціально-культурної сфери та підвищення якості соціальних гарантій для категорій населення, що потребують такого захисту.

 

     Третє. Максимальна    ефективність    використання    наявних бюджетних  ресурсів  через  визначення  пріоритетів  та  посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за якість витрачання бюджетних ресурсів.

 

     Четверте. Зміцнення    довіри   до   уряду   через   сприяння публічності бюджетного процесу,  поліпшення  прозорості  бюджетних показників та процедур.

 

     Головною особливістю  проекту  бюджету на наступний рік є те, що він складається і планується в умовах,  коли Україна вступила в період реального економічного зростання.

 

     Загальна економічна  ситуація в 2000 році значно поліпшилася. Уперше після отримання незалежності відбулося зростання  реального валового  внутрішнього  продукту.  Очікується,  що  в 2000 році це зростання буде більше  3  відсотків.  Зовнішній  дефіцит  поточних статей  платіжного  балансу  скоротився  приблизно  до  1 відсотка валового  внутрішнього  продукту  і  відбиває   значне   зростання експорту.

 

     На початку   2000  року  здійснено  успішну  реструктуризацію зовнішнього  боргу  перед  приватними  кредиторами,  що  допомогло підтримувати стабільність валютного курсу.

 

     За січень-серпень   відбулося  зростання  реального  валового внутрішнього продукту  на  5,3  відсотка,  а  обсягу  промислового виробництва - на 12 відсотків.

 

     Виходячи із   очікуваних   результатів  цього  року  реальний приріст  валового   внутрішнього   продукту   на   наступний   рік передбачається  на рівні 4 відсотків при його номінальній величині 190 мільярдів гривень.  При цьому прогнозується нижчий порівняно з поточним  роком рівень інфляції.  На цих макропоказниках базуються показники проекту бюджету.

 

     Загалом планування бюджету в  умовах  економічного  зростання вимагає зміни самої технології формування показників та вироблення бюджетної політики.

 

     Проект бюджету на 2001  рік  -  це  перший  за  останні  роки бюджет, який спрямований не на виживання економіки, а на підтримку її зростання.

 

     Наступною особливістю  бюджету  2001  року  є  значний  обсяг надходжень від приватизації державного майна, які повністю повинні надходити  до  державного  бюджету.  Загалом  вони  оцінені  в   9 мільярдів гривень,  або 17 відсотків доходів зведеного бюджету. Із загальної  суми   надходжень   від   приватизації   6,2   мільярда передбачається  залучити  до  загального  фонду  для  фінансування поточних видатків; 659 мільйонів спрямувати на заходи, пов'язані з проведенням  приватизації державного майна відповідно до Державної програми приватизації,  та 2,2 мільярда гривень -  на  інноваційне інвестування   підприємств,  що  мають  стратегічне  значення  для економіки  та  безпеки  держави,  згідно  з   відповідним   указом Президента.

 

     Уже під   час   ознайомлення   з  проектом  бюджету  окремими народними депутатами та експертами ставилася під сумнів реальність отримання   такого   обсягу   надходжень.  На  думку  уряду,  такі надходження є реальними за умови належної організації цієї роботи. Звісно,  що  необхідною умовою надходження коштів від приватизації мають бути також погоджені дії  Верховної  Ради,  уряду  та  Фонду державного майна.

 

     Що стосується    розподілу    коштів,    що   надійдуть   від приватизації,  то ми готові  до  подальшого  обговорення  напрямів пріоритетності  такого розподілу.  Поки що ми будемо дотримуватися положень  Бюджетної  резолюції  Верховної  Ради  та  інших   актів законодавства щодо спрямування коштів від приватизації.

 

     Крім того,  широкомасштабна  програма приватизації наступного року  сама  по  собі  є  фактором,  який  сприятиме   оздоровленню підприємств і зростанню виробництва.

 

     Особливостями доходної  частини бюджету 2001 року є те,  що у проекті бюджету втілюється послідовна позиція уряду щодо зменшення податкового тиску на виробників. Зокрема, пропонується з 2001 року скасувати збір до Державного інноваційного фонду,  відмовитись від централізації    амортизаційних    відрахувань   та   застосування понижуючих коефіцієнтів нарахування амортизації.  Зазначені заходи є  черговим  кроком  після  того,  як  у  2000 році було скасовано відрахування підприємств на будівництво,  ремонт, реконструкцію та утримання доріг загального користування.

 

     Протягом двох  років цими заходами пропонується скасувати три потужні податки,  які давали в  цілому  3,3  мільярда  гривень  до бюджету.  Зазначене  можливо  лише завдяки очікуваним надходженням від  приватизації.   Проте   така   компенсація   не   може   бути довготривалою.

 

     Наступні кроки по вдосконаленню податкової системи мають бути зроблені під час розгляду  проекту  Податкового  кодексу  України, який Верховна Рада прийняла в першому читанні. Ці кроки мають бути виваженими.

 

     Для уряду принциповим є те,  щоб зменшення податкового  тиску не призводило б до зменшення доходної частини бюджету, а адекватно компенсувалося  б  скасуванням  існуючих   податкових   пільг   та покращанням стану розрахунків з Державним бюджетом.

 

     До речі,  у матеріалах до проекту бюджету, які вам роздані, є перелік податкових пільг,  які сьогодні оцінюються у  8  мільярдів гривень.

 

     Крім того,   коли  ми  говоримо  про  Податковий  кодекс,  то вважаємо,  що його необхідно  прийняти  в  поточному  році.  Проте питання   зменшення   ставок   оподаткування,  скасування  окремих податків  має  узгоджуватися  із  нашою  можливістю   компенсувати випадаючі  при  цьому  доходи  або із нашою готовністю скорочувати видатки.

 

     У проекті бюджету  на  2001  рік  враховано  загальний  обсяг доходів  зведеного  бюджету  в  сумі  52,1  мільярда  гривень,  що становить   27,4   відсотка   прогнозованого    обсягу    валового внутрішнього  продукту.  Це  відповідає  частці  доходів зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті,  що склалася за  останні роки, і дозволяє фінансувати основні функції держави.

 

     Нагадаю, що  на  поточний  рік  доходи зведеного бюджету були розраховані на рівні 26 відсотків від валового продукту.  За вісім місяців цей показник становив 27,5 відсотка. Тобто проект доходної частини зведеного бюджету на наступний рік є  реальним,  але  його виконання  потребуватиме вжиття досить рішучих кроків до посилення фіскальної дисципліни.

 

     Поточний рік показав,  що  застосування  жорстких  заходів  з метою покращання розрахунків з бюджету, відмова від взаємозаліків, скасування ряду податкових пільг дають позитивні результати навіть у короткому періоді.  Так,  за вісім місяців поточного року доходи зведеного бюджету становлять 28,6 мільярда гривень, або майже на 9 мільярдів гривень більше ніж за відповідний період минулого року.

 

     За період  з  початку  року  до  бюджетів  усіх рівнів шляхом взаємозаліків  та  вексельних  розрахунків   надійшло   лише   260 мільйонів  або  менше  одного  відсотка доходів зведеного бюджету. Основна частина цих взаємозаліків була проведена в І  кварталі  по місцевих  бюджетах  до  наведення  урядом  належного порядку у цій сфері.

 

     У наступному році пропонується повністю заборонити  негрошові розрахунки з бюджетами всіх рівнів.  Тенденції надходження доходів та очікуване їх виконання в цьому році дали  підставу  для  досить суттєвого  збільшення  в наступному році окремих бюджетоутворюючих доходів,  таких,  як наприклад, прибутковий податок з громадян (на 37 відсотків), податок на додану вартість (на 16 відсотків).

 

     Прогноз надходження  податків  на  прибуток  підприємств -7,6 мільярда гривень, або лише на 7,6 відсотка більше, ніж планувалося на поточний рік.

 

     Це пояснюється як очікуваним недонадходженням цього податку в цьому році, так і тим (і це головне), що в наступному році не буде застосовуватися  понижуючий коефіцієнт амортизаційних відрахувань, що залишить більше коштів на розвиток підприємств.

 

     Однією із вихідних позицій  при  обрахунку  доходної  частини бюджету  на  2001 рік є те,  що підприємства паливно-енергетичного комплексу  будуть  сплачувати  платежі  до  бюджету  на  загальних підставах  за  відсутністю статей,  схожих на статтю 60 Закону про Державний бюджет поточного року.

 

     При цьому  пропонується  повернутися  до  сплати  до  бюджету відрахувань  від  плати за транзит природного газу через територію України  замість  перерахування  частини  виручки  від  реалізації транзитного газу на аукціонах, як це має місце в поточному році.

 

     До особливостей  проекту  доходної  частини  проекту  бюджету наступного року слід віднести ще  і  те,  що  зі  складу  доходної частини  виведені  надходження  до Фонду соціального страхування - 1,3  мільярда  гривень,  Державного  фонду   сприяння   зайнятості населення - 600 мільйонів гривень, які разом із Фондом страхування від нещасних випадків на виробництві та  Пенсійним  фондом  будуть складати  окрему  систему страхових фондів,  що управлятимуться на засадах  трипартизму  відповідно  до  прийнятого  Верховною  Радою закону.

 

     Слід зазначити,  що  на  зазначений  загальний  обсяг доходів бюджету негативно впливає значна кількість пільг та звільнень  від оподаткування, які на сьогодні передбачені законодавством.

 

     Я вже говорив, що на 2001 рік сума таких пільг оцінюється у 8 мільярдів  гривень.  Відповідні  дані  по  кожному  виду  податку, кожному  виду  пільг  є в документах,  поданих з проектом бюджету. Відповідний перелік,  ми сподіваємось,  стане і предметом розгляду під  час  прийняття  Податкового  кодексу.  І  всі  пільги  будуть скасовані або мінімізовані лише до соціально необхідних.

 

     Таким чином,  доходна частина проекту  бюджету  на  2001  рік обрахована, виходячи із макропоказників економічного і соціального розвитку на наступний рік, очікуваних надходжень поточного року, а також  враховує зміни законодавства,  що спрямовані на послаблення податкового  навантаження  на  виробника.  При   цьому   важливими факторами  виконання  доходної частини в бюджетному році,  на нашу думку, будуть такі.

 

     Перше. Це успішне проведення приватизації державного майна  і отримання  коштів  визначених  Державною програмою приватизації на наступний рік.

 

     Друге. Забезпечення сплати платежів до бюджету підприємствами паливноенергетичного комплексу в обсягах, що визначені Законом про Державний бюджет.

 

     Третє. Недопущення різкого зменшення ставок податків чи  бази оподаткування і застосування взаємокомпенсуючих механізмів.

 

     Четверте. Реалізація     програми     погашення    податкової заборгованості,  що розроблена Державною податковою адміністрацією і подана разом з проектом бюджету вам, шановні народні депутати.

 

     П'яте. Збереження   розподілу   доходів   між   Державним  та місцевими  бюджетами,  що  діє  в  поточному  році  і  довів  свою життєздатність і ефективність.

 

     І останнє.  Це безумовне дотримання заборони взаємозаліків та інших форм негрошових розрахунків.

 

     Доходи проекту Державного бюджету в 2001 році ми пропонуємо встановити в сумі 41,4 мільярда гривень, у тому числі доходи загального фонду - 33,6 мільярда гривень, а спеціального - 7,7.

 

     Загальний обсяг  доходів  зведеного  бюджету  без  урахування трансфертів  місцевим  бюджетам  зростає  проти  поточного  на   7 мільярдів гривень.

 

     Якщо говорити  про структуру доходів,  то головну питому вагу займає податок на додану  вартість  -  35  відсотків,  податок  на прибуток підприємств - 17 відсотків і надходження від приватизації

- 18 відсотків.

 

     На наше глибоке переконання, запропонований в проекті бюджету рівень доходної частини як зведеного,  так і державного бюджетів є максимально можливим,  якщо говорити  про  реальний  бюджет.  Крім того, Бюджетною резолюцією передбачено, що доходна частина бюджету не повинна перевищувати 30 відсотків від ВВП.  Якщо до існуючих 52 мільярдів гривень, які закладені в державному бюджеті як зведеному бюджету в нашому законопроекті,  добавити ще 2 мільярди соціальних фондів  страхування,  які виведені формально з державного бюджету, (але їх треба плюсувати як податкове вилучення),  то  ми  фактично виходимо   на   оцінені  Верховною  Радою  30  відсотків  валового внутрішнього продукту перерозподілу через бюджетну систему.  Тобто ми   практично  досягли  граничної  межі,  про  яку  говориться  в Бюджетній  резолюції.  Тому  при  подальшому  опрацюванні  проекту бюджету  у  Верховній Раді необхідно виходити із того,  що доходну частину збільшити неможливо.  Це ресурс,  за отримання якого  уряд може нести відповідальність.

 

     Щодо розподілу  та  перерозподілу  цього  ресурсу  ми  готові працювати спільно з комітетами,  щоб знайти  оптимальний  варіант, який ляже в основу висновків і пропозицій до першого читання.

 

     Окремо заслуговує   на  обговорення  питання  бездефіцитності бюджету  та  державного  боргу.  Бездефіцитність  -   це   суттєва особливість бюджету 2001 року.

 

     Пунктом 8  Бюджетної резолюції зазначено,  що бюджет має бути складений,  виходячи із принципу упередження подальшого  зростання державного боргу та забезпечення його поетапного зниження. Саме на це  рішення  Верховної  Ради  орієнтувався  уряд  при   підготовці бюджету.

 

     Виходячи з принципу бездефіцитності бюджету,  загальний обсяг державного боргу,  що погашається  та  обслуговується  за  рахунок коштів  державного  бюджету,  протягом  2001 року планується (якщо визначати його  в  доларах  Сполучених  Штатів  Америки)  залишити незмінним.  Таким чином,  у 2001 році обсяги залучення нових позик дорівнюватимуть обсягу погашення державного боргу,  що  забезпечує незростання  тієї  частини  державного  боргу,  обслуговування  та погашення якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

 

     В 2001 році очікується зростання лише тієї частини державного боргу,  що  обумовлена  перевищенням  залучення  над погашенням за кредитами,  обслуговування  та  погашення  яких  здійснюється   за рахунок  коштів  державного  бюджету  (мова  йдеться  про  кредити Міжнародного валютного фонду та кредити під раніше видані державні гарантії  до  вступу  їх  у дію).  При цьому зростання боргу перед Міжнародним валютним фондом не  обумовлюватиме  витрат  державного бюджету  та не погіршуватиме фіскальної ситуації в бюджеті.  В той же час необхідність залучення таких кредитів пов'язана з  вимогами дотримання   безпечного   рівня  валютних  резервів  та  підтримки національної валюти.

 

     Враховуючи обмеження   поточного   стану   внутрішнього    та зовнішнього ринків капіталу,  профінансувати вищезазначені виплати з обслуговування та погашення державного боргу по загальному фонду державного  бюджету за рахунок нових позик передбачається можливим лише на 45 відсотків,  або на 5,6  мільярда  гривень,  з  них  3,7 мільярда  гривень  -  за  рахунок  внутрішніх позик і 1,9 мільярда гривень - за рахунок зовнішніх позик.  Це приблизно  302  мільйони доларів  США  за розрахунковим курсом 6,3 гривні за 1 долар.  І це дає нам можливість не допустити  збільшення  державного  боргу  за операціями фіскального характеру.

 

     Які ж  будуть  надходження  фінансових ресурсів із внутрішніх джерел?  Ми плануємо надходження від випуску облігацій внутрішньої державної  позики  на  суму  3,3  мільярда гривень,  які підуть на заміну вже існуючих, які погашатимуться облігаціями.

 

     Термін цих облігацій буде короткий, терміновий - від трьох до 6 місяців, і він дає нам можливість практично не збільшувати обсяг запозичень у чистому вигляді.

 

     Крім того,  уряд  планує  наступного  року  випустити  ощадну позику  на  суму  400  мільйонів  гривень по 100 мільйонів кожного кварталу,  умовами якої передбачено,  що доходність  цієї  ощадної позики не перевищуватиме 35 відсотків річних.

 

     Крім того,   ми   плануємо   отримати  кошти  по  позиках  на інституційні,   інвестиційні   проекти    Світового    банку    та Європейського  банку реконструкції і розвитку,  а також позичок на фінансування імпорту в рамках діючих іноземних кредитних ліній.

 

     Повний перелік   усіх   запропонованих   кредитних   проектів наведений у матеріалах до проекту Державного бюджету.

 

     Надходження і використання таких кредитів буде відображатися, починаючи з 2001 року, в спеціальному фонді державного бюджету.

 

     Важливим структурним  кроком  є  те,   що   проектом   закону передбачена  норма  щодо  заборони  надання  державних гарантій за позиками,  що надаються шляхом  фінансування  закупівлі  іноземних товарів.

 

     Таким чином,  виходячи  з бездефіцитності державного бюджету, запропоновані доходи повинні  розглядатись  як  загальні  бюджетні обмеження  для  видатків усіх рівнів,  як це передбачено пунктом 9 Бюджетної резолюції.

 

     Дозвольте зупинитись на видатковій частині  проекту  бюджету. Видаткова  частина  державного  бюджету  на  2001 рік складає 41,4 мільярди гривень,  в тому числі загальний фонд -  33  мільярди  та спеціальний фонд - 8,4 мільярда гривень.

 

     Головною особливістю  видаткової  частини  проекту бюджету на 2001 рік  є  її  соціальна  спрямованість.  Якщо  загалом  видатки зведеного  бюджету  за розрахунками збільшуються проти планових на 18 відсотків,  видатки соціального спрямування в цілому  зростають на 29 відсотків.  Питома вага цих видатків зростає наступного року до 46,2 відсотка при 42,4 відсотка  у  поточному  році.  Найвищими темпами  серед  видатків  зростають  видатки  на соціальний захист населення - на 42 відсотки. Це обумовлено зростанням у першу чергу видатків  на  виплату  пенсій,  допомог,  а  також надання пільг і субсидій населенню. Зокрема, на 333 мільйони гривень зростає обсяг видатків  на  пенсії  військовослужбовцям  та  особам  рядового  і начальницького складу органів внутрішніх справ. Їх загальний обсяг дорівнює 1,9 мільярда гривень.

 

     Проект бюджету   передбачає   остаточне   вирішення   проблем розмежування виплати пенсій між державним  бюджетом  та  Пенсійним фондом,  на  що  передбачено  1,4 мільярда гривень.  Це є важливим кроком до створення умов для запровадження пенсійної реформи.

 

     Суттєво наступного року  пропонується  збільшити  видатки  на надання  пільг  і  субсидій  населенню.  Їх обсяг збільшено на 1,2 мільярда гривень.  Додатково 280  мільйонів  гривень  виділено  на надання адресної соціальної допомоги, яка надаватиметься, більш як 400 тисячами малозабезпечених сімей.

 

     Ми пропонуємо також продовжити на 2001 рік дію статті 62 Закону про Державний бюджет на 2001 рік. Це дасть змогу більш як на 16 мільярдів гривень,  або на 62 відсотки, знизити  потреби  у видатках на надання пільг,  які не забезпечені фінансуванням у проекті бюджету на наступний рік.

 

     Поряд із скасуванням  пільг,  які  не  забезпечені  реальними ресурсами,   соціальна   політика   уряду   наступного  року  буде спрямована на зростання як номінальних,  так  і  реальних  доходів населення. З цією метою у розрахунках до проекту бюджету враховано підвищення заробітної плати працівникам освіти,  охорони здоров'я, науки,  культури  та інших галузей соціальної і культурної сфери в середньому на 25 відсотків, що складає 1,7 мільярда гривень.

 

     Крім того, в проекті бюджету знайшли відображення заходи щодо вирішення  ряду  дуже  важливих  соціальних питань,  наприклад,  у видатках на освіту передбачається  спрямувати  часткове  виконання положень   статті  57  Закону  України  про  освіту  щодо  виплати педагогічним працівникам  грошової  винагороди  -  додатково  13,5 мільйона гривень. Повністю забезпечена потреба у коштах на виплату стипендій   учням   професійно-технічних   навчальних    закладів, студентам   та   аспірантам   вищих  навчальних  закладів,  на  що виділяється 255 мільйонів гривень.

 

     На виконання Закону України про внесення змін до  Закону  про сприяння  соціальному  становленню  та  розвитку  молоді в Україні передбачено 5 мільйонів  гривень  на  надання  молодим  громадянам пільгових довгострокових кредитів на здобуття вищої освіти.

 

     Законами України   про   загальну   середню   освіту  та  про професійно-технічну освіту,  про вищу освіту, прийнятими Верховною Радою за основу, передбачено, що виготовлення випускних документів про освіту має здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету. На ці цілі виділено 14,7 мільйона гривень.

 

     На придбання  шкільних  підручників  передбачено 90 мільйонів гривень,  що більше планових призначень на цей рік на 6,5 мільйона гривень.   Додатково   8,5   мільйона   гривень   передбачено   на виготовлення програмно-методичної літератури  та  підручників  для вищої школи.

 

     Передбачено виділення  коштів  на  проведення Всеукраїнського з'їзду працівників  освіти.  Передбачається  спрямувати  кошти  на реалізацію  Програми  інформатизації  загальноосвітніх  навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл.

 

     Особливістю формування  видатків  на  охорону   здоров'я   на наступний  рік  є  визначення  їх обсягу з урахуванням передачі на утримання за рахунок державного бюджету  всієї  системи  Державної санітарноепідеміологічної  служби  відповідно  до положень проекту Бюджетного кодексу,  який  прийнятий  Верховною  Радою  в  другому читанні.

 

     При загальному  збільшенні  видатків  на охорону здоров'я для уряду важливим було спрямування доходів  не  просто  в  галузі,  а цільовим   призначенням  на  реалізацію  конкретних  програм,  які визначені Міністерством охорони здоров'я як пріоритетні.  Зокрема, на    закупівлю   імунобіологічних   препаратів   для   проведення обов'язкових профілактичних  щеплень  у  2001  році  з  Державного бюджету  передбачено  76,4  мільйона  гривень що фактично покриває потребу у фінансуванні  на  ці  цілі.  На  реалізацію  комплексних заходів  боротьби з туберкульозом передбачено 36 мільйонів,  що на третину більше, ніж цього року.

 

     На централізовану закупівлю  інсуліну  з  державного  бюджету виділяється  35  мільйонів  гривень,  що  в сім разів більше,  ніж поточного року.

 

     На оснащення сучасним  медичним  обладнанням  Центру  дитячої кардіохірургії передбачено виділити 10 мільйонів гривень.

 

     Передбачаються конкретні  заходи  на  підтримку національного кінематографа в  галузі  культури  і  мистецтва,  зокрема,  картин молодих  кінематографістів.  Планується підвищити до 16,5 мільйона видатків  на  модернізацію  та  переоснащення  обласних  державних телерадіокомпаній.

 

     На реалізацію   Національної   програми   випуску   соціально значущих видань передбачено виділити 14 мільйонів гривень.

 

     Багато змін  є  і  в  питаннях,  пов'язаних  з   реставрацією пам'яток архітектури: практично в п'ять разів збільшені видатки на ці  цілі  і  даний  перелік   відповідних   об'єктів,   таких   як Національний  заповідник  "Софія  Київська".  Комплексна  програма збереження історичної забудови центральної частини міста Одеси  та інших міст.

 

     У бюджеті   2001   року   збільшуються  видатки  на  розвиток пріоритетних галузей  та  державне  інвестування.  Значні  ресурси планується   спрямувати   у  вугільну  промисловість  та  сільське господарство.

 

     У вугільній  промисловості  передбачено  видатки  у   проекті Державного бюджету на рівні поточного року - 1,8 мільярда гривень, як це визначено Програмою реформування та фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України на 2000 рік.

 

     Враховуючи, що  за  прогнозним  балансом  вугілля на 2001 рік видобуток планується на рівні 80 мільйонів тонн,  тобто  на  рівні поточного року,  передбачається зберегти наступного року фінансову підтримку вугільної галузі на рівні, визначеному цією програмою, - 888 мільйонів гривень.

 

     За рахунок  коштів  на реконструкцію,  технічне переозброєння перспективних  шахт   та   закриття   із   наступною   ліквідацією неперспективних  збиткових  шахт  будуть  продовжені  ліквідаційні роботи на 82 шахтах та чотирьох розрізах і розпочаті роботи ще  на 25 вугільних підприємствах.

 

     На заходи,    пов'язані    з    виведенням   з   експлуатації Чорнобильської АЕС, передбачено 223 мільйони гривень.

 

     На підтримку сільського господарства виділяється в  1,6  раза більше  коштів,  ніж  поточного  року  -  приблизно  940 мільйонів гривень.  Передбачено суттєве в 3,7 раза  збільшення  видатків  на селекцію  у  рослинництві,  в чотири рази - видатків на селекцію у тваринництві та розвиток племінної справи.

 

     З'явився новий  рядок  -  підтримка   виробництва   продукції тваринництва, на що виділяється близько 100 мільйонів гривень.

 

     Також прийнято  рішення  для доцільності збереження механізму стимулювання кредитування сільськогосподарських виробників  шляхом направлення  100  мільйонів  гривень  на  здешевлення  відповідних кредитів.

 

     Крім того,  500 мільйонів гривень  виділяється  на  закупівлю техніки вітчизняного виробництва для потреб сільськогосподарського товаровиробника. Це найбільша сума за останні роки.

 

     І дозвольте наприкінці зупинитися  на  особливостях  місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин.

 

     На 2001  рік  передбачається  зберегти  діючий поточного року розподіл доходних джерел між  місцевими  бюджетами  та  державними бюджетами,  що  забезпечить стабільність у міжбюджетних відносинах та збільшення доходів бюджету. Загальний обсяг бюджетних ресурсів, що  передається  місцевим органам влади,  у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків збільшується  на 2 мільярди гривень і досягає 9,4 мільярда гривень.

 

     Взаємовідносини державного  бюджету  з  бюджетами  Автономної Республіки Крим та міста  Києва  сформовані  з  урахуванням  вимог Конституції Автономної Республіки Крим, Закону України про столицю України - містогерой Київ та законів про оподаткування.

 

     До бюджету Автономної Республіки Крим пропонується у  повному обсязі передати надходження податку на прибуток та акцизного збору з вироблених в  Україні  товарів,  а  до  бюджету  міста  Києва  - надходження податку на прибуток підприємств.

 

     Обсяг загального    фонду   видаткової   частини   Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів на 2001 рік обраховано в сумі 15,4 мільярда гривень,  порівняно з 2000 роком розрахунковий обсяг загального фонду збільшений на 4 мільярди  гривень,  або  на  35,2 відсотка.

 

     Для збалансування  місцевих  бюджетів з державного бюджету до обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя передбачена дотація в обсязі 5,6 мільярда гривень,  що на 1,6 мільярда гривень більше, або на 40 відсотків, ніж дотація поточного року.

 

     На здійснення містом  Києвом  функцій  столиці  з  державного бюджету  для  бюджету  міста  передбачена  субвенція  на  суму 150 мільйонів гривень та на ліквідацію  наслідків  стихійного  лиха  у Закарпатській області - 20 мільйонів гривень.

 

     У зв'язку   з  повним  зарахуванням  до  бюджетів  Автономної Республіки Крим та міста  Києва  надходжень  податку  на  прибуток передбачається  передача  до державного бюджету коштів на суму 2,2 мільярда гривень з цих бюджетів.

 

     Визначення обсягів  трансфертів  між  державним  бюджетом  та бюджетами Автономної Республіки Крим,  обласними та міськими, міст Києва та Севастополя бюджетами здійснювалося на формульній  основі шляхом  застосування  для визначення розрахункових обсягів доходів коефіцієнтів податкової спроможності територій,  а  для  обрахунку обсягів   видатків  -розрахункових  нормативів  розподілу  наявних бюджетних  коштів  на  одного  мешканця,   одного   учня,   одного одержувача   соціальних   виплат.   Тобто  на  основі  об'єктивних критеріїв,  скоригованих на специфічні для кожної бюджетної галузі особливості.

 

     Нормативний розподіл   видатків   на   неупередженій   основі спонукатиме місцеві органи влади до оптимізації  мережі  бюджетних установ і програм, запровадження жорсткого режиму економії коштів.

 

     У проекті  бюджету на 2001 рік передбачається зберегти діючий поточного року порядок перерахування дотацій місцевим бюджетам  за нормативами  щоденних відрахувань,  які визначаються,  виходячи із питомої  ваги  дотації   в   обсязі   надходжень   у   цілому   по загальнодержавних  податках.  Йдеться про те,  щоб,  не піднімаючи загальнодержавних податків і зборів,  наверх, як кажуть, до Києва, безпосередньо   на   місцях   щоденно   за  фіксованим  стабільним нормативом залишати кошти від загальнодержавних податків і зборів. Для  більшості  бюджетів  областей  -  17  із  24  -  цей норматив коливатиметься від 40 до 100 відсотків.

 

     Мова йде про те, що за таких умов фактично дотаційними стають лише  ті  області,  в  яких  всі  загальнодержавні податки і збори залишаються на їх  території  і  їх  не  вистачає  для  того,  щоб забезпечити всі видатки. Таких областей у нас буде вісім.

 

     Визначення диференційованих    нормативів   відрахувань   від загальнодержавних податків  і  зборів  зацікавлює  місцеві  органи влади до мобілізації доходів, у тому числі й державного бюджету.

 

     Ми також  плануємо  чітке  розмежування  видів  видатків  між державним і місцевими бюджетами.

 

     Останнє. Щодо врахування Бюджетної резолюції. Аналізуючи стан врахування  у  проекті  Закону  про  Державний  бюджет на 2001 рік положень Бюджетної резолюції Верховної Ради слід зазначити,  що  з усіх пунктів положень враховано 23, враховано частково 5 пунктів і не  враховано  лише  3  пункти.  Це  є  свідченням  і  результатом узгодженого  прийняття  цього  документа,  що  робить  його дійсно орієнтиром для уряду у складанні проекту бюджету.

 

     Одне з положень,  що  не  враховано,  -  це  зниження  ставок податку  на  додану  вартість,  податок на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян при плануванні  доходів.  Проблема полягає  в тому,  що на даному етапі його неможливо було виконати. Згідно із бюджетним законодавством,  формування  доходної  частини проекту    бюджету   має   базуватися   на   чинному   податковому законодавстві.

 

     Що стосується пункту 10 Бюджетної резолюції про  необхідність визначення  в  проекті  Закону  про  Державний  бюджет на 2001 рік переліку  захищених  статей  видатків  бюджету   та   передбачення централізованих  видатків на погашення заборгованості з соціальних виплат,  слід визначити  таке.  Щодо  захищених  статей.  Якщо  ми приймемо  реальний  збалансований  бюджет,  необхідність  у самому понятті "захищені статті"  відпадає.  Сьогодні  перелік  захищених статей  становить 77 відсотків видатків державного бюджету.  Єдина можливість  забезпечити  безумовне  їх  виконання  -  це  прийняти збалансований бюджет.

 

     Стосовно переліку  захищених  статей.  Якщо  ми навіть його і приймемо,  то не досягнемо головної мети, яка постає при виконанні бюджету,  -  забезпечити здійснення пріоритетних функцій і завдань бюджетних   установ   при    недопущенні    зростання    бюджетної заборгованості.  Починаємо платити заробітну плату - не платимо за комунальні платежі,  починаємо платити  комунальні  платежі  -  не платимо  за зв'язок і так далі.  Тому питання збалансованості - це головне питання якості бюджету.

 

     Щодо централізованих асигнувань на погашення заборгованості з соціальних виплат.  Майже за чотири місяці до закінчення року,  ми вважаємо,  що планувати соціальні заборгованості не реально  і  не ефективно.  За  час  доопрацювання  бюджету,  я  впевнений,  що ми зможемо разом з вами віднайти додаткові ресурси як у  запланованій видатковій   частині   для   направлення  на  остаточне  погашення заборгованості,  так і додаткових доходів для того,  щоб  виділити необхідні кошти.  На даному етапі, ми вважаємо, що це планувати не доцільно.

 

     Крім того,  враховуючи питання податкової політики,  хочу вас поінформувати,  що  сьогодні  уряд  передасть  до  Верховної  Ради перелік законодавчих актів,  які стосуються питань оподаткування і знімають питання, порушені в Бюджетній резолюції, принаймні з ряду податків (йдеться про прибутковий податок з громадян і податок  на прибуток  підприємств),  а також компенсуючи розширення податкової бази.

 

     Шановні народні депутати!  Загалом процес підготовки  проекту Державного   бюджету   на  2001  рік  показав  можливість  плідної співпраці між урядом і  Верховною  Радою.  Завдяки  цій  співпраці розроблено не лише проект бюджету,  а й проект Бюджетного кодексу, який прийнятий у другому читанні.  Його остаточне прийняття  дасть можливість розвивати бюджетну реформу, яка є необхідною умовою для подальшого економічного зростання.

 

     Представляючи сьогодні проект Державного бюджету на 2001 рік, хочу  підкреслити,  що  уряд  і  Міністерство  фінансів намагалися зробити усе можливе для того,  щоб проект бюджету був  зрозумілим, чітким і прозорим для кожного народного депутата. Крім документів, що вам роздані,  до Комітету з питань бюджету ми передали детальні розрахунки   по   кожному   головному   розпоряднику   коштів   та обгрунтування всіх без винятку текстових статей проекту закону.

 

     Зі свого боку ми готові  активно  працювати  в  комітетах  до більш  повного  і  глибокого  роз'яснення як бюджетних пріоритетів уряду, так і конкретних показників бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     Висвітіть, будь ласка, прізвища.

 

     Слово надається народному депутату  Охріменку.  За  ним  буде задавати запитання Литюк.

 

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Уважаемый  министр финансов!  У меня два вопроса.  Вопрос первый.  В  доходной  части проекта   бюджета   на   следующий  год  планируется  получить  от приватизации 9 миллиардов гривен. Вопрос такой: сколько получили в этом  году и реальна ли цифра 9 миллиардов?  Что продавать дальше, после того, как продадим имущество на 9 миллиардов?

 

     Второй вопрос:  планирует ли государство возвращать гражданам деньги  по  вкладам  в  сбербанке?  На  сходах  граждан в Донецкой области,  в том числе и в моей Дружковке, люди просто отказываются платить непомерные коммунальные услуги. Платить сегодня квартплату

- это значит умереть с голоду большинству  населения.  Что  думает правительство   относительно   зачета   вкладов  по  Сбербанку  по состоянию на 1 января 1992 года как оплаты за коммунальные услуги?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. На сьогодні від приватизації надійшло  приблизно 1 мільярд 300 мільйонів гривень при плані на 9 місяців 1 мільярд 700.

 

     На мою думку,  в нас є всі підстави говорити про те,  що  2,5 мільярда, які заплановані, повинні бути обов'язково отримані.

 

     Що стосується   доходів   наступного  року,  то  я  хотів  би привернути  вашу  увагу  до  того,  що  в  плані  приватизації  на наступний  рік  - 600 підприємств.  І отримати бажані 1,5 мільярда доларів - це означає продавати кожне по 2,5 мільйона  доларів.  Це дуже  низька  ціна!  Тому  в  мене немає сумнівів,  що за належної організації процесу приватизації ми зможемо отримати ці кошти.

 

     Інше питання  -  як  їх  використати.  Досвід  наших  сусідів показує,  що  для таких країн,  які порівнювані з нашою,  декілька мільярдів на рік - це цілком реальна цифра,  котру можна  отримати за умови економічної стабільності, особливо в період зростання.

 

     Ці 9  мільярдів  ми  готові  сьогодні  розглядати і знаходити найбільш ефективні механізми і шляхи витрачання цих  коштів.  Якщо будуть   запропоновані   додаткові   заходи,   крім   тих,  що  ми запропонували, ми готові їх розглянути й прийняти рішення.

 

     Стосовно Ощадного банку.  Сьогодні справді рівень доходів  не дає  можливості  розраховуватись  за  комунальні послуги в повному обсязі.  Саме тому ми збільшили на 1,4 мільярда гривень видатки на пільги  і  субсидії  по  сплаті  комунальних  платежів.  За нашими розрахунками,  це дасть можливість практично  всім,  хто  потребує такої  підтримки,  розв'язати  цю  проблему.  Конкретні розрахунки наведені:  700 мільйонів - на пільги і близько 500 мільйонів -  на житлові  субсидії.  І  все  це  передано  на  місцеві бюджети,  де безпосередньо проводитимуться розрахунки.

 

     В даний час ми опрацьовуємо механізм взаємозаліку.  На  жаль, досвід  минулого  року  говорить про те,  що реально йтиметься про дуже незначні суми 20-30 мільйонів гривень,  не більше.  Вже немає недоїмки, яку можна було замкнути на ці взаємозалікові схеми. Тому ми вважаємо,  що краще йти шляхом збільшення фінансування пільг  і субсидій,   хоча   це   питання  можна  буде  розглянути  під  час доопрацювання бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  у нас хочуть задати  запитання 47 депутатів. Ви все-таки враховуйте це, даючи відповіді.

 

     Анатолій Литюк. За ним - депутат Лавриненко.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ

 56, Донецька область).  Я прошу передати слово  депутату  Суслову Віктору Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Суслова.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Игорь Александрович, вы сказали о том, что правительству не  удалось  выполнить  основные  требования Бюджетной резолюции - понизить  ставки  налогов  на  добавленную  стоимость,  прибыль  и подоходный  налог  с  граждан,  но  эти  же  положения  содержит и программа правительства. Речь сейчас не идет о принятии Налогового кодекса,  но,  очевидно, перед голосованием по бюджету мы могли бы принять решение о снижении ставок налогов.  Таким образом,  готово ли  правительство  все-таки  привести  проект  Закона  о бюджете в соответствие  с  Бюджетной  резолюцией  и  с  требованиями   самой программы правительства?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я ні в якому разі не відношу питання податкової політики до основної вимоги Бюджетної резолюції.  Це моя  особиста фахова думка. По-перше.

 

     По-друге, ми  готові  це  зробити,  про що я говорив у своєму виступі.  Ми можемо частково піти  на  розумне  скорочення  ставок оподаткування,  і  відповідні  пропозиції  будуть  передані.  Хоча Податковий кодекс має бути прийнятий цього  року  обов'язково.  Це позиція уряду.

 

     Іване Степановичу,  є  запитання  від  народних  депутатів  з Криму,  я хотів би окремо на  нього  відповісти.  Запитання  таке: "Чому  ПДВ знову залишається в державному бюджеті,  а не в бюджеті Автономної Республіки Крим, що суперечить Конституції Криму?" Так, дійсно,   в   Конституції   Криму   зафіксовано,  що  всі  податки залишаються  в  бюджеті  автономії,  а  вже  певними   вилученнями регулюються  стосунки  з бюджетом Автономної Республіки Крим.  Але таке положення суперечить Закону про податок на додану вартість.

 

     Я готовий,  і Прем'єр-міністр дав таке доручення, щоб виїхати з  групою  фахівців  Міністерства  фінансів  одразу  після  нашого сьогоднішнього засідання,  через день - два,  у Крим для того, щоб провести  безпосередньо  в  Криму переговори для того,  щоб знайти нарешті вихід із цієї ситуації. Я не можу давати інших пропозицій, крім тих,  які сьогодні зафіксовані в Законі про Державний бюджет, але справді є колізія між Конституцією Автономної Республіки  Крим Законом  про податок на додану вартість.  Ми готові знайти спільне рішення щодо цього.

 

     ГОЛОВА. Але це ж треба проголосувати.

 

     Микола Лавриненко. За ним - Юрій Кармазін.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний  Ігоре Олександровичу!  Скажіть,  будь ласка,  у статті 3 записано,  що  до  доходів  загального  фонду  державного  бюджету надходитимуть   кошти,   які   надійдуть   від  сплати  податкової заборгованості за минулі роки до Державного інноваційного фонду.

 

     Мені відомо,  що позики з інноваційного фонду, особливо перед виборами,  надходили як подарунок.  Чи є у вас механізм повернення цих коштів?

 

     Друге. Яка є гарантія того,  і в чому вона полягає, що в 2001 році не повториться картина,  яка була в минулі роки? Це невиплати заробітної плати вчителям,  лікарям,  бібліотекарям.  А також є ще одна проблема - це учасники бойових дій,  які на сьогодні фактично не мають пільг на лікування, і тому вмирають. А ці категорії треба забезпечити. Які гарантії, будь ласка?

 

     МІТЮКОВ І.О. По-перше, дякую за запитання.

 

     Інноваційний фонд.  Є  недоїмка,  яка  є боргом до державного бюджету,  і ми повинні її забирати  до  державного  бюджету.  А  є заборгованість за вже наданими позичками з інноваційного фонду. Ми створили  нову  установу,  яка  повинна  повністю  взяти  на  себе питання,  пов'язані з погашенням заборгованості за раніше наданими позичками інноваційним фондом.  Ця інноваційна  компанія  повністю існуватиме  і  розвиватиме  свою  діяльність  від того,  наскільки успішно погашатиме раніше надані позички. І саме такий механізм їх життєдіяльності,  а  не  фінансування  з бюджету,  дасть,  на нашу думку,  можливість обов'язково повернути всі видані позички. Облік цих  позичок  є,  вони  всі  знаходяться на контролі повернення до казначейства.

 

     Стосовно заробітної плати.  Якщо ми правильно складемо бюджет на наступний рік,  у нас не буде ситуації,  як у минулі роки, коли прирощувалась  заборгованість  з  заробітної   плати,   соціальних виплат. Хоча політика заробітної плати в цілому в нашій країні, на мою  думку,  вимагає  суттєвого   вдосконалення.   Що   стосується учасників бойових дій, то, по-перше, ні про яке скасування пільг у законопроекті,  який ми подали на ваш розгляд, не йдеться для цієї категорії громадян.

 

     По-друге, ми  суттєво збільшили видатки на придбання медичних препаратів по лініі Міністерства охорони здоров'я,  а це  свідчить про   те,  що  ця  категорія  насамперед  отримуватиме  безоплатно необхідні ліки.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Час, відведений на розгляд питання,  відповідно до внесених змін до Регламенту, використаний, для запитань - ще 21 хвилина,  а  потім  записані  на  виступи  43 народні   депутати,   тому   я  прошу  вас  або  проголосувати  за продовження розгляду цього питання,  або ми  повинні  припиняти  й переходити до іншого питання.

 

     Я ставлю  на голосування.  Хто за те,  щоб продовжити розгляд питання щодо Державного бюджету  2001  року  до  його  завершення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 284.

 

     Рішення прийнято.

 

     Юрій Кармазін.  За ним - депутат Кафарський. Після завершення відповідей я  ввімкну  ваш  мікрофон  з  процедури,  інакше  ми  ж розриваємо питання, не можна так.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ  134,  Одеська область).  Місто-герой Одеса.  Шановний Ігоре Олександровичу,  ми,  група народних депутатів,- я, Юрій Кармазін, Віктор   Развадовський,   Ігор  Пилипчук,  Володимир  Нечипорук  - категорично  протестуємо  проти  включення  до  бюджету  в  такому вигляді статей 21,  22,  53,  54,  56. Минулого року фактично була знищена основа нашої армії,  завдано удару по зовсім не  захищених людях.  Цього  року  пропонується знову продовжити на 2000 рік дію частини першої статті 62 Закону про Державний бюджет на 2000  рік, знову  продовжується  з  порушеннями  розгляд  проекту  Закону про Державний бюджет,  зупиняємо інші закони,  показуючи, що цей закон чимось вищий, хоча це зовсім не відповідає Конституції. Це перше.

 

     Друге. Не  передбачено  коштів  на видачу актів на землю.  Де взяти в селі інвалідам 120 гривень для того,  щоб оформити  землю? Це  ж  треба  передбачити.  А  у вас же там мільярд двісті,  Ігоре Олександровичу, хоча б для цієї категорії.

 

     І третє запитання.  Ви знаєте скільки я  ставлю  питання  про Одеський оперний театр.  Він уже розвалюється. Це буде пам'ятник і Ющенку,  і Мітюкову,  і всім,  якщо рухне,  не дай Боже. Кабінетом Міністрів  ще  минулого року визначено,  що на ці потреби потрібно одноразово  18  мільйонів  гривень.  Однак   руйнується   пам'ятка архітектури,  останній  такий  театр,  а  у  нас  знову  нічого не передбачено з цього питання.

 

     Я хотів би отримати відповідь на всі три запитання.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо першого  запитання,  то  ми  вважаємо,  що проблема,  про  яку  ми говорили,  повинна вирішуватися адекватним збільшенням заробітної  плати  військовослужбовців  і  працівників правоохоронних  органів.  Відповідні  розрахунки  вам у комітет ми передамо.  За нашими розрахунками,  відповідне збільшення повністю компенсує їх втрати.

 

     Стосовно актів   на   землю  ви  маєте  рацію.  Але  сьогодні мінімальна потреба вимірюється  в  сотнях  мільйонів  гривень  для того,  щоб  безоплатно  видати акти на землю.  Тому ми підтримаємо вашу   пропозицію   щодо   того,   щоб   інвалідам,   пенсіонерам, малозабезпеченим верствам населення,  які самі не можуть заробити, виділити  окремі  кошти  по  відповідній  позиції  на   друкування безоплатних актів на землю.

 

     Одеський оперний театр буде врахований у розділі "Реставрація пам'яток архітектури".  Я сказав,  що  на  це  ми  в  п'ять  разів збільшили  фінансування,  і  давайте  вже  під  час  доопрацювання врахуємо конкретну цифру.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кафарський. За ним - депутат Зварич.

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фінансування  освіти  різко  падає.  Якщо  взяти  у процедурному  відношенні,  це  приблизно  3,6  відсотка,  тоді як, наприклад,  у Росії - 6,  в Узбекистані - 4,2.  В проекті  бюджету передбачена  позиція  щодо  підвищення оплати праці вчителям на 25 відсотків. Але якщо проаналізувати цю цифру, то вийде, що ці гроші підуть  на  підвищення мінімальної зарплати технічних працівників. Що буде зроблено для підвищення зарплати вчителям,  і у тому числі за вислугу років?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми виходили з того, що 1,7 мільярда гривень, які виділяються  на  підвищення  заробітної  плати,   в   тому   числі працівників освіти,  - це мінімальна сума,  яка дає нам можливість підняти заробітну плату на 25 відсотків.  Безпосередньо по  кожній конкретній  галузі,  в  тому  числі  освіті,  комітет,  відповідне міністерство повинні прийняти рішення,  як розподілити ці обмежені ресурси для того,  щоб насамперед,  на мою думку,  підтримати тих, хто має  вищий  професійний  рівень  і  зробив  більший  внесок  у розвиток тієї чи іншої галузі.

 

     Я думаю, що паралельно із цим ви бачите, що ми подали бюджети на наступні два роки ми там повинні вже зараз зафіксувати і  взяти на   себе   відповідне   зобов'язання   про   подальше  підвищення працівникам  цих  сфер  заробітної  плати,  тоді  ми  можемо  дати відповідь повністю на ті запитання,  про які ви сказали.  Тобто 25 відсотків ми розглядаємо як мінімальне  підвищення.  Вишукаємо  ще ресурси,  будемо збільшувати, але зараз будемо говорити про те, що і в 2002,  і 2003 роках ми будемо відповідно підвищувати заробітну плату учителям.

 

     Що стосується мінімальної заробітної плати, то ми вважаємо за необхідне поки що підвищити її на небагато:  до 120  гривень,  щоб більшу   підтримку,   таким  чином,  отримали  ті,  хто  має  вищу кваліфікацію.

 

     ГОЛОВА. Роман Зварич. За ним - Дмитро Чобіт.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Прошу  передати  слово  голові  Народного   руху України Геннадію Удовенку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Геннадія Удовенка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  У  мене такі запитання.  У бюджеті передбачається одержання прибутків у сумі 19 мільярдів  гривень за рахунок приватизації.  Як нам відомо,  ніхто про це,  на жаль,  з уряду нам  не  повідомляв.  Цього  року,  ми, можливо,  одержимо  десь  1  мільярд  700  мільйонів  гривень  від приватизації.  Звідки такий оптимізм?  Де ви візьмете додатково  7 мільярдів? Чому ми їх не взяли в цьому році, цих 7 мільярдів, і не передбачили?  Запитання таке:  чи не за рахунок це газової  труби, яку маєте намір десь комусь продати? Це перше запитання.

 

     Друге запитання... А, вже немає часу.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Приватизація  на  наступний  рік  планується  в чіткій відповідності із  затвердженою  Верховною  Радою  програмою приватизації.   Там   немає   газової   труби,  шановний  Геннадію Йосиповичу, про яку ви казали. Хоча, на мою думку, це повинно бути предметом   окремого  розгляду  для  того,  щоб  знайти  ефективне рішення.  Що стосується цих 9 мільярдів,  то я ще раз  підкреслюю: 6,2  мільярда  з  цих  дев'яти  ми  плануємо спрямувати на поточні видатки державного бюджету,  0,6 мільярда - на підтримку  програми приватизації  і  2,2  мільярда  -  на  інноваційне  інвестування в пріоритетні галузі нашої економіки. Хоча тут, я кажу, ми можемо ще багато  попрацювати  разом  із народними депутатами для того,  щоб знайти оптимальне рішення,  у тому числі і  в  питанні  покращення збалансованості бюджету.

 

     ГОЛОВА. Дмитро  Чобіт.  Увімкніть мікрофон Івана Салія,  будь ласка.

 

     САЛІЙ І.М.,  народний депутат України (виборчий округ 221, м. Київ).   Шановний   Ігоре  Олександровичу,  у  1999  році  міський пасажирський транспорт надав послуги 7,4  мільярда  пасажирам.  Чи передбачаєте  ви  в статті 39 дотації міським бюджетам на покриття витрат на міські перевезення, тому що, наприклад, для трамвайщиків просили  виділити  місцевим  бюджетам  на  півріччя  144  мільйони гривень,  виділили 30,  фактично надали 24 - в шість разів  менше, ніж  потрібно?  В Україні кілька років не купується жоден трамвай. Це перше.

 

     І друге. Стаття 54 повторює долю статті 62 попереднього  бюджету,  коли реально не скасовуються ні закони, ні статті ні про пільги,  ні про право на  них.  Фактично  вона  в такому формулюванні діяти не може.

 

     Хотілось би  знати  думку  уряду щодо цієї проблеми,  тому що мова йде про 7 мільярдів пасажирів, і це справа державна.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

 

     По суті було два запитання, але вибачте, буде одна відповідь, оскільки  мова йде про наявність у нашому законодавстві на десятки мільярдів гривень пільг,  які не забезпечені  фінансуванням.  Тому розв'язати  цю проблему,  у тому числі для транспортників,  можна, рухаючись,  як кажуть,  з двох боків до однієї мети  -  збільшуючи фінансування  на  пільги і субсидії,  що ми й зробили.  Ми знайшли можливість 1,4 мільярда дати  додатково  в  місцеві  бюджети,  які будуть    спрямовані    на    фінансування    пільг   і   субсидій житлово-комунальному   господарству   і   транспорту.    Це    вже безпосередньо  кожен  конкретний  місцевий  бюджет  буде  приймати рішення.

 

     Але ті  пільги,  які   не   забезпечені   фінансуванням,   що стосуються тих людей, які отримують заробітну плату, досить високу і вчасно,  ми  вважаємо  треба  на  цьому  етапі  призупиняти  або скасовувати і,  таким чином,  не примушувати ті галузі, про які ви казали,  в тому числі й транспортну,  фактично  платити  додаткові податки до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Абдуллін.

 

     А, депутат Чобіт з'явився. Увімкніть мікрофон Дмитра Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово депутату Євгену Кирильчуку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кирильчука.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Ігоре Олександровичу, от ви тільки що пояснювали  стосовно  приватизації.  Ви заявили,  що більше ніж 60 відсотків коштів від приватизації піде на соціальні  потреби.  Але нам добре відомо, що основні кошти від приватизації надійдуть десь наприкінці року.  А соціальні потреби є в першому,  в другому і  в третьому кварталах. Це ж фактично величезний дефіцит у бюджеті. Це перше.

 

     І друге. Ви заявили, що на сільське господарство в цьому році передбачені суттєві додаткові надходження. Але ж ви не сказали, що запроваджується  повністю  фіксований  податок,   на   який   було накладено  вето  на два роки,  внаслідок чого від селян збирається чимала сума. Це по-перше. І подруге, скасовується частина пільг по ПДВ.  Так  що  з  села  ви  візьмете  більше,  ніж дасте.  Як воно виглядатиме?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

 

     Ви правильно сказали.  Існує великий ризик того, що кошти від приватизації  будуть  надходити  нерівномірно.  Саме тому ми зараз говоримо про те,  що вже за три місяці до початку року ми  повинні чітко   визначитися   з   порядком   і   організацією   проведення приватизації в наступному році.  У нас є видатки,  які  ми  можемо пересувати в ході виконання бюджетного року, але я не виключаю, що буде потрібний додатковий маневр ресурсами,  який  залежатиме  від того,  як  спрацює  Казначейство  своїми  залишками для того,  щоб компенсувати відповідні недонадходження  у  певний  час.  Проблема існує, ми будемо над нею працювати.

 

     Щодо АПК.        Так,        запроваджується       фіксований сільськогосподарський податок.  Але я хочу підкреслити,  що ці 180 мільйонів,    які    надійдуть   від   запровадження   фіксованого сільськогосподарського податку,  ми  повністю  закріпили  за  цими самими місцевими,  селищними бюджетами. Ці гроші там і залишаться. Це по-перше.

 

     По-друге, ми  скасовуємо  пільгу  по  ПДВ,   по   якій,   при правильній   організації  розрахунків,  товаровиробник  нічого  не витрачає. У нього баланс по вхідному і вихідному ПДВ. Я готовий це питання  ще  раз  розглянути і довести це з цифрами.  Але не треба забувати про те, що ми фактично припинили політику стримування цін на сільськогосподарську продукцію.  І ми бачимо, що по цілому ряду сільськогосподарських товарів ціна вже формує достатній  прибуток. Там, де цього немає, потрібна державна допомога. Я вже говорив про тваринництво,  про  здешевлення  кредитів,  про   півмільярда   на агротехніку.

 

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Абдуллін.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.  П.  Дякую,  Іване Степановичу. Прошу, передайте слово депутату Червонію.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Василя Червонія.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Шановний   Ігоре  Олександровичу!  Міжнародний  валютний  фонд  на початку року,  перевіряючи Польщу, встановив, що найбільше джерело корупції,  корупційних грошей - це закупівля за кордоном медичного обладнання.  Але якщо в Польщі на цих операціях відмивають,  тобто крадуть,  10- 15 відсотків бюджетних коштів, то в Україні, зокрема в Рівненській області,  крадуть 200 відсотків.  Ви знаєте  про  цю незаконну вексельну операцію. При заборгованості 93 мільйони перед населенням області випускається  вексель  25  відсотків  обласного бюджету  на суму 96 мільйонів гривень,  який обласна адміністрація змушує взяти атомну електростанцію по номіналу,  тобто  за  96,  і купують  в  Ізраїлі  медобладнання,  яке  коштує 32 мільйони,  але платять за нього 96.  Різниця,  64  мільйони,-  це  200  відсотків "відмитих коштів". Тож наша фракція цікавиться, чи в цьому бюджеті буде ця цифра відновлена - заборгованість атомної електростанції з податку  на  прибуток,  чи буде Мінфін прагнути повернути ці кошти ароду в державний бюджет України?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Поперше,  для  того  щоб уникнути таких випадків, ми повинні чітко дотримуватися прийнятого вами,  народні депутати, Закону про державні закупівлі, який почав діяти з другої половини поточного року.  Дотримання цього Закону і процедур,  визначених постановою  Кабміну,  унеможливить  будь-які проблемні ситуації в такому випадку.

 

     По-друге. Контрольно-ревізійне   управління  за  результатами дев'яти  місяців  зараз  буде  перевіряти,  як  виконано   рішення відповідного  урядового  відповідного  комітету  і  уряду  з цього приводу, і ми вам окремо доповімо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абдуллін. За ним - депутат Гошовська.

 

     АБДУЛЛІН О.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 97,  Київська область). Я передаю слово народному депутату Ткаленку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Ткаленка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська   область).   Дякую,   Іване   Степановичу.    Ігоре Олександровичу,   у  мене  такі  запитання.  Чи  готові  ви  нести персональну відповідальність за  те,  що  за  весь  час,  поки  ви працюєте  міністром фінансів,  на компенсацію втрат від знецінення заощаджень виділялося в бюджеті 860 мільйонів гривень,  а фактично виплачено - 85?  І це призвело до того, що сьогодні наші вкладники звертаються   в   європейські   суди,   і   вже   декілька   справ розглядається.  І  ми  матимемо  дефолт  держави через борги перед своїми громадянами. Це перше запитання.

 

     І друге.  Ми  з  вами   знову   виділяємо   на   кредитування молодіжного  будівництва  50 мільйонів,  а потім,  як і в минулому році,  з 200 виділяємо 10 - це тільки для утримання структури. Для чого ми тоді взагалі забиваємо рядки,  якщо ми не виділяємо коштів для того, щоб ця схема працювала?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Почну з другого запитання.

 

     Урядом прийняте рішення про створення спеціалізованого фонду, який  буде  підтримувати молодіжне пільгове будівництво за рахунок державних  кредитів.  Саме  така   структура,   на   моє   глибоке переконання,  дає  можливість уникнути витрачання бюджетних коштів на утримання цієї самої структури.  Принципи функціонування  цього фонду на сьогодні прозорі.  Але я думаю,  що фінансування, про яке ви справедливо кажете,  може бути переглянуто в бік збільшення вже під час доопрацювання Закону про Державний бюджет.

 

     Що стосується  компенсації  втрат від знецінення заощаджень в Ощадному банку, то я ще раз хочу повторити свою думку: ті рішення, які  ми  прийняли  з  цього приводу,  проблему не здатні вирішити, незалежно від того - ви будете міністром, чи я, чи хтось інший.

 

     Прийнято відповідний  закон.  До  речі,  єдина  країна,   яка прийняла  такий  закон,  - це Україна.  Усі інші країни колишнього СРСР такого закону не прийняли. Невідомо, яким чином визначили 132 мільярди гривень,  які треба відшкодувати.  Але,  в той же час, ні механізму, ні фінансових ресурсів не було прийнято.

 

     Я думаю,  що ми повинні йти таким  шляхом,  як  ідемо  зараз: кожен  рік  говорити про те,  що ми виділяємо на пільги і субсидії

2-3 мільярди.  Ми виділяємо кому?  Населенню, тим самим людям, чиї заощадження   були  знецінені.  Ми  виділяємо,  крім  того,  певну невелику суму тим категоріям,  хто має певний вік.  Це те,  що  ми можемо   зробити.  Обіцяти  і  не  робити,  думаю,  це  не  зовсім правильно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гошовська.  За нею вже  не  буде  часу.  Будь ласка, Валентина Гошовська.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці   (виборчий   округ   178, Харківська  область).  Дякую.  Шановний  Ігоре Олександровичу,  як відомо,  соціальний блок бюджету  має  розраховуватися  на  основі таких  соціальних стандартів,  як прожитковий мінімум,  мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія. Чому уряд досі не надав разом із   проектом   державного  бюджету  затвердження  цих  соціальних гарантій?

 

     Узагалі, чи є коректним вести всі мінімальні  розрахунки  від 120   гривень  мінімальної  зарплати  в  той  час,  коли  сьогодні прожитковий  мінімум  фактично  становить  278  гривень?  І   хочу підсилити  питання,  яке  вже  тут звучало:  що ми будемо робити з прожитковим мінімумом?  Що,  уряд залишить  і  надалі  це  питання риторичним, ми повторимо торішню одіссею? Я прошу дати відповідь.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановний народний депутат Гошовська! Я думаю, що в нашому комітеті буде дуже  тривала  дискусія  з  цього  приводу. Зараз я можу повторити те, що я говорив раніше.

 

     Прожитковий мінімум  сьогодні  -  це той соціальний орієнтир, приймаючи який,  ми говоримо,  що ми повинні до нього  наближатися якомога швидше. І ви теж про це говорили. Це по-перше.

 

     По-друге, ми поки що методично не визначилися, що включати до сукупного доходу.  А порівнювати  заробітну  плату  з  прожитковим мінімумом, з наукової точки зору, - це, як мінімум, не коректно. Є багато  інших  складових  частин,  які  формують  сукупний  доход, давайте визначимося з цією частиною, тоді будемо говорити, скільки нам не вистачає до прожиткового мінімуму.

 

     Що стосується  мінімальної  заробітної  плати,  то   справді, сьогодні  ми пропонуємо її підвищити тільки на дві гривні - до 120 гривень (про це я заявляв і зараз  це  підтверджую),  а  більшість ресурсів направити тим, хто працює краще і знає більше.

 

     ГОЛОВА. Ніна Покотило, останнє запитання.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Соціалістична партія України, Союз жінок за майбутнє  дітей  України.  Шановний  доповідачу!  Ви сказали,  що  бюджет має соціально-гуманітарне спрямування.  Як ви тоді  поясните  нікчемне  фінансування   Збройних   Сил   України? Наприклад,  в  армії масове явище,  коли солдат протягом півроку - від квітня до жовтня - один раз помили в бані і один  раз  випрали білизну. Дружини офіцерів готують їжу на вогнищі. Такий стан речей в гарнізонах Бельбек, Хирів, Ніжин, Чорноморське, Котовськ, Старий Самбір,  Саки-4,  Макарів-1  та  інших.  Є пропозиція Міністерства оборони  України  передбачити  асигнування,  які   розраховані   з мінімальних  потреб,  у  сумі  31 тисяча гривень на будівництво та реконструкцію   об'єктів   загальновійського,    комунального    і спеціального призначення. Але з поданого бюджету не видно, що вони враховані.  Тоді взагалі ліквідуйте армію,  але не мордуйте  синів громадян України.

 

     Чекаю вашу відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Я тільки назову дві цифри. У цілому видатки з бюджету збільшуються на 18 відсотків,  видатки на національну  оборону  збільшуються на 29 відсотків.  Я вважаю,  що якщо ми знайдемо додаткові ресурси, то треба обов'язково врахувати і цю проблему.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     З процедури?   Будь   ласка,   увімкніть   мікрофон  депутата Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги! На початку нашого засідання зранку урочисто було оголошено,  що нарешті при розгляді проекту  бюджету  буде  пряма  трансляція.   І,   справді,   пряма трансляція  відбувалася  до  того часу,  поки виступав Мітюков без відповідей на запитання.

 

     Я хотів би,  щоб Іван Степанович також урочисто оголосив,  що пряма  трансляція  припинилася,  але  дав все-таки відповідь:  які мотиви  припинення  прямої  трансляції?   Будь   ласка,   все-таки поінформуйте   Верховну   Раду,   хто  припинив  пряму  трансляцію засідання, коли розглядається бюджет держави.

 

     ГОЛОВА. Я даю довідку.

 

     Шановні народні депутати!  На засіданні Погоджувальної ради я говорив,  що Верховна Рада, зокрема я особисто, буде звертатися до керівництва радіо і телебачення з приводу  того,  щоб,  враховуючи важливість питання, яке розглядається, провести пряму трансляцію в межах тих годин і часу і так далі. З таким листом ми звернулися до керівництва.  Нам сказали, що вони підуть назустріч і будуть вести трансляцію  і  вели.  Коли  припинили  і  чому,  під  час  перерви з'ясуємо, і я дам відповідь.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Оголосіть, що ми продовжуємо розгляд питання. Я прошу депутатів зайняти робочі місця.  Слово для співдоповіді  надається голові   Комітету   з   питань  бюджету  Олександру  Валентиновичу Турчинову.  Олександре  Валентиновичу,   вони   зараз   зійдуться, починайте. Запросіть уряд. Прошу вас.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!  Шановні урядовці!  Основна доповідь  бюджетного комітету  щодо  проекту  Закону  України  про  Державний бюджет на наступний рік відбудеться при розгляді Верховною Радою  бюджету  в першому   читанні   18   жовтня.  А  сьогодні  я  змушений  стисло констатувати  лише  основні   позитивні   та   проблемні   сторони законопроекту.

 

     До позитивних  переваг  поданого законопроекту,  порівняно із попереднім бюджетом, можна віднести суттєве, майже на 10 мільярдів гривень,  або майже на 24 відсотки, збільшення номінальних доходів зведеного бюджету до прогнозу на поточний рік.  Вперше  за  десять років   пропонується  реальне  збільшення  доходів  бюджету  на  3 відсотки.  Бюджет є бездефіцитним.  Хоча  тут  треба  констатувати наявність профіциту по загальному фонду і дефіциту по спеціальному фонду.  Уперше можна сказати,  що проект  бюджету  має  соціальний напрям.  Так,  з  приросту  доходів  у  10  мільярдів  гривень 2,4 мільярда гривень,  або майже  четверта  частина  усього  приросту, спрямовується  на  фінансування соціальних заходів.  Про соціальне спрямування бюджету  свідчить  істотне  збільшення  асигнувань  на освіту  - плюс 1,7 мільярда до планових показників поточного року, або зростання на 29 відсотків; на охорону здоров'я - 865 мільйонів гривень, або 19 відсотків.

 

     Заплановано 22-відсоткове збільшення фінансування для галузей культури та мистецтва.  Хоча,  безумовно,  шановні колеги, реальні потреби   соціальної   сфери   значно  перевищують  запропонований проектом ресурс.

 

     Разом з тим з 29 положень,  погоджених в процесі  розробки  з Мінфіном,  Бюджетної резолюції, прийнятої Верховною Радою України, не виконано фактично одинадцять пунктів.  Зокрема,  це  стосується переліку   захищених  статей  бюджету  та  видатків  на  погашення заборгованості по цих  статтях,  переходу  на  повне  казначейське обслуговування    бюджету,    обсягу   державних   централізованих капітальних  вкладень  на  рівні  не  менше  1  відсотка   доходів Державного  бюджету  України на 2001 рік та визначення пріоритетів їх використання.

 

     Формування бюджету з врахуванням зниження ставок ПДВ, податку на  прибуток  та  прибуткового  податку з громадян,  впорядкування податкових пільг, розширення бази оподаткування, спрощення порядку справляння податків та забезпечення прозорості податкової системи, реформування  міжбюджетних  відносин  у  напрямі   децентралізації фінансових ресурсів та зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування,  забезпечення надання з Державного бюджету України дотації    бюджетам   регіонів   та   міст   обласного   значення, запровадження дійових механізмів  соціального  захисту  населення, які   використовувалися   при  формуванні  місцевих  бюджетів,  та забезпечення складання місцевих бюджетів  на  основі  гарантованих фінансових  нормативів  (заборонено  давати  державні гарантії при одержанні кредитів суб'єктами підприємницької діяльності) та інших положень бюджетної резолюції.

 

     Ці питання   та   проблеми   ми  продовжуємо  обговорювати  і узгоджувати з урядом і сподіваємося,  що  вони  будуть  зняті  при доопрацюванні бюджету.

 

     Слід відмітити,  що  у  проекті  Закону України про Державний бюджет України на 2001 рік та  в  пояснювальних  матеріалах  немає макропоказників   соціальноекономічного   розвитку,   що   створює проблеми в оцінці реальності визначення доходної бази бюджету.

 

     Попередній аналіз доходів бюджету на 2001 рік  засвідчує,  що  суттєвого уточнення потребують прогнозні надходження до бюджету по  таких  податках,  як  ПДВ,  податок  на прибуток  підприємств,  рентна  плата  за  нафту  та  газ власного видобутку,  надходження  плати  за  транзит   енергоносіїв   через територію України тощо.

 

     Серйозною проблемою  бюджету  є визначення реальності доходів від приватизації у сумі 9 мільярдів  гривень,  або  17,4  відсотка доходів бюджету.

 

     З надходженням  від  приватизації пов'язаний ще один аспект у проекті бюджету,  а саме:  понад 2,2 мільярда гривень пропонується спрямувати на підтримку підприємств, що мають стратегічне значення для  держави.  Джерело  -   25   відсотків   від   приватизаційних надходжень.  При  цьому  відразу  на  5,5  відсотка зростає частка видатків на відповідну статтю бюджету - "Інші послуги, пов'язані з економічною  діяльністю".  Але  список отримувачів таких бюджетних дотацій відсутній.

 

     Немає сумніву в  тому,  що  вже  в  цьому  бюджеті  ми  маємо посилити  акцент  капітальних  видатків,  однак це має відбуватися прозоро і публічно.

 

     Тому комітетом   пропонується   ув'язати   надходження    від приватизації з їх цільовим використанням. Це дасть змогу запобігти можливому  зростанню  дефіциту  бюджету  при   невиконанні   плану приватизації у наступному році.

 

     У розрахунках    податкових    надходжень   проекту   бюджету використаний курс гривні до долара США 6,3,  тоді як у  попередньо представлених  макропоказниках він визначався на рівні 6,26.  Тому реальний курс є  стратегічним  питанням  при  формуванні  бюджету, оскільки  непередбачене  його  зростання  призведе  до  дисбалансу бюджету і збільшення витрат на обслуговування зовнішнього боргу.

 

     Надходження коштів  у  сумі   500   мільйонів   гривень   від перевищення  доходів  над  видатками  НБУ  також є проблематичним, оскільки в поточному році Національний  банк  перерахував  лише  5 відсотків до плану.

 

     Крім того,  основні  засади грошовокредитної політики на 2001 рік Верховна Рада розглянула лише вчора, а Національний банк ще не подав  до  Верховної  Ради свій кошторис на 2001 рік.  Це фактично унеможливлює здійснення реальних розрахунків надходжень до бюджету від  перевищення доходів над видатками Національного банку,  які є суттєвим джерелом доходної частини бюджету.

 

     Щодо видатків,  то раніше я  вже  говорив  про  їх  соціальне спрямування,  що  є  найістотнішою  перевагою  проекту  бюджету на наступний рік.

 

     Разом з тим обсяги фінансування інших статей є дискусійними і вже  нині стали предметом пильного розгляду в бюджетному комітеті. Скажімо, потребує уточнення обсяг видатків на фінансування засобів масової  інформації.  Бюджетний  комітет  буде наполягати,  щоб із державного  бюджету  фінансувалися  тільки   суспільно   необхідні видатки цієї сфери.

 

     У проекті бюджету на 2001 рік не враховано рішення Комітету з питань бюджету від 14 червня  2000  року  щодо  100-  відсоткового фінансування  судів  різних рівнів за рахунок державного бюджету з метою  забезпечення  необхідних  умов  функціонування   судів   та діяльності суддів.

 

     При всій  обмеженості  бюджетних  ресурсів  у проекті бюджету мають бути передбачені видатки,  без яких не можуть  функціонувати галузі    народного    господарства.    Зокрема,   це   стосується паливно-енергетичного комплексу,  якому не передбачені видатки  на створення   резерву   запасів   ядерного   палива,   реконструкцію енергоблоків, військову охорону ядерних об'єктів тощо.

 

     Статтею 54 проекту Закону про бюджет пропонується  продовжити на  2001  рік  дію  частини  першої  статті  62 Закону України про Державний бюджет на 2000 рік щодо  призупинення  положень  діючого законодавства   у   частині   надання  пільг  і  компенсацій,  які фінансуються з  бюджетів  усіх  рівнів.  Практика  поточного  року потребує нової, уточненої редакції аналогічної статті в Законі про бюджет на наступний рік.

 

     Відповідно до  указу  Президента  від  23  лютого  2000  року створено  Державне  управління справами,  у зв'язку з чим Верховна Рада за проектом бюджету вже не є головним розпорядником бюджетних коштів,   що   не   відповідає  нормам  Конституції  України  щодо фінансування і незалежності гілок влади.

 

     Про найголовніше,  шановні колеги,  - бюджетну реформу. Після кількох  років  дискусій бюджетна реформа нарешті зрушила з місця. Однак нині ми є свідками активних спроб торпедувати реформу,  і як наслідок   у   проекті   бюджету  реформа  міжбюджетних  стосунків відсутня.  Підвалини  її  були  закладені  в  серпневому  варіанті проекту бюджету,  проте були вилучені за кілька днів до офіційного подання проекту бюджету до Верховної Ради.

 

     При прийнятті  цього  рішення   було   проігноровано   кілька важливих  документів,  які  мають  безпосереднє  відношення  як до законодавчої,  так і до виконавчої  влади.  Ідеться  не  лише  про Бюджетну  резолюцію,  а  й  про рішення Ради регіонів від 14 липня цього року,  яка підтримала  концепцію  бюджетної  реформи.  Однак спроба  практичної  реалізації  статті  143  Конституції  України, намагання наділити бюджети  місцевого  самоврядування  реальною  і закріпленою  за  ними  на  довгостроковій  основі  доходною базою, прагнення   вивести   розподіл   трансфертів    з-під    лаштунків персональних  домовленостей  на  чітку  прозору  формульну  основу наштовхнулися на спротив обласної ланки влади.

 

     Реакція більшості голів обласних державних  адміністрацій  на реформу міжбюджетних відносин,  яку передбачено провести Бюджетним кодексом,  була очікувано негативною.  Одна річ -  декларувати  на словах тези про автономність місцевих бюджетів, їх самостійність і незалежність від бюджетів - обласного та державного,  посилання на відповідний    розділ    Конституції    та   Закон   про   місцеве самоврядування,  що стало вже звичним,  зовсім інша річ - знайти в собі  мужність визнати необхідність бюджетної реформи і сприяти її проведенню.

 

     Губернатори перестають здійснювати адміністративні функції  в бюджетній   сфері,   ділити   кошти   для  територіальних  громад, влаштовувати  бюджетні  торги  і  купувати  відданість  керівників шматками бюджетних нормативів.

 

     При цьому  за  пропозиціями  бюджетного  комітету за головами обласних  державних  адміністрацій  планується  закріпити  головну функцію  згідно  з  Конституцією  та  Законом про місцеві державні адміністрації  -  функцію  контролю   за   реалізацією   державної фінансової  політики  на  місцях,  що  є  значно  відповідальнішою позицією,   ніж   розподіляти   кошти   і   вказувати,    як    їх використовувати.

 

     Область відповідно   до   Конституції  не  є  базовим  рівнем місцевого  самоврядування,  а  роль  її   визначена   відповідними статтями  Конституції,  передусім  - виконувати спільні соціально- економічні проекти територіальних громад.

 

     Саме цю схему було  б  доцільно  поновити  та  реалізувати  в бюджеті  2001  року.  Поза  сумнівом:  шлях міжбюджетної реформи є шляхом компромісів,  однак у цьому процесі політичні  звинувачення не  повинні  підміняти  економічну сутність бюджетної реформи,  до якої готовий  бюджетний  комітет  і,  сподіваємося,  буде  готовий Кабінет Міністрів України.

 

     За термін,   відведений   для   співдоповіді,   немає   змоги висвітлити всі проблеми,  які містяться у проекті  бюджету.  Однак незважаючи на зазначені проблемні питання,  комітет пропонує взяти до розгляду запропонований  проект  бюджету  і  спільно  з  урядом доопрацювати  його,  зняти  всі  проблеми  і  протягом  першого та другого читань прийняти бюджет ще  до  1  грудня  поточного  року. Сподіваємося на співпрацю.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть список. П'ять хвилин. Депутат Степанов. За ним - депутат Чародєєв.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый коллега!  Мне,  признаюсь, скорбно и больно, что министр финансов Митюков не знает Конституции,  если говорит  о  том,  что прожиточный минимум - это ориентир,  а не конституционная норма. Я бы ему посоветовал прочитать статью 46 Конституции,  где написано, что  "пенсії,  інші види соціальних виплат...  мають забезпечувати рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму ".  Как вы, как председатель   комитета,   оцениваете,   что  прожиточный  минимум практически не просматривается в этом проекте  бюджета?  Там  есть только  статья 50,  где говорится,  что "допомога малозабезпеченим сім'ям буде на рівні прожиткового мінімуму -  50  гривень".  Каким это  образом установил Кабмин,  как вы думаете?  Как вы оцениваете отсутствие вообще этого норматива, и конкретно статью 50?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Шановні  колеги,  давайте будемо  відвертими тут у цьому залі.  У нас є доходи,  і ми з вами повинні перевірити,  наскільки  реальні  ці  доходи,  і  в  нас  є видатки.  Що стосується видатків,  я говорив у своїй доповіді,  що значно збільшена частина видатків,  яка спрямовується на соціальні програми.

 

     Зможемо ми   з   вами  знайти  ще  додаткові  доходи,  які  б спрямували на соціальні програми,  зможемо  скоротити  видатки  по інших   розпорядниках  бюджетних  коштів  -  будемо  це  робити  і підтягувати наших громадян до прожиткового мінімуму.  У цьому наше завдання. Але ми не можемо піти на незбалансований бюджет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв. За ним - депутат Косаківський.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Уважаемый Иван Степанович,  депутат Чародеев просил передать слово депутату Коломойцеву, если позволите...

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Григорович.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м. Київ). Шановний Олександре Валентиновичу,  у мене до вас два запитання. Ваша позиція стосовно механізму фінансування судів. Тобто виведення системи фінансування через Мін'юст і зміна на систему прямого фінансування через бюджет держави всіх рівнів судів, щоб уникнути впливу виконавчої влади на ці процеси.

 

     Чи погоджуєтеся ви з тим,  що треба поновити ту норму, яку ми вводили  на  1999  рік,  але  вона  не  була  підтримана Кабінетом Міністрів -  про  щоденні  автоматичні  нормативи  відрахувань  на утримання судової влади? Це перше запитання.

 

     І друге.  На  вашу  думку,  чому  регіональні  керівники  так пручаються змінам у міжбюджетних відносинах, хоча ще рік тому вони підтримували  це,  а  сьогодні  фактично  хочуть на рівні регіонів виконувати роль Кабміну і ділити все в ручному  режимі?  І  чи  не поєднується  це  в  купі  з  процесом щоденного поєднування посади губернатора з посадою глави обласної ради,  а  в  нас  уже  більше восьми таких і двадцять два районних, що фактично свідчить про те, що влада вже почала підготовку до виборчої кампанії?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановний   Леоніде   Григоровичу!    Розподіл бюджетних коштів,  який згідно з Конституцією не повинна проводити обласна рада або керівники обласних адміністрацій,  є сьогодні для них  дуже  сильним  політичним  ресурсом.  І,  безумовно,  обласні керівники не хочуть втрачати  цей  політичний  ресурс,  а  й  далі адміністративним шляхом розподіляти ресурси бюджету.  Проте це,  я говорив у своїй доповіді,  серйозно суперечить і основам місцевого самоврядування,  і  статтям  Конституції,  які  регламентують  цей процес.

 

     Тому позиція бюджетного  комітету  -  наполягати  на  початку бюджетної реформи вже з 2001 року.

 

     Що стосується  фінансування  судів,  то,  безумовно,  питання незалежності судової влади, - думаю, це не тільки проблема суддів, це  серйозна  політична  проблема,  це  питання  авторитету  нашої держави.

 

     Що стосується  незалежного  фінансування.  Якщо  ми  з   вами зможемо   відпрацювати   механізм   і  запустити  це  фінансування починаючи з цього року,  ми будемо це тільки підтримувати. Давайте пропонувати конкретний механізм і дивитися, як його реалізувати.

 

     Щодо відрахувань, про які ви говорили, то вони доцільні, коли буде дійсно самостійний механізм фінансування судів.

 

     ГОЛОВА. Лілія Григорович. За нею - депутат Чернічко.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Вельмишановний Олександре  Валентиновичу!  У мене до вас два запитання.

 

     Перше. Імовірно,   що  ідеологія  цього  проекту  бюджету  не передбачає  захищених  статей,  оскільки  всі  статті  мають  бути виконані,  а  тому  захищені.  Проте 8 серпня цього року Президент України підписав Указ  про  додаткові  заходи  в  системі  охорони здоров'я,  і  таким  чином,  цей бюджетний рік для системи охорони здоров'я підпадає під указ,  і ці статті мали б бути  все  ж  таки обов'язково виконані, а в свою чергу захищені.

 

     Як ви   бачите  виконання  указу  Президента  щодо  виконання бюджету на 2001 рік і чи не  накладає  це  все  ж  таки  додаткову потребу в захищеності? Це перше запитання.

 

     Друге -  стосовно  допомоги сім'ям з дітьми.  Коли мінімальна зарплата становила 90 гривень,  то на дитину  надавалася  допомога мінімум 46 гривень. Коли мінімальна зарплата стала 118 гривень, на дитину виділялося 50 гривень.  Таким чином,  в першому випадку  на двох  дітей,  якщо не було 92 гривні,  надавалася допомога.  Чи не вважаєте ви,  що у випадку 118 гривень і 50 гривень на одну дитину варто би підняти суму виплат на одну дитину до 60 гривень?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Дякую   за   запитання.  Шановні  колеги,  що стосується захищених статей.  На жаль,  у нас нема  впевненості  в тому,  що всі запропоновані доходи бюджету можуть бути виконані на 100 відсотків.  Зокрема,  це стосується доходів від  приватизації. Наша  держава не мала аналогів таких надходжень.  Тобто в 4,5 раза збільшуються надходження  від  приватизації.  У  зв'язку  з  нашою невпевненістю  у  100-  відсоткових  доходах  ми все ж таки будемо наполягати на поновленні захищених статей.  І це позиція комітету, яка,  до речі, відображається і в Бюджетній резолюції. Сподіваюся, що Кабінет Міністрів нас у цьому підтримає.

 

     Що стосується  підняття  фінансування  для   малозабезпечених сімей,  які  мають  багато  дітей,  то давайте разом з вами шукати ресурс,  за рахунок якого можна це робити.  Знайдемо - обов'язково будемо це робити.

 

     ГОЛОВА. Олександр Чернічко, останнє запитання.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.      Фракція      комуністів.     Олександре Валентиновичу,  ось дивіться,  згідно зі статтею 57 на преміювання вчителів   виділяється   13  мільйонів  гривень,  на  виготовлення документів - 14 мільйонів гривень.  Скажіть,  будь ласка, що це за документи?  Я  знаю,  це документи,  виготовлені на рівні світових стандартів.  Наші батьки отримували дипломи  на  красивій  бумазі. Може,  все-таки з цих 14 мільйонів заберемо половину та відправимо на  комп'ютеризацію?   Тоді   27   мільйонів   гривень   піде   на комп'ютеризацію середніх шкіл. Це перше до того, що, кажуть, треба пропозиції вносити.

 

     І тепер я хотів  би  знати  вашу  думку  щодо  обмундирування військових,  на яке,  будемо говорити,  потрібні гроші. Яким чином вирішується ця проблема?

 

     Далі. Мені говорили,  що треба 19 мільйонів гривень для того, щоб    повернути    кошти,    які    не    повертаються    роками, військовослужбовцям,  звільненим у запас. Треба ж врешті-решт і на цю проблему звернути увагу.

 

     І останнє.  Скажіть,  будь ласка, у грошовому виразі яка буде пенсія для наших престарілих батьків?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги,  я зараз не хотів би торкатися перерозподілу бюджетних коштів.  Це питання,  яке ми з вами будемо обговорювати,  приймаючи бюджет у  першому  читанні.  Сьогодні  ми фактично   заслухали   більшість  розпорядників  бюджетних  коштів першого рівня.  І в нас є також пропозиції щодо  скорочення  одних видатків і збільшення інших видатків.  Крім того, до 10 жовтня, за рішенням Погоджувальної ради,  будуть  прийматися  пропозиції  від фракцій і комітетів. І всі ці питання, які ви зараз піднімаєте, ми будемо аналізувати і робити конкретні висновки.  У нас з вами буде два  тижні,  щоб  попрацювати саме над питанням аналізу видаткової частини і можливого перерозподілу цих коштів.  Тому  я  би  просив саме  при підготовці до першого читання всі ці питання піднімати і в робочому порядку їх з'ясовувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Валентиновичу. Ваш час вичерпано.

 

     Переходимо до обговорення порядку денного,  тобто  Державного бюджету  України  на 2001 рік.  Слово надається народному депутату Павлу Бауліну.  За ним  виступатиме  депутат  Коломойцев.  Нагадую депутатам,  що  у  списку  49  народних  депутатів  (Шум  у залі). Комітети і фракції ви не проголосували.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Уважаемые народные депутаты! Я не первый раз выступаю по проектам бюджета на очередной год и обычно начинаю говорить о том, как мало в них меняется из года в год.  Об этом проекте бюджета  я так сказать не могу. Изменения есть. Конечно, правительство Ющенко

- это классический пример либерально-буржуазного  правительства  с вкраплениями    представителей   полукриминальных   олигархических структур.  Но даже оно,  загнанное в угол всенаростающим процессом нищенизации    "незалежної   України",   вынуждено   предпринимать реалистические действия.

 

     Можно приветствовать отказ от сборов в Инновационный фонд, на строительство    и    ремонт    дорог    общего   назначения,   от централизованных аммортизационных отчислений.

 

     С трудом  верится,  что  в  очередной  раз  будет   выполнено обещание   не  давать  государственные  гарантии  на  кредиты  для коммерческих структур, но хорошо, что это хотя бы декларируется.

 

     Нужно отметить  ужесточение  контроля   за   распределителями госбюджета,    хотя   это   всего   лишь   выполнение   требований Международного валютного фонда.

 

     Неоднозначную оценку     вызывает      попытка      привязать финансирование  налоговых  органов к результатам их деятельности ( вы понимаете, к чему это может привести).

 

     Наверное, мало что предлагается  о  моратории  на  вступление Украины в международные организации,  в которые необходимо вносить взносы,  а  относительно  тех,  в  которые  уже  вступили,   нужно пересмотреть членство и в них.

 

     В проекте  предлагается  на  4,3  миллиарда гривень увеличить долю местных бюджетов.  С учетом реальной инфляции  это  мало,  но все-таки   хоть   какой-то  плюс.  Надо  приветствовать  повышение мизерных зарплат учителям,  врачам,  работникам социальной  сферы. Именно  представители этой категории поверили в "розовые надежды", которые возлагали на "незалежність" и капитализм десять лет назад, активно поддерживая руховцев и националистов.  Господь справедливо воздал им нищетой и прозябанием.  Поэтому  можно  по-  христиански посочувствовать  нашей  интеллигенции,  пусть  запланированные  25 процентов повышения зарплаты хоть немного помогут им выжить в этой державе.

 

     Поддерживаю робкую  попытку  правительства немного ограничить льготы  "держслужбовцям",  людям,  которые   превратили   цветущую Советскую  Украину  в  жалкую полуколонию Запада и еще получают на пенсии сумасшедшие деньги. 600 гривень - потолок пенсии, наверное, и  велик,  когда  в  основном  у  людей,  своим трудом создававших богатство Украины, она в десять раз меньше.

 

     Вы только подумайте:  на государственное управление,  то есть на то, чтобы наш правящий украиноязычный чиновник сладко ел и жил, запланировано почти 3 миллиарда гривень.  Это в 3,5  раза  больше, чем  на  финансирование сельского хозяйства,  в десять раз больше, чем на финансирование науки.  И ведь эти деньги найдутся,  и не за счет мифических поступлений от приватизации!  Я не знаю, кто такую чушь  предложил:  более  9  миллиардов  гривень   поступлений   от приватизации!  Сам  процесс приватизации - это преступление против народа, так еще и сказочный бюджет получается!

 

     В этом законопроекте продолжается наступление  на  социальные права  чернобыльцев.  Вновь приостанавливается действие социальных статей законов об  образовании,  здравоохранении.  Нет  денег  для повышения пенсий.

 

     Вывод следующий.  Бюджет  предстоит серьезно переработать,  и если это не будет сделано,  я  поддерживаю  проект  постановления, подготовленный  народным депутатом Моисеенко,  о непринятии такого бюджета.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Валерію   Коломойцеву.   За   ним виступатиме депутат Ніколаєнко.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська  область).  Доброго дня,  шановні  колеги,  шановні члени уряду,  шановне керівництво! Проаналізувавши бюджет, як економіст, я хочу вам викласти декілька цифр.  Їх  взято  виключно  з  Пояснювальної  записки  до бюджету. Шановні  колеги,  різниця  між   сумою   доходів,   зазначених   у Пояснювальній  записці,  і  доходною  частиною  становить  понад 5 мільярдів гривень. Будь ласка.

 

     Резерви збільшення  доходів  зведеного  бюджету  України   по окремих   доходних   джерелах.   Перше   -   податок  на  прибуток підприємств,  розрахунок на сторінці 2, 3 Пояснювальної записки до бюджету.  Заборгованість  (недоїмка)  перед  бюджетом  по  податку становить на 1 серпня цього року 3 мільярди 863 мільйони  гривень, її не враховано в доходах бюджету наступного року.

 

     Замість здійснення    роботи    щодо   мобілізації   належних відповідно до закону бюджетних доходів, навпаки, планується в 2001 році  зростання  заборгованості  (недоїмки)  ще  на  250 мільйонів гривень.

 

     Таким чином,  доходи   бюджету   по   податку   на   прибуток підприємств  може бути збільшено на суму понад 4 мільярди гривень: 3  мільярди  863  мільйони  плюс  250  мільйонів  гривень.  Однак, враховуючи  нереальність  постановки питання про повноту залучення цього податку,  можна збільшити бюджетні доходи десь на 2 мільярди гривень:  1  мільярд  750 мільйонів - мобілізація заборгованості і 250 мільйонів - недопущення її зростання.

 

     Друге. Збір за спеціальне використання  водних  ресурсів.  За розрахунками уряду (сторінка 7 Пояснювальної записки),  такі збори становитимуть  296  мільйонів   гривень.   Водночас   до   бюджету планувалось отримати лише 159 мільйонів гривень,  або 53 відсотки. Забезпечення сплати до бюджету хоча б до рівня 80 відсотків  цього збору  дає підстави для збільшення доходів бюджету на 78 мільйонів гривень.

 

     Третє. На відміну від  попередніх  років  податок  на  додану вартість обрахований виходячи не із складових, що утворюють додану вартість,  а шляхом множення відсотку надходжень цього  податку  в 2000 році до ВВП (сторінка 11 Пояснювальної записки).

 

     Станом на  1  липня  цього  року  недоїмка по ПДВ становила 6 мільярдів 639 мільйонів гривень,  або зросла з початку  нинішнього року на 1 мільярд 73 мільйони гривень. Крім того, план надходження ПДВ зменшений на 400 мільйонів гривень  як  сума,  що  очікується, невідшкодована на 1 січня 2001 року.

 

     Далі. Є резерв збільшення бюджетних доходів і по деяких інших доходних джерелах.  Зокрема,  незрозуміло, з яких конкретно причин зменшено порівняно з попередніми роками більш, ніж у два рази план з податку на промисел:  1999 рік - 13 мільйонів,  2000  рік  -  13 мільйонів, проект на 2001 рік - 6 мільйонів гривень.

 

     Рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні. До державного бюджету відповідно до показників, наведених на сторінці 22  Пояснювальної  записки,  обсяг  платежів  по  цьому  доходному джерелу обраховано в 404 мільйони гривень,  а до бюджету вноситься лише 200 мільйонів гривень.

 

     Що я хочу сказати.  Безумовно,  нам треба доопрацювати бюджет для того, щоб знайти реальні кошти на збільшення доходної частини. Але,  шановний Вікторе Андрійовичу, ці люди, які розраховували цей бюджет,  мабуть,  десь  уряд  підставили.   Чому?   Тому   що   за методологією  МВФ не можна до складу доходів включати 9 мільярдів, отриманих від приватизації, а це зроблено - дефіцит 2 відсотки.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Станіславу Ніколаєнку.  За ним виступатиме депутат Степанов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановні   народні   депутати!   Шановні   члени   уряду!   Фракція Соціалістичної партії України  вважає,  що  запропонований  проект бюджету  є  продовженням  помилкової лінії на усунення держави від впливу на економіку,  подальшою лібералізацією економіки. Як можна миритися  з  тим,  що  лише  28  відсотків  внутрішнього  валового продукту планується перерозподіляти  через  бюджет?  Опора  не  на прямі податки в цьому проекті бюджету глибоко помилкова.  Вони, як ви знаєте,  лише підвищують ціни і діють тоді, коли люди отримують значну заробітну плату.

 

     Бюджет не  вирішує  багато  назрілих економічних проблем:  не стимулює ріст  виробництва  і  не  вирішує  навіть  усі  соціальні витрати.  Ілюзорні  збільшення  коштів на соціальні витрати - все- таки блеф, бо ріст цін давно з'їв ці прирости. Горезвісні субсидії громадянам у селі люди не отримують, ліки, паливо, харчі лишаються для людей недоступними.

 

     Разом з  тим  кожна  шоста  гривня  нашого  бюджету  йде   на фінансування   представника   силових   структур   або  державного чиновника, а їх сьогодні в Україні вже понад 1,2 мільйона осіб.

 

     Бюджет сьогодні  нереальний.  Передбачувані  надходження  від приватизації  в  межах  до  20 відсотків є хибними,  тому кошти на підтримку           сільськогосподарського            виробництва, сільськогосподарського  машинобудування,  вугільної  промисловості фактично не надійдуть,  адже всі вони прив'язані до надходжень від приватизації.

 

     Ігор Олександрович  Мітюков  сказав,  що  вперше  є  рядок на фінансування тваринництва. Це добре. Але тваринництва вже немає.

 

     Ми запропонували  в  основних  шляхах  виходу  з  кризи,  які затвердив з'їзд нашої партії,  конкретні кроки виходу із кризи. Не потрібно  розпродувати   сьогодні   енергетику,   газові   мережі, лікеро-горілчані  заводи,  тютюнову  промисловість  і  таке  інше. Подивіться:  маленька,  повторюю вкотре,  Швеція  тримає  державну монополію на лікеро-горілчані вироби - 289 магазинів, і за рахунок цього та інших моментів утримує свою економіку.  І  це  для  нашої країни - майже 10 мільярдів надходжень.

 

     Вікторе Андрійовичу,  у  вашій  урядовій програмі є Державний банк реконструкції і  розвитку.  Чому  на  сьогодні  50  мільярдів бюджетних  коштів  крутяться  і  накачують  кошти  всім  приватним банкам?  Де наш бюджетний банк?  Чому ми  не  беремо  на  себе  ці питання?

 

     Я хотів   би  сказати,  що  в  проекті  бюджету  не  охоплено достатньо  тіньову   сферу.   Передбачено   надзвичайно   незначні надходження ренти від газу, нафти, використання землі.

 

     Нашу фракцію   турбує   вперте   небажання   навести  лад  на енергоринку.  Перші кроки,  які ви зробили, дозволили вам вирішити питання  щодо  пенсій і таке інше,  але давайте йти далі.  Чому ми нині закуповуємо паливо,  чому ми 75-80 тисяч тонн мазуту продаємо за кордон, а самі шукаємо, де це все купувати?

 

     Тому наша  фракція вважає,  що уряду потрібно досить серйозно поставитися до цього проекту бюджету,  в такому  вигляді  ми  його підтримувати не будемо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Степанову.  За ним буде виступати Борис Кожин.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый  Председатель!  Уважаемые   коллеги! Уважаемые  члены правительства!  Сколько раз в этом зале мы с вами слышали,  что бюджет "повинен бути соціальним". И в этом контексте смешно и грустно слышать министра финансов, который с этой трибуны говорит,  что прожиточный минимум - это ориентир.  Да какой же это ориентир?  Почитайте статью 46,  это конституционная гарантия. Это вам  хочется,  чтобы  это  был  ориентир.  И  поэтому,   наверное, правительство  до  сих  пор  не внесло предложение по прожиточному минимуму на 2001 год.  В этом году тянули с внесением, на 2001 год не  хотите  вносить.  Вы  уклоняетесь от этого,  потому что вам не нужен нормальный социальный норматив.

 

     Посмотрите статью 50, я ее процитирую: "Встановити на  2001 рік розмір забезпечення прожиткового мінімуму для  призначення  допомоги  відповідно  до  Закону  про   державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у сумі 50 гривень".

 

     Я, как  автор этого закона,  хочу вам напомнить,  что по нему выплачивается не более  75  процентов  от  прожиточного  минимума. Значит,  вся ваша помощь - это 37 гривень. Вот как правительство у нас понимает социальные гарантии.

 

     В этом проекте бюджета предусмотрена и  компенсация  вкладов. Это уже пресловутый вопрос, Правительство не дает денег на выплату тех вкладов, что остались у людей, выплачивает то 10 миллионов, то 20 миллионов в год. Наверное, надо записать в этот проект бюджета, чтобы погасить всю задолженность и за 1997,  и за 1998,  и за 1999 годы.  Ко  мне  приходят  люди  и говорят:  "Когда выплатят вот те похоронные 150 гривень?" Еще за 1997 год не выплатили.

 

     И последнее.  Я хочу обратиться к нашей "більшості",  а в  ее лице  к  нашей  украинской  буржуазии.  Запомните,  что социальный бюджет тоже в ваших  интересах.  Вспомните  печальный  опыт  ваших предшественников:   в   обществе,   где,  скажем  так,  нарушалась социальная уравновешенность,  всегда заканчивалось гильотиной  или стенкой.  Поэтому  прежде  всего  вы  заинтересованы в том,  чтобы бюджет был социальный.

 

     Я вам хочу напомнить украинский текст Интернационала:  "Чуєш, сурми заграли,  час розплати настав...". Если не будет социального бюджета, час расплаты настанет очень быстро (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борису Кожину.  За ним буде виступати депутат Красняков.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні депутати! Збройні Сили України через систематичне недофінансування перебувають у  складному  становищі. Так,  у 2001 році передбачені асигнування, що становлять всього 20 відсотків  від  нормальних  і  лише  44  відсотки  від  мінімально необхідних  потреб  Збройних  Сил  України.  Якщо порівняти обсяги видатків на оборону України та  її  сусідів,  то  виявляється,  що частка   оборонного   бюджету   у   ВВП   та   видатки  на  одного військовослужбовця в Україні є найменшими.

 

     Основні претензії до проекту бюджета на 2001 рік.

 

     У проекті не передбачено коштів у розмірі 450 мільйонів гривень на фінансування заходів  Державної  програми реформування  і  розвитку  Збройних  Сил України на період до 2005 року;  не передбачено  коштів  на  погашення  заборгованості,  яка виникла  у  попередні  роки з виплати грошового утримання та інших виплат військовослужбовцям.

 

     Проект містить  протиправне   обмеження   доходів   працюючих пенсіонерів  600  гривнями.  Для Збройних Сил це означатиме втрату великої кількості кращих фахівців. Пропонується продовжити на 2001 рік  дію одіозної статті 62 попереднього бюджету,  яка призупинила цілий  комплекс  пільг  для  військовослужбовців.   Передбачається мізерна  сума для будівництва житла для військовослужбовців - 20,6 мільйона гривень.  Для порівняння:  у 1999 році було  виділено  49 мільйонів.   Нагадаю,   що   на  сьогодні  майже  70  тисяч  сімей військовослужбовців не мають житла.

 

     У проекті  бюджету  не  передбачено   фінансування   добудови ракетного    крейсера    "Україна"    та    інших   кораблів   для ВійськовоМорських Сил нашої держави,  які збудовані більш як на 50 відсотків.  Немає  коштів  на  придбання акумуляторної батареї для єдиного українського підводного човна "Запоріжжя".  Без могутнього флоту   неможливо   захистити  свою  державу,  її  національні  та економічні інтереси.

 

     Український народний   рух   та   Спілка   офіцерів   України пропонують передбачити у бюджеті на 2001 рік кошти на фінансування заходів Державної програми реформування і  розвитку  Збройних  Сил України на період до 2005 року;  зняти обмеження доходів працюючих пенсіонерів;  вилучити статтю 54,  яка продовжує на 2001  рік  дію статті 62 бюджет на 2000 рік; профінансувати будівництво житла для військовослужбовців на рівні не нижче 1999 року.

 

     А також я пропоную включити  до  видаткової  частини  проекту Державного  бюджету  України  на 2001 рік окремим рядком виділення коштів для Військово-Морських Сил України: на утримання кораблів - 30 мільйонів гривень; на добудову кораблів - 50 мільйонів гривень; на будівництво кораблів - 200 мільйонів гривень; на модернізацію - 20 мільйонів гривень; на закупівлю техніки - 4 мільйони гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Євгену Краснякову. За ним буде виступати депутат Павловський.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые коллеги  депутаты!  Я  хотел  бы  заострить  наше внимание  на  аккуратности  составления  проекта бюджета,  который подан в  Верховный  Совет.  Сегодня  мы  от  Игоря  Александровича слышали  много реприз по поводу социальной направленности бюджета, я насчитал около 15.  Он очень детально говорил  о  том,  в  какие сферы направлены деньги,  об увеличении ассигнований на содержание этих бюджетных сфер.  Особенно красиво было сказано об  увеличении финансирования образования.

 

     Я назову несколько цифр, которые говорят и об аккуратности, и о  направленности  самого  бюджета.  В   нормально   развивающемся обществе  существуют  неписаный  закон:  каждая  нормальная  семья начинает свой семейный бюджет с финансирования затрат на  ребенка, а гуманная страна - с бюджета на образование.  Игорь Александрович говорил,  что на образование ассигнование увеличено по сравнению с 2000  годом.  Давайте  посмотрим  цифры:  1998  год  - от валового внутреннего продукта выделялось 4,39 процента;  1999  год  -  3,71 процента;   в  бюджете  2000  года  -  3,6  процента.  Вот  и  все увеличение.  Даже по сравнению с  1999  годом  сокращение  на  0,2 процента.   Для   сравнения:  в  Советской  Украине  в  1990  году выделялося 5,8 процента от национального дохода.

 

     Теперь о самой аккуратности составления  бюджета.  Понимаете, просто диву даешься,  когда Министерство образования на протяжении 15 дней,  начиная с 17 августа,  кричит о каком-то  реформировании системы   образования:   "12-летнее   образование,   12-   бальное оценивание  знаний,  отмена  экзаменов  и  так  далее".  Открываем приложение 4 к проекту бюджета,  где записано, чтобы приостановить ряд статей,  в том числе статью 57 Закона  об  образовании.  Игорь Александрович,   посмотрите   часть  восьмую  пункта  1.  Даже  на ежегодное вознаграждение  за  добросовестный  труд  финансирование приостановлено,  а  вы  говорите  о 13 миллионах.  Смотрим дальше: статья 12 Закона об общем среднем  образовании  приостановлена.  С 2001  года  мы  не  набираем  детей с шестилетнего возраста (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  ви  ж  прийшли  не  з   Юрієм Івановичем консультуватися...

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Ведь  только  приняли  законы  о  внешкольном образовании,  об общем среднем образовании,  нормативы - 18  часов нагрузки, наполняемость классов и так далее. Мы все остановили.

 

     Мы говорим  о  компьютеризации.  Какая компьютеризация,  если предусмотрено 20 миллионов,  а необходимо  хотя  бы  50  миллионов гривень.

 

     И давайте  обратим  внимание на науку.  Баулин приводил здесь цифру.  Есть Закон о научной  и  научно-технической  деятельности. Посмотрите:  1,7  процента  предусмотрено в законе,  а выделяем... Здесь уже нельзя говорить о том, что это наука.

 

     И последнее, Игорь Александрович. Вот проект бюджета Донецкой области.  Когда  вы  говорите  о статье 57,  вы называете цифру 13 миллионов.Нет ни копейки в бюджете Донецкой области.  Так что,  вы будете  платить с госбюджета?  Местные бюджеты будут финансировать общеобразовательные школы?..

 

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Михайлу Павловському. За ним буде виступати Володимир Моісеєнко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область)..  Фракція  "Батьківщина".  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні  члени  уряду!  Я  хочу  привернути  увагу  до того,  що в Верховній Раді  створено  спеціальне  депутатське  об'єднання  для підтримки вітчизняного виробника, тому я викладу деякі положення.

 

     Дійсно, представлений проект бюджету хоч і недосконалий,  але в ньому є і позитивні крокі вперед.

 

     І дуже прикро,  що глави адміністрацій  не  підтримали  уряд, коли він зробив рішучі кроки в міжбюджетних відносинах. Але це вже на їхній совісті.

 

     Концептуальні положення бюджету викладені у вступній частині. Хочу  зазначити,  що  тут  є правильні положення,  але є положення начебто незавершені,  тобто виконавши все,  що тут записано, немає впевненості, що справді буде стабільне економічне зростання. Ну ми слухали тут Стельмаха,  який теж зробив певні  кроки  вперед.  Але найсуттєвіше,   Вікторе  Андрійовичу.  Ви  вже  будучи  Прем'єром, мабуть,  добре відчули:  без радикальної  зміни  грошово-кредитної системи  ніякі  проблеми не можуть бути вирішені,  тому що нинішня грошово-фінансова система робить нашу  економічну  систему  просто нестійкою і розвиток дуже ускладнений.

 

     Щоб все  це  вирішити,  я  хотів  би  просити уряд підтримати законопроекти, які представлені у Верховній Раді від імені фракції "Батьківщина", вони якраз вирішують ці стратегічні питання. Перший законопроект - засади національних інтересів України.

 

     Другий законопроект - засади вдосконалення грошово-фінансової і   банківської   діяльності  з  метою  забезпечення  економічного зростання.

 

     І найсуттєвіше:  неможливий розвиток  нашої  економіки,  якщо буде падати купівельна спроможність нашого населення, тому фракція "Батьківщина" запропонувала ще один законопроект - про  індексацію доходів,   пенсій,   стипендій,  які  відповідають  якраз  засадам економічного зростання.  Тобто давайте спільними зусиллями  будемо вирішувати ці проблеми.  Хотів би звернути увагу ще на один нюанс. У посланні Президента,  у Програмі діяльності уряду  є  вже  слово "протекціонізм",  а в проекті бюджету його немає.  Більше того,  у попередніх бюджетах була стаття,  де прямо йшла  мова  про  захист свого   виробництва,  про  заборону  за  бюджетні  кошти  купувати імпортні товари,  якщо їх виробляє Україна.  У цьому проекті  цієї статті немає, її треба поновити.

 

     Якщо проаналізувати проекти Європейського банку реконструкції і розвитку,  то привертає увагу,  що там так  усе  побудовано,  що можна всі кошти віддати за кордон.

 

     Тому, я думаю,  ми повинні все так спланувати, щоб не менш як 60 відсотків коштів,  які йдуть на проекти  (залізниця  та  інші), пішли  в  Україну,  щоб  вони  стимулювали  розвиток  саме  нашого вітчизняного виробництва.

 

     У мене  є  конкретні  пропозиції,   які   дадуть   можливість розвивати саме науковомісткі галузі,  розвивати власне виробництво як основу розв'язання всіх соціальних проблем.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Передайте ваші конкретні пропозиції.

 

     Слово надається народному депутату Володимиру  Моісеєнку.  За ним буде виступати Олена Мазур.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Учитывая   то,   что   сегодня презентация  проекта  бюджета,  я  не буду докладывать свой проект постановления о  "неприйнятності"  (мы  его  оставим  для  первого чтения),  а  выскажу  свое мнение по поводу того,  что нам сегодня презентовали.

 

     Прежде всего мне не совсем понятна первая  и  главная  цифра: написано,  что  на 4 процента ожидается прирост ВВП и составит 190 миллиардов гривень.  Если мне не изменяет память,  на этот год  мы планировали  где-то  154  миллиарда,  то есть далеко не 4 процента предполагается,  а около 3,6-3,7 процента.  Возникает  вопрос:  за счет чего?  За счет инфляции? Но мы же говорим, что у нас инфляция несколько меньше. Здесь в основных макропоказателях речь идет о 15 процентах.  Возникает  вопрос вообще о доверии тому бюджету,  тому базовому документу,  проект которого мы сегодня рассматриваем, при таком подходе к цифрам.

 

     Особый вопрос можно отнести к такому показателю,  как "валове нагромадження основного капіталу".  Написано: рост на 5 процентов. И  при  этом  89  шахт предполагают закрыть.  На сегодня капитал в Украине создают  как  раз  вот  эти  отрасли:  металлургическая  и угольная.  Правда,  с  угольной  металлургией  не  расплачиваются, поэтому заработной платы у шахтеров нет.

 

     Можно и дальше говорить о преступности этого проекта бюджета. Например, Митюков спокойно заявляет, что 1,8 миллиарда сохраняется за шахтерами.  Он,  наверное,  забыл,  что  мы  с  вами  отчисляли однодневный  доход  (точнее,  пытались  отчислить,  потому  что вы скрыли его,  господа)  в  пользу  погибших  шахтеров  шахты  имени Баракова.  Это  значит,  что  господин  Митюков и правительство во главе с Ющенко планируют дальнейшее количество смертей на  шахтах, страшных катастроф, так как с каждым годом оборудование все больше изнашивается.

 

     Можно еще много говорить в  этом  аспекте,  но  прежде  всего хочется  остановиться  на  праве  людей  на  достаточный жизненный уровень,  то есть прожиточный минимум.  На сегодняший  момент,  вы знаете,  прожиточный  минимум официально установленный нами на май месяц составлял 284 гривни.

 

     Нам рассказывают,  что бюджетникам  повысят  зарплату  на  25 процентов.  Но ведь это составит,  я же вам вчера докладывал,  170 гривень в среднем. Имеется в виду культура, искусство, образование и  здравоохранение.  То  есть опять в два раза меньше прожиточного минимума,  который тоже будет проиндексирован,  а значит, составит большее количество средств.

 

     Мне очень хочеться зачитать тут,  что думают наши избиратели. Это  небольшое  высказывание  нашли  наши  товарищи   в   кулуарах Верховного Совета. То, что вы еще на свободе, это не ваша заслуга, а наша недоработка,  в данном случае  недоработка  коммунистов.  И подпись - Феликс Едмундович Дзержинский.

 

     Я рекомендую   всем,   кто  составлял  этот  проект  бюджета, вспомнить железного Феликса и ту меру ответственности, которая вас ждет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Олені Мазур.  За нею буде виступати депутат Симоненко.

 

     МАЗУР О.А.  Я хочу  Игорю  Александровичу  Митюкову  зачитать часть  третью  статьи 46 Конституции Украины:  "Пенсії,  інші види соціальних виплат та допомоги,  що є основним джерелом  існування, мають  забезпечувати  рівень  життя,  не  нижчий  від прожиткового мінімуму...".

 

     Так вот,  прожиточный  минимум,  который  установили  вы  же, Кабинет  Министров,  составляет в среднем,  как вы здесь написали, 270,1 гривня.  И в тех макропоказателях,  которые вы нам  роздали, нет данных,  которые должны быть.  Данные, о которых я говорю, это численность населения Украины на сегодня,  а также все расчеты  по безработице, по темпам роста в динамике. Ничего здесь не показано.

 

     По этой  же  вашей  книжечке  население Украины составляет 43 миллиона человек.  Вначале же вы  пишете,  что  население  Украины составляет 49 миллионов человек.  Поэтому у меня возникает вопрос, на который мне бы хотелось получить письменный ответ:  сколько  же все-таки  населения  в  Украине  -  49  или 43 миллиона?  И как вы рассчитывали эти показатели,  в том числе и  прожиточный  минимум, исходя из 49 миллионов человек или 43 миллионов человек, как здесь написано?  Спасибо советской власти,  она нас  научила  не  только читать, но и умножать, вычитать, делить и складывать.

 

     Еще я  хочу  заострить внимание на том,  что доходная часть у вас очень уж скомканная и абсолютно не конкретизирована.  Но я это связываю,  я  уже говорила об этом господину Роговому,  с проектом Закона "Про бюджетну систему України", где вы предлагаете в статье 28  "при  затвердженні  бюджету  України  не затверджувати джерела покриття граничного дефіциту бюджету".  То есть вас  абсолютно  не интересует   доходная   часть   и  источники  покрытия  граничного дефицита.  Тогда возникает вопрос:  что мы здесь обсуждаем и зачем тогда   Государственный  бюджет  Украины,  если  вас  и  нас,  как Верховный  Совет,  не  интересуют  источники  покрытия  граничного дефицита бюджета?

 

     Кроме этого,  я  хочу  сказать  о  тех  источниках пополнения государственного бюджета,  о которых говорили присутствующие здесь представители исполнительных органов власти. Вот Юлия Владимировна при встрече в Луганской области  говорила  о  том,  что  утечка  в оффшорные  зоны  частных  облэнерго в год составляет 5,4 миллиарда долларов США.  Для сведения:  Государственный бюджет Украины  2000 года составляет 5,5 миллиарда долларов США.  То есть, целый бюджет уплывает в оффшорные зоны,  которые, как наше Луганское облэнерго, зарегистрировано где-то на Багамских островах.

 

     О втором источнике говорил господин Азаров.  К сожалению, его нет. Но он упрекал Игоря Александровича Митюкова в том, что тот не контролирует  финансовые потоки за рубежом через представительства зарубежных банков, в частности латышских, на территории Украины. И он  высказал  претензию  в  размере  опять-таки  этой  суммы  -  5 миллиардов  долларов  США,  которые  уплывают  за  счет  латышских банков.

 

     И следующий источник - это льготы по налогообложению. Это уже данные Счетной палаты.  Льгот  по  налогообложению  (если  вычесть льготы  в  связи  с  горнометаллургическим экспериментом,  которые составляют 3,6 миллиарда) в первом  квартале  текущего  года  было предоставлено на 10 миллиардов гривень. То есть более 6 миллиардов в квартал снимается с бюджета на предоставление льгот.  Эту  сумму недополучает бюджет. Фактически это еще один бюджет. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Петру Миколайовичу Симоненку. За ним буде виступати Ярослав Федорин.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Шановні  колеги!  Макроекономічні   показники економічного  і соціального розвитку,  я маю на увазі прогнозовані обсяги ВВП,  промисловості,  сільсько-господарського  виробництва, інвестицій   і   амортизаційних   відрахувань,   рівень  інфляції, монетарну базову  грошову  масу,  динаміку  оплати  праці,  рівень безробіття,  зовнішньоекономічний  оборот,  які покладені в основу розрахунків проекту бюджету,  не відповідають  дійсності,  про  що свідчить і розгляд питання - звіт про виконання бюджету 1999 року.

 

     Ми не раз звертали увагу уряду і пропонували:  спочатку треба мати баланс, а потім вести розмову про розрахунки головного закону економічного життя України.

 

     Щодо проекту бюджету, запропонованого Кабінетом Міністрів, то наша фракція не може  підтримати  його  з  принципових  міркувань. Головне  - це не бюджет розвитку і економічного зміцнення України, а  бюджет  подальшого   занепаду   і   розграбування   вітчизняної економіки.

 

     Що означає  закласти 9 мільярдів гривень,  як заплановано,  в доходну частину  бюджету,  які  намічається  отримати  за  рахунок приватизації?   Тут   міністр   фінансів   уже   наголошував,   що передбачається отримати 2,5 мільярда доларів від приватизації  600 стратегічних   підтриємств,   підкреслюю,  стратегічних.  А  що  ж залишиться для незалежної України?  Важко  дати  відповідь  на  це запитання,   бо   серед   цих   стратегічних  об'єктів  і  об'єкти металургії,  і  хімії,  і  енергетики,  і   машинобудування,   які становлять основу економічної могутності і незалежності України.

 

     Шановні панове!  Про  що ви взагалі думаєте,  якщо за безцінь віддасте ці стратегічні об'єкти?  У документах, доданих до проекту Закону про Державний бюджет, відверто сказано, що бюджетні видатки на підтримку економіки будуть послідовно скорочуватися.  У той  же час  рівень  видатків  на  управління зростає.  Замість того,  щоб скорочувати пільги  всіляким  бізнесовим  структурам,  уряд  знову пропонує  як  і  торік  позбавити  громадян  так  званих  пільг  і компенсацій,  встановлених законом України,  ще  тугіше  затягнути зашморг  на  шиї  найбільш знедолених верств нашого населення.  Це ветерани війни і праці,  інваліди,  пенсіонери та  інші,  які  вже давно  відкинуті за межу виживання.  Я вже не кажу про статті 19 і 22,  54,  56. Вони знову, як і цього року, будуть викликати велике занепокоєння,  обурення в багатьох категорій нашого населення. Про яку соціальну спрямованість бюджету можна говорити,  у тому  числі про  налаштованість його на сприяння економічному зростанню,  якщо головним  пріоритетом  бюджету  є  обслуговування  боргу,  на   що передбачено   виділити  15,3  відсотка  загальної  суми  бюджетних видатків.  То що,  ми з  вами  сьогодні  працюємо  для  того,  щоб обслуговувати  тих,  хто  нам  надає  кредити,  і  з  кожним роком збільшуємо ці відрахування?  Про яку  незалежність  держави  можна вести   мову,  коли  значно  збільшені  асигнування  на  утримання величезного  бюрократичного,  наскрізь  корумпованого   державного апарату  (за  корупцією Україна посідає третє місце серед 90 країн світу),  коли на розвиток промисловості,  у тому числі енергетику, спрямовується 2,1 мільярда, на сільське господарство, яке сьогодні руйнується і його остаточно доб'ють цим бюджетом -  0,8  мільярда, стільки ж - на охорону здоров'я, на освіту - 1,5 мільярда.

 

     З інших    важливих,    передбачених    законами,   Бюджетною резолюцією,  параметрах (це розвиток науки,  культури,  соціальної сфери)   не   витримуються  необхідні  показники.  Я  не  торкаюся реальних, закладених у проект бюджету цифр, вони викликають великі сумніви.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Скажу одне: у нас держава відповідно до цього закону перетворюється в поліцейську державу,  і фракція комуністів такі  підходи,  такі  розрахунки,  такий  проект  бюджету  не буде підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати Борис Андресюк.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна президіє!  Шановні народні депутати! Учора я поїхав у свій інститут  Національної  академії наук України,  де працював багато років,  на захист дисертації,  зайшов до  директора  і  вперше  за останніх 10 років на запитання "Як справи?",  він сказав:  "Аби не було гірше.  Давайте не зурочимо,  бо  почали  з  бюджету  реально виплачувати  заробітну  плату  день  у день".  І це,  я вам скажу, велике досягнення,  тому  що  нарешті  кошти  на  заробітну  плату (щоправда,  їх мало і,  скажемо так,  вони не задовольняють науку) надходять.

 

     Коли поїдеш на село,  то почуєш,  що всі бабусі  моляться  на Ющенка,  тому  що  почали  вчасно пенсії виплачувати (Шум у залі). Вперше почали виплачувати  більш-менш  нормально  заробітну  плату вчителям,   медикам.   Усе   це   на   фоні   того,  що  виплачена заборгованість   понад   1,5   мільярда   доларів   по   зовнішніх забезпеченнях,  свідчить,  що  ми  маємо  перший  національний наш рідний уряд, який нормально працює.

 

     Цей уряд порівняно з попередніми  завдяки  своїм  економічним методам,  за  рахунок  наведення  порядку на енергетичному ринку в державі знайшов 3-4 мільярди доларів. Де ці 4 мільярди доларів?

 

     Тому, коли  я  бачу,  що  в  проекті  нинішнього   державного бюджету, на правоохоронні органи виділяється 2,7 мільярда гривень, я хочу запитати тут правоохоронні органи:  де ж їхня  робота  щодо виявлення цих 4 мільярдів доларів?  Усі ці 4 мільярди доларів - на Кіпрі, на островах Тихого океану, в офшорних зонах.

 

     То ми будемо далі фінансувати правоохоронні органи,  які  нам підсовують  тут  міфічних  корупціонерів  у  складі семи осіб,  чи повинні їх тут заслухати і дізнатися,  що вони роблять,  що робить прокуратура,  СБУ, МВС? Що роблять наші канали масової інформації, які зараз просять 137 мільйонів гривень,  які кожен день цей  уряд полощуть,   як   тільки   хочуть.  Що  вони  роблять?  Три  партії приватизували всі канали, три партії нав'язують громадянам України і всім тільки свою думку.

 

     І тому  ми  повинні  заслухати  і  це  питання перед тим,  як фінансувати їх.

 

     Тому я прошу загалом розглянути цей проект бюджету, але перед остаточним  його прийняттям заслухати представників правоохоронних органів і органів масової інформації, щоб нормально визначитись по всіх цих питаннях.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Борису Андресюку. За ним буде виступати Валентина Гошовська.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати!   Шановний   уряд!   За  дорученням  Комітету  з  питань національної безпеки і  оборони  хочу  привернути  вашу  увагу  до проблем фінансування Збройних Сил України.

 

     Проектом Державного бюджету України на 2001 рік видатки на утримання Збройних  Сил  України  визначені  в сумі  2  мільярди  283  мільйони  гривень.  Такий обсяг асигнувань становить лише 1,4 відсотка від прогнозованого обсягу ВВП,  або 48 відсотків   від   мінімальної   критичної   потреби,   і  дозволяє забезпечити лише тільки видатки  на  оплату  праці,  на  придбання харчування,  на оплату комунальних послуг і енергоносіїв.  На інші видатки, а це речове та медичне забезпечення, бойова та оперативна підготовка військ,  утримання,  експлуатація та ремонт озброєння і військової техніки,  загальногосподарські  витрати  і  таке  інше, коштів практично не залишається.

 

     Така ситуація  з  формуванням державного бюджету відбувається протягом останніх років,  що дозволяє задовольняти реальні потреби Збройних Сил лише на 10-15 відсотків,  а мінімальні потреби - менш ніж наполовину.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,   чи   може   захисник   Вітчизни виконувати свій святий обов'язок в умовах, коли він не нагодований у  відповідності   із   затвердженими   нормами   харчування,   не забезпечений   обмундируванням,   не  отримує  лазневопральних  та комунальних послуг,  не стріляє,  не водить бойову  техніку?  Я  з повною  відповідальністю  заявляю,  що  за  таких  умов виконувати обов'язки військової служби не можна.  Проте це  тільки  один  бік проблеми.

 

     Лише в  межах 8 відсотків забезпечуються видатки на закупівлю озброєння    і    військової    техніки,    науково-дослідні    та дослідноконструкторські  роботи.  На  59 відсотків задовольняється потреба  в  коштах  на  відновлення  та  модернізацію   військової авіації.  Усі  ці  фактори  можуть створити умови для перетворення Збройних Сил України з інструменту захисту держави  на  потенційне джерело загрози для суспільства з непередбачуваними наслідками.

 

     Хочу зазначити,  що при визначенні видатків на оборону чомусь зовсім не враховується заборгованість Міністерства  оборони  перед постачальниками  військового  майна,  за виконані роботи та надані послуги, яка вже на цей час становить майже 1 мільярд гривень.

 

     Проте такий підхід автоматично зменшує  майже  вдвічі  і  без того  вкрай  обмежений  обсяг фінансування в 2001 році.  Вирішення цієї проблеми  бачиться  через  включення  до  проекту  державного бюджету   окремої  статті  прямої  дії  щодо  механізму  погашення фактичної заборгованості Збройних Сил.

 

     Ще один проблемний  блок  -  фінансування  заходів  Державної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року.  На це потрібно майже  450  мільйонів  коштів,  які  не передбачені законопроектом, який, виходячи...

 

     Шановні депутати!  Я  не маю більше змоги звернути вашу увагу на ще важливі  проблеми,  які  є,  оскільки  час  вичерпано.  Хочу сказати,   що,   усвідомлюючи   складну   економічну  ситуацію  та обмеженість фінансових ресурсів, комітет пропонує дві пропозиції.

 

     Перша. Передбачити в проекті Державного бюджету на  2001  рік додатково   450   мільйонів  на  фінансування  Державної  програми формування і розвитку Збройних Сил.

 

     Друга. Виходячи  з  національних  інтересів  України,   прошу визначити  окремим  рядком кошти на проведення робіт по завершенню програми створення військового транспортного літака АН-70  в  сумі 75 мільйонів гривень.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату, голові комітету Валентині Гошовській.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний   Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Шановні члени уряду!  Як відомо,  бюджет  є  головним  інструментом   соціально-економічної політики  і  має  забезпечити  виконання  урядом  своїх  державних функцій,  по-перше,  соціального захисту  населення,  національної безпеки,   підтримки   правопорядку   і   розвитку   економіки  та суспільства. Я буду говорити про соціальну спрямованість.

 

     Помітні певні зрушення і прагнення є,  однак  перед  тим,  як серйозно  обговорювати,  комітет  хоче  одержати відповідь на такі запитання.

 

     Чому всупереч  статті  6   Закону   України   про   державний внутрішній  борг  України  не  оцінено  реальний  стан  державного внутрішнього боргу і його структуру? У зв'язку з цим в його складі не  враховано підтверджених законами та урядовими постановами суму державної заборгованості - це 132 мільярди гривень  заощаджень,  2 мільярди  гривень  із  заборгованості по заробітній платі та інших соціальних виплат. І це кровний обов'язок уряду. Перш ніж говорити про  сплату зовнішнього боргу ми повинні реально підійти до сплати внутрішнього боргу.

 

     Проектом бюджету не вирішується і гостра  соціальна  проблема погашення  заборгованості із заробітної плати і соціальних виплат. І дуже погано,  що ці статті не захищені в бюджеті,  а,  по  суті, знята відповідальність за їх виконання.

 

     Ми категорично  проти  механізму,  задіяного в розрахунках по обчисленню заробітної плати, який не відповідає Закону України про індексацію  грошових  доходів населення.  Це призведе до реального зменшення  середньомісячної  заробітної  плати  працівників,   які фінансуються з бюджету, а ми тут говоримо про збільшення.

 

     Продовжується практика  вкрай обмеженого задоволення потреб у видатках на  погашення  заборгованості  зі  знецінених  заощаджень громадян в установах Ощадного банку.  І у 1999, і у 2000 році, і в бюджеті 2001 року на ці  цілі  передбачається  виділити  лише  200 мільйонів. Як відомо, це не виконано і за цей рік.

 

     Не витримано  вимог законів України (тут уже говорили про це) про прожитковий мінімум.  Але не витримуються і вимоги Закону  про державну  соціальну  допомогу  малозабезпеченим сім'ям,  адже вона повинна становити не менше 75 відсотків прожиткового мінімуму  для сім'ї.

 

     У зв'язку  з  цим  при  співвідношенні  норми закону та норми статті 50 поданого  проекту  розмір  соціальної  допомоги  реально зменшиться, а не підвищиться - з 46 гривень до 37 гривень.

 

     Тому ми  не  можемо  погодитися і заперечуємо проти суттєвого обмеження  пільг,  передбачених  законами   України   про   статус ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту,  про статус і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранам війни, чорнобильцям.

 

     Я маю  ще  інші пропозиції.  Я думаю,  що ми в 16 позиціях їх подамо.  А Комітет з питань соціальної політики та праці наполягає на  обов'язковому  врахуванні  всіх нами висловлених пропозицій до проекту.  Наскільки це буде здійснено урядом у ході  доопрацювання проекту,  і  буде  визначатися  відношення  комітету до пропозицій уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним буде виступати Наталія Вітренко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!  Шановна президіє! Шановний уряд!  Скажіть, будь ласка, задовольняє уряд сьогодні наш бюджет? Та ні! А коли він задовольнить? Та ніколи не задовольнить. Але я погоджуюся з депутатом Федориним,  який сказав,  що сьогодні уряд  працює.  Учора  було  засідання  Комітету  з  питань охорони здоров'я.  Так,  є проблеми. Сьогодні на охорону здоров'я потрібно 12  мільярдів  гривень,  уряд  виділяє  5,4 мільярда.  Порівняно з минулим роком приріст - 1,2 мільярда.

 

     Я скажу,  що сьогодні вперше уряд виділяє  кошти  на  охорону здоров'я,  зокрема на боротьбу з туберкульозом і повністю закриває програму по туберкульозу. Це позитивне.

 

     Сьогодні ми можемо сперечатися і кричати,  що поганий уряд  і все  погане,  але  те,  що  є поступ уперед,  - це є.  Але в нас є пропозиції  і  до  урядовців,  і  до  міністра  фінансів,   і   до Прем'єр-міністра.

 

     Ну зовсім   не  передбачено  в  проекті  бюджету  видатки  на забезпечення реалізації Закону про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини.  Я знаю,  що ми приймемо нормальний закон, і цю проблему треба вирішувати.

 

     Сьогодні є  гостра  проблема   із   забезпеченням   населення інсуліном.  Уряд  виділив  рівно  половину  коштів.  Комітет вчора розглянув і  вносить  пропозицію  виділити  ще  60  мільйонів.  Ми закриємо цю позицію в державі. Це найважливіша річ.

 

     Далі. Ми  можемо  сказати,  що  уряд  пішов назустріч охороні здоров'я:  всі щеплення будуть робитися тільки за рахунок держави. Але  сьогодні  він  виділяє  60  мільйонів  гривень  для лікування онкохворих,  а потрібно 360.  І цю позицію ми будемо  відстоювати, Вікторе Андрійовичу.

 

     СНІД і наркоманія.  Не можна виділяти на ці проблеми тільки 8 мільйонів.

 

     Далі. Оздоровлення дітей.  Шановні комуністи!  Сьогодні треба піднімати  цю  проблему.  Комітет пропонує записати 30 мільйонів у проекті бюджету окремою строкою (Шум у залі).

 

     Ми направимо  свої  кваліфіковані  зауваження.  І  пропонуємо джерела  наповнення  бюджету  -  реальні  заходи  щодо легалізації тіньових  виплат  системи   охорони   здоров'я,   в   тому   числі запровадження   обов'язкового   медичного   страхування;   цільове спрямування на потреби охорони здоров'я частини коштів,  одержаних від  акцизного  збору  на алкоголь,  тютюнові вироби (до речі,  це передбачено в Указі Президента України 963 від 8 серпня 2000  р.). Крім  того,  для  поліпшення  фінансового стану в галузі необхідно підвищити заробітну плату медичним  працівникам.  Це  найважливіше питання.  І 1,5 мільярда сьогодні цю проблему не вирішать, Вікторе Андрійовичу. Цю проблему треба вирішити негайно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Наталії  Вітренко. За нею буде виступати Юрій Крук.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии    Украины,    социалистическая   оппозиция.   Итак,   наше правительство вносит новый свежий вклад в Книгу рекордов  Гиннесса построением   бюджета:  пятая  часть  доходов  бюджета  -  доходы, полученные от приватизации. Хорошо ли это?

 

     Читаем: "Мы же на самом старте реформ  пытались  сразу  одним прыжком   преодолеть   целую   экономическую  эпоху  эволюционного развития,  не сделав никаких  предварительных  шагов  по  созданию надежных  организационных  и  особенно  правовых механизмов защиты интересов всех участников экономических  отношений,  прежде  всего мелкого собственника. В итоге, если учесть еще и сформированную на базе виртуального перераспределения собственности - многоканальную систему  тенезации  украинской экономики,  ее коррумпированность и олигархизацию,  а  также  достаточно  квалифицированные  механизмы соответствующего   лоббирования,   то   моя   позиция   по  поводу чрезвычайной   сложности   исправления    допущенных    деформаций становится  достаточно  очевидной".  Это  уже  начинает понимать и Гальчинский  -  главный  идеолог  реформ,  -  который  учит,  учит Президента   Кучму,   как   выполнять   требования   МВФ   и   как приватизировать,  и то уже за голову  хватается.  Да  что  же  это такое?!

 

     К чему только что призывал депутат Черненко? Сделать еще один шаг? У меня вопрос: куда вы шаг делаете? В каком направлении?

 

     Украина стоит перед пропастью. Пропасть

- это  полная  утрата  государственности,  полный  хаос  в стране, национальная катастрофа. Куда вы делаете шаг? Правительство делает шаг в пропасть. 9,1 миллиарда гривень правительство хочет получить от приватизации.  Я поинтересовалась в Рахунковой  палате:  "Может быть  вы  видели  вообще-то за счет чего?  Какие предприятия будут проданы?  За счет чего  будут  эти  доходы?"  А  никто  не  видел. Виртуальная экономика, виртуальный бюджет.

 

     Хорошо. Допустим,  вырастут  доходы  от  приватизации и дадут возможность повысить доходы бюджета.  Куда пойдут эти доходы? Что, будет увеличено финансирование народного хозяйства? Нет.

 

     Сравним 1999  год,  за  который правительство отчиталось,  но отчет не был принят Верховной Радой (я напоминаю),  с 2001  годом. Итак,  расходы  бюджета  на  финансирование  здравоохранения  (это специально  для  Черненко)  уменьшаются  на   5,5   процента,   на финансирование промышленности и энергетики - на 10,6 процента,  на строительство, жилищнокоммунальное хозяйство расходы бюджета также уменьшаются. Так куда же будут идти бюджетные средства, полученные за счет распродажи имущества?  На государственное  управление,  на фискальные  финансовые  органы (там растет финансирование) и,  что очень трогательно,  на обслуживание внешнего  долга.  Вот  на  что работает проамериканское правительство.

 

     Вообще очень   славненькая   ситуация   задумана   -   бюджет становится предвыборной программой  Ющенко:  Ющенко  -  Президент, Тимошенко - Премьер, я думаю, Турчинов - спикер. Очень славненько. Только это не нужно народу Украины.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Круку. За ним буде виступати Віктор Омеліч.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).    Уважаемый    Иван    Степанович!    Уважаемые   члены правительства!  Уважаемые коллеги!  К сожалению,  из-за недостатка времени остановлюсь только на важнейших вопросах.

 

     Представленным проектом бюджета на 2001 год предлагается установить обемы  финансирования  дорожного хозяйства  в  размере  842 миллиона гривень,  из них 352 - за счет налога на  транспортные  средства  и  490  -  из  госбюджета,  или практически  в 2 раза меньше,  чем в 1998-1999 годах.  Поэтому наш комитет настаивает на том,  чтобы,  как и раньше,  направлялись  в специальный  государственный дорожный фонд бюджета акцизный сбор и пошлина на нефтепродукты.

 

     Второй важный   вопрос    для    транспорта    -    выделение государственных    централизованных    капитальных   вложений   на приобретение  подвижного  состава,  сооружение   наиболее   важных обектов   отрасли   и  покрытие  убытков  от  перевозок  льготных категорий населения.  По расчетам на покрытие убытков на 2001  год необходимо  504  миллиона  гривень  железнодорожному  транспорту и около 400 миллионов гривень - автомобильному.

 

     Из года в год государство не  выполняет  свои  обязательства, предусмотренные  законодательством  о транспорте.  Поэтому комитет считает  необходимым  включить  в  проект  бюджета  предложения  о компенсации  по  льготам,  а  также  о  выделении централизованных капвложений: на приобретение и обновление подвижного состава - 697 миллионов гривень; на ремонт Бескидского железнодорожного тоннеля, являющегося единственным выходом в Европу,  - 22 миллиона гривень; на  реконструкцию  трехкамерного  шлюза  в  городе Запорожье - 4,5 миллиона гривень;  на строительство десяти танкеров  на  Килийском судостроительном  заводе  -  7  миллионов,  на  капитальный ремонт Одесского оперного театра -18 миллионов гривень,  на реконструкцию судоходного канала "Прорва" на Дунае - 6 миллионов.

 

     Строительство. Госстрой  в  настоящее  время  имеет бюджетную задолженность по финансированию программ - 5,6 миллиона гривень, а проектом  бюджета  на  2001  год  предусматривается финансирование госстроя в размере 7,7 миллиона гривень.  Получается, что основная часть  выделяемого бюджета идет на погашение задолженности прошлых лет.  При таком  мизерном  финансировании  об  эффективной  работе госстроя не может идти и речи.

 

     На 2001  год  отрасли  "Связь  и  информатика"  запланировано выделить из бюджета только 17 процентов от необходимого, и это при том,  что  предприятия  этой отрасли за 1999 год внесли в бюджет и внебюджетные фонды 1,3 миллиарда гривень.  Это  и  есть  ответ  на требование   бюджетного   комитета   указать  источник  бюджетного финансирования на увеличение расходов.

 

     Поэтому комитет считает необходимым увеличить  финансирование из  бюджета  на утвержденную национальную программу информатизации до 80 миллионов гривень.

 

     И последнее.   Процедура   рассмотрения   наших   предложений Кабинетом  Министров  Украины  и  Комитетом  по  вопросам  бюджета требует совершенствования.

 

     В прошлые годы наш комитет практически устранили от  контроля над рассмотрением окончательного решения по нашим предложениям.  Я просил бы обеспечить участие комитета на всех стадиях рассмотрения проекта бюджета.

 

     А сегодня  приглашаю  на заседание комитета министра финансов Митюкова.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  Віктору  Омелічу.  За  ним  буде   виступати Анатолій Мангул.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  колеги!  Шановний Іване   Степановичу!   Шановний   Вікторе   Андрійовичу!  Важливою складовою державного  бюджету  є  фінансування  органів  державної влади  та управління.  Виходячи з того,  що наш комітет займається питанням організації роботи Верховної Ради,  я  хотів  би  коротко зупинитись  на аналізі деяких показників,  які закладені в проекті державного бюджету для забезпечення діяльності парламенту.

 

     Ми не можемо погодитися з  доведеними  урядом  видатками  для Верховної  Ради  в сумі 98,2 мільйона гривень,  які менше на 8,  2 мільйона гривень від минулорічних.  І це в той час,  коли для всіх бюджетних  установ  передбачено  збільшити  обсяги фінансування не менше ніж 18 відсотків.

 

     Такий рівень фінансування Верховної Ради погіршить і до  того вкрай надзвичайно незадовільний стан комп'ютеризації законодавчого процесу,  не повною мірою забезпечить представництво парламентарів України  в міжнародних організаціях,  членом яких вона є,  а також погіршить  матеріальнотехнічне  і  медичне  забезпечення  народних депутатів.

 

     Протягом останніх  чотирьох років Верховна Рада фінансувалася лише на 45-60 відсотків від передбаченого бюджетом. Як наслідок, з року  в рік не вирішується ряд надзвичайно важливих проблем.  Таке принизливе ставлення до Верховної Ради не робить честі нікому.

 

     Крім цього,  з року в рік для Верховної Ради України  видатки на  капіталовкладення  передбачаються  в  межах  20  відсотків від потреби.

 

     Не витримують ніякої критики нинішні умови діяльності  вищого законодавчого  органу влади:  народні депутати не мають нормальних умов ні для роботи, ні тим паче - для проживання.

 

     Виходячи з зазначеного,  комітет вносить пропозицію  включити до  державного  бюджету  для здійснення повноважень Верховної Ради України видатки  в  розмірі  147,4  мільйона  гривень  проти  98,2 мільйона гривень, які передбачаються в проекті державного бюджету.

 

     Необхідно також  окремим  рядком в додатках до Закону України про Державний бюджет передбачити видатки на капітальне будівництво для Верховної Ради України в розмірі 59,3 мільйона гривень.

 

     Шановні народні депутати!  Як відомо, згідно зі статтею 4.3.7 пункт  13  діючого   Регламенту   Верховної   Ради   України,   що узгоджується  з  розділом IV Конституції,  передбачено,  що Голова Верховної  Ради  України   розпоряджається   коштами,   виділеними Верховній  Раді,  згідно  з  затвердженими  бюджетом  і кошторисом витрат Верховної Ради.

 

     Однак постановою   Кабінету   Міністрів   України    головним розпорядником   бюджетних   коштів  Верховної  Ради  визначено  не управління справами Верховної Ради,  як це є зараз, а новостворене Державне управління справами. Це порушення Конституції ставить під контроль виконавчому органу влади  діяльність  Верховної  Ради.  У зв'язку  з  цим необхідно запропонувати Кабінету Міністрів України внести відповідні зміни до своєї постанови в  частині  делегування відповідно  до  Конституції  України управлінню справами Верховної Ради статусу головного розпорядника коштів  та  внести  відповідні поправки до проекту Державного бюджету.

 

     Надзвичайно важливим   вважаємо   запровадження  фінансування діяльності Верховної Ради Національним банком України  за  рахунок тих відрахувань з доходів до державного бюджету,  які в неї будуть протягом року. Така практика є вже в інших сусідніх державах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Анатолію Мангулу.  За  ним буде виступати депутат Коновалюк.

 

     МАНГУЛ А.І..  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81,  Запорізька  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Шановні члени уряду!  Сьогодні  мої  колеги  висловлювали думку про те, що при детальному вивченні бюджету на 2001 рік можна побачити,  що він, дійсно, суперечить деяким статтям Конституції і окремим  законам  України,  насамперед  законам  про міліцію,  про загальний військовий обов'язок  і  військову  службу,  про  освіту тощо.

 

     Я хотів  би  використати  цей  час,  щоб  повести розмову про регулювання  міжбюджетних  відносин.  Сьогодні,  коли   зменшилася кількість   зборів  і  податків  до  місцевого  бюджету,  коли  не виконується головна наповнююча стаття - прибуток громадян, а також податок на прибуток, я вважаю, що у зв'язку з неврегульованістю на законодавчому рівні питання щодо розмежування земель  державної  і комунальної  власності  та  зарахування коштів від продажу земель, підкреслюю,   несільськогосподарського   призначення   стримується продаж  цих  земель.  Звичайно,  місцеві  бюджети недоотримують ці кошти.

 

     З метою  забезпечення  законодавчого   врегулювання   питання зарахування  коштів  від  продажу  земель несільськогосподарського призначення та зацікавленості органів місцевого  самоврядування  у безумовному   виконанні   указу   Президента   України   необхідно передбачити такий  порядок  зарахування  коштів  до  бюджетів:  20 відсотків до державного бюджету 80 - до місцевих бюджетів.

 

     Проектом бюджету   на   2001  рік  передбачається  збільшення доходів зведеного бюджету з 37,5 мільярда гривень у 2000  році  до 52,1 - у 2001 році, або на 39 відсотків.

 

     Під час  формування  бюджету  на 2000 рік Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету було запропоновано залишати місцевим бюджетам  не  менше  40  відсотків  від  обсягу  зведеного бюджету України, тобто пропонуємо повернутися до виконання цієї умови.

 

     Проблема збалансованості  місцевих   бюджетів   областей   по енергоносіях     залишається    невирішеною.    Для    стабільного функціонування  мережі  бюджетних  установ  тільки  в  Запорізькій області  необхідно  збільшити  видатки на 252 мільйони гривень,  у тому  числі  на  оплату  в  повному  обсязі  спожитих   бюджетними установами   енергоносіїв,   по  пільгах  та  субсидіях  -  на  80 відсотків.

 

     За нашою оцінкою,  загальний фонд доходів  місцевих  бюджетів завищений  на  11-  18  відсотків.  Шляхом  урахування  доходів по прогнозованому обсягу  доходів  територій  областей  на  2001  рік фактично  приховується  дефіцит бюджетів територій через нереальне визначення  доходів,  а  зростання  обсягів  доходів   по   деяких територіях в 1,4 і 1,8 раза не може бути забезпечене територіями.

 

     Значно завищені  доходи  місцевих бюджетів.  Мінфіном України заплановано збільшення  прибуткового  податку  з  громадян  на  30 відсотків,  у  той  же  час  індекс  споживчих  цін  у  2001  році планується  на  рівні  119,5  відсотка.  На   наш   погляд,   буде проблематичним планування такого співвідношення.

 

     Окремою проблемою  областей  є  завищення  доходної  бази для обрахування  дотацій  у  зв'язку  з   неспроможністю   підприємств паливно-енергетичної  галузі.  Проблема розрахунків за енергоносії на теперішній час остаточно не вирішена.  Як і в  попередні  роки, підприємства  енергетичних галузей не спроможні сплачувати податок на прибуток та податок на додану вартість,  оскільки  коштів,  які надходять   через   розподільчі  рахунки,  не  вистачає  на  плату податків.

 

     У зв'язку з великим обсягом відшкодування податку підприємств областей,  надходження  податку  на  додану  вартість  у цілому по областях очікується з від'ємним сальдо.

 

     Є пропозиції щодо вдосконалення...

 

     ГОЛОВА. Передайте їх.

 

     МАНГУЛ А.І.  У мене є тільки одна пропозиція.  Для  того  щоб можна було...

 

     ГОЛОВА. У вас був час для пропозицій. Зараз передайте їх.

 

     МАНГУЛ А.І. Для того щоб можна було вирішити кілька серйозних питань  взаємовідносин  між  державою  і  місцевими  бюджетами,  я пропоную комітету і уряду всетаки скласти графік і...

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ігорю Рафаїловичу Юхновському. За ним буде виступати депутат Пухкал.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Український народний рух. Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу!  Шановні члени уряду! Дозвольте мені висловити щиру повагу за зусилля,  які уряд  робить,  щоб  вивести державу   з   кризового   стану.  Бюджет  держави  є  визначальним документом цієї діяльності.  Ми розуміємо,  яку  страшну  спадщину отримав уряд від попередніх урядів,  але вам, Вікторе Андрійовичу, і вашому  урядові  належить  розгребти  ці  жахи,  які  сталися  в сільському  господарстві,  в  енергетиці,  вугільній  галузі  і  в освіті.

 

     Саме освіта держави доведена до повного безвиходу. Серед усіх бюджетних галузей вона основна.  Рівень середньої заробітної плати вчителя  -  132  гривні  на  місяць,  це  майже  на   рівні   межі малозабезпеченості.  Цього немає в жодній країні світу, і цього не було протягом усієї історії існування землі.

 

     Вчительство - це наймогутніша ланка інтелегенції держави, яка вчить усіх:  малих,  молодих,  дорослих, літніх, здорових, хворих, калік,  працюючих і безробітних.  Освіта - це  універсальна  ланка держави.  Комітет  вимагає  виконати  базові  положення Закону про освіту, приведення базової середньої зарплати вчителя до середньої в промисловості. Так є в усіх бюджетах світу.

 

     Середня зарплата вчителя має бути не 132 гривні на місяць,  а 280 гривень на місяць,  середня  зарплата науковця - 560 гривень на місяць.

 

     Комітет спільно   з  Мінфіном  і  Міносвіти  і  науки  зробив розрахунки необхідних додаткових асигнувань: у місцевих бюджетах - на 1 мільярд 400 мільйонів гривень,  у державному бюджеті - на 502 мільйони гривень.

 

     Ми розуміємо вагу цієї ноші.  Цим питанням уряди не займалися протягом  усіх дев'яти років і вам,  шановний Вікторе Андрійовичу, належить це зробити.

 

     Ми готові на цей рік  відмовитися  від  оплат,  якщо  базовий рівень  зарплати  буде  приведений  до вимог закону.  В Україні 30 відсотків молодих вчителів зі стажем до  10  років,  і  саме  тому треба підняти базову освіту.

 

     Наука. Вона  поділяється  на  академічну,  університетську  і галузеву,  розпорошену по  галузевих  міністерствах  і  комітетах. Усього  розпорошено  порядку  900  мільйонів  гривень на підтримку науки.  Національній академії наук належать абсолютний пріоритет у рівневі  науки  в  державі.  При  всій  моїй повазі вся сукупність галузевих  академій,  вся   сукупність   університетів   не   може зрівнятися  з  науковою  потугою  Академії наук.  Із 900 мільйонів гривень на науку 212 виділяється Національній академії наук.  Тому комітет,   вивчивши  становище  з  фінансуванням  науки,  пропонує збільшити  асигнування  на  Національну  академію  наук   на   105 мільйонів  гривень,  на  фонд  фундаментальних  досліджень - на 16 мільйонів  гривень,  повернути  борги  за  виконання  національних програм у розмірі 23 мільйона гривень.

 

     Шановний Вікторе Андрійовичу!  Шановний Ігоре Олександровичу! Є дві головні проблеми: модернізація виробництва і освіта. Комітет вимагає  спільного розгляду з Мінфіном проблем фінансування освіти і науки.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається Олександру Пухкалу.  За  ним  буде  виступати депутат Цибенко.

 

     ПУХКАЛ О.Г.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Шановні  члени  уряду!  Об'єктивно  оцінюючи   розвиток бюджетного  процесу  в  Україні  в  останні  роки,  маємо підстави зазначити,  що проект бюджету на 2001 рік має цілий  ряд  новацій, які  базуються на конструктивній роботі уряду за останні 9 місяців і свідчать про поступове  нарощення  позитивних  тенденцій  і  про плідність  співпраці  Верховної  Ради  України  з  урядом  Віктора Ющенка.

 

     Проект бюджету  на  2001  рік  містить  нову  орієнтацію   на посилення соціальних інновацій, соціальних інвестицій. І це досить добра ознака.

 

     Адже сьогодні  на  порозі  третього   тисячоліття   у   світі відбувається нова технологічна революція. І якщо ми хочемо змінити ту   стратегію   модернізації   українського   суспільства,    яку здійснюємо,  на  нову,  вибрати  рух на випередження,  то ми маємо переорієнтувати фінансові потоки  на  соціальні  галузі,  вкладати ресурси в розвиток людської особистості.

 

     Зверніть увагу, сьогодні Німеччина, Англія встановлюють квоти на залучення програмістів - відповідно,  20  тисяч  і  100  тисяч, Індія    створює    цілий   ряд   програмноінвестиційних   парків. Виробляється продукція,  реалізація якої надає дохід цим країнам у розмірі  3 мільярдів доларів.  Якщо Україна хоче вийти із затяжної кризи,  вона має зробити технологічний ривок, який буде базуватися на розвитку особистості.

 

     Тому вважаю  за  необхідне  і в подальшому підтримувати уряд, який обрав шлях збільшення фінансування соціальній галузі.

 

     Разом з тим у проекті бюджету є  ряд  недоліків,  на  яких  я хотів  би зупинитися.  Перш за все потрібно більше уваги приділяти підтримці інноваційної  політики.  Хоч  ми  і  скасували  збір  до інноваційного  фонду,  але  це не скасовує необхідність збільшення інвестицій саме на реалізацію інноваційних проектів.

 

     Друге. Потрібно  серйозно  підтримати  розвиток  українського інтелекту.

 

     Конкретна пропозиція     щодо     фінансування    міжнародної діяльності. Комітет у закордонних справах розглянув проект бюджету і   визнає   за   необхідне   внести  пропозицію  щодо  збільшення фінансування для придбання  нерухомості  в  ряді  країн,  оскільки відсутність  належних умов для роботи дипломатичних представництв, звужує  можливості  МЗС   України   в   налагодженні   міжнародної економічної   співпраці   в   інтересах  України,  на  що  вказано Президентом  України  під  час   представлення   нового   міністра закордонних справ.  Адже не секрет,  що доступ України до світових ринків,  а іншими словами до світової каси,  можливий тільки через активізацію  дипломатичної  діяльності  через  економізацію  нашої зовнішньої політики.

 

     І ще одне зауваження.  У проекті  є  так  звані  новели,  які ускладнюють контроль за видатками законодавчої та виконавчої гілок влади

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ще одне зауваження зробите в іншій формі.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Комітет  у  закордонних   справах   готовий   до подальшої співпраці з урядом над удосконаленням проекту бюджету.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Петру Цибенку.  За ним буде виступати Віктор Пинзеник.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Если  бюджет государства   представить   в  виде  здания,  сооружения,  то  его фундаментом  является  доходная  часть.  Так  вот,  это   условное сооружение, именуемое государственным бюджетом 2001 года (если оно является таковым),  стоит на стократно условном фундаменте, а если быть точным, то на песке.

 

     Судите сами:  соотношение  гривни  к  доллару  (6  гривень 26 копеек за 1 доллар),  заложенное в основу бюджета, - это не просто нереально,  это  утопия.  Рост  ВВП на 4 процента - тоже что-то из разряда сказок о 1000 и одной ночи.  А поступление от приватизации в   сумме   9   миллиардов   гривень   -   вообще   голубая  мечта приватизаторов. Это что же они собираются приватизировать на такую сумму?   Неужто   Президента   вкупе  с  правительством  и  верным доблестным большинством  Верховной  Рады?  Но  где  же  покупатель найдется  на  столь  специфический  и  неходовой  товар?  Судя  по вчерашнему выступлению  Спикера  Британского  парламента,  они  на такой товар явно не позарятся.

 

     А теперь   о   расходной  части.  Если  кто-то  ставил  целью специально,   подчеркиваю,   умышленно    сформировать    рекордно антинародный провальный бюджет,  то его можно поздравить:  ему это удалось.  Судите сами:  нормы печально знаменитой статьи нынешнего бюджета,  которые  укоротили  жизнь  не  одной  сотне  тысяч наших соотечественников,   прежде   всего   ветеранов,   пенсионеров   и инвалидов,  переносятся и в новый бюджет. И не просто переносятся, а еще и расширяются приложением 4 к статье 55.  Видимо,  стремятся отправить  в  мир  иной  уже  не  сотни  тысяч,  а  миллионы наших соотечественников.

 

     В проекте нет и  намека  на  повышение  пенсий  и  социальных пособий.   Ветеранам   войны,  участникам  боевых  действий  вновь планируют существенно урезанные разовые денежные  пособия  ко  Дню Победы.   Программа   социальной   защиты   инвалидов   не  только финансируется по остаточному принципу,  но,  что еще страшнее,  на 70-80  процентов планируется за счет местных бюджетов,  от которых сегодня - просто руины.

 

     Не обнаружил я и средств,  необходимых для нормальной выплаты обесцененных сбережений. В проекте бюджета нет защищенных статей.

 

     Этот перечень  можно продолжать,  однако,  по-моему,  и этого достаточно,  чтобы понять основную стратегию  бюджета  2001  года. Она,  видимо,  сводится  к  тому,  чтобы  окончательно  извести те миллионы обездоленных,  которые еще  выжили  в  этой  десятилетней кровавой демократической мясорубке.

 

     А закончить  я  хотел бы вот чем.  Слушая некоторых господ из большинства,  их стенания по поводу бюджета и  народных  страданий вследствие ими же созданных причин, ловлю себя на мысли, что знаю, как будут развиваться события дальше.  Знаю,  потому что так  было уже   не  раз.  А  будет  следующее:  вы  еще  немножко  пошумите, покричите,  поторгуетесь  и  отдадитесь,  точнее,  продадитесь   в очередной  раз  правительству.  Но столь же очевидно и другое:  ни бюджетники,  которых  я  представляю,  ни   фракция,   которую   я представляю, подобный документ не поддержат.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре  Степановичу.  Слово  надається Віктору Пинзенику. За ним буде виступати депутат Чубаров.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду! Фракція "Реформи-Конгрес"  не  буде  пропонувати,  де треба вилучити чи до якої статті бюджету додати,  бо проект варто  розглянути  з  точки зору деяких ідеологічних питань.

 

     Нам зрозумілі труднощі,  з якими стикається уряд, намагаючись збалансувати  бюджет,  зрозумілі  прагнення   мати   бездефіцитний збалансований бюджет, ми хотіли б в основному зупинитись на деяких оцінках бюджету саме з цих позицій.

 

     Ми добре    пам'ятаємо,    чим    обертається    нереальність запланованих   доходів.   За   цих   умов  хтось  отримує  реальне фінансування, а комусь залишається тільки рядок у бюджеті.

 

     Найбільший сумнів викликають дві статті. Перша, яку називають практично  будь-хто,  навіть  неспеціалісти,  - це надходження від приватизації.  Я не знаю,  що ми збираємось продати для того,  щоб отримати  9  мільярдів  гривень.  За  вісім  місяців цього року ми отримали менше половини з у чотири рази меншої суми.

 

     Сумнів викликає і друга стаття  -  надходження  від  транзиту газу:  1  мільярд 200 мільйонів гривень при фактичних надходженнях за вісім місяців у 10 разів менших - 118 мільйонів.

 

     Нас турбує орієнтація на  так  звану  касову  збалансованість бюджету. З проекту не видно, наскільки його показники відповідають реальним  потребам  бюджетних  секторів  у  частині  обов'язкового фінансування (наприклад,  енергетична складова бюджету:  дотації і субсидії в частині комунальних платежів),  бо така невідповідність нищить   національну  економіку,  плодить  так  званий  прихований дефіцит бюджету.

 

     Важко погодитись   із   продовженням    політики    подвійних стандартів,  коли,  по  суті,  пропонується  затверджувати десяток бюджетів одночасно.  Мова йде про  спеціальні  фонди  (це  фіговий листок  так  званих  позабюджетних  фондів),  які мають особливий, спеціальний характер фінансування.

 

     Серйозне занепокоєння  викликає  прагнення  зберегти  існуючу систему  міжбюджетних  стосунків,  централізація  основної частини коштів у державному бюджеті, що робить більшість обласних бюджетів дотаційними.

 

     Зрозуміло, є  ризик  одночасного  переходу  на  нову  систему міжбюджетних стосунків  у  рамках  всієї  України.  Але  це  треба обов'язково  передбачити  в  новому  бюджеті на експериментальному рівні, охоплюючи кілька бюджетів базового рівня в кожній області.

 

     Фракція "Реформи-Конгрес"  не  може   погодитись   також   із практикою  комерціалізації  органів  державної влади,  коли доходи податкової і митної служб ставляться  в  залежність  від  зібраних податків.  Давайте  тоді  прокуратурі  будемо платити за кількість відкритих кримінальних справ.

 

     Фракція "Реформи-Конгрес" не вважає,  що  проект  бюджету  не може   бути   доведений   до   прийнятного  рівня,  але  при  його доопрацюванні  мають   бути   враховані   принципові   зауваження, висловлені сьогодні в залі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Рефату Чубарову. За ним буде виступати депутат Костусєв.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Шановний Голово!  Шановні члени уряду!  Шановні народні депутати!  Комітет з питань  прав  людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні ретельно розглянув проект Державного бюджету на 2001 рік,  поданий Кабінетом Міністрів України.

 

     Народні депутати - члени нашого комітету не можуть погодитися з тим,  що в проекті бюджету на 2001 рік зберігається тенденція до скорочення соціальних програм. Зокрема, пропонується продовжити на 2001 рік дію статті 62 Закону про Державний бюджет  на  2000  рік, якою  в  цьому  році  було  призупинено  значну частину соціальних гарантій ветеранам війни та  праці,  інвалідам,  іншим  категоріям соціально    незахищених    громадян,    постраждалих    унаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Більш того,  статтею 55 проекту пропонується зупинити ще  ряд положень  чинних  законів,  що  негативно  вплине  на рівень життя окремих категорій громадян,  таких  як  репресовані,  та  зменшить фінансову  підтримку  з  боку  держави  таких  галузей,  як наука, освіта,  культура. Членів нашого комітету також дуже непокоїть те, що  в  поданому  проекті немає переліку захищених статей.  На нашу думку, це є неприпустимим.

 

     Наше ставлення до проекту бюджету було б упередженим, якби ми не  відзначили  позитивних  моментів.  А  таким  моментом,  на наш погляд,  є те,  що уряд  передбачив  кошти  на  реалізацію  Закону України  про  державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, який ми прийняли 1 червня 2000 року.

 

     Тепер торкнуся   питань,   які    безпосередньо    стосуються компетенції  нашого  комітету.  Ми  стурбовані  тим,  що у проекті Державного  бюджету  на   2001   рік   видатки   на   фінансування етнонаціональної   на   міграційної  політики  практично  по  всіх позиціях знижені порівняно з поточними і  минулорічними.  Так,  на облаштування  депортованих  запропоновано  виділити  25  мільйонів гривень, що майже вдвічі нижче від суми, визначеної на цей рік. Ця цифра  не  покриває  нагальних  потреб для виправлення становища в Автономній Республіці Крим.

 

     25 процентів    населених    пунктів,    де    облаштовуються депортовані,  які повернулися,  не забезпечені електроенергією. 73 відсотки - не забезпечені водопостачанням. Діти ходять до школи за

5-10 кілометрів від місця проживання.

 

     Мінімальна потреба  в  коштах  на  2001  рік  на облаштування депортованих становить 54 мільйони гривень,  із них 45 мільйонів - капіталовкладення,  9  мільйонів  - видатки на соціально-культурну сферу.  Ми будемо наполягати  на  закладенні  в  державний  бюджет реальних коштів для цих потреб.

 

     Члени нашого   комітету   пропонують   прискорити   прийняття програми облаштування депортованих  із  тим,  щоб  не  повертатися щорічно для обрахування необхідних коштів.

 

     Неприпустимим є, що в той час, коли Україною ратифіковано ряд міжнародних  конвенцій  щодо   прав   національних   меншин,   які передбачають    вжиття    масштабних   заходів   для   відродження національних  культур,  реалізацію  мовної  політики,  у   проекті бюджету видатки на ці потреби суттєво знижені.

 

     Наш комітет  наполягає  на  тому,  щоб сума коштів на ці цілі була не нижчою від передбаченої бюджетом на 2000 рік.  Крім цього, пропонуємо  уточнити  у видатках профільних міністерств і відомств (маються на увазі Мінкультури,  Міносвіти,  Держкомінформполітики) суми   коштів,   що   спрямовуватимуться   на  задоволення  потреб національних культурних меншин.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Костусєву. За ним буде виступати Геннадій Удовенко.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемый Виктор Андреевич! Уважаемые коллеги! Бюджет должен,  на наш взгляд,  решать две важнейшие задачи. Первая - это обеспечение текущих проблем: финансирование деятельности бюджетных организаций, обслуживание долга и так далее. И я хочу сказать, что правительство  Виктора Ющенко сумело сделать то,  что не удавалось его предшественникам:  во всех областях регулярно получают пенсии, существенно   уменьшилась  задолженность  по  зарплате  работникам бюджетной сферы.

 

     Но другая более сложная задача бюджета

-создать условия для развития. Особенно важное значение эта задача имеет сейчас,  когда после десятилетнего спада обозначился наконец хоть  какой-то  экономический  рост,  и очень важно обеспечить эти условия для стабильного подема экономики.

 

     В этой  связи  положительной  стороной  представленного   нам проекта  бюджета  является  то,  что  в  нем  выделены  расходы на развитие.  Именно  данные  затраты  -  на  научные   исследования, строительство дорог, капиталовложения и тому подобное - составляют задел на будущее.

 

     Считаю важным,  что  25  процентов  средств,  поступающих  от приватизации, будет использоваться для инвестирования предприятий, имеющих стратегически важное значение для экономики и безопасности нашего государства.

 

     Программа деятельности      правительства     предусматривает приоритет  социальных  проблем.  В  частности,  предусмотрен  рост расходов  на социальные нужды.  Особенно важное значение имеет то, что планируется на  25  процентов  увеличить  зарплату  работникам социально-культурной сферы.  Однако я скажу, что лично не разделяю оптимистических прогнозов по поводу уровня инфляции.  Мне кажется, он  будет  выше,  и в лучшем случае это увеличение на 25 процентов просто позволит сохранить существующее положение.

 

     Больше внимания необходимо уделять охране памятников  истории и культуры.  Всем известен Одесский театр оперы и балета, однако в настоящее время из-за осадки  грунтов  этому  шедевру  архитектуры грозит  гибель.  Еще  в  1996 году Президент издал соответствующий указ,  есть соответствующее распоряжение  Кабмина,  однако  из  15 миллионов  гривень в этом году перечислено всего 2 миллиона.  Если срочно не выполнить комплекс работ,  театр просто рухнет.  Поэтому предлагаю предусмотреть в законе о бюджете 19 миллионов гривень на реконструкцию оперного театра.

 

     Я многое мог  бы  еще  сказать,  но  не  хочу  злоупотреблять временем, потому что и мои колеги хотят выступить.

 

     Виктор Андреевич!   Меня   сегодня   журналисты  неоднократно спрашивали,  реально  ли  то,  что  предлагает  правительство.   Я отвечал,  что считаю это реальным.  Им хочеться нам верить.  А нам хочеться верить вам,  но действуйте более  активно.  Сколько  было разговоров  о  том,  что  нет  закона  о приватизации Укртелекома. Приняли.  Почему так медленно осуществляется этот проект? Если все будет  разворачиваться  так  неоперативно,  вы  не  получите эти 9 миллиардов, и бюджет повиснет в воздухе.

 

     Желаю вам успехов.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Геннадію Йосиповичу Удовенку. За ним буде виступати депутат Супрун.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  члени уряду!  Не секрет,  що Народний рух  України  та  його  фракція  у Верховній  Раді підтримує реформаторського Прем'єр-міністра.  Тому запропонований проект бюджету ми,  як деякі,  спеціально валити не будемо,  а будемо наполягати на прийнятті пропозицій,  які фракція внесе в бюджетний комітет.

 

     Шановні народні депутати!  Оздоровлення  фінансової  системи, створення   сприятливих   умов   для   підприємництва,   зменшення податкового тиску,  вдосконалення соціального сектора, відмова від практики    безпідставних    пільг,    адміністративна    реформа, врівноваження інтересів центру та регіонів - така стратегія  лягла в основу проекту Закону про Державний бюджет.

 

     Я не  помилився,  шановні колеги,  це - цитата з мого виступу при обговоренні проекту бюджету 2000 року.

 

     Далі. Уряд провів велику роботу, підготувавши, по суті, новий бюджет.  Потім іде перелік позитивів:  бездефіцитність,  зменшення податків,  збільшення адресних відрахувань і таке інше.  Це  знову було сказано про бюджет 2000 року.

 

     Далі. Негативні  тенденції в економіці спостерігалися з кінця 1999 року:  стрімке зниження курсу  гривні,  підвищення  споживчих цін,   падіння   купівельної   спроможності   населення.  Криза  в енергетиці посилилася як через внутрішні,  так  і  через  зовнішні чинники.   Ситуація   склалася  критична,  але  парламент  здатний сконцентрувати свої можливості і дати державі  бюджет.  І  нам  це потрібно,  нам  його  треба  поліпшити,  але  ми  повинні ухвалити бюджет.

 

     Хотілося б, щоб це стосувалося і сьогодення, хоча з того часу минув майже рік.

 

     І останнє речення,  даруйте, що цитую сам себе: з економічної точки зору структурні зміни вдосконалять бюджетний процес.

 

     У змісті останнього речення була найбільша надія на позитивні зрушення  в  бюджетній  системі  України.  Але  наші сподівання не виправдалися.  Не  виконані  бюджетні  показники,  не   підвищився життєвий  рівень  людей.  Практично  всі  регіони  є  дотаційними. Половина економіки знаходиться в тіні. Банки не здатні кредитувати виробництво, магазини заповнені товарами іноземного виробництва, а українська ковбаса вироблена з іноземного м'яса.

 

     Це не стосується криворізької фабрики з виробництва дріжджів, де  генеральний  директор  -  справжній  реформатор.  Там є власна свиноферма,  і її можна на будь-яку світову виставку  виводити.  У нас є люди реформаторського складу.  Тому я закликаю:  підтримайте бюджет.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Людмилі Супрун. За нею буде виступати депутат Зінченко.

 

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область). Дуже дякую, Іване Степановичу, за запрошення на трибуну. Я  працюю  в  бюджетному  комітеті  і  практично  веду   більшість міністерств  і  відомств  і  доходну  частину бюджету.  Я хотіла б звернути увагу депутатів на питання,  яке є важливим не  тільки  в економічному плані, але й у політичному.

 

     Ми всі не раз заявляли про те, що плануємо прийняти бюджет на новій податковій основі, і йшли посилання на прийняття Податкового кодексу. Але дозвольте нагадати, шановні народні депутати, а також члени уряду,  що Верховна  Рада  має  право  вводити  в  дію  нові податкові закони до 1 липня поточного року (ви пам'ятаєте, що саме це передбачено бюджетним  законодавством).  Таким  чином,  виникає питання:  чи є в нас нова податкова база,  чи маємо ми право перед народом України,  перед урядом,  перед самими собою сказати: "Так, справді, ми працюємо в нових умовах"?

 

     Я вважаю, що так. І для цього наведу декілька прикладів.

 

     Ми скасували  збір  до інноваційного фонду,  який в попередні роки становив майже 1,2 мільярда гривень доходної частини бюджету. Це  зменшення  податкового навантаження на підприємства чи ні?  Ми можемо казати,  що це зменшення податкового  навантаження  на  всі підприємства без винятку.

 

     Ми застосували   нові   форми   оподаткування   для   окремих підприємств (мова йде про малий і середній бізнес):  ввели  єдиний податок   для   малого   і  середнього  бізнесу,  обмежили  ставки оподаткування до  6  відсотків.  Це  також  зменшення  податкового тиску.

 

     Замість 32    видів    податків   для   сільськогосподарських підприємствах ми застосовуємо тільки один - фіксований податок  на сільськогосподарські підприємства.

 

     Частково, але ми знижуємо податки.

 

     Ми не можемо сказати,  що сьогодні Україна здатна відмовитися від оподаткування взагалі.  Ми розуміємо,  що це  один  із  єдиних законних  шляхів наповнення державного бюджету і утримання держави в цілому як такої.  І ми сміливо можемо  сказати,  що  сьогодні  є достатньо податкових законів, які змінені і зменшують на наступний рік реальне навантаження на підприємницьку діяльність.  Мова йде і про  державні підприємства,  і про недержавні підприємства,  і про сільське господарство, і про окремі галузі.

 

     Таким чином,  я можу сказати,  що в нас є підстави розглядати цей  законопроект,  і  в  Президента  будуть  підстави  цей  закон підписувати.  Але я прошу,  щоб уряд  не  чекав  такого  прийняття бюджету,  як це було в попередній рік. Ми будемо розглядати проект бюджету дуже досконально,  для цього  в  нас  достатньо  часу.  Ви вчасно подали бюджет,  і в нас буде два-три місяці, щоб опрацювати кожну цифру.

 

     Маю сказати,  що в нас дуже  багато  пропозицій  до  доходної частини,  адже багато доходів,  які ви врахували в бюджеті України на цей рік,  не відповідають реальним цифрам. Я маю на увазі, що в деяких  випадках вони істотно занижені,  у деяких випадках істотно змінені.  Нас не влаштовує в доходній частині розподіл  надходжень від Фонду держмайна,  тобто розподіл на загальний і на спеціальний фонди.

 

     Тому я хочу підкреслити,  що,  як член бюджетного комітету, я працюватиму разом з бюджетним комітетом, з нашою фракцією над тим, щоб бюджет  в  обов'язковому  порядку  був  прийнятий.  Ми  будемо узгоджувати  всі  питання  для  того,  щоб  забезпечити соціальний захист у тих напрямах, які сьогодні передбачені в законодавстві.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Зінченку. За ним буде виступати депутат Костенко.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Іване Степановичу! Шановні члени уряду! Змушений, на жаль, констатувати, що  фінансуванню установ інформаційної сфери в проекті Держбюджету 2001 року відведено скромне місце,  навіть надто скромне, зважаючи на зростаючу роль інформації як для внутрішнього життя,  так і для формування іміджу та відстоювання національних інтересів України у світі.  Лише 163 мільйони гривень,  що менше 0,1 відсотка валового внутрішнього продукту, і, до речі, зростання валового внутрішнього продукту  не  позначається  на  бюджетних видатках,  спрямованих в інформаційну галузь.

 

     Я підтримую (і  комітет  підтримує)  ті  позиції,  які  дають можливість   збільшити   видатки  на  книговидання,  на  підтримку власного товаровиробника.  Але,  як і в попередні роки, розробники проекту   недооцінюють   факт   прискорення  переходу  людства  до інформаційного суспільства, і такі підходи держави до фінансування інформаційної   галузі   неминуче  призведуть  до  її  поступового вмирання, Україна безнадійно лишиться на узбіччі цивілізації.

 

     У проекті  бюджету  2001  року  не  передбачено  фінансування розвитку сучасних технологій в системі теле- і радіомовлення.  Наш комітет завершує підготовку пропозицій до проекту,  до речі, також скромних,  і  найближчим часом подасть їх уряду.  Важливо,  щоб не повторилась минулорічна ситуація,  коли пропозиції  комітету  були повністю проігноровані.

 

     Не менше комітет стурбований тим,  як використовуються наявні мізерні  бюджетні   кошти,   тобто   проблема   набуває   якісного спрямування.   Основна   їх  частка  -  137  мільйонів  гривень  - спрямовується   на   фінансування   державного    телебачення    і радіомовлення,  тобто  під  державне  замовлення,  підкреслюю,  на інформаційну продукцію.

 

     Державне замовлення,  відповідно  до   Закону   України   про поставки  продукції  для  державних  потреб,  має здійснюватись на конкурсних засадах.  Колишнє Держтелерадіо та Мінінформ України не застосовували     або    застосовували    формально    передбачену законодавством систему державного  замовлення.  Зате  неправомірно спрямовували     Національній    телекомпанії    і    Національній радіокомпанії бюджетні  кошти  через  незаконно  затверджені  ними кошториси доходів і видатків,  що призвело за останніх два роки до перевитрат визначених лімітних призначень майже  на  12  мільйонів гривень.

 

     Як кажуть,  одне  порушення  неминуче викликає нові порушення законодавства у сфері використання бюджетних  коштів.  Національні телекомпанія і радіокомпанія, наприклад, розрахувалися з концерном РРТ  за  отримані  послуги  шляхом  проведення  взаємозаліків   та казначейських  вексельних розрахунків,  внаслідок чого дебіторська заборгованість концерну становить 127 мільйонів гривень.

 

     Ми вбачаємо  в  цьому  два  суттєвих   недоліки:   перший   - консервується  застаріле  ручне управління телерадіоорганізаціями, що  призводить  до  неефективного   і   нецільового   використання бюджетних  коштів;  другий  -  така  кулуарна  форма безпосередньо бюджетного  фінансування  негативно  впливає  на  творчий   рівень виробництва телерадіопрограм.

 

     Тому ми   пропонуємо   кошти,   визначені   і  призначені  на фінансування    Національної    телекомпанії    і     Національної радіокомпанії, розподілити на два підрядки: державне замовлення на вироблення  теле-,  радіопрограм  і  державне  замовлення  на   їх розповсюдження. Є й інші пропозиції.

 

     Хочу зауважити,  що  коли  в проект бюджету не будуть внесені зміни, важко буде розраховувати на його підтримку.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре  Олексійовичу.   Слово   надається народному депутату Юрію Костенку.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Один із  батьків американського   бюджетного  процесу  сенатор  Фулбрайт  зазначив: національний бюджет має бути наповнений моральними принципами; він говорить про те, на що нація звертає увагу і на що не звертає; він говорить про те, що нація цінує.

 

     Якщо керуватися в оцінці проекту бюджету України саме  такими критеріями,  то можна стверджувати із цифрами в руках,  що проект, справді,  є моральним і має чітко виражене соціальне  спрямування, адже видатки на соціальний захист зростуть у наступному році майже на  40  відсотків.  Проте  інших  проблем,  які  повинні  вирішити незалежна Україна, у даному проекті бюджету не вирішено.

 

     Перша проблема.  У  проекті  бюджету  доходи  розраховані  на основі діючої  системи  оподаткування,  і  це,  на  думку  фракції Українського народного руху, швидше є перевагою проекту, аніж його недоліком.

 

     Але стурбованість  фракції  викликає  рівень  обгрунтованості надходжень від приватизації. Якщо в поточному році вони становлять 6,25 відсотка від спрогнозованих доходів зведеного бюджету,  то  в наступному  році  ця  частка збільшується відразу на 17 відсотків. Будь-яка  затримка  приватизації  наступного  року   призведе   до критичної ситуації із фінансуванням низки статей бюджету.

 

     Аби не  ставити під загрозу соціальний захист населення,  тим більше найвразливіших верств,  фракція пропонує при  доопрацюванні проекту   бюджету   передбачити,  що  за  рахунок  надходжень  від приватизації здебільшого має обслуговуватись державний борг,  а не соціальна сфера.

 

     Друга, чи ненайболючіша,  проблема, яку обов'язково необхідно врегулювати,  - це проблема міжбюджетних стосунків. Про неї багато говорилося.  Сьогодні,  образно  кажучи,  на  шальці  терезів  дві концепції.  Одна,  яку підтримує,  до речі,  наша  фракція,  і  ця концепція  була  в  основі  проекту бюджету 2001 року ще за кілька днів до його подання,  - це унітарний бюджетний устрій з єдиним  і сильним  Мінфіном  та сильними бюджетами місцевого самоврядування, що отримують кошти без посередництва інших бюджетних ланок.

 

     На іншій шальці - спроба регіональних еліт  будь-що  уберегти монополію  обласних  ланок  управління  і поступово федералізувати Україну,  логічно увінчавши цей процес створенням верхньої палати. Однак опоненти реформи чомусь уперто не хочуть помічати,  що першу концепцію  вже  схвалено  Верховною  Радою  у  проекті  Бюджетного кодексу.

 

     Отже, ми  пропонуємо  ввести  в проект бюджету окрему статтю, якою чітко визначити джерела формування бюджетів органів місцевого самоврядування.   Ми   переконані,   що  лише  радикальна  реформа міжбюджетних  стосунків  закладе   надійний   фундамент   як   для економічних реформ, так і для розвитку демократії в Україні.

 

     Інші проблеми, що вимагають свого врегулювання:

 

     по-перше, енергетична   національна  політика  (абсолютно  не забезпечена бюджетним процесом);

 

     по-друге, не передбачено коштів на освітянську  реформу,  про яку заявив уряд;

 

     по-третє, фінансування    засобів    масової   інформації   і проведення  ефективної  національної  інформаційної  політики,  що потребує  особливої  уваги  з  боку  уряду  в умовах інформаційної агресії, яка ведеться проти України.

 

     Ми вважаємо,  що лише за умови  такого  доопрацювання  бюджет 2001  року  стане  справді і моральним,  і національним і повністю відповідатиме тим реформаторським зусиллям,  яких уряд закладає  в проведенні державної політики.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Прем'єрміністру  України  Віктору Андрійовичу Ющенку. Будь ласка.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  Прем'єр-міністр України.  Глибокошановний Іване Степановичу!  Глибокошановні народні депутати, колеги! Ми сьогодні в уряді відчуваємо великий момент відповідальності,  представляючи парламенту України проект бюджету 2001 року.

 

     Сьогоднішній день розпочинає головний етап бюджетного процесу

-  розгляд  проекту  основного  фінансового   документа   держави. Протягом  періоду розгляду й слухань у парламенті,  я переконаний, ми повинні знайти взаєморозуміння,  знайти можливість  і  виробити спільне  бачення,  з  якими  цілями,  з  якими  цінностями Україна повинна рухатись назустріч 2001 року - року,  який би виправдав  і ваші, і наші сподівання.

 

     Перш за   все   мені  хотілося  б  подякувати  всім  народним депутатам за вашу роль у тому процесі,  у  тому  етапі  підготовки бюджету,  який  пройшов  уряд,  відповідні  комітети  і  політичні фракції.  Я хотів би підкреслити,  що це вдячність  незалежно  від вашого  крила,  тому  що ми розуміємо:  ідеал бюджету - це формула щільних,  можливо,  постійних консультацій і діалогу. Ми вдячні за цей початковий діалог і стверджуємо,  що уряд готовий підтримувати такий дух взаєморозуміння.

 

     Коротко про основні макроекономічні показники.

 

     Ми бачимо основну мету макроекономіки 2001 року в тому, щоб вона відповідала трьом принципам:

 

     по-перше, динамічна  економіка  (конкретні  цифри  я  не буду повторювати),  починаючи  від  виробництва  внутрішнього  валового продукту і тенденцій у розвитку секторів , які детально наведені в аналітичній записці;

 

     по-друге, соціально орієнтована політика;

 

     по-третє, непорушні основи  фінансової  стабільності,  які  б давали  змогу  динамічно  рухати  економіку  вперед,  а  соціальні цінності  не  здевальвовувати  некерованими  цінами  або   втратою контролю за стабільністю національних грошей.

 

     Шановні народні депутати!  Ключове завдання бюджету 2001 року уряд бачить посилення його соціальних орієнтацій  і  тенденцій  на базі реалізації концепції економічного зростання країни.

 

     Якими головними   мотивами   керувався  уряд,  формуючи  таку концепцію підходу до розбудови проекту бюджету 2001 року?

 

     Перше. На думку уряду,  це  принципово  повинен  бути  бюджет розвитку,  бюджет,  що  створює  нове економічне поле в країні (на деталях і аргументах я зупинюся пізніше).

 

     Друге. Для нас принципово,  щоб це був бюджет, що не допускає нарощення  державного  боргу,  і щоб не було політичних спекуляцій (це я хотів би сказати для тих народних  депутатів,  що  до  цього часу  ще  не читали проект бюджету).  Ми повинні виявити політичну волю  і  підписатися,  що  Україна  відмовляється   від   приросту зовнішньої і внутрішньої заборгованості.

 

     Третє. Це  повинен  бути  бюджет,  який  не проїдає кошти від приватизації,- не так,  як коментували деякі народні депутати.  Це принципово.  Це  перший  бюджет,  який не буде проїдати операційні кошти,  отримувані  від  приватизації.  Ми  готові  обговорити   у відповідних    комітетах   і   на   широкому   загалі   парламенту двохмільярдну програму капітальних вкладень за  рахунок  ресурсів, отриманих від приватизації.

 

     Черверте. Це  повинен  бути  бюджет,  який  створює умови для проведення пенсійної  реформи  і  забезпечує  перехід  від  вчасно виплачуваних пенсій 2000 року до поетапного підвищення у 2001 році пенсій найбільш незахищеним категоріям пенсіонерів.  Ми  дамо  вам рахунок,  суму,  у нас вона є,  я цими цифрами володію,  але зараз просто не час про це говорити. Скільки ресурсів ми можемо виділити на це і для яких категорій,- це предмет наступного діалогу.

 

     Найголовніше. У  проекті бюджету,  який ми вам запропонували, ми вперше в історії України розділили два бюджети  -  пенсійний  і державний.  Ми  переконані,  що вже на базі трьох-чотирьох місяців поточного року матимемо  профіцит  пенсійного  бюджету  в  розмірі 200-250  мільйонів  гривень,  можливо,  400  мільйонів.  Це  добра підготовка до першого кварталу 2001 року,  адже в першому кварталі цього  року ми мали усталену тенденцію до зростання заборгованості пенсіонерам України,  що мотивувалося малою кількість фінансових і робочих днів,  святами і таким іншим.  Ми хочемо почати з того, що будемо регулярно забезпечувати  і  регулярно  готувати  пропозиції щодо підвищення пенсійного забезпечення всіх категорій пенсіонерів України.

 

     П'яте. Катерино Семенівно,  я дивлюся на вас і хочу  сказати: це   повинен   бути   бюджет  підтримки  села  шляхом  економічних мотивацій.

 

     Шановні народні депутати! Я обіцяю вам зайти в кожну фракцію, і  особливо  в  аграрну,  щодо  цих  питань.  Ми поговоримо про ті мотиви, які ми виділяємо в цьому році і пропонуємо вам підтримати.

 

     Шосте. Це повинен  бути  бюджет,  що  забезпечить  прозорість використання  бюджетних  коштів  усіма розпорядниками,  перехід на виключно казначейську модель касового виконання  бюджету  України. Сьогодні  звучали  справедливі зауваження про бюджетний банк,  про акумуляцію коштів державного і місцевих бюджетів лише  в  балансах державних  структур.  Цього  буде  досягнуто  переведенням касової моделі  виконання  бюджету  України   виключно   в   казначейську. Включаючи місцеві бюджети.

 

     Сьоме. Ми  повинні  нарешті мати бюджет,  в якому максимальну увагу  приділено  соціально  найнезахищенішим   категоріям   наших громадян.  Ми  вам  презентуємо  в дискусіях у фракціях спеціальні соціальні програми,  де відбито наше  бачення  логіки  соціального процесу,  починаючи  від  програми боротьби з бідністю і локальних програм,  як,  на наш погляд, дійти до тих категорій громадян, для яких адресна допомога сьогодні найбільш важлива.

 

     Восьме. Формування нових принципів діяльності і ролі місцевих бюджетів.  Оскільки  це  дуже  гаряче  політичне  питання,  я   не наводитиму  зараз якийсь серйозний коментар тільки за браком часу. Я готовий детально укласти позицію уряду у фракціях і комітетах.

 

     Дев'яте. Принципово:  бюджетна реформа,  її перший  етап.  Це 2001 рік.

 

     Десяте. Забезпечення  основ фінансової стабільності,  про яку сьогодні   також   говорили    народні    депутати,    висловлюючи стурбованість  щодо  стабільності  національних  грошей  і  цін на внутрішньому ринку.

 

     Окремо хотілося б привернути вашу увагу, народні депутати, до того,  що  ці  засади - це не є аматорство уряду.  Макроекономічні цілі,  які покладено в основу розбудови проекту бюджету 2001 року, проголошені  Президентом України в його посланні до Верховної Ради "Україна:  поступ у XXI століття" та в затвердженій вами  Програмі діяльності   Кабінету  Міністрів  "Реформи  заради  добробуту".  Я переконаний, що це є цілі і цінності, проголошені вами на виборах.

 

     Тепер дозвольте коротко висловитися на користь проголошених і рекомендованих  вам  до  затвердження наших намірів.  Для того щоб попередити  політичні  спекуляції,   які   завжди   виникають   на соціальному  грунті,  я  хочу сказати одну фразу.  Шановні народні депутати!  Хто хоче бачити українську соціальну політику гуманною, повинен підняти свою руку за цей бюджет.

 

     Ви підтримали  нас у 2000 році в складній політичній дискусії бездефіцитного бюджету - що це за рахунок  бідної  людини  і  таке інше.  На  ділі  виходить  інше:  ми  починаємо розраховуватися із бюджетною сферою по прострочених боргах  по  заробітній  платі  за 1996,  1997,  1999  роки,  по  пенсіях,  по  категоріях  боржників місцевих бюджетів.  І до кінця року,  повірте,  ми активізуємо цей процес. Тільки дайте нам можливість це робити. Повірте! Я хотів би просити у вас одне: ви щиро поставтеся до дискусії про бюджет 2001 року. Не ускладнюйте там, де немає проблем.

 

     Говорячи про  найбільш наболіле - про соціальну спрямованість бюджету,  - я беру,  шановні колеги,  для аргументації таблицю,  і буду  говорити про політику,  яку ви затверджували п'ять,  чотири, два роки тому, і яку ми пропонуємо зараз.

 

     Перше. Із кожної тисячі гривень  видатків  зведеного  бюджету 462  гривні  (це  46  відсотків,  шановні  друзі) вам пропонується спрямувати на соціальні програми.  А  з  урахуванням  видатків  на чорнобильську  програму  це  більш як 550 гривень з кожної тисячі, або понад 50 відсотків видатків зведеного бюджету.  У 1997 році на соціальний  блок  відповідно  до закону про бюджет було спрямовано 42,7 відсотка ресурсу,  в 1999 році - 41,5 відсотка, в 2000 році - 42,4  відсотка.  Вам  зараз  пропонується  (я  підкреслюю)  -  без чорнобильської програми) 45,6 відсотка.

 

     Ви бачите,  що є можливість іще  посилити  динаміку?  Шановні друзі,  ми  ваші  союзники.  Скажіть,  як  це  зробити - ми готові підставити своє плече.  Зараз - це наше бачення того, як ми хочемо це  зробити.  У  вас  є  можливість  посилити  цей  курс - ми ваші союзники.  Не кидайте в нас камінням.  Ми підтримаємо вас, якщо це праведні, ефективні і найголовніше реальні доходи.

 

     Отже, з кожної тисячі гривень більш як 500 гривень ми пропонуємо вам  затвердити  на  видатки  соціальних програм.

 

     У зв'язку  з цим пріоритетом на 4,4 мільярди гривень,  або на 29   відсотків   пропонується   збільшити   видатки    соціального спрямування,  а  всього по проекту бюджету на ці цілі пропонується виділити 19,7 мільярда гривень.  Для порівняння:  в поточному році на ці цілі бюджетом виділено 15 мільярдів гривень.

 

     Я повторюю,  шановні колеги:  якщо у вас є глибше бачення, ми вас підтримаємо.  Підкажіть...  То ви будете робити інфляцію,  цей уряд інфляції робити не буде.

 

     Друге. Уряд  пропонує  збільшити на 1,7 мільярда гривень фонд оплати праці працівникам соціально-культурної сфери і  за  рахунок цього підвищити їм заробітну плату не менш як на 25 відсотків.

 

     Ми готові,  шановні  друзі,  вносити пропозиції.  Вибачте,  у минулому році ви ставили завдання розрахуватися з  боргами.  Зараз уже настав період,  коли ми можемо міркувати, як підняти заробітну плату  і  в  реальному,  і  в  номінальному  значенні.  Уряд   має пропозиції.

 

     Якщо ми  з  вами  гармонійно підійдемо до формування політики заробітної плати у 2001  році,  ми,  дійсно,  зможемо  підняти  її найменш   захищеним  громадянам,  особливо  працівникам  бюджетної сфери,  зокрема вчителям,  медикам,  працівникам культурної сфери, збільшити  кошти  на  заробітну  плату працівникам науки.  Причому кошти на заробітну плату вищі, ніж показник, який я вам називав. У нас є конкретні пропозиції щодо маневру.

 

     Щодо деяких  галузей  бюджетної  сфери  (про це слід відверто сказати) треба прийняти мораторій,  вже досить спокійно  дивитися, як там з року в рік безупинно піднімається заробітна плата.  Треба допомогти  бідним,  допомогти  бюджетній  сфері,  працівникам  тих категорій бюджетників,  які я вам назвав.  Але, шановні колеги, це повинна бути також і ваша політика.  Ви повинні підтримати уряд  у цьому!  Це  не  тільки  версії,  про  які  можна  вести  політичні дискусії.

 

     Третє. Уряд   пропонує   суттєво   збільшити    видатки    на відшкодування населенню вартості житлово-комунальних послуг, кошти субсидій - на 760  мільйонів  гривень  (вдумайтесь!),  або  на  60 процентів;  збільшити  видатки на відшкодування пільг населенню на 446 мільйонів гривень, або на 70 відсотків. Я, як Прем'єр, вам даю слово:  якщо  ви  знайдете  в бюджеті будь-яку суму для того,  щоб спрямувати ресурси на ці цілі, я буду супрводжувати інтереси уряду таким чином, щоб вас підтримати.

 

     Якщо ми знайдемо ще 300 мільйонів гривень, шановні колеги, ми удвічі збільшимо фінансування цих пільг!  Ми - ваші  союзники.  Ми просимо  вас  про  одне:  підтримайте  це  збільшення  на  60 і 70 процентів, можливість якого ми знайшли.

 

     Наша дискусія буде продуктивною,  коли буде профінансована ця сфера,  коли  в  Україні  не  буде бідної людини.  Ми цьому будемо тільки раді.  Тоді і вам спокійно буде тут сидіти,  і нам спокійно сидіти в своїх кабінетах.

 

     Причому ми хочемо принципово сказати: у соціальній політиці 2000 року ми  хочемо  здійснити  монетизацію розрахунків настільки,  наскільки це нам вдасться,  щоб незаможній людині не казати, що для неї запроваджуються пільгові ціни, а дати незаможній  людині  грошові  кошти,  достатні,  щоб  заплатити  за спожиті послуги,  -  чи  це  буде  ветеран  чи  представник  іншої категорії  громадян яка підпадає під відповідне фінансування.  Щоб сама людина розподіляла свої ресурси,  а  не  ЖЕК  чи  якась  інша структура. Я не хочу зараз кидати тінь на комунальний сектор нашої економіки,  але ж усі ви переконані, що через цей сектор економіки ми ніколи не вирішимо проблем соціальної політики. Там завжди буде дефіцит, там завжди будуть неймовірні ціни на воду, на тепло і так далі.

 

     Четверте. У проекті бюджету 2001 року передбачається повністю профінансувати  видатки  на  закупівлю  інсуліну   (100-відсоткова пропозиція), повністю профінансувати комплексні заходи по боротьбі з туберкульозом (100 відсотків),  на 100 відсотків  профінансувати видатки  на  закупівлю  імунобіологічних  препаратів.  Просимо нас підтримати.

 

     Друга ключова  позиція:  ми  пропонуємо   бюджет   зростання, бюджет,  що  створить  нове  економічне середовище.  Це я кажу для другої частини залу,  яка сьогодні також активно виступала  з  цих позицій і тривоги якої ми поділяємо. Що це означає?

 

     Перше. Зменшується загальний податковий тиск на виробника.  Я хочу це розшифрувати.  Частка доходів бюджету  у  складі  валового внутрішнього  продукту (без доходів від приватизації) скорочується в  порівнянні  з  минулим  роком  на  2,43  відсотка.  Друзі,   ви пропонуєте  продуктивнішу  політику?  Ми  готові  її розглянути за умови,  що ми будемо,  так би мовити,  відчувати збалансованість у бюджетному   процесі.  Це  означає,  шановні  друзі,  що  якщо  ви підтримуєте цей варіант,  то таким чином спрямовуєте  додатково  в економіку   3,3   мільярда  фінансових  ресурсів.  Це  кошти,  які практично залишаться в нашій економіці для саморозвитку.

 

     Друге стосовно  цього  розділу.  Виділяється   2,2   мільярда гривень  для  інвестування стратегічних підприємств.  На виконання указу Президента пропонується не витрачати всі  кошти  на  поточне бюджетне  споживання,  а скерувати значну їхню частину (а це більш як 2 мільярда гривень) на інвестування стратегічних об'єктів. Я не розшифровую зараз окремо цю програму. Вона потребує консультацій з вами. Це створення і українського комбайна, і українського літака, і ще ряд пріоритетів,  які можуть бути сформовані для фінансування виробництва сільськогосподарських машин, обладнання і таке інше.

 

     Ми готові  представити  спеціальну  програму   заходів   щодо вугільної  галузі  у зв'язку з тією кон'юнктурою,  яка склалася на міжнародному паливному ринку і яка  поновому  ставить  перед  нами завдання щодо розвитку національної вугільної галузі.

 

     Третє. Припиняється  централізація амортизаційних відрахувань та   скасовуються   понижуючі   коефіцієнти   для   амортизаційних відрахувань.   Це   наша   пропозиція   щодо   посилення  процесів капіталізації у національній економіці.

 

     Четверте. Пропонується передбачити 500 мільйонів  гривень  на закупівлю  сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Це додаткове інвестування українського виробника через українських покупців.  Катерино  Тимофіївно,  це  через  українських покупців! Програму і принципи її  реалізації  ми  вам  представимо,  щоб  ви побачили, як будуть використані ці гроші.

 

     Створення нового економічного середовища,  на ваш погляд, має забезпечуватися шляхом зниження податкового тиску.  Прошу звернути вашу  увагу  на  той  факт,  що  у  проекті передбачено скасування інноваційного збору, а це зновутаки 2 мільярди 280 гривень. Це той податок,  щодо  якого  ми  вам давали слово,  коли слухався проект бюджету 2000 року.  Це,  по суті,  ті ресурси,  які  вилучалися  з обороту підприємств.

 

     Пропонується скасувати збір на розвиток виноградарства.  Уряд буде  пропонувати  внести  зміни  до  чинного  законодавства,  щоб зниження податкового тиску для реального сектора економіки було ще більше відчутним.  Це, шановні колеги, окремий пакет, який налічує 13  законопроектів.  Сьогодні  ми  офіційно вносимо пропозицію про включення їх до порядку денного, і потім ви будете розглядати наші пропозиції по суті.

 

     Підтримка села.  Шановні народні депутати!  Знаючи вашу увагу до проблем села,  коротко спроектую поданий проект бюджету  на  цю сферу.  Прошу  звернути  увагу,  що  в  проекті  бюджету 2001 року передбачено  збільшити   в   1,6   раза   видатки   на   підтримку сільськогосподарського  виробництва.  Всього  в АПК передбачається спрямувати 937,6 мільйона гривень. Для порівняння скажу, що в 2000 році на ці видатки передбачено тільки 483 мільйони гривень.

 

     Шановні колеги!  Що  стосується  проференцій  для  сільського господарства в 2000 році,  то я готовий,  у будь-якій фракції щодо всіх  16-ти  позицій  сказати,  які пільги і фінансові,  фіскальні блага працюють.  Ми готові до чесної розмови з цього питання. Якщо буде  ваша  політична  воля  підправити роль і місце уряду в цьому питанні, ми готові вас вислухати і зробити відповідні висновки.

 

     Важливою для  селян  є  наша   пропозиція   передбачити   500 мільйонів  гривень  на  закупівлю  сільгосптехніки  за спеціальною програмою. На думку уряду, це буде вагомим внеском у переоснащення парку сільгоспмашин для сільськогосподарських виробників усіх форм власності.  Думаю,  що  з  розумінням  будуть  вами  сприйняті   і пропозиції  щодо  збільшення  в  3,7  раза  видатків на селекцію в рослинництві, та в 4,1 раза - на селекцію в тваринництві.

 

     Хочу окремо звернути вашу увагу,  що  в  проекті  передбачено відшкодування з бюджету процентної ставки за кредити для села. Цим ми відкриємо селянам доступ до дешевих кредитних ресурсів.

 

     Місцеві бюджети.  Цифри вже були  наведені  у  виступі  Ігоря Олександровича.  На  виконання  проголошеного Президентом курсу на зміцнення місцевих органів влади, місцевих державних адміністрацій та  місцевого  самоврядування пропонується суттєво - на 4 мільярди 25 мільйонів гривень,  або на 35,2 відсотка збільшити -  загальний фонд місцевих бюджетів.

 

     Шановні колеги! Я переконаний: ніхто не буде щирий, якщо буде говорити,  що це не є внеском у реалізацію домовленості,  яка була досягнута  на  попередньому  етапі  розгляду  проекту бюджету.  35 відсотків!  Ми посилюємо акцент щодо  місцевого  рівня  управління фінансами.

 

     Таким чином,  якщо  взяти  "суттєвий  залишок"  дискусії,  то питома вага загального фонду  місцевих  бюджетів  у  складі  фонду консолідованого бюджету становитиме в 2001 році 36,2 відсотка. Для порівняння:  у цьому році це був  31  відсоток.  Оце  ціна  тих  4 мільярдів  гривень,  що  ми  мобілізуємо  для  місцевих  бюджетів. Принциповим з  того,  що  буде  пропонувати  уряд,  є  перехід  на нормативну  основу  фінансування  місцевих  бюджетів.  Це  ключова позиція.

 

     Я не хочу зараз детально зупинятися на питаннях компенсаторів від   можливої  диспропорції.  Всі  ви  добре  розумієте,  відразу поцілити нормативним методом у "десятку" не  можна.  Треба  трошки пожити  у цих обставинах і мати відповідні компенсуючі інструменти для того,  щоб у нас не виникали  соціальні  колізії.  Ми  про  це знаємо  і готові вам подати пропозиції на ваше політичне рішення і благословіння.

 

     Не буду також зупинятися  на  питанні  досконалості  методики обрахунку.  Методика  є,  але є,  як знаю,  досить жваві дискусії, особливо серед депутатів,  які представляють  регіони.  Ми  готові детально  представити наше бачення питання вже в рамках дискусій у фракціях чи у профільному комітеті.

 

     Питання ролі обласних рад.  Це питання,  яке  також  підлягає обговоренню.  Я  хотів  би  підкреслити,  що перехід на нормативну основу фінансування місцевих  бюджетів  -  це  принципове  питання політичного характеру.  Це є основа.  Рівень входження нормативним методом - це питання політичне,  яке ми будемо обговорювати  разом із Президентом України, керівництвом Верховної Ради, вами, шановні народні  депутати.  Я  переконаний,  що  ми  знайдемо   політичний компроміс,   який  дасть  ключ  до  того,  щоб  забезпечити  рівні можливості доступу  регіонів  України  до  конституційних  благ  - освіти, медицини, культури, комунальних надбань і таке інше.

 

     Ми хочемо вас запевнити:  якщо ви зобов'яжете нас діяти іншим способом - розподільчим способом,  - ми  й  далі  будемо  мати  ті диспропорції,  які  сьогодні  вже  викликають соціальні конфлікти: коли пересічний громадянин України в  різних  географічних  точках країни   отримує   різну   (у   два   -   шість  разів)  кількість середньостатистичних  для  України  благ  (фінансування  медицини, освіти,  культури,  чи якихось інших цінностей). Я переконаний, що ми вам запропонуємо політично і морально чесну модель.

 

     Шановні народні депутати!  Звичайно,  можна  ще  продовжувати аргументацію,  чому саме такий бюджет ми пропонуємо вам розглянути з  політичних  позицій  і  прийняти.  Можна  ще  сказати,  скільки показників  і  напрямів  упущено  в цьому проекті бюджету,  все це очевидно.  Але  бюджетний   процес   -   це   узгодження   обраних пріоритетів.  Своє  бачення  цього уряд висловив.  Шановні народні депутати,  своє бачення ми виклали у визначенні цінностей бюджету, у  ключових  характеристиках  бюджету,  включаючи  його баланс,  у об'ємах доходів і об'ємах видатків.  Обсяг доходів  ми  пропонуємо підняти  з 42 мільярдів гривень до 52 мільярдів.  Це наше бачення. Якщо є кращі пропозиції, шановні колеги, вносьте їх у нас попереду обговорення.

 

     Ми до  місцевих  бюджетів  пропонуємо спрямувати 36 мільярдів гривень замість 30 мільярдів.  Є інші пропозиції - ми готові  піти іншим шляхом.  Кінець кінцем, шановні народні депутати, виходити з того,  що це бюджет не українського уряду,  це бюджет  Української держави.  Уряд  просто  висловив сьогодні своє бачення цінностей і ключових характеристик цього бюджету.  Ми ваші партнери  і  готові спільно опрацьовувати проект під час слухання і обговорення його у стінах нашого парламенту.  Ще раз спасибі  вам  за  підтримку,  за увагу. Ми сподіваємося на взаєморозуміння (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Андрійовичу. Шановні народні депутати! Відбулося   представлення   проекту    бюджету.    Зараз    робота переміщується в комітети і фракції. До 10 жовтня ви повинні подати свої пропозиції вже  до  профільного  комітету.  Дякую  за  плідну працю.

 

     Ми продовжимо роботу завтра о 10 годині. Після обіду депутати працюють у комітетах і фракціях.

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (виборчий   округ   4,  Автономна  Республіка  Крим).  Саме  через державний  бюджет  уряд  має  змогу  приймати  складні   політичні рішення, щоб підвищувати ефективність економіки держави за рахунок впровадження  наукових  та  технологічних   розробок,   інновацій, розширювати  інтеграцію  науки  і виробництва,  особливо у галузях енергетики,  біохімії та генетики.  Але,  на жаль, наш уряд обсяги фінансування  на  науку  не  збільшує.  У  зв'язку з цим становище вчених,  особливо молодих,  від яких залежить майбутнє, науковий і технологічний  потенціал  нашої  країни,  є  вкрай  важким.  І  це викликає занепокоєння.

 

     Історичний досвід  багатьох  країн  світу  свідчить,   що   в країнах,  де  не  приділяють  належної  уваги науці,  не може бути піднесення економіки,  освіти,  культури, медичного страхування. З іншого боку,  там зростає безробіття, виникають соціальні проблеми і найголовніше - прогресує відтік вчених  і  спеціалістів  в  інші країни. Як результат, ці держави втрачали самостійність.

 

     Яке моральне право мають урядовці не виконувати розпорядження Президента України від  23  травня  2000  року  203/2000-  рп  про додаткові   заходи  щодо  забезпечення  організованого  закінчення 1999/2000 навчального року і початку нового навчального року, яким вони  зобов'язані  під  час розробки проекту державного бюджету на 2001 рік передбачити фінансування освітянської галузі  в  розмірі, визначеному  статтями  61 і 57 Закону України про освіту?  Чому не виконуються  доручення   першого   віце-прем'єр-міністра   України Єханурова   Мінфіну  врахувати  в  проекті  бюджету  на  2001  рік виділення коштів на газифікацію військового містечка "Саки-4",  де мешкають    військовослужбовці,    які   обслуговують   унікальний науково-випробувальний технологічний комплекс,  що не має аналогів у  світі,  і  який  щорічно  дає  державі надходжень 600-700 тисяч доларів США?

 

     Прошу уряд врахувати мої зауваження.