Стенограма пленарного засідання

03 жовтня 2000
 

 

                       ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  ж о в т н я  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати!  Прохання готуватися  до  реєстрації.  Сьогодні  день  народження  народного депутата Євгена Івановича Кирильчука,  йому виповнилося перших  60 років. Я прошу привітати його (Оплески).

 

     А також  сьогодні  іменинники  Геннадій Андрійович Васильєв і Володимир Васильович Рибак. Я прошу їх також привітати (Оплески).

 

     Прошу депутатів реєструватися.  У  залі  зареєструвалися  365 народних   депутатів.   Ранкове  пленарне  засідання  оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати,  ви знаєте, що в Україні, зокрема в Києві,  з офіційним візитом перебуває делегація парламенту Великої Британії  на   чолі   зі   Спікером   Палати   громад   -   першою жінкою-Спікером   британського   парламенту,  пані  Бетті  Бутройд (Оплески).

 

     Я думаю,  що ми  через  членів  високої  делегації,  особисто Спікера  пані Бутройд,  передамо народу Великої Британії побажання щастя,  добра,  благополуччя і  процвітання  нашої  взаємовигідної конструктивної   співпраці.   Дозвольте   надати   слово   Спікеру Парламенту Великої Британії пані Бетті Бутройд.

 

     БУТРОЙД Бетті,  Спікер  Палати  громад   Парламенту   Великої Британії.  Пане Голово,  колеги парламентарії,  доброго ранку!  Ви виявили до мене  надзвичайно  велику  шану,  запросивши  виступити сьогодні з промовою перед вами.  Для парламентарія з іншої держави це неоціненний привілей.

 

     Пане Голово, ваше запрошення свідчить про величезні зміни, що відбулися  за  останнє десятиріччя у вашій країні та у міжнародних відносинах.  Ще десять років тому було б неможливо уявити собі, що Спікер  британської Палати громад зможе виступити з промовою перед обраним демократичним шляхом парламентом незалежної України.

 

     Звичайно, після  встановлення  незалежності  виникає   багато проблем. Однією з таких проблем є розвиток парламентської системи. Демократія не є легким вибором для будь-якого суспільства. Уінстон Черчілль  одного  разу  сказав:  "Ніхто  не  претендує  на те,  що демократія не має вад чи є суцільною мудрістю. Навпаки, кажуть, що демократія  то  є  найгірша форма правління за винятком усіх інших форм,  які  вже  час  від  часу  випробовувалися   раніше".   Мені залишається лише погодитися з цим висловом. Демократичні структури необхідно встановлювати,  плекати та захищати.  Наполеглива праця, відданість  цій  справі  та  віра в демократію є конче необхідними умовами становлення демократії.  Демократи повинні бути гнучкими в проведенні  своєї політики та відкритими до сприйняття нових ідей. Невдачі є неминучими,  але їх причини слід аналізувати  та  робити висновки для відновлення руху вперед.

 

     На розбудову  демократичної  системи  потрібен час.  Будувати треба міцно та ретельно.

 

     У вашому  випадку,  пане  Голово,  вражає  те,  яких  значних здобутків  ви  зуміли  домогтися  лише  за  декілька  років.  І  я поздоровляю вас з цим успіхом.  Я була в захопленні,  пане Голово, від вашого виступу в Нью-Йорку минулого місяця, коли ви казали про те,  що саме парламенти проторюють шлях до демократії та  правової держави. Кожна демократична країна має свої власні традиції, які є результатом її конкретної історії та культури.

 

     У Великій Британії ми мали  змогу  накопичувати  демократичні традиції   впродовж   багатьох   століть.  Ви  переживаєте  процес розбудови своїх власних демократичних традицій та  власних  шляхів подолання проблем, з якими стикається будь-яка демократія.

 

     Пане Голово,  не  моя  справа вказувати,  яким чином вам слід братися за цю справу,  проте існують певні риси, що є притаманними для  будь-якого  демократичного  парламенту.  Суттєво важлива роль парламенту полягає в тому,  щоб тримати уряд у  стані  готовності, оспорювати та уважно вивчати його діяльність,  вимагаючи при цьому пояснень від уряду.

 

     Я хочу вам дещо розказати про британський парламент та методи його роботи,  сподіваючись на те, що наш досвід та практика можуть деякою мірою  зацікавити  вас  під  час  розбудови  вашої  власної системи.  Хоча я,  звичайно розумію,  що окремі базові структури у вас значною мірою відрізнятимуться від британської моделі.

 

     У рамках британської системи парламент є суверенним  органом. Парламент має право робити та говорити все, що вважає за доцільне, а також приймати саме ті закони,  які побажає. Це дійсний факт, що уряд,  який  у  цілому  становить більшість у Палаті громад,  може проводити  закони  більш-менш  на  свій  власний  розсуд.  Але  на практиці свобода дій уряду стримується багатьма іншими легітимними органами,  що є осередками здійснення впливу та  влади.  До  таких структур можна віднести,  зокрема,  незалежну судову владу, обрані місцеві органи влади,  правоохоронні органи та вільну пресу.  Крім того,  наше членство в Європейському союзі також частково призвело до  поступок  у  суверенітеті.  Все  це  означає,  що   теоретично абсолютна влада парламенту,  з якою,  мабуть, ніхто б не змирився, якби вона знайшла своє повне  відтворення  в  реальному  житті,  є розмитою та має певні обмеження.

 

     Від Спікера  Палати  громад вимагається бути неупередженим та стояти осторонь партійної політики.  Звичайно, головним обов'язком Спікера  є головування на засіданнях Палати,  а також застосування тлумачення процедур і практичних підходів. Тобто якщо скористатися англійським   висловом,   що  походить  від  захоплення  британців спортом,  то треба слідкувати за тим, щоб гра йшла за правилами. І це не завжди легко вдається. При цьому особливо важливою вимогою є забезпечення,  наскільки це доцільно, такого стану справ, щоб було почуто  всі  нюанси  думок,  і  не  лише  різних партій,  малих та великих, але й усе розмаїття думок усередині основних партій.

 

     У кожній партії існують свої коаліції думок.  Ось  чому  слід вислухати   думки   представників  усіх  партійних  меншин.  І  це обов'язок саме Спікера британського парламенту.  Спікер не  завжди користується популярністю у прем'єр-міністра чи у лідера опозиції, тому що він, обов'язково має привертати увагу до цих справ. Певною мірою  моя  функція полягає в тому,  щоб пильно охороняти права та привілеї Палати громад.  Інколи мені доводиться нагадувати  членам Палати,  що такі свободи, і зокрема право на свободу висловлювання в парламенті, передбачають також і велику відповідальність у плані розсудливого користування ними.

 

     Члени парламенту    несуть   і   відповідальність   за   свою персональну поведінку відповідно до високих  стандартів,  яких  по праву  очікують  від  них  виборці.  Для  цього від парламентаріїв вимагається прилюднювати свої приватні інтереси,  якщо ці інтереси виходять   за   межі   їхньої   парламентської  діяльності.  Члени парламенту  мусять  поводитися  у  відповідності  з  опублікованим Кодексом парламентської етики.  Дехто з вас, певно, мав можливість спостерігати за роботою моєї Палати.  Це місце  спровнене  галасу, дискусій та здорової енергії.  Суперечки та дебати взагалі, на мій погляд,  є серцевиною  демократії.  Ось  чому  вони  повною  мірою проявляються  у  Вестмінстерському  палаці,  де розташована Палата громад, і хай так залишається назавжди (Оплески).

 

     Дискусія точиться в рамках регламенту  та  процедур.  Система спрацьовує,  спрацьовує завдяки тому,  що як уряд,  так і опозиція визнають та поважають не тільки свою власну роль,  але  й  законну конституційну  роль  своїх  супротивників.  Опозиція  визнає право уряду  правити  державою,  тоді  як  уряд  визнає  право  опозиції протистояти.  Врешті-решт уряд повинен домагатися свого.  Проте за умов демократії опозиція теж має сказати своє слово.

 

     Опозиція в Британії відома під назвою  "лояльна  опозиція  її Величності".  І коли опозиція голосує проти політики уряду,  то це аж ніяк не може розглядатися як нелояльність, якщо опозиція дійсно вважає,  що політика уряду суперечить інтересам країни в цілому. І взагалі опозиція зобов'язана втручатися,  перевіряти,  ставити під сумнів та критикувати той уряд, що знаходиться при владі.

 

     Парламентська законність   офіційної  опозиції  визнається  в різні способи.  Так,  наприклад, керівник опозиції та її партійний організатор   отримує  заробітну  платню  з  державних  фондів,  а опозиційні  партії  взагалі  частково  фінансуються  з  державного бюджету.  Порядок денний Палати громад неофіційно узгоджується під час регулярних обговорень за  участю  різних  партій.  Крім  того, щорічно   опозиція   обирає   теми   для   дискусій   на  20  днів парламентської роботи. Палата громад значною мірою покладається на комітети,   які   виконують   цілу  низку  завдань  законодавчого, перевіркового та адміністративного характеру.

 

     У кожному  з  таких  комітетів  представлена  більшість  тієї партії,  що  знаходиться  при владі,  хоча багато членів комітетів призначаються опозицією.  Це забезпечує  такий  стан  справ,  коли опозиційні  партії  мають нагоду детально вивчати різні питання та брати участь у  їх  обговоренні,  висувати  свою  аргументацію  та здобувати  авторитет  серед громадськості,  висловлюючи свою точку зору.  І  хоча  інколи  такі  партії  втрачають  через  це  голоси виборців,  вони знають,  що їх об'єктивно вислухали, а саме це і є суттю парламентської демократії.

 

     На засіданнях  комітетів,  де  розглядаються   законопроекти, головують досвідчені члени парламенту,  які призначаються особисто мною і мусять займати нейтральну позицію під час дискусії.  Голови наших  постійних  комітетів,  що  здійснюють  контроль  за роботою міністерств  та  відомств,  обираються  членами  кожного  з  таких комітетів.

 

     Між партіями існує неофіційна домовленість з приводу того, що головування в усіх спеціальних комітетах ділиться  відповідно  між окремими  партіями.  Таким  чином,  5  із  19  відомчих  комітетів очолюються   членами   опозиційної    партії.    Найстаріший    та найпрестижніший  комітет  Палати  громад,  а саме Комітет з питань державних  рахунків,  завжди  очолює  найбільш  досвідчений   член опозиції. Це завжди так.

 

     Ми дотримуємося  у  Британії  тієї  точки  зору,  що  якщо ми бажаємо процвітання демократії,  то та  партія,  що  перемагає  на загальнонародних  виборах  до парламенту,  не повинна повністю все захопити лише для себе.  Важливо також пильно  охороняти  інтереси тих  рядових  членів  парламенту,  котрі,  можливо,  не  поділяють офіційних  поглядів  своєї  партії.  Вони  теж  мають   можливість виступити   із   законодавчою   ініціативою,   що  отримала  назву "законопроекти від окремих членів парламенту",  а також ініціювати короткі  дискусії  та  брати  участь  в  обговореннях законодавчих актів, що надходять за ініціативою уряду.

 

     І надзвичайно важливим є те,  що кожного дня визначається час для того, щоб члени парламенту змогли допитати міністрів з приводу тієї політики, яка проводиться відповідними міністерствами. Слідом за  таким  розпитуванням  інколи проводиться більш глибокий допит, коли міністрів викликають на засідання відповідних комітетів.

 

     Одним із результатів такої системи є те,  що ми маємо лояльну і  відповідальну  за свої дії та добре організовану опозицію,  яка готова  вступити  в  конкурентну  боротьбу  з  тією  партією,   що знаходиться при владі,  під час наступних виборів.  На мій погляд, це  лише  на  користь  демократії,  коли  правляча  партія   чітко усвідомлює,  що  незабаром може настати такий час,  коли вона сама опиниться в опозиції,  тоді як опозиційні партії повинні знати про те,  що  їм незабаром,  можливо,  доведеться перебирати на себе не завжди приємні обов'язки, які зараз виконує уряд.

 

     Пане Голово,  я  досить  довго  говорила  про   парламентську систему у Великій Британії.  Це саме та система,  яку я знаю і яка мені  до  вподоби,  вона  розвивалася   століттями   і   витримала випробування  часом  -  у мирний час і під час війни,  вона зуміла вистояти  перед  лицем  війни  та   економічної   депресії,   вона відповідає умовам розвитку Британії та британському характеру.

 

     Але водночас  ми  не  сповнені самовдоволення з приводу нашої системи.  Британська парламентська система була змушена  з  плином часу  пристосовуватися  до  зміни  умов та напруженості.  Саме цим частково і пояснюється успіх цієї системи та її стійкість.  Вона і зараз продовжує зазнавати змін. Якби цього не відбувалося, то вона б зачерствіла і зазнала занепаду та здобула погану славу.

 

     Чи має британський досвід якесь відношення до вашої ситуації, судити вам,  і лише вам. Переймайте від нас лише те, що може стати вам у нагоді,  пристосовуйте його до ваших обставин,  якщо  на  те ваша  ласка,  а  далі розбудовуйте саме ту систему,  яка є для вас найприйнятнішою.

 

     Перед кожною  з  наших  країн,  пане  Голово,  постають  нові завдання.  У  пошуках  шляхів  вирішення  цих  завдань  парламенти Британії  та  України  спільно  борються  за  те,  щоб  якнайліпше слугувати народам наших країн.  І не має значення, чи ми робимо це протягом кількох років, чи впродовж багатьох століть. Завдання, що стоять  перед  нами,  однаковою  мірою нелегкі - економічні кризи, політична нестабільність та міжнародне напруження з традиціями  не рахуються.

 

     У міру   того,   як   Україна  продовжує  розбудовувати  свою конституційну систему, її парламент має відігравати важливу роль у сприянні  цьому  процесові,  а також у створенні належних умов для започаткованих економічних реформ.

 

     Пане Голово!  Взаємини між Британією та Україною є теплими та дружніми,  у  чому  я  вже зуміла особисто переконатися за два дні свого перебування у вашій країні.  Ваш попередник пан Мороз  наніс мені візит у Лондоні у 1995 році,  запросивши мене відвідати Київ, а ви люб'язно  поновили  це  запрошення.  Коли  від  вас  надійшло запрошення  відвідати Україну,  то ваш посол у Лондоні говорив про те,  що то є прекрасна і гостинна країна.  Для мене  тепер  цілком очевидно,  що  обидва епітети є абсолютно виправданими.  Я змушена була таки погодитися і приїхати сюди, хоча я в цей час мала бути у Страсбурзі.

 

     Як ви   вже,  певне,  знаєте,  пане  Голово,  я,  як  спікер, наприкінці цього  місяця  залишаю  свою  посаду.  Отож  мені  дуже приємно, що в програму мого останнього офіційного візиту за кордон включено Україну, зокрема таке історичне місто, яким є Київ.

 

     Для мене є очевидним,  що  за  ці  короткі  дев'ять  років  з моменту  здобуття  незалежності  ваша  країна вже міцно увійшла до політичної географії Європи.  Дуже приємно, що ваша країна тепер є неодмінним атрибутом політичної географії Європи.

 

     На завершення  я  ще  раз  хочу подякувати вам за виявлену до мене  велику  шану  та  надану  можливість  виступити  сьогодні  з промовою перед вами.  Я передаю вам поздоровлення від імені Палати громад,  а також наші вітання та  щирі  побажання.  Ми  радіємо  з приводу  ваших  досягнень  у  розбудові  демократичної  системи  в незалежній Україні.  Ми сподіваємося,  що зв'язки між нашими двома парламентами  будуть  зміцнюватися,  ми  й надалі будемо навчатися один у одного.

 

     Пам'ять про цей візит назавжди збережеться у мене. Від щирого серця  та як спікер Палати громад я бажаю Верховній Раді та народу України великих успіхів.  Хай поталанить вам упродовж тих нелегких років, що чекають на вас попереду (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Дозвольте мені від вашого імені  передати  наші   щирі   привітання   парламенту,   народові Сполученого  Королівства  Великої Британії і Північної Ірландії та побажати їм миру, щастя і процвітання (Оплески).

 

     __________________________

 

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо  45 хвилин  для виголошення запитів,  заяв,  повідомлень уповноважених представників депутатських груп і фракцій.

 

     Слово надається Олександру Морозу від фракції  Соціалістичної партії. За ним буде виступати Борис Беспалий від "РеформиКонгрес".

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги!  Я прошу вашої уваги для того, щоб оголосити заяву фракції на захист демократії,  свободи слова і журналістських  прав.  Влада  продовжує  чинити  свавілля  та акти вандалізму проти свободи слова та демократії в Україні.  Для цього залучаються   чисельні   силові   структури.   Державна  податкова адміністрація України в черговий раз протизаконно наклала  штрафні санкції  на  популярну та найпотужнішу опозиційну газету "Сільські вісті" з найбільшим передплатним  тиражем  в  Україні.  Розгорнуто справжній  пресинг проти всіх,  хто підтримує це видання,  з метою вилучення  коштів,  припинення  виходу  неконтрольованої   кланами незалежної  газети.  Фактично  з  сьогоднішнього дня вона припиняє своє існування.

 

     Ще один надзвичайно небезпечний для демократії прецедент.  27 вересня  невідомі особи,  що пред'явили посвідчення співробітників Служби  безпеки,  вилучили  з  друкарні  тираж  чергового   номера кременчуцької газети "Інформаційний бюлетень". При цьому ними було попереджено про закриття друкарні у разі її співробітництва з  цим виданням.  Якщо це дійсно справа СБУ,  то невідомо,  з яких причин вона воює з газетою,  яка виступає з послідовною критикою корупції у  вищих  ешелонах української влади.  У викраденому номері газети містилися  матеріали  про  Павла  Лазаренка,  Олександра  Волкова, інформація  про начебто розкриту Службою безпеки України так звану спробу повалення конституційного ладу та інші матеріали.

 

     Щось схоже сталося і в  Дніпропетровську.  Там  співробітники СБУ  вилучили  з  кіосків  увесь тираж місцевої газети,  бо в ній, бачте,  було  оприлюднено  вимоги  тих,  хто   протестував   проти підвищення цін на хліб.

 

     У багатьох  містах  і селах України триває так звана акція по з'ясуванню мотивів передплати газети  "Товариш".  Невідомі  особи, які  називають себе співробітниками прокуратури,  складають списки передплатників газети "Товариш",  відвідують помешкання  тих,  хто передплатив   її,   і  пропонують  їм  послуги  інших  так  званих прогресивних видань.  Це  робиться  тоді,  коли  в  правоохоронних органів є багато важливіших проблем.  Скажімо, і досі не з'ясовані обставини  зникнення  опозиційного  журналіста  Георгія  Гонгадзе. Викликає занепокоєння і тривогу й те,  що жоден резонансний злочин проти журналістів не був розкритий.  Згадаємо Вадима Бойка,  Петра Шевченка,   Бориса   Дерев'янка.  На  запитання  щодо  результатів розслідування цих справ представники  правоохоронних  органів,  як правило,  відповідають  загальними фразами:  "Ситуація знаходиться під нашим контролем".

 

     Фракція "Лівий  центр"  вимагає  від  вищих  посадових   осіб України  і  в  першу чергу Президента України Кучми дати політичну оцінку таким діям  місцевих  адміністрацій,  СБУ  та  Міністерства внутрішніх  справ  і  висловлює солідарність із журналістами,  які чесно  і  об'єктивно  інформують   суспільство   про   події,   що відбуваються в Україні.

 

     Фракція вимагає    припинення    переслідування    незалежних журналістів.  Додатково ми вимагаємо інформації голови комісії  по розслідуванню  справ із "Сільськими вістями" Миколи Жулинського та Миколи Азарова тут, у Верховній Раді.

 

     Я звертаюся  зараз  до  представників  більшості,  до   Івана Степановича. Шановні колеги, сьогодні нищать опозиційну пресу, яка не підтримує нинішній режим влади.  Сьогодні зникають  журналісти, вчора зникали. Сьогодні вже зникають цілі колективи. Завтра будуть нищити ваші видавництва, ваші видання.

 

     Я прошу вашої підтримки:  проголосуйте вимогу про  інформацію щодо  стану справ у газеті "Сільські вісті" тут Миколи Жулинського та Миколи  Азарова.  Не  дайте  і  далі  нищити  незалежну  пресу! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я дякую Олександру Олександровичу, але у більшості ще немає видавництва, немає друкованого органу (Шум у залі).

 

     Слово надається народному депутату Борису Беспалому.  За  ним буде виступати депутат Квятковський.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,   НДП).   "Заява   фракції   партії  "Реформи  і  порядок", "Реформи-Конгрес" з нагоди десятої річниці  початку  студентського голодування 2 жовтня 1990 року.

 

     2 жовтня  2000  року  виповнилося  десять років з дня початку голодування українських студентів на Майдані Незалежності в Києві. Ця  подія є історичною.  Разом з такими датами початку 90-х років, як 16 липня 1990 року,  24 липня,  1 грудня  1991  року,  жовтневе студентське голодування назавжди увійшло в нашу історію.

 

     Десять років  тому українська молодь обрала своє майбутнє,  і вже  за  рік  її  вибір  на  користь   демократії   та   державної незалежності України підтвердив весь український народ.

 

     Події жовтня 1990 року засвідчили,  що Київ перетворюється на столицю  європейської  держави,  громадяни   якої   здатні   вести цивілізований  діалог з владою.  Українська "революція на граніті" відбулася безкровно,  продемонструвавши здатність нації в критичні моменти знаходити спільну мову.

 

     Фракція партії   "Реформи   і   порядок",   "Реформи-Конгрес" висловлює  шану  всім  учасникам  голодування  у  зв'язку  з  цією пам'ятною  датою.  За  10  років,  що минули з того часу,  тодішні студенти стали науковцями та лікарями, програмістами та вчителями. Багато  хто  вирішив  займатися  політикою професійно і не один із учасників подій на  Майдані  Незалежності  10-літньої  давності  є серед  засновників  та  лідерів  партії  "Реформи  і порядок".  Ми пишаємося,  що ідею прагнення студентської  молоді  80-90-х  років продовжує наша партія.

 

     Хочемо побажати  всім,  причетним  до цієї події,  успіхів та добра.  Маємо надію,  що наше покоління зробить все,  щоб  вивести Україну на шлях процвітання,  зробить нашу державу такою, якою всі хотіли її бачити в ті жовтневі дні 90-го року".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Ключковському від фракції Руху. За ним буде виступати Віктор Чайка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Вельмишановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! 45   сесія   Генеральної  Асамблеї  Організації  Об'єднаних  Націй проголосила 1 жовтня  Міжнародним  днем  громадян  похилого  віку. Значна  частина депутатської роботи фракції Народного руху України спрямована на вирішення питань  поліпшення  життя  пенсіонерів  та ветеранів.

 

     Перебуваючи минулого  тижня  у виборчих округах,  члени нашої фракції сконцентрували свою увагу саме на зустрічах з  ветеранами. Найпоширеніші  проблеми  і  вимоги  такі:  мізерна пенсія,  яка не дозволяє  ні  пристойно  харчуватися,  ні  платити  за   квартиру, електроенергію,  ні  придбати ліки;  знизити вік з 80-ти хоча б до 70-ти на право  отримати  компенсацію  за  знецінені  заощадження; заборгованість   за   комунальні   послуги   погасити  за  рахунок заощаджень.  За  рахунок  заощаджень  виконувати   ремонт   житла, надавати   необхідні   ліки,  проводити  операції:  надати  статус ветеранів війни  воякам  Української  повстанської  армії  і  всім учасникам  Другої  світової  війни,  які  волею  історії воювали в арміях інших держав.

 

     І особливо люди похилого віку просили нас, депутатів, подбати про   молоде   покоління   -   майбутнє  нашої  держави,  особливо дітейсиріт, дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей.

 

     Стратегічними завданнями  держави  для  вирішення  соціальних питань ветеранів і людей похилого віку вважаємо:

 

     якнайшвидше опрацювання   пенсійного   законодавства,  яке  б головним критерієм мало  залежність  рівня  пенсії  від  кількості відпрацьованих років;

 

     наближення рівня  пенсій до рівня заробітної плати,  від якої нараховується пенсія.  Середня пенсія має становити  не  менше  70 відсотків від середньої заробітної плати;

 

     необхідність обов'язкового  пенсійного  страхування,  що  дає можливість   кожному   визначити   своє    майбутнє    матеріальне забезпечення   в   старості,  а  також  добровільного  додаткового пенсійного страхування;

 

     компенсацію вкладів громадянам в Ощадбанку,  починаючи вже  з 70-річного віку;

 

     прирівнення всіх  учасників Другої світової війни,  ветеранів Української повстанської армії  до  статусу  теперішніх  ветеранів Великої Вітчизняної війни;

 

     повсюдне запровадження  персоніфікованих  пенсійних рахунків, що дасть можливість кожному пенсіонерові контролювати надходження;

 

     надання земельних паїв пенсіонерам, які постійно проживають у сільській місцевості.

 

     Уряд повинен   сконцентрувати   свої   внутрішні  резерви  на підвищення пенсій,  а Верховна Рада повинна  прийняти  закони  про прожитковий  мінімум у 2000-2001 році хоча б на рівні 270 гривень, що потягне за собою і підвищення рівня пенсій.  Адже в  1999  році межа  малозабезпеченості  за  розрахунками  Міністерства  праці  і соціальної  політики  становила  105  гривень  з  розрахунку,   що кілограм  яловичини коштує 5,35 гривні,  сиру - 3 гривні,  цукру - 1,9  гривні,  борошна  -  0,97  гривні.  Але  ж  на  сьогодні  всі перелічені ціни зросли більш як у 2 рази.

 

     Фракція Народного  руху  буде обстоювати свої пропозиції щодо забезпечення  соціальної  захищеності  людей  похилого  віку,  які подані до Верховної Ради та надіслані до уряду.

 

     Розуміємо, що    без    успішного   реформування   економіки, сільського господарства,  рішучих зрушень у виробництві цих  цілей досягти  неможливо.  У  цьому  ряду  важливим  чинником  вирішення соціальних питань вважаємо наші пропозиції  з  питань  структурних реформ  в  економіці,  промисловості  та  сільському господарстві, чому, на жаль, дуже заважають комуністи та інші ліві фракції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віктору Чайці  від фракції "Яблуко". За ним буде виступати депутат Зарубінський.

 

     ЧАЙКА В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні депутати! Фракція "Яблуко" доручила мені  оголосити  заяву  фракції  щодо  подальшої роботи парламентської більшості Верховної Ради України.

 

     Нас не  може  не  хвилювати  очевидне  та  неухильне зниження авторитету вищого  органу  законодавчої  влади.  Зокрема,  фракцію "Яблуко"   тривожить   різке   падіння  авторитету  парламентської більшості в  очах  громадськості.  Парламентська  більшість  своїм успішним  та  ефективним  стартом  давала надію на докорінну зміну ролі і місця Верховної Ради в житті українського суспільства.  Але в  парламентській  більшості  почалися  суперечності між основними групами впливу та залаштункові угоди,  сепаратні домовленості.  Це явно впливає на ефективність її роботи.

 

     На нашу  думку,  існуючий стан законотворення - одна з причин перетворення України в світового аутсайдера,  бо  суттєво  гальмує проведення  ліберальних  реформ  у  державі.  Все сказане спонукає депутатів  фракції  "Яблуко"  до  рішучих  політичних  кроків.  Ми вважаємо,   що   парламентська  більшість  ще  не  втратила  шансу врятувати не лише свою репутацію,  а й репутацію  всієї  Верховної Ради.  Нам  потрібно  лише  зробити  зусилля над собою,  відкинути кланові,  корпоративні інтереси та виступити однією командою,  яка стане на захист інтересів українського народу.

 

     На наш   погляд,   шановні   колеги,  відновити  та  зберегти репутацію вищого законодавчого  органу  зможуть  такі  невідкладні заходи:  прийняття  Державного  бюджету  на  2001  рік,  прийняття Цивільного,  Податкового,  Кримінального,  Земельного, Бюджетного, Митного  кодексів,  прийняття  законів  про  іпотеку,  про лізинг, імплементація результатів всеукраїнського референдуму.  І  все  це нам треба зробити до завершення поточної шостої сесії.

 

     Наголошуємо, що  тільки ці кроки,  зроблені швидко та рішуче, мають довести всім,  що парламентська  більшість  -  не  тимчасове зібрання   людей   з   різноплановими  політичними  та  особистими нтересами.  Ці кроки дадуть нам моральне право  на  формування  не бутафорного,  а  дієвого,  посправжньому  ефективного коаліційного уряду.

 

     Якщо ми виявимося нездатними пред'явити безспірні  результати українському   народові,   у   нас  залишається  останній  крок  - саморозпуститися.  У цьому випадку  ми,  члени  фракції  "Яблуко", змушені  удемо  сформувати групу,  яка ініціює процес саморозпуску Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату     Олегу Зарубінському  від  фракції  Народно-демократичної партії.  За ним буде виступати депутат Зінченко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Фракція   Народно-демократичної   партії. Шановний  Голово!  Шановні  колеги!  За  роки незалежності Україна міцно  закріпила  за   собою   образ   держави,   що   активно   і цілеспрямовано  реалізує  на практиці проголошений нею без'ядерний статус.   Добровільно   відмовившись   від   третього   в    світі ракетно-ядерного  арсеналу,  вона  до  певної міри завдяки цьому є сьогодні загальновизнаним фактором миру і стабільності  в  Європі, членом  Ради  Безпеки  ООН,  повноправним  учасником  Договору про нерозповсюдження ядерної зброї,  до якого приєдналася 16 листопада 1994 року.

 

     Після того  як  дещо  уляглися  дискусії  про  вигідність  чи невигідність такого  кроку  для  України  можна  констатувати,  що світова громадськість хоч і не відразу, але гідно оцінила поступок молодої Української держави.

 

     Виходячи з того,  що загальна безпека і на  континенті,  і  у світі   складається   з   елементів   безпеки   в  рамках  окремих географічних регіонів, що гарантії безпеки слід вибудовувати як на глобальному,  так  і  на  регіональному  рівнях,  Україна  могла б доповнити свій вклад у цю конструктивну миротворчу діяльність. Маю на  увазі  проголошення  Чорного  моря зоною,  вільною від ядерної зброї.  Це означало б на практиці заборону зберігання, перебування або   транзиту,   транскордонного  переміщення  будь-яких  виробів військово-ядерного характеру  як  об'єктів,  що  можуть  заподіяти шкоду або становити загрозу руйнування навколишнього середовища, а отже загрозу життю населення і тваринного світу.

 

     Це означало б також вироблення спільного для  всіх  учасників спеціального правового режиму взаємоконтролю. Це, на наш погляд, у повній мірі відповідало б  національним  інтересам  держав-сусідів Чорноморського басейну, стимулювало б атмосферу безпеки, мирного і взаємовигідного співробітництва за загальноприйнятими принципами і нормами  міжнародного  права.  Це  водночас  сприяло б стримуванню незаконного обігу ядерних матеріалів. Враховуючи це, пропоную, щоб Верховна Рада звернулася до Президента України,  як глави держави, з пропозицією офіційно вийти з  ініціативою  проголошення  Чорного моря   без'ядерною   зоною,   просити  його  дати  доручення  щодо опрацювання відповідного договору під егідою ООН та МАГАТЕ.

 

     Верховна Рада України  зі  свого  боку  могла  б  використати наявні   можливості   у   Парламентській  Асамблеї  Чорноморського Економічного Співробітництва з  метою  заохочення  солідарних  дій щодо   забезпечення   реалізації   благородної  ідеї  без'ядерного добросусідства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Може,  ми це оформимо як депутатський запит,  бо якщо від  Верховної  Ради,  то  треба  це  питання  включати до порядку денного, обговорювати. Давайте як депутатський запит. Ще подумаємо над цим і на засіданні Погоджувальної ради.

 

     Слово надається  народному  депутату  Олександру Зінченку від фракції Соціалдемократичної партії України  (об'єднаної).  За  ним буде виступати депутат Симоненко.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Заява депутатської фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).

 

     Депутатська фракція СДПУ(о) звертає увагу на те,  що введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2000 року 842 про внесення змін і  доповнень  до  деяких  постанов  Кабінету Міністрів  України  та  від  18  серпня  1276  про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 7.98 (номери вказані)   в   частині   запровадження  обов'язкового  страхування цивільної відповідальності власників транспортних  засобів  значно загострило   і  ускладнило  ситуацію  щодо  виконання  професійних обов'язків установами та організаціями,  робота яких  пов'язана  з використанням автотранспортних засобів.

 

     У скрутному стані перш за все опинилися бюджетні організації, що є власниками транспортних засобів,  оскільки їх фінансування  у поточному  році  не  передбачає видатків на здійснення зазначеного виду страхування.  З цього приводу  на  адресу  фракції  надходять непоодинокі   звернення  щодо  суттєвого  погіршення  умов  роботи установ,  які надають  громадянам  невідкладну  медичну  допомогу, транспортні  та  побутові послуги,  а також звернення регіональних організацій,  які здійснюють свою професійну  діяльність  у  сфері засобів масової інформації.

 

     Фракція підтримує    звернення   всеукраїнського   об'єднання громадян "Захист прав водіїв" на адресу уряду із застереженням, що запропонований   Кабінетом   Міністрів  України  порядок  і  умови проведення обов'язкового  страхування  цивільної  відповідальності власників  транспортних засобів не відповідає інтересам та обмежує права водіїв.

 

     Крім того,  фракція заявляє,  що згадані постанови  уряду  не відповідають  Конституції та законам України.  Згідно зі статею 58 Конституції України "закони та  інші  нормативно-правові  акти  не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність  особи.  Відповідно  до  постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2000 року

 1276 водій під час керування  транспортним  засобом  зобов'язаний мати  при  собі  страхове свідоцтво (поліс) про укладення договору обов'язкового  страхування  цивільної  відповідальності  власників транспортних  засобів,  що суперечить статті 16 Закону України про дорожній рух.

 

     Фракція виступає  із  застереженням,  що   введення   в   дію вищезазначеної  норми,  яка набула чинності з 1 жовтня цього року, призведе до неоднозначного тлумачення чинної нормативної бази щодо контролю  за  здійсненням  обов'язкового страхування,  що всупереч статті 11 Закону України про міліцію може  спричинити  непоодинокі випадки протиправних перевірок водіїв.

 

     Фракція також  вважає,  що  встановлені  постановою  Кабінету Міністрів розміри страхових платежів за договорами  страхування  і обсяги   мінімальних  страхових  сум  значно  не  узгоджуються  із статистичними   відомостями    щодо    кількості    зареєстрованих автотранспортних засобів.

 

     Враховуючи викладене,   фракція   СДПУ(о)  у  Верховній  Раді України розглядає  цей  документ  як  такий,  що  лобіює  інтереси страхових   компаній,   і  звертається  до  Кабінету  Міністрів  з пропозицією  скасувати  згадані  постанови  уряду  як   такі,   що суперечать Конституції та законам України (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово  надається  народному  депутату  Петру Миколайовичу Симоненку від фракції комуністів України. За ним буде виступати депутат Марченко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Я хотел бы искренне поблагодарить госпожу  Бетти  Бутройд  за  урок  ликбеза   для   "більшості"   и руководства     Верховного    Совета    по    внутрипартийной    и внутрипарламентской демократии (Оплески).

 

     События последней  недели  в   связи   с   новой   экспансией напряженности  в  Югославии,  письмо  зарубежных дипломатов о ходе реформ  в   Украине   и   шумиха   вокруг   "заговора   грибников" свидетельствуют  об  их  общей  природе  и  о  новых  политических реалиях, не учитывать которые просто наивно или преступно. Природа их  определяется  прежде  всего четким отношением к стратегическим интересам  и  утверждением  с  позиции  силы  мирового  господства Соединенных   Штатов.   Методы   и  технологии  применяются  самые разнообразные - от  прямого  военного  вмешательства  до  подкупа, шантажа и приведения к власти марионеточных режимов.

 

     Не достигнув поставленной цели - задушить Югославию - военной агрессией,  США нагло вмешивается в ее внутренние дела,  вбрасывая сотни  миллионов  долларов  на  создание  и  приход  к  власти так называемой демократической оппозиции,  появление  проамериканского президента.  И очевидно,  что при таком исходе выборов Югославией, как и Украиной, будут управлять советники из Вашингтона.

 

     От общедемократических заявлений о поддержке оппозиции, США и их  союзники  по  НАТО,  направляя  корабли  ВМС  НАТО  к  берегам Югославии,  переходят  к  циничным  заявлениям,  что  не  допустят избрания другого президента.

 

     Инфект НАТО   прерывает  визит  в  Грузию  и  возвращается  в Брюссель, чтобы оказывать давление на Белград.

 

     Молчаливая позиция официального Киева,  как и Европы в целом, рассматривается  как  согласие на активные действия НАТО.  Попытки проведения массовых акций оппозиции  свидетельствуют  об  огромных инвестициях США в дестабилизацию политической обстановки не только в Югославии, но прежде всего в Европе.

 

     Оценивая события  в  Югославии,  мы,   коммунисты,   исходим, во-первых,  из  того,  что страны Сербии и балканские народы - это исторические союзники народов Украины;  во-вторых,  из  того,  что экспансия  напряженности  в  этом  регионе  -  это  борьба  не  за демократию,  а за уничтожение славянской цивилизации; и в-третьих, исходим  из  того,  что  установление  контроля США и приведение к власти проамериканского режима - это  новый  политический  передел карты Европы и фактическая ликвидация Хельсинкских соглашений.

 

     Природа появления   письма   дипломатов   очевидна,   и   она подтверждает предыдущие выводы. Особую тревогу у патриотов Украины должно  вызвать  и то,  что в политику переносятся моральные устои самой    безнравственной,    почти    вненравственной    категории преступников - тех, кто исповедует беспредел.

 

     Главное в   кампании  по  раскрытию  так  называемой  попытки переворота -  это  формирование  в  подсознании  человека  чувства страха.  И  внедряется это механизмами идеологической контрабанды, чтобы как-то оправдать свою бездеятельность.  А мы  на  протяжении последних лет вообще не знаем, чем занимается Служба безопасности. В связи с этим я хотел бы задать  несколько  вопросов  руководству Службы безопасности.

 

     Почему Украина  занимает  третье  место  по коррупции?  Кто и какие структуры,  подрывая продовольственную безопасность  страны, вздувая  цены  на  продукты  питания,  скупил в 1999 году зерно за бесценок и,  не вывозя его из страны, перепродал втридорога? Каким образом,  украв  у  народа  миллионы  долларов  отдельные граждане беспрепятственно покидают страну?  Почему Службой безопасности  не раскрыта махинация Национального банка,  подорвавшая международный авторитет Украины?

 

     Ответьте, в  конце  концов:  кто  и  какие  структуры  воруют российский  газ?  Куда  исчезли  200  ядерных боеголовок,  которые должны были быть  вывезены  в  Россию?  Кто  украл  400  миллионов долларов  компенсационного  фонда  за  поставку  свежего  ядерного топлива в обмен  на  ядерные  боеголовки?  Почему  вы  молчите  по вопросу о торговле оружием?

 

     Эта кампания  убедительно  свидетельствует,  а проект бюджета подтверждает:  Украина превращается в полицейское  государство,  а Служба безопасности выполняет жандармские функции.

 

     Создается впечатление,   что   больше  всего  о  национальной безопасности и о международном авторитете Украины  беспокоится  не Служба безопасности Украины,  а швейцарская прокуратура.  Поэтому, обращаясь к народным депутатам,  я предлагаю  от  имени  Верховной Рады   Украины   выразить  швейцарской  прокуратуре  благодарность (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним буде виступати Юрій Костенко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Заява  народних  депутатів України - членів Прогресивної соціалістичної партії України щодо ситуації в  Югославії  під  час президентських виборів.

 

     Проблема Югославії     загострена     штучно.     Прогресивна соціалістична партія України вважає,  що справжніми підставами для розпалу конфліктів були і є вкрай загострені економічні протиріччя та протистояння Сполучених Штатів Америки і Західної  Європи.  Для підірвання  фінансової  бази  євро  як  конкурента  долара  та для забезпечення  плацдарму   своєї   присутності   на   Європейському континенті  Сполучені  Штати  Америки  у  складі військ НАТО грубо порушили міжнародні норми і  здійснили  великомасштабну  військову агресію щодо суверенної держави Югославія.

 

     Історичний досвід свідчить, що внутрішні проблеми країна може вирішити  тільки  спираючись  на  волю  свого  народу,   який   на демократичних   принципах   вільно   обирає  владу,  довіряючи  їй вирішення проблем.  Порушення прав вільного  вибору,  втручання  у виборчий процес не дасть змоги вирішити внутрішні проблеми країни.

 

     Для Югославії  вільні демократичні вибори особливо актуальні. Ситуація навколо виборів президента Югославії не може не турбувати всі прогресивні сили Європи і світу.  Ті,  хто розпалює ворожнечу, втручається у хід виборів,  беруть на себе всю відповідальність за подальший розвиток подій. Прогресивна соціалістична партія України нагадує, що дві світові війни почалися з конфлікту на Балканах. Ми виступаємо   проти   війни,   проти   силових   методів  вирішення конфліктів.

 

     З самого початку агресії НАТО  проти  Югославії  ми  засудили політику Сполучених Штатів Америки та країн НАТО, які брали участь у  війні  проти  Югославії,  і  попереджали,  що  на  цьому  шляху вирішення внутрішніх проблем Югославії не можливе.  Час у черговий раз  довів  нашу  правоту.  Сьогодні  ми  засуджуємо  втручання  у виборчий   процес  в  Югославії  Сполучених  Штатів  Америки,  які проводять відверту політичну,  інформаційну та фінансову підтримку опозиції та шантаж населення різного роду залякуваннями.

 

     Ми вимагаємо  від Президента України і Верховної Ради України сформувати офіційну  позицію  щодо  подій  в  Югославії,  головною концепцією  якої  було  б забезпечення в Югославії вільних виборів без втручання в її внутрішні справи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Костенку  від фракції Українського народного Руху. За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Заява фракції Українського народного Руху. Менш ніж за  рік  наш  народ  і   все   світове   українство   відзначатиме десятилітній  ювілей  державної  незалежності України.  Наближення цієї дати вимагає від усіх  державницьких  політичних  сил  певних оцінок  і висновків,  а також оприлюднення своїх планів і намірів, свого розуміння того,  що і як потрібно  робити,  щоб  відзначення цієї  дати  ознаменувалось  початком  поступу  до кращого життя не тільки для державної статистики,  але й для більшості  народу.  На жаль, сьогодні залишається реальною загроза того, що для більшості громадян  України  цей  ювілей  може  стати  сумною  датою  втрати останніх надій.

 

     Фракція Українського народного Руху заявляє, що без вирішення цілої  низки  проблем  відзначення  десятої  річниці  незалежності перетвориться  лише  у  черговий політичний фарс та свято кланової олігархії,  яка відзначатиме десятилітній ювілей свого жирування в Україні.

 

     Аби цього  не  сталося,  фракція УНР у своїй подальшій роботі буде домагатися:

 

     Перше. Ліквідації заборгованості не тільки з пенсій, але й із зарплат,  стипендій,  усіх  соціальних  виплат населенню,  а також запровадження   гарантованої   мінімальної   оплати   праці,   яка відповідатиме реальному прожитковому мінімуму.

 

     Друге. Припинення  закупівлі  за  непомірно  високими  цінами необгрунтованої кількості газу та інших  енергоресурсів  у  Росії, транспортування  російських енергоресурсів за дуже низькими цінами через  територію  України;   реалізації   програми   енергетичного самозабезпечення  України,  в  тому  числі  запровадження політики максимального використання власних можливостей.

 

     Третє. Визнання Російською Федерацією державного боргу  перед Україною  включно  з  незаконно  привласненими понад 80 мільярдами карбованців громадян  України  на  рахунках  Ощадбанку  колишнього СРСР,  частки  України  у  золотому,  алмазному і валютному фондах колишнього СРСР.

 

     Четверте. Припинення  інформаційної  агресії  проти  України; запровадження  пільг  на  друковану  та  інші  види  україномовної інформаційної продукції, підтримки української книги.

 

     П'яте. Конкретизації    зовнішнього    політичного     курсу, затвердження  конкретної програми інтеграції в євроструктури,  яка передбачала б конкретні заходи і терміни їх здійснення.  У зв'язку з  цим  фракція  висловлює  свій  рішучий протест проти звільнення міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка,  яке відбулося під тиском Росії.

 

     Шосте. Прийняття  Державної програми відродження національної культури,  запровадження української мови в усіх сферах державного і  суспільного  життя,  підтримки процесів відродження української духовності,  становлення і визнання  єдиної  Помісної  Української Православної Церкви.

 

     Сьоме. Підтримки    процесів    об'єднання   і   консолідації національно-державницьких сил, припинення антиконституційних спроб руйнування   парламентаризму   і   демократичних   основ  держави, прийняття нового виборчого закону і забезпечення початку виборчого процесу   нового  складу  парламенту  на  демократичній,  правовій основі.

 

     Фракція УНР  закликає  всі  фракції,  депутатські  групи   та об'єднання,  які стоять на державницьких позиціях,  об'єднатися на цій  основі  і  спільними  зусиллями  домагатися   виконання   цих невідкладних завдань.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Віталію Черненку від  фракції  "Батьківщина".  За  ним   буде   виступати   депутат Омельченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Шановні  народні  депутати!  Успішний економічний розвиток не можливий без  прозорої,  збалансованої  та справедливої  системи  оподаткування.  Однак  замість  очікуваного поліпшення ситуації платники податків постійно стикаються з появою великої  кількості підзаконних актів,  які часто суперечать нормам чинного законодавства.

 

     Черговим таким  беззаконням  відзначаються  деякі   положення Наказу 306 Державної податкової адміністрації України про внесення змін до Порядку заповнення декларації  про  прибуток  підприємства від 12 червня 2000 року.  При читанні наказу складається враження, що для ДПА законів не існує.  Практично  кожна  із  внесених  змін суперечить  чинному  законодавству.  Доводиться  вкотре дивуватися "компетентності" Мінюсту,  який зареєстрував  такий  протизаконний наказ.

 

     У листі  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 18 липня 2000 року  засвідчувалось  про повну  протизаконність наказу ДПА,  яка в черговий раз намагається провести положення, що суперечать Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Згідно зі  статтею  15  названого  закону  "ставки податку на прибуток,  пільги  щодо  податку,  об'єкт  оподаткування,  порядок обчислення  оподатковуваного прибутку,  строки і порядок сплати та зарахування  податку  до  бюджетів   можуть   встановлюватися   та змінюватися  лише шляхом внесення змін до цього закону".  У своєму наказі  ДПА  намагається  підмінити   собою   законодавчий   орган державної  влади  та відредагувати податкове законодавство України на свій смак.  Позиція ДПА в податковому законодавстві виявляється не  тільки  в протизаконності деяких положень наказу 306,  вона ще часом демонструє відсутність будь-якого  здорового  глузду  в  цих положеннях.

 

     Чого варте  доповнення  пункту  4.9  Порядку вимогою,  що при податковому обліку приросту балансової вартості оплачені,  але  не поставлені підприємству товарноматеріальні запаси прирівнюються до запасів на складах.  Адже  в  Законі  про  оподаткування  прибутку підприємств (пункт 5.9) чітко визначено,  що "платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів,    що   підлягають   амортизації,   цінних   паперів   та деривативів),  матеріалів,  сировини,  комплектуючих  виробів   та напівфабрикатів   на   складах,  у  незавершеному  виробництві  та залишках готової продукції".

 

     Зміни до  пункту  6.2  Порядку  заповнення   декларації,   що забороняють  зменшення  платником  податку об'єкта оподаткування в звітному періоді на суму збитків попереднього кварталу  суперечать нормам  пункту 16.4 Закону про оподаткування прибутку підприємств, в  якому  йдеться  про  те,  що  "платники  податку   подають   до податкового  органу  податкову  декларацію про прибуток за звітний квартал,  розраховану наростаючим  підсумком  з  початку  звітного фінансового року".

 

     Зміни до  пункту 3.2.4 Порядку заповнення декларації стосовно впливу курсових різниць на об'єкти оподаткування зовсім  абсурдні. Попри  всі недоліки Закону про оподаткування прибутку підприємств, це питання в ньому вичерпно визначено (пункт 7.3.6).

 

     Державна податкова    адміністрація    України    намагається поповнити  державний бюджет,  що само по собі заслуговує на увагу, якби не беззаконні методи,  які  при  цьому  використовуються  при повному потуранні Мінюсту.  Просто забувають про права та інтереси суб'єктів господарської  діяльності,  з  обліку  яких  намагаються вирвати фінансові кошти, не задумуючись про наслідки такої акції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному   депутату   Григорію Омельченку від позафракційних.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).  Українська  народна партія "Собор", депутатська група "Соборність". Шановні колеги! За останні  роки  керівництва  державою  паном   Кучмою   в   Україні зареєстровано  десятки  випадків (що засвідчує системний характер) загибелі,  вбивств, побиття, пограбування, шантажу, залякування та іншого  фізичного  та психологічного впливу на працівників засобів масової інформації, які виступали з гострою критикою пана Кучми, з матеріалами про суспільно-політичну ситуацію в Україні,  викривали корумпованих посадових осіб органів державної влади.  Як  правило, такі  злочини  залишаються нерозкритими,  а особи,  які їх скоїли, непокараними.

 

     У державі набуває розвитку недопустиме і небезпечне  явище  - злочин без покарання.  Це породжує масовий суспільний страх, повну зневіру людей у спроможність влади захистити їхнє життя, здоров'я, права  та свободи людини і громадянина.  Прослідковується відверта спроба  Президента  пана  Кучми  та  підлеглих  йому  корумпованих структур виконавчої влади і мафіозних кланів, олігархів підім'яти, скупити або знищити як незалежні засоби масової інформації,  так і окремих  журналістів,  встановити  монополію  на  інформацію,  яка вигідна Кучмі,  корумпованій державній владі та  "жирним  котам  з чистими лапами", вирощеним паном Кучмою.

 

     Як засвідчує  історія,  правителі,  які не спроможні керувати державою,  вивести її з соціально-економічної та політичної кризи, забезпечити  народу  нормальне  і  безпечне  життя,  заради  свого врятування і збереження влади,  як правило,  йдуть  не  тільки  на політичні провокації, а й на пряме порушення конституції, знищення свободи  слова,  демократії  та  встановлення  різноманітних  форм диктаторських, авторитарних режимів.

 

     Вбивство журналіста  Дерев'янка,  зникнення Георгія Гонгадзе, заборона друкування  газет  "Свобода",  "Інформаційний  бюлетень", "Грані", "Сільські вісті" та інших - це спроба вбити свободу слова та слово правди в Україні.

 

     Українська народна  партія  "Собор"  закликає   представників засобів  масової  інформації,  всіх  чесних  і  порядних  громадян України незалежно від політичних поглядів об'єднати  свої  зусилля для захисту свободи слова,  конституційних прав та свобод людини і громадянина,   очищення   держави   від    метастазів    корупції, дострокового припинення повноважень Президента Кучми і притягнення його до встановленої законом відповідальності.

 

     Шановний головуючий,  у мене є три конкретні пропозиції,  і я хотів би, щоб ці питання були включені до порядку денного.

 

     Перша. Верховна  Рада  України  прийняла  Закон про тимчасові слідчі та спеціальні контрольні комісії  Верховної  Ради  України, але Президент наклав вето,  ми не подолали його, не вистачило лише чотирьох голосів. Я прошу поставити це питання на четвер, подолати вето,  щоб  створена  депутатська  слідча  комісія,  яка працює по справі зникнення  Георгія  Гонгадзе,  могла  ефективно  і  реально працювати.

 

     Друга. Доручити  редакції газети "Голос України" опублікувати виступ спікера Палати  громад  парламенту  Великої  Британії  пані Бетті Бутройд.

 

     І третя.  Шановний Іване Степановичу! У секторі реєстрації за номером 6100 22 вересня 2000 року зареєстровано  проект  постанови Верховної  Ради України,  внесений народними депутатами Шишкіним і Єльяшкевичем,  в  якому  пропонується   рекомендувати   Президенту України Кучмі звільнити з посади Міністра внутрішніх справ України Кравченка Юрія за невиконання рішення Верховної  Ради  України.  Я прошу  вас  цей  проект  постанови  поставити  на  голосування для включення до порядку денного на четвер.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Бажаючі  зробити заяви  від  фракцій це зробили,  я коментувати не буду,  немає вже часу на це.  Ви знаєте,  що сьогодні ми пропозиції  не  голосуємо. Вчора  відбулося  засідання  Погоджувальної  ради,  ми  узгодили з керівниками депутатських груп і фракцій порядок,  і вони  доручили головуючому  проголосувати  сьогодні  тільки  одне  питання  - про порядок представлення і  обговорення  проекту  Державного  бюджету завтра.

 

     Все решта - готуйте, в четвер ми будемо голосувати на вимогу.

 

     А зараз дозвольте мені оголосити депутатські запити.

 

     Народного депутата  Михайла  Гуцола  -  до Президента України стосовно невиконання  Кабінетом  Міністрів  Закону  про  Державний бюджет  України  на  2000  рік,  розпорядження Президента України, власних постанов у частині фінансування державної програми випуску літаків АН-70 та АН-140. Прошу голосувати.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  невиплати  заробітної  плати   медпрацівникам Татарбунарської райлікарні Одеської області.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 54.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Михайла  Степанова  - до міністра оборони України   щодо   розформування   Трьохізбенського   гарнізону   та негативних  наслідків  для  Слов'яносербського  району  Луганської області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 114.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Пинзеник,  Коліушко) - до  міністра юстиції   України   щодо   фактів   невиконання  судового  рішення житлово-комунальними службами міста Львова. Прошу голосувати.

 

     "За" - 68.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Василя  Онопенка  -  до  міністра  юстиції України у зв'язку з невиконанням судових рішень. Прошу голосувати.

 

     "За" - 85.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Дозвольте зробити  оголошення.  Відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту Верховної Ради України  інформую  про  вихід  народного депутата  України  Мичка  Миколи  Івановича зі складу депутатської фракції "Батьківщина" та входження  його  до  складу  депутатської фракції  Соціал-демократичної партії України (об'єднаної);  Тарана (Терена) Віктора Васильовича  -  зі  складу  депутатської  фракції Народного  руху  України  та входження його до складу депутатської фракції "Батьківщина"; про вихід Кондратенка Анатолія Івановича зі складу  депутатської  фракції  Комуністичної партії України;  Юрія Савича   Кононенка    -    зі    складу    депутатської    фракції Народно-демократичної партії.  Інформую також про входження Дмитра Васильовича Чобота до складу депутатської фракції "Батьківщина".

 

     Перед розглядом питань порядку денного  я  прошу  вас...  Яка пропозиція?  Завтра,  Олександре  Олександровичу,  у четвер будемо голосувати.

 

     Увімкніть мікрофон Мороза Олександра Олександровича.

 

     МОРОЗ О.О. Шановні колеги депутати! У своєму виступі я просив вас    підтримати   пропозицію   про   заслуховування   інформації віце-прем'єр-міністра  Миколи  Жулинського  і   голови   Державної податкової  адміністрації Миколи Азарова,  яким доручено з'ясувати суть справи стосовно газети "Сільські вісті".

 

     Вихід газети припинено вже  з  сьогоднішнього  дня.  Якщо  ми будемо  дотримуватися  процедури,  прийнятої  раніше,  що тільки в четвер розглядатимемо це питання,  то  буде  чинитися  наруга  над більш як півмільйоном передплатників, читачів цієї газети.

 

     Я прошу  вас  проголосувати  зараз питання про заслуховування такої інформації.  І прошу представників  більшості:  підтримайте, адже  йдеться  про  захист демократії,  на чому ви стоїте з самого початку.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Народні депутати Олександр Олександрович   Мороз,   Григорій  Омелянович  Омельченко  і  Олег Зарубінський вносили пропозиції. Я сказав, що ми будемо голосувати в  четвер.  Оформляйте  проекти,  роздавайте в залі,  хай депутати знайомляться.

 

     Ми домовилися  тільки  про  те,  щоб  сьогодні   узгодити   з депутатами  порядок представлення і обговорення проекту державного бюджету в середу, тобто завтра.

 

     У чому суть цього порядку?  Щоб депутати погодилися завтра не робити  розминки,  зекономити час і,  таким чином,  продовжити час обговорення  проекту  бюджету.  І  не  розглядати  інших   питань. Пропонується  надати  слово  міністру  фінансів  Мітюкову  - до 30 хвилин,  потім голові профільного комітету Олександру Турчинову  - до  15  хвилин,  відвести  на запитання та відповіді 30 хвилин і 2 години,   щоб   мали   можливість   виступити   всі   представники депутатських груп, фракцій і комітетів, а також передбачити виступ Прем'єр-міністра Віктора Андрійовича Ющенка.

 

     Отакий порядок пропонується на завтра.  Сьогодні,  ви знаєте, ми  будемо  розглядати  інформацію Національного банку України про основні засади грошово-кредитної політики на 2001 рік.

 

     Тому я  прошу  вас  узгодити  порядок   денний   на   завтра, враховуючи  особливу  вагу і специфіку головного питання - проекту Державного бюджету України на 2001 рік (Шум у залі).

 

     Ні, за  пропозицією  Мороза  не  можна.  У  заявах  Олександр Олександрович   Мороз,   Григорій   Омелянович   Омельченко,  Олег Зарубінський говорили про голосування.  Тому  я  ще  раз  кажу:  я доводжу  до  відома  те,  що  було  вирішено  вчора  на  засіданні Погоджувальної ради.  Петро Миколайович брав участь у засіданні, і ми  домовилися  (Шум  у  залі).  Добре,  надаю слово з процедури і мотивів.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Зубов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Иван  Степанович,  я  не  могу согласиться с  предложенной  вами  процедурой  рассмотрения  этого вопроса,  так  как  полностью  исключается  конституционное  право народных депутатов Украины принимать участие  в  обсуждении  этого вопроса.

 

     Почему я так говорю?  Потому что здесь написано:  выступления от фракций и от комитетов, и все.

 

     Теперь давайте   посмотрим.   Все    руководство    комитетов представлено   "більшістю".   Следовательно,  эти  руководители  и выступят.  По фракциях.  У нас  во  фракции  больше  110  народных депутатов,  в  других  фракциях  -  намного меньше.  Я представляю мажоритарный округ,  у меня масса вопросов,  которые  должны  быть освещены  при  рассмотрении вопроса о бюджете.  И в то же время вы полностью  лишаете  меня  конституционного  права  участвовать   в обсуждении этого важнейшего для государства вопроса. Я считаю, что одного дня мало для  обсуждения  этого  вопроса.  Давайте  продлим обсуждение на два-три дня,  чтобы все депутаты, желающие выступить по главному финансовому документу, могли выступить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу,  не я,  це ми  зараз  будемо вирішувати.  Я  вношу  пропозицію,  яка  вчора  була обговорена на засіданні Погоджувальної ради.

 

     Депутат Зубов. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибо большое. Иван Степанович, вы же очень опытный человек и прекрасно понимаете, что предложение   Александра   Александровича    Мороза    заслуживает серьезного   внимания.  У  нас  четверг  определен  как  день  для голосования,  но есть же оперативные вопросы, вопросы политической значимости.  Вы понимаете,  что происходит с "Сільськими вістями"? Есть  предложение  сейчас  проголосовать  предложение   Александра Александровича.  Поставьте  его,  быстро  проголосуем и снимем все вопросы.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу,  ви визначіться,  тому що для  кожного депутата  питання,  яке він озвучує,  є найважливішим.  Я два рази називав прізвища депутатів,  які наполягали на голосуванні.  Але в нас є регламентний порядок - голосування в четвер.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемый Иван Степанович! В президиуме сидят три представителя партий,  в названиях которых  присутствует слово          "демократическая":          Народнодемократическая, Социал-демократическая (обединенная) и Демократический союз.

 

     Сегодня выступала спикер британского парламента,  но,  видно, вам надо еще изучить это выступление.  Там говорилось,  что спикер должен делать все,  чтобы  было  услышано  и  проголосовано  любое предложение  народного  депутата Украины.  Но,  видимо,  у нас еще далеко до реализации этого.

 

     Что касается  конкретного  проекта  постановления.  Я   видел всякое,   но   такого   еще   не  видел:  чтобы  выступали  только руководители фракций  и  председатели  комитетов  Верховной  Рады! Давайте  уже  всех  остальных  народных  депутатов  Украины вообще удалим из зала.  Кто мог записывать такое в проекте постановления? Я думаю,  и во фракции,  и в комитете сами могут определиться, кто будет выступать.

 

     Что касается трансляции.  Это главнейший вопрос.  Я знаю, что готовится   включение   трансляции,  единовременное,  когда  будет обсуждаться вопрос о бюджете.  Я говорил вчера  на  Согласительном совете,  говорю и сегодня: Иван Степанович, прямая радиотрансляция должна осуществляться в соответствии  с  постановлением  Верховной Рады  каждый  день.  И  пока  не  будет  выполняться постановление Верховной Рады  Украины,  говорить  о  демократичности  парламента преждевременно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Проект  постанови,  який вам розданий,  вноситься від комітету,  але це узагальнена думка, до якої дійшли на вчорашньому засіданні Погоджувальної ради.  Гадаю, автори допустилися помилки, коли записали  "голів".  Справді,  у  фракціях  визначаються,  хто виступатиме і кому від фракції надавати слово. І від комітетів так само.  Тому ми сьогодні принципово вирішуємо:  або так організуємо завтра розгляд проекту бюджету,  або приступимо до роботи згідно з нормою Регламенту. А завтра будемо голосувати.

 

     Мені внесли вчора пропозицію,  щоб  я  звернувся  сьогодні  з таким  проханням  до  депутатів.  Проект вам розданий,  номер його 6000/П, із поправкою: не керівникам фракцій і головам комітетів, а за  визначенням  фракцій  і  комітетів  буде  надаватися  слово  з регламентом 4 хвилини.

 

     Крючков Георгій Корнійович.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Іване Степановичу, ми маємо справу з нестандартною ситуацією. Вона викликає велике занепокоєння в  суспільстві.  Це  ж  ми,  Верховна Рада, - ми вирішуємо ці питання!

 

     Іване Степановичу, я звертаюся до вас!

 

     ГОЛОВА. Я слухаю, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Ми  маємо  справу  з  нестандартною  ситуацією. Ідеться  про  брутальне  порушення  свободи   слова,   демократії, суспільство  збуджується.  То  невже ми будемо співучасниками цієї неправедної,  несвятої  справи?  Давайте  проголосуємо   зараз   і вирішимо питання. Це ж справа Верховної Ради! Ідеться про закриття газети, яка має найбільший тираж і користується найбільшою повагою в суспільстві.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаюсь до депутатів:  як головуючий, я не маю права порушувати регламентну норму.  Я можу тільки  звернутися до  вас  із  тією  чи  іншою  пропозицією.  І  я  сказав,  що була пропозиція Погоджувальної ради,  а сьогодні ряд депутатів у  своїх заявах  зверталися з тим,  щоб поставити на голосування пропозицію про включення до порядку денного цих питань.

 

     Якщо ви зараз проголосуєте за те,  щоб голосувати сьогодні  і те,  що вноситься від Погоджувальної ради і комітету, і пропозиції народних депутатів Мороза,  Омельченка,  Зарубінського, я поставлю на голосування. Зрозуміло?

 

     Мікрофон депутата Омельченка увімкніть, автора.

 

     Я вам надам слово, Олександре Олександровичу.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Українська  народна  партія "Собор".  Дякую, шановний Іване Степановичу.

 

     Іване Степановичу!  Я акцентував увагу ось на чому.  Верховна Рада України уже прийняла Закон про тимчасові слідчі та спеціальні контрольні  комісії.  Верховна  Рада   лише   не   подолала   вето Президента.  Цей закон нами прийнятий, тому я прошу поставити його на голосування на четвер, коли ми будемо голосувати. Це перше.

 

     Друге. В установленому законом порядку два народних  депутати Віктор  Шишкін  і Олександр Єльяшкевич внесли проект постанови про те,  щоб  рекомендувати  Президенту  України  звільнити  з  посади міністра  внутрішніх  справ  України Юрія Кравченка.  Сьогодні цей проект розповсюджений серед депутатів.  Я  також  прошу  поставити його   на   четвер,  бо  в  п'ятницю  ми  заслуховуємо  керівників правохоронних органів.

 

     І третє з того,  що я просив,  - дати  протокольне  доручення редакції  газети "Голос України" надрукувати виступ Спікера Палати громад парламенту Великої  Британії  пані  Бетті  Бутройд.  Це  ви можете зробити.

 

     Що стосується ситуації, яка склалася навколо газети "Сільські вісті".  Іване Степановичу!  Я не знаю, як благати і просити вас і всіх  народних  депутатів України.  Давайте заслухаємо керівників, які очолюють цю комісію,  - Азарова і Жулинського.  Що ж таки  там вони встановили?

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ще раз звертаюся до вас із проханням:  на  вимогу  і  на  пропозиції   Погоджувальної   ради, профільного Комітету з питань бюджету,  народних депутатів Мороза, Омельченка,  Зарубінського  прошу  вас  дозволити  головуючому  як виняток поставити на голосування ці питання сьогодні,  у вівторок, і вирішити їх.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 204.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Переходимо до розгляду  питань  порядку  денного.  Інформація Національного  банку  України  про Основні засади грошовокредитної політики на 2001 рік (Шум у залі).

 

     Ні, Олександре  Олександровичу,  це  не  процедура.  Ми   вже працюємо   за   внесеними  змінами  і  поправками  до  Регламенту. З'ясуйте. Ну, так це інша справа, а не процедура.

 

     Якщо ви вимагаєте  переголосування  -  це  одне.  Але  це  не процедурне питання.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Иван Степанович! Вы так сформулировали - я сам не понял, за что голосовали.

 

     ГОЛОВА. Ну,  це вже  проблема  не  моя.  Я  чітко  ставив  на голосування (Шум у залі).

 

     Я ще   раз   звертаюся   до   народних  депутатів...  Михайле Степановичу, я ж не бачу депутатів.

 

     Шановні народні  депутати!  Це  вже  буде  прецедент,  що  ми повертаємось  до  переголосування.  На  вимогу  групи  депутатів я ставлю на голосування пропозицію дозволити  головуючому  поставити на  голосування  у  вівторок,  3 жовтня,  питання про включення до порядку денного питань, внесених Погоджувальною радою і профільним комітетом,     народними    депутатами    Морозом,    Омельченком, Зарубінським. Прошу голосувати.

 

     "За" - 225.

 

     Усе. По фракціях покажіть.

 

     __________________________

 

     Оголошується до  розгляду  інформація   Національного   банку України про Основні засади грошово-кредитної політики на 2001 рік. Слово надається  голові  Національного  банку  України  Володимиру Семеновичу Стельмаху. Будь ласка.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,  голова Національного банку України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Сьогодні ми подаємо вам  інформацію  про  Основні засади грошово-кредитної політики на 2001 рік.

 

     Грошово-кредитна політика   на   2001   рік   формувалася   з урахуванням темпів виконання грошово-кредитної політики цього року і базується на тих макроекономічних показниках,  які  були  подані урядом  для  розробки  бюджету,  тобто  враховуються також позиції бюджету.

 

     Коротко хочу доповісти вам про те,  як  складається  грошово- кредитна  політика 2000 року.  Вона проводиться адекватно розвитку економічних  процесів  і   тим   змінам,   які   відбуваються   на макроекономічному   та   фіскальному   рівнях  (мається  на  увазі виконання  позицій   державного   бюджету).   Основними   засадами грошово-кредитної  політики  на  2000  рік,  які  були  розроблені виходячи з прогнозного зростання  реального  ВВП  на  1  відсоток, рівня    інфляції   -   18,5   відсотка,   бездефіцитного,   тобто профіцитного,  бюджету, передбачалося зростання монетарної бази на 16 відсотків,  грошової маси - на 20,  кредитних вкладень у сектор економіки в реальному обчисленні - на 10 відсотків. Це в цілому по року.

 

     Основні макроекономічні показники і параметри підлягали зміні залежно    від    розвитку    економічних    процесів,     змінних макроекономічних  індикаторів.  І  в  реальності  маємо  позитивні результати розвитку економіки.  Так,  зростання реального  ВВП  за вісім  місяців становило 5,3 відсотка,  а темпи росту номінального продукту - 32,8 відсотка.

 

     Це, безумовно,  викликало і  додатковий  попит  на  гроші,  в результаті  чого  прогнозні  орієнтири  за монетарними показниками перевищені:  монетарна база за  станом  на  1  жовтня  -  на  23,7 відсотка, а грошова маса - на 29 відсотків.

 

     Інфляція за  вісім  місяців  становила  18,5 відсотка,  тобто практично досягла річного прогнозного орієнтира.

 

     Які чинники вплинули на  інфляцію  цього  року?  На  інфляцію цього року вплинули два основних чинники.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, прошу вибачити.

 

     Я звертаюсь  до  колег  народних  депутатів.  Група  народних депутатів вимагають від головуючого дати протокольне доручення.  Я хочу   оголосити   своє   рішення   дати   протокольне   доручення віце-прем'єр-міністру Жулинському Миколі Григоровичу поінформувати Верховну Раду відповідно до заяви,  зробленої Олександром Морозом. І Азарову.  Жулинському  і  Азарову  -  дати  інформацію  з  цього питання.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Коли це буде?

 

     ГОЛОВА. Я дав протокольне доручення.  Коли - це визначає той, хто дає інформацію,  а не Голова Верховної Ради -  на  завтра,  на чиюсь вимогу. Прошу зайняти місця.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С. Основні чинники інтенсивного зростання інфляції в першому півріччі.

 

     Перший чинник.  У територіальному розрізі відбулося так зване адміністративне  підвищення цін на комунальні послуги та інші види послуг  для  відшкодування  собівартості.  Тепер  тільки  Крим   і Дніпропетровськ  іще стримують ціни,  а на решті території України ціни в адміністративному порядку вже досягли собівартості.

 

     Другий чинник.  Соціальна спрямованість бюджету в цьому  році найбільш   повно   витримувалася,   було   забезпечено   погашення простроченої заборгованості з пенсій,  а  також  збільшилися  інші соціальні виплати з бюджету.

 

     І третій  чинник,  пов'язаний  з економічним процесом.  У нас склався позитивний зовнішньоекономічний і платіжний баланс  за  це півріччя.  Національний  банк  викупав  валюту,  і  це поповнювало економіку грошима,  що,  безумовно,  вплинуло  на  платоспроможний попит населення.

 

     Маю вам сказати,  що в цьому році в нас покращились показники з точки зору довіри до  національної  валюти:  збільшилися  вклади населення,   збільшилися  грошові  доходи  населення  в  реальному виразі,  підвищилася реальна заробітна плата порівняно  з  минулим роком.

 

     Ці фактори,   а   також   різке   зменшення  негрошових  форм розрахунків (скорочення бартеру, товарних заліків і ліквідація їх) потребували додаткових грошей,  і,  таким чином, підвищився рівень монетизації.  Відношення грошової маси  до  валового  продукту  за вісім  місяців  становить  27 відсотків,  що значно краще,  ніж за відповідний період минулого року.

 

     Очікується, що в  цьому  році  валовий  національний  продукт зросте проти того,  що передбачалося, у реальному обсязі, більш як на 2 відсотки, і номінальний валовий продукт також зросте більш як на 10 відсотків проти запланованого.  Це,  безумовно, теж викликає потребу в додаткових грошах.

 

     Виходячи з цього ми спланували і грошово-кредитну політику на 2001  рік.  Ми передбачаємо,  що грошова маса збільшиться в нас за цей період відсотків на 18-20,  грошова база -  на  16  відсотків. Чому   ми   так   вважаємо?  Є  різні  оцінки  зростання  валового національного продукту. Якщо справдяться наші найкращі сподівання, то тоді,  безумовно,  ці показники будуть вищі, тобто грошова маса збільшиться на 20 відсотків, а грошова база - на 18 відсотків.

 

     Головним завданням  у  2001  році  для  Національного   банку залишається   контроль   рівня   інфляції,   яка,  за  попередніми розрахунками,  передбачається на рівні 15,4  відсотка  на  рік.  У зв'язку  з  цим ми повинні дати таку пропозицію грошей,  щоб вони, поперше, забезпечили економічне зростання, по-друге, забезпечували цю помірну інфляцію і відповідали необхідності збільшення реальної заробітної плати.

 

     Валютно-курсова політика.  Вона в  нас  буде  підпорядкована, по-перше,  стимулюванню експорту;  по-друге,  поліпшенню структури імпорту; по-третє, тому, щоб валютний курс не спричиняв інфляції.

 

     Хочу доповісти,  що   в   цьому   році   зовнішньо-економічні відносини  склалися  в  нас  позитивно:  за  перше  півріччя темпи експорту перевищували темпи імпорту.  Та  якщо  глибше  розглянути структуру екпорту - імпорту,  насторожують два моменти.  В обсягах експорту зменшується  частка  машинобудівної  продукції,  тобто  в експортному   напрямі   сировинний  фактор  стає  превалюючим.  Це означає,  що  стимулювання  експорту  пониженням  курсу  стає  вже недоцільним і треба знайти баланс цих взаємовідносин.

 

     Якщо ж  подивитися  структуру  імпорту,  то й тут зменшується частка продукції,  яка йде  на  оновлення  виробничого  потенціалу (машини,  обладнання,  нові технології тощо).  Це свідчить, що цей валютний курс також не стимулює імпорт цієї продукції,  а стимулює сировинний імпорт.

 

     Крім того,  треба мати на увазі ще таке. Частка імпорту, який іде  безпосередньо  у  виробничу  сферу,  становить   близько   70 відсотків.  У  зв'язку  з  цим  різке  заниження  валютного курсу, безумовно,  різко вплине на ціну виробників,  тобто оптові ціни, а це, у свою чергу, стимулюватиме розвиток інфляції.

 

     Тому валютно-курсова  політика повинна забезпечити нормальний зовнішньоекономічний оборот і, крім того, додатково забезпечити ще вирішення  питань  платіжного балансу - зовнішні платежі уряду,  а також Національного банку.

 

     У формуванні  грошово-кредитної  політики  виходимо  з   двох варіантів розвитку: якщо не буде забезпечено зовнішніх інтенсивних запозичень (це один варіант) і якщо кредити,  які ми передбачаємо, все-таки будуть (це другий варіант).  За другим варіантом валютний курс у нас буде зростати помірно (у межах 8-10  відсотків),  і  це дасть змогу забезпечити як розвиток експортного потенціалу,  так і імпорт необхідної продукції.

 

     Декілька слів про відносини  з  бюджетом  і  грошово-кредитну політику  для  конкретної  економіки.  За  9  місяців  цього  року кредитні вкладення в економіку в національній  валюті  збільшилися на  63  відсотки.  Навіть з урахуванням інфляції реальне зростання кредитних вкладень становило більше 40 відсотків.  На новий рік ми також   плануємо,   що   емісійні,   так  би  мовити,  надходження Національного  банку  через  рефінансування   комерційних   банків ітимуть у конкретну економіку.

 

     Цьому сприятиме  ще  й  те,  як  ми  врегулювали  відносини з Міністерством фінансів.  У цьому році  ми  повинні  були  разом  з Міністерством   фінансів,   даючи  частину  грошей,  забезпечувати зовнішні платежі.  Тепер ми  реструктуризували  наші  відносини  з Міністерством  фінансів,  і  на  2001  рік  Національний  банк  не передбачає виділення емісійних коштів для запозичень  Міністерству фінансів,  тобто  всі  гроші  йтимуть  у  конкретну  економіку,  і сподіваємось,  що це,  по-перше,  збільшить можливість доступу  до кредитів і, по-друге, сприятиме помірній ціні.

 

     Як ви знаєте, цього року облікова ставка в нас була знижена з 45 відсотків до 27,  а  вартість  кредитів  комерційних  банків  у середньому знизилась з 56 до 32 відсотків. Тобто відбулося суттєве поліпшення цінового фактора для кредитів.

 

     Це дало і позитивний фінансовий результат.  Оцінюється, що за 8 місяців у нас краще спрацювали підприємства і кількість тих, які спрацювали з прибутком,  значно збільшилась  порівняно  з  минулим роком.  Ми  також  сподіваємося,  що  тенденція буде збережена і в наступному році.

 

     Слід також сказати,  що грошові доходи населення зросли також більш  як  на 40 відсотків.  Якщо взяти в реальному вимірі,  тобто скоригувати на рівень  інфляції,  то  реальне  зростання  грошових доходів населення - близько 20 відсотків.  Це викликало підвищення попиту населення на  товари,  а  це,  у  свою  чергу,  стимулювало зростання  випуску продукції промисловості:  реальний ВВП за вісім місяців зріс на 5,5 відсотка.

 

     Цю тенденцію завдяки грошово-кредитній  політиці  мається  на увазі підтримувати і в 2001 році.  Але, безумовно, вона також буде коригуватись.  Ми надіємось,  що вона буде коригуватись у  напрямі позитивному, і з цією надією я дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  На запитання й відповіді - 15 хвилин. Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Павловський. За ним - Володимир Марченко.

 

     Виставте 15 хвилин.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).    Дякую,   Іване   Степановичу.   Шановний   Володимире Семеновичу!  Я відчуваю,  що в діяльності  Національного  банку  є позитивні зрушення,  але я хотів би привернути вашу увагу до того, що  мною  розроблений  і   від   фракції   "Батьківщина"   поданий законопроект    "Засади    вдосконалення    грошово-фінансової   і банківської   діяльності   з   метою   забезпечення   економічного зростання".  Ваш заступник написав відгук.  У цілому погодився, що правильна постановка питання,  але з конкретними  пропозиціями  не погодився.

 

     І я  тепер  бачу,  що  все-таки  треба  ще раз повернутися до питання фінансової безпеки  і  сталості  економічної  системи.  Ви назвали  тільки  три причини інфляції,  а їх - більше двадцяти.  І найсуттєвіше те (я думаю,  ви погодитесь,  що  це  дуже  негативно впливає   на   сталість   економічної  системи),  що  ми  сьогодні кредитуємо наші інвестиції на  Захід.  За  розрахунками  Інституту економіки,  3  мільярди доларів Україна інвестує через недосконалу банківську систему.  Тому я хотів би ще раз привернути вашу  увагу до того законопроекту, який поданий фракцією "Батьківщина".

 

     Дякую.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Дякую, Михайле Антоновичу. Маю вам сказати, що то попередній відзив.  Ваша праця вивчається, вона дуже глибока, і там дуже багато новизни,  яку треба достеменно вивчити,  щоб можна було сказати,  від'ємного,  чи позитивного вона характеру. Тому ми все це вивчаємо.

 

     Я вам  назвав три основні фактори,  які в цьому році вплинули на інфляцію.  Якщо ж брати  мікроекономічні  фактори,  якщо  брати баланс - позитив і негатив, що впливало на інфляцію, на підвищення й  пониження,  -  то,  безумовно,  цих  мікроекономічних  факторів більше. Але я назвав ті, які відіграли найбільш визначальну роль.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - депутат Черняк.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово Наталии Витренко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України. Перш за все, Іване Степановичу, я нагадую вам, що то була ініціатива наших народних депутатів України  -  членів  ПСПУ,  щоб включити   до   порядку   денного   питання   про  Основні  засади грошово-кредитної політики на 2001 рік. Це документ, який потрібно затверджувати   парламентом,   а   не   інформація,  яку,  бачите, Національний банк вирішив довести до нашого відома.

 

     Причому ми не можемо  її  обговорити,  не  можемо  дати  свої висновки. Це просто сміховисько!

 

     Тому, Іване  Степановичу,  ви  персонально  винні в тому,  що абсолютно не те питання поставлене.

 

     А тепер до пана  Стельмаха.  Ви  написали  про  що  завгодно, тільки не конкретно, що потрібно робити Національному банку в 2001 році.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Наталіє Михайлівно.

 

     Вимкніть мікрофон. Ваш час закінчився.

 

     Слово надається  Володимиру  Черняку.  За   ним   -   депутат Глухівський.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановний Володимире Семеновичу!  У мене  два запитання.

 

     Перше. Яких  заходів у наступному році вживатиме Національний банк для того,  щоб  вирішити  завдання  поєднання  фінансового  і реального  секторів  економіки?  Як відомо,  ці сектори ще значною мірою роз'єднані, і фінансовий сектор, зокрема банківська система, недостатньо працює на реальний сектор економіки. Що конкретно буде зроблене для того,  щоб забезпечити доступ до кредитів і за  більш низькою ціною?

 

     І друге запитання.  Яких заходів вживатиме Національний банк, щоб стримувати зростання цін, контролювати інфляцію?

 

     Я, до речі,  не зовсім поділяю вашу думку, що 15,4 відсотка - це  помірна  інфляція.  Для  більш-менш  стабільної  економіки  це все-таки висока інфляція.  Отже,  які будуть заходи для того,  щоб стримувати інфляцію?

 

     Дякую.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Дякую, дуже цікаві запитання. Хочу вам сказати таке.

 

     Перше питання.  Заходи для впливу на конкретну  економіку.  Я повторюю,  оскільки  взаємовідносини  з бюджетом на 2001 рік у нас вирішені,  залишається  тільки  питання  стимулювання  і  сприяння конкретній   економіці.  Ми  будемо  розвивати  можливості,  через рефінансування  поповнювати  ресурси  банків,  щоб  вони  надавали кредити конкретній економіці.

 

     Навіть можу   сказати   більше.  Ми  розглядаємо  тепер  таке питання.  Наприклад,  підприємства мають борги перед бюджетом.  Ви знаєте,  15 мільярдів гривень недоїмки (це,  правда,  з пенею,  зі штрафами, але недоїмка серйозна). Якщо підприємство вирішить взяти кредит для того, щоб сплатити в бюджет, то ми будемо сприяти тому, щоб профінансувати навіть це.

 

     Друге. Ми цього року розпочали,  а в 2001  році  закріпимо  й розгорнемо ще більше процес рефінансування суб'єктів економіки під їхні вексельні зобов'язання, які будуть авуальовані чи акцептовані комерційними  банками.  У  цьому  році,  як  ви  бачите,  це  дало позитивні результати.

 

     Я міг би навести суми кредитів для сільського господарства  у порівнянні     з     минулими    роками,    і    яким    конкретно сільськогосподарським виробникам були надані  кредити.  Тут  також позитивна тенденція.

 

     А те,  що  за  цей  рік кредитні вклади в національній валюті зросли на 63 відсотки, свідчить, ще раз повторюю, що зросла довіра до національної валюти. І ця тенденція повинна бути закріплена.

 

     А щодо інфляції... Ця інфляція навіть непомірна, ви тут маєте рацію.  Але  для  цього  періоду   економічного   розвитку,   коли стабілізація   економічних  процесів  тільки  закріплюється,  така інфляція,  виходячи ще й з  необхідності  забезпечення  соціальних програм,  визнається  нормальною.  Національний  банк вважає,  що, безумовно, інфляція повинна визначатися...

 

     ГОЛОВА. Володимире  Семеновичу!  Мені  незручно  робити   вам зауваження, але 25 депутатів хочуть задати запитання.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Напрям  буде  на  пониження  облікової ставки. Принаймні, вона не буде підвищуватися, це я вам гарантую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - Олексій Марченко.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція Народного  руху.  Шановний Володимире  Семеновичу!  У  своїй  доповіді і щойно у відповіді на запитання ви  відзначили  як  позитивний  фактор  зниження  ставки кредитування комерційними банками з 56 до 32 відсотків.  Це добре, що ставки падають.  Але ми знаємо, що комерційні банки в основному здійснюють  короткострокове  кредитування.  Таким короткостроковим кредитуванням можна хіба що стимулювати бізнес типу "купи-продай", а будь-які серйозні економічні, технічні проекти потребують значно довшого  кредитування.  Так  от,  власне,  що  збирається   робити Національний   банк,   щоб  комерційні  банки  збільшували  строки кредитування?

 

     І друге запитання.  Як вважає Національний банк України, який валютний  курс  гривні  має  бути  в  2001  році  і  яка буде його стабільність упродовж 2001 року?

 

     Дякую.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Дякую вам.  Відповім коротко, як говорить Іван Степанович.

 

     Як стимулювати комерційні банки, щоб вони зменшували кредитні ставки,  а також збільшували терміни кредитування? Ви підняли дуже важливе  питання.  Це  має  бути  забезпечено  в  2001  році через інструменти грошово-кредитної політики,  такі, наприклад, як норми обов'язкових  резервів.  Ми  будемо  розробляти  такі  норми,  щоб комерційні банки були заінтересовані в тому, щоб залучати строкові депозити - не тільки,  так би мовити, на пред'явника, а й на строк три,  шість місяців і більше і  таким  чином  збільшувати  терміни кредитування, тому що, наприклад, у сільському господарстві кредит менш як  на  дев'ять  місяців  взагалі  неприйнятний.  І  тому  ця політика буде це забезпечувати.

 

     І друге,   валютний   курс.   Валютно-курсова  політика  буде проводитися  таким  чином,  ще  раз  повторюю,  щоб   забезпечити: по-перше,  стимулювання  експорту;  по-друге,  імпортозамінювання, тобто  розгортання  власного  виробництва  товарів  (а   якщо   ви подивитеся  по  харчовій  промисловості,  то це вже здійснюється); по-третє,  стимулювання  за  нормальною  ціною  (я  маю  на  увазі внутрішні   ціни)   імпорту,   який  іде  у  виробничу  сферу,  на відтворення виробничого потенціалу  (паливно-енергетичні  ресурси, обладнання, нові технології, машини і так далі).

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним - Валерій Коновалюк.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  "Відродження регіонів".  Дякую. Скажіть, будь ласка, яких заходів вживатиме керівництво Національного банку, аби попередити   непрогнозовані   інфляційні   процеси,   пов'язані  з абсолютно безпідставними,  спонтанними пониженнями курсу гривні чи підвищенням  курсу  долара,  як  це трапилося,  скажімо,  останнім часом?

 

     Друге запитання.  Яка  частка  ресурсів  направлятиметься  на кредитування економіки?  Відомо, останнім часом збільшилася частка державних фінансів у кредитуванні економіки.  Так от  який  рівень такої кредитної підтримки економіки прогнозує Національний банк на наступний рік?

 

     Дякую.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Дякую вам. Перше питання. Ми проводили в цьому році  політику плаваючого обмінного курсу,  щоб забезпечити ті три завдання,  які я назвав,  відповідаючи на попереднє  запитання,  і політика ця проводитиметься і в наступному році.

 

     Друге, щодо    ресурсів.    Усі    додаткові   ресурси,   які передбачається  отримати  від  Національного  банку,  а   це,   за попередніми даними,  близько 3,5 мільярда гривень,  повинні піти в економіку.  Як саме?  По-перше, на підтримку валютного курсу (наша інтерверція,  можливість викупу валюти з нашого ринку). Це близько 1,5  мільярда  гривень.  І,  по-друге,  2  мільярди   гривень   на рефінансування  комерційних  банків,  що пов'язано з кредитуванням конкретних суб'єктів економіки. Тобто в нас передбачено, що в 2001 році ці ресурси йдуть тільки в конкретну економіку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк. За ним - депутат Левченко.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область). Депутатская группа "Трудовая Украина". Спасибо. Уважаемый Владимир Семенович! Я хотел бы,  чтобы вы ответили на такие вопросы. Передо мной Постановление правительства  1439 "Про додаткові заходи щодо подолання платіжної кризи",  где  четко  указано,   что   общий   обем   кредиторской задолженности  в  государстве  составляет  порядка  280 миллиардов гривен.

 

     Насколько вы   считаете   эффективными   сегодня   монетарные механизмы  наполнения  экономики,  решения проблемы платежей?  Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Указом Президента 891 о мерах  по  укреплению банковской  системы Украины предполагался ряд мер,  которые должны были в значительной степени улучшить кредитно-финансовую  политику в государстве. Из тех мер, которые предусмотрены указом, по-моему, их 30,  реально выполнена только  половина,  хотя  действие  указа рассчитано до конца текущего года.

 

     И как  вы  прокомментируете  то,  что  за текущий год учетная ставка Национального банка снизилась на 20 с лишним  процентов,  а коммерческих банков - в два раза меньше?

 

     Спасибо.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.        Спасибі       й       вам.       Питання кредиторсько-дебіторської заборгованості треба  ретельно  вивчити. Ця    заборгованість    створювалась    внаслідок    так    званої бартернозалікової форми розрахунків.  Це були величезні обсяги,  і коли здійснювалися ці товарні форми розрахунків,  то ви розумієте, які там ціни вкладалися:  враховувалась майбутня  інфляція  і  так далі,  оскільки  грошей  немає і невідомо,  чи заплатять.  Тому це питання треба вивчати.

 

     Але грошово-кредитну політику ми розробляли не під цим  кутом зору - щоб знизити кредиторську чи дебіторську заборгованість.  Ми розробляли політику з тим,  щоб конкретні суб'єкти економіки могли звертатися   до   банку   для   отримання  ресурсів  на  підтримку виробництва, а не на погашення тієї заборгованості. Тому що, як на мій    погляд,    80   відсотків   тієї   кредиторськодебіторської заборгованості -  це  нереальна  заборгованість,  і  треба  уважно подивитися,  як  із  нею бути - списувати,  чи закривати,  чи таке інше.  Це треба з податковими органами врегулювати  і  закрити  це питання.

 

     Друге. Указ  Президента,  безумовно,  розрахований у часі,  і розроблено заходи для його виконання.  І ми його виконуємо. Те, що не виконано половини,  я думаю,  пояснюється тим,  що в часі ще не підійшло або перебуває в процесі виконання.

 

     І стосовно облікової ставки. Якщо порівняти це пониження, то, дійсно,  ви  праві.  Але  що  ж не дає банкам так суттєво понизити ставки, чому вони у них іще високі?

 

     Одним із факторів є те,  що  у  нас  недостатньо  законодавчо забезпечені  права  банків  стосовно  відшкодування  наданих  ними кредитів.  Розумієте?  От я можу вам сказати,  що десь  близько  2 мільярдів   гривень  (це  практично  третина  кредитних  вкладень) віднесено до так  званої  простроченої  заборгованості,  сумнівних кредитів   і   пролонгованих  кредитів,  а  ці  кредити  вимагають додаткових витрат.  Оце негативні кредити.  Якщо хтось не платить, значить,  банки відшкодовують ці втрати. Вони ж повинні платити за ресурси.  У ці 2 мільярди входять і ті наші гроші,  що ми  з  вами внесли  в  комерційні банки,  і за які нам вони платять.  А з чого тоді вони будуть відшкодовувати?  Тоді, дійсно, виходить, що тягар покладається  на  тих,  хто платить проценти,  а банки ці проценти беруть з інших.  Тому підвищення можливостей  Національного  банку щодо  поповнення  ресурсів  комерційних банків,  безумовно,  дасть змогу суттєво  понизити  ціну  кредиту  цих  банків  безпосередньо суб'єктам економіки.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Семеновичу.

 

     Був оголошений депутат Левченко. Останнє запитання. Увімкніть мікрофон Левченка.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Гмыре.

 

     ГОЛОВА. Гмирі? Увімкніть мікрофон Сергія Гмирі.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська   область).   Уважаемый  Владимир  Семенович,  развейте, пожалуйста,  мои  опасения.  Не  скажется  ли   на   эффективности денежно-кредитной   политики  государства  и  Национального  банка низкий, практически нулевой уровень вашей личной легитимности?

 

     Что я имею в виду.  По Конституции документ о назначении  вас на  эту  должность подписывает Председатель Верховной Рады.  На то время,  когда это имело место,  меньшинство считало  Председателем Александра   Ткаченко,  большинство  считало  Председателем  Ивана Плюща,  но никто не считал Председателем  Верховной  Рады  Виктора Владимировича Медведчука, который, насколько я знаю, этот документ подписал.  Не  будет  ли  трений  с  международными   кредиторами, учитывая, что была грубо нарушена Конституция? Вот такой вопрос.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую. Я хочу сказати так. Вважаю, що парламент розглядає питання політичного характеру.  Національний  банк  поза політикою.  Якщо  ви  вважаєте,  що  я нелегітимний,  зверніться у Конституційний Суд,  будь ласка,  немає питання (Шум у залі). Одну хвилинку.  Щодо міжнародних,  тут ви якраз не хвилюйтеся.  Я ж вам розказував,  як банки сприйняли це, яке до цього ставлення, так би мовити,   системи   економічного   сприяння  розвитку  банківської системи.  Це вже свідчить про  легітимність  голови  Національного банку. А про міжнародних - не хвилюйтеся...

 

     ГОЛОВА. Переконали. Дякую, Володимире Семеновичу.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Оголосіть    депутатам,    що    пленарне   засідання продовжується.  Ми  розглядаємо   питання   про   Основні   засади грошово-кредитної політики на 2001 рік.

 

     Я не бачу представників ПСПУ,  зокрема, Наталії Михайлівни... Є Наталія Михайлівна?  Так я хочу нагадати вам, що ви безпідставно у  черговий  раз  переконуєте депутатів,  що Верховна Рада повинна приймати  Основні  засади  грошово-кредитної   політики.   Це   не передбачено  ні  Конституцією,  ні  Регламентом,  ні  Законом  про Національний банк.  Я хочу нагадати вам статтю 24 "Основні  засади грошово-кредитної політики" Закону про Національний банк.

 

     Зачитую: "Основні     засади     грошовокредитної    політики грунтуються на основних критеріях та  макроекономічних  показниках загальнодержавної   програми  економічного  розвитку  та  основних параметрах  економічного  та  соціального  розвитку   України   на відповідний   період,  що  включають  прогнозні  показники  обсягу валового внутрішнього продукту,  рівня інфляції,  розміру дефіциту державного   бюджету   та  джерел  його  покриття,  платіжного  та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

 

     Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України  про напрями   грошовокредитної   і   валютної   політики,  розробленої Національним банком на наступний рік і на більш  тривалий  період" (Шум у залі).

 

     Тому я  ще раз кажу:  має бути не доповідь,  а інформація.  І Верховна Рада не затверджує.  Затверджує Рада Національного  банку або, в разі її відсутності, правління. А макроекономічні показники затверджує Кабінет Міністрів.  Тут це чітко записано -  стаття  24 Закону  України про Національний банк України.  Тому я можу тільки подякувати вам за те, що ми з'ясували ці норми закону.

 

     Запитання Володимиру  Семеновичу  ми   поставили,   відповіді отримали. Співдоповіді тут немає. У нас є три депутати, які хочуть взяти участь  у  обговоренні.  Не  дивлячись  на  те,  що  ми  вже перебрали багато часу, я думаю, ми таку можливість їм надамо.

 

     Слово надається  народному депутату Наталії Вітренко.  За нею буде виступати Олена Мазур.  Наталіє Михайлівно,  ви що,  з  місця будете?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая  оппозиция.   Сегодня,   действительно, хорошо  получилось,  что  спикер британского парламента - колыбели парламентаризма -  с  этой  трибуны  рассказала  азбуку  -  азбуку парламентаризма в целом в мире.  Так вот, в азбуку парламентаризма входит то, что народ Украины, если говорить уже в отношении нашего народа,  реализует  свои права (а значит,  защищает свои интересы) через народных депутатов и через Президента, если Президент избран демократическим  путем.  Я  не  буду говорить о выборах Президента Украины,  это  потом  еще  будут  различного  рода  расследования, доказательства и судебные процессы.  Я говорю сейчас о парламенте, который сформирован.

 

     Действительно, парламент  представляет   интересы   различных регионов Украины,  различных категорий населения, вот в парламенте и разворачиваются дискуссии вокруг самых острых вопросов для того, чтобы прийти к консенсусу.  Как парламент решил,  так тому и быть. Таких депутатов  избрал  народ.  Опять-таки  -  если  выборы  идут демократическим путем.

 

     Парламенту исключительно   важно  принимать  Конституцию  как Основной Закон,  принимать бюджет как основной финансовый закон  и перед   принятием   бюджета   выяснять   основные   параметры  как макроэкономики, так и основ денежно-кредитной политики. Но сегодня работа  парламента  выхолощена до такой степени,  что Национальный банк так снисходительно дал информацию и на этом поставил точку, и Национальный  банк,  строго  говоря,  уже  не  интересует,  что мы скажем,  что мы утвердим, к какому решению прийдем. Это в принципе неправильно! В принципе.

 

     Мне не  дали  возможности задать Стельмаху вопрос:  какими же методами Людвиг  Эрхард  выводил  Западную  Германию  из  кризиса? Финансовыми,  банковскими  механизмами!  Какими  методами Рузвельт выводил Америку после великой депрессии?  Опять-таки  финансовыми, банковскими  механизмами!  А что в информации Национального банка? Вони,  бачте,  будуть  сприяти  тому,  щоб  зростало   виробницво, зростали інвестиції. Як сприяти? Какими механизмами?

 

     Так вот,   изначально   основная  проблема  денежно-кредитной политики - это:  какова  будет  денежная  масса  и  будет  ли  она представлена   только   национальной   валютой   или   она   будет представлена иностранной валютой?  В Украине она представлена  как минимум  на одну треть иностранной валютой.  Доллар свободно ходит по стране,  и денежно-кредитные операции  осуществляются  в  чужой валюте. Эта проблема не решена.

 

     Дальше. Каким будет обем денежной массы? В конце концов есть же закон экономики:  денежная масса должна составлять 70 процентов обема  валового  продукта  страны.  Если  на  2001  год планируют валовый продукт 190  миллиардов  гривень,  то  какой  должна  быть денежная масса? Слова об этом нет!

 

     Следующий момент.  Какой  должна  быть  процентная  ставка за кредит?  Ведь от процентной ставки Национального банка зависят уже ставки   рефинансирования   коммерческих   банков.   Что   это  за снисхождение:  ах,  они снизили в 2000 году  ставку  с  52  до  35 процентов. Но в 2000 году инфляция даже при раскрутке Ющенко будет 28  процентов.  Почему  ставка  35  процентов?!  Такая  ставка  за банковский кредит стимулирует инфляцию.

 

     Следовательно, в той информации, которую сделал пан Стельмах, не раскрыт ни один из этих основополагающих вопросов.  А  раз  эти вопросы  не раскрыты,  раз парламент не проглосовал,  то это будет очередное  мертворожденное  дит  .   Национальний   банк   у   нас специализируется  по  метрворождению  детей.  Постоянные викидыши, постоянные мертворождения. А страдает-то вся Украина.

 

     В конце  концов  парламентом  должна   быть   выработана   та денежно-кредитная   политика,  которая  даст  возможность  вывести экономику из кризиса.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Наталіє Михайлівно. Слово надається народному депутату Олені Мазур.  Немає Олени Мазур?  Володимир Черняк.  Будь ласка. Оголосіть, щоб Стельмах зайшов.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   народні депутати!  Я  хотів  би  також відреагувати на сьогоднішній виступ керівника англійського парламенту,  оскільки це зробив  попередній виступаючий  - Наталія Михайлівна.  Дійсно,  це азбука демократії, але це азбука зрілої демократії, це азбука демократії, де не існує опозиції  власній  державі.  Може  бути  опозиція держави,  але не опозиція державі.

 

     Англійці кажуть так:  "У нас існує опозиція королеви,  але не опозиція  королеві".  Тобто  в  нас  -  опозиція Президента,  а не опозиція Президенту (Шум у залі).

 

     Це, звичайно, жарт, але, дійсно, це дуже делікатні речі, тому не треба трактувати їх так примітивно.

 

     Тепер по суті питання.

 

     Слід погодитися  з  тим,  що  грошовокредитна політика в 2001 році  продовжуватиме  спрямовуватися  на  виконання   Національним банком головної функції, покладеної на нього Конституцією України,

- забезпечення стабільності  національної  валюти,  і  ми  повинні оцінювати  грошово-кредитну  політику  Національного  банку саме з допомогою  цього  критерію:  чи   забезпечує   банк   стабільність національної валюти чи не зовсім?

 

     У нас  є  всі  підстави  вважати,  що не зовсім.  Візьмімо ті прогнози, які зараз формулюються, що в наступному році відбудеться падіння  гривні  в  середньому десь до 6 гривень 23 -30 копійок за долар. Це всетаки суттєве зниження курсу. І тому, дійсно, потрібно чітко   виписати   механізми,  які  б  забезпечували  стабільність національної валюти, і якраз це завдання Верховної Ради - вимагати від  Національного  банку,  щоб  він  виконував свою конституційну функцію і  щоб  побудував  надійні,  ефективні  механізми,  які  б забезпечували стабільність валюти.

 

     Одним із  основних  своїх  завдань  Національний  банк вважає контроль за рівнем інфляції.  Знову ж  таки  виникає  питання:  чи ефективно  виконує  Національний  банк  цю  свою функцію?  У нас є підстави вважати що ні, не ефективно.

 

     Якщо взяти той прогноз,  який  проголошував  сьогодні  голова Національного банку з цієї трибуни,  що в наступному році інфляція сягне 15,4 відсотка,  а викликане нею зростання цін буде помірним, то  знову  ж  таки немає ніяких підстав з цим погодитися.  Помірне зростання цін - це 1-3 відсотки максимум - 7 відсотків на рік.  Ще Джон  Кейнз  писав,  що  зростання  цін  до  7  відсотків  - це ще нормально,  а понад 7 відсотків -  це  не  нормально.  Тому  знову виникає  питання:  яким  чином  забезпечити  відповідний  низький, помірний,  справді помірний рівень інфляції, через які механізми - через  грошову політику,  через монетарну політику,  через грошову базу,  через  рівень  монетизації   економіки?   Є   цілий   набір інструментів,  які повинні працювати на те,  щоб відповідним чином стримувати зростання грошової маси.

 

     Але це не  означає  (і  тут  я  хочу  погодитися  з  Наталією Михайлівною),  що  це  має  робитися тільки за рахунок стримування зростання грошової маси, як у нас це робилося. Монетизація повинна становити  0,7-0,8 обсягу ВВП.  А в Японії монетизація економіки - 1,1 до ВВП,  і разом з тим, вони стримують зростання цін. Це важко робити, але це потрібно.

 

     І останнє.  Я задавав запитання,  що буде робити Національний банк,  щоб поєднати фінансовий сектор економіки і реальний сектор? Фінансовий  сектор  - це передусім банківська система.  Банківська система не працює на виробництво, і головне завдання Національного банку - через облікову ставку, кредитну політику сприяти тому, щоб відкрити доступ  підприємств  до  кредитів,  щоб  зробити  кредити дешевими і щоб обсяги виробництва зростали.  Основне завдання, щоб фінансова  система  і  банківська  система  працювали  на  реальну економіку. Якщо Національний банк буде це робити, тоді він виконає свої обов'язки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми завершили обговорення цього питання.

 

     __________________________

 

     Переходимо до розгляду питання про внесення  змін  до  Закону України  про Державний бюджет України на 2000 рік (проекти 5218-14 та 5218-15).  Слово  для  доповіді  надається  народному  депутату Давидову Володимиру Васильовичу.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 108,  Луганська область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні  колеги!  В  порядку законодавчої ініціативи відповідно до статті 93 Конституції  України  вносимо  на  розгляд Верховної  Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону  України  про  Державний  бюджет  України  на   2000   рік. Законопроект роздано всім депутатам.

 

     В чому суть законопроекту?

 

     За оперативними даними,  на сьогодні заборгованість бюджетних установ та бюджетів усіх рівнів за спожитий газ у  частині  пільг, субсидій,  різниці  в  ціні  між  тарифами за спожиті населенням у 1995-1998 роках газ  і  тепло  (по  складовій  газу)  становить  4 мільярди  640  мільйонів гривень,  в тому числі вартісна (курсова) різниця становить  3  мільярди  244  мільйони  гривень.  Наявність зазначеної    заборгованості    по    вартісній    різниці   перед підприємствами  нафтогазового  комплексу   пояснюється   тим,   що розрахунки  в  національній  валюті  за використаний природний газ вказаною  категорією  споживачів  проводилися  несвоєчасно  та  не повною   мірою,   і   за  період  між  датою  споживання  і  датою перерахування (отримання) за  нього  коштів  курс  долара  США  по відношенню   до   національної  грошової  одиниці  змінювався,  як правило, в сторону збільшення.

 

     За цей період курс долара США змінився  з  1,8  гривні  за  1 долар  до 5,  2 гривні за 1 долар США.  В той же час,  щорічно для потреб народного господарства та населення в Україну  імпортується близько  60  мільярдів  кубометрів природного газу,  розрахунки за який здійснюються у вільно конвертованій валюті,  як правило  -  у доларах США.

 

     Заборгованість НАК   "Нафтогаз   України"   за   імпортований російський газ становить  на  сьогодні  1  мільярд  540  мільйонів доларів  США,  а  за  туркменський газ - 104 мільйони доларів США. Компанія не має реальної змоги виконати свої боргові  зобов'язання із   розрахунків  за  імпортований  природний  газ  через  дефіцит фінансових ресурсів.

 

     Крім того,  в результаті реалізації статті 60 Закону  України про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік  підприємства  цієї компанії зменшили  заборгованість  перед  бюджетом  майже  на  2,4 мільярда  гривень.  На  таку ж саму суму зменшено і заборгованість бюджетів  усіх  рівнів  за  природний  газ,  спожитий   бюджетними установами і організаціями,  субсидії та пільги населенню, різницю в цінах і тарифах на газ населенню.

 

     Однак незадовільний  стан  розрахунків  вказаною   категорією споживачів  за  використаний у поточному році природний газ не дає змоги підприємствам компанії розрахуватися з бюджетами з податків, зборів, обов'язкових платежів. Тому прийняття даного законопроекту не тільки  покращить  фінансовий  стан  підприємств  галузі,  а  й сприятиме  поліпшенню розрахунків за використаний природний газ та зменшенню заборгованості підприємств компанії перед бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Чи будуть запитання?  Так.  Марченко Олексій, потім - Федір Абрамов.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний доповідачу!  Ваші пропозиції щодо врегулювання цієї  важливої  для держави  проблеми  заслуговують  на увагу і,  мабуть,  вони будуть підтримані.  Однак для уточнення я хотів би  з'ясувати,  наскільки прийняття  законопроекту  сприятиме поліпшенню ситуації на місцях, де є незадоволення людей і напруженість соціальної обстановки?

 

     Мова йде про різницю в ціні на  газ,  яку  враховує  сьогодні служба субсидій при розрахунках суми державних субсидій,  і ціною, яка встановлена свого часу директивою НКРЕ в  кінці  лютого  -  на початку березня. Різниця наче й незначна -всьогонавсього 3 копійки на одиниці газу,  який споживається населенням,  у тому числі  для опалення жилих приміщень. Але для конкретного споживача ця різниця виливається сьогодні в 160-180  гривень  і  провокує  напруженість ситуації,   бо   за  цим  -  вимоги  газових  -  газотранспортних, газопостачальних - компаній:  або  сплачуй  борг,  або  ми  будемо відрізати  тебе від газопроводу.  То чи врегульовує ваш проект ось цю проблему?  Бо  сьогодні  це  носить  масовий  характер  і  може спричинити стихійні акції протесту.

 

     Дякую.

 

     ДАВИДОВ В.В.  Ні, в законопроекті це не врегульовується, тому що це норма податкового закону, а ми пропонуємо зміни до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемый  Владимир Васильевич!  Я  внимательно  выслушал  вашу информацию и полностью разделяю вашу озабоченность проблемой расчетов за газ. Но такое же положение  и  в  угольной промышленности.  Задолженность за уголь, отгруженный энергетикам и другим потребителям,  составляет более 5 миллиардов гривень.  У угольщиков нет средств на выплату зарплаты, на обновление оборудования, на мероприятия по технике безопасности и  другие  цели.  Скажите,  что,  на ваш взгляд,  является главной причиной этих невыплат?

 

     Спасибо.

 

     ДАВИДОВ В.В.  Дякую за запитання. Я думаю, що головна причина цих  невиплат  -  перш  за все,  недостатність оборотних коштів на підприємствах (тим більше вугільної галузі) і  недостатні  дотації вугільній  галузі,  які,  ви  знаєте,  не  надаються  в  достатній кількості через брак бюджетних коштів.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Сідайте,   будь   ласка.   Слово   надається заступнику міністра аграрної політики Сергію Миколайовичу Рижуку.

 

     РИЖУК С.М.,  заступник  міністра аграрної політики.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд внесено  проект  закону  України  про  внесення  змін до статті 58 Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік.  Коротко: в  чому  суть  внесених пропозицій?  Відповідно до статті 7 Закону України про насіння наша держава в обов'язковому  порядку  повинна мати  спеціальний державний насіннєвий страховий фонд,  який мають усі без винятку держави, незалежно від суспільного ладу, незалежно від  форм  організації  виробництва  і  форм  власності.  Щорічно, починаючи з 1993 року, після прийняття Закону про насіння, ми мали державний   насіннєвий   страховий  фонд,  який  формував  Кабінет Міністрів через Міністерство аграрної політики.  Оскільки  держава наша  велика,  значні  території  розташовані в зонах ризикованого землеробства,  і в  середньому  650-700  тисяч  гектарів  зернових весною  доводиться пересівати.  Особливо потребують підтримки (і в першу  чергу,  звичайно,  насінням)  слабкі   сільськогосподарські підприємства.

 

     Сталося так,  що  коли  формувався  бюджет поточного року,  з якихось причин у ньому не було передбачене фінансування поповнення державного насіннєвого страхового фонду. Через це сьогодні у фонді залишилася фактично невелика кількість насіння,  а  заборгованість господарств,  що  мали повернути насіння,  становить 160 мільйонів гривень.

 

     Ми пропонуємо у статті 58 Закону  про  насіння  записати,  що кошти,   які   надходять   від   повернення   бюджетних   позичок, спрямовуються не тільки на лізинг (тому що лізинг -  це  все  одно явище тимчасове,  а потреба в насінні вічна),  а що ці кошти також ідуть  на  формування  державного  насіннєвого  страхового  фонду. Виконання  цієї  статті  бюджету буде залежати від роботи Кабінету Міністрів, зокрема, нашого міністерства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Є.  Депутат Донченко,  потім -  Черняк, Ткаленко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська    область).    Фракция   коммунистов.   Уважаемый заместитель министра! Действительно то, что вы сейчас предлагаете, стоит   поддержать.   Но   есть   опасение  следующего  характера. Министерство вообще перестало регулировать закупку зерна.  Где  вы будете  это  зерно  брать,  в каких фирмах?  Сегодня нет колхозов, совхозов,  сегодня  есть  фирмы.  По  какой   цене   зерно   будет реализовываться? Кому будете его реализовывать и по какой цене?

 

     То есть здесь возникает масса проблем.  Скажем,  посредники в виде товарных бирж,  зерновой  или  еще  какой-то  биржи,  которые обирали до сегодня крестьянина, будут и дальше продолжать все это, только уже с использованием вашего министерства.

 

     Убедите меня в том,  что министерство будет работать именно в интересах сельхозтоваропроизводителей как по закупке зерна,  так и по реализации этого  зерна,  будет  отдавать  зерно  под  выгодные кредиты, будет отдавать под будущий урожай и так далее.

 

     РИЖУК С.М.  Дякую  за запитання.  Я з задоволенням це зроблю. Жодної  небезпеки  тут  немає,  оскільки  прийняті  всі  необхідні нормативні  акти.  Є  постанова  Кабінету  Міністрів від 22 червня минулого року 1106,  де все це визначено;  Міністерством фінансів, іншими    нашими   державними   інституціями   виписаний   порядок використання і формування державного насіннєвого страхового фонду. Виключно  відповідно  до  цього  порядку  ми видавали насіння саме господарствам,  які цього гостро потребували,  щоб вони  стали  на ноги. Їм видано насіння для сівби на суму 160 мільйонів гривень.

 

     Але відповідно  до постанови Кабінету Міністрів господарство, яке відсіялось і отримало урожай,  має  повернути  (без  надбавок, націнок,  за  встановленою на ринку (на біржі) ціною) ту кількість насіння чи товарного зерна,  яку воно позичало,  щоб цей державний насіннєвий страховий фонд поновлювався.

 

     Але оскільки  у  статті  58 закону не записано,  що кошти від повернення   позичок   мають   використовуватися   на   поповнення насіннєвого  фонду,  то ці кошти використовуються на інші цілі,  в даному разі - на створення  державного  лізингового  фонду.  Тобто лізинговий фонд забирає кошти насіннєвого фонду.

 

     Це мова йде не про комерційні структури,  а про господарства, які  виробляють  у  нас  елітне,  суперелітне   насіння,   ділянки розмноження.  У нас є відповідні нормативні документи, є так звані паспорти-патенти.  Ми  (міністерство)  виписуємо  паспорти-патенти тільки тим насіннєвим господарствам,  які вирощують,  скажімо, 5 і більше  тонн  пшениці  з  гектара,  які  застосовують  прогресивні технології.  І таким чином,  система насінництва,  я вас запевняю, існує.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Ткаленко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний Сергію Миколайовичу!  Питання,  як ми з вами розуміємо,  включає дві проблеми. Перша - це проблематичність повернення бюджетних позичок.  Неохоче повертаються ці позички.  І друга - проблема формування насіннєвого фонду.

 

     Так яким  усе-таки  повинен бути механізм повернення позичок, щоб вони все ж поверталися?  Можливо,  у вас щодо  цього  є  якісь пропозиції?  І  яким  повинен бути механізм формування насіннєвого фонду?  Зокрема,  яким  чином  кошти,   що   поверталися,   будуть розподілятися  між  лізингом  і  насіннєвим фондом?  Адже й лізинг також потрібен. Як це вирішити?

 

     Дякую.

 

     РИЖУК С.М.  Дякую вам.  Почну з останнього. Принцип розподілу простий. Якщо товаровиробники використали насіння на 160 мільйонів гривень, то рівно на стільки вони повинні повернути насіння, і все воно   буде   використане  для  формування  державного  страхового насіннєвого фонду.  А ті кошти,  які вже видані  в  лізинг,  після повернення  знову  будуть  використані  для лізингу.  Таким чином, розмежування тут є.

 

     Але ваша свята правда в  тому,  що  сам  механізм  повернення позичок зводиться сьогодні до адміністративного тиску.  Ти договір із міністерством уклав,  насіння використав,  тепер повертай його. Тут задіяні і суди, і різні...

 

     З цього приводу я хотів би сказати,  що було б найкраще (саме так цивілізовано і повинно бути), якби при формуванні бюджету 2001 року  була передбачена (колись вона завжди була і має бути) стаття "Кошти на створення державного насіннєвого  страхового  фонду",  і щоб ці кошти не обов'язково поверталися. Тому що господарство, яке позичає насіння у держави,  свого не має,  йому важко й  повернути позику часом. А міцне господарство не бере позик.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Ви розумієте, недосконала сама технологія.  Зараз ви говорите про те,  що  треба створювати  і  кожного  разу  поновлювати наш страховий насіннєвий фонд,  тому що у нас більшість виробників (і ми з вами заздалегідь налаштовуємося зараз на це) не поверне позику.  Це і призводить до того,  що ми насіннєвого страхового фонду не маємо. А повинно бути таке:  якщо  виробник  взяв  з  насіннєвого фонду,  то він повинен повернути насіння у співвідношенні один  до  півтора,  і  тоді  ви ніколи   не  будете  просити  грошей,  тим  більше,  вже  у  кінці бюджетного року.

 

     Дякую.

 

     РИЖУК С.М.  Класично це так.  Але ми сьогодні (правильно  тут говорилося)  стоїмо  перед  двома проблемами:  і не повертають,  і механізм,  який  є,-  недієвий.  А  якщо  частина  господарств   і повернула позику,  то ці кошти,  оскільки у статті 58 не записано, що вони повертаються у страховий фонд,  використовуються  на  інші цілі.   Таким   чином,  справа  ще  більше  погіршується.  А  щодо фінансування селекційних програм, то тут проблем немає.

 

     ГОЛОВА. Дякую, дякую. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань бюджету Олександру Турчинову.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!  Дійсно,  як доповідав народний депутат Давидов, представляючи  законопроект,  з  1995  по1999  рік  оптові ціни на природний газ згідно з рішенням уряду  встановлювалися  в  доларах США.   Розрахунки   з   бюджетними  установами,  організаціями  та населенням  за   газ   та   теплову   енергію   здійснювалися   за регульованими   цінами   в   національній   валюті,  розрахунки  з постачальниками газу,  резидентами України,- в національній валюті за   курсом   долара   на   день  зарахування  коштів  на  рахунок постачальника.

 

     Разом з цим,  розрахунки з  зовнішніми  постачальниками  газу здійснювалися в доларах США.  В результаті підвищення курсу долара до гривні в період між датою споживання газу і датою перерахування (отримання) коштів у газодобувних підприємств, які реалізували газ вказаним споживачам, виникла вартісна або курсова різниця.

 

     Періодично індексувати ціни  в  залежності  від  зміни  курсу долара  США в ті роки не було можливості.  Міністерство економіки, на яке було покладено функцію ціноутворення,  не могло підвищувати ціни  з тієї причини,  що Верховною Радою 28 квітня 1995 року була прийнята  Постанова  про  незадовільне  виконання  урядом  України Постанови   Верховної  Ради  щодо  належного  соціального  захисту населення у зв'язку з підвищенням цін і тарифів у побутовій сфері, пунктом  2  якої  було встановлено,  що до сплати в повному обсязі відповідних  компенсаційних  виплат  населенню  Кабінет  Міністрів України  не  здійснюватиме  підвищення  цін  і тарифів у побутовій сфері.  Однак у бюджетах різних  рівнів  на  компенсацію  курсової різниці коштів узагалі не передбачалося.

 

     В цінах  на газ,  що відпускався,  безпосередньо населенню та тепломережам  для  виробництва  тепла  для   населення,   складова бюджетних  дотацій становила близько 60 відсотків.  Це призвело до того,  що, за даними, які ми маємо, за станом на 1 липня 2000 року збитки  за рахунок вартісної різниці становили близько 3 мільярдів гривень.  Тому сьогодні, дійсно, необхідно прийняти запропонований народним   депутатом   Давидовим  законопроект,  щоб  вирішити  цю проблему, бо вона з'явилася, я повторюю, ще в 1995 році.

 

     Що стосується   другого   законопроекту,   який   представляв представник   Міністерства  аграрної  політики.  Зміни  до  Закону України про Державний бюджет на 2000  рік  пропонується  внести  з метою врегулювання питань,  що виникають при формуванні державного насіннєвого   страхового   фонду   у   2000   році.   Пропонується передбачити,  що  кошти,  які  надходять  від повернення бюджетних позичок,  наданих у минулі роки  Мінсільгоспу,  Держхарчопрому  та іншим   підприємствам,   спрямовуються   не  тільки  на  погашення заборгованості,  пов'язаної  з  закупівлею   сільськогосподарської продукції за держзамовленням,  створення лізингового фонду, а й на формування  державного  насіннєвого  страхового  фонду.  До  речі, відповідна норма була у Законі про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     Враховуючи, що  кошти  в  державному  бюджеті  на  формування державного  насіннєвого  страхового  фонду   не   передбачені,   а заборгованість  сільськогосподарських  товаровиробників  за надані насіннєві позички з 1994 по  2000  рік  становить  166,5  мільйона гривень,  Комітет  Верховної Ради з питань бюджету прийняв рішення підтримати цей законопроект і пропонує внести відповідні зміни  до Закону про Державний бюджет на 2000 рік,

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так який усе-таки проект ви пропонуєте підтримати? Чи ви з двох один будете готувати?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване Степановичу, це два різних проекти, вони стосуються  двох  різних  питань.  Тому згідно з Регламентом ми не могли їх об'єднати в один.  Хоча,  коли приймати зміни до бюджету, то, безумовно, робити це краще одним законопроектом.

 

     ГОЛОВА. Так ви зведіть їх до одного проекту закону.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Немає  заперечень.  Для  цього  треба прийняти проекти в першому читанні і дати нам таке доручення.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Депутати Марченко, Тіщенко.

 

     Олексій Марченко. За ним Олександр Тіщенко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний Олександре  Валентиновичу!  Проблеми,  які  розглянуті  комітетом, дійсно,  заслуговують на увагу і  Верховній  Раді,  мабуть,  треба приймати запропоноване рішення. Однак, у мене є запитання.

 

     Перше. У   першому   законопроекті  передбачаються  додаткові видатки з бюджету.  За рахунок  яких  джерел  ми  сьогодні  можемо виділити ці кошти?

 

     Друге. Ось   уже   третій   рік   підряд  ми  час  від  часу, неодноразово,  повертаємося  до  перегляду  Закону  про  Державний бюджет  на  той  чи  інший рік;  при цьому,  звичайно,  ставляться питання,  які заслуговують на увагу.  Але чому рішення щодо них не приймаються своєчасно,  під час розгляду і прийняття бюджету? І чи будуть  враховані  комітетом  сьогодні   всі   ті   зауваження   і пропозиції, які випливають із сьогоднішніх виступів?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за запитання. Я розумію запитання, дякую. Ви знаєте,  головна причина,  яка спонукала комітет підтримати  ці законопроекти,  якраз  і  полягає  в  тому,  що вони не потребують додаткового  фінансування.  Ви  знаєте,  що  додаткових  грошей  в бюджеті 2000 року просто немає.

 

     Що стосується   насіннєвого  фонду,  це  в  межах  призначень Міністерства агропромислового комплексу.

 

     Що стосується   першого   законопроекту   стосовно   покриття курсової  різниці,  яка  виникла,  починаючи  з  1995 року,  то це здійснюватиметься  за  рахунок  взаємозаліку  між   підприємствами нафтогазової  галузі  і державним бюджетом,  якому ці підприємства заборгували.  Борг,  звичайно, значно більший, ніж той, про який я говорив, - 3, 3 мільярда, але ж при цьому, коли не розв'язати дану проблему,  борг  обростає  пенею,  штрафами  і  фактично  це  може призвести до блокування діяльності цих підприємств.

 

     ГОЛОВА. Павло Тищенко. За ним - депутат Стрижко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов.  Уважаемый Александр Валентинович!  Я хотел бы узнать не  предусматривает  ли  этот  законопроект о внесении изменений в бюджет еще одни изменения? Что я имею в виду. В прошлом году перед выборами  Президент  инициировал  Постановление Кабинета Министров 1971 о списании долгов по газу для ветеранов Великой Отечественной войны. Долги были списаны, но далеко не всем. А сегодня (буквально в последние дни) я столкнулся  с  таким  фактом,  что  тем  людям, которым в прошлом году списали долги, в этом году исправляют суммы и вновь ставят долг.

 

     Предусматривает ли законопроект средства в бюджете для  того, чтобы  покрыть  вот те расходы,  которые были в прошлом году?  Как решать эту проблему?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Що  стосується  вашого   питання,   то   воно, безумовно, не пов'язано з тими пропозиціями, які сьогодні внесені. Але якщо виникають такі проблеми,  коли людей,  яким списали борг, змушують  сплатити  цей  борг,  то,  безумовно,  це  питання треба вирішувати просто на місцях.  Не має права місцева влада  приймати такі рішення. Ми з вами повинні реагувати відповідним чином.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Спасибо.  У меня такой вопрос.  Ведь  задолженности  возникли  не  случайно,  и  причины, вызвавшие задолженности,  действуют и в настоящее время.  Скажите, пожалуйста,  вы и в бюджете на 2001 год собираетесь  предусмотреть подобный  механизм  погашения  задолженности,  или это однократный акт?

 

     И второй вопрос.  Мне  хотелось  бы  понять  логику  действий вашего  комитета.  В  свое  время  комитет  отклонил предложение о компенсации потерь сельхозпроизводителям в Харьковской и Луганской областях,  связанных  с  заморозками.  Сейчас  же вы поддерживаете сельхозпроизводителя.  Почему в одном случае вы его утопили,  а во втором случае стремитесь поддержать?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  колего!  Я  дам  відповідь  на  ваше питання таким  чином.  Справа  в  тому,  що  ми  також  підтримали пропозицію про допомогу сільським працівникам. Але ж це можна було б зробити за рахунок резервного фонду. Додаткових коштів у бюджеті немає  для того,  щоб ми могли їх використовувати.  Для того треба робити дефіцит бюджету, а це нові запозичення і так далі.

 

     Пропозиція Міністерства   аграрної   політики   не   потребує додаткових  коштів з бюджету,  розумієте,  тобто це відбувається в межах бюджетних призначень.  То чому ж не допомогти селянам,  якщо це не потребує додаткових змін у доходній або видатковій частинах? Це нормальний крок, це швидше технічна процедура, яку просто треба встигнути зробити до кінця року.

 

     А наступного   року   все  будемо  передбачати,  скажімо,  на початку, щоб не виникало таких самих проблем.

 

     Що стосується взаємозаліку,  то це  разовий  захід.  Якщо  ми встигнемо  провести його до кінця року,  то,  безумовно,  не треба буде до нього повертатися в наступному році.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Валентиновичу.

 

     У нас три депутати записалися на обговорення з цього питання.

 

     Слово надається Леоніду Гусаку. За ним - депутат Семенюк.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Законопроект,  запропонований  народними  депутатами  Давидовим та Косаківським,  фактично пропонує дозволити уряду приймати  рішення щодо   взаємозаліку   збитків   підприємств  паливно-енергетичного комплексу в обмін на заборгованість із  податків  та  обов'язкових платежів.

 

     Це йде  врозріз  з  планами  уряду  відмовитись  від практики взаємозаліків у поточному році,  які ми  підтримали  з  прийняттям бюджету 2000 року.

 

     Здійснення взаємозаліків   та  абсолютна  непрозорість  схеми розрахунків  в   енергетичному   секторі,   безперечно,   створять можливості для численних зловживань. Держава втратить вдвічі, а то й втричі більше.

 

     Втрати від практики  взаємозаліків  набагато  перевищують  її вигідність.  І  хоча  в Державному бюджеті 2000 року було зроблено відступ від політики обмеження взаємозаліків,  крок у  правильному напрямі став значним досягненням.

 

     У бюджеті  2001  року питання взаємозаліків має бути вирішено остаточно.  Проблема взаємозаліків ще не один раз буде виникати  і обговорюватись у цій залі.  А якщо хоч раз держава відмовиться від проголошеної  політики,  то  наступного  разу  їй  уже  ніхто   не повірить.

 

     За великим   рахунком,   природа  взаємозаліків  та  проблема боротьби з  ними  нагадує  проблему  інфляції.  Тільки  послідовна політика держави може допомогти цю проблему розв'язати.

 

     Таким чином,   депутатська   група   "Відродження   регіонів" пропонує   відхилити   законопроект,   запропонований    народними депутатами Давидовим та Косаківським.

 

     Законопроект, запропонований  урядом,  не вносить принципових змін до Закону про держбюджет.  Насіннєвий фонд є не менш важливою інвестицією,   ніж   сільськогосподарська   техніка,  і  має  бути підтриманий  державою.  Тому  депутатська   група   пропонує   цей законопроект підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Валентині Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  Соціалістичної  партії  України  (Лівий  центр).  Шановні колеги народні депутати! Подані законодавчі акти, зокрема Кабінету Міністрів про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на  2000  рік,  фактично співпадають із програмними засадами нашої Соціалістичної партії про підтримку вітчизняного товаровиробника.

 

     Саме стосовно положень хочу висловити позицію  фракції  -  ми підтримуємо  Кабінет  Міністрів  і  Комітет  з питань бюджету щодо внесення змін до Закону про Держбюджет України  на  2000  рік.  Це перше.

 

     Друге. Приймаючи в цьому сесійному залі Закон про особливості приватизації  майна  в  агропромисловому  комплексі,  ми   ставили завдання  залишити  10  відсотків  майна  насіннєвих господарств у державній власності.  Тобто,  приймаючи бюджет,  ми  повинні  були передбачити   виділення   коштів  на  страхування  і  забезпечення насіннєвим матеріалом тих господарств,  які мають у  безпосередній власності 10 відсотків державного пакета акцій, щоб наші насіннєві господарства мали фінанси і могли  виробляти  насіння  для  нашого агропромислового комплексу.

 

     Ми вважаємо,  що  дана  зміна  в першу чергу дасть можливість забезпечити  господарства  насінням  у  2001  році,  тобто   дасть відповідний поштовх врожаю 2001 року. Тому ці зміни треба приймати негайно.

 

     І я думаю, Іване Степановичу, ці пропозиції потрібно прийняти в сесійному залі вже в четвер для того,  щоб якнайшвидше підписати документи і якраз в період  підготовки  насіннєвого  матеріалу  до врожаю  2001  року  використати  ті  кошти,  які будуть направлені насіннєвим господарствам.

 

     Друге. Я хотіла би звернути  особливу  увагу  на  те,  що  ми повинні   все-таки   враховувати  і  особливість  прийняття  цього законодавчого акту.  Наше упущення.  Згадайте,  наша  фракція  при голосуванні  за  бюджет  2000  року  попереджала,  що  дану  норму потрібно врахувати,  адже заклад насіннєвого матеріалу починається уже  не тільки восени,  а ще й з початку збирання врожаю.  Тому ми підтримуємо  пропозицію  Кабінету  Міністрів  по  агропромисловому комплексу.

 

     Щодо законопроекту по вугільній галузі,  то я думаю,  що його також  потрібно   підтримати,   але   з   урахуванням   зауважень, висловлених Комітетом з питань бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Завершили обговорення цього питання.

 

     __________________________

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України про спеціальну економічну зону "Славутич". Доповідає Ігор Анатолійович Шумило - заступник міністра економіки.

 

     ШУМИЛО І.А.,  заступник міністра економіки України.  Шановний пане  Голово!  Шановні  присутні!  Аналіз  попередніх  результатів застосування  норм  закону  у  спеціальних  економічних  зонах  та територіях пріоритетного розвитку - спеціальних пільгових  митних, податкових  та  інших  режимів економічної діяльності - виявив ряд проблем та можливих ризиків.

 

     В першу чергу,  це втрати надходжень до  державного  бюджету, загроза  негативного  впливу  на  аналогічні  виробництва  в інших регіонах,  нерівномірність  розподілу  інвестиційних  потоків   по регіонах.

 

     Враховуючи це,  з  метою  зменшення навантаження на бюджет та запобігання  можливим  проявам  необгрунтованого  отримання  пільг суб'єктами  зони,  розроблено  проект  Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України  про  спеціальну  економічну  зону "Славутич",  яким  передбачено  вилучення  транспортних  засобів з переліку  товарів,  що  ввозяться  для  реалізації   інвестиційних проектів на територію зони "Славутич" без сплати мита і ПДВ.

 

     Підготовка цього   проекту   закону  обумовлена  тим,  що  за відсутності прозорого механізму контролю за цільовим використанням транспортних  засобів,  можливе намагання з боку окремих суб'єктів підприємницької діяльності зареєструватись  або  перереєструватись на  території  зони та використовувати ввезені на пільгових умовах без сплати мита та ПДВ транспортні засоби за межами зони.

 

     Дозволю собі нагадати,  що  на  відміну  від  інших  зон,  де дозволяється ввезення транспортних засобів ("Рені",  "Портофранко" (Одеса) та інші),  Закон про спеціальну економічну зону "Славутич" не  містить  норм  щодо  огородження  території зони "Славутич" по периметру та її облаштування відповідно до вимог Державної  митної служби.

 

     Враховуючи викладене   та   те,   що  на  сьогодні  практично неможливо забезпечити дієвий  та  прозорий  механізм  контролю  за цільовим  використанням  ввезених на пільгових умовах транспортних засобів,  тобто  використання  їх  для  реалізації   інвестиційних проектів  лише  в межах зони "Славутич",  просимо підтримати даний законопроект.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання? Запишіться. Висвітіть.

 

     Марченко Олексій. За ним - депутат Гуцол.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   "Відродження   регіонів".   Шановний доповідачу!  Наскільки  мені відомо,  проект Закону про спеціальну економічну  зону  "Славутич"  вносився  Кабінетом   Міністрів,   і Міністерство економіки мало до того безпосереднє відношення.

 

     Так от  запитання  таке.  Чи  свідомо  Міністерство економіки свого часу припустило помилки, чи, можливо, формально, через що ми знову повертаємося до цього закону?

 

     Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А.   Те,  що  ми  ініціюємо  внесення  змін,  які  б захистили нас від втрат і поганих наслідків, свідчить (я думаю, ви з цим погодитесь), що це не було свідомо або навмисно зроблено для заподіяння шкоди.  А аналіз діяльності,  як я вже казав на початку свого виступу,  показує,  що є і проблеми,  і ризики.  І якраз для того,  щоб зашкодити виникненню цих проблем і появі  цих  ризиків, вноситься  даний проект закону.  Також хочу зазначити,  що Кабінет Міністрів за поданням  Міністерства  економіки,  яке  працювало  з адміністраціями  і  керівництвом  відповідних зон,  досить суттєво скоротив перелік видів такої діяльності.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - депутат Сафронов.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Яблуко". Шановний доповідачу! Я уважно слухав  вашу  доповідь.  Скажіть,  будь  ласка,   яка   економічна практична   вигода  від  експериментів,  що  проводяться  в  нашій державі?  І головним чином,  де механізм  контролю  за  виконанням даного законопроекту?  Щось я мало почув у цьому плані. Тому що ми приймаємо  багато  чудових  законів,  а   механізм   контролю   за виконанням відсутній. Тому закони не спрацьовують.

 

     Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую  за запитання.  Якщо казати про позитивний результат  запровадження  вільних  економічних  зон  та  територій пріоритетного  розвитку,  то  я  просто дозволю собі нагадати,  що нещодавно,  під час проведення Дня  уряду  у  Верховній  Раді,  це питання  розглядалося,  і  була  надана розгорнута інформація щодо позитивних наслідків.  Про цей йшлося у виступі міністра економіки пана Рогового.

 

     З другого  боку,  вдячний  вам за можливість тут сказати,  що буквально декілька днів тому я мав можливість побачити  результати діяльності спеціальної економічної зони "Яворів",  де буквально за декілька місяців після прийняття остаточного закону є вже відчутні позитивні    результати,    зокрема    розвиваються   виробництва, започатковані три,  чотири,  п'ять місяців  тому,  тільки  завдяки цьому вже створено три тисячі нових робочих місць. А з урахуванням кількості членів  сімей,  виходить,  що  близько  10  тисяч  людей отримали належні умови для своєї діяльності.

 

     Зазначу, що  якраз  прийняття цього проекту закону і дозволяє покращити і посилити механізм контролю, оскільки з переліку будуть вилучені   ті  засоби  і  ті  продукти,  завезення  яких  не  може контролюватися.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Сафронов. За ним - депутат Семенюк.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Дякую.   Шановний  Ігоре  Анатолійовичу!  Ви  всі  знаєте,  що  ми напередодні  закриття  ЧАЕС.  Це  черговий  шок,   пов'язаний   із необхідністю   працевлаштувати   всіх   мешканців   Славутича.  Ми обмежуємо їх зараз в деяких проектах.  На вашу думку,  чи не  буде стане  це  причиною різних соціальних негараздів для представників цієї  зони?  Може,  треба  допомогти  їм  у  пошуку  інвестиційних проектів?

 

     ШУМИЛО І.А.   Дякую   за   запитання.   Я  хочу  сказати,  що Міністерство економіки працює,  і в подальшому буде працювати  над тим,  щоб  залучати  інвестиційні  проекти для депресивних зон або таких зон, як зона "Славутич". Але в даному випадку, повірте мені, йдеться  про проект,  неприйняття якого може завадити дуже великої шкоди Україні в цілому. На сьогодні закон дозволяє використовувати цю  зону  як офшорну,  завозячи туди транспортні засоби без сплати відповідних податків.  Це може призвести  до  надзвичайно  великих втрат   для   українського  бюджету  в  цілому.  Тому  це  питання розглядалося у  відповідному  комітеті  і,  наскільки  я  знаю,  є погодження і з місцевою владою.

 

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Ігоре Анатолійовичу! У мене до вас таке запитання.  Скажіть мені,  будь ласка,  які втрати  завдано  даною статтею законодавчого акту економіці в цілому? Скільки не надійшло коштів до бюджету,  адже  це  вільна  економічна  зона,  де  діють пільги.  Яка загальна сума втрат місцевого і центрального бюджетів від дії даного законодавчого акту?

 

     Дякую.

 

     ШУМИЛО І.А.  Дякую за питання.  Я хочу сказати,  що на даному етапі  втрат  ще  не завдано.  Хоча є вже проекти,  прийняття яких могло би призвести до таких витрат.  Але на  даному  етапі,  як  я сказав, втрат ще не завдано.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми час вичерпали.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики Володимиру Петренку.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності  та інвестицій на своєму засіданні 13 вересня цього року розглянув проект Закону про  внесення  змін  до  статті  9  Закону України  про  спеціальну  економічну  зону "Славутич",  поданий на розгляд Верховної Ради  Кабінетом  Міністрів  України,  і  прийняв рішення  рекомендувати  Верховній  Раді  України  прийняти  його в цілому.

 

     Від себе хочу добавити,  що вносяться зміни в пункт 2  статті 9,  де передбачені пільги по ввізному миту,  і пункт 3 - це пільги по податку на додану вартість.  Пропонується  вилучити  абзац,  де вказано:  "транспортні  засоби,  перелік  на порядок ввезення яких визначається Кабінетом Міністрів України".

 

     Пропонується внести такі коротенькі зміни до  діючого  Закону про  спеціальну економічну зону "Славутич" і задовольнити прохання Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?

 

     Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Владимир Аникиевич!  То,  что  ваши предложения  нужно  поддерживать  (мы сегодня на заседании фракции это обсуждали), понятно. Вопрос заключается в другом. Думал ли ваш комитет  о  дальнейшей  судьбе  законов  о свободных экономических зонах?  Ведь  мы  на  сегодняшний  день  сталкиваемся   с   такими проблемами, когда из свободных экономических зон вымываются деньги в офшор,  а затем под эгидой, так сказать, инвестиционных программ они возвращаются сюда, освобождая от налогов, и, помимо этого, еще на 3-4 года освобождаются от налога на прибыль те  обекты,  куда, так сказать,  эти деньги вкладываются. То есть мы создали какой-то порочный замкнутый круг.

 

     Не анализировали  ли  вы,  вот  эти   моменты,   которые,   к сожалению,  получили  распространение  в  свободных  экономических зонах?

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Спасибо.  Вы знаете,  что создана  специальная комиссия,  в  которую  вошли  представители  парламента и Кабинета Министров,  которая изучает поднятые вами проблемы. В составе этой комиссии  я  побывал уже в нескольких регионах.  Я и вас агитирую, можете принять,  как  и  любой  депутат,  участие  в  работе  этой комиссии  и  убедиться,  что  пока вот таких фактов,  о которых вы говорите, мы не вскрыли на местах.

 

     Наоборот, я вот недавно был в  (вы  знаете,  что  Президентом подписан  указ  о  создании  интерпорта  "Ковель"  и законопроект, который мы уже приняли в первом чтении).  Там  подходит  несколько веток   Польской   железной  дороги.  После  окончания  войны  там проходило очень много грузов.  Сейчас же  мы  теряем  колоссальное количество грузов из-за того, что у нас нет такого порта.

 

     То есть  эти вопросы нуждаются в изучении.  Сейчас однозначно сказать,  что есть такая опасность,  нельзя. Конечно, теоретически она есть,  потому что вы знаете, что какой бы закон мы не приняли, все равно найдутся люди,  которые  исказят  его  смысл  и  сделают такое, что трудно даже представить. Нужен контроль, изучение этого вопроса.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Оникійовичу.

 

     Шановні народні  депутати!   Ви   чули   висновок   комітету, заперечень не було, щоб внести його і проголосувати як закон.

 

     __________________________

 

     Оголошуються до  розгляду  проекти  постанов  про  реалізацію Кабінетом Міністрів України положень  Закону  України  про  оплату праці  відносно  індексації заробітної плати робітникам та про хід виконання Постанови Верховної Ради України від 16 червня 1999 року про  порушення Кабінетом Міністрів України чинного законодавства в ході проведення індексації грошових доходів населення.

 

     Доповідачі - Валерій Коновалюк і Юрій Донченко.  Там декілька проектів постанов.

 

     КОНОВАЛЮК В.І. Шановний Голово! Шановні колеги! Коли мова йде про  життєздатність  найважливіших  соціально   значимих   законів України,  таких  як про оплату праці,  індексацію грошових доходів населення,  зайвий раз переконуєшся в  тому,  що  коло  соціальних проблем лежить не тільки в площині економіки та законодавства, а й у дієздатності виконавчої влади.

 

     Але спочатку трохи з історії питання.  Ще в березні 1995 року Верховна  Рада другого скликання прийняла Закон України про оплату праці,  спрямований  на  регулювання  правових  та  організаційних принципів  оплати  праці,  а  також збереження стимулюючої функції заробітної плати.

 

     Заходи, які здійснювалися на той  час  урядом  по  фінансовій стабілізації  на  макрорівні,  позитивно  не  впливали на життєвий рівень населення.  Утримання інфляції мало явно штучний характер і досягалося   за  рахунок  несвоєчасної  виплати  заробітної  плати працівникам бюджетної сфери  та  реального  сектору  економіки.  У життя  міцно  ввійшли  такі поняття,  як "відпустка без збереження заробітної плати", "заборгованість по заробітній платі".

 

     З урахуванням економічної ситуації, яка склалася в державі, у вищезгаданий   закон   були  введені  відповідні  статті,  в  яких передбачалася індексація (стаття 33) та  компенсація  (стаття  34) заробітної плати.  Вони були спрямовані на захист грошових доходів громадян від інфляції,  а також компенсацію втрат,  пов'язаних  із несвоєчасною виплатою заробітної плати.

 

     Що стосується  індексації заробітної плати,  то відповідно до Закону України про  індексацію  грошових  доходів  населення  вона розглядалась як механізм підвищення грошових доходів громадян,  що давало можливість частково або повністю компенсувати їм  зростання цін на споживчі товари та послуги.

 

     Згідно із    вищезгаданим    законом    порядок    індексації визначається Кабінетом Міністрів  України  і  проводиться  вона  в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати.

 

     На сьогодні  є  всі підстави говорити про те,  що урядом не в повній  мірі  здійснюються  заходи  на  виконання  цих  статей   і вищезгаданих  законів в частині забезпечення проведення індексації грошових доходів та  компенсації  втрати  заробітку  в  зв'язку  з порушенням терміну їх виплати.

 

     Прийняті урядом нормативні акти, ряд постанов - 663 та 2034 - йшли   всупереч   з    проголошеними    соціально    орієнтованими зобов'язаннями  уряду  перед громадянами.  Фактично,  абсолютну їх більшість було позбавлено права на індексацію доходів,  як вказано в  постанові,  через  обмежені  можливості  бюджетів  усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та з метою недопущення  зростання заборгованості з виплат заробітної плати,  грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

 

     Відсутність відповідної статистичної звітності,  на жаль,  не дозволяє  мати реальну картину про своєчасну виплату індексації та компенсації  заробітної   плати.   Таким   чином,   можна   тільки здогадуватись  про  зацікавленість  уряду  мати  оперативні  дані, інформаційний матеріал,  не кажучи вже про його контрольні функції за виконанням власних постанов та розпоряджень.

 

     Власне, я переконаний,  що цю проблему можна було вирішити ще рік тому,  коли було схвалено  Постанову  Верховної  Ради  від  16 червня   1999  року  про  порушення  Кабінетом  Міністрів  України законодавства  в  ході  проведення  індексації  грошових   доходів населення,   а  також  при  розгляді  цього  питання  своєчасно  у листопаді минулого року.

 

     Все це дає підстави зробити наступні висновки.

 

     Перше. Абсолютно очевидно,  що державна  політика  в  частині надання певних гарантій своїм громадянам непрозора і йде врозріз з діючим законодавством.

 

     Друге. Відсутність   відповідної    статистичної    звітності стосовно  показників  індексації,  компенсації заробітної плати не дозволяє мати повну картину про  рівень  невідповідності  реальних виплат з нормами, закладеними в Законі про оплату праці.

 

     Третє. Кабінет  Міністрів  України  не  тільки порушив термін введення в дію статті 33 Закону України  про  оплату  праці,  а  й запровадив  такий  порядок  індексації  доходів громадян,  який не відповідає вже згаданому закону.

 

     Четверте. Компенсація працівникам частини заробітної плати  у зв'язку  з  затримкою термінів її виплати фактично не проводиться. Для  довідки:  проблема  заборгованості  із  заробітної  плати  та низьких   розмірів   реальної  заробітної  плати  актуальності  не втратила.  У цьому могли пересвідчитися народні депутати, працюючи на  минулому  тижні  в  округах,  де  найбільше  питань у виборців виникало саме щодо компенсації та індексації  заробітної  плати  і соціальних виплат.

 

     Заборгованість держави  становить  6  мільярдів 300 мільйонів гривень.  За минулий період було виплачено  більше  800  мільйонів заборгованості  із  заробітної  плати.  Із цих 800 мільйонів треба було компенсувати близько 180 мільйонів гривень, із яких виплачено тільки  1 мільйон 200 тисяч гривень,  тобто лише 0,4 відсотка суми нарахованої компенсації по заборгованості із заробітної плати.

 

     Продовжується девальвація національною валюти,  що  негативно впливає  на  реальні  доходи  населення.  Ціни на основні продукти харчування ростуть,  купівельна спроможність українців повернулась до  рівня  1993  року.  Все  це  свідчить про те,  що індексація і компенсація заробітної  плати  необхідна,  поперше,  як  додаткове джерело   підвищення  реальних  доходів  населення,  по-друге,  як утримуючий фактор інфляційних процесів.

 

     Хочу нагадати,  що дана проблема - одна  з  головних.  На  її вирішенні   наполягає  також  Президент  України,  який  у  своєму посланні до Верховної Ради проголосив:  у повному  обсязі  повинні бути  реалізовані  державні  гарантії  щодо  індексації заробітної плати, яка буде підтримувати її стабільний рівень.

 

     До свого проекту постанови Верховної  Ради  України  пропоную внести ще такі пункти.

 

     Роботу Генеральної  прокуратури  та  інших  органів у питанні контролю  за  порушенням  законодавства  з  оплати  праці  вважати недостатньою.

 

     Рекомендувати Кабінету  Міністрів України відмінити постанову за номером 2034,  прийняту у 1998 році,  яка суперечить статті  33 Закону  України  про оплату праці,  і розробити порядок індексації грошових доходів населення, який не суперечить цій статті закону.

 

     Вжити заходів щодо реалізації  в  повному  обсязі  статті  34 Закону   України   про   оплату   праці,  яка  передбачає  виплату компенсацій відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

 

     Звернути увагу  Федерації  профспілок України на необхідність посилення уваги до процесів нарахування та  виплати  індексацій  і компенсацій  заробітної  плати  як  одного з механізмів підвищення реальних доходів громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Доманський. За ним - депутат Марковська.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Яценку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Яценка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую. Знаєте, ваш висновок про те, що є добра воля і керівництва держави на те, щоб вирішити це питання, викликає у мене сумнів.  Чому?  Закон  про  компенсацію  населення грошових  доходів  у  зв'язку  із  затримкою  термінів їх виплати, проект  якого  підготовлений  мною,  повернувся   з   зауваженнями Президента  і  посиланням на те,  що в бюджеті 2000 року коштів на компенсацію населенню грошових доходів у  зв'язку  з  інфляцією  і затримкою термінів їх виплати не передбачено.

 

     У зв'язку  з  цим  запитання  до  вас.  Яка доля мого закону, проект якого  підготував  я?  Чи  розглядав  його  з  пропозиціями Президента  України ваш комітет?  І чи плануємо ми виконання цього закону, починаючи з 1 січня 2001 року?

 

     Дякую.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо.  Что касается  рассмотрения  закона, проект которого вы внесли,  то я полагаю,  что решение должно быть принято на заседании Верховной Рады.  Эта  проблема  действительно носит  достаточно  серьезный  характер.  Сегодня  уровень  доходов населения значительно снизился,  невзирая на  рост  и  внутреннего валового   продукта,  и  обемов  производства,  что  противоречит логике.

 

     Я хочу сказать,  что завтра  мы  будем  рассматривать  проект бюджета на будущий год.  На мой взгляд,  в этом документе средства на,  скажем так, компенсацию задолженности по заработной плате, на индексацию  доходов  населения  предусмотрены  не  в  тех обемах, которые бы позволили решить эту социальную проблему.

 

     Я внес предложения в  комитете,  и  мы  их  будем  обсуждать. Правительство  фактически  не  учитывает  реальных  дополнительных доходов в государственный бюджет,  которые государство в состоянии получать.  Поэтому  нет  общего  баланса  финансовых ресурсов,  не учтены другие факторы,  которые нужны для того,  чтобы  комплексно подойти к решению этой,  на мой взгляд,  одной из самых серьезных, проблемы, которая сегодня волнует наших граждан.

 

     ГОЛОВА. Валерій Ілліч!  Він запитував що  комітет  робить  із законом, який повернув Президент, а ви кажете, що це Верховна Рада визначить.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  В плане работы комитета до конца  года  я  не видел вопроса о рассмотрении данного закона...

 

     ГОЛОВА. Так і скажіть,  що ви не бачили. Слово надається Ніні Марковській. За нею - Олексій Марченко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Дякую.  Шановний Валерію Іллічу!  Я у продовження того,  що казав Яценко.  Я знаю,  що у вашому комітеті знаходиться законопроект, який розробив депутат Павловський, де всі ці питання врегульовані, мається на увазі те, як провести індексацію.

 

     Але в мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, це стосується тільки працюючих чи й наших пенсіонерів, які сьогодні отримують 49 гривень? Як працює комітет у цьому напрямі?

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Вопрос,  связанный  сегодня  с   обеспечением социально   незащищенных   слоев   населения,  безусловно,  должен рассматриваться как приоритетный в плане реализации сегодня  даных статей Закона об оплате труда и других законодательных документов, которые предусматривают индексацию и компенсацию.

 

     Сегодня Пенсионный фонд располагает дополнительными доходами. Вы,  наверное, знаете информацию, которая была озвучена на прошлой неделе и которая лично у меня вызвала много вопросов к Пенсионному фонду. Планируется дополнительные доходы бюджета Пенсионного фонда в размере 100 миллионов гривень вложить в  государственные  ценные бумаги  вместо  того,  чтобы  направить  эти  средства  на  подем минимального уровня пенсий.  Эти средства в  значительной  степени могли бы сегодня повлиять на ситуацию в социальном плане.

 

     Поэтому я   еще   раз  хочу  сказать,  что  такие  ресурсы  в государстве есть.  Просто нужно  предметно  к  этому  подходить  и понимать,  что это действительно тот значимый вопрос,  от которого во многом зависят результаты  реализации  экономических  реформ  в государстве,  и реализация тех программ,  которые мы, как народные депутаты, должны реализовывать в Верховной Раде.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. Останнє запитання.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Валерію Іллічу!  Ваше бажання привернути увагу Верховної Ради,  держави до проблем, які пов'язані з відсутністю індекса її доходів населення, є фактом позитивним і,  мабуть,  заслуговує на підтримку Верховної Ради.

 

     Однак у  мене  запитання.  Як   ваші   пропозиції,   скажімо, пропозиція   про   створення   робочої   групи,  яка  б  зайнялася з'ясуванням обстановки в цій  сфері,  або  пропозиція  зобов'язати Кабінет   Міністрів,  яка  суперечить  Конституції,  врегульовують взагалі саму проблему?  В чому  полягає  механізм  вирішення  цієї проблеми  відповідно до ваших пропозицій?  Тому що,  на мою думку, пропозиції,  які  вами  вносяться,  концептуально   не   вирішують проблеми,  а  лише  привертають  до  неї увагу держави,  державних структур.

 

     Дякую.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Я   хочу   відповісти   на   ваше   запитання відповіддю, яку я отримав від віце-прем'єр-міністра України Миколи Жулинського.  Правительством принято постановление  2034,  которое определяет, что индексации подлежат только доходы граждан, которые превышают величины стоимости  черты  малообеспеченности.  То  есть фактически  правительство идет по,  скажем так,  упрощенному пути, который определяет индексацию и компенсацию только  для  небольшой части населения.

 

     Поэтому я  и  предлагаю в своем проекте постановления создать рабочую группу, которая бы предметно изучила ситуацию в этом плане

-  в  первую  очередь  это  выполнение постановления,  принятого в прошлом  году,  это   и   вопросы,   связанные   с   формированием статистической  отчетности,  для того чтобы реально сегодня видеть динамику изменения ситуации в плане роста цен  на  потребительские товары,  в  плане роста уровня инфляции и так далее - и определила ряд мер.

 

     И в завершение хочу сказать,  что в любой стране  европейской стране,  даже  такой  благополучной,  как Германия,  предусмотрена поквартальная индексация в зависимости  от  роста  инфляции.  Даже если уровень инфляции там минимальный,  все равно это отражается и на росте соответственно на доходах населения.

 

     Эти вопросы  носят  действительно  принципиальный   характер. Поэтому   я   прошу   народных  депутатов  поддержать  мой  проект постановления.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Донченку.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые народные  депутаты!  Уважаемый  Иван Степанович!  Верховная  Рада  выполняет  фактически  две  функции: функцию принятия законов и постановлений  и  функцию  контроля  за выполнением принятых документов как законодательного уровня, так и постановляющего.

 

     Еще 16  июня  1999  года  Верховным  Советом   было   принято постановление,   в  котором  указывалось,  что  правительством  не выполняются законы.

 

     В этой связи я подготовил документ, который сегодня внесен на рассмотрение:  "Про хід виконання постанови Верховної Ради України від 16 червня 1999 року про порушення Кабінетом Міністрів  України чинного   законодавства  в  ході  проведення  індексації  грошових доходів населення".

 

     Меня очень радует то, что представитель "більшості" Коновалюк также  вышел  с  предложением  по  решению  этой  проблемы.  Но он предлагает рассматривать ее только через призму Закона  об  оплате труда, и не учитываются другие доходы различных слоев населения, в частности доходы,  связанные с пенсионным обеспечением,  стипендии студентов  и  так далее.  Мой же проект постановления разработан в плане необходимости выполнения  Закона  "про  індексацію  грошових доходів населення".

 

     В статье 5 Закона "Про індексацію грошових доходів населення" четко говорится, что индексации подлежат денежные доходы граждан в пределах  трехкратной величины стоимости черты малообеспеченности, утвержденной на текущий год.

 

     Как вы   знаете,    сегодня    величина    стоимости    черты малообеспеченности  составляет  118 гривень.  Значит,  доходы всех граждан Украины в пределах 350 гривень должны  индексироваться  на уровень  инфляции,  который  официально публикуется каждый месяц в государственних изданиях "Голос України",  "Урядовий кур'єр" і так дальше.       Правительство      этого      не      делает.      В постановлении-распоряжении Кабинета Министров от 21  декабря  1998 года  за  номером 2034,  о котором говорил предыдущий выступающий, сказано,  что будут индексироваться только доходы  одной  величины стоимости черты малообеспеченности.  Не обясняется, почему это не делается, какие причины. Не будем - и все! Нам не нравится!

 

     Генеральная прокуратура в свою очередь не  прореагировала  на нарушение законодательства в виде распоряжения Кабинета Министров, в частности действующего  Закона  об  индексаци  денежных  доходов населения.

 

     Поэтому я  и разработал в рамках нами принятого постановления проект  постановления   Верховной   Рады,   который   сейчас   вам докладываю.

 

     Кроме этого,  мне  не  совсем понятно,  почему сегодня это не делается.  Вы  видите,  на  каждом  собрании,  совещании,  которые проводятся   Премьер-министром   или   в   Министерстве  финансов, говорится,  что  бюджет  Украины  на  2000   год   выполняется   с профицитом.  Но  я  еще  не слышал (может,  кто-то из вас слышал), чтобы правительство сказало, что сегодня проплачены 200 миллионов, которые  были  заложены в бюджете на 2000 год,  на возврат вкладов населению. Тишина в этом плане.

 

     Индексация доходов не выполняется,  на это денег нет. Куда же вы  деваете  700  миллионов гривень профицита,  о которых говорите сегодня, уважаемое правительство? Значит, что-то не стыкуется. Или вы публично обманываете государство,  парламент и весь народ,  или никакого профицита не существует в природе.  Тогда  вы  не  хотите выполнять действующие законодательные акты.

 

     Поэтому, Иван   Степанович,   в   рамках   выполнения  нашего постановления я разработал этот проект постановления, где сказано, что в месячный срок правительство (мы в очередной раз обращаемся к правительству) должно отменить свое постановление  от  21  декабря 1998 года за номером 2034, предусмотреть в государственном бюджете на 2001 год (а завтра мы будем рассматривать его проект)  средства на индексацию денежных доходов.

 

     Хотя, я  вам  честно  скажу,  это не совсем корректно и нужно делать.  В соответствии с  уровнем  инфляции  увеличиваются  цены. Налоги берутся с новых цен, и уже существует разница в поступлении доходов.  Вот эту разницу,  эти  средства  давайте  направлять  на индексацию   денежных   доходов  граждан.  Это  все  автоматически вырисовывается. Правительство этого не делает.

 

     И третий пункт:  "Забезпечити введення в дію в повному обсязі з 1 січня 2001 року Закону..." Или можно написать,  что "с момента принятия Закона о Государственном бюджете на 2001 год.

 

     В этом разница моего проекта постановления и проекта, который внес Коновалюк.  То есть мой проект постановления более обемный и охватывает доходы  всех  слоев  населения.  А  в  проекте  коллеги Коновалюка говорится только о заработной плате. Вопрос компенсации зароботной платы уже отрегулирован принятым нами  законом,  проект которого  разработал  Владимир  Владимир  Михайлович Яценко.  И он правильно задавал вопрос:  почему  сегодня?..  Мы  посмотрим,  как "більшість"  будет голосовать на преодоление вето по этому закону. Вы же поддержали этот  закон,  проголосовали  за  то,  чтобы  люди получали  компенсацию  потери  своих  доходов,  заработной платы в зависимости от уровня инфляции.  И действительно,  если  выплачены зарплаты за 1997, 1998, 1999 годы, то при чем здесь люди?

 

     В этом законе, проект которого разработал наш коллега Яценко, предусмотрены все эти вещи.  Президент наложил вето на этот закон, мотивируя тем, что таких средств в бюджете на 2000 год нет.

 

     Давайте в  бюджете  на 2001 год заложим эти деньги и введем в действие  и  его  закон,  который   предусматривает...   Все   уже отработано,  только надо запускать механизмы в действие. И давайте заставим выполнять Закон об индексации денежных доходов населения, который  сегодня  действует,  но правительство упорно не хочет его выполнять.

 

     Поэтому я просил бы вас поддержать мой проект  постановления. Он  более  обемный  и  охватывает положения проекта постановления коллеги Коновалюка.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію Григоровичу. У нас ще співдоповідь. Іван Іванович Ткаленко від комітету.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Шановні друзі! Розглядаючи сьогодні це питання, потрібно повернутися до подій більше ніж річної давнини,  коли  ми 16 червня 1999 року прийняли постанову 747.  Та сама ситуація,  та сама постанова.

 

     Ми в комітеті розглянули проект постанови, який вніс народний депутат Коновалюк,  і проект постанови, який вніс народний депутат Донченко Юрій Григорович.  Обидва заслуговують на увагу.  Тому наш комітет  пропонує  об'єднати  в один проект постанови і підтримати варіант Комітету Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване  Івановичу.  На  виступ  в  обговоренні записалися  сім  народних  депутатів.  Час  завершується,  тому  я пропоную надати слово для пропозицій тім, хто наполягає.

 

     Олена Мазур наполягає? Увімкніть мікрофон Олени Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Иван Степанович. Я  хочу рассказать о резервах,  и это будет очень коротко.  Первый резерв - это так называемый  резерв  приватизированных  облэнерго. Только по Луганскому облэнерго,  Жеваговскому,  если его можно так назвать,  была утечка за пределы области 780  миллионов.  Умножьте это на все области.  Суммарный резерв указала Юлия Тимошенко.  5,4 миллиарда долларов США ежегодно утекает в офшорные зоны  по  линии облэнерго.

 

     Второй резерв.  Это средства,  о которых говорил Азаров, тоже упрекнувший Минфин в лице Митюкова,  что 5 миллиардов долларов США утекает через латышские представительства на территории Украины. В Киеве на каждом квадратном километре  эти  "кусочки"  латышских  и немецких банков.

 

     И третий резерв - это льготы предпринимателям,  олигархам так называемым. Это показал нам Валентин Симоненко. Ежеквартально, без учета     экспериментов    в    горно-металлургической    отрасли, предпринимателям представляются льготы на сумму более 6 миллиардов гривень. Умножьте на четыре - получится еще один бюджет.

 

     Вот этих  трех  сумм  в  годовом бюджете достаточно для того, чтобы  проиндексировать  заработную  плату,   а   также   повысить прожиточный  минимум,  тоже  рассчитанный Кабинетом Министров,  до 270,1 гривни ежемесячно на каждого гражданина Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. За  вашою  методикою  уже  скоро  можна   і   грошові заощадження повернути.

 

     Слово надається  народному депутату Володимиру Моісеєнку.  За ним буде виступати депутат Павловський.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемые  коллеги!  Вы  помните,  что  по  Закону  об  индексации денежных доходов населения после 5-процентного  роста  цен  должно следовать индесирование доходов.

 

     Я приведу вам некоторые цифры на примере Донецкой области. Вы знаете, что у нас в этом году с января по сегодняшний день почти в два   раза  раза  увеличились  цены.  И  вместе  с  тем:  в  сфере образования -  153  гривни  за  январь,  156  гривень  за  август; здравоохранения   соответственно  140  и  150  гривень;  жилищного хозяйства - 141 и 170 гривень;  культуры - 111 и 114  гривень.  То есть  вы  видите,  что заработная плата работников бюджетной сферы фактически не была проиндексирована.  В то же время  задолженность по заработной плате,  к примеру в сфере здравоохранения составляет 4,5 миллиона гривень на 31 тысячу  трудящихся,  образования  -  19 миллионов  на  46  тысяч  трудящихся,  культуры - 1 миллион на 3,5 тысячи трудящихся и так далее.

 

     Исходя из этого сегодня нужно ставить вопрос не о том,  чтобы принимать  какие-то  дополнительные  постановления,  а о спросе за невыполнение закона с правительства.  И я согласен с  Коновалюком, который   предлагает   признать   работу   правительства   в  этом направлении "недостатньою".  Только я бы предложил работу признать неудовлетворительной.  Мне,  правда,  не  совсем понятно,  о какой рабочей группе он говорит в своем проекте постановления,  так  как это  входит  в  компетенцию нашего Комитета по вопросам социальной политики. Я хотел бы, чтобы они не уходили от этого.

 

     Что касается  варианта,  предложеного   Юрием   Григорьевичем Донченко, то он действительно более обемлем, но во втором пункте, на мой взгляд,  что очень мягко сказано:  "змушена буде  висловити йому  недовіру".  Имеется  в  виду Генеральному прокурору Украины, если он не будет  принимать  меры  в  этом  направлении.  "Змушена буде"!  Вы  меня  извините,  но  когда приезжаешь в округ и к тебе приходят голодные люди,  получающие в три,  четыре,  а иногда и  в больше  раз  меньше,  чем  прожиточный минимум,  без индексации на протяжении нескольких лет после принятия закона, то такие "мягкие" оценки недопустимы.

 

     Я предлагаю   принять   за  основу  документ  Юрия  Донченко, доработать его с учетом предложений,  которые  внес  Коновалюк,  и внести на голосование Верховного Совета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Михайло Павловський. За ним - депутат Степанов.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.    Дякую,    Іване    Степановичу.   Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Я хочу привернути увагу до того, що без   правильно  поставленої  індексації  доходів  населення,  без зростання  купівельної  спроможності  населення   виконання   того завдання,  яке  ставиться  в  посланні  Президента,  -  економічне зростання - в принципі неможливе.

 

     У проекті постанови і в доповіді Коновалюка звертається увага на те,  що уряд неправильно,  деколи недобросовісно і, я б сказав, некомпетентно вирішує  цю  проблему.  Ми  бачимо,  які  колосальні розходження  із  тим,  що є в дійсності,  як ростуть ціни і як від цього відстає розмір зарплати.  Тобто в процесі індексації  у  нас відбувається зубожіння широких верств населення.  Причому ситуація така,  що чим вища кваліфікація робітника, тим швидше відбувається його зубожіння. Наведу такі цифри: обсяг ВВП у цілому зменшився на 75 відсотків - приблизно в три рази,  а доходи населення в  цілому зменшилися у вісім разів, і людей кваліфікованої праці, от на мене дивиться  професор   -   у   20   разів.   Тобто   спостерігається невідповідність.

 

     На мою  думку,  проект постанови Донченка вирішує одне окреме питання,  але не радикально.  Тому я б хотів  просити  відповідний комітет:  розгляньте,  будь  ласка,  запропоновані  мною  зміни до Закону про індексацію грошових доходів  населення  (проект  закону 2309),  де  я  пропоную  формулу,  яка  вирішує  всі  без  винятку проблеми,  які сьогодні ставилися. Більше того, ця формула націлює уряд   на  підтримку  власного  виробництва,  а  не  на  завезення імпортних  товарів.   Ця   формула   дає   можливість   у   повній відповідності задіяти співвідношення курсів гривні і долара, тобто в ній відображений весь економічний процес.  До  того  ж  сьогодні наше статистичне управління працює з формулами,  які запропоновані для стабільних економік,  а в нас перехідна. У моїй формулі всі ці особливості враховані.

 

     Я прошу комітет:  не відкладайте,  не зволікайте! З 1998 року лежить мій законопроект,  а ви не можете його розглянути.  Вносьте на  розгляд,  і  тоді  ми вирішимо всі проблеми відразу і не треба буде створювати ніяких робочих груп.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Михайлу Степанову.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты!  Мы сейчас говорим  о событиях 1998 года - об индексации, о черте малообеспеспеченности. Однако давайте не забывать,  что с принятием Закона о  прожиточном минимуме  черта  малообеспеченности  фактически  ушла  в  прошлое. Прожиточный минимум - это конституционная норма.  Мы уже говорим о бюджете на 2001 год, о графике рассмотрения его проекта, однако до сих пор прожиточный минимум на 2001 год правительством  не  подан. По  закону оно должно было это сделать до того,  как внесло проект бюджета в Верховную Раду.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать проект Донченко и добавить там пункт:  обязать  правительство подать в Верховную Раду прожиточный минимум на 2001 год.  2000 год кончается,  а у нас еще прожиточный минимум   не   утвержден   благодаря   саботажу   еще  предыдущего правительства.

 

     Давайте обяжем это правительство (Иван Степанович,  вы прежде всего  должны  напомнить  ему  об  этом)  подать  в Верховную Раду прожиточный минимум.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Більшість   народних   депутатів   висловили пропозицію,  щоб  зробити  один  проект постанови (Іване Івановичу Ткаленко, на четвер), врахувавши зауваження і пропозиції, які були висловлені народними депутатами.

 

     Краще всього, звичайно, було б якби ми внесли зміни до Закону про індексацію і все це там передбачили. Це був би документ прямої дії.  Ну,  а  якщо  ваша пропозиція така,  то подавайте узгоджений проект постанови.

 

     На цьому  пленарне  засідання  завершено.  Після  15   години депутати  працюють  у  комітетах  і  фракціях.  Пленарне засідання завтра розпочнеться о 10 годині без розминки.

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий  округ  180,  Харківська область).  Депутатська група "Відродження регіонів" цілком поділяє стурбованість колег  з приводу  невиконання  урядом  положень  цілого  ряду  Закону  щодо індексації грошових доходів.  На жаль,  ініціаторами внесення змін до законодавства, що спрямовані на підтримання рівня доходів наших співвітчизників,  є  майже  виключно  народні  депутати.   Кабінет Міністрів  не  поспішає  розробляти  ефективні програми збільшення зайнятості населення та підтримки доходів;  економіка  залишається перевантаженою різноманітними неефективними соціальними програмами з роздутим бюрократичним апаратом та неповоротким управлінням.

 

     Робоча група,  запропонована   Коновалюком,   є   кроком   до конструктивної  співпраці,  що  зрушить  з мертвої точки не тільки проблему індексації.  Як результат наші пропозиції  не  будуть  не збігатися  з  планами уряду.  Ні уряд без законодавчої підтримки з боку  Верховної  Ради,  ні  Верховна  рада  лише  через  прийняття чергових  законів та за відсутності засобів їх реалізації вирішити проблеми оплати праці не зможуть. Роль робочої групи ми вбачаємо у розробці  комплексної  програми  забезпечення  мінімальних доходів населення та їх відносного зростання. Імпонує сам підхід у проекті постанови   Коновалюка   -  замість  чергового  виставлення  уряду негативної оцінки запропоновано співпрацю з урядом.

 

     Проте проблема   відображення   справжнього   зростання   цін індексом    інфляції    є   проблемою   економічною,   і   повинна розв'язуватися фахівцями.  Це включає і перегляд кошика товарів та послуг,  і  методології  розрахунку  середньозважених індексів,  і вдосконалення системи збору статистичної інформації в Україні.

 

     Роль робочої групи ми вбачаємо саме у розробці,  контролі  та політичній   підтримці   відповідного   плану   заходів   Кабінету Міністрів.  Останні заходи уряду є хоча й надто повільними,  проте чесними  і  реалістичними.  Ми бачимо,  як важко дається погашення заборгованостей із пенсій. Погашення заборгованостей із заробітної плати вимагає вчетверо більше зусиль.

 

     Свої бажання  необхідно  узгоджувати з можливостями.  Середня заробітна плата в економіці сьогодні 205  гривень.  Потрійна  межа малозабезпеченості  у  півтора  рази  вища  від величини середньої заробітної плати.  Можете собі уявити,  якими темпами має зарплата зростати,  щоб піднятися до такого рівня. І це при тому що досі ми не  можемо  побороти  проблему  заборгованості.  Темпи  індексації мінімальних  заробітних  плат,  запропоновані  в проекті постанови Донченка, є просто нереалістичними.

 

     Депутатська група  "Відродження  регіонів"  вважає,  що   дії Кабінету Міністрів є адекватними ситуації,  хоча і недостатніми, і пропонує підтримати проект постанови  Коновалюка  з  внесенням  до пункту 1 зазначених змін.