Стенограма пленарного засідання

20 вересня 2000

 

                         ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  20  в е р е с н я  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  374  народних   депутати.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до  статті  2.5.2  Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій народних депутатів. Прошу записатися.

 

     -----------

 

     Поки висвітіть  список,  а  я зачитаю запити,  які надійшли і оформлені в установленому Регламентом порядку.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола - до Голови Верховної  Ради України  щодо  припинення  порушень  Закону  про  статус народного депутата України з боку Уповноваженого Верховної  Ради  України  з прав  людини,  що проявляється у ненаданні відповідей на звернення народних депутатів. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 116.

 

     Рішення приймається.

 

     Георгія Манчуленка -  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно стану авіакомпанії "Авіалінії України". Прошу голосувати.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення приймається.

 

     Федора Абрамова  -  до  першого  віцепрем'єр-міністра України Єханурова стосовно фінансування забезпечення  шахтарів  Донецького регіону вугіллям для опалювання квартир.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних  депутатів  (Жеваго,  Філенко та інші,  усього шість народних депутатів) - до міністра юстиції  України  стосовно неправомірних  дій виконавчої служби Автозаводського райуправління юстиції  міста   Кременчука   Полтавської   області   щодо   майна підприємства "АвтоКрАЗ".

 

     "За" - 100.

 

     Рішення приймається.

 

     -----------

 

     Переходимо до виголошення пропозицій,  заяв,  повідомлень.  З процедури слово надається Сергію Гмирі. Увімкніть мікрофон.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Иван Степанович!  Вчера,  отвечая  на  вопрос Пустовойтова по поводу трансляции, вы сказали очень мудрые слова о том,  что необходимо добиваться соблюдения закона. Но я думаю, что все  в  этом  зале  хотели  бы  услышать,  что в течение этого дня сделано руководством Верховной Рады и в частности вами  (а  именно вам был поручен этот вопрос), чтобы законность торжествовала.

 

     Уважаемый Иван Степанович,  я хочу вам напомнить,  что в этой стране  есть   суд   и   что   суд   признал   вас   руководителем законодательной   ветви   власти.   Пожалуйста,   выполняйте  свои обязанности.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый   Иван Степанович!  До  сих  пор  не выполняется решение Верховной Рады о прямой трансляции.  В связи с этим я бы  хотел  предложить,  чтобы Иван  Степанович  Плющ  как Председатель Верховной Рады подготовил проект постановления Верховной Рады о том, чтобы до момента начала исполнения   решения   Верховной   Рады  об  осуществлении  прямой радиотрансляции   по    первому    государственному    радиоканалу осуществлять    временную   трансляцию   сессии   по   одному   из негосударственных FM- радиоканалов,  чтобы мы имели хоть  какую-то возможность быть услышанными нашими избирателями.

 

     Уважаемый Иван  Степанович,  дайте  соответствующее поручение профильному комитету,  пусть  он  выберет  тот  FM-канал,  который обладает  большими возможностями для трансляции,  и мы,  депутаты, проголосуем,  чтобы  в  соответствии  с  требованиями  Конституции деятельность Верховной Рады проходила все-таки гласно и открыто.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні    народні   депутати!   Відносно   зауважень народного депутата Сергія Гмирі,  я скажу так.  Учора я коментував пропозицію,   що   демократія   повинна   проявлятися   у   нашому повсякденному житті.  Я сказав,  що демократія - це  коли  всі  ми живемо за законом.  Як на мене, то саме дотримання законодавства і верховенство закону в суспільстві - це  і  є  демократія.  Але  це стосується  всіх  без винятку,  в тому числі і мене,  і моїх колег народних депутатів.  Це я мав на увазі.  За  високу  оцінку  цього коментаря я вам дякую.

 

     Відносно другої  частини пропозиції народного депутата Сергія Гмирі,  яка переплітається з пропозицією Олександра Єльяшкевича. Я ще  раз даю таке доручення Степану Богдановичу разом із профільним комітетом і службою інформації (це буде друге доручення,  тому  що таке доручення вже було дано): розглянути всі можливості виконання постанови  Верховної  Ради.  Я  вважаю,  що  треба  добиватися  її виконання, і тому вдруге даю доручення - розглянути всі можливості (в тому числі  і  пропозицію,  внесену  Єльяшкевичем)  і  надавати інформацію мені,  щоб я міг надавати депутатам проміжну інформацію щодо виконання цієї постанови.

 

     Слово надається народному депутату Георгію Манчуленку. За ним буде виступати депутат Попеску.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово члену фракції Українського народного руху депутату Полюховичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги  народні  депутати!  Я  попросив  би  членів  найбільшої  у Верховній Раді фракції уважно послухати,  бо питання стосується не наших політичних подій.

 

     У 1994 році Україна підписала конвенцію щодо  співробітництва в  охороні  та  сталому  використанні  ріки  Дунай.  Ця  конвенція укладена в рамках Європейської економічної  комісії  ООН  країнами Дунайського    басейну   і   є   основним   організуючим   засобом співробітництва в  галузі  формування  міжнародної  політики  щодо охорони  та  ощадливого  використання водних ресурсів басейну ріки Дунай.  За останніми  даними,  сторонами  конвенції  є  одинадцять європейських  країн.  Серед  них  найближчими  сусідами  України є Республіка Молдова,  Румунія, Угорщина, Словаччина, Чехія та ЄС як колективний член.

 

     Започатковуючи конвенцію, країни Дунайського басейну виходили з того,  що стійке  покращення  та  охорона  басейну  ріки  Дунай, особливо  у  транскордонному контексті,  є важливим і невідкладним завданням,  ефективне виконання якого може бути  забезпечене  лише шляхом тісного міжнародного співробітництва.

 

     Усім відомі  проблеми,  які час від часу виникають у згаданих районах.  Так,  у Нижній Дунай вливається вода,  яка пройшла через Європу  і  отримала  весь можливий спектр забруднень.  Усім відомі проблеми аварійного забруднення ріки Тиси гірничими підприємствами Румунії. Крім того, басейну Тиси постійно загрожують катастрофічні паводки,  які завдають шкоди  не  тільки  Україні,  а  й  сусіднім державам.   Зрозуміло,   що  транскордонні,  а  також  національні проблеми в басейні неможливо  вирішити  без  тісного  міжнародного співробітництва.

 

     Басейн Дунаю  є  єдиним  річковим  басейном  в  Україні,  для захисту довкілля якого підписано міжнародну  конвенцію.  Конвенція користується  широкою підтримкою Європейського Співтовариства,  що має особливе значення,  враховуючи спрямування нашої країни до ЄС. Основним  завданням  конвенції  є  налагодження двостороннього або багатостороннього   співробітництва   з   країнами-сусідами    для розв'язання на міждержавному рівні ряду важливих питань,  зокрема, збереження,  покращення та  раціонального  використання  підземних вод.

 

     Як стало  зрозумілим  у зв'язку з останніми подіями (згадайте катастрофічний паводок 1998 року), участь у зазначеній конвенції є вкрай  важливою  для  України.  Приєднання України до конвенції та подальша   співпраця   з    європейськими    країнами,    країнами Європейського  Союзу  з питань захисту ріки Дунай буде мати велике політичне  значення  для  формування  політичного   іміджу   нашої держави.

 

     22 жовтня   1998   року   Конвенція   з  охорони  та  сталого використання ріки Дунай набрала чинності.  З цього моменту країни, які  її не ратифікували,  одержують статус підписанта,  обсяг прав якого майже не відрізняється від статусу спостерігача. Обмежується їх  участь  у роботі органів у рамках конвенції,  а також вплив на прийняття рішень та відстоювання інтересів держави.

 

     Іване Степановичу, вважаємо за необхідне доручити відповідним міністерствам у найкоротший термін підготувати необхідні документи та подати до Верховної Ради України  проект  відповідного  закону. Йдеться про кошти - транші, які буде надавати Європейський Союз, і Україна може скористатись чималими коштами з цього фонду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Попеску.  За ним - депутат Чубаров.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька    область).    Дякую.     Депутатська     група "Солідарність".   Вельмишановні   колеги!   Під  час  вихідних  ми працювали у  виборчих  округах.  Зокрема,  наша  група  виїхала  у Херсонську  область,  і ось що ми спостерігали.  На фоні погашення заборгованості із виплати пенсій та  зарплати  працівникам  освіти дуже  гострою  залишається проблема з погашенням заборгованості із виплати зарплати працівникам охорони здоров'я.

 

     Звертаємо увагу Міністерства фінансів,  Міністерства культури і   мистецтв,   Міністерства   охорони  здоров'я  на  необхідність термінового   погашення   заборгованості   із   виплати   зарплати працівникам охорони здоров'я та культури. Це перший момент.

 

     Другий момент,  на  який  би  ми хотіли звернути увагу.  Наша група просить прискорити прийняття нового Податкового  кодексу,  з тим  щоб встигнути вчасно прийняти Державний бюджет на 2001 рік на новій податковій основі.

 

     Третій момент,  на який би ми хотіли також звернути увагу. Як відомо,   12   липня   Конституційний   Суд  прийняв  рішення  про неконституційність  порядку  прийняття  Закону   про   ратифікацію Європейської  хартії  регіональних  мов  і мов меншин.  Наступного тижня  наша  делегація  буде  працювати  на  сесії  Парламентської Асамблеї  Ради Європи,  і,  можливо,  на засіданні Моніторингового комітету  знову  постане  питання  щодо   виконання   нами   своїх зобов'язань.   Що   стосується   ратифікації  Європейської  хартії регіональних мов і мов меншин,  то ми просимо терміново  направити згаданий  мною  закон,  який  був  прийнятий ще 24 грудня минулого року,  Президенту на підпис,  і нехай Президент його або підписує, або повертає до Верховної Ради зі своїми зауваженнями.

 

     У той    же    час   представники   національних   меншин   і Міжнаціональний форум в Україні висловлюють  своє  занепокоєння  з приводу  розробки і подання до Верховної Ради нового законопроекту про порядок застосування мов в Україні. Хочемо зазначити, що текст цього  проекту  суперечить  чинному закону від 1989 року,  а також положенням ратифікованої хартії, а отже, суперечить третій частині статті  22  Конституції  щодо недопущення звуження існуючих прав і свобод,  включаючи національні, мовні та інші, при прийнятті нових законів, а також змін до чинних законів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Рефату Чубарову. За ним - Матвієнко Анатолій.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна   Республіка   Крим).  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні народні депутати!  Останніми днями в Автономній Республіці Крим  знову  розгортається  чергова  криза  у взаємовідносинах між Верховною Радою автономії і Радою міністрів автономії.

 

     Цього разу приводом для загострення  ситуації  стало  рішення Кримського  рескому  Компартії  України щодо обов'язкового подання комуністами  -  членами  уряду  заяв  про  свій  вихід  з   уряду, очолюваного Сергієм Куніциним.

 

     Метою цього  рішення  є  спроба зробити кримський уряд нібито недієздатним,  що надасть пану Грачу,  який,  до  речі,  одночасно займає і посаду першого секретаря Кримського рескому КПУ,  ще одну можливість натиснути на Президента України,  вимагаючи  від  нього згоди  на  відставку  пана Куніцина з посади голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

 

     В мене не було б ніяких підстав для  виступу,  якби,  дійсно, саме  з  діяльністю  голови  уряду Криму було пов'язане погіршення соціально-економічної ситуації в автономії.  Але цього немає. Так, в   Автономній  Республіці  Крим  повністю  погашено  борги  перед пенсіонерами. Кількість відпочиваючих у Криму в цьому році досягла 3,5  мільйона  чоловік,  що на 20 відсотків більше,  ніж у минулих роках.  Незважаючи на досить складні погодні умови, які склалися в цьому  році,  в  Криму  зібрано  та  здано  в  регіональний ресурс продовольчого зерна достатньо,  щоб до  нового  урожаю  утримувати ціни на хліб.

 

     Саме завдяки   діяльності   голови  кримського  уряду  Сергія Куніцина  відбувається  постійний  діалог  з  різними   складовими кримського    суспільства,    в    тому    числі    з    меджлісом кримськотатарського народу.  Тільки в  цьому  році  проведено  два засідання  Ради представників кримськотатарського народу за участю Президента України. Третє засідання призначено на жовтень.

 

     Заради об'єктивності  треба   визнати,   що   є   ще   чимало невирішених  проблем,  особливо  щодо  надання  землі  людям,  які повертаються на свою батьківщину з місць заслання.  Але в той час, коли  ми  разом  з  органами  державної  влади  і  Радою міністрів автономії шукаємо  шляхи  вирішення  цих  проблем,  Верховна  Рада Криму, очолювана спікером-комуністом, займається чим завгодно: або театралізованими шоу,  присвяченими наслідкам Кримської війни 1855 року,   або   затвердженням  тексту  гімну  автономії,  авторам  і виконавцям якого за рішенням  президії  Верховної  Ради  автономії нараховано  150  тисяч  гривень,  або реконструкцією у Сімферополі майдана біля пам'ятника Володимиру Леніну.

 

     Мене, як і багатьох людей у Криму,  не може  не  турбувати  і певне   нерозуміння   в  київських  коридорах  влади  необхідності термінового   приведення   нормативноправових   актів,   прийнятих Верховною Радою автономії, у відповідність із законами України.

 

     Треба відверто   сказати,   що   потурання  амбіціям  окремих кримських політиків є однією з умов для з'явлення нових конфліктів між різними владними структурами автономії. Враховуючи це, я хотів би  нагадати,  що  вже  більш  як  півтора  року  тому   народними депутатами України було направлене подання до Конституційного Суду України  щодо   неузгодженості   багатьох   положень   Конституції автономії  з  нормами Конституції України.  Конституційний Суд тут має сказати своє слово.

 

     І останнє.  Учора після виступу народного  депутата  шановної Слави   Стецько  представником  фракції  комуністів  було  сказано прислів'я щодо чорного собаки.  Я повертаю це російське  прислів'я на адресу вашої фракції,  партії комуністів.  Дійсно,  експеримент НДП  щодо  входження  разом  з  комуністами  до  владних  структур продемонстрував, що "черного кобеля не отмоешь добела".

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному   депутату   Анатолію Матвієнку. За ним буде виступати Сергій Кириченко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 17,  Вінницька область).  Українська народна партія "Собор".  Група "Соборність". Іване  Степановичу,  є  два питання,  які змусили мене вийти на цю трибуну.

 

     Перше. Я хотів би звернутися  до  вас  як  до  головуючого  з приводу організації нашої роботи.  Незрозуміло, як сталося, що два дні підряд - у вівторок і середу - ми працюємо тільки до обіду. Ми маємо факти,  коли в четвер нам уже немає чого голосувати.  Тому є все-таки прохання переглянути,  чому  так  трапилося.  Ми  справді домовлялися  в  середу  працювати  до обіду,  а у вівторок - цілий день.  Зараз це змінено.  І  тому,  Іване  Степановичу,  я  прошу: можливо,  сьогодні  слід  організувати  роботу так,  щоб працювати трошки довше та обговорити деякі проекти за скороченою процедурою.

 

     І друге.  Іване Степановичу!  Учора наша група зверталася  до вас  із  проханням  заслухати звіт Міністерства внутрішніх справ з приводу факту,  який сьогодні хвилює усю нашу Україну  і  особливо демократичне її крило, - зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.

 

     На превеликий жаль, ми так і не зрозуміли, Іване Степановичу, чи буде на цій трибуні міністр внутрішніх  справ  і  чи  буде  він інформувати  депутатів і всю громадськість про те,  що відбулося і що робиться з боку міністерства для наведення порядку.

 

     Коментар, який ми почули вчора  з  уст  заступника  міністра, просто  дивує.  Виявляється,  що  сьогодні будуть уже організовані обшуки на тих квартирах,  де бував Гонгадзе,  будуть  організовані обшуки  там,  де  він  працював.  Мені  здається,  що  це  чергова демонстрація диктатури, яка сьогодні насувається.

 

     Більше того,  уже ми чуємо від правоохоронних органів  версію про те,  що це звіадістський слід,  грузинський слід. Це робиться, щоб вивести питання зникнення Георгія Гонгадзе з-під  громадського контролю.  Свободи слова сьогодні в нас уже не існує. Сьогодні під загрозою життя тих, хто хоч трошки намагається боротися за свободу слова.

 

     Від нашої    групи   "Соборність"   ми   наполягаємо,   Іване Степановичу, щоб усетаки заслухати міністра в цій залі, інформацію про те,  що робиться.  Можливо, буде потреба поставити питання про відставку когось із керівників,  оскільки  ці  страшні  факти  вже непоодинокі.

 

     І друге,  що  я  хотів  би  просити,  це створити депутатську слідчу комісію,  з тим щоб сьогодні за  діяльністю  правоохоронних органів,   особливо   Міністерства   внутрішніх  справ,  до  якого громадськість усе менше й менше має довіри, був якийсь громадський контроль.

 

     Я просив би,  Іване Степановичу,  поставити ці мої пропозиції на голосування і прийняти відповідні рішення Верховної Ради з  цих питань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сергію Кириченку. За ним буде виступати депутат Марковська.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України. Прошу передати слово Віталію Журавському.

 

     ГОЛОВА. Віталій Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановні колеги! Група народних депутатів України, членів Християнсько-демократичної партії  України  -  Раїса  Богатирьова, Сергій  Кириченко  і  я  подали  як  законодавчу ініціативу проект Закону України про довгострокове пільгове  кредитування  населення для будівництва (реконструкції) житла.

 

     Право на   житло   -  одне  з  найголовніших  прав  людини  - проголошене і гарантоване Декларацією прав людини  і  Конституцією України.  Від  ступеня  та  динаміки  вирішення  житлової проблеми залежить не тільки економічний  розвиток  країни,  а  й  існування держави як такої.

 

     З одного   боку,   ми  констатуємо  неспроможність  державних структур забезпечити всіх,  хто потребує, безкоштовним житлом, а з іншого  -  населення  в абсолютній своїй більшості не має змоги за власні кошти будувати або купувати собі житло.  Єдиний вихід -  це надання кредиту для будівництва чи реконструкції житла.

 

     Перший крок  у  цьому  напрямі  - створення механізму надання державного довготермінового пільгового кредиту  населенню  України на  будівництво (реконструкцію) житла вже зроблено:  4 грудня 1996 року відповідно до указу Президента був  створений  Фонд  сприяння молодіжному   житловому   будівництву.  Але  досвід  роботи  фонду засвідчив,  що якими б незахищеними не були молоді сім'ї, не можна зосереджуватися  на  вирішенні  житлової  проблеми  лише для них і зовсім не звертати уваги на інших одружених громадян, які за віком не належать до молодих сімей, чи одиноких молодих громадян.

 

     Тому формула, за якою видаються кредити: вік позичальника від 18 до 30 років і 30  років  на  повернення  кредиту  -  має  певні соціальні  недосконалості.  Велика група громадян,  які потребують поліпшення житлових умов, але вік яких перевищує 30 років, не може отримати   кредит  на  будівництво  (реконструкцію)  житла.  Через специфіку  порядку  надання  кредиту  практично  не  можуть   бути позичальниками військовослужбовці і жителі сільської місцевості.

 

     Враховуючи викладене,  вважаємо за доцільне на базі механізму кредитування  молодих  сімей  та  одиноких  молодих  громадян  для будівництва  (реконструкції) житла розробити механізм кредитування населення та утворити при  Кабінеті  Міністрів  України  Державний фонд сприяння будівництву житла на базі Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті молодіжної політики, спорту  і  туризму,  поклавши  на  новоутворену  структуру функції житлового кредитування громадян  України.  Тим  самим  забезпечити конституційне право громадян на житло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Ніні Марковській. За нею буде виступати депутат Красняков.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Прошу передати слово видатному журналісту України Івану Сергійовичу Бокию.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бокия.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Я взяв слово з приводу розданого вчора подання Комітету з питань свободи слова та інформації про відхилення мого законопроекту про внесення змін  до Закону про інформацію.

 

     Таке відхилення  для  мене  не  є  новиною,  його  можна було передбачити,  власне,  я вже і зробив  таку  спробу.  Але  я  хочу звернути  увагу на одну обставину.  Мій законопроект відхилено (до речі,  без моєї участі в обговоренні) на основі висновку Головного науково-експертного управління. Але вся заковика в тому, що згідно з духом і буквою цього висновку відхиленими мають бути і всі  інші законопроекти,  адже  всі  наші  різночитання  -  тільки в обсягах санкції.

 

     Я спробував  запропонувати  крім  грошових   санкцій   ще   й звернення до суду про заборону газет, радіо- чи телеканалів у разі постійного  цькування  фізичних  чи  юридичних   осіб,   якщо   це встановлено  судом.  І мова тут не йде про повторні покарання,  як пишуть учені-юристи.  Ось і вся різниця.  Проте  мій  законопроект відхилено,   а   проект   пана  Зінченка  та  інших  ставиться  на голосування.  Що ж,  своя сорочка ближче до тіла!  Проте  мене  не точить  шашіль  марнославства,  я  радий буду,  якщо буде ухвалено будь-який проект, який розв'яже існуючу проблему. Тут вражає інше: як відкидається все,  що пропонує опозиція,  і як нав'язується те, що іде від більшовиків.

 

     Ви таки справді більшовики,  панове більшовики більшовицького розливу  періоду воєнного комунізму.  І для чого вам маскуватися у демократів, я збагнути не в силі, хоча в принципі це не загадка. Я поважаю висновок апаратних юристів,  але якщо залишити проблему не розв'язаною,  ми просто законсервуємо ситуацію,  яка  дасть  змогу знищити  свободу  слова  вже  не  як  практику,  а  навіть як саме поняття.

 

     Я пропоную  шукати  компроміс  -  іти  пресі  і   законодавцю назустріч  одне одному.  Це зовсім не означає створення особливого режиму для преси,  це  означає  тільки  одне:  звільнити  правовий процес  від зазіхань на корінні демократичні свободи суспільства і виставити абсолютно прозорі прапорці на полі цього процесу.

 

     Свій конфлікт  з  Комітетом  з  питань   свободи   слова   та інформації  я сприймаю з гумором,  як дрібну "підстрикачку",  хоча це,  звичайно,  політичний випад особисто проти мене  як  опонента режиму.  Маю  міцні  нерви  і,  як говорилось у часи,  котрі зараз реанімуються,  милостиво прощаю цей дріб'язковий укус.  Важливо не загубити саму ідею введення стосунків преси і суспільства, преси і влади, преси і людини у тверезі, правові, цивілізовані норми.

 

     Ну а наші внутрішні стосунки тут інакшими бути й не можуть. У країні,  де  на  найвищому  рівні можна називати депутатів свиньми необрізаними, патякати про не ті шарики і ролики в їхніх головах і де   це  не  знаходить  відсічі  у  керівництва,  іншої  моральної атмосфери і уявити не можна. Вона аморальна за визначенням.

 

     І останнє.  Наша  фракція   підтримує   пропозицію   Анатолія Матвієнка  створити  парламентську  комісію  з  приводу  зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Євгену Краснякову.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Прошу передать  слово  члену  нашей  фракции  Юхимец  Ольге Федоровне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ольго Федорівно, з трибуни.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область).  Шановні  колеги!  Шановна президіє!  Взяти слово на цій високій  трибуні  мені  доручили  жінки  -  члени   Всеукраїнської організації  "Жінки-трудівниці  - за майбутнє України",  які моїми вустами хочуть проголосити ті турботи і  питання,  які  були  ними підняті на Всеукраїнському материнському вічі, яке відбулося 16-17 вересня у місті Сумах.

 

     "Ми, жінки,  члени  Всеукраїнської  громадської   організації "Жінки-трудівниці   -   за   майбутнє   України",   зібрались   на Всеукраїнське материнське віче з усіх регіонів нашої  країни,  щоб заявити  своє  гнівне  "Ні!"  подальшому  погіршенню  економічного становища жінок та дітей у державі.

 

     З болем  і   тривогою   ми   відзначаємо   різке   скорочення народжуваності  в  останні  роки.  Вартість пологових послуг нашої медицини постійно зростає,  і недалекий той час,  коли  доведеться звертатися до баб-повитух та народжувати дітей під стіжком.

 

     Нас першими  звільняють  з  роботи.  Ми  та  наші  діти стали об'єктами  купівлі-продажу,  як  правило,  для  порно-  та   секс- бізнесу.   Значно  скоротилося  фінансування  освіти,  що  не  дає можливості нашим дітям навчатися та розвиватися.

 

     У катастрофічних   умовах   опинилися   багатодітні    сім'ї, діти-інваліди,    неповні    сім'ї.    Розгул    неконтрольованого розповсюдження   низькопробної   відеопродукції   зумовив    різке зростання  частоти психічних захворювань у дітей.  Різко в останні роки почастішали випадки призупинення роботи і закриття спортивних та мистецьких шкіл. У дітей забрали доступну книгу.

 

     Виходячи з  вищесказаного  і  маючи  конституційне  право  на захист своїх інтересів,  ми звертаємося до перших  посадових  осіб держави з вимогами:

 

     1. Припинити геноцид власного народу.

 

     2. У  бюджеті  на 2001 рік окремим рядком передбачити цільове фінансування пологових будинків та зупинити їх закриття,  у  першу чергу - в сільських районах. Посилити персональну відповідальність медичних працівників за збереження життя та здоров'я дітей першого року життя.

 

     3. Провести  в усіх областях комплексні перевірки організації виховання та харчування дітей у дошкільних закладах та привести їх у відповідність до медико-санітарних та навчальних норм.

 

     4. Відновити  харчування  учнів-шестиліток за рахунок держави та встановити збалансовані доступні ціни на харчування у  шкільних їдальнях.

 

     5. Збільшити  державні  витрати  на лікування та реабілітацію дітей-інвалідів,  утримання дошкільних та  шкільних  закладів  для дітей-сиріт.

 

     6. Провести    службові    розслідування    причин   закриття позашкільних  установ,  спортивних,  музичних  та  інших  шкіл  та зобов'язати місцеві адміністрації виділяти кошти на їх утримання.

 

     7. Зобов'язати  відповідні  органи більш активно вести роботу по  притягненню  до  кримінальної   відповідальності   осіб,   які займаються  незаконним  вивезенням  і  продажем за кордон жінок та дітей.

 

     8. Посилити адміністративну та  кримінальну  відповідальність засобів   масової   інформації   за   підрив  психічного  здоров'я підростаючого покоління.

 

     Вимагаємо вилучити  з  проекту  Земельного  кодексу   статті, спрямовані на створення правового поля продажу землі.

 

     Ми, жінки, члени громадської організації "Жінки- трудівниці - за майбутнє дітей України",  у  разі  невиконання  висунутих  нами вимог  залишаємо  за собою право проводити масові акції непокори з висуненням не тільки економічних, але й політичних вимог.

 

     Суми. 17 вересня".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Марченку.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги! Наприкінці  минулого  тижня  зник  відомий  український  журналіст Георгій Гонгадзе.  Оперативні заходи розшуку,  що  були  здійснені органами внутрішніх справ, позитивного результату поки що не дали. На даний момент  відпрацьовуються  кілька  версій,  які,  на  нашу думку, дадуть змогу прояснити реальний перебіг подій.

 

     Депутатська група      "Відродження     регіонів"     поділяє стурбованість  громадськості  з   приводу   зникнення   журналіста Гонгадзе   і  вимагає  від  правоохоронних  органів  якнайшвидшого проведення  розслідування.  Разом  з  тим   членів   нашої   групи насторожують спроби певних політичних сил використати цей факт для вдоволення власних  політичних  амбіцій  та  досягнення  сумнівних цілей.  Ми  переконані,  що  такі  дії  завдають непоправної шкоди моральному здоров'ю суспільства.

 

     Зважаючи на  попередні  трагічні   випадки   з   українськими журналістами,   наша  депутатська  група  вважає,  що  настав  час виважено  та  неупереджено  з'ясувати  усі  обставини,   за   яких представникам   мас-медіа   довелося  сплатити  надмірну  ціну  за можливість виконувати свій професійний обов'язок.  Ми впевнені, що без  такого  публічного обговорення неможливе подальше утвердження демократичних засад держави.

 

     Депутатська група "Відродження регіонів" пропонує  для  цього створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми  використали  вже  35 хвилин замість  30.  А  ще  передбачається  підведення  підсумків, поради щодо пропозицій, що потребують голосування.

 

     Відносно пропозиції депутата Полюховича.  Ви знаєте,  що і на рівні виконавчої влади,  і на рівні законодавчої влади ці  питання вирішуються.   Нещодавно   міжнародна   зустріч  з  цього  питання відбулася у Хорватії.  Делегацію Верховної Ради  України  очолював Степан Богданович Гавриш. Надаємо йому слово для інформації.

 

     ГАВРИШ С.Б.,   заступник   Голови   Верховної   Ради  України (виборчий округ

 176, Харківська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  З 10 по  14  вересня  2000  року  в  Загребі  (Республіка Хорватія)  відбувся  саміт  голів  парламентів  держав - суб'єктів Пакту стабільності,  в якому  українська  парламентська  делегація взяла участь як спостерігач.

 

     Участь у   саміті  взяли  36  національних  парламентів  і  6 міжнародних парламентських організацій.  Результатом роботи саміту стала Загребська декларація,  один із пунктів якої був присвячений проблемі дунайського судноплавства.  Українська делегація  займала активну  позицію,  завдяки якій і вдалося прийняти одне з положень щодо відновлення судноплавства на Дунаї.

 

     Проти цього виступали деякі країни, але в кінцевому документі є  положення про відновлення судноплавства на Дунаї і забезпечення інтересів  країн,  які  раніше  користувалися   цим   транспортним коридором.  Окрім  цього  було прийнято рішення про надання різних преференцій  для  країн,  що  користуватимуться  цим  транспортним коридором,  та  про відновлення народногосподарського комплексу на Балканах.

 

     Політично це питання сьогодні вирішується,  і треба  залучати українські економічні структури,  які б активно і навіть агресивно могли сьогодні боротися за отримання відповідних підрядів.

 

     ГОЛОВА. Відносно зауважень народного депутата Матвієнка,  які перепліталися  з іншими пропозиціями.  Анатолію Сергійовичу,  я ще раз вам доповідаю,  що такий порядок був погоджений  на  засіданні Погоджувальної ради і нами проголосований. Це стосується і порядку роботи у вівторок і середу.  От нам роздано  графік  (я  маю  його перед собою). Це по-перше.

 

     По-друге, я  ще  раз  нагадую  депутатам,  що у нас готуються зміни щодо порядку роботи. Я вже утретє кажу: давайте ми перейдемо до  розгляду  проекту  Закону  про  регламент Верховної Ради і там з'ясуємо всі ці питання.

 

     Це на вимогу депутатів і керівників комітетів  прийнято  таке рішення  тільки  тому,  що  цілий  ряд  законопроектів  не пройшли експертної оцінки і детального розгляду в комітетах,  а в  них  не вистачає  часу.  На  їхню  вимогу  й  було прийнято зміни стосовно пленарних засідань і роботи в комітетах.  Я ще  раз  повторюю:  це проголосовано.

 

     Відносно трагедії  з  журналістом  Гонгадзе.  Я  вчора  давав протокольне доручення  двом  профільним  комітетам,  які  очолюють депутати Білас і Кармазін,  щоб вони приступили до виконання своїх обов'язків.  У нас є два комітети,  куди входить  багато  народних депутатів,  а ми сьогодні вимагаємо створення слідчої комісії. Хай ці комітети і вносять пропозиції.  Можна й від депутатів,  але  це треба  робити в установленому порядку.  Я не можу сьогодні ставити на голосування не  підготовлений  у  відповідності  з  Регламентом проект постанови.

 

     І зараз  є  таке  доручення  Кармазіну  (Біласа  я  не бачу). Кармазін з'ясовує сьогодні з правоохоронними органами,  коли  вони готові  надати  нам інформацію.  Як тільки вони будуть готові,  ми надамо їм слово для проміжної чи попередньої інформації.

 

     Відносно створення слідчої комісії,  то я ще раз кажу:  є два профільні комітети, нехай вони вносять пропозиції. А ви йдіть у ці комітети і як ініціатор стимулюйте їх до роботи.  Я таке доручення давав іще вчора.

 

     Відносно пропозиції Журавського. Питання МЖК - відоме, болюче питання.  Ми його не раз розглядали і давайте повернемося до нього також в установленому порядку.

 

     Звертаюся до  колеги  Івана  Бокия.  Я за те,  щоб розв'язати проблеми преси.  Але знову ж таки  нагадую:  у  нас  є  профільний комітет.   Працюйте  з  ним  і  вносьте  пропозиції  на  засідання Погоджувальної  ради  і  на  пленарне  засідання  Верховної  Ради. Давайте  разом  розв'язувати ті проблеми,  які є сьогодні у преси. Іншого шляху я тут не бачу.

 

     Відносно заяви,  виголошеної Ольгою Юхимець.  Я прошу  вашого дозволу  цю заяву направити до Кабінету Міністрів для відповідного реагування  і  в  комітети  Верховної  Ради  за   належністю   (де стосується  проблем  дітей,  де стосується фінансування харчування школярів і так далі).

 

     Я прокоментував,  підвів  підсумки,  як  мені   належить   за Регламентом.  Я вже надавав вам слово. Ми це питання завершили. 41 хвилину використали замість  30.  Переходимо  до  розгляду  питань порядку денного.  Бо ми скоро будемо тільки розминатися.  А коли ж будемо працювати?..

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  звіт  про   виконання   Державного бюджету  України  за  1999 рік (документ 5453).  Доповідає міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович.

 

     МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Дякую. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд виноситься звіт Кабінету Міністрів України про підсумки виконання  Державного бюджету України за 1999 рік.

 

     Державний бюджет  було  затверджено  по  доходах  у сумі 23,8 мільярда гривень,  по видатках - 25,1 мільярда гривень,  граничний розмір  дефіциту бюджету - 1 мільярд 240 мільйонів гривень,  або 1 відсоток до обсягу валового внутрішнього продукту. Обсяг зведеного бюджету  розрахунково було визначено по доходах у сумі 34 мільярди 250 мільйонів гривень і по видатках -  у  сумі  35  мільярдів  490 мільйонів гривень.

 

     Підсумки розвитку   народного   господарства   за   1999  рік засвідчили певне покращення макроекономічної ситуації.  Так, обсяг промислового  виробництва  у 1999 році зріс порівняно з 1998 роком на 4,3 відсотка,  а балансовий прибуток суб'єктів  підприємницької діяльності  збільшився  з  3,4 мільярда гривень у 1998 році до 7,4 мільярда гривень у 1999 році.

 

     Проте в минулому році не вдалося вирішити головну проблему  - проблему  розрахунків.  Дебіторська  заборгованість  зросла  на 58 відсотків, а кредиторська - на 49 відсотків. Збитково працювали 56 відсотків   підприємств.   Майже   33   відсотки   продукції  було реалізовано шляхом бартерних операцій.

 

     І все  ж  порівняно  з  1998  роком  у  1999  році  відбулося зростання на 32 відсотки доходів, що надійшли у грошовій формі. Ця позитивна тенденція закріплена і розвинена в  поточному  році.  За сім  місяців  цього  року  доходів  у грошовій формі надійшло на 6 відсотків більше порівняно з аналогічним періодом 1999 року.

 

     Хочу нагадати,  що процес розгляду і  затвердження  основного фінансового  плану держави на 1999 рік проходив у досить непростій дискусії  навколо  двох  головних  питань:  визначення  загального обсягу бюджетних доходів та міжбюджетних взаємовідносин.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, я прошу вибачення.

 

     Шановні народні  депутати!  На  вимогу  народних депутатів ми двічі  вели  переговори  з  Кабінетом   Міністрів   і   домовилися напередодні  розгляду проекту бюджету заслухати звіт уряду.  Я вас прошу: послухайте цей звіт!

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Ви пам'ятаєте,  що пропозиції Верховної Ради  полягали  у  збільшенні  доходів до 45 мільярдів гривень,  а також  у  створенні  максимально  сприятливих  умов  для  місцевих бюджетів  шляхом  збільшення  показників  видатків цих бюджетів за рахунок  збільшення  (на  нашу  думку,  необгрунтованого)  доходів Держбюджету.   В  кінцевому  результаті  було  затверджено  значно завищений обсяг доходів,  що негативно вплинуло на стан  виконання бюджету.

 

     До Державного  бюджету  у  1999  році  фактично  надійшло  19 мільярдів 980 мільйонів гривень,  або 84 відсотки до затвердженого плану.  Недовиконання  -  16 відсотків.  До місцевих бюджетів було мобілізовано 16 мільярдів 95 мільйонів гривень,  або 122  відсотки до   розрахункового  показника.  Ці  дані  свідчать,  що  найбільш складною  була  ситуація  з  виконанням  доходів  саме  Державного бюджету, який недоотримав 3,9 мільярда гривень.

 

     Суттєві відмінності   у   виконанні   Державного  і  місцевих бюджетів зумовлені, на нашу думку, такими чинниками.

 

     Перше. Недосконалою є структура Державного  бюджету  з  точки зору   стабільності  надходжень.  Так,  у  Державному  бюджеті  71 відсоток становили податкові надходження. Недонадійшло податків на суму  1  мільярд 820 мільйонів гривень.  Це пояснюється насамперед невиконанням плану надходжень від акцизного збору з вітчизняних та імпортних товарів, відрахувань від плати за транзит газу, платежів за  використання  природних  ресурсів,  податків   на   міжнародну торгівлю  та зовнішні операції.  Місцеві бюджети були сформовані в основному за рахунок прибуткового податку з громадян,  податку  на прибуток   підприємств,   податку   на   промисел,   платежів   за користування  надрами,   які   є   стабільними   і   були   значно перевиконані.

 

     Друге. До  Державного  бюджету  шляхом  проведення вексельних розрахунків та взаємозаліків у 1999 році надійшло  2  мільярди  15 мільйонів   гривень,  що  становило  10  відсотків  від  загальних надходжень Державного бюджету проти  17  відсотків  у  1998  році. Зниження  питомої  ваги  цих негрошових надходжень у минулому році стало наслідком відповідних заходів уряду.

 

     Проте сума   платежів,   що   надійшли   шляхом    вексельних розрахунків  і  взаємозаліків до місцевих бюджетів,  становила 3,7 мільярда гривень,  або 28 відсотків загальних надходжень,  що на 2 відсоткових пункти більше, ніж у 1998 році. Це суттєво вплинуло на показники  виконання  місцевих  бюджетів.   Значна   питома   вага негрошових  розрахунків  та  її  поступове  зростання свідчить про недостатню керованість  цього  процесу  з  боку  місцевих  органів влади,  а в окремих випадках - і про невиконання рішень уряду щодо обмеження або заборони негрошових розрахунків.

 

     Третє. Слід зазначити,  що відповідно до статей 42,  43 та 45 Закону  про  Державний  бюджет  на  1999  рік  (ці  статті,  як ви пам'ятаєте,  дозволяли проведення  взаємозаліків)  понад  бюджетні асигнування  було  проведено  взаємозаліків  на  суму 4,8 мільярда гривень  за  старими  заборгованостями.  При  цьому   кредиторська заборгованість  бюджетних  установ,  які  утримуються  за  рахунок Державного бюджету,  збільшилася за  1999  рік  на  450  мільйонів гривень і на 1 січня 2000 року становила 3,4 мільярда гривень.  Це свідчить,  що вказані  статті  не  забезпечли  вирішення  проблеми розрахунків,  вони лише створили видимість вирішення проблеми,  не усунувши головних причин неплатежів.

 

     Доповідаючи про результати виконання  Державного  бюджету  за 1999  рік,  не можна не зупинитися на ряді оцінок,  які,  зокрема, були зроблені Рахунковою палатою. Стверджувалося про бездіяльність Кабінету  Міністрів щодо мобілізації бюджетних доходів.  Але чи це так,  коли  минулого  року  урядом  прийнято  24  постанови  і  10 розпоряджень  саме  з  питань  забезпечення своєчасності і повноти внесення  платежів  до  бюджету?  Це  дало  свої  результати,  але повністю виконати бюджет за доходами не вдалося.

 

     У звітному періоді забезпечено виконання зведеного бюджету по 17 джерелах із 42. Надходження становили 32 мільярди 896 мільйонів гривень,  або 96 відсотків до плану.  Таким чином, зведений бюджет недоодержав 1 мільярд 370 мільйонів гривень,  а недонадходження до Державного бюджету становили майже 4 мільярди гривень.

 

     Я вже  називав  джерела  і  суми  цих  недонадходжень  і хочу повторити:  це плата за транзит газу по території  України  -  1,5 мільярда   гривень;   акцизний   збір   -   1   мільярд   гривень; амортвідрахування - 600 мільйонів гривень;  гербовий  збір  -  400 мільйонів  гривень;  плата за видачу ліцензій і сертифікатів - 100 мільйонів гривень;  рентна плата - 300 мільйонів гривень;  збір до Фонду   для   здійснення   заходів   щодо   ліквідації   наслідків Чорнобильської катастрофи -100 мільйонів гривень.

 

     Однією із суттєвих причин недовиконання цих  показників  (усі цифри, які я перерахував, мають знак мінус) стало внесення змін до чинного  законодавства  вже  після  того,  як   був   затверджений Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     За нашими оцінками,  принаймні 2 мільярди гривень не надійшло до Державного бюджету тільки через прийняття таких законів:  Закон про  внесення змін до деяких законів України щодо сплати акцизного збору та ввізного мита та порядку сплати  акцизного  збору;  Закон про   списання   та   реструктуризацію  податкової  заборгованості платників податків - цукрових заводів;  Закон про внесення змін до статті  11 Закону про податок на додану вартість (відносно товарів критичного  імпорту);  фактично  зміненої  редакції   Закону   про гербовий збір,  дія якого поширювалася лише на імпортерів. Я хотів би ще раз підкреслити,  що такі рішення,  за нашими  підрахунками, призвели до втрат Державного бюджету у сумі 2 мільярди гривень.

 

     Таким чином,  у  результаті  проведеного  аналізу можна чітко виділити  чотири  основні  фактори  невиконання  доходної  частини бюджету у1999 році.

 

     Перший фактор - це нереальність у плануванні, тобто завищення доходів  для  збільшення  видатків.  Я  думаю,  що  ми   під   час обговорення  і  затвердження  у  Верховній Раді проекту Державного бюджету на 2001 рік  повинні  цей  фактор  дуже  уважно,  ретельно проаналізувати і врахувати.  Досвід цього року показує, що реальні підходи до оцінки доходної  частини  дають  можливість  виконувати бюджет набагато краще.

 

     Другий фактор - неузгодженість змін податкового законодавства і  бюджету,  прийняття  протягом  року  законів,  які  ведуть   до зменшення  доходів без скорочення видатків.  На жаль,  у 1999 році така практика була дуже поширеною.  Зараз ми  можемо  сказати,  що ситуація  суттєво  покращилася  і  закони,  які  можуть спричинити погіршення умов виконання бюджету, вами практично не приймаються.

 

     Третій фактор  (він  усе  ще  залишається  важливим)   -   це неспроможність  держави збирати нараховані податки,  тобто приріст недоїмки.  Але давайте проаналізуємо, де, за рахунок яких секторів економіки утворюється зараз ця недоїмка. Ми бачимо, що практично в більшості секторів економіки,  за  винятком  паливно-енергетичного комплексу,  недоїмка не приростає.  Тобто загальна ситуація в 2000 році вже набагато краща.

 

     На мою думку, у Державному бюджеті 2001 року  ми повинні забезпечити збалансовані стосунки Державного і місцевих бюджетів з паливно-енергетичним комплексом. Тобто треба не  допустити  зростання  заборгованості  бюджетів  усіх рівнів за паливно-енергетичні  ресурси,  що  дасть   додатковий   фінансовий потенціал  паливноенергетичному комплексу,  який за цієї умови,  я абсолютно переконаний,  має  можливості  платити  всі  податки  до бюджету.

 

     І четвертий  фактор,  який  зумовив  недовиконання показників бюджету 1999 року,  - це взаємозаліки.  Досвід цього року дає  нам усі   підстави   сказати,   що   в   2000  році  ми  покінчили  із взаємозаліками.  І практика 2001 року повинна базуватися  саме  на відсутності будь-яких сурогатних, негрошових форм розрахунків як з бюджетом, так і бюджету з економікою.

 

     Шановні народні  депутати!  Недовиконання  доходної   частини бюджету,  недоотримання  відповідних  коштів з джерел фінансування дефіциту призвело до недовиконання видатків у сумі 3 мільярди  188 мільйонів  гривень.  Загальний  обсяг  видатків Державного бюджету склав 21 мільярд 947  мільйонів  гривень,  або  на  12,7  відсотка менше,   ніж   планувалося.   Наявні  ресурси  Державного  бюджету спрямовувалися  в  першу  чергу  на   виплату   заробітної   плати працівникам  бюджетних установ,  фінансування соціально-культурної сфери та соціального захисту населення.

 

     При загальному рівні виконання видаткової частини бюджету  на 87,3  відсотка рівень виконання видатків,  передбачених захищеними статтями,  був значно вищим і становив:  заробітна  плата  -  96,1 відсотка,   грошове   забезпечення  військових  -  96,7  відсотка, стипендії - 95,3 відсотка.

 

     Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу вибачити, але ж у нас іще дві співдоповіді,  і матеріали, які ви зачитуєте, в депутатів є, а у них до вас є запитання.  Я просив би вас:  давайте ви  краще  на запитання дасте відповіді.

 

     Якщо у вас іще щось є, завершуйте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Іване Степановичу, тоді зупинюся на тих питаннях, які мені...

 

     ГОЛОВА. Та вже ніколи зупинятися. Все, 13 хвилин замість 10! Давайте відповіді на запитання.

 

     Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть список.

 

     Депутат Чубаров. За ним - депутат Чародєєв.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.   Шановний   Ігоре   Олександровичу!   Державним бюджетом  1999  року  на  заходи,  пов'язані  з   поверненням   та облаштуванням    кримських    татар    та    представників   інших національностей,  було передбачено 20 мільйонів гривень.  Фактично було   виділено   12  мільйонів  гривень,  або  60  відсотків  від запланованого.  На поточний рік заплановано 40 мільйонів  гривень. За станом на сьогоднішній день виділено 15 мільйонів гривень,  або 36 відсотків від запланованого.

 

     У тому проекті бюджету на майбутній рік,  який  ми  отримали, вже передбачається 25 мільйонів гривень.

 

     Я хотів  би  на  прикладі  ось  цієї  дуже  болючої  проблеми зрозуміти логіку  формування,  складання  бюджету,  а  потім  його виконання.  Яким чином ми можемо всетаки не створювати у виконанні бюджету ось таких проблем, які ми бачимо на цьому прикладі?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ну  якщо  говорити  в  загальному   плані,   то збалансований  бюджет - єдиний засіб,  що дасть змогу уникнути тих проблем, про які ви справедливо сказали.

 

     Що стосується 2000 року,  то я хочу вас запевнити в тому,  що ці   видатки   будуть   профінансовані  на  середньому  рівні.  Те відставання,  яке зараз є,  воно є плановим,  тому що  у  нас  усі видатки заплановані на вересень, жовтень, листопад і грудень. І ми обов'язково будемо цей напрям фінансувати.

 

     Що стосується видатків 2001 року,  то ми  запланували  їх  на тому  рівні,  який  у  нас  був запропонований у минулому році,  а потім,  якщо пам'ятаєте, уже під час доопрацювання законопроекту в цьому залі ми збільшили видатки на ці цілі практично у два рази.

 

     Я готовий  під  час  обговорення проекту бюджету в парламенті повернутися до цього питання і розглянути його так, як ви вважаєте за потрібне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв. За ним - Олексій Марченко.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, ПСПУ). Прошу передать слово депутату Мазур.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). У меня к вам два вопроса, Игорь Александрович.  Первый вопрос.  Когда Верховной  Раде  будет предоставлен    список    предприятий-должников,   которые   брали государственные кредиты?

 

     И второй вопрос.  Вот вы  предложили  поправку  к  статье  28 Закона  о  бюджетной  системе,  где  предлагаете  исключить  слова "джерела покриття дефіциту бюджету".  Как  вы  относитесь  к  моей поправке  к  этой  статье:  прийняти  в  першому  читанні "кожному міністру - по статті бюджету", а в другому читанні слово "бюджету" вилучити, і залишиться "кожному міністру - по статті"?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я на друге запитання,  сприйнявши його на слух, зараз не можу відповісти.  Дайте мені,  будь ласка, запит, і я вам дам письмову відповідь.

 

     ГОЛОВА. Особливо, що стосується номера статті, так?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо  першого запитання.  Я розумію,  про що ви кажете.  Отже,  відносно  переліку.   Цей   перелік   щоквартально друкується  в  "Урядовому  віснику".  На  цьому  тижні  ми  можемо передати цей перелік до парламенту. Зараз ми готуємо три постанови з  цієї  проблеми,  і  там  будуть посилені функції уряду відносно боржників, які ухиляються від повернення значних сум кредитів, які вони  винні  державі,  бо  вона  надавала  в минулому гарантії для отримання тих кредитів.

 

     В цьому  році,  ви  знаєте,  ми  припинили  практику  надання гарантій  і  вже  близько  100  мільйонів  гривень таких боргів ми повернули до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Слово має Олексій Марченко. За ним - Євген Жовтяк.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний Ігоре  Олександровичу!  Готуючи  цей звіт,  Міністерство фінансів, мабуть,  досить глибоко і детально аналізувало причини тих проблем з виконанням бюджету, які були протягом минулого бюджетного року.

 

     Які важливі   проблеми   виконання  бюджету,  що  мали  місце протягом минулого року,  будуть, на вашу думку, вирішені в бюджеті 2000 року? Що ви закладаєте для цього до проекту бюджету, який нам сьогодні роздано?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Перше,  що  я  хотів  би сказати.   У   висновках   Рахункової   палати  не  все  настільки дискусійне,  як це інколи  подається  у  пресі,  у  наших  заявах. Абсолютно  справедливо  ставилося питання,  що в 1999,  в 1998 і в попередні роки уряд приймав десятки, можливо, навіть сотні рішень, розпоряджень,  якими надавалися ті чи інші пільги,  звільнення від сплати  податків.  Дуже  важливо,  що  ми  нарешті  припинили   цю практику.  Ви  знаєте,  що  в цьому році прийнята окрема постанова Кабінету Міністрів,  якою відмінено 500 таких рішень.  Я думаю, що це, по-перше, дуже суттєво вплинуло на наповнення доходної частини бюджету,  а по-друге,  забезпечило рівність умов  діяльності  всіх суб'єктів господарювання. І ми повинні закріпити це у бюджеті 2001 року як вимогу до уряду.  До речі,  за вашою пропозицією у бюджеті цього  року  є  стаття,  якою  забороняється  надання відстрочок і звільнень від податків.

 

     Друге питання - взаємозаліки.  У 1999 році головною проблемою місцевих   бюджетів   було   те,   що  більше  третини  надходжень виконувалося у формі взаємозаліків.  Це  те,  що  фактично  руйнує соціальну  спрямованість  бюджетів  і  не дає можливості оперувати фінансовими ресурсами.

 

     У бюджеті 2001 року ми з вами  повинні  остаточно  заборонити проведення у такій формі розрахунків на регіональному рівні.  Поки що в ряді областей і регіонів на всі наші вимоги  відповідають  не досить енергійними діями і питома вага взаємозаліків усе ще досить велика.

 

     Третє. Що стосується  видатків  бюджету  наступного  року  на охорону здоров'я, освіту, то, на мою думку, ми повинні перейти від виділення грошей тільки на заробітну плату і поточне утримання  до фінансування  відповідних  програм.  Я  маю  на увазі,  наприклад, програми  вакцинації,  боротьби  з  туберкульозом,   онкологічними хворобами у дітей, забезпечення інсуліном. Ці видатки фіксувати як цільові,  не пов'язані із фінансуванням  заробітної  плати.  Це  ж стосується  і видатків на комп'ютеризацію всіх шкіл України.  Такі цільові видатки ми маємо можливість  зафіксувати  у  бюджеті  2001 року і профінансувати.

 

     ГОЛОВА. Євген Жовтяк. Останнє запитання.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він просить передати слово Червонію.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Червонія.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Ігоре Олександровичу! Як відомо, минулого року Рівненська атомна  станція  не сплатила близько 100 мільйонів гривень податку на прибуток.  Цей борг автоматично перейшов на  цей  рік  як  борг перед Державним бюджетом України.

 

     Але на  порушення  чинного законодавства на сесії Рівненської обласної ради було прийнято рішення про випуск векселя на суму  96 мільйонів гривень.  І було вирішено ці гроші перекачати до держави Ізраїль для закупки медичного обладнання,  яке насправді коштує не 96  мільйонів  гривень,  а лише 32.  Різницю в 64 мільйони гривень бюджетних коштів фактично вкрадено.

 

     У зв'язку з тим що ми не бачимо цих коштів у бюджеті, я хотів би запитати вас,  чи збирається Кабінет Міністрів, зокрема Мінфін, відновити  цей  борг  Рівненської  атомної  електростанції   перед Державним  бюджетом  України,  чи  ці кошти випливуть у державному бюджеті  Ізраїлю?  Яка  позиція  Міністерства  фінансів  з   цього питання?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Позиція  Міністерства  фінансів  чітка  і  всім відома.  Ще три місяці тому під час підготовки  цього  питання  до розгляду  урядовим  комітетом  ми  свою  думку  висловили  і її не міняємо.  У нас є два варіанти вирішення цієї проблеми. Один з них пропонує обласна адміністрація, другий - Міністерство фінансів.

 

     Проблема полягає  в  тому,  що  якщо  ми  зараз  відновимо цю недоїмку як недоїмку  з  податку  на  прибуток,  вона  автоматично згідно  з  чинним  законодавством  стане  недоїмкою  до Державного бюджету і область цей ресурс втратить.  Зараз треба прийняти  таке рішення,  яке дасть можливість,  по-перше, забезпечити надходження тих коштів до місцевого  бюджету,  а  по-друге,  направити  їх  на погашення  як  існуючої  заборгованості  за вже поставлене медичне обладнання,  так і  заборгованості  перед  Державним  бюджетом  за кредитом,   який   був   наданий  ще  у  1997  році  під  гарантії Міністерства фінансів.  Решта ресурсу може  бути  розподілена  вже відповідно до нашої домовленості з місцевим бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре Олександровичу.  Слово для співдоповіді надається   голові   Комітету   з   питань   бюджету    Олександру Валентиновичу Турчинову.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!  Сьогодні  ми  розглядаємо  звіт  про  виконання Державного   бюджету,   що  здійснювалось  відповідно  до  закону, прийнятого Верховною Радою нинішнього скликання.

 

     Нагадаю, що  19  травня  1999  року  Верховна  Рада   України схвалила  Постанову  про  звіт  про  виконання  Державного бюджету України за перший квартал 1999 року.  Зазначена постанова  містила ряд  застережень  та  рекомендацій  уряду,  проте більшість із них протягом звітного року так і не була врахована.  Зокрема,  не була протягом  року скасована постанова Кабінету Міністрів України щодо обмежень видатків Державного бюджету України  на  1999  рік,  якою порушено  принцип  пропорційного  скорочення  бюджетних  видатків, передбачений статтею 33 Закону України про бюджетну систему.

 

     Не профінансовані субсидії на освіту.  Не були внесені  зміни до постанови Кабінету Міністрів щодо фінансування освіти,  зокрема і щодо  часткового  фінансування  статті  57  Закону  України  про освіту.

 

     За підсумками  виконання  бюджету  1999  року  у порівнянні з роком,  що йому передував,  можна відзначити таке.  За ініціативою Комітету  з  питань  бюджету  вперше в Законі про Державний бюджет (стаття  48)  було  визначено  порядок   перерахування   Державним казначейством    дотацій    місцевим   бюджетам,   який   виключав суб'єктивізм у цьому процесі.  В результаті ця стаття у 1999  році вперше   була  виконана  на  99,2  відсотка.  Переведення  доходів бюджету,  що  збираються  Державною  митною  службою  України,  на казначейське  обслуговування (стаття 41) дозволило прискорити обіг коштів  Державного  бюджету.  Проведення   заліку   заборгованості вугледобувних  підприємств  (стаття  42)  дозволило  в  1999  році додатково профінансувати галузь  на  суму  193  мільйони  гривень. Додатково  профінансовані  також  витрати  в  галузі  національної оборони,  правоохоронної  діяльності   та   забезпечення   безпеки держави.

 

     У зв'язку   з   дефіцитом   коштів   місцевих   бюджетів  для розрахунків за  енергоресурси  Комітетом  з  питань  бюджету  було запропоновано   проведення  заліку  заборгованості  між  Державним бюджетом, місцевими бюджетами, Державним комітетом по матеріальних резервах та іншими суб'єктами, що мали недоїмку з рентної плати за нафту і природний газ, відрахувань від плати за транзит природного газу,  податку  на  додану  вартість та інших платежів.  Унаслідок запровадження такої схеми  взаємозаліків  заборгованість  місцевих бюджетів за енергоресурси зменшилася на 3,7 мільярда гривень.

 

     Крім того,  Законом  про Державний бюджет України на 1999 рік встановлювалася  вимога  перед  місцевими  бюджетами   передбачати видатки на здійснення розрахунків за енергоносії в повному обсязі. Фактично місцевими бюджетами було затверджено на  1999  рік  обсяг витрат  на ці цілі в сумі майже 2 мільярди гривень.  Наслідком дії цієї  норми  закону  заборгованість  місцевих  бюджетів  з  оплати вартості послуг та енергоносіїв значно зменшилася.

 

     В той   же  час  практика  виконання  цього  закону  показала недоліки в організації бюджетного процесу,  відсутність  належного рівня   фінансової  дисципліни  і  відповідальності  за  розподіл, цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

 

     За підсумками контрольно-ревізійної роботи  в  1999  році,  в кожній  другій  бюджетній установі встановлено порушення бюджетної та фінансової дисципліни.  Досі  суб'єктивний  фактор  не  вдалося усунути з практики виконання бюджетних зобов'язань. Це

 

     ще раз підтверджує необхідність прискорення бюджетної реформи та прийняття Бюджетного  кодексу,  який  би  врегулював  бюджетний процес і міжбюджетні відносини.

 

     У 1999  році номінальний валовий продукт при плановому обсязі 124 мільярди гривень становив  127,1  мільярда  гривень,  або  102 відсотки  до  плану.  Відбулося  зростання як дебіторської,  так і кредиторської заборгованості. Зросла недоїмка з податків і зборів. Обмінний  курс  гривні  проти  врахованого  в  бюджеті  (4 гривні) становив 4,13 гривні за долар США.

 

     Не забезпечено виконання інших  макроекономічних  показників, що   не   могло  не  вплинути  негативно  на  виконання  бюджетних зобов'язань,  які були затверджені законом 31  грудня  1998  року. Тому, говорячи про реальність бюджету, необхідно реально визначити і оцінити стан  виконання  макропоказників  соціально-економічного розвитку на плановий рік.

 

     Одним із основних показників бюджету є розмір дефіциту,  який на 1999 рік було  затверджено  у  сумі  1  мільярд  240  мільйонів гривень.   Виконання  бюджету  підтвердило  відсутність  реального прогнозу, про що свідчить зростання дефіциту бюджету за 1999 рік в 1,5 раза (це не враховуючи його прихованої частини).

 

     Підсумки виконання   Закону   України  про  Державний  бюджет свідчать,  що ряд його статей не виконано або  виконано  частково. Це, зокрема, статті 1, 3, 7, 8, 19, 40, 44, 45, 46.

 

     У 1999  році  не  забезпечено  виконання  плану надходжень до зведеного бюджету на суму 1,4 мільярда гривень,  в тому  числі  до Державного бюджету - 4 мільярди гривень, а з урахуванням виконання податкових зобов'язань з усіх видів платежів - понад  6  мільярдів гривень.

 

     Особливу тривогу   протягом   багатьох  років  викликає  стан надходження  неподаткових  доходів.  Рентна  плата  -  мінус   0,3 мільярда  гривень;  відрахування  від  плати за транзит природного газу через територію України - мінус 1,5 мільярда гривень.  Із  43 джерел доходів, визначених Законом України про Державний бюджет на 1999 рік,  забезпечене виконання лише по 17 джерелах. Таким чином, доходи  зведеного  бюджету  за  підсумками  року  становлять  32,9 мільярда гривень,  у тому числі доходи  Державного  бюджету  -  20 мільярдів  гривень,  що  становить відповідно 94 та 83 відсотки до річного плану.

 

     Для порівняння:  в  1998  році   доходи   зведеного   бюджету становили 29 мільярдів гривень (97 відсотків),  Державного бюджету

- 16 мільярдів гривень (77 відсотків).

 

     Слід сказати,  що  зазначений  обсяг  бюджету  виконувався  у негрошовій формі...

 

     ГОЛОВА. Олександре  Валентиновичу,  до  співдоповідача  також можуть бути запитання, тому давайте дотримуватися регламенту...

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване Степановичу,  все ж  таки  обговорюється звіт про виконання бюджету 1999 року...

 

     ГОЛОВА. Я повністю поділяю вашу стурбованість, але давайте ми тоді або проголосуємо й змінимо час, або... Я ж не можу одноосібно вирішувати це питання.  Ваш час закінчився. Крім того, у депутатів до співдоповідача можуть бути запитання.  Тому я і пропоную:  якщо немає запитань,  ми можемо з вами погодитися,  а якщо є запитання, то вам краще відповісти на запитання.  Я  бачу,  що  запитання  є. Прошу записатися.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Іване   Степановичу,   я  прошу  все  ж  таки продовжити час виступу хоча б іще на п'ять хвилин.

 

     ГОЛОВА. Ну як же я можу? Давайте проголосуємо, щоб продовжити на п'ять хвилин час для співдоповіді.

 

     "За" - 159.

 

     Записалися? Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Ми вже  прийняли  зміни,  Олександре  Олександровичу,  це  не процедура.

 

     Депутат Мухін. За ним - депутат Сафронов.

 

     МУХІН В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). У меня такой вопрос. Через  Украину  транспортируется газ.  За транспортировку газа нам платят.  Эти деньги должны  поступать  в  бюджет.  Как  проследить прохождение этих денег через наш бюджет? Куда эти деньги деваются?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ви  знаєте,  я  у  своєму  виступі  вже  встиг сказати, що десь 1,5 мільярда гривень плати за транзит не надійшло до Державного бюджету.  Тому сказати,  куди вони зникли, не можна, бо їх узагалі не було в бюджеті.

 

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу,  запитують,  як запровадити більш  жорсткий контроль,  або який запровадити механізм контролю, щоб ці кошти не зникали. Я так зрозумів?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Мухіна.

 

     МУХІН В.В.  Я не удовлетворен ответом. Напомню, что за бюджет отвечаем мы, парламент. Мы выделяем деньги, и мы контролируем, как эти деньги тратятся.  Если эти деньги не поступили,  кто  виноват? Где уголовное дело на этих людей? Кто виноват?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я  дам  відповідь на це запитання.  Ви знаєте, мені, на жаль, не дали закінчити мій виступ, а ми якраз пропонуємо в   проекті   постанови,   який  ми  вносимо  на  голосування,  не затверджувати звіт уряду про виконання Державного бюджету, визнати роботу  незадовільною і направити матеріали до прокуратури.  І вже після висновків прокуратури повернутися до затвердження звіту  про виконання бюджету за 1999 рік. Така наша пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Дякую.  Олександре Валентиновичу,  у мене такі питання.  В бюджеті 1999  року планувалися видатки на компенсацію заощаджень у розмірі 200 мільйонів гривень. Фактично профінансовано всього-на-всього 10 мільйонів гривень,  тобто 5 відсотків.  Я думаю,  що сьогодні це - одна з головних проблем наших незахищених верств населення.

 

     Чому не спрацьовує механізм повернення заощаджень? Ви знаєте, що  було  запропоновано багато різних законопроектів.  І від нашої фракції  мною  був  запропонований  нормальний  законопроект,   де передбачався конкретний механізм повернення заощаджень. Що в цьому плані потрібно зробити, на вашу думку? Це перше запитання.

 

     І друге.  З доповіді міністра фінансів,  з вашої співдоповіді ми  чітко  зрозуміли,  що  щось  у  нашому  Державному бюджеті,  в механізмах  його  виконання  не  спрацьовує.  Я  думаю,  що   наші міжбюджетні  стосунки  (я  маю  на  увазі  стосунки  між місцевими бюджетами і Державним  бюджетом)  треба  міняти.  Що  ви  з  цього приводу можете сказати?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я зрозумів запитання,  дякую за нього. Шановні колеги!  Головний  недолік  виконання  бюджету  1999  року,  як  і бюджетів попередніх років, - це прийняття суб'єктивних рішень щодо витрат Державного бюджету,  внаслідок чого одні статті виконуються на  100  відсотків  і  більше,  а  інші  статті,  як про це сказав народний депутат Сафронов,  зовсім не виконуються або  виконуються на  5 відсотків.  Тобто взагалі немає бюджетної дисципліни,  немає системного підходу до виконання бюджету.

 

     Безумовно, дуже серйозні порушення є також  у  плануванні  та виконанні місцевих бюджетів. Тому Бюджетною резолюцією передбачено вже починаючи з 2001 року провести серйозні зміни  в  міжбюджетних стосунках.  На жаль,  ми отримали проект бюджету на 2001 рік,  але відповідних пропозицій ми там не побачили.  Та про це буде  окрема розмова.

 

     Що стосується  відповідальності  і  працівників  Міністерства фінансів,  і керівників місцевих бюджетів за бюджетну  дисципліну, то  тут  у  нас  також  є  пропозиції,  які  містяться  в  проекті Бюджетного   кодексу,   прийнятому   нами   в   другому   читанні. Передбачається  і  казначейське виконання бюджету,  і більш сувора відповідальність кожного працівника на кожному рівні за  виконання своїх функцій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сергій   Іванович   Дорогунцов.   За  ним  -  Олексій Марченко.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую, Іване Степановичу. Я прошу передати слово Цибенку Петру Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибо, Сергей Иванович. Уважаемый содокладчик! У меня такое  ощущение,  что  Министерство  финансов,  Кабинет  Министров приватизировали Государственный бюджет и вертят им,  извините, как собака  хвостом  или  цыган  солнцем  (это  уж  как  кому   больше нравится).  Как вы считаете, что должна сделать Верховная Рада для того, чтобы подобные вещи не происходили? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Вот  в  проекте   постановления,   который подготовил  комитет (в принципе,  я с ним согласен) записано,  что Генеральной  прокуратуре  следует  "у  разі   виявлення   порушень законодавства  вирішити  питання  щодо  притягнення винних осіб до відповідальності".  То,  что  вы  написали   в   этом   документе, свидетельствует  о том,  что нарушения есть на каждом шагу.  У вас что,  есть еще сомнения в том,  что законодательство нарушается? Я думаю,   что   эту  оговорку  надо  просто  исключить  из  проекта постановления.

 

     Спасибо.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Немає заперечень.  У нас немає жодних сумнівів щодо того, що порушення законодавства є. І висновки Генпрокуратури щодо осіб, винних у цих порушеннях, справді потрібні.

 

     Що стосується наших пропозицій до Верховної  Ради.  Для  того щоб  не  допустити  таких  порушень  у подальшому,  треба прийняти остаточно  Бюджетний  кодекс,  який  би   не   давав   можливостей чиновникам, скажемо так, суб'єктивно вирішувати питання бюджетного фінансування. Така наша конкретна пропозиція.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Петре Степановичу,  ви  подайте  свою  пропозицію  до проекту  постанови  письмово,  щоб  тоді  в  четвер не казали,  що приймаємо з голосу.

 

     Олексій Марченко. Останнє запитання. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний Олександре  Валентиновичу!  Я все-таки хотів би глибше з'ясувати і ваше  ставлення  до  самої  процедури  розгляду  цього  питання  в сесійному залі.  Ми розглядаємо звіт про виконання бюджету за 1999 рік для того, щоб направити матеріали в Генеральну прокуратуру, чи для  того,  щоб  зробити  висновки з аналізу його виконання,  який проводився також і вашим комітетом (до речі,  проблеми, про які ви пишете  в проекті постанови повторюються і протягом 2000 року),  і врахувати їх при формуванні  бюджету  2001  року?  Що  є  головною підставою  розгляду  звіту  сьогодні,  крім того що це передбачено законом?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ви знаєте,  у  вашому  запитанні  міститься  і відповідь. Безумовно, встановлення Генеральною прокуратурою винних у цих порушеннях - це для нас з вами другорядне питання.  Головне, щоб  ще  у  2000  році  і,  безумовно,  в  2001  році  це не могло повторюватися.  На жаль,  ми з вами заслуховуємо звіти  щорічно  і щорічно констатуємо,  що є порушення,  що є суб'єктивний підхід до використання  бюджетних  коштів,  є   недофінансування   одних   і перефінансування  інших статей,  взагалі використання коштів не за призначенням і таке інше.  Тобто для  нас,  безумовно,  головне  - висновки.

 

     Безумовно, відповідальність за бюджет 1999 року несе попередній уряд.  Проте й уряд Віктора  Андрійовича Ющенка також повинен зробити висновки з цього звіту і не допустити цих порушень як у 2000, так і в 2001 році.

 

     Тут багато залежить і від нас  із  вами.  В  першу  чергу  це стосується   прийняття  бюджету  2001  року,  в  якому  ми  можемо передбачити норми,  що виключать  можливість  порушень  бюджетного законодавства,  і,  безумовно,  прийняття  (я  вже  втретє  про це говорю)  Бюджетного  кодексу,  який  узагалі  чітко   врегламентує функції виконавчої влади щодо планування та виконання бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Олександре    Валентиновичу.    Слово   для співдоповіді  надається   голові   Рахункової   палати   Валентину Костянтиновичу Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Рахункової  палати.  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Счетная палата в  соответствии  с Конституцией     Украины     и    действующим    законодательством проанализировала исполнение Государственного  бюджета  Украины  за 1999 год. Соответствующие материалы вам направлены.

 

     Но прежде   чем  перейти  к  рассмотрению  конкретных  итогов исполнения бюджета прошлого года,  разрешите напомнить вам,  что с 1994 года ни один отчет правительства об исполнении бюджета не был утвержден Верховной Радой,  однако никаких юридических последствий это  не имело.  Более того,  нет механизма действий правительства, Верховной Рады,  других юридических лиц,  причастных к  бюджетному процессу,   в   случае   неутверждения  отчета.  А  жаль,  систему коллективной  безответственности  надо  поламать,  надо   поламать систему правового нигилизма.

 

     Теперь об  утвержденных  коллегией  Счетной  палаты выводах о результатах проведенного анализа и аудиторских проверок.

 

     На протяжении 1999  года  Кабинет  Министров  Украины  принял (вдумайтесь  в  цифру)  439  нормативных  актов,  которые касались исполнения Государственного бюджета.  Большинство  из  этих  актов изменяли  нормы  Закона о Государственном бюджете,  что вступало в противоречие со статьей 85 Конституции Украины,  в соответствии  с которой  внесение  изменений  в  Госбюджет  является  компетенцией Верховной Рады Украины.

 

     Верховной Радой Украины в 1999 году был принят ряд законов  и постановлений,  которые  повлияли  на  исполнение Государственного бюджета.  Вот один из примеров.  Кабинет Министров не выполнял,  а трактовал по своему усмотрению статьи бюджета.  К примеру,  статья 42  Закона  о  Государственном  бюджете  давала   право   Кабинету Министров    осуществлять   ограничение   расходов   при   условии недополучения доходов.  Ограничение!  На практике  это  привело  к тому,  что Кабинет Министров постановлением от 22 марта 1999 года, по  существу,  провел  не  ограничение  расходов  Государственного бюджета,  а  их  сокращение  по своему усмотрению.  Верховная Рада своим  решением  предложила  Кабинету   Министров   отменить   это постановление.  Более  того,  решение  Верховной Рады подтвердил и Конституционный Суд.  Однако Кабинет  Министров  не  выполнил  это требование  Верховной  Рады  и  Конституционного Суда.  И только 9 января 2000  года,  после  окончания  бюджетного  года,  указанное постановление  Кабинетом Министров было отменено.  Правовые нормы, которые принимались на протяжении года  в  нарушение  Конституции, дестабилизировали  бюджетный процес,  провоцировали его нарушения, способствовали нецелевому и неэффективному использованию бюджетных средств.

 

     Доходная часть бюджета не выполнена на 16,4 процента,  расходная - на 12,7 процента.  Практически ни один из   пунктов   закона   о   бюджете   не   был  выполнен.  Дефицит Государственного  бюджета  на  725  миллионов   гривень   превысил предельный размер, утвержденный законом, и составил 1 миллиард 965 миллионов гривень.  Это цифры  Минфина.  Но  разница  в  изменении кредиторской  и  дебиторской задолженности бюджетных учреждений за 1999 год составила 2,5 миллиарда гривень,  а это -  тот  же  самый дефицит Госбюджета.

 

     Переплаты доходов    в    бюджет   субектами   хозяйственной деятельности и невозвращенный им налог  на  добавленную  стоимость составили 3,3 миллиарда гривень. Это тоже обязательства Госбюджета и тоже дефицит.

 

     То есть фактический дефицит составил не 1 миллиард 965 миллионов гривень,  а в четыре раза больше, то есть 7 миллиардов  796  миллионов  гривень.  А  это  уже  6,1  процента произведенного ВВП и почти 36 процентов расходов бюджета.

 

     Однако несмотря  на  наши  цифры уже ныне действующий Кабинет Министров  утвердил  в  августе  этого   года   дефицит   бюджета, заниженный  ровно в четыре раза.  Именно этот,  а не приукрашенный отчетный дефицит лежит непосильным бременем на бюджете  2000  года (и  будет  лежать  на  бюджете 2001 года),  порождает колоссальные неплатежи, экономические и социальные проблемы.

 

     Общая сумма  недофинансирования  отдельных  статей   расходов составила   4  миллиарда  269  миллионов  гривень.  Не  обеспечена пропорциональность при финансировании расходов и равномерность  их финансирования. Действующая система предоставления налоговых льгот существенно уменьшила поступления в бюджеты.  Общая сумма льгот по налогообложению,  предоставленных  в  1999  году,  составила  39,7 миллиарда гривень и превысила фактические  поступления  в  сводный бюджет  в  1,2  раза.  Прямые  потери  бюджета  составили около 20 миллиардов гривень.  Вдумайтесь в цифру:  20 миллиардов гривень  - больше, чем вся доходная часть Государственного бюджета.

 

     Результаты аудита    Счетной    палаты    свидетельствуют   о неудовлетворительном  состоянии  контроля  со   стороны   Кабинета Министров,  прежде всего казначейства,  Министерства финансов,  за исполнением  бюджета.  Это  способствовало  многочисленным  фактам незаконного,  нецелевого,  неэффективного  использования бюджетных средств.

 

     Не буду  приводить  вам  все  примеры  (а  их  у  меня  более тридцати),   приведу   только   один  наиболее  типичный.  Главное управление  командующего  Национальной  гвардией   Украины   путем составления  фиктивных актов приема товарно-материальных ценностей создало  искусственную  кредиторскую  задолженность  на  сумму  82 миллиона  гривень.  Казначейство  профинансировало,  что привело к незаконному использованию,  а вернее  -  к  хищению  47  миллионов гривень  бюджетных  средств.  Сейчас  возбуждено  уголовное  дело. Вопрос будет решаться.

 

     Внутренние и внешние  заимствования,  осуществленные  в  1999 году,  повлекли  за  собой  дополнительные  непродуктивные расходы Государственного бюджета на их погашение.  По данным  Министерства финансов,  такие  расходы составили 6,8 миллиарда гривень,  или 34 процента общей суммы доходов.  Реальная же сумма расходов, которые направлены  на  погашение  и обслуживание государственного долга в 1999 году  за  счет  всех  источников,  составила  12,8  миллиарда гривень.  Это  сопоставимо  с  64  процентами  общей суммы доходов Государственного бюджета и  почти  в  два  раза  превышает  данные Министерства финансов.

 

     И последнее.  1999 год уже принадлежит истории.  Скоро станет историей и 2000 год с теми же ошибками и просчетами,  что и в 1999 году,  а я думаю,  что, возможно, даже и худшими. Если мы не можем или не  хотим  разобраться  с  виновниками  нарушений  в  отчетном бюджетном  году,  то  давайте  сообща  хотя  бы  сделаем  выводы и реализуем их в бюджете 2001 года. Ведь к невыполнению бюджета 1999 года, в котором был и рост ВВП, и рост промышленного производства, привели  прежде   всего   безответственность   и   безнаказанность исполнителей.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Валентине  Костянтиновичу.  Ми  запитання  не задаємо, це виступ від Рахункової палати.

 

     Шановні народні депутати,  ми використали 51 хвилину  замість 45  хвилин.  Записано  десять  депутатів.  Я  прошу,  проголосуйте пропозицію на 30 хвилин  (до  перерви)  продовжити  розгляд  цього питання,   щоб   дати   можливість   виступити   депутатам.  Прошу проголосувати.  Проголосуйте,  я прошу:  протягом  30  хвилин  (до перерви) дати можливість депутатам виступити.

 

     "За" - 202.

 

     Що, не хочемо?  Я прошу:  проголосуйте!  По фракціях?  Потім. Давайте проголосуємо. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення приймається.

 

     Слово надається народному депутату Володимиру  Моісеєнку.  За ним буде виступати депутат Гуцол.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии  Украины.  Уважаемые  коллеги!  Сейчас  мы услышали  несколько  докладов  и  совершенно  страшную  информацию Счетной палаты,  которую озвучил Валентин Константинович Симоненко и которая,  на мой взгляд, полностью перечеркивает те предложения, которые внесло правительство,  и  ставит  вопрос  о  необходимости принятия  в  первую  очередь  документа,  предложенного комитетом, особенно  что  касается  необходимости   передачи   материалов   в Генеральную прокуратуру.

 

     Вы знаете, после того, что мы услышали, тот документ, который был подготовлен правительством,  где предложено "затвердити звіт", называется,   на  мой  взгляд,  попыткой  спрятать  в  воду  концы вселенского,  всеукраинского   разграбления   бюджетных   средств, которое  сопровождалось и совершалось государственными структурами в 1999 году.

 

     Документ, внесенный народными депутатами Украины от комитета, на мой взгляд,  заслуживает значительно большего внимания, так как в нем отмечается,  что не профинансирован целый  ряд  направлений, которые народные депутаты должны защищать в первую очередь.  Это и социальная   защита,   и   целый   ряд   статей,   связанных    со здравоохранением, с образованием и так далее.

 

     Но, учитывая дефицит времени, я хотел бы остановиться на том, что не сказано в этих документах.

 

     Это был год подготовки президентских выборов.  Это  был  год, когда с трибуны Верховной Рады неоднократно говорилось о том,  что бюджетные средства перекачиваются в  предвыборный  фонд  господина Кучмы.  Об  этом  в  документах нет ни слова - в депутатском,  и в предложенном правительством.

 

     Я считаю,  что в документе, предложенном депутатами, в пункте 2,  где  Генеральной  прокуратуре  рекомендуется до 1 декабря 2000 года "вивчити матеріали,  представлені Рахунковою палатою.  У разі виявлення  порушень законодавства при виконанні Закону України про Державний бюджет  вирішити питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності",  слід додати речення: "При цьому особливу увагу приділити можливості  використання  бюджетних  коштів  за  різними схемами на передвиборну кампанію Президента України Кучми Л.Д."

 

     Считаю, что  без  принятия  такого  дополнения  этот документ будет неполноценным. Все, что здесь было сказано в докладе Счетной палаты, я считаю, необходимо проверить, причем с самым пристальным вниманием.

 

     Я бы тоже обратил внимание на особое финансирование  связи  и телекоммуникаций  и возможную причастность к этому семьи господина Кучмы,  так как не совсем ясно,  как связана с  этим  деятельность компании  "Киевстар".  Вы  знаете,  какую  роль  играет в ней дочь Кучмы.  Поэтому хотелось бы, чтобы эти вопросы были освещены более подробно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу. За ним буде виступати Віталій Черненко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Шановні колеги! Я хочу сказати, що ті порушення у виконанні нашого бюджету,  про які ми почули,  явні,  і від  них  нікуди  не  можна подітися.

 

     Я хотів би звернутися до пана Мітюкова (на жаль,  його немає, немає, на жаль, і жодного віце-прем'єра, хоча сьогодні у Верховній Раді розглядається дуже важливе державне питання). Я звинуватив би пана Мітюкова у злочині перед Українською державою.  Чому? Я зараз доведу це конкретно.

 

     Протягом року    ганебно    і    умисно    не   фінансувалося літакобудування  України  -  галузь,  що  є  однією  із  флагманів світової  економіки,  де  Україна посідає одне із провідних місць. Україна виробляє літаки,  аналогів яким немає  у  світі.  Однак  є "дуже  великі"  урядовці,  зокрема  Лисицький,  який  заявляє,  що літакобудування  буде  фінансуватися  тільки  через   його   труп. Виходить,  можна використати кошти де завгодно,  тільки не там, де можна створити робочі місця,  де є одна із наших провідних галузей економіки.

 

     Я хотів  би,  щоб  пан  Мітюков повернувся все-таки до залу і послухав те,  що будуть говорити  депутати.  Уряд,  саме  уряд  не вживає жодних заходів для того, щоб галузі нашого господарства хоч якось фінансувалися,  щоб люди могли працювати,  щоб  створювалися робочі місця,  бо звідти йдуть гроші в бюджет,  а це пенсії й інши виплати. На жаль, уряд нічого не робить.

 

     Протягом літа,  протягом канікул я день у день обходив Кабмін з  третього  по дев'ятий поверхи,  просив урядовців:  не порушуйте закони,  котрі приймає Верховна Рада,  адже за  виконання  бюджету треба   відповідати.   І  правильно  тут  говорять  колеги:  треба порушувати  кримінальні   справи,   треба   людей   притягати   до відповідальності.  Не  можна  терпіти,  що кожного року наш бюджет нехтується,  наш закон про бюджет не  дотримується,  а  ми  просто вислуховуємо звіт уряду і відпускаємо його.  Ні, хай відповідають! І хай несуть відповідальність,  передбачену Конституцією і  чинним законодавством.   Таких   людей,  я  вважаю,  треба  притягати  до кримінальної відповідальності!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним буде виступати Олександр Мороз.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (виборчий  округ 48,   Донецька  область).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемые коллеги депутаты!  Прослушав  доклад  и  содоклады,  в  том  числе председателя Счетной палаты, я для себя сделал такой вывод. С 1994 года ни один отчет о выполнении бюджета не утвержден.  Значит,  на сегодня четыре правительства,  которые за это время у нас были, по сути  дела,  де-юре  не  отчитались  перед  государством  о   том, насколько  правильно ими были использованы государственные деньги, прежде всего по расходной части бюджета.

 

     Я открываю   бюджет   на   1999   год.   "Охорона   здоров'я" профинансирована   на   61   процент.   Но   когда   речь  идет  о здравоохранении,  говорить надо прежде всего о ситуации, связанной с  заболеваемостью  людей.  И  одной из страшных болезней является туберкулез. Как финансировались противотуберкулезные здравницы? На 39,5  процента,  48,3 процента - детские и взрослые.  Одновременно (Валентин Симоненко об этом четко сказал) 43 миллиона гривень были украдены.  Но позвольте, дорогие товарищи депутаты, усомниться и в этой цифре.

 

     Поэтому если мы сегодня рассматриваем  проект  постановления, который предложил комитет,  то я бы хотел,  чтобы хоть в этом году мы довели  дело  до  логического  конца  через  правоохранительные органы.  В частности, мы обращаемся в очередной раз к прокуратуре. И уже потом мы могли бы утвердить отчет об исполнении  бюджета  за 1999  год.  А  может  быть,  есть  необходимость еще пять бюджетов посмотреть. Я не думаю, что там ситуация была лучше.

 

     Дорогие друзья!  Если мы это дело не  доведем  до  конца,  то хороший российский поэт Михаил Дудин когда-то писал: "Есть тяжелые моменты в жизни творческих людей. Пожилые импотенты ищут опытных "

- а дальше додумывайте сами.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Віталію   Григоровичу Черненко, я звертаюся до вас, а також прошу підтримки депутатів. З 10  жовтня  ми приступимо до розгляду проекту бюджету.  Давайте ми отакі програми - боротьба з туберкульозом,  забезпечення інсуліном

-  окремо  виділимо  в  бюджеті,  запишемо чітко цифри і будемо їх дотримуватися.  Хоча б з цього почати!  (Шум у залі). Так що ж, що не виконується?! Треба виділити ці програми, назвати їх цільовими, записати рядок - і виконувати. Я вношу пропозицію, а ви думайте.

 

     Слово надається Олександру Олександровичу Морозу. За ним буде виступати депутат Кириченко.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська    область).    Шановні   депутати,   я   закінчу   фразу Черненка:"...ищут опытных врачей" (Оплески).

 

     Виконання бюджету обговорювати важко, тому що немає виконання бюджету. По доходній частині - 84 проценти, по...

 

     ГОЛОВА. Олександре  Олександровичу,  я  вас  прошу,  вибачте! Мітюкова кореспонденти  там  допитують.  Припиніть  інтерв'ю.  Хай міністр зайде до залу.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

     МОРОЗ О.О.  Додайте  30 секунд.  Обговорювати важко виконання бюджету, бо немає виконання. І по доходній частині, і по витратній частині немає про що говорити.  І ми шукаємо зараз причини того. А основна причина,  я вважаю, така. ВІдрахувань від плати за транзит природного  газу  через  територію України надійшло до бюджету 8,5 відсотка від наміченого,  а не від тих  двох  з  лишком  мільярдів доларів, які Україна як держава одержує за транзит газу. Я вважаю, що  звідси  все  розпочинається...  І  одержує  ж  їх  держава   - громадяни,  лікарні,  школи,  міліція,  тюрми  і так далі,  і тому подібне. Чому ж вони тоді боржники перед бюджетом?

 

     Я вважаю,  що коли держава,  уряд розберуться з операціями на газовому  ринку,  на  ринку  нафтопродуктів,  з горілкою - не буде проблем з бюджетом.  Розпочали щось,  тільки натяк зробили в цьому році,  трошки прикрутили руки тим, хто брав більше, ніж треба, - і подивіться:  розрахувалися умовно  з  пенсіонерами.  Хоч  який  це розрахунок, коли за цей час гроші знецінилися в 2,5 раза?

 

     Відомо, що  280  мільйонів  боргу за газ списано.  Я хотів би подивитися,  де  в  бюджеті  відображене  списання  цих  боргів  з бюджетних  установ?  Адже  це  повинно робитися паралельно.  Немає абсолютно!  Тоді виникає питання,  куди пішли ці списані гроші?  У нас  на  10  процентів  розрахунки з бюджетом здійснюються у формі векселів. Тобто немає грошових надходжень.

 

     Коли за газ розраховуються векселями,  то тут взагалі ні  про що   говорити.   У   комунальну   сферу   надходять   живі  гроші. Підприємстваекспортери в основному одержують валюту. Це теж гроші! Чому ж розрахунки здійснюються векселями? Чому уряд підтримує таку лінію - і той уряд, і цей ще не позбавився цієї вади?

 

     Я переконаний,  і фракція  не  один  раз  вносила  відповідну пропозицію,   що  розрахунки  за  газ,  нафту  і  енергію  повинні здійснюватися виключно грішми і виключно через банк.

 

     І ще одне зовсім не процедурне питання. Що ми оцінюємо зараз? Уряд Пустовойтенка вже рік не працює,  а нинішній уряд за нього не відповідає. Програми міняються, уряди міняються щороку, але є одна обставина:  уряди формуються Президентом. Уряди приймають програми на розвиток безальтернативного курсу.  Таким чином, наступний уряд відповідає   за  діяльність  попереднього!  Разом  з  Президентом, розуміється.  Тоді  буде  якийсь  лад.  Інший  вихід  -   зв'язати відповідальністю і Верховну Раду, і уряд. Для цього треба приймати засади і внутрішньої,  і зовнішньої політики і  не  дурити  голову людям   різноманітними   курсами,  бо  є  тільки  той  курс,  який передбачений Конституцією. Це прерогатива Верховної Ради.

 

     І ще одне.  При  формуванні  бюджету  наступного  року  треба виходити з потреб внутрішнього ринку. А основою внутрішнього ринку є,  звичайно,  середня заробітна плата.  Якщо вчора на зустрічі  з кореспондентами  про це вже говорить Президент,  то,  мабуть,  уже всім має бути зрозумілим, що не можна працювати тільки на експорт, не  думаючи  про  внутрішній ринок.  Ще раз кажу:  зарплата!  Якщо росіяни визначають на наступний рік  мінімальну  зарплату  в  1200 рублів (поділіть це на 30 і помножте на 6 - курс наступного року), то мінімальна зарплата у нас повинна бути 240 гривень. А ми про що говоримо?  От  звідси  все  і  розпочинається.  А наповнити бюджет абсолютно просто,  я багато разів про це  казав:  треба  перестати красти бюджетні гроші. Все! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сергію Кириченку. За ним буде виступати Наталія Вітренко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О. Місто Херсон, Християнсько-демократична партія України.  Шановні  народні  депутати!  Тривожним є те,  що під час розгляду  цього  питання  ми  не  маємо   на   руках   відповідної пояснювальної  записки  до звіту про виконання Державного бюджету, яку відповідно до статті 40 Закону про  бюджетну  систему  повинні мати  і  в  якій  повинні  міститися пояснення щодо усіх відхилень від... (Шум у залі).

 

     Давайте я поділюсь думками з вами,  а  потім  прийде  міністр фінансів і вже...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  продовжуйте.  Міністр  слухає,  він  зайде зараз.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Я просив би півтори хвилини додати. Ось вже є міністр фінансів

 

     ГОЛОВА. Яких півтори хвилини? Ви говоріть!

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Нам  не  вистачає  тих  пояснень,  які  б нам відкривали очі на відхилення від тих або інших позицій  Державного бюджету, і нам добре було б їх мати у вигляді таблиці.

 

     Також дуже  доречно  було  б  усе-таки  почитати  той  список державних підприємств,  яким під гарантію уряду надавалися  кошти, які  ще  не повернуті.  Надано було 295,8 мільйона доларів США,  а повернуто лише 34,8 мільйона доларів США.

 

     Нам треба зробити висновки, шановні народні депутати, про те, що є потреба радикально змінити правила бюджетних відносин у нашій державі.  Регіонам та територіальним громадам базового рівня (сіл, селищ,  міст)  треба  залучати  більшу частину або хоча б не менше половини від тих податків, платежів та зборів, які там збираються. Наприклад,  за 1999 рік у місті Херсоні зібрано податків,  зборів, платежів 279 мільйонів гривень,  залишили ж для місцевого  бюджету 68  мільйонів гривень.  І 16 мільйонів гривень навіть не вистачило на виплату зарплати комунальникам, лікарям і вчителям. Тобто місту як  мінімум  потрібно 84 мільйони гривень.  Хоча різниця забрана в Державний  бюджет,  але  не  було  необхідного  фінансування,  щоб уникнути бунтів і страйків.

 

     Час показав,   що   держава   в  особі  уряду,  акумулюючи  в Державному бюджеті кошти  територіальних  громад  і  регіонів,  не справляється  з  завданням  справного  законослухняного господаря. Навпаки, в "закромах Родины", тобто в Держбюджеті, багато мишей та щурів,   які   виїдають   те,   що  повинно  йти  на  фінансування загальносоціальних витрат на місцях.

 

     Нам треба зробити висновок,  що  згрібати  людські  гроші  до великого дірявого бюджетного корита,  роблячи при цьому всі міста, села,  селища  і  регіони  дотаційними,  є  безперспективним  щодо досягнення мети підвищення добробуту громадян нашої держави.

 

     В Україні  зараз  відбуваються процеси первісного накопичення капіталу,  а Державний бюджет є ласим шматком  для  багатьох,  щоб підняти  рівень  свого  майнового стану.  Наростаючий конфлікт між громадянським суспільством та державою в  Україні  можна  погасити лише  одним  способом:  обмеживши державу в можливостях оперування коштами та розширивши права територіальних громад на  використання того, що ними ж і виробляється.

 

     І конкретна   пропозиція.   Ми,   християнидемократи,   маємо переконання,  що треба підтримати проект постанови,  підготовлений Комітетом з питань бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається Наталії Михайлівні Вітренко.  За нею буде виступати Інна Богословська.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Игорь Александрович, вы  зря  себя  так  спокойно  чувствуете!  Вы  зря  покидаете  зал парламента  и  даете  интервью,  когда  обсуждается  ваш  отчет  о выполнении  бюджета.  То,  что вам пан Кучма дал статус "священной коровы" вместе с Роговым и поклялся, что вы будете неприкасаемы, я хочу,  чтобы вы понимали:  это сегодня вам дал пан Кучма.  Я хочу, чтобы  вы  знали  мировой  опыт:  преступления  по  разворовыванию бюджетных  средств  срока  давности  не  имеют.  Поэтому все,  кто причастен к  преступлениям  (а  это  чистой  воды  преступление  - разворовывание бюджета), будут отвечать. Будут отвечать по закону. И законы будут нормальными, и страна наша выйдет из этой ситуации, позорной,  бедственной, в которую ее втянули такие, как вы, такие, как  Кучма,  такие,  как  президентские  фракции.  Все  это  будет налажено в нашей стране.

 

     Однако сейчас   конкретный   вопрос:  вы  что,  опять  хотите просто-напросто проглотить вот этот документ?  Все годы, начиная с 1992,  бюджет  разворовывается,  с  1994  не утверждаются отчеты о выполнении бюджета и спокойненько себе цветут и  пахнут  министры, премьеры и так далее!

 

     1999 год был годом особым,  потому что до такой наглости,  до которой  дошел  Кучма,  в  общем-то   в   цивилизованных   странах президенты  не  позволяли  себе  доходить.  Видели все:  Президент пользуется   бюджетными   средствами   для    обеспечения    своей президентской кампании.  Нам жаловались мэры малых городов, что их обложили налогами,  податью. Они возили чемоданами губернаторам, а губернаторы возили, понимаете, в высокий дворец.

 

     Я не  говорю  уже  о  том,  куда  делись  заложенные в бюджет средства.  И вот то,  что здесь констатируется - защищенные статьи бюджета  выполнены  на 56,5 процента,  - это же плевок в лицо вам, тем, которые этот бюджет утверждали, за него голосовали.

 

     Я напомню,  что фракция Прогрессивной социалистической партии обявила о выходе в социалистическую оппозицию, когда 24 июля 1998 года здесь принималась Бюджетная резолюция.  Мы тогда схлестнулись с  Тимошенко,  и  я  доказывала  всем,  что нельзя принимать такую Бюджетную резолюцию,  что это будет бюджет  геноцида  для  страны. Было  274  голоса "за"!  Вы все обединились вокруг Юлии Тимошенко для защиты криминального капитала.

 

     Мы обявили о выходе в социалистическую оппозицию.  На основе этих нот были потом написаны слова бюджета, и бюджет 1999 года был вами принят.  А теперь он не выполнен.  Разворован для того, чтобы остаться на престоле.

 

     Фракция Прогрессивной    социалистической    партии   Украины предлагает  дополнить  проект  постановления  таким  пунктом:  "4. Утворити  Спеціальну  слідчу комісію по розслідуванню використання бюджетних коштів  та  виконання  бюджету  1999  року  із  народних депутатів України, які не увійшли до парламентської більшості".

 

     Мы считаем,  что это очень важный,  очень цивилизованный шаг. Просим поставить это на голосование.

 

     ГОЛОВА. Слово    народному    депутату    Інні     Германівні Богословській. За нею буде виступати Євген Жовтяк.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  169,  Харківська область).    Группа   "Трудовая   Украина"   поддерживает   проект постановления,  который  представлен  в  Верховной  Раде,  и   нам хотелось бы сказать следующее. Анализ выполнения бюджета 1999 года дает основания ставить однозначный  диагноз:  мы  имеем  полностью больную экономику.

 

     Утверждение о   том,   что  в  Украине  якобы  имеется  рост, опровергается реальными цифрами,  которыми мы располагаем.  В 1999 году  по  сравнению  с 1998 годом увеличение недоимки по налоговым платежам  в  целом  составило  20,7  процента  (20,7  процента   - увеличение недоимки по налогам!), дебиторской задолженности - 57,8 процента, кредиторской - 49,2 процента. А увеличение дебиторской и кредиторской задолженности - это скрытый дефицит бюджета. Таким же скрытым дефицитом бюджета является невозврат дебетового сальдо  по НДС. О каком бездефицитном бюджете мы можем говорить?!

 

     Кроме того,    Министерством   экономики   были   неправильно рассчитаны прогнозные показатели,  и  мы  это  должны  учесть  при формировании  бюджета  на  2001  год.  Неправильно  был  рассчитан уровень   инфляции,   неправильно   были    рассчитаны    основные экономические  тенденции.  Прогнозировался  рост ВВП на уровне 0,5 процента,  реально же мы получили снижение ВВП на 0,4 процента.  И все  эти  факторы  нам  необходимо оценить сейчас,  потому что нам утверждать бюджет на 2001 год.  Без этого анализа  мы  не  сделаем правильных выводов по бюджету!

 

     Посмотрите на  структуру государственного долга.  Мы получили снижение внешнего долга примерно на  1,2  миллиарда  гривень,  при этом  внутренний  долг  вырос  примерно  на 1,3 миллиарда гривень. Смена задолженности!  При таком росте инфляции,  который мы  имеем сейчас (инфляция приобретает угрожающие размеры),  на кого, на чьи плечи ляжет этот  рост  внутреннего  долга?  Это  значит,  что  мы сокращаем  (неуклонно  сокращаем!)  бюджет  каждой  семьи,  бюджет каждого конкретного человека, который живет в нашей стране.

 

     Что мы  должны  сделать?  Если  мы  не  примем  Бюджетного  и Налогового кодексов сейчас,  в этом году,  мы их не примем до 2004 года.  Вы подумайте,  у нас это последний год  (до  весны),  когда работа Верховной Рады максимально не политизирована. С весны у нас фактически  начнется  предвыборная  кампания.  Мы   сейчас   имеем последний  шанс  принять  Бюджетный  и Налоговый кодексы.  Если мы этого не сделаем и до 2004 года экономика будет в том же  правовом поле,  то  она  этого  уже  не  выдержит,  мы получим колоссальный социальный взрыв.

 

     Мы обязаны сейчас отложить все,  принять  новое  бюджетное  и налоговое законодательство и принять бюджет уже 2001 года на новой базе.  Это будет очень тяжело,  но у нас есть три месяца,  и мы их должны максимально использовать.

 

     Кроме того,    наша    группа   предлагает   задуматься   над необходимостью  введения  в  систему  отчетов   правительства   по субсидиям  -  один раз в два года.  В нашем бюджете мы не видим ни количества льгот,  ни количества прямых субсидий.  Каков результат этого  субсидирования  для  экономики,  как,  насколько эффективно используются эти субсидии?

 

     Наше предложение мы внесли в Комитет по вопросам бюджета.  Мы будем эти проблемы разрабатывать и просим нас поддержать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Євгену Жовтяку.

 

     Працюємо до перерви,  ми це проголосували. Ще чотири депутати записані.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Фракція Українського народного руху. Звіт уряду про виконання бюджету 1999 року  черговий  раз  підтверджує необхідність проведення в Україні бюджетної реформи для приведення бюджетної системи у відповідність до вимог Конституції України.

 

     Бюджетна реформа  має  бути  проведена  з  метою встановлення чіткої і  прозорої  системи  формування  і  виконання  бюджету  та відповідальності   за   виконання   бюджету.   Мають   бути  чітко розмежовані повноваження  та  визначена  відповідальність  органів влади, повинна бути проведена реформа міжбюджетних відносин.

 

     Звіт про   виконання   бюджету   1999   року  урядом  Валерія Пустовойтенка показує,  що бюджет  виконувався  в  режимі  ручного керування. В уряді були розпорядники бюджетних коштів, були галузі та регіони, які отримували пріоритетне фінансування та в розмірах, що суттєво перевищували бюджетні призначення.

 

     Аналіз виконання  бюджету  1999  року  свідчить,  що особливо нелюбими статтями витрат Державного бюджету для уряду в 1999  році залишалися зарплата та соціальні виплати,  заборгованість за якими за станом на 1 січня 2000 року становила 2 мільярди 457  мільйонів гривень.  Натомість залюбки фінансувалися статті, за якими для так званих  бюджетних  потреб  за  завищеними  цінами   закуповувалися послуги та товарноматеріальні цінності.

 

     Особливого розквіту  за  час  діяльності  попереднього  уряду набуло таке ганебне явище,  як торгові доми, фактичними власниками яких  є  голови  обласних  та  районних  державних  адміністрацій. Користуючись торговими домами,  глави адміністрацій паразитують на бюджеті та на горі людей.  Є регіони,  де жодна копійка зарплат та пенсій  не  виплачувалася  в  грошовій  формі.   Натомість   людей заставляли отримувати зарплати та пенсії товарами,  які ці торгові доми відпускали за цінами,  завищеними у декілька разів.  Особливо цинічно  діяли  голови  Івано-Франківської та Рівненської обласних державних адміністрацій через  свої  торгові  доми  "Галичина"  та "Рівненщина".

 

     Звіт про виконання Державного бюджету 1999 року свідчить,  що кордони  України  продовжували  залишатися прозорими для контрабандних товарів,  продовжувалося розкрадання в паливно-енергетичному комплексі.

 

     Верховна Рада повинна покласти край практиці взяття звіту  до відома,  і в проекті постанови,  який внесено бюджетним комітетом, якраз і пропонується зробити перший крок у цьому напрямі. Тобто ми відмовляємося  від тієї практики,  яка була раніше:  брали звіт до відома і забували про нього.  Ми пропонуємо повернутися  до  цього питання ще раз,  після того, як Генеральною прокуратурою буде дана оцінка фактам порушення  бюджету,  які  були  наведені  Рахунковою палатою і бюджетним комітетом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ми завершили обговорення питання.

 

     Я прошу депутатів,  які виступали і які не  змогли  виступити (ще  три  записані - Черняк,  Марченко Володимир і Юхновський Ігор Рафаїлович),  передати свої пропозиції  до  проекту  постанови,  а Олександра  Валентиновича  Турчинова  (я  щось  не  бачу  його) їх узагальнити і звести в окрему таблицю. І коли ми будемо голосувати проект   постанови   як   постанову,  тоді  ми  проголосуємо  ваші зауваження і поправки.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги.  Продовжуємо розгляд проектів у  першому читанні.

 

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону України про металобрухт.

 

     Я звертаюся  до  журналістів:  якось  усетаки  висвітіть   це питання,  тому що воно сьогодні актуальне на всіх зібраннях.  Люди вже просять:  "Щось робіть,  бо гинуть же люди,  і цьому  ж  кінця немає.  Скоро  вириватимуть уже один у одного".  Верховна Рада уже кілька  разів  підходила  до  цього  питання,  створювала   багато експертних груп - і депутатських,  і спільних з урядом,  але хтось таки зацікавлений,  щоб так було,  і ми  ніяк  не  можемо  досягти компромісу.  Тому я вас прошу:  давайте послухаємо,  що зроблено з цього питання. Але тут є одна деталь. Я казав, що я у своєму житті наслухався   докорів   за   те,   що   не  виконував  плану  здачі металобрухту. Тоді дуже часто оголошували догани за це, казали, що скоро домни зупиняться.  Тепер я знаю, що на металургійних заводах металобрухту достатньо,  домни не зупиняються. Але особливо багато зловживань  із  збиранням кольорового металобрухту.  Я надаю слово Сергію Анатолійовичу, і ви поясніть так, щоб нас зрозуміли.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні  депутати!  До  вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін  до  деяких  законів  України  стосовно  операцій  з металобрухтом.   Минув   майже  рік,  як  ми  прийняли  Закон  про металобрухт. Що ж змінилося за цей час?

 

     Було б несправедливим казати, що не сталося ніяких позитивних зрушень.  Відбулася перереєстрація фірм,  їх кількість зменшилася, що привело до оптимізації ринку металобрухту.  Був  відпрацьований механізм потоків.

 

     Також відзначимо  й  те,  що  за  останніх півроку вітчизняні підприємства не ставлять питання про  забезпечення  металобрухтом. Але,  як не прикро,  доводиться все ж констатувати,  що і сьогодні продовжують мати місце значні зловживання при здійсненні  операцій з брухтом чорних та кольорових металів.

 

     За останній  рік  значно зросли обсяги експорту металобрухту. Так,  у 1997 році  було  експортовано  близько  2  мільйонів  тонн металобрухту на загальну суму 226 мільйонів доларів, а за 1999 рік

- 4,7 мільйона тонн на суму близько 260 мільйонів  доларів.  Тобто при   збільшенні  експорту  майже  в  2,5  раза  обсяг  надходжень залишився майже на тому самому рівні.

 

     У той же час вітчизняні підприємства металургійного комплексу та машинобудівної галузі забезпечуються металобрухтом неритмічно і недостатньо.  Розмір  річних  поставок   становить   близько   3-4 мільйонів тонн при потребі 5 мільйонів тонн, і це завдає економіці суттєвих збитків.

 

     Ситуація на місцях також залишається  критичною.  Продовжують розукомплектовуватися   та   пошкоджуватися   дороге   обладнання, техніка,  в тому числі і така,  що забезпечує виробничу діяльність підприємств,  життєдіяльність населення,  безпеку дорожнього руху. Розкрадання металів усе частіше стає причиною аварій, травматизму, людських   жертв.   Крім   того,  можна  навести  чимало  випадків вандалізму, осквернення могил, знущання над пам'ятниками, багато з яких мають історичну і художню цінність.

 

     У багатьох  зверненнях  з  регіонів вказуються численні факти порушення чинного законодавства щодо  діяльності  пунктів  прийому металобрухту.  Нелегальні  операції з брухтом чорних та кольорових металів набули нового розмаху,  тим самим ще  більше  заганяючи  в тінь нашу економіку.

 

     Не відбулося і запланованого надходження коштів до Державного бюджету України.  Натомість левова  частка  коштів,  особливо  від експортних операцій,  поповнює рахунки спритних ділків в іноземних банках, працюючи тим самим на економіку західних країн та офшорних зон.

 

     Є дві причини,  які зумовлюють сьогодні таке становище. Перша

-  це  недосконалість  законодавчого  поля,  яке   регулює   ринок металобрухту.  Друга  -  небажання  на  місцях  виконувати  вимоги чинного законодавства. Таким чином, виникла потреба переглянути не тільки  норми Закону про металобрухт,  а й ряду інших законів,  що регулюють стосунки в цій сфері.  Саме  такими  наша  робоча  група вважає зміни, запропоновані в цьому законопроекті. Слід зазначити, що всі ці  пропозиції  були  погоджені  з  Кабінетом  Міністрів  у тривалій, а іноді й драматичній роботі.

 

     Ми вносимо  блок  поправок,  прийняття яких має стабілізувати ринок металобрухту, нормалізувати його організацію та стосунки між його   учасниками.   Ми   пропонуємо   запровадити  для  суб'єктів господарської діяльності в цій сфері  більш  жорсткі  критерії  їх утворення і функціонування.

 

     Так, ми вважаємо, що для ведення підприємницької діяльності з металобрухтом потрібно не лише отримати відповідну ліцензію,  а  й заручитись  згодою  місцевих  органів  виконавчої влади.  А в разі виявлення порушень влада на місцях повинна  мати  право  анулювати дію такої ліцензії.

 

     Втім, разом  з  Кабінетом  Міністрів  до  другого  читання ми повинні виписати такий механізм застосування цієї  норми,  щоб  її неможливо   було   використати   в   недобросовісній  конкурентній боротьбі.  Крім  того,  в  тримісячний  термін  усі  ліцензії   на здійснення  операцій  з  металобрухтом мають бути перереєстровані. Видача нових ліцензій на цей період повинна бути припинена.

 

     Одна з  причин  нинішнього   стану   у   сфері   операцій   з металобрухтом   -   робота  приймальних  пунктів,  розташованих  у гаражах,  підвалах  та  хатинах  біля   промислових   підприємств. Сьогодні  ніхто  не може назвати їх кількість та механізм контролю за їх діяльністю.  І саме вони є  найбільшим  осередком  порушень, основною   ланкою   у   гнучкому   ланцюгу  кримінальних  діянь  з металобрухтом. Законопроектом пропонується позбавитись цих пунктів прийому   та   перенести  цю  роботу  до  філій,  діяльність  яких законодавчо забезпечена.

 

     Ми розрізняємо поняття спеціалізованого підприємства  і  його філії  та  пропонуємо  встановити для них відповідні вимоги.  Так, розмір їхньої площі  ми  пропонуємо  встановити  не  менш  як  500 квадратних   метрів   -   при  здійсненні  операцій  з  кольоровим металобрухтом і 1000 квадратних метрів - для  операцій  з  брухтом чорних  металів.  Адреси  філій  мають  бути погоджені з місцевими державними адміністраціями за місцем  їх  знаходження.  Філія  має припинити  свою  діяльність  з моменту анулювання дозволу місцевої державної адміністрації на її діяльність.

 

     Як спеціалізовані підприємства,  так і  філії,  повинні  мати контрольно-касові   апарати,   акти   купівлі-продажу   брухту  та сертифікати походження на весь наявний металобрухт. Передбачається окремо  визначити  поняття  промислового і побутового брухту.  При цьому  ми  погодилися  з  пропозиціями  Кабінету  Міністрів   щодо заборони  готівкових  розрахунків  за  промисловий  брухт  та його закупівлі у фізичних осіб. Останні будуть узагалі відсторонені від операцій  з ним.  Від юридичних осіб приймання промислового брухту має оформлятися актом, де вказуються найменування юридичної особи, кількість    та   джерела   походження   металобрухту.   Цей   акт супроводжуватиме металобрухт на всіх стадіях його  транспортування та зміни власника.  А оформлення закупівлі та приймання побутового металобрухту від населення  має  здійснюватися  обов'язково  через контрольно-касові апарати.

 

     Закріплюються позиції    вітчизняних   переробників   брухту. Відтепер на вітчизняних підприємствах буде здійснюватися переробка не  тільки металобрухту,  що утворився у військових частинах,  а й металобрухту,  утвореного в  підрозділах  Міністерства  транспорту України.   У   разі   неможливості   утилізації   металобрухту  на вітчизняних підприємствах реалізація його  може  здійснюватися  на зовнішньому ринку тільки за рішенням Кабінету Міністрів.

 

     Цим законопроектом  ми маємо впорядкувати зовнішньоекономічну діяльність  у   сфері   здійснення   операцій   з   брухтом.   Вже відзначалося, що обсяг експорту брухту збільшується чи не з кожним днем,  а до бюджету надходять майже ті самі кошти,  що  і  раніше, причому   найбільше   брухту  експортується  в  країни  Європи  та Туреччину,  тобто в ті країни, які є нашими основними конкурентами на ринку металів.

 

     Вам відомо,  що  парламент  і  Кабінет  Міністрів  мали різні погляди на методи виправлення ситуації в  цій  сфері,  але  зуміли домовитися про єдиний блок заходів, які мають виправити становище.

 

     Що ми   пропонуємо?   По-перше,   ввести  поняття  "державний експортний  сертифікат  якості".  Це  документ,   що   підтверджує відповідність хімічного складу сплаву і зливків кольорових металів відповідним стандартам.  Без нього експорт брухту буде  неможливий (чинна   норма,   прийнята   за   пропозиціями   асоціації,  легко обходилася).  По-друге, нам конче необхідно усунути диспропорцію в цінах  на  брухт кольорових і чорних металів,  яка на сьогодні має місце внаслідок недосконалості чинного податкового законодавства.

 

     Так, якщо в  разі  експорту  металобрухту  держава  компенсує експортеру  сплачений  податок  на  додану  вартість,  то  в  разі поставок  брухту  на  внутрішній  ринок  підприємство-постачальник змушене  компенсувати  цю  суму  за  рахунок включення ПДВ до ціни товару.

 

     Ми з Кабінетом Міністрів домовилися так: вилучаємо з закону норму про 30-відсоткове вивізне мито, натомість Кабінет  Міністрів  до  другого  читання   законопроекту   вносить поправку   про   заборону   відшкодування   ПДВ  в  разі  експорту металобрухту.

 

     Далі. За Кабінетом Міністрів залишається право  запровадження режиму квотування або заборони експорту брухту чорних металів, але це  положення,  з  чим  погодився  Кабінет  Міністрів,   не   буде поширюватись  на  країни,  з  якими  Україна має відповідні угоди, ратифіковані Верховною Радою.

 

     Потрібно наводити  порядок  з  давальницькою   сировиною.   В багатьох  випадках готова продукція,  виготовлена з цієї сировини, не повертається в Україну, а реалізується за кордоном. Фактично за цим   криється   банальний   експорт.   Тому  в  законопроекті  за погодженням  з   Кабінетом   Міністрів   пропонується   заборонити реалізацію  такої  готової  продукції  за  межами митної території України,  а  в  разі  неповернення  її  в  Україну  передбачається застосування до порушників відповідних санкцій.

 

     Для регулювання   потоків   та   кількості   металобрухту  ми пропонуємо посилити вимоги до надання статистичної  інформації.  У разі  несвоєчасного  надання  або надання недостовірної інформації суб'єкт підприємницької діяльності позбавляється ліцензії.

 

     Шановні колеги!  Всі  ми  розуміємо,  що  запропоновані  нами заходи  будуть  ефективні  тільки  тоді,  коли  ми  покладемо край невиконанню вимог чинного законодавства. Тому даним законопроектом передбачається   внести   зміни  й  доповнення  до  Кримінального, Кримінально-процесуального  кодексів  та   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення  з метою встановлення норми прямої дії - покарання  за  порушення  Закону  про  металобрухт.  Зокрема порушення    норм    законодавства,   що   регулюють   провадження підприємницької  діяльності  із  здійснення  операцій  з   брухтом кольорових та чорних металів, тягне за собою накладення штрафу від 20  до  100  неоподатковуваних  мінімальних  доходів  громадян   з конфіскацією   металобрухту   та   грошей,   отриманих   від  його реалізації.   А   якщо   ці   дії   вчинено    після    накладення адміністративного  стягнення,  то вони караються позбавленням волі на строк до трьох років  або  штрафом  від  150  неоподатковуваних мінімальних доходів громадян з конфіскацією майна.

 

     Вчинення таких дій групою осіб або особою,  раніше судимою за злочин,  передбачений цією статтею, чи якщо спричинено матеріальну шкоду у великих розмірах, карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або штрафом від  500  до 1000 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян з конфіскацією майна.  Лише так ми  зможемо  покінчити  з  криміналізацією  ринку металобрухту    та   побороти   той   безлад   на   місцях,   який супроводжується масовим розкраданням металу і людськими смертями.

 

     Шановні колеги!   Прийняття   цього   закону   не    потребує фінансування   з  Державного  бюджету.  Навпаки,  його  реалізація забезпечить надходження додаткових  грошових  коштів  до  бюджетів усіх  рівнів,  і  ці  кошти  будуть  працювати  на нашу вітчизняну економіку,  на відродження наших регіонів та піднесення  добробуту українського народу, а це сьогодні - наша основна мета.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   народні  депутати,  запишіться  на запитання. Я доводжу до вашого відома, що в розгляді цього питання бере   участь  голова  Державного  комітету  промислової  політики України Новицький Володимир Станіславович.  А поки ви  запишетесь, поставлю перше запитання. Я не знаю, хто буде відповідати.

 

     От ми  зараз  експортуємо  у  таких  обсягах  металобрухт  за кордон.   Як   правило,   це   металобрухт,   який   утворився   в машинобудівній  галузі  протягом багатьох років,  і у нас сьогодні вистачає його для завантаження власних металургійних потужностей і для експорту за кордон. А коли весь вивеземо, де тоді будемо брати для власних потреб? Це одне запитання.

 

     І друге.  Ви б не могли, Сергію Анатолійовичу, коли ми будемо вже  голосувати,  зробити  додаток - список тих осіб,  які,  як ви кажете,  спритні ділки і мають за кордоном рахунки?  Може, є у вас такий додаток? Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. По первому вопросу. Иван Степанович, вся беда в том, что металлофонд страны у нас катастрофически сокращается. И вообще  учет  экспорта  металлолома  и  его  переработки,  который сегодня  ведется,  убеждает,  что   мы   постепенно   подходим   к катастрофической  черте.  И  вопрос ваш действительно правомерный. Потому что через  год,  через  два  мы  вынуждены  будем  завозить металлолом  уже  оттуда  сюда,  в обратном направлении,  для того, чтобы не оставить нашу  экономику  без  сырья,  только  по  ценам, гораздо выше тех, по которым мы продаем его сегодня.

 

     А что  касается  списка,  то  вопрос  резонный.  Мы  приложим справку,  какие предприятия сколько экспортировали металлолома  за этот период.

 

     ГОЛОВА. Дайте хоч довідку.

 

     Олексій Марченко. За ним - депутат Чукмасов.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Група "Відродження регіонів".  Шановний Сергію Анатолійовичу!  Відомо, як зашкодило економіці, суспільству те, що в  нас  немає  законодавства  для регулювання проблем,  про які ви сьогодні доповідаєте.

 

     У зв'язку з цим у мене запитання.  Чи не запізно ми  сьогодні розглядаємо  цей  законопроект?  Бо  сьогодні вже всі кабелі,  які можна було б зняти, зняті. Сьогодні всі таблички, які можна було б здати як кольоровий метал,  уже теж зняті.  Як ви оцінюєте,  яка в тому роль Верховної Ради?  Чи не  була  Верховна  Рада  гальмом  у вирішенні  цих  питань?  І  чи  не  вбачаєте ви політичних мотивів неприйняття протягом тривалого часу необхідного рішення?

 

     Дякую.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо за вопросы.  Я  бы  не  сказал,  что Верховная Рада являлась здесь тормозом. Наоборот, я бы сказал, что Верховная Рада являлась  стимулятором  наших  действий.  И  закон, который  был принят год назад как раз по инициативе Верховной Рады стал основой, первым шагом к наведению порядка.

 

     Я поставил бы вопрос по-другому. Год назад мы с вами приняли, казалось  бы,  неплохой закон.  Причин того,  что на сегодня мы не навели порядок на местах, приняв этот закон, две.

 

     Первая. Действительно,  мы не рассмотрели вопрос в комплексе, не  внесли изменения в законодательное поле,  где была бы выписана юридическая  ответственность,   не   предусмотрели   экономических рычагов.  Но есть и вторая,  главная причина - нежелание на местах выполнять  нормы  данного  закона.  Такова   сегодня   обективная реальность.

 

     Так вот,  этим  законодательным  актом  мы как раз даем право местным администрациям разобраться с тем,  что происходит у них, и даем им рычаги управления в этом вопросе,  с тем чтобы и спрос,  и ответственность   были   непосредственно   на   месте.   Проверить соблюдение лицензий,  которые выдаются,  Министерство промышленной политики сегодня практически  не  имеет  возможности.  Поэтому  мы центр  ответственности переносим,  так сказать,  непосредственно в регионы.

 

     ГОЛОВА. Сергій Чукмасов. За ним - Ігор Юхновський.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська   область).   Спасибо.   Сергей  Анатольевич,  вы прекрасно понимаете,  что воруют сегодня не  только  металлолом  - воруют и зерно,  и деньги из бюджета. Я не думаю, что, приняв этот законопроект,  мы сможем как-то перекрыть  все  каналы  воровства. Может  быть,  логично  было  бы  (это  вытекает  из  предложенного законопроекта) ввести на  нынешний  тяжелый  экономический  период монополию  на  экспорт  такого  вида  стратегического  сырья,  как металлолом, в том числе и лом цветных металлов?

 

     Спасибо.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо за вопрос. Мы обсуждали неоднократно этот вопрос.  К сожалению,  мы затрагиваем сферу действия Закона о предпринимательской деятельности,  многих других законов.  Поэтому мы избрали другой путь решения проблемы.  Сегодня мы пытаемся этим законом упорядочить работу приемных пунктов. Основной корень зла - именно там.

 

     Есть много предприятий, которые честно и порядочно работают с ломом.  Но есть и теневые структуры,  действующие в основном через эти приемные пункты, которые опоясали сегодня все государство, всю страну.  Мы предлагаем их ликвидировать как класс и перенести  всю эту   работу  либо  на  филиалы,  либо  на  основные  предприятия, предлагаем систему контроля,  которая  нами  четко  выписана.  Она позволила бы осуществлять контроль за тем,  какой лом принимается, что это за лом.

 

     Мы сегодня предлагаем вообще  исключить  наличные  деньги  из оборота  при  приеме  промышленного  лома,  а  у  населения  может приниматься только бытовой, непромышленный лом. То есть предлагаем ряд мер,  которые на первом этапе,  я думаю,  позволят нам навести здесь порядок.

 

     ГОЛОВА. Ігор Юхновський. За ним - Анатолій Матвієнко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Сергію Анатолійовичу! Я дуже радий тому, що в цьому проекті закону,  може,  вперше,  якщо порівнювати з іншими законами,  пропонується  конкретна  міра  покарання  за  порушення закону.  І це дуже добре,  бо тоді закон буде більш дієвим.  Але я хотів би вас просити, щоб у цьому законопроекті було записано, які суди   мають   розглядати  відповідні  позови  щодо  покарання  за порушення закону.  Якщо будуть визначені суди, то закон буде діяти набагато успішніше.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо, Игорь Рафаилович. Что касается этой части проекта,  то она наиболее щепетильная,  наиболее  сложная  и серьезная,  потому что привлечение к уголовной ответственности, вы сами понимаете,  - это вопрос  очень  серьезный.  Эта  часть  была выписана  при  полном сотрудничестве и с Кабинетом Министров,  и с Минюстом,  и с Министерством внутренних дел.  Я просто остановился на тех мерах,  которые предложены. А в законе подробно расписаны и подсудность, и механизм возбуждения уголовных дел. Мы признательны и  нашим коллегам,  которые внесли очень много предложений к этому законопроекту,  в том числе Геннадию  Андреевичу,  который  сейчас здесь присутствует.  Мы приняли многие из его предложений. То есть в этом направлении мы работали со специалистами.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Матвієнко. За ним - Віталій Черненко.

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Українська  народна  партія  "Собор".   Група "Соборність".  Сергію  Анатолійовичу!  По-перше,  я  вам  дякую за ініціативу  і  за   справді   добре,   кваліфіковано,   професійно підготовлений документ.

 

     По-друге, я  трошки  не  розумію,  чому ви не можете називати речі своїми іменами,  сказавши, що ситуація з металобрухтом - це і є   демонстрація  тієї  корумпованості,  яку  ми  маємо,  тіньової економіки  і  бездарності   наших   правоохоронних   органів,   їх неспроможності  проводити  реальну  роботу  з  тим,  щоб  виводити підприємців  з  тіні,  в  тому  числі  і   тих,   хто   працює   з металобрухтом. А запитання до вас у мене таке.

 

     Сьогодні, справді,  багато  людей  страждають  від  того,  що злиденні умови, в яких вони знаходяться, змушують їх іти відрізати проводи,  попадати  під  напругу  й  гинути.  Чи  можемо ми з вами завести такий порядок,  щоб обліковувати тих,  хто здав  побутовий металобрухт?   Записувати  прізвища,  адреси.  Мені  здається,  що зробити це буде неважко,  але це принаймні хоча б  зменшить  ризик гибелі людей,  у нас буде якийсь облік,  і ми зможемо контролювати процес.

 

     Дякую.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо, Анатолий Сергеевич. Вопрос довольно интересный.  Вы  понимаете,  в чем проблема?  Почему мы предлагаем укрупнить приемные пункты, почему мы пытаемся свести их количество в регионах к минимуму?  Для того, чтобы там навести тот порядок, о котором вы говорите,  механизм был выписан еще в первом законе.  В приемном  пункте  должны  быть  записаны фамилия,  номер паспорта, адрес лица,  сдающего металлолом.  Но вы прекрасно понимаете (я не буду этого комментировать), что происходило фактически.

 

     Для того чтобы эту систему взять под контроль,  мы должны,  с одной стороны,  укрупнить эти приемные пункты и  вывести  их,  как минимум,  на уровень работавших когда-то вторчерметов,  а с другой стороны,  отдать их под контроль  местной  администрации,  которая действительно может их проконтролировать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. Останнє запитання.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Я  прошу передати слово Івану Кірімову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кірімова.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина".  Шановний Сергію Анатолійовичу! Безперечно, ваша доповідь для  мене  важлива.  Ви  зробили  її  так,  як  слід зробити. Але я хочу відверто сказати вам ось що. Справа в тому, що весь металобрухт,  який валявся скрізь де б не  було,  за  останні роки  позбирали.  І останнім часом ті,  хто збирає металобрухт,  в основному крадуть  на  селах  з  подвір'я  каструлі  в  стареньких бабусь,  знімають електропроводи.  Наприклад, ось буквально місяць тому  в  Чорнобилі  загинув  один  чоловік  -  знімав   і   здавав електропровід.

 

     І не   випадково  я  двічі  за  останні  два  роки  ставив  у парламентській  залі  питання  про   те,   щоб   припинити   такий грабіжницький збір металобрухту.

 

     Як, на вашу думку, чи не варто було б просто-напросто закрити всі приватні приймальні пункти і щоб були лише державні?  Тоді був би порядок.

 

     Дякую.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо за вопрос. Сегодня у нас есть четыре источника  происхождения   металлолома:   собственный   металлолом металлургических  предприятий  (там  замкнутый цикл);  металлолом, отходы машиностроения,  судостроения и так далее (это  тоже  цикл, находящийся под контролем);  металлолом, который сегодня находится на свалках и в залежах; и те основные фонды, которые списываются и сдаются  как  металлолом.  Так  вот  разворовывание,  о котором вы говорите,  возможно  потому,  что  существуют  эти  два  последние источника.  Вы  правильно  ставите вопрос.  Но действовать методом запрета и оставить практически  без  сырья  нашу  металлургическую отрасль было бы неправильно.  Наверное, здесь все-таки должен быть здравый смысл,  разумный порядок. Его надо выписать таким образом, чтобы  не  было  соблазна  нарушать закон.  У нас есть очень много фирм, которые работают нормально - прозрачно и четко.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію  Анатолійовичу.  Я  пропоную  все-таки надати слово Новицькому Володимиру Станіславовичу. Будь ласка, яка позиція уряду?

 

     І в мене  ще  одне  питання.  Скільки  ми  вже  говоримо  про субсидії  на  газ.  От  коли  відкривають  вікна,  щоб випалити ці кубометри,  щоб була субсидія.  І ніяк не приймемо  рішення.  І  з металобрухтом таке саме. Як би ви це прокоментували?

 

     НОВИЦЬКИЙ В.С.,   голова   Державного   комітету  промислової політики України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати! Минуло трохи більше року, як був прийнятий Закон України про металобрухт, і ми знову повертаємося до цього питання. Головна причина  полягає в тому,  що ситуація,  пов'язана з металобрухтом, потребує подальшого посилення регулювання в цій  сфері  діяльності на  державному рівні.  Як показав річний досвід реалізації закону, деякі питання потребують посилення вимог і на законодавчому рівні. І  це  цілком закономірно,  бо конкретне життя завжди вносить свої корективи.  Держкомпромполітики брав активну участь  у  підготовці законопроекту   разом   з   Міністерством  економіки  і  Комітетом Верховної Ради з питань промислової політики.  Справа в  тому,  що проблеми,  пов'язані  з  металобрухтом,  останнім  часом  постійно знаходяться в полі зору  широких  кіл  громадськості  і  надходить найрізноманітніша інформація.

 

     Оцінюючи цю  ситуацію  та  досвід  реалізації  закону,  можна стверджувати,  що загальна проблема має два аспекти. Що стосується брухту  чорних  металів  -  це  необхідність  повного забезпечення вітчизняного  металургійного  комплексу  цим  видом  сировини.  Що стосується   брухту   кольорових   металів  -  це  високий  рівень криміналізації  його  заготівлі,   а   також   відсутність   вкрай необхідних джерел брухтоутворення.

 

     Інформую: завдяки  вжитим  з боку уряду заходам та реалізації Закону  про  металобрухт   на   сьогодні   проблема   забезпечення підприємств     чорної    металургії    металобрухтом    практично врегульована.   Завдяки   діям   Держкомпромполітики   спільно   з Укрметалургпромом,   Українською   асоціацією   металобрухту  щодо впровадження   балансового   методу   забезпечення   металобрухтом власного виробництва сталі,  здійснення експортних поставок уперше за останні десять років повністю  забезпечено  поточні  потреби  в металобрухті металургійного комплексу країни.

 

     Декілька цифр.  У порівнянні з минулим роком за вісім місяців цього року поставки металобрухту  зросли  в  1,65  раза.  Повністю забезпечено  потребу  металобрухту  на виробництво сталі,  причому виробництво сталі  зросло  за  цей  період  на  3  мільйони  тонн. Доповідач  сказав,  що в проекті закону запропоновано не стягувати 30-відсоткове  вивізне  мито.  Ми  вважаємо,   що   це   абсолютно правильно. Щодо заходів, запропонованих відносно брухту кольорових металів,  у нас немає ніяких розбіжностей.  Була створена комісія, яка  працювала  і  спільно  дійшла  згоди  з основних питань цього проекту закону.

 

     Тому ми  пропонуємо  прийняти  цей  законопроект  у   першому читанні, а до другого читання ретельно розглянути всі розбіжності, остаточно опрацювати цей проект. Треба врахувати досвід реалізації чинного   Закону   про   металобрухт   і  всі  вимоги  привести  у відповідність з реаліями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми почули думку  Кабінету  Міністрів.  Голова держкомітету  в  нас  не  доповідач,  це  був тільки виступ,  тому запитань до нього немає. Дякую.

 

     Народний депутат Васильєв робить мені зауваження.  Він  подав альтернативний  законопроект.  Документ є,  але секретаріат чомусь співдоповіді депутата Васильєва не передбачив.  Тому надаємо  йому три хвилини для обгрунтування проекту.  Будь ласка. Ви бачите, він є серед документів,  розданих  вам.  Реєстраційний  номер  проекту Васильєва Геннадія - 5365-2.

 

     Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий   округ   61,   Донецька  область).  Уважаемые  народные депутаты!  В мае прошлого года нами был  принят  Закон  Украины  о металлоломе,  но  сегодня  мы  убеждаемся,  что  его  практическое применение   вызывает   серьезные   замечания,   что   связано   с несовершенством нормативной базы.

 

     В действующем  законодательстве  остались  неурегулированными правоотношения,  которые  возникают  в  процессе   привлечения   к ответственности  правонарушителей  за  расхищение  путем демонтажа линий электропередач, кабельных линий связи. Во многих случаях это приводит к остановке производственного процесса целых предприятий, создает на них аварийные ситуации,  в ряде  случаев  остаются  без электроэнергии, средств связи целые населенные пункты.

 

     Получили широкое  распространение  случаи  сбора,  хранения и реализации металлолома в нарушение действующего  законодательства. Хотя статья 4 Закона о металлоломе предусматривает, что операции с металлоломом     осуществляются      лишь      специализированными предприятиями,  но, повторяю, никакой ответственности за нарушение этого положения на сегодняшний день не предусмотрено.  Это  влечет за   собой  массовое  открытие  незаконных  пунктов  по  приему  и реализации   металлолома   (а   спрос,   как   известно,   рождает предложение)  и  в  конечном  итоге  - хищения как черного,  так и цветных металлов.

 

     С учетом этого предлагается внести ряд изменений и дополнений в Кодекс Украины об административных правонарушениях, в частности: статью 51 дополнить частью третьей,  предусмотрев  ответственность за  демонтаж  электрических сетей и кабельных линий связи;  ввести статью  1501,  предусмотрев  ответственность   за   предоставление помещений,  сооружений,  площадок для размещения пунктов по приему металлолома;  ввести статью 1649,  предусмотрев ответственность за организацию незаконных пунктов по сбору металлолома.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я все-таки знову звертаюся до уряду, а перш за все до профільного комітету  (Гуров  Вадим  Миколайович  чує).  Ми обговорюємо  всі  законопроекти.  От  зараз  депутат  Стрижко буде виступати з аргументацією свого законопроекту.  Але ж  ми  повинні голосувати  якийсь  один - зведений.  Тому ви вже працюйте в цьому напрямі.

 

     Слово для  обгрунтування  законопроекту   надається   Леоніду Стрижку. Будь ласка. Проект 5365-1.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Сергей Анатольевич доложил обобщенный проект,  в который частично вошли и мои   предложения.  Поэтому  я  коснусь  только  тех  предложений, которые,  с моей точки  зрения,  являются  особо  важными  или  же которые пока не учтены.

 

     Обсуждаемый сегодня законопроект является резонансным, к нему привлечено колоссальное  общественное  внимание.  Непосредственная причина  такого  внимания  - это,  конечно же,  случаи варварства, вандализма и многочисленные случаи смертей,  в том числе и  детей, при операциях, связанных с металлоломом.

 

     Последний пример.  Две  недели  назад  в  поселке Покотиловка Харьковской  области  в  трансформаторной  будке  погиб  12-летний мальчик. Это, конечно, заставляет нас сделать все возможное, чтобы предотвратить подобные случаи.

 

     Экономические последствия  этого  явления  также  чрезвычайно тяжелы,   ведь   Украина,   по   сути   дела,   лишается   сегодня стратегического сырья.  В особенности это справедливо по отношению к цветному металлолому.  Ведь сегодня это изделия, которые созданы в годы советской власти из сырья, месторождений которого в Украине просто нет.

 

     Вот пример,    как    поступают    государственные   люди   с государственным мышлением. Вы знаете, что сегодня цены на нефть на мировом рынке чрезвычайно выросли,  но несмотря на это Соединенные Штаты до сих пор еще не открыли  стратегические  запасы  сырья  на своей территории.  Нефть они берегут для будущих поколений.  Но не так действуют сегодня государственные  мужи  в  Украине.  Они,  по сути,  распродают все то, что может послужить базой экономического развития в будущем.

 

     Острота нынешней   ситуации   -   это,   конечно,   результат разрушительной   политики  буржуазно-криминального  режима.  Люди, доведенные до отчаяния,  для того,  чтобы получить хотя бы копейку на  пропитание,  идут  на воровство даже тогда,  когда есть угроза быть  убитыми  током.  Однако  большой  общественный  резонанс   и экономическая важность этого законопроекта, я думаю, позволяют нам надеяться на то,  что принимаемые нами меры  все-таки  приведут  к положительному результату.

 

     Какие изменения,    дополнения    я    предложил    в   своем законопроекте?  Прежде  всего  определить,  что  целью  Закона   о металлоломе   является   не  только,  как  сказано  в  действующей редакции, обеспечение экологической безопасности окружающей среды, но  и  обеспечение  безопасности  граждан  при  всех  операциях  с использованием металлолома.

 

     Кроме того, необходимо полностью отстранить физических лиц не только от операций по продаже металлолома, но также от всех других операций,  в том числе от сбора, заготовки и так далее. Физические лица должны иметь право осуществлять операции только с собственным бытовым   металлоломом.   Сбор   металлолома   физическим    лицом превращается,  по  сути дела,  в воровство,  вандализм,  чему,  мы знаем, имеются многочисленные примеры.

 

     Лица до  18  лет  не  должны  иметь  никакого   отношения   к операциям,  связанным с металлоломом. Это позволит хоть в какой-то степени сократить число детских смертей.

 

     Кроме того,  необходимо предусмотреть право местных  властей, органов местного самоуправления приостанавливать действие лицензий до принятия окончательного решения  органами  центральной  власти. Сегодня   местные   органы   власти  практически  не  имеют  таких полномочий,  и любые нарушения  должны  рассматриваться  здесь,  в Киеве.  Я думаю,  что оперативность в принятии решений чрезвычайно важна.

 

     Эти и другие положения и в  целом  законопроект  нуждаются  в дальнейшей  доработке.  Я  думаю,  что  в  первом  чтении мы можем принять обобщенный проект, а в дальнейшем доработать его.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Переходимо до обговорення  питання  порядку  денного. Гурову я надам слово вкінці для пропозицій від комітету.

 

     Слово надається Станіславу Ніколаєнку.  За ним буде виступати депутат Моісеєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Сьогодні мій робочий  день  розпочався з того,  що я отримав телеграму,  в якій жителі села Новодмитрівка Іванівського району Херсонської  області інформують  мене  про  те,  що  починаючи  з  26  серпня їхнє село залишилося  без  електроенергії,  тому  що  вирізано  більше  двох кілометрів ліній електропередач. Оскільки глибина залягання питної води тут 150-200 метрів, у селі практично немає колодязів і джерел і жителі змушені завозити воду.  Але і завезти її не можуть,  тому що господарства немає. І тому вони збирають дощову воду (дай Боже, щоб дощ пішов),  п'ють з калюж дощову воду,  щоб якось не померти. Звернення  в  РЕС,  районну  адміністрацію,   обленерго   і   інші організації ніяких результатів не дають.

 

     Я можу     навести    інші    приклади.    Так,    працівники Нижньосірогозької   районної   організації    електричних    мереж Херсонської  області  самі  створили  банду,  яка  їздила  по всій Херсонській області, знімала електропроводи і здавала як лом. Вони ж фахівці,  знали, де якої якості провід. У них спеціальна машина, і вони здають усе це на металолом,  для того щоб наші  реформатори успішно  цей  провід могли вивезти за кордон і отримати на різниці цін  на  металолом  у  нас  і  за   кордоном   величезні,   шалені надприбутки.

 

     Анатолій Матвієнко запитував у доповідача Матвієнкова:  "А чи не є це політичний закон?  Чому Верховна  Рада  так  затягує  його прийняття?  Чи  не  є це свідченням корумпованості наших органів і повної їхньої  безпорадності  (мається  на  увазі,  правоохоронних органів)?" То я сказав Анатолію у перерві,  що він помиляється. Це є свідченням якраз високого рівня роботи наших органів, які знають про  це,  прикривають  цю  справу і,  що б хто не казав,  усупереч усьому роблять своє.

 

     Я хочу  сказати,   Іване   Степановичу,   що   нам   потрібно максимально  прискорити розгляд цього проекту закону,  домовитися, може,  навіть  у  понеділок  чи  у  вівторок  проголосувати   його остаточно,   взявши   за   основу   той  проект,  який  пропонують Матвієнков, Бабурін, Стрижко, Кириченко. Якщо ми цього не зробимо, то ганьба нам усім.

 

     Мене дивує  сьогодні позиція і уряду,  і Президента.  Коли на вимогу Міжнародного валютного фонду  треба  було  негайно  зробити землю   товаром,   Президент   всупереч   усім  законам,  всупереч Конституції видає указ:  земля є товаром.  Коли бачиш, що грабують уже хрести... Приїхав оце недавно додому. Бабуся приходить і каже: "Немає в чому скотину поїти.  Тарілки всі позабирали,  ціпки - все повиносили   з   двору".  Вже  огорожі  познімали  на  кладовищах. Партизани були  поховані,  зняли  навіть  хрести.  Та  хіба  ж  ми депутати?! Та гріш нам ціна в базарний день!

 

     Тому треба  негайно  за  прискореною  процедурою прийняти цей закон,  взявши за основу і доопрацювавши проект,  внесений  групою депутатів.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Моісеєнку.  За ним

- депутат Цибенко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Я не буду  говорить  о  важности  этого документа - об этом уже сегодня много сказано. Я хочу поддержать моего товарища по фракции Стрижко в  том,  что  обобщающий документ,  соавтором которого он является вместе с товарищем Бабуриным,  можно взять за основу.  Но в  целом его, конечно, нельзя поддерживать по целому ряду причин.

 

     К примеру, в статье 1 предлагается записать, что "металобрухт

- це непридатні для прямого  використання  вироби...  або  частини виробів,  які  втратили експлуатаційну цінність".  А если утрачена моральная  ценность  оборудования  (станков  и   прочего),   тогда возникает  вопрос,  ведь это оборудование уже не подпадает под эту формулировку,  а значит, его можно будет разворовывать, вывозить и при этом оставаться безнаказанным.

 

     В статье  4  "Порядок  здійснення  операцій  з металобрухтом" предлагается записать, что лицензии выдаются "лише спеціалізованим підприємствам".  Но  давайте  посмотрим,  кто их выдает.  А выдают лицензии филиалам,  оказывается,  только  местные  государственные администрации,  то есть те же чиновники, которые сегодня за взятки распродают это все, только на местном уровне.

 

     Я категорически против этого и считаю,  что открытие филиалов и  закрытие  их  должно  осуществляться  по решению только местных советов,  так как депутаты связаны с населением  и  реально  знают проблему,  знают,  где,  кто  и  как  разворовывает,  и  именно  к депутатам идут жаловаться люди либо актив того или иного  поселка, понимая,  что  ни милиция их здесь не защитит (об этом я говорил в прошлый раз при обсуждении этого  документа),  ни  органы  власти. Именно    эти   структуры   повязаны   на   этом   всем.   Поэтому принципиальнейшим моментом является участие здесь местных  советов и только их.

 

     Хочу сразу сказать, что речь должна идти только о "державних" предприятиях. Вот здесь написано: "Ліцензії на здійснення операцій з  металобрухтом видаються лише спеціалізованим підприємствам".  А надо добавить "державним". Почему? Потому что частник, какой бы он благородный ни был,  когда ему приносят сверхприбыльный товар, все равно его купит, никуда он не денется.

 

     В редакции  действующего  закона  вообще  записано:  "Купівля промислового  брухту  у  фізичних  осіб  забороняється".  Но  вы ж посмотрите - покупают и еще  как  покупают!  Вы  все  это  знаете. Потому  что  частник  закрывает  глаза  на  все.  Ему  это слишком выгодно.

 

     Поэтому, только   проверив   предложенные   изменения,    нам необходимо их внести.

 

     Статья 7  "Реалізація  металобрухту,  утвореного у військових формуваннях і підрозділах Міністерства транспорту".  Я недавно был в Николаевской области на месте экологической катастрофы, где люди заболели токсикодермией.  Сразу могу вам сказать,  что при решении этой  проблемы  в  первую  очередь  надо добиться ясности,  куда в конечном  итоге  девается   металл,   используемый   Министерством обороны. Министерство обороны снимает ракету, уходит, а дальше она попадает в руки уже так называемых нештатских предприятий, которые оговорены  договором с американцами,  и дальше уже происходит все, что хотите.

 

     Поэтому я    считаю,    что    этим     должны     заниматься специализированные  предприятия Министерства обороны.  Аналогичная ситуация и с железной дорогой. В Алчевске я был недавно свидетелем того,   как   "старатели"   прямо   из-под  железнодорожного  пути выкапывают металл - и никому дела нет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире  Миколайовичу.   Слово   надається народному  депутату  Петру Цибенку.  За ним буде виступати депутат Федорин.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Вопрос, внесенный на рассмотрение Верховной Рады, не просто актуальный, он чрезвычайный,  он  кричащий,  если  хотите.  Если   уже   женщины, проводившие  в  минувшие  субботу и воскресенье материнское вече в Сумах,  ставят  эту  проблему  в  ряду  самых   острых   и   самых злободневных государственных проблем,  то,  наверное,  мы уже, как говорится, приплыли.

 

     Если мы не наведем порядок в этой сфере сегодня, то завтра мы вернемся  к  каменным  топорам  и  костяным  скребкам,  ибо металл разворовывается и уходит за рубеж катастрофическими  темпами.  Вот лишь  несколько  цифр.  По официальным,  на мой взгляд,  далеко не полным данным,  за период 1995-1999 годов из Украины вывезено 10,9 миллиона  тонн черных металлов,  302 тысячи тонн меди и 123 тысячи тонн алюминия.

 

     Я могу привести пример из своей практики. В понедельник был у генерального    директора    "Укрзалізниці",    потому    что   на железнодорожной   станции   Леськино   уворовано   1,7   километра железнодорожных путей. Как говорится, приехали!

 

     Поэтому радикальные       меры      необходимо      принимать незамедлительно.  Понимаю,  что это будет непросто,  так как будет остервенелое  сопротивление  отдельных  людей  и  целых  структур, которые делают на этом деньги.

 

     Главное, что необходимо сделать,  убрать "черный нал" - живые деньги  из  этого дьявольского круговорота и убрать посреднические структуры.  И первым шагом на этом пути  должно  стать  разделение счетов.  Не  решив  эту  чрезвычайно сложную задачу,  мы ничего не добьемся.

 

     В понедельник  в  Кабинете  Министров  по   данной   проблеме состоялся  "круглый  стол".  К  сожалению,  мне,  скажем  так,  по уважительной причине не  удалось  принять  в  нем  участие.  Но  я обратил  внимание  на сообщение об этом в "Новостях" и в интервью, которое  прозвучало.  Так  вот,  в  этом   интервью   руководитель ассоциации  структур,  которые занимаются сбором цветных металлов, внес такое предложение: "Давайте мы внесем такие поправки, которые устроили  бы всех".  Уважаемые товарищи!  Я категорически возражаю против самой  постановки  такого  вопроса,  потому  что  если  эти поправки  будут  устраивать  всех,  то,  следовательно,  они будут устраивать тех людей,  которые  делают  на  этом  деньги,  которые воруют, которые создали эту ситуацию. А если они устраивают их, то такие поправки фактически не нужны и  ничего  не  изменят  в  этой ситуации.

 

     Уважаемые коллеги,  я думаю, что этот документ нам необходимо принимать в первом чтении,  дорабатывать серьезно,  понимая, какая проблема за этим законом стоит.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  ми розглядаємо лише друге питання порядку денного.  Ви  бачите,  скільки  всього  питань?  Я розумію:  перше питання - звіт про виконання бюджету - важливе,  і ми додали часу. Зараз ми вичерпали час, а в списку ще сім народних депутатів.  Ще сім народних депутатів! Я не можу додавати часу. Ми ж учора виконали півплану, сьогодні - півплану. Ну що ж ми робимо!

 

     Актуально, важливо...  Я ставлю на  голосування  питання  про продовження  обговорення  (сім  депутатів  по  дві  хвилини) на 15 хвилин. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 100.

 

     Не продовжується.

 

     Отже, ми завершили обговорення.  Слово від комітету має Вадим Гуров,  тому  що  співдоповіді комітету не було.  Позицію уряду ми з'ясували,  позиція депутатів відома. Тепер позиція комітету. Одна хвилина.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Та ну, - хвилина... Уважаемые коллеги!  Уважаемый  Иван  Степанович!  Прежде  всего  я  разделяю беспокойство  и  боль  всех  выступивших  и тех,  кто не выступал, потому что проблемы более серьезной у нас  сейчас,  пожалуй,  нет. Металлолом стал украинским наркотиком.  Вот если бы законопроект о наркомании мы рассматривали,  были бы, наверное, и корреспонденты, а сейчас они считают, что это маловажный вопрос.

 

     Что я хочу сказать от имени комитета? Те предложения, которые высказали выступившие,  нами принимаются.  Надо всетаки  принимать документ  в  первом  чтении  с дополнениями и поправками,  которые предложили выступившие.  Еще хочу сказать,  что  мы  рассматривали этот  вопрос  совместно  с  Кабинетом  Министров,  был подготовлен законопроект и составлен протокол. Этот протокол также должен быть учтен при подготовке проекта к рассмотрению во втором чтении.

 

     А теперь  я хочу заметить,  что мы сейчас,  рассматривая этот вопрос,  стреляем из пушки по  воробьям.  Вопрос  гаражей,  вопрос человеческого фактора - это один вопрос. А другой вопрос, куда они все это несут,  кто дает разрешение  на  экспорт.  Ведь  с  гаража металл не идет на экспорт, он же где-то собирается.

 

     Поэтому предложение следующее: учитывая, что при  операциях  с  металлоломом  никакой  добавочной стоимости  не  образуется,  потому  что  труда  там  не приложено, возвращать НДС нельзя.  И это предложение,  я считаю, необходимо в обязательном   порядке  внести  в  протокол  и  во  втором  чтении рассмотреть,  так как анализ показывает,  что возвращают бюджетные деньги практически без какоголибо контроля.

 

     И последнее.  Почему  в мировой политике такой ажиотаж вокруг украинского  металлолома?  Послушайте  внимательно,   это   вопрос профессиональный.  Дело в том, что уменьшается деловая обрезь (это металлургический термин),  и в Америке,  Англии, Германии работают сейчас с металлом (автомобили, сковородки, машинки), который имеет легирующие элементы,  их потом нельзя вывести.  Мы сейчас основные фонды  уничтожаем,  мягко  говоря,  и  им  нужен этот качественный металлолом.  И поэтому при первом же  разговоре  на  одном  уровне стоит вопрос подсолнечника и вопрос о металлоломе Украины.

 

     Решение тех вопросов,  которые поднял комитет, я считаю, даст возможность  прекратить  хотя  бы  грабеж.  Воровство,   наверное, полностью не искоренится.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Вадиме Миколайовичу,  я вам дякую,  але ви член цього комітету вже  "з  бородою",  а  "только  подняли  вопрос".  Це  не соняшник, це - металолом.

 

     Ми завершили  обговорення.  Матвієнков,  більшість  промовців сказали одне:  ваш проект береться за основу. Вадиме Миколайовичу, врахуйте  решту проектів і не зволікайте із внесенням на розгляд у другому читанні. Позицію уряду ми чули, вона збігається з нашою.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до деяких  законів  України  (щодо  відповідальності  за ухилення від сплати  податків).  Доповідачі  -  депутати   Інна   Богословська, Костинюк,  Богатиренко.  У  зв'язку  з  тим  що  доповідачів  три, запитань і відповідей не буде.

 

     Інно Германівно, будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.   Дякую,   Іване   Степановичу.   Уважаемые коллеги!  Этот законопроект был представлен довольно давно и очень приятно, что он наконец-то внесен в зал.

 

     В последнее  время  все  мы   заметили   тенденцию   усиления деструктивной    роли    правоохранительных   органов,   налоговых администраций,  МВД в обрушивании предприятий. Мы видим, что очень часто попытка криминальных структур, попытка конкурентных структур удалить с  рынка  конкурента,  приводит  их  к  правоохранительным органам  или  к  налоговым  администрациям,  руками  которых это и делается.

 

     Этот законопроект имеет своей задачей гармонизировать систему работы  наших  правоохранительных  органов с общепринятой в мире и вот  к  чему  сводится.  Решения  по  арестам  счетов,  имущества, опечатыванию  производственных  помещений  в сфере налогообложения Министерство внутренних дел может принимать только тогда, когда по этим нарушениям есть решение, принятое налоговой администрацией.

 

     Что происходит   сегодня?   Налоговый   инспектор  пришел  на предприятие,  установил,  с его точки зрения, нарушение налогового законодательства  и с этого момента наложил арест на счет и послал акт налоговой администрации в налоговую милицию.  Акт!  Не решение налогового органа о наличии налогового уклонения,  а акт налоговой администрации. Этот акт согласно действующему закону не может быть обжалован в суде, поскольку в судебной инстанции обжалуются только решения налоговых администраций.

 

     Таким образом,  на  сегодня  мы  имеем  коллизию,  когда   на основании акта,  направленного в налоговую милицию, арестовываются счета    предприятий,    фактически    закрывается    деятельность предприятий,   часто   даже   берутся   под   стражу  руководители предприятий.  Потом предприятия обжалуют решение,  которое принято на  основании  этого акта,  в арбитражном суде,  и арбитражный суд устанавливает, что этот акт абсолютно не соответствует требованиям действующего  законодательства.  А  уголовное  дело  возбуждено на основании акта, который потом отменен судом.

 

     Для того   чтобы   исключить    эту    коллизию,    исключить злоупотребления  и  коррупцию,  которые  у нас сплошь и рядом,  мы вносим предложение, которое сводится к тому, что уголовное дело по факту  налоговых  уклонений  может  быть  возбуждено только тогда, когда  есть  решение  по  факту  налоговых  уклонений,  вынесенное налоговыми органами и вступившее в силу.

 

     Понятно ли я говорю?  Еще раз я хочу сказать: не на основании акта налоговой администрации,  а на основании решения. Это решение может быть обжаловано.  И только после того,  как оно обжаловано и видно уже  из  материалов  дела,  что  однозначно  есть  нарушения закона, которые имеют признаки уголовного правонарушения, материал направляется  уже  в  налоговую  милицию,  и   налоговая   милиция доказывает умысел. Потому что у нас по закону карается в уголовном порядке только умышленное нарушение  налогового  законодательства, умышленная неуплата налогов.

 

     Если мы  не  разрубим  этот  гордиев узел,  у нас по-прежнему будет иметь  место  нонсенс,  когда  за  решеткой  сидит  человек, невиновность  которого в нарушении законодательства установил суд, а милиция его не  выпускает.  И  чтобы  оправдать  нахождение  его какой-то  период под стражей,  накручивает новые и новые обвинения уже совсем в другой сфере, нежели система налогообложения.

 

     Это очень  серьезная  проблема  для  конкурентной  борьбы  на рынке,  поскольку мы видим, что конкуренты с рынка часто удаляются именно таким путем.

 

     Далее. Декриминализация.  Мы, специалисты-юристы, очень давно употребляем  этот термин,  но никак у нас это не произойдет.  Надо проводить декриминализацию в сфере налогообложения.  На сегодня  у нас  можно  посадить  человека  в тюрьму за неуплату налога в 1700 гривень (при этом мы получаем  ту  же  ситуацию,  когда  за  кражу колосков сидят),  а те, кто допустил огромные налоговые уклонения, исчисляющиеся миллионами долларов, находятся на свободе. Мы должны повысить порог,  с которого ответственность за уклонение от уплаты налогов становится уголовной. За все остальные правонарушения надо привлекать к административной ответственности.  Есть штрафы,  есть другие меры воздействия.  Но сажать в тюрьму  бухгалтера,  который ошибся  на  2000  гривень,  и  оставлять  на  свободе руководителя предприятия, у которого уклонения от уплаты налогов на миллионы, - это нонсенс.

 

     Мы должны сегодня защитить мелкого налогоплательщика, который в силу постоянных изменений в налоговом законодательстве,  в  силу произвола  становится  абсолютно  беззащитным  перед государством. Надо наконец понять,  что мы будем нормально  существовать  только тогда,  когда  налогоплательщики  будут  иметь ту или иную степень свободы.

 

     Уважаемые друзья!  В проекте Уголовного кодекса,  который нам представили  ко  второму чтению,  вдруг появилась статья,  которая называется "Уклонение от уплаты  налога  по  неосторожности".  Это рассматривается как уголовно наказуемое деяние.  Это 100 процентов трудоспособного населения Украины могут быть брошены  за  решетку, потому что это значит,  что любая арифметическая ошибка бухгалтера будет влечь  за  собой  уголовную  ответственность.  Я  бы  хотела посмотреть в глаза автору этой статьи. Я прошу вас обратить на это внимание.  Ни  в  коем  случае  нельзя  пропустить  эту  статью  в Уголовном кодексе.

 

     ГОЛОВА. Інно  Германівно,  цього  не буде,  бо вже немає куди садити.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Так вот,  обратите,  пожалуйста, внимание: изменения к статье 148-2,  которые нами предложены,  направлены на декриминализацию в сфере налогообложения.  Мы повышаем порог -  за неуплату  налога  в сумме,  которая в 10000 раз и больше превышает размер минимальной заработной платы,  можно привлекать к уголовной ответственности,  а  за все остальные деяния предлагаем установить административную ответственность.  Ну, сколько же нам можно сажать людей?!

 

     Далее. Для  определения  размера  мы  вводим  критерий  -  не необлагаемый налогом минимум  доходов,  а  минимальная  заработная плата,  потому что необлагаемый минимум - это на сегодня абсолютно смешная величина и это норма,  которую мы не меняем в  зависимости от уровня потребления,  от уровня достатка семей.  Поэтому давайте мы введем такой критерий,  как кратность к минимальной  заработной плате.  Минимальную заработную плату у нас устанавливает Верховная Рада, значит, мы с вами будем регулировать и меру ответственности. Иначе   мы   криминализуем   практически  всю  предпринимательскую деятельность. Этого делать нельзя.

 

     На сегодня мы имеем практику, когда любой налоговый инспектор или   милиционер-оперативник  имеет  право  изять  у  предприятия подлинники всех документов - как относящихся к нарушению, так и не относящихся.  Они  ищут  формальный  повод  и  вывозят  весь архив предприятия, лишая его возможности работать. Это делается на этапе оперативной деятельности.

 

     Мы говорим:   да,  милиция  имеет  право  изымать  документы, которые нужны для раскрытия преступления.  Но если вы имеете такие огромные  полномочия,  то  мы  хотим  ввести  гарантии:  возбудите уголовное дело и после этого,  пожалуйста,  изымайте.  Потому  что когда  уголовное дело не возбуждено,  мы имеем огромное количество случаев обыкновенной  коррупции  или  вымагательства.  Оперативный работник  приходит  на предприятие,  изымает часть документов либо опечатывает (им дано право опечатать) производственное  помещение. Вы  представляете,  что  такое  для предприятия - право опечатать! Этот работник фактически останавливает  работу  предприятия  и  не имеет  при этом контроля над собой,  потому что следователь его не контролирует,  так  как  уголовное  дело  еще  не  возбуждено,   а прокуратура   имеет   право   контролировать  оперативно-розыскную деятельность   весьма   относительно.   Таким   образом   произвол оперативных работников ставит под угрозу деятельность предприятий, производственный климат, предпринимательский климат в стране.

 

     Поэтому наше предложение сводится к тому,  что эти  права  за милицией оставить,  но в том случае, если они возбуждают уголовное дело.  Поговорите сегодня с людьми, с судьями и вам скажут, что до судов  дела  уже  не доходят.  И если раньше решение о прекращении уголовного дела принималось на уровне следователя,  то сейчас  эти дела  до  следователей  не  доходят,  потому  что  за  взятки  все расследования   прекращаются    на    этапе    оперативнорозыскной деятельности.  Сейчас мы должны обязательно уйти от этого. Нигде в мире такого нет,  чтобы оперативный работник имел право арестовать счета,  опечатать,  вывезти документацию.  Все это делается только под контролем следователя и только в том случае,  если  возбуждено уголовное  дело.  И  мы должны к этому прийти.  В противном случае бюрократическиполицейское  государство  -  это  та  реальность,  с которой  мы с вами уже сталкиваемся,  и та реальность,  которую мы будем иметь завтра.

 

     Я вас очень прошу,  отнеситесь внимательно к  этому  проекту. Мое  глубокое  убеждение  - его нужно принять за основу,  для того чтобы мы начали в стенах Верховной Рады дискуссию о том,  что  нам нужно изменить в этой сфере.  Это очень серьезная опасность уже на сегодня, и мы с вами должны ее предотвратить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У нас три законопроекти (це 30 хвилин), запитання і відповіді (45 хвилин), дві співдоповіді та запитання і відповіді (65 хвилин).  А в нас залишилося 25  хвилин. Тому я хочу,  щоб ви заслухали ще два альтернативних проекти по 10 хвилин депутатів Костинюка і Богатиренка (Шум  у  залі).  Ну  який вихід?  Ви  пропонуйте,  який...  Тоді вони не встигнуть доповісти нам.  Ну,  як  же...  Три   альтернативних   законопроекти!   Інно Германівно,   сідайте,   будь   ласка.   Слово  надається  Богдану Костинюку.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановні  народні  депутати!  Яка причина появи цих законопроектів? Причина та,  що деякі законодавчі акти  України,  зокрема  ті,  що регулюють соціально-економічні відносини в державі,  значною мірою застаріли і потребують внесення змін і доповнень.

 

     Сьогодні ухилення  від  сплати  податків  і   зборів,   інших обов'язкових  платежів  тягне  за собою,  залежно від розміру суми несплаченого податку і форми вини,  адміністративну чи кримінальну відповідальність.

 

     Адміністративна відповідальність    керівників    та    інших посадових осіб передбачена статтею 11 Закону України про  Державну податкову   службу   в   Україні.   Кримінальна   відповідальність передбачена  статтею  148-2  Кримінального  кодексу   України   за наявності трьох обов'язкових ознак:  діяння у вигляді ухилення від сплати податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, які в 100 і більше     разів     перевищують    встановлений    законодавством неоподатковуваний мінімум доходів  громадян;  наслідки  у  вигляді шкоди державі у великих розмірах;  причинний зв'язок між діянням і наслідками.

 

     Відповідно до  обов'язкової  ознаки  -  ухилення  від  сплати податків,  зборів  та  інших  обов'язкових  платежів,  які у 100 і більше  разів  перевищують   неоподатковуваний   мінімум   доходів громадян,  це має бути сума 1700 гривень і більше.  На сьогодні ця сума є незначною.  В минулому році  податковою  міліцією  порушено 10341 кримінальну справу,  і тільки четверту частину їх порушено у зв'язку  з  несплатою  податків  у  сумах,  що  перевищують  17000 гривень.

 

     Порушення кримінальних справ у разі несплати податків у межах 1700 гривень відвертає податкову міліцію від  основної  функції  - виявлення  і  залучення  до оподаткування коштів тіньового сектора економіки і відповідно притягнення до відповідальності  осіб,  які умисно ухиляються від сплати податків. Порушення цих дрібних справ призводить до того,  що  робота  підрозділів  податкової  міліції, працівників   прокуратури  стає  неефективною.  В  судах  місяцями чекають розгляду тисячі кримінальних справ, різних за важливістю.

 

     Тому до розгляду пропонується проект Закону про внесення змін та  доповнень до статті 148-2 Кримінального кодексу України,  яким передбачається нова  редакція  санкцій  частин  першої  та  другої статті  148-2  Кримінального  кодексу,  а  також  примітки до цієї статті.

 

     Запропоновано збільшити суми коштів податків,  зборів,  інших обов'язкових  платежів,  ухилення  від  сплати яких тягне за собою кримінальну  відповідальність  за  статтею  148-2  (щодо   частини першої:  замість  100 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  -  300  і  більше;  щодо  частини  другої:  замість  250 мінімумів  - 750 і більше;  щодо частини третьої (особливо великий розмір): замість 1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2,5 тисячі і більше).

 

     Такі зміни необхідні тому, що від останнього внесення змін до цієї статті минуло вже більше трьох років,  і за  цей  час  значно змінилися  оціночні  критерії,  зокрема,  купівельна вартість 1700 гривень на початку 1997 року і на сьогоднішній день.

 

     Запропоновані зміни  щодо  санкцій,  передбачених   частинами першою  і другою статті 148-2 Кримінального кодексу,  зводяться до посилення  фінансової  відповідальності  -  збільшення  штрафу   і встановлення   більш   конкретних   його   розмірів.   При   цьому пропонується вилучити таку санкцію, як виправні роботи на строк до двох років, оскільки ця санкція, на нашу думку, не має практичного застосування.

 

     Внесено доповнення в примітку, яким передбачається компроміс, що   сприятиме   добровільній   сплаті   донарахованих   платежів, фінансових санкцій і пені до порушення  кримінальної  справи,  при цьому   винні   нестимуть   адміністративну  відповідальність,  що передбачена  Законом  України  про  державну  податкову  службу  в Україні.

 

     Реалізація закону  не потребує додаткових фінансових витрат з Державного  бюджету,  а  навпаки,  приведе  до  їх  скорочення  та більшого  наповнення  дохідної  частини  бюджету,  посилить роботу державних органів у боротьбі з тіньовою економікою, яка економічно загрожує  державі,  зніме  соціальну напруженість завдяки значному зменшенню кількості кримінальних  справ  за  незначні  злочини  та заміні кримінальної відповідальності за незначні порушення чинного податкового законодавства на сплату штрафів.

 

     У законопроекті,  розданому на заміну раніше поданого  (а  ми розглядаємо  сьогодні  законопроект саме від 11 травня 2000 року), враховані   в    основному    всі    зауваження    і    пропозиції науково-експертного   управління   Верховної   Ради   і  Державної податкової  адміністрації.  Таким  чином,  в  цьому  законопроекті пропонується підвищити приблизно в три рази суми коштів податків і зборів,  ухилення від  сплати  яких  тягне  за  собою  кримінальну відповідальність за статтею 148-2 Кримінального кодексу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному депутату Анатолію Богатиренку. Будь ласка.

 

     БОГАТИРЕНКО А.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 63, Донецька область).  Уважаемый президиум!  Уважаемые депутаты! Данные  законопроекты  имеют  в  общем-то  одну  цель - прекратить произвол,  который сегодня творится  при  тех  недоимках,  которые насчитывает  в  целом  по  предприятиям  налоговая администрация и которые  несущественны  по  сравнению  с  общим  товарооборотом  и недоимками в целом по данным налогам.

 

     Девальвацией гривни,  которая произошла,  обясняется то, что внесенные  законопроекты  отличаются  один  от  другого  в  первую очередь   размерами   сумм  налогов,  выраженными  в  необлагаемых минимумах  доходов  граждан,  при   неуплате   которых   наступает ответственность, и подходами к переводу уголовно наказуемых деяний в административно наказуемые.

 

     В моем  законопроекте  предлагается  под  "значним   розміром коштів"   понимать   суммы   налога,   которые  не  превышают  500 "неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";  "великим розміром

-   до  1000  мінімумів;  особливо  великим  розміром  -  до  3000 неоподатковуваних мінімумів".

 

     При этом я бы  хотел  обратить  внимание,  что  данные  суммы недоимок имеют очень большое значение для малых предприятий.  Если мы возьмем большое предприятие,  то,  я вам скажу, что такие суммы недоимок при тех налогах,  которые уплачивает это предприятие - от 100 тысяч гривень в месяц и более,  конечно же,  не могут  служить критерием  для  привлечения  руководителя  данного  предприятия  к уголовной  ответственности.  Поэтому  я  предлагаю  ввести  другой критерий:  не менее 10 процентов от месячной базы налогообложения. То есть если предприятие выплачивает в течение  месяца,  допустим, несколько  миллионов  гривень  налогов,  то  недоимка в сумме 1700 гривень не  может  служить  критерием  для  наступления  уголовной ответственности.  Именно  для  крупных  налогоплательщиков следует предусмотреть тот минимальный размер недоимки -  10  процентов  от месячной  суммы налогов,  при которой они привлекаются к уголовной ответственности.

 

     И я согласен полностью со своими  коллегами  в  том,  что  за небольшие    правонарушения    виновных    надо    привлекать    к административной  ответственности,  решая  при  этом  вопросы  как погашения  недоимки,  так  и  уплаты  штрафов  за недоимку.  Таким образом мы будем решать проблему наполнения бюджета, а не проблему

-   сажать   нам  данного  руководителя  или  главного  бухгалтера предприятия или не сажать.

 

     В целом принятие  предложенных  законопроектов  позволит  нам улучшить взаимоотношения между предприятиями и правоохранительными органами, а также в целом экономическую ситуацию в стране.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово для співдоповіді від Комітету з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  надається Мельнику Петру  Володимировичу.  За  ним  від  Комітету  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  виступить  Кармазін  Юрій Анатолійович.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ, НДП).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  На засіданні Комітету  з  питань  законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності було розглянуто проект Закону України про внесення змін до деяких законів України,  внесений  народним  депутатом  України Богословською,  і  висловлено  зауваження та пропозиції,  які ми і пропонуємо вашій увазі.

 

     Щодо статті  148-2  Кримінального  кодексу  України.   Перше. Автором  пропонується змінити редакцію цієї статті,  виклавши її у двох  частинах  замість  трьох.  На  нашу   думку,   це   обмежить диференціацію  відповідальності  винних  за  скоєння  ухилення від сплати податків. Чинна редакція статті 148-2 Кримінального кодексу передбачає  диференціацію  відповідальності  залежно  від  розміру завданої державі шкоди та інших кваліфікуючих ознак.

 

     Друге. Автор пропонує вилучити зі статті 148-2 Кримінального кодексу такі кваліфікуючі ознаки,  як вчинення злочину за попереднім зговором групою осіб та ухилення від  сплати податків в особливо великих розмірах.

 

     Практика діяльності   правоохоронних   органів  свідчить,  що більшість ухилень від  сплати  податків  скоюються  за  попереднім зговором групою осіб (керівник,  головний бухгалтер, інші посадові особи)  різних  суб'єктів  підприємницької   діяльності.   Скоєння ухилення  від  сплати  податків за попереднім зговором групою осіб являє суттєво більшу  суспільну  небезпеку,  ніж  злочин,  скоєний однією  особою.  Ігнорування  таких  речей - це порушення принципу сумірності  злочину  і  покарання,  яке  може  сприяти   зростанню організованих форм злочинності.

 

     Наявність у  диспозиції  статті  148-2  Кримінального кодексу таких кваліфікуючих ознак,  як  ухилення  від  сплати  податків  у значному,  великому та особливо великому розмірах,  дозволяє більш детально диференціювати види покарання особам,  які скоїли злочин. Тому  з  пропозицією депутата Інни Богословської щодо вилучення із статті 148-2 Кримінального кодексу таких кваліфікуючих  ознак,  як ухилення  від  сплати  податків  в  особливо  великих  розмірах та вчинення злочину за попереднім зговором групою осіб, погодитися не можна.

 

     Третє. Автором    пропонується    також   значно   пом'якшити кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків. Так, у частині першій статті 148-2 Кримінального кодексу запропоновано: вилучити такий вид покарання, як виправні роботи; зменшити терміни позбавлення  права  займати  певні  посади  або  займатися  певною діяльністю (замість трьох років до одного року);  замінити  розмір штрафу  "до  300  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" на розмір "до 60 мінімальних зарплат".

 

     Із запропонованими  змінами  погодитися  не  можна,  оскільки надто  м'якою  є запропонована санкція частини першої статті 148-2 Кримінального кодексу.  Види покарання, які пропонуються у частині першій   статті   148-2  Кримінального  кодексу,  не  відповідають суспільній небезпеці ухилення від сплати  податків.  Якщо  зробити розрахунок,  то  виходячи  із  запропонованого проекту за вчинення ухилення від сплати податку на суму від 1000 до 10 000 мінімальних розмірів  заробітної  плати  пропонується  встановити  покарання у вигляді штрафу до 60 мінімальних розмірів заробітної плати.  Такий підхід  виключає  можливість  профілактичного  впливу на платників податків і буде стимулювати злочинну поведінку.

 

     Недоцільним є також перехід до застосування як одиниці виміру при  визначенні  розміру  штрафу  мінімального  розміру заробітної плати замість неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

 

     Аналогічними є зауваження і до  пропозицій  щодо  пом'якшення санкцій   частини   другої  статті  148-2  Кримінального  кодексу. Запропоновані види і міри кримінального покарання не  відповідають ступеню     суспільної     небезпеки     злочину.     Пропонується відповідальність у вигляді позбавлення волі  на  строк  до  одного року з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або штрафу  до  300  мінімальних заробітних  плат  за  несплату  податків  на  суму  понад  10  000 мінімальних розмірів заробітної плати.

 

     Розміри штрафів у частинах  першій  та  другій  статті  148-2 необхідно  узгодити з сумами значного та великого розмірів коштів, що не надійшли до бюджету чи державних цільових фондів.

 

     Пропозицію про  збільшення  значного,  великого  та  особливо великого  розмірів  можна  підтримати,  але не в тих розмірах,  що запропонувала народний депутат  Богословська,  а  саме:  визнавати значним   розміром  суму,  що  від  300  до  750  разів  перевищує неоподатковуваний мінімум доходів  громадян;  великим  розміром  - суму, що від 750 до 3000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;  особливо великим - суму,  що в  3000  і  більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

     Узагальнюючи пропозиції народного депутата Богословської щодо редакції статті 148-2 Кримінального кодексу,  слід  зазначити,  що більшість  із  них  треба  відхилити,  а  підтримати  лише ті,  що спрямовані на збільшення значного,  великого та особливо  великого розмірів, але збільшити їх не в десять разів, а в три рази.

 

     Далі. Стосовно пропозиції автора щодо внесення змін до Закону України про державну податкову  службу  в  Україні.  Запропонована редакція  першого  абзацу  пункту  2  статті  11   (Лунає  дзвінок головуючого).  Ну,  я не знаю,  у мене ще коментар  щодо  проектів Богатиренка, Костинюка. Тоді висновки скажу, так?

 

     Висновок Комітету   з   питань   законодавчого   забезпечення правоохоронної діяльності щодо  законопроекту  Інни  Богословської про  внесення  змін  до  деяких  законів України такий.  У разі їх прийняття запропоновані зміни та доповнення понизять  ефективність роботи  податкових органів,  що відповідно не сприятиме покращенню ситуації у сфері оподаткування,  і  комітет  вважає  за  необхідне рекомендувати Верховній Раді України відхилити даний законопроект. Такий висновок підтримують науково-експертне управління,  Державна податкова адміністрація України, Верховний Суд України, Генеральна прокуратура України,  Міністерство  внутрішніх  справ  України  та Міністерство юстиції України.

 

     Висновок щодо    законопроектів    депутатів    Костинюка   і Богатиренка.  Комітет вважає за необхідне рекомендувати  Верховній Раді  України  відхилити проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу  України  (реєстраційний  номер 5211   від  23  березня  2000  року)  народного  депутата  України Богатиренка та взяти за основу проект Закону України про  внесення змін  і  доповнень  до  статті 148-2 Кримінального кодексу України (реєстраційний номер 4239  від  11  травня  2000  року)  народного депутата  України Костинюка,  врахувавши при підготовці проекту до другого читання положення, які містяться у законопроекті народного депутата  України  Богатиренка.  Із  суб'єктами права законодавчої ініціативи це питання було погоджено.

 

     Шановні колеги,  від імені комітету я прошу  підтримати  наше рішення: прийняти проект Костинюка в першому читанні, а після його суттєвого доопрацювання разом  із  суб'єктами  права  законодавчої ініціативи подати його на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Петре    Володимировичу.    Кармазін   Юрій Анатолійович  від  Комітету  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю. Співдоповідь.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134, Одеська область). Шановні народні депутати! Комітетом з питань  боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією розглядався   внесений  народним  депутатом  України  Богатиренком проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  України.  Цим  законопроектом пропонується змінити редакцію статті 148-2,  яка передбачає  відповідальність  за  ухилення  від сплати  податків,  зборів  і інших обов'язкових платежів,  а також доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення  новою статтею 165-3,  яка б передбачала відповідальність за ухилення від сплати податків,  зборів і інших обов'язкових  платежів,  якщо  ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних та великих розмірах.

 

     Поділяючи стурбованість автора законопроекту тим,  що в нашій державі  склалася  така тяжка економічна ситуація,  ми не вважаємо кримінально-правові заходи панацеєю від такого  досить  поширеного явища,  як  ухилення  від  сплати  податків.  Разом  з тим комітет вирішив, що підтримувати пропозиції народного депутата Богатиренка в поданому вигляді є недоречним. Чому?

 

     По-перше, стаття       148-2      передбачає      кримінальну відповідальність лише за  умисне  ухилення  від  сплати  податків, зборів  та інших обов'язкових платежів.  У випадках,  коли особа з об'єктивних причин не  має  можливості  сплатити  податки  або  не платить   їх  з  інших  причин,  які  виключають  її  вину,  чи  з необережності, її дії не утворюють складу вказаного вище злочину.

 

     Умисний характер  зазначених  дій  є  свідченням   суспільної небезпечності такого ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів навіть  за  умови,  якщо  воно  призвело  до ненадходження  до  бюджету  чи  державних цільових фондів коштів у значних чи великих розмірах (це становить відповідно понад 1700  і 4250 гривень).

 

     По-друге, у  всьому проекті простежується певна нелогічність, оскільки до категорії адміністративних правопорушень  пропонується перевести  діяння,  які  за своїм характером є більш небезпечними, ніж ряд інших діянь у сфері господарювання,  за які передбачається кримінальна кара, яку не пропонується змінити чи відмінити.

 

     Наприклад, стаття   148-4  Кримінального  кодексу  передбачає кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво,  якщо  це завдало  будь-якої  матеріальної шкоди державі,  банку,  кредитній установі,  іншим юридичним особам або громадянам.  Заподіяння  цим діянням   великої   матеріальної  шкоди  є  обтяжуючою  це  діяння обставиною,  хоча згідно із законом великою вважається матеріальна шкода,  яка перевищує суму 850 гривень.  Це стосується також таких злочинів,  як шахрайство з фінансовими ресурсами  (стаття  148-5), порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (стаття 148-8) та інших.

 

     По-третє, чому  комітет  вважає   недоречним   приймати   цей законопроект.   Ряд  запропонованих  норм  містить  недосконалі  з юридичної точки зору положення.  Так,  зокрема, згідно з редакцією статті  148-2  суб'єктом  цього  злочину визнається посадова особа підприємства,  установи,  організації незалежно від форм власності або  фізична  особа.  Разом  з тим посадова особа є також фізичною особою.

 

     Абсолютно зайвим є включення до складу кваліфікаційних  ознак вказаного  злочину  такої  ознаки,  як  умисне ухилення від сплати податків за попереднім зговором групою осіб.  Річ  у  тім,  що  ця ознака у чинній статті 148-2 Кримінального кодексу, як, до речі, і в будь-яких інших складах злочинів,  є обтяжуючою відповідальність обставиною.  У  запропонованій редакції статті 148-2 Кримінального кодексу вказана ознака такої функції не виконує і до того ж зовсім не впливає на міру відповідальності особи.  Є ще багато мотивів, з яких не можна підтримувати цей законопроект, тому буду просити вас (я висловлюю думку комітету) про його відхилення.

 

     Що стосується пропозицій,  які прозвучали у виступі народного депутата Богословської.  Я хочу сказати:  Інно Германівно, ви мені ще  більше  подобаєтеся,  коли так палко відстоюєте свою позицію і кажете,  що  не  треба  вводити  кримінальну  відповідальність  за ухилення  від  сплати  податків,  платежів з необережності.  Але я хотів би вас запитати.  Скажіть, будь ласка, якби ви були сьогодні на  місці  головного  податківця  країни,  а  перед  вами сиділа б людина,  яка  просто  знищила  документи,  як  це  роблять   деякі відомі-відомі організації, або просто не вела ніякого обліку, і ви знали б,  що там проходять  мільйони,  мільярди,  як  це  сьогодні проходить  через  фонди,  що  б  ви  з  нею робили?  Ми боролися з "окорочками",  а сьогодні деякі фонди по спасінню  дітей  фактично знищують наших дітей через такі самі пільги!

 

     Тому, шановна  Інно  Германівно,  тут  є багато питань.  Я із задоволенням подивлюся ваші пропозиції, які ви подасте до третього читання проекту Кримінального кодексу,  але мені здається,  що тут не можна зараз звалювати все в одну купу.  Ті пропозиції,  які є в проекті  народного  депутата Богатиренка,  комітет також вважає за необхідне відхилити. А що стосується пропозицій Інни Германівни до Кримінального  кодексу  (ще  раз  кажу,  тільки  до  Кримінального кодексу),  то я вважаю,  що їх треба подати  до  третього  читання проекту   Кримінального  кодексу.  Що  стосується  інших  проектів законодавчих актів, то там є тема для розмови, їх можна приймати в першому читанні і потім над ними працювати далі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, ще ж проект Костинюка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Проект Костинюка, я абсолютно погоджуюсь з тим, що  сказав  колега  Мельник,   теж   потребує   суттєвогосуттєвого доопрацювання.  Щоб  зекономити  час,  я  не  буду  зараз на цьому зупинятися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  вам  дякую.  Шановні  народні  депутати,  ми   час вичерпали, я на правах головуючого можу продовжити засідання на 15 хвилин. Але чи є потреба обговорювати ці три законопроекти, які за висновками  двох  комітетів  не  є такими,  що можуть ставитися на голосування в першому читанні? Я думаю, такої потреби немає. Петре Володимировичу,  ви доповіли.  Доопрацьовуйте,  напрацьовуйте один варіант і вносьте його,  ми будемо повторно розглядати  в  першому читанні.

 

     Думка податківців. Шитря Олексій Іванович.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні народні депутати!  Мабуть,  найбільш слушною є думка, що треба збільшувати розмір сум несплати податків,  які тягнуть  за  собою  кримінальну відповідальність,   як   запропонувала   податкова  адміністрація, скажімо,  в  три  рази.   Але   ця   стаття   потребує   корінного доопрацювання, тому сьогодні немає, мабуть, потреби приймати якесь рішення.  Треба розглядати всі ті пропозиції,  які  сьогодні  були висловлені.

 

     ГОЛОВА. Олексію   Івановичу,   ми   вас  просимо:  сідайте  і розглядайте їх разом з депутатами.

 

     -----------

 

     У нас  є  можливість  продовжити  засідання  на  15   хвилин. Аграрний  комітет  просить розглянути два законопроекти.  Перший - проект Закону 6055 про  угоди  щодо  земельної  частки  (паю).  Це питання дискусійне,  але заполітизоване.  Ви чули, вчора Президент Леонід  Кучма  дав  цілу  низку  доручень.  Тому  якщо   це   буде підкріпленням,   то  ми  могли  б  його  розглянути.  Але  питання дискусійне.  Другий - проект Закону 6048 про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років.

 

     Чи буде  ваша згода?  Якщо ви не заперечуєте,  ми продовжуємо засідання на 15 хвилин і надаємо слово  голові  комітету  Катерині Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  Шановні  колеги!  Дуже  дякую  за можливість виступити.  Справді,  це два дуже нагальні законопроекти.  Почну з першого.   Його   подав   народний   депутат  Анатолій  Сергійович Матвієнко.  Комітет підтримав  цей  законопроект.  Він  стосується питань,  пов'язаних з тим,  що сьогодні відбувається із земельними паями.  Законодавчої бази  щодо  руху  земельних  паїв  немає.  На сьогодні  лише частина людей,  які отримали земельні частки (паї), мають державні акти на земельне володіння, які підтверджують право власності на землю і є юридичною основою цього права власності.

 

     А є  такі  приклади  (і це підтверджують дуже багато народних депутатів,  що отримують листи,  звернення  з  місць),  коли  люди здійснюють дарування свого земельного паю,  оформляючи це як угоду купівлі-продажу.  Люди бувають часто обмануті,  за  свою  земельну частку (пай) отримують всього 100,  150, 200 гривень - дуже низьку ціну.  І такий процес набирає дуже широкого розмаху.  Тому й  було дане  оце доручення Леоніда Даниловича Кучми - щоб люди залишилися із землею.  Земля згідно з указом дана людям, які на ній працюють, і  до  прийняття  нового Земельного кодексу,  тобто поки не будуть виписані всі юридичні норми,  із землею  не  можуть  здійснюватися ніякі  операції,  окрім  оренди,  бо  Закон  про оренду прийнятий. Другою  формою  реалізації  права  на  землю   є   спадщина.   Цим законопроектом передачу землі у спадщину ми не припиняємо. Третьою формою реалізації цього права є застава.  Це  ми  теж  випишемо  у Земельному  кодексі,  як  і  норму про купівлю-продаж.  Поки цього немає, ми повинні захистити права людей, їхню власність.

 

     Комітет підтримує проект депутата Матвієнка.

 

     ГОЛОВА. Микола Сергійович Пасєка  наполягає  на  виступі?  Ви поділяєте думку комітету.

 

     Все. З  цього питання виступів не буде.  Катерино Тимофіївно, дякую. Давайте надамо слово ініціатору законопроекту.

 

     Депутат Матвієнко. Будь ласка, коротенько.

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Дякую.  Шановний  Голово!   Шановні   народні депутати! Цей проект підготовлений Інститутом відкритої політики у складі народних депутатів і фахівців із  земельного  права.  Поява цього  документа  викликана масовим стихійним явищем,  далеким від вимог Конституції, законів та суті і змісту земельної реформи.

 

     Дійсно, сьогодні питання про паї не врегульоване,  і ситуація спровокована тим,  що є указ Президента від 10 листопада 1994 року 666,  де сказано,  що право на земельну  частку  (пай)  може  бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування і застави. Але пізніше Президент  у  своєму  Указі  332/98  про  захист  прав власників  земельних паїв зазначив,  що ця норма застосовується як виняток  у  рамках  КСП.  Більше  того,   наш   Земельний   кодекс передбачає,  що  у  разі продажу членом КСП своєї земельної частки переважне право на її купівлю мають співвласники землі. Держкомзем відповідає за дотримання цієї норми.

 

     Коли були КСП,  то всі земельні сертифікати були, як правило, у конторі колгоспу.  Коли КСП указом Президента  було  зруйновано, сертифікати,  на  превеликий  жаль,  з'явилися  на  руках у людей. Зубожіння,  яке ми сьогодні маємо,  штовхає людей до того,  що  їх можна  дурити.  Під  різним  приводом до людей приїжджають ділки і забирають  ці  сертифікати,  оформляють  у  присутності  юридичної служби дарування,  даючи з кишені нічим не оформлені 100,  200 або 300 гривень.

 

     Так, на сьогодні продано земельних паїв по Київській  області

-  на  3  тисячі  гектарів,  по  Миколаївській  - на 10 тисяч,  по Дніпропетровській -  на  18  тисяч,  по  Одеській  -  на  8  тисяч гектарів.

 

     Я був у Солонянському районі на Дніпропетровщині,  де в трьох селах сертифікати повністю продано. Продано не селянам, а тим, хто туди  заїхав.  Я був у селі Звонецьке на Дніпрі,  де сертифікат на пай  більше  4  гектарів  (60  відсотків  землі  не   оброблялося) продавався за 300 гривень. Ціна проданого паю становить 1 відсоток ціни, якби ці люди здали свою землю в оренду.

 

     Тому ми не пропонуємо обмежити рух землі,  ми  пропонуємо  до прийняття нового Земельного кодексу, який повинен чітко це питання врегулювати,  припинити  отаке  злодійство,  бо  сьогодні   ніяких документів на те,  що це є купівля-продаж землі,  немає.  Нотаріат оформляє договори дарування.

 

     Я пропоную проголосувати завтра,  Іване Степановичу,  проект, який  сьогодні  роздано  на  заміну  попереднього.  Тому  що після обговорення у комітетах і спілкування з депутатами довелося внести певні зміни.  Вони внесені, вони не змінюють суті проекту, але цей варіант є більш чітким і виписаний у відповідності...

 

     ГОЛОВА. Вносьте  його  від  комітету.  Дякую.  Ми  зрозуміли. Вносьте   його  від  комітету,  і  ми  завтра  його  розглянемо  і проголосуємо.

 

     -----------

 

     Катерино Тимофіївно,  доповідайте  проект  Закону  6048   про стимулювання  розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні  колеги!  Всі  знають,  яка  ситуація   в агропромисловому  секторі.  Сьогодні ніякі лише реформаторські дії не можуть допомогти сільському господарству розвивати  виробництво так,  як  це  треба для України,  як цього хочуть селяни,  які там працюють.  Існуюча правова база дала  можливість  здійснити  низку лише  організаційних  заходів,  і  нам  треба  тепер підкріпити їх економічними заходами.

 

     Законопроект, який  ми  пропонуємо,  є  рамковим  і  визначає правила  взаємовідносин  держави і суб'єктів,  які господарюють на землі.  У законопроекті передбачається  встановлення  економічного механізму господарювання в сільському господарстві, який поставить АПК  у  рівні  умови  з  іншими   галузями   народногосподарського комплексу. Передбачається запровадження моніторингу цін, заставних цін    (цін    підтримки),    підтримка     доходів     виробників сільськогосподарської продукції через систему державних субсидій і дотацій.

 

     На період дії  закону  не  передбачається  внесення  змін  до податкового законодавства, що регулює аграрний сектор України, які можуть спричинити збільшення податкового навантаження.

 

     Щодо цього питання можуть бути різні погляди.  Але ви знаєте, що  в  нинішньому  році  завершується термін дії пільги про сплату 30-відсотків фіксованого сільгоспподатку.  Ми не заперечуємо, так, цей податок має платитися в повному розмірі.

 

     Будуть внесені  зміни  і  скасовані  пільги  щодо  земельного податку.  Це теж забезпечить  додаткові  надходження  до  бюджету. Закінчиться  дія  норми  щодо сплати податку на додану вартість на реалізовану сільськогосподарську  продукцію.  Це  також  додаткові надходження  до  бюджету.  Але  ті  пільги,  які за законодавством повинні ще діяти, ми просимо залишити.

 

     Для стимулювання     розвитку     сільського     господарства пропонується  все-таки  встановити  межу  бюджетного  фінансування галузі - до 10 відсотків витратної частини Державного бюджету.

 

     Кожного року нам казали,  що на сільське господарство України через  списання,  через  допомоги тратиться 7-8 мільярдів гривень. Цим  законопроектом  передбачається  витрачати  не  більше   2-2,3 мільярда гривень.  Так що це утричі менше від того обсягу,  що нам весь час називали і говорили, що тратиться.

 

     У системі кредитування ми  пропонуємо  передбачити  механізм, який  забезпечив  би  надання  не  тільки  короткотермінових,  а й довготермінових кредитів,  а  також  погашення  частини  кредитної ставки   з   Державного  бюджету.  Інакше  кредит  і  надалі  буде недоступним для селянина.  Селяни не зможуть ним користуватися,  а ви  самі  розумієте,  що  за  повної відсутності обігових коштів і незадовільної   технічної   оснащеності    без    довготермінового кредитування село ніколи не поновить технічної бази.

 

     У системі  страхування  ризиків ми вперше пропонуємо державну підтримку страхування,  зокрема, на дві головні культури - зерно і цукровий  буряк.  Чому ми маємо щороку голосувати в цьому залі про допомогу на ліквідацію наслідків стихії? Нехай це робиться солідно

- через систему страхування.

 

     Чинний Закон  про  ціни і ціноутворення не враховує специфіки сільського   господарства,   тому   слід    врегулювати    питання застосування заставної ціни,  порядку підтримки доходів виробників сільськогосподарської продукції.

 

     У "Прикінцевих   положеннях"   даного   законопроекту   уряду пропонується   вирішити   ряд  важливих  питань  для  забезпечення ефективної  дії  закону,  зокрема   запровадити   механізм,   яким передбачити    збільшення    бюджетних    видатків    на   дотацію сільськогосподарських  товаровиробників   пропорційно   підвищенню податкового  тиску  на  них у разі внесення змін до чинної системи оподаткування.

 

     З метою  підтримки   вітчизняних   товаровиробників   Кабміну запропоновано також встановити з 1 січня 2001 року для підприємств

-   виробників   тютюнової   продукції    порядок    обов'язкового використання  власної  тютюнової  сировини  в  обсягах не менше 10 відсотків  від  загальної  потреби.  Коли  ми   проводили   виїзне засідання  комітету  в  Закарпатській  області,  ми  всі  відчули, наскільки  це  важлива  проблема.  Ми  отруюємо  населення  нашими тютюновими виробами, але, шановні депутати, у нас немає...

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно, не нашими. Не нашими!

 

     ВАЩУК К.Т.   У   нас   немає  жодної  тонни  тютюну  власного виробництва,  галузь тютюнництва вимирає.  Наш тютюн  фабрикам  не потрібен.   З-за   кордону   завозиться  готова  маса,  її  тільки заправляють  у  сигарети.  Наше  тютюнництво  просто  вмирає.   Це прохання людей ( а це понад 100 тисяч чоловік), які були зайняті у виробництві тютюнової сировини.

 

     І останнє.  Ми  прийняли  добрий   закон,   який   передбачає одновідсотковий   збір   на   розвиток   хмелярства,  тютюнництва, виноградарства  і  садівництва.  Я  дуже   дякую   всім   народним депутатам,  хто  нас тоді підтримав,  і хочу сказати,  що в даному законопроекті ми пропонуємо цю норму зберегти.  Що це дало? Тільки за  рік  дії цього закону в Україні удвічі збільшилися виробництво хмелю,  закладка садів і виноградників.  Удвічі!  Через рік-два ми взагалі  забудемо,  що  таке  ввезення хмелю зза кордону для нашої пивоварної промисловості.

 

     Я дякую за увагу. Прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ви   бачите,   засідання завершується. У зв'язку з цим я вношу таку пропозицію. Я думаю, що жодна  з  депутатських  фракцій,  груп  чи  окремі   депутати   не заперечують  проти  прийняття  такого  законопроекту,  який би хоч трохи,     поки     хоч     декларативно      сприяв      розвитку сільськогосподарського   виробництва.  Оскільки  цей  законопроект розданий вам не так давно,  я пропоную такий  варіант:  ми  завтра його проголосуємо в першому читанні і протокольно врахуємо, що під час постатейного розгляду в другому  читанні  ми  будемо  надавати можливість  депутатам виступити з обгрунтуванням своїх пропозицій. Тобто не  тільки  поправки  розглянемо,  а  й  заслухаємо  виступи депутатів,  тому що зараз часу немає, щоб відкрити обговорення. Ми можемо продовжити обговорення, я не заперечую, але ж я знаю, як це буде...

 

     Тому я  ще  раз кажу:  з урахуванням презентації проект можна завтра проголосувати в першому читанні,  потім доопрацювати. А під час  розгляду  в  другому  читанні  ми  дамо  можливість депутатам виступити для аргументації поправок,  надавши для виступу до трьох хвилин. Це стосовно цього проекту.

 

     Щодо попереднього  проекту ми завтра будемо голосувати - чи в цілому, чи в першому читанні. Розгляд його ми завершили.

 

     ВАЩУК К.Т. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Все. Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.

 

     Після обіду депутати працюють у комітетах і фракціях.

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка   Крим).   Розглянувши запропоновані  законопроекти  про  внесення  змін  і  доповнень до Закону України про металобрухт, ми змушені констатувати:

 

     Перше. На наш  погляд,  неприйнятною  є  пропозиція  замінити Держкомітет промислової політики на спеціально уповноважений орган центральної виконавчої влади України.  Відповідно  до  статті  106 Конституції   України   право   утворювати,   реорганізовувати  та ліквідовувати  центральні  органи   виконавчої   влади   надається виключно    Президенту    України.    В    тексті    законопроекту використовуються     назви      неіснуючих      міністерств      - зовнішньоекономічних  зв'язків,  охорони  навколишнього природного середовища.

 

     Друге. Пропонується,  щоб місцеві органи виконавчої влади  та органи  місцевого самоврядування мали право зупиняти дію ліцензій. Однак  ці  органи  їх  не  видають,  а  з   тексту   законопроекту незрозуміло, який орган має право на відновлення дії ліцензії.

 

     Третє. Пропонується обмежити зовнішньоекономічну діяльність з металобрухтом шляхом заборони експорту брухту,  введення вивізного мита, надання Кабінету Міністрів України права застосовувати режим квотування.  Такі норми  суперечать  заявленому  Україною  бажанню приєднатися  до  СОТ.  Суперечить  це  і  Меморандуму  економічної політики  Кабміну  і  Нацбанку  України,   в   якому   уряд   взяв зобов'язання не вводити нових експортних мит.  Крім того, це норма Закону про Єдиний митний тариф, а не Закону про металобрухт. Тобто обмеження  експорту  металобрухту  може  призвести  до  погіршення торгового балансу України.

 

     Четверте. Формулювання правопорушення,  за  яке  пропонується встановити кримінальну відповідальність, є загальним.

 

     Тому ми  пропонуємо відхилити ці законопроекти і повернути їх на доопрацювання.

 

     Шановні колеги!  5 травня  1999  року  було  підписано  Закон України  про  металобрухт.  А  10  серпня  2000 року за дорученням першого  віце-прем'єр-міністра  України  припинено  діяльність  за давальницькими  контрактами з металобрухтом кольорових металів.  І це  в  той  час,  коли  на   території   України   немає   жодного підприємства,  що  випускало  б  готову  продукцію  з металобрухту кольорових металів на рівні світових стандартів.  А  на  кабельних підприємствах   України,   таких   як  "Южкабель",  "Одесакабель", Кам'янецьПодільський  кабельний  завод,  "Укркабель"  (м.   Київ), "Азовкабель",  Донецький  кабельний  завод,  "Запоріжжякабель"  та "Чернігівкабель",  встановлене устаткування іноземного зразка, яке розраховане на виробництво кабельно-дротяної продукції з мідної та алюмінійової катанки іноземного виробництва,  не  працює.  Трудові колективи залишаються без заробітної плати, електротехнічна галузь зазнає значних збитків і як наслідок - зменшуються надходження  до бюджету.  Підприємства  виплачують  штрафні санкції за невиконання укладених контрактів.  Арбітражні суди розпочинають  процеси  щодо неправомірності  дій  Кабміну  відносно  призупинення  дії  статей Закону про металобрухт.