Стенограма пленарного засідання

14 вересня 2000

 

                               ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

               С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

               У к р а ї н и.  14  в е р е с н я  2000  р о к у.

                                10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради!

 

     Прошу готуватися до реєстрації.

 

     Сьогодні день   народження   нашої   колеги   Ольги  Петрівни Гінзбург.  Прошу  привітати  її  (Оплески).  А  квіти  секретаріат вручить пізніше,  бо вони не спрацювали до цього. У черзі, кажуть, стоять там десь. Розпорядіться.

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  390  народних   депутатів.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Ви знаєте,  що  сьогодні в нас немає розминки.  Але керівники депутатських фракцій попросили мене оголосити депутатські  запити, щоб вони були в дії. Немає заперечень? Немає.

 

     Надійшли депутатські запити від

 

     Віктора Йосиповича   Развадовського   -  до  Прем'єр-міністра України стосовно фінансування завершення  будівництва  Центральної районної  лікарні в селищі Дзержинськ Житомирської області.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення приймається.

 

     Михайла Яковича Онуфрійчука  -  до  Прем'єр-міністра  України щодо  незадовільного фінансування випуску літератури для державних потреб  за  розділом  "Видавництва"  Державного   бюджету.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних  депутатів  (Косаківський  та інші,  всього 12 народних депутатів) - до Прем'єр-міністра України щодо прискорення початку  будівництва дитячої клінічної лікарні по вулиці професора Підвисоцького в місті Києві. Прошу голосувати.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення приймається.

 

     Володимира Миколайовича Єщенка - до Прем'єр-міністра  України стосовно  відшкодування  витрат  автопідприємству  імені  Шевченка Золотоніського району Черкаської  області  на  будівництво  школи. Прошу голосувати.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення приймається.

 

     Володимира Михайловича Яценка - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадовільним виконанням Кабінетом  Міністрів  Постанови Верховної  Ради  про  невідкладні заходи щодо оздоровлення дітей у 2000 році. Прошу голосувати.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення приймається.

 

     Павла Васильовича Тищенка  -  до  міністра  охорони  здоров'я України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно зловживання  службовим  становищем  головним  лікарем  Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії. Прошу голосувати.

 

     "За" - 182.

 

     Рішення приймається.

 

     Олексія Івановича  Лісогорського  -  до голови Держкомзв'язку України:  про  незадовільне  забезпечення  послугами   телефонного зв'язку  ветеранів  та  інвалідів  війни у місті Ізюмі Харківської області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення приймається.

 

     Михайла Ярославовича  Ратушного   -   до   голови   Державної податкової   адміністрації  України:  про  зловживання  в  системі Концерну  радіомовлення,  радіозв'язку   та   телебачення.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення приймається.

 

     Віктора Йосиповича  Развадовського  -  до голови Житомирської обласної держадміністрації щодо фінансування будівництва середньої школи в Любарському районі Житомирської області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення приймається.

 

     Валентини Петрівни  Семенюк  -  до  голови  Рахункової палати України:  про здійснення перевірки використання  бюджетних  коштів при   страхуванні   державного  майна  (часток,  паїв,  акцій)  та надходження дивідендів до Державного бюджету. Прошу голосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення приймається.

 

     ----------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного. Візьміть, будь ласка,  документи.  Оголошуються  до  розгляду проекти про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради  України,  про припинення  повноважень  та  зміни  у складі комітетів.  Доповідає Омеліч Віктор Семенович. Чи будуть у депутатів запитання?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати! Комітет на засіданні 5 вересня цього року розглянув  та  обговорив заяви  обраних  25  червня  2000  року  народних депутатів України Тігіпка Сергія Леонідовича,  Калінчука Василя  Антоновича,  Сухого Ярослава  Михайловича,  Шіллера  Ростислава  Ілліча про обрання їх членами комітетів Верховної Ради України.

 

     Комітет прийняв  рішення  підтримати  заяви  Тігіпка   Сергія Леонідовича,   Калінчука   Василя   Антоновича,   Сухого  Ярослава Михайловича про обрання Тігіпка Сергія Леонідовича членом Комітету Верховної  Ради  з  питань  фінансів і банківської діяльності (всі документи оформлені належним чином);  про обрання Калінчука Василя Антоновича  членом  Комітету  Верховної  Ради  з  питань  аграрної політики  та  земельних  відносин;  про  обрання  Сухого  Ярослава Михайловича  членом  Комітету  Верховної  Ради з питань державного будівництва...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу,  оскільки проекти постанов різні, давайте   спочатку   розглянемо  проект  постанови  6024  стосовно депутата Тігіпка. Будуть запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 171.

 

     По фракціях висвітіть,  будь ласка.  Щось незрозуміло? (Шум у залі).

 

     Є запитання до Сергія Леонідовича? (Шум у залі).

 

     Прошу уваги!  Запитання  до  голови  комітету  чи  до  Сергія Леонідовича?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемые коллеги!  Я прошу поддержать этот проект постановления, чтобы Сергей Леонидович Тигипко работал в  Комитете  по  вопросам  финансов  и  банковской   деятельности. Независимо от политических пристрастий, он является специалистом в этой отрасли и усилит работу в комитете.

 

     И еще  несколько  слов  я  хочу  сказать  о  том   неприятном инциденте,  который сегодня произошел в нашем Комитете по вопросам финансов и банковской деятельности. Сегодня

 

     ГОЛОВА. Так це вже

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Иван Степанович,  это очень  важно.  Сегодня пришлось  взламывать  дверь  в моем рабочем кабинете,  потому что, видимо,  кто-то пытался проникнуть в  мой  рабочий  кабинет.  Иван Степанович,  я обращаюсь к вам как к Председателю Верховной Рады и прошу сделать все возможное для того, чтобы...

 

     ГОЛОВА. Я вже  даю  доручення  (зараз  Олександр  Миколайович Таран у Кабінеті Міністрів) коменданту провести розслідування.  Ще такого не було,  щоб по кабінетах хтось шастав (Шум у залі).  Було вже? (Шум у залі). Я нічого не відкривав. Мій кабінет, вам відомо, був на Садовій.  Там було три столи, три чоловіки сиділи. І такого не було.

 

     Депутат Альошин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги, я хотів би попросити вас підтримати пропозицію, викладену в проекті постанови Верховної   Ради,  про  включення  Сергія  Леонідовича  до  складу Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Ви знаєте, що в  нашого  комітету  попереду  великий  обсяг  роботи над проектом Податкового  кодексу.  І,  звичайно,  досвід  Сергія   Леонідовича знадобиться  для  того,  щоб  ми  швидше,  оперативніше і якісніше підготували цей документ. Прошу підтримати цей проект.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  будь ласка,  займіть  свої місця і проголосуйте (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон Володимира Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Иван  Степанович,  я  хочу  пояснить мотивы,  по которым  народные   депутаты   Украины   -   члены   Прогрессивной социалистической партии Украины не голосуют за то, чтобы Тигипко и всех остальных включить в состав комитетов.

 

     Дело в  том,  что  после  парламентского  переворота,   после образования   большинства   и   меньшинства   нарушены  все  нормы демократического государства в  Украине,  даже  закрепленные  этой Конституцией,  все нормы,  демократические принципы,  закрепленные международным правом. Оппозиция не имеет никаких прав. В зале идет скупка   депутатов.  Верховный  Совет  сформировался  на  принципе баланса  политических  сил,  каждый  комитет  был  сформирован  по принципу   политического   представительства.   Сегодня   это  все нарушено:  прав у оппозиции нет,  прямой трансляции нет,  народные депутаты  Украины от оппозиции не могут выступить.  Идут перекосы, идет   грязная   политическая   возня,   когда   нарушаются    все демократические принципы, и поэтому мы не голосуем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Шановні  народні  депутати,  ми  провели коротеньке обговорення,  депутати висловили  свої  позиції.  Прошу проголосувати проект постанови за номером 6024.

 

     "За" - 209.

 

     По фракціях висвітіть, будь ласка.

 

     Пухкал, ви що, не бачите, що "Батьківщина" не голосує... Що ж ви питаєте мене?

 

     Знімається. Наступний проект.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Наступний проект - про обрання Калінчука  Василя Антоновича   членом  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань аграрної політики та земельних відносин.  Ставте  на  голосування, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Цей проект стосується і Сухого Ярослава Михайловича.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Сухого   Ярослава   Михайловича  обрати  членом Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Прошу голосувати. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у  депутатів запитання до голови комітету стосовно   Калінчука   Василя   Антоновича   і   Сухого   Ярослава Михайловича?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька  область).  Дякую.  Вельмишановний   доповідачу, група  "Солідарність"  задає вам запитання:  чому ви не пропонуєте ставити на голосування в  пакеті  і  питання  про  перехід  нашого колеги    Кушнірова   у   комітет,   який   займається   питаннями законодавства?  Доти,  доки не буде поставлено це на  голосування, наша фракція брати участь у голосуванні з цього питання не буде.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Таке  питання  не можна ставити на голосування в пакеті з питанням про обрання до комітетів.  Зараз ідеться про те, що  вперше  обираються  членами  комітету  народні  депутати,  які дообрані до Верховної Ради.  Перехід депутата в  інший  комітет  і обрання до комітету - це різні питання.  Постанови з цих питань не можуть бути прийняті в пакеті.

 

     ГОЛОВА. Чи є  ще  запитання?  Немає.  Тоді  проект  постанови 6024-3 прошу проголосувати як постанову.

 

     "За" - 198.

 

     По фракціях висвітіть, будь ласка.

 

     Є у вас ще проекти? У мене я не бачу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Є. До комітету надійшла заява народного депутата Салія Івана Миколайовича про обрання його членом Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання щодо цього проекту постанови?

 

     Сергій Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую, Іване Степановичу. Запитання стосується всіх кандидатур. Ви враховували чисельність комітетів?  Тому що попередній депутат, за якого ми голосували,  буде  вже  105  в  аграрному  комітеті.  Цей комітет  і  так  уже  шість років нічого не робить,  а ви його все наповнюєте людьми, щоб вони не знали, хто є членом цього комітету. А є комітети, в яких по 12 чоловік.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні колеги,  ми не розглядаємо заяв народних депутатів про включення їх до якогось комітету,  поки немає  згоди цього  комітету  і  згоди  керівника фракції,  до якої входить цей народний депутат.

 

     Що стосується Салія,  то я вам даю довідку.  За станом на  13 вересня  2000  року  до  складу  Комітету  з  питань  будівництва, транспорту і зв'язку входить 17 народних  депутатів.  З  них  один представник  від  депутатської фракції "Реформи-Конгрес",  до якої входить  Салій.  Таким  чином,  у  цьому   комітеті   будуть   два представники від цієї фракції.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?  Чи є ще запитання?  Немає.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 212.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Наступний проект.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні колеги,  до комітету надійшла заява  про обрання  народного  депутата  України  Шіллера  Ростислава  Ілліча членом  Комітету  з  питань  Регламенту,  депутатської  етики   та організації роботи Верховної Ради України.

 

     Немає чітко визначеної думки комітету з цього питання.  Але є рішення про те,  що депутати не погодилися з цією пропозицією. Хоч я вважаю, що нам потрібно обрати ще одну людину, бо стоїть питання про  вихід  із  групи  Кушнірова  Миколи   Олександровича.   Отже, чисельність нашого комітету зменшується на одну особу.  А так,  ми вважаємо, у нашому комітеті був би збережений той баланс, який був раніше.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Порошенко Петро Олексійович.  За ним - депутат Аннєнков.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12, Вінницька область). Спасибі, Іване Степановичу. Вельмишановний доповідачу,   я  хотів  би  вас  повідомити,  що  Кушніров  Микола Олександрович з групи виходити не збирається. Це по-перше.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я не казав про групу, я сказав про комітет.

 

     ПОРОШЕНКО П.О. Ви зараз сказали про вихід Кушнірова з групи.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. З комітету...

 

     ПОРОШЕНКО П.О.  І по-друге,  я хотів би, щоб у нас був рівний підхід  до  всіх  депутатів.  У  вас є заява Кушнірова про вихід з комітету.  Ви її навіть не поставили на розгляд.  Нехай  парламент приймає  рішення:  чи затвердити перехід з комітету в комітет,  чи ні.  Ми вимагаємо рівного підходу до депутата - члена депутатської групи  "Солідарність".  Це є пояснення нашої позиції.  Будь ласка, ставте це питання на голосування.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я так само за те,  щоб був рівний підхід до всіх народних    депутатів.   Проте   у   мене   немає   заяви   Миколи Олександровича.  Я,  коли це  питання  розглядалося  на  засіданні комітету, теж не мав цієї заяви. Те, що вона є в нього на руках, - це одна справа,  а от те,  чи вона розглядалася комітетом,  - інша справа.  Ця заява в комітеті не розглядалася,  я доводжу до вашого відома.  Домовленість у нас з ним  є,  але  заява  повинна  пройти необхідну процедуру, щоб, як ви кажете, був рівний правовий підхід до всіх народних депутатів.

 

     Отже, коли ми розглянемо це питання  на  засіданні  комітету, воно  буде відповідно внесено,  зареєстровано,  як це потрібно,  і проект буде роздано всім народним  депутатам.  Це  питання  ще  не розглядалося комітетом і у Верховній Раді не зареєстровано.

 

     ГОЛОВА. Депутат Аннєнков. Будь ласка.

 

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. На заседании комитета голосовали против дачи  согласия  на избрание Шиллера членом регламентного комитета. Высказывалась  следующая  позиция.  Регламентный  комитет   против создания так называемой "більшості", и многие высказывались, что в этом комитете должно быть больше представителей оппозиции.  Только не знаю,  почему в этот комитет в связи с тем,  что его полномочия усиливаются,  больше  приходят  представители  "більшості".  И  по мировой  практике этот комитет должен принадлежать оппозиции,  а у нас все нарушается.  Поэтому я призываю депутатов не  поддерживать эту  кандидатуру,  а наоборот - комитет и его руководство передать оппозиции.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Дозвольте, я відповім.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні колеги!  Якщо ми  намагаємося,  щоб  усе розглядалося з правової точки зору, то давайте зупинимося на тому, що на сьогодні в нас немає правової основи,  щоб чітко визначалися в документах такі поняття,  як "більшість" і "меншість". І ми ними не користуємося у правовій практиці. Тому ставити сьогодні питання про те, щоб дати можливість меншості, коли ми не маємо відповідних законодавчих актів щодо цього, вважаємо недоцільним. Це перше.

 

     Друге - щодо того,  що склад нашого комітету не  змінився.  І якщо одна людина хоче вийти із складу комітету,то ми говоримо,  що це людина із більшості - Кушніров Микола Олександрович.  І  Шіллер Ростислав Ілліч теж із більшості.  Так що тут зовсім не змінюється політичний розклад.

 

     ГОЛОВА. Стоян Олександр Миколайович.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька  область).  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  Ви  звернули  увагу:  коли  доповідає Омеліч,  немає ніякого порядку,  тому що ця людина не  знає  законів  і  не  знає Регламент,  я з цим зіткнувся.  Тому я вношу пропозицію переобрати голову цього комітету, він людина некваліфікована.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, не треба вам відповідати.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Мішури.

 

     МІШУРА В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.   Шановний   Вікторе Семеновичу, чи означає ваша заява про те, що у нас немає більшості і  меншості,  що  рішення,  прийняті  в   Українському   домі,   є нелегітимними?   Це  запитання  до  вас  як  голови  регламентного комітету.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Справа в тому,  що це вирішувала не  меншість  і більшість,  а  вирішувала  Верховна Рада.  Отак ми ставимо питання сьогодні. Верховна Рада вирішувала - і тільки так. Там, де набрали належну  кількість голосів,  і були прийняті документи.  Так що не треба зараз порушувати питання про  більшість,  меншість.  Вносьте документи,  які  треба  прийняти  Верховною  Радою щодо меншості і більшості, потім будемо говорити, маючи правову основу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної  діяльності (виборчий округ 177,  Харківська область).  Фракция коммунистов. У меня к вам такой вопрос.  Вы заявили, что у нас в зале отсутствует "більшість". А я смотрю, представители средств массовой информации находятся   на   балконе,   они   все  время  говорят  о  каком-то координаторе "більшості". Где этот координатор и его пост, который он занимает здесь?

 

     Спасибо.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. На такі запитання я не буду відповідати.

 

     ГОЛОВА. Юрій Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Дякую.  Народний рух України.  Шановний Іване  Степановичу! Шановні  колеги  депутати!  Давайте  ми  не будемо плутати понять. Більшість у Верховній Раді існує,  але це явище  політичне.  І  не будемо сьогодні шукати в цьому правового підтексту.

 

     А що  стосується  власне  голосування  з  питань,  які  зараз розглядаються,  то я  закликаю  оцю  політичну  більшість  нарешті зрозуміти,  що  досить  гратися  в дрібні справи.  Давайте питання упорядкування  роботи  нашої  Верховної  Ради  вирішувати  швидко, мобільно  організованим  голосуванням і не давати можливості лівим спекулювати з цього приводу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми обмінялися думками.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Іване  Степановичу,  у  мене  є  пропозиція  всі пропозиції,  які  були  щодо  входження  депутатів  до  комітетів, проголосувати в пакеті.

 

     ГОЛОВА. Зачитуйте проект постанови.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Про обрання Тігіпка  Сергія  Леонідовича  членом Комітету   Верховної   Ради   з   питань  фінансів  і  банківської діяльності,  Калінчука  Василя  Антоновича   -   членом   Комітету Верховної  Ради  з питань аграрної політики та земельних відносин, Сухого Ярослава Михайловича - членом  Комітету  Верховної  Ради  з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Шіллера Ростислава Ілліча  -  членом  Комітету  Верховної  Ради  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради,  Салія Івана Миколайовича - членом Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     ГОЛОВА. Зрозумілий проект постанови? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 215.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Я прошу,   проголосуйте   проект   стосовно  Кунєва.  Вікторе Семеновичу, оголосіть.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Припинити  достроково   повноваження   покійного народного   депутата  України  Кунєва  Івана  Павловича  згідно  з вимогами  частини  другої  статті  3  Закону  України  про  статус народного депутата України та Конституції України.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати цей проект постанови.

 

     "За" - 380.

 

     Рішення приймається.

 

     Дякую, Вікторе Семеновичу.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Постанови 6045 про інформацію Кабінету Міністрів України про практику застосування  законів  про спеціальні  економічні  зони  та  спеціальний  режим інвестиційної діяльності  на  територіях   пріоритетного   розвитку   (прийняття рішення). Учора ми  Станіславе Івановичу, може, будуть запитання в кого? Є запитання?

 

     Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні колеги,  я підтримую проект  постанови,  який  вносить  профільний комітет з того питання,  що ми розглядали у вівторок.  Але під час розгляду цього проекту  народні  депутати  у  своїх  запитаннях  і виступах  підкреслили  той  недолік,  що  уряд України,  по-перше, затягував із затвердженням  переліку  (замість  місячного  терміну перелік  пріоритетних  видів діяльності був поданий аж через вісім місяців);  подруге,  цей перелік настільки звужений,  що є реальні інвестиційні   проекти,   є   реальні  джерела  фінансування,  але використати їх сьогодні не можна,  і не використовується  сьогодні цей  потенціал.  І  по-третє.  Є  відповідні  статті  у Законі про спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на   територіях пріоритетного   розвитку   в  Житомирській  області,  де  уряду  і Держмиткому доручається відпрацювати, так би мовити, організаційні питання,  бо  вони влаштували настільки складну піраміду прийняття рішень, що сьогодні це відлякує інвесторів.

 

     Тому я вніс дві абсолютно конкретні пропозиції (вони роздані, я своєчасно їх вніс), на засіданні профільного комітету вони вчора обговорювалися.  Я прошу їх  підтримати,  вони  не  погіршують,  а покращують проект постанови, не змінюючи його змісту, просто уряду дається доручення, щоб можна було оперативніше використовувати цей потенціал.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Станіславе Івановичу.

 

     ГУРЕНКО С.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Шановні колеги! Учора на засіданні комітету були розглянуті й  обговорені  пропозиції  Володимира Михайловича Яценка.  Комітет вважає,  що  запропонована  комітетом  редакція  проекту  поглинає пропозиції  Володимира  Михайловича,  але  в  загальному  вигляді: Кабінет Міністрів зобов'язаний будьякі зміни  спеціального  режиму економічної  діяльності  здійснювати виключно шляхом внесення змін до законів,  а не постановами.  Тому комітет  відхилив  пропозицію Володимира   Михайловича.   А  далі  вже  нехай  народні  депутати визначаються.

 

     ГОЛОВА. Депутата Манчуленка увімкніть мікрофон.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, фракція   Українського   народного   руху.  Іване  Степановичу,  я спеціально захотів задати запитання і звернутися в першу чергу  до вас.  У  нас сьогодні четвер - день прийняття рішень.  Обговорення всіх питань відбулося,  погодження відбулися,  міжфракційні в тому числі.  Тому  я  не згоден з тим,  щоб ми сьогодні ще влаштовували якийсь другий тур обговорення, задаючи запитання. Вийшов доповідач на   трибуну   чи  не  вийшов  -  нам  треба  ставити  питання  на голосування, голосувати і приймати рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  приймаю  ваше  зауваження.   Але   відповідно   до Регламенту перед голосуванням народний депутат має право на виступ з мотивів голосування,  з процедури голосування та  інших  питань. Тому, думаю, ми тут нічого не порушуємо.

 

     А від профільного комітету Станіслав Іванович якраз може дати те чи інше пояснення,  якщо у депутатів виникають запитання  перед голосуванням. Ми не обговорюємо проект.

 

     Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван Степанович,  у  меня  такой вопрос.  Дело  в  том,  что я вчера был в Первомайске Николаевской области и,  может быть,  несколько упустил  ход  событий,  которые связаны   с   принятием  решения  по  Дню  правительства,  который состоялся.

 

     У нас было два вопроса: под номером 6045 и  под  номером  6046.  Почему  же  в повестке дня на сегодня только 6045?  Это не к Станиславу Ивановичу вопрос,  это вопрос  к вам, Иван Степанович. Может, вы разясните, потому что я готовился к данному вопросу.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу,  з цих двох  питань  проекти постанов  готуються  окремо.  З  першого  питання стосовно вільних економічних зон профільний комітет підготував проект  постанови  і вносить його на ваш розгляд.

 

     З другого  питання  ми  доручали підготувати проект постанови Комітету   з   питань   державного   будівництва   та    місцевого самоврядування,  але  потім  правовий  комітет виявив ініціативу і запропонував  працювати  разом.  Ми  прийняли   протокольно   таке рішення:  доручити  це  профільному комітету - з питань державного будівництва та місцевого самоврядування,  а інші комітети і окремі депутати  при  бажанні  можуть  взяти участь у підготовці проекту. Поки що проект  постанови  з  цього  питання  до  секретаріату  не надійшов.  Тому  я  прошу  проголосувати  перший проект,  а другий будемо чекати.

 

     Немає більше зауважень?  Прошу проголосувати проект постанови за основу.

 

     "За" - 342.

 

     Рішення приймається.

 

     Народний депутат   Яценко   вніс   відповідно  до  Регламенту поправки.  Ви чули аргументацію профільного  комітету,  висловлену Станіславом Івановичем, але Яценко наполягає на голосуванні.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Яценка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні колеги! Я ще раз хотів  би  підкреслити,  що  мої  пропозиції,  власне  кажучи, деталізують  певною  мірою той проект постанови,  який ми сьогодні проголосували, як бачите, конституційною більшістю за основу.

 

     І те,  що пункт 3 начебто поглинає мої пропозицій,  то  нехай поглинає.  Але коли даються уряду конкретні завдання по конкретних напрямах,  то це тільки покращує  зміст  постанови.  Я  просив  би підтримати мої поправки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  поправку,  внесену депутатом Яценком і роздану народним депутатам.  Вона у вас є,  я не буду її зачитувати.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 155.

 

     Рішення не приймається.

 

     Депутат Коновалюк.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  62,  Донецька  область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Наша  депутатська група вносить пропозицію доповнити цей  проект  постанови  пунктом  5,  де   запропонувати   Кабінету Міністрів  України  підготувати та внести на розгляд проект Закону про державну концепцію розвитку спеціальних (вільних)  економічних зон  та  спеціальний  режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

 

     А також у пункті 2 після  слів  "соціальноекономічних"  треба написати  не "наслідків" (це не дуже коректно),  а "результатів їх функціонування".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Друга поправка -  редакційна.  Станіславе  Івановичу, можна  погодитися з другою поправкою,  вона редакційна.  А перша - суттєва,  і її вам  треба  було  внести  в  установленому  порядку відповідно  до  Регламенту.  Комітет  обговорив би,  і сьогодні ми могли б її голосувати.  Ви внесли цю поправку  з  голосу,  тому  я прошу діяти відповідно до Регламенту.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Гуренка, будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Спасибі.  Шановні колеги!  Я хочу звернути вашу увагу на суттєвий момент у тому проекті постанови,  який  пропонує комітет.  Він  зобов'язує  Кабінет  Міністрів  втручатися  в діюче законодавство тільки шляхом зміни законів.  І я хотів,  щоб на  це звернули  увагу  всі,  хто  хоче  покращити  проект,  бо  всі  оці доручення розв'язують руки апарату, і знову кожен буде протягувати відомо що.

 

     Тому я  просив  би  розглянути  пропозицію  комітету і,  якщо можна, підтримати її.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати у цілому проект  постанови,  який вам розданий в установленому порядку.  Прошу голосувати. Це проект 6045.

 

     "За" - 333.

 

     Рішення приймається.

 

     --------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до статті  15  Закону про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями  та тютюновими  виробами.  Вчора  ми  це  питання розглядали.  Тут два проекти - 5350 і 5350-1.

 

     Учора ми домовлялися, що урядовий приймемо за основу.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Сокерчака.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановний Іване Степановичу! Учора ми в ході обговорення домовилися про те,  що і один,  і другий проекти треба приймати за основу,  а потім до другого  читання  об'єднувати  їх,  врахувавши внесені пропозиції.

 

     Так що я пропоную підтримати обидва проекти.

 

     ГОЛОВА. Давайте  за  основу  проголосуємо урядовий проект,  а другий врахуємо під час другого читання. Так? Ви не заперечуєте?

 

     Прошу проголосувати у першому читанні.

 

     "За" - 339.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Оголошується проект  Закону  про  внесення  змін  до   Закону України  про  страхування  (  5407).  Чи  будуть у депутатів якісь зауваження? Немає. Прошу проголосувати. Це прийняття рішення.

 

     "За" - 298.

 

     Ми у  цілому  можемо  проголосувати  його  як  закон?   Немає заперечень? Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 303.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо редакційної, видавничої і поліграфічної діяльності).  Ви знаєте, що вчора ми розглядали декілька варіантів і домовились взяти за основу президентський варіант і зробити один документ, який би внесли на розгляд Верховної Ради.

 

     Записалися на    виступи    депутати    Алексєєв,   Мусієнко, Пустовойтов, Терен  Чотири досить.

 

     Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемый Иван Степанович!  У нас есть консенсус  в этом зале,  что редко бывает.  Все считают,  что надо поддерживать национального производителя в  области  полиграфии  и издательского дела, это правильно. Были некоторые коллизии: делать кому-то исключение или нет.  Но самый разумный - это президентский проект, разумеется. И вам роздан сегодня на руки документ - проект постановления   4271-6П1,   в   котором    предлагается    принять президентский проект закона,  устранив некоторые дискриминационные моменты.

 

     Він ні в якому разі не спрямований  проти  української  мови. Пропонується підтримувати вітчизняні видання,  а україномовні є їх складовою і органічною частиною.

 

     Поэтому если мы  его  сейчас  примем,  а  пункт  2,  если  вы обратили внимание,  предполагает,  что мы его принимаем сразу,  то буквально завтра его можно будет направить на подпись  Президенту, и  это будет реальный пример поддержки национального производителя в области полиграфии и издательского дела.

 

     Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Спасибі.  Шановні колеги!  Я  говорив  учора  про  те,  що,  як на мене (я звертаюся насамперед до представників Руху  й  інших  фракцій),  ми  мали  б опікуватися не стільки книгою як книгою, скільки духовністю нашого народу.  І якщо ми опікуємося духовністю нашого народу, то давайте згадаємо  історію,  згадаємо  те,  що  пільги надавалися не просто будь-якій  книзі,  а  книзі,  яка  потрібна  для   розвитку,   для підвищення   рівня   духовності.   Давайте   попрацюємо  над  цими проектами.  Давайте не будемо приймати за основу жоден з проектів, а доручимо комітету підготувати проект, який буде спрямований саме на це, а не просто на здешевлення якоїсь продукції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран.

 

     Пустовойтов, я вам зараз надам слово.  Я ж оголосив - досить, бо ми б розгорнули обговорення.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Іване Степановичу, я прошу передати слово депутату Танюку.  Ці поправки враховані,  документи на руках.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Танюка. Танюк представляє профільний комітет, він учора доповідав.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Народний рух України. Я нагадаю пропозицію держкомітету: звільнити від   оподаткування   виконання   робіт  та  надання  редакційних, видавничих  та  інших  послуг,  а   також   прибуток   вітчизняних видавництв,    отриманий   від   видавничої   продукції,   виданої українською мовою, крім видань рекламного та еротичного характеру.

 

     Я просив  би  це  підтримати,  бо  тут   врахована   проблема вітчизняного  виробництва,  а  не книжки українською чи російською мовою.

 

     ГОЛОВА. Шановний Лесю Степановичу!  Я звертаюся до вас як  до одного з ініціаторів.  Ми вчора домовлялися, що приймемо за основу президентський варіант  і  доручимо  доопрацювати  його.  А  потім постатейно   будемо   розглядати  і  тоді  обговоримо,  Володимире Геннадійовичу,  і вашу пропозицію,  і депутата Мусієнка,  й інших. Тому я прошу проголосувати за

 

     Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова. Я обіцяв.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція   комуністів.    Іване Степановичу,   я  вчора  виступав  і  казав,  що  запропоновані  в законопроекті зміни до законів суперечать частині п'ятій статті  1 Закону  про систему оподаткування - за шість місяців до закінчення фінансового року може подаватися такий проект.  Якщо Президент іде на порушення, то це його справа, але ж ми не можемо цього робити.

 

     Тому я  пропоную все-таки з'ясувати все із Комітетом з питань фінансів, щоб не було цих суперечностей.

 

     ГОЛОВА. Учора  голова  комітету  Альошин  доповідав  з   цієї трибуни. Ви, може, просто пропустили. З'ясуйте з ним.

 

     Для обгрунтування одного з варіантів,  будь ласка,  увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).   Шановні   колеги!    Трьома    народними    депутатами підготовлений,  до  речі,  єдиний  варіант постанови 4271-6П1.  Ми вважаємо, що проблема української книги не тільки назріла, а вже й перезріла,   її   потрібно  вирішувати.  І  вчора  мої  колеги  по письменницькій майстерні - Віктор Терен та інші довели, по- моєму, остаточно, що законопроект треба підтримувати.

 

     Ми вважаємо, що проект закону треба приймати і в першому, і в другому читаннях,  тільки зробивши невеличке узгодження зі статтею 24  Конституції  України.  Тому  я  вимагаю  і  прошу  вас,  Іване Степановичу, поставити на голосування цей проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Я буду ставити всі проекти постанов на голосування.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Доводжу до вашого відома   позицію   Комітету   з   питань  фінансів  і  банківської діяльності.

 

     Перше. Ми не порушуємо Закон про систему  оподаткування,  про що зараз йшлося,  тому що термін шість місяців застосовується лише тоді,  коли йдеться про збільшення податкового тиску,  а коли  про зменшення, то без строку. Подивіться закон.

 

     Друге. У  нас уже сьогодні є багато нових пропозицій,  які не увійшли ні у проект постанови, про який говорив депутат Баулін, ні в президентський проект.

 

     Тому позиція  Комітету  з питань фінансів така (і я просив би її  підтримати):  прийняти  в   першому   читанні   президентський законопроект,  а будь-які інші пропозиції і доповнення включити до порівняльної таблиці.  І остаточно прийняти цей  закон  до  кінця, скажімо,  бюджетного процесу,  щоб врахувати в проекті Держбюджету на наступний рік ці збитки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження?

 

     Голосується перший проект 4271-6П,  який передбачає взяти  за основу президентський проект, доручити комітетам доопрацювати його з  урахуванням  усіх  пропозицій  та  внести  на  розгляд.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 220.

 

     Я ще раз звертаюся:  я зачитав вам  Ви знаєте,  ви не кричіть там,  а слухайте,  тоді будете чути.  Є така народна мудрість,  що людині дано один язик і два вуха. От і керуйтеся нею. Я оголошував проект 4271- 6П,  у пункті 1 якого передбачено, що взяти за основу президентський  проект,  а  в пункті 2 - Комітету Верховної Ради з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  разом  з  профільним комітетом  доопрацювати  проект  і внести на друге читання.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 258.

 

     Рішення приймається.

 

     Володимире Геннадійовичу, я думаю, він вбирає ваш варіант, бо у  вас там теж перший і другий...  Ну,  вже проголосовано!  Я ж не буду ставити  (Шум у залі).

 

     Давайте проголосуємо як доповнення до проголосованого  перший пункт проекту

 4271-6П1. Він вам розданий, подивіться. Прошу голосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Не набирає  (Шум у залі).

 

     Шановні, він же вбирає все!  До другого читання ви підготуєте все, що треба. Переголосувати?

 

     Результат є,  але  ініціативна  група просить,  щоб з їхнього проекту включили до прийнятої постанови перший пункт. Це в першому читанні приймається. Я ставлю на голосування, а ви голосуйте.

 

     "За" - 204.

 

     Рішення не приймається.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону

 5426 про стабілізацію фінансового стану  Концерну  радіомовлення, радіозв'язку   та   телебачення   (прийняття  рішення).  Учора  ми обговорювали  цей  проект.  Якщо  у  депутатів  є   запитання   чи зауваження  з  мотивів голосування,  може дати пояснення Олександр Зінченко.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я вчера выступал по этому вопросу и говорил, что  в  таком  виде  нельзя  принимать данный законопроект,  хотя, безусловно, проблема есть и она требует решения.

 

     В самом тексте должны быть четко указаны  конкретные  причины возникновения   задолженности   перед  соответствующим  концерном, конкретные суммы,  которые будут списаны,  для того  чтобы,  когда речь  пойдет  о  финансовых  санкциях,  кто-то  не  воспользовался сплошным списанием тех  или  иных  сумм  для  решения  собственных проблем.

 

     И, кроме этого, я говорил о том, что окончательное решение по данному вопросу возможно только после возобновления полной  прямой радиотрансляции   заседаний   Верховной  Рады,  как  того  требует действующее  законодательство.  Потому  что  мы  решаем  проблемы, связанные с информационным обеспечением, в плане финансирования, а те,  кто обязаны  выполнять  решения  законодательного  органа,  к сожалению, просто игнорируют Верховную Раду и фактически закрывают ей рот.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Олексійовичу.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Я вчора аргументував цю  думку і нагадаю,  що ініціатором прийняття цього законопроекту був Кабінет Міністрів.

 

     Кабінет Міністрів вивчав це питання півроку, це не ініціатива концерну. Там не йдеться ні про комерційні, ні про інші засади,

 

     йдеться про  списання  боргу  держави  самій  собі.  Тобто це державні компанії винні самій державі.

 

     Ідеться про реструктуризацію, і ми домовляємось, що це тільки перше читання.

 

     Думки двох  комітетів  -  Комітету  з питань свободи слова та інформації і Комітету з питань фінансів і банківської діяльності - збіглися.  Учора  пан Альошин виступав і свою думку обгрунтовував. Ми вдвох

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до  депутатів:  ми  не  відкриваємо  нове обговорення  цього  проекту.  Виступи  мають  бути  лише з мотивів голосування і з процедури. В іншому разі я буду вимикати мікрофон.

 

     Депутат Ратушний. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська область). З мотивів голосування.  Учора у виступах дуже багатьох депутатів звучало, як виникла заборгованість. Я говорив про це вчора і зараз зазначу, що за  результатами  перевірки  концерном безпідставно було надано 39 протоколів,  згідно з якими були занижені розцінки за використання ефіру для таких каналів: "Новий канал" - на 50 відсотків, СТБ - на 25,  "Інтер" - на 25, студія "1+1" - на 25 відсотків. У результаті державі завдано збитків лише за цими протоколами на суму 800 тисяч гривень, а таких протоколів було дуже й дуже багато. Це результати перевірки,   проведеної   Службою  безпеки  України  і  податковою службою.  Ось  як  створилася  ця  заборгованість.  Це   для   тих депутатів,    які    кажуть,    давайте   покажемо,   як   виникла заборгованість.  А вона виникла великою  мірою  завдяки  тому,  що дехто  на самій верхівці концерну займався комерційною діяльністю, а зараз хоче,  щоб ми списали борги,  які виникли  внаслідок  його комерційної діяльності.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Чиж.

 

     Я думаю, вони будуть повторюватись, тому ви потім відповісте.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів.  Іване Степановичу,  я виступаю з мотивів голосування. Я закликаю депутатів не голосувати за   цей   проект,   а   дати   доручення  Рахунковій  палаті  або контрольно-ревізійному управлінню все  перевірити.  І  лише  після цього повернутися до цього питання.

 

     Голосувати просто  так,  як  дехто  цього  хоче,  ми не маємо права.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Черненко.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).   Дякую.   Шановні   колеги!   Будь-які   сумніви   щодо раціонального,  законного використання коштів є приводом для того, щоб створити спеціальну комісію і розібратися.  Але при  цьому  не треба нищити систему, яка й так уже майже знищена.

 

     Повірте, якщо  ми  зараз не вживемо цих заходів,  Концерн РРТ просто перестане розсилати сигнал  по  всій  Україні.  Ми  взагалі зупинимося,  і  тоді  не може бути й мови ні про державне,  ні про місцеве мовлення,  ні про розвиток радіорелейних ліній  і  взагалі системи телебачення і радіомовлення. Це принципове, державної ваги питання, це стратегічне питання.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.  Я ще хочу сказати з мотивів. Я прошу дати доручення про створення спеціальної комісії. Якщо є сумніви, нехай перевіряє і дає оцінку.  Але рішення треба приймати,  однозначно.  Я  просто закликаю  колег.  У  мене  немає  особистого мотиву,  але є мотив, пов'язаний з державною проблемою.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Симоненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановні народні депутати!  Я ще раз прошу вас:  за  цей  проект голосувати неможливо.  Я згоден з тими,  хто казав,  що треба,  щоб Рахункова  палата,  КРУ  перевірили.  Нехай перевірять,  і  потім  проголосуємо.  Час  у  нас ще є.  Нічого не розвалиться, Іване Сергійовичу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Симоненко. За ним - депутат Федорин.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги! Я теж хотів би попросити вас сьогодні не голосувати за цей законопроект. Чому?

 

     Вже було  кілька  спроб  приватизувати  Концерн  РРТ.  Зараз, обходячи закони,  і особливо це відбувається у  вугільній  галузі, під  банкрутство підвели 34 шахти і ще готується 40 шахт для того, щоб  приватизувати  їх  і  знищити   практично   вугільну   галузь промисловості.

 

     Та сама   процедура   зараз  відбувається  через  банкрутство концерну  РРТ.  Тому  я  повністю  підтримую  фракцію,  що   треба терміново  в усьому розібратися.  І в першу чергу,  я переконаний, цим займаються якраз офіційні канали,  я  маю  на  увазі  ті,  які існують у нас в телерадіопросторі,  які все роблять для того,  щоб не платити.  Підписують сумнівні договори,  примушуючи керівництво Концерну  РРТ  погоджуватися  на них.  Саме вони винні в тому,  що сьогодні Концерн РРТ знаходиться в такому стані.

 

     І тільки після надання інформації і Рахункової палати  і  КРУ треба терміново розглянути це питання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. За ним - депутат Безсмертний.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Нині нас змушують тут зробити  те,  що  було  зроблено  в  обленерго  з векселями,  коли фактично викупили електроенергію за підставними папірцями, а гроші перекачали в офшорні зони.  Зараз приватні телеканали застосовують піарівські технології на користь певних фракцій,  певних людей.  А нас  тут  хочуть  представити  тваринами  з  рогами  і з бородою і ліквідувати заборгованість усіх каналів перед Державним бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Підбирайте парламентські вислови.

 

     Роман Безсмертний. За ним - депутат Вітренко.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я пропоную такий варіант. Перший пункт проекту постанови: приймаємо законопроект у першому читанні.

 

     Пунктом другим   доручаємо  Рахунковій  палаті,  відповідному комітету  Верховної  Ради  провести   перевірку,   а   Генеральній прокуратурі   провести   слідство   за   матеріалами,   які   були представлені.

 

     І пункт третій.  Тільки після надання цих  матеріалів  будемо голосувати проект закону в другому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко, і будемо закінчувати.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Иван Степанович! Я напомню, что я вчера говорила: нельзя голосовать втемную.  Они даже цифру  не  показывают  в  том документе,  который  вносят  на  голосование.  А  в  пояснительной записке выплывает 105 миллионов неизвестно каких.  Это  внутренние разборки Кабмина.  Пусть наконец Кабинет Министров разберется: кто кого финансирует и кто куда не платит.

 

     Нужно создавать  следственную  комиссию  Верховной   Рады   и выяснять,  почему возникла эта задолженность. А голосовать сегодня этот документ нельзя.

 

     ГОЛОВА. Президент  концерну  Юрченко   дасть   відповіді   на запитання депутатів. Будь ласка.

 

     ЮРЧЕНКО В.В.,  президент Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.  Шановні народні депутати!  Я хочу  проінформувати вас,  що  Рахункова  палата  і  КРУ  тільки-но завершили перевірку Концерну РРТ.  Тому ваші сумніви щодо того,  чи є  там  порушення, безпідставні. Акти повністю підтверджують законність дій концерну, ви можете з ними ознайомитися.

 

     Те, що сьогодні вносяться пропозиції,  щоб  не  приймати  цей закон про стабілізацію фінансового стану, це дійсно хтось, мабуть, дуже  хоче,  щоб  цей  концерн  був  доведений  до  банкрутства  і скористатися  цим.  Якщо це відбудеться,  то програє і держава,  і населення.

 

     Я думаю,  що, мабуть, ваші обранці будуть дякувати вам за те, що ви позбавили їх телебачення.  А воно так і буде,  бо цю зиму ми не переживемо, я вам кажу це як фахівець.

 

     Ще раз хочу наголосити,  що не йдеться про вирішення  проблем концерну   взагалі,   там  немає  ніяких  комерційних  грошей,  це підтверджено Рахунковою палатою.  Я вас дуже  прошу  прийняти  цей закон.  Це дасть можливість протриматися, інакше взимку будемо без телебачення.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Будь ласка,  Олександр Олексійович,  і будемо голосувати.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Шановні  депутати!  Перед  тим,  як  ви будете голосувати,  я хотів би наголосити на такому,  і  це  моє  глибоке переконання.  Є  голосування через наївність,  є голосування через професійну несвідомість і є голосування злочинне.  Якщо ви  будете уважно  читати всі документи,  а посилатися тільки на репліки,  що хтось  комусь  винен,  не  враховувати   проблем,   які   сьогодні становлять загрозу державі (завтра поваляться вежі і щогли, про що вчора йшла мова),  і не проголосуєте навіть у першому читанні,  то ви  візьмете  на  себе відповідальність.  І відповідати доведеться найближчої зими, давайте це усвідомлювати.

 

     ГОЛОВА. Білоус Артур.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Батьківщина".  Шановні колеги!  Я взагалі проти будь-якого списання та реструктуризації боргів.  Але в даному разі я розумію психологію деяких промовців.  Ми  дивимося телебачення,   дивимося   Перший  національний  канал,  де  інколи опозиція не допускається до висловлення думок,  і пов'язуємо це  з діяльністю Концерну РРТ.  Основна частина заборгованості концерну, і фахівці,  які розбираються у цих питаннях,  можуть  підтвердити, виникла   внаслідок   несплати   за   трансляцію   сигналу  власне Національною  телекомпанією  України,  перш  за  все  нею.   Можна говорити  про  тарифи  для інших телеканалів,  занижені вони чи не занижені, але основний борг виник саме через це.

 

     І я думаю,  що, зрештою, ніхто не хоче, щоб в Україні сталося те, що на Останкінській телевежі. Тому в даному разі я б підтримав пропозицію Романа Безсмертного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Отже,  є дві  пропозиції:  або  приймаємо  в  першому читанні і доручаємо розібратися з тим, про що говорили депутати, і внести порівняльну таблицю для другого читання, або беремо на себе відповідальність  і  доручаємо,  скажімо,  в  десятиденний  термін підготувати проект для повторного розгляду.  Зрозуміли  суть?  Або прийняти  в першому читанні і чекати до другого читання відповідей на всі питання,  які порушували депутати,  або,  враховуючи  обмін думками   і   вчорашнє   обговорення,   доручити   двом  комітетам підготувати для повторного першого читання. Такі дві пропозиції.

 

     Перша -  від   комітету.   Прошу   проголосувати   за   першу пропозицію: прийняти законопроект у першому читанні і доопрацювати до другого.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення не приймається.

 

     Друга пропозиція:  доручити  двом  комітетам  -  Зінченка   і Альошина  -  з  участю  депутатів  і комітетів,  які побажають,  у десятиденний  термін  доопрацювати  і  внести  на  повторне  перше читання.  А  Рахункову  палату  чи  КРУ вони мають право залучати. Прошу голосувати.

 

     "За" - 350. Приймається.

 

     -------------

 

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного.  Проект Закону  5385  про  встановлення  Державної премії України в галузі журналістики (прийняття рішення).

 

     Депутат Бокий. Будь ласка.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Я розумію, як неоднозначно  буде  зустрінуто  це  моє слово,  бо ідея виходить з Національної спілки журналістів,  серед її авторів є мої друзі  по життю,  але  як  вільний  громадянин я змушений протестувати проти голосування за державну премію для журналістів.

 

     Зрозумійте, якщо ми - демократична, а не тоталітарна держава, то  державна  премія  для такої професії,  як журналіст,  котрий у вільному світі,  за визначенням, в опозиції до влади, є нонсенсом. У демократичних державах її не існує.  У США,  Франції, Німеччині, Великій  Британії  роль  заохочення  для  "акул  пера"  відіграють громадські премії.

 

     Державні премії  (і  це  доведено  практикою їх присудження у нас) - це спосіб приручення вільного журналіста владою, навернення його  до  рабства.  Той,  хто  її  пропонує,  ще повністю в полоні тоталітаризму,  як би він не клявся у вірності демократії.  І якщо наша   більшість   підтримає  встановлення  державної  премії  для журналістів,  то вона зробить не державницький крок,  вона  просто скаже світові:  "Ми не демократи! Ми ще живемо в минулому і несемо його в майбутнє".  Вистачить владі "Людини року",  адже вона і так має змогу відзначати своїх.

 

     Я кажу це не як політик, а як журналіст, який віддав...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Це  вже не мотивація.  Може,  ми краще вимпел встановимо?

 

     Шановні народні депутати!  У проекті  постанови  пропонується прийняти  в  першому  читанні  (вчора  більшість  промовців про це говорили), а потім доопрацювати.

 

     Ставлю на голосування проект за номером  5385/П:  прийняти  в першому читанні проект закону. Прошу голосувати.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення не приймається.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     -------------

 

     Питання ратифікації.   Проект  Закону  за  номером  0213  про ратифікацію  Угоди  між  Україною  і  Республікою  Казахстан   про спрощений  порядок  набуття  і припинення громадянства громадянами України,  які  постійно  проживають  у  Республіці  Казахстан,  та громадянами   Республіки  Казахстан,  які  постійно  проживають  в Україні,  та запобігання випадкам  безгромадянства  та  подвійного громадянства.

 

     Увімкніть мікрофон Пасечної Людмили Яківни.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Иван  Степанович!  Я  хочу  обратить ваше внимание как Председателя Верховной Рады  на  то,  что  в  зале  с самого утра ходят не депутаты.  Коваль ходит,  управляет Волковым, сейчас вот ходит не депутат. Что вообще творится у нас в Верховном Совете?

 

     ГОЛОВА. Немає  нормативних підстав для того,  щоб у сесійному залі  знаходилися  не  депутати.  Я  даю  доручення   охороні   не пропускати  до  сесійного  залу  не депутатів.  Прошу не депутатів негайно залишити зал.

 

     Удовенко Геннадій Йосипович.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні   депутати!   Ми  вже  ратифікували  в  нашому  парламенті аналогічні угоди - з Узбекистаном, Грузією, Білорусією.

 

     Я хочу сказати,  що ратифікація угоди з Казахстаном сприятиме вирішенню проблем багатьох конкретних людей,  їхніх доль і закладе засади цивілізованих взаємовідносин. Це стосується служби в армії, державної   служби,   власності,   виборчого  права  і  головне  - об'єднання сімей.  Адже сьогодні в Республіці  Казахстан  проживає понад 700 тисяч вихідців з України.

 

     Я хочу  поінформувати,  що  наш  комітет  одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній  Раді  ратифікувати  цю  угоду,  і Комітет  у  закордонних  справах також підтримав цей законопроект. Прошу позитивно поставитися до ратифікації цієї угоди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Депутат Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів.  Я член комітету,  який підтримав   цей   проект  закону  про  ратифікацію.  Але  я  вношу пропозицію відкласти голосування з таких мотивів.

 

     Перше. Незрозуміло,   як   ми   будемо   виконувати   рішення Конституційного Суду щодо статті 7 Закону про міжнародні угоди.

 

     Наступне. Я   пропоную   вам,  Іване  Степановичу,  підписати сьогодні Закон про ратифікацію  Європейської  хартії  регіональних мов  і  направити  Президенту.  Після  того,  як він його підпише, повернемося до цього питання,  два-три тижні нічого  не  вирішать, хоч я глибоко переконаний, що таку угоду треба ратифікувати.

 

     Я прошу виконати це як доручення Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М. Спасибі. Фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги!  Комітет у закордонних справах теж  підтримав  ратифікацію цієї  угоди.  Але  внесена  така  пропозиція.  Справа  в тому,  що ратифікація угод  і  з  Узбекистаном,  і  з  Казахстаном  потребує вивчення такої проблеми:  скільки людей, які проживають в Україні, користуються цим правом, і скільки тих, які можуть приїхати до нас за спрощеним режимом, якщо хочете.

 

     Тому прохання  таке.  Іване  Степановичу,  дайте  протокольне доручення Кабінету  Міністрів,  відповідним  відомствам,  аби  нам надали дані про кількість людей, які підпадуть під дію цієї угоди, щоб ми знали,  наскільки цей процес керований і  що  ми  покращимо людям долю, а не погіршимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Шановний   Іване   Степановичу! Шановні колеги!  Я хочу сказати, що ратифікації цієї угоди чекають десятки,  якщо не сотні тисяч людей,  які вже  живуть  в  Україні, повернулися   з  території  Казахстану,  але  не  можуть  отримати громадянство України.  І робити цих людей заручниками  ратифікації тієї чи іншої угоди було б недоцільно.

 

     Тому я   хочу   просити  вас,  Іване  Степановичу,  поставити сьогодні на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів.  Краще було б, якби ми таке обговорення  провели до внесення документа в сесійний зал.  Але ви чули,  що два комітети  підтримали  ратифікацію,  а  у  нас  такий Регламент...

 

     Увімкніть мікрофон депутата Попова.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! 14 липня Конституційний Суд України визначив, що практика, яка склалася щодо процедури ратифікації міжнародних договорів,  не відповідає  встановленим  Конституцією  правилам   підписання   та офіційного оприлюднення.  Тобто у нас уже немає визначеної законом практики ратифікації.  І зараз Міністерство у закордонних  справах саме   вирішує,  які  ратифікаційні  грамоти  направляти,  які  не направляти.  Скажімо,  щодо скасування смертної кари (ми  прийняли закон  про ратифікацію) - направили,  а щодо Європейської хартії - не направили.

 

     Тому зараз  треба  дати  протокольне  доручення  Комітету   у закордонних  справах.  Нехай  він  подасть пропозиції про внесення змін до статті 7  Закону  про  міжнародні  договори,  яка  визнана Конституційним   Судом  нечинною.  Немає  зараз  в  Україні  такої практики!  Проголосований  закон  треба  направити  Президенту  на підпис, нехай він робить зауваження.

 

     ГОЛОВА. Так треба ж проголосувати, щоб направити!

 

     Чалий Олександр Олександрович.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановні народні депутати!  Я  хочу  зробити  коментар  з приводу  заяв про те,  що зараз є неясність у практиці.  Є рішення Конституційного Суду.  Це рішення повинні  виконувати  всі  органи влади нашої держави,  в тому числі і парламент України. Відповідно до цього рішення  закони  про  ратифікацію  повинні  підписуватися Президентом, як встановлює Конституція.

 

     Якщо ви   сьогодні   ратифікуєте   цю  угоду,  то  закон  про ратифікацію буде переданий на підпис  Президенту.  Якщо  Президент його  підпише  (а він підпише,  оскільки він виходив з пропозицією про  ратифікацію),  то  питання  буде   вирішено   відповідно   до Конституції,  так,  як  протлумачив  Конституційний Суд.  Тому тут ніякої проблеми немає, і необхідності вносити доповнення до Закону про міжнародні договори теж немає.

 

     ГОЛОВА. Ми    розгорнули   обговорення.   Дякую,   Олександре Олександровичу.  У  нас  є  проект,  підготовлений  відповідно  до Регламенту.  Два  профільні  комітети розглянули,  дали позитивний висновок.  Тому я ставлю на голосування проект закону  за  номером 0213. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова.  У нього зауваження з процедури.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Іване  Степановичу!  Я  наполягаю,  щоб  ви направили  Закон  про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов Президенту. Тому що навколо цього закону йдуть політичні ігри. Навіть Конституційний Суд...

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  що є такий депутатський запит,  і я відповідно до нього дав доручення.  Ми, здається, тільки позавчора проголосували   цей   депутатський   запит,  і  я  дав  доручення. Підготують,  і я доповім. Ви знаєте, що цей закон був підписаний і направлений. Я ж другий не буду підписувати.

 

     -------------

 

     Розділ "Для  включення  до  розкладу  засідань  на вересень". Проект Постанови

 6042 про   проведення   парламентських   слухань   про   стан  та перспективи розвитку туризму в Україні.

 

     Я звертаюся до депутатів з таким проханням.  Якщо у вас назви цих  проектів не викликають питань,  ми можемо проголосувати їх як постанову. Включити і проголосувати. Наприклад, щодо цього проекту постанови  є  у депутатів серйозні зауваження?  Якщо немає,  то ми приймаємо постанову про включення, і це вже йде як порядок денний. Зрозуміли? Тому я буду ставити на голосування за основу, а потім - у цілому. Прошу голосувати за основу.

 

     "За" - 312.

 

     Я прошу проголосувати як постанову про включення  до  порядку денного і як постанову про порядок денний. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 306.

 

     Прийнято.

 

     Пояснюю. Прийнята постанова, що парламентські слухання будуть проводитися з питання про перспективи розвитку туризму в  Україні. Другий  раз  не будемо вносити.  Але це як виняток,  щоб не було в депутатів заперечень.

 

     ------------

 

     Проект Постанови   6034   про   надання    допомоги    сім'ям військовослужбовців,  які  проходили службу на атомному підводному човні  Північного  флоту  Військово-Морського   Флоту   Російської Федерації "Курськ". Зрозуміла позиція? Порядок денний. Голосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     Приймається.

 

     Другий проект  6034-1.  Шановні народні депутати,  я прошу не кричати.  Оголошую так,  як записано в порядку денному. Я оголосив перший  проект,  його номер.  Той,  хто не хоче дивитися на проект постанови,  кричить:  там два.  Я ж не  два  оголошував,  а  один. Проголосовано.

 

     Тепер другий   проект  6034-1  групи  депутатів:  Бродського, Зінченка, Костенка, Пинзеника, Удовенка, Шарова. Ви наполягаєте на тому, щоб я поставив його на голосування? (Шум у залі).

 

     Прийнято рішення.  Я  ще  раз  кажу:  вони наполягають,  вони можуть наполягати.  Питання включено,  а будемо обговорювати, тоді ви й висловите свої пропозиції.

 

     Що незрозуміло? Увімкніть мікрофон депутата Осташа.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  126,  Львівська  область). Шановні колеги! Йдеться про те, що ми включаємо до порядку денного питання,  а  не  конкретні  проекти.  Тому,  звичайно,  ми  будемо розглядати обидва проекти

 

     ГОЛОВА. Дякую, що ви розказали.

 

     ------------

 

     Закон України  5427  про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  з  метою  запровадження  державного  контролю   за здійсненням   лотерейної   діяльності  з  пропозиціями  Президента України від 8 серпня поточного року.  Порядок денний,  підкреслюю. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 296.

 

     Рішення приймається.

 

     ------------

 

     Проект Постанови 6057 про рекомендації парламентських слухань з питань виконання Постанови Верховної Ради  України  про  порядок ратифікації  Угоди  між  Україною  та  Російською  Федерацією  про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього  державного боргу та активів колишнього СРСР від 19 лютого 1997 року.

 

     Яценко Володимир Михайлович. З мотивів.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Я хотів би проінформувати  вас  ось  про  що.  Я  вважаю,  що  це  питання запропоновано   штучно.   Ця  постанова  не  сприятиме  поліпшенню відносин ні між Україною і Російською Федерацією як державами,  ні між нашими народами і не принесе користі Україні.

 

     Ми за  останні  сім  років  пройшли великий шлях - від першої зустрічі з російськими колегами,  коли ми хапали  один  одного  за краватки,  до  нормальних міжпарламентських відносин.  Ми відійшли від   практики   обстрілу   один   одного   гострими   заявами   і звинуваченнями  і  започаткували  нормальний  постійний діалог.  Я хотів би вас  проінформувати,  що  цього  року  я  мав  розмови  з керівництвом  верхньої  і нижньої палат парламенту,  пропонував їм створити міжпарламентську групу, яка є у нас. Вони пішли на це і в липні перед відпусткою письмово проінформували нас про те, що така група у них створена.  Очолює  її  відома  людина  Губенко  Микола Миколайович. Я ще раз хочу підкреслити: ми розпочали розмову вже з новим складом Державної Думи Російської Федерації.  Я подав у  наш відділ міжпарламентських зв'язків свої пропозиції щодо контактів з російськими  парламентаріями.   Давайте   зустрінемося   з   ними, обговоримо  деякі  питання.  Давайте  не повертатися в минуле.  Це штучно створений інцидент,  я підкреслюю це ще раз. Ми повинні йти вперед, а не повертатися назад.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  У  мене  сьогодні  була розмова з Абоїмовим Іваном Павловичем,  послом Росії в Україні.  І йшлося саме про те,  про що тільки-но говорив Володимир Михайлович Яценко,  - про активізацію міжпарламентських зв'язків спочатку  на рівні  міжпарламентських  груп  і далі на найвищому рівні.  Тому я пропонував би документи  за  номерами  6057  і  6035  поки  що  не включати  до  порядку  денного.  Коли ми вже проведемо зустрічі на рівні міжпарламентських груп,  а  потім  на  рівні  парламентських делегацій,  на  найвищому  рівні,  коли вже вичерпаємо себе,  тоді будемо включати. Немає заперечень? Депутат Осташ.

 

     ОСТАШ І.І.  Шановні колеги!  Ми за  нормальні  відносини  між обома  парламентами.  До  речі,  ми запропонували проект Угоди про співпрацю.  У жовтні  Комітет  у  закордонних  справах,  очевидно, відправить  свою  делегацію  до  Державної Думи Росії.  І не треба плутати   міжпарламентські   відносини    з    міжнародно-правовою проблемою.  Вона  вирішується в руслі українського законодавства і міжнародного права.

 

     Тому в мене прохання включити до порядку денного проект 6057. А  щодо  заяви,  то  я хотів би сказати,  що Комітет у закордонних справах не підтримав пропозицію про  включення  цього  питання  до порядку денного з різних причин.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Івановичу, чого ж ви вносите?

 

     ОСТАШ І.І. Я з двох питань...

 

     ГОЛОВА. Щодо другого немає

 

     ОСТАШ І.І. Прохання таке. Ми вчора в комітеті створили робочу групу, яка напише проект заяви

 

     ГОЛОВА. Досить. Проект 6035 ми не обговорюємо.

 

     Я ще раз  звертаюся:  пропозиція  така  -  два  документи  за номерами  6057  і  6035  поки  що  не включати до порядку денного. Проведемо широкі консультації,  переговори і потім повернемося  до цього питання.

 

     Депутат Кириленко. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Українського народного руху.  Шановні колеги!  Шановний Іване Степановичу! Щодо проекту Постанови

 6057 про   рекомендації   парламентських    слухань.    По-перше, парламентські   слухання  відбулися.  По-друге,  у  складі  нашого парламенту  є  постійна   група   з   міжпарламентських   зв'язків "Україна-Росія".

 

     По-третє, я не думаю,  що не буде сприяти,  як сказав депутат Яценко,  розв'язанню багатьох важливих питань  постанова,  в  якій йдеться   про   прискорення   роботи  над  підготовкою  повернення культурних цінностей,  про міжнародний аудит об'єктів  закордонної власності,  про  зовнішній  борг  і  таке інше.  Це дуже актуальні питання,  тим паче що парламентські  слухання  відбулися.  І  тому заяву, яка записана наступним питанням, і проект рекомендацій щодо парламентських слухань не треба плутати.  І проект 6057 треба,  на мою думку, обов'язково внести до порядку денного на вересень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую,  Іване Степановичу. У 1991-1993 роках у Москві мені  довелося  брати  участь  в  урядовій  делегації,  яка займалася розподілом колишнього боргу Радянського Союзу.

 

     Я хотів би вам нагадати, що ми не визнали так званий нульовий варіант,  тобто не погодилися на те, щоб частину зовнішніх активів Радянського  Союзу  передати  Російській  Федерації.  Для  цього є причини, ми на слуханнях про це чули.

 

     Так от не для того,  щоб якусь ескалацію наганяти, а саме для того, щоб прискорити розгляд питання або розподілу, або підписання нульового варіанта,  або  ну треба покінчити з  цією  проблемою  з Росією,  ми  маємо  прийняти  проект  Постанови  про  рекомендації парламентських слухань.

 

     Стосовно питання про заяву.  Я теж вважаю,  що сьогодні  його слухати передчасно, треба провести консультації.

 

     Тому я просив би зал підтримати і включити до порядку денного проект Постанови про рекомендації парламентських слухань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування проект 6057 для включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення не приймається.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Щодо проекту 6035 ми домовилися.

 

     ------------

 

     Оголошується до    розгляду   проект   Постанови   6052   про ініціювання питання про усунення... Зачекайте, ми ж домовилися, що цей проект не розглядаємо.

 

     Депутат Марченко. З мотивів.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Депутаты - члены нашей партии поддерживают  включение  в повестку  дня  проекта  6052 "про ініціювання питання про усунення Президента України Кучми з поста в порядку імпічменту".

 

     Однако я  хочу   обратить   внимание   на   хитрости.   Здесь ответственный   -  голова  Комітету  з  питань  правової  політики Задорожній.  Зная ярую пропрезидентскую позицию  Задорожного,  его поставили  ответственным,  и  понимая,  что  через  хитрость будут делать все для того,  чтобы сбить голосование,  я просил  бы  дать возможность  мотивировать необходимость голосования за этот проект инициаторам,  а именно Григорию Омельченко.  Прошу  выполнить  это процедурное решение.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Романовичу. Але в мене була розмова з ініціаторами.  Григорію Омеляновичу, я прошу, ми ж домовлялися з вами, що будемо працювати.

 

     Увімкніть мікрофон Григорія Омельченка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Шановні колеги! Шановний головуючий!  Я  звертаюся  до  народних  депутатів.  Я  хочу,  щоб Президент  України  пан  Кучма був юридично чистим перед виборцями України і світовою громадськістю.

 

     Обгрунтування, які  викладені  в  пояснювальній  записці   до проекту постанови,  свідчать, що на думку членів слідчих комісій у багатьох  діях  Президента  України  вбачаються  ознаки  посадових злочинів, у тому числі і тяжких.

 

     Шановні колеги   депутати!   Ми  вимушені  отримати  висновок Верховного   Суду    України    по    результатах    депутатського розслідування, чи є в діях Кучми ознаки злочину.

 

     Ще раз  підкреслюю,  я  хочу,  щоб  Президент  України,  який представляє Україну на міжнародній арені, був юридично чистим. Ось чому  ми  і  просимо  вас  включити це питання до порядку денного, розглянути,  отримати висновок Верховного  Суду  України  і  потім прийняти рішення згідно з Конституцією.

 

     Я прошу  проголосувати  за включення до порядку денного цього питання на  вересень.  Я  хочу  допомогти  Президенту  Кучмі  бути юридично чистим.

 

     ГОЛОВА. Я  дякую вам.  Але ми з вами домовлялися...  У нас ще немає всіх підстав,  а ми вже включаємо,  гонимо.  Думайте,  що ми включаємо. Я ставлю на голосування проект

 6052.

 

     "За" - 140.

 

     По фракціях?  Я  не  чув,  щоб  хтось   вимагав.   Вимагають? Висвітіть по фракціях.

 

     Як у народі кажуть,  коментарі зайві. Ми не обговорюємо цього питання.

 

     ------------

 

     Наступний проект Закону 6011  про  внесення  змін  до  Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) (стосовно миючих засобів). Давайте включимо до порядку денного. Чи не треба? Прошу голосувати.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення не приймається.

 

     ------------

 

     Проект Закону  6043 про соціальне страхування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності,  які  придбали  спеціальний торговий   патент.  Прошу  голосувати  про  включення  до  порядку денного.

 

     "За" - 281.

 

     Рішення приймається.

 

     ------------

 

     Проект Закону  6048  про  стимулювання  розвитку   сільського господарства  на період 2001-2004 роки.  Прошу включити до порядку денного.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення приймається.

 

     По фракціях.

 

     ------------

 

     Проект Закону 5275 про  внесення  змін  до  Декрету  Кабінету Міністрів   України   про   прибутковий   податок   з  громадян  з пропозиціями Президента України від 14  серпня  2000  року.  Прошу голосувати про включення до порядку денного.

 

     "За" - 302.

 

     Рішення приймається.

 

     ------------

 

     Проект Закону за номером 6055 про угоди щодо земельної частки (паю). Прошу голосувати.

 

     "За" - 319.

 

     Рішення приймається.

 

     ------------

 

     Проект Постанови 6053 про включення до порядку денного шостої сесії  Верховної  Ради України третього скликання на вересень 2000 року питання про інформацію Кабінету Міністрів  України  про  стан підготовки    до    осінньо-зимового   періоду   та   ситуацію   в паливно-енергетичному комплексі. Прошу проголосувати про включення до порядку денного

 

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати!  Я вам нагадаю,  що це питання включено до порядку денного Дня уряду, який,  як погоджено,  має відбутися десь 10 жовтня.  Тому фракції, які хочуть заслухати це питання наступного тижня (а я нагадую,  що тільки на цьому тижні у нас був День уряду), ставлять собі за мету просто  дестабілізувати  діяльність  уряду,  щоб  не   дати   йому нормально підготуватися до осінньо-зимового періоду. Тому я прошу, шановні  колеги,  не  йти  на  провокацію  і  не  підтримувати  цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! На засіданні Погоджувальної ради було внесено це  питання,  і  ще  багато  питань  пропонували включити  до  порядку  денного  наступного  Дня уряду.  Але жодної постанови ми не приймали.

 

     Тому я ставлю на голосування проект 6053 про включення до порядку денного.

 

     "За" - 152.

 

     По фракціях? Висвітіть по фракціях.

 

     З мотивів? Уже проголосовано. З процедури?

 

     Депутат Вітренко. З процедури.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Иван Степанович,  я прошу  переголосовать  этот  вопрос, потому  что  вы  не  дали возможности выступить до голосования,  и многие депутаты не разобрались вообще, о чем идет речь.

 

     Позиция Турчинова всем известна и понятна.  А что себе думают другие депутаты?  Я прошу их вспомнить, что парламент ответственен перед народом Украины за  то,  чтобы  осенне-  зимний  период  был нормально  прожит.  Всегда,  каждый год парламент слушал не просто информацию,  а отчет Кабинета  Министров.  Если  коммунисты  вдруг решили  обслуживать  Ющенко  с  Тимошенко,  то  им нужно думать не только о том,  что они  войдут  в  какой-то  очередной  преступный альянс, а и о том, что они будут говорить избирателям, когда зимой будет развалена энергосистема.

 

     Поэтому я  прошу  поставить  на  голосование  этот  вопрос  и призываю всех ответственных депутатов голосовать за.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Мені здається, що Наталія Михайлівна поміняла господаря і зараз захищає певні інтереси (Шум у залі).

 

     У зв'язку з цим я хочу нагадати,  що відбувається. За цей рік уряд погасив 650 мільйонів доларів зовнішньої заборгованості і  на таку ж суму не взяв зовнішніх кредитів.  Усе це пов'язано тільки з одним - з тим, що в галузі енергетики хоч трохи наведено порядок.

 

     Звичайно, що ті 3 мільярди доларів (а  приблизно  такою  була сума,   знайдена  діями  уряду)  комусь  муляють,  вони  у  когось випливають із рук,  і все робиться для  того,  щоб  зупинити  уряд наводити  порядок  у  державі.  Тому  я вважаю,  що це голосування кінцеве і ним треба закінчити з цим питанням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Симоненко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  обратить  ваше внимание,   что  вопросы  информации  Кабинета  Министров  требуют специальной  подготовки  исполнительного  органа   государственной власти.  И когда ктото хочет инициировать эти вопросы и ставить на голосование,  необходимо определять конкретную  дату  рассмотрения того  или  иного  вопроса.  Мы  не  можем просто так по любой теме заслушивать Кабинет Министров.  Он должен соответствующим  образом подготовиться   и   принимать   решения   на  заседаниях  Кабинета Министров, чтобы затем докладывать Верховной Раде. Это первое.

 

     И второе.  Меня очень встревожил тот факт, что против вопроса об   импичменте   Президента   проголосовало   всего  65  народных депутатов,  которые  не  сомневаются  в  невиновности   Президента Украины.  Поэтому я думаю, что теперь дело чести Президента самому инициировать   создание   парламентом   специальной   следственной комиссии после соответствующих показаний адвокатов Лазаренко.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановний    Олександре   Сергійовичу!   Ми   відкрили обговорення і не одного,  а двох питань. Мова йде про включення до порядку  денного.  Коли ми включимо до порядку денного,  то тоді і будемо обговорювати і давати термін для підготовки.  А зараз  мова йде про включення чи не включення. І все.

 

     З мотивів. Симоненко Петро Миколайович.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я хотел бы напомнить,  что на  прошлой  сессии  фракция  коммунистов публично  выступила  против политики правительства по подготовке и организации работы топливно-энергетического комплекса. Письмо было открытое,   опубликовано  в  печати,  и  многие  из  вас,  как  мы впоследствии наблюдали, пользовались нашей аргументацией.

 

     Сегодня становится очевидным,  что  топливно-  энергетический комплекс  -  это  предмет  борьбы кланов и олигархов,  в том числе присутствующих в этом зале. Фракция коммунистов не будет принимать участия  в  ваших разборках,  которые вы устроили сегодня и просто растерзали  топливноэнергетический   комплекс   и   прежде   всего энергетику.

 

     Мы настаиваем на совершенно иной государственной политике.  А вы сегодня делаете все,  чтобы через банкротство,  нарушая законы, забрать себе в управление.  Угля от этого не добавилось, и частота в сети сегодня - 49,2 герца.  Поэтому мы еще раз подтверждаем свою позицию. И давайте проголосуем, чтобы в октябре День правительства был посвящен этому вопросу.  Но в ваших  преступных  разборках  мы принимать участия не будем!

 

     ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект 1257... (Шум у залі). Цьому кінця не буде! Ми проголосували. Треба було думати!..

 

     Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Вы  знаете,  какая  инфляция  сегодня в стране и каких цифр достиг индекс цен.  Но нет индексации доходов граждан.  16 июня  прошлого года  мы приняли "Постанову Верховної Ради про порушення Кабінетом Міністрів  України  законодавства  в  ході  проведення  індексації грошових доходів населення".

 

     На выполнение  нашего же принятого решения есть предложение - на следующей неделе  заслушать  вопрос  "про  хід  виконання  цієї постанови".  То  есть  как  это  постановление выполняется сегодня правительством.

 

     Я вношу предложение рассмотреть на  следующей  неделе  вопрос "про  хід  виконання  постанови  Верховної Ради від 16 червня 1999 року".

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Цьому кінця не буде. Ми все обговорили,  і  є  Погоджувальна  рада.  І одне з таких питань,  я звертаюся до Юрія Донченка, було запропоновано на День уряду. Коли ми будемо формувати порядок денний Дня уряду,  тоді ті питання, за які проголосують депутати, і будуть включені.

 

     А зараз з голосу ми приймати і голосувати не будемо. Я ще раз кажу:  формуйте порядок денний Дня уряду, і потім ми проголосуємо. За що проголосуємо, те і будемо слухати.

 

     ------------

 

     Повторно розглядаємо Закон України

 1257-4 про   органи   самоорганізації  населення  з  пропозиціями Президента України від 18 травня 2000 року.

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     Чи будуть у депутатів...

 

     Увімкніть мікрофон Марченка Володимира.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Иван  Степанович!  Я  хочу выступить по процедуре.  Поэтому прошу, чтобы мне не мешали.

 

     Иван Степанович,  если  вы  откроете  Регламент  (даже  после изменений),  там  написано,  что если нарушена процедура,  решение считается недействительным. Нарушение процедуры заключается в том, что депутату не дали права выступить до голосования.

 

     Я поднимал  руку  по  вопросу  о  включении  в  повестку  дня информации правительства по подготовке к  осенне-зимнему  периоду. Вы   не  дали  мне  возможности  выступить,  не  дали  возможности мотивировать необходимость  включения  этого  вопроса,  и  поэтому Наталия  Витренко  закономерно,  согласно Регламенту,  потребовала переголосовки.

 

     Я хочу сказать:  я - депутатмажоритарщик,  избиратели  ставят передо мною проблемы:  почему растут цены,  будет ли тепло, почему нет дотаций на уголь, газ и прочее, прочее. Это все можно выяснить не на Дне правительства,  когда депутаты почти безмолвные, а когда депутаты рассматривают проблему на заседании Верховного Совета.

 

     Поэтому, Иван  Степанович,  я  прошу  и  у  меня  есть  право требовать от вас переголосования.

 

     А коммунистам  хочу  сказать,  что  нужно  защищать здесь,  с трибуны,  когда рассматривается вопрос,  а не хитрить. И руховским шестеркам  хочу  сказать:  не  лижите  зады и одним,  и другим,  и третьим хозяинам, уже противно на вас смотреть!

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я ще  раз  запитую:  є  запитання  до  Романа Петровича щодо Закону про органи самоорганізації населення? Немає. Тоді прошу проголосувати (Шум  у  залі).  Зніміть  голосування.  Є запитання. Романе Петровичу, дайте пояснення.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  народні  депутати!  Шановний Іване Степановичу!  У зв'язку з тим що під час розгляду цього  документа комітет  врахував  80  відсотків  пропозицій  Президента і виникла необхідність змінити деякі статті,  до порівняльної  таблиці  були включені  пропозиції  народних  депутатів,  які  надійшли  в  ході обговорення.

 

     Тому комітет  пропонує   затвердити   нову   редакцію   цього документа з частковим врахуванням пропозицій Президента і народних депутатів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще  є   запитання?   Зрозуміли,   з'ясували?   Романе Петровичу, я називаю номер, а ви...

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Можна голосувати у цілому.

 

     ГОЛОВА. Я  називаю номер - 1257-4.  Прошу проголосувати зразу як закон у цілому за пропозицією комітету. Прошу голосувати.

 

     "За" - 319.

 

     Рішення приймається.

 

     Дякую.

 

     Романе Петровичу, почекайте.

 

     Закон України  1259  про  статус  депутатів  місцевих  рад  з пропозиціями Президента України від 13 серпня 1999 року.

 

     Чи є запитання у депутатів?

 

     Пейгалайнен Анатолій.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Я хотел бы не спросить у Романа Петровича, я хотел бы предложить   Ивану   Степановичу   все-таки  рассматривать  каждую поправку  Президента  и  обсуждать  ее.  Все-таки  документ  очень серьезный,  и  судьба,  скажем  так,  наших  коллег нижнего уровня сегодня практически в наших руках.

 

     Потому что если закон посмотреть в целом,  то  его  принимать практически  нельзя,  так  как  мы  фактически делаем бесправными, безвольными,  не  способными  выполнять  интересы  территориальных громад,     скажем     так,    наших    младших    товарищей    по представительному...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Володимировичу,  за Регламентом саме так, як ви пропонуєте: коли з поправками, то розглядається кожна поправка. Але якщо в депутатів немає заперечень,  як і з попереднім законом, то ми можемо проголосувати в цілому.

 

     Роман Петрович. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  народні  депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Ми на засіданні комітету кілька разів розглядали цей документ.  І  більшістю  голосів  врахували  більшість  пропозицій Президента, за винятком фактично тільки двох.

 

     Перша - що стосується діяльності фракцій і депутатських  груп у представницьких органах місцевого самоврядування.

 

     І друга  -  що стосується дотримання депутатами законодавства України, актів Президента і Кабінету Міністрів України.

 

     Також я звертаю вашу увагу,  що в таблиці на  сторінці  12  у статті  17 допущена помилка.  Рішенням комітету частину другу цієї статті  вилучено  взагалі.  І  тому  предмета  для  суперечки  між Президентом і парламентом на даний момент не може бути, тому що цю частину вилучено.

 

     Таким чином,   комітет   після   дискусії   дійшов   висновку переважною кількістю голосів, що ми можемо прийняти цей документ у новій редакції без врахування пропозицій щодо  фракцій  і  груп  і щодо   дотримання   законодавства,  актів  Президента  і  Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Якщо мова йде про нову редакцію,  то тоді  це  зовсім інше.  Я  прошу  депутатів  звернути  увагу.  Анатолій Пейгалайнен правий  у  тому,  що  процедура   розгляду   поправок   Президента передбачає  розгляд кожної поправки окремо.  Але нам запропонували вже не поправки,  а нову редакцію,  Романе Петровичу.  То ви так і кажіть. А це вже не передбачає кожну поправку голосувати.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Пейгалайнена.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция коммунистов. Я мог бы рассматривать каждую поправку Президента,  но я возьму только лишь  поправку  3. Давайте вдумаемся: что же нам предложил Президент?

 

     Он нам   предложил   вроде  бы  невинную  вещь:  в  статье  5 "Дострокове  припинення  повноважень  депутата  місцевої  ради"  в пункте  3  "обрання або призначення його на посаду,  зайняття якої згідно  з   законом   не   сумісне   з   виконанням   депутатських повноважень",  заменить слова "згідно з законом" словами "згідно з Конституцією України".  Но давайте посмотрим Конституцию.  Там нет ни  слова  о  том,  с  какими  обязанностями  может совмещать свои служебные  обязанности  депутат  местного  уровня.  Для  депутатов Верховного Совета - да, для депутатов местного уровня - нет.

 

     А теперь давайте посмотрим законы.  Как раз в части четвертой статьи 12 Закона о местном самоуправлении в Украине,  или в  части третьей  статьи  55  этого  же  закона,  или  в  Законе  о местных государственных  администрациях  четко  говорится,  что  ни  глава администрации,  ни  председатель представительного органа не могут совмещать свою служебную деятельность с другими должностями. Мы же фактически  вышеупомянутой  формулировкой даем такую возможность - открываем юридический шлюз для  того,  чтобы  главы  администраций совмещали свои посты с постами председателей советов.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Володимировичу.  Будь ласка,  Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Анатолію Володимировичу!  Справа в тому, що необхідно уважніше ознайомитися з пропозицією Президента. Президент не пропонує замінити слова,  а доповнити.  Щоб там  було записано:  "згідно  з  Конституцією  і  законом".  Мова не йде про заміну одного поняття на інше.  Чому?  Тому  що  саме  Конституція закладає  момент  несумісності  і  стосовно народного депутата,  і стосовно депутатів місцевих органів самоврядування.

 

     Тому Президент пропонує,  щоб  у  цій  нормі  було  записано: "обрання  або  призначення його на посаду,  зайняття якої згідно з Конституцією  України  і   законом   не   сумісне   з   виконанням депутатських  повноважень"  (я маю на увазі статтю 5,  де йде мова про дострокове припинення  повноважень  депутата  місцевої  ради), оскільки матеріальні норми визначаються Конституцією, а процедурні норми визначаються законодавством України.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ви зрозуміли, в чому суть? Або  ми  підтримуємо  рішення  комітету  і голосуємо,  або давайте розглядати.  У нас є два варіанти,  як розглядати,  тому що ми вже відійшли і поправки не можемо голосувати, бо внесли нову редакцію. І я розумію,  що в Анатолія Володимировича Пейгалайнена  є  окрема думка. Але у мене є рішення  (Шум у залі). Леоніде Григоровичу, ви ж у цьому комітеті...  Якщо за таблицею - це займе багато часу. Ви подумайте  під  час  перерви,  а після перерви ми будемо знаходити якийсь компроміс.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Запросіть до  залу  народних  депутатів.  Продовжуємо пленарне  засідання.  Романе  Петровичу,  я слухаю вашу пропозицію після консультацій, які ви провели за час перерви.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Іване Степановичу!  Я пропоную два таких варіанти.

 

     Перший: проголосувати так, як пропонує комітет: нову редакцію в цілому.

 

     Другий. Якщо  так  не  вийде,  розглядати  постатейно,  кожну пропозицію Президента обговорювати.  Їх усього 26,  але стосуються вони чотирьох питань.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу,  де немає спірних пропозицій,  там, може, не треба обговорювати, тільки спірні обговорювати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Давайте   спробуємо   проголосувати   нову редакцію, як пропонує комітет.

 

     ГОЛОВА. Давайте попросимо Анатолія Володимировича, щоб він ще раз   висловився  щодо  поправки  3,  а  потім  проголосуємо  нову редакцію.

 

     А де Леонід Григорович?  Він же  також  підтримував.  Давайте послухаємо   думку...  Ви  ж  також  із  цього  комітету,  Леоніде Григоровичу?  Косаківський Леонід Григорович -  він  же  з  вашого комітету?  Ні?  Увімкніть  мікрофон  депутата  Косаківського.  Він

-представник місцевих органів влади.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   бюджету   (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Дякую.  Іване Степановичу! Щодо органів самоорганізації ми підтримали пропозиції Президента,   оскільки  вони  відповідали  тому,  що  фактично  ми пропонували під час другого  читання.  А  тут  є  два  принципових питання,  щодо  яких  нам  треба  розв'язати  колізію.  Є  питання сумісності (це просто  я  пояснюю  думку,  висловлену  в  кулуарах депутатами,  яких  я зібрав під час перерви) депутатського мандата депутата місцевої ради з посадами в органах  державної  виконавчої влади.  Це  принципове питання,  яке може бути причиною блокування закону. Тому цю норму треба виписувати окремо.

 

     Є також питання щодо пропозиції Президента до статті  18.  Не може   депутат  керуватися  у  своїй  діяльності  актами  Кабінету Міністрів і  указами  Президента.  Він  керується  Конституцією  і законами України.

 

     Візьмемо як  приклад гіпотетичну ситуацію.  Кабінет Міністрів приймає рішення приватизувати якийсь об'єкт,  а міська рада проти. Чим повинен керуватися депутат?

 

     Оце дві принципові проблеми, які є в цьому законі. Давайте ми їх розв'яжемо,  і тоді можна говорити про  подальшу  долю  закону. Думаю,  що  для  цього  нам  треба  провести чи третє читання,  чи повторне друге читання,  тому що тут, у залі, ми зараз не знайдемо порозуміння стосовно цих двох проблем.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Леоніде Григоровичу! Що стосується другої проблеми,  то комітет пропонує відхилити  пропозицію.  Тому тут немає предмета для суперечки. Думаю, що ви на це погодитеся.

 

     Що стосується   першої   пропозиції,  то  в  законі  зроблена відсильна норма до закону щодо несумісності.  І ви знаєте, шановні колеги, що 1,5 року тому ми з вами прийняли закон, який передбачає випадки несумісництва  в  органах  місцевого  самоврядування.  Цей закон    повернувся   з   пропозиціями   Президента.   Він   зараз розглядається в  комітеті.  Ми  проводимо  консультації  щодо  цих випадків.   Після   прийняття  названого  закону  буде  розв'язана проблема,  які посади можуть суміщатися,  які заборонено  суміщати відповідно до норм Конституції України. У даному випадку цей закон робить лише відсильну норму на інші закони.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Іване Степановичу.  Я  хотів  би  просто нагадати,  що ми теж колись були головами міських,  районних рад і таке інше,  і тому маємо до цього безпосереднє відношення. Це, так би мовити, між іншим.

 

     Що стосується  того,  щоб  голосувати  в цілому,  як пропонує комітет,  то  цього  не  можна  робити.  То  є   грубе   порушення Регламенту,  оскільки  йдеться  про  нову  редакцію закону.  Крім, скажімо, тих зауважень, що висловлювали Пейгалайнен і інші колеги, я  хотів  би  наголосити  на пропозиції щодо депутатського запиту. Уявляєте собі,  що тепер за депутатський  запит  треба  голосувати більше  ніж половиною голосів від складу ради.  Ми часто не можемо набрати  потрібну  кількість  голосів,  дозволяючи   собі   однією третиною  голосів  голосувати за направлення депутатського запиту, крім,  звичайно,  Президенту,  а  депутатам  місцевої  ради  треба набрати  більше  половини  голосів.  Це  практично  неможливо.  Це фактично позбавляє депутата місцевої ради права звертатися до  тих чи   інших  органів.  Це  значне  обмеження  повноважень  депутата місцевої ради.

 

     Ну й інші пропозиції я міг  би  вносити.  Я  пропоную  третій варіант, Іване Степановичу, до тих, що ви назвали. Можна направити закон (і це було б найкраще) на  повторне  друге  читання,  щоб  з огляду  на  сьогоднішнє  обговорення комітет ще раз розглянув наші пропозиції і зняв оці гострі моменти.  І  потім  його  можна  буде голосувати.

 

     Ну, якщо  вже  це  не вдасться,  то в крайньому разі пропоную варіант постатейного голосування,  але ніяк не  в  цілому,  бо  це порушення Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Беспалий Борис Якович.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Мені здається, ми вже вийшли на таке  компромісне  рішення,  і  я  пропоную  ті  дві поправки,  про  які  говорив  депутат Косаківський,  проголосувати окремо,  а стосовно всього іншого,  як  пропонує  Роман  Петрович, погодитись   із   пропозицією  комітету.  І  це  буде  швидше.  Ми обмежимося трьома голосуваннями.

 

     Тепер по суті.  Справді, несумісність щодо народних депутатів України   визначається   законом.   І   було   б  нелогічно,  якби несумісність  щодо  депутатів  місцевих  рад  визначалася  аж   на конституційному рівні. У Конституції щодо цього нічого не сказано. Але це вже кожен визначиться,  хто як знає.  По  суті  я  пропоную зараз тричі проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция коммунистов.  Иван Степанович, я бы всетаки предложил  данный  закон,  приняв  его  сегодня  в  первом чтении, направить в комитет для повторного второго чтения.

 

     Почему? Кроме  тех замечаний,  о которых я говорил,  еще есть уйма таких нюансов, которые практически будут нивелировать уровень депутата местного уровня.

 

     Вот хотя бы поправка 20 Президента.  Он предлагает нам, чтобы произвол чиновников был абсолютный.  В соответствии с  действующей нормой, если депутат за что-то должен отвечать, то чиновник должен запросить совет на дачу согласия на его увольнение,  на  понижение его в должности и прочее,  поскольку депутат может сказать то, что не понравилось чиновнику.

 

     Президент предлагает нам эту норму изять,  и, таким образом, чиновник  что  захочет,  то  и  будет  делать.  Ему не понравилось что-то, и он будет творить чудеса.

 

     Или вот,  например,  поправка к статье 17. Роман Петрович, мы же  договаривались  в  комитете.  Не  нужна совершенно эта статья, абсолютно глупая статья.  Нет,  мы вклинили эту статью и  начинаем мусолить  здесь  такие  вещи,  как  "доручення виборців не повинні суперечити Конституції і законам України".  Ну а если они поручили депутату что-то такое?

 

     Глупые же есть статьи, глупые вещи есть, которые нельзя...

 

     ГОЛОВА. Ми повторюємося.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Или вот еще,  Иван Степанович.  Есть четкая норма,  что   депутат   местного   уровня   бесплатно   пользуется транспортом, который есть на этой территории. Но дальше ведь норму ограничиваем  "умовами",  которые  полностью   определит   Кабинет Министров. Зачем эти вещи делать?

 

     Давайте мы  вернем  закон  в  комитет и второе чтение еще раз пройдем.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Шановні    колеги!    Шановний    Анатолію Володимировичу! Я дуже прошу вас зосередитися.

 

     Що стосується  статті  17,  то  я  якраз сказав,  що допущена технічна помилка,  ми цю частину вилучили,  як і  сказав  Анатолій Володимирович,  її  не повинно бути.  Я навмисно для стенограми це продекларував.

 

     Щодо пропозиції 20 до статті 33,  то вона стосується  моменту переходу  на постійну роботу в місцеву раду.  І Президент пропонує уточнити цю норму.

 

     Що стосується пільг,  то вони збережені так, як це передбачає чинний закон щодо депутатів місцевих рад.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я   не  бачу  іншого  виходу,  Романе  Петровичу,  як голосувати постатейно.  Чи проголосуємо  в  другому  читанні?  Ні? Давайте постатейно.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Пропозиція  1  стосується преамбули закону. Прошу, відкрийте порівняльну таблицю.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  я  прошу  уваги!  Будемо постатейно розглядати і голосувати зазначений закон.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Мова  йде  про  заміну  слів  "повноважного представника   територіальної   громади"   словами   "представника інтересів територіальної громади".  Справа в тому,  що депутати до місцевих рад обираються як від округів,  так і від  територіальних громад, тобто мова йде про структурування інтересів.

 

     Президент пропонує,   щоб  норму  "повноважного  представника територіальної громади" замінити  нормою  "представника  інтересів територіальної громади". Чому?

 

     Тому що   тільки   вся   рада   і  голова  представляють  всю територіальну громаду.  А депутат представляє певний  округ.  Тому йдеться про певні інтереси.

 

     Комітет пропонує врахувати цю пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Фракция коммунистов. Я не могу согласиться с аргументацией Романа  Петровича.  Давайте  внимательно  посмотрим, какие   же  интересы  могут  возникнуть  у  части  территориальной "громади",  у части. Да ведь такие, которые полностью противоречат и  государственной  политике,  и Конституции,  и законам.  И тогда "громада" его буквально обяжет  эти  интересы  защищать.  Это  уже никуда не годится.

 

     Ведь территориальная "громада" избирает не интересы, а своего представителя в представительном органе  власти.  Поэтому  он  там защищает   уже  именно  как  представитель  "громади",  а  не  как представитель интересов.

 

     Поэтому я  считаю,  что  редакция,   которая   была   принята Верховным Советом,  приемлема.  А с тем,  что предложил Президент, мне кажется, соглашаться нельзя.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Анатолію Володимировичу,  не  може один депутат, який обраний від округу, представляти інтереси всієї територіальної громади. Представляє всю територіальну громаду сума депутатів,   які  обрані  від  усіх  округів  цієї  територіальної громади.  Це все одно,  що ми скажемо,  що один  народний  депутат України  може висловлюватися від імені всього українського народу. Ось про що йде мова.

 

     Ідеться про те,  що цей депутат має обстоювати і представляти інтереси  того  округу.  І  ми  тим самим посилюємо його позицію в місцевій раді.

 

     Що стосується обласної ради,  то там така сама ситуація. Адже до обласної ради депутати обираються від округів,  до яких входять і цілі територіальні громади,  і їх частини,  тому що,  ви знаєте, закон передбачає таку форму обрання депутатів до обласної ради.  І лише вся  обласна  рада  може  висловлюватися  від  імені  якогось регіону.

 

     Від імені  територіальної  громади  може  висловлюватися  вся місцева рада,  як я сказав уже,  і голова,  який обирається  всією радою.  Тому  комітет  вважає,  що  треба підтримати цю пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Анатолію Володимировичу, я звертаюся і до вас. Не можна ж, щоб весь час відбувався діалог між вами і  Романом  Петровичем,  який  доповідає.  Ми  маємо  позицію комітету.  Я  три рази надавав слово!  Кожний наполягає на своєму. Тільки голосуванням визначимося.

 

     Візьміть порівняльну   таблицю.   Сторінка   перша,   середня колонка. Знайшли? Прошу проголосувати пропозицію Президента.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Комітет підтримує.

 

     "За" - 169.

 

     Наступна пропозиція.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Пропозиція 2 стосується цієї самої проблеми, але вона вноситься до статті 2 цього закону. Проблема та сама, про яку ми вже говорили.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Буйка.

 

     БУЙКО Г.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Іване  Степановичу,  є   така   слушна   пропозиція.   Якщо   такі недоречності в законі,  який зараз розглядається, і вони зачіпають інтереси  всього  депутатського   корпусу   в   місцевих   органах самоврядування,   то   треба   повернути   його   в   комітет   на доопрацювання,  а потім через два-три тижні повернутися  до  цього питання.

 

     ГОЛОВА. Ну,  була  така пропозиція.  Роман Петрович доповідає від комітету, і є рішення комітету. Романе Петровичу, якщо воно не находить  підтримки  в  сесійному  залі,  то  чи маємо ми підставу витрачати час? Давайте проголосуємо ще одну пропозицію.

 

     Поправка 2. За змістом вона така сама, як і попередня.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Комітет просить підтримати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 159.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Може, давайте приймемо в першому читанні як нову редакцію?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Іване   Степановичу,   згідно   з процедурою  ми не можемо приймати в другому чи в третьому читанні. Ми або враховуємо пропозиції Президента,  або  долаємо  вето,  або приймаємо нову редакцію. У нас третього варіанта немає.

 

     ГОЛОВА. Романе  Петровичу,  якраз  я  і  мав  на  увазі  нову редакцію, коли казав про перше читання. Тобто ми приймаємо в новій редакції, але в першому читанні.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Володимира Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович,  я думаю,  что сегодняшнее рассмотрение  закона  четко показывает,  что  его  нужно  немножко  доработать  в  комитете  и вернуться к его рассмотрению в зале.

 

     Поэтому, может быть, будет правильно все-таки принять его как новую  редакцию  в  первом  чтении,  отправить в комитет,  комитет доработает,  и мы решим все вопросы,  связанные со  статусом.  Тем более,  что  я  бы  хотел  услышать  мнение непосредственно членов подкомитета по вопросам самоуправления,  кроме  Романа  Петровича, которые  работали  с  ним.  Но я вижу,  что их сегодня нет в зале. Поэтому,  наверное, всетаки будет целесообразно отправить документ в комитет, чтобы поработать еще над ним.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Пропоную прийняти цей документ у  редакції  комітету  і  направити його на підпис Президенту. Це крок вперед для того, щоб продовжити дискусію навколо цього документа.  Повернення в комітет обернеться тим,  що  комітет  прийме  те рішення,  яке він уже прийняв одного разу.  Для чого ми цей  документ  тримаємо,  не  даємо  можливості місцевим  депутатам  отримати  правову  базу?  Документ є набагато сильніший,  ніж той,  що діє сьогодні.  Він  дає  набагато  більші повноваження депутатам місцевих рад.  Він усуває недоречності, які там є.

 

     ГОЛОВА. Романе  Петровичу,  у  мене   є   регламентне   право поставити вашу пропозицію на голосування,  оскільки я маю висновок комітету. Але результати ми ж знаємо.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію,  озвучену  тільки   що Романом  Петровичем  Безсмертним і відображену в рішенні комітету. Комітет пропонує Верховній Раді погодитися з більшістю  пропозицій Президента і прийняти цей закон у новій редакції.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 192.

 

     Романе Петровичу,  а  іншу пропозицію голосувати не потрібно. Ви його доопрацьовуєте і вносите в повторному першому читанні.  Не можна  в  другому  читанні.  Ми  ж  не прийняли в новій редакції в першому читанні. Так, повторне перше читання.

 

     -----------

 

     Закон України  про  загальнообов'язкове  державне   соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням,  з пропозиціями Президента України від 29 квітня поточного року.

 

     Знову-таки можуть бути два варіанти: або ми голосуємо, або ми розглядаємо за поправками.

 

     Будь ласка, Іване Яковичу. Прошу уваги.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Прийнятий 6 квітня   2000   року   Верховною   Радою   України    Закон    про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та   витратами,   зумовленими народженням та похованням, повернуто до Верховної Ради Президентом України для повторного розгляду з таких підстав.

 

     Перше. Президент України вважає,  що низка норм цього  закону не    узгоджується    з   Основами   законодавства   України   про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  та   іншими законами   з   окремих   видів   загальнообов'язкового  державного соціального страхування.

 

     Так, статтею 10 закону,  крім  органів  управління  страхових фондів,   визначених   Основами,  передбачається  створення  ще  й відділень фонду в Автономній  Республіці  Крим,  областях,  містах Києві та Севастополі.

 

     Таким чином,   по   суті  закріплюється  нині  діюча  система управління соціальним страхуванням,  яка,  на жаль,  зараз себе не виправдовує,  оскільки  передбачає  дублювання функцій центральних органів фонду та його  регіональних  структур,  що  призводить  до прийняття   ними   суперечливих   рішень,   які  руйнують  принцип солідарного формування та використання  коштів.  І  ми  не  можемо сьогодні  прийняти  цю  пропозицію і вважати,  що ця норма повинна бути і в новому законі.

 

     Враховуючи викладене  та  з  метою  забезпечення   прозорості управління  фондом,  пропонується внести відповідні зміни в закон. Ці пропозиції є на руках у народних депутатів,  я  не  буду  зараз докладно зупинятися на цих пропозиціях.

 

     Друга пропозиція    Президента.    Оскільки   адміністративні правопорушення     посадових     осіб     страхувальника,     види адміністративних  стягнень  та порядок їх застосування визначено в Кодексі  про  адміністративні  правопорушення,   який   є   єдиним кодифікованим   актом,   що  регулює  такі  питання,  пропонується вилучити посилання щодо адміністративної відповідальності із цього закону і внести відповідні зміни в статтю 30.

 

     Третя пропозиція. Частиною другою статті 35 закону встановлено,  що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок  захворювання  або  травми,  не  пов'язаної  з  нещасним випадком  на  виробництві,   виплачується   застрахованим   особам починаючи  з першого дня непрацездатності за весь період у порядку та розмірах, встановлених цим законом.

 

     З метою  зменшення  навантаження  на   фонд   оплати   праці, економічної   заінтересованості   роботодавців,  що  є  принципово важливо,  до  вжиття  заходів,  спрямованих  на  скорочення   часу відсутності  працівників  на  роботі та стимулювання застрахованих осіб до бережливого ставлення до  свого  здоров'я,  з  урахуванням світового  досвіду  надання допомоги вбачається доцільним покласти виплату  допомоги   по   тимчасовій   непрацездатності   внаслідок захворювання  або  травми,  не  пов'язаної  з нещасним випадком на виробництві, протягом перших п'яти днів на підприємство, установу, організацію, де працюють застраховані особи, а починаючи з шостого дня проводити таку виплату за  рахунок  коштів  Фонду  соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності.  Відповідні зміни пропонується внести у статтю 35.

 

     Четверте зауваження. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36  закону  допомога  по  тимчасовій непрацездатності надається за період відпустки без збереження заробітної  плати  за  ініціативою власника  підприємства,  установи,  організації або уповноваженого ним органу чи за умов,  передбачених колективним договором,  що  є фінансово та економічно не обгрунтованим.  До того ж це суперечить суті соціального страхування і  положенням,  викладеним  в  абзаці другому  частини  першої статті 4 та абзаці першому частини першої статті 35 цього ж закону. Вони, зокрема, передбачають, що право на допомогу  по  тимчасовій  непрацездатності  пов'язане  із  втратою заробітної плати в період роботи, якої під час відпустки ця людина не має.

 

     І п'яте. У статтях 37, 41, 43, 46 в основу розрахунку розміру допомоги  по  тимчасовій  непрацездатності  покладено  прожитковий мінімум.   Реалізація   зазначених   норм   призведе  до  значного збільшення видатків із фонду,  покриття  яких  можливе  тільки  за рахунок  підвищення  розміру  страхового  внеску.  Причому виплата лікарняних тоді перевищуватиме і розмір заробітної плати.  Йдеться про  те,  що в даному разі потрібно буде більш як удвічі збільшити нарахування на фонд заробітної  плати.  В  іншому  разі  наслідком запровадження  зазначених  норм  стане  зростання заборгованості з виплати допомоги за цим видом  страхування,  що  матиме  негативні соціальні наслідки.

 

     У зв'язку з цим пропонується замість цієї редакції визначити, що  до  стабілізації  економічного  становища  в  Україні   розмір допомоги   при   народженні   дитини  та  по  догляду  за  дитиною встановлюється виходячи з установленого  Верховною  Радою  України рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

 

     Шановні народні   депутати,   просив  би  вас  підтримати  ці пропозиції Президента України. Це дасть змогу ввести закон у дію з 1  січня  наступного  року,  і  таким  чином  ми могли б соціальне страхування в повному обсязі запроваджувати в дію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  звертаю вашу увагу на  те, що  це  повторний  розгляд  закону  з пропозиціями Президента.  Ми повинні або голосувати його,  якщо в депутатів  немає  заперечень, або голосувати кожну поправку. Запитання тут не ставляться.

 

     З мотивів?  Будь ласка,  ще ж у нас немає голосування:  чи ми голосуємо як закон, чи голосуємо поправки.

 

     Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів. Іване Яковичу, справа в тому,  що, на мій погляд, пропозиції Президента суттєво погіршують становище громадян,  що суперечить статті 22 Конституції  України. Тому я вважаю,  що тут є порушення прав людини, і вся та мотивація

- у зв'язку з тим що в нас немає того,  сього (у нас його, мабуть, і не буде за такої влади) - не відповідає закону.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Ну,  власне, на це запитання я відповів би таким чином.  Йдеться,  очевидно,  про  останню  фразу,  яку  я  сказав: установленого Верховною Радою рівня.

 

     Сьогодні, як  ви  знаєте,  у  багатьох випадках навіть рівень заробітної плати працюючих нижчий від прожиткового мінімуму.  Тому визначення  ці,  на  мій  погляд,  є  цілком  логічними,  оскільки сьогодні   реально   забезпечити   виплату   допомоги   на   рівні прожиткового  мінімуму  просто  неможливо,  адже  вона становитиме понад 300 гривень.

 

     Тому і пропонується на певний період внести до закону  зміни, які відповідатимуть реальним можливостям економіки країни.

 

     ГОЛОВА. Юрій Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Степанович! Я хочу сказать именно по процедуре принятия данного документа. Наш комитет  внимательно  рассмотрел  предложения  Президента и принял решение преодолевать вето.

 

     Поэтому вначале давайте попробуем преодолеть  вето.  Если  не получится  преодоление вето - тогда идем по поправкам.  Потому что изменения,  допустим, к статье 32, которые предлагает Президент... Я обращаюсь в первую очередь к предпринимателям, сидящим сегодня в зале.  Мы не снижаем налогового пресса,  не уменьшаем отчисления в Фонд  социального  страхования и при этом перекладываем на ваши же плечи выплату по  больничным  листам  в  первые  шесть  дней.  Где логика?

 

     САХАНЬ І.Я.  Я  відповів би на цю репліку,  Юрію Григоровичу, таким чином,  що і сьогодні  всі  видатки  на  виплату  лікарняних листів здійснюються роботодавцем.  Тільки здійснюються вони шляхом перерозподілу через централізовані відрахування,  якщо в  цьому  є потреба.

 

     А в даному випадку мова йтиме тільки про те,  що роботодавець буде  безпосередньо  зацікавлений  у  тому,  щоб  його  працівники працювали, були створені відповідні умови на виробництві і не було тих обставин, які призводять до захворювання.

 

     Більше того,  ми  сьогодні  маємо  багато  прикладів,   коли, скажімо, на період копання картоплі людей відпускають у відпустки, роблячи їх штучно хворими.  У даному разі роботодавець не  буде  в цьому зацікавлений. І це об'єктивне і нормальне явище.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Яковлевич! Я  предложил  бы  согласно  процедуре  идти  по  каждой  поправке. Категорически нельзя согласиться с поправкой 3 Президента, которая касается части второй статьи 35 закона,  так как если мы введем за правило,   что   наемному   работнику,   который   болеет,   будут выплачиваться средства не за счет  соответствующего  фонда,  а  за счет собственника предприятия,  за счет администрации,  то,  таким образом,  этот наемный работник фактически никогда не сможет  уйти на больничный реально.

 

     Более того,  предоставлять  ему  средства  через пять дней на шестой,  когда необходимость в приобретении лекарств уже отпадает,

- это, мягко говоря, негуманно.

 

     Ну и  кроме этого все предприниматели будут выступать против, потому что суть самого понятия "средства социального  страхования" сводится  к  тому,  что  как только человек заболел,  эти средства должны быть компенсированы.

 

     Вот почему с этой поправкой Президента  категорически  нельзя соглашаться.

 

     САХАНЬ І.Я.  Хочу  відповісти народному депутату Єльяшкевичу, що мова не  йде  про  те,  що  застрахованій  особі  чи  найманому працівнику не буде виплачуватися лікарняний з першого дня.

 

     Ідеться тільки  про  те,  хто ці гроші буде виплачувати.  Ви, Олександре Сергійовичу, дуже влучно сказали, що найманий працівник ніколи  не зможе піти на лікарняний.  Тобто ви маєте на увазі,  за волею адміністрації підприємства люди йдуть на  лікарняний  чи  за лікарняним листом, який видається медичною установою?

 

     Це цілком суперечить тому,  що я зараз стверджую.  Лікарняний видається медичною установою і повинен бути виплачений із цих двох джерел,  про  які  говориться.  Тоді  людина  отримає  те,  що  їй належить, незалежно від того, хоче чи не хоче цього роботодавець.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу і шановні народні депутати, або-або, ви ж розумієте.  А ми ведемо розмову, до якого методу нам приступити. Тому пропонуйте, або ми будемо

 

     Депутат Асадчев. За ним - депутат Арабаджи.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Іване Степановичу!  Немає ніякого "або-або".  Я  вже  два  роки кажу,  навіть Віктору Володимировичу приніс рішення Конституційного Суду,  в  якому  чітко  встановлена процедура голосування у випадках, коли Президент надсилає закон із своїми зауваженнями і пропозиціями.  Там  говориться  про  те,  що треба голосувати кожну поправку, причому 226 голосами - більшістю.

 

     Якщо поправка   проголосована   так,  вона  враховується;  не проголосована - не враховується.  Якщо з усіх поправок  Президента хоча  б  одна поправка не врахована,  то це потребує в подальшому, після  голосування  всіх  поправок,  один  раз  проголосувати  300 голосами  весь  закон.  Так говорить Конституційний Суд.  Якщо 300 голосів не набереться,  тоді можна просто проголосувати знову  226 або  більше  голосами  і  направити Президенту,  а він уже на свій розсуд може підписати або не підписати.  Чітко виписана процедура, іншої немає. Чому ми знову говоримо "або-або"?..

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Тому що було внесено дві пропозиції. Нагадую, шановний  Валерію  Михайловичу.  Народний  депутат  Юрій  Донченко тільки  що сказав,  що рішення комітету - долати вето.  Тобто ті ж 300 голосів,  про які і ви кажете,  тільки в іншому  формулюванні. Депутат  Єльяшкевич  щойно  перед  вами вніс пропозицію голосувати постатейно, тобто голосувати поправки. Але я ще раз  (Шум у залі). Доповідач  звернувся  до  вас  з  обгрунтуванням  тих статей,  які викликають  найбільше  суперечностей  серед  депутатів.  Тому   ми повинні  прийняти рішення:  або голосуємо постатейно,  або долаємо вето.  Тобто я повинен поставити  на  голосування  пропозицію  про подолання   вето.   Тому   я  і  надаю  слово,  оскільки  депутати наполягають, з мотивів голосування, з процедури і так далі.

 

     Депутат Арабаджи, і будемо завершувати.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).  Спасибо,  Иван Степанович.  Иван Яковлевич,  если часть затрат  по  выплате больничных листов переносится на работодателя, предусмотрено ли уменьшение взносов в Фонд социального обеспечения этим же работодателем?

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Це  якраз дуже доцільне запитання.  Бюджет фонду формуватиметься на основі вже  прийнятого  закону,  і,  зрозуміло, тоді    зменшуватиметься    потреба   централізувати   ці   кошти. Скорочуватиметься бюджет фонду,  і будуть зменшуватися видатки  на цей вид страхування.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування першу пропозицію,  яка надійшла від комітету і була озвучена  Юрієм  Донченком,  -  про  подолання вето. Прошу голосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення не приймається.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     Іване Яковичу,  друга пропозиція. Від комітету ще тут у нас є співдоповідач Хара.  Ми не заперечуємо,  хто з вас буде постатейно доповідати.

 

     Я поставив    на    голосування   пропозицію   комітету,   ми проголосували.  Зараз ми переходимо до другої пропозиції,  як це і передбачається   Регламентом,   -   постатейного  розгляду,  тобто голосуватимемо поправки. Іване Яковичу, я надаю вам слово.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Иван Яковлевич, уже высказал свое мнение

 

     ГОЛОВА. Василь Георгійович Хара,  голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Я хотел бы,  чтобы вы очень серьезно подошли к  принятию  данного  закона, потому что он имеет очень важное значение для наших граждан,  всех трудящихся Украины.

 

     Но хотел  бы  сказать,   что   как-то   странно   получается: аргументы,  изложенные  в  предложениях,  абсолютно  расходятся  с фактическими целями.

 

     Например первое замечание Президента,  касающееся  того,  что законом   закрепляется   ныне   действующая   система   управления социальным страхованием.  Какие здесь делаются выводы? "Враховуючи викладене та з метою забезпечення прозорості " - с ног на голову - в  областях  устраняются  представители  государственных  органов, представители работодателей,  представители профсоюзов. И считают, что это  будет  прозрачность.  Этим  самым  нарушается  статья  36 Конституции,  предоставляющая всем профсоюзам равные права,  в том числе и в управлении государственным социальным страхованием.  Это первое.

 

     Второе. Нарушаются   Основы   законодательства   Украины   об общеобязательном    государственном    социальном     страховании, декларирующие  управление государственного социального страхования на всех уровнях на принципах трипартизма.

 

     Третье. Нарушается Закон о профсоюзах, в частности статья 24, гарантирующая  участие  профсоюзов  от  имени застрахованных лиц в управлении государственным социальным страхованием.

 

     Далее. Этот  фонд  еще  предоставляет  и  социальные  услуги. Скажите,   пожалуйста,   мы   что,   хотим   сегодня   уничтожить, ликвидировать санаторно-курортное оздоровление трудящихся, систему санаториев-профилакториев,    оздоровление    детей    в   детских оздоровительных лагерях,  работу детских  и  юношеских  спортивных школ,  внешкольную работу и все остальное,  то,  что планируется и реализуется в регионах? Я думаю, что с этим нельзя согласиться.

 

     И последнее.  Ведь в законе  осталась  норма,  что  создаются региональные   программы  оздоровления,  то  есть  воспроизводства рабочей силы,  в которых должны  принимать  участие  на  принципах трипартизма  хозяйственные руководители,  то есть предприниматели, представители государственных органов и представители профсоюзов.

 

     Я считаю,  что с этими предложениями и аргументацией, которую привел  Иван Яковлевич,  ни в коем случае нельзя соглашаться.  Тем более  что  в  процессе  подготовки  закона  и  с  представителями Кабинета  Министров,  и  с  министерством  по данному вопросу было заключено  соглашение,  то  есть  найден   компромисс.   И   вдруг появляются  замечания  Президента.  Я считаю,  по меньшей мере это неэтично.  Если мы не примем  ту  норму,  которую  предлагает  наш комитет,   то   есть   не   отклоним  предложение  Президента,  то практически похороним все социальные услуги,  которые сегодня есть и запланированы Фондом социального страхования.

 

     Что касается второй поправки Президента. Комитет считает, что она  не  имеет  принципиального  значения,  поэтому  с  ней  можно согласиться.

 

     Третье предложение  -  по  оплате  больничных листов.  Вопрос очень сложный.  При нормальном функционировании экономики, крепком финансовом  положении предприятий можно было бы рассмотреть данный вопрос.  Но в условиях полного безденежья и более чем критического состояния  таких  отраслей,  как угольная,  легкая промышленность, агропромышленный комплекс (почти 10 миллиардов гривень  составляет задолженность  по заработной плате и другим социальным выплатам на предприятиях),  откуда возьмутся  средства  на  оплату  больничных листов?  А  по  нынешней  практике,  на  оплату  больничных листов родителям,  имеющим детей от 7 до 14 лет, расходуется 80 процентов всех  средств фонда.  Если мы примем эту норму и начнем оплачивать больничные  листы  с  шестого  дня,  то,  я  глубоко  убежден,   и Ельяшкевич совершенно прав,  у человека не будет даже элементарных средств для того, чтобы купить лекарства и лечиться. С этим нельзя согласиться.

 

     А что   будут  делать  горняки,  которые  сегодня,  используя солидарность  фонда,  получают  по   больничным   листам   120-130 процентов от запланированных средств? Они вообще не будут получать по больничным листам, что и будет нарушением статьи 22, которой не разрешается сужение социальной льготы, существующей сегодня.

 

     Четвертое предложение  Президента.  С  ним можно согласиться. Тем более, что это норма практически не данного закона.

 

     С пятым предложением Президента согласиться нельзя.  Конечно, можно  понимать  ту экономическую ситуацию,  которая есть сегодня. Значит,  есть такой вариант. Давайте примем как положено, как того требует  Конституция и закон,  и потом пусть отдельным нормативным актом  приостанавливают  до   лучших   времен   действие   данного положения.  Но  мы  знаем,  что в статье 46 Конституции установлен минимальный уровень социальных гарантий  -  не  ниже  прожиточного минимума.  Разве  мы  можем  принимать  в  законодательных  актах, законах нормы,  которые  противоречат  Конституции?  Это  будет  и нарушением  Основ  законодательства  Украины  об  общеобязательном государственном социальном страховании, прописывающих установление социальных гарантий на уровне прожиточного минимума.

 

     Поэтому я     считаю,     что,     декларируя     законность, демократичность,  любовь  к  собственному  народу,  мы  не  должны поступать  обратным  образом и тем более противоправно.  Предлагаю идти постатейно.  Предлагаю не соглашаться  с  первым,  третьим  и пятым   предложениями   Президента   и  согласиться  со  вторым  и четвертым.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Василю Георгійовичу,  а тепер я звертаюся до вас.  Ви чули,  як  Валерій Асадчев звинувачував мене в тому,  що я порушую Регламент?  Я не переривав ваш виступ,  хоч цих п'яти хвилин у вас не  було,  тому  що  ви  вийшли  для  того,  щоб  ми на пропозицію Єльяшкевича, яка виписана в Регламенті, приступили до постатейного голосування.  Щойно  ви  п'ять  хвилин нам обгрунтовували.  А який результат?

 

     ХАРА В.Г.  Спасибо,  Иван Степанович.  Но  если  вы  нарушали процедуру  с  Иваном  Яковлевичем,  чего  же вам не нарушить ее со мной?

 

     ГОЛОВА. Оце ж...  Зачекайте,  куди ж ви  пішли?  Хто  ж  буде доповідати  постатейно?  Ви  зігнали  Івана  Яковича!  Тепер  самі зачитуйте постатейно, я ж не буду за вас.

 

     ХАРА В.Г. Хорошо.

 

     ГОЛОВА. Починаємо постатейне голосування з першої поправки. Я вас прошу: з першої поправки будемо голосувати.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемые  коллеги,  прошу  вас очень ответственно отнестись к  этому  вопросу  и  поддержать  предложение  комитета. Поверьте,  там работают профессионалы.  Да и я сам в общем-то семь лет занимаюсь вопросами социального страхования в Донецкой области и,  может быть, как никто, ну во всяком случае большинство из вас, понимаю, что может произойти, если мы примем поправки Президента.

 

     Предлагаю первую поправку Президента отклонить.

 

     ГОЛОВА. Іване  Яковичу,  будь  ласка,  ваша  аргументація,  і будемо голосувати.

 

     САХАНЬ І.Я. Шановні народні депутати, я ще раз привертаю вашу увагу  до  того,  про  що  йдеться.  Суть  пропозицій   Президента зводиться до того, що повинно бути правління центрального фонду, а в областях - виконавчі дирекції  фонду,  які  забезпечуватимуть  в цілому  функціонування  єдиної  солідарної системи.  Якщо в кожній області правління затверджуватиме  бюджет,  як  це  передбачається тепер,   то   ми   знову   прийдемо   до   того,   що   в  області затверджуватиметься бюджет,  який не може бути  забезпечений.  Або уявіть собі, що місто Київ, яке буде донором для шахтарів Донбасу, тобто  даватиме  кошти,  затвердить   свій   бюджет   повністю   з надходжень,  які тут є, отже, ми вже не зможемо перерозподілити ці кошти.  І  таких  прикладів  багато,  це  руйнує  цілісну  систему використання   коштів   і   солідарну  структуру  фонду.  Тому  ми пропонуємо  підтримати  пропозиції  Президента.   Це   забезпечить цілісну   вертикаль,   як  і  в  інших  законах  про  страхування, функціонування фінансової системи.

 

     ХАРА В.Г.  Иван Яковлевич,  я вас очень уважаю,  но в  данном случае  не  нужно  вводить  депутатов  в  заблуждение.  Цифры  для бюджетов областей спускаются сверху, и бюджеты утверждаются только в пределах тех цифр.

 

     Приведите хоть один конкретный пример, когда областной бюджет утвердили с какимито совершенно другими цифрами...

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачити.  Я звертаюся до Івана  Яковича  і  до Василя Георгійовича,  який представляє комітет:  невже ви не могли з'ясувати  все  до  того,  як  вносити  це  питання  на   пленарне засідання?  І я,  порушуючи Регламент, вислуховую, і депутати мені прощають,  також слухають.  Як же голосувати,  якщо  ви  удвох  не знайшли спільної мови?

 

     ХАРА В.Г.  Иван Степанович,  мы же нашли общий язык,  а потом появляются замечания... Кто же виноват?..

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     ХАРА В.Г.  Я   прошу   не   поддерживать   первое   замечание Президента, голосовать против.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 154.

 

     ХАРА В.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ви  ж чули аргументацію: якщо одна з поправок  не  приймається,  то  все  одно  тоді  треба відправляти  Або долати вето, або приймати в новій редакції. То чи є у нас потреба зараз голосувати наступні  поправки?  Є.  Депутати наполягають   відповідно   до   процедури.  Будь  ласка,  наступна поправка.

 

     ХАРА В.Г. Вторую поправку, комитет считает, можно поддержать. Мы  уважаем  Президента,  там,  где  не  нарушаются  Конституция и принятые законы,  мы считаем,  что можно  пойти  на  компромисс  и проголосовать за.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  другу  поправку,  запропоновану Президентом.

 

     "За" - 304.

 

     Поправка приймається.

 

     ХАРА В.Г.  Спасибо.  Третью поправку предлагаем не принимать. Прежде всего это касается людей, которые руководят предприятиями и занимаются бизнесом.  Вы даже не можете  себе  представить,  какие колоссальные расходы вам придется нести,  первую неделю больничных оплачивая за свой счет.

 

     А о том,  что,  как вам говорят,  потом  вам  будет  уменьшен размер отчислений в страховой фонд, можете не мечтать. Вы будете и в общий фонд  отдавать  деньги  -  на  дядю,  и  своим  работникам оплачивать первую неделю больничного листа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я тоже прошу категорически не поддерживать поправку Президента,  потому что  она  нарушает  и права  наемных  работников,  и  права  предпринимателей.  При  том подходе,  который нам сейчас  предложен,  давайте  будем  говорить прямо,  фактически  система  больничных  листов работать не будет. Потому что предприниматель будет незаинтересован их оплачивать  за свой  счет  и  будет  делать  все  возможное и невозможное,  чтобы работник свой больничный лист,  даже если получил,  спрятал у себя дома.

 

     ХАРА В.Г. Совершенно правильно.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу, будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Я ще раз підкреслюю,  що мова йде про видачу лікарняних листів  медичними  закладами,  а  не  керівником  підприємства  чи установи.

 

     І якщо сьогодні керівник  підприємства  в  багатьох  випадках зацікавлений  у  тому,  щоб  за рахунок фонду відправити людину на лікарняний (і він прямо про це говорить:  іди  бери  лікарняний  і гуляй хоч місяць),  то в даному випадку він повинен буде дбати про те,  щоб  завантажити  людину  роботою.  Тобто  мова  не  йде  про зменшення  соціального  захисту працівника,  йому оплачуватиметься лікарняний, якщо він справді матиме цей лікарняний листок.

 

     ГОЛОВА. Сергій Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Яковичу,  ви  все  правильно  говорите, але...

 

     Перше. Ви  не  відповіли на запитання,  які мають бути ставки нарахувань на фонд оплати праці.  Сказали,  що колись,  може, вони будуть зменшені.

 

     Друге. Ми  паралельно вводимо нові об'єкти оподаткування.  Як ви знаєте,  у фонд страхування від нещасного випадку і каліцтва на виробництві  внески  сплачуватимуться  з  обороту.  Тому ми можемо вирішувати, прислуховуватися до ваших аргументацій лише тоді, коли нам буде показано комплексні вирахування з роботодавця у соціальні фонди.

 

     А отак - приймати сьогодні рішення з  одного  питання,  після того ви нам будете доповідати, що 4,5 відсотка треба залишити і ще 2 відсотки з обороту ввести в інший фонд -  ні  в  якому  разі  не можна.  Давайте  нам усе це в комплексі,  ми подивимося на бюджети соціальних фондів,  і тоді будемо приймати  рішення  стосовно  цих шести днів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла  позиція?  Ставлю третю поправку Президента на голосування. Прошу проголосувати.

 

     Підтримати, так, Василю Георгійовичу?

 

     ХАРА В.Г. Ни в коем случае. Я зачитываю...

 

     ГОЛОВА. Та не треба, у депутатів є на руках...

 

     ХАРА В.Г.  "Перші п'ять  днів...  оплачуються  власником  або уповноваженим  ним  органом  за  рахунок  коштів  підприємства"... Голосуйте против.

 

     ГОЛОВА. Не коментуйте, коли голосуємо.

 

     "За" - 143.

 

     ХАРА В.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Наступна поправка.

 

     ХАРА В.Г.  С  четвертым   предложением   комитет   предлагает согласиться.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  четверту  поправку  в  редакції Президента.

 

     "За" - 298.

 

     Приймається.

 

     ХАРА В.Г.  Ну и пятую поправку мы просто не имеем  морального права принимать.  Есть норма Конституции,  есть норма закона, и мы обязаны им следовать.  А поскольку такая  экономическая  ситуация, как обяснял Иван Яковлевич,  пусть действие этой статьи отдельным законодательным актом "тормозится" до светлых времен.

 

     Я не  знаю,  как  у  Президента  вообще  рука  поднялась   на собственную Конституцию. Поэтому предлагаю ни в коем случае это не поддерживать.

 

     ГОЛОВА. Василю Георгійовичу, давайте толерантніше

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановні народні депутати!  Я хотів би привернути увагу,  що статті 41,  43 і 46 залишаться у тому вигляді,  у якому вони є.

 

     Мова йде про "Прикінцеві положення", де пропонується записати такий пункт.  Яка різниця,  чи окремим законом,  чи у "Прикінцевих положеннях" визначити,  що до стабілізації економічного  становища розмір  допомоги  при народженні дитини,  по догляду за дитиною до досягнення  нею  трирічного  віку,   на   поховання   визначається правлінням  Фонду  соціального  страхування  з  тимчасової  втрати працездатності виходячи  з  установленого  Верховною  Радою  рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

 

     Верховна Рада визначить, скільки треба платити. Відповідно до цього буде  формуватися  бюджет.  Але  "Прикінцеві  положення"  не змінюють суті закону.

 

     ХАРА В.Г.  Народные  депутаты не имеют права принимать законы вопреки Конституции Украины.

 

     ГОЛОВА. Які погіршують. Які покращують, можна.

 

     ХАРА В.Г. Нет, они вообще противоречат. Да, "які покращують", можно. Совершенно правильно, но я ще такого не видел.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Прошу проголосувати п'яту поправку в редакції Президента.

 

     ХАРА В.Г. Прошу проголосовать против.

 

     "За" - 157.

 

     ХАРА В.Г.  Спасибо.  И есть предложение принять закон в новой редакции в целом.

 

     ГОЛОВА. Давайте  спробуємо  прийняти  його  з проголосованими нами  поправками.  Все-таки  це  буде  рух  уперед.  Це   ще   раз подивляться спеціалісти, Іване Яковичу.

 

     ХАРА В.Г. Совершенно верно. Ну а что ему делать?

 

     ГОЛОВА. А  який  другий  варіант?  Пропонуйте другий варіант, Іване Яковичу.

 

     ХАРА В.Г. Голосуем.

 

     САХАНЬ І.Я.  Іване Степановичу! Зрозуміло, якщо Верховна Рада прийме  рішення,  ми  будемо розглядати це питання.  Але ми просто штучно  відкладаємо  запровадження  цього  виду  страхування.  Усе залишиться так,  як є.  Скажімо,  сьогодні є 170 мільйонів боргу з виплати по лікарняних, так вони і будуть залишатись.

 

     Ми просто не зможемо  забезпечити  ефективне  управління  цим фондом.   Знову   профспілки  будуть  його  розтягувати,  як  його розтягують сьогодні,  і так буде продовжуватись.  А мова  йде  про створення   нормального,  цивілізованого  управління  фондом.  Три сторони повинні збиратись,  визначати  і  здійснювати  управління. Інакше буде те, що є сьогодні. Якщо ви вважаєте за потрібне, нехай так залишається.

 

     ГОЛОВА. Іване  Яковичу!  Ви  бачили  цифри   на   табло   при висвітленні результатів голосування? Про що вони говорять? Про те, що недоопрацьовано, і ви не переконали депутатів у тому, в чому ви намагаєтеся зараз переконати мене.  Я вважаю, що це недопрацювання як з вашого боку, так і з боку комітету.

 

     ХАРА В.Г.  Нет,  Иван Степанович,  извините,  пожалуйста, это говорит  о зрелости народных депутатов,  которые понимают,  к чему могло  привести  принятие  этих  поправок,   против   которых   мы проголосовали.

 

     ГОЛОВА. Я  не заперечую вашого твердження,  але я маю право і на своє.

 

     ХАРА В.Г. У нас есть предложение голосовать.

 

     ГОЛОВА. Юрій  Григорович  Донченко.  Він   у   нас   активний працівник у цьому комітеті.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Иван Яковлевич! То, что вы сейчас произнесли,  говорит о том, что вы будете и дальше готовить вето.  Пожалуйста,  убедите  Президента,  чтобы  он подписал новый закон,  который, я уверен, сейчас будет проголосован. И все, о чем вы сейчас сказали, встанет на свои места с принятием этого закона. Будут по-новому формироваться фонды,  начнем гасить эти  долги,  о которых вы говорите,  и так дальше.  Вы же сейчас настроены на то, чтобы дальше блокировать  этот  закон  и  убеждать  Президента  не подписывать его.

 

     ГОЛОВА. Я   бачу   такий  вихід,  шановні  народні  депутати. Усе-таки три поправки нами проголосовані,  а три не проголосовані. То вже проголосовані три поправки якось покращили закон?

 

     ХАРА В.Г. Конечно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! В принципе я не сторонник такой концепции, которая закладывалась в закон, но в данном случае считаю  необходимым  поддержать новую редакцию закона и работать с Иваном Яковлевичем  в  том  направлении,  что  если  действительно одновременно  с  этим  будут  законодательно  пересмотрены  тарифы отчислений на социальное страхование,  тогда  можно  возвратиться, например,  к третьей поправке.  Тогда реально,  чтобы работодатель выплачивал суммы по  больничным  листам  самостоятельно.  Если  же сегодня  этого  нет,  то,  конечно  же,  категорически нельзя было соглашаться  с  поправкой  Президента,   что   правильно   сделала Верховная Рада.

 

     Поэтому я  предлагаю проголосовать закон в новой редакции.  А если Президент не хочет,  чтобы процесс замедлялся, то он подпишет закон и внесет соответствующие

 

     ГОЛОВА. Дякую. Роман Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Фракція    Народнодемократичної   партії. Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Прийняття сьогодні в новій  редакції  означає,  що  через 15 днів згідно з Конституцією закон знову повернеться  із  зауваженнями  Президента  у  Верховну Раду.  За  кожним з цих документів,  які ми голосуємо,  закріплені представники від уряду, Адміністрації Президента і Верховної Ради. Тому моє прохання:  нехай вони збираються, доопрацьовують, готують проекти,  про які сьогодні говорили і депутат Терьохін,  і депутат Єльяшкевич,  і потім вносять всі ці документи на розгляд Верховної Ради. А займатися футболом, давати роботу апарату, який і без того завантажений, ніякого сенсу в цій ситуації немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  пропозицію комітету на голосування,  тобто прийняти в новій редакції з проголосованими поправками Президента.

 

     ХАРА В.Г.  И   призываем   Президента   и   его   команду   к конструктивной работе, а не к футболу.

 

     "За" - 253.

 

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

 

     Дякую вам.

 

     -------------

 

     Оголошується до  розгляду  Закон за номером 2076 про внесення змін  до  Кримінального  і   Кримінально-процесуального   кодексів України  щодо  відповідальності  за  порушення  правил про валютні операції з пропозиціями Президента України  від  12  червня  цього року.

 

     Хто буде  доповідати?  Від  комітету  чи  від  Мінюсту Микола Іванович?  Нам треба не обгрунтовувати,  а голосувати.  Якщо  буде воля депутатів, ми проголосуємо в цілому як закон.

 

     Шановні народні  депутати!  Я  звертаюся до вас.  Якщо є воля депутатів,  то ми можемо надати Миколі Івановичу одну хвилину  для аргументації. Будь ласка. А потім від комітету буде виступати Юрій Анатолійович.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! У травні ви прийняли закон про скасування статті 80 Кримінального кодексу про порушення правил про валютні операції.  Президент не проти цього закону, але щодо його розділу ІІ,  де передбачається  порядок  звільнення  від покарання осіб, які раніше вчинили цей злочин. Президент і Кабінет Міністрів  вважають,   що   питання   звільнення   від   покарання врегульовані  належно  чинним  Кримінально-процесуальним кодексом. Тому  Президент  пропонує  розділ  ІІ   вилучити,   оскільки   він суперечить  відповідним статтям Кримінально-процесуального кодексу щодо  процедури  звільнення  від   покарання.   Комітет   повністю підтримує пропозиції Президента. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Дякуємо.  Юрію Анатолійовичу,  будь ласка. У нас одне питання - постатейно чи ми готові проголосувати. Позиція комітету.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Шановні народні  депутати!  Комітет розглянув  пропозиції  Президента  до  Закону України про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального  кодексів  щодо відповідальності   за   порушення  правил  про  валютні  операції, прийнятого 18 травня 2000 року,  і визнав  їх  слушними.  Тому  ми пропонуємо  в  цілому  проголосувати  за.  Це  одностайне  рішення комітету.  Я  не  хочу  витрачати  час  на   аргументацію.   Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу вас Закон за номером 2076 про      внесення      змін      до      Кримінального      і Кримінально-процесуального  кодексів України щодо відповідальності за порушення правил про валютні операції проголосувати як закон із зауваженнями Президента.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення приймається.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     -------------

 

     Оголошується наступний  Закон  за  номером  3044 про внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів   України   з   пропозиціями Президента України від 22 березня цього року.  Юрію Анатолійовичу, будь ласка.  Лише про позицію комітету і процедуру: або ми готові, або...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати!  Ми готові.  Комітет Верховної  Ради  України  з  питань   боротьби   з   організованою злочинністю   і   корупцією  розглянув  пропозиції  Президента  до прийнятого Верховною Радою України  22  лютого  2000  року  Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

 

     Я нагадую вам, що сьогодні в Кримінальному кодексі України не врегульовано захист народних депутатів  України,  вищих  посадових осіб  нових  державних  інституцій,  створених відповідно до нової Конституції.  Саме тому і  виникла  необхідність  посилити  захист представників  влади  від  втручання  в  їх діяльність та вчинення насильницьких дій щодо них.

 

     Які інституції маються на увазі? Уповноважений Верховної Ради України  з  прав  людини  або  його  представник,  голова або член Рахункової  палати,  голова  Національного  банку  України,   член Національної  ради  України  з питань телебачення і радіомовлення, голова Антимонопольного комітету,  голова Фонду держмайна,  голова Держкомітету  телебачення і радіомовлення.  Ось про кого йде мова. До речі,  це повністю збігається з ідеологією,  закладеною в новий Кримінальний кодекс.

 

     Виходячи з  вищенаведеного,  комітет  пропонує Верховній Раді України розглянути закон і врахувати частину пропозицій Президента України.  Ми  розглядали  це  за участю представників Міністерства юстиції на засіданні комітету і повністю  дійшли  консенсусу  щодо всіх  пропозицій.  Тому  ми  додали  до  цього  закону порівняльну таблицю,  і  я  пропоную  в  цілому  проголосувати.  Ми  захищаємо народного    депутата   України,   ми   надаємо   право   складати адміністративні   протоколи   помічникам-консультантам    народних депутатів України,  які зараховані до штату Апарату Верховної Ради України або виконавчого органу місцевого самоврядування. Президент заперечував,  тому що було написано просто: "помічникиконсультанти народного   депутата   України".   У   зв'язку   з   тим   що    є помічники-консультанти,  які  працюють  не  на  постійній  основі, комітет дійшов консенсусу з Міністерством  юстиції.  Ми  закріпили тільки   тих,   хто   є  державними  службовцями.  Ви  знаєте,  що помічникиконсультанти - це державні службовці,  які  мають  сьомий ранг,  це  відповідальні  особи.  І для того щоб встановити якийсь факт, коли не надають відповіді депутату, ще якісь правопорушення, передбачені цим законом, ми врегульовуємо так ці питання.

 

     Отже, ми пропонуємо частково врахувати пропозиції Президента. Таблиця на семи сторінках вам роздана.  Ще  раз  скажу:  досягнуто принципового  консенсусу  з  тими  представниками Президента,  хто відповідав за це. Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію Анатолійовичу.  Миколо  Івановичу,  ваша позиція?

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! Я повністю підтримую пропозиції Президента. На засіданні комітету    пропозиції    Президента    підтримував    представник Міністерства юстиції на рівні керівника департаменту.

 

     Я прошу вас не приймати  закон  у  такій  редакції,  оскільки Президент   не   заперечує,  щоб  до  кола  вищих  посадових  осіб відносилися народні депутати,  але він виступає проти того, щоб до цього кола відносилися представники Рахункової палати, представник Уповноваженого та інші посадові особи.  Тобто коло посадових осіб, які  прирівнюються  до вищих посадових осіб держави,  безпідставно розширено.

 

     Я пропоную такий вихід.  До другого читання готується  проект Особливої  частини  Кримінального  кодексу,  і Кримінальний кодекс буде прийнятий в цьому році. То в мене така пропозиція: якщо ви не дійдете згоди, зняти цей закон з розгляду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Комітет  просить  проголосувати запропонований варіант,  щодо якого знайдено консенсус.  Те, що зараз прозвучало, для мене трошки в новину, Миколо Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Іване Степановичу,  ми ж тільки-но говорили, що ми порушуємо процедуру.  Ніяких погоджувань у  комітетах  не  може бути!

 

     Є пропозиції   Президента,   вони   всі  повинні  зараз  бути проголосовані. Якщо хоча б одна з них не буде проголосована, треба потім голосувати цей закон 300 голосами.

 

     Є процедура, яку встановив Конституційний Суд, чого ми її тут ламаємо? Давайте голосувати всі пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Та ми нічого не  ламаємо!  Ви  мені  вибачте,  це  ви ламаєте.

 

     Я ще  раз  вам  кажу:  ми  можемо  голосувати в цілому,  і ми попередній закон проголосували в цілому як закон.

 

     А якщо ми приймаємо закон у новій редакції,  то  тут  уже  не застосовується та процедура, до якої ви нас весь час штовхаєте.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію комітету.  Якщо вона не набере потрібної кількості  голосів,  тоді  ми  будемо  голосувати кожну з пропозицій.

 

     Прошу проголосувати пропозиції комітету, тобто прийняти закон у новій редакції з врахованими пропозиціями Президента.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Наступний розділ "Розгляд у другому читанні".  Проект  Закону 1195  про  затвердження Державної програми поводження з токсичними відходами. Писаренко Анатолій Аркадійович.

 

     Процедура другого читання відома: постатейний розгляд.  Але  якщо  у депутатів немає зауважень і всі поправки,  які вони вносили,  враховані, або депутати погодилися з їх відхиленням, ми можемо голосувати як закон.

 

     Чи є такі поправки, на яких депутати наполягають?

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька область). Іване Степановичу, було 17 зауважень, абсолютно всі враховані.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  в  депутатів зауваження з мотивів голосування? Немає.

 

     Прошу проголосувати запропонований проект  закону  в  другому читанні.

 

     "За" - 301.

 

     Ми можемо його проголосувати як закон?

 

     Прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 305. Рішення приймається.

 

     Дякую.

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Спасибі. Дуже важливий закон.

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Оголошується  до  розгляду  проект  закону за номером 1029 - проект Кримінального  кодексу  України  (Особлива  частина) (друге читання). Юрію Анатолійовичу, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати!  Нарешті  підійшла черга до розгляду проекту Кримінального кодексу.  Ви знаєте, що це питання ще перед канікулами стояло у порядку денному.

 

     Під час  розгляду  надійшло  близько  2000  пропозицій.  Вони внесені до порівняльної таблиці.  Пропозиції продовжують надходити ще й сьогодні.

 

     Я вам  нагадаю,  що  ми  проголосували за прийняття Загальної частини у  другому  читанні.  Зараз  вона  готується  до  третього читання з урахуванням ваших пропозицій.

 

     З урахуванням   того,   що   проект   1029  пройшов  всебічні експертизи  та  обговорення  11  липня  2000  року  членами   двох комітетів  -  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією,  запропоновано  текст  проекту постанови Верховної Ради України такого змісту.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Схвалити  у   другому   читанні   опрацьований   народними депутатами  України  -  членами комітетів Верховної Ради України з питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією   та законодавчого   забезпечення   правоохоронної   діяльності  проект Особливої частини Кримінального кодексу України.

 

     2. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  та  корупцією  доопрацювати  проект Особливої частини Кримінального кодексу з урахуванням зауважень  і пропозицій  суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради на третє  читання".  Разом  із  проектом Загальної частини, який теж буде внесений на третє читання.

 

     Ось таке рішення я просив би вас прийняти.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ви  бачите  цю  таблицю. Віктор Герасимович Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49,  Донецька область). Уважаемые Иван Степанович и народные депутаты!  У  меня  есть  несколько  замечаний  по моим поправкам. Поэтому я хотел бы попросить сегодня определиться по ним.

 

     Поправка 885, страница 75. В этой поправке я предлагаю ввести в  Уголовный  кодекс  статью  "Заподіяння істотної шкоди народному господарству".  Речь идет о том,  что  высокие  должностные  лица, которые занимают ответственное положение,  должны отвечать за свои действия или бездействие  по  управлению  народным  хозяйством.  В случае,  если  они  допустят  развал  отдельных отраслей народного хозяйства или  народного  хозяйства  в  целом,  они  должны  нести уголовную ответственность перед государством.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Шановний Вікторе Герасимовичу! Я дуже дякую вам за всю роботу,  яку ви провели.  Тут враховано,  помоєму, 50 чи 60 ваших   поправок,  але  ця  поправка  комітетом  відхилена.  Усіма експертами визначено,  що неконкретизовано, що таке істотна шкода, і визначити це неможливо.

 

     Ну уявіть   собі,   ви   написали:   "Ті  самі  дії,  вчинені Президентом,  Головою  Верховної   Ради   чи   його   заступником, Прем'єрміністром,  міністром  або  прирівняною  до нього посадовою особою,  караються  (і  мова  йде   про   суттєве   ж   покарання) позбавленням  волі  на  строк від трьох до семи років".  Але ми не можемо визначити,  що таке розвал,  і чи  то  міністр  призвів  до розвалу,  чи ми всі разом.  Тобто це якось треба вичленити.  У нас встановлено  відповідальність  за  скоєння  посадових  злочинів  у розділі про посадові злочини, цього, на наш погляд, достатньо. Але давайте проголосуємо поправку, щоб визначитись.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Герасимовичу,  ви наполягаєте на голосуванні? Увімкніть мікрофон Віктора Герасимовича.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Я согласен,  что, возможно, над этой нормой еще надо поработать.

 

     ГОЛОВА. До третього читання.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Но  я  хотел  бы,   чтобы   народные   депутаты концептуально   поддержали   эту   норму.   А   то,  что  касается редакционной доработки, то мы еще поработаем, Юрий Анатольевич.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що це консенсусна позиція.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я не заперечую проти такого  підходу,  щоб  до третього  читання подивитись,  що можна зробити,  тому що в такому варіанті, ви самі бачите, важко...

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Із своїх 107 поправок я наполягаю на одній  -  поправці 548.  "Доповнити  статтю  105  "Державна  зрада"  частиною третьою такого змісту:  "Створення масонської організації будь-якої  ложі, керівництво  такою  організацією  або  участь  у  ній  - карається позбавленням волі на строк від  трьох  до  п'ятнадцяти  років  або довічним ув'язненням з конфіскацією майна".

 

     Аргументація. Перше.   За   350   років  існування  масонські організації призвели до як мінімум 113 війн та революцій у  всьому світі і загибелі близько 350 мільйонів людей.

 

     Друге. У  світі  немає  більш  антидержавної  організації  (в будь-якій державі),  ніж ця.  Її мета - утвердження своєї світової диктатури.

 

     І останнє.   У  37  країнах  світу,  в  тому  числі  в  таких розвинених,  як  Італія   і   Аргентина,   діяльність   масонських організацій  є  карним  діянням  і заборонена,  а в 14 - карається смертною карою.

 

     Прошу поставити на голосування мою поправку.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів. Поправка внесена в офіційно встановленому Регламентом порядку. Аргументацію ми почули...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановний Іване Степановичу!  Я хочу відповісти на це.  Комітет розглядав,  і ми фактично  частково  врахували  цю поправку,  записавши:  "Створення  з  метою,  передбаченою " і так далі.  Особисто я як громадянин підтримував би депутата  Смірнова, але  комітет  та експертні установи визначилися:  не підтримувати. Взагалі депутат Смірнов працював дуже активно - вніс 107 поправок.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати поправку депутата Смірнова.

 

     "За" - 174.

 

     Олена Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Иван Степанович. Юрий Анатольевич!  Я хочу задать вопрос общего плана. Члены нашего Комитета   по   вопросам   промышленной   политики,   когда    его руководителем  еще  был Кинах,  - Мазур,  Тищенко,  Кинах и другие подали свои предложения к проекту Особой части кодекса  по  поводу компьютерных   взломов.   Почему  они  упорно  игнорируются  и  не рассматриваются комитетом?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую вам за запитання і за ті пропозиції, які є.  Вони  частково  враховані,  тому  що  повністю їх врахувати не можна,  але я дуже дякую за те,  що ми йдемо вперед.  І я не знаю, чому  ви так сказали.  Подивіться,  у конкретних статтях враховано пропозиції Національного банку (по пам'яті вам кажу) і  саме  вашу пропозицію - там стоять прізвища Кінаха, Мазур та інших депутатів. Тому я ще  раз  щиро  дякую,  ми  враховували.  Якщо  ви  вважаєте по-іншому, давайте подивимося під час третього читання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Віктор Герасимович Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г. Я все-таки настаиваю на том, чтобы проголосовали поправку 885. Давайте учтем концептуально, а мы потом доработаем.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Прошу проголосувати.  Сторінка 75, ми вже цю поправку обговорили.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Поправка   885.  Концептуально,  так,  але  з істотною переробкою.

 

     "За" - 190.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні   депутати!   Шановний   Юрію Анатолійовичу!  Скажіть, будь ласка, де ви врахували поправку, яку внесли депутати - члени Комітету з питань охорони здоров'я?  Я  її прочитаю,   Іване   Степановичу:  "Порушення  правил  виробництва, зберігання, транспортування чи реалізації продуктів харчування.

 

     Порушення правил виробництва,  зберігання, транспортування чи реалізації  продуктів  харчування  або  продовольчої сировини,  що призвело до харчового отруєння людей...

 

     Ті самі дії,  якщо вони спричинили масове захворювання  людей або   смерть"...   Цього  ж  немає  в  Кримінальному  кодексі!  Ви подивіться,  що сьогодні робиться в Україні. А ви відхиляєте. Вона врахована,  ви кажете,  у статті 206.  Але там взагалі йдеться про підприємницьку діяльність. Юрію Анатолійовичу, ну що ви робите?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дуже вам дякую за вашу щирість  і  емоційність при відстоюванні...

 

     ГОЛОВА. І за високу оцінку вашої роботи.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Але  я  вам  хочу  сказати,  що  практично всі поправки вашого Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства  ми  підтримували,  але  вони  не  завжди  були коректно викладені.  Ми передбачили  відповідальність  за  це  і  в  статті "Халатність",  і в статтях,  де мова йде про інші злочини. Назвіть мені зараз конкретно номер поправки і,  якщо я не правий, виправте мене, і відправимо на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Він  каже  за  всі  ваші поправки.  Це врахується при третьому читанні.

 

     Депутат Ромовська.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики   (виборчий  округ  122,  Львівська  область). Шановний Юрію Анатолійовичу!  Так склалося,  що я не змогла подати поправки  до  деяких  статей,  але я б дуже хотіла звернути на них увагу,  зокрема на статтю 117.  Там передбачена надзвичайно смішна санкція за вбивство матір'ю своєї дитини - обмеження волі до трьох років.  Я думаю,  що це абсолютно неправильно,  і цю статтю  треба переглянути.

 

     Також я хотіла звернути увагу на статтю 219, яка  передбачає  кримінальну  відповідальність  за   несплату податків  з необережності.  Це надзвичайно небезпечна норма,  і її треба було б вилучити.

 

     ГОЛОВА. Зоряно Василівно,  ви тільки що сказали, що з якихось причин не виконали регламентної норми. Це вже ваша проблема. Але у вас є можливість внести до третього читання.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дозвольте дати маленьке пояснення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановна  Зориславо   Василівно!   Я   з   вами обговорював це і запропонував вам подати до третього читання.  Але стаття 117 відповідає чинній статті 98 Кримінального  кодексу,  ви пам'ятаєте.  І там теж передбачено три роки. Згідно з Конституцією ми не можемо зараз це посилювати.  Це  специфічний  вид  убивства: коли  матір  перебуває  в  такому...  Народний  депутат  Медведчук пропонував  уточнити:  "якщо  матір  перебувала   в   обумовленому пологами   стані  обмеженої  осудності".  Комітет  відхилив  це  з урахуванням вищенаведеного і записав: до трьох років.

 

     Що стосується несплати податків з необережності. Ми вважаємо, що  існуюча  система дає можливість притягнути до відповідальності за статтею 1482 будь-кого,  у якій би формі то не було скоєно - чи з  необережності,  чи  умисно.  Ми  розвели  ці  дві направленості скоєння злочину і записали зараз у статті 217 про умисну  несплату податків,  а  у  статті 219 - з необережності.  Якщо ще щось треба відшліфувати, давайте відшліфуємо.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу,  я вас прошу:  давайте розглядати тільки  поправки,  на яких хтось з депутатів наполягає.  Тільки ці поправки...

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Це була концептуальна позиція, тому...

 

     ГОЛОВА. Віктор Герасимович Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Спасибо,  Иван  Степанович.   Я   прошу   также проголосовать  за  мою  поправку  915 на странице 87 о том,  чтобы дополнить  проект  кодекса  статьей  "Спекуляция".  В  действующем Уголовном   кодексе   эта   норма  есть,  это  статья  154.  Когда рассматривали мое предложение в комитете,  посчитали,  что это уже устаревшая норма, что ее невозможно применять. Я хочу сказать, что эта статья предусматривает ответственность за скупку и перепродажу товаров или других ценностей с целью наживы,  то есть тех товаров, цены на которые регулируются государством.

 

     Возьмем сегодняшнюю  ситуацию  с  железнодорожными  билетами. Почему  стали  требовать,  чтобы на них писали фамилии пассажиров? Потому что началась спекуляция.  Сейчас и на  сжиженном  баллонном газе  спекулируют.  Я думаю,  что правительство все-таки пойдет на то,  чтобы регулировались цены и на хлеб,  и на  мясные  продукты, потому что в стране напряженка. Поэтому эта норма может заработать на защиту интересов наших граждан. Я прошу поддержать меня.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Спасибі.  Я прокоментував би це так. Ми, група Кабінету  Міністрів  і група Мінюсту виходили з того,  що такі дії суперечать розвитку відносин ринкової торгівлі.  Але ви  абсолютно праві щодо того, що коли здійснюється державне регулювання цін, то треба, щоб була відповідальність.

 

     Але скажіть  мені,  будь  ласка,  чи  треба,  щоб  вона  була обов'язково кримінальною?  Чи,  можливо,  досить того (візьмемо ті приклади,  які ви навели,  - квитки, хліб і так далі), щоб це була адміністративна  відповідальність  з  конфіскацією  цих предметів, суттєвими штрафами і так далі?

 

     На мій погляд і на погляд комітету та експертної групи, за ці дії  досить ввести адміністративну відповідальність,  адже основна ідея  була  -  декриміналізувати  деякі  відносини.  І  ця  стаття сьогодні ж не застосовується.

 

     Давайте ми   це   включимо  до  Кодексу  про  адміністративні правопорушення. Я думаю, що всі будуть за.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 87, Юрію Анатолійовичу, поправка

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Це поправка 915.

 

     ГОЛОВА. Поправка 915. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 181.

 

     Дякую.

 

     У кого з депутатів ще є зауваження?

 

     Віктор Герасимович Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  По  процедуре,   Иван   Степанович.   Уважаемые коллеги!  Уважаемый Иван Степанович! На странице 213 есть поправка 1392.  Народные  депутаты  Кочерга,  Шеховцов,  Ющик,  Лавриненко, Смирнов  предлагают  исключить  из  проекта  Криминального кодекса статью 348 "Посягання на честь і гідність Президента України".

 

     Формально, с правовой точки зрения, можно было бы согласиться с  такой  статьей,  но  с моральной...  Допустим,  Президент будет обращаться в суд для защиты своей чести и достоинства. Дело в том, что  это  заметная  фигура  в  стране  и  опускаться  до судебного разбирательства, до судебной тяжбы Президенту просто негоже.

 

     Поэтому давайте мы просто  исключим  эту  статью  из  проекта Уголовного кодекса. Мы наоборот защищаем его честь и достоинство.

 

     ГОЛОВА. Ми тоді обмежуємо його, кожний з нас має таке право.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати!  Щодо цієї поправки. Мова не йде про якогось  конкретного  Президента.  Хто  б  не  був Президентом - Віктор Герасимович Кочерга або хтось інший,  його не можна ображати,  принижувати  честь  і  так  далі.  Це  є  у  всіх кодексах,  і  ця  стаття  була  прийнята  в  першому читанні.  Щоб вилучити її, треба набрати 226 голосів.

 

     У цьому   ж   проекті   кодексу    ми    також    передбачили відповідальність   за   образи  чи  погрози  на  адресу  народного депутата,  тобто ми захистили народних депутатів. Ви розумієте? Не можна все знімати, у нас і так скрізь...

 

     ГОЛОВА. Ми   вже  усі  поправки  розібрали.  Ви  дивіться  на годинник:  14.02.  Ми ще будемо  розглядати  в  третьому  читанні, Вікторе Герасимовичу.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция коммунистов Украины. Иван Степанович! Я хотел высказать процедурное замечание  по  предыдущей  поправке. Если вы обратили внимание, 226 народных депутатов не голосовали по важнейшему вопросу - отношению к спекуляции.

 

     Поэтому я считаю,  что мы вправе поставить на переголосование этот   вопрос,  так  как  Регламент  предусматривает  обязательное участие депутата в голосовании.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Увімкніть   мікрофон   Віктора   Герасимовича Кочерги.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Я  прошу  принять  решение  по  поправкам 1399, 1400...

 

     ГОЛОВА. Яка сторінка?

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Сторінка 214.  Здесь народные  депутаты  Виктор Владимирович   Медведчук,  Кочерга,  Ющик,  Лавриненко  предлагают исключить из статьи  350  часть  первую,  которая  предусматривает уголовную ответственность за нарушение правил проведения митингов, уличных шествий и так далее.  Вы знаете,  какая сейчас ситуация  в стране:   люди   взбудоражены.  Особенно  сейчас  получило  размах движение за отмену незаконных решений областных  администраций  по повышению тарифов и так дальше.

 

     Поэтому можно    было   бы   предусмотреть   административную ответственность,  и я прошу проголосовать за то,  чтобы  исключить эту уголовно-правовую норму.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановний  Вікторе Герасимовичу!  Ми виходили з того,  що тут написано таке: якщо це призвело до грубого порушення громадського порядку. Тільки такі дії.

 

     Я як  людина цілком з вами погоджуюся.  Я проголосую за.  Але було вирішено не підтримувати,  незважаючи на те, що там був такий авторитет як...

 

     Я пропоную проголосувати і підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Сторінка 214,  поправка до статті 350 викладена в середній колонці. Прошу голосувати.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. У принципі можна підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Давайте ще раз проголосуємо і потім голосуємо  проект постанови.

 

     Прошу переголосувати поправку до статті 350, сторінка 214.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення приймається.

 

     Ставиться на   голосування   проект   постанови   (він    був зачитаний):  схвалити  у  другому  читанні,  відправити  на  третє читання. Прошу проголосувати як постанову.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 268.

 

     Рішення приймається.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я щиро дякую всім народним депутатам  і  прошу подати пропозиції до третього читання.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.

 107