Стенограма пленарного засідання

22 червня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  ч е р в н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу  реєструватись.  У  залі  зареєструвалися   377 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Оголошується до  розгляду  Закон  про внесення змін до Закону України  про  Антимонопольний  комітет  України   з   пропозиціями Президента України. Завада Олександр Леонідович.

 

     Процедуру ви  знаєте.  Або  голосуємо кожну пропозицію,  або, якщо немає заперечень, ми голосуємо з пропозиціями Президента.

 

     Олександре Леонідовичу, будь ласка.

 

     ЗАВАДА О.Л.,  голова   Антимонопольного   комітету   України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я хотів би нагадати,  що у квітні  цей  закон  було  проголосовано  вами  269 голосами  за.  Президентом  України  подано до цього закону чотири пропозиції,   які   стосуються   порядку   призначення   державних уповноважених     Антимонопольного    комітету.    Це    одне    з найпринциповіших питань.

 

     Це абсолютно  така  сама  процедура,  як  і  при  голосуванні попереднього закону з пропозиціями Президента. Тобто фактично мова йде лише про процедурний факт -  необхідно  підтвердити  попередню зафіксовану  вже  позицію  Верховної Ради стосовно того,  що склад державних уповноважених формується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.  Я ще раз нагадаю,  що це позиція, яка в інших законах Верховною Радою вже підтверджена.

 

     Інші зауваження мають непринциповий  характер  і,  на  погляд Президента  України,  більш  чіткіше  відображають  норми  чинного законодавства, і я думаю, що немає потреби їх коментувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Комітет з питань економічної політики розглянув пропозиції Президента,  вважає їх слушними, юридично коректними, і ми пропонуємо їх врахувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження?  Немає.  Олександре Леонідовичу,  по пропозиціях там все з'ясовано. Так? Ми можемо голосувати як закон. Нагадую,  Закон  про  внесення  змін   до   Закону   України   про Антимонопольний  комітет  України з пропозиціями Президента від 12 травня  цього  року  3407  прошу  проголосувати  як  закон.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 180.

 

     Так, Олександре Леонідовичу, буде час, ми повернемось.

 

     ---------------

 

     Оголошується Закон    України    про    внесення    змін   до Кримінальнопроцесуального   кодексу   України    з    пропозиціями Президента України від 12 травня цього року за номером 3209.  Чи є в депутатів якісь зауваження?  Та переголосуємо  пізніше,  давайте проголосуємо це. Є зауваження?

 

     Незрозуміла позиція. Депутат Задорожній, будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики (виборчий округ

 217, м.Київ).  Шановний  Іване  Степановичу,  дякую.  Я  хотів би звернути увагу цього залу,  що ці пропозиції Президента і зміни до Кримінально-процесуального   кодексу   були  підтримані  комітетом одноголосно: і лівими, і правими, і всіма. Тому ніяких зауважень і питань немає.

 

     ГОЛОВА. Чи   є   якісь   зауваження  з  мотивів  голосування? Заступник  міністра  юстиції  Микола  Іванович  Хандурін   готовий відповісти.  Немає?  Тоді  прошу  проголосувати  як  закон.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 241.

 

     --------------

 

     Оголошується до розгляду Закон України про внесення  змін  до Закону  України про оперативно-розшукову діяльність з пропозиціями Президента України від 20 листопада минулого року

 0959. Якщо  в  депутатів  є зауваження з мотивів голосування,  то Коляда Петро  Васильович,  заступник  міністра  внутрішніх  справ, готовий дати відповідь. Голосуємо?

 

     Тоді прошу  проголосувати  як  закон  у цілому з пропозиціями Президента. Прошу голосувати.

 

     "За" - 230.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Закон України про  участь  громадян  в  охороні  громадського порядку і державного кордону з пропозиціями Президента України від 14 січня цього року  реєстраційний  номер  0931.  Хандурін  Микола Іванович,  заступник міністра юстиції,  готовий відповісти.  Немає заперечень? Прошу проголосувати.

 

     Є? Зніміть   голосування.    Увімкніть    мікрофон    Віктора Герасимовича Кочерги.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 49,  Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Комитет внимательно изучил все  предложения  Президента,  в  основном  они учтены.  Мы просим, чтобы депутаты все-таки проголосовали за такие положения,  которые касаются финансирования расходов,  связанных с возмещением ущерба,  если,  не дай Бог, скажем, народный дружинник погибнет,  защищая общественный порядок и интересы государства,  а также в том случае,  если он будет травмирован и станет инвалидом. Комитет просит,  чтобы вот эту позицию  поддержал  наш  сессионный зал,  потому  что  без этих позиций этот закон работать не сможет. Народные дружинники никогда не будут  вступать  в  единоборство  с преступником в том случае,  если они не будут знать,  что они и их семьи будут материально защищены.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Хандурін Микола Іванович.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції  України.  Шановні народні депутати! Я частково можу погодитись із цими пропозиціями. Мова йде про фінансування цих  утворень  по  охороні  громадського порядку  за рахунок коштів місцевих бюджетів.  Вирішувати це мають право саме органи місцевого самоврядування.  Але  в  цьому  законі записувати,  що на них покладається такий обов'язок,  не можна, бо це буде суперечити Закону  про  місцеве  самоврядування.  Це  вони мають самі вирішувати на своїх сесіях.

 

     Тому я  прошу підтримати пропозицію Президента,  і закон буде підписаний.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження? Немає.

 

     Прошу проголосувати як  закон  з  пропозиціями  Президента  в цілому.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Оголошується до  розгляду  Закон України про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення з пропозиціями Президента України від 14 січня цього року 3400-1.

 

     Борис Олександрович  готовий  відповісти,  якщо у депутатів є якісь зауваження.  Немає? Прошу проголосувати як закон. Є? Зніміть голосування. Увімкніть мікрофон депутата Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Якщо Борис Олександрович буде говорити, то від комітету думка повинна прозвучати, оскільки мова йде про подолання вето.

 

     ГОЛОВА. Ні, тут не подолання.

 

     ЦИБЕНКО П.С. Як не подолання?

 

     ГОЛОВА. Тут  пропозиції  Президента.  Якщо  ми   узгодили   і проголосували, то не треба.

 

     ЦИБЕНКО П.С. Так як же узгодили?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,   голова  правління  Пенсійного  фонду  України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Уже вкотре я за  дорученням  Президента,  уряду  стою  на цій трибуні з приводу розгляду питання щодо можливості збільшення  мінімального  розміру пенсії до 55 гривень.

 

     Як ви   знаєте,   збільшення  потребує  додаткових  витрат  з Пенсійного  фонду  в  сумі  9,7  мільярда  гривень.   Крім   того, залишається  непогашеною заборгованість із виплати пенсій,  яка за станом на  1  червня  поточного  року  становить  1  мільярд  59,6 мільйона гривень.  При цьому запропоновані Верховною Радою джерела покриття зазначених витрат викликають  сумнів,  про  що  грунтовно роз'яснено  Президентом  України у зверненні до Верховної Ради від 14 січня цього року.

 

     Що стосується,  зокрема,  прогнозованого  збільшення   обсягу доходів від погашення недоїмки з обов'язкових платежів підприємств та   організацій   до   Пенсійного   фонду    внаслідок    виплати заборгованості   з   заробітної  плати,  залучення  надходжень  до Пенсійного фонду від тіньового сектора економіки,  від  збільшення зовнішньоекономічного обороту,  то давайте подивимося,  чи в змозі ці джерела забезпечити одночасне збільшення розмірів пенсій.  Так, зокрема,  пропонується збільшення надходжень до Пенсійного фонду в сумі 6 мільярдів 960 мільйонів гривень внаслідок наближення оплати праці до рівня величини вартості межі малозабезпеченості, нинішній розмір - 118,3.  За прогнозними розрахунками,  фонд оплати праці в 2000 році, з якого й провадиться відрахування до Пенсійного фонду, становить 31,7 мільярда гривень. Цей показник врахований у проекті Державного  бюджету  на  2000 рік.  Виходячи з нього,  передбачені надходження збору на обов'язкове державне пенсійне страхування  до Пенсійного   фонду   становитимуть   10,2   мільярда  гривень.  Із відповідними надходженнями затверджено бюджет фонду на 2000 рік.

 

     Проте очікуване  збільшення  рівня  оплати   праці   фактично відбулося.  Лише  у  травні  мінімальна  заробітна плата збільшена тільки до 90 гривень і з 1 липня становитиме 118 гривень.

 

     Пенсійний фонд передбачає збільшення фонду оплати праці на 20 мільярдів  гривень,  тобто фонд оплати праці має становити не 31,7 мільярда гривень,  а 51,7. При цьому фонд оплати праці на 2000 рік прогнозується  вже за даними Мінекономіки лише в сумі 38 мільярдів гривень.  До речі,  порівняно з першим кварталом минулого  року  в першому  кварталі поточного року фонд оплати праці збільшився лише на 1,1 мільярда гривень.

 

     Щодо збільшення надходжень до фонду у зв'язку  із  зростанням обсягів виробництва товарів та послуг вітчизняного виробництва, то таке зростання також  можливе  тільки  після  збільшення  розмірів заробітної  плати  та пенсій і відповідного збільшення купівельної спроможності населення.

 

     Також хочу нагадати,  що реальне підвищення рівня  заробітної плати   може  відбуватися  після  погашення  заборгованості  з  її виплати,  а,  на  жаль,   на   швидке   погашення   заборгованості розраховувати не можна.  Це і підтверджує динаміка заборгованості. Якщо ви знаєте,  вона становить понад 6  мільярдів  гривень,  вона майже  не  зменшилась і залишається на тому самому рівні,  а це до Пенсійного фонду мало б надійти 2,1 мільярда гривень.

 

     Таким чином,  із запрогнозованих Верховною  Радою  додаткових надходжень  у  сумі 12,4 мільярда гривень 10 мільярдів виявляються на   даний   час   нереальними,    що    підтверджують    фактичні фінансовоекономічні показники за п'ять місяців поточного року.

 

     Отже, для   підвищення  мінімального  розміру  пенсій  до  55 гривень в існуючих умовах потрібно збільшити тариф відрахувань  до Пенсійного  фонду  вдвічі  - з 32 до 64 відсотків від фонду оплати праці.

 

     Кошти, отримані внаслідок погашення заборгованості Державного бюджету  і  чорнобильського фонду перед Пенсійним фондом,  а також кошти,  одержані внаслідок розмежування джерел фінансування,  які, до   речі,  вже  враховані  в  бюджеті  Пенсійного  фонду,  будуть спрямовані на погашення заборгованості з виплати пенсій, яка існує на даний час, а не на збільшення їх розмірів.

 

     Кілька слів   щодо   прийнятих   документів  Верховною  Радою стосовно того самого агропромислового комплексу.  Тільки внаслідок запровадження єдиного фіксованого податку в 1998 році недоотримано страхового збору на суму понад 500 мільйонів гривень.

 

     У 1999 році, враховуючи, що від платників зазначеного податку фактично  надійшло  лише  38  відсотків,  втрати  Пенсійного фонду становили 289 мільйонів.

 

     У 2000 році передбачено списання заборгованості до Пенсійного фонду реформованих сільськогосподарських підприємств на суму понад 2 мільярди гривень,  у зв'язку з  чим  загальна  сума  недоїмки  з обов'язкових платежів, а погашення її є одним із джерел наповнення фонду, зменшилась до 1,3 мільярда гривень.

 

     Враховуючи наведене, просимо вас ще раз уважно поставитись до питання   підвищення   мінімального   розміру   пенсій,   прийняти відповідне рішення в тому разі, якщо воно буде реально виконане.

 

     У противному  разі  це  призведе   до   чергового   зростання заборгованості  з  виплати  пенсій  та  зведе  нанівець  ті значні зусилля,   які   будуть   спрямовані   на   погашення   зазначеної заборгованості протягом цього року.

 

     Я хочу  сказати,  що  з початку року заборгованість з виплати пенсій зменшено на 203,5 мільйона гривень,  і ми сподіваємось,  за нашими прогнозними розрахунками, що протягом червня заборгованість буде ще зменшено понад ніж на 100 мільйонів гривень.

 

     Хочу сказати,  яка в нас склалася  ситуація  щодо  збільшення витрат  на виплату пенсій.  От подивіться,  за січень-травень 1999 року місячна потреба становила  в  нас  4  мільярди  483  мільйони гривень,  у  2000  році  вона становить 5 мільярдів 208,6 мільйона гривень.  Тобто збільшення відбулося  по  суті  на  725  мільйонів гривень. Отже, можу не погодитися з такими висновками.

 

     Наприкінці хочу наголосити,  що і Президент, і уряд розуміють і поділяють прагнення народних депутатів щодо  підвищення  розміру пенсій.  Але  тільки  продовжуючи  розпочату  роботу  по погашенню заборгованості з виплати пенсій,  залучення додаткових  надходжень до  Пенсійного  фонду  ми зможемо забезпечити поетапне погашення і заборгованості і  повернутись  до  питання  подальшого  збільшення розміру пенсій.

 

     Щодо Закону  України  про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення,  то,  на пропозицію Президента,  його  слід вважати неприйнятним і таким, що підлягає скасуванню.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  доповідача?  Немає.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Депутат Цибенко, будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановні  колеги!  Я  беру  на   себе   урочисте зобов'язання  коротко висловити позицію комітету і свою особисту і тому дуже просив би вас уважно послухати те,  про що я зараз  буду говорити.

 

     Шановні колеги,  Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів,  як сказав Борис Олександрович,  і я це підтверджую,  у черговий  раз  ставить  питання  про  подолання вето Президента на Закон України про внесення змін до  Закону  України  про  пенсійне забезпечення. Оскільки останній раз це питання розглядалося в залі 24 грудня 1999 року,  то,  очевидно,  є  потреба  хоча  б  коротко нагадати суть його. Про що йде мова.

 

     Мова йде  про  встановлення  мінімальної  пенсії  на рівні 55 гривень,  а відтак,  збільшення трудових  пенсій  у  2,2  раза,  і збільшення  її  максимального  розміру до 165 гривень,  а там,  де працювали зі шкідливими умовами праці, - 220 гривень.

 

     Відновлення диференціації пенсій залежно від трудового стажу, усунення  дискримінації пенсій,  призначених до 1 січня 1992 року, перегляд двічі на рік пенсій відповідно до  інфляції  і  зростання цін.

 

     Верховна Рада   тричі   підтверджувала  зміст  закону,  двічі приймала постанови,  в яких вказувала джерела  додаткових  коштів, необхідних   для  реалізації  цього  закону.  І  щоразу  Президент повертав його до Верховної Ради для повторного розгляду.

 

     Справедливості заради треба сказати, що був проміжок часу, це вересень-жовтень   1999  року,  тобто  напередодні  виборів,  коли Президент заявляв про необхідність розв'язання зазначених проблем.

 

     Більше того,  звучали заяви,  що  відповідні  пропозиції  вже подані  до Верховної Ради і що Верховна Рада неприпустимо зволікає з прийняттям цього рішення. Але тепер вибори позаду, і ця проблема

-   проблема  пенсіонерів,  очевидно,  перестала  непокоїти  главу держави,  гаранта  Конституції.  Тобто  по  суті  ми   намагаємося допомогти Президенту виконати свої власні обіцянки і гарантії.

 

     Необхідність подолання  вето  Президента  диктується  також і тим,  що  цим  ми  намагаємося  хоча  б  наблизитися  до   діючого законодавства.

 

     Справа в тому,  що Закон про пенсійне забезпечення в редакції від 4 червня 1997 року стверджує,  що  мінімальна  пенсія  повинна бути на рівні величини вартості межі малозабезпеченості, тобто 118 гривень на сьогодні.  Фактично вона сьогодні є 24,90, а мінімальна виплата  -  46  гривень.  Це суперечить діючому законодавству,  це суперечить  статті  46  Конституції  України,  яка  стверджує,  що мінімальна пенсія повинна бути на рівні прожиткового мінімуму.

 

     До нас  звернувся з листом від імені з'їзду ветеранів України голова Республіканської організації ветеранів України з  проханням подолати вето Президента.

 

     Отже, шановні  колеги,  ми всі розуміємо,  що більшої ганьби, ніж мінімальна пенсія на рівні 24 гривні 90 копійок,  просто  бути не може в нашій державі.

 

     Тому Президент   пропонує   скасувати   цей   закон,  узагалі скасувати. Комітет пропонує подолати вето Президента і підтвердити той закон, який ми разом з вами не раз підтверджували в цій залі.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция коммунистов.  Петр Степанович,  точно назовите, как голосовал комитет за решение  о  преодолении  вето  Президента  по этому закону.

 

     ЦИБЕНКО П.С.    Члены   комитета   поддержали   это   решение единогласно,  независимо от того,  к какой фракции, к какой партии принадлежат - голосовали единогласно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Подгорний, будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Група   "Яблуко",   Луганська   область.   Шановний   Петре Степановичу,  скажіть,  будь ласка, які можуть бути наші дії, якщо ми зараз вето подолаємо, а Президент знову не підпише цей закон?

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі вам за запитання.  Ну,  давайте  ми  не будемо  гадати,  що буде,  якщо.  Тобто перед нами сьогодні стоїть завдання подолати вето Президента. Це насамперед.

 

     Але, не чекаючи цього,  група депутатів у кількості  72  осіб звернулась  із  поданням  до  Конституційного  Суду,  в  якому  ми наполягаємо  на  тому,  що  сьогодні   грубо   порушується   діюче законодавство.  Оскільки,  я  ще  раз  підтверджую,  в  Законі про пенсійне забезпечення чітко записано, що мінімальна пенсія повинна бути на рівні величини вартості межі малозабезпеченості. Сьогодні, на жаль, мінімальна пенсія становить лише чверть цієї цифри.

 

     Тому, не чекаючи  цього,  ми  звернулись  до  Конституційного Суду, але я вважаю, що справа честі Верховної Ради підтвердити той закон, який вона приймала, подолавши вето Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Уважаемый   докладчик,    скажите, пожалуйста,   кто   представлял  Президента  во  время  проведения заседания  комитета   и   какова   была   аргументация   замечаний Президента,  о  которых  сегодня  шла  речь?  Каким  образом  были предоставлены расчеты по уровню жизни наших пенсионеров,  то  есть учитывалось  ли  изменение курса национальной валюты,  подорожание товаров,  которое  прошло  уже  после   того,   как   был   принят соответствующий  закон,  заветированный Президентом?  Какие потери несут наши граждане от  того,  что  законодательство  не  дает  им возможности на сегодняшний день получать необходимый минимум?

 

     ЦИБЕНКО П.С. Спасибо за вопрос. На заседании комитета сторону Президента представляли представители Пенсионного фонда на  уровне первого  заместителя  председателя  правления  Пенсионного фонда и заместитель министра труда и социальной политики. Я вам скажу, что широкого   обсуждения  этой  проблемы  на  заседании  комитета  не получилось,  ну,  наверное, в силу того, что уже трижды, четырежды аргументы  сторон  схлестывались  на  заседании  комитета и в этом зале.  Поэтому  аргументация  одна:  немає  коштів,  у  нас  є  ще заборгованість,   от   коли  буде  погашена  заборгованість,  тоді подумаємо над тим,  як ми будемо  збільшувати  розмір  мінімальної пенсії.  Але  всі  ми  розуміємо,  що  коли не просуватися в цьому напрямі,  в напрямі  збільшення  мінімальної  пенсії,  мінімальної заробітної  плати,  вибачте,  в людини не буде ніякої мотивації до праці. А відтак суспільство розвиватися просто не буде.

 

     ГОЛОВА. Роман Зварич, будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний доповідачу,  у своїх  пропозиціях  Президент  якраз  робить  акцент  на тому,  що реалізація цього закону вимагатиме додаткових витрат  у  сумі  9,7 мільярда гривень. Президент також робить особливий акцент на тому, що це майже вдвічі перевищує вже існуючий Пенсійний фонд. У своєму виступі  ви  якраз  також  робили  акцент  на  тому,  що сам закон передбачає джерело фінансування цих витрат. Чи не могли б ви, будь ласка,   повторити,   яким   чином   законопроект,  я  якраз  хочу підкреслити, законопроект може покрити 9,7 мільярда гривень?

 

     ЦИБЕНКО П.С. Спасибі за запитання.

 

     Я хотів би сказати про те,  що,  очевидно, ви не зовсім точно мене  зрозуміли.  Я  говорив,  що  в  цьому  залі  ми з вами тричі підтверджували цей закон і двічі,  я  підкреслюю,  двічі  приймали постанови  Верховної  Ради,  в  яких  вказували  конкретні джерела розв'язання цієї проблеми.

 

     Я вважаю,  що коли на  те  буде  політична  воля  керівництва держави,  коли  ми  до  кінця  всі  усвідомимо,  що  такий  розмір мінімальної пенсії просто  не  може  залишатися,  то  ми  знайдемо можливості  вирішити  цю  проблему.  Коли такої політичної волі не буде,  тоді ми будемо ховатися за проект закону,  за постанову, за джерела,  ще за будьщо і відкладати розв'язання цієї проблеми.  Ми не можемо не розуміти,  що люди втомилися від  очікування,  ми  не можемо  не розуміти і не бачити,  як далеко пішли ціни,  як далеко пішли тарифи на житлово-комунальні послуги  тощо.  І  тому  просто залишати  пенсію  на  такому рівні,  на якому вона сьогодні є,  не просто аморально, а взагалі злочинно.

 

     ГОЛОВА. Петре Степановичу, час вичерпано.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Я  ще  раз  прошу  підтримати  подолання   вето Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла   позиція?   Або   ми   подолаємо   вето  і направляємо  Президенту,   або   ми   голосуємо   з   пропозиціями Президента.

 

     Спочатку ставиться  на голосування з пропозиціями Президента. Прошу голосувати.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення не приймається.

 

     Тепер послухайте всю ту аргументацію,  яку  наводили  народні депутати,  ставлячи  запитання,  на  які відповідав Петро Цибенко. Зводиться це до того,  що ми долаємо вето і направляємо Президенту на підпис, а тоді вже будемо з'ясовувати. Тому прошу проголосувати пропозицію комітету подолати вето. Прошу голосувати (Шум у залі).

 

     "За" - 216.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Увімкніть мікрофон Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановний  Іване   Степановичу!   Я   хотів   би звернутися і до своїх колег із тих фракцій,  які не голосували, не підтримуючи цей закон. Я дуже прошу вас, Іване Степановичу, ще раз поставити  на  голосування  цей  документ.  А  колег своїх з інших фракцій  я  прошу   підтримати   подолання   вето   Президента   - проголосувати за цей законопроект.

 

     І остання  пропозиція.  Я  прошу  і  наполягаю  на тому,  щоб результати   поіменного   голосування   з   цього   питання   були опубліковані в "Голосі України".

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Фракція Руху підтримує ідею збільшення пенсій,  оскільки добре розуміє,  в яких умовах живуть пенсіонери. Однак ми ніяк  не  можемо  поділити  позиції  наших  комуністичних колег, які замість того, щоб реально добиватися збільшення пенсій, відразу пропонують стрибок на 10  мільярдів  у  Пенсійному  фонді. Зрозуміло, що цих коштів немає. І цей дешевий, нікому не потрібний популізм не дасть все одно поліпшення життя пенсіонерам.  Тому  ми не можемо цієї авантюрної пропозиції підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я  пропозицію  комітету,  озвучену  Петром  Цибенком, ставлю ще раз на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 221.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Ми вже не будемо ставити на голосування.  Увімкніть  мікрофон Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановні  колеги!  Позиція  деяких фракцій,  які сьогодні не голосують,  мені зрозуміла.  Але  я  пропоную  хоча  б компромісне  рішення.  Давайте  ми  разом  усе-таки  наберемо  226 голосів,  підтвердимо закон,  давайте цього не боятися. Я розумію, що 300 голосів вже не буде,  підтвердимо цей закон і відправимо на розсуд Президента,  на підпис.  Я прошу вас хоча  б  текст  закону підтвердити голосуванням простою більшістю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати, я хочу відповісти на ту ситуацію, що зараз склалася, тим, хто шукає джерела покриття цих   видатків.   Я  вам  рекомендую:  зберіть,  будь  ласка,  всі матеріали,  які у  Верховну  Раду  подавала  Рахункова  палата,  і порахуйте,  скільки  грошей реально вкрадено з Державного бюджету. Ви знаєте,  ми іноді  думаємо,  що  займаємося  популізмом,  іноді навіть і звинувачуємо когось, і зовсім не думаємо про те, що в нас розбазарюється  половина  Державного  бюджету  і  саме  через   це страждають  прості  люди.  Я  особисто голосував за цю пропозицію, голосуватиму і закликаю всіх інших її підтримати (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Стояна.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Шановні народні депутати! Я щойно зустрічався з керівником Міжнародного валютного фонду в Україні, і коли назвав розмір  пенсій,  який  у  нас  є,  і  заробітної  плати,  він  був здивований. Він запитав: може, це в день? Чи в місяць?

 

     Так от  пенсіонери  в нас отримують таку пенсію,  яка не може дати змоги людині нормально прожити навіть тиждень.

 

     Я закликаю всіх підтримати пропозицію Цибенка і проголосувати за неї. Думаю, джерела знайдуться, це не такі великі кошти.

 

     Підтримайте, будь ласка, пропозицію Цибенка.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ви знайдете джерела?

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Мене дуже здивувала позиція народного депутата  Асадчева,  який  є  членом  бюджетного комітету  і  як ніхто інший має знати і,  напевне,  знає,  реальні можливості бюджету.

 

     За моїми попередніми оцінками, на збільшення розміру пенсій у наступному  році  можна  буде виділити максимум 1 мільярд гривень. Тому з цього  треба  виходити,  шановні  народні  депутати.  І  ми обов'язково  це  зробимо,  рішення може бути прийнято вже протягом найближчих двох місяців,  коли  ми  будемо  бачити  розрахунки  по бюджету і наші реальні можливості.

 

     Інші пропозиції,  на жаль, фінансово необгрунтовані і, на мою думку, не можуть бути підтримані.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла  позиція?  Ми  не   можемо   до   прийняття розрахунків бюджету наступного року, звичайно, приймати такі...

 

     Якщо ви наполягаєте,  я ще раз поставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Про вето? Я ставлю про подолання вето.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону України  про  державну соціальну  допомогу  дітям-інвалідам  та  інвалідам  з дитинства з пропозиціями Президента України від 18 січня  цього  року.  Сахань Іван   Якович,  міністр  праці  та  соціальної  політики,  готовий відповісти на запитання. Єльяшкевич перший задасть запитання.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Зрозуміло, що  питання  про  поліпшення  соціального  захисту   інвалідів   з дитинства  та  дітей-інвалідів,  як  і  інших  не менш незахищених верств населення - ветеранів,  пенсіонерів,  дітей,  одиноких -  є справді одним із пріоритетів діяльності держави,  і це не викликає сумніву.

 

     Проте виконання передбачених законом заходів,  спрямованих на поліпшення   матеріального   забезпечення   зазначених   категорій громадян,  стане можливим  лише  за  умови  одночасного  вирішення питання  стосовно джерел покриття додаткових витрат,  передбачених цим законом.

 

     У зв'язку з цим Президент України 18 січня  2000  року зі своїми пропозиціями повернув Закон України про  державну  соціальну  допомогу  для  повторного   розгляду   у Верховній Раді. Прийнятий Верховною Радою закон передбачає надання державної соціальної допомоги  інвалідам  з  дитинства  першої  та другої  груп,  непрацюючим інвалідам з дитинства третьої групи,  а також дітям-інвалідам віком до 16 років на рівні, орієнтованому на величину вартості прожиткового мінімуму.

 

     Введення в   дію   цього   закону   з   урахуванням  величини прожиткового мінімуму потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету  на  суму близько 700-750 мільйонів гривень.  У Державному бюджеті на  2000  рік  цих  коштів  немає.  Передбачено  лише  152 мільйони, з яких 140 мільйонів гривень ідуть на виплату соціальних пенсій  інвалідам  з  дитинства  і  12,7  мільйона  гривень  -  на щомісячну допомогу по догляду за дитиною- інвалідом до 16 років.

 

     Крім цього,  на  заходи  Фонду  України  соціального  захисту інвалідів у поточному році виділено 130 мільйонів  гривень.  Таким чином,  без  реального  визначення  джерел  фінансування  сьогодні практично не можна розглядати питання і приймати  закон,  оскільки виконуватися він, на жаль, не буде.

 

     І ще  одне  питання  у  зв'язку  з  цим.  Згідно з Концепцією соціального забезпечення населення, схваленою постановою Верховної Ради  України  від  21  грудня  1991  року,  ми передбачаємо,  як, зберігаючи  діючу  систему  соціального  забезпечення,   одночасно посилювати її адресність.

 

     Однак запропонований   законопроект   не   передбачає   якраз урахування майнового та матеріального стану сім'ї при наданні цієї допомоги. І це, на нашу думку, розходиться з концепцією Закону про державну соціальну допомогу  малозабезпеченим  сім'ям,  прийнятого Верховною Радою.

 

     У зв'язку  з  цим  пропонується  Закон  України  про державну соціальну  допомогу  інвалідам  з  дитинства  та   дітям-інвалідам доповнити  нормами,  які визначатимуть джерела покриття додаткових витрат на виконання його положень,  як того вимагає  стаття  6.8.3 Регламенту   Верховної   Ради   України.   Просимо  підтримати  ці пропозиції Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый Иван Яковлевич!  Наверное, было бы правильным,  если  бы  и по предыдущему вопросу докладывали вы как министр труда и социальной политики, а не руководитель Пенсионного фонда  рассказывал о том,  что у них нет денег выплачивать пенсии. Эти два вопроса очень похожи.

 

     Я задаю вам следующий вопрос.  Если подходить к позиции,  что нет  денег  -  значит,  мы  не  повышаем  социальные  гарантии для населения,  то  как  тогда  расценивать  один  из   первых   шагов правительства  после  прошедших  президентских  выборов  -  резкое повышение заработной платы для государственных служащих?  Это что, приоритет   в   социальной  политике  для  нынешнего  руководителя государства?

 

     Если уже никому не повышать, то это понятно - средств нет. Но если  находятся  отдельные  категории,  которые не являются самыми малообеспеченными,  и им повышается зарплата,  и мы  видим,  какая позиция  Президента  и  правительства  по  вопросам,  связанным  с пенсиями,  по вопросам помощи детям,  инвалидам с детства, то есть самым незащищенным категориям, то тогда невольно возникает вопрос: а был ли честен наш Президент, давая предвыборные обещания?

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую за запитання.  Сьогодні на  початку  свого виступу  я  якраз і підкреслив,  що ці категорії населення справді потребують підтримки держави.  І держава повинна вишукувати  кошти для цього.

 

     У зв'язку  з цим,  я хочу на цьому особливо наголосити,  уряд прийняв постанову,  якою передбачається надання адресної підтримки найнезахищенішим  верствам населення.  На це в бюджеті передбачено кошти,  хоч і невеликі.  І ця  постанова  діє,  реально  надається допомога тим, хто потребує її найбільше.

 

     Я переконаний,    що    таку   допомогу   треба   обов'язково збільшувати,  і сподіваюся,  що у проекті бюджету на наступний рік адресна  допомога  стане ще поширенішою і більше коштів буде на це передбачено.

 

     І виходячи з цього хочу зазначити ось що.  На вашу думку,  за фінансових обставин, що склалися, підтримати все населення України незалежно від  його  матеріального,  фінансового  стану  практично неможливо.  Тож  зосередити  увагу треба тільки на тих категоріях, які цього  найбільше  потребують.  Якщо  ми  зуміємо  кошти,  яких небагато,  раціонально направити на підтримку цих категорій,  тоді справді  зможемо  реально  їм  допомогти.  Тому  ми  і  пропонуємо запровадити  адресну  допомогу  сім'ям  інвалідів,  які  найбільше потребують цієї підтримки.

 

     Що стосується   впорядкування    рівня    заробітної    плати працівників  органів виконавчої влади,  то,  дійсно,  таке рішення було прийнято.  Ви знаєте,  чим це було викликано.  У нас є безліч звернень  з  цього приводу народних депутатів,  які підтверджували необхідність розгляду питання, пов'язаного з розв'язанням проблеми заробітної плати в органах виконавчої влади на районному, міському й обласному рівні.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу,  нагадую вам процедуру розгляду  цього проекту.  Або ми за згодою депутатів голосуємо цей проект у цілому з  пропозиціями  Президента,  або   кожну   пропозицію   голосуємо окремо... (Шум у залі).

 

     Співдоповіді немає  тут.  Ну,  вставте  картку,  я  ж  вас не посажду...  Два слова...  Та зачекайте... Ну йдіть. Мені дивно, що ви  досі  не  знаєте  пропозицій.  Ліс  рук тут ні до чого,  ми не задаємо запитань,  ми  обговорювали  цей  законопроект,  це  друге читання. Ми повинні зробити так: за згодою депутатів або голосуємо з пропозиціями, або кожну пропозицію голосуємо окремо. Будь ласка.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановні колеги!  Мова йде про те, що, враховуючи вето Президента по цьому закону...  Я  ще  раз  повторюю,  ідеться  про дітей-інвалідів,  інвалідів  з  дитинства,  які сьогодні практично найнезахищеніша,  найбільш незабезпечена категорія населення нашої країни. Ми зробили, як-то кажуть, реструктуризацію видатків на цей закон:  50 відсотків - на перший період,  а пізніше,  коли держава буде спроможна,  додати все інше, що стосується закону. Але я дуже боюся, що якщо ми приймемо закон навіть щодо 50 відсотків, у цьому бюджетному році коштів на витрати цього закону може не знайтись, і Президент  знову  накладе  вето.  І  тоді  видатки  на   утримання дітей-інвалідів  і  інвалідів  з  дитинства  не  будуть включені у бюджет наступного року.

 

     У нас  закінчується  сесія.  Іване   Степановичу,   я   прошу проголосувати   з   такою   пропозицією,   щоб   цей   закон   про дітей-інвалідів і інвалідів з дитинства вступив у дію  з  1  січня 2001  року.  Це така компромісна пропозиція,  щоб усетаки вирішити питання, тому що інакше ми не вирішимо його взагалі, буде вето...

 

     ГОЛОВА. Міністри   Іван   Якович   і    Ігор    Олександрович погоджуються з такою пропозицією. Давайте проголосуємо...

 

     СУШКЕВИЧ В.М.   Будь   ласка,   шановні  колеги,  дуже  прошу проголосувати: діти-інваліди та інваліди з дитинства.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  У  такій  редакції  і  з   такими доповненнями  прошу  проголосувати  проект  закону з доповненнями, погодженими з урядом. Прошу голосувати.

 

     "За" - 324.

 

     Рішення приймається.

 

     Оголошуються до розгляду проекти постанов про зміну меж міста Прилуки  Чернігівської  області  та  міста  Золочів  Золочівського району Львівської області. Немає запитань?

 

     Юлію Яковичу,  усе погоджено?  Ми повинні  окремо  голосувати кожен із цих проектів.

 

     Ставиться на  голосування проект постанови номер 5380 - місто Прилуки Чернігівської області. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 257.

 

     Рішення приймається.

 

     Голосується проект постанови номер 5380-1.

 

     "За" - 210.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Гудими.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 123,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Місто  Золочів - це місто в моєму виборчому окрузі,  де один з найвищих рівнів безробіття.  Межі міста треба розширити, це абсолютно  неполітичне питання.  Я прошу вас підтримати цей проект постанови. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати,  щоб  у   нас   не   було   такого вибіркового підходу.  Ну є ж принципи. Усе погоджено, на засіданні комітету все з'ясовано, комітет прийняв позитивне рішення з одного й  другого  проектів.  Прошу  проголосувати проект постанови номер 5380-1.

 

     "За" - 230.

 

     Приймається.

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Постанови  про  відхилення проекту  Закону  України  про  внесення  доповнень  до  статті 412 Цивільного процесуального  кодексу  України.  Прошу  проголосувати проект постанови номер 2178п1.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення приймається.

 

     Проект Постанови про Закон України про позашкільну освіту від 6 квітня 2000 року за номером 1640-ІІІ з  пропозиціями  Президента України. Зрозуміло? Увімкніть мікрофон депутата Пасечної.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомадатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція  комуністів.  Шановні  народні депутати!  1 червня,  розглядаючи пропозиції Президента до  Закону про позашкільну освіту, ми не змогли подолати вето і проголосували в цілому без постатейного розгляду цих пропозицій Президента. Тому комітет розглянув і,  ще раз повернувся до розгляду цього питання, врахував пропозиції Президента частково,  є окрема стаття, яку він повністю врахував і вносить сьогодні для прийняття в цілому нового закону з урахуванням окремих пропозицій  Президента.  Але  є  таке прохання,  Іване  Степановичу,  що  треба  ж  скасувати  попереднє рішення,  яке було тоді прийнято,  і проголосувати в цілому  Закон про позашкільну освіту з урахуванням пропозицій Президента.

 

     ГОЛОВА. При  добрій волі депутатів це зробити зовсім неважко. Я зачитую. Візьміть проект 3086-п1 (від комітету).

 

     "Перше. Скасувати результати голосування від  1  червня  2000 року  за  Закон  України про позашкільну освіту від 6 квітня цього року за номером 1640-ІІІ з пропозиціями Президента України.

 

     Друге. Внести на повторний  розгляд..."  Ми  його  вносимо  і проголосуємо.

 

     Прошу проголосувати за перший пункт постанови про скасування.

 

     "За" - 274.

 

     Рішення приймається.

 

     А тепер   візьміть   порівняльну   таблицю   до   Закону  про позашкільну освіту, прийнятого Верховною Радою (у новій редакції). Третя колонка, так, Людмило Яківно? Є зауваження до цієї редакції? Нема.  Від міністерства  нема?  Прошу  проголосувати  як  закон  у цілому.

 

     "За" - 303.

 

     Приймається 303 голосами.

 

     Оголошується до  розгляду проект Бюджетного кодексу України в другому читанні. Олександре Валентиновичу Турчинов, будь ласка, на трибуну. Візьміть порівняльну таблицю.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Більше року ми готували Бюджетний кодекс до  другого  читання.  За цей час до нього надійшло понад 3 тисячі пропозицій.

 

     Ви маєте порівняльну таблицю. Там 1370 пропозицій, більшість із яких фактично враховано.

 

     Шановні колеги!  Прийняття  Бюджетного кодексу створює реалії під економічну самостійність регіонів, тобто ми формуємо фундамент для  регіонального  самоврядування.  Ми  впорядковуємо міжбюджетні відносини,  чітко формуємо завдання для всіх складових  бюджетного процесу,  чітко  балансуємо  витрати  і  під них підводимо доходну частину.

 

     Шановні народні депутати!  Враховуючи,  що у нас  понад  1370 пропозицій  до  Бюджетного  кодексу,  пропонуємо сьогодні в цілому Бюджетний  кодекс  не  приймати.  Чому?  Є  шість,  скажемо   так, заперечень Міністерства фінансів, яке в цілому підтримує Бюджетний кодекс,  однак є у нас деякі нюанси,  які  нам  треба  погодити  з Комітетом  з  питань місцевого самоврядування і окремими народними депутатами.

 

     Є пропозиція,  шановні колеги,  прийняти Бюджетний  кодекс  у другому  читанні  в редакції,  запропонованій комітетом,  і всі ці розбіжності підготувати до третього читання.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію, відповідна постанова у вас є. Будь ласка, прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання?

 

     Депутат Яценко. За ним - депутат Асадчев.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   66,  Житомирська область).  Фракція Компартії, "Союз Чорнобиль України". У принципі можна підтримати вашу пропозицію. Однак ви назвали комітет, з яким не погоджено,  не сказавши,  що не погоджені пропозиції  і  нашого комітету.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. І ваш комітет у тому числі.

 

     ЯЦЕНКО В.М. З десяти пропозицій врахована лише одна.

 

     Тому, крім  пропозицій  народних депутатів,  давайте врахуємо пропозиції і  нашого  комітету  під  час  підготовки  до  третього читання.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Асадчев Валерій. Прошу.

 

     АСАДЧЕВ В.М.   Шановні  народні  депутати!  Я  хочу,  щоб  ви згадали, яким чином був протягнутий цей кодекс у першому читанні - аналогічною  доповіддю  за  п'ять хвилин.  Фактично з того кодексу нічого не залишилося.  І зараз пан Турчинов протягує зовсім  інший документ,  який  нічого спільного з тим першим читанням не має,  і протягується теж  загальними  фразами  документ,  який  розподіляє державні фінанси.

 

     То, я   думаю,   зараз   якраз  настав  момент  істини,  який кореспондується з тими питаннями,  що в нас були по пенсіях.  Якщо ми приймемо зараз отак на віру ще й цей документ, повірте, що наші пенсіонери вже не  отримають  жодної  гривні,  адже  фактично  тут відходить  від  контролю  і Верховна Рада,  і Рахункова палата,  і ніхто не контролюватиме наші державні фінанси.

 

     Тому я дуже вас прошу:  оскільки  ми  один  раз  попалися  на першому читанні,  давайте більше не попадатися на другому. Хай пан Турчинов вносить свій новий законопроект в установленому  порядку. Цей законопроект ніякого відношення до першого читання не має. Тим більше почитайте зауваження, які дав юридичний відділ.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні народні депутати!  Пан  Асадчев,  який розробив   свій   власний   Бюджетний   кодекс,  просто,  скажімо, намагається зараз дезінформувати народних депутатів, повідомляючи, що  немає  системи контролю.  Вся система контролю чітко прописана тут.  І Верховній Раді якраз віддано пріоритет  щодо  контролю  за бюджетним процесом.

 

     Щодо позиції пана Асадчева,  мовляв,  ніхто не ознайомився, я думаю,  всі народні депутати  перед  тим,  як  голосувати,  завжди читають  тексти  на  відміну  від вас,  Валерію Михайловичу.  Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  я  звертаюся  до  голови комітету.   Вам  розданий  проект  постанови,  подивіться,  зверху прізвища депутатів цього бюджетного комітету. Скажіть нам, як було проголосовано цей проект постанови: більшістю чи меншістю.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги, прошу уваги. Проголосували всі одноголосно за цей проект.  Пан Асадчев під час голосування просто був відсутнім.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Борщевського.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги,  в данный проект мною было подано ряд поправок.  Здесь написано:  "не враховано,  не  враховано",  но  я  вижу,  что  это  совсем другой документ.  И я даже не могу определить,  где и как они учтены. Это не тот документ, который мы принимали в первом чтении.

 

     Посмотрите сравнительную таблицу, там десятки чистых страниц. Поэтому,  мне кажется,  надо к этому документу вернуться еще  раз, сделать другую сравнительную таблицу. Вопрос этот очень серьезный, и надо вносить проект на повторное второе чтение.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я і до  шановного  колеги  із фракції комуністів звертаюся.  Уявіть собі: три тисячі пропозицій. У таблиці враховано 1370 пропозицій народних депутатів. Крім того, надійшли пропозиції з регіонів, від Кабінету Міністрів і так далі.

 

     Безумовно, при врахуванні такої кількості пропозицій документ значно змінюється. Це об'єктивно. Але я прошу підтримати.

 

     Шановні колеги,  усі питання,  які виникають тут у  залі,  ми можемо врегулювати до третього читання. Що стосується дискусій, ми рік  вели  дискусії,проводили  кілька  засідань   комітету,   куди запрошували всіх зацікавлених осіб.  Тому я прошу, шановні колеги, підтримати, це дуже серйозний крок, який зробить Верховна Рада.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  давайте  послухаємо  думку міністра фінансів Ігоря Олександровича. У нього цей проект є. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Цей документ  дійсно народжувався дуже важко. І дискусії навколо нього йдуть уже, як-то кажуть, не один рік.

 

     Документ, який  зараз  знаходиться  у  вас  до  розгляду,   є результатом співпраці Міністерства фінансів і бюджетного комітету. Більшість позицій там погоджено,  але Міністерство фінансів і уряд вважають,  що цілий ряд положень мають дискусійний характер.  І ми не  можемо  погодитися  з  тими  позиціями,   які   висловлені   в запропонованому   документі.   Це   стосується  статусу  Бюджетної резолюції по статтях 2, 4, 19, з 29-ої по 31-у, 35, 41.

 

     На нашу думку,  треба переглянути зміст  статті  47,  у  якій характеризуються  особливості  розгляду  законопроекту про бюджет. Також,  на нашу  думку,  стаття  44  потребує  доопрацювання  щодо конкретних  вимог  до  процедури  підготовки  Закону про Державний бюджет.

 

     Статтею 54 закріплюється норма про те,  що право законодавчої ініціативи,  на  нашу  думку,  дуже  широко трактується,  особливо Закону   про   Державний   бюджет,   де   Конституцією   визначено пріоритетність уряду у підготовці цих пропозицій.

 

     Стаття 57  пропонує  норму  щодо захищених статей бюджету.  Я думаю,  що це також треба докладніше обговорити й  уточнити.  Крім того,  стаття 63,  де визначено термін подання Кабінетом Міністрів річного звіту до Верховної Ради, теж потребує уточнення.

 

     Якщо ці статті,  про які я сказав і щодо яких подано письмові пропозиції  бюджетного комітету,  ми внесемо на третє читання,  то решту статей,  на  думку  Міністерства  фінансів  й  уряду,  можна приймати в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли  позицію  уряду?  Я  ще  раз  звертаюся  до депутатів: ми можемо йти за процедурою другого читання.

 

     Депутат Александровська.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, дело в том,  что только что депутат Турчинов назвал, сколько поправок - более  тысячи  - учтено в этом документе.  Это значит,  что каждый депутат, который читал тот документ, который мы приняли за основу, вносил свои поправки, естественно, не зная и не принимая участия в обсуждении всех остальных.

 

     Поэтому я прошу вас...

 

     ГОЛОВА. Так, ми зараз Турчинова... Я на вимогу комітету вношу проект постанови і прошу проголосувати.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Прошу підтримати,  шановні колеги,  прийняти у другому читанні і до третього читання  врахувати  пропозиції,  які лунали  у  залі,  і  погодити  розбіжності,  які  ще  залишилися у Бюджетному кодексі. Прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 158.

 

     ГОЛОВА. Так,  це  щоб  ви  знали,  де   знаходитесь,   і   не наполягали. Покажіть по фракціях. Ідіть і працюйте.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Іване   Степановичу,  не  пройшла  пропозиція Бюджетного комітету,  будь ласка,  давайте зараз підемо постатейно по  кожній  поправці  -  1370  поправок,  я  не  заперечую,  у нас процедура другого читання.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Штепи. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый депутат!  Уважаемый  Иван  Степанович и господин министр финансов. Иван Степанович,  есть  Конституция  Автономной  Республики  Крым, которая  четко  определяет порядок формирования бюджета Автономной Республики  Крым.  Кто  дает  право  записывать  в  новом  проекте Бюджетного  кодекса  совершенно  иной,  противоречащий Конституции Крыма,  порядок формирования?  Как вообще  можно  такие  документы приносить?   Ви   навіть   нехтуєте   Президента,   який  підписав Конституцію Автономної Республіки Крим.  До  яких  пір  таке  буде творитися в цьому залі?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Якщо це запитання, я дам на нього відповідь. Що стосується міст Києва, Севастополя і Автономної Республіки Крим, є окрема стаття (ви просто не дочитали текст до кінця), яка враховує особливості  відповідно  до  Закону  про  столицю  і   Конституції Автономної Республіки Крим.

 

     Іване Степановичу, будь ласка, давайте голосувати постатейно, у нас є час.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ви чули,  що  сказав  Ігор Олександрович   Мітюков.  Він  назвав  ряд  статей,  щодо  яких  є розбіжності між профільним комітетом і Міністерством фінансів  або урядом.  Можна  ці  статті внести на третє читання.  Чи є в кого з депутатів перелік  статей,  до  яких,  ви  вважаєте,  поправки  не повністю враховані або є інші зауваження?  Ви їх називайте.  Ми не прогонимо цей матеріал...  Якщо ми будемо голосувати  щодо  кожної статті  поправки  - машина не витримає.  Краще голосувати щодо тих статей, де немає узгодженості.

 

     Що ви руки тримаєте?  Ліс рук...  Депутате Турчинов,  давайте дотримуватися процедури. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Відповідно до процедури я прошу розпочати постатейний розгляд законопроекту.  Не  так  тут  багато пропозицій - усього 1 370 (Шум у залі).

 

     Я не  "ерничаю".  Шановні колеги,  була нормальна компромісна пропозиція - всі спірні питання з'ясувати до третього  читання.  І тоді б таблиця зменшилася в 10 разів. Ця пропозиція була погоджена з більшістю фракцій (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Манчуленка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Фракція  Українського  народного руху.  Шановний Голово і шановний доповідачу!  Ви бачите,  що питання  розгляду  проекту  Бюджетного кодексу  зайшло  в  глухий кут.  Тим паче що ми повинні розглядати проект нового Податкового  кодексу.  Ці  два  законопроекти  мають корелюватися.  Для  того  щоб  це  питання  не  спричинило  зайвої дискусії в залі,  то, як на мене, було б доцільно: або повернутися до  його розгляду в повторному другому читанні,  врахувавши багато слушних пропозицій з проекту Бюджетного кодексу депутата Асадчева, або  вилучити  всі  статті,  щодо  яких  чітко  вказано,  що  вони суперечать Конституції.  Це статті 2,  4,  29, 1, 2, 3, 5, 48, 56, 23,  34,  112,  4,  27,  30  тощо.  І  тоді вже їх внести на третє читання.  Цей весь перелік вилучити звідси,  бо інакше ми з  цього глухого кута не вийдемо. Давайте ми ці дві пропозиції розглянемо і дійдемо нормального компромісу.  Якщо цього не буде, то ми взагалі загальмуємо розгляд цього важливого питання - Бюджетного кодексу.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги,  я  прошу  хвилинку уваги.  Є пропозиція Міністерства фінасів,  є пропозиція Комітету  з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування, є пропозиції і зауваження, які висловлював Комітет з питань екологічної політики, природокористування  та  наслідків Чорнобильської катастрофи,  і є пропозиції депутатів від Криму. Давайте, враховуючи ці пропозиції, саме  на  них  сконцентруємо нашу увагу при підготовці до третього читання. І приймемо в другому читанні проект без статей, щодо яких були   зауваження   народних  депутатів.  Ви  розумієте,  із  1370 пропозиціями дуже важко працювати.  Давайте тоді йти по розділах - я  не  заперечую.  Але  просив  би  поставити  таку  пропозицію на голосування.  І просив би і праві,  і ліві фракції  підтримати  цю пропозицію. Я дуже прошу, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Асадчева.

 

     АСАДЧЕВ В.М.   Шановні   народні   депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  Я думаю,  що після такої дискусії всі зрозуміли,  що нам   хочуть   підсунути   зовсім  інший  проект,  ніж  той,  який голосувався в першому читанні.  Та й той, що голосувався в першому читанні,   уже  зруйнований.  Уявіть  собі,  якщо  було  3  тисячі зауважень  -  то  який  він  був  неякісний.  Тому   треба   зараз проголосувати,   щоб  пан  Турчинов  вніс  новий  проект  так,  як вносяться  всі  нові  законопроекти.  Ми  по-новому  будемо   його розглядати,   вносити   зауваження   і   пропозиції.  І  не  треба підтасовувати ці речі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановні колеги!  Півтори тисячі пропозицій депутатів до цього проекту було не тому, що редакція якась погана, а тому що бюджет - це тема, яка цікавить усіх,  це тема,  де переплітаються інтереси як  місцевого самоврядування,  так  і  державної влади.  От саме тому й було так багато поправок.  Усі  ці  пропозиції  були  розглянуті  в  повній відповідності з Регламентом і проект внесений на друге читання.

 

     Якщо ми сьогодні не проголосуємо,  це означає, що бюджет 2001 року  знову  будуватиметься  на  старій   бюджетній   основі.   Та довгоочікувана бюджетна реформа, про яку ми говоримо вже три роки, так і залишиться розмовами.  Якщо ми все-таки  почнемо  розгляд  і приймемо  проект  у другому читанні,  а якісь статті перенесемо на третє читання,  це означає,  що в бюджеті 2001  року  можуть  бути прийняті  міжбюджетні  стосунки,  про  які ми так багато говорили, самостійність місцевих бюджетів...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Шановні  народні  депутати!   Ми зводимо до того,  з чого починали:  або приймаємо проект у другому читанні (крім статей,  визначених міністром фінансів,  і тих,  про які  говорили  і Яценко й інші народні депутати) і тим самим даємо поштовх для подальшої роботи,  або можемо заблокувати,  нічого  не прийняти.

 

     Тому пропонується так:  або давайте йти по розділах,  якщо ви готові...  Але я бачу,  що не готові.  Готові по розділах? Гаразд, давайте йти по розділах і побачимо...

 

     Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   колеги,   я   пропоную   підтримати пропозицію Івана  Степановича,  яку  він  озвучив.  Давайте  зараз спробуємо проголосувати, в першому читанні. Не проголосуємо - тоді підемо по розділах.  Іване Степановичу, є прохання вашу пропозицію поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ви зачитуйте розділ І, я буду ставити на голосування.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Ні, вашу пропозицію...

 

     ГОЛОВА. Та ця пропозиція приймається. Зачитуйте, будь ласка.

 

     До назви  є  зауваження?  Немає.  Ви  що,  забули  процедуру? Оголошуйте далі.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Щодо  загальної  частини,  шановні  колеги,  є зауваження?

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ключковського.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.   Дякую.   Народний  рух  України.  Шановні колеги,  як би ми не старалися,  ми  такими  стрибками  нічого  не доб'ємося. І в розділі І, і в розділі ІІ є питання, які стосуються місцевого самоврядування.  Ті формулювання, які є в цьому проекті, не  відповідають  ні  Конституції  України,  ні Закону про місцеве самоврядування.

 

     Тому ми  пропонуємо  вилучити  всі  питання,  що   стосуються місцевих  бюджетів,  з  усіх  розділів.  Тому  не  можна приймати, наприклад,  розділ І,  де є ці питання,  не повністю,  але всетаки відображені. Якщо ми його приймемо, ми себе зв'яжемо цим рішенням.

 

     Отже, просто вилучити всі ті поняття,  всі ті статті,  всі ті формулювання, які стосуються місцевого самоврядування. Дуже прошу, давайте розглядати без цього.

 

     ГОЛОВА. А  що  ж  залишиться  розглядати,  як  ми  всі статті вилучимо?

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Державний бюджет залишається.

 

     ГОЛОВА. Коментуйте,  будь  ласка,  ви  професор,   доктор   у цьому...

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  У  нас декілька розділів.  У розділі І визначені основні терміни,  принципи бюджетної політики. Є частина,  пов'язана з Державним бюджетом, є частина, пов'язана з місцевим бюджетом,  є прикінцеві положення.  Тобто  кожний  розділ потребує окремого голосування, тому можна йти таким шляхом.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, зачитуйте, я буду ставити на голосування.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Загальна частина, розділ І "Загальні положення. Глава І "Загальні положення". Є зауваження?

 

     ГОЛОВА. У кого  з  депутатів  є  зауваження  щодо  розділу  І "Загальні положення"?

 

     ГОЛОВА. Депутат Шевчук.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 23, Волинська область). У мене немає зауважень до розділу І, у мене зауваження щодо процедури розгляду.  Це  настільки  важливе питання, що воно, на наш погляд, повинно бути розглянуто в кожному комітеті Верховної Ради,  оскільки кожен комітет веде ту  чи  іншу сферу  діяльності і виконавчої роботи.  Ми розглядаємо цей товстий документ тільки на слух,  принаймні переважна  більшість  народних депутатів.

 

     А члени  бюджетного комітету підказують нам,  що вони взагалі цю книгу не бачили, від них її просто ховали.

 

     Іване Степановичу,  це  занадто  серйозне  питання,  щоб  так поспіхом його розглядати.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Єдине,  про що я прошу,  - не дезінформувати наших колег, що хтось від когось щось ховав... Коли від  пана  Асадчева  щось  ховали,  це,  мабуть,  за  його власною ініціативою.

 

     Що стосується комітетів.  Місяць тому,  шановний пане Шевчук, усім  комітетам  ми роздали варіант не у вигляді таблиці,  а текст проекту Бюджетного кодексу.  І всі пропозиції,  які  надійшли  (до речі, від вашого комітету не надходило пропозицій), ми максимально врахували.

 

     Будь ласка,  до  розділу  І  є  заперечення  чи   зауваження? Конкретно, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  зауваження  до розділу І?  Прошу проголосувати редакцію розділу І у другому читанні.

 

     "За" - 162.

 

     По фракціях висвітіть. Це свідчення того, що депутати не дуже знайомі  з  документом.  І  нікого  тут звинувачувати,  Олександре Валентиновичу.  Розглядайте в комітеті,  звертайтеся до фракцій  і комітетів, а потім вносьте на пленарне засідання.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую, шановні колеги, за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Оголошується  до  розгляду  проект  Закону за номером 3058-2  про  засади  функціонування  оптового  ринку   електричної енергії  в  Україні  (друге  читання).  Доповідає Євген Васильович Мармазов. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Уважаемые  товарищи!  В первом чтении этот законопроект был принят еще  в  октябре.  Рабочая  группа   по   доработке   законопроекта рассмотрела 121 замечание,  которые были внесены. Из них принято - 83,  отклонено - 30,  остальные приняты редакционно и  так  далее. Предлагаю перейти к постатейному голосованию.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ємця.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-Конгрес". Шановні колеги!  Сьогодні майже конституційною більшістю  Верховна Рада   прийняла   зміни   до  Закону  про  електроенергетику.  Цей законопроект,  підготовлений   до   другого   читання,   практично протилежного змісту з основних принципових позицій, тому я не бачу ніякого сенсу зараз розглядати  і  приймати  рішення,  які  будуть повністю суперечити виявленій сьогодні волі народних депутатів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Цей   закон,   проект   якого пропонується,  враховує  світовий досвід.  І якщо в статті 13,  де йдеться про науковий центр,  замість слова "центр" записати  слово "центри",  то  зразу  враховуються всі пропозиції закону,  який ми сьогодні  прийняли.  Більше  того,  "Прикінцеві  положення"  дають можливість перейти до будь-якої схеми енергоринку: від нуля прямих договорів і стовідсоткового пулу  в  енергоринку  до  протилежного співвідношення.

 

     Якщо в   "Прикінцевих   положеннях",   слухайте   уважно,  це співвідношення змінити, то ми можемо прийти до будьякої схеми. Для того  щоб  прийти  до  нинішньої  схеми  з  урахуванням прийнятого закону,  то треба,  щоб було нуль прямих договорів і 100 відсотків пулу.

 

     Далі. На  енергоринку  є  велика  кількість  взаємовідносин - правових,  економічних  тощо.  Зміни,  внесені   до   Закону   про електроенергетику,  вирішили  одне дуже суттєве питання - проблему платежів, всі інші питання виписані в законопроекті.

 

     Тому якщо  в  статті  13  замінити  слово  "центр"  на  слово "центри",  ми  зразу приведемо його у відповідність з тим законом, що прийняли,  а в "Прикінцевих положеннях" надати право  загальним зборам  за участю уряду регулювати це співвідношення,  тоді ніяких суперечностей ніякій концепції не буде.  До того ж можна врахувати той досвід, який є. Я хочу сказати, що таке поверхневе відношення, про яке сказав народний депутат Ємець,  якраз не  перекреслює  цей законопроект,  а робить можливим прийняти його.  Тому треба статтю 13 і "Прикінцеві положення" віднести на третє читання, привести їх у  повну  відповідність  з прийнятим сьогодні Законом про внесення змін до Закону про електроенергетику - і все буде нормально. Тобто тут я не бачу особливих суперечностей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.   Шановний  Євгене  Васильовичу!  Шановний  Іване Степановичу!  Насамперед хочу зауважити,  що  порівняльна  таблиця цього  закону,  проект якого був підготовлений до другого читання, роздана  лише  вчора,  що  суперечить  пункту   6.6.1   Регламенту Верховної  Ради  України,  бо  таким  чином  не  надана можливість народним депутатам України познайомитися  з  тим  варіантом,  який вноситься  комітетом  для  остаточного  схвалення  Верховною Радою України.

 

     Сьогодні вранці ми більшістю голосів  прийняли  законопроект, який уже фактично визначає цю сферу,  щоправда, в першому читанні. Я погоджуюся  з  позицією  якраз  Олександра  Ємця,  що  прийнятий сьогодні  вранці  у  першому  читанні  законопроект  концептуально протилежний цьому законопроекту,  який також прийнятий  в  першому читанні.

 

     Тому Верховна  Рада  повинна  визначитися,  яку  концепцію ми хочемо  підтримати,  не   можна   ставити   на   голосування   два законопроекти, які концептуально суперечать один одному.

 

     ГОЛОВА. Ми зрозуміли, Романе Михайловичу. Тільки нагадую вам, що ми прийняли в цілому, а не в першому читанні.

 

     Будь ласка, Євгене Васильовичу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Уважаемые  коллеги!  Закон,  проект   которого сейчас  предлагается,  на  первый взгляд кажется,  что в чем-то он противоречит  принятому  сегодня  утром  закону.  Но  если  мы   в "Прикінцевих положеннях",  где говорим,  сколько процентов идет по прямым договорам и сколько на усреднение  Ассоциации  генерирующей компании,  изменим  это соотношение,  то закон будет очень гибкий, его можно привести  в  соответствие  с  тем  законом,  который  мы сегодня  приняли.  Проект,  над  которым  мы  работали  с  октября прошлого года,  рассчитан на большую перспективу,  нежели тот, что мы утром приняли.

 

     Я считаю,  что  основные  положения - единый расчетный счет и другие  требования  закона,  который  мы  сегодня  приняли,  могут вписаться   в   этот  проект.  Я  полностью  согласен  с  коллегой Павловским.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білорус.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання   "Громада").   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Фракція "Батьківщина" сьогодні дуже уважно і всебічно обговорювала цей законопроект.  І враховуючи те, що урядовий законопроект ми прийняли такою ефективною більшістю, я думаю,  необхідно повідомити всіх,  що фракція рекомендувала зняти цей   законопроект   з  розгляду  як  неприйнятний  відповідно  до пропозицій уряду.  Тому я пропоную прийняти зараз рішення -  зняти його з розгляду.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У нас сьогодні важкий день, але,  Євгене Васильовичу,  не я в цьому винний. У нас є два шляхи: або  йти  за  процедурою другого читання - від назви і постатейно, або проголосувати у другому читанні (Шум у залі).

 

     А що ви  пропонуєте?  Ну,  можуть  бути  пропозиції.  Давайте постатейно.  У другому читанні?  Давайте у другому читанні.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 147.

 

     Зрозуміла позиція. Висвітіть по фракціях.

 

     Ми не можемо зняти  Шановні!  Вносьте таку пропозицію,  я  її поділяю: доручити профільному комітету доопрацювати законопроект з урахуванням прийнятого закону, узгодити і внести на повторне друге читання.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Ємця.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Шановні  колеги!  У  Кабінеті  Міністрів створена спеціальна група по  доопрацюванню  цього  законопроекту.  Тому  є прохання: доручити комітету спільно із групою, створеною Кабінетом Міністрів, доопрацювати і внести.

 

     ГОЛОВА. Ми  доручаємо  комітету.  А   з   ким   він   спільно працюватиме - це вже його справа. Ми доручаємо комітету - прошу цю пропозицію проголосувати.

 

     "За" - 199.

 

     Ми протокольне доручення даємо комітету, нехай доопрацьовують і вносять на повторне друге читання.

 

     -------------

 

     Оголошується до  розгляду проект Закону за номером 1055-д про внесення змін до Закону України про державні гарантії  відновлення заощаджень громадян України. Третє читання.

 

     Олександр Миколайович Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати!  Я хочу вам нагадати,  що  народні  депутати  Сергієнко, Друзюк,  Гавриш,  Тіщенко,  Стоян внесли проект закону про зміни і доповнення до Закону про державні гарантії відновлення  заощаджень громадян України.  Ідеться про те,  що цим законом ми передбачаємо вирішити  питання   компенсації   громадянам   України   втрачених заощаджень.

 

     Хочу також   нагадати,   шановні  колеги,  що  в  квітні  304 голосами,  тобто абсолютною більшістю (жодного не було  проти)  ми проголосували цей законопроект у другому читанні. І тоді ви, Іване Степановичу,  не поставили на голосування в цілому тільки тому, що виступив  Матвійчук  і  сказав:  "Немає  механізму".  Ви  доручили створити робочу групу,  яка  б  відпрацювала  цей  механізм.  Така робоча  група працювала,  але уряд не вніс жодного механізму.  Які були  мотиви  Матвійчука?  Перший.  Не  можна  приймати,  тому  що законопроект передбачає здійснення видатків на виплату компенсацій понад сум,  які передбачені в Державному бюджеті,  тобто понад 200 мільйонів.   Це   зразу  можна  відхилити,  бо  ці  200  мільйонів залишаються в бюджеті цього року.

 

     І другий.  Взаємозалік здійснюватиметься в рахунок  недоїмки, яка виникає сьогодні.

 

     Я хочу  зазначити,  що  в  законопроекті  передбачається,  що взаємозалік буде не в рахунок недоїмки,  яка виникла сьогодні, а в рахунок недоїмки,  яка виникла за 1997,  1998 і 1999 роки.  Наведу такі дані:  на кінець першого кварталу  2000  року  заборгованість господарюючих   суб'єктів   перед   державою  становила  понад  13 мільярдів гривень згідно з податковою звітністю.  Тобто є  реальні можливості  компенсувати втрати товарами,  послугами інвалідам І і ІІ  груп,  учасникам  бойових  дій,   пенсіонерам,   чорнобильцям, багатодітним сім'ям,  батькам,  які виховують дитину-інваліда,  та дітям, які потребують медичної допомоги. Тобто, Іване Степановичу, ми   не   втручаємося   в   Державний  бюджет.  Більше  того,  цей законопроект відповідає  Указу  Президента  167  про  заходи  щодо підвищення   відповідальності   за   розрахунки   з  бюджетами  та державними  цільовими  фондами  та  Постанові  Кабінету  Міністрів України  від  22  червня  1998  року  941 про затвердження порядку звернення стягнення на рухоме майно,  що  перебуває  в  податковій заставі  для погашення податкової заборгованості платника податків та реалізації такого майна.

 

     Що я  пропоную,  Іване  Степановичу?   Зараз   прийняти   цей законопроект  у  цілому.  А  передбачений  у  цьому  законопроекті механізм,  пов'язаний з компенсацією,  визначає Кабінет Міністрів. Термін  визначений  -  протягом місяця.  Нехай вони визначають цей механізм.  Не можемо ми чекати милості від уряду,  який нічого  не зробив за три місяці,  хоча був у складі робочої групи. Цей закон, безумовно,  трохи поліпшить  соціальний  стан  населення  України. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  перед голосуванням?  Депутат Зварич.  А потім - Матвійчук, заступник міністра фінансів.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Шановний  доповідачу!  У  даному   законопроекті фактично   передбачено   податковий   залік,   який  натомість  не передбачений у Законі про Державний бюджет  на  2000  рік.  Чи  не вважаєте  ви,  що  тоді  потрібно  такі  зміни  внести в Закон про Державний бюджет на 2000 рік для того,  щоб можна було здійснювати те, що пропонується в цьому законопроекті? Це по-перше.

 

     По-друге, такий  податковий  залік,  ви самі добре розумієте, зменшить дохідну частину бюджету і  збільшить  видаткову  частину. Тобто   це  потребуватиме  додаткового  фінансового  обгрунтування стосовно джерел покриття таких додаткових коштів,  що ви, до речі, не зробили в законопроекті.

 

     СТОЯН О.М.  Дякую за запитання.  Ще раз хочу пояснити,  що на кінець першого кварталу  2000  року  заборгованість  господарюючих об'єктів  (тобто  недоїмка) перед державою становила 13 мільярдів. Ми не втручаємося в ту недоїмку, що склалася на сьогодні, тобто ми не втручаємося в Державний бюджет. Це по-перше.

 

     По-друге, ми не кажемо,  що це додаткові кошти, ми знаємо, що відповідно до нашого рішення на цей рік передбачено живими  грішми 200  мільйонів  на погашення заборгованості із знецінених грошових заощаджень громадян.  І вони мають бути  виплачені.  Все  інше  ми пропонуємо   компенсувати  товарами,  послугами  за  ті  товари  і послуги,  які держава винна як недоїмку за 1997,  1998, 1999 роки. Тобто  ми  не  зменшимо  надходжень до бюджету.  А ті товари,  які виробляються в цьому році,  не стосуються цього  законопроекту.  Я думаю,  якщо скористатися тими недоїмками,  які є за ці три місяці (13 мільярдів), то цього буде досить, щоб хоч трошки розрахуватися товарами за ті знецінені заощадження.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон заступника міністра Матвійчука.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Іване   Степановичу!  Я  спочатку  поставлю  запитання  Олександру Миколайовичу,  а  потім  хотів  би  дві  хвилини  використати  для виступу.

 

     ГОЛОВА. Ви позицію уряду нам скажіть щодо цього питання.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Гаразд.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Хоч і зрозуміло,  що цей законопроект не  можна приймати, я все-таки хотів би сказати кілька слів.

 

     Перше. Олександр  Миколайович  тільки  що  стверджував,  що в цьому законопроекті не передбачається залучення поточної  недоїмки до  цього  взаємозаліку.  Я  хотів  би,  щоб Олександр Миколайович сказав,  у  якій  статті  цього  законопроекту  це   записано?   У законопроекті  передбачається  залучити  поточну недоїмку до цього взаємозаліку.

 

     Друге. У законопроекті передбачається тотальний  взаємозалік. Це  ми  вже  проходили.  Це  призводить лише до зменшення грошових надходжень до бюджетів усіх рівнів і до збільшення  заборгованості із соціальних виплат.

 

     Наступне. Зазначений  проект  закону  суперечить  Закону  про Державний  бюджет  на  2000  рік,  зокрема  статті  60,   в   якій передбачено    надавати   право   Кабінету   Міністрів   визначати доцільність  проведення  взаємозаліків  в   рахунок   відшкодувань громадянам,  причому визначено певний перелік, в рахунок чого може проводитися такий взаємозалік.  Готується закон,  який  суперечить цій статті. Не може бути така війна законів.

 

     Третє. Цей   законопроект  суперечить  бюджетній  політиці  в Україні щодо проведення взаємозаліків взагалі. Ми не можемо надалі робити   взаємозаліки   і   розраховуватися   сурогатами,  якимись папірцями.

 

     І крім   цього,   для   того   щоб   забезпечити   проведення взаємозаліків у такому масштабі, нам треба було б створювати якісь структури.

 

     Зважаючи на  зазначене,  ми  вважаємо,  що  цей  законопроект приймати  недоцільно.  Доцільно  всетаки  на  виконання  статті 60 Закону  про  Державний  бюджет  розглянути  можливість  проведення такого взаємозаліку, а потім приймати відповідне рішення.

 

     Прошу підтримати цю позицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, у мене таке одне зауваження. Ви так гнівно говорили на адресу папірців, векселів, наче не ви їх запроваджували. Це ж ви все робили.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Мене дивує позиція шановного пана Матвійчука.  Ви давали доручення - ввійти в  робочу групу   і  попрацювати  в  його  присутності.  Робоча  група  була створена.  Іване Степановичу, я вам показую проект закону. Жодного зауваження   від  Кабінету  Міністрів  протягом  трох  місяців  не надійшло.  Те,  що виписано,  ми взяли із стенограми  виступу.  Це перше.

 

     Друге. Шановний пане Матвійчук!  Шановні члени уряду!  Дайте, будь ласка,  грішми,  поверніть людям заощадження грішми, не треба давати папірців.

 

     А тепер про те,  як передбачити це в проекті закону,  який ми пропонуємо. Я зачитаю вам статтю.

 

     "Стаття 84.   Придбання   товарів   та   отримання    послуг, передбачених   статтею   82   цього  Закону,  здійснюється  шляхом безготівкових розрахунків з використанням податкового  заліку  між державним  і  місцевими  бюджетами та підприємствами,  установами, організаціями - надавачами товарів і послуг.

 

     Загальний обсяг  (це  дуже  важливо)  коштів,  у  межах  яких проводиться   погашення   зобов'язань   держави  щодо  компенсації знецінених заощаджень громадян,  не  може  перевищувати  загальної суми  податкової  заборгованості  між бюджетом та підприємствами і установами - надавачами товарів і послуг".

 

     На сьогодні загальний  борг  підприємств  перед  державою  за 1997, 1998 і 1999 роки - 13 мільярдів.

 

     І наступне,   саме  головне,  для  вас,  шановний  Володимире Макаровичу.

 

     "Граничний розмір відшкодування знецінених заощаджень  кожній категорії  громадян  по  кожному  регіону  визначається  Кабінетом Міністрів України залежно від суми коштів на вкладах та  залікових можливостей підприємств і установ".

 

     Ми вам даємо механізм,  працюйте!  А ви кажете: "Не можна, бо не можна".

 

     Я вважаю,  що  вам  пора  йти  у  відставку,  бо   коли   тут розглядаються  питання соціальні,  ви приходите і валите їх.  Я як голова федерації буду наполягати на вашій відставці.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник. Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область). Шановні колеги! Давайте спробуємо спрогнозувати наслідки прийняття цього закону.

 

     Завтра в нас з'явиться новий ринок: ринок продажу  індексованих  заощаджень  на  суму   132   мільярди гривень.  Завтра  їх  куплять  платники  податків  за 10 мільярдів гривень.  Хто понесе відповідальність, що бюджет не отримає коштів на   поточне   фінансування  пенсій,  зарплат  лікарям,  учителям? Олександр Миколайович збирається відповідати  за  це?  Це  приємно звучить, але давайте трішки думати про серйозність рішення, яке ми приймаємо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Уважаемые коллеги! Уважаемый Виктор Михайлович Пинзеник!  Вы немножко не поняли суть закона. Никто не вмешивается в сегодняшнюю бюджетную систему.

 

     Сегодня действует  постановление  Кабинета   Министров   941, согласно  которому  Кабинет Министров все равно взимает недоимки в бюджет за прошлые годы.  Мы говорим,  что деньги,  которые сегодня взимаются то ли товарами,  то ли услугами,  должны направляться на возврат заощаджень.  Всего-навсего, больше ничего не требуется. То есть  есть постановление Кабмина,  мы же законом заставляем Кабмин выполнять это постановление - погасить долги по заощадженнях.  Вот что  сегодня предлагается в законопроекте,  и никто не втручається ни в бюджет этого года и абсолютно не трогает никаких долгов перед учителями,  медиками и так далее. Убедительно прошу вас поддержать данный законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тіщенко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область). Город Харьков. Уважаемые коллеги! Я не буду апеллировать к Зварычу,  который,  очевидно, не знает истинного состояния дел с избирателями.  У  него  нет  округа.  Я  не  буду  апеллировать  к чиновнику,    чисто    чиновнику,    который   сегодня   сидит   в правительственной ложе и не понимает того, что он туда посажен тем самым  народом,  который его кормит.  И он,  очевидно,  не знает и ссылается на ту статью,  на которую нельзя ссылаться.  Я  не  хочу апеллировать к Пинзенику, которого народ уже, наверное, проклял за то,  что он тут натворил.  Я  хочу  обратиться  к  тем  депутатам, которые  подотчетны единственному источнику власти у нас в Украине

- своему народу.

 

     Вы же поймите,  мы в процессе работы над этим  законопроектом уже  урезали  взаимозачет,  о  котором  сейчас  говорим,  до таких мизерных величин,  что даже стыдно об этом и говорить.  Потому что речь  идет  об  инвалидах  І группы,  об инвалидах ІІ группы и так далее.  Мы не говорим о тех,  кто сегодня имеет работу. То есть не надо  преувеличивать  и пугать нас этим взаимозачетом.  А то,  что нужно двигаться в этом направлении,  - это долг нашего государства перед своим народом, и за это нужно отвечать.

 

     Мы, депутаты,   подотчетны   своему   избирателю,  а  Кабинет Министров - нет.  И если Матвейчук думает, что его нельзя достать, так я думаю, что мы сможем его достать за это.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  обратить  ваше внимание,  что  когда  рассматривается  такой  важный  вопрос,  то Кабинет  Министров  представляет  заместитель  министра  финансов. Должен быть, как минимум, министр финансов.

 

     ГОЛОВА. Він щойно був.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Правильно.  Так  вот  что  удивительно.  Как только     рассматривается     важнейший    вопрос,    касающийся, действительно,  и  социальной  политики,  и  проблем  с  бюджетным финансированием, министр финансов исчезает.

 

     Поэтому, я  думаю,  надо  сделать все возможное,  чтобы здесь появился, как минимум, министр финансов. Если существует проблема, а   она  действительно  существует,  необходимо  создать  решением Верховной  Рады  рабочую  группу  по  согласованию  тех  или  иных моментов.  Но вести диалог в подобном тоне, как мы сегодня слышали от Матвейчука, для Верховной Рады просто оскорбительно.

 

     Я прошу,  Иван Степанович,  сделать замечание  представителям исполнительной  власти,  они  все-таки находятся в законодательном органе.  Это не Лапикура,  не представитель другой профессии,  это представитель исполнительного органа страны.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, поінформуйте стосовно першої пропозиції - щодо групи. Вона ж була створена.

 

     СТОЯН О.М.  Для  колеги  Єльяшкевича.  Група була створена за нашим же дорученням,  вона працювала два місяці.  Матвійчук  у  ту групу  не приходив.  Він навіть не вніс ніяких пропозицій.  А його зауваження,  які ми  внесли  до  проекту,  ми  просто  витягли  із стенограми.  Тобто  уряд  взагалі  ігнорує  цей  законопроект і не виконав наше доручення - ввійти у групу.  Чому вони не внесли свої зауваження: треба от так або от так, або інакше? Їхня позиція така

- не можна або не треба.  А ми кажемо: "Хто ж відповість за гроші, які   забрали  у  людей,  пограбували,  і  ніхто  не  несе  за  це відповідальність?"

 

     Ми як депутати повинні прийняти цей закон, а уряд нехай думає над  механізмом.  Тим  більше що в цьому законопроекті механізм ми пропонуємо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Фракція комуністів.  Володимире  Макаровичу,  я дуже   прошу   вас,   коли  буде  голосування,  трошки  повільніше жестикулювати, оскільки ви дуже активно даєте зрозуміти депутатам, як треба голосувати. Це перше.

 

     Друге. Наша фракція,  безумовно, підтримає цей законопроект і буде за нього голосувати.

 

     Третє. Я хотів би звернутися до своїх колег з інших  фракцій, з  інших  партій,  які  сьогодні  збираються  не  підтримувати цей законопроект.  Буквально два-три дні тому я  був  у  Миколаївській області  і  там  показував роздруковку голосування з цього питання позаминулого  тижня.  Так  от,  шановні  колеги,  я  не  хотів  би опинитися на місці представників тих фракцій,  які не підтримували цей документ.  Інакше якщо буде ще одне таке голосування 0,1-2, то ви  залишитеся  зі своїми партіями в цій залі,  а всі люди від вас розійдуться.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Як  представники  представницької   влади   ми зобов'язані  представляти  і  відстоювати  інтереси  народу.  Я  з розумінням ставлюся до аргументів уряду, але нехай уряд зрозуміє і нас,  і  наших виборців.  Ми повинні ставити питання про вирішення проблеми  заборгованості.  І  цей   законопроект   є   невеличким, маленьким  кроком  у  цьому напрямі.  І не треба лякати наслідками прийняття цього закону.

 

     Між іншим,  зобов'язання уряду полягає  в  тому,  щоб  шукати гроші,  зобов'язання  парламенту  - наштовхувати його на цей шлях. Тому я думаю,  що сьогодні є всі підстави голосувати за  прийняття цього законопроекту.  Ми усі знаходимося за межею бідності, але по різні її боки. І ті, що знаходяться по один бік, повинні зрозуміти тих, хто знаходиться по інший бік.

 

     ГОЛОВА. Ігор Насалик.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Шановний Іване Степановичу!  Звичайно, під час зустрічей приходять люди,  які  можуть  не  дочекатися  80  років,  щоб  їм  повернули заощадження.  Але  я  хотів  би  проаналізувати,  як  же  все-таки створювалася ця заборгованість.

 

     Ви знаєте,  що  в 1991 році Центральний банк Росії заблокував ці рахунки,  і практично він несе відповідальність  між  фізичними особами і Центральним банком. Україна має борги за енергоносії. То чи не можна, щоб все-таки уряд нашої держави переглянув можливість залікової схеми по цих боргах?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Даю   довідку.  Ви  знаєте,  що  з  цього  питання  є постанова Верховної  Ради  -  ми  будемо  проводити  парламентські слухання. Слідкуйте.

 

     Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.   Народний  рух  України.  Шановні  колеги! Уявіть, що ми, дійсно, реалізуємо запропоновану схему: компенсуємо товарами  людям їхні заощадження.  У мене просте запитання.  А хто заплатить виробникові за товари,  які ми віддамо людям за  рахунок їхніх заощаджень? Адже ці товари не падають з неба, вони коштують. Отже,  вартість товарів знову треба буде заплатити  виробникові  з бюджету.  Чи  високу,  чи  малу  -  інше  питання.  Це  є тягар на видаткову частину бюджету. Це перше.

 

     І друге.  Якщо ви  придумаєте  залікові  схеми,  то  це  буде зменшення  дохідної  частини  бюджету,  бо  це  знову бартеризація економіки.  Скільки разів ми будемо наступати на ті  самі  граблі? Скільки  ми  будемо уявляти,  що товари в державі падають з неба і нічого не коштують?  Я хочу нагадати,  що безплатним буває  тільки сир у мишоловці.

 

     СТОЯН О.М.  Я  дам ще раз коротеньке пояснення.  Підприємства різних  форм  власності  заборгували  за  останніх  три  роки   13 мільярдів.  Нехай  ці  підприємства віддадуть державі 13 мільярдів боргу  товарами,  а  держава  розрахується  з  громадянами   також товарами, не чіпаючи ніяких грошей. Ми не беремо до уваги цей рік, ми говоримо за недоїмки тих років.

 

     Чому підприємство  не  повинно  повернути  державі  борги  за спожитий  газ,  за  електроенергію,  за те,  що не доплатило?  Хай віддасть товарами!  Чому власник повинен  не  платити  державі,  а тримати  товари  на  складі?  Хай дає державі,  а держава за гроші компенсує товарами.  До чого тут недоодержання  до  бюджету  цього року?!

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання.

 

     Депутат Свирида.

 

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська  область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Безумовно,  немає заперечень, якби був такий механізм,  але цифри,  якими  ви  оперуєте,  ці  13 мільярдів  гривень,  це  віртуальний  товар віртуальної економіки. Його просто  немає,  це  фікція.  І  треба  давати  собі  в  цьому абсолютно внутрішній звіт. Цього товару немає.

 

     Тому як  тільки  ми почнемо реалізовувати цей закон,  відразу виникнуть проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ну, мабуть, досить?

 

     Голосуємо в третьому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Висвітіть по фракціях (Шум у залі).

 

     Да ви візьмете роздруковку і побачите і по фракціях,  і  все. Тут же є результат.

 

     Може, у   цілому?   Прошу  проголосувати  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про державні гарантії  відновлення заощаджень громадян України як закон.

 

     "За" - 264 (Оплески).

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Арбітражного  кодексу України (щодо Рахункової палати).

 

     Депутат Райковський. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые товарищи

 

     ГОЛОВА. Та  доповіді  не  треба.   Якщо   є   запитання,   ви відповісте.

 

     Депутат Пересунько.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової   політики   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ  (о)).  Дякую.  Іване Степановичу і народні депутати!  Я хочу до вас звернутися...  Є чотири законопроекти,  в яких передбачаються зміни до Арбітражного кодексу (щодо Рахункової палати),  зміни до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито  і зміни до Цивільного кодексу.

 

     Згідно з  цими  проектами законів Рахунковій палаті надається право звертатися до  арбітражного  суду.  Я  вважаю,  що  якщо  ми приймемо  ці  закони,  то  для  Верховної  Ради  будуть  негативні політичні наслідки,  тому  що  ми,  Верховна  Рада  і  її  органи, перетворимося в один із суб'єктів судового розгляду.

 

     Друге. Ми будемо підміняти виконавчу владу і права прокурора. Тому  я  думаю,  що  ні  в  якому  разі  не  можна   приймати   ці законопроекти.

 

     Я звертаюся до всіх, хто при пам'яті,

- не голосуйте або голосуйте проти цих законопроектів.

 

     Дякую.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Уважаемый  коллега,  мы  вам  на  заседании комитета   высказали  свое  видение  этого  закона.  На  заседании комитета вы голосовали против,  но я считаю  (и  комитет  все-таки поддержал),   что  этот  закон  необходим,  поскольку  контрольные функции за исполнением бюджета сегодня по Конституции  принадлежат Рахунковой палате.

 

     Я хочу  сказать,  что  этот  закон  необходим,  поскольку они проводят проверки. А чтобы обратиться в суд они не имеют права. Вы знаете, вам каждый день раздают книжки, где нарушаются

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.   Шановний  Броніславе  Станіславовичу!  Я  хочу піймати вас на слові.  Ви правильно сказали,  що  за  Конституцією закладено  контроль,  а Рахункова палата робить перевірки.  І тому сьогодні ми потрапляємо в таку ситуацію.

 

     І поки ми законодавчо не  забезпечимо  контроль,  а  контроль відбувається  в  технологічному циклі,  кожна платіжка кожного дня повинна  контролюватися  Рахунковою  палатою,   справою   зупиняти рахунки, притягати до відповідальності, і тоді ці питання повністю знімуться.  А поки Рахункова палата буде  перевіряти  постфактумом те,  що  відбулося,  то  в  нас  не вистачить ніяких законів,  щоб надавати їй функції кудись звертатися.

 

     Над цією ідеєю треба подумати і,  дійсно,  надати  Рахунковій палаті  конституційні  функції,  тому  що  є  велика  різниця  між контролем і перевірками.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так як ми зробимо?  Спочатку будемо голосувати, потім думати? Чи подумаємо, потім проголосуємо?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Законопроект  прошел  первое чтение и подан комитетом на второе. Его надо принимать.

 

     ГОЛОВА. Вноситься  пропозиція  прийняти  в  другому  читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 200.

 

     Так, дякую.

 

     У нас   сьогодні   був   дуже   напружений  день.  Броніславе Станіславовичу, вибачте, але час завершився.

 

     Пленарне засідання відбудеться завтра о 10 годині ранку.