Стенограма пленарного засідання

20 квітня 2000

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  к в і т н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  прошу  підготуватися  до реєстрації. Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   388  народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Оголошується до розгляду проект Постанови про зміни у  складі комітетів  Верховної  Ради  України.  Я прошу взяти документ 5261. Віктор Семенович Омеліч. Будь ласка.

 

     Чи будуть запитання або зауваження з мотивів голосування?

 

     Депутат Гмиря. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Виктор Семенович!  Я обращаюсь к  вам  как  к председателю  Комитета  по  вопросам Регламента.  Просветите меня: будут  ли  законными  решения,  которые  мы  сейчас   примем?   По Регламенту этот вопрос, насколько я знаю, уже был рассмотрен. Так? Сейчас мы рассматриваем его в нарушение Регламента,  я думаю, вы с этим не будете спорить.  Примем решение в нарушение Регламента,  и что в результате?  Окажется,  что наши коллеги,  которых мы  якобы изберем,  на  самом  деле  избранными не будут.  Как выйти из этой коллизии?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  З  цієї колізії вийти дуже просто.  Коли  Верховна  Рада  приймала  рішення  стосовно   голів комітетів,  було  записано  (комітет  прийняв  таке рішення),  щоб аналогічний запис,  який був зроблений для  голів  комітетів,  був зроблений   і  для  перших  заступників  голів  комітетів.  Але  з технічних причин цього не  зробили,  і  ми  зараз  виправляємо  цю помилку.  Все,  ніякої  проблеми  я тут не бачу.  Всі помиляються, помилились ми тоді,  пропустили це, давайте виправимося. Я не бачу ніякої проблеми.

 

     У нас  є  гостріші  проблеми.  Ми  до  цього часу не прийняли постанови, у нас досі є багато народних депутатів, які по два роки не  працюють  у  жодному  комітеті.  І  нас  це не турбує.  А коли значиться,  що  людина  працює  у  двох  комітетах,  то  це   дуже затурбувало,  особливо  зараз.  Була  допущена  помилка,  і  ми її виправляємо. Нічого незвичайного я в цьому не бачу.

 

     Тому вноситься пропозиція підтримати цей проект постанови  із застереженням, що всі народні депутати, про яких тут іде мова, які ще не подали свої заяви, повинні їх подати.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Стрижка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Виктор Семенович, у меня к вам  такой вопрос.  Мне как депутату нужно заранее определить свою тактику  голосования,  распределить  свои  силы   и   возможности. Скажите,  пожалуйста,  сколько  раз может ставиться на голосование один и тот же вопрос?  И сколько  раз  можно  переголосовывать  по мотивам?

 

     Мотивы у меня могут появиться через 5 минут, через час, через полтора дня,  через месяц. Вот только что переголосовали вопрос по Нацраде.  У кого-то появились мотивы, и через полтора часа еще раз поставили на голосование.  Скажите,  пожалуйста,  можно ставить на голосование через полтора дня, через полтора месяца, через полтора года, если появятся новые мотивы?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Усе залежить від того,  яке  питання,  яка  була постановка.  Якщо проголосувала Верховна Рада,  то, справді, треба ставити.  А що,  це  перший  раз  відбувається  в  залі?  Порушень Регламенту немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  У мене до вас запитання. Назвіть, будь ласка,  прізвища цих депутатів. І, між іншим, попередній промовець

- комуніст був абсолютно правий.  Я з ним згоден.  Не можна одне й те саме питання сто разів ставити на голосування. Назвіть прізвища цих депутатів.

 

     ГОЛОВА. Яких депутатів?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  У вас є проект постанови?  Зачитую: "У зв'язку з обранням  народних  депутатів  України   Задорожнього   Олександра Вікторовича,  Іоффе Юлія Яковича,  Гошовської Валентини Андріївни, Костусєва  Олексія  Олексійовича,  Бродського  Михайла  Юрійовича, Біласа Івана Григоровича,  Кармазіна Юрія Анатолійовича, Андресюка Бориса Павловича,  Ткаленка Івана  Івановича,  Богословської  Інни Германівни,   Дашутіна   Григорія   Петровича,   Зайця  Володимира Володимировича,  Нечипорука Володимира Павловича,  Короля  Віктора Миколайовича, Чікала Адама Васильовича відповідно на посади голів, перших заступників голів комітетів Верховної Ради України  вважати їх  увільненими  від  обов'язків членів відповідних комітетів,  до складу яких вони входили станом на 1 лютого 2000 року.

 

     Ця постанова набирає чинності з часу її прийняття".

 

     Що тут незрозумілого?

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Прошу проголосувати проект  постанови  як постанову.

 

     "За" - 190.

 

     По фракціях висвітіть. Усе зрозуміло.

 

     -------------

 

     Наступне питання - проект Постанови про припинення діяльності тимчасових слідчих та  тимчасових  спеціальних  комісій  Верховної Ради України. Голосуємо, Вікторе Семеновичу?

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я пропоную підтримати цей проект постанови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це проект 5157.

 

     Іван Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,   Іване  Степановичу.  Безумовно,  щодо  кожної комісії, яку створювала Верховна Рада, треба спокійно розібратися. Але  я категорично проти того,  щоб голосувати отак усе разом,  як складається  останнім  часом,  і   закликаю   Верховну   Раду   не підтримувати такий підхід.

 

     Тимчасові комісії створювалися спеціально у зв'язку з якимось випадком.  Вони за Регламентом і за дорученням Верховної Ради мали спеціальне  завдання.  У  такий самий спосіб комісія має припинити свою діяльність.  Тобто потрібно заслухати звіт тимчасової слідчої або  спеціальної  комісії  у Верховній Раді і щодо кожної прийняти рішення.  Інакше ми самі  себе,  скажемо  так,  дискваліфіковуємо, говоримо про те, що створюємо їх бездумно і бездумно ліквідовуємо.

 

     Я не бачу необхідності в такому сліпому голосуванні.  Давайте осмислено це зробимо:  відведемо день на звіти комісій і  приймемо рішення.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.   Можна,  я  зроблю  коротке  пояснення  з  цього приводу?  Комітет з питань Регламенту уважно  проаналізував  звіти про   роботу,   проведену   тимчасовими   слідчими  і  тимчасовими спеціальними комісіями Верховної Ради України, створеними протягом 1998-1999 років.  Нагадую, що Верховною Радою нинішнього скликання було створено 12 тимчасових спеціальних комісій та  15  тимчасових слідчих  комісій.  Тобто протягом двох років нами було створено 27 таких комісій.

 

     Слід також нагадати, що відповідно до статті 4.6.4 Регламенту тимчасова спеціальна комісія,  підкреслюю,  у визначений Верховною Радою термін, але не пізніш як через 6 місяців після її створення, подає Верховній Раді письмовий звіт про виконану роботу.

 

     Згідно з  додатком  4 до зазначеної постанови з 12 тимчасових слідчих комісій,  яким необхідно було прозвітувати  в  установлені строки  про  виконану  роботу,  до  комітету  (до  Верховної Ради) надіслали інформацію лише 6.

 

     Частина комісій,  незважаючи на неодноразові нагадування  про подання звітів,  не відреагувала ні на листи керівництва Верховної Ради  України,  ні  на  листи  та  неодноразові  усні  нагадування комітету.

 

     Комісії, які подали свої звіти.  Надійшов звіт від Тимчасової слідчої  комісії  з  питань  діяльності  в   галузі   зв'язку   та інформатизації  (голова  комісії Хмельовий) з проханням продовжити строк діяльності цієї комісії.  З  пропозицією  продовжити  роботу Тимчасової  слідчої  комісії  для  перевірки  діяльності  Кабінету Міністрів, Міненерго та його підрозділів по забезпеченню населення України електроенергією звернувся голова комісії Олексій Костусєв. Попередній звіт цієї  комісії  було  заслухано  у  Верховній  Раді України 20 жовтня 1999 року.

 

     Надійшов також   звіт   від  Тимчасової  слідчої  комісії  по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх  незаконної  передачі  в  інші країни у період 1991-1998 років. Комітет пропонує найближчим часом заслухати звіт цієї  комісії  на сесії  Верховної  Ради  України  і після звіту визначитися щодо її подальшої діяльності.

 

     Завершила свою   роботу   Тимчасова   слідча   комісія   щодо визначення   реальної   бази   бюджетних  надходжень  і  витрат  з енергоринку  і  нафтогазового  комплексу  України  та   можливості повернення  боргів  Державного  комітету  України  по матеріальних резервах  (голова  Асадчев).  Цією  комісією  були  проведені  всі планові засідання,  висновки та пропозиції враховані при прийнятті Державного бюджету України на 1999 рік.

 

     Також завершила роботу Тимчасова слідча комісія  по  вивченню законності  використання  бюджетних коштів у місті Києві за період 1996-1998 років (голова Лавриненко).

 

     Я не буду називати всі комісії,  оскільки  комітет  подав  на розгляд Верховної Ради інформацію з цього питання, вона у вас є.

 

     З порушенням строків, передбачених Регламентом Верховної Ради України,  діють 20 тимчасових слідчих  та  тимчасових  спеціальних комісій,  половина  з  яких  навіть не прозвітувала про результати своєї роботи ні письмово,  ні усно на  засіданні  Верховної  Ради. Комітет  не  раз  розглядав  це  питання і вважає за доцільне дати можливість завершити роботу таким комісіям (це  пропозиція  нашого комітету):   Тимчасовій   спеціальній   комісії  по  підготовці  і попередньому розгляду проекту нової  редакції  Цивільного  кодексу України  (голова комісії Медведчук),  Тимчасовій слідчій комісії з контролю  і  перевірки  фінансовогосподарської  та  організаційної діяльності  колишнього  Голови  Верховної  Ради України та апарату Верховної Ради України (вона створена 21 січня,  голова Кендзьор), Тимчасовій слідчій комісії з питань діяльності в галузі зв'язку та інформатизації (голова комісії Анатолій Хмельовий).

 

     Пропонується заслухати звіт  Тимчасової  слідчої  комісії  по розслідуванню  обставин  відкриття за кордоном валютних рахунків і прийняти рішення про подальшу її діяльність після звіту.

 

     Що стосується решти тимчасових комісій,  то  комітет  вносить пропозицію  припинити їхню діяльність.  Пропозицію нашого комітету підтримав Комітет з питань промислової політики та підприємництва. Комітет   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  вніс  пропозицію  про   припинення   діяльності   всіх тимчасових комісій, тому вноситься проект Постанови Верховної Ради про  припинення  діяльності  тимчасових  слідчих   та   тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України.

 

     Мені відомо  про  альтернативний  проект,  внесений народними депутатами - членами  Координаційної  ради.  Прошу  розглянути  ці проекти.

 

     ГОЛОВА. Я дивлюся,  ліс рук. Відведемо 5 хвилин. Записуйтесь, регламент - одна хвилина.

 

     Депутат Мазур. За нею - депутат Суслов.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Я поддерживаю проект постановления 5157, который поддержан Комитетом по вопросам Регламента.

 

     Но в спешном порядке сегодня  был  внесен  другой  проект,  о котором  говорил  председатель  комитета.  Его  авторы  - депутаты Пухкал,  Порошенко, Шевчук, Шаров, Удовенко и Кравчук. Здесь опять внесена   наша   Временная   следственная   комиссия  по  вопросам деятельности в сфере связи и информатизации.

 

     Я смотрю,  что представители фракции зеленых  активно  начали бегать к президиуму. Естественно, один из лидеров фракции зеленых, который    возглавляет    Государственный    комитет    связи    и информатизации,   заинтересован   в   том,   чтобы  наша  комиссия прекратила свою деятельность. С их точки зрения, это действительно логично,  потому  что  наша  следственная  комиссия получила массу материалов о  нарушениях  в  области  связи  и  информатизации,  в частности некоторыми должностными лицами Госкомсвязи, Укртелекома, которые хотят за бесценок продать самые стратегические и первичные сети.

 

     Поэтому мы   категорически  против  прекращения  деятельности нашей комиссии.  Мы готовы отчитаться  перед  залом.  После  этого принимайте решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Суслов. За ним - депутат Костинюк.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты!  Я возглавляю Временную  следственную комиссию  по  проверке  деятельности  Национального банка Украины. Всем  известно,  какой   широкий   резонанс,   в   том   числе   и международный,  приобрело  расследование  по операциям с валютными резервами Национального банка.  Все вы  знаете,  что  продолжается аудиторская проверка Национального банка. На слушаниях в конгрессе США 23 марта были установлены ранее неизвестные комиссии факты  по этим операциям Национального банка.

 

     Таким образом,   безусловно,  работа  временной  следственной комиссии Верховной Рады не завершена и должна быть  продолжена  по крайней   мере  до  завершения  аудиторской  проверки  и  изучения результатов этой  проверки,  с  тем  чтобы  Верховная  Рада  могла принять окончательное решение по отчету комиссии.  Я напомню,  что это решение не принято.

 

     Поэтому я против прекращения деятельности этой комиссии,  тем более  что  Комитет  по  вопросам  Регламента так и не счел нужным посоветоваться с нашей комиссией о целесообразности прекращения ее деятельности.

 

     ГОЛОВА. Думаю,  ви  вносите  слушну  пропозицію.  Закінчиться аудиторська  перевірка,  вони  подадуть  матеріали,  і  профільний комітет розгляне і внесе на розгляд Верховної Ради.

 

     Депутат Костинюк. Наступний - депутат Павленко.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Михайлу Косіву.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Косіва.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Шановний Вікторе Семеновичу!  Без сумніву, за цей проект постанови треба проголосувати. У нас, наприклад, є така спеціальна  комісія,  яка  створена   для   підготовки   Бюджетної резолюції 1998 року. Ну це ж нонсенс!

 

     Я погоджуюся   з  тим,  що  треба  залишити  перелічені  вами комісії.  Хочу підтримати пропозицію Олени Мазур.  Оскільки у  нас питання  про  приватизацію,  зокрема  Укртелекому,  не  завершене, комісію, про яку вона говорила, треба залишити.

 

     Я просив  би  вас  залишити  ще  й  комісію,  яка   займалася розслідуванням   обставин   загибелі  народного  депутата  України Чорновола В'ячеслава Максимовича,  хоча б для того,  щоб послухати тут, у сесійному залі, звіт. Адже на жодне з питань, які поставила комісія, правоохоронні органи не дали відповіді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Павленко.  Я   запитань   не   чую,   тільки пропозиції. Але 5 хвилин витримаємо.

 

     ПАВЛЕНКО С.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую.  Прошу передати слово народному депутату Поліщуку Олегу Вікторовичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Поліщука.

 

     ПОЛІЩУК О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Іване  Степановичу,  у мене якраз запитання до Віктора Семеновича. Скажіть,  будь  ласка,  яким  чином  з  проекту  постанови,   який представляє профільний комітет,  зникла Тимчасова слідча комісія з питань діяльності в  галузі  зв'язку?  Адже  від  мене  до  вашого комітету надходила пропозиція (я знаю,  що і від Комітету з питань економічної політики була така  пропозиція)  щодо  включення  цієї комісії до переліку комісій, діяльність яких припиняється.

 

     Чому? Я  член  цієї  комісії.  Комісія жодного разу в повному складі не збиралася.  Я був запрошений на засідання  комісії  один раз.  Жодного  разу  за  більш як півроку роботи вона не звітувала перед Верховною Радою,  не знайомила депутатів зі своєю роботою, а натомість   дає   цілий   ворох   прес-конференцій  і  скандальних публікацій у засобах масової інформації.

 

     Будь ласка, поясніть, чому її немає в цьому проекті?

 

     ОМЕЛІЧ В.  С.  Я хочу вам розповісти історію  цього  питання. Питання  про  тимчасові  слідчі  комісії розглядалося на засіданні комітету  три  рази.  До  нас   надходять   додаткові   матеріали, пропозиції,  зауваження, і ми змушені були повертатися до розгляду цього  питання,  оскільки  не  хотіли  вносити  його  на   розгляд Верховної Ради, не відреагувавши на пропозиції народних депутатів. Справді,  при першому і другому розгляді мова про  цю  комісію  не йшла,  вона не була включена до переліку тих, які залишаються. Але 18 квітня надійшла нова пропозиція від  комісії  Хмельового.  Вона розглядалася на засіданні комітету, і було прийнято таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Семеновичу.

 

     Депутат Хмельовий  просить слова для репліки,  він доповнить. Будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я  не соглашаюсь с теми выводами,  о которых говорит мой коллега Полищук.  Если он редко бывает на заседаниях,  это  не значит,  что  комиссия не заседает и не проводит свою работу.  Вот прошлую неделю мы работали в комитетах.  Он не  был  на  заседании нашего  профильного комитета.  Так что,  говорить,  что комитет не работал? Это не аргумент.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу,  дякую.  Ідіть на  місце,  будемо голосувати. Є два документи. Перший - проект постанови

 5157 від  комітету.  Ставлю  на  голосування   проект   постанови Верховної Ради України

 5157 як постанову. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 115.

 

     Не приймається.

 

     Другий - проект постанови 5157-1,  внесений  групою  народних депутатів - керівниками фракцій. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 140.

 

     -----------------

 

     Оголошується до розгляду проект Постанови про кошторис витрат Верховної Ради України на 2000 рік. Доповідач - Турчинов Олександр Валентинович.

 

     Ми розглянули  у всіх комітетах,  фракціях.  Чи є в когось із депутатів запитання?

 

     Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую. Я хотів би запитати доповідача, на   якій   підставі   Україна   відмовилася    від    участі    в Міжпарламентській  асамблеї  держав  -  учасниць  СНД?  Бо,  як  я розумію, на зборах більшості навіть ставилося це питання і не було проголосовано,  і ми є активними учасниками з квітня минулого року Міжпарламентської асамблеї держав - учасниць СНД.

 

     Я не раз брав участь у роботі Міжпарламентської  асамблеї.  У нас  є  там  відповідна  комісія,  є заступник голови комісії.  Ми одержуємо  там  цілий  набір  типових,  модельних  законопроектів, беремо участь у їх розробці.

 

     Крім того,  Іване Степановичу,  і взагалі більшість,  давайте зважимо на те,  що вчора говорив Президент  України  на  засіданні Кабінету Міністрів про розвиток відносин із Російською Федерацією. Є ж стратегічні інтереси, крім, так би мовити, вузькопартійних.

 

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу,  якщо ви до мене звертаєтесь, я  відповідаю.  Моя  позиція стабільна протягом усіх років - брати найактивнішу  участь  на  рівні  створених  комітетів,  комісій  і напрацьовувати та уніфіковувати законодавство.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Проблема полягає в тому,  що мінімальні потреби,  за  розрахунками  Управління  справами  Верховної  Ради, становлять понад 120 мільйонів гривень, і ще спеціальний фонд - 14 мільйонів  гривень.  А  реально  в бюджеті на 2000 рік у зв'язку з нестачею коштів затвердили 105,6 мільйона  гривень.  Тобто  у  нас серйозне недофінансування.

 

     Ніхто не  відмовляється  працювати в цих комісіях і працювати на міжнародному рівні.  Просто сьогодні ми  не  можемо  затвердити кошторис  у повному обсязі.  Тому за дорученням нашого комітету ми внесли пропозиції про зміни до Закону про Державний бюджет України на  2000  рік,  щоб  додатково  виділити  15  мільйонів гривень на фінансування Верховної Ради. Сюди включаються і ті пропозиції, про які ви говорили.

 

     Ви знаєте,  що  Президент  наклав вето,  тим самим скоротивши фінансування  Верховної  Ради  на  15  мільйонів  і   фінансування регіонів  на  500  мільйонів.  Ми поки що в бюджетному комітеті не погоджуємося зі скороченням асигнувань на Верховну Раду  і  будемо вносити це як зміни до Закону про Державний бюджет України на 2000 рік.

 

     У зв'язку з  цим,  шановні  колеги,  давайте  затвердимо  той кошторис,  який  у  нас є сьогодні,  в межах коштів,  передбачених бюджетом.  Найближчим часом ми проголосуємо зміни  до  Закону  про Державний  бюджет  і  тоді  розпишемо  ці кошти на помічників.  Ви бачите,  що головна проблема - навіть  не  МПА.  Головна  проблема полягає  в тому,  що нам бракує коштів для фінансування діяльності помічників  народних  депутатів,   особливо   в   регіонах.   Тому першочергове питання - це зарплатня помічників, і саме в змінах до бюджету ми плануємо це передбачити.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.  Іване Степановичу!  Це запитання і  до  вас,  і  до Турчинова,  очевидно.  Я хотів би, щоб Верховна Рада устами Голови чи одного  з  її  керівників  дала  кваліфіковану  інформацію  для суспільства стосовно того,  чи ці витрати справді нищать економіку і соціальну сферу.  Тому що в переддень  референдуму  було  просто боляче слухати те,  що передавали офіційні канали. Якщо це справді так, то, може, взагалі не затверджувати кошторис, ліквідувати його і  працювати  на  добровільних  засадах?  Мабуть,  хтось це і може зробити.  Але Верховна Рада -це законодавчий орган, і вона повинна працювати відповідно до хоч би мінімальних витрат. Я хотів би, щоб така інформація була дана,  щоб було знято  той,  так  би  мовити, наїзд на Верховну Раду, який відбувся. Це перше.

 

     І друге.  Справді,  оскільки  відбувся  референдум  і буде ще друга палата,  то вже сьогодні в кошторисі треба передбачити кошти на   розбудову   нової  системи  законодавчої  гілки  влади.  Оцих мінімальних коштів,  які передбачаються в  кошторисі,  недостатньо для забезпечення діяльності Верховної Ради.  Все-таки наскільки це дасть  змогу  реально  забезпечити  хоч  би   мінімальні   потреби Верховної  Ради  для законотворчої роботи?  Я переконаний,  що тих коштів абсолютно недостатньо.

 

     Вчора Президент сказав на засіданні Кабінету Міністрів,  що в Кабінеті  Міністрів  іде скорочення через призначення нових людей. Зважаючи на таку  інформацію,  чи  справді  ми  діємо  на  користь Україні, ставлячи Верховну Раду на голодний пайок, якщо не сказати гірше?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Шановні колеги!  Справді, протягом  останніх  4-5  років  витрати  Верховної  Ради  постійно недофінансовувалися.  І сьогодні Верховна  Рада  має  борги  перед автотранспортними  підприємствами,  іншими підприємствами,  які її обслуговують.  Безумовно,  105 мільйонів гривень не  вистачає  для забезпечення діяльності Верховної Ради.  Мінімальні потреби,  як я казав,  становлять 120 мільйонів.  Але я сподіваюся, що ми зможемо затвердити  15  мільйонів,  внісши  зміни  до Закону про Державний бюджет,  і хоч якось збалансуємо  витрати  Верховної  Ради.  А  це справді забезпечення мінімальних потреб, це той мінімум, без якого Верховна Рада взагалі не може працювати -  не  можуть  опалюватися приміщення, не можуть прийматися закони і так далі.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Синенко.  Будь  ласка.  За  нею  -  депутат Доманський, і все, будемо голосувати.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую, Іване Степановичу. "Трудова  Україна".  Я секретар постійної делегації Верховної Ради України  в  Міжпарламентській   асамблеї   країн   СНД.   І   мені незрозуміло, чому за розпорядженням N243 від 27 березня цього року фінансування  делегації  здійснюється  в  мінімальному  розмірі  - тільки  на  засідання комісій по дві особи на три доби.  У той час коли  фінансування  представництва  в  ООН,   ПАЧЕС,   ОБСЄ,   МПС здійснюється  майже  в повному обсязі,  пленарні засідання МПА СНД взагалі не фінансуються.

 

     Ви говорите про якісь там додаткові закладені гроші, а де ж у цьому проекті це відображено?

 

     Я пропоную в розділі "Міжнародна діяльність" у статтю "Внески до бюджету ООН,  ПАЧЕС,  ОБСЄ і МПС" додати "МПА СНД".  І пропоную фінансувати хоча б частково участь у пленарних засіданнях МПА СНД.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  з такою пропозицією можна погодитись: після коми додати "МПА СНД".

 

     Ви можете не голосувати,  але й грошей  не  буде.  Як  будете голосувати, стільки буде й грошей.

 

     Депутат Доманський.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Иван  Степанович,  я обращаюсь к вам,  а также к Турчинову.  Я не знаю,  где  проживает депутат Турчинов, в гостинице "Москва" или нет, но к нам, тем, кто проживает там,  обращаются работники гостиницы с  тем,  что  очень плохо финансируется это предприятие и им трудно даже сводить концы с концами.

 

     Поэтому я просил  бы,  чтобы  руководство  Верховного  Совета приняло меры для наведения в этом деле порядка.

 

     ГОЛОВА. Я   відповідаю.  За  попередні  борги  ми  вже  майже розрахувалися.  Залишилося готелю "Москва" виплатити 0,8 мільйона, наскільки я знаю.

 

     Я звертаюся   до   вас  з  проханням:  якщо  ви  хочете,  щоб більш-менш було налагоджено фінансування,  затвердіть  мінімальний кошторис, а потім будемо додавати.

 

     Я сказав,  що  ми  не  будемо  вилучати "МПА СНД",  ми будемо фінансувати це так, як фінансуємо інші зарубіжні інституції (Шум у залі).  Не  будете  голосувати - відкладемо,  нехай лежить.  Гроші ніхто давати все одно не буде.

 

     Прошу, депутате Матвієнко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька   область).   Група   "Соборність".    Затверджуючи кошторис, ми затверджуємо і таку статтю, як фонд заробітної плати. Я  хочу  звернутися  до  вас  як  до  фахівця,  голови  бюджетного комітету.   Поясніть,   будь  ласка,  хто  дав  право  збільшувати заробітну плату депутатам до затвердження кошторису? А якщо це був тиск перед референдумом,  для того щоб принизити Верховну Раду, то чому цей тиск був можливий?  Чи не  є  це  порушенням  відповідної норми щодо процедури затвердження заробітної плати?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Поясніть, будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я пояснюю. Зарплата працівників у всіх гілках  влади  -  у  Верховній  Раді,  Кабінеті  Міністрів, Адміністрації Президента - розраховується на одній базі.  Тож коли перераховується   зарплата   працівникам    Кабінету    Міністрів, автоматично  перераховується  зарплата  і  працівникам у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я думаю,  депутат Матвієнко це знає.  Він має досвід   і   знає,  як  нараховується  заробітна  плата  державним службовцям залежно від рангів.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. У нас однакова база.

 

     ГОЛОВА. Так,  і база,  і  ранги  однакові,  тому  і  зарплата повинна відповідати. Хто не хоче, може не отримувати зарплату.

 

     Шановні народні депутати! Прошу вас внесений проект постанови Верховної Ради України проголосувати як Постанову  Верховної  Ради України  про  кошторис витрат Верховної Ради України на 2000 рік з урахуванням обговорення і збільшення коштів на МПА.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Пропонують: у тому числі 150 тисяч - МПА.

 

     ГОЛОВА. Ми цифру збільшити не можемо.  Тому нехай буде в тому числі. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 273.

 

     Рішення приймається.

 

     _______________

 

     Проект Постанови Верховної Ради України про структуру апарату Верховної  Ради  України на період п'ятої - шостої сесій Верховної Ради України третього скликання.  У кого  з  депутатів  є  бажання висловитися?

 

     Депутат Мусієнко. Будь ласка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Нам пропонується голосувати  якийсь дуже  дивний  документ.  Ідеться  про  структуру апарату Верховної Ради. Це та база, спираючись на яку ми займаємося законотворенням. Але ні пояснювальної записки,  ні пояснення, що за цим стоїть - що ми скорочуємо,  що збільшуємо, чому, з якою метою - немає. Ніде це не обговорювалося.

 

     Адже, Іване  Степановичу,  десятиріччя  тут закладалась якась основа,  яку зруйнувати можна за три дні.  Але ж на нас  життя  не закінчується. Абсолютно конкретні питання, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Іване  Михайловичу,  я  вам  даю конкретну відповідь. Якщо ви особисто чи ваша фракція не берете  участі  в  обговоренні питань,  які  розглядаються в комітетах,  фракціях,  на засіданнях Координаційної ради та Погоджувальної ради,  то це  ваша  особиста справа.

 

     Перше. Проект   структури   апарату   був   внесений  Головою Верховної Ради 28 лютого цього року на розгляд Погоджувальної ради і Координаційної ради фракцій. Берете ви участь в засіданнях чи не берете - це ваша справа.

 

     Друге. Я,  на відміну від вас, знаю апарат Верховної Ради вже протягом  15  років.  І  хочу  вам сказати,  що за 15 років апарат Верховної Ради збільшився у 10 разів.  І тому Указ Президента  про адміністративну  реформу  і  скорочення  управлінського апарату на всіх рівнях стосується і Верховної Ради.

 

     Якщо ви вимагаєте від мене,  то я доповідаю вам,  що у травні 1994  року  апарат  Верховної Ради складався з 524 осіб.  У лютому 2000 року апарат Верховної Ради налічував 1 тисячу 67 осіб. Рівень підготовки документів і професійний рівень не зросли відповідно до кількісного зростання апарату.

 

     Тому протягом трьох місяців  комітети,  фракції  обговорювали структуру  апарату  Верховної  Ради,  але  не прийняли остаточного рішення.  Вони запропонували варіант на цей рік - на п'яту і шосту сесії,  а  також  продовжити  роботу  із  вдосконалення  структури апарату.

 

     Депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 23,  Волинська область).  Шановні народні депутати!  Це дуже важливе  питання,  всі  ми  це  розуміємо.  Комісія  тривалий  час працювала,  виконала великий обсяг роботи, починаючи від створення департаментів,  і  дійшла в кінцевому результаті до реорганізації, створення головних управлінь.  Окрім,  власне, робочої комісії, до якої  входили представники всіх фракцій,  які хотіли працювати над цим питанням, пізніше його розглядав комітет.

 

     Той варіант,  який сьогодні  пропонується,  є  досконалим  на даний час,  на цей рік.  І в ньому передбачено,  що в жовтні цього року ми повернемося до цього питання,  внесемо  зміни,  доповнення відповідно  до  тієї  ситуації,  яка  склалася,  адже  попереду ще реорганізація,  пов'язана з двопалатним парламентом.  Треба дійсно визначити основні функції. І ця робота буде продовжена.

 

     А скорочення  кількості  працівників  на 200 посад відповідає якраз тому питанню,  яке ми розглядали перед цим,  - про  кошторис Верховної Ради.

 

     Таким чином, пропонується затвердити даний проект.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Моісеєнко Володимир Миколайович.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Виктор  Семенович,  у  нас  на заседании  комитета  очень  остро  обсуждался вопрос,  связанный с работой библиотеки в Верховном Совете.  Вы понимаете, библиотечное обеспечение  депутатов,  их  помощников  и  работников  Верховного Совета  и  соответствующее  обеспечение  президентского  аппарата, Кабинета Министров существенно отличаются.

 

     Кроме этого,   комитетом   было   принято   решение  выйти  с предложением  к  Ивану  Степановичу,  чтобы  он  поднял  вопрос  о возврате   Национальной   парламентской   библиотеки   и  создании действительно достойной библиотеки,  как это есть во всех  странах мира,  где  парламентская  библиотека  -  это  лучшая библиотека в стране.

 

     Поэтому у меня большая  просьба  рассмотреть  этот  вопрос  и принять  решение,  потому  что  стыдно:  сегодня  всего  6 человек одновременно  могут  работать  в  библиотечной  комнате   (ее   же библиотекой    не   назовешь),   находящейся   непосредственно   в парламенте.  Поэтому за счет сокращения штатов нужно  решить  этот вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу, можна записати окремим пунктом?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Ваша  пропозиція  підтримана  і  вже врахована в проекті постанови,  де записано:  "Голові Верховної  Ради  України погодити  з  Кабінетом  Міністрів  України  питання  про  передачу Верховній  Раді  України  Національної  парламентської  бібліотеки України".

 

     ГОЛОВА. Я    даю   пояснення   депутатам.   Ви   знаєте,   що передбачається реконструкція Європейської площі.  На  Європейській площі  знаходиться  бібліотека,  яка сьогодні якоюсь мірою виконує функції парламентської бібліотеки.  Тому для того,  щоб її вивести на  рівень справжньої парламентської бібліотеки потрібен проект її реконструкції і відповідний кошторис. На сьогодні це виливається в значні  суми,  але  над  цим  зараз  працює  міська адміністрація, управлінські структури  Верховної  Ради,  є  розуміння  і  з  боку Кабінету  Міністрів.  Тому,  вважаю,  такий  пункт  треба записати обов'язково.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Це записано.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Иван Степанович,  я полностью согласен с тем, что  вы  сказали,  но  я  имел  в виду,  чтобы у нас был достойный читальный зал в самом помещении Верховного Совета.  Вот сейчас  на улице   Грушевского,  18  малюсенькая  комната,  где  всего  шесть посадочных мест.  А у нас 450  только  народных  депутатов.  Нужно будет  в  перерыве  поработать з литературой,  а негде поработать. Поэтому большая просьба...

 

     ГОЛОВА. Володимире  Миколайовичу,  після  скорочення  апарату треба  вивільнити  більші  зали  для того,  щоб створити умови для депутатів. Приймається це.

 

     Депутат Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Іване Степановичу! Я хочу додати до того, що говорили  про  Національну парламентську бібліотеку,  що Комітет з питань  науки  і  освіти  дуже   тісно   зайнявся   парламентською бібліотекою в напрямі її комп'ютеризації, підключення до Інтернету і перебудови парламентської бібліотеки.

 

     Але я хочу зауважити,  що зараз читальний зал  парламентської бібліотеки  пустий,  і  туди  спокійно  можна  піти  і зайняти хоч двадцять місць.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  У  вас  на   руках   два законопроекти:  один  -  від  комітету і другий - від депутатських груп і фракцій,  але також погоджений  з  комітетом.  Який  будемо голосувати?

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Іване  Степановичу,  можна голосувати той,  який погоджений  з  комітетом  останній.  Але   у   мене   є   маленьке застереження.  Шановні  колеги!  Там  є одна технічна помилка - не включено до переліку підрозділів відділ контролю,  який  має  бути самостійним  органом.  Він  обговорювався,  але  не включений.  Це технічна помилка.

 

     ГОЛОВА. Ще є  зауваження?  Немає.  Тому  прошу  проголосувати запропонований проект

 5164.

 

     "За" - 223.

 

     Я показую вам два проекти: один -

 5164, другий -  5164-1. У документі

 5164-1 немає відділу  контролю.  Ми  з'ясували,  що  це  технічна помилка.   Тому   я   прошу   проголосувати  варіант  5164.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 231.

 

     Приймається.

 

     ----------

 

     Проект Постанови про внесення зміни  до  Постанови  Верховної Ради   України  про  забезпечення  діяльності  народних  депутатів України.

 

     Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Думаю, ми повинні дуже  уважно  поставитися  до  цього  питання,  тому що тут є одна серйозна неточність.  У проекті записана така  формула:  "в  межах двох заробітних плат ".

 

     Інформую всіх  вас,  що  "в  межах" - це і 4 гривні.  Якщо ми проголосуємо  цю  формулу,  то  потім  нашим  помічникам   зможуть встановлювати  оплату  в  розмірі 4,6 чи 8 гривень.  Тому слова "в межах" необхідно замінити на слова "у розмірі". Це один момент.

 

     Другий момент  -  "заробітних  плат".  Справа  в   тому,   що заробітна  плата  народного  депутата включає ще певні доповнення, напевно, про це більш точно міг би сказати голова комітету Омеліч. Тому   я   пропоную  таку  формулу  і  без  неї  прошу  проект  не підтримувати:  "у розмірі двох фондів оплати праці члена комітету"

- і далі за текстом. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Я вважаю, що слід погодитися з цією пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Семеновичу,  я  з повагою ставлюся до вашого комітету,  але для чого нам два проекти?  І ми ще на ходу  вносимо поправки з голосу. І всі погоджуються. І найбільше кричить депутат Косаківський,  який є членом цього комітету.  Ви що, в комітеті не можете це розглянути?

 

     Шановні депутати!  Ви  з'ясували  суть?  Прошу  проголосувати проект постанови як  постанову  з  поправкою,  внесеною  депутатом Беспалим. Прошу голосувати.

 

     "За" - 284.

 

     ----------

 

     Проект Постанови  про  внесення  змін  до  календарного плану проведення п'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання. Будь ласка, Вікторе Семеновичу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  За  дорученням  заступника Голови Верховної Ради Степана Гавриша від 17 квітня комітет розглянув  проект  Постанови Верховної  Ради  України  про  внесення змін до календарного плану проведення п'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання, внесений   народними  депутатами  Костенком,  Карповим  та  іншими (всього 10 підписів).

 

     Комітет вирішив  підтримати  зазначений  проект  постанови  і вносить його на розгляд Верховної Ради України. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  Ви  з'ясували  суть?  У вівторок будуть проводитися і ранкове,  і вечірнє засідання,  а  в середу - лише ранкове засідання.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Так, більше тут ніяких змін немає.

 

     ГОЛОВА. З'ясували суть? Прошу проголосувати (Шум у залі).

 

     Я надам вам слово після голосування.

 

     "За" - 227.

 

     Приймається.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Гмирі з мотивів голосування.

 

     ГМИРЯ С.П.  Иван  Степанович,  хотелось бы,  чтобы по мотивам голосования давали слово до, а не после голосования. Это что-то не совсем понятное.

 

     Я думаю, что у авторов этого предложения была какая-то мудрая мысль,  но не могу понять какая.  Пусть  мне  ктонибудь  обяснит, почему нужно переносить порядок работы во вторник на среду или еще на какой-нибудь день? Может, на воскресенье? Где логика? Я уверен, что она есть, и я хотел бы ее понять.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Зараз  ми  її  спробуємо почути.  Будь ласка, Вікторе Володимировичу.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  Перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України (виборчий округ 73, Закарпатська область). Шановні колеги! Шановний колего Гмиря!  Справа от у чому.  Зараз підходив до  мене наш  колега  -  працівник секретаріату Зубченко і сказав,  що його працівники,  готуючись до четверга,  коли  ми  приймаємо  рішення, залишили  стіни  Верховної Ради о пів на другу ночі,  а прийшли на роботу о 6 годині 15 хвилин.  Вони не встигають готувати документи для прийняття рішень у четвер.

 

     Тому звернулися  з  проханням,  щоб  у  вівторок ми працювали цілий день,  а в середу - лише до обіду,  для того щоб півдня була можливість  підготувати  матеріали  для  прийняття рішень у четвер відповідно до Регламенту.

 

     Тому ми  пішли  шляхом  більш  ефективного,   результативного розгляду і роботи апарату.

 

     Я думаю, ми правильно зробили, проголосувавши це рішення.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Володимировичу. Рішення прийняте.

 

     ---------------

 

     Оголошується до  розгляду  проект Постанови про парламентські слухання щодо  чотирнадцятої  річниці  Чорнобильської  катастрофи. Шановні  народні депутати!  Переважна більшість народних депутатів брали  участь  у  цих  слуханнях.   Ви   пам'ятаєте,   що   проект рекомендацій був розданий, до нього були дві письмові й одна усна, наскільки я пам'ятаю, поправки.

 

     Юрію Самойленко, будь ласка, на трибуну.

 

     Я надам слово тим,  хто вносив поправки. Юрію Івановичу, будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Практично  всі  поправки враховані.  Я  хотів  би  ще  додати  письмову  поправку  депутата Моісеєнка,  де він чітко пропонує не  просто  створити  комісію  з розслідування  причин аварії на Чорнобильській АЕС,  а й уточнити, що однією з причин став землетрус.  Ми  підтримуємо  і  редакційно поправимо.

 

     ГОЛОВА. Там   ще  у  депутата  Яценка  було  щось.  Увімкніть мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Іване  Степановичу.  До  мене   надійшла письмова заява трьох народних депутатів України, яку я просив, щоб ви оголосили. Якщо ви надаєте слово мені, то я її оголошу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, оголошуйте.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Заява. Юрій Іванович може сідати.

 

     Ми, народні депутати України,  вважаємо за необхідне  довести до відома своїх колег таке.

 

     18 квітня 2000 року депутатам були роздані матеріали - проект постанови про проведення парламентських слухань та збірник законів України - від імені одного тільки депутата - Юрія Самойленка. Таку саму інформацію було повідомлено і по першому каналу  українського телебачення у вечірній програмі "Вечірні новини".

 

     Насправді проект  постанови  є  результатом колективної праці народних депутатів - усіх членів  Комітету  з  питань  екологічної політики,     природокористування    та    ліквідації    наслідків Чорнобильської катастрофи.  І цей документ повинен  був  вноситися від  імені  групи  народних  депутатів,  принаймні  тих,  хто брав безпосередню участь в його підготовці.

 

     Крім цього,  під загальною редакцією Юрія Самойленка  виданий та розданий народним депутатам України збірник законів "Чорнобиль: збірка  законів".  По-перше,   основні   закони,   які   захищають чорнобильців,  Юрій  Іванович  не  розробляв і не брав участі в їх прийнятті.  По-друге,  він  не  спитав  дозволу  у  тих   народних депутатів,  які розробляли і приймали ці закони, на видання їх під своєю редакцією.

 

     Вважаємо такий вчинок  свого  колеги  ганебним  і  таким,  що порушує  авторські права народних депутатів,  не відповідає нормам депутатської етики.

 

     Вимагаємо офіційного вибачення Юрія Самойленка і  виправлення помилок в документах парламентських слухань. Це перша пропозиція.

 

     І друга  пропозиція.  Я прошу пробачення,  але щойно надійшли пропозиції  від  народних  депутатів.  У  пункті  9,  де   дається доручення  нашому  комітету,  додати (це нічого не змінює,  тільки покращує):  "проаналізувати  виконання  міжнародних  меморандумів, договорів  щодо  мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи і внести   рекомендації   Кабінету   Міністрів    щодо    поліпшення міжнародного співробітництва у цій сфері".

 

     Це буде слушне доповнення до запропонованого проекту. Я прошу його підтримати.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Я хотів би відповісти.  Я прошу надати  мені одну хвилину.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Коли  готувався  проект постанови,  народних депутатів не було на робочих місцях,  вони були в округах.  І тому неможливо  було зібрати підписи,  щоб усі підписалися під проектом постанови.

 

     Учора, 18 числа,  доповідаючи на Верховній Раді,  я перше,  з чого  розпочав,  сказав,  що це колективно підготовлений документ, назвавши всіх депутатів, які брали участь в його розробці.

 

     Далі. Товариш  Яценко  стверджує,   що   за   моїм   підписом розповсюджені   матеріали   під  загальною  редакцією  Самойленка. Дійсно,  шановний Яценко,  але коли  ви  щось  видавали  за  вашим підписом  і  отримували гонорари,  то не запрошували Яворівського. Ніколи (Шум у залі).  Я прошу вас, ви не запрошували. А щодо того, що  було  видано за моїм підписом,  то я повинен був поінформувати про ті зміни,  які внесені в законодавство (Шум у залі). Повторюю, я   повинен   був  поінформувати  про  ті  зміни,  які  внесені  в законодавство,  народних депутатів. Що я і зробив, не отримавши за це ні гонорару, нічого.

 

     Я просив би надати слово депутату Журавському.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Юрію Івановичу і Володимире Михайловичу,  ви працюєте  в  одному  комітеті.  Відведіть  час  і з'ясуйте все.

 

     Усі поправки  врахували?  Хто  ще  з  депутатів  наполягає на поправці? Усе враховано.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Проект постанови виписаний правильно,  я за нього буду голосувати. Але маленька ремарка.

 

     Він виписаний в рекомендаційному дусі. Постанова й не повинна мати  директивний  характер.  Тому  пункт  3 - "Кабінету Міністрів України..." я рекомендував би зробити підпунктом  2.13.  Тоді  все стане на свої місця.

 

     Яка ваша думка?

 

     ГОЛОВА. Приймається? Приймається.

 

     Тоді прошу  з  цими поправками проголосувати проект Постанови Верховної   Ради   України   про   парламентські   слухання   щодо чотирнадцятої  річниці  Чорнобильської  катастрофи  як постанову в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 284.

 

     Приймається рішення.

 

     ----------

 

     Закон України   про   природні   монополії   з   пропозиціями Президента України від 29 березня цього року.

 

     Будуть запитання?   Немає.   Прошу  проголосувати  як  закон. Депутате Донченко, голосуємо.

 

     "За" - 264.

 

     Приймається рішення.

 

     ----------

 

     Закон України  про  внесення  змін  до  Закону  України   про оперативно-розшукову  діяльність з пропозиціями Президента України від 20 листопада 1999 року. Зрозуміло? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні народні депутати!  Закон України про внесення змін до Закону  України про оперативно-розшукову діяльність з пропозиціями Президента України від 20 листопада 1999 року.

 

     Комітет розглянув   пропозиції,   врахував   і   пропонує   з пропозиціями комітету проголосувати.

 

     Депутате Пилипчук, ви проголосуйте, і все буде в порядку.

 

     "За" - 251.

 

     Приймається.

 

     -----------

 

     Закон України  про  увічнення  Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років з пропозиціями  Президента  України  від  13 січня цього року.

 

     Чи є  у  депутатів  зауваження з мотивів голосування?  Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 290.

 

     Приймається.

 

     ----------

 

     Закон України про внесення змін до деяких законодавчих  актів України  щодо  посилення  боротьби  з  незаконним  виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів  з  пропозиціями  Президента  України від 1 квітня 2000 року.

 

     Зрозуміла позиція?  Прошу проголосувати (Шум у  залі).  Закон про  внесення  змін  до  бюджету  знімається,  не  готовий.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 234.

 

     Приймається. Дякую.

 

     Голова профільного комітету Олександр  Турчинов  звернувся  і сказав, що вони не з'ясували до кінця цифри, у них є розбіжності з Мінфіном,  і тому Закон про внесення змін до Закону про  Державний бюджет  України  на 2000 рік не змогли внести.  Я прошу вибачення, але так.

 

     ----------------

 

     Закон України про внесення змін до деяких законодавчих  актів України  з  пропозиціями  Президента  України  від 11 квітня цього року.

 

     Чи є у депутатів зауваження?  Депутат  Терьохін  агітує,  щоб підтримали. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 266.

 

     Приймається. Дякую.

 

     ----------------

 

     Проект Закону    про   ратифікацію   Подальшого   додаткового протоколу до Угоди між  державами-учасницями  Північноатлантичного договору  та  іншими  державами,  які  беруть  участь  у  програмі "Партнерство  заради  миру",  щодо  статусу  їхніх  збройних  сил. З'ясували?

 

     Депутат Баулін з процедури.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область). Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Степанович! Дело в том,  что  законопроект  о  ратификации  этого  Дальнейшего дополнительного протокола не обсуждался в пленарном режиме. Он был как-то в повестке дня,  но до него не дошли,  так сказать, руки, у нас  не  хватило  времени.  Поэтому я считаю,  что целесообразно в соответствии с Регламентом снять его сегодня с обсуждения.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам за пропозицію,  але доводжу  насамперед  до вашого   відома   і  до  відома  депутатів:  проекти  законів  про ратифікацію обговорюються в профільному комітеті  за  участю  всіх бажаючих. У мене є висновок профільного комітету: ратифікувати.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 220.

 

     Слово надається   першому   заступнику   голови   профільного комітету депутату Чікалу.

 

     ЧІКАЛ А.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  національної безпеки і оборони (виборчий округ 191, Хмельницька область). Трудова партія України. Шановні колеги! Комітет   наш   підтримав   пропозицію  про  внесення  зазначеного законопроекту на розгляд Верховної Ради України.

 

     Ратифікація Подальшого  додаткового  протоколу   дає   змогу: ефективніше  розвивати  відносини  в  рамках військово-політичного партнерства з державами-учасницями  програми  "Партнерство  заради миру"   та   державами  -  членами  НАТО;  проводити  на  високому професійному рівні навчання Збройних Сил України  та  готувати  їх для участі в миротворчих операціях;  залучати українських офіцерів до участі в роботі штабних елементів  партнерства,  плануванні  та проведенні  миротворчих  операцій  у  рамках програми "Партнерство заради миру".

 

     Виконання положень протоколу,  якщо ми його  ратифікуємо,  не потребує додаткових фінансових витрат, тому прошу, шановні колеги, підтримати (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон    генерала    -    представника Міністерства оборони.

 

     ПАЛЬЧУК М.М.,   тимчасово   виконуючий  обов'язки  заступника міністра оборони України - начальника Генерального штабу  Збройних Сил  України.  Шановні народні депутати!  Я прошу вас підтримати й ратифікувати цей протокол.  Я нагадаю вам, що 2 березня в цій залі ви  проголосували  за  ратифікацію  Угоди  між державамиучасницями Північноатлантичного договору  та  іншими  державами,  які  беруть участь  у  програмі  "Партнерство  заради миру" щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї угоди.  Це Подальший додатковий протокол,  але він стосується не підрозділів, а штабних елементів і особливого складу, куди входять ці штабні елементи. Це ті самі норми,  ті самі правила, що поширюються й на підрозділи. Я дуже вас прошу ратифікувати цей протокол.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Ольги Юхимець.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Фракція  комуністів.  Шановні  колеги!  Зараз  у   залі відбувається  відверта фальсифікація.  Практично комітет більшістю голосів  не  підтримав  цю  ратифікацію.  До  того   ж   попередня ратифікація  також  відбулася  з  порушенням.  Якщо комітет не дає згоди,  то  це  питання  слід  вивчити.  Голосувати  в  залі  такі документи  не  можна  ніяким  чином.  Додаткового  протоколу у нас немає.  Сьогодні ми маємо справу із дуже серйозним  питанням,  яке треба докладно вивчати і в комітеті, і у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ви знаєте погляди різних політичних сил на цю проблему,  тому я прошу:  не  політизуйте  це питання, а проголосуйте і ратифікуємо.

 

     Ставиться на    голосування   проект   Закону   України   про ратифікацію  Подальшого  додаткового  протоколу   до   Угоди   між державами-учасницями   Північноатлантичного   договору  та  іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил. Прошу голосувати.

 

     "За" - 233.

 

     Приймається рішення.

 

     ----------------

 

     Проект Закону   про   ратифікацію  Об'єднаної  конвенції  про безпеку  поводження  з  відпрацьованим  паливом  та  про   безпеку поводження    з    радіоактивними   відходами.   Доповідала   Алла Олександрівна   Александровська.   Зауважень   не   було.    Прошу проголосувати.

 

     "За" - 287.

 

     Приймається як закон.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди про принципи справляння непрямих податків під час  експорту  та  імпорту  товарів  (робіт, послуг) між державами-учасницями Співдруж-ності Незалежних Держав.

 

     Увімкніть мікрофон Сергія Терьохіна, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності підтримує ратифікацію цієї угоди з таким застереженням: стаття 2 угоди застосовується з урахуванням норм національного законодавства.  Тобто коли ми будемо регулювати методи  оподаткування  експорту,  так  звану  нульову  ставку,  то застосовуватимемо наше внутрішнє законодавство,  яке звільняє,  ви знаєте,  наш експорт від податків і визначає нульову ставку.  Тому просимо ратифікувати цю угоду з таким застереженням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Комітет  у  закордонних  справах  підтримує  (тут  ще підпис  Бориса Олійника).  Висновок науково-експертного управління позитивний.

 

     Прошу проголосувати проект як закон.

 

     "За" - 285.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  Урядом  Республіки  Білорусь  про  принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг).

 

     Увімкніть мікрофон Сергія Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні   народні депутати!  Сенс ратифікації цієї угоди втратився,  бо тільки-но ми проголосували багатосторонню угоду,  яка регулює всі ці відносини. До  того  ж  Білорусь  уже  її  ратифікувала.  Отже,  немає  сенсу голосувати  цю  угоду,  тому  що  буде   правова   колізія:   вони відрізняються текстами. Ми ратифікували багатосторонню.

 

     Тому було  прохання  комітету  (сьогодні  ми роздали вам нашу довідку) цю угоду не ратифікувати,  оскільки ми  вже  ратифікували багатосторонню.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Ці два проекти вносилися з умовою, якщо б не  було  ратифіковано  багатосторонню,  то  треба  було  б ратифікувати   цю.   Тому   зараз  відпадає  потреба.  Так?  Немає заперечень? Немає.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Мусієнка.

 

     МУСІЄНКО І.М.   Шановні   Іване   Степановичу    і    Вікторе Володимировичу! Йдеться про міжнародні договори. Я дуже прошу, щоб принаймні ми тут запитали представників  Міністерства  закордонних справ:  чи  все  так  добре,  як  це  в  нас складається?  Угода з Білоруссю - двостороння - підписана  два  чи  більше  років  тому. Двостороння!   Ми   тільки   що   ратифікували   багатосторонню  з зауваженнями.  Це співвідноситься яким  чином?  Давайте  запитаємо принаймні  в  юристів  та  представників  Міністерства закордонних справ. Не можна ж так!

 

     І взагалі я вас дуже прошу: це надзвичайно ж серйозні речі! І так   їх,   без   обговорення,  без  пояснень,  без  консультацій, голосувати не можна!

 

     ГОЛОВА. Іване Михайловичу, зачитую висновок... Я надам слово.

 

     Увімкніть мікрофон Шитрі, а потім я вам зачитаю висновок.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Шановні народні депутати! Угоду підписано в 1998 році з Білоруссю.  За цей час підписано  угоду  між  країнами СНД.  Вона підписана Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Киргизстаном,  Молдовою,  Таджикистаном,  а  також  Україною.   Із ратифікацією,  що  сьогодні проголосована,  практично врегулюється питання і щодо  Білорусі.  Те  застереження,  яке  зробив  депутат Терьохін,  в  угоді враховане,  так що я не бачу підстав...  Треба було просто той законопроект зняти з голосування.

 

     ГОЛОВА. Іване Михайловичу,  я пояснюю, що висновок той самий: оскільки   багатосторонню   угоду   ратифіковано,  потреби  в  цій ратифікації немає.

 

     -------------

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди  між  Урядом  України  та Урядом  Республіки  Польща  про  будівництво  автодорожнього мосту через ріку Західний Буг на українськопольському державному кордоні в районі пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ і Протоколу до неї.

 

     Слово надається Сергію Шевчуку.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Шановні  колеги,  для  реалізації  цієї угоди не будуть використовуватися кошти з Державного бюджету.  Наша держава ще в 1998 році готова була виділити із Державного бюджету кошти на будівництво української частини того мосту.  Але пізніше внаслідок переговорів  із  Європейським  Співтовариством  за програмою Тасіs було вишукано кошти на суму 5,4 мільйона євро.  І ці кошти  можуть бути   використані   для   будівництва   мосту,   оскільки  він  є стратегічним об'єктом.

 

     Було б дуже нерозумно,  якби ми зараз не ратифікували  угоду, відмовившись від такої значної суми коштів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Послухайте    генерального    підрядчика   -   голову "Укравтодору" Герасимчука.

 

     ГЕРАСИМЧУК В.О.,  голова Української державної корпорації  по будівництву,    ремонту    та    утриманню   автомобільних   доріг "Укравтодор".  Шановні народні депутати!  Угода,  про яку йдеться, була   підписана  тоді,  коли  на  будівництво  зазначеного  мосту планувалося  використати  кошти   із   Державного   бюджету.   Але враховуючи  те,  що  протягом півтора року Міністерству транспорту вдалося разом  із  облдержадміністрацією  Волині  домогтися  через програму  Тасіs 5,4 мільйона євро,  ставиться питання про те,  щоб замінити кошти бюджету на кошти програми Тасіs.

 

     У зв'язку з цим виник  Протокол  до  угоди,  про  ратифікацію якого теж сьогодні йдеться. Враховуючи, що будівництво цього мосту значно поліпшить умови руху на автомобільному  переході  в  районі Ягодина  та  вивільнить  певні  кошти  з  бюджету  на  інші  цілі, пов'язані з дорожнім будівництвом,  я вас дуже прошу проголосувати проект закону про ратифікацію угоди між Україною і Польщею.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Опанасовичу,   переконали.   Ставлю   на голосування.  Прошу запропонований проект закону проголосувати  як закон. Прошу голосувати за.

 

     "За" - 291.

 

     Дякую.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  Урядом України і Урядом Аргентинської Республіки про працевлаштування членів  сімей співробітників    дипломатичних   представництв   та   працівників консульських установ.

 

     Зрозуміле питання.   Прошу   проголосувати   як   закон   про ратифікацію.

 

     "За" - 289.

 

     Дякую. Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону    про    закони   і   законодавчу   діяльність розглядається в другому читанні.  Доповідає член Комітету з питань правової політики Олексій Іванович Ющик.

 

     Олексію Івановичу,  за нашою відпрацьованою процедурою:  чи є зауваження, які враховані, невраховані.

 

     ЮЩИК О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване  Степановичу! Шановні народні депутати! Після того як законопроект було прийнято в  першому  читанні,  надійшло  117  пропозицій,   враховано   69, відхилено   48.   Фактично   законопроект  опрацьований  настільки прискіпливо й ретельно,  що в юридичного управління  зауважень  до нього   не  було.  Була  одна  пропозиція,  яка  вам  роздана,  до прикінцевих положень.

 

     Тому я  пропоную  перейти  до  постатейного  голосування   та прийняття закону в цілому.

 

     ГОЛОВА. Шановні    народні   депутати,   ви   чули   загальну характеристику.  Чи  в  когось  із  депутатів  є  зауваження  щодо неврахованих поправок? Немає? Є, вибачте.

 

     Олександр Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Насамперед звертаю увагу на один дуже важливий загальний момент, про який так сказано,  що  ніби  тільки до прикінцевих положень були зауваження юридичного  управління.  Вони  якраз  стосуються  того,  що   було вирішено  й  на  засіданні  комітету,  але,  на жаль,  неадекватно віддзеркалено в порівняльній таблиці.

 

     Ідеться про  народну  законотворчість,  коли  закони   будуть розроблятися й ухвалюватися не у Верховній Раді, а поза її межами. І тут у декількох статтях є згадка про те,  як ці закони набувають чинності,  як  вони  приймаються.  І тому в зауваженнях юридичного управління і рішенні Комітету з питань правової  політики  йдеться про вилучення з тексту всього,  що стосується питання референдумів із прийняття  законів,  до  ухвалення  закону  про  всеукраїнський референдум. Тому пропоную це окремо зараз проголосувати й вирішити питання остаточно.

 

     Потім, уже  далі  за  текстом,  буде   друге   питання,   яке стосується   набуття   чинності   тими   законами,  які  ми  зараз голосували, - про ратифікацію міжнародних угод. Іване Степановичу, сьогодні  ви  підписуєте ці закони,  але це має бути врегульоване, власне, цим законом і кореспондуватися з Конституцією України. Тут це також не вирішується.

 

     ГОЛОВА. Я так зрозумів доповідача, що ви все це погодили.

 

     ЮЩИК О.І.   Іване  Степановичу,  ці  питання  всі  погоджені. Олександр Володимирович у даному випадку говорить про ті  питання, які пов'язані з іншими законами, зокрема із Законом про міжнародні договори і  з  законом  про  всеукраїнський  референдум.  Оскільки питання законів про ратифікацію - це питання закону насамперед, то воно  відображене  в  цьому  законі.  Але  прийняття  цих  законів здійснюватиметься,  звичайно,  з  урахуванням  положень Закону про міжнародні договори,  який і зараз є і який у  новій  редакції  ми повинні будемо прийняти з урахуванням пропозицій Президента.

 

     Що стосується законопроекту про всеукраїнський референдум, то ми спеціально затримали  цей  законопроект  зараз  для  того,  щоб узгодити його з тим проектом закону про всеукраїнський референдум, який ми розглядали в нашому комітеті.  І ці  позиції  там  -  щодо закону про всеукраїнський референдум,  щодо того, як він має діяти і таке інше - якраз погоджені.  Це  абсолютна  правда,  Олександре Володимировичу,  бо  подивіться  той  проект закону,  який ви самі доповідали,  і  ми  його  погодили.   Ми   з   вами   його   разом відпрацьовували. Треба конкретно говорити, про що йдеться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Дякую.  Фракція  Руху.  Я  прошу  передати  слово  депутату Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Давайте тільки не торпедувати...

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ні,  питання  не в тому,  хто більше правий. Проблема полягає в тому,  що в нас на сьогодні постає дуже важливе питання:  яким  чином  можна приймати закони поза межами Верховної Ради? Сьогодні декілька статей цього законопроекту пропонують таке робити, але вони не врегульовують питання в цілому.

 

     Тому Комітет  з  питань  правової політики всупереч тому,  що зараз доповідає Олексій Іванович Ющик,  прийняв рішення:  усе,  що стосується законотворчості поза межами Верховної Ради,  вилучити з тексту цього закону до того,  як це буде врегульовано законом  про всеукраїнський референдум.

 

     Я прошу  зараз  це  вирішити  і  не  намагатися перекручувати рішення комітету та не звертати увагу на юридичне управління,  яке на цьому особливо наголосило.

 

     ЮЩИК О.І. Олександре Володимировичу, вся законотворчість поза межами,  як ви кажете,  парламенту - це і законотворча діяльність, яка  стосується  підготовки  законопроектів  Кабінетом  Міністрів, іншими   суб'єктами   законодавчої   ініціативи,   законотворчість Президента, який повертає закони для повторного розгляду.

 

     Якщо ви   говорите   про  суб'єктів  прийняття  законів  поза Верховною Радою,  то таким суб'єктом є український  народ.  І  цей суб'єкт приймає тільки всеукраїнським референдумом закони, про які ви  знаєте.   Що   стосується   будь-якого   іншого   розробленого законопроекту  з  ініціативи  громадян  тощо,  то  він обов'язково розглядається і приймається Верховною Радою.  Не  може  бути  поза Верховною Радою іншого суб'єкта.

 

     ГОЛОВА. Я не розумію...  У мене висновок комітету. Задорожній

- голова комітету,  його заступник на трибуні,  ви - з  величезним досвідом, а тепер починаєте  Так ви на комітеті це все розгляньте.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Я з почуття депутатської солідарності передаю слово Олександру Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний  Іване  Степановичу,  ви  абсолютно праві.   На   трибуні  стоїть  Олексій  Іванович  Ющик,  який  був заступником голови комітету.  Є голова комітету,  він  може  зараз підтвердити  рішення.  У  даному випадку створилася така ситуація, коли доповідається  проект  закону,  який  не  відповідає  рішенню Комітету з питань правової політики.

 

     ЮЩИК О.І.  Я  можу  підняти  стенограму.  Це вже звинувачення серйозні.  Я  підніму  стенограму  засідання   комітету   і   тоді розберемося.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Будь ласка.  Тому не потрібно зараз приймати ті норми,  які будуть  розглядати  предмет  законотворення,  а  не підготовки    законодавчих   пропозицій,   поза   межами   єдиного законодавчого  органу,  яким  визначена  Верховна  Рада.   Рішення комітету   було:   все,   що   стосується  народної  ініціативи  в законотворчості,  має бути вилучено з цього закону та врегульовано після прийняття закону про всеукраїнський референдум.

 

     ЮЩИК О.І.   Олександре   Володимировичу,  я  прошу  конкретну пропозицію до конкретної статті,  як це робиться в другому читанні і як це розглянуто комітетом. Ми чотири засідання комітету провели з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Ми   так   можемо   до безкінечності  дискутувати.  Чи  є  ще в депутатів зауваження щодо неврахованих поправок? Немає.

 

     Ігор Коліушко. Прошу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   правової  політики  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).    Шановний    Іване Степановичу!  Шановні депутати! Зауваження Лавриновича слушне. Щоб позбутися цієї колізії я пропоную його поставити  на  голосування. Якщо Верховна Рада погодиться з цим зауваженням, тоді законопроект треба сьогодні зняти й доопрацювати,  враховуючи це питання.  Якщо Верховна   Рада  не  погодиться,  тоді  треба  рухатися  далі.  Ми вичерпали...

 

     ГОЛОВА. Я дію за процедурою і за Регламентом. У мене висновок комітету - прийняти в другому читанні. Ставлю його на голосування. Я запитував про зауваження щодо поправок, а ви про процедуру.

 

     Ставлю на голосування законопроект у другому  читанні.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 172.

 

     Не приймається.

 

     ЮЩИК О.І.  Хай  дадуть  конкретну  пропозицію,  яку  вилучити статтю.  Процедура передбачає,  що не прийняті в  другому  читанні статті  переносяться  на третє читання.  Але конкретно вказується, які саме статті. Так же не можна!

 

     ГОЛОВА. Ви,  юристи,  знаєте, що коли зберуться двоє юристів, то  ніколи  згоди  не  дійдуть.  Нічого  не  передбачає  процедура переносити на третє читання.  Ми ще не прийняли в другому,  а  вже передбачаємо  в  третьому.  Формулюйте поправку Лавриновича.  Вона подана в установленому порядку?  Ми за неї зараз  проголосуємо.  Є вона? Немає.

 

     ЮЩИК О.І.  Немає.  Хай  він  скаже,  яку  конкретно  поправку врахувати.  Це загальне зауваження,  яке  випливло  з  розроблення проекту...

 

     ГОЛОВА. Депутате Зварич, будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Тут ми є свідками дебатів,  які  провадяться  між  окремими  членами  цього комітету.  Оскільки  створилася така ситуація в сесійному залі,  я пропоную повернути законопроект на повторне друге читання, і нехай члени цього комітету розберуться, а потім внесуть цей законопроект на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Є заперечення?  Немає.  За це голосувати не треба. Ми повертаємо.  Ви  в комітеті розберіться.  Так,  Олексію Івановичу, збирайте комітет,  розберіться. Набрали 170 голосів, бачите? Можна було б повертатися, якби не вистачало 3-5 голосів, а так...

 

     --------------

 

     Проект Закону    про    внесення    змін    до   Кримінально- процесуального кодексу України.  Друге читання.  Микола Васильович Чивюк. Будь ласка. Є заперечення?

 

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Шановні колеги, немає заперечень?

 

     ГОЛОВА. Тоді прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 261.

 

     Миколо Васильовичу, ви не заперечуєте проголосувати в цілому? Тоді прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 278.

 

     Дякую. Приймається.

 

     --------------

 

     Проект Закону про  органи  самоорганізації  населення.  Третє читання.   Член   Комітету  з  питань  державного  будівництва  та місцевого самоврядування Роман Петрович Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Комітет  виконав  доручення розглянути до третього читання статті 2  і  10,  а  також  просить Верховну  Раду переголосувати статті 5,  8 та 20,  норми яких були узгоджені у зв'язку з проголосованими рішеннями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Романе  Петровичу,  так  давайте  ми   зараз   будемо голосувати статті.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Починаючи із статті 2.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Леоніда Григоровича Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.  Київ).  Дякую,  Іване Степановичу.  У  мене таке загальне зауваження.  Справа в тім,  що якраз ті статті були проголосовані в редакції,  яку я запропонував до  другого  читання.  На  жаль,  ми  сьогодні бачимо,  що комітет пропонує практично ту саму редакцію,  яка була відхилена  під  час другого читання, хоча й з деякими уточненнями.

 

     Я нагадую (от у мене є стенограма),  що сам Роман Безсмертний пропонував  проголосувати  всі  статті  законопроекту  в   другому читанні,  а  із  урахуванням  голосування  статті  10  привести  у відповідність редакції всіх інших статей.  Зараз  статті  2  і  10 знову  подаються  на  голосування  в тій самій редакції,  яка була відхилена під час попереднього розгляду.

 

     Тому я наполягаю на тому,  щоб залишити  редакцію,  яка  була проголосована.  Якщо комітет не виконав доручення Верховної Ради і не підготував належним чином цей законопроект,  то треба повернути його на повторне третє читання.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Шановний   Леоніде   Григоровичу!  Комітет аналізував цю ситуацію і дійшов висновку, що трактування вуличних, будинкових  комітетів як представницьких органів означає створення паралельної  системи  самоврядування.  Тому  комітет  просить  вас переголосувати ці норми, і це не є невиконання доручення комітету. Комітет дуже довго дискутував  це  питання.  І  для  того  щоб  не утворювати паралельні до органів самоврядування структури, комітет просить спинитися на терміні "виборні органи".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Юлію Яковичу! Я звертаюся до голови комітету. Тут   виникла   дискусія.  Роман  Петрович  від  комітету  вносить пропозицію,  щоб проголосувати в новій редакції  статті  2  і  10. Леонід   Григорович   Косаківський   заперечує,   посилаючись   на стенограму.  Це  рішення   комітету   однозначне?   Так.   Леоніде Григоровичу, треба погодитись із рішенням комітету.

 

     Зрозуміли? Голосується  стаття  2  в  редакції,  викладеній у правій колонці.  Прошу проголосувати.  Третє читання.  В  редакції комітету.

 

     "За" - 197.

 

     По фракціях    висвітіть.    Що   незрозуміло   представникам "Батьківщини"?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Іване  Степановичу,  йдеться  про  те,  що комітет  не має права без доручення Верховної Ради переглядати вже проголосовані  статті.  Тим  більше,   питання   розглядалося   на засіданні  комітету  без  моєї  участі,  мене навіть не запросили. Йдеться про те,  що  Конституція  дає  вичерпний  перелік  органів самоврядування: це сільські, селищні й міські ради та їх виконавчі органи.  Органи  самоорганізації  населення  входять  до   системи органів  самоврядування,  але  не є органами самоврядування.  Саме тому на минулому засіданні,  коли ми розглядали цей  законопроект, Верховна  Рада  й підтримала мою пропозицію,  моє формулювання.  І воно більш точно відображає  вимоги  Конституції.  Я  не  розумію, навіщо   комітет   знову   створює  колізію.  Тим  більше,  Романе Петровичу,  у  мене  є  стенограма,  ви  мене  підтримали  тоді  й погодились з моєю редакцією. У чому проблема тепер?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Леоніде Григоровичу! У принципі, це не має глибокого теоретичного змісту,  але й  юридичне  управління Секретаріату  Верховної Ради,  і Міністерство юстиції попереджають про  те,  що  коли  ми   трактуємо   органи   самоорганізації   як представницькі  органи,  то  створюємо  паралельну систему органів самоврядування.    Тому    вони    заперечують    проти    терміна "представницький".

 

     Я погодився  з  цією позицією.  І мені здається,  що в даному разі і Мін'юст,  і юридичне управління Секретаріату Верховної Ради дотримуються  абсолютно правильної позиції.  Тому прошу підтримати комітет.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на  голосування  статтю  2  в  редакції комітету (права колонка). Прошу проголосувати.

 

     "За" - 250.

 

     Приймається.

 

     Наступна стаття.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Пункт 7 статті 5. Ми пропонуємо у принципах діяльності  органів  самоорганізації  населення  закласти  принцип відповідальності перед жителями даного району.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Прошу  проголосувати  в  редакції комітету.

 

     "За" - 267.

 

     Дякую. Приймається.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Стаття 9. Це просто внесення змін у зв'язку із попередньо проголосованими положеннями.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Шановний Іване Степановичу!  Статті 9 і 10 взаємопов'язані.  Тому треба зараз визначитися стосовно статті 10, а тоді можна розглядати формулювання статті 9.

 

     Стаття 10 - принципова стаття.  Вона визначає порядок обрання цих органів.  Ми під час минулого розгляду  визначили,  що  органи самоврядування  обираються  прямим  таємним голосуванням за участю всіх мешканців, які мають право голосу і проживають на відповідній території.

 

     Зараз фактично  нам  комітет  знову намагається запропонувати норму,  що обрання цих органів відбувається на зборах виборців або на  конференціях.  Якщо по тій статті я погодився з комітетом,  бо зміна не мала принципового характеру,  а  суто  юридичний,  то  ця стаття  має  принциповий  характер.  Я  наполягаю,  щоб  стаття 10 залишилась у попередній  редакції,  і  відповідно  тоді  не  треба вносити зміни до статті 9.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Фракція "РеформиКонгрес". Редакція статті 10 в лівій колонці  була  мною  запропонована.  І  на  цій  підставі  я попросив   слова.  Це  є  центральна  стаття  даного  проекту.  Ми наполягаємо на тому,  і це принципова позиція керівництва  держави та  Верховної  Ради,  що  всі  виборці  мають право обирати органи самоорганізації населення. Цього не можна делегувати конференціям, на  які  не відомо хто обирає делегатів.  Це обмежує виборчі права громадян.  До того ж,  це поширюється потім  на  загальні  вибори. Отже,  через  органи  самоорганізації населення,  через систему їх підтримки формуються виборчі механізми.  І саме тому  комітет  так настійливо  протягує  цю  норму  для  того,  щоб зробити з органів самоорганізації виборчий механізм.

 

     Ми не повинні підтримувати в даному випадку позицію комітету. Органи  самоорганізації  мають  обиратися  всіма мешканцями певної території.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 212, м.Київ).  Фракція "Реформи-Конгрес".  Шановні друзі, я хотів би звернути вашу увагу на те,  що органи самоорганізації населення можуть  бути  як  маленькими,  і  представляти  невеличку  частину населення,   так   і  великими,  наприклад  орган  самоорганізації мікрорайону.  Де зібрати  50-100  тисяч  мешканців  мікрорайону  в одному місці,  щоб вони здійснили своє виборче право? Безумовно, в такому  випадку  треба   шукати   механізми   через   конференції, делегування певних повноважень своїм представникам тощо.

 

     Тому я вважаю,  що потрібно знайти відповідний механізм,  він тут є нормальний.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Ми  виходили  з того,  що,  як сказав Володимир Дмитрович,  органи самоорганізації  можуть  бути  як  будинкові,  квартальні,  так  і мікрорайонні,  тобто  розмір  їх  за  кількістю  населення  є дуже різним.  І тому в цій нормі  закладені  як  можливість  проведення конференцій  і  зборів,  так  і  загальні  принципи.  Але  коли ми аналізували ситуацію з проведенням загальних  виборів,  то  дійшли висновку,  що хтось повинен ці вибори оголосити,  прийняти рішення про вибори,  утворити виборчі комісії й таке інше.  Це  створювало систему додаткового контролю з боку держави і з боку інших органів над процесом  обрання  депутатів.  Ніякого  стосунку  до  виборчих систем  питання формування органів самоорганізації не має.  Тому я просив би пана Беспалого не робити перестороги тут.

 

     ГОЛОВА. Ви його переконали.

 

     Хандурін Микола Іванович. Будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Міністерство юстиції повністю  підтримує  пропозицію,  висловлену  Романом   Петровичем Безсмертним з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви за позицію комітету?  Зрозуміло, за. Давайте підтримаємо позицію  комітету.  Прошу  проголосувати  статтю  9  в редакції комітету. Депутате Зварич, голосуйте.

 

     "За" - 193.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон Юлія Яковича Іоффе.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська  область).  Уважаемые коллеги,  я не пойму,  о чем вообще мы спорим.  На заседании комитета мы очень внимательно этот вопрос  рассмотрели.  Не  надо  путать  органы  самоорганизации  с органами местного самоуправления.  Люди добровольно собираются для решения какого-либо вопроса. Невозможно в микрорайоне собрать всех в кучу.  Я хотел бы  посмотреть  на  Бориса  Беспалого,  если  ему конкретно  поручить  собрать всех жителей микрорайона на стадионе. Как бы они  туда  пришли,  и  кто  их  там  бы  считал?  Он  очень симпатичный  человек,  но  я бы ему этого не поручал,  я его очень уважаю и жалею.  Не надо ему,  здесь есть  другие  ребята,  другим поручим.

 

     Поэтому я  предлагаю  проголосовать  за предложение комитета, которое очень серьезно обсуждалось на нашем заседании. Не путайте, пожалуйста,   органы   самоорганизации  по  какому-то  конкретному вопросу с представительскими органами.

 

     ГОЛОВА. У нас ще є й інші законопроекти,  а ми зациклилися на десяти голосах.  Давайте проголосуємо в редакції комітету.  Ставлю на голосування.

 

     Михайле Васильовичу, голосуйте.

 

     "За" - 213.

 

     Ми ще повернемося до цього. Далі, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Стаття   20.   Це   зауваження   Володимира Дмитровича  Бондаренка  щодо  судових рішень.  Йдеться про те,  що судові  рішення  можуть  визнавати  незаконними  рішення   органів самоорганізації.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Шановні  товариші,  я хотів би звернути вашу увагу на те,  що тут була допущена юридична неточність. Не можна в судовому   порядку   скасовувати   рішення,   можна   визнати   їх незаконними.  А це було проголосовано. Тому я й прошу змінити, щоб юридична неточність не пройшла в текст закону.

 

     ГОЛОВА. Прошу статтю 20 проголосувати в редакції комітету,  у правій колонці.

 

     "За" - 275.

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Залишається лише стаття 10.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон народного  депутата Бориса Яковича Беспалого. Він знімає свою пропозицію.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Передусім хочу дуже подякувати панові Іоффе за таку високу  оцінку.  Мені  це  було  дуже  приємно.  Але  приклад стосовно того, що не можна зібрати всіх людей в одному приміщенні, не зовсім серйозний.  Ми проводимо вибори Президента і не збираємо всіх українців в одному приміщенні.  Я думаю,  наприклад, мешканці Троєщини так само в разі потреби могли б проголосувати по  школах. Якщо є такий дуже великий і неконтрольований орган самоорганізації населення, то, може, в цьому мікрорайоні він і не потрібен. Гадаю, комітет  зніме  свою  пропозицію  з огляду на те,  що ми не можемо нав'язувати людям самоорганізацію населення,  яка організована  не ними.  Адже  це  просто  смішно:  Президента  обирає  вся  країна, Верховну Раду - вся країна,  а будинковий комітет  обирають  якісь виборці від окремих квартир. Тому я думаю, що не потрібно...

 

     ГОЛОВА. Це  вже,  дійсно,  ми  дійшли  до  того,  що у нас що будинковий  комітет,  що  Верховна  Рада,  що  Президент   -   все однаково... Це вже дійшли!

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Борисе Яковичу,  я хотів би зараз назвати вам три проблеми.  Перша  -  це  рівень  легітимності  цих органів,  питання про що відразу виникне після їх утворення,  коли вони обиратимуться шляхом загального і прямого голосування.

 

     Друга - це сам порядок проведення цих виборів,  про що  треба буде обов'язково зазначати в загальному принципі.  І поставте собі запитання:  а хто оголошуватиме,  наприклад, про вибори в будинку? Яка рада має прийняти рішення?

 

     І третя проблема. Нікому ніхто не нав'язує, тому що рада може прийняти рішення про утворення  органу  самоорганізації  згідно  з законом  лише з ініціативи самих громадян.  Якщо ініціативи немає, ніякий орган самоорганізації не утворюється.

 

     ГОЛОВА. Мені   здається,   Борисе   Яковичу,   що   ви   щось абсолютизуєте.

 

     Я прошу  народних  депутатів проект Закону України про органи самоорганізації населення,  всі статті якого,  крім статті 10,  ми прийняли,  проголосувати  як  закон  у цілому.  Депутате Шевченко, прошу проголосувати.

 

     "За" - 265.

 

     Так, дякую, Романе Петровичу. Прийнято в цілому.

 

     -------------

 

     Проект Закону України про проведення експерименту в житловому будівництві  на  базі холдингової компанії "Київміськбуд".  Гадаю, можна голосувати.  Немає зауважень. Ставлю на голосування як закон у цілому.

 

     "За" - 256.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону  України  про  внесення змін до статті 5 Закону України про  приватизацію  державного  майна  (друге  читання).  Є заперечення?  Немає. Прошу проголосувати в другому читанні. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Нагадую депутатам:  це  друге  читання  проекту  Закону   про внесення  змін  до  статті  5  Закону  про приватизацію державного майна. Чия поправка не врахована?

 

     Народний депутат Олексій Олексійович Костусєв.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые коллеги! Я не знаю,  что в законопроекте  может  вызывать  сомнения.  В  этом документе    всего    два    пункта    о    том,    что    обекты топливно-энергетического комплекса приватизируются в  соответствии со  специальным  законом  - об особенностях приватизации имущества этих предприятий.

 

     А сегодня  эти  обекты  приватизируются  в  соответствии   с законом  о  малой  приватизации - так же,  как,  например,  пивной ларек.  Этот  закон  ничего  не  учитывает,  отсюда  все  беды   и недостатки.

 

     Прошу вас поддержать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  в  другому  читанні.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 274.

 

     Дякую.

 

     Прошу проголосувати запропонований проект як закон у цілому.

 

     "За" - 271.

 

     Прийнято.

 

     ---------------

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про Антимонопольний комітет України (друге читання).

 

     Є зауваження у депутатів? Немає. Усі поправки враховані.

 

     Прошу проголосувати у другому читанні.

 

     "За" - 262.

 

     Дякую.

 

     Прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 269.

 

     Дякую, прийнято.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  України про внесення зміни до статті 21 Закону України про  особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі (друге читання). Є зауваження?

 

     Прошу проголосувати у другому читанні.

 

     "За" - 200.

 

     Народний депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Шановні  колеги,  йдеться  ось про що.  Ми в першому читанні прийняли законопроект,  який передбачає розширення пільг  на  реєстрацію  цінних  паперів Державною комісією з цінних паперів та  фондового  ринку  підприємств,  які  приватизуються  в агропромисловому  комплексі.  Законом про особливості приватизації майна  в  агропромисловому  комплексі   визначений   перелік   цих підприємств,  установлені конкретні підприємства. У цьому переліку немає   рибогосподарських,   лісогосподарських    підприємств    і радгоспів.  А  за реєстрацію інформації про випуск акцій необхідно платити державне мито.

 

     Так от, у даному разі пільга щодо звільнення підприємств, які приватизуються  за  умовами,  визначеними  Законом про особливості приватизації майна в агропромисловому  комплексі,  поширюється  на всі  ці підприємства.  Раніше це була вужча кількість підприємств, на сьогодні вона розширюється. Зауважень до цього законопроекту не було,  лише  дві  редакційні  поправки,  які  мною і спеціалістами комітету внесені. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування як закон у цілому.

 

     "За" - 206.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні колеги,  все одно процес  приватизації підприємств  триває.  Але  сьогодні радгоспи,  які приватизуються, повинні сплачувати  державне  мито  за  інформацію,  яку  реєструє Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Чому ті,   хто   раніше   приватизувався  в  агропромисловому комплексі,  мали такі пільги,  а тих,  хто сьогодні це робить,  ми пільг позбавляємо?  Давайте все-таки створимо рівні умови для всіх підприємств,  які  приватизуються  за  Законом   про   особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

     Цілком нормальна  норма  і  все зрозуміло.  Навіщо створювати проблеми  для  виборців?   Тому   пропоную   все-таки   пройнятися відповідальністю і підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати в цілому як закон.

 

     "За" - 215.

 

     -------------

 

     Проект Закону    України    про   реструктуризацію   боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед  Національним  банком України.  Доповідав  народний  депутат  Ігор Олегович Юшко.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 287.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону   України   про   реструктуризацію   податкової заборгованості  платників податків - підприємств тракторобудування (друге читання).

 

     Народний депутат Василь Якович Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні депутати!   Я   прошу   врахувати  мою  поправку  до  статті  1  і проголосувати за неї.  Йдеться про те,  щоб на 1 квітня 2000  року було  списання  сум  пені  і  штрафів.  Це не суперечить статті 15 Закону про Державний бюджет,  тому що ці заборгованості виникли до 1 січня 2000 року.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Фракція  комуністів України.  Моя поправка 3 стосується   назви   цього    проекту    закону.    Після    слова "тракторобудування" пропонується додати "та комбайнобудування".  У нас є лише кілька комбайнобудівних заводів,  і ми їх  упустили  із цього переліку. Тому я прошу підтримати мою пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція?

 

     Народний депутат Альошин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Я просив би підтримати цей законопроект у  редакції,  запропонованій  нашим комітетом,  і  хотів  би  дати  пояснення  з тих двох питань,  які виникли у членів фракції комуністів.

 

     Хочу привернути вашу увагу до того,  що в статті  1  у  нашій редакції  говориться  про  те,  що  списанню підлягають суми пені, штрафних  і  фінансових  санкцій,  нарахованих  на  день  набрання чинності цим законом.

 

     І щодо  пропозиції  народного  депутата  Роєнка.  Я  хотів би привернути його увагу  до  пункту  2  прикінцевих  положень  цього законопроекту,  де  записано:  "Дія  цього  закону  поширюється на підприємства сільськогосподарського машинобудування,  перелік яких встановлюється  Кабінетом Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим законом".

 

     Чому ми запропонували саме такі норми? Насамперед тому, що ми обмежені  прийнятим  бюджетом,  і  при  наявності ресурсів Кабінет Міністрів запропонує поширити дію закону про  списання  податкової заборгованості   чи  штрафних  санкцій,  пені  і  реструктуризації податкових заборгованостей на інші підприємства.

 

     ГОЛОВА. Ліс рук. Народний депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  Шановні народні депутати,  я міг би погодитися з пунктом 2 прикінцевих положень, якби в назві законопроекту це було передбачено. Якщо буде передбачено лише тракторобудування, то тоді Кабінет  Міністрів  не  поворухне й пальцем,  щоб звернути увагу й внести   до    списків    інші    заводи    сільськогосподарського машинобудування, у тому числі комбайнобудівні.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Турчинов. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановний  Голово!  Шановні  колеги!  Стосовно поточної заборгованості цього не можна робити,  тому що ці  доходи передбачені  в  бюджеті.  Не можна говорити про списання боргів за станом на  1  квітня.  Це  просто  несерйозно.  Адже  це  зумовить додаткові витрати з бюджету, які не передбачені. Це по-перше.

 

     По-друге. Іване Степановичу,  ми дуже швидко почали працювати і замість того,  щоб  усе-таки  постатейно  обговорити  попередній законопроект,  ми  його  проголосували.  І  в  результаті матимемо збитки...

 

     ГОЛОВА. Попередній законопроект ми  проголосували  в  другому читанні. У вас ще є час до прийняття його в цілому попрацювати над ним.  Матвійчук,  і  ви  попрацюйте  при  підготовці  до  третього читання.

 

     З пропозицією   щодо   комбайнобудування   комітет   Альошина погоджується. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Валерія Борисовича.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Щодо назви,  то це,  на нашу думку, не відіграє суттєвої ролі,  можна й погодитись.  Але ж підтримували назву, яка була в первісному варіанті.

 

     ГОЛОВА. Додайте комбайнобудування. Прошу з таким доповненням.

 

     Народний депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.  Я.  Шановні депутати,  я прошу звернути увагу на мою  поправку  до  статті 3.  Якщо ми включимо збір на обов'язкове державне пенсійне страхування  і  збір  на  обов'язкове  соціальне страхування,  щоб  на них поширювалася реструктуризація податкової заборгованості, тоді я зніму свою поправку до статті 1.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу,  йдіть на трибуну,  щоб вам  було зручніше.

 

     Стаття 3.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   Наш  комітет  займає  принципову  позицію,  що списанню  і  реструктуризації  не  підлягають  заборгованості   до соціальних   фондів,  тому  що  це  фактично  ми  списуємо  пенсію пенсіонерам. Якщо ми хочемо досягати такого ефекту, то тоді мусимо це  робити.  Я  думаю,  що  варто на цьому припинити обговорення й підтримати остаточну редакцію законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Так,  зрозуміло.   Додаємо   до   назви   слова   "та комбайнобудування". Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 240.

 

     Приймається.

 

     Прошу проголосувати  в  цілому як закон з доповненням у назві "та комбайнобудування".

 

     "За" - 261.

 

     Дякую. Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону України про внесення  змін  до  деяких  законів України   з  питань  оподаткування  (щодо  витрат,  пов'язаних  із добудовою об'єктів  незавершеного  будівництва).  Немає  запитань? Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.  Фракция коммунистов. Иван Степанович, здесь есть две  мои  поправки,  которые  отклонены,  но  я  настаиваю  на  их голосовании.  Я  могу  огласить  первую  поправку?  Здесь  две мои поправки.

 

     ГОЛОВА. Одна відхилена,  і друга відхилена.  Ви  наполягаєте? Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.   Минуту   для  мотивации.  Что  касается  первой поправки,  то речь идет вот о чем.  В проекте закона  предлагается обекты   незавершенного   строительства,  которые  приобретаются, включать в состав основных фондов, но с нулевой стоимостью.

 

     Я предлагаю,  чтобы была оставлена старая редакция - реальные затраты,   которые   были   произведены  на  приобретение  обекта незавершенного  строительства,  всетаки  включались  с  нормальной стоимостью  в  основные  фонды  того,  кто  этот  обект приобрел. Поскольку  редакция,  которая  предлагается  в   проекте   закона, косвенно  способствует  уходу  от налогообложения,  я настаиваю на голосовании.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаров. Будь ласка.

 

     ШАРОВ І.Ф.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую, Іване Степановичу. Прошу передати слово Юрію Гришану.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні народні депутати!  Я хочу вам нагадати,  що в  липні  1999 року  вами  було  прийнято  в першому читанні одноіменний з указом Президента  законопроект  про  особливості  приватизації  об'єктів незавершеного  будівництва.  Цей  законопроект повністю відповідає указу,  де було передбачено систему пільг для тих інвесторів,  хто хоче добудувати об'єкти незавершеного будівництва.

 

     Ви добре  знаєте,  що  вже майже 10 років у наших бюджетах не передбачаються капітальні вкладення,  щоб те, що закопано в землю, добудувати.

 

     Тому в нас велике прохання: зберегти концепцію, яка викладена в указі Президента  і  підтримана  вами  у  прийнятому  в  першому читанні  одноіменному  законопроекті.  Основна ідея цієї концепції полягає в тому,  що та частина прибутку  суб'єкта  підприємницької діяльності,  яка  йде на добудову,  включається до валових витрат, тобто не оподатковується. Це єдина можливість стимулювати сьогодні добудову  об'єктів  незавершеного будівництва.  Ми наводимо тисячі прикладів

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сергію Анатолійовичу, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Стосовно  першої  поправки   народного депутата  Бауліна.  Я думаю,  що ви трішечки не розібралися.  Коли пишеться,  що до основних фондів включається об'єкт  незавершеного будівництва з нульовою вартістю, мається на увазі, що всі витрати, які були у зв'язку з його придбанням,  зараховуються згідно з  цим законом  до  валових витрат негайно.  Тобто не через якийсь строк, коли  встановлюються   амортизаційні   відрахування.   Тим   самим підприємства   заохочуються   придбавати   об'єкти   незавершеного будівництва.

 

     Якщо врахувати вашу першу поправку і логічну другу поправку у зв'язку  з  цим,  то  тоді  не  буде жодних стимулів для придбання підприємствами об'єктів незавершеного будівництва. І ви просто тут економічно переплутали

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Стосовно  зауважень  Фонду  державного  майна. Шановні народні депутати,  те,  що пробив  Фонд  державного  майна указами  і  що  зараз  пропонується,  -  це  шлях для ухилення від оподаткування.

 

     Ось приклад:  коли підприємство,  яке має  величезні  основні фонди,  купує  маленьку  недобудовану баню і починає записувати на неї витрати,  вираховуючи з валових  загальних  витрат.  Всі,  хто колись  займався  будівництвом,  прекрасно  знають,  який кошторис можна собі намалювати і потім за це не платити податків.

 

     І стосовно  другої  концепції.  Шановний  представнику  Фонду державного майна!  Ми говоримо, що звільняється від плати за землю лише та частина,  яка пов'язана з недобудованим об'єктом.  В указі Президента,  який  знову-таки  проштовхнув  Фонд державного майна, звільняється  вся  земля,  яка  знаходиться  у   власності   цього підприємства,  яке  купило  оцю  маленьку недобудовану баню.  Тому зрозуміло, для чого цей закон і виник.

 

     Ми звільняємо  лише   те,   що   знаходиться   під   об'єктом незавершеного  будівництва,  для  того щоб вони не сплачували далі цих податків.

 

     ГОЛОВА. У нас  залишилося  два  законопроекти.  Я  ставлю  на голосування цей проект у другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 202.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати, в цьому випадку буде діяти указ Президента, який дозволяє робити те, що зараз робиться.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  У нас немає часу.  Я на правах головуючого на 15 хвилин продовжую засідання.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  планування  і  забудову  територій (друге читання). Доповідає Валерій Іванович Череп. Чи є зауваження? Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 158, Сумська область). Прошу проголосувати. Щодо всіх зауважень ми практично домовились.

 

     "За" - 259.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 265.

 

     Дякую.

 

     -------------

 

     Ми прийняли  проект  Закону  про  реструктуризацію   боргових зобов'язань  Кабінету  Міністрів України перед Національним банком України в другому читанні,  але вже Турчинов і Матвійчук  погодили норму, і можна прийняти як закон.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.  Прошу, послухайте, ще 5 хвилин є в нас.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, щоб не було проблем із бюджетом у  поточному  році і при плануванні на 2001 рік,  є прохання "2000 рік" змінити на "2002 рік", і в такому варіанті можна голосувати в цілому.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Матвійчук  підтримує.  Прошу  проголосувати  в цілому проект Закону про реструктуризацію боргових  зобов'язань  Кабінету Міністрів   України   перед  Національним  банком  України.  Прошу голосувати із зміною.

 

     "За" - 254.

 

     Поправка Турчинова є в стенограмі,  перевірте і  приведіть  у відповідність.

 

     -------------

 

     Тепер проект  Закону  про  амністію.  Депутат  Кочерга.  Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49,  Донецька область).  Уважаемый Иван Степанович! Народные депутаты!  Я  бы  очень  просил  проголосовать положительно за мою поправку 101 на странице  15,  где  речь  идет  о  том,  чтобы  не распространять  амнистию  на  преступления,  которые подпадают под признаки статьи 1875 .  Потому что нелогично,  понимаете, поправка 100   "Проникнення   до   житла "   враховується,  а  тут  "захват громадської споруди " Тому я прошу врахувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати поправку  депутата  Кочерги.  Або якщо комітет враховує  Враховує?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Враховує комітет.

 

     ГОЛОВА. Так, враховано.

 

     Депутат Іванов. Будь ласка.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Иван Степанович,  у нас сегодня в повестке дня два законопроекта об  амнистии.  И  поэтому очень  целесообразно  было  бы  называть  номер проекта закона,  о котором идет речь. Потому что проект закона

 

     ГОЛОВА. Я називаю: 5087.

 

     Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановний Іване Степановичу, все-таки цей закон дуже  важливий.  Забудова  території  - дуже важливо,  а цей закон стосується живих людей. Тому давайте з ним не дуже поспішати.

 

     У мене є  чотири  поправки,  на  яких  я  хотів  би  все-таки наполягти. Перша стосується

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  якщо ми почнемо голосувати поправки  Ми тоді іншим разом

 

     Засідання ми завершили.  Я дякую за роботу. Продовжимо завтра о 10 годині ранку (Шум у залі).

 

     --------------

 

     Де проект  щодо  насіння  картоплі?  Депутате Матвєєв,  я вас прошу  Мова йде про те,  що вже пізно буде картоплю завозити, а це сорти,  які  для  виготовлення  чіпсів потрібні,  там треба елітне насіння, щоб розвести їх.

 

     Шановні народні  депутати!  Це  треба  включити  до   порядку денного і проголосувати. Послухайте.

 

     Катерино Тимофіївно, будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги, ми даємо дозвіл на одноразове завезення тільки на цей  місяць.  Насіння  картоплі  таких  сортів немає в Україні.  Вистачає тільки на 100 гектарів. Три заводи, які виробляють чіпси,  просто цілий  рік  будуть  стояти.  Або  возити картоплю  з Росії,  або заводи демонтувати і везти до Росії.  Тому вони дуже просять разово дозволити завезти  картоплю  на  насіння. Всього 2 тисячі тонн, це на 300 гектарів. А мито ввізне високе

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно, зачитуйте проект закону.

 

     ВАЩУК К.Т.  Проект  закону про те,  що встановлюється мито на насіннєву картоплю 5 відсотків і діє цей закон до 1  червня  цього року. Кількість - 2 тисячі тонн.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область). Дякую. Пані Катерино і шановні колеги! Я хотів запропонувати підтримати,  але тільки для насіння.  Тільки так. Тому що коли йдеться про заводи, нехай заводи

 

     ВАЩУК К.Т.  Ні,  ні.  Це   завозять   шість   спеціалізованих господарств. Це насіння для сільських товаровиробників.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги, я представляю Чернігівщину,  мабуть,  найбільш картопляну область України.  Дуже прошу вас підтримати цей законопроект, це справді вимушений захід, але потрібний. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу запропонований проект проголосувати як закон.

 

     "За" - 122.

 

     -------------

 

     Депутат Курикін.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні депутати! Буквально 20 секунд вашої уваги. Ми обговорювали питання стосовно Парламентської Асамблеї Ради Європи, і вносилась пропозиція,  яка не викликала заперечень,  про те  щоб включити   до  порядку  денного  п'ятої  сесії  питання  про  стан виконання зобов'язань України перед Радою Європи.

 

     Ось проект постанови (його роздано вам  о  16  годині)  5276. Будь ласка, проголосуйте про включення до порядку денного.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати про включення до порядку денного.

 

     "За" - 69.

 

     Дякую за роботу. Засідання завершено. Вибачте за затримку.

 

     Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.