Стенограма пленарного засідання

24 березня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  24  б е р е з н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В. В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені   і  гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  254   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати, надійшла пропозиція ще раз провести реєстрацію.  Прошу ще раз підготуватися до  реєстрації.  Ввімкніть систему "Рада". Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі зареєструвалися 278 народних депутатів.

 

     Шановні колеги,  я нагадую всім норму Регламенту:  відповідно до змін,  які ми внесли,  сьогодні немає ні  процедури  оголошення запитів,  ні  процедури виголошення заяв.  Але зважаючи на те,  що наступний тиждень народні  депутати  працюватимуть  в  округах  (є необхідність нагальна) і що до Секретаріату надійшло 18 запитів, є пропозиція проголосувати ці запити,  а потім працювати  відповідно до порядку денного.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Я  требую,  чтобы сейчас дали распоряжение в соответствии со вчерашним  заявлением  на  прекращение  незаконных работ, которые ведутся на здании. Потому что подобные вещи

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Миколайовичу,  я вас прошу сісти.  Вимагати ви нічого не можете. Ви можете звертатися з проханнями.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Я  требую,   чтобы   прекратили   выполнение незаконных работ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре   Миколайовичу,   я  просив  би  поводитися спокійніше, я зараз поінформую.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Сначала надо информировать, а потом выполнять работы. Поэтому мы требуем дать распоряжение на прекращение

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  інформую  всіх  народних депутатів України,  у тому числі фракцію Комуністичної партії. Учора відповідно до заяви народного  депутата Краснякова було дано доручення голові Комітету з  питань  Регламенту,  депутатської   етики   вивчити   ситуацію, пов'язану з заявою.

 

     Пояснюю Петру   Миколайовичу,   що  я  не  зобов'язаний  йому особисто і фракції відповідати,  я  зобов'язаний  діяти  згідно  з Регламентом.  І  я  дію  згідно  з  Регламентом.  Я дав відповідне доручення голові комітету.  Комітет займається. Як тільки він буде готовий поінформувати

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Комитет  не  приглашает  на  выполнение этих работ.  Приглашает  руководитель,  а  не   комитет.   Комитет   не юридическое лицо и не имеет права приглашать

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати,   надійшли   такі депутатські запити:

 

     Кірімова Івана Захаровича - до Президента України  з  приводу постійного  затримання  виплати  пенсій пенсіонерам Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Макарівського та Поліського районів Київської області.

 

     Я прошу  народних депутатів визначитися щодо підтримки даного запиту. Прошу голосувати.

 

     "За" - 117.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Кармазіна Юрія Анатолійовича  -  до  Президента  України  про вжиття   термінових   заходів  щодо  відшкодування  транскордонних екологічних збитків, завданих Україні внаслідок аварії, що сталася на румунських гірничих підприємствах.

 

     Прошу визначитися   щодо   підтримки   даного  запиту.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 132.

 

     Групи депутатів (Хмельовий,  Мазур, Яковенко, Довганчин) - до Президента  України  щодо  порушень  законодавства  при  утворенні відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

 

     Будь ласка, прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 84.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів (Хмельовий та інші, усього чотири депутати) - до  Голови  Верховної Ради України щодо порушень законодавства при утворенні відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 89.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ткаленка Івана  Івановича  -  до  Прем'єрміністра  України  у зв'язку   з   невдоволенням   відповіддю   Міністерства  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської   катастрофи   на  депутатське  звернення  стосовно запровадження посвідчення  особи,  що  є  членом  сім'ї  померлого ліквідатораінваліда аварії на ЧАЕС.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 124.

 

     Кармазіна Юрія  Анатолійовича - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невжиттям термінових заходів Міністерством  екології  та природних  ресурсів,  Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та  у  справах  захисту  населення  від  наслідків  Чорнобильської катастрофи,  Міністерства  закордонних  справ  щодо  відшкодування транскордонних екологічних  збитків,  завданих  Україні  внаслідок аварії на румунських гірничих підприємствах.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Краснякова Євгена  Васильовича  - до Прем'єр-міністра України щодо  неправомірних  дій  нових  власників   житла   у   сільській місцевості  стосовно  педагогічних  працівників,  які проживають у будинках,  наданих  їм  свого  часу  колгоспами,  таких,   що   не підлягають приватизації.

 

     Будь ласка, прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 85.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тищенка Павла  Васильовича - до Прем'єр-міністра України щодо фінансування  робіт   з   ліквідації   аварійного   стану   систем водопостачання в селищі Покотилівка Харківської області.

 

     Будь ласка, прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 80.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Степанов, Мороз та інші, усього 13)

- до Прем'єрміністра  України:  про  необхідність  вжиття  рішучих заходів щодо вирішення проблем вугільної галузі.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Алексєєва Володимира Геннадійовича - до віце-прем'єр-міністра України Тимошенко:  про зволікання в укладенні угоди  на  поставку енергетичного обладнання для Київської ТЕЦ6.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 108.

 

     Рішення прийнято.

 

     Кендзьора Ярослава Михайловича, Костинюка Богдана Івановича - до  Генерального  прокурора  України:  про  проведення   повторної автотехнічної    експертизи   дорожньо-транспортної   пригоди,   у результаті  якої  загинув  народний   депутат   України   Вячеслав Чорновіл, та скасування постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за статтею 58 Кримінального кодексу України.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шушкевича Володимира Григоровича - до Генерального  прокурора України у зв'язку з незадовільною відповіддю на звернення стосовно порушення Державним комітетом України у справах релігій статті  24 Закону про свободу совісті та релігійні організації.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 114.

 

     Рішення прийнято.

 

     Семенюк Валентини   Петрівни   -  до  Генерального  прокурора України стосовно результатів розслідування порушень  законодавства Житомирською обласною держадміністрацією при розподілі житла.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     Кирильчука Євгена   Івановича  -  до  Генерального  прокурора України:  про  поверховість  підходу  до  вивчення   справи   щодо неправомірного  звільнення  з  роботи працівника УМВС у Волинській області та зловживання службовим становищем керівництва  обласного управління МВС.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення прийнято.

 

     Семенюк Валентини  Петрівни - до Генерального прокурора:  про перевірку фактів порушень законодавства  та  зловживань  службовим становищем    головою    Ружинської   районної   держадміністрації Житомирської області.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Іщенка Олексія  Максимовича  -  до   Генерального   прокурора України  щодо  виконання прокуратурою конституційних обов'язків по нагляду за додержанням законів  органами,  що  проводять  досудове слідство.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Кухарчук,  Полюхович,  Плютинський, Покотило) - до голови Державної податкової адміністрації  України: про незаконне обкладання податковими органами міста Рівне податком на додану вартість оплати проживання студентів у гуртожитку.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Краснякова Євгена Васильовича - до міністра освіти  та  науки України   стосовно   заходів  міністерства  для  збереження  права сільських закладів освіти на  користування  раніше  виділеними  їм земельними  ділянками в умовах реалізації Указу Президента України щодо реформування аграрного сектора.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 86.

 

     Шановні колеги!  Надійшов запит до  Прем'єр-міністра  України Ющенка  від  народного  депутата  Манчуленка  щодо  договорів  про співпрацю з українськими церквами.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення прийнято.

 

     Надійшов депутатський запит на ім'я голови Київської  міської ради Омельченка від народного депутата Удовенка:  про неприсвоєння одній з вулиць міста Києва імені Вячеслава Максимовича Чорновола.

 

     У зв'язку із запитом народний депутат Удовенко просить надати йому  слово.  Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон народного депутата Удовенка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати! Тільки окупація трибуни не дає мені можливості вийти на трибуну.

 

     Завтра виповнюється перша річниця від дня трагічної  загибелі голови Народного руху України,  народного депутата,  нашого з вами колеги Вячеслава Максимовича Чорновола.

 

     У сучасну історію України він увійшов як полум'яний борець за її незалежність,  утворення Української самостійної держави.  "Для мене політика,  - говорив він,  - звичайний спосіб  самовиявлення, тому що я в ній перебуваю весь час. Однак у першу чергу політика - це спосіб реалізації ідеї,  яка живе в  мені  років  35.  Це  ідея Української держави, української духовності".

 

     Радянська система  суворо  переслідувала Вячеслава Чорновола. Він поневірявся понад 15 років у тюрмах і засланні,  а в проміжках між  арештами  працював  землекопом  в  археологічній  експедиції, кочегаром на заводі будівельних матеріалів, вагарем на залізничній станції,  інспектором  з  реклами  "Київкниготоргу" та на багатьох інших аналогічних посадах.

 

     Тодішня влада все робила, щоб зламати його волю, прагнення до здійснення   одвічної   мрії   українського   народу  -  утворення парламентської держави.  Але попри всі зусилля влади Чорновола  не зламали, він досяг свого.

 

     Усі ми  пам'ятаємо  хвилюючі  моменти,  коли  Чорновіл вносив прапор незалежної України в зал Верховної Ради.  І символічно,  що відзначення   річниці   від   дня   трагічної  загибелі  Чорновола збігається із днем,  коли  почалася  заміна  символіки  неіснуючої держави  на  будинку  Верховної Ради.  Ця подія - своєрідна данина славній пам'яті Вячеслава Чорновола.

 

     Україна шанує  свого  великого  сина.  Його  ім'я   присвоєно вулицям,   площам,   школам,  ліцеям,  встановлюються  пам'ятники, меморіальні дошки.  В ЮНЕСКО розглядається питання про  присвоєння йому міжнародної премії за досягнення в журналістиці.

 

     Учора видавництво  "Либідь" видало книжку Вячеслава Чорновола "Пульс української незалежності".  У ній зібрані численні  колонки редактора,   які   особисто   писав   Вячеслав  Максимович  і  які друкувались у рухівській  газеті  "Час",  яку  він  редагував.  Ці колонки попри всю його зайнятість з'являлися регулярно на шпальтах газети.

 

     Вражає широке коло порушених проблем

- від  захисту  будівництва нафтотермінала і альтернативних шляхів забезпечення України  нафтою  до  недоторканності  депутатської  і недоторканності совісті.

 

     Хочу нагадати,   що   одразу  після  обрання  Верховної  Ради нинішнього скликання Чорновіл виступив з  пропозицією  створити  в парламенті більшість. Але його пропозиція тоді ще не сприймалась.

 

     Вячеслав Чорновіл  залишається  в нашій пам'яті великим сином України,  патріотом, державником. Консолідуймо ж державницькі сили в   ім'я  його  світлої  пам'яті,  в  ім'я  розбудови  Української незалежної держави.

 

     Шановний пане  головуючий,  просив  би  вас   звернутися   до депутатів   вшанувати   пам'ять   Вячеслава  Максимовича  хвилиною мовчання (Хвилина мовчання).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Прошу сідати.

 

     Я ставлю  на   голосування   депутатський   запит   на   ім'я Омельченка, який був проголошений народним депутатом Удовенком.

 

     Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні народні депутати, оголошення. Відповідно до протоколу засідання депутатської  фракції  Народного  руху  України  від  23 березня  2000  року  інформую про зміну назви депутатської фракції Народного руху України.  Тепер ця фракція називається: депутатська фракція Українського народного руху.

 

     Шановні народні     депутати,    оголошення    для    фракції Комуністичної партії. Вимога фракції Комуністичної партії

 

     ГОЛОСИ ІЗ   ЗАЛУ.   Не   надо   "оголошень"!    Мы    требуем приостановления работ, а потом будут "оголошення"!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитую  Постанову  Верховної  Ради  України  про встановлення  державної  символіки  на  фасадах  і  в   приміщенні Верховної Ради України. "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Відповідно  до статті 20 Конституції України встановити на фасадах і в приміщенні Верховної  Ради  України  державні  символи України.

 

     2. Ця  постанова  набирає  чинності  з моменту її прийняття". Тобто з 21 січня 2000 року.

 

     Фракцію Комуністичної партії прошу зайняти свої робочі місця.

 

     -------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.  Розглядається проект  Закону про внесення змін до Закону України про телебачення і радіомовлення.  Доповідає  перший  заступник  голови  Державного комітету  зв'язку  та  інформатизації  України  Баранов  Олександр Андрійович. Будь ласка.

 

     БАРАНОВ О.А.,  перший заступник  голови  Державного  комітету зв'язку    та    інформатизації    України.    Шановний    Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати! За формальною ознакою я повинен   доповідати  зміст  та  обгрунтування  поданих  Кабінетом Міністрів  доповнень  до  Закону   України   про   телебачення   і радіомовлення. Але вчора за вашим рішенням було прийнято Закон про радіочастотний  ресурс  України,  в  якому   пропозиції   Кабінету Міністрів враховані.

 

     З огляду  на  те,  що  ці  пропозиції  були  сформульовані ще минулого року у травні,  потреба в розгляді  даного  законопроекту відпала.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Прошу записатися.

 

     Прошу висвітити.

 

     Будь ласка,  народний депутат Лавринович. Наступний - депутат Гуцол.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний Олександре Андрійовичу,  ви сказали, що відпала потреба у прийнятті цього закону.  А скажіть,  будь ласка, як і чи достатньо повно  врегульовано  в   прийнятих   нормативних   актах   питання ліцензування використання радіочастот телерадіокомпаніями?

 

     Дякую.

 

     БАРАНОВ О.А.  Спасибі за запитання. В прийнятому вчора Законі про радіочастотний ресурс України всі спірні питання, всі колізії, всі  прогалини в законодавстві,  які існували до цього часу,  були усунуті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гуцол.  Наступний  -   депутат Черненко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  У мене два запитання. Чи будуть наші телебачення і радіомовлення, якщо ми приймемо ці поправки, більш прозорими?

 

     І друге. Чи не має тут подвійного ліцензування?

 

     Дякую.

 

     БАРАНОВ О.А.  Спасибі  за  запитання.  Я вже доповів,  що цей законопроект не потрібно розглядати і приймати,  тому що вчора був прийнятий  закон,  за  яким  системи  подвійного  ліцензування вже немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Черненко.  Наступна  -  депутат Семенюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Вікторе Володимировичу,  передайте,  будь ласка, слово Гуцолу Михайлу Васильовичу, він такі цікаві запитання ставить, хочеться щоб він ще запитав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Все-таки я хотів би почути, чи не буде подвійного ліцензування,  якщо ми приймемо ці  поправки?  Будь  ласка,  дайте відповідь.

 

     БАРАНОВ О.А.  Добре. Якраз наша пропозиція полягає в тому, що цю поправку вже не потрібно приймати,  тому що вчора був прийнятий Закон  про  радіочастотний  ресурс України,  згідно з яким системи подвійного ліцензування вже немає.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово Станіславу Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Ви  непогано розпочинали,  але останні ваші дії у Верховній Раді не  зрозумілі  нашій  фракції  і мені особисто.

 

     Вчора ви   відмовилися  поставити  на  голосування  поправку, внесену  згідно  з  Регламентом,  про  доручення   Генпрокуратурі, профільному    комітету    розглянути    всі    факти   політичних переслідувань.  Сьогодні на елементарну вимогу найбільшої  фракції ви не надаєте депутатам слова. Навіщо це все робити? Не нагнітайте ситуації...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я требую: дайте слово!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Андрійовичу.

 

     Слово для співдоповіді надається народному  депутату  України Білоусу Артуру Олександровичу

 

     Увімкніть мікрофон   народного   депутата  Зінченка.  Замість народного депутата Білоуса.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні  друзі!  Сутність  запропонованих у цьому законопроекті змін полягає у введенні до переліку  документів,  що подаються  для  отримання  ліцензії на право користування каналами мовлення, документального підтвердження характеристики передавача, яке  може  бути видане власнику радіовипромінюючих засобів лише за поданням  Національної  ради  України  з  питань   телебачення   і радіомовлення.

 

     Потрібно зауважити,   що  в  чинному  законодавстві  є  певні неузгодженості стосовно технічних засобів мовлення.  Відповідно до статей  5  і  20  Закону  України  про  зв'язок  управління єдиною системою   зв'язку,   проблеми   регулювання    та    використання радіочастотного спектра покладаються на Кабінет Міністрів України. Він  же  затверджує  національну  таблицю  розподілу  радіочастот. Національна рада здійснює лише нагляд за додержанням встановленого порядку  використання  радіочастот  для  потреб   телебачення   та радіомовлення.

 

     Але відповідно  до  статті  2  Закону України про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення до її основних  завдань віднесено   гармонійний   розподіл   та   контроль  за  ефективним використанням  радіочастотного   ресурсу   держави,   виходячи   з інтересів суспільства, особи та національних

 

 

 

 телерадіоорганізацій. Тобто  наявна   суперечність   між   нормами згаданих законів України. Тому проблема дійсно існує.

 

     Як її  розв'язати?  На  думку  комітету,  оптимальним  шляхом розв'язання є прийняття Закону про радіочастотний ресурс  України, який  ми  і  прийняли  вчора  в другому читанні,  і це надзвичайно важливий документ.

 

     Отже, після прийняття вчора Закону про радіочастотний  ресурс це питання знімається саме по собі. Тобто комітет пропонує зняти з розгляду законопроект Артура Білоуса у зв'язку з прийняттям  учора в   другому  читанні  Закону  України  про  радіочастотний  ресурс України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  співдоповідача   -   голови Комітету Зінченка Олександра Олексійовича?  Будь ласка, запишіться (Шум у залі).

 

     Фракції комуністів пояснюю ще раз...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я вимагаю,  надайте слово, а не пояснюйте. Ми самі пояснимо. Ми маємо право висловити свою позицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Довгань.  Наступний  - депутат Мішура.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Передусім    запитання    до    головуючого.    Шановний   Вікторе Володимировичу,  в такій обстановці  нічого  незрозуміло,  про  що говорив доповідач. Як я розумію, і ви зараз мене не чуєте.

 

     Учора ми  прийняли  рішення,  яке є помилковим,  тому що дуже багато претензій висловлено військовими.  Вважаю,  що ми  сьогодні могли б це питання уточнити, але для того, щоб відбулася розмова з цього приводу,  я б хотів,  щоб наше  засідання  велося  згідно  з Регламентом. Давайте надамо слово комуністам - вони просять, у них є  питання,  які  вони  хочуть  поставити.  Обговоримо  і   будемо працювати.

 

     Дякую за те,  що ви мене не слухали, так що ще раз мені можна виступати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Мішура.  Наступний  -  депутат Ратушний (Шум у залі).

 

     Я ще  раз  пояснюю  всім  народним  депутатам:  розглядається питання порядку денного. Під час розгляду цього питання відповідно до  Регламенту  я  не буду надавати нікому слова ні для яких заяв. Петре Миколайовичу,  я як головуючий вам особисто роблю зауваження за зрив засідання.

 

     Народний депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція  комуністів.  Я  звертаюся  до головуючого.  Володимире Вікторовичу,  ви мене чуєте? Я прошу мене вислухати! Я передаю своє слово керівнику нашої фракції Симоненку.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слова! Слова!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре  Миколайовичу,  я вас попереджаю,  ви зараз можете задати запитання тільки доповідачу. Слово я вам надам після закінчення розгляду даного питання відповідно до Регламенту.  Я ще раз  попереджаю...  (Шум  у  залі).  Ні,  це  право   головуючого. Ввімкніть мікрофон на трибуні.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Во-первых,  я прошу того, кто председательствует,  не рассказывать мне,  что я должен сказать. Я народный депутат и мне,  пожалуйста,  Виктор Владимирович,  рот не затыкайте!  Что хочу,  то я и скажу, а не то, что вам выгодно! И в конце  концов,  это уже выходит за всякие рамки - вы диктуете мне, что я должен сказать.  Это мое право использовать время и  сказать то, что я хочу, а не под вашу диктовку.

 

     Уважаемые коллеги, я обращаюсь к вам и хотел бы вам напомнить некоторые вопросы с учетом того,  что сейчас происходит  в  стенах Верховного Совета.

 

     Мы вышли   к   трибуне,  чтобы  потребовать  проинформировать Верховный Совет...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон на трибуні.

 

     Слово для запитання надається народному  депутату  Ратушному. Наступний - депутат Зубов.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  164,  Тернопільська область).  Шановний пане головуючий!  У мене є запитання  до  голови  комітету  Зінченка.  Я  все-таки  не зрозумів,  чому потрібно зняти питання про радіочастоти, хоча воно опрацьоване в комітетах?

 

     А тепер до вас,  Вікторе Володимировичу. У зв'язку зі спробою завалити,  перешкодити  конструктивній  роботі  Верховної  Ради  я пропоную поставити  питання  про  позбавлення  Петра  Миколайовича Симоненка права брати участь у пленарних засіданнях (для початку - в одному пленарному засіданні),  оскільки та деструкція,  яку  він постійно  організовує,  свідчить,  що  комуністи  не  мають наміру конструктивно працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть,  будь  ласка,   мікрофон.   Слово   для запитання надається народному депутату Зубову.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Виктор Владимирович! Я  вас  знаю  как  неглупого  человека.  Пожалуйста,  не   делайте глупостей в этом зале.

 

     Я передаю слово депутату Симоненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  повторюю  -  для  запитання.  Зараз ми ставимо запитання до співдоповідача.

 

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон на трибуні.  Слово  надається Петру Миколайовичу Симоненку для запитання.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Я  еще  раз  требую прекратить мне диктовать, что я должен сказать с этой трибуны.

 

     А запитання в мене було від самого початку, коли ми вийшли до трибуни: хто підписав розпорядження про проведення певних робіт на будинку Верховної Ради? Чому?

 

     По-перше, я хотів би вас поінформувати,  що в Конституційному Суді знаходиться подання стосовно рішень,  які приймалися 21 січня і 1 лютого. Усі юристи, які сидять тут за столом президії, знають, що   до  остаточного  рішення  суду  вищої  судової  інстанції  не виконуються ті рішення, які приймалися, якщо вони оскаржуються.

 

     По-друге, я  хотів  би  звернутися  до  тих,   хто   сьогодні найбільше  заперечує.  Хіба  ви  не  були  членами  комісії,  коли розглядалися питання символіки?  Символіка  держави,  крім  малого Державного Герба, який використовується відповідно до Конституції, не затверджена.

 

     І, по-третє,  я ставив запитання ще й тому,  що це  порушення закону  стосовно  охорони  приміщень,  будівель,  які  включені до реєстру Кабінету Міністрів пам'яток історії  та  культури.  Ви  не приймали    відповідного   рішення.   Тому   той,   хто   підписав розпорядження,  вчинив злочинний акт.  Він без відповідних  рішень дав дозвіл на виконання цих робіт.

 

     Ми категорично вимагаємо припинити виконання цього рішення до остаточного розв'язання проблеми відповідно до  закону.  І  тільки тоді  мають виконуватися роботи.  І ми ще й іще раз нагадуємо вам, бо тільки вчора...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Олександре Олексійовичу, дайте відповідь, будь ласка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Шановному депутату  Ратушному  на  його  запитання,  чому  сьогодні  комітет вносить пропозицію зняти з розгляду законопроект Артура Білоуса, я повідомляю.  У  вас  є документ,  в якому зазначено,  що комітет у лютому й на початку березня розглядав проект закону  про  внесення часткових  змін  до відповідного закону (від 15 лютого 2000 року), поданий Артуром Білоусом.

 

     Але ви знаєте,  що вчора ми проголосували  більш  комплексний документ,   який   визначає  всі  засади  створення,  використання радіочастотного   ресурсу   не   частково,   як   пропонується   в законопроекті  Білоуса,  а в повному обсязі.  Отже,  ми погодили з Кабінетом Міністрів, і промовець на цьому ще раз наголошував, що і Кабінет   Міністрів,   і   профільний   комітет   пропонують   цей законопроект із розгляду зняти і запровадити в дію той закон, який учора  ми  прийняли  в  другому  читанні,  де  більш  повно подано характеристику   використання   всього   радіочастотного   ресурсу держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Олексійовичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги,  хто бажає взяти участь в обговоренні  даного питання? Будь ласка, висвітіть.

 

     Депутатів, які  бажають  виступити  з даного питання,  немає. Шановні   колеги,   обговорення   завершено.   Прийняття   рішення відбудеться в четвер відповідно до Регламенту.

 

     -------------

 

     Слухається друге  питання  порядку  денного - розгляд проекту Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України про ставки  вивізного  (експортного)  мита  на  насіння  деяких  видів олійних  культур.  Доповідач  -  голова  Державного   департаменту продовольства   Міністерства  аграрної  політики  України  Сватков Леонід Борисович. Будь ласка, Леоніде Борисовичу.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,  голова Державного  департаменту  продовольства Міністерства   аграрної   політики   України.   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  10 вересня  1999  року прийнято  Закон України про ставки вивізного (експортного) мита на насіння  деяких  видів  олійних  культур,  яким  було  встановлено 23-відсоткове мито на насіння соняшнику, льону та рижію.

 

     Закон було  прийнято з метою забезпечення переробки в Україні вирощеного  насіння  олійних  культур  з  тим,  щоб  стабілізувати економічну ситуацію у виробництві і переробці олійного насіння,  а також замінити експорт сировини на експорт готової продукції.

 

     За розрахунками,  від реалізації зазначеного закону додаткові надходження  до  зведеного  бюджету будуть становити 300 мільйонів гривень.

 

     П'ять місяців   діє   закон.   За   цей   час   закуплено   у товаровиробників  930  тисяч  тонн  насіння,  що на 170 тисяч тонн більше,  ніж з урожаю 1998 року.  Укладено угод на закупівлю  плюс переробку на давальницьких умовах на півтора мільйона тонн,  що на 300 тисяч тонн більше,  ніж до запровадження в дію  цього  закону. Виробництво  олії  збільшилося на 18 відсотків,  фасованої - на 70 відсотків.  Надходження до бюджету усіх рівнів збільшилися  на  90 мільйонів гривень.

 

     Разом з тим запровадженням тарифних обмежень експорту насіння олійних культур ми порушили в односторонньому порядку  умови  ряду угод  про  вільну торгівлю з країнами ЄС,  СНД і Балтії.  Ці угоди були ратифіковані Верховною Радою України.

 

     Порушено також Меморандум економічної політики на період  від 1  липня  1998  до  30 червня 2001 року,  укладений між Україною і міжнародними фінансовими інституціями.

 

     І, нарешті,  коли приймався цей закон,  не передбачалися і не враховувалися  ті  процеси  реформування  аграрного  сектора,  які відбуваються зараз.  За  станом  на  15  березня  цього  року,  95 відсотків  колишніх  КСП  реформовані  у  господарства  принципово нового типу на основі приватної власності на землю.  Ми не повинні обмежувати  дії  приватних  виробників,  маємо  створювати вільний ринковий простір,  умови для  вибору  способу  реалізації  власної продукції.

 

     Виходячи з  цього,  уряд  вносить  пропозицію  прийняти Закон України про визнання таким,  що втратив чинність,  Закону  України про  ставки  вивізного  (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання  до  доповідача  Сваткова  Леоніда Борисовича? Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть список.    Народний   депутат   Олексій   Марченко. Наступний - депутат Довгань.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  "Відродження   регіонів".   Шановний Леоніде  Борисовичу,  я  як  член  аграрного  комітету маю думку і висловлю її під час  обговорення.  Але  я  хотів  би  почути  вашу відповідь на таке запитання, яке цікавить і моїх колег.

 

     Ми зовсім  недавно  прийняли  цей  Закон про ставки вивізного (експортного) мита на насіння  деяких  видів  олійних  культур  за пропозицією Президента.  Закон було підписано,  він не пропрацював ще й  півроку.  Ви  на  підтвердження  ефективності  цього  закону сказали,  що  національне  виробництво  в  олійній  галузі  почало відроджуватися,  переробні підприємства мають сировину, дали людям роботу.

 

     Що все-таки  є  головною  причиною  того,  що  тепер  Кабінет Міністрів ініціює скасування ставок цього експортного мита?

 

     Дякую.

 

     СВАТКОВ Л.Б. Я хотів би сказати ось що. Сьогодні є насіння на олієжиркомбінатах. І є близько 800 тисяч тонн насіння на території України.  Але  цей  товар  не  працює   на   те,   щоб   проводити весняно-посівну  кампанію,  збирати  врожай.  Він  лежить  мертвим вантажем. Сьогодні комбінати можуть закуповувати щомісячно 100-120 тисяч  тонн  і  мали б можливість 100-120 тисяч тонн,  залежно від ємкості портів, продавати за кордон, щоб насіння не лежало мертвим капіталом,  а  працювало.  І працюватимуть ті олієжиркомбінати,  і буде вивезення за кордон. Ціна абсолютно однакова - що на кордоні, що  на олієжиркомбінатах.  Але ця кількість насіння лежить мертвим капіталом і не бере участі як ресурс у проведенні весняно-польових робіт.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Довгань.  Наступна  -  депутат Семенюк.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Дякую. Шановний Леоніде Борисовичу! По-перше, я хотів  би  від  вас  як  керівника  департаменту,  який займається питаннями переробки агропромислової продукції, дізнатися, чи маємо ми  взагалі  розрахунки,  скільки потрібно насіння олійних культур для внутрішнього споживання?  Скільки нам  потрібно  різних  видів олії, зокрема соняшникової олії? Скільки Україна може виробити для експорту оцієї сировини?

 

     І друге запитання.  Чи можемо ми все  насіння  переробляти  в себе  в  Україні  і вже реалізовувати за нормальними цінами готову продукцію?  Тому що закон,  який ми прийняли з вашої подачі, якраз не  дає  можливості  цим  товаровиробникам  прямо  вивозити готову продукцію.  І  ви  говорили,  що  вигідно  буде  тут   здійснювати виробництво олії. Якісь розрахунки з цього приводу є, чи завтра ви знову прийдете і знову будемо вводити якесь мито,  оці обмеження й таке інше?

 

     СВАТКОВ Л.Б.   Є   розрахунки.  Для  внутрішнього  споживання достатньо близько 500 тисяч тонн олії.  Вироблено  вже  490  тисяч тонн олії,  і цього б, звичайно, вистачило. Але олія фасована - це великий експортний потенціал держави.  І  сьогодні  ми  нашу  олію поставляємо  буквально  на  всі  континенти.  Ми  поставляємо її в країни ЄС,  у Бельгію,  у Нідерланди,  у Швейцарію.  Ринок Москви, Росії - це наші ринки.  І це експортний потенціал держави. Тому це питання вигідне.

 

     Але, я ще раз  повторюю,  сьогодні  800  тисяч  тонн  насіння лежить  як  ресурс  для  проведення  весняно-польових робіт,  і це мертвий ресурс.  Звичайно,  найлогічніше було б поставити  питання про  введення  сезонного  мита.  Можливо,  прийняти альтернативний закон:  дію цього закону призупинити і  ввести  його  знову  з  15 жовтня. Але урядом внесена така пропозиція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  Наступний  - депутат Новик.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого  блоку  соціалістів  і  селян (Лівий  центр).  Шановний Леоніде Борисовичу!  Скажіть мені,  будь ласка,  в  результаті  введення   мита,   якою   стала   внутрішня закупівельна  ціна  на  соняшник  у  державі?  Як  вона  змінилася порівняно із зовнішньою ціною?  Чи є різниця в цінах у  результаті прийняття цього законодавчого акта?

 

     Дякую.

 

     СВАТКОВ Л.Б.  Якщо сьогодні говорити про внутрішню ціну і про рентабельність для товаровиробника,  то є дані Державного комітету статистики.  З  урожаю 1998 року трейдерами було закуплено насіння за бартерними операціями за ціною від 84 до 100 доларів за  тонну. За даними Державної митної служби,  із 900 тисяч тонн насіння,  що пішло на експорт,  безпосередньо товаровиробник відправив лише 2,6 тисячі тонн, все інше поставлено трейдерами. В 1999 році на біржах олієжиркомбінати закуповували у товаровиробників насіння за  ціною в середньому 700 гривень за тонну.  На сьогодні ціна на кордоні, я повторюю,  і ціна,  за якою олієжиркомбінати закуповують  насіння, однакова - 165 доларів за тонну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Новик.

 

     НОВИК А.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Виктор Владимирович. "Трудовая Украина". Уважаемый Леонид Борисович!  Скажите, пожалуйста, правительство не знало, когда готовило предыдущий законопроект, что с его принятием нарушаются   несколько   международных   соглашений   о  свободной торговле?  Правительство,  ограничивая права предпринимателей,  не знало,   что   нарушается   Закон  о  предпринимательстве?  Знало, наверное.

 

     Виктор Владимирович,   с   этим   законом   произошел   такой интересный  прецедент:  депутатский  корпус  как  бы  оставляют  в дураках.  Правительство   выходит   с   законопроектом,   мы   его поддерживаем, принимаем; правительство через четыре месяца выходит с  другим  предложением  -  мы  должны  отменить  принятый  закон. Наверное,  научно-экспертное  управление  Секретариата  Верховного Совета должно следить за  такими  вопросами:  нарушаются  какие-то международные  соглашения  с  принятием внутренних законов Украины или нет.

 

     Спасибо.

 

     СВАТКОВ Л.Б.  Звичайно,  уряд знав, що порушуються міжнародні угоди.  Я  особисто,  і віце-прем'єр-міністр,  і міністр проводили багато  переговорів  з   міжнародними   фінансовими   інституціями стосовно  цього закону.  І уряд не вносив пропозиції про прийняття цього  закону.  Закон  прийнято  за  пропозицією  керівників  ряду підприємств  через  комітет  Верховної  Ради.  Він  від  уряду  не вносився в Верховну Раду для прийняття. І Верховною Радою прийнято перший   варіант  -  ставка  мита  30  відсотків.  За  пропозицією Президента її було зменшено до 23 відсотків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається Юхновському Олегу  Івановичу

- першому заступнику голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Будь ласка, Олегу Івановичу.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (виборчий  округ  13,   Вінницька   область).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні  народні  депутати!  Прийнятий  Верховною Радою Закон України про ставки  вивізного  (експортного)  мита  на насіння  деяких  видів  олійних  культур  викликав  досить  широку дискусію серед керівників, спеціалістів різних відомств, у засобах масової інформації з'явився ряд критичних публікацій,  висловів на адресу Верховної Ради.

 

     Комітет з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин, розглядаючи  поданий  урядом проект Закону про визнання таким,  що втратив   чинність,   Закону   України   про   ставки    вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур, провів детальний аналіз  дії  закону  за  участю  провідних  спеціалістів олієжирової    галузі,    голів    обласних   комісій   з   питань агропромислового комплексу,  представників уряду,  детально вивчив ситуацію, яка склалася в олієжировій галузі, та можливі наслідки в разі відміни мита.

 

     Зараз ми маємо чітко визначитися  щодо  шляху  розвитку  АПК: зайняти   на  світовому  ринку  продовольства  місце  повноцінного партнера з виробництва і реалізації харчових продуктів чи й надалі залишатися  постачальниками  сировини іншим країнам.  Нагадую,  що харчова та переробна промисловість - єдина, яка впевнено працює зі збільшенням  валового виробництва продукції в державі.  За минулий рік зростання становило 8 відсотків. У поточному році цей показник становить  уже понад 30 відсотків порівняно з відповідним періодом минулого року.

 

     Олієжирове виробництво є одним з базових харчових виробництв, продукція якого не тільки реалізується на споживчому ринку,  а й є невід'ємним  компонентом  виробництва  широкої  гами  інших  видів харчових продуктів.

 

     За п'ять  місяців дії закону порівняно з відповідним періодом минулого   сезону,   за   даними   Міністерства   агропромислового комплексу,   ціна   реалізації   сільськогосподарської   продукції збільшилася на 54  відсотки  -  з  321  гривні  до  494,5  гривні. Рентабельність  вирощування  відповідно  збільшилася  з  18  до 60 відсотків,  виробництво олії збільшилося на 26,7 відсотка, зокрема фасованої  -  на  83,7 відсотка,  маргаринової продукції - на 15,6 відсотка,  майонезу  -  на  42,6  відсотка.   Усього   виробництво продукції по галузі порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилося на 44,7 відсотка, ще раз наголошую на цій цифрі - 44,7 відсотка. Завдяки цьому до бюджету додатково надійшло 103 мільйони гривень.

 

     Крім того,  за умови збереження вивізного (експортного)  мита до бюджету держави за перше півріччя додатково надійде близько 358 мільйонів   гривень.   І   ці   дані   підтверджені   розрахунками Міністерства  аграрної  політики.  Леонід Борисович Сватков,  який щойно доповідав цей законопроект,  також підтвердить,  що ця цифра абсолютно точна й змістовна.

 

     Збільшився рівень  зайнятості людей,  погашена заборгованість із заробітної плати працівникам олієжирової галузі.

 

     Наведу приклад.  Вінницький олієжиркомбінат, який, практично, три   роки   не   працював,  за  цей  період  повністю  ліквідував заборгованість із заробітної плати працівникам,  зменшив податкову заборгованість на суму понад 6 мільйонів гривень.

 

     Шановні народні депутати! Розглядаючи дане питання, передусім враховуйте,  будь   ласка,   три   аргументи:   захист   інтересів національного   виробника   -   як  сільськогосподарських,  так  і переробних підприємств; надходження додаткових коштів до бюджету - адже   це  заробітна  плата,  пенсії  та  інші  виплати  бюджетним організаціям;  захист  інтересів  конкретного  споживача  -   його платоспроможність, а також якість відповідної продукції.

 

     Крім того,   під  час  розгляду  проекту  Закону  про  ставки вивізного (експортного)  мита  на  насіння  деяких  видів  олійних культур не раз наголошувалося:  вивізне мито - захід тимчасовий та особливий.  Тому  відміні   вивізного   (експортного)   мита   має передувати   цілий  ряд  заходів,  запроваджених  урядом,  а  саме фінансово-кредитне  забезпечення.  Перший  крок  у  цьому  напрямі урядом уже зроблено. Наступний не менш важливий крок - легалізація ринку  сільськогосподарської  продукції  або  створення   прозорої біржової  та  оптової  торгівлі,  що  дасть  можливість  поступово відмовитися  від  бартерних  та   давальницьких   схем   переробки сільськогосподарської продукції.

 

     На жаль,  ні з пояснювальної записки до проекту закону,  ні з доповіді керівника департаменту  Сваткова  Леоніда  Борисовича  не випливає  саме  економічно  обгрунтованої  необхідності скасування вивізного (експортного) мита.

 

     Комітет Верховної  Ради  з  питань   аграрної   політики   та земельних  відносин  розглянув  внесений  урядом  проект закону та прийняв більшістю голосів рішення пропонувати відхилити його.

 

     Щодо пропозиції голови Державного департаменту  продовольства Сваткова Леоніда Борисовича,  то,  справді,  є сенс у тому, щоб на наступний виробничий сезон 2000-2001 років перейти  на  сезонність експортного мита. Однак для цього уряд має відповідно внести зміни до чинного Закону про ставки вивізного (експортного) мита.

 

     Дякую за увагу, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до Олега  Івановича?  Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть список.

 

     Слово надається народному депутату Пейгалайнену.  Наступний - депутат Кириченко.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической   партии   Украины.   Олег  Иванович,  вот  такой интересный вопрос.  Уничтожение связки серпа и молота в  экономике уничтожило,  по сути, село. И вы прекрасно об этом знаете. Сегодня уничтожают серп и молот  на  здании  Верховного  Совета.  Скажите, откроет ли уничтожение серпа и молота дорогу к процветаю народа?

 

     Спасибо.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую.  Шановні колеги,  це запитання не має ніякого відношення до питання, яке ми обговорюємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кириченко.  Наступна  -  депутат Семенюк.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).    Християнськодемократична    партія України. Прошу передати слово Віталію Журавському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Шановні колеги, у мене таке запитання. Автором законодавчої ініціативи не наводяться дані, за якими можна було  б точніше визначити сукупний економічний ефект від дії цього закону.  Автор законодавчої ініціативи зазначає,  що в  1999  році виробництво   олії  зросло  на  15  відсотків,  однак  не  вказує, порівняно з яким  періодом.  Дуже  важко  визначити,  є  від  того економічний ефект чи ні. Яка ваша думка?

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.   Дякую  за  цікаве  запитання.  Міністерство аграрної політики надало детальний аналіз (при бажанні ви можете з ним  ознайомитися)  щодо  роботи  олієжирової галузі як у минулому році,  так і за відповідний період  у  цьому  році.  Хочу  навести кілька показників з цього аналізу.

 

     Додаткові надходження  до бюджету тільки від реалізації шроту в поточному році становитимуть 330 мільйонів гривень:  податок  на додану  вартість  - 220,7 мільйона гривень,  податок на прибуток - 108  мільйонів   гривень.   Надходження   до   соціальних   фондів становитимуть  18,3  мільйона,  інноваційного фонду - 11 мільйонів гривень.  Тобто урядом практично  не  враховувалася  переробка  на вітчизняних   підприємствах   близько   700   тисяч  тонн  насіння соняшнику.

 

     Якщо знову ж таки повернутися до розрахунків щодо  надходжень до бюджету,  то ви розумієте, що переробка цієї кількості сировини дає змогу додатково отримати кошти до бюджету.

 

     У разі якщо цю кількість,  яку назвав Леонід Борисович, - 700 тисяч тонн,  буде експортовано,  то зрозуміло, таких надходжень не надійде.  Крім того,  близько 80 мільйонів гривень необхідно  буде виплатити  з  Державного бюджету для відшкодування ПДВ експортерам (трейдерам, я маю на увазі).

 

     Із 700 тисяч тонн насіння,  яке нині є  в  Україні,  повірте, виробник  або  сільськогосподарське  підприємство  мають  його 2 - максимум 3 відсотки. Уся інша кількість насіння належить трейдерам або  посередницьким  структурам,  які  ще  під  час  збору  врожаю минулого  року  забрали  його  за  поставку  матеріально-технічних ресурсів або засобів захисту рослин і такого іншого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  Наступний  - депутат Шепа.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний Олегу Івановичу,  із цих представлених документів я,  на жаль,  не побачила балансу. Коли ми говоримо про розвиток України і якщо думаємо про  її  продовольчу  безпеку,  ми повинні  бачити  передусім  баланс  узагалі  споживання  продуктів харчування в Україні.

 

     Запитання ж  у  мене  ось  яке.  Скільки  у  нас   переробних підприємств,   яка   їх  потужність,  скільки  насіння  виробляють товаровиробники,  скільки потрібно для завантаження потужностей  і яку кількість людей буде забезпечено робочими місцями?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую, Валентино Петрівно. Щодо виробництва. У минулому році валовий збір насіння  соняшнику  становив  близько 2,7 мільйона тонн.

 

     Щодо підприємств.  Таку  кількість  насіння  у повному обсязі можуть переробити наші вітчизняні підприємства. Крім того, у цьому році  в  Донецькій  області  вводиться  в  дію  підприємство фірми "Каргіл" потужністю близько 1 мільйона тонн.

 

     Якщо сьогодні на  нашому  вітчизняному  ринку  вже  понад  90 відсотків саме продукції власного виробництва високої якості,  то, я думаю,  завдання  уряду,  наших  зовнішньоекономічних  відомств, Верховної   Ради   -   докласти  максимум  зусиль  для  того,  щоб забезпечити нормальні умови для  експорту  готової  продукції.  Це сприятиме   знову  ж  таки  створенню  додаткових  робочих  місць, стабільній  роботі  наших   вітчизняних   підприємств   переробної промисловості.

 

     Назву одну  цифру.  Аргентина  -  найбільший виробник у світі насіння олійних культур.  Майже 7 мільйонів тонн насіння соняшнику вирощено   там  у  минулому  році,  98  відсотків  цієї  продукції переробляється у цій країні,  наголошую -  98  відсотків.  І  така практика є майже в усіх країнах світу, які займаються вирощуванням насіння соняшнику.

 

     Стосовно того,  що, встановлюючи експортне мито, ми порушуємо угоди  про  вільну  торгівлю з іншими країнами.  На мою думку,  ця продукція повинна входити до переліків,  на які не поширюється дія угод  про  вільну торгівлю.  Це практикується,  повторюю,  майже у кожній країні світу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шепа.

 

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Дякую,    Вікторе Володимировичу. Народний рух України. Олегу Івановичу, ви сказали, що на засіданні комітету рішення  прийнято  більшістю  голосів.  Я хотів  би  уточнити  на  засіданні  Верховної  Ради,  скільки було голосів "за" і скільки - "проти"?  Якщо голосів "за" було на  один більше, це не говорить про аж таку велику більшість. Це перше.

 

     Друге. Чи вважаєте ви, що ми і надалі виробника можемо ганяти туди,  куди хочемо?  Чи вважаєте,  що товаровиробник має продавати тому,  кому хочете ви або хтось інший? Чи не порушуються тут права людини і чи не втрачаємо ми ринок,  чи  не  втручаємося  ми  в  ті справи, у які нам не треба втручатися?

 

     Думаю, що той час,  коли можна було стадо ганяти куди хочемо, уже минув.  Дайте змогу людям самим вирішувати, кому, скільки і за скільки вони хочуть продати вироблену продукцію.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую, Василю Васильовичу. Щодо більшості. Я сьогодні озвучив позицію комітету,  яка була підтримана, незалежно від того,  була це перевага в один голос чи більше.  Я сказав,  що більшістю  членів  комітету  підтримана  позиція  щодо  відхилення урядового проекту закону.

 

     Щодо того,  чи не втручаємося ми,  скажемо так,  у можливість виробників   сільськогосподарської   продукції   знаходити    собі партнерів і так далі. Василю Васильовичу, я вже говорив про те, що 98 відсотків зібраного насіння соняшнику поступово  переходить  до посередницьких структур, до трейдерів. Якщо перерозподіл прибутків або надприбутків і відбувається,  то фактично  між  підприємствами олієжирової галузі та трейдерами.  І ніякою мірою (а ті цифри, які я   назвав,   підтверджують,   що    рентабельність    вирощування підвищилася)  це  не  могло  відбитися  на  сільськогосподарському товаровиробнику.

 

     Внаслідок того  що   у   минулому   році   збільшився   обсяг виробництва  насіння  соняшнику  в  цілому у світі (Аргентина його отримала понад мільйон тонн),  ціна на цю продукцію  на  світовому ринку знизилася на 35-40 відсотків.  Якщо сьогодні ціна фоб (Чорне море) на олійні  культури  становить  165  доларів,  а  олієжирові комбінати  закуповують  насіння  соняшнику  за  ціною  близько 150 доларів, то ви розумієте, що це цілком нормальні умови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу  Івановичу.  Сідайте,  будь  ласка. Переходимо   до   обговорення   даного  питання.  Слово  надається народному депутату Круценку. Наступна - депутат Семенюк.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України.  Шановні колеги, фракція підтримує рішення про відхилення законопроекту, внесеного урядом.

 

     Хочу звернути  увагу  присутніх  на  те,  що  днями  разом  з програмою  діяльності уряду нам роздали Основні положення програми діяльності уряду Угорщини на 1998-2002 роки,  ось  таку  брошурку. Думаю,  це зроблено з метою переконати депутатів, що наші урядовці взяли   орієнтир   на   достойні   країни,    так    би    мовити, постсоціалістичного розвитку і по-студентськи добротно використали "козу".

 

     Проте ж угорський уряд у своїй програмі націлений  настійливо і  переконливо  захищати інтереси країни,  вітчизняного виробника, робити все можливе для подальшого розвитку великих  підприємств  з метою збалансованості бюджету,  забезпечення зайнятості й експорту продукції з високим ступенем переробки.

 

     Чому ж ми,  шановні урядовці,  повинні слухатися не  власного люду   й   розуму   і   не  захищати  своє  переробне  виробництво сільськогосподарської продукції,  а на вимогу  шарлатанів-радників вивозити зерно,  худобу,  соняшник,  а не кінцевий продукт? Василь Васильович Шепа ставив запитання: чому не олію вивозити? Хіба ж це програма нашого уряду? Чий добробут поліпшується за рахунок поту і сліз наших селян?

 

     Початкова вартість сировини і вартість кінцевого продукту при комплексній  переробці відрізняються в чотири рази.  Дуже слушні і переконливі докази з цієї тематики дала газета "Сільські вісті"  у вчорашньому номері. А надумані, з пальця висмоктані аргументи "за" урядового доповідача не  витримують  критики  і  просто  не  мають здорового глузду.

 

     Подумайте, 800    тисяч   тонн   насіння   лежить,   і   наші сільгосптоваровиробники не знають,  куди його  діти,  і  не  мають коштів,  щоб посіяти.  Ви начебто турбуєтеся про того, хто вирощує соняшник,  і надаєте йому право бути експортером.  А чи знаєте ви, що  своїми  реформами  призвели  до  знищення  на селі в основному великих господарств,  і крім  трейдерів  цим  жоден  з  ефективних власників  не  зможе  зайнятися?  А урожайність впала не тому,  що соняшник на вітчизняних комбінатах переробляється,  і не тому,  що земля  у  приватній  власності,  а  тому,  що  нав'язана  програма знищення українського села виконується вами чітко. На жаль, не без підтримки   більшістю   парламенту,  як  і  інші  шабаші,  зокрема сьогоднішній ремонт фасаду приміщення.

 

     Давайте не будемо шарахатися з одного боку в  інший.  Лише  у вересні 1999 року прийнятий закон,  до речі, з ініціативи уряду, і віце-прем'єр-міністр Гладій  ініціював  його  і  відстоював  перед Міжнародним валютним фондом. А тепер зовсім по-іншому повернулися, тому що вимога така.

 

     Треба, щоб наші переробники були впевнені у завтрашньому дні, і  тоді  вони  зараз укладали б договори і кредитували виробництво сировини.  Оцими взаємовідносинами доцільно  було  б  зайнятися  і спеціалістам    Міністерства   агропромислової   політики.   Прошу голосувати  проти  законопроекту,  внесеного  урядом,   а   проект постанови   про   його   відхилення,   запропонований   комітетом, підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Семенюк. За нею - депутат Марченко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і селян (Лівий центр).  Шановні колеги  народні  депутати!  Повірте  мені, завжди,  коли в сесійному залі приймається закон,  яким на початку збирання будь-якої сільськогосподарської продукції вводиться  мито (у  даному  разі  через півроку його скасовують),  результат буває лише один:  ціна на внутрішньому ринку падає.  Як  тільки  держава починає  впроваджувати  якийсь механізм для сільськогосподарського товаровиробника,  представники Міжнародного валютного фонду, інших світових  фінансових  організацій  відразу  ж  починають  здіймати wвалт. Ми це бачили, коли приймалися закони щодо вивезення худоби, вивезення  цукру-сирцю.  І  сьогодні wвалт здійнято навколо Закону про ставки вивізного (експортного) мита на  насіння  деяких  видів олійних культур.

 

     Невипадково 28  січня  2000  року  на  ім'я  Прем'єр-міністра України американська торгово-промислова палата надіслала лист  про те, щоб даний законодавчий акт було скасовано. Чому так турбується американська торгово-промислова палата про наш внутрішній ринок? А тому,  що їй хочеться,  щоб Україна й надалі була лише країною для виробництва сировини для підприємств інших країн.

 

     Зокрема, можу навести такий приклад.  За  період  так  званих реформ  лише  в  Сполучених  Штатах  Америки  створено 5 мільйонів додаткових робочих місць.  Нині в Україні  площі  для  вирощування олійних  культур,  зокрема соняшнику,  збільшилися у 2,5 раза.  Ми втратили посівні площі,  збільшивши виробництво культури,  яка дає робочі  місця  для когось.  I якщо ми скасуємо вивізне (експортне) мито на худобу,  так само,  як і на олійні культури,  як цього від нас  вимагають,  то продовжимо тенденцію висмоктування українських wрунтів і тільки нарощуватимемо виробництво соняшнику для поставки його за кордон.

 

     До 1990  року  Україна  виробляла  30-32  відсотки  світового обсягу соняшнику.  Тобто на нашій продукції працювали всі  колишні республіки  Радянського  Союзу.  Були  забезпечені м'ясопереробні, рибні    підприємства,    виробництво    кондитерських    виробів, комбікормові  заводи.  I  питання  вивозу,  яке  стоїть  сьогодні, означає втрату цих галузей виробництва,  втрату  робочих  місць  і втрату безпосередньо наших бюджетних коштів.

 

     Крім того,  посередники, які скуповують сировину, намагаються вивезти її тоді,  коли світова  ціна  зростає.  Отже,  результатом вивезення  сировини  є  втрата робочих місць і втрата в середньому 1,5 мільярда гривень бюджетних коштів.

 

     Хочу сказати,  що товариш Круценко у своєму виступі правильно доповів позицію нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається  народному  депутату  Марченку. Наступний - депутат Довгань.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   "Відродження   регіонів".   Шановні   колеги! Встановлення  вивізного  мита  на  насіння олійних культур зачіпає інтереси двох галузей:  виробників  насіння  та  виробників  олії. Влітку, запровадивши експортне мито, ми змінили співвідношення цін на користь виробників олії.

 

     Сьогодні олійні комбінати забезпечені сировиною,  а на  ринку олії  немає  дефіциту.  Але  при цьому виникли проблеми,  оскільки національні   переробні   підприємства    платять    за    насіння товаровиробникам дещо менше, ніж ціни на світовому ринку. Сьогодні нав'язуються прогнози  і  формується  думка,  що  вже  цього  року національні  сільгосппідприємства  - виробники соняшнику просто не будуть сіяти соняшник.

 

     Безумовно, сільськогосподарські виробники повинні мати стимул працювати,  заробляти.  Вирощування соняшнику,  як відомо,  завжди було найбільш рентабельною галуззю сільського господарства, але ми вважаємо,  що повністю скасовувати експортне мито, те, що сьогодні пропонує Кабінет Міністрів - кинутися в іншу крайність.

 

     Ми маємо  збалансувати   інтереси   виробників   насіння   та виробників  олії,  захистити ці інтереси на міжнародних ринках.  У світі експортується готова продукція, а не сировина.

 

     Поглянемо на ситуацію з іншого боку - з точки  зору  світових ринків  насіння  соняшнику.  Насправді  таких  виробників  у світі небагато.  Найбільші виробники - Україна,  Росія,  США, Аргентина. Насіння,  вироблене  в  США,  дороге.  До  речі,  навіть Аргентина проводить політику обмеження  вивезення  насіння  та  стимулювання виробництва олії.  Мій колега Олег Іванович Юхновський сказав, яка кількість саме  олії  вивозиться  Аргентиною  і  скільки  сировини переробляється саме в Аргентині.

 

     Тобто обмежуючи   вивезення   насіння,   можна   підтримувати монопольні ціни на насіння,  отримувати додаткові прибутки.  Які ж ціни  встановлювати?  Ціни  світового ринку треба наближати до цін США,  оскільки вони найвищі.  Тоді американські  виробники  будуть отримувати  мінімальні  прибутки,  а  решта  виробників  отримають монопольні прибутки.

 

     Іншими словами, розмір експортного мита має бути якраз таким, який підвищує ціни на насіння соняшнику до рівня світових.

 

     За розрахунками,  півроку  назад  експортне  мито мало б бути близько 8  відсотків.  Сьогодні  ця  цифра  має  бути  уточнена  з урахуванням інформації про врожай насіння в Аргентині, сезон збору якого якраз завершується.

 

     Щодо захисту національних переробних  підприємств.  Більшість наших підприємств,  звичайно,  є неефективними. І тому, паралельно вирішуючи  і  підтримуючи  позицію  сільгосптоваровиробників,  які займаються   вирощуванням   соняшнику,   ми  повинні  подбати  про вирішення цієї проблеми.

 

     Депутатська група   "Відродження    регіонів",    підтримуючи пропозицію  Комітету  з  питань аграрної політики,  яка стосується введення,  можливо,   сезонних   експортних   мит,   пропонує   як компромісний   варіант  Кабінету  Міністрів,  оскільки  ми  будемо голосувати за відхилення внесеного проекту, внести пропозицію щодо зменшення експортного мита до 8 відсотків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Довгань.  Наступний  - депутат Павловський.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні колеги!  Той факт, що ми вже котрий раз розглядаємо  питання  такого плану,  говорить про те,  що Верховна Рада,  звичайно,  працює не в нормальному режимі.  Тому що ті, хто буде  голосувати за прийняття чи неприйняття закону,  сьогодні вже відпочивають.  Вони вчора відпрацювали.  Ось тому не дуже й цікаво виступати.

 

     Але надзвичайно  важливе  питання  обговорюється з точки зору перспектив розвитку нашої держави.  Вся Україна вже півтора місяця веде  мову  про  те,  чи  підпишуть акт чи пакт дружби (як німці з Радянським Союзом у 1939 році) уряд  і  Верховна  Рада,  чи  після цього стане щаслива Україна.

 

     Усі розказують,  що  в  програмі  уряду  закладена якась така ініціатива,  що ми відразу  завтра  станемо  нормально  жити.  Але нерозуміння урядом економічної ситуації в нашій державі підкреслює факт розгляду цього питання.

 

     Я сьогодні,  задаючи запитання, хотів почути відповідь такого плану.  Що  Україна  як  сільськогосподарська  держава,  яка має в розпорядженні 30 відсотків чорноземів,  про які всі  кажуть,  може сьогодні  поставити  на  зовнішній  ринок стільки-то продукції від переробки олійних культур,  стільки-то  -  на  внутрішній.  У  нас сьогодні   є   можливість   переробити   стільки-то   тисяч   тонн соняшникового  насіння,  рапсу,  інших   культур.   Усе   інше   - встановлюємо квоту, вивозимо за кордон.

 

     Ніхто про  це  і мови не веде.  Тому що ніхто не знає.  І ми, обговорюючи  програму,   зустрічаючись   з   керівництвом   уряду, зрозуміли, - і знати не хочуть, що має у своєму розпорядженні наша держава як виробник сільськогосподарської продукції.

 

     Тут називали цифру, що 98 відсотків олійних культур Аргентина переробляє в себе.  Куди ми рвемося? - я хотів би запитати Леоніда Борисовича як людину,  яка відповідає за  переробну  промисловість України.  -  Хто  вас  примушує  йти  у  Верховну Раду і заводити, скажемо так, людей в оману, відстоюючи цей законопроект?

 

     Я вважаю, що аграрний комітет прийняв правильне рішення (якщо це правда,  тому що одні кажуть так,  інші - по-іншому). Правильно те, що ми повинні добиватися можливості переробляти свою продукцію в себе. Але я знаю, що ті 800 тисяч тонн соняшнику, який лежить на складах у колгоспах чи в інших товаровиробників,  уже давно були б продані, якби в нас на внутрішньому ринку був покупець.

 

     Ми сьогодні руйнуємо одну монополію, а створюємо іншу.

 

 

 

 Наші переробні підприємства,  не  маючи  грошей,  не  мають  права стримувати виробництво тієї чи іншої культури.

 

     Тому я  вважаю,  що  дозволити  можна  було  б,  але до цього проекту закону підійти так: визначити внутрішні обсяги переробки і можливості,  відрегулювати  ціни і податкову систему і потім вести мову про те, щоб зробити ринок ліберальним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Павловському. Наступний - депутат Шепа.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Батьківщина". Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Члени уряду! Я хочу привернути увагу і журналістів до одного простого економічного розрахунку.  До 1990 року  Україна виробляла  1 мільйон 100 тисяч тонн насіння і відповідну кількість олії,  причому половини було достатньо для забезпечення внутрішніх потреб, а половина - 500 тисяч тонн - експортувалася.

 

     Якби ми сьогодні мали такий експорт олії,  то до бюджету мали б близько 3 мільярдів гривень.  Я  це  кажу  уряду  для  того,  що програма  уряду  має  дуже  велику  перевагу  -  вона має загальні концепції  і  не  має  нічого  конкретного.  Ось  вам   конкретний розрахунок, де взяти гроші, щоб підняти життєвий рівень.

 

     У чому  перевага  виробництва олії в себе в державі,  а не за кордоном?  Коли ми виробляємо олію в Україні,  то вона в 1,5  раза дешевша, ніж експортна. Це з одного боку.

 

     З другого боку, ми створюємо велику кількість робочих місць і цим самим наближаємося до виконання завдання,  яке  ставить  уряд, але не каже, як його зробити. Тому ми зразу пропонуємо.

 

     Отже, ми сьогодні стоїмо на такому.  Якщо ми хочемо,  а цього хоче фракція "Батьківщина",  щоб в Україні були робочі місця,  щоб справді  зростав добробут нашого народу,  щоб журналістам було про що писати, то нам не треба підтримувати пропозицію уряду, не треба підтримувати  вимоги  Міжнародного  валютного  фонду  і  Світового банку.  А вони вимагають,  щоб їм везли насіння, а вони нам будуть везти  олію.  Співвідношення  цін  у  цьому  випадку - 4 до 1,  ми програємо в 4 рази.

 

     А тепер стосовно того,  що лежить насіння і що з ним  робити. Треба надати пільгові кредити, якщо треба - зробити навіть емісію. Є багато механізмів,  як посприяти  організації  виробництва.  Але уряд  каже,  що  цим займатися не буде,  порушуючи тим самим закон Сея,  за яким є капітал,  праця і  земля.  І  четверте,  що  додав Маршалл, - організація виробництва. Оцим уряд і повинен займатися, якщо  хоче  побудувати  ринкову  економічну  систему.  Інакше   це залишиться на папері, це буде ілюзія.

 

     Це не випадково,  тому що в програмі уряду головний пріоритет

- не виробництво,  а бізнес.  А  бізнес  -  це  процес.  Результат відомий.  Тому  я хочу звернути увагу (і щоб записали в протокол), що "Батьківщина" виступає проти цього законопроекту.  А  з  іншого боку,   Вікторе   Володимировичу,   треба,  щоб  було  протокольне доручення уряду організувати виробництво олії в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шепа.

 

     ШЕПА В.В.  Шановні народні депутати!  Усі країни  світу,  які виробляють будь-яку продукцію,  борються за одне - за ринок збуту, а ми боремося за те,  як ліквідувати  цей  ринок.  Пригадайте,  що відбулося з цукром? У нас залишилася одна, якщо можна так сказати, валютна культура - соняшник.  Не думайте,  що соняшник -  це  щось таке  велике  для  сільського  господарства.  Якщо  врахувати,  що соняшник можна сіяти за  сівозміною  тільки  через  6-7  років  на площі,  де вирощували соняшник,  то я як економіст,  безумовно, за те, щоб торгувати кінцевим продуктом.

 

     Я ставлю запитання собі і вам:  "Хто  нам  заважає  торгувати кінцевим  продуктом?" Переробляймо,  продаваймо - і більше нічого. Але для цього що треба?  Треба як мінімум грошові ресурси.  Прошу, давайте  кредити,  немає  питань.  Але  ж  давайте  і право вибору виробнику - що йому робити,  з ким торгувати,  кому продавати,  за яку ціну продавати.  Ну що ми ганяємо наш народ наче стадо баранів і даємо йому команди,  що він має робити!  Що  ми  хочемо?  Казати йому,  з  ким сіяти?  Раніше все було розписано аж до того,  з ким пити чай. Так давайте повернемося до цього.

 

     Змінюються відносини в суспільстві,  немає КСП.  Я думаю,  що через  декілька років стати товаровиробником має власник землі.  І даймо йому визначитися,  що він хоче.  Я не думаю, що треба ганяти нас от так - хто куди хоче.

 

     Ми дійдемо  до  того,  що  соняшнику  наступного року посіємо половину того,  що сіяли. Ми найбільше посіяли його минулого року. Ми екстенсивно ведемо це господарство, бо 9-10 центнерів соняшнику з  гектара,  ви  розумієте,  що  воно  таке.  І  я  всетаки  прошу підтримати проект Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Ви абсолютно правильно звернули увагу на табло - погас  запис.  Я  нагадую,  що відповідно   до   Регламенту   розгляд  кожного  питання  не  може перевищувати 45  хвилин.  Ми  розглядали  це  питання  46  хвилин. Незважаючи  на  те що на виступ записані ще два народних депутати, ми завершили розгляд цього питання.  Прийняття рішення  відповідно до Регламенту відбудеться в четвер.

 

     Перед тим  як  перейти до розгляду наступного питання порядку денного,  я надаю слово Петру Миколайовичу Симоненку  від  фракції Комуністичної партії. Три хвилини. Будь ласка, Петре Миколайовичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Я  уполномочен заявить следующее от имени своих товарищей.  По нашему  мнению,  в  высшем законодательном органе Украины сегодня чинят произвол и беззаконие представители  определенных  политических  сил,  кто   обслуживает нынешний режим.

 

     По всем   актам,   которые   сегодня   вызывают  справедливые нарекания и сомнения  с  юридической  точки  зрения,  принятым  21 января   и  1  февраля,  нами,  народными  депутатами,  направлено конституционное  "подання,   яке   прийнято   до   провадження   в Конституційному  Суді".  И мы с вами должны сегодня понимать,  что протест,  избранный фракцией коммунистов, - это реакция на то, что в  Верховном Совете чинится беззаконие.  И все ремонтные работы на здании должны быть немедленно прекращены.

 

     Если принято постановление Верховного Совета, то скажите мне, пожалуйста,  юристы,  в том числе заседающие в президиуме на нашей сессии,  какое постановление имеет силу отменять законы Украины, в том  числе  Закон  Украины  об  охране  и использовании памятников истории и культуры? Таких постановлений я что-то не знаю.

 

     Второе. Здание Верховной Рады находится  в  реестре  Кабинета Министров    как   здание,   охраняемое   законом.   И   требуются соответствующие решения, если проводятся те или иные действия.

 

     Но я хотел бы  попросить  вас,  уважаемые  коллеги,  обратить внимание на то, как вас принуждают нарушать Конституцию Украины, и более всего тех,  кто ратует за  соблюдение  Конституции.  Я  вам, простите,  зачитаю статью 20,  которая гласит следующее:  "Великий Державний  Герб  України  встановлюється  з   урахуванням   малого Державного   Герба  та  герба  Війська  Запорізького  законом,  що приймається не менш як двома третинами від конституційного  складу Верховної Ради України".

 

     Мы с вами приняли этот закон? Нет, не приняли этот закон.

 

     Следующая часть этой статьи: "Опис державних символів України та порядок їх використання",  - это я для вас специально, господин Косив,  говорю,  - "встановлюються законом, що приймається не менш як двома  третинами  від  конституційного  складу  Верховної  Ради України".

 

     Разве мы с вами не знаем,  что комиссия, которая была создана при Кабинете Министров,  не внесла никаких предложений и ничего не смогла  сделать,  и  конкретных  предложений нет для рассмотрения. Поэтому я как член этой комиссии,  кстати говоря, заявляю, что нет этого решения.

 

     Следующее. Выполнение  этих  так  называемых решений нарушает Конституцию и законы Украины,  а те, кто их нарушает, должны нести уголовную  ответственность  по  законам Украины.  В соответствии с "Переходными положениями" Конституции и  действующим  законом,  по моему  мнению,  коль было сказано,  что это распоряжение подписано так называемым Председателем Верховного Совета,  они подпадают под действие статьи 207 Уголовного кодекса Украины.  И мы обращаемся к Генеральной  прокуратуре,  что  в  соответствии   с   "Переходными положениями"  и  действием  этой  статьей  вы  уже  должны сегодня принять меры прокурорского реагирования.

 

     И последнее.   Фракция   коммунистов    требует    немедленно прекратить преступные действия и выполнение работ на фасаде здания Верховной Рады до урегулирования этого вопроса в законном порядке.

 

     И совсем последнее. Уважаемые коллеги! Ведь сегодня речь идет о  том,  что  нашу с вами историю,  а прежде всего историю наших с вами  отцов  и  матерей,  пытаются  уничтожить.  Пытаются  сегодня низвергать  с тех зданий,  которые они построили,  а не мы с вами, то, что составляло смысл их жизни, за что они боролись. И если так дети поступают, то грош цена подобным действиям.

 

     Я призываю  всех вас еще раз задуматься и призываю немедленно отменить это распоряжение и действовать в соответствии с  законом. А  ваши  действия  вчера,  когда вас было 40 человек в зале,  а вы принимали законы Украины,  называется.  Вот  о  чем  сегодня  надо подумать

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть   мікрофон.   Переходимо  до  наступного питання порядку денного.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення  змін  до  статті  6 Закону  України  про  державну  допомогу  сім'ям  з  дітьми  (щодо фінансування державної допомоги).  Доповідач - заступник  міністра праці  та  соціальної  політики Вегера Світлана Анатоліївна.  Будь ласка.

 

     ВЕГЕРА С.А.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановні  народні депутати!  Відповідно до діючого закону державна  допомога  на  дітей  до  трьох  років  виплачувалася   з Пенсійного   фонду.  Минулого  року  було  здійснено  перший  етап розмежування  джерел  фінансування,  коли  з  Державного   бюджету Пенсійному  фонду  було  виділено  кошти  в  обсязі 134,9 мільйона гривень, у тому числі на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 100 мільйонів.

 

     Проте допомога виплачувалася постарому - з Пенсійного фонду з наступним   відшкодуванням   із   Державного   бюджету.   Внесення запропонованих  змін  до  статті  6  Закону  України  про державну допомогу сім'ям з дітьми дасть можливість звільнити Пенсійний фонд від  невластивих  для  нього  функцій,  скоротити шлях проходження коштів,  посилити контроль  за  цільовим  використанням  бюджетних асигнувань, передбачених для надання державної допомоги по догляду за дитиною.

 

     У Законі про  Державний  бюджет  на  2000  рік  на  зазначену допомогу передбачено 223,7 мільйона гривень. Це треба впорядкувати ще й тому,  що це,  як відомо,  перший  етап  розмежування  джерел фінансування,  звільнення  Пенсійного  фонду  від  невластивих для нього виплат,  це перший етап для проведення відповідних  заходів, пов'язаних з пенсійною реформою. Просимо підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Світлани Анатоліївни?  Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

 

     Народний депутат Задорожна. Наступний

- депутат Журавський.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Дякую. Я хотіла  б  запитати,  яку  допомогу  з  прийняттям  цього   закону конкретно буде отримувати кожна сім'я на кожну дитину?  Тобто який розмір виплати буде на кожну дитину в сім'ї?

 

     ВЕГЕРА С.А. Ви знаєте, що постановою 915 Кабінету  Міністрів  затверджені розміри виплат.  Я знала,  що буде  таке  запитання,  і  дякую  вам  за  нього.  Дія   постанови пролонгована  і  на  цей  рік  законом  про  бюджет,  в  якому  ви передбачили можливість  маневру  Кабінету  Міністрів  залежно  від наявності  коштів.  Стаття  57 Закону про Державний бюджет на 2000 рік дає змогу до прийняття Верховною  Радою  змін  до  Закону  про державну  допомогу  сім'ям  з дітьми здійснювати перегляд розмірів цієї допомоги.

 

     Сьогодні, як вам відомо, вони такі: допомога по  догляду  за  дитиною до досягнення нею півторарічного віку - 22 гривні;  допомога по догляду за дитиною  від  1,5  до  3 років  - 18 гривень 50 копійок і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (непрацюючим особам) - 7 гривень 40 копійок.

 

     Звичайно, розміри  виплат дуже малі.  І сьогодні головне наше завдання,  щоб законопроекти  (до  речі,  і  той,  який  доповідав Михайло  Володимирович,  і законопроекти,  які ми зараз готуємо до прийняття,  пов'язані з адресною допомогою малозабезпеченим)  були направлені  в  першу  чергу як на соціальний пріоритет на допомогу сім'ям, які мають дітей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний - депутат Моісеєнко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Виключення Пенсійного фонду України з числа органів, що здійснюють фінансування  державної  допомоги  сім'ям  з  дітьми відповідно до статті 6 Закону України про державну  допомогу  сім'ям  з  дітьми, надасть   можливість   звільнити   Пенсійний   фонд   України  від невластивої для нього виплати державної  допомоги  по  догляду  за дитиною.  Це так.  Але запитання в мене таке: це взагалі поліпшить державну допомогу сім'ям з дітьми чи ні?

 

     Дякую.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Пенсійний фонд здійснює невластиві йому  виплати за   шістьма  законами.  Серед  них  -  і  цей  закон.  І  те,  що фінансування за Законом про  державну  допомогу  сім'ям  з  дітьми здійснювалося з Пенсійного фонду, породжувало дві взаємовиключаючі тенденції.  Не можна  збільшити  і  розміри  пенсій,  коли  велика кількість коштів відволікається на виплати,  невластиві для фонду, і, звичайно, гальмується тенденція до підвищення рівня допомоги за цим законом.

 

     Тому це   є   принциповим.   І  я  прошу  народних  депутатів підтримати.  Це добра поправка. Вона дасть змогу краще працювати в цих   питаннях.  Звичайно,  розмір  допомоги  дуже  малий.  Тут  я погоджуюся з вами,  і більше про  що  нема  сказати.  Це  один  із головних пріоритетів, які треба змінювати в першу чергу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Светлана Анатольевна! Вот в 1990 году средний уровень заработной платы был 220 рублей,  прожиточный минимум - 30 рублей,  то  есть  прожиточный  минимум  в  семь  раз перекрывался  средним  уровнем доходов одного человека.  И это все составляло лишь 23-25 процентов от тех доходов, которые имело наше государство,   а  около  70  процентов  шло  на  социальные  фонды потребления.  То есть более 50 процентов шло на социальную защиту, естественно, и на помощь семьям с детьми и так далее.

 

     У меня  вопрос такого содержания.  Как вы оцениваете действия современного правительства  и  правящего  режима  по  сравнению  с действиями   советской   власти   по  защите  социальных  гарантий трудящихся?  Как вы связываете это с  тем,  что  сегодня  правящий режим  поставил  вопрос  о  свержении  серпа  и  молота - символов государства,  которое добилось этого,  с этого здания - незаконном свержении?  И  не  кажется  ли вам,  что все эти действия являются преступными и  поэтому  требуют  вмешательства  правоохранительных органов?

 

     ВЕГЕРА С.А.  Дякую вам за це запитання. Але мені здається, що сьогодні моя роль дещо інша.  Я  з  цієї  трибуни  доповідаю  інше питання.   І  дозвольте  в  рамках  тієї  компетенції,  якою  мені визначена ця роль,  сказати, що я погоджуюся з вами в тій частині, що   рівень  реальних  доходів  не  відповідає  тому  рівню,  який потрібен.  Нині,  на жаль,  реальні доходи  населення  падають.  І частка допомоги сім'ям, які мають дітей, досить низька порівняно з тим періодом, про який ви кажете, вона не витримує ніякої критики.

 

     Але в програмі дій  уряду,  я  хочу  звернути  на  це  увагу, передбачається  вже  в  2000  році  створити  умови для припинення тенденції щодо падіння реальних доходів населення.  Передбачається внести  ряд  законопроектів,  які  ми  будемо  доповідати  з  цієї трибуни,  щодо збільшення розмірів допомоги саме  малозабезпеченим сім'ям, серед яких сім'ї, що мають дітей, становлять досить велику частку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Світлано Анатоліївно. Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Григорович Лілії Степанівні.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ). Вельмишановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні  колеги  народні депутати!  Профільний комітет на своєму засіданні уважно розглянув законопроект  про  внесення  змін  до статті 6 Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми.  Зміни,  власне,  полягають в тому,  щоб вилучити  лише  слова:  "Пенсійного  фонду України",  законопроект зовсім не стосується сум чи  порядку  виплати  державної  допомоги сім'ям з дітьми.

 

     Ці зміни  спрямовані  тільки на одне - на виконання Бюджетної резолюції на 2000 рік,  а саме:  впорядкування  бюджетних  виплат, розмежування  джерел,  з  яких фінансуються ті чи інші виплати,  а також  звільнення  Пенсійного  фонду  від  невластивих  для  нього функцій.

 

     Пенсійний фонд    покликаний   фінансувати   виплату   пенсій громадянам, які досягли пенсійного віку. З огляду на це,

 

 

 

 вилучивши слова  "Пенсійного  фонду  України",  ми  розмежуємо  ці функції на виконання Бюджетної резолюції.

 

     Тому наш комітет однозначно визначився і  зійшовся  на  тому, щоб  підтримати проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми, до чого я вас теж закликаю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Лілії Степанівни?  Будь  ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Народний депутат Ратушний. Наступний - депутат Моісеєнко.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.   Пані   Григорович!   Я  думаю,  що  переважна більшість підтримає запропоновану зміну.  Я також хотів би, щоб ви все-таки  більше контролювали питання виплат.  Наприклад,  у моєму окрузі в двох районах (певно,  чи не єдиних в Україні) - Шумському і  Лановецькому,  де є позитивний приріст населення,  де найбільше багатодітних, ну, зовсім же не платять! Про яке майбутнє ми можемо говорити,  коли  не  будуть платити оцих 6 (чи зараз трохи більше) гривень для матерів,  які мужньо народжують дітей в таких складних умовах?!

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Я  дякую за дуже слушне запитання,  шановний пане Ратушний,  і хочу сказати трошечки ширше.  Не тільки в рамках комітету,  а й у рамках партії Народний рух України ми взяли це за свій стратегічний пріоритет, тому що дитинство наше - це, справді, та  тема,  на  якій нарешті потрібно акцентувати увагу.  Ми досить довгий час чомусь забували про  дітей,  які  не  могли  звернутися самі, оскільки зрештою вони і до виборчих урн не ходять, про що ми часто говорили.

 

     З огляду на це Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та  дитинства  розробив  проект  Закону  про охорону дитинства,  в першому читанні ми його прийняли і готуємо до другого читання.

 

     Крім того,  народний  депутат   України   Геннадій   Удовенко розробив  нову  редакцію  Закону  про  державну  допомогу сім'ям з дітьми, який, власне, буде поліпшувати механізм виплат дітям.

 

     І насамкінець хочу сказати,  що ми так  само  готуємо  проект Закону  про  дитячий  збір,  де будуть визначені конкретні джерела фінансування на  виконання  цих  двох  законів,  бо  якщо  вивчити алгоритм  виплати  допомоги  дітям  та  інших  виплат,  то виплати дитинству втричі відстають від виплат пенсій і зарплат.

 

     Я доповідаю вам,  що ми це бачимо і робимо реальні  кроки  до поліпшення ситуації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Моісеєнко.  Наступний - депутат Матвієнков.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Прошу  передать  слово   народному   депутату Украины Пейгалайнену.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.    Спасибо,   Владимир   Николаевич.   Ліліє Степанівно,  за Радянської влади питання: "Звідкіля брати гроші?", як кажуть,  зовсім не було,  бо для дітей завжди були гроші.  І ви пам'ятаєте,  що діти були ситі, одягнені, мали можливість будувати своє щасливе майбутнє.

 

     Скажіть, будь  ласка,  руйнування  серпа  і молота на будівлі вищого законодавчого органу розв'яже сьогодні  проблему  мільйонів голодних, бездомних дітей?

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Я безмежно дякую за ваше запитання. Оскільки ви,  шановний колего,  ставите його в політичній площині, то я так само  буду  відповідати  в політичній площині.  Ви знаєте,  що два тижні тому минуло 10 років з часу проголошення незалежності Литви. I хочу вам доповісти,  що середня заробітна плата в цій державі на сьогодні становить 300 умовних одиниць.  Відповідно такі виплати і на дітей.  Чому в них так сталося?  Та тому, що серп і молот у них не висить з 1990 року (Шум у залі).  Ми позбулися  цього  серпа  і молота  тільки  місяць  тому.  Тому все це через вас.  Окрім того, дотепер у президії сидів ваш генеральний  секретар  Адам  Іванович Мартинюк,  який  о пів на восьму вечора поставив на розгляд проект Закону  про  охорону  дитинства.  Тетяна  Задорожна  зі   сльозами доповідала  його.  Отак  через вас діти фінансуються за залишковим принципом, ми ж тепер будемо це поправляти (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.

 

     МАТВIЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Лилия Степановна,  я хочу  немножко отвлечь   вас   от   политических   проблем   и  вернусь  к  более злободневным.  Вопрос простой.  Мы освобождаем Пенсионный фонд  от несвойственных  ему функций.  В принципе это правильно,  поскольку Пенсионный фонд перегружен и имеются абсолютно другие проблемы. Но способны  ли  сегодня  органы  социальной  защиты,  на  которые мы возлагаем эту обязанность,  обеспечить работу таким образом, чтобы вот  эти  средства,  которые положены,  эти крохи попадали в конце концов по назначению без сбоев, без срывов? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Я  внимательно  выслушал  ваше  предыдущее выступление.  Но все-таки,  как депутат,  скажите,  пожалуйста,  7 гривень 40 копеек - вот эта сумма,  на ваш  взгляд,  для  женщины, которая воспитывает двух-трех детей,  является какой-то опорой или это просто для нас, декларация чистая?

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Безумовно,  така   цифра   є   недостатньою. Насамперед  я  дякую  вам за запитання і розуміння,  власне,  суті законодавчої проблеми,  яку ми сьогодні розглядаємо. Ми розуміємо, що це абсолютно не відповідає потребі жінки, яка виховує дітей. До речі, хочу наголосити, що ми ведемо моніторинг за тими дітьми, які потребують  негайної соціальної допомоги.  З 10,5 мільйона дітей в Україні  негайної  соціальної  допомоги  і  опіки  потребують  2,2 мільйона.

 

     Так от,   доповідаю   вам,   що  народним  депутатом  України Геннадієм Удовенком розроблена нова редакція Закону  про  державну допомогу  сім'ям з дітьми,  де ми кореспондуємо розмір допомоги на дитину з розміром мінімальної заробітної плати,  сукупним  доходом на  душу  населення.  I  у зв'язку з цим ці цифри безумовно будуть змінені. Але я ще раз кажу, що впорядкування виплат дасть підстави змінити ту ситуацію, яку ми маємо.

 

     Я щойно  доповідала,  що втричі більше відставання з виплатою навіть тих 7 гривень 40 копійок через те,  що є  такі  перехресні, невластиві виплати, скажімо, з Пенсійного фонду, місцевих бюджетів і таке інше.  Ми впорядкуємо даним  законом  виплати  і  наступним новим  Законом  про державну допомогу сім'ям з дітьми збільшимо цю допомогу відповідно до тих потреб,  які на сьогодні має українське дитинство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Ліліє Степанівно.

 

     Переходимо до  обговорення  цього  питання.  Слово  надається народному депутату Журавському. Наступний - депутат Ткаленко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні  колеги!  Фінансування  державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до статті 6 Закону України про державну допомогу сім'ям з  дітьми  провадиться  з  Фонду  соціального страхування України, Пенсійного фонду України, коштів Державного і місцевих бюджетів та інших  коштів  у  порядку,  що  визначається  Кабінетом  Міністрів України.

 

     Згідно з   цим   законопроектом   передбачається    виключити Пенсійний фонд України з числа органів, що здійснюють фінансування державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до статті  6  Закону України про державну допомогу сім'ям з дітьми.

 

     Для депутатів-мажоритарників   головний   біль,   коли   вони приїжджають в округ і  зустрічаються  з  виборцями  чи  здійснюють прийом  у  Києві  чи  в  окрузі,  -  це  пенсіонери.  Кожного разу приходить дуже багато пенсіонерів, які ставлять питання: "Коли нам будуть  виплачувати своєчасно пенсію і чи буде компенсація коштами за  несвоєчасну  виплату  пенсій?"  Отже,   для   депутатів,   які безпосередньо зв'язані з людьми, це питання номер 1.

 

     Я звертаюся саме до мажоритарників,  до депутатів, які обрані від народу:  підтримайте цей законопроект, бо його прийняття дасть для  ваших батьків 223 мільйони гривень,  які підуть безпосередньо на виплату саме пенсій.  Прийнявши цей законопроект,  ви можете  у своєму окрузі сказати:  ми,  спеціально прийнявши його, зекономили для вас 223 мільйони гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Ткаленку. Наступний - депутат Зубов.

 

     ТКАЛЕНКО I.I.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Шановні колеги!  Проект закону спрямовано на вдосконалення системи соціального  забезпечення  країни  шляхом закріплення за окремими видами соціальних виплат конкретних джерел фінансування.

 

     Свого часу  ми  не  дуже  переймалися  питанням  розмежування джерел  виплати  різних видів соціальної допомоги,  внаслідок чого втратилася цілісність характеру  окремих  податків  і  зборів,  ми фактично створили такий соціальний кошик,  розподіл коштів з якого відбувався  в  ручному  режимі.  Це   негативно   позначилося   на ефективності    соціальної   системи,   обмежило   можливості   її реформування відповідно до вимог ринкової економіки.

 

     Звільнення Пенсійного фонду України від невластивих для нього виплат  є  крок  у  правильному напрямі.  Крім того,  це сприятиме погашенню заборгованості із пенсій.  Тому проект закону  має  бути оцінений позитивно і заслуговує на підтримку.

 

     Ми лише  звертаємо  увагу,  що  сьогодні говоримо про те,  чи змінити джерела наповнення цього кошика, але не говоримо про інше. Депутат Матвієнков уже казав, що 7 гривень 40 копійок жодною мірою не відповідають тим коштам,  які потрібні на  сьогодні,  щоб  мати змогла  утримувати  дитину.  I  чому  ми так несправедливо чинимо: наприклад,  коли мати  здає  дитину  до  дитячого  садочка,  то  в середньому  на  рік  держава доплачує на утримання дитини 500- 600 гривень,  а коли дитина вдома виховується матір'ю, їй виплачуємо 7 гривень  40  копійок.  До  того ж коли дитина перебуває в дитячому садочку,  крім  доплати  за  дитячий  садок,  ми  сплачуємо  ще  й лікарняні тощо. Ви ж знаєте, наскільки здоровішою виростає дитина, якщо вона виховується вдома, а не в дитячому садочку.

 

     Тому, в   цілому   підтримуючи   цей   законопроект,    група "Відродження  регіонів"  ставить  перед  собою завдання - створити закон, який би передбачав збільшення соціальної допомоги сім'ям, в яких утримується дитина.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Зубову.

 

     ЗУБОВ В.С.   Фракция  "Левый  центр".  Уважаемые  коллеги!  Я полагаю,  нет особой необходимости более  подробно  обсуждать  эту проблему,  законопроект  необходимо поддержать.  Одновременно хочу еще раз  подчеркнуть  справедливость  слов  моих  коллег,  которые считают, что 7 гривень 40 копеек - это просто насмешка над здравым смыслом,  насмешка   над   такими   понятиями,   как   "социальная справедливость", "гуманизм" и так далее.

 

     Еще раз подчеркиваю, законопроект, конечно, нужно поддержать. Но я хотел бы сегодня обратить ваше внимание на совершенно  другую проблему,   которая  в  то  же  время  связана  непосредственно  с рассматриваемым законопроектом.

 

     Сегодня мировое   сообщество   отмечает   День    борьбы    с туберкулезом  -  одной  из  тяжелейших социальных болезней.  И мне просто удивительно,  с чего мы начали наше заседание - со споров о том,  что  нужно  сбивать  символику,  хотя  на это нужны огромные средства,  которые могли бы  пойти  на  детей  (Шум  у  залі).  Да бесплатно вы ничего не делаете, вы бесплатно только служите.

 

     Мы обсуждаем  любые  проблемы,  кроме  той,  которая  сегодня должна нас прежде всего тревожить.  Какова ситуация с туберкулезом в  Украине?  Вы  знаете,  что  с  1990  по 2000 год заболеваемость туберкулезом  в  Украине  увеличилась  в  11  раз!  Смертность  от туберкулеза увеличилась более чем в два раза! Если, скажем, в 1990 году от туберкулеза умерло 4 тысячи граждан  Украины,  то  в  1999 году  - 10 тысяч!  Я эти цифры привожу для тех национал-радикалов, которые здесь 10 лет кричат о потерях Советской Армии  в  войне  в Афганистане:  10  тысяч  за  12  лет!  И никто ни слова сегодня... Помянули Черновола.  Правильно помянули.  Но кто помянул 10  тысяч наших  соотечественников,  которые  умерли  от  туберкулеза?  А вы знаєте,  что у нас состоят на учете  640  тысяч  граждан,  больных туберкулезом!  Это  два  областных  центра.  Из  них  у 28 тысяч - открытая форма туберкулеза.

 

     Мы вчера приняли Закон  об  амнистии,  согласно  которому  на свободу выйдут заключенные, больные туберкулезом в открытой форме, они уклоняются от лечения. А каждый из них может заразить от 10 до 100 человек.

 

     И что  делает  сегодня государство в этом направлении?  А вот что:  на  18  процентов   сократилось   количество   туберкулезных диспансеров, на 28 процентов - количество туберкулезных санаториев и на 44 процента - количество специализированных коек.  Мы что, не понимаем,  какая  угроза  идет?  Даже  один  из самых "національно свідомих  віцепрем'єрів"  Николай  Жулинский  вчера  вынужден  был заявить,  что если так будет продолжаться,  то через пять-семь лет Украина превратиться в самый большой в  мире  противотуберкулезный диспансер,  в  котором  каждый пятидесятый гражданин Украины будет болен туберкулезом.

 

     Поэтому я предлагаю параллельно с рассмотрением этого вопроса дать   поручение   Кабинету   Министров  немедленно  приступить  к разработке общенациональной программы борьбы  с  туберкулезом.  Но вас эта проблема не волнует (Шум у залі).  Помолчите...  Державною мовою... Я вам і державною мовою скажу: коли вас не було тут, то й туберкульозу не було в країні (Шум у залі).

 

     Первое. Необходимо  приступить,  я подчеркиваю,  к разработке общенациональной программы борьбы с туберкулезом.

 

     Второе. Необходимо  обязательно   найти   средства   на   эту программу.

 

     И третье.   Пока   эти   две  задачи  будут  решаться,  нужно обязательно  дать   поручение   Кабмину   внести   соответствующие коррективы  в  ту  программу  деятельности правительства,  которая будет представлена на рассмотрение в парламент.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Таким чином, шановні колеги, ми завершили обговорення   даного  питання.  Прийняття  рішення  відповідно  до Регламенту відбудеться у четвер.

 

     Перед тим як оголосити перерву до  12  години  30  хвилин,  я інформую  всіх  народних депутатів,  що офіційно до Верховної Ради надійшла  програма   уряду   (не   проект,   а   програма!),   яка зареєстрована  і  розмножена.  Зараз ви всі біля столів реєстрації маєте  можливість  отримати  програму  уряду.  Ви  знаєте,  що  ми визначили   порядок  її  розгляду.  Прошу  ознайомитися  з  нею  і готуватися до прийняття відповідних рішень через тиждень.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Продовжуємо  засідання Верховної Ради України.

 

     Слухаємо наступне  питання порядку денного - проект Постанови про  впорядкування   умов   оплати   праці   працівників   апарату Національної  ради України з питань телебачення і радіомовлення та представництв Національної ради України  з  питань  телебачення  і радіомовлення  в  Автономній  Республіці  Крим,  областях України, містах Києві та Севастополі.

 

     Доповідач -  народний  депутат   України   Шевченко   Віталій Федорович. Будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий! Шановні колеги!  13 грудня 1999  року  Кабінет  Міністрів  України видав  Постанову  про  впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади,  місцевого самоврядування та  їх виконавчих органів,  органів прокуратури, суддів та інших органів, пунктом першим якої затвердив  схеми  посадових  окладів  керівних працівників,  спеціалістів і службовців, по суті, всіх центральних органів влади та управління.

 

     До цього переліку не потрапив важливий конституційний  орган, який,  до речі, народжений з ініціативи українського парламенту, - Національна рада України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення (можливо,  її  не  взято  до  уваги  як  позавідомчий  орган  і не враховано   цією   постановою).   У    зв'язку    з    проведенням адміністративної   реформи   та   скороченням  штатів  в  апаратах центральних органів влади та управління Національна рада України з питань    телебачення   і   радіомовлення   з   її   регіональними представництвами по всій Україні опинилася в скрутному  становищі, не   маючи   можливості   налагодити   діяльність  своїх  структур відповідно  до  Закону  про  Національну  раду  України  з  питань телебачення і радіомовлення.

 

     Ви знаєте,  яка  ситуація  в нас із Національною радою,  і це питання (слава Богу,  воно не кадрове), є сподівання, що ми швидко проскочимо  і  розв'яжемо  цю суперечність.  Є передбачення,  що у зв'язку з тим, що була в нас така ситуація з Національною радою, і десь про неї всі забули (по суті,  рік орган не працює), то вона й не потрапила в цю постанову,  хоч  наголошую:  постанова  Кабінету Міністрів  стосувалася  дуже  багатьох  органів  влади,  і не лише виконавчих, а й позавідомчих, куди, до речі, потрапила і Рахункова палата  як один із структурних підрозділів Верховної Ради України. Отже,  є нагальна потреба розв'язати це питання, що і пропонується в проекті цієї постанови.

 

     Шановні колеги,   проект   постанови,   окрім  того,  що  він розглядався у профільному комітеті, розглядався також на засіданні Комітету  з  питань  соціальної  політики та праці.  Виникли певні запитання з приводу  цього  проекту  постанови,  але  в  нас  були розмови  з  нашими  колегами з цього комітету,  і ми вже знаходимо компроміс,  як нам вийти на  документ,  який  жодного  сумніву  не викликає  і допоможе в роботі органу,  який свого часу народився з ініціативи Верховної Ради України.

 

     Якщо прив'язуватися конкретно до тексту проекту постанови, то йдеться  про  дві  поправки,  які  пропонує  внести наш профільний комітет.  Зокрема,  одна стосується пункту 3 (привертаю вашу увагу до  самого  тексту),  де  йшлося  про  те,  що  ми мали дати певне доручення  щодо  фінансування  на  стадії  підготовки   Державного бюджету.  Не  встигли  ми  з  цією  постановою,  і  цей  пункт  як неактуальний просимо зняти.

 

     Також пропонується  у  пункті  2  після  слів  "представництв Національної  ради  України  з питань телебачення і радіомовлення" поставити крапку і вилучити текст, який стосується того, що всі ці речі  мають  іще  погоджуватися  з  профільним  Комітетом з питань свободи слова  та  інформації,  а  також  із  Комітетом  з  питань бюджету.  Очевидно,  не  варто  нам  дуже  зарегламентовувати  цей процес.

 

     Комітет одноголосно ухвалив  рішення  просити  Верховну  Раду підтримати   запропонований   нами  проект  постанови.  У  проекті постанови є окреме доручення Комітету з питань  свободи  слова  та інформації  підготувати  відповідні поправки до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, які назавжди  врегулюють  такі  можливі суперечності і в законодавчому порядку передбачать,  як формуються  штати  цього  конституційного органу і звідки береться структура.

 

     До речі, донедавна, доки не виникла ця суперечність вперше за всі роки існування цього органу,  склалася  така  практика,  що  і структура,  і  посадові оклади затверджувалися на рівні заступника Голови Верховної Ради (цим займався пан Медведчук). Ніяких проблем не  виникало.  І,  власне,  апарат такого важливого органу успішно виконував покладені на нього функції.

 

     Комітет просить підтримати наш проект постанови,  спрямований на  те,  щоб  це наше дитя підтримати і нормально субординувати як орган у системі державної влади.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Федоровичу.

 

     Чи є запитання до доповідача?  Прошу  записатися.  Висвітіть, будь ласка.

 

     Народний депутат Ратушний. Наступний - депутат Матвієнко.

 

     РАТУШНИЙ М.Я. Шановний Віталію Федоровичу! Чи не вважаєте ви, що  саме  через  те,  що  при  керівництві  Верховної   Ради   був представник лівих сил Ткаченко, на нашому приміщенні досі є серп і молот,  наша власна постанова  не  виконувалась  і  люди  не  мали фінансування?

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Можна  передбачати  і  такі  моменти.  Але так історично склалося,  що на нинішніх приміщеннях Національної  ради немає тієї символіки, яка ще присутня тут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Матвієнко.  Наступний - депутат Мусієнко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька  область).  Українська  народна   партія   "Собор". Віталію Федоровичу,  може,  це не зовсім до теми саме проекту цієї постанови,  але я хотів би дати вам  певну  інформацію,  а  відтак запитати:  "Може, і не потрібно приймати постанову?" Як ви знаєте, в постанові Кабінету Міністрів від 13 грудня  минулого  року  2289 немає в переліку не тільки Національної ради, а й Верховної Ради.

 

     Проте, як  стало відомо з інформації по першому національному телевізійному каналу,  виявляється,  на  сьогодні  кожен  народний депутат вже отримує заробітну плату 1400 гривень, хоч відповідного рішення Верховна Рада не приймала і немає Верховної Ради  в  цьому документі.   Це   було  зроблено  спеціально  як  провокація,  щоб виправдати  неконституційний  і   антинародний   референдум.   То, можливо,  нам  піти таким шляхом,  як це зроблено по відношенню до Верховної Ради,  щодо Національної ради?  Хто прийняв рішення  про збільшення  заробітної  плати  -  хай  прийме  рішення  і стосовно Нацради.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Пане Анатолію, концептуально я вашу пропозицію чисто суб'єктивно цілком підтримую, хоч - повторюю - розглядається питання, яке вносив комітет, і воно має інший аспект.

 

     Верховна Рада,  в принципі,  є  орган,  який  сам  себе  може захистити,  сам  може розібратися.  Зрештою,  ми маємо бюджет,  де передбачені   відповідні   кошти   для   повноцінної    діяльності українського  парламенту,  тоді  як  ці проблеми ще досі вповні не розв'язані для Національної ради.

 

     А стосовно вашої ініціативи,  то  я  чисто  полюдськи  цілком поділяю  ці  погляди і вважаю,  що можна було б розв'язати у такий спосіб,  який ви пропонуєте. Єдине, від чого я застерігаю, щоб оці сум'яття  і  рикошети не зашкодили розв'язанню питання щодо роботи того  органу,  яким  ми  певною  мірою  опікуємося,  бо  саме   ми створювали  закон,  на  підставі  якого цей орган існує вже кілька років.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мусієнко.  Наступний  -  депутат Донченко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Спасибі,  Вікторе Володимировичу. Шановний Віталію Федоровичу, ви добре говорили про нашу дитину - Національну раду.  Я, правда, іноді не розумію, чого ми більше хочемо:  чи то її остаточно втопити, чи все-таки сприяти тому, аби вона зростала.

 

     Якщо ми  справді  хочемо,  аби вона зростала,  то не викликає сумніву необхідність врегулювання питань з оплатою.  Але чи  треба така постанова?

 

     Скажімо, пункт 2:  "Рекомендувати Національній раді... подати до Кабінету Міністрів...".  А хто сьогодні визнає Національну раду як  живий функціонуючий орган?  Можливо,  треба на рівні Верховної Ради звернутися  до  Кабінету  Міністрів,  щоб  Кабінет  Міністрів вирішив усі ці питання:  і включення до списку, і посадові оклади, і все решта, що можна зробити на сьогоднішній день?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Знаєте,  можна  було  б  і   звернутися.   Але зрозуміло,  який  статус  документа  звернення:  на нього ніхто не прореагує.  Певна  річ,  є  питання  із  таким  документом,   який називається   "постанова",   оскільки   з  ухваленням  Конституції документ під назвою "постанова  Верховної  Ради"  теж  має  певний статус  і  субординацію реагування.  Але ми йдемо цілком коректним шляхом, який не раз критикували. Звертаємося до Кабінету Міністрів з    проханням   розробити   законопроекти;   звертаємося   своїми постановами, де пропонуємо внести зміни до інших актів у зв'язку з ухваленням законів тощо.  Отже,  це коректна і прийнятна форма.  Я вже не кажу про  те,  що  в  проекті  постанови  є  розпорядження, адресовані безпосередньо нашим органам - зокрема комітету, щоб він розробив відповідні законодавчі поправки. Тому потреба в постанові очевидна.

 

     І, нарешті,  останнє.  Хто  б  як  не  розцінював  ситуацію з Національною радою,  у кадровому  аспекті  цю  проблему  все  одно довелося б нам розв'язувати,  незалежно від того, як би склалося - чи працювала б Національна рада у  попередньому  складі,  чи  буде обиратися  інший  склад.  Все  одно  для  цього  органу це важливе питання. Бо, розумієте, орган, який налічує зараз до 100 чоловік і є  важливим,  перебуває просто в підвішеному стані.  І ми не маємо права   нехтувати   інтересами    даної    категорії    освічених, підготовлених фахівців.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Виталий Федорович! Только что депутат Ратушный задавал вам вопрос, связанный с символикой. Я хочу  его  несколько  развить  в этом же ракурсе.  Могло ли вообще рассматриваться  подобное  решение,  если  бы  сегодня   символика государства  работала  и  государство было то,  которое носило эту символику?  Подобное решение мы бы,  наверное, в этом зале никогда не рассматривали,  оно решалось бы в интересах всех трудящихся,  в том числе тех, за которых вы сегодня ратуете.

 

     А вопрос к вам другого порядка.  Вы внесли документ,  который абсолютно  никак  не  отражен  в  бюджете  страны на нынешний год. Скажите,  пожалуйста,  с  принятием  этого  документа  надо  будет вносить  поправки в действующий Закон о Госбюджете на 2000 год или не нужно этого делать?  Если нужно,  то когда  вы  думаете  внести такие поправки? Ведь это бюджетное ассигнование.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  У Законі про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення є норма прямої дії,  котра передбачає, що  цей  орган  фінансується з Державного бюджету.  Так само певна частка  зборів,  які  з'являються   внаслідок   його   діяльності, відраховується  на  утримання цього апарату.  Отже,  у цьому плані якраз законодавча основа є.  Інша річ,  що  Національна  рада  вже кілька  місяців  існує  без затвердженого штату і без затверджених посадових окладів,  у зв'язку з чим і є потреба в даній постанові. На противагу,  до речі, аналогічним органам і іншим конституційним позавідомчим і відомчим органам для Національної ради цього немає, вона  просто  випала  із  розряду  інших органів,  для яких всі ці питання цілком упорядковані, відрегульовані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     Слово для доповіді надається голові Комітету з питань свободи слова та інформації Зінченку Олександру Олексійовичу.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні друзі! Навколо питання оплати праці працівників апарату Національної ради України  з  питань телебачення і радіомовлення склалася справді не зовсім зрозуміла ситуація. Адже Постановою Кабінету Міністрів 2288 від  13  грудня  1999  року  про  впорядкування  умов оплати праці працівників   апарату   органів   виконавчої   влади,    місцевого самоврядування  та  їх  виконавчих  органів,  органів прокуратури, судів та інших органів затверджені нові  схеми  посадових  окладів працівників   апарату   практично   всіх  державних  органів.  Але конституційний позавідомчий орган державної  влади  -  Національна рада  України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення  чомусь не представлена  в  цьому  списку.   Водночас   Постановою   Кабінету Міністрів України 403 від 26 лютого 2000 року граничну чисельність працівників апарату Національної ради скорочено до 119 осіб.

 

     Чому про Національну раду забули під час  встановлення  нових посадових  окладів  працівників  апарату  і  згадали  (в лапках) у зв'язку  з  проведенням  адміністративної   реформи,   не   зовсім зрозуміло.   Цей  управлінський  парадокс  потребує  вирішення,  і запропонований проект постанови Верховної Ради України спрямований саме  на  впорядкування  питання  оплати праці працівників апарату Національної ради.

 

     Фактично у  ньому  пропонується  тактовно  нагадати  Кабінету Міністрів  про  необхідність включення Національної ради до єдиної системи оплати праці працівників апаратів органів державної  влади і   запропонувати   вирішити  це  питання,  враховуючи  пропозиції профільного комітету Верховної Ради України.

 

     Слід зауважити також,  що проблеми, пов'язані з оплатою праці апарату   та  скороченням  штату  працівників  Національної  ради, перешкоджають належному виконанню нею своїх функцій відповідно  до чинного  законодавства.  Важливо  також мати на увазі,  що Законом України про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення     передбачено     бюджетне     фінансування     та матеріально-технічне забезпечення  діяльності  Національної  ради. Стаття  15  названого  закону  визначає також,  що категорії посад працівників  апарату  Національної  ради  прирівнюються  до  посад працівників   апарату   Верховної   Ради   України,  Адміністрації Президента України,  апарату Кабінету Міністрів.  У подальшому  ця норма  потребує  конкретизації.  Я  думаю,  що  ми всі здатні таку незначну проблему розв'язати.

 

     З огляду на  це  комітет  пропонує  прийняти  поданий  проект постанови  в  цілому.  Я  ще прокоментую,  адже ми розглядаємо два проекти - 5027 і 5027-Д.  Нагадую,  що ми погодили з  Комітетом  з питань соціальної політики та праці,  що з документа 5027-Д,  який подається членами комітету,  можна вилучити пункт 3,  адже  пункти 1,2  і  4  достатньо розв'язують усі питання,  на яких ми сьогодні наголосили.  Я думаю,  що документ 5027 нарешті  дасть  можливість розробити  механізми,  які  забезпечать планову роботу надзвичайно важливого конституційного позавідомчого органу - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи   є   запитання  до  Олександра  Олексійовича? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Народний депутат Донченко. Наступний - депутат Журавський.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Вы сейчас сказали, что уже в   ходе   обсуждения  вносите  поправки  к  розданному  депутатам документу в части исключения одного или двух пунктов, которые сами предлагали.  Это что,  у нас такая практика стала после того,  как "більшість  була  створена",  что  вы  абсолютно  неподготовленные документы вбрасываете в Верховный Совет,  параллельно начинаете их корректировать,  а потом будете в четверг вносить для того,  чтобы проголосовать,  запутав  окончательно  даже  незначительную  часть депутатов, которые сегодня присутствуют в зале, чтобы никто из них не мог разобраться, за что же они в конце концов проголосовали?

 

     Виктор Владимирович,   это   говорит   о  недостатках  работы Секретариата и вас как одного из руководителей Верховного  Совета, ибо  абсолютно  неподготовленный документ вбрасывается в Верховный Совет для рассмотрения.  Когда  это  будет  прекращено,  уважаемый председатель  комитета и уважаемый Первый заместитель Председателя Верховного Совета?

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Я  хотів  би   нагадати   шановному   депутату Донченку,  що  цей  документ пройшов обкатку не тільки в комітеті. Він  подавався  підкомітетом   з   електронних   засобів   масової інформації. До речі, ним керує депутат Понеділко, який представляє саме фракцію комуністів.  Документ пройшов  слухання  у  комітеті. Оскільки  тут  ми  ставимо  саме  соціальні  питання,  то доручили комітету залучити до роботи над проектом  і  відповідний  комітет, який займається соціальними питаннями.

 

     Я не розумію,  чому комуністи сьогодні вже вдруге заперечують голосування питання,  яке було  внесене  в  ініціативному  порядку підкомітетом,   очолюваним  Понеділком,  котрий  представляє  дану фракцію. Давайте тоді не розглядати ніяких документів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний доповідачу,  скажіть, будь ласка, чи є комітети органами, які можуть приймати рішення від імені Верховної Ради?

 

     Дякую.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Дякую.  Ну,  це думка була висловлена, це ж не запитання,  так? Дякую депутату Журавському за таке запитання і за таку думку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Олександре Олексійовичу.

 

     Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань соціальної політики та праці Бондарчуку Олександру Васильовичу...

 

     Депутат Ткаленко. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні колеги,  коли комітет розглядав проект постанови в повному обсязі,  основні заперечення були проти пункту 2: "Рекомендувати Національній раді України з питань...." і пункту 3:  "Доручити Комітету Верховної Ради  України  з  питань  бюджету передбачити в проекті Державного бюджету..."

 

     Ви розумієте,  що передбачити в проекті Державного бюджету ми цього не можемо.

 

     Враховуючи те,  що профільний комітет погодився дещо  змінити редакцію пункту 2 і вилучити пункт 3,  я вважаю,  що в такій формі можна даний проект постанови голосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання  до  співдоповідача?  Одне запитання.  Народний депутат Донченко. Увімкніть, будь ласка, його мікрофон.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Иван Иванович,  вопрос и к вам,  и  к  Виктору Владимировичу   Медведчуку.   Виктор   Владимирович,   когда  идет рассмотрение, слушайте, что вам говорят депутаты. Решение комитета было  -  "відхилити  даний  проект" и только потому,  что было два момента,  о которых я говорил предыдущему докладчику.  То  есть  с изменением  можно  голосовать  за.  Но  решение  нашего комитета - отклонить. Иван Иванович сейчас об этом не сказал. Он выразил свое мнение. В принципе мнение правильное, и тут можно соглашаться.

 

     Но я еще раз подчеркиваю, что измененный документ, который мы сегодня рассматриваем, не прошел через комитеты Верховного Совета. Вы  обязаны  были  представить нам документ в комитет:  на заранее разосланные вами "висновки" вносятся такие-то  поправки.  Было  бы решение комитета совершенно противоположно тому, что сейчас должен был доложить мой коллега Ткаленко, первый заместитель председателя нашего комитета.

 

     Да до  каких  же  пор будет продолжаться практика,  что мы по ходу начинаем кроить все, что угодно? Ответьте мне, пожалуйста, до каких пор будет продолжаться эта практика?

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Юрію Григоровичу, я відповів так, як відповів: комітетом було враховано всі ці  пропозиції,  і  було  заперечення проти пункту 3.  Зважаючи на те,  що пункт 3 вилучений, я від себе особисто вношу пропозицію підтримати даний проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Шановні   народні депутати,  переходимо до обговорення даного питання.  На виступи в обговоренні записалися три народних депутати. Народний депутат Чиж відсутній. Народний депутат Стрижко відсутній.

 

     Слово надається  народному  депутату Журавському.  Увімкніть, будь ласка, його мікрофон.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Доручення  Комітету  Верховної Ради з питань бюджету втратило свою актуальність у зв'язку з тим,  що 17 лютого 2000  року  Закон  про Державний  бюджет  України на 2000 рік уже був прийнятий Верховною Радою.

 

     Пропозиція стосовно погодження  Нацрадою  розмірів  посадових окладів    працівників   центрального   апарату   і   регіональних представництв Нацради з Комітетом Верховної Ради з питань  свободи слова  та  інформації та Комітетом Верховної Ради з питань бюджету недоречна,  оскільки комітети Верховної Ради не  є  органами,  які можуть  приймати  рішення  від  імені  Верховної  Ради,  і  жодним законодавчим актом не визначено порядок такого погодження.

 

     Втратив актуальність і пункт  4  проекту  постанови  стосовно підготовки  Комітетом  Верховної  Ради  з  питань свободи слова та інформації  законопроекту  щодо  внесення  змін  до   Закону   про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення щодо визначення процедури затвердження структури апарату Нацради,  адже законопроект  із  цього  питання вже внесений на розгляд Верховної Ради автором законодавчої ініціативи Шевченком.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Увімкніть, будь ласка, мікрофон заступника міністра праці та соціальної політики Кравчука Ігоря Івановича.

 

     КРАВЧУК І.І., заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановні народні депутати!  Чомусь,  ви,  обговорюючи цей проект  постанови,  не  торкаєтеся  головного  питання.  У проекті постанови   Віталієм   Федоровичем   Шевченком   не   пропонується найголовніше  -  до  якого  рівня  посадових  окладів прирівнювати оклади працівників Національної  ради:  чи  до  посадових  окладів працівників  апарату  Верховної  Ради,  чи  до  посадових  окладів працівників міністерств. Якщо те чи інше рішення ви приймете, тоді зовсім не треба записувати ці пункти в постанові, оскільки є схеми посадових  окладів  працівників  апарату  окремо  Верховної  Ради, окремо  Кабінету  Міністрів.  Отже,  тоді  не потрібно включати ці посадові оклади ні до якого переліку. Це перше.

 

     Друге. Не  треба  рекомендувати  Кабінету  Міністрів.  Проект постанови  у  мене  в  руках.  Залишається лише вписати туди,  які посадові оклади це будуть. Тому треба прийняти це.

 

     І третє.  Відповідно до статті 116 Конституції  умови  оплати праці   визначає   Кабінет   Міністрів.  Ось  уже  готовий  проект постанови.  Вам тільки треба прийняти зміни до  закону,  до  якого рівня  посадових  окладів  прирівняти  посадові оклади працівників Нацради,  повторюю,  до  посадових  окладів  працівників   апарату Верховної  Ради  чи працівників міністерств.  І все.  Тоді взагалі немає потреби в постанові, варто лише внести зміни до закону.

 

     Дякую, Вікторе Володимировичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Обговорення   закінчено.   Хто    бажав, виступили.  Прийняття рішення відбудеться відповідно до Регламенту в четвер.

 

     ------------

 

     Переходимо до розгляду останнього  питання  порядку  денного: проект  Закону про внесення змін до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Доповідач -  народний  депутат   України   Шевченко   Віталій Федорович.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний головуючий!  Шановні колеги! Я думаю, що це питання ми теж швидко пройдемо, оскільки воно не є кадровим, а, як правило, довкола Нацради в нас схрещуються списи. І в світлі того,  що сказав представник уряду, то якраз ці поправки до Закону про  Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення і враховують побажання, висловлені ним. Себто в оцих двох питаннях ми  вже доходимо консенсусу,  розуміючи все,  що нам слід зробити. Законопроект якраз передбачає таке.  У  попередній  редакції  було сказано, що категорії працівників апарату Нацради прирівнюються до посад працівників апарату Верховної  Ради,  Кабінету  Міністрів  і Адміністрації   Президента.   А   тепер   пропонується,   що  вони прирівнюються до  посад  працівників  апарату  Верховної  Ради,  і жодних проблем в уряду не виникне.

 

     Так само  й  інші  поправки  до  цього  закону  випливають із практики  дотеперішнього  функціонування  Національної  ради,   де передбачено   дуже   багато   речей:  які  пільги  й  умови  праці поширюються на працівників апарату,  яка максимальна  чисельність, звідки  загалом  береться  чисельність.  Все  це  передбачають оці поправки.

 

     Зокрема, у  кількох  статтях,  до  яких  пропонується  внести зміни,  були  норми,  що  не  узгоджувалися  з  іншим законодавчим пластом.  Скажімо,  щодо  каналу  суспільного  мовлення  проходила норма, що на цьому каналі можлива оплачувана реклама.

 

     Окремо слід   спинитися   на  пропозиції  народного  депутата Білоуса,  котрий  вважав  ненормальним,  що  виконавчий   секретар Національної  ради  може  призначатися  Національною  радою,  а не обиратися з числа  її  працівників.  То  якраз  навпаки,  ми  самі переконалися,   що   було   б,   якби   протягом  річного  періоду нефункціонування Національної  ради  виконавчий  секретар,  котрий керує апаратом по всій Україні,  був членом Національної ради. Цей орган був би настільки заблокований,  що не  було  б  кому  навіть підписати банківську платіжку на 5 копійок.

 

     Ми вже  переконалися:  оскільки  маємо  паритетний орган,  де четвірка - від  Верховної  Ради,  четвірка  -  від  Президента,  і теоретично  може  скластися  ситуація,  що  хтось  відкликає  свою четвірку,  не призначаючи іншу,  а в ту четвірку  ще  й  потрапляє виконавчий секретар,  якому підпорядковані всі виконавчі структури даного органу,  то таким чином цей орган стає  заблокованим.  Тому пропонована поправка логічна, необхідна, а практика засвідчила, що до всього цього  треба  прийти.  Дані  поправки  мінімальні,  вони цілком  випливають із попередньої практики діяльності Національної ради. Їхню доцільність підтвердило саме життя.

 

     На засіданні    комітету    законопроект    був    одностайно підтриманий,  за винятком норми,  запропонованої Стрижком, про яку варто сказати тоді,  коли будемо ухвалювати через тиждень чи через два у якийсь черговий четвер цей документ у першому,  а може,  і в остаточному читанні.

 

     Я просив би,  колеги,  підтримати законопроект. Він потрібний для діяльності даного органу,  незалежно від того,  чого ми в силу своїх політичних переконань чекаємо від нього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання  до  доповідача?  Запитань немає. Сідайте, будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     Переходимо до   обговорення   даного  питання.  На  виступ  в обговоренні записалися народні депутати  Білоус  (відсутній),  Чиж (відсутній), Стрижко (відсутній).

 

     Шановні колеги!   Обговорення   даного   питання   закінчено. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Відповідно  до  Регламенту  о  13  годині  в п'ятницю починається розгляд питання "Різне". Я прошу висвітити на табло,  хто з народних депутатів записався для виступу  з  питання "Різне".

 

     Слово надається  народному  депутату  Степанову.  Наступний - депутат Журавський.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые  депутаты!  Я искренне сожалею,  что на этом заседании не  присутствует  наш  драгоценный Иван Степанович Плющ. Я хотел ему сказать, что его "розпорядження

 222 з питання кількісного складу  підрозділів  апарату  Верховної Ради України" напомнило мне слова песни Михаила Круга: "На столе у него увядал некролог, и заныла душа под рубахой".

 

     У меня тоже заныла душа,  когда я увидел,  что сокращают  207 штатных  единиц.  Это действительно некролог по аппарату Верховной Рады.  Я не ставлю под вопрос, что по распоряжению можно сократить двух,  трех  или  даже  двадцать  человек.  Но  когда без согласия депутатского  корпуса  не  только  людей  сокращают,  но  и  целые подразделения,  у  меня возникает вопрос:  чем там комитет Омелича занимается? Вот такой у меня странный вопрос возникает.

 

     И с кем согласовано (или у народных депутатов спросили?), что ликвидируется  научно-аналитическое  управление  - все 20 человек. Может,  кто-то читает только биржевые котировки,  я согласен,  что этим людям не нужны аналитические выкладки. Но лично я как депутат постоянно читал их выводы,  и консультировался,  и обращался в это подразделение. И вот его раз - и ликвидировали, не спросив никого.

 

     Дальше. "Відділ  редагування  стенографічних  матеріалів  -18 одиниць".  Уважаемые коллеги!  Когда мы с вами  уже  уйдем  в  мир теней,  от  нас  останутся  только  стенограммы наших выступлений, которые готовят эти люди.  И надо бы разобраться:  было  нужно  18 человек,   а   теперь   их  уже  не  надо   Я  просил  бы,  Виктор Владимирович, поручить комитету Омелича разобраться (вы можете это сами сделать как Первый заместитель) с этим вопросом.

 

     И, наверное,  нужно  спросить  народных депутатов,  нужно ли, допустим,  ликвидировать Институт законодательства.  Или мы с вами будем  глотать  все  то,  что  нам  Кабинет  Министров  предложит: давайте, ребята, глотайте без разбора.

 

     Надо с этим  вопросом  разобраться.  Требуется  сокращение  - нужно проводить. Но при таком сокращении, при таких решениях нужно учитывать  и  мнение  народных  депутатов.  А  то   у   нас   одно "розпорядження"    будет    по    сокращению,    завтра    издадут "розпорядження" - в Верховной Раде командный пункт НАТО создать, и мы это опять проглотим.

 

     Поэтому я настаиваю на том,  чтобы такое поручение было дано. Нужно  разобраться.  Научно-аналитическое  управление  ни  в  коем случае  нельзя ликвидировать.  Неужели мы с вами такие аналитики и "науковці", что можем обойтись без этого управления?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Журавському. Наступний - депутат Гуцол.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги! Днями я вже порушував перед Генеральним прокурором України  Михайлом  Олексійовичем Потебеньком питання про незаконні дії  прокуратури  Жовтневого  району  міста  Одеси  до   спільного підприємства "Елпрів". До доданих аргументів хочу долучити й такі.

 

     15 лютого  СП "Елпрів" придбало у власність харчову продукцію в  кількості  2  тисячі   тонн.   Однак   підприємство   не   може користуватися   придбаним   майном   внаслідок   протиправних  дій прокуратури  Жовтневого  району  міста  Одеси,  які  полягають   у визнанні  цієї  продукції  речовими  доказами  та  долученні її до кримінальної справи,  порушеної  стосовно  до  працівників  іншого підприємства.

 

     6 березня працівниками прокуратури Жовтневого району Одеси ця продукція реалізується з надуманих причин,  що вона  є  такою,  що швидко псується, тоді як за українськими держстандартами вона може зберігатися 12 місяців.  Якщо це  речовий  доказ,  тоді  чого  він продається?

 

     Ці дії   вчиняються  всупереч  законним  правам  і  інтересам спільного  підприємства.  Внаслідок  таких  дій  слідчий   Коробко позбавив  це  підприємство  права  власності  на майно.  Зазначені правові наслідки можуть мати місце виключно за умов прийняття щодо цього судового рішення.

 

     Слідчий Коробко,  позбавляючи підприємство права власності на майно шляхом примусової  реалізації  цього  майна  через  сторонню особу,  фактично  конфісковує  продукцію  без  належних  для цього правових підстав.  Крім  того,  дії  прокуратури  є  втручанням  у господарську діяльність, що заборонено статтями 1, 4, 5, 19 Закону України  про  прокуратуру,  незаконні  та  суперечать  статті   41 Конституції   України,   статтям  2,  4,  55  Закону  України  про власність.

 

     Оскільки відповідно до статті 49 Закону України про власність володіння   майном  вважається  правомірним,  якщо  інше  не  буде встановлено судом, за відсутності рішення суду ніхто, у тому числі й  прокуратура,  не  має  права  чинити  перешкоди  в користуванні майном.

 

     Крім того,  жодне  порушення  законності,  прав  і   законних інтересів   не   може   бути  виправдане  доцільністю,  державними інтересами,  посиленням  боротьби   із   злочинністю   та   іншими причинами.

 

     Також треба  взяти до уваги те,  що кримінально- процесуальні норми не надають права при  захисті  прав  та  законних  інтересів одних осіб порушувати права та законні інтереси інших осіб.

 

     Працівники прокуратури стали торговими посередниками. Це мене наштовхує  на  думку,  що  прокуратура  в  даному  випадку   могла займатися комерцією. А це вже порушення закону.

 

     Тому я  ще  раз  звертаюся  до Генерального прокурора України Потебенька з проханням покласти цьому край - і негайно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Гуцолу.

 

     ГУЦОЛ М.В. Дякую, Вікторе Володимировичу. Я хотів би звернути вашу   увагу  на  те,  що  в  сесійному  залі  майже  кожного  дня зачитуються  депутатські   запити.   Кожний   депутатський   запит грунтується на конкретних подіях, і за кожним депутатським запитом стоять наші виборці, тобто громадяни України.

 

     Як секретар Комітету з питань прав людини я  завжди  стояв  і стоятиму   на   позиції  захисту  прав  людини,  малозабезпечених, інвалідів і решти верств населення.

 

     Тому, коли надходять звернення до  депутатів,  ми,  звичайно, перш ніж винести запит у сесійний зал, опрацьовуємо матеріал.

 

     Я звертаюся  до  головуючого.  Вікторе  Володимировичу!  Ви є досвідчений юрист у нашій країні. Я вас дуже поважаю як юриста, як керівника  (я  того  не приховую) і тому звертаюся до вас,  щоб ви особисто  взяли  під  свій  особистий  контроль  Регламент   нашої Верховної Ради.

 

     Адже в  нас  немає  механізму контролю виконання депутатських запитів.  На  всі  депутатські   запити,   котрі   голосуються   і підтримуються в цьому залі,  витрачаємо багато часу, адже над ними працюють, а вони, зрештою, ідуть у пісок. Так само і з заявами від фракцій, від груп.

 

     Поправки з конкретними механізмами контролю виконання,  які я подав до регламентного комітету - нашому  такому  шаленому  голові комітету, - вже протягом півтора року там лежать.

 

     Ми повинні з цим щось зробити,  тому що надалі не можна цього терпіти.  Авторитет вищого законодавчого  органу  мусить  бути  на високому рівні.

 

     Я наведу вам декілька прикладів, коли я хотів захистити права окремих громадян,  котрі звернулися до нашого комітету і  особисто до мене, і взагалі права сотень тисяч людей.

 

     Вікторе Володимировичу!  Я  вас  прошу  звернути увагу на цей депутатський запит,  котрий був  підтриманий  у  сесійній  залі  і підписаний Головою Верховної Ради Іваном Плющем.

 

     Як ви  думаєте,  шановні  колеги,  хто  відповідає  на  запит депутата,  котрий  звертається  до  міністра  охорони  здоров'я  у зв'язку  з  тим,  що  в  Міністерстві охорони здоров'я повсякчасно спостерігаються порушення Конституції і чинного законодавства? Хто платить - того й лікують.  Якщо людина бідна, то вона приречена на смерть.  Тому  я  у  своїх   запитах   прошу   Президента,   прошу Прем'єр-міністра  вжити  заходів  згідно  з Конституцією України і чинним  законодавством.  Так  от  навіть  на  запит,  котрий   був направлений Прем'єрміністру, відповідає заступник голови Київської міської держадміністрації Бідний.

 

     Я звертав  увагу  Прем'єр-міністра  на  те,  що   Бідний   як державний  службовець не відповідає професіональним вимогам,  що в лікарнях міста Києва - вакханалія.  Наприклад,  у лікарні  швидкої допомоги не просто антисанітарія - там можуть гуляти брудні собаки й коти, а пилюки достатньо для того, щоб її трактори вивозили.

 

     Хочу сказати й  інше.  У  нас  є  нейрохірург  Курілець  Ігор Петрович  (я  завершую  і  хотів  би обов'язково сказати про Ігоря Петровича й ще про одну лікарню).  Так от Ігор Петрович робить  на рік  по  500  дуже  складних  операцій.  Для того щоб ця людина не допомогала громадянам України,  такі,  як Бідний,  просто знищують її.

 

     Щоб навести порядок у нашій медицині, потрібно належним чином ставитися  до  кадрової  політики.  Даний  міністр  не  відповідає професійним,  політичним  вимогам,  тому я звертаюся до Президента України, до Прем'єр-міністра: треба обов'язково вжити заходів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кожин.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний головуючий! Шановні депутати! Від імені офіцерів, які перебувають у запасі та у відставці, звертаюся до народних депутатів з проханням  підтримати  проект  і  прийняти Закон  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих актів України стосовно стимулювання розвитку вітроенергетики в Україні.

 

     Розвиток промисловості   вітроенергетики    в    Україні    є перспективним  напрямом  не  тільки у зв'язку з конверсією заводів військово-промислового  комплексу,  які  виготовляють  вузли   для ліцензійних вітротурбін. Вітроенергетика має велике значення і для регіонів,  де відбувається конверсія військової інфраструктури, що вивільняється після скорочення чисельності Збройних Сил.

 

     Обидва види  конверсії  набувають  особливої  важливості саме тепер,  коли  на  українських  заводах   починається   виробництво ліцензійних  вітротурбін  великої  потужності,  здатних  виробляти електроенергію за ціною,  яка вдвічі менша за ціну  електроенергії теплових  станцій.  З використанням таких машин планується покрити до 25-30 відсотків потреби України в електроенергії,  що в  умовах значної  енергетичної  залежності  країни  від  імпортних поставок енергоносіїв є завданням стратегічного значення.

 

     Спілка офіцерів  України,  Український  народний  рух  уважно розглянули всі можливості вітроенергетики і роблять висновок, що в прийнятті Закону про внесення змін до  деяких  законодавчих  актів України  стосовно  стимулювання розвитку вітроенергетики в Україні дуже зацікавлена велика кількість українських військовослужбовців. Це  пов'язано  з  тим,  що  будівництво  вітрових електростанцій в Україні  здійснюється  головним  чином   у   місцях   розташування військових   частин   Міністерства  оборони  України,  особливо  в Причорноморському і  Приазовському  регіонах.  На  ВЕС  уже  тепер працює  багато військових у відставці,  які мають також і цивільні спеціальності.  Найбільш перспективними є,  з  точки  зору  Спілки офіцерів України,  Донузлавська,  Тарханкутська,  Східно-Акташська ВЕС у Криму.

 

     Прошу вас підтримати проект при  розгляді  цього  питання  на наступному тижні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ткаленко. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні колеги!  Я хотів сьогодні звернутися з питанням щодо скорочення штатів апарату Верховної Ради,  але з цим уже звернувся мій колега.

 

     Тому я  пропоную  звернути  увагу  на таке питання.  Протягом трьох місяців ми ніяк не можемо розглянути законопроект про  зміни до  Закону про металобрухт.  Якщо ми приймемо ці зміни,  то бюджет додатково отримає 350 мільйонів гривень.

 

     Зрозумійте, ми сьогодні шукаємо 20-30 мільйонів,  яких нам не вистачає, щоб направити на село чи на інші проблеми. А у Верховній Раді лежить законопроект, який передбачає додаткові надходження до бюджету в розмірі 350 мільйонів гривень тільки за рахунок введення вивізного мита на металобрухт і позбавлення  можливості  вивезення металобрухту без сплати ПДВ (20 відсотків).

 

     Вікторе Володимировичу,  я  звертаюся до вас:  треба все-таки розглянути проект змін до Закону про металобрухт,  які дадуть  350 мільйонів гривень прямих надходжень до бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Красняков.  Наступний -депутат Мусієнко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической    партии    Украины.    Виктор Владимирович, председательствующий два последних дня на заседаниях Верховного Совета!  Я напоминаю о двух своих вчерашних  обращениях дать  немедленный  ответ  по  поводу переоснащения системы "Рада", которое предоставляет депутатам возможность голосовать 15,  а то и 20 карточками.

 

     Я вчера  депутату  Свириде  сказал:  "Ты  сегодня  отыграл за киевское "Динамо".  Ты, наверное, натоптался столько по рядам, что Реброву хватило бы на весь последний матч".

 

     И второе.  Виктор Владимирович и уважаемые народные депутаты! Указ  Президента  "про   невідкладні   заходи   щодо   прискорення реформування  аграрного сектора економіки" привел к такому хаосу в сельской  местности,  что   сегодня   это   отразилось   даже   на педагогических  работниках,  которые  работают  в сельских школах. Указ Президента выписан так бездумно,  что учителей выбрасывают из домов,   квартир,  которые  они  получали  в  советское  время  от коллективных хозяйств.  От 38 тысяч учителей  требуют,  чтобы  они срочно заплатили за это жилье, срочно отдали деньги в коллективные хозяйства или какие-то преобразованные хозяйства.

 

     Эти колективные хозяйства  -  вновь  созданные  или,  как  их называют,  ООО,  забирают у школ пришкольные участки, забирают так называемые зеленые сады, забирают географические площадки. А мы на всех уровнях расхваливаем этот указ.

 

     Поэтому, Виктор Владимирович,  давайте официально обратимся в Кабинет Министров Украины, чтобы на основании подпункта 3 пункта 2 указа Президента от 9 марта 2000 года 398 Кабинет Министров принял нормативно-правовые акты, чтобы разрешить эту проблему, остановить тот беспредел,  который совершается над учителями,  проживающими в сельской местности.

 

     И последнее.  Виктор  Владимирович!  Мы  также  ждем  от  вас сегодня  ответа  на  заявление  Петра  Николаевича Симоненко.  Кто все-таки дал распоряжение? Покажите нам распоряжение, на основании которого  сегодня  творится  эта  вакханалия,  этот  беспредел  со зданием  Верховного   Совета   Украины,   занесенного   в   реестр национальных архитектурных памятников.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Мусієнко.  Наступний - депутат Соломатін.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Шановний   Вікторе   Володимировичу!   Шановні колеги,  які  залишилися  в  залі!  Я  хочу  ще раз повернутися до питання,  яке тут  досить  гостро  й  емоційно  поставив  шановний Михайло  Володимирович  Степанов,  - про розпорядження Голови щодо скорочення апарату Верховної Ради.

 

     Я хочу привернути увагу насамперед  до  правового  боку  цієї справи.  Порушено  конституційні  компетенції  Верховної  Ради.  У статті 85 (пункт 35) Конституції говориться про те,  що  структура апарату,  кошторис затверджуються Верховною Радою,  і це положення повністю виконувалося Верховною Радою попереднього скликання.

 

     Я хочу відіслати вас до постанови Верховної Ради, прийнятої 3 липня  1997  року,  якою саме і було затверджено структуру апарату Верховної Ради. Цією постановою передбачався і науково-аналітичний відділ,  і  Інститут  законодавства,  які  сьогодні  згідно  з тим розпорядженням фактично перестають  існувати,  бо  із  70  чоловік залишається 20,  то це тільки для того,  аби існувати формально, а не по суті.

 

     Добре, що тут є вельмишановний Віктор Іванович Шишкін. Я хочу звернутися до нього і разом з ним нагадати.  Шановні колеги!  Ще у Верховній Раді дванадцятого скликання ми  прагнули  до  того,  аби закласти  в  нашому  парламенті  наукові,  методологічні підстави, засади, основи для законотворення в контексті державотворення, аби ми  робили не тільки за принципом,  що сьогодні угодно,  аби діяла логіка правнича, логіка закону. І саме з тою метою ми кілька років прагнули до того,  аби створити цей науковозабезпечувальний блок - Інститут   законодавства,   науково-аналітичне,   науковоекспертне управління  і  так  далі.  І  ми  одним розчерком пера знищуємо це сьогодні.

 

     Я розумію,  в якій ситуації  Верховна  Рада.  Я  розумію,  що ситуація   в   цілому   в  Україні  вимагає  скорочення  кількості чиновників.  Але ж давайте тоді згідно з  Конституцією,  згідно  з Регламентом  розглянемо  це питання у Верховній Раді і вирішимо їх таким чином, щоб це було не на шкоду законотворчому процесу.

 

     І друге,  дуже коротке питання.  Воно дуже близьке до  цього. Мабуть,  ви  знаєте (хто не знає,  то нагадую) Указ Президента про Державне управління справами.  Не буду забирати часу, бо його вже, власне,  немає.  Згідно  з  цим  указом усі питання,  пов'язані із забезпеченням законотворчої діяльності Верховної Ради,  починаючи, вибачте,  від  аркуша  паперу,  скріпки  і  закінчуючи  заробітною платою,  оздоровленням,  побутовими умовами і так далі,  - усе  це буде вирішувати це управління справами, яке, власне, є підрозділом Адміністрації Президента.  Вибачте,  про яку  незалежність  у  цих умовах можна буде говорити?

 

     Шановний Вікторе Володимировичу! У мене кілька дуже невеликих пропозицій і прохання.

 

     Перше. Дуже часто буває так,  що всі  наші  заяви,  прохання, постановочні питання,  які тут звучать,  залишаються в цьому залі. Треба,  щоб усе-таки Секретаріат якось повніше їх аналізував,  щоб усі  вони  подавалися керівництву Верховної Ради і була відповідна реакція.

 

     Друге. Я прошу ці  два  питання  розглядати  як  депутатський запит на ім'я Голови Верховної Ради.

 

     Третє. Я  пропоную,  щоб  ці питання були внесені на сесійний розгляд.

 

     І, нарешті,  я пропоную,  щоб питання про  структуру  апарату Верховної Ради були підготовлені не просто регламентним комітетом, а спеціально створеною групою,  до  якої  ввести  тих  людей,  які розуміються на цьому,  які не один рік цими проблемами займаються, щоб ми,  скорочуючи штати,  не  скоротили  те,  що  необхідно  для нормальної роботи Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Соломатін.  Наступний - депутат Заєць.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Голові  Верховної  Ради України   Івану   Степановичу  Плющу,  Першому  заступнику  Голови Верховної Ради України Віктору Володимировичу Медведчуку.

 

     Депутатська заява  з  приводу  спроби  перейменування   міста ПереяславХмельницького.

 

     Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Під  час  зустрічі 17 березня цього року з групою виборців міста  ПереяславХмельницького Київської   області   я   дізнався   про   те,   що   представники ПереяславХмельницького  педагогічного  інституту  імені   Григорія Сковороди  ініціювали,  а  міська рада на сесії в березні прийняла рішення про проведення 16 квітня цього року міського референдуму з питання  про перейменування міста Переяслав-Хмельницького на місто Переяслав. Так що ми з вами є свідками не лише того, що знищується колишня  начебто тоталітарна радянська символіка,  а й взагалі все те, що було святого в історичній пам'яті українського народу.

 

     Як на  мою  думку,  громадськість  згідно  з   законом   може ініціювати  будь-які  питання  місцевого  значення.  Але  завдання керівних  посадових  осіб  місцевої  влади  полягає  у  виваженому ставленні  до  кожної такої пропозиції.  Саме цього,  здається,  в Переяславі-Хмельницькому не сталося.

 

     Не враховано,  що з особою  Богдана  Хмельницького  пов'язана одна  з  найгероїчніших  сторінок в історії українського народу та становлення  української  державності.  Ім'я   славного   гетьмана належить  не  лише  цьому місту,  а всій Україні.  Про це свідчить найменування однієї з областей України,  багатьох  сіл,  вулиць  і майданів.

 

     У нашій  Українській  державі  указом  Президента України від травня 1995 року на пропозиції  Міноборони,  МВС,  Держкомкордону, Служби   безпеки,  Національної  гвардії,  ветеранських  та  інших громадських організацій засновано відзнаку  Президента  України  - орден  Богдана  Хмельницького для нагородження громадян України за особливі заслуги в захисті державного суверенітету, територіальної цілісності,   зміцненні   обороноздатності   та  безпеки  України. Нагороджені  орденом  Богдана  Хмельницького  іменуються  лицарями ордена Богдана Хмельницького.

 

     Велика кількість  видатних  діячів  сучасної  України  вже  є лицарями ордена Богдана Хмельницького.  Чи  зрозуміють  насамперед вони,  а з ними і вся Україна, Президент України особисто, світова громадськість   містечкову   спробу   викреслити   ім'я    Богдана Хмельницького з назви міста, в якому відбулася вікопомна історична подія - Переяславська рада?

 

     Тому дуже прошу вас,  Вікторе Володимировичу,  відповідно  до статей  13  і  14  Закону  України  про  статус народного депутата України дати протокольне доручення відповідним комітетам Верховної Ради  і  мені  особисто негайно здійснити на місці перевірку всієї документації про проведення міського референдуму з метою  вивчення питання  про  його відповідність Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми з  наступною  доповіддю  у  Верховній  Раді України.

 

     Дякую за увагу. Для стенограми повний текст заяви наданий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,  будь  ласка.  Слово  надається народному депутату Зайцю.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановні колеги!  Я попросив слово для того,  щоб оприлюднити заяву фракції  Соціал-демократичної  партії України (об'єднаної).

 

     "Фракція СДПУ(о)  у  Верховній  Раді України звертає увагу на катастрофічний для нації рівень смертельних  випадків  (більше  70 тисяч чоловік щорічно), що є наслідком неприпустимо низького рівня безпеки життєдіяльності населення.

 

     Ця ситуація є незмінною впродовж десятків років.  Саме для її подолання  Законом України про охорону праці,  прийнятим Верховною Радою України в жовтні 1992 року,  було створено Державний комітет по  нагляду  за  охороною  праці,  якому  передано  від профспілок функції  нагляду  за   охороною   праці   в   усьому   суспільному господарстві.    Таке   рішення   забезпечило   виконання   вимоги Міжнародної  організації  праці   щодо   організації   незалежного державного  нагляду  за  охороною  праці  і  позитивно вплинуло на зменшення  кількості  смертельних  випадків  на  виробництві  (для прикладу: з 2 619 випадків у 1992 році до 1338 - у 1999 році).

 

     Однак у   1997   році   всупереч  чинному  законодавству  при створенні Міністерства  праці  та  соціальної  політики  Державний комітет по нагляду за охороною праці було перетворено в Комітет по нагляду за охороною праці і підпорядковано Міністерству  праці  та соціальної політики.

 

     Така новація  зробила  державний  нагляд  за  охороною  праці відомчо залежним.  Більше того,  у грудні  1999  року  Комітет  по нагляду  за  охороною праці було ліквідовано взагалі.  Натомість у структурі Міністерства праці та соціальної політики  мав  би  бути створений Державний департамент по нагляду за охороною праці.

 

     Проте незважаючи  на  звернення  чотирьох комітетів Верховної Ради України,  обласних  державних  адміністрацій,  територіальних управлінь   Держохоронпраці,   Міністерство  праці  та  соціальної політики,  міністр Іван Сахань  продовжують  послідовно  руйнувати діючу систему нагляду за охороною праці.

 

     Так, за  пропозицією цього міністерства на базі ліквідованого Комітету по нагляду  за  охороною  праці  створюються  два  органи державного  управління:  Держгіртехнагляд  і  Держнаглядпраці.  Це рішення суперечить  вимогам  Указу  Президента  про  вдосконалення діяльності  державних  органів,  роботи  державних  службовців  та підвищення ефективності використання  бюджетних  коштів,  породжує два органи із дублюючими та штучно розділеними функціями.

 

     От вам  для порівняння:  у 1999 році від нещасних випадків на виробництві загинуло 1338 чоловік,  причому у  промисловості  було 475 таких випадків, в агропромисловому комплексі - 285.

 

     Така позиція   Міністерства   праці  та  соціальної  політики свідчить про некомпетентність та безвідповідальність. Адже саме це міністерство  з року в рік замовчує інформацію про те,  що Україна щорічно втрачає майже 70  тисяч  українців  внаслідок  смертельних випадків   так  званого  невиробничого,  побутового  характеру,  а близько 15 тисяч  із  них  проходять  у  державній  статистиці  за графами "загиблі з невідомих причин" і "в тому числі".

 

     Замість того,  щоб  бити на сполох та запропонувати концепцію безпеки життєдіяльності населення і  домагатись  її  впровадження, Міністерство  охорони  праці  та соціальної політики і далі руйнує систему нагляду за охороною праці.

 

     Із незрозумілою   непоступливістю   Міністерство   праці   та соціальної  політики  нехтує зверненнями фахівців і не один місяць перебуває з ними в стані війни.

 

     Більше того,  Міністерство економіки і Міністерство  фінансів України  також  не  дають  згоди  на одночасне функціонування двох департаментів.  Чи не тому міністр праці  та  соціальної  політики Сахань  як  член  урядової комісії з розслідування аварії на шахті імені Баракова до акта розслідування в частині пропозицій знову  ж таки включив пункт: "прискорити створення Держгіртехнагляду".

 

     Враховуючи наведене,   звертаємося   до  Президента  України. Шановний Леоніде Даниловичу!  Оскільки людина, її життя і здоров'я визнано Конституцією України найбільшою цінністю,  а ви є гарантом дотримання Конституції,  просимо вас сприяти створенню  Державного комітету по нагляду за охороною праці, який був би підпорядкований Прем'єр-міністру України чи Президенту України".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Ті, хто бажав виступити при розгляді питання "Різне",  скористалися  такою  можливістю і виступили.  Я хотів би сказати,  що,  безумовно,  ми дамо відповідні доручення.  Зокрема, щодо   звернення   народного   депутата   Степанова.  Я  хотів  би поінформувати народного  депутата  Степанова  (і  про  це  говорив народний  депутат Мусієнко),  що відповідно до Конституції (стаття 85,  пункт 35)  призначення  на  посаду  та  звільнення  з  посади керівника  апарату Верховної Ради України,  затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату -  це  повноваження Верховної  Ради  України.  І  тому,  безумовно,  норма Конституції повинна бути виконана в повному обсязі.

 

     Стосовно звернення народного депутата  Журавського.  Ми  дамо такі доручення.

 

     Звернення народного  депутата  Гуцола - упорядкувати роботу з запитами.  Я думаю,  це слушна пропозиція.  Справді,  ми,  народні депутати,    подаємо    запити   на   ім'я   Президента   України, Прем'єр-міністра,  Генерального прокурора, а відповідають посадові особи,  які  за  рангом не можуть давати пояснення,  відповіді або коментарі у зв'язку з цими запитами.  Думаю,  це питання необхідно вивчити  і  дати пропозиції на ім'я Президента і Прем'єр-міністра. Обов'язково це зробимо.

 

     Стосовно звернення народного депутата Ткаленка.  Це питання є в  порядку  денному  п'ятої  сесії.  Я  думаю,  через  тиждень,  у понеділок,  на засіданні Погоджувальної ради профільному  комітету треба  порушити  питання про включення проекту до порядку денного. Як відповідальний за  порядок  денний  я  помічаю  це  собі,  і  в найближчий час цей законопроект буде предметом нашого розгляду.

 

     Стосовно звернення  народного  депутата  Краснякова.  Ми дамо доручення щодо указу Президента.  А щодо заяви Петра  Миколайовича Симоненка,  на яку посилався народний депутат Красняков,  то копію відповідного дозволу на роботи,  пов'язані з заміною символіки,  я передав у фракцію Комуністичної партії,  і ви можете ознайомитися. Усі дозволи згідно з чинним  законодавством  отримані.  Управління справами з відповідним підрядником проводить ці роботи на підставі постанови Верховної Ради, прийнятої 21 січня.

 

     Стосовно заяви народного депутата Мусієнка.  Ми визнаємо,  що два  питання  ми  розглядаємо як запити,  і вони підуть саме таким чином.

 

     Стосовно заяви  народного  депутата  Соломатіна  і  письмової заяви,  яку  передано  в  Секретаріат.  Таке протокольне доручення профільному комітету ми даємо,  і  результати  перевірки,  які  ми отримаємо, будуть доведені до зацікавлених сторін.

 

     Те саме із заявою народного депутата Зайця,  яку ми приймаємо і даємо відповідні доручення.

 

     Таким чином,  шановні  народні  депутати,   час,   відведений відповідно до Регламенту на "Різне", вичерпано. Зважаючи на те, що інших заяв з боку народних депутатів і бажання виступити немає,  я оголошую  сьогоднішнє  пленарне  засідання закритим.  Оголошується перерва.

 

     Наступний тиждень ми працюємо в округах.  До  зустрічі  через тиждень на пленарних засіданнях Верховної Ради.

 

     До побачення.