Стенограма пленарного засідання

15 березня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  15  б е р е з н я  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прохання підготуватися до реєстрації.

 

     Згідно з  прийнятими змінами до Регламенту в нас у вівторок - заяви і виступи від фракцій,  а в середу - за  записом  депутатів. Але  вчора  був  День уряду,  і ми цього не робили,  тому сьогодні можна провести за вівторок виступи від фракцій або за записком. Це як  визначиться  Верховна  Рада.  Від  фракцій чи за записом?  Від фракцій? Загальне рішення? Гаразд.

 

     Прошу зареєструватися. Ввімкніть, будь ласка, систему.

 

     У залі  зареєструвалися  328  народних  депутатів,   пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до  статті 2.5.2 Регламенту сьогодні - виголошення заяв і виступи від фракцій.  Але спершу дозвольте  мені  оголосити депутатські запити.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Групи народних  депутатів (Павла Мовчана та інших - усього 10 осіб) - до  Президента  України  стосовно  завершення  будівництва шляхопроводу до Сихівського житлового масиву міста Львова.

 

     Прошу проголосувати запит.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Георгія  Манчуленка - до Голови Верховної Ради стосовно скасування мораторію на  проведення  приватизаційних аукціонів за компенсаційні сертифікати.

 

     Прошу визначитися щодо цього запиту шляхом голосування.

 

     "За" - 74.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Сергія Москвіна

- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з затримкою  відшкодування податку       на      додану      вартість      Дніпропетровському олійно-екстракційному заводу - виробнику торгової марки "Олейна".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 87.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Михайла Гуцола,  Геннадія  Удовенка та  інших  -  усього 8 депутатів) - до Прем'єрміністра України про створення урядової комісії для розслідування фактів грубого  тиску з  боку  керівництва  Київської  міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Головного управління охорони  здоров'я  міста Києва на нейрохірурга Ігоря Курільця.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Нестора Шуфрича,  Володимира Нечипорука - до Прем'єр-міністра України у  зв'язку  з  висуненням  кандидатури Валерія  Цибуха на високу посаду в органах виконавчої влади (Шум у залі).

 

     Зараз повторю. Прошу, зніміть з голосування.

 

     Ще раз   зачитую:   народних   депутатів   Нестора   Шуфрича, Володимира  Нечипорука  -  до Прем'єр-міністра України у зв'язку з висуненням кандидатури Валерія Цибуха на високу посаду  в  органах виконавчої влади (Шум у залі).

 

     Гадаю, вже реакція народних депутатів свідчить і про зміст, і про  форму  цього  запиту.  Тому  я  прошу  Секретаріат  під   час формування  запитів робити їх відповідну експертизу.  Але згідно з Регламентом я ставлю на голосування. (Шум у залі). Я ж вам зачитав двічі, про що.

 

     "За" - 50.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Миколи Мичка - до Прем'єр-міністра України стосовно    правомірності    встановленого    порядку    погашення заборгованості  за  житловокомунальні  послуги  ветеранів  Великої Вітчизняної війни.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія  Соломатіна  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  тяганини  з  розслідуванням справи про напад на активістів  Компартії  України  під  час  президентської  виборчої кампанії.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято (Шум у залі).

 

     Відповідаю на  зауваження.  Я  прочитав правильно:  народного депутата Юрія Соломатіна - до  Прем'єр-міністра  України  стосовно тяганини з розслідуванням справи про напад на активістів Компартії України під час президентської виборчої кампанії.

 

     Я вам зачитую документи дослівно, як написано, адже я не можу це робити інакше. Я ж не знаю суті запиту (Шум у залі).

 

     Не можу  чогось  вигадувати,  шановні.  Я  прочитав  так,  як написано.  Я  зараз  вам  передам,  і  ви  пересвідчитеся.   Запит проголосовано.  Прошу народного депутата Сергія Москвіна спільно з Секретаріатом з'ясувати  редакцію  запиту.  Ви  бачили  результати голосування запиту Юрія Соломатіна, подивіться стенограму.

 

     Депутате Яковенко, я зрозумів ваше зауваження.

 

     Народного депутата Павла Мовчана

- до  Генерального  прокурора  України   про   порушення   чинного законодавства   при   індексації  майнових  сертифікатів  довірчим товариством "Різноекспорттраст" (місто Рівне).

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 62.

 

     Запит не прийнято.

 

     Я ще раз прошу депутатів урахувати  такий  нюанс.  У  поданні Секретаріату  щодо цього запиту написано:  "Нестора Шуфрича",  а у документах - "народний депутат Шушкевич" (Шум у залі).

 

     Я лише констатую факти,  які в  мене  є.  Ваша  пропозиція  - зробити   зауваження   -   приймається.  Я  дам  усім,  хто  бажає ознайомитися, стенограму і оригінал із запитом.

 

     Народного депутата   Валентини   Петрівни   Семенюк   -    до Генерального  прокурора  України  щодо  розслідування  справи  про передачу в заставу майна Ружинського  маслосирзаводу  Житомирської області    та    стосовно    розслідування    обставин    загибелі військовослужбовця Національної гвардії В. Щербатенка.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Короля

- до    Генерального   прокурора   України   стосовно   незаконної приватизації житлових будинків по вулиці Червоноармійській у місті Чернівцях. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів   -   Анатолія   Єрмака,  Анатолія Матвієнка  та  інших  (усього  8  депутатів)  -  до   Генерального прокурора,  голови  Державної  податкової  адміністрації України з приводу  політичного  переслідування  колективу  газети  "Сільські вісті".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Аліни Ведмідь - до голови Центрвиборчкому України стосовно невідповідності чинному законодавству  матеріалів ініціативної групи з всеукраїнського референдуму з міста Богуслава Київської області.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата    Юрія    Соломатіна    -    до    голови Центрвиборчкому  України  щодо  повноважень  ЦВК  по  контролю  за дотриманням законодавства про всеукраїнський референдум.

 

     "За" - 166.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні народні депутати, я передаю до Секретаріату оригінали із   запитами.   І   перегляньте   стенограму  засідання.  Якщо  я неправильно прочитав,  я  готовий  вибачитися.  Я  читав  так,  як зазначено в поданні.  А ви звірте свої матеріали,  і якщо в запиті допущено помилку, внесіть його повторно.

 

     Дозвольте мені  згідно  з  Регламентом  зробити   оголошення. Відповідно  до  статті  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради України інформую  про  входження  народних  депутатів  України  -   Сергія Миколайовича  Кіяшка до складу депутатської групи "Солідарність" і Сергія Івановича Пересунька до складу депутатської групи  "Трудова Україна"  та  вихід його зі складу депутатської групи "Незалежні". Відповідні документи є.

 

     Тепер згідно з Регламентом - виголошення заяв і  виступи  від фракцій.

 

     Семенюк Валентина Петрівна від соціалістичної фракції. За нею виступатиме Зарубінський.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Під гучні  акорди й зведення про реформування власності на селі сумною звісткою для всіх стає підвищення  тарифів  на  житлово-комунальні послуги,   проїзд   на   транспорті,  зростання  цін  на  продукти харчування,  особливо на хліб,  за  який  в  окремих  регіонах  за буханець правлять уже 2 гривні.

 

     Вартість цукру,  сметани,  масла, молока зросла в півтора-два рази порівняно з відповідним періодом минулого року.

 

     Цього року селяни не знають,  чи зорють вони поле, чи засіють його та чим будуть збирати врожай - серпом, ціпом чи чимось іншим?

 

     Усе це - земне,  це те, що турбує наших виборців. Але главам, особливо райдержадміністрацій і облдержадміністрацій,  не  до  цих земних  турбот.  Усе  підпорядковано  одному  -  референдуму.  Уже розписані агітатори по селах,  по вулицях,  по кварталах,  кожному вручено пам'ятку - іди та працюй по-стахановськи - так, як під час президентських  виборів.  А  якщо  не  підеш,   то   Адміністрація проконтролює якість твоєї відповідної роботи,  як це було зроблено під час президентських виборів,  а потім потрапиш,  не дай Бог, до "чорного списку" і втратиш роботу.

 

     Саме з цього приводу я хочу звернутися до більшості. 1 лютого 2000 року Президент України  підписав  ухвалений  вами  Закон  про визначення  порядку  обчислення  скликань  Верховної Ради України. Відповідно до цього закону ми є  депутати  третього  скликання.  А Указ Президента України про оголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (підпункт 1 пункту 2) говорить  (цитую  за оригіналом):  "Чи  висловлюєтеся  ви  за  недовіру  Верховній Раді України чотирнадцятого  скликання  і  внесення  у  зв'язку  з  цим доповнення до частини другої статті 90 Конституції України" і далі за текстом іде відповідна норма про розпуск парламенту.

 

     Цілком логічно виникає запитання: навіщо в  цей важкий для держави час витрачати кошти на проведення референдуму про недовіру депутатам чотирнадцятого  скликання,  які відповідно до прийнятого закону,  який підписав Президент України, будуть обрані аж у 2046 році? Я думаю, нехай наш батько нації живе і здрастує, я йому ще бажаю міцного здоров'я. Але, гадаю, що і ми, і він у 2046  році  будемо  іншими  і  прийдуть  нові  депутати  й працюватимуть.

 

     Тому, як   сказав  один  мудрий  філософ,  мистецтво  інтриги вимагає  розуму  і  виключає  при   цьому   відповідні   політичні підтексти.

 

     Тому, шановні   колеги,   особливо   представники  більшості, розберіться, про яку недовіру готує сьогодні Президент укази.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату     Олегу Зарубінському  від  фракції  Народнодемократичної  партії.  За ним виступатиме Черненко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Заява фракції Народно-демократичної партії.

 

     "Фракція НДП привертає увагу до чергової  спроби  керівництва Російської  Федерації поставити країни - члени СНД у нерівноправне становище.  Зокрема, представники Російської Федерації наполягають на  скороченні переліку товарів,  на які поширюється режим вільної торгівлі між нашими державами.  Серед  них  такі  важливі  позиції українського    експорту,   як   продукти   сільськогосподарського виробництва,  ліки,  алкогольні  напої,  продукція  металургії  та машинобудування.

 

     Показово, що  з цією вимогою російські представники виступили одразу після підвищення вивізного мита на сиру  нафту,  що  боляче вдарило  по  українському  паливному  ринку.  Усе це дедалі більше схоже фактично  на  ембарго  Росії  на  українські  товари.  І  це відбувається   на  тлі  катастрофічного  падіння  товарообігу  між Україною і Росією, і не з вини України. Шкода.

 

     Москва продовжує  в  багатьох  питаннях  взаємин  з  Україною зриватися  на політику шантажу та залякування.  Російські експерти підрахували,  що запровадження режиму вільної торгівлі на  теренах СНД  нібито  означатиме  для  російського бюджету втрату близько 7 мільярдів доларів на рік,  і активно  просувають  цю  думку  через мас-медіа.

 

     Водночас офіційні  кола  Російської  Федерації наголошують на необхідності поглиблення кооперації в межах СНД.  Варто зазначити, що Російська Федерація,  претендуючи на роль беззаперечного лідера Співдружності,  не робить ніяких кроків задля дотримання інтересів своїх   партнерів   і   сусідів.  Прикро,  але  російська  сторона намагається тлумачити  досягнуті  угоди  та  домовленості  лише  у вигідному для себе контексті.

 

     Варто звернути  увагу  на  те,  що  російські  офіційні  кола намагаються  чинити  тиск  на  українських  громадян  не  лише  на державному,  а  й  на  особистісному  рівні.  Прикладом цього може слугувати пропозиція уряду Москви про запровадження для  іноземних робітників, серед яких переважають українці, спеціальних нагрудних знаків.  Виникає  запитання:  чи  не  є  це  запозиченням  досвіду контролю над остарбайтерами часів Другої світової війни?

 

     Фракція Народно-демократичної  партії пропонує Верховній Раді звернутися  до  Федеральних   зборів   Російської   Федерації   та законодавчих  органів інших країн СНД з пропозицією про проведення спільного  обговорення  перспектив  запровадження  режиму  вільної торгівлі на рівні представників парламентів і урядів країн СНД. Ми пропонуємо  також  дати  доручення  делегації  Верховної  Ради  на Міжпарламентській  асамблеї  СНД  жорстко  поставити питання серед членів асамблеї про ухиляння Росії від виконання умов Договору про запровадження  режиму вільної торгівлі для країн СНД,  підписаного ще 1994 року і до цього часу не ратифікованого Росією.

 

     Фракція Народно-демократичної   партії    сподівається,    що здоровий глузд і прагнення добросусідських відносин, як і приклади успішної кооперації  в  Європі,  вплинуть  на  позицію  керівників Росії".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається   народному  депутату  Віталію  Черненку  від фракції "Батьківщина". За ним виступатиме Осташ.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Усі  ми  добре  знаємо,  що  державний бюджет більше не спроможний задовольнити потреби охорони здоров'я і забезпечити  її необхідними ресурсами.

 

     В умовах  гострої  нестачі  бюджетних  коштів  дедалі  більша частина  амбулаторної  та  стаціонарної  медичної  допомоги   стає платною,  різко  активізувався  тіньовий  ринок  медичних  послуг, оплата лікування при хронічних затримках виплати заробітної  плати медперсоналу   чим   далі  стає  нормою  взаємовідносин  лікаря  і пацієнта.

 

     Наведені обставини є однією з основних причин кризи в  галузі охорони  здоров'я.  Стан  здоров'я  населення швидко погіршується, поглиблюється  нерівність  у  доступності  медичної  допомоги  для різних верств населення.

 

     Саме тому перехід до обов'язкового медичного страхування слід розглядати як першочерговий крок у реформуванні охорони  здоров'я. Він  дасть  змогу значною мірою зменшити фінансове навантаження на населення, забезпечити рівний доступ населення до якісної медичної допомоги, справедливий розподіл коштів.

 

     Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування,   прийняті   Верховною   Радою    України тринадцятого    скликання,    дають   можливість   приступити   до реформування системи  охорони  здоров'я.  Ними  закладено  основні принципи соціального страхування,  можливості його запровадження в Україні.  Цим законом обов'язкове медичне страхування визначається як  один  з  основних  видів  соціального  страхування,  що цілком відповідає   світовому   досвіду,   відповідним   конвенціям    та рекомендаціям    Міжнародної    організації   праці,   Всесвітньої організації охорони здоров'я та Концепції соціального забезпечення населення України.

 

     Запровадження обов'язкового  медичного  страхування в Україні дасть змогу забезпечити контроль за формуванням  та  використанням коштів,  необхідних  для функціонування системи охорони здоров'я з боку держави,  запобігти надмірній комерціалізації системи охорони здоров'я,   перебудувати  організаційну  структуру  та  управління системи охорони здоров'я відповідно до вимог  ринкової  економіки, курс на побудову якої взятий нашою державою.

 

     Одним із  найважливіших моментів є те,  що страхувальниками є некомерційні       неприбуткові       організації.       Завданням загальнообов'язкового державного медичного страхування є створення умов для соціально справедливого розподілу  коштів  суспільства  у справі   надання   медичних   послуг   передусім  малозабезпеченим громадянам  за  механізмом,  коли  багатий  платить  за   бідного, здоровий - за хворого тощо.

 

     До речі,  цим шляхом пішли майже всі країни Східної Європи та колишнього СРСР,  винятком є поки що Білорусь та Україна.  І треба нарешті облишити інсинуації довкола того,  що начебто з прийняттям Закону  про  загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування медичне страхування здійснюватиметься за рахунок громадян і, таким чином, порушуватиметься проголошене статтею 49 Конституції України право громадян на безоплатну медичну допомогу.

 

     Ми не  можемо  далі  обманювати  себе  стосовно  того,  що на сьогодні немає податку на охорону здоров'я.  Він є і  завжди  був. Однак   досі   контролю  за  використанням  коштів,  що  сплачують громадяни  та  підприємства  для  фінансування   системи   охорони здоров'я,     практично     немає.     Прийняття     Закону    про загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування  дасть  змогу забезпечити прозорість фінансування охорони здоров'я, якої немає в бюджетній системі фінансування,  за умов  якої  населення  сплачує кошти,  але не отримує належної медичної допомоги.  Крім того,  це дасть змогу нарешті вивести із загальних податкових надходжень  ті кошти,  що  мають  повністю спрямовуватися на охорону здоров'я,  і забезпечити контроль за їх використанням.

 

     Цей закон   ми   маємо   зробити   таким,    щоб    захистити малозабезпечених   і   непрацюючих   громадян.   І  саме  принципи соціального страхування, які ми спільними зусиллями можемо і маємо поширити на обов'язкове медичне страхування, дадуть змогу вирішити це питання на цивілізованому рівні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я прошу дотримуватися регламенту і перепрошую,  що  я відволікся  і  своєчасно  не  зробив  зауваження.  Слово надається народному депутату Ігорю Осташу від фракції "Реформи-Конгрес".  За ним виступатиме Москвін.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  126,  Львівська  область). Шановні колеги народні депутати! Я уповноважений оприлюднити заяву двох фракцій:  "Реформи-Конгрес" партії  "Реформи  і  порядок"  та Народного руху України.

 

     Напередодні президентських виборів у Росії знову загострилися відносини між  Україною  та  Росією.  Є  приклади  конкретних  дій Російської    Федерації,   які   дають   підстави   говорити   про широкомасштабний економічний тиск на нашу  країну.  Некоректною  і безперспективною  є  позиція  російської  сторони  щодо  погашення енергетичних  боргів  за  рахунок  продажу  стратегічних  об'єктів України,  яку доповнили одіозні заяви деяких російських депутатів, зокрема Жириновського, про погашення боргів за рахунок українських територій.  Тут ми повністю підтримуємо позицію Президента України про те,  що ніякої передачі наших стратегічних об'єктів Росії  для погашення газових платежів не буде.

 

     На нашу  думку,  питання  боргу  України  за  енергоносії має розглядатися в  контексті  таких  проблем,  як  борг  Росії  перед Україною  на  суму  150 мільярдів доларів (а це вклади населення в Ощадбанку Радянського  Союзу),  повернення  16,37  відсотка  майна колишнього   Радянського   Союзу,   зокрема  золотого,  валютного, алмазного  фондів,  майна  Радянського  Союзу  за  кордоном.  Адже Верховна   Рада  не  ратифікувала  Угоди  про  регулювання  питань правонаступництва щодо зовнішнього  державного  боргу  та  активів колишнього  Радянського Союзу,  так званого нульового варіанту між Урядами Російської Федерації та України.

 

     Для прикладу ще скажу,  що  справедливий  розподіл  алмазного фонду  міг би докорінно змінити ситуацію,  боржником була б уже не Україна.  Треба  нагадати,  що  на  сьогодні  орендна   плата   за перебування   Чорноморського  флоту  Росії  на  території  України становить ціну,  яка приблизно дорівнює ціні футбольної зірки, яку платять маститі футбольні клуби.

 

     Гальмується ратифікація  підписаної  Угоди  про  зону вільної торгівлі, ініційованої українською стороною, яка може дати значний ефект  щодо  зростання  товарообігу  між Україною та Росією,  який минулого року зменшився в 1,8 раза.

 

     М'яко кажучи, викликає подив позиція Міністерства закордонних справ  Росії  щодо  рішення  Конституційного  Суду  України від 14 грудня 1999 року про функціонування української мови як державної. Це є не що інше як втручання у внутрішні справи України. Ми можемо стверджувати,  що Конституція України гарантує усі необхідні умови для  розвитку  російської  та  інших  мов національних меншин.  Ми стурбовані  тим,  що  всі  ці  процеси  відбуваються   напередодні президентських   виборів  у  Росії,  тобто  у  момент,  коли  нова російська влада обирає стратегію розвитку на багато років  наперед і  пропонує  її своїм громадянам.  Хоча ми також усвідомлюємо,  що деякі випади проти України є нічим  іншим  як  виборчою  риторикою напередодні президентських виборів.

 

     Ми, народні  депутати  України,  зацікавлені  у  налагодженні добросусідських партнерських стосунків нашої держави з Росією, які були б взаємовигідними і відповідали б настроям обох народів.  Але в Москві мають зрозуміти,  що чим  більший  тиск  чинитиметься  на Україну, тим більше ми віддалятимемося від Росії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  народному  депутату  Москвіну  від фракції зелених. За ним виступатиме Симоненко.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановні колеги народні депутати!  Ви не проголосували як учора,  так і сьогодні мій запит щодо  відшкодування  податку на додану вартість Дніпропетровському олійноекстракційному заводу.  Тому я хочу пояснити, у чому полягає суть цього запиту.

 

     Продуктом заводу  є  рафінована  олія марки "Олейна",  широко відома в Україні та за її межами.  Вона виробляється тільки з того насіння  соняшнику,  який  вирощується  в  Україні.  Валовий обсяг реалізованої продукції за 1999 рік становить понад  280  мільйонів гривень,  експорт  -  понад  43 мільйони доларів США.  У 1999 році завод сплатив податків,  зборів та інших неподаткових платежів  до бюджетів  усіх рівнів на загальну суму понад 50 мільйонів гривень, у тому числі податку на  додану  вартість  -  понад  30  мільйонів гривень.

 

     На сьогодні  колектив  заводу  (це  близько 750 працівників), заборгованості з заробітної плати не має.

 

     Всі знають,  що чесні платники податку,  до яких  належить  і завод,  що  виготовляє  "Олейну",  фактично  кредитують бюджет.  У даному разі це  ще  пов'язано  з  сезонним  характером  заготівель соняшнику.  Однак  держава  вчасно  не  повертає податку на додану вартість.  По цьому заводу на 1 лютого 2000 року ця сума становить 10 мільйонів гривень. Неодноразові звернення і пропозиції упродовж 1999  року  до  місцевих  і  республіканських  виконавчих  органів вирішити цю проблему не мали успіху.

 

     Проблема вилучення  державою значних обігових коштів,  а саме несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість, є спільною для експортно орієнтованих підприємств. Виникає своєрідна колізія: держава зацікавлена в розвитку позитивного  зовнішньоторговельного обороту  і водночас гальмує його розвиток,  що суперечить політиці підтримки національного товаровиробника.

 

     Тому я дуже прошу Івана Степановича завтра ще  раз  поставити мій запит на голосування, а вас - підтримати його.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми  після виголошення заяв поставимо ці два запити на переголосування.

 

     Слово надається  народному  депутату  Петру   Симоненку   від фракції   Комуністичної   партії   України.   За  ним  виступатиме Омельченко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Як  вам  відомо,  озброєна  банда молодиків,  що назвала себе гуртом "Самостійна Україна", 9 березня вчинила злочинний напад на  будинок,  де  знаходиться  Центральний комітет  Комуністичної  партії  України.  Вчинено замах і на життя нашого колеги,  державного діяча, якого незаконно усунено з посади Першого  заступника  Голови  Верховної  Ради,  народного  депутата Мартинюка.  Завдано  тяжких  тілесних  ушкоджень  працівникам   ЦК партії,   ущент   розтрощена   комп'ютерна   та  інша  оргтехніка, розгромлені  приміщення,  стіни   службових   кабінетів   обписані закликами щодо фізичного знищення комуністів.  Дії молодчиків, які неодноразово  погрожували  підірвати  приміщення,  поставили   під загрозу  життя сотень мешканців навколишніх будинків у центральній частині столиці.

 

     На будинку Центрального  комітету  (ви  тільки  замисліться), націоналпатріоти,  з-поміж  яких  і  ваші  представники,  написали гасло:  "Одна   неподільна,   вільна,   самостійна   Україна   від Карпатських гір до Кавказу".  Ось хто дбає про незалежну Україну і вже має намір воювати з іншими народами.

 

     Що криється за цим кримінальним терористичним  актом?  Він  є логічним  продовженням  антикомуністичної  істерії,  розгорнутої в країні пропрезидентськими силами.

 

     Цілком закономірно,  що протиправні акції проти Комуністичної партії завжди збігаються з черговим наступом на демократію,  права і свободи громадян. Ми вимушені визнати, що антикомунізм в Україні фактично став державною політикою. І до брудної ролі провокаторів, як завжди,  ті,  хто цим займається,  і особливо капітал, залучили молодих зомбованих фанатів з правонаціоналістичних сил.

 

     Про ретельну  підготовку  теракту свідчить наявність арсеналу терористичного спорядження  і  зброя,  маски,  сльозоточивий  газ, каністри   з  бензином.  Відповідно  були  підготовлені  й  засоби мобільного зв'язку та юридичне забезпечення акції. Звертає на себе увагу  і  відверта  підтримка  кримінальних дій зверхниками правих партій  та  посадовими  особами  виконавчої   влади,   відсутність реагування  на теракт вищих посадових осіб держави та мовчання так званих демократичних сил України.  Злочин,  скоєний 9 березня став далеко  не  першим  кроком у наступі реакції на нашу партію,  ліві сили і народ  України.  Подібні  акти  ведуть  до  встановлення  в Україні фашистської диктатури.

 

     Ми наполягаємо   і   вимагаємо   від  правоохоронних  органів оперативно і грунтовно розслідувати факти бандитського  нападу  на приміщення,  виявити  та притягти до кримінальної відповідальності не лише  засліплених  ненавистю  виконавців,  пішаків,  але  і  їх натхненників та організаторів.  Ми рішуче вимагаємо від Президента вжити    заходів    щодо    недопущення    в    країні     проявів націонал-екстремізму,  неофашизму,  а  також припинення діяльності незаконних воєнізованих формувань.  Ми  вимагаємо  від  виконавчої влади  припинення  розпалювання  в  країні  політичної  ворожнечі, інспірування  антикомуністичної  істерії.   Натомість   зосередити зусилля на подоланні злочинності, розв'язанні життєво значущих для суспільства проблем.

 

     У цей важкий час ми,  комуністи,  попереджаємо: кожного разу, коли  реакція  вдавалася до заборони діяльності Компартії,  в біду потрапляв народ,  а до влади,  урешті-решт, приходили диктатори. І ми про це відверто сьогодні заявляємо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному   депутату   Григорію Омельченку від групи "Незалежні". За ним - депутат Бондаренко.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Українська народна партія "Собор". Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до вчорашньої так званої інформації уряду з проблем дотримання в Україні  законності та конституційних прав і свобод громадян.

 

     Якщо зробити  узагальнений  висновок,  то хочу наголосити (це моя суб'єктивна думка), шановні колеги, шановні співвітчизники, що ми  на  порозі  перетворення  авторитарного  режиму на кримінальну диктатуру.  Вчора  з  цієї  високої  трибуни,  по  суті,   топтали український   парламентаризм,   була   спроба   навішати   вам   і українському народу локшину на вуха.  І  якщо  більшість  народних депутатів  України сприймали це як нормальне явище,  то Українська народна партія "Собор" і я,  як народний депутат,  офіцер,  з  цим погодитися не можемо.

 

     Те, як  поводилися  вчора  окремі  керівники у Верховній Раді України,  цинічно,  з неповагою відповідаючи на запитання народних депутатів...   Я   хочу   запитати:   в   якій  ще  цивілізованій, демократичній країні світу член уряду з  трибуни  парламенту  може собі дозволити таке? Тут дозволяють.

 

     Відбувається політичний шантаж парламенту якимись протоколами про корупційні діяння, якимись кримінальними справами, і при цьому не  називають  жодного прізвища.  То в мене виникає запитання:  це просто  боягузство  цих  керівників  правоохоронних  органів,  які бояться вже й власної тіні, бо знають, що накоїли в Україні за час свого перебування на цих посадах,  чи  шантаж  народних  депутатів України і парламенту в цілому, щоб він став слухнянішим.

 

     Ви чули  виступ  заступника голови Служби безпеки України про складення семи протоколів, і він говорив, що от у нього ці списки. А  потім виступає Генеральний прокурор і не може назвати прізвища, хоча за  законом  вони  зобов'язані  поінформувати  Верховну  Раду України.  Міністр внутрішніх справ щось на ватмані показує, тут же закриває тремтячими руками і тремтячим голосом  говорить  про  цих депутатів, але знову-таки не називає жодного прізвища.

 

     Люди добрі, схаменіться: в якій державі ми живемо?!

 

     Шановні колеги!  Шановні  співвітчизники!  Сам  Президент дав негативну оцінку керівникам правоохоронних органів,  і він  заявив 14 грудня минулого року, що в Україні криміналізовані і тінізовані всі сфери суспільства,  а корупція проникла в усі органи державної влади і управління.

 

     Шановні колеги,   я  звертаюся  до  всіх:  від  нас  залежить сьогодні,  якою стане Україна завтра.  Чи від авторитарного режиму перейде до кримінальної диктатури,  чи все-таки ми разом спробуємо зробити Україну демократичною, правовою, справедливою державою.

 

     Я вже не кажу  за  політичну  цензуру,  знищення  опозиційних газет,  зокрема  газети "Сільські вісті" та інших.  Сьогодні ще не пізно, а завтра може бути пізно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Олені  Бондаренко від фракції Народного руху. За нею - депутат Марченко.

 

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України. Шановний пане Голово! Шановні народні   депутати!   Я  уповноважена  оприлюднити  спільну  заяву депутатських фракцій Народного руху України та "Реформи-Конгрес".

 

     9 березня цього року гурт молоді "Самостійна Україна"  вдався до  захоплення  приміщення  ЦК  КПУ  в  місті Києві.  Молоді люди, погрожуючи самоспаленням,  висунули політичні вимоги,  серед яких: заборона  діяльності Компартії та інших антидержавних організацій; вихід України зі складу СНД;  визнання  ОУНУПА  воюючою  стороною; дерусифікація  української  науки  та  освіти;  перегляд державної політики щодо молоді;  виплата заборгованості із заробітної  плати та пенсій.

 

     Фракція Народного   руху   України   та  депутатська  фракція "РеформиКонгрес" не  схвалюють  неправових  кроків  у  розв'язанні будь-яких проблем.  Однак вимоги,  висловлені учасниками акції, ми вважаємо справедливими, а їхній вчинок розцінюємо як протест проти безперешкодних  дій антидержавних сил в Україні протягом існування незалежності.  Ця акція - наслідок  того,  що  ліві  під  проводом Олександра Ткаченка та Адама Мартинюка незаконно захопили і кілька днів утримували приміщення Верховної Ради України.  Їхні  дії,  що підпадають  під  той  же  пункт 5 статті 187 Кримінального кодексу України,  досі лишаються непокараними.  Це наслідок того, що аж по дев'яти  роках  незалежності  прийняті  рішення про скасування так званих державних свят 7 і  8  листопада  та  заміну  символіки  на фасадах  та  в  приміщенні  українського  парламенту.  Це наслідок тривалої  політичної  невизначеності  української  влади  стосовно засадничого питання державності,  національної ідеї,  послідовного захисту демократії  та  економічного,  політичного  і  культурного суверенітету  України.  Це,  зрештою,  наслідок практики подвійної моралі, котра призвела до сталого почуття обдуреності, відсутності перспективи у молодіжному середовищі.

 

     Ми переконані, що необхідно зробити все, аби розпачлива акція київських студентів не викликала  інших  радикальних  заходів,  що могло б дестабілізувати внутрішню політичну ситуацію в державі. Ми також переконані,  що в ннзалежній Українській державі  політичний процес  над  державницько  орієнтованими  молодими людьми серйозно зашкодить   авторитетові   України,   призведе   до   зневіри    в державницьких  ідеалах  і  деклараціях,  проголошуваних віднедавна владою.

 

     Висловлюємо надію,   що   правоохоронні    органи    врахують благородність  і  безкорисливість намірів молодих людей при оцінці їхніх дій та їхній юнацький  максималізм  у  прагненні  привернути увагу  суспільства  до  проблем,  які  донині не розв'язані (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  я хочу зазначити ще один  момент.  Справа  в тому,  що  заява  фракції  Компартії,  яка  була  поширена вчора в парламенті   і   поширюється   в   засобах   масової   інформації, сфальсифікована,  там відверта брехня. Ті, хто хоче ознайомитися з тим,  які вимоги виставляли ці молоді люди, можуть порівняти заяву Компартії з їхніми вимогами.

 

     І ще   одне.   Шановні   комуністи,   хочу   наголосити:  хто організував підпал Рейхстагу, ви пам'ятаєте, і хто потім вдався до репресій - подивіться, будь ласка, у люстерко.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Олексію Марченку від групи "Відродження регіонів". За ним - депутат Сахно.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую.  Заява депутатської групи "Відродження регіонів".  Шановні  колеги!  Україна  сьогодні переживає складний етап соціально-економічного і політичного  розвитку.  Обов'язковою умовою   успішного  подолання  нинішніх  негараздів  є  насамперед консолідація на засадах національного  відродження  і  державності всіх політичних сил та українського суспільства в цілому.

 

     Ми вже    маємо    суттєві   позитивні   зрушення.   Створено конструктивно налаштовану парламентську більшість.  І  вже  перший місяць  її  роботи дозволяє сподіватися на плідну роботу Верховної Ради  і  в  майбутньому.  Нам  практично   вдалося   позбутися   в законотворчій  роботі беззастережного популізму з його надзвичайно руйнівним впливом  на  ситуацію  в  країні,  налагоджується  тісна співпраця  між законодавчою та виконавчою гілками влади.  Вселяють оптимізм і перші результати в економіці.  Вперше  за  10  років  у січні  досягнуто  зростання  ВВП  на  3,4  відсотка,  а промислове виробництво за 2 місяці зросло на 10 відсотків.

 

     На тлі перших ознак виходу  України  з  системної  суспільної кризи  особливе  занепокоєння  викликають дії деяких деструктивних сил,  які  намагаються  дестабілізувати  ситуацію  в  українському суспільстві.   Немалий   потенціал  такі  сили  мають  у  сусідніх державах,  зокрема в Росії,  де для того, щоб набрати передвиборні очки,  не дуже розбірливі в засобах політики намагаються розіграти українську політичну карту.

 

     У цих брудних іграх  використовуються  як  штучне  нагнітання ситуації  навколо  звичайних питань міждержавних стосунків,  так і мусування  неіснуючих  проблем.  Вже  звичним  стало  використання боргів за енергоносії для отримання економічних дивідендів і тиску на  Україну,  хоча   в   міжнародній   практиці   використовуються принципово інші підходи для врегулювання питання боргів.  Ми маємо наочний  приклад  подвійних  стандартів,  коли  Росія,  здійснивши нещодавно  реструктуризацію  значно більших боргів перед західними кредиторами, намагається спекулювати на наших боргах перед нею. Чи не  щотижня  наш  найбільший торговий партнер вводить нові бар'єри для торгівлі,  які мають відверто  дискримінаційний  характер  для України.

 

     Абсолютно надуманою    є   і   мовна   проблема,   яка   ними нав'язується,  особливо якщо порівняти стан  речей  в  умовах  для розвитку  національної  культури  росіян  в Україні та українців у Росії.  Третина  шкіл  та  вищих  навчальних  закладів  в  Україні проводять навчання російської мовою, хоч це нас не прикрашає, тоді як в усій Росії українських шкіл  менше,  ніж  російських  шкіл  у середньому українському місті.

 

     Як же розуміти подібні звинувачення

- як своєрідний гумор з боку окремих російських політиків,  чи  як верх лицемірства?  Думається,  не варто ставити під удар відносини між  справді  дружніми  народами  заради   досягнення   тимчасових політичних   цілей.   Україна  не  вперше  стає  заручником  такої ситуації.  І досвід свідчить,  що найкраща відповідь  на  недружні випади   полягає   у  зваженій,  відкритій,  миролюбивій  політиці стосовно всіх зовнішніх партнерів.  Завдяки саме такій політиці ми маємо сотні мільйонів друзів у всіх куточках світу.

 

     І тому    ми   закликаємо   до   згуртування   навколо   ідеї національного відродження України.  Не будемо забувати, що ми діти однієї матері - України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Юрію Сахну від групи "Яблуко". За ним - депутат Кириленко.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую,  Іване Степановичу! Шановні колеги! Одним із основних  питань,  що  ми  розглянули  наприкінці  четвертої сесії Верховної Ради,  було питання символіки на будинку парламенту, про що сьогодні вже казала Олена Бондаренко.

 

     Завдяки активності    колег    депутатів    і    національно- демократичних  фракцій  питання  набуло   широкого   розголосу   в суспільстві.  Почався  навіть  збір  коштів  на демонтаж совєцьких символів.  І,  мабуть,  це добре.  Однак за  тією  кампанією,  нам здається,  забулося інше важливе питання,  а саме:  майже 10 років незалежна Україна не  має  повноцінних,  законодавчо  затверджених державних  символів,  а також документів,  які б регламентували їх використання.

 

     Я нагадаю,  що  на  сьогодні  немає  законів   щодо   порядку використання  Державного  Прапора,  про  державні свята в Україні. Немає опису великого Державного Герба, Державний Гімн України досі не має тексту. Це стосується і державних нагород (Шум у залі).

 

     Добре, що  ви  підтримуєте  "Ще  не  вмерла Україна".  Це наш проект.  На  жаль,  парламент  у  1993-1999  роках  не   спромігся розв'язати  ці  проблеми  насамперед,  мабуть,  через  ідеологічні суперечності.  Однак  надія  з'явилася  після   прийняття   влітку минулого  року постанови Верховної Ради про державну,  підкреслюю, державну програму розвитку законодавства до 2000 року.  Я нагадаю, що  відповідно  до  цієї  програми  певні  комітети мали розробити згадані законопроекти,  однак  суб'єкти  законодавчої  ініціативи, відповідні  комітети  і навіть окремі національно свідомі депутати до останнього часу не внесли їх до Верховної Ради.

 

     Об'єднання "Яблуко" в цілому не відносить себе  до  сил,  для яких  питання  національної  держави,  національної  символіки  є, скажемо так,  суперпріоритетними.  Однак ми все-таки вважаємо,  що без  символіки  демократична  держава не є державою.  Саме тому ми розробили і вже внесли на розгляд Верховної Ради проекти  законів. Сьогодні   вам   роздали   законопроект   про   Державний  Прапор, напередодні - про текст Державного Гімну,  внесли ми пропозиції  і стосовно державних свят. Сьогодні ми будемо розглядати ці питання. Ми також вітаємо ініціативу наших колег Безсмертного і Габера, які розробили  і  внесли  до Верховної Ради законопроекти про державні нагороди України.

 

     Об'єднання "Яблуко"   категорично   наполягає,   щоб    пакет законопроектів  про  державну  символіку,  незважаючи на щільність робочого графіка Верховної Ради  цієї  сесії,  був  розглянутий  в комітетах і внесений до сесійної зали. Кожна держава має мати свої державні символи, які є втіленням національних традицій її народу. Україна  не  гірша  від  інших  держав,  тому  закликаю  терміново вирішити це питання і включити його до порядку денного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кириленку.  За ним

- депутат Гошовська.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Українського народного  руху.  Фракція  уповноважила  мене  виголосити  позицію щонайменше  з  трьох питань.  Перше питання (на розвиток того,  що було сказано панами Зарубінським і Осташем) - українсько-російські стосунки.  Нас конкретно (і я хотів би на це звернути увагу Голови Верховної  Ради  України)  турбують  повідомлення  деяких  засобів масової інформації про те, що найближчим часом очікується візит до Києва мера Москви -  лідера  українофобського  лобі  в  Російській Федерації Юрія Лужкова.  Ми вважаємо,  що Верховна Рада України як орган,  що зобов'язаний пильнувати за територіальною цілісністю  і недоторканністю  кордонів України,  повинна якимось чином взяти це питання під контроль  і  відреагувати  на  такі  повідомлення.  Чи відповідають  вони  дійсності,  чи ні?  Якщо відповідають,  то хто запрошує українофоба Лужкова до Києва?  І які питання він тут буде вирішувати?

 

     Друге питання  пов'язане  з подіями на Подолі.  У мене,  як у голови Молодого руху,  стосовно цього своя думка. Я не торкатимуся змістовної   частини  того,  що  відбулося  на  Подолі.  Але  якщо розпочнеться суд,  то ліві ще раз звернуть увагу  на  те,  що  суд відбудеться   над  тими  людьми,  які  виступають  за  утвердження державної незалежності України і за поліпшення ситуації в Україні, а  антидержавники  в  центрі і на місцях продовжуватимуть сидіти в парламенті або на місцях і на мітингах агітуватимуть за припинення існування   Української   держави  як  такої.  І  це  для  фракції Українського народного руху надзвичайно прикрий факт.

 

     І третє питання щодо зовнішньополітичних орієнтирів  України. Наша  фракція  вітає останні зовнішньополітичні зусилля Президента та  Міністерства  закордонних  справ,  скерованих  на   поліпшення стосунків  України  із  західним  світом.  Ми  вітаємо визнання на найвищому рівні необхідності вступу України  до  Євросоюзу,  як  і низку візитів до України представницьких делегацій НАТО на чолі із Генеральним секретарем Джорджем Робертсоном,  які вселяють  надію, що  багаторічні  розмови  у  вищих  владних колах нашої країни про європейський вибір нарешті  дістануть  конкретні  підтвердження  у щоденній зовнішньополітичній практиці держави.

 

     Український народний рух вважає,  що тільки подання офіційної заявки України на вступ до НАТО може стати вагомим  і  однозначним підтвердженням  бажання  України долучитися до сім'ї цивілізованих демократичних народів.  Тепер,  коли у Верховній  Раді  утворилася некомуністична  більшість,  а про можливість вступу до НАТО заявив навіть виконуючий обов'язки президента  традиційно  несхильної  до НАТО  Росії  Володимир Путін,  фракція Українського народного руху звертається  до  Голови   Верховної   Ради   з   пропозицією   про необхідність  проведення  повторних  парламентських  слухань  щодо проблеми взаємовідносин Україна - НАТО.

 

     ГОЛОВА. Я хочу зазначити,  що такі запити до Голови не можуть бути.  Відповідно до Регламенту депутат,  чи депутатська група, чи фракція  в  установленому  порядку  повинні  включити  питання  до порядку денного тощо, а не давати Голові Верховної Ради наряди.

 

     Слово надається  народному  депутату Валентині Гошовській від фракції "Трудова Україна".

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська область). Шановний Іване Степановичу! Шановна президіє! Шановні  народні депутати!  Зробити цю заяву змусила трагедія,  що сталася на шахті імені Баракова,  де внаслідок вибуху загинуло  80 громадян України.

 

     Цей вибух   не  тільки  забрав  життя  працездатних  громадян України,  але залишив сиротами дітей,  дружин  без  чоловіків.  Та найтрагічніше, що все це може повторитися (Шум у залі).

 

     Ви матимете  можливість,  товаришу Моісеєнко,  висловити свою думку.

 

     Сучасний стан умов та безпеки праці викликає  занепокоєння  і вимагає   прийняття  невідкладних  заходів  щодо  посилення  рівня державного  нагляду  за  безпечним  виконанням  робіт.  Тільки  за останні  п'ять  років  в  Україні  загинуло на виробництві майже 9 тисяч чоловік.  І все це  люди  найбільш  працездатного  віку.  За даними  науковців,  щорічно  травмується  на  виробництві  понад 1 мільйон чоловік.  Тоді як фактів про травмування, які реєструються і офіційно розслідуються, в 15-20 разів менше.

 

     Проте і,  за  такими  статистичними даними,  стан виробничого травматизму залишається високим. Загальна кількість потерпілих від нещасних випадків на виробництві лише в минулому році становила 39 тисяч  844  чоловіки,  з  них  1  тисяча  388  -  із  смертельними наслідками.

 

     Особливо негативне    становище    склалося    у    вугільній промисловості,  де при видобутку  1  мільйона  тонн  вугілля  гине чотири-п'ять  шахтарів;  у металургійному комплексі - на 1 мільйон тонн виробленого прокату гине п'ять металургів.

 

     Я хочу звернути увагу, що в агропромисловому комплексі лише в минулому  році загинув 461 чоловік,  що становить 33 відсотки всіх загиблих на виробництві в  Україні.  Загальна  сума  відшкодування шкоди   працівникам,   які  потерпіли  від  нещасного  випадку  на виробництві або професійного захворювання, становить 400 мільйонів на рік, що в складних економічних умовах призводить до накопичення заборгованості з цих виплат.  У цьому зв'язку постає питання  щодо посилення державного нагляду за охороною праці.

 

     Враховуючи викладене,  фракція  "Трудова Україна" і Комітет з питань соціальної політики та праці пропонують на  наступний  День уряду  запланувати звіт уряду України щодо забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони праці.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Свій  звіт,  шановні,  я  даю  перед   своїми виборцями, а не перед вами.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Усі  бажаючі  отримали можливість озвучити заяви і виступити від фракцій.

 

     Прошу уваги!  Народний депутат Сергій Москвін,  виступаючи із заявою,  просив  переголосувати його депутатський запит,  який він сьогодні оголошував.  У зв'язку з  тим,  що  в  нас  тоді  виникли питання,  я  просив би вашого дозволу поставити на переголосування депутатські  запити  народного   депутата   Сергія   Москвіна   до Прем'єр-міністра  у  зв'язку із затримкою відшкодування податку на додану вартість Дніпропетровському олійноекстракційному  заводу  - виробнику   торгової  марки  "Олейна"  і  до  віцепрем'єр-міністра України Тимошенко щодо засобів зменшення витрат  електроенергії  в електромережах споживачів.

 

     Я прошу  ці  два  запити  народного  депутата Сергія Москвіна проголосувати,  щоб направити за адресою.  Ставлю на голосування і прошу підтримати.

 

     "За" - 110.

 

     Рішення прийнято.

 

     І депутати  звернулися  у  зв'язку  з  тим,  що  було названо прізвище Нестора Івановича Шуфрича,  а  насправді  запит  підписав народний  депутат Шушкевич.  Нагадую:  запит до Прем'єр-міністра у зв'язку з висуненням кандидатури Валерія Цибуха на високу посаду в органах виконавчої влади.

 

     Прошу шляхом голосування визначитися з цього приводу.

 

     "За" - 78.

 

     Рішення не приймається.

 

     З процедури увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван Степанович! Я хочу обратить ваше  внимание  на  то,  что действительно нет никакой возможности слышать об одних и тех же ошибках  нашего  Секретариата.  В  конце концов  пора  господину  Ковалю  определиться  - то ли он работает народным депутатом,  то ли вместе  со  своим  первым  заместителем работает  так,  как  положено,  и  обеспечивает  работу Верховного Совета.

 

     Поэтому я  еще  раз   убедительно   вас,   как   Председателя Верховного  Совета,  прошу  применить  меры  воздействия для того, чтобы ваш прямой подчиненный в этом плане  определился.  А  то  он вчера на заседание комитета пришел, а потом сбежал. Понимаете, так же нельзя. Я имею в виду Коваля. Это первое.

 

     И второе.  Иван Степанович,  я убедительно вас  прошу:  когда различные  господа  типа  Гошовской выходят на трибуну и говорят о том,  что у нас где-то погибли шахтеры, а сами голосуют за бюджет, который  приводит к уничтожению угольной промышленности и создает, скажем так,  систему гибелей  на  угольных  предприятиях  Донецкой области  в  первую  очередь  и  Луганской  области,  прерывать эти слезные заявления.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я ще  раз  закликаю  своїх колег  народних  депутатів  до толерантного,  виваженого ставлення один до  одного.  Народний  депутат  говорить  те,  що  вважає  за потрібне.

 

     Відповідно до  Регламенту  я  оголошую  питання для розгляду. Дозвольте мені не зачитувати їх, бо це займе багато часу.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон  про  політичні  партії   в   Україні   з пропозиціями Президента України від 15 січня цього року. Доповідає заступник міністра юстиції Микола Іванович Хандурін. Будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 1999  року  Закон  України  про  політичні партії України,  котрий надійшов на підпис Президенту України,  не може бути підписаний,  оскільки деякі  його  положення  суперечать Конституції  України і в цілому закон не створює належних правових засад для розвитку політичної системи в державі.

 

     Зауваження і пропозиції Президента зводяться до такого.

 

     Перше зауваження.  У   частині   першій   статті   1   закону передбачено,  що  право громадян на свободу об'єднання в політичні партії  може  бути  обмежено  виключно  в  інтересах  національної безпеки  та  громадського порядку,  охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших  людей  і  може  встановлюватися  лише законом.  При  цьому  не  враховано,  що  відповідно  до статті 64 Конституції України окремі обмеження прав і свобод (у  тому  числі права  громадян  на  свободу об'єднання в політичні партії) можуть встановлюватися і в умовах воєнного  або  надзвичайного  стану  із зазначенням строку дії цих обмежень.

 

     У зв'язку  з  цим  пропонується  друге речення частини першої викласти в такій  редакції:  "Встановлення  обмежень  цього  права допускається   відповідно   до  Конституції  України  в  інтересах національної безпеки та  громадського  порядку,  охорони  здоров'я населення  або захисту прав і свобод інших людей,  а також в інших випадках, передбачених Конституцією України".

 

     У частині  другій  цієї  статті   забороняється   відмова   в прийнятті  до  політичної  партії  або  виключення  з неї особи за певними ознаками.  При цьому наводиться  вичерпний  перелік  таких ознак, який є більш обмеженим, ніж це передбачено в частині другій статті 24 Конституції України,  що  по  суті  є  звуженням  обсягу відповідного   конституційного  права  громадян  і  не  відповідає частині третій статті 22 Конституції України.

 

     До того  ж  зміст  другого  речення  цієї  статті   в   більш узагальненому і такому, що відповідає Конституції України, вигляді відтворено у частині четвертій цієї ж статті.

 

     У зв'язку з цим пропонується  друге  речення  частини  другої статті 1 вилучити.

 

     Друге зауваження.  У  статті  3  "Правова  основа  діяльності політичних партій" передбачено, що політичні партії провадять свою діяльність,  зокрема,  згідно  з  партійним статутом,  прийнятим у встановленому порядку.  Між тим  статут  політичної  партії  не  є правовим актом.

 

     У частині   другій   цієї  статті  статус  політичної  партії визначено   як   всеукраїнський.    Однак    визначення    поняття "всеукраїнський статус" у законі, що розглядається, відсутній, як, до речі,  і посилання на Закон України про об'єднання громадян, де запроваджено  цей  термін  і  встановлюються  критерії  об'єднання громадян із всеукраїнським статусом.

 

     У зв'язку з цим пропонується назву статті 3 викласти в  такій редакції:  "Регламентація діяльності політичних партій", а частину другу доповнити словами "який визначається  відповідно  до  Закону України про об'єднання громадян".

 

     Третє зауваження.  У  частині  другій статті 4 закону органам державної влади,  органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам   забороняється   виокремлювати   певні  політичні  партії, надавати їм привілеї,  сприяти у провадженні діяльності, якщо інше не передбачено законом.

 

     Це суперечить  змісту останньої частини статті 36 Конституції України,  в  якій  встановлюється  рівність  перед  законом   усіх об'єднань  громадян,  та частини першої цієї ж статті 4 закону,  в якій  відтворюється  зазначений  конституційний  принцип  стосовно політичних партій.

 

     У зв'язку  з  цим  пропонується  виключити  з  частини другої статті 4 закону слова "якщо інше не передбачено законом".

 

     Водночас з метою забезпечення реалізації  основного  завдання політичних   партій,   передбаченого  частиною  другою  статті  36 Конституції України,  участі  у  виборах,  пропонується  доповнити статтю 4 закону частиною такого змісту:

 

     "Народні депутати  України,  обрані до Верховної Ради України за  партійними  списками,  забезпечують  реалізацію  передвиборної програми  партії.  У  разі  відмови від реалізації цієї програми і припинення діяльності у  фракції  цієї  партії  у  Верховній  Раді України  народні  депутати України вважаються такими,  що втратили депутатський мандат. Їх заміна здійснюється у порядку, визначеному законодавством".

 

     Четверте. Абзац  перший  та  пункт  8 частини першої статті 5 закону треба привести у відповідність зі  статтею  37  Конституції України.  Тому  абзац  перший в частині першій статті пропонується викласти в такій  редакції:  "Утворення  і  діяльність  політичних партій  забороняється,  якщо  їх програмні цілі або дії спрямовані на" - і далі за текстом.

 

     Пункт 8 треба викласти в такій редакції:

 

     "8) посягання на здоров'я населення".

 

     Крім того,  у другому реченні останньої частини  цієї  статті зазначається, що справу про заборону політичної партії розглядає в першій інстанції Верховний Суд України.

 

     Згідно з  частиною  другою  статті  125  Конституції  України найвищим  судовим  органом  у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України,  рішення якого  відповідно  до  статті  231 Цивільного  процесуального кодексу набирають законної сили негайно після їх проголошення і не  підлягають  оскарженню.  Таким  чином, згідно  із  зазначеною  нормою  закону відповідна політична партія позбавляється  можливості  оскаржити  рішення  про   заборону   її діяльності   і   звернутися   до  вищої  інстанції  для  перевірки правильності винесеного рішення.

 

     П'яте. У частині першій статті 6 закону зазначено,  що членом політичної  партії  може  бути  лише громадянин України,  який має активне виборче право.

 

     Ні в Конституції України,  ні  в  чинному  законодавстві  про вибори поняття "активне виборче право" не міститься.

 

     Тому пропонується   викласти   частину   першу  статті  6  із застосуванням термінології статті 70 Конституції, а саме:

 

     "Членом політичної партії може бути лише громадянин  України, який  відповідно  до  Конституції  України  має  право  голосу  на виборах".

 

     Вбачається необхідним доповнити перелік осіб,  які не  можуть бути  членами  політичних  партій,  встановлений  частиною третьою статті  6  закону,  що  розглядається,  посиланням  на  осіб,  які перебувають у місцях позбавлення волі. Тому пропонується доповнити частину третю статті 6 пунктом 6 у такій редакції:

 

     "6) особи, які перебувають у місцях позбавлення волі".

 

     Враховуючи що  у  частині  четвертій  статті  6   передбачено зупинення  членства  в  політичній  партії  на  час перебування на відповідних посадах або службі,  частину п'яту цієї  статті  треба доповнити,  визначивши  порядок  зупинення  членства  в політичній партії.  З огляду на це,  пропонується в частині п'ятій статті  6, пункті  4  статті  8  слова "вступу до політичної партії" замінити словами "вступом до політичної партії, зупинення".

 

     У частині  восьмій  статті  6   закону,   що   розглядається, забороняється створювати партійні організації в органах виконавчої та судової влади, у виконавчих органах місцевого самоврядування, а також  на державних підприємствах,  у навчальних закладах та інших державних установах та організаціях.  Цим  створюються  передумови для   неприпустимої  політизації  апаратів  інших  органів  влади, місцевих рад, створення партійних підприємницьких структур.

 

     Тому частину восьму цієї статті пропонується викласти в такій редакції:

 

     "Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій в  апаратах  органів  влади,  органах  місцевого самоврядування,  військових формуваннях, а також на підприємствах, у навчальних закладах та інших установах та організаціях".

 

     Шосте. У статті 8  закону  визначається  перелік  відомостей, який  має  містити статут політичної партії.  Але в переліку немає таких   відомостей,   як   порядок   ліквідації    (саморозпуску), реорганізації  політичної  партії,  використання  коштів та іншого майна  партії,   які   залишаються   після   її   ліквідації   або саморозпуску.

 

     Тому пропонується   доповнити  статтю  8  пунктом  10  такого змісту:

 

     "10) порядок   ліквідації    (саморозпуску),    реорганізації політичної  партії,  використання  її  коштів та іншого майна,  що залишилися після її ліквідації (саморозпуску)".

 

     Сьоме. Треба уточнити частину другу статті 9 закону  з  метою її конкретизації та уникнення довільного тлумачення.  Пропонується викласти цю частину в такій редакції:

 

     "Забороняється буквальне відтворення у  символіці  політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав".

 

     Восьме. У  статті  10  закону  встановлено,  що  рішення  про створення політичної партії має бути підтримане підписами не менше ніж однієї тисячі  громадян  України,  які  мають  виборче  право, зібраними  в  більшості  регіонів  України.  Не уточнюється,  якої більшості.

 

     Це не  відповідає  завданню  створювати  в   Україні   сильні відповідальні  політичні  партії,  які мали б достатню підтримку в регіонах України,  особливо якщо брати до уваги, що в законі немає норм, згідно з якими визначається кількість членів новостворюваної політичної партії,  як необхідна умова  реєстрації  та  діяльності політичної партії.

 

     Враховуючи зазначене,  а  також  те,  що  в статті 3 закону є правило,  за яким політичні партії в Україні створюються  і  діють тільки  з  всеукраїнським статусом,  і цей статус згідно з Законом про об'єднання громадян передбачає здійснення партією діяльності в більшості  областей  України,  пропонується  друге речення частини першої статті 10 викласти в такій редакції:

 

     "Це рішення має бути підтримано  підписами  не  менше  десяти тисяч  громадян  України,  які  відповідно  до Конституції України мають право голосу  на  виборах,  зібраними  у  не  менш  як  двох третинах  районів  не менш як двох третин областей України,  міста Києва та не менш як у двох третинах районів Автономної  Республіки Крим".

 

     У частині  другій  статті  11 закону пункт 3 викласти в такій редакції:

 

     "3) підписи громадян України,  зібрані  відповідно  до  вимог Закону  на  підтримку  рішення  про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи".

 

     У зв'язку з цим пункт 4 доповнити словами:  "та про наявність її місцевих осередків у більшості областей України, місті Києві та в  Автономній  Республіці   Крим,   що   підтверджено   протоколом установчих  зборів  або конференцій,  на яких прийнято рішення про створення місцевого осередку політичної партії".

 

     Дев'яте. У зв'язку з тим що в законі не  визначається,  що  є організацією   політичної  партії,  в  яких  випадках  і  за  яким принципом вона створюється, пропонується виключити з тексту статті 11 посилання на організації політичної партії.

 

     З метою конкретизації взаємовідносин між політичними партіями та  реєструючим  органом,   забезпечення   постійного   здійснення державного  контролю  за діяльністю політичних партій та створення для цього дієвого механізму пропонується частину восьму статті  11 викласти в такій редакції:

 

     "Політична партія   щорічно   інформує  Міністерство  юстиції України  про  чисельність  її  членів,  місцеві  осередки  партії. Політична  партія  також  інформує  Міністерство юстиції про зміни назви,  програми,  статуту,  керівних органів партії,  їх адрес та місцезнаходження  у  тижневий  строк після прийняття рішення з цих питань".

 

     У законі не визначено підстав,  через які  реєструючий  орган відмовляє  реєструвати  політичні  партії.  Це  може  призвести до численних спорів. У зв'язку з цим та беручи до уваги, що згідно зі статтею  19  Конституції  України  органи  державної  влади  та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у спосіб,  що передбачені  законами України,  треба доповнити закон відповідними нормами.  Тому пропонується цю  статтю  доповнити  новою  частиною третьою такого змісту:

 

     "Міністерство юстиції  здійснює  реєстрацію політичної партії після  перевірки  поданих  матеріалів  із   залученням,   у   разі необхідності, незалежних експертів з відповідних питань".

 

     Статтю 11  після  частини  десятої  доповнити  новою частиною такого змісту:

 

     "У реєстрації політичної партії може  бути  відмовлено,  якщо документи,   подані   для   реєстрації   пnлітичної   партії,   не відповідають Конституції, цьому та іншим законам України".

 

     Десяте. Пункт 4 частини першої  статті  12  закону,  в  якому встановлено   право   політичних  партій  підтримувати  міжнародні зв'язки з політичними партіями,  треба привести у відповідність зі статтею  13  цього закону,  в якій передбачається також можливість політичним   партіям   підтримувати   зв'язки    з    громадськими організаціями    інших   держав,   міжнародними   і   міжурядовими організаціями,  а також засновувати  чи  вступати  до  міжнародних спілок.

 

     Тому пропонується пункт 4 частини першої статті 12 викласти в такій редакції:

 

     "4) підтримувати міжнародні зв'язки з  політичними  партіями, громадськими    організаціями   інших   держав,   міжнародними   і міжурядовими організаціями,  засновувати (вступати  між  собою  у) міждержавні спілки з додержанням вимог цього Закону".

 

     Одинадцяте. Згідно   з   частиною  другою  статті  13  Закону політичні партії можуть засновувати міжнародні спілки або вступати до   них,  статутами  яких  передбачено  створення  координаційних центральних органів.

 

     Враховуючи, що  координація  є  однією  з  форм   управління, зазначена  норма  суперечить  частині  першій  цієї  статті,  якою забороняється політичним партіям укладати угоди, які ставлять їх у підпорядковане  або  залежне  становище  щодо  будь-якої іноземної організації.

 

     Не відповідає це й конституційному  принципу,  відповідно  до якого   членами  політичних  партій  можуть  бути  лише  громадяни України. Тому пропонується внести відповідні зміни.

 

     Дванадцяте. Пункт  2  частини  першої  статті   15   потребує редакційного   уточнення.   Його   треба   сформулювати  згідно  з термінологією, що застосовується в законодавстві:

 

     "2) державними та комунальними підприємствами,  установами  і організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки (паї, акції), що є державною або комунальною власністю, належать нерезидентам".

 

     У частині  другій цієї статті визначено,  що кошти політичних партій,  які надійшли з порушенням умов, передбачених цим законом, у  двотижневий  термін  із  дня одержання повинні бути передані до державного бюджету.  Цим порушується принцип, встановлений Законом України   про   власність,  за  яким  володіння  власником  майном вважається правомірним, якщо інше не встановлено судом.

 

     Таким чином,  позасудовий  порядок  вилучення  у   політичних партій коштів,  передбачений законом, що розглядається, суперечить Конституції і Закону про власність.

 

     У зв'язку з цим частину другу статті 15 пропонується викласти в такій редакції:

 

     "Інформація про  надходження  на  рахунок  політичної  партії коштів,  заборонених законом,  доводиться відповідною  банківською установою до відома Генерального прокурора України та Міністерства юстиції України.

 

     Кошти, що надійшли політичним  партіям  з  порушенням  вимог, передбачених   цим   законом,   підлягають  поверненню  особам  та організаціям,  від яких вони надійшли.  У разі коли виявити  особу або організацію,  від якої надійшли кошти,  неможливо,  такі кошти стягуються в доход держави у судовому порядку".

 

     Тринадцяте. У статті 16 закону встановлено порядок управління майном, що є власністю політичної партії. У той же час у законі не визначається,  в якому порядку  і  ким  здійснюється  повноваження власника  такого  майна.  У  першу чергу йдеться про розпорядження майном політичної партії.

 

     З огляду на  це  статтю  16  пропонується  викласти  в  такій редакції:

 

     "Повноваження власника щодо майна,  в тому числі коштів, що є власністю   політичної   партії,   здійснюються   відповідно    до законодавства України в порядку, передбаченому статутом політичної партії".

 

     Чотирнадцяте. Виходячи  з  того,  що  у  статті   17   закону встановлюється  щорічне офіційне оприлюднення фінансової звітності політичної партії,  вбачається необхідним запровадити  обов'язкове проведення  аудиту,  щоб  підтверджувати  достовірність та повноту звітності,  як це  передбачено  Законом  України  про  аудиторську діяльність.

 

     Тому пропонується   частину   першу   статті  17  після  слів "фінансовий  звіт  про  доходи  і   видатки"   доповнити   словами "підтверджений аудиторським висновком".

 

     П'ятнадцяте. У статті 21 закону передбачається,  що політична партія  може  бути  заборонена  в  судовому  порядку  за  поданням Генерального прокурора України.  Однак у статті 18 закону,  в якій ідеться про органи, що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій, органи прокуратури не зазначені.

 

     Крім того,  у  статті 18 закону не передбачається контроль за додержанням політичними партіями Конституції та законів України.

 

     Враховуючи те, що згідно з пунктом 9 розділу XV...

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу, час ви використали. Скільки ще часу вам треба?

 

     ХАНДУРІН М.І. Хвилину.

 

     ГОЛОВА. Хвилину? Будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Враховуючи,  що згідно з пунктом 9 розділу  XV "Перехідні  положення"  Конституції  України прокуратура продовжує виконувати  відповідно  до  чинних  законів  функцію  нагляду   за додержанням  і  застосуванням законів,  пропонується частину першу статті 18 доповнити новим пунктом 1 такого змісту:

 

     "1) органи прокуратури - за  додержанням  політичною  партією вимог Конституції України та законів України".

 

     Президентом висловлені також зауваження і пропозиції 16,  17, 18 і 19.

 

     Президент особливо наголошує на тому, що в Законі України про політичні партії не врегульовано таких важливих питань,  як статус політичної опозиції в державі,  а також  партій,  які  входять  до опозицій. Не визначено гарантії їх діяльності, не визначена участь партій у підготовці та  обговоренні  рішень  органів  влади  та  в прийнятті інших рішень.

 

     Через відсутність   правового  регулювання  з  цих  та  інших питань,  пов'язаних з діяльністю  політичної  опозиції,  неможливо сподіватися на належний розвиток суспільних відносин.

 

     У зв'язку  з  тим  що  сам  проект  має багато положень,  які суперечать Конституції або іншим законам України,  і,  по суті, не регулює   питань  політичної  опозиції,  питань  сфери  діяльності політичних партій,  крім участі у виборах,  що регулюються  іншими законами,   Президент   пропонує   скасувати  в  цілому  прийнятий Верховною Радою України 21 грудня  1999  року  Закон  України  про політичні  партії  і  на  його  основі  підготувати  з урахуванням внесених пропозицій  та  прийняти  новий  закон,  який  усунув  би недоліки,  які є,  і вирішував би зазначені питання,  повною мірою відповідав   би   Конституції    України,    інтересам    розвитку демократичного суспільства в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Два регламенти використали, щоб внести пропозицію про скасування.

 

     Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Слово надається депутату Шевченку. За ним - депутат Косів.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутатові Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович - співдоповідач.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Але є запитання перед співдоповіддю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Лавриновича.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановний Миколо Івановичу!  Ви прочитали довідку, яка була роздана народним депутатам України.  Не буду запитувати по суті,  тому що, справді, я буду співдоповідати, і, можливо, це буде некоректно.

 

     Я хотів,  щоб ви сказали вголос у мікрофон: хто підготував цю довідку на підпис Президенту України?

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Олександре  Володимировичу!  У  мене немає таких відомостей, і в мою компетенцію не входить перевіряти, хто готував цю  довідку.  Але  я  переконаний,  що  недоліки,  які перераховуються   в  законопроекті,  справді,  є.  Частина  з  них суперечить Конституції та іншим законам України.

 

     До речі,  близько  третини  зауважень   і   пропозицій   було враховано. І з цим погодився Комітет з питань правової політики.

 

     Але, на жаль, комітет не врахував іншої частини пропозицій. І головне. Цей закон практично нічим не відрізняється від Закону про об'єднання громадян, що діє. Він не враховує практики застосування Закону про об'єднання громадян,  труднощів і проблем,  що виникали під  час застосування цього закону.  І цей закон не направлений на вирішення життєвих проблем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів. За ним - депутат Черненко.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська  область).  Народний  рух   України.   Шановний   Миколо Івановичу!  Я  уважно  не  просто  прочитав,  а  простудіював  усі зауваження,  які ви щойно нам прочитали.  І  я  в  даному  випадку приєднався  би до думки Івана Степановича,  Голови Верховної Ради. Ви  знаєте,  те,  що  ви  читали,  абсолютно  контрастує  з  вашим прикінцевим  висновком,  тому  що ці зауваження можна розглядати і приймати.  Я б,  наприклад,  з більшістю  їх  погодився,  бо  вони спрямовані,  щоб  підвищити  роль політичної партії в житті нашого суспільства.  Але коли ви робите висновок, що прийнятий нами закон треба  скасувати і працювати над якимось іншим,  то мені здається, це пропозиція  деструктивна.  Отже,  чи  не  вважаєте  ви,  що  ми все-таки  можемо  врахувати  прийняте Верховною Радою,  врахувавши пропозиції, які ви щойно прочитали?

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний   Михайле   Васильовичу!   Дякую   за запитання.  Справді,  Президент  просить підготувати новий закон з урахуванням того,  що нароблено в цьому законі.  І  це  сказано  в поданні  Президента.  Крім того,  в законі не врегульовано питання політичної опозиції,  діяльності політичних партій з інших  питань участі в управлінні державними справами.

 

     Що стосується  участі  її  у виборах.  Це врегульовано іншими законами,  скажімо,  Законом про вибори  Президента,  Законом  про вибори народних депутатів. Ці питання треба вирішити. По суті, цей закон мало чим відрізняється від Закону про об'єднання громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Мигович.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Николай  Иванович!  Я с удовольствием выслушал ваши длительные и пространные обяснения и комментарии  к  Закону, которые  внес  Президент.  Я  хотел  бы  выяснить  вот  такое.  Вы посмотрите,  что у нас сегодня  на  политическом  поле.  Уже  есть девяносто партий.  Мы можем довести ситуацию с этими партиями,  вы меня простите,  до полного маразма  (когда  три  человека  создают партию).  Устанавливает ли какую-то преграду тот закон,  в который сегодня вы предлагаете внести столько изменений, а в конце доклада вообще предложили его снять и подготовить новый?

 

     Я хотел бы еще уточнить такую ситуацию. Насколько вписываются в Закон о политических партиях ряд вопросов,  касающихся  выборной системы, в том числе принципа распределения политическими партиями квот.  Не проще ли записать:  политические партии  решают  вопрос, кого выдвигать,  и ввести мажоритарную систему. Посмотрите, что мы приняли в законе о  выборах?  Четыре  процента.  И  вот  это  дало возможность политическим партиям плодиться, как амебам.

 

     И еще.  Есть  ли  возможность  оградить общество,  граждан от политического экстремизма как слева,  так и справа? Когда мы будем вводить в цивилизованное русло наши политические организации?

 

     Спасибо.

 

     ХАНДУРIН М.I.  Дякую  за запитання.  Коли Президент направляв закон,  прийнятий  Верховною  Радою,  на  повторний  розгляд,  він висловив   свої  пропозиції  з  тих  положень  закону,  які  прямо суперечать або Конституції, або відповідним законам.

 

     Що стосується  питань  про  опозицію  і  щодо  форми   участі політичних партій у державному управлінні.  Коли Президент отримав конкретний закон на підпис,  то ці норми він не міг  виписувати  і подавати на розгляд Верховної Ради. Якби Президент подавав окремий закон в цілому, то міг би це зробити. I коли ви отримали закон для повторного  розгляду,  комітет  або  окремі  суб'єкти законодавчої ініціативи могли би  включити  відповідні  розділи,  скажімо,  про політичну  опозицію чи визначити форми участі партій у політичному житті.

 

     I ці питання можна було вирішити.  Але  ці  питання  не  було вирішено,  тільки  взяли  пропозиції Президента і не врахували їх. Тому Президент зробив такий висновок.

 

     Далі. Що стосується кількості політичних партій.  Добре це чи погано - я не можу вам відповісти на це запитання. Ви знаєте, що в окремих країнах,  скажімо західних,  кількість  політичних  партій значно більша, ніж у нас. Справа, я думаю, не в тому. Хоча в цьому є проблема.  Краще, щоб було менше політичних партій, але щоб вони були  більш дієвими,  впливовими і могли б брати на себе політичну відповідальність за вирішення конкретних проблем держави, бо в нас їх занадто багато.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Iван Мигович.

 

     МИГОВИЧ I.I.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Прошу передати  слово  народному  депутату Соломатіну.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Соломатіна.

 

     СОЛОМАТIН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Миколо Івановичу! Фракція комуністів.  Мої запитання торкаються розділу V "Державний контроль  за  діяльністю політичних партій" статті 18 "Органи,  що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій".

 

     Скажіть, будь ласка,  чи в інших країнах є такий  контроль  з боку держави і чи є він взагалі?

 

     I більш   конкретно.   "Міністерство  юстиції  України  -  за додержанням політичною партією  вимог  її  статуту".  Можливо,  це стосується безпосередньо самої партії?

 

     I конкретне  запитання.  Я  маю  на руках вимогу Згурівського районного  управління  юстиції  Київської  області   до   районної організації   Компартії  України.  "Просимо  надати  на  перевірку протоколи  зборів,  конференцій,  засідань  ради  та   виконавчого комітету  районної  організації  Комуністичної  партії  України  в термін  до...",  не  вказуючи   певного   часу   діяльності   цієї організації.  Будь ласка,  дайте відповідь. Наскільки ця конкретна вимога відповідає вимогам того закону,  який був,  і того, який ми розглядаємо?

 

     Дякую.

 

     ХАНДУРIН М.I.  Дякую за запитання. Справді, в інших країнах є різні форми контролю  і  форми  реєстрації  політичних  партій.  Є країни,  в  яких  політичні  партії  реєструються судами,  але там судові органи дещо інші,  вони  виконують  і  інші  функції,  крім судових.  У нас ці функції виконує Міністерство юстиції. Є країни, в яких ці функції теж виконує Міністерство юстиції.  Як  державний орган,   воно   перевіряє   програми   і  програмні  документи  на відповідність їх Конституції та іншим законам.  I це треба робити. В інших країнах контроль за статутною діяльністю теж є.

 

     Що стосується   поточної   діяльності.  Якщо  партія  або  її організації порушують закони, то у нас цим займається прокуратура. Ви знаєте,  що відповідно до Перехідних положень до 28 червня вона здійснює загальний нагляд.  Після  цього  це  можуть  робити  інші органи,  якщо є ознаки порушень законів,  чи адміністративних, чи, скажімо,  інших законів.  Цивільних законів -  інші  правоохоронні органи.

 

     Щодо вашого  останнього запитання.  Я не можу з'ясувати,  яка вимога й у зв'язку з чим вона пов'язана.  Я вас попрошу звернутися з  цього  питання до Міністерства юстиції.  Ми розберемося,  з чим пов'язана ця перевірка - чи порушенням статутної діяльності, чи...

 

     ГОЛОВА. Дякую, Миколо Івановичу. Час ви використали.

 

     Слово для   співдоповіді   надається   народному    депутату, секретарю   Комітету   з   питань   правової  політики  Олександру Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Iване Степановичу! Шановні колеги! Я хочу  доповісти  про  точку  зору  комітету на зауваження,  які ми отримали за підписом Президента України.

 

     Більша частина  зауважень  врахована  в  тексті,   який   вам розданий від імені Комітету з питань правової політики.  I позиція комітету полягає в тому, щоб урахувавши ці зауваження, схвалити їх і  ухвалити  нову  редакцію,  яку  направити  на підпис Президенту України.

 

     Невраховані зауваження умовно можна поділити на три групи.

 

     Хоча сьогодні  Микола  Іванович   декілька   разів   згадував Конституцію  України,  думаю,  що  коли  ви  слухали  чи читали ці зауваження, то вам непросто було знайти ті невідповідності. А от у самих   пропозиціях   є  принаймні  дві  пропозиції,  які  напряму суперечать Конституції  України,  зокрема,  що  стосується  втрати депутатських  повноважень  під  час  переходу  народного  депутата України із фракції у фракцію, і встановлення нагляду за політичною діяльністю прокуратури України,  хоча стаття 121 Конституції чітко передбачає повноваження Генеральної прокуратури.

 

     Тобто в  даному  випадку  не  дуже   акуратно   працювали   з матеріалом, який подавали на підпис глави держави.

 

     До другої   групи   пропозицій,  які  не  варто  враховувати, належать  такі,  що  не  стикуються   з   усім   наявним   масивом українського    законодавства,   зокрема   стосовно   необхідності збереження певних преференцій для політичних партій,  коли йдеться про їх участь у виборчих кампаніях.  Адже,  скажімо, не можуть усі партії мати рівні права щодо участі у виборчих комісіях  тощо  під час  виборів  народних  депутатів України,  якщо вони не висувають свого партійного списку чи своїх кандидатів.

 

     Це саме стосується і пропозицій щодо експертизи,  котру  може проводити  Міністерство юстиції.  Але ж кодексом визначається,  що таке  експертиза,  відповідальність  за   експертизу,   які   види експертизи бувають. Про що йдеться тут, важко зрозуміти, тож це не стикується із законодавством.

 

     Є, звичайно,  декілька   зауважень,   які   пропонується   не враховувати  з метою політичної доцільності.  Зокрема,  де йдеться про потребу для реєстрації політичної партії  зібрати  підписи  не менше  ніж  у  двох  третинах  районів  не  менш  ніж  двох третин областей,  де йдеться про  термін  для  анулювання  реєстраційного свідоцтва.  У  законі  пропонується:  якщо  протягом  року  з  дня реєстрації виявлено  порушення,  анулювати  свідоцтво  в  судовому порядку.  У  зауваженні пропонується робити це безстроково,  тобто політична партія з дня реєстрації і до кінця своїх  днів  чекатиме такої  можливості,  хоча  на  сьогодні  в  усіх  цивільних справах загальний термін позовної давності - три роки.

 

     Так само  доволі  некоректною  є  пропозиція,  що  стосується наявності осередків політичних партій в органах влади.

 

     Якщо повернутися  до  всіх  зауважень,  то можна сказати,  що значна частина врахованих спрямована на поліпшення тексту з  точки зору  його  гармонізації  з  іншим законодавством;  а з відхилених можна конкретно  сказати  щодо  кожної  поправки.  Скажімо,  третя пропозиція Президента стосується того, щоб замість правової основи політичної  діяльності  влаштовувати  регламентацію.  То   держава забезпечує   якраз   правову   основу   діяльності  партій,  а  не регламентує їх діяльність.  Зокрема статут партії -  це  локальний документ,   який   регламентує   стосунки   між   громадянами,  що добровільно   об'єдналися   в   партію,   і   є   актом,    котрий використовується  в  суді,  якщо  виникають спори всередині самого об'єднання громадян. Тому та аргументація не коректна.

 

     Стосовно посилання на Закон про  об'єднання  громадян.  Ми  в законодавстві  взагалі  не  робимо  посилань  на  закон  з окремою назвою,  оскільки законодавство є мобільним,  динамічним.  А  крім того,  всеукраїнський  статус  визначається  всіма  статтями цього закону,  а якраз у Законі про  об'єднання  громадян,  крім  назви, немає чіткого визначення щодо цього. Тому комітет не погоджується.

 

     Є претензії  стосовно  того,  щоб  не  можна було вирізняти в своєму ставленні органи державної влади і  політичні  партії.  Тут ідеться  про  виборче законодавство і про права політичних партій, які беруть участь у виборах:  право на представництво в  комісіях, на використання бюджетних коштів,  на друк виборчих плакатів, якщо вони висунули своїх кандидатів;  якщо ні - то вони такого права не мають.

 

     Це саме  стосується  і позбавлення народного депутата України свого мандата.

 

     Загалом щодо всієї сукупності повноважень,  які ви  маєте,  з порівняльної таблиці можете зробити висновок про позицію комітету.

 

     Декілька разів лунав термін "політична опозиція". Я хотів би, щоб ті,  хто його використовує,  сформулювали для  себе,  що  таке політична  опозиція.  А чи знайшли вони державу на земній кулі,  в якій є закон про статус політичної опозиції.

 

     Політична опозиція  -  це  політичні  права  громадян.   Вона реалізується  усім  масивом  законодавства,  починаючи  з  розділу "Права,  свободи та обов'язки людини  і  громадянина"  Конституції України.

 

     Що стосується   парламентської   опозиції,  то  тут  є  певні складнощі.  Наші  колеги,  які   зробили   спробу   регламентувати діяльність парламентської опозиції,  зіткнулися, гадаю, з немалими труднощами:  як це робити в умовах її неоднорідності?  Але  робити потрібно єдиним законом,  котрий повинен регламентувати діяльність народних депутатів України і парламенту.

 

     З приводу статусу політичної опозиції в державі.  Я хотів би, щоб ми забезпечили права і свободи громадянам,  і тоді у нас такої проблеми взагалі не буде.

 

     Комітет пропонує  ухвалити  нову  редакцію  даного  закону  і направити на підпис главі держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла  позиція комітету?  Дякую.  Чи є запитання? Тоді, будь ласка, запишіться. Прошу висвітити. Депутат Тищенко. За ним - депутат Костинюк.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово моему коллеге Тищенко Александру Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон Тіщенка  Олександра Васильовича.

 

     ТIЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).   Александр   Владимирович,  вы  прекрасно  знаете,  что Президент функционально принадлежит к исполнительной ветви власти. Тем   не  менее  он,  как  гарант  Конституции,  должен  соблюдать действующие  законы,  в  частности  тот,  который   регламентирует деятельность политических партий.

 

     Но он,  используя  свои возможности,  не прекращает смешивать понятия  работника  государственного   аппарата   с   политической деятельностью   (в   частности   НДП),   что,   как   вы   знаете, использовалось  в  президентской   кампании.   В   то   же   время искусственно  создает  препятствия  для  действующих  политических партий.

 

     В связи с этим позвольте вас спросить:  может быть, Президент не  имеет  морального  права  вмешиваться  в  то,  что уже приняла Верховная Рада?  Возможно,  правильнее  было  бы  преодолеть  вето Президента и принять вариант, который мы проголосовали?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний колего, змушений вам сказати, що ви дещо помилилися.  Президент України функціонально не  належить  до виконавчої влади.

 

     ГОЛОВА. Це  в  попередньому  законі він був главою виконавчої влади, а тепер цього немає.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Тепер він має повноваження і в виконавчій, і в законодавчій,  і в судовій гілках влади, не належачи до жодної з них.  Я не буду далі розказувати,  думаю,  ви самі можете  все  це вивчити.

 

     Щодо пропозиції  подолання  вето,  сформульованої  у  вигляді зауважень. Комітет цього не підтримує (я особисто також), оскільки є значна кількість слушних зауважень, які справді поліпшують текст закону. Їх варто врахувати, щоб мати нову редакцію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк. За ним

- депутат Бокий.

 

     КОСТИНЮК Б.I.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Олександре Володимировичу! Запитання стосується статті 4. З  одного  боку,  комітет  стверджує,  що пропозиція Президента не відповідає статті 81  Конституції,  а,  з  іншого  боку,  тепер  є проблема міграції депутатів,  від якої потерпають і Верховна Рада, і безпосередньо партія.  Та партія,  котра не змогла свого часу на виборах отримати підтримки виборців,  нині компенсує це за рахунок великих грошей.

 

     Як комітет  бачить  вирішення  даної  проблеми?  Її  потрібно розв'язати, залишати так, ніби того нічого немає. Просто не можна. Ваша думка?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Дякую за запитання. Це проблема політична, а не  правова.  Її  не можна врегулювати в правовому плані.  Адже не можна заборонити людині, яка є членом якоїсь партії, поміняти свої погляди,  вийти  з цієї партії,  створити нову чи вступити в іншу. Такі обмеження заперечуються Конституцією України,  оскільки кожен громадянин  вільний  робити  власний  вибір.  I  політична  партія повинна  дбати  про  те,  щоб  мати  своє  політичне  майбутнє   і зміцнювати  його  парламентською  діяльністю,  а не втрачати своїх позицій.  Це чисто політичне питання, воно не має нічого спільного з правовим підходом.

 

     Стосовно втрати     депутатського    мандата.    Конституцією визначено,  коли це,  може,  буде:  втрата  громадянства;  у  разі смерті;  у разі подачі особистої заяви; через рішення суду, якщо є суміщення держслужбою членства в іншому  виборному  органі.  Такий вичерпний  перелік.  Інших підстав для того,  щоб народний депутат України  був  позбавлений  своїх   повноважень,   Конституція   не передбачає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бокий. За ним - депутат Черненко.

 

     БОКИЙ I.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Передаю  слово професору Марковській.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь  ласка,  мікрофон  Марковської  Ніни Степанівни.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Iване  Сидоровичу.  Шановний  Олександре Володимировичу,  у статті 5 "Обмеження щодо утворення і діяльності політичної  партії"  пропонується  пункт  восьмий  "Посягання   на здоров'я   населення".  Донедавна  Прем'єр-міністром  України  був чоловік,  який очолював НДП.  За час,  що представник НДП очолював уряд,   було   знищено   дуже   багато   наших   людей,   зростала захворюваність,  смертність.  Це  було   посягання   на   здоров'я населення чи ні? Це перше запитання.

 

     I друге.  У пункті другому статті 21 йдеться про використання коштів та іншого майна,  що  призводить  до  заборони  партії.  То дозвольте запитати:  якого майна, на яку суму це майно має бути? А крім того,  наприклад, якійсь районній організації подарують стіл, то що, за це заборонять усю партію?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Щодо  першого  вашого запитання про здоров'я населення і,  до речі,  другого також потрібно давати  суб'єктивну оцінку.  Такі  повноваження  стосовно  і  обмеження діяльності,  і заборони  є  виключною  компетенцією  суду.  Він  має  співставити аргументи і факти,  надані щодо порушення норм закону, аргументи і факти протилежної сторони чи адвокатів і  прийняти  рішення,  якою мірою  діяльність  політичної партії створила загрозу населенню чи не створила її.  А суб'єктивно кожен громадянин чи інший орган  не уповноважений цього робити.

 

     Так само   стосовно  матеріальних  цінностей,  отриманих  від іноземних держав і від іноземних  юридичних  осіб,  що  може  бути підставою  для заборони політичної партії.  Проте це можна зробити винятково в судовому порядку: в процесі судового засідання суд має встановити,  наскільки переконливі докази того, що надана допомога була вагомою для того,  щоб політична партія здобула перевагу  над іншими  або  використовувала  це  для втручання у внутрішні справи держави.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Олександре  Володимировичу,   я   вас   цілком підтримую стосовно мандата депутата.

 

     Iване Степановичу,  прошу  передати  слово  депутату  доценту Гуцолу Михайлу Васильовичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Щиро дякую. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи всі зауваження і пропозиції Президента були враховані  в  цьому  документі  і  як саме?

 

     I друге.  Ваша  думка  стосовно  доцільності чи недоцільності даного документа.

 

     Фракція "Батьківщина" підтримує його і просить  усіх  у  залі зробити те ж саме.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Він уже висловив свою думку.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Дякую  за  дуже мудре запитання.  Безумовно, ваша пропозиція підтримати даний документ дуже слушна. Сподіваюся, що й інші народні депутати це теж врахують.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Володимировичу. Ваш час вичерпався.

 

     Шановні народні   депутати!  Записалися  на  обговорення  сім народних депутатів,  але  час,  відведений  на  обговорення  цього питання,  ми  вичерпали (ви знаєте,  згідно з внесеними змінами до Регламенту передбачається 45 хвилин).  Тому вважаю,  що  змістовна доповідь,   ще   змістовніша  співдоповідь  профільного  комітету, запитання і відповіді дають підстави  пропонувати  Верховній  Раді прийняти  цей  закон  з урахуванням доопрацювання,  вважати його в новій редакції і направити Президенту на підпис.

 

     Будуть інші  думки?  Якщо  в  кого  є  інші  думки,   давайте вислухаємо.  Якщо немає, то можна було б завершити розгляд. Немає. Тоді вносимо його на голосування в залі з висновком комітету.

 

     Дякую.

 

     _______________________

 

     Розглядається проект Закону про  державні  нагороди  України. Доповідач  -  народний депутат України Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону України про державні нагороди України.

 

     Шановні народні депутати!  Державні  нагороди  України  як  і будь-якої  країни  є  однією  з  найважливіших аспектів державного будівництва, адже, як древні казали, не хлібом єдиним живе людина. Дозвольте коротко ознайомити вас із цим законопроектом.

 

     Він складається  з  п'яти розділів,  21 статті і "Прикінцевих положень".

 

     У розділі 1 йдеться про загальні положення, законодавство про державні  нагороди,  види  державних  нагород,  до яких віднесено: ордени,  медалі,  нагородна зброя, почесні звання, державні премії України та президентські відзнаки.

 

     Стаття 4 регулює статути і положення про державні нагороди.

 

     Стаття 5  передбачає  право  удостоєння  нагородами.  У цьому розділі також регулюється питання процедури нагородження.

 

     Розділ II   передбачає   види   нагород,   які   пропонується запровадити  в  Україні.  Насамперед  це звання Героя України.  До орденів належать:  орден князя Ярослава Мудрого І, II, III, IV і V ступенів;  орден "За заслуги" І,  II і III ступенів; орден Богдана Хмельницького (трьох ступенів),  орден "За мужність" (також  трьох ступенів) та орден княгині Ольги (теж трьох ступенів).

 

     До другого    рівня    нагород   належать   медалі   України. Пропонується  запровадити  такі  медалі:  "За   військову   службу Україні",  "За  бездоганну  службу"  (трьох ступенів),  "Захиснику Вітчизни".

 

     Також пропонується запровадити державну відзнаку (я на  цьому наголошую) "Іменна вогнепальна зброя".

 

     Пропонується запровадити  почесні  звання,  котрі діляться на дві  групи.  Перша  група  -  це  почесні  звання  двох  ступенів: "Народний артист України" і "Заслужений артист України"; "Народний архітектор України" і "Заслужений архітектор  України";  "Народний художник  України"  і  "Заслужений  художник  України".  До  групи заслужених належить низка звань,  які ви можете побачити  під  час ознайомлення з документом.

 

     Фракція зелених   пропонує   запровадити  звання  "Заслужений природоохоронець України".  Автори  приймають  дану  пропозицію  і просять врахувати її під час голосування.

 

     Наступні статті  передбачають  віднести  до державних нагород державні премії України.  Пропонується запровадити в  Україні  три державні премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка, Державна премія України в галузі науки і техніки і Державна премія України в галузі архітектури.

 

     Пропонується також,  щоб  поруч із державними відзнаками мали право  на  існування  і  передбачені  Конституцією   президентські відзнаки,  які  статтею  3  теж  відносяться  до державних нагород України.  Пропонується,  щоб цей рамковий закон,  який  встановить види  і  класи нагород,  встановив також регулюючий орган,  котрий розроблятиме проекти документів,  статутів  і  положень,  процедур нагородження.

 

     Пропонується утворити  Комісію  з державних нагород України і геральдики (зверніть  увагу,  що  в  її  назву  внесена  зміна:  в розданому  проекті  вона  називається Комісія з державних нагород, пропонується її назвати Комісія з державних нагород і геральдики), яка працюватиме на громадських засадах.

 

     Хочу звернути  вашу  увагу  на  те,  що  допоміжна  історична дисципліна,  котра  вивчає   нагородні   системи   і   називається "фалеристика", має так само свої закони і нормативи, як і будь-яка наукова дисципліна.  І тому в рамковому законі,  котрий встановить види  і  класи  нагород,  немає  жодної  потреби  описувати ескізи нагород,   оскільки   це   має   бути   встановлено    спеціальною кваліфікаційною  комісією,  яка  на  професійному  рівні визначить ескізи даних нагород.

 

     Розділ III  регулює  права  і  обов'язки  нагороджених.  Хочу відразу  сказати,  що  досі  триває дискусія з приводу того,  бути нагородженим  -  це  право   чи   це   заслуга?   Автори   проекту запропонували  своєрідну редакцію,  яка не трактує нагородження як право.

 

     Звертаю увагу також на те, що закон не визначає, як це було в попередні роки,  нагороди як певну коштовність.  Нагорода згідно з концепцією закону мусить заслуговуватись. І ви, мабуть, знаєте, що в  окремих  країнах  повторно  громадяни не можуть нагороджуватись одними і  тими  самими  орденами,  медалями  та  відзнаками.  Вони отримують лише знак того чи іншого ордена.  Це свідчить про те, що такі країни цивілізовано ставляться до нагород і не зараховують їх до коштовностей. Саме ці норми передбачені в розділі III.

 

     Розділ IV    встановлює    відповідальність    за   порушення законодавства про державні нагороди.

 

     І розділ V "Прикінцеві положення".  Хочу звернути вашу  увагу на   те,   що   концептуально  даним  законопроектом  пропонується встановити в Україні дворівневу систему нагород.  Це своєрідність, яка   відпрацьована   авторською  групою  у  зв'язку  з  тривалими дискусіями.

 

     Світова система нагород,  як правило,  передбачає три  рівні: перший - ордени,  другий - відзнаки або хрести, як їх називають, і третій - медалі.  Ми пропонуємо встановити  дворівневу  систему  - ордени і медалі, а також почесні звання і премії, нагородна зброя, про які я вже сказав.

 

     Відразу хочу   спинитися   на    окремих    зауваженнях    до законопроекту,  котрі  надійшли  від юридичних і аналітичних служб парламенту.  Треба сказати, що ніякої потреби розписувати в законі терміни  "медаль",  "орден",  "почесне звання" немає,  оскільки ці речі розписуються згідно з традицією наукою, яка чітко встановлює, що таке медаль,  орден тощо.  Вона називається фалеристикою,  як я вже згадував.

 

     Стосовно відзнак Президента,  які необхідно включити поруч  і назвати   відзнакою  Президента  "Іменну  вогнепальну  зброю",  то "Іменна вогнепальна зброя" в даному законопроекті пропонується  як державна   нагорода.  А  згідно  з  Конституцією  Президент  зможе встановлювати інші свої  відзнаки,  які  заповнять  другий  рівень нагород України, котрий має йти після орденів.

 

     Щодо відомчих звань, нагород, які встановлюють міністерства й відомства.  Вони належать до відомчих і ніякої потреби включати їх у закон про державні нагороди немає.

 

     І стосовно  зауваження  про  те,  що  доцільно  надати  право спадкоємцям нагородженого,  виїжджаючи за межі України, забирати з собою нагороди.  Ще раз кажу: в цьому немає потреби, оскільки дана концепція   не   передбачає   надання   нагородам    характеристик коштовностей. Це заслуги громадян України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?  Запишіться,  будь ласка.  Прошу висвітити.

 

     Слово надається народному депутату Станкову. За ним - депутат Ключковський.

 

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Скажите, пожалуйста, как будет с наградами, которые до сих пор выдавал Президент, и в частности Героя Украины?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Згідно з "Прикінцевими положеннями" даного законопроекту пропонується Президентові привести свої укази у відповідність із цим законом.

 

     Тобто як такі відзнаки будуть ліквідовуватися.  Відповідно до проекту закону  Комісія  з  державних  нагород  і  геральдики  має розробити   положення   про   ці   нагороди.   А  Президент  зможе запроваджувати указами інші відзнаки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський. За ним - депутат Подгорний.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Народний  рух  України.  Прошу передати слово моєму колезі депутатові Косіву.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Косіва.

 

     КОСІВ М.В.  Дякую,  Юрію  Богдановичу.  Романе  Петровичу,  у минулому  складі  Верховної  Ради  я  цей  проект закону намагався провести разів із п'ять,  але мені не  вдалося.  Тому  від  щирого серця бажаю вам більшого успіху, аніж мав я.

 

     І все  ж  таки  згідно  з  Конституцією  є дві форми нагород: відзнаки Президента  і  державні  нагороди.  Президент  установлює своїм указом, Верховна Рада - законом.

 

     Ви в   цей   законопроект  перенесли  буквально  всі  введені Президентом відзнаки.  Президент на це погодиться? Президент такий закон підпише? Адже ми у нього... Не хочу казати серйозного слова, але воно було б у даному разі доречним.

 

     А крім того,  справді,  який статус матимуть уже  нагороджені відзнаками Президента? Чи це буде державна нагорода, чи залишиться відзнакою Президента?

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановний Михайле Васильовичу! Шановні колеги!  "Прикінцевими положеннями", тобто розділом п'ятим проекту закону,  встановлюється,  що  всі  особи,  нагороджені  відзнаками Президента   України,   фактично   прирівнюються   і   дія  закону поширюється на ті нагороди.  Але  після  підписання  цього  закону розроблятимуться  нові  положення,  нові  статути орденів,  будуть прийматися ті ж самі ескізи чи,  можливо,  інші, оскільки є досить багато  зауважень від фалеристів і геральдиків стосовно теперішніх зображень.

 

     Тобто раніше  вручені  нагороди  згідно  з   даним   проектом підпадають  під  його  норми.  Але  після  прийняття  закону  вони припиняють своє існування,  будуть вводитися статути і  положення, котрі  кваліфікуватимуться  відповідно  до  цього закону.  В якому зображенні вони  видаватимуться,  -  то  вже  інша  справа,  котра залежить  від  того,  як це буде розроблятися,  які рішення будуть прийматися.

 

     Президент приймає  дану   позицію,   і   такий   закон   буде підписаний.  Тому  я  прошу  вас  прийняти  закон  у  цілому,  щоб прискорити цю роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Подгорний. За ним - депутат Драголюнцев.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Група "Яблуко".  Шановний Романе Петровичу, як ви вважаєте, таке звання як "Народний учитель України" повинне бути чи ні? Досі воно  було.  І  мені  здається,  що наш учитель не так багато має, отже, згадане звання треба було б залишити. Це було б розумно.

 

     І таке   запитання:   чи   передбачає   законопроект    (якщо передбачає, то в яких випадках) позбавлення нагород?

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Шановні  колеги,  звання  "Народний учитель  України"  я  приймаю.  Однак  нагадаю  заперечення,   які висловлюються.  На  сьогодні  триває дискусія:  чи варто в системі звань запроваджувати термін "народний"?  Чому? Тому що, наприклад, є народний депутат.  А народний депутат, який має звання, скажімо, "народний артист" чи "народний  архітектор",  може  бути  названий двічі народним і таке інше.

 

     Тому, йдучи назустріч традиції,  в законопроекті пропонується зберегти  три  звання  "народний".  Якщо   зал   наполягатиме   на необхідності  внесення  звання  "Народний учитель України",  то ця позиція теж може бути прийнята.  Але ще раз  кажу,  навколо  цього продовжуються  дискусії.  Можливо,  взагалі  всі  звання визначити одним терміном, скажімо, "заслужені", зокрема і вчителі.

 

     Але, шановні колеги,  які б звання ми  не  пропонували,  вони можуть  вводитися  шляхом  внесення  змін  до  цього закону.  Тому необхідно   сьогодні   законопроект   прийняти,   щоб    розпочати розробку...

 

     ГОЛОВА. Депутат Драголюнцев.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово моєму колезі Тищенку Павлу Васильовичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Тищенка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Фракция   коммунистов.   Скажите,   в правовом государстве кем и на основании чего могут устанавливаться награды? Я так полагаю, законами. Это первый вопрос. Второй. Если, действительно,  законами, каков статус ныне действующих наград? Не превысил ли кто-то свои полномочия в этой связи?  Исходя из этого, если  вы  представляете  законопроект,  то  почему  совершенно  не подготовились? Почему я, как народный депутат, не имею возможности ознакомиться с эскизами наград,  которые вы здесь предлагаете?  Не только я, но и другие депутаты.

 

     И последний вопрос  моих  коллег  депутатов:  почему  в  этом списке нет звания "Почетный донор Украины"?

 

     Спасибо.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановні колеги, згідно з Конституцією в Україні є два  види  нагород  -  державні  нагороди  і  відзнаки Президента.  Законопроектом  пропонується  встановити лише перелік таких державних нагород.  Президент буде сам указами встановлювати відзнаки,  які  належить встановлювати йому і які він вважатиме за потрібне встановити.  У даному документі йдеться лише про державні нагороди.   Тому   я   не   бачу  підстав  для  того,  щоб  когось звинувачувати в перевищенні повноважень.

 

     Стосовно ескізів.  У виступі я вже сказав, що питання ескізів належить  до  професійної  діяльності фалеристів,  які встановлять ескізи цих нагород.  Автори законопроекту і робоча  група  відразу спинилися   на   необхідності   прийняти  рамковий  закон,  котрий встановив  би  перелік  нагород,  а  потім  уже  під  цей  перелік статутами, положеннями і ескізами встановлювалися б зображення тих чи інших знаків, медалей, орденів, відзнак, перерахованих у даному документі.

 

     Отже, прийняттям    лише    рамкового   закону   робота   над законодавством не припиняється.

 

     У моїй практиці Верховна Рада вже двічі намагалася з ескізами прийняти  орден  Богдана Хмельницького.  Але це не вдалося зробити через обставини, які складалися. Бо комусь не подобалася, скажімо, зірка,   іншому   не  подобався  герб,  ще  комусь  не  подобалося зображення  на  цьому  ордені.  А  насправді  проблема  ескізу   і зображення   суто   професійна,   і   вона   має   встановлюватися фалеристами, людьми, які знають закони цього мистецтва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. І  останнє  запитання.   Увімкніть   мікрофон   Павла Сергійовича Кузнєцова від групи депутатів. Час перерви.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Спасибо  большое,  Иван Степанович.  Роман Петрович,  у меня к вам вопрос,  который касается очень многих людей в нашей стране, в том числе,   между   прочим,  и  Ивана  Степановича  Плюща,  и  нашего Президента.  Этот закон отменяет ранее  существовавшие  награды  - ордена, медали и так далее?

 

     Среди нас     сидит    депутат    Драголюнцев.    Он    Герой социалистического труда.  Этот закон продлевает  действие  наград, которые  вручались  раньше?  Они  должны  как-то  войти  в статус. Допустим для военных очень важно следующее.  Я уже  приводил  этот пример  об ордене Богдана Хмельницкого,  когда докладывал господин Косив.  Идут два офицера,  награжденные одинаковыми  орденами  под названием орден Богдана Хмельницкого, - тем, который был утвержден во время Великой Отечественной войны,  и  тем,  который  утвердила Верховная Рада. Кто кому должен первый отдать честь? (Шум у залі). Нет,  это серьезно,  не смешки.  Это в статусе всех орденов  четко указано.

 

     ГОЛОВА. Серйозно - статус раніше отриманих нагород.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С. Конечно. Спасибо.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую. Шановий Павле Сергійовичу, дія цього закону поширюється на всі  нагороди.  І  всі  пільги,  передбачені нагородами,  котрі вручалися в Радянському Союзі,  діють. Ніхто їх не заперечує,  вони лише цим законом легітимізуються і вводяться в нагородну  систему  України.  Ніхто  їх  не скасовує і ніхто пільг громадян,  нагороджених  цими   орденами,   не   позбавляє.   Вони відповідно  до "Прикінцевих положень" цінуються так само,  як нова система нагород, котра встановлюватиметься в Україні.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я   п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Оголосіть,  будь ласка,  що ми  продовжуємо  пленарне засідання.  Адже кожен депутат - це велика сила. Але якщо вони всі в залі,  то вона ще більша,  і тільки це є Верховна Рада. І тільки це є,  підкреслюю,  Верховна Рада,  коли депутати в залі.  А кожен депутат - це багато,  але  то  не  Верховна  Рада  (Шум  у  залі). Володимире Романовичу,  вносьте пропозицію в установленому законом порядку.

 

     Продовжуємо пленарне  засідання.   Ми   заслухали   доповідь, поставили запитання доповідачу. Продовжуємо розгляд проекту Закону про державні нагороди України.  Слово для  співдоповіді  надається голові  Комітету  з  питань  державного  будівництва  та місцевого самоврядування Юлію Яковичу Іоффе. Будь ласка.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Я  відмовляюся від співдоповіді,  оскільки Роман Петрович повністю все виклав і відповів на всі запитання.  Можу повідомити, що вчора це питання розглядалося в комітеті. Думки членів комітету розділилися порівну: "проти" - 8 і "за" - 8.

 

     Особисто я підтримую  Романа  Петровича,ча  як  автора  цього проекту. І я пропоную від себе і від тих восьми, що підтримали цей законопроект, прийняти його в цілому.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Юлію   Яковичу!   Чи   ви   відмовляєтесь,   чи    не відмовляєтесь   -   ви   запропоновані   як   співдоповідач.  Ваша співдоповідь закінчена.  Депутати відповідно до Регламенту  можуть поставити вам запитання.

 

     Прошу депутатів записатися. Висвітіть список.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Костинюк.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Юлий Яковлевич!  Вчера  на  заседании  комитета  я   обращал   внимание депутатов, в том числе ваше и автора, на то, что этот законопроект существенно противоречит Конституции Украины, конкретно - пункту 5 части второй статьи 92 и пункту 25 статьи 106.

 

     К сожалению,  мне  не  совсем  понятно,  почему вы сейчас так однозначно говорите,  что документ можно принять в целом,  если он противоречит  статьям  Конституции.  Я хочу,  чтобы вы ответили на этот вопрос.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Спасибо,  Владимир Николаевич.  Я, как вы видите, был  абсолютно  точным:  я же не сказал,  что комитет принял такое решение,  я честно сказал залу,  что на заседании комитета  голоса разделились - восемь на весемь.  И вы это тоже знаете.  Я высказал свое мнение.  Ваше мнение такое,  вы,  очевидно, в выступлении его выскажете.

 

     Считаю несколько  иначе,  чем вы,  и говорил от себя и от тех семи человек,  которые такого же мнения. Вчера я тоже обосновывал, почему так поступаю. У вас свое мнение по этому вопросу, вы имеете абсолютное право высказать его и отстаивать здесь (Шум у залі).

 

     Я высказал свое мнение,  понимаете?  Вы подниметесь и скажете от тех восьми,  которые были против, вы имеете абсолютное право на это. Я не соврал и ничего тут не исказил, правда же?

 

     Вы можете осуждать  мою  позицию  или  приветствовать  -  это другой  вопрос.  Я  сказал,  какова  была  ситуация  на  заседании комитета,  и о своей позиции.  Считаю...  Ну,  я  обяснял  вчера, почему я так считаю.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Костинюку.  За ним

- депутат Журавський.

 

     КОСТИНЮК Б.І.  Народний рух України. Шановний Юлію Яковичу! З процедури.  Чи  не  вважаєте  ви,  що  все ж таки треба голосувати законопроект у першому читанні,  а потім почистити трошки його, бо в   ньому   багато   всілякого   такого...  Наприклад,  "народні", "заслужені" артисти - це рудименти  минулого.  От  там  пропонують "почесного донора" ввести.  Давайте введемо ще звання "заслуженого футболіста" - наші хлопці теж славу Україні приносять.

 

     Ви собі уявляєте,  наприклад,  таку фразу:  заслужений артист Америки   Майкл   Джексон?   Такого   у  світі  ніде  немає,  крім пострадянських країн. Це перше.

 

     І друге.  Як старий фалерист,  я хочу вам сказати, що є певна проблема - проблема захисту державних нагород.  Ледь не на кожному перехресті молодики торгують державними нагородами.  Це  з  одного боку.  А  з  другого,  є  проблема  задоволення  потреб  тих самих фалеристів,  бо саме вони колекціонують у тому  числі  й  державні нагороди  -  і  діючі,  і старі.  Як комітет бачить вирішення цієї проблеми?

 

     Дякую.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Зрозумів.  Я  не  хотів  би,  щоб  ви   на   мене образилися,  але  хочу  сказати:  я  не  можу  назвати себе старим фалеристом,  як ви, я можу назвати себе старим шахтарем. У мене 30 років  підземного  стажу - це я можу сказати.  Але я дуже спокійно ставлюсь до різних почестей,  чесно вам скажу,  тому дуже спокійно підходжу до цього закону і вважаю,  що це - моральні такі відзнаки

- важливо для багатьох. Але я до цього ставлюся дуже спокійно.

 

     Я сказав,  як розподілилися думки в комітеті. Я висловив свою думку,  щоб не заговорювати і не витрачати час. Я не можу сказати, що  це  думка  комітету  в  цілому,  оскільки  голоси  розділилися порівну.  Це  повинен  вирішити  зал  -  чи  так,  чи так.  Будуть пропозиції,  будуть виступи.  До цього треба  підійти  зважено,  я абсолютно спокійно це кажу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  депутату  Журавському.  За  ним  - депутат Подгорний.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область).  Християнськодемократична партія України.  У мене  до вас запитання як від людини,  яка не має жодної державної нагороди.

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Має.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Не має. Так ось, у мене запитання до вас. Чи не вважаєте ви,  що в системі державних нагород, які пропонуються, є певні елементи тоталітарного характеру.  На Заході немає нагород на  кшталт  "заслужений  артист",  "народний артист",  "заслужений футболіст",  "заслужений тренер".  Якщо вони є  заслужені,  то  це визначають  люди.  Театри  переповнені  -  то він і є заслужений і народний. Стадіони переповнені - то вони є заслужені, народні.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,  як  у  цьому  плані   відповідає нинішній   законопроект   відповідним   міжнародним   нормам  щодо національних нагород?

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Дякую.  Я перепрошую,  однак у  мене  є  державна нагорода: мене нагородили ще в ті часи орденом "Знак Пошани", коли я був головним механіком.  Якщо ви вважаєте,  що  це  не  державна нагорода...

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Я не про вас. Це я не маю.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  А  я  думав,  ви  мене  мали  на  увазі.  Тоді  ж розбиралися в людях.

 

     Що я можу відповісти?  Я казав,  що я до цього ставлюся  дуже спокійно. І я думаю, що в нас є певний менталітет, і коли не можна Майклу Джексону дати народного артиста Америки,  це не означає, що ми повинні копіювати. Гадаю, ніхто не зможе стати в нас чорним, як Майкл Джексон,  який перефарбувався  в  білий  колір.  Це  не  так просто. І не зможе так ходити, як він, і триматися за те місце, за яке, може, не треба при людях триматися весь час.

 

     Ну, різні менталітети.  А в них вважається,  що  це  красиво. Мене  весь  час  діти запитують:  "Що в нього там болить чи що - у Майкла Джексона, - коли він танцює?"

 

     Розумієте, різний менталітет людей, шановні.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Сергій Подгорний, будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П.  Юлію Яковичу!  Запитання таке. На жаль, Роман Петрович чомусь не відповів на нього:  чи передбачено цим проектом процедуру позбавлення нагород? Якщо так, то хто це може робити і в яких випадках?

 

     Дякую.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я думаю,  це питання не до мене. Я ж сказав, що я не старий фалерист. На це краще відповість автор Роман Петрович. Я б хотів, щоб він це роз'яснив.

 

     Романе Петровичу,  куди  ви  пішли?  Ви  поясніть чоловіку як автор.  Куди ви пішли?  Пояснювати? Він пішов пояснювати конкретно пану Подгорному.

 

     Хочу сказати  для  всього  залу,  що  такий  механізм є,  і є процедура.  Ви  всі  отримали  цей  законопроект.  Подгорному  він розповість особисто, я бачу, вони спілкуються.

 

     ГОЛОВА. Юлію Яковичу, я вам дякую. Час вийшов.

 

     Шановні народні  депутати!  Переходимо до обговорення питання порядку денного.  Слово надається Володимиру Матвєєву. За ним буде виступати депутат Баулін... Ви передаєте слово?

 

     Слово надається депутату Бауліну.  За ним виступатиме депутат Моісеєнко.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Уважаемые народные депутаты! Прежде всего хочу сказать, что  в  повестке  дня  есть два законопроекта - народных депутатов Габера и Бессмертного. На мой взгляд, оба законопроекта отличаются глобализмом,  отражают  мышление украиноязычной элиты,  выросшей в великой и богатой стране.  Элита эта до сих пор не  осознала,  что живет  уже  не в процветающей метрополии СССР - Советской Украине, куда за  бесценок  везли  десятки  миллионов  тонн  нефти  Тюмени, миллиарды  кубов  газа  Уренгоя,  лес Сибири,  а в созданной ею же нищей, убогой, незалежной Украине, которая не то что великой, но и богатой  при  нынешнем  политическом  курсе никогда не будет.  Нам нужны награды не уровня Советского Союза, об этом забудьте, а хотя бы  уровня  Мозамбика  и  БуркинаФасо,  то  есть  по  одежке  надо протягивать ножки.

 

     Кому сейчас  присваивают  в  России  звание   Героя   России? Мужественным десантникам из Псковской дивизии,  которые героически отдали свои жизни за Родину,  отправив на тот свет несколько сотен чеченских головорезов.  А кому давать Героя Украины,  пусть даже в суррогатном виде президентских наград?

 

     Колаборационистам? Космополитам

- новым украинцам, превратившим некогда процветающий (в советские, естественно, времена) край в западную злыденную полуколонию?

 

     Надо скромнее  подходить  к  утверждению  наград.  Начать   с единиц.  И  не  пять  степеней,  как в наградах Президента.  Когда награды получат поддержку  в  обществе,  тогда  можно  увеличивать количество, но не "загалом", как в сегодняшнем законопроекте.

 

     И нельзя  утверждать  провокационные  награды  типа  "Золотой Трезуб" или "Серебряный трезуб".  Логичней было бы уже железный по аналогии  с  Железным  крестом.  Ведь в народе не заросла память о том,  как галицкие бандеровцы - фашистские прихвостни -  распинали на этих трезубах украинских детей.

 

     Или орден   "Зірка   космонавта".   Не   будет   на   Украине космонавтов.  Ну,  еще  может  раз,  другой  очередной   полковник российской  армии  (я  имею  в  виду  Каденюка)  слетает как самый украинский космонавт - и все.  В Мозамбике  в  космос  не  летают. Остаток   советского   богатства   скоро   закончится  и  в  сфере космической.

 

     А вот орден "незалежності від сала  і  м'яса"  можно  ввести, чтобы  награждать  тех  тупых и жадных,  кто поверил в процветание Украины без союза с Россией и Белоруссией. А каким издевательством звучит:  орден  "Перемога"?  Да вы хоть знаете,  что означал орден "Победа" в СССР?  Надо орден за  развал  Вооруженных  Сил  Украины вводить, это более актуально, а не орден "Перемога".

 

     Отдельно о  законопроекте народного депутата Бессмертного.  В святцы, то есть в нашу кучмовскую Конституцию, надо заглядывать. В части  второй  статьи  92  четко  сказано,  что "виключно законами України встановлюються державні нагороди" (пункт 5).  А вы,  Роман Петрович,  в статье 8 вашего законопроекта пытаетесь протолкнуть в статус государственных все надуманные Кучмой побрякушки.

 

     Предлагаю оба законопроекта отклонить.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Моісеєнку.  За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  обратить  ваше  внимание  на   чисто юридическую   сторону  этого  вопроса.  Во-первых,  в  Конституции Украины,   в   которой   говорится,   что    "виключно    законами встановлюються   державні  нагороди",  ничего  не  сказано  о  так называемых  рамочных  законах,   в   которых   было   бы   простое перечисление  этих  наград.  Каждая  награда  должна  утверждаться законом.

 

     Ничего не сказано в Конституции и о так называемых "статутах" и "положеннях про нагороди".

 

     Поэтому эти   позиции  предложенного  законопроекта,  который сегодня  внес  Роман  Петрович  Бессмертный,  прямо   противоречат Конституции.

 

     Хочу обратить ваше внимание на часть первую статьи 2 проекта, где сказано,  в том числе и про  "інші  нормативно-правові  акти". Нет! Конституцией не определены "інші нормативно-правові акти" для введения государственных наград.

 

     Статья 3  (часть  первая),  где  говорится,  что  "державними нагородами є президентські відзнаки", прямо противоречит пункту 25 статьи  106,  где  говорится  о  полномочиях  Президента  Украины: Президент  "нагороджує  державними нагородами",  - дальше ставится точка с запятой (может быть,  не все понимают,  что каждый знак  в Конституции  играет  важную роль) и затем идет текст:  "встановлює президентські відзнаки та  нагороджує  ними".  То  есть  сам  факт включения  "президентських відзнак" в число государственных наград непосредственно противоречит Конституции.

 

     В статье  13  предложенного   законопроекта   речь   идет   о "президентських відзнаках", и вы прекрасно понимаете, что согласно упомянутой статье Конституции,  на которую я сослался,  это вообще не  является  предметом  данного закона.  Предмет этот определен в названии закона.

 

     Часть первая  статьи  4  противоречит  статьям   92   и   106 Конституции,  которые  не  предусматривают  компетенции Президента относительно устава ордена, положения о медалях и так далее.

 

     Подчеркиваю, нет   у   Президента   таких   полномочий.   Это исключительно полномочия Верховного Совета Украины.

 

     Можно приводить еще массу чисто юридических ляпсусов, которые такому  грамотному  человеку,  как  Роман  Петрович,  игнорировать некорректно.  И  я  удивлен:  как  мог  председатель  Комитета  по вопросам   государственного   строительства,    игнорируя    нормы Конституции, предложить в целом проголосовать этот документ?

 

     Отдельно, завершая   свое  выступление,  хочу  обратить  ваше внимание,  Иван Степанович,  на следующее. Вы понимаете, стыдно! Я уже  неоднократно  говорил,  что научноэкспертное управление у нас превратилось  из  юридического  органа  в  услужливый  орган   для политических  провокаций.  Я говорю так,  потому что по-другому не назовешь.  Ну как можно?!  Вот я  держу  выводы  научноэкспертного управления,   где   написано,   что  этот  законопроект  полностью "відповідає статтям 92 і 106 Конституції".

 

     Я прошу  лично  вас,  Иван  Степанович,   поручить   провести служебное расследование и выяснить уровень компетенции тех,  кто у нас подписывает такие заключения.  А подписал его Мацюк.  У  меня, извините, нет никаких оснований после этого говорить о том, что он имеет научные степени.

 

     ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Я вношу предложение отклонить этот  документ, тем  более  что  у  нас  в комитете находится на проработке четыре варианта серьезных, крупных документов по этому вопросу, не считая мелких по отдельным званиям, медалям и так далее.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Віталію Черненку. За ним буде виступати депутат Журавський.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! На  Андреевском  спуске  -  это я вам говорю!  - есть мемориальная доска. Пойдите и прочитайте, кто там увековечен.

 

     И второе. Есть у Антона Чехова интересный рассказ, называется "Средство от запоя". Я тоже вам советую почитать его.

 

     Дорогой товарищ Моисеенко и иже с ним,  которые тут критикуют всех.  Кто вам дал право быть здесь понтиями пилатами? Я никого не критикую  персонально  и высказываю свою точку зрения.  Любую идею можно всегда довести до абсурда,  а если уж  быть  точнее,  то  до маразма... (Шум у залі). Да куда угодно вы едьте, хоть в Бердичев!

 

     Я хочу   сказать,  что  этот  законопроект,  который  сегодня представил Роман Бессмертный, продвигается уже с 1990 года и никто никому не выкручивал руки,  не насиловал.  Да принимайте!  Вносите свой проект  -  любой  проект  здесь  будет  рассматриваться.  Это критикам с одной стороны.

 

     Критикам с  другой  стороны.  Не  надо притягивать менталитет Соединенных Штатов Америки. Никто же у нас в Украине или в странах СНГ  не  присваивает  "Оскара".  Не  надо  притягивать  менталитет Великобритании.

 

     Дорогие друзья и колеги!  Не отрекайтесь от того,  что было в истории.  Историю никто не переписывает. И я полностью поддерживаю Романа  Бессмертного:  он  действительно  хотя  бы  в  плане   тех традиций,  которые  существуют  сегодня  в  государстве,  медленно продвигается и вынес на ваше рассмотрение в первом  чтении  проект закона, который называется "про державні нагороди України".

 

     Заканчивая свое   выступление,   я  бы  хотел  сказать,  что, очевидно,  мы  примем  проект  в  первом  чтении  и   доведем   до логического завершения во втором чтении.

 

     И последнее, используя оставшееся время, уже в порядке юмора: я бы хотел,  чтобы еще  одну  награду  учредили  -  для  ветеранов движения по схоластике.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Віталію Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України, фракція  НДП.  До  Верховної  Ради  України вже надходило декілька варіантів  законопроектів  про  заснування  державних  нагород   в Україні, і про це говорив шановний депутат Косів.

 

     Поданий проект  Закону  про  державні  нагороди України якраз відповідає,  шановний депутате Моісеєнко,  статті 106  Конституції України.  Для вас,  як людини, яка не читає Конституцію, прочитаю. Стаття 106 Конституції, пункт 25: "Президент нагороджує державними нагородами  і  встановлює  президентські  відзнаки  та  нагороджує ними".

 

     У цьому   законопроекті   враховано    також    концептуальні пропозиції,  які  були  висловлені  до  попередніх законопроектів, зокрема щодо створення цілісної системи державних нагород  (ордени та   медалі,  президентські  відзнаки,  почесні  звання,  державні премії) та включення  за  згодою  Президента  України  до  системи державних  орденів і медалей тих відзнак Президента,  які фактично виконують таку функцію.

 

     У зв'язку із зазначеним фракція підтримує концепцію і основні положення законопроекту.

 

     Я вважаю  за  доцільне  висловити лише одне зауваження:  слід дати чіткіше визначення  термінів  "державна  нагорода",  "почесне звання" і "державна премія".

 

     Тепер я  хотів би захистити нашого колегу професора,  доктора юридичних наук Мацюка.  Його управління нами ж із вами визнане  як одне  з найкращих у Секретаріаті Верховної Ради.  І я думаю,  пане Моісеєнко,  ви хоч  головою  об  стінку  бийтеся,  але  ніколи  не доростете   до   рівня  цієї  людини  і  тих  висококваліфікованих кандидатів і докторів наук,  які працюють  у  цьому  управлінні  і щоденно допомогають у нашій копіткій роботі. Думаю, вам варто було б  вибачитися  перед  цією  людиною  і  перед  працівниками  цього управління.

 

     А Івана  Степановича  прошу  поставити на голосування питання про вилучення з залу цього бешкетника  Моісеєнка,  який  весь  час представляється  від  організації,  якої  не  існує  в Україні,  - українського відділення за відродження якогось такого  Радянського Союзу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Усі,  хто  бажали  взяти участь в обговоренні запропонованого  проекту  закону,  змогли  це зробити. Вносилися дві пропозиції: прийняти в першому читанні або, врахувавши  зауваження  тих,  хто  виступав,  як  закон.  А  також вносилася пропозиція про відхилення.

 

     Я звертаюся   до   народних   депутатів  -  і  до  Володимира Моісеєнка,  і до Віталія  Журавського:  коли  ви  берете  слово  в обговоренні,  говоріть по суті, тоді не треба буде брати слово для репліки. Говоріть по суті і не буде в цьому потреби.

 

     Обговорення цього законопроекту ми завершили, оголошується до розгляду наступний законопроект.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Иван Степанович! Дайте слово для реплики!

 

     ГОЛОВА. Володимире  Миколайовичу,  я  вас  прошу,  ви  перший вживали прізвища,  які не треба... Ні, не буде слова. Ми завершили обговорення.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Иван  Степанович!  Вы меня извините,  пока не дадите мне по закону слова для реплики, не будет дальше заседания.

 

     ГОЛОВА. Проект закону...

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Я вам еще раз говорю: слово для реплики дайте!

 

     ГОЛОВА. Ви, по-перше, не кричіть. Не кричіть!

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  ...  Или вы являетесь его человеком,  который способствует этому.

 

     ГОЛОВА. А ви є тим чоловіком, який спровокував.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Я еще раз говорю: дайте мне слово для реплики,  и я сейчас докажу, что Журавский был совершенно  неправ,  бездарно  цитировал  Конституцию,  исказил ее содержание,  и попрошу,  чтобы он  извинился  перед  теми  людьми, которые  эту  Конституцию  принимали.  Поэтому дайте мне слово для реплики.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Я   роблю   зауваження Володимиру  Миколайовичу  Моісеєнку  за  те,  що  він  не дає мені можливості вести пленарне засідання (Шум у залі). Я ще раз кажу, я слова   для  репліки  надавати  не  буду,  тому  що  ми  завершили обговорення питання.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   На   каком   основании?!   После  завершения обсуждения дается слово для реплики.

 

    ГОЛОВА. Заключне слово надається доповідачу. Він від такого...

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Вы  меня  извините,  сейчас   здесь   начнутся повсеместные    оскорбления    народных    депутатов.   Вы   этому способствуете.

 

    ГОЛОВА. Я прошу,  не робить цього з одного боку -  не  буде  з другого.

 

    МОІСЕЄНКО В.М. Я еще раз говорю: никто никого не оскорблял.

 

    ГОЛОВА. Ви знаєте,  народні депутати мають рівні права і рівні обов'язки.

 

    МОІСЕЄНКО В.М. Нет, Иван Степанович! Конституцию каждый должен цитировать согласно тексту.

 

    ГОЛОВА. Конституцію     має     право    коментувати    тільки Конституційний Суд (Шум у залі).  Не буде  слова  для  репліки.  Я прошу вас,  Володимире Миколайовичу,  не треба займати трибуну. Ми завершили обговорення (Шум у залі).

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Я не уйду отсюда, пока не будет дано слово для реплики. Это мое законное право.

 

    ГОЛОВА. Ми будемо вважати,  що ви зірвали засідання.  І я буду просити комітет...

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Пожалуйста!  Но только тогда мы вместе с  вами будем в комитете по этике обсуждать вопрос,  почему вы мне не дали слово.

 

    Иван Степанович! Дайте слово для реплики!

 

    ГОЛОВА. Я піду в  комітет...  Ні.  Шановні  народні  депутати, справа в тому, що я не можу провокувати розпалення ворожнечі.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Если  вы  не  даете  слово  депутату,  чтобы защитить свое имя...

 

    ГОЛОВА. Я не переривав ні одного,  ні другого депутата.  Я  ще раз  кажу:  Володимир Миколайович Моісеєнко конкретно називав інші прізвища і перебрав...  Ну,  я ж не буду повторювати,  це  не  моє право. Я не коментував ваш виступ. Ваше право - звертатися. А я не коментував.

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Я прошу,  чтобы вы дали мне слово для реплики, потому что Журавский исказил истину и нанес мне оскорбление.

 

    ГОЛОВА. Шановний,  ну,  всі ж називають прізвища.  Я прошу: не називайте!

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Нет!  Прошу прощения, Иван Степанович, дело же не в том, кого называют, дело в том, что говорят, когда называют.

 

    ГОЛОВА. Володимире   Миколайовичу,  я  вас  прошу!  Ви  перший спровокували виступ.

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Это совершенная неправда,  вы сейчас искажаете истину.  Обявите перерыв,  пусть принесут стенограмму,  и давайте разбираться. Это право депутата - настаивать на реплике.

 

    ГОЛОВА. Перерву  можна  оголосити   на   вимогу   депутатських фракцій.  От  якщо  депутатські фракції звернуться з проханням про перерву, я її оголошу.

 

    Ми завершили обговорення.

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Вот именно поэтому я и подошел,  чтобы вы дали мне слово для реплики, потому что закончено обсуждение.

 

    Я имею  на  это право.  Если бы меня не оскорбили,  если бы не было искажения Конституции... (Шум у залі).

 

    -------------

 

    ГОЛОВА. Оголошується питання до розгляду.  Проект  Закону  про внесення  змін  до  статті 10 Закону України про Національний банк України (стосовно порядку  звільнення  членів  Ради  Національного банку   України).   Доповідач  -  народний  депутат  України  Юрій Богданович Ключковський.

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановні  колеги!  Законопроект,  який   вам пропонується,  стосується  внесення  змін до двох частин статті 10 Закону України про  Національний  банк  України.  Ці  дві  частини статті  10  регулюють порядок звільнення членів Ради Національного банку відповідно двома суб'єктами  їх  призначення  -  Президентом України та Верховною Радою України.

 

    Однак склалося так,  що ці дві частини суперечать певною мірою попередній восьмій частині,  якою визначено підстави автоматичного припинення  повноважень членів Ради Національного банку.  Скажімо, припинення повноважень за власним бажанням  у  зв'язку  з  втратою громадянства,  у  зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку суду смерті або на підставі оголошення судом особи померлою чи пропалою безвісти.

 

    І ось  виявляється,  що  в  цих  умовах,  навіть  коли  є такі підстави,  протягом року з дня призначення  таку  особу  не  можна увільнити  від обов'язків члена Ради.  Це абсолютно нелогічно і це означає,  що  особа,  яка  порушує  Закон  про  Національний  банк України, продовжує залишатися членом Ради.

 

    У зв'язку  з  цим пропонуються такі зміни до цих двох частин - дев'ятої і десятої.  У  частині  дев'ятій  пропонується  написати: "Президент України звільняє за власною ініціативою або у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті,  призначених ним членів Ради  Національного банку шляхом прийняття відпокідного указу".  І нічого не говориться про рік з дня призначення.

 

    Аналогічно в  частині  десятій:  "Верховна  Рада  України   за поданням  профільного  комітету  (чого  теж  не  було в попередній редакції)  звільняє  за  власною  ініціативою  або   у   випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті,  призначених нею членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови".

 

    Таким чином,  знімається суперечність між частиною восьмою  та частинами  дев'ятою  і  десятою,  і  обидва суб'єкти призначення і звільнення набувають можливості дотриматись передбачених  частиною восьмою підстав для звільнення членів Ради Національного банку.

 

    У мене все. Я дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

 

    ГОЛОВА. Чи є в депутатів запитання до доповідача?  Є.  Поки що дві руки... Запишіться тоді. Висвітіть, будь ласка. П'ять хвилин.

 

    Слово надається Івану Чижу. За ним - депутат Філенко.

 

    ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  У принципі я не заперечував би  проти  проекту. Безумовно,  треба  уточнити параметри й позиції щодо призначення і звільнення членів Ради Національного банку.  Але я хотів би знати, яка доля нинішнього складу.  Як то воно повернеться, з урахуванням того,  що відбулося в цій сесійній залі? Як відіб'ється цей проект на нинішньому складі Ради?

 

    Дякую.

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановний колего Чиж!  У моєму законопроекті немає ні слова  про  долю  теперішніх  членів  Ради  Національного банку. Я не передбачав цим законопроектом ніяких кроків.

 

    ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  депутата Гуцола.  За ним -депутат Моісеєнко.

 

    ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина".  Шановний  доповідачу!   Я уважно послухав вас і ознайомився з законопроектами. Мене цікавить таке просте запитання: які розбіжності між двома законопроектами - вашим  і  урядовим,  який  пропонує Міністерство юстиції?  Є якісь суттєві розбіжності, я маю на увазі?

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.  Б.  Мені невідомий проект,  внесений  урядом. Мова  йде  про  внесення  змін  до чинного Закону про Національний банк. Урядовий законопроект мені просто невідомий.

 

    ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Моісеєнку. За ним - депутат Станков.

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  У  меня  вопрос к Ключковскому и предложение к Ивану Степановичу.

 

    Я хотел бы выяснить для себя такой вопрос.  Вы вносите  проект Закона  "Про  порядок звільнення членів Ради Національного банку". Предусматривает   ли   этот   законопроект   анализ    правдивости деклараций,  представленных  руководителями  Национального банка - членами этого Совета. Именно анализ их правдивости.

 

    Почему я говорю об этом?  Потому, что в последних декларациях, представленных бывшим председателем Национального банка господином Ющенко, он указывает, если мне не изменяет память, доход в размере 106   или  107  тысяч  гривень  за  прошлый  год.  И  у  нынешнего председателя банка согласно декларации доход  -  около  104  тысяч гривень  за  прошлый  год.  В  то же время имущество,  которым они владеют,  предполагает  несколько  большие  доходы.  И  меня   это интересует,  учитывая  проблему,  которую  мы  вчера обсуждали,  и учитывая,  что,  к  сожалению,  у   Украины   складывается   имидж коррумпированной державы,  что очень тревожит. Вот в этом аспекте: есть ли у вас такие положения или предполагаете ли вы внести их ко второму чтению?

 

    Спасибо.

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую. Я хочу звернути вашу увагу на те, що голова Національного банку є членом Ради Національного банку,  але зі   спеціальним   статусом:   він  є  державним  службовцем.  Він призначається на цю посаду за згодою Верховної Ради, як ви знаєте, і тому він подає відповідні декларації.

 

    Що стосується  інших членів Ради Національного банку,  то вони здійснюють  свої  функції  на   громадських   засадах.   Саме   на громадських  засадах.  А  до  людей,  які  працюють на громадських засадах, є відповідні вимоги.

 

    Мій законопроект стосується лише змін щодо порядку звільнення, а не щодо підстав звільнення.  Я буду радий, якщо колега Моісеєнко внесе відповідний законопроект.

 

    ГОЛОВА. Депутат Станков. За ним - депутат Філенко.

 

    СТАНКОВ А.К.  Юрий  Богданович!  Скажите,  пожалуйста,   какая необходимость рассмотрения и принятия этого закона сегодня? С июня 1999 года у нас лежат предложения Президента в целом  к  Закону  о Национальном  банке,  а  вы  выхватываете  эту  маленькую  норму и вносите ее сегодня,  чтобы мы рассмотрели.  Почему нам в целом  не рассмотреть все эти предложения, и в том числе принять эту норму?

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Я  не  маю найменших заперечень проти того, щоб розглядати в цілому всі зауваження Президента до цього закону. Я вніс свій законопроект.  Кожен народний депутат має право внести свій або запропонувати профільному комітету розглянути те, що вніс Президент.

 

    Сьогодні розглядається    цей   законопроект,   завтра   можна розглянути інший.

 

    ГОЛОВА. Депутат Філенко. За ним - депутат Терьохін.

 

    ФІЛЕНКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Прошу передати слово  народному  депутату  Анатолію Матвієнку.

 

    ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Матвієнка.

 

    МАТВІЄНКО А.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька  область).  Українська народна партія "Собор".  Шановний доповідачу!  Я хотів би запитати  вас  стосовно  формулювання  "за власною  ініціативою".  Ця  "власна ініціатива" регулюється нормою закону чи якимись іншими нормами?

 

    Якщо іншими нормами,  то чи можемо ми передбачити таку  широку формулу в законопроекті про внесення змін,  який ви пропонуєте? Чи не зробить це і Верховну Раду,  і  Президента  заложниками  раніше прийнятих рішень?

 

    Дякую.

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я переконаний, що кожен суб'єкт призначення, який діє в цьому випадку не  на  підставі  якихось  нормативів,  а дискреційно,  тобто  за  власною  ініціативою,  має  також право і скасовувати свої рішення за власною ініціативою.  Принаймні  я  не бачу підстав, чому б цього не було.

 

    З другого боку,  якщо буде інакше, то суб'єкт призначення стає заложником тієї особи,  яку він призначає.  Скажімо, коли ця особа починає  діяти  неналежно,  то  він  (суб'єкт)  не  має підстав її звільнити,  за винятком чотирьох випадків,  передбачених у частині восьмій.  А  це  - обов'язкові підстави,  але аж ніяк не всі,  які тільки можуть бути.

 

    Тому я вважаю,  що суб'єкт призначення повинен мати такі  самі дискреційні  повноваження  і щодо відкликання своєї пропозиції про призначення.

 

    ГОЛОВА. Останнє  запитання  -  Сергій  Терьохін.  Будь  ласка. Вийшов?

 

    Дякую вам, Юрію Богдановичу. Час ми використали.

 

    Слово для  співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Ігорю Олеговичу Юшку.

 

    ЮШКО І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ 42, Донецька область).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Вчера  комитет  рассматривал  законопроект  о  внесении поправок к Закону о Национальном банке,  который вам был только что  доложен. Прежде  всего  я  должен оговориться,  что комитет не смог принять вчера квалифицированное решение,  потому что на заседании не  было достаточного  количества членов комитета,  а консенсусного решения не получилось.  Правда, единственное консенсусное решение комитета было  достигнуто:  законопроект,  который  был  здесь доложен,  не получил в поддержку ни одного голоса.

 

    Причину я готов  назвать.  Предыдущий  выступающий  говорил  о необходимости   исключения   возможности   двойного   юридического толкования положения о механизме замены членов совета в случае  их болезни,  смерти или неспособности исполнять свои обязанности.  Но во время принятия закона такого замечания со стороны  Юридического управления Верховного Совета не было.

 

    Реальная причина  состоит в том,  что есть политическая воля к тому,  чтобы  произвести  определенную   ротацию   членов   Совета Национального  банка.  Это  вопрос,  который в принципе выходит за рамки собственно  закона,  это  вопрос  как  бы  политический,  не профессиональный, который не должен регулироваться данным законом.

 

    Я не  буду  сейчас  очень  детально убеждать,  почему не стоит этого делать.  Я не  буду  долго  рассказывать  о  том,  для  чего вводилась норма о том,  что член совета не может быть ротирован до истечения одного года.

 

    Я хочу напомнить одну норму Конституции,  которая  определяет, что   функцией  Совета  Национального  банка  является  разработка основных  начал   денежно-кредитной   политики.   Это   достаточно серьезный,  глубокий профессиональный вопрос. Совершенно очевидно, что для того,  чтобы быть готовым к  осмысленному  принятию  основ денежно-кредитной  политики,  мало  только поработать в банковской системе,  мало  только  иметь  высшее  экономическое  образование, необходим  еще  определенный опыт или определенное время для того, чтобы воспринять новые положения,  которые рассматриваются Советом Национального  банка.  Когда проект закона рассматривался в первом чтении, норма о ротации в нем вообще не предусматривалась.

 

    Принятие нормы о ротации их не ранее одного  года  -  это  уже определенное    ослабление    закона,    определенное   ослабление независимости самого Национального банка  от  возможных  изменений политической ситуации.

 

    В то  же время,  понимая,  что такой фактор,  как политическая воля,  существует,  члены профильного комитета Алешин,  Пинзеник и Юшко  внесли  альтернативный  законопроект,  согласно которому,  в случае наличия политической воли  к  ротации,  эту  ротацию  можно провести,  но  при этом сохраняется и эта спорная норма закона (не ранее чем через один год).  Этот срок должен быть у членов  совета для  того,  чтобы  показать,  как  они способны работать в составе Совета  Национального  банка.  Этот   законопроект   получил   при голосовании  большинство  голосов  депутатов,  присутствовавших на заседании профильного комитета.

 

    Извините, может быть, я немножко забегаю вперед (это к вопросу уважаемого  депутата Станкова),  но я хочу сказать,  что поправки, предложенные Президентом не просто находятся в Верховной  Раде,  с ними активно работают (это в порядке информации). Комитет закончил рассмотрение этих поправок.  Сегодня уже  работает  согласительная группа.  В этой работе участвуют народные депутаты,  представители Национального банка и Администраци Президента.  Есть предпосылки к тому, что после согласования документа с Администрацией Президента и с Национальным банком он будет внесен  на  рассмотрение  в  зал, может  быть,  даже  на  следующей  неделе.  По  крайней  мере,  на следующей неделе он будет готов к внесению в зал.

 

    Конечно, если    говорить    об    аргументации    предыдущего выступающего,   то   есть   смысл   обединить   рассмотрение  его предложений и всех других поправок,  потому что в законе  в  целом достаточно много шероховатостей, начиная от определения терминов и заканчивая   рядом   других   вопросов,   включая   заключительные положения.

 

    Спасибо.

 

    ГОЛОВА. Дякую.  Чи  будуть у депутатів запитання?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список.

 

    Слово надається  народному  депутату  Кирильчуку,  за  ним   - депутат Іванов.

 

    КИРИЛЬЧУК Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Все  ж таки як бути з оцим:  "за власною ініціативою"?  Чи  не  вийде  так:  змінився  Президент  - з'явилася нова "ініціатива";  змінилося керівництво Верховної Ради

- з'явилася нова "ініціатива"? Чи захистить ця норма закону людей, які  ні  в  чому  не  винні  і  добре,  професійно  виконують свої обов'язки?

 

    Дякую.

 

    ЮШКО І.О.  Действующая норма закона гарантирует  члену  совета возможность   работать  в  совете  в  течение  одного  года  после назначения и доказать свою профессиональную пригодность.  То  есть сегодня  согласно  действующему  закону  даже  в  случае изменения политической ситуации,  других изменений совет будет работать  без ротации   по   крайней   мере   в  течение  одного  года,  и  этим обеспечивается определенная преемственность идей людей, работающих в совете.

 

    ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Іванову.  За ним - депутат Карпов.

 

    ІВАНОВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Моисеенко.

 

    ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Игорь Олегович,  хотя вот здесь в  документе  почему-то  написано  "Юрий Олегович".  Иван Степанович, понимаете, это просто неэтично путать имена руководителей комитетов Верховной Рады.  Но здесь  написано: "Юрий  Олегович"!  Вы были признаны лучшим банкиром прошлого года, поэтому авторитет ваш в этих вопросах,  конечно  же,  не  вызывает сомнений.

 

    Но у  меня  вопрос  (он  связан с вопросом,  который я задавал предыдущему оратору) относительно честности  и  порядочности  тех, кто входит в Совет Национального банка,  и тех, кто потом будет из него уходить.  Почему я задаю этот вопрос? Потому что в информации по  состоянию  на  10  февраля  о  заработной  плате,  которую нам представило управление статистики Донецкой области,  в  данных  по системе банков указывается только зарплата,  а в графе "дивиденды" стоит прочерк.  Мне не совсем понятно,  как это работники банков - абсолютно  все  работники  банков  Донецкой  области  -  не  имеют дивидендов в своих банках?  Есть ли в банке,  президентом которого вы являетесь,  такие факты?  Если есть, то тогда почему искажается статистика,  которая сегодня представляется в  Донецкое  областное управление статистики?

 

    Спасибо.

 

    ЮШКО І.О.  Спасибо.  Вопрос ваш несколько разноплановый. Может быть,  он не  имеет  прямого  отношения  к  тексту  закона,  но  я постараюсь на него ответить.

 

    Сначала относительно моей квалификации.  Это было общественное признание,  это  решала  экспертная  комиссия.  Спасибо,  мне  это приятно, но это отдельный вопрос.

 

    Что касается  порядочности,  честности...  В  законе  выписаны требования к членам Совета Национального банка.  Главным  образом, это,  конечно,  квалификационные требования.  Вы же понимаете, что формализовать в рамках закона требования относительно человеческих качеств   совершенно   невозможно,   хотя   там  есть  фраза  и  о порядочности.  Это попытались сформулировать  таким  образом,  что член совета не должен быть,  скажем, судим. То есть не должно быть внешних  факторов,  указывающих,   что   он   имел   отношение   к злоупотреблениям либо махинациям.

 

    Ну, а   реальный  механизм  контроля  -  это  собеседование  в профильном комитете, которое, как записано в законе, должны пройти все  кандидаты  в члены Совета Национального банка,  прежде чем их кандидатуры вносятся на рассмотрение в сессионный зал.  Там  можно задавать любые вопросы, можно запросить налоговую декларацию и так далее.  Детально  это  не   регламентировано,   это   определяется профильным  комитетом.  То есть можно сказать,  что такой механизм существует.

 

    И, наконец,  относительно дивидендов. Я не могу сказать о всей банковской  системе,  я  могу  сказать  о том банке,  о котором мы говорили.  Дивиденды не выплачивались с 1992 года,  с первого  дня существования банка, а вся прибыль капитализировалась.

 

    ГОЛОВА. Слово  надається Олександру Карпову,  за ним - депутат Ключковський.

 

    КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Прошу передати слово депутату Ключковському.

 

    ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ключковського, будь ласка.

 

    КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую. Народний рух України. Шановний Ігоре Олеговичу!  Мені взагалі не дуже зрозумілі мотиви пропозиції  щодо внесення   змін   до   пункту   1  Прикінцевих  положень,  яку  ви представляєте.  Чи розумієте ви,  що ваше формулювання не лише  не знімає  суперечності  між частиною восьмою та частинами дев'ятою і десятою,  а взагалі робить неможливим відкликання будь-якого члена Ради  Національного  банку,  тому  що  частини дев'ята і десята не працюють до сформування повного складу ради?  А  коли,  не  доведи Господи,  один  із  членів до цього сформування помре,  то взагалі ніколи нікого не можна буде відкликати,  тому  що  повного  складу ради  ніколи не буде.  А померлого теж не можна відкликати,  бо не діятимуть частини дев'ята і десята цієї статті.  Тоді яка  ж  мета зміни, яку ви пропонуєте внести?

 

    ЮШКО І.О.  Уважаемые  коллеги,  мне кажется,  вы смешали все в одну кучу.  По-моему,  в  своем  выступлении  я  достаточно  четко определил мотивацию.  Мы говорим о возможности двойного толкования нормы об  отзыве  члена  совета,  который  не  способен  выполнять обязанности  члена  совета  физически  или  по  другим причинам (в результате смерти,  недееспособности и так  далее).  Напомню,  что замечаний  по  этому  вопросу  со  стороны  специалистов,  юристов Секретариата  Верховного  Совета,   когда   они   в   свое   время рассматривали проект этого закона, не было. Но поскольку у вас они есть,  - нет вопросов, это можно урегулировать. Но ведь вы в своем проекте  фактически  предлагаете  отменить  годичный  мораторий на ротацию членов совета после их назначения.  Ведь речь идет  именно об этом, мы это прекрасно понимаем.

 

    Так вот  эта  норма  является  принципиальной.  Я готов,  если хотите,  еще раз вместе с вами рассмотреть вашу  мотивацию.  Но  в течение  года с момента назначения члена совета нельзя ротировать. Он  занимается  определением  основ  денежно-  кредитной  политики государства.  За  сиюминутными  сегодняшними  интересами  мы можем упустить    важнейшее    положение,    защищающее    независимость Национального  банка  на годы вперед.  Я говорю именно об этом.  И коль скоро уж в зале присутствует политическая воля к ротации,  то мы  в  своем  законопроекте  предлагаем сохранить эту норму закона ("не раньше,  чем через год"), и тогда дать возможность ротировать членов Совета до того, как Совет начал работать. Вот и все. Но это уже как компромисс.

 

    ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре Олеговичу.  Ми вичерпали час.  Дякую. На обговорення   цього  питання  записався  один  депутат.  Це  Олена Анатоліївна Мазур.  Я не бачу її в  залі.  Є.  Будь  ласка.  Слово надається народному депутату Олені Мазур.

 

    МАЗУР О.А.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Луганская область. Фракция ПСПУ. Относительно дискуссии, которую сегодня тут вызвали два законопроекта. Я хочу порекомендовать: не стоит ломать копья.  Я вам сейчас прочитаю один документ,  который вообще-то  я уже показывала и все депутаты его имеют.

 

    "Наступні тисяча   днів.   Заходи   економічної  політики  для України. Київ. Листопад 1999 року. Німецька консультативна група з питань економіки при уряді України".

 

    И вот что здесь написано относительно вот той рады,  о которой сегодня все так пекутся.

 

    "Основні напрями реформ.  Забезпечення  стабільності  вартості грошей шляхом збереження незалежності Національного банку України. Зміна Закону про  Національний  банк  України",  тобто  ліквідація наглядової ради.

 

    Дорогие товарищи,  которые  готовили  два  этих альтернативных законопроекта!  Эта "нацрада" будет ликвидирована, не стоит за нее бороться.  Все  пункты вот этой книжечки "Наступні тисяча днів" (я не знаю,  какой по  счету  сегодняшний  день)  выполняются.  Будет выполнен  и  этот пункт.  Поэтому пусть все остается как есть.  Но поскольку наш Кабинет Министров  выполняет  все  рекомендации  вот этой  немецкой консультативной группы (я подчеркиваю,  здесь стоит "листопад  1999  року"),   наш   бюджет,   точнее,   бюджет   ваш, "більшості",  был  принят в феврале текущего года и только на днях подписан Президентом.

 

    Тем не менее все рекомендации этой группы выполняются. То есть заранее  была  дана  установка  на выполнение этого,  так сказать, указания.  Хочу  обратить  внимание  на  логику,  которую  сегодня используют  наши  "урядовці",  члени  нашего  правительства,  наши высшие "посадові особи". Я по поводу того (вот Ефим Звягильский на меня  смотрит),  что  была  рекомендация нашего Премьера после той великой трагедии,  которая произошла в Донбассе и которая  сегодня превращается  в  статистику,  когда  80  человек  погибло  в  моей области.  Он сказал, что шахты необходимо закрывать, поскольку они аварийные, и шахтерам закрывшихся шахт платить пособия.

 

    Так вот,  следуя  этой логике,  я хочу порекомендовать закрыть наш Кабинет Министров, опломбировать его, поскольку пользы от него никакой  нет  (меньше,  чем  от  шахтеров)  и вместо правительства назначить  вот  эту  "німецьку  консультативну  групу   з   питань економіки   при   уряді   України  -  "німецьку",  я  подчеркиваю, финансируемую из бюджета Германии.  Вот пусть они сегодня с  нашей программой  и строят для нас.  Тут,  кстати,  "заходи зовнішньої і внутрішньої  політики"  расписаны  на  все  1000   дней.   Кабинет Министров  при  этом  в  стороне,  он разводит руками,  когда дело касается событий, которые происходят в Украине.

 

    Так вот,  давайте мы опломбируем наш Кабинет Министров,  а его великолепное  здание  отдадим тем шахтерам,  которых правительство хочет уволить,  а членам правительства будем  платить  минимальную заработную плату,  которую они сегодня утвердили,  - до пенсии, до 63  лет,  как  рекомендует  Степан  Богданович.  Я  готова   даже, допустим,  отчислять  сколько-то  там  процентов от своей зарплаты ради этого.

 

    Я прошу прощения,  еще несколько секунд!  И тогда я рекомендую после  16  апреля  провести  выборы  в  рейхстаг  или  в  ландстаг Германии,  то есть Украина будет очередной землей  Германии  и  мы будем, так сказать, в той самой Европе.

 

    Спасибо.

 

    ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   народні   депутати,   ми  завершили обговорення  питання.  Всі  депутати,  які   побажали   виступити, отримали  таку  можливість.  І  запитання  поставили,  і відповіді отримали.  Більшість висловлювала думку, що над проектом треба іще працювати.  Але  ми  чули,  що доповідач і співдоповідач висловили бажання зібратися і ще доопрацювати законопроект.  Зараз вони  про це  домовляються.  Якщо  це  буде  зроблено,  ми зможемо поставити проект на голосування.

 

    Тепер щодо  ситуації,  що  виникла  в  нас  під  час  розгляду попереднього питання.  Ви чули виступи народних депутатів,  у яких називалися ті чи інші прізвища.  Я не  коментував  ці  виступи.  Я просив  раніше  цього  не робити,  але не коментував.  Однак після цього народний депутат попросив слова для репліки, я зачитую норму Регламенту,  яка врегульовує такі ситуації,  якщо вони виникають у залі.

 

    Стаття 3.8.2.  "Якщо  депутат   вважає,   що   промовець   або головуючий  на  засіданні неправильно тлумачить його слова чи дії, він може в письмовій формі звернутися до головуючого на  засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень..."

 

    Письмового звернення не було,  але усне наполягання було, тому я надаю одну хвилину для репліки.  Будь ласка,  увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

    МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван Степанович,  я в следующий раз обязательно напишу эти три строчки, это не проблема.

 

    Я хочу  обратить  внимание  всех  присутствующих  на  то,  как Журавский исказил содержание Конституции. Исказил преднамеренно, я считаю, так как я зачитывал эту же самую норму Конституции.

 

    Пункт 25 статьи 106 гласит,  что Президент Украины "нагороджує державними нагородами..." Потом (я сделал на  этом  акцент)  после этих  слов стоит точка с запятой.  Журавский вместо этого произнес союз  "и"  и  продолжил:  "встановлює  президентські  відзнаки  та нагороджує  ними".  То  есть,  господин Журавский преднамеренно (я подчеркиваю,  преднамеренно)   исказил   содержание   Конституции, зачытывая  ее  норму  с трибуны.  Считаю,  что он исказил при этом норму права и ввел  в  заблуждение  высший  законодательный  орган Украины умышленно, то есть совершил государственное преступление.

 

    И в   следующий   раз   я  прошу  комитет  по  этике,  и  вас, Председательствующего,   давать   надлежащий   отпор    преступным посягательствам на нашу Конституцию.

 

    Спасибо.

 

    ___________________

 

    ГОЛОВА. Переходимо  до  розгляду  проекту  Закону про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на  2000  рік. Доповідає  голова Комітету з питань бюджету Олександр Валентинович Турчинов. Співдоповідач з цього питання Валерій Ілліч Коновалюк.

 

    Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

 

    ТУРЧИНОВ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово  Верховної Ради! Шановні народні депутати! Внаслідок прийняття у березні 2000 року Верховною Радою України законів України про внесення змін  до деяких  законодавчих  актів  щодо  відміни  пільг  в оподаткуванні доходна частина бюджету має збільшитись у поточному  році  на  731 мільйон гривень.

 

    Водночас прийняття  1  березня  Верховною Радою України Закону про тимчасовий порядок оподаткування операцій  з  виготовлення  та продажу   нафти   сирої  та  деяких  паливномастильних  матеріалів передбачає звільнення від сплати акцизного збору  з  дизпалива  та несправляння ввізного мита з бензинів і дизпалива,  що призведе до зменшення надходжень до бюджету  в  сумі  211  мільйонів  гривень. Тобто  ми  сьогодні  маємо до розподілу 520 мільйонів гривень,  що катастрофічно мало,  тому що мінімальна  потреба  тільки  місцевих бюджетів  для  того,  щоб  вони  могли  виконувати  притаманні  їм функції, становить близько 900 мільйонів гривень.

 

    Тому в проекті Закону України  про  внесення  змін  до  Закону України   про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік  з  метою збільшення бюджетних надходжень  пропонується:  в  разі  вивезення товарів  (робіт,  послуг)  за межі митної території України шляхом бартерних операцій суму податку на додану вартість,  сплачену  або нараховану  у  зв'язку  з придбанням товарів (робіт,  послуг),  на збільшення податкового кредиту не відносити, а включати до валових витрат   виробництва  платника  податку,  що  дозволить  збільшити надходження до бюджету від  податку  на  додану  вартість  на  240 мільйонів гривень.

 

    Кабінетом Міністрів  України також подано на розгляд Верховної Ради  України  щодо  ставок  акцизного  збору  і  ввізного   мита, прийняття  якого  дозволить  додатково  отримати  до бюджету 168,8 мільйона гривень.

 

    За розрахунками Державної митної служби України, погодженими з Міністерством фінансів, пропонується додатково одержати до бюджету митних зборів на 120 мільйонів гривень.

 

    Таким чином,  у   результаті   прийняття   зазначених   рішень збільшення  доходів бюджету становитиме 1 мільярд 48 мільйонів 812 тисяч гривень.

 

     У зв'язку   зі   збільшенням   доходної    частини    бюджету пропонується  внести до видаткової частини державного бюджету такі зміни.

 

    Обсяг видаткової  частини   місцевих   бюджетів   пропонується збільшити  на  900  мільйонів гривень,  з яких 82 мільйони гривень зараховуються до бюджетів Автономної  Республіки  Крим,  областей, міст  Києва  та  Севастополя  внаслідок  збільшення надходжень від прибуткового податку з громадян;  554,3 мільйона гривень надходять у місцеві бюджети у вигляді додаткових трансфертів;  на суму 263,7 мільйона  гривень  у  відповідності  до   Конституції   Автономної Республіки   Крим   та  Закону  про  столицю  України  місто  Київ пропонується      зменшити      вилучення      з       відповідних адміністративнотериторіальних одиниць.

 

    Критерієм розподілу  додаткових  трансфертів  слугувала питома частка видатків загального фонду  бюджетів  Автономної  Республіки Крим,  областей  та  міст  Києва  і Севастополя в сукупному обсязі видатків  загального  фонду  місцевих  бюджетів,  визначеному  при затвердженні  Закону  про Державний бюджет України на 2000 рік,  з урахуванням  внеску  кожного   регіону   в   мобілізацію   доходів консолідованого бюджету.

 

    На забезпечення  внеску  України в реалізацію ряду міжнародних проектів   у   рамках   заходів   щодо   зняття   з   експлуатації Чорнобильської   АЕС  проектом  закону  пропонується  42  мільйони гривень спрямувати на фінансування участі  України  у  будівництві виробничо-опалювальної    котельні   на   Чорнобильській   атомній електростанції,  закріпивши ці видатки за Міністерством палива  та енергетики України.

 

    Крім того, пропонується збільшити обсяг фінансування Верховної Ради на 18 мільйонів гривень.

 

    Для забезпечення діяльності митної служби України пропонується збільшити  видатки  на  її  утримання  на  60 мільйонів гривень та доручити  Кабінету  Міністрів  визначити   механізм   фінансування зазначеної  суми,  який дозволить отримати додатково 120 мільйонів гривень до доходної частини бюджету.

 

    За пропозицією  Міністерства  фінансів  України   пропонується також  збільшити  на  28 мільйонів гривень видатки на оплату праці працівників органів внутрішніх справ України.

 

     Шановні народні депутати!  Проблема полягає в  тому,  що,  на жаль,  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не встиг розглянути і внести сьогодні на розгляд проект Закону про акцизний збір  на  горілку  та  пиво,  прийняття  якого дозволить збільшити доходну частину бюджету на 168 мільйонів гривень.

 

    Враховуючи це і передбачаючи,  що цей  варіант  може  бути  як підтриманий Верховною Радою,  так і не підтриманий,  ми пропонуємо прийняти запропонований вам законопроект  у  першому  читанні.  До другого  читання,  якщо  дані  пропозиції не будуть враховані,  ми внесемо  в  проект  відповідні  зміни  і  зменшимо  витрати  і  по регіонах, і по інших напрямках.

 

     Дякую за увагу.

 

    ГОЛОВА. Чи  будуть  у  депутатів запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список, будь ласка.

 

    Депутат Коновалюк. За ним - депутат Тіщенко.

 

    КОНОВАЛЮК В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  62,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Свириде. Спасибо.

 

    ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Свириди.

 

    СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету  (виборчий  округ  22,  Волинська область).  Дякую.  Група "Трудова Україна".  Шановний доповідачу!  Після підписання  Закону про  Державний  бюджет Президентом закон став чинним.  У бюджеті є зведені  доходи  і  видатки.   Міністерство   фінансів   розписало помісячні доходи, які мають надходити відповідно до даного закону. Як відомо на сьогоднішній день,  за два місяці цього року доходи в порівнянні з минулим роком збільшилися,  але все ж не відповідають плановим завданням.

 

    У зв'язку з цим у мене запитання.  Чи  можемо  ми  збільшувати зараз  доходну  частину  бюджетів,  якщо  в  нас  є  недовиконання планових завдань?  Навіщо нам це робити?  Може, нам переглянути ці планові завдання?

 

     Дякую.

 

    ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за запитання. Шановні колеги! Міністерство фінансів пояснює недовиконання планових надходжень  до  державного бюджету  тим,  що  протягом двох місяців ще діяли норми щодо пільг спільним підприємствам,  які Верховна  Рада  скасувала.  Разом  із Законом  про  Державний  бюджет  почав  працювати  також закон про скасування цих пільг. За рахунок цього те недоотримання надходжень буде  компенсоване,  і  ми зможемо отримати ще додаткові доходи до нашого бюджету.  Тому тут немає  проблем,  про  які  мій  шановний колега каже.

 

    Дякую.

 

    ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Тіщенку.  За ним - депутат Манчуленко.

 

    ТІЩЕНКО О.В.   Уважаемый   докладчик,    я    разделяю    вашу обеспокоенность  и  ваше  стремление  получить совершенный бюджет, хотя вообще-то мы,  как Верховная Рада,  перестали  себя  уважать. Только недавно мы приняли бюджет и уже его корректируем.

 

    Кроме того,  я  не  знаю,  о чем думало это большинство.  Если сравнить показатели бюджетов 1999 года и 2000-го,  то обращают  на себя внимание вопиющие несоответствия,  безобразия. Финансирование исполнительной власти у нас увеличено в два  раза,  финансирование Администрации   Президента   увеличено   на  уровень  инфляции,  а финансирование законодательной власти непонятно  почему  уменьшено примерно на 1 процент.

 

    У меня  в  связи  с  этим вопрос:  не считаете ли вы возможным устранить диспропорции,  которые заложены в нашем бюджете  (в  том числе и неправильное распределение душевого дохода по областям) за счет  уменьшения  финансирования  исполнительной  власти?  Как  вы считаете?

 

    ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Я нагадаю, шановні колеги, що під час розгляду проекту бюджету Верховною Радою було  прийнято протокольне  доручення  і  нашому  комітету,  і  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Це було пов'язано  з  тим,  що частина   статей   не  була  проголосована  (ці  статті  торкалися безпосередньо скасування пільг для юридичних осіб щодо податку  на додану вартість,  податку на прибуток тощо) та з тим,  що це треба приймати окремими законами, зокрема законом про внесення доповнень до  Закону  про Державний бюджет.  Ми виконали доручення Верховної Ради.  Тому ми сьогодні й розглядаємо  законопроект  про  внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2000 рік.

 

    Що стосується  недофінансування  Верховної  Ради.  У зв'язку з тим,  що,  дійсно,  фінансування її було меншим,  ніж фінансування органів виконавчої влади,  ми й пропонуємо виділити Верховній Раді додатково 18 мільйонів гривень,  які планується  спрямувати  і  на зарплату  помічників  народних  депутарів  (ви  знаєте,  яка у них зарплата),  і на інші витрати,  пов'язані з виконанням нами  своїх конституційних повноважень.

 

    Шановні колеги!  Показники  фінансування  виконавчої влади уже проголосовані Верховною Радою, і всі ці питання можна було ставити тоді, коли ми приймали цей закон.

 

    Дякую.

 

    ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Манчуленку.  За ним

- депутат Марковська.

 

    МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Чернівецька область. Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Приймаючи Закон про Державний бюджет на 2000 рік,  ми,  зокрема,  передбачили норму про те,  щоб до  20 березня    визначитися   щодо   компенсацій   військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів і  так  далі.  Що  пропонується зробити конкретно для цих категорій громадян у першу чергу?

 

    І ще одне.  Чи не могли б ви назвати конкретні цифри: що дасть прийняття запропонованих доповнень до Закону про Державний  бюджет України на 2000 рік, зокрема, для Києва, як столиці нашої держави, і для Чернівецької області, звідки я, як кажуть, родом?

 

    Дякую.

 

    ТУРЧИНОВ О.В.  Що стосується додаткового фінансування Збройних Сил,  то я вам хочу нагадати,  що це фінансування пов'язувалося зі скасуванням пільг,  що планувалося зробити в  пакеті  законодавчих актів,  які вносилися на розгляд Верховної Ради. Я вам нагадаю, що якраз пропозиції про скасування цих пільг не  були  проголосовані, зокрема,  не  була проголосована пропозиція про скасування податку на доходи військовослужбовців,  на  військове  будівництво  і  так далі. Це перше.

 

    Друге. Я  сказав,  що  Міністерству внутрішніх справ додатково передається 28 мільйонів гривень у зв'язку з  тим,  що  має  місце серйозне його недофінансування по заробітній платі.

 

    Що стосується  фінансування регіонів.  До нашого законопроекту додається таблиця,  і ви можете знайти дані про регіон,  який  вас цікавить,  та  дізнатися,  скільки додаткових коштів отримає та чи інша область, те чи інше місто.

 

    Дякую.

 

    ГОЛОВА. Останнє запитання. Ніна Марковська. Будь ласка.

 

    МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Шановний  Олександре   Валентиновичу! Скажіть,  будь  ласка,  як  відіб'ється збільшення ставок акцизних зборів на становищі нашого товаровиробника. Особливо це стосується виробників пива.  В Україні три заводи, які своєю продукцією могли б повністю задовольнити потреби  України.  Чи  є  взагалі  потреба завозити в Україну імпортне пиво?

 

    ТУРЧИНОВ О.В. Шановна колего! Ви знаєте, якщо подивитися, який обсяг імпортного пива завозиться,  то взагалі його можна практично не  враховувати,  бо  це  десь менше 3 відсотків загального обсягу пива, яке споживають наші громадяни.

 

    Що стосується становища виробників горілки й пива.  Ви знаєте, в  роздрібній  ціні  деяких видів товарів закладено рентабельність понад  50  відсотків.  Особливо  це  стосується  горілки.  І  тому невеликі ставки акцизів (зокрема,  на пиво - десь 12 копійок).  Ви знаєте,   це   не   призведе   до   погіршення   становища   наших товаровиробників.  Просто  ті,  хто  реалізує  ці  види продукції, будуть отримувати менше прибутків від реалізації.

 

    Дякую.

 

    ГОЛОВА. Це було  останнє  запитання.  Ну  ще  Юхим  Леонідович просить. Включіть мікрофон Звягільського.

 

    ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних  справах  (виборчий  округ  43,   Донецька   область). Уважаемый докладчик! Когда мы рассматривали статью 84 на заседании Согласительной комиссии,  мы решили (и было  дано  соответствующее поручение),  что из денег,  о которых вы сегодня докладываете, 584 миллиона гривень должно быть выделено шахтерам, в том числе, чтобы выплатить долги регрессникам,  которые уже два с половиною года не получают ничего. Государство задолжало 480 миллионов. Вы пообещали (и  правительство  пообещало)  решить  этот  вопрос  положительно. Сегодня вы в своем докладе об этом вообще даже не вспоминаете. Как это понимать?

 

    ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання. Шановні колеги! Конкретного запису щодо обсягу фінансування того чи іншого напряму в дорученні не було. Це перше.

 

    Друге питання.  Коли  ми  вносили законопроект про бюджет,  то прогнозували,  що мінімальна сума надходжень  буде  становити  1,6 мільярда.   Після   того  як  ми  скасували  пільги  в  сільському господарстві,  військовим,  деяким групам товаровиробників,  у нас фактично залишилося 530 мільйонів, і ми змушені приймати додаткові законодавчі акти,  щоб профінансувати хоча  б  регіони.  На  жаль, коштів  не  вистачає.  Тобто  ми плануємо отримати фактично удвічі менше,  ніж тоді,  коли ми обговорювали це питання.  І у зв'язку з цим  нам  саме і залишається профінансувати регіони,  усіх інших - чорнобильців і Міністерство  внутрішніх  справ  хоча  б  на  рівні мінімальних   потреб.   Тобто   ми   можемо   розглядати  будь-які пропозиції.

 

    Хочу звернутися  і  до  доповідача,  який  буде   після   мене доповідати свій варіант додаткових надходжень і додаткових витрат. Я просив би розглядати і вашу пропозицію,  і пропозицію  тих,  хто буде   доповідати  або  виступати,  як  депутатські  звернення  до комітету.  Єдине  прохання.  Ви  бачите  кошти,  які   ми   можемо розподіляти.   Будь   ласка,   пропозиція   повинна  зводитися  до наступного - зняти з такої статті і додати до такої статті,  тобто зняти   з  регіонів  і  надати,  наприклад,  шахтарям  або  зняти, наприклад,  з Житомирської області і додати до  такої-то  області, розумієте?

 

    Інші пропозиції  згідно  з  Регламентом  ми  просто  не можемо розглядати.  Просто дати кошти - не  можна.  Будь  ласка,  вносьте пропозиції - і будемо розраховувати до другого читання.

 

    ГОЛОВА. Дякую.  Від  комітету  з  альтернативною  думкою або з думкою, яка доповнює, виступає Коновалюк Валерій Ілліч.

 

    ТУРЧИНОВ О.В.  Це не від комітету, а особисто як від народного депутата.

 

    ГОЛОВА. Особисто?  Так  у  вас  же записано два доповідачі від комітету. Коновалюк Валерій Ілліч. Будь ласка.

 

    КОНОВАЛЮК В.І.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые народные депутаты!  Я  постараюсь  кратко изложить суть своих предложений о внесении в Закон Украины о государственном бюджете.  Они  в  целом дополняют  тот  документ,  который  внес на рассмотрение комитет и который был зачитан с трибуны.

 

    Хочу сказать,  что в целом моя позиция как  депутата  была  не политической,  я  не  поддержал принятие государственного бюджета, хотя со времени принятия  Бюджетной  резолюции  до  окончательного голосования,   работая   в   бюджетном  комитете,  непосредственно занимался   вопросами   формирования   и    подготовки    принятия государственного бюджета.

 

    Эта позиция  обясняется  тем,  что  те возможности и ресурсы, которые сегодня реально  существуют,  до  конца  не  использованы, поскольку   Министерством   финансов   всегда  берется  за  основу исполнение  бюджета  предыдущего  года;  что  ряд  возможностей  я предлагаю   использовать  согласно  изменениям  макроэкономических показателей; что курсовая разница была установлена в плане расчета рентной  платы  за  добычу  и  транзит  нефти и газа - 5 гривень к доллару США.  И  вы  знаете,  что  эти  перерасчеты  дают  сегодня дополнительные доходы в государственный бюджет.

 

    Также в  моем  проекте закона предусмотрены изменения расчетов по акцизным сборам как  с  импортных  товаров,  так  и  с  товаров отечественного производства.

 

    Этот вопрос сегодня лоббируется в интересах Донецкой области и в интересах  угольной  промышленности.  Ситуация  хорошо  известна каждому   из  нас.  Этот  регион  в  последние  годы  недостаточно финансировался. Однако он играет ключевую роль в экономике страны, поскольку  производит  20 процентов внутреннего валового продукта. Сегодня Донецкая область - это  58  процентов  готового  угля,  40 процентов электроэнергии, 45 процентов стали и чугуна.

 

    Поэтому я  предлагаю  все-таки пересмотреть обемы дотаций для Донецкой области с целью их увеличения,  а также увеличить на  235 миллионов финансирование угольной промышленности.

 

    По сути дела трагедия на шахте имени Баракова,  которая унесла уже 81 жизнь,  произошла из-за  того,  что  фактически  отрасль  в последние  годы абсолютно не финансировалась в необходимых обемах для того,  чтобы иметь возможность развиваться и  создавать  новые очистные забои, новые лавы, приводить в соответствие условия труда данной категории рабочих.  И поэтому ситуация,  которая  сложилась сейчас  в  угольной промышленности (об этом говорили выступающие с этой  трибуны  народные   депутаты),   требует   незамедлительного увеличения средств на ее финансирование.

 

    Поэтому я  думаю,  что будут приняты за основу в первом чтении те предложения,  которые внес бюджетный  комитет.  И  я  хотел  бы просить    вашей   поддержки   в   плане   принятия   решения   по дополнительному  финансированию  угольной  промышленности   и   по увеличению дотации для Донецкой области.

 

    Спасибо. Если есть вопросы, пожалуйста, я отвечу.

 

    ГОЛОВА. Запитань   багато.   Я   бачу,   треба   записуватися. Висвітіть,  будь  ласка.  Депутат  Абрамов.  За  ним   -   депутат Безсмертний.

 

    АБРАМОВ Ф.М.,  член  Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Коммунистическая   партия.  Уважаемый  Валерий  Ильич! Скажите,  пожалуйста,  почему  сразу  при  принятии  бюджета   эти дополнения не были внесены?

 

    И второе.  Не  приведет ли принятие этих дополнений к снижению жизненного   уровня   трудящихся   тех   регионов,   которые    не предусмотрены в этих дополнениях?

 

    Спасибо.

 

    КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо  за  вопрос.  Я хочу добавить,  что со стороны  финансовых  органов,   финуправления   Донецкой   области своевременно вносились предложения,  когда шла работа над проектом бюджета вместе с Министерством финансов.

 

    Я как депутат также внес эти предложения, но, к сожалению, они не  были  рассмотрены  и учтены в окончательной редакции,  которая вносилась уже на рассмотрение для принятия решения.

 

    Вы знаете,  какая  сегодня  ситуация  в  регионе.  Урбанизация области   в   4,6  раза  превышает  средний  уровень  по  Украине. Техногенные нагрузки,  экологическая обстановка требуют увеличения финансирования   по   социальным   статьям,  поскольку  показатель расходов бюджетных средств на душу населения  в  Донецкой  области сегодня  составляет  214 гривень.  Это 23 место среди 27 субектов Украины.

 

    Поэтому я думаю,  что отсутствие финансирования в  необходимых обемах  повлечет  за  собой  усиление  социальной  напряженности, которая  однозначно  перерастет  в  акции  протеста  и  в   другие процессы,  что  в  свою  очередь  экономически уменьшит результаты работы  промышленного  сектора  экономики  и  в  какой-то  степени уменьшит поступления в бюджет.

 

    Приведу только   одну   цифру   для   сравнения.  Из  плановых показателей прошлого года  по  налогу  на  прибыль  400  миллионов Донецкая область получила более одного миллиарда гривень.  Это еще раз подтверждает,  что сегодня область  больше  отдает  средств  в бюджет, чем оставляет для собственных потребностей.

 

    ГОЛОВА. Депутат Безсмертний. За ним - депутат Свирида.

 

    БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Валерію Іллічу!  Чи включено  в  базу,  яка  розподіляється,  суму доходів,  яку  планується отримати від збільшення ставки акцизного збору на спирт, пиво та інші підакцизні товари?

 

    І друге.  Чи доводилося вам прослідковувати, як з 1992 року по нинішній  час  "працює" закономірність:  чим вищі ставки акцизного збору (у тому числі й на горілку,  спирт і так  далі),  тим  нижчі доходи  бюджету?  І  чи  не  є  це  доказом того,  що працювати за формулою "чим вищі  ставки  акцизного  збору,  тим  більші  доходи бюджету" означає працювати навпаки?  То чи не краще зараз зменшити ставки акцизного збору на пиво,  горілку,  вина і  так  далі,  ніж збільшувати  реалізацію  не  тільки на внутрішньому ринку,  а й на зовнішньому?

 

    Мені здається, що тут і комітет, і уряд самі собі заперечують, бажаючи отримати більші доходи, насправді зменшуючи їх.

 

    Дякую.

 

    КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо  за вопрос.  Я хотел бы ответить в том плане,  что мировая практика существует и что покрытие  бюджетного дефицита  всегда осуществлялось не за счет увеличения других групп налогов,  а  за  счет  повышения   ставок   акцизного   сбора   на ликероводочную продукцию. Если бы государство обеспечивало сегодня легализацию этого вида деятельности,  если  бы  мы  сегодня  имели возможность    осуществлять    контроль   над   теневым   сектором производства этих видов продукции, то, я думаю, не было бы проблем с поступлениями от этих налогов в бюджеты.

 

   Я еще раз хочу подчеркнуть: сегодня Министерство финансов не до конца учло именно эти группы доходов.  Это касается и критического импорта,  по  которому  мы  с  вами  приняли решение,  отменив эту льготу.

 

    И сегодня еще раз подтвердило эти намерения  то,  что  членами комитета  было  однозначно  заявлено,  что не все доходы,  которые внесены бюджетным комитетом  в  плане  увеличения  доходной  части государственного  бюджета,  были  учтены именно в том обеме - 540 миллионов.

 

    ГОЛОВА. Депутат Свирида. Останнє запитання.

 

    СВИРИДА О.М.   Фракція   Трудової   партії   України.    Іване Степановичу!   Я  прошу  вашої  уваги,  бо  моє  запитання  більше стосується керівництва Верховної Ради, ніж того, хто на трибуні.

 

    Що ми зараз  робимо?  Перше.  План  надходжень  до  державного бюджету  не  виконується.  Он  сидить  перший  заступник  міністра фінансів Буковинський, він може дати довідку.

 

    Друге. Ми хочемо розподілити  ті  податки,  щодо  яких  ще  не прийняті закони. Такого робити теж не можна.

 

    Третє. Безумовно, те, що ми робимо в процесі, тобто скасовуємо пільги,  ліквідовуємо дискримінацію в оподаткуванні там, де будуть більші надходження,  - на це треба зважати.  Але,  з другого боку, треба дивитися на ті надходження від податків,  щодо яких план  не виконується. Цей баланс мусить бути. Ми схопилися тільки за те, що десь там має нібито збільшитися.  Насправді треба подивитися на це в комплексі.

 

    Тому я  звертаюся  до  вас,  щоб  запросити  сюди спеціалістів Міністерства фінансів,  Кабінету  Міністрів  і  подивитися  на  це питання  глобально,  а  не  в  тому  ракурсі,  в якому ми це зараз розглядаємо.

 

    Дякую.

 

    КОНОВАЛЮК В.І.  Я хотел бы ответить на этот  вопрос  частично, поскольку представители Министерства финансов сегодня присутствуют при рассмотрении этого вопроса.  Безусловно,  за  эти  два  месяца увеличилась недоимка по налогам на 900 миллионов; на 400 миллионов уже не выполняются те плановые показатели государственного бюджета по доходной части,  которые мы с вами приняли. Но это не означает, что  правительство  сегодня  не  способно  действительно  находить решения,  использовать  те  ресурсы  и  резервы,  которые есть,  и вносить эти предложения, инициируемые Министерством финансов.

 

    Поэтому мое  мнение  такое.  Если   даже   приводить   примеры исполнения тех решений,  которые были приняты... Скажем, мы с вами рассматривали вопрос об  использовании  средств  резервного  фонда Кабинета  Министров.  Так  даже те решения,  которые принимались в 1998 году по ликвидации последствий  аварии  на  шахте  имени  ХIХ партсезда,  профинансированы только на 30 процентов. Это средства для защиты и ликвидации последствий.

 

    Иван Степанович!  Я хотел бы обратить  ваше  внимание,  что  я выступал по этому поводу и говорил,  что мы приняли постановление, в котором четко определили те  недостатки  по  исполнению  бюджета 1999  года  и дали поручение Генеральной прокуратуре до 15 февраля провести  проверку  по  данным  фактаи  проинформировать  народных депутатов. Это постановление, на мой взгляд, должно быть выполнено уже только лишь для того,  чтобы мы уже в течение выполнения этого бюджета  не  повторяли  тех  ошибок,  которые  повлекут  за  собой недостаточное финансирование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я доповню відповідь про те,  що ми робимо. Ми розглядаємо  питання порядку денного,  затвердженого відповідно до Регламенту,  а  я  як  головуючий  веду  засідання  відповідно  до Регламенту.

 

     Оголошується перерва до 16 години.