Стенограма пленарного засідання

14 березня 2000

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  14  б е р е з н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради!  Прошу депутатів підготувати картки до реєстрації. Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі зареєструвався 351 народний депутат.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Як усім нам відомо, на шахті імені Баракова,  що на Луганщині,  сталася  трагедія,  яка  призвела  до численних   людських   жертв.  Прошу  вшанувати  пам'ять  загиблих гірників хвилиною мовчання (Хвилина мовчання).

 

     Прошу сідати.

 

     Учора на засіданні Погоджувальної  ради  прийнято  рішення  і запропоновано   всім  народним  депутатам,  висловлюючи  співчуття сім'ям,  які постраждали внаслідок аварії, втратили годувальників, перерахувати  їм одноденний заробіток,  щоб покращити якоюсь мірою їхнє матеріальне становище.  Я маю  інформацію,  що  всі  депутати погодились із цим, і це сьогодні оголошено.

 

     Якщо в  когось  є  інші  пропозиції,  прошу.  Бачу  одну руку

-Володимира Моісеєнка.  Будь ласка,  увімкніть мікрофон Володимира Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемые коллеги! Я представляю Макеевский горняцкий избирательный округ,  то есть непосредственно избран  шахтерами,  как  и  ряд  депутатов  Донецкой  и  Луганской областей.  И  поэтому  для  нас  то,  что  произошло,  -  страшная трагедия,  которую,  может быть,  не все из тех,  кто не знаком  с шахтерским трудом,  понимают. Я хочу обратить ваше внимание на то, что большинство парламента, когда принимался бюджет, проголосовало за  сокращение финансирования угольной промышленности.  Коммунисты были  против.  И  у  меня  есть  такое  предложение.   Перечислить однодневный заработок,  - это, я думаю, поддержат все депутаты. Но я регулярно в таких случаях вношу  предложение  о  том,  чтобы  мы поделились   не  однодневным  заработком,  а  однодневным  доходом депутатов, сидящих в этом зале.

 

     Полагаю, у некоторых господ, которые здесь сидят, однодневный доход  достаточно  велик.  И я не думаю,  что здесь не должно быть дифференцированного  подхода,  учитывая,  что  депутаты-коммунисты живут на зарплату и у них нет тех многомиллионных доходов, которые имеют наши коллеги, сидящие в зале.

 

     Я бы  просил  проголосовать  мое  предложение  об  отчислении однодневного дохода наших депутатов,  имеющих эти доходы, согласно декларациям, представляемым в налоговые администрации.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми прийняли таке  рішення. Пропозиції можуть бути...  Що ставити на голосування? Ви оголосили свою пропозицію,  її треба підготувати як  належить,  і  потім  ми поставимо її на голосування.  Я ще раз кажу, що я оголосив не свою пропозицію.  Це узгоджена пропозиція,  яка не викликала заперечень (Шум у залі). Заспокойтеся, не зривайте засідання.

 

     -------------

 

     Шановні народні депутати!  Центральна виборча комісія визнала обраними  та  зареєструвала   народними   депутатами   України   у багатомандатному   загальнодержавному   виборчому  окрузі  Фесенка Костянтина Григоровича  від  Соціал-демократичної  партії  України (об'єднаної)  та  Хазана  Віктора  Борисовича  від  Партії зелених України. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України.

 

     До складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Костянтин Григорович Фесенко. Будь ласка.

 

     ФЕСЕНКО К.Г.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)). Присягаю на вірність Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми діями боронити суверенітет і незалежність  України,  дбати  про  благо  Вітчизни   і   добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу  народних  депутатів  привітати  нашого колегу  й  побажати  йому  плідної  праці  в   стінах   парламенту (Оплески).

 

     До складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Віктор Борисович Хазан. Будь ласка.

 

     ХАЗАН В.Б.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Присягаю  на  вірність Україні.  Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити  суверенітет  і незалежність   України,   дбати  про  благо  Вітчизни  і  добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,    виконувати    свої    обов'язки   в   інтересах   усіх співвітчизників.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Борисовичу,  ми  вітаємо  вас  із   обранням народним депутатом і бажаємо вам плідної праці (Оплески).

 

     -------------

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Запит групи  народних  депутатів  (Мовчан та інші - всього 10 чоловік) - до Президента України стосовно  завершення  будівництва шляхопроводу до Сихівського житлового масиву міста Львова.

 

     Прошу підтримати запит.

 

     "За" - 109.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата   Сергія   Олександровича  Москвіна  -  до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  затримкою  відшкодування податку       на      додану      вартість      Дніпропетровському олійно-екстракційному заводу - виробнику торгової марки  "Олейна". Прошу підтримати запит.

 

     "За" - 80.

 

     Рішення не приймається.

 

     Михайла Васильовича  Гуцола  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно     працевлаштування     незаконно     звільнених     265 акушерів-гінекологів    Київської   міської   лікарні   2.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 102.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гуцола Михайла Васильовича - до Прем'єр-міністра України  про створення  урядової комісії для розслідування фактів грубого тиску з боку керівництва Київської  міської  клінічної  лікарні  швидкої медичної  допомоги  та Головного управління охорони здоров'я міста Києва на нейрохірурга Ігоря Курільця. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 71.

 

     Рішення не приймається.

 

     Володимира Миколайовича Моісеєнка - до Генерального прокурора України у зв'язку з невдоволенням відповіддю прокурора Печерського району міста Києва на звернення про порушення кримінальної справи. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення приймається.

 

     Павла Михайловича Мовчана - до Генерального прокурора України про  порушення  чинного  законодавства  при  індексації   майнових сертифікатів   довірчим   товариством  "Разноэкспорттраст"  (місто Рівне). Прошу проголосувати.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення приймається.

 

     Михайла Володимировича  Степанова  -  до   міністра   юстиції України  у  зв'язку з відсутністю реагування на звернення депутата стосовно зволікання Личаківського районного суду  міста  Львова  з розглядом заяв громадян. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення приймається.

 

     Володимира Миколайовича  Моісеєнка  -  до  міністра палива та енергетики  України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю   на звернення  стосовно  надання допомоги для оплати операції інваліду праці по зору, колишньому шахтарю. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення приймається.

 

     Валентини Петрівни  Семенюк  -  до  Голови   Антимонопольного комітету  України щодо монопольного становища деяких фірм на ринку імпорту високоліквідних та  високооподатковуваних  товарів.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення приймається.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України:

 

     Костянтина Григоровича  Фесенка  -  до  складу   депутатської фракції  Соціалдемократичної партії України (об'єднаної);  Віктора Борисовича Хазана - до складу депутатської фракції Партії  зелених України;

 

     Мангула Анатолія   Ілліча  -  до  складу  депутатської  групи "Трудова Україна";

 

     Валерія Дмитровича  Штепи  -  до   депутатського   об'єднання "Яблуко"   (частина  6  статті  4.2.3  Регламенту  Верховної  Ради України).

 

     Представляти депутатську   групу    "Відродження    регіонів" уповноважено також народних депутатів України Сергія Анатолійовича Матвієнкова та Олексія Андрійовича Марченка.

 

     До Секретаріату  Верховної  Ради   України   надійшли   заява народного  депутата  України  Старинця Олександра Георгійовича про вихід із  депутатської  фракції  Комуністичної  партії  України  у зв'язку  з  рішенням  керівних  органів  Української комуністичної спілки молоді та повідомлення депутатської  фракції  Комуністичної партії України про виключення його зі складу фракції відповідно до частини 3 статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України,  про  що вас і інформую (Оплески).

 

     Заява народного  депутата Євгена Семеновича Константинова про входження його до депутатської фракції "Батьківщина".

 

     Шановні народні депутати!  Коли проводимо День уряду,  ми  не робимо заяв і пропозицій, ми це зробимо завтра.

 

     -------------

 

     А зараз  оголошується  до  розгляду  питання  про  інформацію Кабінету Міністрів України про дотримання правоохоронними органами України  конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини.

 

     Доповідачами з  цього  питання   визначені   Юрій   Федорович Кравченко,  член  Кабінету  Міністрів України,  міністр внутрішніх справ,  а  також  перший  заступник  голови  Державної  податкової адміністрації   України,   начальник   податкової  міліції  Віктор Романович Жвалюк.

 

     На нашому  засіданні,  як  ви  бачите,  присутні  Генеральний прокурор України Михайло Олексійович Потебенько, Голова Верховного Суду Віталій Федорович Бойко,  голова Вищої ради  юстиції  Валерій Олександрович  Євдокимов,  перший  заступник голови Служби безпеки України Юрій Володимирович Землянський (у зв'язку з тим, що голова Служби безпеки України у відпустці, перебуває за межами України).

 

     У роботі     Верховної     Ради     бере     участь    перший віце-прем'єр-міністр  України  Юрій  Іванович   Єхануров   (Віктор Андрійович Ющенко,  Прем'єр-міністр України, як ви знаєте, зараз у Луганську).

 

     Юрію Федоровичу, прошу.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.,  міністр  внутрішніх  справ  України.  Дякую. Шановний Іване Степановичу!  Добрий день, шановні народні обранці! Мені приємно бачити вас в одному залі, а то я думав, що доведеться робити дві доповіді: одну - в Українському домі, другу - на вулиці Грушевського.

 

     Питання, які  ви  винесли  для  заслуховування,   надзвичайно важливі,   тим   більше  що  останні  події  в  суспільстві  дають можливість перманентно відстежувати порушення конституційних  прав на  різних рівнях.  І думаю,  діяльність органів внутрішніх справ, про яку ви з такою зацікавленістю слухаєте,  що я  навіть  не  чую свого голосу, вас дуже турбує.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Шановні  народні  депутати!  Я прийшов до вас звітувати, а не на мітинг у Верховну Раду.

 

     Пріоритетні в  оперативній  службовій  діяльності   відомства Міністерства  внутрішніх справ визначають ключові позиції,  з яких Міністерство внутрішніх  справ,  працюючи  в  законодавчому  полі, намагається гарантувати права й свободи, які задекларовані в нашій Конституції.  Це - захист особи, її життя й гідності, виявлення та знешкодження   організованих   злочинних   угруповань,  припинення великомасштабних зловживань в  економіці,  боротьба  з  корупцією, структурна, організаційна, штатна та кадрова перебудова діяльності органів внутрішніх справ,  посилення партнерських зв'язків міліції з громадськістю.

 

     Маю зазначити,  що ряд заходів,  вжитих, зокрема, і Верховною Радою (ті закони,  які були прийняті протягом п'яти-семи років), і Міністерством   внутрішніх  справ  (організаційно-штатні  та  інші заходи),  дали можливість стабілізувати ситуацію  в  державі.  Для цього  Міністерство внутрішніх справ перманентно практикувало такі заходи,  як цільові оперативно-профілактичні операції,  оперативне відстеження   найбільш   криміналізованих   напрямів   економічної діяльності  -  енергоринок,  інвестиційні  процеси,  приватизація, зовнішньоекономічна діяльність.

 

     Маю сказати,  що спостерігається стійка тенденція до зниження рівня загальної злочинності в Україні,  а отже,  посилення прав  і свобод  наших  громадян.  Якщо  в 1995 році було зареєстровано 642 тисячі злочинів,  то в 1999 році - майже на 100  тисяч  менше.  Це означає,  що  до  100  тисяч  наших  громадян  були  захищені  від злочинних посягань.  А це - і майнові  злочини,  і  злочини  проти особи.

 

     Значно звузився   масив  злочинів,  віднесених  до  категорії тяжких. Зменшилася і злочинність серед неповнолітніх.

 

     Особливо хотілося  б  відзначити,  що  зросла   професійність органів  внутрішніх  справ у розкритті підготовлених убивств,  або так званих убивств на замовлення.  Якщо в 1995 році було  розкрито 13 відсотків таких злочинів,  то в 1999 році - 89 відсотків.  Така тенденція спостерігається і в 2000 році.

 

     За два місяці 2000 року рівень злочинності залишився в  межах минулорічного,  є  навіть  зменшення на 0,5 відсотка і відповідним чином зменшення кількості крадіжок державного майна  (на  700),  а також  крадіжок  із  помешкань  громадян  (на  600).  Відмічається стабілізація  громадського  порядку  на  вулицях.  I  це,  ще  раз підкреслюю,  не  якісь одноразові цифрові показники,  а тенденція, яка спостерігається протягом декількох років.

 

     Протидія організованій    злочинності.    У    взаємодії    з правоохоронними   органами   Румунії,   Польщі,   Угорщини,  Росії проведено   спеціальні   операції   "Кордон-99",    "Корупціонер", "Iноземець"   тощо.   Протягом  1999  року  нами  знешкоджено  200 транснаціональних злочинних угруповань,  які займалися  вбивствами на   замовлення,  викраденням  авто-,  мототранспорту,  незаконною нелегальною  міграцією,  а  також  скоювали  економічні   злочини, суттєво послаблюючи нашу і без того слабку економіку.

 

     Минулого року   було   виявлено   1200   таких  організованих злочинних угруповань,  а в судових  засіданнях  було  підтверджено вироками  227  груп,  які  були  сформовані  на основі відповідних організацій.  Також виявлено 540  угруповань,  що  діяли  у  сфері економіки.  Стосовно  200  із них кримінальні справи направлені до суду.  Минулого року Міністерством внутрішніх  справ  відшкодовано економіці держави майже 240 мільйонів гривень, які були викрадені.

 

     Протягом минулого  року  за  порушення  Закону про боротьбу з корупцією складено майже 2,9 тисячі  адміністративних  протоколів, із  них  99  відсотків  направлено до суду.  У корупційних діяннях викрито майже 2,4 тисячі державних  службовців  та  400  депутатів різних рівнів.

 

     Продовжується відпрацювання   регіонів.  На  цей  час  робота триває в Полтавській, Луганській, Донецькій, Харківській областях. Нам вдалося знешкодити 102 організовані групи і 44 лідерів.

 

     Міністерство внутрішніх справ працювало досить серйозно й над забезпеченням надійної охорони життя та здоров'я, майнової безпеки громадян нашої держави.

 

     Заходи, яких   вжито  Міністерством  внутрішніх  справ,  дали можливість зменшити  кількість  злочинів  на  10  тисяч  населення порівняно  з  такими  державами,  нашими найближчими сусідами,  як Росія, Молдова, Польща, Угорщина.

 

     Маю сказати також  і  про  невідворотність  покарання.  Карна репресія  збільшилася  до  65  відсотків,  а  це  означає,  що  65 відсотків осіб,  які скоїли злочини, постали перед судом і понесли відповідні покарання.

 

     Ми досить   активно   працювали   над   зменшенням  кількості нелегальної зброї в нашому  суспільстві.  Я  повинен  у  цій  залі доповісти,   що,   виконуючи  закони,  прийняті  Верховною  Радою, виконуючи  нормативні  акти  Міністерства  внутрішніх  справ,  нам щорічно  вдавалося  вилучати  з  незаконного  обігу  майже 5 тисяч стволів   вогнепальної   зброї.   Це   суттєво   позначилося    на криміногенній    ситуації:    минулого   року   із   застосуванням вогнепальної зброї було скоєно злочинів на  24,5  відсотка  менше. Така  тенденція  спостерігається  і в цьому році.  Майже щороку ми вилучаємо з незаконного обігу близько тонни вибухівки.

 

     Особливого, пріоритетного  значення  Міністерство  внутрішніх справ надає захисту економіки від злочинних посягань і намагається якісно  перебудувати   свою   діяльність,   враховуючи   соціальну напруженість,   яка   виникає  в  різних  галузях  -  у  вугільній промисловості,  в енергетиці  тощо.  Минулого  року  Міністерством внутрішніх  справ  викрито  понад  2  тисячі  злочинів,  скоєних у соціальній сфері.  В основному йдеться про бюджетні кошти,  які не доходили до громадян у вигляді пенсій,  доплат та інших соціальних виплат.  Виявлено величезну кількість розкрадань  у  великих  і  в особливо великих розмірах.

 

     Разом із   працівниками  Генеральної  прокуратури,  Державної податкової  адміністрації  працівники  органів  внутрішніх   справ беруть  участь у роботі спільних оперативних груп із розслідування порушених кримінальних справ,  пов'язаних  із  вимиванням  значних коштів з нашої економіки.

 

     Процеси приватизації, дерегуляції господарської діяльності та демонополізації  економіки,  проведення  земельної  реформи.   Маю зазначити, що кількість злочинів, виявлених у цих сферах, з року в рік  зростає.  Найбільш  криміналізованою,  на   наш   погляд,   є фінансово-банківська    система,   кількість   злочинів   в   якій збільшилася порівняно з минулим роком майже на 100 відсотків.

 

     Сьогодні ми детально відстежуємо процеси,  які відбуваються в агропромисловому  комплексі.  Минулого року виявлено понад 7 тисяч злочинів,  які  в  Кримінальному   кодексі   характеризуються   як розкрадання.  А з моменту впровадження в дію президентського указу виявлено півтори  тисячі  керівників  різних  ланок,  в  основному керівників КСП, які розкрадали державне майно і обдурювали людей - пайщиків  або  майбутніх  власників.  Уже   порушено   майже   500 кримінальних  справ тільки стосовно цієї категорії осіб,  а майно, яке вони вкрали або шахрайським  методом  намагалися  привласнити, відчужити, віддано тим людям, які мають право на володіння ним.

 

     Міністерство внутрішніх  справ  досить  уважно ставиться і до такої  конституційної  норми,  як  забезпечення  громадян  власним житлом,  а  також  дотримання  законності при операціях із житлом. Минулого  року  нами  виявлено   240   злочинів,   пов'язаних   із махінаціями з квартирами,  коли люди були ошукані, а їхні квартири шахрайським  способом  забрані.   Ці   квартири   були   повернені громадянам, і робота така триває.

 

     Внаслідок активного   супроводження   процесу  роздержавлення власності за минулий рік і в поточному році викрито майже 3 тисячі злочинів, що більш як на 20 відсотків перевищує минулі показники.

 

     Посягання на інтелектуальну власність. Ви знаєте, що ця сфера діяльності для правоохоронних органів відносно нова,  але минулого року  ми провели спільно з іншими відомствами ряд акцій,  які дали можливість    встановити    численні    факти    порушення    прав інтелектуальної  власності,  а  також порушити кримінальні справи. Тільки у сфері відеобізнесу  нами  вилучено  з  незаконного  обігу майже  120  тисяч підпільних відеокасет,  які розповсюджувалися на чорному ринку,  у тому числі порнографічних фільмів і фільмів, які негативно впливають на мораль підростаючого покоління.

 

     Охорона конституційних  прав  і  свобод,  законних  інтересів громадян   при   розслідуванні   кримінальних    справ.    Щорічно Міністерство   внутрішніх   справ   розслідує  близько  500  тисяч кримінальних справ,  і я можу сказати,  що в результаті проведення організаційних  заходів  з  боку  міністерства  кількість порушень законності (а це констатує  не  тільки  міністр,  а  й  Генеральна прокуратура) в органах внутрішніх справ зменшується.  Для прикладу можу навести такі цифри.  З 1998 року по 1999 рік кількість справ, закритих  з  реабілітуючих  підстав,  зменшилася  із  106  до  32, виправданих судами - із 74 до 34.  Загальна  кількість  осіб,  які звільнені   з-під   варти,   бо  були  безпідставно  заарештовані, зменшилася з 46 до 12. Скорочено на 14,5 тисячі кількість закритих у провадженні справ.

 

     Я вважаю,   що  ми  вживаємо  досить  серйозних  заходів  для дотримання    тих    положень    Конституції,    які    гарантують недоторканність і право на свободу наших громадян.

 

     Маю висвітлити  в  цій залі ще одну проблему,  яка стосується захисту людини і гарантії конституційних прав.  Ви знаєте про таку інституцію,  як  адвокатура,  яка повинна брати участь у процесі з самого початку - затримання особи або початку  дії  процесуального закону.   На  жаль,  через  брак  коштів  100  тисячам  осіб  було відмовлено  в  адвокатському  захисті,  оскільки  люди  не   могли заплатити.  Я  думаю,  що  це  проблема  державна,  і вона повинна вирішуватися на державному рівні.

 

     Вирішення проблем,    пов'язаних    з    умовами    утримання заарештованих  і  затриманих  осіб.  Ви  знаєте,  що відповідно до реформи,  яку   проведено   в   Міністерстві   внутрішніх   справ, пенітенціарні  установи виведені з системи Міністерства внутрішніх справ,  але в системі міністерства налічується до  500  ізоляторів тимчасового  утримання ув'язнених і затриманих.  Безумовно,  умови перебування в них мають відповідати європейським  стандартам,  щоб людина  могла відповідним чином,  так би мовити,  реалізувати свої права,  хоч вони й обмежені.  Через брак коштів,  які з року в рік недофінансуються з бюджету держави,  Міністерство внутрішніх справ минулого  року  змогло   реконструювати   тільки   46   ізоляторів тимчасового   утримання,   які   тепер  відповідають  європейським стандартам. Щодо решти потрібні досить великі матеріальні ресурси, яких сьогодні, на жаль, немає.

 

     Шляхи гармонізації    відносин    працівників    міліції    з громадянами.  У  Міністерстві  внутрішніх  справ  уже  другий  рік поспіль  діють  програми,  які налаштовують працівників міліції на співпрацю  з  громадянами.  Передовсім  ми   змінили   підхід   до статистичних  даних  і  взяли  за основу оцінки діяльності органів внутрішніх справ громадську думку про цю діяльність.

 

     По лінії ДАІ були видані відповідні  нормативні  акти,  якими забороняється  безпідставно  зупиняти  транспортні засоби і карати учасників дорожнього руху.  Такі заходи дали відповідні  наслідки. Минулого  року  на  7  мільйонів  менше  складено адміністративних протоколів щодо наших громадян, а ситуація на дорогах поліпшилася. На 20 відсотків менше сталося тяжких дорожніх пригод,  які завдали великої шкоди учасникам руху.

 

     Окрім того,  в  областях  створено  громадські  комісії,  які розглядають заяви, повідомлення, скарги на неправомірну діяльність працівників  органів  внутрішніх  справ.  На   такі   повідомлення Міністерство  внутрішніх  справ гостро реагує,  і маю сказати,  що минулого року  з  таких  підстав  було  звільнено  більш  як  1200 чоловік,   тобто  за  ініціативою  обласних  адміністрацій  і  цих громадських комісій.

 

     Дотримання законності в роботі органів  внутрішніх  справ.  Я повинен   констатувати,   що   в   дослідженні   нашої  діяльності поєднуються як,  так би мовити,  гласні,  так і негласні елементи. Гласні  -  це  моніторинг громадської думки про діяльність органів внутрішніх справ (у всіх  підрозділах  діють  телефони  довіри,  у місцях   масового   перебування   громадян  є  контактні  телефони внутрішньої служби безпеки), а також громадські комісії, про які я вже говорив, що дає змогу оперативно реагувати на неправомірні дії працівників.

 

     Окрім того,  у Міністерстві внутрішніх справ на  базі  служби внутрішньої   безпеки  створено  підрозділи,  які  систематично  в оперативному  плані  перевіряють  сигнали  про  неправомірні   дії працівників.

 

     Маю сказати,  що внаслідок комплексу заходів, які корелюються із законодавчими,  а також дисциплінарними стягненнями і рішеннями колегій,  ми за чотири роки замінили 21 керівника обласного рівня, майже 500 начальників міськрайвідділів (із 830) і 112  заступників начальників обласних управлінь.

 

     Створено систему селекції, добору кадрів, яка, на нашу думку, працюватиме  досить  ефективно.  На  базі  Національної   академії внутрішніх справ розроблені професіограми, з використанням яких ми добираємо  професійних  і  перспективних  працівників.   Пройшовши відповідний  курс навчання,  вони можуть очолити органи внутрішніх справ.

 

     І остання проблема, про яку я сьогодні хотів би сказати, - це соціальний  захист та матеріальне забезпечення працівників органів внутрішніх справ.

 

     Після прийняття   відомої   статті   бюджету,   затвердженого Верховною  Радою,  до  кадрових  апаратів органів внутрішніх справ надійшло 28 тисяч рапортів працівників органів  внутрішніх  справ, які  бажають  звільнитися,  тому  що  заробітна платня середнього, молодшого начальницького складу становить 89 гривень, офіцерського складу - 195 гривень.

 

     Я хочу,  звертаючись до народних депутатів, ще раз наголосити на  тому,  що  професія  працівника   органів   внутрішніх   справ надзвичайно небезпечна. За роки незалежності ми втратили вже більш як 360 чоловік,  більше тисячі неповнолітніх дітей залишилися  без батьків.  Тому,  вимагаючи від органів внутрішніх справ дотримання конституційних прав і гарантій,  треба забезпечити працівникам цих органів соціальний захист і матеріальні гарантії,  щоб людина, яка йде на службу,  знала,  що вона захищена державою.  Гадаю,  це  не остання проблема.

 

     Фінансування органів  внутрішніх справ у цьому році таке,  що тільки по зарплаті,  навіть без  доплат,  січень  закритий  на  82 відсотки,  лютий - на 92 відсотки.  Борги за форму,  за зброю,  за техніку перевищують 70 мільйонів.

 

     І остання теза,  яку я хотів би озвучити в  цьому  залі.  Для того  щоб  дотримувалися  конституційні  права  і  гарантії  наших громадян,  безумовно,  потрібні правила,  які в нашому суспільстві звуться законами.

 

     Звертаючись до вас,  я знову-таки хочу наголосити на тому, що надзвичайно довго, ще з 1994-1995 років, розглядаються у Верховній Раді  проекти законів,  які конче необхідні нашому суспільству,  у тому числі й проекти таких основоположних законодавчих  актів,  як Кримінальний кодекс,  Кримінально-процесуальний кодекс,  Цивільний кодекс,  проекти  законів  про  зброю,   про   профілактику,   про професійну  охоронну  діяльність,  про  внесення  змін  до  Закону України про оперативно-розшукову діяльність.  На мій погляд, конче потрібно  змінити  і  Закон України про міліцію,  яким забезпечити гарантії  захисту   працівників   міліції,   щоб   вони   захищали суспільство.

 

     Дякую за увагу. Доповідь закінчена.

 

     ГОЛОВА. Шановний Юрію Федоровичу!  Ми вас не переривали,  але ви перевищили регламент.  За регламентом - 15 хвилин, але депутати уважно слухали, і тому ми не переривали вас.

 

     Згідно з  процедурою проведення Дня уряду ви маєте відповісти на письмові запитання,  які надійшли на адресу уряду,  і  на  усні запитання.  Як  правило,  відповідають почергово:  одне письмове і одне усне запитання.  Як  будемо  робити  цього  разу?  Так  само? Гаразд.

 

     Прошу записатися на усні запитання. Висвітіть список.

 

     Перше запитання письмове, за ним

- усне. Юрію Федоровичу, зрозуміла процедура? Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Зрозуміла.  Найбільше письмових запитань, які надійшли  мені,  стосуються  нерозкритих кримінальних справ.  Я не можу всі їх зараз зачитувати,  бо це забере багато часу.  Мова йде про   розслідування   вбивств  Гетьмана,  Щербаня,  про  напад  на народного депутата Єльяшкевича.  Якраз ці  питання  і  стосувалися міністра внутрішніх справ - який стан розкриття?

 

     Справа про вбивство народного депутата Щербаня розкрита. Одна людина етапована з-за  меж  держави,  вона  перебуває  в  слідчому ізоляторі  Генеральної  прокуратури.  Це  слідство - у провадженні Генеральної прокуратури.  Ця одна  людина  була  затримана  досить давно,  ще  рік  тому,  ми  повідомляли  про  це в засобах масової інформації.  Треба  провести  великий  обсяг  слідчих   дій,   які безспірно  доведуть  причетність  цієї  людини до такого акту,  як вбивство.

 

     Щодо вбивства  Вадима   Гетьмана.   Спільно   з   Генеральною прокуратурою створено посилену оперативну групу, яка в цьому плані працює вже більше року.  Затримано ряд осіб,  які,  на наш погляд, мають певне відношення до цього акту.  Вони заарештовані,  деякі з них засуджені за інші злочини.  Робота проводиться в  оперативному плані.

 

     Стосовно пана  Єльяшкевича.  На сигнал про напад на народного депутата  виїхав  заступник  начальника  управління  міста  Києва, провели розмову.  Ви знаєте фабулу:  був нанесений удар в обличчя, тілесні пошкодження незначні.  Потім пан Єльяшкевич  звернувся  до Служби  безпеки,  щоб вона проводила розслідування.  Поки що немає наслідків,  які свідчили б про успішне  розкриття  цього  злочину. Група працює спільно із Службою безпеки.  Знайдемо злочинця,  тоді доповімо.

 

     ГОЛОВА. Ніна Покотило. За нею - депутат Масенко.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів і  селян "Лівий центр",  Союз жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України". Шановний доповідачу!  Два тижні  тому  начальник  відділу  міліції Щорсівського  району Чернігівської області зайшов,  можна сказати, увірвався   в   робочий   кабінет   першого   секретаря    райкому Соціалістичної  партії  в  Щорсівському районі,  самовільно зробив обшук,  дозволяв  собі  дії,   які   грубо   порушують   положення Конституції  про  права людини.  Було відповідне звернення до вас. Скажіть,  будь ласка,  чому  цей  начальник  відділу,  який  грубо порушує  свої  функціональні  обов'язки,  робить  обшук,  не маючи санкції на це, досі на роботі?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую.  Відповідно до чинного  законодавства, яке  приймали  в  цій залі народні депутати,  нагляд за діяльністю органів  внутрішніх  справ  здійснюють  Генеральна  прокуратура  і органи прокуратури на місцях. Виходить, ще не зробили висновку, чи були порушення в діях начальника міліції,  чи їх не було. Я думаю, що  в  установленому законом порядку - а на це дається місяць - ви отримаєте відповідь.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Письмові запитання у вас є, Юрію Федоровичу?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Є.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.  Ф.  "Чи планується органами ДАІ МВС України  на виконання  Постанови Верховної Ради України від 3 грудня 1998 року про  заходи  щодо  поліпшення   соціального   захисту   інвалідів, рекомендацій  парламентських  слухань щодо невідкладних заходів по виконанню законодавства з питань соціального захисту  пенсіонерів, ветеранів,  інвалідів  і  шляхи його вдосконалення внести зміни до Правил дорожнього руху з метою створення умов для  безперешкодного доступу    інвалідів    та    під'їзду    їх   автотранспорту   до адміністративних будинків органів державної влади" і таке інше.

 

     Такі зміни нами внесені, але я маю звернути вашу увагу на те, що  всі  знаки,  які  розташовані на території міста Києва,  інших обласних центрів встановлюються за рішеннями не працівників ДАІ, а місцевих рад.  Будь ласка, ініціюйте ці питання. Я не бачу в цьому ніякої проблеми.

 

     ГОЛОВА. Олександр Масенко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Журавський.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  147,  Полтавська область).  Юрію Федоровичу!  У своєму виступі ви наводили цифри,  скільки злочинів розкрито   у   сфері   виробництва,   і   особливо  в  колективних сільськогосподарських  підприємствах.  А  скажіть,  чи  були  такі злочини  -  конкретно їх назвіть і хто поніс покарання - у системі Міністерства внутрішніх справ?

 

     Я не  впевнений,  чи  мені   вдасться   поставити   запитання Генеральному  прокурору.  Думаю,  що  ви  теж поінформовані,  а це питання вже треба  з'ясувати.  Ходять  чутки  про  те,  що  більше десятка народних депутатів теж на підозрі у правоохоронних органів і на них треба вже заводити кримінальні  справи,  коротше  кажучи, треба  вже  садити.  Чи  не могли б ви назвати їхні прізвища?  Бо, розумієте,  коли я кажу про Міністерство внутрішніх справ, то й ви можете себе винним почувати. А коли говорять про тих депутатів, то і я думаю: "А, може, і мене мають на підозрі?" Так оце я хотів би, щоб ви внесли ясність.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую.  Я  тільки  не зрозумів,  це побажання заводити кримінальні справи відносно  народних  депутатів  чи  як? (Шум у залі).

 

     Щодо кримінальних  справ,  які  порушено стосовно працівників органів внутрішніх справ.  Мені дуже прикро,  що народний депутат, мабуть,  мало  читає  пресу.  Щомісячно  на брифінгах Міністерство внутрішніх справ повідомляє  про  те,  що  наша  внутрішня  служба безпеки  працює  над  очищенням органів внутрішніх справ від таких перевертнів. Якщо у 1995 році проти працівників органів внутрішніх справ було порушено близько 500 кримінальних справ,  то в минулому році - 95.  Я повинен сказати,  що за 1998 і 1999  роки  за  різні правопорушення  з  органів  внутрішніх  справ  звільнено  50 тисяч чоловік. Якщо шановному народному депутату потрібна більш детальна інформація, я надам її.

 

     Щодо кримінальних  справ  проти  депутатів.  Безумовно,  такі приклади є. Ось у мене є список тих, які вже сидять. Але ж іще йде слідство,  я  не  можу  їх  назвати.  І є інший список - тих,  хто повинен буде відповідати.  Думаю,  що настане час і  громадськість дізнається  про  них.  А  сьогодні  відповідно до закону я не можу розголошувати таємницю слідства.  Про це знають юристи, які сидять у цій залі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Віталію Журавському. За ним буде виступати депутат Слободян. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний  Юрію  Федоровичу!  Ви щойно сказали про широку співпрацю Міністерства внутрішніх справ із правоохоронними  органами  Росії, Молдови,  Угорщини, Польщі й інших країн. Ви справді у цьому плані маєте певні успіхи.

 

     Моє запитання таке. За якими правовими нормами діє українська служба Інтерполу і як вона все-таки діє?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую.  З  1992  року  Україна  стала  членом міжнародної поліцейської організації Інтерпол.  За минулий рік  ми опрацювали більш як 30 тисяч запитів з різних країн. Як респондент цієї системи ми дали на них відповіді.  За минулий рік нам вдалося з допомогою наших колег із Німеччини,  Франції, Швейцарії, Польщі, Угорщини повернути до України 12 злочинців,  які скоїли злочини на території  держави  і  ховалися за її межами.  Також ми передали в руки правосуддя інших країн 6 осіб.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання, Юрію Федоровичу.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Так,  вибачте,  будь ласка. Я все забуваю про це... Та тут багато запитань...

 

     "Чому в Україні ще мало муніципальної міліції,  яка була б на утриманні  органів  місцевого  самоврядування  і   виконувала   на відповідних  територіях функцію підтримання правопорядку та захист прав і свобод громадян?"

 

     Питання про муніципальну міліцію - не нове. Я поділяю позицію тих  міських  голів,  які  прагнуть узяти відповідні правоохоронні органи на утримання місцевого бюджету.  Але давайте повернемося до нашої ще недавньої історії. Я тільки побіжно можу сьогодні назвати міста - Ялта, Одеса, Львів, - де були сформовані такі, слава Богу, не  озброєні  загони.  До  них  були  прийняті люди,  які або мали судимість,  або мали конфлікт із правоохоронною системою.  В Одесі навіть  розроблялися протоколи затримання працівників міліції і їх обшуків.

 

     Моя позиція така:  доки не буде відповідним чином скориговано Закон про місцеве самоврядування,  щоб міському голові визначалися відповідні  правові  параметри,  щоб  він  не  міг  за   допомогою озброєного  загону  міліції  створити конфлікт в Україні,  доки не посилиться  законодавство  -  така   муніципальна   міліція   може виявитися  міною  уповільненої  дії,  яка  зірве Україну.  Ми мали величезний конфлікт у Криму,  де така загроза була,  і де вже  лік ішов на години й хвилини.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я не бачу Олександра Слободяна

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область, фракція Народного руху України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Як Голова  Верховної  Ради  ви повинні б робити зауваження тим людям, які некоректно поводяться у цій залі.

 

     Юрію Федоровичу,  у мене до  вас  запитання  стосовно  вашого співробітника у Чернівецькій області Марковського. Це вже колишній старший слідчий в особливо важливих справах Відділу  БОЗ  слідчого управління   МВС  України  в  Чернівецькій  області,  підполковник міліції.  Його просто-напросто виживають,  точніше,  вже вижили  з міліції  за  те,  що він хотів установити правду,  яка стосувалася колишнього  прокурора   Чернівецької   області   Ніндипової.   Тут присутній  Генеральний  прокурор  пан Потебенько,  який,  я думаю, обізнаний з цією справою.

 

     Ось є заява Марковського на моє ім'я.  Оскільки він  уже  раз писав заяву на моє ім'я,  він пише,  що повністю підтверджує текст своєї заяви від 20 травня 1999 року. Далі він пише: "26 жовтня (ще кілька секунд,  це дуже цікаво) з 9 до 16 години я був допитаний у Чернівецькій   обласній    прокуратурі    прокурором    управління Генпрокуратури  старшим  радником  юстиції  Кулешою та начальником відділу Генпрокуратури, який мені не представився.

 

     Ці два представники Генпрокуратури протягом 7 годин чинили на мене   тиск,  посилаючись  на  статтю  125  Кримінального  кодексу України,  говорили  що  я  нібито  зводжу  наклеп  на   колишнього прокурора Чернівецької області Ніндипову..."

 

     Юрію Федоровичу,  я просив би якось вникнути в цю справу,  бо вона дуже неоднозначна...

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Дякую. Шановні народні депутати, ви розумієте, що одразу відреагувати на конкретну заяву з трибуни Верховної Ради я не можу.  Ми її розглянемо разом з  Генеральною  прокуратурою  і дамо конкретну відповідь.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання, будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.     "Скільки     кримінальних     справ     та адміністративних  проваджень  порушено  в   1999   році   органами внутрішніх  справ проти депутатів усіх рівнів,  у тому числі проти народних депутатів?  Які конкретні результати  слідства,  судового розгляду  цих  справ?  Хто  з  депутатів  засуджений за злочини чи притягнутий  до  адміністративної  відповідальності?  Хто  або  що заважає  Міністерству внутрішніх справ більш ефективно боротися зі злочинними проявами серед цієї категорії громадян?"

 

     Усього за минулий рік порушено 123 кримінальні  справи.  Щодо судових  репресій,  у  мене  тут  просто довідки немає про розгляд справ у суді.  Цими злочинами було завдано збитків на 1,5 мільйона гривень.   Міліція   відповідно   до   законодавства  таку  роботу проводить, так що наслідки є.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Ткаленку.  За ним -  депутат Кендзьор.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Прошу передати слово депутату Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  увімкніть мікрофон  Олексія  Марченка... Мікрофон увімкнений, картка вставлена неправильно. Відповідайте на письмове запитання,  а ви вставте картку як слід. Це не я кажу, це система каже. Письмове запитання, будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  "Які  конкретні  результати судового розгляду кримінальних  справ  по  звинуваченню   організаторів   і   членів організованих злочинних угруповань,  знешкоджених органами міліції в  1998-1999  роках?  Скільки  таких   осіб   засуджено,   скільки виправдано судами?  Скільки кримінальних справ щодо якої кількості осіб закриті  на  стадії  досудового  слідства  за  реабілітуючими підставами?   Скільки   учасників  ОЗУ  зараз  реально  відбувають покарання в місцях позбавлення волі?"

 

     За матеріалами  спецпідрозділу  УБОЗ  у  1998  році  в   суди направлено  775  кримінальних  справ  стосовно  2 тисячі 401 члена злочинних угруповань, у 1999 році - 669 справ стосовно 2 тисяч 500 осіб і 149 лідерів ОЗУ.

 

     Протягом 1998-1999  років  жодного із членів ОЗУ в результаті розгляду кримінальних справ у  суді  не  виправдано,  просто  мала місце  перекваліфікація  злочинів.  Ми кваліфікували групу осіб як організовану злочинну,  а в  суді,  можливо,  справа  розглядалася по-іншому...  Але  учасники  цих  груп притягалися до кримінальної відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Марченка, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  Шановний  Юрію  Федоровичу!  Усім  в Україні  відома  така  приказка:  "На  злодії шапка горить".  Вона характеризує і ситуацію, яка складається сьогодні в місті Черкаси.

 

     Усім відомо,  хто такий Володимир Миколайович Олійник  -  мер Черкас.  Це відомо не тільки в Черкасах,  це відомо в Україні,  бо Михайло Олексійович Потебенько, який теж тут присутній, свого часу вносив  подання  про  скасування рішень,  що стосувалися порушення конституційних прав громадян, які проживають на Черкащині.

 

     Сталося так,  що   сьогодні,   скажемо   так,   підставленими виявилися правоохоронні органи.  Їх у цю ситуацію свідомо втягнули ті,  хто мав би займатися цією справою,  розставити всі крапки над "і".

 

     Скажіть, будь   ласка,   чи   правильно   те,   що   сьогодні правоохоронні органи підставляються, втягуються в такі ситуації? І як ви взагалі оцінюєте цю ситуацію?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.    Дякую.    Те,   що   правоохоронні   органи підставляються,  безумовно,  неправильно.  На жаль, протягом усієї історії    незалежної    України   вирішення   політичних   питань підміняється рішеннями правоохоронних органів.

 

     Захопили будинок ЦК Компартії. Хто винен? Міліція. У Черкасах заступник  мера  почав  викрадати  гроші,  його заарештували.  Хто винен? Міліція. Я думаю, що це ознака загального стану суспільства і законодавства.  Ми повинні дійти єдиного висновку:  не політичні пристрасті повинні визначати, хто правий, хто винний. Повинна бути диктатура закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання, Юрію Федоровичу.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. "Чи задоволений Кабінет Міністрів (це, мабуть, запитання до Прем'єра чи до віце-прем'єра) роботою МВС, податкової міліції,  інших правоохоронних органів?  Які недоліки в цій роботі бачить уряд?  Що планується робити для  поліпшення  правоохоронної діяльності?"

 

     ГОЛОВА. Юрію   Федоровичу,  це  запитання  ми  передамо  Юрію Івановичу Єханурову. Зачитуйте наступне запитання.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  "Як ставиться керівництво..." Це знову-  таки до  уряду.  Зараз  я  знайду  те,  що  до  міністерства.  "Скільки працівників органів внутрішніх справ,  СБУ,  міліції притягнуто до відповідальності?"

 

     Щодо міліції   я   відповів:   за  корупційну  діяльність  34 працівники міліції.

 

     ГОЛОВА. Усне запитання. Депутат Ярослав Кендзьор. За ним буде ставити запитання депутат Сахно.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  Юрію Федоровичу,  25 березня виповнюється рік від дня трагічної загибелі В'ячеслава  Чорновола. Слідство вже закрите, кримінальна справа також закрита, до суду не доведена.  У мене (я за себе буду говорити)  як  члена  Тимчасової слідчої  комісії  з  розслідування  обставин  загибелі  В'ячеслава Чорновола залишилося без відповіді  багато-багато  питань.  Чи  не вважаєте ви, що цю кримінальну справу закрито справді завчасно?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую.  Дозвольте я вам зачитаю повну довідку щодо цієї справи. Даєте згоду?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  "Дорожньотранспортна   пригода   сталася   25 березня  1999  року  приблизно  о  23  годині 30 хвилин на п'ятому кілометрі автодороги Бориспіль - Золотоноша.

 

     26 березня 1999 року за фактом дорожньо-транспортної  пригоди порушено  кримінальну  справу  за ознаками злочину,  передбаченого частиною  третьою  статті  215  Кримінального   кодексу   України. Кримінальну   справу  було  взято  на  контроль  Головним  слідчим управлінням МВС України,  створено  оперативнослідчу  групу  з  12 працівників  слідства та оперативних служб Київської,  Волинської, Харківської, Дніпропетровської областей.

 

     Розслідуванням встановлено,  що Павлов,  керуючи  автомобілем "ТойотаКорола", рухаючись у бік міста Борисполя, не вжив своєчасно заходів до зупинки автомобіля при виникненні небезпеки зіткнення з попутним  автомобілем  КамАЗ-55102  з  автопричепом під керуванням Куделі В.М.,  який  на  порушення  вимог  Правил  дорожнього  руху здійснював розворот на дорозі.

 

     1 квітня   1999   року  Куделі  пред'явлено  обвинувачення  у вчиненні злочину,  передбаченого частиною третьою статті 215. Його вина    доведена    зібраними    доказами,   показаннями   свідків Черновецького, Шолома, Конотопчика, Ніцоя, Стрілецького, Удовенка, Крамаренка,        потерпілого       Пономарчука,       висновками експертівавтотехніків та судових медиків, протоколами огляду місця подій  і транспортних засобів.  Із висновку експертів-автотехніків вбачається,  що водій  Павлов  мав  технічну  можливість  зупинити автомобіль  або  вчасно загальмувати.  Кримінальна справа стосовно нього закрита на підставі статті  6,  пункт  2  та  пункт  8,  КПК України.

 

     26 жовтня  1999  року  Службою  безпеки  України (я знаю,  що частина народних депутатів,  не довіряючи міліції,  звернулася  до Служби безпеки України) винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної  справи  у  зв'язку  з  відсутністю  у  діянні  ознак злочину,  передбаченого  статтею 58 "Посягання на життя державного діяча" Кримінального  кодексу  України.  19  листопада  1999  року кримінальну  справу  закрито  на підставі статті 6,  пункт 4,  КПК України  та  у  зв'язку  з  тим,  що  обвинувачений   Куделя   має неповнолітніх дітей,  на підставі статті 1,  пункт "б", Закону про амністію від 16 липня 1999 року".

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання, будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Іване  Степановичу,  я   вже   письмових   не знаходжу.

 

     ГОЛОВА. Так  це  дуже  добре.  Ми надамо можливість виступити депутатам. У нас є список, і ми використаємо час.

 

     Слово надається народному  депутату  Юрію  Сахну.  За  ним  - депутат Чубаров.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Група  "Яблуко".  Прошу  передати  слово  народному депутату Подгорному.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Подгорного.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Група "Яблуко", місто Луганськ. Шановний Юрію Федоровичу! У місті Луганську,  в самому центрі,  на вулиці Коцюбинського,  біля колишнього  кафе  "Театральне"  йде несанкціонована скупка золота. Хлопці,  які  це  роблять,  поводяться  дуже   й   дуже   нахабно. Підприємство,   яке   тут  розташоване,  у  жовтні  звернулося  до начальника районного відділу -  ніякої  реакції,  у  листопаді  до начальника  міського відділу - теж ніякої реакції;  у лютому вже я звернувся до начальника міського відділу  Малахова  -  теж  ніякої реакції. Як ви вважаєте, яка все-таки повинна бути реакція міської міліції?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Якщо закон порушується,  реакція повинна бути відповідно  до  закону.  Тепер  ви  оголосили  свій  запит  вже до міністра.  Я  вам  надішлю  вмотивовану  відповідь  відповідно  до чинного законодавства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Рефату Чубарову. За ним - депутат Альохін.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 8,  Автономна  Республіка Крим). Уважаемый Юрий Федорович! Меня крайне тревожат участившиеся случаи  физического  насилия  со  стороны  работников  милиции  по отношению  к  гражданам и укрывательство этих случаев руководством отделений и других структур милиции.  Так,  год назад  работниками Красногвардейского  РОВД  Автономной  Республики  Крым  Крюковым и Бондаренко  были  избиты  жители  одного  из   сел.   Год   длится расследование.  Милиционер  Крюков  в  этом году повторно совершил такое  же  насилие  уже  по  отношению  к  другому  гражданину.  В Джанкойском  РОВД имеются случаи,  когда путем физического насилия пытаются получить признание  в  совершении  преступлений,  которых люди  не  совершали.  В прошлом году такие действия были совершены работниками Джанкойского РОВД Сергиенко и Климовым по отношению  к гражданам Александрову и Умерову.

 

     Юрий Федорович,  я  занимаюсь этими случаями более года.  Все ответы  сводятся  к  тому,  что  ведется  расследование,  но   эти работники  продолжают  работать.  Вы говорите о доверии к милиции. Ответьте конкретно на вопрос: каково количество зарегистрированных органами милиции заявлений,  в которых граждане обращаются в связи с применением к ним  физического  насилия  со  стороны  работников милиции?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Я вам однозначно ответил: за преступления нами арестовано более 100 сотрудников органов внутренних дел.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Я  еще  раз  просил   бы   вас внимательно  читать национальное законодательство.  Если сотрудник милиции,  на ваш взгляд,  совершает  преступление,  обращайтесь  в надзирающий  орган  -  прокуратуру.  Если  прокуратура  не находит оснований привлекать его за нарушение  закона,  значит,  действует принцип презумпции невиновности: невиновен, пока вина не доказана.

 

     И просил  бы вас вот такие эмоциональные выводы на всю страну не делать,  потому что вы  -  все-таки  люди,  которые  генерируют законы и, на мой взгляд, должны понимать их.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Володимиру Альохіну.  За ним буде виступати депутат Зарубінський.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 39,  Дніпропетровська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Гуцолу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Батьківщина".  Шановний пане міністре!  Вже протягом двох років я ніяк не можу потрапити до вас. Записуюсь, але ви не можете прийняти,  завжди дуже зайняті.  Я хочу вам нагадати,  що згідно з Законом  про  статус  народного  депутата  України  ви зобов'язані прийняти народного депутата.  Скажіть, будь ласка, чи поважаєте ви в цілому народних депутатів?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Аякже, ще й як поважаю.

 

     ГУЦОЛ М.В.  До  мене  як  до секретаря Комітету з питань прав людини   надходять   скарги   на   працівників   ДАI   і   взагалі правоохоронних   органів,   десятки  тисяч  людей  звертаються  за допомогою.  Зустрітися з вами і розглянути  ці  питання  практично неможливо.  Багато  є питань у комітету,  але я добре розумію,  що якщо  запросити  вас  на  засідання  комітету,  ви,  звичайно,  не прийдете,  тому  що  ви  не  можете  і  не бажаєте навіть прийняти народного депутата.

 

     Дякую за увагу.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.   Я   перед   сесійною   залою    зобов'язуюсь гармонізувати свій робочий день з кожним народним депутатом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово     надається    народному    депутату    Олегу Зарубінському. За ним буде виступати депутат Вінський.

 

     ЗАРУБIНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую,  Iване Степановичу.  Прошу передати слово народному депутату Сергію Шевчуку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Шевчука.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 23, Волинська область). Спасибі, Iване Степановичу. Шановний пане міністре!  Зрозуміло,  що боротьба зі злочинністю  полягає  в першу   чергу  в  попереджувальних  заходах,  у  тому  числі  -  у профілактиці пияцтва,  алкоголізму.  Пане міністре,  ви увійдете в історію  України  тому,  що  "побороли" пияцтво та алкоголізм,  бо закрили медичні витверезники й  переклали  їх  функцію  на  органи охорони здоров'я.  Чи аналізували ви, як змінився стан справ після цих заходів?  Чи знаєте ви,  що коли сьогодні  працівники  міліції привозять оцих п'яних бешкетників у заклади охорони здоров'я, далі відбувається таке.  Міліція йде собі,  а медики відчиняють двері і випускають   цих   людей,  і  вони  знову  йдуть  у  місто,  знову бешкетують,  бо фінансово,  організаційно  і  через  невирішеність інших  питань  система  охорони  здоров'я  не готова виконувати ті функції,  з  якими   раніше   справлялися   заклади   Міністерства внутрішніх  справ.  Як  ви оцінюєте результати цих змін,  скажіть, будь ласка?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую за комплімент,  що я увійшов в історію. Ми всі увійдемо в історію так, як заслуговуємо.

 

     Щодо медичних     витверезників.     Щорічно    в    медичних витверезниках,  які діяли в системі Міністерства внутрішніх справ, гинуло  130-150 громадян нашої держави,  які потрапляли в медичний витверезник і не отримували необхідної медичної допомоги,  бо  там апріорі  вважалося,  що ці люди п'яні.  Але в медичний витверезник потрапляли   й   люди   з    різними    хворобами,    зокрема    з серцево-судинними,  яким  необхідно  було  надати швидку допомогу. Щороку  в  державі  гинули  130-150  чоловік  і  кожних  три   дні Генеральна  прокуратура  чи  обласна  прокуратура  займалися  цими випадками. А серед населення поширювалися чутки, що міліція вбиває людей у медичних витверезниках, забирає в них гроші і таке інше.

 

     Хочу довести до відома народних депутатів,  що таких закладів надання допомоги як медичний витверезник  немає  в  жодній  країні Європи,  у світі взагалі не існує.  Це витвір сталінської системи. Хотіли ще таким чином зв'язати людину,  щоб потім написати  їй  на роботу,  що вона була в нетверезому стані, щоб розібрали її вчинок на товариському суді,  щоб якось ущемити її - перенести  чергу  на квартиру і таке інше.

 

     Iдея Міністерства  внутрішніх  справ  полягала  в  тому,  щоб передати  витверезники  не  Міністерству   охорони   здоров'я,   а муніципальній  владі.  Якщо ця влада вважає,  що в її місті багато п'ють і багато людей потребують медичної  допомоги,  вона  повинна була створити пункт надання медичної допомоги людям,  які вживають алкоголь. А міліція, якщо потрібно, буде охороняти ці заклади, щоб там лікарів не побили. Але людині повинна надаватися кваліфікована медична допомога. Це щодо мого входження в історію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається  Йосипу  Вінському,  за ним - депутат Пустовойтов.

 

     ВIНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово депутату Мухину.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Iване Степановичу,  в  мене  тут  є  письмове запитання.

 

     ГОЛОВА. Зачитуйте  письмове,  а  потім  надамо слово депутату Мухіну.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  "Шановний Юрію Федоровичу! Дайте, будь ласка, відповідь  на  таке  запитання:  як  можна  вам  і  вашим  колегам працювати і  вимагати  від  своїх  підлеглих  виконання  службових обов'язків,  не кажучи вже про героїзм,  у соціальних умовах, коли заробітна плата 190 гривень,  коли немає пільг, технічних засобів? У таких умовах багато не зробиш.  Зробіть,  будь ласка, порівняння умов праці ваших підлеглих і їхніх колег із зарубіжних держав.

 

     Які в  органів  внутрішніх  справ   є   сьогодні   можливості поліпшити  становище  зі злочинністю малолітніх?  Раніше були цілі відділення,  котрі  займались  цією  проблемою.  А  яке  становище сьогодні?"

 

     Я поділяю  вашу тривогу,  шановні народні депутати.  З такими матеріальним забезпеченням і соціальним захистом у цих  економічно складних  умовах  міліція  не  може нормально існувати,  це всі ви добре розумієте.

 

     Для порівняння я можу взяти країни  близького  зарубіжжя,  не буду   брати   розвинуту  вісімку  чи  сімку,  де  у  поліцейських надзвичайно високі зарплати.  Польський колега нашого  міліціонера отримує  600-700  доларів,  у Естонії й Латвії він отримує 300-400 доларів. У них зарплата, безумовно, набагато вища.

 

     Враховуючи те,  що працівникам міліції доводиться  ризикувати своїм  життям,  що  вони  нерідко  гинуть  при виконанні службових обов'язків,  захищаючи нас з  вами,  вони,  безумовно,  потребують сьогодні соціального захисту з боку держави.

 

     Щодо злочинності  неповнолітніх.  Уже  протягом  трьох  років дитяча злочинність скорочується,  хоча й не досить помітно,  але в структурі  загальної  злочинності  вона  становить  іще десь 12-14 відсотків.

 

     У цьому і в минулому роках ми  провели  операцію  "Підліток", під  час  якої  виявили всіх бездоглядних дітей та влаштували їх у державні дитбудинки,  які повинні займатися їх вихованням.  Думаю, що цей захід певним чином пом'якшить ситуацію.  Але ви знаєте,  що надзвичайно великою проблемою,  що сприяє підлітковій злочинності, є проблема сім'ї. Якщо батьки пиячать, якщо батьки наркомани, то й наслідки виховання дитини в цій сім'ї, безумовно, негативні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Володимира Мухіна,  будь ласка. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     МУХІН В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Юрий Федорович,  я хотел бы задать один вопрос.  В принципе это всем известно,  но  я хотел бы услышать ответ от вас.  Известно,  во время президентской избирательной  кампании  были  напечатаны  миллионными   тиражами, развезены  и  розданы  подписчикам  два  фальшивых  номера  газеты "Сільські  вісті".  Есть  основания  подозревать,   что   в   этой незаконной  операции принимала участие милиция.  Как вы можете это прокомментировать?

 

     В то   же   самое   время   милиция   арестовывала   (кстати, арестовывала  незаконно) агитационную литературу многих кандидатов в Президенты и задерживала ее  до  дня  выборов.  Как  это  вообще возможно в демократическом государстве?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Спасибо. Я ждал такого вопроса, думал, почему вы так долго его не задаете.

 

     Я еще раз обращаюсь к уважаемому народному  депутату  Мухину, по-моему,  доктору наук.  Если у вас есть сведения подобного рода, вы обязаны  обратиться  в  прокуратуру,  прокуратура  обязана  это расследовать и привлечь виновных к уголовной ответственности.

 

     И еще раз хочу обяснить народному депутату,  доктору наук: в период  президентской  избирательной  кампании  часть   кандидатов использовала   недозволенные  методы,  которые  пресекаются  нашим законодательством:  на листовках не было индексов, не было фамилий авторов и так далее, и так далее. Речь идет об этом явлении.

 

     І ще  раз  хочу  зазначити,  що Центральна виборча комісія не зафіксувала  зловживань  з  боку  міліції,  а  це   контролювалося незалежними наглядачами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово     для    запитання    надається    Володимиру Пустовойтову. За ним - депутат Шевченко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з прав людини,  національних  меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33,  Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  У мене одне маленьке зауваження з процедури,  Іване Степановичу,  а потім запитання до Юрія Федоровича. Я хочу використати свій час.

 

     По-перше, у мене таке враження,  що ми присутні на  засіданні Координаційної  ради по боротьбі зі злочинністю,  а не розглядаємо питання,  внесене в порядок денний.  Тому я хотів би,  щоб  надалі підготовка питань відповідала Регламенту.

 

     По-друге, ми  говоримо  (вірніше,  повинні були говорити) про порушення правоохоронними органами прав людини.  А чому ж ми  самі порушуємо  положення  про  те,  що День уряду проводиться гласно і відкрито  з  радіотрансляцією  і  телетрансляцією?  Оце   у   мене зауваження з процедури.

 

     А до Юрія Федоровича запитання.  Скажіть, будь ласка, є у МВС програма заходів,  спрямованих на те, щоб органи МВС не порушували прав і свобод людини? Тут мій колега Чубаров називав факти. У мене також є маса свідчень, як знущаються над людьми деякі представники органів внутрішніх справ. Це перше.

 

     І друге. Як ви вважаєте, доки органи влади будуть підставляти міліцію?  Під час пікетування починається складання актів органами міліції,  в  той  час  як  міліція  повинна  тільки  слідкувати за порядком.  Коли це припиниться?  Коли  припинять  виконувати  указ Президії Верховної Ради СРСР?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.   Дякую.   Думаю,  що  всі  ми  повинні  знати національне законодавство.  Якщо  орган  місцевого  самоврядування приймає  рішення  про  заборону  пікетування чи демонстрації,  він направляє це  рішення  до  суду,  а  суд  має  його  розглянути  і підтвердити  або  не  підтвердити.  Якщо таке підтвердження судова влада дає, міліція виконує свої функції. Якщо такого підтвердження судової  влади  немає,  то  ніяких  проблем  не  виникає.  Це щодо "підставки" міліції.

 

     І знову повертаючись до попередньої тези. Якщо ви маєте факти про   порушення   міліцією   чинного   законодавства,  ви  повинні звернутися в Генеральну прокуратуру,  а вона  повинна  дати  чітку правовову кваліфікацію цих порушень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  відповідаю Володимиру Пустовойтову.  Відповідно до Положення про проведення Дня уряду він проводиться  за  постановою Верховної  Ради.  Постанова  Верховної Ради,  яка прийнята з цього питання,  як ви пам'ятаєте,  складається з  трьох  пунктів,  якими визначено порядок проведення,  хто доповідає, які комітети повинні підготувати і забезпечити розгляд цього питання.  Головуючий  веде засідання  відповідно  до  пропозицій  і матеріалів,  наданих йому профільними комітетами. Профільних комітетів у нас з цього питання три:  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю,  з питань забезпечення правоохоронної діяльності та з  питань  прав  людини. Готуйте питання, і я буду вести його так, як ви підготуєте.

 

     Слово для  запитання надається Віталію Шевченку.  За ним буде ставити запитання народний депутат Насалик.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово В'ячеславу Кириленку, фракція Руху.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кириленка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух, голова Молодого руху.  Шановний Юрію Федоровичу!  У мене запитання щодо  останніх подій,  пов'язаних із захопленням приміщення КПУ на Подолі.  Опускаючи змістовну частину усього  того,  що  відбулося, хотілося  б запитати про вашу думку щодо виду запобіжного заходу і щодо можливого покарання учасників подій. Зараз вони заарештовані. Вони  мали  статус  затриманих,  тепер  заарештовані,  але поки що обвинувачення їм не пред'явлено.  Скажіть,  як на вашу  думку,  чи можна   змінити   застосований  запобіжний  захід,  наприклад,  на підписку про невиїзд?

 

     Наступне запитання щодо виду покарання. Чи вважаєте ви, що ці дії можуть бути покарані умовно?

 

     І ще  одне.  У  1990  році  у  нас  уже мало місце захоплення державних  установ  під  час  відомих  студентських  акцій.   Тоді захоплювався   червоний  корпус  Київського  університету,  жовтий корпус КПІ і так далі.  І ясна  річ,  що  після  цих  подій  проти організаторів  і  учасників  порушувалися  справи.  Але  внаслідок політичної позиції керівництва держави, а також органів внутрішніх справ  учасники  тих  подій  не  понесли  істотного покарання.  Чи можливе повторення цього прецеденту на цей раз?

 

     І останнє.  У  нас  як  справа,  так   і   зліва   є   багато екстремістських  молодіжних організацій.  Є не менше десятка лівих екстремістських молодіжних організацій:  троцькістські, маоістські тощо.  Чи  немає  у вас зараз відомостей,  чи не планується ними у відповідь захоплення інших офісів, які їм не до вподоби: НДП, обох Рухів, інших партій такого спрямування?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.  Ф.  Дякую.  Ці запитання, які ви мені задали, є дискусійними.  Шановні народні депутати!  Я думаю,  що ви  повинні знати,  що  слідчий  -  це особа процесуально самостійна.  І яке б рішення він не прийняв, він відповідає перед законом. Це може бути арешт  чи підписка про невиїзд.  І коментувати його дії я не можу. Це перше.

 

     Друге. Безумовно,  якщо не буде покарання,  будуть рецидиви в суспільстві.  Це  однозначно.  Люди  повинні  знати,  що диктатура закону є.

 

     І третє.  Маоістські,  троцькістські,  марксистські  та  інші організації - це компетенція не органів внутрішніх справ, а Служби безпеки.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Ігорю Насалику.  За ним буде виступати депутат Жир.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Шановний Юрію Федоровичу! Буквально півроку тому в інтерв'ю газеті "Факты"  ви  сказали,  що  не  любите  приймати народних депутатів тільки через те,  що вони просять або про кадрові зміни,  або  про те, щоб поставити сигналізацію на машину, або про те, щоб отримати зброю.  Я хочу сказати,  що це неправда, не всі депутати приходили до вас із такими побажаннями.

 

     Але запитання  не  про це.  Я хотів би знати,  чи мають місце конфлікти  між  різними  силовими  структурами,  зокрема   Службою безпеки України,  МВС України і податковою адміністрацією на рівні відповідних  районних,  обласних  чи  інших  структур?   Чи   вони зафіксовані, чи вони є в нашій державі?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Щодо  народних  депутатів,  то  ви  мене самі провокуєте.  До мене за два роки надійшло  понад  2  тисячі  ваших звернень,  які,  до  речі,  не  оформлені  відповідно  до  чинного законодавства.  На коліні написали і відправили.  50 відсотків цих звернень  про  те,  щоб  зняти  або призначити якихось начальників міліції,  про видачу зброї та мигалок і таке інше.  Я не знаю,  чи входите  ви  до  числа авторів цих 2 тисяч звернень.  Якщо ні,  то вибачте. Але я кажу про загальну тенденцію.

 

     ГОЛОВА. І  щодо  співпраці   або   конфліктів   між   різними правоохоронними органами, включаючи податкову...

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Ви знаєте,  я можу відповісти таким чином:  у вас тісна співпраця з усіма фракціями?

 

     ГОЛОВА. Тісна.

 

     Слово для запитання надається народному  депутату  Олександру Жиру. За ним буде виступати депутат Габер.

 

     ЖИР О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 35,  Дніпропетровська область). Дякую. Шановний Юрію Федоровичу! Я особисто,  як і значна кількість депутатів, не просто поділяю вашу думку,  а  вважаю неприпустимим зниження рівня соціального захисту працівників міліції,  та й військовослужбовців взагалі. Але всі ці останні  пропозиції,  у  тому  числі  і щодо бюджету,  надійшли до Верховної Ради від  уряду,  членами  якого  є  міністр  внутрішніх справ, міністр оборони та інші.

 

     Тому до  вас прохання,  щоб до Верховної Ради надходило менше саме таких пропозицій і щоб ви використовували свої  можливості  в уряді.

 

     А запитання наступне. Нещодавно Президент, виступаючи в цьому залі,  сказав  про  наявність  в  державі  кланів  та  про   їхній негативний  вплив  на суспільство загалом.  Чи відомі Міністерству внутрішніх справ ці клани?  Чи відомі керівники цих кланів?  Чи  є вони  в цьому залі?  І взагалі,  яка ведеться робота Міністерством внутрішніх справ щодо подолання цього явища?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Мені дуже приємно,  що  наші  з  вами  позиції щодо захисту міліції та інших служб  гармонізовані.  Я  завжди  знав,  що  ви  дуже  підтримуєте міліцію.

 

     Щодо того, як надійшли ці пропозиції. У мене були надзвичайно тривалі дискусії  з  міністром  фінансів,  з  Прем'єр-  міністром. Міністр фінансів погоджується,  що становище міліції погіршується. Чому внесли такі пропозиції?  Я  висловлювався  про  те,  що  така матеріальна   забезпеченість  урешті-решт  призведе  до  того,  що Верховна  Рада  буде  розглядати  заходи  щодо  посилення  органів внутрішніх справ.

 

     Стосовно кланів.  Я  вже  доповідав  про те,  що за рішеннями судів визнано як організовані злочинні групи або клани  (хай  буде так)  220 груп по вироках.  У них 147 осіб - "авторитети".  А чи є вони в цьому залі, чи ні - Бог його знає, життя покаже.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Миколі Габеру. За ним буде виступати Олександр Бандурка.

 

     ГАБЕР М.О.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракція "Батьківщина",  голова Патріотичної партії України.  Шановний Юрію Федоровичу!  Я  хотів  звернутися  до вас щодо такого питання.  Як голова Патріотичної партії  України  я  всіляко  підтримую  силові структури:  і СБУ,  і міліцію,  і всі інші.  Вони потрібні в нашій державі. Але до вас ось такі запитання.

 

     Наведу приклад.  Грудень  1999  року.  Клінічна  лікарня   2. Дніпровське РУГУ під проводом свого начальника - полковника Колтка втягнуте у конфлікт,  порушуючи закон,  переходить на бік однієї з конфліктуючих сторін.  Міліція б'є п'ятьох жінок,  молодих дівчат. При  цьому  присутній  начальник  РУГУ  Колток.  І  коли  депутати звертаються до нього,  то він не реагує, а навпаки, підтримує таке хамське,  протизаконне ставлення до громадян України. У той же час побито  депутата  Гуцола.  Ми  звертаємося до вас і до керівництва МВС, на це відповідають: "Ніяких порушень не було, все нормально". Разом  з тим прокуратура порушує кримінальну справу.  Відчувається бажання всіляко захистити свою честь негідними методами.

 

     І другий приклад.  Мінський район.  Капітан  Вахнюк.  П'ятьох чоловік  затримали,  8  годин  протримали.  Аж  вночі приїжджаю на виклик.  Знаходимо  порушення,  звертаємося  до   прокуратури,   є фальсифікація  документів.  Потім  відбувається суд,  доводить це. Вахнюка ніяк не покарано, він і зараз працює.

 

     Це що, політика міністерства? Негідне бажання будь-яким чином захистити  честь мундира?  Чи це ваша неспроможність запровадити в міністерстві ту диктатуру закону, про яку ви говорили?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую за  дуже  непогане  запитання.  Позиція Міністерства  внутрішніх  справ  матеріалізована  у  звільненні 50 тисяч  працівників  органів  внутрішніх  справ,   які   порушували дисципліну,   і   щорічно   ми  самі  порушуємо  справи  щодо  тих працівників,  які  порушили  закон  (я  вже  називав  ці   цифри). Знову-таки,  якщо  мова йде про порушення закону - це одна справа, якщо мова йде про те, що вам суб'єктивно не подобається капітан чи майор, - це інша справа. Наскільки мені відомо, в подіях у лікарні міліція не брала участі. Була бійка між двома групами. Міліція, як і завжди,  розбороняла.  Це один із тих випадків, про які говорили народні депутати,  що міліція залишається крайньою  в  конфліктах. Повинен сказати, що більше половини цих конфліктів відбувається за участю  народних  депутатів.  Тому,  я  думаю,  що   є   абсолютно конкретний  крок до примирення - домовтеся один з одним,  не бийте один одного, і тоді міліція не буде виїжджати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Олександру Бандурці. За ним - депутат Донченко.

 

     БАНДУРКА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  175,  Харківська  область).  Шановний  Юрію Федоровичу!  Це запитання,  можливо, навіть не стільки від мене, скільки від залу, який не байдужий до ситуації в системі МВС.

 

     Ми проводимо зараз реформування органів внутрішніх справ. Які невідкладні подальші кроки депутати мають зробити  для  того,  щоб надати  вам підтримку:  чи щодо прийняття відповідних законодавчих актів,  чи в забезпеченні  діяльності  органів  внутрішніх  справ, тобто того, що ви маєте зробити в 2000 році?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую. Дійсно, у нас є програма трансформації органів внутрішніх справ на 2000 рік,  яка передбачає перш за  все технізацію  процесу,  починаючи від подання заяви до реагування на повідомлення про злочин;  оптимізацію особового  складу;  селекцію нових  кадрів,  які приходять в органи внутрішніх справ;  технічне переоснащення  органів  внутрішніх  справ  і  їх  підрозділів.  І, безумовно,  це потребує наявності тієї нормативної бази,  яку,  на жаль, сьогодні ще не прийнято.

 

     Я говорив про ці нормативні акти. На мій погляд, невідкладним завданням    у    цьому    плані    буде   розгляд   питань   щодо соціально-економічного захисту міліції.  А організаційні і правові заходи  ми  вже  сьогодні  напрацювали,  і  відповідні комітети їх мають.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Юрію Донченку.  За  ним буде задавати запитання депутат Червоній.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Юрий Федорович! Вопрос, связанный с социальной  защитой  работников  органов  МВД,  -  это скорее  всего  вопрос  к  "більшості",  потому  что  они принимали участие  в  принятии  бюджета  на  этот  год.  А  позицию  фракции коммунистов  вы знаете:  мы как раз были сторонниками того,  чтобы как можно больше средств было выделено именно вашим структурам.

 

     А теперь я  вам  задаю  вопрос,  который  меня  очень  сильно волнует,   потому   что   в  июле  прошлого  года  при  встрече  с избирателями в поселке Подволочиске Тернопольской области на  меня и  на  целый  ряд народных депутатов было совершено покушение.  По этому поводу было обращение в  органы  МВД.  Обещали  разобраться. Возбудили  дело,  но трехкратное обращение к начальнику управления милиции Максимову,  кроме обещаний,  результатов не дало. Действий никаких не последовало.

 

     Не считаете   ли   вы,  что  такая  безнаказанность  действий националистически  настроенных  молодчиков  в  отношении  народных депутатов левого крыла привела к тому,  что 9 марта было совершено нападение молодчиков уже на здание ЦК партии и  что  в  здание  ЦК партии они проникли с газовым оружием, которое на сегодняшний день вынесено неизвестными лицами.

 

     Поэтому вопрос к вам следующий: если и  дальше  правоохранительные  органы  будут  защищать или не предпринимать  конкретных  действий  по   отношению   к   подобным организациям  или  к подобным гражданам,  то это будет бесконечная волна в стране?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Я свою позицию неоднократно высказывал,  я за диктатуру закона.  Для меня все равно кто -левый,  правый. Если он нарушил закон - он должен отвечать по закону.

 

     У меня есть  записка.  "Уважаемый  Юрий  Федорович!  9  марта захвачено здание ЦК КПУ - первая попытка политического терроризма. Какова  ваша  оценка  случившегося?  Что  мешало  органам   быстро разрешить конфликт?"

 

     Конфликт разрешен.  Оценку дала Генеральная прокуратура, люди арестованы,  следствие идет.  Конфликт разрешен  бескровно  -  это самое главное.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Василю Червонію. За ним

- депутат Нечипорук.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху. Шановний  пане міністре!  Я думаю,  що не треба потурати всім тим, хто в стінах українського парламенту дозволяє собі  висловлюватися недержавною  мовою.  Якщо тут запитають французькою чи єврейською, то це ж не означає, що ви повинні відповідати цими мовами. У нас є єдина державна мова, її треба поважати.

 

     Я хотів  би  передати  слово  для  запитання  депутату  Івану Полюховичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область). Дякую, пане Василю. У мене до вас, пане міністре,  одне запитання. Я не буду стверджувати, але, мабуть, ви в курсі справи.

 

     Зараз обласні  ради  невідомо  з  чиєї  вказівки на порушення Закону про Державний бюджет проектують  на  утримання  працівників Міністерства   внутрішніх   справ  видатки  з  обласного  бюджету. Наприклад, у Рівненській області, за сьогоднішніми повідомленнями, планується  включити  до  видатків  обласного бюджету 1,5 мільйона гривень на утримання працівників МВС.  Поясніть, будь ласка, як ви ставитеся до такої ситуації?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Це ж ваша регіональна проблема.  При чому тут ставлення міністра до цієї ситуації. Це перше.

 

     Друге. Поважаючи вас усіх,  я відповідаю тією мовою,  якою до мене звертається людина. Мені здається, що так заведено у світі.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Володимиру Нечипоруку. За ним - депутат Потімков.

 

     НЕЧИПОРУК В.П.,  перший заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ  194,  Хмельницька  область).  Шановний Юрію   Федоровичу!  Дозвольте  вас  запитати:  як  сьогодні  можна утримувати працівників міліції,  щоб вони  захищали  громадян,  їх приватну   власність,  щоб  вони  захищали  державну  власність  і державні  організації,  якщо  практично  не  виділяються  кошти  з бюджету? Із загальної кількості передбачених на 1999 рік грошей їх було виділено всього 50 відсотків...

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. 32 відсотки.

 

     НЕЧИПОРУК В.П. Будь ласка, дайте відповідь.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Ви  знаєте,  мені  важко  на   це   запитання відповідати.  Я  задавав  його  міністру фінансів,  віцепрем'єру і Прем'єр-міністру і поки що відповіді на це запитання не отримав.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Потімкову. За ним буде виступати депутат Мусієнко.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область).  Обединение "Яблоко". Уважаемый Юрий Федорович! Работая тележурналистом в  Харькове,  я  проиграл  два  судебных  процесса милиции.  Я  судился со всей харьковской милицией и,  естественно, проиграл это дело, потому что судил харьковский суд.

 

     Суть моего  вопроса  в  следующем.  Вот  вы   говорите,   что сменилось много руководителей, в том числе и областных управлений, и говорите об этом как о позитиве.  Но ведь в большинстве  случаев смена руководства ничем не обясняется.  Я,  например, уверен, что происходит не очищение рядов милиции, а просто идет борьба кланов, и один клан сменяет другой.  Что и произошло, с моей точки зрения, в Харькове,  когда сменили руководство, а горожане причин смены не узнали, и все это обрастало слухами.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Причины  смены  руководства  были доведены до личного  состава.  И  неоднократно  мой  заместитель  -   господин Онуфриев,  который находится здесь,  выступал по телевидению.  Это ваше частное мнение.  Я же не могу претендовать на  монополию,  вы остаетесь с ним.  Есть четкая стратегия кадровой политики, которой мы следуем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Івану Мусієнку.  За ним буде виступати депутат Степура.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановний  Юрію Федоровичу!  Два коротких  запитання.  Одне  особистого  плану  і, можливо,  не дуже коректне. Пам'ятаєте, у нас з вами перша зустріч відбулася років дев'ять тому,  коли вас шановний Василь Васильович Дурдинець  привіз  у  Кіровоград  - молодого,  гарного полковника. Настільки ви тоді вели себе виховано, коректно, делікатно. І ось я дивлюся  на  вас зараз,  коли ви на трибуні.  Що відбувається?  Це вплив міліції? Безкарності? Чи це якісь суто особисті причини?

 

     І друге коротеньке запитання.  На другий день  після  відомих подій  у Кривому Розі ви в інтерв'ю телебаченню все розповіли так, що, як кажуть, питань не було. А що ж півроку відбувається?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Дякую.  Дивлячись на вас,  можу сказати, що з вами  теж  сталися  такі  зміни,  про  які  на всю Україну не хочу говорити, і не в кращий бік. Мабуть, на вас теж щось впливає.

 

     І друге.  Справа  щодо  замаху  на  кандидата  у   Президенти Вітренко  розслідується Службою безпеки.  Будь ласка,  запитуйте в Служби безпеки.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання надається Владиславу Степурі.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Левченку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Левченка, будь ласка.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракция   коммунистов Украины.  Уважаемый Юрий Федорович! Вы знаете, фракция коммунистов не голосовала за  бюджет  именно  потому,  что  силовые  структуры лишались своих льгот,  финансирования и так далее.  Перед выборами Президента Кучма издал указ о повышении заработной платы  офицерам силовых  структур,  выделив  для этого 600 с лишним миллионов.  Мы знаем,  что на выборах Президента силовые структуры внесли весомый вклад в победу именно данного кандидата.

 

     У меня   такой   вопрос.   После   выборов   Президент  лишил практически всего финансирования именно эти силовые структуры. Как вы  считаете,  либо  Президент  уверовал  в то,  что действительно силовые  структуры  молча  это  проглотят  и  не   смогут   как-то противостоять этому, либо это его недальновидная политика?

 

     Спасибо.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Бюджет формував уряд, а затверджувала Верховна Рада.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юрію Федоровичу, ваш час використано, прошу сідати. У нас є ще 17 хвилин. Думаю, вистачить.

 

     Слово надається    першому    заступнику   голови   Державної податкової адміністрації,  начальнику податкової  міліції  України Віктору Романовичу Жвалюку. Будь ласка.

 

     ЖВАЛЮК В.Р.,  перший  заступник  голови  Державної податкової адміністрації, начальник податкової міліції України. Шановний пане Голово!    Шановні    народні    депутати!    Питання   дотримання конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини  є  одним  із найголовніших у діяльності податкової міліції ДПА України.  Керівництву ДПА довелося докласти багато зусиль  для організації  роботи  цих  спеціальних  підрозділів  і забезпечення законності їх діяльності.

 

     Довелося відмовитися  від  горезвісної  звітності  по  оцінці діяльності   про   кількість   рейдів   на  об'єктах  торгівлі  та громадського   харчування,   накладених   штрафів   та   складених протоколів.  За основу результатів роботи взято виконання доходної частини бюджету за рахунок мобілізації коштів з тіньового  сектора економіки.   При   цьому  визначені  основні  принципи:  зменшення кількості перевірок  за  рахунок  підвищення  ефективності  вибору об'єктів  і  захист вітчизняного товаровиробника.  Це дало і деякі результати  -  зростання  надходжень  до   бюджетів   за   рахунок діяльності  податкової міліції.  Минулого року до бюджету надійшло 2,3 мільярда гривень,  а  за  два  місяці  поточного  року  -  408 мільйонів гривень.

 

     Виявлено ряд  резонансних фактів ухиляння від сплати податків у   нафтогазовому   комплексі,   на   ринку   електроенергії,    у фінансово-кредитній  сфері,  харчовій  та  спиртовій  галузях,  на споживчому ринку. Ліквідовано 63 конвертаційних центри і близько 5 тисяч фіктивних фірм, унаслідок чого до бюджету додатково надійшло 150 мільйонів гривень.  Із незаконного обігу вилучено  товарів  на суму  85 мільйонів гривень,  ліквідовано 365 підпільних цехів з їх виробництва.  Повернуто  з-за  кордону  валютної  виручки  на   85 мільйонів доларів.

 

     Проте в  діяльності податкової міліції ще не виключені окремі недоліки, і перш за все це пов'язано з дотриманням законності.

 

     Минулого року до органів ДПА надійшло  1  тисяча  129  скарг, заяв  та  звернень  про  неправомірні  дії  працівників податкової міліції.  З них підтвердилося 140,  з яких  103  -  про  порушення законодавства і 11 - про перевищення службових повноважень. За два місяці поточного  року  надійшло  59  скарг  і  звернень,  з  яких повністю підтвердилося 9 і частково - 4.

 

     За порушення  законності  43  працівники  податкової  міліції звільнені  з  органів   служби,   60   понижено   в   посаді.   За незабезпечення   належного  контролю  за  діяльністю  підлеглих  у минулому і поточному роках увільнено  з  посад  трьох  начальників обласних  управлінь,  10  їх  заступників,  а також 58 начальників органів районної ланки.

 

     Слідчими податкової міліції  у  1999  і  поточному  роках  не допущено незаконних затримань громадян та незаконних обшуків.

 

     На жаль,  мав місце один незаконний арешт. У серпні 1999 року було звільнено з-під варти за непідтвердженням підозри у  вчиненні злочину громадянина Іринюка. За це слідчого звільнено з посади.

 

     Було допущено  також  випадки  необгрунтованого  пред'явлення обвинувачення у вчиненні умисного ухиляння  від  сплати  податків. Стосовно 12 таких осіб кримінальні справи закрито за відсутністю в їх діях складу злочину.  За цими всіма фактами винні притягнені до суворої  дисциплінарної  відповідальності  -  звільнення з органів податкової служби і пониження в посаді.

 

     Із розглянутих у 1999 році судами 3,5 тисячі   кримінальних   справ   та   протокольних   проваджень виправдано 5 осіб (по 2 особи  в  Запорізькій  та  Кіровоградській областях, 1 - в Донецькій). За це слідчих звільнено зі служби, але треба  зазначити,  що  за  трьома  вказаними  фактами  прокурорами внесені  протести  на виправдальні вироки судів.  У поточному році незаконних арештів і притягнень до  кримінальної  відповідальності не допущено.

 

     З метою посилення контролю за діяльністю податкової міліції в системі ДПА створено підрозділи внутрішньовідомчого  контролю,  по боротьбі з корупцією, інспекції з особового складу, утворено також апеляційну службу.

 

     Не менш важливе  значення  надається  питанню  чистоти  рядів податкової    міліції.   У   минулому   і   поточному   роках   до відповідальності за корупційні  діяння  притягнуто  23  працівника податкової міліції.  Усі вони звільнені зі служби.  У 1999 році та за два місяці поточного року 4 працівники засуджені до позбавлення волі, 5 справ знаходяться на розгляді в судах, по 10 продовжується розслідування.

 

     З метою запобігання в подальшому подібних порушень видано ряд відомчих   нормативних  актів  стосовно  контролю  за  дотриманням законності  в  діяльності  податкових  органів.  Цілодобово  діють телефони  довіри,  за  якими кожний громадянин може повідомити про порушення його прав та  свобод  чи  про  інші  недоліки  в  роботі податкової служби або її конкретних працівників.

 

     Враховуючи, що  дотримання законності у великій мірі залежить від  якості  особового  складу,  здійснюється  комплекс   заходів, спрямованих  на поліпшення її кадрового забезпечення та підвищення професійної майстерності.  У  складі  Академії  податкової  служби створено факультет підготовки та центр перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.

 

     Державна податкова адміністрація проводить  подальшу  корінну модернізацію служби.  Стратегія нашої роботи спрямована,  з одного боку,  на  зменшення  податкового   тиску   на   товаровиробників, стимулювання розвитку підприємництва, а з другого, - на розширення бази оподаткування. Узято курс на оптимізацію кількості податкових інспекцій  та  органів  податкової  міліції.  За 1998-1999 роки їх скорочено на 248, у 2000 році планується зменшити ще на 274.

 

     Для більш  ефективного  вирішення   поставлених   завдань   і поліпшення  в  цілому  справляння  податків  ДПА  України пропонує наступне.

 

     Переглянути граничні розміри штрафів за умисне  ухиляння  від сплати податків у бік їх збільшення в три рази.

 

     Прийняти закони про податкову амністію та легалізацію доходів фізичних осіб, а також про запобігання відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом.

 

     Ввести кримінальну  відповідальність за навмисне неповернення валютної виручки.

 

     Надати можливість ДПА  України  самостійно  проводити  судові експертизи  по  порушених  кримінальних  справах,  для чого внести зміни і доповнення до Закону України про судові експертизи.

 

     І остання пропозиція.  Зараз  багато  коштів  знаходиться  на рахунках  фіктивних  фірм  (приблизно 100 мільйонів).  Тому ми теж пропонуємо, щоб такі кошти могли стягуватися на спеціальні рахунки і щоб вони могли працювати на економіку держави.

 

     Відповідні пропозиції  з  поставлених  питань  надані  уряду. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Доповідь  завершена.  Ми  домовлялися  відповідно  до нашого сьогоднішнього розкладу, що після першої доповіді відведемо час для запитань,  а це просто інформація. У нас є дев'ять хвилин, давайте ми використаємо їх для запитань. Запишіться, будь ласка.

 

     Слово надається   народному  депутату  Моісеєнку.  За  ним  - депутат Ващук.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Виктор Романович!  У меня вопрос следующего содержания. Перед вами выступал  министр  внутренних  дел  и  говорил,  что   за   разные злоупотребления  уволено  около 50 тысяч работников милиции,  но в частности людей, которые были замечены в коррупции, - всегонавсего 34 человека.

 

     Я в  своем  проекте  постановления  предлагаю,  чтобы служба, которую  вы  возглавляете  и  представляете,   -   Государственная налоговая  администрация  провела тщательную проверку соответствия доходов и расходов работников милиции. А то у нас получается очень интересная  ситуация,  когда  министр  плачется,  что  зарплата 88 гривень,  а у меня есть данные (и газета об этом  писала),  что  у него  дом  в  несколько  этажей  в  Кировоградской  области и тому подобное.

 

     Я хотел бы, чтобы вы прокомментировали эти моменты.

 

     ЖВАЛЮК В.Р.  Стосовно працівників податкової міліції,  то  23 чоловіка  понесли  відповідальність за корупційні діяння і понад 1 тисячу чоловік звільнено за різні порушення.

 

     Що стосується декларування доходів,  то це передбачено чинним законодавством,  і  відповіді  служби  відслідковують,  зокрема  і Державна   податкова   адміністрація,   правильність    заповнення декларацій, в тому числі співробітниками правоохоронних органів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук. За нею - депутат Мухін.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  Шановний  Вікторе Романовичу!  У мене до вас таке запитання.  Ви знаєте,  що зараз проходить аграрна реформа на селі, відбувається реорганізація господарств у приватні. І виникла така колізія:  ми прийняли  в  першому  читанні  законопроект  про списання  заборгованості  перед Держбюджетом,  а податкова служба, використовуючи те,  що остаточно він ще не прийнятий,  арештовує в багатьох  господарствах майно,  в дуже багатьох - у нас в комітеті більше сотні скарг з  цього  приводу.  Потім  це  майно  податкова адміністрація кожного району реалізує за дуже низькими цінами, які сама собі придумує,  через комерційні структури.  І якби ж це було тільки майно, а то забирається і худоба.

 

     Що ми робимо?  Ми допомагаємо Президенту реалізовувати добрий указ чи щось інше робимо?

 

     Дякую.

 

     ЖВАЛЮК В.Р.   Дякую.   Питання   дійсно   є   по   сільському господарству.  На  сьогодні  ми  маємо вказівку працювати в рамках того проекту закону, який прийнято в першому читанні.

 

     Щодо податкової застави.  Ви знаєте,  що в податковій заставі знаходиться  багато  майна,  в тому числі і на об'єктах сільського господарства. Ціни встановлюються не податковою службою, податкова служба  не  має  права встановлювати ціни.  Ціни встановлюються на біржах,  аукціонах і спеціальними  експертами.  Але  таке  питання дійсно є, і ми будемо його вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін. За ним - депутат Коновалюк.

 

     МУХІН В.В.  Иван  Степанович,  прошу  передать слово депутату Винскому.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Вінського.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.  Шановний доповідачу!  Ви знаєте,  що  зараз  у суспільстві є така стійка думка, що з податковою міліцією краще не зв'язуватись,  якщо не маєш "крыши".  Як би ви прокоментували таку думку,   яка   набуває   все   більшого  і  більшого  поширення  в суспільстві?

 

     І друге запитання.  Нещодавно ваша структура зняла 1  мільйон гривень  з  рахунку  найпопулярнішої  української газети "Сільські вісті",  чим поставила її на межу банкрутства і зриває вихід  цієї газети. А ви знаєте, що в неї близько 650 тисяч передплатників. Чи не могли б ви як керівник цієї структури якимось чином  розглянути цю  проблему  і  відновити  законність  стосовно  газети "Сільські вісті"?

 

     ЖВАЛЮК В.Р.  Зрозуміло.  Я хочу  поінформувати,  що  стосовно газети   "Сільські   вісті"   ведеться   розслідування,   порушено кримінальну справу.  Але я особисто перегляну  це  питання.  І  ми подивимось  на  доречність  цієї  справи і на ті заходи,  яких уже вжито.

 

     Що стосується "крыши",  то  хочу  сказати,  що  тим,  хто  не ухиляється  від сплати податків,  "крыша" не потрібна.  Її шукають ті, мабуть, хто ухиляється.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання має депутат Коновалюк.  За ним  - депутат Філіпчук.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область).  Уважаемый  Виктор Романович! Сегодня в процессе проведения административной реформы, реорганизации     Министерства     внутренних     дел,      других правоохранительных  органов наблюдаются попытки перетаскивания,  в частности   налоговой   милиции,   под   юрисдикцию   Министерства внутренних  дел.  Но  мы  понимаем,  что  это  достаточно  молодое подразделение в  системе  налоговых  органов.  Как  по-вашему,  не целесообразнее   ли   было   бы,   поскольку  все  преступления  в экономической сфере в основном связаны с сокрытием доходов,  чтобы подразделения  ОВСБ  внутренних  дел  также смогли бы работать под юрисдикцией налоговой милиции?

 

     ЖВАЛЮК В.Р.  Я  вважаю,  що  кожен  повинен  займатися  своєю справою.  Є  загальнокримінальні  злочини,  а  є  злочини  у сфері оподаткування. Ви знаєте, що до 1996 року податкова міліція була у складі МВС,  а в лютому 1998 року прийняли закон, згідно з яким ці підрозділи тепер входять до складу податкової адміністрації.

 

     Я вважаю,   що   це   найефективніший    варіант,    оскільки ревізорський   апарат,   апарат  оперативників  і  апарат  слідчих знаходяться  в  одному  відомстві.  Тобто  коли   постає   питання відповідальності   за  неправильне  рішення,  то  відповідає  одне відомство.  І  збитки  відшкодовує  одне  відомство   -   ДПА.   І концентрація  професіоналів,  яка є у податковій службі,  все-таки йде на користь.  Плюс 4  мільярди  гривень  за  1999  рік  зібрано податків. Ці цифри, мабуть, кажуть самі за себе.

 

     ГОЛОВА. Слово для запитання має депутат Михайло Ратушний.  За ним - депутат Масенко.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  164,  Тернопільська  область).  Шановний  доповідачу!  Можу сказати про вас тільки позитивне, точніше, про вашу службу. Ви, на мій погляд,  по  деяких  позиціях  досягли  кращих  результатів  у боротьбі   зі   злочинністю,  ніж  шосте  управління  Міністерства внутрішніх  справ.  Але  справді,  ваші  структури  доволі   часто використовуються  для  нейтралізації,  доведення  до банкрутства в конкурентній  боротьбі  між  тими  чи  іншими   комерційними   або господарськими структурами.

 

     Наводжу вам факти. У Тернопільській області є маленький такий собі  приватний  підприємець  (так  званий  середній  клас),  який утримує  єдиний  в області інтернат для хворих на туберкульоз,  де вчиться  більшість  дітейсиріт,  хворих  на  туберкульоз.  І  йому податкова  адміністрація  вже більш як півроку не повертає податок на додану вартість - 200 тисяч за  експорт,  які  йому  згідно  із законом  повинні  бути  повернуті.  Зверталися  всюди,  навіть  до головного тернопільського податківця - усе марно.

 

     Ще один приклад з мого округу.  Є страхова компанія "Нафтогаз України".  Арбітражний  суд постановив,  що підприємство (страхова компанія) праве.  Але податкова служба,  виконуючи, напевно, чиєсь замовлення   (допускаю,   що   знову-таки  конкурентів),  не  може змиритися з тим,  що їм треба повернути до  бюджету  8  мільйонів. Зараз  уже  навіть кажуть,  що "хазарівщина" знову повертається на Україну.

 

     Ви все-таки  конкретно  вирішуйте  справи  і  не  нищіть   ті паростки підприємництва, які є.

 

     ЖВАЛЮК В.Р.  Дякую.  Податкова  міліція не повертає ПДВ.  Але питання,  яке ви порушили, я сьогодні розгляну і доповім голові. І через керівництво Тернопільської області, гадаю, ми все владнаємо.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви сприйняли це як депутатський запит.  Останнє запитання - Олександр Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М. Дякую. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, якщо   є  у  вас  такі  дані,  скільки  суб'єктів  підприємницької діяльності у нас в державі користуються  пільгами  і  скільки  від цього втратив, у сумарному виразі, Державний бюджет?

 

     І друге запитання.  Ви погоджуєтеся з тим, що часто податкові органи використовуються  як  органи  залякування,  що  вони  часто виконують  свої функціональні обов'язки (на практиці я це помічав) у грубій формі?  Якщо ви визнаєте це,  то скажіть,  будь ласка, що робиться   для   того,   щоб  у  податкові  органи  люди,  зокрема підприємці, зверталися з радістю, а не з почуттям страху?

 

     ЖВАЛЮК В.Р.  Дякую.  Стосовно першого запитання про пільги. У нас  близько  чотирьох  тисяч  пільговиків.  Але,  як  ви  знаєте, Верховна Рада багатьох позбавила пільг,  за що ми  дуже  вдячні  і вважаємо, що це сприятиме збільшенню надходжень. Десь 3-4 мільярди втрачала держава на цих пільгах.

 

     Щодо другого запитання про  залякування  податковою  міліцією платників  податків.  Гадаю,  це не стосується податкової міліції. Можливо, хтось десь і дозволяє собі такі висловлювання, але ми від таких   співробітників   звільняємось,  які  використовуються  для залякування,  використовуються у боротьбі між конкурентами і  таке інше, і принципово підходимо до цих питань.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Вікторе    Романовичу.    Час   завершився. Оголошується перерва на 30 хвилин.

                   (П і с л я   п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу,  оголосіть народним депутатам, щоб заходили до залу, продовжуватимемо роботу. Перерва закінчилася.

 

     Запрошується до слова перший заступник голови Служби  безпеки України Юрій Володимирович Землянський. Будь ласка. Прошу уваги.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.,  перший  заступник  голови  Служби  безпеки України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати! Відповідно  до  статті 2 Закону про Службу безпеки України щорічно указами Президента України визначаються і затверджуються конкретні завдання  діяльності  її  органів та підрозділів на місцях.  Інших додаткових завдань від державних органів чи посадових осіб,  окрім передбачених законодавством, СБУ не одержувала, не виконувала і не виконуватиме.

 

     Згідно зі статтею  5  профільного  закону  діяльність  Служби безпеки  України  здійснюється  на основі дотримання прав і свобод людини,  поваги до її гідності, гуманності, коли для співробітника одним   з   головних  показників  є  попередження  і  профілактика правопорушень, а не позбавлення волі.

 

     Постійний контроль   за   дотриманням   конституційних   прав громадян   і   законодавства  в  оперативно-розшуковій  діяльності органів  і  підрозділів  СБ   України,   а   також   контроль   за відповідністю    виданих   Службою   безпеки   нормативних   актів Конституції   та   законам   України   здійснюється    Генеральною прокуратурою,  уповноваженим  Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

 

     На виконання Указу Президента України від 29 червня 1999 року про порядок реєстрації  нормативноправових  актів  Служби  безпеки України з питань розвідки,  контррозвідки та оперативно-розшукової діяльності  здійснено  перегляд  усіх   нормативноправових   актів служби, якими вона керується у повсякденній діяльності, на предмет їх відповідності Конституції та законам України,  про що  складено відповідні висновки.

 

     У 1999    році    уповноваженим    було   зареєстровано   сім нормативноправових актів Служби безпеки,  котрі  зачіпають  права, свободи й законні інтереси громадян.

 

     Що ж  до  застосування оперативнотехнічних засобів негласного отримання  інформації,  то  законодавчі  обмеження  не  дозволяють використовувати  їх на шкоду інтересам громадян.  Діє спеціальний, визначений  статтею  30  Конституції  і  детально  регламентований Верховним  Судом України,  порядок розгляду матеріалів про надання дозволу  на  проникнення  до  житла  чи  іншого  володіння  особи, накладення    арешту    на    кореспонденцію   і   виїмку   її   в поштово-телеграфних  установах  та  зняття  інформації  з  каналів зв'язку.

 

     Такі заходи      застосовуються     виключно     в     рамках оперативнорозшукової діяльності стосовно осіб,  які підозрюються у скоєнні  злочинів.  Нагляд за дотриманням законів та правомірністю застосування спеціальних технічних засобів  здійснюється  органами прокуратури.   Іншими   словами,   суд,   прокуратура  і  жорсткий внутрішньовідомчий контроль дають змогу ефективно  контролювати  і забезпечувати   дотримання   прав   людини  під  час  застосування спеціальної техніки.

 

     Робота із запитами і зверненнями  депутатів  і  громадян.  34 депутатських звернення і запити, які надійшли до СБУ цього року, і практично  всі  365   минулорічних   розглянуті   у   встановлений законодавством термін. На особливому контролі у керівництва Служби безпеки  та  регіональних  органів  перебуває  також   робота   зі зверненнями громадян,  кількість яких щороку зростає.  У 1998 році їх надійшло близько 17 тисяч,  у 1999 - понад 28 тисяч і майже  16 тисяч громадян були прийняті на особистому прийомі.

 

     Переважно порушувалися  питання боротьби з корупцією (близько 1 тисячі),  особистої безпеки громадян,  порушень  при  проведенні передвиборної  кампанії  (14),  погрози  на адресу депутатів (33), порушення в  діяльності  правоохоронних  органів  (179)  та  інші. Надійшло  296  скарг  на  дії  працівників Служби безпеки,  з яких підтвердилися 54. Усі винні притягнені до відповідальності, у тому числі чотирьох звільнено.

 

     Щодо звинувачень   у  порушенні  виборчого  законодавства.  У рамках   компетенції   Служби   безпеки   не   допущено   вчинення антиконституційних   та   інших  протиправних  дій,  які  могли  б призвести до дестабілізації соціальнополітичної ситуації в державі у  період  проведення  виборів  Президента України.  Здійснювалися також активні заходи з виявлення фактів силового втручання  в  хід виборчої  кампанії,  викриття  та  недопущення  корупції,  підкупу посадових осіб,  причетних до організації та проведення виборів, а також іноземного впливу на хід виборчої кампанії.

 

     Службою безпеки у взаємодії з іншими правоохоронними органами було розкрито понад 80 фактів погроз  та  насильницьких  дій  щодо представників  органів  державної влади і депутатів різного рівня. Жодного порушення Службою безпеки чинного виборчого  законодавства не допущено.

 

     Дотримання законності і прав людини в слідчих ізоляторах СБУ. За  останні  два  роки  робота  шести  слідчих  ізоляторів  Служби безпеки,  умови  утримання в них і дотримання законності щомісячно перевірялись  обласними  прокурорами  і   періодично   Генеральною прокуратурою.  Діє  жорсткий відомчий контроль з боку спеціального інспекторського  підрозділу  центрального  апарату  СБУ.   Слідчий ізолятор  у  місті  Києві  чотири  рази  перевірявся Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Ніною Карпачовою, відвідувала ізолятор і делегація Ради Європи. У ході перевірок грубих порушень законності  не  виявлено,  що  підтверджується   актами   місячних перевірок    Генеральної   прокуратури,   а   також   відповідними документами делегації Ради Європи.

 

     Іноземним громадянам, котрі утримуються під вартою, надається можливість  зустрічатися  з послами та консулами своїх держав.  35 представників  дипкорпусу,  які  протягом  останніх   двох   років відвідали  слідчий  ізолятор  СБУ,  відзначили  відповідність умов утримання в ньому міжнародним нормам.

 

     Щодо прикрої надзвичайної події  в  слідчому  ізоляторі  УСБУ Львівської області в березні 1996 року, то за фактом смерті Мазоли порушено кримінальну справу,  яку зараз розглядає  військовий  суд Львівського   гарнізону.   За  нею  притягаються  до  кримінальної відповідальності 6 колишніх співробітників слідчого ізолятора УСБУ Львівської  області.  Інші  посадові  особи  понесли  покарання  в дисциплінарному порядку,  вжито належних  упереджувальних  заходів для недопущення подібних інцидентів.

 

     Окремі резонансні  справи.  Із так званих резонансних справ у провадженні  слідчого  управління  СБУ   знаходиться   кримінальна справа,   порушена  за  фактом  посягання  на  життя  кандидата  в Президенти України,  народного депутата України Вітренко 2  жовтня 1999 року в місті Кривому Розі.

 

     На даний час слідчими завершено 29 із 81 призначеної експертизи. У ході попереднього розслідування обставин  злочину  встановлено  ряд нових фактів,  які вказують на причетність обвинувачених  до  вчинення  інших  злочинів,  зокрема контрабанди вогнепальної зброї,  боєприпасів та вибухових речовин, умисного знищення колективного та індивідуального майна,  умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

 

     Всього по   справі  як  обвинувачені  проходять  5  осіб,  45 громадян  визнано   потерпілими   внаслідок   вчиненого   злочину. Обвинувачений в організації посягання Сергій Іванченко намагається в будь-який спосіб затягти ведення  слідства,  направляє  численні скарги   та   заяви   на  адресу  ЗМІ,  органів  державної  влади, прокуратури з метою привернення уваги  громадськості  до  себе  як особи, яка невинно постраждала внаслідок політичної провокації.

 

     24 лютого  він  надіслав  заяву на адресу головного редактора газети "Голос України", в якій висловлює думку про небезпеку свого подальшого  перебування  в  СІЗО  СБ  України.  З  метою уникнення можливої компрометації слідства слідчим управлінням  СБУ  винесено постанову  про переведення Сергія Іванченка до київського слідчого ізолятора  Державного  департаменту  України  з  питань  виконання покарань.  З  3  березня  Сергій Іванченко утримується у вказаному СІЗО.

 

     У ході розслідування дотримуються законні права  та  інтереси обвинувачених.  Всі  слідчі  дії  з ними проводяться у присутності захисників  обвинувачених.   Іванченка   і   Самойлова   відвідала Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Карпачова. Двічі їм як  громадянам  Росії  надавалося  побачення  з  представниками посольства Російської Федерації.

 

     Нагляд за  дотриманням  законів  у  ході  розслідування  цієї справи здійснюється Генеральною прокуратурою України,  з боку якої претензій з даного приводу до цього часу не надходило.

 

     Працівниками СБ   України  в  складі  міжвідомчих  слідчих  і оперативних груп відповідно до  компетенції  здійснювалися  заходи щодо  з'ясування  обставин  ДТП,  в  яких загинув народний депутат Чорновіл  та  постраждав  секретар  Ради  національної  безпеки  і оборони  Євген  Кирилович  Марчук.  Інформації  про  зв'язок ДТП з державною та політичною діяльністю потерпілих не здобуто.

 

     І на завершення.  На жаль,  я усвідомлюю негативне  ставлення частини  депутатів  Верховної  Ради  до  діяльності Служби безпеки України.  Запевняю вас, що таке ставлення абсолютно безпідставне і причини його лежать у політичній або комерційній сфері. До відома: як  свідчить  аналіз  звернень  громадян,  а  також   соціологічні дослідження,  зокрема  Інституту  соціології  НАН України,  рівень довіри громадян до Служби безпеки зростає і є найвищим порівняно з іншими правоохоронними органами. Це спонукає нас до результативної роботи по  боротьбі  з  корупцією,  організованою  та  економічною злочинністю,  активізації  заходів щодо захисту законних інтересів та прав громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!   У   нас   був   один   доповідач визначений,  і  ми  відповідно  до  Регламенту  1 годину 15 хвилин задавали запитання.  Це для інформації.  Але я домовлявся з  Юрієм Володимировичем  і  прошу вас,  виставте 15 хвилин і запишіться на запитання. Будь ласка. Висвітіть.

 

     Слово надається  Ярославу  Кендзьору.  За   ним   -   депутат Ніколаєнко.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.   Юрію  Володимировичу!  Зрозуміло,  що  Служба безпеки України в першу чергу повинна стояти  на  сторожі  безпеки нашої держави, бо, власне, це закладено в її назві. Служба безпеки постійно є свідком того,  що тут з трибуни Верховної Ради  деякими депутатами Верховної Ради виголошуються прямі заклики до повалення Української держави,  тобто відновлення  Радянського  Союзу.  Чому якось  боязливо  поводиться Служба безпеки,  не вживає відповідних заходів стосовно тих людей,  які  мали  б  нести  відповідальність згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Ярославе Михайловичу,  ви знаєте,  що заяви депутатів  у  цій  сесійній  залі   не   підлягають   кримінальній відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Слово  для запитання надається Станіславу Ніколаєнку. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція "Лівий  центр",  Соціалістична партія. Шановний Юрію Володимировичу! Є свідчення людей, що молоді люди, зокрема Іванченко, ніякого відношення до терористичного акту у Кривому Розі не мали.  І те,  як усе відбувалося,  коли спочатку оголосили,  хто все це  організував,  а  потім  щодня  до  виборів передавали  по  телебаченню,  що  довірена  особа  Мороза до цього причетна (хоча це  не  професія,  він  підприємець,  і  ніколи  не представляють  людину  за  його громадським дорученням,  тільки за професією),  і те, що його перевели зі слідчого ізолятора знову до загального  ізолятора  (ніби ми не розуміємо,  що якщо ви захочете організувати біду,  то ви її і там організуєте),  свідчить,  що це суто політична справа.

 

     Скажіть, будь  ласка,  коли  буде  завершена  ця справа?  Уже вибори пройшли, скільки можна мучити людей?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Я з усією відповідальністю  кажу,  що  якби йшлося тільки про цей терористичний акт,  то ми завершили б справу 7 квітня цього року.  Але у зв'язку  з  тим,  що  виникло  ще  два епізоди загальнокримінальних злочинів, ми повинні їх відпрацювати. На сьогодні група  слідчих  оперативних  працівників  перебуває  в Кривому  Розі.  Як  тільки  ми  відпрацюємо  ці два епізоди,  дана кримінальна справа буде передана до суду.  Запевняю  вас,  що  два брати  Іванченки і Самойлов - це люди,  які безпосередньо причетні до  цього  факту,  і  вони  будуть  нести  відповідальність.   Все відпрацьоване задокументовано так, як це необхідно.

 

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Ви   в  принципі  відповіли  на  запитання стосовно замаху на життя кандидата в  Президенти,  яке  сталося  в моєму виборчому окрузі. Хоча громадська думка з цього приводу дуже різниться.  Тож у мене таке запитання у зв'язку з тим, що на перше запитання ви вже відповіли соціалістам.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  прослуховуються  телефони народних депутатів?  Чому я запитую про це? Тому що коли починаєш дзвонити, наприклад у Київ або з Києва у Кривий Ріг,  то навіть голоси чути: дзвонить тому-то.  Ми звернулися з цього приводу  до  прокуратури, але хочеться знати, що робить Служба безпеки, яка повинна все-таки захищати державних діячів?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Я  вам  гарантую:  жоден  телефон  народних депутатів  України  не прослуховувався і не прослуховується (Шум у залі). Ні, мені не смішно. Це безпідставні заяви.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Костинюк.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  Моє  запитання  стосується  економічної безпеки нашої держави.  У мене є інформація про іноземні кредити,  залучені  під державні гарантії. Всього було залучено 1 мільярд 903 мільйони 417 тисяч доларів США.  За станом на 1 вересня 1999 року не  повернуто 836 мільйонів 959 тисяч доларів США,  тобто приблизно 4,5 мільярда гривень.  У нас  немає  чим  платити  пенсії,  немає  чим  платити зарплату,  в тому числі і працівникам вашої служби, Збройним Силам України, Міністерству внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі. І це  порушення  конституційних  прав  наших  громадян.  Що робиться Службою безпеки для повернення цих кредитів, які були отримані?

 

     І друге.  Іване  Степановичу,  до  вас  є  прохання.  Я   вже порушував   цю   проблему.   Підпішіть,  будь  ласка,  протокольне доручення  Генпрокуратурі,  щоб  вона  надала  народним  депутатам України докладну інформацію за цими фактами.

 

     Дякую.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.   Служба  безпеки  України  разом  з  іншими правоохоронними органами постійно займається питаннями  повернення валюти  з-за  кордону до нас в Україну.  Є ряд кримінальних справ, які розслідуються слідчим управлінням Служби безпеки України,  для розслідування  яких є необхідність виїзду за кордон,  у тому числі до Швейцарії та ряду інших країн.  Але ці питання вирішуються дуже важко,  до  того  ж  у нас немає достатньо коштів,  щоб відряджати співробітників за кордон.  Але цією роботою ми займаємося  і  коли маємо  хоч якусь можливість повернути ці гроші,  ми їх повертаємо. Такі кримінальні справи у нас є.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат висловлює  невдоволення  відповіддю. Ідеться  не  про ті гроші,  які хтось особисто не повернув,  а про повернення кредитів, які надавалися під державну гарантію.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  У  нас  є  кримінальна  справа  за   фактом неповернення   грошей,  взятих  під  гарантії  Кабінету  Міністрів України. Я це й мав на увазі.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Письмове запитання, будь ласка.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.     "Юрий     Владимирович!     Руководитель Администрации  Президента  Литвин  заявил,  что  теракт по захвату здания ЦК КПУ дает шанс коммунистам на критику  правоохранительных органов  на  Дне  правительства  в  Верховной  Раде.  Уверен,  что силовики к организации теракта не имеют отношения.  Крестные  отцы названы молодчиками. Как вы относитесь к заявлению Литвина?"

 

     Правоохранительные органы  не  имеют  к этому отношения.  Это однозначно.  А  что  касается  заявления   Владимира   Михайловича Литвина,  то,  наверное,  у  него  есть  какая-то своя информация, которую я не могу прокомментировать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк. За ним

- депутат Зубов.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Юрію Володимировичу!  Чи є у Служби безпеки претензії  до народних  депутатів  такого  плану,  як  у Міністерства внутрішніх справ?  Я маю на увазі кримінальні справи і таке інше.  Якщо є, то чи  не  могли б ви назвати кількість таких депутатів і якщо можна, то й прізвища? Це перше запитання.

 

     І друге.  Стосовно  передчасного,  на  нашу  думку,  закриття справи за фактом загибелі В'ячеслава Чорновола.  Як ви думаєте, чи не доцільно було б таку резонансну справу розглянути у  відкритому судовому порядку? Бо залишилося дуже багато питань, на які поки що немає відповіді.

 

     Дякую.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Щодо загибелі народного депутата  Чорновола Юрій Федорович Кравченко уже вам доповів.

 

     Що стосується  компетенції Служби безпеки,  то,  повірте,  ми добросовісно...  На сьогодні ми не маємо жодного  факту,  який  би свідчив про зумисне вбивство народного депутата.  Тому ми прийняли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи  за  статтею 58.

 

     І щодо   другого   запитання.  Я  буду  обережним.  Вчора  ми направили Генеральній прокуратурі матеріали стосовно семи народних депутатів  України,  які  порушили  Закон  України  про боротьбу з корупцією.  Після того  як  Генеральна  прокуратура  погодиться  з нашими пропозиціями, я назву їхні прізвища, вони в мене є, а зараз не буду.  Михайло Олексійович мудрий чоловік, він подивиться, тоді ми...

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання надається Валентину Зубову.  За ним - депутат Левченко.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Спасибо,  Иван Степанович.  Фракция "Левый центр". Уважаемый Юрий Владимирович! Я хочу вернуться к проблеме,  которая уже поднималась сегодня в этом зале.  Вы знаете, что в период президентской предвыборной кампании было подпольно издано  три  выпуска  самой  популярной  в  Украине газеты "Сільські вісті" миллионными тиражами.  Когда депутат Мухин задал этот вопрос министру  внутренних  дел,  тот  отослал  его  к прокурору.  Вызывает  сожаление,  что  министр  внутренних  дел не знает,  что   политические   провокации   -   компетенция   Службы безопасности.

 

     Я задаю  вам  конкретный  вопрос:  как  отреагировала  Служба безопасности   на   проведение    широкомасштабной    политической провокации  под  охраной  специальных подразделений внутренних дел страны?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Я с этой трибуны  на  этот  вопрос  отвечаю второй  раз.  Что касается партийной конкуренции,  в том числе и в ходе президентской предвыборной кампании,  то  с  этими  вопросами обращайтесь   в   Центральную   избирательную   комиссию.   Служба безопасности этим заниматься не будет  (Шум  у  залі).  Функции  и задачи службы безопасности определены законом.

 

     ГОЛОВА. Слово  для запитання надається Анатолію Левченку.  За ним - депутат Мовчан.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І. Прошу передати слово депутату Донченку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Донченка Юрія, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.    Фракция    коммунистов.    Уважаемый    Юрий Владимирович!  Мы  вместе  с  вами были во время захвата здания ЦК Компартии Украины.  Вы  видели  листовку,  распространенную  этими молодчиками,  которая  называлась  "Інформаційне повідомлення".  Я процитирую отрывок из этой листовки:  "Так,  7 березня 2000  року, напередодні  столітнього  ювілею виголошення Маніфесту українських патріотів-державників,   гуртом   свідомої   української    молоді "Самостійна  Україна"  здійснено  захоплення  будівлі ЦК Компартії України".  Я подчеркиваю,  здесь фигурирует дата - 7 марта.  Мы  с вами  были  свидетелями 9 марта.  Что делала Служба безопасности 8 марта и полдня 9 марта?  Она никак не прореагировала  на  то,  что этот документ изготовлен типографским способом, и абсолютно никого не предупредила.

 

     Я продолжаю вопрос.  У меня на руках есть документ -  анкета. Идет  опрос  руководителей сельскохозяйственных предприятий,  кого они поддерживали во время президентских выборов,  каков их рейтинг среди  населения,  на  кого влияли и так далее.  То есть это явный документ политического сыска в стране.

 

     Скажите, пожалуйста,  какая реакция на эти два  документа  со стороны Службы безопасности?

 

     Спасибо.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Что касается опроса председателей КСП, то я гарантирую вам:  Служба безопасности никакого отношения к этому не имеет.  Это не политический сыск.  Если это политический сыск,  то проводит его кто-то,  только не Служба  безопасности.  Кто  -  это другой вопрос, но не Служба безопасности.

 

     И ответ  на  первый  вопрос.  Я хочу вам сказать,  что Служба безопасности не спит  и  не  отдыхает.  То,  что  они  подготовили листовку...  Эта организация - "Самостійна Україна" - была создана 7 марта и 9 марта прекратила  свое  существование  (Шум  у  залі). Организовал  эту группу молодых людей некий Башук.  Он там был,  и все  его  видели.  Он  организатор.  Другой   вопрос   -   идейные вдохновители, но организатор он.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. За ним

- депутат Мухін.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Шановний  доповідачу!  З  огляду  на  те,   що ставилося  запитання  про події біля будівлі ЦК КПУ,  я насамперед хочу висловити вам вдячність (я,  як і ви,  там був),  що ви  були серед  тих  працівників  правоохоронних  органів,  які  не  хотіли допустити застосування силових методів.  Бо  деякі  гарячі  голови хотіли силового втручання і таке інше.

 

     Але в  мене конкретне запитання щодо вимоги цієї групи,  яка, як ви кажете,  перестала існувати.  Вони кажуть,  що одна з  їхніх вимог  (тому  вони  і  вдалися  до  такого  акту та звертаються до депутатів і до всіх нас)  полягає  в  тому,  щоб  в  Україні  була заборонена діяльність партій,  організацій,  релігійних формувань, які  своїми  діями  чи  в  програмах  бодай  ставлять  під  сумнів доцільність   існування  Української  держави  як  незалежної.  Це входить у прямі обов'язки Служби безпеки України.

 

     Скажіть, будь ласка,  що робиться  СБУ  для  того,  щоб  такі організації,  як,  скажімо,  лимонівці, які захопили в Севастополі Будинок моряків і яких за місяць було відпущено в Росію  (громадян Росії),  не діяли активно в Україні і щоб молоді люди не вдавалися до таких акцій, до яких вони вдалися 9 березня?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Пане Михайле! Я справді не був прихильником застосування силових методів 9 березня.  І слава Богу,  що все так закінчилося.

 

     Щодо діяльності партій,  про які ви говорили.  Служба безпеки України  займається  всіма  партіями і громадськими організаціями, які загрожують національній безпеці  і  територіальній  цілісності України. Ми займаємося не тільки партіями, а й конкретними людьми, які ініціюють ці питання.  Ці люди практично всі нам відомі.  Ми з ними  працюємо,  включаючи  й  особисті  контакти,  з тим,  щоб не допустити такого.

 

     Дії, скоєні в Севастополі,  ви знаєте, були припинені. А чому передали росіянам?  Запевняю вас, ішлося про інтереси і України, і Російської Федерації, тому було прийнято таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Юрий Владимирович! На второй день после покушения на  кандидата  в  Президенты  в  Кривом  Роге  по  Закону о Службе безопасности вы обязаны были возбудить  уголовное  дело  и  начать следствие.  Однако  две недели деятели,  которые якобы покушались, содержались в милицейской тюрьме, и две недели Служба безопасности не возбуждала уголовное дело.  Это же невыполнение Закона о Службе безопасности. Это первый вопрос.

 

     Второй. Я хотел бы услышать, проводит ли на самом деле Служба безопасности  профилактическую  работу  в связи с террористическим актом - захватом ЦК Компартии Украины?  Это вопиющее безобразие. Я представляю,  какой  бы  сейчас шум поднялся,  если бы то же самое произошло с Рухом, и что бы говорили наши власти.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В. Профилактическая работа. Мы сейчас принимаем все  меры,  чтобы избежать рецидива,  чтобы с другой стороны такие факты не повторились.  И я очень прошу представителей  левых  сил, очень  прошу,  надеясь  на вашу мудрость:  не надо проводить такие акции. Как я отношусь к этой акции? Точно так, как и вы все, здесь присутствующие.  Я  ее осуждаю так,  как осуждает Уголовный кодекс Украины.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Володимировичу. Час вичерпано. Переходимо до обговорення.

 

     Слово надається   голові   Комітету   з   питань  боротьби  з організованою   злочинністю   і   корупцією   Юрію   Анатолійовичу Кармазіну. За ним буде виступати депутат Удовенко.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ  134,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Шановні присутні!  Я уважно  вислухав  усі  доповіді,  які  сьогодні  були виголошені.  І  хочу сказати,  що протягом принаймні п'яти років у діяльності  правоохоронних  органів  України  чітко  проглядаються тенденції до змалювання криміногенної ситуації в державі у рожевих тонах,  до  невпинного  вихваляння  удаваними  успіхами  на   ниві боротьби зі злочинністю, до досить вільної цифрової еквілібристики у статистиці.  А остання, до речі, повністю в руках посадових осіб правоохоронних органів.

 

     На українську громадськість останніми роками тисне величезний вал  бравурної  інформації  про  величезні  успіхи  в  боротьбі  з організованою  злочинністю  і  корупцією.  Вироблено  цілу систему різних визначень,  звітних штампів і обтічних виразів,  зміст яких важко  збагнути.  Наприклад,  мало  кому  з юристів зрозумілі такі терміни, як "протидії організованій злочинній діяльності злочинних угруповань",  "знешкодження організованих злочинних груп", "підрив економічного підгрунтя діяльності організованих  злочинних  груп", "відпрацювання   регіонів".   Такі   тріскучі  терміни  вживаються керівниками  не  випадково.  Бо  не  хочеться  чесно  визнати,  що насправді  до  кримінальної  відповідальності  притягуються тільки одиниці з числа акул злочинного світу, суди засуджують в основному дрібних  крадіїв,  а  корумпований  високопоставлений  чиновник  - взагалі дуже рідкісний гість на лаві підсудних.  Хто  зможе  зараз назвати  по  пам'яті  хоч 10 серйозних судових процесів за останні п'ять років і згадати вироки судів хоча б  по  декількох  групових кримінальних  справах  стосовно  справжніх організованих мафіозних груп?  Ніхто не назве.  Ось тому наші шановні генерали з  багатьма зірками  видумали  гучні,  але  непроцесуальні  вирази  на  кшталт "знешкоджені" та "ліквідовані".  Ліквідовані - це тоді,  коли  суд виніс вирок.

 

     За наявними  у  Комітеті  Верховної  Ради з питань боротьби з організованою  злочинністю  і   корупцією   матеріалами   змушений констатувати,  що  в  державі  йде  повне  знищення  національного товаровиробника,  а внаслідок  постійного  зростання  злочинності, особливо організованої,  загрози конституційним правам та свободам громадян України,  неспроможності правоохоронних органів захистити життя,  здоров'я,  власність громадян у державі створилася реальна загроза національній безпеці з боку злочинного світу.

 

     Ми збудували не демократичну,  соціальну, правову державу, як це  передбачено у статті 1 Конституції України,  а,  на мою думку, кримінальну,  корумповану, безправну державу, де нормою життя став лозунг: "Вкрав карбованець - злодій, вкрав мільярд - мільярдер".

 

     З року  в  рік  в Україні зростає організована злочинність та кількість скоєних нею злочинів. Назву дані тільки за кілька років, хоча   проаналізував  ситуацію  за  всі  роки  незалежності  і  до незалежності.  1998 рік  відзначений  такими  здобутками  протидій організованій  злочинності:  виявлено  1  тисячу 157 організованих груп,  якими вчинено 9 тисяч 273 злочини,  виявлено 92 бандитських формування.  У  минулому  році виявлено 1 тисячу 166 організованих злочинних груп, до складу яких входило 4 тисячі 673 особи, котрими скоєно 9 тисяч 307 злочинів, з яких: вбивств - 101, розбоїв - 691, вимагань  -  689,  розкрадань  -  480,  крадіжок   державного   та колективного майна - 3 тисячі 66, хабарництва - 2 тисячі 211.

 

     Починаючи з  1991  року  йде постійне зростання організованої злочинності та кількості скоєних ними злочинів.  Про  який  захист конституційних прав громадян від злочинних посягань може йти мова? Керівництво  правоохоронних  органів  постійно  вводить  в   оману Президента  України,  Верховну  Раду України,  народних депутатів, народ України і платників податків,  за рахунок  яких  утримуються правоохоронні органи,  про досягнуті ними успіхи у знешкодженні та ліквідації злочинних угруповань.

 

     А ось  і  результати  цієї  боротьби.  За   вказівкою   вищих посадових  осіб  Міністерства  внутрішніх справ України без відома Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою злочинністю  і  корупцією,  з  порушенням вимог Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою  злочинністю було  здійснено  значне скорочення особового складу підрозділів по боротьбі з організованою  злочинністю  і  корупцією.  Організована злочинність  та  кількість  скоєних  нею  злочинів  проти громадян України  систематично  зростають,  а  керівництво   МВС   скорочує особовий  склад  підрозділів,  які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і  корупцією.  Це  що  -  захист  конституційних  прав громадян від злочинних посягань чи навмисне сприяння організованій злочинній  діяльності?  Та  тільки  за  це  антизаконне   рішення, незаконне  скорочення  особового  складу підрозділів по боротьбі з організованою   злочинністю,    фактично    сприяння    діяльності організованої  злочинності  в Україні посадові особи повинні сісти на лаву підсудних.

 

     На підтвердження  своїх  висновків  про  те,  що  замовчують, приховують  від  громадськості  деякі дані,  хочу навести дані про розкриття злочинів.  Так, за станом на 1 січня 1999 року в державі не  було розкрито 1 мільйон 679 тисяч злочинів,  із них:  13 тисяч випадків бандитизму,  5 тисяч 810 навмисних вбивств,  18 тисяч 443 зумисних тяжких тілесних ушкоджень,  2 тисячі 403 згвалтування, 15 тисяч 442 розбійних напади,  141 тисяча грабежів,  402 тисячі  942 розкрадання.

 

     Що змінилося за рік роботи?  За станом на 1 січня 2000 року в державі вже не розкрито 1 мільйон 781 тисячу  злочинів.  Тобто  за рік  ця  цифра  зросла  майже  на  102  тисячі.  Ось  про що ми як представники народу повинні запитати у цих високопоставлених осіб. Чи спроможні вони далі виконувати свої обов'язки?

 

     Комітет постійно  тримає  в  полі  зору  так звані резонансні кримінальні справи щодо злочинних посягань  на  життя  і  здоров'я державних  діячів,  народних  депутатів  України,  інших відомих у країні  осіб.  Стан  розслідування   цих   справ   можна   вважати катастрофічним.  Попри  всі  бадьорі запевнення керівників силових структур жодна справа не доведена до суду.  Переважна більшість їх взагалі  не  розкриті.  Скоро  мине  шість  років  з дня замаху на народного депутата Бортника.  Ясності немає ніякої, правоохоронці, схоже, про цей злочин забули. Скільки слів було сказано про те, що вбивство народного депутата Щербаня і його дружини майже розкрито, проте   спливають   роки,  а  достеменно  нічого  не  встановлено. Відходять у давнину замах  на  діючого  тоді  Прем'єра  Лазаренка, вбивство Гетьмана.  Буквально через два тижні буде сумна річниця з дня  загибелі  Чорновола,   але   ні   депутатський   корпус,   ні громадськість  так  і  не мають остаточної переконливої інформації про наслідки їх роботи у цій справі.

 

     Підозріло довго тягнеться слідство  у  справі  про  замах  на Вітренко  та  Марченка.  А останні посягання на народних депутатів нинішнього  і  минулого  скликань  Верховної  Ради  Єльяшкевича  і Лященка? Буквально шокує гранітний спокій правоохоронців. Порушено кримінальні справи за ознаками злісного хуліганства та й усе, хоча мова  йде про злочин,  передбачений статтею 58 "Посягання на життя державного діяча".  А щодо Лященка,  то це замах  на  вбивство.  У глухому  куті  також слідство у справі про побиття Хари.  То що це таке:  неспроможність чи відоме  небажання  встановлювати  істину, коли вона комусь і чомусь незручна?

 

     Не гарантують   зупинення   порушення   законності  і  органи прокуратури України,  у зв'язку з чим усе більше громадян  України звертаються  до  Верховної  Ради та до народних депутатів України. Близько 19 тисяч звернень громадян,  або 15,6  відсотка  загальної кількості  звернень,  що  надійшли  до Верховної Ради,  стосуються питань порушення прав громадян України  правоохоронними  органами, зупинення  процесу  криміналізації  суспільства.  Вони  спричинені безкарністю за порушення закону, неправомірними, іноді свавільними діями окремих співробітників правоохоронних органів.

 

     Сьогодні порушувалося  питання  про  незадовільне становище з вирішенням  соціальних  проблем  правоохоронців.  Комітет   цілком поділяє  таку думку і обстоює ті позиції,  щоб правоохоронці добре фінансувалися. Але це нерідко призводить до злочинів.

 

     Так, з 14 по 28 січня  2000  року  співробітники  Радянського районного  управління  внутрішніх  справ  міста  Києва  вимагали з керівництва видавництва  "Бліц-прінт"  спочатку  5  тисяч  доларів Сполучених  Штатів  Америки,  а  потім  начальник Радянського РУВС Школьний  особисто  збільшив  суму   компенсації   за   припинення перевірки  до  140  тисяч  гривень.  В  іншому  випадку гарантував порушення кримінальної справи і наступні арешти службових осіб ЗАТ "Бліц-інформ" та народних депутатів, членів партії СДПУ(о). За цим фактом прокурором міста  Києва  порушена  кримінальна  справа,  бо встановлені  порушення  Закону про оперативнорозшукову діяльність, Закону  про  міліцію,  Указу  Президента  про  деякі  заходи  щодо регулювання підприємницької діяльності. Фірма звернулася до суду з позовом до правоохоронних органів на суму 547 тисяч 806 гривень. А що ж тоді залишиться на фінансування нормальних працівників?

 

     Безкарності за   порушення   законів   мають  запобігти  саме контроль Верховної Ради України  за  виконанням  законів  у  сфері боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією та перевірка діяльності спеціальних підрозділів  по  боротьбі  з  організованою злочинністю   Міністерства   внутрішніх  справ  і  Служби  безпеки України,   передбачені   статтями   23,   24,   35   Закону    про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

 

     Але ці  вимоги  не дотримуються.  Близько трьох років народні депутати минулого і нинішнього  скликань  Верховної  Ради  України Євдокимов  та  Жир  як  керівники  парламентської Комісії з питань законності і правопорядку вимагали припинити  незаконні  дії  щодо громадянина  Локайчука,  до  якого  на обшук без санкції прокурора прибуло   аж   18   співробітників   спецпідрозділу   в    масках, бронежилетах,  з  автоматами.  Тільки  в лютому 2000 року суд його виправдав,  а на адресу МВС та Генпрокуратури  виніс  ухвали.  Хто поніс за це покарання? Як розуміти ті відписки наглядових колегій?

 

     Тривалий час  у  державі правоохоронними та судовими органами брутально     порушуються     норми     кримінально-процесуального законодавства стосовно осіб,  які утримуються під вартою в слідчих ізоляторах.  Шановні народні депутати! Протягом тільки 1998 року в цих   установах  утримувалося  понад  42  тисячі  громадян.  Через систематичну тяганину при проведенні  попереднього  слідства,  при розгляді справ у судах слідчі ізолятори переповнені. Тільки за той період,  який я назвав,  допущено порушення стосовно більш  як  14 тисяч осіб, у тому числі щодо 10,5 тисячі осіб з вини судів і щодо 3,6 тисячі осіб з вини органів попереднього слідства.

 

     За 1999  рік  норми  кримінальнопроцесуального  законодавства порушені стосовно 21 тисячі 588 осіб, які утримувалися під вартою. Найбільше таких порушень допущено в слідчих ізоляторах  Автономної Республіки   Крим,   Одеської,  Харківської,  Донецької  та  інших областей.  Близько 300 чоловік утримувалися в  слідчих  ізоляторах взагалі  без  продовження строку тримання під вартою.  Тобто людей без вироку суду і визнання їх винними у скоєнні злочину  незаконно роками утримують у слідчих ізоляторах.

 

     Я нагадую присутнім у залі вимогу статті 156 "Строки тримання під вартою" КПК України, строки обмежені. Тримати під вартою можна не більше двох місяців. Цей строк може бути продовжений районним і міським прокурором до трьох місяців,  далі обласним прокурором  до шести  місяців  і  Генеральним  прокурором  до 1,5 року.  Подальше продовження строку не допускається.  На жаль,  строки тримання під вартою систематично порушуються.  Незаконно утримуючи громадян під вартою, правоохоронці самі стають злочинцями. Так, без вироку суду в  слідчих  ізоляторах України більше місяця незаконно утримується 24 тисячі 487 громадян, у тому числі 1 тисяча 777 громадян, справи стосовно яких направлені судами на додаткове розслідування;  від 1 до 3 місяців - 11 тисяч 269 громадян,  у тому числі 146  громадян, справи стосовно яких направлені судами на додаткове розслідування; від 3 до 6 місяців - відповідно 7 тисяч 23 та 338 громадян;  від 6 місяців  до  1  року - 4 тисячі 30 та 554 громадяни;  від 1 до 1,5 року - 1 тисяча 120 та 323 громадяни;  від 1,5 до 2 років - 522 та 187  громадян;  від  2  до 3 років - 396 та 188 громадян і понад 3 роки - 127 та 50 громадян,  справи  стосовно  яких  направлено  на додаткове розслідування.

 

     Так, близько  п'яти  років  без  вироку  суду  в Харківському слідчому ізоляторі утримується  під  вартою  Шевченко,  1972  року народження.   Його   було   заарештовано   28   серпня  1995  року Червонозаводським райвідділом у  Харківській  області  за  скоєння злочину,  передбаченого статтею 861. Він звинувачується в тому, що 31 січня 1991 року разом з іншими особами таємно викрав зі  складу МП  "Радуга"  в  Харкові  товарно-матеріальні цінності вартістю 25 мільйонів карбованців, або 250 гривень.

 

     Прокурором Червонозаводського району Харкова  строк  тримання під  вартою  Шевченка  було продовжено до 28 грудня 1995 року.  30 листопада 1995 року кримінальну справу стосовно  нього  направлено до районного суду міста Харкова, де вона знаходилася до 11 березня 1998 року.  За  цей  час  він  шість  разів  вивозився  на  судові засідання:  один раз у 1995 році,  чотири рази в 1996 році, в 1997 році не вивозився жодного разу і один раз - у 1998 році.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, скільки часу вам потрібно?

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дві хвилини, і я закінчу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  11 березня 1998 року кримінальну  справу  щодо Шевченка  згідно з постановою цього суду було направлено прокурору міста Харкова для нібито об'єднання з іншою справою.

 

     15 червня 1999 року її  передано  до  Харківського  обласного суду,  звідки  13  липня  1999 року повернуто згідно із запитом до прокуратури Харківської області.  2 серпня цю справу  передано  до Харківського  обласного  суду,  звідки  її знову згідно із запитом повернуто 6 вересня до прокуратури Харківської області.

 

     Я навів лише один  приклад  масових  порушень  конституційних прав  громадян  з  боку  правоохоронних  органів держави.  А таких прикладів можна наводити тисячі по кожній з областей України!

 

     Я хотів   би   запитати   у   присутніх    у    цьому    залі високопоставлених  осіб  правоохоронних органів:  на якій підставі роками у слідчих ізоляторах незаконно утримуються тисячі громадян? Чи не є ви злочинцями проти власного народу?

 

     Посадовими особами   правоохоронних  органів  систематично  і грубо порушуються норми статті 120 КПК  України  стосовно  строків попереднього слідства.  Поширені випадки, коли строки попереднього слідства своєчасно не продовжуються або продовжуються особами, які не мають на це процесуального права.  На порушення статей 241, 256 КПК  кримінальні  справи  стосовно  обвинувачених   своєчасно   не розглядаються,  своєчасно  не  направляються  копії  вироків  щодо засуджених, чим грубо порушуються вимоги статті 344 КПК України.

 

     Унаслідок невиваженого   застосування   слідчим   запобіжного заходу  -  взяття під варту - понад 11 тисяч осіб у 1998 році було звільнено зпід варти в зв'язку  з  припиненням  справ,  за  зміною запобіжного  заходу,  за виправдувальними вироками.  А в 1999 році

з-під варти  звільнено  близько  10  тисяч  осіб.  Це  ж  конвеєр, шановні!   А   ми  говоримо  про  дотримання  конституційних  прав громадян.

 

     За крадіжку майна вартістю 17 гривень у Білопільському районі Сумської    області    заарештовується    громадянин   Мільов.   У Дніпропетровському      районі      Дніпропетровської      області заарештовується Шевченко,  який скоїв крадіжку двох курей аж на 20 гривень.

 

     Iз боку слідчих,  органів дізнання  грубо  порушуються  норми статті  991  КПК  України  щодо  оскарження  рішень  про відмову в порушенні  кримінальної  справи.  Громадянам  не  видаються  копії постанов   про   відмову  в  порушенні  кримінальної  справи,  чим позбавляють їх права на оскарження.

 

     I, нарешті,  я хочу,  щоб ви знали, що на дії слідчих органів судами (там, де надали справи) за 1999 рік задоволено 1 тисячу 473 скарги,  або 40,2 відсотка розглянутих.  Iз  усього,  що  подають, половина скасовується. Скасовано 965 санкцій прокурорів на арешти, або 36,2 відсотка оскаржених.  Це є порушення конституційних  прав громадян   з   боку   слідчих   і  прокурорів.  Але  цих  осіб  до відповідальності не притягнено.

 

     Протягом 1999 року  судами  України  повернуто  на  додаткове розслідування  18  тисяч  264 кримінальні справи стосовно майже 26 тисяч осіб та виправдано близько тисячі осіб.  Названі факти також свідчать про численні порушення прав громадян.

 

     Значної шкоди   гарантованим   Конституцією  правам  громадян завдають державні  службовці,  працівники  правоохоронних  органів внаслідок корупційних діянь. Поширені в засобах масової інформації міфи посадових осіб правоохоронних органів щодо масштабів боротьби з корупцією спростовуються реаліями життя.

 

     Я хочу навести дві цифри. За даними правоохоронних органів, у 1999 році за корупційні діяння винесено 6 тисяч  278  постанов,  а фактично  притягнено  до  відповідальності лише 1 тисячу 998 осіб. Стосовно 4 тисяч 288 осіб справи провадженням закрито. Здебільшого до  відповідальності  притягувалися чиновники,  які займали посади найнижчих рівнів.

 

     То давайте поставимо запитання:  як же тоді ми, Верховна Рада України,  контролюємо  ці  питання?  I  тому  я  хотів би,  щоб ви замислились над тими фактами,  які  я  виклав.  Замислились,  чому комітет  два  роки  ставить  питання  про увільнення від виконання обов'язків і притягнення до відповідальності  заступника  міністра вугільної  промисловості  Підгайного.  I  тільки тепер нібито щось зрушується,  коли  вже  й  міністерство  таке  ліквідували.  А  ми сьогодні маємо чергову трагедію у шахтарів.

 

     ГОЛОВА. Я прошу... Ви вже два регламенти використали.

 

     КАРМАЗIН Ю.А. Я завершую. Отже, це питання дуже й дуже гостре та болюче для людей.  Люди 15,6 тисячі скарг,  тобто  понад  сьому частину,  спрямували  до  вас,  не довіряючи іншим установам у цій державі.  Тому це питання болю людей.  Я цей біль мав  довести  до вас,   бо   ми   не   могли   достукатись   до  деяких  керівників правоохоронних органів,  до їхніх  сердець.  То  я  зараз  до  вас достукуюся...

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, дякую.

 

     КАРМАЗIН Ю.А. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Слово надається голові Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадію Йосиповичу Удовенку. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я з великою увагою вислухав змістовну  доповідь  міністра  внутрішніх  справ  Юрія  Федоровича Кравченка та інших доповідачів.  Iз них випливає, що правоохоронні органи  значно  посилили  діяльність  у забезпеченні прав і свобод людини.  У зв'язку з цим вважаю, що нам треба ще добре попрацювати над   проектом  постанови.  Хоча  я  його  й  завізував,  але  він підготовлений дещо поспішно.  Зокрема,  треба  або  вилучити,  або змінити пункт 3 постановчої частини проекту постанови.

 

     Члени Комітету  з питань прав людини позитивно сприймають той факт,   що   після   низки   днів    уряду,    присвячених    суто соціальноекономічним  питанням,  проводиться  День  уряду з питань дотримання   правоохоронними   органами   України   конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини.

 

     Як свідчать  численні звернення громадян і досвід спілкування з виборцями, це питання також значною мірою турбує людей. Верховна Рада  постійно  вдосконалює  законодавчу  базу  забезпечення  прав людини,  на рівні комітетів здійснюється контроль  за  реалізацією законодавства   в  цій  сфері.  Але  й  така  форма  контролю,  як проведення  Дня  уряду  з  питань  прав  людини,  також   є   дуже необхідною. Це показник парламентської уваги до названого питання.

 

     Наш комітет на своїх засіданнях майже кожного разу торкається питань контролю за реалізацією прав людини.  Ми постійно виступали за  досягнення  системності  в  цій  сфері,  оскільки саме з цим в Україні є певні проблеми. Ми маємо прогресивну Конституцію, в якій права людини виписані на рівні вищих світових стандартів. Ми маємо зобов'язання перед Радою Європи щодо забезпечення  прав  людини  і поступово,  крок  за  кроком  виконуємо  ці зобов'язання.  Однак у реалізації  цих  прав   ще   чимало   недоліків.   Оскільки   вони непоодинокі,  то  з  ними  треба  розбиратися  особливо серйозно й викорінювати на рівні втручання  вищих  органів  державної  влади. Безумовно,  є певні проблеми і з поліпшенням законодавчої бази. До цього часу не прийнято нового закону про судоустрій,  не  прийнято також нові Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси, низки інших   кодексів   і   законів,   які   безпосередньо   стосуються забезпечення  прав  людини.  I  про це має бути серйозна розмова в межах самої Верховної Ради.

 

     Я сподіваюся, що утворення парламентської більшості позитивно вплине  на  прискорення прийняття цих законів.  Але сьогодні в нас День уряду,  і ми  маємо  з'ясувати,  чому  урядові  структури  ще недостатньо зробили для забезпечення прав людини. Ми один за одним все-таки ухвалюємо прогресивні закони,  ми одна за одною виконуємо умови Ради Європи. Однак людина багато в чому продовжує залишатися беззахисною у багатьох ситуаціях в нашому суспільстві.  I якщо  ми не  побудуємо  якісно  нову,  цілісну,  логічно  завершену систему забезпечення прав людини, то ще багато років будемо проводити такі Дні уряду, а справа дуже повільно просуватиметься вперед.

 

     Ми виконали   умову   Ради   Європи  щодо  виведення  системи виконання   покарань    із    відомчої    приналежності    силовим міністерствам.  Однак  хіба  від  цього  умови утримання там стали кращими?  Як із радянських, сталінських часів щодо умов ув'язнення склалося поняття "беспредел", так воно й залишається русифікованим визначенням того, що там відбувається.

 

     Наприклад, громадянка  Коротеєва  із   селища   Краснокутська Харківської області,  описуючи в листі умови утримання свого сина, повідомляє,  що в одній камері,  розрахованій на 20 осіб, фактично утримуються 70 осіб. Сплять по черзі. Один туалет на 70 осіб (якщо це  можна  туалетом,  безумовно,  назвати).  У  цій  самій  камері займаються  пранням  власних  речей.  Причому  можуть переселити в камеру на 8 осіб,  можуть передати справу кращому слідчому, можуть посприяти і в тому, щоб випустили на волю, але ви знаєте, що за це береться.

 

     Як бачимо,  тут і пряме порушення багатьох норм  Європейської Конвенції з прав людини та інших норм законодавства, Конвенції ООН щодо запобігання тортурам або умовам поводження і  покарання,  які принижують гідність людини.  Тут і зловживання, і спроби тиску під час слідства.

 

     Я розумію,  що це йдеться про камери попереднього ув'язнення. У  місцях  постійного  позбавлення волі є свої особливості,  однак суть мало чим відрізняється.  Ми говоримо про захист людини, проте належним чином не побудована система адвокатури,  а та,  що існує, не доступна 90 відсоткам населення  України.  Правове  невігластво заважає  людям  захищати  свої  елементарні права,  а правозахисні організації  та  преса  не  порушують  і  сотої  частки  того,  що відбувається в суспільстві.

 

     До комітету   надійшло   звернення   Хмельницького  обласного комітету сприяння реалізації положень Конституції України, в якому повідомляється  про  факт  затримки  14- річного хлопця Станіслава Сивицького.  Його слідчі допитували без  присутності  адвоката  та батьків,  закрили  в  якомусь  вагончику  й  домагалися зізнання у вчиненні  квартирної  крадіжки.  Хмельницька  міська   прокуратура перевірила  ці  факти  і  не  знайшла  порушень у діях працівників міліції.  Ми  з  відповідним  листом  звернулися  до   Генеральної прокуратури і просимо прискорити перевірку цих фактів.

 

     I все-таки  ніколи  в  цих  питаннях не вдасться розібратися, якщо працювати лише в межах правоохоронної системи.  Без  контролю громадських структур це малоефективна справа.

 

     У Комітеті  з питань прав людини заведено,  що на обговорення питання, яке стосується тих чи інших верств населення, обов'язково запрошуються  керівники  громадських  організацій  цих  соціальних верств.  Без  урахування  їхньої  думки  не  ухвалюється   жодного серйозного  рішення.  Цікаво,  якою  мірою  налагоджена  співпраця правоохоронних  структур  із  громадськими  організаціями,   всіма іншими    структурами,    включаючи   пресу,   які   представляють громадянське суспільство?

 

     Люди тисячами   скаржаться   на   недоліки    в    діяльності правоохоронних  органів,  на  прямі зловживання.  Тільки до нашого комітету протягом минулого року надійшло понад 4  тисячі  звернень громадян,   половина  яких  стосується  діяльності  правоохоронних органів.  Але не можна назвати  жодного  випадку,  коли  б  людина виграла  судовий  процес  проти  держави  або  окремого державного органу й отримала відшкодування за заподіяну  їй  матеріальну  або моральну шкоду.

 

     Викликає обурення   ситуація,   коли   на  території  України представники  правоохоронних  органів   інших   держав   самочинно затримують наших громадян та вивозять за межі України.  Наприклад, у січні 1997 року на  виході  із  приміщення  відділу  боротьби  з організованою   злочинністю  міста  Кривого  Рогу  співробітниками міліції Придністровської  Молдавської  Республіки  було  затримано громадянина  України  Олександра  Драча й вивезено до Молдови.  Не вдаюся в те, чи скоїла злочин ця людина. Як би там не було, але її можна було видати іншій державі лише на підставі відповідної угоди про видачу злочинців. Говорити про дотримання прав людини, коли її можуть   просто  схопити  в  Україні  представники  правоохоронних органів іншої держави, взагалі не доводиться.

 

     Це стосується і відомої історії  з  громадянами  Узбекистану, які   були   захоплені   на  території  України  правоохоронниками Узбекистану.  Ми з приводу цього одержали дуже багато звернень від міжнародних організацій, від громадських організацій тощо.

 

     Звичайно, можна  було  б  назвати  набагато  більше  випадків недосконалого функціонування  правоохоронної  системи  в  Україні. Кожному  депутату  такі факти відомі по його роботі в окрузі.  Але можна  з  сьогоднішніх  виступів  зробити  висновок,   що   справа поліпшується.

 

     Хочу наголосити  на  головному:  вже  час  виходити на якісно новий рівень діяльності в забезпеченні прав людини. На поверховому рівні  наша  держава  вже  багато  чого  зробила для наближення до світових стандартів.  Більшість зобов'язань перед Радою Європи вже виконано   або  будуть  виконані  найближчим  часом.  Тепер  треба переходити до більш змістовної побудови системи забезпечення  прав людини.  Це  можна зробити лише шляхом реалізації широкої програми вдосконалення правозахисної системи в Україні.  Така програма  має охоплювати всі аспекти - від вдосконалення законодавчої системи до кращого підбору й підготовки кадрів,  підвищення заробітної плати, але   й  вимог  до  них,  поліпшення  системи  внутрішньовідомчого контролю,  правового  всеобучу,  розвитку  й   певної   стимуляції громадянського  суспільства,  здешевлення  й поліпшення діяльності прокуратури.  Без цього проведення відповідних днів  уряду  матиме лише половинчастий ефект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу.

 

     Слово від   Комітету   з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної  діяльності   надається   голові   комітету   Iвану Григоровичу Біласу.

 

     БIЛАС I.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120, Львівська область). Шановний Iване Степановичу! Шановні члени  уряду!  Шановні  народні  депутати!  Я,  звичайно,  міг  би продовжити  цю низку фактів,  які так яскраво продемонстрував Юрій Анатолійович  Кармазін,  про  що  говорив  і  Геннадій   Йосипович Удовенко, але, як кажуть, скільки не кажи "солодко", а коли в роті цукру немає, то солодше не стане.

 

     Так і  в  нашій  ситуації.  Якщо  ми  тільки   факти   будемо нанизувати та дні уряду перетворювати на смакування тих фактів,  а не шукати виходу  із  ситуації,  що  склалася,  і  брати  на  себе рівнозначну  відповідальність разом із виконавчими органами влади, будемо лише перетворюватися на сухих контролерів і подекуди навіть збочуватись   на   якісь   політичні  звинувачення  правоохоронних органів,  повірте,  шановні колеги, толку від цього не буде ні для кого,  насамперед  для  нас і для суспільства в цілому.  Від цього стан дотримання конституційних  гарантій  і  забезпечення  прав  і свобод громадян правоохоронною системою в Україні не поліпшиться.

 

     Ми розглядали  на  засіданні нашого комітету це питання.  А в комітеті є народні депутати України,  які не на словах чи на слух, від інших колег своїх,  знають про ту ситуацію,  яка є,  а самі до того як  були  обрані  до  Верховної  Ради  України  безпосередньо займалися цими проблемами.

 

     Ми після  сьогоднішнього  слухання  інформації  уряду  з цієї проблеми  повинні  приймати  виважені  рішення,   які   потребують комплексного підходу, без звинувачень тільки якогось одного органу правоохоронної системи України.

 

     Звичайно, комітет стурбований тією ситуацією, яка на сьогодні склалася  в  правоохоронній  системі,  оскільки маємо паралелізм і дублювання в роботі як Міністерства внутрішніх справ України,  так і Служби безпеки України. Маються на увазі напрями діяльності щодо боротьби з новими  видами  злочинів,  породжених  часом.  Але  цей паралелізм  і  дублювання,  на  превеликий жаль,  до цього часу не усунуто,  через що створюється знову-таки  видимість  ефективності такої діяльності.

 

     Немає до  цього часу чіткого розмежування напрямів діяльності по боротьбі з корупцією та  організованою  злочинністю  як  Служби безпеки,  так і підрозділів Генеральної прокуратури,  Міністерства внутрішніх справ. Аналогічні підрозділи по боротьбі з контрабандою утворені і функціонують у складі Державної митної служби. До цього причетний також Державний комітет  у  справах  охорони  державного кордону.  В  цілому  саме  ці  та  ще  деякі  органи  й  утворюють правоохоронну систему України.

 

     І не можна виривати з неї тільки один якийсь орган, наприклад Міністерство внутрішніх справ, як це було зроблено сьогодні, бо це не зовсім виважено,  про що  ми  вчора  говорили,  шановний  Іване Степановичу,  на нараді у вас. Кабінет Міністрів, усвідомлюючи, що це  комплексна  проблема,  основним  доповідачем  визначає  тільки міністра внутрішніх справ України, на якого починають (очевидно, й закономірно) сипатися всі звинувачення,  зокрема й ті, які взагалі не  стосуються  напрямів діяльності Міністерства внутрішніх справ. Це не є вихід із ситуації.

 

     Я згідний із думкою голови Комітету з питань прав людини  (на превеликий жаль,  це так,  Геннадію Йосиповичу),  що на сьогодні в Україні  в  процесі  реформування  правоохоронної  системи  ще  не створено    дієвого    громадського    контролю    за   діяльністю правоохоронних органів.  Якби він був,  то таких справді  кричущих фактів,  про  які  сказав  Юрій  Анатолійович  Кармазін,  грубого, цинічного порушення термінів утримання під вартою без пред'явлення звинувачень було б, напевно, менше.

 

     Ми далекі  від  усвідомлення  того,  що  після нинішнього Дня уряду,  як це було декілька років  тому,  викорінимо  повністю  ті недоліки,  які  є,  і  стан  боротьби зі злочинністю поліпшиться в нашому суспільстві.

 

     Я звертаюся насамперед до  представників  Кабінету  Міністрів України  і  до  вас,  шановні народні депутати,  що до розв'язання проблеми забезпечення конституційних прав і свобод наших  громадян необхідно  підходити комплексно.  І практика,  і історія не знають іншого шляху.  Якою б не була ефективною діяльність правоохоронних органів,  ми  можемо  розв'язати  цю  проблему  тільки в комплексі економічних, політичних, соціально-культурних та правових заходів.

 

     І зважте, шановні народні депутати та члени уряду, що правові заходи в цій низці розглядаються не як першочергові, а як такі, що вже закріплюють відповідний наробіток унаслідок  здійснення  цілої низки  інших  заходів.  Отже  які  б  ми  закони  не приймали,  за допомогою тільки законодавчої бази,  не  розв'язавши  цілої  низки названих  проблем,  ми  не  забезпечимо  дотримання конституційних гарантій, не забезпечимо прав і свобод громадян нашої держави.

 

     Як би ми не закликали до посилення боротьби  зі  злочинністю, але  якщо  прийматимемо  подібні рішення,  які прийняли і декілька років тому,  і  нещодавно,  приймаючи  Державний  бюджет,  усе  це залишиться тільки добрими побажаннями й добрими намірами. Зокрема, таким ми  сьогодні  бачимо  проект  Програми  діяльності  Кабінету Міністрів.  Це  програма  намірів.  А  хто  говорить  про  наміри, звичайно,  говорить тільки добре. І так само ми не можемо сьогодні говорити  тільки про наміри,  якщо хочемо розв'язати цю проблему в комплексі.

 

     Обговорюючи надзвичайно складну  й  болісну  для  суспільства проблему,   ми   передусім   повинні   пам'ятати,   що  працівники правоохоронних органів - такі самі живі люди,  як і всі  громадяни нашого   суспільства.   На  них  також  поширюються  конституційні гарантії прав і свобод.

 

     А тепер давайте поглянемо,  що ж ми зробили для  забезпечення виконання державних функцій,  покладених на цих працівників, і для дотримання їхніх прав і свобод.  Скільки б ми, і наш комітет разом з  усіма,  не виставляли претензій до правоохоронних структур щодо ефективності їхньої діяльності,  вона не підвищиться за умов, коли працівники правоохоронних структур так само,  як і інші громадяни, по декілька місяців  не  отримують  платні.  Ми  сьогодні  повинні говорити   й   про   стан   соціальної   захищеності   працівників правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ.

 

     Становище із  розв'язанням  соціальних  проблем   працівників органів   внутрішніх   справ   залишається  надзвичайно  складним. Заборгованість  із  грошового  утримання  особового  складу  та  з виплати платні на сьогодні складає близько 70 мільйонів гривень. І прикро,  що з боку Кабінету Міністрів  (про  це,  до  речі,  вчора сказав  начальник  фінансового  управління Міністерства внутрішніх справ)  надається  інформація  для  громадськості   про   те,   що заборгованість ліквідовано.  Насправді ж її не ліквідовують. Борги з обов'язкового державного страхування сьогодні складають  близько 23   мільйонів   гривень,   а  страхові  виплати  здійснюються  за документами, що надійшли у жовтні 1997 року.

 

     Тому сьогодні,  шановні народні депутати,  126 сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ та 841 працівник, який зазнав поранення  впродовж  1998-1999  років,  пов'язаного  з  виконанням службових  обов'язків,  на  превеликий  жаль,  найближчим часом не мають перспективи на отримання тих гарантованих державою виплат  і компенсацій. Який вихід із цієї ситуації? Вихід, як завжди, є, але для цього треба виявити добру волю і спільну відповідальність  нам усім.

 

     У зв'язку  з  цим,  Іване  Степановичу,  від імені комітету я звертаюся до вас як  до  Голови  Верховної  Ради.  Роздано  кілька проектів  постанови від імені народних депутатів України.  Деякі з них так само натягнуті,  як сьогодні часом  натягували  запитання, звертаючись  до керівників правоохоронних органів.  Усі ті проекти постанови  неприйнятні.  Треба  дати  доручення  трьом  профільним комітетам,  зокрема й Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності,  який  не  був  охоплений  попередньою постановою  від 2 березня цього року,  коли готувалися до слухань. Ми узагальнимо всі думки й пропозиції  та  спільно  з  керівниками правоохоронних   органів,  Кабінетом  Міністрів  виробимо  реальні заходи.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Григоровичу, за те, що ви перший внесли конкретну пропозицію стосовно проекту постанови.

 

     Я на  правах  головуючого  продовжую засідання на 15 хвилин і буду надавати слово в основному представникам фракцій.

 

     Слово для обгрунтування проекту постанови надається  депутату Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Ратушний.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович, я просил бы немножко больше времени.

 

     ГОЛОВА. Ви ж бачите, що часу обмаль.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Я хочу обратить ваше внимание на то, что мною

 

                   (П і с л я   п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу,  оголосіть народним депутатам, щоб заходили до залу, продовжуватимемо роботу. Перерва закінчилася.

 

     Запрошується до слова перший заступник голови Служби  безпеки України Юрій Володимирович Землянський. Будь ласка. Прошу уваги.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.,  перший  заступник  голови  Служби  безпеки України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати! Відповідно  до  статті 2 Закону про Службу безпеки України щорічно указами Президента України визначаються і затверджуються конкретні завдання  діяльності  її  органів та підрозділів на місцях.  Інших додаткових завдань від державних органів чи посадових осіб,  окрім передбачених законодавством, СБУ не одержувала, не виконувала і не виконуватиме.

 

     Згідно зі статтею  5  профільного  закону  діяльність  Служби безпеки  України  здійснюється  на основі дотримання прав і свобод людини,  поваги до її гідності, гуманності, коли для співробітника одним   з   головних  показників  є  попередження  і  профілактика правопорушень, а не позбавлення волі.

 

     Постійний контроль   за   дотриманням   конституційних   прав громадян   і   законодавства  в  оперативно-розшуковій  діяльності органів  і  підрозділів  СБ   України,   а   також   контроль   за відповідністю    виданих   Службою   безпеки   нормативних   актів Конституції   та   законам   України   здійснюється    Генеральною прокуратурою,  уповноваженим  Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

 

     На виконання Указу Президента України від 29 червня 1999 року про порядок реєстрації  нормативноправових  актів  Служби  безпеки України з питань розвідки,  контррозвідки та оперативно-розшукової діяльності  здійснено  перегляд  усіх   нормативноправових   актів служби, якими вона керується у повсякденній діяльності, на предмет їх відповідності Конституції та законам України,  про що  складено відповідні висновки.

 

     У 1999    році    уповноваженим    було   зареєстровано   сім нормативноправових актів Служби безпеки,  котрі  зачіпають  права, свободи й законні інтереси громадян.

 

     Що ж  до  застосування оперативнотехнічних засобів негласного отримання  інформації,  то  законодавчі  обмеження  не  дозволяють використовувати  їх на шкоду інтересам громадян.  Діє спеціальний, визначений  статтею  30  Конституції  і  детально  регламентований Верховним  Судом України,  порядок розгляду матеріалів про надання дозволу  на  проникнення  до  житла  чи  іншого  володіння  особи, накладення    арешту    на    кореспонденцію   і   виїмку   її   в поштово-телеграфних  установах  та  зняття  інформації  з  каналів зв'язку.

 

     Такі заходи      застосовуються     виключно     в     рамках оперативнорозшукової діяльності стосовно осіб,  які підозрюються у скоєнні  злочинів.  Нагляд за дотриманням законів та правомірністю застосування спеціальних технічних засобів  здійснюється  органами прокуратури.   Іншими   словами,   суд,   прокуратура  і  жорсткий внутрішньовідомчий контроль дають змогу ефективно  контролювати  і забезпечувати   дотримання   прав   людини  під  час  застосування спеціальної техніки.

 

     Робота із запитами і зверненнями  депутатів  і  громадян.  34 депутатських звернення і запити, які надійшли до СБУ цього року, і практично  всі  365   минулорічних   розглянуті   у   встановлений законодавством термін. На особливому контролі у керівництва Служби безпеки  та  регіональних  органів  перебуває  також   робота   зі зверненнями громадян,  кількість яких щороку зростає.  У 1998 році їх надійшло близько 17 тисяч,  у 1999 - понад 28 тисяч і майже  16 тисяч громадян були прийняті на особистому прийомі.

 

     Переважно порушувалися  питання боротьби з корупцією (близько 1 тисячі),  особистої безпеки громадян,  порушень  при  проведенні передвиборної  кампанії  (14),  погрози  на адресу депутатів (33), порушення в  діяльності  правоохоронних  органів  (179)  та  інші. Надійшло  296  скарг  на  дії  працівників Служби безпеки,  з яких підтвердилися 54. Усі винні притягнені до відповідальності, у тому числі чотирьох звільнено.

 

     Щодо звинувачень   у  порушенні  виборчого  законодавства.  У рамках   компетенції   Служби   безпеки   не   допущено   вчинення антиконституційних   та   інших  протиправних  дій,  які  могли  б призвести до дестабілізації соціальнополітичної ситуації в державі у  період  проведення  виборів  Президента України.  Здійснювалися також активні заходи з виявлення фактів силового втручання  в  хід виборчої  кампанії,  викриття  та  недопущення  корупції,  підкупу посадових осіб,  причетних до організації та проведення виборів, а також іноземного впливу на хід виборчої кампанії.

 

     Службою безпеки у взаємодії з іншими правоохоронними органами було розкрито понад 80 фактів погроз  та  насильницьких  дій  щодо представників  органів  державної влади і депутатів різного рівня. Жодного порушення Службою безпеки чинного виборчого  законодавства не допущено.

 

     Дотримання законності і прав людини в слідчих ізоляторах СБУ. За  останні  два  роки  робота  шести  слідчих  ізоляторів  Служби безпеки,  умови  утримання в них і дотримання законності щомісячно перевірялись  обласними  прокурорами  і   періодично   Генеральною прокуратурою.  Діє  жорсткий відомчий контроль з боку спеціального інспекторського  підрозділу  центрального  апарату  СБУ.   Слідчий ізолятор  у  місті  Києві  чотири  рази  перевірявся Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Ніною Карпачовою, відвідувала ізолятор і делегація Ради Європи. У ході перевірок грубих порушень законності  не  виявлено,  що  підтверджується   актами   місячних перевірок    Генеральної   прокуратури,   а   також   відповідними документами делегації Ради Європи.

 

     Іноземним громадянам, котрі утримуються під вартою, надається можливість  зустрічатися  з послами та консулами своїх держав.  35 представників  дипкорпусу,  які  протягом  останніх   двох   років відвідали  слідчий  ізолятор  СБУ,  відзначили  відповідність умов утримання в ньому міжнародним нормам.

 

     Щодо прикрої надзвичайної події  в  слідчому  ізоляторі  УСБУ Львівської області в березні 1996 року, то за фактом смерті Мазоли порушено кримінальну справу,  яку зараз розглядає  військовий  суд Львівського   гарнізону.   За  нею  притягаються  до  кримінальної відповідальності 6 колишніх співробітників слідчого ізолятора УСБУ Львівської  області.  Інші  посадові  особи  понесли  покарання  в дисциплінарному порядку,  вжито належних  упереджувальних  заходів для недопущення подібних інцидентів.

 

     Окремі резонансні  справи.  Із так званих резонансних справ у провадженні  слідчого  управління  СБУ   знаходиться   кримінальна справа,   порушена  за  фактом  посягання  на  життя  кандидата  в Президенти України,  народного депутата України Вітренко 2  жовтня 1999 року в місті Кривому Розі.

 

     На даний час слідчими завершено 29 із 81 призначеної експертизи. У ході попереднього розслідування обставин  злочину  встановлено  ряд нових фактів,  які вказують на причетність обвинувачених  до  вчинення  інших  злочинів,  зокрема контрабанди вогнепальної зброї,  боєприпасів та вибухових речовин, умисного знищення колективного та індивідуального майна,  умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

 

     Всього по   справі  як  обвинувачені  проходять  5  осіб,  45 громадян  визнано   потерпілими   внаслідок   вчиненого   злочину. Обвинувачений в організації посягання Сергій Іванченко намагається в будь-який спосіб затягти ведення  слідства,  направляє  численні скарги   та   заяви   на  адресу  ЗМІ,  органів  державної  влади, прокуратури з метою привернення уваги  громадськості  до  себе  як особи, яка невинно постраждала внаслідок політичної провокації.

 

     24 лютого  він  надіслав  заяву на адресу головного редактора газети "Голос України", в якій висловлює думку про небезпеку свого подальшого  перебування  в  СІЗО  СБ  України.  З  метою уникнення можливої компрометації слідства слідчим управлінням  СБУ  винесено постанову  про переведення Сергія Іванченка до київського слідчого ізолятора  Державного  департаменту  України  з  питань  виконання покарань.  З  3  березня  Сергій Іванченко утримується у вказаному СІЗО.

 

     У ході розслідування дотримуються законні права  та  інтереси обвинувачених.  Всі  слідчі  дії  з ними проводяться у присутності захисників  обвинувачених.   Іванченка   і   Самойлова   відвідала Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Карпачова. Двічі їм як  громадянам  Росії  надавалося  побачення  з  представниками посольства Російської Федерації.

 

     Нагляд за  дотриманням  законів  у  ході  розслідування  цієї справи здійснюється Генеральною прокуратурою України,  з боку якої претензій з даного приводу до цього часу не надходило.

 

     Працівниками СБ   України  в  складі  міжвідомчих  слідчих  і оперативних груп відповідно до  компетенції  здійснювалися  заходи щодо  з'ясування  обставин  ДТП,  в  яких загинув народний депутат Чорновіл  та  постраждав  секретар  Ради  національної  безпеки  і оборони  Євген  Кирилович  Марчук.  Інформації  про  зв'язок ДТП з державною та політичною діяльністю потерпілих не здобуто.

 

     І на завершення.  На жаль,  я усвідомлюю негативне  ставлення частини  депутатів  Верховної  Ради  до  діяльності Служби безпеки України.  Запевняю вас, що таке ставлення абсолютно безпідставне і причини його лежать у політичній або комерційній сфері. До відома: як  свідчить  аналіз  звернень  громадян,  а  також   соціологічні дослідження,  зокрема  Інституту  соціології  НАН України,  рівень довіри громадян до Служби безпеки зростає і є найвищим порівняно з іншими правоохоронними органами. Це спонукає нас до результативної роботи по  боротьбі  з  корупцією,  організованою  та  економічною злочинністю,  активізації  заходів щодо захисту законних інтересів та прав громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!   У   нас   був   один   доповідач визначений,  і  ми  відповідно  до  Регламенту  1 годину 15 хвилин задавали запитання.  Це для інформації.  Але я домовлявся з  Юрієм Володимировичем  і  прошу вас,  виставте 15 хвилин і запишіться на запитання. Будь ласка. Висвітіть.

 

     Слово надається  Ярославу  Кендзьору.  За   ним   -   депутат Ніколаєнко.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.   Юрію  Володимировичу!  Зрозуміло,  що  Служба безпеки України в першу чергу повинна стояти  на  сторожі  безпеки нашої держави, бо, власне, це закладено в її назві. Служба безпеки постійно є свідком того,  що тут з трибуни Верховної Ради  деякими депутатами Верховної Ради виголошуються прямі заклики до повалення Української держави,  тобто відновлення  Радянського  Союзу.  Чому якось  боязливо  поводиться Служба безпеки,  не вживає відповідних заходів стосовно тих людей,  які  мали  б  нести  відповідальність згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Ярославе Михайловичу,  ви знаєте,  що заяви депутатів  у  цій  сесійній  залі   не   підлягають   кримінальній відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Слово  для запитання надається Станіславу Ніколаєнку. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція "Лівий  центр",  Соціалістична партія. Шановний Юрію Володимировичу! Є свідчення людей, що молоді люди, зокрема Іванченко, ніякого відношення до терористичного акту у Кривому Розі не мали.  І те,  як усе відбувалося,  коли спочатку оголосили,  хто все це  організував,  а  потім  щодня  до  виборів передавали  по  телебаченню,  що  довірена  особа  Мороза до цього причетна (хоча це  не  професія,  він  підприємець,  і  ніколи  не представляють  людину  за  його громадським дорученням,  тільки за професією),  і те, що його перевели зі слідчого ізолятора знову до загального  ізолятора  (ніби ми не розуміємо,  що якщо ви захочете організувати біду,  то ви її і там організуєте),  свідчить,  що це суто політична справа.

 

     Скажіть, будь  ласка,  коли  буде  завершена  ця справа?  Уже вибори пройшли, скільки можна мучити людей?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Я з усією відповідальністю  кажу,  що  якби йшлося тільки про цей терористичний акт,  то ми завершили б справу 7 квітня цього року.  Але у зв'язку  з  тим,  що  виникло  ще  два епізоди загальнокримінальних злочинів, ми повинні їх відпрацювати. На сьогодні група  слідчих  оперативних  працівників  перебуває  в Кривому  Розі.  Як  тільки  ми  відпрацюємо  ці два епізоди,  дана кримінальна справа буде передана до суду.  Запевняю  вас,  що  два брати  Іванченки і Самойлов - це люди,  які безпосередньо причетні до  цього  факту,  і  вони  будуть  нести  відповідальність.   Все відпрацьоване задокументовано так, як це необхідно.

 

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Ви   в  принципі  відповіли  на  запитання стосовно замаху на життя кандидата в  Президенти,  яке  сталося  в моєму виборчому окрузі. Хоча громадська думка з цього приводу дуже різниться.  Тож у мене таке запитання у зв'язку з тим, що на перше запитання ви вже відповіли соціалістам.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  прослуховуються  телефони народних депутатів?  Чому я запитую про це? Тому що коли починаєш дзвонити, наприклад у Київ або з Києва у Кривий Ріг,  то навіть голоси чути: дзвонить тому-то.  Ми звернулися з цього приводу  до  прокуратури, але хочеться знати, що робить Служба безпеки, яка повинна все-таки захищати державних діячів?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Я  вам  гарантую:  жоден  телефон  народних депутатів  України  не прослуховувався і не прослуховується (Шум у залі). Ні, мені не смішно. Це безпідставні заяви.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Костинюк.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  Моє  запитання  стосується  економічної безпеки нашої держави.  У мене є інформація про іноземні кредити,  залучені  під державні гарантії. Всього було залучено 1 мільярд 903 мільйони 417 тисяч доларів США.  За станом на 1 вересня 1999 року не  повернуто 836 мільйонів 959 тисяч доларів США,  тобто приблизно 4,5 мільярда гривень.  У нас  немає  чим  платити  пенсії,  немає  чим  платити зарплату,  в тому числі і працівникам вашої служби, Збройним Силам України, Міністерству внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі. І це  порушення  конституційних  прав  наших  громадян.  Що робиться Службою безпеки для повернення цих кредитів, які були отримані?

 

     І друге.  Іване  Степановичу,  до  вас  є  прохання.  Я   вже порушував   цю   проблему.   Підпішіть,  будь  ласка,  протокольне доручення  Генпрокуратурі,  щоб  вона  надала  народним  депутатам України докладну інформацію за цими фактами.

 

     Дякую.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.   Служба  безпеки  України  разом  з  іншими правоохоронними органами постійно займається питаннями  повернення валюти  з-за  кордону до нас в Україну.  Є ряд кримінальних справ, які розслідуються слідчим управлінням Служби безпеки України,  для розслідування  яких є необхідність виїзду за кордон,  у тому числі до Швейцарії та ряду інших країн.  Але ці питання вирішуються дуже важко,  до  того  ж  у нас немає достатньо коштів,  щоб відряджати співробітників за кордон.  Але цією роботою ми займаємося  і  коли маємо  хоч якусь можливість повернути ці гроші,  ми їх повертаємо. Такі кримінальні справи у нас є.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат висловлює  невдоволення  відповіддю. Ідеться  не  про ті гроші,  які хтось особисто не повернув,  а про повернення кредитів, які надавалися під державну гарантію.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  У  нас  є  кримінальна  справа  за   фактом неповернення   грошей,  взятих  під  гарантії  Кабінету  Міністрів України. Я це й мав на увазі.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Письмове запитання, будь ласка.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.     "Юрий     Владимирович!     Руководитель Администрации  Президента  Литвин  заявил,  что  теракт по захвату здания ЦК КПУ дает шанс коммунистам на критику  правоохранительных органов  на  Дне  правительства  в  Верховной  Раде.  Уверен,  что силовики к организации теракта не имеют отношения.  Крестные  отцы названы молодчиками. Как вы относитесь к заявлению Литвина?"

 

     Правоохранительные органы  не  имеют  к этому отношения.  Это однозначно.  А  что  касается  заявления   Владимира   Михайловича Литвина,  то,  наверное,  у  него  есть  какая-то своя информация, которую я не могу прокомментировать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк. За ним - депутат Зубов.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Юрію Володимировичу!  Чи є у Служби безпеки претензії  до народних  депутатів  такого  плану,  як  у Міністерства внутрішніх справ?  Я маю на увазі кримінальні справи і таке інше.  Якщо є, то чи  не  могли б ви назвати кількість таких депутатів і якщо можна, то й прізвища? Це перше запитання.

 

     І друге.  Стосовно  передчасного,  на  нашу  думку,  закриття справи за фактом загибелі В'ячеслава Чорновола.  Як ви думаєте, чи не доцільно було б таку резонансну справу розглянути у  відкритому судовому порядку? Бо залишилося дуже багато питань, на які поки що немає відповіді.

 

     Дякую.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Щодо загибелі народного депутата  Чорновола Юрій Федорович Кравченко уже вам доповів.

 

     Що стосується  компетенції Служби безпеки,  то,  повірте,  ми добросовісно...  На сьогодні ми не маємо жодного  факту,  який  би свідчив про зумисне вбивство народного депутата.  Тому ми прийняли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи  за  статтею 58.

 

     І щодо   другого   запитання.  Я  буду  обережним.  Вчора  ми направили Генеральній прокуратурі матеріали стосовно семи народних депутатів  України,  які  порушили  Закон  України  про боротьбу з корупцією.  Після того  як  Генеральна  прокуратура  погодиться  з нашими пропозиціями, я назву їхні прізвища, вони в мене є, а зараз не буду.  Михайло Олексійович мудрий чоловік, він подивиться, тоді ми...

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання надається Валентину Зубову.  За ним - депутат Левченко.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Спасибо,  Иван Степанович.  Фракция "Левый центр". Уважаемый Юрий Владимирович! Я хочу вернуться к проблеме,  которая уже поднималась сегодня в этом зале.  Вы знаете, что в период президентской предвыборной кампании было подпольно издано  три  выпуска  самой  популярной  в  Украине газеты "Сільські вісті" миллионными тиражами.  Когда депутат Мухин задал этот вопрос министру  внутренних  дел,  тот  отослал  его  к прокурору.  Вызывает  сожаление,  что  министр  внутренних  дел не знает,  что   политические   провокации   -   компетенция   Службы безопасности.

 

     Я задаю  вам  конкретный  вопрос:  как  отреагировала  Служба безопасности   на   проведение    широкомасштабной    политической провокации  под  охраной  специальных подразделений внутренних дел страны?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Я с этой трибуны  на  этот  вопрос  отвечаю второй  раз.  Что касается партийной конкуренции,  в том числе и в ходе президентской предвыборной кампании,  то  с  этими  вопросами обращайтесь   в   Центральную   избирательную   комиссию.   Служба безопасности этим заниматься не будет  (Шум  у  залі).  Функции  и задачи службы безопасности определены законом.

 

     ГОЛОВА. Слово  для запитання надається Анатолію Левченку.  За ним - депутат Мовчан.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І. Прошу передати слово депутату Донченку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Донченка Юрія, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.    Фракция    коммунистов.    Уважаемый    Юрий Владимирович!  Мы  вместе  с  вами были во время захвата здания ЦК Компартии Украины.  Вы  видели  листовку,  распространенную  этими молодчиками,  которая  называлась  "Інформаційне повідомлення".  Я процитирую отрывок из этой листовки:  "Так,  7 березня 2000  року, напередодні  столітнього  ювілею виголошення Маніфесту українських патріотів-державників,   гуртом   свідомої   української    молоді "Самостійна  Україна"  здійснено  захоплення  будівлі ЦК Компартії України".  Я подчеркиваю,  здесь фигурирует дата - 7 марта.  Мы  с вами  были  свидетелями 9 марта.  Что делала Служба безопасности 8 марта и полдня 9 марта?  Она никак не прореагировала  на  то,  что этот документ изготовлен типографским способом, и абсолютно никого не предупредила.

 

     Я продолжаю вопрос.  У меня на руках есть документ -  анкета. Идет  опрос  руководителей сельскохозяйственных предприятий,  кого они поддерживали во время президентских выборов,  каков их рейтинг среди  населения,  на  кого влияли и так далее.  То есть это явный документ политического сыска в стране.

 

     Скажите, пожалуйста,  какая реакция на эти два  документа  со стороны Службы безопасности?

 

     Спасибо.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Что касается опроса председателей КСП, то я гарантирую вам:  Служба безопасности никакого отношения к этому не имеет.  Это не политический сыск.  Если это политический сыск,  то проводит его кто-то,  только не Служба  безопасности.  Кто  -  это другой вопрос, но не Служба безопасности.

 

     И ответ  на  первый  вопрос.  Я хочу вам сказать,  что Служба безопасности не спит  и  не  отдыхает.  То,  что  они  подготовили листовку...  Эта организация - "Самостійна Україна" - была создана 7 марта и 9 марта прекратила  свое  существование  (Шум  у  залі). Организовал  эту группу молодых людей некий Башук.  Он там был,  и все  его  видели.  Он  организатор.  Другой   вопрос   -   идейные вдохновители, но организатор он.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. За ним - депутат Мухін.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Шановний  доповідачу!  З  огляду  на  те,   що ставилося  запитання  про події біля будівлі ЦК КПУ,  я насамперед хочу висловити вам вдячність (я,  як і ви,  там був),  що ви  були серед  тих  працівників  правоохоронних  органів,  які  не  хотіли допустити застосування силових методів.  Бо  деякі  гарячі  голови хотіли силового втручання і таке інше.

 

     Але в  мене конкретне запитання щодо вимоги цієї групи,  яка, як ви кажете,  перестала існувати.  Вони кажуть,  що одна з  їхніх вимог  (тому  вони  і  вдалися  до  такого  акту та звертаються до депутатів і до всіх нас)  полягає  в  тому,  щоб  в  Україні  була заборонена діяльність партій,  організацій,  релігійних формувань, які  своїми  діями  чи  в  програмах  бодай  ставлять  під  сумнів доцільність   існування  Української  держави  як  незалежної.  Це входить у прямі обов'язки Служби безпеки України.

 

     Скажіть, будь ласка,  що робиться  СБУ  для  того,  щоб  такі організації,  як,  скажімо,  лимонівці, які захопили в Севастополі Будинок моряків і яких за місяць було відпущено в Росію  (громадян Росії),  не діяли активно в Україні і щоб молоді люди не вдавалися до таких акцій, до яких вони вдалися 9 березня?

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В.  Пане Михайле! Я справді не був прихильником застосування силових методів 9 березня.  І слава Богу,  що все так закінчилося.

 

     Щодо діяльності партій,  про які ви говорили.  Служба безпеки України  займається  всіма  партіями і громадськими організаціями, які загрожують національній безпеці  і  територіальній  цілісності України. Ми займаємося не тільки партіями, а й конкретними людьми, які ініціюють ці питання.  Ці люди практично всі нам відомі.  Ми з ними  працюємо,  включаючи  й  особисті  контакти,  з тим,  щоб не допустити такого.

 

     Дії, скоєні в Севастополі,  ви знаєте, були припинені. А чому передали росіянам?  Запевняю вас, ішлося про інтереси і України, і Російської Федерації, тому було прийнято таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Юрий Владимирович! На второй день после покушения на  кандидата  в  Президенты  в  Кривом  Роге  по  Закону о Службе безопасности вы обязаны были возбудить  уголовное  дело  и  начать следствие.  Однако  две недели деятели,  которые якобы покушались, содержались в милицейской тюрьме, и две недели Служба безопасности не возбуждала уголовное дело.  Это же невыполнение Закона о Службе безопасности. Это первый вопрос.

 

     Второй. Я хотел бы услышать, проводит ли на самом деле Служба безопасности  профилактическую  работу  в связи с террористическим актом - захватом ЦК Компартии Украины?  Это вопиющее безобразие. Я представляю,  какой  бы  сейчас шум поднялся,  если бы то же самое произошло с Рухом, и что бы говорили наши власти.

 

     ЗЕМЛЯНСЬКИЙ Ю.В. Профилактическая работа. Мы сейчас принимаем все  меры,  чтобы избежать рецидива,  чтобы с другой стороны такие факты не повторились.  И я очень прошу представителей  левых  сил, очень  прошу,  надеясь  на вашу мудрость:  не надо проводить такие акции. Как я отношусь к этой акции? Точно так, как и вы все, здесь присутствующие.  Я  ее осуждаю так,  как осуждает Уголовный кодекс Украины.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Володимировичу. Час вичерпано. Переходимо до обговорення.

 

     Слово надається   голові   Комітету   з   питань  боротьби  з організованою   злочинністю   і   корупцією   Юрію   Анатолійовичу Кармазіну. За ним буде виступати депутат Удовенко.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ  134,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Шановні присутні!  Я уважно  вислухав  усі  доповіді,  які  сьогодні  були виголошені.  І  хочу сказати,  що протягом принаймні п'яти років у діяльності  правоохоронних  органів  України  чітко  проглядаються тенденції до змалювання криміногенної ситуації в державі у рожевих тонах,  до  невпинного  вихваляння  удаваними  успіхами  на   ниві боротьби зі злочинністю, до досить вільної цифрової еквілібристики у статистиці.  А остання, до речі, повністю в руках посадових осіб правоохоронних органів.

 

     На українську громадськість останніми роками тисне величезний вал  бравурної  інформації  про  величезні  успіхи  в  боротьбі  з організованою  злочинністю  і  корупцією.  Вироблено  цілу систему різних визначень,  звітних штампів і обтічних виразів,  зміст яких важко  збагнути.  Наприклад,  мало  кому  з юристів зрозумілі такі терміни, як "протидії організованій злочинній діяльності злочинних угруповань",  "знешкодження організованих злочинних груп", "підрив економічного підгрунтя діяльності організованих  злочинних  груп", "відпрацювання   регіонів".   Такі   тріскучі  терміни  вживаються керівниками  не  випадково.  Бо  не  хочеться  чесно  визнати,  що насправді  до  кримінальної  відповідальності  притягуються тільки одиниці з числа акул злочинного світу, суди засуджують в основному дрібних  крадіїв,  а  корумпований  високопоставлений  чиновник  - взагалі дуже рідкісний гість на лаві підсудних.  Хто  зможе  зараз назвати  по  пам'яті  хоч 10 серйозних судових процесів за останні п'ять років і згадати вироки судів хоча б  по  декількох  групових кримінальних  справах  стосовно  справжніх організованих мафіозних груп?  Ніхто не назве.  Ось тому наші шановні генерали з  багатьма зірками  видумали  гучні,  але  непроцесуальні  вирази  на  кшталт "знешкоджені" та "ліквідовані".  Ліквідовані - це тоді,  коли  суд виніс вирок.

 

     За наявними  у  Комітеті  Верховної  Ради з питань боротьби з організованою  злочинністю  і   корупцією   матеріалами   змушений констатувати,  що  в  державі  йде  повне  знищення  національного товаровиробника,  а внаслідок  постійного  зростання  злочинності, особливо організованої,  загрози конституційним правам та свободам громадян України,  неспроможності правоохоронних органів захистити життя,  здоров'я,  власність громадян у державі створилася реальна загроза національній безпеці з боку злочинного світу.

 

     Ми збудували не демократичну,  соціальну, правову державу, як це  передбачено у статті 1 Конституції України,  а,  на мою думку, кримінальну,  корумповану, безправну державу, де нормою життя став лозунг: "Вкрав карбованець - злодій, вкрав мільярд - мільярдер".

 

     З року  в  рік  в Україні зростає організована злочинність та кількість скоєних нею злочинів. Назву дані тільки за кілька років, хоча   проаналізував  ситуацію  за  всі  роки  незалежності  і  до незалежності.  1998 рік  відзначений  такими  здобутками  протидій організованій  злочинності:  виявлено  1  тисячу 157 організованих груп,  якими вчинено 9 тисяч 273 злочини,  виявлено 92 бандитських формування.  У  минулому  році виявлено 1 тисячу 166 організованих злочинних груп, до складу яких входило 4 тисячі 673 особи, котрими скоєно 9 тисяч 307 злочинів, з яких: вбивств - 101, розбоїв - 691, вимагань  -  689,  розкрадань  -  480,  крадіжок   державного   та колективного майна - 3 тисячі 66, хабарництва - 2 тисячі 211.

 

     Починаючи з  1991  року  йде постійне зростання організованої злочинності та кількості скоєних ними злочинів.  Про  який  захист конституційних прав громадян від злочинних посягань може йти мова? Керівництво  правоохоронних  органів  постійно  вводить  в   оману Президента  України,  Верховну  Раду України,  народних депутатів, народ України і платників податків,  за рахунок  яких  утримуються правоохоронні органи,  про досягнуті ними успіхи у знешкодженні та ліквідації злочинних угруповань.

 

     А ось  і  результати  цієї  боротьби.  За   вказівкою   вищих посадових  осіб  Міністерства  внутрішніх справ України без відома Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою злочинністю  і  корупцією,  з  порушенням вимог Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою  злочинністю було  здійснено  значне скорочення особового складу підрозділів по боротьбі з організованою  злочинністю  і  корупцією.  Організована злочинність  та  кількість  скоєних  нею  злочинів  проти громадян України  систематично  зростають,  а  керівництво   МВС   скорочує особовий  склад  підрозділів,  які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і  корупцією.  Це  що  -  захист  конституційних  прав громадян від злочинних посягань чи навмисне сприяння організованій злочинній  діяльності?  Та  тільки  за  це  антизаконне   рішення, незаконне  скорочення  особового  складу підрозділів по боротьбі з організованою   злочинністю,    фактично    сприяння    діяльності організованої  злочинності  в Україні посадові особи повинні сісти на лаву підсудних.

 

     На підтвердження  своїх  висновків  про  те,  що  замовчують, приховують  від  громадськості  деякі дані,  хочу навести дані про розкриття злочинів.  Так, за станом на 1 січня 1999 року в державі не  було розкрито 1 мільйон 679 тисяч злочинів,  із них:  13 тисяч випадків бандитизму,  5 тисяч 810 навмисних вбивств,  18 тисяч 443 зумисних тяжких тілесних ушкоджень,  2 тисячі 403 згвалтування, 15 тисяч 442 розбійних напади,  141 тисяча грабежів,  402 тисячі  942 розкрадання.

 

     Що змінилося за рік роботи?  За станом на 1 січня 2000 року в державі вже не розкрито 1 мільйон 781 тисячу  злочинів.  Тобто  за рік  ця  цифра  зросла  майже  на  102  тисячі.  Ось  про що ми як представники народу повинні запитати у цих високопоставлених осіб. Чи спроможні вони далі виконувати свої обов'язки?

 

     Комітет постійно  тримає  в  полі  зору  так звані резонансні кримінальні справи щодо злочинних посягань  на  життя  і  здоров'я державних  діячів,  народних  депутатів  України,  інших відомих у країні  осіб.  Стан  розслідування   цих   справ   можна   вважати катастрофічним.  Попри  всі  бадьорі запевнення керівників силових структур жодна справа не доведена до суду.  Переважна більшість їх взагалі  не  розкриті.  Скоро  мине  шість  років  з дня замаху на народного депутата Бортника.  Ясності немає ніякої, правоохоронці, схоже, про цей злочин забули. Скільки слів було сказано про те, що вбивство народного депутата Щербаня і його дружини майже розкрито, проте   спливають   роки,  а  достеменно  нічого  не  встановлено. Відходять у давнину замах  на  діючого  тоді  Прем'єра  Лазаренка, вбивство Гетьмана.  Буквально через два тижні буде сумна річниця з дня  загибелі  Чорновола,   але   ні   депутатський   корпус,   ні громадськість  так  і  не мають остаточної переконливої інформації про наслідки їх роботи у цій справі.

 

     Підозріло довго тягнеться слідство  у  справі  про  замах  на Вітренко  та  Марченка.  А останні посягання на народних депутатів нинішнього  і  минулого  скликань  Верховної  Ради  Єльяшкевича  і Лященка? Буквально шокує гранітний спокій правоохоронців. Порушено кримінальні справи за ознаками злісного хуліганства та й усе, хоча мова  йде про злочин,  передбачений статтею 58 "Посягання на життя державного діяча".  А щодо Лященка,  то це замах  на  вбивство.  У глухому  куті  також слідство у справі про побиття Хари.  То що це таке:  неспроможність чи відоме  небажання  встановлювати  істину, коли вона комусь і чомусь незручна?

 

     Не гарантують   зупинення   порушення   законності  і  органи прокуратури України,  у зв'язку з чим усе більше громадян  України звертаються  до  Верховної  Ради та до народних депутатів України. Близько 19 тисяч звернень громадян,  або 15,6  відсотка  загальної кількості  звернень,  що  надійшли  до Верховної Ради,  стосуються питань порушення прав громадян України  правоохоронними  органами, зупинення  процесу  криміналізації  суспільства.  Вони  спричинені безкарністю за порушення закону, неправомірними, іноді свавільними діями окремих співробітників правоохоронних органів.

 

     Сьогодні порушувалося  питання  про  незадовільне становище з вирішенням  соціальних  проблем  правоохоронців.  Комітет   цілком поділяє  таку думку і обстоює ті позиції,  щоб правоохоронці добре фінансувалися. Але це нерідко призводить до злочинів.

 

     Так, з 14 по 28 січня  2000  року  співробітники  Радянського районного  управління  внутрішніх  справ  міста  Києва  вимагали з керівництва видавництва  "Бліц-прінт"  спочатку  5  тисяч  доларів Сполучених  Штатів  Америки,  а  потім  начальник Радянського РУВС Школьний  особисто  збільшив  суму   компенсації   за   припинення перевірки  до  140  тисяч  гривень.  В  іншому  випадку гарантував порушення кримінальної справи і наступні арешти службових осіб ЗАТ "Бліц-інформ" та народних депутатів, членів партії СДПУ(о). За цим фактом прокурором міста  Києва  порушена  кримінальна  справа,  бо встановлені  порушення  Закону про оперативнорозшукову діяльність, Закону  про  міліцію,  Указу  Президента  про  деякі  заходи  щодо регулювання підприємницької діяльності. Фірма звернулася до суду з позовом до правоохоронних органів на суму 547 тисяч 806 гривень. А що ж тоді залишиться на фінансування нормальних працівників?

 

     Безкарності за   порушення   законів   мають  запобігти  саме контроль Верховної Ради України  за  виконанням  законів  у  сфері боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією та перевірка діяльності спеціальних підрозділів  по  боротьбі  з  організованою злочинністю   Міністерства   внутрішніх  справ  і  Служби  безпеки України,   передбачені   статтями   23,   24,   35   Закону    про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

 

     Але ці  вимоги  не дотримуються.  Близько трьох років народні депутати минулого і нинішнього  скликань  Верховної  Ради  України Євдокимов  та  Жир  як  керівники  парламентської Комісії з питань законності і правопорядку вимагали припинити  незаконні  дії  щодо громадянина  Локайчука,  до  якого  на обшук без санкції прокурора прибуло   аж   18   співробітників   спецпідрозділу   в    масках, бронежилетах,  з  автоматами.  Тільки  в лютому 2000 року суд його виправдав,  а на адресу МВС та Генпрокуратури  виніс  ухвали.  Хто поніс за це покарання? Як розуміти ті відписки наглядових колегій?

 

     Тривалий час  у  державі правоохоронними та судовими органами брутально     порушуються     норми     кримінально-процесуального законодавства стосовно осіб,  які утримуються під вартою в слідчих ізоляторах.  Шановні народні депутати! Протягом тільки 1998 року в цих   установах  утримувалося  понад  42  тисячі  громадян.  Через систематичну тяганину при проведенні  попереднього  слідства,  при розгляді справ у судах слідчі ізолятори переповнені. Тільки за той період,  який я назвав,  допущено порушення стосовно більш  як  14 тисяч осіб, у тому числі щодо 10,5 тисячі осіб з вини судів і щодо 3,6 тисячі осіб з вини органів попереднього слідства.

 

     За 1999  рік  норми  кримінальнопроцесуального  законодавства порушені стосовно 21 тисячі 588 осіб, які утримувалися під вартою. Найбільше таких порушень допущено в слідчих ізоляторах  Автономної Республіки   Крим,   Одеської,  Харківської,  Донецької  та  інших областей.  Близько 300 чоловік утримувалися в  слідчих  ізоляторах взагалі  без  продовження строку тримання під вартою.  Тобто людей без вироку суду і визнання їх винними у скоєнні злочину  незаконно роками утримують у слідчих ізоляторах.

 

     Я нагадую присутнім у залі вимогу статті 156 "Строки тримання під вартою" КПК України, строки обмежені. Тримати під вартою можна не більше двох місяців. Цей строк може бути продовжений районним і міським прокурором до трьох місяців,  далі обласним прокурором  до шести  місяців  і  Генеральним  прокурором  до 1,5 року.  Подальше продовження строку не допускається.  На жаль,  строки тримання під вартою систематично порушуються.  Незаконно утримуючи громадян під вартою, правоохоронці самі стають злочинцями. Так, без вироку суду в  слідчих  ізоляторах України більше місяця незаконно утримується 24 тисячі 487 громадян, у тому числі 1 тисяча 777 громадян, справи стосовно яких направлені судами на додаткове розслідування;  від 1 до 3 місяців - 11 тисяч 269 громадян,  у тому числі 146  громадян, справи стосовно яких направлені судами на додаткове розслідування; від 3 до 6 місяців - відповідно 7 тисяч 23 та 338 громадян;  від 6 місяців  до  1  року - 4 тисячі 30 та 554 громадяни;  від 1 до 1,5 року - 1 тисяча 120 та 323 громадяни;  від 1,5 до 2 років - 522 та 187  громадян;  від  2  до 3 років - 396 та 188 громадян і понад 3 роки - 127 та 50 громадян,  справи  стосовно  яких  направлено  на додаткове розслідування.

 

     Так, близько  п'яти  років  без  вироку  суду  в Харківському слідчому ізоляторі утримується  під  вартою  Шевченко,  1972  року народження.   Його   було   заарештовано   28   серпня  1995  року Червонозаводським райвідділом у  Харківській  області  за  скоєння злочину,  передбаченого статтею 861. Він звинувачується в тому, що 31 січня 1991 року разом з іншими особами таємно викрав зі  складу МП  "Радуга"  в  Харкові  товарно-матеріальні цінності вартістю 25 мільйонів карбованців, або 250 гривень.

 

     Прокурором Червонозаводського району Харкова  строк  тримання під  вартою  Шевченка  було продовжено до 28 грудня 1995 року.  30 листопада 1995 року кримінальну справу стосовно  нього  направлено до районного суду міста Харкова, де вона знаходилася до 11 березня 1998 року.  За  цей  час  він  шість  разів  вивозився  на  судові засідання:  один раз у 1995 році,  чотири рази в 1996 році, в 1997 році не вивозився жодного разу і один раз - у 1998 році.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, скільки часу вам потрібно?

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дві хвилини, і я закінчу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  11 березня 1998 року кримінальну  справу  щодо Шевченка  згідно з постановою цього суду було направлено прокурору міста Харкова для нібито об'єднання з іншою справою.

 

     15 червня 1999 року її  передано  до  Харківського  обласного суду,  звідки  13  липня  1999 року повернуто згідно із запитом до прокуратури Харківської області.  2 серпня цю справу  передано  до Харківського  обласного  суду,  звідки  її знову згідно із запитом повернуто 6 вересня до прокуратури Харківської області.

 

     Я навів лише один  приклад  масових  порушень  конституційних прав  громадян  з  боку  правоохоронних  органів держави.  А таких прикладів можна наводити тисячі по кожній з областей України!

 

     Я хотів   би   запитати   у   присутніх    у    цьому    залі високопоставлених  осіб  правоохоронних органів:  на якій підставі роками у слідчих ізоляторах незаконно утримуються тисячі громадян? Чи не є ви злочинцями проти власного народу?

 

     Посадовими особами   правоохоронних  органів  систематично  і грубо порушуються норми статті 120 КПК  України  стосовно  строків попереднього слідства.  Поширені випадки, коли строки попереднього слідства своєчасно не продовжуються або продовжуються особами, які не мають на це процесуального права.  На порушення статей 241, 256 КПК  кримінальні  справи  стосовно  обвинувачених   своєчасно   не розглядаються,  своєчасно  не  направляються  копії  вироків  щодо засуджених, чим грубо порушуються вимоги статті 344 КПК України.

 

     Унаслідок невиваженого   застосування   слідчим   запобіжного заходу  -  взяття під варту - понад 11 тисяч осіб у 1998 році було звільнено зпід варти в зв'язку  з  припиненням  справ,  за  зміною запобіжного  заходу,  за виправдувальними вироками.  А в 1999 році

з-під варти  звільнено  близько  10  тисяч  осіб.  Це  ж  конвеєр, шановні!   А   ми  говоримо  про  дотримання  конституційних  прав громадян.

 

     За крадіжку майна вартістю 17 гривень у Білопільському районі Сумської    області    заарештовується    громадянин   Мільов.   У Дніпропетровському      районі      Дніпропетровської      області заарештовується Шевченко,  який скоїв крадіжку двох курей аж на 20 гривень.

 

     Iз боку слідчих,  органів дізнання  грубо  порушуються  норми статті  991  КПК  України  щодо  оскарження  рішень  про відмову в порушенні  кримінальної  справи.  Громадянам  не  видаються  копії постанов   про   відмову  в  порушенні  кримінальної  справи,  чим позбавляють їх права на оскарження.

 

     I, нарешті,  я хочу,  щоб ви знали, що на дії слідчих органів судами (там, де надали справи) за 1999 рік задоволено 1 тисячу 473 скарги,  або 40,2 відсотка розглянутих.  Iз  усього,  що  подають, половина скасовується. Скасовано 965 санкцій прокурорів на арешти, або 36,2 відсотка оскаржених.  Це є порушення конституційних  прав громадян   з   боку   слідчих   і  прокурорів.  Але  цих  осіб  до відповідальності не притягнено.

 

     Протягом 1999 року  судами  України  повернуто  на  додаткове розслідування  18  тисяч  264 кримінальні справи стосовно майже 26 тисяч осіб та виправдано близько тисячі осіб.  Названі факти також свідчать про численні порушення прав громадян.

 

     Значної шкоди   гарантованим   Конституцією  правам  громадян завдають державні  службовці,  працівники  правоохоронних  органів внаслідок корупційних діянь. Поширені в засобах масової інформації міфи посадових осіб правоохоронних органів щодо масштабів боротьби з корупцією спростовуються реаліями життя.

 

     Я хочу навести дві цифри. За даними правоохоронних органів, у 1999 році за корупційні діяння винесено 6 тисяч  278  постанов,  а фактично  притягнено  до  відповідальності лише 1 тисячу 998 осіб. Стосовно 4 тисяч 288 осіб справи провадженням закрито. Здебільшого до  відповідальності  притягувалися чиновники,  які займали посади найнижчих рівнів.

 

     То давайте поставимо запитання:  як же тоді ми, Верховна Рада України,  контролюємо  ці  питання?  I  тому  я  хотів би,  щоб ви замислились над тими фактами,  які  я  виклав.  Замислились,  чому комітет  два  роки  ставить  питання  про увільнення від виконання обов'язків і притягнення до відповідальності  заступника  міністра вугільної  промисловості  Підгайного.  I  тільки тепер нібито щось зрушується,  коли  вже  й  міністерство  таке  ліквідували.  А  ми сьогодні маємо чергову трагедію у шахтарів.

 

     ГОЛОВА. Я прошу... Ви вже два регламенти використали.

 

     КАРМАЗIН Ю.А. Я завершую. Отже, це питання дуже й дуже гостре та болюче для людей.  Люди 15,6 тисячі скарг,  тобто  понад  сьому частину,  спрямували  до  вас,  не довіряючи іншим установам у цій державі.  Тому це питання болю людей.  Я цей біль мав  довести  до вас,   бо   ми   не   могли   достукатись   до  деяких  керівників правоохоронних органів,  до їхніх  сердець.  То  я  зараз  до  вас достукуюся...

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, дякую.

 

     КАРМАЗIН Ю.А. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Слово надається голові Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадію Йосиповичу Удовенку. Будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я з великою увагою вислухав змістовну  доповідь  міністра  внутрішніх  справ  Юрія  Федоровича Кравченка та інших доповідачів.  Iз них випливає, що правоохоронні органи  значно  посилили  діяльність  у забезпеченні прав і свобод людини.  У зв'язку з цим вважаю, що нам треба ще добре попрацювати над   проектом  постанови.  Хоча  я  його  й  завізував,  але  він підготовлений дещо поспішно.  Зокрема,  треба  або  вилучити,  або змінити пункт 3 постановчої частини проекту постанови.

 

     Члени Комітету  з питань прав людини позитивно сприймають той факт,   що   після   низки   днів    уряду,    присвячених    суто соціальноекономічним  питанням,  проводиться  День  уряду з питань дотримання   правоохоронними   органами   України   конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини.

 

     Як свідчать  численні звернення громадян і досвід спілкування з виборцями, це питання також значною мірою турбує людей. Верховна Рада  постійно  вдосконалює  законодавчу  базу  забезпечення  прав людини,  на рівні комітетів здійснюється контроль  за  реалізацією законодавства   в  цій  сфері.  Але  й  така  форма  контролю,  як проведення  Дня  уряду  з  питань  прав  людини,  також   є   дуже необхідною. Це показник парламентської уваги до названого питання.

 

     Наш комітет на своїх засіданнях майже кожного разу торкається питань контролю за реалізацією прав людини.  Ми постійно виступали за  досягнення  системності  в  цій  сфері,  оскільки саме з цим в Україні є певні проблеми. Ми маємо прогресивну Конституцію, в якій права людини виписані на рівні вищих світових стандартів. Ми маємо зобов'язання перед Радою Європи щодо забезпечення  прав  людини  і поступово,  крок  за  кроком  виконуємо  ці зобов'язання.  Однак у реалізації  цих  прав   ще   чимало   недоліків.   Оскільки   вони непоодинокі,  то  з  ними  треба  розбиратися  особливо серйозно й викорінювати на рівні втручання  вищих  органів  державної  влади. Безумовно,  є певні проблеми і з поліпшенням законодавчої бази. До цього часу не прийнято нового закону про судоустрій,  не  прийнято також нові Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси, низки інших   кодексів   і   законів,   які   безпосередньо   стосуються забезпечення  прав  людини.  I  про це має бути серйозна розмова в межах самої Верховної Ради.

 

     Я сподіваюся, що утворення парламентської більшості позитивно вплине  на  прискорення прийняття цих законів.  Але сьогодні в нас День уряду,  і ми  маємо  з'ясувати,  чому  урядові  структури  ще недостатньо зробили для забезпечення прав людини. Ми один за одним все-таки ухвалюємо прогресивні закони,  ми одна за одною виконуємо умови Ради Європи. Однак людина багато в чому продовжує залишатися беззахисною у багатьох ситуаціях в нашому суспільстві.  I якщо  ми не  побудуємо  якісно  нову,  цілісну,  логічно  завершену систему забезпечення прав людини, то ще багато років будемо проводити такі Дні уряду, а справа дуже повільно просуватиметься вперед.

 

     Ми виконали   умову   Ради   Європи  щодо  виведення  системи виконання   покарань    із    відомчої    приналежності    силовим міністерствам.  Однак  хіба  від  цього  умови утримання там стали кращими?  Як із радянських, сталінських часів щодо умов ув'язнення склалося поняття "беспредел", так воно й залишається русифікованим визначенням того, що там відбувається.

 

     Наприклад, громадянка  Коротеєва  із   селища   Краснокутська Харківської області,  описуючи в листі умови утримання свого сина, повідомляє,  що в одній камері,  розрахованій на 20 осіб, фактично утримуються 70 осіб. Сплять по черзі. Один туалет на 70 осіб (якщо це  можна  туалетом,  безумовно,  назвати).  У  цій  самій  камері займаються  пранням  власних  речей.  Причому  можуть переселити в камеру на 8 осіб,  можуть передати справу кращому слідчому, можуть посприяти і в тому, щоб випустили на волю, але ви знаєте, що за це береться.

 

     Як бачимо,  тут і пряме порушення багатьох норм  Європейської Конвенції з прав людини та інших норм законодавства, Конвенції ООН щодо запобігання тортурам або умовам поводження і  покарання,  які принижують гідність людини.  Тут і зловживання, і спроби тиску під час слідства.

 

     Я розумію,  що це йдеться про камери попереднього ув'язнення. У  місцях  постійного  позбавлення волі є свої особливості,  однак суть мало чим відрізняється.  Ми говоримо про захист людини, проте належним чином не побудована система адвокатури,  а та,  що існує, не доступна 90 відсоткам населення  України.  Правове  невігластво заважає  людям  захищати  свої  елементарні права,  а правозахисні організації  та  преса  не  порушують  і  сотої  частки  того,  що відбувається в суспільстві.

 

     До комітету   надійшло   звернення   Хмельницького  обласного комітету сприяння реалізації положень Конституції України, в якому повідомляється  про  факт  затримки  14- річного хлопця Станіслава Сивицького.  Його слідчі допитували без  присутності  адвоката  та батьків,  закрили  в  якомусь  вагончику  й  домагалися зізнання у вчиненні  квартирної  крадіжки.  Хмельницька  міська   прокуратура перевірила  ці  факти  і  не  знайшла  порушень у діях працівників міліції.  Ми  з  відповідним  листом  звернулися  до   Генеральної прокуратури і просимо прискорити перевірку цих фактів.

 

     I все-таки  ніколи  в  цих  питаннях не вдасться розібратися, якщо працювати лише в межах правоохоронної системи.  Без  контролю громадських структур це малоефективна справа.

 

     У Комітеті  з питань прав людини заведено,  що на обговорення питання, яке стосується тих чи інших верств населення, обов'язково запрошуються  керівники  громадських  організацій  цих  соціальних верств.  Без  урахування  їхньої  думки  не  ухвалюється   жодного серйозного  рішення.  Цікаво,  якою  мірою  налагоджена  співпраця правоохоронних  структур  із  громадськими  організаціями,   всіма іншими    структурами,    включаючи   пресу,   які   представляють громадянське суспільство?

 

     Люди тисячами   скаржаться   на   недоліки    в    діяльності правоохоронних  органів,  на  прямі зловживання.  Тільки до нашого комітету протягом минулого року надійшло понад 4  тисячі  звернень громадян,   половина  яких  стосується  діяльності  правоохоронних органів.  Але не можна назвати  жодного  випадку,  коли  б  людина виграла  судовий  процес  проти  держави  або  окремого державного органу й отримала відшкодування за заподіяну  їй  матеріальну  або моральну шкоду.

 

     Викликає обурення   ситуація,   коли   на  території  України представники  правоохоронних  органів   інших   держав   самочинно затримують наших громадян та вивозять за межі України.  Наприклад, у січні 1997 року на  виході  із  приміщення  відділу  боротьби  з організованою   злочинністю  міста  Кривого  Рогу  співробітниками міліції Придністровської  Молдавської  Республіки  було  затримано громадянина  України  Олександра  Драча й вивезено до Молдови.  Не вдаюся в те, чи скоїла злочин ця людина. Як би там не було, але її можна було видати іншій державі лише на підставі відповідної угоди про видачу злочинців. Говорити про дотримання прав людини, коли її можуть   просто  схопити  в  Україні  представники  правоохоронних органів іншої держави, взагалі не доводиться.

 

     Це стосується і відомої історії  з  громадянами  Узбекистану, які   були   захоплені   на  території  України  правоохоронниками Узбекистану.  Ми з приводу цього одержали дуже багато звернень від міжнародних організацій, від громадських організацій тощо.

 

     Звичайно, можна  було  б  назвати  набагато  більше  випадків недосконалого функціонування  правоохоронної  системи  в  Україні. Кожному  депутату  такі факти відомі по його роботі в окрузі.  Але можна  з  сьогоднішніх  виступів  зробити  висновок,   що   справа поліпшується.

 

     Хочу наголосити  на  головному:  вже  час  виходити на якісно новий рівень діяльності в забезпеченні прав людини. На поверховому рівні  наша  держава  вже  багато  чого  зробила для наближення до світових стандартів.  Більшість зобов'язань перед Радою Європи вже виконано   або  будуть  виконані  найближчим  часом.  Тепер  треба переходити до більш змістовної побудови системи забезпечення  прав людини.  Це  можна зробити лише шляхом реалізації широкої програми вдосконалення правозахисної системи в Україні.  Така програма  має охоплювати всі аспекти - від вдосконалення законодавчої системи до кращого підбору й підготовки кадрів,  підвищення заробітної плати, але   й  вимог  до  них,  поліпшення  системи  внутрішньовідомчого контролю,  правового  всеобучу,  розвитку  й   певної   стимуляції громадянського  суспільства,  здешевлення  й поліпшення діяльності прокуратури.  Без цього проведення відповідних днів  уряду  матиме лише половинчастий ефект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу.

 

     Слово від   Комітету   з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної  діяльності   надається   голові   комітету   Iвану Григоровичу Біласу.

 

     БIЛАС I.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120, Львівська область). Шановний Iване Степановичу! Шановні члени  уряду!  Шановні  народні  депутати!  Я,  звичайно,  міг  би продовжити  цю низку фактів,  які так яскраво продемонстрував Юрій Анатолійович  Кармазін,  про  що  говорив  і  Геннадій   Йосипович Удовенко, але, як кажуть, скільки не кажи "солодко", а коли в роті цукру немає, то солодше не стане.

 

     Так і  в  нашій  ситуації.  Якщо  ми  тільки   факти   будемо нанизувати та дні уряду перетворювати на смакування тих фактів,  а не шукати виходу  із  ситуації,  що  склалася,  і  брати  на  себе рівнозначну  відповідальність разом із виконавчими органами влади, будемо лише перетворюватися на сухих контролерів і подекуди навіть збочуватись   на   якісь   політичні  звинувачення  правоохоронних органів,  повірте,  шановні колеги, толку від цього не буде ні для кого,  насамперед  для  нас і для суспільства в цілому.  Від цього стан дотримання конституційних  гарантій  і  забезпечення  прав  і свобод громадян правоохоронною системою в Україні не поліпшиться.

 

     Ми розглядали  на  засіданні нашого комітету це питання.  А в комітеті є народні депутати України,  які не на словах чи на слух, від інших колег своїх,  знають про ту ситуацію,  яка є,  а самі до того як  були  обрані  до  Верховної  Ради  України  безпосередньо займалися цими проблемами.

 

     Ми після  сьогоднішнього  слухання  інформації  уряду  з цієї проблеми  повинні  приймати  виважені  рішення,   які   потребують комплексного підходу, без звинувачень тільки якогось одного органу правоохоронної системи України.

 

     Звичайно, комітет стурбований тією ситуацією, яка на сьогодні склалася  в  правоохоронній  системі,  оскільки маємо паралелізм і дублювання в роботі як Міністерства внутрішніх справ України,  так і Служби безпеки України. Маються на увазі напрями діяльності щодо боротьби з новими  видами  злочинів,  породжених  часом.  Але  цей паралелізм  і  дублювання,  на  превеликий жаль,  до цього часу не усунуто,  через що створюється знову-таки  видимість  ефективності такої діяльності.

 

     Немає до  цього часу чіткого розмежування напрямів діяльності по боротьбі з корупцією та  організованою  злочинністю  як  Служби безпеки,  так і підрозділів Генеральної прокуратури,  Міністерства внутрішніх справ. Аналогічні підрозділи по боротьбі з контрабандою утворені і функціонують у складі Державної митної служби. До цього причетний також Державний комітет  у  справах  охорони  державного кордону.  В  цілому  саме  ці  та  ще  деякі  органи  й  утворюють правоохоронну систему України.

 

     І не можна виривати з неї тільки один якийсь орган, наприклад Міністерство внутрішніх справ, як це було зроблено сьогодні, бо це не зовсім виважено,  про що  ми  вчора  говорили,  шановний  Іване Степановичу,  на нараді у вас. Кабінет Міністрів, усвідомлюючи, що це  комплексна  проблема,  основним  доповідачем  визначає  тільки міністра внутрішніх справ України, на якого починають (очевидно, й закономірно) сипатися всі звинувачення,  зокрема й ті, які взагалі не  стосуються  напрямів діяльності Міністерства внутрішніх справ. Це не є вихід із ситуації.

 

     Я згідний із думкою голови Комітету з питань прав людини  (на превеликий жаль,  це так,  Геннадію Йосиповичу),  що на сьогодні в Україні  в  процесі  реформування  правоохоронної  системи  ще  не створено    дієвого    громадського    контролю    за   діяльністю правоохоронних органів.  Якби він був,  то таких справді  кричущих фактів,  про  які  сказав  Юрій  Анатолійович  Кармазін,  грубого, цинічного порушення термінів утримання під вартою без пред'явлення звинувачень було б, напевно, менше.

 

     Ми далекі  від  усвідомлення  того,  що  після нинішнього Дня уряду,  як це було декілька років  тому,  викорінимо  повністю  ті недоліки,  які  є,  і  стан  боротьби зі злочинністю поліпшиться в нашому суспільстві.

 

     Я звертаюся насамперед до  представників  Кабінету  Міністрів України  і  до  вас,  шановні народні депутати,  що до розв'язання проблеми забезпечення конституційних прав і свобод наших  громадян необхідно  підходити комплексно.  І практика,  і історія не знають іншого шляху.  Якою б не була ефективною діяльність правоохоронних органів,  ми  можемо  розв'язати  цю  проблему  тільки в комплексі економічних, політичних, соціально-культурних та правових заходів.

 

     І зважте, шановні народні депутати та члени уряду, що правові заходи в цій низці розглядаються не як першочергові, а як такі, що вже закріплюють відповідний наробіток унаслідок  здійснення  цілої низки  інших  заходів.  Отже  які  б  ми  закони  не приймали,  за допомогою тільки законодавчої бази,  не  розв'язавши  цілої  низки названих  проблем,  ми  не  забезпечимо  дотримання конституційних гарантій, не забезпечимо прав і свобод громадян нашої держави.

 

     Як би ми не закликали до посилення боротьби  зі  злочинністю, але  якщо  прийматимемо  подібні рішення,  які прийняли і декілька років тому,  і  нещодавно,  приймаючи  Державний  бюджет,  усе  це залишиться тільки добрими побажаннями й добрими намірами. Зокрема, таким ми  сьогодні  бачимо  проект  Програми  діяльності  Кабінету Міністрів.  Це  програма  намірів.  А  хто  говорить  про  наміри, звичайно,  говорить тільки добре. І так само ми не можемо сьогодні говорити  тільки про наміри,  якщо хочемо розв'язати цю проблему в комплексі.

 

     Обговорюючи надзвичайно складну  й  болісну  для  суспільства проблему,   ми   передусім   повинні   пам'ятати,   що  працівники правоохоронних органів - такі самі живі люди,  як і всі  громадяни нашого   суспільства.   На  них  також  поширюються  конституційні гарантії прав і свобод.

 

     А тепер давайте поглянемо,  що ж ми зробили для  забезпечення виконання державних функцій,  покладених на цих працівників, і для дотримання їхніх прав і свобод.  Скільки б ми, і наш комітет разом з  усіма,  не виставляли претензій до правоохоронних структур щодо ефективності їхньої діяльності,  вона не підвищиться за умов, коли працівники правоохоронних структур так само,  як і інші громадяни, по декілька місяців  не  отримують  платні.  Ми  сьогодні  повинні говорити   й   про   стан   соціальної   захищеності   працівників правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ.

 

     Становище із  розв'язанням  соціальних  проблем   працівників органів   внутрішніх   справ   залишається  надзвичайно  складним. Заборгованість  із  грошового  утримання  особового  складу  та  з виплати платні на сьогодні складає близько 70 мільйонів гривень. І прикро,  що з боку Кабінету Міністрів  (про  це,  до  речі,  вчора сказав  начальник  фінансового  управління Міністерства внутрішніх справ)  надається  інформація  для  громадськості   про   те,   що заборгованість ліквідовано.  Насправді ж її не ліквідовують. Борги з обов'язкового державного страхування сьогодні складають  близько 23   мільйонів   гривень,   а  страхові  виплати  здійснюються  за документами, що надійшли у жовтні 1997 року.

 

     Тому сьогодні,  шановні народні депутати,  126 сімей загиблих працівників органів внутрішніх справ та 841 працівник, який зазнав поранення  впродовж  1998-1999  років,  пов'язаного  з  виконанням службових  обов'язків,  на  превеликий  жаль,  найближчим часом не мають перспективи на отримання тих гарантованих державою виплат  і компенсацій. Який вихід із цієї ситуації? Вихід, як завжди, є, але для цього треба виявити добру волю і спільну відповідальність  нам усім.

 

     У зв'язку  з  цим,  Іване  Степановичу,  від імені комітету я звертаюся до вас як  до  Голови  Верховної  Ради.  Роздано  кілька проектів  постанови від імені народних депутатів України.  Деякі з них так само натягнуті,  як сьогодні часом  натягували  запитання, звертаючись  до керівників правоохоронних органів.  Усі ті проекти постанови  неприйнятні.  Треба  дати  доручення  трьом  профільним комітетам,  зокрема й Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності,  який  не  був  охоплений  попередньою постановою  від 2 березня цього року,  коли готувалися до слухань. Ми узагальнимо всі думки й пропозиції  та  спільно  з  керівниками правоохоронних   органів,  Кабінетом  Міністрів  виробимо  реальні заходи.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Григоровичу, за те, що ви перший внесли конкретну пропозицію стосовно проекту постанови.

 

     Я на  правах  головуючого  продовжую засідання на 15 хвилин і буду надавати слово в основному представникам фракцій.

 

     Слово для обгрунтування проекту постанови надається  депутату Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Ратушний.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович, я просил бы немножко больше времени.

 

     ГОЛОВА. Ви ж бачите, що часу обмаль.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Я хочу обратить ваше внимание на то, что мною подготовлен  проект  Постановления "про дотримання правоохоронними органами  України  конституційних   гарантій   та   законності   в забезпеченні   прав   і  свобод  людини",  который  вам  роздан  и подготовлен  сугубо  в  рамках  повестки  дня   сегодняшнего   Дня правительства и законодательства, действующего в Украине.

 

     Хочу вкратце осветить суть проекта постановления. Я предлагаю прежде всего обратить внимание Президента на то,  что он  превысил свои   полномочия   вместе  с  правительством,  планируя  массовое сокращение органов внутренних дел.  Статья  85  Конституции  четко определяет,   что  это  является  прерогативой  только  Верховного Совета.  Конечно,  "більшість" подрубила  Министерство  внутренних дел, приняв бюджет, и сейчас правительство может сослаться на это. Но на мой взгляд,  и  согласно  Конституции  необходимо  было  это вынести специальным вопросом на рассмотрение Верховного Совета.

 

     В связи с тем,  что здесь сегодня говорилось,  работа органов внутренних  дел   признается   неудовлетворительной   и   вносится предложение   освободить   от   занимаемых   должностей   министра внутренних  дел  Кравченко  и  председателя  Службы   безопасности Деркача.

 

     "У зв'язку  з  численними  виступами  Генерального  прокурора України Потебенька у засобах масової інформації" о том,  что  есть масса  уголовных  дел против народных депутатов Украины,  вносится предложение  поручить  прокуратуре  Печерского  района   возбудить уголовное  дело против Генерального прокурора Потебенько по статье 187 Уголовного кодекса Украины "Недонесення про злочин",  так  как сегодня  он  имеет такую информацию и не вносит ее в установленном законом порядке на рассмотрение Верховного Совета.

 

     Хочу обратить ваше внимание на  то,  что  министр  внутренних дел,  поднимая схемы,  только подтвердил правоту того, что сказано мною.

 

     Следующий пункт 6:  "Звернути увагу Уповноваженого  Верховної Ради   України  з  прав  людини"  на  то,  что  явно  недостаточно рассматриваются эти вопросы в Верховном Совете.  И предлагается  в ее годовом докладе Верховному Совету,  который она обязана сделать по Конституции,  специально осветить этот  вопрос,  а  не  ожидать какой-то далекой очередности.

 

     Особый интерес  вызывает  пункт 7 проекта постановления,  так как   он   связан   с   попыткой   пресечь   коррупцию   в   наших правоохранительных органах. И в первую очередь обращается внимание на то,  что под сокращение в правоохранительных органах попали как раз не "злочинці" или злоупотребляющие.  А нам сегодня рассказали, что имеется 50 тысяч злоупотребляющих и только 34 человека связаны с  коррупцией.  Зато  мои избиратели все время говорят о том и,  я думаю,  многие из депутатов (особенно  мажоритарщики)  подтвердят, что  правоохранительные органы сплошь и рядом требуют мзду на всех уровнях.  И здесь нет ничего удивительного,  ведь (я  подчеркиваю) "більшість"  создала  все  условия  для того,  чтобы эта мзда была восстребована правоохранительными органами. Об этом уже говорилось в связи с заработной платой.

 

     Особо важный,  на  мой  взгляд,  пункт 8 (я заканчиваю,  Иван Степанович),  здесь говорится о том,  что нам необходимо на каждой сессии  заслушивать  на  специальном  заседании  Верховного Совета доклады  перечисленных  здесь   руководителей   правоохранительных органов  в  присутствии  Президента Украины как гаранта соблюдения "прав і свобод людини і  громадянина"  (часть  вторая  статьи  102 Конституции),   чтобы   покончить  с  этим  страшным  явлением,  - коррупцией, которой мы прославились на весь мир.

 

     Дальше вы сможете сами прочитать, но у нас... Не надо кричать о регламенте! Я понимаю, коррупционерам неудобно слушать это.

 

     В пункте   9   говорится   о   том,   что  у  нас  происходят многочисленные нарушения в отношении политических деятелей,  в том числе  и политических партий,  о чем сегодня тоже много говорилось (я заканчиваю, Иван Степанович). Предлагается поручить Генеральной прокуратуре  и  Министерству  юстиции  обратить особое внимание на деятельность так называемых "незаконних  військових  формувань"  - "Тризуб",  УНА  -  УНСО,  "Українське козацтво" и других.  Почему? Потому что все вот эти действия носят очень нехорошую окраску

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  И последнее.  Я хочу обратить ваше  внимание, что в пункте 12 говорится о том, что каждое такое заседание должно проходить  при  широкой  гласности.  Сегодня   мы   лишили   наших избирателей большого права,  их законного права - услышать, что же делается  с  защитой  их  прав  правоохранительными  органами,  не обеспечив прямых теле- и радио трансляций. Если вы поддержите этот проект  постановления,  то  мы  действительно  сможем   решительно изменить ситуацию в нашем государстве.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я звертаюся...

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Я могу ответить на вопросы.

 

     ГОЛОВА. Ні, ні, ні. Дякую.

 

     Я звертаюся  і  до вас,  Володимире Миколайовичу,  і до інших депутатів,  які  вноситимуть  пропозиції.  Ви  все-таки  керуйтеся Конституцією.  Відповідно  до  Конституції ми доручень Генеральній прокуратурі давати не можемо.  Ми можемо звернутися до Генеральної прокуратури... Ну, почитайте, я просто нагадую вам...

 

     Слово від фракції Народного руху надається Михайлу Ратушному. За  ним  буде  виступати  від  Комітету   з   питань   Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, а також від фракції СДПУ(о) Володимир Заєць.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Іване  Степановичу,  з  огляду  на  те,  що  я виступаю від фракції, прошу п'ять хвилин.

 

     ГОЛОВА. Так, я продовжив на 15 хвилин. Я вас прошу...

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Я  постараюся  бути  конкретним  і лаконічним. Шановні  народні  депутати!  Шановні  представники  правоохоронних органів!   Становлення   Української   держави   не   можливе  без становлення правоохоронної системи.  І,  напевно, всі тут присутні погодяться і згадають,  що Український народний рух як рух загалом починав  свою  діяльність  з  вимоги  департизації  правоохоронних органів,  був  ініціатором  створення  перших профспілок у системі правоохоронних органів,  які повинні  були  захищати  й  захищають сьогодні  соціальні  й  громадянські інтереси цих працівників.  Ми завжди  були  прихильниками  перетворення  міліції  як  озброєного народу  на  поліцію  -  професійний  орган  захисту  прав і свобод громадян,  а КГБ як бойового  загону  Комуністичної  партії  -  на справжню Службу безпеки України.

 

     Треба відзначити, що як є недоліки в будівництві держави, так є  й  цілком  об'єктивні  недоліки  в  діяльності   правоохоронних органів.

 

     Є позитиви.  До  позитивів,  ми  мусимо  це  сказати,  і це є правда,  належить   створення   цілісної   системи   законодавчого забезпечення  діяльності  правоохоронних  органів.  І  в тому валі злочинності, що насувається на нас, особливо з відкритого східного кордону,  правоохоронним  органам  всетаки  вдається  контролювати злочинність у державі.

 

     Ми можемо сказати,  що  є  певні  позитиви  та  досягнення  в боротьбі  з  обігом наркотиків,  налагоджено контакти з Інтерполом щодо  комп'ютеризації  й  осучаснення  діяльності   правоохоронних органів.

 

     Я думаю,  що  будь-яке  міністерство  та правоохоронні органи будь-яких держав могли б пишатися такими високими  професіоналами, які  працюють у системі міліції,  як генерали Москаль,  Корнієнко, Француз та інші працівники.

 

     Але водночас треба відзначити негативи,  які є  в  діяльності правоохоронних органів.  По-перше,  елементарний негатив полягає в тому,  що доволі часто працівники  цих  органів  не  знають  своїх законів і своїх обов'язків,  часто для них,  особливо для міліції, характерна  показуха,  плейбойство,  роздування   апарату,   надто генеральського.

 

     Оскільки міністр  внутрішніх справ так часто апелював до вас, Михайле  Олексійовичу,  то  прокуратура  справді  повинна  чіткіше здійснювати  контроль  за  діяльністю  органів  міліції,  щоб  ми, депутати, не втручались не у свою справу.

 

     Водночас я радий,  що міністр внутрішніх справ як представник Кабінету  Міністрів  погодився  на обмеження необдуманих пільг для працівників   правоохоронних   органів.   Треба   скорочувати    й скасовувати   пільги  для  бюрократичного  апарату  правоохоронних органів.  Але треба залишати пільги,  власне,  навіть не пільги, а необхідні атрибути діяльності працівників, оперативних працівників та інших.

 

     Я буду завершувати,  але все-таки наведу  конкретні  приклади про  те,  як  працюють  ці  органи.  І тут я звертаюся до міністра внутрішніх справ.  Чотири роки вже лежить  без  руху  рішення  про відкриття  відділення  міліції  в  селищі  міського  типу Вишневці Тернопільської області. Ситуація криміногенна там дуже серйозна, а руху ніякого.  Це потрібно не мені,  Юрію Федоровичу,  це потрібно моїм виборцям.

 

     Більше року  лежить  справа  і  є  рішення  суду:  громадянка Волинська купила автомобіль... Іване Степановичу, я прошу ще п'ять хвилин як...

 

     ГОЛОВА. У нас ще є записані на виступи.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Добре,  я тоді  поговорю  про  це  в  робочому порядку.  Тепер  стосовно...  (Шум  у  залі).  Та  припиніть,  вам ввижається пістолет...

 

     Іване Степановичу, забезпечте, щоб вони...

 

     ГОЛОВА. Завершуйте виступ.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Конкретно щодо проекту постанови. Я вважаю, що ми повинні прийняти законопроекти,  про які говорили тут керівники спеціальних  правоохоронних  підрозділів.  Передусім  ми   повинні прийняти,  нарешті,  новий  Кримінально-процесуальний  кодекс.  Ми повинні допомогти проведенню атестації працівників  правоохоронних органів.   Ми   повинні   повернутися  до  створення  спеціального підрозділу -  Національного  бюро  розслідувань  -  й  забезпечити реальний соціальний захист працівників міліції,  щодо яких справді внаслідок їхньої діяльності можуть виникати загрози.

 

     І ще півхвилини з приводу події в ЦК КПУ.  Друзі,  колеги! Це не терористичний акт. Невирішення правоохоронними органами й усіма нами тих політичних  питань  саме  й  спонукало  молоде  покоління вдатися  до таких акцій.  Якщо ми ці питання не будемо вирішувати, то їх вирішуватиме народ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру  Зайцю. За ним буде виступати Олександр Бандурка.

 

     Прошу уваги! Говоріть, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.,  перший  заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Фракція  СДПУ(о).   Шановні   народні депутати!  Власне, я мав би оприлюднити заяву щодо розгляду одного з питань на засіданні нашого комітету,  але  тим  часом  дозвольте висловити декілька думок від себе особисто.

 

     Шановний Юрію  Федоровичу!  Шановний Михайле Олексійовичу!  Я дуже уважно слухав  доповіді.  Я  не  ставлю  під  сумнів  те,  що подолання  злочинності  сприяє захисту прав і свобод громадян.  Це справді так.  Але мені здається,  що ми сьогодні не розглядаємо ті правопорушення,  які  не  є  злочинами,  проте  завдають не меншої шкоди, а отже, порушують права громадян.

 

     Наприклад, можна було б узяти трастові компанії і таке  інше. І  варто  було  б  сьогодні  вже говорити про те,  як ми маємо всі правоохоронні  органи  із,  так  би  мовити,  системи   фіксуючої, каральної  перетворити  на  таку  систему,  яка  попереджала  б ці злочини.  Але це дуже серйозна тема,  і сьогодні на  цю  тему,  на жаль, не доводиться говорити.

 

     Я також  хочу звернутися і до вас,  Юрію Федоровичу і Михайле Олексійовичу:  в  мене  немає  упередженості  щодо  правоохоронних органів  і  я  не  ставлю під сумнів все те,  що зроблено ними для забезпечення конституційних гарантій та  законності,  забезпечення прав   і   свобод  громадян.  І  я  не  хочу  висловлювати  жодних звинувачень на  адресу  правоохоронних  органів.  Більше  того,  я почуваю себе відповідальним за брак належної законодавчої бази.  І це  є  наші  спільні  проблеми.  Я  ставлюся  з  повагою  до  всіх працівників правоохоронних органів, які в складних умовах усе-таки виконують свій обов'язок.

 

     Але я  також  переконаний,  Юрію  Федоровичу,  що   більшість народних  депутатів  у  цій  залі так само заслуговують на повагу, мають честь,  гідність і порядність, вони не хотіли б і не повинні нести  тягар  тієї  безпідставної  підозри і тих звинувачень,  які сьогодні тут звучали.

 

     І, передбачаючи докір,  я хочу  надати  одну  інформацію  від імені  комітету,  яка  стосується справи народного депутата Миколи Агафонова.  Нещодавно створена нова робоча група,  вона  розпочала розгляд цих матеріалів, і ми найближчим часом внесемо ці матеріали на розгляд у сесійну залу. Тепер власне заява.

 

     На початку  лютого  цього  року  в  Адміністрації  Президента України   відбувся  брифінг,  який  провели  Генеральний  прокурор України,  міністр внутрішніх справ та голова СБУ.  Під  час  цього заходу   Генеральний   прокурор   України   заявив,   що  колишній Прем'єрміністр   України   народний   депутат   Павло    Лазаренко перераховував  значні суми коштів у доларах США на рахунки окремих народних депутатів як плату за підтримку.

 

     За його словами,  з посиланням  на  Службу  безпеки  України, проти  семи народних депутатів України порушено кримінальні справи за  ознаками  корупційних  дій  та  причетності   до   економічних злочинів.  Посилаючись на ту саму Генеральну прокуратуру та голову СБУ,  інформацію стосовно порушення семи кримінальних справ  проти народних  депутатів  України  та про перерахування на їхні рахунки великих сум у валюті поширили чимало засобів масової інформації, а окремі  газети  в  публікаціях під рубрикою "Чутки" стали називати прізвища народних депутатів.

 

     Минуло більше місяця з часу  проведення  згаданого  брифінгу, однак Генеральною прокуратурою України до цього часу не направлено до Верховної Ради України жодного подання  про  надання  згоди  на притягнення  до  кримінальної відповідальності народних депутатів, проти  яких  порушено  кримінальні  справи,  що   стало   причиною безпідставних звинувачень та поширення численних чуток.

 

     Комітет з    питань   Регламенту,   депутатської   етики   та організації  роботи  Верховної  Ради,  безперечно,   виступає   за невідворотність  покарання  за злочини,  хто б їх не скоїв.  Однак комітет  вважає  неприпустимим   для   найвищих   посадових   осіб правоохоронних  органів держави робити поспішні заяви,  які стають першоджерелами чуток і  створюють  обставини,  за  яких  громадяни України  всупереч  статті 62 Конституції України вимушені доводити свою невинуватість.

 

     Генеральна прокуратура    України    та    Служба    безпеки, оприлюднивши  заяву  стосовно  порушення  кримінальних справ проти семи народних депутатів України,  але не назвавши їхніх прізвищ і, по  суті,  не  зробивши жодних подальших кроків,  тим самим кинула тінь підозри на всіх народних депутатів і Верховну  Раду  загалом, що є неприпустимим у правовій, демократичній державі.

 

     Комітет з    питань   Регламенту,   депутатської   етики   та організації роботи Верховної  Ради,  усвідомлюючи  значимість  для парламенту   України   вищезазначеної   проблеми   і   потребу  її щонайшвидшого розв'язання,  вважає за необхідне заслухати сьогодні пояснення  Генерального  прокурора  України  Михайла  Потебенька з цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Бандурці.  За  ним  буде  виступати  депутат Альохін,  а потім від фракції депутат Кочерга.

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати! Розглядаючи   інформацію   Кабінету   Міністрів   про   дотримання правоохоронними  органами  України  конституційних   гарантій   та законності  в  забезпеченні  прав  і  свобод людини,  ми не можемо забувати,  що в правоохоронних  органах  теж  працюють  люди,  які потребують конституційного захисту.

 

     Я не   буду   докладно   зупинятися   на   аналітичних  даних статистики,  вони  є  в  довідкових   матеріалах,   розданих   вам напередодні   засідання.   Досить  тільки  наголосити,  що  органи внутрішніх справ постійно працюють з великим напруженням,  що  дає свої  результати,  головними  з  яких  є  стабільне зниження рівня злочинності в державі за останніх чотири роки,  зокрема за минулий рік - на 17 тисяч злочинів,  а по лінії карного розшуку - майже на 16 тисяч.

 

     Разом з тим і самі правоохоронні  органи,  і  суспільство  не мають  підстав  бути  задоволеними  станом  охорони  правопорядку. Системна криза,  яку переживає Україна в економічній,  політичній, ідеологічній,  культурній  сферах,  сприяє поширенню організованої злочинності,  корупції,  інших злочинів і порушенням прав  людини. Причини    таких    явищ   багатопланові,   але   відповідальність покладається в основному на  органи  внутрішніх  справ,  поскільки саме    вони   ведуть   найбільш   активну   боротьбу   з   такими правопорушеннями.

 

     Безумовно, ми вправі вимагати подальшого  посилення  боротьби зі  злочинністю і охорони прав людини.  Але уряду і Верховній Раді України потрібно для цього створити необхідні умови, а саме:

 

     створити правові нормативні засади діяльності  правоохоронних органів  через  прийняття  цілого  ряду  законів  (а на сьогодні у Верховній Раді  знаходиться  42  такі  проекти,  в  тому  числі  й кодексів,  які  тут  називали,  прийняті  в  першому  читанні  або підготовлені до першого читання);

 

     забезпечити фінансові та матеріально-технічні умови.  Якщо ми на  15  відсотків фінансуємося,  то давайте і виконання обов'язків вимагати на 15 відсотків.  З цим  же  ви  не  погодитесь,  шановні колеги.

 

     Тому я  думаю,  що  треба  зважати  на  умови,  в яких працює сьогодні насамперед міліція. Міліцію легко критикувати, там просто важко  працювати.  Треба  формувати  громадську  думку,  необхідне правове  виховання  населення,  шанобливе  ставлення  до   закону, неухильне  його виконання всіма громадянами та посадовими особами. І тут ми, депутати, маємо бути прикладом.

 

     Нам на розгляд запропоновано кілька  проектів  постанов:  від крайніх  -  визнати  роботу посадових осіб МВС,  СБУ,  Генеральної прокуратури по дотриманню конституційних прав  і  свобод  громадян незадовільною  -  до  суто  політичних.  Ми  маємо взяти до відома інформацію керівників правоохоронних органів,  звернути їхню увагу на  недоліки,  зажадати  їх  усунення,  дати доручення відповідним комітетам   парламенту   посилити   парламентський   контроль    і зобов'язати  уряд  забезпечити  діяльність  правоохоронних органів відповідно    до    чинного    законодавства    і     потреб     у матеріально-технічному   та   фінансовому  забезпеченні,  а  також просити Генеральну прокуратуру посилити прокурорський нагляд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Марковичу.

 

     Слово надається народному депутату  Володимиру  Альохіну.  За ним буде виступати Віктор Кочерга.

 

     АЛЬОХІН В.І.  Шановна  президіє!  Шановні  народні  депутати! Шановні  члени  уряду,  присутні!  Кожна   людина   оцінює   чиюсь діяльність  під  час спілкування безпосередньо.  І тому сьогодні я вкотре кажу спасибі працівникам  правоохоронних  органів,  які  12 лютого  повернули  додому  нашого сина.  Спасибі всім,  хто брав у цьому участь.

 

     Але, на жаль,  нині в  системі  правоохоронних  органів  дуже багато  проблем.  Тисячі  людей  усупереч закону понад встановлені строки перебувають у слідчих ізоляторах.  І хто за це  відповість? Часто відбуваються відписками на звернення народних депутатів. Про ці  й  інші  недоліки  було  сказано,  і  я   не   буду   на   них зосереджуватись.

 

     Протягом 1999  року  кількість  засуджених осіб становила 222 тисячі 239 чоловік.  У місцях позбавлення  волі  перебуває  до  30 відсотків  засуджених за злочини проти особи,  а 70 відсотків - за економічні  злочини.  Але  за  Конституцією  держава   зобов'язана захищати  життя,  здоров'я  і  благополуччя конкретної людини.  За економічні злочини в новому Кримінальному кодексі доцільно було  б застосувати  покарання у вигляді стягнення штрафу,  застави майна, виконання громадських робіт строком від 800 до 2 тисяч годин,  але не менше 8 годин на тиждень. Така практика широко застосовується в багатьох країнах.

 

     Велику стурбованість  викликає   питання,   чи   можемо   ми, громадяни  України,  бути  впевнені  в тому,  що після проходження "університетів" за колючим дротом десятки тисяч  юнаків  і  дівчат стануть на шлях виправлення,  а не на злочинну стежку. Адже молодь становить 25 відсотків загальної кількості засуджених.

 

     Найтривожніший показник - кількість вироків  із  позбавленням волі   на   строк  до  трьох  років.  За  останні  роки  ця  цифра стабілізувалася на рівні 60 відсотків.  Багато фахівців вважає, що до  більшості  засуджених можна було б застосувати міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі.  Дуже часто збитки, завдані цими людьми,  набагато менші,  ніж кошти, потрібні для їх утримування в колонії протягом двох-трьох років.  До того  ж  у  колоніях  зараз роботи немає,  отже, відпрацювати збитки вони практично не можуть. Утримання цієї армії - майже 100 тисяч осіб - лягає  на  слабенькі плечі української економіки і врешті-решт на суспільство.

 

     Застарілість і  відчуженість  від  людини української системи карної  юстиції  характеризується  неприродно  низькою   кількістю виправдувальних вироків.

 

     Хочу наголосити  на  тому,  що  назріла  потреба  -  і про це сьогодні вже було сказано - прискорити роботу щодо прийняття нових Кримінального,   Цивільного,   а   також  Податкового,  Бюджетного кодексів та Кодексу соціального захисту. Є потреба зосередитись на цих кодексах.

 

     Якщо взяти нині діючий Цивільний кодекс України,  то стаття 1 "Завдання  Цивільного  кодексу  Української  РСР"   звучить   так: "Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки регулює майнові і пов'язані з ними особисті немайнові відносини  з метою створення матеріально-технічної бази комунізму...

 

     Основою майнових   відносин   у   радянському  суспільстві  є соціалістична система господарства і  соціалістична  власність  на засоби виробництва".

 

     Отже, справді  є потреба у відпрацюванні нових кодексів,  які на сьогодні так необхідні. Тому наша фракція пропонує:

 

     дати доручення  профільним   комітетам   прискорити   розгляд названих кодексів і зосередити на цьому увагу всього парламенту;

 

     провести нараду за участю керівництва МВС,  СБУ,  Генеральної прокуратури,  Мінюсту,  Державної податкової адміністрації разом з Комітетом   з  питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності,  Комітетом   з   питань   боротьби   з   організованою злочинністю  і  корупцією  та Комітетом з питань прав людини з тих питань, які сьогодні порушувалися, з метою поліпшення роботи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні депутати!  Продовжений час  надається для виступу оголошеному депутату, а потім для довідки слово матиме Генеральний прокурор.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49,  Донецька область). Фракция Коммунистической партии. Уважаемые народные  депутаты!  Не  зря  в народе говорят,  что беда не ходит одна. Это в полной мере относится и к предмету нашего рассмотрения на сегодняшнем Дне правительства.

 

     Тотальное обнищание    народа    как   следствие   проведения антинародных реформ явилось,  к сожалению,  не единственной  бедой для нашего общества. Не менее страшным горем для общества является невозможность реализовать человеку свое право на безопасную жизнь, на  свободу,  на  защиту чести,  достоинства и другие человеческие ценности,  предусмотренные  Конституцией  Украины.   На   общество накатился  мощный  вал  преступности,  который  ежесекундно  давит человека,  вытравливает из его сознания человеческое "я",  диктует его поведение.

 

     Только в  1999 году совершено 559 тысяч преступлений.  И хотя по официальным данным эти показатели несколько  снижаются,  однако люди  этого  снижения  пока на себе не ощущают.  В прошлом году по сравнению  с  1998  годом  больше  совершено  умышленных  убийств, нанесено  тяжких  телесных повреждений,  совершено хищений оружия, боеприпасов, а также преступлений, связанных с наркоманией.

 

     Особенно тревожит рост организованной преступности, и об этом сказал  в  своем  выступлении  председатель комитета пан Кармазин. Людей особенно угнетает  безнаказанность  преступников.  Если  год назад  было не раскрыто 1 миллион 679 тысяч преступлений,  то на 1 января текущего года их стало больше на 102 тысячи.  В их числе не раскрыто   606   тысяч  334  убийства,  более  19  тысяч  телесных повреждений,  2,5 тысячи изнасилований,  более 16 тысяч  разбойных нападений, 148 тысяч грабежей.

 

     С молчаливого   согласия   правоохранительных   органов  идет широкое наступление на правовые устои нашего государства. Особенно это  проявилось  в  ходе  проведения  выборов  Президента - прямое игнорирование Закона о выборах Президента,  подлог и фальсификация результатов кампании,  что подтвердилось многочисленными надлежаще оформленными  материалами  в  адрес  правоохранительных   органов. Однако  должного  реагирования  на  эти  документы мы не получили. Наоборот,  после   проведения   выборов   продолжается   тотальное наступление на тех людей,  которые не согласны с нынешним режимом, на инакомыслие.  И в связи с этим мы давно уже обращались в органы прокуратуры, в судебные органы за защитой, но пока мы такой защиты со стороны этих органов не ощущаем.

 

     Удивляет то,  что и со  стороны  прокуратуры,  и  со  стороны некоторых  судебных органов нет должного реагирования на грубейшие нарушения прав человека,  в частности права на свободу обединения в политические партии и общественные организации,  предоставленное статьей  36  Конституции.  Мы  бы  просили  присутствующих   здесь руководителей правоохранительных органов обратить на это внимание.

 

     То, что   касается   проекта   постановления.  Думаю,  проект постановления, который подготовил профильный комитет, надо принять за основу, учесть многие предложения, которые содержатся в проекте постановления народного депутата Моисеенко Владимира  Николаевича, а  также  те  разумные предложения,  которые были высказаны в ходе обсуждения этой проблемы.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Герасимовичу.

 

     Слово для довідки надається  Генеральному  прокурору  України Михайлу Потебеньку.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,   Генеральний   прокурор   України.  Народні депутати тут піднімали  питання,  начебто  я  заявив  про  те,  що депутат Лазаренко перераховував певні суми коштів у доларах США на рахунки окремих народних депутатів, а також з посиланням на Службу безпеки   говорив,  що  проти  семи  народних  депутатів  порушено кримінальні справи. Відповідаю. Справді, прокуратура має достатньо матеріалів, які підтверджують, що Лазаренко перераховував кошти на рахунки окремих народних депутатів,  і окремі кошти знімались.  Це питання  буде  поставлено тоді,  коли настане час,  коли Лазаренко з'явиться тут. І ви дізнаєтесь. Це перше.

 

     Друге. Що  стосується  семи  народних  депутатів...  Дайте  ж відповісти, я ж не на якихось зборах, а у Верховній Раді.

 

     Стосовно того,  що  з посиланням на Службу безпеки я говорив, що проти семи народних депутатів порушено кримінальні  справи.  Це було  не  так.  Це вже,  як кажуть,  на совісті того органу,  який надрукував.

 

     Служба безпеки  заявила,  що  сім  матеріалів  про   корупцію стосовно  народних  депутатів  направлено  в прокуратуру.  Я надав довідку кореспондентам,  що ці матеріали поки що не дійшли до нас, їх  немає  в  прокуратурі.  Тут  же  було надано пояснення головою Служби безпеки,  що,  враховуючи, так би мовити, неорганізованість ради,  яка  засідала  у  двох  приміщеннях,  поки що в прокуратуру матеріали не направлено. Так що отак усе це було, а не так, як тут прозвучало. Я надаю довідку (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Михайле  Олексійовичу,  не  вступайте в дискусію.  Ви завершили?

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О. Я завершив. Так що, Моісеєнко, я дякую, що ви вже визначили підслідність.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Михайле Олексійовичу.

 

     Шановні народні    депутати!    Відповідно    до    положення Прем'єр-міністр України  і  головуючий  мають  право  на  підбиття підсумків,  але  ми час вичерпали.  Депутати ставили запитання про те,  як Кабінет Міністрів оцінює діяльність правоохоронних органів щодо дотримання прав людини й таке інше.

 

     Слово для відповіді надається Юрію Івановичу Єханурову.  Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  перший віцепрем'єр-міністр України.  Справа в тому,  що  Кабінет  Міністрів  щойно  сформовано.  Міністр отримав довіру від Прем'єр-міністра і Президента України.  Отже, претензій до роботи міністра немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Часу  немає  підбивати підсумки. Я хочу сказати тільки декілька речень.

 

     По-перше, до  головуючого  звернулися  з  приводу  того,  щоб Верховна  Рада  дала  протокольне  доручення  стосовно  повернення кредитів,  отриманих під гарантії уряду.  Ми доручення,  я ще  раз кажу,  прокуратурі не можемо давати, але звернутись до прокуратури з  таким  питанням  ми  маємо  право.  І  я  прошу  оформити  таке протокольне звернення.

 

     Стосовно зауважень. У своїй доповіді міністр внутрішніх справ Юрій Федорович Кравченко називав законопроекти,  які  з  1994-1995 років знаходяться на розгляді у Верховній Раді.  З цього приводу я звертаюся до профільних комітетів з проханням зробити ревізію  цих документів.  Зокрема,  найчастіше сьогодні згадувався Кримінальний кодекс,  нова редакція якого внесена навіть  Президентом  Леонідом Кучмою    серед    тих    68    першочергових   законопроектів   і розглядатиметься  в  четвер  як  першочергове  питання.  Я   прошу комітети розглянути всі ці законопроекти.

 

     Тепер стосовно   цілого   ряду   інших   зауважень.  Я  прошу видрукувати їх, і ми дамо конкретні доручення.

 

     Стосовно постанови.  Майже всі депутати,  які виступали і від комітетів,  і від фракцій, вносили пропозиції, які можна звести до однієї:  доручити  Комітету  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю   і   корупцією,   Комітету   з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  Комітету  з  питань  прав людини,  національних  меншин і міжнаціональних відносин врахувати всі зауваження і пропозиції, підготувати проект постанови і внести його на розгляд у четвер.

 

     Питання вважається розглянутим. Депутати після обіду працюють у комітетах.  Завтра ми продовжимо пленарне засідання о 10  годині ранку. Дякую за роботу. До побачення.