Стенограма пленарного засідання

22 лютого 2000

 

                      ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  л ю т о г о  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, запрошені й гості Верховної Ради!

 

     Прошу народних  депутатів  підготувати картки для реєстрації. Ввімкніть систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалося  349  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Я прошу  народних  депутатів  привітати  з  днем  народженням Валентина Олексійовича Анастасієва та Вадима Миколайовича  Гурова. Привітаймо їх (Оплески).

 

     Відповідно до   Регламенту  дозвольте  оголосити  депутатські запити.

 

     Групи депутатів (Танасов та інші,  всього 66  чоловік)  -  до Президента  України  про  порушення народними депутатами Гаркушею, Драчем,  Тимошенко, Іваном Зайцем, Кременем, Кириленком, Марчуком, Шевчуком,  Шмідтом  статей 78 та 84 Конституції щодо сумісництва й особистого голосування на засіданнях Верховної Ради України.

 

     Прошу проголосувати запит.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати   про   направлення   запиту   Президенту України.

 

     "За" - 192.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів   (Жовтіса,   Костусєва,   Сергієнка)   -  до Президента  України  стосовно  порушень  законодавства   під   час призначення  Булаха  В.С.  на  посаду  судді  та  голови Одеського арбітражного суду.

 

     Прошу проголосувати запит.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Бориса Борисовича Кожина до Президента України,  Генерального прокурора,   міністра  внутрішніх  справ,  голови  Служби  безпеки України щодо розслідування справи фірми "Галерея мистецтв "Нікас", яка ошукала громадян під виглядом працевлаштування за кордоном.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати про направлення Президенту України.

 

     "За" - 163.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Світлани Олександрівни Друзюк - до Прем'єр-міністра України з приводу скасування пільг для ветеранів військової служби.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віктора Герасимовича Кочерги -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  фінансування  завершення будівництва газопроводу-відводу Дружківка - Добропілля.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 202.

 

     Рішення прийнято.

 

     Миколи Миколайовича Ковача - до Прем'єр-міністра України щодо вжиття  заходів  для  недопущення  в  Україні негативних наслідків аварії, що сталася на румунському золотодобувному підприємстві 2-3 лютого цього року.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.

 

     Володимира Васильовича  Давидова  до  Генерального  прокурора України стосовно тяганини  з  розслідуванням  кримінальної  справи щодо вбивства в місті Кіровську Луганської області.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віталія Григоровича Черненка до міністра палива та енергетики України  стосовно  сприяння  проведенню  розрахунків  з  державним акціонерним товариством "Донецьквугілляресурси".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України  інформую   про   вихід народних депутатів України:

 

     Миколи Олексійовича  Кириченка зі складу депутатської фракції Комуністичної партії України (Оплески);

 

     Світлани Іванівни  Синенко  зі  складу  депутатської  фракції Комуністичної  партії України та Володимира Єрофійовича Шпігала зі складу депутатської фракції Селянської партії України і  входження їх до складу депутатської групи "Трудова Україна" (Оплески);

 

     Юрія Зеновійовича  Криворучка  зі складу депутатської фракції Народного  руху  України  (першої)  і  входження  його  до  складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" "РеформиКонгрес".

 

     Це засвідчують відповідні документи.

 

     Переходимо до  виголошення  заяв  та  виступів  депутатів від фракцій.

 

     Слово надається  народному  депутату  Шевчуку   від   фракції Народнодемократичної   партії.   За  ним  буде  виступати  депутат Терещук.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 23, Волинська область).  Шановні народні  депутати!  Депутати  фракції НДП,  як і інші наші колеги,  з подивом дізналися про повідомлення Міністерства  закордонних  справ  Російської  Федерації,  передане інформаційним   агентством   "Інтерфакс-Україна",   щодо  обмежень вивчення та вживання російської мови,  яке,  на думку представника цього шановного відомства, відбувається в Україні.

 

     Уповноважений з прав людини Російської Федерації Олег Миронов навіть оцінив дії української влади  як  грубе  і  явне  порушення цивілізованих  відносин  між  народами,  обмеження основних прав і свобод  громадян.  Ці  повідомлення  та  оцінки  прозвучали  після оголошення   рішення   Конституційного   Суду   України  у  справі конституційного подання 51 народного депутата України про офіційне тлумачення   положень   статті   10   Конституції   України   щодо застосування державної мови органами державної влади  та  органами місцевого самоврядування й використання її у навчальному процесі в освітянських закладах України.

 

     Нас дивує,  що,  досить  прихильно   сприйнявши   Конституцію України,  майже  через  4  роки  після  її  прийняття представники російської політичної еліти висловлюють невдоволення  трактуванням Конституційного Суду України положень Основного Закону.  Тим часом положення частини  першої  статті  10  Конституції  України  чітко визначає,  що  державною  мовою в Україні є українська мова.  І це треба розуміти так,  що вона є обов'язковим засобом спілкування на всій  території  України в процесі здійснення повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування,  а  також  в інших сферах суспільного життя, що визначається законом. У процесі здійснення повноважень  місцевими  органами  виконавчої  влади  та органами   місцевого  самоврядування  можуть  використовуватися  й використовуються російська та  інші  мови  національних  меншин  у межах і порядку, що визначаються законами України.

 

     Таке розуміння не суперечить статті 27 Міжнародного пакту про громадянські та політичні  права.  Тобто неупереджений  аналіз  мовної  ситуації  в Україні чітко засвідчує повноту виконання зазначених положень пакту українською  стороною. Натомість  українська державна мова в Україні,  століттями гнана й принижена,  потребує захисту з боку держави,  і ми розраховуємо на розуміння стурбованості,  яка існує в українському суспільстві. Ми сподіваємося,  що спільні проблеми, які є в Україні і Росії, треба спокійно  розв'язувати разом,  всіляко виявляючи взаєморозуміння і взаємоповагу,  без  повчань  і  упереджених  висновків,  як  це  й годиться   у  відносинах  між  двома  суверенними  державами,  які називають себе добрими сусідами.  Інакше в  нас  можуть  виникнути сумніви щодо щирості ставлення однієї сторони до другої.

 

     Сподіваємося, що    Державна    Дума   Російської   Федерації використає свій потужний вплив як на центральні державні установи, так  і  на  окремих  політиків  з  метою недопущення в майбутньому недружніх  і  безпідставних  заяв  щодо  України  та  її   зусиль, спрямованих на розв'язання своїх суто внутрішніх проблем, особливо в такій делікатній і вразливій сфері,  якою є сфера мови, культури та духовності.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Василю Терещуку. За ним буде виступати депутат Мовчан.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні депутати! Те, що говориться  стосовно  захисту  прав мов,  не відповідає дійсності. Російська  мова  принижується  і  утискується  по  всій  території України (Шум у залі).

 

     11 лютого  в  Комітеті  з  питань  прав людини,  національних меншин і міжнаціональних відносин відбулося розширене  слухання  з питань захисту прав мов національних меншин,  де було показано, як принижується  можливість  функціонування   російської   мови.   15 мільйонів  жителів  України  розмовляють російською мовою,  і вони мають право не тільки вчити своїх  дітей  цієї  мови,  вони  мають право  і  державні  акти  цією  мовою слухати й виконувати.  Тому, виконуючи волю жителів Східної України,  я хочу звертатися до  них російською мовою.

 

     Уважаемые депутаты!  В городе Мариуполе ситуация с невыплатой заработной платы рабочим предприятий не улучшилась.  Такие заводы, как  Завод технологического оборудования,  ОАО "Азов",  а теперь и частные   предприятия,   такие,   как   ЛФГ,   имеют    миллионные задолженности по заработной плате. Местная власть разводит руками, говорит:  "Мы не можем. Центральная власть должна решить вопрос по изысканию  средств для выхода из этой ситуации".  Но такого выхода не предлагает ни центральная власть, ни местная власть. Мало того, после принятия бюджета 2000 года для тех слоев населения,  которые уже годами не получают заработную плату,  ситуация стала еще более тяжелой.  Потому  что  этот бюджет означает вздорожание в два раза основных  продуктов  питания,  платы  за  проезд   в   транспорте, коммунальных  платежей,  квартплаты.  То  есть  люди,  не  получив заработную плату,  сделались в два,  в  три  раза  беднее.  И  эта ситуация  касается  не  только  Мариуполя,  она  типичная для всей Украины.

 

     Долг по  заработной   плате   на   предприятиях   всех   форм собственности,   по   стипендиям,   пенсиям,  социальным  выплатам превысил 9 миллиардов гривень. И поэтому такие действия властей не оставляют  рабочему  классу Украины,  трудовому крестьянству иного пути,  как самим подниматься на борьбу. Поэтому 17-18 марта, 24-25 марта  по всей Украине пройдет всеукраинская акция протеста против купли-продажи земли и угрозы голода, голода в первую очередь среди рабочих,  против  того,  чтобы не выплачивались зарплаты и давился рабочий класс.

 

     И последнее.  Нам  раздали  повестку  дня.  Здесь  опять   те вопросы,  которые  мы  отклонили  на этой сессии.  Согласно статье 6.2.12 Регламента Верховного Совета те вопросы, которые отклонены, на  этой  сессии  рассматриваться  не могут.  Я прошу президиум не нарушать Регламент и не включать в повестку дня  вопросы,  которые уже голосовались на этой сессии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Мовчану.  За ним буде виступати Олександр Мороз.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область). Фракція Народного руху України.  Шановні депутати!  Ви на  виступі пана  Терещенка  пересвідчились,  що  КПУ є бойовим отрядом КПРФ і шовіністичних сил України. Тепер щодо теми мого виступу.

 

     Вибух, що пролунав у київській середній  школі  304,  повинен був   би   здетонувати  на  всю  Україну.  Якщо  до  цього  вибуху залишаються глухими  ті,  хто  причетний  до  освітніх  проблем  у державі,  то  ми  мусимо  негайно  зреагувати  в цій залі на вибух своєрідного реактора в освітянській системі.

 

     Мені не потрібно тут нагадувати,  в якому стані перебуває вся освітянська   справа  в  Україні.  Такого  пониження  престижності професії вчителя не знали не те  що  попередні  десятиліття,  а  й століття.  Пониження,  яке супроводжується соціальним приниженням: середня місячна зарплата вчителя - 140 гривень.  Тут  можна  легко обрахувати,  що можна придбати на ці жалюгідні копійки - одну пару чобіт за умови, що вчитель цілий місяць житиме за божим духом.

 

     Учитель не спроможний нині оплачувати комунальні послуги,  не може  прогодувати сім'ю,  не може передплатити потрібні періодичні видання  чи  придбати   необхідну   літературу   для   того,   щоб підтримувати  на  належному  рівні свій фаховий і підвищувати свій інтелектуальний рівень.

 

     Посадовий оклад директора школи - 145 гривень  при заповнюваності школи до 330 учнів.  Максимальна ж зарплата його - 177 гривень,  якщо школа нараховує понад 1  тисячу учнів.  Якими  будуть  наступні  покоління?  Кого  можуть виховати голодні вчителі?  Чи можуть молоді вчителі взагалі  створювати  за таких  обставин  сім'ї?  Чи  можуть  вони  належним чином доносити знання до дітей? Питання стають риторичними.

 

     Я не  можу  не  пригадати  того,  як   чинився   ще   недавно міжнародними   валютними  організаціями  тиск,  аби  Україна,  яка посідала одне  з  найвищих  за  освітнім  рівнем  місць  у  світі, скоротила  свої  освітні  програми,  а  також і культурні.  Процес дебілізації,  що здійснювався за рекомендаціями світових лихварів, дає   вже  свої  результати:  процвітає  злочинність,  поширюється наркоманія, помножується кількість безпритульних.

 

     І я не можу не згадати горезвісної постанови  від  31  серпня 1996 року за

 1033, підписаної тодішнім Прем'єрміністром Лазаренком та  головою Нацбанку,  що й спричинилося до вже згаданого вибуху.  Бо згідно з цією постановою  освітянські  заклади  почали  переходити  в  руки орендарів, і в нижніх та цокольних поверхах з'явилися різні фірми, цехи,  різні хіміки та алхіміки,  які позакладали  в  освітянській системі   порохові  бочки.  Лише  нагадаю  один  із  пунктів  цієї постанови,  яка  була,   покликана   ощасливити   наших   освітян: "Встановити,  що  доходи  від оренди приміщень бюджетних установ і закладів,  які залишаються в їх  розпорядженні,  спрямовуються  на погашення  заборгованості  по  заробітній  платі  працівників  цих установ і закладів, а при відсутності заборгованості по заробітній платі - на оплату за житловокомунальні послуги".

 

     Фракція Народного  руху  України вимагає негайного скасування цієї постанови, і ті кошти, що передбачені в бюджеті на проведення горезвісного референдуму в сумі 30 мільйонів гривень,  направити в освітню сферу, аби запобігти новим вибухам і катастрофам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Морозу. За ним буде виступати депутат Іоффе.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Фракція доручила мені зачитати заяву на захист свободи слова в Україні.

 

     Виконавча влада  в  Україні  після   президентських   виборів брутально  пішла  в  наступ  на права і свободи громадян.  Яскраве підтвердження того - знищення останніх  бастіонів  свободи  слова, жорстоке переслідування опозиційних засобів масової інформації.

 

     Нині владний режим відкрив справжнє полювання на наймасовішу, справді народну газету "Сільські вісті".  Як свідчать спеціалісти, за  згодою  Президента  України  поставлено завдання економічно її знищити,  деморалізувати колектив. Служба безпеки України (та сама служба,  яка  не  виконала  доручення  Верховної  Ради щодо пошуку ініціаторів випуску фальшивих трьох номерів цієї газети  у  період президентських  перегонів,  хоч  імена  їх  відомі всім) буквально перевернула все,  аби знайти  структури,  які  нібито  підтримують газету.  І  не  знайшла,  бо  газета  виходить  на горьовані кошти передплатників та завдяки рекламі.

 

     Тоді до  справи  підключилися   податкова   адміністрація   і податкова  поліція.  Редакції  висунули  сміховинні претензії щодо неутримання податків із працівників редакції,  яким колектив купив квартири,   і   неправильного   включення  транспортних  витрат  у собівартість  продукції,  бо,   мовляв,   журналісти   їздять   не вантажним, не гужовим, а легковим транспортом.

 

     Редакція тут  не  допустила  жодних  порушень,  до  того ж ці питання вже торік були врегульовані податківцями.  А тепер  хочуть зняти   з   рахунку  редакції  понад  мільйон  гривень.  Податкове відомство із завзяттям,  гідним розумнішого використання,  виконує політичне замовлення для знищення вільного слова в нашій державі.

 

     Обурення викликають і методи, які застосовуються до колективу "Сільських вістей".  Журналістам погрожують криміналом,  головного бухгалтера  доведено  до тяжкого серцевого нападу,  внаслідок чого ветеран, досвідчений спеціаліст тепер у лікарні.

 

     Всілякі інсинуації  допускаються   щодо   нашого   колеги   - народного  депутата  Івана  Бокого.  Натякають,  що якби "Сільські вісті" перестали  його  друкувати,  ставлення  б  до  них  було  б лояльне.   І  зовсім  було  б  спокійно,  якби  усунути  головного редактора Івана Сподаренка.

 

     Насторожує той факт,  що на  місцях  посилилося  шантажування передплатників "Сільських вістей".  Такого в історії України ще не було.  Мародерствуючи й залякуючи,  влада  веде  себе  подібно  до війська окупантів на території тимчасово упокореного народу.

 

     Останнім часом  посилилися  факти  переслідування опозиційних видань по всій Україні, про що, зокрема, свідчать і відомі події в Нікополі.   Всім  на  пам'яті  репресії  щодо  газети  "Політика". Політичний тиск відчувають на собі і журналісти  радіо  "Свобода", Бі-Бі-Сі та інших засобів масової інформації.

 

     Ми звертаємося  до  представників  влади,  до Президента:  не грайтеся з вогнем.  Заборона вільної думки  в  країні  кидає  нашу державу в середньовіччя,  у пройдені людством епохи. На вас довіку лежатиме ганьба за приниження України.  Не забуваймо:  керівництво України  вже  мало  сумнівну  честь  бути серед найбільших ворогів свободи слова. Станьмо всі як один на захист честі і правди!

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юлію Іоффе. За ним буде виступати депутат Кононов.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,    Луганська    область).    Уважаемые   коллеги!   Уважаемые присутствующие!  Я  хотел  сегодня  огласить  позицию  депутатской группы "Трудовая Украина" по вопросам сегодняшней повестки дня.  В части наполнения бюджета, который мы уже приняли, сегодня мы будем поддерживать проекты законов, наполняющих бюджет.

 

     На наш    взгляд,   ответственность   между   парламентом   и правительством  должна  быть  солидарной.  И  поэтому  мы   должны застраховать  себя  от  всяких  неожиданностей в том плане,  что в бюджете имеются строчки о полном восполнении долгов по  пенсиям  и частично по выплате бюджетникам задолженной заработной платы.

 

     Поэтому мы     предлагаем    проголосовать    сегодня,    что правительство в двухнедельный срок должно подать графики погашения вот этих задолженностей,  на что имеются строчки в бюджете. Причем эти графики не должны быть в целом по Украине,  как не может  быть средняя  температура  по  палате,  где  один  умер,  а  у  другого температура 39.  Потому что в разных регионах задолженность разная (в Киеве нет,  в Луганске - областном центре - нет,  а,  скажем, в области она есть), ситуация достаточно сильно отличается.

 

     Поэтому я  думаю,  что  это  сегодня  будет  смотреться  и  в контексте  обращения  Президента  к парламенту.  Мы должны принять такой график и,  в свою очередь,  солидарно  проголосовать  за  те законопроекты по наполнению бюджета, которые есть в повестке дня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Віталію Кононову. За ним буде виступати депутат Ключковський.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної   політики,   фізичної   культури,   спорту  і  туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний пане  Голово!  Шановна  президіє!  Шановні і дорогі мої колеги!  Я показую вам зараз судака з Дунаю, екологічно чистого. Але це вчора його  привезли.  І  вчора до нас дійшли ціаніди в районі Рені.  За повідомленням Міністерства  з  питань  надзвичайних  ситуацій,  на небезпечних  ділянках  річки  Тиси в районі міста Чоп здійснюється моніторинг за станом забруднення води.  Але вчора ввечері керівник оперативної   групи  обласної  санітарної  станції  Наталка  Валах повідомила, що результати аналізів показали підвищену концентрацію ціанідів у водах Тиси.  Це означає,  що такі рибини, як я показую, відтепер ще років десять ми вживатимемо з острахом, зважуватимемо, можна їсти чи ні. Лихо, яке сталося, дуже небезпечне.

 

     Але проблема  навіть  не  в тому.  Проблема в тому,  що ми не звертаємо уваги на ці речі.  Коли сталася екологічна катастрофа  у нас,  ми зрозуміли,  наскільки це небезпечно.  І погляньте,  якого розголосу набула ця тема у європейських країнах,  яких  торкнулося це лихо. А ми сидимо і знову мовчимо.

 

     Занепокоєна екологічною   ситуацією  фракція  Партії  зелених України вимагає від керівництва Міністерства екології та природних ресурсів  вжити  негайних  заходів  з  метою  запобігання можливих катастрофічних наслідків,  а також надавати об'єктивну  інформацію про те, що відбувається.

 

     І, Іване Олександровичу, я звертаюся з проханням до вас як до міністра.  Не мовчіть,  будь ласка.  Зробіть розрахунки і виставте відповідні штрафні санкції винуватцям екокатастрофи. Ми не повинні мовчати, тому що наші люди страждають від того.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному     депутату     Юрію Ключковському.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Народний рух  України.  Високоповажний  Іване  Степановичу! Шановні гості!  Шановні колеги депутати! Я маю доручення оголосити текст   звернення   координаційної   ради   Об'єднання   товариств депортованих   українців   з  Лемківщини,  Надсяння,  Холмщини  та Підляшшя,  адресовані Голові Верховної Ради України  пану  Іванові Плющу  і  голові  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин   пану Геннадію Удовенку.

 

     "Згідно з  Угодою  між  урядом  УРСР  і  Польським  комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 року на територію УРСР упродовж 1944-1946 років,  за офіційними даними, було насильницьки виселено,  тобто  депортовано,   понад   482   тисячі   українців. Примусовий  характер  мало  також  виселення  приблизно  30  тисяч українців у 1951 році з території Нижньо-Устриківського та частини Хирівського   і  Стрілківського  районів  тогочасної  Дрогобицької області у зв'язку з її передачею Польщі.

 

     Одночасно з  депортацією  понад   півмільйона   українців   - корінних  мешканців Лемківщини,  Надсяння,  Холмщини та Підляшшя у 1944-1951 роках до  УРСР  польський  тоталітарний  режим  здійснив аналогічну  операцію,  так  звану  операцію "Вісла",  у 1947 році, брутально депортувавши з цих же південно-східних теренів повоєнної Польщі  приблизно 150 тисяч українців на західні та північні землі Польщі.

 

     Ця небачена до того часу  етнічна  чистка,  яка  мала  ознаки етноциду   українського  народу  на  наших  споконвічних  західних етнічних землях,  здійснена в  середині  ХХ  століття  тогочасними радянським  сталінським  та  маріонетковим польським тоталітарними режимами в центрі Європи,  не отримала поки  що  з  боку  найвищих владних структур України належної політичної та правової оцінки.

 

     Координаційна рада    Об'єднання    товариств    депортованих українців звертається  до  вас,  Іване  Степановичу,  з  проханням створити національну комісію Верховної Ради України,  залучивши до її складу провідних науковців - знавців цієї проблематики, а також представників   громадських   організацій  депортованих  українців 1944-1951 років,  яка після вивчення та аналізу наявних документів та   свідчень  дала  б  об'єктивну  політичну  та  правову  оцінку виселення   у   1944   році   понад   півмільйона   українців    з південно-східної території повоєнної Польщі. Це стало би підставою для визнання виселення цього  населення  на  найвищому  державному рівні як акту депортації.

 

     Громадсько-культурні товариства депортованих українців вже не раз зверталися з аналогічними поданнями до  Президента,  уряду  та Верховної Ради України".

 

     Шановні колеги!  Передаючи це звернення Голові Верховної Ради України,  я хотів би привернути вашу  увагу  до  того,  що  завтра річниця  депортації  чеченського  народу,  і  ці  акти депортації, здійснені тоталітарним радянським режимом,  свідчать  про  те,  що політика тоталітарного шовінізму продовжується й сьогодні.

 

     Народний Рух  України  завжди  був солідарний з депортованими народами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки  надається  Петру  Симоненку.  Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Вже вкотре у виступах представників певних політичних сил лунає звинувачення на  адресу  Комуністичної партії  України  стосовно того,  загоном якої партії є члени нашої партії.  Те, що ми є політичним загоном власного народу, ні в кого сумніву  не  викликає.  Але  я хотів би звернутися до Мовчана і до його колег.  А хто вам заважав,  що тепер  он  сотні  тисяч  жінок поневіряються   за  кордоном,  торгують  власним  тілом?  Хто  вам заважав, що ви тепер дітьми народу України гендлюєте, тисячі дітей продали як живий товар за межі України?..

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Петре Миколайовичу, ви час майже використали.  Ми зрозуміли суть репліки.  І ми вам ще надамо час.

 

     -------------

 

     Шановні народні  депутати!  Як  ми і домовлялися,  сьогодні у Верховній Раді виступить Президент України Леонід Данилович Кучма. Тому  дозвольте мені запросити для виголошення Послання Президента України  до  Верховної  Ради  України  Леоніда  Даниловича   Кучму (Оплески).

 

     КУЧМА Л.Д.,  Президент  України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати, учасники засідання! Подаючи до Верховної Ради  згідно  зі  статтею  106  Конституції  України  Послання про стратегію економічного і  соціального  розвитку  нашої  країни  на 2000-2004  роки,  вважаю  за  необхідне привернути увагу народу та парламенту  до  ключових  проблем  організації  життя  держави   і суспільства.

 

     Виходжу з  того,  що перехідний,  переломний етап вітчизняної історії,  який збігся у часі з радикальними  змінами  у  світовому устрої,  істотно  підвищує  вимоги  і завдання,  що постають перед нами.

 

     Утвердитися й вибороти право на гідне життя зможуть  лише  ті нації і країни, які невідкладно, вже сьогодні зуміють виробити для себе  лінію  та  логіку  динамічного  і  неухильного  економічного зростання,  правильно визначать свої пріоритети і своїх партнерів, убезпечать себе від витіснення на узбіччя  загальноцивілізаційного процесу.

 

     Пропущена крізь  призму  наших  та  світових реалій,  ця теза посилюється такими аргументами.

 

     Йдеться перш за все про те,  що Україна, звівши свою державну конструкцію,  має  тепер  взятися  за  її  внутрішнє облаштування, зосередитися на  собі.  Що,  у  свою  чергу,  вимагає  остаточного усвідомлення  всіма:  повернення  назад не буде.  Вже одне це може істотно прискорити наш розвиток, стати потужним його рушієм.

 

     Тим, хто продовжує думати і діяти інакше, треба зважити ціну, яку  довелося  б  заплатити  за втрату незалежності.  Як політичне мрійництво,  так і  ідеологічні  заперечення  повинні  поступитися місцем  жорсткому  прагматизму  і  точному розрахунку,  державному інтересу.  Розвернути  країну  назад,  від  ринкового  вибору   та демократичних перетворень,  означало б поставити її перед прірвою. Переконаний: ніхто катастрофи не хоче.

 

     Другий аргумент - зовнішній.  У наш час долю людства, країн і народів дедалі більше починають визначати глобальні процеси.  Вони відбуваються в усіх сферах  -  політиці,  культурі  і  особливо  в економіці, кидаючи виклик усталеному світопорядку.

 

     Одне лише порівняння:  на 20 відсотків населення планети, яке проживає у  багатих  державах,  припадає  86  відсотків  світового валового  внутрішнього  продукту,  а  на  таку ж кількість людей у бідних країнах - лише 1 відсоток.

 

     Для України немає іншого вибору,  ніж  з  ходу  включатися  у глобальні  процеси,  зберігаючи  та  зміцнюючи  при  цьому себе як державу,  свою національну ідентичність. І захищати при цьому свою економіку, забезпечуючи розумні межі її відкритості.

 

     Такі основні  обставини продиктували як зміст і спрямованість Послання, так і процедуру підготовки та опублікування проекту.

 

     Слід сказати,  що вивчення і узагальнення  громадської  думки щодо  нього  виявилося  дуже  непростою  і  трудомісткою  справою. Пропозиції, побажання і зауваження надходили з багатьох джерел і в різних формах.  Загалом в обговоренні взяли участь понад 1 мільйон осіб.  Причому і тут була головна складність у тому, що точки зору на  одні  й  ті ж проблеми науковців,  народних депутатів України, господарських керівників,  управлінців, просто громадян нерідко не збігаються,  а часом є протилежними. Тому в остаточних висновках я спирався  передусім  на  думку  експертів.  Водночас   не   вважаю документ,  так  би мовити,  закритим,  тим більше,  що йдеться про перспективу.

 

     Користуючись нагодою,  складаю подяку всім, хто висловив свою думку щодо Послання і сприяв роботі над ним.

 

     Сьогодні у  мене є підстави вважати,  що окреслені у Посланні опорні,  віхові точки  пройшли  широку  громадську  експертизу.  А відтак внесений документ буде покладено в основу організації життя держави і суспільства,  дій владних  структур  на  наступні  п'ять років.

 

     Шановні народні  депутати!  Усім  нам важливо осягнути зміст, характер та  обсяг  завдань,  які  необхідно  реалізувати  за  цей період.   І   насамперед  те,  що  вони  на  порядок  складніші  і масштабніші, ніж ті, які здійснювалися у попередні роки.

 

     Зараз для нас не можуть вважатися достатніми темпи зростання, цілком  прийнятні  для  країн  зі стабільною економікою.  Належить привести в дію механізми випереджаючого розвитку,  тобто такі, які забезпечили  б  показники,  суттєво  вищі  від середніх у світовій економіці.

 

     Саме це я мав  на  увазі,  передбачаючи  у  Посланні  довести щорічне зростання валового внутрішнього продукту до 6-7 відсотків. Вважаю це стрижневим завданням, епіцентром економічної політики на наступне п'ятиріччя.  Такі темпи потрібні для того, щоб, по-перше, компенсувати втрати минулих  років  і  взяти  належний  розгін  на перспективу;   і   по-друге,   забезпечити   відчутні  зрушення  у соціальній сфері,  реально піднести життєвий рівень  наших  людей, насамперед малозабезпечених.

 

     Досягти цієї   мети   можна   буде   за  умови  максимального підпорядкування  їй  основних  важелів  не  лише  промислової   та аграрної  політики,  а  й  фінансової,  у  тому  числі податкової, грошово-кредитної, банківської.

 

     Обгрунтовуючи саме такий курс,  я хочу  привернути  увагу  до чинників,  які об'єктивно повинні сприяти його реалізації,  виходу України на належне їй місце у світовому співтоваристві на  початку наступного століття.

 

     Скажу про  ті з них,  які поки що залишаються поза увагою,  а відтак ще мають бути по-справжньому приведені у дію.

 

     По-перше, Україна є новим державним утворенням. Тобто молодим державним  організмом,  який  постійно  й активно шукає нові форми свого розвитку і,  якщо хочете,  просто приречений на динамізм  та здоровий реванш за віки бездержавного існування. Зрозуміло, що для цього потрібна відповідна політика.

 

     По-друге, наш   господарський   комплекс,   за   всієї   його успадкованої   деформованості,   наш   інтелектуальний  потенціал, передові  позиції  у  ряді  галузей  дають  шанс  вийти  в   число розвинених країн світу,  зробити український технологічний стрибок у ХХІ столітті (Оплески).

 

     По-третє, перехід до нових форм  життя  висуває  на  передній план нову генерацію людей,  які прагнуть до самореалізації і мають для цього об'єктивні передумови.  Їхні амбітність, підприємливість і  працездатність  спроможні  слугувати  локомотивом у прискоренні економічного і соціального розвитку  держави.  Такі  люди  вже  на підході.  Завдання  полягає  у  тому,  щоб  відкрити  їм доступ до політики і влади, до живої конкретної роботи.

 

     По-четверте, геостратегічне  становище  України   вимагає   і дозволяє  адаптуватися  до  умов  співіснування  з  пострадянським простором, Європою і Сполученими Штатами Америки, країнами Сходу.

 

     У поєднанні   з    поліетнічністю    і    багатоконфесійністю українського   суспільства   це   створює   сприятливі  умови  для моделювання інтегрованої концепції розвитку.

 

     А в більш широкому плані,  і це поп'яте,  гармонізувати  свою національну  ідею з напрямами та принципами розвитку людства.  Тим більше,  що її пошук збігся у часі з формуванням  нової  ідеології світового устрою.

 

     З урахуванням    усього    цього   хочу   викласти   підсумок основоположного характеру:  за змістом і рівнем організації  життя ми   можемо   і   повинні  стати  новою  українською  нацією,  яка синтезувала б у собі кращі традиції свого народу і водночас ішла в ногу із загальносвітовими процесами. Такий висновок підкріплюється і реальними тенденціями нашого розвитку (Оплески).

 

     Давайте визнаємо:  з того,  що треба було зробити, чимало вже зроблено.

 

     Стратегія економічного   і   соціального   розвитку   України вибудовується не на порожньому місці  і  базується  не  тільки  на планах  і  намірах.  Нині  є всі підстави констатувати - вперше за тривалий період - незаперечні ознаки економічної  стабілізації.  В Україні  зупинено  падіння валового внутрішнього продукту.  Почало зростати промислове виробництво.  Другий рік  підряд  збільшуються інвестиції.

 

     Відзначена у   Посланні   позитивна  динаміка  минулого  року поглибилася у січні. Приріст внутрішнього валового продукту вперше за  десять  років  склав  3,4  відсотка.  І  так  само  вперше  за десятиріччя збільшилися,  й істотно - на  5,3  відсотка  -  обсяги промислового  виробництва,  причому  в  усіх основних галузях,  за винятком паливної.

 

     Не можу  не  відзначити  ще   два   принципових   моменти   - випереджаючі   темпи   випуску   товарів  народного  споживання  і зростання обсягів виробництва у машинобудуванні.

 

     Зрозуміло, що такі тенденції ще треба закріпити, поглибити, а головне,  зробити необоротними.  Але вже сьогодні вони переконливо засвідчують:  творчий,  будівничий потенціал України не вичерпано, він є і потребує повного, оптимального використання.

 

     Акцентую на цьому увагу і через те,  що за нинішніх труднощів

- а їх,  звичайно, скидати з рахунку не можна - багато хто опустив руки,  переконує  себе  і  світ,  що  ми  бідні  і  нічого доброго попереду, як говориться, не світить.

 

     Відповідно в нас розучилися  бачити  позитив,  помічати  тих, чиїми зусиллями створюється і примножується ресурс зростання.  І з цієї причини штучно занижуємо перед собою планку вимог:  тільки  б вижити,  а  не  зростати.  А  від  скигління нічого не приростає і прирости не може.

 

     Цілий ряд  відомих  людей  і  колективів  здавна   традиційно уособлює  інтелектуальну та індустріальну потужність нашої держави

-  наприклад,  Інститут  електрозварювання  Національної  академії наук,    Новокраматорський    машинобудівний   завод,   Запорізьке акціонерне товариство "Мотор-Січ",  Харківське державне  авіаційне виробниче підприємство.

 

     Такими ж  символами  стали  й імена їхніх керівників - Бориса Євгеновича   Патона,   Георгія   Марковича   Скударя,   В'ячеслава Олександровича Богуслаєва,  Анатолія Костянтиновича М'ялиці.  Вони не  випадково  першими  започаткували   когорту   Героїв   України (Оплески).

 

     Водночас можу  назвати і чимало інших,  які також за нинішніх надскладних   умов   демонструють   свою   енергію,    ініціативу, підприємливість, уміння ефективно працювати.

 

     В Інституті  електродинаміки  Національної  академії наук під керівництвом  його  директора  Анатолія  Корнійовича  Шидловського розроблені  ефективні  методи боротьби з технологічними втратами в електричних розподільчих мережах.  Щорічний ефект - економія до 20 мільярдів кіловатгодин, або понад 500 мільйонів доларів.

 

     Впевнено збільшує   видобуток   вугілля  Державна  холдингова компанія "Ровенькиантрацит".

 

     16 українських виробників об'єднали свої можливості в <<Групі "Норд">>  на базі одноіменного Донецького акціонерного товариства. Вони  практично  на  рівних  конкурують   з   відомими   у   світі корпораціями з випуску сучасної побутової техніки.

 

     Товари народного   споживання   сучасної   якості  виробляють акціонерні товариства "Трембіта" у Чернівцях і "Весна" у Львові.

 

     Стабільно працюють  і   динамічно   розвиваються   вже   цілі території.

 

     Потужний темп взято у місті Іллічівську Одеської області,  де міським головою Валерій Якович  Хмельнюк.  Скажу  лише  про  деякі параметри  економічного і соціального розвитку Іллічівська:  торік обсяги промислового виробництва  зросли  на  30  відсотків,  а  за чотири  останніх  роки  -  у  2,5  раза;  за  три роки залучено 30 мільйонів доларів інвестицій,  з яких третина -  капіталовкладення вітчизняних підприємницьких структур;  щороку вводяться в дію нові виробництва; у місті немає заборгованості із зарплати бюджетникам, із    пенсій,   надається   адресна   допомога   малозабезпеченим; забезпеченість населення магазинами,  іншими торговими  точками  і кафе  -  вища,  ніж  навіть у столиці;  питна вода обробляється за кращою європейською технологією.

 

     Серед тих,  хто знайшов  своє  місце  за  нових  умов,  зумів вистояти і нарощує виробництво продукції,  зміцнює свою економіку, вже  багато  сільських  колективів  різних   форм   власності   та господарювання  -  КСП  і  агрофірми,  фермерські  господарства  і селянські  спілки,  акціонерні  товариства.  Так  само  широка  їх географія   -   від   Закарпаття  до  Сумщини  і  від  Полісся  до Причорномор'я.  Тобто люди вільно,  без усякого примусу і  диктату обирають   ті   форми   організації   виробництва,   які  вважають прийнятними і вигідними для себе.

 

     Не тільки назву,  а й саму свою сутність змінив колгосп імені Кірова  Білозерського  району  на  Херсонщині,  який очолює Дмитро Костянтинович Моторний - патріарх української  ниви,  двічі  Герой Соціалістичної Праці, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого. Тепер це приватно-орендний кооператив "Зоря".  Колгосп був добрий, добре пішли  справи  й  після того,  як у 1997 році тут провели паювання землі  та  майна.  Успішно  адаптувавшись   до   нової   ситуації, селянський    кооператив    нарощує    виробництво   продукції   і рентабельність, утримує великий соціально-культурний комплекс.

 

     Я радив би частіше бувати  в  таких  господарствах  тим,  хто виступає проти реформування аграрного сектора,  а отже проти того, щоб люди ставали не тільки господарями на  своїй  землі,  а  й  її власниками.

 

     Мабуть, ми   повинні   уважніше  прислуховуватися  до  селян, особливо пенсіонерів,  які почали одержувати орендну плату за свої земельні  і майнові паї.  Нерідко виходить так,  що ці люди знають зміст і спрямування указів Президента краще,  ніж ті,  кому  укази належить  виконувати.  Логіка  у таких керівників нехитра:  навіщо напружувати мозок,  якщо дуже непогано бути  таким  собі  сучасним поміщиком.

 

     Просто аж  незручно  вже  вкотре  доводити деяким політикам і політичним партіям очевидне:  захищаючи  колгоспи,  вони  фактично ратують за консервацію на селі злиденності і кріпацької залежності людей (Оплески).

 

     Наші спільні зусилля мають бути спрямовані зовсім в інший бік

-  на  те,  щоб  економічна  свобода,  навіть на цьому початковому етапі,  розковувала  ділову  ініціативу,   виводила   в   авангард радикальних  перетворень  нову генерацію людей,  здатних мислити і діяти по-сучасному, по-ринковому.

 

     Іншими словами,  потрібно зробити позитивні здобутки масовим, повсякденним  явищем,  нарощувати  їх критичну масу для проривів у економіці та соціальній сфері.  І забезпечувати на цій основі нову якість життя.

 

     А сьогодні давайте всі разом подякуємо тим, хто своєю працею, досвідом і прикладом будує Україну (Оплески).

 

     Шановні народні депутати!  Долю і темпи ринкових  перетворень визначають не стільки економічні програми, скільки здатність влади і народу,  держави і суспільства мобілізуватися і діяти як єдиний, злагоджений  організм.  Діяти  так,  як  того вимагають масштаби і глибина завдань.

 

     Тому я вважаю за необхідне  зупинитися  далі  на  чинниках  і передумовах,   від   яких   великою   мірою   залежить  реалізація запропонованої  стратегії  економічного  і  соціального   розвитку України.

 

     На перше   місце   ставлю   проблему   державної  політики  і дієздатності влади.  Ми повинні серйозно домовитися про  принципи, на яких має будуватися державна політика.  Вона має бути,  перш за все,  українською,  єдиною і узгодженою,  ефективною і відповідати особливостям моменту, часу, доби (Оплески).

 

     Для цього   потрібно,  щоб  кожна  з  гілок  державної  влади керувалася єдиними  базовими  цінностями,  законами  та  ефективно діяла суворо в межах своїх повноважень.

 

     Сьогодні ми  багато  втрачаємо  саме  через  те,  що державна політика   є   фрагментарною,   розбалансованою,   а    іноді    й різновекторною,   з   внутрішніми   суперечностями,   що   виразно прослідковується  у  питаннях  як  внутрішнього   життя,   так   і зовнішньої політики.

 

     Політичні погляди,   уподобання   й   антипатії  можуть  бути різними,  що цілком природно.  Але вони жодною  мірою  не  повинні шкодити інтересам держави.

 

     Втрата Україною   за   останнє   десятиріччя  половини  свого економічного потенціалу - це плата не лише за гріхи комунізму.  Це також плата, і немала, за непослідовність, суперечливість політики та  слабкість  влади,  за  антисистемність  і  контрпродуктивність політичного процесу.  Якби,  боронь Боже,  реалізувалися засадничі позиції  хоча  б  частини  партій,  груп  та  окремих   осіб,   то суспільство було б просто зруйноване, підірване зсередини.

 

     Звідси те значення,  яке я надаю базовим цінностям,  що мають бути обов'язковими для всіх і не підлягати ревізії.  Відношу їх до стратегічних пріоритетів,  насамперед для державної влади. Під цим кутом зору загалом оцінюю  зміни,  що  сталися  останнім  часом  у Верховній Раді (Оплески).

 

     Треба, щоб налаштованість на входження в парламентське русло, яка  намітилася,  була  остаточною.  Не  можу  не  зазначити,   що парламент  -  чи  не  вперше за роки незалежності - знайшов у собі мужність і розділив з урядом відповідальність за непопулярні кроки при прийнятті бюджету.

 

     Я за співпрацю з Головою Верховної Ради,  з усім депутатським корпусом.  Хотів  би  бачити  наш   парламент   як   єдине   ціле, консолідований орган, де не повинно бути переможців і переможених, диктату більшості над меншістю чи  навпаки.  На  мою  думку,  слід невідкладно  прийняти  закон про опозицію або включити відповідний розділ у Закон про політичні партії. І головне - не формальний бік справи,    а    відповідність    загальноприйнятим   цивілізованим стандартам.

 

     Остаточна нормалізація  обстановки  в  парламенті  диктується нагальною   необхідністю   активізації  законотворчого  процесу  і поліпшення його якості.  Сьогодні цей процес  безсистемний.  Немає концепції,  яка передбачала б внутрішню його логіку, синхронізацію з поточними  потребами  і  перспективними  проблемами  суспільного життя.

 

     Закони нерідко  приймаються  недовершеними,  з явними слідами лобіювання,  вже  незабаром  після  виходу  обростають  численними змінами  і  доповненнями.  Усе  це  ускладнює їх сприйняття навіть фахівцями,  не кажучи вже про  пересічних  громадян,  і  практичне застосування, створює можливості для порушень і зловживань.

 

     Як приклад можна взяти Закон про підприємництво.  Він надавав громадянам право  без  обмежень  самостійно  здійснювати  будь-яку діяльність,  що не суперечить чинному законодавству. А потім закон зазнав  істотної  трансформації.  І  врешті-решт  вийшло  так,  що кількість  промислів,  на  заняття якими потрібно одержати дозвіл, зросла більш як у п'ять разів і сягнула за півсотні. Цим не тільки обмежено  ініціативу громадян,  їхнє право самим вибирати собі рід занять   -   розширилося   поле   для   чиновницького    свавілля, бюрократизму, корупції.

 

     Особливо наголошую на необхідності докорінної зміни ідеології законотворення. У переважній своїй більшості наші закони несуть на собі відбиток,  такі собі родимі плями,  попередньої системи, коли пріоритет беззастережно віддавався державі,  владі,  а  вже  потім ішли   громадяни,   особистість.  Така  система  пріоритетів  мало змінилася після прийняття Конституції. Людину як найвищу суспільну цінність, її права і свободи ще не поставлено у центр нормотворчої діяльності,  а відповідно і практичної роботи  державних  органів, владних структур. Цю піраміду треба перевернути (Оплески).

 

     Дозволю собі також нагадати, що з 1996 року,  з часу прийняття Конституції,  ухвалено лише чверть  з більш як 50 конституційних законів. Не оновлено трудове, земельне, житлове  законодавство,  не  схвалено  Цивільний,   Господарський, Податковий,  Кримінальний,  Процесуальний кодекси, не впорядковано законодавство про судоустрій.

 

     Що заважає? Маємо 180 юридичних вузів та факультетів, наукові заклади  в  системі  Національної  академії  наук,  спеціалізовані відомчі структури.  Тут цілий загін науковців - до тисячі докторів і  кандидатів юридичних наук.  Маємо,  нарешті,  Академію правових наук.  Отже,  вся  справа  в  організації  роботи,  в   надмірному захопленні  політичними розборками на шкоду нормотворчому процесу. Ще раз просив би народних депутатів зважити,  що від цього програє економіка, страждають люди.

 

     Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що радикальні зміни в суспільному житті менш за все відбилися на нашій судовій  системі. Та  ідеологія,  яка  домінує  в  законотворчості,  багато  в  чому властива   і   судовій   практиці.   Переважає,   як   і   раніше, репресивно-каральне спрямування, а захист людини, її прав, честі й гідності перебуває на другому плані (Оплески).

 

     Зараз із кожних  ста  засуджених  36  направляються  в  місця позбавлення  волі.  Для  порівняння:  у  Німеччині до 83 відсотків засуджених застосовується таке покарання, як майнові стягнення. До речі,  через  різні  системи цінностей у законодавстві та практиці його застосування ми вже починаємо  програвати  міжнародні  судові процеси. Незалежність суду не повинна трактуватися як корпоративна замкненість.

 

     Я хотів  би  бачити  більше  співпраці  з  Верховною   Радою, Кабінетом Міністрів на стадії підготовки законопроектів, в аналізі та вдосконаленні практики застосування нормативно-правових  актів. І  насамперед  у  таких  питаннях,  що  донедавна не були для суду пріоритетними, як захист людини та приватної власності.

 

     Конституція вимагає від мене бути гарантом додержання прав  і свобод  людини  та громадянина,  і виконанню цієї функції я надалі приділятиму особливу увагу (Оплески).  Так само, як і координації, узгодженню діяльності всіх гілок влади.

 

     Перші мої  рішення  після  вступу  на  посаду на новий термін стосувалися реформування системи  центральних  органів  виконавчої влади і вищого з них - Кабінету Міністрів. Я прийняв практично всі пропозиції нового Прем'єр-міністра щодо складу уряду, надавши йому можливість сформувати свою команду.

 

     Треба розуміти,   що   цьому  урядові  довелося  починати  за винятково  складних  умов:   реорганізація   центральних   органів виконавчої влади,  невідкладні поточні проблеми, бюджетний процес, переговори щодо реструктуризації зовнішньої заборгованості.

 

     Звертаюся до  Верховної  Ради  з  проханням   доповнити   мою підтримку Кабінету Міністрів,  яка реалізована,  зокрема, в пакеті указів з питань земельної реформи,  приватизації,  у рішеннях Ради національної  безпеки і оборони.  Я в принципі не проти підписання угоди про співпрацю між парламентом і урядом,  але за умови,  що в її основі будуть не загальні політичні гасла, а конкретні справи - і  насамперед   вироблення   та   реалізація   узгодженого   плану законодавчих робіт.

 

     Пропоную відновити  роботу  Вищої  економічної ради за участю Президента,  Голови  Верховної   Ради   і   Прем'єр-міністра   для визначення   та   оперативного   коригування   тактики   вирішення економічних і соціальних питань.  Та за будь-яких умов, а за такої підтримки  особливо,  Прем'єр,  його заступники,  міністри повинні виявляти організованість,  самовіддачу,  виваженість у рішеннях  і найвищу відповідальність за можливі наслідки кожного свого кроку - зробленого чи не зробленого. Головне - не розгубити кредит довіри, який надано уряду. Щоб з формули "українська команда реформаторів" з часом не випало останнє слово.

 

     Аналогічні вимоги,  звичайно,  з  поправками  на   специфіку, стосуються  і керівників місцевих органів влади.  Причому всіх - і виконавчої влади,  і місцевого  самоврядування.  У  державі  треба керуватися державними, єдиними законами, а не творити свої власні. Це не той випадок,  коли у своєму монастирі можна  жити  за  своїм статутом.

 

     За минулий рік довелося замінити 16 голів обласних державних адміністрацій  та  61  їх  заступника. Звільнено  144 голови райдержадміністрацій,  або 28,5 відсотка від загальної їх кількості.

 

     Після тривалого періоду роботи,  якщо так можна  висловитися, виключно  на  довірі  вводиться у практику вивчення стану справ на місцях з відповідними висновками.  Це,  ясна річ, у декого великої радості не викликає, бо від контролю вже просто відвикли.

 

     А Закон  про місцеве самоврядування в нас прийнято такий,  що ряд керівників цих органів сприймають посилення  уваги  до  їхньої роботи  мало  не  як  особисту  образу.  І негайно ж надають цьому політичного забарвлення.

 

     Нечіткість і недосконалість правових  норм  породжують  зайве напруження  у  стосунках  між  головами державних адміністрацій та рад, а також між обласними властями і міськими головами. Принаймні у п'яти областях уже доходить до відкритого протистояння.

 

     Тому вважаю  за  необхідне невідкладно повернутися до законів про державні  адміністрації  та  місцеве  самоврядування,  ще  раз уважно їх проаналізувати,  зіставити з реальною практикою і внести відповідні зміни та доповнення.

 

     Минулого року 11 відсотків від  загального  числа  керівників було  звільнено  за серйозні недоліки в роботі.  Причому ця цифра, зважаючи на наше традиційне тяжіння  до  обтічних  формулювань  та м'якосердя,   явно   занижена.  А  якщо  додати  нові  вимоги,  що ставляться сьогодні до кадрів,  окрім чесності і професіоналізму у звичному  розумінні  цього  слова,  то стає очевидним,  що кадрова проблема нині набуває граничної гостроти.

 

     Основні її складові бачу такими. Не можна вважати нормальним, що  кожен  п'ятий з наших державних службовців,  причому переважно вищих категорій,  - передпенсійного і пенсійного віку. У кадровому корпусі намітився небезпечний розрив,  вакуум між поколіннями.  Це статистичний бік справи,  він засвідчує,  що в нас немає системної роботи  з  резервом  кадрів.  А  за  ним  постає інший,  глибинний підтекст - відповідність кадрів сучасним вимогам.

 

     Для реалізації завдань стратегії економічного  і  соціального розвитку  потрібні  люди,  які  вже  витримали  перші випробування ринком,  довели не тільки свою  сприйнятливість  до  цілком  нових справ і завдань, а й здатність практично їх реалізовувати.

 

     Треба дивитися  правді  у  вічі:  у переважній більшості ними можуть  бути  вже  кадри  посткомуністичного  призову.  За  одного тямущого капіталістичного прикажчика я віддав би десять комуністів (Оплески).

 

     Шановні комуністи, це не мої слова. Їх сказав Володимир Ілліч Ленін,  надаючи  перевагу  професіоналізму  перед  комчванством  і некомпетентністю.

 

     За приблизними  розрахунками,  тільки  для  промислового   та аграрного  виробництва  нам  потрібні  на перших порах до 20 тисяч менеджеріворганізаторів.    Потрібні     для     тих     суб'єктів господарювання,  які повинні стати пілотними у ринковій перебудові економіки,  прискорено адаптуючись  до  ринку  і  демонструючи  на практиці його переваги.

 

     На підтвердження цього наведу таку цифру: більшу частину всіх надходжень до бюджету нині забезпечують 650 підприємств,  або  0,1 відсотка від загальної кількості платників податків.  Це важливо і з тих міркувань,  що перетворення повинні здійснюватися не стільки за   директивами   і   планами  згори,  скільки  за  потребами  та ініціативами знизу.

 

     До такої постановки питання мене  спонукають  і  дуже  різні, якщо не сказати контрастні, підходи в господарюванні, а відповідно і практичні результати.

 

     Візьмемо два металургійні комбінати, співставні за характером виробництва,  -  Маріупольський  імені  Ілліча  і "Криворіжсталь". Перший з них,  яким керує Бойко Володимир Семенович,  перебуває на піднесенні.  Торік  обсяг  виробництва  зріс  тут порівняно з 1998 роком у півтора раза,  у розвиток підприємства за  п'ять  останніх років   вкладено  понад  400  мільйонів  доларів  власних  коштів. Комбінат сплатив за рік близько 100  мільйонів  гривень  податків, він  не має боргів перед бюджетом та Пенсійним фондом,  з виплатою заробітної  плати  своїм   працівникам,   своєчасно   і   повністю розраховується  за  газ  та  електроенергію.  І  утримує при цьому велику соціальну сферу.

 

     А другого гіганта,  у Кривому Розі,  добили мало не до ручки. Наприклад,   кредиторська  заборгованість  -  майже  1,5  мільярда гривень.  І  лише  з  приходом  нового  керівника  ситуація  стала оздоровлюватися.

 

     Найрішучішим чином  вимагаю  розібратися  зі  станом справ на кожному   підприємстві,   нещадно    відсікаючи    різного    роду посередників,  які  паразитують на виробництві,  знекровлюють його економіку.  Адже не секрет, що практично всі більш-менш привабливі підприємства з ліквідною продукцією поділені за сферами впливу між кланами.  Такій практиці треба покласти  край  -  раз  і  назавжди (Оплески).

 

     Це обов'язок  у  першу  чергу урядовців,  керівників місцевих органів влади,  які  нерідко  під  приводом  становлення  ринкових відносин  повністю  пустили діяльність суб'єктів господарювання на самоплив.

 

     Загалом нам належить вийти на створення оновленого, потужного і  дієздатного  державного апарату.  Відтак доконечною є потреба у прийнятті фактично нового Закону про державну  службу,  виробленні та   реалізації   програми   підготовки  державних  службовців  та господарських  керівників  за  рахунок  внутрішніх  можливостей  і навчання не тільки в Україні.

 

     У більш  широкому  плані,  і підкреслюю це особливо,  назріла необхідність формування національної  еліти  в  усіх  без  винятку сферах.   Еліти,   яка   за  своїми  духовними,  інтелектуальними, професійними вимірами була б осердям нації, продукувала б зі свого середовища  знакові  постаті.  Такі,  які  могли  б  слугувати для кожного з нас суспільним  еталоном,  моральним  авторитетом  і  за якими світ впізнавав би Україну.  Такі, яким був для України і для світу Олесь Гончар (Оплески).

 

     Слід подбати про створення максимально сприятливих умов,  які дозволяли б помічати задатки,  сильні сторони і неординарні якості людей,  підтримувати,  розвивати і розкривати їх  на  всіх  щаблях становлення особистості. Саме на такі підходи треба перенацілювати нашу  систему  освіти,  яка  поки  що   більше   зорієнтована   на нівелювання   майбутніх   громадян.  Ми  розтринькуємо  навіть  те багатство,  яке нам допомагають  знаходити  міжнародні  дитячі  та молодіжні олімпіади з різних галузей знань. Чи завжди переймаємося долею юних обдаровань,  справжніх самородків, які вже в юному віці заявляють  про  себе?  На  жаль,  не  завжди і не скрізь.  Скоріше навпаки.

 

     Повторюю: потенційних лідерів нації треба ретельно і терпляче шукати  зі  шкільної  і студентської лави,  а знайшовши,  "вести", супроводжувати  до  остаточного  їх   сформування   в   людському, професійному  та громадянському плані.  Це нелегко і недешево,  бо еліта,  скажемо так,  продукція не масова,  а штучна.  Але без неї немислимі ні повноцінне сьогодення, ні історична перспектива.

 

     У мене  немає  сумніву,  що з цього приводу потрібні серйозні державні рішення. Зокрема, продумані програми роботи з обдарованою молоддю.

 

     Кадрова політика  та  практика  тісно  і  взаємно пов'язані з проблемою,  яку я також відношу до  чільних  передумов  реалізації економічних  та  соціальних  завдань.  Це довіра народу до влади і відповідальність влади перед народом.  І те, й інше можливе тільки тоді,  коли влада буде чесною і доступною,  зрозумілою для людей у своїх рішеннях та діях. І, що найголовніше, коли владні рішення та дії   будуть   приносити   людям   реальні  позитивні  результати, полегшувати і поліпшувати їхнє життя.

 

     Значущість цього основоположного імперативу особливо  зростає у  перехідний  період,  у  пору глибоких і всеосяжних перетворень. Причому не в останню чергу з тієї причини,  що  в  нас  не  бракує спроб списувати на ці перетворення,  як на війну, безладдя, власну безгосподарність,  нехлюйство і прямі порушення та зловживання. Ми повинні  переконати  людей,  довести  на  ділі,  що реформування і порядок - поняття  сумісні,  що  вони  можуть  і  повинні  взаємно доповнювати, підкріплювати одне одного.

 

     Кабінет Міністрів,    місцеві    органи   влади   зобов'язані невідкладно        провести        суспільну        інвентаризацію народногосподарського   комплексу,   аналіз   середньостатистичних підприємств.  Без  чіткої  картини,  без  ясного   бачення   своїх можливостей  ми будемо залишатися у полоні віртуальної реальності, яка накладає відповідний відбиток на всі  наші  плани,  наміри  та дії.  Таке підгрунтя значною мірою живить корупцію та злочинність, що є сьогодні однією з головних  причин  економічних  труднощів  і соціальної напруженості.

 

     До всіх   має   прийти  розуміння  того,  що  корупція  є  не породженням і супутником ринкових реформ,  а навпаки, наслідком їх повільності,   непослідовності   і   незавершеності.   Без  такого розуміння  всі  розмови  про  масштаби  і  небезпеку   цього   зла малоефективні.  Єдиний реальний їх результат - це критичне падіння довіри до влади, дискредитація України у світі.

 

     Ми не  покінчимо  з  корупцією,  якщо  боротьба  з  нею  буде зосереджуватися лише в силових структурах та залі суду. Її коріння треба    підірвати    послідовним    і    рішучим     продовженням адміністративної  реформи.  Вона  покликана,  крім  усього іншого, чітко розмежувати владу і  бізнес,  змусити  державного  службовця справді  служити  державі,  позбавивши  його  функцій  всесильного регулювальника і розподільника в економіці (Оплески).

 

     Завдання стоїть однозначне: ефективно протидіяти   криміналізації   відносин   між   державним апаратом та бізнесом і запобігати її рецидивам. Це перше.

 

     Друге - забезпечення повної прозорості економічних  процесів, у  тому  числі  і  перш  за все - у сфері приватизації,  земельній реформі, на енергоринку, у банківській системі.

 

     Третє -  приведення   діяльності   правоохоронних   структур, судової  системи  у  відповідність до сучасних економічних реалій. Деякі з них, що донині залишаються побудованими по суті за старими матрицями, потребують глибокої і невідкладної реорганізації.

 

     Головну і   кінцеву   мету  всієї  цієї  роботи  я  вбачаю  у встановленні твердого і справедливого порядку,  який у поєднанні з економічною  свободою  створив  би  необхідні умови для реалізації енергії,  ініціативи, підприємливості наших людей в економічній та соціальній   сферах,   у  всіх  видах  діяльності.  Наклавшись  на об'єктивні  можливості,  які  має  наша  держава,  це  забезпечить динамічний і сталий її розвиток.

 

     Окрема проблема    -    необхідність   легалізації   тіньових капіталів.  Це справа справді складна з усіх точок зору.  Розмов і пропозицій щодо неї не бракує.  Проте я розумію, що вчора вирішити її було неможливо, сьогодні - можна і треба, бо завтра буде пізно. Я знову кажу про легалізацію, а не про амністію.

 

     Чому саме сьогодні?  Обрано Президента,  парламентські вибори не скоро, а президентські - тим більше (Оплески).

 

     Отже, найближчим   часом   не   передбачаються   передвиборні баталії,  що  проходять,  як  правило,  під  радикальними  гаслами всеосяжної справедливості і тому  подібне.  Давайте  визнаємо,  що популістська риторика ніколи не зробить наших людей багатшими і не поверне кошти на закордонних рахунках,  які й надалі працюватимуть на чужі країни.

 

     Тож треба   набратися   мужності   і   прийняти  рішення  про легалізацію всіх тіньових капіталів.  За умови, що вони прийдуть в Україну  і  будуть  інвестовані  в її економіку.  Потрібне спільне узгоджене рішення - парламенту і Кабінету Міністрів.

 

     Шановні учасники засідання!  Від нас,  присутніх у цій  залі, залежать  перебіг  та наслідки політичних процесів в Україні,  а в кінцевому  підсумку  -   політична   і   соціальна   стабільність, громадянський мир і порозуміння як визначальна риса нашого способу життя і запорука реалізації будівничого потенціалу України.

 

     Під цим кутом  зору  я  розглядаю  роль  та  відповідальність політичних  партій.  Не  схильний  драматизувати  той факт,  що їх кількість у нас вже сягає сотні і водночас 98 відсотків  населення перебувають  поза  ними.  Сутність в іншому:  як та чи інша партія впливає на настрої людей, яка частина населення поділяє її позицію та підтримує її платформу.

 

     Те, що  у нас ще немає прозорості не лише в економіці,  а й у політиці,  що  тут  також  переважає  ручне  управління,  серйозно гальмує    процес    політичного    структурування    українського суспільства.  Ось  чому  бачу  доконечну  потребу  в  забезпеченні законодавчого  регулювання  політичного  процесу  насамперед через прийняття виважених,  співвіднесених з вимогами часу  законів  про політичні партії та місцеві і центральні вибори.

 

     Застерігаю керівників   усіх  рівнів  від  того,  щоб  чинити перепони становленню  та  діяльності  партій,  які  перебувають  у правовому  полі,  а  також штучно стимулювати формування партійних структур.  Не  можна  відкладати   започаткування   цивілізованого політичного    діалогу    між   партіями   та   лідерами   як   на загальнодержавному, так і на регіональних рівнях.

 

     Причому пропоную таку ідеологію цього діалогу:  вести розмову від того,  що об'єднує,  а не роз'єднує,  як було дотепер.  Інакше діалог закінчиться, так і не розпочавшись. Закликаю до відмови від політичної  нетерпимості,  бо  вона  схожа  на  кулю  зі  зміщеним центром,  яка розриває весь суспільний організм, тромбує суспільну свідомість.

 

     Україні життєво   необхідні   розумні  політичні  компроміси, консолідація  нації.  Широке,  усталене  суспільне  порозуміння  - фундамент для розв'язання внутрішніх проблем, авторитету України у світі.

 

     До головного комплексу чинників,  на які ми повинні спиратися в  реалізації  стратегії  економічного  і соціального розвитку,  я відношу   значне   посилення   уваги   до   гуманітарної    сфери. Загальносвітові   тенденції   і   власний   досвід   підводять  до принципового висновку:  індустріальний, промисловий та економічний поступ значно більше залежить від духовної,  культурної складової, ніж від суто технічних нововведень.  На жаль, наш досвід переконує в   цьому   і  від  зворотного:  крайнощі,  які  допускалися  щодо гуманітарної сфери, дорого обійшлися державі, суспільству, а також економіці.

 

     Тим часом  в  Україні є все для гідного існування цієї сфери, для  того,  щоб  вона  виступала  рушієм   суспільного   життя   і каталізатором позитивних змін у ньому. Не кожна з розвинених країх має  70  тисяч  докторів  і  кандидатів  наук,  майже  200   тисяч працівників  культури,  10  тисяч  членів творчих спілок,  великий кваліфікований загін освітян та медиків.

 

     Інша річ,  і це стосується передусім уряду,  що  ці  люди  та структури  не  можуть  повноцінно  працювати  за  умов залишкового фінансування і явної їх недооцінки загалом.

 

     Прогрес ніколи не був безплатним,  а за сучасних умов  -  тим більше.  Разом  з цією аксіомою ми повинні осягнути і необхідність піднесення ролі та значення інтелігенції у збереженні і збагаченні національної  самобутності  та  інтегруванні у світовий культурний процес.  Враховуючи при цьому,  що відмінності і суперечності  між культурами   набагато   живучіші,   ніж  політичне  та  економічне суперництво,  а влада мови,  хоч і невидима  і  невідчутна,  часто міцніша, ніж будь-яка інша (Оплески).

 

     Глибока взаємодія культур, широке спілкування людей покликані сприяти  утвердженню  цивілізованого  співіснування   України   зі світом.

 

     З іншого  боку,  є  питання непрості і гострі,  про які треба менше говорити,  не піднімаючи навколо них політичних  збурень,  а предметно  працювати  над їх вирішенням.  Сьогодні вони торкаються переважно мови, національної і релігійної сфер.

 

     З усім цим тісно змикається тема патріотизму. Її актуальність посилюється  принаймні  двома  факторами:  завданнями внутрішнього облаштування України і  глобалізацією  політичних  та  економічних процесів. Якщо конкретніше, то патріотизм і відстоювання інтересів своєї країни  можуть  стати  стрижневими  компонетами  української національної ідеї,  консолідації народу та влади,  політичних сил, зміцнення єдності держави (Оплески).

 

     Шановні народні депутати!  Положення запропонованої стратегії економічного   та   соціального  розвитку  України  і  чинники  та передумови,  від яких залежить втілення їх у життя, я розглядаю як сукупність  складових  національної  безпеки  держави.  До  тих її компонентів,  які  вже  були  названі,  а  саме   -   забезпечення реалізації  конституційних  прав  та  свобод людини і громадянина, непорушність  конституційного  устрою,  зміцнення  демократії   та моральних   підвалин   суспільства,   сталий  розвиток  економіки, підвищення рівня життя людей - хочу додати і такі:

 

     в інформаційній сфері - розвиток мережі  вітчизняних  засобів масової     інформації,    підтримка    національного    виробника інтелектуального  продукту,  збереження  своєї   автентичності   у світовому інформаційному просторі;

 

     в екологічній  сфері  -  досягнення загальноприйнятих норм та стандартів   захисту   навколишнього    середовища,    розв'язання специфічних  для  України  проблем,  пов'язаних  з  Чорнобилем  та надвисоким техногенним навантаженням на довкілля;

 

     у демографічній сфері -  вироблення  та  реалізація  активної політики  мобілізації інтелектуальних,  фінансових та матеріальних ресурсів для реформування системи охорони здоров'я,  запровадження у медичну практику новітніх наукових досягнень, здійснення програм підтримки сім'ї,  материнства і дитинства,  утвердження  здорового способу життя;

 

     у міжнародній  сфері  -  забезпечення  суверенітету  України, зміцнення її позицій у світі, послідовне відстоювання національних політичних  та  економічних  інтересів,  розвиток  рівноправних  і взаємовигідних    відносин    з     традиційними     та     новими державамипартнерами, міжнародними і регіональними організаціями;

 

     у воєнній   сфері  -  захист  незалежності  і  територіальної цілісності держави,  забезпечення мирних умов  її  розвитку  через зміцнення  Збройних  Сил на засадах оборонної доктрини,  посилення уваги до потреб військовослужбовців, армії та флоту загалом.

 

     Шановні народні депутати, учасники засідання! Я розраховую на ваше  розуміння  і  підтримку  викладеного  у  Посланні  та  моєму виступі,  на спільну роботу Президента,  Верховної Ради,  уряду  - всієї  системи  державної  влади,  всього  українського народу над реалізацією стратегічних завдань розвитку України.

 

     Якщо ми   виявимо   волю,    твердість,    послідовність    і консолідовану  відповідальність  у розв'язанні проблем як держави, так і людини, громадянина, сім'ї, то справи у нас підуть на лад.

 

     Націю можуть  звеличити  лише  великі  цілі  і  великі  діла. Давайте з цього і будемо виходити.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  як ми і домовлялися, зараз оголошується перерва на 30 хвилин. Продовжимо пленарне засідання о 12 годині.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Прохання  займати робочі місця  і  налаштовуватися  на   конструктивну   працю.   Запросіть депутатів  з  кулуарів,  хай  заходять  до залу.  Секретаріат,  ви оголосили?  Олександре Миколайовичу,  чому там біля  дверей  якась нарада відбувається? Одна, друга, третя наради... Ну, що це таке?

 

     Геннадію Йосиповичу,   подивіться,  де  ваша  фракція.  А  де фракція Партії зелених?

 

     Шановні народні депутати!  Продовжуємо пленарне засідання.  У зв'язку  з  приходом  Леоніда  Даниловича  Кучми Петро Миколайович Симоненко не встиг виступити  з  реплікою,  слово  для  якої  йому надавалося.

 

     Увімкніть мікрофон   Петра   Миколайовича   і  виставте  одну хвилину.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракція комуністів.  Я звертаюся до Мовчана і до тих, хто поділяє його погляди.

 

     По-перше, я  підтверджую,  що  комуністи  є загоном - загоном власного народу, політичним загоном.

 

     По-друге, я хотів би запитати у Мовчана,  нехай він  відверто скаже: а хто взагалі буде розмовляти українською мовою, коли у нас в Україні вимирає щорічно по 400 тисяч  людей?  Хто  буде  вивчати українську  мову,  коли  сьогодні  не  фінансується  освіта,  коли сьогодні дитина не має можливості отримати вищу освіту?  Хто  буде розмовляти   українською  мовою,  коли  у  нас  сьогодні  втрачена продовольча безпека і людей годують уже дертю,  а не  хлібом?  Хто буде  за це нести відповідальність?  Ваш виступ - це переляканість перед відповідальністю за те, що ви скоїли з нашою державою.

 

     І ще раз стосовно мови.  Комуністи стояли і будуть стояти  на принципах,  що  незалежно  від  національної ознаки треба захищати людей,  які сьогодні хочуть спілкуватися між собою рідною мовою, а не створювати ситуацію, яку ви сьогодні намагаєтеся створити, - що Україна тільки для українців.  Це ваше гасло,  і це зрозуміло  для кожного з нас. А ми будемо захищати тих 15 мільйонів громадян, які також хочуть чути від  держслужбовців  і  влади  відповіді  рідною мовою і бачити документи, які будуть для них зрозумілі.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я  звертаюся  ще  раз до правого крила.  Депутате Балашов!  Ну вже ж можна  зосередитися  і розпочати роботу! (Шум у залі).

 

     Ще раз   звертаюся...   Валерію   Івановичу!   Відповідно  до домовленостей  на  засіданні  Погоджувальної  ради  (вам   роздано відповідні  проекти документів) ми зараз оголошуємо назви проектів законів  і  постанов  (повторюю)  для  прийняття   рішень.   Слово надається  лише  з  мотивів голосування або з процедури.  Усі інші виступи, вибачте, не передбачені Регламентом. Тому...

 

     З процедури? Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Іване  Степановичу,  я не зрозумів,  що зараз є законом діяльності Верховної Ради - домовленість чи Регламент?  Давайте тоді приймемо постанову,  запросимо  батюшку,  він тут десь ходив,  про те,  щоб четвер перенести на вівторок,  і тоді будемо працювати.  І  що  це таке  -  одне  робиться,  друге  робиться.  Тоді  за  кого  ви нас вважаєте?

 

     ГОЛОВА. Даю вам відповідь.  Відповідно до змін,  внесених  до Регламенту, голосування законопроектів відбувається, як правило, в четвер.  Я звернувся до керівників фракцій, до голів комітетів, до народних  депутатів,  і  у  зв'язку  з  тим,  що  у минулий четвер переважна більшість законопроектів  не  була  проголосована  через блокування   їх   тією   чи   іншою   фракцією,  ми  на  засіданні Погоджувальної ради домовилися, що у вівторок, коли ми працюємо до 14  години,  після  доповіді  Президента  проведемо  голосування в режимі четверга,  тобто внесемо  ті  питання,  які  не  потребують розгляду і обговорення, а будуть лише голосуватися.

 

     Депутат Моісеєнко - з процедури. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван Степанович и большинство! Я хочу обратить ваше внимание на то, что мы уже все-таки приняли (вы приняли) новый Регламент, в котором предусмотрено, что голосование проводится  по  четвергам.  Это  первое.  На  этой неделе мы будем работать   в   округах.   Это   второе.    Была    предварительная договоренность  о  том,  что  мы сегодня только заслушаем послание Президента. Это третье.

 

     Нас ждут избиратели.  Каждый из нас  должен  подготовиться  к встречам.  Кроме  того,  Иван  Степанович,  я  хотел  бы  обратить внимание на то,  что в прошлый четверг на обсуждение и голосование было  внесено  49  документов  (в том числе Государственный бюджет Украины),  из которых было обсуждено и проголосовано 25. Из тех 11 документов,   которые  были  отклонены,  9  вы  опять  вносите  на рассмотрение. Я не могу с этим согласиться и прошу наших коллег не прибегать к таким незаконным действиям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ми   надали  слово  з процедури.  Щоб зняти всі  питання,  я  ставлю  цю  пропозицію  на голосування.   Звертаюся   до  вас  із  проханням  (це  підтримано Координаційною радою і Погоджувальною радою) провести сьогодні  до 14  години  пленарне  засідання,  на  якому  прийняти рішення щодо проектів,  які були розглянуті.  Хто за  таку  процедуру  і  такий порядок, прошу проголосувати.

 

     "За" - 220.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка. Зараз надам. Ми вже надали слово з процедури двом депутатам.

 

     Депутат Удовенко.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Я просив би ще раз поставити на голосування це питання,  тому що не всі оговталися після такого важливого виступу Президента (Шум у залі).

 

     Я закликаю  шановних і активних членів комуністичної фракції. Ви зробили  мужній  крок,  ви  прийшли  сьогодні  на  зустріч,  ви поводилися сьогодні майже нормально. Майже! Давайте ж працювати як парламент. Зачекайте... Ми дійсно...

 

     Ходіть на засідання Координаційної  ради!  Треба  було  вчора бути,  адже в понеділок у нас засідання Координаційної ради, місця для вас там є.  Треба було прийти і там виступати.  А ми перенесли голосування  з  четверга  на  вівторок і повинні працювати в цьому режимі.

 

     Прошу ще раз поставити це питання на голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).   Іване   Степановичу!   Хто   уважно   слухав  доповідь Президента,  той,  очевидно,  помітив, що Президент підкреслив: не треба більшістю чавити меншість. Тому дотримуйтеся того, що сказав Президент. Це перше.

 

     Друге. Багато  народних  депутатів  України  (навіть   звідси видно,  а вам звідти ще видніше) голосують кількома картками, що є грубим порушенням  Конституції  України.  Я  вимагаю  від  вас  не порушувати Конституцію України.  Є регламентний комітет.  Депутате Омеліч,  будь ласка,  проконтролюйте це.  Зніміть зайві  картки  з голосування, щоб кожен депутат голосував виключно за себе.

 

     Третє. Погоджувальна  рада може вирішувати все,  що завгодно, але є Регламент, а Регламент порушувати не можна.

 

     Іване Степановичу,  у перелік  документів,  які  пропонується сьогодні   проголосувати,   включено   безліч   таких,   які   вже голосувалися у Верховній Раді України.  А якщо  вони  голосувалися (читайте,  будь ласка, Регламент), то їх можна внести знову тільки на шосту сесію  Верховної  Ради  України.  Хочете  -  будь  ласка, вносьте  їх на шосту сесію,  немає ніяких проблем,  ви маєте на це право.  Але не  можна  сьогодні  знову  чавити,  знову  порушувати Регламент!  Це  ж  виходить  за межі будь-якого розумного підходу, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Уважаемый  Иван  Степанович!   Уважаемые коллеги!  Вообще непонятно,  почему такая нервная обстановка, чуть ли не истерия.  Сколько раз мы  принимали  решения  о  продолжении работы,  когда  у  нас  оставались  не  рассмотренными те или иные законопроекты...  Я абсолютно не могу понять некоторых людей.  Они постоянно кричат,  что они за народ,  за конструктивную работу,  а сегодня начинают предпринимать какие-то торпедирующие действия.

 

     Я прошу вас, Иван Степанович: спокойно поставьте вопрос на голосование,  и мы примем решение.  У нас большой, серьезный долг, в том числе и закон о психиатрии надо принимать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  надав  слово  з  процедури  представникам  правих, центру і лівих. Я звертаюся до депутатів: на вашу вимогу ставлю ще раз  на  голосування  пропозицію  щодо процедури розгляду сьогодні питань порядку денного.  Сьогодні лише голосуються вже  розглянуті питання. Прошу голосувати.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення приймається.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  не  можемо  весь час надавати слово з процедури.  Я надаю слово  представникам  усіх  політичних сил.   Це  питання  вже  проголосоване.  Думками  з  процедури  ми обмінялися.  Слово буде надаватися з  мотивів  голосування.  Після оголошення питання,  що ставиться на голосування,  буде надаватися слово з мотивів голосування.

 

     -------------

 

     Прошу уваги.  Проект Постанови про Голову Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Костенка.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Учора Координаційна  рада  розглянула це питання,  як і проект Постанови про обрання перших заступників голів комітетів,  і  звертається  з проханням  поставити на голосування три проекти:  проект Постанови про голову Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  науки  і освіти,  проект  Постанови  про  обрання  перших заступників голів комітетів і проект  Постанови  про  внесення  зміни  до  Постанови Верховної Ради України від 1 лютого 2000 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування слово має депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Первое.  Я  еще  и  еще  раз хотел бы заявить решительный  протест  в  связи  с  тем,  что  председательствующим систематически   нарушается   Регламент.   Девять  законопроектов, которые уже были проголосованы,  вы опять включили в повестку дня. Их можно рассматривать только на шестой сессии.

 

     Второе. Вопрос  о процедуре вы должны были голосовать ad hoc, а не так, как вы голосуете.

 

     И третье.  Вы вообще не имеете права голосовать. Я настаиваю, чтобы  вопрос  о  Цибенко  рассматривался  отдельно,  раз уж вы не смогли  сделать  это  нормально,  по  закону,  в  так   называемом Украинском  доме  - с отчетом Цибенко,  с выводами соответствующих комитетов,  с   выступлениями   и   так   далее.   Есть   трудовое законодательство,  и оно обязательно для всех,  и прежде всего для нас, народных депутатов. Тем более что вы тут такое понаписали...

 

     Вы собираетесь   голосовать   следующий   вопрос.    Обратите внимание:  у вас Лисогорский - в двух комитетах,  Франчук - в двух комитетах.  Что вы  вообще  готовите?  Вы  хоть  можете  документы готовить?  Юхновский  -  то же самое.  За что вы сейчас голосовать собрались?!

 

     Поэтому я сегодня категорически...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Звертаюся до народних депутатів: я надаю   слово   з   мотивів  голосування.  Якщо  народні  депутати обгрунтовують якісь інші пропозиції,  звинувачують когось  і  таке інше,  я відповідно до Регламенту повинен вимикати мікрофон.  Крім того, ми вже використали час.

 

     Надійшла пропозиція названі документи - проект Постанови  про голову  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти, проект Постанови про обрання перших заступників голів комітетів  і проект  Постанови  про  внесення зміни до Постанови Верховної Ради України від  1  лютого  проголосувати  в  пакеті.  Зрозуміло?  Три названі проекти голосуються в пакеті. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні народні депутати!..  Катерино Семенівно, якщо у вас є зауваження до якогось проекту,  ви повинні були  внести  їх  тоді, коли  він  обговорювався.  Зараз проекти тільки голосуються,  тому слово надається тільки з мотивів голосування (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон Ярослава Федорина.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху.  Іване  Степановичу!  Шановна  президіє! Шановні народні депутати!  Я  прошу  або  не  надавати  слова  тим депутатам,  які  не  розмовляють державною мовою,  або забезпечити синхронний переклад  українською  мовою  всіх  виступів.  Прийнято рішення  Конституційним Судом.  Я громадянин України і прошу,  щоб конституційні вимоги, Закон України про мови виконувалися. Надайте мені  право  в  моєму  рідному  парламенті,  у моїй рідній державі отримувати інформацію моєю рідною мовою!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу  народних  депутатів  зайняти  свої  місця  і працювати далі.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Ви порушуєте закон!

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу! Нічого ми не порушуємо.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Порушили! Ви порушили закон щодо Цибенка.

 

     ГОЛОВА. Щодо Цибенка зверніться в установленому порядку... Не я вніс питання  про  Цибенка.  Я  ставив  на  голосування  проекти законів і постанов, які обговорені і рекомендовані для прийняття.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Так вы ж поставили это отдельным вопросом.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Проект   Постанови  про  обрання  народних  депутатів України  членами  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

     Шановні народні  депутати!  Зрозумілий проект?  Є у депутатів зауваження? Є.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Развадовського.

 

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 69,  Житомирська область).  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Я прошу вас поставити  на  голосування  два  проекти постанов  разом:  проект  Постанови про обрання народних депутатів України  членами  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  і  проект Постанови про обрання народних депутатів України членами  Комітету Верховної   Ради   України   з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція.

 

     Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Я еще раз  говорю,  вы  нарушаете  статью  89 Конституции, где четко записано: "Верховна Рада..."

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична  партія  України.  У  проекті   постанови записано,  що до складу Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією включений депутат Бабич.  Якби... Шановні, не заважайте спілкуватися з Головою Верховної Ради (Шум у залі).

 

     Шановний Іване  Степановичу!  Я  прошу  додати той час,  який відібрали представники лівих.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Народний депутат Бабич хоче бути включеним до складу  цього  комітету.  Якби не депутатська недоторканність,  то Бабича в цьому залі не було б взагалі! Він би сидів у тюрмі, як це належить   за   скоєння  ним  відповідних  дій.  І  я  вважаю,  що спекулювати його належністю  до  більшості  не  можна.  Думаю,  що всеукраїнський референдум зніме цю проблему і Бабича скоро в цьому залі не буде.  Я вважаю, що він не гідний бути в цьому комітеті, і прошу вилучити прізвище Бабича з проекту цього документа,  щоб він не був у складі цього  комітету.  Тому  що  прокурор  міста  Києва направив  клопотання  Генеральному  прокурору про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності.  Це документ,  він у мене є.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Иван Степанович! Господа депутаты!  Послушайте,  пожалуйста.  Неправомерно называть нынешний созыв третим, потому что для этого хотя бы нужно спросить у  депутатов двенадцатого и тринадцатого созывов,  согласны ли они быть депутатами первого и второго созывов. Это первое.

 

     Второе. На пресс-конференции  руководители  силовых  структур сказали  о  том,  что 50 депутатов подпадают под действие закона о коррупции  и  возбуждаются  уголовные  дела.  В   отношении   семи депутатов сказано,  что Лазаренко передавал им деньги.  Я хотел бы знать,  кто из этих депутатов попадет в Комитет по вопросам борьбы с организованной преступностью (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Моісеєнку. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Я прошу обратить ваше внимание на статью  89  Конституции.  Там  записано:  "Верховна  Рада  України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України,  обирає голів цих  комітетів".  То  есть  окончательно и бесповоротно определены должности, которые утверждаются Верховным Советом Украины.

 

     Поэтому я   вношу   предложение   по   мотивам    предыдущего голосования  -  отправить  это  в  Комитет  по  вопросам  правовой политики для  того,  чтобы  там  дали  заключение  о  соответствии данного вопроса Конституции.

 

     Что касается  рассматриваемого  вопроса.  Иван Степанович!  Я поддерживаю товарища Матвеева,  который абсолютно прав, вы как раз прослушали этот момент.  Он поставил вопрос о том,  что у нас семь народных депутатов упрекаются в средствах массовой  информации  за получение  взяток  (они  все  из  "більшості")  от Павла Ивановича Лазаренко за прохождение вопросов,  которые он ставил в  Верховном Совете.  Есть  ли  эти  депутаты  в  составе комитета?  Я хотел бы выяснить этот вопрос.

 

     И третий момент тоже по мотивам голосования.  Понимаете, ведь этот  вопрос  не  был  обсужден,  его  тогда  както  скомкали и не обсуждали.  Я  собирался  выступить  относительно  состава   этого комитета (там есть наши товарищи - Кочерга и другие) и считаю, что это нужно было бы обсудить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ще  раз  зачитую   назву проекту:  "Проект Постанови про обрання народних депутатів України членами Комітету Верховної Ради  України  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності". Прошу голосувати.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Наступний проект  -  проект  Постанови  про  обрання народних депутатів України членами Комітету Верховної Ради України з питань організованої  злочинності  і  корупції.  Я  прошу голову комітету Віктора Семеновича Омеліча дати відповідь  стосовно  зауваження  з мотивів   голосування   народного  депутата  Моісеєнка  щодо  семи народних депутатів,  які підозрюються в тому,  про що він говорив. Чи є вони членами цього комітету?

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Омеліча.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановний Іване  Степановичу! Шановні колеги!  Питання, порушене депутатом Моісеєнком, відповіді на сьогоднішній день не має. Я звертався до Генерального прокурора і  просив,  щоб  він  надав  нам  інформацію,  стосовно  яких семи народних депутатів ішла мова на брифінгу,  коли було  порушено  це питання.  Він  сказав,  що  зараз  ведеться слідство і надати такі матеріали вони не можуть.  Коли прийде час,  тоді вони подадуть ці матеріали до Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Проект   Постанови  про  обрання  народних  депутатів України  членами  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань організованої  злочинності  і  корупції ставиться на голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 225.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Грачева. Будь ласка.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван  Степанович! Нельзя  нарушать  Регламент  вот  так  скопом.  Даже относительно, казалось  бы,  такого  незначительного   вопроса,   как   избрание председателя  Комитета  по вопросам науки и образования.  Ведь так называемое большинство совсем недавно  избрало  на  эту  должность Филипчука.  Депутат Филипчук заявления об освобождении не подавал. Однако без мотивации причин,  без какого-либо  обсуждения  сегодня вдруг голосуется другая кандидатура.  Это нарушение Регламента.  Я удивляюсь,  почему Игорь Рафаилович Юхновский не реагирует на  это грубое нарушение.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Увімкніть мікрофон депутата Філіпчука. Георгію Філіпчук, спростуйте, якщо вважаєте за потрібне.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Іване Степановичу!  Коли розглядалося  питання  про  обрання  мене головою  комітету  (і  я  хотів би,  щоб це було враховано під час голосування),  я ніяких політичних торгів не вів.  Я не веду їх  і зараз.  Право  фракції  - виносити на порядок денний мотивацію про звільнення мене.

 

     Єдине, про що я тоді говорив,  щоб  записати:  "У  зв'язку  з виходом   із   фракції  Народного  руху  увільнити  Філіпчука  від обов'язків голови".  Це єдине. І я прошу, щоб це було зафіксовано, оскільки  навколо  цього  можливий  подальший  розіграш політичної карти.  Маючи професійну і особисту гідність, я хотів би, щоб така корекція була зроблена.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово   з   мотивів   голосування  надається народному депутату Марамзіну.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  виконуючий   обов'язки   голови   підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,  Луганська область).  Уважаемые коллеги!  То, что большинство сделало с нашим Регламентом,  - это  понятно.  Но  я  не  понимаю, почему  голосование  идет  с  нарушением  Конституции  Украины,  в частности ее статьи 89, в которой записано: "Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України,  обирає голів цих комітетів".

 

     Кто дал право избраннику народа или  кому-либо  еще  нарушать Конституцию?  Господа хорошие,  что вы делаете?  О заместителях ни одного слова не сказано!  Давайте приведем это  в  соответствие  с Конституцией.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Увімкніть  мікрофон  депутата  Омеліча.  Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги!  Я хотів   бы  пояснити  ситуацію,  яка  склалася  навкого  народного депутата Бабича. Усі матеріали, які були подані до комітету, учора були розглянуті щодо кожної кандидатури персонально.

 

     Хотів би  зауважити,  що  депутат Бабич уже майже два роки не працює в комітеті тільки через те,  що вважають,  нібито він скоїв злочин.  Але  я хотів би попередити тих,  хто так вважає і заявляє про це в сесійному залі Верховної Ради.  Ми всі знаємо, що до того часу,  поки  звинувачення  в  скоєнні  людиною  злочину не визнано судом,  ніхто не має права про це заявляти.  Той, хто так заявляє, сам став на злочинний шлях.

 

     Тому нехай  це  питання вирішує суд.  А я прошу поставити цей проект постанови ще раз на голосування.  І не треба  питання  щодо кандидатури Бабича ставити так різко і категорично.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська область).  Християнськодемократична партія України.  Я можу  зачитати  лист,  підписаний  прокурором   міста,   державним радником юстиції першого класу Гайсинським, про те, що в даний час до  Генеральної  прокуратури  України   направлено   подання   про притягнення  народного  депутата  України  Бабича  до кримінальної відповідальності.  Я згоден з  депутатом  Омелічем,  що  остаточне рішення виносить суд. Але мова йде про один із правових комітетів. І наявність у його складі людини,  в діях якої є ознаки злочину, - це небезпечно. Адже даний комітет втручається в систему правосуддя і може на неї впливати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  зачитаю  проект  Постанови  про  обрання  народних депутатів   України   членами   Комітету  з  питань  організованої злочинності і корупції... Подивіться, там прізвища Бабич немає.

 

     Щодо цього проекту постанови ліс рук. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Іване Степановичу і  шановні  колеги!  Я хотів  би  все-таки  ще  раз  звернути увагу на те,  що в депутата Омеліча  немає  відомостей  про  тих   народних   депутатів,   які підозрюються  у  скоєнні  корупційних  і злочинних дій проти нашої держави. Проте це ще не аргумент за те, щоб сьогодні голосувати за запропонований список депутатів.

 

     Справа в  тім,  що ці відомості не просто з'явилися в засобах масової інформації,  а  про  це  повідомили  Генеральний  прокурор України,  міністр внутрішніх справ України і голова Служби безпеки України.  А  на  інформацію   таких   високоповажних   осіб,   які відповідають за безпеку нашої держави, треба зважати. Це перше.

 

     Друге. Стосовно того,  що взагалі є Комітет з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією.  З  огляду  на  те  що найголовнішим корупціонерам,  які пограбували державу і вивезли за кордон свої капітали,  оголошується амністія,  взагалі втрачається доцільність існування цього комітету.

 

     Я думаю, що ми повинні обговорити це питання і відкинути тезу про те, що корупціонерам, які пограбували власний народ та вивезли за кордон капітали,  награбовані у власного народу, має бути якась амністія.  Більше того,  має бути  посилено  відповідальність  тих людей,  які пограбували власний народ,  розвалили власну економіку та інше.  Тільки тоді можна буде  повернутися  до  розгляду  цього питання.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Гмирі.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська   область).  Иван  Степанович,  два  момента.  Все-таки, наверное,  надо рассмотреть вопрос по господину Агафонову  в  этом контексте.

 

     И второй  момент.  Я просто хотел бы узнать ваше просвещенное мнение:  за какой комитет  мы,  собственно,  голосуем?  Вы  дважды повторили,  что  мы  хотим  ввести  некоторых  господ в Комитет по организованной преступности и коррупции.  Но я не  знаю,  есть  ли такой комитет. Все-таки, наверное, нужно бороться с организованной преступностью и коррупцией.  О каком  комитете  мы  говорим?  Одно дело,  Бабича  вводить  в  такой  комитет,  другое дело - в другой комитет. Разясните, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу вибачення за те, що у проекті постанови пропущено слова "з питань боротьби".  Дякую за зауваження,  зроблене народним депутатом Гмирею,  і роблю  чергове зауваження секретаріату. Це вже не вперше.

 

     Стосовно кандидатури депутата Бабича.  У зв'язку з тим що ряд народних депутатів вносили пропозиції з цього приводу,  і оскільки ця  кандидатура  пропонувалася  від  фракції  Соціал-демократичної партії (об'єднаної),  то Віктор Володимирович  говорить,  що  вони тимчасово  знімають  кандидатуру  Бабича  для  узгодження.  Ви  не заперечуєте? Тобто голосується список без цієї кандидатури.

 

     Ставлю на голосування проект Постанови про  обрання  народних депутатів України членами Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією в  цілому.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 239.

 

     Рішення приймається.

 

     -------------

 

     Наступний проект  Закону  про Державну програму приватизації. Нагадую народним депутатам,  що більшість промовців,  у тому числі від лівого спектра наших фракцій, говорили, що документ заслуговує на увагу,  він кращий, ніж попередній, і його пропонували прийняти в першому читанні.

 

     Надаю слово  з  мотивів голосування депутату Моісеєнку.  Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Иван Степанович, я хочу обратить ваше внимание на   то,   что  у  нас  действительно  стало  нормой  неправильное формулирование вопросов,  в том числе повестки дня.  Я думаю,  что это  связано  прежде  всего  с  тем,  что  народный депутат Коваль продолжает  совмещать   свою   должность   руководителя   аппарата (государственную должность) с должностью народного избранника, что противоречит Конституции.

 

     Поэтому я  обращаю  ваше  внимание  на  то  (это   уже   ваше должностное  лицо),  что  он должен немедленно сложить депутатские полномочия с себя или  пускай  возвращается  в  зал,  и  мы  будем рассматривать, кто будет руководить аппаратом.

 

     Второй момент.  Обратите  внимание,  Омелич  дал неправильную информацию по поводу моего вопроса. Ведь он сам в том списке, Иван Степанович.  Вы задали ему этот вопрос, а он ушел от ответа. Также я хотел обратить ваше внимание,  что Яценко поставил вопрос о том, что   эти   люди   обвиняются  не  только  прессой,  но  и  такими должностными   лицами,   как   начальник   Службы    безопасности, Генпрокурор  и  другие.  Аналогичная ситуация с Агафоновым и целым рядом других депутатов...

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я надаю  слово  з  мотивів голосування    щодо   проекту   Закону   про   Державну   програму приватизації.

 

     Прошу, депутате Костусєв. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Я хочу обратить ваше внимание  на то,  что  даже  те  депутаты,  которые воздерживались от поддержки программы,  при ее рассмотрении изменили  свое  мнение.  Например, депутат Чукмасов, который настаивал на отклонении проекта, сказал, что снимает  свои  претензии,  призвал  принять  проект  в  первом чтении.

 

     И вообще я хочу подчеркнуть,  что эта программа действительно на голову выше тех,  которые нам представлялись раньше.  Там очень много новаций:  продажа контрольных пакетов акций, введено понятие "промышленный инвестор". Это уже не даст возможность продать акции энергокомпаний  никому  не  известной офшорной компании.  Ведь что такое промышленный инвестор?  Это  значит,  что  акции,  допустим, обектов энергетики, будут продаваться только тому, кто занимается энергетикой, кто имеет такие обекты.

 

     Я призываю поддержать эту программу, она того стоит.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  Ця програма приватизації,  можливо, не найкраща, але краща з можливих. Вважаю, що  в  першому читанні її можна прийняти і доопрацювати до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. З мотивів депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я хотел бы привлечь ваше внимание к двум вопросам.

 

     Первый. Что  касается  предыдущего голосования,  то я счел бы необходимым,  прежде чем формировать окончательно список  Комитета по  вопросам  борьбы  с организованной преступностью и коррупцией, заслушать информацию Службы безопасности,  которая обвинила вас  - большинство  в том,  что среди вас находятся преступники.  Я бы на вашем месте потребовал,  чтобы председатель СБУ доложил,  кого  из вас он считает преступниками.

 

     Второй. Обращаю   ваше  внимание,  особенно  так  называемого большинства,  на  то,   что   прежде   чем   принимать   программу приватизации,  надо дать ответ на главный вопрос:  можно ли вообще допускать,   исходя   из   экономической   безопасности    страны, приватизацию энергопредприятий?  Подумайте, куда вас втягивает тот клан,  который занимается торговлей электроэнергией?  Разве нельзя сегодня   подумать   и   ответить   на  вопрос:  отдавать  НГЗ  на приватизацию или нет?  Вы что,  не понимаете,  кому в руки попадет этот крупнейший стратегический завод?! Вы над этим задумайтесь!

 

     ГОЛОВА. Ми  обмінялися  думками.  Ставиться  на голосування в першому читанні проект Закону про Державну програму  приватизації. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 236.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок  з  громадян.  Чи  є  в  депутатів бажання висловитися з мотивів?

 

     Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Шановні  народні  депутати!  Я  нагадаю,  з чого складається цей  маленький  законопроект.  По-перше,  це  введення оподаткування  сум грошового утримання військовослужбовців.  Тут є одна проблема.  Ми не врегулювали це в бюджеті.  У нас прибутковий податок спрямовується до місцевих бюджетів,  а утримання армії має фінансуватися з  Державного  бюджету.  Тому  я,  відверто  кажучи, сумніваюся,  що  ми  зараз приймемо позитивне рішення щодо першого питання.

 

     Але щодо другого питання - стосовно матеріальної допомоги, то позицію уряду треба підтримати.

 

     Тому моя пропозиція така:  розділити ці два питання. Стосовно військовослужбовців утриматися, а щодо другого питання, яке коштує бюджету 600 мільйонів гривень, проголосувати і підтримати уряд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Я  прошу згадати,  які  пристрасті  розгорілися  навколо  статті 81 проекту Державного бюджету на 2000 рік,  де йшлося саме про  оподаткування грошового  забезпечення  військовослужбовців.  Якщо  ми  хочемо  і надалі йти шляхом необдуманого обмеження фінансування Збройних Сил України,  то  це  може призвести тільки до того,  що захищати наші національні інтереси буде нікому.

 

     Тому я пропоную не приймати позитивного рішення і  тим  самим засвідчити позицію парламенту щодо підтримки Збройних Сил України. Інакше всі ці високі слова про якісь  сотні  мільйонів  гривень  і таке інше можуть призвести до того, що наші Збройні Сили опиняться на межі вимирання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Альошина. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Я  пропонував  би  підтримати цей законопроект у першому читанні і звертаюся до Сергія Анатолійовича Терьохіна.  При  розгляді  цього проекту  закону  в  доповіді  від  уряду  було  зазначено,  що  за погодженням з керівництвом Міністерства  оборони  всі  кошти,  які надійдуть    від    запровадження    прибуткового    податку   для військовослужбовців,    будуть     спрямовані     на     погашення заборгованості,  яка  є  в окремих військових частинах.  Саме таку уточнюючу статтю запропонувало Міністерство фінансів при  розгляді цього  законопроекту.  Тому  після  прийняття в першому читанні ми зможемо доопрацювати і погодити всі інтереси.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я  так  зрозумів  народних депутатів  Терьохіна  і  Альошина,  що  не  можна цей законопроект приймати зараз у цілому.  Треба прийняти його (і депутат  Андресюк підтримує)  в  першому  читанні  з тим,  щоб потім доопрацювати те положення,  про яке говорили депутати Альошин,  Терьохін та  інші. Зрозуміла позиція?

 

     Прошу проголосувати проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 171.

 

     Я звертаюся  до корифеїв - Терьохіна і Альошина.  Ви можете у своєму комітеті домовитися,  щоб не влаштовувати тут дискусій один з одним? Це питання знімається.

 

     Я ще раз звертаюся до депутатів Альошина і Терьохіна.  Один - голова комітету,  другий - голова підкомітету.  Ви що, хочете, щоб ми  вас  весь час?..  Ви ж подивіться стенограму...  Ви можете між собою порозумітися?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Порозуміння є,  розуміння абсолютно однакове - сьогодні зарано говорити про оподаткування військовослужбовців.  Але там  є інші норми, необхідні для того, щоб ми ввели в дію Держбюджет.

 

     Тому я   пропонував,  Іване  Степановичу,  проголосувати  цей законопроект у першому читанні,  вилучивши  питання  оподаткування грошового утримання військовослужбовців. Усі з цим погодяться. Ось і все.

 

     ГОЛОВА. Прошу  вас  проголосувати  цей  проект   закону   без урахування    норми    про   оподаткування   грошового   утримання військовослужбовців, а потім ми внесемо цю норму на друге читання. Зрозуміло? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік і внесення змін до окремих законів України  щодо оплати праці.

 

     З мотивів голосування депутат Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область). Шановні колеги народні депутати! Хочу нагадати вам,  що уряд вніс на розгляд мінімальний рівень оплати праці у 90 гривень.  Комітет  з  питань соціальної політики та праці пропонує встановити мінімальну заробітну  плату  в  розмірі  118,3  гривні, тобто в тому розмірі, який ми повинні були досягти наприкінці 1999 року. Ми пропонуємо цей розмір залишити на півроку.

 

     Можна прийняти, Іване Степановичу, 90 гривень як компромісний варіант,  як ви казали: краще хоч щось, ніж нічого,  але ні в якому разі не можна приймати зміни до статей 3  і 6 Закону про оплату праці і до Кодексу законів про працю.  Що таке  статті  3  і  6?  До  складу  мінімальної  заробітної  плати включаються  доплати,  нічні,  за шкідливе виробництво,  тобто все докупи.  Цього не можна робити! Якщо навіть буде 90 гривень, то ці доплати хоч трохи піднімуть рівень.

 

     Тобто ще  раз підкреслюю,  комітет наполягає,  щоб голосувати 118,3 гривні.  Це наша позиція.  Якщо не пройде - 90 гривень,  але без змін до статей 3 і 6.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,   Луганська   область).  Уважаемое  большинство  и  уважаемый председательствующий! Вы голосовали в прошлый четверг законопроект правительства.  Он  не набрал нужного количества голосов,  поэтому должен быть снят.  Но вы не голосовали предложение комитета. То, о чем  сейчас  сказал Александр Николаевич Стоян,  является решением комитета.

 

     Поэтому, Иван   Степанович,   поставьте,    пожалуйста,    на голосование предложение Комитета по вопросам социальной политики и труда,  которое вы не поставили в прошлый раз. Тогда вы ставили на голосование  только  предложение  правительства.  Оно  не  набрало необходимого количества голосов,  и вы сказали,  что  этот  вопрос снимается.  Ставьте на голосование решение комитета,  и посмотрим, как депутаты проголосуют сегодня. Это первое.

 

     И второе.  Я хочу вернуться  к  голосованию  по  первым  трем вопросам.   Уважаемое   большинство!  Вы  не  слушаете  не  только председательствующего,  но и своего  Президента,  которого  решили поддерживать.  Он вам говорил не топтать меньшинство.  Ваше право, что хотите,  то и делайте, но ответственность перед народом будете нести вы!

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Суть проблемы вот в чем.   Правительство   предлагает   90  гривень.  Это  не  прошло, следовательно, мы не можем возвращаться к этому вопросу сейчас.

 

     Давайте проголосуем предложение комитета  -  118  гривень.  В прошлом  году  мы  говорили,  что  к концу года выйдем на величину черты  малообеспеченности.  118  гривень  -  это  величина   черты малообеспеченности на конец прошлого года.

 

     И еще  комитет предлагает отклонить предложение правительства по введению в структуру  минимальной  заработной  платы  премий  и прочих  доплат.  Давайте  проголосуем  только  размер  минимальной заработной платы - 118 гривень,  а  все  остальное  отклоним.  Это предлагает Комитет по вопросам социальной политики и труда.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Депутати,  які виступали, пропонують поставити  на  голосування  пропозицію  комітету.  Я  хочу  почути позицію уряду. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу нагадати, що 17  лютого  цього  року Верховна Рада прийняла Закон про Державний бюджет  на  2000  рік  і  в  ньому  не   передбачено   відповідних асигнувань,  щоб  встановити  мінімальну заробітну плату в розмірі 118 гривень. Для того щоб встановити мінімальну заробітну плату на рівні 118 гривень,  необхідно лише для доплат заробітної плати 388 мільйонів гривень.

 

     Враховуючи зазначене,  ми просимо вас  прийняти  рішення  про встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі 90 гривень,  а після прийняття пакета законів з питань оподаткування,  які дадуть можливість наповнити доходну частину бюджету, повернутися до цього питання і розглянути інший рівень мінімальної заробітної плати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування  проект  Закону  про встановлення  розміру  мінімальної  заробітної плати на 2000 рік і внесення змін до окремих законів України щодо оплати праці.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 179.

 

     Відправляється на доопрацювання.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до статей 19 та 20 Закону України про комітети Верховної Ради України. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 222.

 

     Ви чули аргументацію уряду?  Прийнято бюджет.  І ми не можемо на   другий   день  після  прийняття  бюджету  змінювати  бюджетні показники.  Тому  відправили  на  доопрацювання.   Ви   з   урядом узгоджуйте   ці   розміри,  і  ми  наступного  разу  поставимо  на голосування.

 

     З мотивів голосування слово надається депутату Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович!  Я  просил  слово  по  мотивам голосования предыдущего законопроекта.  Я выступал,  и вы перед обсуждением пообещали, что дадите мне слово по мотивам голосования.  В прошлый раз вы сняли с рассмотрения  этот   документ   как   неприемлемый.   Мы   вносили предложение  отправить  его  на  повторное первое чтение,  так как уровень минимальной заработной платы не  соответствовал  нынешнему прожиточному минимуму.

 

     Вы знаете,  что  реальная минимальная заработная плата должна составлять не ниже 230 гривень,  а не  те  цифры,  которые  сейчас предлагают. Вы даже не поставили документ, внесенный комитетом, на рассмотрение.

 

     Так вот, голосование уже состоялось, 222 человека высказались "за".  Поэтому  я  считаю,  что  мы  его  не приняли и должны идти дальше, тем более что обсуждался он тоже впопыхах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України. Шановний Іване Степановичу! Я дуже  прошу  вас  не тільки від себе,  а й,  гадаю,  від фракцій з більшості не зважати на оці зусилля тієї мізерної  частини  лівих, які залишилися в залі.  Вона свідомо заводить нас на манівці,  щоб ускладнити прийняття рішень щодо  питань,  внесених  на  сьогодні. Ваше   благородство,   Іване   Степановичу,   і  ваше  бажання  не ускладнювати ситуацію не оцінюються тими людьми.  Вони роблять усе можливе,  щоб  збалагурити зал і не дати можливості працювати.  Не виявляйте цього благородства, його ніхто тут не оцінить.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати!  Я хочу висловитися  з мотивів   голосування  проекту  Закону  про  встановлення  розміру мінімальної заробітної плати...

 

     ГОЛОВА. Це вже проголосовано.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Іване Степановичу,  я наполягаю. Я вважаю, що ми не  маємо права вийти сьогодні з цього залу,  не прийнявши ніякого рішення.  Це не є рішення, коли ви знову перенесли його. Два тижні ми не будемо працювати, зараз їдемо в округи. Люди чекають від нас цього рішення.  Я з розумінням ставлюся до пропозиції  профільного комітету, депутатів Донченка, Степанова. Але якщо це не проходить, то краще вже піти на компроміс - хоч би 90 гривень,  ніж  залишити так, як є.

 

     Я пропоную  проголосувати  пропозицію  депутата  Стояна.  Він абсолютно правильно сказав.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Володимире  Кириловичу!   У   вас   є   час переговорити   і   з   Олександром   Миколайовичем  Стояном,  і  з Степановим,  і з Донченком.  Узгодьте позицію,  ми повернемося  до цього  питання  і  проголосуємо.  Сьогодні  ця  позиція поки-що не проголосована.  І мені нічого не  залишається,  як  відправити  на доопрацювання.

 

     Я ще  раз  ставлю  на  голосування проект Закону про внесення змін до статей 19 та 20 Закону України про комітети Верховної Ради України в цілому.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення зміни до статті 7 Закону України про державне регулювання імпорту  сільськогосподарської  продукції (щодо відновлення вітчизняного виробництва патоки крохмальної). Ви пам'ятаєте,  ми двічі поверталися  до  цього  питання,  пам'ятаєте звернення.

 

     Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 215.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Шановні   народні   депутати!   Це   питання тимчасового характеру.  Воно пов'язане з проблемними  результатами минулого  року,  які  ми  мали  в  сільськогосподарському секторі. Знаєте, які погодні умови були. У принципі ми маємо регулювати все це  універсальними  нормами,  але  все-таки  закликаємо на цей рік встановити таку норму для наших переробних заводів.  Тому я просив би дружно підтримати, тут жодної проблеми немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Свирида.

 

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  22,  Волинська  область).  Дякую,  Іване Степановичу. Я принципово проти даного закону не заперечую. У мене інше принципове заперечення.  Чому у нас на практиці склалося так, що  пільгова  ставка  обов'язково має бути нульовою?  Чому не може бути 0,5 процента, 1 процент, 2 проценти? Чому обов'язково нуль?

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ми  це  питання  обговорили.   Ваше запитання  цілком  справедливе,  але його треба ставити не під час голосування, а під час обговорення. Ми ж уже приймаємо рішення. Ми вже визначилися.

 

     Депутат Супрун.

 

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область).  Спасибі,  Іване Степановичу.  Я хотіла б дати пояснення тим народним депутатам,  які не голосують. Доходи по цій статті не враховані  в  загальних  доходах Державного бюджету.  Тому з метою регулювання   імпорту   окремих   видів   продукції   ми    можемо проголосувати  саме  за  таку  ставку,  щоб  зберегти вітчизняного товаровиробника.

 

     ГОЛОВА. Ставити на голосування?  Прошу  проголосувати  проект Закону  про внесення зміни до статті 7 Закону України про державне регулювання   імпорту   сільськогосподарської   продукції    (щодо відновлення  вітчизняного виробництва патоки крохмальної) як закон у цілому.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  реструктуризацію   боргових   зобов'язань Кабінету  Міністрів  України перед Національним банком України.  З мотивів?

 

     Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Іване Степановичу!  Я ставлю вас до відома, що  перед  голосуванням  попереднього питання я особисто порахував народних депутатів з більшості.  Присутні 124 чоловіки.  На  табло висвітили  цифру  226.  Виникає  запитання:  на  якій основі у нас відбувається голосування?  Тому я все це фіксую і  ставлю  вас  до відома, що ми будемо...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні народні депутати!  Хто хоче висловитися по суті цього питання? Немає таких.

 

     Прошу проект Закону про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету  Міністрів  України  перед  Національним  банком  України прийняти в цілому. Голосуйте.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Закон України про  мисливське  господарство  та  полювання  з пропозиціями Президента України.  Можна ставити на голосування?  Є окрема думка?

 

     Депутат Шпігало. Будь ласка.

 

     ШПІГАЛО В.Є.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Група "Трудова Україна".  Заява.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  депутати! Звертаюся   до   вас   як  автор  проекту  Закону  про  мисливське господарство та полювання з проханням не допустити  поспішності  з прийняттям   цієї   редакції  закону,  тим  більше  що  пропозиції Президента ще не розглядалися в  комітетах  з  питань  екологічної політики та з питань аграрної політики.

 

     Прошу зняти  з  голосування  закон  і перенести це питання на травень 2000 року,  як рекомендував Комітет з  питань  екологічної політики на своєму засіданні 12 січня 2000 року.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  ще раз звертаюся до депутатів.  Ми повинні припинити грати в ці вето.  Це пропозиції Президента,  і більшість депутатів висловили думку, що вони можуть бути прийняті.

 

     Ставлю на голосування закон із пропозиціями Президента. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 216.

 

     Депутат Фурдичко. Будь ласка.

 

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 125, Львівська область). Шановний Іване Степановичу! Цей закон уже більше року крутиться у Верховній Раді.  Питання про нього ми  вже четвертий  раз розглядаємо на сесійному засіданні,  декілька разів розглядали в нашому комітеті.  Президент  подав  свої  зауваження, пропозиції.  Вони  слушні,  ми  всі  погодилися  з  ними.  Я прошу проголосувати і прийняти вже той закон.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Шановні  колеги!  У  нас  настільки вже знищуються флора і фауна,  що обов'язково треба мати закон із  тими  змінами, які пропонує Президент. Ми не можемо далі жити без закону, тому що беззаконня, котре твориться в довкіллі, недопустиме.

 

     Дякую і прошу проголосувати за.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ще  раз   ставиться   на голосування  Закон  про  мисливське  господарство  та полювання із пропозиціями Президента в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 218.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Я звертаюся до фракції "Батьківщина":  у вас окрема думка  чи як? Депутат Гуцол виступав від фракції?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Іванова.

 

     ІВАНОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка Крим). Я прошу депутатов проголосовать за этот закон по следующим  причинам.  Если  мы за него сегодня не проголосуем,  то останется все то же,  что было и раньше.  А что было?  Все  взносы охотников,  которые  берутся  в  достаточном количестве,  остаются централизованно в обществе охотников и рыболовов.  Это общество не может   финансировать   непосредственно  леса,  охотничьи  угодья. Законом  установлено,  что  все  эти  взносы  передаются   местным бюджетам, туда, где люди действительно заинтересованы поддерживать природу, развивать охотничьи угодья. Поэтому я прошу проголосовать за этот закон.

 

     ГОЛОВА. Від уряду, будь ласка.

 

     МАРЧУК Ю.М.,  заступник  голови  Державного комітету лісового господарства України.  Шановні народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  Є декілька принципових позицій, на які звернув увагу Президент, коли повернув цей закон в комітет.

 

     По-перше, це обов'язковість  квитка  громадської  організації (стаття  14),  як  було  обумовлено  депутатом  Шпігало.  Оскільки тваринний світ є державною власністю, жодна громадська організація не має власних прав на цей тваринний світ. Тому зауваження до цієї статті і були враховані в редакції, яка тепер подана.

 

     По-друге, питання антимонопольного законодавства.  У мене  на руках   висновок   Антимонопольного   комітету,  де  написано,  що громадська організація сьогодні є суб'єктом  господарювання,  тому що вона надає послуги з організації полювання, контролює фінансову діяльність районних організацій  УТМР  і  тому  підпадає  під  дію антимонопольного  законодавства.  Це  друге принципове положення в цьому законі, яке викликало зауваження Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я звертаюся до вас: будьте уважнішими. Ви бачите, немає питань, немає суперечностей. Прошу ще раз проголосувати в цілому закон із поправками  Президента.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 226.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Закон України   про  порядок  допуску  та  умови  перебування підрозділів збройних сил  інших  держав  на  території  України  з пропозиціями Президента України. Нагадую, що ми недавно розглядали цей законопроект,  доповідав міністр  оборони  Олександр  Іванович Кузьмук,  співдоповідав  депутат Андресюк від комітету.  Більшість депутатів виступали за те, щоб прийняти його як закон.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Спасибо,  Иван Степанович.  Наш  комитет  рассмотрел  предложения Президента и со многими согласился,  их надо проголосовать.  Но так как  Президент делает замечания к разным статьям и мы все их голосовали,  то надо и сейчас предложения Президента проголосовать постатейно.  И еще я считаю, что надо дать слово председателю комитета Андресюку, он же вел заседание комитета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Андресюк. Будь ласка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати!  Пропозиції  Президента  не  викликали  при  обговоренні жодного зауваження,  практично всі їх ми врахували. Члени комітету голосували в повному складі - і ліві, і праві, і центристи.

 

     Я дуже вас прошу,  підтримайте закон у цій редакції.  Давайте проголосуємо ще раз.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Закон  із  пропозиціями   Президента   ставиться   на голосування в цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 240.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Закон України  про внесення змін до Закону України про оплату праці (щодо компенсації затримок  з  виплат  заробітної  плати)  з пропозицією  Президента України.  Ставлю на голосування пропозицію Президента. Прошу голосувати.

 

     "За" - 222.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые коллеги!  Мне совершенно  непонятно, для  чего мы ходим работать в комитеты.  Я возвращаюсь к вопросу о законе о минимальной заработной плате.  Есть решение комитета,  мы его  отработали.  В  комитете  за  это  голосовали и представители "більшості"  и  представители  "меншості".  Иван   Степанович,   я перестаю  вас  понимать.  Почему вы не ставите решение комитета на голосование? Не примет зал - ради Бога!

 

     Что касается этого закона,  то, напоминаю народным депутатам: суть  его  в  том,  что за задержку заработной платы,  за то,  что человек не получил ее вовремя,  будет  начисляться  пеня.  Платите вовремя - никакой пени не будет. Президент это отклоняет.

 

     Поэтому если   вы   хотите,  чтобы  попрежнему  задерживалась выплата заработной платы,  поддержите Президента.  Если вы  против этого, поддержите решение, которое вынесли депутаты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я даю відповідь. Ви знаєте, що першою ставиться на голосування пропозиція  того,  хто  порушив питання.  Зауваження  надійшли  від  Президента,  я їх поставив на голосування.  А потім надав слово вам,  ви пояснили.  Дякую вам за пояснення.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович!  Я настаиваю на том, чтобы мы сегодня не рассматривали предложение  Президента,  так как оно не соответствует Конституции Украины.  В последней части статьи 43 Конституции сказано:  "Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом". А законом на сегодняшний момент определено,  что человек должен  два раза в месяц получать заработную плату.

 

     Кроме этого,  статьей 22 Конституции определено,  что сужение содержания прав законами не допускается.  В данном случае вот  эти статьи Конституции и закон нарушаются Президентом, который наложил вето на закон.

 

     Поэтому мы сегодня должны рассматривать не вопрос  об  отмене нашего   закона,  а  преодолевать  вето  Президента  на  него  или подтверждать наш закон.

 

     И хочу обратить ваше внимание на то,  что я просил слова  для реплики  (вы  мне  его  не  дали) по поводу оскорбления со стороны господина  Кендзера  депутатов  от  меньшинства,   которые   здесь находятся.  Я  это  воспринимаю  на  свой счет.  Я отстаиваю здесь интересы своих избирателей,  тем более  в  вопросе  о  минимальной заработной плате. Я понимаю, у Кендзера нет избирателей, он пришел сюда уже прихвостнем,  после того как для него  господин  Павлычко специально очистил место.  И пришел сюда для деструктивной работы. Если он будет дальше проводить такое, его нужно выставить из зала.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Ще  в  1995   році Верховна  Рада  прийняла  Закон про оплату праці.  Стаття 34 цього закону передбачає компенсацію за затримку заробітної плати.  Ми ще тоді зобов'язали уряд розробити механізм компенсації.

 

     Три роки уряд розробляв механізм,  врешті подав цей механізм: якщо,  скажімо,  на певний термін затримується заробітна плата, то це  має  компенсуватися.  А  який  відсоток,  на  скільки - це вже пропозиції комітету.  Ми не йдемо врозріз із  пропозиціями  уряду, пропозиціями   Президента.   Комітет  подав  проект  закону,  яким передбачено компенсацію за  затримку  заробітної  плати:  на  який відсоток, скільки. Закон прийнято, але Президент повернув його.

 

     Я пропоную не підтримувати пропозицію Президента,  а залишити закон в силі.  Повинна бути  компенсація  за  затримку  заробітної плати. Не буде затримки зарплати - не треба буде компенсувати.

 

     Тому закликаю    депутатів    не    підтримувати   пропозицію Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый Иван Степанович! Вы поставили сейчас на  голосование  предложение  Президента.  Оно не набрало голосов, поэтому по  Регламенту  вы  сейчас  должны  поставить  предложение нашего  комитета.  Этот  вопрос  согласно  Регламенту рассмотрен в комитете.  Комитет  предлагает  свое  решение,  поставьте  его  на голосование.  Не наберет голосов - ну что ж, снимайте тогда вообще вопрос с рассмотрения.  Я  не  понимаю:  предложение  комитета  по минимальной  заработной  плате  вы  не  ставите на голосование,  и сейчас вы уклоняетесь.

 

     Поставьте на голосование предложение  комитета.  Иначе  зачем тогда комитет работает, зачем мы все это рассматриваем?

 

     ГОЛОВА. Я не ухиляюсь.  А стосовно заробітної плати, то я вже пояснив, і депутати, до речі, також пояснювали, чому не можна було ставити   на   голосування.   Зараз  ми  проголосували  пропозицію Президента, і ви наполягаєте - і ви, і депутати Донченко, Стоян, - щоб  наступною була пропозиція комітету.  Так ми ж не дійшли ще до цього.

 

     Матвійчук Володимир Макарович. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Я прошу вас звернути увагу на таке. В Україні діє Закон про оплату праці.  Згідно з цим законом,  якщо  затримано  виплату заробітної плати,  людині нараховується компенсація за несвоєчасну її  виплату.  Цей  розмір  компенсації  визначається,  виходячи  з індексу інфляції.

 

     Що запропонував  автор  цього  законопроекту народний депутат Донченко?  Він запропонував,  щоб  компенсація  нараховувалася  не залежно  від  темпів інфляції,  а просто 1 відсоток за кожний день невиплати заробітної плати.

 

     Це не є компенсація, це якісь незрозумілі штрафні санкції. До чого вони призведуть? До розвалу фінансів підприємства. Це порушує прийнятий Закон про Державний бюджет на 2000 рік,  оскільки змінює параметри   бюджету.   У  зв'язку  з  цим  прохання  Президента  - доопрацювати цей закон і не приймати його в такому вигляді.

 

     Я прошу підтримати пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати!   Ми   обмінялися думками  і  з процедури,  і з мотивів.  Відповідно до Регламенту я ставлю  на  голосування  пропозицію   профільного   комітету   про подолання вето Президента. Зрозуміла позиція? Прошу голосувати.

 

     "За" - 63.

 

     Так, результати  ви бачите на табло.  Закон відправляється на доопрацювання.  Ми  голосували  дві  пропозиції  -  Президента   і комітету (Шум у залі).  Ще раз поставити на голосування пропозицію Президента?

 

     Ставиться на голосування пропозиція  Президента  щодо  Закону України про внесення змін до Закону України про оплату праці (щодо компенсації  затримок   з   виплати   заробітної   плати).   Прошу голосувати.

 

     "За" - 185.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, що стосуються соціального страхування громадян України. Зрозумілий проект?

 

     Ставлю на  голосування запропонований проект закону в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 196.

 

     Відправляється на доопрацювання.

 

     Я звертаюся до Сергія Матвієнкова: якщо "ні-ні", то повинна бути аргументація.

 

     -------------

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України  про проект Закону України  про  реформу   заробітної   плати.   Можна   ставити   на голосування? Прошу проголосувати проект у цілому.

 

     "За" - 152.

 

     На доопрацювання.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України,  що стосуються митної справи.  Зрозумілий  проект?  Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати проект закону.

 

     "За" - 185.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні   депутати!  Законопроектом передбачено внесення поправок  технічного  плану,  скажімо,  зміна назви   митного   органу:   "Державна   митна  служба".  Це  треба підтримати, бо це - приведення до сучасних реалій.

 

     Єдине зауваження - щодо змін до статті 13:  у  митної  служби хочуть забрати право зберігання й реалізації конфіскату,  і цього, перепрошую,  підтримати не можна.  Ми говорили з  депутатами,  які ведуть  цю  проблему,  вони  погоджуються,  що за винятком змін до статті 13,  тобто якщо не вилучати слова "зберігання і  реалізація конфіскованих товарів",  законопроект можна приймати як нормальний акт і голосувати за.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла  позиція  депутата  Терьохіна?  Тоді  прошу проголосувати запропонований проект без статті 13.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Андресюка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні народні депутати! Не зовсім без статті 13.  Записати так: "У статті 13 слова "Державному митному комітету України"  замінити  словами  "Державній митній службі України" - і крапка. А решту вилучити. Тоді проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Ставиться на  голосування  проект  Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються  митної  справи,  з  урахуванням  пропозицій  депутатів Терьохіна і Андресюка. Зрозуміла позиція? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 223.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ще раз!

 

     ГОЛОВА. Ви ж розумієте, про що йде мова. То ви краще працюйте в комітеті, а не кажіть "ще, ще".

 

     Прошу проголосувати  названий  проект  закону  як   закон   з урахуванням пропозицій Терьохіна і Андресюка.

 

     "За" - 230.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  зміни  до  Закону  України  про підприємництво   (щодо    визначення    поняття    "підприємницька діяльність").

 

     Депутат Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Когда  шло  обсуждение  этого законопроекта,  было  много вопросов и,  к большому сожалению,  не было четких ответов.

 

     Вы прекрасно понимаете, что во многих областях, в том числе в Луганской   области,   учредителями  предпринимательских  структур являются руководители  области.  Они  создают  монопольные  фирмы, обдирают  предприятия в области,  местные бюджеты и,  по существу, совершают преступления.

 

     Поправка, которая вносится профильным комитетом (по сути дела

-  депутатом  Бродским),  создаст  больше  проблем,  больший  вред нанесет,  чем совместные предприятия,  когда тоже  занимались  вот этим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Задорожній.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики (виборчий округ 217,  м.  Київ).  Шановні колеги!  Я  хотів  би  звернути вашу увагу на те,  що ми всі тут з вами,  якщо не приймемо ці зміни до Закону про  підприємництво,  є злочинцями.  Про це свідчить постанова Пленуму Верховного Суду 13, яка прийнята в листопаді. Зверніть, будь ласка, увагу на пункт 12, де  сказано,  що  будь-яке  засновництво,  і  в  тому  числі - тут посилання на  закони,  -  не  розрізняється  і  є  підприємницькою діяльністю.

 

     Ті зміни  до  закону,  які  запропоновані  народним депутатом Бродським,  нічого не змінюють фактично, але встановлюють ясність, що  мати  право  власності,  у  тому  числі  на  акції,  - це не є підприємницька діяльність.

 

     Тому що інакше всі народні депутати,  які тут звинувачені,  є злочинцями  згідно з рішенням Пленуму Верховного Суду.  Якщо ми не приймемо цих змін до  Закону  про  підприємництво,  то  самі  себе покараємо. І я закликаю всіх проголосувати за цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо?   Ставлю   проект   закону   в  цілому  на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону   про   Концепцію   відродження   та   розвитку електронної  промисловості в Україні.  Ви пам'ятаєте,  так?  Прошу проголосувати  в  першому  читанні,  оскільки  було  дуже   багато зауважень. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.   Фракція   Народного   руху   України.  Шановна президіє!  Шановні  народні  депутати!   Я   впевнений,   що   нам обов'язково  треба  прийняти  цей  законопроект у першому читанні. Зайдіть,  будь ласка,  у будь-який магазин,  і ви не  побачите  ні українського    телевізора,   ні   українського   комп'ютера,   ні українського радіоприймача.

 

     Кажуть, що не треба голосувати за цей документ,  бо ми будемо мати певні збитки для бюджету, оскільки там встановлюються пільги, які стимулюватимуть виробництво  електронної  продукції.  Але  цих надходжень  немає!  Всі заводи,  котрі мали б випускати електронну продукцію,  стоять,  люди торгують на базарах. Упевнений, що треба обов'язково  проголосувати  цей проект концепції,  щоб відродилася найперспективніша галузь української промисловості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  потреба  аргументувати?  Депутат   Павловський підтримує, так?

 

     Прошу ще раз проголосувати в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону    про    внесення   змін   до   Кримінального, Кримінальнопроцесуального та Виправно-трудового  кодексів  України (щодо  неконституційності  положень  про  смертну кару).  Нагадую: більшість депутатів і голова профільного  комітету  Кармазін  Юрій Анатолійович  просили  прийняти пропоновані зміни,  бо ми блокуємо роботу судів.

 

     Голосується в цілому як закон. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Будемо вважати,  що деяких народних депутатів відволікали,  і вони не встигли. Тому прошу зосередитись.

 

     Ще раз  ставиться  на  голосування проект Закону про внесення змін    до     Кримінального,     Кримінальнопроцесуального     та Виправно-трудового кодексів України. Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 229.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Питання ратифікації.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Протоколу 6 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини,  який стосується  скасування смертної кари, 1983 року.

 

     Також було  принципове  обговорення,  і більшість зійшлася на тому, що цей протокол потрібно ратифікувати. Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 228.

 

     Приймається.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Королівства Данії  про  міжнародні  автомобільні перевезення.

 

     Прошу проголосувати і цим законом ратифікувати угоду.

 

     "За" - 243.

 

     Приймається.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  урядом України і урядом Республіки Молдова про міжнародне автомобільне сполучення.

 

     Прошу проголосувати в цілому і ратифікувати угоду.

 

     "За" - 253.

 

     Приймається.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Рішення  Ради  глав   урядів Співдружності      Незалежних      Держав      про     Міждержавну науково-технологічну програму  створення  системи  сейсмологічного моніторингу територій держав - учасниць СНД.

 

     Немає запитань?  Прошу  проголосувати в цілому і ратифікувати документ.

 

     "За" - 229.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Про дострокове  припинення   повноважень   окремих   народних депутатів України.

 

     Слово з  цього  питання  надається  голові  Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  Омелічу Віктору Семеновичу.  Ми не розглядали його. Перед голосуванням треба все з'ясувати.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   колеги! Згідно  з  вимогами  частини  другої  статті  3 Закону України про статус народного депутата України комітет розглянув заяви народних депутатів   України  Єханурова,  Гаркуші,  Кириленка,  Кременя  та Шевчука про дострокове складення ними депутатських  повноважень  у зв'язку  з  призначенням  на  посади  в органах виконавчої влади і відповідно до частини другої  статті  9.8.2  Регламенту  Верховної Ради  подає  на  розгляд  Верховної  Ради України проект Постанови Верховної  Ради  України  про  дострокове  припинення  повноважень народних депутатів України Єханурова,  Гаркуші, Кириленка, Кременя та Шевчука. Просимо підтримати.

 

     Хотів би зауважити, що в останньому проекті постанови за 5115 від  22  лютого,  який  вам роздано,  лише чотири прізвища.  Прошу раніше  вручені  вам  матеріали  на   Єханурова   Юрія   Івановича розглянути разом із названим проектом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача?

 

     Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Шановний доповідачу! Вчора на нараді повідомлялося,  що є заяви Шмідта, Зайця, Шевчука. Скажіть, будь ласка, чому вони не включені у поданий перелік? Адже їхні заяви були.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валентино   Петрівно,   Шевчук  Олег  Борисович  є  в переліку.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Валентино Петрівно, відповідаю на ваше запитання. Всі  заяви,  подані  до  комітету,  розглянуті.  Я  з'ясовував і в секретаря,  чи нема зареєстрованих заяв.  А заяв,  яких нема,  ми, звичайно,  не  розглядали.  Отже,  всі  наявні заяви подані вам на розгляд.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Я знімаю  запитання,  оскільки  вже  одержав відповідь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Український народний рух.  Шановний доповідачу!  У мене питання, яке вже перед тим із мотивів порушували депутати.  Давайте справді не керуватися політикою   подвійних   стандартів:  позбавимо  статусу  народного депутата всіх парламентаріїв,  які  перейшли  працювати  в  органи виконавчої влади,  а не робити це порціями - перший транш, другий. Вписати туди Юлію Володимирівну Тимошенко, Івана Федоровича Драча, Івана Олександровича Зайця і решту. Це перше.

 

     Друге. Чому  не  порушується  питання про позбавлення статусу народного депутата Павла Лазаренка?  Ця людина фактично  переїхала на   постійне   місце   проживання   за  межі  України,  попросила політичного притулку в іншій державі,  має паспорт іншої  держави. Тому  вважаю,  що  ми  повинні  янайшвидше  порушити  питання  про позбавлення  статусу  народного   депутата   і   Павла   Івановича Лазаренка.

 

     Дякую за увагу.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Стосовно  першого  питання.  Комітет  із власної ініціативи може розглянути це питання  тільки  тоді,  коли  подано заяву.  Ми можемо подати пропозицію Голові Верховної Ради, щоб він звернувся до суду стосовно позбавлення повноважень таких  народних депутатів.  Відбулися  розмови з Тимошенко,  з іншими (це ще п'ять народних депутатів,  які не подали заяв,  вони обіцяли  подати  їх сьогодні).  Вважаємо,  що  найближчим  часом  (до 1 березня) заяви надійдуть.  Якщо не буде таких заяв,  то будемо вирішувати питання про позбавлення депутатських повноважень через суд.  А робити так, як ви пропонуєте,  ми  не  маємо  права,  нам  цього  не  дозволяє Конституція.

 

     Стосовно вашого другого запитання - про Лазаренка.  Звернення з даного приводу вже надходило  -  був  запит  народного  депутата Біласа,  ми  розглядали  його  в  комітеті.  Питання  не може бути роз'язане таким чином, оскільки немає механізму відкликання, а він може бути лише відкликаним. Це перше.

 

     Друге. Лазаренко  є  громадянином  не  іноземної  держави,  а України. Його ніхто не позбавляв українського громадянства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Задорожній.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Шановний Іване Степановичу! У нас є конкретне питання:  наші товариші звернулися з заявами, регламентний комітет розглянув їх. Є прохання проголосувати.

 

     Якщо ми хочемо поспілкуватися  з  Віктором  Семеновичем,  для цього  є  інший  час  поза сесійним залом.  А бажання деяких колег озвучувати політичні питання  Наші товариші звернулися з  заявами, давайте проголосуємо.  А далі можемо спілкуватися з Омелічем хоч і цілий тиждень. Прошу припинити обговорення і голосувати.

 

     ГОЛОВА. Приймається. З мотивів? Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Як би хто  не  хотів  чути  іншу  думку, все-таки вислухайте.  Я все-таки народний депутат України, обраний від мажоритарного виборчого округу,  тому просив би  не  диктувати мені  позицію,  бо  маю  право  на  власну.  Таке  право дали мені виборці, які мене обрали. Це перше.

 

     Друге. Ми  застосовуємо  подвійні  стандарти  щодо  народного депутата   і   щодо   звичайного  громадянина  України.  Ви  щойно проголосували рішення,  що народний депутат України може нікуди не ходити,  а  написав  письмову  заяву  -  і  все.  Так само скаже і український хлібороб:  "Я написав заяву про те,  що  землю  зорав, добрива  вніс  і  зерно  посіяв.  А  воно хай росте як виросте.  Я насправді  цього  не  роблю,  але  заяву   написав".   Ви   ж   це проголосували  щойно,  Омеліч!  Куди  ж ви дивитеся?!  І зараз той самий подвійний стандарт.  Звичайна людина прийшла  на  роботу,  з цього дня їй нараховують заробітну плату.  А народний депутат - 99 китайське попередження:  то з 1 лютого,  то з 1 березня... Чому ви граєтеся?! Ви ж розкладаєте українське суспільство. Воно звикає не працювати,  оскільки  народний  депутат  України  має   право   не працювати, має право порушувати трудове законодавство.

 

     Вимагаю від   вас   єдиного   підходу,  як  і  до  звичайного громадянина:  перейшла туди людина,  приймаємо  рішення.  Все!  До побачення! Хай працює там.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. Останнє запитання.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической  партии Украины.  У меня  к  вам  такой  вопрос.  Статья  78  Конституции  определяет: "Народні  депутати  України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути  на  державній  службі".  При  рассмотрении  этого вопроса  в  Конституционном  Суде  я был представителем Верховного Совета (и вы вместе со мной там должны были быть,  помните, Виктор Семенович). Так вот, было однозначное разяснение Конституционного Суда   на   счет   и   другого   представительского   мандата,   и государственной службы.

 

     Иван Степанович,  я  сегодня  уже поднимал вопрос о том,  что господин  Коваль  по  непонятной  причине  будучи  государственным служащим,   совмещающим  должность  первого  ранга  с  депутатским мандатом, продолжает уходить от ответственности. Виктор Семенович, если  мы принципиальны по отношению к целому ряду наших товарищей, о которых сегодня шла речь,  то почему  выпадает  из  поля  зрения Коваль? Прошу дать ответ на мой вопрос.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  даю пояснення.  Стосовно В'ячеслава Станіславовича Коваля.  У мене була з ним розмова,  він сказав,  що йому треба подумати,  порадитися. Прийме рішення і про це повідомить. З ким він буде радитися, щоб прийняти рішення  (Шум у залі). Сказав, що терміново. Я не встановлював йому терміну.

 

     Усе, Вікторе Семеновичу? Дякую вам.

 

     Шановні народні депутати,  вам роздані два проекти.  Один, де чотири прізвища,  зачитую: Гаркуші Олексія Миколайовича, Кириленка Івана  Григоровича,  Кременя  Василя  Григоровича,  Шевчука  Олега Борисовича  і  п'яте  прізвище  Єханурова  Юрія  Івановича.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 210.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     На вимогу  депутатів  ще раз ставиться на голосування.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону про психіатричну допомогу (Шум у залі).  Ми вже розглядали  його  декілька  разів  і  в  повторному,  і  в другому читаннях. Чи є запитання у депутатів? Немає.

 

     Профільний комітет  і  його  голова  Черненко  дуже   просять підтримати.   Прошу  проголосувати  як  закон  у  цілому.  І  Ніна Степанівна просить проголосувати.

 

     "За" - 254.

 

     Дякую. Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг  за державні кошти.  Якщо в кого з депутатів є запитання, то заступник голови  комітету  депутат  Чукмасов  може  дати  відповідь.  Чи  є запитання? Немає.

 

     Сергію Олександровичу, закликайте голосувати.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Шановні депутати, більшість зауважень, які  були  подані  до  цього  законопроекту,  враховані.  Я  прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Як закон у цілому.  Будь ласка,  голосуйте.  Він  уже розглядався в другому читанні.

 

     "За" - 231.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 21 Гірничого закону України (щодо застосування вибухових речовин).  Також  розглядався вже  і  в  другому читанні.  Просимо підтримати як закон у цілому. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 234.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  бджільництво.  Усі  люблять  мед    Прошу підтримати як закон у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо втручання в діяльність народного  депутата  України, Уповноваженого  Верховної  Ради України з прав людини та посадових осіб Рахункової палати).  Кармазін  Юрій  Анатолійович  може  дати відповідь,  якщо в депутатів будуть запитання.  Не потрібно? Прошу проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 227.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Закону про  внесення  змін  до  Кримінального  кодексу України (щодо невиконання судового рішення).

 

     Чи є запитання? Немає. Прошу проголосувати в цілому як закон. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 232.

 

     Приймається.

 

     Шановні народні депутати, всі заплановані питання розглянуто.

 

     Одну хвилинку!  Народний  депутат   Черняк   наполягає,   щоб поставити   на   переголосування   проект  закону,  що  стосується мінімальної заробітної плати, мотивуючи тим, що 90 краще, ніж 74.

 

     Чи будемо повертатися до цього?  Ні, не підтримується. Тому я не можу повертатися.

 

     Дякую всім за роботу.  Депутати працюють в округах.  Верховна Рада продовжить роботу в пленарному режимі 29 лютого о  10  годині ранку. До побачення.