Стенограма пленарного засідання

10 лютого 2000

 

                         ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  10  л ю т о г о  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники засобів масової інформації, гості Верховної Ради!

 

     Прохання до    депутатів    підготуватися    до   реєстрації. Секретаріат повідомляє,  що у зв'язку з тим,  що  сьогодні  вранці проводилися  засідання  багатьох  комітетів,  депутатських  груп і фракцій, вони просять провести реєстрацію трохи пізніше.

 

     Я прошу  вас  займати  робочі  місця  і  налаштовуватись   на конструктивну  працю.  Ми можемо провести реєстрацію двічі.  Можна так? Прошу увімкнути систему, а депутатів зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  239  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до  статті 2.5.2 Регламенту я оголошую депутатські запити.

 

     Надійшов депутатський запит  Гуцола  Михайла  Васильовича  до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю Кабінету Міністрів на запит  про  скасування  наказу  Міністерства освіти  про  реорганізацію  Чернівецького  факультету Харківського політехнічного університету.

 

     Прошу проголосувати про направлення цього запиту.

 

     "За" - 106.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит групи депутатів (Жовтіс, Костусєв, Сергієнко) до голови Вищої  ради  юстиції  України щодо фактів порушення Конституції та чинного законодавства при призначенні Балуха  В.С.  суддею  та  на посаду голови Арбітражного суду Одеської області.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит групи народних депутатів (Червоній,  Мовчан, Полюхович) до міністра праці та соціальної  політики  про  порушення  порядку розрахунку  відрахувань  коштів  підприємств  у  Фонд  соціального захисту інвалідів.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Дозвольте зробити оголошення.  Відповідно до пункту 4  статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України  оголошую  про  розпуск фракції Прогресивної соціалістичної партії України  (Оплески).  На сьогодні в її складі 11 народних депутатів України, а треба 14.

 

     Інформую також  про  вихід народного депутата України Зварича Романа Михайловича зі складу депутатської фракції партії  "Реформи і   порядок"   "РеформиКонгрес"   та   входження  його  до  складу депутатської фракції Народного руху України (першого).

 

     Шановні народні депутати!  Вчора ми домовлялися з керівниками фракцій  і  головами  комітетів,  що  сьогодні не будемо проводити 30-хвилинної  розминки  (не  з  усіма,  Петре   Миколайовичу,   ви дослухайте,  не з усіма керівниками і головами,  ми визначимось) у зв'язку з розглядом проекту бюджету,  а також голосуванням  цілого ряду  питань,  які  були розглянуті 8 і 9 лютого.  Але від фракції "Громада" просять слова,  тому що стався  надзвичайний  випадок  з нашим колегою народним депутатом Єльяшкевичем.

 

     Слово надається народному депутату Шишкіну.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Христианско-народный  союз,  уполномоченный  представитель фракции "Громада".

 

     "Заява депутатської фракції "Громада" Верховної Ради України.

 

     Вчора, 9 лютого 2000 року,  було здійснено,  на  нашу  думку, бандитський напад на уповноваженого представника фракції "Громада" народного депутата  України  Олександра  Сергійовича  Єльяшкевича. Внаслідок   злочинних   дій  невідомих  осіб  Єльяшкевичу  завдано тілесних ушкоджень, він знаходиться в лікарні.

 

     Привертає увагу той факт,  що цей зухвалий злочин здійснено в центрі  міста  Києва  біля готелю "Москва",  де проживають народні депутати України, а точніше, на сходах біля готелю.

 

     Ми, члени фракції "Громада",  звертаємося з пропозицією  дати доручення    керівництву    Генеральної    прокуратури    України, Міністерства внутрішніх справ,  Служби безпеки України  з  вимогою вжити  невідкладних  дієвих  заходів  для розшуку і притягнення до відповідальності злочинців,  які  здійснили  напад  на  Олександра Єльяшкевича,  а  також  посилити  державну  охорону  всіх народних депутатів України".

 

     Крім того,  Іване Степановичу,  від себе хочу додати,  що  до сьогоднішнього  ранку  у  вашу  приймальню про цей факт ще не було повідомлено.  Я нагадаю дії ваших попередників,  про що нам  казав Омеліч,  який  працював  в апараті Верховної Ради більше 20 років. Наприклад,  Ватченко - голова Президії Верховної Ради УРСР кожного ранку  мав  повідомлення про ті чи інші випадки,  які траплялися з працівниками апарату Верховної Ради,  не кажучи вже про депутатів. І  те,  що  ні  Міністерство  внутрішніх  справ,  ні  інші  силові структури не повідомили про цей злочин у вашу приймальню, свідчить про  їхнє  ставлення  до  депутатського корпусу.  Треба вже робити відповідні висновки з цього.

 

     Хочу сказати,  що правоохоронним органам було відомо, тому що слідчі  (один  слідчий  у  військовій формі,  інший - у цивільній) зняли перші показання  в  депутата  Єльяшкевича  ввечері.  Так  що повідомити  у  вашу  приймальню  вони могли.  І ми,  і ви особисто повинні з цього зробити відповідний висновок.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу. Шановні народні депутати! Я прошу вашого дозволу надати додаткову інформацію.  Після того,  як нам стало відомо про цей випадок,  сьогодні вранці я  зв'язався  з міністром  внутрішніх  справ  Юрієм  Федоровичем Кравченком,  який надав інформацію.

 

     Що стосується другої частини заяви Віктора Івановича Шишкіна, то це не в ті часи,  а весь час надходила оперативна інформація до Верховної Ради.  Зараз чомусь її не було.  Ми сьогодні вирішили це питання.  Міністр  сказав,  що щодоби,  як це було й раніше,  буде надходити оперативна  інформація.  Керівництво  Верховної  Ради  і профільні комітети будуть ознайомлені з нею.

 

     Щодо стану    здоров'я    Олександра    Сергійовича.   Віктор Володимирович  Медведчук  говорив  з  ним  і  зараз  надасть   вам інформацію.

 

     Будь ласка.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,   Перший   заступник  Голови  Верховної  Ради України (виборчий округ 73,  Закарпатська область). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Півгодини тому я розмовляв з  Олександром  Сергійовичем  Єльяшкевичем.   Він   почуває   себе нормально,  хоча і сьогодні,  і завтра буде знаходитися в лікарні. Відповідні доручення від керівництва Верховної  Ради  Міністерству внутрішніх справ і Генеральній прокуратурі уже дані,  і відповідні слідчі  органи  займаються  цим   питанням.   Ми   додатково   вас поінформуємо про події, які мали місце вчора, і про наслідки.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу зареєструватись.

 

     У залі   зареєструвались   262   народних  депутати.  Я  хочу нагадати,  що  відповідно   до   Регламенту   депутати,   які   не реєструються,  мають право бути присутніми в залі,  брати участь у засіданні,  але ми не можемо надати технічну можливість для  того, щоб вони виступали (Шум у залі).

 

     Ви не вибачайтесь і не кричіть! Я вам роблю друге зауваження, Петре Миколайовичу Симоненко.  Якщо ви будете себе  так  вести,  я вимушений  буду  звернутися  до  Комітету  з  питань  Регламенту і поставити на голосування... Я роблю вам друге попередження.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Вы нарушаете Регламент!  Мы зарегистрированы  возле столов регистрации. Пожалуйста, не нарушайте Регламент.

 

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу, я роблю вам третє зауваження.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Да как угодно,  вы Регламент не нарушайте! Мы возле столов  зарегистрировались.  Виктор  Владимирович,  я  прошу вмешаться, потому что это произвол. Это произвол!

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу, займіть своє робоче місце.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Регламент прочитайте.

 

     ГОЛОВА. Ще раз вам кажу:  я не можу надати вам слово, тому що технічні засоби не можуть увімкнути. Вставте картки, і все.

 

     Я бачу,  що ми даремно витрачаємо час.  Сьогодні виступи  від фракцій, тому я звертаюся до керівників фракцій подати до президії записки, кому надавати слово.

 

     А зараз  від  фракції  Комуністичної  партії  України   слово надається Матвєєву Валентину Григоровичу.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної партії України.  Фракція комуністів ще раз  офіційно заявляє   про   незаконність   рішень,   прийнятих  на  сепаратних засіданнях в Українському домі так званої більшості Верховної Ради 21 січня та 1 лютого цього року.

 

     У даному  разі  йдеться  конкретно  про незаконність внесення змін  до  Регламенту  Верховної  Ради,  зокрема,   про   намагання організувати прийняття рішень Верховної Ради лише раз на тиждень - у четвер.

 

     Таке дійство заплановане  і  буде  здійснюватися  так  званою більшістю і на сьогоднішньому пленарному засіданні.  Всі ці дії на порушення  Регламенту  і  Конституції  України  вже  призвели   до парламентської  кризи.  І  не можна не розуміти,  що це загрожує в подальшому зривом усієї законодавчої роботи  парламенту,  тому  що вони     узаконюють     нехтування     всебічним    обговорюванням законопроектів,  розривають єдиний процес обговорення і  вирішення питань, перетворюють відповідальний акт прийняття рішень Верховною Радою у формальність - голосування скопом  лише  в  один  день.  В усьому  цьому  ще  раз  наочно  виявляється  презирливе  ставлення панської і підпанської так званої більшості депутатів як до вищого законодавчого   органу   України,  так  і  до  своїх  депутатських обов'язків.

 

     Рішення про голосування лише по четвергах прийняте (і це всім добре  зрозуміло)  на  вимогу  і  догоду президентській владі.  Бо збираючи у цей день своїх депутатів, а вірніше, заганяючи їх у цей зал, Адміністрація Президента сподівається таким чином протягувати необхідні їй закони і рішення.  Голосування лише в  один  день  на тиждень   вигідне  і  самим  депутатам  пропрезидентської  частини Верховної Ради.  Це ми знаємо за минулі півтора  року  роботи.  Ці депутати  -  нечасті  гості  у  сесійній  залі.  Вони  займались і займатимуться  всі  дні  тижня  своїми  бізнесовими  справами.  І, нехтуючи   вимогою  Конституції  працювати  у  Верховній  Раді  на постійній основі і щоденно,  лише по четвергах будуть з'їжджатися, в  основному  з  далекого  зарубіжжя,  щоб  приймати  вигідні їм і Президенту рішення. От у чому суть цих змін до Регламенту.

 

     Тому фракція комуністів засуджує  антидержавні,  протизаконні дії  архітекторів  і  виконавців  парламентського  перевороту.  Ми вимагаємо  повернення  Верховної  Ради  до  роботи  у   законному, правовому  руслі  під  головуванням  законного  керівництва  та на основі Конституції України.  За невиконання цих вимог, продовження антиконституційних  дій  і  зрив  таким  чином законодавчої роботи відповідальність повністю лягає на так звану більшість.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Мовчану Павлу Михайловичу. За ним буде виступати депутат Мороз.

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська  область). Народний  рух  України.  Шановний пане Голово!  Шановні колеги!  Я хотів би колезі Матвєєву сказати,  що практика  парламентів  країн світу  підтверджує,  що  вибирають  дні,  коли  голосують,  можуть голосуватися і всі разом законопроекти,  але не грати на  піаніно, як це було в нас у цьому залі, коли бігали по пустому залу ті, хто залишався, і голосували за всіх і "за того парня".

 

     А перед обговоренням проекту бюджету на поточний рік хотів би сказати  кілька  слів  про  стан  і  фінансування галузі культури. Адресую ці слова передовсім Віктору Андрійовичу Ющенку.  Кошти  на культуру  в Україні є.  Але вони у великій кількості вивозяться за межі нашої країни,  насамперед у  Росію.  Є  спосіб,  як  зупинити вимивання коштів і не вкладаючи додаткових грошей зробити так, щоб уже через півроку українська продукція культури  почала  приносити прибуток.

 

     Як відомо,  у  всьому  світі  шоу-бізнес  є  дуже прибутковою сферою культури.  Прибуток тільки від музичного бізнесу в США у  5 разів  перевищує  весь  національний валовий дохід Росії.  Проте в Україні  частка  вітчизняної  продукції  на  внутрішньому  аудіота відеоринку нині становить лише 7 відсотків, решту займає зарубіжна продукція, і кошти від її продажу вивозяться за кордон.

 

     Тільки на цьому,  як  і  на  неоподатковуваних  гонорарах  за виступи  у  концертах  зірок російської естради розміром у десятки тисяч доларів кожен,  наша держава втрачає сотні мільйонів доларів США на рік.

 

     Головною причиною   такого   становища   є   брак  державного протекціонізму української національної культури,  зокрема засилля зарубіжної,  насамперед російської, музики на нашому телебаченні і радіо.  Зважаючи на те,  що телебачення і радіо мають визначальний вплив  на  споживачів  культурної  продукції,  вони формують у них попит саме на російську музику.

 

     Трансляція російської поп-музики по телебаченню і радіо -  це реклама  російських виконавців,  завдяки якій український споживач охоче купує аудіозаписи російської музики  і  квитки  на  концерти російських   естрадних  виконавців.  І  тоді  на  цього  споживача орієнтується вся наша мережа торгівлі і виробництва,  організатори концертів,   приватні   спонсори   та   інвестори,  які  вкладають українські  гроші  та  закуповують  у  представників   російського шоу-бізнесу   матриці   і   права  на  тиражування  та  реалізацію російської музики,  бо знають,  що цю продукцію куплять в Україні. Отже,  потрібно  обмежити трансляцію зарубіжної музичної продукції на телебаченні і радіо.

 

     У зв'язку з цим пропоную встановити квоти  ефірного  часу  на телебаченні і радіо для вітчизняної україномовної музичної аудіота відеопродукції  у  таких  відсотках  від  загального   обсягу   її трансляції:  не менше 35 відсотків - протягом першого півріччя, 65 відсотків - на наступний період,  а також не менше 90 відсотків  - для україномовних виконавців у трансляціях концертів. Це перше.

 

     Друге. Запровадити     ліцензування     всієї    аудіо-    та відеопродукції в Україні і заборонити  тиражування,  поширення  та продаж  записів,  якщо  на  це немає дозволу авторів.  Запровадити великі штрафи,  аж до конфіскації майна,  за порушення  авторських прав.

 

     Третє. Запровадити  спеціальний  збір  на зразок акцизного на імпорт масової музичної  культури,  концерти,  матриці,  аудіо-  і відеокасети.

 

     Таке саме квотування і ліцензування необхідно запровадити для інших видів продукції культури,  яка  тиражується,  поширюється  і реалізується в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Морозу,  за ним буде виступати депутат Самойленко.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги і ті,  кому вдасться почути!  Я хотів  би  звернутися  до  вас  з  приводу  загострення політичної ситуації в Україні і тенденцій дуже тривожних. Подивіться вчорашні випуски новин.  Ідуть суди,  причому справи відразу приймаються до розгляду і відразу приймаються  відповідні  рішення.  Нібито  ліві блокували   роботу  парламенту,  нібито  Перший  заступник  Голови Верховної Ради Мартинюк вчинив злочин,  і його треба  притягти  до відповідальності, а також і Олександра Ткаченка. І все це робиться в такому беззастережному порядку,  з  коментарями,  вигляд  судді, який вершить суд в Україні, - самовдоволений.

 

     Дивимося. Депутат  Суркіс  побив  депутата  Чобота - ніхто не розглядає, ніяких проблем немає. Голодуючих депутатів тут побили - ніхто не реагує. Єльяшкевича побили - ніхто не повідомляє. Стрижка побили -  те  саме.  Тоді  що  це  виходить,  подвійні  стандарти? Відправили  на  той  світ кілька довірених осіб,  які працювали зі мною, - ніхто про це не згадує. У Кривому Розі провокацію вчинили, шум  підняли.  Півроку  минуло  -  ніхто нічого не робить,  справу прикрито, чекають наступної виборчої кампанії.

 

     Ви не бачите,  що це подвійні стандарти?  Ви не бачите, що це є,  по суті,  фашизація держави? Я звертаюся до політичних партій, до фракцій,  які входять до більшості.  Люди добрі,  подивіться що робиться! Вашими руками це зло твориться!

 

     Ви погляньте,  на  телебаченні  галас іде - соціальний бюджет вноситься.  Виявляється,  29 мільйонів гривень коштують  соціальні пільги,  які  передбачені  законодавством.  А  Президент  весь час говорить,  що 180-160 мільйонів.  Та де ж у  біса  ці  гроші?!  29 мільйонів  всього-на-всього.  Мовляв,  немає  доходів  до бюджету. Порівняймо 29 мільярдів видатків з бюджетом 1990 року і  побачимо, які це копійки. Можна було б елементарно розрахуватися з усім цим. Ніхто не контролює доходи бюджету.  Управління в державі втрачено. Уряд  намагається  щось робити,  але йому не дадуть працювати.  Не дадуть працювати хоча б тому,  що покажуть пару  разів  Ющенка  на телеекрані,  і це вже викликатиме невдоволення на Банковій, бо там готуються до наступних президентських виборів. А якщо чоловік може гарно  говорити та ще й без папірця - його зметуть.  Ніхто не буде цікавитися ні економікою, ні чимось іншим.

 

     Сьогодні люди  прийшли  пікетувати  Верховну  Раду.  Не  туди прийшли,  дорогі мої!  Не туди! Ви повинні йти до тих, кого обрали сьогодні на вищі державні посади.

 

     І останнє.  Шукаємо доходів до бюджету.  Чуємо  міркування  з цього  приводу  Президента,  прокуратури  і  таке  інше.  "Бізон", "Артеміда",  інші фірми.  Так люди,  які мають до них  відношення, сидять  у  цьому  залі!  Які  ще  підстави потрібні для того,  щоб притягти  до  відповідальності,  сказати:  "Люди  добрі,   платіть податки"?  Адже  тільки  по  цих  двох  фірмах  приблизно  півтора мільярда гривень не доотримано до бюджету.  А ми шукаємо  крайніх, думаємо,  як  можна  здерти  з  того нещасного,  який не має за що заплатити за квартиру.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається  народному  депутату  Самойленку  від фракції зелених. За ним буде виступати депутат Павловський.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної  асоціації "Зелений світ",  фракція зелених.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Шановний Вікторе Андрійовичу! Я хотів  би  спростувати  інформацію,  яка  пройшла останнім часом у засобах масової інформації,  про те,  що фракція зелених має намір вийти з більшості.  Це не так. Фракція налаштована на працю і буде працювати в більшості.  Але разом з тим у фракції є свої вимоги, є своє  бачення  бюджету.  Останнім  часом ми брали активну участь у бюджетному процесі,  і саме  про  це  я  хотів  би  проінформувати депутатів і громадян України.

 

     Ми поставили питання про те,  щоб,  як і в минулому році,  не були  зменшені  видатки  на  ліквідацію   наслідків   надзвичайних ситуацій  і щоб вони становили 15 мільйонів гривень.  Ми поставили питання про те,  щоб були збільшені видатки на посадку лісів із  7 до 10 мільйонів гривень.

 

     Ми також вимагаємо, щоб у Державному бюджеті було передбачено 25 мільйонів гривень на будівництво  артезіанських  свердловин  на Півдні,  Сході України і в Криму. Уже побудована 21 свердловина, і це завдяки вам,  народні депутати.  Ви підтримали це  і  можете  з гордістю  сказати,  що  тепер  у  деяких регіонах люди п'ють чисту артезіанську воду,  а не травляться тією гнилою. Це наші вимоги до Кабінету  Міністрів.  Працюючи  вчора  з  міністром  фінансів,  ми наблизилися до розв'язання цих проблем.  І я маю надію, що це буде підтверджено в його виступі.

 

     І останнє,  на  що  я  хотів  би звернути особливу увагу.  Це Чорнобильський фонд.  За Чорнобильським фондом 3,5 мільйона людей, у  тому  числі 1 мільйон 200 тисяч діток.  Звичайно,  він має бути захищеним у бюджеті - йти  окремим  рядком.  І  формула,  як  його захистити,  як  зробити  його  наповненим,  має бути відображена в бюджеті.  Це ще одна вимога нашої фракції,  і  ми  ведемо  активні переговори і пошуки шляху компромісу у вирішенні цього питання.

 

     Коли ці   питання   будуть   вирішені,   всі  інсинуації  про можливість виходу фракції  зелених  з  більшості  залишаться  лише видумкою,  яка  була викладена на папері чи прозвучала з вуст того чи іншого коментатора.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Павловському.  За ним буде виступати депутат Богословська.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  "Громада".  Шановна  президіє!  Шановні  члени   уряду! Шановні  колеги!  Насамперед хочу сказати,  що,  приймаючи закони, бюджет,  ми повинні думати, куди йдемо і куди ведемо нашу державу. Я  хочу  звернути  увагу  депутата  Мовчана,  який  виступав тут і сказав, що в державі повинна бути керованість у культурі. Щоб була розвинена  держава  -  треба,  щоб  була  керованість в економіці, політиці й культурі. А в нас цього немає.

 

     Валерій Павлович Пустовойтенко,  виступаючи на  з'їзді  своєї партії,  сказав:  уряду  Ющенка  буде  дуже  важко,  бо  я  ніякої економічної політики йому не залишив.  Тому ми повинні виходити  з такої   позиції.   Нам   подали  проект  бюджету.  Сьогодні  знову проводиться пасивна бюджетна політика,  а  є  ж  активна  бюджетна політика. Ми ділимо гроші, але не дивимося, як їх заробити.

 

     От у минулому році ВВП становив 30 мільярдів доларів,  на цей рік планується скорочення на 3 мільярди - 27 мільярдів доларів. Ми закладаємо  падіння ВВП.  Як же буде зростати добробут народу ще й при боргах?

 

     Мене дуже  турбує  те,  що  програму  уряду  розробляє  група німецьких фахівців,  в ній немає жодного українця. Я проаналізував програму "1000 днів", яку вони розробили. Вона відображає інтереси Заходу.  Це  пасивна  програма,  тому  що  в  економіці  діє закон деградації ринку,  згідно з яким ринковий  механізм  саморегуляції може  бути  ефективним тільки при наявності раціональної структури економіки,  тобто при  наявності  економічної  політики.  Якщо  її немає, ринковий механізм усе знищить на своєму шляху.

 

     Тому я  звертаюся до Прем'єр-міністра з пропозицією.  Вікторе Андрійовичу!  Поставте хоч на чолі цієї групи українця  для  того, щоб справді були відображені українські інтереси.

 

     І останнє.   Я  хочу  звернути  увагу  молоді.  Потрібен  нам сьогодні референдум?  Він ніяких економічних питань не вирішує.  А ми  могли  б  розв'язати  деякі  проблеми  молоді.  Давайте  ці 57 мільйонів гривень,  які виділяються на  референдум,  витратимо  на будівництво житла для молоді,  на пільги для студентів на проїзд у міському транспорті. Хоч якусь проблему зможемо розв'язати!

 

     Більше того,  якщо  Віктор  Андрійович  Ющенко  скористається своїми  перевагами  і  розробить  як одне ціле програму діяльності уряду і основи грошово-фінансової політики  в  державі,  отоді  це справді буде взаємозв'язано і почне якось діяти. Тому що сьогодні, за  свідченнями  фахівців,  найбільша  наша  біда   -   це   криза грошово-фінансової системи.

 

     Я закликаю  всіх:  давайте будемо творити економічну політику нашої  держави,  обстоювати  національні  інтереси,   думати   про добробут свого народу і перспективу для нашої молоді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово     надається     народному    депутату    Інні Богословській, і будемо завершувати.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Поскольку проект бюджета рассматривается  во  втором  чтении  без  обсуждения,  я хотела бы высказать  позицию  группы  "Трудовая  Украина"  по  основным  его положениям, с которыми мы не можем согласиться.

 

     Итак, мы  не можем согласиться с ликвидацией льготы студентам на проезд.  Однозначно можно сказать,  что эта льгота не  является очень  серьезным давлением на бюджет,  но в то же время ликвидация ее вызовет резкое социальное  напряжение  среди  студенчества.  Мы категорически   настаиваем   на   том,   чтобы  Кабинет  Министров пересмотрел  свое  решение  и  эти  льготы  для   студентов   были оставлены.

 

     Далее. Мы  настаиваем  на  пересмотре  части  второй статьи 8 предложенного проекта  бюджета,  что  касается  платы  за  транзит нефти.  "Трудовая Украина" представила расчеты.  Мы просим сегодня статью 8 снять с рассмотрения и проверить наши расчеты.

 

     Следующее. Мы   считаем    необходимым    оставить    понятие "критический импорт" и ужесточить рассмотрение списка. Это в руках Кабмина и Комитета по вопросам экономической  политики.  Полностью отказываться   сейчас   от   критического   импорта   экономически нецелесообразно.  Кроме того,  можно прямо сказать,  что это будет стагнировать инвестиционную деятельность в Украине. Список позиций по критическому  импорту  согласно  действующему  законодательству обсуждается   и   утверждается  Кабинетом  Министров  совместно  с Комитетом по вопросам экономической политики.  Мы  можем  оставить две, три, пять позиций, которые необходимо оставить для Украины.

 

     Далее. Мы   считаем  необходимым  включить  в  перечень  лиц, которым предоставляются льготы,  вдов афганцев,  погибших во время боевых  действий  в  Афганистане.  Эта категория упущена.  Ее надо оставить,  иначе мы не  сможем  обяснить,  почему  именно  их  мы оставили за пределами регулирования.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Інно Германівно.

 

     Слово для  репліки  з  місця  надається Сергію Шевчуку.  Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська  область).   Спасибі.   Фракція   НДП.   Попередній промовець  колега  Павловський  щойно сказав,  що Валерій Павлович Пустовойтенко як лідер НДП на  з'їзді  повідомив,  що  не  залишив наступному уряду ніякої економічної політики.

 

     Я хотів  би зреагувати на це твердження.  По-перше,  академік Павловський ніколи не був ні на якому форумі НДП.

 

     По-друге, з'їзд НДП лише планується.  І не думаю,  що  навіть академік   має   такий   дар   передбачення  знати,  що  на  ньому говоритиметься.

 

     Стосовно суті питання, то дай Боже, щоб нинішній уряд утримав такий  темп зменшення заборгованості із заробітної плати,  який ми мали наприкінці минулого року. І ми лише на це сподіваємося.

 

     А взагалі я хотів би сказати,  що академіку за його  науковим статусом не личить розповідати байки на нашому зібранні.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Із процедури - депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Я  звертаюся  до  керівників  так званої  більшості:  слово з процедури треба надавати спочатку.  За стінами парламенту - наші виборці.  Ми працюємо для них,  а не для якихось президентів, Кабінету Міністрів і так далі.

 

     Тому я пропоную увімкнути зовнішнє озвучення, щоб люди знали, що відбувається у Верховній Раді, оскільки сьогоднішнє обговорення має  надзвичайний  інтерес у суспільстві,  і прошу поставити це на голосування. Це по-перше.

 

     І по-друге.  Я прошу регламентний  комітет  під  керівництвом Омеліча  розглянути  питання  про те,  що народний депутат України Плющ,  якого більшість поставила головуючим,  порушив статтю 3.5.1 Регламенту  України  (я  вчора  вас  про це просив),  а сьогодні - статтю 3.2.3 щодо прийняття рішень з процедурних питань.

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Час для оголошень і пропозицій  ми  вичерпали.  Переходимо  до розгляду питань порядку денного.

 

     Нам треба розглянути два блоки питань.  Перший  -  це  проект Закону  про  Державний  бюджет України на 2000 рік (повторне друге читання). Доповідач - міністр фінансів Мітюков Ігор Олександрович. І другий блок питань - голосування проектів законів, обговорених 8 і 9 лютого.

 

     Перед тим як  надати  слово  доповідачу,  давайте  послухаємо голову  профільного комітету Олександра Турчинова,  який висловить пропозиції  стосовно  порядку  розгляду  сьогодні   найважливішого питання порядку денного - про проект Державного бюджету України на 2000 рік.

 

     Слово надається Олександру Турчинову.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово  Верховної Ради!  Шановні народні депутати!  Бюджетний процес - дуже складний процес.  Особливо він складний нинішнього 2000 року,  і насамперед тому,  що  держава  повинна повертати надто великий обсяг боргових зобов'язань.  Проте я повинен констатувати,  що незважаючи на  всі проблеми, які існують із бюджетом на 2000 рік, ми маємо можливість сьогодні рухатися вперед, і рухатися досить швидко.

 

     Учора близько  24  години  бюджетний  комітет  закінчив  своє засідання.  З  яких  же  позицій  ми  домовились  з  Міністерством фінансів і яку пропозицію  Міністерства  фінансів  підтримали?  За вчорашній  день ми погодили фактично всі текстові статті (ви маєте протокол погодження змін  до  текстових  статей).  Кожен  народний депутат має його на руках. Усі принципові позиції, які були подані від фракцій і багатьох комітетів стосовно  саме  текстових  статей бюджету,  погоджено  на засіданні бюджетного комітету і підтримано Міністерством фінансів.

 

     Це такі статті,  які стосуються дотування місцевих  бюджетів, тобто  фактично поновлено механізм дотування,  який нормально себе зарекомендував протягом 1999 року. Це стосується вилучення статей, що дають право на безакцептне списання коштів з місцевих бюджетів, та  інших,  зокрема,  про  які  говорилося  вчора   на   засіданні Координаційної ради.

 

     Тож, шановні  колеги,  яка  система пропонується сьогодні для просування вперед у бюджетному питанні?

 

     Перше. Затвердити практично всі текстові  статті  і  залишити незатвердженими статті,  які стосуються цифрових позицій: цифрових позицій Державного бюджету,  суми дотацій регіонам й  інші  цифри, пов'язані  саме  з  цими  проблемами.  А  також  не  затверджувати сьогодні додатки - доходи і видатки Державного бюджету.

 

     Водночас ми повинні чітко  сказати,  що  ми  погоджуємось  із сумою  зведеного бюджету - 41,3 мільярда гривень і погоджуємось із нульовим дефіцитом бюджету.  Це принципові позиції,  щодо яких,  я думаю, ми повинні дійти згоди.

 

     Ми повинні сьогодні домовитись,  що всі зміни, які ми зможемо внести до третього  читання  законопроекту  про  Державний  бюджет України  на  2000 рік,  будемо вносити тільки збалансовано,  тобто видаткова і доходна частини мають відповідати  одна  одній.  Тобто наскільки   ми   збільшуємо  видаткову  частину,  настільки  маємо збільшити доходну,  і ні в якому разі  не  можна  розбалансовувати Державний бюджет. Одначе залишаємося в межах зведеного бюджету.

 

     Отже, шановні  колеги,  сьогодні  ми  можемо виконати основну частину рутинної роботи - затвердити  всі  текстові  статті,  крім тих,  про  які  я казав,  що стосуються конкретних цифр Державного бюджету - видаткової і  доходної  частин.  Коли  ми  виконаємо  цю роботу,  то фактично зробимо 90 відсотків саме рутинної,  складної роботи,  пов'язаної з постатейним розглядом.  І тоді на наступному нашому засіданні (ми домовимося, мабуть, це буде наступного тижня) зможемо затвердити вже остаточно бюджет, погодивши основні цифрові позиції  Державного  бюджету  і  відповідно регіональних бюджетів. Така пропозиція спільна - і Міністерства  фінансів,  і  бюджетного комітету.  Я  прошу  підтримати  пропозицію проголосувати текстові статті, які наведені в протоколі погодження.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово для доповіді надається міністру фінансів України Мітюкову Ігорю Олександровичу. Прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр   фінансів  України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Дозвольте мені від  імені Кабінету   Міністрів   України  представити  на  ваш  розгляд  для повторного другого читання проект Державного бюджету на 2000  рік, який  відповідно  до  постанови Верховної Ради від 13 січня урядом доопрацьований і внесений на розгляд Верховної Ради.

 

     Основні чинники,  які обумовлювали хід доопрацювання проекту,

- це пропозиції народних депутатів, комітетів, фракцій у Верховній Раді,  уточнення окремих  показників,  насамперед  макропоказників економічного  і  соціального розвитку України на поточний рік,  це також підсумки виконання Державного  бюджету  на  1999  рік,  нові пріоритети економічної політики, які було визначено урядом на 2000 рік. Оце ті головні чинники, які ми брали до уваги.

 

     Під час  доопрацювання  проекту  бюджету  було  розглянуто  й опрацьовано  понад  200 пропозицій народних депутатів,  комітетів, фракцій у Верховній Раді, основний зміст яких полягав ось у чому.

 

     По-перше. Висловлювались думки,  що показники проекту бюджету мають   грунтуватися   на   більш   реалістичних  макроекономічних показниках  на  2000  рік,  особливо  стосовно  прогнозного  курсу гривні.

 

     Деякі народні  депутати  не  сприйняли  включення  до  тексту проекту  закону  статей,  котрі  передбачають   жорстку   економію бюджетних коштів і призупинення надання ряду пільг та компенсацій, при тому що в поданому проекті бюджету не передбачено видатків  на погашення  заборгованості  із  заробітної плати,  інших соціальних виплат  та  на  вирішення   інших   соціально   важливих   питань. Наголошувалося  також  на  необхідності  збільшення  питомої  ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті.

 

     Запропоновано систему  розподілу  доходів  між  Державним   і місцевими  бюджетами,  що  передбачає  зарахування  до  Державного бюджету в повному обсязі податку  на  прибуток  підприємств,  крім підприємств комунальної власності,  та акцизного збору.  Збільшено кількість дотаційних об'єктів  у  бюджеті  та  обсяги  дотацій.  У зв'язку  з  цим  у  проекті закону пропонувалося запровадити більш надійний механізм перерахування дотацій.

 

     Народні депутати звертали увагу на невідповідність  наведених у  переліку  назв головних розпорядників коштів Державного бюджету відповідному указу Президента України  з  питань  адміністративної реформи.  При цьому не було чітко видно економічного ефекту від її здійснення.

 

     Уряд намагався  максимально  їх  врахувати,   спираючись   на реальний обсяг бюджетних ресурсів у 2000 році,  оскільки більшість цих пропозицій стосувалася збільшення видатків.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, я у вас прошу вибачення.

 

     Шановні народні  депутати,  я   прошу   не   заважати   вести засідання.  Пояснюю всім депутатам.  Народні депутати,  які стоять біля столу президії і  вимагають  слова  з  процедури,  за  даними реєстрації за системою "Рада",  в залі не присутні. Тому надати їм слово немає можливості.

 

     Я проводив дві реєстрації!  Дві реєстрації!  Тому мені нічого не залишається,  як нагадати вам норму Регламенту,  про яку я кажу третій день. Я вас прошу, не вимушуйте мене це робити.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую, Іване Степановичу.

 

     Ми вдячні народним депутатам за пропозиції стосовно текстових статей,  які  дали  можливість  суттєво  поліпшити  текст  проекту закону.  Особливо це стосується регіонального блоку.  Уряд  провів численні  консультації  й  обговорення  з  представниками місцевих органів  влади.  І  їхні  пропозиції  теж   покладено   в   основу доопрацювання цього блоку.

 

     Шановні народні    депутати!    Уточнення    макроекономічних показників здійснено, виходячи із результатів розвитку економіки в минулому  році  та  економічної  політики  на 2000 рік.  Зміни цих показників (порівняно з прогнозом на 15  вересня  минулого  року), які  мають  фінансовий  характер  і  прямо  вплинули  на  бюджетні показники, такі.

 

     Перше. Зниження на один відсотковий  пункт  темпів  зростання реального валового продукту.  Передбачалося 2 відсотки, уточнено - 1 відсоток.

 

     Друге. Зменшення на 8,2  мільярда  гривень  обсягу  продукції промисловості в діючих оптових цінах.  Передбачалося 131 відсоток, уточнено - 122,9 відсотка.

 

     Третє. Зниження  на  1,1  мільярда   гривень   амортизаційних відрахувань. Передбачалося 23 відсотки, уточнено - 22,4 відсотка.

 

     Четверте. Зростання  на 1,4 відсотка пункту індексу споживчих цін. Передбачалося 17,6, уточнено - 19.

 

     П'яте. Зниження на 0,78  гривні  офіційного  обмінного  курсу гривні  до долара США в середньому за рік.  Ми передбачали,  як ви знаєте, 5 гривень за 1 долар США, уточнено - 5,78.

 

     Зазначені зміни мали  вплив  на  зростання  доходної  частини бюджету,  зокрема  тих  доходів,  обрахування яких або сплата яких пов'язані із величиною обмінного курсу.  Це стосується  насамперед акцизного   збору  та  ввізного  мита,  прогноз  надходження  яких збільшено відповідно на 240 та 229,6 мільйона  гривень.  Збільшено також  прогноз надходження частини виручки від продажу транзитного газу на аукціонах на 100 мільйонів гривень.

 

     Що стосується  економічної  політики  уряду,  то   разом   із проектом  бюджету  до  Верховної  Ради  вперше  подано Економічний меморандум, в якому чітко і змістовно викладено основні напрями та пріоритети економічної політики,  на реалізацію яких і спрямований поданий на ваш розгляд проект бюджету.

 

     Виключно важливо,  щоб  бюджет   розглядався   не   лише   як фінансовий план,  а в контексті економічної політики з урахуванням усіх наслідків впливу бюджетних рішень на стан економіки.

 

     Що стосується підсумків виконання бюджету 1999 року.  Шановні народні депутати! За оперативними даними, доходи зведеного бюджету за  1999  рік  становили  32,7  мільярда  гривень,  що   перевищує відповідний  показник 1998 року на 3,8 мільярда гривень,  тобто на 13,1 відсотка.  Водночас питома вага доходів зведеного бюджету  до валового  внутрішнього  продукту зменшилася з 27,8 відсотка у 1998 році до 25,4 відсотка у 1999 році.

 

     Тому ми   зараз   стикаємося    із    тенденцією    зменшення перерозподілу  через  зведений бюджет відповідної частини валового внутрішнього продукту.  При цьому доходи місцевих бюджетів, як і в минулі роки, було перевиконано.

 

     Рівень виконання  доходів  зведеного  бюджету  минулого  року становив 95,4 відсотка,  але доходну  частину  Державного  бюджету виконано  на 83,3 відсотка,  до Державного бюджету ми недоотримали 3,9 мільярда гривень.  Рівень виконання місцевих бюджетів  у  1999 році становив 122 відсотки.

 

     Одначе слід  зазначити,  що  у Чернівецькій області виконання становило  лише  76  відсотків,   у   Тернопільській   -   81,   у Чернігівській  -  96,  у  той  час  як  у  Київській області - 181 відсоток,  у Закарпатській - 169,  у Полтавській - 160  відсотків. Причиною  таких  значних  варіацій  стали  втрати доходів бюджетів областей  внаслідок  прийняття  Верховною  Радою  України  окремих законодавчих   актів   та  різних  рівнів  негрошових  (бартерних) операцій при виконанні місцевих бюджетів.

 

     Будемо відвертими:  такі наслідки можна було спрогнозувати ще під  час  прийняття  бюджету  на  1999 рік,  коли умовою прийняття бюджету з боку Верховної Ради ставилася вимога збільшення  дотацій місцевим  бюджетам  фактично  за  рахунок  накачування  Державного бюджету малореальними джерелами.  Давайте  не  будемо  повторювати цього в 2000 році, оскільки від такого бюджету ніхто не виграє.

 

     Загалом аналіз  фактичного  виконання  доходів за минулий рік дає підстави уточнити,  виходячи  з  динаміки  надходжень,  окремі показники  з  доходів  як у бік збільшення,  так і в бік зменшення порівняно з поданими 6 січня  2000  року.  Зокрема,  прогнозується збільшення  надходжень  прибуткового  податку  з  громадян  на 560 мільйонів гривень та плати за землю на 60 мільйонів гривень, котрі майже  в  повному  обсязі  зараховуються до місцевих бюджетів,  що зміцнить їх доходну базу.

 

     Крім того,  на  100  мільйонів  гривень   збільшено   прогноз надходжень від повернення кредитів,  отриманих під гарантії уряду. Разом з тим прогнозується зменшення надходжень податку на прибуток підприємств,  які  зараховуються  до  Державного  бюджету,  на  24 мільйони гривень.

 

     Під час доопрацювання принципово не змінено  баланс  бюджету. Дуже  важливо,  що  за  методологією,  яка  застосовується в нашій країні,  бюджет пропонується збалансованим, тобто без дефіциту, що відповідає раніше прийнятим рішенням Верховної Ради.

 

     З урахуванням  бездефіцитності  доходи  та  видатки зведеного бюджету збільшуються порівняно із тим проектом,  який ми подали  6 січня,  на  2,2  мільярда  гривень,  і  загальний  обсяг зведеного бюджету становитиме 41,4 мільярда гривень.

 

     Видатки Державного  бюджету  пропонується  збільшити   на   1 мільярд  536  мільйонів  гривень порівняно із проектом,  поданим 6 січня.  Загальний обсяг Державного бюджету становитиме 33 мільярди гривень.

 

     Доопрацювання видаткової частини бюджету здійснено,  виходячи з трьох пріоритетів:  перший - соціальний, другий - регіональний і третій  -  необхідність  реструктуризації  державного  зовнішнього боргу.

 

     Шановні народні депутати!  Дозвольте коротко охарактеризувати наші підходи до реалізації цих трьох пріоритетів у доопрацьованому бюджеті.

 

     Соціальний пріоритет.  Тут переваги надано фінансуванню таких соціальних    видатків.    Насамперед   -   це   повне   погашення заборгованості з виплати пенсій та  допомог,  які  фінансуються  з Державного  бюджету  та  виплачуються  Пенсійним фондом за рахунок збору на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування.  У  проекті Державного  бюджету  та  в  бюджеті  Пенсійного  фонду на 2000 рік передбачено повне погашення заборгованості з виплати пенсій,  сума якої  на  1  січня  цього  року  становила 1 мільярд 255 мільйонів гривень.

 

     Цю заборгованість передбачається погасити  за  рахунок  таких джерел:  350,5  мільйона  гривень  - за рахунок вивільнених коштів Пенсійного фонду у зв'язку з  передбаченим  у  Державному  бюджеті фінансуванням   на   розмежування  пенсій  за  різними  пенсійними програмами,  904  мільйони  гривень  -  за  рахунок  безпосередньо передбачених  у Державному бюджеті коштів на цю мету,  зокрема 182 мільйони гривень з коштів Чорнобильського фонду.

 

     У проекті бюджету на 2000 рік порівняно з 1999 роком  збільшено  на 174 мільйони гривень видатки на пільги і компенсації громадянам,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи.  Додатково  на  ці цілі виділено 174 мільйони гривень. Зазначене  досягнуто  за  рахунок   збільшення   обсягу   видатків Чорнобильського фонду та перерозподілу напрямів спрямування коштів цього фонду.

 

     Збільшення обсягів видатків на здійснення окремих  програм  у соціально-культурній  сфері  -  це  наступний  елемент  соціальної програми. Незважаючи на труднощі із збалансуванням бюджету на 2000 рік,  видатки  на  соціально-культурні  заходи  в цілому збільшено порівняно із затвердженими на 1999 рік на  842  мільйони  гривень. Зокрема, на освіту - на 441 мільйон гривень, на охорону здоров'я - на 366 мільйонів гривень,  на кредитування будівництва  житла  для молодих сімей - на 60 мільйонів гривень.

 

     Збільшено видатки на здійснення всіх програм щодо соціального захисту населення. У цілому видатки на соціальний захист населення в  нашому  варіанті  проекту  бюджету  збільшуються  порівняно  із затвердженими на 1999 рік (вдумайтесь,  я прошу,  в цю цифру) на 2 мільярди 400 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Ігоре Олександровичу,  ви вичерпали час. Ми чули  від  голови  профільного  комітету,  що  процедура  розгляду погоджена:  ви робите протягом десяти хвилин інформаційну доповідь в режимі повторного другого  читання,  а  потім  ми  голосуємо  ті статті,  які  не викликають у вас сьогодні заперечень у результаті досягнутої домовленості або,  як сказав Олександр Турчинов, в яких немає цифрових неузгодженостей.

 

     Ми маємо  проект бюджету і тому,  якщо ви не заперечуєте і це погоджено,  я прошу приступити до постатейного голосування (Шум  у залі). Прошу відповісти.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Мабуть,   єдина   неузгодженість  з  бюджетним комітетом, яка в нас залишилася, це скільки часу потрібно міністру фінансів   для  того,  щоб  виступити  з  доповіддю  щодо  проекту Державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Скільки ви ще просите хвилин?

 

     МІТЮКОВ І.О. Я готовий перейти до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, якщо треба, скажіть, скільки ви просите хвилин. П'ять, десять?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ще десять хвилин.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Шановні народні депутати! Доповідач Ігор Олександрович Мітюков просить збільшити йому регламент  на  десять хвилин.  Потрібно голосувати?  Ні.  Будь ласка,  надаємо ще десять хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.  При цьому видатки на фінансування  пенсій  усіх видів  (без пенсій з чорнобильського фонду) збільшуються порівняно з 1999 роком по соціальних напрямах на 460 мільйонів гривень.

 

     Я не буду  зараз  говорити  про  конкретні  цифри,  але  хочу наголосити  на  одному  дуже  важливому  питанні:  на  максимально можливе забезпечення погашення заборгованості з соціальних виплат, сума  якої  на  1 січня перевищила 3 мільярди гривень,  за рахунок усіх джерел передбачається спрямувати 1,2 мільярда гривень.  Тобто щодо боргів,  сума яких у нас на початок року становила 3 мільярди гривень,  в бюджеті знайдено відповідь на  1,2  мільярда  гривень. Решту  ми  повинні  разом  з  вами  під  час доопрацювання проекту бюджету й прийняття  відповідних  законодавчих  актів  знайти  для того, щоб забезпечити повне погашення заборгованостей.

 

     Кабінет Міністрів  знайшов  додаткові  ресурси для підсилення фінансування соціальних видатків. І насамперед це було зроблено за рахунок  суттєвого  перерозподілу видатків,  зменшення видатків на державне управління.  З метою мобілізації додаткових  ресурсів  на розв'язання    зазначених    пріоритетних    соціальних    проблем пропонується зменшити видатки Державного бюджету на 315  мільйонів гривень  за  рахунок зменшення видатків на органи державної влади. Також на 60 мільйонів гривень зменшено  видатки  резервного  фонду Кабінету  Міністрів  і  на  25  мільйонів  гривень  -  видатки  на придбання за кордоном у державну власність України  приміщень  для розміщення дипломатичних представництв.

 

     Другий пріоритет бюджету - це регіональний пріоритет. Під час доопрацювання проекту бюджету виключна увага була надана  питанням поліпшення  стану  формування  місцевих  бюджетів  та міжбюджетних відносин. Цьому питанню було відведено найбільше часу й зусиль під час  обговорення.  На  нараді,  яка відбулася у Прем'єр-міністра з представниками  регіонів,   ці   питання   також   було   докладно обговорено. Яких висновків ми дійшли?

 

     Збільшено обсяг   видатків   соціального   загального   фонду місцевих бюджетів.  Порівняно  із  розрахунковими  показниками  за станом  на  6  січня  ми  пропонуємо  збільшення  на 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Пропонується також збільшення обсягу дотацій на 594  мільйони гривень.  Пропонується також,  щоб переважну частину належної   дотації   місцеві   бюджети   одержували   з   рахунків територіальних  управлінь Державного казначейства без підйому,  як кажуть, у центр, у Київ, що дасть можливість закріпити за доходами місцевих бюджетів не один або два загальнодержавних податки, а всі п'ятнадцять, які збираються на території певної області. Це значно зміцнить  доходну  частину  і стабілізує надходження в помісячному розрізі.

 

     Підтримано також пропозицію щодо збільшення дотацій  місцевим бюджетам  за  рахунок половини додатково отриманих доходів.  Тобто якщо  область  отримує  додаткові  доходи   (понад   визначені   у Державному бюджеті) загальнодержавного характеру,  то половина цих доходів залишатиметься в регіоні.

 

     Для вирішення   на   місцевому   рівні   питання    погашення заборгованості   за   енергоносії,   послуги  з  водопостачання  і водовідведення  ми  пропонуємо  передбачити  відповідну  статтю  в бюджеті,  якою  доручити  і дати право Кабінету Міністрів провести відповідні розрахунки, але за умови наявності поточних розрахунків за спожиті енергоносії протягом поточного року.

 

     І останнє  питання,  на  якому  я  хотів би зупинитися,  - це необхідність  реструктуризації   державного   зовнішнього   боргу. Розв'язання  цієї  дуже  складної  проблеми  передбачає досягнення відповідних  домовленостей  із  кредиторами   щодо   погашення   і обслуговування  державного  боргу в 2000-2001 роках та оптимізацію структури  державного  боргу  України  шляхом   продовження   його середнього терміну і зменшення вартості його обслуговування.

 

     Для досягнення  цієї  мети  Мінфін  уже розпочав переговорний процес із кредиторами щодо зміни умов,  частки  державного  боргу. Зокрема,   4   лютого   2000   року  комерційним  кредиторам  було повідомлено про наміри України  змінити  частку  короткострокового державного   боргу   на   семирічні   облігації  з  більш  низькою відсотковою ставкою.

 

     Передбачається, що досягнення  двосторонніх  домовленостей  з кредиторами   не  тільки  забезпечить  значну  економію  бюджетних ресурсів з погашення  та  обслуговування  державного  боргу,  а  й сприятиме забезпеченню досягнення економічної безпеки держави.

 

     Поданий вам  проект  бюджету  враховує  наміри  уряду з цього приводу.

 

     Шановні народні депутати!  Проект бюджету,  поданий 4 лютого, на  жаль,  не  вирішує ряду важливих соціальних питань,  які мають бути вирішені в 2000 році.  Не повною мірою передбачено  додаткові видатки   Збройних   Сил,   правоохоронних   органів,  Генеральної прокуратури,  пов'язані із збільшенням оплати праці цим категоріям службовців (766 мільйонів гривень).

 

     У проекті  бюджету на пільговий проїзд учнів ПТУ та студентів передбачено 30 мільйонів гривень.  Потреба становить 120 мільйонів гривень.

 

     Кабінет Міністрів вніс пропозицію про підвищення мінімального розміру заробітної плати з 74 до 118 гривень.  На повну реалізацію цього  заходу потрібно як мінімум 1 мільярд гривень,  щоб зберегти співвідношення в оплаті праці  різним  категоріям  і  залежно  від фаху.

 

     Залишається проблема  погашення  заборгованості  з соціальних виплат. Нам треба вишукати 1 мільярд 800 мільйонів гривень.

 

     Немає також можливості в проекті бюджету повністю передбачити потрібний  обсяг асигнувань для одноразових виплат учасникам війни до 9 Травня.  На це потрібно  310  мільйонів  гривень,  у  проекті бюджету  ми  виділили  58  мільйонів гривень.  Після переговорів з цього питання з ветеранськими організаціями досягнуто домовленості про  виплату  цих  допомог  у зменшених розмірах.  І ця пропозиція врахована в проекті.

 

     Стосовно Закону  про   освіту.   Ви   знаєте   цю   проблему, розв'язання її потребує додатково 806 мільйонів гривень.

 

     За розрахунками,  у разі запровадження в дію законів, проекти яких ми подали до Верховної Ради  і  вони  перебувають  у  вас  на розгляді  (деякі з них сьогодні будуть голосуватися в цьому залі), ми передбачаємо отримати додатково до Державного бюджету майже 3,3 мільярда гривень.

 

     Ці кошти,  за  нашими пропозиціями,  пропонується розподілити так:  900 мільйонів гривень - у регіональні бюджети;  на  покриття заборгованості, що виникла в попередні роки, із заробітної плати - 1 мільярд 300 мільйонів гривень; у сільське господарство - мінімум 250   мільйонів   гривень;  освіта  (додатковий  проїзд  учнів  та студентів)  -  120   мільйонів   гривень;   національна   оборона, правоохоронна    діяльність    (на    підвищення    оплати   праці військовослужбовцям) - 478 мільйонів гривень, капітальні вкладення

- 300 мільйонів гривень.

 

     Проте якщо  Верховна  Рада  буде зволікати з прийняттям цього пакета законів або прийме закони в іншій редакції (не  в  тій,  що подав  уряд),  або не прийме їх узагалі,  то відповідно з названих видатків  щось  потрібно  буде  не   враховувати,   зупиняти   дію законодавчих   актів,   які  передбачають  здійснення  відповідних видатків.  Уряд  наполягатиме  на  такому  так  званому  пакетному підході.

 

     Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Проект бюджету, що розглядається, доопрацьований з урахуванням пропозицій народних  депутатів,  фракцій і комітетів Верховної Ради.  У межах наявних ресурсів його практично вже не можливо поліпшити.

 

     Єдино можливий шлях до  поліпшення  бюджету  полягає  у  двох напрямах:  прийняття законів, спрямованих на збільшення доходів, і прийняття законів  про  обмеження  бюджетних  видатків.  Цей  шлях приведе  нас  до  збалансованого  бюджету,  а отже - до загального оздоровлення і зростання економіки.  Це має стати спільною справою Верховної Ради і уряду.

 

     Шановний Іване   Степановичу,   ми   можемо   переходити   до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Ігоре    Олександровичу.    Переходимо    до постатейного  голосування  (Шум  у  залі).  Я  нагадую,  що проект бюджету розглядається у повторному другому читанні (Шум у залі). Я ще  раз  кажу:  проект  Державного  бюджету  України  на  2000 рік розглядається у повторному другому читанні.  Регламентом  виписана процедура  другого  читання...  З  мотивів  голосування?  Ми  ж не голосуємо.  Ігор  Олександрович  озвучить   статтю   1   і   перед голосуванням я надам слово з мотивів голосування.

 

     Я ще раз кажу:  переходимо до постатейного голосування. Слово з процедури надається перед розглядом або наприкінці. Повторюю: це повторне друге читання.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу, доповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  1  проекту Закону України про Державний бюджет погоджена з бюджетним комітетом і звучить  так:  "Державний бюджет   України   на   2000   рік  складається  із  загального  і спеціального фондів.

 

     Загальний фонд Державного бюджету України включає:

 

     доходи Державного бюджету України, визначені для забезпечення фінансовими  ресурсами  загальних  видатків  і  не  призначені  на конкретну мету (загальні доходи);

 

     видатки Державного   бюджету   України,    здійснення    яких передбачається  за  рахунок  коштів  загального  фонду  Державного бюджету України (загальні видатки).

 

     Надходження від здійснених запозичень, забезпечення виконання державних   гарантій   та  інших  державних  боргових  зобов'язань включаються тільки до загального фонду Державного бюджету України.

 

     Спеціальний фонд Державного бюджету  України  включає  доходи Державного  бюджету  України на конкретну мету (спеціальні доходи) та видатки Державного бюджету України,  які провадяться за рахунок цих доходів (спеціальні видатки)".

 

     Зауважень щодо    цієї    редакції    не   надходило.   Прошу проголосувати статтю 1.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ігор Олександрович зачитав статтю 1.  Я прошу вас: візьміть проект. Надалі Ігор Олександрович буде оголошувати номер статті. Якщо у депутатів будуть зауваження, тоді він зачитуватиме статтю (Шум у залі).

 

     З мотивів  голосування?  Увімкніть  мікрофон  Симоненка Петра Миколайовича.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Уважаемые коллеги! Я хочу обяснить, почему мы требовали  соблюдения  Регламента.  Статья  9.1.6 Регламента четко требует от председательствующего обявления пятидневного  перерыва для детального ознакомления с проектом бюджета, доработки и только после этого - рассмотрения.  Это я  напоминаю  тем,  кто  нарушает Регламент.

 

     По мотивам  голосования.  Уважаемые коллеги!  Я заявляю,  что фракция коммунистов будет голосовать против этого проекта бюджета. И  произвол,  который  сегодня происходит,  дает нам основания для этого.

 

     Почему мы будем голосовать  против?  Потому  что  в  доходной части  бюджета  нет  (хотя  странная  вещь,  об  этом неоднократно говорили и требовали) ни платы за транзит газа,  нефти, аммиака по территории Украины, ни государственной монополии на производство и продажу алкогольных и табачных изделий,  государственной монополии на  внешнюю  торговлю  стратегическими продуктами.  А это то,  что составляет доходную часть.

 

     Далее. Не  учтены   основные   предложения,   которые   имеют отношение     к     развитию     Украины,     прежде    всего    в топливноэнергетическом комплексе.  Фракция требовала,  но  Кабинет Министров  отказывается,  чтобы  было  выделено  3,2  миллиарда на угольную промышленность (1,5 миллиарда  так  и  недовыделили),  на энергетический  комплекс  -  4,5 миллиарда,  на машиностроительный комплекс  -  1  миллиард  (не  выделяется),  на   агропромышленный комплекс требуется 1,5 миллиарда (Шум у залі).

 

     Я хочу  сказать  то,  что  имеет  отношение  к статье 1 - это мотивы голосования.

 

     То же касается затрат на здравоохранение и науку.  Науке надо было  по  всем законам выделить 1 миллиард 37 миллионов - выделили 533 миллиона.

 

     На социальную защиту по всем законам требуется 4,5  миллиарда

- выделили 3,5.

 

     Здравоохранение - 6,6 миллиарда, выделено - 4,5.

 

     Образование - 6 миллиардов, выделено - 1,17 миллиарда  гривень,  на  выполнение  статьи  57   Закона   об образовании вообще ничего не выделено.

 

     Затраты на  погашение  задолженности  по  заработной  плате и пенсиям требуют 2,3 миллиарда - предусмотрен 1 миллиард.

 

     На погашение обесцененных сбережений граждан  -  1  миллиард, выделено - 200 миллионов.

 

     Регрессникам ничего не выделено.

 

     Исключены из  расходной  части  затраты,  которые обязательно нужны для того,  чтобы поддержать малоимущих.  В данном случае  по Чернобыльскому  фонду  требуется  2,3  миллиарда  -  выделено  1,8 миллиарда,   причем   600   миллионов   забирают   на   пенсионное обеспечение.

 

     Я мог  бы  приводить и другие примеры относительно статьи 33. Наши  отцы  и  матери,  пенсионеры,  финансируются  только  на  19 процентов  от  того,  что предусмотрено законом.  Мы категорически против...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні народні  депутати!   Ми   надали   можливість   Петру Миколайовичу  висловитися  з мотивів майже щодо всіх статей.  Його тезу про те,  що вони категорично не будуть голосувати,  ми беремо до уваги і продовжуємо працювати над проектом. Документи у вас є.

 

     На ваш   розгляд   запропонована   стаття   1.  Я  ставлю  на голосування статтю 1 у другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Пинзеника.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Ми пропонуємо  перенести  цю статтю   на  третє  читання.  Чому?  Фракції  "Реформи-Конгрес"  і Народного  руху  України   не   підтримують   політику   подвійних стандартів,   коли,   з   одного  боку,  частина  доходів  бюджету витрачається в режимі єдиних загальнодержавних  пріоритетів,  а  з другого  -  є  десяток  священних  корів,  так  званих спеціальних фондів,  які мають свої пріоритети.  Це  пріоритети  на  суму  5,6 мільярда гривень.

 

     Ми вважаємо,  що коли країна в скрутній ситуації,  всі доходи бюджету мають  бути  сконцентровані  на  єдиному  рахунку.  З  цих мотивів  статтю  1  і  наступні  статті,  пов'язані  з  поділом на загальний і спеціальний фонди,  ми пропонуємо перенести  на  третє читання.

 

     МІТЮКОВ І.О. Іване Степановичу, дозвольте дати пояснення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я звертаю вашу увагу, шановні народні депутати, що створення загального і спеціального фондів у Державному бюджеті викликано  єдиною  метою  -  відобразити  в Державному бюджеті всі надходження на рахунки бюджетних установ. Це перше.

 

     Друге. Ми в бюджеті (далі, коли будемо дивитися фінансування, ви  побачите),  коли йдеться про органи державної виконавчої влади чи  інші  органи  державного  управління,  спеціальних  фондів  не створюємо. Все піде через казначейське обслуговування.

 

     Насамперед у  цій  статті  йдеться про надходження на рахунки державних лікарень,  державних  вузів,  які  на  сьогодні  надають платні послуги населенню.  Але оскільки вони державні,  то повинні обслуговуватися через казначейство і мати свій облік. Саме тому ми і  пропонуємо державне фінансування вести через загальний фонд,  а установи,  які надають послуги населенню за гроші,  відображати  в спеціальному    фонді,   але   обслуговувати   обов'язково   через казначейства.  Тоді ми будемо мати  єдиний  кошторис  лікарні  або єдиний кошторис вузу.

 

     Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я звертаюся до народних депутатів з проханням проголосувати ще  раз  статтю  1  у  другому  читанні.  Ставлю  на голосування. Голосуйте.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято.

 

     Стаття 2. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Під час обговорення в бюджетному  комітеті  до   статті   2   зауважень   не   надійшло. Пропонується затвердити її в запропонованій редакції (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ви не зареєстровані, будь ласка, залиште зал.

 

     Ставиться на  голосування  стаття 2 в другому читанні.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я втретє  роблю  попередження  народним  депутатам,  які   не зареєстровані  в  залі,  але  своїми  діями  заважають  проведенню засідання.  Я звертаюся до голови Комітету  з  питань  Регламенту, депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України Віктора Семеновича Омеліча:  оформте  відповідно  документи  і  ми будемо  ставити  на  голосування  згідно з нормою Регламенту.  Вже третій день нас провокують,  а ми цього не робимо.  Сьогодні ми це зробимо - і буде спокійно.

 

     Стаття 3. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  3.  Шановні  народні депутати!  Під час обговорення цієї статті в бюджетному комітеті ми  дійшли  спільної думки,  що статтю 3 треба перенести на третє читання. Але не тому, що ми не погоджуємося зі  змістом  цієї  статті.  Просто  під  час подальшого  обговорення  доходної  і видаткової частин бюджету всі цифри обов'язково зміняться.  Тому немає сенсу зараз затверджувати всі абсолютні цифри,  а ми у протоколі,  у стенограмі фіксуємо, що стосовно статті 3 ми  домовилися  про  те,  що  доходи  дорівнюють видаткам Державного бюджету,  тобто маємо нульовий дефіцит. Тому я прошу перенести статтю 3 на  третє  читання  з  таким  коментарем: прийняти її після остаточного визначення показників.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень   у   депутатів?  Отже,  стаття  3 переноситься на третє читання. Будь ласка, стаття 4.

 

     МІТЮКОВ І.О.  До статті 4 зауважень  не  було.  Стосовно  неї позиція бюджетного комітету та уряду спільна. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  статтю  4 у другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 219.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Шановні народні депутати! Позиція Комітету з питань фінансів  і  банківської діяльності повністю збігається з позицією бюджетного комітету.  Ідеться  про  податкове  нарахування,  якого зараз немає в бюджеті. Саме тому ми закликаємо підтримати статтю 4 у запропонованій редакції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування в другому читанні стаття 4 у редакції, яка вам запропонована. Прошу проголосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка, стаття 5.

 

     МІТЮКОВ І.О.   До   статті  5  надійшла  пропозиція  комітету викласти  пункт  8  статті  5  у  такій  редакції:  "50  відсотків надходжень  від  розміщення  в  установах банків тимчасово вільних залишків  бюджетних  коштів,   які   обліковуються   на   рахунках Державного казначейства".

 

     Ми вважаємо,  що  треба  погодитися  з цією пропозицією.  Цей текст надрукований у порівняльній таблиці, у правій колонці. Прошу поставити його на голосування.

 

     ГОЛОВА. Шановні    народні    депутати!    Керівник   фракції Комуністичної партії України протягом трьох хвилин зробив заяву  з мотивів  голосування і чітко сказав нам,  з яких причин фракція не братиме участі в обговоренні проекту бюджету. Але народні депутати цієї   фракції,   які   зареєструвалися,  хочуть  брати  участь  в обговоренні (Шум у залі).  Ми надаватимемо вам слово на  загальних підставах  (Шум  у залі).  Я не знаю,  кого слухати - чи керівника фракції, чи вас?

 

     Стаття 5 ставиться на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це погоджена  редакція  бюджетного  комітету  і уряду.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 215.

 

     Не прийнято.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Яценка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Шановні  колеги!  Стаття  5,   власне кажучи,  концентрує  в  собі всю сутність бюджету.  Я звертаюся до Юрія Самойленка, який щойно виступав від фракції зелених, до інших фракцій,  які  чітко  засвідчили  підтримку вимог "Союзу Чорнобиль України". Звертаюся і до вас, Ігоре Олександровичу Мітюков. Коли 3 лютого   до   Кабінету   Міністрів  прийшла  кількатисячна  навала чорнобильців,  ви  передали  папір  Василю  Васильовичу  Дурдинцю, міністру  з питань надзвичайних ситуацій,  який озвучив його перед чорнобильцями,  про те, що цільові відрахування до Чорнобильського фонду,  як  і  відрахування від ПДВ,  зберігаються.  Це заспокоїло людей, люди пішли, зрозумівши, що це є ваша принципова позиція.

 

     Тоді скажіть,  на яких підставах  ви  змінили  сьогодні  свою позицію,  зрадили  і  обманули привселюдно тих людей?  Я наполягаю категорично  і  звертаюся  до  тих  депутатів,  які  належать   до більшості:  не  голосуйте за статтю 5.  Депутате Самойленко,  якщо тільки фракція зелених зрадить чорнобильців, про це знатимуть усі. Не зраджуйте людей!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо  називати  зрадою  збільшення майже на 200 мільйонів  видатків  за  ініціативою  фракції  зелених,  саме   за ініціативою  голови  комітету  Самойленка,  то  я не думаю,  що це свідчить на вашу користь.  Ніколи ще Чорнобильський  фонд  не  мав такого фінансування,  як цього року,  ніколи (Шум у залі).  Якщо є конкретні пропозиції, яким чином цю статтю поправити, я готовий їх обговорити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стецьків. Будь ласка.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Шановні народні депутати! Фракція "Реформи-Конгрес" наполягає на вилученні з пункту 1 статті 5 плати за транзит нафти.

 

     Ігоре Олександровичу!  Ви чудово знаєте,  що це є  незаконний податок.   У  минулому  році  він  був  введений  за  наполяганням бюджетного комітету,  персонально Юлії Тимошенко. І вже в минулому році  це  ускладнило  наші  переговори з Росією з приводу тарифної політики.

 

     І, нарешті,  основне. Вилучення 0,75 долара за транзит однієї тонни  нафти  через територію України фактично зупиняє будівництво стратегічних для України  об'єктів  -  нафтотерміналу  в  Одесі  і нафтопроводу  "Одеса-Броди".  Тому  ми  просимо народних депутатів підтримати  нашу  пропозицію  про  вилучення  цієї   позиції   або перенесення на третє читання.

 

     Те саме стосується і збору до Державного інноваційного фонду.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Я вважаю, що це слушне зауваження.  Учора ввечері,  коли ми обговорювали, яке компенсуюче рішення  ми  можемо запропонувати,  якщо скасуємо плату за транзит нафти (і відповідним комітетом була запропонована  така  редакція, про це раніше наполегливо говорив і народний депутат Ковалко),  ми дійшли висновку,  що це питання треба розглянути  більш  детально. Можливо,  ми навіть отримаємо і додаткові кошти,  але, можливо, це рішення  буде  суперечити  Закону   про   оподаткування   прибутку підприємств.

 

     Тому я   пропоную   голосувати   статтю  5  без  позиції,  що стосується рентної плати за транзит нафти - це третій рядок знизу, повернувши її на доопрацювання на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Справді,  видатки Чорнобильського фонду збільшили більш як на 200 мільйонів порівняно з минулим роком.  Але ми маємо все-таки  знайти  формулу.  Якщо  ми  не   забезпечуємо   ритмічне надходження коштів до Чорнобильського фонду,  то тоді має вступати в силу дія,  що незалежно від цього він відраховується  з  ПДВ.  Я просив  би  вас  це підтримати і голосувати статтю 5 з урахуванням цього.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо така пропозиція  проходить,  то  її  треба викладати в окремій статті, а не в статті 5. Давайте приймемо тоді таке пакетне рішення:  ми формуємо статтю 5 з  вилученням  позиції "рентна  плата  за транзит нафти" і доповнюємо ще одним елементом, про який каже народний депутат Самойленко.

 

     Але я хочу підкреслити,  що  якщо  ми  приймаємо  той  проект бюджету,  який  лежить  перед вами (це збалансований бюджет,  який буде виконано),  тоді відпаде необхідність у  будь-яких  захищених статтях.  Все, що заплановано, буде профінансовано, у тому числі і Чорнобильський фонд.

 

     Ми довели,  що переорієнтація на загальні ресурси  Державного бюджету дає нам можливість гарантовано фінансувати цей напрям.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ В.О.  Шановні колеги!  Зрозуміло,  що наш комітет не може погодитися з тим,  щоб звільнити транзит нафти від сплати. Це вагома частка доходної частини бюджету.

 

     Але ж ми можемо підтримати при подальшому розгляді пропозицію Комітету з питань економічної  політики,  який  пропонує  замінити плату за транзит 1 тонни нафти платою за кілометраж, тобто платити пропорційно відстані,  протягом якої транспортується нафта.  З цим можна погодитися як з більш економічно виваженою пропозицією.

 

     Тому, Ігоре  Олександровичу,  можна  записати замість рентної плати просто "плата за транзит нафти".  Я думаю,  що це  нормальна позиція. А повністю зняти це питання неможливо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я пропоную перенести на третє читання, зараз не давати чіткого формулювання,  а зазначити,  що  саме  цей  елемент статті 5 ми переносимо на третє читання. Ми доопрацюємо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я бачу,  що нам не треба витрачати  час  на  узгодження.  Яке  узгодження?  Ліс  рук!   Хто узгоджував статті?.. Є таблиця.

 

     Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,   Луганська  область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Иван Степанович!  Я  прошу  вернуться  к  статье  4,  потому  что   она голосовалась  депутатами,  которые  не  присутствуют  в зале.  Эта статья касается включения Фонда социального страхования  в  состав бюджета.

 

     Вы видите,  сколько  людей подошло сейчас к стенам Верховного Совета?!  Вчера наш комитет на своем заседании принял  единогласно (в  него  входят  и  представители  большинства,  и  представители меньшинства) решение о том, чтобы Фонд социального страхования был вне   бюджета.  Статьей  4  вы  проголосовали  о  включении  Фонда социального страхования. Это недопустимо!

 

     Вы сами  прекрасно  знаете  как  сторонники  Регламента,  что депутаты   голосуют  друг  за  друга.  Я  сам  видел,  как  сейчас проголосовали за депутата Коваля,  который не присутствовал в зале (его и сейчас нет в зале), но он проголосовал за эту статью.

 

     Поэтому я  прошу  вывести  Фонд  социального  страхования  из состава  бюджета.  Ни  в  коем  случае  этого  нельзя   допустить! Вдумайтесь,   представители   большинства,   вы   хотите   сегодня прекратить  выплачивать  по  больничному,  вы  хотите   прекратить выплачивать на захоронение,  рождение и так далее.  Как только это случится,  мы не будем иметь средств,  чтобы решать эти социальные вопросы.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ковалка.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановний Ігоре Олександровичу!  Я повністю підтримую пропозицію народного депутата Стецьківа і прошу, щоб стаття 5 була проголосована без відрахування від плати за транзит нафти разом із статтею 8,  яка переноситься на третє читання. У цій же частині як компенсацію для народного депутата Турчинова  я  пропоную  зробити перерахунок  з доларового на гривневий - 271,7 мільйона.  Це дасть можливість вийти з цієї ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   голові    Комітету    з    питань паливно-енергетичного комплексу депутату Гудимі. Будь ласка.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 123,  Львівська область).  Шановні колеги! Ми  повинні  рухатися  вперед.  Пропозиція  Ковалка  і  пропозиція міністра   фінансів  можливі  для  узгодження.  Тобто  я  пропоную проголосувати ті пропозиції,  які можливі на сьогодні, і перенести те  питання,  яке  потребує  доопрацювання формулювання,  на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Так,  ми  з'ясували   всі   питання.   Ставиться   на голосування  редакція  статті 5 з урахуванням пропозицій депутатів Ковалка,  Гудими,  Самойленка, підтриманих Ігорем Мітюковим. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 211.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Давайте працювати,  а не, я перепрошую, протягувати документи так, як було тут при колишній владі.

 

     Стаття 5 містить не тільки питання щодо ренти, щодо транзиту, в ній є багато інших питань, неузгоджених, скажемо так, політично. Це  питання,  яке  стосується,  наприклад,  порушення  Закону  про столицю,  це питання  Державного  інноваційного  фонду,  який  для економіки вже котрий рік як кістка в горлі, це питання переведення митниці  на  госпрозрахунок  -  подивіться,  пункт  10  статті   5 корелюється зі статтею 6.

 

     Я просив  би  не робити те,  що ми зараз робимо,  а перенести статті 5  і  6  як  ключові  на  третє  читання,  віднайшовши  той компроміс,   про   який,   Іване  Степановичу,  ви  кажете,  а  не протягувати зараз це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Олександровичу, ваш коментар.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо  у  вас  є   конкретні   зауваження   щодо Державного  інноваційного  фонду,  митниці,  Державної  податкової адміністрації,  ми  можемо  ці  питання  теж  перенести  на  третє читання,  немає  проблем.  Але  у  нас  стаття  5  на 80 відсотків узгоджена.  Давайте її приймемо.  Ми вчора на засіданні бюджетного комітету дуже пізно це обговорювали і домовилися.

 

     Шановний народний депутате Терьохін!  Я пропоную два питання, про які ви говорили,  вирішити таким чином:  те,  що записано щодо митниці  і  ДПА в статті 6,  - перенести в статтю 5.  І все (Шум у залі).

 

     Якщо ви не згодні з цим, давайте чотири позиції перенесемо на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Крука.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).    Уважаемый    Иван    Степанович!    Уважаемый   Игорь Александрович!  Статья 5 действительно жизненно  важная.  Мы  тоже вносили  ряд  предложений  по  некоторым  изменениям статьи 5.  Мы хотели бы перенести на третье чтение вопрос об  акцизном  сборе  с импортных  товаров  или сделать добавление:  "крім нафтопродуктів, транспортних засобів до них".  Речь идет  о  Законе  "Про  джерела фінансування дорожнього господарства", который нами принят 16 июля 1999 года.  К сожалению,  оно уменьшено более чем на 500 миллионов гривень.

 

     И второй   вопрос  касается  Государственного  инновационного фонда.  Здесь упустили те предприятия водного транспорта,  которые были  в  перечне  бюджета  1999  года.  То  есть  мы просили "крім підприємств водного транспорту",  которые должны быть  освобождены от уплаты сбора в Государственный инновационный фонд.  Я просил бы эти две позиции перенести на третье чтение и голосовать эту статью в целом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Шановний  Іване  Степановичу!  Я  думаю,  що   ми   мусимо   зараз проголосувати  цю  статтю  в  тій  редакції,  яка  прозвучала  від міністра фінансів,  вилучивши чотири пункти,  а саме: відрахування від  плати  за  транзит  нафти  через  територію  України  (це має уточнюватися в пункті 3),  збір до Державного інноваційного  фонду (має  уточнюватися  на  третьому  читанні)  і  позиції щодо митних зборів і податкових зборів.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ви підтримуєте таку пропозицію?

 

     МІТЮКОВ І.О. Я підтримую таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. "Реформи-Конгрес"   задоволені   відповіддю.    Прошу проголосувати  ще  раз  статтю  5 з пропозицією народного депутата Альошина, яку підтримав міністр фінансів. Прошу голосувати.

 

     "За" - 216.

 

     Висвітіть по фракціях. Не бачу "РеформиКонгрес".

 

     Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Іване Степановичу, за те, що надали слово  і  що  дали  мені  можливість зробити зарядку - я півгодини тримав руку.

 

     Я хочу привернути  увагу  до  того,  що  пропозиція  депутата Терьохіна  й  інших  депутатів справді слушна.  Статті 5 і 6 треба відправити на третє читання для доопрацювання. Тому що, зокрема, в пункті  2  статті  5,  де  йдеться про частину податку на прибуток підприємств "Укренерго",  "Укртрансгаз",  "Нафтогаз  України",  не розшифровується,  яка  частина  податку  на  прибуток  підприємств спрямовується до бюджету.  Треба конкретно виписати,  яка частина. Це перше.

 

     Друге. Усе-таки я не знайшов відповіді на запитання:  як буде йти плата за транзит газу (крім нафти).  Тому,  я думаю, що це все треба  погодити.  І  треба  врахувати  рішення  Ради  національної безпеки і оборони України щодо підприємств, пов'язаних з поставкою газу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Що   стосується   пункту   2   статті  5  щодо "Укренерго",  "Київтрансгазу" і "Нафтогазу України". Немає потреби його  деталізувати,  тому  що  порядок  сплати податку на прибуток визначено Законом про оподаткування прибутку підприємств.  І в нас є  чітке  посилання:  "після  проведення відрахувань відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України  про  оподаткування  прибутку підприємств".  Нам  треба  було б тоді цю статтю ще раз повторити. Ми,  посилаючись на  конкретну  статтю  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств, чітко визначаємо, яку саме частину і в якому порядку. Тому я вважаю, що це питання абсолютно врегульовано.

 

     У мене  є  інша  пропозиція.  Мені  здається,  що  у  фракції "Реформи-Конгрес"  випала  ще  одна пропозиція,  яку теж ми можемо перенести  на  третє  читання,  і  тоді  вони  погодяться.   Іване Степановичу, може, надамо їм слово?

 

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник. Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Не можна ділити бюджетних споживачів на негрів і білих:  одним  кошти на цільові витрати йдуть напряму,  а другим - у загальному режимі. Поясніть мені, будь ласка, чому 50 відсотків доходів від бюджетних коштів  мають  йти напряму казначейству?  Чому 30 відсотків митних зборів мають йти на митницю?

 

     Тому ми можемо проголосувати цю статтю без пунктів 5,  7,  8, 9, 10 і 11.  Усі бюджетні споживачі мають бути в рівних умовах - у них є кошторис,  і вони мають  фінансуватися  за  рахунок  єдиного рахунку казначейства.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я думаю,  що можна погодитися з тим, що розгляд пунктів,  які були названі,  і тих,  про які ми говорили до цього, можна  перенести  на  третє  читання.  Я  впевнений,  що  під  час обговорення цього питання ми вам доведемо, що ніякої дискримінації немає. А інші пункти треба прийняти такими, як вони є.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я бачу ліс рук.  Звичайно, кожний хоче виступити.  Ну скільки ж можна?  Я прошу проголосувати статтю 5 з погодженими позиціями. Ми вже залишили одну третину від статті   5.   Прошу    голосувати.    З    пропозиціями    фракції "Реформи-Конгрес".

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     Стаття 6.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 6 - це, як кажуть, рідна сестра статті 5. До неї були висловлені зауваження,  в тому  числі  і  від  фракції "Реформи-Конгрес".   Я   пропоную  розгляд  висловлених  зауважень перенести на третє читання.  І проголосувати цю статтю,  вилучивши ці позиції. Її текст погоджений з бюджетним комітетом.

 

     ГОЛОВА. Людмила Супрун.

 

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область).  Я  пропоную  до пункту 7 внести зміни щодо 90 відсотків коштів, які йдуть до позабюджетного Державного фонду приватизації.

 

     Пояснення таке. 10 відсотків, які залишаються в розпорядженні фонду,  розподіляються таким чином:  5 відсотків - на кредитування малого і середнього бізнесу (це 125 мільйонів),  5 відсотків -  до фонду приватизації.

 

     5 відсотків до фонду приватизації можна сьогодні залишити для обслуговування приватизації,  а 5 відсотків до фонду  кредитування за  погодженням з Мінфіном і Кабінетом Міністрів можна передати до загальних доходів Державного бюджету у зв'язку з тим,  що сьогодні ставка  рефінансування  Національного банку суттєво знижена,  і це дає можливість підприємствам кредитуватися без додатково створених державних фондів.

 

     ГОЛОВА. Людмило  Павлівно,  це  -  до  статті  5.  Ми  вже її проголосували.  Але Ігор Олександрович, я бачу, сприймає це. Прошу зауваження до статті 6.

 

     Олександр Григорович Пухкал. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область). Дякую.   Шановний   Ігоре  Олександровичу!  Пропоную  більш  чітко виписати пункт 3 статті 6. Тут ідеться про те, що частина коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, зараховується до доходів цього спеціального фонду.

 

     Частина може бути і 97 відсотків,  і таке інше.  А я пропоную визначити чітко - 90 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, коментар буде?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Що   стосується   механізму  зарахування  -  я підтримую. А нормативи, я думаю, нам не треба встановлювати.

 

     ГОЛОВА. Тобто погоджується.

 

     Депутат Самойленко. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Оскільки  ми домовилися,   що   запишемо  до  статті  5  додатковий  пункт  про Чорнобильський фонд,  треба, щоб аналогічний пункт був записаний і до статті 6. Щоб вони кореспондувалися між собою.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  по стенограмі виберемо зауваження і внесемо їх на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Це  те,  про  що  ми  вчора  говорили,   -   протокол погодження. Є ще зауваження?

 

     Депутат Костенко.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Ігоре Олександровичу! Наша фракція пропонує із статті 6 вилучити пункт 9,  де записано, що 30 відсотків митних зборів  зараховується  до  спецфонду,  і  пункт  17,  за  яким  30 відсотків   відраховується   до   спецфонду  Державної  податкової адміністрації.  Направити ці пункти на доопрацювання  до  третього читання.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я думаю,  що з цим можна погодитися. І взагалі, ці позиції треба перенести в загальний фонд. Це буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Тобто це погоджуємо одразу.

 

     Депутат Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Я   вношу   пропозицію підтримати  пункт  17  у  редакції,  викладеній  таким чином:  "30 відсотків від донарахованих і не сплачених станом на 1 січня  2000 року  за  результатами  документальних  перевірок  сум  податків і зборів   (обов'язкових   платежів),   фінансових    санкцій    (за вирахуванням  сум,  що  повертаються  платникам  за їх позовами до органів державної податкової служби на  підставі  рішень  суду  чи арбітражного суду".

 

     Шановні колеги! Податкова адміністрація забезпечує доходи. 30 відсотків, які зняли, - це відсотки на розвиток матеріальної бази: на   комп'ютеризацію,   інформатизацію   податкової   системи.  На відрядження  практично  не  виділяють   ні   копійки,   спеціальні підрозділи фактично...  Ви мені не заважайте, я цю проблему знаю і доводжу до відома.

 

     15 мільйонів не виділяються.  У 1999 році було  виділено  2,8 мільйона.  Тому  ні  в якому разі не можна не приймати пропозицію, щоб не голосувати за цей пункт. Його треба залишити.

 

     ГОЛОВА. Так, пропозиції депутата Костенка і депутата Мельника

- полярні.  Тому  ми  переносимо  на  третє  читання,  і ви будете погоджувати цю позицію.

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Дякую, Іване Степановичу, за те, що руку врятували. Шановні народні депутати! У цьому залі ми прийняли принципове рішення, прийняли спеціально закон, де чітко визначили, що  у  такій  ситуації,  яка  є  в  державі  сьогодні,  не повинні записуватися так,  окремим рядком митні,  податкові органи і  таке інше.  Ми  прийняли закон,  а Кабінет Міністрів робить вигляд,  що цього закону немає.

 

     Я хочу сказати, що це надзвичайно складна проблема. Ми почали її  вивчати  у комітеті,  і виходить так,  що по тисячі позовів на одну область  вирішуються  не  на  користь  податківців.  Це  дуже складне питання.  І ми просто стимулюємо здирництво. Давайте краще збільшимо видатки на стільки,  на  скільки  треба.  Але  чітко  їх позначимо.  Але  оці  кормушки,  як у пункті 17,  у пункті 9 - "30 відсотків митних зборів" у пункті 12 - "власні надходження установ і  організацій,  які  утримуються  за  рахунок  коштів  державного бюджету...".

 

     Давайте не будемо стимулювати здирництво з наших  підприємств і  громадян.  Я  прошу  це  зупинити.  Пропоную перенести на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович  погоджується,  щоб  перенести  на третє читання.

 

     Депутат Коломойцев.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Уважаемые   коллеги!  Бюджетный  комитет  специально  изучал  этот вопрос.  Речь идет о том,  что никаких 30 процентов на 2000 год не вводится,  и закон, принятый нами, не нарушается. Речь идет о том, что  только  в  суммах,  заложенных  Министерством  финансов  (710 миллионов  -  на  налоговую  службу),  возможно  поступление части недоимки,  насчитанной  до  1999  года.  Это  ресурс  Министерства финансов. И в бюджетном комитете мы согласовали этот вопрос вместе с Министерством финансов.

 

     Поэтому редакция,   согласованная   бюджетным   комитетом   и Министерством   финансов,   не   нарушает   наш  закон,  налоговая администрация в этом году не получает никаких 30 процентов.  И нет никакого  смысла  переносить на третье чтение - это дополнительный ресурс Минфина. Это только по тем санкциям, которые были начислены в  прошлые  годы  и  не  отменены  судами.  Просто  люди  не знают ситуации. Надо проголосовать статью и идти дальше.

 

     ГОЛОВА. Дякуємо за роз'яснення.

 

     Депутат Свирида. Будь ласка.

 

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ  22,  Волинська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Хочу звернути увагу на те, що дуже багато депутатів, прочитавши ці статті вперше,  починають їх тлумачити по-своєму. Як було,  скажімо,  з пунктом 17,  про  який  щойно  говорив  депутат Коломойцев.

 

     Бюджетний комітет  досить  уважно  вивчив  і проаналізував ці питання, зокрема по фонду приватизації. Я наголошую про пропорцію, яка  є:  90 відсотків від приватизації - до Державного бюджету;  8 відсотків - до Фонду державного майна на заходи з приватизації і 2 відсотки   -   на   підприємництво.   Такі  пропорції  затверджено законодавством,  і вони діють.  Ми їх обговорювали і, так скажемо, погодилися з цим.

 

     Тепер стосовно тих самих 30 відсотків. Депутат Коломойцев уже говорив  про  це.  На  цей  рік   запропоновано   інший   механізм фінансування податкової адміністрації.  В інших статтях бюджету це теж прописано.  Тепер є кращий і значно  дієвіший  механізм,  коли фінансування  податкової  адміністрації  прив'язується в цілому до збору податків,  а не до штрафів чи пені. Це правильний і розумний механізм, із яким можна погодитися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Горбачов.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область). Спасибо. Группа "Независимые". Что бы мы ни говорили  о  пункте  17  и о Фонде государственного имущества,  но давление Фонда государственного имущества не  может  сравниться  с давлением  налоговой  службы.  Надо  поставить вопрос так:  или мы снимаем пункт 17,  или не снимаем.  И не  говорим  уже  о  третьем чтении.

 

     Я предлагаю исключить пункт 17 и проголосовать за это.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  це  суттєва пропозиція.  Вона відрізняється від інших. Прокоментуйте її.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми не можемо знімати цей пункт, тому що в нас ці надходження фактично нараховані підприємствами.  Ми не маємо права відмовлятися  від  них.  Інша  справа  -  куди  їх  направити:   у спеціальний фонд чи загальний,  у нас щодо цього дискусія.  Тому я пропоную ці зауваження,  крім останнього, внести в протокол. Ми не будемо  голосувати  зараз  ці  позиції,  переносемо  їх  на  третє читання, а решту (там, де не було зауважень) проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Так,  з   урахуванням   обговорення   і   пропозиції, висловленої  міністром,  яка  задовольняє  більшість  (я бачу руки більшості).  Ставлю  на  голосування  статтю  6  із  пропозиціями, висловленими  депутатами  і  узагальненими Ігорем Олександровичем. Спірні питання вносяться в окремий протокол. Прошу голосувати.

 

     "За" - 228.

 

     Приймається. Далі, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 7.  Зауважень  до  неї  не  було.  Прошу проголосувати погоджений варіант.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати редакцію статті 7.  Зауважень не було. Голосуємо.

 

     "За" - 256.

 

     Приймається.

 

     Стаття 8.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 8.  До неї,  якщо  ви  знаєте,  надійшли пропозиції щодо розміру відрахувань під плати за транзит нафти.  У цій статті визначається саме розмір цих відрахувань.

 

     Оскільки ми з вами домовилися,  що це питання  перенесемо  на третє  читання,  цю  частину статті пропонується зняти,  а решту - прийняти, оскільки вона погоджена.

 

     ГОЛОВА. Сприймається.  Прошу проголосувати...  Прошу, зніміть голосування.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Костусєва. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Вчера на заседании бюджетного комитета  было  принято  другое  решение.  У  нас  есть  и  другие замечания,  не  только  те,  о  которых  вы  сказали.  Поэтому  мы договорились,  и  вы  вчера с этим согласились,  что сегодня мы не голосуем и не рассматриваем их,  а переносим на третье чтение.  Не надо отходить от договоренностей, которые были достигнуты. Я прошу статью 8 перенести на третье чтение и сегодня не голосовать.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я так зрозумів, що ваше зауваження було саме до цього.  Якщо  у  вас  є  інші  зауваження,  давайте  їх відмітимо, перенесемо на третє читання, а решту статті приймемо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костусєв погоджується.

 

     Прошу проголосувати  статтю   8   з   пропозиціями   депутата Костусєва,   які   погоджено   з   Ігорем  Олександровичем.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 233.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  ще  раз   підтверджую   народному   депутату Костусєву, що його зауваження обов'язково будуть враховані.

 

     ГОЛОВА. Він погодився, Ігоре Олександровичу.

 

     Стаття 9.

 

     МІТЮКОВ І.О.   До   статті   9   зауважень   не  було.  Прошу проголосувати, як запропоновано.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  редакцію  статті  9  у  другому читанні.

 

     "За" - 256.

 

     Приймається.

 

     Стаття 10.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 10 погоджена. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Немає  зауважень.  Прошу  проголосувати  статтю  10 у другому читанні.

 

     "За" - 254.

 

     Приймається.

 

     Стаття 11.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 11 з бюджетним комітетом погоджена. Але є зауваження.

 

     ГОЛОВА. По статті 11 ліс рук.

 

     Юрій Борисович Крук. Будь ласка.

 

     КРУК Ю.Б.  Иван  Степанович!  Вы  были  неправы,  не  дав мне высказаться по статье 6,  потому что я хотел внести не изменения в статью  6,  а  дополнение.  Как у авиаторов есть специальный фонд, точно такой же должен быть фонд  и  у  моряков:  90  процентов  от портовых административных сборов.

 

     ГОЛОВА. Юрію Борисовичу, в нас є ще час до третього читання.

 

     КРУК Ю.Б.   Я  хотел  бы,  чтобы  это  было  зафиксировано  в протоколе.

 

     Что касается статьи 11,  то прошу все-таки  в  первом  абзаце после  слов  "організаційноправових  форм сплачують збір" вставить слова "крім підприємств водного транспорту, затверджених Кабінетом Міністрів України".

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний Іване Степановичу!  Ми домовилися,  що дискусію щодо інноваційного збору (стаття 5) переносимо  на  третє читання.

 

     У статті    11    дається   деталізація,   як   нараховується інноваційний збір. Якщо ми перенесемо на третє читання цей елемент статті 5, то статтю 11 теж треба переносити на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемый министр!  У меня предложение к предпоследнему абзацу этой статьи,  где речь идет  о том,  что  сельскохозяйственный  производитель  будет платить один инновационный налог.

 

     Во-первых, это  нарушение  закона,   потому   что   действует фиксированный сельхозналог.

 

     И во-вторых.  Если в этом году фактически везде подтверждено, что на поддержку сельскохозяйственного производителя не выделяется ни   копейки,   то   принять   этот   абзац   -  значит  поставить сельскохозяйственного производителя в еще более тяжелое положение.

 

     Я прошу,  уважаемые коллеги,  не поддерживать этот абзац  или хотя бы перенести его на рассмотрение в третьем чтении.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу!  Треба рухатися далі, у мене немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Стаття 11 повинна бути узгоджена зі статтями 5 і 6.  Чому? Тому що 15   грудня  1999  року  Президент  України  ліквідував  Державний інноваційний  фонд,  і  тому  проблема  залишається  -   збір   до Державного  інноваційного фонду є,  а самої структури як такої вже немає.  І тому логічно було б перенести із статті 5 у статтю 6,  у спеціальний фонд...

 

     А щодо статті 11, то зважаючи на те, що є дуже хибна практика (за призначенням використовується 23 відсотки,  більше мільярда  - не за призначенням),  треба буде записати, що кошти, які надходять до Державного інноваційного фонду (але  ми  повинні  записати  "до спеціального    інноваційного    фонду"),    у    повному   обсязі використовуються на інноваційну діяльність. Хай це буде резолюція, яка відповідатиме нашим законам.

 

     ГОЛОВА. Про це Ігор Олександрович уже сказав.  Я вам дякую за те, що ви ще раз самі себе переконуєте.

 

     Статтю 11 ми протокольно приводимо у  відповідність  із  тими статтями, які перенесені на третє читання. І будемо її розглядати.

 

     Стаття 12.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 12 стосується Фонду державного майна, до неї були зауваження народних депутатів. Бюджетний комітет пропонує додати  такий абзац:  "Фонду державного майна України прозвітувати за підсумками 2000 року про  результати  проведених  аукціонів  по продажу   об'єктів   державного  майна  із  зазначенням  оціночної (експертної) вартості об'єктів та вартості їх фактичної реалізації на аукціонах".

 

     Ми погодилися з таким доповненням.  Пропонується підтримати в погодженому варіанті.

 

     ГОЛОВА. Ромовська Зоряна. Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (виборчий  округ  122,  Львівська область).  Я просила би ще раз детальніше подивитися  на  останній  абзац  цієї статті,  де сказано:  "дозволити не менше 35 відсотків використати для оплати послуг радників".  Очевидно,  там  помилка:  не  менше. Може, не більше?

 

     МІТЮКОВ І.О. Справа якраз в тому, що не менше. Чому? На жаль, Фонд державного майна  практично  не  співпрацював  із  потужними, досвідченими радниками, залучення яких дає можливість багатократно збільшити ціну реалізації того чи іншого об'єкта. Це по-перше.

 

     По-друге, це   дає   можливість   залучити   значно    більше потенційних  інвесторів.  Ми  пропонуємо зробити це саме для того, щоб стимулювати Державний  інноваційний  фонд  краще  працювати  з радниками.

 

     Так, радникам треба платити. Але кожні 100 тисяч, витрачені на них, дають багатократний ефект. Це досвід, який є у нас в роботі з іноземними боргами.

 

     ГОЛОВА. Зоряна Василівна погоджується.

 

     Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П. Уважаемый Игорь Александрович! По этому же пункту. Вы сказали: 35 процентов. Это фактически из суммы 2,5 миллиарда 70 миллионов  гривень.  Так  давайте  запишем  точную  цифру  и потом спросим, как эти средства были использованы. А меньше-больше - это же  возможность  манипуляции  в  дальнейшем:  по какой цене продан приватизированный обект и так далее.  Давайте точную цифру.  Если мы запланировали 2,5 миллиарда 70 миллионов,  то чтобы знали, куда идут деньги, для чего и так далее.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мені зараз важко назвати цифру.  Мова  йде  про певну суму, яка повинна обраховуватися від обсягу реалізації. Якщо візьмемо 8 відсотків від 2,5 мільярда та з цієї суми 35  відсотків і  зафіксуємо  цю  цифру   Добре,  домовилися.  Але з обов'язковою звітністю.

 

     ГОЛОВА. Погоджується. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов.  Игорь Александрович!  Вы знаете, как относятся коммунисты к приватизации в целом, и мы ни в коем случае никогда не поддерживали и не  собираемся  поддерживать приватизацию крупных обектов.  Но то,  что записано в статье 12 - направлять 35 процентов этих  сумм  на  оплату  услуг  "радників", чтобы продавать за бесценок, - это, по-моему, кощунство.

 

     Мы сейчас  перейдем  со  статьи  24  к расходной части,  и вы будете спрашивать,  где взять деньги на  то  или  иное.  Вот  я  и предлагаю  использовать  то,  что  вы  запланировали направить для "радників",  а это ни много ни мало -  750  миллионов.  Поэтому  я предлагаю   исключить   эту  норму,  и  будут  дополнительные  750 миллионов гривень на финансирование социальной сферы.

 

     Я вношу такое предложение.  Будьте  добры,  Иван  Степанович, поставьте его на голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, ми це погодили. Ігор Олександрович погодився з депутатом Цушком,  сказав,  що можна вивести цю суму і  записати конкретно.  Погоджено  позицію.  Ми ж будемо в остаточній редакції приймати, і якщо там...

 

     Я прошу депутатів звернути увагу,  що час перерви.  Може,  ми проголосуємо статтю з цими пропозиціями і зробимо перерву? Так?

 

     Депутат Пинзеник. Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Шановні   колеги!   Будьмо  послідовними.  Ми вилучили з попередніх статей посилання на  позабюджетні  фонди.  У зв'язку  з  цим  пропонуємо  проголосувати  статтю  12 без другого абзацу (про 8 відсотків і кошти на оплату  послуг  консультантів). Це можна передбачити безпосередньо в бюджеті.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прокоментуйте. Певна логіка є.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мені дуже імпонує намагання Віктора Михайловича все загнати в загальний  фонд.  Але  ж  ви,  Вікторе  Михайловичу, чудово   знаєте,   що  в  процесі  приватизації  є  і  видатки  на приватизацію.  Відповідно до закону вони  визначені  в  розмірі  8 відсотків  -  видатки  на  приватизацію як таку і на супроводження цієї приватизації.

 

     Я пропоную таке.  Фонд  державного  майна  відповідає  за  цю роботу.  За  законом  у  нього  є  певний відсоток,  який він собі залишає.  Давайте після слів: "на забезпечення виконання Державної програми приватизації на 2000 рік" - поставимо крапку, а слова: "з них дозволити не менше 35 відсотків використати для оплати  послуг радників" - вилучимо.

 

     ГОЛОВА. Це збігається з пропозицією депутатів Донченка, Цушка і вашою.

 

     Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Ігоре  Олександровичу!  Була  пропозиція Комітету  з питань охорони здоров'я:  із 35 відсотків,  що йдуть у вас  на  стимулювання,  12  відсотків  направити  на  боротьбу   з туберкульозом. Ви не врахували цю пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О. Коли ми дійдемо до статті видатків, ви побачите, що ми значно збільшили фінансування  цього  напряму.  Це  в  іншій статті.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію враховано в іншій статті. Ми зрозуміли.

 

     Шановні друзі!  З урахуванням пропозицій депутатів Пинзеника, Цушка, Донченка ставлю статтю 12 на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я ще  раз  привертаю вашу  увагу  до  того,  що всі дискусійні моменти тут знято.  Були заперечення щодо відсотків,  ми перейшли на цифри.  Ми погодилися. Були  заперечення щодо цифр,  ми теж погодилися,  знімаємо взагалі останні три рядки другого абзацу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Наша пропозиція -  зняти повністю другий абзац,  зі слів "спрямування 8 відсотків коштів" і аж до крапки. І просимо саме так поставити на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це ж визначено законодавством.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Хай діє відповідно до законодавства,  включайте в баланс видатки і доходи.

 

     ГОЛОВА. Хай  буде,  Ігоре  Олександровичу.  Воно  ж є в нормі другого закону, нехай там залишається. Немає заперечень? Немає.

 

     Прошу проголосувати статтю 12 з урахуванням цієї пропозиції.

 

     "За" - 258.

 

     Приймається.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.  О  12  годині  40  хвилин продовжимо роботу.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Прохання  зайняти робочі місця.

 

     Ігоре Олександровичу, ми вас просимо на трибуну.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу!  До мене підходила  народний депутат  Гошовська,  дозвольте  я  дам  відповідь,  поки ми будемо чекати решту народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Є якраз депутат Донченко. Він добре знає цю проблему, так що він слухає.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  статті  4  ні в якому разі не передбачається включення чогось додатково в  Державний  бюджет.  Чітко  записано: "врахувати", а не "включити". Це перше.

 

     Друге. Ніяких змін у механізмі використання Фонду соціального страхування не планується і не відбувається. Єдине, що буде тепер,

-   це   затверджений   профспілками   разом   з  урядом  кошторис використання цих коштів і контроль за їх  використанням  згідно  з кошторисом. Ось і все. Гадаю, цим ми тільки поліпшимо роботу цього фонду.

 

     Думаю, шановні народні депутати,  ви мене зрозуміли,  і у вас не буде зауважень з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Продовжуємо  постатейний розгляд проекту Державного бюджету.  Нагадую, що він розглядається повторно   в  другому  читанні,  тобто  постатейно.  І  постатейне голосування проходить поіменно.

 

     Стаття 13. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  До  статті  13  були  пропозиції  Національного банку.  Ми  їх  повністю  врахували,  і  стаття пропонується вам у погодженому вигляді. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є в депутатів запитання по суті статті 13? Немає.

 

     Депутат Цушко. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.  Игорь Александрович! У меня как члена профильного Комитета  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности такой вопрос.  Нацбанк должен внести в  бюджет  500  миллионов  гривень. Откуда эта сумма?

 

     Раньше мы  утверждали  смету.  Сейчас,  по новому закону,  ее должен утверждать совет Национального банка.  Совет  не  работает, потому что Президент со своей стороны еще не назначил половину его состава.  500 миллионов не было ни в одном году. У меня вопрос: за счет  чего  банк  будет  покрывать  эту  сумму в бюджете?  За счет эмиссии?  Откуда такая прибыль?  Может,  на  этот  вопрос  ответит председатель Нацбанка господин Стельмах?  В комитете у себя мы это не рассматривали, смета не утверждалась, совет Национального банка не работает. Откуда это все вышло?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ця цифра - результат багатотижневих переговорів уряду і Національного банку.  У 2000 році за тими  зобов'язаннями, які  є на сьогодні,  уряд повинен перерахувати Національному банку відсотки за раніше отримані кредити в обсязі 1,5 мільярда гривень. Ми домовилися з Національним банком,  що 0,5 мільярда він може нам повернути,  як   кажуть,   без   шкоди   для   результатів   своєї господарської  діяльності.  Решта піде на ті видатки,  які в нього заплановані.

 

     У нас є розрахунок Національного банку, яким підтверджується, з   одного   боку,  згода,  а  з  другого,  -  реальна  можливість Національного банку зробити це.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  не  бачу  депутата  Турчинова.   Де   він? Проводить   засідання  погоджувальної  комісії?  Знайдіть  його  і запросіть до залу, будь ласка.

 

     Є ще запитання щодо статті 13? Немає.

 

     Прошу проголосувати статтю 13  у  запропонованій  редакції  в другому читанні.

 

     "За" - 178.

 

     Іване Олександровичу, ви не диригуйте залом, ви голосуйте.

 

     Я звертаюся  до  народних  депутатів:  що вам іще пояснювати? Миколо Яновичу,  я прошу, припиніть дискусію і відпустіть депутата Мельника, хай голосує. Депутате Король, це і вас стосується.

 

     До статті 13 зауважень не було.

 

     Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Іване  Степановичу,  я перепрошую, у мене зауваження до статті 16.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Я  ще  раз  нагадую  народним  депутатам: голосування постатейне.    Прошу   проголосувати   статтю   13   у запропонованому варіанті в другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я  так  розумію,  що питання  виникло  стосовно  другої  частини цієї статті:  "Порядок перерахування зазначених платежів визначається  спільним  рішенням Міністерства фінансів України і Національного банку України". Яким чином два суб'єкти будуть приймати один нормативний акт? Мабуть, у цьому проблема.

 

     Ігоре Олександровичу,  будь  ласка,  скажіть,  яким  чином це відбуватиметься, щоб зняти всі питання щодо механізму перерахувань уряду зазначеної суми Національним банком.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви пам'ятаєте,  що в попередніх варіантах друга частина цієї статті була викладена в іншій формі  -  передбачалося щоквартальне   перерахування   авансових   платежів.   Але   після консультацій з  Національним  банком  ми  дійшли  згоди,  що  таке формулювання суперечитиме Закону про Національний банк України,  і тому в кожному конкретному випадку ми будемо  укладати  відповідну угоду   між   Міністерством   фінансів   і   Національним   банком (Міністерство  фінансів  діятиме  від  імені  уряду).   За   своїм характером  це  буде угода між Національним банком (з одного боку, він виступатиме як кредитор уряду,  а з другого - як  сторона,  що повинна перераховувати за результатами своєї фінансової діяльності частину прибутку уряду) і урядом, який отримуватиме ці кошти.

 

     Ми дійшли згоди,  що найбільш вдалий варіант, якщо це буде не спеціальне,  а  спільне  рішення  уряду  (Міністерства фінансів) і Національного банку.  Цю позицію повністю погоджено з Національним банком. Я прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання?

 

     Слово для  коментаря  просить  Володимир  Семенович Стельмах, голова Національного банку. Будь ласка.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,  голова Національного банку України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановна президіє!  Шановні народні депутати! Я прошу  вас  взяти  до  уваги,  що  ця  стаття  повністю  виважена, погоджена   з  Національним  банком.  Усе  правильно  сказав  Ігор Олександрович.  У   попередній   редакції   статті   передбачалося здійснення   так  званої  авансової  емісії.  Ми  довго  і  плідно працювали з Мінфіном і вийшли на цей варіант другого абзацу статті 13.

 

     Що стосується  цифри,  то  вона  теж виважена.  У нас є певні взаємовідносини  з  Міністерством  фінансів  за   тими   борговими зобов'язаннями   з  цінних  паперів,  які  є  в  нашому  портфелі. Міністерство повинне сплатити нам певну суму.  Але ми,  виходячи з тих   настанов  щодо  кошторису  на  цей  рік  (мається  на  увазі необхідність ретельної економії),  погодилися  обійтися  без  цієї суми  і  допомогти  бюджету  в  цьому  плані.  Тому  я  вас  прошу підтримати  позицію  Міністерства  фінансів,  викладену  в   цьому проекті бюджету.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Прошу  проголосувати  статтю  13  у  другому читанні в запропонованій редакції. Прошу голосувати.

 

     "За" - 247.

 

     Рішення приймається.

 

     Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  14  погоджена  з  Комітетом  з   питань бюджету. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є в депутатів запитання? Немає.

 

     Прошу проголосувати статтю 14 у другому читанні.

 

     "За" - 244.

 

     Приймається.

 

     Стаття 15.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 15 погоджена. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтіс. Будь ласка.

 

     ЖОВТІС О.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки    (виборчий    округ   138,   Одеська   область).   Игорь Александрович!  У  сельхозпроизводителей  (бывших   колхозов)   на сегодняшний    день    95    процентов   составляет   кредиторская задолженность. Если не списать им эту задолженность, они никогда в жизни не вылезут из нее.

 

     У меня все, спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ігоре Олександровичу! Усі наші розмови в цьому залі виникають через те,  що ви неуважно ставитеся до  пропозицій, які нібито вже погоджені з вами.

 

     Про що йде мова,  шановні народні депутати?  Ви знаєте, що на друге читання вноситься  законопроект  про  платежі,  як  ми  його назвали,  про  скасування  картотеки.  Накопичено  на 18 мільярдів гривень боргів минулих років,  з якими після скасування  картотеки ніхто не знає, що робити. І саме тому ми попередньо погодили, що в цій статті має бути записано:  "Заборонити в 2000  році  провадити реструктуризацію  або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками,  зборами (обов'язковими платежами) до бюджету,  що виникла з 1 січня 2000 року".  Поточну заборгованість треба погашати, не треба давати якихось відстрочок. Але якщо ми не відстрочимо  сплату  18 мільярдів боргів,  то не зможемо скасувати картотеку.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний Сергію Анатолійовичу!  Я  дуже  уважно ставлюся до ваших пропозицій.  Я просто хотів надати вам можливісь ще раз репрезентувати цю ідею. Я її підтримую.

 

     ГОЛОВА. Так, приймається. Є в депутатів ще зауваження? Немає.

 

     Прошу проголосувати в другому читанні статтю 15 з урахуванням зауважень депутата Терьохіна.

 

     "За" - 248.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 16 погоджена, прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  У цій статті йдеться  про  призупинення  на 2000 рік дії деяких статей Закону України про плату за землю: щодо справляння податку на земельні ділянки,  надані для  Збройних  Сил України  та  інших  військових формувань,  створених відповідно до законів України.

 

     Якщо ми приймемо статтю 16 в запропонованій редакції,  то  чи повинні  будуть  військовики  платити  податок  на  землю?  І якщо повинні будуть платити, то звідки їм брати ці кошти? Це перше.

 

     І друге.  У цій же статті йдеться про призупинення дії статті 17 Закону  про оподаткування прибутку підприємств.  А як же бути з інвестиціями у будівництво житла для безквартирних офіцерів?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Тут  якраз  мова  йде  про  збереження  чинного порядку,  згідно  з  яким  є певні пільги або дозвіл не сплачувати податок на землю відповідно до Закону про плату за землю.

 

     Якщо ми цього рішення не  приймемо,  то  автоматично  виникне потреба   додаткового  фінансування  Збройних  Сил.  У  нас  такої можливості на сьогодні немає, тому ми пропонуємо зберегти порядок, який діяв у попередні роки. Ви знаєте, що кожного року ми приймали таке рішення, і поки що не маємо можливості зробити по-іншому.

 

     Що стосується   пільг   у   разі   будівництва   житла    для військовослужбовців,   то   ми   повинні   вирішувати  це  питання відповідно   до   чинного    законодавства,    яким    передбачено обов'язковість  сплати  податків.  Наші  перевірки  виявили безліч порушень: кошти (а це сотні мільйонів гривень) фактично виводяться

з-під   оподаткування   під   приводом   будівництва   житла   для військовослужбовців,  хоча таке будівництво не здійснюється.  Тому ми вважаємо,  що ця пільга не працює.  Ми з бюджетним комітетом це питання дуже детально обговорювали і вийшли на  таке  збалансоване рішення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Фракція   Народного   руху  України.  Ігоре Олександровичу!  Я  не  заперечую  того,  що,  можливо,  є   певні зловживання    при    будівництві    житла    для    безквартирних військовослужбовців.  Але це компетенція правоохоронних органів. І ці поодинокі випадки не повинні бути підставою до узагальнення, бо таким чином взагалі припиниться надходження  будь-яких  коштів  на будівництво житла для безквартирних військовослужбовців.

 

     Оскільки підходи  в  нас певною мірою різні,  то я просив би, Іване Степановичу, оцю частину статті 16, де йдеться про статтю 17 Закону про оподаткування прибутку підприємств,  перенести на третє читання, щоб, можливо, дійти до якогось компромісного варіанта. Бо ми  знаємо,  наскільки  це  гостра  проблема  у військах,  я часто зустрічаюся з офіцерами.  І ми повинні розуміти цю  проблему,  яка може призвести до ще більшої соціальної напруженості.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Учора відбулася дуже серйозна робоча зустріч  Прем'єр-міністра  з  міністрами  оборони, внутрішніх  справ,  керівництвом  СБУ,  прикордонників  та  іншими силовими структурами.  Про  результати  цієї  зустрічі  я  буду  в подальшому  доповідати.  Ми вийшли на певні пропозиції,  які дають змогу розв'язати і це питання.

 

     ГОЛОВА. Враховуючи і цю пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  контексті  цього,  думаю,  можна  погодитися перенести цю частину статті на третє читання. Інші погоджено.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю  16  у  другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 246.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 17.

 

     ГОЛОВА. Є в депутатів зауваження? Немає. Вважаємо погодженою. Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 247.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 18 теж погоджена.

 

     ГОЛОВА. Погоджена.  Прошу  проголосувати  в  другому  читанні статтю 18.

 

     "За" - 248.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 19. Це типова, стандартна стаття.

 

     ГОЛОВА. Погоджена.  Прошу проголосувати  текст  статті  19  у другому читанні.

 

     "За" - 249.

 

     Приймається.

 

     Стаття 20.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 20 погоджена. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Я знову звертаю вашу увагу на невідповідність цієї статті двом актам, які подав Кабмін. Насамперед  законопроекту про платежі,  про який я вже казав.  Ним передбачено   встановлення   суто   судового   способу   стягнення податкових   зобов'язань,   і   відносини  кредитора-дебітора  (по бюджетних  позичках  і  державних  гарантіях,  наданих   суб'єктам підприємництва) переводяться в судову площину.

 

     Дивіться, що записано в статті 20: " органи державної податкової служби України застосовують механізм безспірного стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законодавством для  стягнення  не  внесених  у  строк  податків  і неподаткових платежів..." Це питання цивільно-правового характеру, які мають вирішуватися  в  претензійному  і  судовому  порядку.  А статтею  20  тільки  розширимо  сферу  безспірного  списання,  яка сьогодні і так занадто широка.

 

     Ідіть до судів і користуйтеся їх послугами.  Для  того  їх  і передбачено  Конституцією.  Тому  я  закликаю  не голосувати за цю статтю.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Міністерство фінансів свідомо  наполягає  на тому,  щоб ця стаття була підтримана саме в такому вигляді.  Чому?  Ми вже не вперше, не один рік говоримо про те,  що  держава  несе  значні  збитки  від неповернення кредитів, узятих під державні гарантії.  Який механізм має сьогодні уряд для відшкодування  втрат  по кредитах,  виданих під урядову гарантію в 1992 році?  Тільки в 1992 році - за один рік!  - ми прийняли таких рішень   про  надання  гарантій  для  отримання  кредитів  на  800 мільйонів  доларів.  І  вони  кожного  кварталу,  кожного   місяця починають "стріляти" на відшкодування!

 

     Це єдина   позиція,   щодо   якої  ми  наполягаємо  на  праві безспірного списання.  Згідно з поданим  нами  законопроектом  про платежі  щодо  решти позицій застосовуватиметься механізм судового розгляду.  Але саме у випадку,  коли свідомо порушується Закон про Державний   бюджет  і  не  повертається  цей  кредит,  треба  мати можливість безспірного стягнення.  Якщо ми будемо ходити по судах, то  ніколи  не виконаємо того високого завдання щодо відшкодування цих кредитів. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую.  Шановний   Ігоре   Олександровичу!   Я категорично  протестую проти такого підходу.  По-перше,  від імені Міністерства юстиції ви наголошуєте на тому,  що свідомо йдете  на утиск прав судової гілки влади.

 

     А по-друге,  ви  свідомо  йдете  на  порушення  прав і свобод громадян та юридичних осіб.  Я підкреслюю:  свідомо на це йдете. Я повертаю вас до цієї книжечки,  яка називається "Конституція". І я беруся стверджувати, Іване Степановичу, що стаття 20 саме через це суперечить   як   мінімум   десятку   статей   Основного   Закону. Перераховувати не буду, щоб вас зараз не обтяжувати.

 

     Тож давайте все-таки будувати правову державу.  Повірте мені, що  за  чинної  правової  системи  можна  стягнути,  можна визнати банкрутом.  В  інтересах   держави   може   Генеральний   прокурор пред'явити позов,  ми йому дали таку можливість: згідно зі статтею 2  Арбітражного  процесуального  кодексу  він  може  звернутися  в інтересах   держави.   І  давайте  не  запроваджувати  позасудовий розгляд, не повертатися до 37-го року в цих питаннях.

 

     Ті люди,  які давали гарантії уряду під  майно  держави,  під чесне ім'я держави, мали б думати й зважувати, що вони роблять.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я виходжу з такої логіки: якщо ми маємо  можливість  замість  того,  щоб  платити  іноземним кредиторам  за  кредити,  надані  під  гарантії  уряду,  збільшити виплату заробітної плати,  пенсій,  стипендій та інших  соціальних виплат,  то  ми  повинні  це  робити.  Якщо  ви  нас  у  цьому  не підтримаєте, уряду буде важче це зробити. От і вся логіка.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бортник. Увімкніть мікрофон.

 

     БОРТНИК В.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 189, Хмельницька  область).   Шановний   Іване   Степановичу!   Шановні депутати!  Я  цілком підтримую статтю 20 у поданій редакції,  адже мова йде тільки про кредити,  надані суб'єктам господарювання  під гарантії уряду.

 

     Скажу ще    таке.    Коли   даються   ці   кредити,   суб'єкт господарювання  записує:  будь  ласка,   у   безспірному   порядку списання. Будь-які обіцянки дає. Коли ж доходить до відшкодування, він посилається на Цивільний процесуальний кодекс,  каже:  давайте через суди, платити не хоче.

 

     Я думаю,  що  цю  норму  треба обов'язково внести в Закон про Державний бюджет.  Це принципово,  тому  що  структури  понабирали багато кредитів,  платити можуть, але не хочуть, користуючись тим, що є дірки в законодавстві.  А ті,  хто заперечує,  - це люди, які лобіюють інтереси комерційних структур.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги! Це дуже важлива стаття, і нам не можна переходити на емоції. Я цілком підтримую її правомірність у Законі про Державний бюджет.  Це дуже важливо.  Ганьба, що в нас сьогодні завис такий величезний борг.  Люди протягом кількох років крутили  по  20,  30,  50,  70 мільйонів,  а до них не можна вжити ніяких заходів.

 

     А шановним колегам юристам,  які у Верховній Раді, я радила б внести  зміни до законодавства в такому плані,  аби наші суди були українськими і відповідали за становище в державі.  Поки  що  вони захищають інтереси комерсантів, приватних осіб, і ніколи - бюджет. За всі роки, що держава судилась за те, щоб стягнути з них гроші в бюджет,  усі  абсолютно  судові  процеси  програно.  Це ганьба для України!

 

     Ця стаття - принципова. Або ми голосуємо за державу для наших людей,  або за тих злодіїв,  які за державні гроші побудували собі величезні маєтки і живуть безбідно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу   депутатів   подержавному   поставитись   і проголосувати за цю статтю. Прошу голосувати. Поіменно.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  Я  також  поділяю думку,  що  це  принципова стаття,  і ставлення до неї є критерієм ставлення до державних, національних інтересів України.

 

     Тут депутат Кармазін сказав,  що  ті,  хто  надавав  державні гарантії,  повинні були думати.  Я хочу йому сказати: ті, хто брав під державні гарантії,  також повинні були думати.  І якщо вони не думають  про  державу,  а думають,  як би вкрасти ці гроші,  то ми повинні діяти відповідним чином.  Якщо суди не  спрацьовують,  то, гадаю,  уряд  правильно  зробив з позиції інтересів держави,  коли записав цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу  проголосувати  статтю  20  у   другому читанні.

 

     "За" - 234.

 

     Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Стаття 21.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  21.  До  цієї  статті були зауваження і окремих народних депутатів,  і бюджетного комітету.  Мова йде  про те,  яким чином класифікувати ті кредити,  щодо яких,  мабуть, вже немає надії на повернення, і краще отримати половину.

 

     З бюджетним  комітетом  погоджена  така   редакція:   "Надати Міністерству  фінансів  України  право  здійснювати в 2000 році на відкритих аукціонах продаж права  вимоги  за  простроченою  більше двох    років    заборгованості    юридичних   осіб-резидентів   з відшкодування  витрат  Державного  бюджету  України  на  виконання гарантійних та кредитних зобов'язань Кабінету Міністрів України зі знижкою до 50 відсотків суми  заборгованості.  Кабінету  Міністрів України   розробити  і  затвердити  порядок  проведення  відкритих аукціонів".

 

     Це погоджено в комітеті.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги народних  депутатів!  Ігор  Олександрович зачитав погоджену редакцію.

 

     Депутат Коновалюк. Будь ласка.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Моя позиция в какой-то степени отличалась от того,  что было принято вчера на заседании  бюджетного  комитета,  поэтому  я хотел бы ее озвучить.

 

     Давайте признаемся, что по кредитным обязательствам отдельных юридических лиц,  общая  сумма  которых  800  миллионов  долларов, государство   фактически   расплатилось.   И  я  думаю,  что  есть достаточно   правовых    механизмов    реализации    имущественной ответственности.  Кроме того, есть проголосованная нами статья 20. Этого достаточно,  чтобы правительство предпринимало  определенные действия в отношении данных юридических лиц.

 

     Что касается   этих   50   процентов.   Есть  примеры,  когда гарантированные государством кредитные  суммы  целенаправленно  не возвращаются,   и   теперь  просто  будет  возможность  фактически наполовину  уменьшать,  скажем  так,  стоимость   этих   кредитных обязательств.

 

     Так что прошу эту статью исключить из данного проекта закона.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний Ігоре  Олександровичу!  Я  однозначно  підтримаю   цю   статтю   і проголосую,  і  своїх колег запрошу,  але в тому разі,  якщо це не стосуватиметься фірми "Земля і люди" і 75 мільйонів  доларів,  які ця структура до сьогодні винна нашій державі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  можу  тільки  прокоментувати,  що  кожне  це рішення буде оформлятися рішенням Кабінету Міністрів.  І воно буде зроблене публічно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор". Ігоре Олександровичу!  Я принципово підтримую думку  про  те,  що  можна торгувати   боргами.   Але  в  мене  виникає  запитання:  чому  50 відсотків? Адже є такі борги, які мають значно менший дисконт, ніж 50 відсотків.  Може, 20 відсотків, може, 10. І якщо ми виставляємо на відкритий аукціон,  то чому обмежуємо вже п'ятдесятивідсотковим дисконтом? Це не подержавному.

 

     І пропонував би залишити тільки формулу: "відкритий аукціон",  а він сам визначить,  який дисконт може бути для торгівлі боргами.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я погодився б з такою пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович погоджується.

 

     Депутат Пинзеник.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги!  Очевидно, у цьому залі було б немало таких,  хто бажав би  купити  деякі  ліквідні  зобов'язання перед  бюджетом  за  половину ціни.  Ми чудово розуміємо,  що буде продаватися в першу чергу:  ті зобов'язання,  які  треба  зменшити приблизно наполовину.

 

     Тому ми  підтримуємо  пропозицію  про  вилучення взагалі цієї статті із законопроекту про бюджет.  Проблема є - нехай  уряд  дає пропозиції в окремому законодавчому акті. Усе це має бути детально розписане. Пропонуємо вилучити цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ). Народний рух України. Шановний Ігоре Олександровичу! Якщо ми підтримали   статтю   20,    передбачене    безспірне    стягнення заборгованості по кредитах,  наданих під державні гарантії, то для чого продавати боргові зобов'язання зі знижкою?

 

     Мабуть, має рацію Віктор Михайлович Пинзеник.  Чому має  бути знижка 50 процентів,  якщо ми можемо безспірно стягти? А якщо борг абсолютно безнадійний,  то його і зі знижкою 50 процентів ніхто не купить.

 

     І потім,   хто   визначатиме,  чи  борг  безнадійний,  чи  не безнадійний?  Той,  хто продає?  Тобто в цій статті  надто  багато накручено внутрішніх суперечностей і ще й суперечностей зі статтею 20.  Справді,  варто її зняти і розв'язувати це питання в окремому законодавчому  акті,  а  не  в Законі про Державний бюджет на 2000 рік.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бортник.

 

     БОРТНИК В.Ф.  У  цілому  підтримуючи  статтю   20,   я   хочу роз'яснити   депутатам,  що  серед  структур,  яким  уряд  надавав гарантії,  є  такі,  що  не  мають  абсолютно  ніякої   власності, стягувати з них нічого.  Єдине,  що можна стягти, - це рештки того кредитування, які ще залишилися. Тому ця норма повинна залишитися. Єдине,   в   чому   я   підтримую  колег  депутатів,  -  не  треба застосовувати знижку 50 відсотків,  бо, може, є більший потенціал, є  менший  потенціал,  і  тому має бути виписано окремий механізм, затверджений  Кабінетом  Міністрів.  Але  цей  механізм  має  бути достатньо  прозорим.  І  це  повинно  бути  джерелом фінансування, наприклад,  АПК  чи  інших  галузей,  яке  контролювалося  б  цими галузями, щоб не було обману.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.  Спасибо,  Иван  Степанович.  Уважаемые коллеги из большинства!  Вас пресса начала называть  большевиками.  Так  вот, если   вы  проголосуете  за  эту  статью,  то  станете  настоящими большевиками,  потому  что  статья  21   -   это   форма   скрытой экспроприации.  Поэтому я прошу не голосовать за нее, а поддержать предложение Пинзеника, потому что в статье 20 все решено.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні   народні депутати!  Я і на засіданні Погоджувальної ради, і в Кабміні казав і кажу зараз, погоджуючись і з Пинзеником, і з Ключковським, що це корупційна стаття.

 

     Уявіть собі: два роки тому взяли в борг 100 мільйонів.  Сьогодні не оголошують  про  банкрутство,  свідомо чекають.   Нам   відомий  уже  весь  перелік  підприємств,  які  є ліквідними.  Тому  цю  статтю  треба  вилучити,   підкреслюю,   як корупційну.

 

     ГОЛОВА. Депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка Крим).  Шановний Іване Степановичу,  дякую.  Шановні колеги,  у мене два запитання. Ігоре Олександровичу,  ви  записали  в  зовнішній  борг  5 мільярдів 957 мільйонів 583 тисячі.  В економічному меморандумі на  сторінці  13 сказано,  що  ця  сума  становить:  2,5 мільярда від приватизації, рентна плата - 216 мільйонів і 1,2 мільярда  -  плата  за  транзит нафти,  газу  та аміаку.  Всього 3,916 мільярда.  А де розшифровка решти - 2 мільярдів 41 мільйона?  Загубили два мільярди!  Це перше запитання.

 

     І друге.  Ви  знаєте,  що  є  постанова  Кабінету Міністрів і перелік підприємств,  які підлягають  приватизації  у  2000  році. Навіть неозброєним оком видно, скільки вони коштують. Ви записуєте 2,5 мільярда, а я вважаю, що там 40 мільярдів.

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О. На жаль, це питання не стосується статті, яку ми зараз обговорюємо. Я після перерви подивлюся цифри і дам вам точну відповідь із усіх цих позицій.

 

     ГОЛОВА. Є дві принципові пропозиції: одна за вилучення цієї статті, друга - за її збереження.

 

     Депутат Терьохін (Шум у залі).  Зараз надам вам. Ну, не можна з кожного питання...

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні  депутати!  Я  тільки  на  ваш розсуд після виступу народного депутата Бортника.

 

     По-перше, борги  купуються  або продаються лише тоді,  коли є теоретична можливість щось  стягти.  По-друге,  сьогодні  гарантії держави  видаються  таким  чином.  Береться  одноразовий маленький платіж під гарантії.  Після того,  якщо Кабінет Міністрів  платить гроші з бюджету за недбайливого боржника,  не береться жодна плата за фактичне кредитування цього боржника.  Тобто  боржнику  вигідно тримати  прострочення  з  державних  гарантій,  бо  він  нічого не сплачує.  Якщо ж поєднати це з нормою про можливість дисконтування та ще й до 50 відсотків,  то можна зробити єдиний висновок,  що це справді, як сказав депутат Кармазін, відверто фінансово-корупційна стаття. Тому підтримувати її не можна.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановні народні депутати! Я хочу застерегти вас у цьому і в інших випадках від лобового підходу.  Як  правило,  дані статті  складніші і не такі примітивні,  щоб можна було вирішувати таким  чорно-білим  підходом:  або  так,  або  ні.  Є   пропозиція голосувати за цю статтю, є пропозиція голосувати проти.

 

     Але можлива  третя  пропозиція.  Я  пропоную голосувати за цю статтю,  відрубавши їй хвоста,  тобто  слова  "із  знижкою  до  50 відсотків суми заборгованості".

 

     Аргументую. Депутат  Терьохін  добре  знає  (й  інші депутати теж), що у всьому світі боргами торгують. У нас ситуація з боргами складна і треба торгувати ними. Звичайно, є пікантний момент...

 

     ГОЛОВА. Це вже повтор.  Ігоре Олександровичу,  коментуйте,  і будемо голосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Я бачу, що принаймні у групи народних депутатів є антикорупційні намагання.  Я готовий цю статтю перенести на третє читання.  Ми обговоримо її в  бюджетному комітеті.

 

     ГОЛОВА. Стаття   переноситься   на   третє   читання.   Немає заперечень? Немає.

 

     Стаття 22.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 22 погоджена. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 22.

 

     "За" - 183.

 

     Депутат Шеховцов. Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ 52,  Донецька область).  Шановні колеги! Звертаю вашу  увагу  на  те,  що  пропонується  спростити  порядок набуття  чинності  урядових угод про кредитування для фінансування дефіциту Державного бюджету.  Ну, я знаю позицію Прем'єр-міністра: спростити,  щоб швидше було, бо Верховна Рада довго розглядає. Але я наполягаю на тому,  щоб у всякому разі частину першу цієї статті вилучити.  Спрощення  тут  не  на  користь.  Усувається  публічний характер обговорення таких  угод.  Тільки  сьогодні  в  розмові  з депутатами   нашої   фракції   один   високий   урядовець  сказав: "Відповідальна посадова особа в уряді підписала гарантії.  Було  3 мільйони,  зараз - понад 60".  Такі страшні відсотки.  Бачили очі, але підписували. Очевидно, було вигідно.

 

     Таким чином,  ідеться про те,  що Верховна Рада як  публічний орган мусить усе-таки контролювати, наскільки дані угоди вигідні.

 

     У чому  проблема,  шановні?  Тепер  є  більшість,  вона  може оперативно,  швидко розглянути, але все-таки публічний характер не усувайте, будь ласка. Отже, пропоную вилучити цю частину.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Ігоре Олександровичу,  я хотів би знати,  що має на  меті частина  друга  статті 22,  де надається право на випуск облігацій зовнішніх державних позик. Знаємо фінансовий стан нашої країни. То чим  можуть  забезпечити  ці  облігації?  Чи  не буде це на зразок земельних облігацій, які пробували випустити і поширити за Леоніда Кравчука?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мені нічого невідомо про земельні облігації.  А стосовно висловлених зауважень хочу сказати таке.

 

     Конституцією передбачено,  що борги, які бере на себе держава у межах затверджених бюджетом рішень,  не потребують ратифікації у Верховній Раді.  Борги понад затверджений  ліміт  (зовнішнього  чи внутрішнього  запозичення)  обов'язково  повинні бути ратифіковані Верховною Радою.

 

     Коли ми працюємо з бюджетом, то у відповідному комітеті даємо повний  план  і  повну розкладку боргових проектів.  Вони повністю проходять всю експертизу.  Ідеться  про  те,  що  частиною  першою статті  ми просто регулюємо (це питання вже врегульовано) зовнішню сторону даного питання.  Це  стандартна  вимога,  оскільки  ми  не знаємо,   з  якого  моменту  набирає  чинності  угода,  якщо  вона підписана відповідно до Конституції в межах затвердженого бюджету. Тут немає ніяких намагань уникнути контролю.  Якщо в межах бюджету

- то це все подається разом із бюджетом,  якщо понад бюджет  -  то воно все обов'язково буде затверджуватися Верховною Радою.

 

     Що стосується  частини  другої  статті,  то  вона має для нас зараз  винятково  важливий  характер.   Цією   статтею   практично регулюється  порядок  конверсії  нашого боргу.  Наш зовнішній борг складається із п'яти елементів,  різних за  типом  інструментів  і боргових  зобов'язань.  Ми  будемо  його  переоформляти  в  єдиний інструмент,  який буде довшим на сім років і матиме  значно  нижчу ціну.  Дана  стаття юридично регулює нормативні підходи до випуску тих облігацій. Це те, в що буде реструктуризований наш борг.

 

     Я знову повертаюся до зауваження пана Терьохіна щодо  частини третьої. Ми його просто технічно не врахували. Йдеться про те, щоб поставити блок по  облігаціях  внутрішньої  державної  позики.  Ми можемо включити ваше зауваження, якщо ви зараз його подасте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  У принципі підхід, записаний у частині першій, правильний.  І в нас на розробці є зміни до Закону про  міжнародні договори, котрі передбачають приблизно таку саму норму.

 

     Але, Ігоре  Олександровичу,  ми  маємо у частині третій після слова "комісій" вилучити слова  "податків  та  інших  обов'язкових платежів".  Чому? Тому що згідно з нашим податковим законодавством зовнішні позики звільнені від цих податків і плат за  репатріацію. Це є в законі.

 

     Стосовно внутрішніх   позик.  Нагадую  вам,  шановні  народні депутати,  що ми долали вето  Президента  на  його  пропозицію  не оподатковувати   доходи   від   ОВДП,  тоді  як  інші  доходи  від кредитування живої економіки мали б оподатковуватись.

 

     Тому статтю 22 можна приймати,  вилучивши з  частини  третьої слова "податків та інших обов'язкових платежів".

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, погоджуєтесь?

 

     Депутат Кармазін, і будемо голосувати.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую, Іване Степановичу. Я звертаюсь до вас і до всіх народних депутатів.  Ми з  вами  маємо  ті  проблеми,  які накрутив  уряд.  Ми  маємо  наш  зовнішній борг не 12 мільярдів (я стверджую це),  а  набагато  більший.  Ми  будемо  свідками,  коли доведемо це абсолютно в сесійній залі.

 

     Але сьогодні  ми  хочемо поглибити ситуацію,  оскільки чинимо всупереч основному документу - Конституції. У статті 9 Конституції визначено,  що "чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною  Радою  України,  є  частиною  національного законодавства   України".   І  тоді  ми  зобов'язані,  і  тоді  ми відповідаємо як держава.  У частині другій  цієї  статті  -  знову механізм  випуску облігацій зовнішніх державних позик.  Вигідно чи не вигідно? Це ті ОВДП, які знищили нашу економіку.

 

     Ігоре Олександровичу,  не треба,  бо ви теж  Якби ніхто з вас не  був  причетний із цього складу уряду до випуску тих облігацій, тоді можна було б...

 

     ГОЛОВА. Я прошу не вести дискусію.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Тому і перша,  і друга,  і третя частини  цієї статті  потребують перенесення на третє читання.  Тому що це треба виписати в рамках головного документа - Конституції.

 

     Іване Степановичу, ви є гарант

 

     ГОЛОВА. Вимкніть!  Юрію Анатолійовичу,  ви  можете  висловити окрему думку.  Але коли більшість промовців говорили, що ця стаття потрібна,  ви її трактуєте зовсім по-іншому   Це  може  бути  ваша особиста думка,  але не треба ж так довго зловживати регламентом і переконувати когось.

 

     Я прошу  проголосувати  статтю  22  з  урахуванням  зауважень депутата   Терьохіна,   які  погоджені  з  Ігорем  Олександровичем Мітюковим. Голосуємо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я готовий виступити на засіданні комітету, який очолює депутат Кармазін,  з окремою доповіддю з цього питання, щоб зняти всі зауваження.

 

     "За" - 236.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Наступна стаття  23.  До  неї  були  висловлені зауваження   бюджетного   комітету.   Вони  стосуються  того,  щоб встановити ліміт державних гарантій у сумі 600 мільйонів гривень і запровадити плату за отримання гарантії в обсязі 1 відсотка від її суми. Відповідні зміни внесені до статті і погоджені з Комітетом з питань бюджету. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ігоре Олександровичу, в першому варіанті, який подавав уряд,  усе було записано абсолютно  чітко.  Скажіть,  будь ласка, чому обмежується плата за видачу гарантій 1 відсотком?

 

     Гарантії видаються  і  плата  за  них залежить від того,  яка ризикованість   операції    і    наскільки    ліквідний    дебітор (позичальник).   Тому   ви   правильно   записали:   "розмір  якої встановлюється Міністерством фінансів".  А так, як записав Комітет з  питань бюджету,  котрий визначив чомусь 1 відсоток,  - хто його знає.  Державні гроші дешеві.  Можуть бути і недешеві,  правда? Це неправильно.  Тому  пропонується  проголосувати  цю  дуже  важливу статтю з  обмеженням  обсягу  600  мільйонами  гривень,  як  подав Комітет з питань бюджету,  але з визначенням, що плату за гарантію встановлює Мінфін, а не 1 відсоток.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк.

 

     КОНОВАЛЮК В.І. Уважаемый Игорь Александрович! Вчера, обсуждая эту  статью в комитете,  мы приняли для себя решение,  чтобы часть первую этой статьи дополнить,  что данные встречные гарантии могут выдаваться в полной сумме выданных государственных гарантий, обем которых в 2000 году не может превышать 600 миллионов гривень.

 

     Поэтому мы просим  включить  эти  изменения  в  первый  абзац данной статьи.

 

     ГОЛОВА. Включено.   Це  вже  повторюється  пропозиція.  Ігоре Олександровичу, ви згодні?

 

     МІТЮКОВ І.О. Погоджуюся.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати з цим доповненням редакцію статті 23 в другому читанні.

 

     "За" - 251.

 

     Приймається.

 

     Стаття 24.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Тут  є  два  питання.  Перше.  У  цілому стаття стосується видатків.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   депутати    знають,    вони ставитимуть запитання.

 

     МІТЮКОВ І.О. Є пропозиція по цій статті: прийняти її, крім першого абзацу і додатку

 2, їх перенести на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Якраз  про  перший  абзац  хотів би згадати.  На сторінці 65 ви даєте розклад заходів,  що пов'язані з мінімізацією наслідків  Чорнобильської  катастрофи,  який  повністю  суперечить тому, що проголосовано в першому читанні.

 

     Причому ні народні депутати,  ні наш екологічний  комітет  не подавали подібних пропозицій.

 

     Про що  йдеться?  Іване  Степановичу,  капітальне будівництво припиняється взагалі,  тобто людям  з  другої  зони,  які  чекають відселення,  -  дірку від бублика.  Взагалі зламане життя у людей. Більше того,  боргів за минулі роки  утворилося  65  мільйонів,  а фінансування - 41 мільйон. Навіть не розрахуємося з боргами.

 

     До Пенсійного фонду перераховується 600 мільйонів гривень, причому метаморфоза: за два місяці було 200 мільйонів,  потім  -  400 мільйонів,  потім - 600 мільйонів.  І це тоді,  коли в середньому на одного чорнобильця припадає пенсія 700 гривень на місяць.

 

     Нарешті, останнє. Іване Степановичу, а на заходи, пов'язані з роботами в зоні відчуження?  Планується тільки заробітна плата. Ні на дамби, ні на захисні споруди тощо нічого не передбачається. Про що ж ми думаємо?

 

     Міністерство фінансів підготувало цей  розподіл  виключно  із своїх міркувань. Не враховуються реалії.

 

     Тому я  наполягаю на тому,  щоб на друге читання було внесено те, що проголосовано в першому читанні. Там усе відпрацьовано.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  прокоментуйте.  Я думаю, що ці зауваження слушні.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Добре  розумію,  що  ці  аргументи  ще потрібно обговорити.

 

     ГОЛОВА. Тобто Ігор Олександрович пропонує неузгоджені позиції цієї статті перенести на третє читання і привести у відповідність.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Іване  Степановичу,  вибачте.  Ще  в четвертому абзаці після слів "у межах їх загального обсягу" потрібно  додати: "за  погодженням  із  Комітетом  Верховної  Ради  України з питань бюджету".  Це узгоджена позиція.  Тобто  ми  голосуємо  все,  крім першого  абзацу  цієї статті,  з урахуванням зауваження бюджетного комітету, про яке я зараз сказав.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька    область).   СДПУ(о).   Вельмишановний   Ігоре Олександровичу!  Ми сьогодні  погодили  позицію  про  фінансування додатків до "Голосу України" національними мовами у сумі 600 тисяч гривень. Ми маємо надії, що це буде враховано до третього читання. А  також  приймається уточнення до частини четвертої статті 24 про погодження  з  Комітетом  з  питань   бюджету.   Я   пропоную   це проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Костицький.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Мені здається,  що при підготовці проекту бюджету до другого читання  у нас  інерція  великої  нелюбові  до юристів,  яка була в радянські часи,  виявилася повною мірою.  І  я  хотів  нагадати,  що  багато впливових  людей  публічно  обіцяли,  здається,  і  ви  обіцяли на засіданні  фракції  переглянути  у  бік  збільшення,  а   точніше, врегулювати  фінансування Академії правових наук,  яка є державною так само,  як і інші три - медична,  аграрна  і  педагогічна,  але опинилася  у  фінансовій прірві.  І тоді виникає запитання:  хто ж готуватиме проекти законів?  Якщо не вчені-юристи,  тоді, напевно, закордонні юридичні фірми треба запросити.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Саме тому ми і просимо перший абзац і додаток 2 перенести на друге читання.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів,  які тримають руки.  Чи  ви чуєте,  що  ми цю статтю переносимо на третє читання?  Я прошу вас внести свої пропозиції при погодженні цієї статті. Тобто стаття 24 переноситься на третє читання.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Ні,  тільки  перший  абзац  і  додаток  2,  де конкретні цифри, а решта - з погодженнями...

 

     ГОЛОВА. Тоді  прошу  проголосувати  редакцію  статті   24   з пропозицією,  внесеною Ігорем Олександровичем (Шум у залі). Так, і депутатом Яценком. Ставлю на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми все обговорюватимемо під час доопрацювання в третьому читанні.

 

     "За" - 237.

 

     ГОЛОВА. Прийнято. Стаття 25.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 25 погоджена, прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Шановні  колеги,  пропонується  перенести  цю статтю на третє читання.  Оскільки ми проголосували  перенести  на третє  читання  ряд  статей,  які  кореспондуються зі спеціальними фондами бюджету,  то хай і ця стаття йде на узгодження до третього читання,  тим більше що вона суперечить наступній статті. Наступна стаття,  яка встановлює  пріоритети,  тоді  нічого  не  варта.  Бо відповідно до статті 25 спеціальні фонди мають особливі пріоритети і підлягають використанню за цільовим призначенням.

 

     Тому пропонуємо перенести на третє читання.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У мене немає зауважень.  Я тільки прошу Віктора Михайловича частіше приходити на засідання бюджетного комітету. Ми всі ці питання вже там,  так би мовити,  добре обсмоктали,  аж  до маленької  кісточки.  Я  готовий  вам дати пояснення,  але якщо це робити зараз, то згаємо час.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю  25   у   запропонованій редакції.

 

     "За" - 203.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Давайте перенесемо на третє читання,  бо тільки марнуємо час.

 

     ГОЛОВА. Ви бачите,  яка розбіжність?  Ми можемо все перенести на третє читання, але ж треба якось виконувати свої обов'язки.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я можу тільки так прокоментувати. Подивіться на головних розпорядників коштів:  хто має спеціальні рахунки,  а хто ні.  Я ще раз підкреслюю: органи законодавчої, виконавчої, судової влади не мають спеціальних рахунків.  Йдеться про освіту і охорону здоров'я  -  ті  бюджетні  установи,  які  надають  платні послуги населенню.  Вони заробляють ці кошти  своїми  головами,  руками  і мають  право  на  те,  щоб мати спеціальний рахунок.  Поговоріть з будь-яким ректором вузу або з будь-яким  головним  лікарем,  і  ви зрозумієте,  що це треба зробити.  Але якщо раніше вони тримали ці рахунки в комерційних банках,  то  сьогодні  в  кожному  районі  є казначейство,  і ми кажемо їм: відкрий спеціальний рахунок і рухай кошти в межах затвердженого кошторису. Ось про що йдеться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Вчора на  Координаційній раді ми погодили питання,  що додамо до першого абзацу статті 25 такі слова: "та рахунки закордонних дипломатичних установ України". Але це тут не записано, Ігоре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     ПУХКАЛ О.Г. Фракція "Батьківщина" проголосує, якщо...

 

     ГОЛОВА. Приймається.  З  цим  доповненням прошу проголосувати редакцію статті 25. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Та скільки можна говорити! Ліс рук. На третє читання.

 

     Стаття 26.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 26 затверджує перелік захищених  статей, узгоджена з бюджетним комітетом. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження до статті 26? Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.    Фракция    коммунистов.    Уважаемый   Игорь Александрович! Вы здесь записали: "трансферти населенню, пов'язані з  соціальним  захистом та соціальним забезпеченням".  При этом не сделали расшифровку:  будет ли  относиться  к  защищенным  статьям финансирование компенсации по обесцененным вкладам населения.

 

     В этом  году  вы  не  выполнили  защищенную  статью.  Из  200 миллионов  гривень,  которые  надо  было  вернуть  по  компенсации вкладов населения,  вы вернули только 10 миллионов,  и опять вы ее прячете за этим текстом.  Поэтому есть предложение дополнить здесь словами:   "в   тому   числі   компенсація  знецінених  заощаджень населення".

 

     МІТЮКОВ І.О. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Приймається. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Наш комітет вже три роки як виходить з пропозицією до переліку захищених статей додати ще одну:  "Відшкодування та повернення зайве  сплачених  податків, зборів і обов'язкових платежів відповідно до закону".

 

     Що сьогодні  відбувається?  Навіть  коли після митарств у ДПА платник податку отримує платіжку для того,  щоб забрати свої гроші

-   переплачені   податки   або  відшкодування  ПДВ,  казначейство відповідає:  ні,  зачекайте,  будь ласка,  тому що в мене  є  інші пріоритети. Між іншим, я вам нагадую, що величезні проблеми були в листопаді минулого року.

 

     Тому Комітет з питань фінансів просить до переліку  захищених статей додати зазначену статтю і тоді всі будуть у рівних умовах.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати,  як  кажуть,  любов повинна бути взаємною.  Тоді давайте до переліку захищених  статей додамо  податкові  платежі  до  бюджету.  Зміст цієї статті зовсім іншого характеру - соціального.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановний Ігоре Олександровичу! Я прошу обов'язково до переліку захищених статей внести пенсії і фінансування  соціальних потреб інвалідів. Це безумовно треба зробити. І я підтримую колегу Донченка з приводу  того,  що  було  сказано  стосовно  заощаджень громадян.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Це   підтримується,   ми  можемо  просто  дати розшифровку позиції "трансферти населенню".

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Уся проблема стосовно запитань, які зараз задає і Терьохін,  і інші,  полягає в тому,  що того,  що ви  вимагаєте, немає  в  структурі  видатків економічної класифікації.  Структура видатків  економічної  класифікації  -   це   структура   видатків бюджетної установи,  де не передбачається повернення ні пенсій, ні заборгованості по податках.  Це економічна класифікація.  Візьміть її, подивіться, як вона розписується. Це перше.

 

     Друге. Яка  проблема тут не записана?  Вона вже була вирішена минулого року, про що, до речі, говорив депутат Донченко. Тут біля кожного видатку повинні бути коди бюджетної класифікації.  От коли будуть  проставлені  коди,  зразу  стане  зрозуміло,  які   статті захищені, в тому числі соціальні, а які незахищені.

 

     Тому в  цілому можна її підтримати,  але зобов'язати,  щоб на третє  читання  були  поставлені  коди  і  чітко   виписана   саме економічна  класифікація,  структура.  А  якщо ви хочете щось інше захищати, то робіть і зовсім іншу статтю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановний,  так якраз же про це говорили і Сушкевич, і Донченко,  і  з  цим  погоджується Ігор Олександрович.  І на третє читання вони можуть виписати конкретно.

 

     А зараз порушено питання про принципове захищення статей.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я думаю, що депутат Асадчев висловив дуже слушну пропозицію.  Так,  ми приймаємо пропозиції Донченка і Сушкевича, і ви нам даєте доручення викласти з кодами,  які враховують видатки, про які говорилося.  І всі інші ми теж розпишемо по кодах, не буде ніяких проблем.

 

     ГОЛОВА. Так,  з'ясували.  Прошу  проголосувати  статтю  26  з урахуванням зауважень депутатів Донченка, Сушкевича, Терьохіна.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Я звертаюсь  до  фракцій:  якщо  від  фракції  виступив один, другий, третій представник, то, очевидно ж, досить. Стаття 27.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 27 погоджена. Прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Щодо статті 27 депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний пане Голово! Я звертаюся до вас. Ми щойно  проголосували декілька статей.  Я хочу нагадати,  що проект Закону про Державний бюджет на 2000 рік складається не  тільки  зі статті  71,  а  й  з  двох  додатків.  І саме статті 24 і 25,  які перенесені на третє читання, мають посилання на додаток 2. Якщо ми переносимо на третє читання ці статті, то повинні зараз розглянути цей додаток,  бо інакше на третє читання залишиться левова  частка роботи.

 

     І я  просив  би  не  ігнорувати депутатів,  які хочуть внести пропозиції щодо порядку розгляду  і  щодо  того,  щоб  можна  було отримати  рішення  сьогодні  з приводу статей,  які розглядаються. Оскільки,  як сказав Ігор Олександрович,  є не  тільки  спеціальні рахунки,  які зазначені, а є й інші. І для того щоб було зрозуміло суть  того,  заради  чого,   власне,   приймаються   рішення   про перенесення  на  третє  читання,  цей додаток має бути розглянутий саме зараз.  І стосовно розпорядників коштів,  і на  що  ці  кошти спрямовуються,  і  як  вони  можуть бути витрачені без спеціальних рішень.

 

     Тому я  просив  би,  щоб  ми  після  прийняття  рішення   про перенесення  на  третє читання одразу повернулись до додатку 2,  а вже потім йшли далі по статтях.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  Ігор  Олександрович  стежить  за   цим процесом  і  він  там,  де  потрібно,  попросить  нас  уточнити чи переголосувати.  А вам дякую за те,  що так стежите за тим,  що ми проголосували.

 

     Депутат Петренко. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Ігоре  Олександровичу, Комітет  з  питань економічної політики підтримав мою пропозицію в статті 27 після слів "у  2000  році"  замість  "до  10  відсотків" записати  "10  відсотків".  Ці  кошти  не  з бюджету,  це кошти за вчинення консульських дій і спрямовуються на  потерпілих  громадян за   кордоном.   Це  мінімальна  сума,  яка  виділяється  для  цих потерпілих громадян,  а також на  матеріальне  облаштування  наших представницьких органів.

 

     Давайте погодимося  з  цією  пропозицією  Комітету  з  питань економічної політики.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  вважаю,  що  якщо  ми   записуємо   "до   10 відсотків", то автоматично буде використано 10. Йдеться про те, що це бюджетні  кошти,  які  заробляє  бюджетна  установа.  Але  якщо бюджетний комітет підтримає цю пропозицію, я погоджуся.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С. Ігоре Олександровичу, ми в Комітеті з питань прав  людини,  обговорюючи  питання  про  те,  що  держава  винна, поставивши  штампи тим громадянам-українцям,  які приїхали з інших республік СНД у 1992 році,  а тепер через вісім років їх позбавляє громадянства,  вони  не  можуть приватизувати квартиру,  не можуть проводити ніяких  дій.  То  ми  внесли  пропозицію  передбачити  в бюджеті близько мільйона гривень,  щоб повернути цим людям те,  що вони втратили.

 

     Тому я вношу пропозицію,  можливо,  з цієї статті та ще плюс, оскільки  є  вина  МЗС  у  тому,  що людей в оману ввели,  давайте передбачимо ці кошти, до мільйона гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ваша пропозиція безпосередньо  цієї  статті  не стосується.  Йдеться  про  додаткові видатки по лінії Міністерства закордонних справ.  Ви пропонуєте  зробити  додаткові  видатки  по іншому міністерству.

 

     Я готовий,  давайте  ми  під  час  роботи  над  додатком 2 це питання опрацюємо.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви підготуйте пропозиції до додатку 2.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Пропозиція слушна.  Давайте ми її розглянемо  і вирішимо. Але цієї статті вона не стосується.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.   Дякую.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Комітет у закордонних справах  просить  замінити  "до  10 відсотків" на "не менше 10 відсотків". Тобто встановити, що у 2000 році  не  менше   10   відсотків   коштів   у   іноземній   валюті використовуватиметься на передбачені витрати.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  гадаю,  буде справедливо, якщо ми приймемо це.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я думаю,  що буде справедливо, якщо ми приймемо попереднє рішення, запишемо "10 відсотків" і цим обмежимося.

 

     ГОЛОВА. Тобто давайте виконаємо 10 відсотків,  а потім будемо не менше 10. Така ваша пропозиція?

 

     МІТЮКОВ І.О. Так.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати  редакцію  статті  27  у  другому читанні.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято.

 

     Наступна стаття.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 28. Прошу підтримати, вона погоджена.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів зауваження? Немає.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  28  у другому читанні.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 255.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 29.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Прошу підтримати,  вона погоджена  з  бюджетним комітетом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги,  у нас до статті 47 практично всі статті погоджені.  Тому,  щоб прискорити процес,  давайте якщо немає заперечень, до статті 47 усі разом проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Не сприймається ця пропозиція.

 

     Депутат Петренко. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Иван  Степанович,  я по пункту 5.  Здесь,  где говорится "про  фінансування  в  установленому  порядку  державних капітальних   вкладень   на   пускових   об'єктах   Чорнобильської будівельної програми",  нужно дополнить:  "капітальних вкладень на пускових   об'єктах   вугільної  галузі,  затверджених  Постановою Кабінету Міністрів  України  1921".  Программа  развития  угольной промышленности принята. Надо обязательно внести такое дополнение в пункт 5.

 

     И второе предложение.  Эту  же  статью  дополнить  еще  одним пунктом: "погашення заборгованості з регресних платежів та разових виплат".  Потому что очень много предприятий обявлены банкротами, и люди оказались без социальной помощи.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  думаю,  що  це  питання  не  стосується цієї статті, тому що ми статтю 29 прив'язуємо до статті 6, де визначили спеціальні фонди.  Фінансування капітальних вкладень, у тому числі щодо шахтарської проблеми,  не є спеціальним  фондом,  тому  що  у нього немає спеціально прив'язаного джерела.

 

     Це питання, про яке ви кажете, ми будемо опрацьовувати...

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  депутата  цікавить не до якої статті, а суть проблеми.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Суть проблеми полягає в тому,  що ми повинні це питання  обговорити  разом з додатком 2,  який перенесено на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Так, депутат погоджується.

 

     Депутат Пинзеник.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги,  ми перенесли на третє читання статті 5 і 6, а цією статтею хочемо узаконити закріплення видатків за спеціальними фондами. Немає логіки в цьому. Пропонується статтю 29 також перенести на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Прошу    проголосувати    редакцію   статті   29   із зауваженнями, які ми обговорили. Прошу голосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, перенести на третє читання.

 

     ГОЛОВА. На третє читання? Знімається з голосування.

 

     Стаття 30. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  думаю,  що  депутат  Турчинов  вніс   слушну пропозицію. У нас статті 30, 31, 32 і 33 погоджені.

 

     ГОЛОВА. Давайте голосувати постатейно.

 

     До статті 30 немає зауважень? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 253.

 

     Стаття 31. Немає заперечень? До статті 32 немає заперечень?  Є.  Тоді ставлю на голосування статтю  31  у другому читанні.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято.

 

     Щодо статті 32 - депутат Шеховцов.

 

     МІТЮКОВ І.О. З бюджетним комітетом ця стаття погоджена.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, депутат Шеховцов говорить.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Шановні колеги, я привертаю вашу увагу до того, що у нас і  так  майже  не  діє  законодавство  про  відшкодування потерпілим від правоохоронної системи,  мається на увазі незаконно притягнутим до кримінальної відповідальності.

 

     Одна з  причин  яка?  Людина  змушена  домагатись   отримання компенсації  в разі незаконного арешту,  тортур тощо в тому самому місці,  де діють та сама міліція і прокурор,  і судді,  які  мають безпосереднє  відношення до незаконних дій щодо нього.  І от тепер цією статтею  ми  тільки  підсилюємо  це  порушення  прав  людини, оскільки   якщо   з   бюджету   правоохоронних   органів  це  буде відшкодовуватись,  зрозуміло,   що   керівництво   адміністративно тиснутиме на своїх підлеглих,  щоб вони робили все можливе, аби ця людина відмовилася від спроб отримати відшкодування. Тобто міліція починає порушувати вдруге кримінальну справу, знаходить якісь інші підстави,  щоб переслідувати  в  кримінальному  порядку,  шантажує людину.  Тому  це  має  бути  відшкодування  із  загального  фонду Держбюджету,  окремою статтею,  не пов'язане  з  утриманням  цього правоохоронного органу.

 

     Потрібно цю статтю доопрацювати.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Проблема   полягає  в  тому,  що  в  бюджетній класифікації у нас немає такої загальної статті, на яку можна було б  відносити  ті  чи  інші  відшкодування.  Тоді  треба створювати окремий рядок у бюджеті  спеціально  на  відшкодування.  Але  якщо рішення суду є,  його потрібно виконувати.  І виконувати, виходячи із видатків, які є в бюджеті. Логічною, на нашу думку, є прив'язка саме  до  тих  органів,  діями  яких  завдано шкоди людині,  і суд визнав, що це дійсно так і є.

 

     ГОЛОВА. Депутат Богословська.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Спасибо.  Уважаемые коллеги! Я убедительно прошу   перенести  эту  статью  на  третье  чтение  и  обязательно Министерству   финансов   рассмотреть    необходимость    создания специального  фонда.  Это основа соблюдения прав человека.  Нельзя допускать возмещения вреда за счет тех органов, действиями которых этот вред причинен. Практически никогда такого возмещения не будет и действительно эти органы будут самопровоцироваться на то,  чтобы найти все-таки любую форму ответственности того лица,  в отношении которого применены незаконные действия.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко.

 

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   101, Кіровоградська  область).  Я  считаю,  как и многие депутаты,  что отвечать за ошибки должны конкретно те люди, которые их совершили, и возмещать из своей заработной платы.

 

     Учитывая, что  у  них  такой  зарплаты сегодня просто нет,  я предлагаю оставить  статью  в  той  редакции,  которая  предложена Кабинетом  Министров.  И  нечего свои ошибки перекладывать на весь бюджет.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 32 в редакції, запропонованій у другому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 207.

 

     Не зрозуміли?   Прошу  проголосувати  редакцію  статті  32  в запропонованій редакції в другому читанні.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Шановні народні депутати,  згідно  з  Регламентом  головуючий може  продовжити  засідання на 15 хвилин.  Я хотів би вас просити, щоб ви зобов'язали головуючого продовжити засідання до 16 години і працювати в такому ж темпі, як ми це робили зараз.

 

     Не буде заперечень, щоб попрацювати до 16 години,  а потім розійтись по комітетах для узгодження  статей, які ми переносимо на третє читання?  Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Оголошується перерва до 16 години.