Стенограма пленарного засідання

21 січня 2000

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  21  с і ч н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

    Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Сьогодні виповнюється 60 років одному із  корифеїв,  станових  хребтів  нашої  держави,  нашої економіки поважному  депутату   Омеляну   Парубку.   Дозвольте   від   імені керівництва Верховної Ради,  від себе особисто,  від усіх народних депутатів сердечно його поздоровити з  цією  річницею  і  побажати добра,  здоров'я  й  удачі,  удачі,  удачі.  Добра  тобі,  Омеляне (Оплески).

 

     Прошу сідати.

 

     Шановні колеги,   прошу    підготуватися    до    реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 180  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити. Надійшли такі депутатські запити.

 

     Марковська Ніна  Степанівна   звертається   до   Генерального прокурора    стосовно    порушень    чинного   законодавства   при перереєстрації релігійної  громади  в  селі  Колодруби  Львівської області.

 

     Лісогорський Олексій  Іванович  звертається  до  Генерального прокурора з приводу перевищення службових  повноважень  прокурором Боровського району Харківської області.

 

     Група депутатів    (Омельченко,    Єрмак,    Шишкін,   Чивюк) звертається до  Генерального  прокурора  з  приводу  розслідування обставин  сприяння  посадовими особами іноземній фірмі в отриманні урядової гарантії,  перерахування валютних  коштів  на  закордонні рахунки    громадян    України    та    притягнення    винних   до відповідальності.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 167.

 

     Прийнято.

 

     Народні депутати   Петро   Симоненко   і   Георгій    Крючков звертаються   до   Генерального   прокурора.  Як  стало  відомо  з повідомлень,  з преси,  на посаду прокурора міста Києва призначено Гайсинського,  який  починаючи  з  1969 року займав різні посади в органах  прокуратури  і  в  1993  році  був  звільнений  з  посади заступника  Генерального  прокурора  за  компрометуючими мотивами. З'ясувати й дати відповідь, на якій підставі його було призначено.

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення прийнято.

 

     Дозвольте зробити  таке  оголошення  з   поточного   моменту. Нинішній   розвиток   подій   не  виключає  можливості  проведення альтернативного засідання так званої більшості за  межами  будинку Верховної   Ради.   Церемонія   інавгурації   Президента   України проводилася лише за рішенням Верховної Ради,  але силові  дії  так званої   більшості   в   сесійному   залі   20  січня  цього  року продемонстрували їх повну зневагу до закону.

 

     До речі,  я  хочу  поінформувати   народних   депутатів,   що більшість  ніхто не реєстрував,  ніяких документів з цього приводу немає  ні  в  профільному  комітеті,  ні  в  Секретаріаті,  ні   у керівництва Верховної Ради.

 

     Учора подали два списки. Ми їх роздрукували. Роздамо сьогодні вам, роздамо на прес-конференції. Це 161 підпис і 193 підписи. Про це  вчора  Адам  Іванович  вас  інформував.  Тому те,  що сьогодні діється,  - це,  безперечно,  неподобство. До мене сьогодні вранці заходили  депутати,  які  просто  заявили:  ми  не  підемо  на  те засідання,  і щоб ви знали, що ми не беремо участі в тій церемонії більшості,  хоча  в  нас картки повідбирали й хочуть тими картками там голосувати.

 

     Я сьогодні попросив голову комітету Омеліча,  він  присутній, його  першого  заступника Снігача взяти від комітету ще двох-трьох чоловік  для  участі  в  тому  засіданні,   щоб   подивитись,   як голосуватимуть і яка насправді кількість депутатів (а не тих,  які бажане  видають  за  дійсне)  братиме  участь  у  засіданні   тієї більшості.

 

     Проте якщо  оцінювати  перспективу альтернативного пленарного засідання з правової точки зору,  то воно не має  жодних  законних підстав.

 

     Слід назвати  статтю  82 Конституції,  за якою порядок роботи Верховної Ради України визначається Конституцією  та  законом  про Регламент Верховної Ради.  Поки не прийнято цього закону, чинним є нинішній Регламент, легітимність якого в частині, що не суперечить Конституції,  підтверджено  як  відповідною  постановою  Верховної Ради,  так і рішенням Конституційного Суду.  Кожен із цих актів не передбачає можливості проведення альтернативних засідань Верховної Ради за ініціативою депутатської більшості,  так само  як  взагалі поняття    "більшості"   як   самостійного   суб'єкта   політичної діяльності.  Жодних  повноважень  у  цьому  плані   не   мають   і депутатські  фракції.  Їм  гарантовані  права  на  виступ  під час засідань,  пропорційне представництво в  органах  Верховної  Ради. Проте  вони  не наділені повноваженнями,  правом на власний розсуд скликати пленарні засідання,  а тим  більше  виступати  від  імені всієї   Верховної   Ради,   що   прямо  заборонено  статтею  4.2.3 Регламенту.

 

     Навіть увесь склад народних депутатів,  взагалі  не  згадуючи терміна   "більшість",  не  може  за  своєю  ініціативою  скликати засідання парламенту.  Це прямо випливає  зі  змісту  Конституції, яка,  зокрема,  чітко  визначає  часові  рамки проведення чергових сесій,  а також  конституційні  прерогативи  тих,  хто  має  право скликати позачергові сесії.  Це може зробити лише Голова Верховної Ради  на  вимогу  не  менш  як  третини  народних  депутатів   від конституційного  складу  Верховної  Ради  або на вимогу Президента України (стаття 83 Конституції).

 

     Якщо ж подібне незаконне альтернативне засідання відбудеться, то  прийняті на ньому акти навіть необхідною більшістю не матимуть законодавчої сили,  оскільки за  статтею  88  конституційні  акти, прийняті Верховною Радою,  підписує лише Голова Верховної Ради. Ця стаття Конституції  встановлює,  що  засідання  веде  лише  Голова Верховної Ради або, з його дозволу, один із заступників.

 

     У тому  разі,  якщо  на  цьому альтернативному засіданні буде обрано альтернативного  Голову,  то  це  також  не  матиме  жодних правових  наслідків.  Адже  для  цього  у  повній відповідності до Регламенту  потрібно  провести  процедуру  відкликання  нинішнього Голови і в такій самій відповідності до Регламенту обрати нового з висуненням  кандидатур  від  усіх  фракцій  і   додержанням   усіх формальностей,  щоб  повною  мірою  створити  умови для вільного й рівного волевиявлення народних депутатів.

 

     Необхідність подібного  вільного  й   рівного   волевиявлення народних  депутатів  підтверджена  рішенням  Конституційного  Суду України від 3 грудня 1998 року  (справа  про  утворення  фракцій), який у разі розгляду нинішньої ситуації грунтуватиметься на своєму власному рішенні.  Варто  також  наголосити,  що  одна  з  підстав визнання Конституційним Судом правового акта недійсним є порушення встановленої процедури його прийняття.

 

     Отже, шановні колеги, все те, що сьогодні робиться так званою більшістю, й те, що сьогодні цю більшість незаконно очолює один із заступників Голови  Верховної  Ради  Медведчук,  -  це  не  просто порушення Конституції, це кримінальна справа.

 

     Сьогодні ми   готуємо   (до   вашого   відома)   подання   до Конституційного Суду. Сьогодні ми підготували подання до Державної Думи  Росії  й  до  Ради Федерації.  У мене з цих питань відбулася розмова із Строєвим, із Селезньовим учора пізно ввечері і сьогодні вранці.  Вони  попросили,  щоб ми надали матеріали.  Вони сьогодні оголосять  їх  у  Думі.  І  Дума,  і  Рада  Федерації   відповідно відреагують.  Сьогодні  ми  підготуємо  й направимо до Ради Європи наше звернення.  Прохання до Бориса Ілліча як до голови  постійної делегації  (ви  виїжджаєте 23 січня,  як мені відомо) зустрітися з головою Ради  Європи  і  вручити  від  імені  Верховної  Ради  цей документ.

 

     Шановні колеги, ми сьогодні подамо всі матеріали в усі засоби масової інформації.  Я проведу за участю Івана Сергійовича Чижа  й ряду депутатів,  які побажають, пресконференцію о 15 годині - дамо відповіді.  Я звернувся,  щоб мені дали право виступити на Першому національному телеканалі і на "Інтері".  Думаю,  що ми запишемо на касети й надішлемо.  А якщо дадуть можливість виступити в  прямому ефірі,  я виступлю в прямому ефірі.  Сьогодні я зустрінуся з рядом телекомпаній,  де також виступлю і дам відповіді на ті  запитання, які будуть поставлені.

 

     Чому я про це кажу? Щоб ми змогли донести до свідомості людей правдиву інформацію про  те,  що  відбувається.  І  якщо  сьогодні Президент і його оточення дали слово перед своїми господарями,  що вони не допустять реваншу  червоного  керівництва,  то  це  справа Верховної Ради. Запросивши учора Медведчука, я сказав: будь ласка, зберіть  150  підписів,  подавайте  їх  у  регламентний   комітет. Регламентний  комітет  розгляне  протягом двох тижнів,  внесемо це питання в  режимі  діючого  Регламенту  й  розглянемо.  Не  можуть Ткаченко  й  Мартинюк  бути заставниками всього парламенту.  Цього абсолютно не потрібно робити.  Нас обрала Верховна Рада  згідно  з існуючим   Регламентом.  Верховна  Рада  й  повинна  розглянути  і прийняти рішення стосовно нас.  І ми його виконаємо  негайно.  Але отакими бандитськими,  силовими методами це проводити...  Я думаю, що це й антидержавно, це й антиконституційно.

 

     Тому сьогодні надійшла така пропозиція: створити групу з двох,  трьох,  п'яти чоловік, скільки ви скажете. Таку пропозицію  вніс  депутат  Чародєєв.  Сьогодні  в  мене  була зустріч  і  з  ним,  і  з  Володимиром  Романовичем,  і  з  іншими керівниками фракцій.  Вони вносять пропозицію,  щоб  ми  направили невелику  групу  депутатів  на  зустріч з Президентом для розгляду тієї ситуації,  яка склалася.  Я вчора і вам сказав,  і Медведчуку сказав:  переговорити з Президентом.  Я згоден з ним зустрітися на будь-яких умовах,  щоб проводити переговори по цій  ситуації,  але ініціювати  я  цього  не  буду.  Він  зініціював оці неподобства у вищому законодавчому органі,  я думаю,  він за них і відповідатиме перед українським народом.

 

     Сьогодні надходять сотні,  тисячі телеграм з міст, з областей на підтримку Верховної Ради,  на підтримку нинішнього  керівництва Верховної  Ради.  І  я  думаю,  що цим ми скористаємося не на своє благо,  а на благо спокою,  на  благо  порядку  й  підтримки  тієї демократії,  яка  в  нас  сьогодні  існує  і яка розпочинає тільки набирати лице демократичного суспільства.

 

     У нас є ще час, 14-15 хвилин, на звернення й оголошення.

 

     Матвієнко Анатолій Сергійович.  Будь ласка.  За ним - депутат Чубатенко.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область). Шановні народні депутати! Я уповноважений від групи народних депутатів - членів Української народної  партії "Собор"  (у  нас  усього,  на  жаль,  лише  п'ять  членів  партії) виступити перед  вами  із  заявою.  Із  подібною  заявою  на  тому зібранні від нашої групи доручено виступити депутату Жердицькому.

 

     Я інформую  присутніх,  що ми не увійшли до складу більшості, бо вважаємо її упередженою,  такою,  що створюється не на  засадах ідеологічної  єдності,  а  з  метою обслуговування амбіцій окремих олігархічних  кланів  і  бажання  вислужитись,  а   не   слугувати інтересам народу (Оплески).

 

     Крім того,   ми   не   можемо  погодитися  з  першим  пунктом декларації  про  утворення  цієї   більшості,   де   йдеться   про незаперечну   підтримку  курсу  Президента,  -  чи  того,  що  він проводить,  чи того,  що він декларує,  як не можна погодитися і з багатьма  його  заходами,  а  тим  більше  із  заявленими намірами стосовно політичної реформи,  насамперед двопалатного  парламенту, узурпації   влади,   обмеження  повноважень  регіонів,  питаннями, пов'язаними з практичним знищенням  парламентаризму.  І  саме  цим пояснюється наше невходження до складу більшості.

 

     Однак ми   є   представниками   все-таки   правоцентристської політичної  сили  і  будемо  підтримувати   курс   на   економічне реформування,   ринкову   трансформацію,   на  політичну  реформу, зорієнтовану передусім на служіння Україні,  служіння українському народу.

 

     З огляду  на  це  ми  не можемо підтримувати і не підтримуємо позиції лівих і тому не входимо до лівої меншості.

 

     Щодо ситуації в парламенті.  Я уповноважений заявити,  що  ми розцінюємо її як гостру кризу і таку,  що поставила наше скликання на межу розпуску.

 

     Звинувачуємо в   цьому   агресивних   лідерів   більшості   і незрілість, яку виявили в цій ситуації вони, а також і незрілість, яку виявив у цій ситуації  і  Голова  Верховної  Ради.  Олександре Миколайовичу,  я  хотів  би,  щоб  ви  сприйняли  це не як бажання покритикувати,  а як щире переживання за ситуацію,  що склалася  у Верховній  Раді.  Нездатність  сконсолідувати  хоча  б керівництво Верховної Ради і втрьох в якійсь єдності виступити,  дійти хоча  б між  собою  порозуміння.  Але  справа  не  в  тому,  щоб  сьогодні роздавати якісь характеристики,  а в тому,  яке рішення ми повинні прийняти.

 

     Ми пропонуємо  не закривати сесію.  Поки ми не вийдемо з цієї кризи сесія не може бути закрита,  оскільки це небезпечно,  бо  ми взагалі можемо більше не зібратися.

 

     Ми пропонуємо не роздмухувати війну, Олександре Миколайовичу, як ви це пропонуєте, а все-таки проявляти ініціативу, а не чекати, що  вас  хтось запросить.  Іти назустріч і розуміти,  що за вашими плечима доля Верховної Ради чотирнадцятого скликання.

 

     Пропонуємо створити групу для  переговорів  з  тією  частиною наших  колег  народних  депутатів.  При цьому чітко домовитися про таке.

 

     Перше. Запропонувати    негайно    зареєструвати    більшість відповідно до чинного Регламенту.

 

     Друге. Погодитися,  що  більшість (як би це нам подобалось чи не подобалось, особливо лівій частині залу) має право на вирішення питання стосовно Голови.

 

     Запропонувати цій  більшості  крім  питання  стосовно  Голови Верховної Ради ніяких інших питань не вносити до порядку денного - питання   Регламенту,   питання   порядку   голосування,   питання організації роботи парламенту,  а тим більше -  питання  відставки заступників.  Оберемо  Голову Верховної Ради,  послухаємо,  що він казатиме.  Прерогатива  Голови  Верховної  Ради  (або  того,  який залишиться,  або того, якого ми оберемо) - внести питання стосовно своїх заступників і їх повноважень.

 

     Звернутися до тієї агресивної частини, яка керує більшістю, з тим,  що  це  вноситься  навмисно,  щоб  заблокувати  й  розігнати Верховну Раду.

 

     Ми пропонуємо сьогодні після  створення  такої  групи  більше нічого  не  обговорювати й розпочати переговори.  У роботі як цієї частини парламенту,  так і тієї наша група з п'яти  чоловік  брати участь не може.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубатенко. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     ЧУБАТЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  216,  м.  Київ).  Шановні колеги!  У мене є дуже велике прохання до всіх спробувати зараз буквально на одну хвилину вийти  з тієї снігової лавини,  в якій ми опинилися,  і подивитися збоку на конфліктну ситуацію,  що на сьогодні склалася. Якщо ми це зробимо,   то   побачимо,  що  весь  цей  конфлікт  створено  лише емоційними факторами - це почуття  заздрощів,  почуття  ненависті, почуття  злоби тощо.  І за великим рахунком,  у будь-якій ситуації (завжди так було),  створеній емоційними факторами, ніколи не буде ні  винних,  ні  тих,  хто правий.  Обов'язково певна частина вини лягає як на одних, так і на других. Але сьогодні це може призвести до   неадекватних  результатів,  оскільки  причина  ситуативна,  а наслідки  можуть  бути  дуже  серйозними  для  всієї  України.   У принципі, сьогодні існує загроза парламентаризму.

 

     І якщо  ми думаємо,  що люди нам це пробачать,  то це не так. Нас же, депутатів, наші виборці не можуть відкликати сьогодні. Нас відкликати не можуть.  А ми хіба такі всі святі на сьогодні,  такі непогрішимі?  Ми боремося і  протистоїмо  одні  одним.  А  будьяка боротьба передбачає переможеного й переможця.  І за такої ситуації люди,  наші виборці, можуть виступати лише об'єктом маніпулювання. Люди  цього не забувають,  повірте.  І ви думаєте,  що вони нам це пробачать?  Ні,  не пробачать.  Ми думаємо,  що до нас вони будуть ставитися з повагою? Не будуть! І коли наші діти почнуть розуміти, хто був хто в українській політиці, нам доведеться червоніти перед ними.

 

     Саме тому  зараз,  сьогодні  ми  повинні  піднятися  над  цим конфліктом і зробити те,  чого від нас ніхто не чекає:  ми повинні подати  руки один одному.  І я глибоко впевнений,  що ті депутати, які перебувають сьогодні в цьому залі,  повинні зробити це першими (Шум у залі).

 

     Давайте зробимо  це,  давайте переступимо через свою гординю, давайте  піднімемося  над  своїми  емоціями,  давайте  зробимо  це першими.  Люди  України,  повірте,  оцінять  це  належним  чином і знатимуть, хто першим зробив крок і подав руку.

 

     Я розумію,  що після  всього  того,  що  відбулося  останніми днями,   особливо   вчора,  зробити  це  дуже  важко.  Дуже  важко переступити через свою гординю, але той, хто зробить це, той...

 

     Тому зараз я  пропоную  конкретний  механізм  вирішення  цієї ситуації.

 

     Перше. Зараз   у   цьому   залі   заявляється  про  створення погоджувальної комісії в кількості,  припустімо,  десять  чоловік. Досвід  Верховної  Ради з цього питання вже є.  Зараз у цьому залі від тих депутатів, які перебувають тут, обирається п'ять депутатів до цієї комісії. Одразу можна запропонувати, хто може туди увійти: керівники фракцій. Зараз із цього залу депутат, уповноважений цією комісією,  цими  п'ятьма  депутатами,  іде  до  Українського дому, розповідає,  що тут створено погоджувальну комісію,  що ми першими подаємо руку. І я думаю, що відповідь буде адекватною.

 

     Прошу вас  підтримати таку пропозицію,  оскільки інший шлях - це деструктив, конфронтація. Іншого шляху в нас просто немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов,  будь ласка.  За ним  -  депутат Юхимець.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів. Дивлячись, як розвиваються події в парламенті України,  стає зрозумілим,  що все робиться  за  чітко  розробленим  планом.  Мета  дій  так   званих керівників   так   званої  більшості  зрозуміла,  як  Божий  день: здійснити  силами  корумпованих  народних   депутатів,   мафіозних структур  конституційний  переворот  в  Україні.  І  від  цього не потрібно нам відмовлятися,  тому що це факт.  Цитую слова  Леоніда Кравчука  на  прес-конференції  19  січня  2000 року (тут присутні представники засобів масової інформації) за  диктофонним  записом: "І  ми хочемо заявити сьогодні і перед світом,  і насамперед перед Міжнародним валютним фондом,  перед усіма, хто є, що наша ситуація

-   вимушена   політична   боротьба  -  розгорнулася  за  законами політичної  боротьби.  І  вона  завершиться  у  відповідності   із законами політичної боротьби.  І не потрібно нас заспокоювати тим, які  хочуть   якихось   там   узгоджень".   Це   є   насильницький конституційний переворот у стінах нашого парламенту.

 

     Постає запитання:  за якими законами політичної боротьби?  Їх вигадали люди,  які не вміють конструктивно працювати у  Верховній Раді.  Вони  можуть  працювати тільки на розруху.  Це Кравчук,  це Ємець,  це  Карпов  і  їм  подібні.  Вони   діють   за   принципом "хулиганствующих"  бандитів,  які  перед  тим  як  пограбувати або побити людину спочатку просять закурити.  Так і  тут  -  здійснити конституційний  переворот,  тобто  зліквідувати  парламентаризм та встановити  диктатуру  криміналітету  на  чолі  із  старим   новим Президентом Леонідом Кучмою і його оточенням.

 

     І я заявляю офіційно,  що це є кримінальне діяння,  бо згідно зі статтею 5 Конституції України  право  визначати  конституційний лад  не може бути узурповане державою,  її органами або посадовими особами.  Але Кучма узурповує  владу,  перебираючи  дедалі  більше повноважень. Та хіба ми цього не бачимо, люди добрі?

 

     Але ж у нього є свої опричники.  Хто ж ці опричники?  Один із них,  як ви здогадалися,  - Олександр  Волков.  Я  зачитаю  тільки декілька  рядків  добре  поінформованої газети "Financial Times" з посиланням  на  дипломатичні  джерела:  "Сполучені  Штати  Америки звернулися  до  Кучми  з  офіційним  проханням виключити будь-який вплив на прийняття  політичних  рішень  в  Україні  з  боку  трьох союзників Президента,  які допомогли фінансувати його перевибори в листопаді 1999 року".  У "списку трьох" фігурує,  зокрема,  радник Кучми,  керівник його виборчої кампанії Олександр Волков, стосовно якого,  за даними цієї ж  газети,  бельгійська  поліція  проводить розслідування,  звинувачуючи  Волкова  у відмиванні грошей.  Ми це знаємо,  про це вже неодноразово говорили  наші  колеги  депутати, зокрема Григорій Омельченко.

 

     Далі газета  пише:  "Як  би  міг  повести себе в цій ситуації Президент?  У всіх ще на слуху скандал навколо відомого  видатного державного  діяча  Коля,  який  повністю  визнав  вину  і  пішов з політичної арени.  Але чи подасть у  відставку  Леонід  Кучма?  Чи зможе  після  того  дивитися у вічі своєму народу,  який він кличе сьогодні на референдум,  і чи варто йому  виносити  на  референдум сьоме  питання  про  довіру  Президенту?  Втім воно сьогодні знову постало на повний зріст".

 

     Шановні товариші,  колеги,  панове  та  представники  засобів масової   інформації!   Відбувається   цинічне  переслідування  за політичні переконання не  тільки  рядових  громадян  України.  Уже докотилися  до  цинічного  переслідування за політичні переконання вищого керівництва нашої держави, зокрема парламенту. А ми кажемо, що такого після президентських виборів немає.

 

     Давайте ж  будемо чесними перед самими собою!  Справа в тому, що політичне переслідування також є кримінальним діянням.

 

     Тому я  вношу  пропозицію  направити   подання   Генеральному прокурору  про  притягнення  до  кримінальної  відповідальності за спробу  конституційного   перевороту   в   нашій   країні   і   за переслідування  за політичні погляди не тільки простих людей нашої держави,  а  й  вищого  керівництва  парламенту  призвідців  цього перевороту, зокрема Кравчука, Волкова, Карпова, Ємця і подібних.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхимець. За нею - депутат Чародєєв.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область). Фракція комуністів. Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні гості і представники преси!  На  цю  високу  трибуну  мене змусила  піднятися  інформація,  поширена  в наших засобах масової інформації,  яку я побачила вранці. Учора в перипетії всіх подій я не могла бути свідком того, що відбувалося праворуч.

 

     Справа в тому, що я є членом нашої парламентської делегації в ОБСЄ.  У липні 1999 року Україні була надана  дуже  велика  честь. Один  із членів нашої делегації - пан Осташ - був обраний одним із заступників  голови  ОБСЄ.  І  коли  сьогодні  по  телебаченню   я побачила,  як ця людина брала в руки мегафон і в цьому великому та святому  місці,  яке   називається   парламентом   України,   була співучасником   антидержавного  заколоту,  я  захотіла  звернутися сьогодні до вас, дорогі мої колеги.

 

     Сьогодні руками таких народних депутатів чиниться наруга  над парламентаризмом.  Саме  пан  Осташ  як один із заступників голови ОБСЄ,  обраний на п'ять років,  повинен був  учора  стати  на  цій трибуні  й  попередити  весь  світ про те,  що в Україні готується антидержавний,  антиконституційний переворот.  На превеликий жаль, цього  ми з вуст цієї людини не почули.  Прикро й те,  що саме пан Осташ,  який репрезентує шановану в Україні міжнародну організацію

- ОБСЄ (я думаю, ви поділяєте мою думку, що саме представники ОБСЄ найбільш об'єктивно оцінили виборчу кампанію 1999 року в Україні), не  став між народними депутатами - представником нашого кланового капіталу Суркісом і поважним достойником,  парламентарієм Чоботом, коли Суркіс чинив протиправну дію, бив цього народного депутата.

 

     Я думаю,   що   сьогодні   Верховній  Раді  України  доцільно звернутися не тільки до Європарламенту, а й до такої інституції як ОБСЄ  щодо  відкликання  і висловлення недовіри пану Осташу,  який представляє цю шановану в Україні організацію.

 

     Гадаю, що сьогодні доцільно звернутися  не  тільки  до  ОБСЄ, Європарламенту,  ООН,  а  й  направити  всі  ці матеріали,  які ми готуємо,  в представництва цих  інституцій  і  в  ті  дипломатичні представництва, які є на території України.

 

     Сьогодні наша   громадськість  повністю  блокована,  вона  не отримує достовірної інформації про те,  що відбувається у сесійній залі.

 

     Як ви знаєте,  сьогодні показують у прямій трансляції те,  що відбувається в Українському домі. Хочу нагадати для преси: це один з унікальних випадків історії,  коли контрреволюцію хочуть вчинити контрреволюціонери в музеї Леніна.  Це той парадокс, який сьогодні переживає Україна.

 

     Тому я  кажу  про  те,  що  сьогодні  ми,  парламентарії,  на парламентському рівні повинні авторитетно заявити на весь світ, що Україна стоїть на грані катастрофи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чародєєв. За ним

- депутат Омельченко.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемые   депутаты! Уважаемый Александр Николаевич!  Нам нельзя закрывать сессию, пока будет приводиться так называемая альтернативная сессия.  И с этого я хочу начать.

 

     Александр Николаевич!  В  обращении  нужно записать не "ми не виключаємо можливості проведення альтернативної сесії", а попытки. Не бывает альтернативной сессии,  нет у них для этого оснований. И людей нет.  Посмотрите, сколько всю неделю было голосов - максимум 363.  У нас здесь 180,  плюс Матвиенко - еще пять,  еще люди есть, которые пришли из "більшості".  У них может быть только меньше,  а не больше.  Во многих парламентах мира заседает по 5-6 человек,  я был в 50 странах и обективно могу об этом сказать.  Так что  надо спокойно обсудить ситуацию.

 

     Меня расстроило  выступление Матвиенко.  Порадовался сначала, что не входит в "більшість",  а потом такая путаница,  которая нам сейчас  совершенно  ни  к  чему.  И  я  не  согласен  с заявлением Чубатенко, что все было на эмоциях.

 

     О чем вы говорите?  Они начали собирать подписи  в  ноябре  и говорили  об  этом,  и  мы все это слышали.  Для меня этот заговор развивался на ладони.  Кравчук,  сидящий сзади,  все  рассказывал. Емец говорил:  "Если сейчас не наберем 226 голосов, сливаем воду". Они были в страхе и неуверенности. Если бы Александр Николаевич не поступил вот так, что предупредил их, а мы бы в течение нескольких минут заставили их вынуть карточки,  то тогда  бы  уже  ничего  не было.

 

     Сейчас все  ясно.  Есть  одиннадцать или сколько там человек. Пусть они выступят и скажут,  были они в зале  или  нет.  Все  это легко  доказать.  Надо  обратиться к Генпрокурору,  найти каких-то арбитров и показать:  ребята, вас же поймали, что вы хотели? И они это понимают сами,  потому метались, не знали, что делать. Давайте теперь за грубое нарушение  Не было грубых нарушений!

 

     Бумагу написали,  собрали  какие-то   странные   подписи   за отстранение.  Не известно ни когда,  ни что случилось, ни на какой срок.  Ни одного шага не сделали легитимного! Поэтому у нас должны быть полная уверенность и спокойствие.

 

     Вчера по  телевизору показали,  что они занесли мегафоны,  не имелось других средств  у  них.  Это  как  бы  случайно  в  кустах оказался  рояль,  понимаете?  Владелец канала "Интер" принес в зал мегафон.  Это каким же надо быть бездарным телевизионщиком, чтобы, имея такой канал,  не повлиять.  Понимаете? А ему еще надо мегафон вносить, трибуну блокировать.

 

     Я считаю,  что все идет достаточно нормально.  Что бы они там не провели,  даже если они захватят зал, а вполне вероятно, что на этой неделе будет захват здания  Верховного  Совета   Ну  захватят они!  Но  мы  же никуда не денемся!  Начнется новая сессия и сядет Медведчук или,  не дай Бог,  Кравчук в кресло Председателя. Придем мы, опять блокируем, и что они будут дальше делать?

 

     Любой суд,  любой арбитраж - все на нашей стороне,  ни одного нарушения не было сделано. Наоборот, шли им навстречу. Нельзя было ставить  на  голосование,  потому  что трех дней не прошло,  мы не ознакомились с документами.

 

     Мы должны сейчас пойти к Президенту. Я считаю, что надо с ним поговорить.  У меня на это есть моральное право.  Пустовойтенко не раз в слезах и соплях ходил в 1992 году, просил: "Выступи, погоняй Кравчука,  поддержи Кучму".  Есть грех такой, я выступал и защищал его. Так вот надо ему сказать: "Посмотрите, это нагнетание силовых методов  сыграет  против  вас".  Мы  обязаны это сделать.  Обязаны предупредить.  Конечно, они могут переподчинить охрану, что-нибудь такое  придумать.  Так будет,  уверен на сто процентов.  Но это им ничего не даст.

 

     Мы обратимся ко всем соседним странам  и  получим  позитивную реакцию, потому что одно за другим следовали грубейшие нарушения.

 

     Потом мы совершенно спокойно обсудим ситуацию. Скажем, что мы готовы  согласиться  со  всеми  их   предложениями,   но   сначала большинство  должно опубликовать свою позицию,  платформу,  должно написать и подписаться, что оно гарантирует права меньшинства. Это первое.

 

     Второе. Надо обсудить проект бюджета,  чтобы нас не упрекнули в том,  что бюджет не принят и страна  из-за  этого  "валится".  А потом,  как  они  и  хотят,  приступим  к  выборам.  Но  строго по Регламенту.  Изменения в Регламент,  которые они внесли  (а  после этого  еще  и  Беспалый подал пачку),  практически по всем пунктам неприемлемы.

 

     Ну что значит отменить тайное голосование?  Это сужение  прав депутатов противоречит Конституции,  понимаете?  Поэтому мы должны спокойно им и Президенту сказать:  "Ребята,  собираемся в  зале  и действуем строго по Регламенту".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Омельченко. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Шановні присутні!  Мій виступ складається з двох частин.  Перше.  Всьому  тому,  що  відбувається   і   ініціюється політичними колами у зв'язку з проведенням референдуму, і тому, що робиться в цьому залі,  та виконавцям цього  можна  дати  декілька оцінок:  народну  оцінку,  висловлену  в прислів'ях,  політичну та юридичну.

 

     Український народ  мудрий  і  за  свою  вікову  історію  щодо подібних  речей  уже  склав  такі  прислів'я:  "Якщо собаці нічого робити,  він щось лиже",  "Поганому танцюристу заважає те, що лиже собака".  Ще  одному прислів'ю мене вчила моя покійна бабуся:  "На хворих і ображених Богом ображатися не потрібно". У дитячому садку я чув такі слова від виховательки:  "Чим би дитя не тішилося,  аби не плакало".  Це оцінка нашого українського народу,  висловлена  в прислів'ях та приказках.

 

     Юридична оцінка.  Я юрист,  кандидат юридичних наук.  Усе, що відбувається,  суперечить  Конституції,  чинному  законодавству  і Регламенту Верховної Ради України.

 

     Політична оцінка.   Її   дали  керівники  політичних  партій, фракцій і депутатських груп,  присутні в цьому залі.  Та й історія дасть  оцінку  всьому,  що  відбувається.  Але оцінку ще може дати найближчим часом і український народ.  Яка це буде оцінка? Історія знає  найрізноманітніші  варіанти:  і  в Кореї,  і в Румунії,  і в Албанії, і в Болгарії.

 

     Думаю, кожен з вас сам для себе теж  дав  відповідну  оцінку, так само і я.

 

     Друге питання.  Я  хочу  подякувати  присутнім  у  залі  моїм колегам народним депутатам за те, що підтримали депутатський запит членів тимчасової слідчої комісії - мій,  Анатолія Єрмака, Віктора Шишкіна і Миколи Чивюка. Про що йде мова в цьому запиті?

 

     Ви пам'ятаєте,  з трибуни Верховної Ради я доповідав вам  про результати розслідування справи "Бласко" і наводив один епізод про те, як німецька фірма "Варекс" 29 грудня 1993 року перерахувала на валютний  рахунок  сина  колишнього  Президента  Леоніда  Кравчука Олександра Кравчука у Швейцарію 457 тисяч 600 німецьких марок.

 

     У мене і  в  членів  депутатської  слідчої  комісії  виникало запитання:  за  що було зроблено це перерахування?  Тому що ні син Кравчука,  ні Леонід Кравчук не мали відношення до фірми "Варекс". За що ж така подяка і такий благодійний жест?

 

     Шановні колеги!  Ми  встановили,  за  що  сину  Кравчука були перераховані ці кошти.  Ця  історія  тягнеться  давно.  Ще  будучи Головою  Верховної  Ради  України,  Леонід  Макарович  Кравчук дав доручення  Кабінету   Міністрів   підписати   постанову   Кабінету Міністрів  про  надання  фірмою "Сіменс" з Федеративної Республіки Німеччина  довгострокового  пільгового  кредиту  для   виробництва особливо   складної  медичної  апаратури.  Цю  постанову  підписав колишній Прем'єр-міністр Фокін.  Запам'ятайте фірму "Сіменс", вона є партнером іншої німецької фірми "Варекс".

 

     Після цього  Голова Верховної Ради України Кравчук 21 вересня 1991 року звертається  з  листом  до  міністра-президента  вільної держави Баварія доктора Макса Шрайбля з листом,  в якому клопоче і говорить про  той  кредит  німецької  фірми  "Сіменс",  який  вона виділяє в розмірі 500 мільйонів німецьких марок.

 

     Леонід Кравчук  стає  Президентом.  І  14  січня 1992 року на бланку   Президента   України   звертається   до   цього    самого міністра-президента   вільної   держави   Баварія   з  аналогічним листом-клопотанням  стосовно  гарантій  під   ці   500   мільйонів німецьких марок.

 

     З цього     питання    звертається    і    колишній    перший віце-прем'єр-міністр  України  Юхим   Звягільський   до   міністра економіки землі Баварія пана Отто Візойха.  Ось цей документ. Коли були направлені листи-клопотання,  висловлюючися юридичною  мовою, про  сприяння  в  отриманні  гарантій  і лобіювання цієї гарантії, німецька фірма  "Сіменс"  (під  яку  Кравчук  добивався  виділення урядової  гарантії)  після  того,  як  Національний банк України у листопаді 1991 року видав їй гарантію (гарантія  підписана  першим заступником   голови   правління  Станковим),  перераховує  своєму партнеру - фірмі "Варекс" 600 тисяч марок.  Це робиться 23  грудня 1993  року.  Після  цього німецька фірма "Варекс" перераховує сину Кравчука 600 тисяч німецьких марок. Коло замкнулося.

 

     Оці всі документи вилучені правоохоронними  органами  Баварії за  клопотанням  Генеральної  прокуратури  під  час обшуку у фірмі "Варекс" і направлені в Генеральну прокуратуру, де і знаходяться з минулого року.

 

     Якщо говорити   з  юридичної  точки  зору,  на  думку  членів депутатської слідчої комісії,  у діях Кравчука та інших  посадових осіб   є   ознаки  посадових  злочинів,  у  тому  числі  й  ознаки хабарництва.  Генеральна прокуратура повинна дати правову  оцінку, тому  що  члени депутатської слідчої комісії не мають права давати цю  оцінку.  От,  шановні  колеги,  про  що  йде  мова   в   цьому депутатському запиті, за який ви проголосували.

 

     Генеральна прокуратура до цього часу правової оцінки не дала.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Роєнко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).  Уважаемые  коллеги!  Я  уполномочен фракцией "Громада"  высказать  позицию  фракции  относительно  той ситуации, в которой находится Верховная Рада.

 

     Хочу сообщить,  что из 14 членов фракции "Громада" 9 народных депутатов Украины вошли в большинство,  остальные в большинство не вошли, в том числе и я.

 

     Я говорю это,  потому что уж очень часто в средствах массовой информации стала появляться информация о том,  что я якобы вошел в это большинство.

 

     У нас состоялось обсуждение той ситуации, в которой оказалась Верховная Рада.  Оно было непростым,  непростым  было  и  принятое решение.

 

     Сейчас разыгрывается  сценарий  блокирования работы Верховной Рады для того, чтобы в последний день работы сессии Верховной Рады законодательный  орган  страны не сумел принять решение о внесении изменений в Конституцию относительно снятия отдельных положений  о неприкосновенности депутатов и Президента. Блокируется наша работа и для  того,  чтобы  Верховная  Рада  не  смогла  принять  решение относительно  финансирования  всей  бюджетной сферы,  а также иные решения.

 

     В этой ситуации фракция "Громада" вынуждена заявить,  что  мы должны   искать   выход   из  тупиковой  ситуации  и  представлять последствия того, что будет нами сделано.

 

     Сегодня в зале находятся 180 народных депутатов Украины. Этим количеством  невозможно принимать законы и постановления Верховной Рады.  Другая часть депутатов, к сожалению, находится за пределами Верховной  Рады,  и  даже  те  депутаты - члены фракции "Громада", которые входят в большинство,  высказывали свое негативное  мнение по  поводу того,  что большинство собралось за пределами Верховной Рады,  что само по себе  является  алогичным.  Большинство  должно находиться в сессионном зале.

 

     Но учитывая  разрабатываемый  сценарий того,  что происходит, учитывая  силовое  давление   на   руководство   Верховной   Рады, рассчитанное  на  соответствующую  реакцию  из-за  личных  качеств характера  Председателя  Верховной  Рады,  Верховная  Рада  должна сейчас  выйти из конфликтной ситуации.  Нужно,  чтобы Председатель Верховной Рады заявил о своей отставке.  Это был  бы  мужественный шаг  Председателя  Верховной  Рады,  который  дал  бы  возможность парламенту нормально функционировать.

 

     К сожалению,  сейчас речь идет не о конкретных амбициях, не о конкретных  народных  депутатах,  не  о  конкретных интересах этих народных депутатов,  речь идет  о  сохранении  парламентаризма,  о сохранении   демократии   в  стране.  Нельзя  позволить  разыграть сценарий, написанный на улице Банковой.

 

     И поэтому абсолютное  большинство  членов  фракции  "Громада" сегодня  приняло  решение:  если  сейчас  не  последует  заявление Александра  Николаевича  Ткаченко   об   отставке,   мы   покидаем сессионный  зал,  так как работа в сессионном зале носит не только бесперспективный характер, но и дает возможность Президенту страны распустить  законодательный орган и тем самым ведет к установлению в стране диктатуры (Шум у залі).

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ну висловив чоловік своє  бачення  і побажання...

 

     Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати! Шановні представники засобів масової інформації! Шановні виборці!  Сьогодні до державної зради, яка відбулася в нас через підписання відповідних  умов  Міжнародного  валютного  фонду (йдеться про меморандум), ще додається і державний переворот.

 

     Цей державний переворот здійснюється на користь кримінального капіталу.  Він розпочався у 1991 році,  а зараз відбувається  його продовження,  бо  діють ті самі дійові особи,  зокрема Кравчук,  у якого  (представники  засобів  масової  інформації  повинні   були помітити)  трусилися  руки,  коли  він  виступав  кілька  разів  з мегафоном.  Це перелякана людина,  якій вже іншого шляху немає, бо він знає, що навіть знаменитий Коль - великий політик, який багато зробив для Німеччини,  сьогодні несе відповідальність.  То  яку  ж тоді відповідальність повинен нести Кравчук? Він прекрасно знає.

 

     Зараз відбувається  другий  етап державної зради і державного перевороту.  Перший етап проводився  під  час  виборів  Президента України, коли були сфальсифіковані результати.

 

     Третій етап  буде тоді,  коли обманним шляхом людей приведуть до референдуму, і люди внаслідок кризи, що поглиблюється, прийдуть на  референдум  і голосуватимуть за будь-які питання,  бо хлопчика для побиття Президент вказав - це Верховна Рада. Таким чином, тоді здійсниться все до кінця.

 

     Що є основою всього цього?  Перше.  Радість від фальсифікації виборів, внаслідок чого можна так легко здобувати перемогу.

 

     Друге, і  найголовніше.  Нездатність  керувати  державою,  що призвело до подальшого поглиблення не тільки соціальноекономічної, а вже й політичної кризи. Тому треба шукати винуватців.

 

     Сьогодні постає питання:  хто стоїть на захисті демократії  і парламентаризму  в  Україні?  Сьогодні  на  захисті  демократії  і парламентаризму в Україні,  на захисті українського народу  стоять люди, які знаходяться в цьому залі.

 

     Виходячи з  цього,  я  вношу  такі  пропозиції.  Не припиняти роботу Верховної Ради,  тому що Конституцією й іншими законами  не передбачено,  в  який  час  ми  повинні  закрити сесію,  щоб потім розпочати.  Ми можемо закрити і в понеділок наступного тижня,  а у вівторок розпочати наступну сесію.

 

     З якою   метою?   Сьогодні   в   засоби   масової  інформації просочилася інформація про  те,  що  вже  є  прохання  так  званої більшості  (якої  немає  по  документах)  до  Президента  захопити сесійну залу Верховної Ради України.

 

     Тому якщо ми стоїмо на захисті демократії,  парламентаризму і нашого народу, ми повинні бути послідовними, стояти до кінця, бути тут і працювати.

 

     Разом з цим ми повинні розглядати питання,  які на сьогодні є дуже  важливими.  Олександре  Миколайовичу,  я думаю,  що ми зараз будемо  розглядати  питання  порядку  денного,  ті  найактуальніші соціальноекономічні   питання,   які  хвилюють  наш  народ.  І  ми доведемо,  що ми боєздатні,  працюємо  на  користь  народу,  а  не займаємося авантюрами і переворотами.

 

     Я звертаюся  до  тих,  хто сумнівається і вже виступав з цієї трибуни:  схаменіться!  Все одно  правда  на  нашому  боці,  і  ми переможемо!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Довгань.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановні колеги!  Я  належу  до  тих депутатів  фракції  "Громада",  які не підтримали заяву,  зроблену Олександром Сергійовичем Єльяшкевичем.  Я дотримуюсь  іншої  точки зору.

 

     Від фракції у мене є окрема заява,  я її наприкінці виголошу. А зараз я  хотів  би  ще  раз  привернути  увагу  засобів  масової інформації і вас,  шановні.  Йдеться про статтю,  яку я написав на основі  публікацій  американських  вчених  (  я  просто   взяв   і процитував їх). Вона називається "Загрози демократії. Авторитаризм в  Україні:  невже  це  приреченість?"  У  ній   розписані   кроки становлення  авторитарного  режиму.  Я  написав  цю  статтю в день виходу указу.  І  всі  події  розвиваються  за  цим  сценарієм.  Я закликаю:  хто  може,  опублікуйте  цю  статтю!  Або  давайте я на телебаченні її прочитаю,  вказуючи імена американських вчених, які посилаються на світовий досвід.

 

     Принцип такий.    На   всьому   просторі   СНД   відбувається відновлення авторитарного режиму.  Україна  трошки  запізнилася  з цим, але тепер дуже швидко наздоганяє. Причому не треба створювати ілюзію,  що коли авторитарний режим буде м'який,  то він  таким  і залишиться.  Він має тенденцію весь час посилюватися і врешті-решт переросте в тоталітарний режим.

 

     Світовий досвід свідчить:  чим жорсткіший авторитарний режим, тим  більше  населення  за результатами голосування підтримує його лідерів.  Зрозуміло  чому.  Коли  сто  відсотків   населення   при голосуванні   підтримують  лідерів,  це  є  ознакою  тоталітарного режиму.

 

     Ви розумієте,  як це робиться і чим  це  досягається.  Більше того, американські вчені пишуть, що референдуми та опитування - це дуже тонка,  психологічно прихована форма обману населення. Іншого просто не дано. Це отой ехоефект, про який я говорив.

 

     Тому якщо  справа дійде до референдуму,  то ми можемо відразу спрогнозувати його результати.  Якщо понад 60 відсотків  населення підтримає всі позиції, значить, у нас жорсткий авторитарний режим. Якщо 80 відсотків - тоталітарний. Дуже легко психологічно впливати на  народ,  тим більше що ніякої дискусії,  ви знаєте,  на каналах телебачення, в пресі з цього приводу не ведеться.

 

     У газеті "День"  вміщено  малюнок:  три  гілки  влади  зверху сплелися,   але  центральна  гілка  міцна,  а  дві  по  боках  уже зламалися, їх немає, а зверху вони сплелися.

 

     Шановні! Сьогодні справді вирішується наша доля.  І які хвилі цікаві йдуть зараз!  Та частина,  яка там засідає,  пішла звідси з метою   самозбереження,   під   впливом   комформізму   та   інших меркантильних   інтересів.   Хочуть  вони  чи  ні,  але  все  одно відстоюють шлях до авторитарного режиму.  А ті, хто залишився тут, і журналісти теж, не згодні з цим.

 

     Тому давайте  подумаємо,  як  нам встановити оцей оптимум між демократією і авторитарним  режимом.  Тому  що  ніде  немає  чисто авторитарного  або чисто демократичного режиму.  У кожній країні є свій баланс.  І ми не повинні когось повторювати, бо ви бачили, до чого ми йдемо, яка ще є зовнішня несприятлива умова.

 

     Я ще раз процитую Джефрі Сакса,  який ще влітку писав, але ми не звернули на це увагу:  "політика Міжнародного валютного фонду - іти на змови з урядами і президентами тих країн, яким вони надають допомогу та на які впливають, у боротьбі проти їх парламентів".

 

     А наш парламент весь час виступає і каже:  "Не можна  йти  на повне   фінансове   закабалення,   давайте   будемо   відроджувати виробництво". А їм цього не потрібно.

 

     Тому є дуже простий спосіб.  Навіщо там щось  долати?  Просто треба,  щоб парламент зник,  а якщо ми підемо на компроміс,  то це вже буде не той парламент,  це буде  кишеньковий  парламент,  який робитиме   те,   що   йому   скажуть.  Це  буде  просто  прикриття авторитарного режиму.

 

     Тому, я  думаю,  ми  повинні  робити   всі   можливі   кроки, звертатися  до  всіх,  до  кого тільки можна,  для того щоб дійсно зберегти парламентаризм. І я підтримую думку, що для того, щоб нас під законним приводом не розпустили,  то треба просто не закривати сесію, бо відкрити ми її вже не зможемо. Тому просто не закривати.

 

     І, перепрошую,  я ще хотів зробити окрему заяву  від  фракції "Громада".

 

     "20 січня  2000  року в сесійному залі Верховної Ради України народний депутат України Суркіс вчинив брутальний напад  на  члена фракції  "Громада",  народного  депутата Чобота,  застосувавши при цьому рукоприкладство.

 

     У зв'язку  з  цим  фракція  "Громада"  заявляє,  що   фізичне насильство,   вчинене   депутатом   Суркісом,   є  безпрецедентним випадком,  який  не  лише  несумісний   з   депутатською   етикою, принципами   моралі  та  засадами  демократії  і  гуманізму,  а  й компрометує саму Верховну Раду України в очах виборців  та  всього цивілізованого   світу.   Дії   Суркіса  мають  яскраво  виражений хуліганський  характер  і   підпадають   під   відповідні   статті Кримінального кодексу України.

 

     Фракція "Громада"    висловлює    своє    обурення    злісним хуліганським вчинком Суркіса і вимагає його суворого покарання".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  товариші!  Я  хочу  декілька  моментів уточнити з приводу того,  що сказав мій земляк Олександр Єльяшкевич,  про те,  що  ми своїми  руками  знищуємо парламентаризм.  Я хочу нагадати відомому депутату,  такому дуже балакучому і розумному (він розуміє, тільки не  хоче  про це сказати),  що кінець парламентаризму настав після того,  як  незаконним   шляхом   було   оголошено   Всеукраїнський референдум, першим запитанням на якому буде таке: "Чи довіряєте ви Верховній Раді України чотирнадцятого скликання?"

 

     Щойно виступав Михайло Антонович  і  дуже  чітко  сказав,  що немає таких референдумів,  коли їх проводять режими,  а не законні уряди,  результати яких були б не такими, як хочеться цим режимам. Тому  вести  мову  про те,  що ми сьогодні щось втратимо,  якщо не підемо  на  поклін  до  цієї  публіки,  -   заляканої,   купленої, продажної,  боягузливої, яка труситься, тому що накрала... Вони не розуміють,  що в будьякому разі їх знищать - або люди,  яких  вони обікрали,  або їхні "подельщики",  які їх тут організували. Це уже "кончений" народ.  Ви вчора повинні були бачити їхні обличчя, дуже не хотілося їм там бути.  Вони майже втрачали свідомість від того, що потрапили в таке "дерьмо",  вибачте за вислів.  І  ми  сьогодні повинні  їм руку подати?  Щоб ми перед Кравчуком,  цим убожеством, сволотою,  яка  розвалила  Радянський   Союз,   знищила   Україну, роззброїла  її  і  так  далі,  щоб ми перед цією мраззю ставали на коліна?..

 

     Про що ми мову ведемо,  шановні товариші? Тут же немає панів, а якщо випадково затесалися,  то це так звані порядні пани.  Ми не можемо ставати на позицію,  яку запропонував Олександр Єльяшкевич, це  позиція,  характерна для певної,  так би мовити,  національної частини цього парламенту,  більшості,  яка десь там. Вони сьогодні керують парламентом і державою,  показують,  які ми дурні.  Холуєм став Кравчук у Суркіса,  Волкова.  Перший Президент  України  став холуєм  у олігархів,  і то сумнівного походження.  Я нічого не маю проти  олігархів.  І  треба  навіть   сказати   спасибі   Григорію Михайловичу Суркісу за те,  що він показав справжнє обличчя,  якщо можна так сказати,  так званого першого Президента,  який роздавав майки з написом "Суркіс".  Президент країни з п'ятдесятимільйонним населенням  опустився  до  того,  щоб  обслуговувати  якогось  там бізнесмена.  І  сьогодні  навколо  нього  ми ще й повинні щось там робити.

 

     Вважаю, що   на   Верховній   Раді   поставлено   хрест,   на парламентаризмі також поставлено,  але ми повинні чітко знати:  27 років тому  розстріляли  Альєнде,  сьогодні  того  старого  козла, вибачте на слові, возять по всій Європі, не знають, куди заховати; те саме буде і з нашими, це вони повинні пам'ятати. Я думаю, що це почнеться з Росії.

 

     Тому я вношу пропозицію виконувати свою конституційну функцію і не піддаватися на провокацію отої компанії,  яка туди  пішла.  Є тут  юристи,  он  там Василь Федорович сидить,  нехай він вийде на трибуну і розкаже,  наскільки правомірним є оте їхнє зібрання. Яке воно має правові наслідки? Ніяких, усі ви це знаєте. Тому ні перед ким ми не повинні знімати шапку.

 

     Якщо є більшість  -  нехай  виконує  свої  функції  згідно  з Регламентом,  змінює керівництво,  змінює закони.  Ну, більшість є більшість.  А якщо  її  немає,  ось  вчора  показали  160  чи  190 чоловік...  І  в засобах масової інформації розказують...  Ну,  це зрозуміло. Он сидить Любов Серга, яка спочатку каже, що Ткаченко - не  Голова  Верховної  Ради,  а  після паузи додає,  що так заявив Кравчук.  Так хто такий Кравчук?  Що ж це за скотина,  пробачте за вислів.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Слово надається депутату Ніколаєнку від фракції Соціалістичної партії. За ним буде виступати Симоненко Петро Миколайович.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Шановні гості Верховної Ради! Я не драматизував би, і наша фракція не  драматизує ситуацію,  а ставиться до неї винятково об'єктивно, на основі чинних Конституції і законів.  Але я хотів би звернутися до  своїх  колег,  до всіх присутніх і зробити короткий історичний екскурс.

 

     На мою думку, та ситуація, в якій опинилася сьогодні Україна, дещо  подібна до ситуації 1991 року.  Хочемо ми того чи не хочемо, але перемога нинішнього Президента практично  відкидає  нас,  нашу Україну,  мінімум на п'ять років. І незважаючи на те що сонце буде сяяти над нашою Україною,  над її землями, але в Україні буде ніч. І  це  потрібно  зрозуміти  представникам лівих партій.  Ми маємо, хочемо ми цього чи не хочемо,  попереду п'ять  років  виснажливої, скажемо так, непродуктивної праці. Але ми мусимо пройти цей період і все зробити для того, щоб врятувати Україну і наш народ.

 

     Думаю, з огляду на цю ситуацію,  ми  мусимо  розуміти,  що  в червні  сприяли  тому,  що  сьогодні  така  ситуація в Україні.  І відповідальність є сьогодні на присутніх у цьому залі.  Треба було визначатися.

 

     Сьогодні річниця   смерті   Володимира   Ілліча   Леніна.   І характерно те,  що саме ті,  хто погано вчив  марксизм,  зібралися сьогодні в колишньому музеї Леніна, будуть довивчати його спадщину і,  може,  хоч що-небудь осягнуть.  Але я думаю,  вони не осягнуть одного - все в Україні потрібно робити за законом.

 

     Ми мусимо  сьогодні виконати таку функцію.  Роз'яснити людям, що Верховна Рада України,  представлена сьогодні цими  депутатами, діє  відповідно  до  закону.  Ми  не  можемо дозволити неправовими актами здійснювати формування більшості,  перевороти і таке  інше. Якщо   більшість  хоче  вирішити  все  згідно  із  законом,  нехай приходять сюди (226 осіб,  а не 190) і проводять все,  що  хочуть. Але все мусимо діяти за законом.

 

     Ми є  представниками законної влади,  представниками реальної влади, нас уповноважили люди, і ми мусимо діяти згідно із законом. Я  підтримую  ідею створення комісії для проведення цивілізованих, нормальних переговорів  із  тими  депутатами,  які  залишилися  за стінами парламенту і діють неконституційно.

 

     Тут представник  ПСПУ  говорив  про те,  що потрібно провести переговори з Кучмою.  Я  підтримую,  треба  доручити  цій  комісії переговорити з Кучмою,  розказати йому, які наслідки будуть і таке інше.

 

     Також ми вважаємо,  що все-таки доцільно було б не  закривати сесію.  Якщо  є,  скажімо,  необхідність порадитися з народом,  то можна просто зробити на день-два перерву,  щоб ми поїхали до людей в округи, все їм розказали.

 

     Думаю, нам  потрібно використати і засоби масової інформації, причому не тільки наші, українські, а й зарубіжні. Наприклад, такі телекомпанії,  які дивиться багато людей в Україні, як НТВ, ГРТ, а також радіо "Маяк", щоб можна було довести нашу позицію.

 

     Я підтримую  також  те,  що  Голова  Верховної  Ради  повинен виступити  у  засобах  масової інформації,  але хотів би,  щоб цей текст,  Олександре Миколайовичу, ми тут узгодили і щоб ви чітко по цьому  тексту  говорили,  щоб  не  ловили вас там кореспонденти на якихось моментах.

 

     Я думаю,  що спокій і витримка допоможуть нам.  Там,  у  тому залі,  не  менше  хвилюються,  а  навіть  більше,  і  ми мусимо це зрозуміти.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Симоненко Петро Миколайович Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Несколько обстоятельств во времени совпали после избирательной кампании. Я хотел бы привлечь внимание прежде всего присутствующих сегодня в этом зале.

 

     Инаугурация осквернила святыню украинского народа  -  великую Софию.  И  тот,  кто  смотрел инаугурацию,  думаю,  лично для себя определил,  какие будут последствия, если первые шаги начинаются с осквернения святынь украинского народа.

 

     Сегодня, в  день  памяти  Владимира  Ильича Ленина - великого мыслителя,  философа, человека, посвятившего всю свою жизнь борьбе за  власть  народа,  этот  сходняк  решил собраться в бывшем музее Ленина.

 

     Я не хочу обижать никого из народных  депутатов,  собравшихся сегодня  там,  но  идеология  этого сходняка основана на том,  что рубль - за вход,  а три - за выход.  И мы все прекрасно это знаем. Там  собрались  те,  кто сегодня находится в прямой зависимости от криминалитета,  кто является проводником идей криминалитета здесь, кто  обслуживает  эту  власть  и кто формирует сегодня и укрепляет криминальных олигархов в стране.

 

     Завершается четвертая  сессия,  поэтому  позвольте  от  имени фракции Компартии Украины сделать следующее заявление.

 

     "Фракція Комуністичної  партії  України  вважає,  що  дії так званої  більшості  є  черговою   ганебною   провокаційною   акцією правлячого  режиму  по  подальшому придушенню демократичних прав і свобод в нашій державі, руйнації основ державності.

 

     Після президентських   виборів,    проведених    з    грубими порушеннями  законодавства,  в умовах тотального адміністративного та  психологічного  терору  по  відношенню  до  комуністів,   усіх представників лівих партій і прогресивно мислячих людей,  народних депутатів та  їх  прихильників,  соціально-економічна  ситуація  і моральна атмосфера в суспільстві ще більше погіршилися.

 

     З кожним   днем   загострюється   глибока  і  затяжна  криза, продовжується брудна кампанія зведення рахунків з  опозицією,  над волевиявленням  людей  чиниться  насильство.  І замість того,  щоб об'єднати  наш  великий  народ  задля   відродження   виробництва, ліквідації  масового  безробіття,  підвищення  зарплат  і  пенсій, погашення безпрецедентної за обсягами заборгованості із соціальних виплат, зупинення зростання цін на житловокомунальні і транспортні послуги,  хліб та інші товари першої необхідності, Президент Кучма і  його кримінальне оточення здійснюють згубний для країни курс на догоду МВФ, стаючи на захист інтересів вітчизняних олігархів.

 

     Намагаючись запопадливо    догодити     своїм     закордонним господарям,  задовольнити корисливі інтереси доморощених мафіозних кланів,  які підтримали  його  на  президентських  виборах,  Кучма форсує  так  звані  радикальні реформи,  приватизацію стратегічних народногосподарських  об'єктів,  нарощує  зусилля  по   розпродажу землі,  що  складає  основу  національної  безпеки України.  І щоб відвернути увагу доведеного до злиднів і зубожіння  населення  від насущних проблем життя,  Президент і його команда організували так звану парламентську  кризу,  широкомасштабну  політичну  авантюру, цинічно  і  безсоромно втручаючись у роботу Верховної Ради,  яка є головною перепоною цим антидемократичним,  антиконституційним діям правлячого режиму.

 

     Сьогодні всі  ми  визнаємо,  що  з  трьох гілок влади в нашій державі  лише  парламент,  з  усіма  його  недоліками,  є  основою демократії  і  виражає законні інтереси народу.  І заслуга в цьому належить   лівим   фракціям,   які   є   найбільш    організовані, дисципліновані  і згуртовані,  є ініціативною та провідною силою у нашій Верховній Раді в боротьбі за дійсні соціальні права  рідного народу,   за  недопущення  остаточного  розграбування  України  та перетворення її на колонію, сировинний придаток Заходу.

 

     Ось чому Адміністрація Президента розпочала  шалену  кампанію по  дискредитації Верховної Ради,  а штучно сформована самодіяльна більшість   за   їх   вказівками   зініціювала   протистояння    у депутатському  корпусі  і намагається будь-що не тільки переобрати ліве керівництво парламенту,  а й через антиконституційний заколот взагалі  ліквідувати  парламентаризм  як  єдиний  і останній оплот народовладдя  в  Україні,  зробити  Кучму  та  його   оточення   і прибічників абсолютними диктаторами, остаточно знищивши українську державність,  соборність та єдність народу, а також поставивши під загрозу взагалі територіальну цілісність України.

 

     Втративши почуття  реальності,  правляча  верхівка  зухвало й цинічно  продовжує  маніпулювати  суспільною  свідомістю,  вводити людей  в  оману.  Масове  зомбування  людей  здійснюється в умовах інформаційної блокади,  неможливості для прогресивних сил  донести свою   точку   зору  щодо  подій  у  Верховній  Раді  до  широкого громадського загалу.  Владою використовуються всі  адміністративні важелі,         великі        матеріальнофінансові        ресурси, інформаційно-психологічні  махінації,  пресинг,  щоб   перетворити Верховну  Раду  на структурний підрозділ Адміністрації Президента, на засіб  боротьби  Кучми  і  його  кримінального  оточення  проти власного  народу  на  користь  міжнародних  мафіозних олігархічних кланів.

 

     Фракція Комуністичної   партії   України,    розуміючи    всю відповідальність,  закликає всіх народних депутатів сьогодні стати на захист Верховної Ради як єдиного органу демократії  в  Україні, закликає  всі  патріотичні  сили України об'єднатися в боротьбі за збереження     народовладдя,     демократії,     засудити      дії антидержавницьких   сил,   які   сьогодні  зібралися  і  проводять альтернативне засідання Верховної Ради".

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Марченко.  За  ним  -  депутат  Смірнов.   І завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты!  Те депутаты,  у которых опыт депутатской   работы   еще   недостаточен,   выходят   сейчас    с предложениями подать руку депутатам, которые где-то там собрались, обеспокоены  тем,  что  имеем  вроде  бы  кризис,  который   нужно урегулировать   какими-то  договоренностями  с  теми,  кто  где-то собрался.

 

     Я просто хочу напомнить истоки того,  что происходит сегодня. 3  июня  1992  года  Леонид  Кравчук  агитировал  в  этом  зале за вступление Украины в Международный валютный фонд.  Это  июнь  1992 года.  Кучма  становится Премьером.  И после этого все,  что хотел делать Международный валютный фонд,  шло неправовым способом через насилование Верховного Совета. И каждый раз, когда Верховный Совет поддавался, он брал на себя вину за то, что происходит в стране.

 

     Я был участником этих событий,  боролся как мог,  я просто их напомню.  В  1992  году  Кучма требует конституционного полномочия регулировать экономику страны своими  декретами  (помните,  девять месяцев).  В  1993 году за девять месяцев Кучма столько натворил в угоду Международному валютному фонду,  что Верховный Совет  только начал, так сказать, раскручивать.

 

     1994 год  -  Кучма выигрывает президентские выборы.  С чем он сюда входит?  Он входит с  тем,  чтобы  Верховный  Совет  утвердил доклад Президента "Шляхом радикальных реформ".  Такой документ для утверждения  не  предусмотрен  в  Конституции,  это  не  программа деятельности  правительства,  но  ему захотелось утвердить доклад. Верховный Совет пошел на утверждение доклада.

 

     Мало оказалось.  В 1995 году ему захотелось  власти.  Обманул Верховный   Совет,   кого-то   тут  подкупил,  запугал  -  приняли Конституционный  договор.  Вся  власть   была   у   Кучмы.   Когда заканчивалось   действие  Конституционного  договора,  Конституцию протащил.  Стимулировал какими-то  референдумами,  обманул  и  так далее   -   приняли   Конституцию,   на  три  года  получил  право регулировать экономические процессы в стране своими указами.

 

     То есть все,  что вот за это время наделано,  наделано руками Кучмы.  И  я прошу средства массовой информации обратить внимание: не Верховный Совет, по сути, виновен, хотя он, безусловно, виновен в том,  что дал такие политические права Президенту на действия по рецепту  Международного  валютного  фонда.   Теперь   миссия   МВФ приезжает  и требует,  чтобы мы выполнили окончательное условие по окончательному разрушению страны. И под это надо еще раз заставить или поставить на колени последний барьер их претензиям, их, скажем так,  предложениям - Верховный Совет поставить на колени.  И  все, что  происходит  с  так  называемой  "більшістю"  -  это  покупка, принуждение,  запугивание депутатов под условие  и  под  программы Международного  валютного  фонда.  Никаких  интересов  Украины как независимого суверенного государства в этих программах просто нет, это процесс колонизации!

 

     Ситуация в чем заключается? В Верховный Совет подали бумажку, ксерокопию каких-то подписей.  Это бумажка,  которая  не  подлежит рассмотрению.  В этой бумажке вроде бы есть какие-то подписи, но я напомню:  с  точки  зрения  права  это  просто  бумажка.   Никакой "більшості"  нет,  они даже не инициировали те вопросы,  которые в общем-то пытались рассматривать.  Этого нет, нет документа. Вся их деятельность там незаконна. Они собрались поговорить между собой о каких-то  проблемах,  которые  их  интересуют.  Ничего  общего  то заседание   с   государственной   проблемой,   с   государственным регулированием, с выполнением законодательных функций не имеет.

 

     Мы предлагаем Верховному Совету включить  в  повестку  дня  и рассмотреть вопрос о досрочных выборах Верховного Совета.  Почему? Запуганные,   сломанные,   обманутые,   купленные   депутаты   так называемой  "більшості"  ничего  хорошего  не  сделают для страны. Поэтому я предлагаю внести вопрос на рассмотрение,  и пусть  народ выберет законодателя, который будет управлять страной.

 

     Что я  предлагаю сегодня делать на пленарном заседании?  Есть вопросы,  которые необходимо решить  перед  принятием  Госбюджета, социальные  вопросы.  Есть Донченко,  давайте рассмотрим вопросы о минимальной заработной плате,  о пенсиях,  о прожиточном минимуме. Они   подготовлены,   прошли  обсуждение  в  комитетах.  Есть  два законопроекта -  о  разрыве  отношений  с  Международным  валютным фондом и о возврате капитала, вывезенного за рубеж. Они включены в повестку дня,  обсуждались в комитетах,  готовы для  рассмотрения. Давайте  мы  эти  вопросы  рассмотрим  и  проголосуем  за них.  И, безусловно,  хотелось  бы,   чтобы   мы   рассмотрели   вопрос   о Всеукраинском референдуме, который обявил Президент. Он же вообще незаконен.  Верховный Совет должен дать  правовую  оценку  деяниям Президента,  в  частности  по использованию граждан для проведения своих идей.

 

     Вот такие предложения мы вносим на рассмотрение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я дуже коротко  і по суті справи.  Я не думаю,  що треба створювати якусь групу для переговорів з так званою більшістю.  Треба зробити інше. Слід  розуміти,  що  в  діях  осіб,  які проводять зараз так зване альтернативне засідання Верховної  Ради,  присутні  ознаки  складу злочину, передбаченого статтею 56 Кримінального кодексу України, - державна зрада. Кожен, хто переступив поріг Українського дому, вже увійшов,  так би мовити, в межі дії статті 56 і став співучасником антиукраїнського,  антидержавного заколоту в  інтересах  світового сіонізму  (Шум  у  залі).  Я знаю,  що кажу,  і ви знаєте.  Тому я пропоную  дати  доручення  Генпрокуратурі  щодо  вивчення   даного інциденту  на  предмет  визначення наявності чи відсутності складу злочину в  діях  осіб,  які  складають  так  звану  більшість  чи, можливо, організоване злочинне угруповання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З   місця   депутат  Дорогунцов.  За  ним  -  депутат Моісеєнко. І завершуємо.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги народні депутати,  представники засобів масової інформації! Я хочу продовжити тезу, якою закінчив свій виступ народний депутат Марченко.  Він сказав,  що більшості немає. Її по суті немає, тому не можна навіть вживати без лапок оце слово - "більшість".

 

     Справа в тому,  що на табло у нас ніколи не було  більше  360 депутатів,   а  в  цьому  залі  180.  Якщо  ми  знаємо  хоч  трохи математику,  то не важко порахувати, що їх там в Українському домі більш як 170 чоловік немає і бути не може. Тому немає більшості. А якщо прислухатися до бажання Президента зробити парламент, в якому буде 300 депутатів, то ми маємо велику більшість, бо нас 180, і не вистачає тільки 120 до тієї так званої більшості.

 

     Тепер дещо  про  минуле.  Я  пригадую   січень   1993   року. Прем'єр-міністр  Кучма  в  кінці  грудня  підписує  постанову  про підвищення  цін  на  товари  масового  вжитку  у  8-10  разів.  За ініціативою  депутатів-луганчан  в  цьому залі збирається Верховна Рада. Олександре Миколайовичу, зібрався майже весь склад Верховної Ради. Рухівці сиділи на балконі, вони були і не були. А ми всі тут у залі.  І до нас у цей зал протягом двох днів не  виходив  Голова Верховної   Ради   Плющ,  він  прислав  свого  Першого  заступника Дурдинця.  Вимкнули трансляцію, нам абсолютно не давали можливості тут  виступати.  А  тепер  ці "великі демократи" у зговорі - Плющ, Кравчук - і нав'язують нам свою волю.  Що нав'язують? Вони хочуть, щоб   ми   обирали   Голову  Верховної  Ради  відкритим  поіменним голосуванням.  Це ж кінець будьякої демократії.  Що таке  відкрите голосування?   Таємне   голосування  -  це  фундаментальна  основа демократії.  Нехай тоді запропонують,  щоб ми  того  самого  Кучму обирали відкритим голосуванням по селах,  містах і так далі.  Це ж абсолютно неприйнятно!  Вони викривають себе як лжедемократів,  як людей,  яким  демократія  не  потрібна,  яким потрібна влада,  щоб сховатися  від   правосуддя.   Але   вони   забувають,   що   крім кримінального суду, крім арбітражного суду є ще суд історії, і від цього суду історії ще нікому не вдавалося сховатись.

 

     Тому я  приєднуюсь  до  пропозицій  вдатися   до   будь-яких, передбачених Конституцією,  заходів для збереження парламентаризму в Україні,  і ні в якому разі  не  йти  на  поклін  до  тої  купки зрадників, лжедемократів, які намагаються нав'язати нам свою волю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Завершуємо.  Депутат  Моісеєнко  з  місця, репліка. І переходимо до розгляду питань.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция коммунистов  Украины.  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Я хочу обратить ваше внимание на то,  что то сборище  (у меня  язык  не поворачивается назвать его другим словом),  которое сегодня собралось в так называемом Украинском доме (как  правильно его  сегодня  назвали  "Европейском  доме")  пикетируется  большим количеством жителей города Киева,  которые стали на  защиту  своих демократических   прав,   в  поддержку  прямого  народовластия,  и насколько я знаю,  одним из главных тезисов этого пикета является: "Фашизм на Украине не пройдет!"

 

     Обиднее всего,  что  господин  Кучма - сын погибшего на войне против фашизма солдата  Советской  Армии,  сегодня  организовывает этот фашистский шабаш в Украине.

 

     Поэтому у меня есть такое предложение.  Статья 85 Конституции Украины (пункт  8)  предусматривает  "заслуховування  щорічних  та позачергових  послань  Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України".  Наверное,  хватит ему по телевидению, прячась от     избранных    народом    депутатов,    заявлять    различные кровопускательные мотивы в адрес того сборища, которое там сегодня собралось.

 

     Мы и так прекрасно понимаем, что все там запуганы, что и руки у них трясутся,  и  ноги  трясутся  и  подкашиваются.  Как  только свистнет атаман - они все разбегутся,  как крысы. Поэтому хотелось бы,  чтобы мы сегодня инициировали со  стороны  Верховного  Совета Украины "заслуховування щорічного звіту Президента", тем более что год уже начался.  Кресло у нас его тут стоит,  давненько  его  тут что-то не было, Леонида Даниловича.

 

     Я понимаю,  что  после  инаугурации с извращениями,  когда он проигнорировал  все,  что  можно  было  проигнорировать  -  закон, предусматривающий,  что инаугурация должна проводиться в Верховном Совете,  у него там возникли проблемы. Но я хочу, чтобы он сегодня действительно  высказался  по  той  ситуации,  которая сложилась в государстве,   не   прикрываясь   сфальсифицированными   подписями какогото  количества  трудящихся,  которых  заставили  это сделать директора. Я думаю, что мы еще проверим каждую из этих подписей. Я думаю,  что  народ  Украины  еще  поднимется  в  ближайшее время и выскажется  в  акциях   массового   неповиновения   против   этого преступного  правящего  режима,  который  сгоняет  кнутом народ на всякие мероприятия.

 

     Поэтому хотелось  бы,  чтобы  мы  поставили  этот  вопрос   в качестве прямого вопроса перед Президентом. Пусть придет и скажет, что он на самом деле хочет, хватит ему прятаться от нас.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко з місця.  За ним - депутат Чубатенко. Я просив би, шановні колеги, давайте будемо завершувати.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемые коллеги!  Мы уже дали полную,  хотя еще не окончательную оценку того антиконституционного действа,  которое совершается вне стен Верховной  Рады.  Но  у  нас  есть  другие  проблемы,  другие законопроекты,   в  обсуждении  которых  сейчас  крайне  нуждаются граждане Украины.  Эти документы непосредственно связаны с  крайне тяжелым  социально-экономическим  положением,  которое сложилось в результате антинародного политического курса, проводимого Кучмой и его командой.

 

     Я предлагаю   сейчас   вполне   конкретные   вещи.  Внести  в сегодняшнюю  повестку  дня  и  приступить  к  обсуждению  проектов законов, которые, кстати, внесены в повестку дня четвертой сессии. Це проект Закону про встановлення величини мінімальної  заробітної плати  і  внесення  змін  до  окремих  законів України щодо оплати праці,  проект Закону про трудові  колективи,  проект  Закону  про ратифікацію  протоколу  6  до Конвенції про захист прав і основних свобод людини,  які стосуються скасування  смертної  кари,  проект Закону про вихід з Міжнародного валютного фонду, проект Закону про податок на нерухомість,  проект  Закону  про  механізм  повернення капіталу,  вивезеного  з  України,  а  також  проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії  Верховної  Ради  України  по перевірці    документів    ініціативних   груп   щодо   проведення всеукраїнського референдуму і ще декілька проектів  постанов,  які сьогодні роздані в залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубатенко з місця.

 

     ЧУБАТЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги!  У нас сейчас продолжается то же самое,  что происходило вчера, позавчера, много дней назад и очень продолжительное время.  Опять идут упреки, оскорбления и так далее.  Это мне напоминает то,  как муж с женой начинают  семейную ссору,  и рано или поздно это все равно приводит к разводу. Потом, находясь в суде,  они не могут понять и даже не  могут  вспомнить, почему они пришли к разводу, ведь они раньше любили друг друга.

 

     Давайте вспомним,  как мы,  когда шли выборы, выступали перед нашими избирателями.  Мы были грамотными,  умными, говорили о том, что  будем  бороться  за их интересы.  Представьте сейчас,  что вы пришли на встречу со своими избирателями и спросили у них  совета, как поступить в такой ситуации.  Неужели вы можете допустить,  что вам скажут  продолжать  эту  конфронтацию  и  продолжать  обливать грязью других?

 

     Господин Марченко, я вас прошу, успокойтесь. Я вас никогда не перебивал.

 

     Поэтому давайте подумаем, давайте поднимемся... В этой ссоре, в этой драке обязательно кто-то должен быть умнее. Давайте проявим мудрость.  Давайте станем выше над собственными амбициями. Давайте создадим эту согласительную комиссию.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  я прошу уваги.  Сьогодні, безперечно,  надзвичайне засідання,  всі депутати хочуть висловити те, що в них на душі.

 

     Не потрібно  звинувачувати  один  одного.  Не  ми цю ситуацію змоделювали.  Але цю ситуацію змоделювали нашими руками і в стінах парламенту.  І,  безперечно,  кожному  з нас жаль,  що наших колег використали для цього так нерозумно.

 

     Сьогодні одна ціль,  це щоб ви  всі  знали.  Соціал-демократи заявили: ми привели Президента до влади, ми приведемо до влади від Соціал-демократичної партії і свого Голову Верховної Ради. Ну, дав би Бог.  Але ж для цього є закон, є Конституція, є Регламент. І це потрібно вирішувати так,  як належить. Але, мабуть, вони вважають, що  ту методологію насильництва,  яка діяла на виборах Президента, можна перенести в цей сесійний зал.  У  цьому  вся  біда.  Нам  не потрібно між собою шукати якихось непорозумінь.  Ми розуміємо один одного.  І та уявна більшість,  про яку йде мова, теж розуміє. Але їх насилують,  їх заставляють,  а вони просто люди слабодухі. От у чому справа.

 

     Ще наполягають на виступі  депутати  Сіренко  і  Гмиря.  Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська   область).  Уважаемые  товарищи!  Тут  нас  обвиняют  в нагнетании какой-то конфронтации.  Мы ни на какую конфронтацию  не идем.  Мы  боремся за сохранение конституционного строя в Украине. Об этом нужно помнить совершенно ясно.

 

     Сегодня наши коллеги  из  Украинского  дома  создают  вторую, нижнюю  палату.  Нижнюю  в том смысле,  что она лежит под Леонидом Даниловичем Кучмой.  Этого допустить ни в коем случае  нельзя.  Мы сегодня  должны работать и взять на себя ответственность за судьбу страны. Мы защищаем демократию в этой стране. Это первое.

 

     Второй момент.  Можем ли мы позволить этому  так  называемому большинству   взять  ответственность  за  судьбу  страны?  Они  же импотенты,  они не могут собрать 226 человек. Ведь, будем говорить честно, у них же есть формальное большинство. Они этого сделать не могут.  Люди бессильные в иной ситуации пользуются вибраторами,  а они пользуются мегафонами.  Больше ничего они сделать не могут. Мы не можем позволить им взять  на  себя  ответственность  за  судьбу страны.

 

     Поэтому у  меня предложение:  на переговоры не идти.  Хотят - пусть каются. Пусть приходят сюда и говорят: мы хорошие, впредь мы будем вести себя демократично,  в соответствии с Регламентом. А мы сегодня должны  обсуждать  вопросы  повестки  дня,  которые  нужны Украине.  Если они откажутся от планов государственного переворота и будут вести себя так, как положено депутатам, а не преступникам, мы их, может быть, простим и примем в свои ряды.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сіренко Василь Федорович.

 

     СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Я думаю, что в любом споре каждая сторона считает себя правой,  абсолютно  правой.  И  нет  стороны, которая  бы  не  считала  себя  правой,  потому  что  иначе в спор вступать нет необходимости.

 

     А что такое кризис? Кризис - это когда стороны не могут найти соприкасаемых позиций. Поэтому выйти из кризиса можно только либо, как говорится,  радикальным путем,  в том числе,  как вы говорите, революционным, либо путем определенных переговоров.

 

     Я считаю,   что   с   политической   точки  зрения,  конечно, большинства нет. Это не большинство, просто людей хотят превратить в  стаю  с  вожаком.  Стая  с  вожаком в свое время,  в 1991 году, совершила известный  государственный  переворот.  Стая  с  вожаком сейчас  хочет совершить парламентский переворот.  Но я думаю,  что это им не удастся,  потому что среди  них  есть  люди  со  здравым смыслом.  Поэтому  я предлагаю собрать круглый стол правых и левых для обсуждения проблемы кризиса в парламенте.  Такой круглый  стол собирался не один раз и не в одной стране в периоды кризисов.  Это первое.

 

     И второе.  Я предлагаю руководству  парламента  обратиться  к депутатам парламента,  в том числе и к членам большинства, которые находятся за пределами стен парламента, с предложением собраться в парламенте   для  решения  вопросов,  которые  актуально  назрели. Простое обращение  руководства:  есть  необходимость  собраться  в стенах  парламента  всем  депутатам,  независимо  от  политической окраски.

 

     Я думаю,  что здравомыслящие силы у них есть, люди прийдут, и мы  спокойно  решим  вопросы,  связанные  с  нынешним  кризисом  в парламенте.  Я считаю,  что назрел вопрос и о создании в  обществе народного фронта против существующего режима.  Этот народный фронт или  народный  блок  смог  бы  на   будущих   выборах   обеспечить большинство  в  парламенте  и привести страну к тому положению,  в котором она была до 1991 года, хотя бы на первое время.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кравченко.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область). Спасибо. Александр Николаевич, я в качестве реплики хочу ответить нашему коллеге из группы "Незалежні" по поводу того,  как меня встретят мои избиратели в  округе.  Если  я  приеду  в  любой шахтерский город и скажу, что подписался под большинством, которое возглавляет Кравчук, меня оттуда вынесут вперед ногами. Почему? То обстоятельство,   что   сегодня  зловещей  фигурой  по  разрушению парламента стал Кравчук,  усугубляет вину, и никаких переговоров с этим человеком быть не может. Это первое.

 

     Второе. Переговоров  не  может  быть  и  по той причине,  что разыгрывается определенный сценарий.  И до тех пор,  пока  они  не добьются  своего по сценарию,  они ни за какой стол переговоров не сядут.

 

     И третье.  Александр Николаевич,  вы  в  своем  вступительном слове  сказали,  что будете требовать,  чтобы вам дали возможность выступить,  возможно,  в записи.  Вы имеете полное право требовать прямого  эфира.  В записи они сделают любые инсинуации.  Так,  как вчера сделали инсинуацию по ситуации в зале,  точно так же сделают и с вашим выступлением.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Прежде всего я хочу обратиться к коммунистам.  Вы знаете,  это просто неприлично.  Ваша фракция в конце-концов может собраться,   обсудить   и   принять  одно  решение,  а  не  восемь разнополюсных предложений предлагать парламенту?  С кем переговоры вести,  о  чем  говорит Сиренко?  Может,  мы с бандитами,  которые сегодня грабят страну,  тоже начнем искать какой-то консенсус? Кто нарушает  закон?  Изначально  закон  нарушили  они.  Это же просто смешно  всему  миру  обяснять.  У  них  действительно  формальное большинство,  пусть  приходят и работают.  Пусть принимают законы. Они могут их принять.  К сожалению,  те  законы,  проекты  которых будет  вносить Кабинет Министров.  К сожалению,  они сегодня могут принять антинародный бюджет.  Могут, потому что у них большинство. Они  могут  принять законы какие угодно.  Могут,  потому что у них большинство.

 

     Нет, им этого мало.  Им нужна лихорадка парламента,  им нужен срыв  работы  парламента.  И  вдруг вы начинаете вести разговоры о каких-то переговорах с ними.  Какие переговоры,  о чем могут  идти вообще переговоры?

 

     Поэтому... Не  нужны  террористы,  не  нужны  какие-то ужимки здесь...  У нас с вами есть своя линия.  Мы  избраны  народом,  мы согласно  Конституции Украины,  Регламенту Верховного Совета ведем свою работу.  У нас есть план обсуждения вопросов, и мы должны эти вопросы рассматривать.  Мы действительно должны рассмотреть вопрос о  законодательной  основе   референдума,   который   раскручивает Президент. Ну не может парламент оставаться к этому равнодушным.

 

     И мы   предлагаем  от  нашей  фракции  рассмотреть  вопрос  о досрочных перевыборах парламента Украины,  если правое большинство будет мешать существованию парламентаризма вообще. Через несколько дней сессия  Совета  Европы.  Безусловно,  наша  делегация  должна поднять там скандал о том,  что происходит в Украине,  какой шабаш происходит в Украине.  И,  безусловно,  Европа должна говорить  об этом.  То, что Кучма договорился с Квасневским и Клинтоном, еще не значит,  что все остальные страны Европы и весь остальной мир  это проглотят. Мы должны спокойно вести свою линию.

 

     Поэтому, Александр Николаевич,  следует, наверное, прекратить обсуждение и продолжить  нашу  работу  в  том  русле,  которое  вы предлагали   изначально,   оценив   деятельность   этого   мнимого большинства,   которое,   действительно,   еще   окончательно   не сформировалось,  как  неправовую.  Нам  нужно от них отмежеваться. Пусть потом Европейский суд по правам человека и Международный суд в  Гааге  рассматривают их деятельность как деятельность,  которая нарушает права человека,  наших избирателей, поскольку не дает нам возможности  принимать  нормальные  законы  и создавать нормальное законодательное поле в Украине.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Давайте підведемо підсумки. Я думаю,  що ми зараз зробимо перерву,  у нас час підходить, на 30 хвилин,  зберемося з керівниками фракцій і обговоримо питання, які порушувалися,  для  того  щоб визначитися,  на яких пропозиціях ми зупинимося.

 

     Але я хотів би сказати таке.  Все,  що робиться і в сесійному залі,  і  за  його  межами,  людям  із  здоровим глуздом абсолютно зрозуміло.  Зрозуміло й те, що референдум не відбудеться. Сьогодні людям  не до референдуму.  На референдум повинно прийти як мінімум 50 плюс 1 процент усього дорослого населення,  яке бере  участь  у голосуванні.  Такої кількості населення на референдумі не буде. Ми розуміємо,  який економічний і фінансовий стан держави. Сьогодні в Україні  назріває  продовольчий бунт,  починаючи з хлібного бунту. Уряд шукає 1 мільярд гривень,  щоб купити  півтора  мільйона  тонн пшениці.  На  жаль,  ще ніхто не запропонував грошей у кредит і не запропонували, у кого її закупити.

 

     Тому нинішня  ситуація  абсолютно  зрозуміла,  і   Президенту потрібно  на  когось  скинути  вину.  І  жупелом  таким  він  хоче використати парламент.

 

     Думаю, що всі,  хто виступав,  вносив  пропозиції,  абсолютно праві.  Але нам потрібно розсудливо, по-державному підійти до всіх пропозицій, які внесені.

 

     Ніхто не має ніякого сумніву,  що наші колеги,  які зібралися за межами Верховної Ради, не діють у межах конституційного поля. У них немає такого конституційного і законодавчого права. Навіть щоб інавгурацію  поза цим залом провести,  то ми в цьому залі приймали рішення.  І це було в межах закону,  в межах нашої волі як  вищого законодавчого органу.

 

     Те, що  відбувається  сьогодні,  -  безперечно,  поза  межами закону.  І на підтвердження я вам зачитаю лист, адресований Голові Верховної Ради і Мартинюку Адаму Івановичу: "У зв'язку з розглядом питання (якого - не вказано) на засіданні Верховної Ради 21  січня 2000  року  в  приміщенні Українського дому за адресою Європейська площа, 1 прошу вас бути присутнім при розгляді цього питання".

 

     В одному  реченні...  Підписує   координатор   парламентської більшості Верховної Ради України народний депутат Л.Кравчук (Шум у залі).

 

     Я казав,  в указі про моє звільнення в 1992 році,  в указі  з трьох  пунктів  було  три  помилки.  Я  підкреслив  ці  помилки  і відправив назад Президенту Кравчуку з написом:  "Не  знаю,  як  ти правив  ті документи,  які тобі приносили працівники того відділу, який  ти  очолював".  В  указі  Президента...  Не  вчитується,  що підписує. І далі тут написано: "У випадку вашої неявки питання про ваше відкликання буде розглянуто (і знову  помилка,  я  думаю,  що слово  "ваше" треба з великої букви писати) за вашої відсутності". Яке питання? З якого приводу? Якої "вашої"? Якого порядку денного? Ось вам і все лице.  Це я підтвердження даю тим, хто каже, що руки трусяться. Тут розум труситься, не лише руки.

 

     Зачитаю вам,  шановні колеги, телеграму. Я попросив помічника вибрати  одну з характерних.  Таких телеграм багато,  ми їх можемо сьогодні представити пресі.

 

     "Уведомление телеграфом.  Киев,  улица Грушевского,  5, лично Председателю Верховного Совета Александру Ткаченко.

 

     Просим телеграмму зачитать всем депутатам.

 

     Кучма и Кравчук разорили промышленность и сельское хозяйство. Грозит голодомор вами обездоленному  народу.  Лишаете  депутатства Верховного   Совета  представителей  левых  фракций  -  защитников Украины, интересов трудящихся и пенсионеров от Запада.

 

     Сформированное большинство в  Верховном  Совете  во  главе  с Кравчуком есть обогатившееся,  буржуазное, защищающее антинародные указы вероломного Президента Кучмы.

 

     Требуем сохранения  председательства  парламента   Александра Ткаченко и Первого заместителя Адама Мартынюка.

 

     Прекратите ликвидацию колхозов и совхозов, превращать в товар купли и продажи землю. Она является общенародной собственностью, а не  частных  лиц.  Без  России  мы  лишены  электроэнергетического обеспечения и еще более удорожаем... покупкой свечей и всей другой необходимости для народного хозяйства".  Я вибачаюся,  надруковано по телетайпу, не все зрозуміло.

 

     "Представители избирателей Московского района города Харькова Грищенко,  Мирошниченко,  Ревас, Левко, Сельдякин, Ивлев и другие. 20 января 2000 года".

 

     Шановні колеги!  Я міг би зачитати сотні таких телеграм,  які сьогодні надходять на адресу і Верховної Ради, і Президента. Але я думаю, те, що відбувається сьогодні, безперечно, безпрецедентне. І ми   повинні   розумно,  по-державному,  так  як  належить  вищому законодавчому органу всі ці питання розглянути і прийняти виважені рішення. Ми зараз домовимося, які пропозиції внесемо на розгляд, і після перерви повідомимо всіх.

 

     Оголошується перерва на 30  хвилин.  Прохання  до  керівників фракцій зібратися в моєму кабінеті.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Я прошу запросити людей до залу.  Шановні колеги!  Ми провели  засідання   з   керівниками   фракцій,   розглянули   всі пропозиції,  які  вносилися  в цьому залі,  і дійшли висновку,  що згідно  з  Конституцією,  Регламентом,  постановою,  яку  прийнято Верховною Радою,  четверта сесія Верховної Ради сьогодні, 21 січня 2000 року, завершує роботу.

 

     Для того щоб змінити дату закриття сесії у нас немає кворуму, та  й  потреби  у  продовженні немає.  Дата відкриття п'ятої сесії також чітко визначена Конституцією.

 

     Тому сьогодні ми  сесію  закриємо.  А  завтра  об  11  годині проведемо засідання Погоджувальної ради керівників фракцій і груп, про що будуть повідомлені всі керівники фракцій і груп.

 

     І останнє.  Депутат  Смірнов  і  ще  деякі  депутати  вносили пропозицію про направлення до Генеральної прокуратури запиту, який вніс депутат Смірнов.  Я просив би підтримати пропозицію  депутата Смірнова  і  дати  Генеральній  прокуратурі  доручення,  щоб  вона розібралася й поінформувала Верховну Раду.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Стрижко, голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації,  вніс пропозицію зараз приступити до розгляду питань,  внесених до порядку денного.  Якщо інших думок немає,  то приступаємо до розгляду проекту закону

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка. У нього ще є пропозиції.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Фракция   коммунистов.   У   меня   еще   одно предложение.  Оно связано с тем, что (как следует из телевизионных програм) гарант соблюдения Конституции, который сегодня должен был бы гарантировать соблюдение Конституции,  но не  собирается  этого делать, никак не обозначает свою позицию.

 

     Я считаю  целесообразным  обратиться  к  Президенту Украины с требованием восстановить законность и конституционность ситуации в Верховной Раде.  Пусть он обозначит свою позицию,  тогда, я думаю, многое станет ясным.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сформулюйте,  будь ласка, чітко свою пропозицію, і ми її проголосуємо.

 

     ----------

 

     Розглядається проект    Закону   про   встановлення   розміру мінімальної заробітної плати  на  2000  рік  і  внесення  змін  до окремих законів України щодо оплати праці. Доповідає Донченко Юрій Григорович,  перший заступник голови Комітету з питань  соціальної політики та праці. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги!  Внесенный правительством законопроект, предусматривающий установление  размера минимальной заработной платы с 1 января 2000 года - 90 гривень и с 1 июля 2000 года - 118 гривень в  месяц,  по мнению Комитета по вопросам социальной политики и труда,  не может быть принят по таким соображениям.

 

     Первое. В  соответствии  со  статьей  2  Закона   Украины   о прожиточном   минимуме   для   установления   размера  минимальной заработной платы должен применяться прожиточный  минимум,  который до  этого  времени  так и не внесен Кабинетом Министров Украины на утверждение  Верховного  Совета,  несмотря  на  то,  что  мы   уже отклонили во втором чтении законопроект о бюджете.

 

     Идет полное игнорирование законодательного поля, потому что в Законе  о  прожиточном  минимуме  четко  сказано,   что   величину прожиточного   минимума   вносит   только   Кабинет   Министров  и прожиточный минимум утверждается вместе с бюджетом  Украины.  Если бюджет  Украины  будет  принят  раньше,  чем утвержден прожиточный минимум,  то величину прожиточного минимума утвердить в этом  году будет невозможно.

 

     Второе. К концу 1999 года минимальная заработная плата должна была  достигнуть  величины  стоимости  черты   малообеспеченности, которая  установлена  на  второй квартал 1999 года в размере 118,3 гривни.

 

     Законопроектом также  предусматривается  изменить   структуру минимальной    заработной    платы,    включив   в   нее   премии, предусмотренные  системой  заработной  платы,  и  некоторые   виды надбавок  и  доплат.  Следует  отметить,  что  по  данному вопросу правительство уже вносило проект  закона,  который  рассматривался Верховным Советом и был отклонен.

 

     В предложенном    законопроекте    Кабинета    Министров    в определенной степени учтены замечания нашего комитета.  Его  можно было   бы   рассматривать   в   первом  чтении,  но  только  после утверждения,  еще раз подчеркиваю, величины прожиточного минимума, не  присоединяя  этот  вопрос  к  вопросу о минимальной заработной плате.

 

     Ведь размер минимальной заработной платы  устанавливается  на четко определенный период, в то время как изменения в статьи 3 и 6 Закона Украины об оплате труда и в статьи 95, 96 Кодекса законов о труде  относительно структуры минимальной заработной платы - нормы длительного действия.

 

     Более того,  в изменениях в статью 6 Закона об  оплате  труда говорится,  что  величина  первого тарифа согласовывается согласно заключенным между правительством и профсоюзами  договорам.  Но,  к сожалению,   нигде   в   нашем   законодательстве  не  сказано  об обязательности заключения коллективных договоров на  предприятиях. Поэтому  выполнение статьи 6 Закона об оплате труда в предложенном Кабинетом Министров виде является весьма проблематичным.

 

     Учитывая изложенное, в развитие принятого нами Закона Украины о   величене   стоимости  черты  малообеспеченности  на  этот  год предлагается  установить  размер  минимальной  заработной   платы, именно   с  1  января  2000  года,  -  118,3  гривни  с  поэтапным приближением к величине прожиточного минимума, которая, я надеюсь, будет   утверждена  Верховным  Советом  после  внесения  Кабинетом Министров.

 

     Это компромиссное  решение,  подчеркиваю,  это  компромиссное решение.  Но  мы  не можем отступить от величины 118,3 гривни.  Мы утвердили величину минимальной заработной платы,  которая к  концу 1999   года   должна   была   достичь   величины  стоимости  черты малообеспеченности (которую мы также утвердили)  -  118,3  гривни. Поэтому  и  стартовать  с  1  января  минимальная заработная плата должна не с  90  гривень,  как  предлагает  Кабинет  Министров,  а согласно принятому нами закону со 118,3 гривни.

 

     Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці вносить на  ваш  розгляд  проект  постанови  про  відхилення поданого  Кабінетом  Міністрів  України проекту Закону України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на  2000  рік  і внесення змін до окремих законів України щодо оплати праці.

 

     Параллельно мы  вносим  свой  проект  Закона  об установлении величины минимальной заработной платы на 2000 год.  Он состоит  из двух статей:

 

     "1. Встановити   з  1  січня  2000  року  розмір  мінімальної заробітної плати - 118,3 гривні на місяць з поетапним  наближенням протягом року до величини прожиткового мінімуму.

 

     2. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2000 року".

 

     Дякую. У мене все.

 

     ГОЛОВА. Запишіться на запитання. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Лимар. За нею - депутат Чиж.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передать слово депутату Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Юрий  Григорьевич!  Не считаете ли вы,  что в конкретный исторический момент,  когда нет людей,  которые постоянно  сбивали уровень  минимальной  заработной платы,  незаконно ссылаясь на то, что в государстве нет денег или  еще  на  что-то,  не  внося  иных предложений,   мы  сможем  проголосовать  за  необходимый  уровень минимальной   заработной   платы,   который   соответствовал    бы прожиточному  уровню?  Чтобы  наше  решение не было компромиссным, потому что не с  кем  идти  на  компромисс,  нет  второй  стороны, которая  в  очередной  раз обманывала бы или уговаривала Верховный Совет   принять   мизерный,   недопустимый   уровень   минимальной заработной платы.

 

     Может, мы  нынешним  составом  возьмем да и примем решение об установлении необходимого размера  минимальной  заработной  платы, который бы соответствовал прожиточному уровню,  несмотря на то что Кабинет Министров не вносит расчеты по  прожиточному  уровню  изза того, что они блокируют.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо, Владимир Романович. Я бы согласился с вашим предложением,  потому что это соответствует  конституционной норме  (статья  48,  вы ее прекрасно знаете).  Никаких вопросов не возникало бы,  если бы сегодня вы или я, или кто-либо из депутатов могли  назвать  величину  прожиточного  минимума.  И  если  бы эта величина была утверждена в этом зале и  соответствовала  принятому Закону о прожиточном минимуме.

 

     К великому  сожалению,  этой  цифры  сегодня никто назвать не может.  Я могу назвать цифры как возможные  величины  прожиточного минимума.  Они приблизительно следующие:  порядка 130 гривень - на неработающего  (то  есть  пенсионера)  и  250-270  гривень  -   на работающего.  Но  названные  цифры приблизительные,  и мы не можем утверждать,  что это  действительно  так.  Может,  больше,  может, меньше.

 

     Поэтому и  вносится  предложение  принять  на начало года.  А когда закончится действие закона о пролонгации параметров  бюджета 1999   года   на  первый  квартал  этого  года,  будет  рассмотрен Государственный бюджет Украины на 2000 год  и  параллельно  с  ним принята  величина  прожиточного минимума - тогда можно выходить на поэтапное (еще раз подчеркиваю,  потому что  сразу,  наверное,  не получится)  увеличение  минимальной  заработной  платы до величины прожиточного минимума.

 

     Но я почему остановился на цифре 118,3 гривни?  Потому что мы приняли в этом зале (еще раз подчеркиваю) величину стоимости черты малообеспеченности  на  конец  года  в  размере  118,3  гривни.  И говорили, что поэтапно придем к этой величине в течение 1999 года.

 

     Правительство не  собирается  выполнять  принятый нами закон, проект которого они же и вносили.  И мы соглашались тогда с ними в том,  что  минимальная  заработная плата будет в Украине 74 гривни (вы помните последнюю цифру),  а  на  конец  года  они  клялись  и божились,   что   она   будет   равна   величине  стоимости  черты малообеспеченности.  А сегодня они не  собираются  выполнять  даже принятую норму закона.

 

     Что это?  Я  думаю,  это  проявление  грандиозного  обмана  в стране,  который произошел во  время  президентской  избирательной кампании.  Тогда  Президент  и  средства массовой информации очень активно рассказывали,  как у нас растет экономика,  какой  прирост ВВП,  как активно начали мы выплачивать заработную плату, пенсии и другие   социальные   выплаты   трудящимся.    После    завершения избирательной  кампании  мы  сталкиваемся  с ситуацией,  когда нам говорят.  средств  нет,  надо  разобраться  и  войти  в  положение правительства.  Що  економічне  становище не дозволяє нам вийти на мінімальну величину межі малозабезпеченості 118,3 гривні.

 

     Я считал и считаю своим  долгом  (и  вас  к  этому  призываю) действовать  в  рамках  принятых  законов  и  ни  в коем случае не отходить от них.

 

     Мы с вами уже принимали  величину  минимальной  пенсии  -  55 гривень,  вы  помните.  Мы указывали источники наполнения средств. Все было отброшено, прошли третье вето по данному вопросу. То есть крах   проводимого  курса  радикальных  рыночных  реформ  -  яркое свидетельство  того,  что  мы  сегодня  не  можем  выполнить  даже принятые  законы,  разработанные нынешним правительством,  которое очень активно через законодательную ветвь власти  осуществляет  их на практике.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Григоровичу,  на  одне  запитання  п'ять хвилин пішло. Я розумію, питання ємке.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Владимир Романович абсолютно правильно поставил вопрос:  он  требует то,  что написано в Конституции,  что требует Закон о прожиточном минимуме. Он абсолютно прав.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Олександре Миколайовичу,  дякую. Фракція "Лівий центр". Шановний Юрію Григоровичу!  Безумовно,  нічого з того,  що вимагає Конституція,  не реалізується практично, і нинішня ситуація - тому підтвердження.

 

     Я з   вами  згоден,  що  можна  і  треба  бажати  більшого  і виконувати Конституцію.  Але є певні реалії,  спричинені  нинішнім курсом реформи,  до чого він призвів.  У мене запитання: наскільки новий рівень може бути реалізований?  Адже 118,3 гривні  -  досить серйозна величина, щоб знайти кошти і на новій основі в розрахунок брати нову вартісну величину.  Наскільки реальним  є  індексування заробітної  плати,  компенсація за її невчасну виплату?  Я один із авторів Закону про оплату праці, і мені це дуже болить (і ви також були, коли ми розробляли його).

 

     Як можна  реалізувати це насправді,  якщо таке буде прийнято? Чи ви з кимось консультувалися,  чи  є  якісь  розрахунки,  чи  ми знову,  на жаль, вибудуємо "потьомкінське село", яке вибудовується в нашій державі упродовж уже багатьох років?

 

     Спасибі, Юрію Григоровичу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Иван  Сергеевич.  Если  говорить  об экономических  расчетах,  насколько это будет увеличено,  то можно смело  сказать,  что  на  одну  треть   необходимо   будет   найти дополнительных   средств,   связанных   с  финансированием  данной позиции,  как в Государственном бюджете, так и в негосударственном секторе экономики.

 

     Но вы  параллельно  должны  были  задать мне и другой вопрос, Иван  Сергеевич:  какая  реальная  цифра   уйдет   на   проведение референдума,  указ о котором подписал Президент, по так называемой народной инициативе?  По нашим расчетам,  это приблизительно  одна треть  средств,  которые  решили бы данную проблему.  То есть если реально заниматься решением  социальных  вопросов,  то  можно  без ущерба  для  экономики  страны  решить указанную проблему.  Но без ущерба у нас решается только одно - финансирование внешнего  долга государства. Вот туда все выплачивается до копеечки.

 

     Что же  касается  наших  граждан,  особенно  человека  труда, который своими руками,  своим умом создает блага как для себя, так и  для  государства,  то  здесь возникают большие проблемы:  сразу "немає коштів",  сразу  надо  войти  в  положение,  сложившееся  в экономике государства и так дальше.

 

     То есть  если  убрать  все лишнее финансирование,  заложенное сегодня бюджетом  А суммы здесь не такие уж и  большие  -  порядка 600 миллионов необходимо для того, чтобы бюджетникам привязать эту заработную плату.  То есть вполне реально установить с  2000  года минимальную заработную плату на уровне 118,3 гривни.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо. Прошу поддержать решение комитета.

 

     ГОЛОВА. Є бажаючі виступити з даного питання?

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Довгань.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Наша  фракция  отказывается  понимать   тактику   работы Комитета  по  вопросам социальной политики и труда.  Но комитет-то весь левый!  Когда же он будет вносить в парламент  законопроекты, четко  защищающие интересы трудящихся?  Сейчас нет правительства - нет!  С кем предлагает комитет установить компромисс?  Под кого он подстраивается? Потом обижаются на нас, что мы торпедируем комитет и законопроекты.

 

     Заявляем: мы   сегодня   не   будем   голосовать   за   такой законопроект.   Он   экономически   абсолютно   необоснован  и  не соответствует как международному,  так и  внутреннему  праву.  Что такое  118,3  гривни?  Обясните мне,  экономисту,  что это такое. Донченко  заявляет,  что  нет  расчетов.   Неправильно,   господин Донченко.

 

     Когда в  Верховном  Совете  принимался  Закон  о  прожиточном минимуме,  был экспертный совет (думаю,  вы знаете об этом) из  12 человек:  4  правительственных  чиновника,  4 представителя тех же стояновских профсоюзов,  4 представителя работодателей Украинского совета предпринимателей и промышленников. Что еще нужно?

 

     Экспертный совет сделал все расчеты,  установил, что величина прожиточного минимума должна составлять 40 долларов  в  месяц  (на тот момент - 225 гривень).

 

     Что такое   прожиточный   минимум?   Давайте  посмотрим,  как строится  прожиточный  минимум.  Итак,  величина  стоимости  черты малообеспеченности  не  соответствует  физиологическим  нормам.  А прожиточный минимум намного превышает черту?  Ничего подобного.  В черте   мясо   -  21,5  килограмма,  в  прожиточном  минимуме  (по физиологически нормам)  -  53  килограмма,  хотя  для  нормального полноценного  питания  нужно  65  килограммов.  Рыбы в черте - 1,5 килограмма, физиологическая норма - 13 килограммов в год. Поделите это на каждый день и увидите:  совсем немного мяса, совсем немного рыбы.

 

     Если говорить  о  непродовольственных  товарах,  так  это  же просто  стыдно.  Зимнее  пальто женщина должна покупать один раз в восемь лет,  колготки и рейтузы - шесть пар на два года, купальник один   на   четыре  года.  Причем  расчеты  делались  отдельно  по трудоспособным,  пенсионерам,  детям до 6 лет и от 6  до  18  лет. Пенсионерам  купальники  и  плавки  вообще не положено,  просто не положено.

 

     То есть расчет прожиточного минимума был по  таким  урезанным нормам, ниже которых нельзя опускаться в цивилизованной стране.

 

     У нас  с  вами есть все основания,  если Кабинет Министров не вносит законопроект,  вносить от Комитета по  вопросам  социальной политики  и  труда  со всеми расчетами проект Закона о прожиточном минимуме,  утверждать норму прожиточного минимума (минимум  -  225 гривень в месяц), а функции правительства - искать деньги.

 

     Когда Донченко будет Премьерминистром, вот тогда пусть у него болит голова. Или у Чижа болит голова. Ах, как Чиж переживает, где взять средства! Это проблема не парламента, а правительства. На то они и должны учиться управлять страной и собственностью,  чтобы не разворовывали  и  чтобы дивиденды от государственной собственности поступали в бюджет.

 

     Наша фракция  настаивает:  утвердить  прожиточный  минимум  в размере  225  гривень  в  месяц  и  минимальную зарплату (в полном соответствии с требованиями МОТ она должна быть  на  25  процентов выше  прожиточного  минимума)  в размере 280 гривень в месяц.  Вот нормы, с которыми должен выходить цивилизованный парламент.

 

     То, что предлагает Донченко и Комитет по вопросам  социальной политики  и  труда,  -  это  геноцид.  На  118 гривень минимальной зарплаты сегодня выжить нельзя.  И вы  прекрасно  знаете,  что  от минимальной зарплаты строится вся тарифная система.  Следовательно работающие люди не получают права на  жизнь.  Прожиточный  минимум 225 гривень, а парламент устанавливает минимальную зарплату 118.

 

     Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины ни на какие подлые компромиссы непонятно с кем не  пойдет.  Должна  быть позиция,   должно   быть   ее   обоснование,  должна  быть  работа правительства по обеспечению этой позиции.  Не умеет правительство обеспечивать  -  пусть идет в отставку.  Будет сформировано другое правительство,  которое найдет ресурсы для  того,  чтобы  защитить право  на  жизнь.  Это  фундаментальнейшие  понятия  - минимальная заработная плата, минимальная пенсия и отсюда социальные гарантии.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні товариші!  Сам склад нашого зібрання  і відсутність уряду під час розгляду питання, за яке він відповідає, свідчить про те, що цю владу, цих правителів, котрі нині гвалтують український  народ,  не цікавить таке надзвичайно важливе питання. Це не філософія, не економіка, це - життя.

 

     Сьогодні йдеться про те,  як звичайній людині як  біологічній істоті  вижити  в даній ситуації,  маючи у себе на шиї такий уряд. Ніхто з них сьогодні не прийшов послухати, про що йдеться.

 

     Стосовно законопроекту,  який ми будемо  приймати.  Дозвольте нагадати  (вам тут уже нагадували) історію нашого парламентаризму, коли був підписаний Конституційний договір.

 

     Кучма як Президент України мав право 365 днів  писати,  що  захоче:  зокрема  закони  з питань,  які ми сьогодні розглядаємо, і з інших. Сиди, пиши і роби так, як хочеш.

 

     Виходить, що він просто не знає,  що хоче.  Тому який би ми з вами  закон  не  прийняли,  він  не працюватиме,  оскільки всі оці ублюдки,  котрі тепер захопили владу в  Україні,  не  будуть  його виконувати.

 

     Тому пропоную  не  вести  дебати  про цифри - 125 чи 225.  Ми повинні записати загальноприйняті норми  існування  живої  істоти, тобто людини. Якщо сьогодні пропонується 225 гривень, то я глибоко сумніваюся,  що це те,  що треба. Адже коли перевести на нормальні гроші, то це 30 доларів чи 20 радянських карбованців.

 

     Давайте зараз   визначимо   цифру,   яку  ми,  меншість,  але представники   партій   трудящих,   пропонуємо    виконувати    на законодавчому   рівні   нашому   так  званому  уряду.  Ми  повинні задекларувати своє бачення даної  проблеми.  Я  не  хочу,  щоб  ми сперечалися.  Розумію,  що  комітети  під тиском уряду,  міністрів входять у чиєсь становище. Ми сьогодні не маємо такої необхідності входити  в  становище людей,  які стали на шлях антиконституційних дій.  Отже, давайте визначимо цифру, проголосуємо і не будемо один одному дошкуляти тим, що хтось чогось не зрозумів.

 

     Ставимо те,  що потрібно. Ми декларуємо природні скажемо так, "естественные" підходи до проблеми виживання народу, а не ідемо на компроміс із цим урядом,  який ще незрозуміло,  що робитиме.  Ви ж бачите,  хто там зібрався:  усі ті,  кого розшукували  Інтерпол  і прокуратура,     сьогодні    виявилися    віце-прем'єр-міністрами, міністрами і так далі. Ну не можемо ж ми цього робити!

 

     Тому закликаю не звинувачувати тут зараз один одного,  бо  ми представники  партій,  які  стоять  на одних позиціях,  і прийняти єдине виважене рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Бондарчук.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  В  этом вопросе есть две проблемы: первая  -  социальная  и  вторая  -  проблема  политической   воли депутатов,  которые  здесь  находятся  (подчеркиваю - политической воли).

 

     Суть социальной проблемы ясна: эксперты утвердили  минимальный прожиточный уровень - 225 гривень, они об этом заявили, газета опубликовала. Нам своим решением нужно утвердить 225 гривень.  И я прошу депутатов-коммунистов поддержать прожиточный уровень в размере 225 гривень. Это первое.

 

     Второе - минимальная заработная плата. Принципы ее начисления были  доложены - 280 гривень.  Наша задача - проявить политическую волю и признать реалии,  которые существуют в Украине,  обеспечить гражданам конституционные права на жизнь,  на прожиточный уровень. Наша фракция  предлагает  провести  голосование  этого  вопроса  в поименном режиме.

 

     А теперь,  поскольку  у  меня  осталось  еще  полторы минуты, уважаемые депутаты,  я в порядке реплики и текущей информации хочу обратить ваше внимание на происходящее.  Депутаты от Прогрессивной социалистической   партии   практически   в   полном   составе   и депутаты-коммунисты,  установив  дежурство,  ночевали в сессионном зале,  понимая,  что если в  нем  будет  работать  так  называемое большинство, они снимут претензии к себе, что принимают решения за пределами Верховного  Совета.  Вы  знаете  пункт  4  статьи  3.2.1 Регламента:   депутаты   принимают  решение  голосованием  в  зале Верховного Совета.

 

     Только что Александр Мороз, по моей информации, выступил там, на собрании "більшості".  Не знаю,  о чем он там говорил, может, о том же,  о чем когда-то выступал перед руховцами,  а потом  привез Черновола 7 ноября на митинг, чтобы тот выступил  Он пригласил тех депутатов в зал Верховного Совета на 16 часов. Может, они едут

 

     Если они приедут сюда,  то не дадут нам проявить политическую волю и принять решение по социальным гарантиям, поскольку эти люди будут защищать Президента, правительство и так далее.

 

     Поэтому пока они не приехали,  пока мы как левые партии имеем возможность   реализовать   свою  политическую  волю,  я  прошу  в поименном режиме проголосовать два решения: установить прожиточный уровень  225  гривень  и минимальную заработную плату 280 гривень. Это   соответствует   требованиям   Конституции   и   не   требует обоснования,  поскольку  это  гарантии,  которые должны обеспечить Президент и правительство. Прошу проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондарчук.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Дорогие товарищи! Здесь действительно  есть  два  вопроса.  Понятно,  что прожить на 118,3 гривни невозможно.  И,  конечно,  лучше было бы, если бы мы сейчас проголосовали  за  280  гривень,  которые  высчитываются исходя из минимального  прожиточного  уровня  в  225  гривень.   Однако   мы прекрасно  понимаем,  что  сегодня  при  разрушенных предприятиях, грабительских механизмах распределения произведенной продукции,  в условиях,   в   которых   работают  наши  предприятия,  невозможно произвести столько продукции, чтобы обеспечить 280 гривень.

 

     Конечно, мы за эту  цифру.  Но  предлагаем  выходить  на  нее несколько по-другому,  не принимая сейчас один закон о минимальной заработной плате.  Это было бы слишком просто и немножко популизма здесь все-таки есть.  Мы должны обяснить людям, что их заработная плата зависит не только от одного закона,  где называется цифра, а еще от принятия серии важнейших законов,  которые могут привести к тому,  что заработают  предприятия  (это  прежде  всего  законы  о реприватизации,   о   национализации  банков,  о  планировании,  о централизованном  материально-техническом  снабжении,   о   защите внутреннего   рынка),   -  вот  что  может  привести  к  повышению эффективности  производства  наших  предприятий,   и   мы   должны разрабатывать такую серию законов. Это первое.

 

     Второе. Мы должны обеспечить распределение по труду. Только в таком случае  действительно  можно  поднять  уровень  жизни  наших трудящихся,  а не оставлять распределение по капиталу. Он владелец этого предприятия - значит,  получает.  У  него  есть  контрольный пакет  акций  -  он  получает.  Остальные  - пролетарии - получают только часть за свой труд.

 

     Я поддерживаю фракцию прогрессивных социалистов  в  том,  что давайте,   может  быть,  не  будем  дожидаться,  пока  нам  внесет правительство уровень прожиточного минимума в 225 гривень,  а сами его   примем.   Но   по   заработной  плате  согласимся  сейчас  с предложением,  которое внес комитет, - 118,3 гривни. Товарищи, это все-таки на 60 процентов больше,  чем имеем сегодня - 74 гривни, и давайте нарабатывать все остальные  проекты  законов,  не  упрощая ситуацию, - те, которые действительно смогут обеспечить нормальную жизнь человеку труда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко просить заключне слово.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые   представители Прогрессивной социалистической партии! Можно как угодно ругать наш комитет,  соглашаться с ним или не соглашаться,  но законам  мы  с вами   обязаны   подчиняться   как   никто  другой.  Еще  раз  это подчеркиваю.

 

     Уважаемая Наталия  Михайловна!  Если  вы  внимательно  читали Закон о прожиточном минимуме, то должны были прочитать там строку, где сказано,  что только Кабинет Министров (и никто другой)  имеет право вносить данную величину.  Ни Наталия Михайловна, ни Донченко этого делать не могут, к сожалению.

 

     Но если уж вы настолько заботитесь  или  популярно  пытаетесь получить  политические  дивиденды на таких вещах,  то обязаны были через своего представителя,  члена вашей  фракции,  работающего  в нашем  комитете,  подать  цифры,  которые вы только что огласили в зале.  Вы этого не сделали.  И ваш представитель в комитете  таких цифр  не называл.  А цифры,  которые вы сейчас назвали,  несколько даже ниже цифр, которые мы имеем сегодня по неофициальным каналам. Величина  прожиточного  минимума,  еще  раз  подчеркиваю,  не  225 гривень, как вы сказали, а 130 гривень - на неработающего человека и  250-270  гривень - на работающего.  Ваши же расчеты,  извините, построены на песке.

 

     Поэтому я просил  бы  народных  депутатов  не  соглашаться  с тезисами,  которые  провозгласила Наталия Михайловна,  и не потому что она в чем-то права или не права,  а потому что это  незаконно. Если  мы  будем действовать незаконно,  тогда ради чего мы сегодня здесь сидим?  Мы с вами полностью соблюдаем все нормы Регламента и закона,  в которых выписана деятельность Верховной Рады, в отличие от "більшості".  И вы же,  Наталия Михайловна, сейчас провоцируете зал,  провоцируете  народных депутатов,  чтобы мы нарушили нами же принятый Закон о прожиточном минимуме.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Для репліки  слово  надається  депутату  Вітренко.  І будемо голосувати.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Спасибо.  Поясняю  Юрию  Донченко.  Я называла цифры, опубликованные в газете "Факты" от 14 декабря 1999 года как результат    расчетов   экспертной   комиссии.   И   думала,   что профессионализм  работающих  в  Комитете  по  вопросам  социальной политики  и  труда заключается в том,  что вы должны владеть этими цифрами и всеми расчетами,  а не я буду работать за  все  комитеты Верховного Совета.

 

     Поэтому, Александр Николаевич,  прошу голосование по нашему и другим  предложениям  проводить  в  поименном  режиме.   Пусть   и Бондарчук,  и  Донченко  отвечают перед своими избирателями за то, что предлагают.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  хто  за  те,   щоб   голосувати   у поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 110.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  депутата  Вітренко.  Будь ласка.

 

     "За" - 142.

 

     По фракціях висвітлювати? Не потрібно. Голосуємо у поіменному режимі  пропозицію,  внесену  депутатом  Донченком від профільного комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 122.

 

     Хто за те,  щоб перенести голосування на  лютий,  на  початок п'ятої сесії, прошу визначитися. Голосуємо у звичайному режимі.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Мороз Олександр Олександрович. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  У мене сьогодні справи складаються  так,  що  мушу  іти зустрічатися з нашим активом.  Тому я попросив слова,  оскільки не братиму участі у подальшому засіданні. Дозвольте поінформувати про свої  враження  і  висловити  деякі міркування з приводу того,  що відбувається сьогодні  у  Верховній  Раді  і  що  робиться  групою депутатів, які зібралися у музеї Леніна.

 

     Я знаю,  що  тут обговорювалася ця тема і були висловлювання, мовляв,  нічого  ходити  на  те  збіговисько  тощо.  У   принципі, правильне міркування,  однак ідеться про те,  що там сидять такі ж депутати,  яких обрали,  які під примусом,  шантажем,  а дехто і з доброї волі або за якусь вигоду пішов у той зал.

 

     Тому я все-таки вирішив звернутися до тих,  хто сумнівається, для того щоб зберегти парламентаризм, утримати сьогодні державу на межі диктатури, щоб вона не перетнула цю межу.

 

     Я розумію, що там багато хто сприймає таку тривогу, адже вона цілком обгрунтована.  І що б ми не казали, проте сьогодні не маємо єдності  навіть  у  тому,  щоб  протистояти даній загрозі.  Навіть поіменне  голосування  з  питання,  яке  не  потребує   поіменного голосування,  використовується  зараз  тільки для того,  щоб потім можна  було  сказати:  бачте,  вони  такі-сякі,  а  ось  тільки  я підтримую таку лінію.  Тому що,  бачте,  уже інші не вимагають,  а тепер треба шукати іншого берега.

 

     Але не про те мова. Сидять приблизно 240 депутатів,  більшість  голосується  десь  у межах 239 голосів. Організовано обговорення,  секретаріати, все інше - формально так, як  має  бути на засіданні Верховної Ради.  Слова мені не надавали тривалий час,  зауважуючи,  що я не зареєстрований.  Я сказав,  що зареєстрований  у  сесійному  залі  і  тому  ніяких підстав немає,

-поставили на голосування.  Там  маніпулювали  голосами,  бо  десь тільки  три  депутати були проти,  та все одно нібито не вистачало голосів.

 

     Проте я слово одержав і звернувся до них з такою  пропозицією (вона  повторює думку багатьох із вас).  Це добре,  що створюється більшість. Беріть на себе відповідальність за здійснення політики, яка   проводиться   в   державі.   Тільки   рішення,  які  ви  тут наголосували,  доветься все-таки проголосувати в  сесійному  залі. Повертайтеся туди,  можете прийти на 16 годину чи коли вважаєте за потрібне  (Шум у залі). Я прошу вас не заважати...

 

     ГОЛОВА. Не перебивайте, будь ласка, дайте висловитися.

 

     МОРОЗ О.О.  Якщо хочуть,  вони можуть робити так, як потрібно робити  в  парламенті,  адже  те,  що  діється  сьогодні  - цілком зрозуміла схема.  Ми будемо галасувати тут чи голосувати,  вони  ж працюватимуть  там,  а  потім  Президент  поставить  перед фактом: бачите - два парламенти,  я ж не можу  І буде нібито пояснення для співтовариства (Шум у залі).

 

     Отже, ваші  вигуки,  ваше  обурення нічого не дає,  бо виходу немає.  Ну,  це тішить тут самолюбство одного чоловіка чи  іншого. Стоять  там 20 телевізійних камер,  які дадуть матеріал сьогодні в ефір. Зрозуміло, як буде сформована суспільна думка. Нам треба, ще раз   повторюю,  утримати  парламентаризм,  оскільки  якщо  навіть проводити вибори на будь-якій  основі,  то  треба  все  затвердити законом, а це можна затверджувати тут, з урахуванням нашої думки.

 

     Я звернувся до тих,  хто там був: думаю, що ви і на засідання Верховної Ради ходитимете так,  як сюди прийшли,  бо і  Гаркуша  з Миколаєва сьогодні є,  і Тетяна Засуха приїхала, якої півтора року не  було  на  засіданнях,  та  інші.  Все   одно   доведеться   їм прислухатися до думки людей,  які мають нормальний, зважений розум і не вдаються до дій, котрі ми вчора тут спостерігали.

 

     Проголосували вони там і зміни  до  Регламенту,  і  відставку Голови  та  Першого заступника,  на що я теж сказав:  ви навіть це зробили  неправильно,  тому  що  тепер  скажіть  мені,  хто   буде підписувати...  (Шум у залі).  Я прошу,  заспокойтеся.  Володимире Миколайовичу,  я не зловживатиму регламентом,  розумію,  що вас це теж турбує.

 

     Моя пропозиція   така.   Те,   що   завтра  збереться  нарада керівників фракцій,  - дуже добре,  треба порадитися  щодо  деяких деталей.  Я не знаю,  як та сторона діятиме в даному разі. Якщо ми знову вчотирьох чи вп'ятьох  зберемося,  толку  буде  мало.  Треба зараз   зініціювати   все-таки  скликання  надзвичайної  сесії  на вівторок,  щоб це було в межах Конституції та Регламенту.  Доки  у нас  є  кількість  депутатів,  яка  потрібна  для підписання такої ініціативи (а треба 150 чоловік),  треба  не  упускати  ініціативу тут, у керівництві, як це визначено і Регламентом, і Конституцією. Отже, якщо потрібне чергування, то його треба організувати.

 

     Якщо вдаватися до інших кроків  у  межах  Конституції,  треба дати  змогу захистити парламент,  оскільки сьогодні йдеться не про те,  чи ми будемо депутатами,  чи хтось інший після нас.  І  нехай ніхто  не  тішить  себе  думкою,  що,  пішовши  тепер на вибір (на старому чи новому законі),  він пройде до Верховної Ради. Я думаю, що  з  нашого  складу  тут,  у сесійній залі,  буде щонайбільше 10 відсотків депутатів з усіх,  хто зараз сидить, з усіх цих фракцій. Якщо  ми  сьогодні можемо хоч якось захищати інтереси суспільства, то завтра нічого не зможемо робити (Шум  у  залі).  Для  того  щоб провчити людей?  Ну,  вони згодом провчаться, але вже не буде кому засвоювати ті уроки.

 

     Треба робити такі кроки,  щоб сюди,  в сесійний зал, посадити всіх  депутатів  і приймати рішення відповідно до того,  як будуть складатися голоси.

 

     Спасибі (Шум у залі).

 

     Я повторюю,  мене уповноважила власна  совість.  Ви  мене  не уповноважували,  так.  У вас цього немає, тому ви не знаєте, що це таке (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Олександре Олександровичу...

 

     МОРОЗ О.О. Я дам ще одну відповідь. Ви сьогодні прийшли сюди, бо вас там покинули,  завтра покличуть - ви знову підете туди (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу заспокоїтися.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про вихід України з  Міжнародного валютного  фонду.  Доповідає  Вітренко  Наталія  Михайлівна,  член Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління   народним господарством, власності та інвестицій.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция ПСПУ, социалистическая оппозиция. Увы, нам приходится расхлебывать то, что в этом зале натворили до нас.

 

     3 июня 1992  года,  выступая  с  трибуны  парламента,  Леонид Кравчук   агитировал   вступить  в  Международный  валютный  фонд. Напомню,  что  тогда  уже  существовала  Социалистическая   партия Украины. Напомню, что в апреле 1992 года в газете "Правда Украины" был опубликован меморандум правительства Украины  с  Международным валютным   фондом.  Это  был  первый  и  единственный  меморандум, опубликованный в открытой печати.

 

     И я  как  специалист  макроэкономики,  выступая  на   пленуме Социалистической  партии  Украины,  тогда же,  в апреле 1992 года, говорила о  том,  что  это  катастрофа,  если  Украина  вступит  в Международный  валютный фонд и будет брать кредиты,  ибо она будет кредиты брать только под условия.  А условия реформ Международного валютного  фонда  абсолютно во всех странах мира направлены только на  то,  чтобы  разрушить  реальный  сектор  экономики.  Им  нужно перевести  каждую  страну  в  виртуальную  экономику,  чтобы росли только перепродажи валюты,  чтобы так  называемый  фондовый  рынок разрушал непосредственно материальное производство.

 

     Я прекрасно помню этот пленум Социалистической партии,  когда мне давали три минуты для выступления и не больше. И Мороз, будучи лидером большинства...  Я говорила:  Александр Александрович, если вы  не  понимаете  этого  вопроса,  я  вам  обясню,   дайте   мне возможность  выступить  перед  большинством депутатов и обяснить, что  такое  Международный  валютный  фонд.  Мне   не   дали   этой возможности.  Лидер большинства не собрал большинство,  он сказал, что большинство "не підкоряється" ему. Но это большинство послушно нажало на кнопочки,  когда Леонид Макарович Кравчук с этой трибуны рассказывал, что нужно вступить в Международный валютный фонд.

 

     Вопросы о  катастрофе   Украины   под   влиянием   требований Международного   валютного  фонда  я  поднимала  в  этом  зале  на протяжении всей своей депутатской деятельности.

 

     7 сентября  1999  года  было  дано   протокольное   поручение комитетам  Верховного  Совета  Украины  по  вопросам  бюджета и по вопросам  экономической  политики   подготовить   проект   решения Верховного   Совета   о   денонсации  договора  между  Украиной  и Международным валютным фондом. Подписал это протокольное поручение Медведчук. Комитет протокольное поручение заместителя Председателя Верховного Совета выполнил.

 

     Мною предложен проект закона  Украины,  поскольку  именно  на законодательной  основе  Украина  входила в Международный валютный фонд,  то предлагается проект закона Украины,  состоящий  из  трех пунктов.

 

     Первый. Украина  выходит  из  Международного валютного фонда. Просто и четко:  выходит, никакого ЧП здесь нет. Из Международного валютного фонда вышли Чехия, Словакия.

 

     Когда была миссия МВФ в Украине, еще в 1996 году, я задала вопрос руководителю этой миссии: каким образом Чехия  и  Словакия  вышли  из Международного валютного фонда?  Мне ответили,  что  решением  их  парламентов  -  поскольку  парламент ратифицировал  вхождение,  то  он  принял  решение  и  о выходе из Международного валютного фонда.

 

     Возникает вопрос    о    долговых    обязательствах     перед Международным  валютным  фондом  и  вопрос  о  том,  чем постоянно спекулируют,  будто в  Украину  не  будут  идти  инвестиции,  если Международный   валютный  фонд  и  Мировой  банк  реконструкции  и развития не будут выступать гарантами.  И то,  и  другое  -  блеф. Выполнение   долговых   обязательств   Украина  может  рассмотреть отдельно,  а в этом проекте  закона  мы  вторым  пунктом  говорим: "Припиняє  дію  Закон  України  про  вступ України до Міжнародного валютного фонду,  Міжнародного банку  реконструкції  та  розвитку, Міжнародної фінансової корпорації,  Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій в  частині, що стосується взаємовідносин з Міжнародним валютним фондом".

 

     То есть  не затрагивая отношения с международными банковскими организациями,  мы говорим непосредственно  только  о  членстве  в Международном валютном фонде.  И потом, признавая, что Украина как суверенная держава имеет право заключать договора и их  расторгать (имеет   право   выходить   из  Международного  валютного  фонда), принимаем соответствующее решение (это  потом  уже  от  нас  будет зависеть) о сотрудничестве с различного рода банками.

 

     Что самое  главное  дает государству принятие данного закона? Принятие  данного  закона   позволяет   государству   осуществлять подлинный суверенитет.  Самое страшное, что Международный валютный фонд вошел в законодательство Украины. Он диктует нормы законов, и эти  законы  потом  принимаются  в нашем зале.  Не законы,  нужные нашему  производству,  населению,  которые  обеспечивали  бы  рост обема производства и увеличение потребления, а именно через нормы законодательства,  диктуемые  Международным  валютным  фондом,   и утрачивается  подлинный  суверенитет.  И пан Павловский,  какие бы извилины он опять не искал,  в данном  случае  меня  поддержит,  я знаю.  Ведь  он  точно  знает,  что  Международный валютный фонд - разрушающая весь мир финансовая организация.

 

     Третий пункт предлагаемого законопроекта:  "Цей закон набуває чинності з дня його опублікування".

 

     Конечно, я  понимаю,  что нужно 226 голосов.  Но тем не менее очень  своевременно  поставлен  вопрос  сегодня  на  рассмотрение, потому  что,  в  конце  концов,  если партии называют себя левыми, защитниками интересов трудящихся, они должны четко отстаивать свою позицию.

 

     Так вот,  принятие  закона  с  момента  опубликования дало бы возможность Украине не зависеть от Международного валютного  фонда по выполнению обязательств. Я думаю, что даже Ющенко вздохнул бы с облегчением,  потому что 69 пунктов,  изложенные в памятке  от  14 декабря 1999 года,  - настолько унизительные нормы, которые должна выполнить Украина,  что я уверена:  любого более-менее нормального государственного  чиновника,  не  говоря уже о Президенте Украины, они должны просто унижать.

 

     Надо признать,  что не все в нашем комитете  поддержали  этот законопроект.  Но  тут  понятно  -  разные экономические интересы, разная  степень  зависимости  депутатов.  Я  понимаю,  что  бизнес сегодня,  который  получает  в  свои  карманы  часть от долларовых кредитов,  государственные  чиновники,  которые  этот   бизнес   в парламенте  строго  контролируют  и  науськивают  именно  на такие решения, конечно, в данном случае оказались зависимыми и не смогли поддержать это важное для суверенитета Украины решение.

 

     Тем не менее, я думаю, что сейчас, проведя обсуждение в зале, все-таки мы свое видение этого вопроса отстоим  и,  поддержав  мое предложение в Комитете по вопросам экономической политики о выходе Украины из Международного  валютного  фонда,  заложим  основы  для создания подлинно независимого суверенного государства Украина.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Будь ласка, запишіться. Відведемо п'ять хвилин. Висвітіть.

 

     Депутат Чичков. За ним - депутат Кузнєцов.

 

     ЧИЧКОВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Павлу Баулину.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін має слово.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо.   Фракция   коммунистов.   Уважаемая   Наталия Михайловна!    Безусловно,   я   согласен   с   формулировками   и характеристиками,  которые вы  даете  взаимоотношениям  Украины  с Международным  валютным  фондом,  что  это унижение,  порабощение, беспрецедентный  случай  уничтожения   собственного   государства, собственного народа. Я согласен с этим.

 

     Сейчас складывается    такая    ситуация,    что   переломить политический  курс  и  политический  режим,  который  воцарился  в Украине,  будет чрезвычайно сложно.  Практически невозможно, хотя, еще раз подчеркиваю, я абсолютно с вами солидарен.

 

     У меня вопрос такой.  Если ваш законопроект не будет принят и если  нам  не удастся переломить этот курс,  скажите хотя бы очень кратко о перспективах,  которые ждут Украину в  ближайшие  два-три года.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  В  ближайшие  два-три  года  Украина  потеряет остатки суверенитета и полностью перейдет  в  долларовую  зону.  Я думаю,  будет вообще отменена национальная валюта - гривня,  а все расчеты  будут  только  в   долларах.   Земля   станет   предметом купли-продажи,  через два-три года она будет скуплена вся,  причем через   подставных   лиц   представителями   других    государств. Высоколиквидные  предприятия Украины тоже перейдут в собственность других государств.  То есть Украина обретет  абсолютно  все  черты колониального государства.

 

     Что будет  дальше?  Международный валютный фонд очень активно регулирует и демографические  процессы  в  странах,  им  не  нужны лишние люди.  И не случайно в Бразилии по программе Международного валютного  фонда  7  миллионов  женщин  прошли   стерилизацию.   В Бангладеш   женщинам,  которые  соглашались  пройти  стерилизацию, предлагалось два куска мыла и немножко  масла.  Их  стимулировали, чтобы не рожали детей. Вот это перспектива Украины.

 

     Кроме того,  все  дело  в том,  что на карте мира Украины как самостоятельного государства вообще не будет.  Это  понятно  всем. Если  сегодня Украина находится в полуколониальном режиме и правая часть зала еще делает вид, что они принимают решения, то через два года  делать  вид  уже  никому  не  придется.  Те из них,  которые останутся при более доходных  местах,  будут  четко  выполнять  им отведенные функции.  А всех остальных просто и не будет.  Если они думают,  что у них будут запасные аэродромы и они  смогут  вовремя убежать,  то  ничего  этого  не  будет,  потому что мир достаточно жестко поделен.

 

     Сейчас движение   против   Международного   валютного   фонда нарастает  во  всех  странах  мира.  И  это происходит не только в Пакистане.  Осознание этой беды наблюдается в России,  Венгрии, во многих странах мира. И, мне кажется, движение парламента Украины в этом  направлении  будет  отвечать   общим   мировым   тенденциям. Международный  валютный  фонд  должен быть судим как международная финансовая организация,  которая  своей  деятельностью  привела  к разрушению экономики многих стран мира.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  Уважаемая Наталия  Михайловна!  Вы  как   специалист,   который   занимается проблемами международных валютных отношений,  очевидно,  прекрасно знаете, что Международный валютный фонд - это не благотворительная организация. Это организация, которая имеет свой устав, и тот, кто хочет вступить в нее,  должен внести свою  долю,  чтобы  его  туда приняли.

 

     В связи с этим у меня к вам два вопроса.

 

     Первый. Какова  доля  Украины в уставном фонде Международного валютного фонда?

 

     И второй.   Всем   депутатам,    полагаю,    известно,    что Международный    валютный    фонд   был   создан   в   1944   году странамипобедительницами,  участниками антигитлеровской  коалиции. Странамиучредителями   выступили:   Соединенные   Штаты   Америки, Великобритания,  Франция.  Советский  Союз   отказался   принимать участие   в  Международном  валютном  фонде.  Но  со  времени  его создания,  контрольный  пакет  акций  имеет  в  этом  фонде   одна единственная страна.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Соединенные Штаты Америки.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Спасибо,  вы сразу отвечаете.  Да, Соединенные Штаты Америки.  Поэтому я хотел заострить внимание всех депутатов, чтобы  мы отдавали себе отчет в том,  что,  борясь с Международным валютным  фондом,  мы  воюем  не  с  каким-то  привидением,  а   с конкретной   страной,   которая   возглавляет   этот  фонд  и  его использует. Это - Соединенные Штаты Америки.

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Поэтому Соединенные Штаты Америки больше всего и нервничают. Вы помните фразу Клинтона о том, что он ночь не спал во время президентских выборов?  Он страшно волновался,  а вдруг в Украине  не  останется  Кучма  и  не останутся те же обязательства перед Международным валютным фондом и то же русло реформ?

 

     Это действительно так.  Какая доля  Америки?  Америка  держит контрольный  пакет  акций,  потому  что  по  Уставу Международного валютного  фонда  решение  является   принятым,   если   за   него проголосовало 85 процентов акционеров.  А у Америки - 17 процентов акций.  Следовательно, ни одно решение без Америки вообще не может быть принято.

 

     Украина в  Международном  валютном фонде имеет незначительную долю, я сейчас не помню, по-моему, около полупроцента. Но и взносы Украины  в Международный валютный фонд для нашего бюджета ощутимы. А самое главное - это обязательства, которые Украина взяла на себя по выполнению условий реформ.

 

     И когда Петр Николаевич Симоненко за два дня до второго этапа выборов  сказал,  что  мы  не  будем  выходить  из  Международного валютного фонда,  а только будем брать кредиты под наши,  а не под их условия,  я подумала,  что он не знает до  конца,  что  условия диктуют  они,  а  не мы.  В данном случае нельзя выбирать условия. Можно или быть членом этого фонда и выполнять его условия,  или не быть членом этого фонда и не выполнять условия.

 

     Опыт реформ в Чехии,  Словакии, Белоруссии (я уже не говорю о Китае,  он никогда не входил в Международный валютный  фонд  и  не осуществлял  реформ по его рецептам) показал,  что можно проводить реформы,   решать    вопросы    и    эффективного    использования собственности,  и развития разных форм собственности,  и изменения денежного обращения,  и многие другие без вмешательства и  диктата Международного валютного фонда.

 

     Почему нам  нужен  Закон  о  выходе Украины из Международного валютного фонда?  В принятом в 1992 году  законе  в  статье  2  мы записали,  что  "Прем'єр-міністру  України або іншій уповноваженій ним особі передаються повноваження щодо підписання оригіналів угод фонду,  банку,  корпорації, асоціації". То есть этим законом (и до сих пор это действует) все полномочия  переданы  Премьеру.  Вообще отодвинут парламент! Парламент как высший законодательный орган не решает,  подписывать ли это соглашение с МВФ, приемлемо ли оно для Украины.

 

     Изучив суть этого вопроса,  мы пришли к выводу,  что в данном случае,  чтобы разорвать эти обязательства и обеспечить суверенное развитие  Украины,  выход  только  один  -  принять Закон о выходе Украины из Международного  валютного  фонда.  Затем  цивилизованно решить вопрос о реструктуризации долга, об отсрочке уплаты долгов, пока Украина не выйдет из кризиса.  По нашим расчетам,  через  три года Украина сможет выплачивать долги.  И,  повторяю,  расторжение отношений  с  Международным  валютным  фондом  -  не  причина  для прекращения инвестиций в Украину.

 

     Наши предварительные  переговоры  с  банком  "Merrill  Lynch" позволяют считать,  что крупные инвестиционные банки мира пошли бы на  то,  чтобы стать для Украины андеррайтерами,  то есть гарантом для  прихода  иностранных  инвестиций  даже   без   Международного валютного  фонда.  То  есть иностранные инвестиции в Украину могут идти,  Украина может решать свои вопросы, освободившись от диктата МВФ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  на  обговорення  записалися чотири депутати. Слово надається депутату Симоненку. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Я взял слово для реплики,  потому что ведется стенограмма  и,  в конце концов,  должна же быть обективность при обсуждении того  или  иного  вопроса.  Реплику  взял,  потому  что Наталия Михайловна позволила себе вновь, апеллируя ко мне, сказать о моем якобы непонимании проблем Международного валютного фонда  и того,  что я сказал.  Я очень прошу, если у кого-то есть сомнения, пожалуйста,  посмотрите еще раз стенограммы,  видеозаписи,  где я, четко отвечая на этот вопрос, заявлял следующее.

 

     Да, кредиты можно брать.  И ранее,  при советской власти,  мы брали кредиты,  только брали  их  для  выполнения  государственных программ,    строительства    крупнейших    научно-технологических комплексов,    создания    рабочих    мест,    выпуска    товаров, конкурентоспособной продукции. И именно, если будем брать кредиты, то по нашей программе,  которая будет контролироваться и  отвечать государственным   интересам.   Я   прошу  меня  впредь  больше  не передергивать.

 

     И второй момент - пожелание всем нам сегодня:  время тяжелое, критическое,  а  мы начинаем в адрес друг друга остроты отпускать, противопоставлять себя другим и  считаем,  что  героями  выглядим. Давайте  уважать то,  что нас здесь обединило и для чего мы здесь собрались.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Марченко. За ним - депутат Терещук.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция ПСПУ.  Я согласен с Петром  Симоненко, что  сейчас  главная  задача - искать обединяющие проблемы.  Но в качестве реплики, Петр Николаевич, скажу, что СССР никогда не брал кредитов у Международного валютного фонда (Шум у залі).

 

     Однако речь не об этом.  Это небольшое обострение (по крайней мере,  когда мы будем оценивать отношения с Международным валютным фондом) поможет нам отшлифовать формулировки.

 

     То есть кредиты можно брать, новые технологии нужно внедрять. Но  проблема  в  том,  что   когда   ратифицировался   договор   с Международным  валютным фондом,  начала работать и работает до сих пор статья 2, которую зачитала Наталья Михайловна.

 

     Ее суть в том,  что конкретно  Премьерминистру  Украины  либо уполномоченному  на  то лицу дается право подписывать меморандум с Международным валютным фондом.

 

     Вы все читали меморандум с Международным валютным фондом.  По сути,  это документ,  который определяет внутреннюю политику нашей страны. И получается, что нормы Конституции, которые у нас сегодня вроде  бы  есть,  -  которые  обязывают  Верховный Совет принимать основы  внутренней   и   внешней   политики,   которые   обязывают правительство    представить    в    парламент   программу   своей деятельности,  - существуют,  но никто их не выполняет. Потому что даже с точки зрения права в Украине,  если принятая программа хотя бы немного будет расходиться с меморандумом,  то будет действовать приоритет  -  ратифицированный  договор  с  Международным валютным фондом или меморандум.

 

     То есть суть заключается в том,  что,  ратифицировав  в  июне 1992  года  меморандум,  Верховный  Совет передал в руки конкретно одного человека - Премьерминистра либо уполномоченного на то  лица

- суверенные права всего государства. Вот с этим согласиться никак нельзя.

 

     Поэтому для обединения и спасения страны нам  нужно  сегодня проголосовать  в  поименном  режиме  предложенный  проект Закона о выходе Украины из Международного валютного фонда.

 

     На вопрос "зачем?" я хотел бы ответить таким образом.  Сейчас есть уникальная возможность нам,  партиям,  которые понимают,  что происходит в стране,  высказаться в  поименном  режиме  за  разрыв отношений с Международным валютным фондом,  за выход из него.  Ибо после того,  как Мороз на 16 часов пригласил сюда ту  "більшість", понимая,  что легализовать ее можно только заведя в зал Верховного Совета и перечеркнув нормы Регламента  о  том,  что  решения  наши легитимны,  когда они принимаются в зале Верховного Совета,  мы не получим права даже высказаться по этому вопросу.  Потому  что  это "більшість",  которая переступила нормы закона, нормы Конституции, и они вообще о правах меньшинства не заявляют.

 

     Поэтому я прошу сейчас присутствующие фракции проголосовать в поименном  режиме  и  поддержать  законопроект о выходе Украины из Международного валютного фонда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терещук. Гадаю, двох виступів достатньо.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні товариші! Я хотів би привернути вашу увагу до двох аспектів проблеми співробітництва з Міжнародним валютним фондом і прийняття цього рішення.

 

     Перший аспект полягає в тому,  що Міжнародний  валютний  фонд чудово  розуміє,  що  політика  кредитування  України  призведе до ситуації,  коли Україна не зможе повернути борги.  Так само, як це було  зроблено  в  країнах  Латинської Америки.  З 1970 року борги країн Латинської Америки Міжнародному валютному фонду зросли з  20 до 530 мільярдів доларів.

 

     Міжнародний валютний  фонд стосовно цих країн наполягає не на тому,  щоб вони повернули борги,  а на тому,  щоб їхні  парламенти приймали  рішення  про  продовження  виплат  цих боргів.  Тобто ці країни стають постійними донорами світових фінансових структур,  з них висмоктуються всі соки.

 

     Діяльність Міжнародного   валютного   фонду   має  не  тільки економічні наслідки,  а й підпорядкування внутрішньої і зовнішньої політики  цих  країн  вимогам  Міжнародного валютного фонду.  Тому втручання Міжнародного валютного фонду в діяльність  держав  є  не економічним,  а  політичним  втручанням.  І  приймаючи рішення про розрив з Міжнародним валютним фондом,  ми  приймаємо  рішення  про припинення  передусім  політичного  втручання  в  державні  справи України.

 

     І другий  аспект,  який  полягає  в  тому,  що  нам  потрібно посилити констатуючу частину запропонованого проекту.  Річ у тому, що ми повинні піти на розрив з Міжнародним валютним фондом,  також визнаючи руйнівні наслідки виконання його вимог.

 

     Ще у   1987  році  в  Москві  вийшла  монографія  під  назвою "Промышленное развитие  стран  Латинской  Америки",  в  якій  було показано,  як  вимоги  Міжнародного  валютного  фонду (і які саме) призвели  до  підкорення  промислового  розвитку   цього   регіону розвинутим країнам світу, насамперед Сполученим Штатам. І основних чотири  вимоги  МВФ  до  латиноамериканських  країн  Україна   вже виконала.  Я нагадую, це: лібералізація цін і зовнішньої торгівлі, банківська реформа і приватизація.

 

     Тому ми  маємо  розірвати  стосунки  з  Міжнародним  валютним фондом,  констатуючи те,  що основні вимоги цього фонду виконані і вони  стали  руйнівними  для  української  економіки,  Української держави в цілому.

 

     Я пропоную  в  проекті посилити констатуючу частину висловом: "Враховуючи руйнівні  наслідки  втілення  в  Україні  рекомендацій Міжнародного валютного фонду"... Тоді це відповідатиме дійсності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     На виступі  наполягає  депутат Павловський.  За ним - депутат Мазур. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція  "Громада".   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Я хочу привернути вашу увагу і тих, хто сидить у нас на балконі, тільки до деяких аспектів.

 

     Перший. Усі країни, які досягли економічного прогресу, ніколи не   співпрацювали   з   Міжнародним  валютним  фондом.  Усі,  які співпрацювали,  крім зовнішніх боргів,  нічого не  мають.  Є  одна країна-приманка  -  Польща,  але вона досягла успіхів тільки після того,  як підіграла,  або точніше,  обманула Міжнародний  валютний фонд - кредити вклала у виробництво.

 

     Чехія і  Словаччина досягли успіхів після того,  як розірвали відносини з МВФ.  Про  успіхи  реформ  у  Китаї,  який  ніколи  не співпрацював  з  МВФ,  я вже казав.  Механізми,  які застосовує ця країна,  теж відомі. І найцікавіший із них - спеціальні економічні зони   і   вільні   економічні   зони   як   механізм  розвитку  і протекціонізму.  Так  от,  Міжнародний  валютний   фонд   сьогодні забороняє  в Україні створювати спеціальні економічні зони.  Тобто нам забороняються методи, які дадуть змогу підняти економіку.

 

     А для узагальнення скажу,  що спеціальна група "Адженда" - це представники  19  країн світу,  в тому числі лауреати Нобелівської премії -  виявила  19  помилок  з  точки  зору  економічної  науки програми  шокової  терапії Міжнародного валютного фонду.  Я до них додаю ще сім.

 

     Тому в констатуючій частині  треба  записати:  "У  зв'язку  з помилками   вимог  МВФ  з  точки  зору  економічної  науки..."  Ви розумієте,  що,  виконуючи умови фонду,  з кризи не вийдеш ніколи. Більше  того,  створена  МВФ  фінансова система руйнує виробництво слаборозвинутих країн і зміцнює,  перекачує всі кошти в  розвинуті країни.  Тому  співробітництво  з  МВФ - це глухий кут.  Ми можемо існувати,  нас можуть хвалити,  точніше керівництво нашої держави, якщо   будемо   співпрацювати.   Але   ви  повинні  зрозуміти,  що продовження співпраці з Міжнародним валютним  фондом  -  це  повна руйнація незалежності нашої держави.

 

     Тому ми  повинні  вибрати:  або  ми  погоджуємося  з тим,  що Україна зникне як незалежна держава, або ще будемо боротися. А для цього треба відмовитися від цих умов. Китай не брав на себе умов з Міжнародним валютним фондом,  ніяким чином не співпрацює з  ним  і отримує  50  мільярдів  доларів  інвестицій  безпосередньо  у своє виробництво.

 

     Більше навіть скажу,  якби не було цих обтяжливих  умов  МВФ, то,  застосовуючи відомі методи,  Україна вже сьогодні розвивала б свою економіку. За роки таких реформ, виконуючи умови Міжнародного валютного    фонду,   Україна   втратила   в   два   рази   більше науково-технічного потенціалу, ніж за роки Другої світової війни.

 

     Порівняння з війною не випадкове.  Ми можемо висунути  (от  і депутат  Мазур  вже  запропонувала і,  я думаю,  треба підтримати) зустрічні  вимоги  до  Міжнародного   валютного   фонду   стосовно відшкодування  збитків  на суму близько півтрильйона доларів,  які втратила наша держава через виконання цих умов.

 

     Я думаю, цей проект треба підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Я займу ровно одну минуту.  Мне  сегодня предоставили документ о просроченной "заборгованості за іноземними кредитами та гарантіями уряду" - то, о чем я говорила вчера, и что хотят  повесить  на  "Укрэксимбанк".  Я только перечислю несколько предприятий:  СП "Укрінтерцукор", ХК "Прикарпатліс", Надворнянский лесокомбинат, СМПЗ "Севастопольтелеком". Это сфера влияния, как вы знаете,  наших так сказать сегодняшних, то есть СДПУ(о) во главе с Кравчуком.  И  относительно  "Севастопольтелекома" - сейчас дело в Генеральной прокуратуре Украины.

 

     Кредиты были взяты в 1992 и 1993  годах  во  время  правления Кравчука  и  Плюща,  подпись  -  Плюща.  То есть ясно,  почему они сегодня заварили эту кашу.  А  в  соответствии  с  постановлением, которое вышло в 1995 году,  уже при правлении Кучмы,  персональная ответственность за  взятие  кредитов  возложена  на  лиц,  которые подписали эти соглашения, то есть на Кравчука и Плюща. Сегодня они хотят повесить эту ответственность и эти 12 миллиардов на нас,  на весь народ Украины. Вот почему у них эта агония.

 

     Я об этом говорю еще и затем,  чтобы предотвратить дальнейшую распродажу предприятий.  Ибо последнее требование - распродать все наши ДАКи "Хлеб Украины", которые сегодня находятся в госрезерве.

 

     Поэтому нам действительно необходимо прервать эти соглашения, и чтобы отвечали Плющ и Кравчук за эти кредиты в 12 миллиардов,  а не весь народ Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ставиться  на голосування в першому читанні проект Закону України про  вихід  України  з  Міжнародного валютного фонду, внесений народним депутатом Вітренко. Голосуємо в звичайному режимі.

 

     "За" - 152.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію  перенести  голосування  з цього питання на першу декаду лютого.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Слово надається  депутату  Стрижку  для зачитання пропозиції, яку він вносив.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Уважаемые коллеги!  Я выступил  с  предложением принять обращение Верховной Рады Украины к Президенту Украины.

 

     Чем обусловлена   необходимость  принятия  такого  обращения? Прежде всего - нынешней ситуацией.  Именно  Президент  как  гарант Конституции  (так  определено  в  Конституции) должен был бы давно использовать свой конституционный долг и принять все  меры,  чтобы разрешить эту кризисную ситуацию. Однако этого до сегодняшнего дня не произошло.

 

     И еще одно  обстоятельство,  оно  связано,  очевидно,  с  тем сценарием,  который сегодня пытаются разыграть. Президент всячески демонстрирует свою непричастность к событиям, которые развернулись в  Верховной  Раде.  Между тем это не просто парламентский кризис, скорее всего,  даже не парламентский кризис, поскольку здесь очень сильно влияние внешнего фактора.

 

     Имея это  в виду,  мы,  конечно,  должны сегодня обратиться к Президенту с тем,  чтобы он расставил все точки над "і" и  сказал, будет ли он выступать гарантом Конституции.

 

     Позвольте зачитать это обращение:

 

     "Звернення Верховної Ради України до Президента України.

 

     Шановний Леоніде    Даниловичу!    Верховна   Рада   України, усвідомлюючи  свою  відповідальність  перед  народом   України   і висловлюючи   своє  прагнення  до  подальшої  роботи  в  інтересах України,  до збереження і розвитку парламентаризму,  прав і свобод людини  і  громадянина,  піднесення  ролі  закону  і Конституції в життєдіяльності нашого суспільства, звертається до Вас, Президента України, з пропозицією.

 

     У зв'язку  з антиконституційними та незаконними діями частини народних депутатів,  які привласнили собі  повноваження  Верховної Ради України, просимо виступити гарантом Конституції та законності у  розв'язанні  небезпечної  для  майбутнього   України   кризової ситуації".

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.  Перед  тим  як  голосувати  депутат Довгань просить слова. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні товариші!  Річ у тому, що в Конституції записано,  чим повинен займатися Президент. Відносини Президента і Верховної Ради України врегульовані так:  якщо  Верховна  Рада  не збирається  на  засідання 30 днів,  Президент має право розпустити Верховну Раду;  Президент підписує закони,  які прийняла  Верховна Рада.

 

     Навіщо ми звертатимемося до Президента з цього приводу?  Я не бачу такої необхідності.

 

     Дякую.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Дело в том, что это вопрос не только дальнейшей работы  Верховной  Рады,  но  и сохранения конституционного строя, парламентаризма и демократии в нашей стране.  И  здесь  мы  должны потребовать  от  Президента  выступить  гарантом именно сохранения конституционного строя, демократии и парламентаризма.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Я поддерживаю это предложение и считаю, что это действительно   вопрос  сохранения  конституционного  строя.  Если сейчас будет раздавлено наше сопротивление,  будет сделано столько нелепостей  и  вреда  для  страны,  что  мы за много лет ничего не поправим.

 

     Я считаю,  что обязательно надо не только направить обращение к Президенту, но и делегировать несколько депутатов и предупредить его. А то затем он скажет (а он неплохой актер): "А я же ничего не знал!"

 

     А коснется крови! Сегодня опять ночью, возможно, что-то будут пытаться делать,  впереди неделя еще!  Надо обязательно идти, и мы должны убедить Президента притормозить их. Ибо в итоге он будет за это отвечать.

 

     А за это время действительно поостынут страсти, примем бюджет и  вернемся  к  вопросу  об  изменении Регламента.  Мы ему об этом должны сказать,  ведь мы не против,  но все  должно  быть  честно, конституционно, по Регламенту. Надо направлять делегацию.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     СТРИЖКО Л.П.    Можно    надеяться,    что    Президент   как государственный человек должен  быть  заинтересован  в  разрешении этого  кризиса,  должен пригласить представителей всех фракций для того, чтобы совместно решить все эти вопросы.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гмиря.

 

     ГМИРЯ С.П.  Спасибо. У меня есть некоторые сомнения по поводу этого обращения. Мне кажется, что мы сегодня предлагаем лекарство, которое опаснее,  чем сама болезнь. Если мы обратимся к Президенту с  просьбой  урегулировать  сложившуюся  ситуацию,  то  тем  самым признаем право Президента такие отношения регулировать.

 

     Полагаю, что здесь есть очень и очень серьезная опасность.

 

     Встретиться с Президентом можно и нужно,  но  не  на  предмет того,   чтобы  он  урегулировал  отношения  между  так  называемым большинством и так называемым  меньшинством,  а  затем,  чтобы  он прекратил   наглое  вмешательство  в  дела  законодательной  ветви власти. Такой должна быть наша позиция, с моей точки зрения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Александровська.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция  коммунистов.  Я  поддерживаю  предложение,  которое  внес Леонид Петрович Стрижко. Мы должны четко придерживаться позиции, и она  совершенно  справедливая  и  обективная:  нет парламентского кризиса,  не существует проблем, которые возникли внутри Верховной Рады.   А   есть   группа   депутатов,  которые  заявили,  что  их большинство.  Естественно логично, что остальные депутаты, которые не подписались, - это, получается, меньшинство. По такой структуре работают  все  парламенты,  законодательные  органы  всего   мира. Кризиса в этом нет. Я уже здесь об этом говорила.

 

     Очевидно, что есть ситуация, внесенная в Верховную Раду извне которая мешает парламенту работать.  В этом смысле я  считаю,  что действительно  логично  обратиться  к  Президенту  как  к  гаранту Конституции,  чтобы он дал оценку этой ситуации.  И по тому, какую оценку  он  даст,  какие  меры предпримет,  будет понятно,  как он относится к ситуации, сложившейся в Верховной Раде.

 

     Но это совсем не значит,  что мы отводим ему роль арбитра. Мы в  состоянии  сами разобраться в своих проблемах,  у нас для этого есть закон и Регламент.

 

     Спасибо за внимание.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Совершенно верно.  Хотя мы и говорим о том, что часть  депутатов  заняла антиконституционную и незаконную позицию, мы тем не менее подчеркиваем,  что это не только  внутреннее  дело Верховной  Рады.  Мы  видим  в  этом  угрозу  будущему  Украины  и конституционному строю,  именно поэтому и обращаемся к  Президенту как гаранту. По крайней мере так записано в Конституции.

 

     ГОЛОВА. Ще будемо обговорювати? Пропозиція?

 

     Депутат Буйко. Будь ласка.

 

     БУЙКО Г.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Александр Николаевич!  Чувствуется волнение  некоторых  депутатов, поэтому   давайте  все-таки  работать  спокойнее.  Я  считаю,  что подобные предложения  надо  сначала  обсуждать  на  Согласительном совете  руководителей  фракций,  а  потом  вносить.  Поэтому  этот документ  надо  временно  снять  с  обсуждения.  Идея   вообщем-то понятна,   чтобы   дали   протокольное  поручение,  но  его  нужно проработать в нормальном режиме, а потом уже вносить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні колеги!  Думаю,  що можна і звернутися  до  Президента,  хоча  особисто  я  не  підтримую таку пропозицію. Ми знаємо, що та частина парламенту, якщо її так можна назвати,   прийняла   сьогодні   рішення  про  призначення  голови Національного банку.  Я думаю,  якщо Президент на підставі їхнього рішення  видасть указ про затвердження голови Національного банку, то це й буде весь гарант Конституції.  Я думаю,  що  не  треба  до нього звертатися (Шум у залі).

 

     Треба просто до Конституційного Суду звертатися, мабуть, щодо всіх рішень тієї частини парламенту. І все.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Остаточне рішення про призначення на посаду  та  звільнення з посади голови Національного банку приймає Верховна Рада. І указу ніякого не потрібно. Це перше.

 

     Друге. Давайте не  будемо  навколо  цього  згущати  барви.  Я думаю, що пропозиція депутата Чародєєва була простіша - делегувати 4 чоловіка (це по одному від фракції) на  зустріч  із  Президентом для проведення відповідних переговорів.

 

     Завтра об  11  годині  я  запрошую всіх керівників фракцій на засідання  Погоджувальної  ради,  де  наші  представники   зможуть доповісти  про  ті питання,  які вони порушили перед Президентом і обговорили з ним.

 

     Тому я думаю,  що,  можливо, і є сенс у тому, щоб сьогодні це звернення не приймати, а вирішити таким чином.

 

     Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Аргументируя   необходимость   принятия  этого обращения,  я хотел подчеркнуть,  что сегодня необходимо добиться, чтобы Президент публично определил свою позицию.  Переговоры - это хорошо,  но они проходят тайно от народа Украины. Народ Украины не знает,  как ведутся эти переговоры и какую позицию занимает каждая из сторон.  Публичное  обращение  к  Президенту  требует  от  него публичного  ответа.  В  этом  смысл  нашего  обращения.  Он должен определить свою позицию,  иначе нас по-прежнему  будут  сбивать  с толку многочисленные телеканалы, телекомментаторы и телелжецы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  я  ставлю  на  голосування  проект звернення, внесений депутатом Стрижком. Голосуємо.

 

     "За" - 63.

 

     Рішення прийнято, це процедурне питання.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Керівниками  фракцій  мені   було   доручено підготувати  звернення  Голови  Верховної  Ради  до депутатів усіх рівнів і до народу України. Дозвольте зачитати текст.

 

     "Шановні обранці народу! Шановні співвітчизники! Вважаю своїм громадянським обов'язком поінформувати вас про те,  що тиск, обман і  диктат   посадових   осіб   і   адміністративних   органів   на волевиявлення  громадян,  що мали місце під час виборів Президента України,  не стали ганебними поодинокими фактами в молодій історії України.

 

     Організатори цього  явища  докладають  неймовірних зусиль для того,  щоб узаконити диктатуру олігархів,  які при потуранні влади неправедно  розбагатіли  за рахунок привласнення загальнонародного добра, і поширити свій диктат на всі сфери життя громадян України.

 

     Усе більше виявляється нехтувань законами особами  виконавчої влади,  впровадження  в політичне і економічне життя розпоряджень, які  свідчать  про  явне  ігнорування   принципів   демократичного суспільства.   Як  правило,  ці  протизаконні  дії  по-фарисейськи "освячуються"  волевиявленням  народу,  до  обіцяного  на  виборах покращення  життя  якого  ще  не  зроблено жодного конструктивного кроку.

 

     Натомість іде відверта розправа з опонентами Леоніда Кучми на виборах.  За  два  місяці  звільнено  з  посад  76  голів районних держадміністрацій тих районів,  де громадяни підтримали не діючого Президента, а його конкурентів на виборах. Листи до Верховної Ради свідчать про те,  що така кампанія ведеться стосовно керівників  і спеціалістів усіх рівнів.

 

     У той  же  час заборгованість перед громадянами із заробітної плати та пенсій не зменшується, безробіття і злидні множаться.

 

     Сьогодні прицільний  удар  завдається   по   Верховній   Раді України, яка поки що залишається єдиним загальнодержавним органом, де  вільно  висловлюються  думки,   де   критикується   посадовець будь-якого рангу, де уважно стежать за пульсом народного життя, бо кожний  депутат  постійно  спілкується  з  громадянами  у   своєму виборчому окрузі.

 

     Верховна Рада не принижує свій конституційний статус,  працює в  рамках,   визначених   Конституцією   і   довірених   виборцями повноважень.   Лише   за   період   четвертої   сесії,  яка  щойно завершилася,  прийнято майже 140 законів,  розглянуто в першому  і другому  читаннях  80  законопроектів,  ратифіковано 24 міжнародні угоди. Це значно більше, ніж за таку саму за часом другу сесію.

 

     Наводжу ці  сухі  цифри  лише  для  того,  щоб  ви,   шановні співвітчизники,    усвідомили:   розгорнуте   на   підконтрольному президентській  вертикалі  телебаченні,  у  деяких  інших  засобах масової  інформації  паплюження Верховної Ради є одним з тактичних кроків  до  того,  щоб  зробити  з  неї   кишеньковий   парламент, маріонетку,  яка  покірливо  узаконюватиме  здійснення  в  Україні задумів олігархів та політики деяких  чужоземних  порадників,  які наполегливо обстоюють інтереси своїх урядів і народів.

 

     Другим з таких тактичних кроків є оголошення мовби з народної ініціативи референдуму  про  недовіру  Верховній  Раді.  По-перше, організаторам  такої  акції  потрібно  було б зважити на те,  що в суспільстві ще немає завершеного  закону  про  порядок  проведення референдумів.  Зусилля  Верховної Ради терміново його доопрацювати було проігноровано.

 

     По-друге, менше  двох  років  тому  22,5  мільйона   виборців наділили  своїми  повноваженнями  і довірою 445 народних депутатів України.  У кожного з них є свій виборчий округ. Є лідери партій і фракцій,  які також отримали довіру виборців.  То,  може,  логічно запитати людей в кожному окрузі про оцінку роботи їхніх  депутатів і не витрачати марно 60 мільйонів дефіцитних бюджетних гривень?

 

     Сьогодні замість   того,   щоб   сприяти   об'єднанню  різних політичних   сил   парламенту   для   конструктивних   дій    щодо законодавчого   забезпечення  подолання  кризи,  поліпшення  життя народу,  запланована гра  для  розколу  парламенту,  категоричного розмежування  депутатів з різними політичними поглядами.  Робиться це з відвертим ігноруванням наших законів,  загальноприйнятих норм етики і людських стосунків.

 

     Я, Голова Верховної Ради України, обраний більшістю депутатів і без коливань завжди підкоряюсь рішенням більшості,  випрацюваним відповідно  до Конституції і Регламенту.  З усією відповідальністю заявляю:  зараз належно оформленої  більшості  немає.  Якщо  зняти маскуючу  приманливу обгортку із заявленої депутатської більшості, про яку постійно говорять депутати Кравчук і Карпов,  насправді її не існує.

 

     Так, у парламенті справді є група десь із 150-200 депутатів, які відверто виступають проти приблизно такої ж частини  лівих  сил.  Їхні  погляди  на  здійснюваний політичний і економічний  курс  не  збігаються.  Це  відповідає   і   структурі суспільства,  яке  на  виборах  наділило  і одних,  і других своєю довірою.

 

     Ганебність протистояння полягає в тому, що частина депутатів, яка   підтримується   Президентом   і   органами   влади,   шляхом залякування, підкупу, обману і шантажу змушує іншу групу депутатів розписатися  в  тому,  що  вони поділяють їхні політичні погляди і будуть робити все те,  що їм накажуть ініціатори цієї справи. Вони вимагають  від  узятих  у  такий спосіб у заручники депутатів лише голосування підписами у відомості,  або за  висвітленим  на  табло списком.     Таким     чином,     депутатазаручника    позбавляють конституційного права. Хіба це не кримінальний злочин?

 

     А як класифікувати те,  що  у  депутата  просто  відбирається картка і інша особа голосує за нього так,  як їй заманеться?  Хіба можна навіть подумати  про  таке  у  вищому  законодавчому  органі держави? Ні, бо це ганьбить нас усіх.

 

     Далі. Хто  ж  очолює похід на розкол парламенту?  Доручено це екс-Президенту Леоніду Кравчуку. Широкому загалу відомо, що Леонід Макарович   допустив   зловживання  статусом  Президента  України, привласнив значні суми валютних коштів,  які  перевів  на  рахунки свого  сина.  Справа  про  це  передана  в Генеральну прокуратуру. Зрозуміло,  що Леонід Макарович змушений робити все для того,  щоб справі не дали законний хід.

 

     Аналогічна ситуація у народного депутата Волкова. Його справа про незаконні валютні операції в Бельгії Верховною Радою  передана до Генеральної прокуратури.

 

     У народного депутата Карпова, який теж належить до активістів так званої більшості,  стимул простіший.  До отриманої у Верховній Раді трикімнатної квартири йому надали ще й п'ятикімнатну в одному з найпрестижніших районів міста Києва.

 

     Той чи інший інтерес є і в деяких інших активістів більшості.

 

     На моє  глибоке  переконання,   політично   виважені,   чесні депутати мають все зробити для того,  щоб не передати владу в руки нечесних людей, порушників законів, які рано чи пізно будуть за це відповідати.  Нам  потрібно  зробити  все  можливе,  щоб припинити спровоковане  протистояння  між  депутатами.  Ми  маємо  допомогти деяким  нашим колегам звільнитися від насилля,  повернути їм право вільно висловлювати свої переконання.

 

     Звертаюся до вас, колеги депутати всіх рівнів, у цей складний період   посилення   загрози   диктатури:  будьте  розважливими  і активними захисниками принципів демократії, тісніше співпрацюйте з виборцями,  наполегливіше  захищайте  їхнє  і  своє благополуччя і майбутнє.

 

     Звертаюся до  вас,  дорогі  співвітчизники,  з   порадою   не піддаватися поспішним емоційним висновкам, що нав'язуються деякими каналами телебачення,  частіше спілкуватися зі  своїми  обранцями. Підтримуйте  їх  у  цей непростий час,  передавайте через них свої істинні побажання і потреби.

 

     У цей вирішальний момент тільки спільно ми  зможемо  відвести загрозу  диктатури,  разом відстояти для дітей і онуків благородні принципи свободи і демократії.

 

     Шановні колеги!  Мені  як  Голові  Верховної  Ради   доручено зачитати цю заяву.  Я думаю,  що це заява і Голови Верховної Ради, тому не потрібно,  мабуть,  ніяких...  Якщо  є  якісь  літературні правки, будь ласка, запропонуйте, ми їх врахуємо обов'язково.

 

     Шановні колеги!  Є пропозиція направити це звернення в "Голос України" і в інші  газети  для  опублікування.  Прошу  підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     З процедури слово надається депутату Моісеєнку. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемый Александр Николаевич!  Мне кажется,  что ваше  заявление настолько   содержательное,  что  нам  надо,  наверное,  от  имени Верховного  Совета  дать  вам  протокольное  поручение,  чтобы  вы выступили с этим заявлением в прямом эфире по телевидению и радио. Поэтому  я  предлагаю  своим  коллегам   сейчас   поддержать   мое предложение, чтобы дать Александру Николаевичу такое поручение.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     Одну хвилиночку,   зніміть  голосування.  Увімкніть  мікрофон Георгія Корнійовича Крючкова.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Александр Николаевич!  Желательно было  бы размножить  этот  текст  заявления  и  раздать депутатам,  ведь мы разедемся по округам.  Напечатают - не  напечатают  (могут  и  не напечатать),  а  так  у  товарищей  будет  текст,  заявление очень содержательное.

 

     ГОЛОВА. Гаразд, поки я виступатиму із заключним словом, ми це зробимо.

 

     Депутат Чичков. За ним - депутат Довгань. Будь ласка.

 

     ЧИЧКОВ В.М.  Спасибо.  Уважаемый Александр Николаевич,  к вам огромная просьба:  как только вы решите вопрос о том (я думаю, что вы  его решите),  когда будете выступать по телевидению,  передать оперативно нам эту информацию,  чтобы мы  могли  в  своих  округах предупредить  людей,  когда будет транслироваться это выступление. Потому что они опять поставят в самое неудобное время.

 

     ГОЛОВА. Я  зроблю  таким  чином:  о  15  годині   я   проведу прес-конференцію,  а  потім  запишу  свій  виступ  (у  нас  є своя телестудія) на ролик,  і ви зможете взяти їх з  собою,  щоб  можна було і в областях показати. Сьогодні я о 8 годині проводив нараду, був присутній і Іван Сергійович Чиж,  і  ми  зробили  заявку,  щоб надали  мені  можливість виступити і по центральному каналу,  і по "Інтеру".  Але я не вірю, що це дозволять, тому, думаю, ми зробимо ролики і роздамо, щоб можна було на місцях цю справу зробити.

 

     Сергій Васильович Довгань. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.   Олександре   Миколайовичу,   я   поділяю   всі пропозиції, які були висловлені, але вважаю, що краще було б, якби оцей  свій  виступ ви висловили у відкритому ефірі.  І щоб поряд з вами сиділи керівники чи представники тих  фракцій,  які  сьогодні присутні  в  залі.  Ми  також  маємо  право  як  народні  депутати висловити свою думку з приводу цих подій.

 

     У мене є пропозиція,  шановні товариші,  підтримати цю ідею і сьогодні  ввечері поїхати в телецентр і запропонувати наші послуги оцим так званим державним засобам масової інформації.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!    О    15    годині    відбудеться прес-конференція.  Я  запросив всіх керівників фракцій і тих,  хто має бажання взяти участь. На прес-конференції і телекамери будуть, все там буде, і ми зможемо більш широко висвітити це питання. Якщо Голові  Верховної  Ради  дозволять  виступити  по  радіо   чи   на телебаченні,  то я думаю, що він особисто має бути на телеекрані й виступати (Шум у залі).

 

     Мені ще  раз  нагадали  про  пропозицію  Чародєєва   стосовно зустрічі  представників  фракцій  з Президентом.  Від прогресивних соціалістів - депутат Чародєєв.  Хто від  соціалістичної  фракції? Депутат Ніколаєнко. Від селян - Сергій Васильович Довгань. Депутат Зубов від соціалістичної фракції?  А від  фракції  комуністів?  Ну гаразд, порадитеся.

 

     Шановні колеги! Всі питання, які вносилися на четверту сесію, ми розглянули (Шум у залі).

 

     Доручення на  зустріч   з   Президентом?..   На   виступ   по телебаченню?..  Будь  ласка,  голосуємо  внесену  пропозицію,  щоб надали  право  виступити  Голові   Верховної   Ради   по   Першому національному каналу і по "Інтеру". Будь ласка.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Дозвольте, шановні колеги, підвести підсумки.

 

     Шановні народні депутати! Шановні присутні!

 

     Думаю, що  робота  за  період  четвертої сесії Верховної Ради України  була  напружена  і  продуктивна.  Незважаючи  на   високу політичну температуру,  ми,  народні депутати,  намагалися належно підтримувати результативність своєї роботи.  Як на мене,  то попри всі складнощі і негаразди нам це вдалося.

 

     Як свідчить   статистика,  продуктивність  нашої  праці  вища порівняно з аналогічною осінньою сесією позаминулого року.

 

     На четвертій  сесії  розглянуто   близько   450   питань.   У середньому   на   одному   пленарному  засіданні  розглядалося  по сім-вісім питань (на другій сесії - чотири-п'ять питань). Прийнято в  цілому  майже  140  законів  (за  другу  сесію - 94),  40 з них абсолютно нові.  Близько 80 законопроектів прийнято в  першому  та другому читаннях. Ратифіковано 24 міжнародні угоди.

 

     Особлива увага    приділялася    блоку    питань   соціально- економічного спрямування.

 

     Прийнято Закон про державні соціальні стандарти та  соціальні гарантії,  в  основу  якого  покладено  принцип формування системи соціальних страндартів як  бази  для  визначення  та  затвердження розмірів  соціальних  гарантій.  Прийняті  закони  про  професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, про гуманітарну допомогу, про  внесення  змін  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  України про акцизний   збір   та   деякі   інші.   Поліпшувалося   законодавче забезпечення агропромислового комплексу.

 

     Прийняття законів  щодо змін тарифного регулювання імпорту по ряду видів сільгосппродукції  має  справити  позитивний  вплив  на стимулювання   виробництва   власної   продукції   і  забезпечення сировиною вітчизняних підприємств.

 

     Працювали ми   і   над   питаннями   підтримки   вітчизняного виробника,  особливо  в  галузях,  які  є  пріоритетними  в  нашій державі.  Це проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного    комплексу    та    державна    підтримка суднобудування.

 

     Вагомий крок зроблено  у  розв'язанні  проблем  законодавчого врегулювання діяльності паливно-енергетичного комплексу: остаточно прийнято Гірничий закон  України.  Закон  України  про  угоди  про розподіл продукції. Він сприятиме залученню вітчизняних інвестицій в галузі економіки, пов'язані з пошуком, розвідкою та видобуванням корисних копалин.

 

     Створено законодавчі    умови    для    стабілізації   роботи найпотужнішого   нафтопереробного    підприємства    Європи    ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез".  Прийнято  в  першому  читанні  проект Закону про засади функціонування оптового ринку електроенергії.

 

     Продовжувалася робота  з  подальшого  вдосконалення  правової бази  у  сфері охорони здоров'я,  зміцнення правових засад охорони материнства та дитинства.  Схвалено Концепцію  державної  сімейної політики.

 

     З метою  збереження  галузі  освіти та її розвитку прийнято в першому читанні проекти законів про вищу освіту та про позашкільну освіту.

 

     Разом з  тим самокритично слід зазначити,  що,  незважаючи на досить плідну роботу,  Верховна Рада не  встигла  розглянути  цілу низку  важливих  законопроектів,  які  були  прийняті в першому чи другому читаннях на попередніх сесіях.

 

     Слід відзначити,  що при підписанні деяких законів  Президент знову  скористався  правом  вето.  Повернуті  закони про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні;  про  зміни  до  Закону  про пенсійне   забезпечення;   про   пенсії   науковцям;  про  порядок використання  коштів  чорнобильського   фонду;   про   компенсацію заборгованості  із  заробітної плати тощо.  Повернувся також Закон про політичні партії в Україні з пропозицією Президента  скасувати його.  Лише  в  січні цього року Президент повернув без підпису 12 законів. Можливо, що тут переважає не логіка, а політика.

 

     Мабуть, немає потреби й далі перераховувати всі  закони,  які прийняті і знаходяться на доопрацюванні. Про це ми вже інформували і народних депутатів,  і через  засоби  масової  інформації  наших виборців.

 

     Не з нашої вини Верховна Рада не прийняла Державний бюджет на 2000 рік.  Вважаю,  що ми  робили  все  можливе,  щоб  бюджет  був затверджений ще до кінця минулого року.  Але уряд через об'єктивні і суб'єктивні причини не  зміг  подати  його  своєчасно  на  друге читання.

 

     На цій сесії,  як і на попередніх, ми намагалися знайти шляхи для більш тісної співпраці Верховної Ради з  Кабінетом  Міністрів. Адже  всім  зрозуміло,  що лише спільними зусиллями законодавчої і виконавчої гілок влади  можна  найшвидше  прийняти  всі  необхідні закони,  створити  сприятливе  правове  поле  для  розбудови нашої України.  На жаль,  не все нам вдалося,  та й не все залежало  від Верховної Ради.

 

     Хочеться вірити,  що з новим Прем'єрміністром та новим урядом робочі стосунки і взаєморозуміння між Верховною Радою і  Кабінетом Міністрів  стануть  більш  тісними  і  плідними.  І перш за все ми розраховуємо на взаєморозуміння при завершенні бюджетного процесу, що недопустимо затягнувся. Сподіваюся також на здоровий глузд усіх політиків,  яким має вистачити  розуму  не  розхитувати  політичну ситуацію   в   Україні   різними   надуманими   референдумами   та протиставлянням різних гілок влади.

 

     На жаль,   діяльність   Верховної   Ради   засобами   масової інформації   спотворюється,  подається  лише  в  плані  політичних розборок та  ортодоксальних  оцінок:  "прийняли  -  не  прийняли". Часто-густо  звинувачується  Верховна  Рада  і в тому,  що вносить багато змін до законів. Верховна Рада вимушена це робити, зважаючи на нестабільність соціально-економічного розвитку і невизначеність курсу держави на перспективу.

 

     Багато державних діячів і політиків  забувають,  що  Верховна Рада не лише вищий законодавчий, але й представницький орган нашої країни.  І   не   може   бути   парламент   додатком   до   їхньої некомпетентності    і    бездіяльності,   узаконювати   все   ними напрацьоване як вищий імператив.  Саме це мають не забувати  й  ті народні депутати, яких дехто з організаторів проголосив більшістю.

 

     Більшість у   парламентах   -   це,   як  правило,  політичні однодумці.  У  нас  це  не  так.  Силою  владної   чи   фінансової зверхності,   тиском   і   залякуванням,   перевірками  та  іншими неприємностями загнали добрих людей під свою команду і  примушують їх голосувати підписом або поіменно. Це елементарне порушення прав людини, в парламенті такі дії неприпустимі.

 

     Терпіння народу в умовах  економічної  кризи  може  урватися. Давайте  відкинемо  всілякі  чвари,  об'єднаємо зусилля всіх гілок влади,  впряжемося  і  разом  витягнемо  "економічного  плуга"   з глибокої  кризи.  Народ  чекає  від  нас  плідної,  результативної роботи.

 

     Дякую вам за увагу (Оплески).

 

     Шановні колеги!  На цьому завершуємо роботу  четвертої  сесії Верховної Ради.

 

     (Звучить Державний Гімн України).

 

     Усім спасибі  за  роботу.  Бажаю  добре  відпочити і 1 лютого розпочати роботу п'ятої сесії.

 

     Спасибі.