Стенограма пленарного засідання

24 грудня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  24  г р у д н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації.  Реєструємося.  Запросіть до залу     "Громаду",     "Батьківщину",     зелених,    незалежних. Зареєструвалися  309   народних   депутатів.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка, скільки присутніх народних депутатів.

 

     Комуністи -  100;   соціал-демократи   -   33;   "Відродження регіонів"  -  27;  "Батьківщина" - 22;  НДП - 14;  "Трудова партія України" - 22;  Рух - 12;  соціалісти - 14;  зелені - 5; Рух - 11; селяни - 13;  "Реформи-Конгрес" - 11; "Громада" - 5; "Незалежні" - 5; прогресивні соціалісти - 3; позафракційні - 12.

 

     Шановні колеги!  Думаю,  ми домовимося, щоб з нового року раз на  тиждень друкувати всі матеріали й роздавати на руки керівникам фракцій,  головам комітетів,  а також публікувати, щоб люди знали, як  їхні  обранці  працюють  на постійній основі - в парламенті чи поза парламентом.

 

     А тепер дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Кириленко В'ячеслав     Анатолійович      звертається      до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку з нереагуванням на звернення стосовно надання дозволу на безкоштовне розмитнення автомобіля  як виняток для багатодітної сім'ї.

 

     Будь ласка, підтримайте. Ще таких запитів не було.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Мовчан Павло  Михайлович звертається до виконуючого обов'язки міністра охорони навколишнього природного  середовища  та  ядерної безпеки  України  про необхідність скасування наказу Мінекобезпеки України про затвердження Положення про громадських  інспекторів  з охорони навколишнього природного середовища.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група народних   депутатів   (Смірнов,  Шевченко,  Ромовська) звертається до Генерального прокурора України з проханням створити комплексну  оперативно-слідчу  групу  для  викриття  організованої злочинності  та  корупції  в  органах  державної  влади  Одеського регіону.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 153.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України  Біласа Івана     Григоровича     зі     складу    депутатської    фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

 

     Заява. "Доводжу до  вашого  відома  про  перехід  із  фракції Народного руху у фракцію Рух перший. Прошу оголосити мою заяву. 24 грудня 1999 року. З повагою Богдан Бойко".

 

     І ще  одна  заява.  "Голові  Верховної  Ради  від   народного депутата Ратушного Михайла Ярославовича.  Заявляю про свій вихід з депутатської  фракції  "Реформи-Конгрес"  та  вступ   до   фракції Народного руху України - Український народний рух,  голова фракції Юрій Костенко".

 

     Із цим ми й поздоровляємо всіх.

 

     Шановні колеги,  нам потрібно порадитися з огляду на те, що в нас наступного тижня - робота у виборчих округах. Усі депутати без винятку мають бажання зустрітися з виборцями, подякувати за роботу протягом року,  побажати успіхів.  Але для того щоб ми це зробили, нам потрібно сьогодні ефективно попрацювати.

 

     Насамперед ми обов'язково повинні прийняти проект закону  про бюджет.   Чому?   Ми   зустрілися  і  з  Президентом,  і  з  новим Прем'єр-міністром та домовилися з  головою  профільного  комітету, бюджетного,   Юлією   Тимошенко.  Попередній  уряд  своєчасно,  15 вересня,  подав до  Верховної  Ради  проект  бюджету,  ми  з  вами своєчасно його розглянули,  прийняли в першому читанні і направили Кабінету  Міністрів  на  доопрацювання.  Кабінет  Міністрів,  який виконував  обов'язки  до призначення нового Прем'єра,  3 грудня не зміг подати законопроект до  другого  читання  і  дати  можливість Верховній  Раді  його  затвердити  в  другому читанні.  Минув час, виконуючі обов'язки членів Кабінету Міністрів обіцяли подати  його 15 грудня. Знову минув час - не подали.

 

     Ми з  вами  стоїмо  перед  фактом,  що  новий Прем'єр-міністр формує Кабінет Міністрів,  має своє бачення бюджету з  урахуванням тієї Бюджетної резолюції, яку ми прийняли і в якій чітко визначили параметри бюджету 2000 року.  Крім того,  ви знаєте,  що  коли  ми розглядали та затверджували в першому читанні проект бюджету, курс гривні  був   один,   сьогодні   курс   абсолютно   інший,   отже, перераховувати потрібно і дохідну, і видаткову частини.

 

     Безперечно, ми  знаємо,  що  в  підготовку бюджету до другого читання втрутились і представники  Міжнародного  валютного  фонду, які  бачать  свої  параметри,  особливо  щодо  дохідної  частини і профіциту.

 

     Тому є така  домовленість.  І  я  хотів  би,  щоб  ви  з  цим погодились  та  прийняли  сьогодні відповідний законопроект,  який подається в двох варіантах:  один розширений,  другий - простіший, але  приблизно  такого  змісту,  як  ми приймали свого часу в 1997 році,  коли затверджували бюджет на 1998 рік,  -  коротенький,  на півтори   сторінки.   І  треба  дати  можливість  новому  Кабінету Міністрів працювати в першому кварталі за тими параметрами, які ми визначимо  цим  законом.  За цей час - до середини січня - Кабінет Міністрів підготує бюджет до другого читання і вже, мабуть, з тими цифровими  параметрами  дохідної  та  видаткової  частин,  які  ми зможемо розглянути якщо не до кінця січня,  то до першої  половини лютого, затвердити його в другому чи в третьому читаннях.

 

     Отже, щоб  нам  не  зустрічатись  і  не  збиратись наступного тижня,  у вівторок чи в середу,  на один день для прийняття  цього закону,   я   прошу  депутатів  зайняти  місця  в  залі  і  уважно поставитися до розгляду поданих і розданих вам на руки  першого  й другого проектів, щоб сьогодні прийняти цей закон. Це перше.

 

     Друге. Нам   обов'язково   потрібно  прийняти  Постанову  про виконання  земельного  законодавства,   проект   якої   ми   вчора розглядали, й розглянути законопроект про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.  Це  питання  невідкладні. Питання по кодексу ми вчора розпочали розглядати, але побачили, що його  потрібно  ще  серйозно  доопрацьовувати.  Законопроект   про судоустрій не готовий. І сьогодні голова комітету Василь Федорович разом із групою народних депутатів проводять виїзне  засідання  на базі Одеської юридичної академії з цього питання. Таким чином, нам потрібно обов'язково прийняти рішення з цих трьох питань,  а решту питань  (у  вас  є  на  руках)  ми  могли  б сьогодні до 14 години розглянути та прийняти відповідні  рішення.  Тому  я  пропоную  не робити  розминку,  а розпочати розгляд тих питань,  які перед нами стоять. Немає заперечень?

 

     У зв'язку з річницею від  дня  народження  нашого  колишнього колеги Чорновола я надаю слово керівнику фракції Удовенку Геннадію Йосиповичу.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні  народні  депутати!  Сьогодні виповнилося б 62 роки від дня народження  В'ячеслава  Чорновола  - вірного   сина  України,  видатного  політика,  державного  діяча, публіциста.

 

     Його скарбом  була  Україна.  Кожне  людське  страждання  він сприймав  як  власне.  Сподівання  українського народу на здобуття незалежної держави він пропустив через своє серце і мав  за  честь присвятити його українській справі. Він вступив у нерівну боротьбу з тоталітарним імперським режимом і переміг.

 

     У незалежній   Українській   державі   його   зусилля   часто розбивалися  об  глуху стіну нерозуміння та байдужості.  Відразу ж після  завершення  парламентських  виборів  1998  року   В'ячеслав Чорновіл  говорив:  "Майбутній парламент не набув ознак достатньої партійної структуризації,  але фракція Народного  руху  України  є активним   чинником   творення   коаліції   демократичних   сил  у парламенті.  Коаліція можлива як  на  парламентському,  так  і  на урядовому   рівнях".   Так   вважав   голова  Руху.  Тоді  до  цих провісницьких  слів  не  всі  дослухалися,   вважаючи   їх   мрією романтика.

 

     У своєму  останньому  виступі,  за  декілька годин до смерті, В'ячеслав Чорновіл говорив:  "Я був романтиком у 60-ті роки. Тепер я  ідейний прагматик.  На першому плані повинна бути ідея.  Лідери повинні бути ідейними".  Він не мирився з  неправдою  і  цинізмом, користю і безчестям.  Усе,  що він говорив, було щирим, справжнім, без фальші й лицемірства. Це стало гаслом його життя.

 

     Смерть лідера українського відродження не  згасила  запалений ним смолоскип свободи й демократії. Український народ сподівається на Українську державу, на нову владу, на консолідацію наших зусиль для   поліпшення   життя.   Ми   зобов'язані   створити   коаліцію демократичних сил у Верховній Раді, парламентську більшість, яка б на   законодавчому   рівні   забезпечила  усталення  демократії  і економічне  зростання.  Тільки  за  таких  умов  можливий   міцний політичний   фундамент   для  здійснення  соціальноекономічної  та адміністративної реформ і політичної відповідальності влади  перед народом.

 

     І нарешті.  До  нас  продовжують  надходити листи,  суть яких полягає в тому, що ніхто ніколи не повірить, що смерть Чорновола - нещасний випадок.  Україна чекає на відповідь: чому на шляху, яким їхав В'ячеслав Чорновіл, опинився "КамАЗ"?

 

     Народний рух України  звертається  до  всіх,  хто  займається розслідуванням  обставин  загибелі Вячеслава Чорновола,  з вимогою нарешті завершити з'ясування всіх деталей трагедії,  з'ясувати усі загадкові   обставини,  зафіксовані  тимчасовою  слідчою  комісією Верховної Ради.

 

     Український народ широко вшановує славну  пам'ять  В'ячеслава Чорновола:   споруджуються   пам'ятники,  встановлюються  пам'ятні дошки, вулицям і ліцеям присвоюється його ім'я.

 

     Вклонімося ж і  ми  пам'яті  В'ячеслава  Чорновола.  Він  був героєм України і залишиться в пантеоні найкращих, найдостойніших і найчесніших її синів.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутат Габер з місця.  Ми без  розминки сьогодні працюємо, у нас достатньо питань.

 

     ГАБЕР М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Доброго дня.  Дозвольте мені виступити з приводу того,  що ми вчора розглядали,  і  внести пропозицію,  як  і  домовлялись,  про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України такого змісту.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Створити Тимчасову слідчу комісію Верховної  Ради  України для  розслідування факту порушення працівниками органів внутрішніх справ    Дніпровського    району    міста    Києва    депутатської недоторканності   народного   депутата   України   Гуцола  Михайла Володимировича.

 

     2. Обрати членами Тимчасової комісії Верховної  Ради  України для   розслідування   факту   порушення  правоохоронними  органами внутрішніх справ Дніпровського  району  міста  Києва  депутатської недоторканності   народного   депутата   України   Гуцола  Михайла Васильовича  у  складі:  Онопенко  Василь   Васильович,   Арабаджи Володимир   Васильович,   Шевчук  Сергій  Володимирович,  Черненко Віталій  Григорович,  Антоньєва  Ганна  Петрівна,   Габер   Микола Олександрович,   Марковська   Ніна   Степанівна,  Савенко  Михайло Михайлович,  Косаківський  Леонід   Григорович,   Кочерга   Віктор Герасимович,   Малєвський   Олександр   Тихонович,   Мичко  Микола Іванович,  Задорожна  Тетяна   Андріївна,   Лісогорський   Олексій Іванович,   Костинюк   Богдан   Іванович,   Бондаренко   Володимир Дмитрович,  Райковський  Броніслав  Станіславович,  Гаврилов  Ігор Олександрович, Червоній Василь Михайлович, Шишкін Віктор Іванович, Єрмак Анатолій Васильович, Развадовський Віктор Йосипович.

 

     Головою обрати Єрмака Анатолія Васильовича.

 

     Голова Верховної   Ради   України    Олександр    Миколайович Ткаченко".

 

     Це з  того  питання,  що  ми розглядали вчора увечері,  - про побиття народного депутата під  час  виконання  його  депутатських функцій.

 

     Я прошу поставити на голосування й проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Підтримайте,  будь ласка, пропозицію про внесення до порядку денного цього  питання.  Голосуємо.  Дайте мені проект постанови.

 

     Будь ласка, голосуємо про внесення до порядку денного.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо, голосуємо!  Депутате Бабич,  поверніться обличчям, будь ласка,  до президії і голосуйте! Валерію Георгійовичу, ми вже забули ваше обличчя, який ви.

 

     "За" - 236.

 

     Спасибі. Ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  даний проект постанови за основу. Тут від фракцій, можливо, будуть якісь питання.  Я бачу, Геннадій Йосипович так на мене дивиться, мабуть, питання є.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято. У цілому можна голосувати? Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято. За депутатом Габером  тоді  залишається  збір  цієї комісії. Оберіть з-поміж себе голову, заступника і розпочинайте "в поте лица" працювати.  Кого?  Єрмака Анатолія Васильовича  головою цієї комісії?  А, тут є, я прошу вибачення. Депутат Єрмак - голова цієї комісії.

 

     Депутат Роєнко. Оголошення якесь. Будь ласка, з місця.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).   Комуністична   партія   України.   Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Є різні дати, різне відзначають. Але не слід забувати, що завтра виповнюється 82 роки  встановлення  радянської  влади  на  Україні.  Тому я щиро й сердечно вітаю всіх радянських людей із визначною  віхою  в  житті України!

 

     Саме радянська  влада  дала можливість нашій Україні,  нашому українському народу  прожити  нормальне  цивілізоване  життя.  Той історичний  відрізок  шляху,  який  пройшла  Україна за радянських часів,  показав,  що  саме  радянська  влада  і   соціалізм   дали можливість розвиватися всім сферам нашої діяльності - виробництву, соціальним сферам, науці, освіті, медицині, об'єднати Україну в цю єдину державу, яка має сьогодні назву Україна.

 

     Тому я хотів би звернутися до засобів масової інформації,  до наших науковців,  які сьогодні пишуть,  творять нову історію, а ті озвучують  її,  що не потрібно вирізати той історичний шлях,  який пройшла Україна за 82 роки.  А то в нас виходить:  була історія до 1917 року, а потім з'явилася історія після 1991 року.

 

     Кожен із  присутніх  у залі пройшов ту славну історію,  досяг того рівня,  що міг бути навіть обраний народним депутатом України у  Верховну  Раду,  бо  отримав  освіту  саме за радянських часів, отримав вчене звання, став письменником, поетом, журналістом.

 

     Тому я думаю,  що не може бути не показано цього  відрізка  в цілому житті України.

 

     Тому ще  раз  щиро  вітаю  всіх із 82-ю річницею встановлення радянської влади на Україні!  Бажаю нашим реформаторам оглянутися, подивитися  на  все  те,  що  краще,  залишити  його  і  припинити руйнування того,  що було  великим  надбанням  усього  радянського народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Розпочинаємо розгляд планових питань.

 

     Розглядається проект   Закону  про  ратифікацію  Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.  Повторне  перше читання.  Доповідає перший заступник голови Комітету з питань прав людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин  Попов Георгій Дмитрович.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Згідно з рішенням Верховної Ради  України  Комітет з питань прав людини вносить на ваш розгляд доопрацьований проект Закону про ратифікацію  Європейської  хартії регіональних мов або мов меншин.

 

     Ратифікація цієї   хартії  є  одним  із  зобов'язань,  узятих Україною під  час  вступу  до  Ради  Європи.  Цей  закон  уже  рік розглядається в комітеті з залученням суб'єктів права законодавчої ініціативи, його положення двічі всебічно обговорювалися Верховною Радою.

 

     Згідно зі статтею 92 Конституції України порядок застосування мов  визначається  виключно  законами   України.   Тому   рішенням Конституційного  Суду  України  від  14 грудня цього року стосовно тлумачення статей Конституції визначається,  що поряд із державною мовою  при  здійсненні  повноважень  місцевими органами виконавчої влади,  органами Автономної Республіки Крим та органами  місцевого самоврядування  можуть  використовуватися  російська  та інші мови національних меншин у межах та порядку,  що визначаються  законами України,  а  також  те,  що  в  державних і комунальних навчальних закладах  поряд  із  державною  мовою   відповідно   до   положень Конституції  України  та  законів  України  в  навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин.

 

     Отже, у  разі  ратифікації  хартії   її   положення   стануть складовою   частиною  чинного  законодавства,  чіткіше  нормативно регулюватимуть  порядок  застосування   мов,   забезпечать   кращі можливості  задоволення  національно-культурних,  зокрема й мовних потреб громадян, які відносять себе до національних меншин.

 

     Шановні колеги!  Закон про ратифікацію хартії має сенс тільки в тому разі,  коли він запровадить гнучкий і диференційований, але придатний для практичного використання механізм втілення  в  життя її  положень.  Бо,  на жаль,  у діючому в Україні законодавстві не визначено,  який  орган  і  в  якому  разі  приймає  рішення   про застосування  конституційних  прав  майже  15  мільйонів  громадян України.  Тому прокуратурою вносяться протести на рішення  органів місцевої влади,  хоча вони згідно з рішенням Верховної Ради можуть використовувати ці норми,  і люди не можуть  користуватися  своїми конституційними правами.

 

     Нашим комітетом   були   в  основному  враховані  зауваження, висловлені на засіданні 18 червня. За основу було взято пропозиції Державного комітету у справах національностей та міграції,  голові якого Президент доручив представляти цей  законопроект.  Більшість пропозицій,   які   надійшли   до  комітету  від  суб'єктів  права законодавчої ініціативи,  були  враховані.  Так,  наприклад,  було вилучено  значну  кількість  підпунктів  щодо  застосування  мов у різних сферах життя.  І головне,  було  знято  критерій,  за  яким застосовуються  пункти  і підпункти хартії,  що передбачають більш широкі зобов'язання в застосуванні мов,  а саме  -  наявність  100 тисяч     представників     національної     меншини    в    межах адміністративно-територіальної   одиниці.    Це    було    головне зауваження, яке висловлювали депутати - і Заєць, і Осташ, і Мовчан

- у тих проектах постанов,  які були роздані на  той  час  у  залі Верховної Ради.

 

     Фактично з   Держкомітетом   у   справах  національностей  та міграції - головним урядовим  органом  у  цьому  питанні  не  була досягнута  згода тільки у визначенні такого критерію,  як понад 50 відсотків загальної чисельності населення для представників певних національностей,  тому  що  це  призведе  до  звуження існуючих на практиці  норм  застосування  права  на   використання   мов   цих національностей.  Оскільки в жодній адміністративно-територіальній одиниці України,  крім Автономної Республіки Крим,  де це  питання врегульовано Конституцією Криму,  яка затверджена Верховною Радою, представники цих національностей не становлять більшості.  У  ряді міст України,  зокрема в Маріуполі, Торезі, Сніжному, представники жодної національності не становлять більшості населення.

 

     Члени комітету запропонували критерій: понад 20 відсотків загальної чисельності населення для осіб певної національності.  При цьому комітет спирався на те, що це положення хартії не суперечить, а тільки уточнює і закріплює чинні в Україні норми  законодавства,  а  саме   викладені   в   Декларації   прав національностей  України  тлумачення  статті  3  Закону про мови в Україні і Рамкової конвенції про захист національних  меншин,  яка ратифікована  та з 1 травня діє в нашій країні і є частиною нашого національного  законодавства.  Саме  на  цю  Рамкову  конвенцію  і посилався Конституційний Суд, коли приймав відоме вам рішення, яке теж сьогодні вам роздано, від 14 грудня цього року.

 

     Внесений законопроект про ратифікацію хартії  конкретизує  ці положення,  які визначені в нашому законодавстві. У хартії йдеться про  певну  кількість  осіб,  яка  виправдовує  здійснення  різних охоронних і заохочувальних заходів, передбачених в ній. Хартія дає можливість  самим  вирішувати,  які  мови  відповідають  концепції регіональних мов або мов меншин, і визначатися стосовно конкретних заходів,  передбачених хартією.  Норми  хартії,  які  пропонуються переважною  більшістю  членів  комітету,  уже застосовуються в тих містах,  які  відповідають  цим  критеріям.  І  ніяких  додаткових бюджетних витрат порівняно з тими, які вже фактично на практиці є, не потрібно.

 

     Ще раз  хочу  наголосити.   Щодо   застосування   відповідних положень  хартії  зроблено  застереження:  заходи,  спрямовані  на утвердження  української  мови  як  державної,   її   розвиток   і функціонування  в  усіх сферах суспільного життя на всій території України  не  вважаються  такими,  що  перешкоджають  чи  створюють загрозу збереженню або розвитку мов, зазначених у пункті 2 проекту закону.  Тобто ця хартія не регулює застосування  державної  мови. Ідеться  тільки  про  законодавче  забезпечення європейських норм, таких,  які є в нашій Конституції,  про застосування російської та інших   мов  національних  меншин.  Чому  з  такими  труднощами  у Верховній Раді три роки обговорюється і в  цьому  році  вже  тричі доповідається  цей  законопроект  про ратифікацію хартії?  Тому що група депутатів вважає, що ми не маємо керуватися європейськими та світовими  нормами  забезпечення  прав людини.  Вони вважають,  що ратифікація хартії  в  будь-якому  вигляді  створить  загрозу  для утвердження  української  мови  як державної.  Ця позиція найбільш чітко викладена в розданому вам проекті Павла Мовчана.  І  я  йому дякую  за  те,  що він чітко,  зрозуміло й відкрито висловлює свої позиції.  Він каже,  що ми не маємо застосовувати ті  норми,  щодо яких Україна взяла зобов'язання.

 

     Також ще  в червні цього року близько 50 депутатів звернулися до Президента України з листом.  І тепер є такі  наміри,  щоб  він узагалі  відізвав  чи  зняв  цю  хартію  з ратифікації,  тим самим порушивши  й  норми  забезпечення  прав  Конституції   України   і міжнародні зобов'язання України.

 

     Деякі депутати пропонують ратифікувати хартію, взявши на себе мінімальні  зобов'язання.  Такого   самого   висновку   дійшло   й науково-експертне управління,  а саме пан Смоляр,  який готував ці висновки.  Але  це  призведе   до   звуження   тих   прав,   якими послуговуються  у сфері використання рідної мови мільйони громадян України. І я вам нагадаю, що 7 травня саме з цієї причини Верховна Рада   повернула  законопроект,  який  тоді  подав  Президент,  на повторне перше читання й доопрацювання.  Такий  підхід  суперечить нормам   частини   третьої  статті  22  Конституції  України,  яка визначає: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

 

     І останнє.  Я  звертаюся  до   представників   фракцій,   які підтримували   на   нещодавніх  виборах  кандидатів  у  Президенти України.  Аналіз передвиборних  програм  кандидатів  у  Президенти України  дає  повну  можливість  дійти висновку,  що вимоги даного законопроекту  цілком  збігаються  з   відповідними   положеннями, обіцянками переважної більшості кандидатів у Президенти, зокрема й з  положеннями  програми  діючого   Президента   України   Леоніда Даниловича Кучми.

 

     Враховуючи викладене   та   керуючись  відповідними  статтями Конституції України  та  міжнародними  зобов'язаннями  Української держави, комітет пропонує прийняти внесений ним законопроект.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитань немає? Є. Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити. Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутат Григорович. За нею - депутат Губський.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Вельмишановний доповідачу!  Слухаючи ваш  виступ,  я зафіксувала  тезу  про  те,  що  порушуються  конституційні права. Оскільки ми - законодавчий орган,  який повинен бути об'єктивним і подавати  в  цьому  приклад  державі,  то  я  хочу  зазначити,  що конституційні права і  стаття  10  порушуються  щоденно  багато  й багато разів у стінах цього парламенту.

 

     Ваші пропозиції   не   запроваджують   інші  мови  до  вжитку справедливо в Україні,  а випроваджують,  радше кажучи,  виганяють українську мову з України.

 

     Я наведу  дуже конкретний приклад і запрошую весь український парламент відвідати хоча б одну українську  школу  міста  Києва  - нашої   столиці,  або  запрошую  до  школи  75  на  Печерську,  де навчається мій син,  послухати,  як розмовляють,  спілкуються діти під час уроків, на перервах учителі.

 

     Коли представники  спілки  багатодітних сімей Криму послухали це спілкування,  а то була виключно російська мова,  вони сказали: "Мы будем изучать в Крыму украинский язык".

 

     Тому я  звертаюся  до  вас:  не  треба  сьогодні  провокувати парламент на прийняття цієї хартії як найневідкладнішого  питання. Ви бачите, що Україна без бюджету.

 

     З огляду  на  це  я роблю вам докір про невиконання статті 10 Конституції і рішення Конституційного Суду...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги,  у нас справді дуже багато сьогодні питань, в тому числі ті питання, які ми маємо обов'язково вирішити сьогодні, якщо не хочемо працювати на наступному тижні.  Тому, будь ласка... Чи завтра будемо продовжувати роботу доти,  доки не приймемо.  Усе вирішується не галасуванням,  а голосуванням! Ми про це вже не раз говорили. І ставте запитання, а виступи будуть потім.

 

     Прошу, депутате Губський. За ним - депутат Абрамов.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). Фракція Соціалдемократичної  партії  України  (об'єднаної).  Прошу передати слово колезі Попеску.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Дякую.  Вельмишановний доповідачу!  Я хочу поставити вам одне запитання. Тут є різні точки зору. Кажуть, що ваш законопроект  пропонує  тільки  фіксовані  норми.  Він  дає можливість вибирати ту чи іншу норму по відповідних статтях чи ні?

 

     Дякую.

 

     ПОПОВ Г.Д.  Законопроект дуже гнучкий.  Там немає директивних норм.  Там є варіанти,  що передбачають конкретні  ситуації,  стан розвитку тієї або іншої мови.  При цьому ніяк не ущемлюються права української мови і можна вибирати ту або  ту  мову.  Там  є  також заохочувальні  заходи,  що  розширюють такі можливості.  Для цього дається   реальний   механізм   використання   європейських   норм відповідно до рідної мови.

 

     А пані  Лілія  Григорович  знає,  що в міжнародних документах передбачено право дитини вибирати рідну мову,  якщо вона  належить до  тієї  національності,  а  в  нас  таких  близько  15 мільйонів чоловік.  І  застосувати  все  це  дає  можливість  такий  гнучкий механізм,  який  розв'язує  багато проблем у законодавчому плані і приводить наше законодавство у відповідність із європейським.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Абрамов.  За  ним  -депутат Марченко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Георгий Дмитриевич! Скажите,  пожалуйста,  есть  ли  где-нибудь   в   так   называемых цивилизованных  странах  такое  же отношение к языкам национальных меньшинств, как у нас в Украине? Первый вопрос.

 

     Второй вопрос.    Будут    ли     способствовать     принятые Конституционным Судом решения "злагоді" народов Украины?

 

     И третий вопрос.  Есть ли какие-либо обязательства Украины по выполнению хартии и кто несет ответственность за ее невыполнение?

 

     Спасибо.

 

     ПОПОВ Г.Д.  Є такі зобов'язання перед Радою Європи.  У  січні Верховна  Рада буде доповідати.  Президент на запитання,  які йому поставили  на  Сході  України,  сказав:  "Що   міг,   я   зробив". Конституційний   Суд   каже:   "Ми  прийняли  рішення,  що  можуть використовуватися відповідно до законів України".  Отже,  тепер  і Конституційний  Суд,  і  виконавча  влада,  і  гарант  Конституції кажуть: ми ж не винні, що Верховна Рада не ратифікує хартію, через що наше зобов'язання перед Європою не виконується.

 

     Проте в  одній  європейській  країні  (але  то  не в Західній Європі,  я не хочу називати), ви знаєте, представника якої недавно засудили,  до однієї меншини застосовано такі неєвропейські норми. У жодній іншій країні Європи такі норми не застосовуються до таких етнічних спільнот.

 

     Але ми маємо показати приклад Європі.  І йдеться про громадян різних   національностей,   які   складають   український   народ. Спираючись   на   ці   норми,   ми   маємо  також  захищати  наших співвітчизників у інших країнах Європи та СНД.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний доповідачу!  Уважно прослухавши доповідь,  я не почув  посилання  на  висновок  Кабінету Міністрів України,  який, уважно вивчивши законопроекти,  зокрема й ваш,  до якого  причетна група народних депутатів,  які його внесли, зазначив, що для того, щоб у такому вигляді застосувати Європейську  хартію  (а  це  дуже тонкий інструмент, він дає необмежені можливості будь-якій державі аж до надання будь-якій мові  національних  меншин  статусу  майже державної  мови)  додатково  потрібно  два  з  половиною  мільярда гривень.

 

     Отже, чи  обгрунтовано  те,  що  зараз  ми,   прийнявши   цей законопроект,  повинні  вишукати  в Державному бюджеті майже два з половиною мільярда гривень для того, щоб застосувати цей механізм, імплементацію цієї хартії? І це тоді, коли в нас немає підручників державною  мовою  з  багатьох  наукових  дисциплін,   з   багатьох навчальних  дисциплін  у школах і дитячих садках.  Просто ми ще не ввійшли в нормальний режим відродження української мови.  То як ми можемо  зараз  два з половиною мільярда гривень вишукати додатково для того,  щоб застосувати цю хартію саме в такому вигляді,  як ви пропонуєте?

 

     ПОПОВ Г.Д.  Шановний  Сергію  Олександровичу!  Я  дякую за це запитання.

 

     Ті розрахунки були подані на інший законопроект. І ми, ви про це  знаєте,  через  депутатський  запит,  який було проголосовано, звернулися до уряду.  Він надіслав ті розрахунки.  Міністр  освіти каже,  що  в  нас  в  Україні повністю задовольняються потреби тих громадян,  а  це  близько   12   мільйонів   чоловік   російського походження,  і  ніяких  додаткових  коштів для цього не треба.  Це стосується й інших регіонів -  греків  Приазов'я,  румун  України, угорців  на  Закарпатті.  Є  вже  міжнародні зобов'язання України, двосторонні договори. Це все вже діє, і воно є. Ми так підготували законопроект, що не треба жодної копійки. Я прошу дати протокольне доручення нашому комітету,  і ми з Іваном  Олександровичем  будемо разом працювати,  щоб звітувати.  Уже зараз можна звітувати, що ми це все вже виконуємо.  Тільки  в  нас  воно  законодавчо  не  було врегульовано.   І   можна  хоч  через  місяць,  наприкінці  січня, показати,  що  ми  вже  ці  норми  врегулювали   на   основі   тих принципів... (Шум у залі).

 

     А я  ще раз кажу:  це не мій законопроект.  Це законопроект і пропозиції Держкомітету у справах національностей та міграції. Там тільки  змінено один критерій.  І це все враховано,  бо ми зробили дуже великі розрахунки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги,  є пропозиція   підтримати  законопроект  про  ратифікацію  хартії  в цілому. Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 180.

 

     Голосуємо. Не встигли. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Хто за те,  щоб  проголосувати  в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.  Голосування  відбуватиметься  в поіменному режимі.

 

     З процедури слово надається Володимиру Марченку.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Александр Николаевич!  Сейчас  одно  из  немногих голосований,  по  которому  Украина  будет определяться:  либо она цивилизованная  страна  и  примет  решение  о  ратификации   этого документа, этой хартии, либо опять руховцы, больные, исковерканные национальной идеей, будут...

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би,  Володимире   Романовичу    Не   треба звинувачувати.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Да.  Я  прошу  дать  возможность обсудить этот вопрос перед  голосованием,  потому  что  это  вопрос  необычайной важности. Пусть они выскажут свое видение. Пусть Европа послушает, какие  разрушительные  идеи  несут  руховцы.  А   потом   выступят нормальные депутаты, и мы поддержим эту хартию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі.  Давайте  не  збурювати зал. Питання абсолютно зрозуміле всім.  Депутате Зварич,  голосуємо. Ви великий українець. Голосуємо. Ми вас замітимо. У поіменному режимі голосується.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     По фракціях, будь ласка. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  розглядається  проект  Закону  України   про порядок  фінансування видатків з Державного бюджету України у 2000 році та про формування  місцевих  бюджетів  до  набрання  чинності Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік.

 

     Доповідає виконуючий обов'язки міністра фінансів Мітюков Ігор Олександрович.  Будь  ласка.  Процедуру  розгляду  ми  погодили  з Прем'єр-міністром,  з  головою  Комітету  з  питань  бюджету  та з виконуючим  обов'язки  міністра  фінансів.  Ми   вам   пропонуємо: виступить   спочатку   виконуючий  обов'язки  міністра,  поставите запитання;  після нього виступить  Тимошенко  Юлія  Володимирівна, поставите  запитання,  а  потім  виступить Прем'єр-міністр.  Після цього приймемо закон. Прошу уваги.

 

     МІТЮКОВ І.О., виконуючий обов'язки міністра фінансів України. Шановні народні депутати!

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Депутате Журавський,  сядьте,  будь ласка.  Прем'єрміністр уперше зайшов до залу. Дозвольте оголосити, що   в   пленарному   засіданні   Верховної   Ради   бере   участь Прем'єр-міністр України Ющенко Віктор Андрійович.  Я прошу його не відволікати.  Давайте  приймемо  закон,  а  потім  із ним вирішите питання.  Ми  йому  надамо   слово.   Одну   хвилиночку!   Михайле Антоновичу, віце-прем'єром ви будете все одно.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я прошу вашої уваги. Довго не буду займати ваш час.  Ми  дуже  плідну,  я  вважаю,  але непросту   дискусію   провели  в  бюджетному  комітеті  за  участю Прем'єр-міністра і на ваш розгляд виносимо ось яке рішення.

 

     Ви знаєте,  що статтею 28 Закону України про бюджетну систему передбачено,  що у випадку, коли Державний бюджет не прийнято до 2 грудня,  Верховна  Рада   має   прийняти   рішення   про   порядок фінансування  поточних  витрат  до  прийняття Закону про Державний бюджет на наступний рік,  в  даному  разі  -  на  2000  рік.  Якщо відповідне  рішення  не  приймається  до  31  грудня,  то згідно з зазначеною статтею в наступному році автоматично продовжується дія Закону  України про Державний бюджет на 1999 рік,  крім показників бюджету розвитку.

 

     Прийняття такого  рішення,  тобто  про   порядок   особливого фінансування, є об'єктивно необхідним для забезпечення нормального функціонування бюджетної системи,  здійснення соціальних  платежів та виконання державою міжнародних зобов'язань.

 

     У вас  зараз  на руках є два варіанти проекту рішення з цього приводу:  законопроект,  розроблений Кабінетом Міністрів і поданий за підписом Сергія Леонідовича Тігіпка,  та законопроект,  поданий бюджетним комітетом.  Є й третій документ,  який  подав  Олександр Миколайович Ткаченко - Голова Верховної Ради.

 

     Ми дійшли сьогодні до такої спільної позиції.  До кінця цього року Кабінет Міністрів подає у Верховну  Раду  проект  Закону  про Державний  бюджет  на  2000 рік з таким розрахунком,  щоб 4 січня, коли у вас буде засідання,  цей  документ  був  розданий  вам  для ознайомлення.  У такому варіанті ми маємо всі можливості починаючи з  12  січня  відповідно  з  розкладом  засідань  Верховної  Ради, провести обговорення та прийняти бюджет на 2000 рік уже в січні.

 

     Отже, йдеться про досить короткий період, 2-3 тижні. І на цей період  за   нашим   спільним   рішенням   пропонується   прийняти законопроект  бюджетного комітету,  за умови,  що будуть враховані положення,  запропоновані Кабінетом Міністрів.  Це стосується двох базових блоків.

 

     Перший -  блок  регіональної  політики,  якому було приділено дуже  багато  уваги.  Зауваження  з  боку  Кабінету  Міністрів   і Міністерства   фінансів   стосуються  не  підходів,  а  визначення загальних обсягів видатків.  На нашу думку, їх теба збалансувати з ресурсами.

 

     Другий блок   -   треба  збалансувати  механізм  фінансування енергетичних  субвенцій,  який  повинен  базуватись  на   реальній заборгованості  до  бюджету та заборгованості за енергоносії,  які фактично утворяться на 1 січня.  Ми маємо можливість  більш  точно визначити обсяги таких розрахунків.

 

     Тому, враховуючи таку домовленість,  вашій увазі пропонується законопроект  Будь ласка,  візьміть  законопроект,  запропонований бюджетним  комітетом.  Із  цього  документа  пропонується прийняти повністю преамбулу,  статті 1 і 2,  що дає нам можливість рухатися щодо реалізації бюджетних повноважень відповідно до пропорцій, які склались у бюджеті 1999 року (а січень на січень накладається),  а також  перше  речення  статті  15.  Якщо  є потреба,  я можу зараз зачитати ці статті.

 

     "Закон України про порядок фінансування видатків з Державного бюджету  України  у  2000  році та формування місцевих бюджетів до набрання чинності Законом України про Державний бюджет України  на 2000 рік.

 

     Відповідно до  статті  28 Закону України про бюджетну систему України  цей  закон  спрямований  на  забезпечення  безперебійного фінансування  поточних  витрат з Державного бюджету України в 2000 році до набрання чинності Законом  України  про  Державний  бюджет України на 2000 рік". Це преамбула.

 

     "Стаття 1. До набрання чинності Законом України про Державний бюджет України  на  2000  рік  фінансування  поточних  витрат,  за винятком тих,  що не передбачені на 1999 рік, здійснюється в межах надходжень до Державного  бюджету  України.  Видатки  здійснюються пропорційно   обсягам   поточних   видатків   Державного  бюджету, визначених у додатку 1 до  Закону  України  про  Державний  бюджет України   на   1999   рік  з  урахуванням  зміни  складу  головних розпорядників коштів  Державного  бюджету  України  відповідно  до Указу Президента України 1573/99 від 15 грудня 1999 року про зміни у складі центральних органів виконавчої влади.

 

     Фінансування новостворених установ і  вперше  здійснюваних  у 2000  році  заходів  з  Державного бюджету України здійснюється за тимчасовими кошторисами за погодженням з Комітетом Верховної  Ради України з питань бюджету.

 

     У першочерговому   порядку  фінансуються  видатки,  визначені статтею 19 Закону України про Державний  бюджет  України  на  1999 рік, із дотриманням принципів рівномірності та пропорційності".

 

     Ви пам'ятаєте,  що  ми  в  законі 1999 року дали більш повний перелік захищених статей,  і він на сьогодні  є,  на  нашу  думку, придатнішим,  ніж  короткий  перелік,  який  пропонується  в іншій постанові.

 

     Дуже важлива стаття 2: "Спрямування коштів Державного бюджету України  на  фінансування капітальних видатків до прийняття Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік забороняється".

 

     І остання стаття 3:  "Цей закон набирає чинності  з  1  січня 2000 року і діє до набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на 2000 рік".  Тобто на період,  поки ми з вами  не затвердимо Держбюджет і він не вступить у дію.

 

     Я сподіваюся,  що це не займе в нас багато часу, і ми в січні обов'язково затвердимо Держбюджет на 2000  рік.  Прошу  підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Голосуємо?  Шановні  колеги,  ми вже мали з вами таку процедуру раніше,  коли давали подібний шанс у 1997 році на  1998  рік.  Я просив би прийняти за основу даний законопроект. Голосуємо. Ну, в першому читанні - це за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 262.

 

     У цілому можна голосувати?  Голосуємо в цілому (Шум у  залі). Доповнення? Зніміть, будь ласка, голосування, є доповнення.

 

     Депутат Морозов від фракції Компартії. Будь ласка.

 

     МОРОЗОВ А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Есть предложение дополнить данный проект следующей статьей:  "Спрямування  коштів  Державного бюджету  України на фінансування капітальних видатків,  проведення опитувань і референдумів до прийняття Закону України про Державний бюджет на 2000 рік забороняється".  И далее соответственно сделать статьи 4 и 5.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо з такою поправкою?  Прошу, голосуйте з цією поправкою.  Одну хвилинку (Шум у залі). А коли приймемо Держбюджет у цілому,  тоді визначимося остаточно. Але до його прийняття кошти на проведення референдуму не виділяти.

 

     Голосуємо. Ви проголосуйте,  а потім я надам слово.  Давайте, шановні колеги, займатися ділом.

 

     "За" - 276.

 

     Дякую.

 

     Вікторе Андрійовичу,  Ігоре  Олександровичу,   спасибі   вам. Вирішили (Шум у залі).

 

     Я сказав  -  у  цілому  разом із поправкою,  яку вніс депутат Морозов.  І ми проголосували - 276 голосів.  Повторюю,  ми  ж  уже проголосували.

 

     Надаю слово депутату Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Ми проголосували пролонгацію того, що є в 1999 році. Але в 1999 році не був визначений прожитковий мінімум,  і на  підставі цього руйнувалися всі соціальні гарантії в країні.

 

     Віктор Андрійович,  якщо ви пам'ятаєте,  три дні тому сказав: "Назвіть джерела - і за 24 години буде внесений  законопроект".  Я називаю джерела, і відлік часу пішов - зараз 11.01.

 

     Отже, джерела.   Перше.   Треба,   щоб  податки  сплачувалися повністю всіма суб'єктами оподаткування,  і  особливо  -  введення нових   податків  на  багатих  людей  (на  майно,  на  доходи,  на спадщину).

 

     Друге. Повернення капіталу, вивезеного з України.

 

     Третє. Ліквідація   зайвих   посередників   на   енергоринку, запровадження  державної  монополії  на  енергоресурси.  І  всі ці доходи повинні надходити до бюджету.

 

     Вікторе Андрійовичу,  не може парламент розглядати бюджет  на 2000  рік  без затвердження прожиткового мінімуму і без визначення розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної   пенсії відповідно до вартості життя.

 

     Я хочу,  щоб  це  було  протокольне  доручення Верховної Ради новообраному Прем'єр-міністру.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Цілком слушна пропозиція, ніхто заперечувати не буде. Протокольне доручення дамо.

 

     Вікторе Андрійовичу, вам слово. І на цьому завершуємо.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,   Прем'єр-міністр   України.   Дякую.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати!   Наталіє Михайлівно,  я  вдруге  згоден  із  вами.  Якщо  ми зробимо ці три джерела - то вводимо  підвищення  і  приймаємо  рішення.  Спочатку гроші - потім стільці. Спочатку гроші.

 

     Дозвольте по  суті.  Шановні  народні  депутати,  є  прохання проголосувати проект закону із трьох статей.

 

     Прохання уряду  базується  на  такій  позиції.  Ми   сьогодні провели  плідні  переговори  в Комітеті з питань бюджету за участю представників більшості фракцій, де визнали, що повністю приймаємо ідеологію  формування  бюджету  на  2000  рік,  в  якому  ключовим акцентом буде реформування міжрегіональних бюджетних відносин.

 

     Ми розуміємо, що наявні збочення у формуванні центрального та зведеного   бюджетів   очевидні.   Нам  не  подобається  фінансова монополія центру.  Це порушило всі мотивації і особливо  мотивації бюджетного  процесу  на  місцевих рівнях.  Ми зробили дуже складну процедуру  касового  виконання  бюджету,  яка  залишає  по  дорозі мільярди гривень ефективно не використаними. Ми переконані в тому, що це одна з причин  соціальних  конфліктів,  які  відбуваються  в нашому суспільстві.

 

     І ще таке.  Ми розуміємо,  що на цій площині формується також значна політична конфронтація.  Ми б не хотіли цього повторювати і тому  дали  тверде  слово та гарантію того,  що бюджет 2000 року - початок бюджетної реформи в Україні. Це перше.

 

     Друге. Ми просимо вас проголосувати за три статті виключно  з одним мотивом.  Дайте нам 10 днів,  до 31 грудня,  щоб ми внесли з урахуванням  ідеології,  про  яку  йшлося,  бюджет  2000  року   з акцентами та поправками, про які я казав.

 

     Третє. Між ідеологією, про яку я щойно казав у першій тезі, і впровадженням  лібералізованої  регіональної  бюджетної   політики стоїть   одна   проблема:  2,4  мільярда  для  того,  щоб  зробити адаптованою згадану ідеологію.  Ми скажемо на це "так" за 10 днів, разом   із   зацікавленими   сторонами   і   бюджетним   комітетом опрацьовуємо сценарій, за яким повинні забезпечити 2,4 мільярда.

 

     Якщо з  вашого  боку  ми  знаходимо  повну   підтримку   цієї ідеології,  то за 10 днів дамо версії,  як знайти 2,4 мільярда для того,  щоб  раз  і  назавжди  ідеологічно   прийняти   в   Україні цивілізовану  бюджетну  систему,  яка  б  не  принижувала регіони. Повірте,  це буде унікальна модель.  Але прохання  лише  одне:  ви повинні  політично підтримати нас у цьому.  Адже пошук грошей - це не тільки "дай", спочатку треба десь у когось узяти.

 

     Я вдячний  Наталії  Михайлівні  за  її  пропозиції.   Наталіє Михайлівно,   скільки  в  мене  вистачить  сил  витягти  грошей  з нерепатрійованої валютної виручки, із нерепатрійованого капіталу й інших незаконних речей,  я буду цьому прислужуватися. І ви мені не будете докоряти, що я тілом прикрив.

 

     Тому на сьогодні одне прохання: проголосуйте за  ці  три статті.  Вони носять абсолютну процедуру, дають тайм-аут на 10 днів.

 

     Ви вже проголосували? Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Андрійовичу,  ми   вже   проголосували   276 голосами і з поправкою депутата Морозова прийняли. Отже, у нас там чотири пункти.  Спасибі, Вікторе Андрійовичу, Ігоре Олександровичу та члени уряду. На все добре.

 

     ------------

 

     Розглядається проект   Постанови   про  виконання  земельного законодавства при реформуванні аграрного  сектора  економіки.  Нам потрібно прийняти проект постанови (у вас він є). Прошу підтримати й  прийняти  його  за  основу.  Голосуємо  (Шум   у   залі).   Він погоджений...  Спитайте  депутата Шмідта,  це він вніс із аграрним комітетом, з Морозом Олександром Олександровичем.

 

     "За" - 188.

 

     Шановні колеги!  (Шум у залі).  Катерино Тимофіївно, от ви як не побачите Прем'єра зблизька,  то не можете. Відпустіть Прем'єра. Вас і так помітили давно.

 

     Голосуємо за  основу  даний   проект   постанови.   Погодився комітет,  депутат  Шмідт,  Олександр  Олександрович  і  всі решта. Депутате Масенко, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Надаю слово   Морозу   Олександру   Олександровичу,    голові комітету.  Ігоре  Олександровичу,  ідіть,  будь ласка,  у коридор, відпустіть депутатів. Депутате Асадчев, я надам вам слово.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати! Прошу звернути увагу на такі обставини. Розглядаючи сьогодні на комітеті проект цієї постанови, ми виходили з того,  що є перелік законопроектів,  які  стосуються землекористування,  і  їх треба розглядати.  Вони будуть вноситися депутатами,  іншими суб'єктами законодавчої ініціативи.  Їм  треба дати зелену вулицю і розглянути по суті,  щоб люди, котрі працюють на землі,  не були обійдені увагою і  мали  правову  підставу  для забезпечення своїх прав.

 

     Ми вилучити із проекту постанови всі політичні моменти. Є два важливих моменти,  які були,  так  би  мовити,  збалансовані,  але руйнували підстави для можливості прийняття цієї постанови.

 

     Насамперед оцінка   указу   Президента  і  вимоги  щодо  його скасування   або   стосовно   приведення   у   відповідність    із законодавством.  Це  можна  було голосувати,  але ми звернулися до Конституційного  Суду,  оскільки  це  не  предмет   для   розгляду Верховною Радою, а Конституційний Суд дасть свою оцінку.

 

     З другого боку,  у пункті 2 даного проекту передбачалося,  що списати заборгованість і реструктуризувати борги можна тільки  тих підприємств,  які  реформуються.  Ми  на засіданні комітету довели тим,  хто підтримував таку  пропозицію,  що  це  суб'єктивістський підхід,  що  цього  робити  не  можна,  бо  це даватиме відповідні переваги  місцевій  адміністрації,  буде  весь  час  здійснюватися спекуляція на місцевому рівні.  Ми вважаємо, що треба такі підходи забезпечити до всіх товаровиробників:  і тих,  що реформуються,  і тих, що не реформуються, - усіх форм власності.

 

     І решта   питань,  включених  на  пропозицію  зокрема  членів комітету - комуністів:  про  виділення  коштів,  про  забезпечення паритету  цін,  про утримання землевпорядників у кожній сільській, селищній раді,  про цільове використання коштів від плати за землю відповідно до законодавства і таке інше.

 

     Тобто ми зняли речі, котрі "розгойдували" позиції депутатів і в комітеті,  і у фракції,  і в сесійному  залі.  Просимо  прийняти поданий    документ,    який    дає   можливість   працювати   над законодавством,  визначає  статус  цих  законів  і,   крім   того, передбачає певні кроки вже тепер,  під час підготовки бюджету, щоб можна було забезпечити виділення коштів і ряд робіт,  які потрібно виконати  в  селі  щодо  організації  землевпорядної служби і таке інше.  Тобто тут немає ніякої політики,  тут є те, що потрібно для нашого суспільства. А тоді, розглядаючи питання по кожному закону, ми проведемо дискусії і забезпечимо нормальні підходи.

 

     Я прошу підтримати внесений проект. У нас просто немає іншого виходу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Роман Михайлович Шмідт. З місця, будь ласка.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Ми ніколи  не приймемо жодного рішення, якщо воно не буде компромісним.

 

     Звичайно, ліві   фракції   не  задовольняють  одні  положення проекту постанови,  праві фракції не задовольняють інші положення. На жаль,  не задовольняють вони й мене.  Проте,  як каже Олександр Олександрович Мороз,  політика -  це  є  мистецтво  можливого,  ми повинні  сьогодні цю постанову прийняти.  Тому я звертаюся до всіх фракцій, які мають намір рухати реформу в сільському господарстві, підтримати даний проект постанови і проголосувати за нього.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко з місця.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Фракція Прогресивної соціалістичної партії  не  підтримуватиме  цей  проект  постанови, оскільки тут закладена спроба всім подобатися,  а, точніше кажучи, це  розвиток  указу  Президента.  Просто  указ  Президента   тепер покладений на ноти.

 

     Що потрібно  робити  в  законодавстві?  Ми  категорично проти самої форми  прийняття  указу  і  тому  наполягали  на  тому,  щоб запропонувати Президенту скасувати указ. Це перше.

 

     І друге.  Вирішувати  питання  із  землею  потрібно  не через розвиток ринкових відносин, а через посилення державного захисту і підтримки   нинішніх   сільськогосподарських  підприємств.  А  тут закладена зовсім інша ідеологія.  І тому наша фракція підтримувати цей проект постанови не буде.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Наталіє  Михайлівно,  гадаю,  ми  приймемо проект за основу, і вашу пропозицію я поставлю на голосування, щоб першим   був   такий  пункт:  звернутися  до  Президента  стосовно скасування указу тощо. Я поставлю на голосування.

 

     Прошу проголосувати за основу.

 

     "За" - 197.

 

     Катерина Тимофіївна Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська область).  Шановні колеги! Для того щоб ми все-таки почали   рухатися   вперед,   а   не  тримати  далі  ситуацію,  не законсервувати  її  такою,  якою  вона  є,  мусимо  зробити   крок назустріч  один  одному.  У  кожного  є своє сприйняття ситуації і розуміння пошуку шляхів виходу з неї.

 

     Ми сьогодні постаралися зробити так,  щоб обидві сторони були примирені.  Правду казав Олександр Олександрович, там немає жодної політики.  Вчитайтеся,  там чиста економіка.  Ми  реструктуризуємо заборгованість,  вперше зобов'язуємо уряд уже сьогодні закласти це в бюджет:  2 мільярди на кредитування, 3 мільйони тонн зерна даємо на  закупівлю,  вводимо  посади землевпорядників.  Ми зобов'язуємо українську нафту спрямувати на село.

 

     Хто хоч трошки знає теперішню ситуацію,  не розуміє,  чому ми її консервуємо. Чому ми вперлися? Ми не хочемо рухатися.

 

     Почитайте! Та  немає  там  про  продаж  землі,  жодного слова немає!  Чому, шановні колеги, ми не хочемо зрозуміти, що так як є, бути  не може?  Треба рухатися!  Зробіть ви крок уперед і звідси - крок уперед, і підемо назустріч один одному.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Довгань. Я надаватиму слово тим, хто працює  в  аграрному  секторі  і в цих питаннях розуміється,  а не просто з голосу (Шум у залі).

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги! Річ у тім, що ми починали це питання з розгляду проблем,  які виникли з  прийняттям указу Президента.  Тому правильно пропонується,  аби ми,  Верховна Рада,  звернулися до Президента,  щоб він  скасував  цей  указ  як такий, що не відповідає Конституції.

 

     Що стосується того "благоденствія",  яке настане,  за словами Катерини Тимофіївни,  то для цього ми будемо  приймати  Закон  про Державний бюджет і там це все буде виписано.  А зараз розповідати, що ми хочемо продавати землю за 3  мільйони  гривень,  які  можуть надійти, а можуть не надійти за зерно, - просто популізм.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Масенко  (Шум  у залі).  Шановні колеги,  ну зачекайте!  Заспокойтеся,  будь ласка!  Олексію!  Та з усіма ж  не пересваришся. Ти весь час сваришся з усіма.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую. Шановні колеги депутати!  Можна погодитись і з указом,  і з  нашим рішенням.  Але давайте все спокійно розсудимо. Чи можна скоропеком робити такі важливі справи? Ми ж засуджували... (Шум у залі).

 

     Хто це  там  так   кричить?   Отой   Марченко?   Ось   тільки виступатиме,  я  обов'язково організую тут такий шум,  щоб не було чути, що він каже.

 

     Вношу пропозицію   все-таки   звернутися    до    Президента, підтримати   проект   постанови,   який  підготував  комітет,  щоб роздивитися,  що  воно  і  до  чого  призведе,  спокійно  провести реформування,  а  не  за  три  місяці  робити  оцей  бедлам,  який твориться у державі.

 

     Треба попросити Президента,  щоб  він  призупинив  дію  свого указу,  а ми роздивимося,  до чого воно призведе, і потім вирішимо наші питання.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   проект    постанови    із пропозицією,   яку   внесли   депутати  Вітренко  і  Масенко,  про призупинення дії указу,  а далі - за  текстом.  Прошу  підтримати. Голосуємо за.

 

     "За" - 176.

 

     Шановні колеги,  я  зніму це питання,  повірте.  Ми не будемо тирлуватися,  у нас ще 17 питань до другої години.  І ви  думаєте, хтось  перекричить  один одного?  Не хочете - не треба,  нехай діє указ.  Але попрацював комітет,  попрацювали депутати,  які вносили пропозиції.  Не можна ж так сліпо:  я проти.  Я розумію, 58 проти, питань немає.  Але подивіться:  115 депутатів не голосують. Так же не можна!

 

     Тому прошу  прийняти  проект  постанови в цілому з поправкою, яку внесли депутати Вітренко і Масенко.  Будь ласка,  голосуйте, а для репліки я надам слово обов'язково.

 

     "За" - 177.

 

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Голосуємо без цієї поправки в цілому.

 

     "За" - 170.

 

     ------------

 

     Розглядається Закон  України  про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення з пропозиціями Президента.  Доповідає Зайчук Борис Олександрович.

 

     Поки він іде, надаю слово Олексію Марченку для репліки.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую.  Шановні колеги! Я хотів би відповісти на звинувачення,  яке тут прозвучало на мою  адресу,  і  хотів  би засвідчити всім присутнім колегам,  що в той час,  коли Масенко та інші члени політбюро розвалювали своїми рішеннями на з'їздах  Союз і аграрну політику,  і село,  я колупався в землі, копав її, орав, сіяв.  І до розвалу,  який спровокували Масенко та інші, зовсім не причетний (Шум у залі).

 

     Тому не  треба  мене  сьогодні  звинувачувати,  а треба брати відповідальність на себе і відповідати за результати і стан справ. Ви  мусите  взяти  відповідальність  на  себе  і відповідати перед народом України.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, доповідайте.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,  голова  правління  Пенсійного  фонду   України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  За дорученням Президента України та уряду я знову маю честь доповісти вам питання щодо можливості збільшення мінімального розміру пенсій до 55 гривень.

 

     Як ви знаєте,  таке збільшення потребує додаткових  витрат  у сумі  9,7  мільярда  гривень.  Крім того,  на 1 грудня залишається непогашеною заборгованість у сумі 1,3 мільярда гривень.

 

     Запропоновані комітетом джерела покриття зазначених витрат  є не  зовсім  реальними,  про що грунтовно роз'яснено у зверненні до Верховної  Ради  від  29  жовтня  нинішнього  року.  Зокрема,   це стосувалося,   по-перше,   прогнозованого  обсягу  надходжень  від погашення  недоїмки  з  обов'язкових   платежів   підприємств   та організацій,  а по-друге,  - забезпечення додаткових надходжень до фонду за рахунок погашення  заборгованості  з  виплати  заробітної плати (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Борисе Олександровичу, одну хвилинку! Олексію, ну, ви сварлива людина.  Я не знаю,  як ви працювали, з ким працювали. Ви щоденно   сваритесь  у  залі.  Я  ще  раз  кажу,  що  поставлю  на голосування питання,  щоб хоча б на тиждень  позбавити  вас  права відвідувати Верховну Раду.

 

     Проголосуйте, будь   ласка,   пропозицію   позбавити  Олексія Марченка на тиждень права відвідувати  пленарні  засідання.  Прошу голосувати (Шум у залі).

 

     "За" - 135.

 

     Спасибі (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,   я   прошу  заспокоїтися.  Вчилися  у  Вищій партійній  школі,  вивчали  одні  й  ті   самі   науки,   клялися, підтримували міжнародний комуністичний рух (Міжкомрух), одержували п'ятірки з цього.  А тепер став  такий  уже  сильно  демократ.  Ви кажіть  спасибі  тій владі,  яка вас у люди вивела,  і тій історії (Шум у залі).

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Давайте  подивимося,  чи  спроможні  ці  джерела реально... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  стоїть міністр на трибуні  Як вам не соромно? Руки деруть. Що ви? Міністр на трибуні доповідає.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Вам зараз роздані запропоновані комітетом джерела покриття вищезгаданих витрат, які одержані урядом лише напередодні сьогоднішнього засідання.

 

     Давайте подивимося,  чи можуть ці джерела реально забезпечити одночасне збільшення розміру пенсій.  Так,  зокрема,  пропонується збільшення надходжень у сумі 6 мільярдів 960  мільйонів  внаслідок зростання заробітної плати до рівня межі малозабезпеченості, тобто до 118,3 гривні.

 

     За прогнозними  розрахунками  Міністерства  економіки,   фонд оплати  праці  в  2000  році,  з якого проводяться відрахування до Пенсійного фонду, становитиме 31,7 мільярда гривень. Цей показник, до  речі,  і  врахований у проекті Державного бюджету на 2000 рік, який невдовзі буде розглядатися.  Виходячи  з  таких  розрахунків, надходження  страхового  збору до Пенсійного фонду - 10,2 мільярда гривень.  З  відповідними  надходженнями  і  затверджений   бюджет Пенсійного фонду на 2000 рік.

 

     Проте збільшення рівня оплати праці лише передбачається, а не відбулося фактично.  Тому розраховувати на  додаткові  надходження поки що передчасно, адже це потребує збільшення фонду оплати праці на 20 мільярдів гривень.  Тобто фонд оплати праці має становити не 31,7, а 51,7 мільярда. Реальність цього стає проблематичною.

 

     Це ж  стосується  і додаткових надходжень до Пенсійного фонду від зростання обсягів виробництва товарів та  послуг  вітчизняного виробника,  оскільки  таке  зростання  також  можливе  лише  після фактичного підвищення розмірів заробітної плати.

 

     Хочу нагадати,  що реальне підвищення заробітної  плати  може відбуватися після погашення заборгованості з її виплати.  Але,  на жаль,  на швидке погашення всієї заборгованості розраховувати дуже важко.  Отже,  із  прогнозованих  комітетом  12,4 мільярда гривень додаткових надходжень 10 мільярдів гривень  виявляються  на  даний час нереальними.

 

     Кошти від  погашення  заборгованості  перед  Пенсійним фондом Державного бюджету та Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту населення,  що планується одержати внаслідок  розмежування  джерел фінансування   (які,   до   речі,  частково  враховані  в  бюджеті Пенсійного фонду), будуть спрямовані на погашення заборгованості з виплати пенсій, а не на збільшення їх розміру.

 

     Враховуючи наведене,  просимо вас ще раз уважніше поставитися до питання підвищення  мінімальних  розмірів  пенсій  і  прийняття відповідного рішення лише в тому разі, коли воно може бути реально виконане,  тобто  будуть  знайдені  реальні  джерела.  Інакше   це призведе до чергового зростання заборгованості з виплати пенсій та зведе нанівець значні зусилля,  спрямовані на  погашення  згаданої заборгованості.

 

     Хочу підкреслити,  що  уряд займає не пасивну позицію в цьому питанні.  З початку року заборгованість із виплати пенсій зменшено майже на 700 мільйонів гривень. Цьому сприяли, до речі, і прийняті Верховною Радою рішення про запровадження додаткових  платежів  до Пенсійного  фонду.  Внаслідок  цього  за  період із жовтня 1998 по грудень 1999 року до Пенсійного фонду надійшло понад 600 мільйонів гривень.

 

     На сьогодні  у  Верховній  Раді знаходиться законопроект,  що передбачає  додаткові  надходження  до  фонду  у  сумі  понад  600 мільйонів,  про  відновлення  сплати  збору  до Пенсійного фонду з неоподатковуваного мінімуму матеріальної допомоги,  який  ми  щиро просимо вас підтримати.

 

     Отже, продовживши     розпочату    роботу    для    погашення заборгованості з виплати пенсій,  залучення додаткових  надходжень до  Пенсійного  фонду,  ми  зможемо забезпечити поетапне погашення заборгованості і  повернутися  до  питання  подальшого  збільшення розмірів пенсій за наявності реальних джерел.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Бориса  Олександровича є?  Будь ласка, запишіться.

 

     Юрій Григорович Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область). Уважаемый Борис Александрович! Не совсем убедительно   выглядит  ваш  тезис  о  том,  что,  как  вы  сейчас подтвердили,  минимальная заработная  плата  не  должна  равняться "межі  малозабезпеченості".  Но  ведь  в  Законе "про встановлення величини  вартості  межі   малозабезпеченості",   который   принял парламент,  четко написано, что с 2000 года минимальная заработная плата  должна  равняться  118  гривням,  то  есть  величине  "межі малозабезпеченості".

 

     Будьте добры,  признайте пагубность проводимых реформ, что вы как правительство не в состоянии выполнять решения,  которые  сами же  предлагаете,  и  программу  Президента,  с  которой  он шел на выборы, - что будет поднимать средний прожиточный уровень граждан. Тогда мы еще можем рассматривать эту позицию.  Подругому не будет, Борис Александрович, не будет.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Шановний Юрію Григоровичу!  Ми  з  вами  не  раз спілкувалися  з цих питань,  і ви чітко знаєте,  що Пенсійний фонд може виплатити пенсію після  того,  як  буде  виплачена  заробітна плата,  від  неї  будуть  зроблені відрахування,  і тоді надійдуть кошти для виплати.  Ви сьогодні порушуєте питання,  вирішення яких не в компетенції Пенсійного фонду.

 

     ГОЛОВА. Борисе Олександровичу, сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Цибенко...   (Шум   у  залі).  Одну  хвилинку,  слово надається депутату Манчуленку.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний  доповідачу!  Переді мною лежить лист Федерації профспілок України за підписом першого заступника голови федерації від  2  грудня  цього  року за 04-18-2090,  де йдеться про те,  що заходи,  які  вони  пропонують,   можуть   забезпечити   фінансове виконання  Закону про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення.  Я хотів би почути вашу думку з приводу цього  листа Федерації  профспілок.  Наскільки  реальними  є  джерела,  про які йдеться у цьому листі?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.   Дякую   за   запитання.    Я    звернувся    до вельмишановного   Стояна   Олександра   Миколайовича  з  проханням прокоментувати внесені пропозиції.  На превеликий  жаль,  реальної відповіді я не отримав.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Марченко   Володимир.   За  ним  -  депутат Марковська.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Уважаемые   депутаты!   Уважаемый   докладчик!  Давайте договоримся вначале о полномочиях.  Напоминаю,  у  вас  нет  права постоянно  декларировать  тезис,  что  "коштів  у  державі  нема". Запомните, вам такого права не дано, и то, что вы поясняете уровни пенсии,  недопустимо. Есть Премьерминистр, есть Кабинет Министров, есть министр финансов.  Ваш вопрос,  чтобы минимальная  и  средняя пенсии  отвечали нормам Конституции,  нормам международного права. Исходя  из  этого  назовите,  пожалуйста,  в  гривнях  минимальную пенсию, которая должна покрывать стоимость жизни. Это первое.

 

     И второе. Назовите, пожалуйста, европейскую страну или страну в мире,  в которой была бы минимальная пенсия такая,  какую  имеют пенсионеры  в Украине.  И назовите также страну,  где максимальная пенсия 15 долларов. Где еще есть такая страна?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Щодо максимальних пенсій, то не всі отримують 15 доларів  А,  та,  яка в межах 60 гривень.  На превеликий жаль,  це так, у зв'язку з інфляцією, яка сталася з курсом долара.

 

     Але якщо порівнювати  з  колишніми  республіками  Радянського Союзу, то ми йдемо на рівні майже з усіма.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Где мы идем на уровне?  Назовите.  В России, в Белоруссии? Где вы видели?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я маю  на  увазі  всі  республіки,  за  винятком Прибалтики. Майже всі.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Нигде нет таких уровней. Нигде!

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Ну як нема?.. Ну, в мене є. Ну, я ж розумію...

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  А  по  закону  какая пенсия минимальная должна быть?

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Це визначено в Конституції.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Назовите цифру!

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  А я називаю,  виходячи з коштів,  які  ми  маємо можливість платити...

 

     МАРЧЕНКО В.Р. А это не ваше дело!

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Як ні? Я скільки маю, стільки й плачу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Марковська.  За  нею  -  депутат Сінченко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний Борисе Олександровичу!  Справді,  це дуже соромно,  що стоїть міністр  і  каже:  "Немає  грошей  виплачувати пенсії".  Ідеться  ж про наших батьків,  наших дідів,  які існують майже надголодь.  Як можна так казати?  Ви  б  вийшли  і  сказали: допоможіть мені там і там знайти гроші і наповнити Пенсійний фонд, а не те,  що нічим платити.  Це неприпустимо,  це ганьба для нашої держави.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Щодо додаткових надходжень ми внесли пропозиції, вони частково підтримані.  Проте давайте повернемося ось до  чого. Ви знаєте, що, на превеликий жаль, з Пенсійного фонду за 1997-1999 роки реструктуризовано і списано 4 мільярди гривень.  Це теж факт. І ми не можемо цього не враховувати.

 

     А ті додаткові надходження,  які ми подали,  ми їх отримаємо. Зараз вносимо  ще,  готуються  в  законодавчому  плані  пропозиції стосовно   додаткових   надходжень,   але   реальних,  підкреслюю, реальних.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Немає.

 

     Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Фракция   Коммунистической    партии.    Борис Александрович,  мы  с  вами встречались не раз и говорили по этому вопросу.  И вы хорошо знаете нашу позицию -  позицию  коммунистов, что  мы  не  только  на словах,  но и на деле постоянно защищали и защищаем интересы трудового народа.

 

     Пользуясь случаем,  я хотел бы  напомнить  тем,  которые  тут кричат  о  запрете  Компартии.  Только в первые три месяца Великой Отечественной  войны  погибли  более  1,5  миллиона   коммунистов. Хотелось  бы  напомнить  товарищам,  особенно  рядом сидящим,  что коммунисты  сделали  все  для  того,  чтобы   разрушенное   войной хозяйство за четыре года было восстановлено.

 

     Теперь вопрос.  Скажите, Борис Александрович, вы верите в то, что при нынешней  власти  можно  более-менее  положительно  решить вопрос о пенсии?

 

     Спасибо.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Сложный вопрос, но, я думаю, с теми намерениями, которые есть у нового правительства, он практически будет решен.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідає Цибенко Петро Степанович, голова комітету. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська   область).   Шановні   колеги!   Знову   в  цьому  залі розглядається багатостраждальний Закон про внесення змін до Закону України  про  пенсійне  забезпечення  (тобто  базового  пенсійного закону).  Нинішнього тижня я вже стояв на цій трибуні,  і минулого тижня також.  Багато хто з вас висловлював думку про те,  що треба вирішувати цю проблему  саме  через  базовий  Закон  про  пенсійне забезпечення.

 

     Тричі ми  з  вами  приймали Закон про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення,  і тричі Президент, не підписуючи його, повертав  до  Верховної Ради.  Особлива пікантність даної ситуації полягає в тому,  що Президент не вніс жодного зауваження до самого тексту  закону,  повторюю  -  жодного.  Однак  не  підписав  його, запропонувавши  нам,  Верховній  Раді,  знайти  джерела   покриття додаткових витрат.

 

     Вам добре відомо,  шановні колеги, що пошук джерел додаткових коштів для виплати пенсій - це функція не Верховної Ради. Оскільки до нас звернувся Президент,  очевидно,  вважаючи, що Верховна Рада зробить це краще, компетентніше, відповідальніше, ми в цьому плані повинні підтримати Президента.  Давайте допоможемо йому, а більшою мірою - нашим знедоленим громадянам у вирішенні проблеми.

 

     Закон справді   треба    запроваджувати.    Передусім    тому (напередодні  попереднього  Дня уряду ми з вами уважно аналізували ситуацію з пенсійним забезпеченням), що близько 300 тисяч громадян України сьогодні отримують пенсії, менші ніж 30 гривень. Повторюю, менші ніж  30  гривень,  вдумайтеся,  колеги.  Близько  500  тисяч громадян  отримують пенсії до 40 гривень.  І кожен другий із наших пенсіонерів  отримує  пенсію   вдвічі   меншу,   ніж   законодавчо встановлена,      підкреслюю,      величина      вартості     межі малозабезпеченості. Це перше.

 

     І друге. Виникла дика ситуація, коли не виконується прийнятий нами  закон (і підписаний Президентом,  інакше він не вступив би в дію),  згідно з яким мінімальна пенсія повинна бути на рівні  межі малозабезпеченості,   тобто   118,3   гривні.  На  сьогодні  діюча мінімальна пенсія становить трохи  більше  як  20  відсотків  межі малозабезпеченості.  Ми пропонуємо встановити її на рівні половини межі, повторюю, навіть не на рівні межі, а на рівні половини межі. Проте така пропозиція все одно блокується.

 

     Тому, шановні   колеги,  я  дуже  просив  би  вас  підтримати пропозицію комітету,  тобто  подати  Президенту  на  розгляд  нашу постанову,  в  якій  ми  зазначаємо джерела фінансування витрат на збільшення розміру пенсій і підтверджуємо  сам  текст  закону,  до якого у Президента, до речі, немає жодного зауваження.

 

     І ще  одне.  Шановні  колеги,  я  хотів  би,  щоб ми все-таки користувалися одним стандартом. Дивіться, що каже голова правління Пенсійного фонду:  "З'являться гроші - тоді підвищимо пенсії". Але давайте відповімо собі на питання таким чином,  що  доти,  доки  у людини  не  буде стимулу,  гроші ніколи не з'являться.  Це взагалі хибний підхід.

 

     Далі. Шановні колеги,  зверніть увагу,  що  цей  стандарт  не використовується,  коли  підвищують  плату за комунальні і житлові послуги, не чекаючи, коли у людей з'являться гроші, а вже сьогодні запроваджують нові тарифи і нові ціни.

 

     Отже, шановні  колеги,  посилаючись  і  на  вашу  думку,  яка звучала тоді,  коли  ми  обговорювали  інші  зміни  до  пенсійного законодавства,   я  дуже  прошу  вас  сьогодні  підтримати  проект постанови,  запропонований  комітетом,  тобто  підтримати  джерела покриття додаткових витрат і направити ще раз на підпис Президенту документ, який пропонується прийняти комітетом.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Депутат Дроботов.  Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Петр Степанович!  В  ходе  президентской избирательной  кампании  Леонид  Данилович  неоднократно говорил о том,  что им подан новый законопроект по пенсионному  обеспечению. Вчера  в  Донецке он в очередной раз подчеркнул (и как бы небрежно сказал о Верховной Раде:  "може, вона порозумнішає"), что есть его законопроект,   который   радикально   решает  вопрос  пенсионного обеспечения.

 

     Действительно ли есть такой проект  и  сможет  ли  он  решить проблемы  по  пенсионному  обеспечению,  которые  вчера  поднимали шахтеры Донецка?  Почему же он не подается на  рассмотрение,  если есть?

 

     ЦИБЕНКО П.С. Спасибі. Очевидно, йшлося про два законопроекти. На  розгляд  цієї  сесії  із  законопроектів,  за  які  відповідає комітет,  котрий я очолюю, Президентом подано два законопроекти, а саме:  про недержавні пенсійні фонди (ми його у вересні відхилили, розуміючи,  що  коли  не  включити  механізми застереження,  то ці недержавні пенсійні фонди перетворяться на третю хвилю трастів)  і про   збір   на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування.  Це документ,  який Кабінет Міністрів фактично сам відкликав, оскільки в уряду є досконаліший варіант, де враховано зауваження депутатів, представників   Пенсійного    фонду,    представників    управлінь спеціального захисту тощо.  Отже,  уряд відкликав цей недосконалий документ,  оскільки він не мав жодних шансів пройти через Верховну Раду, і збирається найближчим часом замість нього подати інший, як вони вважають,  досконаліший.  Як тільки цей проект буде  поданий, ми, безумовно, у першочерговому порядку розглянемо його.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Марченко Володимир. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины. Кабинет Министров загнал Верховный Совет и ваш комитет на ложный  путь  решения  этой  проблемы.  Потому  что Конституцией и международными документами, ратифицированными Украиной, определены минимальные   прожиточные   уровни.   Их  выполнение  есть  прямая обязанность Президента,  Кабинета Министров и всех его структур. А требовать  от  Верховного Совета и от его комитета найти источники покрытия  гарантий   населению,   которые   обязаны   обеспечивать правительство  и  Президент,  таких  требований  в  Конституции  и упомянутых документах нет.

 

     Поэтому у меня к вам два вопроса.  Первый.  Известно ли вам в мире государство,  где бы органы исполнительной власти совместно с Президентом  требовали  от   парламента   предоставить   источники финансирования для реализации прав человека?

 

     И второй.  Может ли комитет назвать цифру минимальной пенсии, которая покрывала бы стоимость жизни?  Прошу ответить на  эти  два вопроса, чтобы мы официально знали.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибо,  Владимир Романович.  Мне,  как и вам, такая страна неизвестна.  И в связи с  этим  я  хотел  бы  сказать следующее.

 

     Парадокс ситуации состоит в том,  что в Украине, в отличие от большинства других стран, сложилась парадоксальная ситуация, когда три ветви власти издают законы,  по существу - законодательные, но нет ни одной исполнительной. Вот в этом вся беда: некому исполнять законы,   выполнять  документы,  которые  приняты  законодательной властью. Это первое.

 

     И второе.  Я  уже  говорил  сегодня  о  том,  что   комитету, по-видимому,   в   случае,  если  парламент  не  поддержит  проект постановления,  который мы внесли,  не остается  иного  выхода  из сложившейся  ситуации,  кроме  как  подготовить  и  направить  два документа.  Один документ - официальное  обращение  в  Генеральную прокуратуру о том, что исполнительная власть не выполняет принятый закон и заложенную в нем норму о  минимальных  размерах  пенсий  и заработной   платы  (они  всем  известны).  И  второй  документ  - обращение в Конституционный Суд о том,  что документ о минимальной пенсии 24,9 гривни является неконституционным,  поскольку нарушает и нормы Конституции,  и принятый ранее закон,  который гласит, что минимальная пенсия должна быть на уровне черты малообеспеченности.

 

     Поэтому я   считаю,  что  вы  абсолютно  правы,  требуя,  что стоимостная   величина   прожиточного   минимума    должна    быть предоставлена  на  рассмотрение  Верховного  Совета  и  утверждена вместе с бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Петре Степановичу,  спасибі.  Сідайте.  Таким  чином, комітет  ще  раз  розглянув  пропозиції  і вважає,  що та редакція найбільш прийнятна.  Я прошу підтримати цю пропозицію.  Ставлю  на голосування.

 

     Борисе Борисовичу, мобілізуйте своїх колег.

 

     "За" - 184.

 

     Головатий Сергій  Петрович не встиг проголосувати.  І фракції Руху, зелених запросіть. Леоніде Макаровичу, кличте сюди, до залу, більшість.

 

     "За" - 195.

 

     Голосуємо, Юрію Никифоровичу.

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо, голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Я просив  би  запросити фракції "Громада",  "Батьківщина".  І "Незалежних" немає - ні керівника групи, нікого немає.

 

     Слово надається  депутату  Цибенку,  голові  комітету.   Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.   Шановні   колеги!   Я   ще  раз  звертаюся  до представників  усіх   політичних   партій,   усіх   фракцій,   які представлені  у Верховній Раді.  Ми розуміємо,  що в цьому питанні зовсім немає політики.  Наші батьки,  діди - не політикани. І тому ми, не розділяючи їх на тих чи інших, повинні підтримати документ. Це по-перше.

 

     І по-друге, Олександре Миколайовичу, я прошу ще раз поставити на  голосування  в  звичайному  режимі.  Якщо  проект постанови не набере необхідної кількості голосів,  прошу поставити на  поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Голосуємо  в  звичайному  режимі.  Депутати Головатий,  Заєць!  Голосуйте, Регламент дороблятимете пізніше. Ми вам допоможемо в цьому.

 

     "За" - 214.

 

     Катерино Семенівно!  Наталіє Михайлівно!  У звичайному режимі голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо, голосуємо,  голосуємо!  Депутат Масенко не  встиг. Євгене Дмитровичу, куди ж ви? Натисність на кнопку, тоді йдіть.

 

     "За" - 233.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     _______________

 

     Розглядається проект  Закону  України  про державну соціальну допомогу  дітям-інвалідам  та  інвалідам  з  дитинства.  Доповідає Сушкевич  Валерій Михайлович.  Є до Валерія Михайловича запитання? Підтримаємо? Ставлю на голосування в першому читанні.

 

     "За" - 250.

 

     Можна в цілому голосувати? Ставлю на голосування в цілому.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі.

 

 

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про увічнення Перемоги  у Великій   Вітчизняній   війні  1941-1945  років  (друге  читання). Доповідає Анастасієв Валентин Олексійович. Всі поправки враховано, це друге читання (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  народний  депутат Ігор Рафаїлович Юхновський наполягає на голосуванні свого проекту про неприйнятність.

 

     Не знаю, як може рука піднятися, щоб готувати такий документ. Одну  хвилинку,  я  повинен  спершу  поставити  на голосування про неприйнятність.  Я ставлю цю пропозицію  депутата  Юхновського  на голосування.

 

     "За" - 53.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  в цілому цей законопроект. Голосуємо в звичайному режимі.

 

     "За" - 197.

 

     Валентине Олексійовичу, будь ласка.

 

     АНАСТАСІЄВ В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые коллеги!  19 сентября сего года Верховный Совет в первом чтении принял проект Закона  об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов.

 

     Принятие такого  решения  вызвало  огромный  отклик,  широкую поддержку и в большинстве случаев положительную оценку со  стороны многих народных депутатов, государственных органов, общественности и прежде всего ветеранов войны.

 

     Особенно многочисленными     были     отклики     ветеранских организаций, которые насчитывают около 14 миллионов людей пожилого возраста.  Письменные   отзывы   поступили   от   всех   областных организаций.  Самые  откровенные  мнения  высказали те,  кто ковал победу в героические дни 1941-  1945  годов,  те,  кто  защитил  и отстоял независимость нашей Отчизны.

 

     Профильный Комитет  Верховного  Совета  по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов,  готовя проект ко второму чтению, исходил в первую очередь из следующих предпосылок. Мы понимаем, что Закон об увековечении  Победы  -  закон  необычный.  Само  его  название  и предназначение  определяют,  что  он  должен быть долговечным и не должно случиться так,  чтобы после его принятия  на  следующий  же день вносились изменения.

 

     Работая над  замечаниями  и  предложениями комитет исходил из того,  что  он  не  должен  подменять   статьи,   положения,   уже содержащиеся   в  других  законах,  а  также  включать  положения, относящиеся к компетенции исполнительных документов.

 

     На заседании  комитета   внимательно   рассмотрены   все   70 предложений и замечаний народных депутатов,  из которых 53 приняты полностью,  6 учтены частично, 11 отклонены в основном потому, что имеют незаконодательный характер или повторяют уже предусмотренные нормы.

 

     Рассмотрены предложения и замечания 12 министерств   и   ведомств,   учтены  предложения  юридического управления Секретариата Верховной Рады Украины.  Все  замечания  и предложения можно обединить в следующие группы.

 

     Первая группа   -  вопросы  юридического  характера,  которые касаются  урегулирования   ряда   положений   проекта   закона   с Конституцией  Украины  и  другими законами,  исключение положений, которые дублируют законы или  противоречат  им.  Сюда  же  следует отнести    и   замечания,   касающиеся   нормативной   техники   и терминологии.

 

     Вторая группа   -   замечания   и   предложения,   отрицающие историческое   значение  Великой  Отечественной  войны.  Весь  мир признал великую заслугу в этой  победе  Советского  Союза  и  всех народов, населяющих его, в том числе украинского народа.

 

     Злейший враг  советского  государства Черчилль вынужден был в те  годы  заявить:  "Именно  русская  армия  выпустила  кишки   из германской  военной  машины.  В  мире не существовало другой силы, которая  смогла  бы  это  сделать".  Аналогичные  оценки   сделали Рузвельт, де Голль и многие другие политические деятели.

 

     Есть оценки  и  сегодняшнего дня.  Цитирую:  "9 Мая 1945 года вошло в историю как знаменательная дата, одна из важнейших опорных вех как нашей отечественной,  так и всемирной истории. По большому счету,  без Победы 1945 года не стала  бы  независимой  Украина  в 1991".  Это из доклада Президента Кучмы на торжественном собрании, посвященном 54-й  годовщине  Победы.  И  далее  Президент  сказал: "Поклон вам, кто защитил Отчизну и творил Победу".

 

     Победу ковали военные и гражданские,  млад и стар,  мужчины и женщины,  кто навеки остался на поле брани,  и те, кто волею судеб живет сегодня с нами. Народ-победитель заслуживает увековечивания. День Победы - торжество народа-победителя над фашизмом. Вот почему так  широко  народом поддержана идея законопроекта об увековечении Победы,  которая обединяет все аспекты,  связанные  с  величайшим событием уходящего двадцатого века.

 

     Народ ждет принятия этого закона.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, запитань немає потреби ставити. У вас є на руках проект. Переходимо до процедури другого читання.

 

     Поправка 1 депутата Кириленка. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні  колеги,  ми  не  маємо  нічого  проти увічнення пам'яті ветеранів. Але якщо вже ми приймаємо такий закон, то треба виходити  з  нових  реалій.  Адже  визнано,  що  український народ боровся проти фашизму під час Другої світової війни.  У Європі й в усьому  світі  вживається  саме такий термін.  І цим прирівнюється внесок ветеранів,  які боролися проти фашизму як у Червоній Армії, так і в інших військових формуваннях.

 

     Тому я  пропоную в статті 1...  (Шум у залі).  Так,  я маю на увазі Українську повстанську  армію,  внесок  якої  у  боротьбі  з фашизмом  також  визнаний,  можливо,  не  скрізь  і не всіма,  але істориками і фахівцями - це вже точно.

 

     Тому я пропоную термін  "про  увічнення  Перемоги  у  Великій Вітчизняній   війні  1941-  1945  років"  замінити  терміном  "про увічнення Перемоги  у  Другій  світовій  війні  1939-1945  років", виходячи   з   міркувань   необхідності   консолідації   нації   і ветеранського руху зокрема.

 

     ГОЛОВА. Про яку війну в 1939 році йдеться?  А яке  відношення має Україна до фінської війни?

 

     Одну хвилинку,  я ставлю на голосування пропозицію,  яку вніс народний депутат Кириленко. Прошу підтримати її. Голосуємо.

 

     "За" - 54.

 

     Поправка 15 депутата Строгова. Не наполягає.

 

     Поправка 18 депутата Чікала. Не наполягає.

 

     Поправка 20 депутата Жовтіса. Не наполягає.

 

     Поправка 26 депутата Мельника. Не наполягає.

 

     Поправка 30 депутата Строгова.  Будь ласка,  слово  надається депутату Строгову.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  товарищи!  Суть  моей поправки сводится к следующему.  В составе  Вооруженных  Сил  Украины  есть соединения  и  части,  которым  в годы Великой Отечественной войны были  присвоены   звания   гвардейских,   почетные   наименования: Полтавская,  Севастопольская,  Берлинская  и  так далее.  И воины, совершившие подвиги,  навечно зачислены в списки  этих  частей.  К сожалению, поскольку не издан никакой законный документ, эти части лишены сегодня званий гвардейских и лишены почетных  наименований. Поэтому я и прошу внести в этот законопроект такой пункт: "Приказы Верховного   Главнокомандующего,   изданные   в    годы    Великой Отечественной    войны   о   присвоении   воинским   обединениям, соединениям и частям званий гвардейских,  почетных наименований, о награждении  их  орденами,  зачислении  навечно  в  списки  частей воинов,  совершивших бессмертные подвиги,  считать действующими  в Вооруженных Силах Украины бессрочно".

 

     Это будет  лучшим  памятником  нашим дедам и отцам,  отдавшим свою жизнь за свободу и независимость нашей Родины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо поправку 30 депутата Строгова. Підтримайте, я  прошу,  шановні  колеги.  Це  наша  історія,  це  історія наших батьків, це славна історія нашої держави. Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Іване Івановичу,  активізуйте  західні   регіони.   Голосуємо поправку депутата Строгова.

 

     "За" - 202.

 

     Депутат Мухін  не встиг проголосувати.  Голосуємо поправку 30 депутата Строгова.

 

     "За" - 204.

 

     Поправка 33 депутата Строгова. Не наполягає.

 

     Поправка 36 депутата Жовтіса. Не наполягає.

 

     Поправка 50  депутата  Кириленка.   Будь   ласка,   увімкніть мікрофон депутата Кириленка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Народний  рух  України.  Шановні депутати!  Я взагалі пропонував частину сьому статті 6 вилучити.  Але  оскільки комітет,  на  жаль,  не  врахував  цю пропозицію,  я пропоную таку компромісну   редакцію:   "Вважати   неприпустимим   наругу    над пам'ятниками Великої Вітчизняної війни,  їх руйнування і знищення, перейменування вулиць імені героїв Великої Вітчизняної  війни".  І поставити  крапку.  Бо далі записано:  "спорудження пам'ятників та інших меморіальних об'єктів поплічникам,  посібникам фашизму,  які воювали  на  його  боці  проти свого народу".  А де в нас у країні ставилися чи хто має намір ставити пам'ятники поплічникам фашизму? Це  ж  насмішка над своєю країною.  Давайте поставимо крапку після слів  "перейменування  вулиць  імені  героїв  Великої  Вітчизняної війни", а решту вилучимо.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування  поправку  50  депутата Кириленка. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 99.

 

     Поправка 51 депутата Жовтіса. Не заперечує.

 

     Поправка 52 депутата Строгова. Не заперечує.

 

     І поправка 57 депутата Чікала. Теж не заперечує.

 

     Ставиться на голосування законопроект у цілому з  врахованими поправками. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Юхновського.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Війна почалася не  в  1941  році,  а в 1939 році.  У нас є ветерани,  які пройшли фінську війну,  були поранені на ній,  які  стали  героями  в  цій війні.  Війна  не  закінчилася  в  1945  році,  бо була ще війна з Японією,  з квантунською армією,  і  там  теж  гинули  люди.  Тому приймати такий закон - це смішно, ми маємо просто смішний вигляд.

 

     Справді, Радянський   Союз  зазнав  найбільших  жертв  у  тій світовій війні і виявив небачений героїзм.  Народ виграв цю війну, народ  вигнав  фашистів  зі  своєї  землі.  Але  народ - це значно більше,  ніж тільки ті,  хто воював у Червоній армії.  Я воював  у Червоній  армії,  але  були  й  інші  люди,  які  воювали на інших фронтах.  І зараз ідеться про Другу світову війну, а не тільки про Велику Вітчизняну війну.

 

     Крім того,  у  законопроекті  є  абсолютно  безглузді  речі - присвоювати додаткові звання чи інші відзнаки до Дня Перемоги.  Ну що ви нас, старих ветеранів, вважаєте такими бажаючими начепити на груди найбільше отих бляшок?  Ну що це таке?!  Як ви нас  цінуєте, ветеранів? З якою неповагою ви до нас ставитеся? У кожному ж селі, місті є свої пам'ятники,  є свої заходи.  Ні,  треба  влаштовувати паради великі й таке інше. Навіщо це робити?

 

     Тому я  вважаю,  що  цей законопроект є неприйнятний,  бо він фактично принижує честь ветерана Другої світової війни  і  Великої Вітчизняної війни.  Ми самі розберемося з цим так,  як треба. Якби регулярно виплачували пенсії ветеранам Великої Вітчизняної  війни, це було б набагато краще, ніж усе те, що тут пропонується. І гроші не викидалися б невідомо на що.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування   пропозицію   прийняти законопроект  у  цілому  з  врахованими  поправками.  Голосуємо  в цілому.

 

     "За" - 200.

 

     Внесена пропозиція провести поіменне голосування.  Хто за те, щоб поіменно проголосувати, прошу визначитися.

 

     "За" - 188.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  законопроект у цілому (Шум у залі).  Результати  голосування  опублікуємо   в   газеті   "Голос України". Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Не встигли проголосувати депутати Масенко,  Гмиря.  Голосуємо законопроект у цілому в поіменному режимі.

 

     "За" - 214.

 

     Будь ласка, висвітіть результати поіменного голосування.

 

     У НДП що, один чоловік? (Шум у залі).

 

     Я думаю,  що "канівська четвірка" зіграла  свою  роль,  шкода лише,  що  не  перемогла.  Але що зробиш?  Не завжди ж перемагати, треба вміти й програвати.

 

     Шановні колеги,  фракція Соціалдемократичної партії наполягає переголосувати  в  поіменному  режимі.  І  фракція  зелених  якраз поповнюється. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     (Шум у залі).  Я ставлю на  голосування  пропозицію  депутата Юхновського про неприйнятність. Голосуємо.

 

     "За" - 56.

 

     Я ставлю  на  голосування  у  звичайному режимі про прийняття законопроекту в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  таке  прохання:  давайте  ми   без   перерви попрацюємо до 13 години 30 хвилин. І на цьому завершимо роботу. Не заперечуєте?

 

     -----------

 

     А перед тим прохання:  врахувавши вашу пропозицію  погоджену, оскільки  4  січня у нас має бути за Регламентом День уряду (але я думаю,  що до 4 січня ще уряд повністю ще не буде сформований),  4 січня  День  уряду  не  проводити,  а  працювати  в комітетах.  Не заперечуєте? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 256.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  за скороченою процедурою  розглянемо  кілька законопроектів.

 

     Розглядається проект  Закону про внесення зміни до Закону про Державний бюджет України на 1999 рік.  Доповідає перший  заступник міністра фінансів Буковинський Станіслав Альбінович.

 

     Я прошу,  шановні колеги, сядьте на свої місця, нам ще годину працювати.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.,   перший   заступник   міністра   фінансів України.  Шановні  народні  депутати!  Пропонується  у  Законі про Державний бюджет України на 1999 рік збільшити  доходи  Державного бюджету України на 112 мільйонів гривень як надходження коштів від реалізації  надлишкового  озброєння,  військової  та   спеціальної техніки,  іншого  майна  Збройних  Сил України за виконані роботи, надані послуги та надання в оренду основних фондів та іншого майна Збройних Сил.

 

     У зв'язку  з  цим пропонується внести зміни до статті 3,  яка визначає обсяг доходів Державного бюджету,  та до статті  31,  яка передбачає спрямування цих коштів на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони.

 

     Тобто йдеться не про нові статті,  а про  збільшення  доходів Держбюджету,  які  були  затверджені у Законі про Державний бюджет України на 1999 рік  у  розмірі  208  мільйонів  гривень,  на  112 мільйонів  гривень  від реалізації надлишкового військового майна. Прошу погодити.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Станіслава  Альбіновича?   Є   одне запитання.

 

     Катерина Семенівна Самойлик. Будь ласка.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Станіславе Альбіновичу! Група народних депутатів - членів Комітету з питань молодіжної політики внесла іншу пропозицію. Якщо пропонується збільшити доходи бюджету на 112 мільйонів гривень, то чому б ці виручені кошти нам не направити на підтримку молоді, про яку дуже багато говорили у жовтні-листопаді напередодні виборів?

 

     Ми запропонували розподілити ці кошти таким чином: спрямувати для  надання  пільг  на  проїзд  студентів  денної  форми навчання (передбачити це у видатковій частині Міністерству транспорту),  на кредитування   навчання   молоді   (передбачити   ці  видатки  для Міністерства  освіти)  і  на  кредитування  молодіжного  житлового будівництва.

 

     Це ж додатково одержані кошти,  то чому не підтримати молодь, у тому числі надати пільговий кредит і молодим військовослужбовцям для придбання житла?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  По-перше,  пропонується  внести  зміни  до бюджету на 1999 рік.

 

     По-друге, відповідно до закону,  прийнятого  Верховною  Радою України,   всі   кошти   від  реалізації  надлишкового  озброєння, військової техніки, іншого майна повністю спрямовуються на потреби Міністерства  оборони.  Це  визначено  законом.  Ми  не пропонуємо нічого нового.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  законопроект  у  редакції Кабінету Міністрів. Голосуємо.

 

     "За" - 98.

 

     Сідайте, будь ласка, Станіславе Альбіновичу.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про наукову і науково-технічну діяльність (щодо пенсій)  у другому читанні. Доповідає Ситник Костянтин Меркурійович.

 

     Є Костянтин   Меркурійович?   (Шум   у   залі).   З   великим задоволенням  надаю  слово  Дорогунцову  Сергію  Івановичу.   Поки Дорогунцов іде до трибуни, будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Мухіна.

 

     МУХІН В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые народные депутаты!  Я обращаюсь к тем товарищам, которые говорили о поддержке молодежи.  Я полностью за поддержку молодежи. И Дорогунцов, который стоит на трибуне, тоже скажет, что он за. Но давайте в бюджете 2000 года это предусмотрим.

 

     О чем идет речь?  Министерство обороны  само  заработало  эти деньги.  Если вы заработаете, то что, у вас будем деньги забирать? Оно дополнительно получило 112 миллионов гривень.  Молодые ребята, которые служат в армии (а у нас рабочекрестьянская армия), сегодня обеспечены очень плохо.  Неужели вы думаете, что эти деньги пойдут на другие нужды? Они пойдут именно на обеспечение этой молодежи.

 

     Александр Николаевич,  я прошу: на следующем заседании за это обязательно надо проголосовать.  Это все равно,  что  мы  за  нашу землю голосуем,  за наш народ. Александр Николаевич, я очень прошу поддержать. Это будет правильно.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Асадчев її теж підтримує.  Давайте  підтримаємо  в  редакції,  яку вніс заступник міністра фінансів від Кабінету Міністрів. Голосуємо за.

 

     "За" - 114.

 

     Пропоную розгляд питання перенести. Ми в січні повернемося до нього. Не заперечуєте? Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Ви пам'ятаєте, що 1 грудня минулого року Президент України підписав  прийнятий  вами Закон  про  наукову  і  науково-технічну діяльність.  З моєї точки зору, це добрий закон. Проте після цього ми одержали багато листів та  пропозицій  від  народних  депутатів,  трудящих,  від наукових установ  з  проханням  внести  деякі   уточнення.   Ці   уточнення стосуються  трьох  статей:  1,  23  і 24.  Йдеться в основному про пенсійне забезпечення.

 

     Ми дуже вдячні народним  депутатам  Мокроусову,  Журавському, Довганю,  Єдіну,  Франчуку,  Кулику, Шарову, Ситнику, Грачеву, які внесли дуже цінні  пропозиції  до  проекту  цього  закону.  Із  37 пропозицій  прийнято  32.  Не  прийнята  лише одна пропозиція,  що стосується поширення дії статті 24  цього  закону  на  працівників приватних навчальних і наукових закладів.  Вона не прийнята тільки тимчасово, оскільки фінансування ведеться не з Пенсійного фонду, а з  Державного  бюджету України.  Ми вважаємо,  що до цього питання можна буде повернутися пізніше.

 

     Таким чином,  усі зауваження народних  депутатів  у  проекті, який перед вами, враховані, і ми просимо підтримати його.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  розглядаємо за процедурою другого читання.

 

     Поправка 9 депутата Журавського. Автор не заперечує? Ні.

 

     Поправка 11 депутата Єдіна.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І. Так само не заперечує.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень.

 

     Поправка 19. Депутат Журавський не заперечує.

 

     Поправка 20. Депутат Єдін не заперечує.

 

     Поправка 24 депутата Бауліна. Не заперечує.

 

     Поправка 25 депутата Журавського. Він не заперечує.

 

     Поправка 39 депутата Єдіна. Не заперечує.

 

     Таким чином,  усі  інші  поправки  враховані.  Я  ставлю   на голосування  пропозицію  прийняти  законопроект у цілому в другому читанні.  Будь  ласка.  Голосуємо  якомога  дружніше.  Як  кажуть: голосуйте як хочете, але голосуйте "за".

 

     "За" - 194.

 

     Голосуємо. Не  встиг  депутат  Матвєєв.  Запросіть зелених до залу, вони десь на мороз пішли. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Не встигли  депутати  Черненко  і   Шушкевич.   Будь   ласка, голосуємо дружно і весело.

 

     "За" - 226.

 

     Закон прийнято.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів України (стосовно законів про збір на обов'язкове державне пенсійне  страхування  та  про  пенсійне забезпечення).  Доповідає Зайчук Борис Олександрович,  голова  правління  Пенсійного  фонду. Будь ласка, Борисе Олександровичу.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.   Шановні   народні   депутати!  На  ваш  розгляд пропонується проект Закону України про  внесення  змін  до  деяких законів  України,  яким  передбачається  внесення  змін до законів України про збір на обов'язкове державне пенсійне  страхування  та про пенсійне забезпечення.

 

     Зазначені зміни  передбачають  встановлення  диференційованих розмірів внесків до Пенсійного фонду для осіб,  які мають право на підвищені розміри пенсій.  Зокрема,  це стосується осіб, які мають право на пенсію відповідно до законів  про  державну  службу,  про прокуратуру,  про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист  журналістів,  про  наукову  і  науково-технічну діяльність" (до якого ви щойно внесли зміни), про статус народного депутата, а також відповідно до Митного кодексу України, Положення про помічникаконсультанта народного депутата.

 

     Прийняття згаданих  змін  дасть можливість забезпечити прямий взаємозв'язок між розміром пенсії вказаних осіб та  їх  внеском  у формування  коштів  Пенсійного фонду.  На нашу думку,  це є цілком справедливим.

 

     Слід зазначити, що для осіб, які мають право на пенсію згідно з переліченими законами,  ставку збору, який відраховується саме з заробітку кожного працівника, буде диференційовано.

 

     Що мається на увазі?  Ви знаєте, що сьогодні збір на пенсійне страхування  справляється  з двох джерел:  роботодавець сплачує 32 відсотки від фонду оплати праці і кожен працюючий -1  відсоток  із зарплати до 150 гривень і 2 відсотки із заробітної плати понад 150 гривень.

 

     Що пропонується?  Пропонується,  що громадяни цих  категорій, які згідно з цими законами мають право на підвищений розмір пенсії за віком,  сплачуватимуть 1 відсоток від об'єкта оподаткування  до 150 гривень, 2 відсотки - від 151 до 250 гривень, 3 відсотки - від 251 до 350 гривень,  4 відсотки  -  від  351  до  500  гривень,  5 відсотків - якщо об'єкт оподаткування перевищує 500 гривень.

 

     Законопроектом також передбачається, що за осіб, які працюють за списком шкідливих професій 1,  їх роботодавці  мають  додатково сплачувати  збір  на  обов'язкове державне пенсійне страхування за окремою ставкою в розмірі 50 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. У чинному законодавстві передбачено, що пільгова пенсія відшкодовується роботодавцями. Але це, відверто кажучи,  на  сьогодні  робиться у напівдобровільному порядку.  При цьому  ми  пропонуємо  запровадити  ставку  збору  50   відсотків, починаючи  з  2004  року,  а  в 2000 році ця ставка становитиме 20 відсотків,  у 2001 році  -  30  відсотків  і  в  2002  році  -  40 відсотків.

 

     Водночас у  Законі  про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування запропоновано закріпити норму,  що  передбачає  окрему ставку збору в розмірі 100 відсотків витрат на виплату та доставку пенсій, що призначаються особам, які працюють за списком шкідливих професій  2.  Зазначена  норма вже передбачена Законом України про пенсійне   забезпечення.   Але   оскільки   Закон   про    систему оподаткування передбачає, що встановлення ставок податків та інших обов'язкових   платежів   здійснюється   виключно   законами   про оподаткування,  відповідні  норми  пропонується  закріпити  саме в Законі про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Прийняття запропонованого законопроекту забезпечить додаткові надходження до Пенсійного фонду в сумі понад 80 мільйонів на рік.

 

     Шановні народні   депутати!  Наприкінці  хочу  зупинитися  на зауваженні комітету.  У цілому можна погодитися з думкою  комітету про  те,  що  пенсії  державних  службовців,  працівників  органів прокуратури   та   громадян   інших   згаданих   категорій   мають виплачуватися  за  рахунок Державного бюджету.  Проте зараз пенсії зазначеним особам виплачуються з коштів Пенсійного фонду в більших розмірах,  ніж громадянам інших категорій.  Тому, на нашу думку, і розмір збору в Пенсійний фонд з  осіб  відповідних  категорій  має бути трохи більшим.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть   запитання  до  Бориса  Олександровича?  Будь ласка, два запитання - депутати Черняк і Іван Іванович Ткаленко. І на цьому завершуємо.

 

     Черняк Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Дякую. Шановний Борисе Олександровичу! Якими будуть   наслідки,   і   насамперед   фінансові,  прийняття  цього законопроекту?  Які  будуть   джерела   фінансування?   Це   перше запитання.

 

     І друге,  концептуальне запитання.  Чи не здається вам, що ми йдемо хибним шляхом у вирішенні цих питань - шляхом надання  пільг замість того,  щоб підняти загальний рівень пенсій, щоб були певні гарантії, відповідна диференціація. Ми йдемо шляхом надання пільг, а це, на мій погляд, неправильний шлях.

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Я з вами абсолютно згоден: та кількість пільг,  яка є сьогодні в  Україні,  лягає  тягарем  у першу чергу на Пенсійний фонд. На превеликий жаль, згідно з чинним законодавством значна частина пенсій мала б фінансуватися з  інших джерел.  У  тому  числі й за списками 1 і 2,  бо в усьому світі це відшкодовується роботодавцем.

 

     Щодо другого запитання про наслідки.  Я вже говорив про це  - понад 80 мільйонів гривень на фінансовий рік. Джерела - сплата цих зборів.

 

     ГОЛОВА. Ткаленко Іван Іванович. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую,  Борисе Олександровичу. Ми провели слухання  щодо  нового пенсійного законодавства,  а сьогодні знову латаємо старий каптан:  запроваджуємо  пільги  або  знову  вносимо якісь зміни до пенсійного закону. Мабуть, треба зупинитися. Досить вносити зміни,  треба  прийняти  один  закон,  який  вирішить  усі проблеми, що сьогодні є в суспільстві.

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Дякую за запитання. Ви абсолютно праві. Дивіться, скільки я назвав законів,  які стосуються призначення  та  виплати пенсій.  Сьогодні  виплата  пенсій  колишнім  державним службовцям нібито мала б фінансуватися  згідно  з  чинним  законодавством  із Державного бюджету.

 

     Сьогодні роботодавець,  тобто  установа,  де працює державний службовець, сплачує 32 відсотки фонду заробітної плати на державне пенсійне страхування. При виході на пенсію людина згідно з чинними законами буде отримувати пенсію в розмірі від 80  до  90  (залежно від  стажу)  відсотків  свого заробітку.  Хто ж сьогодні покриє цю різницю? Тому ми поки що шукаємо такі тимчасові шляхи, щоб покрити цю різницю хоча б цим збором.

 

     Щодо прийняття законів.  Ви знаєте,  що ми теж за те, щоб був єдиний закон про пенсійне забезпечення, який би повністю вирішував питання трудової пенсії.  Я підкреслюю:  трудової пенсії!  А решта пенсій згідно з чинними законами  мала  б  фінансуватися  з  інших джерел: чи з Державного бюджету, чи з місцевих бюджетів, чи навіть з існуючих недержавних пенсійних інституцій.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. Одна хвилина.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановний  Борисе Олександровичу!  У вашому законопроекті пропонується  перекласти  виплату  пільгових  пенсій   працівникам окремих  категорій з Пенсійного фонду на підприємства,  на яких ці працівники працюють.  Я за це.  Але скажіть, будь ласка, як бути у випадку,  коли  підприємство  збанкрутувало?  Хто буде виплачувати пенсії його працівникам?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Той, хто й зараз виплачує - Пенсійний фонд. Хоча є закон щодо списку

 2. Ще з 1993 року це мав би відшкодовувати роботодавець. Візьміть тих,  хто отримує пільгові пенсії в агропромисловому комплексі.  Я маю на увазі доярок, тепличниць, механізаторів. Ми ж виплачуємо ці пенсії. Хіба ми чекаємо, поки нам колгоспи їх відшкодують?

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Депутат Марковська відмовилася від слова.

 

     Ігор Володимирович Корнійчук,  голова підкомітету Комітету  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Будь ласка.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановний Олександре Миколайовичу! На своєму засіданні 15   грудня   цього  року  комітет  розглянув  внесений  Кабінетом Міністрів України законопроект і  підтримав  його  лише  частково. Чому частково?

 

     Законопроект передбачає відшкодування Пенсійному фонду витрат на фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах, у вигляді запровадження  окремої  ставки збору,  за якою такі пенсії повинні забезпечуватися додатковими внесками роботодавців. Дана пропозиція заслуговує на підтримку.  Її реалізація дасть можливість збільшити наповнення бюджету Пенсійного  фонду  та  погасити  невідшкодовані кошти попередніх періодів.

 

     Разом з  тим  комітет  не  погодився з положенням проекту про встановлення спеціального збору  до  Пенсійного  фонду  з  доходів осіб,  які  забезпечують  виконання  функцій  державної  влади  та управління,   оскільки   це   суперечить   як   вимогам    чинного законодавства,   зокрема  частині  третій  статті  22  Конституції України і частині 1 статті 37 Закону України про державну  службу, так і загальновизнаним у світовій практиці нормам.

 

     Ця норма  суперечить  також  основним  напрямам  реформування системи пенсійного  забезпечення  в  частині  розмежування  джерел фінансування,  і пенсіонери цієї категорії повинні забезпечуватися за рахунок Державного бюджету , а не Пенсійного фонду.

 

     Виходячи з  викладеного,  шановні  народні  депутати,   можна зробити  висновок,  що уряд у черговий раз пропонує нам перекласти борг Держбюджету перед Пенсійним фондом на  плечі  законослухняних платників податків.

 

     У зв'язку  з  цим  народні  депутати  - члени нашого комітету пропонують вилучити із законопроекту такі пункти.

 

     Перший. Щоб пункт 4 статті 4 після слів "визначених пунктом 4 статті  1  цього  закону"  доповнити  словами:  "(крім  платників, зазначених у пункті 8 цієї статті)".

 

     Другий, у якому пропонується доповнити  статтю  4  пунктом  8 такого змісту: "для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього закону,  які мають статус державного службовця або  працюють на  посадах,  робота на яких зараховується до трудового стажу,  що дає право на одержання пенсії відповідно до  законів  України  про державну службу,  про прокуратуру,  про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про наукову і науково-технічну   діяльність,   про   статус  народного  депутата України, про Національний банк України, Митного кодексу, Положення про     помічникаконсультанта    народного    депутата    України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року".  І  відповідно  вилучити ту градацію,  яку пропонує Кабінет Міністрів.

 

     Якщо наші пропозиції підтримуються,  тоді проект закону можна прийняти в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  До Ігоря Володимировича є запитання? Немає?  Підтримаймо пропозицію комітету.  У першому читанні?  Будь ласка, сядьте на свої робочі місця.

 

     Голосуємо за прийняття законопроекту в першому читанні.  Будь ласка.

 

     "За" - 186.

 

     Голосуємо, бо не всі встигли проголосувати.  Не встиг депутат Кирильчук.

 

     "За" - 187.

 

     Запросіть усіх  до залу.  І ніяких там інтерв'ю.  Хто там дає інтверв'ю?  Кравчук дає інтерв'ю про більшість?  Нічого, він сидів там у залі і буде ще сидіти довго.

 

     Голосуємо за прийняття проекту закону в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до деяких   законів   України  щодо  впорядкування  сплати  збору  на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування.   Доповідає   голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Корнійчук Ігор Володимирович. Будь ласка.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.  Фракція   комуністів.   Шановний   Олександре Миколайовичу!   Шановні   народні   депутати!  Комітет  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів розглянув  поданий  народними депутатами  України Жовтісом та Кінахом проект Закону про внесення змін і доповнень до  деяких  законів  України  щодо  впорядкування сплати  збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  і вважає, що у запропонованій редакції він не може бути підтриманий. Поясню чому.

 

     По-перше. Законом  про  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, прийнятим згідно з Законом про систему оподаткування, передбачено  справляння  збору  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування.

 

     Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові,  фінансові  й  організаційні  засади такого   страхування  громадян.  Основи  є  рамковим  законом.  Це страхування ще не запроваджено,  оскільки закони з  окремих  видів страхування,    зокрема    із   загальнообов'язкового   державного пенсійного   страхування,   не   прийняті,   і    тому    внесення запропонованих  змін  до  основ  на  підставі  Закону  про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є неприйнятним.

 

     По-друге. Пропозиція  про  вилучення  з  переліку   платників збору,  зазначених  у пункті 3 статті 1 діючого Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, помічників адвокатів та віднесення  їх  до  платників  збору,  передбачених пунктом 4 цієї статті,  зменшує розмір ставки збору для цієї категорії з 32 до  2 відсотків від об'єкта оподаткування. Це питання має вирішуватися в рамках  загальної  пенсійної  реформи,  а  не  в  умовах   значної заборгованості з виплати пенсій.

 

     По-третє. Вилучення   пункту  2  статті  5  Декрету  Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року  13-92  про  прибутковий податок з громадян не узгоджується з вимогами статей 3 та 6 Закону про систему оподаткування щодо  визначення  об'єкта  оподаткування виключно  законами  України  про оподаткування.  Зазначений Декрет Кабінету Міністрів визначає правові засади  системи  оподаткування та  встановлює загальний перелік сум виплат,  з яких не стягуються податки і збори,  в тому числі  й  збір  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування.

 

     Нарешті частина друга статті 11 Закону України про адвокатуру встановлює  порядок   сплати   внесків   на   державне   соціальне страхування,   а   не   збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування,  тому  посилання   у   запропонованій   редакції   на законодавство, що регулює порядок справляння та використання цього збору,  є також неприйнятним.  Тобто  справляння  та  використання збору   на  державне  соціальне  страхування  регулюється  окремим законом про збір на обов'язкове державне соціальне страхування.

 

     Комітет вносить   пропозицію   відхилити   у   запропонованій редакції  проект  Закону  про  внесення змін і доповнень до деяких законів України щодо впорядкування  сплати  збору  на  обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Шановні народні депутати! Просимо підтримати проект постанови Верховної Ради з цього питання, внесений комітетом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  Ігоря  Володимировича?   Немає. Підтримаємо  проект  постанови,  внесений депутатами з профільного комітету,  про відхилення?  Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, дружно й весело голосуємо.

 

     "За" - 163.

 

     Депутат Мазур  не  встигла проголосувати.  Будь ласка,  Олено Анатоліївно,   голосуйте.   Анатолію    Матвійовичу,    голосуємо. Голосуємо.   Іване  Івановичу,  голосуйте!  Інтерв'ю  дасте  після засідання.

 

     "За" - 182.

 

     Депутат Іоффе  не  встиг  проголосувати.  Голосуємо.  Депутат Черненко  теж  не встиг.  За Черненком цього не помічалося раніше, але...

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо ще раз? Будь ласка. Депутате Чубаров, голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Я ставлю на голосування  проект  закону,  внесений  народними депутатами Жовтісом і Кінахом. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 74.

 

     От і прекрасно.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  збір  на   обов'язкове   державне   пенсійне страхування  (щодо  контролю  за  фінансовою діяльністю Пенсійного фонду). Доповідає народний депутат Стоян Олександр Миколайович.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги  народні депутати!  Бачите,  це вже третій законопроект про внесення змін до пенсійного законодавства.  Тому я  підтримую  тих депутатів,   які   казали,   що,  напевно,  вже  досить  латати  і перелатувати чинні закони, а пора вже серйозно розробити пенсійний кодекс.  Чому  виникло питання про необхідність посилення контролю за діяльністю Пенсійного фонду?

 

     Я хочу сказати, що, безумовно, однією з причин заборгованості з  виплати пенсій є передовсім те,  що держава невчасно відраховує кошти до Пенсійного фонду.  Я можу навести приклад. Скажімо, кошти для виплати пенсій військовослужбовцям,  сім'ям загиблих,  особам, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,   повинні перераховуватись у Пенсійний фонд. Сьогодні держава не перераховує цих коштів і цей борг вже перевищує 1 мільярд гривень.

 

     Але є й інші причини того,  що на  сьогодні  утворилася  така велика заборгованість.  Одна з цих причин полягає в тому, що кошти Пенсійного фонду  нерідко  використовуються  не  за  призначенням. Пригадаймо,  скажімо,  списання за рахунок коштів Пенсійного фонду боргів шахтарям, боргів селу.

 

     Ви знаєте,  що   Рахункова   палата   перевіряла   діяльність Пенсійного  фонду.  Були дуже серйозні зауваження щодо нецільового використання коштів. Підкреслюю: не щодо фінансових порушень, бо в мене була дискусія з цього приводу з Борисом Олександровичем.  Ось чому  я  вніс  від  імені  Федерації   профспілок   (ми   все   це обговорювали)  таку дуже коротеньку пропозицію - доповнити частину першу статті 3 Закону про збір на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування двома реченнями: "Нагляд за його фінансовою діяльністю здійснює Наглядова рада Пенсійного фонду України,  до складу  якої входять в рівній кількості представники від держави, профспілкових об'єднань та об'єднань роботодавців.  Положення про Пенсійний фонд України,  Наглядову  раду  та  її  склад  затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з профспілковими об'єднаннями  та об'єднаннями роботодавців".

 

     Тобто йдеться  про те,  що коли ми створимо наглядову раду на тристоронній основі (а це не потребує додаткових коштів), контроль за  цільовим  використанням  коштів  Пенсійного  фонду посилиться. Зазначу,  що у Фонді соціального страхування є наглядова рада, яка діє   на  тристоронній  основі.  У  принципі,  кошти  цього  фонду використовуються за призначенням.

 

     Я просив би народних депутатів підтримати  мою  пропозицію  і внести  зміни  до  частини  першої  статті  3  Закону  про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Будь  ласка,   запишіться.   Висвітіть список.

 

     Депутат Володимир Марченко. За ним - депутат Терьохін.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово Елене Мазур.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Три хвилини на запитання.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо  за  предоставленное  слово.  У меня будет немножко  коварный  вопрос  к  вам  как  к  представителю,  лидеру профсоюзов.   Из   каких   средств   (не   из   этого  ли  фонда?) финансировался тот профсоюзный пикет,  когда дети,  которых вы там собирали,  сыпали  в  адрес  депутатов оскорбления?  Не из этих ли средств?

 

     СТОЯН О.М.  По-перше,  образ на адресу депутатів від дітей не було.  І взагалі не було образ на адресу депутатів. Я сам особисто всі  лозунги  прочитав.  Було  прохання  до  депутатів  підтримати пропозиції не включати кошти соціального страхування до бюджетів.

 

     Зараз мова  йде  про кошти пенсійного страхування.  Це зовсім різні фонди, і ваше запитання до того, про що я доповідаю, ніякого відношення не має.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ). Шановний доповідачу! Мені дуже дивно, що ви отак, без  сумнівів,  пропонуєте  залу  приватизувати   Пенсійний   фонд України.

 

     Справа в  тому,  що  Пенсійний  фонд  є  державною установою. Контроль за  витрачанням  коштів,  визначених  державою,  здійснює Контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів України.  Ви хочете  зробити  приблизно  те,  що  зроблено  зараз   із   Фондом соцзахисту. І попереднє запитання було дуже влучним, бо за рахунок і таких коштів фінансуються всі ці акції.

 

     Ось тому  я  пропонував  би  залу  з   великою   пересторогою поставитися до цієї пропозиції.  Фонд - це державна установа,  яка має контролюватися державою,  а  не  незрозуміло  якою  наглядовою радою.

 

     І останнє. Я перепрошую, трохи емоційне запитання. Оту свиню, яка вчора ходила попід парламентом, ви потім з'їли чи не з'їли?

 

     Дякую.

 

     СТОЯН О.М.  Пане Терьохін!  Мене дуже дивує,  що ви - відомий економіст і не розумієте суті того запитання, яке поставили.

 

     Справа в тому, що Пенсійний фонд справді є державним цільовим страховим фондом, але він не працює за рахунок Державного бюджету. Відрахування надходять туди з вашої заробітної плати та з моєї.  І це дуже погано,  що  він  є  державним,  бо  держава  використовує страхові внески конкретної людини на латання дірок у бюджеті. Його треба вилучити звідти. А тих, хто працює в Пенсійному фонді, треба позбавити статусу державного службовця,  бо це держава привласнила наші з вами кошти і зробила фонд державним. Звідси й усі проблеми.

 

     Щодо свині.  Федерація профспілок не мала ніякого  відношення до  вчорашнього  пікетування.  Верховну  Раду пікетувала незалежна профспілка гірників,  яка не входить до складу федерації. А свиню, мабуть, вони з'їли, як раніше з'їли гусака.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чичков.

 

     ЧИЧКОВ В.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Баулину.

 

     СТОЯН О.М.  До  речі,  пане Терьохін,  держава ще зобов'язана доплачувати Пенсійному фонду.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Спасибо,  Валерий Михайлович,  за передачу слова.

 

     Александр Николаевич! Идея, которая заложена в законопроекте, наверное,  правильная,  такой контроль необходим.  Но  там  только идея.  Не совсем понятно,  как же все-таки будет формироваться эта "наглядова рада",  какова будет ее  численность,  какие  профсоюзы будут  в  ней  представлены  -  только ваша федерация или какие-то другие профсоюзы, имеющие, предположим, всеукраинский статус?

 

     Далее. Заложена ли эта норма представительства  или,  скажем, принцип представительства в законе о профсоюзах?

 

     Каким образом      работодатели      (по-моему,      никакого законодательного документа пока об организации работодателей  нет) будут  решать  вопросы  по  практическому формированию "наглядової ради"?

 

     СТОЯН О.М.  Спасибі.  Колега  Баулін  дуже  хороше  запитання поставив.  Є  Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.  На їх  підставах  ми  розробляємо п'ять законопроектів.  Три вже розроблені,  і в них уже закладений механізм дії наглядової ради.  І в  решті  законопроектів  із  тих п'яти,  які будуть прийматися, теж буде закладений цей механізм. А на практиці він уже працює.  Є наглядова  рада  Фонду  соціального страхування.  На  рівних основах входять 21 чоловік від уряду,  21 чоловік від роботодавців (вони делегують) і 21 -  від  профспілок. Від  профспілок  у  наглядовій  раді  представлені  керівники всіх профоб'єднань України,  навіть  тих,  які  не  входять  до  складу федерації. Ми збираємося і делегуємо. Тут проблем немає.

 

     Тобто механізм  є.  І  ми його тільки для того пропонуємо (до речі,  всі  профспілки,  не  лише  федерація  пропонує),  щоб   не допускати нецільового використання коштів Пенсійного фонду.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Спасибо,  Александр Николаевич.  Дорогие друзья!  Я думаю,  принятие этого закона  еще впереди,  когда  у нас будет действительно мощный Пенсионный фонд. Ну что вы предлагаете, Александр Николаевич, контролировать? Да их там  уже  знаете  сколько  контролируют,  особенно когда пенсии не выплачивают? Это первое.

 

     Второе. Вы   посмотрите:   несколько   профсоюзов,    десятки представителей от Кабмина.  Мы там такое создадим,  что пенсии еще два года не будут выплачивать,  даже если будут деньги.  Поэтому я думаю, что принимать этот закон преждевременно.

 

     Спасибо.

 

     СТОЯН О.М.  Дуже коротко.  Шановний колего Черненко! Сьогодні працює наглядова рада Фонду соціального страхування, і у нас немає поки  що проблем з виплатою лікарняних,  коштів на поховання і все інше,  бо там суворий контроль.  А  тут  контролю  немає,  і  коли черговий  раз  трапляється чергова проріха в бюджеті - кошти фонду використовуються не за призначенням.

 

     Не приймайте рішення.  Воно нам не додасть  авторитету,  воно додасть  тільки відповідальності.  Повірте мені:  ми пропонуємо цю раду на тристоронній основі.  Не приймете - будь ласка,  нехай усе залишається, як є.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Цибенко. Одна хвилина.

 

     ЦИБЕНКО П.С. Шановні колеги! Комітет у цілому ідею підтримує, але в нас є одне застереження і одна пропозиція.

 

     Ми вважаємо, що те, ким затверджується склад наглядової ради, положення  про  неї,  не  є  нормою цього закону.  Але принципових заперечень проти цього в нас немає.

 

     Принципове зауваження  стосується  іншого  -  це,  до   речі, сьогодні  вже  звучало  в  цьому залі - наскільки дійовим буде цей контроль  і  об'єктивним?  Тому  ми  пропонуємо  цей  законопроект доповнити  статтею  про  те,  що  Наглядова  рада Пенсійного фонду щорічно звітує у Верховній Раді про  порядок  використання  коштів Пенсійного фонду.

 

     Я думаю, що з урахуванням тих застережень, які звучали, це не завадить,  адже багато законодавчих актів тепер змінюється, і було б  не зайве,  щоб Верховна Рада один раз на рік заслуховувала,  як використовуються кошти Пенсійного фонду.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Є пропозиція  без  обговорення  прийняти  в першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 122.

 

     ________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до Кодексу законів  про  працю  України  (друге  читання).  Стоян   Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Дуже коротко.  21 жовтня цього року Верховна Рада України прийняла в  першому  читанні  проекти  законів про внесення змін до Кодексу законів про працю.  Ці проекти внесли Кабінет  Міністрів  України, народні   депутати  Коновалюк  і  Степура.  Нашому  комітету  було доручено узагальнити їх і з трьох законопроектів зробити один.

 

     Ми зробили порівняльну таблицю.  Хочу сказати,  що  абсолютно всі пропозиції враховані.  Мова йде про посилення відповідальності роботодавців перед людиною найманої праці,  щоб людина, найнята на роботу, реєструвалася. Врахована також пропозиція депутата Степури про встановлення вихідної допомоги в розмірі не менше  тримісячної середньої заробітної плати, коли людина звільняється.

 

     Тобто ці  зміни  до  кодексу  підсилюють захист людини праці. Якщо є потреба,  я готовий по кожній  статті  зараз  доповідати  і будемо голосувати. Нагадую, усі 15 пропозицій враховані, і комітет просить вас підтримати ці зміни.

 

     ГОЛОВА. Можна приймати,  всі поправки враховані.  Я просив би проголосувати   в  цілому  в  другому  читанні  цей  законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     Не встигли. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     Депутат Черненко не встиг? Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 216.

 

     Володимир Миколайович  не  встиг.  Будь   ласка,   голосуємо. Депутат Моісеєнко прийшов, зараз приймемо.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про внесення змін до Закону України про оплату праці (щодо  компенсації  втрат  при  затримці  виплат  заробітної плати).  Друге читання.  Доповідає Донченко Юрій Григорович.  Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые народные  депутаты!  Проект  Закона Украины о внесении изменений в Закон Украины об оплате труда,  сравнительная таблица  к  которому предлагается  на  ваше рассмотрение,  был принят в первом чтении 8 октября этого года.

 

     В установленный Регламентом срок поступило четыре предложения

-  народных депутатов Левченко и Баулина.  Из этих предложений три учтены.  Не  учтено  предложение  народного  депутата  Баулина  по следующим соображениям.

 

     Частью третьей  статьи  34 законопроекта,  принятого в первом чтении,  устанавливается,  что право на компенсацию  возникает  не ранее  десятого дня после наступления срока ее выплаты - так,  как это  предусмотрено  и  для  взимания  пени  при  просрочке  оплаты жилищно-коммунальных платежей.

 

     В предложении  народного  депутата  сроки выплаты компенсации привязываются  к  срокам  выплаты  заработной  платы   на   данном предприятии. С этим согласиться нельзя, поскольку тем самым мы как бы санкционируем невыплату компенсации по меньшей мере  в  течение полумесяца,  ведь  заработная  плата в соответствии со статьей 115 КЗоТа выплачивается два раза в месяц.

 

     Учитывая изложенное,  предлагается  принять  законопроект   в целом.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?  Депутат  Баулін  погоджується  з висновком щодо його поправки.  Я просив би прийняти законопроект в другому читанні і в цілому. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 197.

 

     Голосуємо. Мінфін теж підтримує, просить проголосувати.

 

     "За" - 218.

 

     Іван Олександрович не встиг проголосувати.  Голосуємо. Дмитре Михайловичу, будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Борис Ілліч не встиг проголосувати і депутат Терьохін. Сергію Анатолійовичу, уклінно просимо.

 

     "За" - 235.

 

     Чудово.

 

     ________________

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян України. Доповідає депутат Стоян.

 

     Із цього   питання?  Будь  ласка.  Поки  доповідач  дійде  до трибуни, слово має Марченко Володимир.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины. Александр Николаевич! На заседании Согласительного совета фракций я несколько раз  вносил  предложение,  чтобы  этот  вопрос рассматривался   вместе   с  законопроектом,  который  разработала Наталия Витренко.

 

     Каждый раз на заседании  Согласительного  совета  фракций  вы давали поручение включить в повестку дня этот законопроект. Сейчас его тоже нет, и я прошу перенести рассмотрение этого вопроса, пока не   будет   рассмотрен  законопроект  Наталии  Витренко  по  этой тематике.  В противном случае мы вообще не сможем представить свой законопроект.

 

     ГОЛОВА. Я   думаю,  шановні  колеги,  питання  правильне.  Ми перенесемо його  на  січень...  Одну  хвилиночку!  Проект  є,  він незрозуміло чому не внесений.

 

     Будь ласка, депутате Стоян.

 

     СТОЯН О.М.   Я  хочу  внести  ясність,  шановні  колеги.  Був спочатку один проект одного депутата, потім з'явилося ще з десяток проектів.  Якщо  ви  пригадуєте,  нашому  комітету  було  доручено об'єднати всі проекти.  Я переговорив буквально з  кожним  автором цих  проектів,  і  шість депутатів погодилися внести цей загальний проект.

 

     Наталія Михайлівна на письмове моє звернення дала  відповідь, що вона не хоче брати в цьому ніякої участі,  вона буде самостійно доповідати. Вона як депутат має право це робити.

 

     Я не знаю,  може,  давайте розглянемо цей проект.  Це  проект шести депутатів, комітет розглянув. Два роки це питання крутиться, коли ж ми перейдемо до нього?  Не  пройде  -  тоді  нехай  Наталія Михайлівна  подає  свій.  Або  ще  якимось чином вносить,  бо вона відмовилася разом з нами обговорювати проект.

 

     Приймайте рішення. Я доповідаю, як воно було.

 

     ГОЛОВА. Хто за дану пропозицію... Одну хвилиночку. Хто за те, щоб розглядати дане питання в режимі...  Вибачте, це питання у нас стоїть у порядку денному.  Але виникла  колізія,  що  один  проект внесли, а другий проект не внесли. Тому пропоную відкласти розгляд даного питання на січень. Голосуємо за те, щоб відкласти розгляд і розглянути обидва законопроекти разом.

 

     "За" - 117.

 

     Депутате Стоян, на трибуну. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я думаю,  не варто вас переконувати,  наскільки Закон   про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень  громадян України має принципове значення.  Ви знаєте,  що держава  завинила населенню понад 130 мільярдів гривень.  Ви знаєте також про те, що ми,  на  превеликий  жаль,  не  можемо  закласти   в   Держбюджеті відшкодування цих коштів в повному обсязі.

 

     Назву тільки  деякі  цифри.  У  1997 році із запланованих 200 мільйонів гривень до установ Ощадбанку надійшло лише 30  мільйонів гривень  на  те,  щоб  повернути  заощадження.  У  1998  році було заплановано  370  мільйонів  гривень,  після   секвестру   бюджету залишилося 100 мільйонів гривень. За станом на початок 1999 року з цієї суми Державне казначейство перерахувало лише 20 мільйонів.  У 1999  році  з  200  мільйонів гривень,  передбачених Держбюджетом, перераховано лише 10 мільйонів.

 

     Можна і далі  називати  цифри,  а  також  сказати,  що  немає практично перспективи,  щоб люди отримали свої заощадження грішми. Тож невипадково,  що народні депутати Сергієнко,  Друзюк,  Гавриш, Тіщенко  і  Стоян  вносять  на ваш розгляд новий проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про державні  гарантії відновлення заощаджень громадян України.

 

     Що ми  передбачаємо?  Ми  передбачаємо  (і  це підказали наші виборці у своїх листах до нас) не тільки фінансову компенсацію,  а й,  за  бажанням  вкладника,  компенсацію  у  товарній формі або у вигляді послуг. Я хочу вам просто зараз зачитати конкретні моменти зі статей закону, щоб ви зрозуміли, про що йдеться.

 

     У статті   9   ми   пропонуємо:   "За  зверненням  вкладників компенсація  втрат  від  знецінених   грошових   заощаджень   може проводитись   у   вигляді   надання   товарів   і   послуг  шляхом безготівкового перерахування коштів з  проіндексованих  вкладів  у першу  чергу:  інвалідів  І  та  ІІ  груп;  учасників бойових дій; учасників  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС   І   та   ІІ   категорій; багатодітних (3 і більше дітей) сімей;  осіб,  які постраждали від стихійного лиха".

 

     Що ми вносимо до переліку цих товарів  і  послуг?  Це  товари першої  необхідності вітчизняного виробництва;  лікування та ліки; житлово-комунальні послуги;  послуги зв'язку;  навчання  дітей  та онуків на контрактних умовах.

 

     Ми також пропонуємо механізм: "Придбання окремих видів товарів та отримання послуг  здійснюється шляхом   безготівкових  розрахунків  з  використанням  податкового заліку між Державним і місцевими  бюджетами  та  підприємствами  і установами-виробниками товарів та послуг".

 

     Як це  зробити?  Дійсно,  найскладніше  питання  - це питання механізму.  Чому? Тому що коли ми обговорювали у себе на засіданні комітету  це  питання,  то  говорили,  що  гроші  люди  залишили у відділеннях Ощадбанку десь у районах,  містах,  і, мовляв, чому їх повинні віддавати державними товарами і послугами?  Ми тоді кажемо так:  а коли сьогодні бартером платять заробітну  плату,  бартером платять пенсію, розраховуються за інші види послуг?

 

     У той  же  час державні підприємства,  підприємства приватних форм власності винні державі за електроенергію,  за спожитий  газ, винні  Пенсійному  фонду,  Фонду  соціального  страхування.  Тобто фактично можна провести взаємозалік.  Людина,  яка мала  кошти  на ощадкнижці,  за  її  бажанням може отримати певний товар або певну послугу,  а  на  цю  суму  зменшиться  сума  виплат  цих  установ, організацій державі. Цей механізм можна відпрацювати.

 

     До речі,  зазначу,  що не раз і у виступах Президента України зазначалося,  і під час  зустрічі  нашої  фракції  з  Ющенком  він сказав, що виступає однозначно за те, щоб держава визнала, що вона відповідальна за ті заощадження, які забрала у громадян. Це перше.

 

     Друге. Держава обов'язково повинна знайти механізм  повернути заощадження ще за життя людини.  Якщо немає можливості грішми - то компенсувати товарами і послугами.

 

     Тому ми просили б вас,  шановні колеги, прийняти цей проект у першому  читанні (шість депутатів подали майже від усіх фракцій) і доручити Кабінету Міністрів у двомісячний термін подати на розгляд Верховної  Ради  механізм  -  як можна компенсувати ці заощадження товарами і послугами. Ми розглянемо, і, повірте мені, кожна людина кожному  присутньому  в  цьому  залі скаже велике спасибі.  Ми хоч трошки зрушимо з місця вирішення цієї проблеми,  яка на сьогодні є дуже й дуже гострою.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. У  першому  читанні  ми  можемо  проголосувати?  Будь ласка,  запишіться.  Три хвилини  на  запитання.  Висвітіть,  будь ласка.

 

     Депутат Александровська.   Будь  ласка.  За  нею  -  Марченко Володимир.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Прошу передать слово Тищенко Александру.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Александр  Николаевич,  вы  знаете,  что я подавал свои поправки к этому проекту и сам принимал активное участие в работе.

 

     Вы мне скажите,  пожалуйста,  прежде всего вот что. Почему (и кто   позволил)  сужены  список  категорий  (например,  не  учтены пенсионеры и инвалиды ІІІ группы),  а также некоторые  позиции  по услугам?  Это что, мы хотим подыграть правительству, которое плохо работает? Зачем и почему, как вы считаете?

 

     СТОЯН О.М.  Почну з того,  що всі ваші пропозиції є,  і ви  є одним із авторів цього законопроекту.

 

     Ми на  засіданні  комітету  розглядали ці пропозиції,  і хочу сказати,  що  якщо  ми,   шановні   колеги,   врахуємо   категорію пенсіонерів,  то  фактично  нічого  не  зможемо зробити.  Тобто ми визначили категорії населення України,  які  найбільше  потребують допомоги. А далі, дійсно, можна розширювати перелік цих категорій.

 

     Щодо послуг,  то їх теж можна доповнити.  Питань немає.  Буде друге читання,  можна перелік і категорій,  і послуг доповнити. Це перше читання поки що.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Александр   Николаевич,   я   знаю   практику законодательства.  Когда-то Иван Плющ  заявил,  что  лучше  плохой закон,  чем  никакого.  В  ответ  на  это  Буткевич (он возглавлял Комиссию по правам человека) предложил Ивану Плющу  сесть  тухлое яйцо. Тот спросил: "Зачем?" Ему отвечают: "Ты ж говорил, что лучше плохой закон,  чем никакого, так сешь лучше тухлое яйцо, чем быть голодным".  Иван  Плющ развернулся и ушел,  он понял,  что принять плохой закон - это не значит решить проблему.

 

     Действительно, проблема острая,  ее нужно поднимать. И в этом плане  мы  со  своей  стороны  тоже предложили способ решения этой проблемы.  Поэтому я  просил  бы  после  выступления  Стояна  дать возможность выступить Наталье Витренко,  чтобы она рассказала, что в  том  русле,  которое  предложено,  есть  более  весомые,  более масштабные,  более  конкретные  способы  решения этой проблемы.  И тогда только можно будет выходить на решение.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний Володимире Романовичу! Я можу відповісти тільки коротко.  Коли були подані всі проекти законів,  я (Наталія Михайлівна підтвердить) письмово направив пропозиції,  що  давайте об'єднаємо   зусилля,  зберемося  усі  10  авторів,  врахуємо  всі зауваження,  в тому числі Наталії Михайлівни, і зробимо нормальний законопроект,  тому  що ми ж не робимо закон тільки для того,  щоб зробити закон. Дійсно, треба зробити такий закон, щоб він працював для мільйонів людей,  які потребують вирішення проблеми повернення заощаджень.

 

     Наталія Михайлівна надіслала письмову відповідь:  я працювати з вами не буду.  Якщо ви вважаєте,  що ваш законопроект перекриває пропозиції шести депутатів,  що він кращий - будь  ласка,  Наталіє Михайлівно,  викладайте, ми послухаємо. Але ми в проекті врахували всі пропозиції всіх депутатів,  і в  першому  читанні  його  можна приймати.  Давайте,  Наталіє Михайлівно, до другого читання ми всі ваші пропозиції розглянемо і врахуємо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Сафронов.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція  "Батьківщина".  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я хочу підтримати тих депутатів,  які пропонували перенести розгляд цього законопроекту на пізніше. Чому? Тому що, як ви знаєте, дуже багато було законопроектів,  близько 13,  і чомусь вони не  враховані,  а враховані тільки декілька законопроектів.

 

     Я особисто  одним  із перших подав свій законопроект,  котрий був фінансово обгрунтований  в  межах  отих  коштів,  виділених  у бюджеті.   І   чомусь  нічого  не  враховано.  Також  був  поданий законопроект колегою Тимошенко. Він теж не врахований.

 

     Тому, я думаю,  не час  приймати  зараз  такий  важливий  для народу закон.  Його потрібно окремо обговорити,  а потім приймати, щоб люди отримали закон, котрий дійсно захищатиме їхні інтереси.

 

     СТОЯН О.М.  Я  ще  раз  хочу  з  цієї  трибуни  відповідально заявити,  що  після  того,  як  ми  проголосували,  щоб звести всі законопроекти  до  купи  (комітет  доручив  це  зробити  мені),  я офіційно  направив  усім  авторам  листи,  вказавши термін подання пропозицій. Визначено було до 25 червня (підкреслюю, до 25 червня) подати   пропозиції.  Від  шести  депутатів  я  отримав  конкретні пропозиції і конкретну згоду,  він інших не отримав.  Я ж  не  маю права  (я такий самий депутат,  як і ви) змушувати депутата робити те чи інше.  Це ви просто самі не захотіли подати  доповнення  або маєте намір самостійно вносити законопроект.

 

     Олександре Миколайовичу,   приймайте   рішення.  Будь  ласка, давайте розглядати всі 13 проектів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Одну хвилинку.  Іван Іванович  Ткаленко,  і завершуємо. Ми будемо голосувати і визначимося.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую.  Олександре Миколайовичу,  я не розумію взагалі, чому зараз вноситься проект закону, який не розглядався в нашому,  я вважаю, профільному комітеті. Усе-таки тут 80 відсотків питання, навіть більше, зводиться до житлово-комунальних послуг. У нас  у  комітеті  ми  розглядали  тільки  проект депутата Жовтіса, висловили   зауваження,   і   після   того   більше   зі    своїми законопроектами ніхто не прийшов.  А я вважаю, це питання все-таки треба було розглянути в профільному комітеті.

 

     Розумієте, чомусь у нас вважають, що всі можуть будувати, всі можуть займатися житлово-комунальним господарством.  А треба,  щоб розібрали таке питання спеціалісти, як замкнути цей ланцюг.

 

     СТОЯН О.М.  Шановні колеги! Ось стоїть дата - 15 вересня 1999 року.  Ніхто не заважав будь-якому комітету розглянути і висловити свою думку.  Він офіційно був розданий усім комітетам. Це недобре, що ми не подали в інший комітет,  але основним був визначений наш. Ви могли розглянути і внести свої зауваження,  бо тут  ідеться  не тільки про житлово-комунальні послуги,  це цілий пакет пропозицій, які пов'язані із заощадженнями.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Юрію Григоровичу, одну хвилину, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Уважаемые   коллеги!  Наш  комитет  на  своем заседании действительно рассмотрел только  законопроект,  авторами которого являются депутаты Стоян,  Сергиенко,  Друзюк,  Гаврыш,  и дополнения к этому документу Александра Павловича Тищенко.

 

     Почему? Сейчас Александр Николаевич Стоян дал вам  информацию о  том,  что  мы не имели права задерживать рассмотрение внесенных народными депутатами законопроектов по этому вопросу.  Я сам лично давал  поручение  как  первый  заместитель  председателя  комитета нашему  подкомитету,  который  возглавляет  Александр   Николаевич Стоян,  чтобы  они  ускорили  процесс рассмотрения этого вопроса в комитете,  чтобы были направлены  письма  в  профильные  комитеты, которых  касается  этот  документ,  чтобы  были  направлены письма авторам других  законопроектов,  о  которых  сейчас  говорили.  Их действительно   много   поступило  в  комитет.  Никто  не  проявил инициативу для дальнейшего рассмотрения этого вопроса.  Я могу это оправдать   лишь   тем,  что  был  период,  связанный  с  выборами Президента.

 

     Да, действительно,  ряд народных депутатов  могли,  занимаясь выборами,   упустить   какую-то  текущую  депутатскую  работу.  Но комитет, рассмотрев эти документы, вышел с предложением поддержать этот законопроект в первом чтении.

 

     Кроме того,  есть  законопроект,  который уже принят в первом чтении и который решает эту проблему,  его  автором  является  ваш покорный  слуга.  Но он пока не вносится на второе чтение,  потому что эта проблема рассматривается с разных сторон.

 

     Я предложил бы сегодня принять  этот  законопроект  в  первом чтении.  Положения всех тех 13 законопроектов, которые внесены, мы учтем при подготовке ко второму  чтению,  как  и  все  предложения народных   депутатов.  Будете  вносить  отдельный  законопроект  - пожалуйста, включайте его в повестку дня, и давайте рассматривать. Но  если  мы  сегодня  не  примем данный документ в первом чтении, решение этой проблемы будет отложено еще на неопределенный  период времени.

 

     А теперь  вспомните  свои  встречи с избирателями.  На каждой встрече ставятся вопросы:  "Когда будет  решена  проблема  вкладов населения?  Когда  вы  в конце-концов примете какие-то документы?" Поэтому  комитет  принял  решение  поддержать  в   первом   чтении законопроект  именно  этих  авторов.  Что касается того,  о чем вы говорите.  Эта проблема есть,  никто от нее не отказывается. Но ко второму чтению эти вопросы можно решить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Три  хвилини  на запитання.  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список.

 

     Депутат Чичков. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЧИЧКОВ В.М. Прошу передать слово депутату Баулину.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б. Спасибо, Валерий Михайлович. Фракция коммунистов. Уважаемый  Юрий  Григорьевич!  Это  не столько вопрос,  но я хочу, чтобы  восторжествовала  справедливость  и  среди  авторов   этого законопроекта  был  и депутат Тищенко,  который внес один из самых значительных законопроектов,  тем более что здесь учтены  все  его пожелания. У меня все.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо.  Я  отвечу вам очень коротко по этому поводу.  На заседание комитета,  когда рассматривался законопроект Стояна,  Сергиенко, Друзюк и Гаврыша, приходил наш коллега Тищенко

- член нашей фракции, и все его предложения были учтены. Во втором чтении будут учтены абсолютно все. Кстати, он единственный из тех, кто откликнулся.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Передаю слово Марченко Владимиру Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я хочу напомнить  нормы  Регламента.  Когда  в комитет  поступает законопроект,  комитет не имеет права не внести его в сессионный зал на рассмотрение.  Он имеет право  рассмотреть законопроект  и  подать  свои  выводы  -  поддерживать  его или не поддерживать.  А эти сказки, которые рассказывал Стоян, которые вы рассказываете,   оставьте   для   своей   внутренней   работы.   В соответствии с  законодательной  процедурой  Витренко  разработала законопроект,   который   концептуально  отличается  от  остальных внесенных  законопроектов.  Поэтому  согласно  нормам   процедуры, Конституции  и Регламента вы обязаны были внести на рассмотрение и ваш согласованный законопроект, и законопроект Наталии Витренко. И разговоры   о  письмах,  о  каких-то  вторых  чтениях,  если  есть концептуальное расхождение, оставьте для себя.

 

     Александр Николаевич, нарушена процедура рассмотрения проекта закона.  Я  прошу депутатов не голосовать за законопроект,  потому что голосование будет незаконным, нарушены права депутата.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Владимир Романович.  Вы  как  всегда очень  глубоко даете пояснения относительно норм Регламента.  Но я хочу вам сказать,  что вы как  автор  законопроекта  тоже  обязаны приходить на заседание комитета, когда рассматривается ваш проект. Ни разу никто из вас не  пришел  на  заседание  комитета.  Поэтому извините меня,  дорогой,  наш комитет без вас примет решение, а вы потом скажете:  почему вы приняли решение, не спросив меня, почему с  такими  выводами  вышли  в  зал?  Поэтому вы вместе с автором - Наталией Михайловной обязаны были прийти на заседание  комитета  и представить   ваш   законопроект.   Вы   этого   не   сделали!  Вы перекладываете с больной головы на здоровую и при  этом  пытаетесь еще и оскорбить весь зал.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,    Юрію   Григоровичу.   Регламентом   також передбачається, що якщо розглядаються декілька законопроектів, які стосуються  одного  і  того  самого  питання,  і пропозиції до цих законопроектів враховані й погоджені з авторами, то вноситься лише один проект.

 

     Тому я   ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  даний законопроект у першому читанні. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Прошу поддержать.

 

     "За" - 181.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо?  Я  прошу,  запросіть   людей   до   залу. Голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 195.

 

     Поіменно? Хто за те, щоб поіменно проголосувати? Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо в    поіменному    режимі   за   прийняття   даного законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 236.

 

     Спасибі. Прийнято в першому читанні.

 

     -----------

 

     Розглядається проект Постанови про Концепцію сталого розвитку населених пунктів. Самойленко Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! Ви   разом   з   громадськими  організаціями  висловлюєте  глибоку стурбованість  з  приводу  складних  проблем   та   незадовільного сучасного   стану   населених   пунктів,  звертаєте  увагу  на  їх негативний вплив на життєдіяльність населення.

 

     У населених  пунктах  погіршується   демографічна   ситуація, поширюється  вплив  негативних  природних та геологічних процесів. Населені пункти стають  більш  вразливими  стосовно  стихійних  та техногенних факторів.

 

     Країни світу   оголосили   про   своє  прагнення  до  сталого (пояснюю:  "сталого" - російською  мовою  "устойчивого")  розвитку населених пунктів, розробляючи відповідні національні плани дій.

 

     Ці нагальні  проблеми  сьогодення  обумовлюють пріоритетність розроблення стратегії сталого розвитку  для  України  в  цілому  і населених   пунктів  у  тому  числі.  Концепція  сталого  розвитку населених пунктів має стати малою конституцією населених  пунктів, визначити   стратегію   сталого  розвитку  поселень  в  Україні  з урахуванням уже затверджених Верховною  Радою  концепцій  житлової політики, промислової політики, соціального забезпечення населення України.

 

     Документ розглянуто  Верховною  Радою  в   першому   читанні, прийнято  рішення  про затвердження концепції постановою Верховної Ради.

 

     Хочу висловити щиру подяку тим народним депутатам,  які взяли активну  участь у доопрацюванні цього важливого документа і внесли свої пропозиції. Всього надійшло 62 пропозиції, практично всі вони враховані в новому тексті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Юрія Івановича?  Це друге читання.  62 поправки, всі враховані.

 

     Є пропозиція прийняти в  цілому  цю  концепцію.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Дуже  наполягають  на прийнятті рішення щодо законопроекту про внесення змін до Закону про громадянство України (щодо  осіб,  які  повертаються  з  районів  Крайньої  Півночі  та Далекого Сходу).  Депутат Удовенко просив і я вас  прошу:  давайте підтримаємо. Немає заперечень?

 

     Яценко Володимир Михайлович від комітету. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).  Дякую.  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Я вас прошу проголосувати за  пропозицію,  яку  ми  прийняли  в  першому читанні.  Це стосується людей, які повертаються з районів Крайньої Півночі і Далекого Сходу Російської Федерації.

 

     Комітет дає більш широке тлумачення. Давайте ми перенесемо  А сьогодні давайте проголосуємо  лише  те,  що  прийняли  в  першому читанні, - щодо цих людей. З рештою розберемося потім.

 

     ГОЛОВА. Депутат Доманський.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! У нас є така категорія людей, як колишні військові.   Так   склалося  їхнє  життя,  що  вони  дослужують  у російській  армії,  зараз  звільняються.  Вони  -  українці,   але приїхавши в Україну, не можуть отримати громадянство, хоча дружина й діти - українці.

 

     Я вважаю, що було б доцільно доповнити: "та колишніх   військовослужбовців".   Декому   з   них  два  роки залишилося  служити  в  російській  армії,  вони  пенсії  чекають. Звільняються, приїжджають в Україну

 

     Я просив би внести таке доповнення. Кожин, як ти вважаєш?

 

     ГОЛОВА. Борис   Борисович  підтримує.  Давайте  приймемо  цей законопроект у другому читанні в цілому  з  урахуванням  поправки, яку   вніс  народний  депутат  Доманський,  і  пропозиції  Яценка. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Шановні колеги! Ми вранці вносили на розгляд проект Постанови про  виконання земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки.  Абсолютно виважений проект постанови. Я просив би підтримати його в редакції,  яку пропонує комітет.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 127.

 

     -----------

 

     Проект Закону про внесення змін  до  Державного  бюджету.  Це питання   стосується   і   Міністерства  оборони,  і  Міністерства внутрішніх справ,  Генеральної прокуратури та інших.  Я думаю,  що потрібно,  щоб на розгляд таких законопроектів міністри приходили. А то вони вимагають,  щоб Головнокомандувач  давав  їм  дозвіл,  а присилають своїх заступників.  Я думаю,  що ми в січні повернемося до цього питання.

 

     Іване Івановичу Ткаленко, ідіть на трибуну.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні друзі!  Я прошу вас розглянути  проект Закону  про  внесення змін до статті 71 Житлового кодексу України. Чому?

 

     Ви розумієте,  на сьогодні за студентами,  які  навчаються  в інших містах, за людьми, які повернуться з місць позбавлення волі, відповідно до чинних законів житло не бронюється.

 

     Я прошу: давайте проголосуємо. Зауважень немає.

 

     ГОЛОВА. Підтримаємо?

 

     Я ставлю на голосування пропозицію,  внесену Ткаленком Іваном Івановичем. Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановні   колеги!  Вашій  увазі  пропонується  проект  Закону  про нормативноправові акти в другому читанні.  Цей проект  розроблявся фахівцями  Національної  юридичної  академії  в  Харкові.  Комітет підтримав його одностайно,  погодившись з точкою зору авторів, які розробляли первинний текст, і Міністерства юстиції.

 

     Законопроект спрямований    на    правове   врегулювання   та уніфікацію нормотворчої діяльності. Тут виписано, яким чином мають розроблятися нормативні акти працівниками органів державної влади, як вони мають набувати чинності,  скасовуватися, яким чином до них мають   вноситися   зміни,   яким  чином  встановлюється  ієрархія нормативних актів у державі і яким чином  врегульовуються  питання подолання  прогалин і суперечностей в таких нормативних актах,  як статут,  інструкції,  накази,  розпорядження,  постанови.  Це суто юридично-правовий документ. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Запитання  є  до  депутата Лавриновича?  Підтримаємо? Давайте підтримаємо. Голосуємо в цілому в другому читанні.

 

     "За" - 108.

 

     Шановні колеги!  Завершується 1999  рік.  Рік,  який  у  долі кожного  з  нас  відіграв важливу роль.  Я думаю,  що в цьому році Верховна Рада як вищий законодавчий орган  працювала  продуктивно. Усі основні,  доленосні для України законодавчі акти ми розглянули і прийняли.

 

     Я думаю,  що цей рік увійде в  історію  як  рік  становлення, відбудови і розвитку України як незалежної суверенної держави.

 

     Оскільки ми  з  вами до 1 січня 2000 року не зустрінемося,  я хотів би подякувати вам за  плідну  роботу,  побажати  вам,  вашим сім'ям,  усім  громадянам  України  добра,  здоров'я  і  з хорошим настроєм зустріти Новий 2000 рік.  Добра вам,  щастя і процвітання кожній сім'ї!

 

     Ви будете  у  виборчих  округах,  кожен  з вас зустрінеться з громадянами.  Я  просив  би,  щоб  ви  донесли  до  людей  правду, врахували  їхні  пропозиції та зауваження і обіцяли їм,  що в 2000 році ми будемо робити все для того,  щоб життя нашого українського народу  покращилося  і  надії наших людей,  які вони покладають на вищий законодавчий орган, здійснилися.

 

     Добра і щастя вам!  На все добре.  До зустрічі  в  2000  році (Оплески).