Стенограма пленарного засідання

22 грудня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  г р у д н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!    Прошу    підготуватися    до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєстровано 335   народних   депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Хочу ваc поінформувати,  що частина  питань, які ми мали сьогодні розглянути,  переносится на пізніше.  Мається на увазі проект Закону про внесення змін до статті 98  Конституції України  (щодо  Рахункової  палати),  проект  Закону про Державний бюджет України на 2000 рік.

 

     Інформую вас,  що вчора пізно ввечері від Кабінету  Міністрів надійшов законопроект щодо видатків Державного бюджету на 2000 рік у межах видатків 1999 року.  Тобто Кабінет  Міністрів  не  готовий подати в повному обсязі проект Держбюджету. Думаю, що у зв'язку із сьогоднішнім призначенням Прем'єр-міністра це і логічно.  Тому ми, мабуть,  завтрапіслязавтра  будемо  розглядати  проект закону щодо фінансування у 2000 році на рівні 1999 року,  а вже проект бюджету будемо розглядати тоді, коли він буде поданий.

 

     Так само    переноситься    розгляд    проекту   Закону   про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету  Міністрів  України перед Національним банком України.

 

     ------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до Кодексу   України   про   адміністративні   правопорушення   (щодо відповідальності банків). Доповідає заступник голови Національного банку Кірєєв Олександр Іванович

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Яценка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Адаме Івановичу, дякую. Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу!  Я хотів би дещо з'ясувати.  Оскільки ми сьогодні  й  завтра  не будемо мати проекту Держбюджету до другого читання,  то мусимо визначитися стосовно роботи наступного  тижня. Бо  ми  не  знаємо,  призначати  прийом громадян чи не призначати, будемо  працювати  чи  не  будемо  працювати.  Давайте   остаточно визначимося,  тому  що  вже часу немає для того,  щоб організувати роботу в округах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Питання абсолютно актуальне. Але те, як ми будемо працювати наступного тижня, залежить від того, як ми сьогодні, завтра і післязавтра попрацюємо. Якщо ми приймемо все те,  що  нам  потрібно  прийняти,  то  наступний  тиждень  не буде пленарний. Якщо ми приймемо законопроект про фінансування видатків бюджету  в  2000  році,  про  який я вам говорив,  значить,  на 99 відсотків вірогідно те,  що наступного тижня  будемо  працювати  в округах,   як   і  заплановано.  Шановні  колеги,  з  бюджетом  ми завершили, не почавши

 

     Будь ласка,  Олександре Івановичу, скільки вам потрібно часу? Три хвилини. Будь ласка.

 

     КІРЄЄВ О.І.,  заступник  голови  Національного банку України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Законом України про Національний  банк  (стаття  62) передбачено основні заходи впливу Національного банку  у  випадках  порушення  комерційними  банками законодавства   та   правил  діяльності.  Зокрема,  у  цій  статті встановлено,  що можуть застосовуватися заходи впливу не тільки до юридичних  осіб - банків,  а й безпосередньо до керівників банків. Ця норма закону вже діє,  але вона не врахована у Кодексі  України про   адміністративні   правопорушення.  Тобто  треба  привести  у відповідність новий Закон  про  Національний  банк  і  Кодекс  про адміністративні правопорушення.

 

     Чому є   потреба  в  такому  заході  впливу?  Оскільки  банки працюють в основному з  коштами,  залученими  від  вкладників,  то іноді   сплата   штрафів  перекладається  безпосередньо  на  плечі вкладників,  тобто штраф  не  сплачується  за  рахунок  фінансових доходів банків.  Тому до Закону про Національний банк була внесена така норма (народні депутати  її  підтримали),  що  заходи  впливу можуть  застосовуватися безпосередньо до керівників банку - голови банку,  головного бухгалтера,  з вини яких сталося порушення. Якщо виходити з розміру штрафу,  який пропонується накладати (це всього сто  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  тобто  1700 гривень),  то  не  можна  вважати  цей захід впливу суттєвим,  але все-таки він впливатиме на  підвищення  дисципліни  в  банківській справі,  щоб  менше відбувалося порушень у банківській сфері,  про які дуже часто сьогодні говорять і в пресі, і в цьому залі.

 

     Тому Національний  банк  України  (а  ми  отримали  позитивну оцінку  запропонованого  проекту  з  боку  комітету)  просить  вас підтримати  ці  зміни  до  Кодексу  України  про   адміністративні правопорушення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Івановичу.   Є   запитання? Запишіться,  будь ласка. Будь ласка, виставте три хвилини. Депутат Баулін. За ним - депутат Асадчев.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый докладчик!  Я хотел бы спросить вот о  чем.  Во-первых,  не  является  ли  такой  порядок взыскания  с  банкиров  и руководителей других финансово-кредитных учреждений возвращением к  той  командноадминистративной  системе, которую  так  критикуют  наши  горе-демократы?  Не  лучше  ли была система,  когда руководители Национального  банка  (различных  его структур)   обращались   в   суд,   для   того  чтобы  привлечь  к административной ответственности того или иного руководителя  этой сферы?

 

     И, во-вторых,     уточните,     пожалуйста,     что    значит "территориальных  управлений  Национального  банка"?  Может  быть, нужно ограничить хотя бы областными?

 

     Спасибо за ответ.

 

     КІРЄЄВ О.І.  Дякую за запитання.  Стосовно першого запитання. Це не повернення до адміністративної системи,  а спроба  підвищити відповідальність  безпосередньо  керівників  банків за наслідки їх роботи.  Якщо ми будемо із-за 1700 гривень кожного разу звертатися до суду,  то цей захід впливу буде просто доведений до абсурду,  і ми ніколи не зможемо його застосувати.

 

     Друге запитання.  Структура  Національного  банку   така:   є центральний  офіс  у  Києві і 25 територіальних управлінь у кожній області.  Тобто філій на рівні районів немає.  Під територіальними маються   на   увазі   філіал   у   Криму  та  обласні  управління Національного банку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Асадчев.  За ним  -  депутат Кухарчук.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   доповідачу!  Моє  запитання кореспондується  із  запитанням  колеги  Бауліна.  Дійсно,  я   не розумію,  чому  між  Національним  банком  і  комерційними банками потрібна  система   адміністративних   взаємовідносин?   Чому   не фінансових санкцій за порушення?  Я вважаю,  що це було б набагато дієвішою системою - фінансові санкції  за  ті  чи  інші  порушення вимог Національного банку.

 

     Дякую.

 

     КІРЄЄВ О.І.  Я  ще  раз  хотів  би підкреслити,  що фінансові санкції існували й раніше і застосовувалися Національним банком  у двох  випадках:  порушення  валютного  законодавства  і  порушення банківського законодавства. Тобто ця норма діє.

 

     У новому ж Законі про Національний банк з'явилася новела,  що до  керівників  банків  можуть  застосовуватися  санкції у вигляді штрафу. Але ця новела не врегульована Кодексом про адміністративні правопорушення,   а   застосування  цієї  норми  безпосередньо  до посадових осіб пов'язане якраз з адміністративним правом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Кухарчук.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово депутату Бауліну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.  Большое  спасибо  за  то,  что  передали  слово. Фракция коммунистов.  У меня еще вопрос такого плана. Я в принципе удовлетворен  вашим  ответом,  уважаемый  докладчик,  но  хотел бы спросить:  может быть,  стоит увеличить величину штрафа до  тысячи необлагаемых минимумов? А то, знаете, банкиры даже не заметят, что на них штраф наложен.

 

     КІРЄЄВ О.І. Ця норма виписана в Законі про Національний банк, який  був прийнятий у травні цього року.  Зараз мова йде про зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.  У  кодексі  треба, щоб було передбачено тільки те,  що такі штрафи застосовуються.  А потім змінами до Закону  про  Національний  банк  цю  норму  можна відрегулювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Павле Борисовичу,  ви записані на виступ, але я так зрозумів, що  ви  задовольнили  свої  інтереси,   отримавши   відповіді   на запитання,  так?  Тоді,  шановні  колеги,  є пропозиція підтримати законопроект у першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 156.

 

     Будь ласка,  Бродський Михайле Юрійовичу,  проголосуйте, тоді задовольнимо ваше прохання. Голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 183.

 

     Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Комітет ретельно розглянув цей законопроект і вважає, що ті  заходи,  які  запропоновані в ньому,  сприятимуть тому,  щоб у сфері банківської діяльності був наведений якийсь порядок.

 

     Тому я  прошу  підтримати   проект.   Усі   члени   комітету, незважаючи на те,  що є представники різних фракцій, проголосували одностайно за цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Хочу  вам  нагадати,  що  автор законодавчої  ініціативи щодо цього проекту - голова Національного банку,  на призначення якого  Прем'єрміністром  ми  сьогодні  дали згоду.  Я звертаюся до більшості,  майже конституційної більшості, яка дала згоду на призначення. Підтримайте законопроект Ющенка, не змушуйте ставити його на поіменне голосування,  щоб бачили, як хто працює. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Шановні колеги! Можливо, одразу і в другому читанні приймемо? Там усе зрозуміло. Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Наступне питання.   Проект   Закону   про  внесення  змін  до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів  України  щодо посилення боротьби з незаконним відкриттям, використанням валютних рахунків або приховуванням доходів в іноземній  валюті  за  межами України.    Доповідає   народний   депутат   Омельченко   Григорій Омелянович. Десять хвилин, будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний  головуючий!  Шановні колеги народні  депутати!  У  січні  1993  року  Верховна  Рада   України доповнила  Кримінальний  кодекс статтею 801 "Приховування валютної виручки",  якою  передбачила   кримінальну   відповідальність   за незаконне  відкриття  за  кордоном  громадянами  України  валютних рахунків,  використання їх та приховування на них валютної виручки та  встановила  покарання  у  вигляді позбавлення волі на строк до двох років,  або виправних робіт на цей же  строк,  або  штрафу  в розмірі  до  п'ятисот  офіційно  встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу і валютної виручки.

 

     Зазначена стаття  передбачає,  по  суті,  три  окремих   види злочинів:  відкриття  за  межами  України  валютних  рахунків  без дозволу Національного банку; використання цих рахунків без дозволу Національного банку; приховування валютної виручки.

 

     Суспільна небезпека  цього  злочину  полягає в дестабілізації фінансово-кредитних  відносин  у  сфері   операцій   з   валютними цінностями,   заподіянні   значних  економічних  збитків  державі, сприянні процесу  "відмивання"  (легалізації)  доходів,  отриманих злочинним   шляхом,   розширенні   тіньового   сектора  економіки. Приховування доходів в  іноземній  валюті  поглиблює  інвестиційну кризу   в   Україні,  не  дозволяє  збільшувати  позитивне  сальдо платіжного   балансу,   призводить   до    зростання    зовнішньої заборгованості  та  через  звуження потенційної бази оподаткування зменшує доходи до Державного бюджету нашої держави.

 

     Незаконне відкриття  за   кордоном   валютних   рахунків   та приховування  на них валютної виручки позбавляє державу можливості через механізм обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті збільшувати  свої валютні резерви,  формувати стабілізаційний фонд національної грошової одиниці.

 

     Згідно з підрахунками спеціалістів, сума вільно конвертованої валюти,  незаконно  вивезеної  з  України  і  схованої на рахунках іноземних банків протягом 1992-1999 років,  оцінюється у понад  20 мільярдів   американських   доларів,  що  майже  вдвічі  перевищує зовнішній борг України.  Наша держава стала  найбільшим  у  Європі експортером тіньових капіталів,  поступившись у цьому питанні лише Російській Федерації,  з якої, за оцінками фахівців, було вивезено до  200  мільярдів доларів США.  Лише за перше півріччя цього року майже 6 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності  в  Україні  не повернули  в  установлені  законодавством  строки  понад 1 мільярд доларів США за здійсненими зовнішньоекономічними операціями.

 

     Валютні кошти,  незаконно вивезені за межі України, вносяться на  рахунки  іноземних фінансово-кредитних установ,  вкладаються в легальний  господарський  обіг  зарубіжних  країн,  інвестуючи  їх економіку.

 

     Приховування доходів   в  іноземній  валюті  є  формою  втечі капіталів - негативне явище,  притаманне в  першу  чергу  країнам, котрі  зазнають  значних труднощів у своєму соціально-економічному розвитку.

 

     Чинниками, які  зумовлюють  як  легальні,  так  і  нелегальні прояви  відпливу  капіталовкладень із конкретної країни за кордон, визнаються:  несприятливий інвестиційний  клімат;  високий  рівень дефіциту бюджету; політична нестабільність; законодавча лихоманка; слабкість  національної  валюти  та  очікування  її   девальвації; прагнення   приховати   незаконне  походження  прибутків;  бажання уникнути посягань на власність з боку злочинних структур,  у  тому числі державного рекету; непосильний податковий тягар.

 

     Судово-слідча практика  застосування статті 801 Кримінального кодексу  України  за  період  з  1993  по  1999  роки   засвідчила необхідність   внесення  змін  і  доповнень  до  Кримінального  та Кримінальнопроцесуального кодексів України з  метою  вдосконалення методів боротьби з незаконними валютними операціями за кордоном та сприяння поверненню валютних коштів в Україну.

 

     З цією метою нами  запропоновані  нова  редакція  статті  801 "Незаконне  відкриття або використання валютних рахунків за межами України",  а  також  нова  стаття  805  "Приховування  доходів   в іноземній  валюті за межами України" та відповідні зміни до деяких інших статей Кримінального  кодексу  і  Кримінально-процесуального кодексу в разі прийняття цих двох статей.

 

     Зокрема, стаття  801  Кримінального  кодексу  передбачає,  що кримінальна  відповідальність  настає   в   разі   відкриття   або використання  за  кордоном без дозволу Національного банку України приватних  валютних  рахунків,  валютних   рахунків   підприємств, установ  та  організацій  незалежно  від  форм власності або інших валютних рахунків,  вчинених посадовими особами  цих  підприємств, установ  або  за  їх  дорученням іншими особами,  або особою,  яка займається  підприємницькою  діяльністю  без  створення  юридичної особи,  а також будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території.

 

     Скоєння цього злочину без обтяжуючих обставин (частина  перша статті 801) карається позбавленням волі на строк від 2 до 4 років, або виправними роботами на строк до 2 років,  або штрафом від  500 до  1000  мінімальних  розмірів  заробітної плати,  з конфіскацією майна або без такої.

 

     Обтяжуючими обставинами скоєння цього злочину є вчинення його повторно  або  за  попереднім  зговором  групою осіб.  Цей злочин, вчинений з обтяжуючими обставинами, карається позбавленням волі на строк  від 3 до 7 років з конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до  5 років.

 

     Слід зазначити, що частина третя статті 801 передбачає звільнення від кримінальної відповідальності,  якщо ця  особа  протягом  трьох  місяців  з  дня  набрання чинності цим законом  в  установленому  законодавством  порядку  звернулася  до Національного банку за дозволом на відкриття валютного рахунку або використання валютних рахунків за кордоном і повернула  валюту  та сплатила з неї податки.

 

     Незаконне приховування  іноземної  валюти  за  межами України нами  пропонується   виділити   у   самостійний   склад   злочину, передбачений    статтею   805   Кримінального   кодексу   України: "Приховування доходів в іноземній  валюті  за  межами  України  на приватних  валютних рахунках або на валютних рахунках підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а так само на інших  валютних  рахунках,  вчинене посадовою особою підприємства, установи чи організації або особою,  яка  здійснює  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а так само іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території".

 

     За скоєння цього злочину без обтяжуючих обставин пропонується покарання  у  вигляді  позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, або виправні роботи на строк до 3 років, або штраф від 500 до 1000 мінімальних  розмірів  заробітної плати,  з конфіскацією майна або без такої.

 

     Обтяжуючими обставинами ми пропонуємо визнати  скоєння  цього злочину  за попереднім зговором групою осіб або у великих розмірах і встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк  від  4 до  8  років  із  конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом 5 років.

 

     Дії, передбачені  першою  та  другою  частинами  статті  805, вчинені   особою,  яка  раніше  була  засуджена  за  будь-який  із злочинів,  передбачених статтями  805  або  801,  або  в  особливо великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна та  позбавленням  права  займати  певні посади чи займатися певною діяльністю протягом 5 років.

 

     У проекті  закону визначені поняття великого розміру доходу в іноземній валюті та особливо великого розміру.

 

     Шановні колеги!  Введена  також  новела  (побачимо,  як  вона спрацює  на  практиці),  якою  передбачається звільнення особи від кримінального покарання за  статтею  805,  а  також  статтею  1482 (ухилення від сплати податків), якщо вона протягом трьох місяців з дня  набрання  чинності  законом,  проект   якого   запропоновано, повернула   доходи   в  іноземній  валюті  в  Україну,  якщо  таке повернення   передбачене   законодавством,   а   також    сплатила передбачені   законом   податки   з   цих  доходів.  Якщо  ж  буде встановлено,  що   валюта   здобута   злочинним   шляхом,   шляхом розкрадання  державного майна,  в результаті отримання хабарів або іншої  незаконної  діяльності,  то  особа  не   звільняється   від покарання за скоєння цих злочинів.

 

     Приховування доходів  в іноземній валюті за межами України за обтяжуючих обставин ми пропонуємо  визнати  тяжким  злочином  (він передбачений статтею 71 Кримінального кодексу України).

 

     Запропонований законопроект,  на думку фахівців, сприятиме не лише посиленню боротьби  з  незаконним  відкриттям,  використанням валютних  рахунків  або  приховуванням доходів в іноземній валюті, але й поверненню цієї валюти в Україну.

 

     Введення в дію цього закону не потребує додаткових фінансових витрат.

 

     Науково-експертне управління   Секретаріату   Верховної  Ради підтримало цей законопроект, запропонувало прийняти його у першому читанні  і внесло деякі пропозиції для його покращення.  Така сама оцінка Верховного Суду України і Міністерства юстиції України.

 

     І на завершення.  На  засіданні  Координаційного  комітету  з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Президент України  Леонід  Кучма  звернув  увагу  на  недосконалість  деяких законодавчих  актів  і  нестачу законів,  пов'язаних з боротьбою з корупцією та організованою  злочинністю.  Щоб  не  було  і  надалі нарікань  з боку Президента або Кабінету Міністрів України,  нами, членами комітету,  і був розроблений  законопроект,  який  внесено сьогодні на розгляд у першому читанні.

 

     Шановні колеги! Прошу вас прийняти цей законопроект у першому читанні з тим,  щоб потім врахувати зауваження і  пропозиції,  які від  вас  надійдуть,  і відшліфувати його до другого читання.  Цей законопроект    надасть    можливість     посилити     кримінальну відповідальність щодо громадян України,  які незаконно переховують валютну виручку за кордоном,  і в той же час сприятиме  поверненню валюти  з-за кордону,  оскільки особа,  яка протягом трьох місяців (строк ви ще встановите самі) поверне  валюту  і  сплатить  з  неї податки, звільнятиметься від відповідальності за ці злочини.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорію Омеляновичу. Хто бажає поставити запитання, запишіться.

 

     Шановні колеги!  Поки йде запис,  хочу поінформувати вас,  що сьогодні  в  Києві  з  робочим  візитом перебуває делегація Палати Представників Національних Зборів Республіки Білорусь  на  чолі  з керівником  групи  з  міжпарламентських зв'язків з Верховною Радою України нашим колегою з Білорусії Валентином Петровичем Крючковим. Вони   присутні   на  нашому  засіданні.  Дозвольте  їх  привітати (Оплески).

 

     Будь ласка, прошу висвітити. Три хвилини. Депутат Журавський. За ним - депутат Безсмертний.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний Григорію Омеляновичу!  Ви разом зі своїм другом Анатолієм Єрмаком нещодавно зверталися до ряду державних чинників, здається  до  ЦВК,  Генпрокуратури  та   Нацбанку,   з   проханням з'ясувати,   чи   мають  48  народних  депутатів  України  чинного скликання валютні рахунки за кордоном.  Там  називалися  конкретні прізвища. Чи можете ви назвати ці прізвища? Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи  уповноважувала  вас  на це тимчасова спеціальна комісія, яку ви очолюєте?

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Відповідаю.  Ви  були  на  засіданні   нашої депутатської слідчої комісії,  ми вам усе пояснили.  Перед літніми канікулами було прийнято рішення,  що  голова,  заступники  голови комісії мають право звернутися до відповідних державних установ за тією чи іншої інформацією.

 

     Стосовно вас особисто.  Я звертався до Національного банку  з одним  лише  запитанням:  "Чи  надавав Національний банк дозвіл на відкриття і використання вами валютних рахунків якщо такі є?". Про відповідь,  яка  надійшла,  я  вам  повідомляв.  Національний банк відповів,  що він не має у  своєму  розпорядженні  інформації  про відкриття  вами валютних рахунків за кордоном і надання дозволу на їх відкриття.  Тож до вас немає ніяких претензій з боку тимчасової слідчої комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Решта  47  депутатів  потім  зададуть запитання і одержать відповіді.  Будь ласка.  Депутат Безсмертний.  За  ним  - депутат Асадчев.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановний  Григорію Омеляновичу! У мене запитання стосовно можливих варіантів розвитку подій  після  застосування  норм   закону,   проект   якого   вами пропонується.   На   ім'я   будь-кого   з  нинішніх  депутатів  чи українських  політиків   відкривається   іншою   особою   рахунок, перераховуються  на  нього  гроші,  і після цього згідно з нормами законопроекту,  який вами пропонується,  проводиться слідство і ця людина  притягається  до  відповідальності,  хоча  вона рахунок не відкривала,  не санкціонувала його відкриття і  не  перераховувала особисто грошей. Чи можливо таке?

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Дякую за запитання. Відповідь на це запитання дають  Кримінальний  і  Кримінально-процесуальний  кодекси.   Така людина  ніяк не може бути притягнена до відповідальності,  тому що вона до цього злочину не мала  абсолютно  ніякого  відношення.  Це буде в ході слідства встановлено, доведено і все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу, а якщо не буде доведено, то невинна людина,  на ім'я якої спеціально  відкрили  рахунок,  може понести відповідальність?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановні колеги!  За п'ять років роботи у цій сфері,  виявивши десятки  валютних  рахунків  за  кордоном,  я  не стикався з тим, щоб валютний рахунок відкривався без участі чи без згоди якоїсь особи,  щоб вона не мала генеральної  довіреності  на використання грошей з цих рахунків.  Шановний Адаме Івановичу!  Ще раз підкреслюю, якщо хтось і вчинив якусь провокацію (що практично неможливо!),  то  людина,  яка  не мала відношення до відкриття та використання валютних рахунків, ні в якому разі не буде притягнена до кримінальної відповідальності.

 

     І ще одне, шановні колеги. Для відкриття валютного рахунку за кордоном іншою особою за чиїмось  дорученням  на  чиєсь  ім'я,  як правило,  потрібен  паспорт  або  інший  документ,  який засвідчує особу. Це поперше.

 

     По-друге, потрібна  генеральна  довіреність,   яка   завірена нотаріатом і знаходиться в банку,  щоб розпоряджатися коштами,  що належать особі,  на ім'я якої відкрито рахунок. Отже, це практично неможливо, шановний Адаме Івановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  неможливо  у  правовій  державі,  а в нас усе можливо, на превеликий жаль.

 

     Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Григорію  Омеляновичу!  Ви  у   своїй доповіді  сказали,  що  головними  чинниками,  які  спонукають  до вивезення  за  кордон  валюти,  є   економічні   чинники.   Це   і несприятливі  фінансові  умови,  і  нестабільність економіки і так далі.

 

     Скажіть мені,  як ви збираєтесь побороти економічні  чинники, застосовуючи Кримінальний кодекс? Я вас запевняю, що чим більше ми будемо приймати таких статей,  тим більше валюти буде вивозитися з України.

 

     У всіх країнах світу економіки інтегровані. Тільки через одну Лондонську біржу кожного дня мільйони фунтів стерлінгів вивозяться з Англії і ввозяться в Англію, тому що там сприятливий економічний клімат і там ніхто не приймає таких законів.

 

     З економічними   чинниками   треба   боротися    економічними методами.  Їх  неможливо  побороти  Кримінальним  кодексом,  я вас запевняю.  Порахуйте,  скільки  валюти  вивезли  з  України  після прийняття отієї статті 801 .  Якщо ми приймемо зараз ці зміни,  ще більше валюти буде вивезено з України.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.   Спасибі.   Ви   абсолютно    праві.    Лише кримінально-адміністративними заходами не можна викоренити це зло. Але разом з іншими законами економічного, фінансового, податкового характеру,  які  прийматиме  Верховна  Рада  України  з метою дати можливість вкладати іноземні і вітчизняні  інвестиції  в  Україні, потрібно  передбачити  і  кримінальну  відповідальність як крайній захід.

 

     Ось чому ми,  враховуючи слідчу практику  після  прийняття  в 1993 році статті 801 ,  пропонуємо внести ці зміни.  Ми розробляли цей законопроект разом з Верховним Судом Україні і передбачили  цю новелу,  щоб  подивитись на практиці,  як вона спрацює,  бо тільки практика може показати,  як діє той чи інший  закон.  Встановлюємо строк  три місяці і подивимось,  буде повернення чи не буде.  Я не можу гарантувати.  А щоб це перевірити,  ми повинні до прийняття у другому читанні нового Кримінального кодексу,  який,  дай Боже, ми приймемо в другій половині чи в кінці першого півріччя  наступного року,  подивитися,  як  буде діяти ця норма про повернення доходів хоча б протягом трьох місяців, щоб потім її відпрацювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорію Омеляновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідачем від профільного  комітету  визначений  перший заступник  голови  Комітету  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю і  корупцією  Кочерга  Віктор  Герасимович.  Вікторе Герасимовичу, скільки часу вам потрібно? Три хвилини, будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Спасибо,  Адам Иванович.  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы проинформировать вас о том,  что комитет завершает работу над новой редакцией Уголовного кодекса.  Эти  нормы  или  примерно такие  по содержанию уже есть.  Но мы бы хотели,  чтобы вы сегодня дали согласие и эти новые поправки к Уголовному  кодексу,  которые предлагают наши коллеги,  были приняты раньше. Потому что проблема валютного   регулирования,   предупреждения   незаконного   оттока валютного  капитала  за пределы нашей Украины очень серьезная.  Мы знаем,  какие условия прилагает сегодня наше правительство,  чтобы заполучить  хотя  бы  этих несчастных 200-300 миллионов долларов и как-то исправить ситуацию.

 

     Мы детально  рассмотрели  этот  законопроект   на   заседании комитета  (а у нас есть представители почти всех фракций) и пришли к выводу,  что его нужно принять  до  принятия  нового  Уголовного кодекса.  И  особенно нам хотелось бы,  чтобы вы поддержали норму, которая   предлагается    в    порядке    эксперимента:    сделать предварительную  амнистию,  чтобы  в  течение  трех  месяцев после вступления  в  действие  этого  закона  те,  кто  будут  считаться законопослушными,  вернули валютные средства в Украину,  чтобы они заработали здесь. Поэтому я просил бы вашей поддержки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Вікторе Герасимовичу. Записалися   на   виступ   два  народних  депутати  -  Терьохін  і Журавський. Не наполягають.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  питання зрозуміле. До речі, про це говорив  не  один  із  нас,  коли  балотувався.  Про  це говорив і Президент - і до свого переобрання і після,  що потрібно зробити і які прийняти рішення. Так що давайте приймемо даний законопроект у першому читанні і будемо сподіватися,  що тоді в Україну  потечуть "зелені" ріки.

 

     Будь ласка, голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 178.

 

     Не встигли  Депутат Черняк. З мотивів голосування.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні колеги! За формою цей законопроект є привабливим.  Моя  рука так і тягнеться натиснути кнопку "за",  і, мабуть, я все-таки проголосую.

 

     Але друга рука стримує цю  руку.  Я  хочу  підтримати  колегу Асадчева  в  тому,  що,  дійсно,  нам  треба  боротися  з відтоком капіталу з України перш за все економічними методами.  І якщо  вже говорити про правові методи боротьби з цим негативним явищем, то я б   сказав,   що,   можливо,   треба   піти   на   легалізацію   і декриміналізацію капіталів, доходів. Тоді вони б справді потекли в Україну.

 

     Тобто я хочу сказати,  щоб ми, приймаючи цей закон, розуміли, що це паліатив,  це не розв'язання проблеми, що існують економічні методи і  легалізація  капіталів  могла  б  повернути  капітали  в Україну.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Володимире   Кириловичу,   то  яка  рука перемогла? Та, що кнопку тиснутиме? Дякую.

 

     Шановні колеги!  Давайте  дружно   проголосуємо   в   першому читанні.

 

     "За" - 172.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися. Зараз побачимо, у кого є рахунки.

 

     "За" - 139.

 

     Рішення прийнято.

 

     Чому руки підняті?  З мотивів?  Будь ласка. Депутат Марченко. За ним - депутат Білас.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Какие-то совершенно непонятные аргументы наводит Черняк,  пытаясь провалить этот законопроект. Я хотел бы, чтобы он назвал  хотя  бы  одну  страну  Европы,  куда  они  вместе с Рухом пытаются втянуть Украину,  в которой  бы  не  было  законодательно закрепленной   уголовной   ответственности   за  незаконный  вывоз капитала.

 

     Поэтому я прошу депутатов проголосовать  за.  А  "группа-296" должна   особенно   четко  показать  свою  позицию  как  борцов  с криминализацией общества,  борьбу с которой вроде бы  провозгласил Президент Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не "вроде бы". Он провозгласил. Депутат Білас. За ним - депутат Стрижко.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 120, Львівська область).  Дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати!  Я хотів би вас закликати,  щоб ми  самі  не  створювали внутрішніх  суперечностей.  Пригадайте,  коли  ми майже одностайно доручали тимчасовій слідчій комісії здійснити відповідні дії  щодо встановлення незаконного відкриття рахунків, вивезення капіталу, і який ви відчули спротив звіту цієї комісії.

 

     А сьогодні  незрозуміло:  чому  ви  блокуєте  прийняття   цих важливих   доповнень  до  Кримінального  кодексу?  Я  вам  повинен сказати, що боятися тут нічого. Ці статті зворотної сили не мають, вони будуть діяти після прийняття,  унеможливлюючи подібні ганебні для України випадки.  І  поіменне  голосування  покаже,  хто  хоче унеможливити  подібні  випадки  в  подальшому,  а хто - відкривати рахунки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Этот закон необходим,  он создает определенные препятствия. И я буду за него голосовать.  Но вместе с тем не нужно строить  иллюзий.  Ведь уже сегодня,  как мы знаем,  многие из тех,  кто вывез капиталы за рубеж,  пытаются вложить  их  в  Украине  (без  особого,  впрочем, успеха), используя для этого подставные фирмы, офшорные зоны и так далее.  На  самом  деле  резкое  изменение  ситуации   в   сторону увеличения инвестиций произойдет только тогда, когда будет изменен политический курс,  в  первую  очередь  по  отношению  к  проблеме управления собственностью со стороны государства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ми говоримо все правильно,  але майже одне й те  саме.  Давайте  будемо  голосувати.  Ми  прийняли рішення  про  те,  що будемо голосувати в поіменному режимі.  Будь ласка, голосуємо законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую. По фракціях, будь ласка.

 

     Комуністи - 105; соціал-демократи - 21 із 31; НДП  -  7  із 14;  Народний рух - 8 із 26;  "Громада" - 3 з 6; соціалісти - 9 із 16;  "Батьківщина" - 20 із 24;  зелені - 4 з  4; "Відродження регіонів" - 3 з 21;  "Незалежні" - 9 із 10;  селяни - 13 із 13;  прогресивні соціалісти -  9  із  9;  Рух  -  8  із  16; "РеформиКонгрес" - 7 із 11; позафракційні - 6 із 9; Трудова партія

- 8 із 18.

 

     Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Шановні колеги! Я хочу всім вам подякувати за те,  що ви підтримали цей законопроект. І дуже вас прошу до нового року подати свої пропозиції і зауваження в  наш  комітет,  щоб  ми відпрацювали їх до другого читання і прийняли цей закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!   Автор   наступного  законопроекту  народний депутат Бродський надіслав записку такого змісту: "Прошу перенести запланований  на 22 грудня розгляд законопроекту про внесення змін до  Кримінального   кодексу   та   Кодексу   про   адміністративні правопорушення  щодо нецільового використання кредитів у зв'язку з поганим самопочуттям". Я думаю, підемо назустріч і перенесемо.

 

     -----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення доповнень до  Закону про плату за землю.  Доповідає заступник міністра фінансів України Регурецький Василь Васильович. П'ять хвилин, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення доповнень до  Закону  України  про  плату  за  землю. Пропонуються  два дуже коротких доповнення до двох статей,  і вони стосуються порядку індексації грошової  оцінки  землі  та  порядку індексації  ставок  податку  на  землю  у  зв'язку  з інфляційними процесами, які відбуваються в нашій країні.

 

     Законом про плату за  землю  передбачено,  що  зміни  ставок, порядку  і методу нарахування плати за землю встановлюються тільки законом про внесення змін до Закону про плату  за  землю.  Ніякими іншими  законодавчими  актами  не можуть вноситися зміни до Закону про плату за землю.

 

     З другого боку,  протягом  останніх  років  при  затвердженні бюджету  на  наступний  рік  Верховній Раді пропонувалося окремими статтями  бюджету   затверджувати   коефіцієнти   індексації   для проведення  індексації  грошової  оцінки  землі та ставок плати за землю щодо тих земельних ділянок, де грошова оцінка не визначена.

 

     Однак Законом про бюджетну систему  передбачено,  що  Законом про   Державний  бюджет  не  можуть  вноситися  зміни  до  чинного законодавства з питань оподаткування.  Таким чином  виникає  певна колізія:  з одного боку, ми повинні запропонувати вам коефіцієнти, а ви - затвердити їх,  як і кожного року, а з другого боку, це має врегульовуватися  внесенням  змін  до  чинного Закону про плату за землю.

 

     Щоб це  було  проведено   оперативніше,   Кабінет   Міністрів пропонує  внести  такі  доповнення  до  Закону про плату за землю. Статтю 7 доповнити частиною такого змісту:  "Встановлені  частиною другою  цієї  статті  ставки  земельного  податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації,  визначених  Законом  України про Державний бюджет України на відповідний рік".  І статтю 23,  в якій ідеться про грошову оцінку землі,  доповнити частиною  другою такого змісту:  "Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації,  порядок  проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України".

 

     Ці дії протягом останніх років проводяться,  і,  повторюю,  у проекті бюджету на 2000 рік теж передбачено коефіцієнт  індексації в розмірі дві одиниці.

 

     Цей законопроект   обговорювався   в   комітеті   і   знайшов підтримку,  він не потребує детального обговорення  і  конкретного визначення  цих  норм.  Тому  я  просив  би  вас розглянути його і прийняти сьогодні остаточно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Василю   Васильовичу.    Є    запитання? Запишіться.  Відведемо 3 хвилини.  Депутат Баулін. За ним -депутат Райковський.

 

     БАУЛІН П.Б.  Фракция  коммунистов.   Прошу   передать   слово народному депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область). Спасибо, Павел Борисович.  Моисеенко,  председатель Всеукраинского союза за возрождение   СССР.  Меня  настораживает  вот  что.  В  заключении научно-экспертного управления сказано,  что в  этом  законопроекте нет  четкого  определения  термина  "коэффициент  индексации".  Вы сейчас сказали,  что  коэффициент  индексации  будет  определяться Законом о Государственном бюджете и Кабинетом Министров.  Практика показывает, что при такой схеме закон об индексации не работает. Я приведу конкретный пример.

 

     У нас   вопрос   об  индексации  денежных  доходов  населения полностью решен  соответствующим  законом.  Но,  к  сожалению,  со ссылкой  на  бюджет,  утвержденный Верховным Советом Украины,  все время ставится вопрос о том, что мы не можем обеспечить индексацию денежных доходов населения.  Я хочу сказать,  что приняв редакцию, которую вы предлагаете,  мы получим полное обесценивание  земли  в связи с инфляцией, которая вполне возможна.

 

     Если заработают  указ  Президента  и  соответствующие законы, возникает вопрос о том,  что инфляция будет  "пожирать"  стоимость земли,  которая  будет определена.  Поэтому я считаю,  что за этот документ в той редакции, которую вы предложили, голосовать нельзя.

 

     Прошу вас ответить на вопрос.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.  В. Безумовно, мова не може йти про те, щоб ми в  цьому  законопроекті  визначали  конкретні  розміри коефіцієнта індексації.  Повторюю,  в  нашому  проекті  записано,   індексація грошової оцінки землі буде проводитися в порядку,  який затвердить Кабінет Міністрів.  При визначенні коефіцієнта  індексації  будуть братися  до  уваги  декілька оціночних факторів:  індекс інфляції, вартість зерна,  яка буде на ринку зерна в тому чи іншому році, та інші фактори.  Це щодо оцінки землі.  І я вважаю, що немає підстав говорити,  що ми можемо втратити ціну землі через  те,  що  ми  не можемо  знати,  як  вона  буде проіндексована.  Це досить прозорий механізм,  кожна місцева адміністрація буде знати,  як провести цю індексацію.

 

     І щодо  індексації  ставок  земельного податку.  У Законі про Державний бюджет передбачається, яким методом буде визначатися цей коефіцієнт.  Я  вам повідомляю,  що в проекті Закону про Державний бюджет на 2000 рік передбачено, що діючий коефіцієнт минулого року буде  проіндексований на рівень інфляції,  який склався за минулий рік.  До цього часу ми  намагалися  проіндексувати  на  прогнозний рівень  інфляції,  який би передбачався на наступний плановий рік. Сьогодні ця методика змінена,  і вона буде запропонована в  Законі про Державний бюджет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Райковський. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Тищенко Павлу Васильевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция коммунистов, город Харьков. У нас складывается  интересная ситуация.  Платить за землю,  безусловно, надо.  Но наше государство, как говорится, нигде не упустит. Если, допустим,  повышается  плата  за  электроэнергию,  за коммунальные услуги,  всю  задолженность  обязательно  проиндексируют,  а   вот заработную плату нет. Странная тенденция, но вопрос в другом.

 

     Скажите, насколько действенным будет этот закон, учитывая то, что на сегодня практически не проведена оценка стоимости земли?  И интересно было бы узнать,  сколько вообще земельных угодий оценено в нашем государстве?

 

     Спасибо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Ваше запитання деякою мірою переплітається з попереднім.   Я  не  буду  відповідати,  як  проводити  індексацію заробітної плати, тому що це не стосується даного законопроекту. Я хотів  би  зосередити  вашу  увагу  на  індексації грошової оцінки землі.  Це  досить  складна  процедура.  Відповідні  рішення  були прийняті  і  Кабінетом Міністрів,  і Верховною Радою,  яка в липні цього  року  прийняла  постанову,   якою   продовжила   проведення інвентаризації та оцінки землі.  Які цифри?  На сьогодні проведена грошова оцінка 25 процентів усіх земельних площ. Оцінені всі землі сільськогосподарського    призначення,   не   повністю   проведена інвентаризація і грошова  оцінка  земель  несільськогосподарського призначення (це землі,  розташовані в містах і поза містами). Вона не проведена в основному через нестачу коштів.  У  цьому  році  на виконання  цієї роботи було виділено лише 5 мільйонів гривень,  що становить 25 відсотків від потреби.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Діброва.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий округ 19,  Волинська область).  Дякую.  Фракція ПЗУ.  Шановний  Василю  Васильовичу!  Як  дія  цього  закону  буде поширюватися       на      платників      єдиного      фіксованого сільськогосподарського податку?  І  чи  не  вплине  дія  постанови Кабінету  Міністрів,  яка  буде  прийнята услід за цим указом,  на індексацію   грошової   оцінки    земель    сільськогосподарського призначення   таким   чином,  що  посилиться  податковий  тиск  на сільськогосподарського виробника?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Якщо  ви   пам'ятаєте,   за   Законом   про фіксований  сільськогосподарський  податок  ставка  цього  податку встановлюється     у     відсотках     до     грошової      оцінки сільськогосподарських  земель.  Для визначення фіксованого податку буде застосовуватися грошова оцінка цих земель і в  тих  розмірах, які будуть визначені відповідно до цих змін.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть,  по-іншому  не  може бути.  Індекс цін же зростає. Будь ласка, сідайте, Василю Васильовичу.

 

     Від профільного комітету слово має Микола Сергійович  Пасєка. Будь ласка, 4 хвилини.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область).  Шановні Адаме Івановичу,  колеги і запрошені!  Комітет з питань аграрної політики двічі розглядав  цю проблему і звертає увагу на таке.

 

     Перше. Існуюча   практика   щорічної   індексації  земельного податку  шляхом  включення  відповідної  статті  до   Закону   про Державний  бюджет  (в першому варіанті проекту бюджету на 2000 рік це стаття 40) суперечить  трьом  основним  законам:  про  бюджетну систему,  про  систему  оподаткування  і  про  плату за землю.  Ви знаєте,  що Закон про бюджетну систему забороняє  в  законі,  який затверджує бюджет на рік,  встановлювати ставки податків. Зміни до законів з питань  оподаткування  вносяться  за  шість  місяців  до початку  нового бюджетного року,  а до Закону про плату за землю - за три місяці, і теж не можуть встановлюватися в інших законах.

 

     Якщо говорити відверто,  то цього не могли не знати,  але  це призводить до того,  що окремі суб'єкти господарської діяльності в Україні,  і  в  першу  чергу  представники  олігархічних   кланів, використовуючи  порушення  вимог  Земельного  кодексу  та названих рамкових законів - про бюджету систему,  про систему оподаткування та  про  плату  за землю,  - в судовому порядку виграли в минулому році немало позовів на значні суми.

 

     Так, наприклад,  лише  по  6  підприємствах  міста  Запоріжжя втрати  до  місцевого  бюджету  за  рік  становлять  1,3  мільйона гривень.  І рішення арбітражного суду області підтвердила  колегія Вищого арбітражного суду України.

 

     Друге. Хіба  цього  не  знав і не знає Кабінет Міністрів і ви особисто,  Василю  Васильовичу   як   заступник   міністра,   який відповідає за ці питання?  То навіщо ж знову, порушуючи вимоги уже не трьох,  а двох рамкових законів -  про  систему  оподаткування, відповідно  до  якого  зміни  до  законів про оподаткування можуть вноситися за 6 місяців до початку нового бюджетного  року,  і  про плату  за  землю,  до  якого зміни можуть вноситися за 3 місяці до початку нового бюджетного року,  це вносити? Та й ця поправка, яку ви  пропонуєте,  що  ставки  земельного  податку  застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації,  визначених  Законом  України про  Державний  бюджет  на  відповідний рік,  на мою думку,  м'яко кажучи, знову є грубим порушенням Закону про бюджетну систему.

 

     Третє. Мною була внесена пропозиція,  як вийти з ситуації, що склалася.  Зокрема,  в  Законі  про  плату  за землю у відповідній статті встановити ставку і кожного року туди вносити оці зміни.  І в статтю 23.

 

     Однак після  додаткових  консультацій  з юристами,  Мінфіном, Державним комітетом по  земельних  ресурсах  та  науковоекспертним управлінням  і  враховуючи  головне  -  до  нового бюджетного року залишається менше 10 днів, комітет вирішив, як виняток, погодитися з  пропозицією Кабміну і рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект у цілому.

 

     Разом з  тим  (я  звертаюся   насамперед   до   вас,   Василю Васильовичу)  Кабінету  Міністрів слід прийняти до нового року,  я підкреслюю,  постанову  про  порядок  індексації  грошової  оцінки земель  (на  що  справедливо вказує науково-експертне управління у своєму висновку,  і товариш Моісеєнко про це говорив), щоб не було знову  рішень  арбітражних  судів  про  зменшення ставки земельних податків на коефіцієнт індексації.  А він у цьому році, ви знаєте, 2,4.

 

     І щодо   запитання  Діброви.  Платників  єдиного  фіксованого сільськогосподарського податку це не стосується.  Ви знаєте, що ми в   законі   зафіксували   норму,  що  єдиний  фіксований  податок встановлюється у відсотках до грошової оцінки землі,  яка  діє  на вересень 1995 року. Так що там індексація не застосовується.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Давайте все-таки повіримо людині,  яка відповідає за земельні питання у профільному комітеті і добре ними володіє.

 

     Бажає виступити лише один Дорогунцов.  Будь ласка,  з  місця. Одна хвилина.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України.  Шановний Адаме Івановичу!  Я,  власне,  хотів запитання задати, але висловлю свою думку. За два з половиною роки гривня втратила у вазі: курс гривні до долара впав з 1,7 гривні до 6 гривень. Скільки це? У 2,5 чи в 3 рази впав. Безумовно, за таких умов індексація необхідна.

 

     Але моя думка зводиться ось до чого: коли індексується плата чи податок на землю,  то застосовуються ці критерії,  а  коли  йдеться  про  заробітну  плату  і  пенсії,  то застосовуються зовсім інші критерії. Я б хотів, щоб був один і той же критерій і по відношенню до землі (і це було б справедливо),  і по відношенню до заробітної плати, пенсій і стипендій.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергію Івановичу,  як завжди  ваша  думка цікава  і  слушна,  тому  готуйте законопроект,  і ми внесемо такі зміни до законодавчих актів.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Ви знаєте думку  нашого комітету.  Пропозиція  уряду  в цьому випадку є досить слушною.  Я нагадую вам,  що приблизно таке саме ми прийняли  стосовно  ставок акцизного збору,  які виражені в абсолютних цифрах.  Єдине, що нам треба буде дуже уважно розглянути в наступному році,  це абсолютні суми  в  гривнях,  які  встановлені  як  податки.  Тому  що великі підприємства,  особливо в обласних центрах,  не можуть витримувати податок,  походження  якого не пов'язане з його джерелами.  Але це буде другим етапом. А сьогодні те, що пропонує Кабінет Міністрів є виправданим і слушним. Тому я закликаю вас прислухатись до позиції і Міністерства фінансів,  і профільного комітету і підтримати  цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  я  просив  би  звернути увагу,  що у Сергія Анатолійовича почалася нова епоха відносин  із Кабміном - не вперше він підтримує їхні пропозиції.

 

     Так що давайте підтримаємо законопроект.  Голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 158.

 

     Тільки три проти.

 

     Шановні колеги,  згрупуйтесь. Депутат Черняк. З мотивів. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  колеги!  Справді,  цей  законопроект не можна вважати шедевром,  але його необхідно прийняти.  Я  повністю згоден з депутатом Терьохіним стосовно того,  що це перший крок на шляху вдосконалення механізму плати  за  землю,  і  цим  не  можна обмежитися.   І  якщо  розглядати  це  питання  в  більш  широкому контексті,  то сьогодні можна проголосувати за  цей  законопроект. Але нам треба думати і далі про порядок індексації грошової оцінки земель і ставок плати за землю.  Між іншим,  у кінцевому  підсумку ставка  плати  за землю визначається ринком землі,  якого у нас ще немає,  а не Регурецьким,  не Кабінетом  Міністрів,  не  Верховною Радою,  мабуть.  Тут є проблеми. Але як перший крок на шляху до їх розв'язання, на мою думку, цей законопроект треба прийняти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Моісеєнко.  Будь ласка.  І будемо визначатися.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Адам Иванович. Я прошу своих коллег обратить внимание на один момент.  Я хочу  напомнить,  что  совсем недавно,  еще  5-6  лет  тому  назад,  по  этой  схеме продавались предприятия.  Вы помните, что многократно обращали внимание на то, что  сегодня крупное предприятие в результате вот такого отношения к индексации стоимости иногда стоит дешевле,  чем один  "Мерседес" или, скажем, одна квартира.

 

     Поэтому я  хочу  обратить  ваше  внимание  на  то,  что  этот документ,  учитывая заключение научно-экспертного управления, надо отправить  на  повторное  первое чтение для того,  чтобы был решен главный вопрос - об индексации стоимости тех земель, которые будут поставлены в имущественные отношения.  В противном случае мы можем в конце концов потерять землю.  Я просил бы наших коллег  обратить на   это  внимание,  тем  более,  что  сегодняшнему  правительству доверять в этом вопросе, я считаю, нельзя.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну уряду практично немає, буде формуватися новий уряд, давайте ми їм кредит довіри видамо. Це перше.

 

     Друге. Я  звертаю  вашу  увагу,  шановні  колеги,  що  тут не йдеться про те,  щоб визначити цифру  коефіцієнта.  І  у  висновку науково-експертного   управління   зазначено,   щоб   був  точніше виписаний сам термін "коефіцієнт індексації",  а  не  сама  цифра. Самі   цифри   пропонує  Кабінет  Міністрів.  Давайте  підтримаємо законопроект,  шановні колеги. Голосуємо. Володимире Миколайовичу, голосуйте.

 

     "За" - 161.

 

     Володимир Марченко. За ним - депутат Терьохін.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Адам Иванович,  мне кажется,  что народным депутатам Украины нужно осмыслить,  что  произошло  в  зале,  и  выйти  с  инициативой  по изменению    Регламента.    Сформировалась    "группа-296".    Это большинство,   которое   формирует   правительство,   поддерживает программу правительства и так далее.  Есть  депутаты,  которые  не разделяют  ни  доклада  Премьерминистра,  ни программу Президента. Поэтому сегодня уже произошел водораздел.

 

     В классических схемах парламентаризма принятие законов должно быть таково:  от правительства, от большинства выступает депутат и представляет законопроект.  И тогда можно,  скажем,  так: два - от большинства,  два  - от оппозиции.  И большинство должно проводить свои законопроекты. Мне представляется, это можно сделать даже без изменения Регламента.  А если необходимы такие изменения,  давайте мы  сделаем  перерыв  и  наладим   процедуру   нормальной   работы Верховного  Совета.  Большинство  обязано нести ответственность за работу.

 

     Сейчас в зале президентских фракций нет.  Сейчас противоречия в  обществе  порождают  Президент  и  его фракции,  которые кровью обязались проводить курс  реформ.  Поэтому  я  прошу,  давайте  мы проголосуем за перерыв, проведем изменения в Регламенте и поставим все на свои места.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Володимире    Романовичу.    Володимире Романовичу,  є  ще  простіший спосіб:  нічого не треба голосувати. Якщо більшість скаже,  що вона за,  то нехай вважається,  що закон прийнятий. І не будемо зовсім часу витрачати.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні   депутати,  у  продовження попереднього виступу я  б  закликав  вас  перейти  від  політичної більшості і меншості до прагматичної більшості.

 

     Так от, пане Моісеєнко, тут не йдеться, скажімо, про вартість землі або якісь передумови,  не дай Боже,  її продажу. Ідеться про те,  що  згідно  із  Законом  про  систему  оподаткування зміни до законів з питань оподаткування  можна  вносити  не  пізніше  шести місяців  до закінчення бюджетного року.  Але є дуже цікавий спосіб оподаткування  землі.  Вона  оподатковується  за   ставками,   які встановлюються раз на рік.  Ми кожного року в бюджеті встановлюємо нові ставки.

 

     Для того щоб не було колізії між законом про Державний бюджет і  Законом  про  плату  за  землю,  і  пропонується це рішення про щорічну індексацію.

 

     Проте я хотів би зазначити,  шановні колеги народні депутати, що  рівень  цієї  індексації  ми  будемо щорічно затверджувати при прийнятті Закону про Державний бюджет.

 

     Тому я пропоную проголосувати за цей законопроект,  не шукати якихось там підпільних політичних або якихось інших причин.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  будемо голосувати (Шум у залі). Опустіть руки.  Народний депутат Моісеєнко незадоволений,  що його назвали паном. Я про це повідомив, питання знято.

 

     Шановні колеги, я бачу єдиний порятунок

- проголосувати в поіменному  режимі.  Хто  за  те,  щоб  провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на    поіменне    голосування    пропозицію   прийняти законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 202.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Комуністи -  86  за,  соціал-демократи  -   9;   "Відродження регіонів" - 5;  "Батьківщина" - 16;  НДП - 5;  Трудова партія - 6; Народний рух - 17;  соціалісти - 13; зелені - 4; Рух - 7; селяни - 11;  "Реформи-Конгрес"  -  10;  "Громада"  -  7;  "Незалежні" - 0; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 6.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Адам Иванович, давайте еще раз попробуем проголосовать.  Я думаю,  что те замечания,  которые были высказаны,  будут учтены.  И здесь особого  противостояния  в принципе и нет.  Об этом говорили и докладчик,  и Пасека, и другие депутаты. Просто временно расслабились.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  мудра пропозиція Черненка.  Будь ласка,  підготуйтеся  до  голосування,  проведемо  його  ще  раз у поіменному режимі.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги, давайте дружно ще раз проголосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Можемо прийняти в  цілому,  там  одне  речення.  Голосуємо  в другому   читанні   в   цілому.  Не  розслабляйтеся,  будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Я думаю, що ми вчинили абсолютно правильно.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     Комуністи -  82  за;  соціал-демократи  -  15;   "Відродження регіонів" - 9;  "Батьківщина" - 20;  НДП - 8;  Трудова партія - 9; Народний рух - 18;  соціалісти - 14;  зелені - 4;  Рух - 15 (майже всі за);  селяни - 12 із 13;  "РеформиКонгрес" - 8; "Громада" - 7; "Незалежні" і прогресивні соціалісти залишилися при своїй думці  - 0; позафракційні - 6.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Наступний проект  Закону  про затвердження Державної програми поводження  з  токсичними  відходами  (друге  читання)  профільний комітет  і міністерство просять розглянути пізніше.  Їм треба дещо уточнити.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих   актів   (щодо   договору  купівлі-продажу  житлових будинків, квартир та інших об'єктів нерухомого майна).

 

     Доповідає голова підкомітету Комітету  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  Терьохін  Сергій  Анатолійович.  Прошу на трибуну. Будь ласка, три хвилини.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Цей законопроект  є логічним розвитком закону, який ми прийняли (я нагадую вам) шляхом подолання вето Президента, щодо зменшення ставки державного мита в 5 разів при відчуженні житлових будинків, квартир, які перебувають у власності громадянинапродавця.  Раніше ставка  держмита  була  в розмірі  5 відсотків,  ми вирішили зменшити її до 1 відсотка і тим самим легалізувати цей ринок,  який,  ви чудово знаєте,  до нашого рішення був напівлегальним.

 

     Але у  зв'язку  з тим,  що ми змінили лише диспозицію статті, яка стосується продажу будинків,  залишилися невирішеними  питання про обмін або дарування будинків чи квартир.

 

     Що виникло  після  прийняття  нашого  рішення?  У разі,  якщо скажімо, члени однієї сім'ї бажають подарувати один одному будинок або віддати в спадщину (наприклад,  батьки дітям), чи відбувається звичайний обмін квартир (це 90  відсотків  усіх  справ),  чи  люди роз'їжджаються або з'їжджаються, ставка державного мита залишилася на рівні  5  відсотків  від  вартості  об'єкта  нерухомого  майна. Зрозуміло,  що  це  не  сприяє  виведенню  цього ринку з тіньового обороту.  Знову фіскальні органи намагаються стягнути з людей, які здійснили  між  собою  обмін  будинків  чи  квартир,  великі суми. Причому беруть оцінки бюро технічної інвентаризації,  не пов'язані з реальною вартістю таких будинків чи квартир.

 

     Тому ми  вийшли  з ініціативою про внесення двох доповнень до Декрету про державне мито:  застосувати  1  відсоток  держмита  не тільки  на купівлю-продаж квартир (ми це рішення прийняли),  але й на випадки дарування і обміну.

 

     Друге питання,   яке   вирішиться    з    прийняттям    цього законопроекту.   Ми   прийняли   закон,   який  був  підписаний  і опублікований чотири дні тому,  про те,  що в разі,  якщо юридична особа   подає   до   арбітражного  суду  позовну  заяву  майнового характеру,  то державне мито  з  такої  заяви  має  справлятися  у розмірі 1 відсоток (до цього було 5 відсотків).  Але щодо позовних заяв  громадян  до  звичайних  судів,  у  тому  числі  заяв,   які стосуються цивільно-правових відносин, мито залишилося в розмірі 5 відсотків.  Зрозуміло, що це не сприяє зверненню наших громадян до судів,  тому що їм треба сплачувати велике мито навіть тоді,  коли виникає потреба вирішити трудовий спір,  скажімо, між громадянином і   юридичною   особою   або  між  двома  громадянинами.  Тому  ми запропонували застосовувати ставку держмита в розмірі  1  відсоток замість  5  відсотків при поданні позовів громадянами до звичайних судів.  І найголовніше, що ми пропонуємо, так би мовити, поставити капелюх на вартість цих позовів, тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян  (на сьогодні   це  17  гривень)  і  не  більше  100  неоподатковуваних мінімумів (це стосується в першу чергу компаній,  які судяться між собою).

 

     Чому ми  так  запропонували?  Тому  що державне мито за своєю суттю є компенсацією витрат держави на утримання судових  органів, а не податок.  Ми зробили огляд середніх витрат судової системи на провадження однієї справи. Ці витрати не перевищують вилки, яку ми вам   запропонували,  -  від  одного  неоподатковуваного  мінімуму доходів  громадян  до  100  неоподатковуваних  мінімумів   доходів громадян.

 

     Комітет з  питань  фінансів і банківської діяльності закликає підтримати цей законопроект.  Ми  впровадимо  принципи  податкової нейтральності  для  будь-яких  операцій із житлом.  Підприємства і громадяни зможуть у більшості випадків звертатися до судів,  і  їх конституційне  право  вирішення  цих  спорів  не буде залежати від їхнього достатку.  Тобто ми говоримо,  що бідна  людина  і  багата людина  будуть поставлені в однакові умови захисту судовою владою, а не так, як сьогодні, коли багата людина має привілеї.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я бачу, що є бажання поставити запитання. Запишіться,   будь  ласка.  Висвітіть,  будь  ласка,  список.  Три хвилини.

 

     Депутат Цушко. За ним - депутат Журавський.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область).  Уважаемые коллеги!  Мы  рассматривали  этот  вопрос  на заседании   комитета.   Комитет  поддержал  этот  законопроект,  я предлагаю проголосовать за него.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Журавський.  За  ним  -  депутат Алексєєв.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія. Узагалі все, що ви подаєте від  імені  комітету,  потребує  додаткової  пильної уваги.  У вашому комітеті 30 осіб. У вас практично ніколи не буває кворуму, вирішуєте ви і Альошин, який під вами.

 

     Учора ми були на засіданні вашого комітету,  де була рекордна кількість  людей - аж 11.  У результаті залишилося 9.  Хто вам дає право весь час від імені комітету виголошувати думку? Хто?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Щоб ви розуміли, про що  йдеться,  я  хотів  би  вам  пояснити.  Учора народний депутат Журавський з деякими іншими депутатами були на засіданні  комітету з  проханням  зупинити  дію  закону,  який  позбавляє підприємства галузі паливно-енергетичного сектора типу "Бізон"  та  інші  пільг щодо  сплати  акцизів,  ПДВ та інших податків.  От така була вчора пропозиція пана Журавського і колег.

 

     Наш комітет не погодився з цим.  Ви пам'ятаєте,  ми  прийняли закон,  який  позбавляє СП цих пільг.  Але бачите,  немає спокою в душі представника Християнськодемократичної партії,  він,  мабуть, захотів і далі відіграватися на рішеннях нашого комітету тому,  що ми все-таки не погодилися звільнити ці  СП  від  сплати  податків. Поіншому я не можу прокоментувати виступ пана Журавського.

 

     Кворум у  нас  у  комітеті  був.  Ми завжди приймаємо рішення кворумом.  Якщо кворуму немає, тоді прийняття рішення переноситься на наступне засідання комітету,  коли є кворум. Я хотів би, щоб ви звернули  увагу  на  дотримання  кворуму   того   комітету,   пане Журавський,   в   якому  ви  працюєте  особисто.  Ми,  обговорюючи законопроекти,  які подаються вашим комітетом,  звертали увагу  на формальні і внутрішні проблеми законопроектів, а не на те, чи була дотримана  внутрішня  процедура,  чи  ні.  У  нас  була  дотримана внутрішня процедура.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Анатолійовичу,  не вступайте в суперечку. Голова комітету,  я потім надам йому слово, поінформує. Це питання не має принципового значення, бо в кінцевому підсумку ми приймаємо закон,  а не комітет.  Комітет вносить пропозиції,  і досить часто думка сесійного залу не збігається з рішенням комітету.  Не беріть цього дуже близько до серця.

 

     Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Сергей  Анатольевич,  я  по   внешним признакам  вижу,  что  вы  представляете  достаточно  полезный для граждан законопроект.  Но ответьте  мне,  пожалуйста,  на  вопрос, который касается жизненной ситуации моего избирателя.

 

     Вот была семья. У них была маленькая кооперативная квартирка. Они улучшили условия - приобрели квартиру  и  выехали,  оставив  в квартире совершеннолетнего сына.  Но квартира числится на том, кто уехал.  Каким  образом   ваш   законопроект   будет   положительно сказываться  на решении таких коллизий?  Они не переводят квартиру на сына, потому что что-то там не хотят платить.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Це дуже добре запитання,  і воно безпосередньо стосується  цього  законопроекту.  Вони  не  хочуть  сплачувати це надмірне мито,  яке ми сьогодні пропонуємо впорядкувати.  Сьогодні для  того,  щоб,  скажімо,  залишити  дітям  чи  батькам квартиру, необхідно  сплатити  5  процентів  від  балансової  вартості  цієї квартири.  Зрозуміло, що у більшості українських сімей немає таких грошей.  Ми пропонуємо зменшити цей податок у 5 разів, тобто щоб у будь-яких випадках,  скажімо,  при обміні квартир,  даруванні тощо була уніфікована ставка в  розмірі  1  відсоток,  і  не  від  тієї вартості,  яку  якийсь  там чиновник БТІ визначає,  а від реальної вартості, зазначеної в договорі. Я думаю, що після прийняття цього закону в людини не буде ніяких перешкод для того, щоб своїй дитині залишити квартиру - як у вашому прикладі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Але на БТІ не нападайте,  бо договори ще гірше укладаються. Ніхто в договорі справжньої ціни не показує. Так що не лукавте.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Адаме Івановичу, остання репліка стосовно вашої репліки.  Не  показували  тому,  що  в 1997 році Кабінет Міністрів прийняв рішення: те, що записано в договорі, не береться до уваги, має братися вартість за оцінкою БТІ, яка абсолютно не збігається з вартістю житла.

 

     Я як народний депутат стикався з такими  випадками  у  своєму окрузі.   Уявіть  собі:  Київ,  спальний  район  Теремки,  дім  із шлакоблоків,  маленькі,  так  звані  хрущовські  квартирки.  І  цю квартиру бетеішник, якому не подобається людина з якихось причин - може, не додала щось - так от цей бетеішник (я можу і ЖЕК назвати) вирішує,   що   ця  квартира  коштує  20  тисяч  умовних  одиниць. Зрозуміло,  що в такому разі люди нічого не можуть з нею  зробити, бо  на  цьому  рішенні  базується  і  сума  податку  - 5 процентів державного мита,  яке вони мають сплатити ще до того, як розміняти цю квартиру. Як це можливо?

 

     І це тільки приклад по Києву.  А я можу сказати, що і в інших регіонах України,  де житло коштує набагато  менше,  ніж  у  Києві (все-таки Київ - місто дороге), чиниться те саме.

 

     Це соціально  значущий  закон,  тому  я  закликаю  від  імені комітету підтримати законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для тих,  хто купує житло, це звичайно важливо. А купують у нас дуже мало.

 

     Будь ласка. Депутат Альошин. Одна хвилина для репліки.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Я хотів би поінформувати всіх народних депутатів і зокрема пана Віталія Журавського,  що  в нашому  комітеті  дотримуються норми Закону про комітети Верховної Ради.  Відповідно до норм цього закону, а також спеціальних рішень Верховної Ради ми проводимо голосування з усіх законопроектів.

 

     У разі,   коли   на  засіданні  комітету  немає  кворуму,  ми проводимо обговорення цих питань і приймаємо рішення відповідно до тих  рекомендацій,  які нам дають робочі групи,  підкомітети тоді, коли на засіданні є кворум.

 

     Якщо пан Віталій Журавський  так  цікавиться  роботою  нашого комітету,  я  пропоную  йому  написати заяву про перехід до нашого комітету і брати активну участь в законодавчому процесі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я хочу захистити Журавського  як найактивнішого законотворця: немає такого законопроекту, з якого б він не виступав.  Так що його це не стосується,  він працює досить активно.  Давайте  так  само  активно підтримаємо і законопроект у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні колеги,  я хотів  би  зауважити,  що прийняття  цього  закону  (звертаюсь до колег комуністів) зменшить надходження до Державного бюджету. А це і зарплата, і пенсії тощо. Повірте  мені!  Крім  того,  впродовж  бюджетного  року  змінювати податкову систему невільно,  це можна робити лише за шість місяців до закінчення бюджетного року.  Зрештою, якщо ви навіть і приймете цей законопроект у першому читанні, то закон може набрати чинності лише  в  2001  році.  І  щодо  надходжень  до  Державного  бюджету подумайте, перш ніж натискати кнопку "за".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Давайте послухаємо Віталія Журавського  і натиснемо всі кнопку "за". Голосуємо.

 

     "За" - 197.

 

     117 депутатів не голосують.

 

     Почнемо з депутата Черненка. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  бы сказал,  что Виталий Журавский несколько погорячился.  Почему?  Потому что возникла  не  совсем  корректная ситуация  в банковском комитете,  но по сути сегодня Терехин прав. Поэтому я прошу проголосовать,  а вот те амбиции, которые возникли у  коллеги  Журавского,  он  выплеснет,  может  быть,  завтра  при обсуждении последующего законопроекта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Журавський уже не має ніяких претензій. Я ще раз повторюю,  якби кожен із нас так,  як Журавський,  працював над законопроектами,  то всі вони проходили б стопроцентно.  І він уже підтримує цей законопроект.

 

     Депутат Алексєєв.   За   ним  -  депутат  Альошин.  І  будемо голосувати.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  коллеги!  Я  внимательно   выслушал достаточно     аргументированный    ответ    депутата    Терехина. Действительно,  принятие этого закона позволяет  решить  некоторые проблемы,  которые  стоят перед рядовыми людьми (я приводил пример из жизни своих избирателей).  Я думаю, законопроект надо принять и не   делать   людей   заложниками  амбиций  одного  из  депутатов, протестующего таким образом против Комитета по вопросам финансов и банковской  деятельности,  который  не поддержал его в деле защиты льгот для иностранных компаний. Давайте о людях думать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги!  Я хотів би  поінформувати,  що народний   депутат  Віталій  Журавський  подав  кілька  пропозицій стосовно державного  мита.  Наш  комітет  за  участю  представника Міністерства юстиції розглянув ці пропозиції.  Абсолютну більшість із них ми врахували.

 

     Я думаю,  що і пан  Віталій  Журавський  як  автор  одного  з законопроектів  на  цю  тему  має  бути  зацікавлений у тому,  щоб підтримати сьогодні рішення нашого комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Будемо визначатися.  Я бачу,  що гуртом  ми  Віталія  Журавського  переконали,  і  він  голосує за. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Законопроект прийнято в першому читанні.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до Закону  України про зовнішньоекономічну діяльність (щодо посилення юридичних    гарантій    прав    суб'єктів    зовнішньоекономічної діяльності).

 

     Доповідає член   Комітету   з  питань  економічної  політики, управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій Кондратенко Анатолій Іванович. Три хвилини. Будь ласка.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Група народних депутатів - Петренко, Бандурка, Червоній, Ківалов - внесли проект Закону України про внесення змін до Закону України про зовнішньоекономічну діяльність. Вказаний проект закону має  на   меті   посилити   юридичні   гарантії   прав   суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Цей проект  розвиває положення пункту 9 частини першої статті 92 Конституції України,  згідно з яким засади зовнішньоекономічної діяльності визначаються виключно законами України.

 

     Але, як показує нормотворча практика, органи виконавчої влади вдаються  до  порушень  Конституції  і  законів  України,   своїми рішеннями   в  багатьох  випадках  припиняють  зовнішньоекономічну діяльність.

 

     Названі мною  депутати   просять   Верховну   Раду   прийняти практично дві зміни до названого закону.

 

     Перше. Статтю  5  після  частини  одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:  "Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності  здійснюється  виключно  на  підставах,  у порядку та в спосіб, що передбачені цим законом".

 

     І частину третю статті 37 доповнити новими  реченнями  такого змісту: "У випадку прийняття позову суд може зупинити застосування санкцій  до  вирішення  питання  по  сутності.  Зупинка  виконання санкцій,  прийнята  судом,  забороняє  всім  державним  органам та установам  проводити  будь-які  дії  щодо   виконання   зазначених санкцій". Тобто мається на увазі, що останнє слово повинне бути за судом, а не за суб'єктами виконавчої влади.

 

     Цей законопроект наш комітет розглянув,  вносить  на  розгляд Верховної Ради і просить підтримати.  Науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради також підтримує його.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Усе зрозуміло?  Голосуємо дружно за. Сідайте, Анатолію Івановичу.

 

     "За" - 204.

 

     Надійшли свіжі  сили - більшість.  Давайте до них помірковано поставимося,  бо вони відзначають перемогу:  сформували більшість, зробили  свою  справу.  Завтра  вже візьмемося за них серйозно,  а сьогодні давайте за них попрацюємо. Голосуємо за.

 

     "За" - 226.

 

     Те, що треба. Дякую.

 

     Можливо, проголосуємо і в цілому? Немає заперечень? Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 212.

 

     Розслабилися. Я  не бачу активності.  Голосуємо?  Голосуємо в другому читанні в цілому.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо. Розберіться, будь ласка.

 

     "За" - 240.

 

     Законопроект прийнятий у цілому.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перерва?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, до перерви в нас залишилося питань зо два. Ми їх зараз розв'яжемо.

 

     -----------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до Закону  про  інвестиційну  діяльність  (щодо  статті  18).   Автор пропозицій Бандурка Олександр Маркович. Будь ласка.

 

     БАНДУРКА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 175, Харківська    область).    Шановні   депутати!   Закон   про інвестиційну діяльність був прийнятий 18 вересня  1991  року.  Він був  підгрунтям  для  прийняття  ряду інших законодавчих актів - і Декрету  Кабінету   Міністрів   України   про   режим   іноземного інвестування,  і Закону про режим іноземного інвестування, і інших законів.  Є закони,  в яких використовуються положення Закону  про інвестиційну діяльність,  але в іншій редакції.  Зокрема, в Законі про підприємства  в  Україні  замість  поняття  "умови  здійснення інвестиційної діяльності" використовується поняття "правовий режим інвестиційної діяльності".

 

     Пропонується в абзаці першому частини першої статті 18  слова "умов    здійснення"    замінити   словами   "правового   режиму". Пропонується,  щоб закон набрав чинності з дня його опублікування. Додаткових  коштів  він  не потребуватиме.  Комітети погоджуються. Юридичне і науковоекспертне управління Секретаріату Верховної Ради зауважень не мають.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Зрозуміла суть питання? Практично йдеться про те,  що треба юридично відредагувати  закон.  Сідайте, Олександре Марковичу.

 

     Будь ласка.

 

     БЕРКУТА А.В.,  перший  заступник  голови  Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України. Я хотів би уточнити.  Переді  мною  проект  закону,  де йдеться не тільки про зміни до статті 18, а й про вилучення розділу ІІІ цього закону. То зараз розглядаються зміни тільки до статті 18?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз якраз розглядаються зміни лише до статті 18

- заміна тих двох слів.

 

     БЕРКУТА А.В. Якщо вносяться зміни тільки до статті 18, тоді в уряду заперечень немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Голосуємо за.  Зміни до статті 18, ще раз наголошую.

 

     "За" - 220.

 

     Терьохін не встиг, і Зінченко, і Попеску також. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Шановні колеги!  Я звертаюся до тих  дев'яти  депутатів,  які голосують  проти.  Нам треба юридично підшліфувати закон,  щоб він діяв так,  як належить за наукою.  Зверніть увагу,  наше  юридичне управління,  яке  щоразу дає зауважень на десять,  інколи й більше сторінок,  чи не вперше обмежилося одним реченням:  "До  внесеного народними депутатами проекту закону зауважень немає".

 

     Голосуємо, шановні колеги. Сергію Анатолійовичу, голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! На перший погляд, цей законопроект є абсолютно логічним,  бо всі правові відносини,  які стосуються  обмеження  прав  суб'єктів підприємницької діяльності, мають регулюватися безпосередньо законом.  Але ви добре знаєте, що деякі  обмеження  щодо  здійснення зовнішньоекономічної діяльності були накладені урядом на  компанії,  які  отримали  або  відсудили незрозуміло  яким чином пільги з оподаткування і не сплачують мито на  імпорт,  не  сплачують  ПДВ,  не  сплачують  акцизи.  Це   був відчайдушний  крок  уряду,  адже через це бюджет втрачає величезні суми.

 

     Я можу сказати,  що за минулий рік тільки через те,  що  такі компанії  мали  пільги на сплату акцизного збору,  було втрачено 1 мільярд  200  мільйонів  гривень,  що  адекватно  всьому  дефіциту Пенсійного фонду України, якщо ви знаєте розрахунки.

 

     Тому давайте  дуже  обережно  підходити  до голосування цього законопроекту.  Давайте спершу приймемо рішення,  що всі  суб'єкти підприємництва  в Україні мають платити однакові податки,  і після того можна голосувати за такий законопроект.

 

     А сьогодні це підтверджуватиме  правоту  цих  СП,  які  знову звернуться  до  районних судів і відсудять собі це право.  Тому не треба сьогодні голосувати за це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Анатолійовичу,  готуйте  законопроект  (я думаю,  зал вас цілком підтримає), щоб усі суб'єкти підприємництва були поставлені в однакові умови.

 

     Депутат Бандурка. Будь ласка.

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановні депутати! Певне, пан Терьохін не читав самого  проекту закону.  Мова не йде про ці колізії,  мова йде про юридичну неохайність закону, прийнятого десять років тому. А після того  було  введене інше поняття - "правовий режим".  Ці два слова "правового режиму" вставляються замість "умов здійснення".

 

     Це суто редакційна поправка до статті  18.  Ніякі  пільги  не згадуються. Треба просто прочитати законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні  колеги!  Хіба  ми  проти того,  щоб держава гарантувала стабільність  правового  режиму  інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів? Хто проти цього?  Ніхто.  І те,  що говорить пан Терьохін, - це просто його фантазії і не більше.

 

     Частиною першою  статті  9  Конституції  України встановлено: "Чинні міжнародні договори,  згода на обов'язковість  яких  надана Верховною  Радою  України,  є частиною національного законодавства України".  Доцільна ця зміна в Законі про інвестиційну діяльність. Це - загальноприйняте у світовій практиці формулювання.  Тут немає ніякої політики.  Мова  йде  про  заміну  слів  "умов  здійснення" словами "правового режиму" - і все, крапка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  профільного  комітету - депутат Кондратенко. Будь ласка.  І відразу,  Анатолію Івановичу,  дайте пояснення. Тут записано:   "Розділ   ІІІ   "Державне   регулювання  інвестиційної діяльності" виключити".  Ми поки що вели мову про зміну  в  статті 18, а в проекті є й інша пропозиція.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І. Шановний Адаме Івановичу і народні депутати! Олександр  Маркович  сказав  (і  не  треба  плутати   грішне,   як говориться,  з праведним), що мова не йде про якісь пільги, про СП і так далі.  Мова йде про поняття "умови здійснення  інвестиційної діяльності",  записане в законі,  прийнятому в 1991 році.  Давайте задумаємося, хто може умови диктувати?

 

     А якщо записати "правовий режим",  то ми  повинні  посилатися лише   на   закони,   які  прийняті  Верховною  Радою.  Правильно? Правильно. От про це йде мова - про статтю 18 цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А про розділ ІІІ,  Анатолію Івановичу? Із статтею 18  ми  розібралися.  Але  тут  іще  пропонується  виключити цілий розділ.  Чому ви про це мовчите?  Ось у вашому  проекті  -  автори депутати   Бандурка,   Червоній,   Салигін,  Ківалов,  Петренко  - написано:

 

     "Внести до Закону України про інвестиційну діяльність... такі зміни:

 

     1. Розділ ІІІ "Державне регулювання інвестиційної діяльності" виключити;

 

     2. В абзаці першому частини  першої  статті  18  слова  "умов здійснення" замінити словами "правового режиму".

 

     Так про що йде мова?

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.  Адаме  Івановичу!  Мова  йде  про статтю 18 цього закону.  Це питання розглядалося на  засіданні  комітету,  і комітет прийняв рішення внести зміну до статті 18.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Думку  комітету  ми  почули,  комітет дає висновок тільки щодо статті 18.

 

     Депутат Бандурка. Будь ласка.

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановні депутати!  Основні норми  розділу  ІІІ Закону  України  про  інвестиційну  діяльність  у більш досконалій редакції включено в  пізніше  прийняті  закони  України.  А  деякі положення  (наприклад,  щодо державного фінансування інвестиційної діяльності,  планування  інвестування  бюджетних  і  позабюджетних коштів,  проведення  кредитної та амортизаційної політики,  у тому числі   шляхом   прискореної    амортизації    основних    фондів, запровадження    республіканських    державних   інвестицій)   або залишилися нереалізованими,  або суперечать Конституції  та  іншим законам України.

 

     Ми виходили з того,  що оскільки норми цього закону повторені в інших законодавчих актах, із цього Закону їх можна вилучити. Але зараз ми ведемо мову про статтю 18.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді,  шановні колеги,  ще раз звертаю вашу увагу на те,  що ми ведемо мову виключно про  два  слова  в  статті  18. Голосуємо.

 

     "За" - 142.

 

     Зрозуміло. Хто за те,  щоб законопроект перенести на повторне перше читання, прошу визначитися. Голосуємо. Терьохін, голосуйте!

 

     "За" - 150.

 

     На півтора місяця знімається.  На наступній сесії можна знову вносити.

 

     -----------

 

     Іще одне питання,  шановні колеги. Проект Закону про внесення змін і доповнень до статей 13 і  14  Закону  України  про  зв'язок (друге читання). Доповідач - Поліщук Олег Вікторович.

 

     Шановні колеги!   Там   лише   вісім   пропозицій,  усі  вони враховані.  Давайте приймемо в другому читанні.  Немає заперечень? Тоді голосуємо.

 

     "За" - 184.

 

     Не встигли,  бо ми швидко перейшли до нового питання. Шановні колеги,  я ще раз нагадую:  мова йде про те,  про що ми вже не раз говорили.  І в першому читанні ми прийняли цей законопроект не так давно. Голосуємо дружніше.

 

     "За" - 218.

 

     Черняк підійшов.   Коваль   готується   до   роботи,    також Павловський,  Терьохін.  Зараз  трошки  побільшає Руху.  Голосуємо законопроект у цілому.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо результативно.

 

     "За" - 234.

 

     Законопроект прийнято в цілому.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  ми сьогодні були  свідками  досить цікавого засідання.  Абсолютною більшістю голосів ми дали згоду на призначення Прем'єр-міністра.  Сьогодні започаткувалося формування більшості,  про  яку  так  довго  говорили.  Тому  давайте  завтра активніше працювати (я звертаюся до тих, хто формує цю більшість), щоб ми оперативніше приймали законопроекти.

 

     А всім, хто брав участь у сьогоднішньому засіданні й витримав до кінця,  я щиро дякую за активну роботу, за те, що ми розглянули законопроекти, які запланували на сьогодні.

 

     На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.  До завтра, до 10 години.