Стенограма пленарного засідання

14 грудня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  14  г р у д н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й   запрошені!  Прохання  до  народних  депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвався З81  народний   депутат.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     У пленарному  засіданні бере участь уряд на чолі з виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра Пустовойтенком Валерієм Павловичем.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Народний депутат  Гуцол  Михайло  Васильович  звертається  до виконуючого    обов'язки    Прем'єрміністра    України    стосовно фінансування робіт по завершенню спорудження  та  введенню  в  дію першої  черги  досліднопромислової  парогазової  електростанції  в селищі Каборга.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято.

 

     Головатий Сергій   Петрович   звертається   до   Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з відсутністю повноти відповіді на звернення депутата щодо фактів застосування  працівниками  міліції незаконних методів примушування затриманих до дачі показань.

 

     Моісеєнко Володимир Миколайович

- до Генерального прокурора України у зв'язку з  невжиттям  ніяких заходів  Генеральною прокуратурою України до виконуючого обов'язки прокурора міста Макіївки у зв'язку  з  брутальним  порушенням  ним професійної етики стосовно міської ради, громади міста та народних депутатів України.

 

     Прошу підтримати запити.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ткаленко Іван  Іванович  звертається  до   голови   Державної податкової  адміністрації  України  щодо  правомірності стягування податку на додану вартість із житлово-будівельних кооперативів.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту   Верховної   Ради  України  інформую  про  вихід народних  депутатів  України  зі   складу   депутатської   фракції Комуністичної   партії   України   та   входження   їх  до  складу депутатської   фракції   Селянської   партії:   Друзюк    Світлани Олександрівни, Іванова Валерія Геннадійовича, Кондратенка Анатолія Івановича,  Мороза  Анатолія  Миколайовича,  Петренка   Володимира Оникійовича,  Райковського Броніслава Станіславовича, Туша Михайла Никифоровича. З чим ми їх і вітаємо.

 

     Про вихід зі  складу  депутатської  фракції  Трудової  партії України Фурдичка Ореста Івановича та з депутатської фракції партії "Реформи і порядок" "Реформи-Конгрес" Кощинця  Василя  Васильовича та   входження   їх  до  складу  депутатської  групи  "Відродження регіонів" (Оплески).

 

     Про входження     до     складу     депутатської      фракції Соціалдемократичної партії (об'єднаної) народного депутата України Франчука Анатолія Романовича (Оплески).

 

     -------------

 

     Шановні колеги,  вчора на засіданні  Погоджувальної  ради  ми домовилися сьогодні проводити ранкове засідання Верховної Ради без розминки (цю  процедуру,  передбачену  Регламентом,  ми  виконаємо завтра)  у  зв'язку  з  тим,  що  сьогодні  ми розглядаємо кадрове питання.  Вам  роздали  проект  Постанови  про  внесення  змін  до Постанови   Верховної   Ради   про   процедуру  надання  згоди  на призначення  Прем'єр-міністра  України,  запропонований  народними депутатами. Є необхідність зачитувати цей проект? Немає.

 

     Я просив  би  включити  даний  проект  постанови  до  порядку денного для розгляду. Голосуємо.

 

     "За" - 162.

 

     Наполягаєте на  поіменному  голосуванні?  Хто  за   те,   щоб поіменно проголосувати внесену пропозицію, прошу визначитися.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,    увімкніть   мікрофон   Володимира   Романовича Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной    социалистической    партии   Украины.   Александр Николаевич, кроме поправок к постановлению, о чем вы сказали, я от фракции  ПСПУ  также  внес  проект  постановления,  который роздан депутатам в установленном порядке.  Поэтому я прошу и этот  проект включить  в  повестку  дня  и  дать возможность обосновать как тот проект постановления,  так и наш.  А депутатов прошу проголосовать за.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Так,  вноситься  Марченком  від  фракції  ПСПУ проект Постанови   про   процедуру   надання   згоди    на    призначення Прем'єр-міністра України.  Ставлю на голосування: про включення до порядку денного проекту постанови,  внесеного депутатом Марченком. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 103.

 

     Спасибі й за це.

 

     Шановні колеги!  Ставлю  на  поіменне голосування (ми ж за це проголосували) першу  пропозицію,  внесену  народними  депутатами. Голосуємо.

 

     "За" - 171.

 

     Роздрукуйте, будь ласка, по фракціях.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Враховуючи те,  що ми залишаємо ту процедуру розгляду кадрового питання, яка нами визначена 10 липня 1996 року, і з цього приводу є відповідна постанова, то за цією процедурою ми будемо  розглядати  питання  про  надання  згоди  на   призначення Прем'єр-міністром   Валерія   Пустовойтенка.  Ми  зараз  запросимо Президента,  бо  ми  розраховували,   що   процедура   обговорення поправок,  які  внесені  до даної постанови,  затягнеться на 20-30 хвилин.  Тому я оголошую  перерву  на  10  хвилин.  Після  перерви розпочнемо розгляд питання.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Прошу  депутатів  зайняти  свої робочі місця.

 

     Розглядається питання  про  надання  згоди   на   призначення Прем'єрміністром України Пустовойтенка Валерія Павловича.

 

     "Відповідно до  пункту  12  статті  85 та пункту 9 статті 106 Конституції України прошу Верховну  Раду  України  дати  згоду  на призначення   Прем'єрміністром   України   Пустовойтенка   Валерія Павловича. Президент України Леонід Кучма".

 

     Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     Поки Валерій Павлович іде до  трибуни,  я  хотів  би  ще  раз нагадати  народним  депутатам,  що  в  постанові від 10 липня 1996 року,  якою ми затвердили процедуру,  визначено,  що при  розгляді кандидатури  на  посаду  Прем'єр-міністра претенденту надається 30 хвилин для доповіді, для запитань народних депутатів - 45 хвилин і 45  хвилин на виступи від фракцій і комітетів,  депутатів.  Просив би, щоб ми вклалися у час, визначений постановою.

 

     Будь ласка, Валерію Павловичу. 30 хвилин.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  виконуючий  обов'язки   Прем'єр-міністра України.   Шановний   Леоніде   Даниловичу!   Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Насамперед хочу подякувати Президентові  України  за  довіру  -  внесення моєї кандидатури на посаду Прем'єр-міністра.

 

     Я повністю усвідомлюю міру відповідальності за стан  справ  в економіці  і  розумію,  як  багато  треба  зробити  для досягнення економічного зростання та поліпшення життєвого рівня громадян.

 

     Водночас хочу відзначити,  що саме тепер ми маємо  унікальний історичний  шанс  зробити  рішучий  крок уперед у ХХІ століття - в економіці,  формуванні   громадянського   суспільства,   зміцненні демократичних інститутів.

 

     Це пов'язано  з  перемогою  на президентських виборах Леоніда Даниловича  Кучми.  Їх  підсумки  стали   вагомим   підтвердженням суспільної довіри до ринкових реформ.  Громадяни нашої держави вже створили свою "демократичну більшість". Настав час її відтворити і в    системі    влади   задля   істотного   прискорення   назрілих соціально-економічних трансформацій.

 

     Новий склад  Кабінету  Міністрів  формуватиметься  за  якісно нових  умов.  Зокрема,  принципово  важливою новацією є ініціатива Президента України,  пов'язана з  можливістю  формування  уряду  з урахуванням  пропозицій  провідних  політичних  сил  у парламенті. Відповідно це  передбачає  і  створення  якісно  нових  механізмів взаємодії   виконавчої   та   законодавчої   влади   -  солідарної відповідальності за соціально-економічне становище в державі. І це має  принципове значення,  враховуючи комплекс завдань,  що стоять перед нами у 2000-му та наступних роках.

 

     Досягнення стратегічної   мети   -   інтеграції   України   в європейську   спільноту   -   можливе  лише  за  умови  формування ефективної ринкової  економіки,  здатної  забезпечити  розв'язання нагальних суспільних проблем.

 

     За останні  два роки я вже не раз виступав у стінах Верховної Ради. Практично щомісяця народні депутати інформувалися про роботу Кабінету  Міністрів.  Тому  сьогодні  вважаю за доцільне дати лише узагальнені оцінки зробленому,  окреслити коло пріоритетних  цілей та  першочергових  завдань,  котрі,  на мій погляд,  становитимуть основу роботи нового уряду.

 

     Кабінету Міністрів,  який  щойно  склав  повноваження   перед новообраним Президентом України,  вдалося відвернути катастрофічні для  держави  наслідки  світової  фінансової  кризи,   забезпечити стабілізаційні  процеси,  про  що свідчать ключові макроекономічні показники. Досягнуто приріст виробництва з випереджаючим розвитком галузей,  які  працюють  на споживчий ринок,  - харчової,  легкої, деревообробної.

 

     Уперше за останні  роки  відмічається  позитивна  динаміка  в машинобудуванні,  суднобудуванні,  приладобудуванні  та авіаційній промисловості.  У цілому починаючи з третього  кварталу  поточного року досягнуто зростання реального валового внутрішнього продукту. Гадаю,  що новий рік ми вперше зустрінемо з  позитивним  значенням цього ключового показника.

 

     Значно скорочені обсяги дефіциту бюджету. Зменшено податковий тягар,  передусім в  агропромисловому  комплексі,  для  малого  та середнього бізнесу.  Забезпечено перехід до грошової приватизації. Зроблено реальні кроки для погашення заборгованості із  заробітної плати  та інших соціальних виплат,  передусім пенсій.  У бюджетній сфері  з  початку  року   заборгованість   із   заробітної   плати скоротилася  вдвічі.  Більш  як  на  мільярд  гривень  порівняно з березнем  поточного  року  зменшилася  заборгованість  із  виплати пенсій.

 

     Водночас нам   усім  потрібно  усвідомити,  що  практично  по кожному з напрямів реформування економічних і суспільних  відносин не  вдалося  пройти  шлях до логічного завершення.  Це є наслідком несистемності,  непослідовності та нерішучості у їх здійсненні.  У підсумку  маємо  низьку  результативність економічних перетворень. Нам не  вдалося  переконати  суспільство  в  необхідності  рішучих реформ як єдино можливого, хоча і болісного, шляху до нової якості життя.

 

     Залишається нерозв'язаним ряд гострих проблем, котрі сьогодні не  тільки гальмують розвиток,  а й становлять загрозу економічній безпеці держави.

 

     Проблема перша полягає  в  тому,  що  стабілізація  і  навіть зростання  промислового виробництва не переплавляються у фінансові результати.  Фінансове нездоров'я як суб'єктів господарювання, так і держави фактично нівелює позитивні зрушення,  які відбуваються в економіці.

 

     Особливо хотів би  акцентувати  увагу  на  загрозі  тіньового впливу   на   прийняття   законодавчих  та  управлінських  рішень. Нецивілізований лобізм із боку різних впливових  економічних  груп часто деформує логіку ринкових перетворень.

 

     Моя принципова позиція: для подолання цього впливу ми повинні сформувати в Україні публічні механізми  функціонування  державної влади всіх рівнів.

 

     Криза управлінської системи,  непослідовність дій гілок влади призводять   до   зниження   конкурентоспроможності   національної економіки,  підривають стабілізаційні процеси, стоять на перешкоді економічного зростання.

 

     Ми постійно  стикаємося  з  несинхронними,  а  часто   навіть суперечливими рішеннями, що приймаються законодавчою та виконавчою гілками влади. А це гальмує життєво необхідні зрушення.

 

     Тому вихід на політику перетворень,  провідником якої  є  вся система державної влади, це головна політична передумова подальшої ефективної економічної політики.

 

     Я переконаний,  що найважливішим аналітичним  підгрунтям  для вирішення  цих  масштабних  завдань  має стати опрацьована система загальнодержавних,  галузевих,  регіональних  програм,  які  стали доповненням  і  конкретизацією Національної програми стратегічного розвитку "Україна-2010".  Фактично вона є першим в  історії  нашої держави комплексним планом довгострокового економічного зростання.

 

     Лише тоді   можна   розраховувати   на   підтримку   й  успіх економічної політики держави,  коли вона дає відчутний  соціальний ефект.  Поки  що  ми  повною мірою не оплатили аванс довіри,  який надав владі народ на проведення реформ.  2000 рік має стати  роком рішучого  повороту  до  масштабних  змін  в усій соціальній сфері, нинішня модель організації якої не відповідає можливостям  держави та потребам суспільства.

 

     Першим принциповим   кроком  на  шляху  формування  нової  за змістом соціальної політики держави стане погашення заборгованості із заробітної плати у бюджетній сфері,  пенсій та інших соціальних виплат уже в першому півріччі наступного року.

 

     Другим її важливим елементом стане створення сприятливих умов для  розвитку  ринкових  механізмів  формування  доходів громадян, підвищення рівня їх життя.  Уже наступного року  ми  перейдемо  до нового  соціального  стандарту  -  мінімуму  погодинної заробітної плати.

 

     Центральне місце  в   соціальній   політиці   займе   питання збільшення   робочих  місць,  подолання  безробіття  та  бідності. Ведеться розробка Генеральної схеми створення нових робочих місць, відповідно  до  якої  протягом  найближчих  п'яти  років  їх  буде забезпечено понад один мільйон.  Крім  того,  ми  розраховуємо  на пожвавлення  ділової  активності,  можливості  малого і середнього підприємництва.

 

     Буде реалізована спеціальна програма боротьби з бідністю.  Її основні   елементи:   адресна   підтримка   нужденних,  підвищення ефективності  державного   фінансування,   залучення   небюджетних коштів.

 

     До документів,   що   створюють  каркас  активної  соціальної політики, належать також подані у Верховну Раду законопроекти щодо комплексної   системи   соціального   страхування  громадян.  Вони передбачають пенсійне  та  медичне  страхування,  страхування  від нещасних   випадків   на   виробництві   та  в  разі  професійного захворювання,  тимчасової  втрати   працездатності,   на   випадок безробіття.

 

     Запровадження пенсійної  реформи  дасть можливість розв'язати проблеми,  які хвилюють мільйони людей: збільшення розміру пенсій, їх диференціація залежно від трудового стажу.

 

     Кардинально вирішити  завдання  формування сильної соціальної політики держави можливо  лише  за  умови  здорового  економічного зростання.  Саме  воно  дасть  змогу  підвищити  доходи  громадян, збільшити фінансування соціальних програм.

 

     Серед головних складових,  що мають його  забезпечити,  назву передусім  радикальну адміністративну реформу.  Вона надасть нової якості державному управлінню, підвищить його ефективність. Саме на цих   засадах  буде  сформовано  новий  склад  уряду,  переглянуто структуру  органів  виконавчої  влади,  оновлено  функції  апарату Кабінету Міністрів.

 

     У рамках   адміністративної   реформи   будуть   оптимізовані взаємовідносини центральних і місцевих органів виконавчої влади. Я завжди   виступав  за  розширення  прав  регіонів.  Але  за  умови посилення   їх   відповідальності    за    розв'язання    місцевих соціальноекономічних   проблем.   Державі   потрібні   не  удільні князівства,  а економічно сильні та соціально  стабільні  регіони, об'єднані загальнонаціональними інтересами розвитку.

 

     У контексті   радикальних   зрушень   у   системі  управління необхідно терміново  відпрацювати  та  реалізувати  дійові  заходи боротьби з корупцією та економічною злочинністю.

 

     Одним із ключових елементів нової якості управління має стати істотне підвищення керованості та ефективності державного сектора, прозорість  управління  корпоративними  правами держави,  оскільки неупереджений аналіз зробленого у цій сфері виявив ряд недоробок і суперечностей.

 

     Економічне зростання  неможливе  без  створення стабільної та ефективної фінансової системи,  котра  забезпечує  макроекономічну рівновагу.   Першим  випробуванням  на  цьому  шляху  є  прийняття реалістичного Державного бюджету на 2000 рік.  Це  буде  сприйнято інвесторами  як  сигнал  до  фінансового  оздоровлення  держави та ліквідації загрози кризи.

 

     З урахуванням  обсягів  державного  боргу,  який  є  головною деструктивною проблемою на шляху економічного зростання,  ми маємо зовсім мало  часу  для  того,  щоб  переконати  наших  громадян  і зовнішній  світ у тому,  що держава має можливість виконувати свої зобов'язання.

 

     Питання цивілізованого   обслуговування   зовнішнього   боргу вирішуватиметься шляхом збільшення надходжень до бюджету, зокрема: від  приватизації  державного   майна,   посилення   роботи   щодо повернення боргів підприємств, котрі отримали іноземні позички під державні гарантії,  розширення податкової бази,  перегляду  пільг, залучення   коштів   міжнародних  фінансових  організацій.  Будуть опрацьовані також можливості реструктуризації боргу.

 

     Повнокровний Державний і місцеві бюджети, їх стабільні доходи неможливі без оздоровлення фінансів підприємств.  Важливим заходом тут стане скасування "картотеки 2".  Паралельно  мають  спрацювати механізми,   за   яких   збиткове   господарювання   вело   б   до беззастережної   відповідальності    -    фінансової,    майнової, адміністративної.

 

     Процес оздоровлення  підприємств  неможливий без спрощеної та прискореної процедури банкрутства.  У цьому зв'язку будуть задіяні жорсткі  важелі  впливу до неплатників податків.  Досить займатися спекулятивними балачками про  інтереси  трудових  колективів,  які саме  через  відсутність  оперативного  механізму  зміни власника, неефективного  менеджменту  страждають  передусім,  не   отримують навіть заробітної плати і приречені на животіння.

 

     У податковій  політиці  пріоритетом  є  прийняття Податкового кодексу.  На шляху  до  цього  з  урахуванням  поточних  бюджетних проблем  невідкладним  є  прийняття  законів про скасування пільг, місцеві  податки  і   збори,   оподаткування   доходів   громадян, нерухомого майна, упорядкування акцизів.

 

     Прийняття цих  рішень  не  тільки  збільшить  надходження  до бюджету,  а й відкриє шлях до зниження податкового навантаження на товаровиробників  і  споживачів шляхом подальшого зменшення ставок податку на додану вартість і на прибуток підприємств. Своєю чергою це   сприятиме   зростанню   заощаджень,   стимулюватиме  розвиток виробництва і внутрішнього ринку.

 

     Реалізація політики  економічного  зростання  неможлива   без рішучого  реформування банківської системи.  Ключовим її елементом мають  стати  участь  і  заінтересованість  комерційних  банків  у зростанні  реального сектора економіки.  Першочерговими діями тут, на  мій  погляд,  могли  б  бути  подальша  капіталізація  банків, селекція   банківлідерів,   яким  під  силу  було  б  кредитування виробництва     конкурентоспроможних     вітчизняних      товарів, інвестиційних  та  інноваційних проектів за помірковану відсоткову ставку.

 

     Невід'ємним елементом    розширення    кредитної    підтримки реального сектора економіки є зменшення ризиків комерційних банків від цих операцій.  Страховими механізмами тут можуть бути передача в   управління   комерційним  банкам  пакетів  акцій  підприємств, спрощення процедури стягнення майна,  котре перебуває  у  заставі, удосконалення  оподаткування  прибутків  банків.  Досягнути  цього можна  шляхом  своєчасного  узгодження  і  послідовної  реалізації грошовокредитної  політики.  Домінантою  тут  має  стати розуміння того,  що  стабільність  гривні  зростатиме  за  рахунок  активних операцій у реальному секторі економіки.

 

     Ключовою складовою    політики   економічного   зростання   є проведення глибоких структурних змін,  прискорення  технологічного оновлення на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

 

     Серед напрямів активізації інвестиційного процесу зазначу:

 

     створення умов   для  зростання  й  ефективного  використання національного  капіталу  шляхом  залучення   коштів   підприємств, населення,  ресурсів банківської і страхової систем,  інструментів фондового ринку;

 

     сприяння репатріації  капіталів,   які   вже   кілька   років обслуговують іноземні інвестиційні ринки;

 

     залучення інвестування   до   пошуку,  розвідки  і  добування корисних копалин на умовах угод про розподіл продукції;

 

     масштабне використання  законодавчо  закріплених   механізмів концесій;

 

     застосування сприятливих  режимів  інвестиційної діяльності у вільних економічних зонах та на відповідних територіях;

 

     створення надійної  системи  страхування  та  перестрахування інвестиційних ризиків;

 

     централізація частини  амортизаційних відрахувань на 2000 рік з метою розв'язання структурних проблем  економіки,  насамперед  в енергетиці та АПК.

 

     Говорячи про  необхідність широкого залучення інвестицій,  ми повинні розуміти просту  істину:  інвестор  -  не  філантроп.  Він вкладає  кошти  для того,  щоб отримати прибуток.  Наше завдання - створити  для  нього  більш  сприятливі   умови,   ніж   у   наших конкурентів, та істотно прискорити розв'язання власних структурних і технологічних проблем.

 

     Важливу роль   у   структурних   зрушеннях   та    підвищенні інвестиційної    активності   має   відіграти   приватизація,   що здійснюватиметься за грошові  кошти.  Тут  ми  зробимо  ставку  на залучення  стратегічних  інвесторів,  формування широкого прошарку сучасних управлінців.  Головним  при  зміні  власника  залишається істотне    підвищення   ефективності   діяльності   приватизованих підприємств. З цією метою буде вжито таких заходів:

 

     запровадження індивідуального   підходу    до    приватизації стратегічно важливих підприємств;

 

     проведення їх передприватизаційної підготовки;

 

     організація відкритих торгів, тендерів;

 

     забезпечення прозорості  всіх способів приватизації,  надання потенційним інвесторам інформації про об'єкти приватизації;

 

     розміщення акцій   відкритих   акціонерних    товариств    на міжнародних ринках;

 

     повернення до державної власності пакетів акцій, покупці яких не виконують інвестиційних зобов'язань,  не  платять  податки,  не розраховуються з Пенсійним фондом.

 

     Наступний напрям  -  формування  внутрішнього ринку на основі розвитку реального сектора  економіки.  У  цьому  плані  стратегія промислової політики полягатиме передусім у структурній перебудові вітчизняного   виробництва,   спроможного    реалізовувати    свої конкурентні переваги.

 

     Під кутом  зору  стратегії економічного зростання вітчизняний виробничий комплекс можна умовно поділити на три основні групи.

 

     Перша. Галузі,  що  мають  системне  значення  для  народного господарства, до яких можна віднести паливноенергетичний комплекс, сільське господарство,  транспорт,  зв'язок та інші. На сьогодні в цих  галузях  сконцентровано  найбільше проблем,  розв'язання яких потребує термінових радикальних кроків у структурній перебудові на мікрорівні - реструктуризації та модернізації за рахунок залучення інвестицій і впровадження нових технологій.

 

     Друга. Виробництва,  що динамічно розвиваються і працюють  на внутрішній   ринок,   серед  них:  харчова,  легка,  деревообробна промисловість,  будівництво та інші.  У цих галузях останнім часом помітні  структурні  зрушення.  Тут  головні питання - здешевлення сировинної     бази,     формування      широкого      асортименту конкурентоспроможної  продукції,  створення  умов  для стабільного кредитування цих галузей.

 

     Третя. Високотехнологічні виробництва,  що становлять  основу експортного   потенціалу   національної  економіки.  Передусім  це авіакосмічна галузь, судно- та машинобудування, виробництво зброї, приладобудування,   а   також   традиційні   експортні   галузі  - металургійна та  хімічна.  Їх  економічно  обгрунтована  підтримка забезпечуватиметься  за  рахунок  упровадження  вже  напрацьованих довгострокових програм.

 

     Реалізується Національна          програма           розвитку гірничометалургійного  комплексу  до  2010  року.  Прийняті закони програмного характеру про економічний експеримент на металургійних підприємствах  та  державну  підтримку  суднобудування,  на часі - затвердження та реалізація інших напрацювань.

 

     За браком часу я зупинюся лише на визначальних  галузях,  від успіху реформування яких залежить наша перспектива.  Насамперед це проблеми    паливно-енергетичного     комплексу     і     особливо електроенергетики.   Назву  кілька  основних  позицій,  на  котрих сконцентрується увага уряду.

 

     По-перше, зробимо  все  можливе  для   розв'язання   проблеми неплатежів   за   спожиту   електроенергію,   стабілізації  роботи енергогенеруючих підприємств шляхом створення умов для  своєчасної закупівлі палива.

 

     По-друге, Кабінет    Міністрів    припинив    неконтрольовану приватизацію енергетичних компаній з  метою  переходу  до  продажу пакетів   їх  акцій  під  інвестиційні  зобов'язання  стратегічних інвесторів.  При цьому необхідно провести роботу  щодо  переоцінки вартості основних фондів даних компаній, інакше ми втратимо галузь ще до того, як вона реформується.

 

     По-третє, будуть оптимізовані  тарифи  на  електроенергію  та забезпечено  їх  формування  на  конкурентній основі.  Цього можна досягти лише за умови функціонування прозорого енергоринку.

 

     По-четверте, пріоритетною в діяльності  уряду  буде  добудова енергоблоків     на    Рівненській    і    Хмельницькій    атомних електростанціях,  Дністровській  гідроакумулюючій  електростанції, модернізація  теплових  елекростанцій - Бурштинської,  Зміївської, Старобешівської, Миронівської та інших.

 

     Ця робота,  крім  розв'язання  суто   енергетичних   проблем, забезпечить розвиток вітчизняного енергомашинобудівного комплексу, зокрема   таких   підприємств,   як   "Енергомаш",    "Турбоатом", Запорізький трансформаторний завод.

 

     Позитивні підсумки   роботи   вугільної  галузі  дають  змогу ставити  перед  нею  завдання  переходу  до  якісно  нового  етапу розвитку.   На  виконання  Програми  реформування  та  фінансового оздоровлення підприємств  вугільної  промисловості  передбачається здійснити ряд першочергових заходів:

 

     удосконалити механізм   регулювання  цін  і  ринку  вугільної продукції та системи державної підтримки вугільної промисловості;

 

     поліпшити шахтний фонд,  насамперед за рахунок  переоснащення перспективних  та  будівництва  нових  шахт,  продовжити  закриття неефективних вугледобувних підприємств;

 

     підтримувати престижність праці  не  лише  рівнем  заробітної плати  шахтарів,  а  й  створенням  умов  для  їх  оздоровлення  і повноцінного відпочинку, страхування від нещасних випадків;

 

     забезпечити соціальний    захист    працівників     вугільної промисловості, що вивільняються;

 

     поліпшити охорону  праці  шляхом придбання необхідних засобів індивідуального та колективного захисту шахтарів.

 

     Потребує особливої    уваги     реформування     вітчизняного нафтогазового комплексу. Вважаю, що незадовільна робота виконавчих структур гальмує залучення  потенційних  інвесторів  до  участі  в українських  проектах для подальшого нарощування видобутку власних нафти та газу.  Тому активізація роботи  з  провідними  іноземними нафтогазовими  компаніями,  які  виявили  зацікавлення  роботою  в Україні,  потребує  особливої  уваги.  Тим  більше  що  для  цього створена відповідна законодавча база.

 

     Найближчим часом  будуть  відпрацьовані правові та економічні умови для забезпечення нових джерел стабільних поставок  імпортної нафти. У цьому плані важливого значення набуває проблема оновлення вітчизняних нафтопереробних заводів за рахунок впровадження  нових інвестиційних та приватизаційних програм.

 

     У газовому секторі основні зусилля уряду будуть спрямовані на розвиток конкурентного ринку з прозорим механізмом  ціноутворення. Для цього передбачається остаточно розв'язати проблему розрахунків за газ,  зокрема за рахунок проведення аукціонів з  його  продажу. Розширяться  пошук  і  освоєння  перспективних газоносних родовищ, буде   модернізовано   газотранспортні    магістралі,    збережено транзитний потенціал держави.

 

     Нерозв'язаною проблемою  залишається висока енерговитратність виробництв,  що призводить до неконкурентоспроможності вітчизняної продукції,   колосальних   витрат   валютних   коштів   на  імпорт енергоносіїв. Державі це вже просто не по кишені.

 

     Найдешевший шлях   вирішення   даного   питання   -    рішуче енергозбереження. Воно забезпечуватиметься шляхом реструктуризації найбільш енергоємних виробництв  паливно-енергетичного  комплексу, металургійної   та  хімічної  промисловості,  житлово-комунального сектора.     Впроваджуватимуться     системи     стандартів      з енергозбереження,    нормування   питомих   енергетичних   витрат, стимулюватиметься   встановлення   приладів   обліку    споживання енергоносіїв.  Пріоритетним  є  використання  альтернативних видів палива та нетрадиційних відновлювальних джерел енергії.

 

     Окремо слід     сказати     про     подальше     реформування агропромислового комплексу. Незважаючи на прийняті рішення на його підтримку - про фіксований сільськогосподарський  податок,  оренду землі, списання та реструктуризацію заборгованості, звільнення від амортизаційних  відрахувань,  регулювання  експорту  та   імпорту, дотування     реалізації    молока    та    м'яса,    ефективність сільськогосподарського виробництва залишається низькою.

 

     АПК перебуває у критичній ситуації  і  може  перетворитись  у стагнуючу  галузь,  криза  якої катастрофічно позначиться на стані всієї економіки.

 

     Реальний стан  справ  в  агропромисловому   секторі   вимагає розроблення  та запровадження дійовіших механізмів подальшого його функціонування.

 

     По-перше, прийнятий  указ  Президента   України   дає   змогу докорінно  активізувати  дію чинників власності на землю та майно. Нові відносини мають закласти основу принципово  нових  економічно ефективних методів господарювання.

 

     По-друге, буде    продовжено    забезпечення   технологічного оновлення сільськогосподарського виробництва шляхом  запровадження цільових   програм   та  їх  економічно  обгрунтованої  підтримки. Подальшого      розвитку      набуде      лізинг       вітчизняної сільськогосподарської техніки, зокрема створення лізингових фондів у    регіонах    та    на     базі     вітчизняних     підприємств сільськогосподарського машинобудування.

 

     По-третє, у   2000   році   має   бути   сформована   сучасна інфраструктура  аграрного  ринку,  котра  стане  головною   ланкою реалізації   продукції   АПК   та  забезпечення  його  необхідними матеріально-технічними ресурсами на грошовій основі. Завдяки цьому ми  зможемо приборкати бартеризацію,  легалізувати товарно-грошові потоки та вивести їх із тіньового обігу.

 

     Ці заходи спрацюють  ефективно  лише  за  умови  відповідного фінансового  наповнення,  основну  частину  якого  мають становити банківські кредити.

 

     Для успішної  реалізації  наміченого   необхідна   відповідна правова база.  Потребують першочергового розгляду у Верховній Раді Національна  програма  розвитку  агропромислового  виробництва   і соціального   відродження   села   та   пакет  законопроектів  про реформування АПК.

 

     Не менш важливим елементом політики економічного зростання та зміцнення  реального  сектора  є  розвиток  малого  та  середнього підприємництва - головного носія ринкової ідеології.  З метою його підтримки  уряд  продовжить  дерегулювання  економіки,  боротьбу з невиправданим   адміністративним   втручанням    у    господарську діяльність, бюрократичним свавіллям.

 

     Особливе значення    має   вирішення   питання   кредитування підприємництва на  мікрорівні.  Думаю,  що  разом  з  Національним банком,  зарубіжними  фінансовими організаціями ми зможемо задіяти перспективні   фінансові   схеми,   здатні   розв'язати   проблему початкового  капіталу  для  підприємців,  котрі  бажають  відкрити власну справу.  Водночас потрібно  розгорнути  масштабне  навчання тих, хто хоче займатися своїм бізнесом.

 

     Першочерговим завданням  уряду,  місцевих  органів виконавчої влади має стати створення умов  для  започаткування  в  наступному році   діяльності   щонайменше   100   тисяч   малих  та  середніх підприємств.

 

     Принципово важливою складовою політики економічного зростання будуть  заходи,  спрямовані  на  активізацію  зовнішньоекономічної діяльності.

 

     У цьому  відношенні  особливо  важлива  реалізація  Державної програми   розвитку   експортного   потенціалу  України.  З  метою поліпшення умов виходу українських експортерів на  нові  ринки  та реальної  диверсифікації  зовнішніх  зв'язків  уряд зробить рішучі кроки для вступу України  до  Світової  організації  торгівлі,  що об'єднує країни, на які випадає 95 відсотків міжнародної торгівлі.

 

     Для поліпшення торгівельноекономічних відносин з країнами СНД головна увага приділяється  наповненню  реальним  змістом  програм довгострокового   економічного  співробітництва  між  Україною  та Російською    Федерацією    й    іншими    країнами,     створенню організаційноправових  основ  функціонування зони вільної торгівлі СНД.

 

     Модернізація України  неможлива   без   збереження   духовних надбань  і  подальшого розвитку охорони здоров'я,  освіти,  науки, культури.

 

     У нинішніх соціально-економічних реаліях діюча модель системи охорони здоров'я вичерпала себе і потребує глибокого реформування. Серед  найважливіших  новацій  назву:  перше  і   головне   -   це забезпечення  реальної  доступності  якісної медичної допомоги для всіх;  друге  -   запровадження   гарантованого   державою   рівня безоплатної медичної допомоги, при цьому для соціально незахищених верств (пенсіонерів,  інвалідів та  дітей)  вона  буде  залишатися такою  у  повному обсязі;  третє - розширення сфери позабюджетного фінансування  медицини,  зокрема,  становлення   системи   надання медичних  послуг  на  основі  добровільного  медичного страхування шляхом залучення інших джерел асигнувань.

 

     Ще одна проблема,  розв'язання якої займе чільне місце  серед урядових   пріоритетів,   -   подолання   негативних  тенденцій  у демографічній ситуації.  Для цього,  зокрема,  будуть  реалізовані заходи,  спрямовані на збільшення народжуваності, надання сім'ям з дітьми державної цільової  допомоги  залежно  від  чисельності  їх складу, оподаткування доходів батьків залежно від кількості дітей, надання кредитів на будівництво житла для молодих сімей.

 

     Уряд активно   сприятиме   тому,   щоб   рівень    середньої, професійно-технічної   та  вищої  освіти  постійно  зростав  і  на практиці реалізувалося конституційне право громадян  на  отримання якісної освіти.

 

     У зв'язку  з  переходом на 12-річне навчання в середній школі буде створена  нова  навчально-методична  база,  здійснюватиметься перепідготовка   вчителів,   впроваджуватиметься  сучасна  система матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів.  Особлива увага приділятиметься розвитку освіти в сільській місцевості.

 

     Найближчим часом  буде  оновлено  зміст  професійно-технічної освіти,  визначено державні вимоги  щодо  її  якості  й  обсягу  з урахуванням сучасних потреб економіки та суспільства.

 

     У сфері  вищої  освіти  будуть  здійснені  заходи,  що  мають істотно  поліпшити  підготовку  фахівців,  модернізувати  зміст  і навчальну  базу  освіти,  зберегти обсяги державного замовлення на спеціалістів,  педагогічний  потенціал  та  наукові  школи.   Буде адаптована    до   вимог   сьогодення   система   працевлаштування випускників вузів.  Надаватимуться пільгові кредити  на  отримання вищої освіти.

 

     Стрижнем науково-технічної   політики  має  стати  інтеграція вітчизняного наукового потенціалу в реальну економіку. Пріоритетне фінансування   отримають   програми  і  проекти,  що  забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції.

 

     Уряд підтримуватиме фундаментальну науку,  вітчизняні наукові школи зі світовим ім'ям та рівнем досліджень.  Із метою підвищення ролі наукових і технологічних факторів у забезпеченні економічного зростання  будуть  запроваджені  нові  форми  поєднання  науки  та виробництва (технопарки, технополіси, інноваційні центри).

 

     Я добре  розумію,  що  підвищення   духовності   суспільства, розвиток  культури  є  необхідною  умовою  формування  гармонійної особистості,  утвердження в суспільстві  національних  ідеалів  та моральних  цінностей.  Саме  тому буде реалізовано новий підхід до культури  як  до  комплексної   сфери   виховання,   що   визначає гуманітарний вимір суспільства.

 

     Для розв'язання  актуальних  проблем  культурного  життя буде реалізовано систему  правових  заходів,  які  створять  сприятливі умови  для діяльності закладів культури та мистецтва,  передусім у питаннях оподаткування,  орендної плати.  Будуть  зроблені  дійові кроки   до   реалізації   програм,  котрі  забезпечать  діяльність національних  закладів  і  художніх  колективів,  захист  пам'яток історії та культури, розвиток мистецтва і кіновиробництва.

 

     Шановний Леоніде      Даниловичу!     Шановний     Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Протягом останніх тижнів я мав  можливість  провести консультації практично з усіма фракціями та депутатськими групами. Вони ще раз підтвердили: спільних оцінок і  підходів  набагато більше,  ніж спірних.  А головне - практично кожна розмова була  присвячена  шляхам  забезпечення  економічного розвитку країни.  Це нині головне завдання, яке може консолідувати всіх.

 

     Серед присутніх сьогодні в цій залі є політичні партнери, є й опоненти,  але  немає  і  не  може  бути байдужих до долі держави. Конструктивізм  у  відносинах,  бажання  і  вміння   працювати   в інтересах  народу  я  завжди  ставив понад усе.  Для мене особисто робота на державу,  на людей була і залишається головним  життєвим принципом,  і  ніякі  партійні,  корпоративні чи приватні інтереси неспроможні  вплинути  на  цей  вибір.  Сподіваюсь,  що   такі   ж переконання  сповідує кожен із присутніх.  Тому розраховую на вашу підтримку і спільну конструктивну роботу на благо народу України.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Валерію Павловичу.

 

     Доповідь закінчена.  На  запитання   відведено   45   хвилин. Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити.

 

     Депутат Бойко. За ним - депутат Мовчан.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Проценко Валентині.

 

     ГОЛОВА. Депутат Проценко.

 

     ПРОЦЕНКО В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановний Валерію Павловичу!  У виступі ви  схарактеризували соціальноекономічне  становище  в суспільстві.  А які найсуттєвіші загрози,  з  вашої  точки  зору,  стоять   на   шляху   подальшого економічного розвитку нашої держави?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Аналіз,  зроблений  у Кабінеті Міністрів, показує,  що головні питання тепер у державі -  криза  платежів  і сплата податків.  Я на зустрічі з фракціями висвітлював ці питання і ще раз кажу:  якби ми вирішили  тільки  питання  розрахунків  за електроенергію  та газ і вийшли на погашення недоїмки хоча б до 50 відсотків,  то загалом  вирішили  б  усі  проблеми,  зокрема  і  з соціальних питань.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. За ним - депутат Єхануров.

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Валерію Павловичу!  Зрозуміла  річ,  тому,  хто  буде  підтриманий парламентом   на   посаді   Прем'єр-міністра,   не  позаздриш.  Зі зрозумілих для нас усіх причин економіка України в тому  стані,  в якому вона опинилася, потребує рішучих змін і передовсім кадрових. Як  ви  бачите,   проголосивши   сьогодні   необхідність   реформ, здійснення саме кадрових змін?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Насамперед у виступі я сказав, що потрібно провести адміністративну реформу, щоб посилити керованість органів виконавчої влади в державі від вищого органу до місцевих,  зокрема приділити особливу увагу розвитку місцевого самоврядування.

 

     І другий важливий фактор:  потрібно знайти спільну мову  тих, хто працюватиме в парламенті, і тих, хто працюватиме в уряді.

 

     Та головним   компонентом  усіх  цих  проблем  буде  все-таки затвердження програмних  документів,  які  матимуть  можливість  і будуть  спроможні  реалізовувати  ті  кадри,  котрі повинні будуть працювати   в   органах   виконавчої    влади    для    проведення адміністративної реформи,  якої так потребує наша держава. Не менш важливо,  щоб ми не забували і про керованість  реальним  сектором економіки,  про  прогнозування подій,  що відбуваються в народному господарстві,  щоб створити умови для посилення ролі дерегуляції в нашій державі,  щоб дати можливість розвиватися економіці, зокрема її приватному сектору.

 

 

 

 ГОЛОВА. Депутат Єхануров. За ним - депутат Слободян.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська область). Прошу передати слово депутату Журавському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний  Валерію  Павловичу!  У  разі  згоди  Верховної  Ради  на призначення  Прем'єр-міністром,  що  ви  передбачаєте  зробити   в організаційному плані,  щоб система виконавчої влади була дієвою і відповідальною перед народом на всіх рівнях - від села до столиці?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Якоюсь  мірою  я  вже  відповів   на   це запитання.    Я    сказав,    що   передусім   потрібно   провести адміністративну реформу,  визначити повноваження  посадових  осіб, щоб  знали,  за  що  кожний  з  них відповідає.  Потім розподілити повноваження серед урядовців,  між місцевими  органами  виконавчої влади,  між органами місцевого самоврядування. Ми повинні повністю "розкріпити" сьогодні  ту  власність  і  розставити  її  по  своїх місцях,  щоб  кожний  на  своєму рівні безпосередньо відповідав за розвиток цього напряму. Це головне.

 

     Ну і  друге  питання  -  відсутність  дисципліни   у   деяких керівників органів виконавчої влади,  що не на користь структурних змін,  проти економічної реформи.  Це ж стосується  і  працівників органів виконавчої влади.

 

     ГОЛОВА. Депутат Слободян. За ним

- депутат Пилипчук.

 

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  220,  м.Київ).  Шановний  Валерію Павловичу!  Звичайно, приріст валового внутрішнього продукту, який намітився до кінця цього року, це дуже добре, це позитивний фактор діяльності  уряду  і вас як Прем'єра.  Я як господарник не з усіма кроками уряду можу погодитися.  І в зв'язку з цим у мене до вас  є таке запитання.

 

     Звичайно, форсований    розвиток    експорту   нам   сьогодні надзвичайно  важливий.  Є  дві  причини,  які  стримують  розвиток експорту.  На  мою  думку,  це,  по-перше,  обов'язковий продаж 50 відсотків валюти,  який потрібно або скасувати,  або зменшити,  і, по-друге, уряд повинен прискорити вступ України до ГАТТ/СОТ. Як ви ставитеся до цих проблем?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я хочу вам  сказати,  що  після  світової кризи,   а   потім   кризи   в   Росії   ми   проводили  наради  з фінансово-економічних питань  для  того,  щоб  стабілізувати  нашу грошову одиницю.  Було прийнято рішення щодо обов'язкового продажу 50  відсотків  валюти,   яка   отримується   сьогодні   суб'єктами господарювання від зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Я вважаю,   що   після   цього   назріла  потреба  затвердити грошово-кредитну політику на 2000 рік.  Я хотів би,  щоб парламент розглянув   це   питання.  І  тоді  і  уряд,  і  наші  експортери, промисловці,  підприємці,  чітко  знатимуть,  як  ми  далі  будемо працювати. А в уряді ми вже розглядали це питання.

 

     Питання щодо  вступу  України до ГАТТ/СОТ.  Кілька років тому Україна підписала Меморандум про  вступ  до  Світової  організації торгівлі  -  ГАТТ/СОТ,  де  ми  визначили  параметри  нашої митної політики і тарифи,  які повинні бути за умови  вступу  України  до ГАТТ/СОТ.

 

     Україна виконала  свої зобов'язання.  Потім ми стали захищати свій внутрішній ринок і відійшли від цих напрямів.

 

     В уряді  є  розроблена  програма  для  того,  щоб  ми  змогли вступити до Світової організації торгівлі,  але не треба забувати, як це вплине на  нашу  економіку,  на  наш  внутрішній  ринок,  на підприємства, які працюють на цей внутрішній ринок.

 

     Така програма в уряді є,  і ми готові, якщо будуть відповідні заходи з обох сторін - як  України,  так  і  Світової  організації торгівлі, зробити цей крок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук. За ним

- депутат Полюхович.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ  124,  Львівська  область).  Прошу передати слово депутату Костицькому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костицький.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  84, Івано-Франківська область).  Шановний Валерію Павловичу! У мене до вас як претендента на пост Прем'єрміністра два запитання.

 

     Перше. Як  голова  Української  спілки  підприємців  малого і середнього бізнесу  я  хотів  би  запитати  вас,  як  уряд  планує забезпечити  збільшення  кількості  малих  підприємств  ще  на 100 тисяч?  Їх нині є 150 тисяч,  і не всі вони працюють. І які будуть основні  засади  кредитної  політики  в цій сфері?  Можливо,  уряд підтримає проект закону,  який підготувала наша спілка,  і я  вніс його, а Юрій Іванович Єхануров направив його в першому півріччі до Кабінету Міністрів на екпертизу?

 

     І друге запитання стосується розвитку  Карпатського  регіону, який  у часи свого процвітання обслуговував приблизно два мільйони відпочиваючих.  Рекреаційний потенціал цього регіону - 9 мільйонів відпочиваючих,    а    це,    звичайно,    і   робочі   місця,   і соціальноекономічний розвиток регіону.  Які ваші думки  з  приводу розвитку Карпатського регіону?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   По-перше,   я  хочу  народним  депутатам сказати,  що відповідно до звіту  Державного  комітету  статистики України цього року в нас зросла кількість малих підприємств на 130 тисяч.  Як ви сказали,  не всі малі підприємства працюють,  то  це знають ті, хто реєструє ці підприємства.

 

     Але я  хочу  сказати,  що  без затвердження грошово-кредитної політики і надання кредитів за низькими  ставками  ми  не  зможемо створити умов для подальшого розвитку малого і середнього бізнесу.

 

     На перше  місце  я  поставив  би  всетаки  ставлення місцевих органів виконавчої  влади  до  реєстрації  і  створення  умов  для розвитку малого та середнього бізнесу.  І на друге місце - питання грошово-кредитної політики.  Потрібно  чітко  визначити  параметри кредитування  малого  і  середнього  бізнесу,  бо  без  цього буде складно працювати.

 

     Щодо проекту закону,  який  підготували  в  комітеті,  то  ми готові  підтримати  його.  Я  вважаю,  що  час  настав  і потрібно вирішувати ці питання.

 

     Розвиток Карпатського регіону.  Як ви знаєте, було видано ряд спеціальних указів, які потім підтверджені законами, що їх прийняв парламент,  щодо соціального розвитку окремих регіонів України. Це Донецька  область,  Луганська  область,  місто Стаханов,  це міста Трускавець та Славутич і багато інших.

 

     Але щодо Карпатського регіону  потрібно  готувати  спеціальну програму,  погоджувати,  розглядати в уряді. Порахувати економічну доцільність прийняття тих чи інших рішень,  а потім приймати  щодо них відповідні рішення.

 

     Я за  те,  щоб ми створювали умови для окремих регіонів,  але щоб це не впливало на загальний збір податків у регіонах.  Тому що може статися так, що ми приймемо рішення про спеціальну економічну зону або про спеціальний режим розвитку і це вплине  на  загальний рівень фінансування цих регіонів,  на заробітну плату,  на пенсії. Але в принципі уряд займається цим,  і є спеціальний  департамент, який відає цими питаннями.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Сокерчак.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Фракція   Народного   руху   України. Вельмишановний   пане   Президенте!  Шановний  Валерію  Павловичу! Звичайно,  затвердження Прем'єра Верховною  Радою  -  не  самоціль діяльності уряду. І без злагодженої дії більшості у Верховній Раді реформування уряд не проведе.

 

     Тому дуже   важлива   позиція    кожного    депутата,    його налаштованість на майбутню співпрацю щодо реформування економіки в нашій державі. Потрібна програма діяльності уряду.

 

     Тепер запитання   до   вас,   Валерію   Павловичу.   Як   вам працювалося,  як  ви  особисто оцінюєте ту ситуацію,  що понад два роки уряд працював без належним чином затвердженої програми?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую вам за запитання, яке ви задали. Я хочу  сказати,  що уряд послідовно згідно з Конституцією виконував свої зобов'язання перед парламентом України. Ми своєчасно подавали Програму діяльності Кабінету Міністрів, яку розробили в 1998 році. Ця програма по цей день знаходиться в парламенті.

 

     Чому не  було  прийнято?  Я   розумію   це   так.   Передусім наближалися   вибори   Президента   України,   точилася  політична боротьба. І зараз я уже не хотів би якось оцінювати те, що минуло.

 

     Уряд сьогодні готовий доопрацювати з допомогою  представників фракцій,   які   є   в   парламенті,   вже  підготовлену  програму соціально-економічного  розвитку  нашої  країни  до  2010  року  і програму  діяльності  уряду  -  організаційно-правові заходи,  щоб внести їх на розгляд парламенту.  Вони повинні бути затверджені, і маємо спільно працювати над їх виконанням.

 

     Якщо така  програма  не  буде затверджена,  то буде практично неможливо   працювати    і    не    зможемо    значно    поліпшити фінансовоекономічний  стан  нашої  держави  і забезпечити добробут населення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. За ним

- депутат Безугла.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область). Фракція комуністів України. Шановний Валерію Павловичу,  в мене до вас є багато  запитань,  які  переді мною постійно ставлять виборці, але я задам вам лише кілька.

 

     Знаю, що   ви   спільно   з   міністром   фінансів,   головою Держказначейства майже щоденно  контролюєте  розподіл  коштів,  що надходять до Державного бюджету.  Тому прошу пояснити, чому ви так не любите статті 19  Закону  про  Державний  бюджет  стосовно  цих мізерних коштів,  що виділені на заощадження?  Минулого року з 370 мільйонів  гривень  виділено  10  мільйонів,  цього  року  з   200 мільйонів гривень виділено лише 200 тисяч.  Як буде далі? Це перше запитання.

 

     І друге.  Нині дуже часто  говорять  про  адміністративну  та пенсійну   реформи,  ви  теж  про  це  говорили.  Чи  пов'язане  з адміністративною реформою повсюдне скорочення поштових відділень у селах?  Наприклад,  у  моєму  окрузі скорочено від 9 до 13,  немає поштових відділень узагалі.

 

     І ще.  Як ви вважаєте,  чи при проведенні  пенсійної  реформи буде підвищено пенсійний вік?  А то в народі говорять, що пенсійна реформа - це добре, але ж що буде з пенсійним віком?

 

     Прошу відповісти. Дякую вам.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Про поштарів. Пошта не входить до системи управлінської  структури,  тому  виконавча влада не займається цим питанням.  Це пов'язано з господарською діяльністю "Укрпошти", яка повинна це робити.

 

     Шодо підвищення пенсійного віку.  Як ви знаєте,  ми подали до парламенту низку законодавчих  актів,  які  стосуються  соціальних питань.   Гадаю,   парламент  повинен  їх  розглянути  і  прийняти остаточне рішення, а потім будемо працювати.

 

     Підвищувати чи не підвищувати пенсійний вік - на сьогодні  це спірне питання.  Уряд декілька разів розглядав його, і на сьогодні підвищення пенсійного віку є для нас дуже проблематичним.

 

     Щодо статті 19 про кошти на компенсацію заощаджень. Я вважаю, що  потрібно  зібратись  спільно  уряду  і  парламенту з тим,  щоб опрацювати питання,  як бути далі  з  заощадженнями  громадян.  На сьогодні  борг  перед  громадянами  по  заощадженнях становить 132 мільярди гривень.  А річний бюджет на  1999  рік  становить  трохи більше  32 мільйонів гривень.  Навіть якщо з бюджету більше нічого не фінансувати,  окрім як компенсацію заощаджень, на це піде рівно п'ять років.

 

     Тому ми   спершу   повинні  відпрацювати  механізм  погашення заощаджень,  а потім  переходити  до  комплексного  їх  погашення. Гадаю,  це  робота і майбутнього уряду,  хто б там не працював,  і парламенту.  А окремо ніхто не зможе вирішити цього питання - дуже гострого  і  дуже  серйозного  для  нашої  держави,  для економіки взагалі, для наших громадян, особливо похилого віку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безугла. За нею - депутат Сахно.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово Владимиру Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Уважаемый  Валерий  Павлович!   Дача   парламентом   согласия   на назначение  вас или иного кандидата на пост Премьер-министра - это в значительной степени вопрос политический.  Поэтому я  вам  задам простой политический вопрос.

 

     Вот передо  мной  результаты поименного голосования,  которое было проведено утром для  определения  способа  дачи  согласия  на назначение  на  пост Премьер-министра.  Представитель вашей партии Карпов предложил провести голосование по кандидатуре бюллетенями в тайном  режиме.  Это  гарантированно  обеспечило  бы  вам  победу. Фракция  Социал-демократической  партии  Украины   (обединенной), "Відродження  регіонів"  и  фракция  Трудовой  партии  Украины  не поддержали предложение фракции вашей партии.

 

     Не считаете  ли  вы,  что   упомянутые   фракции   и   группа "Відродження  регіонів" таким своим голосованием отказывают сейчас Президенту Украины в политической поддержке?

 

     И не считаете ли вы  необходимым  Президенту  Украины  сейчас взять  слово  для  реплики и попросить,  чтобы Верховный Совет дал согласие на ваше назначение в поименном режиме с тем,  чтобы сразу сформировать большинство в Верховном Совете?

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Ви   задали   для   мене  дуже  непрості запитання.  Але я відповім на  них  відверто.  Я  вже  сказав,  що протягом  двох  тижнів зустрічався з багатьма фракціями і окремими народними депутатами.  І для мене це дало дуже велику  користь.  Я глибше зрозумів процеси, що відбуваються в парламенті, ознайомився з течіями в окремих фракціях,  про що думають ті чи  інші  народні депутати. Одні, мабуть, були щирі, інші, може, не зовсім. Це право кожного, але я людина дуже довірлива, я щоразу довіряю і думаю, що ж далі робити?

 

     Я не  буду  приховувати,  які  процеси відбулися у формуванні фракцій.  Уперше,  коли  ми  зустрілися   одразу   після   виборів Президента    і    почали   говорити   про   підтримку   мене   як Прем'єр-міністра,  тому що про це сказав  Президент  України,  без цього  я  не  мав  права  звертатися за підтримкою,  то домовилися працювати спільно й відкрито.  А найголовніше питання  тоді  було, щоб  я  як  Прем'єрміністр  ні  в якому разі не збільшував фракцію Народно-демократичної партії.  Я таке слово дав  усім,  і  я  його дотримуюся,   фракція   Народнодемократичної   партії   поводиться сьогодні коректно.

 

     Як чинити - це право кожної фракції.  Але я хочу  наголосити, що  ми  повинні  відійти  від  політичної боротьби і стати на шлях економічних перетворень у нашій державі.  І хотів би,  щоб  тепер, коли вибори закінчилися, ми до цього дійшли, створили в парламенті більшість на основі фракцій і почали працювати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сахно. За ним - депутат Задорожна.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   НДП).   Депутатська   група "Яблуко".  Шановний  Валерію  Павловичу!  Після виборів Президента України народ України,  підприємців  найбільше,  крім,  безумовно, сьогодні   вашого   обрання  на  посаду  Прем'єра  (в  чому  я  не сумніваюся), непокоїть питання стабільності грошової одиниці.

 

     У разі  вашого  обрання,  яких  заходів  уживатиме  уряд  для стабілізації  грошового  курсу  і взагалі чи щось робитиме в цьому напрямі?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Уряд постійно виконує  свої  зобов'язання перед Національним банком щодо підтримки грошової одиниці.

 

     Згідно з  Регламентом  проект  бюджету на наступний рік (а ми подали  його  своєчасно  -   15   вересня)   подається   разом   з макроекономічними показниками на 2000 рік.  Ми так подавали проект бюджету і на 1999 рік. Мені хотілося б, щоб усе-таки була подана і програма  грошово-кредитної  політики на наступний рік,  щоб ми її затвердили і працювали в рамках цієї програми,  де особлива  увага була б приділена двом параметрам:  стабільності грошової одиниці і кредитуванню за низькими ставками як приватного сектора економіки, так  і  державного.  Тоді в нас буде менше проблем зі стабільністю грошової одиниці.

 

     Я вважаю,   що   уряд   дотримується   всіх   параметрів    і макроекономічних показників, які були подані до парламенту України у вересні 1998 року.

 

     ГОЛОВА. Депутат Задорожна. За нею - депутат Косів.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция "Громада".  Уважаемый  Валерий Павлович!  Сегодня в Украине каждый день нарушаются права человека,  права граждан,  так как невыплата заработной платы, пенсий, стипендий - это нарушение прав человека, неполучение должного медицинского обслуживания  и  медикаментов  - это нарушение прав человека.  Но самое страшное то,  что сегодня в нашей стране нарушаются права ребенка.  Кроме  детей-сирот  у  нас появилась  такая  категория,  как  социальные  сироты.  Это  дети, которые при живых родителях растут и воспитываются  на  улице,  их используют криминальные структуры.  Единственный в Киеве приют (до 90 мест) не решает проблем трехмиллионного города.

 

     И если мы сегодня по-настоящему не позаботимся  о  детях,  не сосредоточим  особое  внимание на их проблемах,  то для кого же мы создаем материальные и духовные блага в нашей стране,  если  через 10 лет ими просто некому будет пользоваться?

 

     И в  связи  с  этим  я хотела бы вам задать такой вопрос.  Не считаете ли  вы,  что  сегодня  надо  разработать  государственные программы  и не поручать наших детей иностранцам,  под иностранные программы,  а также  создать  специальную  социальную  службу  для детей,  которая  отслеживала бы проблемы наших детей и решала их в кризисных ситуациях, а не так, как это происходит сегодня?

 

     Спасибо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я  коротко  зупинявся  на   демографічній ситуації, яка склалася в нашій державі. Одним з основних елементів Програми діяльності Кабінету Міністрів - програми "Україна-2010" є створення  умов  для  молодих сімей у нашій державі.  Уряд готовий сьогодні внести відповідну  пропозицію  щодо  подальшої  підтримки молодих   сімей.   Така  програма  в  нас  напрацьована  Державним комітетом України у справах сім'ї і молоді, і ми готові тут плідно працювати.

 

     А щодо будинку дітей-сиріт, то, якщо я отримаю від вас листа, я дам відповідне доручення,  звернуся до  мера  міста  Києва,  щоб розглянули це питання.

 

     Я хотів би,  щоб ми навчилися вирішувати питання.  Я визначив чотири пункти,  які ми маємо виконати,  щоб  розв'язати  соціальні проблеми.  Сьогодні  весь акцент роботи і уряду,  і парламенту має бути спрямований  на  поліпшення  соціальних  виплат,  на  виплату заробітної плати.

 

     Перше, що   ми   повинні   зробити,  це  створити  умови  для подальшого  розвитку  і  стабільної  роботи   виробництва   шляхом поліпшення   платіжної  дисципліни,  ліквідації  платіжної  кризи, зменшення  податків,  у   результаті   чого   значно   збільшиться надходження  коштів до Державного бюджету.  На засіданні фракції я наводив приклад, скільки мільярдів сьогодні заборгували тільки дві галузі  -  нафтогазовий  комплекс і енергетика.  Візьмімо плату за електроенергію.  Платили б за електроенергію до 50  відсотків,  ми отримали  б до бюджету трохи більше 3 мільярдів гривень і погасили б повністю заборгованість із заробітної плати у  бюджетній  сфері, погасили б заборгованість із виплати пенсій.

 

     Тому я хочу наголосити,  що ми повинні спільно вирішувати всі ці питання згідно з законодавством і Конституцією України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів. За ним - депутат Гінзбург.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська  область).  Народний  рух  України.   Шановний   Валерію Павловичу! Проблема, яку порушив Володимир Марченко, може, є зараз найсуттєвішою,  бо ми можемо від сьогодні втягтися в "прем'єріаду" так  само,  як  свого часу втяглися у "спікеріаду".  Це буде не на користь ні Верховній Раді, ні Кабінету Міністрів, ні Президентові, тим паче на завершення бюджетного року.  Над цим усім варто було б подумати.

 

     А конкретне запитання таке.  Я цілком  погоджуюся  з  вами  в тому,  що  напрями,  які  ви  визначили  для  нашого виробництва - енергетична галузь,  транспорт, зв'язок і АПК, є головними. Одначе якщо  проаналізувати виконання бюджету за поточний рік і стратегію бюджету на наступний рік,  то належного  фінансового  забезпечення цим  галузям  там абсолютно не передбачено.  Як ви гадаєте вийти з цього становища?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я дякую вам за  запитання.  На  засіданні фракції я пояснював цю систему. У зв'язку з тим що в державі існує проблема неплатежів між суб'єктами господарювання,  то  ми  почали поступово   переносити   фінансування  окремих  галузей  народного господарства на бюджет.  Це неправильно, тому що в бюджеті повинні вирішуватися  питання  фінансування соціальних виплат,  заробітної плати бюджетним організаціям.  А в нас навпаки:  не розраховуються за  електроенергію  - оплачуємо з бюджету за електроенергію.  А не оплачують  за  електроенергію  -  немає  збору   "живих"   грошей, енергетики не можуть розрахуватися за вугілля,  і знову ми платимо з бюджету замість  того,  щоб  суб'єкти  господарювання  передусім виконували свої зобов'язання.

 

     Не сплачуються податки до бюджету

- зростає заборгованість із заробітної плати. Це взагалі природно. Тому  у  зв'язку  з  ситуацією  в  енергетичному  секторі я до вас звернувся стосовно  цього  ще  в  серпні  з  проханням  підтримати позицію уряду щодо амортизаційних відрахувань.

 

     Питання літакобудування,                      суднобудування, сільськогосподарського  машинобудування,  у  цілому  галузі   АПК, забезпечення  паливом у 1999 році ми якраз вирішили за рахунок цих коштів.  Це і будівництво  об'єктів,  які  ми  здали,  -  ювелірна фабрика ("Укрбурштин"),  сірникова фабрика,  багато інших.  Усе це було вирішено за рахунок амортизаційних відрахувань.

 

     Тому, я  вважаю,   насамперед   потрібно,   щоб   проводилася грошовокредитна   політика   в  нашій  державі.  Але  поки  ми  це розкрутимо, потрібно для базових галузей народного господарства (а без  них ми не обійдемось,  це стратегія розвитку нашої економіки, основа  нашої   економіки)   тимчасово   вирішити   питання,   щоб амортизаційні  відрахування  зосередити  і направити на збільшення видобутку газу, нафти, вугілля в Україні для того, щоб забезпечити енергетичну  безпеку держави,  вийти з-під залежності іншої країни світу. Це - на першому місці.

 

     А на другому - агропромисловий комплекс. Я вже говорив, що ми повинні накопичити лізинговий фонд до одного мільярда гривень, щоб фінансувати виробництво  сільськогосподарської  техніки,  технічне переоснащення  сільськогосподарської  галузі.  І  не потрібно буде більше дотувати цю галузь.

 

     Якщо ви мене оберете Прем'єрміністром,  я особисто прийду  до вас у зал і прохатиму,  щоб підтримали цю пропозицію.  І направити кошти  на  будівництво  нових   шахт,   нових   лав,   будівництво енергетичних   об'єктів,   збільшення   видобутку  нафти  й  газу, переоснащення агропромислового комплексу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гінзбург. За нею - депутат Потімков.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Конотоп. Уважаемый Валерий Павлович!   У   меня   к  вам  такой  вопрос.  Если  вас  утвердят Премьер-министром,  вы согласитесь с тем,  что основной  проблемой власти  сегодня  является  то,  что  люди  не  верят в предложения правительства,  Президента? И как эту проблему можно устранить? Ее не должно быть, если начать нормально работать.

 

     Вот я  вчера приехала из Конотопа.  Две недели в городе мрак, нет света.  Включается он  только  с  12  часов  до  6  утра.  Все крупнейшие предприятия стоят, хлебозавод не работает, детские сады закрыты.  Вот этот барьер между властью и  людьми  сегодня  только подрывает экономическую ситуацию в стране.  Скажите,  как из этого выйти?

 

     И в связи с этим я хотела бы задать еще такой вопрос:  нельзя ли  сегодня  переступить  ту  грань,  которая  была до выборов,  и прекратить репрессии?  В частности в  Сумской  области  в  городах Шостке и Кролевце массово увольняют коммунистов.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую  вам  за запитання.  Ви пам'ятаєте, коли я востаннє виступав у цьому залі,  я сказав про те,  що у нас має   бути  розроблена  урядом  і  затверджена  парламентом  єдина програма соціально-економічного розвитку  нашої  держави.  Щоб  не було  конфронтації  стосовно  подальшого  розвитку  нашої держави, потрібен цей основний документ і організаційно-правові заходи,  що будуть  спрямовані  на виконання програмних документів.  Без них у парламенті буде проводитися ця боротьба.  Тому на  перше  місце  я ставив ці документи.  А для того,  щоб їх прийняти, треба створити спільні групи для опрацювання всіх цих питань.  Може, буде 5 чи 10 розбіжностей  щодо  стратегічних  питань,  з яких доведеться дійти згоди чи, можливо, вилучити.

 

     А на другому місці я б поставив питання ідеологічної роботи з нашими людьми.  Ми не розповідаємо людям, що робить уряд. Навпаки, якщо одні якоюсь мірою хочуть розповісти,  то з  іншого  боку  йде повна  конфронтація  щодо тих дій,  які сьогодні потрібно робити в нашій державі.  Я сказав,  що цю проблему я поставив би  на  друге місце.  Треба  пояснювати  людям,  заради  чого ми хочемо провести реструктуризацію економіки,  чому ми хочемо провести реформи,  для чого потрібна адміністративна реформа, для чого потрібно підносити галузь  АПК.  Люди  чекають  від  нас  конкретного  результату   - поліпшення свого життя. Ми повинні пояснювати і терміни, і заходи, яких ми вживаємо. Це основа.

 

     Щодо енергетики  я  вже  наводив  цифри.  Уряд  сьогодні   не відповідає  за  розрахунки  за  електроенергію.  Проте зважаючи на ситуацію,  що склалася в  енергетиці,  ми  повинні  займатися  цим питанням.  Я  вже  розповідав вам на засіданнях фракцій,  що за 11 місяців вироблено електроенергії на 11 мільярдів гривень. Оплатили всього  74  відсотки.  За  решту  електроенергію  взагалі ніхто не платить.  Оплата живими грошима становить 8,1 відсотка.  З початку року  заплатили  891  мільйон  гривень.  До  бюджету не сплатили 3 мільярди гривень. Як же нам утримувати решту галузей? Нам потрібно разом  узятись  за розрахунки саме в енергетичній галузі,  тоді ми знімемо в державі дуже багато проблем.

 

     Щодо репресій.  Президент України зі сцени  Палацу  "Україна" сказав,  що  репресій  не  буде.  І  ми  відповідних доручень щодо репресій,  щоб вони проходили на місцях,  не давали в  уряді.  Всі запитання, які ви задавали на зустрічах у фракціях, я опрацював. Є два-три питання,  які ви конкретно повідомили.  Я  готовий  надалі розглянути ті питання, з якими ви до мене звернетесь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Потімков. За ним - депутат Сінченко.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область).  Уважаемый  Валерий Павлович!  Как вы относитесь к тому, что народ  Украины  вас  сейчас  не  слышит,  нет  трансляции?  Мы пережили информационную блокаду. Она имела свою логику, когда были выборы и основные противники Леонида Даниловича были в этом  зале. Сейчас   вы  призываете  к  конструктивному  сотрудничеству.  Став Премьер-министром,  если вас изберут паче  чаяния,  будете  ли  вы способствовать   возобновлению   трансляции  заседаний  Верховного Совета?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Це  питання  непросте.   Я   вважаю,   що трансляція  з парламенту України повинна бути у вигляді щоденників для того,  щоб інформувати громадян України про  ті  процеси,  які відбуваються  у  Верховній  Раді,  і  надати  можливість депутатам виступити з коротким словом  або  так,  як  побажає  парламент,  у засобах масової інформації.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається депутату Сінченку.  За ним - депутат Ющик.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Донченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Валерий Павлович!  Вы лидер страны не только как Премьерминистр, вы были и являетесь лидером Народно-демократической партии.  Мы помним,  как формировалась ваша фракция в начале работы  нынешнего  парламента. На лояльности к вашей партии были сформированы ваше правительство, главы администраций на местах.  В настоящее время  мы  видим,  что значительная  часть  их  уволена  Президентом  Украины.  Что  это, недоверие к вашей партии?  Какой политический  спектр  сейчас  вас интересует,  из представителей каких политических партий вы будете формировать новое правительство? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос,  более  приземленный.  В  моем   округе   в Кременском районе свет отключают с 18 часов до 20 часов. Вы сейчас сказали, что правительство не отвечает за электроэнергию. Скажите, пожалуйста, отключение электроэнергии - это следствие приватизации Луганскоблэнерго,  от которого вы решили отказаться?  И  конкретно скажите  моим  избирателям,  когда  они  увидят  свет  и  тепло  в домахинтернатах?

 

     Спасибо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Те,  що   я   сьогодні   поєдную   посаду Прем'єрміністра з посадою голови Народнодемократичної партії, мене дуже хвилює.  Я вам кажу про це  відверто.  Справді,  це  серйозне питання.  Раніше  такого,  мабуть,  в  нашій  державі не було.  На засіданнях політвиконкому люди задають кадрові й різні  запитання. І я кожного разу відповідаю, що члени Народно-демократичної партії сьогодні повинні набагато краще працювати,  якщо вони  працюють  в органах  виконавчої  влади,  ніж безпартійні чи представники інших партій,  тому що я сьогодні Прем'єр-міністр.  Я особисто стежу  за тим,    хто    як    працює,    і    пропоную    звільнити   члена Народнодемократичної  партії,  якщо  він  не  відповідає  займаній посаді чи не має професійних якостей. Я жодного міністра чи голову комітету не  запрошував  на  засідання  політвиконкому  або  з'їзд Народнодемократичної  партії.  Якщо сам побажає,  нехай приходить. Жодного разу нікому не казав: вступай в ту чи іншу партію. Я кажу: у  нас  повна демократія.  Сьогодні багато безпартійних працюють в органах виконавчої влади.

 

     Щодо відключення електроенергії.  Воно не пов'язане з тим, що в  Луганській  області  обленерго приватне.  Це загальна система - масові відключення.  Я пояснював,  коли був  у  вас  на  засіданні фракції, що ми запустили на Чорнобильській атомній станції блок (1 мільйон мегават),  але  сталася  аварія  на  першому  контурі,  що спричинила різке відключення блока атомної станції,  він 5 днів не працював.  Поки  ми  запустили  теплові  електростанції,  почалися масові   відключення.   Тепер  ми  після  того,  як  почали  краще розраховуватися (а краще розраховуватися почали в цьому  місяці  в 10 разів,  щоб ви знали, після того як почали робити відключення), додали ліміти по використанню електроенергії,  щоб далі працювати. 22-го  чи  24-го  числа  повинен  бути  запущений блок Рівненської атомної станції і на початку січня місяця ще два блоки Запорізької атомної  станції.  Сьогодні  в державі повинна бути стабільність з електроенергією.  Я ще раз  нагадаю,  що  ми  сьогодні  з  бюджету шахтарям  заплатили  більше  2  мільярдів  гривень.  З бюджету!  А Міненерго  щомісячно  за  нашим  завданням  повинне   платити   30 мільйонів  гривень  за  те  вугілля,  яке  взяло.  А  в цьому році електростанції  візьмуть  у  шахтарів  вугілля  на  2,5   мільярда гривень.  То  треба,  щоб  були  розрахунки,  була проплата,  плюс дотація в бюджеті.  Сьогодні вугільні регіони можуть працювати  на три   порядки   вище.  Тому  я  звертаюся  до  вас  не  просто  як Прем'єр-міністр,  а як людина,  яка розуміється на цьому,  щоб  ви допомогли   нам  навести  порядок,  щоб  не  було  безконтрольного використання електроенергії без розрахунків.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ющик. За ним - депутат Ващук.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область). Дякую. Шановний Валерію Павловичу! Є питання оперативні, звичайно,  поточні (ті,  про які  ви  зараз  говорили,  -  питання електроенергії тощо), є стратегічні. Я поставлю коротко три з них.

 

     Жорсткий монетаризм сьогодні проводиться в нашій державі.  На фінансовому,  грошовому  ринку  гривня   замінюється   доларом   і бартером. Які ви будете здійснювати кроки?

 

     Далі. Відсутність   належного   інвестиційного   клімату.   В середині 90-х років ми за цим  показником  були  на  135  місці  в світі. Яка буде ситуація далі? Яка на сьогодні є?

 

     Третій, надзвичайно    важливий,    соціальний   параметр   - демографічний.  У   нас   найвища   смертність   у   світі   серед працездатного населення. Як тут уряд працюватиме? Це дуже серйозні стратегічні питання.

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую.  Повторіть,  будь   ласка,   друге запитання.

 

     ЧИЖ І.С.  Друге запитання щодо інвестиційного клімату.  Ми за цим показником були на 135 місці у світі в середині 90-х років.

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Я   сказав,    що    без    затвердженої грошово-кредитної політики буде тяжко працювати всім: уряду, нашим громадянам.    Тобто    обов'язково    треба    знати    параметри грошово-кредитної   політики.   Я  вважаю,  що  ми  повинні  вжити спеціальних заходів щодо комерційних банків і створити  умови  для реформування   банківської   системи,  щоб  вона  стала  потужною, відповідальною, спроможною надавати кредит.

 

     Я звернув би вашу  увагу  на  те,  що  сьогодні  ті  суб'єкти господарювання,  які  беруть  кредитні ресурси в нашій банківській системі, в тому числі в іноземних інвесторів, не бажають віддавати ці  кошти.  Тому  у  своїй  доповіді я сказав,  що ми,  як ніколи, повинні   започаткувати   спрощений   механізм   банкрутства   тих підприємств,  які  не виконують своїх зобов'язань перед державою і перед банками щодо кредитних ресурсів, бюджетних коштів тощо.

 

     Але головним   питанням   сьогодні   має   бути   не   тільки затвердження  макроекономічних показників,  як ми це робимо зараз. Ми їх подали,  вони начебто непогані,  однак не вирішують сьогодні кредитування  як  приватного,  так і державного сектора економіки. Тому треба, щоб була грошовокредитна політика.

 

     Щодо інвестиційного  клімату.  Тут  потрібно,  скажімо   так, підсилити законодавчу базу,  яка б сприяла залученню інвестицій. Я вважаю,  що після прийняття закону про розподіл продукції і  низки законодавчих  актів щодо розвитку спеціальних економічних зон,  ми працюємо стабільно,  нормально,  можна і далі так працювати. Але я категорично проти того,  щоб у нас були спільні підприємства,  які мають пільги щодо завезення товарів,  у тому числі підакцизних. Ні один інвестор не прийде в Україну,  поки будуть такі дірки в нашій економіці.

 

     Я хотів би,  щоб ви допомогли поправити законодавство в цьому плані,   щоб  тільки  на  технічне  переоснащення  і  на  розвиток підприємництва можна було залучати такі кредити, а інших пільг щоб не було.

 

     Щодо демографічної ситуації.  Я сказав,  що в нас є програми, де ми передбачаємо надання допомоги  молодим  сім'ям.  Це  система кредитування  молодих  сімей,  допомога на будівництво житла як на селі,  так і в містах,  створення нових робочих місць  за  рахунок малого  і  середнього бізнесу тощо.  Має бути комплексна програма, відповідальні особи,  відповідне  фінансування,  а  без  цього  ми нічого не зробимо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20,  Волинська  область).  Група  "Відродження регіонів",  Аграрна партія України.  Шановний Валерію Павловичу,  мабуть,  ви як ніхто розумієте, що одними організаційними заходами домогтися ефективної роботи    агропромислового     комплексу     складно,     потрібна фінансово-кредитна підтримка.

 

     Чи будете  ви  як  новообраний  Прем'єр (якщо сьогодні будете обраним)  підтримувати  напрацьовану   програму,   яку   розробили аграрний і бюджетний комітети, щодо створення двох кредитних ліній

-    довготермінового    і     короткотермінового     кредитування агропромислового  комплексу?  Бо  всі  інші  механізми  ведуть  до бартеру,  в результаті якого більше половини коштів потрапляють не до  селян,  а  до комерційних структур,  у господарств вимиваються живі обігові кошти. Я прошу чітко відповісти.

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Дякую за запитання. Я хотів би сказати, що за два роки уряд надавав господарствам як грошову допомогу,  так і у вигляді матеріальних ресурсів.  І я  буду  підтримувати  всі  ті проекти,  які спрямовані на кредитування АПК, бо вважаю, що ці дві основні галузі  -  енергетика  і  АПК  -  основа  економіки  нашої держави,  без яких ми ні в якому разі не обійдемось. І у 2000 році ми повинні взагалі перейти на грошову форму розрахунків  суб'єктів господарювання, особливо в АПК.

 

     Я хотів би звернутися до всіх селян: треба навчитися віддавати ті  кредитні  ресурси,  які  ми  надаємо галузі АПК. Це теж для нас дуже велика проблема.

 

     Я вам    наводив   приклад.   Ми   профінансували   закупівлю сільськогосподарської техніки через лізинговий фонд  на  суму  370 мільйонів   гривень.  Повернення  на  сьогодні  має  становити  80 мільйонів гривень,  а повернули близько 2 мільйонів  гривень.  Про яку  систему  кредитування  можна  говорити,  коли  віддаються  ці кредити під 5 відсотків річних?  За таких умов складно  працювати. Тому я хотів би, щоб, як кажуть, любов була взаємна.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,   розпочинаємо  обговорення.  На  виступ  від фракцій записалося 13 чоловік.

 

     Надаю слово депутату Онопенку,  група "Незалежні".  За ним  - депутат  Удовенко.  У  зв'язку  з тим,  що згідно з Регламентом на обговорення відведено 45 хвилин, я прошу виступати по 3 хвилини.

 

     Я ще раз  хочу  нагадати,  що  зустріч  кандидата  на  посаду Прем'єра  відбулася  в  усіх  фракціях.  Якщо залишиться час після виступів від фракцій, я надам слово тим, хто бажає.

 

     Будь ласка.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановні  депутати! Переважна   більшість   членів   депутатської   групи  "Незалежні" підтримує кандидатуру Валерія Павловича Путостовойтенка на  посаду Прем'єра.

 

     По-перше, він  найживучіший  Прем'єр  за період суверенітету. Нагадаю,  що за вісім років незалежності ми мали вісім  керівників уряду. Я, будучи міністром юстиції, працював з п'ятьма, і щороку з кожним із них  ми  починали  зовсім  нові  реформи.  Один  Прем'єр доводив ситуацію до абсурду,  інший не встигав навіть з'ясувати що до чого.  Ніхто ні за  що  не  відповідав,  а  втрачали  громадяни України.  Думаю, у нас сьогодні є шанс покласти край цій суцільній безвідповідальності.  Валерій Павлович пройшов стажування  на  цій посаді. Часу для стажування чергового претендента в нас уже немає. Коней на переправі не міняють.  Потрібно нести відповідальність за ситуацію  в  Україні.  В  умовах  нинішньої жорстокої кризи,  коли країні загрожує банкрутство,  розвалюється енергетика,  коли в нас попереду   важливі   переговори  щодо  реструктуризації  боргів  і прийняття бюджету,  чергова зміна Прем'єра може стати фатальною, а ланцюжок  безвідповідальності ніколи не перерветься.  У народу вже просто  немає  ані  бажання,  ані  можливості  терпіти   соціальні експерименти над собою.

 

     По-друге, не  можна  знову повторити помилку,  що призвела до "спікеріади" і розділитися на табори - на лівих і на  правих.  Нам потрібен  не лівий і не правий Прем'єр,  нам потрібен професіонал, нам потрібен прагматик, який здатен взяти на себе відповідальність за   ситуацію   в  країні  і  сформувати  професійний  уряд.  Саме професійний,  оскільки  відомо,  між  бажанням  бути   і   вмінням працювати - безмежна відстань. Якщо ми знову не знайдемо компроміс і  станемо  заручниками  власних   амбіцій,   нам   загрожує   вже "прем'єріада". А це вже буде не смішно, а трагічно. Я маю на увазі не тільки долю самого парламенту. "Прем'єріада" - це реальний шанс замість  професійного  уряду отримати олігархічний уряд,  основним завданням якого буде виключно поділ пирога в інтересах так  званих груп   економічного  впливу.  Результат  діяльності  такого  уряду відомий наперед: держава-банкрут.

 

     По-третє, зрозуміло,  що   Валерій   Павлович   не   ідеальна кандидатура,  до  нього  в мене і моїх колег з групи "Незалежні" є певні претензії,  вимоги.  Насамперед потрібно  припинити  роздачу наближеним  і обігрітим ласих шматків державного майна.  Головне - формування уряду виключно на професійній основі, провести реальну, не паперову адміністративну реформу. Але ми бачимо, що є вже певні намагання  провести  адміністративну  реформу.  Є  повідомлення  в засобах  масової  інформації,  що треба скоротити Комітет з питань геології та використання надр. Шановні, 0,4 відсотка світової суші займає  Україна,  5  відсотків  корисних копалин!  Невже можна так підходити до цього? Валерію Павловичу, очевидно, треба втручатися.

 

     Президент вніс пропозицію.  І я думаю,  що право Президента - внести,  наше - підтримати.  Ми за те,  щоб підтримати кандидатуру Валерія Павловича Пустовойтенка.

 

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко, фракція Народного руху.

 

     Шановні колеги  народні  депутати,  якщо  комусь  не  цікаво, вийдіть, будь ласка, в коридор і там побалакайте, дайте можливість працювати тим депутатам,  які хочуть працювати. Розглядається таке важливе питання.  Олександре Миколайовичу Карпов,  будь ласка,  не проводьте тут засідання фракції!  Мовчан,  вийдіть,  будь ласка, і поговоріть!

 

     Будь ласка, Геннадію Йосиповичу.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   НРУ). Високоповажний пане Президенте України!  Шановний Голово Верховної Ради!  Шановні  народні  депутати!  Президентські вибори в Україні стали черговим історичним рубежем нашої державності. Незважаючи на те, що з часу здобуття незалежності сподівання українського народу на поліпшення життя не виправдалися,  вибори показали,  що люди не байдужі  до  політичних процесів і свого майбутнього.  Український народ зробив свій вибір,  тепер черга Верховної Ради  довести,  що влада  здатна об'єднати свої зусилля і працювати на благо людей та держави.  Верховна Рада України  не  може  відмежуватися  від  тих негативних  процесів,  що сталися останнім часом в економіці нашої країни.  Фракція Народного руху України буде голосувати за Валерія Пустовойтенка з таких причин.

 

     Президент України отримав вотум довіри українського народу, і його вибір щодо кандидатури Прем'єр-міністра є  відповідальним.  І ми  зважаємо на це.  Валерій Пустовойтенко (і про це свідчить його сьогоднішня доповідь, кваліфіковані відповіді на запитання) здатен вести  продуктивний  діалог  з Верховною Радою України,  сприймати критику і враховувати  зауваження  щодо  діяльності  уряду,  що  є важливим фактором для спрямування спільних дій у русло ефективного реформування економіки і державного будівництва.

 

     Нині діючий уряд не  єдиний  за  часи  незалежності  України, якому не вдалося піднести державу,  і причини цього слід шукати не тільки в урядових кабінетах, а значною мірою і в нас у парламенті.

 

     Фракція Руху  буде   обстоювати   політичну   та   економічну платформу  Народного  руху України,  співпрацюючи з новим урядом і Президентом   України.   Ми   просимо   претендента   на    посаду Прем'єр-міністра  підтримати  такі засади Народного руху України з питань державної політики.

 

     Свої зусилля уряд  має  спрямувати  на  вирішення  внутрішніх соціальних    зобов'язань,    насамперед    підвищення   добробуту українського народу,  що передбачає підвищення рівня оплати праці, пенсійного забезпечення й таке інше.

 

     Необхідне проведення досконалої адміністративної реформи.  На нашу думку,  це першочерговий захід у  діяльності  уряду.  Існуюча система управління повністю збанкрутіла.

 

     І, нарешті,  у  міжнародній  політиці  головним  завданням  є подальша   інтеграція   з   європейськими   та   трансатлантичними структурами  і,  хотів  би  наголосити  на  цьому,  недопущення  в будь-якій формі приєднання до нового  державного  утворення  Союзу Росії і Білорусії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Чотири  фракції  попросили  після обговорення перед голосуванням зробити перерву  на  30  хвилин.  Є пропозиція  дати  можливість  виступити від усіх фракцій,  а потім зробити  перерву,  щоб  провести   консультації.   Після   перерви проведемо голосування. Не заперечуєте? Приймається. Спасибі.

 

     Слово надається депутату Кириленку від фракції "Батьківщина". За ним - депутат Пинзеник.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ  36,  Дніпропетровська  область).   Фракція   "Батьківщина". Шановний   пане  Президенте!  Шановна  президіє!  Шановні  колеги! Фракція уповноважила мене виступити з цього надзвичайно  важливого для  долі  держави  питання.  Відразу скажу,  що наше рішення було прийнято не сьогодні,  а задовго  до  цього  дня.  Ми  підтримаємо кандидатуру Валерія Павловича Пустовойтенка на призначення його на посаду Прем'єрміністра України. Наші аргументи прості і зрозумілі.

 

     Перше. Кандидатура    Валерія     Павловича     Пустовойтенка запропонована   щойно   всенародно   обраним  Президентом  і  наша підтримка його позиції - це перший серйозний і відповідальний крок до порозуміння, конструктиву і консолідації.

 

     Друге. Протягом  трьох років Україна,  як ніяка інша держава, знаходиться в стадії перманентних виборів - спочатку до  Верховної Ради,  місцевих органів влади, а потім і президентських. Коментарі тут,  як  кажуть,  зайві.  Люди  вже   стомилися   від   надмірної політизації  як  суспільного  життя,  так,  на жаль,  і економіки. Країна буквально виснажена цими  перегонами.  Отже,  і  народу,  і державі сьогодні конче потрібні спокій та хоч якась стабільність.

 

     Третє. Радикальна  зміна  уряду  -  це  нові джерела напруги, кадрові  перестановки,  включаючи  регіони.  Як   показує   досвід новітньої історії України, такі зміни не завжди на користь справі, особливо на місцях.

 

     Четверте. Багато наших колег,  і це природно, звичайно хочуть нової  першої  особи  в  уряді,  принципово  нового складу команди Кабміну  і  принципово  нових  підходів.  Але   скільки   ж   часу знадобиться,  щоб  увійти  в  курс справи?  І чи є у нас такий час тепер,  зважаючи на коло і  тягар  тих  проблем,  що  сьогодні  є? Питання, звичайно, риторичне.

 

     І, нарешті,  про  самі проблеми.  Непростий бюджет 2000 року: значний тягар зовнішнього та внутрішнього боргів,  адміністративна та  податкова  реформи,  вузол  злободенних  енергетичних проблем, пенсійна реформа і багато інших, що вже об'єктивно розпочаті. То ж чи маємо право на експеримент "на переправі"? Важко? Так, важко. Є позитив,  є недоліки в роботі уряду і  особисто  Прем'єр-міністра? Так,  є.  Але  й  ми  не  все зробили,  щоб йому було легше.  То ж давайте,  шановні колеги,  відкриємо нову сторінку нашої  історії, сторінку   порозуміння,   конструктиву,   співпраці   та  взаємної відповідальності. Цього очікують від нас наші виборці.

 

     Дякую за увагу і підтримку нашої позиції (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово   надається   депутату    Пинзенику, "РеформиКонгрес". За ним виступатиме депутат Костенко, Рух.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановний Президенте!  Шановні депутати й члени уряду! У жовтні поточного року громадяни України обрали нового  Президента. Ми  можемо  по-різному ставитися до цього вибору,  але ми не маємо права не  поважати  зроблений  вибір.  Логіка  нинішньої  ситуації проста  й  зрозуміла.  За  Конституцією  новообраний Президент має внести  на   затвердження   парламенту   кандидатуру   на   посаду Прем'єр-міністра.   Отримавши   підтримку   абсолютної   більшості виборців,  що взяли участь  у  голосуванні,  Президент  має  право сформувати  уряд  під  реалізацію  своєї  програми  дій,  як би не ставилися до цієї програми різні  політичні  сили.  І  ми  повинні виконати свій конституційний обов'язок.

 

     Фракцію "Реформи-Конгрес"  турбує  та  обставина,  що вже при розгляді даного питання продемонстрована  спроба  зірвати  надання згоди  на  призначення  Прем'єр-міністра.  Окремі політичні сили у Верховній Раді зацікавлені в провокуванні  гострої  парламентської кризи,   наслідки   якої   завдадуть   удару   по   демократії   і парламентаризму в Україні.  І це робиться в той час,  коли Україна стоїть  на  порозі  серйозних фінансових потрясінь,  коли на грані зупинки знаходиться енергетика,  що загрожує  зупинкою  не  тільки багатьох підприємств економіки,  але й об'єктів,  які забезпечують найнеобхідніші потреби наших громадян.

 

     Нас дивує  те,  що  деструктивну  позицію  займають  саме  ті фракції, що заявляли і заявляють про свою підтримку Президента. Як зрозуміти їхню поведінку щодо пропозиції Президента України? Хоча, власне, чого тут дивуватися?

 

     Україна вже не має жодного резерву часу для вагань, постійних пустопорожніх дискусій,  для нерішучості. Фракція "РеформиКонгрес" закликає здорові сили парламенту озирнутися навколо себе, подумати про долю наших співвітчизників,  подумати над тим,  що ми залишимо нашим майбутнім поколінням! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Костенко,  фракція  Руху.  За  ним - депутат Єльяшкевич.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Вельмишановний Президенте! Шановні народні депутати! У зв'язку із розглядом Верховною Радою  питання  про  затвердження Прем'єр-міністра,  фракція Народного руху констатує,  що більшість економічних проблем,  які існують у  нашій  державі,  пов'язані  з довготривалою відсутністю системних реформ, які неможливо провести без узгодженої взаємодії парламенту та уряду.  Лише така  політика взаємодії  законодавчої та виконавчої гілок влади дасть можливість приступити нарешті до формування цілісної національної  економіки, здатної   забезпечувати   потреби  держави  у  готовій  продукції, створити ефективну систему  енергопостачання  з  використанням  як власних  ресурсів,  так і інших альтернативних російським надійних джерел,  розпочати  реформування   села   на   основі   реалізації конституційного права приватної власності на землю, створити умови для  розвитку  підприємницької  діяльності  та  надійно  захистити внутрішній ринок і вітчизняного товаровиробника.

 

     Фракція Народного  руху  вважає,  що  проведення  саме  такої державної політики можливе за умови  створення  у  Верховній  Раді реформаторської  більшості,  здатної  переобрати  ліве керівництво парламенту,  сформувати коаліційний уряд та нести за  нього  повну відповідальність.

 

     Фракція Народного руху дотримується точки зору, що формування нового уряду буде ефективним  лише  після  здійснення  радикальної адміністративної  реформи та призначення на ключові посади в уряді політиків  нової  генерації,  які  розуміють,  що   таке   ринкова економіка  та  демократичні  реформи,  які  не  обтяжені  досвідом керівництва в тоталітарній системі.

 

     Фракція закликає  Президента   докласти   всіх   зусиль   для формування   такого   уряду,  який  здатний  ефективно  протидіяти корупції та зростанню впливовості кланів.  У  свою  чергу  фракція сприятиме  проведенню в Україні такої державної політики,  за якої економічно вигідною стане чесна праця,  а не розкрадання народного добра.

 

     Проведення системних реформ неможливе без узгодженої політики в центрі  й  на  місцях.  У  цьому  зв'язку  фракція  виступає  за необхідність  створення  критичної  маси  реформаторів  у  владних структурах  усіх  рівнів  та  підтримує  децентралізацію  влади  і передачу якомога широких повноважень регіонам.

 

     У міжнародній  політиці  фракція буде підтримувати діяльність уряду,  направлену  на  інтеграцію  України   в   європейські   та євроатлантичні  структури,  і вимагатиме від нового уряду внесення відповідних документів щодо вступу України в ці  об'єднання.  Така політика  України  означає в першу чергу орієнтацію на європейські рівень життя, демократії, соціальні стандарти, розвиток економіки, науки,  культури, без чого ми ніколи не зможемо стати повноправним членом єдиної європейської родини.

 

     На превеликий жаль,  фракція змушена констатувати,  що  уряд, очолюваний  Пустовойтенком,  як і,  до речі,  всі уряди незалежної України,  не зміг не те що реалізувати,  а  навіть  приступити  до формування вищезазначеної політики.

 

     Однак, враховуючи   те,   що   сьогодні  саме  Президент  має відповідні  конституційні  повноваження  щодо  формування  органів виконавчої  влади,  а також підтримку виборцями саме його програми реформ,  фракція  НРУ  буде  голосувати  за  призначення   Валерія Пустовойтенка Прем'єр-міністром нового уряду.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Єльяшкевич,  фракція  "Громада".  За  ним  - депутат Ніколаєнко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! В условиях отсутствия трансляции,  в условиях, когда у нас прошли недемократичные выборы и недемократично избранный Президент  вносит  кандидатуру  Валерия Пустовойтенко на пост Премьерминистра,  мы видим,  как в этом зале затеяна серьезная политическая интрига олигархами.

 

     Если Президент Украины не хочет быть  президентом  олигархов, то  сегодня  он  должен показать себя новым Президентом,  о чем он говорил во время инаугурации,  на которую предварительно пригласил народных   депутатов  по  специальным  билетам.  Уважаемый  Леонид Данилович!  Я  надеюсь,  что  сегодня  мы  не   увидим   молчащего Президента.   Я   надеюсь,   что   позиция  Первого  национального телевизионного  канала,  которая  была  озвучена  сегодня   утром, заключающаяся  в  том,  что Премьерминистр Пустовойтенко не должен подставлять Президента и должен уйти в  отставку,  свидетельствует только   о   том,   что  олигархи  начали  новую  серию  учебы  на президентском посту Президента Кучмы.

 

     Я думаю,  что  хватит  учиться!  Пять  с  половиной   лет   - достаточный срок. И сегодня мы должны услышать от Президента, кого действительно он хочет видеть на должности  Премьерминистра.  Если сегодня  не  проголосуют за Пустовойтенко,  то это означает только одно:  Президент остался старым,  остались интрига,  цинизм, и нет никакой заботы о политическом и экономическом будущем Украины.

 

     Я говорю   это   потому,  что  впервые  в  своей  жизни  буду голосовать  за  Премьер-министра  в  этом  сессионном   зале.   За Премьер-министра  будут  голосовать и члены фракции только потому, чтобы   дать   возможность   Президенту   взять   на   себя    всю ответственность за ситуацию в государстве,  показать на деле,  что действительно  он  может,  чего  действительно  он  хочет  и  чего действительно он и не хочет, и не может.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається   депутату   Ніколаєнку,   фракція Соцпартії. За ним - депутат Бандурка, фракція НДП.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська  область).  Шановні  народні  депутати!  Шановний Президенте!   Шановні   члени   уряду!   Фракція  виборчого  блоку Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр)  в  основу  своєї діяльності  завжди  клала  конструктивізм,  інтереси  українського народу.  Ми не раз пропонували конкретні шляхи виходу з кризи.  Ми пропонували  це  в  проекті  Основних  засад соціально-економічної політики,  який розглядав  уже  цей  склад  Верховної  Ради  майже півтора   року   тому.  Проектом  передбачалося  за  чотири  етапи оздоровити економіку,  зробити життя громадян достойним людини. На жаль,  більшість  у  Верховній  Раді провалила тоді прийняття цієї програми.

 

     В ході минулих  президентських  виборів  наш  кандидат  також запропонував   новий  курс,  затверджений  з'їздом  Соціалістичної партії України.  Його підтримали на  виборах  майже  три  мільйони виборців. Реалізація цього курсу позбавила б Україну тих бід, яких нині зазнають наші люди.  Я  маю  на  увазі  енергетичний  колапс, зростання цін,  зупинення виробництва,  зубожіння людей,  особливо людей старшого віку.

 

     Нині ситуація змінилася. Президентом обраний Леонід Кучма (як він  обраний,  ми знаємо),  йому й реалізовувати свої передвиборні обіцянки.  А їх,  особливо стосовно соціальної  сфери,  пенсійного забезпечення,  реформування  системи  заробітної  плати  в освіті, медицині,  як,  до речі,  і щодо боротьби з корупцією,  було  дуже багато.

 

     Соціалісти завжди  виступали  проти  гасла  "чим  гірше,  тим краще".  Об'єктивно ми перебуваємо в опозиції до влади.  Але  наша позиція  буде  конструктивною.  Як  правильно каже мій колега Іван Чиж:  "Хоч  влада  наша  і  завтра,  але  рятувати  мусимо   людей сьогодні".

 

     Ми розуміємо,  що уряд є виконавцем волі Президента. До речі, нинішній уряд працював без програми  два  роки.  Тому,  щоб  зняти протиріччя   між   гілками  влади,  Соціалістична  партія  України пропонує Президенту,  як це передбачено  Конституцією,  внести  на розгляд    Верховної    Ради   України   проект   Основних   засад соціально-економічної   політики.   Ми   готові   дати   конкретні пропозиції   щодо  врятування  економіки,  відродження  сільського господарства не шляхом розграбування колгоспів і деколективізації, торгівлі  землею,  а  шляхом  паритету цін,  підтримки села і таке інше,  як лікувати енергетичну  галузь,  щоб  на  порозі  третього тисячоліття   діти  не  вчили  уроки  при  свічках.  У  нас  є  ці пропозиції.

 

     Шановні колеги! Нині Верховна Рада України повинна затвердити Прем'єрміністра.  Ми розуміємо,  що сьогодні відбувається дійство, відбувається змагання груп впливів,  кланів.  До  речі,  всі  вони підтримували  Президента  на  виборах.  У  Леоніда  Даниловича,  я погоджуюся з Олександром Єльяшкевичем, є сьогодні всі козирі, його прихильників  у  залі більше половини.  Захоче Президент,  щоб був обраний Валерій Павлович,  - він буде обраний.  Тоді  не  потрібно буде  шукати винних,  як кажуть:  "Взявся за гуж,  не кажи,  що не дуж". Ми заважати більшості в цьому не будемо.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Бандурка,   фракція   Народно-демократичної партії. За ним - депутат Марченко.

 

     БАНДУРКА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 175, Харківська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Статтею 113 Конституції встановлено, що Кабінет Міністрів України  відповідальний  перед  Президентом  України  та підконтрольний  і  підзвітний  Верховній  Раді  України  у  межах, передбачених Конституцією.  Таким чином, посада Прем'єр-міністра є тією  складовою,  що  поєднує  діяльність глави держави,  уряду та законодавчого органу держави - Верховної Ради України.

 

     Наша згода   на   призначення    Прем'єр-міністром    Валерія Пустовойтенка  може  бути  кроком  до порозуміння і співпраці двох гілок влади: виконавчої і законодавчої. Відмова призведе до нового витка  протистояння,  чого не хочуть наші виборці,  весь народ та, сподіваюсь,  політичні сили,  представлені в  парламенті.  Фракція Народнодемократичної  партії  в  парламенті  підтримує  пропозицію Президента  та  закликає  Верховну  Раду  України  дати  згоду  на призначення Пустовойтенка Валерія Павловича Прем'єр- міністром.

 

     Нам відомо,  що  в  політичних  кулуарах  розглядалися й інші потенційні кандидати на посаду Прем'єр-міністра.  Безумовно,  вони мають свої достоїнства,  але для роботи на посаді Прем'єр-міністра найбільш підготовленим сьогодні  є  саме  Пустовойтенко.  Він  має досвід    роботи    в    народному   господарстві,   в   місцевому самоврядуванні,  центральному апараті і, нарешті, безпосередньо на посаді Прем'єр-міністра.

 

     Валерій Павлович  відомий у міжнародних колах.  Ним підписано цілий ряд важливих для України міждержавних угод.  Він  є  головою Ради  голів  урядів  країн СНД.  Це його уряд практичними справами довів свою життєздатність і підтвердив свою стабільність порівняно з попередніми урядами найдовшим терміном роботи.

 

     Уряд Пустовойтенка  є  за  що  критикувати.  Але  й не бачити зрушень на краще не можна:  реальне скорочення  заборгованості  із соціальних   виплат  і  пенсій,  має  місце  приріст  продукції  в промисловості, є фінансова стабільність.

 

     Валерій Павлович  Пустовойтенко  не  тільки   професіонал   у виробництві,  економіці  і  політиці,  він  приваблює  як людина - толерантний,    завжди    врівноважений,    терплячий    до    тих несправедливостей,   яких  зазнає  як  Прем'єр  з  боку  і  нашого депутатського корпусу, і засобів масової інформації, і опозиції. І віддамо  йому  належне,  сам  він  нікого не ображає,  намагається знайти порозуміння і злагоду.  Я б сказав  так:  Пустовойтенко  не вдає  з  себе вождя і не надуває щоки,  він має твердий характер і завжди проявляє принциповість, коли мова йде про інтереси народу і держави.

 

     Президент вважає,    що    уряд    має    очолювати   Валерій Пустовойтенко.  Давайте підтримаємо пропозицію  Президента.  Своєю згодою   на  призначення  Пустовойтенка  ми  підведемо  риску  під протистояннями,  перегорнемо  сторінку  минулого  і  розпочнемо  з чистого   аркуша.   Суспільство   втомилося   від  протистояння  і конфліктів у вищих ешелонах влади.

 

     За результатами виборів є  переможці,  але  не  повинно  бути переможених. Від виборів ми всі виграли. Ми показали всьому світу, що ми - демократична держава,  що ми господарі у  своєму  домі,  з нами  можна мати справу.  Затягування процесу формування уряду все ускладнить.  Закінчується рік,  складні зимові умови,  енергетичні проблеми - це вимагає нашої зваженості.

 

     Я вважаю  доцільним  перед  голосуванням  зробити перерву для консультацій між  фракціями.  Шановні  народні  депутати,  давайте проголосуємо за!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Марченко,  від прогресивних соціалістів.  За ним - депутат Гавриш, "Відродження регіонів".

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! В течение девяти лет после запрета Коммунистической  партии  Украины,  после того   как   ее   передовые   отряды   возглавили  так  называемые демократические процессы и пошли в бизнес и требовали  усиления  и ускорения   реформ,   -  в  течение  девяти  лет  я  в  этом  зале предупреждал,  что такие реформы приведут к уничтожению страны,  к остановке производства, вырождению нашего народа.

 

     Однако каждый   раз,   когда   формировалось   правительство, предлагалась программа, лозунг был один и тот же - тот, который мы услышали из уст Тигипко,  из уст нынешнего Президента - еще больше необходимо  ускорить  процесс  реформирования.  Когда  я   провожу встречи или прием по личным вопросам,  ко мне приходят люди, как и ко многим из вас,  и спрашивают:  "Владимир Романович,  как  можно прожить   на  пенсию  в  24  гривни?  Как  можно  прожить  на  эту минимальную заработную плату?  Когда будут  работать  предприятия? Когда  сельское  хозяйство  начнет  работать нормально?" Пользуясь случаем,   я   эти   вопросы   передаю   Президенту   Украины    и Премьер-министру.  Помогите  не только ответить на эти вопросы,  а решить эти жизненные проблемы.

 

     Посмотрите, что происходит в Украине.  Вот  у  меня  перечень продуктов  питания.  Это  нормы потребления мяса,  хлеба,  молока, которые являются основой для  утверждения  минимальных  социальных нормативов, утвержденных международным правом, нашей Конституцией, но они не выполняются. Президент об этом молчит, Премьерминистр об этом  молчит,  депутаты  Верховного  Совета  опускают  головы и не видят,  что  в  стране  проводится  политика   геноцида.   Мы   не поддерживали  эти  реформы.  Мы предлагали,  что нужно сделать для того, чтобы вывести страну из кризиса.

 

     Постоянные отношения   с   Международным   валютным   фондом. Уважаемые депутаты, я хочу еще и еще раз напомнить и в присутствии Президента:  мы теряем страну. Государство - это структура власти, которая  обязана  выполнять  внутреннеэкономическую  и  социальную функции.  Через ратификацию  договоров  с  Международным  валютным фондом  мы теряем суверенитет государства.  Международный валютный фонд  определяет,  какая  будет  бюджетная  политика,   социальная политика.  Доллар эксплуатирует нашу страну.  И то, что мы обязаны Америкой делать в качестве реформ, - не что иное как окончательная распродажа страны и нашей земли. Нужно признать, что за девять лет этих реформ страну распродали, разворовали и пропили. Наша фракция не  будет  поддерживать  такие  реформы  и голосовать за структуры исполнительной власти под эти реформы.

 

     Мы не встречались с Премьерминистром  Пустовойтенко,  считаем это   не  нужным.  Мы  не  будем  голосовать  за  Премьер-министра Пустовойтенко,  как  и  за  любого  другого.  Мы  хотим   обратить внимание,  что  в  стране  нарушены все принципы демократии.  Идет деградация,  увольняют  людей,   проводится   политика   геноцида. Поэтому,   уважаемые   депутаты,   уважаемый   Президент,  давайте соберемся на закрытом заседании и  скажем  правду  друг  другу.  И после  того  как  мы  определим,  в  какое плавание направили наше государство,  с какими перспективами,  мы найдем  взаимопонимание, примем решение.

 

     А сейчас  я  прошу поставить на голосование предложение нашей фракции о поименном голосовании,  чтобы каждый депутат не прятался за непоименное голосование или за какими-то бюллетенями, а открыто сказал,  поддерживает он этот курс реформ,  это правительство  или нет. Прошу голосовать поименно. Это можно и нужно делать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Гавриш,  "Відродження  регіонів".  За  ним - депутат Зінченко.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Глибокоповажний пане Президент! Шановні колеги! Україна вже зробила свій виважений вибір  на  користь  курсу  Президента  Леоніда  Даниловича  Кучми. Сьогодні ми,  народні депутати, маємо визначитися щодо кандидатури на  посаду  Прем'єрміністра,  чи  буде   ним   Валерій   Павлович. Незважаючи  на  жорстку  критику,  якій не раз піддавалися уряд та Прем'єр-міністр у цій залі,  ми вважаємо,  що Валерій  Павлович  є достойною кандидатурою на цю посаду, що підтверджується і рішенням Президента внести його кандидатуру на затвердження парламентом.

 

     Причина гальмування реформ не в особистості,  а в  збереженні моделі  виконавчої  влади,  яка не допускає до управління державою представників різних політичних сил і  є  номенклатурно-апаратною. Якраз підміна міністерського правління суто радянським апаратним і губить позитивні ініціативи урядовців,  максимально бюрократизуючи владу.

 

     Із звітів уряду видно, що в 1997- 1999 роках  вдалося  досягти  певної  стабільності  в  економічній ситуації,  але,  по  суті,  це  є стабілізацією і темпів падіння - падіння валового внутрішнього продукту, падіння інвестицій, обсяги яких   скорочуються  кожного  року  на  6-8  відсотків.  Вочевидь, передумов  для  економічного  зростання  поки  що   не   створено. Несприятливе    інвестиційне   середовище   пригнічує   активність підприємств і  призводить  до  хронічного  невиконання  Державного бюджету.

 

     Слід зазначити,  що  уряду довелося працювати у важких умовах вже  збудованої  фінансової  піраміди  ОВДП  та  спричиненої   нею фінансової кризи.  З кризи уряд вийшов достойно,  але краще було б спрогнозувати і зменшити її руйнівні наслідки.

 

     До того,  що у діях  уряду  відсутня  стратегія,  причетна  і Верховна  Рада.  Ми  не розглянули ні Програми діяльності Кабінету Міністрів,  ні Національної програми  "Україна-2010",  знявши  тим самим відповідальність як із себе, так і з уряду.

 

     Сьогодні вже немає сумніву, що для просування вперед на шляху реформ Прем'єр-міністр повинен мати підтримку суспільства,  і перш за  все  отримати  довіру  більшості  Верховної  Ради  та  бути її виразником.  Разом із Президентом та парламентською більшістю  він має сформувати суто професійний уряд.  Спільно вони мають взяти на себе  не  лише  політичну,  але  і  юридичну  відповідальність  за реформи,  отже,  за  долю  України,  бо,  як сказав Жан-Жак Руссо: "Законодавча влада - серце держави, а виконавча - її мозок".

 

     Саме виходячи  з  волі  народу  України,  який  підтримав  на виборах  курс Президента,  треба створити спільну програму реформ, програму  реальну,  професійну  і  чесну,  треба   закінчувати   з сепаратними  угодами,  ситуативними  компромісами  і з політичними іграми.  Час  відходити  від  декларативних   планів   і   пошуків грандіозних суспільних змін.

 

     Сьогодні українське  суспільство  має  свідомо  піти на певні жертви заради здійснення реформ.  Але тільки тоді,  якщо це будуть реальні  реформи,  а  не  косметичне латання дірок у старій свитці України.

 

     Рішучі кроки  нам  потрібні,  як  повітря,  але  вони   мають здійснюватися   відкрито   і   бути  підконтрольними  українському суспільству.  Ми вимагаємо,  щоб новий Прем'єр-міністр почав діяти рішуче   та  жорстко  у  проведенні  адміністративної  реформи  та дерегуляції економіки.  Але всі рішення мають бути обгрунтованими, всі   наслідки  спрогнозованими,  всі  проекти  законів  досконало відпрацьованими.  Тільки  в  такому  разі  можна  сподіватися   на узгодження    позицій   різних   політичних   сил   та   підтримку парламентської більшості.

 

     Члени депутатської групи "Відродження регіонів", які найбільш тісно   вплетені  в  кризові  реалії  розбудови  молодої  держави, невід'ємно поєднані зі своїми виборцями,  не  раз  зустрічалися  з Валерієм  Павловичем  і  обговорювали  думку  про  підтримку  його кандидатури на посаду Прем'єрміністра. Сподіваємося, що сьогодні в цій залі ми приймемо виважене і потрібне Україні найкраще рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зінченко, соціалдемократи (об'єднані). За ним

- депутат Богословська.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Вельмишановний  пане Президенте! Шановні народні депутати! Переконаний, що вже на цьому етапі  ми,  народні  депутати,   повинні   продемонструвати   свою здатність  до прийняття відповідальних політичних рішень.  Фракція СДПУ(о) не  менше,  ніж  інші  парламентські  фракції,  усвідомлює недоліки  та  упущення  в діяльності уряду,  який очолював Валерій Павлович Пустовойтенко.  Ми добре пам'ятаємо,  як важко складались відносини між Кабінетом Міністрів та Верховною Радою.

 

     Разом з тим Валерій Пустовойтенко зумів уперше за весь період існування незалежної України  зберегти  стабільним  протягом  двох років  персональний склад уряду та розв'язувати складні економічні проблеми.

 

     На жаль,  протягом  цього  етапу  саме   Верховна   Рада   не демонструвала   переконливого   бажання  налагодити  конструктивну роботу ані з урядом, ані з Президентом.

 

     Безумовно, уряд   і    Прем'єр-міністр    не    могли    бути застрахованими  від помилок в умовах кризи,  в умовах нестабільної економіки.  Так само,  як не може уникнути їх у подібній  ситуації будь-який інший політик, адже більшою мірою ці помилки пояснюються перехідним  характером  економіки,  недоліками  в  роботі  органів виконавчої  влади,  неповною  та  недосконалою законодавчою базою, рудиментами адміністративно-командної системи управління тощо.

 

     Україна, на  жаль,  усі  роки  незалежності  змушена   долати серйозні труднощі. І хоча ці негаразди мають об'єктивний характер, керівник уряду зобов'язаний нести персональну відповідальність  за наслідки.  Політик,  який  обіймає таку посаду,  в будь-якому разі стає  заручником  ситуації,  завжди  ризикує  своєю  політичною  і людською репутацією.

 

     На думку    фракції,    вибираючи   кандидатуру   на   посаду Прем'єрміністра України, нам необхідно водночас у цілому визначити принциповий  характер  взаємодії  парламенту і нового уряду,  нашу депутатську  позицію   щодо   політичного   курсу,   проголошеного новообраним  Президентом.  Усі ми незалежно від політичних амбіцій та  ідеологічних  концепцій  повинні  чітко   усвідомлювати   нашу колективну відповідальність.

 

     Ми вважаємо,  що  єдиним  можливим результатом дій виконавчої влади  можуть  стати  істотні,  рішучі  та  незворотні  економічні перетворення, які б привели до позитивних зрушень у державі.

 

     Українське суспільство  не  може  далі  залишатися заручником недосконалої організації влади,  її нестабільності, непередбачених політичних крайнощів та непрофесіоналізму. Тому фракція вважає, що діяльність   уряду   повинна   бути   мінімально    політизованою, максимально  результативною  і,  підкреслюю,  зрозумілою для всіх. Адже як  зрозуміти,  як  можна  створити  законодавче  поле,  коли загальна  вартість  пільг на рік у державі становить 165 мільярдів гривень? Не можна навіть уявити цю цифру!

 

     Конструкція державної  влади  має  спиратися  на  рішучі  дії обраного народом Президента та створеної не ситуативної,  а сталої парламентської  відповідальної  більшості.  Усі   програми   уряду повинні бути предметними і соціально зорієнтованими.

 

     Переконаний, треба   дати   можливість   уряду   та  Прем'єру працювати,  не ставлячи щосесії  питання  про  довіру  й  недовіру уряду. Сильним і стабільним керівником уряду може бути тільки той, хто буде досить впливовим на Заході, впевнено розв'язуючи проблеми зовнішніх  боргів,  хто  відкриває енергетичні "крани" на Сході та вміє налагодити конструктивну роботу у своєму власному домі.

 

     Яким би не був результат нашої дискусії щодо  кандидатури  на посаду  Прем'єра,  нести  відповідальність за результати будемо ми всі разом.

 

     Фракція СДПУ(о) уважно й відповідально розглянула питання про затвердження керівника уряду.  Нашу позицію ви добре знаєте,  вона відома.  І члени фракції, і голова партії висловлювалися в засобах масової  інформації  однозначно  з  цього  приводу  - на підтримку Валерія Пустовойтенка.  Ми підтримуємо кандидата,  який відповідає вищенаведеним  критеріям  і  висунутий  на  цю  посаду Президентом України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Богословська, фракція Трудової партії. За нею

- депутат Симоненко.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська  область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый   Президент! Уважаемое правительство!  Все вы,  наверное, знаете поговорку: "Що занадто,  то не  здорово".  Вот  у  меня  телеграмма,  подписанная коллективом Торговицкого детского сада Кировоградской области. Эта телеграмма,  как  и  шестьдесят  девять  других  телеграмм,   была направлена депутату Сергиенко. Он попросил меня об этом сказать.

 

     Все шестьдесят девять телеграмм содержат одинаковый текст.  И коллектив детского садика просит депутатов поддержать  кандидатуру Пустовойтенко  Валерия  Павловича  на  должность  Премьер-министра Украины.

 

     Валерий Павлович,  дорогой,  нас  с  вами  связывают   давние хорошие  отношения.  И  мне очень жаль,  что вам или вашей команде приходится прибегать к подобного рода методам  убеждения  народных депутатов.

 

     А теперь я хотела бы сказать о следующем. Здесь, к сожалению, очень многие делают вид,  что они занимаются политикой.  Наверное, настал  тот  момент,  когда  в  Украине  все  должны  быть  крайне ответственны за судьбу нашего народа. И говорить сейчас о том, что кандидатура  Премьер-министра  будет поддержана в любом случае без обсуждения только потому,  что ее  выдвинул  всенародно  избранный Президент, наверное, было бы неправильно. Вы прекрасно знаете, что Леонид  Данилович   обладает   качеством,   которое   не   оспорит практически  никто  из  тех,  кто  его  знает:  он верен друзьям и порядочен.  И эти качества вызывают  большое  уважение.  Но  нужно отдавать   отчет  в  том,  что  Кабинет  Министров,  возглавляемый Валерием Павловичем  Пустовойтенко,  это  тот  Кабинет  Министров, который, к сожалению, за 2,5 года не смог выполнить обязательства, которые на себя брал.

 

     Я хочу вам напомнить,  что,  вступая в должность в июле  1997 года,  Валерий  Павлович  выделил  основные параметры деятельности правительства,  и этими параметрами были административная реформа, структурные   изменения  в  промышленном  производстве,  борьба  с коррупцией и уменьшение налогового пресса.

 

     А сейчас что мы имеем?  Ни для кого не секрет, что ни одна из этих  задач  не была выполнена этим Кабинетом Министров,  при всем уважении к многочисленным  попыткам  улучшить  деятельность  всего народнохозяйственного комплекса страны.

 

     К сожалению,  темные  улицы городов сегодня свидетельствуют о том,  что   не   решены   структурные   вопросы   в   промышленном производстве,   не   решены   тяжелейшие   для   Украины  проблемы топливно-энергетического комплекса.  Рост  цен  на  хлеб,  дефицит муки,  подсолнечного  масла,  жиров  в Украине,  кризисы с сахаром свидетельствуют  о  том,  что  не  начаты  и  не   проводятся   те структурные   изменения  в  сельском  хозяйстве,  которые  сегодня являются крайне необходимыми для Украины.

 

     Далее. Беспрецедентный рост числа убыточных предприятий, рост неплатежей  по  налогам в Государственный бюджет свидетельствуют о том,  что нынешняя налоговая политика и  те  предложения,  которые поступают   от  Кабинета  Министров  по  реформированию  налоговой политики, не решают этих проблем в народнохозяйственном комплексе.

 

     Да, сегодня, поскольку народ поддержал Президента, мы обязаны поддержать  его  стремление  улучшить  жизнь  людей.  Но мы должны сказать,  что  для  этого  новый  Президент  должен  иметь  нового Премьер-министра и новую команду.  Это должны быть прагматики, это должны  быть  люди,   которые   связаны   прежде   всего   честью, достоинством и стремлением улучшить жизнь народа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Симоненку Петру Миколайовичу.  За ним

- депутат Кононов.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Фракція комуністів розглядає питання про  призначення  Пустовойтенка,  виходячи  не  з його обіцянок та побажань,  а з позицій конкретних наслідків  його  роботи  на  цій посаді.

 

     Дії уряду   в  основному  були  деструктивними  або  хибними, окреслені  напрями   подальшого   соціальноекономічного   розвитку України   непереконливі   і   безперспективні.   Така   оцінка   є відображенням  стану   справ   в   економіці,   який   інакше   як катастрофічним   назвати   сьогодні  не  можна.  Реальний  валовий внутрішній продукт порівняно з 1996  роком  знизився  майже  на  6 процентів;    виробництво   продукції   сільського   господарства, капітальні вкладення - на 20,6 процента.  Доходи зведеного бюджету в  доларовому  еквіваленті  за цей період знизилися в 3,5 раза,  а доходи одного жителя - в  3,3  раза.  Державний  борг  різко  зріс відносно  валового  внутрішнього  продукту.  Борги  із  заробітної плати,  пенсій збільшилися  майже  вдвічі.  Кількість  безробітних збільшилася в 1,8 раза.

 

     Соціально-економічна криза     в    Україні    поглиблюється. Загострюються    і    ускладнюються    процеси    реструктуризації суспільства, його майнового розшарування. Різко падає рівень життя громадян,  який  є  основним  показником,  індикатором   державної політики.

 

     Цивілізований внутрішній   ринок   не  сформований,  відсутня науково обгрунтована промислова політика.  Село відкинуте в  епоху середньовічного феодалізму.  Немає цільного та осмисленого підходу до середнього та малого  підприємництва,  відсутні  чіткі  правила поведінки  суб'єктів  господарювання  і  механізми  їх  взаємодії. Непрозорість   товарного   обміну,    особливо    це    стосується енергоносіїв, приховує величезне шахрайство в державі.

 

     Дії Пустовойтенка  на посту Прем'єрміністра призвели до того, що Україна опинилась у фінансовій борговій  ямі.  Треба  ще  нижче пригинатись  сьогодні  перед  Міжнародним валютним фондом,  вимоги якого  спрямовані   проти   українського   народу,   на   знищення національної економіки,  розвал промисловості, вугільної галузі та електроенергетики,  сільського  господарства,  підвищення  цін  на житлово-комунальні послуги,  приватизацію стратегічно важливих для держави об'єктів,  знищення соціальних  гарантій  тощо.  Президент разом  з  урядом  задовольнив  уже  і  головну вимогу Міжнародного валютного  фонду  -  пустили  землю  в  ринковий  обіг,   знищуючи практично   колективні   сільськогосподарські  підприємства.  Хіба незрозуміло,  що внаслідок такої політики,  негативні оцінки  якій можна  продовжувати  давати  й  далі,  стан економіки нагадує стан тяжко- хворого.  Не може  бути  сьогодні  і  "здорових"  грошей  у державі.  Сьогодні  взагалі  важко  зрозуміти,  яка  в нас грошова одиниця -гривня, долар чи умовна одиниця.

 

     Є також аксіомою,  що соціальноекономічна ситуація в  державі визначає  не  тільки  умови  життя  людей,  а  й стан національної безпеки.    Уряд    самоусунувся    від    питань     забезпечення обороноздатності країни, боротьби з корупцією і злочинністю. І вже у відділі  кадрів  у  Вашингтоні  підказують  офіційній  делегації України,  яких посадових осіб,  яких михайловичів треба прибрати з оточення Президента.  І це якраз наслідки того,  що ніхто не  веде боротьби з корупцією.

 

     В Україні  немає  жодної  сфери  суспільного  життя,  жодного сектора економіки,  де були б досягнуті якісь успіхи. По жодному з питань,  внесених  на  День  уряду,  не  було прийнято позитивного рішення.

 

     Виходячи з цього,  рішення фракції  комуністів  однозначне  - Пустовойтенко  не може бути Прем'єром,  бо неспроможний виконувати передбачені для цієї високої відповідальної посади  обов'язки.  Це він довів, перебуваючи на цій посаді з 1997 року.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат   Кононов...   Депутат   Самойленко,   голова комітету, від фракції зелених.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Леоніде Даниловичу!  Шановні народні депутати!  За домовленістю з Віталієм Миколайовичем Кононовим буду виступати я, Юрій Самойленко - голова Української екологічної асоціації "Зелений світ", фракція зелених.

 

     Я хотів би сьогодні  на  такому  важливому  нашому  засіданні згадати, що ми зробили за ці два роки і що нам потрібно зробити на майбутні два  роки.  З  приходом  фракції  зелених  до  парламенту з'явилися нові напрями діяльності, які були підтримані і народними депутатами,  і  урядом.  Ми  розпочали  будівництво  артезіанських свердловин  на  Сході  і  Півдні  України в екологічно небезпечних місцях.  Ми проголосували за це і виділили в бюджеті 25  мільйонів гривень. Дев'ять свердловин уже будуть введені в дію.

 

     За підтримки  уряду ми змогли вдвічі збільшити посадку лісів, поставлені проблеми збереження лісосмуг на Півдні України.  Ми  не повинні забувати,  що колись наша держава була пустинною і пустиня може відновитися.

 

     Дуже важливою залишається проблема надзвичайних ситуацій.  Ви пам'ятаєте,  які  ми мали складнощі з ліквідацією наслідків повені на  Закарпатті.  Ми  в  цьому  залі  проголосували  за   виділення додаткових  коштів  на  ліквідацію  наслідків  стихійного  лиха на Закарпатті і пам'ятаємо,  як разом з урядом ми там  працювали,  як працювало  там  Міністерство  з  питань надзвичайних ситуацій і як виділялися на ці проблеми кошти.

 

     Завдання, яке  стоїть  перед  нами,  -  надзвичайно   важливе завдання. Ми бачимо, як часто хворіє населення України, наші діти, і тому поставили перед собою безпрецедентне  завдання,  яке  треба вирішити в Держбюджеті 2000 року - загальна вітамінізація дитячого населення України. Ви кажете: "Можливо, вони просто голодні". Так, можливо, вони не доїдають, можливо, це вплив екологічної ситуації, але те,  що дітки не отримують вітамінів,  значно зменшує їх  опір негативному  впливу навколишнього середовища.  Тому ці проблеми ми вирішували разом з урядом у цьому залі.

 

     Я хотів би також у порядку критики сказати Валерію Павловичу. Шановний  Валерію  Павловичу!  Пам'ятаєте,  як  ми  розмовляли про співпрацю Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і неурядових організацій,  фракцій,  комітету?  Але,  на жаль, наші звернення з такого  елементарного  питання,  як  надання   права   громадським екологічним  інспекторам  перевіряти  екологічні  порушення,  були проігноровані нинішнім міністерством і вже протягом 3-4 місяців ми пробиваємося в Кабінет Міністрів, Міністерство юстиції, але скрізь цього не хочуть чути.

 

     І ще одне питання.  Ми з  вами  через  декілька  днів  будемо приймати  малу  конституцію  міст  України.  Це  концепція сталого розвитку населених пунктів.  Я  хотів  би,  щоб  отут  ми  з  вами порозумілися,  підтримали  і  концепцію сталого розвитку населених пунктів  України,  і  концепцію  сталого  розвитку  України.  Отут закладені  й  механізми  вирішення тих проблем,  які постали перед нашою державою.

 

     Фракція буде  підтримувати  пропозицію  про  призначення   на посаду Прем'єр-міністра України Валерія Павловича Пустовойтенка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Із  15 фракцій і груп виступили від 14.  Слово надається Президенту  Леоніду  Даниловичу  Кучмі.  Будь ласка.

 

     КУЧМА Л.Д., Президент України. Шановні народні депутати! Я не збираюся сьогодні вступати в дискусію з приводу  деяких  виступів. Не час для цього.  Але я хотів би нагадати всім,  що є Конституція України - Основний Закон,  і не забувайте про ту відповідальність, яку  ви  також  несете згідно з цією Конституцією,  бо перекладати відповідальність на Президента і на уряд -  це  вже  не  нове,  це старе, треба від цього відмовлятися і шукати можливість конкретної співпраці. Це перше.

 

     Друге. Я ще  раз  хочу  всім  сказати  і  підкреслити,  що  я усвідомлено, обдумано подавав пропозицію про призначення на посаду Прем'єр-міністра Валерія Павловича  Пустовойтенка.  І  ще  раз  це підтверджую перед цим шановним товариством.

 

     Тому в  мене  одне  прохання - підтримати кандидатуру Валерія Павловича.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Як   ми   і   домовилися, оголошується перерва до 13 години 20 хвилин.

 

     (П і с л я  п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо пленарне засідання.  Прохання до народних депутатів зайняти свої робочі місця.

 

     Шановні колеги!  Перед тим як провести голосування,  хочу  ще раз  зачитати  пункт  2 постанови Верховної Ради від 10 липня 1996 року.

 

     "Рішення про надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра  України  приймається на засіданні Верховної Ради України картками в режимі непоіменного голосування".

 

     Питання, які піднімалися  депутатами  від  фракції  НДП,  від фракції прогресивних соціалістів,  ми з вами розглянули, поставили на голосування.  Вони не набрали достатньої кількості голосів, щоб бути включеними до порядку денного.  Тому я ще раз нагадав пункт 2 постанови.

 

     Я просив  би  підготуватися   до   голосування.   Ставлю   на голосування   пропозицію   про   надання   згоди   на  призначення Прем'єр-міністром   України   Пустовойтенка   Валерія   Павловича. Голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Таким чином, процедурно ми всі питання вирішили.

 

     Оголошується перерва на 15 хвилин.

 

      (П і с л я  п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Прошу   зайняти   робочі   місця. Продовжуємо пленарне засідання. Я розумію, що однакового настрою у всіх - народних депутатів,  членів уряду, запрошених не може бути, тому що кожний має свою точку зору,  думку, бачення. Але ми з вами і  конституційно,  і процедурно розглянули подання Президента щодо надання згоди на призначення Прем'єра абсолютно чітко та виважено. І  виступи всіх представників фракцій були абсолютно об'єктивними. Ви самі розумієте, що кадрові питання ніколи на переголосування не ставилися і не будуть ставитись. Це чітко визначено.

 

     Шановні колеги!  Ми  з Президентом щойно ще раз розглянули це питання.  Президенту потрібен якийсь час - день, два для того, щоб переосмислити  ситуацію,  яка склалася,  та визначитися щодо нової кандидатури.  І десь  не  пізніше  ніж  завтра  -  післязавтра  ця кандидатура буде внесена Президентом на розгляд Верховної Ради для надання згоди на призначення Прем'єра.

 

     Тому ми домовилися таким чином.  Якщо завтра  чи  післязавтра буде подана кандидатура,  за ці дні розглянути її у фракціях, дати можливість кандидату підготуватися і наступного вівторка внести це питання на розгляд Верховної Ради.

 

     А зараз,   враховуючи  те,  що  час,  відведений  на  ранкове засідання, вичерпано, оголошується перерва до 16 години.