Стенограма пленарного засідання

02 грудня 1999

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  2  г р у д н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  362   народних   депутати.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Слухаємо доповідь міністра фінансів України про хід виконання Державного бюджету України за 1999 рік та про використання  коштів резервного   фонду.   Доповідає   міністр  фінансів  Мітюков  Ігор Олександрович.

 

     Поки Ігор Олександрович іде,  маю вам сказати,  що  буквально годину  тому  одержав  подання  Президента  стосовно  кандидата на посаду Голови Кабінету Міністрів Пустовойтенка Валерія  Павловича. Ми  направили  документи  в  усі  фракції,  комітети.  Прохання до керівників фракцій внести пропозиції, коли ви хотіли б зустрітися, щоб Секретаріат склав відповідний графік. А завтра, якщо буде така потреба,  я хотів би зустрітися з керівниками фракцій тут поруч, у протокольному залі,  о 12 годині.  Обміркуємо ваші пропозиції щодо графіка зустрічей фракцій з кандидатом на посаду  Голови  Кабінету Міністрів. І дати затвердження, безперечно.

 

     А зараз прошу уваги.

 

     МІТЮКОВ І.О., виконуючий обов'язки міністра фінансів України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Питання  стану  виконання  Державного  бюджету,  що  розглядається сьогодні,  тісно пов'язане із загальною  економічною  ситуацією  в Україні.  Підсумки  розвитку  народного господарства України за 10 місяців поточного року  свідчать,  що  завдяки  вжитим  заходам  в основному      вдалося      подолати     наслідки     минулорічної серпнево-вересневої   кризи,   зламати   негативні   тенденції   у виробництві насамперед промислової продукції.

 

     Уперше за період після другого кварталу 1998 року відмічено зростання на  піввідсотка  реального  валового внутрішнього  продукту до відповідного кварталу попереднього року. Номінальний обсяг валового внутрішнього  продукту  за  10  місяців цього  року  становив  103,7  мільярда,  у  жовтні - 11,3 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,   одну   хвилиночку.   Шановні колеги!  Це  ж  інформація  не  для  мене і заступників,  це - для Верховної Ради.  Я прошу,  хто бажає слухати -  слухайте,  хто  не бажає - вийдіть поговоріть за межами залу.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Уперше  за  останні два роки у вересні і жовтні 1999 року порівняно з вереснем і жовтнем  попереднього  року  мало місце зростання валового внутрішнього продукту відповідно на 4,6 і 2,7 відсотка.  Факторами,  які сприяли цьому,  є помірна інфляція, зусилля,   які  докладав  уряд  для  збільшення  доходів  бюджету, забезпечення поточних виплат, зменшення частки бартеру, досягнення позитивного сальдо у зовнішній торгівлі товарами та послугами.

 

     Виробництво промислової  продукції  має  чітку  тенденцію  до зростання починаючи з травня 1999 року.  Реальне зростання обсягів промислової продукції за січень-жовтень становить 3,1 відсотка,  а за жовтень порівняно із жовтнем попереднього року - 10,2 відсотка. У жовтні порівняно з попереднім місяцем збільшили випуск продукції майже 43 відсотки промислових підприємств.

 

     Незважаючи на   певну   стабілізацію   обсягів   промислового виробництва,  здійснення конкретних дій для забезпечення виконання доходної частини бюджету,  ситуація у фінансовій  сфері  продовжує залишатися   складною.   Значних  обсягів  досягли  неплатежі  між підприємствами  в  умовах  значної  дебіторської  і  кредиторської заборгованості.

 

     Фінансова політика  держави  з початку року спрямовувалась на забезпечення відповідності державних витрат надходженням коштів до бюджету,   їх   концентрації  на  пріоритетних  напрямах  розвитку економіки, адресності в наданні соціальної допомоги непрацездатним верствам населення.

 

     Перш ніж перейти до характеристики конкретних показників,  що відображають  стан  виконання  бюджету,  дозвольте  нагадати,   як проходив  процес  розгляду  і  затвердження  основного фінансового плану держави на 1999 рік.  А він,  як відомо, проходив у жорсткій дискусії  навколо двох питань,  а саме:  питання об'єктивності при визначенні  обсягу  доходів  та  видатків  Державного  бюджету  та питання  розрахунків,  які  визначають  взаємовідносини Державного бюджету з бюджетами адміністративнотериторіальних утворень.

 

     Позиція Комітету  з  питань   бюджету   і   тих,   хто   його підтримував,  полягала  в тому,  що доходи зведеного бюджету мають бути збільшені до 45 мільярдів гривень  і  повинні  бути  створені максимально  сприятливі  умови для місцевих бюджетів навіть шляхом необгрунтованого збільшення показників доходів Державного бюджету. Уряд наполягав на реальних доходах і збалансованому співвідношенні Державного та місцевих бюджетів.

 

     На жаль,  незважаючи  на  те,  що  тоді  було  знайдено   ряд компромісних  рішень,  обсяг  Державного  бюджету  все ж таки було значно завищено. Так, Державний бюджет України на поточний рік був затверджений по доходах у сумі 23,9 мільярда гривень.  Крім цього, законом були затверджені енергетичні субвенції місцевим бюджетам у сумі  5,2 мільярда гривень,  джерелами покриття яких,  по суті,  є доходи Державного бюджету.  Також була прийнята стаття 43  закону, яка  дала  можливість  здійснювати  видатки  на утримання збройних формувань понад затверджені асигнування  шляхом  взаємозаліків.  З урахуванням  зазначеного,  загалом  доходи Державного бюджету були визначені Верховною  Радою  України  в  сумі  майже  30  мільярдів гривень.

 

     Тому, розглядаючи сьогодні стан виконання бюджету, ми повинні розуміти,  що його планові показники  не  є  тими,  що  подавалися Кабінетом   Міністрів.  Звідси  й  підсумки  виконання  Державного бюджету ми  маємо  розглядати  як  спільні  результати  діяльності законодавчої та виконавчої влади.

 

     Складається враження,   що   цього   року   ситуація  починає повторюватися,  але  масштаби  ще  більші.  Свідченням   цього   є пропозиції  бюджетного комітету щодо проекту Державного бюджету на наступний рік.

 

     Які ж головні підсумки виконання Державного  бюджету?  За  10 місяців   поточного  року  до  Державного  бюджету  надійшло  15,4 мільярда гривень,  тобто  виконання  становило  65,5  відсотка  до річного  плану.  У  вказаному  періоді  до  бюджетів  усіх  рівнів надійшло 25,6 мільярда гривень,  що  становить  24,7  відсотка  до обсягу  валового  внутрішнього  продукту.  Порівняно з аналогічним періодом  1998  року  номінальні  доходи  як  зведеного,   так   і Державного  бюджету збільшилися відповідно на 3,9 мільярда гривень і на 3,4 мільярда гривень.  Проте  порівняно  з  планом  Державний бюджет не отримав надходжень на суму 2,4 мільярда гривень.

 

     Головні причини невиконання бюджету по доходах.

 

     Перша. Внесення змін до чинного законодавства після прийняття Закону України про Державний  бюджет  України  на  1999  рік,  які призвели   до  зменшення  надходжень.  Прийняття  Верховною  Радою України 14 законів про внесення змін щодо ставок акцизного збору і ввізного  та державного мита,  оподаткування прибутку підприємств, прибуткового  податку  з  громадян,  податку  на  додану  вартість призводить  до недоотримання цього року доходів у загальній сумі 3 мільярди гривень.

 

     Друга причина, на якій треба наголосити,

- незадовільний    фінансовий   стан   підприємницьких   структур, наявність тіньових  потоків  фінансових  і  товарних  ресурсів  та недостатня  система  контролю  за  рухом  готівки через банківські структури.

 

     Протягом січня-серпня  поточного  року   збитково   працювали більше половини підприємств. Сума допущених ними збитків становила 7 мільярдів 296 мільйонів гривень. Найбільше збиткових підприємств і  організацій - у галузях транспорту і зв'язку (66 відсотків),  у сфері матеріально-технічного постачання  і  збуту  (62  відсотки), житловокомунального  господарства (60 відсотків),  будівництва (56 відсотків).   Загальна   сума   кредиторської    і    дебіторської заборгованості   за  станом  на  1  жовтня  цього  року  становила відповідно 219 і 165 мільярдів гривень.  За оцінками  Держкомстату України  у  серпні  цього  року  питома  вага готівки поза банками становила 43,6 відсотка.

 

     Наявність значної заборгованості платників податків і  зборів перед  бюджетом - це третя причина.  Недоїмка порівняно з початком року зросла на 15 відсотків (на 1,5 мільярда гривень) і за  станом на 1 листопада цього року досягла 11,2 мільярда гривень.

 

     У загальній  сумі заборгованості недоїмка з податку на додану вартість становить 45 відсотків (це 5 мільярдів гривень),  податку на  прибуток  підприємств  - 25,4 відсотка (2,8 мільярда гривень), акцизного збору - 5 відсотків (555,7 мільйона гривень) та з  плати за землю - 3,4 відсотка (379,8 мільйона гривень).

 

     Але треба  відзначити,  що  починаючи  з квітня сума недоїмки стабілізувалася і до жовтня зменшилася на 0,5 мільярда гривень.

 

     Четверта причина  невиконання  доходної  частини  бюджету   - неповне     погашення     сум     реструктуризованої    податкової заборгованості, яка була визначена відповідним законом України від 5  червня  1997  року.  За січень-жовтень 1999 року підприємства і установи погасили фактично лише 46 відсотків,  або  106  мільйонів гривень.  Несплачена  реструктуризована  податкова  заборгованість становить 298 мільйонів гривень.

 

     П'ята, дуже  важлива,  причина  -  це   наявність   бартерних операцій.    За   січеньвересень   поточного   року   промисловими підприємствами реалізовано продукції на 69,7 мільярда гривень,  із неї  на 23,3 мільярда гривень,  або 33,4 відсотка,  - на бартерних умовах.  Найбільша питома вага бартерних операцій у  промисловості будівельних  матеріалів  (майже  70  відсотків),  нафтохімічній  і хімічній  промисловості  (44,7   відсотка),   машинобудуванні   та металообробці      (41,6      відсотка),     деревообробній     та целюлознопаперовій промисловості (39,2 відсотка).

 

     Характеризуючи стан  виконання  доходної  частини  бюджету  в розрізі  окремих  джерел  надходжень,  треба  мати  на увазі таке. Передусім  це  доходи,  які  були   збільшені   при   затвердженні Державного бюджету, але проблема в тому, що наш із вами збільшений прогноз  не  справдився.   До   цієї   категорії   слід   віднести відрахування  від  плати за транзит природного газу (за 10 місяців цього року ми не доотримали 1 мільярд 73 мільйони гривень), ввізне мито  (мінус  659,5  мільйона гривень),  рентну плату (мінус 208,3 мільйона гривень),  державне  мито  (недонадійшло  106,6  мільйона гривень).

 

     Але я  хочу  нагадати  вам,  що  саме з названих податків при затвердженні бюджету на 1999 рік план доходів був збільшений майже на 950 мільйонів гривень.

 

     Причиною низького  рівня  надходжень до бюджету рентної плати та відрахувань від плати за транзит газу, як і в попередні роки, є винятково  низький  рівень розрахунків споживачів газу.  При цьому спостерігається тенденція до погіршення внутрішніх розрахунків  за спожитий  газ.  Якщо  в 1997 році рівень оплати газу становив 59,7 відсотка, у 1998 - 50 відсотків, то за 10 місяців 1999 року - лише 38,4  відсотка.  Заборгованість  споживачів лише за природний газ, спожитий у цьому році,  за даними НАК "Нафтогаз України" становить понад 3,9 мільярда гривень.

 

     Уряд вживає зараз заходів для поліпшення стану розрахунків за спожиті енергоносії та з  бюджетом.  На  це  спрямовані  положення прийнятих   у  серпні  і  вересні  цього  року  постанов  Кабінету Міністрів,  якими  НАК  "Нафтогаз  України"  дозволено  в  рахунок погашення  поточної  заборгованості з платежів до бюджету передати Міністерству фінансів природний газ на суму 237 мільйонів  гривень для  подальшої  передачі  його  Пенсійному  фонду  та  установам і організаціям, що утримуються за рахунок бюджету.

 

     Такі заходи дадуть можливість поліпшити стан розрахунків, але вони  не  вирішать  проблеми  надходження  до бюджету платежів від нафтогазового комплексу.  Цього можна досягти,  лише  забезпечивши розрахунки,   як   кажуть,   живими  грошима,  уникаючи  будь-яких залікових схем.

 

     На жаль,  прийняття в Законі про Державний бюджет на поточний рік  статті 45 щодо енергетичних субвенцій,  на нашу думку,  стало однією з причин погіршення розрахунків  за  енергоносії.  Хоч  цей механізм    і    створив   деяку   можливість   погашення   старої заборгованості,  проте в кінцевому  підсумку  ми  маємо  зростання нової недоїмки по підприємствах нафтогазового комплексу.

 

     Подивіться самі.  Якщо  на  початок  року  заборгованість НАК "Нафтогаз України" з усіх платежів становила 2,7 мільярда гривень, то  на 1 листопада поточного року вона досягла близько 4 мільярдів гривень.  Не  зменшується  і  заборгованість  бюджетної  сфери  за енергоносії.

 

     Я акцентую на цьому увагу,  оскільки тепер знову пропонується передбачити  залікові  схеми  розрахунків  за  енергоносії   всієї бюджетної сфери,  я підкреслюю, всієї бюджетної сфери, сформувавши для цього спеціальний фонд.  На нашу  думку,  це  крок  назад  від ринкових   перетворень.  Прозорим  може  бути  лише  бюджет,  який виконується  грошима,  а  не  взаємозаліками,   навіть   коли   ці взаємозаліки здійснюються через банківські рахунки.

 

     Якщо таке   рішення  буде  прийняте,  то  це  може  остаточно зруйнувати  систему  розрахунків  за  енергоносії,  ціноутворення, відсторонить  розпорядників  бюджетних коштів від відповідальності за  економне  їх  витрачання.  Тому  можна  вести  мову  лише  про одноразовий  захід у бюджеті 2000 року з погашення заборгованості, яка утворилася на початок року, і ні в якому разі не поширювати це на поточні платежі, бо ми можемо отримати таку саму ситуацію, як і в цьому році:  бюджетні установи  свідомо  не  будуть  платити  за енергоносії, розраховуючи на взаємозаліки за підсумками року.

 

     Значне недонадходження до бюджету ввізного мита від суб'єктів підприємницької  діяльності  пояснюється   насамперед   зменшенням загального обсягу імпорту в Україну.  Так, за даними Держмитслужби тільки  за  січень-вересень  поточного   року   показник   імпорту скоротився  порівняно  з  відповідним періодом минулого року на 22 відсотки.  Це  значною  мірою  зумовлено  негативними   наслідками фінансової  кризи,  яка  в  другому півріччі минулого року охопила майже всі країни СНД,  а також заходами, спрямованими на обмеження імпорту    окремих    товарів   з   метою   захисту   вітчизняного товаровиробника.

 

     На ситуацію  з  виконанням  надходжень  ввізного  мита  також значною  мірою  негативно  вплинуло  здійснення імпортних операцій окремими підприємствами з  іноземними  інвестиціями,  які  ввозили великі  обсяги  підакцизної і високоліквідної продукції без сплати податків (у тому числі і ввізного мита).

 

     Так, за  даними  Держмитслужби   від   здійснення   імпортних операцій  окремими  підприємствами з іноземними інвестиціями,  які ввозять  високоліквідну  продукцію   без   сплати   податків,   за січень-вересень цього року сума мита, що не надійшла до Державного бюджету,  становить  442  мільйони  гривень,  або   75   відсотків надходження  мита  за  цей  період.  І  це  без  урахування акцизу (приблизно 246 мільйонів гривень) та ПДВ (590 мільйонів  гривень), тобто загальна сума - майже 1 мільярд 300 мільйонів гривень.

 

     Виконання плану надходжень державного мита за 10 місяців лише на  56  відсотків  пояснюється  завищенням  плану  цього  платежу. Нагадую,  що  при  поданні  проекту  бюджету  уряд  пропонував  ці надходження в сумі 177 мільйонів гривень. Верховна Рада затвердила 299  мільйонів,  явно переоцінивши можливості мати ці надходження. Тому тепер маємо  недовиконання,  і  уряд  ніяким  чином  не  може вплинути на цю ситуацію.

 

     Окремо хочу   підкреслити,   що  позитивне  рішення,  яке  ви прийняли   нещодавно   стосовно   врегулювання    сплати    акцизу підприємствами  з іноземними інвестиціями,  безумовно,  наступного року позитивно вплине на збільшення надходжень до бюджету  по  цій позиції.

 

     До другої частини доходів, виконання яких не забезпечується в поточному році,  належать податки і  збори,  щодо  яких  Верховною Радою  протягом  бюджетного  року  були прийняті рішення про зміну ставок чи порядку їх стягнення.  Введення в дію після затвердження Державного  бюджету  лише  чотирьох законодавчих актів призвело до втрати доходів у поточному  році  загалом  на  суму  2,1  мільярда гривень.  Це відомі вам закони. Зокрема, внесення змін щодо сплати акцизного збору і ввізного мита та порядку сплати акцизного  збору призвело  до зменшення надходжень до бюджету на суму 500 мільйонів гривень;  списання та реструктуризація  податкової  заборгованості платників  податків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом  на 1  січня  1999  року  -  близько 500 мільйонів гривень.  Понад 600 мільйонів  гривень  не  надійде  внаслідок  прийняття  Закону  про внесення  змін  до  статті 11 Закону України про податок на додану вартість, яким передбачено ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного  виробництва  в  момент  перетину митного кордону без сплати  податку  на  додану  вартість,  а  через  зменшення   бази оподаткування  згідно  з  Законом  про  гербовий  збір ми втратимо приблизно 500 мільйонів гривень.

 

     Висновок можна  зробити  один:  не  варто  вимагати   повного фінансування передбачених бюджетних видатків, приймаючи закони про зменшення доходної  частини  бюджету.  Якщо  Верховна  Рада  своїм рішенням  хоче полегшити окремим галузям чи платникам зобов'язання сплачувати  податки,  то  одночасно   своїм   рішенням   необхідно полегшити  і  зобов'язання  держави  проводити видатки.  Це вимога закону.

 

     Сказане не означає,  що Кабінет Міністрів бездіяльно ставився до  мобілізації  джерел  бюджетних  доходів.  З  метою виправлення негативної ситуації,  що склалася з  виконанням  доходної  частини Державного  бюджету,  у  кінці серпня - на початку вересня Кабінет Міністрів  прийняв  ряд  постанов,  якими   встановлено   завдання відповідним  міністерствам і відомствам щодо покращення діяльності конкретних галузей народного господарства,  збільшення  надходжень до  бюджету  та  затверджено на вересеньжовтень 1999 року завдання скорочення  заборгованості  з   податків,   зборів   (обов'язкових платежів)   до  Державного  бюджету  шляхом  реалізації  ліквідної продукції та надання послуг.

 

     Видатки Державного  бюджету  за  10  місяців  поточного  року виконані  в сумі 17 мільярдів 100 мільйонів гривень,  що становить 68,1 відсотка до річного плану.

 

     На жаль,  невиконання доходної частини Державного бюджету  не дає можливості в повному обсязі фінансувати затверджені видатки. У цих умовах уряд проводив і проводить витрачання коштів, виходячи з пріоритетів,  визначених  Законом про Державний бюджет на поточний рік.  Насамперед - це соціальні виплати,  передбачені в  захищених статтях.

 

     Із захищених  статей в першочерговому порядку забезпечувалося фінансування заробітної плати з нарахуваннями,  стипендій,  пенсій та   інших  соціальних  виплат.  Щодо  фінансування  решти  статей видатків, у тому числі й захищених, то напрями використання коштів визначалися головними розпорядниками коштів самостійно.

 

     Якщо загальний рівень виконання видаткової частини Державного бюджету,  як уже зазначалося,  становив 68  відсотків  до  річного плану,  то  видатки  по  окремих  захищених статтях профінансовані таким чином:  на оплату праці з нарахуваннями на заробітну плату - 82,8 відсотка, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - 86,2 відсотка.

 

     Говорячи про  пропорційність  фінансування,  треба  мати   на увазі,  що  питома  вага  соціальних  виплат  у  загальних обсягах асигнувань по різних напрямах видатків неоднакова,  а  тому  мають місце розбіжності в рівні фінансування.

 

     Так, вище середнього рівня за 10 місяців здійснені видатки на утримання органів державного управління - 72 відсотки  до  річного завдання;  на  соціальний  захист  та  соціальне забезпечення - 81 відсоток;   на   заходи,   пов'язані   з   ліквідацією   наслідків Чорнобильської катастрофи, - 69,2 відсотка.

 

     Одночасно нижче середнього рівня виконання Державного бюджету здійснені видатки,  наприклад,  на фінансування судової влади  (52 відсотки),      фундаментальних      досліджень     і     сприяння науково-технічному   прогресу   (43    відсотки),    правоохоронну діяльність  і  забезпечення  безпеки держави (67 відсотків) та ряд інших.

 

     Але я  хочу  ще  раз  наголосити,  що  Міністерство  фінансів здійснювало  пропорційне  виділення  коштів  Державного бюджету на фінансування захищених статей: де питома вага цих статей вища, там і  вищий  рівень  виконання.  Тому  порівнювати,  наприклад,  стан фінансування органів державного управління і судової влади взагалі некоректно,  бо  в органах державного управління заробітна плата з нарахуваннями становить майже 80  відсотків  усіх  видатків,  а  в судовій владі - 50 відсотків.

 

     Першочергово забезпечуючи   фінансування   захищеної   статті "Заробітна плата", ми маємо різний рівень фінансування. Тому треба розуміти,  що  теза  про  пропорційність  фінансування і наявність захищених статей при виконанні бюджету,  який  недовиконується  по доходах, входять у суперечність.

 

     Якщо здійснювати  фінансування,  наприклад,  судової  влади і державного  управління  на  однаковому  рівні,  то  в   державному управлінні   зростатиме   заборгованість   із   зарплати,  а  суди будуватимуть нові адмінприміщення, що теж потрібно, але в скрутній ситуації,  я  думаю,  можна  трохи  зачекати.  Пропорційність  має визначатися економічною, а не функціональною структурою видатків - це дуже важлива теза.

 

     У поточному  році  нам  вдалося значно покращити фінансування поточних соціальних  виплат.  За  10  місяців  поточного  року  ці виплати  профінансовані  майже  на 83 відсотки,  тоді як за цей же період минулого року вони були профінансовані лише на 72 відсотки. Цьому  сприяло введення обмежень щодо фінансування непершочергових видатків згідно зі статтею 42 Закону України про Державний  бюджет України на 1999 рік.

 

     Уряду вдалося  здійснити  також  радикальні кроки в погашенні заборгованості  із  заробітної  плати  та  соціальних  виплат.  На покриття   заборгованості   минулих  років  із  заробітної  плати, грошового забезпечення, стипендій та інших соціальних виплат за 10 місяців 1999 року з Державного бюджету спрямовано кошти в сумі 664 мільйони гривень при тому,  що були забезпечені повністю і поточні виплати.

 

     Для порівняння лише скажу,  що за відповідний період минулого року на покриття заборгованості було спрямовано практично в десять разів  менше  -  лише  65  мільйонів  гривень  -  при фінансуванні поточних соціальних виплат у  цілому  лише  на  80  відсотків.  Ця різниця, думаю, говорить сама за себе.

 

     Особлива увага   при   виконанні  бюджету  в  поточному  році приділяється вугільній галузі.  З початку року видатки  Державного бюджету на цю галузь профінансовано в сумі 1 мільярд 329 мільйонів гривень,  що  майже  на  300  мільйонів  гривень  більше,  ніж  за відповідний   період   минулого  року.  Крім  того,  вугледобувним підприємствам системи  Мінвуглепрому  перераховано  285  мільйонів гривень   в   оплату   за  вугільну  продукцію,  відвантажену  для закладання до державного резерву.

 

     Слід також врахувати,  що наприкінці минулого та в  поточному році   прийнято  ряд  рішень  щодо  списання  та  реструктуризації заборгованості       вугледобувних,       вуглепереробних       та шахтовуглебудівних підприємств до Державного бюджету та Пенсійного фонду,  а також  щодо  проведення  заліків  простроченої  взаємної заборгованості    підприємств   електроенергетики   та   вугільної промисловості.  Це дозволило здійснити в поточному році  додаткове непряме  фінансування  вугільної промисловості в сумі 1,8 мільярда гривень.

 

     Урядом опрацьовується  також   механізм   проведення   заліку заборгованості відповідно до статті 10 Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про Державний бюджет України на 1999   рік,   якою   передбачається   проведення   заліку  частини заборгованості (недоїмки) суб'єктів  господарювання  по  податках, зборах  (обов'язкових  платежах)  до Державного бюджету України за станом  на  1  січня  1999  року  в  рахунок  погашення  фактичної заборгованості   вугледобувним  підприємствам  на  цю  дату  понад асигнування,  передбачені законом, але не більш як на 1,5 мільярда гривень.

 

     Виконання цієї   статті   дозволить   зменшити   кредиторську заборгованість   вугледобувних   підприємств    Держлісгоспу    за поставлений  ліс,  Мінтрансу  за  надані  послуги  з  перевезення, Мінпромполітики за отримане обладнання та зменшить  внутрігалузеву заборгованість.  Уже  проводяться  взаємозаліки в межах узгодженої суми  недофінансування  за  минулі  роки  з   Державного   бюджету Мінвуглепрому (285 мільйонів гривень).

 

     Тобто урядом зроблено й робиться все можливе для стабілізації вугільної промисловості.  Та  лише  за  рахунок  бюджетних  коштів вирішити  проблему  вугільної  галузі  неможливо.  Тому  Кабінетом Міністрів розроблено програму фінансового оздоровлення та розвитку галузі.  При  розгляді  проекту  бюджету  на  2000  рік  необхідно вирішувати не тільки проблему збільшення  коштів  на  фінансування вугільної   галузі,   але  й  проблему  кінцевого  результату  від вкладання цих коштів,  а також ефективного використання  виділених асигнувань.

 

     На жаль,   тільки   за   9  місяців  поточного  року  із  446 перевірених  підприємств,  установ  і  організацій  у   220   було встановлено  незаконні  і  проведені  не  за цільовим призначенням витрати на загальну суму 112,3  мільйона  гривень,  у  тому  числі недостачі  й  розкрадання державних грошових коштів і матеріальних цінностей на суму 30,3 мільйона гривень.  Крім того, виявлено інші порушення фінансової дисципліни на суму 174,9 мільйона гривень, із них загальна сума завищення бюджетних  асигнувань  і  неправомірно одержаних бюджетних коштів становить 71,5 мільйона гривень.  Тут є великі резерви для економного витрачання бюджетних  коштів  і  для того, щоб гроші потрапляли туди, куди вони призначені.

 

     Ще одним  важливим  напрямом  спрямування  бюджетних коштів у звітному періоді був агропромисловий комплекс.  З  метою  сприяння вчасному  проведенню весняно-польових робіт Кабінетом Міністрів ще 10 грудня 1998  року  було  прийнято  Постанову  про  забезпечення сільськогосподарських  товаровиробників  матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році.  На виконання передбачених  нею заходів  потреба  фінансових ресурсів становила понад 1,4 мільярда гривень.  Оскільки таких  коштів  у  бюджеті  не  було,  визначені постановою    питання    розв'язувалися   як   шляхом   зворотного фінансування,  так і шляхом відстрочення  платежів  до  Державного бюджету   на  вартість  поставлених  пальномастильних  матеріалів, мінеральних  добрив,  засобів  захисту  рослин,  нафти,   газового конденсату та природного газу.

 

     Завдяки вжитим  заходам  укладено  угоди  на  поставку нафто- продуктів для  села  на  суму  610  мільйонів  гривень,  проведено розрахунки  за  поставлені  нафтопродукти та мінеральні добрива на суму майже 390  мільйонів  гривень,  у  тому  числі  56  мільйонів гривень     грошовими    коштами,    спрямовано    на    придбання сільськогосподарської техніки 112,3 мільйона  гривень  за  рахунок амортвідрахувань  і  33,2  мільйона  гривень за рахунок повернення бюджетної позички.

 

     Крім того,  за рахунок тимчасово залучених коштів  резервного фонду  Кабінету  Міністрів  30  мільйонів  гривень  використано на закупівлю запасних частин і ремонт  сільськогосподарської  техніки та  118  мільйонів  гривень - на закупівлю нафтопродуктів з нафти, видобутої з українських нафтових родовищ.

 

     Не слід також забувати, що починаючи з 1998 року сума коштів податку на додану вартість,  яка утворюється з оборотів  від  реалізації  молока  і  молокопродуктів,  м'яса  і м'ясопродуктів   у   підприємствах   м'ясомолочної  промисловості, спрямовується на підтримку  тваринницької  галузі.  Минулого  року сума  нарахованих  дотацій  становила 246,9 мільйона гривень,  а в цьому  році  на  зазначену  мету  буде  спрямовано  приблизно  300 мільйонів гривень.

 

     Позитивною ознакою  виконання  бюджету цього року є той факт, що за підсумками 10 місяців дефіцит  бюджету  дотримано  майже  на запланованому  на  цей  період  рівні  -  1  мільярд 470 мільйонів гривень і  він  повністю  профінансований  за  рахунок  внутрішніх джерел.  При  цьому  держава  погашає  зовнішні борги і забезпечує скорочення  заборгованості   по   заробітній   платі   працівникам бюджетної сфери.

 

     Взагалі в  поточному році уряд доклав надзвичайних зусиль для того,  щоб стабілізувати ситуацію з державним боргом. Детально про це я вам нещодавно доповідав на Дні уряду. Хочу лише зазначити, що такий напрям необхідно зберегти  і  в  наступному  році.  В  уряді небезпідставно  виникає  стурбованість  з  приводу пропозицій щодо відмови від виплат за  державним  боргом  або  їх  скорочення.  За методикою  планування  видатки  на обслуговування державного боргу суттєво відрізняються від видатків  на  інші  програми  і  заходи. Головною  відмінністю  є  те,  що  планові  показники  видатків на обслуговування  державного  боргу  є  результатом  уже  взятих   у минулому  зобов'язань  при здійсненні запозичень.  І уточнення цих показників може провадитися лише внаслідок  перерахунку  на  новий прогнозний  курс гривні до долара чи в результаті зміни обсягів та ціни запозичень до кінця року.

 

     Необгрунтоване їх зменшення на  2000  рік  проти  необхідного обсягу  платежів буде спонукати уряд при виконанні бюджету свідомо йти або на порушення закону з метою забезпечення своєчасної сплати боргових     зобов'язань,     або     на     оголошення    випадку неплатоспроможності   України   та    дострокового    пред'явлення кредиторами  претензій  щодо  негайного  погашення  боргів на суму близько 2 мільярдів доларів.

 

     У цілому урядом була проведена важка й копітка  робота.  Вона дала  нам  можливість  протягом  10  місяців спрямовувати кошти на пріоритетні напрями й вирішувати соціальні проблеми, незважаючи на втрату, як я вже казав, 2,4 мільярда гривень доходів.

 

     Можливо, сьогодні  буде  критика за обмеження видатків.  Хочу зразу дати таку відповідь:  давайте приймемо  реальний  бюджет  на 2000 рік, і відпаде сама потреба в обмеженні видатків, у захищених статтях,  у пропорційному фінансуванні й багатьох інших діях,  які уряд змушений робити, щоб забезпечити збалансованість бюджету.

 

     Але реальність   бюджету  перевіряється  не  переконаннями  з трибуни,  а ходом його виконання. Виконання бюджету поточного року цю істину підтверджує.

 

     Отже, поки  що уряд буде наполягати на продовженні його права в наступному році тимчасово обмежувати видатки в разі  невиконання доходної  частини  бюджету.  Адже  після  скасування  в цьому році статті 42 Закону про Державний  бюджет,  яка  давала  уряду  право обмежувати  видатки,  Міністерство  фінансів опинилося під шаленим тиском з боку розпорядників бюджетних коштів з  вимогами  повністю профінансувати   їх.   Але   доходів  для  цього  немає.  І  немає впорядкованого,  чіткого й прозорого механізму, який був до цього. Ми змушені тепер приймати рішення в кожному конкретному випадку.

 

     Окремо хочу  сказати  про  міжбюджетні відносини.  Це питання було одним з головних під час затвердження Державного  бюджету  на поточний рік.  Уже сьогодні видно, що воно є одним із головних і в бюджетному процесі на 2000 рік.

 

     Доходи місцевих  бюджетів  за  10  місяців   становили   10,2 мільярда  гривень,  або  95  відсотків до прогнозованих на рік.  У цілому це дуже добрий показник.  Проте рівень  виконання  доходної частини в розрізі областей досить суттєво відрізняється. Так, якщо бюджет Київської області по доходах виконано на 150  відсотків  до розрахункового   річного   показника,   Закарпатської   -  на  130 відсотків,  то  надходження  до  бюджету  Тернопільської   області становлять лише 65 відсотків, Чернівецької - 61 відсоток.

 

     Така ситуація   зумовлена   істотним  скороченням  надходжень акцизного збору до бюджетів Тернопільської і Чернівецької областей і  значною  питомою  вагою  цього джерела в планових розрахункових показниках доходів цих областей,  що було пов'язано  із  набранням чинності  з  6 січня 1999 року Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита та  порядку сплати акцизного збору.  Це якраз є яскравим прикладом прийняття рішення без урахування всіх можливих його наслідків.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, скільки вам ще треба часу?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мені  треба  ще  одну  хвилину  для  завершення доповіді  про  виконання бюджету і п'ять хвилин для інформації про використання резервного фонду.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Виправляти таке  становище  доводиться  в  ході виконання  бюджету,  прискорюючи  перерахування  дотацій і надаючи бюджетам цих  областей  позички  для  покриття  касових  розривів. Загалом  за  10  місяців місцевим бюджетам перераховано дотацій на суму 1,6 мільярда гривень, або 79,8 відсотка до річного плану. А з урахуванням  непогашеної  заборгованості за взаємними розрахунками та наданих позичок  передано  трансфертів  на  загальну  суму  2,2 мільярда   гривень.  Для  порівняння:  у  минулому  році  ця  сума фінансування місцевих бюджетів з Державного бюджету була більш  як у два рази меншою - 980 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  хочу  нагадати,  що  згідно  зі  статтею  45  уже проведено погашення заборгованості місцевих  бюджетів  за  спожиті енергоносії на суму 2,1 мільярда гривень.

 

     Враховуючи більш  високий  рівень  виконання доходів місцевих бюджетів,  можна стверджувати,  що уряд зробив  усе  можливе,  для створення  умов  для  нормального  виконання  місцевих бюджетів та погашення заборгованості, яка утворилася в цих бюджетах.

 

     У зв'язку з тим, що зараз доопрацьовується до другого читання проект закону про бюджет наступного року, хотів би зазначити таке.

 

     У Бюджетній резолюції і у висновках Комітету з питань бюджету пропонуються досить радикальні кроки  до  зміни  існуючої  системи міжбюджетних  відносин.  Міністерство  фінансів  теж за радикальне реформування,  але  тоді,  коли  воно   буде   відповідним   чином підготовлене і законодавчо закріплене. На сьогодні ж ці пропозиції мають характер досить еклектичних ідей,  які  суперечать  як  одна одній, так і чинному законодавству. Наголошую, що це ще ідеї, а не чіткий план дій.  Якщо ми  зможемо  разом  з  бюджетним  комітетом розробити саме чіткий план дій, його можна буде втілювати.

 

     Уряд готовий до радикальних реформ у міжбюджетних відносинах, але я думаю,  що ми повинні їх запропонувати Верховній Раді  тоді, коли будемо впевнені, що ці реформи дадуть користь.

 

     Шановні народні   депутати!  Доповідаючи  про  хід  виконання Державного бюджету в поточному році, хочу зробити такі висновки.

 

     Перше. Виконання бюджету відбувається в складних  економічних умовах.  Зусиллями  уряду  доходи бюджетів усіх рівнів виконуються значно краще,  ніж минулого року.  За позитивного розвитку подій є реальний шанс виконати прогнозовані показники зведеного бюджету за рахунок перевиконання місцевих  бюджетів.  Тому,  на  нашу  думку, висновок  щодо  незадовільної  роботи  уряду з виконання бюджету є безпідставним.

 

     Друге. Урядом однозначно  забезпечено  недопущення  зривів  у виплатах   за  державним  боргом  і  погашенні  заборгованості  із соціальних  виплат.  Це  стало  можливим  завдяки   своєчасним   і професійним   діям   Міністерства  фінансів  як  у  переговорах  з кредиторами, так і в обмеженні непершочергових видатків Державного бюджету.

 

     Третє. У   процесі   виконання  бюджету  створено  умови  для нормального   виконання    місцевих    бюджетів    і    скорочення заборгованості з найважливіших соціальних виплат.

 

     Четверте. Сьогоднішню  доповідь  слід  розглядати  не лише як підсумки виконання бюджету,  але й як базу для того, щоб врахувати недоліки  поточного  року  при  обговоренні й затвердженні бюджету 2000 року.

 

     Щодо використання   резервного   фонду.   Дозвольте   коротко доповісти з цього питання.

 

     Законом України  про  Державний  бюджет  України  на 1999 рік затверджено обсяг резервного фонду Кабінету Міністрів у  сумі  300 мільйонів  гривень.  За  станом на 1 листопада цього року фактично профінансовано видатків, які виділені за рахунок резервного фонду, у  сумі  278,8 мільйона гривень,  або 93 відсотки від затвердженої суми.

 

     Відповідно до рішення Верховної Ради України від 3  листопада 1998  року  та  пункту  3  Постанови Верховної Ради України від 16 березня  1999  року  Кабінетом  Міністрів  України  були  прийняті постанови  про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році та про додаткові    заходи    щодо   забезпечення   сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними  ресурсами  в  1999  році, згідно з якими в поточному році виділено і повністю профінансовано відповідно 50 і 100 мільйонів гривень.  Таким  чином,  для  потреб сільського   господарства  в  1999  році  виділено  150  мільйонів гривень, або 50 відсотків загального обсягу резервного фонду.

 

     Зазначеними постановами Кабінету Міністрів визначено  порядок повернення  коштів  і персональну відповідальність голів обласних, районних      державних      адміністрацій      та      керівників сільськогосподарських  підприємств  за  повернення  до  Державного бюджету виділених коштів.  Проте через незабезпечення збору врожаю в   обсягах,   які  передбачалися,  погіршення  фінансового  стану більшості господарств  розрахунки  за  надану  фінансову  допомогу провадяться  незадовільно.  За  станом на 1 листопада 1999 року до бюджету повернено лише 6,6 мільйона гривень із 150 мільйонів.

 

     Крім того,  відповідно до Закону України від  16  липня  1999 року  про  схвалення  Указу  Президента  України  про  направлення миротворчого  контингенту  для  участі   України   у   міжнародній миротворчій   операції  в  Косово,  Союзна  Республіка  Югославія, Кабінет Міністрів України своєю  постановою  ухвалив  рішення  про виділення  Міністерству  оборони  4,5  мільйона  доларів  США та 1 мільйона гривень,  або всього 21,9 мільйона  гривень,  на  вказані цілі.

 

     Таким чином,    цими    трьома   постановами   передбачається повернення коштів до Державного бюджету  на  загальну  суму  170,5 мільйона  гривень,  або  майже  57 відсотків від загального обсягу резервного фонду.

 

     Значна частина  коштів   резервного   фонду   спрямована   на здійснення робіт та проведення заходів з ліквідації і попередження надзвичайних ситуацій.  Загалом на це перераховано 147,6  мільйона гривень,  у тому числі на заходи з попередження зсувних процесів - 28,3 мільйона гривень,  підтоплення -  8,9  мільйона  гривень,  на протиаварійні  заходи  в  житловокомунальному  господарстві - 41,4 мільйона гривень.

 

     Наприклад, лише в Закарпатській області роботи,  пов'язані  з ліквідацією  наслідків  стихійного  лиха,  та  протизсувні  роботи профінансовані в поточному році на 28 мільйонів гривень.  Зокрема, ці   кошти   спрямовані   на   покриття   витрат,   пов'язаних  із забезпеченням житлом громадян,  будинки яких були  зруйновані  або пошкоджені внаслідок стихійного лиха.

 

     Решту коштів  резервного фонду розподілено на заходи,  які не могли бути передбачені в процесі формування Державного бюджету  на поточний рік.

 

     Неповне фінансування здійснюваних за рахунок резервного фонду окремих робіт протягом попередніх років,  зумовлене  труднощами  у виконанні   доходної   частини   бюджету,   викликає  необхідність продовження терміну дії минулорічних рішень і як наслідок  створює додаткове  навантаження  на  видаткову  частину  бюджету та знижує ефективність використання бюджетних коштів поточного року.  Так, у 1999   році  був  продовжений  термін  дії  35  постанов  Кабінету Міністрів на загальну суму 67 мільйонів  гривень.  Це  стосується, зокрема,   фінансування  протизсувних  робіт  у  містах  Чернівці, Дніпропетровськ,  у Донецькій  області;  забезпечення  працівників шахт засобами захисту;  надання допомоги областям,  що постраждали внаслідок паводка та засухи 1998 року.

 

     Усе це  призвело  до  значного  витрачання  резервного  фонду Кабінету  Міністрів України вже наприкінці першого півріччя,  а на кінець  жовтня  поточного  року   він   був   практично   повністю вичерпаний.

 

     Водночас за  10  місяців  поточного року надійшло близько 600 звернень  із  проханнями  про  надання   фінансової   допомоги   з резервного  фонду  Кабінету  Міністрів  України  на суму понад 1,8 мільярда гривень,  у тому числі від народних депутатів надійшло 96 звернень  на  суму 422 мільйона гривень,  з яких 34 звернення були задоволені на загальну суму 90 мільйонів гривень.

 

     Через те,  що резервний фонд був вичерпаний, в поточному році залишилися  без  підтримки  численні  прохання народних депутатів, голів облдержадміністрацій,  які наполягали  на  виділенні  коштів резервного   фонду   для  вирішення  питань  ліквідації  наслідків підтоплення в містах Донецьку,  Луганську,  Херсоні та Херсонській області.   Не  вирішені  питання  запобігання  виникненню  зсувних процесів  у  містах  Києві,  Дніпропетровську,  Полтаві,  усунення екологічно небезпечних ситуацій в житловокомунальному господарстві міст Кіровограда,  Херсона,  Одеси, Чернігова, а також Львівської, Закарпатської, Одеської областей.

 

     Особливу стурбованість    викликають    техногенно-екологічні проблеми,   які   виникли   на   гірничо-хімічних,   вугільних   і нафтопереробних підприємствах Львівської, Донецької, Луганської та інших областей.

 

     Немає змоги  також  виконати  в  поточному  році  і   рішення Верховної  Ради  щодо  виділення  з  резервного фонду 50 мільйонів гривень  для  покриття  витрат  на   соціальне   страхування   для працівників сільського господарства, вирішити всі нагальні питання щодо ліквідації наслідків катастрофічного паводка в Закарпатті  та здійснити інші невідкладні заходи.

 

     З метою вирішення зазначених питань Кабінет Міністрів України 30  жовтня  1999  року  звернувся  до  Верховної  Ради  України  з пропозицією  збільшити  на  100 мільйонів гривень обсяг резервного фонду Кабінету Міністрів у поточному році.  Це дозволить до  кінця 1999  року профінансувати нагальні потреби.  І я прошу обов'язково розглянути це питання.  Якщо не всі 100 мільйонів гривень, то хоча б  половину цієї суми прошу виділити для того,  щоб профінансувати відповідні видатки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Доповідь закінчена.  Запитання  є?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Скільки відведемо часу?  Десяти хвилин достатньо?  Достатньо. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Дорогунцов. За ним - депутат Костржевський.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі,  Олександре Миколайовичу. Фракція Компартії України.  Шановний Ігоре Олександровичу! Я пам'ятаю ваші виступи під час президентських перегонів. І зараз почув із трибуни про  те,  що  в  нас  зростає  валовий внутрішній продукт і валові обсяги продукції.  І мені тепер уявляється,  що ви самі повірили в це, переконали себе в цьому. То тоді такі запитання.

 

     Чому при  зростанні всіх показників у нас бюджет на наступний рік в реальному обчисленні значно нижчий (я  думаю,  процентів  на 30-40 за найоптимістичнішими підрахунками), ніж бюджет цього року? Це перше.

 

     І друге.  Разом  із  вашим  урядом  ви  блокували  закони  із соціальних питань, прийняті Верховною Радою. Я маю на увазі, що, з одного боку,  блокували,  а з другого - підвищили трудові  пенсії, підвищили      стипендії      студентам,      підвищили     пенсії військовослужбовцям, підвищили зарплату професорам на 33 проценти. Де  ви  брали  гроші на це,  коли не виконували бюджет і Закон про Державний бюджет?

 

     Спасибі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. У своєму виступі я говорив, що валовий внутрішній продукт, вироблений в промисловості, у цьому році вперше за останні роки однозначно почав зростати. На сьогодні це   зростання  вже  перевищило  3,7  відсотка.  Обсяг  виробленої продукції в промисловості в  цілому  збільшився  на  1,3  відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року.

 

     Але є інші сектори економіки і деякі сектори в промисловості, де спостерігається  падіння  виробництва.  Насамперед  будівництво (мінус  11  відсотків),  торгівля,  громадське харчування (мінус 6 відсотків),  транспорт і зв'язок  (мінус  5  відсотків),  сільське господарство  (мінус  3  відсотки).  Та  якщо  все  це поєднати із зростанням   у   целюлозно-паперовій   галузі   (20    відсотків), електроенергетиці  (7  відсотків),  промисловості  (6,5 відсотка), кольоровій металургії  (5,6  відсотка),  то  й  отримаємо  середнє значення, про яке я говорив.

 

     Що стосується   валового   внутрішнього   продукту,  то  хочу нагадати,  що  коли  ми  затверджували  бюджет  на  1999  рік,   у макропоказниках   ми  планували  зменшення  валового  внутрішнього продукту в реальному вигляді на  1  відсоток.  Реальна  статистика цього  року  (з урахуванням тенденції,  що склалася за 11 місяців) показує, що ми будемо мати зменшення максимум на піввідсотка, а то і в цілому падіння не буде,  тобто вийдемо на нуль. Це статистика, яка сьогодні відома усім.

 

     Щодо соціальних видатків.  Ми готові  підтримати  й  виконати будь-яке рішення парламенту про збільшення соціальних виплат, якщо воно буде фінансово забезпечене.  Якщо ж приймаються  рішення  без фінансового  забезпечення,  ми  не  маємо  можливості їх виконати. Рішення  уряду,  про   які   ви   питали   -   підвищення   пенсій військовослужбовцям,  підвищення  по  окремих позиціях у бюджетній сфері,  - приймаються виключно в межах  видатків,  зафіксованих  у бюджеті. Тобто за рахунок або скорочення, або перерозподілу коштів між статтями бюджету і направлення більшої суми саме на  заробітну плату.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костржевський. За ним

- депутат Савенко.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   будівництва,  транспорту  і  зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре   Миколайовичу.   Шановний   Ігоре  Олександровичу!  Ви сказали,  що по доходах  Державний  бюджет  виконано  десь  на  65 відсотків.  У  той  же  час я знаю,  що стосовно цільових фондів - інноваційного  і  дорожнього  -  цей  показник  становить  120-130 відсотків. То перше запитання: із чим це пов'язано?

 

     І друге.  Чи не доцільніше було б і на наступний рік зберегти ту саму систему збору й розподілу коштів,  яка є тепер?  Я маю  на увазі,  обминаючи  казначейство,  а  не  заганяти кошти дорожнього фонду в казначейство?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Справді,  є  різниця   в   надходженні   різних податків.  Щодо дорожнього фонду, то відрахування на будівництво і ремонт автомобільних доріг акумулюються  в  основному  в  місцевих бюджетах,  а в цілому місцеві бюджети,  як я вже казав, по доходах виконуються значно краще.  За 10 місяців місцеві бюджети  виконано по  доходах  на 93 відсотки,  тобто за підсумками року гарантоване перевиконання. Саме з цим я пов'язую такий результат надходжень до дорожнього фонду.

 

     Щодо інноваційного фонду.  Оскільки збори до нього прив'язані до обсягу реалізації (1 відсоток від обсягу реалізації),  уникнути їх  дуже  важко,  тому  ці  кошти  теж збираються.  Але це суттєве додаткове навантаження податкового типу.

 

     Я думаю,  що  рішення  стосовно  дорожнього  фонду,  яке  вже прийняв  парламент,  не  варто  змінювати.  Проблема  в  тому,  що наповнення дорожнього фонду фактично на 80 відсотків  здійснюється через   взаємозаліки.   Це   непрозоре   наповнення,  коли  просто відвантажуються  товарноматеріальні   цінності,   і   дуже   важко контролювати   використання  цих  коштів,  своєчасність  сплати  і найголовніше -  ціну.  Тому  ми  підтримуємо  рішення  парламенту, спрямоване  на  запровадження  нового порядку справляння зборів до цього фонду в 2000 році. Вони мають недходити грошима, і думаю, що наступного  року  акцизні  збори  дадуть  нам  необхідну кількість грошей.

 

     Щодо інноваційного фонду,  то ми ведемо дискусію з  бюджетним комітетом  і  з  Комітетом  з  питань  фінансів стосовно того,  чи доцільно зберігати в наступному році збір до інноваційного  фонду. Адже в нас паралельно існують податок на додану вартість і збір до інноваційного фонду,  який є,  по суті,  податком з  обороту.  Нам треба  відмовитися  або  від одного податку,  або від другого.  Ми внесемо  цю  пропозицію  на  друге  читання,   щоб,   можливо,   і відмовитися  від  збору до інноваційного фонду,  але з відповідним збільшенням ставки ПДВ і спрямуванням цих  коштів  на  інноваційні програми.  Але  це  буде нашим спільним рішенням.  Ми запропонуємо його, коли будемо розглядати бюджет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Савенко. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).   Спасибо,   Александр Николаевич. Фракция ПСПУ, Запорожье. Игорь Александрович! Я дважды обращался к вам,  дважды - к Пустовойтенко.  Во время бури сорвало крышу в двух школах Веселовского района Запорожской области. Опять был снежный буран, вы знаете, Днепропетровск, Запорожье накрыло, а школы стоят без крыш.  Вы ответили,  что в резервном фонде Кабмина денег нет.  Для ремонта нужно было 40 тысяч.  Только я прошу  вас: отвечайте  конкретно,  потому  что  мне все эти ваши разговоры уже очень и очень надоедают.  Я хочу конкретно услышать от вас,  когда Кабмин  найдет 40 тысяч гривень для того,  чтобы перекрыть крыши в двух школах?

 

     И еще   одно,   уважаемый   Игорь    Александрович.    Статья "Медикаменты"  -  защищенная  статья  бюджета  -  выполнена  на 24 процента.    Как    это    называется?    Почему     санэпидслужба профинансирована на 38 процентов?

 

     Дайте конкретные ответы на эти вопросы.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Конкретна   відповідь   така.  Сума  загальних видатків по захищених статтях на сьогодні щонайменше на 2 мільярди гривень  перевищує  обсяг  усіх  грошових надходжень до Державного бюджету.  Тому ми стоїмо перед нелегким вибором: платити заробітну плату чи стипендії, чи фінансувати якісь інші захищені статті. Про пріоритети,  яких уряд дотримувався при виконанні бюджету,  я  вам доповів.  Хоча  щодо  ліків є проблеми,  і ми будемо намагатися до кінця року поліпшити фінансування цієї статті.

 

     Що стосується двох шкіл Запорізької області і  тих  40  тисяч гривень,  -  то  я  хотів  би  підкреслити,  що,  може,  саме тому резервний фонд у нас так швидко вичерпується,  бо всі проблеми  ми намагаємося вирішити за рахунок Державного бюджету.

 

     Бюджет Запорізької області при завданні 480 мільйонів гривень за 10 місяців фактично виконаний по видатках на 550 мільйонів гривень, тобто перевиконаний. Я думаю, слід також звернутися до облдержадміністрації,  може, там ці 40 тисяч гривень знайдуть.  Якщо не знайдуть, ми допоможемо. Але я хотів би, щоб ми разом вирішували ці проблеми.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Чернічко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська    область).   Фракція   комуністів.   Ігоре Олександровичу!  От кажуть про те,  що і тим виплачували, і тим. А коли   ми  повернемося  до  регресних  виплат  шахтарям  Кривбасу? Дивіться: 1998 рік - заборгованість сім місяців, 1999 рік - чотири місяці. Виплачують по 30-40 гривень, люди просто не можуть вижити. Це перше запитання.

 

     І друге.  У "Галицьких  контрактах"  надрукована  стаття  про зловживання на "Криворіжсталі",  де здали в оренду восьму домну, а в  бюджет  не  платять.  Як  все-таки   буде   з   цим   державним підприємством?   Чутки   ходять  різні,  може,  від  вас  я  почую відповідь?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується регресів,  то за 10 місяців  було відставання   з   фінансуванням   саме  регресних  виплат  рударям Кривбасу.  Можу вам  доповісти,  що  за  листопад  ми  закрили  цю заборгованість і вийшли на загальний рівень виконання 73 відсотки, тобто трохи вище навіть середнього рівня фінансування видатків  по Україні.  І  до кінця року ми обов'язково цю позицію закриємо так, як передбачено в бюджеті. Обов'язково.

 

     На ваше друге запитання я не можу  дати  вичерпну  відповідь. Прийнято  рішення  про  зміну  керівництва  на "Криворіжсталі" для наведення порядку на цьому підприємстві.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чернічко.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Яценку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Дякую. Ігоре Олександровичу! Взагалі-то я розумію  ваше  небажання  одержати  оцінку  "незадовільно",  але невиконання   закону   незалежно  від  ступеня  невиконання  -  це незадовільна річ. Закони України треба виконувати. Це - побажання.

 

     Щодо конкретних,  так би мовити,  причин невиконання.  Ви  не перше  місце  ставите  (сторінка 12 вашої інформації) прийняття не тих законів,  що ви  пропонуєте.  Шановний  Ігоре  Олександровичу! Народні депутати України чітко визначили,  що не треба збільшувати податкове навантаження,  а ви весь час щось іще хочете накинути на нашого  бідного  товаровиробника.  Я  просив  би  в  подальшому не чіпляти локшину на вуха нашим виборцям, що, мовляв, депутати винні в цьому.

 

     І друге абсолютно конкретне питання. Я хотів би звернути вашу увагу  на  невиконання  статей  видатків  на   соціальний   захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ми не раз приймали рішення з цього  приводу,  зокрема  18  лютого  цього року,  коли  зобов'язували  вас  чітко  виконувати ті статті,  які записані у видатковій частині бюджету,  у тому числі  використання чорнобильського фонду.  Ви робите це на власний розсуд,  порушуючи закони України.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я не можу погодитися ні з першим,  ні з  другим вашим зауваженням.  Щодо законодавчих актів. Якби ви приймали такі законодавчі  рішення,  одночасно  змінюючи  доходну  і   видаткову частини  бюджету,  ніяких  заперечень  ні з боку уряду,  ні з боку Міністерства  фінансів  не  було  б.  Але  я  навів   приклад   по Чернівецькій і Тернопільській областях, коли рішення щодо акцизних зборів призвели до того,  що доходи місцевих бюджетів  скоротилися більш як на 30 відсотків.  Я змушений був уже за 8 місяців віддати цим двом областям всі заплановані  дотації,  не  маючи  можливості знайти інші шляхи для фінансування їхніх законних видатків, які ми ж і затвердили.

 

     Тому, я  думаю,  нам  треба  приймати  збалансовані  рішення, відпрацювати  якусь  процедуру.  Якщо Верховна Рада приймає якийсь законодавчий акт з оподаткування,  то відповідно  відразу  повинно даватися    доручення    бюджетному   комітетові   відпрацьовувати відповідні зміни до бюджету, і тоді в нас не буде цих проблем.

 

     Що стосується чорнобильського фонду,  то я хотів би  сказати, що рівень фінансування видатків по чорнобильському фонду за десять місяців поточного року становив 73 відсотки від річного плану  при виконанні  видаткової  частини бюджету в цілому 68 відсотків.  Тож видатки  на  соціальний  захист  фінансуються  повністю  згідно  з бюджетними призначеннями року.

 

     А що в нас недофінансовано? Капітальні вкладення і самостійне переселення.  Сьогодні ми  просто  не  можемо  виділити  додаткові ресурси  на  це,  тому  що  не  вистачає коштів у доходній частині бюджету. Але 17 відсотків від ПДВ, як ми записали в бюджеті, щодня автоматично  відраховуються,  і  ви  бачите,  це стабільне джерело фінансування.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається Симоненку  Валентину  Костянтиновичу,  голові Рахункової палати.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Такого интенсивного  рассмотрения бюджетных проблем, как в последнее время, в Верховной Раде Украины еще не было. За два месяца пятый раз мы рассматриваем эти вопросы. Уверен,  что  это  не случайно,  ведь обективный анализ состояния исполнения  Государственного  бюджета  дает  возможность   сделать наиболее   полное   и   обективное   заключение   о   приоритетах государственной  экономической  политики,   является   индикатором исполнения законодательных норм в стране в целом.

 

     Счетной палатой  в  соответствии  с  Конституцией  и  законом Украины выполнен анализ  исполнения  Государственного  бюджета  за девять  месяцев  текущего года.  Результаты этого анализа у вас на руках.  В  них  дана  подробная  оценка  сложившейся  ситуации   в бюджетной сфере страны.  Мы роздали (надеюсь,  что вы помните) вот такую книжечку.

 

     К глубокому сожалению,  все те замечания,  оценки  и  выводы, которые   Счетная   палата   высказывала,   анализируя  выполнение Государственного  бюджета  Украины  за   1998   год,   практически полностью   повторяются   в   1999  году.  Отношение  к  средствам Государственного  бюджета,  как   к   собственным,   в   действиях исполнительной власти сохраняется.

 

     Именно поэтому  в  данном  выступлении  я акцентирую внимание лишь  на   принципиальных   вопросах,   имеющих   непосредственное отношение как к экономическому состоянию,  так и к ходу бюджетного процесса.  Отвечу также на те вопросы, которые вы задавали сегодня в зале.

 

     Первое: как   повлияла  на  ход  исполнения  Государственного бюджета годовая динамика важнейших макроэкономических показателей? Сергей Иванович,  отвечаю вам. Выполнение Государственного бюджета Украины в этом, как и в предыдущие годы, осуществлялось в условиях продолжающегося  спада  валового внутреннего продукта,  сокращения обемов внешней торговли, обесценивания национальной валюты.

 

     За десять месяцев нынешнего года реальный ВВП  сократился  на 1,2  процента,  тогда как за тот же период прошлого года - лишь на 0,7 процента.  Сокращение произошло как в  отраслях,  производящих товары, так и в сфере услуг.

 

     Увеличение общего   обема   промышленного   производства   в январеоктябре  текущего  года  на  3,1  процента  по  сравнению  с соответствующим периодом прошлого года произошло на фоне ухудшения финансового состояния субектов хозяйственной деятельности и всего государства.   Предприятиями  и  организациями  Украины  с  начала текущего года было получено  балансовой  прибыли  меньше,  чем  за соответствующий  период  прошлого года.  При этом убытки субектов хозяйственной деятельности за анализируемый период возросли до 7,3 миллиарда гривень,  или более чем на 80 процентов, тогда как сумма полученной прибыли увеличилась лишь на  27  процентов.  Количество убыточных  предприятий  не сокращается и составляет 52 процента от общего количества.  При этом с начала года было  реализовано  лишь 91,3 процента произведенной промышленной продукции.

 

     За десять  месяцев  1999  года мы не только не приблизились к решению платежной проблемы,  а усугубили ситуацию,  загнали  ее  в тупик.  Общая  дебиторская  и кредиторская задолженность устойчиво продолжает расти,  и на 1 октября составила соответственно  166  и 220  миллиардов гривень.  Причем больше половины как кредиторской, так и дебиторской задолженности является просроченной. Вдумайтесь, пожалуйста, уважаемые народные депутаты, в эти факты. Именно в них

-   пропасть,   отделяющая    нашу    экономику    от    нормально функционирующей.

 

     Для ликвидации  этой пропасти правительству необходимо прежде всего  переходить  от  привычной  для  него  оценки  экономической деятельности в тоннах,  центнерах,  кубометрах, тонно-километрах к оценке финансовой эффективности деятельности той или иной  отрасли хозяйственного   комплекса,  как  она  сказывается  на  наполнении Государственного бюджета, состоянии государственных финансов.

 

     В этой связи позвольте  вам  напомнить  прописную  истину:  в условиях  рыночной  экономики голод наступает не тогда,  когда нет хлеба и мяса,  холод наступает не тогда,  когда нет угля, газа или мазута, а тогда, когда нет денег, чтобы все это купить.

 

     Такой экономический  фон,  конечно  же,  не  мог не сказаться отрицательно  на  выполнении   Госбюджета.   Как   следствие,   за январь-октябрь    текущего    года   годовой   план   по   доходам Государственного бюджета Украины выполнен на 65,5 процента. Потери доходов  Государственного  бюджета  за  десять месяцев составили 3 миллиарда гривень.  Недоимка по платежам в бюджеты  увеличилась  с начала  года  на  1,5 миллиарда гривень и составила 11,2 миллиарда гривень.

 

     Перевыполнение плана  поступлений  в  бюджет   по   некоторым позициям  читается  далеко  не  однозначно.  Приведу  только  один пример.  Перевыполнение плана поступлений  налога  на  добавленную стоимость  за десять месяцев на 3 процента достигнуто во многом за счет    искусственного     сдерживания     возмещения     переплат налогоплательщикам, которые в течение девяти месяцев возросли на 1 миллиард  322  миллиона  гривень.   По   срокам,   наступившим   в соответствии с налоговыми декларациями, по состоянию на 1 сентября предприятиям не  было  возмещено  НДС  на  сумму  1  миллиард  700 миллионов гривень.

 

     Одновременно с    этим    обемы    финансирования   дефицита Государственного  бюджета  Украины  за  счет   выпуска   облигаций внутреннего  государственного  займа  составили  почти 2 миллиарда гривень.  Предельный обем выпуска  этих  облигаций,  определенный самим  Кабинетом  Министров  в  начале  года,  увеличен  за девять месяцев почти в шесть раз. Платить-то надо, но, к счастью Минфина, Национальному  банку,  а тот пока подождет.  Такова,  к сожалению, правда жизни.  Как говорил один известный герой:  "Было бы иначе - сказал бы иначе".

 

     Теперь о ситуации с внешним долгом,  который в последние годы оказывает крайне  дестабилизирующее  влияние  на  бюджетную  и  на финансовую  системы  Украины.  Абсолютный  размер  внешнего  долга Украины продолжает расти.  За десять месяцев текущего года внешний долг  вырос  на  1,2 миллиарда долларов США.  Берем-то мы доллары, марки, евро, а возвращать надо с каждым днем все больше и больше - в гривнях.

 

     Для сведения:  в  гривневом эквиваленте внешний долг с начала года увеличился почти на 18 миллиардов,  в  том  числе  только  по причине девальвации гривни - на 12 миллиардов.  Думаю,  что эти 12 миллиардов гривень на совести тех, кто продолжает поддерживать миф о валютной стабильности в государстве.

 

     Наиболее негативное   влияние  на  состояние  государственных финансов оказывают иностранные кредиты под гарантии правительства. В  текущем  году  погашение  и обслуживание этих кредитов обошлись государственной казне более чем в 1 миллиард гривень.

 

     Статьей 40 Закона о Государственном бюджете Украины  на  1999 год Кабинету Министров предлагалось воздержаться от предоставления государственных гарантий для привлечения такого  рода  иностранных кредитов.  Кабинет  Министров воздержался,  но очень своеобразно и уже в январе-марте принял пять решений о  предоставлении  гарантий на сумму 500 миллионов долларов.

 

     По предложению  Счетной  палаты,  если вы помните,  Верховный Совет  вынужден  был  принять  поправку  к  этому  закону,  обязав правительство    уже    в   категорической   форме   приостановить предоставление государственных гарантий с  1  июля.  Правительство опять-таки  по-своему отреагировало на этот запрет и приняло вновь два  постановления  о  предоставлении  гарантий  на  23   миллиона долларов.

 

     Последствия таких   решений   очевидны.  Задолженность  перед государством  предприятий,  получивших-таки  кредиты  с  "барского плеча",  сейчас  составляет 971 миллион долларов,  или почти что 5 миллиардов гривень,  и никто не торопится их погашать.  За  десять месяцев ими погашено всего 34 миллиона гривень.

 

     На днях  коллегия  Счетной  палаты  рассматривала  технологию принятия решений о привлечении иностранных товарных  кредитов  под государственные  гарантии  и  их последствия для страны на примере покупки комбайнов "Джон Дир" через корпорацию  "Украгропромбиржа". Оказалось,  что структура, уставной капитал которой составляет 140 долларов (я не ошибся - 140 долларов!), у нас может запросто стать государственным   агентом  по  получению  кредита  в  размере  200 миллионов долларов.  При этом в постановлении  Кабмин  забыл  даже определить  конкретного получателя кредита и в течение четырех лет не обращает на это внимания.

 

     Социально-экономические последствия для  нашей  страны  этого "проекта века" таковы.

 

     Из Госбюджета  уже получено американской стороной 131 миллион долларов,  в том числе в 1999 году -  47  миллионов  долларов.  79 миллионов  долларов  из  этого 131 миллиона бюджету не возвращены, это прямые убытки государству.

 

     Совместное производство американских комбайнов и запчастей  к ним не организовано,  а свое,  украинское,  - угроблено. Теперь за запчасти будем платить теми же долларами,  или в противном  случае комбайны   "Джон   Дир"   будут  выставлены  как  памятники  нашей экономической глупости,  а их - более тысячи.  Более того,  я  вас уверяю,  что в государстве сейчас никто не знает, где же находится эта техника и на кого она работает.  Ясно  только  одно,  что  она работает  не  на  государство.  К  тому же,  для сведения:  Кабмин ориентируется на получение такого рода кредитов в 2000 году еще на 200 миллионов долларов.

 

     Теперь о  достижениях  в выполнении Государственного бюджета. Задолженность по социальным выплатам из  Государственного  бюджета за  десять месяцев этого года сократилась,  по данным Министерства финансов (здесь сказал  уважаемый  Игорь  Александрович),  на  629 миллионов  гривень,  или на 23,4 процента,  в том числе по выплате заработной платы - на 154 миллиона  гривень.  Но  при  этом  общий обем задолженности на 1 ноября составляет 2 миллиарда 62 миллиона гривень.  Очевидно, что намерения правительства полностью погасить долги по социальным выплатам в текущем году,  отраженные в законах о Госбюджете на 1998,  на 1999 год,  а также в ряде  постановлений Кабинета  Министров,  будут  точно  не  реализованы.  К сожалению, правительство начало их реализацию не с  начала  года,  а  лишь  с августа.  Вдумайтесь в такие цифры.  Если за семь месяцев текущего года на погашение задолженности по социальным выплатам за  прошлые годы  было направлено 72 миллиона гривень,  то за август-октябрь - 585 миллионов гривень, то есть в восемь раз больше.

 

     Эти факты  красноречиво  говорят  о  попрании  правительством принципа  пропорциональности  в  расходовании  бюджетных  средств. Всего за десять месяцев этого года на погашение  задолженности  из Государственного  бюджета  было  направлено 657 миллионов гривень, или 62 процента  от  утвержденных  годовых  обемов.  Более  того, статья 19 Закона о Государственном бюджете Украины на 1999 год эти расходы относит к защищенным статьям бюджета и  требует  в  случае наличия   задолженности   по  пенсиям,  которые  финансируются  из Госбюджета,  зарплате работников бюджетных учреждений,  стипендиям 90  процентов  поступлений в соответствующие бюджеты направлять на ее покрытие.  Так что не  надо  было  делать  никаких  героических усилий,  не  надо  было  поднимать  эти волны,  а надо было просто выполнять Закон о Государственном бюджете на 1999 год.

 

     Но, действуя в  своем  стиле,  не  решив  проблему  погашения задолженности  в бюджетной сфере,  Кабинет Министров уже 17 ноября текущего года принимает решение и направляет 120 миллионов гривень из  средств именно этой сферы на погашение задолженности шахтерам. Им нужны эти деньги.  Но, уважаемые коллеги, как можно назвать эту систему? Только системой затыкания бюджетных дыр!

 

     Понятно, что  существует проблема выплаты зарплаты в угольной отрасли, но изменить норму закона может только Верховная Рада. И к тому  же  за счет этой статьи должна была погашаться задолженность по чернобыльским выплатам (здесь задавали вопрос),  обем  которой за  десять  месяцев  не  сократился  и  составил  на  1 ноября 655 миллионов гривень.

 

     И при  этом  правительство  утверждает,   что   положительная динамика  в  погашении  задолженности по социальным выплатам стала возможной  благодаря  росту  налоговых  поступлений.   Между   тем положение   с   платежами  в  бюджет,  в  частности  с  налоговыми платежами,  не  такое  благополучное,  как  нас  убеждают.  Анализ динамики недоимки,  то есть начисленных, но не уплаченных платежей в бюджет,  свидетельствует о следующем.  Если в целом,  как я  уже говорил,   недоимка  увеличилась  на  1,5  миллиарда  гривень,  то недоимка по налоговым платежам возросла на 2,8 миллиарда  гривень. Вот вам и эффективность, и резервы работы с платежами!

 

     Кстати, пример о резервах.  Счетная палата на протяжении двух лет вносила предложения о механизме  непосредственного  зачисления доходов  Государственного  бюджета  на счета бюджета,  исключив их предварительную аккумуляцию  на  счетах  некоторых  министерств  и ведомств.

 

     После критики    в   адрес   Счетной   палаты   правительство предприняло меры половинчатого характера,  используя эти резервы к определенным  датам  или  к  выполнению  своих  отдельных решений. Например,  со счетов Государственной  таможенной  службы  и  Фонда государственного  имущества  30  сентября  в доход Госбюджета были списаны  все  до   копейки   деньги.   Такие   решения   позволяют правительству   создавать   "скрытый   резерв"   доходов  бюджета, нерационально используя деньги наших  налогоплательщиков.  Поэтому чисто  технические  операции,  оформленные распоряжениями Кабинета Министров,  дают  возможность  одноразово   привлекать   указанные "резервы"  и  создавать  иллюзию  успешной  работы  по мобилизации доходов бюджета и финансированию социальных выплат.

 

     А если  к  этим  средствам  добавить  деньги  государственных целевых бюджетных и внебюджетных фондов?  Здесь ставился вопрос об инновационном фонде.  За девять месяцев  текущего  года  выполнена годовая норма поступлений в инновационный фонд,  но,  к сожалению, на нужды инновационного фонда - на прямые нужды использовано всего лишь  10  процентов  средств,  остальные  использованы  на решение сиюминутных проблем.

 

     Так вот,   если   к   этим    средствам    добавить    деньги государственных  целевых бюджетных и внебюджетных фондов,  которые аккумулируются точно так же,  то можно сделать вывод, что деньги в государстве  есть,  но мы не умеем или просто боимся ими нормально управлять,   потому   что   во   многих   случаях    они    просто приватизированы.

 

     Коротко об  использовании  средств  резервного фонда Кабинета Министров Украины.

 

     Счетной палатой регулярно проводится  проверка  использования средств  резервного  фонда Кабинета Министров Украины,  результаты которой и в 1997,  и 1998 году были  представлены  вам,  уважаемые народные   депутаты,  а  также  направлены  Кабинету  Министров  и Министерству финансов Украины.  Рассмотрев их,  вы признали работу Кабинета Министров неудовлетворительной.

 

     Анализ использования  средств резервного фонда в текущем году свидетельствует о правильности поговорки:  "Наша  песня  хороша  - начинай сначала".  Постановления о выделении средств из резервного фонда,  к сожалению,  и в  текущем  году  системно  принимаются  с нарушением  требований  Закона  о  бюджетной системе,  Положения о резервном фонде,  Закона о Государственном бюджете.  При  этом  не учитываются  ни  утвержденный  обем  этого фонда,  ни фактические результаты использования этих средств.

 

     Так, при утвержденном на 1999 год обеме резервного  фонда  в сумме  300  миллионов  гривень  Кабинет Министров только за девять месяцев принял 135 постановлений,  по которым выделенная  сумма  в 1,7  раза  превышает  утвержденный  законом обем и составляет 499 миллионов гривень.

 

     Как и  раньше,   допущено   множество   фактов   незаконного, нецелесообразного    и    неэффективного   использования   средств резервного фонда.  Например,  вопреки Положению о резервном  фонде Кабинетом  Министров были приняты решения о предоставлении средств на условиях возврата на сумму 150 миллионов гривень.  Конечно  же, никто  их не возвращает.  Нарушается порядок распределения средств резервного фонда  по  целевому  назначению.  Ухудшилась  структура расходов   резервного   фонда.   Так,  на  финансирование  затрат, связанных с чрезвычайными ситуациями,  то есть на то,  ради чего и создан этот фонд, выделено 28 процентов средств, в то время как на прочие расходы выделено  72  процента  вместо  20  процентов,  как положено по закону.

 

     Убежден, что   руководство   Кабинета   Министров   прекрасно осознает,  что нарушает  бюджетное  законодательство.  Иначе  чем, например,  обяснить,  что  министр  Кабинета  Министров уважаемый Толстоухов принял решение не давать полностью материалы работникам Счетной палаты,  когда мы проверяли выполнение всех постановлений, касающихся резервного фонда.

 

     Главным же  выводом  является  то,  что   Закон   Украины   о Государственном  бюджете  для  Кабинета  Министров  Украины  и для Министерства финансов ни в коей мере не является законом.  Если мы не изменим это положение,  уважаемые народные депутаты,  можно уже сейчас предсказать ход выполнения Закона о Государственном бюджете на 2000 год.

 

     В заключение    я   хотел   бы   сказать,   что   сложившееся безответственное и безнаказанное отношение к исполнению  Закона  о Государственном  бюджете  и  других  законов,  которые  регулируют бюджетный процесс в государстве, не может продолжаться дальше, это просто  угрожает  экономической  безопасности государства и должно быть изменено.  В демократическом государстве должен  править  его величество Закон.  И быть этому или не быть - во многом зависит от вас, уважаемые народные депутаты, уважаемый Генеральный прокурор.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Валентине Костянтиновичу,  коли наша  делегація  вела розмову з головами комісій і комітетів у Фінляндії та в Данії,  ми запитували,  яка там система контролю за виконанням бюджету з боку парламенту?   Міністр   фінансів   і  голова  бюджетного  комітету відповідали: "Закон. А якщо він порушується, то парламент Данії чи Фінляндії   цим  не  займається,  цим  займається  вже  генеральна прокуратура". Все.

 

     У нас,  справді (Валентин Костянтинович на цьому і закінчив), виявляється,  що  закон  не для всіх закон:  для рядових людей він закон,  а для керівництва,  для виконавчої структури це не  закон, бюджет для них як власна кишеня.

 

     Є запитання  до  Валентина  Костянтиновича?  Є.  Будь  ласка, запишіться.  Ми дали йому трохи більше часу,  тому що цей матеріал потрібно було депутатам вислухати.

 

     Висвітіть, хто в нас записався. Виставте п'ять хвилин.

 

     Депутат Марковська. За нею - депутат Кушнір.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую. Шановний Валентине Костянтиновичу! Я завжди з  великим задоволенням слухаю і читаю висновки Рахункової палати, які ви робите щодо виконання бюджету.

 

     На превеликий  жаль,  Конституційний  Суд   всупереч   закону прийняв  рішення,  що ви не маєте права перевіряти доходну частину бюджету,  тобто надходження до нього.  Скажіть мені, будь ласка, в якій державі світу є таке,  що Рахункова палата не може перевірити доходну частину бюджету?  Є у світі така  Рахункова  палата,  щодо якої конституційним судом прийнято таке рішення, чи ні?

 

     Дякую за відповідь.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Ні,  в інших державах світу такого немає.  Мы являемся членами всемирной организации "Евросайт", четко знаем все законы   и   принципы   подходов   к  парламентскому  контролю  за расходованием средств налогоплательщиков.  Я могу  вам  однозначно сказать:  такого  нет  нигде.  Нам  оставили  так называемое право анализа.  Право анализа доходов мы имеем,  но это,  как говорится, анализ  для  вас.  Вот  если бы мы докладывали для того,  чтобы вы принимали меры... К сожалению, принимать решение и даже подавать в суд, подавать представление Генеральному прокурору на приведение в соответствие с законом положения о наполнении доходной части мы не можем,   даже   если   это  касается  фактов,  когда  по-варварски используются  средства  в   наших   так   называемых   акционерных компаниях.

 

     Я вам должен сказать, что если бы нам дали такое право, мы бы действовали иначе.  Как создаются акционерные компании на  Западе? Люди  вносят деньги,  руководство акционерной компании - правление эти  деньги  превращает  в  капитал   и   возвращает   их   людям, одновременно наращивая капитал,  работая и на конкретных людей,  и на страну в целом.  У нас же с акционерными  компаниями  произошло все с точностью до наоборот.  Мы отдали этим акционерным компаниям за бесценок капитал в  виде  производственных  мощностей,  в  виде квалифицированной   рабочей   силы.   Этот   капитал   нашими  так называемыми акционерными компаниями  превращается  в  деньги,  две трети  которых  направляются  за рубеж,  а потом еще и зарплату не платят и ни копейки не дают на развитие нашего производственного и научного потенциала.  Поэтому мы должны иметь право контролировать использование государственной собственности.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кушнір. За ним - депутат Морозов.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).    Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Валентин Константинович!  Сергей Иванович Дорогунцов говорил министру о том (и  вы  об  этом  сказали),  что  бюджет  за эти десять месяцев не выполнялся. Скажите, откуда же все-таки правительство смогло взять деньги  (это было видно перед выборами) на погашение задолженности по заработной плате,  стипендиям, на повышение заработной платы, в частности  работникам  милиции?  Или  возьмем  указ  Президента  о Киевском  национальном  университете  имени  Тараса  Шевченко.   В соответствии  с  указом  в  два  раза  повышена  заработная  плата преподавателям. Откуда правительство взяло эти деньги?

 

     И еще  один  вопрос,  Валентин   Константинович.   Вы   очень правильно   сказали,   что   резервный   фонд   для  правительства Пустовойтенко  стал  личным  карманом.  Откуда   все-таки   деньги брались?  Пресса  говорит о пристройке к админзданию президентской Администрации в Залесье,  об изготовлении  автобусов  для  встречи глав  государств  во  Львове,  о приведении в порядок Ливадийского дворца для так называемого саммита.  Это тоже деньги из резервного фонда?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  По первому вопросу.  Цифры выполнения бюджета за десять месяцев текущего года говорят о том,  что бюджет как  по доходной, так и по расходной части не выполнен.

 

     Что касается     "героических"     усилий    по    сокращению задолженности,  то расходы на  это  были  заложены  в  бюджете.  В бюджете  это  все было предусмотрено.  И ни копейки дополнительных средств не  поступило  в  бюджет.  Откуда  же  появились  реальные деньги? Реальных денег поступило мало. За счет чего они поступили? Это деньги,  которые до нуля списали постановлением,  допустим, со счетов Таможенной службы,  ряда внебюджетных фондов, ведомственных бюджетных  счетов.  Например,  инновационный  фонд.  Годовой  план поступлений в инновационный фонд выполнили за девять месяцев.  Эти деньги  тоже  направили  на  решение  этих  вопросов.  Вы   можете ознакомиться,    мы    расшифровали   все   суммы,   которые   они профинансировали за девять месяцев по этим вопросам.  В итоге,  за два  месяца  было выплачено денег не целевых,  а предусмотренных в бюджете,  в восемь раз больше, чем за семь предыдущих месяцев. Вот вам мой ответ.

 

     Что касается третьего вопроса.  Да,  мы считаем,  что это все профинансировано из резервного фонда.  Но,  и я сказал об  этом  в докладе,  господин  Толстоухов  просто  не  дал нам документы,  на основе которых я бы мог сказать, так это или не так.

 

     Я хочу  вам  привести   пример.   В   любом   демократическом государстве,  где  парламент действует четко и жестко,  нет темных зон для парламентариев.  Сказали - все положили на  стол.  Счетная палата  Франции  проверяла,  как  используются  деньги для атомных испытаний на атолле Муруроа.  Не потому,  что ставилась цель чтото найти,  а  потому,  чтобы  показать  обществу и самим себе,  что в демократической стране нет темных  зон,  нет  зон  запретных.  Все должно быть на виду.

 

     А нам в Кабмине говорят: "Этих десять постановлений никто вам не даст!" Я написал пять писем лично Валерию Павловичу и господину Толстоухову.  Дали  одно,  так,  изпод  стола,  -  нате.  А без их разрешения никто этих постановлений не дает.

 

     ГОЛОВА. Депутат Морозов.

 

     МОРОЗОВ А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Прошу передать слово депутату Баулину.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Валентин Константинович! Я  хотел  бы,  чтобы  вы  прокомментировали  три цифры из отчета о выполнении расходной части бюджета,  который  представило  сегодня Министерство   финансов.   Называю   эти  цифры.  Функционирование судебной ветви власти - на 54 процента выполнена расходная  часть, функционирование   законодательной   власти  -  на  76  процентов, функционирование исполнительной власти -  на  127  процентов.  127 процентов! Не связано ли это с президентской кампанией, с тем, что именно исполнительная власть всеми правдами,  а скорее, неправдами проводила на президентский пост совершенно конкретное лицо?

 

     СИМОНЕНКО В.К. Знаете, есть такой хороший анекдот: "Вам нужно шашечки или вам нужно ехать?"

 

     Выступая прошлый  раз,  я   рассказывал   вам   о   механизме распределения  бюджетных  средств.  Все  осуществляется  в  ручном режиме.  Уважаемый  начальник  казначейства  приходит   с   Игорем Александровичем,  и  Валерий Павлович начинает делить то,  что они принесли.  Вот вам и вся система.  При чем здесь законы,  при  чем здесь бюджет?

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Євген Дмитрович  Жовтяк,  заступник  голови Комітету з питань бюджету.  Тільки я вас прошу,  Євгене Дмитровичу, не більше десяти хвилин.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету  (виборчий   округ   94,   Київська   область). Постараюсь.  Комітет  з  питань бюджету на своєму засіданні уважно розглянув інформацію Міністерства фінансів  та  Рахункової  палати про хід виконання Державного бюджету за десять місяців 1999 року і дійшов висновку,  що негативні тенденції в розвитку  економіки  та виконанні   бюджету  України  продовжуються,  мають  місце  значні порушення Закону України про  Державний  бюджет  на  1999  рік  та Закону України про бюджетну систему України.

 

     Для оцінки  виконання  бюджету  за будьякий період вирішальне значення має аналіз соціально-економічного стану країни,  оскільки від рівня економічного розвитку України залежить як наповнюваність бюджету,  так і можливість фінансування  різних  сфер  суспільного життя.

 

     Так, за  десять  місяців  1999  року  порівняно з відповідним періодом минулого року ВВП  скоротився  на  1,2  відсотка,  випуск товарів  і  послуг  у галузях економіки - на 0,3 відсотка,  валова додана  вартість   скоротилася   на   1,3   відсотка,   роздрібний товарооборот    скоротився    на    6   відсотків,   вантажооборот транспортного комплексу - на 5,4 відсотка.

 

     З початку року рівень  зареєстрованого  безробіття  в  країні збільшився  з  3,7  до  4,1  відсотка,  заборгованість  із виплати заробітної плати зросла на 262 мільйони гривень і становила на  10 жовтня  1999 року 6 мільярдів 781 мільйон гривень.  Офіційний курс обміну долара США вийшов за межі встановленого коридору  і  на  30 жовтня становив 4,5 гривні.

 

     Усі ці   фактори   погіршення  соціальноекономічної  ситуації негативно   позначились   на   рівні   життя    населення.    Так, середньомісячна  заробітна  плата працівників,  зайнятих у галузях економіки, за десять місяців поточного року становила 170 гривень. Номінально  вона  була  більшою  від  показника  1998  року на 3,6 гривні,  але динаміка середньомісячної заробітної плати, вираженої в доларовому еквіваленті, за останні три роки свідчить про стрімке її падіння.

 

     Якщо в 1997 році середньомісячна  заробітна  плата  становила 83,83  долара,  то  в 1998 році - вже 68,29 долара.  Упродовж 1999 року вона невпинно знижувалася і в жовтні становила  46,6  долара, тобто зменшилась майже вдвічі порівняно з 1997 роком.

 

     Слід зазначити,  що  темпи  виконання  показників  соціально- економічного розвитку за підсумками десяти місяців поточного  року є нижчими від запланованих.  Оскільки до кінця року залишився один місяць,  то є реальна загроза невиконання запланованого  Кабінетом Міністрів рівня розвитку економіки на 1999 рік.

 

     У зв'язку  з  тим  що  за десять місяців не досягнуті основні показники економічного розвитку,  не може бути виконана й  доходна частина бюджету.  За даними Держказначейства, за підсумками десяти місяців доходна частина зведеного  бюджету  виконана  лише  на  74 відсотки  від  річних  призначень,  в той час як виконання річного плану за десять місяців мало бути на рівні 80- 85  відсотків.  При цьому  виконання  доходної частини Державного бюджету становить 65 відсотків від річних  призначень,  а  виконання  доходної  частини місцевих  бюджетів  досягло  95  відсотків  від річних призначень. Тобто наповнення місцевих бюджетів  відбувається  з  випередженням графіка та перевищенням запланованих обсягів.

 

     Звертає увагу  на  себе  той  факт,  що показники надходження коштів до державних цільових фондів виконані  на  115,9  відсотка, тобто  за  десять  місяців  уже  перевиконані  заплановані  на рік обсяги.  Річні призначення  податкових  платежів  виконані  на  76 відсотків, неподаткових - на 46,8 відсотка.

 

     В цілому  за  десять місяців цього року забезпечено виконання доходів зведеного бюджету лише по 17 джерелах із 42.  Зокрема,  по прибутковому податку з громадян,  податку на прибуток підприємств, податку  на  додану  вартість,  консульських  зборах,  зборах   до Державного   інноваційного   фонду,   Фонду   соціального  захисту інвалідів,  відрахуваннях та збору на будівництво,  реконструкцію, ремонт  та  утримання  автомобільних доріг загального користування тощо.

 

     Планові показники   зведеного   бюджету   за   січень-жовтень поточного  року  недовиконані на 1,4 мільярда гривень,  Державного бюджету - на 2,8 мільярда гривень.

 

     Найбільш критична ситуація склалася  з  надходженням  рентної плати  за природний газ та нафту власного видобутку,  де виконання річних призначень за десять місяців не перевищує 25 відсотків,  та з  надходженням  відрахувань  від плати за транзит природного газу через  територію  України.  За  цією  статтею  за  десять  місяців поточного  року  бюджет  отримав  доходів  лише  12,3 відсотка від річних призначень.

 

     По основних  бюджетоформуючих   податках   рівень   виконання доходів  характеризується  такими  даними:  прибутковий  податок з громадян - 87,6 відсотка,  податок на прибуток підприємств - 100,9 відсотка, ПДВ - 78,1 відсотка.

 

     На рівень  доходів бюджету негативно вплинуло також прийняття в  поточному  році  Верховною  Радою   законодавчих   актів,   які передбачали, зокрема, зменшення порівняно із врахованими в бюджеті ставок акцизного збору і ввізного мита на спирт і  лікерогорілчані вироби, бензин і дизпаливо.

 

     За станом  на  1 жовтня 1999 року приріст податкової недоїмки становив 787 мільйонів  гривень.  Недоїмка  податкових  надходжень збільшилася   на   2  мільярди  176  мільйонів  гривень,  недоїмка неподаткових надходжень скоротилася на 1 мільйон 489 тисяч гривень в  основному  за  рахунок  погашення  пені  за  порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

 

     В цілому за підсумками десяти місяців 1999 року  доходи  зведеного  бюджету становили 24,72 відсотка від валового внутрішнього продукту проти 38  відсотків  у  1995  році, 27,8 відсотка у 1998 та 27 відсотків за планом у 1999 році.

 

     У доларовому   еквіваленті   доходи   зведеного   бюджету   в розрахунку на душу населення в  місяць  у  1999  році  скоротилися порівняно  з попереднім роком майже в 2 рази і становили лише 10,2 долара.  Видатки зведеного  бюджету  в  доларовому  еквіваленті  в розрахунку  на  душу населення в місяць у поточному році становили 10,7 долара проти 21,3 долара в 1998 році та 30,5  долара  в  1996 році.  Тобто  видатки  на  душу  населення  скоротилися  у  3 рази порівняно з 1996 роком.

 

     За десять місяців поточного року видаткова частина Державного бюджету  виконана в обсязі 17 мільярдів 124 мільйони гривень,  або на 68,1 відсотка.  За аналогічний період минулого  року  видаткова частина Державного бюджету була виконана в обсязі 13 мільярдів 460 мільйонів гривень, або на 55 відсотків.

 

     Порушено принципи    пропорційності     та     пріоритетності фінансування  видатків  бюджету,  визначені  статтею 36 Закону про бюджетну систему України. Вище середнього рівня фінансування, який становить   68   відсотків,   профінансовані  видатки  по  розділу "Державне управління" - 72,5 відсотка,  зокрема, апарат Рахункової палати - 87,3 відсотка, апарат Кабінету Міністрів - 77,1 відсотка, аппарат  Державної  податкової  адміністрації   України   -   75,9 відсотка.

 

     Крім того,  вище  середнього  рівня профінансовані видатки по розділу "Обслуговування  державного  боргу",  зокрема  видатки  на обслуговування зовнішнього боргу профінансовані на 83,1 відсотка.

 

     Резервний фонд   за  десять  місяців  використаний  практично повністю,  причому  Кабінетом  Міністрів  прийнято  постанов  щодо фінансування з резервного фонду на суму,  яка в 1,7 раза перевищує заплановану в бюджеті.

 

     Особливо хотілося б наголосити на ситуації,  що  склалася  за десять  місяців поточного року з фінансуванням дефіциту Державного бюджету України.  В жовтні 1999  року  було  додатково  запозичено близько  696 мільйонів гривень із внутрішніх джерел і погашено 258 мільйонів гривень,  запозичених із зовнішніх джерел.  Таким чином, чистий  борг зріс у жовтні приблизно на 436 мільйонів гривень.  За дев'ять місяців 1999 року було запозичено приблизно 1 мільярд  491 мільйон  гривень  із  внутрішніх  джерел  і  погашено приблизно 26 мільйонів гривень, запозичених із зовнішніх джерел.

 

     Загалом сумарний  борг  становить  1  мільярд  466  мільйонів гривень,  або 118,2 відсотка від річного показника,  передбаченого бюджетом.  Тобто за десять місяців поточного року граничний розмір дефіциту  бюджету  перевищено  на  225,7  мільйона  гривень  проти річного обсягу.  Крім того,  необхідно  зазначити,  що  за  десять місяців  поточного  року  існує від'ємна сума по позиції "Зовнішнє фінансування" в обсязі 25 мільйонів гривень.

 

     За станом на 1 листопада 1999 року із фінансуванням  дефіциту Державного  бюджету  за  типом  кредитора  склалася така ситуація: внутрішнє фінансування - 1 мільярд 491 мільйон гривень  при  плані 610  мільйонів,  зовнішнє  фінансування - 25 мільйонів гривень при плані 630 мільйонів гривень.

 

     Тепер стосовно  видатків,  що  фінансувалися  за  відповідний період поточного року нижче середнього рівня. Культура і мистецтво профінансовані на 28,2 відсотка, житлово-комунальне господарство - на  32,6  відсотка,  міжнародна  діяльність  -  на  35,3 відсотка, фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному  прогресу

-  на  43 відсотки,  охорона здоров'я - на 43,9 відсотка,  охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека  -  на  48,6 відсотка.

 

     Відповідно до  статті  19 Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік на фінансування захищених статей видатків  має спрямовуватися 90 відсотків надходжень до відповідних бюджетів без урахування надходжень,  які мають цільове призначення. Фактично за дев'ять  місяців  поточного  року на фінансування захищених статей видатків було спрямовано лише 58,8 відсотка надходжень  Державного бюджету.

 

     Особливу увагу  слід  звернути  на  той  факт,  що видатки на погашення   заборгованості   держави   по   знецінених    грошових заощадженнях  громадян  профінансовані за десять місяців поточного року в сумі 10,2 мільйона гривень,  що становить лише 5  відсотків від річних призначень.

 

     І на  завершення  хотів  би сказати,  що вам сьогодні роздано проект постанови,  підготовлений Комітетом  з  питань  бюджету,  в якому  пропонується визнати роботу Кабінету Міністрів по виконанню Державного  бюджету  України  на  1999  рік  за   десять   місяців незадовільною; звернутися до Генеральної прокуратури щодо розгляду матеріалів Рахункової  палати;  рекомендувати  Кабінету  Міністрів перевірити   діяльність   підприємств   нафтогазового   комплексу; зобов'язати  Кабінет  Міністрів  виконати  статтю   бюджету,   яка стосується  дотримання  граничного  розміру  дефіциту  бюджету  та забезпечення виконання в повному обсязі  статей  7  та  45  Закону України  про  Державний  бюджет  на 1999 рік щодо надання місцевим бюджетам субвенцій на освіту  та  для  здійснення  розрахунків  за енергоресурси,  спожиті  установами,  що  фінансуються  з місцевих бюджетів, а також для розрахунків з постачальниками енергоресурсів по субсидіях та пільгах населенню.

 

     Від імені  комітету  я закликаю народних депутатів,  Верховну Раду підтримати даний проект постанови і прийняти його.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Дмитровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  У нас записалися  на  виступ  у  обговоренні п'ять народних депутатів. Напевно, кожен із них одержить слово.

 

     Депутат Лавриненко. За ним - депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Заслухавши доповіді міністра  фінансів  і  голови Рахункової палати та заступника голови профільного комітету, можна зробити висновок,  що в нас у державі пишеться  одне,  приймається друге,  а  робиться  третє.  А  в  результаті  - нашому народові й державі від цього стає все гірше й гірше. Ми тільки-но повернулися з Китаю.  Наша делегація була дуже вражена тим,  що відбувається в цій країні.  Але туди їздили  не  тільки  народні  депутати  цього складу  парламенту.  Там  був  і  Президент України Кучма - перший Кучма. Який другий - ще невідомо. Був там і перший Прем'єр-міністр (я маю на увазі Пустовойтенка), той, який не виконуючий обов'язки. Бачили,  що робить Китай, як там створюється й виконується бюджет, але висновків ніяких не зроблено було ні тоді, ні тепер.

 

     Я вражений  тією  доповіддю,  яку щойно почув.  Не було в ній тієї самокритичності, яка б мала бути. Адже це доповідав не просто міністр сам по собі, а була доповідь від уряду, я так розумію, про виконання Державного бюджету і витрачання резервного фонду.

 

     У запитаннях колег уже були висловлені думки й  висновки  про те,  як  кошти,  якими  постачає  державу народ,  витрачалися,  як виконувалися програми. І задоволення від цього немає аж ніякого.

 

     У мене теж дуже багато запитань.  Чому не було коштів під  ті програми,  які  тут  пропонувалися  тим  же  урядом  і  приймалися Верховною Радою,  але звідкілясь з'являлися інші фонди й  гроші  в цих  фондах,  хоча  відомо,  що  це  все в одній державі,  де одна спільна кишеня.  Згадаймо той же фонд "Соціальний захист" та інші, кошти  з яких витрачалися тільки на створення іміджу однієї особи, а не на реалізацію тих завдань,  які  були  затверджені  Верховною Радою і які приймалися урядом.

 

     Хотілося б,  щоб ті пропозиції, які лунали тут не раз під час сьогоднішнього розгляду питання, були враховані на майбутнє і були зроблені  певні  висновки.  Тому  я буду погоджуватися з бюджетним комітетом,  з його пропозицією. Однак ми з вами повинні зрозуміти, що  не  можна  просто  так узагалі заслуховувати й голосувати,  не зробивши ніяких висновків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Черняк. Немає? Тоді депутат Гуцол. За ним - депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Зелена партія України.  Шановний пане міністре!  Я звертаюся  до  вас.  Сьогодні  в Українському домі я мав зустріч з директорами протезних заводів України.  І тому в мене до вас  таке запитання.

 

     Скажіть, будь  ласка,  ви  знаєте,  яка  заборгованість перед протезними заводами України? Чому ви смієтеся? Тут абсолютно немає нічого смішного!  Це горе,  тут плакати потрібно, а не сміятися. Я вам скажу,  що протезні заводи України не  мають  із  чого  клепки поставити на протез.  Ви коли-небудь,  пане міністре,  бачили,  як жінка без обох ніг плаче,  тому що їй немає за  що  відремонтувати протез.  І  немає можливості навіть просто вийти й подихати свіжим повітрям. А ви смієтеся. Ганьба!

 

     Тому я вам скажу таке,  щоб  ви  хоча  б  трошки  повернулись обличчям  до таких знедолених людей.  Не можна ж так!  Зрештою,  я думаю,  що буде новий уряд,  в  якому  не  буде  таких  міністрів. Депутат  виступає  на  трибуні  вищого  законодавчого органу нашої держави,  а він посміхається.  Посміхається  тоді,  коли  голод  і холод, коли казна просто розкрадається!

 

     Я прошу   вас,  пане  міністре,  зверніть  увагу,  адже  була вказівка і Прем'єр-міністра стосовно протезних  заводів.  У  цьому залі  з цієї трибуни прозвучало десятки моїх депутатських запитів. Вони були тут прийняті,  були проголосовані, проте на жоден із них (а їх сотні) уряд не відреагував.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Косаківський.  За  ним  -  депутат Костенко.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ 223,  м.Київ).  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Безумовно,  я просив би вас  підтримати проект  постанови,  запропонований  Комітетом  з  питань  бюджету, оскільки  він  досить  обгрунтований  і  прийнятий  на   засіданні бюджетного  комітету  після досить серйозного,  детального аналізу стану виконання бюджету.

 

     Відповідаючи на запитання колеги,  на яке не зміг  відповісти Валентин  Костянтинович,  можу  підтвердити,  що  всі  ці  витрати здійснені саме за рахунок фондів,  про  які  йшла  мова  у  вашому запитанні.

 

     Хотів би привернути увагу депутатів до однієї з проблем,  яка постає саме при розгляді питання виконання бюджету за 1999 рік.

 

     Сьогодні в Україні  склалася  вкрай  загрозлива  ситуація  зі збереженням національної історико-культурної спадщини. Майже кожен старовинний архітектурний об'єкт потребує проведення невідкладного комплексу науково-дослідних і реставраційних робіт,  а стан кожної десятої пам'ятки - аварійний.

 

     Незадовільний стан  пам'яток  архітектури  і   містобудування спричиняється    значним   скороченням   державного   фінансування реставраційно-ремонтних  робіт.  Так,  за  1993-  1999  роки  сума передбачених  у  Державному  бюджеті  коштів  різко  скоротилась і становить: в 1995 році - 87 процентів від обсягу 1993 року; у 1996 році  - 75,  у 1997 - 64,  у 1998 - 53 і в 1999 - 45 процентів від рівня 1993 року.  Тенденція є абсолютно  очевидною.  Її  наслідком стануть   остаточна   загибель   і  втрата  історико-архітектурних пам'яток світового і європейського значення, за котрі наша держава несе  відповідальність  перед  людством  як  учасник Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини  і  головне  - перед власним народом.

 

     Коштів на  невідкладні  ремонтнореставраційні  роботи бракує, але  водночас  десятки  мільйонів  гривень  витрачаються   не   на збереження  автентичних  пам'яток,  а  на  марнотратну  вакханалію створення "новоробів".  І це в  той  час,  коли  історикокультурні пам'ятки   неухильно   руйнуються.   Наприклад,   якщо  по  статті "Архітектура" за дев'ять місяців  профінансовано  лише  600  тисяч гривень,  тобто  23,4  процента  від  затверджених обсягів,  то на відтворення Успенського та  Михайлівського  соборів  нещодавно  за рахунок централізованих капітальних вкладень виділено 20 мільйонів гривень.

 

     Безумовно, відбудовувати ці собори треба,  але не за  рахунок Державного   бюджету,  коли  гинуть  ті  пам'ятки,  які  ще  можна врятувати,  і взагалі,  коли не вистачає грошей на найнеобхідніше: виплату зарплати,  пенсій і таке інше.  До речі,  Рахункова палата так і не поінформувала Верховну Раду про виконання доручення  щодо перевірки правомірності використання цих коштів.

 

     Тому у зв'язку з цим пропоную таке.

 

     Перше. Зажадати    від    уряду    профінансувати   ремонтно- реставраційні роботи на пам'ятках архітектури  у  повному  обсязі, передбаченому бюджетом на поточний рік.

 

     І друге.   Звернутися  до  Кабінету  Міністрів  із  проханням розробити і представити у Верховну Раду державну програму  ремонту і  реставрації пам'яток історії та культури з пропозиціями щодо їх фінансування з розбивкою за роками починаючи  з  бюджету  на  2000 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костенко. За ним - депутат Симоненко.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати! Аналіз виконання Державного бюджету за десять місяців свідчить про те,  що процес формування і виконання Державного бюджету,  як і все в нашій державі,  потребує нагальної реформи.

 

     Я наведу  лише декілька прикладів,  яким чином можна проблему або вирішувати,  або навпаки - заганяти її в глухий кут.  З року в рік ми маємо так звану енергетичну проблему, яка не враховується у видатках Державного бюджету,  і особливо місцевих бюджетів,  і  за рахунок цього формується величезний державний борг.

 

     Я нагадаю,   що   лише   за   десять   місяців   цього   року взаємозаборгованість  бюджетів  різних  рівнів  по  виплатах  щодо енергетичного забезпечення становить понад 10 мільярдів гривень.

 

     Отже, зрозумілим   стає  той  факт,  що  без  вирішення  цієї проблеми,  без формування принципово нових підходів  до  вирішення цієї  проблеми не просто буде порушуватися бюджетна дисципліна,  а буде руйнуватися економіка.

 

     Минулого року  бюджетний  комітет  запропонував   дещо   нові підходи  до  вирішення цієї проблеми.  Ви знаєте,  що в Законі про Державний бюджет була передбачена спеціальна  стаття  45,  у  якій виписано  процедуру  взаємозаліків  різних  бюджетів,  і ця стаття спрацювала.

 

     Цього року комітет запропонував цю  модель  застосувати  і  в бюджеті  2000  року,  але  поки  що  це  питання  не вирішене і не врегульоване.  Уряд наполягає на своєму.  Тобто можна говорити, що навіть  у  важкій економічній ситуації,  у якій опинилася Україна, якщо шукати нові підходи,  можна вирішувати  навіть  такі  складні проблеми.

 

     Позитивним прикладом  такого підходу може слугувати вирішення проблеми фінансування місцевих бюджетів через трансферти. Минулого року   комітет  запропонував  схему,  і  ця  схема  себе  повністю виправдала.

 

     Отже, можна зробити висновок,  що бюджетний процес в  Україні вимагає  свого докорінного реформування,  і без цього реформування ми ніколи не зможемо ні наповнювати, ні виконувати бюджет.

 

     Тепер щодо  реформування.   Мається   на   увазі   проведення економічних реформ у цілому в Україні,  а не їх блокування,  як це робить,  зокрема, і Верховна Рада. Поки не буде нового податкового кодексу, закону про приватну власність на землю, нового бюджетного кодексу, доти, шановні друзі, нічого в нашій державі не буде, доти з   року  в  рік  буде  скорочуватися  ВВП,  доти  економіка  буде розвалюватися, і ми не зможемо вийти з економічної кризи.

 

     Я підтримую пропозицію про те, щоб Генпрокуратура досконально вивчила  те,  що  запропонувала  Рахункова  палата  щодо виконання Державного бюджету,  і винесла свій вердикт.  Але,  крім цього,  я хотів  би  також  сказати і про відповідальність Верховної Ради за виконання бюджету.  Без тих основних законів,  які  виведуть  нашу державу  з  економічної  кризи,  ніякий  уряд не справиться з цією проблемою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Юрію Івановичу,  ну,  не треба так.  Розумієте, із 41 статті  виконано  половину.  Яких  законів не вистачає,  кому?  Не законів не вистачає - уміння і чогось іншого не вистачає, про що я не хочу вголос говорити.  Ми весь час шукаємо,  як би себе мазнути чим-небудь.

 

     Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Заслухавши доповідь міністра фінансів і  голови Рахункової палати,  я хотів би запропонувати вам зробити такі висновки,  бо проблема  виконання  бюджету  розглядається  не вперше.

 

     По-перше, стан  виконання  Державного  бюджету  за  цей рік у черговий раз засвідчує неспроможність виконавчої влади здійснювати свої  конституційні повноваження.  Ця влада діє за принципом:  чим облудніша брехня, тим вона швидше доходить до обивателя.

 

     По-друге, користуючись так званою "батьківською підтримкою" - опікою  Президента,  уряд  практично  перестав  займатися реальною економікою,  на  догоду  міжнародним  фінансовим  вампірам   латає фінансові   діри   за   рахунок   розтягування   загальнодержавної власності,  пограбування сіяча і  охоронця,  ігноруючи  при  цьому власну Конституцію.

 

     По-третє, безкарність,      колегіальна     і     персональна безвідповідальність,  широкі повноваження  призвели  до  суцільних фінансових зловживань. Прямі викривлення, подвійний облік, бартер, привласнення бюджетних коштів перетворилися на індустрію  роблення грошей у Кабінеті Міністрів і конкретно в Міністерстві фінансів.

 

     І по-четверте,   доповідь   уряду,   в   якій  наведена  суха констатація невиконання показників статей бюджету,  на нашу думку, повинна  була  б  містити  вичерпний  аналіз  фінансового  стану в державі,  а також причин цього і  напрямів  діяльності  уряду  для того,  щоб  виконати бюджет як основний економічний закон.  І мене дуже дивує, коли міністр фінансів запевняє тут, що в нас зростають показники  промислового  виробництва,  і  забуває подивитися інший рядок.  Тут уже наводили цю цифру,  але без коментарів. Як же воно зростає,   коли   воно   зменшилося.  Вантажооборот  транспортного комплексу зменшився на 5,4 відсотка - це імпорт,  який ми завозимо і перевозимо.  А що ж тоді возимо в нас у державі,  коли нічого не виробляється? Ви хоч трохи почніть розбиратися і зіставляти цифри, які наводите.

 

     Постійні запевнення   Пустовойтенка,   що  спад  в  економіці припинився,  є ніщо інше як самозаспокоєння  і  спроба  зомбування мас. Я вже не буду наводити ті показники, які тут наводив Валентин Костянтинович,  вони сьогодні повністю засвідчують  неспроможність уряду і недолугість політики, яку він проводить у нас у державі.

 

     Уряд відмежувався  від  проблем  виробництва.  В  той  же час середньомісячні    прирости    дебіторської    та    кредиторської заборгованості  між  підприємствами  порівняно  з  минулими роками збільшилися  відповідно  в  2,8  і  2,5  раза,  а  загальна   сума неплатежів  досягла 385 мільярдів гривень і практично паралізувала виробництво.  Ось про що свідчать невиконання цього бюджету  і  та політика, яку проводить уряд.

 

     Далі. У діяльності підприємств виявляються суцільні фінансові зловживання,  викривлення  звітності,   спроби   втримати   обсяги виробництва  шляхом підвищення цін.  А вони говорять про виконання бюджету. Зрозуміло, за рахунок чого це робиться!

 

     Урядом не  впроваджено  жодних   заходів   для   стабілізації виробництва,  його економічної ефективності, розрахунків за борги. Державний борг за січень-вересень  поточного  року  зріс  на  18,4 мільярда гривень.

 

     Але особливу   увагу  я  хотів  би  привернути  ось  до  якої інформації. Запозичені в міжнародних фінансових організаціях кошти використовуються    урядом   не   для   здійснення   інвестиційної діяльності,  а на погашення тих же боргів.  Приклад - використання 350 мільйонів доларів США, отриманих на реструктуризацію вугільної промисловості.  Де вони?  Я маю  надію,  що  й  інші  представники фракцій,  які тут підтримують уряд і цього Президента,  все ж таки наберуться сміливості і запитають,  куди пішли два останніх транші по 40 мільйонів, тобто 80 мільйонів доларів, які повинні були піти на розвиток вугільної промисловості?  До речі,  всі  обіцяли  тут, клялися.

 

     Обслуговування та  погашення  державного боргу - єдина стаття видаткової частини бюджету, яка за дев'ять місяців виконана на 100 процентів.  Перед закордонними хазяями звітуються. Усі інші статті не виконуються.

 

     Проігнорована вимога  Бюджетної  резолюції   про   припинення фінансування  дефіциту  бюджету шляхом випуску ОВДП.  У січні було прийнято рішення про  випуск  ОВДП  лише  на  суму  750  мільйонів гривень,  а випустили у 5,7 раза більше. Хто давав право випускати більше?

 

     У березні 1999  року  були  прийняті  постанови  Кабміну  про обмеження  видатків  Державного  бюджету.  А  за цей час збільшили чисельність органів управління на 14,5 тисячі чоловік.

 

     Шановні колеги!  Я наведу ще кілька цифр.  Чому це тільки під час  проведення  виборів  збільшили  фінансування  ветеранам у 2,4 раза?  А чому молодіжну програму,  на яку на рік передбачено 19 чи 20  мільйонів,  вже  виконали  на  128 процентів?  Інші заклади та заходи в галузі соціальної політики - перевиконання в 3,3 раза. Це ж  те,  що  було приховано на вибори,  ви ж відповідаєте за це.  Я думаю,  що прийде  той  час,  коли  будете  відповідати.  Культура профінансована  на 138 процентів,  інші заходи та заклади в галузі мистецтва і культури фінансувалися в 5,9 раза більше,  преса  -  в 2,1 раза більше.

 

     Олександре Миколайовичу,  я маю надію,  що ми доб'ємося,  щоб Генеральна прокуратура все ж таки порушила  кримінальну  справу  і щоб   урешті-решт   ті,  хто  сьогодні  розпоряджається  державною кишенею,  і  особисто  Мітюков  були  притягнуті  до  кримінальної відповідальності (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні  колеги!  Всі,  хто  записався  на виступ, виступили.

 

     Оголошували Черняка Володимира Кириловича,  його  не  було  в залі, він був зайнятий своїми державними питаннями.

 

     Шановні колеги!   Ми   заслухали   доповідь   Мітюкова  Ігоря Олександровича як міністра.  Також заслухали  дві  співдоповіді  - Симоненка  Валентина Костянтиновича і Євгена Дмитровича Жовтяка як заступника голови Комітету  з  питань  бюджету,  які,  виступаючи, чітко  і  ясно  висловили  свої  думки,  своє  бачення  і  ще  раз підтвердили,  що для Кабінету Міністрів,  для виконавчих  структур закон не є законом. І це наша біда.

 

     Ми багато  говоримо  про  демократизм  у  нашій державі,  про правові відносини. Ми себе звинувачуємо в тому, що не вистачає тих чи  інших  законів,  щоб наповнювати бюджет.  Але ж ви подивіться, будь ласка:  доходна частина на 12,5 процента  менша  порівняно  з параметрами  доходної  частини  минулого року.  Яких ще законів не вистачає?

 

     Далі. Ви згадайте, коли ми в цьому залі 31 грудня  1998  року  затверджували  проект  бюджету.  Я цей зал, образно кажучи,  "качав" разом з вами для того,  щоб прийняти  той проект бюджету, який пропонував Кабінет Міністрів. А ті цифри й ті нормативи,  які були представлені в Бюджетній резолюції профільним комітетом,  ми  не  підтримали більшістю.  Ми підтримали параметри проекту  бюджету  1999  року,  внесеного  Кабінетом  Міністрів.  І сьогодні ми бачимо, що бюджет не виконується, його доходну частину виконано на 65 процентів.

 

     Ми сьогодні   розуміємо,   чому   Президент   звернувся    до Конституційного  Суду  з  пропозицією  позбавити  Рахункову палату можливості контролювати доходну частину бюджету: щоб не знали того люфту,  який закладається на самому початку.  Тому ми,  мабуть, ту поправку, яку сьогодні внесли, будемо розглядати найближчим часом. Була пропозиція депутата Лавриновича перенести розгляд на тиждень. Ми врахували цю пропозицію. Ми повернемося до цієї першої поправки до  Конституції  про  те,  щоб  Рахункова  палата  контролювала  і доходну, і видаткову частину бюджету.

 

     Ви пам'ятаєте,  приймаючи  бюджет,   ми   з   вами   вирішили щоквартально  підводити  підсумки  і  контролювати  хід  виконання бюджету.  По першому кварталу ми встигли це зробити,  по другому - не  встигли.  Зараз підводимо підсумки практично за три квартали і бачимо,  що справи не поліпшуються. Я в репліці сказав, що в нас є і Верховний Суд, і Конституційний Суд, і Генеральна прокуратура. І за дотримання  букви  закону  вони  повинні  відповідати,  повинні наглядати,  але,  наглядаючи,  приймати відповідні рішення. Тому я вважаю,  що ми з вами зробили перші  кроки  до  того,  щоб  закони дотримувалися, щоб закони виконувалися.

 

     Давайте ми з вами сьогодні приймемо таку постанову, якою б ми не лише  іще  раз  зобов'язали  нинішній  Кабінет  Міністрів  (він виконує обов'язки вже,  як кажуть,  тимчасово),  а й поінформували новий Кабінет  Міністрів.  Уже  запропонована  кандидатура  Голови Кабінету Міністрів.  Але той Голова Кабінету Міністрів,  який буде тут затверджений, і той Кабінет Міністрів, який буде сформований з його подачі і затверджений Президентом, я думаю, мабуть, по-іншому підійдуть до цих питань. Я вірю, що й Генеральна прокуратура скаже своє  слово,  як  потрібно дотримуватися букви закону.  Генеральна прокуратура в порядку нагляду повинна дати відповідну інформацію у Верховну Раду.

 

     Шановні друзі!   У   вас  на  руках  є  проект  постанови.  Є пропозиція  прийняти  його  за  основу.  Прошу  проголосувати.  За основу!

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     Сергію Леонідовичу, будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.,   виконуючий   обов'язки   віцепрем'єр-міністра України. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати! Ви  знаєте,  дуже  погано,  що  ми  провели  зараз це читання,  ці слухання і у вас не залишилось остаточної  інформації,  яку  б  ви могли самі до кінця зрозуміти, тому що те, що ми чули від міністра фінансів,  дуже відрізняється від того,  що  ми  чули  від  голови Рахункової палати.

 

     Я палкий  прихильник  того,  щоб  ці  дві  установи працювали разом.  Якщо вони не будуть працювати разом,  то  ніколи  не  буде порозуміння,  ніколи  не  буде  того  контролю  за бюджетом,  який повинен бути в країні.  Є одна проблема в нашій спільній роботі  - політизація  висновків.  На  одні  й  ті  ж моменти в роботі можна дивитися з різних позицій.

 

     Олександре Миколайовичу!  Я не знаю,  яким чином це  зробити, але  для  того,  щоб ми хоча б подивилися й розібралися,  що в нас діється,  я пропоную  все  ж  таки  провести  ще  якесь  додаткове читання.  Ми готові підготуватися й дати спільну інформацію, щоб у всьому розібралась і Рахункова палата,  і щоб люди  зрозуміли,  що робиться.

 

     Тепер щодо проекту постанови.

 

     Перше. Олександре  Миколайовичу!  Ми  визнаємо критику і дуже критично ставимося до своєї роботи. Але ви сказали, що ви "качали" зал,  щоб тут прийняли це рішення.  Я прошу пам'ятати,  що під час цього "качання" ви "накачали" 1 мільярд гривень  доходної  частини додатковий, на який ми тоді не погоджувалися.

 

     Друге. Ви  нас звинувачуєте в тому,  що ми не виконуємо своїх зобов'язань щодо закону про бюджет.  Я хотів би нагадати,  що саме цією залою поточного року прийнято звільнень від податків більш як на 2 мільярди гривень, які ми недоотримали до бюджету.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А Кабмін?

 

     ТІГІПКО С.Л. Кабмін не приймає звільнення від податків.

 

     Третє. Подивіться,  будь ласка,  пункт 5  проекту  постанови. Знову ви примушуєте Кабінет Міністрів виконати статтю 45, провести на 100 відсотків взаємозалік. Між взаємозаліком і надходженнями до бюджету  прямий зв'язок.  Ми хочемо наповнити доходну частину,  ми хочемо мати гроші в бюджеті, ми хочемо здійснити соціальні виплати чи ми хочемо займатися взаємозаліками?

 

     Тому в  мене  все  ж  таки  пропозиція:  взяти  інформацію до відома,  провести додаткове читання,  розібратися в питанні (ви  ж розумієте, що знову визнати незадовільною роботу, ні вам, ні уряду не буде легше),  доручити,  якщо потрібно, Генеральній прокуратурі (ми не боїмося цього) розібратися.

 

     Щодо пункту  5,  то  я  все  ж  таки  вважаю,  що  його треба вилучити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  Сергію Леонідовичу,  ви  праві,  ви  так  і повинні   говорити.  Але  втрати  доходної  частини  становлять  4 мільярди гривень... У нас язик би не повернувся щось сказати, якби мова  йшла про 1 мільярд гривень за того мінімуму - 25 мільярдів - доходної частини Державного бюджету.  Я розумію, що 1 мільярд - це теж копійка.  Але ж за дев'ять місяців не добрали 4 мільярди!  Про яку роботу йде мова?

 

     ТІГІПКО С.Л.  Олександре Миколайовичу!  Я дуже коротко скажу. Якщо  взяти  той  перерозподіл  видатків через центральний бюджет, через зведений бюджет,  який  ми  проводимо,  то  в  нас  бюджетне навантаження 35-37 відсотків. Наука і світовий досвід говорять, що в  країнах,  які  хочуть  розвиватися   й   досягти   економічного зростання,  не  повинно  бути  навантаження  на бюджет більш як 22 відсотки.  Ви нас звинувачуєте  в  тому,  що  ми  погано  збираємо податки до бюджету. Запитайте керівників підприємств, підприємців, як ці податки "вибиваються".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Сергій Леонідович правий. І правий   Валентин   Костянтинович,   тому   що  він  виконує  свій конституційний обов'язок голови Рахункової палати.  Для цього ми й створили Рахункову палату.  Права одна сторона,  права й інша. Але реальність,  дійсність,  яку ми маємо - це факт.  І нам  не  треба сперечатися.  Інша справа,  в якій остаточній редакції ми приймемо постанову.  Ну,  не  може  ж  такого  бути,   погодьтеся,   Сергію Леонідовичу,  щоб  голова  Рахункової  палати чи його представники йшли  робити  перевірку,  а  керуючий   справами   чи   завідуючий секретаріатом   Кабінету  Міністрів  не  давав  права  доступу  до документів,  до  постанов,  які  стосуються  видаткової   частини, виконання Державного бюджету.  У якій державі таке може бути? Я на вашому місці,  мабуть,  так само  захищав  би  Кабінет  Міністрів, інакше не було б.  Але ж треба мати,  я ще раз кажу,  елементарний такт.  Голова  Рахункової  палати  затверджується   тут,   а   ваш завсекретаріатом,  якого нарекли міністром,  затверджується де?  В Кабінеті Міністрів.

 

     Шановні колеги!  Тігіпко вніс пропозицію вилучити пункт 5.  Я думаю, з цим можна погодитися.

 

     І друга   його  пропозиція  -  записати  не  "вважати  роботу незадовільною", а "взяти інформацію до відома".

 

     Хоче щось сказати  заступник  голови  комітету  Жовтяк.  Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Шановні колеги! Я хотів би ще раз наголосити, що головні висновки, які пропонуються в проекті постанови, стосуються саме виконання бюджету і тих перекосів, які мають місце. Дивіться, чому  державне   управління   профінансовано   на   72   проценти, житлово-комунальне господарство - на 32 проценти, культура - на 28 процентів і на 43 проценти охорона здоров'я?  Ось головна  причина нашої   негативної   оцінки  виконання  бюджету.  Доки  будуть  ці перекоси?

 

     Що стосується пункту 5, то хотів би сказати, що той механізм, який  пропонується  бюджетним  комітетом,  дає  змогу  здійснювати взаєморозрахунки без такого дисконту,  як це робиться зараз.  Але, на  жаль,  Кабінет Міністрів цього категорично не хоче.  Йому дуже подобається дисконт, який існує при застосуванні вексельної схеми. Тобто   в   разі  прийняття  запропонованого  бюджетним  комітетом механізму розрахунків пункт 5 є цілком виправданим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Я  ставлю  на  голосування пропозицію,   яку  вніс  виконуючий  обов'язки  заступника  Голови Кабміну  Тігіпко  Сергій  Леонідович,  про  вилучення  пункту   5. Голосуємо.

 

     "За" - 182.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  Тігіпка  до  пункту 1: замість  слів  "вважати  роботу  незадовільною"  записати   "взяти інформацію до відома".

 

     "За" - 70.

 

     Я ставлю   на  голосування  в  цілому  без  пункту  5  проект постанови в редакції,  яку  внесли  народні  депутати  на  чолі  з Тимошенко. Голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Голосуємо в цілому з пунктом 5.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз ставлю на голосування без пункту 5. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо без пункту 5 у цілому.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!  На цьому ми сьогодні роботу  завершуємо.  На все краще!