Стенограма пленарного засідання

18 листопада 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  18 л и с т о п  а д а  1999 р о к у.

                         16  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації. Готові? Реєструємося.

 

     Устиг зареєструватися 361 народний депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект Закону про природні монополії  (повторне друге  читання).  Доповідає  перший  заступник  голови  Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій Черняк Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Шановний головуючий!  Шановні  народні депутати! Прошу вас налаштуватися на позитивно-конструктивний лад. Ми розглядаємо дуже важливий документ - проект Закону про природні монополії.

 

     У сфері  природних  монополій  крутиться  дуже багато грошей. Якщо порахувати разом монопольні та суміжні ринки, то це приблизно половина обсягу валового внутрішнього продукту.

 

     От якраз  сьогодні  ми розглядали проект Закону про Державний бюджет.  Якщо правильно врегулюємо дану сферу відносин,  то  можна суттєво  збільшити  надходження до Державного бюджету,  вирішувати багато економічних і соціальних питань.

 

     Чому потрібен цей закон?  Він потрібен через те,  що у  сфері природних монополій конкуренція принципово неможлива.  Ось основна причина потреби його прийняття. Якби там була можлива конкуренція, то  хай  би  вона  діяла  і  не  було б потреби приймати Закон про природні  монополії.  Державне  регулювання  суб'єктів   природних монополій  з  огляду  на  це  неминуче.  Тому і пропонується такий законопроект.

 

     Основу регулювання  у  сфері  природних  монополій  становить економічне регулювання (цінове регулювання, правила функціонування ринку  на  підставі   балансу   інтересів   учасників   ринку   та суспільства,  обмеження  перехресного  субсидування)  та  технічне регулювання (спеціальні умови і правила здійснення  діяльності  із забезпеченням технічної та екологічної безпеки).  Отже, є два види державного регулювання у сфері природних монополій - економічне  і технічне.

 

     Одним із   головних   інструментів   державного   регулювання суб'єктів природних монополій є ліцензування  видів  діяльності  у названій сфері.  Наявна система регулювання недосконала,  оскільки базується  на  відомчих  принципах.  Це  означає,  що  регулювання здійснюється відомствами, які водночас є і суб'єктами регулювання, і органами,  які управляють державним майном частини  підприємств, що діють у сфері природних монополій.

 

     Ось тому,  що  наявна  система  регулювання недосконала,  нам треба прийняти поданий законодавчий акт.

 

     Які основні риси нової системи регулювання,  що  пропонується цим законопроектом?

 

     Перша. Така   система  відповідає  кращим  світовим  зразкам. Успішна світова практика не знає інших способів регулювання, яке б уникало   державного  регулювання  природних  монополій.  Зокрема, відповідні регулюючі агенції  існують  у  Великій  Британії,  США, Канаді,  Німеччині,  Франції, Італії, Швеції, Бразилії, Австралії, Японії та інших країнах.

 

     Друга. Ця система є прозорою і передбачуваною.

 

     Третя. Вона не є  дискримінаційною  (державні  та  недержавні суб'єкти ринку перебувають у рівних умовах).

 

     Четверта. Забезпечується незалежними позавідомчими державними органами,  які утворюються на підставі консенсусу між  Президентом України та Верховною Радою України і діють під їхнім контролем.

 

     П'ята. Не призведе до зростання видатків Державного бюджету у разі фінансування  незалежних  регулюючих  органів  із  Державного бюджету.

 

     Шоста. Не  призведе  до  підвищення  цін  на товари (послуги) суб'єктів природних монополій.

 

     Сьома. Враховує негативний досвід інших країн.

 

     Такі основні  риси  запропонованої   законопроектом   системи регулювання діяльності природних монополій.

 

     Тепер стосовно   того,   що  робити  в  цій  ситуації.  Даний законопроект  багатостраждальний,  він  тричі   обговорювався   ще депутатами   минулого  скликання.  Обговорювався  він  і  нинішнім складом Верховної Ради (я доповідав по ньому).  Але  оскільки  він перехідний,  то  за  Регламентом  це  вважається  повторним другим читанням.

 

     На попередньому  засіданні   ми   фактично   прийняли   даний законопроект,  крім трьох дискусійних статей (статті 1,  11 і 16). Усі інші статті проголосовані і навіть  не  вистачило  лише  п'яти голосів, щоб законопроект був прийнятий у цілому.

 

     Тому пропоную проголосувати три названі статті,  які минулого разу не були проголосовані, і проголосувати закон у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу.

 

     Шановні колеги,  нагадую:  ми  працюємо  в   режимі   другого читання.  Тому,  будь  ласка,  рук не піднімайте,  запитань немає. Підемо за поправками і я надаватиму слово.

 

     Прошу керівників  фракцій,  які   ще,   мабуть,   обговорюють результати  засідання Погоджувальної ради,  зайняти робочі місця - розглянемо поправки.

 

     Отже, стаття 1. Відхилена поправка 4 народного депутата Кожина. Він не наполягає.

 

     Поправка 5 депутата Семенюк.  Будь ласка,  увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановний  Адаме Івановичу,  я стосовно поправки 5.  Але перед поясненням дозвольте нагадати  попередній  розгляд.  Я казала про те,  що відповідно до статті 6.7.2 Регламенту перед розглядом законодавчого акта повинні бути  економічні  розрахунки.  Стаття  11 передбачає утворення при Президентові національних комісій з питань регулювання  діяльності суб'єктів  природних  монополій,  яким надається статус державних. Тобто збільшується кількість виконавчого апарату.

 

     На тому засіданні я пропонувала подати економічні  розрахунки фактичних  витрат.  Крім  того,  я  направила  в  Комітет з питань економічної  політики  лист  Рахункової  палати,  в  якому   чітко сказано,  що  це  збільшить  видатки  з  бюджету  на утримання тих комісій,  і  зросте  ціна  на  ліцензування  діяльності  природних монополій. Я хотіла дізнатися, чи є економічні розрахунки.

 

     І пояснення щодо поправки 5. Я насамперед хочу звернути увагу на те, що керівник суб'єкта природної монополії може виступати без доручення,  якщо це державне підприємство, і з дорученням, якщо це недержавне підприємство. Дану пропозицію потрібно врахувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Поправка 5 відхилена на тій підставі, що термін, який пропонує Валентина Петрівна, не є предметом даного закону. Ми не можемо всі економічні терміни взяти до цього законопроекту.

 

     А стосовно загального зауваження Валентини Петрівни,  то  під час   розгляду  статті  11  я  дам  пояснення  нашої  позиції  про фінансування структур, які регулюватимуть таку діяльність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Валентина    Петрівна    наполягає    на голосуванні.  Будьте  уважні.  Ставлю  на  голосування  поправку 5 народного депутата Семенюк. Прошу визначитись.

 

     "За" - 120.

 

     Рішення не прийнято. Решта поправок до статті 1 враховані.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Ні, ще поправка депутата Алексєєва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 6,  так? Врахована частково. Будь ласка, депутате Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  172, Харківська область). Тут написано "врахована частково редакційно". Это значит,  что она  не  учтена  совсем.  Но  мы  переговорили  с Владимиром  Кирилловичем  перед заседанием и пришли к выводу,  что противоречия по данной позиции можно легко снять путем  частичного учета не редакционно,  а по сути,  то есть частей 4, 7 и 10 данной поправки.  В этом  случае  не  будет  повода  для  противостояния. Собственно,  мы  согласовали,  и  если так будет проголосовано,  я думаю, снимем коллизию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви дійшли згоди,  що коли частини 4, 7 і 10 поправки   6   будуть   враховані,  то  не  наполягатимете  на  її голосуванні. Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Поправка депутата Алексєєва врахована  частково, насамперед у формулюванні самого терміна "природні монополії". Тут у нас немає ніяких розбіжностей.

 

     Стосовно врахування інших пропозицій були певні  сумніви,  чи варто  враховувати всі визначення монополій,  які пропонує депутат Алексєєв.  Тим більше що загальне визначення  монополії  вже  є  в законі  про  обмеження  монополізму.  Володимир  Геннадійович  дає визначення часткових монополій.  Це  швидше  норма  не  закону,  а наукової  статті.  То  справді цікаві й грунтовні пропозиції,  але вони,  на нашу думку,  більше підходять саме для наукової  статті. Проте  частково  пропозиції,  про які він щойно сказав,  врахувати можна, комітет їх підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу підтримати частини 4,  7 і 10 поправки 6 депутата Алексєєва. Комітет погоджується. Голосуємо.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги, маємо визначитися щодо статті 1, оскільки всі внесені поправки ми проголосували. Вони не здобули підтримки.

 

     Ставиться на голосування стаття 1 в редакції,  запропонованій комітетом. Прошу визначитись.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення не прийнято.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Я не розумію, можливо, в когось є заперечення, то нехай скаже.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підемо далі, а потім повернемося.

 

     Наступна поправка  8  народного  депутата  Кожина.   Він   не наполягає.

 

     Стаття 11.  А в статті 11 ви все врахували.  Можливо,  стаття 10, де дві поправки депутата Семенюк?

 

     ЧЕРНЯК В.К. Так, ми все врахували, тому просимо, щоб депутати проголосували.

 

     Річ у   тім,  що  виникла  дискусія,  були  різні  пропозиції стосовно того, як утворюються і кому підзвітні національні комісії з  питань  регулювання  діяльності  суб'єктів природних монополій. Одні пропонували,  щоб вони були підзвітні тільки Президенту, інші

- Верховній Раді.

 

     Ми знайшли  компроміс  і записали назву статті 11 "Утворення, підпорядкування та  підзвітність  національних  комісій  з  питань регулювання   діяльності   суб'єктів   природних   монополій,   їх ліквідація".

 

     Далі цитую текст статті: "Національні комісії  з  питань  регулювання  діяльності суб'єктів природних  монополій...  є  незалежними   позавідомчими   постійно діючими  державними  органами,  які  утворюються  та  ліквідуються Президентом України за погодженням  з  Верховною  Радою  України". Тобто вони є незалежні,  і Президент узгоджує свої дії з Верховною Радою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І  далі:   "Комісії   підпорядковані   Президенту України і підзвітні Верховній Раді України".

 

     Усі поправки  народних  депутатів,  котрі  стосувалися  даної статті, враховані. Прошу визначитися щодо статті 11.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Комітет підтримує.

 

     "За" - 112.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття не прийнята.

 

     Залишилася стаття 16.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Отже, якась фракція не голосує зовсім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Напевне.  Стаття  16   "Фінансування   діяльності комісій".  Відхилена  поправка  народного  депутата  Кушніра,  щоб статтю  15  доповнити  словами"...а  контроль  здійснює  Рахункова палата України". Наполягаєте на своїй поправці? Ні.

 

     Шановні колеги,  зверніть  увагу,  що стаття 16 складається з одного   речення:    "Фінансування    діяльності    комісій,    їх територіальних  органів  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України".

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Адаме  Івановичу,   дозвольте   дати   відповідь Валентині  Петрівні  стосовно пропонованої статті.  У попередньому варіанті законопроекту було записано,  що "фінансування діяльності комісій,  їх  територіальних органів здійснюється за рахунок плати за  видачу  ліцензій  суб'єктам  підприємництва,  діяльність  яких регулюється комісіями". Були заперечення проти цього. Ми врахували їх,  і  тепер   пропонується   фінансування   діяльності   комісій здійснювати за рахунок Державного бюджету.

 

     Але тому виникає закономірне запитання, яке поставила депутат Семенюк:  чи  не  викличе  це  зростання  видатків  із  Державного бюджету?  На  нашу  думку,  не викличе абсолютно ніякого зростання видатків із Державного бюджету.  Ідеться  про  створення  фактично двох комісій, одна з яких (з питань регулювання електроенергетики) вже функціонує,  і друга - з питань транспорту  і  зв'язку.  Отже, ніяких  додаткових  видатків  не  буде,  оскільки  фінансування їх здійснюватиметься за рахунок галузевих міністерств і відомств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  є  пропозиція  визначитися  щодо цієї статті.  Доповідач переконливо виклав позицію комітету. Прошу підтримати.

 

     "За" - 108.

 

     Рішення не прийнято.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Адаме Івановичу, дозвольте маленьку репліку.

 

     Шановні депутати,  прошу вибачити,  але в мене таке враження, що  багато хто з депутатів не зрозумів,  про що йдеться.  Якщо ті, хто не голосує за цей документ,  вважають,  що вони роблять  добру справу, то хочу сказати, що це зовсім не так.

 

     Річ у   тім,   що  відносини  на  ринку  природних  монополій законодавчо  не  врегульовані.  Ще  раз  наголошую,  це   половина валового   продукту.   Там   є   можливість   каламутити   воду  і привласнювати   величезні   кошти.   Ми   пропонуємо   законодавчо врегулювати ці процеси.  Ви відмовляєтеся підтримати.  Якщо ви так робите свідомо,  то я запевняю вас, що це піде на шкоду Державному бюджету, це піде на шкоду економіці України (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  Юрію Григоровичу, не влаштовуймо дискусій саме таким чином.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  До речі,  із Петром Миколайовичем ми погоджували ще минулого разу це питання, він давав згоду (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже правильно чинить Володимир Кирилович, бо він знає,  куди звертати  свої  погляди.  Вони  в  нього  правильні  і звернуті в правильний бік. Чого ви його підозрюєте в чомусь?

 

     ЧЕРНЯК В.К. Мої погляди звернуті ліворуч.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  у  даному  разі є два варіанти. Будьте уважні.

 

     Михайле Дмитровичу, будь ласка, закличте фракції до пультів і там на місці порадитесь.

 

     Шановні колеги,  повторюю,  що в такому разі за Регламентом є два варіанти:  або поставити хрест на цьому проекті закону, котрий тягнеться  ще  від  наших  попередників,  бо  ніякого  рішення  не прийняли,  або прийняти  все-таки  рішення  про  те,  щоб  ще  раз повторно  розглянути  статті  1,  11  і 16.  Тому прошу підтримати пропозицію ще раз повторно повернутися до розгляду статей 1,  11 і 16  цього  законопроекту.  Проголосуймо  дружно,  адже  в  нас  на сьогодні ще багато питань.

 

     "За" - 178.

 

     Напевне, не зрозуміли. Шановні колеги! Я пропоную, щоб статті 1,  11  та 16,  які не набрали належної кількості голосів,  ще раз внести на повторне друге читання. Прошу підтримати дану пропозицію (Шум у залі). Ні, відправити на повторне друге читання.

 

     "За" - 175.

 

     Шановні колеги,  щоб не звинувачували головуючого в порушенні Регламенту, законопроект із розгляду на цій сесії знімається.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект   Закону   про   управління    об'єктами державної  власності  (третє  читання).  Це також уже "бородатий", вибачте,  законопроект.  Нам потрібно лише прийняти  рішення  щодо статей 6 і 15. Доповідає Юрій Іванович Єхануров. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська  область).  Фракція  НДП.  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні колеги! Втретє третє читання. Дві статті - 6 і 15.

 

     Оскільки ми  вже  декілька  разів  голосували з цього питання (але тоді,  на жаль,  не було  достатньої  кількості  депутатів  у залі), я просив би Адама Івановича поставити на голосування статтю 6, яка стосується - нагадаю - питань, пов'язаних із повноваженнями суб'єктів управління об'єктами права державної власності. І статтю 15, яка стосується використання дивідендів. Тут ідеться про те, що частина  прибутку (а саме 10 відсотків) залишається для здійснення функцій управління державними корпоративними  правами  та  виплати винагород уповноваженим особам в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України, а 90 відсотків надходить до Державного бюджету. Оце дві статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  розберемося  по порядку.  Ще раз наголошую, шановні колеги,  і Юрій Іванович Єхануров  підтвердив  у  доповіді профільного  комітету,  що  ми прийняли цей законопроект,  лише не дійшли згоди і внесли на повторне третє читання статті 6 і  15.  У такому порядку їх і розглянемо.

 

     Стаття 6.  Тут  було чимало зауважень,  які не всі враховані, зокрема поправка народного депутата Семенюк. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів і селян. Шановний Адаме Івановичу,  ви,  можливо,  не знаєте, що я сьогодні від  фракції  соціалістів  і  селян  була  повторно  в  Олександра Миколайовича  із  заявою  стосовно  того,  що  цим  законопроектом територіальні   ради  народних  депутатів  повністю  позбавляються впливу на той  чи  інший  об'єкт,  включаючи  такі,  де  є  частка комунальної власності.

 

     Мої пропозиції зводилися до того, що коли є державний об'єкт, і частка його майна належить радам,  то вони все-таки повинні мати право  на  контроль  за  роботою  даного  підприємства.  Тобто  це відповідає Закону про місцеве самоврядування.

 

     Заява, зроблена  фракцією  6  липня,   пропонувала   провести парламентські слухання і День уряду. До речі, ми тут проголосували виконання Закону про місцеве самоврядування  в  тій  частині,  щоб надати  право  територіальним  радам  вирішувати  питання  як щодо комунального майна, так і стосовно державного.

 

     Тому я прошу розглянути дане  питання  після  проведення  Дня уряду, що пропонувала наша фракція.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановна  Валентино  Петрівно,  в  черговий раз пояснюю,  що  ніякої  причетності  до  комунальної  власності  цей законопроект не має, тому ніякого порушення тут немає.

 

     Стосовно законопроекту   про   комунальну   власність  Голова Верховної Ради дав відповідне доручення  на  Погоджувальній  раді. Названий   законопроект  наступного  місяця  буде  внесений  нашим комітетом на розгляд Верховної Ради,  і  тоді  ви  це  розглянете. Отже, не змішуймо дані поняття.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відбувся обмін думками. Ми не раз уже чули ці  пропозиції.  Справді,  на  Погоджувальній  раді  дано доручення   комітету   Станіслава   Івановича  Гуренка  прискорити підготовку до розгляду законопроекту про комунальну власність.

 

     Пропоную визначитися щодо статті 6 і дружно її підтримати. Голосуємо статтю 6.

 

     "За" - 173.

 

     Шановні колеги!   Нагадую,  що  законопроект  про  управління об'єктами державної власності ми розглянули в третьому  читанні  3 листопада. Залишилося визначитися з приводу двох статей - 6 і 15.

 

     Щодо статті  6  відбувся  обмін  думками,  і ми дійшли згоди. Гадаю,  є логіка у  відповіді  Юрія  Івановича:  те,  що  пропонує Валентина  Петрівна,  повинне  бути  врегульоване в іншому законі. Коли ми його будемо розглядати, тоді й врегулюємо.

 

     Прошу підтримати статтю 6 даного документа. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон  депутата  Семенюк,  і  прошу підготуватися до голосування.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні депутати,  я ще раз хочу звернутися до вас із такою  пропозицією.  Ви  пам'ятаєте,  що  вся приватизація здійснювалася без участі рад народних депутатів. Ради повинні мати комунальне майно,  державне майно,  місцеві податки і збори та землю.

 

     Якщо ми   не   надамо   радам  народних  депутатів  права  на комунальну власність і щоб цим законом поширювався  відповідно  до Закону   про   місцеве  самоврядування  їх  вплив  на  відповідних територіях, то ми ліквідуємо функцію рад.

 

     Це не просто моя вимога,  це відповідає  Закону  про  місцеве самоврядування.  Уявіть,  що  ви завтра станете депутатом обласної ради.  У вас на території є  підприємство,  яке  фіктивно  роблять банкрутом.  Але  ви  як  депутат  обласної  ради  не  маєте  права заслухати,  як працює дане підприємство, що там робиться, оскільки ним  управлятиме тільки пан Таранов.  Навіть галузеве міністерство ніякого впливу не матиме. Це перше.

 

     І друге. Якщо ми приймемо в такому варіанті цей законопроект, то  ніколи  не  сформуємо коаліційного уряду,  ніколи не відновимо важелів управління державою. Що ми робимо?!

 

     Хай уже  Президент  складе  присягу  і  скаже,  яка  в  нього програма і як ми будемо управляти.

 

     Не можна приймати таким цей проект закону!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   ще   раз  нагадую,  про  який законопроект ідеться:  йдеться про управління  не  комунальною,  а державною власністю. Прошу підтримати його статтю 6.

 

     "За" - 206.

 

     З приводу статті 15. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Єханурова.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні народні депутати, у статті 15, нагадую, йдеться про розподіл дивідендів, які отримані внаслідок діяльності акціонерного товариства з державною часткою майна.

 

     Зокрема, 90 відсотків  коштів  від  дивідендів  надходить  до Державного бюджету, а 10 відсотків зараховується до позабюджетного фонду Національного  агентства  України  з  управління  державними корпоративними правами.

 

     Народний депутат  Семенюк запропонувала,  щоб дивіденди,  які нараховані    на    державні    корпоративні    права,    повністю перераховувались  до Державного бюджету України.  Те саме пропонує народний депутат Вітренко. У цьому полягає зміст даної статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А все-таки яка ваша пропозиція, яка ваша думка?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Комітет  пропонує  залишити  статтю  в  старій редакції, тобто 10 відсотків залишити на управління для здійснення функцій управління державними корпоративними правами і  винагороду уповноваженим  особам.  Цей  порядок  визначить  Кабінет Міністрів своєю постановою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колеги,  давайте  спочатку  проголосуємо пропозиції  народних  депутатів,  які  полягають  у тому,  щоб усе зараховувалося до Державного бюджету.  А там уже буде розподіл  за статтями.  Прошу підтримати.  Ми вже й так наплодили позабюджетних фондів...

 

     "За" - 206.

 

     Шановні колеги, ще раз пояснюю суть питання - куди йтимуть ці кошти.  Профільний  комітет пропонує,  щоб 10 відсотків цих коштів усе-таки були спрямовані  до  позабюджетного  фонду  агентства.  А частина  народних депутатів вважає,  і цілком логічно і правильно, що всі кошти,  що належать державі,  мають надходити до Державного бюджету, а потім уже розподілятися за статтями видатків.

 

     Голосуємо за   поправку,  щоб  усі  кошти  спрямовувались  до Державного бюджету, і за статтю в цілому.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.  Таким чином,  щодо  статті  15  ми  дійшли згоди.  Давайте  також  дружно проголосуємо за статтю 6 у редакції комітету і приймемо закон у цілому.  Ставлю на голосування  статтю 6.

 

     "За" - 206.

 

     Шановні колеги,  у  кого  є  сумнів  у  тому,  що такий закон потрібен? Немає сумніву.

 

     Будь ласка, Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні народні депутати! Я нагадую, що тиждень тому  ми  прийняли  Закон про Фонд державного майна України,  який знаходиться на підписі у Президента.  Це один з двох законів, щодо яких  було  завдання підготувати їх у комплекті,  а другий - даний законопроект.

 

     Тепер нам треба прийняти його, і тоді буде виконано попереднє рішення  Верховної Ради України.  Наскільки я знаю,  усі проблеми, крім тих,  які  поставила  народний  депутат  Семенюк,  узгоджені. Залишилося  тільки  питання управління комунальною власністю.  Наш комітет через два тижні внесе  щодо  цього  законопроект.  У  мене прохання проголосувати і випустити нарешті цей закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  Валентино Петрівно,  погодьтеся, будь ласка, що йдеться про зовсім інший законопроект - про  право  комунальної власності, який ми через два тижні будемо приймати.

 

     Будь ласка,  голосуємо  за  статтю  6  у  редакції  комітету. Шановні  товариші   академіки,   Ігоре   Рафаїловичу,   Костянтине Меркурійовичу, голосуйте!

 

     "За" - 199.

 

     Є пропозиція  статтю  6 відправити на четверте третє читання. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     І протокольно  доручаємо  профільному   комітету,   щоб   цей законопроект,  Станіславе Івановичу,  йшов у парі з законопроектом про комунальну власність,  щоб уже ні в кого не було сумніву, і ми нарешті  його  прийняли.  Хоча  хотілося б,  щоб ті,  хто сьогодні закликає  до  консолідації,  були  в  залі.  І   тоді   закон,   я переконаний,  був би прийнятий.  А то на словах одне,  а на ділі - зовсім інше.

 

     -------------

 

     Слухається проект Закону України про призупинення дії  Закону України про банкрутство щодо банкрутства вугледобувних підприємств вугільної  промисловості  України.  Доповідає   перший   заступник міністра вугільної промисловості Новіков Володимир Іванович.

 

     Будь ласка,  Володимире Івановичу. Скільки часу вам потрібно? Будь ласка, три хвилини.

 

     НОВІКОВ В.І.,    перший    заступник    міністра    вугільної промисловості України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати України!  На ваш розгляд виноситься проект Закону України про   призупинення   дії   Закону  України  про  банкрутство  щодо банкрутства  вугледобувних  підприємств  вугільної   промисловості України.

 

     Просимо вас   підтримати  пропозицію  Міністерства  вугільної промисловості України щодо призупинення дії зазначеного закону  до 1  січня  2000  року  стосовно  банкрутства  підприємств вугільної галузі,  зокрема шахтобудівних,  вугледобувних та  вуглепереробних підприємств.

 

     Чим зумовлена така необхідність? По-перше, ми щиро вдячні вам за підтримку  пропозиції  про  прийняття  Закону  про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Цей закон, зокрема стаття 43 "Особливості  банкрутства  особливо  небезпечних підприємств",    передбачає   особливості   банкрутства   особливо небезпечних  підприємств,  до  яких   віднесені   і   підприємства вугільної    промисловості.    Цей   закон   розширює   можливості Міністерства  вугільної  промисловості  брати  участь  у   процесі провадження  справ  про  банкрутство підприємств вугільної галузі, забороняє  продаж  з  аукціону  майна  вугледобувних  підприємств, запобігає  розпродажу  майна  частинами,  а  також дозволяє продаж тільки на конкурсних засадах цілісних майнових комплексів.

 

     Проте зазначений  закон,  яким  врегульовані  наші  проблеми, вступає  в  дію лише з 1 січня наступного року.  З огляду на вкрай важкий фінансовий стан  галузі  нині  невпинно  зростає  кількість звернень  до  арбітражних  судів  України  з вимогами про визнання банкрутами підприємств вугільної галузі. Так, на сьогодні винесені постанови  арбітражних  судів  про  банкрутство  шахт "Комсомолець Донбасу",  "Комсомолець",  імені  Челюскінців,   імені   Калініна, холдингових    компаній    "Селидіввугілля",   "Добропіллявугілля" виробничого   об'єднання   "Донецьквугілля"   -   34    шахт,    9 збагачувальних  фабрик.  Все  це негативно впливає на стан справ у галузі і має наслідком вилучення основних засобів рухомого  майна, яке забезпечує життєдіяльність підприємств.

 

     При банкрутстві  за  безцінь оцінюється і розпродається майно вугільних  підприємств,  внаслідок  чого   порушуються   виробничі процеси,  що  в  свою  чергу  створює  небезпечні  умови для життя шахтарів та населення шахтарських регіонів.

 

     Народні депутати завжди  добре  розуміли  проблеми  галузі  й завжди йшли назустріч їх вирішенню. Сподіваємось на вашу підтримку і прийняття вищезгаданого  проекту  Закону  про  призупинення  дії Закону  України  про  банкрутство  щодо  вугледобувних підприємств вугільної промисловості України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання?  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть прізвища.  Якраз із шахтарських регіонів записались. Відведемо три хвилини.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",   Зелена   партія   України.   Шановний  Володимире Івановичу!  Скажіть,  будь ласка,  тільки чесно,  чи не настав час взагалі  зупинити  дію  Закону  про  банкрутство  не  тільки  щодо підприємств вугледобувної промисловості?  Адже зважаючи на те,  що твориться  у  нас  тотальна  "прихватизація",  то,  напевне,  пора взагалі заборонити банкрутство в  усіх  галузях  промисловості,  в державі в цілому.

 

     Дякую.

 

     НОВІКОВ В.І.   Дякую   за   запитання.   Дійсно,  банкрутство підприємств вугільної промисловості може призвести до дуже  тяжких наслідків...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Івановичу! У принципі це питання не до вас,  а  до  Кабінету  Міністрів  у  цілому.  Внесена   пропозиція призупинити  банкрутство підприємств у вугільній промисловості,  а щодо інших галузей потрібно запитувати у Кабінету Міністрів.

 

     Депутат Давидов. Будь ласка. За ним - депутат Зварич.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової політики (виборчий округ

 108, Луганська область). Прошу передати слово депутату Кириленку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Шановний доповідачу! Можливо, питання  не  зовсім  по суті,  але воно близько стосується проблем вугільної галузі,  над вирішенням яких ми  неодноразово  працювали разом. Усе так чи інакше впирається в державну підтримку цієї дуже важливої галузі і в економічному, і в політичному, і в соціальному плані.

 

     Сьогодні ми  прийняли  в  першому  читанні  проект Державного бюджету на наступний рік.  Запропонований урядом його варіант - це банкрутство,  по суті,  вугільної промисловості, ви знаєте, усього 1,5 мільярда гривень на всю вугільну галузь. Зал підтримав варіант Комітету  з  питань  бюджету,  суму  теж знаєте.  Але ми в другому читанні  будемо  розглядати  пропозиції  Кабінету  Міністрів.   Чи вдасться вижити на цій сумі,  яка підтримана в першому читанні? Чи вдасться втримати вугільну галузь від суцільного банкрутства?

 

     Дякую.

 

     НОВІКОВ В.І.  Дякую за запитання,  Іване  Григоровичу.  Після того,  як  уряд  вніс  пропозиції щодо обсягів державної підтримки вугільної галузі наступного року,  на засіданні Кабінету Міністрів схвалено   програму   реформування   та  фінансового  оздоровлення вугільної галузі,  де визначені кінцеві обсяги цього фінансування. Прийняття  цієї програми дає нам надію бути впевненими,  що галузь вийде з прориву.  Ми також глибоко вдячні  народним  депутатам  за прийняття доповнень до Закону про Державний бюджет на 1999 рік, за збільшення обсягів фінансування галузі на 1,5 мільярда.  На  жаль, це  не  живі кошти,  які можуть отримувати галузі,  але за рахунок цього механізму ми можемо  оздоровити  фінансовий  стан  галузі  і впевнено дивитися у майбутнє.  Є програма, треба тільки працювати, щоб вона виконувалася.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Володимире   Івановичу!   Я   думаю,   що голосуватиму за прийняття цього законопроекту, хоча усвідомлюю, що закон  буде  чинним  практично  п'ять  днів.  Цим   законопроектом передбачається,   що   процедура  банкрутства  щодо  вугледобувних підприємств має бути призупинена до 1 січня 2000 року.

 

     Ми приймаємо цей законопроект у  першому  читанні.  Згідно  з Регламентом   ми   зможемо  його  розглядати  через  15  днів,  не враховуючи днів пленарних засідань.  Після того,  якщо ми приймемо його  в другому читанні,  ще треба сподіватися,  що Президент його швидко підпише. Тобто фактично, якщо виходити з реалій, закон буде чинним  приблизно  п'ять  днів.  Тому запитання таке:  чому ж тоді міністерство або уряд  не  поквапилися  і  не  внесли  раніше  цей законопроект, якщо така критична ситуація в цій галузі?

 

     НОВІКОВ В.І.  Дякую за запитання.  Я вже казав, що ми глибоко вдячні депутатам,  тому що пропозиції галузі  були  враховані  при прийнятті  Закону  про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,  у статті  43.  І  наші  кредитори,  яких багато  в  галузі,  вже  знають,  що з 1 січня набере чинності цей закон і буде нова процедура щодо банкрутства підприємств вугільної галузі.  Тому кредитори,  як свідчить життя,  використовують зараз час,  щоб щонебудь отримати від галузі.  Йдеться про обчислювальну техніку,  автомобілі, технологічне обладнання, які дуже легко буде продати. Такі дії порушують технологічний процес галузі, і тому ми просимо  підтримати  цей  проект  закону,  а з 1 січня почне діяти новий закон, яким ці питання вже врегульовано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Івановичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  вважаю,  питання  ясне,   як   Божий   день. Залишилось  буквально  декілька  днів  до  набуття  чинності новим законом,  про який говорив Володимир Іванович. Давайте підтримаємо законопроект у першому читанні.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 166.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ 48,  Донецька область).  Под этот закон подпадают две шахты, которые находятся в моем округе, - "Комсомолец" и имени Калинина.  Я  в  своем округе пережил банкротства трех шахт,  и мы сегодня уже не знаем, что делать с этим банкротством.

 

     Я убедительно прошу депутатов  проголосовать  законопроект  в первом    чтении,    потому   что   действительно   растаскивается оборудование шахт,  которые  в  принципе  если  подготовить  новые горизонты, будут работать. И если эту процедуру оставить в прежнем виде,  как она есть сегодня,  значит,  к новому году уже принимать ничего не надо - сдадут все в металлолом.

 

     Я убедительно прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Ємець.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Петренко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-Конгрес". Законопроект  дуже  половинчастий.  Якщо  ми зупиняємо банкрутство якогось суб'єкта підприємницької діяльності, то повинні заборонити банкрутство  всіх  його  кредиторів,  тому  що  вони також з часом збанкрутують,  оскільки їм не повертається кредит,  вони не  мають змоги здійснювати свою підприємницьку діяльність.

 

     Тому якщо ми забороняємо банкрутство шахт, одночасно потрібно заборонити банкрутство всіх кредиторів шахт.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко Дмитро Дмитрович. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  107,  Луганська  область). Уважаемые  коллеги,  на  протяжении  года  мы  приняли очень много важных и нужных законов для угольной промышленности,  и  это  дало свой положительный результат.

 

     Принятие этого    закона,    проект    которого   мы   сейчас рассматриваем,  позволит избежать того обвала, который ожидается в угольной  промышленности  в ближайшее время,  если эти предприятия будут переходить в разряд банкротов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  обмін думками відбувся. Всі, хто виступив, цілком правильно розуміють, що цей законопроект потрібно приймати.  Давайте дружно проголосуємо  його  в  першому  читанні. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 199.

 

     Проти голосують   13   депутатів...  Шановні  колеги,  є  199 голосів.  Народні  депутати  наполягають  ще  раз   поставити   на голосування.

 

     Будь ласка,   фракції,   підготуйтесь.  Депутати  Черненко  і Ковалко  готові,  голосуємо,  голосуємо.   Олександре   Івановичу, голосуйте,   будь   ласка,   голосуйте!   Депутате   Квятковський, допомагайте!

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо, голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Шановні колеги,  щоб не сталося того,  проти чого нас  слушно застерігав народний депутат Зварич,  що поки ми його підготуємо до другого читання,  то не буде коли  діяти  йому,  давайте  приймемо законопроект  у  редакції,  яку  пропонує  комітет,  спираючись на висновки  науково-експертного  управління,  в  другому  читанні  в цілому.

 

     Будь ласка, зніміть з голосування. Слово депутату Петренку.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые коллеги! Законопроект правильный,  но у меня есть к нему одна поправка.  Мы даем    возможность    прекратить    банкротство    угледобывающих предприятий,  но есть единая технологическая цепочка. Она включает в    себя    шахтостроителей,   перерабатывающие   предприятия   и обогатительные фабрики. Поэтому здесь после слов "щодо банкрутства вугледобувних  підприємств"  нужно добавить "шахтовуглебудівних та вуглепереробних підприємств".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    ставлю    на    голосування законопроект   з   поправкою  конкретизувати  шахтовуглебудівні  й вуглепереробні підприємства  в  цілому  в  другому  читанні.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 183.

 

     Прошу визначитись,  щоб  провести  голосування  в  поіменному режимі.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  нагадую,  зараз голосуватимемо в  поіменному режимі  про  прийняття  законопроекту в цілому в другому читанні з поправкою, яку вніс народний депутат Петренко.

 

     Готові? Ставлю на голосування в поіменному режимі  пропозицію прийняти законопроект у цілому в другому читанні.

 

     "За" - 243.

 

     Прошу висвітити  результати  голосування  по  фракціях.  Будь ласка.

 

     "За": комуністи - 105 із 112; соціалдемократи - 13 із 24; НДП

- 17 із 18; Народний рух - 11 із 24; "Відродження регіонів" - 9 із 17;  "Батьківщина" - 17 із 21; соціалісти - 20 із 22; зелені - 4 з 10;  "Реформи-Конгрес"  -  0  з  13;  Трудова  партія  -  5 із 16; "Незалежні" - 6 із 7; Рух - 8 із 14; "Громада" - 3 з 9; ПСПУ - всі 11; селяни - 7 із 9; позафракційні - 7 з 11.

 

     Дякую. Закон прийнято в цілому з поправкою, яку вніс народний депутат Петренко. Будь ласка, швидше готуйте на підпис.

 

     --------------

 

     Слухається проект Закону України про внесення  доповнення  до Закону  України  про  підприємництво  (стосовно  оптової  торгівлі цукром).  Доповідає  перший  заступник  міністра  агропромислового комплексу  України Сватков Леонід Борисович.  Будь ласка.  Скільки вам, Леоніде Борисовичу, потрібно часу? Дві хвилини, будь ласка.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,  перший  заступник  міністра   агропромислового комплексу України. Вельмишановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Прийнятим  Верховною   Радою   Законом   про   державне регулювання   ринку  цукру  передбачено  (стаття  3)  ліцензування оптової торгівлі в межах  квоти  "А"  і  квоти  "Б".  Законом  про підприємництво  такий  вид  діяльності не передбачає ліцензування. Кабінет Міністрів вносить пропозицію доповнити статтю 4 Закону про підприємництво   словами:  "оптова  торгівля  цукром",  доповнивши перелік  видів  підприємницької  діяльності,  для  виконання  якої необхідні ліцензії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  є запитання?  Запишіться.  Будь ласка, висвітіть прізвища. Три хвилини.

 

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Гуцол.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Скажите,   пожалуйста, сколько предприятий сегодня занимаются оптовой торговлей сахаром и есть ли среди них совместные предприятия?

 

     Спасибо.

 

     СВАТКОВ Л.Б.  Ніхто  не  реєстрував  тих   підприємств,   які займаються  цим.  Сьогодні  займаються  цим усі,  кому заманеться, починаючи від газових компаній тощо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Беспалий.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний Леоніде Борисовичу!  Скажіть, будь ласка, чи даний закон, якщо  ми,  звичайно,  його  приймемо,  не  призведе  до зловживань окремих чиновників? Адже ми знаємо, що таке одержати ліцензію.

 

     Дякую.

 

     СВАТКОВ Л.Б.  У  проекті,  який  підготовлений  після   цього закону,  -  про  порядок  видачі  ліцензій  буде  передбачено,  що виробники в межах  власного  виробництва  отримують  ліцензію  без будь-яких   перешкод.   І   законом   передбачено,   що  кількість підприємств,  які  подадуть  заявку  на  отримання  ліцензій,   не обмежується. А виробники цукру отримуватимуть ліцензію безкоштовно в межах власного виробництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Прошу передати слово депутату Ємцю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Партія "Реформи і порядок".  Я хотів би запитати, чи знаєте ви,  що те,  що зараз ви пропонуєте, суперечить програмі новообраного Президента України,  в якій  ідеться  про  скорочення ліцензування і дерегуляцію економіки?

 

     СВАТКОВ Л.Б.  Дерегуляцію економіки і скорочення ліцензування певних видів діяльності потрібно проводити.  А в даному разі  слід урегулювати  ринок  цукру,  щоб усунути те,  що в нас тут сьогодні коїться. У всьому світі це працює, і в нас працювало це навіть при соціалізмі.

 

     Тому я  вважаю,  що  цей законопроект потрібно прийняти.  Тим більше що  зазначеним  законопроектом  створюються  механізми  для реалізації  норм  Закону  про  державне  регулювання виробництва і реалізації цукру, прийнятого Верховною Радою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я  прошу,  давайте  дружно  підтримаємо  цей законопроект,  щоб торгувати цукром мали право тільки ті,  хто має на це ліцензію. Ставлю на голосування і прошу підтримати.

 

     "За" - 140.

 

     Чому 66 народних депутатів не голосують?

 

     Шановні колеги,  ми часто говоримо про те,  що  наша  держава розбазарюється, що розкрадається все, що ще можна вкрасти. А зараз Кабінет  Міністрів,  наш  комітет   пропонують   поставити   певну перепону,  аби торгували цукром ті,  хто його виробляє і має на це право, а ми цього не хочемо.

 

     Прошу підтримати законопроект, голосуємо.

 

     "За" - 154.

 

     Є пропозиція поіменно? Прошу визначитись щодо цього.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення прийнято,  голосування буде в  поіменному  режимі.  І зараз побачимо, хто обстоює державні інтереси, а хто приватні.

 

     Ставлю на  голосування  в  поіменному режимі законопроект про внесення доповнення  до  Закону  України  про  підприємництво,  де йдеться  про  те,  щоб  торгівля цукром здійснювалася тільки після одержання ліцензії. Прошу підтримати законопроект.

 

     "За" - 169.

 

     Будь ласка, висвітіть результати по фракціях.

 

     "За": комуністи - 119;  соціалдемократи - 1 із 24; НДП - 9 із 17;  Народний  рух  -  8  із 24;  "Відродження регіонів" - 4 з 16; "Батьківщина" - 1 із 11;  соціалісти - 0 із 21;  зелені - 2  з  9; "Реформи-Конгрес" - 0 із 13; Трудова партія - 5 із 16; "Незалежні"

- 1 із 7; Рух - 6 із 15; "Громада" - 4 з 9; прогресивні соціалісти

- 1 із 11; селяни - 4 з 9; позафракційні - 4 з 10.

 

     Слово надається Єханурову Юрію Івановичу,  співдоповідачу від Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги! Наш комітет розглянув на своєму засіданні внесений  Кабінетом  Міністрів  проект  закону  стосовно ліцензування  оптової  торгівлі  цукром,  пропонує прийняти його в цілому.  Науковоекспертне управління Секретаріату  Верховної  Ради України, розглянувши даний законопроект, підтримує його прийняття.

 

     Хочу сказати для довідки,  що в нас у комітеті знаходиться на опрацюванні законопроект про ліцензування в цілому.  Він буде нами переданий  на  розгляд  Верховної Ради в лютому.  І таким чином ми матимемо  новий  закон,  в  якому  будуть   визначені   всі   види ліцензійної діяльності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте.  Депутат Довганчин. Будь ласка. І будемо визначатися.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Адаме Івановичу. У мене і до одного доповідача,  і до другого запитання. Це дуже добре, що ми турбуємося про наведення  порядку.  І,  напевно,  не  тільки  в торгівлі цукром треба наводити порядок,  а й ще в дечому. Але люди працюють на цукрових буряках,  з ними розраховуються цукром. То що ж,  та жінка, яка за цілий рік там натрудила руки, отримала два чи три мішки цукру, і ще буде ліцензію брати? Чи як?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Леоніде Борисовичу.  Думаю, зараз ми з'ясуємо цю ситуацію.

 

     СВАТКОВ Л.Б.  Це ж не стосується людей, які отримали зарплату цукром. Це стосується оптових партій, які продаватимуться на ринку (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!    Прошу    заспокоїтися.   Не збуджуйтесь!  Ніхто в нашому залі ще цукром не торгує,  правильно? То чому таке збудження?

 

     Шановні колеги! Я думаю, все дуже добре зрозуміло, і не треба опонентам цього проекту закону хапатися  за  соломинку  з  приводу одного мішка цукру.  Ми не настільки наївні,  щоб не розуміти, про що йдеться.

 

     Я ще  раз   ставлю   на   голосування   пропозицію   прийняти законопроект  в  першому читанні.  Прошу підтримати.  У звичайному режимі йде голосування.  Зніміть поіменне, будь ласка. Голосуємо в звичайному режимі. Прошу підтримати законопроект.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення не   прийнято.   Ми   маємо   результати   поіменного голосування.  Я  думаю,  виборці  розберуться,  що  й   до   чого. Законопроект знімається з розгляду.

 

     -------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону про внесення зміни до статті 3 Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності  на територіях  пріоритетного  розвитку  в  Луганській  області (друге читання).  Доповідає   голова   підкомітету   Петренко   Володимир Оникійович. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Комітет з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув на своєму  засіданні  в  другому читанні  проект  Закону  про внесення зміни до статті 3 Закону про спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на   територіях пріоритетного   розвитку  в  Луганській  області  й  пропонує  вам прийняти його в другому читанні.

 

     Хочу зачитати, він коротенький.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  треба,  Володимире  Оникійовичу,  зачитувати. Суть  полягає  в  тому,  що ніяких зауважень до другого читання не надійшло. Сідайте, будь ласка.

 

     Прошу підтримати законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Шановні колеги!  Давайте проголосуємо.  Жодного зауваження не надійшло. Луганчани всі дуже просять. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги!  Я  прошу  підтримати законопроект.  У нас ще чимало  законопроектів,  тож  давайте  голосувати.  Голосуємо   за прийняття проекту в цілому.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую. Законопроект прийнятий у другому читанні в цілому.

 

     --------------

 

     Наступне питання  -  проект  Постанови  про заборону передачі державного пакета  акцій  ВАТ  "АвтоЗАЗ"  в  управління  приватним структурам. З ініціативи авторів його розгляд переноситься.

 

     Розглядається проект   Закону   про   заходи  щодо  державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні  (друге  читання). Доповідає   голова   підкомітету  Комітету  з  питань  промислової політики Чекалін Володимир Миколайович. Будь ласка.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые  народные  депутаты!  Комитетом по вопросам промышленной политики рассмотрен во втором чтении  проект  Закона  "Про  заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні".

 

     Всего от  народных депутатов поступило 6 дополнений к проекту закона,  5 из которых учтены.  Одно дополнение депутата Акопяна не учтено, так как то, что он предлагает, - штрафные санкции - учтено в действующем Законе "Про  єдиний  митний  тариф".  Имеются  также замечания  юридического  управления,  которые  также были учтены в окончательной редакции законопроекта.

 

     После рассмотрения  проекта  закона  в   комитете   депутатом Матвеевым было внесено дополнение, касающееся перечня предприятий, на которые распространяется действие этого закона.  Он  предлагает внести такое дополнение: "крім підприємств, на які поширюється дія законодавчих актів  щодо  спеціальних  економічних  зон".  На  мой взгляд, это дополнение также нужно поддержать.

 

     И в   заключение.  Комитет  благодарит  депутатов,  принявших участие в подготовке данного проекта закона,  и предлагает принять его во втором чтении с учетом принятых комитетом дополнений.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Усі  поправки,  крім поправки народного депутата Акопяна,  враховані.  Народний депутат Акопян наполягає на поправці? Не наполягає.

 

     Тому, шановні  колеги,  є  пропозиція  підтримати  в  другому читанні  цей  законопроект  із  поправкою,  з  якою   погоджується комітет,  народного  депутата  Володимира  Матвєєва.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Шановні колеги!  Не  встигли.  Депутат  Марченко  не   встиг. Давайте  дружніше.  Нам  чимало  чого є ще реалізовувати сьогодні. Будь  ласка,  голосуємо  в  цілому  законопроект   про   підтримку суднобудівної  промисловості  з  тою поправкою,  яку вніс народний депутат Матвєєв. Прошу підтримати.

 

     "За" - 217.

 

     Депутате Терьохін,  голосуйте.  Ваш  законопроект  наступний, швидше наблизимось до його розгляду. Голосуємо, шановні колеги.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Закон   прийнятий   в  цілому  із  поправкою  депутата Матвєєва.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів   України   з  питань  оподаткування  підакцизних  товарів (продукції)  у  другому  читанні.   Доповідає   народний   депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую.  Шановні  народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект  Закону  України  про  внесення  змін  до  деяких законів   України   з  питань  оподаткування  підакцизних  товарів (продукції) в другому читанні.

 

     Необхідність його  якнайшвидшого   прийняття   базується   на врахуванні  доходів  від  його запровадження в Державному бюджеті. Крім того,  від цього закону залежить доля іншого закону,  а  саме Закону  про  джерела фінансування дорожнього господарства України. Як  ви  знаєте,  згідно  з   ним   до   дорожнього   фонду   мають зараховуватись   акцизні   збори   з   продажу   пально-мастильних матеріалів,  на звільненні від оподаткування яких держава  щорічно втрачає близько 800 мільйонів гривень.

 

     Комітет з  питань  фінансів і банківської діяльності ретельно опрацював   законопроект,   пропозиції   народних   депутатів   та представників   фіскальних   органів  і  досить  істотно  виправив редакцію, прийняту в першому читанні.

 

     По-перше, підхід,  за  яким  податковим  агентом  призначався покупець   товарів,   які   є   підакцизними,   у  звільненій  від оподаткування компанії, був змінений на підхід, за яким податковим агентом уповноважується саме звільнена від оподаткування компанія. При цьому знімаються численні недоречності,  про які зазначалося в пропозиціях  народних  депутатів  Бандурки,  Гавриша,  Червонія та інших, хоча я бачу, що вони ще не дуже заспокоїлися.

 

     По-друге, у   законопроекті   зазначається,   що    компанії, звільнені від оподаткування акцизним збором за рішенням суду (а ви знаєте,  що на сьогодні  є  вісім  таких  компаній,  які  завдають щорічних  збитків державі на суму приблизно 1,2 мільярда гривень), не  є  платниками  податку  (тобто  ми  не  втручаємося  в  судові рішення), а лише виконують функції агентів держави з нарахування і стягнення акцизного  збору  з  його  платників,  а  саме  покупців підакцизної продукції у таких компаній.

 

     Таке законодавче  повноваження  ніяким чином не обмежує обсяг гарантій,  наданих  законодавством  підприємствам   з   іноземними інвестиціями, але закриває податкові лазівки та впроваджує принцип рівної конкуренції.

 

     По-третє, законопроект  чітко  визначає   перелік   платників акцизного   збору,  об'єкти  оподаткування,  правила  нарахування, стягнення і внесення до бюджету сум акцизного збору.

 

     По-четверте, законопроект   надає    можливість    зазначеним компаніям (цим СП) відмовитися від повноважень податкового агента, взявши добровільно на себе обов'язки зі сплати акцизного збору  на рівних з іншими платниками податків засадах.

 

     Проект повністю узгоджено з Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією і Міністерством транспорту.

 

     Натомість ви можете побачити висновок  юридичного  управління на  цей  проект,  який  сьогодні було роздано і який досить сильно здивував  наш  комітет.  У  ньому  йдеться  про  нібито  податкову дискримінацію    податкових    агентів.    Однак    законопроектом передбачається відновлення податкової рівності шляхом впровадження правила,   що   підприємства,   створені  за  участю  українського капіталу, оподатковуються так само, як і підприємства, створені за участю   іноземного  капіталу,  а  не  дискримінаційно,  як  є  на сьогодні.

 

     З іншого боку,  ставиться  під  сумнів  можливість  доручення податковим  агентам  збирати  податки  з  їх платників.  Одначе ви знаєте,  мабуть,  той,  хто писав  цю  довідку,  забув  про  чинне законодавче  поле.  Тому  що  на сьогодні згідно з нашими законами підприємства є уповноваженими від імені інших платників  стягувати податки,  зокрема  непрямі податки,  податки на зарплату,  частину відрахувань до Пенсійного фонду,  соцстрах, податок на дивіденди і таке  інше.  За  логікою  нашого  юридичного  управління ми мали б оголосити всі такі податки антиконституційними і скасувати їх.

 

     Ще раз  хочу  повторити,  що  проект  повністю  узгоджено   з Кабміном,    він   підтримується   бюджетним   комітетом.   Гадаю, представники  бюджетного  комітету  про  це  скажуть.  І  тому  ми пропонуємо  прийняти  його в цілому з урахуванням таких доповнень, які вчора на засіданні Комітету з питань  фінансів  і  банківської діяльності були узгоджені з урядом. А саме:

 

     з назви законопроекту пропонується вилучити слово "продукції" (це помилка);

 

     у статті    1    слова    "який    сплачується    споживачами (отримувачами)"   замінити  словами  "споживачів-отримувачів"  (це пропозиція Мінфіну);

 

     частину шосту статті 6 доповнити словами "але не пізніше,  як митного оформлення";

 

     доповнити статтю  6  частиною  дванадцятою у редакції частини дев'ятої,  яку ми прийняли.  Це  дозволить  здійснювати  поточний, чіткий, документальний контроль за виконанням цього закону;

 

     останній пункт доповнити словами: "та на нього не поширюються норми частини третьої статті 1  Закону про систему оподаткування",  щоб цей закон негайно вступив у силу, і щоб ми мали змогу в бюджеті нашої країни врахувати ті кошти, які зараз  не  платяться  через  численні  пільги  із сплати акцизного збору.

 

     Стосовно поправок  народних  депутатів,  то  ви   можете   їх побачити  у  порівняльній  таблиці.  Більшість  з  них стосувалася критики підходу до визначення податкового агента,  запропонованого урядом.  У зв'язку з тим,  що ми тепер пропонуємо інше визначення, ці поправки втрачають свою змістовність.

 

     І на завершення.  Уряд оцінює річну вартість цього  закону  у 300  мільйонів гривень.  Але митні органи надали нам відомості про 900 мільйонів гривень.  Враховуючи  те,  що  побічним  результатом проекту   стане  усунення  податкової  дискримінації  підприємств, створених за участю коштів і майна  українського  походження,  він позитивно  вплине  на  рівність  зайнятості  та збільшення доходів українських підприємств.

 

     Дякую за увагу та ще раз пропоную прийняти  закон  у  другому читанні і в цілому з урахуванням названих мною доповнень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу.  Поки що присядьте, будь ласка,  тому  що  тут  показали  мені  проект  постанови  про неприйнятність.  Згідно  з  Регламентом  ми  маємо  в  першу чергу визначитися саме щодо нього.

 

     Будь ласка, від групи авторів депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  головуючий!  Шановні народні депутати!  Звичайно,  проект закону, який нині доповів пан Терьохін, має на меті збільшення надходжень до Державного бюджету. Але є закон,  закон суворий,  проте ми повинні привчитися жити  за законом.

 

     Внесений до  Верховної  Ради  та  прийнятий у першому читанні законопроект  містить  ряд   положень,   що   суперечать   чинному законодавству.

 

     Так, у  статті  1  Закону  України  про систему оподаткування встановлено,  що зміни і доповнення до цього закону, інших законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів),  механізму їх сплати вносяться  до  цього закону,  інших законів України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців  до  початку  нового  бюджетного  року  і  набирають чинності з початку нового бюджетного року.

 

     Обговорюваний законопроект містить положення,  які стосуються введення  нових  суб'єктів  оподаткування  (особи,  яка   придбала підакцизні  товари в імпортерів або виробників),  і встановлює для них новий механізм сплати акцизного збору (пункт  4).  Враховуючи, що  такі зміни можуть бути внесені не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року,  їх введення можливе  тільки  з початку  2001  бюджетного  року,  оскільки  до  початку  2000 року залишилося менше трьох місяців.

 

     Є ще й інші зауваження до цього законопроекту. Мені здається, що  введення  податкових  агентів  лише  збільшить  нашу податкову адміністрацію,  покладе додаткові витрати на  Державний  бюджет  і бюрократизує податкову роботу.

 

     Мені здається,  що зараз цей законопроект можна прийняти, але вводити  його  в  дію  треба  з  2001  бюджетного  року.  Тому  ми виступаємо за те,  щоб зараз проголосувати за неприйнятність цього проекту закону і таким чином не  допустити  порушення  Закону  про систему оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки уточніть, а то ви сказали: і прийняти, і не прийняти. На чому ви наполягаєте?

 

     ФЕДОРИН Я.В. На неприйнятності. Голосувати за неприйнятність, а  розглянути його в наступному році згідно з тими термінами,  які встановлені українським законодавством,  і ввести  в  дію  з  2001 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

 

     Перед голосуванням  надаю слово депутату Терьохіну,  і будемо визначатися з приводу пропозиції про неприйнятність. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Було висловлено три причини,  з  яких  пропонується голосувати за неприйнятність.  Усі вони є неправильними.

 

     Насамперед згідно із Законом про систему оподаткування дійсно зміни  до  податкових  законів  можуть вноситися не пізніше ніж за півроку.  Але ви знаєте,  що ми вирішили в ході бюджетного процесу змінювати податкові закони, не дотримуючись цього терміну. Знаючи, яким  чином  ці  спільні  підприємства  маніпулюють  у  судах,  ми спеціально  запропонували  ввести  в  цей законопроект норму (я її озвучив,  але пан Федорин,  бачте,  не чув про це) про те,  щоб не поширювати  дію статті 1 в частині цього 6-місячного строку на цей закон, бо вартість проблеми становить 1,2 мільярда гривень, які на сьогодні не надходять до бюджетної казни,  а залишаються в кишенях восьми компаній,  інтереси яких лобіюють пан Федорин, пан Червоній та інші пани, які подали поправки (ви можете їх подивитися).

 

     Ще раз  вам  кажу,  що це питання відновлення справедливості, рівної конкуренції між  українськими  компаніями  і  компаніями  з іноземним  капіталом,  а  також  питання  фінансування  дорожнього фонду.  Подивіться,  наступне питання у нас про  те,  куди  будуть спрямовуватися ці доходи. Он чекає Міністерство транспорту. Так от наш проект вирішує всі їхні бюджетні проблеми.

 

     Тому я  дуже  просив   би   не   підтримувати   подання   про неприйнятність.  Це  є  лобізм,  причому грошовий лобізм.  I прошу прийняти цей законопроект остаточно,  як і пропонувалося Комітетом з  питань  фінансів і банківської діяльності та Комітетом з питань бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Я просив би: наступного разу,  коли  хтось виступає,  давайте ми один одного не будемо звинувачувати в тому,  що треба доводити в інших місцях,  а не в сесійному залі.

 

     Будь ласка. Депутат Федорин, репліка. I будемо голосувати.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановні  народні депутати!  А де ж був шановний пан Терьохін три місяці тому, коли можна було дуже спокійно внести цей законопроект і прийняти його так,  як це належить?  А тепер за два місяці до  початку  бюджетного  року  раптом  з'являється  пан Терьохін і хоче провести цей проект закону (Шум у залi). Та про що ви говорите?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Обмін не тільки думками,  але  й конкретними  пропозиціями  відбувся.  Давайте ми все-таки згідно з Регламентом спочатку поставимо на  голосування  проект  постанови, внесений  групою  народних  депутатів,  про  неприйнятність  цього законопроекту.

 

     Ставиться на голосування проект постанови про неприйнятність. Прошу визначитися.

 

     "За" - 41.

 

     Треба набрати  51.  Будемо  розглядати законопроект у другому читанні.

 

     Прошу, будь ласка,  на  трибуну  депутата  Терьохіна  (Шум  у залi).  Є  пропозиція  проголосувати  в цілому законопроект з тими поправками, які доповідав депутат Терьохін. Голосуємо? Голосуємо.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Спокійніше.   Цей законопроект  не  порушує  тієї  постанови Верховної Ради,  яку ми прийняли,  про збереження гарантій для спільних  підприємств,  але покладає  на них обов'язок збирати акцизні збори,  які сплачуються покупцями акцизної продукції, і вносити їх до бюджету. На сьогодні це  не  робиться,  тобто  різниця  в  ціні між товаром з акцизом і товаром без акцизу йде в кишеню оцих восьми компаній.  От  про  що йдеться.  Ми не можемо зібрати ці доходи. Тому, шановні мої друзі, я просив би підтримати цей проект. Це перше.

 

     І друге.  Це питання,  яке дійсно пов'язане з фінансовим  або комерційним   лобіюванням.   Тому   я   просив   би  проголосувати законопроект поіменно.  Це 1,2 мільярда гривень доходу  до  нашого бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Була внесена пропозиція голосувати в поіменному режимі. Прошу визначитись.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.  Ще раз  проголосуємо  цей  законопроект  у поіменному  режимі.  Будь  ласка,  підготуйтесь.  Готові  фракції? Готові.

 

     Ставиться на голосування в поіменному режимі  законопроект  у другому  читанні  в  цілому  з тими пропозиціями,  які тут озвучив народний депутат Терьохін. Прошу визначитись.

 

     "За" - 219.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи - 85 із 94; соціалдемократи - 21 із 24; НДП - 9  із 14;  Народний рух - 13 із 25;  "Відродження регіонів" - 9 із 15; "Батьківщина" - 13 із 17; соціалісти - 16 із 22; зелені - 5 із 7;  "Реформи-Конгрес"  -  12  із  13;  Трудова  партія  - 5 із 16; "Незалежні" - 2 з  7;  Рух  -  0  із  13;  "Громада"  -  9  із  9; прогресивні соціалісти - всі 10;  селяни - 3 з 10; позафракційні - 7 із 10.

 

     Ще раз наполягають?  Будь ласка,  прошу.  Я ще раз ставлю  на голосування в поіменному режимі. Прошу визначитись.

 

     "За" - 248.

 

     Дякую. Законопроект  прийнято  в  цілому.  По фракціях?  Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи  -  102;  соціалдемократи  -  22;  НДП  -  9; Народний рух - 15; "Відродження регіонів" - 7; "Батьківщина" - 15; соціалісти - 18;  зелені -  6;  "Реформи-Конгрес"  -  14;  Трудова партія - 6;  "Незалежні" - 4;  Рух - 0; "Громада" - 9; прогресивні соціалісти - 10; селяни - 3; позафракційні - 8.

 

     Я думаю,  шановні колеги,  що ми з  вами  прийняли  правильне рішення, тим більше що йдеться про наповнення нашого бюджету.

 

     ------------

 

     Розгляд наступного  питання  -  проекту  Закону  про внесення зміни до Закону про джерела фінансування  дорожнього  господарства України    -   на   прохання   авторів   законодавчої   ініціативи переноситься.

 

     Розглядається проект Закону про  внесення  зміни  до  Декрету Кабінету  Міністрів  України про державне мито (щодо позовних заяв майнового  характеру).  Доповідає   заступник   голови   Державної податкової  адміністрації  України  Олексій  Іванович Шитря.  Будь ласка, Олексію Івановичу, три хвилини.

 

     Депутате Терьохін, я не розумію, що за бунт ви там вчинили?

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Там про дорожній фонд питання зняли,  тому з'ясовують, де ж законопроект про дорожній фонд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Івановичу,  будь ласка.  Депутат Терьохін пішов задоволений відповіддю.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні  народні  депутати!  Пропонується  внести зміни до Декрету Кабінету  Міністрів  про  державне  мито.  Проект Закону  про  внесення  змін  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  про державне мито розроблений з метою створення сприятливих  умов  для поліпшення   фінансового   становища   суб'єктів   господарювання, погашення заборгованості,  розширення можливості щодо звернення до арбітражного  суду з позовом про захист порушених майнових прав та оскарження прийнятого рішення по  справах  майнового  характеру  в порядку нагляду.

 

     Запропоновані зміни   передбачають  зменшення  діючої  ставки державного мита з 5 до 1 відсотка ціни  позову  із  позовних  заяв майнового  характеру,  які  подаються  до  арбітражних судів,  що, безперечно,  сприятиме збільшенню кількості звернень і вирішенню в судовому порядку таких спорів.  Разом з тим хочу сказати,  що таке зменшення призведе до втрат бюджету в  розмірі  майже  51  мільйон гривень.  Але  враховуючи  те,  що  на  сьогодні накопичено багато невирішених майнових проблем,  уряд вийшов  з  такою  пропозицією. Тому  є  прохання  розглянути  цей  законопроект і прийняти його в першому читанні.

 

     Також зазначу,  що  висновок  науково-експертного  управління Верховної  Ради не містить заперечень щодо прийняття цього проекту закону.  Профільний  Комітет  з  питань  фінансів  і   банківської діяльності також пропонує прийняти цей законопроект.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Немає  запитань?  Є,  у депутата Журавського.  Будь ласка.  Уже немає,  так? Тоді, Олексію Івановичу, сідайте.

 

     Шановні колеги!   Я   думаю,   все   зрозуміло.  Ми  постійно закликаємо до того,  щоб зменшувалися якісь податки, побори і таке інше.  Тому  давайте  підтримаємо  пропозицію  Кабінету Міністрів. Наполягає депутат Журавський на  виступі?  Будь  ласка,  увімкніть мікрофон депутата Журавського, він записаний на виступ.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Шановні колеги!  Законопроект вноситься на розгляд у порушення частини п'ятої статті  1  Закону  про  систему оподаткування,  де  зазначено,  що  зміни  і  доповнення  до цього закону,  інших законів України про оподаткування  стосовно  пільг, ставок  податків  і  зборів (обов'язкових платежів),  механізму їх сплати вносяться  до  цього  закону,  інших  законів  України  про оподаткування  не  пізніше  ніж  за  6  місяців  до початку нового бюджетного року (я підкреслюю,  не пізніше ніж  за  6  місяців)  і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Станіславовичу. Шановні колеги! Ми ж поки що не пишемо тут, коли цей закон набирає чинності. Можливо, ми  запишемо,  що  він набере чинності через півроку.  Тому,  будь ласка,  давайте  приймемо  в  першому  читанні  цей  законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Трохи не вистачає голосів.

 

     Шановні колеги, зараз усе буде гаразд, давайте мобілізуємося. Будь ласка, голосуємо за законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 245.

 

     Може, одразу  і  в  другому   читанні   проголосуємо?   Прошу підтримати в цілому законопроект.

 

     "За" - 174.

 

     Зрозуміло, хоча варто було б наповнити бюджет.

 

     Депутат Ткаленко. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область). Шановні депутати, давайте зрозуміємо одне. Сьогодні існує проблема - дуже багато неповернених  платежів.  Але багато  підприємців  і  промислових  підприємств не звертаються до арбітражного суду через те,  що потрібно платити велику суму мита. Давайте  проголосуємо  за  1  процент,  і у нас в Україні все-таки переможе справедливість.

 

     Я прошу  підтримати.   1   процент.   Це   дасть   можливість здійснювати  взаєморозрахунки між підприємствами,  які заборгували один одному.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Терьохін. 1 хвилина.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Цей законопроект не повністю   досконалий.   Чому?  Він  стосується  лише  позовів  до арбітражного суду.  Але,  ви чудово знаєте,  майнові позови можуть подаватися і в звичайні суди. Це перше.

 

     Друге. Навіть  1  відсоток - це не податок,  це відшкодування витрат держави на проведення судових процедур.  Ми  звернулися  до судів і отримали від них відповідь ще в минулому році,  що середні витрати не можуть  перевищувати  100  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. Це в середньому по країні.

 

     Що ми  хочемо  зробити  до  другого  читання?  Поширити це не тільки на арбітражні суди,  але і на  звичайні  суди.  Припустімо, металургійний  завод  звертається  з позовом до суду,  і цей позов оцінений у 10 мільйонів гривень.  Уявіть, яким великим, навіть при 1 відсотку, буде це мито. Тому треба встановити обмеження. І це ми зробимо на наступному тижні.

 

     Тому я уклінно просив би не приймати зараз цей законопроект у другому  читанні,  а  через  тиждень  ми  знову  внесемо  його  на обговорення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Олексію Івановичу,  як ви думаєте, можемо ми на загальні суди це поширити?

 

     ШИТРЯ О.І.  Я  хочу сказати,  що сам Декрет про державне мито недосконалий,  і треба переробляти весь  закон.  Але  сьогодні  ми вирішуємо конкретне питання, тому я вважаю, що можна проголосувати відразу в другому читанні.  А що стосується того,  що каже  Сергій Анатолійович,  то  це  правильно.  Треба  переглянути  весь закон, взагалі підхід до стягнення державного мита.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте вчинимо мудро.  Приймемо  законопроект  у другому  читанні  в  цій редакції і доручимо Терьохіну підготувати новий законопроект щодо того,  про  що  він  говорив.  І  ми  його приймемо.  Я  пропоную  підтримати законопроект у другому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Шановні колеги!  Ну,  справді,  якщо є проблеми,  ми ж можемо підготувати законопроект.  Сергію Анатолійовичу,  не буде це через тиждень.  Це зовсім інша ситуація,  шановні колеги.  Мова йде саме про  арбітражні  суди.  Давайте підтримаємо законопроект у другому читанні та не  будемо  плодити  зайвих  паперів  тощо.  Голосуємо. Сергію Анатолійовичу, підтримайте.

 

     "За" - 186.

 

     Отже, будемо   готувати  до  другого  читання.  Чи  погодився депутат Терьохін? Погодився.

 

     Будь ласка, депутате Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановні  колеги!  Я пропоную вчинити  так:  голосуємо  за  закон  у  другому  читанні   та   за протокольне   доручення   Терьохіну  викласти  свої  пропозиції  в окремому законопроекті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно  правильно  сказав  академік.   Шановні колеги!  Давайте підтримаємо законопроект у другому читанні й дамо протокольне доручення комітету,  куди  входить  депутат  Терьохін, підготувати законопроект з приводу того, про що він тут говорив. А зараз давайте дамо життя цьому законопроекту.  Будемо  голосувати? Готові     фракції?     Соціалдемократи    (об'єднані),    готові? "Реформи-Конгрес",  підтримаєте таку пропозицію?  Я б звернувся до НДП, але їх у залі мало. Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Депутат Чаговець не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо.

 

     "За" ( 223.

 

     Шановні колеги,  не вистачає трьох голосів.  Голосуємо дружно за.

 

     "За" ( 225.

 

     Шановні колеги,  оголошується конкурс на  вирішальний  голос. Давайте зараз визначимо, чий голос буде вирішальним. Голосуємо.

 

     "За" ( 234.

 

     Закон прийнятий у цілому. Дякую.

 

     ________________________

 

     Шановні колеги, ми підійшли до досить цікавого законопроекту, який хвилює багатьох.  Проект Закону про внесення змін  до  Закону про  оподаткування прибутку підприємств.  Доповідає Роговий Василь Васильович. Немає?

 

     Шановні колеги, я думаю, тут доповідати нічого. Ми вже не раз розглядали це питання, тому давайте лише проголосуємо.

 

     Є пропозиція   Комітету   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності проект Закону про внесення змін до Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств,  внесений Кабінетом Міністрів, відхилити.

 

     Але спочатку я поставлю на  голосування  пропозицію  Кабінету Міністрів. Прошу визначитися.

 

     "За" ( 25.

 

     Шановні колеги!  Я  ставлю  на  голосування проект постанови, внесений   профільним    комітетом,    про    відхилення    даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     Будь ласка, зніміть голосування. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція "РеформиКонгрес". Адаме Івановичу! Згідно з Регламентом,  якщо ми не проголосували за законопроект,  то  він уже відхилений.  Тому цей проект постанови вже не має ставитися на голосування. Я просто звертаю увагу на такий момент.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви зробили цілком слушне зауваження. Але я не  хотів  ображати  вашу  фракцію,  бо саме члени вашої фракції є авторами цього проекту. Якщо ви погоджуєтеся, будь ласка.

 

     Наполягає на виступі з цього питання депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Централізація  20 відсотків амортвідрахувань матиме значний негативний ефект для підприємств,  тому що це стане ще одним каналом вимивання і так невеликих обігових коштів. Про це свідчить практика роботи нашої економіки в  попередні  роки.  Тому підтримувати цей законопроект недоцільно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви сказали те,  з чим зал уже визначився. Законопроект набрав лише 25 голосів, він знімається з розгляду.

 

     _________________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  ставки  акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби (друге читання). Доповідає перший заступник голови Комітету з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Сокерчак Вячеслав Михайлович.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановні народні депутати! 4 листопада Верховна  Рада прийняла цей законопроект у першому читанні.  Як ви пам'ятаєте,  тоді ми не дійшли згоди щодо одного питання ( чи  нам встановлювати єдину ставку на фільтрові сигарети і безфільтрові.

 

     У першому  читанні  була  прийнята пропозиція нашого комітету про те,  що встановлюється єдина ставка в розмірі 10  гривень.  Ми скасували  ставку в іноземній грошовій одиниці ( євро і встановили ставку в нашій грошовій одиниці ( гривні.

 

     Що це дасть нашим виробничникам? Залежно від того, зростатиме чи  падатиме  курс  гривні,  податок  буде або збільшуватися,  або зменшуватися.  Прив'язка  ж  до  фіксованої  європейської  одиниці означає,  що  з  падінням  курсу  гривні податок збільшується.  Це перше.

 

     Друге. Ми розглянули законопроект, внесений на друге читання. У комітет надійшло три пропозиції до цього законопроекту. Народний депутат України  Пинзеник  пропонує  встановити  ставку  акцизного збору  на  сигарети  з  фільтром  у розмірі 10 гривень за 1 тисячу штук,  на сигарети без фільтра ( 5 гривень за 1  тисячу  штук,  на сигарети з тютюну або його замінників з фільтром міжнародних марок (імпортні та ті,  що виробляються за ліцензіями нерезидентів) ( 12 гривень за 1 тисячу штук. Ми пропонуємо залишити єдину ставку.

 

     Друга поправка  депутата Альошина.  Пропонується тимчасово до 2001  року  встановити  ставку  акцизного  збору  на  безфільтрові сигарети в розмірі 7 гривень за 1 тисячу штук.

 

     І третя поправка депутата Федорина,  який пропонує встановити ставку акцизного  збору  на  безфільтрові  сигарети  в  розмірі  6 гривень за 1 тисячу штук.

 

     Усі ці  пропозиції  детально обговорювалися в нашому комітеті вчора.  І більшість членів комітету підтримала норму,  прийняту  в першому  читанні,  тобто  єдину  ставку  в  розмірі  10 гривень на сигарети з фільтром і без фільтру.

 

     На чому грунтується наша позиція?  Справа  в  тому,  що  суто економічними  методами  вирівняти  ставки  акцизного збору на наші сигарети,  зважаючи  на  те,  що  сьогодні  діється  на  ринку   з російськими контрабандними сигаретами,  практично неможливо, як би ми їх не понижували.

 

     От дивіться, я вам показую діаграму. Це відпускні ціни на всі сигарети без фільтра.  Так ось,  найнижчий показник ( це російські безфільтрові  сигарети,  які  потрапляють  до  нас   контрабандним шляхом,  і  Придністров'я  тут.  Ось наші популярні сигарети,  які "Реємтсма - Україна" випускає,  вони найдешевші.  Різниця  в  ціні значна.  І  як  би ми ставки не понижували,  все одно не витіснимо контрабандні сигарети.  Тому ми говоримо про те, що треба прийняти ще  один  закон,  проект  якого був внесений до порядку денного на сьогодні,  але через деяку неузгодженість у комітеті  ми  його  не обговорюємо.  Ідеться  про те,  що,  зафіксувавши ставки акцизного збору на сигарети в гривні,  ми паралельно повинні внести зміни до Кримінального,  Цивільного процесуального, Митного кодексів з тим, щоб  посилити  відповідальність  за  контрабанду,  фальсифікат   і незаконну  реалізацію  сигарет,  алкогольних  напоїв  і таке інше. Тільки тоді ми зможемо досягти ефекту.

 

     Погодившись, наприклад,  з пропозицією депутата Федорина,  ми не  завдамо  особливої  шкоди контрабанді сигарет і не доберемо до бюджету приблизно 200-250 мільйонів гривень залежно від  того,  на якій ставці зійдемося.  Якщо це буде 5 гривень, то не доберемо 250 мільйонів гривень,  якщо 6 гривень - приблизно 200 мільйонів. Тоді нам треба вирішувати, що робити з Державним бюджетом.

 

     Ось така  ситуація,  шановні  колеги.  Я  пропоную підтримати проект нашого комітету і залишити єдину ставку акцизного збору  на фільтрові і безфільтрові сигарети у розмірі 10 гривень. Що це дало для нашої економіки?  Ви знаєте,  що за три  роки,  протягом  яких діють   акцизні   закони,  надходження  від  тютюнових  виробів  у загальних надходженнях від акцизного збору (а це і на  автомобілі, і  на  алкогольні  напої)  зросли  на 34 відсотки.  Це дуже велике навантаження на ці  товари.  Через  те  ми  вважаємо,  що  на  всі тютюнові вироби треба знизити ставки,  а з контрабандою боротися й іншими шляхами теж.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати наш проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Нагадую,  ми розглядаємо законопроект у другому читанні. Тобто запитань і виступів немає.

 

     Поправка народного депутата Пинзеника відхилена.  Будь ласка, депутате Пинзеник.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні народні депутати! За дев'ять місяців цього року виробництво  цигарок  без  фільтра  скоротилося  в  країні  на  30 відсотків. Тільки за жовтень цього року відбулося скорочення на 17 відсотків.  Чому  це  відбувається?  Наші  цигарки  витісняються з нашого ринку контрабандними.  Підтвердження:  за офіційними даними Держмиткому, за півроку з Росії ввезено легально тільки 540 пачок, з Молдавії легального імпорту не було взагалі.

 

     У чому  причина  і  що  пропонує  комітет?  Комітет  пропонує зберегти  співвідношення  ставок,  як  у  Росії.  У  нас ставки на безфільтрові цигарки у 2 рази більші,  ніж у Росії, а на фільтрові цигарки  -  у 8 разів більші.  Це призводить до повного витіснення наших цигарок з нашого ринку контрабандними.  Тому я  пропоную  не підтримувати  пропозицію комітету,  бо в усіх країнах СНД і Європи ставки диференційовані.

 

     А що стосується трьох пропозицій,  то ми  готові  зійтися  на одній  -  на варіанті депутата Альошина.  Ми пропонуємо підтримати диференційовані ставки.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Шановні  колеги!  Ми  вчора  обговорювали  цю пропозицію Віктора Михайловича.  Ось я  показую  ще  один  графік. Дивіться:   споживання  безфільтрових  сигарет  не  скоротилося  в Україні зовсім.  Віктор Михайлович правий у  тому,  що  отут  наші безфільтрові   сигарети  витіснені  контрабандними.  Але  є  інший графік.  Як би ми не понижували ставки, цим економічним методом ми не  боремося  з  контрабандою,  а тільки зменшуємо надходження від акцизу.  Ще одне,  шановні колеги.  Дивіться ще  цей  графік.  Оце сигарети без фільтра, залишилися на рівні 1998-1999 років.

 

     Стосовно того,  чи правильним шляхом ішла Верховна Рада, коли приймала в 1996 році закон?  Правильним  шляхом,  тому  що  в  нас збільшилося споживання фільтрових сигарет (популярних і дешевих) і зменшилося  споживання  дорогих  сигарет.  Нам  треба  боротися  і адміністративними  методами,  тому  що економічними методами ми не достанемо Росію, і контрабандні сигарети залишаться.

 

     Шановні колеги!  Є ще один графік,  ви його тримали в руках 4 листопада.  Ось  дивіться,  як  діяли  наші закони.  З дією нашого закону власне виробництво сигарет збільшувалося,  і в 1999 році  - відповідно.  Справа  не  у випуску,  а в реалізації.  Ми не можемо продати на ринку свої сигарети без фільтра, тому що ціна на них на 15-20 копійок вища, ніж на російські.

 

     Висновок такий.  Ви  пропонуєте,  не  поборовши  контрабанду, збільшити випуск безфільтрових сигарет, у той час як в Україні вже споживають більшу кількість дешевих фільтрових сигарет.

 

     Сьогодні Америка  робить  усе,  щоб  вивести фабрики із своєї держави.  Ми вже три роки робимо так,  щоб наші люди курили більше фільтрових  сигарет.  А тепер депутат Федорин пропонує повернутися до безфільтрових.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нехай курять російські.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ні,  не російські.  Є ще один  проект  закону. Боротися  з  цим  злом треба всіма методами.  І Державна податкова адміністрація,  і  Міністерство  фінансів,  і  Митний  комітет,  і міліція  -  всі  повинні  боротися  з  контрабандою  безфільтрових сигарет.  Треба  заборонити  контрабанду,  і  все.  І  відповідний законопроект  буде  розглядатися буквально на початку грудня.  Він забороняє контрабанду і передбачає кримінальну відповідальність за продаж і ввезення цих сигарет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмін думками відбувся.  Ще раз нагадую, це друге читання.

 

     Депутат Пинзеник  наполягає,  щоб   ми   проголосували   його поправку 1. Поправку депутата Альошина? Добре.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Альошина.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую, Адаме Івановичу. Я хотів би перед голосуванням навести декілька аргументів на користь поправки,  яка  зараз  буде  ставитися  на голосування.  Абсолютно правильною  була  політика  Верховної  Ради,  Комітету  з   питань фінансів  і  банківської  діяльності,  яка відображена в акцизному законодавстві,  зокрема що стосується акцизного збору з  тютюнових виробів.  Ця політика зводилася до того, що ми поступово скасували диференціацію  ставок  акцизного  збору,  і  з  цього   року   діє універсальна   ставка.  Це  правильно  в  нормальних  економічних, стабільних  фінансових  умовах.  Коли  відбувалися   девальваційні коливання гривні, споживання сигарет зміщувалося в напрямі дешевих безфільтрових сигарет.

 

     Сьогодні фактично все споживання базується  на  контрабандних сигаретах.  Я поділяю позицію комітету, що ми не повинні руйнувати напрацьоване законодавство.  Тому суть моєї пропозиції  полягає  в тому, щоб тимчасово, на один рік, запровадити цю диференціацію. Це перше.

 

     Друге. Ми  в  комітеті  напрацьовуємо  проект   закону   щодо посилення  адміністративних заходів боротьби.  Абсолютно правильно доповідає  Вячеслав  Михайлович  Сокерчак,  що  суто  економічними методами  ми  не зможемо подолати контрабанду,  тому що у нас дуже велика диференціація ставок акцизного збору на сигарети  порівняно з Росією - досягає 8 разів.

 

     Однак спиратись тільки на адміністративні заходи, я думаю, ми теж не можемо,  тому що ми бачимо бездіяльність органів  влади  і, можливо,  навіть  сприяння  контрабанді.  І сподіватися на те,  що закон про посилення боротьби миттєво спрацює,  не можна.  Тому я й запропонував  тимчасово,  на  один рік,  запровадити диференціацію ставок.  Я вніс пропозицію - 7 гривень за  1  тисячу  сигарет  без фільтра. Ось такі аргументи і роздуми перед голосуванням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я думаю, це питання дуже просто вирішити: оголосити всіх некурящими, і не треба буде ніяких законів.

 

     Поправка 3 депутата Федорина. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.   Фракція   Народного   руху  України.  Шановний головуючий!  Шановні  народні  депутати!  Зацитую  вам  статтю  із "Киевских  ведомостей"  за  п'ятницю,  12 листопада 1999 року.  "В октябре табачные фабрики Украины снизили по сравнению с  сентябрем (за  1 місяць) выпуск сигарет на 827 миллионов сигарет,  или на 17 процентов".  Як  сказала  заступник  голови  асоціації  "Укртютюн" Лариса   Танюк:   "Таможня,   налоговая  служба  изымают  какие-то нелегальные партии сигарет,  поступающие на рынок,  но  это  почти незаметно. Фабрики не могут продавать свои сигареты, они вынуждены сокращать  выпуск.  Рынок  просто  наводнен  российскими  дешевыми безфильтровыми сигаретами".

 

     Шановні народні депутати! Якщо ми не знизимо ставки акцизного збору на безфільтрові сигарети,  то повністю віддамо наш ринок цих сигарет російським і молдавським компаніям.

 

     Я хочу  сказати ще одне,  і особливо звертаюся до комуністів. Ми вболіваємо за людей,  які мають найнижчі достатки.  І коли  нас переконують  у тому,  що не треба випускати безфільтрові сигарети, нехай курять фільтрові дорогі,  то я  закликаю  вас  подумати,  що курять ті люди,  які збирають "бички".  А сьогодні в Україні таких людей переважна більшість.

 

     Тому я за те,  щоб зберегти національного виробника, щоб наші тютюнові   фабрики   випускали  безфільтрові  сигарети,  щоб  були збережені робочі місця і сплачувалися податки.  Бо коли  говорять, що будуть сплачені такі-то податки...  Якщо ми не знизимо акцизний збір,  то це означатиме одне - впаде виробництво  і  не  буде  цих податків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович Регурецький, заступник міністра фінансів. Позиція уряду. І будемо визначатися.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Дякую. Я  хочу  нагадати,  що  під  час  розгляду законопроекту в першому читанні вирішувалося принципове питання, і зал проголосував за те, що  ставки  на  підакцизні  тютюнові  вироби  мають бути однакові. Аргументи,  які ми наводили,  переконали зал, що диференціювати їх не  потрібно.  Я  можу повторити ці аргументи,  але перед тим,  як голосувати,  я просив би вас  подумати  над  таким  питанням:  які будуть    результати,    позитивні    чи    негативні,    введення диференційованих  ставок?   Ми   проаналізували,   що   негативних результатів буде значно більше.

 

     Економічними методами,   знижуючи   ставки  акцизного  збору, контрабанду сигарет у таких розмірах,  в яких вона є на сьогодні в Україні, ми не зможемо подолати. А втрати бюджету будуть значними. Ми порахували,  яких втрат зазнаємо.  Вони вже закладені в проекті бюджету,  все розписано по видатках. Я пропонував би вам подумати. Все-таки позитивних результатів буде  більше,  якщо  ми  збережемо єдину ставку на підакцизні тютюнові вироби.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Ми  обмінялися думками. Автори пропозицій зійшлися на тому,  щоб ми проголосували поправку 2 депутата Альошина. Прошу визначитися щодо цієї поправки.

 

     "За" - 98.

 

     Шановні колеги! Давайте дружно проголосуємо за законопроект у другому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 141.

 

     Депутат Терьохін. Він теж є автором цього законопроекту.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Автор законопроекту - Вячеслав Михайлович Сокерчак. Я хотів би підтримати його позицію і пояснити вам  таке.  Якщо  ми  сьогодні  не  проголосуємо  за  цей законопроект,  залишиться  стара  схема - 2,5 екю,  що на сьогодні адекватно 12,5 гривні.  Це більш як на  чверть  перевищує  нинішні ставки  акцизів.  Це  призведе...  Я  взагалі  дивуюся людям,  які говорять про диференціацію.  З одного боку,  вони кажуть: "Давайте зменшувати  ставки в гривнях".  А з другого боку,  не голосують за те,  щоб ставки були встановлені в гривнях,  а не в екю, зменшуючи на 25 процентів нинішні ставки.

 

     Якщо ми  не проголосуємо,  наші тютюнові підприємства - і ті, які випускають сигарети без фільтра, і ті, які випускають сигарети з фільтром, - перестануть продавати свою продукцію.

 

     Тому я всіх уклінно просив би підтримати пропозицію народного депутата  Сокерчака.  А  якщо  будуть   якісь   ідеї   з   приводу диференціації, то давайте вносити окремі законопроекти і проводити їх через зал.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У нас залишилося дві хвилини, щоб не порушити Регламент. Тому я пропоную перенести голосування цього законопроекту на завтра.  Хто за те,  щоб завтра проголосувати цей законопроект, прошу визначитися.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я  хотів  би  звернутися  до значної частини фракцій.  Ми розглядаємо  надзвичайно  важливі  законопроекти.  На превеликий  жаль,  тих,  хто  досить  часто  виступає і звинувачує Верховну Раду в тому,  що ми не працюємо так,  як треба,  постійно немає в залі. Тому я пропоную в кінці кожного пленарного засідання проводити поіменну реєстрацію.

 

     Сьогодні проведемо?  Гаразд.  І я прошу представників засобів масової інформації звернути увагу, хто працює, а хто лише галасує.

 

     Проводиться поіменна реєстрація. Натискуємо кнопку "за".

 

     "За" - 226.

 

     Покажіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Комуністи - 116; соціал-демократи - 16; НДП -  4  (ділять  міністерські  портфелі,  це  ж  зрозуміло); Народний  рух  -  20;  "Відродження  регіонів"  -  3  (також там); "Батьківщина" - 13;  соціалісти - 9; зелені - 1; "Реформи-Конгрес"

- 3; Трудова партія - 10; "Незалежні" - 1; Рух - 3; "Громада" - 7; прогресивні соціалісти - 8; селяни - 8; позафракційні - 4.

 

     На цьому  вечірнє   засідання   оголошується   закритим.   До побачення.