Стенограма пленарного засідання

18 листопада 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  18  л и с т о п а д а  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості  й  запрошені!  Розпочинаємо  роботу.  Прохання  до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалося 343  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити. Надійшов депутатський запит  від  Коновалюка  Валерія  Ілліча  до  Президента   України: клопотання    про    невідповідність    займаній   посаді   голови Першотравневої районної державної адміністрації Пальчика (Донецька область).

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 178.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     Марченко Олексій, сідайте, будь ласка, і голосуйте.

 

     "За" - 179.

 

     Гусак Леонід  Гаврилович  звертається  до  міністра оборони з приводу   несвоєчасного    перерахування    платежів    державного обов'язкового страхування військовослужбовців полтавській обласній дирекції Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Оголошення. Чікал Адам Васильович відповідно до статті  4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  подав  заяву  про  вихід  із  фракції Селянської партії та  входження  до  складу  депутатської  фракції Трудової   партії   України.   Натрудився   в  одній  фракції,  ще потрудиться в другій. На сесії не буває, і іноді незрозуміло, чого він прийшов до Верховної Ради, чим займатися.

 

     Костицький Василь  Васильович подав заяву про вихід зі складу депутатської фракції Народно-демократичної партії.

 

     Жовтіс Олександр Ігоревич подав заяву  про  вихід  зі  складу депутатської  групи  "Відродження регіонів" та входження до складу депутатської фракції Соціалдемократичної партії (об'єднаної);

 

     Ківалов Сергій Васильович - про вихід зі складу  депутатської групи  "Незалежні"  та  входження  до  складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

 

     Шановні колеги!  Учора  ми  проводили  засідання   керівників фракцій.  Звертаючись до керівників фракцій, до керівників груп, я наголошував на тому,  що ми прийшли до парламенту працювати,  а не перекуповувати  депутатів  з  одної групи в іншу.  Ми припустилися помилки.  До  парламенту  прийшло  дев'ять  політичних  партій,  і стільки ж фракцій треба було утворити.  А те, що робиться сьогодні з групами,  коли до мене приходять і кажуть,  за яку платню хто  з якої групи переходить до якої,  це вже не просто недоречність,  це трошки інше.  Я думаю,  ми  до  цього  питання  повернемося,  але, мабуть, розглянемо його в закритому режимі.

 

     Депутат Коновалюк  Валерій Ілліч просить ще раз проголосувати про  направлення  його  запиту  Президентові  України.   Я   прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 217.

 

     Голосуємо. Ну,     підтримайте.    Шаров,    голосуйте!    Не консультуйте,  а  працюйте.  Коновалюк  просить  направити   запит Президенту.

 

     "За" - 224.

 

     Підтримаємо? Ну,   голосуємо.   Іван   Олександрович  просить направити запит.

 

     "За" - 246.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  У  нас  є  питання  про   обрання   народних депутатів   членами   комітетів   Верховної   Ради.  Я  просив  би визначитися з цього питання. Ідеться про трьох народних депутатів: Бабича  Валерія  Георгійовича,  Кендзьора  Ярослава  Михайловича і Соломатіна Юрія Петровича.  Ми працюємо вже майже півтора року,  а вони  досі  не  входять  до  жодного  з  комітетів.  Я  просив  би підтримати  пропозиції,  які  вніс  профільний  Комітет  з  питань Регламенту.

 

     Бабич Валерій Георгійович (виборчий округ такий-то) звернувся з заявою про обрання його членом Комітету з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Шум у залі). Одну хвилиночку! Я вам надам слово.

 

     Шановні колеги!  Народний  депутат  має  право  подати заяву. Комітет з питань Регламенту розглянув і вносить  пропозицію.  Наша справа - визначитися голосуванням.

 

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію  від Комітету з питань Регламенту - про обрання Валерія Георгійовича  членом  Комітету  з питань   законодавчого   забезпечення  правоохоронної  діяльності. Голосуємо.

 

     "За" - 117.

 

     Кендзьор Ярослав Михайлович звернувся з  заявою  про  обрання його  членом Комітету з питань культури і духовності.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 137.

 

     Соломатін Юрій Петрович  -  про  обрання  членом  Комітету  у справах   пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Давайте проголосуємо за обрання Кендзьора і Соломатіна до цих профільних комітетів. Голосуємо. Кендзьора і Соломатіна.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Учора   на  засіданні  Погоджувальної  ради керівників фракцій ми домовилися,  що сьогодні вранці  фракції  ще раз  розглянуть  проект  бюджету  на  2000 рік,  щоб ми сьогодні ж розглянули й прийняли його в першому читанні.

 

     Керівники окремих фракцій попросили  невеликий  тайм-аут  для того,  щоб сьогодні вранці розглянути ті питання, які розглядалися на засіданні Погоджувальної ради,  і визначитися,  чи о 10  годині розпочинати розгляд проекту бюджету в першому читанні, чи о 12.30. Тому я хотів би,  щоб Юлія Володимирівна  сказала,  чи  готові  ми зараз  почати  розгляд проекту бюджету.  Якщо готові,  то почнемо, якщо ні,  то будемо розглядати з 12.30, а зараз - поточні питання, які в нас у порядку денному. Розглядаємо?

 

     Отже, проект  Закону про Державний бюджет України на 2000 рік (повторне перше  читання).  Доповідає  голова  Комітету  з  питань бюджету Тимошенко Юлія Володимирівна. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Фракция "Батьківщина".  Уважаемые коллеги! В прошлый раз, когда мы рассматривали проект бюджета в первом чтении, у нас были серьезные расхождения  с  Министерством  финансов,  с  Кабинетом  Министров, касающиеся доходной части  консолидированного  и  Государственного бюджетов.  Именно  по  этой причине Верховная Рада приняла решение перенести проект Государственного бюджета на 2000 год на повторное первое чтение.

 

     Бюджетный комитет    совместно   с   Министерством   финансов отработал все цифры,  которые были предложены народными депутатами и  внесены  в сравнительную таблицу на первое чтение.  И сегодня я хочу проинформировать вас о результатах этой работы.

 

     У нас    было    пять    блоков    дополнительных     доходов Государственного  и  консолидированного бюджетов.  Эти пять блоков давали совокупный прирост доходов  консолидированного  бюджета  на 15,9  миллиарда гривень,  доходов Государственного бюджета - на 15 миллиардов 88 миллионов гривень.  После детальной проработки  этих цифр с Министерством финансов мы пришли к следующему соглашению.

 

     По первому  блоку  - доходы,  сформированные из средств Фонда социального страхования,  зачисленных по доходам и  расходам  -  1 миллиард  300  миллионов.  Эта  сумма  согласована с Министерством финансов и учитывается в доходной части Государственного бюджета.

 

     Второй блок    -    доходы,    получаемые    от    управления государственными предприятиями,  и дивиденды,  которые государство может  получить  от  управления   своей   собственностью.   Вопрос достаточно  спорный,  но  в  ходе  дискуссий Министерство финансов признало цифру в 1 миллиард 509 миллионов и было получено согласие на  включение  этой  суммы  в  доходную  часть  бюджета.  При этом категорически не допускается включать  в  доходы  Государственного бюджета  20-  и  10- процентные амортотчисления.  Это очень важно. Произошло замещение,  и Министерство финансов не будет  настаивать на том, чтобы вводить дополнительный налог на амортотчисления.

 

     Следующий блок   доходов   -  средства,  которые  могут  быть дополнительно зачислены в доходную часть Государственного  бюджета от  переоценки  золотовалютных  резервов.  Это около 1,5 миллиарда гривень.

 

     Вопрос обсуждался в присутствии представителей  Национального банка Украины.  На совещание были приглашены специалисты,  которые могли  дать  разяснения   по   этим   вопросам.   Методологически Министерство  финансов согласилось с бюджетным комитетом,  что эти цифры имеют право на существование как доходы правительства, но мы договорились  о  том,  что  разница  от  переоценки золотовалютных резервов (денежные доходы)  может  использоваться  не  как  чистая доходная  часть  бюджета,  а  как  финансирование Государственного бюджета.

 

     Что это значит?  Если эти деньги  будут  рассматриваться  как финансирование, то эти 1,5 миллиарда гривень могут быть направлены либо на финансирование дефицита Государственного бюджета,  либо по совместному  решению  Верховной  Рады и правительства на погашение основной суммы внешнего  долга,  которая  сегодня  не  заложена  в расходную  часть  проекта  бюджета.  Заложены  только  средства на обслуживание  долга,  а  основная  сумма  его  включена  в  статью "Финансирование".

 

     По просьбе Министерства финансов сумма 1,5 миллиарда гривень, предложенная профильным комитетом,  откорректирована.  Теперь  это 1,7  миллиарда  гривень,  что  более  точно  отражает  разницу  от переоценки золотовалютных резервов.  Эта сумма  будет  отражена  в отдельной  статье бюджета и будет использоваться на финансирование основной суммы внешнего долга.

 

     Следующий блок  доходов,  который   мы   обсуждали,   -   это поступления  в  фонд энергетических субвенций,  за счет которых мы можем профинансировать жилищнокоммунальные субсидии и все  льготы, которые  имеют энергетическую составляющую,  ликвидировать дефицит местных  бюджетов  и   таким   образом   обеспечить   формирование действительно реальных местных бюджетов.

 

     Сумма, которая  по  этому  блоку  была  предложена профильным комитетом,  - 11 миллиардов 184 миллиона гривень. После обсуждения с  Министерством финансов она сокращена на 222 миллиона 900 тысяч, и соответственно оставшиеся  10  миллиардов  961  миллион  гривень признаются  Министерством  финансов.  Они будут в "теле" бюджета и будут направлены  на  финансирование  энергетических  потребностей бюджетной сферы.

 

     Кроме этого,  в  доходы  бюджета  не  включены поступления по предложению Укрпищепрома.  Это достаточно серьезная  сумма  -  224 миллиона. Мы договорились исключить ее из доходной части бюджета.

 

     И последнее.   Мы   обсуждали  вопрос  об  отмене  льгот  для предприятий с иностранными инвестициями типа "Бизон",  "Фианит"  и других,  которые ввозят импортную продукцию.  Цифра,  которая была заложена,  - около 1 миллиарда 600 тысяч гривень.  Мы изучили  все эти  цифры  с  Министерством финансов и пришли к выводу,  что даже если примем закон, проект которого принят Верховной Радой в первом чтении, то все равно не сможем отменить эту льготу по НДС. Поэтому мы исключили  690  миллионов  гривень  из  доходной  части  именно потому, что все равно эти предприятия не будут платить НДС.

 

     После всех   корректировок  доходная  часть  Государственного бюджета составила 40 миллиардов 750 миллионов  гривень.  Вчера  на заседании  Согласительного совета,  которое проходило в 16 часов в Верховной Раде в присутствии представителей Министерства финансов, эта цифра была оглашена и министром финансов.  Это значит,  что мы можем принять в первом чтении согласованный проект бюджета.

 

     От цифры,  которую мы рассматривали прошлый  раз,  эта  цифра отличается  на  1  миллиард 408 миллионов.  Но дополнительно после консультаций с профильными  комитетами  мы  увеличили  ее  на  160 миллионов  (за  счет  налогов,  которые  направляются  на развитие геологоразведки).  Эта сумма будет включена в доходную часть, если проект бюджета будет проголосован.

 

     Относительно дефицита. Позиция профильного комитета состоит в том,  что  профицита  бюджета   не   может   быть   категорически. Министерством финансов и бюджетным комитетом принято согласованное решение о том,  что бюджет на 2000 год будет приниматься с нулевым дефицитом.

 

     Относительно расходной  части.  Цифры,  которые  мы обсуждали прошлый  раз,  -  увеличение  расходов   по   ключевым   отраслям, увеличение  расходов  по  местным  бюджетам,  система обслуживания финансами местных бюджетов - все сохранилось  в  том  же  виде,  в каком было при первом чтении.

 

     Я просила  бы народных депутатов и фракции поддержать комитет и принять проект бюджета в  первом  чтении.  В  противном  случае, исходя из сроков,  которые по Регламенту отведены на этапы, мы уже не сможем принять бюджет до 31 декабря,  а это  значит,  что  с  1 января  2000  года  в  соответствии  с Законом о бюджетной системе финансирование бюджетных потребностей будет производиться в тех же обемах,  что  и  в  1999  году.  То есть практически мы переводим финансирование на ручное управление.

 

     Я еще раз прошу поддержать проект бюджета.  Все  замечания  и предложения,  которые  не учтены после первого чтения,  могут быть учтены при доработке проекта ко второму чтению.

 

     Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно. Запитання є? Запишіться, будь  ласка.  10  хвилин  відведемо на запитання.  Мало?  Ми ж уже чотири години обговорювали цей  проект,  Володимире  Миколайовичу. Учора дві з половиною години...  Ні,  не новий.  Той варіант, який був,  ми просто направили на повторне перше читання для того,  щоб Кабінет  Міністрів  зорієнтувався  в контрольних цифрах,  які були передбачені Бюджетною резолюцією.

 

     Будь ласка,  висвітіть  список.  15   хвилин   достатньо   на запитання? Достатньо. Виставте, будь ласка, 15 хвилин.

 

     Депутат Тіщенко. За ним - депутат Мухін.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область). Прошу передать слово Донченко Юрию Григорьевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемая  Юлия Владимировна!  Я  все-таки  хотел  бы,  чтобы  вы  сейчас  назвали полностью  согласованную  с  Министерством  финансов  и  Кабинетом Министров цифру доходов бюджета,  то есть  ту,  которая  подписана министром финансов и Премьер-министром.

 

     И второй вопрос,  связанный с защищенными статьями бюджета. Я просил бы вас дать  полную  расшифровку  положения  по  социальным выплатам,  то  есть входит ли туда,  в защищенные статьи,  возврат долгов по вкладам населения или не входит.

 

     Вы прекрасно знаете,  что это была защищенная статья  бюджета на  этот  год,  но  Кабинет  Министров во главе с Премьерминистром проигнорировали ее выполнение,  и, к сожалению, ни ваш комитет, ни Верховный Совет в целом на этот факт никак не среагировал. Поэтому я прошу ответить на эти два вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Эта статья включена в разряд защищенных статей по предложению профильных комитетов.

 

     И второе.   Согласованная   с  Министерством  финансов  цифра доходной части Государственного бюджета составляет  40  миллиардов 750  миллионов  700  тысяч  гривень.  Но,  к  сожалению,  согласно Регламенту ни Премьер,  ни министр финансов не должны  подписывать эту   цифру.   Сейчас  будет  выступать  Игорь  Александрович,  он подтвердит эту цифру.  Вчера он подтвердил ее на нашем  совместном заседании.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін. За ним - депутат Пасечна.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Социалистическая фракция.  Юлия Владимировна! Первый вопрос у меня формальный.  Вы  говорите,  что  на словах Министерство финансов и правительство  согласились  с  этим  проектом   бюджета,   который разработан   вместе   с   вашим   комитетом.  Но  где  официальное представление Премьер-министра?  Где его подпись о том,  что  этот проект бюджета вносится на рассмотрение Верховного Совета?

 

     Что касается  нашего  комитета,  я  имею  в  виду  Комитет по вопросам национальной безопасности и обороны,  то  мы  внимательно обсудили   ваш   вариант,   который   предлагается,  и  будем  его поддерживать.

 

     И несколько вопросов,  которые  интересуют  нашу  фракцию.  В частности,  учтены  ли долги нашему старшему поколению по вкладам, которые  мы  должны   выплатить,   доплаты   за   стаж   учителям, преподавателям и так далее?  И, наконец, долги предприятиям: будут ли они выплачиваться, что якобы обещал Президент? Как это учтено в проекте бюджета?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Во-первых,  по процедуре рассмотрения проекта бюджета.  Сейчас  оно  проходит  строго  по  Регламенту.   Кабинет Министров  в  соответствии  с Конституцией подал проект бюджета на первое чтение. Мы рассмотрели его и в соответствии с регламентными положениями утверждаем сегодня "висновки і пропозиції" (вот проект постановления).  Для этого уже не нужно никакого представления  от Премьера.  Он  внес  проект бюджета.  Мы к этому проекту прилагаем выводы и предложения,  которые утверждаем,  и после  этого  проект возвращаем  в Кабинет Министров,  где его дорабатывают и вносят на второе чтение. Все идет строго в соответствии с Регламентом.

 

     Вы знаете,  что ведется стенограмма.  Сейчас будет  выступать министр  финансов,  и  если  Кабинет  Министров  в  лице  министра финансов подтвердит,  что мы выходим с согласованными цифрами, эта стенограмма и будет официальным подтверждением такой позиции.

 

     По поводу сбережений граждан.  Мы значительно увеличили сумму выплат по вкладам,  она составляет  более  2  миллиардов  гривень. Обычно   планировалось   около   200   миллионов,  но  никогда  не выполнялось даже на несколько процентов.  Поэтому в проекте Закона о   Государственном   бюджете  на  2000  год  предусмотрены  также механизмы исполнения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасечна. За нею - депутат Юхновський.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемая Юлия Владимировна! Учитывая, что на  следующий год планируется финансирование системы образования в размере менее 10 процентов от ВВП,  то есть не  выполняется  самое главное требование,  я думаю,  вы не станете отрицать того,  что с таким законом соглашаться невозможно.  В каком  положении  сегодня система  образования,  я  думаю,  вы  как  председатель бюджетного комитета хорошо знаете. Вы живой свидетель того, как в прошлом и в этом уже году мы отвоевывали статью 57 Закона об образовании и как цинично по отношению ко всем учителям отнеслось правительство,  ни копейки не дав в 1999 году на эту статью.

 

     Поэтому я хотела бы знать,  что же всетаки планируется в этом проекте бюджета.  Вы пишете, что учли предложение нашего комитета: "Встановити  на  2000  рік  особливий  порядок  надання в статті 7 проекту Закону про  Державний  бюджет  на  2000  рік  в  загальних обсягах  дотацій..."  Так вот если это дотации того года,  которые остались пустой страницей, то это позор нашему государству.

 

     Еще один момент.  Вопрос о льготном проезде в проекте бюджета на  2000  год  не  решен.  Не  решен также и вопрос о кредитовании образования будущих студентов -  то,  что  на  всех  углах  обещал Президент в период предвыборной агитации. Так вот, где эти цифры в проекте бюджета?  И можно ли вообще за него голосовать?  Я  думаю, что нет.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.    Относительно   средств,   которые   Кабинет Министров выделил  на  образование.  Бюджетный  комитет  предложил увеличить  финансирование  на  22,7  процента,  в  том  числе и по статьям,  которые вы  сейчас  перечислили.  Больше  денег  в  этом бюджете  мы  найти не сможем.  Но увеличение на 22,7 процента,  то есть на 1 миллиард 317 миллионов,  -  это  настолько  существенная цифра  для  любого  бюджета,  что,  я  думаю,  с ней можно было бы согласиться.  Это  реальная  цифра,  и  это  то,  что  может  быть выплачено.

 

     Относительно статьи  57.  Вы знаете,  что она была заложена в прошлом году,  но,  к сожалению,  не выполнена. И не в полномочиях Верховной Рады исполнять бюджет. Это функция правительства.

 

     Я считаю,  что  когда  мы  будем  слушать отчет об исполнении бюджета  за   девять   месяцев   1999   года,   то   дадим   этому соответствующую   оценку.   Но   вы   помните,   что   решение   о финансировании по статье 57 мы принимали при втором  чтении,  и  я считаю,  что  нам  не  поздно  с  вами сесть и посмотреть балансы, снизить расходы по другим статьям и выделить деньги на статью 57.

 

     Если бюджетный  процес  пойдет,   то   проект   можно   будет корректировать ко второму чтению.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депутат Гінзбург.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Юліє Володимирівно! Я хотів би, щоб ви мені відповіли на два запитання.

 

     Перше. Я хочу вас попросити,  щоб ви підтвердили такий  факт. Ті  додаткові  10 мільярдів "енергетичних" грошей,  які ви знайшли для бюджету,  фактично будуть скеровані на те, щоб покрити витрати бюджетних  організацій  на  оплату  електроенергії  і  комунальних послуг.  І таким  чином  збільшуються  асигнування  для  бюджетних установ.

 

     Друге. Чому  кошти  від  переоцінки  вартості  золотовалютних запасів  унаслідок  падіння  курсу  гривні  не  спрямовуються   на підвищення заробітної плати населення,  яке необхідне у зв'язку із зростанням цін,  а спрямовується на погашення  зовнішнього  боргу? Чому  уряд,  Національний  банк  і  комітет  не  розробляють  таку операцію?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Для   того   чтобы   деньги   от   переоценки золотовалютных  резервов были направлены на те цели,  о которых вы говорите, они должны пойти на финансирование дефицита бюджета. Это по инструкциям, касающимся государственных финансов.

 

     Мы можем  это  сделать,  но  для  этого  нужно  на  эту сумму обявлять дефицит бюджета.  Если не обявлять дефицит бюджета,  то эти  деньги  могут  пойти  только на финансирование основной суммы внешнего долга.  Это  тот  компромисс,  который  был  достигнут  с Министерством финансов.

 

     Вы же  отправляли  проект  на повторное первое чтение с целью достижения компромисса,  так? Мы сегодня к вам с этим компромиссом пришли. Ваше дело - принимать эти компромиссы или нет.

 

     И об   энергетических   субвенциях.   Они  направляются  всем бюджетным  учреждениям  на  оплату  энергоносителей,  для   выдачи жилищно-коммунальных  субсидий,  которые  запланированы  в  полном обеме,  для предоставления льгот ветеранам Великой  Отечественной войны и других льгот, которые имеют энергетическую составляющую. И направляются  также  на  возврат  сбережений  гражданам  в   части задолженности граждан по энергоносителям.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гінзбург. За нею - депутат Марковська.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемая Юлия Владимировна! Мне хотелось бы услышать ответ на такие три коротких вопроса.

 

     Первый. Почему в первую  очередь  не  утверждается  программа выполнения  правительством  доходной части бюджета?  То есть,  что является основным при наполнении  доходной  части  бюджета,  какие приоритеты?

 

     Второй вопрос.    Каково    ваше    понимание   регулирования критического импорта?  Потому что  есть  случаи,  когда  продукцию государственных предприятий реализовать не можем,  так как завозим аналогичную из-за границы.  Эта продукция  не  входит  в  перечень товаров критического импорта. Можем ли мы на это влиять?

 

     И еще  я не понимаю,  почему бюджет разбивается на две части? Какая в этом необходимость?

 

     Спасибо за ответ.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  На  две  части  -  это  вы  имеете   в   виду специальный  и общий фонд,  да?  Это связано с тем,  что некоторые средства  бюджета  имеют  целевое  назначение.  Это  предложено  в проекте,  который подготовил Кабинет Министров. Специальный фонд - это средства,  например, инновационного фонда, которые идут строго на инновации;  это средства соцстраха,  которые идут специально на социальное страхование;  это средства от геологоразведки,  которые идут  на  геологоразведку.  То  есть средства,  которые по доходам имеют  целевое  назначение,  относятся  в  специальный  фонд.  Это технология,  которую предложило Министерство финансов. По сути это бюджет не меняет. Это было и в прошлом, и в позапрошлом году.

 

     По поводу программы действий правительства, я так поняла? Она должна  быть  утверждена в соответствии с Конституцией в Верховной Раде, и я думаю, что после формирования нового правительства такая программа будет утверждена. Но мы же не можем остановить бюджетный процесс.  Если мы его остановим, страна в 2000 году будет жить без бюджета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. За нею - депутат Стоян.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ   та   СелПУ).   Спасибо.   Уважаемая    Юлия    Владимировна! Действительно,  мы не можем остановить бюджетный процесс.  И мы не вправе его останавливать.  Но мы также не вправе оставлять то, что сейчас  творится  в  плане финансирования медицины.  На протяжении пяти лет я об этом говорю,  но  с  каждым  годом  ассигнования  на медицину   сокращаются   и   сокращаются.  У  нас  практически  не существует государственного обеспечения медицинской помощью.

 

     На каком основании нарушается статья  49  Конституции  и  где гарантии того, что именно этот бюджет позволит ее выполнять? Будут ли эти защищенные статьи выполняться нашим правительством?

 

     Благодарю за ответ.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ситуация  с  финансированием  здравоохранения действительно катастрофична,  я полностью с вами согласна,  но все дело в том,  что сколько средств мы туда ни дадим,  все  равно  не решим  проблемы.  У  нас  нет  нормальной системы государственного здравоохранения,  у нас нет страховой медицины,  которая позволила бы    нормально,   в   установленные   сроки   оплачивать   услуги здравоохранения.

 

     Я говорила о том,  что до тех пор, пока мы не реформируем эту отрасль  и  не  обеспечим  нормальное ее функционирование,  ничто, никакие дополнительные деньги не изменят ситуации.

 

     Но тем  не  менее  в  бюджете,  проект  которого   предлагает профильный  комитет,  на  32,3  процента  увеличено финансирование здравоохранения.

 

     Если в  проекте,  который  предложило   правительство,   было предусмотрено 4 миллиарда 576 миллионов гривень,  то мы выходим на первое чтение с цифрой 6 миллиардов 40 миллионов гривень. Большего от этого бюджета получить, к сожалению, невозможно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановна Юліє Володимирівно!  Відомо,  що кошти соціального страхування  за рішенням Верховної Ради були позабюджетними. Це єдині кошти, в які держава ще не  запустила  руку,  єдині  кошти  (причому  солідарні кошти,   тому   що  18  областей  дотаційних),  з  яких  платяться лікарняні,  платиться на поховання,  на догляд за дитиною,  якщо є можливість - на здешевлення путівок.

 

     Відповідно до   Генеральної   угоди   між   урядом   і  всіма профспілками уряд зобов'язався не включати ці кошти до  Державного бюджету.  Ваш  комітет чомусь включає їх,  хоча це нічого не дасть для бюджету, але я впевнений, що ці кошти використовуватимуться не за  призначенням,  і  тоді в принципі казати про якийсь соціальний захист буде неможливо.  На якій підставі ваш  комітет  включив  ці кошти до бюджету?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Эти  деньги  включены  в  бюджет  строго  на законодательной  основе.  И  я  хочу  сказать,   что   в   проекте Государственного   бюджета   предусмотрено   строго   целевое   их использование на те же цели,  на  которые  они  использовались  до сегодняшнего дня. Главным распорядителем этих денег осталась та же организация,  которая  была  до  сегодняшнего   дня.   Ничего   не изменилось.

 

     Но вы  же  обращались ко мне в связи с дефицитом этих средств вследствие введения льготного налогообложения в аграрной сфере. Мы не  получаем  сегодня  в  этот фонд достаточного количества денег, чтобы финансировать те нужды,  которые вы перечислили.  И хотим мы того или не хотим, для того чтобы была возможность функционального исполнения  бюджета,  мы  обязаны  предусмотреть  точно  такое  же дотирование  вашего  фонда,  как дотирование Пенсионного фонда.  А если мы все это не свяжем,  компенсировать  нехватку  денег  будет просто невозможно.

 

     Насколько я   помню,  мы  с  вами  говорили  об  этом,  и  вы поддержали такую позицию.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Проект бюджету в першому читанні  ми розглянули.  Ми  заслухали  виступи  від усіх фракцій і профільних комітетів.  Є  необхідність   повертатися   до   обговорення?   На обговорення  при  повторному першому читанні записався 21 народний депутат,  із них представники дев'яти фракцій і п'яти комітетів. Я пропонував би надати по 3 хвилини для виступів від фракцій... Одну хвилинку! Я ще раз кажу, ми майже п'ять годин розглядали. Ми вчора розглядали. Ну, поговоримо ще...

 

     Ставлю на голосування.  Хто за те, щоб від фракцій виступили, хто записався,  і прийняти сьогодні рішення,  прошу проголосувати. І,   безперечно,   обов'язково  надамо  можливість  виступити  від Кабінету Міністрів.

 

     "За" - 146.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Свирида,  Трудова партія України.  Будь ласка. За ним буде виступати депутат Горбачов, "Незалежні". Три хвилини.

 

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ   22,   Волинська   область).   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду!  Говорячи про бюджет, треба мати на увазі, що основний його показник  -  це  валовий  внутрішній продукт.  Від цього показника потім походить усе:  і бюджетні надходження,  і соціальні виплати. Будь-що  є  похідним  від  валового  внутрішнього  продукту.  Тому розглядати проект бюджету будемо з погляду зміни ВВП.

 

     На жаль,  не всі пропозиції,  які благотворно вплинули  б  на зростання  ВВП,  на  піднесення  економіки,  були враховані.  Якщо згадаємо, скажімо, третій квартал цього року, коли в нас відбулося справді певне піднесення економіки, то можна перерахувати чинники, завдяки яким це сталося.

 

     Насамперед це певна стабілізація податкової  політики,  самих податків,  а  найголовніше - послаблення податкового тиску.  Можна порахувати:  було скасовано збір до Чорнобильського фонду, введено єдиний  податок  на землю для сільгосптоваровиробників,  скасовано гербовий  збір,  10  відсотків  від  амортизації,   було   введено фіксований податок для малого бізнесу, стабілізовано митно-акцизну політику.  Усі ці заходи  сприяли  тому,  що  почалося  піднесення економіки.

 

     На сьогодні   не   ліквідовано   антагонізм   між   основними бюджетоутворюючими податками  -  ПДВ  і  податком  з  прибутку,  і водночас   є   податки-антиподи,  податки  з  обороту  -  збір  на реконструкцію,  ремонт та утримання автомобільних доріг і збір  до Державного інноваційного фонду.  Безумовно, ці фонди повинні бути, але вони повинні фінансуватися безпосередньо з Державного бюджету. Зазначені  податки  заважають тим податкам,  і,  на жаль,  у цьому напрямі нічого не зроблено. Нам необхідно усунути ці суперечності.

 

     Нам потрібно далі зменшувати тиск  на  фонд  оплати  праці  з метою зростання доходів населення,  з метою стимулювання,  тому що основні податки - ПДВ і акциз - формуються кінцевими споживачами.

 

     Ще один  момент.  У  проекті  бюджету  закладено  доходи  від штрафів та конфіскатів, а відповідно на iих "повішені" видатки. Ми в  котрий  раз  дратуємо  наше  суспільство,  дратуємо   платників податків. Навіщо це робити?

 

     Наша пропозиція   така:  доходи  від  штрафів  і  конфіскатів направити цільовим призначенням,  скажімо,  на те саме будівництво автомобільних  доріг.  Бо  до  чого  це  призводить  на  практиці? Конкретний  начальник  митниці  або  податкової  адміністрації  на місцях  одержує  план  по  конфіскатах  або план по штрафах.  Крім негативної реакції в суспільстві, це нічого іншого не викликає.

 

     І на останок. Наша фракція в цілому буде підтримувати поданий проект бюджету, незважаючи на те, що там є ряд суттєвих недоліків. Ми  виступаємо  за  і  пропонуємо  провести  поіменне  голосування проекту бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Горбачову.  За ним ( депутат Звягільський.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   127, Миколаївська  область).  Группа "Независимые".  Уважаемые коллеги! Бюджет 2000 года будет такой,  как всегда,  то есть формальный. До сих  пор,  как мы видим,  никто,  включая и министра финансов,  до конца не  знает,  каковы  в  целом  доход  и  расход  государства. Возможно, министр не хочет или боится все знать. Но это уже второй вопрос государственного развития, к которому приходят эволюционным путем.

 

     На совещании фракции было отмечено,  что только при изменении Конституции в части влияния Верховного Совета на Кабинет Министров возможен   четкий  контроль  за  доходами  и  расходами  бюджетных средств.

 

     На сегодняшний день существенные сомнения вызывает ряд статей бюджета.  Например,  получение  1,59  миллиарда  гривень от пакета акций предприятий,  находящихся в  управлении  государства.  Такой механизм  руководства  и  получения  этих  средств только начинает отрабатываться,  и сомнительно,  что эти средства будут  получены. Тем  более  что  есть  намерение  продать  пакеты акций прибыльных предприятий на  сумму  2,5  миллиарда  гривень.  Сомнительно,  что Верховный  Совет утвердит это,  но не являются ли эти акции именно теми, по которым хотят получить эти дивиденды?

 

     Далее. Поступление доходов при ликвидации налоговых льгот  по импортным поставкам. Вы знаете, что предприятия, которые имели эти льготы,  выиграли дела в судах и имеют на эти льготы право. Или, в крайнем случае, этот процесс очень затянется.

 

     Сомнительны статьи  доходов  от  штрафных санкций:  абсурдным является  планирование  точной  суммы   штрафов,   а   тем   более перевыполнение по этой статье с радостными комментариями налоговых служб об их хорошей  работе.  Надо  им  напомнить,  что  налоговые службы  должны  не  только  контролировать,  но и учить и помогать предприятиям  не  допускать  ошибок.  Но  это  тоже   эволюционное культурное развитие налоговых служб, да и не только их.

 

     Есть и другие спорные вопросы,  касающиеся расходов,  которые будут уточняться ко  второму  чтению.  Например,  геологоразведка, которую просто уничтожают, не финансируя ее вообще.

 

     Но самое  важное,  как  заметили мои коллеги,  ( не подведена новая   политикоэкономическая   база   под   составление   проекта Государственного бюджета,  а значит, мы отстали еще на один год от возможного нового развития  страны.  Это  реальный  факт,  поэтому ничего  не  остается,  как принимать формальный бюджет и формально прожить еще один год.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Я просив би тих, кому бюджет потрібен,  слухати  своїх  колег і готуватися до виступу.  Кому не потрібен, не заважайте.

 

     Депутат Звягільський,  "Відродження регіонів". Будь ласка. За ним ( депутат Турчинов.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 43, Донецька область). Уважаемый Председатель! Уважаемые народные депутаты!  Оба проекта бюджета не  создают  предпосылок  роста.  А положение в экономике ухудшается. Главная причина... (Шум у залі). Чего ты орешь? Чего ты орешь,.. козел? Ты слушай! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ну, підождіть, так же не можна.

 

     Виступайте, будь ласка.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Вы мне время добавьте.

 

     ГОЛОВА. Виступайте.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Главная причина платежного кризиса и застоя ( недостаток денег в реальном секторе ( не устраняется. Необходимо изменение экономической и бюджетной политики.

 

     Первое. Правительство и Нацбанк должны разработать  программу нормализации платежей,  направив средства на кредитование расчетов по  погашению  задолженностей.  Большая  часть  кредитной  эмиссии предназначена  для  рефинансирования  и  фондового рынка.  Кредиты Международного банка предназначены для реформирования  финансового сектора.  И предусмотреть дополнительно еще 1 миллиард эмиссионных гривень для мобилизационных средств.  Не нужно бояться эмиссии. Ее продуманная  направленность  оживит  производство  и  нейтрализует опасность инфляции.

 

     Источники дополнительных средств есть.  Пора решить вопрос  о ликвидации  льгот  по  уплате  акцизного  сбора  и  НДС,  которыми пользуются предприятия с иностранными инвестициями,  ввозя  товары не  для производственных нужд.  Любые льготы следует предоставлять под    обязательства    конкретных     результатов.     Прекратить бесконтрольное   использование   невозмещенного   НДС.  Направлять средства на  кредитование  расчетов.  При  этом  еще  зарабатывать проценты для государства.

 

     Второе. Планировать  сегодня  профицит  ( несерьезно и просто глупо.

 

     Третье. Изменить    стратегию     приватизации,     продавать контрольные  пакеты  под условия подема производства и ликвидации долгов.  А  ставить  на  приватизацию  предприятия,  которые,  как говорится,  несут  "золотые  яйца"  и  дают  в бюджет до миллиарда валюты,  ( это глупость, это преступление перед своим государством и перед своим народом.

 

     Четвертое. Установить    контроль    за   движением   средств предприятий.  Многие из них не получают  деньги  за  реализованную продукцию и не платят налогов.

 

     Следующее. Отмена   нулевых  ставок  НДС  на  электроэнергию, уголь,  импортный  газ  приведет  к  росту   всех   цен,   падению покупательной        способности        населения,        снижению конкурентоспособности  украинского  угля.  Разговоры   об   отмене нулевой  ставки  НДС  на  уголь  пора  прекратить  раз и навсегда! Изымать часть амортизационных  отчислений  -  это  вообще  довести работающие предприятия до полной остановки.

 

     Ничему нас  не  научил  ежегодный  поиск средств для угольной промышленности в ходе исполнения бюджета. Антигосударственный курс на   развал   отрасли   продолжается.  Игнорируется  необходимость постоянного воспроизводства фронта работ. 1 миллиард 600 миллионов гривень, четверть которых пойдет на закрытие шахт, не обеспечивают даже минимального воспроизводства.

 

     С углем,   уважаемые   народные    депутаты    и    уважаемое правительство,  прекращайте шутить!  Потом, для того чтобы плавить металл, вы будете закупать уголь в Польше, в России.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  Звягільський абсолютно правий. Це не тільки метал.  Уже  пожартували  з хлібом - хліба немає в державі,  цукру немає і вугілля немає. Дожартувалися. Звягільський правильно каже.

 

     А стосовно того,  що  робив  на  виборах,  то  треба  було  б подумати, що робили і до чого це ведеться (Оплески).

 

     Надаю слово депутату Турчинову від фракції "Батьківщина".  За ним буде виступати депутат Павловський.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Шановна президіє!  Шановні  народні  депутати!  Проект  закону  про бюджет завжди важко просувається у Верховній Раді. Особливо це стосується законопроекту про бюджет 2000 року.  Це надзвичайний,  мабуть, рік для долі  нашої  України.  І  головна  проблема  цього  бюджету  - повернення  боргів.  Понад  3  мільярди  доларів  Україна  повинна повернути західним кредиторам.

 

     І в цих  надзвичайних  умовах,  безумовно,  потрібна  спільна робота  всіх  фракцій,  усіх  народних  депутатів.  Ми  не  можемо перетворити бюджетний процес у політичні розборки.  Ми  не  можемо ставити політичні амбіції вище за долю нашої Батьківщини.

 

     Головне завдання,  яке розв'язував бюджетний комітет,  - як у 1999 році,  так і на 2000 рік взято  курс  на  підтримку  місцевих бюджетів. Це головне завдання, яке сьогодні послідовно вирішується бюджетним комітетом. І коли ми зможемо прийняти бюджет 2000 року в параметрах, запропонованих сьогодні, то фактично позбавимо місцеві бюджети боргів,  фактично збалансуємо гроші  на  місцях.  І  це  є перспектива виживання для нашої країни.

 

     І перший  раз,  коли обговорювали проект бюджету,  і сьогодні були зауваження стосовно того,  що надто велику частку від ВВП  ми пропонуємо сконцентрувати в бюджеті.

 

     Шановні колеги!  На  2000  рік  планується  ВВП у розмірі 150 мільярдів гривень,  при цьому 50 мільярдів - консолідована доходна частина бюджету.  Але я хотів би вам нагадати, шановні друзі, що в нас у країні два ВВП. Один - офіційний, а другий - тіньовий. Тобто в   нас  не  150,  а  300  мільярдів  гривень  реального  валового внутрішнього продукту.  І коли ми порахуємо частку, яку пропонуємо сконцентрувати в бюджеті, це буде менше 15 відсотків. Жодна країна не знає такого,  щоб держава тільки 15 відсотків  концентрувала  в доходній частині свого бюджету.  Тож ця частка не така вже велика, як дехто хоче це подати.

 

     Тепер таке,  шановні колеги. Ви пам'ятаєте, як ми працювали в тому році. На жаль, сьогодні дехто хоче загнати Верховну Раду ще в гірші умови,  коли ми не 31 грудня будемо змушені  тут  працювати, але і 1, і 2, і 10 січня і, мабуть, вийти тільки в січні з якимись пропозиціями.

 

     Тому єдиний шанс мати бюджет 2000 року до кінця цього року  - це прийняти цей проект сьогодні.

 

     Я дивлюся  на праву частину залу і бачу,  що,  на жаль,  лише третина наших колег присутня на засіданні. Це, шановні мої колеги, безумовно,  серйозна  неповага до нашої держави,  до питання,  яке сьогодні розглядається.

 

     Давайте все ж таки мобілізуємо сили й  проголосуємо  сьогодні за прийняття проекту бюджету в першому читанні. Зараз вирішити все не можна,  але ж у нас буде друге читання,  і до нього ми  зможемо відкоригувати в проекті всі проблеми, які ще залишилися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги! Я хочу привернути вашу увагу до того,  що в цьому залі ми не раз чули (і сьогодні  Звягільський говорив),  що нам потрібно перейти від пасивної бюджетної політики до активної.  Ми повинні битися не за те,  як ділити  гроші,  яких немає,  а  створювати  умови  для  того,  щоб можна було заробляти гроші,  щоб були джерела повернення боргів,  які утворилися  через те, що уряд не думав, навіщо він бере ці кредити.

 

     От я поставлю вам одне запитання. Сьогодні стабілізація нашої гривні коштує нам близько 4  мільярдів  доларів  боргів.  А  тепер уявіть собі,  що, якби ми вклали 4 мільярди доларів в електроніку, то вона дала б сьогодні до бюджету  40  мільярдів  доларів.  Тобто треба  думати,  куди  вкладати гроші.  А для цього треба мислити й діяти без участі іноземних радників-консультантів.

 

     Я хочу  подякувати  комітетові  за  те,  що   враховано   мою пропозицію  додати  в  проект  бюджету  нову  статтю,  я б сказав, американську  статтю  Нана-Лугера,  яка  захищає  свій   ринок   у принципі.   Коротко  вона  формулюється  так:  за  бюджетні  кошти забороняється  купувати   імпортні   товари,   аналоги   яких   ми виготовляємо  або  можемо виготовити в Україні.  А тепер цю статтю треба наповнити конкретним змістом протекціонізму,  тобто  захисту свого ринку й підтримки свого виробника.

 

     Хочу конкретно   зупинитися   на   двох   галузях   (я  подав пропозицію,  але комітет її не врахував).  Україна  має  унікальні сировинні ресурси. Я назву загальну цифру: маючи територію менше 1 відсотка площі Земної кулі,  Україна має  5,2  відсотка  природних ресурсів.  І ми повинні цим скористатися.  Але це неможливо,  якщо згортати геологорозвідувальні роботи.

 

     Тому я  вносив  пропозицію  надати  на   геологорозвідувальні роботи не 160 мільйонів гривень,  як планує уряд, а 360 мільйонів. І цього недостатньо,  але хоча б 360 мільйонів гривень,  щоб вести ті розробки.

 

     Хочу сказати, що Україна має унікальні природні поклади таких рідкісноземельних і благородних металів,  як мідь, молібден, цинк, свинець,  золото,  срібло, платиноїди, алмази, граніти, п'єзокварц та інші, - те, чого у світі немає. Ми повинні цим займатися. А ми, бачите, все віддаємо іноземцям, згортаємо ці роботи.

 

     Тому я  хотів  би,  щоб  при доопрацюванні проекту до другого читання було звернуто увагу саме на це. Це те, що лежить у нас під ногами.

 

     І друге,   що  швидко  дає  віддачу,  -  сільськогосподарське машинобудування.   Уявіть   собі:    на    сільгоспмашинобудування виділяється  тільки  10  мільйонів  гривень,  коли  потреби значно більші.  Я письмово все це підготую і передам у комітет. Хочу, щоб уряд це врахував.

 

     Заплановано створити  82 види нової техніки.  Для цього треба 80 мільйонів  гривень,  а  планується  25  мільйонів.  Хоча  й  80 мільйонів - це майже безплатна розробка.

 

     Фінансування підготовки   виробництва  нових  видів  техніки, переоснащення підприємств і  так  далі.  Треба  підтримати  власне машинобудування,   треба   виконати   всі   ті   умови,  які  є  в пояснювальній  записці.  А  це  означає  -  буквально  на  порядок підвищити  фінансування  розробки й закупівлі вітчизняної техніки. Прошу це врахувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Ніколаєнко,  соціалістична фракція. За ним - депутат Асадчев.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні члени уряду!  Шановні народні депутати!  Наша фракція і минулого разу  наголошувала,  що розв'язання  головних  соціальних  проблем,  їх фінансування,  яке передбачатиметься в цьому бюджеті, буде основою, яка дозволить нам голосувати   за  цей  проект  (я  маю  на  увазі  пропозиції,  які запропонував бюджетний комітет Тимошенко).

 

     Перше, про що ми тоді казали,  - це не менш як 500  мільйонів гривень  на  компенсацію  вкладів  громадян,  зокрема у зв'язку зі смертю вкладників.  Немає жодної зустрічі з виборцями,  щоб нас не запитували,  коли  ж  будуть  ці компенсації,  бо їх не виплачують майже півтора року.

 

     Друге - повернення всіх боргів із заробітної плати.  Це до  5 мільярдів гривень.

 

     Третє - обов'язкове виконання умов,  передбачених Законом про освіту (стаття 57- доплати за стаж, виплати на оздоровлення).

 

     Четверте -  обов'язкове  передбачення   дотацій   на   оплату комунальних  послуг  для людей,  які збідніли внаслідок так званих реформ.  Мова йде про той балон газу  вартістю  10  гривень,  який пообіцяв Президент у запалі, як кажуть, передвиборних баталій. Але тепер цей балон газу ніхто не фінансує.

 

     І на доповнення до того,  що говорив попередній промовець про підтримку  сільського  господарства.  Маю на увазі 382 мільйони на компенсацію витрат на будівництво об'єктів соцкультпобуту на селі; на державне замовлення на мінімум сільськогосподарської продукції; на підтримку меліорації.  Ні в  якому  разі  не  можна  передавати систему меліорації на фінансування місцевих бюджетів.  Ми загубимо найбільшу меліоративну систему в Європі.

 

     Наша фракція  пропонує  в   проекті   постанови   обов'язково зазначити,  Юліє Володимирівно,  що,  видаткова частина Державного бюджету  формується  в   розмірі   майже   41   мільярд   гривень, консолідованого бюджету - 53 мільярди. Ці дані є в таблиці, але ми пропонуємо записати їх у постанові,  затвердити в першому читанні, а також затвердити висновки й пропозиції. І якщо уряд це сприймає, бо ви сказали,  що уряд підтверджує ці цифри,  то  в  такому  разі фракція  Соціалістичної партії голосуватиме за цей проект бюджету. Якщо ж ці умови та інші,  які ми виклали,  не будуть виконані,  ми голосувати за нього не будемо.

 

     Президент дуже багато роздавав різних обіцянок:  і безплатний проїзд студентів, і доплати, і інше. Ми хочемо йому допомогти, щоб у цьому бюджеті були такі кошти,  щоб економіка запрацювала, і щоб він  усі  свої  передвиборні  обіцянки  виконав.  Тоді  ми  будемо голосувати за цей бюджет.

 

     ГОЛОВА. Цілком справедливо.

 

     Депутат Асадчев. За ним буде виступати депутат Чорноволенко.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  За три хвилини мало що можна сказати. Я хочу   зупинитися  тільки  на  головних  моментах.  У  цьому  році спрацювала стаття 45.  Враховувалися так звані енерговекселі, і ми фактично  збільшили бюджет цього року майже на 2 мільярди гривень. Я думаю,  до кінця  року  ще  буде  проведено  взаємозалік,  і  ми матимемо приблизно таку ж суму. Що в цьому поганого? Немає в цьому нічого поганого,  ми оптимізували борги минулих років. Хіба було б краще, якби вони висіли, так би мовити, як грона винограду?

 

     На 2000  рік  таку  оптимізацію ми плануємо провести (комітет пропонує, і уряд погодився) у розмірі 10-10,5 мільярда гривень. Це цілком  нормально,  тим більше що ми плануємо розрахунки бюджетних організацій виключно за рахунок цього.  Тоді реальні  гроші  можна використати  на  інше:  і на ту ж заробітну плату,  і на погашення заборгованості із заробітної плати.

 

     Це дуже  позитивний  момент.  Повірте  мені,  у  сьогоднішній економічній  ситуації  знайти  такі оптимізовані,  хай навіть не в грошовій формі,  хай навіть в якійсь іншій формі, доходи - це дуже й дуже позитивно.

 

     Формування місцевих   бюджетів.   Ми  зробили  ще  один  крок порівняно з минулим роком.  Ви пам'ятаєте,  що минулого року  було запропоновано інший механізм дотацій. І він теж спрацював. Регіони отримали майже  всі  дотації,  які  були  заплановані  в  бюджеті. Раніше,  коли  перекачували  дотації через Державний бюджет,  вони отримували 10-20 відсотків дотацій,  не більше.  І ви знаєте,  які були проблеми з дотаціями.

 

     У цьому  році  ми  пішли  ще  далі  в удосконаленні механізму дотацій місцевим бюджетам і вперше перейшли на систему  формування бюджетів   місцевого  самоврядування  не  через  обласні  бюджети. Механізм трохи складний,  у  мене  просто  немає  часу  про  нього розповідати,  але це теж, з погляду бюджетного комітету, позитивні зрушення.

 

     Єдине, що в мене викликає деякий сумнів,

- макропоказники.  Відверто кажучи, я не дуже вірю, що в 2000 році ми зможемо вкластися в курс 5 гривень  до  долара.  Я  думаю,  він таким   не   буде,  і  уряду,  мабуть,  треба  трошки  переглянути макропоказники.

 

     Фракція пропонує  підтримати  проект  у  першому  читанні   з урахуванням  схвалених висновків і пропозицій бюджетного комітету. У проекті постанови,  що  пропонується,  треба  пункт  1  прийняти повністю  в  тому вигляді,  як він є,  а в першому абзаці пункту 2 залишити  лише  таке:  "доопрацювати  проект  Закону  України  про Державний  бюджет на 2000 рік з урахуванням висновків і пропозицій Комітету з питань бюджету",  тому що пропозиції комітетів фактично вже враховано у висновках.

 

     І я вважаю,  що ми повинні проголосувати і другий абзац цього пункту,  щоб на затвердження Верховної Ради були подані  кошториси доходів і видатків державних міністерств, підприємств-монополістів і особливо НАКів.

 

     Вчора про це говорилося,  і це було схвально сприйнято.  І  я вважаю, що ми повинні мати такі дані і затверджувати їх.

 

     Ми пропонуємо прийняти проект у першому читанні з урахуванням висновків і пропозицій бюджетного комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Чорноволенко.  За  ним  -  депутат Пинзеник.

 

     ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ). Фракція Руху. Шановні депутати! Шановні члени уряду! Фракція Руху в цілому сприймає цей проект постанови.  Ми вважаємо, що коли ця  цифра  погоджена,  а  вчора  на  засіданні Погоджувальної ради міністр фінансів підтвердив,  що  показник  40  мільярдів  гривень погоджено  (мова  йде про те,  що з них 10 мільярдів - це фактично взаємозаліки),  то в цілому цю цифру можна приймати,  тобто проект бюджету можна сьогодні прийняти в першому читанні.

 

     Щодо того,  що цей проект бюджету позитивно відрізняється від бюджетів минулих років, то в цьому не варто вас переконувати, бо в ньому  перш  за все більше уваги приділяється вирішенню соціальних питань.  Ми залучаємо додаткові гроші в дохідну частину бюджету. І головне  -  пропонуємо  вирішення питань,  пов'язаних з інтересами місцевих органів влади. Справді, в цьому проекті бюджету практично ідеально  виписані  всі питання,  пов'язані з формуванням місцевих бюджетів,  з  функціонуванням  місцевих  органів  влади,   а   всі соціальні питання вирішуються саме на цьому рівні.

 

     Треба зазначити,  що це погоджено з місцевими органами влади: обласними  радами,  обласними  адміністраціями,   їх   фінансовими управліннями.  Тому  тільки вже заради цього проект бюджету було б варто прийняти.

 

     Щодо позиції Міністерства фінансів,  то я вважаю,  що міністр фінансів  має нам висловити остаточну позицію і свої зауваження до нашого проекту постанови.

 

     Стосовно того,  як фракція Руху буде голосувати.  Ми б хотіли звернути увагу на те,  що в пункті 2 цього проекту постанови слова "Рахункової палати України" треба вилучити, бо вона не є суб'єктом бюджетного процесу.

 

     Щодо пропозицій   комітетів   Верховної   Ради   і   народних депутатів,  то  тут  я  особисто  хотів  би  з   паном   Асадчевим погодитися:   вони  розглянуті,  практично  всі  враховані,  і  їх врахування є функцією бюджетного комітету. Тому в принципі пункт 2 без   слів  "Рахункової  палати  України",  "пропозицій  комітетів Верховної Ради України, народних депутатів" треба приймати.

 

     Щодо пункту 1,  то це дискусійне питання  -  схвалити  чи  не схвалити.  Але навіть якщо ми пункт 1 приймати не будемо, то пункт 2:  "доопрацювати проект з  урахуванням  висновків  та  пропозицій бюджетного  комітету"  має  вирішити  всі наші питання.  Тому ми в цілому погоджуємося з цим проектом постанови,  пропонуємо до нього свої  зміни  і  відповідно  закликаємо  вас  підтримати цей проект постанови і доходи бюджету в обсязі 40 мільярдів гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник від  фракції  "Реформи-Конгрес".  За ним буде виступати депутат Дашутін.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні народні депутати! Запропонований проект бюджету принципово  не  відрізняється  від  того,  який  ми  розглядали  і відхилили.  І головна його вада - нереальність доходів. Всього три аргументи.

 

     Перше. Скажіть,  будь ласка, яким чином збираються стягнути 1 мільярд   гривень   недоїмки   з  вугільних  шахт?  Можливо,  Юхим Леонідович скаже,  як шахти зможуть заплатити цю недоїмку?  А саме подібні   джерела   формують   13   мільярдів  гривень  додаткових надходжень.

 

     Друге. Національний банк веде облік ресурсів і  баланс  не  в тугриках  і не в доларах,  а в гривнях.  Якщо резервів сьогодні ми маємо на 1 мільярд доларів,  або 5 мільярдів гривень,  то завтра в обліку  може з'явитися 10 мільярдів гривень.  Ну,  поясніть,  будь ласка,  звідки беруться 5 мільярдів гривень доходів?  Від того, що вони на папері з'явилися?

 

     І третє.  За Конституцією проект бюджету вноситься урядом. Ми урядовий проект бюджету не відхилили. У той же час проект бюджету, який  ми  розглядаємо,  не  може  вважатися урядовим,  тому що він відрізняється від урядового проекту  за  обсягами  доходів  на  50 відсотків.  І  Верховна  Рада  в  цій ситуації підставляє себе під справедливий обгрунтований удар.  Ми даємо  обгрунтовану  підставу звинуватити  парламент у тому,  що він буде нести відповідальність за прийняття нереального бюджету.

 

     Що ми пропонуємо?  Ми розуміємо тупиковість ситуації,  у  яку нас  завів бюджетний комітет.  Але ми не маємо права голосувати за такий проект бюджету.  Нам не подобається урядовий проект бюджету. В  цій  ситуації ми бачимо вихід у тому,  щоб підтримати в першому читанні проект урядового бюджету, а всі висновки і пропозиції, які підготував комітет (бо там є і частина слушних) передати в уряд, і хай уряд разом з бюджетним комітетом  готують  проект  до  другого читання.  Тим  більше що було рішення Верховної Ради - зобов'язати комітет разом з урядом доопрацювати  проект  і  внести  погоджений документ. Такого погодженого документа на сьогодні немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Дашутін  від  фракції  зелених.  За ним буде виступати депутат Хорошковський.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162,  Сумська  область).  Шановні  народні  депутати!  Як народний депутат від мажоритарного округу хочу зазначити,  що  Комітетом  з питань  бюджету  суттєво  змінено  підходи  до формування місцевих бюджетів та їх  взаємовідносин  з  Державним  бюджетом,  як  це  і передбачено   Конституцією   України   та   Законом   про  місцеве самоврядування в Україні.

 

     Не буду повторюватись,  скажу тільки,  що комітетом, справді, по  можливості  враховані  потреби областей у бюджетних коштах,  у тому числі значно краще вирішено питання погашення  заборгованості із заробітної плати. А тому закликаю народних депутатів підтримати пропозиції  Комітету  з  питань  бюджету  щодо  зміни   показників місцевих  бюджетів  та  їх  взаємовідносин  з  Державним  бюджетом України.

 

     У той же час як представник  Комітету  з  питань  екологічної політики  хочу  звернути  увагу депутатів на те,  що,  маючи вкрай обмежені фінансові ресурси,  ми  щорічно  передбачаємо  в  бюджеті кошти для галузей народного господарства, які окремими відомствами використовуються  вкрай  незадовільно.  Маю  на  увазі  насамперед Державний комітет України по водному господарству. Цим комітетом у повному обсязі використовуються лише кошти на  виплату  заробітної плати,  а  що  стосується витрат на капітальні видатки,  придбання обладнання  та  запчастин  для  його   ремонту,   розрахунків   за використану електроенергію, то на це коштів немає.

 

     Але підкреслюю,   що   Міністерством  фінансів  та  Державним казначейством   передбачено   ряд   механізмів,   що    дозволяють фінансувати такі роботи і вирішити ці питання,  але для цього слід проявити хоча б якусь ініціативу.  Проте,  мабуть,  комітету все ж таки  легше  просто чекати,  коли на його рахунок надійдуть "живі" кошти,  які підуть тільки на виплату заробітної плати, а згадувати про  обладнання  на  об'єктах  водогосподарського  комплексу,  яке відпрацювало два-три амортизаційних строки,  мабуть, вони думають, не варто.

 

     Тому вважаю, що під час підготовки проекту бюджету до другого читання необхідно зменшити обсяги фінансування  тим  розпорядникам коштів, які в поточному році їх просто не використовують.

 

     І останнє.  Безумовно,  сьогодні нам слід також визначитися з тим,  яким має бути Державний бюджет на 2000 рік: з профіцитом, як передбачено проектом, чи бездефіцитним, як запропоновано Комітетом з питань бюджету.

 

     Вважаю, що до формування бюджету з профіцитом нам ще, мабуть, далеко,   бо  це  призведе  до  недофінансування  багатьох  статей видаткової частини бюджету.  Саме це сталося в минулому році, коли дефіцит   Державного  бюджету  за  рахунок  недофінансування  ряду галузей та зростання заборгованості з виплати заробітної плати  та інших  соціальних виплат вдалося утримати на рівні 2 відсотків від ВВП проти запланованих 3,3 відсотка.

 

     Тому пропоную проголосувати за бездефіцитний Державний бюджет 2000 року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Хорошковський  від  НДП.  За  ним  - депутат Зінченко.

 

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету (виборчий округ 9,  Автономна Республіка Крим). Шановні колеги!  Сьогодні в нашому залі повторно  розглядається  в першому   читанні   проект   Державного   бюджету.  Але  згідно  з Регламентом усі ми маємо  проголосувати  сьогодні  лише  за  одне: затвердити  або  не  затвердити  висновки  і пропозиції бюджетного комітету Верховної Ради України.  Ці висновки і пропозиції подані. Але  в  поданому  членами комітету проекті постанови є пункт 2,  у якому уряду пропонується обов'язково врахувати всі  пропозиції  як Комітету  з  питань  бюджету  і  Рахункової  палати,  так  і решти комітетів і окремих народних депутатів,  а це неможливо  з  різних причин.

 

     Перше. Якщо врахувати всі пропозиції,  то не вистачить навіть трьох бюджетів розвинутих  країн.  А  якщо  говорити  про  те,  чи можливо  взагалі уряду скласти з цих пропозицій бюджет,  то скажу, що ні, тому що багато з них є взаємовиключними.

 

     Тому якщо ми говоримо  про  те,  що  нам  не  треба  зупиняти бюджетний процес (я думаю,  всі депутати згодні з тим, що ми маємо до кінця року прийняти бюджет нашої країни),  то сьогодні ми маємо проголосувати  лише  за висновки і пропозиції бюджетного комітету, але не зобов'язувати уряд обов'язково  їх  враховувати,  а  надати можливість   доопрацювати  їх  і  внести  на  друге  читання  своє обгрунтоване бачення проекту бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зінченко. За ним - депутат Симоненко.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати!  Шановний Голово!  Якщо характеризувати проект бюджету в цілому,  то слід зазначити,  що бюджетним комітетом разом з урядом проведена досить велика робота,  і вона є значно ефективнішою, ніж та,  яка передувала прийняттю бюджету в минулому  році.  Проведено впорядкування   проекту,  значно  солідніше  виглядає  регіональна складова,  конкретизовано окремі статті,  особливо щодо повернення боргів. Усе це виглядає переконливо.

 

     Особливо важливо те,  що виділено захищені статті,  з'явилися чітко  прописані  механізми  їх  реалізації.  Це  щодо  позитивної частини.

 

     Але слід  зазначити  і  деякі недоліки.  Я сьогодні за браком часу зупинюся лише на одному.

 

     Одним із пріоритетних напрямів державної внутрішньої політики в  Україні  є  молодіжна  політика.  Такий  підхід визначено рядом нормативних актів Президента України та Кабінету Міністрів разом з Верховною Радою. Зокрема, указом Президента визначено ряд заходів, які повинні бути відображені в проекті бюджету 2000 року.

 

     Однак аналіз проекту Державного  бюджету,  підготовленого  до першого  читання,  свідчить,  що  Кабінетом  Міністрів та особливо Міністерством  фінансів  основні  чинники   державної   молодіжної політики   просто   проігноровані.   Це  викликає  занепокоєння  у депутатів нашої фракції.  Адже молодь -  це  наше  майбутнє,  саме нинішня  молодь  у  перспективі  покликана  забезпечити  подальший розвиток держави.

 

     У поданому Кабінетом Міністрів України на  розгляд  Верховної Ради  проекті  Державного бюджету на 2000 рік видатки на молодіжні програми,  які здійснюються через Український національний комітет молодіжних  організацій,  передбачаються  в обсязі,  що в 11 разів менший порівняно з аналогічними видатками в 1999 ?оці.  Видатки на пільгове  кредитування  будівництва  житла для молодих сімей та на здобуття молоддю освіти не передбачені взагалі.  Такий  підхід  не тільки унеможливлює реалізацію молодіжної політики в Україні, а ще й дискредитує державну владу.

 

     З вищенаведеного логічно  випливають  запитання:  яким  чином вирішити  демографічну  проблему  в Україні,  як вирішити проблему освіти і багато інших проблем,  до яких ми звертаємося кожного дня в цьому залі?

 

     Шановні народні депутати!  Учора, 17 листопада, ми відзначали Міжнародний день студентів.  Фракція  Соціал-демократичної  партії України   (об'єднаної)   звертається  до  вас  за  підтримкою:  не допустити ігнорування молодіжних проблем як виконавчою владою, так і  нами  самими,  в  проекті бюджету і врахувати при доопрацюванні проекту бюджету 2000 року видатки в обсязі 24,8  мільйона  гривень на  фінансування  молодіжних  та  дитячих  програм та 70 мільйонів гривень   на   пільгове   кредитування    молодіжного    житлового будівництва.

 

     Щодо нашого   проекту   постанови.  Пункт  1.  Ми  пропонуємо схвалити висновки і пропозиції бюджетного комітету.  А в пункті  2 пропонуємо   вилучити   слово   "обов'язковим".   Я  погоджуюсь  з попереднім  промовцем:  схвалення  висновків   і   пропозицій   не обов'язково тягне за собою врахування їх усіх без винятку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  прошу керівників фракцій запросити своїх депутатів до залу, бо будемо голосувати. Я не думаю, що лише лівим крилом можна приймати бюджет і закони.

 

     Слово надається Петру Миколайовичу Симоненку.  Будь ласка. За ним - депутат Довгань.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).   Уважаемые   коллеги!   Мы   рассматриваем   проект принципиального,   одного  из  основных  экономических  законов  в развитии государства.  Вчера те,  кто сегодня с трибуны говорит  о необходимости поддержки,  говорили,  что молодежь избрала будущее. Сегодня что-то не видно перспективы этого будущего. Причем будущее не   обеспечат  как  раз  те,  за  кого  призывали  и  агитировали голосовать молодежь,  на кого истратили огромные суммы средств для подкупа,   шантажа   и,   естественно,  осуществления  преступного механизма избрания нынешнего курса. Это первое.

 

     Второе. Если мы рассматриваем развитие экономики как базу для формирования  промышленности,  то,  естественно,  то,  что  сейчас уничтожаются    целые     экономические     регионы     (Донецкий, Днепропетровский,  Харьковский,  Одесский,  Крым  и  весь наш юг), говорит как раз об обратном.

 

     Товарищи! Давайте в конце  концов  не  проповедовать  двойные стандарты,  а  то  доказываете  то,  о чем я предупреждал в период выборов,  что мафия и криминальные кланы  тех  или  иных  регионов сегодня разграбят,  раздерут и просто уничтожат экономику Украины. Проект бюджета подтверждает полностью то,  о чем  мы,  коммунисты, предупреждали с этой трибуны.

 

     Третье. Фракция  коммунистов  не  будет  голосовать  за  этот проект бюджета,  пока не будут соблюдены все  требования,  которые предявляются   к   рассмотрению  любого  законопроекта.  Скажите, пожалуйста,  мы выполнили с вами,  народные  депутаты,  требования Закона   о   бюджетной   системе   Украины   "щодо   прогнозування макроекономічних показників економічного  і  соціального  розвитку держави"?  Нет,  не  выполнили.  Мы  с  вами  выполнили требования Конституции Украины,  а также Закона Украины о Национальном  банке Украины щодо "основних засад грошовокредитної політики"?  Нет,  не выполнили.

 

     Кстати, я вообще удивляюсь (здесь сказали об  этом),  ведь  у нас,  уважаемые коллеги, будет два бюджета: один - нарисованный, а второй - теневой.  Если в расчеты закладывается курс пять  гривень за доллар,  это ведь уже свидетельствует о том, что финансирование социальных программ останется на  самом  низком  уровне,  что  все остальное,  что будет изыматься за счет увеличения денежной массы, налогообложения из-за нестабильности курса,  -  все  это  будет  в распоряжении   вот   этого  "временного"  правительства.  Что  тут непонятного?  Механизм  понятен:  теневое  правительство,  теневая экономика, теневой бюджет в государстве.

 

     Что, разве мы с вами выполнили требование о том, чтобы учесть в  проекте  бюджета  положения  Бюджетной  резолюции,   касающиеся бюджетной системы страны?  Не выполнили. Не выполнено 90 процентов положений Бюджетной резолюции, в том числе и положение, касающееся "величини вартості межі малозабезпеченості". Мы этот норматив тоже не рассматривали и не принимали. Поэтому я считаю, что из-за того, что в проекте заложен курс пять гривень за доллар, у нас будет два бюджета: теневой и нарисованный на бумаге.

 

     У нас  полностью  исчезли  из  проекта  бюджета  проблемы   и программы  государственной  поддержки  базовых отраслей.  Здесь об этом говорил Ефим Леонидович.  Но я надеюсь,  что Ефим  Леонидович это будет говорить каждый день, потому что угольную промышленность уничтожают.  А  что  сделали  с   военнопромышленным   комплексом? Сельхозмашиностроение практически уничтожили, положили на бок, оно абсолютно не финансируется.  И у  нас  практически  не  будет  чем пахать землю и собирать урожай.

 

     Социальные программы  - то же самое.  Но,  товарищи,  давайте подумаем над тем, что у нас социальные программы закладываются без учета   инфляции,  без  учета  колоссального  роста  цен,  который произошел.

 

     Возьмите дорожный налог.  Я обращаюсь  уже  к  правительству. Ведь  еще  только  вносится  проект закона о пролонгировании этого дорожного налога,  а в расчетах это уже  заложено.  Все  полностью игнорируется!

 

     Я уже не говорю о тех 10 миллиардах гривень,  о которых здесь говорят,  о так называемых энергетических векселях.  Но  ведь  это полнейший  абсурд!  Что  же  у нас получается?!  Мы официально еще разрешаем им взаимозачеты. И это называется бюджетом!

 

     Товарищи дорогие!  В  конце  концов   надо   прекратить   эти безобразия.  Правительство должно отвечать за развитие экономики и народного хозяйства,  и тогда будут решены  социальные  программы. Фракция  коммунистов  не  будет  голосовать  за  подобные проекты, которые вносит правительство (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань. За ним буде виступати депутат Чиж.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні колеги! Тут уже було сказано, що поданий проект бюджету не відрізняється від бюджетів поточного року й минулих  років.  І  це абсолютно  правильно,  тому що економіка наша не змінилася.  Але в зауваженнях бюджетного комітету  до  цього  проекту  запропоновані певні   зрушення   в   бік  того,  щоб  звернути  увагу  уряду  на необхідність повернути фінансові потоки для підтримки економіки. У даному разі я хочу сказати про агропромисловий комплекс.

 

     Ми пам'ятаємо,  що  минулого  року  ми  передбачили в бюджеті виділення    2    мільйонів    тонн     нафти     для     поставок сільськогосподарським товаровиробникам. У першому кварталі, власне кажучи,  на початку весняно-польових робіт цей механізм спрацював. Але потім він почав давати збої,  тому що було тільки записано, що треба  нафту  виділити,  а  гроші  з  бюджету  під  цю  нафту   не планувалися.  У цьому році, вивчивши ці проблеми, побачивши, що ми не змогли до кінця довести цю справу,  бюджетний комітет  урахував пропозиції   нашої   фракції  щодо  фінансування  агропромислового комплексу.

 

     Інші iаші пропозиції полягали в тому, що сільськогосподарські підприємства повинні мати "живі" гроші для того,  щоб почати новий виробничий рік. Це все враховано.

 

     Сьогодні, коли ми будемо голосувати,  ми проголосуємо  не  за проект  бюджету,  ми  проголосуємо  за  пропозиції  всіх фракцій і комітетів,  які Комітет з питань бюджету закумулював  і  вніс  вам сьогодні на розгляд.

 

     Наша фракція   готова   підтримати   рішення,   запропоноване бюджетним комітетом,  про те, щоб передати уряду наші зауваження і щоб уряд до другого читання, виходячи з наших зауважень, вніс свої розрахунки і проект Державного бюджету на 2000 рік. Але треба, щоб наші   комітети   (в  даному  разі  аграрний,  бюджетний  та  інші комітети),  які мають відношення до  різних  галузей  виробництва, працювали  також спільно з урядом для того,  щоб у середині грудня ми могли вже отримати документ,  де  були  б  відображені  всі  ці показники.

 

     Що стосується  оцих  умовних цифр,  про які Петро Миколайович сказав,    що    векселі    пропонується     використовувати     в паливноенергетичному   комплексі,  то,  я  думаю,  над  цим  треба попрацювати.  Бюджет  не  може  бути   бартеризованим.   Оці   всі взаємозаліки - це гроші,  яких немає.  Тому це треба вилучити. Але для того щоб  рухатися  далі,  наша  фракція  буде  голосувати  за документ, який внесено комітетом.

 

     ГОЛОВА. Чиж Іван Сергійович.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги!  Щоб прийняти рішення,  нам, депутатам,  треба відповісти сьогодні на кілька простих, абсолютно зрозумілих питань,  які стосуються кожної людини.  Ну,  хоч би  на такі. На допомогу сім'ям з дітьми і надалі буде виплачуватися 5 чи 6 гривень?  Повернення заощаджень  так  і  залишаться  на  папері? Виплата   боргів,   пенсій,   узагалі   соціальний   захист  людей залишатимуться тільки побажанням?  Мінімальні соціальні  параметри так  і  залишаться  пустим звуком,  хоча щодо цього є закон?  Село знову не  отримає  компенсації,  передбаченої  законодавством,  на витрати в соціальній і культурній сфері й так далі?

 

     Якщо ці прості, але принципові питання ми вирішимо позитивно, значить, такий проект бюджету треба підтримати, а якщо не вирішимо

- і реакція має бути відповідна.

 

     І тепер  конкретно  щодо  проблем,  які входять у компетенцію нашого комітету.  Комітет відзначає вкрай  незадовільні  показники фінансування інформаційної сфери, видавничої діяльності, державної підтримки  засобів  масової  інформації,  передбачені  в   проекті бюджету  на  наступний  рік.  В  умовах зростаючої інфляції навіть загальна сума асигнувань,  призначених для функціонуванння засобів масової  інформації,  зменшена  проти  1999  року  зі 161 мільйона гривень до 153 мільйонів  338  тисяч  гривень,  а  сума  загальних бюджетних  видатків  -  до  128  мільйонів,  що  становить лише 79 відсотків від потреби.  Інфляція  зростає,  а  асигнування  на  ту галузь, на ту сферу, яка і так потерпає, бо ми знаємо ці проблеми, зменшуються.

 

     Комітет вважає,  що навіть  у  сучасних  складних  фінансових умовах  таке  становище  є  неприпустимим,  і  пропонує  внести до проекту Держбюджету на 2000 рік такі зміни й доповнення.

 

     Перше. З метою забезпечення виконання  національної  програми випуску суспільно необхідних видань, державної тематичної програми випуску літератури мовами національних меншин,  підтримки  випуску дитячих  газет  і  журналів,  відновлення  підготовки  та  випуску енциклопедичних  видань,  забезпечення  функціонування   Книжкової палати    України,   підтримки   видавничої   поліграфічної   бази передбачити    Держкомінформполітики    України    як    головному розпоряднику бюджетних коштів (код 170) видатки в таких обсягах як мінімум:  для Книжкової палати - 1 мільйон 207 тисяч гривень,  для періодичних  видань  -  16,5  мільйона  і  для  видавництв - 16,88 мільйона гривень.

 

     Друге. Виділені   Держтелерадіо   України   (код    головного розпорядника    539)    кошти   за   функціональним   призначенням "Телебачення і радіомовлення"  в  сумі  110  мільйонів  730  тисяч гривень розділити на два підрядки,  а саме:  виготовлення теле- та радіопродукції і розповсюдження теле-  та  радіосигналу,  оскільки концерн   РРТ   має   колосальні   борги.  Ми  вносили  відповідні пропозиції, на жаль, вони не враховані.

 

     Третє. Для   забезпечення   моніторингу   та   контролю    за використанням  реклами  в  Україні  передбачити  в проекті бюджету додаткові  видатки  в  сумі  200  тисяч  гривень   для   створення відповідного підрозділу.

 

     І нарешті,  дуже  важлива проблема,  пов'язана з висвітленням діяльності   органів   державної   влади   і   органів   місцевого самоврядування. Відповідно до статті 19 Закону України про порядок висвітлення  діяльності  органів  державної   влади   та   органів місцевого  самоврядування  в  Україні  засобами масової інформації необхідно  передбачити  кошти  для  формування  держзамовлення  на висвітлення  діяльності  державних  органів  кожній  з трьох гілок влади в межах,  як це передбачає закон,  3 відсотків  від  річного обсягу  часу  загальнонаціонального каналу,  на якому здійснюється мовлення,  а саме по 5  мільйонів  600  тисяч  гривень  Управлінню справами   Верховної   Ради,  господарському  управлінню  Кабінету Міністрів і Верховному Суду України (це повноцінна гілка влади,  а на висвітлення її діяльності не передбачається ні копійки).

 

     І на  закінчення.  З  метою розвитку розробки та виготовлення вітчизняної телевізійної  техніки,  підтримки  власного  виробника передбачити  кошти  для  Міністерства  промполітики  під  державне замовлення на  поставку  телевізійної  техніки,  виготовленої  ВАТ "Відеотехніка" (м.Кіровоград), у сумі 3 мільйони гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово   надається  депутату  Моісеєнку.  І завершуємо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Уважаемые коллеги!  Я хочу обратить ваше внимание на то, что в этом варианте проекта,   к  сожалению,  опять  не  учтены  положения  Закона  об индексации денежных доходов населения.  Этот тот документ, который затрагивает интересы каждого из граждан Украины,  каждого из наших избирателей.

 

     Дикие вопли с левой и с правой стороны свидетельствуют о том, что этих людей совершенно не интересует судьба их избирателей.

 

     К сожалению, предложения по этому поводу, направленные мною и товарищами от комитета, профильным комитетом "враховані частково", хотя  все  знают,  что  индекс цен на следующий год 17,6 процента, указанный  в  проекте  бюджета,  рассчитанного   с   учетом   явно заниженного  курса  валюты,  о чем сегодня говорили не первый раз, естественно, будет существенно выше.

 

     Неоднократно говорилось о том,  что реально цены  увеличаться вдвое и даже больше,  но индексация проектом не предусмотрена. Так что,  мы отправляем Украину на кладбище?  Другого пути просто нет. Либо - в тень, о чем говорил Турчинов, который честно и откровенно признался с трибуны,  что у нас как минимум два  ВВП.  Он  хороший специалист, он знает, что говорит.

 

     Я хочу  обратить  ваше внимание на один из примеров,  который уже приводился с  этой  трибуны,  тенизации  и  мафиозности  нашей экономики.  Вы посмотрите на местные бюджеты,  на местные налоги и сборы.  Для пополнения доходной  части  бюджетов  местным  органам власти  предлагается  ввести  налог  с продажи импортных товаров в размере 0 процентов.  Вы что,  не знаете, что все импортные товары на базарах продаются в пользу бандитов, в пользу мафии?!

 

     Приведу вам  еще  один  пример,  который  я  приводил  уже на заседании нашего комитета.  Год назад я разбирался с самым крупным базаром  в  нашем регионе,  который находится в моем избирательном округе.  В каждый базарный день там более 5 тысяч торгующих.  И за год  он принес прибыли в местный бюджет всего 5 тысяч гривень.  За год - 5 oысяч гривень!  В Киеве нет ни одного базара,  равного  по обемам  криминальной  выручки  iакеевскому Красному криминальному базару.  Если мы и дальше будем отдавать бандитам всю  выручку  от торговли товарами, то кому мы с вами вообще здесь нужны?

 

     Еще один  вопрос,  который  я  хотел  бы  поднять и который я поднимал в прошлый  раз,  -  это  вопрос  о  создании  специальной следственной  комиссии по расследованию деятельности Национального банка по использованию средств,  полученных от переоценки валютных резервов и золотого запаса. Мы этого не сделали.

 

     Я опять  буду  настаивать  на  внесении  такого  предложения, потому что для  кого-то  6  миллиардов  гривень,  может  быть,  не деньги,  но  для  нашего бюджета это деньги.  И если Пинзенику все равно, сколько там будет - миллиардом больше, миллиардом меньше, - то я с ним в этом вопросе согласиться не могу.

 

     Для того  чтобы отклонить правительственный вариант (и в этом я хочу поддержать  Симоненко  Петра  Николаевича),  сегодня  нужно согласиться  с  этим  проектом постановления,  иначе нас вернут по примеру прошлого года к рассмотрению  правительственного  варианта 30 декабря и принятию его 31 декабря.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановні колеги! Приймаючи Закон про Державний бюджет на 2000 рік,  ми повинні думати про те,  що у бюджетній системі держави існують й інші бюджети,  і їхнє місце  в бюджетній  системі визначається не Законом про Державний бюджет на конкретний рік,  а Конституцією й іншими законами України. У цьому сенсі  я  хочу звернути увагу на те,  що в законопроекті,  який ми розглядаємо, питання місцевих бюджетів до кінця не врегульоване.

 

     Я хочу  нагадати,  що  відповідно  до  Закону   про   місцеве самоврядування   в   Україні   місцеві   бюджети  розробляються  і приймаються самоврядними органами самостійно,  і втручання держави в  цей  процес  не  допускається.  Учора  наш  комітет  на  своєму засіданні звернув увагу на те,  що з  проекту  закону  про  бюджет вилучена  стаття 39,  де було посилання на те,  що місцеві бюджети формуються відповідно до Закону  про  місцеве  самоврядування.  Ми просто вимагаємо, щоб ця стаття була поновлена.

 

     Я хочу також нагадати, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  і  законами  України.  Ми   не   можемо займатися    свавіллям,    особливо    щодо    органів   місцевого самоврядування.

 

     Однак у пояснювальній записці бюджетного  комітету  міститься формулювання   такого   типу:   місцеві  органи  влади  допускають маніпулювання бюджетними показниками.  Шановні друзі!  Хто дає нам право  дії  повноважних  органів місцевого самоврядування називати маніпулюванням?  Якщо  в  нас  у  сесійному   залі   розглядаються показники,  між  якими  є  розходження в 15 мільярдів гривень,  то скажіть,  будь  ласка,  котроюсь  із  цих  цифр  ми,  мабуть,  теж маніпулюємо? І я запитую: котрою?

 

     Тому давайте   будемо   дотримуватися   Закону   про  місцеве самоврядування і не  будемо  диктувати  так,  як  робиться  спроба зробити це в пункті 12 статті 42,  де пропонується передбачити, що обсяг доходів бюджетів міст,  районів повинен  дорівнювати  обсягу видатків. Тобто тим самим ми встановляємо законом обсяг видаткової частини місцевих бюджетів.

 

     Закон про місцеве самоврядування допускає  лише  встановлення мінімального  розміру цих показників бюджету,  а не їх абсолютного розміру. Отже, це положення треба вилучити.

 

     Так, ми погоджуємося,  що комітет врахував наше зауваження до пункту  1  статті  42  і  тепер  абсолютні цифри надходжень вже не встановлені.  Але ми вимагаємо,  щоб було відновлене посилання  на Закон про місцеве самоврядування і щоб він був дотриманий, зокрема в пункті 12 статті 42.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово має міністр  фінансів  Мітюков.  Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  У  Кабінеті  Міністрів опрацьовані  пропозиції  Комітету  з  питань  бюджету  і  щодо них зроблені такі висновки.

 

     Доходи. Найбільшу увагу було приділено аналізу пропозицій, що стосуються доходної частини бюджету.  Насамперед слід спинитися на фонді енергетичних субвенцій,  із створенням  якого  передбачалося збільшення  доходів  на  11,2 мільярда гривень.  До яких висновків дійшли представники уряду і комітету в процесі погодження?

 

     Перше. Погоджено  виключення  з  джерел   фонду   надходження прибуткового  податку  з громадян,  що знижує обсяг цього фонду на 222 мільйони гривень.

 

     Крім того,  на думку уряду, до джерел формування таких коштів не  може бути віднесене повернення Держкомрезерву товарних позичок у сумі 698 мільйонів гривень,  наданих Міненерго. Ці позички мають бути  повернуті  до кінця року вугіллям.  На сьогоднішній день вже повернуто 108 мільйонів гривень.  Отже,  в ресурси 2000 року  вони ніяким чином не можуть бути включені.

 

     Друге. Розглядаючи   це  питання  в  Кабінеті  Міністрів,  ми погодилися з доцільністю існування таких видатків  у  спеціальному фонді  Державного бюджету.  Але потребують подальшого уточнення як джерела формування таких коштів, так і відповідні обсяги видатків. Зокрема,   величина   недоїмки  підприємств  паливно-енергетичного комплексу,  яка  включена  до  фонду  за  пропозиціями   комітету, становить  8,8  мільярда  гривень.  Крім  того,  комітет  пропонує провести в наступному  році  взаємозаліки  на  суму  4,2  мільярда гривень,  тобто  загальний  обсяг взаємозаліків у рахунок недоїмки пропонується в  сумі  13  мільярдів  гривень,  а  на  1  листопада недоїмка всіх підприємств становить 11 мільярдів гривень.

 

     Виникає запитання:  "Чи  реальні ці розрахунки?" Відповідь на нього ми будемо  шукати  під  час  підготовки  проекту  закону  до другого   читання.   У   процесі  доопрацювання  будуть  остаточно визначені реальні обсяги  цих  коштів,  джерела  їх  утворення  та напрями використання.

 

     Під час роботи по узгодженню пропозицій комітету представники уряду дійшли висновку про можливість  уточнення  доходної  частини бюджету щодо окремих джерел,  але за умови,  що до другого читання Верховною  Радою  будуть  внесені  відповідні  зміни  до   чинного законодавства.  Зокрема,  це стосується пропозиції щодо скасування пільгового оподаткування підприємств з іноземними  інвестиціями  і збільшення   внаслідок  цього  надходжень  ввізного  мита  на  510 мільйонів гривень.

 

     Можливе збільшення  на  100  мільйонів   гривень   надходжень податку на додану вартість за рахунок запровадження сплати податку з операцій по відпуску матеріальних цінностей державного  резерву. Така  норма  передбачена  в  проекті  Закону про внесення зміни до Закону про податок на додану вартість,  який 7 жовтня прийнятий  у першому   читанні.   Уряд   може   включити  до  доходної  частини надходження в сумі 1,5 мільярда від  відрахування  до  бюджету  50 відсотків   чистого   прибутку  державних  підприємств.  Але  слід зауважити,  що на даний час це суперечить статті 15 Закону України про   господарські   товариства,  статті  18  Закону  України  про підприємництво,  які  визначають  порядок  використання   прибутку підприємств,  та  статтям  14  і  15  Закону  України  про систему оподаткування,  якими передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі),  справляння  яких не передбачено цим законом,  сплаті не підлягають.

 

     Якщо до цих законів будуть внесені відповідні зміни,  Кабінет Міністрів уточнить доходну частину на величину додаткових доходів, що можуть бути отримані в наступному році, виходячи з цих змін.

 

     Комітетом пропонується    створення    спеціального     фонду обслуговування   державного   зовнішнього   боргу  та  гарантійних зобов'язань держави. Такий фонд пропонується сформувати в сумі 836 мільйонів  гривень  за рахунок надходжень коштів від позичальників іноземних кредитів у погашення заборгованості,  що  виникла  перед Державним  бюджетом  внаслідок  виконання  державою  кредитних  та гарантійних зобов'язань,  а також за рахунок додаткових надходжень від повернення бюджетних позичок,  наданих підприємствам у зв'язку з тимчасовими труднощами.  Така пропозиція, на нашу думку, не може бути  підтримана,  оскільки реальні джерела формування зазначеного фонду не дадуть змоги покрити всі видатки.

 

     Загальна сума   надходжень   від   погашення   заборгованості суб'єктів господарювання - резидентів України перед державою,  яка виникла внаслідок виконання державою  гарантійних  зобов'язань  за іноземними  кредитами,  за  десять  місяців  становить  усього 9,6 мільйона гривень.

 

     У цілому ми вважаємо,  що  питання  обслуговування  державних боргових зобов'язань повинні бути включені до Державного бюджету в пакеті в тому вигляді,  у якому пропонується урядом.  Ми вважаємо, що це питання підлягає подальшому опрацюванню і обговоренню.

 

     Декілька слів  про централізацію амортизаційних відрахувань і частини вільного залишку прибутку.  Це питання розглянуто поки  що на  засіданні  у  Прем'єрміністра.  Остаточно  вирішити  його може Кабінет Міністрів.  Але цілком імовірно,  що ці  два  рішення,  як кажуть,   виявляться  взаємовиключними.  Якщо  ми  не  підтримаємо пропозицію про централізацію частини прибутку,  то нам  доведеться повертатися  до  розгляду питання про амортвідрахування і приймати рішення про амортизаційні відрахування,  тому  що  сьогодні  фонду капітальних  вкладень  в  бюджеті  практично  немає,  тобто  немає бюджету розвитку.

 

     Стосовно позиції щодо Національного  банку.  Я  хочу  ще  раз підкреслити,  що  йдеться  про  кошти,  які  формуються за рахунок переоцінки золотовалютних запасів Національного банку і є фактором формування щорічної емісії Національного банку.

 

     Йдеться не  про  будь-які  доходи  Державного бюджету,  а про фінансування обслуговування  державного  боргу  за  тим  чи  іншим принципом - за принципом кредитування чи за принципом безоплатної, безвідсоткової передачі  фінансування  уряду.  Враховуючи,  що  це стосунки  кредитора  і  позичальника  (кредитором  у  даному  разі виступає   Національний   банк),   рішення   повинні    прийматися обов'язково з урахуванням позиції і думки Національного банку.

 

     Видатки. Збільшення обсягів видатків безпосередньо залежатиме від того,  наскільки реальним виявиться  запропоноване  збільшення ресурсів, зокрема від внесення змін до податкового законодавства.

 

     Що стосується   пропозицій   щодо   зменшення   видатків,  то більшість із  них  є  необгрунтованими  і  уряд  з  ними  не  може погодитися.    Наприклад,   пропонується   зменшити   видатки   на обслуговування державного боргу на  1,5  мільярда  гривень,  що  є неприпустимим.  Взагалі  ми  наполягаємо на тому,  щоб усі питання стосовно погашення та обслуговування державного боргу,  враховуючи їх  специфіку,  розглядалися  і  приймалися  лише  за пропозиціями уряду.

 

     Пропонується зменшити резервний фонд  Кабінету  Міністрів  на 200  мільйонів  гривень  (з  300  до  100  мільйонів),  що також є неприпустимим.  З року  в  рік  реальні  обсяги  резервного  фонду становлять    400    мільйонів   гривень,   враховуючи   кількість надзвичайних  ситуацій  і  потребу  в  наданні  допомоги  секторам економіки, насамперед сільському господарству.

 

     У поточному році вже прийнято рішення про виділення коштів на суму 498 мільйонів  гривень.  У  той  же  час  за  десять  місяців поточного   року   надійшло   600  звернень  з  проханням  надання фінансової допомоги на 1,8 мільярда  гривень,  у  тому  числі  від народних  депутатів  України надійшло 96 звернень на загальну суму 421 мільйон гривень.

 

     Щорічне недофінансування ряду постанов за рахунок  резервного фонду   призводить   до   необхідності   продовження  терміну  дії минулорічних рішень і до різних негативних наслідків.

 

     Недоцільним, на думку Міністерства фінансів,  є і  ряд  інших скорочень. Це стосується видатків на паспортизацію, внеску держави в   статутний   фонд   Ощадного   банку,   утримання    податкової адміністрації (наскільки я знаю, це питання комітетом враховано).

 

     Щодо текстових статей проекту закону.  Як уже зазначалося,  в пропозиціях комітету передбачається вилучити із  законопроекту  17 статей,  додатково  включити  43 статті,  до 26 статей внести такі зміни,  внаслідок  яких  кардинально  змінюється  їх  зміст.   Але сформулювати зазначені норми недостатньо. Потрібно внести зміни до чинного законодавства до другого читання.  Особливо  серйозними  є зміни,  запропоновані щодо міжбюджетних відносин.  Практично кожна пропозиція комітету,  що стосується формування місцевих  бюджетів, так  чи  інакше  суперечить  чинному  законодавству.  І про це вже говорили з цієї трибуни.

 

     Наприклад, комітет пропонує затвердити в Законі про Державний бюджет  на  2000 рік видатки та контингенти надходжень до місцевих бюджетів.  Це суперечить ряду законодавчих актів,  які визначають, що   органи  місцевого  самоврядування  самостійно  розробляють  і затверджують  свої  бюджети.  Це  суперечить  відповідним  статтям законів України про бюджетну систему і про місцеве самоврядування.

 

     Прийняття пропозицій   Комітету   з   питань   бюджету   щодо формування місцевих бюджетів призведе до необхідності  кардинально змінювати закони про місцеве самоврядування і про бюджетну систему в напрямі більшої централізації бюджетного  процесу,  затвердження єдиного  бюджету України.  До речі,  це позиція,  яку я як міністр фінансів та фахівець підтримую.  Але за один  рік  реалізувати  її практично неможливо. Для цього треба мати програму, розраховану на декілька років, мінімум на два-три роки.

 

     Висновки. Виходячи   з   необхідності   продовження   процесу погодження  Державного  бюджету  на  2000  рік та його прийняття в поточному році,  Кабінет  Міністрів  вважає  за  можливе  прийняти постанову  Верховної  Ради  щодо  схвалення висновків і пропозицій Комітету з питань бюджету.

 

     Але при цьому треба мати на  увазі,  що  до  другого  читання можливі  (і  вони  будуть)  суттєві зміни показників,  що сьогодні розглядаються.  Передусім ці зміни будуть пов'язані з необхідністю прийняття  законів  з  питань  оподаткування,  а  також  уточнення розрахунків,  виходячи з підсумків виконання бюджетів у  поточному році.

 

     Що стосується  проекту  постанови,  то,  на  думку уряду,  із тексту  треба  вилучити  пункт  2  щодо  обов'язкового  врахування висновків   і  пропозицій  бюджетного  комітету,  інших  комітетів Верховної Ради,  окремих народних депутатів  і  навіть  Рахункової палати  України.  Це  неможливо буде зробити.  По-перше,  згідно з Регламентом врахуванню підлягають лише ті поправки, які підтримані Комітетом  з питань бюджету.  По-друге,  обов'язково врахувати всі пропозиції навіть теоретично неможливо,  через те що багато з  них суперечать одна одній або й взаємовиключають одна одну.  Тому уряд при опрацюванні цих пропозицій буде  виходити  з  реальної  оцінки показників бюджету та чинного законодавства.

 

     Абсолютно нереальним   є   також   термін   подання   проекту Державного  бюджету  на  друге  читання  1  грудня.  Навіть   якщо відрахувати  від  завтрашнього  дня рівно два тижні,  то це буде 3 грудня.  Враховуючи,  що певний час буде витрачений  на  остаточне опрацювання   і  підписання  постанови,  а  також  враховуючи,  що висновки тільки до текстових статей складають майже  40  сторінок, реальний  термін  подання  проекту  закону  на  друге читання - не раніше 10 грудня цього року.

 

     Отже, вважаємо  за  можливе  підтримати  пункт  1   внесеного проекту  постанови  і  далі рухатися у підготовці законопроекту до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте. Слово має Ющенко. Три хвилини.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова Національного  банку  України.  Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте висловити буквально три тези з питання, що сьогодні розглядається.

 

     Перше наше зауваження стосується пропозиції про перерахування Національним  банком  суми коштів,  що складають позитивну різницю від переоцінки залишків  іноземної  валюти  та  залишків  золотого запасу   на   спеціальний   рахунок   Міністерства   фінансів.  Ми переконані,  що це питання не може бути предметом  дискусії  ні  в практичній, ні в теоретичній площині, і ми б хотіли довести до вас офіційну точку зору правління Національного банку з цього питання.

 

     Будь ласка,  зверніть увагу на  три  такі  позиції,  коли  ми ведемо  мову про переоцінку іноземної валюти і банківського металу в Національному банку.  Перша позиція - банківські метали. Різниця від  переоцінки  -  плюс  389  мільйонів 813 тисяч гривень.  Друга позиція - іноземна валюта (крім коштів спеціального  запозичення). Різниця  від переоцінки - плюс 6 мільярдів 36 мільйонів 794 тисячі гривень.  Це з червня 1991 року,  коли  було  відкрито  автономний накопичувальний  рахунок  для резервів Національного банку.  Третя позиція - кошти спеціального запозичення.  Тут ми  маємо  мінус  6 мільярдів  690  мільйонів  137  тисяч  гривень  (таку  суму коштів Українська держава запозичила на зовнішньому ринку).

 

     Отже, якщо взяти всі три позиції, які треба враховувати, коли ми говоримо про переоцінку іноземної валюти і банківських металів, то Україна має сьогодні мінус 263 мільйони 530 тисяч  гривень.  Ці 263 мільйони - це умовні збитки.  Вони умовні,  як умовні і доходи від  нарахованої   курсової   різниці.   Відповідно   до   чинного законодавства  ця  різниця  не відноситься на доходи Національного банку.  Відповідно до  статті  50  Закону  про  Національний  банк України вона обліковується на спеціальному рахунку.

 

     Таким чином, є прохання правління Національного банку до вас, шановні народні депутати,  щоб ви зняли  з  розгляду  це  питання, оскільки фактично ми не маємо ресурсу 1,7 мільярда гривень,  як це декларується в пропозиціях комітету.  Навіть  якщо  мова  йде  про золоту частину,  то ви розумієте, що для того, щоб отримати ці 389 мільйонів  гривень  -  позитивну  різницю  від  переоцінки   (хоча загальне  сальдо  в  нас  мінусове),  Україна  повинна  розпродати золотий запас держави.  Іншими словами,  це  не  категорія  обліку фінансів,  вона  існує  тільки  теоретично.  Отримати цей ресурс і передати Міністерству фінансів можна  тільки  після  того,  як  ми продамо золоті резерви держави.

 

     Друге зауваження. У проекті бюджету на 2000 рік записано,  що Національний банк повинен перерахувати  450 мільйонів  гривень  різниці між доходами й видатками.  На сьогодні фінансовий результат Національного  банку  -  мінус  48  мільйонів гривень.  Стаття  5 Закону України про Національний банк говорить, що  Національний  банк  за  підсумками  року  в  разі  перевищення кошторисних  доходів над кошторисними витратами,  затвердженими на поточний бюджетний рік,  вносить  до  Державного  бюджету  України року,   наступного  за  звітним,  позитивну  різницю  на  покриття дефіциту бюджету.

 

     Ми маємо мінус 48 мільйонів  не  тому,  що  центральний  банк працює  збитково.  Починаючи  з 30 жовтня ми здійснили пролонгацію платежів Міністерства фінансів на користь Національного банку (253 мільйони  гривень).  Будуть  зроблені ці платежі - у Національного банку будуть фінансові результати.  Але вони дуже далекі  від  тих 450 мільйонів,  які передбачаються в проекті бюджету 2000 року. Ми б просили врахувати це друге зауваження Національного банку.

 

     І третє зауваження.  Я просив би Юлію Володимирівну,  щоб  ми вже  в робочому порядку розглянули ті пропозиції,  які містяться в порівняльній таблиці і відносяться  до  компетенції  Національного банку.  Ми  в  робочому  порядку  ці положення,  я думаю,  могли б удосконалити.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Я  думаю,  що  двотижнева робота бюджетного комітету разом з Мінфіном, Мінекономіки, разом з Кабінетом Міністрів у цілому всетаки дала  можливість  просунутись далеко  вперед у питанні формування бюджету на 2000 рік у цілому і його доходної частини зокрема.

 

     Після доопрацювання показники бюджету стали інші, ніж ті, які подав нам Кабінет Міністрів на розгляд у першому читанні:  доходна частина   Державного   бюджету   -   27   мільярдів   гривень    і консолідованого бюджету - 37 мільярдів. Сьогодні доходи Державного бюджету запропоновано визначити в сумі  40  мільярдів  гривень,  а консолідованого   бюджету  -  53  мільярди.  Вирішено  ряд  питань стосовно п'яти основних напрямів наповнення бюджету.  І ці основні п'ять напрямів Юлія Володимирівна сьогодні ще раз підтвердила.

 

     Учора на  засіданні  Погоджувальної ради керівників фракцій і груп висловлювалася думка, що Кабінет Міністрів, новий склад якого скоро буде сформований, має попрацювати над тим, щоб з урахуванням курсу гривні до долара доходна частина бюджету  мала  хоча  б  той обсяг,  який вона мала на кінець 1998 року.  Але доходи в поданому проекті бюджету запропоновані на 16 процентів нижчі від рівня 1998 року.

 

     Тому, я думаю,  шановні друзі,  ми з вами відчули, що Кабінет Міністрів  турбується  більше  про  те,  як   виконати   угоди   з Міжнародним валютним фондом щодо повернення боргів, і, безперечно, менше  турбується  про  те,  як  будуть  виконуватися  всі  статті бюджету,  особливо пов'язані з соціальним розвитком нашої держави. І це чітко прослідковується у виступах міністра фінансів - і вчора на засіданні, і сьогодні в цьому залі.

 

     Враховуючи те,  що  часу до завершення року залишилося не так багато,  враховуючи те,  що Регламент передбачає,  що  ми  повинні прийняти бюджет у грудні, враховуючи те, що ми не повинні ввійти у 2000 рік без бюджету,  нам  потрібно  прийняти  виважене  рішення. Виважене   рішення   нам  пропонує  профільний  комітет:  схвалити висновки і пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту  Закону про Державний бюджет на 2000 рік.

 

     Міністр Мітюков   вніс   пропозицію,  щоб  Кабінет  Міністрів доопрацював проект не до 1 грудня,  а не раніш як до 10 грудня. Ми з вами цю дату можемо визначити.  Проте я думаю, що дата 10 грудня все-таки дуже наближена до завершення року. Потрібно, мабуть, якщо вже  визначати нову дату,  визначити 3 чи 5 грудня,  щоб у нас був запас часу для другого читання і повторного чи,  можливо, третього читання і остаточного прийняття проекту бюджету. А якщо це буде 10 грудня, то в нас, безперечно, часу буде мало.

 

     Шановні друзі!  Я вважаю,  що  ми  повинні  все-таки  підійти виважено  і  прийняти  проект  постанови,  який вносить профільний комітет.  Окремі депутати вносили пропозицію вилучити з  пункту  2 цього  проекту  слова  "Рахункової  палати  України".  Тут  питань абсолютно немає.

 

     І пропозицію щодо  затвердження  Верховною  Радою  кошторисів доходів  і видатків державних підприємств-монополістів на 2000 рік також потрібно врахувати.

 

     Я хотів би,  щоб ми з вами врахували,  що над  законопроектом плідно  працювали  всі  без  винятку  комітети,  і  щоб  ми з вами визначили,  що 40  мільярдів  гривень  -  Державний  бюджет  і  53 мільярди  -  консолідований.  Це,  мабуть,  реальні  цифри,  і  ці показники  ми  й  повинні  схвалити  в  першому  читанні  й   дати можливість  Кабінету  Міністрів  доопрацювати  проект.  А потім ми визначимося щодо дати і визначимося остаточно при розгляді проекту в другому читанні.

 

     Я ставлю на голосування... Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Уважаемые коллеги! Рассмотрение сегодня в зале проекта бюджета на 2000 год в принципе свидетельствует о некоторых явных вещах.

 

     Мы с   вами   много   говорим   о   необходимости   изменения экономической, финансовой политики в нашей стране. Однако проблема в   том,   что   нет  желания  чтолибо  менять,  а  есть  активное противодействие этому.

 

     Я внимательно    выслушала    доклад    министра    финансов. Межбюджетные   отношения   должны  остаться  неизменными,  по  его предложению.  Отношения между Национальным банком и правительством должны остаться неизменными,  приоритеты бюджета в расходной части должны остаться неизменными.  Как не трогали, так и не должны мы с вами  трогать те теневые средства,  которые не попадают в доходную часть  бюджета.  Как  не  управляли   мы   своей   государственной собственностью,  так  и  не имеем намерения ею управлять.  То есть речь идет о том,  что мы ожидаем в нашей стране  вообще  абсолютно невозможного.  Вместо  активных действий по изменению ситуации или хотя   бы   стремления   к   этому   есть   совершенно    активное противодействие этому.

 

     Теперь по   поводу   ответственности   Верховной   Рады.  Так предусмотрено Конституцией,  что,  хотим мы  того  или  не  хотим, бюджет страны мы с вами должны освятить.

 

     Сегодня у  нас  есть два варианта.  Либо освятить тот бюджет, проект  которого  предложен  Кабинетом  Министров  без  выводов  и предложений Верховной Рады, - в этом случае ничего не изменится, и мы с вами получим ту же динамику доходной части,  которую имели до сих  пор:  1997,  1998,  1999  годы - минимум на миллиард долларов падает доходная часть, и это считается нормой; либо, если мы хотим подтянуть  из  теневой  сферы деньги,  осветить бюджет,  в который должны  попасть  эти  деньги.  Мы  что,  не  знаем,  что   прибыль государственных  предприятий  делится по карманам директорами этих предприятий, которые назначаются тем же правительством? Мы что, не знаем, что прибыль государственных предприятий делится по карманам между  управленцами,  которые  назначены  той  же   исполнительной властью?  Мы  же  с  вами  это  знаем!  Ну почему мы должны сейчас закрывать на это глаза?  И нас все время заставляют еще  ниже  под эту планку наклониться. Вот и все!

 

     В этом  году  нас  заставляют наклониться под планку еще на 1 миллиард долларов ниже, чем в прошлом году. Ну давайте наклонимся. Но  все равно в любом случае мы что-то должны с вами согласовывать или не согласовывать вообще.

 

     Поэтому сейчас нужно принимать принципиальное  решение:  либо мы  вообще ничего не согласовываем и пусть правительство сидит без бюджета (в принципе,  мы к этому уже готовы),  либо  мы  учитываем выводы  и  предложения не профильного комитета (я прошу,  чтобы вы обратили на это внимание),  а обобщенные выводы и предложения всех комитетов  и  фракций,  всех народных депутатов.  Это позволит нам хотя бы заложить основу для того,  чтобы правительство,  извините, почесалось  где-то  и  что-то  где-то начинало менять.  Если мы не будем делать даже этого,  а будем слушать  вот  эти  все  странные обоснования,  тогда  нужно  сказать,  что  пусть  они работают без Верховной Рады самостоятельно.

 

     Поэтому я  предлагаю  ставить  сейчас  на   голосование   два предложения.  Первое  -  принять  проект  бюджета  без  выводов  и предложений Верховной Рады,  потому что в  принципе  правительству ничего  не  подходит  (это  следует из доклада министра финансов). Второе  -  принимать  постановление  о  наших  с  вами  выводах  и предложениях   и   хоть  немножечко  заставить  Кабинет  Министров работать в тех или иных блоках.  Впереди еще второе чтение, где мы можем что-то доводить.  Но если мы не будем делать и этого,  то, к сожалению, мы заведем бюджетный процесс просто в тупик.

 

     Что предлагает министр финансов,  что предлагает Хорошковский из фракции НДП?  Из проекта постановления, который нами предложен, убрать простое,  понятное требование - обязательное исполнение.  И сделать  так,  чтобы  очередной раз выводы и предложения,  которые сформированы Верховной  Радой,  остались  для  Кабинета  Министров факультативом  и чтобы Кабмин не принял это.  Ну и слава Богу.  Не принял  -  будем  делать  то,  что  будет  нам  диктовать  Кабинет Министров.

 

     Я против того,  чтобы из этого постановления убирать то,  что оно  обязательно  к  исполнению,  потому  что   мы   сами   просто превращаемся,  и нас с вами превращают в потешные войска,  которые ничего в этой стране не решают. Собрались, покричали, разошлись...

 

     Cегодня включите УТ-1 и вы услышите, что опять Верховная Рада заблокировала  принятие  бюджета.  И  никто  не  будет вдаваться в подробности,  что у нас там,  видите ли, где-то какие-то претензии есть.  Просто  скажут:  благодаря  Верховной  Раде  мы  еще на год остались без бюджета. И это будет еще одна ступенька к тому, чтобы вообще дискредитировать облик Верховной Рады у нас в стране. Вот к чему мы с вами идем.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать проект постановления,  который строго  по  Регламенту  сделан  бюджетным  комитетом,  и дать хоть какой-то импульс хоть к каким-то изменениям в этой стране, создать предпосылки для этого.

 

     Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  отже,  є  дві пропозиції. Перша пропозиція - прийняти в першому читанні проект бюджету, який вносився   Кабінетом   Міністрів.   Ставлю   на  голосування  таку пропозицію: проект бюджету, поданий Кабінетом Міністрі, в прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 72.

 

     Друга пропозиція:   прийняти   за  основу  проект  постанови, внесений депутатами профільного комітету. Голосуємо.

 

     "За" - 154.

 

     Будь ласка, заступник Голови Кабінету Міністрів Тігіпко.

 

     ТІГІПКО С.Л., віце-прем'єр-міністр України. Дякую, Олександре Миколайовичу.  Шановні народні депутати, я прошу уважно вислухати! На мій погляд,  те,  що ми  сьогодні  можемо  зробити,  буде  дуже великою помилкою. Це загальмує на цілий рік нормальний, поступовий якийсь розвиток усієї країни.  Я спробую це аргументовано  довести хоча  б на тих уточненнях доходної частини,  які планується ввести сюди.  Після того,  коли буде розписана витратна частина,  ми  вже нічого  не  зможемо  зробити.  Потім  міністру фінансів залишиться тільки одне - виконувати все пропорційно,  в тому числі і захищені статті.

 

     Що ми  включаємо в доходну частину?  Перше - 11 мільярдів 184 мільйони.  Це взаємозаліки в енергетиці.  Скажіть мені, хто й коли платитиме грошима енергетиці й комунальному господарству,  якщо ми введемо такий взаємозалік на такий обсяг?  Хто й коли  економитиме воду,  електроенергію,  тепло,  газ у державних установах, коли ми дозволимо такий взаємозалік на рівні країни?

 

     Я вважаю,  що це просто зруйнує і комунальне господарство,  і енергетику країни.

 

     Друге -  1  мільярд  700  мільйонів.  Це управління державним майном.  Так, погано ми заробляємо на державному майні. Та хіба ми зробили таке законодавство,  яке б дозволило нам зібрати 1 мільярд 700 мільйонів?  Немає такого законодавства!  І ця  цифра  не  буде виконана ніколи, щоб ми не говорили.

 

     Виступав голова  Національного банку.  Цієї цифри ми також не знайдемо в доходній частині бюджету. Що ми робимо сьогодні?

 

     Ми пропонуємо  прийняти  тільки  перший  пункт  і  дати   нам можливість далі працювати.  Бо коли ви приймете й другий пункт, то нам нема чого більше робити:  ми повинні все  обрахувати  й  дати. Краще тоді вже взагалі не працювати, а відійти й усе.

 

     Прийняти тільки перший пункт, без другого пункту, щоб далі ми продовжили консультації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпов.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).   Шановні   колеги!   Голова  бюджетного  комітету  постійно наголошує на тому,  що ми маємо діяти в межах Регламенту,  і  вони нібито діють відповідно до нього.

 

     Так от,    відповідно    до    Регламенту    ніякий   проект, запропонований  Кабінетом  Міністрів,  не  голосується  в  першому читанні.  В  частині  третій  статті  9.1.5  чітко і ясно сказано: "Після обговорення доповіді на голосування ставиться постанова про схвалення  висновків  і  пропозицій  постійної  Комісії  з  питань бюджету".  Тепер це комітет.  Нічого іншого на  голосування  ніхто поставити не може, не порушуючи норм Регламенту. Не може.

 

     Стосовно пункту    2.    Що,   нашим   видатним   економістам незрозуміло,  що він абсурдний?  Одні пропонують на північ, інші - на південь. Яким чином можна це врахувати? І тим паче обов'язково? В Регламенті чітко розписано,  як має  діяти  після  того  Кабінет Міністрів.   Стаття   9.1.6,  частина  перша:  "Кабінет  Міністрів протягом двох тижнів доопрацьовує  проект  бюджету  відповідно  до схваленої   доповіді   Комісії   з   питань  бюджету  і  поправок, підтриманих Верховною Радою..."

 

     Є все в Регламенті,  є ті моменти,  які регулюють діяльність. Тому  на голосування може бути поставлено принципово відповідно до Регламенту тільки пункт  1,  а  всі  інші  не  будуть  відповідати Регламенту.  А далі - процедура,  розписана в Регламенті.  Давайте його дотримуватися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська   область).   Дякую,   Олександре  Миколайовичу. Олександре  Миколайовичу,  як  ми  бачимо   з   того,   що   зараз відбувається  в  залі,  після  таких  довгих і плідних дебатів нам треба прийняти  постанову,  яка  могла  б,  з  одного  боку,  дати можливість  Кабміну  узгодити остаточно до другого читання позиції по бюджету,  а з другого боку,  врахувати всі ті  пропозиції,  які подали комітети,  особливо всі ті напрацювання, що має на сьогодні бюджетний комітет.

 

     Тому моя пропозиція така.  Всі ми маємо проект  постанови  на руках.  Давайте  проголосуємо  в поіменному режимі (питання досить таки принципове, і тут ховатися немає кому й за когось) по пунктах проект  постанови  Верховної Ради.  І почнемо з першого пункту.  А тоді побачимо, що нам далі робити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні   колеги,   ми   давали   доручення профільному  комітету  разом  із  Кабінетом Міністрів доопрацювати проект бюджету. Вони доопрацювали.

 

     Учора, виступаючи  на  засіданні  Погоджувальної  ради,  Юлія Володимирівна і Ігор Олександрович сказали,  що в принципі цифри і Державного  бюджету  в  сумі  40  мільярдів  доходної  частини,  і консолідованої доходної частини - 53 мільярди вони погодили. Учора була така розмова,  тільки не в цьому залі.  Сьогодні виходить  на трибуну  міністр  Мітюков уже з іншою думкою тому,  я розумію,  що відбулася розмова якщо не  вчора  ввечері,  то,  мабуть,  сьогодні вранці   в   Кабінеті   Міністрів  (Шум  у  залі).  Почекайте,  не перебивайте мене!  І сьогодні Ігор Олександрович  виходить  уже  з іншою думкою. Тігіпка вчора не було, я розумію.

 

     Тому якщо ми вже дали слово, і Міністерство фінансів також, і погодили  з  депутатами  профільного  комітету,  до  складу  якого входять   представники   усіх   фракцій,  то,  мабуть,  давайте  й дотримуватися такої домовленості.

 

     Я розумію,  що коли ми говоримо про Регламент,  то Карпов має рацію.  Але коли Кабінет Міністрів вніс на розгляд проект бюджету, ми тоді теж ставили його на  голосування  і  прийняли  рішення  не схвалювати,  а  дали  можливість доопрацювати проект бюджету,  щоб прийняти його в першому читанні,  схваливши пропозиції та висновки бюджетного комітету.

 

     Сьогодні у вас на руках є цей проект постанови.  Перший пункт

- зрозумілий,  другий пункт -  це  доручення  Кабінету  Міністрів. Давайте   приймемо   цей  проект  постанови  за  основу,  а  потім пройдемось по пунктах: перший, другий

 

     Я прошу прийняти за основу  проект  постанови,  який  вносять депутати профільного комітету.

 

     "За" - 148.

 

     Я міністру  надам  слово.  Якби  ви  так просили надати слово міністру з приводу невиконання бюджету протягом 1996, 1997, 1998 і 1999 років. На 71, на 77 процентів виконується бюджет.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую.   Мені  дуже  приємно,  що  так  багато коментарів щодо мого  виступу,  моєї  особи.  Мабуть,  нарешті  це привернуло увагу до міністра фінансів. Дякую.

 

     Я хочу підтвердити те, що вчора говорив керівникам фракцій. Я абсолютно  переконаний  у  тому,  що  ми  повинні  зараз  прийняти рішення,  яке  дасть  змогу готувати бюджет до другого читання.  І саме цим  я  керувався,  коли  вчора  виступав  перед  керівниками фракцій.

 

     Але, на жаль,  проект постанови Верховної Ради, який сьогодні вам  роздано,  кардинально  відрізняється  від  того,  про  що  ми домовлялися   в   бюджетному   комітеті.   Я   підтверджую   слова віце-прем'єр-міністра Тігіпка про те,  що  після  прийняття  такої постанови  бюджетний  комітет повинен іти працювати в Міністерство фінансів і виконувати все, що він звів. А звести неможливо.

 

     Тому раціональні й корисні  пропозиції  комітету  обов'язково будуть враховані. Ті пропозиції, зокрема й щодо молоді, які внесли представники  Соціал-демократичної  партії   (об'єднаної),   також обов'язково будуть враховані. Але баланс бюджету в цих пропозиціях не зведений.  І ми не можемо  зараз  взяти  на  себе  зобов'язання обов'язково врахувати все, що пропонується.

 

     Тому я  ще раз наголошую,  що наша пропозиція конструктивна й полягає в тому, щоб розблокувати надалі бюджетний процес, прийняти постанову  із  одного - першого - пункту і рухатись далі.  От така позиція Міністерства фінансів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "РеформиКонгрес". Учора  на  нараді  були  заявлені  дві дещо різні позиції - голови бюджетного комітету і міністра фінансів.  На жаль,  мені здається, дехто з учасників наради цього не зрозумів.  Якщо міністр фінансів говорив про 15 мільярдів додаткових доходів,  які є фактично  поза бюджетом,  бо  вони пов'язані з системою взаємозаліків,  то голова бюджетного комітету їх прямо включала в доходи Державного бюджету. І  в  цьому  різниця.  Тому  той  перший  пункт,  який є в проекті постанови, дає можливість цю суперечність якоюсь мірою зняти.

 

     Якщо бюджетний  комітет   щоразу   напрацьовуватиме   стільки новацій  до бюджету,  то ми взагалі будемо виключені із бюджетного процесу. Торік бюджетний комітет урятував не дуже вдалий Державний бюджет,    запропонований    Кабінетом   Міністрів.   Цього   року відбувається фактично те саме.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні друзі, ви не звинувачуйте бюджетний комітет.  Бюджетний комітет - це не одна Тимошенко,  це депутати з усіх фракцій.  І от я вам нагадаю. Доходна частина бюджету на 1996 рік,  який  приймала Верховна Рада попереднього скликання,  коли 1 долар дорівнював  1  гривні  87  копійкам,  становив  23  мільярди гривень.  І ВВП становив 127 мільярдів гривень. Сьогодні 1999 рік, формуємо бюджет на 2000 рік.  Валовий внутрішній продукт дають 157 мільярдів гривень,  доходну частину - 27 і 37 мільярдів гривень. У два з половиною рази бюджет гірший,  ніж у 1996 році  по  доходній частині. То чому ж ви звинувачуєте бюджетний комітет? Я думаю, тут є кого звинувачувати, але, мабуть, не бюджетний комітет.

 

     Тепер вдумайтесь у другий показник. Я нагадую цифри.

 

     1997 рік.  Кабінет   Міністрів   подає   зростання   валового внутрішнього продукту - 2,7 процента, мали спад - 2,8 процента.

 

     1998 рік.  Подає  майже 2 проценти зростання,  спад - понад 3 проценти.

 

     1999 рік. Подає 0,3 процента зростання, спад - 2,8 процента.

 

     То чому ж ми знову звинувачуємо бюджетний  комітет?  А  тепер подивимося третій показник.

 

     1996, 1997,  1998,  1999  роки.  Бюджет  виконується на 71-77 процентів від того,  що ми з вами затверджуємо.  І  кожний  бюджет секвеструють.  Чому ж ми знову звинувачуємо бюджетний комітет?  За те,  що він шукає звідки взяти гроші й наповнити доходну  частину, щоб  і  медицина,  і  освіта,  і  міліція,  і  армія  -  всі  були забезпечені  хоч  у  обсязі  мінімальної   потреби?   І   ми   що, звинувачуємо профільний комітет у цьому?

 

     Я вчора  казав  на  засіданні  Погоджувальної  ради:  давайте затвердимо. Та нам набагато простіше прийняти той бюджет, що подав Кабінет Міністрів. Це нуль! Це гибель держави! Ви що, не розумієте цього?!  То що ж ви думаєте,  лише в Юлії Володимирівни і в членів бюджетного комітету повинна голова боліти?  Чи вона повинна боліти і в Прем'єрміністра,  і в Тігіпка як  віце-прем'єр-міністра,  і  в міністра економіки? Думаю, що в них насамперед.

 

     Ми з  вами  одержуємо  проект бюджету,  який опрацьовують усі державні комітети, міністерства, бо вони мають свої баланси. Потім зводиться  в  єдиний  баланс  і  дають,  виходячи  з ВВП,  доходну частину. Ми бачимо, що ця доходна частина на 50 процентів дорівнює доходній частині бюджету 1996 року.  Тому давайте не звинувачувати бюджетний комітет.  Давайте скажемо їм спасибі, що вони настійливо вже   другий  рік  на  найвищому  державному  рівні  підходять  до формування бюджету. І не лише голова, а й заступники. І якщо ми це зрозуміємо,  то не будемо тоді так легковажно підтримувати Кабінет Міністрів,  який практично не займається наповненням  бюджету.  Не займається!

 

     Але я не хочу,  щоб ми тільки звинувачували Кабінет Міністрів і вихваляли бюджетний комітет.  Ми хочемо,  щоб бюджетний  комітет разом  із  Кабінетом Міністрів працювали на економіку держави,  на розширене виробництво, а не думали лише над тим, що ми можемо жити за  рахунок  чужих інвестицій і кредитів.  Тому і сьогоднішній,  і попередній виступ Мітюкова - це турбота про  що?  Про  те,  як  би своєчасно повернути борги.

 

     Та ми  знаємо,  чому ви так турбуєтесь.  Ми знаємо вашу вину. Але  насамперед  ваша  вина  перед  державою,  а  потім  -   перед Міжнародним  валютним фондом.  Ви ж поставили навпаки - насамперед ваша вина перед Міжнародним  валютним  фондом,  а  потім  -  перед державою.

 

     Я ставлю   на  голосування  проект  постанови,  який  вносить профільний комітет,  лише перший  пункт.  Я  його  зачитаю.  Прошу уваги!

 

     "Постанова Верховної  Ради  України про схвалення висновків і пропозицій Комітету Верховної Ради з  питань  бюджету  до  проекту Закону про Державний бюджет України на 2000 рік.

 

     Заслухавши доповідь  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Схвалити висновки і пропозиції Комітету з  питань  бюджету до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік і направити їх Кабінету Міністрів України для  підготовки  проекту закону до другого читання".

 

     Ставлю на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо! Голосуємо!

 

     "За" -235.

 

     Спасибі. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Запросіть людей до залу. Продовжуємо роботу.

 

     Розглядається проект  Закону  про  вибори  народних депутатів України  (нова  редакція).  Доповідає  народний  депутат   Віталій Станіславович Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Два попередні парламенти  обиралися  за  суто  мажоритарною  виборчою  системою. Перевага надавалася особистостям.

 

     Давайте задамо собі запитання,  чи вдалося нам сформувати два попередні  склади  Верховної Ради України лише за рахунок яскравих особистостей?  Звичайно,  ні.  Більше того,  для того щоб  виграти округ  не  обов'язково  було  належати до якоїсь партії.  Навпаки: вигідно було не  належати  до  жодної,  грати  на  безпартійності, сповідуючи гасло: "Ми не захищаємо інтереси якоїсь групи осіб - ми за весь народ".

 

     Зовні це  виглядало  досить  привабливо,  на  це   купувалися виборці.   Проте   в   результаті  ми  не  мали  більшості  в  цих парламентах:  постійно  між  Верховною  Радою  і  Президентом  був конфлікт.   Не   знятий   він   і  сьогодні,  коли  ми  обрані  за мажоритарнопропорційною системою.

 

     Народ мало розуміється  на  розмежуванні  повноважень  різних гілок влади,  він сприймає владу як таку.  І коли він живе погано, то виявляє недовіру як до законодавчої, так і до виконавчої влади. Ні суто мажоритарна система, ні мажоритарно-пропорційна система не дали можливості сформувати більшість у вищому законодавчому органі держави.

 

     Коли йде  боротьба  між гілками влади,  народ страждає і ми з вами втрачаємо  його  довіру.  Змішана  система  із  встановленням чотиривідсоткового   бар'єра   призвела,  по  суті,  до  порушення конституційного права  обирати  тих  громадян,  які  віддали  свої голоси за політичні партії,  що не подолали цей рубіж,  але за які проголосував певний процент виборців.  Тобто  їх  було  позбавлено права  мати  своїх народних депутатів від тієї чи іншої політичної партії,  яка  не  подолала  чотиривідсотковий  бар'єр.   Політичні партії,  які  його  подолали  (а їх лише 8 із 30) і взяли участь у виборах,  поділили між собою депутатські  мандати,  які  по  праву належали іншим політичним партіям, а це понад 80 мандатів.

 

     Отже, склалася парадоксальна ситуація,  коли голоси виборців, які вони віддавали за інші політичні партії, тобто проти 8 партій, які  прийшли  до  парламенту,  були  всупереч  їх  політичній волі зараховані цим партіям.

 

     Запропонована нами  пропорційна  система  виборів   як   нова система для України, на нашу думку, дала б можливість у наступному парламенті сформувати більшість. Більшість, яка б формувала уряд і брала всю відповідальність за стан справ у країні.

 

     Кому сьогодні   належить  влада  в  Україні?  Питання  цілком дискусійне.  Влада не має своєї адреси.  Сказати, що вона належить лівим, то це не так. Сказати, що вона належить правим, то це також не так.  Ми точно знаємо,  що починаючи із жовтня 1917 року  і  до розвалу  Радянського  Союзу,  влада  належала  комуністам.  І вони несуть відповідальність за все, що відбувалося в цей період.

 

     Врешті-решт, через  прийняття  нового   Закону   про   вибори народних  депутатів  України в нашій державі варто сформувати таку владу,  щоб вона набула політичної адреси,  належала якійсь партії чи блоку партій.

 

     Виборець повинен знати,  що впродовж, скажімо, чотирьох років до  влади  прийшли   чи   християни-демократи,   чи   селяни,   чи соціалдемократи,   чи   комуністи,  чи  Рух.  І  вони  несуть  всю відповідальність  за  стан  справ  у   країні.   За   таких   умов підвищується  відповідальність  тої  або  іншої  партії  чи  блоку партій,  які перебувають при владі.  Бо якщо  за  чотири  роки  не поліпшиться  ситуація  в  країні,  цю  політичну  силу на наступні чотири роки ніхто  не  обере.  Якщо  стан  справ  поліпшиться,  її переоберуть знову. Про це свідчить світова практика.

 

     Порівняно з   чинним  виборчим  законом,  істотним  у  нашому законопроекті є  положення,  за  яким  вибори  народних  депутатів України  проводяться  за  виборчими  списками  політичних  партій, виборчих блоків  партій,  а  також  виборчих  громадськополітичних об'єднань,  що  представляють  собою  блоки  політичних  партій із громадськими організаціями та рухами.

 

     За своєю       політико-правовою       природою       виборчі громадсько-політичні  об'єднання не порушують продекларованого цим законопроектом принципу проведення виборів  на  партійній  основі. Вони  сприятимуть зростанню й розширенню соціальної основи окремих політичних  партій,  які  виступають  у   блоці   з   громадськими організаціями.

 

     Пропорційна виборча система є більш перспективною порівняно з мажоритарною,  оскільки в разі її запровадження не  буде  втрачено жодного   голосу   виборця.   Ця   система   сприятиме  подальшому політичному структуруванню нашого суспільства  взагалі,  Верховної Ради України зокрема.

 

     У порівнянні   з  чинним  виборчим  законом  законопроект  не передбачає чотиривідсоткового бар'єра для будь-якої партії,  блоку партій   чи   виборчого   громадсько-політичного  об'єднання.  Всі учасники   виборчих   змагань   братимуть   участь   у   розподілі депутатських  мандатів.  Це,  на нашу думку,  забезпечить рівність виборів щодо всіх суб'єктів виборчого процесу, зокрема, політичних партій та їх об'єднань.  За такої системи кожний голос, поданий за той чи інший виборчий список, буде враховано.

 

     Водночас, і це теж є одним із нововведень порівняно із чинним Законом  про вибори народних депутатів,  голоси виборців,  поданих проти всіх виборчих списків,  набувають свого правового  значення. Законопроектом  передбачено,  зокрема,  що в разі,  коли кількість голосів,  поданих проти всіх виборчих списків, перевищує кількість голосів,  поданих за всі виборчі списки, вибори вважаються такими, що не відбулися.

 

     І останнє. До виборчих змагань слід допускати лише ті партії, які  пройшли  перереєстрацію і партійні осередки яких діють у всіх областях України.  Жили за мажоритарною системою. Не вдалося. Жили за   мажоритарно-пропорційною  системою  теж  не  вдається.  Владу лихоманить.  Давайте спробуємо  обрати  новий  парламент  за  суто пропорційною    системою,   яка   дасть   можливість   забезпечити порозуміння між різними гілками  влади,  припинити  спекуляцію  на безпартійності,  чітко  визначити  політичні уподобання як окремих регіонів  України,  так  і  всієї  України.  Народ  обиратиме   не особистості,  а політичну програму, курс тієї або іншої політичної сили.  Власне кажучи,  мова йде про  створення  дієвого  механізму відповідальності.   Без  політичного  структурування  українського суспільства,  без реформи виборчої системи побудувати демократичну й заможну Україну навряд чи буде можливо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Без особистостей не побудуємо.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     Давайте не критикувати владу,  з якої ми вийшли.  Ще жоден не здав диплома того,  який одержав за радянської влади. Ще жоден від квартири  не  відмовився,  яку  одержав  за  радянської  влади.  І кандидати,  і доктори наук - усе це отримали за радянської влади і сьогодні  користуються  цим  усім.  А  постійно  говоримо не те що потрібно.

 

     Висвітіть, будь ласка,  список.  На запитання відведемо п'ять хвилин.  Шановні  колеги,  сьогодні  у  нас дуже багато питань,  а порядок денний потрібно виконувати.

 

     Депутат Терьохін. За ним - депутат Чубаров.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м.Київ). Прошу передати слово депутату Беспалому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес". Шановний доповідачу! Ви сказали: коли ситуація не поліпшується,  то через чотири роки тих,  хто був при  владі,  виборці  не  переоберуть.  У  нас  щойно  закінчилися президентські  вибори,  і,  як відомо,  переобрали Президента.  То скажіть, будь ласка, від 1994 року ситуація поліпшилася? Чи те, що відбулося,  не було вільними виборами?  Чи ваша теза помилкова? Як би ви це прокоментували? Це перше.

 

     Друге. Ми  знаємо,   що   в   ході   виборів   повинна   бути неупередженість  державної  влади.  Тим  часом  ми  бачили,  що за недостатню упередженість  зняли  трьох  голів  обласних  державних адміністрацій.  То скажіть, будь ласка, які є запобіжники у вашому законопроекті,  щоби зменшити зловживання виконавчої  влади  ходом виборів?

 

     Дякую.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Відповідь на перше запитання.  Воно має суто політичний характер. Я спиняюся на суто юридичному аспекті виборів до  Верховної  Ради.  І наше суспільство не можна порівнювати,  на жаль,  із цивілізованим демократичним суспільством чи,  скажімо, з державами європейської спільноти.

 

     Політична система  України в перехідному стані - це транзитна політична система.  А всі транзитні політичні системи -  політичні системи   перехідного   стану   -  є  слабкими.  І  це  об'єктивна реальність.

 

     Із приводу зняття голів облдержадміністрацій. Це запитання не до мене,  а до діючого Президента. Я, як і ви, пане Борисе, працюю у Верховній Раді і не більше.

 

     Тепер щодо механізмів.  У нашому законопроекті є  розділ  ІХ, статті  30  і  31  якого мають відповідно назви "Права та гарантії учасників  виборів  у  передвиборній  агітації"  і   "Забезпечення друкування  передвиборних  агітаційних матеріалів".  У цих статтях якраз  є  механізм   відповідальності   за   порушення   виборчого законодавства,  якщо  це  порушення  чиниться  органами виконавчої влади. Прочитайте уважно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров. За ним - депутат Попеску.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу!  Якщо запропонована вами пропорційна  система обрання   народних  депутатів  буде  затверджена  Верховною  Радою України,  то  скажіть,  будь  ласка,  за  якою  системою   повинні обиратись  місцеві  органи  влади,  і  якщо,  на  вашу  думку,  за пропорційною системою, то до якого рівня - до сільради чи районної ради?

 

     Дякую.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Ми ж говоримо про вибори...

 

     ЧУБАРОВ Р.А. Я розумію, але це як розвиток далі.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  А  як  розвиток  далі,  то ви слушно ставите запитання.  Якщо  буде  прийнята   пропорційна   система,   будуть відповідні зміни.  І щодо виборів органів місцевого самоврядування це теж буде враховано.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область). Дякую. Фракція СДПУ(о). Вельмишановний доповідачу!  У  вашому  законопроекті,  я  уважно   прочитав,   не передбачено права позапартійних бути обраними.  Тож якщо людина не хоче бути членом партії,  але хоче  висувати  свою  кандидатуру  в народні  депутати  України,  як їй здійснювати це право?  Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Ви пропонуєте, щоб партія мала осередки у всіх областях України. Це буде підставою для того, щоб національні меншини створювали свої партії за національною ознакою.  У  статті 14  Закону  про  національні  меншини  в  Україні передбачено,  що національні  громадські  об'єднання  мають  право  висувати  своїх кандидатів у депутати на виборах органів державної влади. Оскільки в пункті 1 "Перехідних положень" Конституції  чітко  написано,  що закони,  прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними в частині,  що не суперечить Конституції,  то стаття 14 Закону про національні меншини в Україні не суперечить Конституції.  Отже, ви повинні  передбачити  право  національних  меншин  висувати  своїх кандидатів  у  депутати.  А  оскільки у вашому законопроекті цього немає, я не можу його підтримувати.

 

     Дякую.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Дякую.   ?краз   це   все   передбачає   наш законопроект.  Я  беру  статтю  21  "Виборчі  громадсько-політичні об'єднання",   де   в   пункті   2   зазначається,   що    виборче громадсько-політичне об'єднання утворюється партіями, громадськими організаціями та рухами на підставі спільного рішення їх  керівних органів.  Тобто  до списку може включатися й не член партії,  може включатися представник будь-якої національної меншини. Так що ваші інтереси як румуна тут повністю можуть бути задоволені. Якщо ви не член  Соціалдемократичної  партії  України  (об'єднаної),   ви   є безпартійним,  то  можете  в списку цієї партії йти на вибори.  Це залежить від рішення керівних органів цієї партії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  сідайте.  Артур Олександрович Білоус.  Бoдь ласка. За ним - депутат Пономаренко.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Дорогі друзі!  Шановні колеги!  Маю честь репрезентувати вам проект також виборчого закону,  над яким  я  та група фахівців працювали останніми роками.

 

     Звичайно, сьогодні всі ці проекти розглядаються поза новітнім контекстом,  без  oрахування   досвіду   останніх   президентських виборів.  Сьогодні  кажуть,  що  вибори  відбулись  так,  тому  що недосконале законодавство,  ми мали ситуацію,  коли правові  норми просто  випередили  час,  і  вони  не  працюють  тому,  що  є така політична ситуація, і є така в нас у державі повага до закону.

 

     Тому я відразу зауважу,  що не зовсім правильною є думка  про можливість такого вдосконалення самого закону,  яке б унеможливило зловживання.  Все це залежить від правової культури і від того, чи зможемо ми зламати той принцип,  коли "Васька слушает да ест".  На жаль.

 

     Тепер стосовно цього законопроекту.  Я не буду  агітувати  за переваги  пропорційної  системи.  Колега  Журавський  про  це  вже сказав.  Я  хочу  в  даному  разі  виокремити  особливості  нашого проекту, підготовленого Асоціацією молодих українських політологів і політиків,  групою експертів-юристів та мною особисто, порівняно з іншими проектами. У чому його основні відмінності та які суттєві положення?

 

     Першою особливістю є пропорційна виборча система.  А  другою, що  відрізняє цей проект від попереднього й наступного,  який буде доповідатися, є так звані регіональні партійні або блокові списки. Що мається на увазі?

 

     У даному  разі,  на відміну від загальнонаціонального єдиного округу, кожна політична партія або виборчий блок пропонують список кандидатів у кожному окремо взятому регіоні. Як це робитиметься на практиці?  Візьмімо,  наприклад,  місто Київ чи будь-яку  область. Якщо  розігруються  30  мандатів,  то  поряд  із  назвою  партії є прізвища 30 кандидатів.  Виборець, голосуючи за список, може також віддати  перевагу  тому  чи іншому конкретному кандидатові з цього списку. Це так звані преференції, ця практика iоширена в більшості європейських   країн,   вони   дають   можливість  людині,  яка  є авторитетною в даному регіоні,  але з якихось  причин  не  досягла згоди  з  партійним  керівництвом,  всетаки  отримати свої голоси. Водночас виборець може проголосувати за список у цілому.

 

     Досвід європейських  країн  показує,  що  так   у   більшості ситуацій   і  відбувається.  Регіональні  списки  практикуються  в абсолютній більшості європейських країн.  Лише в  таких  невеликих країнах,      як      Португалія,      Ізраїль,     застосовується загальнонаціональний округ.

 

     При розподілі  мандатів  (це   вже   швидше   для   фахівців) застосовується  правило д'Ондта,  яке дає можливість більш чітко з точки зору пропорційності розподілити мандати.

 

     Тепер стосовно деяких механізмів. Перше

- формування  виборчих  комісій.  На  жаль,  на  мій  погляд,  той принцип,  який був  закладений  у  Законі  про  вибори  Президента України,  а також закладені підходи в проекті депутата Пономаренка (не хочу випереджати, але шановний Георгій Григорович буде в більш зручному  становищі),  тобто  коли  є  по  двоє  представників від політичної партії,  на жаль, не спрацьовують у сьогоденних умовах, коли  партійні  структури  ще  недостатньо розвинені.  І ми бачили ситуацію (думаю,  кожен з нас бачив),  коли люди не з'являлися  на засідання  комісії  або слугували іншим інтересам,  а не інтересам своїх політичних партій.

 

     Тому пропонується  формувати  регіональні  (в  даному   разі) виборчі комісії по кожній області і дільничні таким чином: третина

- від вищестоящої комісії, третина обирається тією місцевою радою, на території якої розташована відповідна виборча дільниця, а решта

- вже по одному представникові від політичних  партій  і  виборчих блоків,  зареєстрованих  із метою участі у виборах.  Тобто є певна пропорційність.  І те,  що частину складу комісії будуть формувати ради,   може   забезпечити   більш   високий   професійний  рівень представників - членів виборчих комісій.

 

     Закладено також  такі  норми  (я  їх   буду   вдосконалювати, користуючись досвідом цих виборів): що таке політична агітація, що таке політична реклама,  які норми відповідальності, як відрізнити виступ  посадової  особи  від  виступу  кандидата  (в  даному разі кандидата в депутати).  Ми бачили,  що відбувалося  в  електронних державних  засобах  масової інформації під час цієї президентської кампанії.

 

     Зрештою, процес підрахунку голосів.  Йому присвячено  окремий розділ.   Тут  введено  норму,  що  практикується  в  цілій  низці європейських країн,  за якою  столи  під  час  підрахунку  голосів розташовуються прямокутником, всередині знаходяться ?лени комісії, а зовні - офіційні спостерігачі.

 

     Те, як відбувається сьогодні процес  спостереження  за  ходом виборів, фактично унеможливлює роботу офіційних спостерігачів, які можуть лише робити зауваження,  що нічого не варті.  Треба стежити за руками.

 

     З урахуванням  досвіду  сумнозвісного  221  округу  та деяких окремих дільниць під час президентських виборів введено норму,  за якою офіційні уповноважені особи політичних партій і блоків можуть супроводжувати представників дільничної виборчої комісії  під  час перевезення бюлетенів аж до відповідної територіальної комісії.

 

     Введено інші  норми,  які  дають  можливість  вдосконалити  й поліпшити виборчий процес,  його технологію.  Зокрема, передбачено певні    зміни   й   доповнення   до   чинних   Кримінального   та Кримінально-процесуального  кодексів  щодо   введення   конкретної відповідальності  за  порушення  виборчого процесу.  Хоча,  ще раз наголошую,  розв'язання цієї  проблеми  неможливе  без  загального оздоровлення суспільної ситуації і підвищення політичної культури.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   П'ять  хвилин  на  запитання.  Запишіться. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Пухкал. За ним - депутат Черенков.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська   область).   Дякую.   Фракція   "Батьківщина". Шановний Артуре Олександровичу, у мене два запитання.

 

     Перше. Як  ви  ставитесь  до  системи,  яка  застосовується у Великобританії,  - мажоритарна система з  висуненням  виключно  за партійними списками?

 

     БІЛОУС А.О. Від політичних партій - ви хотіли сказати.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Так.  Висунення  від політичних партій.  І чи не можна було б запозичити, скажімо, цей досвід і нам в Україні?

 

     І друге  запитання.  Ви  представляєте  проект   пропорційної системи   виборів.  Ви  знайомі  з  позицією  діючого  Президента, переобраного,  про  те,  що  він  обстоює  мажоритарну  систему  і підтримує саме її?

 

     Дякую.

 

     БІЛОУС А.О.  Дякую.  Почну з другого запитання. Ми знаємо, що позиції,  зокрема й діючого Президента,  можуть  змінюватися.  Усе залежить від конкретної ситуації.

 

     Тепер щодо   першого   запитання.  Мені  справді  подобається мажоритарна система відносної більшості з висуванням  від  партій, як у Великобританії. Але, на жаль, поки що, на мій погляд, вона не підходить для  українських  умов,  оскільки  класична  двопартійна система,  яка  в  Сполученому  Королівстві утворювалася віками,  в Україні ще не сформована.  Я боюсь,  що в  такому  разі  виникнуть просто так звані клієнтели (це політологічний термін) - кишенькові партії,  які будуть просто підгрунтям для тих самих капіталів, які сьогодні  інколи  вирішують  долю округів.  І фактично ситуація не зміниться порівняно з тим, що ми бачили.

 

     Хоча, можливо,  в майбутньому нам  слід  до  того  крокувати, оскільки  саме  мажоритарна  система  сприяє  утворенню  класичної більшості й меншості.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков. За ним - депутат Семенюк.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область). Уважаемый докладчик! У меня к вам один вопрос. Он связан как  раз  с  формированием  большинства  в  Верховном Совете,  что определяется,  на мой взгляд,  процентным  барьером.  При  наличии достаточно    высокого    барьера   будет   реально   сформировано большинство.  И  это   обяжет   карликовые   политические   партии (некоторые   из  них  состоят  из  двух  человек)  обединиться  в обединения.  Это единственный,  на мой взгляд,  шанс - установить барьер порядка 10,  ну,  может,  8 или 12 процентов, где-то в этих пределах, который разрешит эту задачу. Как вы к этому относитесь?

 

     БІЛОУС А.О.  Спасибо.  В принципе позитивно. В данном проекте предлагается  сохранение барьера в 4 процента.  То есть не менее 4 процентов  голосов  избирателей,   которые   приняли   участие   в голосовании, должны набрать эти региональные партийные списки. Ну, в общем,  это где-то средняя цифра в мире.  На  самом  деле  нужно находить  компромисс  между  эффективностью  и представительством. Всетаки вряд ли можно проигнорировать политическую партию, которая набрала,   скажем,   6   процентов  голосов  -  это  1,5  миллиона избирателей.  Хотя  в  целом  я  концептуально  согласен  с  вашим подходом,  что  необходимо  сделать  крен в сторону эффективности, найти какой-то компромисс между представительством различных слоев и эффективностью парламента.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Соціалістична партія.  Шановний  доповідачу! Скажіть,   будь  ласка,  як  ви  ставитесь  до  ідеї  двопалатного парламенту?  Якщо якимось чином можете її підтримати,  то скажіть, як  ви ставитесь до того,  що вища палата - друга палата (я маю на увазі  наступні  вибори,  можливо)  -  обов'язково  повинна  також обиратися? Губернатори мусять обиратися. Бо, як показала практика, при призначуваних губернаторах діючий Президент ніколи не програє.

 

     І ще таке запитання. Чим ваш проект суттєво відрізняється від проекту попереднього доповідача Журавського?

 

     Дякую.

 

     БІЛОУС А.О. Зрозуміло. Дякую, колего. Щодо першого запитання. З точки зору,  скажемо  так,  політико-правової  та  певною  мірою теоретичної  було б непогано в майбутньому це запровадити.  Я можу це обгрунтовувати.  У своїх монографіях для  студентів  я  про  це пишу.

 

     Але сьогодні  я  категорично  проти.  Зрозуміло,  для чого це робиться.  Просто для послаблення оцієї самої  нижньої  палати.  Я думаю,  це  ні  в  кого не викликає сумніву.  Якщо в майбутньому - років через 10 - до цього переходити,  то верхня палата,  справді, має   формуватися   з   обраних   губернаторів.  Бо  в  нас  немає губернаторів, є префекти. А нижня - на пропорційній основі. Але це питання  майбутнього.  А  ті,  хто  хоче сьогодні формувати палату номер 2, ласкаво просимо: Антон Павлович Чехов "Палата номер 6".

 

     Друге запитання.    Чим     відрізняється?..     Пропонується чотиривідсотковий бар'єр.  У проекті колеги Журавського, наскільки мені відомо,  бар'єр відсутній.  Висування тільки  від  політичних партій  чи  блоків  партій,  а  не  від  громадських  організацій, оскільки  все-таки  громадські  організації  не  є  безпосередніми суб'єктами  висунення.  Інакше  ви уявляєте,  що буде:  товариство собаководів висуватиме теж кандидатів.

 

     І третя відмінність - це регіональні партійні списки.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Георгій Григорович  Пономаренко,  член  Комітету   з   питань державного  будівництва,  місцевого  самоврядування  та діяльності рад.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Шановні  колеги!  Перед тим як представляти свій проект,  я хочу спинитися на хронології внесення пропозицій і змін до чинного Закону про вибори народних депутатів.

 

     У жовтні   1998   року   з'явився   перший  проект  депутатів Журавського й Кириченка. Депутат Журавський сьогодні його доповів. Артур  Білоус вніс свій законопроект у квітні 1999 року.  У травні з'явився проект депутатів Пономаренка й Пейгалайнена.  І сьогодні, якщо ви звернули увагу, внесено проект фракції "Батьківщина".

 

     Усі ці   проекти  передбачають  проведення  виборів  народних депутатів на пропорційній основі.  Ідея для України  не  нова,  не кажучи   вже   про  європейські  країни.  Поступовий  перехід  від мажоритарної  системи  до  змішаної  і  ось  тепер  -  пропорційна система.

 

     Комітет з   питань   державного   будівництва   ще  в  червні розглянувши всі ці три проекти,  вніс  пропозицію  Верховній  Раді взяти  за  основу  проект Пономаренка-Пейгалайнена.  Я не буду про свій проект розказувати, а зроблю порівняльний аналіз.

 

     Значит, система выборов, как я сказал, во всех трех проектах, в  том  числе  во  внесенном  сегодня  фракцией  "Батьківщина",  - пропорциональная. Если в нашем проекте предполагается создание 225 округов,  то есть привязать их к уже существовавшей у нас при двух выборах   системе,   то    в    проекте    Журавского    -    один общегосударственный округ,  26 территориальных в проекте Билоуса и 27 территориальных округов в проекте фракции "Батьківщина".

 

     Предусматриваются различные по  обему  избирательные  фонды. Если  в  нашем  проекте  - 100 тысяч необлагаемых минимумов,  то в проекте Журавского фонда  избирательного  вообще  нет,  в  проекте Билоуса предусматриваются два (один фонд Центризбиркома и второй - самостоятельный),  в проекте  Турчинова  и  Билоруса,  то  есть  в проекте   фракции  "Батьківщина",  предусматривается  фонд  партии (блока) не более 10 миллионов гривень.

 

     Различным образом в проектах пытались поставить  барьеры  для того,  чтобы на выборы не шли партии-однодневки, которые создаются специально под выборы.  Вы помните,  что  мы  на  прошлых  выборах установили  норму  для сбора подписей - 200 тысяч.  Давайте теперь посмотрим, как этот фильтр сработал на выборах народных депутатов. На  выборы вышло 30 партий,  и только 8 из них прошли в парламент. Причем 10 партий  не  получили  на  выборах  голосов  даже  в  том количестве,  в каком они собрали подписей, то есть 200 тысяч. Так, Партия  духовного  прогресса  получила  всего  53  тысячи,  Партия мусульман  -  52  тысячи,  избирательный  блок  "Меньше слов" - 45 тысяч, а блок "Европейский выбор Украины" - всего 37 тысяч.

 

     Следовательно, барьер в 200 тысяч подписей - плохой фильтр, и на выборы могут пойти все 70 политических партий,  которые сегодня зарегистрированы в Украине.

 

     Есть еще один заслон - денежный барьер, денежная "застава". И проектом  фракции  "Батьківщина"  такая  денежная  "застава" в 850 тысяч гривень предусматривается.  Но это будет антиконституционно, так   как   ущемляет   права   граждан.  Компартия  Украины  самая многочисленная,  с самыми развитыми  структурами  может  не  найти средств на "заставу", а партийка "За красивую Украину", не имеющая никаких структур, но имеющая большие деньги, выйдет на выборы.

 

     Возможен и такой барьер:  установить, что в выборах участвуют те партии,  число членов которых не менее 100 тысяч и региональные организации которых численностью не менее 2 тысяч  представлены  в 18  областях.  Но  при  таких  условиях  пойдет  на  выборы только Компартия Украины.

 

     Можно, если  законопроект  будет  принят  в  первом   чтении, заложить  и  фильтр  по  количеству  членов  и установить разумное количество подписей,  которые должны быть собраны. Я не говорю (вы и  сами  были  свидетелями),  что  все  15 кандидатов в Президенты собрали по  миллиону  подписей,  а  в  результате  многие  из  них получили голосов избирателей всего аж несколько десятков.

 

     Я не раскрываю содержания нашего проекта, я даю сравнительный анализ всех трех, включая даже проект фракции "Батьківщина".

 

     Во всех трех проектах,  я сказал,  пропорциональная основа. У нас    предполагается   создание   225   территориальных   округов технологических,  чтобы  была  унификация  с  Законом  о   выборах Президента,   чтобы  не  везти  бюллетени  за  200  километров  из участковой комиссии,  допустим, из Кодымы в Одессу, тратить на это время и деньги, растягивать на несколько дней подведение итогов. А чем больше затянут процесс подведения  итогов,  тем  больше  может быть злоупотреблений.

 

     Подписей у  нас  предусмотрено 1 миллион,  у Журавского - 200 тысяч, у Билоуса - 500 тысяч с условием, что один избиратель может подписаться только за одну партию.  Но тем не менее технологически мы не можем узнать,  даже если запишем в законе  норму  о  подписи только за одну партию,  за одну ли он партию подписался или за все десять.

 

     В нашем проекте нет нормы "выборы не состоялись",  в  проекте Журавского  есть.  Это  в  том  случае,  если  количество голосов, поданных за списки всех партий,  не превышает количества  голосов, поданных  против.  В  этом  же  проекте  и в проекте "Батьківщини" предусматривается признание выборов недействительными,  если на 25 процентах  участков  будут  нарушения,  повлиявшие  на  результаты выборов.  Думается,  что это очень опасная норма.  Нарушения могут быть  специально  испирированы,  и  нет  никакого критерия,  чтобы установить эти нарушения.  Но, с другой стороны, вы знаете, что мы в  Законе о выборах Президента не предусмотрели такую норму,  и вы знаете о том беспределе, который творился при избрании Президента.

 

     Во всех трех проектах предусмотрена любая  явка  избирателей, то есть конкретной явки нет - ни 50, ни 25, ни меньше процентов.

 

     Уполномоченные лица:  в  нашем  проекте  - по одному в каждом округе,  плюс 5 в центре;  у Билоуса - по 10 в  каждом  округе,  у Журавского - 450 человек.

 

     В нашем проекте голосование проводится с 8 до 20,  в других - с 7 до 20. Может быть, с этой нормой можно было бы согласиться.

 

     В комитете все эти проекты  рассматривались  еще  в  июне.  А практика   выборов   показала   нам   прежде  всего  то,  что  для формирования   участковых   и   территориальных   комиссий    надо обязательно       предусмотреть       пропорциональную       норму представительства.  И не только касательно комиссий, но касательно и руководства,  и освобожденных.  Вот тех двух-трех освобожденных, потому  что  если  мы  проанализируем,  то  у  нас  98   процентов освобожденных были представителями одного кандидата и 80 процентов председателей,  секретарей  и  заместителей   председателей   были представителями одного из кандидатов.

 

     Я думаю, что нам надо вообще исключить норму о голосовании по справкам,  потому что злоупотребления были большущие.  В  Донецкой области   по  300-400  человек  на  каждом  избирательном  участке голосовали по справкам и в то же время  не  на  одном  участке.  Я думаю,  что  мы  исключением нормы голосования по справкам,  кроме санаториев и больниц,  никоим образом  не  ущемим  право  человека голосовать. Ты можешь выбирать одно из двух: или использовать свое конституционное право и проголосовать, или поехать в другой город, в гости к теще.

 

     Нам надо  будет  исключить  (и  я  думаю,  что многие со мной согласятся) норму  о  подписи  избирателя  в  контрольном  талоне, потому что многих это пугает. Избиратель говорит, что я распишусь. А ему говорят:  "А мы будем знать,  за кого  ты  проголосуешь".  Я думаю,  что,  изяв  подпись  избирателя  на  контрольном  талоне, оставив это членам избирательной комиссии,  мы ни в коей  мере  не уменьшим   защищенность   бюллетеня,  но  в  определенной  степени повлияем на психологию трудящихся.

 

     Александр Николаевич,  проект  закона   комитета   есть,   мы предлагаем  взять  его  за  основу.  У  нас  есть  еще предложения Кабмина, Центральной избирательной комиссии. Я думаю, что нам надо будет  каким-то  образом в Законе о выборах народных депутатов и в Законе  о  статусе  народного  депутата  предусмотреть   норму   о возможности отзыва депутатов,  прошедших по списку.  В общем, надо время для доработки с учетом опыта последних выборов Президента.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Запитання до  Георгія  Григоровича  будуть? Запишіться.  Черненко перший. Вони в Горлівці найкраще голосували, тому він перший.

 

     Висвітіть, будь ласка,  список.  Депутат  Коваль.  За  ним  - депутат Єльяшкевич.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Георгію  Григоровичу,  у  вашому законопроекті  є  норма:  зібрати  мільйон  підписів  на підтримку політичної партії, так?

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г. Так.

 

     КОВАЛЬ В.С. Чи будемо ми її залишати? Чи, враховуючи все-таки наш   великий   досвід  проведення  всіляких  виборів,  збору  тих підписів,  тих бригад,  які збирали і за комуністів, і за Народний рух  України,  і  за  інші  партії  (ми  все  це добре пам'ятаємо, знаємо),  припинимо вже перетворювати вибори на  якусь  комерційну операцію,  а закладемо нормальну,  як ми колись і говорили,  норму про заставу,  тобто коли кожна  політична  партія  повинна  внести якусь  заставу?  І  щоби  в  разі  незібрання  якогось процента ця застава пішла до Державного бюджету.  Тоді,  може, кожна політична партія,  її  лідери,  вожді  думатимуть про те,  чи спроможні вони забезпечити той процент, який треба, чи готові вони ризикнути тими коштами, які потрібні для того, щоб вступити у виборчий процес.

 

     Дякую.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.   Я,   если  вы  меня  внимательно  слушали, по-моему,  именно  этой  проблеме  посвятил  третью  часть  своего доклада. Я сказал, что норма - миллион подписей. Да и 10 миллионов никого не остановят,  это не фильтр.  Я также сказал про  денежную "заставу".   Если   вносить  850  тысяч  гривень,  как  предлагает "Батьківщина", то не все партии смогут найти эти деньги. Я сказал, что  Компартия  может  не  найти  этих  денег,  имея самую большую численность и самую развитую структуру.  А другие партии для того, чтобы внести эту "заставу",  будут включать в свои списки ради вот этих денег.  Поэтому я и сказал,  что есть  возможность  нам  всем поразмыслить,  какой  заслон  поставить  - то ли подписями,  то ли "заставой",  то ли количеством членов партии,  чтобы не пропустить партииоднодневки  и  в  то  же  время  дать возможность нормальной партии выйти на выборы. Над этим мы вместе с вами будем думать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Гуцол.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемый Георгий Григорьевич, я хотел бы  спросить у вас следующее.  Есть уже опыт формирования комиссий во время президентской кампании - представителями от кандидатов  в Президенты.  Не считаете ли вы необходимым,  чтобы и участковые, и окружные  комиссии  формировались  аналогичным  образом,  то  есть представителями  от  партий,  зарегистрировавших свои списки,  для того, чтобы была соблюдена обективность и в процессе голосования, и всей избирательной кампании? Если да, то каким образом вы будете предусматривать эти изменения?

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Александр Сергеевич,  я  полностью  с  вами согласен.   Эти   выборы   Президента   показали,   что   комиссии формировались так,  как хотелось нынешней  власти.  Каким  образом отстранить? Вот я знаю, что в законопроекте, предложенном фракцией "Батьківщина",  написано,  что   вмешательство   администрации   в избирательный  процесс запрещается.  В Законе о выборах Президента было   записано,   что   государственным   служащим    запрещается агитировать.   Что,  сработало?  Не  сработало.  В  законопроекте, предложенном Артуром Билоусом,  есть новая форма:  формировать  из трех  частей.  Поэтому давайте думать,  как выписать эту норму.  Я согласен, что так, как они формировались, это непорядок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".   Прошу   передати   слово  Олександру  Григоровичу Пухкалу. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Фракція "Батьківщина".  Шановний Георгію Григоровичу!  Ви, мабуть, знайомі із статистикою, яка свідчить про те,  що серед громадян  України,  які  мають  право  голосу,  лише близько   2   відсотків   є  членами  тієї  або  іншої  партії.  Є конституційне право громадян  України,  які  мають  право  голосу, висувати кандидатів у народні депутати України.

 

     Скажіть, будь ласка, як за вашим законопроектом, 98 відсотків громадян України,  які мають право голосу і мають  право  висувати кандидатів,   будуть   його   реалізовувати   через  висунення  за партійними списками?

 

     Дякую.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Александр Григорьевич, в моем законопроекте это  предусмотрено  так,  как  и  в  том,  который вы подписали от фракции "Батьківщина".  Я говорю, что это не исключает возможности реализовать это право.  На выборах в 1998 году в списках Компартии Украины было более 30 беспартийных.  И вот сейчас во фракции  есть беспартийные.  В  нашем  законопроекте записано,  что вы не имеете права включать в  свои  списки  представителей  других  партий.  А каждый беспартийный может быть включен в список. Мы же не говорим, что из 140 тысяч членов Компартии в списки будет  включено  только 450. То есть мы тоже ущемляем права членов партии.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  А  депутат  Пухкал до другого читання внесе пропозиції, вони будуть враховані.

 

     Олександр Валентинович Турчинов. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановна президіє! Шановні народні депутати! На жаль,  депутати,  які  працювали  над  законопроектом,  підписаним більшістю членів нашої фракції, дещо запізнилися з його внесенням. Із  цієї  причини  наша доповідь не поставлена до порядку денного. Тому я використаю буквально декілька хвилин, щоб ви звернули увагу на той законопроект, який ми вам запропонували.

 

     Головне завдання,  яке  ми  ставили в цьому законопроекті,  - регламентація норм,  які,  на жаль,  при чинних  законах  постійно порушуються.  Це норми використання засобів масової інформації, це норми розміщення реклами,  це норми формування виборчих комісій. І фактично, за нашою пропозицією, виконавча влада при всьому бажанні не може  сформувати  за  своїм  уподобанням  ті  чи  інші  виборчі комісії. Тобто всі ці речі виписані в нашому законопроекті, і тому він, мабуть, і відрізняється від інших законопроектів саме обсягом статей. Це головна, на мою думку, перевага цього законопроекту.

 

     Що стосується застави.  Питання порушувалося практично у всіх запитаннях до доповідачів.  Ми прорахували всі можливі варіанти: і збір  підписів  можна  сфальсифікувати  (на  жаль,  під  час  цієї виборчої кампанії такі приклади були),  і можливо  сфальсифікувати чисельність членів партії, що також практично не можна перевірити. Єдине, чого не можна сфальсифікувати, так це грошей. І тому єдиний спосіб  блокувати  маленькі,  дрібні  партії  або  структури,  які взагалі  нікого  не  представляють,  -  це  грошова  застава.   Що стосується  партій,  які  мають  велику чисельність,  але,  як тут казали,  не мають багато грошей, то розрахунок нашої застави якраз свідчить,  що  достатньо  членам партії внести по одній гривні для того,  щоб вийти на серйозну  заставу.  Тобто  тут  немає  якихось обмежень для партій, що не мають, скажімо, багатих спонсорів.

 

     Шановні колеги!  У  законопроектах,  які тут представляли,  є багато цікавих моментів.  І дуже не хотілося б, щоб усі ці моменти пропали.  Тому  за  дорученням  нашої  фракції я пропоную механізм прийняття Закону про вибори народних депутатів.  Від цього  закону залежить   перспектива   розвитку  нашої  держави,  залежить  доля парламентаризму,  тому до прийняття цього закону треба поставитися дуже серйозно,  і,  може, процедура повинна відрізнятися від тієї, яка звичайно  використовується  при  прийнятті  законів.  Тому  ми пропонуємо  сьогодні  вирішити питання принципово.  Я погоджуюся з доповідачами в тому,  що  треба  перейти  на  пропорційну  систему голосування для того,  щоб усі депутати мали відповідальність і не могли пройти,  знову й знову викладаючи все нові й нові  програми, все  нові  й  нові  обіцянки,  які  взагалі  не виконуються.  Тому принциповим для нас є питання,  яке сьогодні ми повинні  вирішити: чи  ми за пропорційну систему,  чи залишаємо систему змішану,  яка діє сьогодні. Це перше питання.

 

     І друге питання, яке ми пропонуємо: створити тимчасову комісію з доопрацювання чи,  скажемо так, більш серйозного вивчення законопроектів,  які запропоновано,  з тим щоб внести єдиний законопроект до Верховної Ради та прийняти його.

 

     Це два принципові питання,  на які звертаємо вашу увагу та за які пропонуємо вам проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  у вас на  руках  є  чотири проекти  закону,  і  в  нас  записалося  на  виступи  14  народних депутатів (Шум у залі).  Одну хвилинку.  Я прошу:  не  шуміть!  Ми скільки часу відведемо на обговорення? Десять хвилин достатньо?

 

     Будь ласка. Депутат Беспалий. За ним - депутат Баулін.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Як реалісти ми розуміємо:  людьми керують інтереси.  Якщо зберегти владу можна буде  тільки  через чесні вибори,  то влада вимушена буде постійно працювати на людей.  Отже,  чесні вибори необхідні населенню  саме тому,  що тільки так можна примусити владу повернутися обличчям до людей. Такими є і неспростовна логіка, і світовий досвід.

 

     Примусити владу працювати для людей через чесні вибори  -  це реалізм.  Сподіватися,  що  вона  працюватиме  за покликом серця - свята наївність.  Тому  виборча  система  повинна  вирішувати  два головні завдання - максимально враховувати волю виборців та звести до мінімуму зловживання владою.

 

     З обох  міркувань  пропорційна  система  набагато  краща   за мажоритарну.   Візьмімо   недавні   президентські   вибори.   Якби розподілялося 225  мандатів,  а  кандидати  в  Президенти  були  б лідерами списків, то список Кучми отримав би 92 мандати, Симоненка

- 56, Мороза - 28, Вітренко - 27 і, нарешті, Марчука - 22 мандати. За  цих  кандидатів разом проголосувало 89,1 відсотка виборців (це результативні голоси).  А непрохідні  разом  набрали  5  відсотків (втрачені голоси).  Результативних голосів у 18 разів більше,  ніж втрачених. Оцініть співвідношення.

 

     Якби вибори проводилися в одномандатному  окрузі,  то  мандат отримав  би  Кучма  з  36,5 відсотка.  Непрохідні набрали майже 60 відсотків.  Результативних  голосів  у  півтора  раза  менше,  ніж втрачених. Оцініть і це співвідношення.

 

     Якщо взяти  парламентські  вибори-98,  проведені  за змішаною системою, то 60 відсотків голосів виборців були результативні, а в мажоритарній частині навпаки - понад 60 були відкинуті. Аналогічна картина на виборах у Росії.  Хоч круть-верть, хоч верть-круть, але тільки пропорційна система враховує волевиявлення виборців.

 

     Тепер щодо  зловживань.  В  одномандатному окрузі всі зусилля влади концентруються  на  своєму  кандидатові,  і  якщо  буде  450 округів,  то  ми просто отримаємо 450 виборчих мінікампаній Кучми. Для  західних  кредиторів  просто  продемонструють  у   парламенті кількох опозиціонерів.

 

     Аргументів ще  багато,  але  часу  мало.  Сказаного більш ніж досить для висновку:  пропорційна система точніше відображає  волю виборців і краще захищена від зловживань.  Вибори за цією системою

- це народні вибори, і чи не найголовніша причина поганого життя в Україні сьогодні - саме відсутність таких виборів.

 

     Шановні колеги,  сьогодні ми вибираємо не виборчу систему,  а спосіб  та  рівень  життя  в  Україні:  або  чесні  вибори  (і   в перспективі  демократія та процвітання),  або подальше зловживання владою,  безправність і зубожіння.  Від  того,  яким  чином  народ обирає владу,  його життя залежить ще більше,  ніж від того,  кого він обере. Як обираємо, так і живемо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін. За ним - депутат Сахно.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Мы все еще  находимся  под  впечатлением тех выборов,  которые состоялись несколько дней назад,  выборов, которые заставляют нас задуматься, а  возможна  ли вообще система свободных и демократических выборов при этом режиме?  Думается,  что нет. Потому что победа кандидата, который   выиграл   выборы,   основана  на  шантаже,  запугивании, моральном терроре,  на незаконном использовании  средств  массовой информации,  на  наглом,  нахальном  вмешательстве в избирательный процесс представителей исполнительной власти.

 

     Скажем, по  моему  76  избирательному  округу,  где   я   был доверенным   лицом   кандидата   в  Президенты  Петра  Николаевича Симоненко,   территориальной   избирательной   комиссией    больше руководил  глава  районной  администрации,  а не председатель этой комиссии. И я позволю себе привести слова моего коллеги по фракции Гмыри,  который  всердцах  сказал  так:  "Кто бы ни был соперником Кучмы  -  Наполеон  Бонапарт,  Франклин  Рузвельт  или  сам  Иисус Христос,  -  все  равно  система  сделала  бы так,  что победил бы Кучма".

 

     Ну а теперь о проектах, которые были сегодня представлены. Мы видим,  что  большинство депутатов различных политических взглядов сходятся на том, что должна быть пропорциональная система выборов. И,  наверное,  это правильно. Вопервых, партийная ответственность, вовторых,  большая  обективность  при  проведении  избирательного процесса.

 

     Что касается законопроекта народного депутата Журавского. Мне кажется,  недостаток этого законопроекта - отсутствие  какого-либо процентного барьера для прохождения партий.

 

     Мне также  кажется,  что  недостаточно четко прописан в вашем законопроекте процесс формирования комиссий, поскольку там сказано примерно так: "призначати по одному представнику з правом голосу". Ну что значит "с правом голоса"? Есть и некоторые другие нюансы.

 

     В законопроекте народного депутата Билоуса я бы  отметил  как положительный   момент   то,   что   в   нем  сохраняется  принцип представительства регионов:  каждый регион  получает  определенное количество  мандатов  в  зависимости  от соотношения избирателей в масштабах Украины и избирателей в данном регионе.  Но мне кажется, что  там  несколько  сложновата сама система вот этих региональных списков,  да еще чтобы в общеукраинском масштабе  было  набрано  4 процента голосов и так далее.

 

     И наконец  законопроект,  который представил народный депутат Пономаренко.  Я  считаю,  что  он  наиболее  системный,  так   как использует  ту  схему,  которая  у  нас  уже  применялась во время выборов   в   1998-1999   годах.   Четко   225   округов,   четкое представительство,  преодоление  4-  процентного барьера,  миллион подписей и так далее.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать в первом чтении  законопроект, представленный народным депутатом Пономаренко,  и доработать его с учетом положительных моментов  других  законопроектов  ко  второму чтению.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, ми вичерпали час, відведений на  ранкове  засідання.  Є  пропозиція  дати  виступити  ще   двом депутатам і прийняти постанову... Голосуємо? Давайте я поставлю на рейтингове голосування...

 

     Хто за те, щоб дати можливість виступити ще трьом депутатам - Сахну,   Коновалюку  і  Кириченку  -  і  підбити  підсумки,  прошу проголосувати.  І  депутат   Лавринович   також   просить   слова. Голосуємо.

 

     "За" - 57.

 

     Хто за  те,  щоб  на  цьому  завершити обговорення і прийняти постанову, прошу проголосувати.

 

     "За" - 247.

 

     Прийнято.

 

     Отже, ставлю на голосування  пропозицію  прийняти  в  першому читанні законопроект, який вносить народний депутат Пономаренко.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     Шановні автори решти проектів,  ваші законопроекти до другого читання будуть враховані,  це прийнято за  основу.  Ми  в  першому читанні  прийняли.  Доопрацюють,  і  ми  в  другому  читанні потім приймемо.

 

     Депутат Турчинов. Пропозиція. Будь ласка, з місця.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, я прошу уваги. Це дуже важливий закон,   Олександре   Миколайовичу.  Тому  наша  фракція  пропонує створити під цей законопроект погоджувальну або тимчасову комісію, яка  виробить  уже  спільну  позицію  з участю всіх фракцій,  всіх депутатських груп.  І вже тоді під час другого читання  розглянути пропозиції цієї комісії на основі законопроекту,  який ми прийняли в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Цілком правильно. Підготуйте, будь ласка, склад...

 

     Увімкніть мікрофон Олександра Дмитровича Кушніра.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые товарищи!   Уважаемый  Александр  Николаевич!  У  нас  в  комитете представлены практически все фракции.  У нас в комитете нормальная рабочая  обстановка.  И мы в состоянии подготовить законопроект на второе  чтение  с  учетом  всех  других  законопроектов,   которые вносились  народными депутатами.  Дайте нам такую возможность,  мы это сделаем.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Таке доручення вам і дається:  доопрацьовує профільний комітет на чолі з Олександром Дмитровичем Кушніром.

 

     Оголошується перерва до 16 години.