Стенограма пленарного засідання

04 листопада 1999

                     ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  4  л и с т о п а д а  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Добрий день,  шановні народні депутати!  Добрий день, гості і запрошені! Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 325  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     У роботі  Верховної  Ради  беруть участь Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром  Пустовойтенком  Валерієм  Павловичем  та голови обласних рад України.

 

     Шановні колеги,    дозвольте    оголосити   запити   народних депутатів.

 

     Кірімов Іван Захарович звертається до міністра  енергетики  у зв'язку  з  невиконанням  судових  рішень  щодо виплати заробітної плати   за   1997-1999   роки   колишнім   працівникам   державної будівельнопромислової компанії "Атомспецбуд".

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гуцол Михайло Васильович звертається до голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим з приводу  недоліків  щодо  соціального забезпечення    мешканців    Євпаторійського    загального    типу будинкуінтернату для громадян похилого віку та інвалідів.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 143.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  враховуючи те,  що сьогодні розглядатиметься проект бюджету, розминки проводити не будемо, є така домовленість. Але перед тим,  як почати розгляд проекту бюджету,  нам  необхідно проголосувати одну поправку до статті 40. Це те питання, яке вчора ми розглядали - проект Закону України про  внесення  доповнень  до статті   40  Закону  про  вибори  Президента  України.  Слово  має Пономаренко Георгій Григорович. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Шановні депутати! Оскільки вчора депутати не підтримали мою поправку,  я вважаю,  що Центрвиборчком повинен виконувати  чинний закон.  Тобто  до  14 листопада надрукувати 37 мільйонів бюлетенів відповідно до Закону про вибори Президента України.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  ви розумієте про що йдеться? Ідеться про  те,  що  на  виборчих бюлетенях для повторного голосування не будуть  надруковані   типографським   способом   номери   виборчих дільниць. Але кожна виборча дільниця буде проставляти свій номер і затверджувати печаткою.  Я думаю, що з цим можна погодитися. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 176.

 

     Шановні колеги,  якщо не підтримуєте, то тоді діє закон, яким ми користувалися.  Нехай працює не одна лінія на друкування, а всі чотири, це вже проблеми Центрвиборчкому.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     А зараз починаємо розгляд проекту Закону про Державний бюджет України на 2000 рік.  Слово надається  голові  Комітету  з  питань бюджету Тимошенко Юлії Володимирівні. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Фракция  "Батьківщина".  Согласно  Регламенту  Кабинет Министров в установленные сроки  передал  для  рассмотрения  проект  Закона  о Государственном  бюджете  Украины  на  1999  год.  В установленные Регламентом сроки бюджетный комитет рассмотрел  указанный  проект, изучил  более  800  замечаний  и  предложений  народных депутатов, фракций,  комитетов и сегодня предлагает вам рассмотреть в  первом чтении проект бюджета со всеми внесенными поправками,  изменениями и дополнениями.

 

     Итак, возвратимся к ключевым цифрам Государственного бюджета. Доходы консолидированного бюджета,  по правительственному проекту, составляют 38 миллиардов 578  миллионов;  доходы  Государственного бюджета Украины по проекту,  представленному Минфином,  составляют 27 миллиардов 70 миллионов.

 

     Я хотела бы, чтобы вы посмотрели, как выглядит рост доходов и расходов   Государственного   и   консолидированного   бюджетов  в номинальном исчислении.  На графике показано,  что  в  номинальном исчислении доходы и расходы Государственного бюджета из года в год возрастают. Но это тот случай, когда не нужно верить своим глазам. Если  мы посмотрим доходы и расходы бюджета в реальном исчислении, то увидим  резкое  и  достаточно  стабильное  падение  доходной  и расходной частей.  Так вот,  сопоставив доходы бюджета 1992 года и доходы бюджетов 1998 года и 1999 года видим, что произошло падение более чем в 4 раза.

 

     Если говорить   о   доходах  бюджетных  поступлений  на  душу населения,  то график выглядит следующим образом.  С 1994 года  до 2000  года  почти  в  два  раза  произошло падение доходов на душу населения. О чем это говорит? Это говорит о том, что каждый год мы принимаем  бюджет,  доходная  часть которого на 3,  2,  1 миллиард долларов меньше,  чем было предусмотрено в предыдущем  году.  И  к чему мы сегодня пришли? Что по исчислении на душу населения доходы Государственного бюджета  сегодня  в  62-100  раз  меньше,  чем  в нормальных цивилизованных странах.

 

     И прежде  чем  перейти  к  рассмотрению  конкретных  плюсов и минусов,  я хотела бы,  чтобы мы приняли  концептуальное  решение: будет  мириться  Верховная  Рада  с  дальнейшим  падением  доходов Государственного бюджета и заниматься только минусом  и  плюсом  в доходной   и   расходной   частях   или   говорить   о   серьезных концептуальных изменениях в подходах  к  формированию  доходной  и расходной частей Государственного бюджета.

 

     Теперь я   хотела   бы   остановиться  на  ключевых  вопросах формирования доходной  части.  При  колоссальном  падении  доходов Государственного бюджета хотелось бы сказать, что и в этих скудных цифрах  доходов,  к  сожалению,  есть  цифры,  которые  совершенно нереальны   и   не   могут   быть   приняты   как  доходная  часть Государственного бюджета.  Что ж это за цифры,  которые, по мнению бюджетного  комитета,  нужно снять с доходной части?  Прежде всего нам нужно принять решение,  снимать  ли  нулевую  ставку  на  газ, уголь,  электроэнергию, которая применялась у нас в стране до 2000 года.  Предложение бюджетного комитета - ни в коем  случае  нельзя снимать  нулевую  ставку обложения по НДС основных энергоносителей страны по двум причинам.  Прежде всего на 20 процентов  подорожают газ,  уголь, электроэнергия для населения. Допустить этого сегодня при тенденции падения доходов нашего населения конечно же нельзя.

 

     Далее. Мы внимательно изучили налог на  прибыль  предприятий, рассмотрели по каждому региону возможности увеличения этого налога и оказалось, что практически...

 

     ГОЛОВА. Юліє   Володимирівно,   одну   хвилиночку.   Депутате Терьохін,  я вас прошу: слухайте, будь ласка, уважно доповідача, а потім я вам надам слово і ви висловите свої думки  (Шум  у  залі). Будь ласка,  сядьте і заспокойтеся. А потім з Пинзеником вийдете в сіни і поговорите.

 

     Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Что касается поступлений от налога на прибыль предприятий.  Были  изучены  все  цифры контингентов по регионам и оказалось,  что  практически  по  всем  без  исключения   регионам доходная   часть   по   налогу  на  прибыль  значительно  завышена Министерством  финансов.  После   изучения   этих   тенденций   мы определились,  что  в  доходах  Государственного  бюджета налог на прибыль должен быть сокращен на 642 миллиона 165 тысяч.

 

     Далее. Относительно    запланированных     поступлений     от приватизации.  Я  хотела  бы,  чтобы  вы  посмотрели таблицу,  где указано,  что мы собираемся приватизировать в 2000  году.  Это  те остатки,  которыми сегодня страна еще владеет. Практически это все энергетические компании,  все крупнейшие металлургические,  горные предприятия,    "Укртелеком",    которые   на   сегодняшний   день приватизировать по закону нельзя.  По  сути,  приватизировать  эти обекты было бы не совсем целесообразно,  поскольку это последнее, что мы имеем.  Но хотелось бы обратить внимание на особый  обект, который называется "Укртелеком".  Если уставный фонд "Укртелекома" составляет  3  миллиарда  450  миллионов,  а  25  процентов  акций собираются продать за 750 миллионов,  то при норме рентабельности, которую сегодня имеет "Укртелеком", годовая сумма прибыли составит 1  миллиард  35 миллионов.  Речь идет о том,  что мы,  продавая за такие мизерные деньги ключевые  обекты  государства,  практически теряем прибыль государственного предприятия, которая иногда бывает на порядок больше тех денег,  за которые мы эти  обекты  продаем. Поэтому   предлагается   из   доходов,  которые  запланированы  от приватизации,  снять  750  миллионов   доходов,   которые   должны поступить  от  приватизации  "Укртелекома"  в  связи  с  тем,  что существует запрет на приватизацию этого обекта.

 

     Кроме этого,  мы сокращаем налог на доходы граждан (на  64  с лишним  миллиона),  сокращаем  поступления  от  акцизного  сбора с отечественных товаров,  который крайне завышен,  и в итоге минусы, которые  на  сегодняшний день есть,  составляют приблизительно 1,5 миллиарда гривень.

 

     Теперь я хотела бы  сказать  о  том,  где  находятся  ресурсы повышения  доходной части Государственного и сводного бюджета.  Но прежде чем говорить о конкретных статьях,  я  хотела  бы  обратить ваше  внимание  на  то,  что  многие  консультационные иностранные компании,  которые сегодня работают при  Кабинете  Министров,  уже подсчитали,  сколько наш бюджет недополучает. Эта сумма колеблется от  20  до  25  миллиардов  гривень,  это   деньги,   которые   мы недополучаем по льготам, деньги, которые мы недополучаем по долгам государству от всевозможных хозяйствующих субектов,  это недоимки и так далее.  И эта цифра действительно реальна как доходная часть бюджета,  даже без роста  производства.  Но  мы  на  такие  цифры, конечно же,  не претендуем,  поэтому я хотела бы сказать,  за счет чего мы собираемся повысить доходную часть бюджета.

 

     Первый блок - это енергетический блок.  На 1 января 2000 года образуется  колоссальная  недоимка  по  платежам в Государственный бюджет  всех   энергетических   компаний   (предприятия,   которые относятся к системам Минэнерго,  "Нафтогаз України", Минуглепрома) и  в  Государственный  резерв  Украины.  Общая   сумма   недоимки, недопланированных сумм,  составляет 11 миллиардов 184 миллиона. Но самое  интересное  состоит  в  том,  что  почти  такая  же   сумма необходима  бюджетам  всех  уровней для того,  чтобы оплатить свои энергетические потребности.

 

     Как же  мы  собираемся  потратить  эти  11   миллиардов   184 миллиона? Прежде всего на погашение дефицита региональных бюджетов по оплате всех  видов  энергоносителей,  на  содержание  бюджетных учреждений,  на  все  льготы,  которые  мы  должны сегодня платить людям,  на   жилищнокоммунальные   субвенции,   которые   содержат энергетическую  составляющую.  Из  11  миллиардов  184 миллионов 6 миллиардов  102  миллиона  направляется  на  устранение   теневого дефицита  местных  бюджетов  по  оплате энергоносителей.  Такая же ситуация  сложилась  по  главным  распорядителям  Государственного бюджета: 2 миллиарда 132 миллиона - потребности в энергоносителях. Кроме этого,  имея  такой  колоссальный  актив  от  энергетических компаний,  мы  можем  на  2  миллиарда 950 миллионов списать долги населению по энергоносителям в счет невозвращенных сбережений.

 

     Следующий крупнейший блок доходов,  о  которых  я  хотела  бы сказать, это доходы, которые не получает Государственный бюджет от налогообложения импортных товаров.  Я прошу обратить  внимание  на таблицу,  которая перед вами, и вспомнить ту ситуацию, при которой вследствие непродуманно принятых законов,  соответствующих решений Конституционного  Суда  и  Верховного  Суда наш бюджет практически недополучает средства по импорту подакцизных товаров.  И  если  вы посмотрите  динамику,  то  увидите,  что  за  9  месяцев 1999 года Государственный бюджет недополучил приблизительно  1  миллиард  78 миллионов.

 

     Но если  посмотреть  динамику  за  11  месяцев,  то эта цифра практически на 600 миллионов больше. Такая динамика говорит о том, что мы теряем налоги от импорта, и если не примем кардинальных мер в этом направлении,  то все эти миллиарды практически перекочуют в казну   "фианитов",  "лютень",  "бизонов"  и  других  предприятий, которые представлены в этой таблице.

 

     Какую же сумму мы планируем получить от введения  нормального налогообложения  импортных  товаров?  По самым скромным подсчетам, это 1,5 миллиарда.  Принимая законопроект, который в первом чтении уже  прошел через парламент и дает возможность выработать механизм налогообложения импортного товара,  мы получим дополнительно налог на добавленную стоимость в размере 690 миллионов,  акцизный сбор с импортных  товаров  -  300  миллионов  и  ввозную  пошлину  -  510 миллионов.

 

     Следующий крупный блок доходов Государственного бюджета - это доходы  от  управления  государственными  предприятиями.  Мы   уже говорили   о   том,   что   немецкая  консультативная  группа  при Министерстве  экономики  Украины  рассчитала,   сколько   ежегодно недополучает  бюджет  от  управления предприятиями государственной собственности.  Сумма эта составляет 5,2 миллиарда.  Но  по  самым скромным  подсчетам,  от  введения  двух  статей в Государственный бюджет (это  50  процентов  прибыли  государственных  предприятий, которые  должны  направляться в бюджет,  и часть прибыли,  которую сегодня  получают  от  тех  предприятий,  где  государство   имеет контрольный  пакет)  мы  можем получить,  и есть расчеты,  которые обосновывают  эту  цифру,  1  миллиард  784  миллиона.  Эта  цифра настолько реальна, что непонятно, почему до сих пор государство не организовало   качественное,    эффективное    управление    своей собственностью  и не получило ту прибыль,  которая во всех странах является  очень  серьезной   доходной   статьей   Государственного бюджета.

 

     Расчеты, которые   вам   представлены,   можно  посмотреть  в следующей  таблице.  За  основу  была  взята  балансовая   прибыль государственных   предприятий,  чистая  прибыль  предприятий,  где государство имеет контрольный пакет акций.  Цифра, которая сегодня плюсом  пошла  в Государственный бюджет,  составляет 1 миллиард 61 миллион.

 

     Я хотела бы остановиться на таблице 15 и обсудить с вами один из   доходов   Государственного   бюджета,   который   никогда  не фигурировал в доходной части Государственного бюджета,  но который является  для  государства  абсолютно надежным источником доходной части.

 

     Что это такое?  Я просила бы обратить особое внимание на  эту цифру  -  1  миллиард  500  миллионов.  Мы  приняли  новый Закон о Национальном банке Украины,  в котором указано, что золотовалютные резервы  Национального  банка должны переоцениваться в зависимости от изменения курса гривни.  И эти курсовые изменения  не  являются доходами Национального банка.

 

     Так вот,   если   мы   откроем   руководство   по  статистике государственных финансов Международного  валютного  фонда,  а  это именно  те документы,  которыми руководствуется Национальный банк, то увидим,  что  именно  такие  доходы  в  Государственный  бюджет предусмотрены  статьями  1008,  1034 и другими,  которые говорят о том,  что курсовая разница по переоценке  золотовалютных  резервов должна зачисляться в доходную часть Государственного бюджета.

 

     Хочу обратить  ваше  внимание,  что  за  10 месяцев 1999 года такая  переоценка  золотовалютных  резервов  составила   более   6 миллиардов гривень. Это деньги, которые должны были быть зачислены в Государственный бюджет,  но,  к сожалению,  они растворились  на специальных  счетах  Национального  банка.  И  хотела  бы обратить внимание всех  народных  депутатов  и  представителей  руководства Министерства финансов,  которые здесь находятся,  на то,  что этот резерв  есть  колоссальным  резервом  Государственного  бюджета  и игнорировать  его  - это практически лишать доходную часть бюджета достаточно существенных цифр.

 

     Следующий доход Государственного бюджета,  который учтен  при формировании  проекта  на  2000 год,  это доходы Фонда социального страхования.  Неоднократно поднимался вопрос о  том,  что  деньги, которые  собираются по социальному страхованию,  должны находиться под  контролем  Государственного  бюджета.  В   проекте,   который предлагается  вашему  вниманию,  сумма 1 миллиард 304 миллиона 900 тысяч учтена в доходной части.  И если Верховная Рада примет такое решение,  то  начиная  с  2000 года эти деньги попадут под жесткий системный контроль.

 

     Теперь хотелось бы сказать о  состоянии  дел  по  возвращению кредитов,  которые  получали  хозяйствующие  субекты под гарантии правительства.  Эти суммы неуклонно возрастают.  И если в  прошлом году  мы  рассматривали  такой  долг  на  уровне 3 миллиардов,  то сегодня такой долг в связи с инфляцией  и  взятием  дополнительных кредитов равен 9 миллиардам 977 миллионам 655 тысячам.  Вдумайтесь в эту цифру. Государство гарантировало хозяйствующим субектам эти деньги. Хозяйствующие субекты должны возвратить эти деньги, но, к сожалению,  никто такие планы перед собой  не  ставит.  И  поэтому такая  сумма  (а на сегодня это долг перед государством) в бюджете практически никак  не  задействована.  По  предложению  бюджетного комитета  создан  специальный  фонд по обслуживанию внешнего долга Украины.  Этот фонд составляет 836 миллионов 603 тысячи гривень из суммы  9  миллиардов.  Такая  сумма  посильна  и  она  может  быть оплачена.

 

     Я хотела бы показать вам те крупнейшие  предприятия,  которые должны  Государственному  бюджету  по  этим  кредитам и которые на сегодняшний день являются абсолютно платежеспособными.  Это  сумма порядка 1 миллиарда долларов США. Мы запланировали не многим более 800 миллионов.

 

     Какие же  еще  дополнительные  поступления,  кроме  тех,  что указаны,  запланированы  в Государственном бюджете?  Они указаны в таблице,  которая перед вами.  Это  всевозможные  налоги,  которые внесены   в   доходную  часть  бюджета  и  предложены  профильными министерствами. Обоснования есть в пояснительной записке к проекту Закона о Государственном бюджете.

 

     Сейчас я   хотела  бы  обратить  ваше  внимание  на  то,  как изменились    цифры    доходной    части    Государственного     и консолидированного    бюджетов   относительно   проекта,   который предлагает Минфин.  По доходам  Государственного  бюджета  Кабинет Министров предлагал 27 миллиардов 70 миллионов.  Бюджетный комитет предлагает цифру 42  миллиарда  159  миллионов  из  тех  ресурсов, которые только что были вам доложены. Всего дополнительно мы можем получить в Государственный бюджет 15 миллиардов 88 миллионов.

 

     Я предчувствую,  что точно так же, как и в прошлом году будут раздаваться  всевозможные  замечания  о  том,  что таких доходов в бюджете не существует, что это завышенный бюджет, что мы не сможем его  выполнить.  И,  как  правило,  такие  замечания  поступают со стороны Министерства финансов. Но еще раз обращаю ваше внимание на цифры   падения   доходов  консолидированного  и  Государственного бюджетов.  Например, доходы консолидированного бюджета в 1997 году составляли 15 миллиардов долларов, в 1998 году - 11,8 миллиарда, в том проекте, который сегодня предлагает Минфин, - 7 миллиардов 715 миллионов.  Вы видите,  что если мы примем те показатели,  которые предлагает бюджетный комитет,  то доходная часть будет  составлять 10 миллиардов 900 миллионов долларов. Это даже не достигнет уровня 1998 года.  То есть речь идет не  о  том,  что  бюджетный  комитет предлагает  нереальные цифры,  а о том,  что Министерство финансов практически создало такую ситуацию, при которой бюджет как таковой в стране совершенно отсутствует. И я думаю, что если эти тенденции сохранятся в последующие годы,  то уже в 2001 году нам  просто  не будет смысла собираться здесь по бюджетным вопросам.

 

     Я прошу показать следующую таблицу. На представленном графике хорошо видно падение доходной части  Государственного  и  сводного бюджетов.   В  проекте,  который  предлагает  Минфин,  практически сохраняется  это  падение.  В  проекте,   предлагаемом   бюджетным комитетом,  показатели  приближаются  к уровню 1998 года.  Поэтому говорить о том, что эти доходы неправомерны, могут только те, кого совершенно не занимает рост нормального благосостояния страны.

 

     Следующие замечания  в  адрес  бюджетного  комитета  касаются того, что мы резко завышаем доходы...

 

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно, одну хвилиночку. Депутате Гурвіц, якщо  вам  не  цікаво,  вийдіть  із  залу,  дайте можливість іншим депутатам працювати (Шум у залі). Вікторе Михайловичу, ну не можна ж так! Більшість хоче слухати, а декілька чоловік заважають.

 

     Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Хочу обратить ваше внимание, что упрек в адрес бюджетного комитета относительно того,  что мы предлагаем доходную часть,  которая  сильно  завышает  процент  доходов бюджета к ВВП, абсолютно необоснован. На представленной таблице вы видите, что по предложению  Минфина  удельный  вес  доходов  бюджета к ВВП - 25,3 процента,  по предложению бюджетного комитета - 28,6.  В принципе, это  находится в нормальных рамках,  которые приемлемы в мире.  Во Франции, например, доходы бюджета - более 50 процентов от ВВП. Так что никаких запредельных цифр бюджетный комитет не предлагает.

 

     Теперь я  хотела  бы  поговорить  о  больном  вопросе проекта бюджета,  предложенного Министерством финансов,  - профиците  либо нулевом дефиците.  Странно конечно, что Украина, которая находится на предпоследнем месте по ВВП на душу населения, почему-то вошла в мировую   "большую   тройку"   стран,   которые   имеют   профицит государственного бюджета.  Например,  Канада имеет профицит, но он очень плавно поднимался в течение многих лет. Соединенные Штаты за последние три года профицит  бюджета  снижают  и  направляют  его, кстати,  именно  на  погашение социальных платежей бюджета.  И это тоже происходит достаточно плавно.  А Украина,  находясь в  первой мощной  "тройке",  за  три года резко вывела бюджет из дефицитного состояния в профицитное.  Может,  и уместно наше нахождение в этой "тройке",  но  хочу  обратить  внимание  на  то,  что Министерство финансов в принципе извратило суть понятия "профицит". Государства столетиями  идут  к  профициту,  постепенно  создавая ВВП и доходы бюджета.  И органично,  когда эти деньги уже не на что  тратить  в расходной   части,  образуется  профицит,  который  направляют  на сокращение основной суммы внешнего и внутреннего  долга.  Мы,  как всегда,  сделали  все с точностью до наоборот,  поэтому выхолощена основная суть этого понятия.

 

     Почему нельзя принимать профицит, предложенный Минфином? Дело в  том,  что при необходимости погасить проценты и основной долг в сумме свыше 16 миллиардов гривень в 2000 году, говорить о том, что профицит  в  554  миллиона  спасет ситуацию,  просто нелепо.  Надо выработать очень четкую и ясную  стратегию  борьбы  с  внешними  и внутренними долгами,  и профицит в этом, к сожалению, не помощник. Поэтому  бюджетный  комитет  предлагает  устранить   профицит   из Государственного  бюджета Украины и ввести нулевую ставку дефицита Государственного бюджета на 2000 год.

 

     Теперь я хотела бы перейти к расходной  части  бюджета.  Если говорить  об  увеличении доходов консолидированного бюджета,  то я хочу обратить ваше внимание на то, как этот ресурс, который найден в бюджете, поделен между отраслями.

 

     Первое. За счет дополнительно полученных доходов мы расшиваем все энергетические дефициты бюджетов всех уровней более чем на  11 миллиардов.

 

     Второе. Мы  формируем  условно бездефицитные местные бюджеты. Поэтому более 2 миллиардов  259  миллионов  направлено  именно  на устранение дефицитов местных бюджетов.

 

     Мы предлагаем  серьезно  и  кардинально  в  этом  году решить вопрос финансирования агропромышленного комплекса. Поэтому сумма 1 миллиард  533  в  рамках  доходной  части Государственного бюджета будет направлена на расшивку всех сложностей,  которые  существуют сегодня в аграрном комплексе.

 

     Из живых   поступлений  денежных  средств  в  Государственный бюджет предлагается  направить  на  предприятия  Минуглепрома  700 миллионов.

 

     Небезынтересно то,   что   сегодня  в  бюджете,  предлагаемом Минфином,  совершенно  не  запланировано   погашение   долгов   по заработной  плате.  Бюджетный  комитет устранил эту так называемую неточность и запланировал погашение  задолженности  по  заработной плате в полном обеме.

 

     Следующее, куда  направлены  средства,  -  это финансирование Пенсионного  фонда.  Это   то   распределение   полномочий   между Госбюджетом  и  Пенсионным  фондом,  о  котором  так много и долго говорят на всех уровнях.

 

     Министерство обороны  из  живых   поступлений   получит   218 миллионов  на  денежное  обеспечение  армии  и  300 миллионов - на погашение долгов. Также усилено финансирование судебной власти.

 

     Сейчас я хотела бы остановиться  на  блоке,  который  сегодня действительно  поглотил  достаточно  большой  обем  дополнительно сформированных доходов.  Речь идет об агропромышленном  комплексе. Мы  провели не одну встречу с профильным комитетом и определились, что оставлять Государственный бюджет в отношении АПК в таком виде, как он предложен, безусловно, нельзя. Но и продолжать в дальнейшем растранжиривать  бюджетные  деньги  на  всевозможные  невозвратные кредитные  ресурсы,  некредитные ресурсы,  государственные заказы, которые направляются в АПК, тоже нецелесообразно.

 

     Поэтому профильным комитетом  вместе  с  бюджетным  комитетом выработана    принципиально    новая    стратегия   финансирования агропромышленного комплекса через создание двух  фондов  льготного кредитования    непосредственно    аграрных    хозяйств.   Никаких посредников,  никаких  лизинговых  фондов,  никаких   всевозможных сырьевых    бартерных    операций.   Создано   два   фонда:   один краткосрочного кредитования под  приобретение  оборотных  средств, второй  долгосрочного кредитования для приобретения сельхозтехники отечественного производства. Как эти фонды функционируют - описано в  пояснительной записке к проекту бюджета.  Их формирование также изложено в проекте, который предлагает бюджетный комитет.

 

     Также предусмотрены средства, которые предлагались профильным комитетом на те цели,  которые сегодня чрезвычайно актуальны:  это социальная  сфера  села,  жилищное  строительство,  финансирование других статей, которые касаются аграрного комплекса.

 

     В таблице,  которая  перед  вами,  показывается использование финансовых ресурсов, которые не включены в доходную часть бюджета: это   недоимки,   всевозможные   долги  перед  бюджетом.  Как  они распределяются?  Мы по-прежнему даем право всем силовым структурам финансировать   свои   нужды   и   долги   за   счет   недоимки  в Государственный бюджет.  Также за счет недоимки в  Государственный бюджет       мы      предлагаем      профинансировать      обекты социально-культурного назначения на селе,  жилищное  строительство для молодых семей и газификацию сельских районов.

 

     Мы предлагаем  частью  недоимки погасить долги по сбережениям населения,  что можно осуществить через жилищное  строительство  в счет недоимки.

 

     Отдельно хочу обратить ваше внимание на то,  что предлагается определенный порядок обращения спортивных лотерей в стране  и  это дает  возможность надеяться на то,  что мы сможем профинансировать подготовку к Олимпийским играм в Австралии.

 

     Теперь я  хотела  бы  остановиться  на  том,  какие   расходы Государственного   бюджета   в   проекте,  предложенном  Кабинетом Министров, необходимо сократить.

 

     Прежде всего существенное сокращение  произведено  по  статье "Обслуживание  внутреннего  и внешнего долга Украины".  Вы знаете, что последнее время в обществе  нагнетаются  истеричные  тезисы  о том,  что  наша  страна  не  в состоянии рассчитаться с внешними и внутренними     долгами.     Бюджетный     комитет     внимательно проанализировал,  что  же  мы  должны  погашать  в 2000 году,  как сформированы эти долги и в какие сроки их нужно отдать.  Так  вот, после детального анализа оказалось, что с обслуживания внутреннего и  внешнего  долга  мы  можем  спокойно,   беспрепятственно,   без какого-либо  вреда государству снять 2 миллиарда 385 миллионов 467 тысяч гривень.  И далее я вам расскажу о том, как мы это планируем делать.

 

     Также предлагается   сократить:   резервный   фонд   Кабинета Министров - на  200  миллионов  гривень,  расходы  Государственной налоговой администрации - на 197, Национального бюро расследований

- на 15,  а также взнос в уставный фонд  Сбербанка  в  размере  50 миллионов гривень.

 

     Теперь я   хотела   бы   немного  прокомментировать  цифру  2 миллиарда 385 миллионов 467 тысяч гривень  -  снятия  с  погашения внешнего и внутреннего долга.

 

     Прежде всего   давайте   обратимся   к   динамике  накопления государственного долга, начиная с 1993 года. Посмотрите, это очень и очень неприятные тенденции. В 1993 году мы имели государственный долг в 40 раз меньше,  чем на 1 января 1999 года.  В 40 раз меньше при постоянном, неуклонном падении ВВП!

 

     Я хочу,  чтобы  мы  понимали,  что такие заимствования такими темпами осуществляются в странах, где такими же темпами происходит повышение  ВВП,  рост  производства,  что  обеспечивает  погашение долгов в будущем.  Но если  мы  посмотрим  следующую  таблицу,  то увидим, что у нас кривая государственного долга (это синий график) практически вертикально поднимается вверх и точно  так  же  кривая роста ВВП (это красный график) почти стремительно падает вниз. При таком  соотношении  роста  долга  и  падения  ВВП  страны   вообще прекращают  какие-либо  заимствования,  потому  что они никогда не будут обеспечены.

 

     У нас крайне неблагоприятная  динамика  погашения  внешних  и внутренних  долгов  в течение года.  Вы обратите внимание,  какова картина за март и сентябрь.  Это как раз пики,  когда нужно  будет гасить основные суммы внешней и внутренней задолженности. Страна в том  виде,  в  котором  она  имеет  этот   государственный   долг, безусловно, справиться не сможет.

 

     Что мы   предлагаем   сделать?  Я  прошу  показать  следующую таблицу.  Общая сумма  внешних  и  внутренних  долгов  на  сегодня составляет  16  миллиардов  741 миллион гривень.  Это то,  что нам нужно  погашать  в   2000   году.   При   ближайшем   рассмотрении оказывается,  что  совсем  не  нужно  такой долг гасить.  И это вы увидите  из  следующей  таблицы,   которая   представлена   вашему вниманию. Я прошу показать это состояние внутреннего долга.

 

     Вы видите,  что  основные  суммы  внутреннего  долга - это не суммы долгов перед теми,  кто нам реально одалживал эти деньги,  а это  задолженность  перед  Национальным  банком  Украины,  которая образовалась следующим образом.

 

     Банк проводил эмиссию денежных средств.  Практически за  счет этой эмиссии финансировались потребности страны, но эта эмиссия не вводилась нормальным,  каким-то более или менее дешевым для страны путем  в  экономику,  а  вводилась  через  приобретение  облигаций внутреннего  государственного  займа.  И  государство  практически теряло  свою  денежную массу из-за того,  что именно этой эмиссией оплачивало  баснословные  проценты  Национальному  банку.  Поэтому внутренний долг у нас растет с огромной, неограниченной скоростью. Мы строим финансовую пирамиду,  мы не раз об этом говорили и  надо прекратить это делать.

 

     Что предлагает    бюджетный    комитет?   Бюджетный   комитет предлагает  устранить  на  2000  год  эти   совершенно   ненужные, абсолютно  неэффективные  погашения внутреннего долга,  которые мы производим перед Национальным банком,  и Законом о Государственном бюджете произвести реструктуризацию этих долгов, то есть отсрочить эти платежи. И такая отсрочка в общей сумме (с учетом того, что мы не  будем  заново  строить  эту  пирамиду) составит 1 миллиард 547 миллионов 49 тысяч гривень. Что это значит?

 

     Это значит,  что на 10 лет мы отсрочим расчеты с Национальным банком, поскольку он уже произвел эмиссию и она никаких негативных тенденций  уже  не  вызовет.  Ну  зачем  нам  перед  своим  родным Национальным банком должать и платить колоссальные проценты? Это - полная нелепость.  Кстати,  Минфин уже предпринял подобные шаги, и часть  этого  долга  уже реструктуризирована.  Также мы предлагаем отсрочить платежи по процентам на этот долг,  что тоже попадает  в эту сумму 1 миллиард 547 миллионов гривень.

 

     В общем  оказывается,  что  только  300  с  лишним  миллионов гривень по внутренним долгам  нам  действительно  нужно  погасить, остальное - это искусственные кредитноденежные схемы, которые дают колоссальный негатив стране.

 

     Что касается внешних долгов (это следующая  таблица,  которая представлена вашему вниманию).  Безусловно, нужно гасить те долги, которые государство сформировало,  заимствуя деньги для  погашения дефицита  бюджета.  И  это  мы сохранили при обслуживании внешнего долга.

 

     Но давайте посмотрим другие долги,  которые нужно погашать  в следующем  году.  Это  долги,  которые  мы  должны  возвращать  за хозяйствующих субектов,  которые получили  кредиты  под  гарантию правительства  и  не собираются по ним рассчитываться.  Неужели мы будем это поощрять?  Я считаю,  что поощрять это,  безусловно,  не нужно.

 

     Поэтому, учитывая  все неэффективные траты по внешнему долгу, мы  предлагаем  сократить  обслуживание  внешнего  долга  на   167 миллионов  684  тысячи долларов,  что составляет 838 миллионов 420 тысяч гривень.  Это колоссальная сумма, которая действительно даст нам  возможность  разгрузить  платежи  по  внешнему  и внутреннему долгу.

 

     Кроме этого,  мы  предлагаем  такие  серьезные  изменения   в политике заимствований.

 

     Первое. Реструктуризация долгов перед Национальным банком.

 

     Второе. Приостановление  эмиссии  ценных  бумаг на внутренний рынок,  то есть приостановить наконец строительство этой  пирамиды до тех пор, пока у нас не начнет расти ВВП.

 

     Прекращение краткосрочных  заимствований,  которые вытягивают за бюджетный год из нашего бюджета все, что только можно.

 

     А также прекращение предоставления  государственных  гарантий до тех пор, пока страна не выйдет из состояния банкротства.

 

     Если посмотреть   общие   цифры   сокращения   нерациональных платежей,  то  увидим,  что  мы  можем   сократить   погашение   и обслуживание  долга  на  5  миллиардов 90 миллионов,  в том числе: погашение основной суммы долга - на 2 миллиарда  750  миллионов  и обслуживание - на 2 миллиарда 385 миллионов 467 тысяч.

 

     Я могу  вам  твердо  сказать,  что  если  мы такое сокращение произведем,  это не ухудшит имидж нашей страны в мире, а наоборот, даст возможность его сохранить,  рассчитавшись по внешним долгам в срок.

 

     Далее я хотела бы сказать о следующих изменениях в  расходной части   Государственного  бюджета.  Я  прошу  посмотреть  таблицу, которая представлена.  И я намеренно начинаю говорить о  расходной части   бюджета   именно   с   финансирования  научно-технического прогресса,  культуры и искусства.  До тех пор,  пока мы не поймем, что   должны   финансировать  эту  отрасль  в  первую  очередь,  к сожалению,  невозможно  рассчитывать   на   какие-либо   серьезные изменения в нашей стране.

 

     Фундаментальные исследования и содействие научно-техническому прогрессу увеличено на 22 процента.  По  Инновационному  фонду  мы изменили   пропорции   расходования  инновационных  средств  между социальными расходами и расходами непосредственно на инновационные цели   -  это  50  на  50.  Бюджет,  который  предложен  Кабинетом Министров, распределял 80 процентов иннофонда на социальные нужды, 20 процентов - на инновационную деятельность.  Расходы на культуру и искусство дополнительно увеличены на 16 процентов.

 

     Хочу обратить  ваше  внимание  на   финансирование   судебной власти.  Не  только  увеличены  общие  суммы,  поскольку наши суды настолько нищи,  что им просто трудно совершать правосудие, но и в целом на финансирование системы судов,  на Верховную Раду, Счетную палату  и  Антимонопольный   комитет   в   2000   году.   Это   те государственные учреждения, институции, которые не должны зависеть от Кабинета Министров.  Так вот,  впервые в бюджете 2000  года  мы предложили    автоматический   механизм   направления   денег   на финансирование этих  институций.  Речь  идет  о  том,  что  введен норматив  отчисления от доходов Государственного бюджета,  который будет ежедневно,  независимо от того,  хочет Кабинет Министров или нет, финансировать эти отрасли.

 

     Относительно социальной   защиты  и  социального  обеспечения населения.  В целом по этой статье мы увеличили  расходы  на  28,9 процента.  Бюджетная  резолюция  предусматривала  на  эти  цели 16 процентов расходов  от  общей  расходной  части,  проект  Кабинета Министров - 16,4 процента, а то, что предлагает бюджетный комитет, составляет 20,2 процента от общей расходной части бюджета.

 

     За счет чего можно это сделать? Только за счет бездефицитного формирования    жилищно-коммунальных    субсидий   населению.   Мы предлагаем  бездефицитно  оплачивать  льготы,   которые   содержат энергетическую составляющую.  Кроме этого,  мы увеличили абсолютно все расходы,  которые связаны с социальным обеспечением  населения страны.

 

     Хочу особо сказать о тратах на здравоохранение.  Мне хотелось бы  сказать,  что  бюджетный  комитет,   поработав   с   Кабинетом Министров,  коренным  образом улучшил финансирование этой отрасли. Но,  к   сожалению,   сказать   я   этого   не   могу,   поскольку здравоохранение  до  тех  пор  не будет функционировать нормально, пока мы наконец не введем систему страхования в этой отрасли и  не создадим нормальные механизмы обслуживания этой отрасли финансами. Но даже при том,  что крайне неэффективно  построена  работа  этой отрасли,  мы  нашли  возможность увеличить на 32 процента траты на здравоохранение, и по сравнению с цифрой 4 миллиарда 576 миллионов гривень  бюджетный  комитет  предлагает  выделить  на  эти  цели 6 миллиардов 40  миллионов,  что  составит  18  процентов  от  общей расходной части.

 

     Расходы на    образование   в   целом   по   местным   и   по Государственному бюджетам увеличены на 22 процента. Но эта отрасль так  же,  как и отрасль здравоохранения,  безусловно,  должна быть серьезно реформирована.

 

     Теперь о Пенсионном фонде. Много лет подряд мы говорим о том, что при скудных пенсиях Пенсионный фонд оплачивает не свойственные для него расходы  из  пенсионного  бюджета.  То  есть  практически Пенсионный  фонд компенсирует средства Государственного бюджета за счет своих доходов.  Мы постарались в этом проекте бюджета  решить вопрос    разграничения    полномочий    Пенсионного    фонда    и Государственного бюджета.  В восемь раз увеличивая  траты  на  эти цели, мы можем окончательно решить эту проблему.

 

     Относительно средств, которые выделяются на угольную отрасль. Сколько  бы  мы  не  говорили  о  том,  что  необходимо  увеличить выделение средств на эту отрасль,  из года в год Кабинет Министров дает те же  самые  цифры.  И  получается  странная  ситуация,  при которой   практически   каждый   год   эти   дотационные  средства выбрасываются,  вместо того чтобы выделить необходимую  сумму  для нормальной  реструктуризации  этой отрасли.  Поэтому мы предлагаем такие изменения.

 

     В проекте правительства дана цифра 1 миллиард 621 миллион 850 тысяч гривень.  Безусловно, этих средств недостаточно. Какие же мы предлагаем увеличения?  В первую очередь это увеличение выплат  по регрессным возвратам.  Здесь существенное увеличение - с 50 до 240 миллионов гривень, то есть увеличение на 190 миллионов гривень. Мы существенно увеличили сумму на поддержку угольных предприятий - на 500 миллионов гривень живыми деньгами.  И с учетом  того,  что  мы предоставляем возможность всем,  кто поставляет сырье,  материалы, комплектующие,  машины,  механизмы на шахты в счет своих налоговых платежей поставить товаров на 1 миллиард 500 миллионов, в целом мы достигаем финансирования угольной отрасли на  уровне  3  миллиарда 811 миллионов 850 тысяч гривень.

 

     Теперь хотелось  бы  несколько  слов  сказать о чернобыльской проблеме.  В принципе ее хотелось бы решать  принципиально  иначе. Все  говорят  о  том,  что с этих территорий нужно отселять людей, создавать им условия для жизни и работы.  Но как показывает жизнь, многочисленные  встречи  с  чернобыльцами,  основная часть средств должна  расходоваться  на  восстановление  целесообразных  обемов производства  именно  на  этих чернобыльских территориях.  Люди не хотят покидать свои дома, они там живут. И если мы не будем с этим считаться,  то  они  по-прежнему на своей собственной родине будут безработными.

 

     И поэтому,   существенно   увеличивая   отчисления,   которые направляются в чернобыльский фонд,  с 1 миллиарда 654 миллионов до 1 миллиарда 812 миллионов гривень, мы предлагаем основные средства направить не только на социальную защиту, но и на создание рабочих мест непосредственно на тех территориях,  где  сегодня  живут  эти люди,   -   в   чернобыльской   зоне,  которая  в  принципе  может функционировать  по  экологическим  условиям   и   которая   может производить целесообразную для этой территории продукцию.

 

     Кроме этого, мы оставляем порядок формирования чернобыльского фонда,  который был в 1999 году.  И если в  проекте  правительства предлагается 15-24 процента от НДС зачислять в чернобыльский фонд, то бюджетный  комитет  предлагает  20,5  процента,  что  полностью покроет предложенную сумму.

 

     Относительно финансирования  агропромышленного  комплекса.  Я хотела бы сказать о том,  что  мы  сделали  все  возможное,  чтобы выполнить    предложения   профильного   комитета.   Здесь   также присутствует заместитель председателя этого комитета пани Ващук, с которой  мы  работали  буквально  каждый день,  чтобы создать этот проект расходов.

 

     Что же здесь существенно отличается от того,  что  предлагает Кабинет   Министров?   Еще   раз   обращаю   ваше  внимание:  фонд краткосрочного  кредитования,   средства   которого   направляются исключительно   на   кредитование   непосредственно  хозяйств  без каких-либо государственных посредников,  конечно же,  по  льготной ставке, которая должна быть разработана Кабинетом Министров.

 

     За счет  чего  формируется  фонд краткосрочного кредитования? Обратите внимание на документ, который Национальный банк передал в Верховную   Раду  для  утверждения.  Это  основы  кредитноденежной политики.   Там   предполагается   от   размера    запланированной Национальным    банком   эмиссии   12   процентов   направить   на рефинансирование коммерческих банков.  Именно эти  средства  и  50 процентов от эмиссионных средств, которые предполагалось направить на строительство финансовой пирамиды,  а это 62 процента  эмиссии, только  через уполномоченные банки направляются для краткосрочного кредитования аграрных производителей.

 

     Даны нам тки,  что нужно сделать,  чтобы мы опять  не  отдали деньги в те хозяйства,  которые неэффективно хозяйствуют и никогда их  не  вернут.  Надо  кредитовать  те  хозяйства,  которые  имеют развитую инфраструктуру, действительно производят продукт.

 

     Фонд долгосрочного  кредитования будет направляться только на приобретение  отечественной   сельхозтехники   непосредственно   в качестве  кредитов  конкретным  аграрным  хозяйствам.  И ни в коем случае не будет передаваться лизинговым фондам.

 

     За счет чего он пополняется?  Еще раз обращаю ваше  внимание: за   счет   бюджетных  средств,  которые  получены  от  переоценки золотовалютных  резервов  с  учетом  инфляции  гривни.  Эта  сумма составляет,   по   самым  скромным  подсчетам,  полтора  миллиарда гривень.  Кроме этого, фонд будет наполняться за счет возвратов по лизингам, которые были запланированы на этот период.

 

     Еще я  хотела  бы  сказать  о  том,  что  по  государственной программе селекции в животноводстве, на противоэпизоотические меры мы добавили те деньги,  которые просил профильный комитет.  Учтено также предложение о специальном фонде,  который будет направлен на финансирование  строительства жилья в сельской местности.  То есть практически  мы  приняли  все  предложения  и  сформировали  новую финансовую политику в отношении агропромышленного комплекса.

 

     Следующий блок  -  это  расходы  на  национальную  оборону  и правоохранительную деятельность.  Из этой таблицы вы  видите,  что существенные  средства  направлены  на финансирование Министерства обороны Украины.  Бюджетный комитет  никакой  самодеятельностью  в этой   сфере   не  занимался,  все  цифры  очень  четко  отработал профильный комитет. Я благодарна Георгию Корнеевичу за то, что эта работа  была  выполнена  качественно  и  таким  образом,  что  все предложения действительно могут быть профинансированы.  Увеличение предусмотрено  существенное,  и  практически  на все 100 процентов учтены предложения профильного комитета.

 

     Я говорила уже о том,  что в  три  раза  увеличены  траты  на погашение  задолженности по заработной плате.  Эта цифра реальная, она   дана   нам   Министерством   финансов    и    должна    быть профинансирована.

 

     Теперь вопрос,  на  который  я хотела бы обратить ваше особое внимание.  Вопрос наболевший.  В каждом  округе  начинается  прием граждан   именно   с   этого  вопроса:  когда  будут  возвращаться сбережения, когда правительство, наконец, хотя бы какие-то копейки начнет  отдавать  по долгам?  И здесь мы должны также определиться концептуально.

 

     Позиция правительства такова:  поскольку  эти  долги  сегодня превышают 120 миллиардов гривень,  их вернуть невозможно,  поэтому население должно свыкнуться с этой мыслью  и  расстаться  с  этими деньгами.

 

     Но бюджетный  комитет  имеет  принципиально иное мнение.  Эти долги государство обязано начать погашать.  И уже в 2000  году  мы можем  4  миллиарда  150  миллионов гривень по этим долгам отдать. Каким образом? Например, у нас есть долги энергетических компаний, которые  никогда  не  будут возвращены в бюджет.  Но в то же время существуют долги населения по энергоносителям, которые оно никогда не в состоянии будет возместить.

 

     Мы этим законом предоставляем право гражданам,  которые имеют задолженность по  энергоносителям  на  1  января  2000  года,  при условии отсутствия текущей задолженности за 2000 год,  погасить ее со своих вкладов в Сберегательном банке.

 

     Также предусмотрена   программа   жилищного    строительства, которая  может  быть реализована почти на 1 миллиард гривень.  Это оживит и отрасль,  и даст возможность людям надеяться на получение жилья именно за счет привлечения в Государственный бюджет недоимки тех  предприятий,   которые   производят   металлы,   строительные материалы и все остальное, что нужно для жилищного строительства.

 

     Посмотрите следующую таблицу и вы увидите,  как мы предлагаем решить эту проблему,  по каким направлениям и сколько  расходовать средств.   Например,   на  компенсацию,  которая  используется  на погашение задолженности  по  энергоресурсам,  будет  направлено  2 миллиарда  950  миллионов и на жилищное строительство - 1 миллиард гривень.

 

     Теперь я хотела бы перейти к тому блоку  бюджетных  вопросов, которые  прорабатывались  бюджетным  комитетом  наиболее глубоко в течение двух с лишним лет и которые вышли сегодня  на  завершающую стадию.   Это  формирование  местных  бюджетов  в  соответствии  с Конституцией и Законом  о  местном  самоуправлении.  В  2000  году предлагается ввести принципиально новую систему планирования.  Это значит,  что все местные бюджеты будут спланированы в соответствии с теми функциями,  которые им переданы,  либо с теми,  которые они сами имеют,  бюджеты будут сформированы, на бездефицитной основе и с учетом применения нормативов бюджетной обеспеченности.

 

     Но сначала  об  общих цифрах.  Если посмотреть тенденции,  то начиная   с   1998   года   средства,   которые   выделяются    из консолидированного  бюджета  на  финансирование  местных бюджетов, постоянно уменьшаются - 48,  36 процентов.  Министерство  финансов предлагает 33 процента от консолидированных доходов бюджета отдать региональным бюджетам.

 

     Вы помните,  что в  Бюджетной  резолюции  мы  закладывали  40 процентов  консолидированной  доходной  части направить на местный уровень.  И те предложения,  которые  я  сейчас  назову,  как  раз обеспечивают  направление  40 процентов средств консолидированного бюджета на финансирование местных бюджетов.

 

     Каковы же  основные  параметры  местных  бюджетов?  Если   по предложению Министерства финансов на местные бюджеты выделялось 11 миллиардов 25 миллионов гривень,  то бюджетный комитет сформировал цифру 19 миллиардов 394 миллиона,  что на 76 процентов больше. Это планируется достичь за счет  взимания  недоимки  с  энергетических предприятий и за счет значительного снижения платежей по внешним и внутренним долгам.  Для наполнения местных бюджетов  на  сумму  19 миллиардов 394 миллиона - вполне гарантированные источники.

 

     Теперь я   хотела   бы  перейти  к  расходной  части  местных бюджетов.  В этой таблице каждый из вас может найти свою область и увидеть,  что по доходам на душу населения практически все области получили в этом году существенный прирост.

 

     Какие же   концептуальные   принципы    использовались    при формировании расходов местных бюджетов? Наконец мы можем в проекте увидеть   четкое   и   недвусмысленное    разграничение    функций Государственного  и местных бюджетов,  то есть ответить на вопрос: кто за что платит?  И  под  это  подвести  финансовые  потоки.  Мы предлагаем   в  этом  проекте  бюджета  закрепить  это  разделение полномочий и соответственно по нормативам  произвести  исчисления, сколько нужно в расходной части.

 

     Статья 95 Конституции Украины гласит: "Бюджетная система Украины строится  на  началах  справедливого  и непредвзятого    распределения   общественного   богатства   между гражданами и территориальными громадами".  К  сожалению,  все  эти годы  этот  основной  принцип  нарушается.  Поэтому  в  этом  году предлагается положить в основу расчета расходной  части  нормативы минимальной   бюджетной   обеспеченности,   которые   предполагают исполнение статьи 95 Конституции.

 

     Какие же  это  нормативы?  На  здравоохранение   предлагается ввести  норматив  68  гривень на душу населения,  на образование - 62,4,  на социальную защиту - 33 гривни и так далее. Вы видите все нормативы, которые уже рассчитаны и задействованы при формировании расходной части бюджета.  Но эти нормативы не применяются слепо  к сельским  районам  и  городам,  которые  имеют достаточный уровень урбанизации.   Поэтому   ключевым   вопросом   является   введение корректирующих коэффициентов к этим нормативам,  которые учитывают плотность населения,  разницу в тратах на те или  иные  сферы  для различных функций, которые исполняют местные бюджеты.

 

     Далее. На   2000  год  мы  сохраняем  механизм  использования энергетических субвенций,  который  был  предусмотрен  статьей  45 Закона о Государственном бюджете на 1999 год. Эта сумма составляет 6 миллиардов 102 миллиона гривень,  она распределяется по областям с  учетом  задолженности  и  обема текущих платежей и практически позволит областям не иметь проблем с расчетами за  энергоносители. У  нас есть положительный опыт использования этой статьи в бюджете 1999 года.

 

     Если вы помните,  мы в прошлом  году  обсуждали  цифру  не  6 миллиардов,  а 5,2 миллиарда,  которую Кабинет Министров отказался вносить в доходную часть бюджета и она не была  включена.  Кстати, фракция  коммунистов  настаивала  на  том,  чтобы  эта  цифра была внесена в доходную часть бюджета.  В этом  году  мы  можем  твердо сказать, что эту цифру - 6 миллиардов гривень можно смело включать в  доходную  часть  бюджета,  потому  что  механизм  доказал  свою жизненность.

 

     Далее. С использованием нормативов и энергетических субвенций нам удалось расходы на здравоохранение местных бюджетов  увеличить на  19 процентов,  на образование - на 20 и на социальную защиту - на 30 процентов.

 

     Но хотела бы обратить ваше внимание на такой момент. При том, что мы установили реальные доходы, реальный контингент для местных бюджетов,  в предыдущие годы мы сталкивались с тем,  что  области, отстаивая  меньший обем доходов по налогам на прибыль,  на доходы физических лиц, принимали свои бюджеты на уровне областных советов с    показателями   этих   доходов,   которые   значительно   выше согласованных с Министерством финансов.  Поэтому впервые в проекте закона  предлагается  утвердить  доходные  части  местных бюджетов Законом о Государственном бюджете.

 

     Какие еще существенные изменения?  Налог на доходы граждан  в 100  процентах обема закрепляется за областными бюджетами.  Таким образом мы впервые сможем  нормально  профинансировать  заработную плату.  И области будут знать,  что,  работая с этим налогом,  они всегда получат в полном обеме все доходы  по  нему.  Все  области практически  охладели  к  внутреннему  акцизу.  Акцизный  налог на продукцию отечественного  производства  считается  нестабильным  и практически   в   минимальных   обемах  спланирован  для  местных бюджетов.  И направляется  он  преимущественно  на  финансирование областных потребностей.

 

     Если вы  посмотрите,  как  спланирован норматив отчислений по налогу на доходы граждан,  то увидите,  что  практически  ни  одна область  не  имеет  менее  100 процентов налога на доходы граждан, которые закреплены за областью.

 

     Следующее -  норматив  отчислений  по  акцизному  сбору.   Вы видите,  что он тоже для областей,  которые хотели, спланирован на уровне 20 процентов. Для тех, которые изявляли желание поработать с  этим  нестабильным  налогом,  он  достигает  50  и  для  особых любителей акцизного сбора - даже 100 процентов.  Но это,  еще  раз говорю, все предусмотрено по просьбе областей.

 

     Далее. Какие  существенные  изменения  относительно налога на прибыль предприятий? Вы помните, сколько бед пережили те области и города,  на территории которых расположены атомные электростанции. Налоги (а именно налог на прибыль) от атомных  электростанций  был основным дестабилизирующим фактором для целого ряда областей.

 

     Поэтому в   проекте  Государственного  бюджета  на  2000  год впервые  предлагается  централизовать  налог  на  прибыль  атомных электростанций и областям, которые имели такой налог, заменить его дотациями, которые даются по четкой, отлаженной в 1999 году схеме.

 

     Вопрос о      консолидации      налога       на       прибыль предприятий-монополистов.   Традиционная  проблема  для  всех  без исключения областей,  когда такие предприятия,  как НАК  "Нафтогаз України",   "Укрзалізниця",   "Укрпошта",   предприятия  Минэнерго централизованно платят налог на прибыль в Киеве,  а для  областных бюджетов,  особенно для бюджетов некоторых городов, практически не остается денег.  Поэтому введены  две  статьи,  которые  запрещают централизацию налога на прибыль и заставляют всевозможные филиалы, отделения,  подразделения платить налог на прибыль на  территории, где они расположены.

 

     Я хотела  бы  обратить  ваше  внимание (и каждый здесь увидит свою область),  как формировался норматив отчислений по налогу  на прибыль предприятий.  В большей части это 100 процентов. Но на что я хотела бы обратить внимание?  Если области и народные  депутаты, которые  представляют  эти  области,  пожелают  перейти на немного другую технологию планирования  норматива  по  налогу  на  прибыль (например, Донецкая - 80 процентов, Полтавская - 35 процентов), мы можем заменить на 100 процентов,  но соответствующие суммы забрать изятиями.   И   тогда  у  нас  практически  все  нормативы  будут закреплены на уровне 100 процентов.  Но это,  еще раз  говорю,  по особым предложениям с мест.

 

     А пока  это  выглядит  таким  образом.  Практически  по  всем областям прошло  увеличение  норматива  отчислений  по  налогу  на прибыль,  за  исключением  Полтавской  области.  Там действительно произошло уменьшение.  Почему?  Потому что там увеличен  налог  на доходы  граждан.  То есть им дали деньги и немножко снизили именно этот норматив.

 

     Налог на  прибыль  с  атомных   электростанций   Запорожской, Киевской,    Николаевской,    Ривненской,   Хмельницкой   областей консолидирован  в   Государственном   бюджете   и   замещен   либо увеличением нормативов по другим налогам,  либо дотацией,  которая предоставляется в автоматическом режиме.

 

     Следующее требование проекта,  который предлагается бюджетным комитетом,  -  акцизные платежи могут оплачиваться исключительно в денежной форме.  Это налог,  который может собираться  в  денежной форме,  и  взаимозачеты,  которые  выхолащивали  местные  бюджеты, практически   нееффективно   работали.    Поэтому    мы    считаем целесообразным  предложить платить акцизный сбор только деньгами и исключить взаимозачеты.

 

     Следующее нововведение: местные налоги и сборы, а также плата за землю и отчисления от приватизации,  которые остаются в местных бюджетах  для  оплаты  собственных  полномочий  (имеется  в   виду содержание  коммунальной  сферы),  выведены  из общего социального баланса.  Если вы помните,  в прошлом году нам  этого  сделать  не дали.  Но  в  этом  году  все балансы выглядят так,  что эта сумма исключена из общего социального баланса.

 

     Далее хотела бы сказать о трансфертной политике  государства, которую  предлагает  бюджетный  комитет.  Впервые мы,  сформировав расходы местных бюджетов на формульной основе,  определили дотации областям в зависимости не от того,  какая область чаще приезжала в Киев,  а от того,  каково обеспечение  на  душу  населения.  И  мы продолжаем   использовать   в   2000   году  статью  48  Закона  о Государственном бюджете на 1999  год,  которая  вводила  нормативы автоматического  ежедневного  отчисления от всех доходов на уровне областного казначейства для наполнения дотаций  местным  бюджетам. Этот порядок будет продолжать действовать.

 

     Но если областям недостаточно было норматива для того,  чтобы обеспечить  свою  дотацию,  вводится  второй  уровень   начисления автоматической дотации.  При Государственном бюджете,  опять же по нормативам,  создается фонд дотирования местных бюджетов,  который будет  перечисляться в области независимо от того,  как спланирует Кабинет Министров, то есть в автоматическом режиме.

 

     Я просила  бы  обратить  внимание  всех  народных  депутатов, которые представляют интересы дотационных областей,  на то,  какие нормативы ежедневных отчислений от общегосударственных поступлений на  уровень  областного казначейства будут использоваться.  В 1999 году использовались нормативы, приведенные в левой колонке. В 2000 году  мы  практически выравняем эти нормативы и сделаем дотации на местный уровень полностью обеспеченными.

 

     В проекте  бюджета  мы  впервые  предусматриваем  специальные трансферты,  которые  ранее  предусмотрены  не  были.  Что  это за трансферты?  Во-первых,  - на  погашение  задолженностей,  которые возникли  в  прошлые  годы;  во-вторых,  -  на выполнение Закона о статусе горных населенных пунктов.  Есть  области,  которые  имеют такую дотацию.  Например, в Закарпатье есть специальная дотация на уровне 40 миллионов гривень на преодоление последствий  стихийного бедствия.  Также  городу  Киеву  отданы  трансферты  на исполнение функций столицы.

 

     И особое внимание я хотела бы обратить на то, как сформирован бюджет  Автономной  Республики  Крым.  Есть Конституция Автономной Республики  Крым,  и  мы  обязаны  исполнять  документы,   которые принимаем.  Поэтому  в  проекте  бюджета,  предлагаемом  бюджетным комитетом,  предусмотрено,  что доходная и расходная части бюджета Автономной  Республики  Крым  формируются  строго в соответствии с Конституцией Автономной Республики Крым.

 

     Последнее, о чем я хотела бы сказать,  - какие статьи  убраны из проекта, внесенного Министерством финансов.

 

     Статья 14, исключен профицит.

 

     Статья 17,  которая предусматривает, что Кабинет Министров по собственному усмотрению может перебрасывать расходы между внешними и внутренними обязательствами по погашению долга.

 

     Мы исключили  также  статью  80,  которая  дает правительству право гарантировать кредиты хозяйствующим субектам.

 

     Исключили статью 20.  Я прошу  вас  обратить  на  эту  статью особое внимание.  В ней предлагается 9 миллиардов гривень, которые хозяйствующие субекты должны  бюджету  по  кредитам,  практически реструктуризировать  либо  продать  с 50- процентным дисконтом.  Я думаю,  что никто не поленится свой собственный  долг  выкупить  с 50-процентным  дисконтом.  А потом,  я думаю,  если 50-процентного дисконта  будет  мало,  мы  будем  опускаться  и  до  10-,  и   до

5-процентного, практически растворяя долг в 9 миллиардов гривень и не давая возможности получить эти деньги в Государственный бюджет.

 

     Мы исключили статью 34, которая дает право Кабинету Министров как и в прошлые годы делать секвестр бюджета по своему усмотрению. Этого категорически нельзя допустить.

 

     Мы также   исключаем   механизм,    предложенный    Кабинетом Министров,   чтобы   изятия   из   местных   бюджетов   проводить автоматически и бесспорно. Такого, безусловно, быть не может.

 

     Также исключены предложения, касающиеся формирования расходов на Государственную налоговую администрацию.

 

     Я хотела  бы  обратить  ваше внимание на проект постановления Верховной Рады,  предложенный бюджетным комитетом. Здесь несколько изменена  процедура  принятия  Закона  о Государственном бюджете в первом,  втором и третьем чтениях. Я хочу вернуть вас в 1998 год и напомнить   ситуацию,   когда   мы   приняли   проект   Закона   о Государственном  бюджете  в  первом  чтении,  практически  расшили многие проблемные вопросы бюджета, но правительство, готовя проект бюджета ко второму чтению,  практически проигнорировало  все,  что наработала Верховная Рада.

 

     Чтобы исключить эту ситуацию, мы предлагаем не просто принять проект Закона о Государственном бюджете  в  первом  чтении,  но  и описать  порядок,  в  каком  виде  Кабинет Министров подает проект бюджета на второе  чтение.  Так  вот,  за  основу  для  подготовки проекта  бюджета  ко  второму чтению берется текст,  принятый нами сегодня (если он будет принят) в первом чтении,  и к  нему  даются все  замечания и предложения.  А не так,  как было в прошлом году, когда 31 декабря мы на второе чтение получили  принципиально  иной документ.

 

     Проект постановления  у  вас  есть.  И  если  мы  примем  это постановление,   то   не   просто   сформируем   новую   концепцию Государственного бюджета,  формирования бюджетов регионов, а еще и создадим порядок, при котором решения Верховной Рады не могут быть проигнорированы.

 

     Я просила   бы   всех   присутствующих   народных   депутатов поддержать проект бюджета,  отработанный  бюджетным  комитетом  по вашим  предложениям,  в  первом  чтении,  чтобы  ко второму чтению отработать его с учетом тех замечаний, которые, возможно, в первое чтение не попали.

 

     Если мы его поддержим, то, думаю, докажем, что Верховная Рада способна заниматься  не  только  политическими,  но  и  серьезными экономическими вопросами,  которые улучшают жизнь страны,  а мы на это очень надеемся в 2000 году.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно. Запишіться на запитання. Верховна  Рада  не лише політичними питаннями займається,  а всіма питаннями,  які пов'язані з прийняттям законів і контролем  за  їх виконанням.

 

     Юрію Борисовичу,   ми   запросили  Кабінет  Міністрів,  голів обласних рад не для того,  щоб тільки послухати,  а для того,  щоб відпрацювати   проект  бюджету,  який  повинен  чітко  відповідати прийнятій нами  Бюджетній  резолюції.  І  я  просив  би,  Анатолію Кириловичу,  запросити  міністрів,  якщо  вони  ще  переживають за бюджет, взяти участь у розгляді цього питання.

 

     Висвітіть, будь ласка,  на табло, хто записався на запитання. Скільки часу відведемо?  15 хвилин достатньо?  (Шум у залі).  Одну хвилинку,  ми до 14 години повинні розглянути проект бюджету. Тому виставте 20 хвилин.

 

     Депутат Глухівський. За ним - депутат Онуфрійчук.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція  Народного  руху України. Шановна  пані  Юліє!  Представлений   вами   проект,   розроблений бюджетним   комітетом,   вражає  грандіозністю.  Але  я  хотів  би поставити декілька запитань щодо нього.

 

     Перше. Ви  вказуєте  як   можливу   статтю   доходу   бюджету переоцінку  дорогоцінних металів,  що зберігаються в Національному банку  України.  Як  можна  використати  надлишкові   кошти,   які з'явилися  внаслідок  падіння гривні і росту цінності цих металів? Якщо говорити образно,  скажімо,  вартість сережок у ваших  вухах, без  сумніву,  зросла,  тому що впала гривня.  Але як скористатися цим, щоб підняти бюджет?

 

     Друге запитання.  У  вашому  проекті  бюджету  передбачається збільшення дотацій деяким галузям промисловості, зокрема вугільній промисловості.  Це добре.  Але чи будемо ми ті  дотації  давати  з розрахунку  на  одиницю  виробленої  продукції (скажімо,  на тонну добутого вугілля),  чи й  надалі  будемо  дотувати  незалежно  від кількості виробленої продукції?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ответ на первый вопрос: как можно зачислять в доходную часть бюджета ресурсы,  полученные вследствие  переоценки золотовалютных  резервов Украины,  которые мы сегодня имеем?  Этот вопрос действительно очень  сложный  и  заслуживает  внимания.  Он сложен  по  своей методологии.  Поэтому я специально для ответа на этот  вопрос  взяла  выдержки   из   руководства   по   статистике государственных  финансов Международного валютного фонда,  которым сегодня пользуются Национальный банк и  Министерство  финансов.  В частности,   пункт  2.4.  "Перечисление  органам  государственного управления нереализованной  (я  обращаю  внимание  на  это  слово) прибыли или убытков,  связанных с переоценкой иностранной валюты". Так  вот,  определенным  видом   операций   (это   статья   1008), относящихся  к  категории финансирования (еще раз обращаю внимание на  это  слово),  если  они,  конечно,   имеют   место,   является перечисление  государственным  органам нереализованной прибыли или убытков от стоимостной переоценки резервов иностранной валюты  или золота.

 

     Нереализованные прибыли,    по   сути,   представляют   собой бухгалтерскую  запись,  появляющуюся  в  результате  переоценки  в национальной   валюте  резервов  иностранной  валюты  или  золота. Подобное  перечисление  нереализованных  прибылей,  осуществляемое центральным   банком   или   другими  органами  денежно-кредитного регулирования,  должно  показываться  как  финансирование  органов управления  центральным  банком.  О  чем  идет  речь?  Когда  банк планирует эмиссию, он планирует ее под рост ВВП.

 

     Мы не  оспариваем  сегодня  обем  эмиссии,  которую   должен производить  Национальный  банк.  Но в этой части,  именно в части возможной   эмиссии,   самым    мощным    обеспечением    являются золотовалютные  резервы.  Их переоценка влияет и на обем эмиссии. Так вот,  во всем  мире  принят  такой  порядок,  что  часть  этой стопроцентно  обеспеченной  эмиссии не распределяется Национальным банком  через  рефинансирование,  а  является  финансовым  доходом государств, то есть правительств, и стопроцентно обеспечивается.

 

     Что я   хочу  вам  сказать?  Поразительно,  что  до  сих  пор Министерство   финансов   свою   законную   часть   эмиссии    (не сверхплановой, а плановой) не забирало в доходную часть. Поэтому я хочу сказать,  что наши резервы находятся не только  в  финансовой сфере.  Еще  мы  должны  подумать и о таком резерве.  Надо поднять интеллектуальный  потенциал  Минфина  хотя  бы  до  50-процентного размера  интеллектуального потенциала Национального банка.  И если они будут хотя бы чуть-чуть говорить на равных,  то у нас появится как минимум серьезный доход, который мы сегодня не считали.

 

     И второй вопрос,  касающийся угольной отрасли.  Я полностью с вами согласна,  и я в докладе обращала на  это  внимание,  что  мы неэффективно финансируем.  Но пока мы не отработали механизмы и ни разу не дали столько денег,  сколько нужно,  чтобы  устранить  эти траты, - будем каждый год это иметь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Онуфрійчук. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ОНУФРIЙЧУК М.Я.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 198, Черкаська область). Прошу передати слово депутату Черненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий    округ   48,   Донецька   область).   Уважаемая   Юлия Владимировна,  у меня  три  коротких  вопроса.  Первый.  Меня  как депутата  от  Донецкой  области  волнует  прежде  всего то,  какие поступления будет иметь область от подоходного налога  с  граждан, налога  на  прибыль  и акциза.  Что касается акциза,  вы правильно сказали,  я с вами  абсолютно  согласен.  А  вот  относительно  50 процентов подоходного налога, 70 процентов налога на прибыль...

 

     Вы знаете,  меня  в  Донецкой  области  до сих пор вспоминают незлым,  тихим словом.  Тогда и Александр  Николаевич,  и  Валерий Павлович говорили:  "Давайте примем бюджет". Проголосовали. Я всем говорю,  что голосовал "за".  Как я сегодня буду голосовать за эти отчисления?

 

     Второй вопрос   по  здравоохранению.  Для  меня  очень  важна позиция  местных   бюджетов,   ибо   на   них   держится   местное здравоохранение.

 

     И третий - по угольной отрасли.  Я слышал цифру 3,4 миллиарда гривень.  Вы сказали,  что наличными - 700 миллионов.  Опять у нас будут серьезнейшие проблемы, если мы все это так оставим.

 

     Спасибо за ответы.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Относительно  Донецкой  области.  Была  цифра Минфина,  и есть цифра,  которую предлагает бюджетный комитет. Так вот,  цифра  Минфина  на  83  процента  меньше,  чем  та,  которую предлагает бюджетный комитет.  То есть произошло увеличение на  83 процента.   Для  Донецкой  области  цифра  расходов  составляет  1 миллиард 915 миллионов гривень,  в то время как  Минфин  предлагал цифру 1 миллиард 46 миллионов.

 

     По каждой  области,  я хочу обратить ваше внимание,  подписан протокол  согласования  прогнозных  показателей.   Эти   протоколы подписаны  главами  облгосадминистраций,  председателями областных советов,  Председателем Верховной Рады и  профильными  комитетами. Так  вот,  только  при  наличии такого протокола мы ставили цифру, которая сегодня предлагается вашему вниманию. Такие протоколы есть по  всем  без  исключения  областям,  поэтому никаких претензий от Донецкой области к вам, безусловно, не будет.

 

     Что касается угольной  отрасли.  Для  шахтеров  предусмотрена цифра  3,8 миллиарда гривень.  Поверьте,  если бы мы могли сделать еще что-то,  мы бы сделали.  Но это тот  предел  и  те  источники, которыми мы сегодня можем располагать.

 

     И по  здравоохранению.  Я  хочу  сказать еще об одном нюансе, который  не  учла  в  докладе.  Мы  не  только  отдали  деньги  на здравоохранение,  но еще и предусмотрели механизмы, как поддержать отечественную фармацевтическую промышленность и как  сделать  так, чтобы,   например,   инсулины,   противотуберкулезные   препараты, всевозможные   вакцины   закупались   именно    у    отечественных производителей.  Такие пункты у нас есть. Но еще раз хочу сказать: пока мы не введем систему  медицинского  страхования,  говорить  о каких-то серьезных изменениях в здравоохранении нереально.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Яценко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель  Всеукраинского  союза  за  возрождение  СССР.   Юлия Владимировна,  у меня к вам несколько вопросов.  Первый вопрос. Вы ничего не сказали об индексации денежных доходов населения в связи с ожидающимся ростом цен.  По крайней мере в пояснительной записке к  проекту  бюджета  Кабинета  Министров  сказано,   что   "індекс споживчих  цін  у  середньому  до попереднього року передбачається 117,6 процента".

 

     Мы знаем,  что рост  своей  заработной  платы  исполнительная структура определила в 43 с лишним процента.  Отсюда реальный рост цен - около 50 процентов.  Я хотел бы узнать ваше мнение по  этому поводу.

 

     Второй вопрос.  Вы  говорили  о действиях Национального банка относительно золота и курса валют.  Не кажется ли вам, что следует создать    специальную    следственную   комиссию?   Потому   что, по-видимому,  уже надо ставить вопрос  о  преступной  деятельности Ющенко и его организации по отношению к государству.

 

     И третий  вопрос:  не  оказывали  ли влияние на работу вашего комитета  председатели  двух  комитетов,  они  же  одновременно  и вице-премьеры,  Кинах и Семиноженко? И как вы думаете, стоит ли им при рассмотрении бюджета представлять  здесь  комитеты  Верховного Совета как председатели?

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Что   касается   последнего   вопроса.  Есть определенный порядок,  как наши коллеги  народные  депутаты  могут переходить  на другие должностные посты.  Поэтому я не могу ничего комментировать.  Я думаю,  что лучше этот вопрос задать  кому-либо другому.

 

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно, я дам відповідь.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   По  поводу  индексации  выплат  населению  - заработных  плат,  доходов  и  так  далее.   Эта   индексация   не предусмотрена  в  нужном  обеме.  Это  однозначно.  Но если мы ее предусмотрим, то нам придется как минимум удвоить многие расходные статьи бюджета. Это колоссальные суммы, если действовать строго по закону.

 

     Я предлагаю, чтобы сразу после рассмотрения этого варианта мы с  вами  встретились,  посмотрели эти цифры и приняли решение.  Мы можем,  например,  ресурс,  который мы сегодня  определили,  -  15 миллиардов, снимать с каких-то отраслей и давать на индексацию. Но давайте проведем совместное рабочее совещание после первого чтения и примем решение.

 

     И по Нацбанку.  Вы знаете,  многие вещи, которые происходят в Национальном  банке,  пугают.  Например,  по  статье   "Переоценка золотовалютных  резервов".  За 10 месяцев эта переоценка произошла на 6 с лишним миллиардов гривень.  Это должно было стать  законной доходной частью Государственного бюджета, но, к сожалению, на этих счетах организованы операции,  которые практически выхолостили эту курсовую разницу. Краткосрочные заимствования в валюте седали эту курсовую разницу.  Это технология,  которая  не  дает  возможности получить  эти  деньги  в  бюджет.  И  я  не  возражала  бы,  чтобы специальная   комиссия   для   проверки    подобных    направлений деятельности была создана.

 

     ГОЛОВА. Щодо другого запитання стосовно Кінаха, Семиноженка і Рибака. І Кінах, і Семиноженко вже втретє не з'являються на суд. Я звернувся до Голови Верховного Суду з другим листом,  і думаю,  що ми  позбавимо  їх  права  бути  народними  депутатами  ще  до   14 листопада,   а  також  мера  міста  Донецька  Рибака.  Щодо  решти депутатів, які стали керівниками, такі питання вирішені.

 

     Я думаю,  що кожен  із  депутатів,  коли  балотувався,  писав заяву,  в  якій  було  чітко визначено,  що після обрання він буде працювати в парламенті на постійній основі.  Тому, гадаю, ще до 14 листопада щодо Кінаха і Семиноженка суд прийме рішення.

 

     А зараз слово надається Яценку Володимиру Михайловичу. За ним

- депутат Юхновський.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Дякую.   Фракція  Компартії,  "Союз Чорнобиль України". Юліє Володимирівно! Ви, очевидно, знаєте, що у своїй  передвиборній програмі Леонід Кучма обіцяє протягом півроку погасити борги із заробітної плати і пенсій. Наскільки я пам'ятаю, це  близько  7  мільярдів  гривень.  У  проекті Державного бюджету України на 2000 рік,  який ви запропонували,  тим більше  в  тому, який уряд запропонував,  цієї цифри немає.  Це передвиборна брехня чи це на щось розраховано? Це перше.

 

     І друге.  Що  стосується   чорнобильського   фонду,   то   ви відмовилися  від  Бюджетної резолюції.  Ми з вами працювали,  і ви сказали,  що комітет буде чітко дотримуватися Бюджетної резолюції. У Бюджетній резолюції закладено, що не менше фактичних витрат 1997 року,  тобто 2,8 мільярда гривень.  Ви спромоглися лише на те,  що підтримали  лист  Мітюкова,  щоб  збільшити  на 150 мільйонів.  Це означає зменшення фактичних витрат 1997 року в півтора рази. То де ж  ваша обіцянка?  Яке ви мали право змінювати Бюджетну резолюцію, прийняту Верховною Радою України?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я хочу обратить  ваше  внимание  на  то,  что доходы  бюджета с очень большим трудом увеличены на 15,9 миллиарда гривень.  Как они распределены,  показано  в  таблицах.  Ни  одной копейки не ушло на те траты,  которые бы не предлагались народными депутатами.

 

     Но безгранично увеличивать доходную часть  бюджета  в  данной ситуации  невозможно.  Если  эта  цифра  вас  не  устраивает  и не удовлетворяет, мы должны принять в первом чтении этот ресурс, а во втором чтении мы можем делить так, как посчитает нужным зал (Шум у залі). Ну где взять эти деньги, скажите? Все долги учтены в полном обеме.  7 миллиардов учесть невозможно,  а только то, что реально может быть оплачено.

 

     ГОЛОВА. Депутате Яценко, будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Юліє Володимирівно! Я абсолютно чітко і зрозуміло вам  кажу:  загальна  сума  боргів  із заробітної плати,  пенсій і компенсацій становить 7 мільярдів гривень.  Президент  обіцяє:  за півроку погасимо.  Передвиборну програму його читайте.  Це брехня, тому що...  Скільки ви заклали на погашення боргів?  Назвіть чітко суму.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Вы знаете,  мы заложили 218 миллионов плюсом. Но если бы мы планировали Государственный бюджет  по  предвыборным программам кандидатов в Президенты,  то,  наверное, это был бы как минимум  бюджет  Соединенных  Штатов.  Оперировать   предвыборными программами  при  формировании  бюджета мы не имеем права.  И если такие обещания дает  Президент  страны,  то  как  минимум  Кабинет Министров  должен  предложения Президента учитывать.  Но если даже Кабинет Министров не смог их учесть,  то бюджетный комитет  просто бессилен.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депутат Гуцол.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Юліє Володимирівно, поясніть, будь ласка, два питання.

 

     Перше, найважливіше,  щодо  дохідної  частини   бюджету.   Ви збільшуєте  її  на  15 мільярдів гривень.  Повторіть,  будь ласка, основні статті,  за рахунок яких дохідна частина збільшиться на 15 мільярдів гривень, і обгрунтуйте їх.

 

     І друге  питання.  Ви  пропонуєте  ввести податок на прибуток атомних електростанцій у зв'язку з  тим,  що  електроенергія,  яка виробляється на атомних електростанціях,  значно дешевша,  ніж та, яка виробляється на теплових  електростанціях.  Воно-то  так,  але справа в тому, що ми маємо закон про оптовий ринок електроенергії. І оптовий ринок електроенергії визначає ціну на електричну енергію і  розподіляє  доходи  між  відповідними  тепловими  енергетичними станціями,   гідроелектростанціями.    Так    що    самі    атомні електростанції не є суб'єктами податкового процесу.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Игорь  Рафаилович!  Я могу еще раз обосновать 15,9 миллиарда, но это еще 30 минут доклада. Я очень системно, мне кажется, эти цифры доложила, но я сейчас повторю.

 

     А что   касается  атомных  электростанций,  то  категорически никаких дополнительных налогов не вводится.  Существует  налог  на прибыль   предприятий,  который  в  том  числе  платят  и  атомные электростанции.  Единственное, что мы делаем, - централизуем его в Государственном бюджете,  потому что,  как правило,  они ничего не платят,  там только взаимозачеты.  И если мы оставим это в местных бюджетах,  на которых лежат все социальные траты, то они просто не будут выполнены. То есть тут никакие новые налоги не вводятся, это категорически.

 

     И по поводу доходов.  11,3 миллиарда дополнительных доходов - это  не   дополнительные   налоги,   это   недоимка   всевозможных энергетических компаний за последние годы по состоянию на 1 января 2000 года.  Такая же  задолженность  имеется  и  у  бюджетов  всех уровней  перед  энергетическими  компаниями,  то  есть  эта  цифра полностью сбалансирована и будет на 100 процентов выполнена.

 

     1,5 миллиарда - это устранение налоговых льгот  на  импортные товары.

 

     Более 1,5 миллиарда - это переоценка имеющихся золотовалютных резервов.

 

     800 с лишним миллионов - это возврат  тех  кредитов,  которые даны правительством под гарантии хозяйствующим субектам.  Вот это основная структура.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Цибенко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена партія України. Шановна Юліє Володимирівно! Хочу вам подякувати  за  дуже  змістовну  доповідь,  по-перше,  і, по-друге, задати одне невеличке запитання.

 

     Представники Міжнародного  валютного  фонду  наголошують,  що українська влада безвідповідально надала податкові  пільги  деяким підприємствам.   Я   вважаю,   що   це  призводить  до  збільшення податкового навантаження на решту бізнесменів і,  як наслідок,  до зростання   тіньового  сектора.  Шановна  Юліє  Володимирівно!  Чи впливає це на Державний бюджет і як, якщо впливає?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Вы имеете в виду наличие льгот?

 

     ГУЦОЛ М.В. Так.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  У   нас   государство,   которое,   наверное, предоставляет самое большое количество льгот по налогам. По разным оценкам такие льготы составляют от 15 до 20  с  лишним  миллиардов гривень.  Это то,  что недополучает бюджет (Шум у залі).  Да,  это второй бюджет.  Но эти льготы настолько многоплановые,  что сейчас отменить  некоторые  из  них  невозможно,  например  по  импортным товарам.  Есть решения судов, и попробуйте отменить эти льготы. Но с этим нужно бороться, льготы нужно отменять.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська область).  Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемая Юлия Владимировна! У меня очень много вопросов частного характера. Но я хотел  бы  задать  самый  главный  вопрос,  который очень серьезно беспокоит нашу фракцию.  Вы понимаете,  сегодня  при  рассмотрении проекта Госбюджета возникает ситуация, когда мы вынуждены выбирать между умным и красивым  -  между  абсолютно  нереальным  бюджетом, внесенным Кабинетом Министров,  и той красивой сказкой, которую вы нарисовали. Я очень боюсь, что мы в этом году вновь наступим на те же грабли,  на которые наступили в прошлом году.  Речь идет о том, что  мы  в  первом  чтении  проголосовали  вариант,   предложенный бюджетным комитетом, а на второе чтение нам внесли проект Кабинета Министров. И в конечном счете мы пришли к тому, от чего уходили. И постановлением мы не можем изменить схему рассмотрения бюджета: не можем мы при всем желании (я очень положительно отношусь  к  вашим предложениям)   голосовать  предложения  бюджетного  комитета,  не определившись относительно предложений Кабинета Министров.

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  В принципе, народные депутаты, как всегда при принятии какоголибо закона,  могут выбирать.  Есть проект Кабинета Министров,  есть сформированный на основе ваших предложений проект бюджетного комитета.  Кстати,  предложения,  внесенные вами, очень обоснованные и существенные.  Они требуют 6 миллиардов  гривень  в доходной  части  бюджета,  но  вы предложили и доходы,  и расходы. Кстати,  и ваши личные предложения мы также учли. Поэтому я хотела бы  обратить  ваше  внимание на предложенный проект постановления, который исключает  возможность  внесения  Кабинетом  Министров  на второе  чтение  принципиально  нового  документа.  Такой  документ согласно проекту постановления,  который лежит перед вами,  просто не  принимается  к рассмотрению.  То есть мы его даже обсуждать не будем.

 

     Я согласна с вами.  В прошлом году мы действительно не смогли отстоять  бюджет,  который  вместе сформировали.  Но это была наша общая  вина,  ведь  предлагался  проект  бюджетного   комитета   с поправками  и  проект  Кабинета  Министров,  но  ваша  фракция,  к сожалению,  не поддержала ни один,  ни второй проект. Возможно, на это были основания.

 

     Я очень  прошу  вас  поддержать  этот проект бюджета в первом чтении,  учитывая, что в проекте постановления выписаны механизмы, не  позволяющие Кабинету Министров сделать то,  что было сделано в прошлом году.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно. Сідайте, будь ласка.

 

     Ми повинні ще раз узяти резолюцію,  яку  прийняли  і  в  якій заклали  параметри бюджету,  і порівняти той проект бюджету,  який подав  Кабінет  Міністрів,  і   ті   параметри,   про   які   Юлія Володимирівна  тут  говорила.  І  тоді  все стане зрозуміло,  і не потрібно буде ставити під сумнів.

 

     І подивіться,  будь ласка,  другий пункт  проекту  постанови, який  внесли  депутати  профільного  комітету.  Якщо  ми  цього не зробимо,  то знову будемо  приймати  такий  бюджет,  який  і  далі руйнуватиме  нашу  економіку  і  особливо соціальну інфраструктуру держави.

 

     Слово надається Симоненку Валентину Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемый Валерий Павлович!  Уважаемые коллеги! Всего несколько недель назад в этом зале рассматривался  отчет  Кабинета Министров  о  выполнении  Государственного  бюджета  за  1998 год, слушалось представление Госбюджета  2000  года.  У  всех  свежи  в памяти  подробности  этих  заседаний,  но я позволю себе напомнить некоторые выводы.

 

     Самым негативным и драматическим для государства есть то, что факторы,  отрицательно влияющие на бюджетный процесс,  являются не единичными и случайными,  а повторяются из  года  в  год,  образуя систему,  которая  укоренилась  и  оказывает  решающее  негативное влияние  на  разработку  и  реализацию  Государственного   бюджета Украины.  Именно  поэтому  Юлии  Владимировне  три или четыре раза задали вопрос: а не наступим ли мы снова на грабли, на которые уже неоднокартно наступали, в частности в 1998 году?

 

     Расходная часть  Госбюджета  практически приватизи- рована (я хочу подчеркнуть это) Премьер-министром и ежедневно распределяется им лично,  невзирая на Закон о Государственном бюджете.  Уважаемый Валерий Павлович ежедневно делит деньги:  кому хочет, тому дает, а на  кого  обижается,  тому  месяцами  не дает положенные по закону средства, например Счетной палате. Выступил ее председатель дважды с  критикой  правительства - и уже месяц мы не получаем ни копейки положенных нам денег.  Это за октябрь.  А за Счетной палатой стоит сегодня уже 210 человек.

 

     Говоря об этом, мы все же убеждены, что разработка и принятие Государственного бюджета требуют... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутати Черненко і Марченко, сядьте на місця!  (Шум у залі). Депутате Марченко, сядьте, будь ласка, ще в уряді будете працювати.  Депутате Ковалко, сядьте на місце, будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Мое время идет.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  прошу,  займіть робочі місця,  і давайте вислухаємо голову Рахункової палати.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Валерий Павлович освободился,  поэтому я  еще раз  повторю  этот  тезис.  Расходная  часть  бюджета  практически приватизирована Премьерминистром  и  ежедневно  распределяется  им лично,  невзирая на статьи Закона о Госбюджете. При этом уважаемый Валерий Павлович кому хочет,  тому и дает,  опять же  невзирая  на закон.  К примеру, выступил председатель Счетной палаты с критикой правительства - и в течение октября Счетная палата ни  копейки  из положенных  согласно  Госбюджету  денег  не получила.  А сегодня в Счетной палате работают 211 человек.

 

     Говоря об этом, мы все же убеждены, что разработка и принятие Государственного  бюджета  требуют  консолидации  всех  участников бюджетного  процесса,  прежде  всего  в  устранении   недостатков, профессионального реагирования на любые конструктивные предложения по его улучшению. В этом плане я хочу поблагодарить и Председателя Верховной Рады,  и Комитет по вопросам бюджета, которые поддержали предложения Счетной палаты  к  проекту  Закона  о  Государственном бюджете  Украины  на  2000  год.  Практически  все  они  учтены  в сравнительной таблице и розданы вам,  уважаемые коллеги, отдельной брошюрой.

 

     В своем    выступлении   буду   акцентировать   внимание   на принципиальных моментах наших предложений.  Но  одновременно  хочу подчеркнуть,  что предложения наши не к практически новому проекту бюджета,  который только что докладывала Юлия  Владимировна,  а  к тому проекту, который мы приняли к первому чтению несколько недель назад.

 

     Первое. О разделении  Государственного  бюджета  на  общий  и специальные  фонды.  Коллегия  Счетной  палаты считает,  что такой подход к формированию бюджета является шагом вперед, поскольку это обеспечит   достаточно  полную  и  реальную  систему  оценки  всех источников доходов и направлений их использования.

 

     В то же время распределение доходов  и  расходов  бюджета  на общий и специальные фонды законодательно не урегулировано.  Решить этот вопрос можно,  для этого надо  внести  изменения  в  Закон  о бюджетной  системе  Украины  в  части определения понятий общего и специального фондов,  а также источников их доходов и  направлений финансирования.  Без урегулирования данного вопроса исполнительная власть,  трактуя  по-своему  эти  понятия,  получает   возможность свободно манипулировать средствами фондов,  тем более, что это уже заложено и в статье 4 (пункт 11),  и в статье 5 (пункт 17), да и в ряде  других  статей.  Прежде  всего  это  касается Инновационного фонда.  Предлагаемое  Счетной  палатой  определение  этих  понятий содержится в наших предложениях.

 

     Второе. О  макроэкономических  показателях,  которые  лежат в основе разработки Госбюджета.  Уважаемые коллеги!  Отказавшись  от всех    видов    планирования    -   директивного,   селективного, программноцелевого,  не  имея  утвержденной   программы   действий правительства,  мы практически оказались без каких-либо ориентиров и  приоритетов  экономического  развития.  Ошибки,   просчеты,   а зачастую  и  просто безответственность при выполнении утвержденных бюджетных параметров,  ставшие системой,  во многом обясняются  и тем,  что  главные  макроэкономические показатели экономического и социального  развития  Украины  не  имеют  никакого   официального статуса,  поскольку  не  утверждаются  ни Кабинетом Министров,  ни Верховной Радой.

 

     В этой связи коллегия  Счетной  палаты  предлагает  дополнить раздел  "Общие положения" специальной статьей,  закрепляющей обем прогнозного  ВВП,  индекс   потребительских   цен,   среднегодовой официальный  обменный  курс  и рядом других показателей.  Редакция данной статьи приведена в розданных вам предложениях  на  странице 6.

 

     Третье. О     возможности     увеличения    доходной    части Государственного бюджета.  Специалистами Счетной  палаты  проведен детальный  анализ  доходов  проекта  Государственного  бюджета.  В результате выявлены возможности увеличения доходов на сумму  более чем  2,5  миллиарда  гривень.  Это  касается  прежде  всего  таких доходных статей: отчисления платы за транзит природного газа через территорию  Украины;  превышение  валовых  доходов  над  расходами Национального  банка  Украины;  налог  на  добавленную  стоимость, рентная  плата  за природный газ,  добываемый в Украине;  плата за специальное   использование   водных   ресурсов;    средства    за осуществление     консульских     действий;    сборы,    взимаемые Государственной автомобильной инспекцией.

 

     Одновременно наши  расчеты  показали  необоснованность   ряда доходных  статей  Государственного бюджета,  которые выполнены,  с одной стороны,  просто небрежно,  а с другой стороны, - игнорируют действующее   законодательство.   Это   прежде  всего  доходы  от: приватизации государственного имущества;  дивидендов от  субектов предпринимательской    деятельности,    созданных    с    участием государственных  предприятий  и  организаций;  налога  на  прибыль предприятий; платежей за специальное использование недр.

 

     В целом   принятие   предложений   Счетной   палаты  позволит увеличить доходную часть  Государственного  бюджета  на  2000  год почти   на   1,5   миллиарда   гривень   и   существенно  повысить обоснованность  и  расчетность  доходной  части  Госбюджета.   Все необходимые расчеты приведены в наших предложениях.

 

     Кроме того,  на основании проведенных экспертизы и анализа мы предлагаем:

 

     включить в доходную часть  Государственного  бюджета  Украины поступления   от  продажи  государственных  запасов  товаров,  что полностью соответствует Закону о бюджетной системе,  а это  только за девять месяцев текущего года составило 280 миллионов гривень;

 

     средства в  иностранной  валюте,  полученные за осуществление консульских действий, в полном обеме зачислять в специальный фонд Государственного бюджета;

 

     в доходы  специального  фонда Госбюджета включать поступления средств от реализации излишнего вооружения,  военной и специальной техники, другого имущества не только Вооруженных Сил Украины, но и других  созданных  в  соответствии  с  законами  Украины  воинских формирований, правоохранительных органов.

 

     Приведу вам  несколько  цифр.  Два  года назад была проведена инвентаризация.  Остатки  имущества  составили  2  миллиарда   700 миллионов  гривень.  За  два  года  реализовали всего 8,5 процента остатков,  где-то порядка на 230  миллионов.  Но  разве  можно  из оставшихся  почти  2,5  миллиарда в этом году закладывать в бюджет всего 122 миллиона?!  Подоснова ясна,  но  мы  же  ищем  источники доходов.  В  целом  же  это  даст увеличение доходной части еще на несколько сотен миллионов гривень.

 

     О расходной части Государственного бюджета.  Коллегия Счетной палаты считает,  что расходы на содержание органов государственной власти необходимо  определять  не  путем  формального  обединения бюджетных ассигнований и

 

 внебюджетных средств,  а  исходя  из   возможностей   ограниченных ресурсов  бюджета  и  соблюдения  принципа  равенства в финансовом обеспечении государством органов исполнительной власти,  на основе установленных  нормативов  оплаты  труда  и  утвержденной  штатной численности.

 

     Мы расшифровывали несколько раз  эту  позицию  и  давали  вам соответствующие  материалы.  Но  на  сегодня,  за  девять  месяцев текущего  года,  Кабинетом  Министров  принято  50  постановлений, прежде  всего  об  увеличении  численности органов управления.  За девять месяцев численность органов управления увеличена  почти  на 14,5  тысячи  человек.  На  сегодня  их  численность превышает 250 тысяч.  Но мало этого.  Каждый раз изменяется система и  структура оплаты.  Вот  хотя  бы  последнее  постановление.  Читаешь  и диву даешься!  Оно скромно называется "Вопросы Министерства экономики и Министерства  финансов",  и  в нем записано:  приравнять министров этих двух министерств к вицепремьер-министрам, первых заместителей министров   -   к   министрам...   Установить  должностные  оклады работникам     центрального     аппарата     этих     министерств, подведомственных   и  местных  органов,  приравняв  их  к  окладам работников Государственной  налоговой  службы.  А  это  увеличение заработной  платы как минимум в два раза,  а также соответствующее увеличение обслуживающего транспорта.

 

     Вот читаешь все это и диву даешься: так чем же мы занимаемся? И это, к сожалению, не случайные факты, это становится системой. Я говорил вам  о  50  постановлениях  Кабинета  Министров  по  этому вопросу за девять месяцев текущего года.

 

     При финансировании  защищенных  статей  расходов общего фонда Госбюджета   следует   указать    на    необходимость    погашения задолженности по социальным выплатам, возникшей в предыдущие годы, и текущего финансирования данных статей в  полном  обеме.  А  это сумма  немалая  -  свыше 2 миллиардов гривень.  Здесь уже задавали вопрос,  и я хочу сказать, что эту цифру надо не просто оговорить, а  конкретно  указать,  чтобы  потом  можно  было  спросить  за ее невыполнение.

 

     Для повышения прозрачности финансирования  защищенных  статей целесообразно  утвердить их общий обем и суммы в разрезе расходов по экономической структуре  в  специальном  приложении  к  проекту закона.

 

     Средства Государственного    инновационного    фонда   должны расходоваться на строго  определенные  цели.  Они  не  могут  быть отнесены  к  общему  фонду.  Необходимо также четко определиться с обемом расходов Госиннофонда,  которые будут  финансироваться  за счет специального фонда Госбюджета. Остаток же средств, который по своей  природе  является   дополнительной   налоговой   нагрузкой, нецелесообразно изымать в бюджет. Надо уменьшить хоть на несколько процентов налоговый пресс.

 

     Четвертое. О  государственном  долге  и   дефиците   бюджета. Коллегия   Счетной   палаты   считает  неправомерным  предложенный правительством  предельный  размер  государственного   внутреннего долга  на 1 января 2001 года на уровне 25 миллиардов 700 миллионов гривень.  Это по  методике  Министерства  финансов.  Считаем,  что необоснованное  увеличение  этого предела на 10 миллиардов гривень позволит Кабинету Министров и Министерству финансов  бесконтрольно строить  очередную  финансовую  пирамиду  ОВГЗ,  расплачиваться за которую  придется  все-таки  бюджету.  Обоснование  нашей  позиции содержится в розданных вам материалах.

 

     Представляется также   целесообразным   создание   в  составе Госбюджета фонда обслуживания государственного внутреннего долга с перечислением   в  него  50  процентов  средств,  может  быть,  от приватизации имущества государственных предприятий.  Этого требует Закон о внутреннем государственном долге.  Это не делалось,  но на сегодняшний день это надо делать, как того требует закон.

 

     Предлагаем также размер государственных внешних заимствований установить не в усеченном обеме, как предлагает правительство, не прятать его,  а в полном обеме,  чтобы это  было  ясно  всем.  По расчетам  Счетной палаты,  это 2 миллиарда 500 миллионов долларов. Ибо иначе в бюджете не видно общей суммы заимствований.

 

     Кроме того,  необходимо установить и  сам  предельный  размер государственного  внешнего  долга,  как  это  сделано относительно внутреннего долга.  Читайте бюджет:  внутренний долг определен,  а сумма  внешнего  долга  не  определена.  Поверьте мне,  что она не определена не  случайно,  это  не  техническая  ошибка.  По  нашим расчетам,  эта  цифра  должна  составлять  не больше 12 миллиардов долларов.

 

     Пятое. О  юридической  чистоте  проекта  закона.  Действующее законодательство  предполагает утверждение Госбюджета и внесение в него   изменений   исключительно   законами    Украины.    Поэтому представляется   нецелесообразным   наличие  в  проекте  Закона  о Госбюджете следующих норм:

 

     о продолжении  действия  бюджетного   назначения   в   случае передачи полномочий по выполнению функций или предоставлении услуг от одного главного распорядителя средств Госбюджета другому. Очень умно   записано.   Но,  в  принципе,  сегодня  идет  реорганизация исполнительной  власти.  Министерство  ликвидируется  -  создаются департаменты.  И  получается:  кто  раньше добежит до определенных кабинетов и,  как говорится,  быстрее расскажет, тот и получит то, что вы здесь утверждаете с таким трудом, а тот, кто позже добежит, получит в пять раз меньше);

 

     о праве  Минфина  осуществлять  перераспределение   бюджетных назначений  в пределах одного раздела функциональной классификации расходов бюджета;

 

     о праве Кабинета Министров  Украины  в  случае  недополучения общих  доходов ограничивать по представлению Минфина общие расходы распорядителей средств Госбюджета (все это должен делать Верховный Совет);

 

     о праве   правительства   направлять  бюджетные  средства  на списание разницы в ценах при реализации зерна (по вашему поручению мы проверяем этот вопрос,  и там,  скажем так, речь идет о минимум десятках миллионов гривень).

 

     Закон о Государственном бюджете не  должен  содержать  статьи или положения, которые взаимоисключали бы друг друга. Вот возьмите статьи 19 и 20.  В одной из них предполагается бесспорное списание налоговыми  органами задолженности по кредитам под государственные гарантии,  а  в  другой  -  возможность   реструктуризации   такой задолженности.  Поэтому  предлагается  изять  из  представленного проекта ссылку на право Минфина реструктуризировать  задолженность по  кредитам,  привлеченным  государством  или под государственные гарантии.

 

     Коллегия Счетной палаты считает, что в Законе о Госбюджете не должно быть декларативных статей,  к которым,  в частности,  можно отнести статью 18.  Здесь необходимо  конкретно  установить  обем поступлений  в  Госбюджет  средств  в счет погашения задолженности субектов хозяйственной деятельности перед государством, возникшей вследствие   выполнения   государством   гарантийных  и  кредитных обязательств по иностранным кредитам.

 

     Шестое. Отдельные предложения к разделу III "Финансирование и кредитование Государственного бюджета".  Этот раздел целесообразно дополнить следующими статьями:  о направлении поступлений арендной платы в сумме 98 миллионов долларов,  или 489 миллионов гривень за пребывание на территории Украины  Черноморского  флота  России  на погашение  госдолга  перед  Российской Федерацией;  об утверждении программы привлечения средств на внутреннем и  внешнем  рынках,  в том числе за счет эмиссии ценных бумаг.

 

     В данном  разделе также следует учесть все обемы поступлений из внутренних и внешних источников и обемы погашения. Кроме того, необходимо  утвердить  финансирование  Государственного бюджета по типу долгового обязательства и по типу  кредитора  с  детализацией этих  сумм  в  отдельных  приложениях  к  закону.  Это,  уважаемые народные депутаты, почти миллиард государственных средств, которые вынесены  из  бюджета  и  трактуются  и  исполняются Министерством финансов,  как ему хочется или как ему удобно на сегодняшний день. В то же время,  когда вносится данное предложение, делается ссылка на мировой опыт.  Но мировой опыт  не  знает  ни  такого  кабинета министров  с  такими министрами,  ни такого ужасающего финансового состояния.

 

     Коллегия Счетной палаты считает,  что в Законе  о  Госбюджете также  должны  быть  зафиксированы:  запрет  Кабмину предоставлять государственные  гарантии  по   иностранным   кредитам   субектам предпринимательской   деятельности;  требование  к  министерствам, ведомствам и  другим  главным  распорядителям  бюджетных  средств, начиная  с  отчета  за  1999  год,  предоставлять в Счетную палату сводную  финансовую  отчетность  о   выполнении   сметы   расходов учреждений  в  обеме  и  сроки,  установленные для предоставления Госказначейству.  Я говорю это вам,  уважаемые народные  депутаты, потому,  что это норма Закона о Счетной палате, но постановление о реализации этой нормы Кабинет  Министров  готовит  уже  ровно  два года, несмотря на всю, как говорится, пробивную силу руководителей нашей палаты.

 

     Учитывая, что расходы на компьютеризацию  финансовых  органов должны    осуществляться    в    рамках   Национальной   программы информатизации  и  предусматриваться  в  расходах  по   подразделу "Информатика"   раздела  "Транспорт,  дорожное  хозяйство,  связь, телекоммуникация  и  информатика",  расходы,  которые  включены  в приложение   2,  предлагаем  исключить.  Министерству  финансов  и Министерству экономики компьютеризацию проводить  на  основе  трех законов, определяющих порядок информатизации наших структур.

 

     С целью   повышения   эффективности   управления   бюджетными средствами необходимо ограничить количество главных распорядителей средств  Госбюджета,  исходя из схемы организации и взаимодействия центральных органов исполнительной власти. Их сегодня более 150, а необходимо их иметь максимум 80.

 

     И последнее.  Принятие  главного финансового документа страны требует совместных усилий, консолидации всех участников бюджетного процесса.  Возникающие  проблемы  и  подходы  к  их решению нельзя переносить в плоскость межличностной борьбы.  Стране  нужны  новые подходы,  новые  идеи  для создания главного финансового документа государства.  И сколько бы вы,  уважаемый Игорь Александрович,  не давали интервью,  критикуя те или иные предложения и положения,  в том  числе  и  документов  Счетной  палаты,  они  останутся   лишь интервью,  разговорами,  а не официальным ответом государственного мужа,  возглавляющего  Министерство  финансов.  Ибо  даже   здесь, уважаемый Игорь Александрович,  вы нарушаете закон, который гласит (цитирую  дословно):   "О   мерах   реагирования   на   полученные постановления   и   заключения   Коллегии   Счетной   палаты   она уведомляется незамедлительно".  А мы от вас практически ни  одного документа с надлежащими расчетами на наши предложения не получили. Общаемся   только   посредством    интервью,    в    которых    вы полупрофессионально    или    вообще    непрофессионально   что-то рассказываете. Что это такое?

 

     Уважаемые коллеги!  2000 год - особый год.  Но этот год может стать  не только годом вхождения в третье тысячелетие,  но и годом жесткого финансового обвала,  если мы не найдем достойных решений. Дом строится мудростью, разумом.

 

     Благодарю вас за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть  людей  до  залу.  Шановні колеги!  У нас є година двадцять часу для того,  щоб обговорити  проект  бюджету  в першому читанні й прийняти постанову.  Висвітіть, хто записався на обговорення.

 

     Шановні колеги! Я думаю, ми будемо надавати слово від фракцій і  комітетів  -  через  одного.  А  тоді  побачимо  (Шум  у залі). Керівники фракцій - теж депутати.  І голови комітетів теж...  Одну хвилиночку!  Я  не  заперечую,  будемо надавати так:  одному - від фракції,  одному - від комітету і за записом.  Будь ласка,  питань немає.

 

     Депутат Губський  від  соціал-демократів  об'єднаних.  За ним буде виступати депутат Лавринович від комітету. Будь ласка.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ  (о)). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  На жаль,  у проекті бюджету, який ми розглядаємо, є дуже багато суперечностей, неузгодженостей і навіть, як на наш погляд, хибних рішень.

 

     Приверну увагу  до трьох,  які досить вичерпно характеризують проект бюджету на 2000  рік.  Спочатку  щодо  погашення  зовнішніх державних боргів. У проекті бюджету передбачається здійснити це за рахунок  скорочення  бюджетних   асигнувань   на   агропромисловий комплекс, промисловість та енергетику (це - одне джерело).

 

     В яких   умовах   опиняються   ці   галузі?  На  фінансування промисловості та енергетики в 1998 році було виділено 1,6 мільярда гривень  при  плані  1,9  мільярда.  На  2000  рік  передбачається виділити 1,8 мільярда гривень.  Скільки  буде  фактично  виділено, можна тільки здогадуватися.

 

     На розвиток  АПК  в  1998  році  фактично  було  виділено 364 мільйони гривень при плані 447 мільйонів.  На  2000  рік  проектом бюджету передбачається для АПК 394 мільйони гривень. Знову ж таки, скільки буде виділено де-факто - невідомо, але вже не більше.

 

     Враховуючи зміну курсу гривні  до  долара  США  у  2000  році порівняно   навіть  із  1998  роком,  фактичне  фінансування  буде зменшене майже вдвоє.  Невже  ми  можемо  сказати,  що  ці  галузі перенасичені   фінансовими  ресурсами?  Чи,  може,  ці  галузі  не потрібні Україні?  На нашу думку,  саме  ці  галузі  можуть  стати опорою для виходу України з кризи, в якій вона опинилася.

 

     Другим джерелом   визначено   надходження  від  приватизації. Зробімо маленький екскурс у минуле.  У 1998 році від  приватизації державного  майна  надходження до Державного бюджету становили 359 мільйонів гривень, тобто 34,5 відсотка від затвердженого обсягу. У бюджеті  на  2000  рік  передбачено,  що  доходи  від приватизації становитимуть не менш як 2,5 мільярда гривень.  Це майже в 7 разів перевищує  обсяги  1998 року і в 3,3 раза - очікуваний рівень 1999 року.

 

     Що змінилося в  нашій  країні,  щоб  був  такий  стрибок?  Чи змінилося   на   краще  законодавче  середовище  для  стратегічних іноземних  інвесторів,  для  повернення  незаконно  вивезеного  за кордон   українського  капіталу?  Нічого  такого  на  сьогодні  не сталося.

 

     Втілюючи в життя закладену в проекті бюджету стратегію, ми ще більше  погіршимо  становище  в  промисловості,  енергетиці,  АПК, втратимо державну власність,  яка сьогодні ще є,  і  не  отримаємо ефективного стратегічного власника. Але це ще не все.

 

     Паралельно з   розглядом   Верховною  Радою  України  проекту Державного  бюджету  на  2000  рік  в  уряді   триває   робота   з міжнародними   фінансовими   організаціями  щодо  реструктуризації зовнішнього боргу.  Якщо уряд України  домовиться  з  міжнародними фінансовими  організаціями  про  цю  реструктуризацію,  то  проект Державного бюджету на 2000 рік, поданий на розгляд у Верховну Раду України,   повністю  втратить  своє  значення,  адже  в  ньому  не враховано реструктуризацію, і треба буде розробляти новий проект.

 

     Зважаючи на цей аспект, чи не слід трактувати подання проекту бюджету на розгляд Верховній Раді як натяк на відсутність реальних підстав  для  проведення  реструктуризації   зовнішніх   державних боргів?   Тобто   нам  треба  чітко  визначитися,  яка  сума  буде реструктуризована, а яка підлягає обов'язковому погашенню.

 

     Деякі цифри  проекту  бюджету  грунтуються  не   на   чинному законодавстві,  а  на  законопроектах,  поданих  у  Верховну Раду. Звичайно,  уряд можна зрозуміти,  адже ці законопроекти спрямовані на посилення податкового пресу.  Саме тому фракція СДПУ(о) вважає, що треба,  по-перше,  з'ясувати всі питання щодо  реструктуризації зовнішнього  боргу,  по-друге,  зазначити реальні обсяги й джерела надходжень до бюджету.  І тільки  після  цього  розглядати  проект Державного бюджету в повторному першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Лавринович  від  комітету.  За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний пане Голово! Шановний Прем'єр-міністре! Шановні депутати! Хочу  звернути  вашу  увагу на той бік проекту Державного бюджету, який  досить  часто  згадується  у  виступах  і  майже  ніколи  не враховується. Маю на увазі правовий бік поданого проекту закону.

 

     Тут є  два  аспекти.  Перший  -  сутнісний,  тобто  сам зміст проекту  Закону  про  Державний  бюджет.   І   другий   аспект   - процедурний:   яким   чином   цей   документ   має   розроблятися, народжуватися й  набувати  чинності.  І  один,  і  другий  аспекти пов'язані з дуже суттєвими правовими проблемами.

 

     Звичайно, протягом трьох хвилин неможливо дати повний аналіз, на це потрібно багато часу,  тому я  зупинюся  тільки  на  кількох проблемах, з моєї точки зору, найбільш важливих.

 

     Уже третій   рік   при  затвердженні  Державного  бюджету  ми стикаємося з проблемою відповідності тих пропозицій, які вносяться Кабінетом Міністрів і розглядаються в бюджетному комітеті, а потім з певною модифікацією пропонуються  нам,  конституційним  вимогам, зокрема   частині   другій  статті  143  Конституції  України,  що стосується формування місцевих бюджетів.

 

     Хочу зазначити,  що  бюджетний  комітет,  безумовно,   багато попрацював і зробив декілька кроків для розв'язання цієї проблеми, але так і не дійшов до усвідомлення того,  що "місцевий бюджет"  і "обласний  бюджет" - це два різних поняття.  Згідно зі статтею 143 Конституції обласні бюджети формуються з коштів Державного бюджету та  з  коштів залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, тобто обласні бюджети не є місцевими бюджетами.  І тому, коли далі мова йде про розщеплення податків між бюджетами різних рівнів, про те,  що можна збирати платежі й податки на рівні області,  це  вже суперечить статті Конституції.

 

     Але, можливо,  найголовнішим є процедурний бік.  Ми приймаємо Бюджетну резолюцію  на  підставі  Регламенту  Верховної  Ради.  Ця Бюджетна резолюція ніколи не береться до уваги Кабінетом Міністрів при розробці проекту бюджету,  і на те є повне конституційне право Кабінету Міністрів.

 

     Після цього ми беремо до розгляду проект бюджету, розглядаємо пропозицію бюджетного комітету.  Другий рік ми маємо  кращий,  але зовсім  інший  суцільний текст.  Чи маємо ми право приймати його в першому читанні?  Очевидно,  що не маємо ми на це права,  оскільки Регламент  приписує  нам  обов'язково приймати висновки бюджетного комітету.  Чи може це бути зовсім інший суцільний текст закону? Це питання лишається відкритим.

 

     І якщо  перша  дія  робиться  Верховною  Радою  відповідно до Регламенту,  то друга - внесення проекту бюджету -  відповідно  до Конституції   робиться   Кабміном.  Схвалення  висновків  знову  ж регламентується тільки Регламентом.  І,  ясна річ,  що ці висновки ніколи  не  бралися  до  уваги  Кабінетом  Міністрів  і братися не будуть, і ми знову будемо мати той самий проект бюджету, який було подано у Верховну Раду.

 

     Без розв'язання питання про те, якою буде процедура ухвалення бюджету, ми не можемо вирішити жодної проблеми. Тому нам треба або вносити  зміни  до  Закону  про  бюджетну  систему,  щоб  це  було обов'язковим для Кабміну,  або змінювати Регламент і переходити до розгляду  проекту  бюджету  в  тому  ж режимі,  що й проекти інших законів.

 

     Щоб ми не говорили, ми щоразу приймаємо рішення, на які потім Кабінет Міністрів не зважає,  і всі рішення, що набувать чинності, ніколи не виконуються.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  якщо  ми  живемо  і  працюємо  в  правовій державі,  то закон - для всіх закон.  А якщо в державі,  в якій ми живемо,  народ примушують за когось голосувати,  то я думаю,  всім нам,  депутатам,  треба  зробити  висновки.  У  нас  Президента не призначають, а обирають.

 

     Слово надається  депутату  Моісеєнку.  Будь  ласка.  За   ним

-депутат Гошовська.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение СССР.  Уважаемые коллеги!  Я хотел  бы  обратить  ваше внимание  на несколько моментов,  которые сегодня,  на мой взгляд, были недостаточно хорошо отражены.  Первое. Я задавал председателю бюджетного  комитета  вопрос  по  поводу  роста цен по отношению к нынешнему году (индекс цен 117,6  процента).  Вы  знаете,  что  мы принимали Закон об индексации денежных доходов населения, согласно которому  при  росте  цен  на  5  процентов   должна   проводиться индексация.  Здесь  закладывается 17,6 процента,  и как результат, естественно, - не будет индексации в необходимых размерах.

 

     Я хотел  бы  обратить  ваше  внимание  на  то,  что   Кабинет Министров,  например,  проиндексировал себе заработную плату.  Это особый момент,  на который должны обратить внимание все сидящие  в этом зале,  представляющие избирателей.  Так, например, заработная плата  в  Кабинете  Министров  повышена  на  13,4  процента.  Если прибавить  5  процентов,  получается  18,  то  есть перекрытие,  а средняя месячная заработная плата в  Кабинете  Министров  составит 561 гривню. Поэтому я обратил бы внимание правительства на то, что народ Украины тоже имеет право на индексацию заработной платы.

 

     Особый вопрос - местные  налоги  (я  представляю  Комитет  по вопросам     государственного     строительства     и     местного самоуправления).  Обращает на себя  внимание  то,  что  здесь  все отдано на откуп мафии. Это чисто мафиозный бюджет.

 

     Давайте посмотрим   данные   по  местным  налогам  и  сборам. "Податок з продажу імпортних  товарів":  в  1997  году  факт  -  2 миллиона  433  тысячи,  в  1998  году факт - 0,  в 1999 году - 0 и расчетный - 0.  Я хотел бы посмотреть,  где у нас  еще  продают  и какие товары,  кроме импортных,  и почему все это на местах отдано на откуп мафии в прямом смысле этого слова,  чтобы мафия  собирала на  местах  эти деньги,  а местные органы власти были устранены от этого.

 

     Еще один вопрос, который здесь уже неоднократно поднимался, - вопрос,  связанный  с деятельностью нашего Национального банка.  Я считаю,  что мое предложение о создании  специальной  следственной комиссии   по   Национальному   банку   в  связи  с  его  ролью  в осуществлении операций с драгоценностями и  валютными  операциями, необходимо  внести  в проект постановления.  И я просил бы,  чтобы соответствующие предложения  подготовил  бюджетный  комитет,  либо наши товарищи могут внести такой документ.

 

     Завершая свое  выступление,  я хочу обратить ваше внимание на вот эти справки о состоянии здоровья  наших  вицепремьеров.  Кинах дважды по состоянию здоровья не является на заседание суда,  чтобы снять с себя полномочия.  Семиноженко - написано,  что "25  жовтня розгляд  справи  вдруге  перенесений  на  19 листопада у зв'язку з хворобою народного депутата".  И  все  те  пятеро,  которые  здесь указаны, - исключительно самые больные люди.

 

     Я хотел бы,  чтобы Председатель Верховного Суда высказал свое мнение по этому поводу,  раз он присутствует в зале,  и  чтобы  те вице-премьеры,  которые  здесь присутствуют в непонятном качестве, вышли на трибуну и как  депутаты  высказались,  будут  они  дальше соблюдать Конституцию и закон или будут делать бюджет под себя.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  лікарняні  листки  треба взяти і подивитися, хто їх видавав.

 

     Депутат Гошовська від групи "Незалежні". Будь ласка. За нею - депутат Крючков.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська   область).   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановний Валерію Павловичу!  Шановні колеги!  Конституція  України (стаття  95)  примушує  нас  будувати бюджетну систему "на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами  і  територіальними  громадами".  Чи  виконуємо  ми цю статтю Конституції України?

 

     Справді, з одного боку, є спроба сформувати показники проекту бюджету  на  основі  реалістичних  вихідних  даних  з  урахуванням економічної ситуації та чинного законодавства.  А з другого  боку, стверджуючи,  що  змінюємо  концептуальні  підходи,  ми  залишаємо ізгоями окремі області,  які  протягом  усього  періоду  існування нашої держави є областямидонорами.

 

     У нашій  групі  в основному депутати від конкретних виборців, тому я можу сказати,  що ситуація в  Харківській  області,  яку  я представляю,   є   характерною   для  ряду  областей  з  потужними можливостями.  І тому, говорячи про Харківщину, я обстоюю інтереси не лише цього регіону.

 

     Так, на території Харківської області протягом останніх трьох років мобілізуються  доходи  всіх  ланок  бюджетної  системи  -  2 мільярди  гривень.  Область  займає  третє  місце в державі за цим показником як в абсолютних цифрах,  так і  в  розрахунку  на  душу населення.

 

     Разом із  тим  надходження реальних коштів до бюджету області постійно  зменшуються.  Близько  25  відсотків  доходної   частини бюджету  області  формуються  за  рахунок  надходжень платежів від трьох  підприємств  газодобування.  Саме  через  зміну   механізму розрахунків  і  кризу  платежів  названі підприємства сплачують до бюджету реальними грошима тільки 5 відсотків.  Про цю  ситуацію  в Харківській  області Мінфіну було відомо в 1999 році і буде відомо і в 2000 році.  Знає про  це  і  комітет.  Але  така  ситуація  не враховується.   Необгрунтовано   завищено   загальний   контингент доходів,  від яких проводяться відрахування платежів  до  місцевих бюджетів.

 

     Запропонований області   обсяг   бюджету  за  видатками  лише наполовину забезпечує мінімальну потребу в коштах.  Уже  сьогодні, плануючи,  ми  це  знаємо.  За  бюджетними  видатками  на 1 жовтня Харківщина посідає 12 місце в Україні,  у тому числі за  видатками на освіту - 24, на охорону здоров'я - 11, на культуру - 7, тоді як за доходами, я вже сказала, 3 місце.

 

     Звичайно, що саме тому можуть не виплачуватися  і  пенсії,  і заробітна  плата  бюджетникам.  Практично  призупинено будівництво метрополітену. Я вже не кажу про поновлення житлового фонду.

 

     Тому депутати від Харківщини хотіли  б,  щоб  були  враховані такі   пропозиції.  Нормативи  відрахувань  від  загальнодержавних податків,  зокрема податку на прибуток,  повинні становити не менш як 70 відсотків.  Тут у залі багато народних депутатів - студентів юридичної академії,  які часто бувають у Харкові і знають,  що без метрополітену також не обійтися.

 

     Та все ж цей проект бюджету є робочим, з ним можна працювати, і я пропоную прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Крючков Георгій Корнійович від комітету. За ним - депутат Гусак.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Шановні  члени  уряду! Звичайно,  важко обговорювати проект бюджету,  в якому,  на  жаль, втілено   негативні  компоненти  тієї  економічної  політики,  яка відкинула Україну  в  прірву,  консервує  небезпечні  тенденції  в розвитку вітчизняної економіки, соціальної і духовної сфер.

 

     Я не  торкаюсь питання про реальність багатьох цифр урядового проекту   бюджету.   Реальної   стабілізації   такий   бюджет   не забезпечить, тим паче не створить умов для піднесення вітчизняного виробництва.  Але в цьому проекті виразно й однозначно зафіксовано подальше   зниження   реального   рівня  життя  народу,  посилення залежності української економіки,  України в цілому,  від західних фінансових олігархів.

 

     Про якийсь  профіцит говорити взагалі несерйозно.  Я хотів би нагадати,  що  багата  Німеччина  планує   зробити   свій   бюджет бездефіцитним тільки у 2006 році. Ми й тут хочемо бути, як кажуть, "впереди планеты всей".

 

     Звичайно, потрібні нові підходи.  Я вважаю, що зробити бюджет справді  прозорим,  більш  реальним,  зорієнтованим на максимально можливе в нинішніх умовах  вирішення  найгостріших  проблем  нашої країни, - це проблема номер один.

 

     Я хотів   би  підтримати  прагнення  зробити  більш  реальним оборонний бюджет нашої країни.  Хотів би,  щоб  колеги  знали,  що становище  у  військах дуже складне.  Борг Міністерства оборони із грошового  утримання,   заробітної   плати,   із   розрахунків   з постачальниками майна,  продовольства, озброєння перевищує мільярд гривень.

 

     Я хотів би,  щоб члени нашого парламенту знали,  що натільною білизною  армія  забезпечена  лише на 15,7 відсотка,  взуттям - на 21-27 відсотків,  а запасів мила у військах усього на три дні. Так було  за станом на 25 жовтня.  Тому ситуація в армії потребує дуже різкого поліпшення.

 

     Але особливо я хотів би звернутися, Валерію Павловичу, до вас щодо  наших  Прикордонних  військ.  Жодна  з  силових  структур не перебуває в такому становищі.  Важко збагнути, чому таке ставлення до   Прикордонних   військ,  професійне  свято  яких  ми  сьогодні відзначаємо.  Валерію Павловичу,  у нас є велике прохання: зберіть нас,  давайте  розглянемо,  як  нам  допомогти  цій  дуже важливій структурі.

 

     І на закінчення я хотів би висловити деякі пропозиції.

 

     Перша. Назріла дуже нагальна потреба розглянути всю військову сферу нашого суспільства.  Вона гіпертрофована, роздута за рахунок структур,  які  спрямовані  проти  власного  народу.  І  це  треба виправити.   Ми  приймали  рішення  за  підсумками  парламентських слухань, на жаль, воно не реалізується.

 

     Друга. Валерію Павловичу,  подивіться,  скільки  ми  створили різних структур,  скажімо,  у сфері приватизації, управління. Коли читаєш телефонний довідник,  то навіть не розумієш,  для  чого  їх стільки   створено.  А  скільки  коштів  ми  витрачаємо  на  різні презентації,  різні ремонти!  Давайте  хоча  б  у  цьому  наведемо порядок,  якщо  не можемо припинити оцей розбій із наданням різних привілеїв для тих, хто експортує і імпортує продукцію, через що ми втрачаємо мільярди гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Народний  депутат  Гусак.  За ним - депутат Штепа.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановний  Валерію  Павловичу! Шановні   колеги!   Цьогорічний  бюджетний  процес  принципово  не відрізняється від процесів минулих років,  незважаючи  на  те,  що затвердження  бюджету  на 1999 рік на місцях проходило надзвичайно напружено.  Так,  у Полтаві проект  бюджету  розглядали  на  сесії чотири рази,  відбувалися багатолюдні мітинги,  акції протесту.  У цьому році  думка  територіальних  громад,  за  великим  рахунком, нікого не цікавить. І це тоді, коли саме на радах базового рівня - сільських,  селищних,  міських - лежить основний тягар і вирішення соціальних  проблем,  і  забезпечення  функціонування комунального господарства, і виконання повноважень, делегованих державою.

 

     Знову доводиться   констатувати,   що   підготовка    проекту Державного  бюджету  на  2000  рік  ведеться  без дотримання вимог Конституції України і Закону про місцеве самоврядування в Україні. Триває  практика  визначення  нормативів відрахувань не за наперед визначеною методикою, а на підставі закритих переговорів. Згідно з графіком   такі  переговори  відбулися  в  бюджетному  комітеті  з керівництвом  області  та  народними  депутатами  від  Полтавщини. Враховуючи  значні  економічні  труднощі  в державі,  представники області  погодилися  з  загальним  обсягом  видатків  у  сумі  800 мільйонів  гривень  замість  розрахункового  обсягу  1 мільярд 200 мільйонів.  Але й ця сума вже після погодження зменшена  комітетом на   61   мільйон   гривень   з  одночасним  зменшенням  нормативу відрахувань від  податку  на  прибуток  підприємств  з  50  до  35 відсотків.

 

     Вражає підхід  до розмежування загальнодержавних податків між Державним бюджетом та бюджетом Полтавської області  на  загальному фоні в республіці. Протягом останніх років область жодного разу не була  так  жорстоко  обібрана,  як  це  планується  на  2000  рік. Полтавська область - єдина в державі, якій від податку на прибуток підприємств залишається  35  відсотків  відрахувань,  тоді  як  22 адміністративним одиницям із 27 залишається 100 відсотків, великим промисловим регіонам - Харківській та Одеській областям -  по  60, Києву - 70, Донецькій області - 80 відсотків.

 

     Податок на  прибуток  - це основний податок,  який забезпечує виконання доходної частини бюджету.  В загальній сумі видатків  ці надходження доходять до 53,3 відсотка. Якщо проаналізувати видатки на душу населення в  цілому  по  області,  то  в  2000  році  вони скорочуються  майже  вдвоє  порівняно  з  1998  роком і в 1,5 раза відповідно до очікуваного виконання за 1999 рік (1998  рік  -  468 гривень, 1999 рік - 372, 2000 рік - 260 гривень).

 

     Такий підхід  до  бюджету  не  дає  змоги  виконати статтю 49 Конституції  стосовно  створення  умов  для  доступного  для  всіх громадян  медичного обслуговування,  статтю 53 Конституції України щодо  забезпечення  державою  безоплатної  освіти  та  інших,   що стосуються соціальних гарантій.

 

     Не забезпечується  в  повному  обсязі  фінансування потреб на соціальний захист та соціальне  забезпечення,  як  це  передбачено Бюджетною резолюцією.  На вказану мету передбачається 104 мільйони гривень при потребі 283 мільйони.

 

     Найбільшу питому вагу у вказаному  розділі  мають  пільги  та субсидії,   передбачені   законами   України.   Таким   чином,  не забезпечено  фінансування  витрат,  на  які  поширюються  державні гарантії.

 

     Вважаю, що прийняття такого бюджету викличе соціальну напругу в  Полтавському  регіоні.  Тому,  розуміючи   ситуацію,   пропоную підтримати  проект бюджету і прийняти його в першому читанні,  але бюджетному комітету  треба  внести  корективи,  особливо  стосовно податку на прибуток.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа. За нею - депутат Павловський.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Мы,  народные депутаты   Украины   от   Крыма,   с   удовлетворением  восприняли предложения комитета,  которые затрагивают  проблему  формирования бюджета  Крыма на основе положений его Конституции.  Такая позиция комитета,  руководства  Верховной  Рады  и   большинства   фракций является  не  только  политически  взвешенной,  но  и  политически оправданной.

 

     В то же время этого не  скажешь  о  позиции  Премьер-министра Украины и министра финансов.  Тем более что Премьерминистр Украины курирует Автономную Республику Крым.

 

     В июле текущего года Верховной Радой Крыма был принят  бюджет республики.  Однако  это  решение  было  полностью проигнорировано правительством Украины при формировании  проекта  Государственного бюджета, представленного в Верховную Раду Украины.

 

     Позволю себе    напомнить,    что    приостановить   действие нормативноправового  акта  в  Крыму  может  только   Президент   с одновременным обращением в Конституционный Суд. Этого Президент не сделал, потому что понимает, что так должно быть.

 

     Как же  прикажете   расценивать   такие   действия   Кабинета Министров?   По   сути,   речь   идет   о  сознательном  нарушении высокопоставленными чиновниками из  Киева  Конституции  Автономной Республики  Крым,  что  в  нормальных  государствах  должно жестко пресекаться правоохранительными органами и прокуратурой.

 

     Напрашивается и другой вывод.  Киев,  который в прежние  годы был  вроде  бы  озабочен  ситуацией  в  Крыму,  на  самом  деле не заинтересован  в  политической  и  экономической  стабильности  на полуострове.    А    такие   игры,   господа,   чреваты   опасными последствиями.

 

     Напрашивается и еще один  вывод.  Централизованная  бюджетная система,  похоже,  многих  в Киеве устраивает,  и делается все для того,  чтобы зависимость регионов от центра была наиболее полной и всеобемлющей.  Пора  кончать с желанием и в дальнейшем с барского плеча  отпускать  на  нужды   регионов.   Давайте   спросим   себя откровенно,  что сегодня важнее: чиновничья угодливость, с помощью которой  выколачиваются  дополнительные  дотации  из  центра,  или предприимчивость,  ответственная  работа  на  местах  в  интересах региона, людей, которые там проживают, и государства в целом?

 

     Поэтому прошу вас, уважаемые депутаты, поддержать предложение комитета  о  зачислении  налогов и сборов,  собираемых в Крыму,  в бюджет Автономной Республики Крым и передаче из  него  средств  на финансирование общегосударственных расходов.

 

     Я полагаю,  что  это станет тем первым шагом к реформированию бюджетной системы в стране,  которая  позволит  найти  разумный  и взвешенный подход к интересам центра и регионов.

 

     И еще.   Такое   решение   продемонстрирует   нашу   с   вами последовательность - начиная от  принятия  Конституции  Автономной Республики  Крым  и заканчивая наполнением реальным содержанием ее статей.

 

     Благодарю за  внимание  и  надеюсь  на   ваше   понимание   и поддержку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Ключковський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  члени  уряду!  Я хотів би привернути вашу увагу до деяких стратегічних питань, які випливають з розгляду цієї проблеми.

 

     Бюджет відображає суть економічної політики,  яка є  в  нашій державі,  і я хотів би,  щоб ми разом поміркували, чи потрібно нам відгукнутися  на  вчорашній  заклик  народного  депутата  Гавриша: "Давайте об'єднаємося навколо Леоніда Даниловича Кучми".

 

     А питання  таке.  Кожного  дня по УТ-1 ми чуємо:  "Кучма - це наше майбутнє".  Так от, я хочу зараз показати, яке наше майбутнє, якщо спиратися на науку, а не просто так казати.

 

     От дивіться. На схемі справа - це та економічна модель, яка є в Україні.  А оце - у Сполучених Штатах Америки. Оця середня лінія

-  це  інноваційна економічна теорія,  на яку спираються розвинуті країни,  і,  бачите,  вони  приречені  на  розвиток.  А  от   наша українська  модель  -  монетаристська:  ми  приречені  на  падіння виробництва (це теоретично) і бачимо, що фактично так і є.

 

     Таким чином,  не  змінюючи  курсу  реформ,  ми  приречені  на загибель  держави як незалежної.  І тому,  якщо ви хочете,  щоб не було незалежної України,  підтримуйте Кучму, а якщо ні, то давайте будемо думати, що нам робити.

 

     Так от,  що  ж  ми маємо насправді?  Уряд подав нам хаотичний бюджет,  в  якому  142  порушення  або  відхилення  від  Бюджетної резолюції.  Уряд що мав, те й кинув, нічого не продумавши. Тому ми повинні дякувати сьогодні бюджетному комітету,  і я  звертаюся  до засобів масової інформації:  напишіть хоч раз, що у Верховній Раді є розумні люди,  які,  на відміну від уряду,  можуть розібратися з бюджетом і запропонувати те, що потрібно країні.

 

     Хоче чи не хоче Юлія Володимирівна, але вона вийшла на досвід Сполучених  Штатів  Америки,   коли   вони   виходили   з   кризи, запровадивши  новий курс.  А якщо в цілому,  то Юлія Володимирівна відобразила  ті   концептуальні   положення,   які   закладені   в Національній  програмі  відродження України,  розробленій отут,  у Верховній Раді,  за ініціативою  Голови  Верховної  Ради  Ткаченка Олександра Миколайовича.

 

     Тому в  мене буде і відповідна пропозиція з цього приводу.  А стосовно того,  де взяти кошти,  щоб вирішувати проблеми,  я скажу так: треба впорядкувати те, що є.

 

     Наведу тільки один приклад.  У Державному комітеті зв'язку та інформатизації України  на  всі  наукові  дослідження  виділено  1 мільйон 600 тисяч гривень, а на відрядження за кордон - 2 мільйони 400 тисяч.  10 відсотків усіх коштів - на відрядження за кордон! І так   само  в  інших  галузях.  Отже,  треба  просто  впорядкувати використання коштів.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу на те, що ми ходимо по грошах, але,  з  другого  боку,  держава  не  дає  можливості  розвиватися Міністерству геології, і те золото, що, як одного разу показали по телевізору,  тримав у руках Президент, - це останній зливок, бо ті працівники вже 14 місяців не отримують зарплати. Тому треба думати не  про  те,  щоб  показувати золото,  яке блищить,  а про те,  як вкласти гроші, щоб налагодити його видобуток.

 

     І насамкінець три пропозиції.  Перша  -  прийняти  в  першому читанні законопроект, запропонований саме бюджетним комітетом.

 

     Друга як  протокольне доручення - просити Ткаченка Олександра Миколайовича,  щоб його робоча  група  негайно,  не  пізніш  як  у грудні,  подала  на  розгляд  Верховної  Ради Національну програму відродження України як справді єдиний порятунок України.

 

     І третя. Ми не зможемо вирішити всіх проблем, якщо не змінимо грошовофінансову  і  банківську  системи.  І тому я прошу записати протокольне доручення Комітету з  питань  економічної  політики  - прискорити   розгляд   розданої   мною   Концепції   вдосконалення грошово-фінансової  системи  і  зміни  банківської  системи,   яка справді дасть можливість відродити Україну.

 

     Ми сподіваємося,   що,   приймаючи  цей  бюджет,  ми  зробимо правильний висновок. У нас ще є час.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський від комітету.  За ним -  депутат Баулін.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Мені здається, що Закон про Державний бюджет  - це саме те поле діяльності,  де потрібен конструктивний, професійний підхід, якнайменше гучних фраз і якнайменше демагогії.

 

     Як представник  Комітету  з  питань  державного  будівництва, місцевого  самоврядування та діяльності рад я хочу сказати,  що на засіданні комітету ми розглядали це питання з точки зору  місцевих бюджетів, з точки зору дотримання прав місцевого самоврядування.

 

     Я не говоритиму про брак коштів,  фінансування,  про те, чи є там тих 19 мільярдів,  чи їх немає. Думаю, представники профільних комітетів  про  це скажуть детальніше.  Я хотів би відзначити,  що запропонований проект бюджету свідчить про певні досягнення.

 

     По-перше, це чітке розділення джерел фінансування за  рівнями повноважень - центральний і місцевий.

 

     По-друге, це    чітке    розмежування   джерел   фінансування делегованих (фінансування  здійснюється  за  рахунок  регульованих загальнодержавних  податків)  і  власних повноважень (фінансування має  здійснюватися  за  рахунок  місцевих  податків).  Щоправда  з проекту  закону  не  видно,  чи  вистачить  місцевих  податків для здійснення власних повноважень,  але, мабуть, це не завдання цього закону, це наша з вами проблема.

 

     І, по-третє,  це  гарантія  дотацій  місцевим  бюджетам через чіткий механізм, який уже відпрацьований у бюджеті цього року.

 

     Але я хочу звернути вашу увагу на те,  що є й  ряд  серйозних прорахунків  і  недоліків  з  точки зору власне місцевих бюджетів. Так,  я уважно подивився статтю 42,  де зазначено  обсяги  дотацій областям,  і  з  великим  здивуванням  не  побачив  там нічого для Миколаївської області. Але ж згідно зі статтею 4 законопроекту вся сума    податку    на    прибуток,    що    сплачується   атомними електростанціями,  перераховується до  Державного  бюджету,  а  70 відсотків  доходів  бюджету Миколаївської області становили доходи від атомної електростанції. То як без дотацій компенсувати області втрату цих доходів?

 

     Далі. Неясно,   що   робити   з  доходами  від  приватизації. "Укртелеком" - це окрема проблема.  А як бути  з  обленерго,  адже уряд пропонував деякі з них приватизувати?  Наскільки мені відомо, місцеві адміністрації аж ніяк не в захопленні від цього варіанта.

 

     І найсерйозніше  -  це  порушення  в  цьому  проекті  бюджету Конституції  і  Закону  про  місцеве самоврядування,  про що я мав можливість говорити і представникам комітету.  Із закону  вилучена стаття  39,  в  якій  було  посилання  на  те,  що місцеві бюджети формуються відповідно до Закону про місцеве самоврядування. Зате в статті  42  є  посилання на додаток 4,  в якому наведені абсолютні цифри  доходів  обласних  бюджетів.  Це  означає,  що  Закон   про Державний бюджет нав'язує місцевим радам обсяг обласних бюджетів.

 

     Але статті 142,  143,  144 Конституції чітко визначають право територіальної громади міста,  села, селища або обласної, районної ради   приймати   свої  бюджети.  Стаття  26  Закону  про  місцеве самоврядування  відносить  затвердження   бюджету   до   виключної компетенції   місцевої  ради.  Стаття  61  цього  закону  гарантує самостійну  розробку  місцевих  бюджетів.  А  стаття   28   закону відносить   складання   проекту   місцевого  бюджету  до  власних, самоврядних,  а  не  делегованих  повноважень  виконавчих  органів місцевих рад.

 

     Розуміючи певні мотиви включення статті 42 й додатку 4,  ми мусимо пам'ятати,  що добрі  наміри  не  мають права  вести  нас  до  пекла.  Тому пропоную відновити статтю 39 з посиланням на Закон про місцеве самоврядування, вилучити з проекту закону статтю 42 в теперішній редакції.

 

     А найважливіше  з  точки  зору  місцевих  бюджетів  - негайно приступити до розгляду проекту нового Закону про бюджетну  систему чи Бюджетного кодексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Баулін. За ним

- депутат Гавриш.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов. Когда я готовился к выступлению по данному  вопросу,  то  решил посмотреть свои прошлогодние записи - что собирался предложить при обсуждении бюджета  год  назад.  Меня поразило, что большинство предложений и замечаний, которые я хотел внести год назад, до сих пор остаются актуальными.

 

     Наша экономика задыхается от налогового бремени.  Налогом  на добавленную  стоимость,  налогом на прибыль,  акцизами мы задавили отечественного  товаропроизводителя.  Но   исполнительной   власти существующих законов не хватает, и Кабмин опять предлагает усилить грабеж отечественного  товаропроизводителя.  Я  убежден,  что  это порочный путь.

 

     Надо сокращать   расходы.   Посмотришь,   на  что  предлагают использовать последние крохи,  которые отобрали  у  производителя, волосы встают дыбом.  Почти 32 миллиона гривень - на Администрацию Президента.  Ну,  понятно,  сегодня у Кучмы  обслуги  в  три  раза больше,   чем   у   французского   президента,   хотя   Франция  - президентская республика.

 

     С кем собирается воевать  исполнительная  власть?  Только  со своим  народом.  Зачем столько средств на это НКВД Юрия Кравченко? Не может наша страна тянуть  такой  камень  на  шее.  Хотя  бы  на четверть надо сократить эти расходы,  но не за счет постовых, а за счет кабинетных работников.

 

     Может кто-либо   сказать,   как   повлияло    на    улучшение криминогенной обстановки выделение в прошлом году из бюджета денег на наше ФБР -  Национальное  бюро  расследований?  Я  не  заметил. Убежден,  что  предлагаемые  миллионы  гривень  - это отобранные у бюджетников  и  выброшенные  на  ветер  деньги.  Нам  сейчас   нет необходимости  содержать  СБУ на уровне советского КГБ.  Последнее боролось с врагами советской власти,  а у нас  сейчас  официальное американское посольство по численности,  наверное, самое большое в мире.  Если мы сами добровольно привечаем чужую агентуру, то зачем выбрасывать бюджетные средства только для того,  чтобы делать вид, будто мы охраняем внутренние секреты?

 

     Национальная гвардия.  Это вообще абсурд. Надо забрать деньги и  отдать в сферы образования и здравоохранения,  а военнослужащих перевести в Вооруженные Силы,  где они раньше и были.  Я  понимаю, режим  боится собственного народа и хочет держать в стране миллион штыков, но почему мы должны это поддерживать?

 

     Совет национальной   безопасности.   В   былые   времена   он содержался  из  бюджета  Администрации Президента.  Сейчас и на их содержание выделяются деньги,  как отдельной строкой выделяются  и средства   на   содержание   Генеральной   военной  инспекции  при Президенте.

 

     Сколько на печерских холмах наплодилось  чиновников!  Раньше, говорят  киевляне,  при  Советской  власти,  в  метро  на станциях "Крещатик",  "Арсенальная" по утрам нельзя было протолкаться из-за рабочих завода "Арсенал",  а сегодня - из-за чиновников незалежной державы.

 

     Далее. Почему мы должны финансировать из бюджета общественные организации,  причем  каждый  год  все  новые и новые?  Обясните, почему    предлагается    финансировать     четыре     организации композиторов:Всеукраїнська  музична  спілка,  Спілка композиторів, Всеукраїнська  спілка  кобзарів,  Національна   ліга   українських композиторів? Почему четыре, а не пять или шесть? Почему мы должны тратить бюджетные  деньги  на  бандеровцев  из  Украинской  спилки участников  войны или на такие недемократические организации,  как "Просвіта" или "Спілка  письменників"?  Надо  остановиться.  Хочет кто-то создать профессиональный союз - пожалуйста, за свой счет по примеру профсоюзов. И нечего лезть в государственный карман.

 

     Мое мнение:   проект   бюджета,   представленный    Кабинетом Министров,  служит  интересам чиновничьей рати,  а не народа.  Что касается  проекта,  предложенного  профильным  комитетом,   то   я согласен  с  народным  депутатом Цибенко,  который сказал,  что мы можем отвергать или принимать  только  проект  бюджета,  внесенный Кабинетом Министров. Так следует из Конституции.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За ним - депутат Пухкал.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Проект  бюджету,  який  ми  сьогодні  обговорюємо,  є   свідченням зростання  і  самого  парламенту,  і Кабінету Міністрів,  оскільки зіткнення  двох  шкіл,  які  сьогодні  ми  спостерігаємо,-   школи бюджетного  комітету і школи Кабінету Міністрів - привело до того, що бюджет стає все кращим і кращим. Разом з тим він не позбавлений багатьох  вад,  і  зважаючи  на  стислий  регламент,  я  хотів  би зупинитися лише на декількох із них.

 

     Перша проблема,  яка пов'язана з  бюджетом,-  це  розв'язання проблеми  оплати  державних боргів,  що здатне відсунути на другий план здійснення економічних реформ в  Україні.  Невдале  вирішення цієї  проблеми  може  суттєво  загальмувати  сучасний  економічний розвиток  нашої  держави.  Тому  Верховній  Раді  треба   докласти максимум  зусиль для того,  щоб забезпечити уряду міцну позицію на переговорах з  міжнародними  організаціями  щодо  реструктуризації боргів.

 

     Це -  проблема  країни,  а  не  окремого  уряду  чи  окремого парламенту.  Без реструктуризації боргів повернути їх неможливо. В іншому    випадку    наслідки    для   економіки   країни   будуть катастрофічними.  Тому ми категорично проти  того,  щоб  планувати повернення  частини  зовнішнього  боргу за рахунок таких сумнівних джерел, як недоїмка, що пропонує комітет.

 

     Крім того,  комітет пропонує ряд радикальних змін до  проекту бюджету,  на  вивчення  яких немає достатнього часу,  але наслідки прийняття  яких  можуть  призвести  до  дуже  серйозних   проблем. Наприклад,   запропоновано  включити  всі  доходи  та  видатки  до бюджету.  Ідея ця є надзвичайно привабливою,  та фонд енергетичних субвенцій  може  перетворитися  на  джина,  якого  дуже важко буде повернути назад.  Схема енергетичних субвенцій може перетворитися, власне кажучи, на тіньовий бюджет.

 

     Очевидно, що   проблему  взаємних  заборгованостей  необхідно вирішувати,  а не відсторонюватися від неї,  як це робить  Кабінет Міністрів,  і  не запроваджувати неперевірених схем,  як це робить комітет.  Необхідно чітко  розділяти  джерела  недоїмок  і  статті видатків  та  поступово  виявляти  причини  виникнення економічних тромбів,  а не кидати все  це  в  одну  купу.  Зрештою,  у  схемі, запропонованій комітетом, крайніх ніхто не знайде.

 

     У проекті    бюджету,    запропонованому   урядом,   присутня надзвичайно  продуктивна  ідея  перенесення  на  місцеві   бюджети окремих   суспільно   ефективних   видатків   -   на  будівництво, житлово-комунальне господарство, транспорт.

 

     Комітет доповнює  цю  ідею  пропозиціями  чітко   розмежувати видаткові    повноваження   Державного   та   місцевих   бюджетів, розмежувати повноваження Державного бюджету та  Пенсійного  фонду, посилити   соціальну   спрямованість  бюджету  через  перерозподіл коштів,  через місцеві бюджети,  чого не було в урядовому  проекті бюджету. Це надзвичайно прогресивні пропозиції.

 

     Є й  ряд  зауважень.  Думаю,  вони  будуть усунуті до другого читання.

 

     Депутатська група "Відродження  регіонів"  пропонує  прийняти проект  бюджету  в першому читанні,  але на друге читання зберегти такі принципові положення,  запропоновані урядом,  як фінансування зовнішнього боргу,  надходження від приватизації,  надходження від ПДВ.

 

     Водночас необхідно  врахувати  пропозиції  комітету  стосовно посилення  контролю  за прибутками підприємств державної власності та розподілу повноважень між Державним та місцевими бюджетами.

 

     Недоїмки в консолідованому бюджеті необхідно враховувати, але формування  якогось єдиного фонду,  на нашу думку,  є недоцільним. Виплати мають поділятися за цільовим призначенням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату  Пухкалу.  Ви  записані  від комітету. За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська   область).   Шановні  колеги!  Ми  обговорюємо надзвичайно важливий законопроект.  Це - фінансовий план  держави, її  розвитку  на  2000  рік.  Ми заслухали доповідь від бюджетного комітету.  З точки зору нашого комітету доповідь голови бюджетного комітету  є грунтовною і переконливою в тому сенсі,  що поданий на розгляд Кабінетом Міністрів України проект  Закону  про  Державний бюджет на 2000 рік потребує суттєвого доопрацювання.

 

     Зважаючи на брак часу, я хотів би зосередитися лише на одному сегменті  запропонованого  проекту,   а   саме   на   фінансуванні міжнародної, зовнішньополітичної діяльності нашої держави. Комітет у закордонних справах подав свої пропозиції до бюджетного комітету і з задоволенням відзначає,  що бюджетний комітет,  доопрацьовуючи проект  Кабінету  Міністрів,  врахував   переважну   частину   цих пропозицій.

 

     Водночас у нас викликає стурбованість те, що одна із суттєвих наших пропозицій не врахована.  Ідеться про  фінансування  внесків України до бюджетів ООН, органів і спеціальних установ системи ООН та інших міжнародних організацій.  Ситуація  сьогодні  складається так, що Україна може бути позбавлена права участі в діяльності ООН та  інших  міжнародних  організацій,   зокрема   МАГАТЕ,   ЮНЕСКО, Міжнародної  організації  праці  та  інших,  до яких треба зробити внески. Це перше.

 

     І друге,  на що я хотів би звернути увагу,  -  це  відхилення нашої  пропозиції  щодо  збільшення відрахувань в іноземній валюті від коштів,  отриманих за  вчинення  консульських  дій  за  межами України,  на потреби розвитку консульської служби та непередбачені витрати МЗС України  з  10  до  15  відсотків.  Раніше  ми  щороку затверджувати  ці відрахування в розмірі 15 відсотків,  а останніх два роки чомусь зосередилися на 10 відсотках.

 

     Я нещодавно побував у посольстві України в Німеччині. Саме за рахунок  коштів,  отриманих  від  консульських послуг,  посольство облаштовується,  ремонтується, і таким чином Україна буде достойно представлена в цій країні.

 

     На завершення   я   хотів   би   підкреслити,  що  Комітет  у закордонних справах пропонує прийняти  проект  бюджету  в  першому читанні  і  до  другого  читання  доопрацювати  його з урахуванням пропозицій і нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко. За ним - депутат Пинзеник.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые товарищи  депутаты!  Уважаемое  правительство!  Вообще-то мы все - неисправимые оптимисты и идеалисты.  Мы пытаемся сегодня притянуть в бюджет все то, что можно будет притянуть через 10 лет нормальных плодотворных реформ. Пока же мы должны довольствоваться тем, что у нас есть, и на чем-то можно немножко и заработать.

 

     Первое. Я представляю Комитет по вопросам здравоохранения.  Я с  пониманием  относился  и  отношусь  к  Юлии   Владимировне,   с пониманием   отношусь   и   к  проблемам  Кабинета  Министров.  Но установить  в  консолидированном  бюджете   расходы   на   систему здравоохранения в размере 4,5 миллиарда гривень - это сказать, что мы чтото профинансируем из  Государственного  бюджета,  а  местные бюджеты  пускай что-то профинансируют в системе здравоохранения то ли для здоровья, то ли для жизни.

 

     Я хочу  сразу  сказать,   дорогие   друзья,   что   ближайшая перспектива со страховой медициной пока еще остается перспективой. Ибо сегодня - при неработающей промышленности,  стоящей экономике, при  отсутствии  у  граждан  средств для существования - страховая медицина не получится.  А страховать тут вот этих - их не надо уже ни от чего страховать.

 

     Поэтому я хотел бы задать себе вопрос и спросить вас, друзья: почему у нас нет закона о монополии на алкоголь,  на табак?  У нас что, пить перестали? Или у нас нет этого продукта? Есть. И вот эти денежки,  Игорь  Александрович,   можно   направить   на   решение социальных  проблем.  Такой  закон  будет очень сложно проходить в нашем парламенте, но его можно принять.

 

     Второе. Я сегодня представляю Донецкий регион. Только ленивый не  критиковал  Черненко  в области,  говоря:  "Ты голосовал 31-го числа". А наш городской мэр Рогач договорился до того, что заявил: "Вы там были уже во хмелю, раз такой бюджет приняли".

 

     Дорогие друзья,   мы   были  не  во  хмелю.  Может,  мы  были единственные, кто в тот вечер работал. Но соглашаться и сегодня на то,   чтобы  для  Донецкого  региона  оставляли  50  процентов  от подоходного налога,  70 - от налога на прибыль,  20 - от акцизного сбора мы просто не можем. Почему?

 

     Я представляю  угольный  город.  Шахта имени Ленина:  полтора миллиона  нужно  для  введения  нового  горизонта,   и   потом   - перспектива работы в течение десяти лет. Сегодня она не имеет этой перспективы.  Кстати,  39-40 тысяч тонн - суточная добыча угля  на этой шахте.

 

     Что нам  делать,  дорогие  мои?  Я  думаю,  надо  считаться с регионом,  и мы правильно поступим,  если  сегодня  дадим  ему  80 процентов от подоходного налога,  80 - от налога на прибыль,  20 - от акцизов.

 

     И еще одна позиция. Я вам скажу такое: чем больше зон, тем меньше денег в местных бюджетах. Я имею в виду специальные  экономические  зоны,  закрытые.  Контингент,  который сегодня может работать в регионе, уже защищен законом, и денежки в местный бюджет поступать не будут. Чем будем компенсировать?

 

     Я предлагаю принять проект в первом чтении,  ибо  времени  на дальнейшее  обсуждение бюджета у нас просто потом не останется.  В Новый год вступим с тем, что есть.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Пинзеник.  За  ним  буде  виступати  депутат Альошин.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні колеги!  Ситуація з проектом Державного бюджету нагадує мені другий тур президентських виборів.  І керуватися  тут принципом: "Відступати нікуди - позаду Москва" - недопустимо.

 

     Чесно кажучи,  я не знаю,  що ми з вами взагалі розглядаємо в цьому залі,  бо в  поданому  проекті  бюджету  не  враховано  такі "дрібнички", без вирішення яких проект бюджету, що ми розглядаємо, перетворюється на купу нікому не потрібних документів.

 

     Нагадаю вам,  що проект бюджету базується на курсі 5  гривень за  долар,  і  цей  бюджет  не  розв'яже проблеми боргів,  яких 16 мільярдів.  Що стосується курсу, то Україна взяла зустрічний план, і  курс  5  гривень  за  1  долар,  передбачений на наступний рік, досягнутий уже в цьому році.

 

     Нагадаю, що урядовий проект профіцитного бюджету на  сьогодні вже  перетворився  на проект бездефіцитного бюджету.  Але в когось виникають проблеми з арифметикою. Загальна сума виплат по боргах - 16  мільярдів  гривень.  5  мільярдів я знайшов у проекті бюджету, хоча вони й урізані.  Де  поділи  ще  14  мільярдів?  Пробував  їх відшукати  між  рядками,  але  не  знайшов.  А без відповіді на це запитання,  яке  є  базою  бюджету,  бо  визначає  макроекономічні показники, проект бюджету є бюджетом національної катастрофи.

 

     Модифікований варіант   проекту   бюджету   містить   і  нові "перлини". Виявляється, що економіка, яка за дев'ять місяців цього року дала надходжень 26 відсотків до ВВП, повинна дати 36 - усього на якихось 15 мільярдів більше.  Я тільки ставлю запитання: а чому не на 150 більше? Що тут брати до уваги такі "дрібнички" як те, що деякі підприємства  ніколи  нічого  не  заплатять,  скільки  б  не написали на папері. Зате скоро в Україні гривню витіснять векселі.

 

     Тому в  нашої  фракції  є проміжна пропозиція:  усім народним депутатам,  які проголосують за поданий проект закону, виплачувати зарплату  виключно  векселями,  бо  інакше образяться енергетики й шахтарі: чому тільки вони мають ними отримувати?

 

     На цьому тлі,  мабуть, не варто дуже вникати в деталі проекту бюджету,  але одну деталь відзначу.  У Національного банку України на  сьогодні  є  близько  1,5  мільярда  доларів  резервів,  це  7 мільярдів   гривень.   Але  ця  цифра  може  перетворитися  на  30 мільярдів, якщо 1 долар коштуватиме 20 гривень.

 

     У проекті передбачено  23  мільярди  гривень  перерахувати  в бюджет.  Отож,  колеги,  оскільки  доходи в Національному банку не з'являються,  бо це тільки обліковий момент,  пропонується страшне джерело  доходів  -  за  рахунок  простого явища,  яке називається емісія.

 

     Тільки в нас є  ще  одна  пропозиція  від  фракції:  за  базу відліку доходів від резервів узяти резерви не України, а Китаю, бо в Україні резерви  1,5  мільярда,  а  в  Китаї  -  140  мільярдів. Уявляєте, який тоді в нас буде бюджет при наших темпах девальвації гривні!

 

     Минулого року я вже ставив запитання: чим відрізняється  бюджет  від  роздягнутої  жінки?  З роздягнутої жінки інколи декого ще  можна  зняти,  з  роздягнутого  бюджету  - ніколи  нічого  зняти вже не вдасться.  Оскільки ми все-таки маємо справу  не  з  роздягнутою  жінкою,  наша  фракція   пропонує   не голосувати   за   даний  проект,  направити  його  на  кардинальну переробку і заслухати в повторному першому читанні.

 

     ГОЛОВА. На що ви натякаєте?  (Сміх у залі).  Слово  надається депутату Альошину. За ним буде виступати депутат Іщенко.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу!  Можна констатувати факт,  що вже  вкотре бюджетний   процес   у   парламенті   перетворюється   на  жорстке концептуальне протистояння уряду та бюджетного комітету  Верховної Ради  України.  Очевидно,  що  це  є свідченням не лише критичного ставлення суб'єктів процесу один до  одного,  а  й  недосконалості регламентного забезпечення розгляду та прийняття бюджету держави.

 

     Бюджетний комітет  пропонує  розв'язати цю суперечність таким чином,  щоб після отримання проекту бюджету фактично не  допускати уряд  до  його  доопрацювання.  Саме  це,  по суті,  і міститься в пропозиції бюджетного комітету.

 

     Я думаю,  що цю проблему ми маємо вирішити,  прийнявши  Закон про  Регламент,  де  буде  виписана  спеціальна процедура розгляду проекту Державного бюджету.  Відповідно до статті  96  Конституції України  суб'єктом  підготовки  бюджету є уряд,  який зобов'язаний подати його проект до 15 вересня.

 

     Члени нашого комітету обговорювали урядовий  проект  і  вчора обмінялися   думками   стосовно  пропозицій  бюджетного  комітету. Звертаю вашу увагу  на  те,  що  за  процедурою  розгляду  проекту бюджету  в  першому  читанні  ми  маємо  зосередити  свою увагу на пропозиціях,  які надійшли від бюджетного  комітету,  і  прийняття бюджету  в  першому  читанні  фактично  означатиме  схвалення  цих пропозицій.  Але,  на нашу думку,  це не є можливим сьогодні.  І в цілому ми підтримуємо пропозицію,  яка вже висловлювалася, щоб цей проект пройшов повторне перше читання.

 

     Що найбільше непокоїть  членів  нашого  комітету?  Насамперед сумнівні доходи. Це стосується як фонду енергосубвенцій, так і вже не  раз  критикованих  надходжень  від  переоцінки  золотовалютних резервів   Національного   банку,  а  також  деяких  інших  досить сумнівних джерел.  Зокрема, ми констатуємо, що збільшення фактично чи  заміна  іншими  доходами  стосується  17,5  мільярда  доходної частини Державного бюджету.

 

     Через сумнівність  таких  джерел  ми  можемо  отримати   таку економічну і політичну ситуацію:  розрив між доходами та видатками стимулюватиме,  по-перше,  посилення критикованого Верховною Радою ручного   керування   бюджетом,   по-друге,  тиск  щодо  чергового секвестрування бюджету і як наслідок - чергова спіраль політичного протистояння  та  відволікання від вирішення нагальних економічних проблем.

 

     Безперечно, потребують уточнення відносини Державного бюджету та  Національного  банку  України.  Ці відносини чітко визначено в Законі про  Національний  банк  України,  і  тому  я  закликаю  як розробників   урядового   проекту,   так   і   бюджетний   комітет дотримуватися Закону про Національний банк.

 

     Безперечно, серйозною проблемою є  обслуговування  державного боргу. І це також ми повинні врахувати при доопрацюванні проекту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу,  ви попрацюйте над тим, щоб діяла координаційна рада Національного банку.  Ми закон  прийняли,  тож, мабуть,  треба,  щоб комітет турбувався про це. А ми агітуємо один одного.

 

     Депутат Іщенко.  Будь ласка.  За ним буде  виступати  депутат Кирильчук.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий   округ   96,  Київська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я хотів би наголосити на тому,  що бюджет  держави повинен бути документом,  що має велике стимулююче значення   для   галузей   народногосподарського    комплексу    - промисловості,   аграрного   сектора,   будівництва,   транспорту, зв'язку,  великого,  середнього і малого бізнесу.  Крім того,  він повинен  спрямовувати  на  розвиток  та  самозабезпечення  регіони України.

 

     Безперечно, позитивним  явищем   є   прагнення   людей,   які відчувають  свою  причетність  до  конкретного  виборчого  округу, об'єднати свої зусилля для поліпшення ситуації на місцях. Я маю на увазі   і   створення   в  нашому  парламенті  депутатської  групи "Відродження регіонів",  і заснування в  липні  1999  року  Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України, до керівних органів якої я маю  честь  бути  причетним  і  до  складу  якої  поряд  із народними   депутатами  України,  обраними  від  округів,  увійшли посадові  особи  органів  місцевого  самоврядування  та   місцевих органів виконавчої влади.

 

     У сучасних   умовах   ми   вважаємо  першочерговим  завданням підвищення самостійності територіальних громад у вирішенні  питань місцевого та регіонального значення.

 

     Шановні колеги!  На законодавчому рівні,  а саме в Законі про місцеве самоврядування в  Україні,  закріплено  обов'язок  держави гарантувати   органам   місцевого   самоврядування  доходну  базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Що ми маємо реально? Які показники планувалися?

 

     Усі добре   пам'ятають,  що  в  Основних  напрямах  бюджетної політики на 2000 рік було зазначено,  що при  розподілі  бюджетних ресурсів  між  Державним  бюджетом  України та бюджетами місцевого самоврядування обсяг останніх у видатковій частині повинен бути не менш як 40 відсотків.

 

     Згідно з    поданими   Кабінетом   Міністрів   розрахунковими показниками до проекту бюджету 2000 року,  частка доходів місцевих бюджетів у сукупних доходах зведеного бюджету повинна становити 32 відсотки,  видатків - 33 відсотки. Цей розмір видатків ми вважаємо далеким  від  реальних  потреб  місцевих бюджетів і наполягаємо на цифрах, які були в бюджетній резолюції, тобто 40 відсотків.

 

     Хочу наголосити,  що на місцях  керівники  органів  місцевого самоврядування  з  великою  увагою  поставилися  до прийнятої нами Бюджетної резолюції,  і тому показники проекту бюджету  2000  року вони  аналізували  саме  через  призму  цієї постанови.  Від імені спілки  і  як  член  Комітету  з  питань  державного  будівництва, місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад я провів опитування серед міських голів окремих міст Київщини.  Майже одностайно  вони висловили  стурбованість  формуванням  міжбюджетних  відносин як у наступному році,  так і на перспективу.  Міські  голови  Березані, Броварів,  Василькова, Фастова і інших міст погоджуються з тим, що бюджетні  показники  повинні  фіксуватися  принаймні   на   термін повноважень ради.

 

     Слід також   підтримати  запропонований  Комітетом  з  питань бюджету принцип розрахунків обсягів видатків місцевих бюджетів  за основними функціями делегованих повноважень.

 

     Я хотів би декілька слів сказати і про те,  що на місцях,  на жаль,   погано   фінансуються   житлово-комунальні   послуги.   Їх фінансування  також  треба  передбачити  в розрахунках бюджетів на 2000 рік.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Кирильчуку від  фракції.  За ним - депутат Ковалко.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Волинська область, фракція Селянської партії.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати!  Напевно,  ніхто  з вас сьогодні не скаже,  що бюджетний комітет за ці три тижні,  коли ми одержали  документи  з  Кабінету Міністрів,  працював  погано.  Якщо  до всього того,  що ви почули сьогодні від Юлії  Володимирівни,  додати,  що  бюджетний  комітет опрацював  пропозиції  й  зауваження  практично від усіх областей, міст,  усіх міністерств і відомств, якщо врахувати, що опрацьовано сотні  пропозицій  депутатів і комітетів,  то це титанічна робота. Але це тільки початок.  До другого  читання  ще  треба  опрацювати матеріалів не менше, ніж опрацьовано.

 

     Я хочу  підкреслити  тільки одне:  серед усіх галузей з усіма проблемами,  які є,  найбільш  обділена  увагою  така  галузь,  як агропромисловий  комплекс.  У  народі  кажуть:  якщо  людину можна обдурити,  то землю не обдуриш.  А знаменитий  вчений  Прянишников сказав:  "Земля - як тарілка: якщо ти в неї нічого не покладеш, то з неї нічого й не візьмеш".

 

     Чому я на цьому зосереджую увагу? З 1994 року,   враховуючи   проект   на   2000   рік,   фінансування агропромислового комплексу скоротилося в  чотири  рази.  У  чотири рази  зменшилося  й  виробництво  валового внутрішнього продукту в агропромисловому  комплексі.   У   Міністерстві   агропромислового комплексу  одержують ту заробітну плату,  яку й одержували.  І ту, яку вони  просять,  теж  заплановано.  Я  вважаю,  що  в  Кабінеті Міністрів  має  бути  принцип:  зменшилося  виробництво в галузі - зменшується і фінансування керівництва цієї галузі.

 

     Фракція Селянської партії  зосередила  свою  увагу  на  трьох напрямах.

 

     Перше. Якщо  вже не можна записувати в бюджет держзамовлення, то можна  аналітично  підбити  всі  цифри  -  скільки  треба  всіх продуктів харчування для країни, для армії, для закритих закладів, для охорони здоров'я тощо - і передбачити на це кошти.

 

     Друге. Якщо ми не врахуємо того, про що мова йшла ще торік, - тобто  що конкретна кількість власної нафти повинна бути закладена в    наш    державний    резерв    і    направлена     конкретному сільськогосподарському  виробнику  -  у  нас  не  буде чим сіяти і збирати.  Якщо не будуть виділені конкретні суми  фінансування  на придбання техніки, якої сьогодні практично вже немає, то кому б ми не давали цю землю в приватну,  в  колективну  власність,  вона  й надалі заростатиме бур'янами.

 

     З огляду  на  ці  проблеми  фракція  Селянської  партії  буде підтримувати бюджет  у  цілому  тільки  тоді,  коли  все  це  буде конкретно закладено в ньому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ковалко.  За  ним  -  депутат Журавський від фракції НДП.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  65,  Житомирська   область).   Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановний  Валерію  Павловичу!  Шановні колеги!  Треба  сказати,  що  вже   стало   традицією   розглядати паливно-енергетичний комплекс лише як платника податків, зборів та відрахувань.  При цьому не враховується  ні  стратегічне  значення галузей,  ні  загрозливий  технічний  стан,  ні  скрутна фінансова ситуація.

 

     Наприклад, в  електроенергетиці  річна  потреба   капітальних вкладень   для   забезпечення   стабільної   роботи  і  збереження потенціалу становить не менш як  2,5  мільярда  гривень.  Фактично фінансується   близько   1   мільярда.   Аналогічна   ситуація   в нафтогазовому  комплексі:  капітальні  вкладення  фінансуються  не більш як на 60 відсотків потреби.

 

     Треба відзначити,  що в процесі підготовки проекту бюджету на 2000 рік уже багато зроблено.  І я маю подякувати за це і уряду, і бюджетному  комітету.  Урядом  прийнято  постанову щодо збільшення фінансування  вугільної  промисловості,   прийнято   рішення   про добудову Дністровського комплексу. Комітет з питань бюджету провів велику  й  потрібну  роботу   для   збалансування   заборгованості підприємств  паливноенергетичного комплексу із платежів до бюджету і боргів бюджету, що є спробою розірвати багаторічне коло взаємних заборгованостей.   Вважаю,  що  запропонований  механізм  потребує погодження в Міністерстві фінансів та Міністерстві економіки.

 

     З другого боку, шановні колеги, хочу привернути вашу увагу до нафтогазового  комплексу.  Якщо  не  зміниться ставлення до галузі лише як до джерела  надходжень  до  державної  казни,  реальною  є загроза втрати позиції України як нафтогазодобувної і транспортної держави Європи.  Думаю,  ми ще відчуємо наслідки  введення  в  дію газопроводу  через  Білорусь.  Будівництво  нафтопроводів  в обхід України може  завдати  ще  більшого  удару,  призведе  до  повного занепаду нафтопереробної галузі.

 

     Щоб запобігти   цьому,   необхідно   прискорити   будівництво нафтопроводу  "Одеса-Броди",   нафтотерміналу,   відмовитися   від вилучення  у  нафтогазотранспортних  підприємств частини виручки у вигляді відрахувань від плати за транзит.  Цей  платіж  суперечить чинному законодавству,  у тому числі міжнародним угодам,  погіршує конкурентні  позиції  українських  нафтогазопроводів  та   створює дефіцит коштів на забезпечення утримання трубопроводів у належному технічному стані.  А пропозиція встановити ставку відрахувань  від плати  за  транзит  нафти  у розмірі 0,75 долара за 1 тонну на 100 кілометрів - це взагалі неприпустимо.  Сума,  належна до сплати  в бюджет,    на    200    мільйонів   перевищить   тарифну   виручку нафтотранспортних підприємств.

 

     Не можна нехтувати розвитком власної сировинної бази, адже не секрет, що Росія - головний постачальник природного газу й нафти в Україну  -  скорочує  їх  видобуток.   Українським   підприємствам вдається  підтримувати обсяги тільки за рахунок додаткових вливань у цю галузь.

 

     Неприпустимим є і підхід до чорнобильської проблеми.

 

     І як пропозиція.  Я хотів би  привернути  вашу  увагу  ще  до скорочень,  які  проектом  бюджету  передбачаються у всіх апаратах міністерств,  відомств,  у тому числі й  податкової  інспекції.  Я думаю, що такі скорочення повинні бути, але в межах 1-3 відсотків.

 

     На превеликий жаль, комітет у даній ситуації пропонує поданий Кабінетом Міністрів проект Державного бюджету України направити на повторне  перше  читання.  Під  час  його  доопрацювання  потрібно обов'язково врахувати потреби паливно-енергетичного комплексу,  що дасть змогу забезпечити і наповнення бюджету, і розвиток станового хребта вітчизняної економіки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Черняк.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Шановні колеги!  Запропонована доходна частина  Державного  бюджету  на 2000 рік у сумі понад 42 мільярди гривень - це принаймні завищена сума.  Так,  податкові надходження збільшені   на   7,3   мільярда  гривень  порівняно  з  варіантом, запропонованим Кабінетом Міністрів України,  за рахунок збільшення надходжень  від  податку  на прибуток підприємств,  від податку на додану вартість,  від ввізного мита  і  від  штрафів  та  санкцій, сплачених за порушення податкового законодавства.

 

     Взагалі не  може вестися будь-яка мова про встановлення плану на збирання штрафів і санкцій.  Нинішня практика встановлення  для контролюючих   органів   плану   на  збирання  штрафів  і  санкцій призводить до тотального порушення цими  органами  прав  суб'єктів підприємницької   діяльності   та   штучного  накладання  штрафних санкцій.

 

     Також завищені  та  необгрунтовані   показники   неподаткових надходжень.    Так,    надходження    дивідендів   від   суб'єктів підприємницької діяльності збільшені на 1,5 мільярда гривень,  або у   6,5   раза;  надходження  відрахувань  від  плати  за  транзит природного газу через територію України - на 2  мільярди  гривень, або у 3,2 раза.

 

     Комітет з питань бюджету пропонує до доходів загального фонду Державного бюджету включити збір за перетин  повітряного  простору України  іноземними та вітчизняними літальними апаратами у вигляді надходжень від плати за  переліт  літаків  іноземних  авіакомпаній повітряним  простором України.  Такі збори не передбачені статтями 13 і 14 Закону України  про  систему  оподаткування,  а  згідно  з положеннями   статті   1   зазначеного   закону  податки  і  збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають. Отже, повнота надходжень до доходної частини Державного бюджету ставиться під сумнів.

 

     Статтею 63 проекту бюджету передбачається призупинити на 2000 рік дію окремих положень деяких законів,  а саме Лісового кодексу, Закону про плату за землю та інших.  Таким чином,  Законом України про  Державний бюджет на 2000 рік порушуватиметься стаття 7 Закону України про систему оподаткування.

 

     І на завершення хочу сказати,  що це зауваження, які, на нашу думку,  треба  врахувати,  а в цілому проект може бути прийнятий у першому читанні з урахуванням даних зауважень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черняк. За ним

- депутат Ващук.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Дякую.  Шановні народні  депутати!  Шановний Голово!   Шановні   члени   уряду!   Я  не  розумію,  що  сьогодні відбувається в нашій  залі.  У  мене  таке  враження,  що  все  це несерйозно.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, Володимире Кириловичу, ви пізно прийшли.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Тому в мене свіжий погляд.  Отож,  чому,  на мою думку, все це виглядає несерйозно.

 

     Стаття 3 проекту  бюджету,  який  пропонує  уряд:  затвердити Державний  бюджет  України  на  2000  рік  у сумі 26 мільярдів 515 мільйонів 907,7 тисячі гривень.  Стаття 3  проекту  бюджету,  який пропонує  комітет  Верховної  Ради:  затвердити  Державний  бюджет України у сумі 42 мільярди 159  мільйонів  428,7  тисячі  гривень. Отже, уряд пропонує 26 мільярдів, комітет - 42 мільярди.

 

     Який парламент  світу  може  при  таких  розбіжностях взагалі розглядати у сесійному залі питання про бюджет?  Для  цього  треба проводити слухання,  погоджувати позиції, переконувати один одного і вносити на засідання парламенту  більш-менш  узгоджений  проект. Якщо є такі разючі відмінності, такий розмах розбіжностей, то це є свідченням цілковитої непідготовленості питання для розгляду, і ми сьогодні марно витрачаємо час.

 

     Я вивчав  бюджетне  питання  в  США,  спеціально туди їздив з цього приводу.  Мені сподобалося.  І повинен сказати,  що в США за конституцією  готується  два  проекти  бюджету:  один проект готує конгрес, другий - адміністрація президента, тобто виконавча влада, уряд.  І  вони  конкурують  між  собою постійно.  Дві третини часу парламент,  конгрес,  витрачає на обговорення бюджетних проблем. У них бюджет - отакий фоліант,  більший за Біблію, у якому розписано усе.  І все це виглядає серйозно.  І таких розбіжностей, звичайно, там немає.

 

     Що ми  сьогодні  чуємо?  Голова  бюджетного  комітету замість того,   щоб   переконувати   уряд,   переконує   нас.   Ми,   Юліє Володимирівно, на вашому боці. Я готовий вас підтримувати багато в чому. Але ви переконайте міністра фінансів, Прем'єрміністра, уряд. З ними працюйте, а не з нами.

 

     На жаль, обмаль часу. Єдине, що я можу сказати на завершення: основна бюджетна проблема - це проблема наповнення бюджету. Гадаю, пропозиції,  які вносить комітет,  - це крок у потрібному напрямі, але вони нереальні.  Це зрозуміло. Отож давайте не будемо надувати бюджетну  мильну  бульку,  не  будемо  будувати фінансову піраміду Мітюкова-Ющенка  замість  піраміди  Хеопса,  а  будемо  вирішувати питання про недоїмку, проводити економічну політику, спрямовану на економічне зростання.  І  тільки  в  цьому  контексті  ми  зможемо вирішити бюджетні проблеми.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Отут ви свіжу думку сказали, безперечно.

 

     Ващук Катерина  Тимофіївна.  Будь  ласка.  За нею виступатиме депутат Яценко, і будемо завершувати.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська область). Шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин детально проаналізував видатки, які передбачаються у проекті бюджету на фінансування аграрної  галузі. Члени комітету однозначно дійшли висновку, що запропоновані обсяги фінансової підтримки не відповідають навіть  мінімальним  потребам галузі. Вони не тільки не забезпечать її стабілізації, а навпаки - зумовлять   подальший   спад   виробництва   сільськогосподарської продукції   і   поставлять   державу   на   межу  реальної  втрати продовольчої безпеки.

 

     Уряд у  винятково  складних  для  села  економічно-фінансових умовах ніяких нових підходів не застосовує. Повністю проігноровано вимоги  чинного  законодавства  про  пріоритетний  розвиток   АПК, виділення капіталовкладень окремим рядком в обсязі 1 відсоток ВВП, як ми тут проголосували,  відшкодування витрат на соцкультсферу та на її утримання, кредитування житлового будівництва на селі тощо.

 

     У цілому  на фінансування галузі передбачається виділити лише 6   відсотків   обсягу   коштів,   замовлених   міністерствами   і відомствами,  - 414,8 мільйона гривень, тоді як просили мінімально 2 мільярди 996 мільйонів гривень.  Це навіть порівняно  з  минулим роком менше на 195 мільйонів гривень.

 

     Так, немає  потреби  зайвий раз доводити важливість вирішення проблеми  ресурсного  забезпечення   сільського   господарства   і насамперед пально-мастильними матеріалами, технікою, добривами, що засвідчив поточний рік.  Через перебої у  постачанні  пального  ми втратили  велику  частину  врожаю,  не  заклали  належної  бази на наступний рік.

 

     Наш комітет разом із Комітетом з питань  бюджету  напрацювали пропозиції,  за  реалізації  яких  ми  матимемо суттєве поліпшення аграрного  рядка  в  проекті  Державного  бюджету.  Зокрема,  Юлія Володимирівна  Тимошенко  говорила  про  створення  у бюджеті двох спеціальних фондів.  Ми підтримуємо їх створення.  Тільки важливо, щоб    ці   фонди,   які   здійснюватимуть   короткотермінове   чи довготермінове кредитування,  серйозно забезпечувалися.  У  нас  є сумнів,   що   навіть   при  фінансуванні,  закладеному  бюджетним комітетом,  ці фонди  наповнюватимуться.  Зокрема,  це  стосується повернення  сільгосптоваровиробниками  сум кредитів і процентів за користування  ними,  лізингових  платежів  і  особливо  -  бачення Національного  банку України у використанні сум,  що надходять від переоцінки золотовалютних резервів,  та тих 62 відсотків,  про які йшлося  як  про планову емісію.  Тому нам не байдуже,  як ці фонди будуть формуватися. Те, що їх треба формувати, - однозначно, але є сумнів, чи вони насправді будуть дієвими.

 

     Нам приємно,   що   комітет  врахував  наші  пропозиції  щодо збільшення видатків на селекційну діяльність тощо. Проте вважаємо, що  для  підсилення  цих  фондів  треба було б встановити державну монополію на виробництво, реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів,  а кошти спрямувати на розвиток АПК.  Кошти від стягнення мита на завезену в державу аграрну продукцію  також  спрямувати  в АПК.  За  підтримки  таких  наших  пропозицій ми можемо підтримати бюджет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно,  тільки виправте в  тексті  Юлії Володимирівни:  не  "селекційно-племінної роботи",  а "селекційної роботи", а далі викресліть. Спасибі.

 

     ВАЩУК К.Т.  Там  є,  це  окремий  рядок.  І  рослинництво,  і тваринництво.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Яценко.   Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Хорошковський.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Шановні колеги!  Із  ретельного  аналізу одержаних документів,  доповіді,  яку ми заслухали,  можна зробити висновок про те, що загальне скорочення обсягів Державного бюджету України  пов'язане  не  тільки  з катастрофічним падінням валового внутрішнього продукту,  а є наслідком поступової і цілеспрямованої тінізації нашої економіки.  Очевидно, ви пам'ятаєте День уряду, що відбувся  декілька  тижнів  тому.  Тоді  Євген  Марчук  пропонував висвітити для народних депутатів України як мінімум десять джерел, із  яких  здійснюється  розкрадання  державних  коштів.   Одне   з найперших  джерел  -  це  30 мільярдів гривень пільг,  котрі мають підприємства,  організації,  підприємці,  наближені   до   органів виконавчої  влади.  У запропонованому проекті бюджету такі джерела не  враховані.  Тому  це  головний  мотив,  чому  його  не   можна підтримати.

 

     Друге. Хотів  би  звернути  вашу  увагу  на процес формування податку  на  прибуток   громадян.   Виявляється,   що   робітники, службовці, селяни сплачують 2,5 мільярда, а підприємницька сфера - лише 89 мільйонів.  Тоді скажіть,  будь ласка,  на  що  щорічно  в Україні  закуповуються  найдорожчі  іномарки  на суму 1,5 мільярда доларів?  Очевидно,  що   величезна   сума   (котра,   за   нашими підрахунками,  становить  як мінімум 12,5 мільярда) не врахована в бюджеті.  Юліє Володимирівно, при всій повазі до вас відзначу щодо вашої  свіжої ідеї передати цей податок до місцевих органів влади: навряд чи вони впораються з даною проблемою,  якщо держава досі не може з нею впоратися.

 

     Третє. Стосовно  фонду  поводження з радіоактивними відходами наш екологічний комітет пропонував,  щоб виконали,  врешті, вимоги законів про атомну енергетику і радіаційний захист:  саме ті,  хто виробляє радіоактивні відходи,  хто поводиться з ними,  повинні  й оплачувати  процес  їх  захоронення і приведення в безпечний стан. Одначе досі уряд уперто не виконує законів України і  витрачає  на це бюджетні кошти.

 

     Четверте. Окремої  розмови потребують статті 28 і 29 стосовно чорнобильського фонду.  Дивує позиція  бюджетного  комітету,  який написав,  що  наші  пропозиції враховані.  Наші пропозиції чіткі й однозначні:  повинні на 100 відсотків виконати Бюджетну резолюцію, проголосовану  в  цій залі.  Це фінансування фактичних витрат 1987 року.

 

     Уряд України розіграв  цілий  політичний  спектакль,  купивши керівництво   "Союзу  Чорнобиль  України"  на  обіцянках  виконати Бюджетну  резолюцію.  Він,  звичайно,  їх  не   виконав,   подавши пропозицію  в півтора раза меншу,  ніж фактичні витрати 1997 року, але все-таки керівництво "Союзу Чорнобиль України" купили.

 

     І не йдеться, до речі, про цільовий чорнобильський фонд, Юліє Володимирівно,   у  ваших  пропозиціях,  на  чому  ми  категорично наполягали.

 

     Щодо 7 мільярдів боргів.  Ви якось із гумором поставилися  до цього.  Йдеться про серйозну державну проблему.  Або глава держави каже  неправду  народу  України,  або  всі  підлеглі,  які  сидять сьогодні  в  ложі,  кажуть неправду народу України.  Ми віддамо за півроку 7 мільярдів боргів чи не віддамо?  Якщо  не  віддамо,  хай Прем'єр-міністр  чесно  скаже,  а  Президент  стане  на  коліна  і покається  перед  народом  України:  "Люди  добрые,  извините,   я наврал".

 

     І останнє.   Щодо   пільг  ветеранам  у  платі  за  квартири, транспорт,  газ.  До речі,  скраплений газ також використовують як розмінну  політичну монету.  Те,  про що Бакай кричав у жовтні (на кожну установку три газових балони),  не  виконано  навіть  на  20 відсотків. І сьогодні газ везуть туди, куди їде претендент 1, нині діючий Президент. Вважаю, що це грубе порушення законів України, і вимагаю   закласти   вимогу,   щоб   Державний  бюджет  гарантував забезпечення людей скрапленим газом.  Тільки за таких  умов  можна буде його підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Є пропозиція надати слово депутатам  Хорошковському  від   НДП,   Ніколаєнку   від   фракції Соціалістичної партії і міністру фінансів для заключного слова,  а потім я підведу підсумки, і завершимо. Немає заперечень? Гаразд.

 

     Депутат Хорошковський. Будь ласка.

 

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету (виборчий округ 9,  Автономна Республіка Крим). Шановні колеги! Дозвольте мені висловити...

 

     ГОЛОВА. Вибачте.   Ви   розумієте,    якщо    надати    слово представникам  15  фракцій  і  груп та 23 комітетів...  Думаю,  ця арифметика вам зрозуміла. Ми ж домовилися з самого початку.

 

     Будь ласка.

 

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.  Дозвольте мені висловити ряд  принципових зауважень  стосовно  пропонованих  сьогодні тлумачень і доповнень, оскільки  виконання  деяких  з  них  буде  неможливим  і   взагалі перевищуватиме можливість економічного середовища щодо вилучення з нього ресурсів для перерозподілу через бюджети різних рівнів.

 

     Ми не   раз   наголошували,   що    стратегічним    завданням реформування  бюджетної  сфери  є  зменшення  частки ресурсів,  що перерозподіляється через бюджет.  Необхідність у  цьому  викликана об'єктивною   потребою  зосередження  ресурсів  у  виробників,  що працюють найбільш ефективно.

 

     З року в рік ми мали тенденцію до зменшення  доходів.  Доходи консолідованого  бюджету  1997 року становили близько 30 відсотків ВВП,  1998 року - 28,  оцінка доходів 1999 року - 25-26 відсотків, незважаючи  на  різні  політичні  заходи та адміністративні заходи фіскальних органів.

 

     Що ж  ми  бачимо  в   переглянутому   проекті?   Пропонується розширити доходну частину одразу більш як у півтора раза.  Якщо ми додамо  понад  16  мільярдів  гривень  до  суми   38,6   мільярда, розрахованої  Кабміном,  то  при  очікуваному  обсязі  ВВП  в  150 мільярдів гривень отримаємо доходну частину на рівні 37  відсотків ВВП. Зростання більш як на 10 відсотків.

 

     Для конкретизації  зосередимось на доходній частині зведеного бюджету.  Перш за все звернімося  до  надходжень  від  податку  на додану  вартість  та  податку на прибуток підприємств.  За рахунок першого очікується отримати коштів на 1,9 мільярда гривень  більше порівняно з проектом Кабміну; за рахунок другого - на 2,7 мільярда більше.  Причому левову частку  додаткових  надходжень  очікується отримати  за  рахунок  збору  недоїмок,  що  вже накопичились і ще накопичаться до кінця поточного року.

 

     Однак очевидно і зрозуміло,  що наступний рік не стане  роком стрімкого злету виробництва,  тому й не доводиться сподіватися, що у  виробників  з'являться  зайві  ресурси,  щоб  за  рік  погасити податкову заборгованість.

 

     Іншим методологічним    недоліком   запропонованих   змін   і доповнень є те,  що ми самі не виносимо уроків зі своїх помилок та упущень. Наприклад, надоптимістичні плани отримання надходжень від орендної плати за природний газ власного видобутку та  відрахувань від  плати  за  транзит  природного  газу минулого року і фактичне невиконання плану надходжень у цьому році не  стали  пересторогою. Нагадаю,  що  з 303 мільйонів гривень очікуваної орендної плати за дев'ять місяців цього року грошима отримано всього 3 відсотки.

 

     Всі ми визнаємо,  що  роль  держави  в  управлінні  майном  і ресурсами   слабка,  а  тому  викликає  певний  сумнів  реальність отримання  очікуваних  1,5   мільярда   гривень   від   дивідендів підприємств, утворених за участю держави.

 

     Те саме стосується валютних резервів і їх переоцінки.

 

     Завершуючи, зроблю   ще   одне  концептуальне  зауваження.  У проекті бюджету  зовсім  не  знайшло  відображення  положення  про необхідність  впровадження  політики  жорстких бюджетних обмежень. Треба спонукати всі підприємства працювати у  відповідності  з  їх прибутковою  діяльністю,  а  не  в постійному очікуванні бюджетних пільг та винятків.

 

     Нині ж,  як я вже  сказав  на  початку  виступу,  складається враження,   що  достоїнство  пропонованого  скоригованого  проекту полягає саме в його  роздутості.  Тому  якщо  ми  навіть  сьогодні приймемо   доопрацьований   проект   і   зобов'яжемо   Кабмін   ще доопрацювати його з акцентацією  на  погашенні  недоїмок,  то  тим самим  визнаємо  за  доцільне зміцнення поліцейських,  каральних і фіскальних органів та розширення їхніх повноважень щодо  втручання в економічне середовище країни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Ніколаєнко.  За  ним  -  депутат Самойленко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановні колеги! Тут Віктор Михайлович Пинзеник запитував, що можна взяти  з  голої  жінки  чи  з  голого  бюджету.  Так  я  хочу йому відповісти. З голої жінки можна взяти дуже багато. І наш бюджет не голий, бо якби він був голий, то всі підприємцідепутати сьогодні б не прийшли сюди,  а пан Волков не знайшов би в ньому 1,5  мільярда гривень для свого соціального фонду.  Він же його в бюджеті шукав. Тобто в бюджеті є, що шукати.

 

     Соціалістична партія   України   вважає   визначальними   для прийняття бюджету такі моменти.

 

     Перше. У  бюджеті  слід  передбачити не менш як 500 мільйонів гривень на повернення знецінених вкладів,  перш за все сладкоємцям тих людей,  які вже померли.  Слід також переглянути норму про вік людей,  яким насамперед треба компенсувати знецінені вклади, бо ми прийняли  на  1996 рік для тих,  кому 80 років вже виповнилось,  а кому зараз виповнилося 80 років,  ми їм навіть ті  48  гривень  не платимо.

 

     Друге. У  число  захищених  статей  слід  включити повернення боргів із заробітної плати, пенсій, доплат і таке інше.

 

     Третє. Треба  виконати  всі  попередні  рішення  уряду   щодо фінансування  заходів  для  ліквідації  наслідків  стихійних  лих: підтоплень,  зсувів і таке інше,  зокрема в Херсонській області, в Чернівцях, Дніпропетровську тощо.

 

     Наступне. Слід    провести   індексацію   заробітної   плати, передбачену  Законом  про  оплату  праці,   передбачити   хоча   б мінімальні  кошти на дотації з оплати вартості комунальних послуг, щоб оті балони газу  по  10  гривень,  про  які  людям  кажуть  по телебаченню,  люди  все  ж  побачили.  Потрібні  також  дотації на підтримку сільського господарства,  зокрема на фінансування витрат електроенергії на меліорацію. Ні в якому разі не можна перекладати це на місцеві бюджети.

 

     Без сумніву,  треба передбачити  виконання  статей  49  і  53 Конституції  України  щодо  фінансування  медицини  і  освіти.  Як освітянин хотів би додати:  ми обов'язково  будемо  наполягати  на тому,  щоб  у бюджеті передбачити держзамовлення на зарахування до вищих навчальних закладів. Ми не можемо допустити скорочення числа вступників  до  вузів  на  15-17  тисяч.  У  цьому році ми набрали близько 130 тисяч студентів. Нагадаю, що в 1990 році їх було майже 180 тисяч.

 

     Ми мусимо  обов'язково  врахувати  норму статті 57 Закону про освіту. Ні уряду, шановний Валерію Павловичу, ні депутатам вчителі не  вибачать  те,  що вже три роки є чинною норма статті 57,  а її ніхто  не  виконує.  Для  цього  потрібно  близько  800  мільйонів гривень.

 

     Ми мусимо   обов'язково  дотримати  слова  щодо  безоплатного проїзду  студентів.  Нам  обов'язково  потрібно  зробити  все   (я звертаюся  і  до  уряду),  щоб фінансування утримання сиріт у всіх навчальних закладах було передбачене окремим рядком і щоб ця норма обов'язково виконувалася.  І звичайно,  потрібно зробити все,  щоб підвищені стипендії виплачувалися не тільки в жовтні,  до  виборів Президента, а завжди.

 

     І на  завершення.  Де брати кошти?  Звернімося до зарубіжного досвіду.  У  Швеції  є  286  державних  магазинів,   де   торгують лікеро-горілчаними  напоями,  тільки в цих 286.  Так,  це державна монополія  на  реалізацію  спиртного.  Тому   і   нам   треба   це запроваджувати, як і багато іншого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко. За ним - депутат Марченко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!   Шановний   Валерію   Павловичу!   Шановні  народні депутати!  Мене змусив виступити один важливий момент:  видатки на екологічні  заходи в проектах бюджету,  запропонованих і Кабінетом Міністрів,  і нашим бюджетним комітетом,  на жаль, не передбачені. Ми не побачили того, що ми просили.

 

     А ми  з  вами вирішили і в Бюджетній резолюції,  і в минулому бюджеті,  що на Півдні і Сході України будуватимуться артезіанські свердловини.  Я пропоную на зекономлені гроші переселити тих,  хто забув про це,  в Татарбунари  на  Одещину  або  в  Горлівку  чи  в Дніпродзержинськ  -  нехай  поп'ють оту воду.  Чого забувають?  Ми говорили  -  25  мільйонів  виділити  на   буріння   артезіанських свердловин,  щоб  кожен  депутат  міг  у  себе  в  окрузі відкрити свердловину.

 

     Ми з вами говорили,  що треба не  зменшувати,  а  збільшувати видатки на садіння лісу.  Якщо забули про це, то знову пропоную на зекономлені кошти побудувати тим,  хто забув,  по хатинці  отам  у Закарпатті чи в Карпатах під зсувами. Хай поживуть і подумають: чи прокинуться на ранок,  чи ні.  Знову про це  забувають.  Ми  також забуваємо про те,  що Україна ще й держава, в якій є пустеля, і на півдні ми знову-таки не висаджуємо лісонасаджень.  А яких втрат ми від цього зазнаємо?!

 

     Я хотів   би  ще  також  звернути  вашу  увагу  на  проблеми, пов'язані з Держкомгеологією.  Ми не  можемо  постійно  зменшувати видатки  на  геолого-розвідувальні  роботи  і  не підтримувати цей напрям,  тому що наш бюджет на 50 відсотків і більше формується за рахунок ресурсної бази.

 

     І останнє.  Звичайно,  проблеми Чорнобиля для нас надзвичайно болючі.  Звичайно,  ми спробували їх якось  вирішити,  але  рішень Бюджетної  резолюції  ми  не  виконали.  Тут  сказали,  що  купили керівництво  "Союзу  Чорнобиль".  Думаю,  що  ні.  Ми,  комітет  і керівництво "Союзу Чорнобиль",  будемо до останнього стояти за те, щоб Бюджетну резолюцію було виконано.

 

     Сьогодні я  не  можу  підтримати  цей  запропонований  проект бюджету і пропоную перенести його на повторне перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко. За ним - Мітюков.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Дякую.  Черкащина,  "Відродження  регіонів". Шановні колеги!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Перш за все  я підтримую Олександра Миколайовича в тому,  що закон має бути одним для всіх,  у тому числі це стосується і процедури розгляду питань, які вносяться на розгляд Верховної Ради.

 

     До речі, я записаний на обговорення проекту бюджету два тижні тому другим у списку не для того,  щоб як член Комітету  з  питань аграрної   політики   поділитися   проблемами,  з  якими  сьогодні зіткнеться сільське господарство у зв'язку з прийняттям бюджету, і не  для  того,  щоб  висловлювати своє ставлення щодо фінансування проведення земельної реформи (це важливе питання),  і не для того, щоб нагадати сьогодні і уряду,  і всім нам про те,  що найближчими днями з'являться проблеми з наданням населенню субсидій,  оскільки є    рішення    Національної    комісії   з   питань   регулювання електроенергетики України про збереження підвищеної  ціни  на  газ для  населення,  а  служби  субсидій будуть нараховувати субсидії, виходячи зі старих цін.

 

     Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я вийшов сюди  для того, щоб повідомити про ті проблеми, які сьогодні є на Черкащині. Олександре Миколайовичу, наші з вами виборці доручили мені сказати про них,  щоб вирішення цих питань було передбачене в законі, який буде прийнятий сьогодні чи в подальшому.

 

     Для мене,  як, до речі, і для моїх колег, є цілком очевидним, що  сьогодні  уряд  намагається в черговий раз перенести суспільно ефективні витрати бюджету на місцевий рівень. І це нормально. Адже від   того,   наскільки   стабільним  буде  становище  на  місцях, залежатиме стабільність у державі.  Однак при цьому паралельно  зі збільшенням   навантаження   щодо   видатків  на  місцеві  бюджети пропонується суттєво  скоротити  ці  бюджети.  Доходи  та  видатки місцевих  бюджетів  у  реальному виразі зменшуються на 5 відсотків більше, ніж у цілому видатки консолідованого бюджету.

 

     Я міг би назвати конкретні цифри. Якщо буде прийнятий варіант бюджету, який сьогодні розглядається, бюджетні показники Черкащини значно погіршаться.  Я не  буду  зупинятися  на  цифрах,  оскільки розумію,  що  під  час  завершення  обговорення цього питання вони навряд чи будуть тут кимось почуті і враховані.  Я буду  працювати над  пропозиціями  на  друге  читання проекту Закону про Державний бюджет на 2000 рік. Але я і мої колеги спільні в тому, що проблему бюджету треба вирішувати у двох напрямах,  двома шляхами:  перше - це збільшення  надходжень,  а  друге  -  це  поліпшення  структури видатків.

 

     На нашу  думку,  ми  повинні  зберегти щодо місцевих бюджетів схему,  принципи та підходи,  які застосовувалися  при  формуванні Державного  бюджету  на  1999  рік.  Адже лише в 1999 році вдалося виправити  ситуацію  з  погашенням  заборгованості  із  заробітної плати, з погашенням інших боргів бюджетних установ та організацій. Тому для того щоб не провокувати  те,  що  сьогодні  вже  почалося (скажімо,  в  Черкасах  сьогодні  є  таке поняття,  як "громадські слухання".  Ось рішення цих громадських слухань щодо бюджету, люди звертаються  до  нас,  і ми повинні все це врахувати),  ми повинні сьогодні відправити проект бюджету,  внесений на наш  розгляд,  на повторне перше читання для того,  щоб урахувати зауваження не лише висловлені з цієї трибуни,  а й ті,  що внесені під  час  розгляду проекту в комітеті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, Ігоре Олександровичу, одну хвилиночку.

 

     Депутат Юхновський наполягає від фракції. Будь ласка. А потім Мітюков.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановний Валерію  Павловичу!  Шановні  депутати!  Порядок  розгляду проекту бюджету такий.  Уряд подав проект бюджету. Ви його заслухали. Далі бюджетний  комітет  представив  нам новий проект бюджету,  який ми маємо  прийняти  в  першому   читанні.   Депутати   вносять   свої пропозиції, тоді відбувається друге читання. Ми знову вносимо свої пропозиції,  вже знаючи  точно,  які  будуть  прибутки  й  видатки Державного  бюджету,  і  тоді  проект  затверджується  остаточно у третьому читанні.

 

     Але я повинен сказати,  що бюджетний комітет мав би  опертися на проект, який вносить уряд. Разом з тим внесений сьогодні проект бюджету настільки цікавий і настільки  сильно  аргументований,  що ми, безумовно, повинні звернути на нього увагу.

 

     Проте, Юліє  Володимирівно,  різниця  між  доходною  частиною вашого проекту і між доходною частиною проекту Державного  бюджету Кабміну  -  15  мільярдів  гривень,  і  ця  різниця  має бути дуже докладно нами вивчена.  Те,  що до складу цих 15 мільярдів гривень входять  9  мільярдів гривень енергетичних взаємозаліків,  теж має бути розкрите.

 

     Я хочу звернути вашу увагу на те,  що в Україні має місце так зване  екологічне  споживання  електричної  енергії - 40 мільярдів кіловат-годин щорічно.  Це - 1,2 мільярда доларів, або 6 мільярдів гривень.   Тобто   6   мільярдів  гривень  (екологічне  споживання електричної енергії) лягає фактично на всіх,  і тут  важко  думати про різні взаємозаліки.

 

     1,5 мільярда  гривень із цих 15 мільярдів виникають тому,  що курс  гривні  впав  у  2,5  раза  і  ніби  Національний  банк  має відповідний прибуток 1,5 мільярда гривень.

 

     Ми всі  знаємо,  що  обсяг  валового  внутрішнього  продукту, розрахований у доларах, катастрофічно падає. Взагалі, якщо в 1995, 1996,  1997  роках  ми мали зростання обсягу валового внутрішнього продукту навіть і в доларах,  то починаючи з  1997  року  (я  хочу звернути   вашу   увагу,   Валерію   Павловичу)   обсяг   валового внутрішнього продукту катастрофічно  падає,  і  в  2000  році  він становитиме 30 мільярдів гривень,  тобто за два роки зменшиться на 19 мільярдів гривень.  Якщо цей обсяг рахувати в нових гривнях (це 150  мільярдів  гривень),  то  ніби  є  зростання  на 30 мільярдів гривень, але це тільки тому, що курс гривні впав у 2,5 раза. Тому, безумовно, той додатковий прибуток, який має Національний банк, це скоріше результат певної фінансової махінації, ніж справжні гроші, які є в нашому розпорядженні.

 

     У зв'язку  з  тим  я  ще раз хотів звернути увагу на проблеми сільського господарства.  Сільське господарство  за  останніх  два роки катастрофічно впало.  Це добре, що бюджетний комітет пропонує знаходити   відповідні   кредити    для    підтримки    сільського господарства.   Але   в   інших   державах   це   робиться  шляхом запровадження заставної закупівлі зерна як безпроцентного  кредиту за  певною мінімальною ціною за зерно на вісім місяців для кожного господаря.

 

     Тепер я хочу внести остаточну  пропозицію.  Висловлюючи  свою глибоку  повагу  до  Юлії  Володимирівни  за ту велику працю,  яку комітет сьогодні нам подав на розгляд, я все ж вважаю за необхідне вивчення  цієї великої праці і пропоную перенести на півтора тижня прийняття  в  першому  читанні  цього  проекту,   щоб   ви,   Юліє Володимирівно,  з  міністром фінансів усе-таки більш-менш зблизили свої позиції, і щоб різниця в прибутковій частині проектів не була такою великою (15 мільярдів гривень).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу! А тепер подумайте і змоделюйте те, що ви пропонуєте,  як ви  свого  часу  змоделювали,  як  розвалити колгоспно-радгоспну  систему,  як  створити  фермерську  систему й кинути її серед дороги...  Чим і хто  буде  годувати  сьогодні  49 мільйонів населення?

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Ну,  я  не такий всемогутній,  щоб розвалити сільське господарство, яким ви так тісно займалися все своє життя.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, шановні друзі, що ми його повернемо, ми його відновимо.  Думаю,  для цього буде достатньо п'яти років.  Але для цього нам потрібно змінити владу.  І повірте мені,  що будуть люди нагодовані, одягнені й обігріті.

 

     А те, що ви зробили... Мені вже приємно, що ви з цієї трибуни визнаєте,  що довели все до ручки.  У нас Західна Україна сьогодні тільки  на  23  проценти  забезпечена хлібом .  Вдумайтеся:  на 23 проценти до потреби!

 

     Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів  України.  Дякую.  Олександре Миколайовичу! Оскільки уряд ще не виступав з цієї позиції, я прошу як виняток надати мені трохи більше часу - близько восьми  хвилин. Дякую.

 

     Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні присутні! Загальні зауваження до того документа, який ви зараз обговорюєте, такі.

 

     Кабінетом Міністрів проект Державного бюджету був внесений 15 вересня,  в  установлений  термін.  Представлення  проекту бюджету відповідно до Регламенту Верховної Ради відбулося 7 жовтня.  Проте висновки  і  пропозиції  Комітету  з питань бюджету не були надані уряду  для  їх  опрацювання  перед  розглядом  проекту  в  першому читанні,  хоча  вони  мають бути поширені серед депутатів за п'ять днів до засідання.

 

     Мене дуже турбує й те, що уряд, Міністерство фінансів не були запрошені  на  засідання  2  листопада,  коли  приймалося  рішення бюджетного комітету.

 

     Юліє Володимирівно,  незважаючи  на   дуже   низький   рівень інтелектуальних потужностей Міністерства фінансів, я думаю, що нам є що вам розповісти,  і ми знайшли б дуже цікаві рішення, які були б на користь нашій державі.

 

     Запропоновані комітетом  зміни  до проекту Закону України про Державний бюджет на 2000 рік не  є  просто  поправками  (і  багато народних депутатів на це звернули увагу).  Вони,  по суті, є новим проектом  закону,  тобто   проектом,   альтернативним   проектові, поданому  Кабінетом  Міністрів.  Цим порушуються основи бюджетного процесу  в  Україні,  визначені  Конституцією  України.  Згідно  з Конституцією жоден орган державної влади, крім Кабінету Міністрів, не уповноважений розробляти і вносити на розгляд проект Закону про Державний бюджет.

 

     Тепер наші    зауваження    щодо    суті    цих   пропозицій. Підтвердженням того,  що висновки і пропозиції Комітету  з  питань бюджету - це,  по суті,  альтернативний проект закону, є глибина й кардинальність запропонованих змін. Ті чи інші зміни запропоновані практично  до  кожної  статті.  При цьому більшість цих змін прямо суперечить чинному законодавству, що може створити правовий хаос у бюджетному    процесі.    Комітетом   пропонується   вилучити   із законопроекту 17 статей і додатково внести 43 статті.  Крім  того, до  26  статей запропоновані такі зміни,  внаслідок яких ці статті втратили зміст, що вкладався в них урядом.

 

     Зазначені пропозиції  кардинально  змінюють   зміст   проекту Закону  про  Державний бюджет,  що внесений урядом в установленому порядку.  Викликає занепокоєність масштабність і необгрунтованість запропонованих  змін до доходної частини бюджету.  Загалом комітет пропонує  збільшити  доходи  зведеного  бюджету  на  16  мільярдів гривень,  що  становить  майже  36 відсотків ВВП (у кращому разі в 1999 році ми отримаємо доходів 27,6 мільярда гривень).

 

     Закономірне запитання:  звідки  візьмуться  такі   доходи   в бюджетах  усіх рівнів?  Повторюється ситуація з процесом прийняття бюджету минулого  року,  коли  уряд  пропонував  прийняти  бюджет, виходячи з доходів у сумі 32 мільярди гривень, а бюджетний комітет

- 45 мільярдів гривень.  Реально за дев'ять  місяців  ми  отримали 22,6  мільярда  гривень,  або  66  відсотків до плану.  Давайте не будемо робити одні й ті самі помилки два роки підряд.

 

     Окреме питання - створення спеціалізованих фондів.  У проекті є певні практичні доцільні ідеї,  але давайте відверто скажемо, що це суперечить пункту 1.20 Бюджетної резолюції на  2000  рік,  яким уряду  доручалось  мінімізувати  цільову  прив'язку окремих джерел доходів до конкретних видів видатків.

 

     Бюджет, сформований із спеціалізованих фондів,  -це  шлях  до закритості бюджетного процесу,  його непрозорості, до приховування від  громадськості  фінансових   потоків,   до   неефективного   й неекономного використання коштів платників податків.

 

     Скажу окремо   про  міжбюджетні  відносини.  На  нашу  думку, практично кожна  пропозиція  комітету,  що  стосується  формування місцевих бюджетів, так чи інакше суперечить чинному законодавству. Наприклад,  комітет пропонує затвердити  в  Законі  про  Державний бюджет  на  2000 рік видатки та контингенти надходжень до місцевих бюджетів.  Це суперечить ряду законодавчих актів,  які визначають, що   органи  місцевого  самоврядування  самостійно  розроблюють  і затверджують свої бюджети.  Зокрема це є порушенням статей 4 і  28 Закону  України  про  бюджетну  систему  та  статей 16 і 61 Закону України про місцеве самоврядування в Україні.

 

     Пропозиція Комітету з питань  бюджету  про  застосування  при розподілі  бюджетних  ресурсів  між адміністративнотериторіальними одиницями і основними функціями нормативу бюджетної забезпеченості на  душу  населення,  на нашу думку,  не може бути прийнята.  І не тому,  що  це  погана  ідея.  Немає   загальноприйнятої   методики розрахунку  коригуючих  коефіцієнтів  щодо  кожного  з  нормативів бюджетної  забезпеченості.  Застосування  коригуючих  коефіцієнтів поряд  із  формальним  підходом  призведе  до  значних перекосів у розподілі    бюджетних     ресурсів     між     промисловими     і сільськогосподарськими областями,  між районами й містами, а також до порушення статті 95 Конституції України  щодо  справедливого  і неупередженого  розподілу  суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

 

     Таким чином,  прийняття пропозицій Комітету з питань  бюджету щодо  формування  місцевих бюджетів може призвести до необхідності кардинально змінювати закони про  місцеве  самоврядування  та  про бюджетну   систему  в  напрямі  більшої  централізації  бюджетного процесу,  затвердження єдиного бюджету України,  що суперечить  як концепції  розвитку  місцевого  самоврядування,  так і міжнародним зобов'язанням України.

 

     Аналіз пропозицій стосовно видаткової частини проекту бюджету свідчить   про  те,  що  Комітет  з  питань  бюджету  підійшов  до опрацювання цих пропозицій з певною мірою волюнтаризму і  бажанням виконати   всі   пропозиції,  всі  побажання  комітетів,  народних депутатів.

 

     Але водночас пропонується зменшити видатки на  обслуговування державного  боргу на 1,6 мільярда гривень,  що є неприпустимим.  Я думаю,  просто треба  провести  додатковий  раунд  консультацій  з членами бюджетного комітету для того,  щоб ми однаково розуміли цю проблему.

 

     Пропонується зменшити резервний фонд Кабінету Міністрів з 200 мільйонів  до  100 мільйонів гривень.  Це теж є неприпустимим.  Ви знаєте,  що з року в  рік  мінімальні  видатки,  які  йдуть  через резервний фонд, - це 400 мільйонів гривень.

 

     Тільки на цей період до Кабінету Міністрів надійшло запитів і прохань на суму 1,8 мільярда  гривень.  Тільки  від  вас,  шановні народні  депутати,  надійшло  96  звернень  на  суму  421  мільйон гривень.

 

     Щорічне недофінансування заходів відповідно до ряду  постанов за рахунок резервного фонду призводить до необхідності продовження їх фінансування в наступному році.  Тому ми вважаємо,  що не можна погодитися з пропозицією щодо зменшення видатків резервного фонду.

 

     Запропоноване збільшення  доходів на 16 мільярдів гривень при одночасному зменшенні видатків на справляння цих доходів  (ідеться про Державну податкову адміністрацію та фінансові органи) викликає сумніви щодо серйозності намірів реально отримати ці доходи.

 

     Оскільки матеріали до першого читання роздані були  нам  лише за день до засідання, тобто вчора, зараз важко провести глибокий і всебічний аналіз.  Але дуже коротко можу сказати:  попередній  наш аналіз  переконує,  що показник 54 мільярди гривень доходів є дуже проблематичним,  нереальним.  А перетворення Державного бюджету на сукупність  багатьох спеціальних фондів суперечить цілям бюджетної політики,  визначеним  Верховною  Радою.  Запропоновані  зміни  до системи  формування  місцевих  бюджетів  недостатньо  обгрунтовані відповідними розрахунками,  а також суперечать  ряду  законодавчих актів та Конституції України.

 

     Висновки і  пропозиції  Комітету  з  питань  бюджету за своїм змістом зараз є,  по суті, альтернативним варіантом проекту Закону про   Державний   бюджет.   Відповідно   до  наших  конституційних пропозицій ми не можемо погодитися з усіма положеннями пропозицій, які внесені бюджетним комітетом.

 

     Тому ми  пропонуємо  дати змогу уряду,  Міністерству фінансів разом з бюджетним комітетом протягом  двох  тижнів  опрацювати  ці документи,  розглянути  постатейно  кожну позицію,  знайти спільні позиції і таким чином вийти на документ, який, як правильно сказав Володимир   Кирилович   Черняк,   матиме  мінімальні  розбіжності, достойні обговорення у Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Фракция  "Батьківщина".  Мне  приятно,  Игорь Александрович,  что  теперь  вы  заметили,  что  в  Верховной Раде существует Регламент,  потому что когда вы  вносите  окончательный проект  бюджета  31 декабря 1998 года - без сравнительной таблицы, без каких-либо пояснений,  -  то,  наверное,  тогда  о  Регламенте думать  нам  не  приходится.  Когда  вы  не  учитываете  Бюджетную резолюцию  почти  в  полном  обеме,  мы  тоже  не  вспоминаем   о Регламенте и о законах. Когда вы готовите проект бюджета на второе чтение,  игнорируя полностью все выводы  и  предложения  Верховной Рады, это тоже считается в рамках Регламента. Поэтому я думаю, что здесь по крайней мере некорректно это заявлять.

 

     Теперь о механизмах подготовки проекта закона  о  бюджете  на каждое слушание.  Бюджетный комитет не нарушил ни одного положения Регламента относительно формирования  предложений  на  сегодняшнее первое  чтение.  Я  хочу  просто  более  детально  остановиться на вопросе о том, как происходит этот процесс.

 

     Как и  предусмотрено  Конституцией,  вносит  проект   бюджета Кабинет  Министров  и  только  Кабинет  Министров  в  этом  случае является ответственным за разработку первого варианта проекта.

 

     Далее мы с вами получаем его в работу.  И  когда  мы  с  вами взяли проект в работу, мы получили 800 поправок (только вдумайтесь в эту цифру) к проекту Закона о Государственном  бюджете,  который нам  передало  правительство.  800  поправок - это,  как правильно заметил Митюков, новый проект бюджета страны. Но это поправки всех народных   депутатов,  которые  сидят  в  зале.  Не  учитывать  их бюджетный комитет просто не может.

 

     Поэтому в  рамках  Регламента  сведены  поправки,  замечания, предложения.   Как   и   предусмотрено  Регламентом,  сформирована сравнительная таблица. Никаких отклонений нет.

 

     Почему проект выглядит как альтернативный?  По сути соблюдены абсолютно все требования Регламента.  Но кто же виноват в том, что бюджетный  комитет  обязан  работать  с  тем  материалом,  который предлагает Кабинет Министров и который вообще неприемлем для того, чтобы строить финансы страны на  2000  год?  И,  конечно  же,  все замечания и предложения рождают какие-то кардинальные изменения.

 

     Есть только такой другой вариант:  внести на повторное первое чтение  без  изменений  тот  проект,  который  предложил   Кабинет Министров,  и  поддерживать  его  для того,  чтобы не было никаких замечаний  и  предложений.  В  принципе,  я   думаю,   что   после двухнедельного обсуждения нам и придется это сделать.

 

     Далее. Относительно  необоснованности  доходной части и того, что 54  миллиарда  гривень  -  это  невозможная  цифра.  Уважаемые коллеги!  Невозможная  цифра - 27 миллиардов гривень,  когда у нас практически нет Государственного бюджета.

 

     Поэтому сейчас я могу констатировать следующее.

 

     Первое. Регламент не нарушен.

 

     Второе. Никакого альтернативного проекта  бюджета  нет,  есть учет   замечаний   и   предложений  комитетов,  фракций,  народных депутатов.

 

     Следующее. Принятие проекта  в  первом  чтении  не  исключает последующей детальной доработки каждой статьи при рассмотрении его во втором чтении и соответственно урегулирования всех  вопросов  с Минфином,  потому  что  ко  второму  чтению  проект готовит именно Министерство финансов.

 

     Категорически невозможно отправить проект  на  доработку  для подготовки  к  первому  чтению на две недели,  потому что тогда по Регламенту мы подойдем  как  раз  к  31  декабря,  и  опять  будет цейтнот, как в прошлом году.

 

     Замечание по поводу местных бюджетов я просто не комментирую, потому что надо внимательно читать Закон о местном  самоуправлении и  Конституцию.  Нами  не  нарушено  ни  одного их положения.  Все сделано строго в соответствии с действующими законами.

 

     И последнее.  Сегодня мы в принципе  голосуем  не  за  проект бюджета  в первом чтении.  Мы голосуем за то,  оставлять в теневой сфере  ту  часть  доходов,  которая  реально  сегодня  принадлежит государству,  или не оставлять;  поддерживать сохранение их в тени или не поддерживать.  Мы с вами голосуем за то,  обирать регионы и дальше или не обирать.  Мы голосуем за то, строить границу у нас в стране или оставлять в карманах "бизонов", "ризонов", "фианитов" и так  далее  1,6 миллиарда ежегодно.  Мы голосуем за то,  давать ли НАКам право вообще не платить никаких налогов - то,  что произошло в  этом  году,  -  и  это право для них узаконить.  Давайте мы это поддержим.

 

     Поэтому вопрос не в цифрах.  Вопрос в концепциях.  Давать  ли сегодня  спекулировать  и  дальше  на  бюджетных  средствах  через использование известных нам финансовых механизмов  или  не  давать это  делать  дальше.  Вот  тут  как  раз  у  нас  с правитильством совершенно концептуальные расхождения,  и в этом  совершенно  прав Игорь Александрович.

 

     Поэтому мое предложение таково:

 

     принять проект бюджета в первом чтении,  что не исключает его дальнейшей доработки, ко второму чтению провести рабочие совещания с  членами  профильных  комитетов,  фракций,  отдельными народными депутатами,  довести это все до логического завершения  и,  как  и положено  по  Регламенту,  рассмотреть  проект  во втором чтении в установленные сроки.

 

     Очень прошу поддержать проект в первом чтении с предложениями бюджетного комитета.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Юліє   Володимирівно.  Дозвольте  підвести підсумки.

 

     Шановні народні  депутати!  Шановні   члени   уряду,   голови обласних    рад,   запрошені!   Сьогодні   ми   пройшли   черговий технологічний етап  бюджетного  процесу  -  розглянули  в  першому читанні проект Державного бюджету України на 2000 рік. І я, і ви - всі ми усвідомлюємо,  що цей бюджет визначатиме умови життя нашого народу  на  той рік,  що завершує ХХ століття і друге тисячоліття. Головна  мета,  якій  маємо  підпорядкувати   всі   наші   знання, інтелектуальні   можливості   та  вольові  зусилля,  зводиться  до необхідності  формування  бюджету  розвитку   -   основної   умови економічного та соціального відродження України.

 

     Відверто кажучи, ми одержуємо тяжку спадщину 1999 року. Тут і криза платежів, яка за обсягом у 3,5 раза перевершила минулорічний обсяг валового внутрішнього продукту,  тут і загроза дефолту, який дамокловим мечем завис над вітчизняною економікою і загрожує нашій національній  безпеці.  Є  надзвичайно  серйозна загроза подальшої деградації соціальної сфери.  Очевидним є і  загострення  кризи  у сільському   господарстві,  на  що  робиться  наголос.  На  порозі продовольча криза.  Населення продовжує страждати  від  хронічного недоїдання, невиплати заробітної плати і пенсій.

 

     Всебічний аналіз,  який  провели  фахівці  Верховної  Ради та Рахункової палати при підготовці проекту бюджету  до  розгляду,  а також подальша робота в процесі підготовки його до першого читання дозволяють зробити такий висновок.

 

     Проект Закону про Державний бюджет на 2000 рік у редакції уряду мав основним пріоритетом забезпечити всю повноту розрахунків за зовнішніми боргами і зобов'язаннями. Заради цього  максимально  обрізалося  фінансування  соціальних  програм, сільського господарства,  місцевих  бюджетів,  планувався  масовий розпродаж  стратегічно важливих та найбільш економічно привабливих об'єктів народного господарства,  що було показано на  відповідних таблицях.

 

     Ми вже  достатньо  пересвідчились,  що  представлений  проект бюджету був складений з  численними  порушеннями  вимог  Бюджетної резолюції. Підсумую найважливіші.

 

     Перш за  все  з  переліку  захищених  статей вилучили виплату заборгованості  із  заробітної  плати  та   трансферти   регіонам. Натомість  захищеною  статтею стала виплата процентів за державним боргом.

 

     Хоча на значно нижчому рівні порівняно з  вимогами  Бюджетної резолюції  пропонується  фінансування  соціальних видатків,  проте уряд  своїми  надзвичайними  досягненнями  вважає  низький  рівень перерозподілу  ВВП  через бюджет.  Думаю,  не треба бути визначним математиком,  щоб розв'язати  рівняння  з  одним  невідомим.  Якщо скорочуєш  бюджетні  видатки,  то  й  отримуєш бажаний результат - скорочення перерозподілу через валовий внутрішній продукт.

 

     Ми вкотре пересвідчилися,  що довільне трактування  державних пріоритетів призводить не лише до ігнорування нагальних соціальних потреб суспільства,  а й позбавляє найважливіші  галузі  народного господарства джерел його фінансування і розвитку.

 

     У першу чергу йдеться, безперечно, про сільське господарство, яке сьогодні повністю фінансово знекровлене і  залишилося  сам  на сам  зі своїми проблемами.  Цілком поділяю точку зору тих народних депутатів,  які вважають,  що  проект  бюджету,  який  15  вересня поточного  року  був  внесений  до парламенту,  є найгіршим не для селян,  а в першу чергу для продовольчої безпеки держави.  Виникає запитання: невже уряд не розуміє простої істини, що якщо витягти з кризи сільське господарство, то це врятує всю економіку держави?

 

     Наступне важливе питання - це  характер  використання  коштів від приватизації державного майна,  які пропонується спрямувати на фінансування видатків, пов'язаних із погашенням та обслуговуванням зовнішнього боргу.

 

     Не є   таємницею,  що  переважна  більшість  іноземних  позик спрямовувалася  не  на  структурну  перебудову  економіки,  а   на обслуговування потреб досить сумнівного характеру. Це й поліпшення якості  регулювання  та  нагляду  за   комерційними   банками,   і підвищення  здатності Кабінету Міністрів здійснювати економічні та соціальні реформи, і регулювання економічних показників діяльності банків,   і  ряд  інших  пропозицій.  Черговим  сюрпризом  проекту бюджету,  що  повністю   суперечить   вимогам   і   концептуальній спрямованості Бюджетної резолюції, є плановий профіцит. Вважаю, що в сучасних умовах він просто неприпустимий.

 

     Хочу звернути  вашу  увагу,  шановні  колеги,   на   те,   що невиконання вимог Бюджетної резолюції щодо визначення мінімального рівня  соціальних  потреб  на  душу   населення   для   розрахунку мінімального  розвитку місцевих бюджетів,  застосування нормативів відносної податкоспроможності  кожного  регіону,  порядку  надання трансфертів  місцевим  бюджетам  та  їх розподілу на регіональному рівні   створює   суттєву   перешкоду   подальшому   вдосконаленню започаткованої  Верховною  Радою  ще в минулому році нової системи міжбюджетних відносин.

 

     Уряду, на мій погляд,  необхідно зайнятись  пошуком  реальних внутрішніх резервів нарощування доходів бюджету.  Це,  безперечно, можна зробити шляхом  розширення  бази  оподаткування  за  рахунок скорочення податкових пільг, збільшення надходжень за використання природних ресурсів, від зовнішньоекономічної діяльності тощо.

 

     Не стали реальним джерелом наповнення бюджету і прибутки, які повинна  отримувати  держава від володіння корпоративними правами. Так, у 1998 році від досить вагомої частки держави в корпоративній власності до бюджету надійшло лише 43 мільйони гривень дивідендів. За  оцінками  фахівців,  ця   величина   занижена   щонайменше   у п'ять-шість разів проти оптимальних сум.

 

     Необхідно переглянути  позицію  щодо  залучення до Державного бюджету надходжень від продажу державних  запасів.  За  висновками Рахункової палати, уряд, прийнявши рішення про використання коштів резервного фонду  в  1998  році,  порушив  вимоги  практично  всіх пунктів  Положення  про резервний фонд Кабінету Міністрів України. Як наслідок,  за підсумками 1998 року план надходжень від  продажу державних запасів було виконано лише на 3,5 відсотка.

 

     Необхідно повернутися до розрахунків обсягів плати за транзит газу територією України,  про що тут не раз говорилося.  У проекті бюджету  обсяг надходжень від цього джерела зменшено,  за оцінками фахівців, щонайменше на 1-1,5 мільярда гривень.

 

     Ще одним джерелом внутрішніх резервів бюджету є  врегулювання порядку  формування  позабюджетних  фондів установ та організацій. Адже на сьогодні в багатьох із них  кошти  цих  фондів  становлять 30-90 процентів від обсягу бюджетного фінансування.

 

     Наступним важливим  кроком у напрямі вдосконалення діяльності позабюджетних  фондів  має  стати   встановлення   верхньої   межі визначення  їх  обсягу  з  одночасним  запровадженням законодавчих обмежень щодо напрямів використання  цих  коштів.  Не  слід  також відкидати  й  можливість  прийняття  рішення  щодо повної заборони державним установам та організаціям формувати позабюджетні  фонди, як це має місце у світовій практиці.

 

     Я неодноразово порушував таке важливе питання,  як скорочення видатків бюджету на утримання силових структур.  На сьогодні у нас їх  налічується  більш  як  півтора  десятка,  а  на  їх утримання передбачені витрати понад 3 мільярди гривень.  До того ж багато  з них дублюють функції одна одної.

 

     У напрямі  збільшення  притоку валюти в Україну слід провести економічний   аналіз   діяльності   підприємств    з    іноземними інвестиціями. Варто подивитися, яке співвідношення складається між часткою прибутків цих структур,  що залишається в країні,  і тією, що  вивозиться з нашої держави.  Крім того,  слід проаналізувати і рівень податкової дисципліни в зазначених структурах.

 

     Значні резерви збільшення доходної частини бюджету криються у зменшенні  обсягів  бартерних  схем  розрахунків за продукцію.  За підрахунками Рахункової палати,  лише в 1998 році бюджетні  втрати від застосування бартеру перевищили 3 мільярди гривень.

 

     Важливо вирішити   питання   про   налагодження  оперативного парламентського контролю за виконанням бюджету.  У зв'язку  з  цим можна  цілком  підтримати  пропозицію голови Рахункової палати про підключення цієї структури парламентського контролю до  здійснення поточного  аналізу  не  лише  видаткової,  а  й  доходної  частини бюджету.

 

     Підводячи підсумки  розгляду  питання,  ми  маємо   позитивно оцінити   ту   базу,   ту,  без  перебільшення,  величезну  роботу бюджетного   комітету,   що   була   спрямована   на    приведення представленого   проекту   бюджету  у  відповідність  із  вимогами Бюджетної резолюції. Упродовж півтора місяця комітет досить плідно співпрацював з урядом, що дозволило усунути багато суперечностей і невідповідностей. Тобто ми ще раз переконалися, що за умови доброї волі  компроміси  можна  знаходити.  Проте  хотілося б,  щоб таких компромісів було значно більше,  особливо коли  вносяться  розумні пропозиції і вирішуються цілком прагматично виважені питання.

 

     Плідною за  кінцевими результатами була й нещодавно проведена нарада з головами обласних рад,  на якій вдалося уточнити комплекс важливих питань, пов'язаних із вдосконаленням системи міжбюджетних відносин.  Усі  позитивні  пропозиції,  безперечно,  знайшли  своє відображення у варіантному документі, який ми розглянули сьогодні.

 

     Думаю, шановні колеги,  що сьогодні ми повинні підтримати всі розумні пропозиції,  які  вносились,  як  ті,  які  спрямовані  на забезпечення  наповнення  доходної частини бюджету,  так і ті,  що працюватимуть  у  напрямі  оптимізації  його  видатків.   Тому   я підтримую   пропозицію   і   членів  бюджетного  комітету,  і  тих депутатів, хто виступав від фракцій і комітетів, прийняти сьогодні поданий  проект  бюджету  в редакції бюджетного комітету в першому читанні.

 

     Є потреба зачитувати проект постанови, особливо його пункт 2? Я  просив би підтримати і прийняти його в першому читанні.  Ставлю проект на голосування.

 

     "За" - 167.

 

     Якісь запитання щодо цього проекту є? Є пропозиція взяти його за  основу.  Я  ставлю  це  на голосування.  Взяти даний проект за основу. Депутат Пинзеник закликає підтримати.

 

     "За" - 158.

 

     Була пропозиція прийняти інше рішення: направити проект  на  доопрацювання в профільний комітет і Кабінет Міністрів для підготовки до розгляду у повторному першому читанні.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Прем'єр-міністр   України.    Олександре Миколайовичу, можна мені внести пропозицію?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я просив би, щоб доручили Пустовойтенку і Мартинюку доопрацювати та внести узгоджені пропозиції на  повторне перше читання. І просив би, щоб підтримали цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що і керівник Кабінету Міністрів,  і Перший заступник Голови Верховної Ради,  безперечно,  візьмуть  участь  у цьому,  але давайте ми приймемо рішення направити проект у комітет і  в  Кабінет  Міністрів,  який  очолює   Валерій   Павлович,   на доопрацювання  для  підготовки  до  розгляду  у повторному першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Бюджетный процесс,  а точнее,  первая стадия формирования Закона о бюджете Украины,  - явление, которое после избирательного процесса привлекает  наибольшее внимание в общественной жизни.  Сегодняшний доклад  председателя   бюджетного   комитета   Тимошенко   и   сам законопроект, доработанный данным комитетом, вселяют оптимизм, но, к сожалению,  лишь на теоретическом уровне.  Надо  отдать  должное Юлии  Владимировне,  проявившей  новаторский  подход  к разработке проекта бюджета.  Она сделала попытку приблизить его содержание  к тому, что обещали народу каждый из нас во время выборов.

 

     Особенно важны    в    проекте    бюджета    его   социальная направленность в условиях тотального вымирания граждан Украины,  а также акцент на поддержку отечественного товаропроизводителя.  Уже это склоняет меня к поддержке проекта Закона, однако, подчеркиваю, оптимизм  имеет  место  лишь  в теоретическом плане,  потому что в практическом отношении  в  нашем  государстве  сложился  известный стереотип поведения правительства.  Чаще всего это противоречивое, противоправное поведение.

 

     По Конституции бюджет Украины -  это  основной  экономический закон   страны,   а   в  реальности  -  это  политический  шантаж. Проголосовали и забыли.  Важно,  оказывается,  в течение  полугода валить  на  Верховную Раду все беды,  порождаемые режимом игры без правил.

 

     Я хотел бы спросить вас: будут ли выполняться статьи бюджета? Будут  лишь  тогда,  когда  у  нас  Генеральный прокурор,  министр внутренних дел,  председатель СБУ и  председатель  Государственной налоговой  администрации Украины будут назначаться и освобождаться Верховной Радой.  Пока этого не будет, бюджет не будет выполняться (я   имею  в  виду  те  его  нормы,  которые  должны  обеспечивать гарантированные Конституцией права и свободы граждан).

 

     В нашей стране  гарантировано  лишь  содержание  аппаратов  и служб  госадминистраций,  министерств  и  ведомств.  Что  касается народнохозяйственных отраслей,  то на их  поддержку  предусмотрены смешные суммы.

 

     Возьмем хотя   бы  такую  отрасль,  как  АПК.  На  содержание аппарата министерства и его служб выделяется  около  4,5  миллиона гривень,  а  на  поддержку производства продукции животноводства и растениеводства - лишь 11 миллионов 773 тысячи гривень.

 

     Уважаемые коллеги,  должен вам  напомнить,  что  еще  недавно сельскохозяйственные предприятия давали мясо, молоко, овощи, тепло районным  больницам  и  детским  учреждениям.  Теперь  они  не   в состоянии этого делать, а потому закрываются и больницы, и детсады

- люди мрут,  а молодые люди растут дистрофиками, не способными ни к  труду,  ни  к  обороне,  ни  к репродукции здорового потомства. Отсюда вывод:  принятие бюджета сегодня является частным вопросом, основной  вопрос  -  это  вопрос  власти.  Если она в руках людей, которые игнорируют Конституцию и законы Украины, то для кого тогда этот бюджет?

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Бюджетне  питання  є  найболючішим питанням української економіки.  Постійне зростання дефіциту бюджету призвело до  того, що  наша  держава  опинилася  в глибокій прірві,  вибратися з якої вдасться нескоро.

 

     Однією з причин усіх  негараздів  є  недалекоглядна  бюджетна політика,   котра   виявляється  в  тому,  що  в  статтях  бюджету враховуються  лише  потреби  сьогодення.   Таким   чином   виникає ситуація,  коли  ми  намагаємося  витягти  з  кризи певну галузь з допомогою коштів,  що надходять у бюджет,  але  за  рахунок  інших галузей,  котрі  теж  перебувають у далеко не кращих умовах.  Така бюджетна політика призводить урештірешт  до  того,  що  ми  штучно знищуємо  навіть  ті  галузі,  які  ще  якось  існують,  які  не є дотаційними зараз,  і не лише продовжили б своє існування,  але  в майбутньому поступово збільшували б свої відрахування до бюджету.

 

     Як фахівець  нафтогазовидобувної галузі я з болем спостерігаю за її руйнуванням і хотів би  порушити  деякі  питання  та  внести пропозиції   до   окремих  положень  проекту  Закону  України  про Державний бюджет на 2000 рік щодо відродження  нафтогазовидобувної галузі.

 

     Упродовж 1999  року  нафтогазовидобувна промисловість України перебуває в досить скрутному стані. Порівняно з січнем-липнем 1998 року  видобуток  нафти  та  газового  конденсату  зменшився на 3,7 відсотка. Головною причиною зменшення обсягів видобутку є складний фінансовий стан галузі, внаслідок чого майже не відкриваються нові родовища, не ведеться буріння, а весь видобуток припадає на старий фонд   свердловин,   який  вичерпано  на  80  відсотків.  Усе  це, врешті-решт,  призводить  до  того,  що  бюджет  України   щорічно недоотримує різних податків і зборів на суму близько 280 мільйонів гривень.

 

     Спад видобутку нафти,  газу і газового  конденсату  спричинив проблему   скорочення   близько   10   тисяч  висококваліфікованих спеціалістів, підготовка яких проводилася впродовж багатьох років, а   соціальне   забезпечення   їх   як   безробітних   і  подальше працевлаштування  потребують  додаткових  коштів   із   Державного бюджету.

 

     З огляду  на  складний фінансовий стан галузі цілком логічним було б збільшити обсяг асигнувань на розвідувальні роботи.  Але  в проекті  Закону  України  про Державний бюджет України на 2000 рік все  зроблено  навпаки.  Так,  на  геологорозвідувальні  роботи  в проекті  пропонується виділити всього 200 мільйонів гривень,  хоча лише рентна плата за видобуту нафту та природний газ у  1999  році має складати близько 338 мільйонів гривень.

 

     Варто також зауважити,  що рентна плата встановлена в доларах США,  а падіння курсу національної валюти посилює податковий  тиск на платників рентної плати. Слід також зазначити, що минулого року з 29 мільйонів гривень,  виділених на видобуток нафти з Державного бюджету,  в галузь надійшло лише 9 мільйонів гривень. Щоб уникнути цього,  було  б  доцільно  встановити  рентну  плату  виключно   в національній  валюті  і  повністю  звільнити  від  її  сплати  всі нафтовидобувні підприємства.  Це дасть можливість  нафтовидобувним підприємствам збільшити фінансування на розвідку та розвиток нових родовищ.

 

     Вкладені кошти не тільки окупляться упродовж двох років,  але й  забезпечать  збільшення  відрахувань  до  Державного  бюджету у вигляді різноманітних податків та  зборів.  Такий  прецедент  було створено   в  1995  році  (за  часів  прем'єрства  Марчука).  Тоді нафтовидобувні підприємства України досягли запланованих Кабінетом Міністрів показників видобутку нафти і протягом року було видобуто близько  4,2  мільйона  тонн  нафти  з   конденсатом.   Зараз   їх видобувається   значно  менше  і  залишається  тільки  порахувати, скільки  коштів  недоотримує  Державний  бюджет  через  проведення неефективної   державної  політики  в  цій  галузі.  Разом  з  тим збільшення видобутку нафти та газу дасть можливість  не  проводити скорочення  висококваліфікованої  робочої  сили  в цій галузі,  що допоможе в майбутньому уникнути проблем,  які ми маємо з вугільною галуззю.

 

     Я пропоную  прийняти  цей  законопроект  у  першому читанні в редакції,  запропонованій  бюджетним  комітетом.  Прошу  бюджетний комітет  врахувати  мої  пропозиції про встановлення рентної плати виключно в національній валюті та про  залишення  її  на  рахунках нафтовидобувних   підприємств  для  використання  цих  коштів  для розвитку нафтогазового комплексу України.