Стенограма пленарного засідання

03 листопада 1999

 

                        ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и. 3  л и с т о п а д а  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Олександре Сергійовичу, відпускайте людей. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 325  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги! Як ви знаєте, 27 жовтня в стінах Національних Зборів Республіки Вірменія сталася трагедія.  Від  рук  терористів загинули   керівник   парламенту,   прем'єр-міністр,  наші  колеги депутати парламенту  Республіки  Вірменія,  а  також  члени  уряду Республіки  Вірменія.  Прошу  вшанувати  пам'ять загиблих хвилиною мовчання (Депутати встають. Хвилина мовчання).

 

     Прошу сідати.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Друзюк Світлана Олександрівна звертається до Прем'єр-міністра України  стосовно  проблем  утримання при сільрадах спеціалістів з питань земельних ресурсів.

 

     Ключковський Юрій Богданович звертається: до Прем'єр-міністра України  -  щодо  ліквідації  заборгованості із виплати заробітної плати    колективу    Казенного     дослідно-проектного     центру кораблебудування;

 

     до голови  Центральної  виборчої  комісії  Рябця  -  стосовно правомірності  дій  ініціативної  групи  зі  збору   підписів   за проведення всеукраїнського референдуму в місті Одесі.

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 203.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гуцол Михайло Васильович звертається до Голови Верховної Ради Автономної   Республіки   Крим   у   зв'язку   з   порушеннями   в Євпаторійській   дитячій   лікарні   прав  громадян  на  отримання безплатної медичної допомоги.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги! У нас є час для заяв від груп і фракцій.

 

     Слово надається Танасову Сергію Івановичу  від  комуністичної фракції. За ним буде виступати депутат Карпов. Будь ласка.

 

     ТАНАСОВ С.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 192,  Хмельницька область).  Шановні колеги!  Сьогодні на  території  всієї  України проводиться збір підписів за так званий референдум, у тому числі й у виборчому окрузі по виборах Президента  191.  Органи  виконавчої влади,  органи  самоврядування  через  фонд  "Соціальний  захист", розтоптуючи  Конституцію  України,  цинічно  та  грубо   порушуючи законодавство  України,  проводять збір підписів за проведення так званого референдуму.  Ця кампанія досягла апогею під час  виборчої кампанії  та  першого туру голосування.  Так,  26 жовтня 1999 року було  складено  акт  про  порушення  Закону  України  про   вибори Президента   України  та  вилучено  підписні  листи  в  приміщенні виборчої дільниці 126 виборчого округу 191  Кам'янець-Подільського району.  Згідно  з  поясненнями голови дільничної виборчої комісії Зборовця  та  членів  комісії  ці  підписні  листи   їм   привезли працівники    Кам'янець-Подільської    райдержадміністрації,   які вимагали збору підписів.

 

     28 жовтня  1999  року  в   приміщенні   Кам'янець-Подільської державної  аграрно-технічної  академії  було  вилучено  такі  самі підписні листи (там було близько 300  підписів)  і  складено  акт. Того  ж  дня  до мене звернувся помічник ректора Яворів,  щоб я не давав  ходу  цим  документам,  зателефонував  сам  ректор  Самокіш Михайло  Іванович.  На  килим  до  міського  голови  Мазарчука був викликаний депутат міської ради член окружної виборчої комісії 191 Марковський. Близько 16 години біля міськвиконкому мене перестріли двоє молодих людей віком 25-30 років з вимогою  повернути  списки, погрожуючи при цьому фізичним знищенням мене та членів моєї сім'ї.

 

     Прокурор міста   Рибак   замість   того,  щоб  розібратися  з порушеннями Конституції України (до речі,  всі  ці  заяви  були  в нього,  я йому особисто їх вручив), консультував ректора академії, як подавати на мене заяву в суд.

 

     Перевіряючи моє депутатське звернення  на  підставі  показань помічника ректора Яворіва,  завідуючого відділом освіти Тюріна, що їм видавав ці списки та примушував  це  робити  голова  відділення фонду  "Соціальний  захист"  Третяк Анатолій Дмитрович,  заступник прокурора  Шешуряк  2  листопада  завітав  у  кімнату  405  готелю "Смотрич",  яку  орендує  фонд "Соціальний захист".  У кімнаті він побачив  кілька  коробок  з  упакованими  так  званими  підписними листами. Він запросив двох дільничних міліціонерів і двох понятих, щоб скласти акт і вилучити ці листи.

 

     Голова відділення фонду "Соціальний захист" тут же вискочив з кімнати і привів собі на підмогу групу молодих людей, яку очолював головний  редактор  газети  Кам'янець-Подільської   міської   ради "Кам'янець-Подільський вісник" Поліщук.  Із вигуками "Комуністична мафія!" він почав  фотографувати  заступника  прокурора,  понятих, міліціонерів.   Третяк  вихопив  ящики  з  упакованими  підписними листами,  кинув їх під стіл,  затулив стільцем  і  сів  на  нього, вигукуючи,  що  він  устиг  подзвонити  наверх  і тепер заступника прокурора знімуть з роботи, він потрапив у великі неприємності.

 

     Погрози були  небезпідставні,   тому   що,   коли   заступник прокурора  з'явився  в прокуратурі,  його вже чекав прокурор міста Рибак Степан Йосипович зі словами:  "Ти що,  найрозумніший? Ти що, не знаєш,  що по всій Україні це робиться і ніхто на це не звертає уваги?  Ти куди попав?  Тільки що мені дзвонив  прокурор  області, якому  зробив  рознос  глава  адміністрації  Хмельницької  області Лундишев".

 

     Я вимагаю,  і  прошу  народних  депутатів  підтримати   мене, викликати  сьогодні  сюди  Генерального прокурора,  викликати сюди Горбуліна  і   все-таки   з'ясувати,   хто   давав   команди,   де зареєстровані ініціативні групи,  за чиєю командою проводиться цей збір підписів.  Я вважаю,  що це антиконституційна діяльність, яка веде до антиконституційного перевороту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Карпов від Народно-демократичної партії.  За ним - депутат Гавриш.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Заява  фракції  Народнодемократичної  партії щодо підсумків президентських виборів.

 

     "Президентські вибори завжди були  тим  рубіконом,  переходом через який суспільство закінчувало певний період свого життя.

 

     Так, останні п'ять років не були легкими, проте в Україні, на відміну  від  інших  пострадянських  держав,  не  лилася  кров   у братовбивчих  війнах,  панував  громадянський  мир  та  соціальний спокій. Сьогодні для політиків важливим є той факт, що вони можуть спиратися  на результати волевиявлення громадян.  Тому фракція НДП категорично відкидає всі намагання  тих,  кому  український  народ відмовив   у  довірі  під  час  виборів,  спекулювати  на  дрібних порушеннях,  які  жодною  мірою  не  вплинули   на   волевиявлення громадян.

 

     Нині, у  цей  вирішальний  період,  усі  конструктивні сили в суспільстві та  в  парламенті  отримали  унікальний  шанс  зробити наступний  крок  до побудови демократичної,  правової,  соціальної держави  в  Україні.  Настав  час  лідерам  демократичних   партій подолати  непорозуміння  й  створити  єдиний  блок політичних сил, зорієнтований  на  невідкладне  вирішення  нагальних   політичних, економічних та соціальних проблем.

 

     І парламент у цьому відношенні має стати прикладом.  Мова йде про створення  парламентської  коаліції  демократичних  сил.  Таке об'єднання може відбутися навколо діючого Президента.

 

     Формування дієспроможної  парламентської  більшості  створить умови для подолання затяжного протистояння гілок влади,  доведе не лише  українському  народові,  але  й усій світовій спільноті наше щире прагнення  рухатися  до  правового  суспільства  та  ринкової соціально орієнтованої економіки, до розбудови нової України.

 

     Фракція НДП  пропонує  всім  депутатським  фракціям  і групам демократичного спрямування почати переговорний процес та здійснити практичні    кроки    до    формування   парламентської   коаліції демократичних сил,  яка стане основою для майбутнього коаліційного уряду".

 

     Щиро дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Гавришу,  "Відродження регіонів". За ним - депутат Зубов.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Осінь  1999-  го  стає  для  України  визначальним  та  переломним моментом   у   становленні   демократичної   держави.   Об'єктивну соціально-економічну   кризу  перехідного  періоду,  помножену  на довічні радянські рефлекси певної частини українського електорату, намагаються  використовувати  для  зміни  конституційного  ладу та оживлення мертвої історії.

 

     У першому турі президентських перегонів значна частина  наших співгромадян  голосувала  не  стільки  за,  скільки  проти.  Проти економічних   негараздів,   соціального   зубожіння,    непевності сьогоднішнього існування.  Такі періоди переживали всі без винятку країни.  Але лише там,  де політичні сили  згуртовувалися  навколо об'єднуючої  національної  ідеї  і протистояли відкинутим історією шляхам розвитку суспільства,  народи швидко  виходили  з  кризи  і домагалися соціального поступу,  як це є сьогодні в Східній Європі та в країнах Балтії.

 

     Але ми також маємо приклади і Веймарської  республіки,  Росії 1917,  України  1918  років,  коли  відсутність  злагоди  в  лавах демократичних сил призвела до влади тоталітарні режими.

 

     Історія свідчить,  що не всі уроки йдуть на користь,  і  тому Україну врятує не вже отриманий урок, а вміння ним скористатися. У будь-якому суспільстві конструктивні сили завжди переважають.  Але якщо  вони  в певні моменти не можуть знайти спільну мову,  країну очікує небезпека суспільного занепаду.

 

     Сьогодні Україна політично поділяється не на лівих і  правих. Поділ  є  значно глибшим і тому небезпечнішим.  Політичний вододіл фактично пролягає між державницькими й антидержавницькими  силами. Ігнорування  цього  факту  є  або  політична  короткозорість,  або ідеологічна нерозбірливість,  коли  переконання  стають  розмінною монетою в політичній грі, заручниками якої є наші громадяни.

 

     Найбільш небезпечною  є  спроба  деяких політиків використати ситуацію,  що склалася,  шляхом експлуатації лівої ідеї не  тільки для політичного,  але й для особистого реваншу. Лунають заклики до створення нових сепаратних  політичних  альянсів,  які  можуть  ще сильніше  роздмухати  кадило суспільних протистоянь.  Як і раніше, головним  інструментом  нової  політичної  авантюри,  а   отже   і заручником,  пропонується  зробити Верховну Раду,  перетворюючи її фактично в опозиційний інститут до самої державності.

 

     Наш молодий парламент є  визначальною  школою  демократії  не лише для політичної еліти,  але й для суспільства в цілому.  Шкода тільки,  що  деякі  політики  цього  не  розуміють.  Зберегти  для розбудови української державності парламентаризм у сучасних умовах можливо лише, поперше, відмовившись від деструктивної конфронтації з   Президентом   і   виконавчою   владою,   по-друге,   створивши конструктивну більшість у Верховній Раді,  на чому завжди стояла і стоїть депутатська група "Відродження регіонів".

 

     Це надзвичайно  важливо,  бо  сьогодні особливо гостро стоїть питання  про   об'єднання   всього   спектра   демократичних   сил суспільства.  Є  така велика вада в демократів - вони об'єднуються за п'ять хвилин до розстрілу.  Тож не повторимо цієї помилки і  не дамо  згаснути  ще  слабкому  полум'ю  соціалдемократичної  ідеї в Україні.

 

     Депутатська група   "Відродження   регіонів"   закликає   всі конструктивні  сили  парламенту  вже  сьогодні об'єднатися навколо діючого Президента України як гаранта  Конституції,  демократичних реформ   на   основі   взаєморозуміння   і  спільно  працювати  на соціально-економічний розвиток українського суспільства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов, соцфракція. За ним - депутат Черненко.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян  (Левый  центр).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Итак, сегодня мы узнаем окончательные результаты первого этапа выборов Президента Украины.  Еще,  безусловно,  рано, но, на мой взгляд,  уже есть все основания сделать главный вывод из всего происходящего  с нашим народом,  с нашей страной:  нынешние выборы Президента   Украины   характеризуются   невиданной   в    истории человеческой    цивилизации    фальсификацией    и    всесторонним психологическим, идеологическим и политическим террором со стороны исполнительной власти по отношению не только к другим кандидатам в Президенты, но прежде всего по отношению к самому народу.

 

     Если господин   Карпов,   представляющий   интересы   НДП   и исполнительной власти, считает, что демократия и террор - это одно и то же, он, безусловно, прав.

 

     Я привожу     конкретные     факты.     Город     Краматорск, Новокраматорский машиностроительный завод. 23 сентября генеральный директор завода получает звание героя,  и в то же время  в  период проведения  предвыборной кампании 16 тысяч рабочих НКМЗ брошены на обработку города и района в интересах известно кого.

 

     Город Умань,  сельскохозяйственная академия. Ректору академии и  студентам  сказано:  "Если победит ктолибо,  кроме действующего Президента,  академия будет  закрыта".  И,  безусловно,  результат получен.

 

     Александровский район  Донецкой области.  По указанию местной власти во всех школах района проведены родительские собрания,  где было  четко  сориентировано:  родители должны голосовать только за действующего Президента.

 

     Таких фактов я могу привести очень много.  И  то,  что  народ проголосовал,  как показывают результаты выборов,  за действующего Президента,  -  это  не  результат  доверия,  о  котором  говорили выступавшие  от  НДП и "Возрождения регионов",  это результат того террора, который осуществляется по отношению к народу.

 

     Сегодня в  Украине  повторяется  ситуация  1933  года,  когда трудолюбивый   народ   Украины   молча   умирал,   но  задавленный существующей властью, боялся поднять голос протеста.

 

     А самое страшное,  что террор продолжается и сегодня.  В нашу фракцию поступили данные, что в городе Чуднове Житомирской области уже снят с работы Маслюковский Виталий, первый секретарь районного комитета  Соцпартии,  сняты  с  работы  в  Чуднове Катюха Анатолий Владимирович,  второй секретарь районного комитета Соцпартии и его супруга.  И  так  повсеместно  по  всей Украине там,  где победили представители других политических партий, следует террор.

 

     Завершая выступление,  уважаемые товарищи,  обращаюсь ко всем вам:   мы   должны   понять,  какой  масштабной,  страшной  угрозе подвергаются и страна,  и народ.  Мы  должны  понять,  что  вокруг второго   кандидата   -   Петра  Николаевича  Симоненко  -  должны обединиться все,  кому дороги  идеалы  демократии  и  свободы.  Я повторяю,  да,  под этим знаменем должны обединиться все те,  кто понимает,  какую тоталитарную систему мы можем запустить в ход.  И на  этой  лакмусовой бумажке мы проверим каждого из нас,  сидящего здесь, и меру нашей ответственности.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Черненку, група "Незалежні".

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты! Я рад, что сегодня здесь присутствуют представители УТ-1,  и хочу с пониманием отнестись  к их   проблемам,   к  которым  подтягивается  уже  и  "Интер",  что действительно означает подвижки в позитивном смысле слова.

 

     Передо мной выступал коллега Зубов. Дорогие друзья! Диктатура не  приходит  завтра и послезавтра,  как по часам,  она приходит с удушением свободы средств массовой информации.  Диктатура фашистов в  Германии  не  началась с 1933 года.  Она началась позже,  когда расправились с оппозицией и оппозиционными средствами  информации, когда не было обективной информации.

 

     Дорогие друзья!   Здесь  уже  говорили  о  ситуации,  которая сложилась после первого тура выборов. Кому-то она нравится, комуто не  нравится,  и  в  том числе УТ-1 наверное не нравится.  Но 44,7 процента избирателей Украины сознательно  проголосовали  за  левых (Оплески).

 

     Дорогие друзья!  Все,  кто  говорил о несостоятельности левой идеи,  должны посмотреть,  какая у нас сегодня правая идея.  И как говорил  в  Советском Союзе большой поэт и бард Владимир Высоцкий: "Нет, ребята-демократы, только чай!".

 

     И вот  те  призывы,  которые  раздаются  со   стороны   фонда социальной   защиты,  в  частности  и  в  Горловке,  о  проведении референдума.  Есть и документы.  И я хочу спросить:  а имеется  ли правовая основа?  Что,  была создана инициативная группа, что, эта группа была зарегистрирована в  Центризбиркоме?  Да  нет,  друзья, просто  она  была  создана  в фонде социальной защиты через органы власти,  как и группа для сбора подписей за одного из кандидатов в Президенты.

 

     Выносится вопрос: "Согласны ли вы с предложением Президента о том,  что депутатская  неприкосновенность  не  должна  освобождать депутата  от  уголовной и иной ответственности?" Дальше - о второй палате парламента.

 

     Дорогие друзья!  Я могу предложить и третью  палату.  И  могу назвать претендентов в третью палату.

 

     Я думаю,  пугаться  референдума  не надо.  В этом смысле надо авторам этой идеи и Президенту подсобить.  У нас есть вопросы  для вынесения на референдум.  Если пропрезидентские фракции, если фонд социальной защиты  и  дальше  будут  муссировать  эту  позицию  по референдуму,  то  есть  все  основания  внести  туда четыре - пять пунктов дополнительно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Сирота.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Прошел первый  тур  выборов,  и политические банкроты из пропрезидентских фракций продолжают еще что-то лепетать о  демократии.  Между  тем, нужно  глубоко  не уважать свой народ,  чтобы считать,  что он мог сознательно проголосовать за  дальнейшее  вымирание  и  разрушение Украины.

 

     Идет террор,   террор   во   время  выборов  психологический, информационный,  административный. Власть не останавливается перед применением террора и насилия даже в отношении народных депутатов. Так,  29 октября в 19 часов 30 минут я был задержан с  применением грубой  физической  силы на площади Свободы (подумайте,  насколько это иронично:  на площади Свободы!) группой из шестисеми человек в штатском, не назвавших себя.

 

     Более часа   меня   продержали   в  Дзержинском  райотделении милиции,  несмотря на  то  что  я  предявил  свое  удостоверение, несмотря   на   то,   что  я  зачитал  всем  сотрудникам,  которые участвовали в моем незаконном  задержании,  положения  Конституции (статью 60 и статью 80).

 

     В связи  с  этим  преступным  задержанием возникает целый ряд вопросов.    Насколько     законным     является     использование правоохранительными  органами  групп  людей  в штатском,  которые, очевидно,  могут творить произвол - хватать любого,  кто покажется им  подозрительным  на улицах и площадях нашего города?  Кого и от чего сегодня защищает депутатская неприкосновенность?

 

     Не вызывает  сомнения,  что  проходимцы   и   воры,   которые пробрались в Верховную Раду, на самом деле защищены не депутатской неприкосновенностью,  а силой денег и доступом  к  власти.  А  вот депутатской неприкосновенностью пока еще, хотя и не в полной мере, защищены депутаты левых фракций. И тот, кто сегодня требует снятия депутатской  неприкосновенности,  на самом деле пытается заглушить слово правды,  пытается ограничить свободу  слова  для  депутатов, которые   решительно   выступают   против   полицейского   режима, пытающегося сохранить свою власть на ближайшие пять лет.

 

     В связи с преступным моим задержанием я требую вызвать в  зал Генерального  прокурора  Украины  Потебенько,  а  также начальника управления Министерства  внутренних  дел  по  Харьковской  области Музыку   для   дачи   обяснений  и  для  разяснения  ситуации  в правоохранительных  органах  и  причин  того,  что  они  оказались втянутыми в политическую предвыборную борьбу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Сирота,  Трудова  партія  України.  За ним - депутат Єльяшкевич. І завершуємо.

 

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони  здоров'я,  материнства  та дитинства (виборчий округ 200, Черкаська  область).  Трудова  партія  України.  Шановний  Голово! Шановні   колеги!  Хотілося  б  усе-таки,  щоб  Закон  про  вибори Президента  України  був   приведений   у   певну   відповідність, узгоджений  із  Законом про вибори народних депутатів України.  Що саме мається на увазі?  Вибори завершилися  о  восьмій  годині,  і велика  частина  виборців  незалежно  від  політичних переконань з об'єктивних технічних причин не змогли вчасно проголосувати.  Тому ми  пропонуємо  включити  до  порядку денного і проголосувати такі зміни  і  доповнення  до  статті  42  Закону  України  про  вибори Президента України:  "Пункт 1 статті 42 викласти в такій редакції: "Голосування проводиться в день  виборів  або  в  день  повторного голосування з 8 до 22 години".

 

     Ми сподіваємося,  що  це  дасть змогу більшому числу виборців проголосувати,  і ми будемо мати  більш  повну  картину  народного волевиявлення.   Я   прошу   включити  це  до  порядку  денного  і проголосувати в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної   Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих  прав громадян  України  під  час  підготовки   і   проведення   виборів Президента  України  (виборчий  округ  182,  Херсонська  область). Уважаемые коллеги!  Я прошу успокоиться и внимательно выслушать. Я зачитаю:  "Перший  тур виборів Президента України,  що відбувся 31 жовтня 1999 року,  не відповідав ряду зобов'язань,  взятих на себе країною  -  учасницею  ОБСЄ.  Висвітлення  передвиборної  кампанії засобами масової інформації та високий ступінь втручання державних службовців  в  її  хід порушували як виборче законодавство,  так і відповідні зобов'язання,  що їх взяла на себе країна, приєднавшись до країн - учасниць ОБСЄ".

 

     Это цитата    из   совместного   предварительного   заявления наблюдателей от ОБСЕ и Парламентской Ассамблеи  Совета  Европы  за нашими президентскими выборами.

 

     Сегодня я хочу заявить, что выборы 31 октября  1999  года  абсолютно  не   были   демократичными,   и единственный  успех  демократии  состоит  в  том,  что выборы хоть состоялись.  Но,  к сожалению, были нарушены конституционные права граждан,   и   невозможно   говорить   о   свободном,   осознанном волеизявлении граждан Украины.

 

     Огромное количество нарушений,  которое было на  всех  этапах избирательной  кампании,  уже до самого дня голосования фактически предопределило исход этого голосования.  В день голосования  также были  нарушения,  о  чем говорилось здесь в ночь с 31 октября на 1 ноября, и многочисленные данные продолжают поступать. В частности, сейчас,  работая  с  протоколами  комиссий,  можно  сказать,  что, например, только по одному избирательному округу

 135 бюллетеней,  которыми  проголосовали,  оказалось на 21 тысячу больше,  чем  количество  выданных   бюллетеней.   Было   огромное количество    дополнительных    бюллетеней   неучтенных,   которые оказывались в урнах для голосования.  Как вы  знаете,  были  также найдены  бюллетени,  на  которых  через  некоторое  время на свету проявлялась соответствующая отметка рядом с конкретным  кандидатом в Президенты Украины.

 

     Полный перечень  нарушений  (их  было огромное количество и в день  голосования)  я  вам  приведу,  когда   буду   выступать   с соответствующей  информацией.  На сегодняшний день я могу сказать, что  определенную  часть  протоколов  комиссий  просто  невозможно завести  в  компьютер  в  связи с тем,  что компьютерная программа должна обеспечивать выполнение  норм  законодательства,  а  цифры, записанные  в протоколе,  им не соответствуют.  Поэтому есть очень много проблем и по самой  процедуре  голосования,  и  по  подсчету голосов.

 

     В целом  по  совокупности  всех грубейших нарушений можно еще раз  сделать  вывод:  гражданам  Украины   не   дали   возможности реализовать   свои   конституционные   права   в   полном  обеме. Президентские выборы 1999 года больше схожи на политический  фарс, главным  действующим лицом которого является действующий Президент Леонид Данилович Кучма, чем на нормальные выборы.

 

     Я прошу всех задуматься над этим.  Я думаю,  мы  еще  сделаем выводы по всему тому, что было во время избирательной кампании.

 

     К сожалению,  Центральная  избирательная  комиссия  полностью показала  свою  заангажированность  и   неспособность   обеспечить нормальную реализацию конституционных прав граждан.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу! Скажіть, будь ласка, народним депутатам,  коли ви як голова комісії виступите з інформацією  про підсумки - завтра в другій половині дня чи в п'ятницю?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Александр   Николаевич,  если  говорить  об итогах,  не затрагивая общественный контроль за подсчетом голосов, то это можно сделать завтра.  Я уже говорил,  что, к сожалению, по ряду причин этот процесс затягивается.  Основной причиной является то,  что  значительную часть протоколов просто невозможно ввести в компьютерную систему из-за несоответствия данных,  которые  должны быть   по   закону   (есть  обязательные  требования  соответствия определенных цифр,  арифметика должна быть).  Поэтому я хотел  бы, чтобы информация комиссии была заслушана завтра во второй половине дня,  но информация без учета общественного контроля за  подсчетом голосов.  Я просто приведу характерные примеры нарушений,  которые уже выявлены. Работа продолжается и, к сожалению, эта работа будет очень длительной.  А длительность ее связана,  прежде всего, с тем огромным   количеством   нарушений,   которые   имели   место    в избирательном процессе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Народний  депутат  Танасов  підняв питання щодо збору підписів за проведення так званого референдуму. Ви   розумієте,   сьогодні   людей   одурманюють   різними  такими пропозиціями,  щоб відвернути їхню увагу від того, що відбувається в  державі.  Думаю,  цей  правовий  нігілізм  деяких  наших  колег депутатів,  безперечно,  не прикрашає Верховну Раду. Але, на жаль, наших  колег використовують виконавчі структури,  розуміючи,  що в тих,  хто організовує,  є зайві кошти на це.  А оскільки, поперше, ініціативні   групи  не  зареєстровані,  питання  не  визначені  і Центрвиборчком не надав на це,  як кажуть,  права, по-друге, ми не прийняли законопроект про референдум у другому читанні,  то кожний розуміє,  що це робиться просто для  того,  щоб  якось  відвернути увагу людей від того, що відбувається в нашому суспільстві.

 

     Другий підхід  і та пропозиція,  яку внесли депутати Карпов і Гавриш, я думаю, перекликаються з тим, що вже зроблено "Злагодою". Але "Злагоду" вже викидають з порядку денного,  розуміючи, що вона не виконала своїх обов'язків, затративши величезні державні кошти. Тому,  коли  кажуть  про  створення  депутатської коаліції навколо Президента,  я думаю,  що  нинішньому  Президенту  треба  створити коаліцію в уряді і щоб уряд займався своїми справами, бо в зиму ми входимо голодні й холодні,  а не займатися тим,  що не передбачено ні Конституцією,  ні законами (ідеться і про Верховну Раду,  і про місцеве самоврядування).  Це другий крок,  який необачно проводить виконавча структура на чолі з Президентом.

 

     Що стосується пропозицій,  які внесли Зубов,  Черненко й інші депутати,  то,  я думаю,  вони дали відповідь на ряд питань:  і як проводилися вибори, і як ми намічаємо проводити їх у другому турі.

 

     Депутат Сирота  вніс  пропозицію  включити до порядку денного питання про проект Закону про внесення змін і доповнень до  статті 42 Закону України про вибори Президента.

 

     Я просив  би  підтримати  цю  пропозицію  -  про включення до порядку денного.

 

     "За" - 128.

 

     Щось незрозуміло?  Депутат Сирота наполягає.  Я ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 122.

 

     Інформацію депутата Єльяшкевича, як ми домовилися, заслухаємо завтра.

 

     Щодо пропозиції   депутата   Стрижка.   Ми   дамо   доручення Генеральній  прокуратурі.  І я думаю,  що завтра або в п'ятницю ми заслухаємо інформацію Генеральної прокуратури і МВС щодо  депутата Хари.  Це  питання  є  в порядку денному на п'ятницю.  Будь ласка, подивіться.  Переходимо до розгляду питань, які внесені до порядку денного.

 

     ----------------

 

     Розглядається Закон  України  про внесення змін до Цивільного процесуального  кодексу   України   з   пропозиціями   Президента. Доповідає  заступник  міністра юстиції Бірченко Василь Григорович. Будь ласка.

 

     БІРЧЕНКО В.Г.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Цей закон був прийнятий Верховною Радою України 15 вересня цього року.  Виходячи з  того  що  положення  закону  стосовно  внесення  змін до статей 328-330,  334,  335, 340 Цивільного процесуального кодексу України суперечать  Конституції  та  окремим законам України,  він не може бути підписаний  Президентом  і  підлягає  повторному  розгляду  у Верховній Раді України.

 

     Пропозиції до цього закону такі. Внесені зміни до перелічених норм усувають прокурора від  участі  в  цивільному  судочинстві  в стадії  розгляду  рішень,  ухвал  і  постанов  судів,  що  набрали законної сили.

 

     Відповідно до  пункту  2  статті  121   Конституції   України прокуратура здійснює представництво інтересів громадян і держави у суді.  Виходячи з контексту цього конституційного положення,  норм чинного  законодавства,  рішення Конституційного Суду від 8 квітня 1999 року,  статей 118, 120, 328 Цивільного процесуального кодексу України,  представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді здійснюється  у  формі  заявлення  позовів,  подання  заяв, участі в їх розгляді, а також у формі вступу прокурора до розгляду справи шляхом внесення подання або протесту про перегляд справи.

 

     Протест чи подання прокурора - це не форма нагляду  прокурора за   судовою   діяльністю,   а   форма   представництва  інтересів громадянина чи держави шляхом внесення подання  або  протесту  про перегляд справи.

 

     На сьогодні  відповідно  до  Закону  України  про  судоустрій України,        Цивільного         процесуального         кодексу, Кримінально-процесуального  кодексу,  Арбітражного  процесуального кодексу  існує  стадія  розгляду  рішень,  вироків,  постанов,  що набрали законної сили, в порядку нагляду.

 

     Повноваження прокурора щодо опротестування судових рішень, що набрали законної сили,  визначено статтями 34,  35,  39, 40 Закону України про прокуратуру та переліченими вище законодавчими актами. Реформування судової  системи,  визначення  повноважень  прокурора щодо  його  участі  в  розгляді  справ  у  судах  має  проводитися комплексно,  шляхом  приведення  всього  масиву  законодавства   у відповідність з Конституцією України.

 

     Часткове проведення судовоправової реформи,  за яким прокурор усувається від участі в одній із стадій цивільного  судочинства  і залишається  у  двох  інших  стадіях  цього  судочинства та в усіх стадіях арбітражного,  кримінального,  адміністративного  процесу, нічим  не  виправдано.  Воно  ще  більше поглибить колізійний стан законодавства,  не сприятиме  надійному  захисту  прав,  свобод  і законних  інтересів  людини  і  громадянина та інтересів держави і суспільства в цілому.

 

     Позбавлення прокурора права опротестовувати рішення,  ухвали, постанови,   що  набрали  законної  сили,  згідно  з  законом,  що розглядається,  не дозволяє прокуратурі належним чином  виконувати покладені  на  неї  Конституцією  України завдання щодо здійснення представництва інтересів громадян і  держави  в  суді,  суперечить наведеним вище законам України.

 

     Виходячи з   чинної   судової  системи,  норм  процесуального законодавства,  положень пункту 2 статті 121 Конституції  України, зазначених вище статей Закону України про прокуратуру,  слід дійти висновку,  що прийняття закону про усунення прокурора від участі в стадії розгляду рішень, ухвал, постанов судів, що набрали законної сили,  до  проведення  комплексної   судово-правової   реформи   є передчасним і нелогічним,  зашкодить справі захисту прав, свобод і законних інтересів громадянина і держави.

 

     У зв'язку з наведеним  пропонується  положення  про  внесення змін до названих статей вилучити з закону, що розглядається. Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Василя Григоровича?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). Я з  цікавістю  послухав ваш виступ і маю зараз робити співдоповідь. Але перед тим я хотів би,  щоб ви ще раз  для  себе  відповіли  на таке.  Ви  почали  з того,  що закон не відповідає Конституції,  а закінчили тим,  що він є передчасним. Так от скажіть: приведення у відповідність  із  Конституцією є передчасним чи неконституційним? Для себе принаймні з'ясуйте, будь ласка.

 

     БІРЧЕНКО В.Г.  Дякую за запитання.  Наскільки мені відомо,  з ініціативи  депутатів  Верховної Ради України,  зокрема Комітету з питань правової реформи,  розробляється концепція  судово-правової реформи,  яка  і  визначить  роль  і  місце прокуратури в розвитку правової держави.

 

     А сьогодні прокурор у принципі має право брати участь на всіх стадіях  судочинства.  І  тільки  в цій частині цей закон виключає його участь у розгляді конкретної справи.

 

     Ми вважаємо,  що це питання не повинне вирішуватися частково, тобто не можна усувати прокурора тільки від участі в справах,  які розглядаються у зв'язку з виборами Президента.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.   Слово   надається   депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Високоповажне  товариство!  Ми з вами вдруге звертаємося до зауважень Президента до Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України. Залишається тільки одна позиція,  з якою не погоджується Президент, поставивши свій підпис під зауваженнями.  Це стосується того, що прокуратура в Україні до сьогодні користується правом винесення протестів на судові рішення в цивільних справах,  у тому числі й у справах,  які виникають при розгляді  суперечок  щодо  виборів:  виборів  Президента,  виборів народних  депутатів  України,  виборів голів сільських,  селищних, міських рад і депутатів місцевих рад.

 

     Ми вже були свідками,  і,  якщо не будемо робити  відповідних законодавчих кроків,  ще будемо свідками, як доля того, бути чи не бути народним депутатом України чи головою міста,  вирішується  не виборцями, а прокурором, який приймає відповідне рішення.

 

     Оскільки всі  інші  питання  ми  вирішили раніше,  сьогодні я хотів би дуже коротко зупинитися  на  позиції  Комітету  з  питань правової реформи щодо зауважень.

 

     Я недаремно   ставив   запитання   доповідачу   -  заступнику міністра, щоб він принаймні для себе з'ясував аргументацію, з якою виходив  на  трибуну.  Всі  зауваження починаються традиційно:  не відповідає Конституції.

 

     Щоб не було  запитань,  я  навіть  спеціально  виписав  норми Конституції,    які   регламентують   діяльність   прокуратури   і судочинство в Україні.

 

     Так от, у статті 124, яка називається "Правосуддя в Україні", записано,  що  правосуддя  в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Прийняття судового рішення,  якщо воно вже прийняте,  втручання в нього іншого органу чи  посадової особи Конституцією заборонено.  Прокуратура сьогодні це робить і хоче  зберегти  в  процесуальному  кодексі  відповідні норми.  Я  не  буду  посилатися  на  перші статті Конституції щодо розподілу влад.

 

     І друге.  У  статті  121  Конституції,  якою  регламентується діяльність прокуратури,  записано,  що на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді.  Тут  шукали контекст,  що з цього випливає. А з цього випливає (це стаття 129, яка регламентує основні засади судочинства),  що до основних засад судочинства  належить  обов'язковість  рішень  суду і змагальність сторін.

 

     Так от,  уявімо собі, що представництво інтересів громадянина проти  державного  органу  або представництво інтересів державного органу   проти   громадянина   здійснює   прокуратура.   Про   яку змагальність  сторін  можна  тоді  говорити,  якщо  одна із сторін зберігає за собою право винести протест на  рішення,  яке  ухвалив суд.  З  точки  зору навіть не права,  а елементарної логіки можна було б зрозуміти,  що це абсолютно суперечить  нормам  Конституції України.  Безперечно, що прийнятий не концептуально комітетом, а в першому  читанні  проект  Закону  про  судоустрій  не   передбачає можливості винесення жодних протестів узагалі.  І тому розмови про те,  що сьогодні ми повинні зберігати порядок,  який не вписується ні  в  норми  Конституції,  ні  в  ті  закони,  які  регламентують судочинство,  який дозволяє валюнтаристським способом втручатися в розгляд  як  цивільних  справ,  так  і  справ  з  адміністративних правовідносин і справ,  які розглядаються за підсумками виборів  - такі розмови виглядають зовсім некоректними.

 

     Тому Комітет   з  питань  правової  реформи  прийняв  рішення рекомендувати Верховній  Раді  подолати  вето  Президента  на  цей закон.  Якщо  цього  не буде зроблено,  то я хотів би сказати,  що збережеться колізія між  нормами  виборчого  закону  і  Цивільного процесуального  кодексу,  через  яку ми можемо стати свідками дуже великих проблем після завершення другого  туру  виборів,  коли  на підставі норм,  які є в чинному Цивільному процесуальному кодексі, будуть  порушуватися  справи  щодо  визнання  виборів  недійсними. Виборчий  закон  цього  не дозволяє,  але тут з двох боків є різні норми,  і якими користуватися,  уже буде вирішувати суддя.  Тому я просив  би,  щоб  ми  були  свідомі важливості питання,  яке зараз вирішується.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Олександра  Володимировича  є?   Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

 

     Хто бажає  виступити?  Висвітіть,  хто  записався  на виступ. Немає таких.

 

     Шановні друзі,  колеги!  У вас на  руках  є  пропозиція,  яка вноситься  Президентом,  і  пропозиція,  яка  вноситься  депутатом Лавриновичем від профільного комітету.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію,  яку  вносить  Президент. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 48.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  подолання вето,  яку вносить депутат Лавринович.

 

     Одну хвилинку,  будь ласка.  Запросіть людей до  залу.  Євген Жовтяк, займіть робоче місце.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  депутата  Лавриновича про подолання вето.

 

     "За" - 239.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України   про   Центральну   виборчу  комісію.  Доповідає  депутат Єльяшкевич.

 

     Шановні колеги! Я хотів вам нагадати, що сьогодні ми працюємо до 14 години, тому просив би працювати активніше. Усі питання, які внесені, ми повинні розглянути.

 

     Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемые    коллеги!    Вашему    вниманию предлагаются для принятия во втором чтении два законопроекта. Дело в том,  что в первом чтении мы приняли проект  Закона  о  внесении изменений  в  Закон  Украины о Центральной избирательной комиссии. Комиссия единодушно учла все замечания  к  этому  законопроекту  и решила разделить его на два:  проект Закона о внесении изменений в статью  6  (о  ротации   руководства   Центральной   избирательной комиссии)  и  проект  Закона  о  внесении изменений в статью 25 (о досрочном прекращении полномочий членов Центральной  избирательной комиссии по решению суда).

 

     Поправка к  законопроекту,  касающемуся  статьи  6:  когда мы принимали это решение,  срок ротации был установлен до  30  ноября 1999  года,  сейчас  предлагается  -  до 30 декабря 1999 года.  Мы специально не рассматривали во втором  чтении  этот  законопроект, чтобы  не  было  никаких  намеков  на  наше влияние на Центральную избирательную комиссию во время избирательного процесса.

 

     Но то,  что произошло (я уже об этом говорил),  дало нам  все основания  сделать вывод,  что этот закон надо принимать как можно раньше, чтобы члены Центральной избирательной комиссии чувствовали ответственность  за  принятие  своих  решений  и чтобы руководство Центральной избирательной комиссии подвергалось  ротации  так  же, как и руководство Конституционного Суда, что и произошло в прошлом месяце.  Все это принято единогласно,  замечаний нет. Прошу коллег проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Єльяшкевича Олександра Сергійовича? Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Александр Николаевич,  на  голосование  надо ставить  дважды:  сначала  проект  Закона  о  внесении изменений в статью 6.

 

     ГОЛОВА. Ми голосуємо зміни до статті 6.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. С изменением - до 30 декабря 1999 года. Прошу проголосовать. Комиссия поддержала единогласно.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Не голосують 143 народних депутати.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я еще раз напоминаю коллегам, что речь идет о ротации руководства Центральной  избирательной  комиссии,  которая состоится  уже  после  президентских  выборов.  Поправка  - "до 30 декабря 1999 года". Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Это мы проголосовали проект Закона о внесении изменений в статью 6 в целом во втором чтении.  И прошу в целом во втором чтении проголосовать проект Закона о внесении  изменений  в статью  25.  Это касается досрочного прекращения полномочий членов Центральной избирательной  комиссии  по  решению  суда,  чтобы  не втягивать  в  конфликт  заинтересованные  стороны - Президента или Верховную Раду.

 

     Прошу проголосовать. Комиссия поддержала единогласно.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Про внесення змін до статті 25.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ------------

 

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  вибори Президента України з пропозиціями Президента. Доповідає заступник міністра юстиції Бірченко Василь Григорович.

 

     БІРЧЕНКО В.Г.  Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати! Прийнятий  Верховною  Радою  України  5  жовтня  цього  року Закон України про внесення змін до Закону України про вибори  Президента України  має  суттєві зауваження.  Тому Президент України згідно з частиною другою статті 94 Конституції України повертає  цей  закон для повторного розгляду з такими пропозиціями.

 

     Змінами, які  вносяться до частини 8 статті 20 Закону України про  вибори  Президента  України,  передбачається,  що   дільничні виборчі  комісії  будуть  зобов'язані  включати виборців до списку виборців не тільки на підставі документів,  що засвідчують  особу, місце   проживання,  та  довідки  про  невключення  їх  до  списку виборців,  а також і довідки про виключення таких осіб  зі  списку виборців.

 

     У зв'язку  з  цим  дільнична  виборча  комісія  повинна  буде повідомляти територіальну виборчу  комісію  за  попереднім  місцем проживання  таких осіб не тільки про включення до списку виборців, а й про виключення зі списку виборців.  При цьому не враховується, що  виключення зі списку виборців може розглядатися як одна з форм невключення особи до такого списку.

 

     Крім того,  зовсім  нелогічно  вести  мову  про  інформування територіальної  виборчої  комісії  за попереднім місцем проживання особи в разі виключення її зі списків виборців. Адже виключення

 

 зі списків   виборців   відбувається  саме  за  попереднім  місцем проживання в разі необхідності голосування в іншому місці.

 

     Зміни до частини 11 цієї ж статті закону  не  враховують,  що поняття  "громадянин"  повною  мірою  охоплює поняття "виборець та інші учасники виборчого процесу".

 

     Крім того,  запропоновані зміни не враховують,  що офіційними спостерігачами на виборах можуть бути не тільки громадяни України, а й іноземці.  Відповідно ж до статті 70 Конституції України право голосу  на  виборах  і  референдумах мають лише громадяни України. Саме тому в частині першій статті 22 Закону України  про  правовий статус  іноземців передбачено,  що іноземці мають право звертатися до суду  та  до  інших  державних  органів  для  захисту  лише  їх особистих,  майнових  та інших прав.  Виборче право,  як зазначено вище, не належить до прав іноземців.

 

     У нас статус офіційних спостерігачів,  визначений  Положенням про  порядок  реєстрації  та  статус  офіційних  спостерігачів  на виборах Президента України,  затвердженим відповідно до пункту  16 статті 13 Закону України про Центральну виборчу комісію постановою Центральної виборчої комісії від  28  травня  цього  року,  цілком правомірно  не  передбачає права таких осіб на звернення до суду в разі виявлення  порушень  Закону  України  про  вибори  Президента України.

 

     Президент України  наголошує також,  що в частині одинадцятій статті  20  Закону   України   про   вибори   Президента   України передбачено, що громадянин має право оскаржити протягом трьох днів неправильності,  допущені під час складання  списків  виборців.  У поданому   на   підпис   Президентові  України  законі  цей  строк виключено, що неправомірно.

 

     Зміни до статей 29 та 30 цього  закону  передбачають  суттєвє коригування механізмів контролю за правдивістю відомостей, поданих кандидатом  у  Президенти  України  в   декларації   про   доходи, додержанням ним Конституції України та закону.

 

     При цьому  від  вирішення  цих питань неправомірно усуваються податкові органи,  які відповідно до Закону України  про  державну податкову  службу  в  Україні  є  органами виконавчої влади саме з податкових питань.

 

     Таким чином обмежуються і повноваження  Центральної  виборчої комісії - конституційного постійно діючого державного органу, який відповідно   до   Конституції   України   забезпечує   організацію підготовки   і   проведення   виборів   Президента  України.  Адже відповідно до запропонованих змін одне з основних її повноважень - реєстрація  кандидатів у Президенти України - фактично передається Верховному Суду України,  адже за бажанням будь-якого з кандидатів у  Президенти  України  чи  його довіреної особи вирішення питання реєстрації може бути перенесене з Центральної виборчої комісії  до Верховного Суду України.

 

     Не можна  погодитися  і  з запровадженням механізму,  за яким рішення  Верховного  Суду  України  про  реєстрацію  кандидата   в Президенти  України,  який  у цьому випадку виступає як суд першої інстанції,  має бути прийняте у вкрай стислі строки, є остаточним, негайно  набирає  законної  сили  після  його  проголошення  і  не підлягає оскарженню.

 

     Неправомірним є й виключення Центральної виборчої  комісії  з числа  суб'єктів,  які  мають  право звертатися до Верховного Суду України із заявою про скасування реєстрації особи як  кандидата  у Президенти України.

 

     Нереальною для  виконання  є  й  зміна до частини 6 статті 42 Закону України про вибори Президента України, якою передбачено, що перевірка виборчих скриньок, їх пломбування та опечатування в день виборів перед початком голосування має здійснюватися  на  виборчих дільницях  у  присутності  не тільки членів виборчої комісії,  а й кандидатів у Президенти України та їх довірених  осіб.  Зрозуміло, що виконати таку норму просто неможливо.

 

     Законом України  про  вибори Президента України з урахуванням технічних та організаційних можливостей  для  належного  виконання певних   дій   чітко  визначено  строки  виборчого  процесу.  Так, результати  виборів  глави  держави   встановлюються   Центральною виборчою  комісією  не  пізніш  як  у  п'ятиденний строк після дня виборів.  Повторне голосування по виборах Президента  України  має проводитися  не  пізніш  як у двотижневий строк після дня виборів. Таким чином,  між днем встановлення результатів виборів Президента України та днем проведення повторного голосування може бути період тривалістю дев'ять днів.

 

     Закон, що розглядається,  передбачає скорочення строку,  який надається  Центральній  виборчій  комісії для підведення підсумків голосування до чотирьох днів.  При цьому збільшується на  три  дні кількість  днів до дати повторного голосування,  коли один із двох кандидатів у Президенти України,  по яких передбачається  повторне голосування, може зняти свою кандидатуру.

 

     Таку зміну   неможливо  підтримати  насамперед  у  зв'язку  з відсутністю на  даний  час  технічних  та  інших  можливостей  для скорочення   строків   підведення  підсумків  виборів  Центральною виборчою комісією,  шкідливістю адміністративного примушування  її до  поспішних  висновків  одного  з  найбільш  важливих  державних питань.

 

     З урахуванням   викладеного   Президент   України    пропонує скасувати  прийнятий  закон  як  такий,  що суперечить Конституції України і створить  серйозні  перепони  для  належного  проведення виборів глави держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До   Василя  Григоровича  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться.  Висвітіть. П'ять хвилин. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Прошу передати слово депутату Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область). Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Василю Григоровичу!  Скажіть,  будь ласка,  як ви ставитеся до  того,  що вибори  вийшли  на  завершальний  етап,  а ми сьогодні розглядаємо кілька законопроектів,  якими намагаємося внести зміни до  чинного закону?  Наскільки  реально  сьогодні  виконати  все  це,  і як ви вважаєте,  як ставляться наші виборці - громадяни України до того, що ми в останній день змінюємо закони?

 

     Дякую.

 

     БІРЧЕНКО В.Г.  Дякую  за  запитання.  Я  відповів би на нього таким чином.  Коли Президент уперше  накладав  вето  на  прийнятий Верховною  Радою  закон,  він  і  мав  на  увазі  те,  що не можна змінювати правила або закон під час проведення виборчої кампанії.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної  партії  (Лівий центр). Шановний доповідачу! Попередній промовець уже казав, що за такий короткий термін довести  до  відома  людей  зміни  в  законі практично неможливо.  Я був у себе в області і знаю,  що, скажімо, ті зміни,  згідно з якими кожна дільнична комісія мусила  видавати копії  протоколів,  навіть  не  дійшли  до  деяких дільниць.  А ви пропонуєте скоротити термін,  протягом якого кандидат у Президенти може  зняти  свою  кандидатуру,  інші  новації,  які  на ці вибори практично вже не вплинуть.

 

     Як, на вашу думку,  люди знатимуть про ці зміни,  якщо ми  за них  проголосуємо,  а  потім  Президент їх підпише?  На підписання десять днів передбачено за законом.

 

     БІРЧЕНКО В.Г.  Дякую за запитання.  В даному разі  пропозиції Президента  України  щодо  Закону  про внесення змін до Закону про вибори Президента якраз і спрямовані на поліпшення цього  процесу, на те, щоб усе це було враховано і було технічно можливо працювати тим виборчим дільничним і територіальним комісіям,  які  покликані організувати   і   провести   виборчу  кампанію.  Тобто  ці  зміни запропоновані для того,  щоб домогтися реального поліпшення  цього механізму.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Є депутати, які бажають виступити з даного  питання?  Немає.  Суть  питання  зводиться  до одного:  Президент  вносить пропозицію про скасування того закону, який ми прийняли.  Тому  цю  пропозицію  Президента  я  ставлю  на голосування.

 

     "За" - 53.

 

     Таким чином, закон залишається в силі.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемые   коллеги!   Сегодня   состоялось заседание нашей комиссии,  на котором присутствовало  14  человек. Единогласно  было  принято  решение  попытаться сегодня преодолеть президентское вето.  Если  же  это  не  получится  по  техническим причинам,   повторно  направить  Президенту  Украины  текст  этого закона.

 

     Президент, как вы понимаете,  предлагает нам просто  отменить этот  закон.  Этот  закон  по  многим  позициям  в  силу временных обстоятельств уже не будет относиться к президентским выборам 1999 года, и поэтому с аргументацией действующего Президента о том, что это  нарушает  нормальную  технологию   избирательного   процесса, согласиться нельзя.

 

     Что же  касается  одной принципиально важной позиции,  то эту позицию надо  проголосовать  и  попытаться  преодолеть  вето.  Это позиция  об  ответственности  кандидата  в  Президенты  Украины за допускаемые им нарушения избирательного законодательства Украины.

 

     Дело в том,  что то,  о чем  так  долго  просила  Центральная избирательная комиссия,  то, о чем говорил сам Президент Украины и все кандидаты в Президенты Украины,  мы реализовали,  приняв  этот закон,  предусмотрев  специальную  процедуру  снятия с регистрации кандидата в Президенты Украины за допущенные  им  нарушения,  если эти нарушения либо могут повлиять, либо уже повлияли на результаты выборов.   Поэтому   человек,   который   бы   не   боялся   своей ответственности,  так как считал бы, что он не допускал нарушений, конечно, подписал бы этот закон, и закон уже давно был бы введен в действие.    Но    Президент    Украины    воспользовался    своим конституционным правом и все 15 дней,  предусмотренные  для  того, чтобы решить вопрос о подписании закона или наложении вето на этот закон, продержал у себя в Администрации этот текст, потом направил его нам с президентским вето.

 

     Почему это случилось,  мне совершенно понятно. Если бы он был не  согласен  с  иными  позициями,  то  он  бы  привел  аргументы, предложил какие-то частичные позиции отменить или изменить.  Он не согласен именно с конкретным положением  о  снятии  с  регистрации кандидата  в  Президенты  Украины,  потому  что знает,  что в этой избирательной  кампании  им  неоднократно  допускались   грубейшие нарушения избирательного законодательства.

 

     Нами была,  как  вы помните,  предусмотрена процедура,  когда факт наличия нарушений  и  их  влияние  на  избирательный  процесс устанавливается  непосредственно Верховным Судом Украины.  То есть предусмотрена четкая реализация нормы  статьи  124  Конституции  о том,   что   на  все  правоотношения  в  Украине  распространяется юрисдикция судов. К сожалению, как я уже говорил, Леонид Данилович Кучма боится рассмотрения своего персонального вопроса в Верховном Суде Украины,  потому что прекрасно знает цену результатам первого тура выборов.  Я еще раз повторяю,  что у нас были недемократичные выборы,  у нас грубо нарушались конституционные права граждан, и о свободном   волеизявлении   граждан  не  может  быть  и  речи.  К сожалению,  все это происходило и с ведома Президента и во  многом непосредственно  по  указаниям действующего Президента Украины.  И для  того  чтобы  он  понес  ответственность  как  гражданин,  как действующий  Президент,  как  гарант  Конституции,  нам необходимо сегодня преодолеть президентское вето.  Если нам  это  не  удастся сделать,  то комиссия предлагает проголосовать повторно этот текст и направить его опять  на  подписание  Президенту  Украины.  Пусть Леонид  Данилович  Кучма  еще  раз  проявит  свое  истинное лицо и покажет свой цинизм в деле,  когда он говорит одно, думает другое, а делает третье.

 

     Мы должны   все-таки  даже  в  нынешних  тяжелейших  условиях создавать    основы    правового    государства    и     требовать неукоснительного  выполнения  законов  от  всех  должностных  лиц, включая Президента Украины.  Эта норма относится  не  конкретно  к определенному  кандидату  в  Президенты,  она  относится  ко  всем кандидатам в Президенты Украины.

 

     Как председатель временной специальной комиссии  я  хочу  еще раз   подчеркнуть   (это  я  говорил  уже  неоднократно),  что,  к сожалению, практически все кандидаты в Президенты Украины нарушали действующее законодательство в ходе избирательного процесса, но по количеству и качеству допускаемых нарушений действующий  Президент намного   опередил  всех  вместе  взятых  остальных  кандидатов  в Президенты  Украины.  И  если  мы  сейчас  не  положим  конец  тем нарушениям,   которые   были   допущены   в  период  избирательной президентской кампании,  то мы просто лишим права наших граждан на свободное   волеизявление.  Речь  уже  не  идет  о  кандидатах  в Президенты Украины,  речь не идет о политических силах, которые их выдвигали  и  поддерживают.  Речь  идет о тех,  кто голосует,  кто принимает решения.  К сожалению,  они в период этой  избирательной кампании  в  силу  допущенных,  в том числе кандидатом номер один, нарушений не смогли осуществить свободное волеизявление.

 

     Спасибо. Я готов ответить на вопросы.

 

     ГОЛОВА. Скажіть, будь ласка, минуло десять днів, Президент не підписав і не повернув у строки, визначені...

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Александр   Николаевич!  Дело  в  том,  что Президент наложил вето  на  принятый  закон.  Сроки  не  нарушены, потому  что для процедуры наложения президентского вето необходимо 15 дней.  Если мы сегодня найдем в  себе  гражданское  мужество  и преодолеем  вето,  то  я  как  гражданин заявляю,  что несмотря на результаты голосования,  несмотря  на  то  место,  которое  займет Президент  Украины  (я  заявлял  это еще до первого тура),  я буду ставить вопрос о его ответственности как гражданина  за  нарушение законодательства, потому что некоторые его действия имеют признаки уголовно наказуемых деяний, так как можно вести речь о том, что он препятствовал   свободному  волеизявлению  граждан,  и  это  было сделано  с  умыслом.  Если  мы  сегодня  преодолеем  вето,  то   у Президента есть десять дней,  чтобы подписать этот закон,  и тогда после опубликования он вступает в силу.

 

     Это не поздно,  потому что  вне  зависимости  от  результатов второго  тура выборов в соответствии с нормами этого закона снятие с регистрации может происходить и  после  голосования  по  решению Верховного  Суда.  Хотя  я понимаю,  что сегодня это сделать будет крайне сложно, но делать это необходимо.

 

     Если мы не преодолеем президентское вето,  тогда  этот  закон надо  проголосовать  и  повторно  направить Президенту Украины для подписания.  Пусть страна и мир знают,  что действующий  Президент боится  отвечать  за свои нарушения.  Но рано или поздно он за это ответит!

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я ставлю на  голосування  пропозицію щодо подолання вето Президента. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Комиссия   единогласно   приняла   решение предложить преодолеть президентское вето.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Кармазін. З місця. А потім - депутат Манчуленко.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,  Одеська область).  Дякую. Місто-герой Одеса. Шановні народні депутати!  Сьогодні ми розглядаємо не просто питання про подолання вето. Ми розглядаємо питання: чи є сьогодні взагалі якась моральна відповідальність чи мораль у влади, чи її немає?

 

     Ми сьогодні говоримо,  що кожна юридична норма  відрізняється від  норми  моралі тим,  що вона передбачає відповідальність.  Той Закон про вибори Президента України,  який  був  прийнятий,  якраз відповідальності  за  порушення  юридичної  норми не встановлював. Саме ці  доповнення,  з  якими  зараз  Кучма  не  погоджується,  і передбачають   відповідальність.  Саме  вони  дають  відповідь  на питання, як бути, коли владою допускаються зловживання і при цьому використовуються  органи  виконавчої  влади  та  органи  місцевого самоврядування.  Саме  вони  дають  відповідь,   як   бути,   коли використовуються   засоби   масової  інформації,  коли  знищується мораль.  Бо виглядає дуже смішно, погодьтеся, якщо людину садять у тюрму за те, що вона вкрала мішок зерна, коли сьогодні є люди, які вкрали півтора мільярда і вкладають їх у вибори,  не несучи за  це ніякої відповідальності.

 

     Тому я   просив   би   вас  зараз,  Олександре  Миколайовичу, оголосити,  що буде голосуватися  пропозиція  про  подолання  вето Президента.  Нехай усі депутати займуть свої робочі місця, бо вони давно один одного не бачили і трошки розійшлися  по  кулуарах.  Це перше.

 

     І друге.  Треба  ще раз поставити це питання на голосування і ставити його доти, доки ми не подолаємо вето.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Фракція  Народного руху України.  Шановний Олександре Сергійовичу! Загалом погоджуючись з вашою аргументацією щодо подолання вето,  я бачу,  що ми,  напевне,  не зможемо набрати 300 голосів і подолати вето.

 

     Я познайомився із зауваженнями Президента  і  з  зауваженнями нашого науково-експертного управління і погоджуюся з аргументацією науковоекспертного управління щодо окремих  зауважень  Президента. Якщо  ми  не  зможемо  подолати  вето,  я  пропонував  би за деякі зауваження (а є деякі слушні зауваження) проголосувати  позитивно. Це  фактично  буде  нова  редакція  закону,  і  тоді ми його знову направимо на підпис  Президенту.  Це  буде  логічно  й  послідовно випливати  з  того,  що  ми  хочемо  внести  до  Закону про вибори Президента України.  Зокрема можна було б погодитися зі змінами до частини другої статті 29 та частини третьої статті 30,  де йдеться про ЦВК,  якій також можна надати право звертатися  до  Верховного Суду, і частини першої статті 46.

 

     Як на  мене,  ці  зауваження  є  слушними,  їх  можна  було б проголосувати і направити закон на підпис Президенту України вже в новій редакції. Я хотів би почути вашу думку щодо цього.

 

     Дякую.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Если бы Президент не предлагал отменить весь закон,  а говорил только о том,  что его конкретно не устраивает и что,  по его мнению,  необходимо было бы отменить,  то мы бы могли пойти по этой логике.

 

     Президент четко настаивает на том,  что закон надо отменить в целом.  Поэтому у нас вопрос стоит так: либо преодолеть вето, либо подтвердить этот закон. Если бы коллеги не возражали (в принципе у нас  на  комиссии этот вопрос обсуждался),  я бы предложил принять сейчас новую редакцию текста закона (в  целом  проголосовали  бы), касающуюся   исключительно   моментов   снятия  с  регистрации  за нарушение закона.  То есть проголосовать за исключение  из  текста действующего закона статьи 29 и дополнение новой частью статьи 30. Я думаю, что здесь вопросов не будет, если зал согласится.

 

     Что же касается замечания научноэкспертного управления о том, что Центральная избирательная комиссия лишается права обращаться в Верховный Суд,  то такого права ее  никто  не  лишал,  это  просто дополнительная  часть.  Более  того,  в  соответствии  с Законом о Центральной  избирательной  комиссии  Центризбирком  может  просто отменить   свое  решение  о  регистрации  кандидата  в  Президенты Украины.  Но вы знаете,  какую позицию занимает  наша  Центральная избирательная  комиссия.  Поэтому  в  данном  случае  то  решение, которое  мы  с  вами  сегодня  примем,  просто  даст  возможность, несмотря на заангажированность Центральной избирательной комиссии, отстаивать свои законные права в  Верховном  Суде  Украины  другим субектам избирательного процесса.

 

     Не исключено,  что  и сам Президент как кандидат в Президенты Украины может обратиться в суд по поводу снятия с регистрации того или  иного кандидата в Президенты Украины за нарушение законов,  и Верховный Суд обязан рассмотреть это обращение.

 

     Поэтому я   бы   предложил,    если    коллеги    согласятся, проголосовать сейчас закон в новой редакции - с исключением статьи 29 и дополнением специальной  частью  статьи  30.  Это  только  те положения,   которые   касаются   ответственности   кандидатов   в Президенты Украины за допущенные ими нарушения,  то есть  нормы  о снятии кандидатов с регистрации. Если не будет возражений, то я бы просил это проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  за  таку  пропозицію  варто   було   б проголосувати. Не заперечуєте? Я ставлю на голосування.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. В целом с исключением статьи 29 и дополнением статьи 30 действующего Закона о выборах Президента Украины.

 

     ГОЛОВА. В цілому.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону України про внесення доповнень до статті   40   Закону  про  вибори  Президента  України.  Доповідає Пономаренко Георгій Григорович,  член Комітету з питань державного будівництва. Георгію Григоровичу, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Шановні колеги!  Як ви пам'ятаєте, під час розгляду проекту Закону  про вибори Президента в другому читанні норма про те,  щоб при повторному голосуванні не проставляти  типографським  способом номер кожної виборчої дільниці, в цьому залі вже обговорювалася.

 

     Я не знаю,  чим керувалися тоді депутати,  приймаючи рішення. Мабуть,  ми тоді вважали,  що вибори Президента відбудуться в один тур,  і  цю  норму  не  прийняли.  Для  виготовлення  37 мільйонів бюлетенів двома нашими поліграфічними комбінатами  було  витрачено 21 день.

 

     У нас  до повторного голосування залишається десять днів.  Мы увеличивали срок  до  десяти  дней.  Однако  (сегодня  перед  этим рассматривался вопрос) Президент наложил вето.

 

     Предлагается внести  единственное  изменение в статью 40:  не проставлять  типографским  способом  на  каждом  бюллетене   номер избирательного  участка,  а  ставить  его  уже  непосредственно на избирательном  участке,  скрепляя  при   этом   печатью,   что   и предусмотрено законом.

 

     Я прошу  проголосовать  такую  норму.  Таким образом мы дадим возможность за  семь  дней  изготовить  бюллетени  для  повторного голосования.

 

     ГОЛОВА. Георгію Григоровичу! А що, цього часу недостатньо для того, щоб зробити як слід, щоб номери були проставлені?

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Александр Николаевич,  банкнотная фабрика и полиграфическое    предприятие   37   миллионов   бюллетеней   для голосования изготавливали 21 день.  Можно изготовить за 19 дней. А у нас остается всего десять дней с учетом того, что у нас в законе четко выписана процедура передачи и приема - на это надо три дня.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  якщо це зробити,  то вибори  можна  вже  не проводити, вони будуть проведені. Це їхні проблеми, вони повинні в три зміни працювати і все підготувати.

 

     Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г. Олександре Миколайовичу, комбінати працювали в три зміни без вихідних, я знаю цю проблему.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  висвітіть,  хто записався на запитання. П'ять хвилин на запитання до Георгія Григоровича.

 

     Депутат Марковська. За нею - депутат Роєнко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція  "Лівий  центр".  Шановний  Георгію Григоровичу! А чи не вважаєте ви за необхідне внести ще одну зміну до  закону,  щоб  при  друкуванні  бюлетенів  проти прізвища Кучми відразу друкувати і позначку цю чи хрестика?

 

     Наскільки нам  відомо  від  наших  фахівців,  на   банкнотній фабриці є ще кілька ліній по друкуванню таких важливих документів, які не працюють. Сьогодні з чотирьох ліній працює лише одна. Треба задіяти їх, і це дасть змогу технічно вирішити цю проблему.

 

     І останнє.  Якщо  ми  підемо шляхом спрощення бюлетеня,  то я вважаю,  що те, про що я казав спочатку, відбудеться автоматично і Леонід   Данилович  знову  буде  Президентом,  і  ви  тоді  будете друкувати і вирізати тільки на нарах номери, які ми не проставили.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Вы,  наверное,  знаете, что вместе с Кучмой баллотируется   кандидат  в  Президенты  от  Компартии.  Так  что, соглашаясь с вами,  мы учитываем это.  А я сказал, что еще нам три или  четыре  дня  надо  для  передачи бюллетеней от Центризбиркома территориальным  комиссиям,  а  от  территориальных  -  участковым комиссиям.  Это  очень жесткая процедура передачи бюллетеней.  Так что по существу для печатанья бюллетеней  остается  семь  дней.  Я думаю,  что  четырех  степеней  защиты  и  трехцветного исполнения достаточно. И будут ли номера проставлены от руки или типографским способом - это на защищенность бюллетеней не повлияет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Лавринович.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Фракція  Комуністичної партії України.  Будь ласка,  дайте відповідь на  таке  запитання.  При  якому  варіанті можлива максимальна кількість фальсифікацій?

 

     Дякую.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Максимальна кількість фальсифікацій можлива при тому варіанті,  що вже частково,  мабуть,  застосовувався:  на основі новітніх технологій з використанням особливих олівців.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Георгію Григоровичу, я беру до уваги вашу репліку про те,  що разом із Кучмою балотується кандидат  від Компартії,  але  при цьому хочу запитати з приводу того,  що зараз пропонується.  Ми приймали закон не тільки для  цієї  ситуації,  а взагалі   закон   України,  яким  треба  буде  користуватися  і  в майбутньому.  Всі ми з вами чули в цьому залі про  неможливість  у принципі  теоретично  надрукувати  так  швидко бюлетені з номерами виборчих дільниць, бо це зірве вибори взагалі.

 

     Я думаю,  що сьогодні ми вже маємо відповідь на це питання. Є технічні резерви,  щоб зробити це і в даній ситуації.  Якщо аналіз ситуації показує, що тут можуть бути певні напруження або збої, то є  можливість переглянути (якщо в цьому є крайня потреба) термін і провести другий тур не через 14,  а через 21 день після завершення першого  туру виборів.  Тобто треба дати ще один тиждень для того, щоб його могли використати як кандидати,  так і ті, хто забезпечує технічний  бік  виборів.  Але послаблювати захист...  Знаєте,  уже стільки ми за цей час почули нарікань на те, що були порушення під час  виборів,  що  робити  ще  додаткові  умови  для того,  щоб ці порушення були, напевно, не варто.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Александр  Владимирович,  вы  же  прекрасно знаете и помните,  что вот эта норма вносилась при рассмотрении во втором чтении.

 

     Я понимаю  вас  так,  что  есть  другой  вариант  -  печатать бюллетени в областных типографиях. Тогда зал не согласился с этим. Было сказано:  централизованно на банкнотной фабрике,  ни в  какие областные типографии не передавать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька область.  Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу, ви всетаки не відповіли на запитання депутата  Лавриновича  щодо перенесення терміну проведення другого туру виборів на тиждень пізніше,  тобто 21 листопада.  Ваша думка, чи не доцільніше було б це зробити? Це перше.

 

     Друге. Як   ви   вважаєте,   чи   не   призведе  відмова  від проставляння номера виборчої дільниці  на  бюлетені  типографським способом до ще більшої фальсифікації результатів виборів?

 

     І третє.   Чи   знайомі   ви   з   редакцією,  запропонованою науково-експертним управлінням щодо зміни  статті  40  Закону  про вибори Президента України?  Ваша думка про цей документ,  внесений управлінням.

 

     Дякую.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Да,  есть  еще  один  вариант:  перенесение выборов  на  21  ноября.  Но  для  этого  надо снова вносить те же изменения в закон.  Я думаю,  что фальсификации  это  не  умножит. Способов фальсификации разработано уже столько, что мы не успевали бы изменять закон.

 

     Я знаком  с  заключением  научноэкспертного  управления,  где предлагается  эту норму записать отдельной седьмой частью.  С этим можно согласиться.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, Георгію Григоровичу.

 

     Хто бажає  висловити  свої  думки?  Висвітіть,  хто   в   нас записався.

 

     Депутат Шишкін.  За  ним  - Єльяшкевич.  Будь ласка,  Вікторе Івановичу, можна з місця.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань правової реформи (виборчий округ 133,  Одеська область). Христианско-народный союз.  Уважаемые коллеги!  То предложение,  с которым  сегодня  выступил  второй  комитет,  с моей точки зрения, неприемлемо. Я сегодня выступаю и высказываю это суждение от имени фракции "Громада".

 

     Первое. С  правовой точки зрения получается,  что кандидаты в Президенты находятся в  неравных  условиях,  по  отношению  к  ним действуют   разные  нормативные  позиции.  В  бюллетенях,  которые использовались в выборах 31 октября,  была предусмотрена нумерация территориального округа и соответствующего избирательного участка. В бюллетенях,  которые будут использоваться в  выборах  14  ноября либо в какой-то другой день, эта нумерация не предусмотрена. Таким образом  мы  нарушаем   основополагающие   нормы   этого   закона, записанные  в  первых  нескольких  статьях,  о равных условиях для кандидатов в  президентских  выборах.  Уже  с  точки  зрения  этой правовой концептуальной философии это неприемлемо.

 

     Следующее. Есть такой чисто практический вариант. Сегодня уже говорилось о том,  что технологические возможности для того, чтобы успеть  напечатать  бюллетени,  есть.  Действует  только лишь одна производственная линия из четырех. Зачем же нам говорить неправду, когда  мы  решаем  вопросы  с сугубо технологической точки зрения? Этот вопрос, мне кажется, не проработан до конца.

 

     Другой вариант.  Если действительно стать на позицию ЦИК и на позицию   второго   комитета   и  гипотетически  представить,  что Центризбирком не успеет изготовить бюллетени до 14 ноября,  то  мы можем  поступить  по-другому,  не  нарушая  ничьи права:  мы можем перенести выборы - внести в закон изменения о переносе выборов  на неделю либо на две недели. Таким образом мы бы не нарушили никакие права кандидатов в Президенты.

 

     Ну а  теперь  о  возможности  фальсификаций.  Неужели  вы  не понимаете,  что  фальсификация  все же имела место,  но она была в значительной степени минимизирована. В ночь параллельного подсчета голосов  именно  в  этом  зале была показана ситуация в Полтавской области,  когда некоторые бюллетени  были  обработаны  химическими препаратами   и  там  проявлялись  соответствующие  пометки  возле фамилии  действующего  Президента.  А  для  этого  были  приложены соответствующие усилия и потрачено время.

 

     Если мы сегодня откажемся от нумерации, этой преграды на пути фальсификации,  то мы таким образом  откроем  шлюзы  для  массовой фальсификации, которая возможна и обязательно произойдет.

 

     Я обращаюсь   к   представителям   Коммунистической  фракции. Сегодня  утром  ваш  представитель  с  таким  пафосом  говорил   о полицейском  государстве.  Но  я  хочу  отметить,  что  если будет принято такое предложение,  с каким сегодня выступал докладчик, то именно  вы откроете шлюзы для создания полицейского государства во главе с Кучмой.  И оно уже есть.  Поэтому давайте  мы  тот  проект отклоним   и   согласимся   с  предложениями,  которые  уже  здесь прозвучали,  хотя они письменно еще не  оформлены,  о  том,  чтобы перенести  второй  тур  голосования на неделю либо на две недели - это уже как мы тут договоримся.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Я хочу напомнить  вам  о том,  что сам Президент и его окружение говорили о том, что выборы необходимо провести в  один  тур.  Второй  тур  не  нужен,  по  их подсчетам  это стоит 100 миллионов гривень.  Правда,  Президент не владеет бюджетной ситуацией,  он не знает, что 100 миллионов - это стоимость  всех  выборов  по  бюджету.  Но он не владеет не только этими вопросами,  простим ему это.  Просто заветная цифра  в  51,2 процента не была выполнена.  И не была она выполнена благодаря тем мерам, которые мы предпринимали.

 

     Это не  означает,   что   не   было   фальсификации,   просто фальсификация  была  совершена  не  в  том обеме,  который бы дал Президенту право говорить, что он якобы избран в первом туре.

 

     А то,  что  подобного  рода  бюллетени,  о   которых   просит Центральная  избирательная  комиссия,  уже  появились  на участках совершенно незаконно в первом туре,  об этом  отдельный  разговор. Еще кое-кто понесет ответственность вплоть до уголовной за то, что это случилось.

 

     На многих участках обнаружены дополнительные бюллетени.  Я об этом говорил. В 135 избирательном округе оказалось, что бюллетеней в урнах на 21 тысячу больше, чем было выдано.

 

     Я понимаю,   что   Центризбирком   не   успевает   отпечатать дополнительный  пакет бюллетеней 33 тысяч видов для всех участков, но мы ни в коем случае не должны потакать таким предложениям. Если Центризбирком  хотел раньше вносить это предложение,  то почему не вносил?  Просто они были убеждены,  что все  закончится  в  первом туре.

 

     Хочу вам  сказать,  что  завтра мы еще будем рассматривать ту ситуацию с выборами, которая вообще у нас сложилась в первом туре, но мы должны не допустить подобного во втором туре.

 

     И если  технически  бюллетени  изготовить невозможно,  как об этом говорит руководство Центральной избирательной комиссии, то мы должны  заслушать  прежде  всего  руководителя банкнотной фабрики, руководителей  фабрики  "Украина",  то  есть  тех,   кто   печатал бюллетени.  Кстати,  мы  должны выяснить,  откуда вообще появились дополнительные бюллетени.  Я не исключаю,  что вскоре мы  создадим следственную  комиссию  по  изучению  вообще  всех бюллетеней.  Мы должны попросить провести международную экспертизу тех бюллетеней, которые  в  ту  ночь  были показаны здесь на табло и на которых на свету появлялась галочка против фамилии Кучмы.  Все это необходимо сделать.

 

     Поэтому я  не  исключаю  возможности  того,  что  нам  завтра необходимо принять решение (и наша комиссия в принципе готова  это поддержать,  мы  сегодня обсуждали этот вопрос) о переносе второго тура выборов.  Причем я бы предлагал не на неделю, а на две недели перенести.  Пусть Леонид Данилович выплатит еще зарплаты и пенсии, пусть народ хоть почувствует,  наконец,  заботу о себе. Я понимаю, что закрома пусты, но пусть ищут. Поэтому давайте думать!

 

     Ни в   коем   случае   нельзя   сейчас  соглашаться  с  этими предложениями.   Необходимо   поставить    заслон    массированной фальсификации.  Необходимо  сделать  так,  чтобы не повторились те ошибки, которые были в первом туре.

 

     Я обращаюсь ко всем  народным  депутатам  Украины.  Уважаемые коллеги!  Если  мы не дадим правовую оценку того,  что произошло в первом туре президентских выборов и на всех этапах  избирательного процесса,  приняв  завтра  соответствующее постановление Верховной Рады Украины,  то фактически мы просто закроем глаза на  нарушение конституционных прав избирателей Украины.

 

     Уважаемые коллеги!  От нас зависит очень многое. У страны еще есть шанс вернуться в демократическое русло!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Будь ласка, з місця.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Шановні  колеги!  Віктор  Іванович  Шишкін  у своєму   виступі   сказав,  що  комуністи  відкривають  шлюзи  для створення поліцейської держави.  Але ж усі ми очевидці того, що її вже створено. І створено не комуністами. Це перше.

 

     І друге.  Я  хотів би нагадати декому,  і перш за все Віктору Івановичу,  події 1991 року,  пов'язані з забороною  Комуністичної партії. Так от ця людина отримала пост Генерального прокурора саме за те,  що вона сприяла прийняттю цього рішення.  Це, знаєте, як у тому прислів'ї:  "Хто кричить голосніше від усіх:  тримай злодія!" Давайте про це не забувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Дякую. Фракція Народного руху України. Шановні депутати!  Я повністю поділяю підхід, тривогу і пропозиції стосовно  того,  щоб  перекрити  всі  можливості,  всі  шлюзи  для фальсифікації результатів голосування в другому турі.  Саме так це треба  було зробити в першому турі,  так треба буде робити завжди. Це абсолютно правильний підхід.

 

     Але я проти зміщення акцентів.  Депутат Єльяшкевич сказав, що ми  повинні  дати  правову оцінку результатам виборів.  Я все-таки думаю,  що ми повинні більшою мірою давати політичну  оцінку,  ніж правову.  Хіба  може Верховна Рада перебирати на себе суто правові функції? Давайте дивитися, щоб потім не було зайвих звинувачень на нашу адресу.

 

     Отже, я за те,  щоб ми виконували свою контрольну функцію, за те,  щоб ми давали перш за все політичну оцінку  тим  подіям,  які відбуваються, зокрема у зв'язку з виборами Президента України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я прошу вас сконцентрувати увагу.  Я ставлю на голосування проект Закону України  про  внесення  доповнень  до статті  40  Закону  України  про  вибори Президента,  який вносить народний депутат Пономаренко. Суть зрозуміла.

 

     "За" - 151.

 

     Я прошу депутатів Пономаренка,  Єльяшкевича та  інших  колег, будь ласка,  доопрацюйте проект.  Якщо потрібно внести поправку до Закону про  вибори  Президента  стосовно  перенесення  виборів  на тиждень  чи  на  два,  то  ми завтра внесемо на розгляд цей проект закону першим питанням і остаточно поставимо на голосування.  Будь ласка, доопрацюйте.

 

     Наполягаєте, щоб    іще   раз   переголосувати?   Ставлю   на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 153.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон України про внесення  змін  до  статті  5 Закону  України  про  приватизацію державного майна з пропозиціями Президента.   Доповідає   заступник   міністра    агропромислового комплексу Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка.

 

     РИЖУК С.М.,  заступник  міністра  агропромислового  комплексу України.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати!   Пропозиції   чи  зауваження  Президента  України  щодо прийнятого Верховною Радою Закону про внесення змін  до  статті  5 Закону  України  про  приватизацію  державного  майна зводяться до того,  щоб пункт 2 статті 1 Закону про внесення змін до  статті  5 Закону  України  про  приватизацію  державного майна вилучити.  Це стосується    майна    хлібоприймальних    і    хлібозаготівельних підприємств,  що входить до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України".

 

     Чому вноситься  така  пропозиція?  По-перше,   коли   Кабінет Міністрів вніс проект даного закону до Верховної Ради,  то в цьому проекті  були   пропозиції   лише   щодо   заборони   приватизації сортовипробувальних   станцій,   дільниць,   інших  організацій  з експертизи сортів рослин.  Ми аргументували  це,  і,  спасибі,  ви погодилися,  що ці об'єкти не слід приватизовувати. І це абсолютно правильно.

 

     По-друге, ви самі розумієте,  що об'єкти  сортовипробувальних станцій  і  об'єкти  системи  хлібопродуктів - це,  так би мовити, різних вагових категорій підприємства.  Комітет Верховної  Ради  з голосу  вніс пропозицію щодо доповнення проекту закону,  внесеного Кабінетом Міністрів. Було запропоновано доповнити пункт 2 статті 1 словами "майно хлібоприймальних,  хлібозаготівельних підприємств". Внаслідок  прийняття  цієї  пропозиції,  по-перше,  було  порушено порядок визначення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації,  встановлений частиною п'ятою статті 5 Закону  України  про приватизацію державного майна,  відповідно до якого такий перелік затверджується  Верховною  Радою  за  поданням Кабінету Міністрів.

 

     По-друге, на   сьогодні  100  отих  підприємств,  майно  яких належить до статутного фонду Державної акціонерної компанії  "Хліб України", не приватизуються.

 

     І по-третє,  погодьтеся  з  нами,  коли  вже  взагалі ставити питання  щодо  приватизації  оцих   хлібоприймальних   підприємств системи ДАК "Хліб України",  то без переліку,  без списку не варто їх  не  приватизовувати,  тому  що  там  є  ціла  система  млинів, крупорушок,  є 22 комбікормових заводи,  які сьогодні,  якщо їх не приватизувати,    й    далі    будуть     руйнуватися     і     не використовуватимуться.

 

     Отже, ми  пропонуємо  врахувати пропозиції Президента.  Можна було   б,   дозволивши   компанії   "Хліб    України"    завершити сільськогосподарський    рік,    доручити    Кабінету    Міністрів визначитися,  скажімо, до лютого 2000 року із статусом акціонерної компанії "Хліб України", вирішити питання щодо реструктуризації її боргів і повернення кредиту (а  це  не  мало  й  не  багато  -  69 мільйонів).  Тобто треба вирішити цілий блок - дев'ять - питань. А вже дещо пізніше можна  було  б  окремо  розглянути  питання  щодо елеваторних  і  інших  підприємств  системи  ДАК "Хліб України" за поданням Кабінету Міністрів за списком,  як це належить відповідно до чинного законодавства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання   до  Сергія  Миколайовича  будуть?  Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська    область).    Фракція   НДП.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Комітет  з   питань   економічної політики  розглянув  пропозиції  Президента  України  і  більшістю голосів прийняв рішення запропонувати Верховній Раді їх відхилити. Я  не  буду викладати суть пропозицій,  бо вона вже викладена.  На думку   більшості   членів   комітету,    пропозиції    Президента необгрунтовані,  оскільки  Верховна  Рада  України як законодавчий орган має право приймати будь-які  зміни  до  Закону  України  про приватизацію майна,  зокрема,  уточнювати перелік об'єктів,  які у зв'язку   з   їх   загальнодержавним   значенням   не   підлягають приватизації.

 

     Науково-експертне управління   Секретаріату   Верховної  Ради України також вважає, що аргументи Президента не є обгрунтованими. Тому  комітет  пропонує  відхилити  пропозиції  Президента і двома третинами  голосів  від  конституційного  складу  Верховної   Ради підтвердити редакцію закону, прийнятого 9 липня.

 

     На жаль,  я  в  цьому  комітеті  представляю меншість,  яка в даному  разі  голосувала  за  те,  щоб   усе-таки   погодитися   з пропозиціями Президента України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозиції Президента.

 

     "За" - 64.

 

     Давайте голосуванням  іще раз підтвердимо той закон,  який ми прийняли раніше. Було б добре, щоб ми набрали дві третини голосів.

 

     Будь ласка,  ставлю на голосування пропозицію  про  подолання вето Президента.

 

     "За" - 162.

 

     Я ставлю   на   голосування   пропозицію   про  підтвердження попередньої редакції закону.  Будь  ласка,  голосуємо.  І  депутат Єхануров просить, щоб ви підтримали.

 

     "За" - 178.

 

     Шановні колеги!   Ідеться   ж   про   державну   комору,  яку привласнюють ті,  які до неї,  як кажуть,  ніякого  відношення  не мають.  Вони її не будували,  вони сьогодні займаються тільки тим, щоб цю розбудову держави довести до  логічного  завершення  -  щоб вона перестала бути і демократичною, і незалежною.

 

     Я просив  би,  давайте все-таки зрозуміємо,  що ми робимо.  В якій  державі  ще  таке  є,  щоб  державну  комору  віддавати   на пограбування? Ми що, не розуміємо, про що мова йде?

 

     Хто за те,  щоб поіменно проголосувати, прошу визначитися. Ще залишилися в нас  глиноземний  завод  і  "Укртелеком",  решту  вже розграбували.

 

     "За" - 164.

 

     Голосуємо в поіменному режимі за закон у тій редакції, в якій нами його було прийнято.  Нам потрібно  набрати  просту  більшість голосів і направити закон на повторне підписання Президенту. Прошу підтримати. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 198.

 

     Голосуємо, бо  не  встигли  всі  проголосувати.  Гурвіц!   Бо одеський завод теж віддадуть.

 

     "За" - 206.

 

     Не встигли?  Валентина Петрівна не встигла.  Голосуємо.  Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Зараз, одну хвилиночку, депутати заходять до залу. Голосуємо! В поіменному режимі голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі. Це  вже  особливої  ролі  не відіграє,  головне,  що зробили. Спасибі.

 

     --------------

 

     Розглядається проект   Закону   про   управління    об'єктами державної  власності (третє читання).  Доповідає депутат Єхануров. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги!  Проект Закону про  управління об'єктами  державної  власності  ми  розглядали  вже кілька разів. Внесення його на повторне третє читання зумовлене тим, що минулого разу  ми  не  змогли дійти згоди щодо статей 6 і 15,  вірніше,  їх просто  не  проголосували.  Всі  пропозиції,  які   були   внесені народними  депутатами  до  цих  статей,  голосувалися і не набрали необхідної  кількості  голосів.  На  жаль,  коли   ми   голосували остаточно  за  прийняття  цих статей і проекту закону в цілому,  в залі не було достатньої кількості депутатів.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я   не   знаю,   яку   ви пропонуєте процедуру...

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  проголосуємо статтю 6,  потім статтю 15,  а потім - законопроект у цілому.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Давайте  проголосуємо  статтю  6.  То   будемо відразу   голосувати   чи   будемо   знову  обговорювати?  Ми  вже обговорювали.

 

     ГОЛОВА. Щодо статті 6 поставимо запитання до Єханурова.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  колеги!  У  статті  6   йдеться   про повноваження  суб'єктів управління щодо управління об'єктами права державної  власності.  І  до  неї  надійшли  доповнення   народних депутатів Семенюк, Чукмасова і Вітренко, які були відхилені.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Поправка 12. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні  депутати!  Перш  за  все  я  хочу вже втретє чи вчетверте зробити  зауваження,  що  мене  підтримало   юридичне   управління Верховної Ради.

 

     Стосовно поданих пропозицій.  Вони базуються в першу чергу на нормах Закону про місцеве самоврядування,  зокрема статті 29 цього закону,   де   чітко  записано:  "До  відання  виконавчих  органів сільських,  селищних,  міських рад належать... управління в межах, визначених  радою,  майном,  що  належить до комунальної власності відповідних територіальних громад".

 

     Суть моїх  пропозицій  зводиться  ось  до  чого.  Раніше  вся приватизація проводилася без урахування рішення рад. Було офіційне рішення Фонду державного майна.  Який об'єкт кращий - продавали, і на  тому  все.  Зараз  знову  закладається  аналогічна  ідеологія: передавати в управління організаціям,  установам контрольні пакети акцій,    блокуючі    пакети   акцій   без   рішення   відповідної територіальної громади.

 

     Тобто ради позбавляються функції щодо  соціально-економічного розвитку  регіонів.  Завтра  віддадуть  цей пакет акцій комусь,  і ніхто не буде враховувати,  чи там будуть ті люди працювати, чи не будуть.

 

     Олександре Миколайовичу,  я  і  на  нараді  у вас,  куди були запрошені голови обласних рад,  говорила,  що місцева рада повинна знати,   що   робиться  на  території  відповідної  територіальної громади.  Тому не можна передавати комунальне  майно  без  дозволу рад,  не маючи при цьому закону про комунальне майно.  Сьогодні це злочинно  -  не  враховувати  рішення  відповідних  територіальних громад.

 

     І на закінчення.  Олександре Миколайовичу, я все-таки хочу ще раз наголосити,  що ми сьогодні закладаємо функціональний  принцип управління.  Ми  не зможемо сформувати Кабінет Міністрів,  тому що міністр  буде  відповідати  не  за  галузь,  а  лише  за  принципи управління. Тут питання і ідеологічне, і політичне. І приймати цей закон у такому варіанті не можна!

 

     Тому я   прошу,   посилаючись   на   закони    про    місцеве самоврядування та про бюджет України, врахувати мої пропозиції. Це стосується і даного пункту.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановна Валентино Петрівно!  Ви все говорили і робили висновки з точністю до навпаки.  Про що йде мова?  Мова йде про державне майно. Ви ж зачитували норму про комунальне майно. Ми говоримо сьогодні про зовсім різні речі. Коли ми будемо розглядати законопроект про комунальне майно,  то тоді ви будете праві на 100 процентів.

 

     Що стосується всіх інших питань,  пов'язаних з функціями,  ви знову зробили висновок з точністю до навпаки.

 

     Шановні колеги!  Після довгих  дискусій,  які  відбулися,  ми бачимо,  що не можна,  щоб у дії власника втручалися інші особи. В управління комунальним майном держава не буде  втручатися.  І  так само  місцеві  органи  не  мають  права  втручатися  в  управління об'єктами  державної  власності.  Ці  об'єкти  будуть  управлятися державою, як визначає Кабінет Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  нагадую,  що  в  статті  6  мова  йде про повноваження суб'єктів управління щодо управління об'єктами  права державної  власності.  Я ставлю її на голосування в редакції,  яку пропонує профільний комітет і представив Єхануров.

 

     "За" - 130.

 

     Депутат Чукмасов. Будь ласка. Стосовно статті 6.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область). Александр Николаевич! Есть мои поправки к этой статье. Просьба все-таки меня выслушать перед голосованием.

 

     Дело в том,  что по  сути  поправки  ко  всем  статьям  этого проекта закона касаются проекта закона, который сегодня должен был рассматриваться до этого законопроекта.  Но ваше  право,  конечно, менять  порядок  рассмотрения проектов законов.  Все вопросы и мои поправки были  бы  сняты  при  рассмотрении  проекта  Закона  "про внесення  змін  до  Закону  України  про  приватизацію  державного майна".

 

     Суть одна  (этот  проект  закона  поддержан   и   юридическим управлением)  - чтобы эти функции были переданы Фонду госимущества Украины, а агентство существовало бы там в виде департамента.

 

     Поэтому я  прошу  все-таки  мои  поправки  к  статье  6  тоже проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  поправку  14 до статті 6, внесену депутатом Чукмасовим.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Комітет проти.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю поправку.

 

     "За" - 58.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Якщо можна,  Олександре  Миколайовичу,  я  дам роз'яснення.  Це  не  є  функцією  Верховної Ради,  це не є нормою закону.  Управління визначає Кабінет Міністрів, він має визначати, де   має   бути  Національне  агентство  з  управління  державними корпоративними правами. Тому ми і відхилили цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз ставлю статтю 6 в редакції,  яку представляє комітет в особі депутата Єханурова.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Прошу проголосувати, шановні колеги.

 

     "За" -143.

 

     ГОЛОВА. Стаття 15.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Стаття 15 стосується питань формування коштів у Національному агентстві  з  управління  державними  корпоративними правами.  Мова йде про те,  щоб частину прибутку - дивіденди,  які нараховуються на державні корпоративні  права,  перераховувати  до позабюджетного фонду Національного агентства. Далі передбачається, що  90  відсотків   цих   коштів   іде   до   бюджету,   а   решта використовується  для  здійснення  функцій  управління  державними корпоративними правами і виплати винагороди уповноваженим особам у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

     Народний депутат   Семенюк   пропонує,   щоб  дивіденди,  які нараховані    на    державні    корпоративні    права,    повністю перераховувалися до Державного бюджету України.  І фактично така ж поправка вноситься народним депутатом Вітренко.  Вона теж пропонує перераховувати все до бюджету.

 

     Народний депутат   Чукмасов   відповідно   до   логіки   його пропозиції до попередньої статті пропонує перераховувати  кошти  у Фонд державного майна.

 

     Комітет пропонує  залишити статтю в старій редакції для того, щоб 10 відсотків коштів залишити все-таки для  виконання  функцій, визначених цією статтею.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Поправка 52.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і селян (Лівий центр).  Шановні колеги народні депутати!  Якщо ми  з  вами хочемо  бути послідовними,  ми повинні чітко дотримуватися в першу чергу закону про  бюджет  України.  Сьогодні  в  нас  дуже  багато позабюджетних  фондів.  Порушувати  закон  про  бюджет ми не маємо права. Це перше.

 

     Друге. Сьогодні   відповідно    до    бюджету    фінансування Національного  агентства  передбачено окремим рядком,  отже,  ми і Рахункова палата зможемо проконтролювати, і функція Верховної Ради полягає в тому, щоб ми контролювали, куди йдуть відповідні кошти.

 

     Тому моя   пропозиція   зводиться  до  того,  щоб  усі  гроші надходили в бюджет.  Це визначено законом  про  бюджет  країни.  І давайте ми не будемо поспішати поперед батька в пекло.  Тим більше що моя пропозиція збігається  з  висновком  юридичного  управління Секретаріату Верховної Ради.  Давайте поважати самих себе і будемо послідовними.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я ставлю  поправку  52,  внесену  депутатом Семенюк, на голосування.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.I. Комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 160.

 

     Поправка 53 депутата Вітренко.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Та ж сама редакція.

 

     ГОЛОВА. Наталіє   Михайлівно,  ви  наполягаєте?  Ні.  Депутат Чукмасов. Будь ласка, ваша поправка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Юрий Иванович уже пояснил логику моих поправок, поэтому  я все-таки прошу провести контрольное голосование по этой поправке.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   поправку   54   депутата Чукмасова.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Комітет проти.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 95.

 

     Я ставлю  статтю  15  в  редакції,  яку  пропонує  профільний комітет.

 

     "За" - 124.

 

     Я ставлю на голосування проект закону в цілому без статей 6 і 15. Будь ласка.

 

     "За" - 130.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Статтю 6 вже один раз зняли...

 

     ГОЛОВА. Щодо   статті   6,  Володимире  Кириловичу.  Зняли  і допустили помилку,  аж сьогодні зрозуміли. Але то не в законі, а в Конституції.  Вся  біда в тому,  що пізно схаменулися.  То давайте виправляти будемо 14-го.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прошу  зайняти  робочі   місця. Будемо продовжувати засідання.

 

     Розглядаються проекти   законів   про  внесення  змін  і  про внесення доповнень до Закону про  приватизацію  державного  майна. Доповідає  голова  Фонду  державного  майна  Олександр Миколайович Бондар.

 

     Олександре Миколайовичу,  скільки вам  потрібно  часу?  П'ять хвилин, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропоную два  проекти законів про внесення змін і про внесення доповнень до Закону України про приватизацію державного майна, подані Кабінетом Міністрів України.

 

     Першим проектом  передбачається  врегулювати  строки  подання документів на реєстрацію випуску  акцій  та  інформування  про  їх випуск.  Проект закону також покладає на органи приватизації певні зобов'язання   щодо   прийняття   рішень   про   приватизацію    в установленому порядку.

 

     Пропонується також    доповнити    закон    нормою   стосовно спрямування  частини  коштів,  що   надходить   від   приватизації державного   майна,  на  інвестування  приватизованих  підприємств шляхом придбання акцій вторинних емісій при  збільшенні  статутних фондів цих підприємств.

 

     Другий проект,   поданий   Кабінетом   Міністрів,  стосується врегулювання   питань,   пов'язаних   із   поверненням    об'єктів приватизації  у  державну власність у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівліпродажу таких об'єктів при невиконанні договірних   умов   з   боку   покупців,   а  також  у  зв'язку  з невідповідністю  зазначених  договорів   купівлі-продажу   вимогам закону.

 

     Тепер я коротко поясню, з чим пов'язані такі зміни. У першому випадку  більш  детально  регламентується  порядок  реєстрації   й випуску  акцій  при  створенні  акціонерного  товариства в процесі приватизації.  Він  нічого  принципово  не  змінює,  тільки  більш жорстко регламентує та контролює цей порядок.

 

     Більш принциповими   є  зміни  стосовно  можливостей  держави придбавати частину акцій вторинної  емісії,  яка  здійснюється  за рішенням  загальних зборів акціонерів.  Це робиться для того,  щоб державна  частка  в  статутних  фондах  акціонерних  товариств  не зменшувалася,  а  залишалася  такою,  як  вона  була  до вторинної емісії.  Тобто зміни спрямовані суто на захист інтересів  держави, коли здійснюється вторинна емісія акцій.

 

     Інші зміни  стосуються  умов  повернення у державну власність об'єктів,  щодо  яких  покупець  не  виконав  своїх  інвестиційних зобов'язань.    Вони    більш    жорстко   регламентують   порядок реприватизації підприємств,  встановлений Законом про приватизацію державного майна, і передбачають два варіанти.

 

     Якщо за   рішенням  суду  розірвання  договору  було  з  вини покупця,  який не виконав своїх зобов'язань,  то  повернення  йому коштів  здійснюється  тільки  після  того,  як  орган приватизації повторно продасть цей об'єкт.  В  усіх  інших  випадках,  якщо  за рішенням суду розірвання договору було з вини Фонду держмайна чи у зв'язку  з  порушенням  законодавства  і  майно   повертається   у власність  держави,  то кошти повертаються покупцеві у двотижневий термін з  дня  прийняття  відповідного  рішення  суду.  Це  більше дисциплінує  покупців,  спонукає  їх  до  виконання  інвестиційних зобов'язань.  Крім того,  це не дозволяє зменшувати надходження до бюджету.  У  нас  є  багато випадків,  коли від продажу державного майна  кошти  надійшли  вже  до  бюджету,  а  після   того   судом приймається  рішення про незаконність приватизації або невиконання інвестиційних зобов'язань,  ми повертаємо  пакет,  і  кошти  треба повертати, але їх уже немає, вони надійшли до бюджету.

 

     От коротко про ті зміни й доповнення, які пропонується внести до Закону про приватизацію державного майна.  Ще раз наголошу,  що вони  спрямовані  на  захист  інтересів  держави,  більш  жорсткий контроль  за  виконанням  інвестиційних  зобов'язань  і   порядком проведення вторинної емісії акцій в акціонерних товариствах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи будуть запитання? Є. Тоді, будь ласка, запишіться.

 

     Будь ласка, висвітіть. Три хвилини.

 

     Депутат Баулін. За ним - депутат Терьохін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич! По поводу  законопроекта 2019 я хотел бы уточнить для себя следующее. Понятно,  что необходимо регистрировать факт выпуска акций.  А вот информацию   о  выпуске  акций  нужно  просто  иметь.  Что  значит "регистрировать  информацию"?  Не   является   ли   это   каким-то дополнительным   ненужным   чиновничьим  контролем  тех  обектов, которые приватизируются?

 

     БОНДАР О.М.  Ця норма регламентується і стосується не  Закону про  приватизацію  державного  майна,  а Закону про цінні папери і фондову  біржу.  Там  чітко  визначено,  що  відкриті   акціонерні товариства  реєструють випуск акцій і реєструють інформацію про їх випуск, оскільки акції розповсюджуються шляхом відкритої підписки. Ця  норма дослівно переписана із Закону про цінні папери і фондову біржу.  І даним законом,  проект якого  пропонується,  змінити  цю норму неможливо.  Це можна зробити,  тільки внісши зміни до Закону про цінні папери і фондову біржу. Це не приватизаційна норма.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат  Ємець.  За  ним  -  депутат Тіщенко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую,  пане головуючий. Відповідно  до  змін,  які  вносяться  до  статті   23,   фактично зменшуються  можливості  контролю  з  боку держави за контрольними пакетами  акцій  стратегічно  важливих  для  економіки  й  безпеки держави   підприємств.   Абсолютно   незрозуміла   ця  пропозиція. Поясніть, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Я  пояснюю   на   прикладі.   Оскільки   функції управління  державними  корпоративними  правами перейшли від Фонду державного майна до Національного  агентства  та  міністерств,  то вони  на  підставі  своїх  звернень  до акціонерних товариств і за рішенням  загальних  зборів  акціонерів  мають   право   проводити вторинну  емісію  акцій,  тобто  випускати  акції нової емісії для інвестування підприємств.  Якщо  така  емісія  досить  значна,  то відносно цієї суми акцій зменшується частка держави в акціонерному товаристві. І Фонд державного майна на сьогодні ніяк не може на це вплинути.

 

     Ми пропонуємо  тут  ось  який  механізм.  Якщо  таке  рішення прийнято,  ми на рівні з іншими акціонерами маємо  право  придбати акції вторинної емісії,  щоб зберегти державну частку.  Тобто така зміна якраз спрямована на захист інтересів держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Тіщенко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область). Передаю слово Тищенко Павлу Васильевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция коммунистов. Пожалуйста, поясните проект 2019-5,  касающийся реприватизации.  Есть ли у вас какие-то статистические  данные  о  количестве  предприятий,  в   отношении которых  вообще-то  уже  на  сегодня  необходимо  такую  процедуру провести,   а   также   данные   о   состоянии   приватизированных предприятий?  Может,  хотя  бы  процентного количества тех из них, которые работают с прибылью и приватизация  которых  пошла,  будем говорить  так,  на  пользу.  Желательно  услышать  и данные о тех, которые после приватизации рухнули. Вы можете назвать такие цифры?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М.  Це запитання досить об'ємне, але я скажу стисло. Аналіз   процесу   післяприватизаційної   діяльності   підприємств підтверджує,  що приватизовані підприємства працюють майже на тому самому  рівні,  що й державні.  І залежить це не від того,  в який спосіб була проведена приватизація,  а від того,  до  якої  галузі такі  підприємства  входять.  Якщо харчова промисловість збільшила випуск своєї продукції,  то й приватизовані підприємства  працюють краще.  Якщо в легкій промисловості,  будівництві є якісь зрушення на  краще,  то  це  спостерігається  і  в  роботі   приватизованих підприємств.  Тобто  в  роботі деяких галузей маємо поліпшення.  У більшості галузей,  безумовно,  маємо спад виробництва, пов'язаний із загальним спадом в економіці держави.

 

     Гірше працюють підприємства, в яких збереглася частка держави та  які  наполовину  приватизовані.  Вони  працюють  у  не  зовсім регульованому  на  сьогодні законодавчому просторі.  Якщо говорити про ті норми,  які вносяться для повернення підприємств в державну власність,   -   про  реприватизацію,  то  Фонд  державного  майна проводить її постійно.  У нас зараз лише по центральному апарату є 70  підприємств,  в  яких  ми виступаємо позивачами в арбітражному суді щодо повернення їх у державну власність.

 

     І якраз оцей варіант  -  повернення  підприємств  у  державну власність  - і спонукає внесення змін до закону,  щоб зробити його більш жорстким і чітким. Але ми маємо право повертати через суди в державну   власність,   на   жаль,   тільки   обмежену   кількість приватизованих підприємств - тих, які приватизовані через конкурс. Приватизація  через сертифікатні аукціони та через викуп трудовими колективами була проведена  без  будьяких  зобов'язань.  Тому  там ставити умови щодо повернення дуже важко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.  Співдоповідач  бажає  виступити?  Так.  Заступник   голови Комітету  з  питань  економічної  політики Юрій Іванович Єхануров. Скільки часу вам треба,  Юрію Івановичу?  Три хвилини? Будь ласка, три хвилини.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Фракція НДП. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!  Щодо проекту Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про приватизацію державного майна

 2019. Комітет підтримує цей законопроект, але є деякі уточнення.

 

     У статті  23  визначаються   напрями   використання   коштів, отриманих  від  продажу  державного  майна.  Зміни  до цієї статті полягають у тому,  щоб ці  кошти  спрямовувалися  на  інвестування приватизованих підприємств шляхом придбання акцій вторинних емісій при збільшенні статутних фондів підприємств.

 

     Члени нашого комітету не підтримали пропозицію щодо  внесення змін  до  статті  23,  оскільки  за  умов  відсутності законодавчо визначеної процедури такого інвестування та  контролю  за  ним  це призведе до того,  що кошти, отримані від продажу державного майна будуть використані не за цільовим призначенням.

 

     Отже, ми пропонуємо прийняти за основу цей  законопроект,  за винятком пункту 2 розділу І.

 

     Стосовно законопроекту  2019-5.  Ми уважно розглянули його на своєму засіданні,  і члени комітету вважають,  що законопроект  не зовсім  чітко  визначає  механізм  та  процедуру повернення майна. Через те комітет  прийняв  рішення  запропонувати  Верховній  Раді України  доручити  нашому комітету - Комітету з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій   -  разом  із  Кабінетом  Міністрів  доопрацювати  цей законопроект і внести його на розгляд Верховної Ради  на  повторне перше читання.

 

     Отже, законопроект  2019  ми  пропонуємо  прийняти  в першому читанні без змін до статті 23,  а законопроект  2019-5  пропонуємо повернути  на  повторне  перше  читання й доручити нашому комітету доопрацювати його.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Івановичу.  Землячка хоче  поставити вам запитання. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів і селян. Шановний Юрію Івановичу!  У 1995 році,  коли приймалися  закони  з приватизації,  ви були головою Фонду державного майна.  Відповідно до постанови Верховної Ради було запропоновано прийняти Закон  про реприватизацію. І доручено це було Фонду державного майна.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,  чи  не  краще прийняти Закон про реприватизацію з огляду на те, що ви говорили? Це перше запитання.

 

     І друге.  Скажіть,  будь ласка,  в якій державі  є  таке,  що держава  віддає  державне  майно  та  ще  й  дає гроші тому самому приватнику на те,  щоб він розвивав дане підприємство,  при  цьому знаючи, що в державі зовсім немає бюджетних коштів на фінансування зарплати, пенсій тощо?

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Відповідь на перше запитання: не краще.

 

     На друге.  Те,  що  держава  надає  державним   підприємствам величезні   пільги,  є  причиною  наших  бід.  І  поки  ми  будемо закопувати гроші в підприємства,  які не спроможні працювати, доти ми  такими  й  будемо.  А  якщо держава надаватиме кошти приватним власникам під повну відповідальність,  на всю котушку,  як кажуть, отоді держава розвиватиметься.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка. Ніхто не наполягає?  Двоє записались.  Наполягаєте? Депутат Баулін. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Трудно сказать, сколько законопроектов по вопросам приватизации мы уже рассмотрели,  но,  к сожалению, воз и ныне там. Самое главное, что не остановлен процесс прихватизации.

 

     Что интересно?  Предложенный законопроект 2019 по форме вроде бы  ужесточает контроль за приватизацией.  Но вся беда в том,  что только по форме.  А по сути просто предлагается увеличение влияния чиновников на этот процесс.

 

     Посмотрите, что    предлагается.   Вначале   зарегистрировали открытое акционерное общество.  И тут же в недельный срок беги уже с  готовыми  документами  на  регистрацию акций и информации об их выпуске.

 

     Можно понять и принять необходимость регистрации  акций,  тем более   после   того  беспредельного  разворовывания  общенародной собственности. Но, на мой взгляд, срок для такой регистрации нужно увеличить хотя бы до месяца.

 

     Что касается того,  необходима ли регистрация информации,  то мне дали пояснение.  Хотя по сути я не  совсем  согласен  с  такой постановкой вопроса.

 

     Следующая возможность     для     чиновничьего     произвола. Зарегистрировал государственный  орган,  то  есть  Государственная комиссия  по  ценным бумагам и фондовому рынку,  выпуск акций.  Но этого мало.  Субект предпринимательской деятельности должен еще и в орган приватизации сходить. Неужели нельзя, чтобы эта информация сразу поступала из одного государственного органа в другой?  Как и в  какие  сроки это сделать - это уже проблема государства.  Но не надо   гонять   в   очередной   раз   уже,   по    сути,    дважды зарегистрировавшегося  субекта  предпринимательской деятельности. Сколько суеты на пустом  месте!  Более  того,  орган  приватизации только  через 10 дней примет решение о продаже акций.  Думаю,  все это можно и нужно упростить. И контролировать будет проще.

 

     Я давно  выступаю  за  принятие  на  законодательном   уровне решений  о  национализации  разворованной  во  время  приватизации собственности.  Увы,  таким документом  не  является  предлагаемый Кабинетом  Министров  законопроект  2019-5.  Мне  кажется,  что он больше  является  руководством  для  следующего  шага  в  переделе награбленной  общенародной  собственности.  Там  нет учета ущерба, который,  как правильно здесь говорили в реплике,  нанесли  народу лица,  хапнувшие народную собственность.  Зато какая забота о тех, кто принял участие в этом  процессе!  Предлагается  им  возместить потраченные   деньги.   Это,  конечно,  правильно,  но  только  по отношению к тем,  кто работал честно. А почему по отношению к тем, кто  нанес  государству  убытки,  нет никаких мер,  это непонятно. Убежден,  что при национализации надо максимально учесть  то  зло, которое  было причинено народу,  а не давать прихватизаторам выйти сухими из воды.

 

     В общем  я  поддерживаю   решение   комитета   о   том,   что законопроект

 2019 можно принять в первом чтении с тем,  чтобы  внести  в  него соответствующие   изменения,   а  законопроект  2019-5,  по-моему, принимать сегодня нельзя.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Борисовичу.

 

     Шановні колеги, будемо приймати рішення. Прошу зайняти робочі місця.  У нас є, по суті, дві пропозиції. Спочатку ми проголосуємо пропозицію  Кабінету  Міністрів,  бо  він  також   суб'єкт   права законодавчої  ініціативи,  а потім визначимося.  Якщо не пройде ця пропозиція, то будемо голосувати пропозицію профільного комітету.

 

     Ставлю на голосування проект закону 2019 у редакції  Кабінету Міністрів.   Прошу   визначитися.   Голосується   проект  Кабінету Міністрів.

 

     "За" - 56.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тому я  пропоную,  шановні  колеги,   підтримати   пропозицію профільного  комітету,  суть якої зводиться до того,  щоб прийняти законопроект 2019 у першому читанні за винятком змін до статті 23. Правильно, Юрію Івановичу? Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 139.

 

     Шановні колеги, я не розумію, де 198 народних депутатів?  Прошу зайняти  робочі  місця.  Готові  до голосування?

 

     Я ще  раз  наголошую:  по  суті,  ми  підтримуємо  пропозицію Кабінету Міністрів прийняти в першому читанні,  тільки без змін до статті 23. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 165.

 

     Рішення не прийнято. Законопроект знімається з розгляду.

 

     Тепер, шановні  колеги,  нам треба проголосувати законопроект 2019-5.  Також  дві  пропозиції:  пропозиція  Кабінету   Міністрів підтримати   його  в  першому  читанні  і  пропозиція  профільного комітету.

 

     Я спочатку прошу визначитися з пропозицією Кабінету Міністрів підтримати законопроект 2019-5 та прийняти його в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 61.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Вношу на ваш розгляд пропозицію  профільного  комітету,  суть якої зводиться до того, щоб повернути цей законопроект на повторне перше читання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення не  прийнято.  Не  наполягаєте  на   переголосуванні? Законопроект знімається з розгляду.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про приватизацію  державного   майна   (щодо   здійснення   управління державними  корпоративними  правами).  Доповідає  народний депутат Сергій Олександрович Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Шановні депутати!  Шановний  Адаме  Івановичу! Управління    корпоративними   правами,   що   належать   державі, здійснювалося відповідно до Закону України про  Державну  програму приватизації на 1998 рік,  який визначає суб'єкти управління та їх повноваження.

 

     Після того як Державна  програма  приватизації  на  1998  рік втратила   чинність,  відносини,  що  виникають  у  корпоративному секторі,  регулюються лише Постановою Кабінету  Міністрів  України від   28  жовтня  1998  року  1703  про  концепцію  розподілу  між центральними і місцевими органами виконавчої влади  повноважень  з управління   об'єктами  державної  власності  та  заходи  щодо  її реалізації і здійснюються поза правовим полем.

 

     Національне агентство   України   з   управління   державними корпоративними   правами,   яке   сьогодні   здійснює   управління корпоративними правами держави,  працює поза законом, бо постанова Кабінету  Міністрів  України  від  28  жовтня 1998 року суперечила Закону України про Державну програму  приватизації  на  1998  рік. Тому  ця  постанова  Кабінету  Міністрів  України  не  могла  бути підставою  для  створення  Національного   агентства   України   з управління державними корпоративними правами.

 

     Отже, виник  прецедент  порушення  чинного законодавства,  що призвело до втрати з  боку  Верховної  Ради  України  контролю  за управлінням державними корпоративними правами.

 

     Корпоративний сектор створюється в процесі приватизації як її складова.  Корпоративні права виникають після створення  відкритих акціонерних   товариств,  реєстрації  емісії  акцій.  Повноваження власника державного майна у  цей  час  від  імені  Верховної  Ради України  відповідно  до  абзацу  третього пункту 3 статті 7 Закону України про приватизацію державного майна здійснює Фонд державного майна України,  який є підзвітним та підконтрольним Верховній Раді України.

 

     Таким чином,  відокремлення  корпоративного  управління   від процесу  приватизації  є  штучним  і фактично означає повну втрату парламентського контролю над  вагомою  складовою  приватизації  та управління.

 

     Крім того,  здійснення корпоративного управління Національним агентством України з управління державними корпоративними  правами протягом  року  призвело до створення ряду конфліктних ситуацій на підприємствах,   невиконання   своїх   зобов'язань    Національним агентством  перед  державними адміністраціями,  що набуло широкого розголосу в засобах масової інформації.

 

     У зв'язку з цим пропоную проект закону, в якому закріплюються функції  управління  державними  корпоративними  правами за Фондом державного майна України, як це було до кінця 1998 року.

 

     Оскільки Фонд  державного  майна  України  підконтрольний   і підзвітний Верховній Раді України, а голова фонду призначається за згодою Верховної Ради України,  це дозволить відновити контроль  з боку комітетів, комісій Верховної Ради України, народних депутатів України за здійсненням управління корпоративними  правами  держави як однієї з важливих складових процесу реформування власності,  за суворим додержанням вимог чинного законодавства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Олександровичу.  Будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідає Юрій Іванович Єхануров. Прошу, Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановні   колеги!   Наш   Комітет   з  питань економічної  політики   розглянув   поданий   народним   депутатом Чукмасовим   законопроект   про   внесення   змін  до  Закону  про приватизацію державного майна і більшістю голосів прийняв  рішення запропонувати Верховній Раді відхилити його.

 

     На думку народних депутатів (так воно і є),  цей законопроект не  відповідає  Конституції  України,  згідно  з  якою  управління державним  майном здійснюється Кабінетом Міністрів України.  Отже, ці  питання  визначаються  Кабінетом  Міністрів   України,   тобто виконавчою   владою.   На  таких  підставах  ми  пропонуємо  даний законопроект відхилити. Я вклався в 40 секунд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає запитань до Юрія Івановича? Сідайте, будь ласка.

 

     У нас  ніхто  не  наполягає  на виступі?  Володимир Кирилович Черняк наполягає. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні  депутати!  Питання,   яке   ми розглядаємо зараз,  пікантне питання. Справа в тому, що від самого початку ми діяли неправильно,  як і багато в чому. Фонд державного майна  виконував  невластиві  йому функції приватизації державного майна.   Здійснювати   приватизацію   державного   майна   повинне міністерство   приватизації.   Ми   його  створили,  потім  швидко ліквідували.

 

     У всіх країнах з перехідною економікою (я,  зокрема, докладно вивчав   досвід   Чехії)   приватизацією   займалися  міністерства приватизації.  А фонд національного майна у них стояв  на  сторожі державних інтересів у процесі приватизації державного майна. І цей фонд  управляє   часткою   державного   майна,   яка   залишається корпоративною  на  підприємствах  там,  де  є  приватна й державна власність. Оце нормальна модель, нормальна схема, яка дає ефект.

 

     У нас вийшло так,  що  ми  надали  Фондові  державного  майна невластиві йому функції.  Він займався і займається приватизацією. Тепер для контролю й  керівництва  частками  державного  майна  ми створили   агентство   Таранова.   І  от  маємо  таку  схему,  яка неефективно працює.

 

     Отож я думаю,  що в пропозиції Чукмасова є логіка.  Це спроба ввести   ситуацію   в   нормальне  логічне  русло.  Але  мудрий  і досвідчений Єхануров має також  певну  рацію  у  тому,  що  справа зайшла   вже  надто  далеко.  Уже  агенція  ця  діє  і  вже  важко повернутися до того, з чого треба було починати.

 

     Отже, я особисто є прихильником позиції Чукмасова  і  вважаю, що  його  законопроект можна підтримати.  Але з урахуванням мудрої пропозиції Єханурова.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Давайте  з  урахуванням  мудрого  виступу Володимира Кириловича приймемо мудре рішення.

 

     Шановні колеги,  прошу  підготуватися до голосування,  будемо визначатися. Отже, щодо законопроекту

 4100 про  внесення  змін  до  Закону  про приватизацію державного майна  (щодо  здійснення  управління   державними   корпоративними правами)  є  дві  пропозиції.  Одну  з  них  тут  доповідав Сергій Олександрович Чукмасов,  другу представляв Юрій Іванович  Єхануров від  профільного  комітету.  У  такому  порядку я їх і поставлю на голосування.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію    народного    депутата Чукмасова. Прошу визначитися.

 

     "За" - 46.

 

     Явно бракує голосів. Отже, ця пропозиція не приймається.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію...  Хоча її вже й не треба ставити на голосування. Проект знімається з розгляду. Дякую.

 

     ------------

 

     Розглядається питання - Закон  України  про  Фонд  державного майна  України  з  пропозиціями  Президента  від 24 лютого ще 1998 року.  Доповідає  заступник  міністра  юстиції  Лідія   Миколаївна Горбунова. Будь ласка.

 

     ГОРБУНОВА Л.М.,  заступник міністра юстиції України. Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  На   ваш   розгляд Президентом  України внесено пропозиції до Закону України про Фонд державного майна,  який прийнято 24  лютого  1998  року.  Суть  їх зводиться  до того,  що частину норм цього закону треба узгодити з Конституцією України.

 

     Фонд державного майна України згідно з частиною другою статті 1  цього  закону  за своїм статусом підпорядкований,  підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України.  Однак цим порушується  ряд положень  Основного  Закону  щодо  здійснення  в Україні державної влади на засадах її поділу на виконавчу, законодавчу та судову.

 

     По-перше, серед конституційних органів,  що  не  належать  до жодної  з  гілок  влади,  Фонд  державного  майна в Конституції не визначений.

 

     По-друге, серед органів законодавчої,  судової та  виконавчої влади органом,  що здійснює функції управління об'єктами державної власності,  Конституцією України  визначається  Кабінет  Міністрів України  (пункт  5  статті 116).  При цьому слід урахувати те,  що процеси приватизації майна,  функції управління ним здійснює також і Фонд державного майна України.

 

     По-третє, розроблення  і здійснення загальнодержавних програм покладено на Кабінет Міністрів України (пункт 4  статті  116).  І, звичайно,  органом,  який  готуватиме  та  контролюватиме програми приватизації, якраз і є Фонд державного майна України.

 

     Необхідно врахувати й те,  що голова Фонду  державного  майна України  згідно  з  пунктом  14  статті  106  Конституції  України призначається та звільняється  з  посади  Президентом  України  за згодою Верховної Ради України.

 

     З урахуванням викладеного вважається доцільним підпорядкувати Фонд державного майна Кабінету  Міністрів  України,  якому  надати право здійснювати контроль за діяльністю фонду та передбачити,  що фонд є також підзвітний Верховній Раді України.

 

     Виходячи з цього,  склад колегії  фонду  за  поданням  голови фонду, а також кошторис витрат на утримання органів системи фонду, гранична чисельність  і  фонд  оплати  праці  працівників  органів системи фонду повинні затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

 

     Крім того,   на   працівників   центрального   апарату  фонду поширюється відповідний порядок  медичного,  санаторно-курортного, побутового   й   транспортного  обслуговування,  встановлений  для працівників апарату Кабінету Міністрів України.

 

     Далі. Пунктом 2 статті 2  цього  закону  на  Фонд  державного майна   покладається  завдання  методичного  забезпечення  процесу управління  державним  майном.  Управління   об'єктами   державної власності за Конституцією України здійснюється Кабінетом Міністрів України,  який відповідно до частини третьої статті 113  Основного Закону  у  своїй  діяльності  керується  Конституцією  і  законами України,  актами Президента України,  а не методичними  вказівками Фонду державного майна.

 

     До того  ж  згідно  з  пунктом  7  частини  першої  статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами  України.  Частина  перша  статті  3  Закону  України про приватизацію державного майна встановлює також,  що  законодавство України про приватизацію складається тільки із законів України.

 

     Отже, зазначені  положення  закону  потребують  уточнення,  а саме:  із пункту 2 статті 2  закону  пропонується  вилучити  слово "управління".

 

     Пунктом 5  частини  першої  статті  5 закону Фонду державного майна України надається повноваження у сфері управління майном, що є  в  державній  власності.  А  пунктом 9 статті 2 закону одним із завдань фонду визначено здійснення повноважень власника щодо акцій (часток,   паїв)   господарських   товариств,  які  перебувають  у державній власності.

 

     Це не відповідає Конституції України,  згідно з якою  Кабінет Міністрів  України є єдиним органом управління об'єктами державної власності (пункт 5 статті 116 Конституції України).

 

     Крім того, зазначені норми не узгоджуються із частиною першою статті 1 та з пунктом 6 статті 2 цього закону,  а також із Законом України про приватизацію державного майна, яким повноваження фонду щодо державного майна обмежується процесом приватизації.

 

     Виходячи з  цього,  необхідно  вилучити  із  закону  пункт  5 частини першої статті 5 та пункт 9 статті  2.  З  цих  же  підстав треба уточнити абзац другий частини другої статті 4.

 

     Просимо підтримати такі пропозиції, внесені Президентом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лідіє Миколаївно.

 

     Запитання, я бачу, є. Будь ласка, запишіться.

 

     Прошу висвітити. Три хвилини.

 

     Депутат Тищенко. За ним - депутат Черняк.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Прошу слово передать депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель Всеукраинского союза  за  возрождение  СССР,  фракция Коммунистической  партии  Украины.  Вы сейчас говорили о том,  что одна из норм этого  закона  регулирует  право  Фонда  госимущества управлять частью государственного имущества на предприятиях. Вы не могли бы мне сказать,  на нынешний день сколько  предприятий  и  в течение  какого  времени не имеют представительства государства по управлению частью государственного имущества?  По моим  сведениям, по крайней мере на сентябрь месяц,  около 40 процентов предприятий не имели такого  представительства.  Причем  не  имели  в  течение двух-трех лет. Я хотел бы знать, какие конкретные меры принимались при  этом  вашей  организацией  и  руководством  фонда  и  как  вы планируете выйти из этой ситуации?

 

     Спасибо.

 

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую  за запитання.  На жаль,  я не можу вам відповісти нічого про представників,  оскільки  це  в  компетенції Фонду  державного  майна.  А  щодо  управління об'єктами державної власності,  то це норма Конституції,  а не цього закону.  Тому  ми повинні виконувати вимоги Конституції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат  Черняк.  За  ним - депутат Єщенко.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановна Лідіє Миколаївно! У мене є два запитання.

 

     Перше. Чи не вважаєте ви,  що Фонд державного  майна  виконує фактично функції міністерства приватизації,  тобто невластиві йому функції?

 

     І друге запитання стосовно конкретного  закону  і  пропозицій Президента.  Яким  чином  у тій частині,  де Фонд державного майна управляє і буде управляти частками державної власності,  він  буде співвідноситись   із   агентством  Таранова,  яке  також  управляє державними  корпоративними  правами?  Чи  не  краще  було  б  тоді підтримати  нам  Чукмасова  й  зосередити  все  у Фонді державного майна? Чи не буде суперечностей між цими двома агенціями?

 

     Дякую.

 

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую за запитання.  Щодо першого запитання - чи властиві йому функції виконує Фонд державного майна?  Звичайно, якби був орган,  який ви називаєте міністерством  приватизації,  і якби  він здійснював тільки приватизацію,  а Фонд державного майна тільки б контролював об'єкти державної власності,  то це, напевно, було б більш дійовим підходом.  Я вважаю,  що це було б краще. Але на сьогодні функції  приватизації  покладено  на  Фонд  державного майна.  Я  вважаю,  що  один  орган  і  з  контролем  за об'єктами державної власності,  і з приватизацією може справитися. Для цього непотрібно   створювати   ще   й   окремий  орган  -  міністерство приватизації.

 

     Стосовно другого запитання, то функції Фонду державного майна і  Національного  агентства з управління державними корпоративними правами стосовно управління об'єктами державного майна  розділено. Фонд  державного  майна  управляє  об'єктами  державної  власності тільки  в  процесі  приватизації,  а   агентство   -   вже   після приватизації. Отже, їх функції розділено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єщенко. Будь ласка.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Абрамову Федору Михайловичу, фракция коммунистов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Владимир Николаевич. Коммунистическая партия. Уважаемая Лидия Николаевна, за последнее время мы многое слышали о приватизации и испытали все это на себе.  Мои  избиратели,  прежде всего шахтеры,  решительно выступают против приватизации. Скажите, пожалуйста,  правомерно ли с позиции вашего  министерства  ставить вопрос  о Фонде государственного имущества вообще и приватизации в частности?

 

     Спасибо.

 

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую.  Ставити питання про прийняття  Закону про Фонд державного майна - це просто необхідність,  оскільки Фонд державного майна на сьогодні не має законодавчо визначених функцій і повноважень. Це тільки поліпшить процес приватизації, якщо чітко й  повно   визначити   статус   Фонду   державного   майна,   його повноваження,  функції  і  відповідальність  за  всі  процеси - як контролю,  так і  приватизації.  Тому  я  вважаю,  що  це  питання насамперед треба вирішити для поліпшення ситуації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Юрій Іванович Єхануров. Прошу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Перед тим як  читати  ті  статті  й  зауваження,  щодо  яких  ми  будемо голосувати,  я  наголошу на тому,  що Конституційний Суд розглядав питання,  пов'язані з цим законом,  - про функції Фонду державного майна.   І   тому,   коли  наш  комітет  доопрацьовував  закон  із пропозиціями Президента,  він усе  це  врахував.  Це  є  в  правій частині порівняльної таблиці до закону.  Тому,  Адаме Івановичу, я пропоную  розглядати  постатейно.  До  кожної  статті  я  даватиму роз'яснення, чому наша робоча група пропонує таку редакцію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Юрію Івановичу, отже, комітет не пропонує подолати вето, а пропонує прийняти закон у новій редакції, так?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Так, абсолютно правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Шановні колеги,  будьте уважні! Ми з вами маємо   розглянути   запропоновані  пропозиції  і  з  частиною  їх погодитися,  а частину відхилити.  Тобто ми приймаємо цей закон  у новій редакції. Тому будьте уважні. Прошу, Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Поправка 1 до статті 1. Шановні колеги,  йдеться про підпорядкування  Фонду  державного майна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Івановичу, вона майже врахована.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Ні, ні, ні. Це найважливіше питання. Від цього залежатиме все інше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  колеги,  Президент  пропонує:   "Фонд підпорядкований  і  підконтрольний  Кабінету  Міністрів України та підзвітний  Верховній  Раді  України".   Комітет   пропонує   таку редакцію:   "Фонд  підконтрольний  та  підзвітний  Верховній  Раді України".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, ми з вами маємо визначитись щодо найпринциповішого питання.  Будьте уважні.  Це суть, по суті, вибачте   за   таку   тавтологію,   цього   закону:   кому    буде підпорядкований  Фонд  державного  майна.  Звідси  випливатимуть і подальші статті. Тому прошу серйозно поставитися до голосування.

 

     Спочатку ставлю на голосування  пропозицію  Президента.  Вона такого  змісту:  "Фонд  підпорядкований  і підконтрольний Кабінету Міністрів України та підзвітний  Верховній  Раді  України".  Прошу визначитися.

 

     "За" - 56.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тепер ставиться   на   голосування   пропозиція   профільного комітету:  "Фонд  підконтрольний  та  підзвітний  Верховній   Раді України". Прошу визначитися.

 

     "За" - 197.

 

     Шановні колеги,  прошу все-таки зайняти робочі місця. Я бачу, частина народних депутатів не встигла проголосувати.  197  голосів набрали, але частина народних депутатів не голосувала, йдуть якісь жваві консультації в ряді фракцій.  Тому я  прошу  зосередитися  й проголосувати.   Ржавський,   будь   ласка,   візьміть   участь  у голосуванні.

 

     Я ще  раз  ставлю  на  голосування   пропозицію   профільного комітету,  бо  вона набрала 197 голосів.  Нам зрозуміло,  що треба проголосувати не ту пропозицію,  що набрала 56 голосів,  а ту,  що набрала 197 голосів.

 

     Суть цієї   пропозиції,   яка   є  основою  Закону  про  Фонд державного  майна,  зводиться   ось   до   чого   (цитую):   "Фонд підконтрольний   та  підзвітний  Верховній  Раді  України".  Прошу визначитися з цією пропозицією.

 

     "За" - 251.

 

     Рішення прийнято.  Дякую, шановні колеги. Мабуть, це логічно, оскільки  ми  даємо  згоду  на призначення голови Фонду державного майна.

 

     Будь ласка, далі.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Стаття 2.  З пункту 2 цієї статті:  "методичне забезпечення процесу приватизації,  управління,  оренди та лізингу державного майна,  вилучення об'єктів права приватної власності  у державну  власність"  Президент  України  пропонує  вилучити слово "управління".

 

     Комітет відхиляє пропозицію Президента,  оскільки  в  процесі приватизації  є технологічний час,  коли Фонд державного майна має управляти частками державного майна. І тому ми пропонуємо залишити редакцію, яка була.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Юрію   Івановичу.   Отже,  ставиться  на голосування пропозиція Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 62.

 

     Залишається стара редакція,  тому що вона  не  змінена.  Будь ласка, далі.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Продовжуємо  розгляд  статті  2.  Пункт 9 цієї статті: "здійснення повноважень власника щодо акцій (часток, паїв) господарських товариств,  які перебувають у державній власності, в порядку,   встановленому   законодавством",   Президент   пропонує вилучити. Комітет погоджується з цим. Враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу,   шановні  колеги,  підтримати  пропозицію Президента. Комітет погоджується. Голосуємо за.

 

     "За" - 200.

 

     Шановні колеги,  давайте  підтримаємо.   Профільний   комітет погоджується  з цією пропозицією Президента.  Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Зараз ще підійшли народні  депутати.  Шановні  колеги,  прошу голосувати. У нас ще 10 законопроектів, а часу, ви ж бачите, мало. Ми  домовилися,  що  працюємо  до  повної   реалізації   програми. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Будь ласка,  давайте  ми зробимо ось як.  Подивимося,  ще які пропозиції відхилено,  їх проголосуємо,  а  потім  повернемося  до цієї. Решту пропозицій враховано, Юрію Івановичу?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Ні,   ні.   Стаття   3.  Четверту  пропозицію Президента враховано...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  давайте  тільки  те,   що   відхилено.   Це, здається, на сторінці 11 шоста пропозиція.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  На  восьмій  сторінці  є поправка 5.  Пункт "у сфері управління майном,  що є у державній власності..." Президент пропонує вилучити взагалі.  Ми пропонуємо таку редакцію:  "у сфері управління об'єктами права державної власності:

 

     здійснює право  розпорядження  державним  майном  у   процесі приватизації,    крім    повноважень   з   управління   державними корпоративними правами"...  Тобто це логіка та сама, що й у пункті 2  статті  2,  щодо  якого  ми голосували і залишили його в старій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуємося   з   такою    пропозицією?    Прошу підтримати. Голосуємо. Пропозиція комітету.

 

     "За" - 192.

 

     Залишається стара редакція. Далі.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Поправка  6  стосується частини третьої статті 12.  Редакція,  яка пропонується Президентом: "Склад колегії фонду затверджується  Кабінетом Міністрів за поданням голови фонду".  Це відхилено.  Комітет  пропонує:  "Склад  колегії  фонду  затверджує Верховна   Рада   України   за   поданням  голови  фонду".  За  це проголосували більшість членів комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  якщо ми з вами 251 голос набрали за  зміну  підпорядкованості  фонду й там записали уже,  що він не Кабінету  Міністрів  підпорядкований,  а   Верховній   Раді,   то, звичайно...

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Ні, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підконтрольний і підзвітний Верховній Раді.  Тоді логічно,  щоб Верховна  Рада  формувала  й  склад  колегії.  Прошу підтримати пропозицію комітету.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Поправка 7. Президент України пропонує викласти абзац перший частини третьої статті 25 у такій редакції: "Кошторис витрат на утримання органів системи фонду,  гранична чисельність і фонд оплати праці працівників органів системи фонду затверджуються Кабінетом Міністрів України".

 

     У редакції комітету це звучить так: "Кошторис витрат на  утримання  органів  системи  фонду,  гранична чисельність  і фонд оплати праці працівників органів системи фонду (увага!) затверджуються Головою Верховної Ради України за поданням голови фонду та попереднім погодженням із Комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого належать питання приватизації".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  будьте  уважні!   Оця   остання пропозиція  знову  випливає  з логіки того,  що ми прийняли.  Якщо підзвітний і підконтрольний Верховній Раді, то зрозуміло...

 

     Ставлю на голосування пропозицію комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 167.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тоді залишається редакція, запропонована Президентом.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Справа в тому,  що ця редакція була первинною. Така редакція практично була в законі,  який ми подавали на підпис Президентові.   Президент   дає   іншу   редакцію.   Ми    повинні проголосувати тоді пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 69.

 

     І так проти, і так проти. Тоді ж хто фінансує фонд?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Залишається стара редакція, Адаме Івановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді залишається стара редакція. Ідемо далі.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Поправка 8.  Вона  стосується  частини  другої статті  26,  де  йдеться  про  те,  що на працівників центрального апарату фонду поширюється порядок медичного, санаторно-курортного, побутового   і   транспортного  обслуговування,  встановлений  для працівників апарату Верховної Ради України.

 

     Президент пропонує не "Верховної Ради України",  а  "Кабінету Міністрів України". Комітет підтримує пропозицію Президента, тобто щоб було так, як в органах виконавчої влади. Я думаю, це логічно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  прошу   проголосувати.   Пропозиція Президента збігається з пропозицією профільного комітету.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте підтримаємо.

 

     "За" - 188.

 

     Тоді що, залишається стара редакція? Хай залишається.

 

     Шановні колеги,  ми  з вами все пройшли,  окрім поправки 3 на сторінці другій, 218 голосів ми набрали.

 

     Юрію Івановичу,  ще раз прокоментуйте пропозицію  Президента: пункт 9 статті 2 вилучити.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Цей пункт звучить так: "здійснення повноважень власника щодо акцій (часток,  паїв) господарських  товариств,  які перебувають   у  державній  власності,  в  порядку,  встановленому законодавством".  Президент пропонує це вилучити, і ми підтримуємо думку  Президента.  Ми  цим  законом  регулюємо питання управління об'єктами права державної власності.  Ці  ж  повноваження  виконує інший орган. Тому ми пропонуємо вилучити пункт 9.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується    пропозиція    і    Президента,   і профільного комітету - вони збігаються. Прошу визначитися.

 

     "За" - 189.

 

     Тоді залишається стара редакція.

 

     Шановні колеги,  нам треба прийняти Закон про Фонд державного майна України в цілому в новій редакції.  Прошу підтримати закон у цілому.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги,  не гаймо часу.  Голосуємо закон у  цілому  в новій редакції і направляємо на підпис Президентові.

 

     "За" - 248.

 

     Дякую. Рішення прийнято. Закон у новій редакції направляється на підпис Президентові.

 

     ------------

 

     Розглядаються проекти законів про спеціальну економічну  зону "Рені"  та  про  внесення  доповнень  до  деяких законів України з питань  оподаткування  у   зв'язку   із   створенням   спеціальної економічної зони "Рені". Доповідач - Юрій Борисович Крук.

 

     Шановні колеги,  чи  будуть  до  Юрія  Борисовича  запитання? Немає.  Прошу підтримати законопроекти.  Голосуємо... Запитання є? Проголосуємо, а потім запитаєте.

 

     "За" - 175.

 

     Юрію Борисовичу,   ідіть   на   трибуну.  Увімкніть  мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Вы поспешили с голосованием,  Адам Иванович. У меня  есть  вопрос,  Юрий  Борисович,  и  не только по специальной экономической  зоне  "Рени".  Таких  зон  мы  сегодня  создали  на законной основе значительное количество.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область). Свободных зон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Свободных зон. И в этих законах заложена норма льготного налогообложения,  в том числе и на  кредиты.  Но  мы  не создали   одного   -  механизма  погашения  недополучения  средств местными бюджетами вследствие действия льгот.  Что мы будем дальше делать?

 

     Органы местной    власти   на   основе   Закона   о   местном самоуправлении планируют себе доходную часть бюджета, но они ее не получат,  так как существует значительное льготное налогообложение на кредиты, товары, услуги, перемещения.

 

     Я вас благодарю за ответ, Юрий Борисович.

 

     КРУК Ю.Б.  Так я же еще не ответил.  Единственное, что я могу вам   сказать:  этот  вопрос  очень  серьезно  обсуждался  в  двух комитетах,  в  основном  в  Комитете  по  вопросам   экономической политики,   управления   народным   хозяйством,   собственности  и инвестиций.  И на него есть ответ. Ответ положительный. База здесь практически не меняется.

 

     Но если  говорить  не  о  всех зонах,  которые мы создали,  а именно о конкретной зоне "Рени" - города-порта Рени (может быть, в дальнейшем  она  будет иметь несколько другое название),  то самое главное,  что пополнение в бюджет от  деятельности  в  такой  зоне составит  около полумиллиарда долларов.  Это те средства,  которые реально поступят и пополнят бюджет.

 

     Реальные инвестиции,  которые  крайне  необходимы  для  этого региона,  составляют  примерно  10-11  миллионов.  Это  тот  порт, который обслуживал 10- 11 миллионов тонн грузопотоков по Дунаю.  А сегодня  он  не  обслуживает  и  2  миллионов  тонн даже без учета югославских событий.

 

     Вот почему это очень серьезный  и  важный  вопрос.  Это  наша экономика, направленная вглубь Европы. И я думаю, что это понятно. Это форпост. Сейчас там рядом две зоны: румынская и молдавская. Не создадим  мы  свою зону - все уйдет туда.  Мы же все прекрасно это понимаем.  Грузопотоки нам нужны.  Мы и  так  по  каналу  "Сулина" работаем  на  Румынию,  за  проход платим им деньги,  потому что в бюджете не можем найти 6 миллионов гривень и так далее.

 

     Я по этому поводу мог бы очень много  говорить,  но  не  хочу отнимать ваше время.  Мы двумя комитетами приняли такое решение, и я прошу его поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Борисовичу.

 

     Шановні колеги, давайте змобілізуємося. Хоча Регламентом і не передбачено,  але  я скажу буквально два речення свого особистого. Свого часу я проходив дійсну військову службу,  зокрема і в  місті Рені.  На одну зону менше,  на одну більше... Давайте підтримаємо. Голосуємо (Шум у залі). Проголосуємо, і я надам вам слово. Прошу.

 

     "За" - 186.

 

     Будь ласка. Увімкніть мікрофон депутата Черняка.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Шановні депутати! На  мою  думку,  тут  неправильно  був  зроблений акцент.  Депутат Черненко  сказав,  що  таких  зон  ми  настворювали  багато.  Адам Іванович сказав:  "Однією зоною більше,  однією менше".  Це зовсім неправильно.  Я повинен сказати,  що зона "Рені" найбільше з  усіх запропонованих  вільних  і  спеціальних економічних зон відповідає статусу економічної зони.  Ми приймаємо справді правильне рішення, бо це - порт,  точкова зона.  Це саме те,  що потрібно. Це вколоти голкою те місце,  яке дасть ефект. Це не просто для області (бо ми приймаємо  для  області,  для міста),  а це,  можливо,  буде єдина справжня економічна зона в Україні.

 

     Через те  не  можна  казати,  що  вона  така,  як  інші.   Це унікальна,  ще  раз кажу,  справжня економічна зона.  І якщо ми не приймемо внесений законопроект, капітал дійсно піде до Румунії.

 

     Отже, я вважаю, що в нас є всі підстави приймати законопроект і голосувати за.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Кириловичу,  дуже вдячний за серйозне уточнення.  Говорив відомий економіст,  який підтверджує, що серед усіх зон зона "Рені" найбільше відповідає такому статусу.  Шановні колеги,  давайте  підтримаємо  законопроект.  І  Черненко  просить підтримати. Він уже голосує обома руками за. Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися (Шум у залі).

 

     Визначимось, і я надам вам слово.

 

     "За" - 153.

 

     Дякую. Будемо голосувати в поіменному режимі.

 

     З мотивів голосування. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемые   товарищи    депутаты,    Владимир Кириллович! Мы притянули в зону "Рени" все, что можно. Ну, при чем здесь отношения с  Румынией  и  другими  государствами?  Политикой должен  заниматься  наш мозг.  Чем они занимаются?  Что вы их в ту зону пхаете?

 

     Я хотел услышать ответ на конкретный  вопрос:  чем  мы  будем компенсировать   местным   бюджетам  недополучение  средств?  Ведь налогообложение льготное.  Я прекрасно понимаю,  что  законопроект нужен, я за него буду голосовать. Но вы уточните мне: этим, этим и этим. Кроме бюджета, ничем не компенсируется недополучение средств местными  бюджетами.  Мы  и  по  другим  зонам  будем  иметь такую ситуацию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова профільного  комітету  Гуренко  відповість вам. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Гуренка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Спасибі.  Фракція комуністів. Шановний Віталію Григоровичу! Шановні народні депутати! У колеги Черненка справедливий гнів. Але треба зважати на те,  що,  по-перше, в місцевому бюджеті від порту "Рені" нині немає нічого.

 

     По-друге, розрахункова база оподаткування зберігається.

 

     І, по-третє, якщо збудеться хоч наполовину те, що закладено у розвиток даної вільної економічної зони,  то  будуть  прибутки  і, незважаючи на пільги,  додаткові надходження до місцевого бюджету, а головне - будуть робочі місця.  Там,  окрім  порту,  людям  ніде працювати.

 

     Тому, зважаючи на те,  що це справді класичний зразок вільної економічної зони міжнародного значення,  просив би  підтримати.  І вас особисто, колего Черненко, прошу.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він уже погодився. Депутат Костусєв. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые коллеги, из-за того, что  наша страна создает неблагоприятные условия для транзита,  мы теряем  ежегодно  порядка  2  миллиардов  долларов.  Каждая  тонна транзитного  груза,  который  не попадает на нашу территорию,  это приблизительно 30 долларов  убытка.  Уважаемому  депутату,  своему коллеге  хочу  сказать,  при  чем  здесь  Румыния  и при чем здесь Молдова?  Все,  что раньше шло через территорию  Украины,  сегодня из-за  неблагоприятных  условий  нашу страну обтекает.  И мы несем колоссальные потери!

 

     Совершенно правильно сказал Юрий Борисович:  если транзит  не пойдет   через   Рени,   то  пойдет  через  аналогичные  свободные экономические зоны, которые уже созданы и в Румынии, и в Молдове.

 

     И еще. Сейчас ренийский порт загружен всего на 20 процентов - это колоссальные убытки.  Его уникальное,  выгодное географическое положение на пересечении традиционных путей позволит  усилить  там грузопоток,  и  это  обернется  как  раз большими прибылями,  а не убытками. Я прошу вас поддержать данный законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нагадую: голосування в поіменному режимі.  Будь  ласка,  зосередьтеся.  Михайле  Дмитровичу  Сирота, підтримуємо  законопроект  народного  депутата  Крука  в   першому читанні. Прошу.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую. Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Комуністи -  105;  НДП  -  13;  "Відродження  регіонів" - 19; Народний рух - 18;  "Батьківщина"  -  10;  соціалдемократи  -  11; соціалісти  -  11;  зелені  - 13;  "Реформи-Конгрес" - 9;  Трудова партія України - 0;  "Незалежні"  -  8;  Рух  -  2;  селяни  -  4; "Громада" - 11; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 11.

 

     Дякую, шановні колеги.

 

     ------------

 

     Наступний законопроект  -  про  внесення  зміни  до  статті 3 Закону  про  спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області.  Доповідач

- Цибенко Петро  Степанович.  Чи  є  запитання  до  нього?  Немає. Голосуємо? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Шановні колеги, голосуємо ще раз.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги,   поки   що  не  треба  проводити  поіменного голосування.  Всі  готові?   Голосуємо.   Володимире   Кириловичу, голосуйте.

 

     "За" - 217.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 150.

 

     Голосування проводиться в поіменному режимі.  Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 232.

 

     Дякую. Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Комуністи -  113;  НДП  -  13;  "Відродження  регіонів" - 21; Народний рух -  16;  "Батьківщина"  -  12;  соціалдемократи  -  9; соціалісти - 6; зелені - 14; "Реформи-Конгрес" - 2; Трудова партія України - 6;  "Незалежні" - 5; Рух - 0; селяни - 5; "Громада" - 5; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 5.

 

     Дякую. Законопроект прийнято в першому читанні.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  і доповнень до Закону про приватизацію невеликих державних підприємств (малу  приватизацію). Доповідає Олександр Миколайович Бондар. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.   Шановні   народні   депутати!  На  ваш  розгляд вноситься проект Закону про внесення змін і  доповнень  до  Закону про    приватизацію    невеликих   державних   підприємств   (малу приватизацію).  Запропоновані зміни,  гадаю,  не викликають ніяких заперечень  і сумнівів.  Вони передбачають здійснення приватизації об'єктів  малої  приватизації  шляхом  продажу   акцій   відкритих акціонерних  товариств,  створених  на  базі малих підприємств.  У попередній  редакції  закону  це  було  заборонено,   можна   було здійснювати   приватизацію   тільки   шляхом  викупу,  продажу  на аукціоні, за конкурсом.

 

     З чим  пов'язані  ці  зміни?  Стисло  поясню.  Це  дає  змогу трудовим  колективам  брати  участь  у приватизації,  маючи частку акцій в акціонерному товаристві.  Можна застосовувати  пільги  для трудових колективів, передбачені в законі про велику приватизацію. І ви знаєте,  що в Законі про  особливості  приватизації  майна  в агропромисловому  комплексі  передбачено,  що  приватизація  майна підприємств АПК здійснюється шляхом  перетворення  їх  у  відкриті акціонерні  товариства.  Для  того  щоб  зробити  закон  про  малу приватизацію загальним для всіх невеликих  державних  підприємств, пропонується серед об'єктів малої приватизації передбачити й акції відкритих  акціонерних  товариств,  створених  на  базі   цілісних майнових    комплексів   невеликих   державних   підприємств,   що приватизуються,  за умови, якщо розмір статутного фонду відповідає вимогам Закону про господарські товариства.

 

     Жодних заперечень  щодо  цієї  статті немає.  Ми тільки ідемо назустріч трудовим колективам,  надаючи їм право  брати  участь  у процесі приватизації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка, запитання, і будемо визначатися.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Фракція "РеформиКонгрес". Ми вже маємо дуже сумний досвід подібної приватизації великих підприємств, коли створюються величезні акціонерні товариства, якими ніхто не здатен управляти.

 

     Ви пропонуєте   перенести   цю   формулу  і  на  приватизацію невеликих державних підприємств.  Замість того щоб створити  схему пошуку   ефективних   власників,  ви  пропонуєте  розпорошити  їх. Фактично відбудеться  ось  що:  підприємство  буде  тихо  скуплене директором, оскільки воно невелике, і колектив не матиме жодного з тих привілеїв,  про які ви кажете. Тоді як можна було б продати це підприємство  за реальні кошти і дати можливість йому розвиватися. Тому нам зовсім не зрозуміла логіка даного законопроекту.

 

     БОНДАР О.М.  Пояснюю логіку внесеного  законопроекту.  Велика кількість  малих  підприємств сьогодні не знаходять свого покупця. Аукціони, конкурси не відбуваються, у трудового колективу на викуп немає  грошей.  Для  того  щоб  створити  умови поступового викупу об'єкта трудовим колективом  через  акції  акціонерних  товариств, створення  яких  передбачено в Законі про особливості приватизації майна  в  агропромисловому  комплексі,  ми  пропонуємо   один   із варіантів   приватизації   малих  підприємств.  Інші  варіанти  не забороняються.  Але якщо сторонніх  покупців  немає  і  об'єкт  не користується попитом, то краще його через акції передати трудовому колективу. Ось логіка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не будемо перетворювати розгляд у дискусію, а визначимося голосуванням, і все буде зрозуміло.

 

     Сідайте, будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     Юрій Іванович Єхануров від профільного комітету. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги, це ж простенький законопроект. Фактично ми даємо можливість людям, у яких немає коштів на купівлю магазину,  щоб вони могли утворити акціонерне товариство і купити, умовно кажучи, хоча б частку того магазину.

 

     Розглядаючи це   питання   на    засіданні    комітету,    ми запропонували  прийняти  законопроект  за  основу і не бачимо щодо цього жодних проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  хто  проти  даного  законопроекту?  Марченко Олексій.  Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон депутата Марченка, він записаний на виступ. І будемо визначатися. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні колеги, я не займу часу, передбаченого для  виступу,  на  який  я  записався.  Ідеться про так звані малі об'єкти  приватизації,  які  на  сьогодні   залишилися   поки   що невикупленими, неприватизованими. Чому вони досі не приватизовані? Тому що не цікавлять тих, хто міг би стати власником.

 

     Моя позиція  полягає  ось  у  чому.   Не   можна   створювати акціонерні  товариства  на базі підприємств,  які зовсім нікого не цікавлять.  Ми знімемо з держави відповідальність за  ці  державні об'єкти,   передамо  акції  невідомо  кому,  нехай  навіть  членам трудового  колективу,  але  це  ні  в  якому  разі  не  вплине  на ефективність їхньої роботи.

 

     Я і мої колеги по групі вважаємо,  що треба,  мабуть,  внести зміни до тієї статті цього закону,  якою передбачається  повторний продаж  об'єкта на аукціоні,  за конкурсом,  знявши обмеження - не більш як 30 відсотків.  До речі, в окремих країнах світу, навпаки, держава  в  таких  випадках  безплатно передає ці об'єкти,  навіть доплачує тому, хто готовий узяти їх і ефективно використовувати.

 

     Пропозиція Кабінету Міністрів і Фонду держмайна зовсім нічого не дає. У нас є напрацьовані пропозиції до поданого законопроекту. Пропонуємо  повернути  його  на  доопрацювання  і   розглянути   в повторному першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   я   думаю,   що   ми голосуванням  усе  справедливо  вирішимо.  Ставлю  на  голосування пропозицію  Кабінету  Міністрів,  підтриману профільним комітетом, прийняти в  першому  читанні  зміни  до  Закону  про  приватизацію невеликих   державних   підприємств   (малу  приватизацію).  Прошу підтримати.

 

     "За" - 134.

 

     Голосується пропозиція,   яку   озвучив   від   імені   групи "Відродження    регіонів"    депутат   Марченко,   щоб   направити законопроект на повторне перше читання. Прошу дружно підтримати.

 

     "За" - 153.

 

     Будь ласка...  (Шум у залі). Ну, це не зовсім доручення, тому що  ми  повинні  прийняти  рішення.  Якщо  ми  ніякого  рішення не приймемо, то знімемо законопроект із розгляду.

 

     Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 188, Хмельницька   область).   Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановні колеги,  я хотів би привернути вашу увагу до  того,  як  проводила приватизацію найбільш ліберальна в цьому відношенні Англія. Тетчер за 10 років приватизувала 20 підприємств. Бізнес-план приватизації кожного  з  них  розглядався на засіданнях парламенту.  І головним завданням була не сума  грошей,  а  кількість  додаткових  робочих місць,  які створюються в процесі приватизації, а також підвищення ефективності праці.

 

     У нас же зовсім виключаються питання  про  створення  робочих місць  і  ефективність  праці - аби збутися,  а потім ліквідуються цілі галузі і взагалі знищується виробництво.

 

     Тому в мене  є  пропозиція  відправити  цей  законопроект  на доопрацювання  і  дати  доручення  розробити відповідну схему і до кожного  об'єкта  додавати  відповідні  бізнес-плани,  які,  як  у цивілізованих   країнах,   повинні   мати  два  пункти:  створення додаткових робочих місць і підвищення ефективності праці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  голосуємо пропозицію про відправлення  законопроекту на повторне перше читання з дорученням профільному комітету  і  Кабінету  Міністрів  спільно  підготувати погоджений  законопроект  і повторно його розглянути,  як пропонує депутат Павловський,  щоб не знімати з розгляду. Дружно голосуємо, у нас залишилося ще п'ять законопроектів.

 

     "За" - 157.

 

     Законопроект знімається  з  розгляду  (Шум  у залі).  Ну що я зроблю?  Так, це неправильно, але все одно не проголосують, бо там кричать проти. Бракує голосів, ви ж бачите.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  я прошу врахувати, що коли ми голосували про створення економічної зони "Рені",  то приймали два законопроекти, щоб це голосування було в протоколі.

 

     Є пропозиція  прийняти  в  цілому проект про внесення змін до Закону  про  спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на територіях  пріоритетного розвитку в Луганській області.  Там одне речення, нічого папір переводити. Прошу підтримати в цілому, бо це законопроект  про  внесення  змін до закону,  який уже діє.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 162.

 

     Залишається в першому читанні.

 

     Шановні колеги,  буде  проведена  поіменна   реєстрація,   не розходьтесь.

 

     Шановні колеги,   давайте   мобілізуємось,   у   нас   є  ряд законопроектів, які ми можемо оперативно прийняти.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про   захист   населення   і   територій   від надзвичайних  ситуацій техногенного та природного характеру.  Чи є запитання до першого заступника міністра?  Немає? Прошу підтримати в першому читанні. Це надто складне питання, нам треба врегулювати його законом. Голосуємо дружно за.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо, шановні колеги, в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую, законопроект прийнято.

 

     Володимире Кириловичу,  ми обов'язково повернемося  до  ваших пропозицій.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про об'єкти підвищеної небезпеки.  Є запитання до доповідача? Прошу підтримати законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 226.

 

     В десятку. Дякую. Законопроект прийнято в першому читанні.

 

     ------------

 

     Проект Постанови про вилучення і  надання  земельних  ділянок для  несільськогосподарських  потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів проголосуємо трохи пізніше.

 

     Зараз я пропоную підтримати проект Концепції розвитку водного господарства   України   у  першому  читанні.  Немає  запитань  до доповідача? Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз голосуємо. Шановні колеги, давайте дружніше.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  давайте  визначимося  дружно  і  з  проектом Закону про внесення змін до Водного кодексу України. До доповідача міністра охорони навколишнього природного  середовища  та  ядерної безпеки Шевчука Василя Яковича немає запитань? Голосуємо у першому читанні.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Шановні колеги, сьогодні ми мали розглянути в другому читанні проект  Закону  про державну геологічну службу,  але таблицю ще не встигли роздрукувати. Тому ми розглянемо цей проект не сьогодні, а найближчим часом (Шум у залі).  Ні,  ні,  не треба.  Немає таблиці (Шум у залі).

 

     Голосуємо? Ну, голосуємо. Прошу підтримати.

 

     "За" - 125.

 

     Спробували, все зрозуміло.

 

     ------------

 

     Ще одне питання - щодо земельних ділянок.  Воно болить  усім, треба його вирішити, бо цього дуже довго чекають люди. Доповідач - Микола Сергійович Пасєка.  Чи є до Миколи  Сергійовича  запитання, шановні колеги?

 

     Голосуємо проект  Постанови про вилучення і надання земельних ділянок   для   несільськогосподарських   потреб.   Усі    фракції погоджуються. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Давайте мобілізуємося, шановні колеги. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 219.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Шановні   колеги,   мова  йде  про  вилучення земельних  ділянок  та  попереднє  погодження  місць  розташування об'єктів,  зокрема  кладовища  Смілянській  міській раді на землях сільськогосподарського підприємства "Залевки" Смілянського  району Черкаської   області.   Уже   півтора  року  це  питання  ніяк  не вирішується.  І таких питань  сьогодні  багато.  Кожне  з  них  на засіданнях  комітету  докладно розглянуто,  питання,  щодо яких не знайдено компромісу,  зняті. Немає жодних запитань у представників усіх  фракцій,  представлених у комітеті.  Усе з'ясовано.  Давайте проголосуємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  будь ласка, розберіться. Віталію Григоровичу, завтра обов'язково одержите слово.

 

     Голосуємо проект постанови в цілому.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Увімкніть мікрофон депутата Черняка, будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні колеги,  гадаю,  ми зробили помилку,  не проголосувавши за внесення на повторне перше  читання  Закону  про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).

 

     Пропоную ще  раз  поставити  на  голосування  пропозицію  про внесення законопроекту на повторне перше читання.  Чому? Тому що є серйозна  проблема у приватизації малих непривабливих підприємств. Вони досі не приватизовані, тому що вони непривабливі.

 

     Депутат Марченко пропонує продати їх на аукціоні.  Вважаю, що це нереально, оскільки їх непривабливість заважає це зробити.

 

     Уряд пропонує     приватизувати     частинами.    Це    також проблематично. Але давайте все-таки внесемо це питання на повторне перше   читання,   бо  воно  дуже  важливе.  Дану  проблему  треба вирішувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні   колеги,   давайте   підтримаємо пропозицію  Володимира  Кириловича.  Ми  ж  не приймаємо закон,  а повертаємо законопроект для розгляду в повторному першому читанні, щоб потім визначитися. Тобто повертаємо на повторне перше читання, щоб не загубити ідеї.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги,  ми  повністю  реалізували   заплановане   на сьогодні.   Нагадую,   завтра   ми   будемо   розглядати   одне  з найголовніших питань діяльності Верховної Ради - законопроект  про Державний  бюджет  на  2000 рік.  Тому прошу підготуватися і взяти активну участь у роботі.

 

     На цьому  засідання  оголошується  закритим.  Завтра  початок роботи о 10 годині. На все добре.