Стенограма пленарного засідання

21 жовтня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  21  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені!  Прошу  народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Встигли зареєструватися  326  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Олександр Васильович   Тіщенко   звертається   до  Президента України  у  зв'язку  з  безпідставним   припиненням   фінансування страхового фонду документації України.

 

     Вчора ми  з  вами щодо змісту визначилися.  Прошу визначитися щодо направлення цього запиту до Президента України. Голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Костинюка Богдана Івановича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  відновлення  залізничного  зв'язку  між  станціями Бучач Тернопільської області та Хриплин Івано-Франківської області;

 

     Діброви Валерія Григоровича - до Прем'єр-міністра  України  у зв'язку  з  відсутністю  реагування  на  звернення  депутата  щодо надання кредиту ветерану військової служби.

 

     Прошу визначитися з цими запитами.

 

     "За" - 198.

 

     Рішення прийнято.

 

     Фурдичка Ореста Івановича  -  до  міністра  охорони  здоров'я стосовно   безпідставного   припинення  функціонування  дільничної лікарні в селі Орява Сколівського району Львівської області.

 

     Ну, мабуть,  тут не міністр винен,  а бюджет.  При  чому  тут міністр? Міністр вам відповість, що давайте фінансування.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 178.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Сьогодні у нас заяви від депутатських фракцій і груп.

 

     Іван Олександрович Заєць від фракції Руху. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Сьогодні до порядку денного включено питання про надання Червоному Прапору Перемоги державного статусу. Я хочу привернути вашу увагу, що це питання включено до порядку  денного  із  грубим  порушенням Регламенту  Верховної  Ради.  Бо  за  Регламентом  Верховної  Ради питання може бути включене на розгляд Верховної  Ради  лише  після того,  як  воно  внесене  до порядку денного сесії.  Це питання до порядку денного сесії не внесене.  Зрозуміло,  що воно внесене для того,  щоб  здійняти бучу у Верховній Раді,  щоб надати можливість лівим знову поглумитися над  Державним  Прапором  України,  статус якого зафіксований у статті 20 Конституції.

 

     Шановні народні  депутати,  треба  розуміти,  що  українським законодавством не передбачено  державного  статусу  для  будьякого іншого  прапора,  окрім  синьо-жовтого.  І це ви вичитаєте у нашій Конституції.  Тому ця пропозиція є великим безглуздям авторів, які подали   її   на   наш   розгляд,   і  спрямована  на  розгортання суперечностей у Верховній Раді.  Мені видається,  що автори просто недооцінюють  народних  депутатів  України.  Вони думають,  що під шумок проштовхнуть  це  питання.  Найімовірніше,  вони  не  хочуть бачити  народних  депутатів  людьми,  які  шанують  Конституцію  і шанують законодавство (а саме народні  депутати  України  складали присягу,  де  сказано  про  вірність  Україні  і де є зобов'язання шанувати Конституцію і закони  України),  а  думають,  що  народні депутати  є  бугаями,  які  будуть кидатися на червоне полотнище і будуть підносити рейтинги для лівих у цій передвиборній  кампанії. Я думаю, що вже дуже далеко зайшли автори законодавчої ініціативи, коли спекулюють такими речами. Це вам не корида, це - Конституція, це - закони.

 

     Тому фракція Народного руху України пропонує не розглядати це питання як таке, що внесене із грубим порушенням законодавства, як питання, яке призведе до великих суперечностей у цьому залі.

 

     Я знаю,  звідки  взялася ця пропозиція.  Колись Москва,  коли відзначали річницю Перемоги  над  фашистською  Німеччиною,  надала Червоному   Прапору   статусу  перемоги.  Ви  вдумайтесь,  що  тут говориться: Червоному Прапору Перемоги надати державний статус! Це велика різниця.  Але,  як бачите, наші комуністи, наші соціалісти, наші селяни йдуть набагато далі самих  московських  комуністів  чи московських  селян,  бо  вони  не  визнають  існування Української держави, бо вони не визнають Конституції і тому підкидають до залу такі  законопроекти.  Тому я прошу головуючого зняти з розгляду це питання,  яке внесене з грубим порушенням і спрямоване на те,  щоб зібрати голоси для лівих.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю, ми вибачимо Івану Олександровичу за те,  що він нецензурно обізвав усіх депутатів.  Він  подумає  і вибачиться (Шум у залі). Зараз покажуть вам стенограму.

 

     Будь ласка. Депутат Осташ. За ним - депутат Ключковський.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область).  Партія "Реформипорядок".  Заява фракції "Реформи-Конгрес".  "У  неділю  17  жовтня  у  Мінську   під   час проведення  маршу  свободи,  у  якому  взяли участь понад 20 тисяч громадян  Білорусії,  авторитарна  влада  вдалася  до   жорстокого побиття демонстрантів. Постраждали понад 200 чоловік, ще понад 200

-   заарештовано.   Переслідування   учасників    маршу    свободи продовжується   і   сьогодні,   незважаючи   на  те  що  згідно  з міжнародними нормами,  які регламентують права  людини,  громадяни повинні  мати право на свободу висловлювання,  зборів та мітингів. Демонстранти,  що брали участь у марші свободи, вимагали зупинення процесу  втягування  Білорусії у союзну державу з Росією,  а також дотримання прав людини в Білорусії. Легітимність режиму Президента Білорусії  викликає  серйозні  сумніви,  тому  що  за Конституцією Білорусії 1994 року термін його перебування при  владі  закінчився 20  липня  цього  року.  Ця  влада не вперше вдається до серйозних порушень прав людини. До таких належить переслідування громадян за їхніми   політичними   переконаннями.   Колишній   Прем'єр-міністр Білорусії Чигир був кинутий до в'язниці лише за те, що балотувався в Президенти на альтернативних виборах 16 травня цього року. Уже з квітня  місяця  до  цього  часу   йому   не   висувають   реальних звинувачень.

 

     Ми звертаємося   до   міжнародних  правозахисних  організацій зробити все можливе,  щоб  звільнити  цих  людей,  які  сидять  за політичні   переконання,   із   в'язниці  і  вимагаємо  дотримання конституційних прав громадян Білорусії.

 

     Ми хочемо,  щоб  наша  держава,  держава   братнього   народу вирішували   свою   долю  демократичним  шляхом.  Але  ми  повинні сприймати ці події як урок для України,  яка також пережила масове побиття  18  липня 1995 року під час похорону патріарха Володимира на Софійському майдані.

 

     Фракція "Реформи-Конгрес" застерігає,  що  основними  етапами встановлення   авторитарного  режиму  Лукашенка  та  перетягування владних повноважень від парламенту до Президента були:

 

     1. Референдум щодо внесення змін до Конституції.

 

     2. Розпуск всенародно обраного парламенту.

 

     3. Призначення Лукашенком другої палати парламенту.

 

     Ми застерігаємо:  цим шляхом може піти  й  Україна.  Останнім часом  Президент  України  Кучма  неодноразово  заявляв  про намір провести в разі перемоги на виборах  всеукраїнський  референдум  з питань,   що   стосуються   основ  державного  устрою  і  внесення відповідних змін до Конституції України.  Одним з таких  питань  є створення двопалатного парламенту.  Нагадаємо,  що за Конституцією України внесення подібних змін за ініціативою Президента  потребує ухвалення  двома третинами конституційного складу Верховної Ради з наступним  підтвердженням  всеукраїнським   референдумом.   Спроба знехтувати цю вимогу є кричущим порушенням Основного Закону і може стати серйозним дестабілізуючим фактором у суспільстві.

 

     Звертаємо увагу Центрвиборчкому на неприпустимість реєстрації ініціативних   груп   з  референдуму,  що  має  явно  антизаконний характер.  До речі,  серед ініціаторів референдуму є також  Спілка лідерів  регіональних та місцевих влад.  Заявляємо також про намір фракції "Реформи-Конгрес" звернутися  до  Конституційного  Суду  з поданням щодо тлумачення процедури прийняття змін до Конституції".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Ключковський. За ним - депутат Матвієнков.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  У своїй заяві я хочу порушити три питання.  Перше - це дотримання свободи слова у  газеті  Верховної Ради  "Голос  України".  Мало  того,  що сьогодні вона переповнена виборчими матеріалами вузького кола кандидатів, мало того, що вона змагається  в монопольному контролі за засобами масової інформації з виконавчою владою,  ще з'явилися ознаки політичної цензури у цій газеті.  Вона  зовсім  не  виконує ролі органу парламенту,  а стає органом лише політизованого керівництва парламенту.

 

     Наприклад, при подачі інформації про  День  уряду  спотворено зміст    виступу   депутата   члена   нашої   фракції   Олександра Чорноволенка.  Недавно опублікована заява фракції  Руху  з  питань сільського  господарства  без  підпису,  який  дозволяє встановити авторство, із значними змінами, що спотворюють зміст заяви.

 

     Виникає питання:  чому  редактори  газети   дозволяють   собі втручатися в авторський текст, який належить політичній партії?

 

     І, нарешті,  вершина  політичної  цензури  -  це  відмова від публікації виголошеної тут, у сесійному залі Верховної Ради, заяви нашої  фракції  з  приводу  подій  у  Білорусії.  Це  вже  справді політична цензура!

 

     Тому наша фракція вимагає,  щоби була припинена дискримінація з  політичних  мотивів  у  газеті  "Голос  України"  і  щоби  було повернено газеті статус парламентського органу, трибуни депутатів, комітетів і фракцій.

 

     Друге питання.  Із  здивуванням  побачили  в  порядку денному сьогоднішнього засідання проект Закону про Червоний  Прапор.  Мало того,   що   вноситься  антиконституційний  проект,  проект,  який символізує спроби червоного реваншу в Україні,  він вноситься ще й з порушенням Регламенту Верховної Ради.  Тому ми вимагаємо,  ми не просимо,  не пропонуємо,  а категорично вимагаємо зняти з розгляду цей проект як такий,  що суперечить Конституції України і внесений з порушенням Регламенту України.

 

     І третє питання.  Прикладом того,  як ми політизуємо Верховну Раду,  як  ми не даємо їй конструктивно працювати,  є якраз проект Закону про Червоний Прапор.  Адже очевидно,  що на  цьому  питанні знову  спаралізується робота Верховної Ради і знову будуть приводи говорити про те,  що ми нічим не займаємося.  Так давайте  замість того  терміново  включимо  до порядку денного і проголосуємо зараз проект Закону  про  вибори  народних  депутатів  України.  Я  хочу нагадати,   що   попередній   закон   після   відповідних   рішень Конституційного Суду просто не може бути  застосований.  Нового  ж закону сьогодні немає.  Я думаю,  що абсолютна більшість депутатів Верховної Ради підтримують підготовлений  нашим  комітетом  проект Закону про вибори народних депутатів на чисто пропорційній основі. І я пропоную як приклад конструктивної роботи Верховної  Ради,  на якій  може  бути  консолідована  наша  Верховна Рада,  включити до порядку денного розгляд цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Матвієнков від групи "Відродження регіонів". За ним - депутат Матвєєв від комуністів.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  "Возрождение регионов",  Мариуполь.  Депутатская группа "Возрождение регионов" не  может  не  обратить  свое  внимание  на ситуацию,  сложившуюся с получением высшего образования гражданами Украины.  К сожалению, на данный момент государство не в состоянии обеспечить  возможность  учиться  в  вузах  многим  молодым людям, которые этого заслуживают.  Вообще, в этом вопросе много моментов, которые  требуют отдельного,  более предметного и более серьезного разговора.  Казалось бы,  на  первый  взгляд,  он  не  очень,  так сказать,  существенный в сегодняшних политических дебатах,  но это вопрос нашего завтра, вопрос нашего будущего.

 

     Система образования  у  нас  загнана  в  глухой  угол.  Долги бюджета  по  заработной  плате  в  системе  образования составляют порядка 320 миллионов гривень.  Зачастую  в  смете  по  содержанию вузов  находится  одна  статья  -  заработная  плата.  При этом мы понимаем,  что наше завтра зависит от развития науки и возможности конкуренции  Украины  с  высокоразвитыми странами Запада в области передовых технологий.

 

     Размер платы за обучение достигает непосильных  размеров  для большинства  граждан  Украины.  Родители бомбардируют предприятия, ищут всевозможные пути для того,  чтобы любыми  способами,  любыми методами дать возможность своим детям получить образование. В 1998 году государственные вузы набирали 135  тысяч  студентов  за  счет Госбюджета,  что составляет порядка 56 процентов от уровня прошлых лет.  Данная цифра свидетельствует о росте числа людей, получающих платное образование. До недавнего времени многие предприятия брали на себя эту плату,  поскольку были  заинтересованы  в  привлечении молодых  специалистов  с  соответствующим профильным образованием. Теперь они не в состоянии это делать.  Главная причина не  в  том, что   предприятия   не  заинтересованы  в  целевых  инвестициях  в человеческий капитал.  Большинство предприятий занято элементарным выживанием  и  пытается сэкономить каждую копейку на решении самых что ни на есть злободневных нужд:  выплата  долгов  по  заработной плате,    модернизация    производства,   поддержание   минимально необходимого уровня оборотных  средств.  Как  результат  -  у  них полностью  отсутствуют  средства на такие долгосрочные инвестиции, как инвестиции в человеческий капитал.

 

     Понимая сложное положение  системы  высшего  образования,  мы зачастую  не  понимаем,  когда  сама  система  высшего образования пытается решить эту проблему путем элементарного  повышения  платы за обучение.

 

     Депутатская группа  "Возрождение регионов" подходит к решению проблемы  с  реалистических  позиций.  Размер  украинского  ВВП  и соответственно   поступлений  в  бюджет  не  позволяют  обеспечить гражданам  Украины  бесплатное  обучение  в  необходимом   обеме. Поэтому  мы  предлагаем учесть международный опыт,  существующий в этой сфере. Предоставление долгосрочных кредитов желающим получить высшее  образование  способно  кардинально  изменить  существующую ситуацию.  Талантливая молодежь сможет  с  помощью  этих  кредитов стать  высококлассными специалистами,  а необходимость возвращения кредитов будет являться дополнительным стимулом  для  усердия  при поступлении  в  вуз.  Современные  экономические  условия  диктуют необходимость  принятия  принципиально  новых  решений  в  области образования. В противном случае Украина растеряет интеллектуальный потенциал,  которым она владеет на данный момент,  и превратится в страну "третьего мира".

 

     Депутатская группа  "Возрождение регионов" предлагает принять постановление,  обязывающее Кабинет Министров  разработать  закон, который   сможет   обеспечить  возможность  получения  образования молодежи в вузах.

 

     Одним из способов решения этой проблемы,  как я уже  говорил, может   быть   предоставление  государством  целевых  долгосрочных кредитов на обучение гражданам Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Матвєєв від фракції комуністів. За ним - депутат Чиж.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Лічені дні залишилися до виборів Президента.  У цей  завершальний  період агонізуючий   режим   вдається  до  нервововідчайдушних  дій,  щоб будь-якою ціною зберегти антинародну владу і тим  самим  позбутися відповідальності за своє недолуге керівництво державою. І на цьому завершальному етапі буржуазнокримінальний режим на всякий  випадок прагне  використати  останні  шанси  для того,  щоб якомога більше особисто збагатитися за рахунок привласнення суспільного  майна  і остаточного зубожіння трудового народу.

 

     У цьому  зв'язку  досить  згадати шахрайські маніпуляції щодо приватизації таких ласих і  важливих  об'єктів,  як  "Укртелеком", Ощадний  банк,  Національний  виставковий  центр,  Палац  мистецтв "Український дім" та інші.

 

     Загальний подив громадськості  викликає  небачене  в  історії світової цивілізації грандіозне політичне шоу і примітивна метушня навколо всенародної і одностайної підтримки нинішнього  Президента як найімовірнішого переможця наступних виборів.

 

     У пропрезидентських і проурядових засобах масової інформації, зокрема  електронних,  ведеться  невпинне   лицемірне   вихваляння української національної ідеї,  улюбленого батька нації і великого світового  миротворця.  Зомбуючи  глядачів,  слухачів  і  читачів, апологети  Кучми  намагаються створити враження,  що весь народ за Кучму,  що  навіть  сонце  сходить  і  заходить   під   патронатом Президента.

 

     У той   же   час   під   надуманими  приводами  продовжується інформаційна  блокада  і  низькопробне  приниження   законотворчої діяльності   Верховної   Ради.   З   кожним   днем   активізується цілеспрямована    і    скоординована    тотальна     дискредитація представників лівих сил, які протистоять Кучмі. Особливо агресивно нагнітається антикомуністична істерія,  спрямована проти народного депутата  кандидата  у  Президенти лідера комуністів України Петра Симоненка.  Використовуються різного роду інсинуації  і  зловмисні фальсифікації, провокуються примітивні інтриги і таке інше.

 

     Нинішній режим  у  боротьбі  зі своїми політичними опонентами використовує підкуп і  шантаж,  неправові  дії  щодо  стеження  за іншими   претендентами   та   їх   прихильниками,  підслуховування телефонних розмов,  провокаційні підставляння.  Доходять навіть до фізичних розправ,  як це мало місце по відношенню до нашого колеги народного депутата Василя Хари. Дійшло і до того, що вся вертикаль виконавчої  влади  на  чолі  з  Кабміном  працює  на  забезпечення безумовної перемоги на виборах кандидата

 1. При цьому головний ендепіст - Прем'єр

- цинічно заявляє: "Ми владу не віддамо".

 

     Втративши совість  і  сором,  використовуючи  силу  влади   і грошей,  виконавчі структури всіх рівнів прагнуть будьщо поставити народ   на   службу   собі.    Наприклад,    глава    Житомирської облдержадміністрації  Лушкін  усупереч  чинному  законодавству про державну службу і Закону про вибори Президента письмово  звернувся до  кожного  виборця  Житомирської  області  з  прямим  закликом - зробити свій вибір 31 жовтня на користь нині діючого Президента. І таких прикладів багато.

 

     У Сумській     області,     наприклад,     дається    команда облдержадміністрацією - і всі ради приймають звернення до виборців щодо підтримки єдиного і незмінного.  Тут же звільняються з роботи довірені особи Петра Миколайовича Симоненка.

 

     Депутатська фракція  комуністів  у  Верховній  Раді   заявляє рішучий протест проти антидержавних дій пануючого режиму. Вважаємо за необхідне звернути увагу Генпрокуратури,  Центральної  виборчої комісії,   тимчасової   спеціальної   парламентської   комісії  на необхідність забезпечення неухильного  дотримання  Закону  України про   вибори   Президента,   рівних  і  однакових  умов  для  всіх претендентів  для  вільного  і   чесного   волевиявлення   народу, недопущення фальсифікації результатів виборів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Чиж  від  фракції соціалістів.  За ним - депутат Зарубінський.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція соціалістів  і  селян (Лівий   центр).  Шановні  колеги!  Я  уповноважений  від  фракції висловитися з кількох дуже важливих і принципових питань,  на нашу думку.

 

     Перше. У   Верховну   Раду  внесено  чотири  проекти  законів (автори:  Карпов,  Безсмертний,  є інша варіація)  щодо  можливого дострокового  припинення  повноважень  Верховної Ради України.  Ця своєрідна  псевдоправова  основа   вимощується   для   неправової, неконституційної  дії,  фактично  антиконституційного  перевороту, який може бути здійснено.  І якщо зважати на загальну ситуацію, на той   шалений   провокаційний   тиск,   який  чиниться  незаконно, неконституційно,  особливо у цей передвиборний період,  то це наче ланки одного ланцюга.

 

     Я звертаю увагу Верховної Ради України на таку дію.  Зважаючи на  цю  ситуацію,  ми  повинні  виявити   особливу   пильність   і відпрацювати  всі  механізми  зупинення  такої  дії  - неправової, неконституційної,  дуже небезпечної,  яка може взагалі  зруйнувати систему влади і привести механізми тоталітаризму в дію.

 

     Однією із  складових  цього  єзуїтського механізму є фактично так звана  ініціатива  фонду  соціального  захисту  на  проведення референдуму за командою, отриманою з Банкової.

 

     Сьогодні я   мав   контакт   із  західним  регіоном,  зокрема Львівською,  Рівненською областями. Фонд соціального захисту, який заховався  під  якісь  там  облаштунки,  має  намір у день виборів виставити на дільницях чи біля  дільниць  столи  і  починати  збір підписів за референдум.

 

     Я звертаю  вашу  увагу,  Адаме  Івановичу,  як головуючого на засіданні на те,  що Верховна Рада повинна висловитися, звернутися до  ЦВК,  зробити все,  щоб такої правової дії не відбулося у день виборів.  Для чого це робиться - теж зрозуміло. Якщо ще зважити на те,  що,  скажімо, вчора висловлював Президент у Хмельницькому, на те,  як член фракції Селянської партії Адам Чікал  розповідав,  як він  любить  Президента,  як  йому  доля дарувала оце божество,  і привселюдно сказав, що він, Адам Чікал, за розпуск Верховної Ради, то мені стає зрозумілою вся система,  так би мовити, оцієї дії - з одного боку,  на нищення,  придушення  Верховної  Ради  як  вищого законодавчого   органу,  з  другого  -  на  недопущення  реального волевиявлення,  прямого,  чесного,  на  призначення  на  повторний термін нині діючого Президента. Я просто від імені фракції звертаю увагу народних депутатів і Верховної Ради на ці існуючі небезпеки.

 

     Сьогодні тут  виступав  представник  від  групи  "Відродження регіонів"  і  дуже  вболівав  (мені  це  дуже  приємно) за освіту. Шановні,  ми всі роки діяльності Верховної Ради говоримо  про  це. Але  якщо  є  таке  вболівання,  то віддайте більш як 1,5 мільярда гривень  з  фонду  соціального  захисту,  який  відомо  для   чого створений,  на ці цілі і вас тут же народ понесе, так би мовити, в історію на руках.  Для чого ж використовувати  ці  кошти  з  іншою метою?!  Замість  того  щоб  віддавати  гроші  на  концертні  шоу, віддайте їх на підтримку Президента (кожне таке концертне  шоу  на площі в обласному центрі коштує 1,5 мільярда гривень). І поверніть те, що ця влада украла, тоді все стане на свої місця. Я ще раз...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть   мікрофон.   Іване   Сергійовичу,   ну, майте...

 

     ЧИЖ І.С. Не можна дати закінчити фразу. Є регламент 5 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,   будь   ласка.   Я   не   бачив  такого регламенту.

 

     Депутат Зарубінський. Будь ласка. За ним

- депутат Чобіт.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НДП).  Шановний  головуючий! Шановні колеги народні депутати!  Я  уповноважений  від  імені  60 народних   депутатів  -  наших  колег,  які  підписали  заяву,  її оприлюднити.

 

     "Заява народних депутатів України про створення  у  Верховній Раді парламентської групи "Україна-НАТО: за співпрацю, порозуміння і глобальну безпеку".

 

     Ми, народні  депутати  України,   виходячи   з   національних інтересів  держави,  спираючись  на  основні  положення  Постанови Верховної   Ради   щодо    відносин    України    і    Організації Північноатлантичного   договору   (НАТО),   Хартії   про  особливе партнерство між НАТО та Україною,  Декларації керівників держав та урядів-учасників  саміту  комісії  НАТО-Україна від 24 квітня 1999 року, усвідомлюючи важливість:

 

     підвищення рівня   гарантій   незалежності,    територіальної цілісності і непорушності кордонів нашої держави;

 

     отримання достовірної  інформації  щодо  досвіду країн-членів НАТО у процесі реформування  та  створення  національних  збройних сил, її використання у прискоренні розбудови Збройних Сил України;

 

     використання досвіду  НАТО  та  країнчленів  альянсу  з метою забезпечення цивільного контролю над збройними силами;

 

     отримання інформації щодо  досвіду  НАТО  та  країн-членів  у реформуванні  оборонного  бюджету  та  її  використання  в  умовах України;

 

     отримання допомоги НАТО та країн-членів альянсу в  проведенні операції  по захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій цивільного характеру (Харків, Закарпаття);

 

     залучення потенціалу НАТО та її  державчленів  для  підтримки національних програм України у галузі науки і технологій;

 

     обміну результатами  наукових досліджень у сферах економічної безпеки,  високих технологій і комп'ютеризації, вирішили об'єднати свої  зусилля  у  сприянні  співробітництву між Україною і НАТО та всіма країнами-членами цієї організації і з  цією  метою  створили парламентську  группу  "Україна-НАТО"  і  запрошуємо  до  спільної роботи   для   реалізації    цих    завдань    всіх    українських парламентаріїв".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Сьогодні  у  сесійному залі для чергового затвердження знаходиться частина суддів  (Шум  у  залі). Одну  хвилинку!  Давайте  не  демонструвати...  Кожен  із народних депутатів має право у межах відведеного регламенту  висловити  те, що він думає.  Він так думає,  він так сказав,  але це тільки його думки.

 

     Будь ласка. Депутат Чобіт. І завершуємо.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  Шановні народні депутати! Спочатку про попередню заяву. НДП потрібно  спочатку  подати  зміни  до  Конституції   і   скасувати Декларацію  про державний суверенітет України (Шум у залі).  Треба подати пропозицію про зміни до Конституції, тоді буде логічно.

 

     А тепер щодо тих провокацій, які здійснюються зараз в Україні виконавчою владою. У місті Рівне 13-14 жовтня відбулася провокація проти мене як народного  депутата  України.  У  місцевій  друкарні друкувався  тираж книжки,  яка називається "Свистун,  або Чи можна політичного банкрута  обирати  керівником  держави?"  Щоб  зірвати друкування   книжки  і  не  дати  мені  можливості  вивезти  тираж (замовником виступав я як автор),  було  влаштовано  провокацію  у вигляді того,  що ніби друкарня замінована.  У результаті друкарня була заблокована,  але хвилин за 15 до того я виїхав  з  друкарні. Оскільки  друкарня  була  заблокована,  жодна  машина не виїхала з друкарні.  Мешканці Волинської та Рівненської областей не отримали газет.

 

     В цей же час машину мою було затримано на вулиці під приводом того,  що шукають вибухівку.  Вибухівки не знайшли,  але викрали у водія  посвідчення.  І  посилаючись  на те,  що немає посвідчення, машину тримали протягом двох днів.

 

     Цією операцією керувало управління Служби безпеки  України  в Рівненській області, а здійснювали її працівники міліції. Цілу ніч не спав генерал Керницький.  Як мені повідомили,  йому  подзвонила дуже  висока  посадова  особа  з  виборчого штабу Леоніда Кучми на прізвище  Кравченко.  Цілу  ніч  машину  тримали.  Наступного  дня друкарня  не  працювала,  всіх  виселили  звідти.  Того дня жодної друкованої продукції в друкарні не видавали. Це - явна провокація, вчинена  проти  мене.  Я  звернувся  до  Генеральної прокуратури з відповідним поданням для того,  щоб  розібратися  в  цій  історії, притягнути винних до відповідальності.

 

     Тепер щодо  виходу фальшивого номера газети "Сільські вісті", який  поширюється  зараз  по  всій  Україні.  За  отриманою   мною інформацією,  ця  газета  друкується в одній з військових польових друкарень.  І якщо зараз парламент прийме  рішення  про  створення слідчої  комісії  і доручить Комітету з питань оборони і державної безпеки,  то сьогодні ж можна буде знайти  ту  друкарню,  тому  що кількість  їх  відома  і  де  вони всі розміщені теж відомо.  Якщо спрацювати  оперативно,  то  вже  до  кінця  дня  буде  відома  та друкарня,  яка  друкувала  підпільний тираж "Сільських вістей",  і тоді ми будемо знати, хто саме здійснює провокації в Україні.

 

     Вношу пропозицію  про  створення  депутатської   комісії   із залученням  Комітету  з  питань  оборони  і  державної безпеки для з'ясування питання:  хто фабрикує друковану продукцію  в  Україні, зокрема, фальшує газету "Сільські вісті".

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Уважаемый Адам  Иванович!  Вы  видите,  как  демократия "процветает" в этом зале,  точнее,  в правой части зала.  Человеку высказать не дают то,  что у него на душе.  Я считаю,  что он  как патриот  Украины правильно сказал,  что есть у нас Конституция.  В этом  зале  16  июля  1990  года   была   принята   Декларация   о государственном  суверенитете  Украины.  И  нельзя  же все это так поносить и растаптывать, как сегодня делается.

 

     Я очень хотел бы,  чтобы УТ-1 прислушалось и поняло,  что  мы потеряем свою независимость - и политическую,  и экономическую,  - если  будем  так  действовать  благодаря  прежде   всего   гаранту Конституции.

 

     Дорогие друзья!  Подумайте,  на  что  уже замахиваются в этом зале политические силы, которые ничего собой не представляют!

 

     Я вообще-то не хотел сегодня выступать.  Но когда господа  из НДП  -  Карпов,  Бессмертный,  Зарубинский - вносят законопроект о роспуске Верховной Рады...  Дорогие мои,  читайте Конституцию!  Вы сюда  попали случайно,  по списку вас протянули.  Я не позволю вам больше  дискредитировать  законодательный  орган...  Не  дергайся, хватит!

 

     Дорогие друзья!  Поймите: то, что сегодня происходит, мир уже проходил.  Я  вам  процитирую  слова  одного  (не  хочу  его  даже называть,  вы  сами  поймете,  кто это был):  "Я освобождаю вас от такой химеры, как совесть. Право - это сила". Чем закончилось это, всем известно.

 

     Одного такого специалиста, который в последнее время появился в мире,  - Пиночета задержали в Великобритании.  Чем для него  это закончится? Его Испания к себе требует.

 

     Дорогие друзья!  Сегодня  уже  не только устои демократии под вопросом,  сегодня мы  можем  превратить  себя  в  заложников  той политической  ситуации,  которая нагнетается в Украине.  Поэтому я призываю все здоровые силы - и слева, и в центре, и справа: если у вас есть честь,  гордость, достоинство и желание построить мощное, экономически независимое правовое государство,  давайте  эту  цель четко  проводить  в жизнь.  Я призываю к обединению и тех,  кто в этом зале, и тех, кто вне этого зала.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні   колеги,   Зарубінський   чимось невдоволений. Будь ласка, вам хвилина.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Я хочу звернути увагу і шановного депутата Черненка,  і депутата Чижа, і всіх депутатів на законопроекти, які були  подані.  Відбувається  просто  фальсифікація  їх  назв  і їх змісту.  Я хочу звернути вашу увагу на абсолютно точну  назву  цих законопроектів:  про  відставку  Президента України;  про усунення Президента України з поста в порядку  імпічменту;  про  здійснення Президентом   України   права   вето;  про  дострокове  припинення Президентом повноважень  Верховної  Ради.  Тут  усе  будується  на відповідних   статтях   Конституції   і   жодних   новацій  немає. Виробляється механізм реалізації конституційних повноважень.

 

     Тому перед тим як виголошувати оці свої, як то кажуть, гнівні декларації, просто візьміть законопроект і прочитайте.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги,  заспокойтеся,  займіть робочі місця, нам треба буде провести голосування.

 

     Депутат Бокий. Будь ласка, одна хвилина.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Депутат  із  фракції  "Лівий  центр".  На  доповнення  до  виступу шановного Дмитра Васильовича Чобота я хочу сказати,  що вийшов уже і другий номер фальшивої газети "Сільські вісті".  Ось він тут,  у залі, є.

 

     І я хочу сказати,  що в цьому залі є (а,  він щойно вийшов) і автор задуму цієї фальшивки. Хочу доповнити, що вона друкується не тільки  у  військовій  друкарні.  Є   акт,   складений   депутатом Волинської обласної ради Горщаруком і групою інших товаришів,  про те, що ця газета друкується в державній Луцькій обласній друкарні, на Волині.  Причому,  як ми знаємо,  без оформлення замовлення, за гонорар так званий.

 

     Тобто ми розуміємо,  що штаби Кучми вже впали так низько,  що не те що про мораль, а взагалі про закон тут навіть мови немає. Ми знаємо, що це робиться штабами Кучми.

 

     І тепер уже справа за  Генеральною  прокуратурою.  Якщо  вона порушить  кримінальну справу...  Але віри в це,  звичайно,  немає, тому що ми розуміємо, чиї замовлення зараз виконуються.

 

     Я думаю,  що цю  справу  треба  доручити  Тимчасовій  слідчій комісії  з питань роботи преси,  яку очолює депутат Онуфрійчук,  і також Віктору Володимировичу Медведчуку,  якому доручено Верховною Радою вести ці питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   обмін   думками   завершився. Депутатські групи і фракції висловилися про наболіле. Серед усього висловленого   дуже   радує   те,  що  Іван  Олександрович  визнав комуністів "нашими".  Це дуже добре,  що він  нарешті  сказав,  що комуністи  -  наші,  а  то  постійно  звинувачував,  що  вони сюди закинуті, чужі.

 

     Що стосується інших заяв  і  пропозицій,  то  я  дуже  прошу: подавайте   відповідні   документи,   законопроекти.   Будемо   їх розглядати.

 

     Відреагувати на останнє повідомлення щодо "Сільських  вістей" можна   або   так,  як  запропонував  депутат  Чобіт,  -  створити спеціальну комісію,  або доручили це комісії,  яку очолює народний депутат Онуфрійчук (ми її створили майже рік тому).  А документи і заяви відповідно передати і в комісію, і в Генеральну прокуратуру. Тому  що  це  не  перший випадок,  уже двічі в областях випускають фальшиві "Сільські вісті".

 

     Тепер щодо пропозицій депутата Ключковського,  які стосуються Закону  про  вибори  народних депутатів.  Проект Закону про вибори народних депутатів включено до порядку  денного  четвертої  сесії, отже,   голосувати  не  треба.  Якщо  профільний  комітет  готовий (Олександре Дмитровичу,  готові?) доповісти і якщо буде ваша воля, то  ми  завтра можемо розглянути цей законопроект,  поставити його десь вранці першим  (Шум  у  залі).  Це  одне  другого  зовсім  не стосується. Ми висловимося, коли завтра будемо голосувати.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  те,  щоб  завтра  на ранковому засіданні розглянути проект Закону про  вибори  народних депутатів. Прошу визначитися.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення прийнято,  тому  що  це  питання  є в порядку денному четвертої сесії, Віталію Григоровичу (Шум у залі).

 

     Я ще  раз  ставлю  пропозицію  на  голосування.  Якщо  ми  не набираємо  226 голосів сьогодні,  то й завтра при його розгляді ми також їх не наберемо і  лише  втратимо  час.  Зрозуміло?  Якщо  ми сьогодні  не  набираємо  226  голосів,  то завтра проект закону не розглядаємо, бо він не буде прийнятий.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Давайте розглянемо це питання на наступному пленарному тижні. На засіданні Погоджувальної ради,  як і належить, ми внесемо його. Тому що завтра ми лише втратимо час,  я ж вам, здається, зрозуміло пояснив.

 

     Була ще  одна  слушна  пропозиція,  її  автори  мають  рацію. Справді, до порядку денного четвертої сесії ми не включали питання про   проект   Закону   про  надання  Червоному  Прапору  Перемоги державного статусу.

 

     Я прошу  народних  депутатів   визначитися   щодо   включення сьогодні до порядку денного даного законопроекту.

 

     "За" - 145.

 

     Шановні колеги, я пояснюю, вийшло деяке непорозуміння. Те, що написано  в  сьогоднішньому  порядку  денному,  не   означає,   що законопроект  був  включений  до  порядку денного четвертої сесії, коли  ми  його  затверджували.  Ми  його  включили  на   засіданні Погоджувальної  ради.  Але  в переліку питань четвертої сесії його немає. Тому для включення проекту до порядку денного треба набрати 226 голосів.

 

     Будь ласка. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Є пропозиція проголосувати за  включення  поіменно,  тому  що  я  не розумію,  в  чому справа,  що це за ігри.  Якщо бандерівці воювали проти цього прапора - це одна справа.  А всі інші,  в тому числі й ті,  хто  тут  сидить.  Їхні  батьки й діди за нього загинули,  27 мільйонів.  І сьогодні  в  нас  немає  сміливості  затвердити  цей прапор,  щоб його на День Перемоги ставили як державний прапор.  У чому проблема? (Шум у залі).

 

     Я знаю,  вам НАТО потрібне,  тому ви й галасуєте. Але в решти батьки й діди загинули...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Михайле  Васильовичу!  Ну,  я скільки разів прошу вас.  Ми вирішуємо не голосом, а голосуванням. Кожен  із  вас  має  право  на внесення пропозицій,  щодо яких зал визначається голосуванням.

 

     Хто за те, щоб провести з цього питання поіменне голосування, прошу визначитися.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я запрошую  народних  депутатів,  які знаходяться у кулуарах, зайняти робочі місця в залі, буде поіменне голосування.

 

     Шановні колеги,  я в першу чергу звертаюся до тих, хто чинить супротив  цьому.  По  суті  подібна  акція  вже  здійснена  указом Президента.  Своїм указом він постановив,  що під час  відзначення пам'ятних дат,  пов'язаних із Великою Вітчизняною війною, поруч із Державним  Прапором  використовується  Червоний  Прапор  -  прапор Перемоги. Тому...

 

     Прошу не   сперечатися!  Я  ставлю  на  поіменне  голосування пропозицію про включення до сьогоднішнього порядку денного питання про   проект   Закону   про  надання  Червоному  Прапору  Перемоги державного статусу.  Ми  поки  що  включаємо  питання  до  порядку денного,  а не визначаємо статус прапора. Коли дійдемо до розгляду питання, тоді й визначимо статус.

 

     Голосуємо. Треба набрати 226 голосів.

 

     "За" - 170.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка. Комуністи - 110; НДП - 4 з 15;  Народний  рух  -  0 із 19;  "Відродження регіонів" - 1 із 17; "Батьківщина" - 13 із 18; соціал-демократи - 1 із 17; соціалісти - всі 21;  зелені - 0 (ну,  відповідно ж не червоний прапор, зелений же);  "Реформи-Конгрес" - 0 із  14;  Трудова  партія  -  3  з  13; "Незалежні" - 1 із 7; Рух - 0 із 15; селяни - всі 9; "Громада" - 3 з 3; прогресивні соціалісти - 2 з 5; позафракційні - 2 з 8.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз наголошую,  ми  з  вами  голосували тільки  про  включення  проекту  до  порядку  денного,  а  не  про визначення статусу прапора.  А  коли  дійдемо  до  розгляду,  тоді будемо говорити про статус.

 

     Я прошу   ще  раз  проголосувати  в  поіменному  режимі:  про включення законопроекту до порядку денного.

 

     "За" - 172.

 

     Не прийнято.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях, і завершуємо.

 

     Комуністи - 110; НДП - 4 з 15; НРУ - 1 із 19; "Громада" - 2 з 3; СПУ - всі 21; СДПУ(о) - 2 з 18;  "Батьківщина"  -  13  з  17;  зелені  -  0;  "Відродження регіонів" - 1 із 19; "Незалежні" - 0 із 7; СелПУ - всі 9; ПСПУ - 3 з 5;  Рух - 0 із 15; "Реформи-Конгрес" - 1 із 14; Трудова партія - 3 з 13; позафракційні - 2 з 8.

 

     Шановні колеги, будемо продовжувати засідання. Будьте уважні! Стосовно  пропозиції  про   створення   комісії   (депутат   Чобіт підходив).  Ми  домовилися про те,  що цією справою буде займатися комісія депутата Онуфрійчука. Тому всі питання вирішені.

 

     -------------

 

     Слухається питання  про   обрання   та   звільнення   суддів. Доповідає Броніслав Станіславович Райковський,  голова підкомітету Комітету з питань правової реформи. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань правової реформи на своєму засіданні розглянув подання Міністерства юстиції України про обрання безстроково суддями Верховного суду Автономної Республіки Крим,  Київського та Миколаївського обласних,  районних (міських)    судів   Автономної   Республіки   Крим,   Вінницької, Дніпропетровської,     Рівненської,     Сумської,     Херсонської, Хмельницької,  Чернівецької  областей,  міста Києва та військового суду Івано-Франківського гарнізону,  а також  подання  Вищої  ради юстиції  України  про  звільнення  з  посад суддів Верховного суду Автономної  Республіки  Крим,  Запорізького  обласного,   районних (міських)  судів  Автономної  Республіки Крим,  ІваноФранківської, Донецької,  Закарпатської,  Хмельницької,  Чернігівської областей, міжобласного суду.

 

     Комітет підтримує   подання   і  просить  вас  проголосувати. Пропоную розпочати  персональний  розгляд  кандидатур  на  обрання безстроково суддями.  Вам роздано проекти трьох постанов Верховної Ради про обрання і звільнення суддів.

 

     Проект постанови Верховної Ради України про обрання суддів.

 

     Відповідно до пункту 27 статті 85,  частини першої статті 128 Конституції  України  та статті 9 Закону України про статус суддів Верховна Рада України постановляє:

 

     Обрати суддями України безстроково:

 

     Верховного суду Автономної Республіки Крим  -  Луніна  Сергія Вікторовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Луніна?  Підніміться,  покажіться, будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Його сьогодні немає.  Минулого разу  ми  за нього  голосували,  він  тоді був у залі.  Тоді не підтримали його кандидатуру. Але комітет підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Ставиться на голосування  кандидатура Луніна. Прошу визначитися.

 

     "За" - 185.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги,  я думаю, можна зрозуміти, чому його сьогодні немає.  В Криму  урочисте  засідання,  присвячене  першій  річниці Конституції  Автономної Республіки Крим,  і,  звичайно,  як одна з гілок влади у ньому бере участь, напевно, весь склад суду. Давайте підтримаємо кандидатуру.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Давайте   ще   раз  проголосуємо.  Комітет підтримує, зауважень до цієї кандидатури у нас немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Рішення не прийнято. Далі (Шум у залі).

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Ще раз?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я прошу мною не  керувати.  Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Київського   обласного  суду  -  Антоненко Валентину Іванівну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Валентини  Іванівни   є   запитання?   Немає. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Миколаївського  обласного  суду  -  Карпія Володимира Миколайовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Володимира Миколайовича  є  запитання?  Немає? Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Євпаторійського  міського  суду  Автономної Республіки Крим - Кабаля Ігоря Івановича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Ігоря Івановича є запитання?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  До  комітету   надійшла   скарга,   ми   її розглянули,  на місце виїжджала комісія. Але заперечень проти цієї кандидатури у нас немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 182.

 

     Рішення не прийнято. Наступна кандидатура.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Калинівського  районного  суду   Вінницької області - Каращука Олександра Григоровича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Олександра  Григоровича  є запитання?  Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Бабушкінського   районного   суду    міста Дніпропетровська - Левч Віру Іванівну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Віри Іванівни є запитання?  Немає заперечень? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.    Жовтневого    районного    суду     міста Дніпропетровська - Ткаченко Наталію Василівну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Наталії  Василівни  є запитання?  Немає.  Тим більше що прізвище таке відоме. Давайте підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 251.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Дубенського   міського   суду   Рівненської області - Юзьвяка Богдана Георгійовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Богдана Георгійовича є запитання? Заперечення? Голосуємо.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Кролевецького   районного   суду   Сумської області - Попругу Сергія Володимировича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До    Сергія    Володимировича    є    запитання? Заперечення? Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Рішення не прийнято. Наступна кандидатура.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Роменського районного суду Сумської області

- Міленка Миколу Петровича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До   Миколи   Петровича   запитання   є?   Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Сумського районного суду Сумської області - Барвінка Василя Миколайовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Василя Миколайовича запитання є?

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 250.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Ковпаківського  районного суду міста Суми - Олійника Валерія Борисовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Валерія Борисовича є запитання?

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 246.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Ковпаківського районного суду міста Суми  - Рунова Геннадія Юрійовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Геннадія Юрійовича є запитання?

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Бериславського  районного  суду Херсонської області - Воронцову Ларису Петрівну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Лариси  Петрівни  є  запитання?  Будь  ласка, увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я хочу обратиться и к данному претенденту и ко всем судьям,  чтобы они одну позицию соблюли хотя бы  в  ближайшее время,  и то им история спасибо скажет. Потому что будут выборы, и будут готовиться акции по их фальсификации.

 

     Есть поправка  к  Уголовному  кодексу:  от  2  до  5  лет.  Я правильно говорю, не ошибаюсь?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До восьми.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Чтобы как никогда наше правосудие действительно было правосудием.  Я ничуть не сомневаюсь:  они  люди  порядочные, честные.  Но  чтобы  здесь они были абсолютно выверены в отношении соблюдения закона.

 

     Виталий Федорович, мы всех будем поддерживать и знаем, что вы становитесь настоящей независимой ветвью власти в государстве.

 

     Я прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Григоровичу, ну, я надав вам слово зовсім для іншого.  Я думав,  що ви знову УТ-1  згадаєте,  але  дякую  за підтримку.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Білозерського  районного  суду  Херсонської області - Куриленка Олега Станіславовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Олега  Станіславовича  є  запитання?   Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 257.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Ярмолинецького  районного суду Хмельницької області - Заїку Віктора Миколайовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Віктора Миколайовича є запитання? Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Кельменецького районного суду  Чернівецької області - Яремка Василя Васильовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До   Василя   Васильовича   є  запитання?  Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Радянського районного суду  міста  Києва  - Морозова Миколу Олександровича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Миколи Олександровича є запитання?

 

     Депутат Мазур. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо большое. Луганская область. Фракция ПСПУ. Я представителю суда нашей столицы хочу задать такой вопрос.  Примут ли  они  меры  в  связи  с  тем незаконным актом,  что Центральная избирательная комиссия за подписью Демьяненко дала  разрешение  на подсчет  голосов и передачу информации во время выборов Президента украинскоамериканской  компании  с  ограниченной  ответственностью "Глоб  юкрейн"?  То есть как этот судья будет реагировать в случае фальсификации выборов этой  компанией  и  передачи  информации  за пределы нашей Родины?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що тут зрозуміло.  По-перше, Центральна виборча комісія не знаходиться на території Радянського району.  А по-друге,  це  не  належить до компетенції районного суду.  Будемо затверджувати суддів Верховного Суду, ми їх запитаємо.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує, немає ніяких заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 178.

 

     Рішення не прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Військового    суду    Івано-Франківського гарнізону - Плиску Валентина Порфирійовича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Валентина Порфирійовича є запитання? Немає.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!   Давайте   все-таки   повернемося   до   тих кандидатур,  які дещо не добрали голосів.  Кожен із нас розуміє, і Черненко тут наголошував, що суди стають справді незалежною гілкою влади.  Проблем у них надзвичайно  багато.  Фінансують  їх  навіть трохи гірше,  ніж Верховну Раду. Тобто виконавча влада ставиться з однаковою любов'ю.  Давайте підтримаємо їх хоча б  морально  своїм результативним голосуванням.

 

     Я пропоную  підтримати  кандидатуру Луніна Сергія Вікторовича на  обрання  суддею   безстроково   Верховного   суду   Автономної Республіки Крим.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Кримська депутація підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Євпаторійського міського  суду  Автономної  Республіки Крим - Ігоря Івановича Кабаля. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Будь ласка. Депутат Ющик.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  колеги!  Я  хочу  сказати,  що  наш комітет після того як минулого  разу  Верховна  Рада  розглядала   кандидатуру   Кабаля, повторно  розглянув  цю  кандидатуру.  Ми  здійснили  перевірку  з виїздом на місце у зв'язку із  скаргою,  яка  минулого  разу  була приводом  для  того,  щоб  ми  не  розглянули  питання.  І комітет одностайно погодився з тим,  що це кандидатура достойна і  за  неї можна голосувати. Я пропоную підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Кролевецького районного   суду  Сумської  області  -  Попругу Сергія Володимировича.  Не вистачило буквально  декілька  голосів. Голосуємо.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     І Радянського районного суду міста Києва

- Морозова Миколу Олександровича.

 

     Будь ласка. Депутат Бокий.

 

     БОКИЙ І.С.  Я  хочу  сказати   кілька   слів   взагалі   щодо Радянського   районного   суду.   Я   вважаю,   що   це   один   з найпрофесійніших судів у нас у столиці. От ми затвердили Ринуса, і тут претензій немає.

 

     А от  до  судді  Морозова  є одна дуже серйозна претензія.  Я вважаю,  що в одній справі він проявив,  скажемо так,  дивний  бік свого  суддівства.  Мова  йде  про суд з газетою "Сільські вісті". Газета виступила на захист трудового колективу одного  з  цукрових заводів  у  Кіровоградській області,  який замордував своїми діями один із кіровоградських суддів.  І пан Морозов при  розгляді  цієї справи став на бік не трудового колективу, який потерпав від нових хижаківвласників,  а  на  бік  судді,  абсолютно  ігноруючи   волю трудового колективу.

 

     Тому я  вважаю,  що  в  цій ситуації,  якщо суддя йде на такі кроки, то це не просто помилка. Закон на боці трудового колективу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Сидоровичу,  я думаю,  ви не заперечуватиме те,  щоб  претендент  сприйняв  ваш виступ як пораду в майбутньому подібного не допускати. Абсолютно правий Іван Сидорович у тому, що Радянському  районному  суду міста Києва найбільше дістається,  бо він має справу з  пресою,  з  нашою  незалежною  пресою,  оскільки абсолютна  більшість  видань  знаходиться на території Радянського району. І тут можливі різні ситуації.

 

     Іване Сидоровичу,  я прошу:  давайте підтримаємо,  і це  буде побажання   судді,   порівняно  молодому  судді,  врахувати  це  в подальшій роботі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.  С.  Комітет  підтримує.  Минулого  разу  були претензії в народного депутата Понеділка до цієї кандидатури.  Він усі їх зняв, з'ясовані всі моменти. І в комітету немає заперечень, щоб затвердити Морозова суддею безстроково.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Миколо Олександровичу.

 

     МОРОЗОВ М.О.,  суддя  Радянського районного суду міста Києва. Шановні народні депутати! Я всіх вас дуже поважаю, дуже уважно вас вислухав.  Повірте,  я  цієї  справи  взагалі не пам'ятаю,  я таку справу не розглядав.  Газета "Сільські вісті",  цукровий  завод... Повірте,  я не пам'ятаю такого.  Я прошу уважно це або перевірити, або... Не було такої справи, повірте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!   Давайте   повіримо,   можливо, справді...

 

     Депутат Понеділко. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Я хочу сказати протилежне.  У мене минулого разу були певні претензії до Морозова.  Як повідомив товариш Райковський,  вони зняті.  Більше того, я хочу сказати, що справа,  яку вів Морозов,  дуже непроста. На нього чинився шалений тиск з боку відомої нам адміністрації,  тобто з Банкової,  11. Але він вистояв як суддя і захистив честь саме  судді.  Тому  я  прошу колег проголосувати за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  давайте підтримаємо. Я думаю, що сталося  певне  непорозуміння.   І   Іван   Сидорович,   я   бачу, погоджується. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Будь ласка. Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська область).  Шановні колеги!  Радянський районний суд - це мій рідний суд (Оплески). Тому що там лежить мій позов на газету "Факты" за образу честі і гідності.  На жаль, я маю відмову в його розгляді.  Тому я пропоную випробування для судді Морозова: хай  він  візьме  до  розгляду  цю справу,  і ми побачимо,  як він справиться з нею. І пропоную підтримати його кандидатуру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я  підтримую  Пухкала  як  свого сусіда,  бо  Радянський районний суд і мій рідний суд,  тому що ми живемо на території Радянського району. Це перше.

 

     І друге. Ми такого випробування судді не можемо давати, бо це буде  вже  втручанням  у діяльність судової влади.  Давайте дружно проголосуємо за суддю. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Депутат Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   промислової  політики  (виборчий  округ  212,  м.  Київ). Шановний головуючий!  Я звертаю вашу увагу на те, що я такий самий депутат,  як  і всі інші.  І я підняв руку не пізніше і не раніше, ніж інші, але слова не отримав. Тому я скористаюся своїм правом.

 

     Я також знаю Радянський районний суд,  і він рідний для  всіх нас,  там  багато  справ  проходить.  Але  коли говорити про Ірину Саприкіну і пана Морозова, то це зовсім різні люди.

 

     Я вам хочу сказати,  шановні члени комітету, що я не знав, що кандидатура  Морозова проходить.  Я підніму зараз свою депутатську пошту і покажу ті проблеми,  про які пишуть мої виборці з  приводу деяких маніпуляцій з квартирами пана Морозова і таке інше.

 

     Тому я   закликаю  всіх,  хто  довіряє  мені,  утриматися.  А наступного разу,  коли ті матеріали комітет перевірить, можна буде повернутися до цієї кандидатури.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. То давайте матеріали, минулого разу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже  шкода,  що  ви  рідко  відвідуєте  пленарні засідання.  І  невідомо,  коли  ви  наступного   разу   з'явитесь. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Давайте тоді пізніше повернемося.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Шановні  народні депутати!  Нам потрібно ще прийняти дві постанови про звільнення суддів.

 

     "Постанова Верховної  Ради  України  про  звільнення  суддів. Відповідно  до  пункту  15  статті  85,  частини п'ятої статті 126 Конституції України та статей 15 і 43 Закону  України  про  статус суддів Верховна Рада України постановляє:

 

     звільнити з посад:

 

     суддю, заступника    голови    Верховного   суду   Автономної Республіки  Крим  Родітєлєву  Марію  Олександрівну  у  зв'язку   з поданням заяви про відставку".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Може,  якщо  буде  ваша  воля, проголосуємо списком за звільнення суддів  у  зв'язку  з  тими  чи іншими обставинами?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Усі вони йдуть у відставку, і один за станом здоров'я.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, голосуємо

 

     "За" - 239.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Нам потрібно прийняти ще одну Постанову про звільнення судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Богомаза. Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з  питань правової реформи на своєму засіданні 5 жовтня цього року розглянув подання Вищої ради юстиції України від 20 вересня  цього року  про  звільнення  Богомаза  Сергія  Федоровича з посади судді НовгородСіверського районного суду Чернігівської області у зв'язку з порушенням присяги судді.

 

     У поданні   говориться,   і   це  підтверджено  на  засіданні комітету,  тому що комітет ретельно розглянув це подання з  участю цього   судді,  наступне.  Богомаз  Сергій  Федорович,  1953  року народження,   з   1982   року    працював    на    посаді    судді НовгородСіверського    районного   суду   Чернігівської   області. Чернігівською обласною Радою народних депутатів  27  березня  1990 року  обраний  головою  і суддею цього ж суду строком на 10 років. Указом Президента  України  2  квітня  1998  року  звільнений  від виконання обов'язків голови суду у зв'язку з поданою заявою.

 

     Здійснюючи правосуддя,  Богомаз при розгляді судових справ не дотримувався    вимог    кримінально-процесуального,    цивільного процесуального,    адміністративного   законодавства,   несумлінно виконував службові обов'язки, передбачені статтею 6 Закону України про статус суддів.

 

     16 квітня  1991  року до суду надійшла справа з обвинувачення Кондратенка за частиною третьою статті 206  Кримінального  кодексу України,  яка  на  момент  перевірки  9  листопада  1998  року  не розглянута.  7 років  не  розглядав.  Зміст  ухвал  про  зупинення провадження  по  справі  у  зв'язку з хворобою підсудного нічим не підтверджений.

 

     Протягом 1996-1998  років  Богомаз   не   розглянув   дев'ять адміністративних матеріалів,  чотири матеріали протокольної форми, у  зв'язку  з  чим  винні  особи  залишилися  не  притягнутими  до відповідальності.

 

     З 1995  року  ним  по  17  розглянутих  цивільних  справах не виготовлені  судові  рішення.  23  грудня   1997   року   Богомаз, розглянувши  кримінальну  справу з обвинувачення Хлус і Зайцева за частиною першою  статті  2296  Кримінального  кодексу  України,  у нарадчій кімнаті не перебував, вирок не складав і не проголошував. З метою приховання цього  факту  зберігав  кримінальну  справу  за місцем проживання.  Вирок склав після 9 листопада 1998 року,  який був скасований у  порядку  нагляду  як  незаконний.  Своїми  діями порушив присягу.

 

     Таких фактів  можна навести ще багато.  Є відповідні висновки кваліфікаційної  комісії  суддів,  де  доведені  конкретні   факти грубого  порушення  законодавства  Богомазом  при розгляді судових справ. Рішення від 10 лютого цього року.

 

     Комітет підтримує подання Вищої  ради  юстиції  і  рекомендує Верховній  Раді  України  звільнити  Богомаза  Сергія Федоровича з посади судді  Новгород-Сіверського  районного  суду  Чернігівської області у зв'язку з порушенням присяги.

 

     Прошу підтримати дане рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я думаю,  суть справи зрозуміла. Так?  Давайте підтримаємо рішення Вищої ради  юстиції  і  приймемо відповідну постанову. Голосуємо.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.  С.  Так що ми можемо не тільки обирати, але і звільняти суддів за порушення присяги.

 

     "За" - 207.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я роблю зауваження доповідачу за  те,  що  він  у ході  голосування говорив у мікрофон.  Будь ласка,  займіть робочі місця.  Аргументів достатньо.  Ми з вами  тільки-но  говорили  про підвищення вимог...

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  А  те,  що  суддя  не  хоче  працювати,  не розглядає справи роками і не захищає інтереси наших...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  крім того,  що він не  хоче  працювати,  він порушує присягу і закони, а це найголовніше.

 

     Голосуємо за звільнення з посади судді Богомаза.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Адаме Івановичу,  я вас дуже прошу: поставте, будь ласка, на голосування кандидатуру судді Олександра Артемовича з Криму.  Він професіонал, хороший, чесний професіонал. Шановні колеги, давайте підтримаємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не  знаю  такого.  Про  кого  ви  ведете  мову? Назвіть прізвище.

 

     ГУЦОЛ М.В. Вікнинський, Автономна Республіка Крим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає там такого прізвища.

 

     Депутат Сіренко. Будь ласка.

 

     СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Давайте не опустимося до такої ситуації,  коли буде перемога науки над здоровим глуздом.  Є комітет,  у ньому представлені всі фракції. Кожен народний депутат має можливість пред'явити  будьякому  судді  свої  претензії.  Усе ретельно  перевіряється.  І  тільки  після  того,  коли  перевірка проведена,  ми даємо згоду на голосування  у  Верховній  Раді.  Це чистилище,   яке   проходить  кожен  суддя,  крім  кваліфікаційної комісії,  Вищої ради юстиції і таке інше.  Я звертаюся до народних депутатів:  якщо  у  вас  є  конкретні  претензії  до  конкретного претендента на обрання суддею безстроково,  прийдіть у  комітет  і пред'явіть  їх.  А  сьогодні  в  залі  йде  глум  над демократією. Суб'єктивні думки стають на перешкоді обрання суддів.  Хіба  можна допускати таке?  Давайте все-таки захищати державний інтерес, а не свої амбіції. Я прошу поставити на голосування і, якщо кандидатура пройшла комітет, підтримати її.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ромовська. Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 122,  Львівська область). Шановні народні депутати!  Я теж хочу підтримати цю кандидатуру і звернути увагу на таку  обставину.  Людина  з  сім'єю  живе  в  малесенькій двокімнатній  квартирі,  чесно  виконує  свої обов'язки,  найменша кількість скасованих рішень по всій окрузі саме в  нього.  Тому  я вважаю,  що  суддя Кабаль гідний того,  щоб бути обраним Верховною Радою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмін  думками  закінчився.  Шановні  колеги!   Я ставлю  на  голосування  кандидатуру  Кабаля  Ігоря  Івановича про затвердження його суддею безстроково Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим. Прошу підтримати.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Голосуємо ще  раз щодо Морозова Миколи Олександровича.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 164.

 

     Розгляд питання закінчено (Шум у  залі).  Шановні  колеги!  Я прошу  зрозуміти  мене  правильно.  Ми  вже  відстаємо  від нашого графіка більш ніж на годину.

 

     Шановні колеги!  Дозвольте від вашого  імені  щиро  привітати обраних  суддів,  побажати  їм,  щоб вони справді чесно виконували закони,  які ми тут творимо.  Усього  доброго  вам!  До  побачення (Оплески).

 

     -----------

 

     Шановні народні депутати, прошу залишатися на місцях. У нас є серйозне питання,  щодо якого ми  вже  кілька  місяців  не  можемо прийняти рішення.  Мова йде про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради.

 

     Вноситься пропозиція обрати Соломатіна Юрія Петровича  членом Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Відповідні документи оформлені. Народний депутат склав присягу 18 червня 1999 року. Прошу підтримати.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Вноситься пропозиція   обрати  народного  депутата  Кендзьора Ярослава Михайловича,  члена фракції Народного руху (присягу склав 23  березня  цього  року),  членом  Комітету  з  питань культури і духовності. Усі необхідні документи є.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 80.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Давайте, мабуть, розглянемо подання депутата Бабича. Хоча тут є   заяви  від  Развадовського,  заступника  голови  комітету,  та Нечипорука,  голови підкомітету, які відкликали підписи щодо згоди на  обрання Бабича членом комітету.  Але є особиста заява депутата Бабича про обрання його членом  Комітету  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Прошу визначитися.

 

     "За" - 43.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Давайте не будемо забувати,  що  ті  народні депутати,  які  не  є  членами того чи іншого комітету,  одержують меншу  заробітну  плату,  ніж  ті,  які  є   членами   відповідних комітетів.

 

     Депутат Цибенко. Будь ласка. За ним - депутат Косів.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська область).  Спасибі,  Адаме Івановичу.  Шановні колеги! Я хотів би,  щоб ми все-таки підтримали кандидатуру  Юрія  Петровича Соломатіна   на  обрання  членом  цього  комітету.  У  нас  немало комітетів,  до яких  черги  стоять,  не  протовпишся.  А  в  цьому комітеті на сьогодні працює 12 чоловік, навіть 11, я вже порахував і Юрія Петровича. Тому роботи вистачить для всіх.

 

     Я дуже прошу вас підтримати цю кандидатуру,  тим більше що це не  перехід.  Людина  вперше  написала  заяву  про  обрання членом відповідного комітету.  Я вже не кажу про те,  про що сказав  Адам Іванович,  що  ми  дискримінуємо  свого  колегу  ще й у плані його матеріального  забезпечення.  Я  дуже  прошу  вас  підтримати   цю кандидатуру.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська   область).   Шановні  колеги!  Я  пропоную  кандидатури Соломатіна і Кендзьора проголосувати пакетом.  Я цілком погоджуюся з   аргументацією   попереднього   промовця,   що   ми  займаємося дискримінацією.  Соломатін написав заяву саме в цей  комітет,  він перший раз обраний до Верховної Ради.  Що стосується Кендзьора, то Ярослав Михайлович працював у Комітеті  Верховної  Ради  з  питань культури і духовності два попередніх скликання, це третє.

 

     Наш комітет веде щонайменше до 20-ти законопроектів, працює в багатьох напрямах.  На сьогодні в нас дев'ять депутатів, навіть не вистачає  тієї кількості,  яку ми визначили для того,  щоб комітет існував.

 

     Не проголосуємо ми окремо,  ви ж бачите.  Давайте кандидатури Соломатіна і Кендзьора проголосуємо разом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле   Васильовичу.   Я  поставлю  ці пропозиції на голосування. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дорогие коллеги,  товарищи! Я сижу вот здесь и все вижу.  Как можно?! Человек пришел в парламент, его избрали. Он имеет такой же статус,  как и  все  мы.  И  мы  лишаем  его  права работать там, где он желает.

 

     Я не скажу, что с очень большой симпатией отношусь к депутату Кендзьору,  и это естественно.  Но я понимаю,  что он в  Верховном Совете трех созывов занимался вопросами духовности,  пусть еще и в этом позанимается. Что из этого получается потом, тоже известно.

 

     Поэтому я предлагаю,  дорогие мои,  проголосовать за  каждого отдельно,  и  пусть работают.  Вот нам в комитет надавали столько, что я согласен, чтобы их забрали. Но тем не менее мы находим мир и согласие у себя в комитете.

 

     Дорогие мои,  давайте  проголосуем.  Вообще  этот  вопрос  не должен стоять в повестке дня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу підтримати полум'яну промову, хоча я  думав,  що  він закличе,  щоб ми направили Кендзьора до їхнього комітету.

 

     Шановні колеги!  Давайте,  справді,   проголосуємо   за   дві кандидатури,  тобто  за  те,  щоб  депутата  Соломатіна затвердити членом Комітету  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів,  а  депутата Кендзьора - членом Комітету з питань культури і духовності.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 107.

 

     Шановні колеги!  Була  пропозиція   проголосувати   за   таке рішення:  депутатів  Соломатіна  і Кендзьора направити в Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів. Голосуємо.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Депутат Сирота. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область).  Трудова партія України. Шановні колеги! Я  думаю,  що після другого туру президентських виборів ми успішно проголосуємо за всіх. А поки давайте, може, проголосуємо поправку, щоб  ці  люди  хоча  б  у зарплаті не втрачали через те,  що ми не обираємо їх у комітет,  щоб вони прирівнялися у своїй зарплаті  до членів комітетів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для  цього  треба підготувати відповідні зміни до законів. З голосу ми не приймемо.

 

     Депутат Матвієнков. I завершуємо.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Уважаемые  коллеги!  Мы  бываем  в  округах, прекрасно  знаем,  что  большинство  вопросов,  которые  у нас там возникают,  в  округах,  связаны  с  инвалидами,  с  пенсионерами: кому-то пенсию не так начислили и так далее.  Я прекрасно осознаю, какая нагрузка лежит на этом комитете.  И  мне  непонятно,  честно говоря,  почему  политические  амбиции  мы  ставим  выше  здравого смысла.

 

     Хочет человек работать в комитете культуры - ради Бога, пусть работает.  Давайте укрепим этот комитет, давайте укрепим и Комитет по делам пенсионеров и инвалидов.  В конце концов, нужно работать. Мы собрались здесь работать,  а не проявлять какие-то политические амбиции.

 

     Поэтому я вас убедительно прошу: давайте проголосуем  в  пакете  за  двоих,  и  пусть люди начинают работать как в том, так и в том комитете.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна було б проголосувати,  якби представники, у тому числі й вашої фракції, були в залі. Але на превеликий жаль... Я не буду називати.  Якщо не будете заперечувати,  ми сьогодні  ще проголосуємо це, коли трошки більше народних депутатів збереться в залі. Немає заперечень? Добре.

 

     ------------

 

     Розглядається проект   Закону   про    формування,    порядок надходження  і  використання  коштів  Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту  населення  (друге  читання).  Доповідає  Яценко Володимир Михайлович. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики,  природокористування та  ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи подає для розгляду в другому читанні і прийняття в цілому Верховною  Радою  проект  Закону  про формування,  порядок  надходження  і використання коштів Фонду для здійснення  заходів  щодо  ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

 

     За час  після першого читання до нас надійшли пропозиції двох суб'єктів права  законодавчої  ініціативи:  Кабінету  Міністрів  і авторів  законопроекту.  В  основному  їх підтримано,  поправки не змінюють змісту  того,  що  ми  проголосували  в  першому  читанні буквально   три   тижні  тому,  вони  мають  редакційно-уточнюючий характер.

 

     Нагадаю, що на засіданні комітету  проголосували  одноголосно за  цей законопроект представники фракцій СДПУ (об'єднаної),  НДП, Партії зелених, Народного руху України, Соціалістичної, Селянської і Комуністичної партій України.

 

     Я думаю,  що сьогодні є всі підстави проголосувати зазначений законопроект у цілому,  оскільки більшість фракцій підтримали  цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Абсолютну  більшість поправок враховано,  плюс те,  що після доопрацювання проект  став більш чітким. Думаю, представники міністерства не заперечуватимуть проти того,  щоб такий закон було прийнято. Ще раз наголошую: фонд діятиме  чітко  в  рамках Державного бюджету,  і ми щорічно будемо затверджувати розмір відрахувань до нього.

 

     Слово має представник міністерства Гусельников Євген  Якович, заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій. Будь ласка.

 

     ГУСЕЛЬНИКОВ Є.Я.,   заступник   міністра   України  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської   катастрофи.  Детально  розглянувши  проект  цього закону,  я прошу підтримати пропозиції,  які своєчасно були подані Кабінетом  Міністрів  до Верховної Ради.  Частина їх врахована,  я дякую за це, але ось такі не були враховані.

 

     Перша. Останній  абзац  статті  3  законопроекту  вилучити  у зв'язку    з   тим,   що   порядок   використання   коштів   фонду регламентується Постановою Кабінету Міністрів 396 про затвердження порядку  зарахування  збору  до  Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації  наслідків   Чорнобильської   катастрофи,   яка   після прийняття  вказаного закону буде приведена у відповідність із його вимогами.

 

     Друга. Кабінет Міністрів пропонує повністю вилучити статтю 4, оскільки її положення не є предметом цього закону.

 

     Крім того,  пунктом  4  Постанови  Кабінету Міністрів 659 про стан будівництва об'єктів,  пов'язаних із відселенням  громадян  з територій,   які   зазнали  радіоактивного  забруднення  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  та стан переселення громадян  із  зони безумовного  (обов'язкового)  відселення  передбачено  погоджувати переліки будов МНС з Мінекономіки та Мінфіном.

 

     Третя пропозиція.  Пропонується  вилучити  статтю   6   цього законопроекту у зв'язку з тим, що питання погашення заборгованості зі збору до фонду врегульовані в  законодавчому  порядку,  а  саме щодо  реструктуризованої  податкової  заборгованості  до  фонду  - відомим  Законом  про  списання  та  реструктуризацію   податкової заборгованості  платників  податків  за  станом на 31 березня 1997 року.

 

     Крім того,    спільним    наказом    Державної     податкової адміністрації,  Міністерства  з  питань  надзвичайних  ситуацій  і Мінфіну,  виходячи з чинних законів України, у тому числі і від 13 квітня  1998  року,  затверджено порядок справляння збору до Фонду для здійснення заходів щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи  та  соціального  захисту населення в 1999 році від сум нарахованої за попередні роки заробітної плати,  але не виплаченої за станом на 1 січня 1999 року.

 

     Оскільки за  даними  Державної  податкової адміністрації така заборгованість  за  станом  на  1  січня  2000   року   залишиться непогашеною   в   сумі  60  мільйонів  гривень  (про  це  свідчать надходження до фонду в цьому році),  дію цього  наказу  планується продовжити на 2000 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимире Михайловичу, будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Я мушу дати пояснення.

 

     У принципі  зазначені  пропозиції   Кабінету   Міністрів   не суперечать   змісту  того,  що  пропонує  комітет  Верховної  Ради України.  Чому  ми  не  підтримали  першу  пропозицію  -  стосовно положення?

 

     Я хотів  би  нагадати,  що  Кабінет  Міністрів  України своїм розпорядженням влітку цього року фактично змінив Закон України про Державний  бюджет  України  на 1999 рік,  визначивши інший порядок витрачання коштів Фонду для  здійснення  заходів  щодо  ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту населення.

 

     Щоб таке більше  не  траплялося,  щоб  Кабінет  Міністрів  не регулював   питання,   які   визначені   і   врегульовані   чинним законодавством,  тобто Законом України про  Державний  бюджет,  ми залишили  зазначений  порядок  затвердження  положення про порядок використання  фонду.  Основним  розпорядником   коштів   фонду   є Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, і ми даємо йому право визначати цей порядок.

 

     Стосовно програми будівництва об'єктів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу,  вибачте. Оскільки Кабмін наполягає, давайте голосувати кожну поправку.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію Кабінету Міністрів.  Прошу визначитися. Комітет проти.

 

     "За" - 28.

 

     Не приймається. Наступна.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Наступна пропозиція Кабінету Міністрів - статтю 4 вилучити.  Цю  статтю ми спеціально ввели для того,  щоб визначити процес формування й виконання програми  капітального  будівництва, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.  Що означає   "вилучити",   і   що   означає   "врегульовано   чинними підзаконними  актами"?  Я ще раз нагадаю,  що буквально три місяці тому  уряд  України  своїм  розпорядженням  всупереч  Закону   про Державний  бюджет  України на 1999 рік змінив порядок фінансування об'єктів капітального будівництва,  які затверджені  колегією  МНС України.

 

     Щоб цього   не  було,  щоб  різними  підзаконними  актами  не регулювалося все те, що врегульовано Законом про Державний бюджет, ми  закладаємо  абсолютно  чіткий  механізм формування й виконання програми капітального будівництва.  І вже ніхто  не  матиме  права втручатися в цей процес.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Прошу  не  підтримувати  цю  пропозицію Кабміну. Комітет проти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  визначитися   щодо   пропозиції   Кабінету Міністрів.

 

     "За" - 17.

 

     Лише 17 голосів.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   І   остання  пропозиція  Кабінету  Міністрів  - вилучити статтю 6.  У цій статті ми закладаємо механізм повернення того,  що ще не зібрано до фонду. Зазначений механізм абсолютно не суперечить всім тим підзаконним  актам,  про  які  згадував  Євген Якович. Але якщо ми законодавчо врегулюємо це в статті 6, то потім ні Мінекономіки, ні Державне казначейство, ні Кабінет Міністрів не матимуть  права  своїми підзаконними актами змінювати цей механізм на догоду тому чи іншому міністерству.

 

     Ми просто  фіксуємо  механізм,  який  діє,  і  поки  не  буде завершено   справляння  заборгованості  до  фонду,  ми  не  можемо скасувати  раніше  прийнятий  Закон  про  формування   Фонду   для здійснення   заходів   щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи та  соціального  захисту  населення.  Таким  чином,  ми просто  законодавчо  закріплюємо існуючий механізм,  і він ніяк не суперечить тому,  що сьогодні  сформував  уряд  України.  Ми  лише узаконюємо його,  надаємо йому законної сили. От і все. Тому прошу не підтримувати пропозиції Кабміну.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я зараз надам вам слово, Євгене Яковичу.

 

     Прошу звернутися до народних депутатів,  які  знаходяться  за межами  сесійного  залу.  Не  виключено,  що  голосування  буде  в поіменному режимі,  тому прошу зайняти робочі місця. Не виключено, що  ми приймемо рішення опублікувати в "Голосі України" результати наявності депутатів у сесійному залі. Нехай наші виборці побачать, які   фракції   майже   стовідсотково   (та   не  майже,  а  деякі стовідсотково)  відсутні  в  сесійному  залі.   Тільки   найбільше галасують, що дбають про народ і в тому числі про чорнобильців.

 

     Будь ласка, Євгене Яковичу.

 

     ГУСЕЛЬНИКОВ Є.Я.  Шановний Володимире Михайловичу! Я з вами в цьому плані згоден,  але не  можу  погодитися  з  таким.  Якщо  ми залишимо  в  статті 6 те,  що зараз пропонується комітетом,  то це буде нереально,  і ми цих коштів не отримаємо. Запишемо їх, але не отримаємо.

 

     Цей рік  нам показав,  що навіть із запланованих у Державному бюджеті  400  мільйонів  гривень   реструктуризованої   податкової заборгованості  за  минулі  роки  ми  отримали  тільки  251 чи 252 мільйони. Тому я прошу підтримати редакцію Кабінету Міністрів.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Редакція Кабінету Міністрів чітка  й  зрозуміла: статтю  6  вилучити.  Якщо  ми  погодимося  з пропозицією Кабінету Міністрів України,  то фактично спишемо всі ті борги  і  всіх  тих боржників,  які  повинні  були  сплатити  до зазначеного фонду.  Я підкреслюю:  хай сьогодні невеличкими частками,  але ми  одержуємо те, що повинне бути сплачене суб'єктами підприємницької діяльності й господарювання.

 

     На кінець року накопичено боргів перед чорнобильцями на  суму 927  мільйонів  гривень.  Звідки  брати ці кошти?  Підзаконні акти Кабінету    Міністрів,    Міністерства    економіки,    Державного казначейства,  Міністерства  фінансів  діють,  і  вони  примушують усе-таки сплатити ці борги. Про що ж ви сьогодні кажете?

 

     ГУСЕЛЬНИКОВ Є.Я.  Я кажу,  Володимире Михайловичу, про те, що це нереально, і ми будемо мати ще більше боргів, якщо запишемо, що вони мусять сплатити за минулі роки. Реально цього не буде.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Боргів більше ми не можемо мати,  оскільки новий закон набирає сили з дня опублікування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Михайловичу,  не  будемо  вступати  в дискусію.  Я  вперше  зустрічаю  представника  міністерства,   яке відмовляється  від додаткових коштів.  Але це справа міністерства. Зараз визначимося голосуванням.

 

     Прошу визначитися щодо цієї пропозиції.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  У даному разі прошу не підтримувати, статтю 6 не вилучати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Не підтримуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть,   будь  ласка,  голосування.  Володимире Михайловичу, будь ласка, не коментуйте, коли йде голосування.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів: вилучити статтю 6. Прошу визначитися. Комітет - проти. Голосуємо.

 

     "За" - 15.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Таким чином,  шановні колеги, всі поправки, які вносилися, ми проголосували.  Визначилися.  Ставлю  на  голосування   пропозицію прийняти цей законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет просить підтримати.  Сідайте,  Володимире Михайловичу.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення не прийнято. А не прийнято тому, що, ви бачите, немає 142 народних депутатів, які повинні бути присутніми.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято.  Будемо голосувати в поіменному  режимі.  Я прошу  народних  депутатів,  які  знаходяться  за межами сесійного залу, зайти до залу.

 

     Думаю, ні в кого з присутніх не виникає сумніву  в  тому,  що законопроект  зачіпає  інтереси мільйонів наших співгромадян,  які постраждали внаслідок такої катастрофи,  що насунула  на  нас.  Це більше як 3 мільйони громадян України. Готові до голосування?

 

     Голосуємо за  прийняття  законопроекту  в  другому  читанні в цілому. Голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 250.

 

     Дякую. Усе-таки, якщо хочемо, то можемо.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Комуністи - 109 із 112;  НДП - 12 із 16;  Народний рух - 7 із 18;  "Відродження регіонів" - 13 із 22;  "Батьківщина" - 20 із 21; соціал-демократи - 20 із 23;  соціалісти - 19 із 23; зелені - 9 із 9;  "Реформи-Конгрес"  -  1  із  14;  Трудова  партія  - 14 із 17; "Незалежні" - 1 із 7; Рух - 4 з 15; селяни - 6 із 9; "Громада" - 7 із 7; прогресивні соціалісти - 1; позафракційні - 7.

 

     Дякую, шановні колеги. Закон прийнято.

 

     Оголошується перерва до 12.30.

 

     ( П і с л я п е р е р в и ).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо  засідання.  Слухається  питання  про Закон  України  про  внесення   змін   до   Закону   України   про оперативно-розшукову  діяльність  з пропозиціями Президента від 30 липня цього року.  Доповідає  заступник  міністра  юстиції  Микола Іванович Хандурін.

 

     Будь ласка, Миколо Івановичу. П'ять хвилин.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні   народні   депутати!   Підставою   для повторного  розгляду  Верховною  Радою  України Закону України про внесення  змін  до   Закону   України   про   оперативно-розшукову діяльність  є  те,  що  ряд  його положень сформульовано не зовсім чітко,  окремі статті не відповідають або  суперечать  Конституції України та іншим законам України.

 

     Тому дозвольте  перейти до викладення зауважень та пропозицій до положень закону.

 

     Перше. В абзаці другому частини  першої  статті  5  визначено органи, які мають право проводити оперативно-розшукову діяльність. Але до переліку підрозділів органів внутрішніх справ України, яким надано таке право, не включено транспортну міліцію, яка відповідно до статті 7 Закону України про міліцію  є  окремим  підрозділом  у системі  органів  внутрішніх справ і повинна мати право проведення оперативно-розшукової діяльності.

 

     Водночас Державна служба боротьби з  економічною  злочинністю входить  до  складу  кримінальної  міліції  і  тому  включати її в перелік поряд з кримінальною міліцією недоцільно.

 

     У зв'язку з наведеним пропонується в абзаці  другому  частини першої   статті   5   після   слова  "кримінальною"  додати  слово "транспортною",  а слова "Державною службою боротьби з економічною злочинністю" вилучити.

 

     Крім того,  в  абзаці п'ятому цієї статті слід вилучити слово "посадових",  оскільки відповідно до статті 7 Закону  України  про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб здійснюється охорона не тільки посадових осіб,  але й інших  осіб, наприклад,   громадян,  зареєстрованих  кандидатами  в  Президенти України, тощо.

 

     Друге. Частина третя статті  6  в  новій  редакції  практично відтворює зміст частини першої статті 9 закону, що є невиправданим повтором в одному й тому ж правовому акті.

 

     Положення даної частини спрямовані на  забезпечення  гарантій законності  під  час  здійснення оперативно-розшукової діяльності, які містяться саме в статті 9.

 

     З метою  усунення  множинності  однакових  норм,   досягнення максимально  чіткого  їх  викладення  пропонується  частину  третю статті 6 залишити в чинній редакції,  а  останні  три  речення  (у новій редакції) помістити в частину третю статті 9 замість другого речення.

 

     Крім того, в абзаці п'ятому чинного пункту 1 статті 6 пропонується слова "осіб, які безвісти зникли" замінити словами "осіб,  безвісно відсутніх",  оскільки  таке  формулювання визначено  в  пункті 3 статті 91,  у пункті 1 статті 92,  пункті 4 статті  14  закону,   а   також   у   статтях   18-20   Цивільного процесуального кодексу України.

 

     Третє. У  новій  редакції  пункту  3  частини першої статті 8 необгрунтовано  виключено  право  оперативних  підрозділів   брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб.

 

     Практика використання такого права оперативними  підрозділами показала  його  значну  користь  для ефективного виконання завдань оперативно-розшукової   діяльності.   Позбавлення   цього    права зашкодить  справі  розслідування злочинів у сфері економіки.  Тому нову редакцію зазначеного пункту слід доповнити словами "та  брати участь в їх проведенні".

 

     Четверте. Пунктом  11  статті 8 чинного закону визначено,  що оперативні підрозділи для виконання  завдань  оперативнорозшукової діяльності  мають  право  здійснювати  візуальне  спостереження  в громадських місцях із застосуванням фото-,  кіно-  і  відеозйомки, оптичних  приладів  та  радіоприладів,  інших  технічних  засобів. Вилучення з цього пункту слів "в громадських місцях"  призведе  до того,    що    візуальне   спостереження   з   санкції   прокурора поширюватиметься і на житло та інше володіння особи, що суперечить вимогам   статті   30  Конституції  України,  відповідно  до  якої проникнення до володіння особи може  відбутися  не  інакше  як  за вмотивованим рішенням суду.

 

     У зв'язку з наведеним та з метою додержання вимог Конституції України пропонується не робити цієї поправки.

 

     П'яте. Неприйнятною є і вимога закону про те,  що за дозволом на  проведення оперативно-розшукового заходу до суду звертається з поданням прокурор, бо прокурор не є суб'єктом оперативнорозшукової діяльності.   Завдання   прокурора   відповідно   до   статті  121 Конституції України та Закону України про  прокуратуру  полягає  в нагляді    за   відповідністю   таких   подань   вимогам   чинного законодавства,  за   здійсненням   оперативно-розшукових   заходів відповідно до рішення суду і в передбачені судом строки.

 

     Згідно зі    статтями    5    і    8   Закону   України   про оперативно-розшукову діяльність вирішення питання про необхідність здійснення   того   чи   іншого   оперативнорозшукового  заходу  є прерогативою оперативного підрозділу. Тому в частині другій статті 8  пропонується слова "за відповідним поданням прокурора" замінити словами   "за   поданням   керівника   відповідного   оперативного підрозділу    або    його    заступника".    Крім    того,   слова "телеграфнопоштовими     відправленнями"     замінити      словами "листуванням,   телефонними   розмовами,   телеграфною   та  іншою кореспонденцією", що відповідатиме статті 31 Конституції України.

 

     Шосте. Виходячи зі статей 1 і 6 Закону України  про  державну таємницю,   у  частині  тринадцятій  статті  9  закону,  до  якого вносяться зміни, слід вилучити слова "військову та службову".

 

     Сьоме. До частини другої  статті  91,  в  якій  перелічуються підрозділи  органів,  начальникам  яких  надано право продовжувати строк ведення оперативнорозшукової справи, не включено регіональні органи  Служби  безпеки  України,  які згідно зі статтею 11 Закону України про Службу безпеки України є самостійними  підрозділами  в системі    цієї    служби    і    мають    під    час   проведення оперативно-розшукової діяльності такі самі повноваження,  як і  її Центральне управління.

 

     Через цю  прогалину  ця  частина не узгоджується і з частиною третьою статті 91,  де йдеться про  подальше  продовження  строків ведення оперативно-розшукової діяльності.

 

     У зв'язку  з  викладеним  частину  другу статті 91 після слів "містах  Києві  та  Севастополі"  пропонується  доповнити  словами "регіональних органів та".

 

     Восьме. Частиною четвертою статті 91 передбачено право голови Державного комітету у справах охорони державного  кордону  України на  продовження  строків  ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців,  які підозрюються в  розвідувальнопідривній  діяльності проти  України,  понад  18 місяців.  Це суперечить статті 5 даного закону,  якою не передбачене функціонування в системі Прикордонних військ підрозділів розвідки і контррозвідки, а оперативнорозшукова діяльність здійснюється лише підрозділами з  оперативно-розшукової роботи,   компетенція  яких  обмежується  справами  про  порушення державного кордону (пункт 7 статті  101  Кримінальнопроцесуального кодексу України).

 

     З огляду  на  викладене  пропонується з цієї частини вилучити слова "та голова Державного комітету у справах охорони  державного кордону України".

 

     Дев'яте. Пункт   7  частини  другої  статті  14  пропонується доповнити  словами  "з  ознайомленням  у  необхідних  випадках   з оперативно-розшуковими   матеріалами",   виходячи   з   того,   що перевірити окремі  скарги  про  порушення  законів  органами,  які проводять  оперативно-розшукову  діяльність,  без  ознайомлення  з відповідними матеріалами практично неможливо.

 

     Враховуючи специфіку оперативнорозшукової  діяльності,  пункт 11  частини  другої  цієї  статті  слід  доповнити реченням такого змісту:     "Принесення      протесту      зупиняє      проведення оперативно-розшукових заходів,  дозвіл на які дано судом" (мається на увазі принесення протесту прокуратурою).

 

     Крім того,  я хотів би  зупинитися  на  тому,  що  профільний комітет,   який   погодився   з   тим,   щоб   не  записувати,  що оперативнорозшукові заходи здійснюються  лише  за  рішенням  суду, прийнятим за поданням прокурора,  пропонує нову редакцію, згідно з якою ці  заходи  здійснюються  "за  рішенням  суду,  прийнятим  за наявності   відповідного  висновку  прокурора".  Тобто  слова  "за поданням прокурора" замінюються словами "за наявності відповідного висновку прокурора".  Тільки при наявності цього висновку суд може розглядати таке питання.

 

     Ми вважаємо,  що  це  неправильно.  Якщо  погодитися  на   цю редакцію,      то      прокуратура      залишається      суб'єктом оперативнорозшукової  діяльності.  А  як  ви  знаєте,   згідно   з Конституцією  і  Законом  про  прокуратуру  вона  тільки  здійснює нагляд, тобто перевіряє законність цих дій за наявності скарги.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу, але звертаю увагу, що ви майже вдвічі перевищили час, який просили. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідач -   член   Комітету   з   питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією Васильєв Геннадій Андрійович.

 

     Тут була мудра пропозиція: ті, хто є в залі,

- це вже готова нижня палата. Так? То ми зареєструємося поіменно і будемо знати. А верхня там буде сидіти, але безправна.

 

     Будь ласка, Геннадію Андрійовичу. Скільки вам часу треба?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область).  Пять-семь  минут.   Уважаемые   народные   депутаты   и присутствующие!  Комитет  по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной  деятельности  на  своем  заседании  рассмотрел замечания к Закону об оперативно-розыскной деятельности,  поданные Президентом.  Со многими замечаниями,  которые носят  редакционный или уточняющий характер,  комитет согласился, по отдельным статьям члены  комитета   предлагают   оставить   прежнюю   редакцию   или согласиться частично с предложениями Президента.

 

     Итак, я  предлагаю  рассмотреть  вначале  именно  эти  статьи Закона  о  внесении  изменений  в  Закон  об  оперативно-розыскной деятельности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію   Андрійовичу,   як   я   вас  правильно зрозумів, комітет не вносить пропозиції щодо подолання вето?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Не вносит.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми будемо приймати закон у новій редакції  і  знову  направляти  його  Президенту.  Якщо ви встигли ознайомитись із  порівняльною  таблицею,  то,  справді,  абсолютну більшість  зауважень  Президента  враховано.  Ми  зараз постатейно будемо визначатися з кожною пропозицією.  Це не подолання вето,  а прийняття  закону  в  новій редакції.  Нам треба буде не менше 226 голосів.

 

     Будь ласка. Яка поправка?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Итак, поправка 5: редакцию пункта  3  части  первой  статьи  8 дополнить словами "та брати участь в їх проведенні".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не поправка 5, це на сторінці 7 поправка 33.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Нет, нет, предложения Президента...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А, пропозиція 5 Президента, але поправка 33.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  О чем здесь  идет  речь.  Закон,  который  был принят   Верховной   Радой,   предусматривал  проведение  проверки финансово-хозяйственной деятельности предприятий и так  далее  без участия  органа,  который  инициировал  эту проверку,  - то ли это органы внутренних дел,  то ли Служба безопасности  -  те,  которым дано право проводить оперативно-розыскную деятельность.

 

     Президент предлагает     проверки     финансово-хозяйственной деятельности проводить  с  участием  лиц,  заинтересованных  в  их проведении.  Комитет  не  поддержал  эту  поправку и считает,  что принятый закон  в  этой  части  правильный,  хотя  я  существенной разницы здесь не вижу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  також  не  бачу,  абсолютно.  Якщо  та чи інша служба ініціювала перевірку,  то чому ми не  даємо  їй  можливості взяти участь у цій перевірці?

 

     Ви пропонуєте відхилити цю поправку?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Комитет предлагает отклонить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет пропонує відхилити.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Кочерги. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька  область).  Я  хотел  бы поддержать позицию Геннадия Андреевича,    потому    что    проверка    финансовохозяйственной деятельности, скажем, ведомственные ревизии и так далее - это одно дело.  Зачем,  чтобы туда входили еще оперативные подразделения: а вдруг  там  что-то  обнаружат?  Это совершенно самостоятельный вид оперативно-розыскной  деятельности.  Надо   -   пусть   возбуждают ходатайство и проверяют.  Речь идет о том,  что при любой проверке могут     участвовать     работники,     которые      осуществляют оперативно-розыскную  деятельность.  Поэтому я поддерживаю позицию Васильева.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не зрозумів.  Геннадій Андрійович висловив  дві думки:  комітету і свою власну.  То яку ви підтримуєте?..  Гаразд, давайте визначимося голосуванням.

 

     Шановні колеги!  Якщо ми зараз погодимося з цією  пропозицією Президента,  то,  по суті, з рештою зауважень ми погоджуємося, і є надія,  що Президент підпише цей закон.  Тому я спочатку ставлю на голосування  пропозицію погодитися з цією поправкою,  а потім далі будемо визначатися.

 

     Підтримати пропозицію Президента - його зауваження  п'яте  до пункту 3 частини першої статті 8. Прошу визначитися.

 

     І тоді закон буде підписаний, бо все інше враховано.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Нет, не совсем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не все? Ну, зараз зорієнтуємося.

 

     "За" - 129.

 

     Відхилено. Що ще ми повинні проголосувати?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Замечание седьмое. Это на странице 10 таблицы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано частково, так?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Да,  комитет  дал  новую  редакцию:  "Негласне проникнення  до  житла  чи  до  іншого  володіння  особи,   зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами,  телеграфною та іншою кореспонденцією проводяться  лише за  рішенням  суду,  прийнятим  за наявності відповідного висновку прокурора про передбачені законом підстави для застосування  таких заходів; застосування інших технічних засобів отримання інформації проводиться  з  санкції  Генерального  прокурора   України,   його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва  та  Севастополя.  Застосування  цих   заходів   проводиться виключно  з  метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи,  якщо іншим  способом  одержати інформацію   неможливо.   За  результатами  здійснення  зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з  відповідними додатками,   який  підлягає  використанню  як  джерело  доказів  у кримінальному судочинстві".

 

     Ось такий текст пропонує прийняти комітет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Суть  полягає  ось  у  чому  (я коротко  поясню).  Пропозиція  Президента  зводиться до того,  щоб дозвіл на негайне проникнення до житла давав не лише прокурор, а й начальники  відповідних служб.  Щоб слова "за відповідним поданням прокурора"  в  тексті  замінити  словами  "за  поданням  керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника".

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Адам Иванович!  Позвольте я прокомментирую эту статью.  Согласно  действующему  законодательству,  в  которое  на сегодняшний  день  не внесены изменения,  которые вы видите в этой таблице,  санкции на проведение оперативнотехнических  мероприятий дает суд.

 

     Суд не  надзирает  за проведением расследования по делам и за оперативнорозыскной   деятельностью.   Это   право   предоставлено Конституцией  только прокурору.  Суд,  давая санкцию на проведение оперативно-технических мероприятий,  не вникает  в  суть  вопроса, насколько   законно,   обоснованно   испрашивается   эта   санкция инициатором  проведения   тех   или   иных   оперативнотехнических мероприятий.

 

     Если раньше, до принятия изменений в Конституцию, эти санкции давал прокурор,  то он давал их в десять,  а то  и  в  двадцать  и больше раз меньше, чем сейчас дают суды. Установлены случаи, когда суды дают санкцию на проведение оперативнотехнических  мероприятий с   явными  перегибами,  явно  необоснованно.  И  для  того  чтобы установить  определенный   барьер   на   пути   таких   нарушений, предлагается:       прежде      чем      инициатор      проведения оперативнотехнических мероприятий (то ли МВД,  то ли СБУ) пойдет к судье,  он  вместе  с  постановлением  на  проведение  мероприятий представляет  прокурору  материалы  то  ли   уголовного,   то   ли оперативно-розыскного   дела,   и   прокурор   смотрит,  насколько обоснованно ставится вопрос  о  проведении  оперативно-технических мероприятий   (то   ли  прослушивание,  то  ли  применение  других технических мер негласного, так сказать, характера). Прокурор дает свое  заключение,  не  лишая  права  инициатора  в  конечном итоге обратиться в суд.

 

     Прокурор пишет согласен или не согласен,  а дальше  инициатор идет  в  суд.  Если  судья дает санкцию в случае,  когда нарушения установлены,  прокурор приносит  протест.  То  есть  это  является барьером  на пути нарушений,  которые могут допустить суды.  Вот о чем идет речь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, дякую.

 

     Шановні колеги!  Ясно,  що  ситуація  дуже  цікава.   Давайте все-таки   проголосуємо,   а   там  будемо  дивитися.  Я  пропоную проголосувати за цю частину  в  редакції,  яку  пропонує  комітет. Визначаємося.

 

     "За" - 132.

 

     Не прийнято.

 

     Депутат Жир. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і   корупцією  (виборчий  округ  35, Дніпропетровська область). Дякую. Шановні колеги! Я просив би всіх дуже   уважно  поставитися  до  цього  питання.  Згідно  з  чинним законодавством  та  Конституцією  України  санкцію  на  проведення оперативно-технічних заходів дає суд. Саме тому в законі виписано, що керівник відповідного органу подає матеріали  до  суду,  і  суд ухвалює,   надавати   чи   не   надавати   право   на   проведення оперативно-технічних заходів.

 

     Що пропонується комітетом? Я і на засіданні комітету виступав проти    такого    рішення.    Чому?    Головне    в    проведенні оперативно-технічних заходів є  законність  заведеної  оперативної справи.

 

     Проведення оперативно-технічних заходів

- це головна зброя оперативних підрозділів,  і однією із складових є конспірація проведення.

 

     Розширення всупереч Конституції кола осіб, які знайомляться з матеріалами,  - це є неприпустимим.  Прокуратура  має  здійснювати нагляд за законністю заведення справи,  і, будь ласка, здійснюйте, і надалі  здійснюйте.  А  проведення  оперативнотехнічних  заходів згідно  з  Конституцією  санкціонує суд.  І я просив би підтримати пропозицію Президента. Вона абсолютно законна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні   колеги!   Думками   обмінялися, давайте визначимося. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 93.

 

     Не прийнято.

 

     І що  залишається?  Ні,  ваша  не залишається,  тому що це не друге читання.  Ми розглядаємо закон з пропозиціями Президента.  У такому  разі  закон  може  бути  знятий з розгляду - немає закону. Тобто давайте або так, або так.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Адам Иванович, я еще раз хочу обратить внимание депутатов на следующее.  Конечно, многих, наверное, устраивает то, что суды глубоко не вникают в вопрос обоснованности постановки  на прослушивание,   проведения   отдельных   мероприятий   по  снятию информации из помещений и так далее.  Суда это не касается, потому что   он   не   надзирает   за   проведением  расследования  и  за оперативно-розыскной деятельностью.

 

     Во многих странах, включая и Соединенные Штаты Америки, где к этому  вопросу  подходят  прежде  всего  с позиции соблюдения прав человека,  предусмотрена такая процедура: все мероприятия, которые ограничивают или ущемляют права человека,  проводятся прежде всего по согласованию с надзирающим прокурором. Представляются материалы дела,  он  смотрит,  насколько  обоснованна постановка вопроса,  а затем,  пожалуйста,  иди в суд. И суд то ли дает разрешение, то ли отклоняет это предложение.

 

     В данном   случае  предлагается  такая  же  процедура.  Права спецслужб - ни МВД, ни СБУ - этим не ущемляются. И если говорить о конфиденциальности информации,  то она сохраняется,  потому что по закону    прокурору    предоставлено    право    знакомиться     с оперативно-розыскными делами. На любой стадии он может посмотреть. Но для того чтобы он именно в тот момент,  когда ставится вопрос о проведении оперативнорозыскных мер,  выявил это нарушение и пресек его,  вводится это требование.  Именно  когда  ставится  вопрос  о проведении   оперативно-розыскного  мероприятия.  Иначе  он  может выявить нарушения на этапе, когда оперативно-розыскные мероприятия уже применяются. Но тогда уже будут нарушены права человека.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Ви  бачите,  що  йде суперечка  між  різними  відомствами.   Представники   прокуратури відстоюють своє, представники інших правоохоронних органів - своє. Оскільки більшість у залі не мають ніякого відношення до цього, то давайте допоможемо їм розібратися голосуванням.

 

     Депутат Король. Будь ласка.

 

     КОРОЛЬ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  202, Чернівецька   область).   Геннадий   Андреевич!   Будем   говорить откровенно:  вы немножко лукавите и немножко уводите зал в сторону от сути проблемы.  Речь идет о том,  что  никто,  никогда,  никоим образом   не   устранял   прокурора   от   надзора   за   ведением оперативно-розыскной деятельности с самого ее начала.  И  не  надо передергивать,  что прокурор,  видите ли,  вступит в фазу надзора, только когда узнает об этом через суд.

 

     Речь идет о том,  дорогие мои коллеги, что суд, и только суд, может принимать решение по проведению таких мероприятий.  Но здесь вводится дополнительный барьер,  из-за которого  затянется  время, значительно расширится круг лиц, знающих о проведении мероприятия, что  не   даст   оперативным   работникам   выполнить   намеченное мероприятие.  То  есть,  затянув  время,  его  уже  не  надо будет проводить,  так как либо предупредят,  либо в этом мероприятии уже не будет необходимости.

 

     Поэтому оперативный  состав  просит  вас,  соблюдая все нормы законности,  дать  возможность  начальнику  органов  подавать  это представление,  суду  -  решать,  а прокурору - надзирать на любой стадии и приостанавливать на любой  стадии,  а  не  ограничиваться только  этой  стадией.  Поэтому  я  прошу  вас  поддержать  мнение депутата Жира и проголосовать за это.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Миколо Івановичу, будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати!  Я хочу додати до цього таке.  Відповідно до Конституції суд,  розглядаючи матеріали  про  надання  дозволу  на  проведення оперативнорозшукових     заходів,    витребує    матеріали    цієї оперативно-розшукової  справи  і  винесе  вмотивоване  рішення.  А розширювати коло осіб і гаяти час недоцільно.  Крім того, ми знову зробимо прокурора суб'єктом оперативно-розшукової діяльності.  Він має здійснювати тільки нагляд.  Немає в цьому ніякої потреби, і це незаконно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Я хотел бы обратиться прежде всего  к  Виктору Николаевичу.  Наверное,  я не давал повода, и у него нет оснований говорить о том,  что я лукавлю в части той  или  иной  позиции  по этому  закону.  Это  моя  позиция.  Это позиция комитета,  в конце концов.  Вы присутствовали на заседании комитета.  Эти вопросы  мы детально обсуждали. И никакой подоплеки в этом нет.

 

     Я еще раз говорю: произошло так, что в десятки раз увеличился обем  проводимых  оперативно-технических   мероприятий   с   того момента,  когда  прокурор  отошел  от  изучения  дел и дачи своего заключения о  законности  проведения  тех  или  иных  мероприятий. Очевидно,  кому-то  это  на  руку.  Если  вы  и сейчас будете меня упрекать в лукавстве - тогда мне уже говорить не о чем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це вже не стосується закону.

 

     Депутат Черняк. З мотивів.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Шановні  народні  депутати!  Я звертаюся до незаангажованих депутатів.  Ми відчуваємо,  що йде суперечка  двох відомств:   суду   і  прокуратури.  Пропонується  два  підходи  до вирішення  проблеми  оперативно-розшукової  діяльності.   На   мій погляд, ми повинні стати на позицію дотримання прав людини, обрати той підхід, який забезпечує більшою мірою права людини, це повинна бути позиція парламенту.

 

     І у  зв'язку  з  цим  я схиляюся до пропозиції,  яку висловив Геннадій Андрійович.  На мій погляд,  при такому вирішенні питання ми більшою мірою забезпечуємо права людини.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Именно из этого исходил и комитет. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати.  Шановні колеги!  Ми можемо цю дискусію представників прокуратури й інших правоохоронних  органів безкінечно,  вибачте,  товкти у ступі. Я ще раз наголошую: якщо ми зараз не проголосуємо за це положення в тій чи іншій редакції,  це означатиме, що закону немає і на четвертій сесії це питання вже не буде розглядатися.  Якщо нам не потрібний  цей  закон,  то  так  і скажіть: "Нам цей закон не потрібен", - і не будемо гаяти час.

 

     Депутат Мичко. Будь ласка.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  60, Донецька  область).  Уважаемые коллеги!  Правильно подчеркивалось, что  именно  Конституция  дает  право  судье  давать  санкцию   на проведение  оперативнорозыскных  мероприятий.  Но  в  то же время, согласитесь,  все, кто не поддерживает комитет, говорят, что никто не лишал прокурора права осуществлять надзор.

 

     Так что   же  получается?  Судье  мы  доверяем,  а  прокурору говорим:  "Да,  осуществляй надзор.  Но  до  этого  ты  не  можешь посмотреть".   Где   же   логика?  И  дело  здесь  не  в  каких-то ведомственных  интересах.  Я  считаю,   что   Васильев   правильно подчеркивает эту деталь:  речь идет о защите прав человека. Именно чтобы пресечь нарушения.  Да,  прокурор будет осуществлять надзор, но  он  это  нарушение  установит тогда,  когда уже будет нарушено право. О чем тогда можно будет вести разговор?

 

     Поэтому я  считаю,  что   позиция   комитета   и   докладчика совершенно правильная и нам нужно ее поддержать.  Здесь нет речи о каких-либо ведомственных интересах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за поправку, внесену комітетом.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Разрешите перед  голосованием  буквально  одну минуту...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Але я ще раз звертаюся до вас: на цей закон відведено 15 хвилин, а ми вже годину товчемося.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Этот закон очень серьезный,  и я хочу обратить внимание  депутатов  на  то,  что если он не будет принят,  то все останется по-прежнему.  Этот закон вводит ограничения на нарушения при  проведении оперативно-розыскной деятельности:  и при наружном наблюдении,  и при  прослушивании  телефонных  разговоров,  и  при общении,  скажем,  в помещении, за пределами помещений. Этот закон ставит     в     определенные     правовые     рамки     субектов оперативно-розыскной деятельности.  И для того чтобы этот закон не был принят, многие готовы эти статьи подвергнуть сомнению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо дружно за.

 

     "За" - 155.

 

     Не прийнято.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Завтра вранці проголосуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та  завтра  вранці  буде  гірше,   ніж   сьогодні ввечері.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Адам Иванович, в зале, действительно, маловато людей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа не в людях.  Справа в тому, що розходяться думки.

 

     А якщо  ми  зробимо  так:  хай буде і прокурор,  і через кому

-керівник.  Суд  вирішує  за  наявності  подання   прокурора   або керівника іншого правоохоронного органу.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Пожалуйста!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поєднати можна?..

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Це суперечить Конституції!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  то навіщо приймати закон, якщо ми знаємо, що це суперечить Конституції і Президент знову нам його поверне?  Щоб папір переводити і час?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.   Адам  Иванович!  Нарушений  Конституции  нет. Согласно   Конституции    прокурор    осуществляет    надзор    за оперативно-розыскной деятельностью.  И то, что предлагает комитет, вытекает именно из требований Конституции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.  Геннадію  Андрійовичу,  будьте   уважні, будьте   уважні   всі,   особливо   ті,   хто  мав  відношення  до правоохоронної  діяльності  чи,  може,  й  має  -  хто  вас  знає. Дивіться:  Президентом  пропонується,  щоб  слова  "за відповідним поданням  прокурора"  замінити  словами  "за  поданням   керівника відповідного оперативного підрозділу".  А я пропоную залишити одне і  друге:  "за  відповідним   поданням   прокурора   і   керівника відповідного органу".

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Хорошо, пожалуйста.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  і  прокурор  має  відношення,  і  керівник органу, який дав дозвіл на те, щоб проводити розшукову діяльність.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Пожалуйста, принимается.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але  я  бачу,  що  правоохоронці  хочуть   обійти прокуратуру - тільки щоб вони були, без прокуратури. Ну, так же ж, мабуть, не можна, давайте поєднаємо.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Пожалуйста, Адам Иванович, принимается.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається таке?

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Я думаю, да.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поєднати і прокурора,  і  керівника  відповідного підрозділу. Голосуємо за таке речення. Компромісний варіант, і хай будуть усі задоволені.

 

     "За" - 164.

 

     Таким чином,  закон з розгляду знімається.  Та й на 16 годину буде те саме,  тому що одна половина залу підтримує прокуратуру, а друга - інших правоохоронців. От і буде те саме після 16 години.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Адам Иванович, давайте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга. Будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!  Закон,  действительно,  очень нужен. Он (я, может быть, повторю слова докладчика) ставит  в  определенные  правовые  рамки деятельность   оперативно-розыскных   подразделений.  Единственным камнем преткновения является вот эта статья.

 

     Давайте примем такое решение,  чтобы мы еще  раз  в  комитете обсудили  эту  ситуацию  и  на  очередную  пленарную  неделю опять включили в  повестку  дня  рассмотрение  только  вот  этой  статьи данного закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Тоді  я  ставлю  питання  дещо по-іншому.  Давайте ми приймемо закон у цілому  за  винятком  цієї поправки, до розгляду якої повернемось пізніше.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.   Адам   Иванович,  здесь  есть  еще  замечание юридического управления. Мы предлагаем с ним согласиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нагадую:  це не перше,  не  друге  й  не  третє читання,  ми розглядаємо закон,  повернутий Президентом. Закон уже прийнятий у цілому,  але Президент з відповідних мотивів,  про які тут   доповідали,  не  підписав  його.  Значить,  ми  повинні  або погодитись з пропозиціями Президента, або направити йому на підпис закон у новій редакції. Ми не хочемо робити ні одного, ні другого.

 

     Таким чином,  якщо йти за Регламентом, закон повинен, вибачте за таке слово,  зникнути.  Його немає, бо ми не приймаємо ні того, ні іншого рішення.

 

     Тому я  пропоную  прийняти  закон у редакції,  запропонованій комітетом,  з урахуванням тих слушних  пропозицій,  які  висловило наше   юридичне  управління,  за  винятком  статті,  навколо  якої точаться суперечки,  і повернутися до неї на наступному тижні, щоб потім уже не голосувати повністю інших поправок. Приймається таке? Голосуємо.

 

     "За" - 157.

 

     А тепер кого що не влаштовує? Тільки двоє проти, не голосують 166 народних депутатів. Будь ласка, давайте проголосуємо.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.    Адам   Иванович,   я   предлагаю   перенести голосование по этому вопросу на другой день,  когда в  зале  будет достаточно депутатов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та  що  перенести  голосування,  це  ж саме буде! Шановні  колеги!  Я  прошу  голосувати  160  депутатів,   які   не голосують.   Голосуємо   за   те,   що   й  голосували...  Зніміть голосування.

 

     Ще раз  наголошую.  Оцю  спірну  поправку,  сьому  пропозицію Президента,  ми направляємо ще раз на розгляд комітету з тим,  щоб на наступному тижні розглянути.  Але давайте зараз проголосуємо за закон  без  цієї  поправки.  Депутати Король і Жир домовилися вже. Голосуєте чи ні? Голосуємо. Так, звичайно, в комітет.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Жир не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ще раз нагадую,  яке ми з вами прийняли рішення.  Ми прийняли закон  у  новій  редакції,  за  винятком  сьомої  пропозиції,  яку направляємо на розгляд комітету,  а потім розглянемо її і закон  у цілому.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Наступне  питання  в нас - Закон України про внесення змін до Закону України про вибори  Президента  України  з пропозиціями   Президента.   Автори  цього  закону  пропонують  не розглядати його,  тому що до виборів Президент уже не встигне його підписати.  Тому давайте не будемо витрачати часу,  все зрозуміло. Ніхто не наполягає на іншому? Все, прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про   проект   Закону   про    підтримку олімпійського,  параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні.  Доповідає голова Комітету з питань молодіжної  політики, фізичної культури і спорту Іван Григорович Кириленко.

 

     Іване Григоровичу,  скільки часу вам потрібно?  П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 36,  Дніпропетровська область).  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні народні депутати!  За підсумками ХХVI Олімпіади в Атланті, як ви пам'ятаєте,  Україна посіла дев'яте місце,  що по праву  дає нашій  державі  підстави  вважатися  провідною  країною з розвитку спорту вищих досягнень у світовому співтоваристві.

 

     До цього слід додати і те,  що  спорт  у  світі  є  найкращим репрезентатором  імені  та іміджу будь-якої держави.  Законопроект вноситься саме  сьогодні,  коли  до  початку  Олімпіади  в  Сіднеї залишається   менше  року,  а  фінансово-матеріальне  забезпечення національних збірних команд,  які ведуть напружену  підготовку  до неї, не відповідає навіть мінімальним потребам.

 

     Загальна потреба  на  підготовку до Олімпіади - 178 мільйонів гривень,  загалом же на фізкультуру і спорт заплановано в  бюджеті близько 90 мільйонів.  Багато це чи мало? Судіть самі. В Європі на розвиток спорту вищих досягнень плануються видатки в середньому  в 17-20   разів   більші,   ніж   у   нас.   На  всю  олімпійську  і параолімпійську підготовку в  цьому  році  було  передбачено  20,3 мільйона гривень,  що в три рази менше, ніж на Олімпіаду 1996 року в Атланті.

 

     При цьому  я  хочу  звернути  вашу  увагу,  шановні   колеги: Верховна   Рада   України   минулого   скликання,  проаналізувавши ситуацію,  змушена була на останньому етапі підготовки  -  за  три місяці  до  Олімпіади приймати спеціальну постанову Верховної Ради України,  яка називалася "про заходи  щодо  залучення  коштів  для забезпечення  підготовки  до Олімпійських та Параолімпійських ігор 1996 року".  І тоді тільки наше  втручання  врятувало  ситуацію  і сприяло успішним виступам наших спортсменів.

 

     На сьогодні   становище   настільки  загострилося,  що  треба вживати невідкладних заходів,  бо все йде  до  того,  що  Україна, приєднавшись  до  олімпійського руху,  через чотири-п'ять років не буде в змозі направляти на найвищий спортивний форум планети  свої національні  збірні.  Це  не  просто голослівна заява.  Наприклад, цього  року  зі  спортивного  календаря  через  брак  коштів  було вилучено  1200  спортивних  заходів,  зокрема участь у міжнародних змаганнях збірних команд з окремих видів спорту. І сьогодні мусимо констатувати,  що  через брак коштів зривається підготовка збірних команд України в таких олімпійських видах спорту, як веслування на байдарках і каное, кульова та стендова стрільба, дзюдо, боротьба і деяких інших.

 

     Вже сьогодні є очевидна загроза,  що збірні команди отримають ліцензій  на 15-20 відсотків менше порівняно з періодом підготовки до минулої Олімпіади.  Не  можу  та  й  не  маю  підстав  сьогодні звинувачувати  уряд,  який  робить  усе можливе і віддає те,  що в бюджеті заплановано. Не можу звинувачувати чи дорікати спортсменам і  тренерам  -  вони сьогодні працюють на межі можливого і роблять все, щоб досягти високих результатів.

 

     Непоодинокі навіть випадки,  коли ми направляємо  національні збірні   команди  за  кордон  на  офіційні  змагання  з  частковим забезпеченням  витрат  на  відрядження.  Зрозуміло,  що  в   таких випадках економити доводиться на всьому,  починаючи від харчування і закінчуючи житлом.  Про наукове та медичне забезпечення  тоді  й говорити не доводиться.

 

     Така економія    на    спорті,   на   фахівцях,   спортсменах відбивається і  на  якості  підготовки  найближчого  олімпійського резерву.   Сьогодні   тренування   відбувається   на   спортивному обладнанні двадцятисорокарічного терміну, а окреме використовувати в спорті вже навіть небезпечно.

 

     Майже 90 відсотків усіх олімпійських центрів, спортивних баз, навчальних  закладів  (а  всього   -   60   об'єктів)   потребують капітального ремонту, реконструкції, зміни обладнання тощо. Якщо є змога,  Адаме  Івановичу,  ми  готові  на  демонстраційному  табло показати, де ми готуємо наші олімпійські збірні, де готуються наші Клички,  де готуються наші провідні гімнасти,  легкоатлети  і  так далі.

 

     Крита спортивна арена в Києві... Шановні колеги! Правильно із залу говорять:  "Ми знаємо,  де вони  тренуються..."  I  Бубка,  і Клички  та  інші  змушені тренуватися за кордоном,  бо в нас немає відповідної бази.  Оце наша база - навчально-тренувальна спортивна база "Спартака".  Поки я буду говорити, хай оператори показують, в якому  стані  наші  спортивні  заклади,  де   готуються   майбутні олімпійські  чемпіони.  Зважте  при  цьому,  що  досягнення  наших земляків - Лариси Латиніної, Сергія Бубки, київського гандбольного клубу "Спартак" внесено до Книги рекордів Гіннеса. Їх ніхто ніколи не долає.

 

     Ми по праву цим пишаємося. І при цьому, шановні колеги, у нас найнижчі   фінансові   витрати  на  підготовку  спортсменів  вищих досягнень.  На  підготовку  одного   олімпійського   чемпіона   ми вкладаємо коштів у 20-25 разів менше, ніж інші країни. Це означає, що ми практично не фінансуємо спортивно- фізкультурні  товариства, спортивні  школи.  Тому  все  частіше з країни виїжджають фахівці, тренери та й спортсмени.

 

     І поки держава,  зокрема й  ми,  Верховна  Рада,  яка  здатна вплинути на стан речей,  не зробимо крок назустріч спортсменам, не допоможемо їм у цей скрутний час,  дорікати їм за це ми просто  не маємо права.

 

     Виходячи саме  з цих позицій автори законопроекту,  і в першу чергу дворазовий олімпійський чемпіон  Борзов  Валерій  Пилипович, який  сьогодні  святкує  своє  50- річчя,  запропонували внести до законопроекту саме ті правові норми щодо  залучення  позабюджетних коштів,  які застосовуються в багатьох країнах світу, в тому числі й на теренах СНД.  Ніде,  ні в якій країні світу  не  здійснюється фінансування  розвитку  спорту  вищих  досягнень  лише  за рахунок Державного бюджету.

 

     Цю законодавчу   ініціативу   підтримують   багато   народних депутатів.    Велику   зацікавленість   викликав   розгляд   цього законопроекту  у  фахівців,  організаторів  спортивного  руху.  До комітету надійшли прохання майже від 250 осіб, які виявили бажання бути присутніми при обговоренні цього питання. І сьогодні тридцять із  них,  в  тому числі олімпійські чемпіони,  знаходяться в цьому залі.

 

     Шановні народні депутати! Прошу підтримати цей законопроект у першому  читанні.  До  другого читання ми врахуємо пропозиції ряду фракцій,  у тому  числі  фракції  Компартії,  стосовно,  по-перше, терміну  дії цього закону - до Олімпійських ігор;  по-друге,  щодо обов'язкового затвердження Верховною  Радою  переліку  товарів  та послуг,  які  надаються  спортсменам  на  підготовку,  і  переліку організацій,  яким надаються пільги;  і по-третє,  щодо  відкриття спеціального рахунку.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу. Я бачу, є депутати, які бажають поставити запитання.  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть, будь ласка, список. Великий інтерес викликає законопроект. Давайте тоді відведемо п'ять хвилин.  Депутат Стрижко.  За ним  -  депутат Гусак.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Спасибо, Адам Иванович. Я хотел бы обратить внимание докладчика на явное противоречие в  его словах.  Вы  только  что  нам  говорили  о  выдающихся достижениях советских спортсменов в спортивной Советской  Украине.  Вы  только что  демонстрировали  нам слайды,  на которых было видно,  сколько построило советское государство и какие базы были  в  распоряжении спортсменов.

 

     В то  же время вы говорите о том,  что нигде в мире нет того, чтобы спорт поддерживался в основном за счет  госбюджета.  А  что, советский   пример  вас  не  впечатляет?  Почему  вы  не  считаете возможным и сегодня при смене политического курса обеспечить вновь такое   же   финансирование  спорта  и  соответственно  выдающиеся спортивные результаты?  Прежде  всего  надо  сменить  политический курс.  И  вам  стоило  бы  подумать  над  тем,  чтобы  не пытаться "барахтаться" между правым и левым берегами, а действительно стать на ту позицию, которую занимают коммунисты.

 

     Спасибо.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Я  відповім по суті питання.  На сьогоднішній день у нас фінансування спорту на  90  відсотків  здійснюється  за рахунок Державного бюджету. На підготовку до Олімпіади не вистачає ще близько 70  мільйонів  гривень.  У  законопроекті  пропонується залучити  інші  джерела  для  фінансування спорту тільки на період підготовки до Олімпійських ігор.  Я повністю з вами згоден,  що  в попередні  роки  в  нас  фінансування  здійснювалося  виключно  за рахунок Державного бюджету плюс спортивна олімпійська лотерея (це, як кажуть,  позабюджетні кошти), плюс членські внески у спортивних товариствах,  за рахунок яких ми теж готували спортсменів. Але все це  було  під  патронатом держави,  було державне регулювання.  Це повністю відповідає тому,  про що і ви говорите.  Але  сьогодні  у світі спорт фінансується так:  десь половина коштів виділяється за рахунок держави і половина - за рахунок благодійників.

 

     Ми пропонуємо механізм,  як тільки на  період  підготовки  до Олімпіади, буквально на сім-вісім місяців, залучити суму (це 70-80 мільйонів гривень),  яка недофінансовується з Державного  бюджету, щоб ми відправили нашу олімпійську команду на ігри.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Гусак.  За  ним - депутат Бабурін.  Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Прошу передати слово депутату Матвієнкову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Иван Григорьевич!  Я  сам  являюсь вицепрезидентом  Федерации  водного поло и прекрасно понимаю,  что спорт надо поддерживать.  Но вы  ответьте  мне  на  такой  вопрос. Проектом закона предусмотрены льготы по ввозной пошлине, налогу на добавленную стоимость, налогу на прибыль, и что самое интересное и примечательное,  -  по  акцизному сбору и подоходному налогу.  Вот беру  Закон  о  ставках  акцизного  сбора  и  ввозной  пошлины  на некоторые   товары  (продукцию),  в  который  предлагается  внести изменения,  и  читаю,  какие  это  товары:  деликатесные  продукты питания,  меха,  ювелирные  изделия,  окорочка,  бензин,  аудио- и телеаппаратура. Я нашел только одну категорию товаров - спортивное оружие, - которая могла бы, так сказать, както подойти.

 

     Давайте говорить честно и откровенно.  Давайте отделим семена от шелухи и проведем тут  грань.  Давайте  (это  мое  предложение) вернем  проект  на существенную доработочку,  предусмотрим вот эти все запреты и расставим точки над "і".  А  затем  мы  его  примем. Вопросов нет.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний колего! Вибачте, але я хочу, щоб усі в залі,  у кого немає на руках законопроекту,  зрозуміли,  що  той перелік  товарів,  що ви зачитали,  не з цього проекту закону.  Це перелік товарів  з  того  закону,  який  визначає,  які  товари  є підакцизними.  Підакцизні  спортивні товари - це спортивний одяг і медикаменти,  які на  території  України  не  виробляються.  Норму проекту  закону  сформульовано так:  "Конкретні операції,  до яких застосовуються пільги,  загальна сума яких не перевищує недостатню суму  фінансування,  визначаються  центральним  органом  державної влади з фізичної культури і спорту.  Механізм  надання  та  обліку суми наданих пільг визначається Кабінетом Міністрів України".

 

     Фракція комуністів  пропонує,  щоб  затверджувала це Верховна Рада,  а не Кабінет Міністрів.  До другого читання можна цю  норму ввести  в  проект.  Узагалі  обсяг пільг (у кого законопроект є на руках,  той  бачить)  щодо  оподаткування  товарів,  послуг,   які пропонується  надати  спортсменам  для  підготовки до Олімпійських ігор,  становить суму 6,3 мільйона гривень, пільг щодо підакцизних товарів  -  100 тисяч гривень.  Підакцизні товари - це перш за все медикаменти для спортсменів.

 

     Чому законопроект вноситься саме сьогодні?  По-перше,  щоб ми потім  не  брали  на себе відповідальність за останніх три місяці. Щоб  потім  не  звинуватили  Верховну  Раду,  якщо   раптом   щось зірветься.

 

     А по-друге, оскільки 4 листопада вже вноситься проект бюджету на розгляд у першому читанні,  щоб можна було ще й цим  механізмом вплинути   на   формування  бюджету.  Звичайно,  пропонувати  залу прийняти закон про  ці  пільги  після  прийняття  бюджету  було  б недоречним. Під час розгляду проекту в другому читанні ще можна.

 

     Тому ми сьогодні і пропонуємо всі,  які тільки можна, прозорі механізми внести до другого читання,  щоб ми повністю контролювали цей  процес.  Я  думаю,  до  другого  читання  комітетом  буде все повністю враховано. Колеги, прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бабурін. Будь ласка.

 

     БАБУРІН О.В.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  75, Запорізька  область).  Прошу  передать  слово  народному  депутату Тищенко Александру Васильевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Коммунистическая  партия Украины.  Иван Григорьевич!  С вами нельзя не  согласиться.  Вы  рассказали,  в  каком  состоянии находится  наш спорт;  продемонстрировали нам кадры.  Со всем этим нельзя не согласиться.  Но вы же прекрасно знаете, что в условиях, когда  у  нас нет массового спорта,  выделять огромные средства на подготовку олимпийских чемпионов и спортсменов высокого  класса  - это в какой-то степени,  может быть,  даже кощунственно.  Для чего эти результаты нужны?  Для  того  чтобы  прославлять  этот  режим, который свел наш спорт в могилу?

 

     И мне,    вообще-то,    непонятна    позиция   (здесь   сидят представители   Госкомспорта),   когда    олимпийские    чемпионы, выращенные  на  наши  народные  деньги,  поддерживают  этот курс в Украине - и Кличко,  и  Шевченко,  и  Витриченко,  и  другие.  Они говорят:  мы поддерживаем и так далее. Они же своими руками гробят это все, и теперь нужно поддерживать.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні  колеги!  Відповідаю  на   запитання. Останнє  зауваження  цілком слушне.  У нас у бюджеті є дві статті, які передбачають фінансування спорту високих досягнень і  розвитку масової фізичної культури і спорту.

 

     Так от,  граничний  обсяг  фінансування  по  розділу "Фізична культура і спорт",  тобто наших дитячих і юнацьких спортивних шкіл і  так  далі  -  масового спорту,  визначений у сумі 65,8 мільйона гривень,  а потреба на  те,  щоб  ми  готувалися  і  до  наступних олімпіад - в Афінах і так далі - 109,9 мільйона.

 

     Відповідаючи на  ваше запитання,  я підкреслюю,  що із тих 80 мільйонів гривень, яких не вистачає на підготовку до Олімпіади, 50 мільйонів - це якраз фінансування масової фізкультури і спорту. 50 мільйонів!  Тобто левова частка цих коштів йде  на  підготовку  до майбутніх олімпіад,  на фінансування загальної фізичної культури і спорту.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване   Григоровичу.   Сідайте.   Шановні колеги!  Давайте ж не будемо наївними. Завтра буде інший Президент

- іншого підтримуватимуть і також будуть говорити про те,  що вони служать йому вірою і правдою.  Ну,  чому ви ставите запитання,  на які відповіді зрозумілі й ясні?

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні колеги!  У нас тут присутні президент Національного  олімпійського комітету Іван Никифорович Федоренко і голова державного комітету олімпійський чемпіон  Волков  Олександр Анатолійович. Можна ставити запитання і їм.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю,  все  зрозуміло.  Що там їх запитувати? Бідні, убогі й далі нікуди.

 

     Шановні колеги! Давайте ми з вами вчинимо мудро й виважено.

 

     Як би хто до чого не  ставився,  престиж  держави  формується також  з  допомогою  наших  славних  спортсменів,  і передовсім на найважливіших іграх - Олімпійських.  Я не знаю,  сьогодні в  цьому залі   немає,  мабуть,  жодного  байдужого  до  того,  як  успішно виступають наші спортсмени,  якщо їм це вдається  робити.  Мабуть, нікого   не  залишив  байдужим  і  позавчорашній  матч  київського "Динамо",  яке,  так би мовити,  доклавши всіх сил,  зробило майже неможливе.

 

     І виходячи з того,  давайте, дійсно, зробимо так, як пропонує фракція комуністів.  Перше. Треба обмежити дію цього закону в часі

- лише до моменту початку Олімпійських ігор.

 

     Друге. Обов'язково встановити, щоб не Кабінет Міністрів, а ми з вами,  Верховна Рада,  у сесійному  залі  затверджували  перелік пільг і товарів і так далі.  Ми знатимемо, під що ми будемо давати пільги.  Ще раз наголошую,  ми з вами в цьому залі,  а не  Кабінет Міністрів. І давайте з такими поправками приймемо проект у першому читанні,  а в другому подивимося,  як будемо тримати цей закон під контролем Верховної Ради.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги,  все буде добре. От депутат Бондаренко йде до пульту,  і буде все гаразд.  Займіть свої  робочі  місця.  Готові? Депутат   Бортник,   ідіть   до  пульту.  Голосуємо  за  прийняття законопроекту  в  першому  читанні  з  тими  пропозиціями  фракції комуністів, які озвучував доповідач. Голосуємо. Михайле Дмитровичу Сирота, голосуйте!

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги!  Не ставитимемо на поіменне голосування,  щоб потім  із  нас  спортсмени  не  збиткувалися.  Голосуємо.  Сирота, фракція Трудової партії України, голосуйте!

 

     "За" - 224.

 

     Підійшов Тарас Стецьків. Є ще один голос. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Шановні колеги! Вийміть руки з кишень, покладіть їх на пульт. Голосуємо! Черненко, голосуйте!

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Я звертаюсь до нашого спортивного керівництва з  проханням,  щоб  воно  з  такою  ж  наполегливістю   добивалося позитивних результатів, з якою ми боролися за цей законопроект.

 

     ----------

 

     Слухається питання  про проект Закону про Президента України. Доповідає народний депутат Зварич Роман  Михайлович.  Надаємо  для доповіді 12 хвилин. Будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  На ваш розгляд пропонується проект  Закону  про  Президента  України.  За дорученням  Комітету  з  питань  правової  реформи авторам проекту вдалося об'єднати положення двох окремих  законопроектів:  одного, внесеного   народними   депутатами  Ігорем  Коліушком  та  Романом Зваричем,  і другого,  внесеного  народним  депутатом  Олександром Морозом.  До співавторів проекту долучився перший заступник голови комітету народний депутат Олексій Ющик.

 

     Отже, підкреслюю,  зараз  на  ваш   розгляд   вноситься   вже об'єднаний, консолідований проект на заміну двом, внесеним раніше.

 

     Потреба такого закону викликана цілим рядом причин. Головна з них та,  що більшість статей досі чинного Закону  Української  РСР про  Президента  Української  РСР,  прийнятого  5 липня 1991 року, втратили свою чинність із прийняттям  Конституції  України,  тобто через їхню невідповідність нормам Основного Закону,  які регулюють повноваження Президента України та спосіб їх здійснення.

 

     Слід зауважити,  що до  внесення  цього  законопроекту  довго велася   дискусія  навколо  самої  потреби  такого  закону.  Дехто доводив,   що   оскільки   повноваження    Президента    визначені Конституцією України, то вони не можуть бути обмежені чи розширені законами України, потрібно лише визначити, для прикладу, процедуру передачі   повноважень   Президента   новообраному  Президенту  чи процедуру  дострокового  припинення  повноважень  Президента   або функції   його  адміністрації  шляхом  законодавчого  забезпечення діяльності Президента.

 

     Автори проекту,  беручи до уваги  ці  побажання,  підготували законопроект,  який конкретизує правове поле діяльності Президента з  урахуванням  фундаментальних  положень  Конституції,  а   також визначає   основні   процедурні  норми  здійснення  президентських повноважень, закріплених Основним Законом держави.

 

     Проект закону складається із 45 статей,  які  впорядковані  в п'яти окремих главах:  "Загальні положення",  "Набуття повноважень Президента України",  "Здійснення повноважень Президента України", "Дострокове   припинення   повноважень   Президента   України"   і "Забезпечення діяльності Президента України".

 

     У першій  главі  визначені   правова   основа   та   принципи діяльності Президента.  Зокрема,  відповідно до Конституції проект закону  визначає,  що  Президент  у  своїй  діяльності   керується принципами:   верховенства   права;  верховенства  Конституції  та законів України;  пріоритету прав і свобод людини  і  громадянина; гласності;  поділу  державної  влади на законодавчу,  виконавчу та судову; персональної відповідальності за прийняті рішення.

 

     У другій главі проекту закону чітко та детально  визначаються порядок  та  процедура набуття повноважень Президента,  виходячи з норм Основного Закону та чинних законів  України.  Зокрема,  чітко визначена   процедура  виконання  вимог  щодо  несумісності  поста Президента.  У проекті подано вичерпний  перелік  документів,  які новообраний   Президент   повинен   пред'явити,  щоб  виконати  ці конституційні вимоги.

 

     У разі невиконання Президентом України,  що  вже  вступив  на пост   шляхом   складення   присяги,   вимог   щодо  несумісності, законопроект передбачає процедуру,  відповідно до  якої  Президент України  може  бути  за рішенням Верховного Суду позбавлений права обіймати посаду або здійснювати діяльність,  що несумісні з постом Президента України.

 

     Визначено також  порядок  передачі  повноважень  новообраному Президентові.   Відповідно   Прем'єр-міністр   України,    міністр закордонних  справ,  міністр  оборони  та  голова  Служби  безпеки України зобов'язані  доповісти  новообраному  Президенту  до  його вступу на пост про стан справ у їхній сфері відповідальності.

 

     Глава третя  законопроекту починається з переліку повноважень Президента,  викладених у Конституції України.  Для здійснення цих повноважень проект чітко регулює правовий статус актів Президента, тобто його укази та розпорядження.  Особливої  уваги  заслуговують норми   законопроекту,  у  яких  детальніше  виписана  передбачена Конституцією процедура контрасигнації. Відповідно до цих норм акти Президента,   які  підлягають  контрасигнації,  але  не  скріплені підписами Прем'єр-міністра і міністра,  відповідального за акт  та його   виконання,   не  підлягають  оприлюдненню  і  не  набирають чинності.

 

     Також визначений порядок втрати чинності  актами  Президента. Таким,  для  прикладу,  може  бути  акт  Президента,  що  визнаний неконституційним.  Окрема норма законопроекту  надає  фізичним  та юридичним  особам право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди,    завданої    їм    актами    Президента,    що    визнані неконституційними.

 

     В окремих   статтях   цієї   глави   визначені   повноваження Президента  у  сфері  національної  безпеки  та  оборони  та  щодо представництва  Президента  в  Автономній Республіці Крим.  Автори проекту детально не  розписували  повноваження  Президента  в  цих визначених Конституцією сферах,  оскільки,  на нашу думку,  це має бути предметом регулювання окремих законів.  З цієї ж причини ми в деталях не розписували порядок здійснення повноважень Президента в його стосунках із парламентом  України  чи  з  органами  державної влади.

 

     Для прикладу.  Порядок  та наслідки подолання Верховною Радою України президентського  вето  мають  бути  предметом  регулювання Закону  України про закони та законодавчу діяльність та Закону про регламент Верховної Ради України.  А питання регулювання  відносин між  Президентом  та Кабінетом Міністрів має бути предметом Закону про Кабінет Міністрів.  Натомість,  враховуючи те,  що порядок  та процедуру  дострокового  припинення  повноважень  Президента можна було віднести до  Закону  України  про  регламент  Верховної  Ради України,  автори  проекту  вирішили,  що  все  ж  таки слід доволі детально розписати відповідні норми в нашому законопроекті.

 

     Наше рішення викликане тим фактом,  що  порядок  дострокового припинення повноважень Президента в усіх передбачених Конституцією випадках безпосередньо  впливає,  з  одного  боку,  на  можливості безперервного    виконання   цих   повноважень   Прем'єр-міністром відповідно до Конституції та,  з другого боку,  на  місце  і  роль парламенту  в  цьому  процесі.  Але  це  вже  питання,  які  мають принциповий характер,  а отже,  мають бути  врегульовані  законом, основним  предметом якого якраз і є питання здійснення повноважень Президента.

 

     Конституція передбачає лише чотири випадки, коли повноваження Президента  можуть  бути  припинені  достроково:  його  відставка; неможливість Президента виконувати  свої  повноваження  за  станом здоров'я;  усунення  Президента  з  поста  в  порядку імпічменту і смерть Президента.

 

     В усіх   чотирьох   випадках   автори   проекту    намагалися забезпечити   безперервне   виконання  повноважень  та  обов'язків Президента Прем'єр-міністром або  особою,  яка  виконує  обов'язки Прем'єр-міністра.

 

     У законопроекті  також  подане  чітке тлумачення в юридичному плані значення  всіх  чотирьох  випадків  дострокового  припинення повноважень Президента.

 

     Відставка Президента  -  це дострокове припинення повноважень Президента на  підставі  його  офіційної  добровільної  заяви  про відмову  виконувати  свої конституційні повноваження,  власноручно підписаної Президентом та особисто  ним  оголошеної  на  засіданні Верховної Ради.  Між іншим, Президенту надається можливість подати у відставку в  будь-який  момент,  навіть  у  тому  випадку,  коли парламент розпочав проти нього процедуру імпічменту.

 

     У законопроекті    доволі    детально   розписані   процедура дострокового припинення повноважень Президента за станом  здоров'я та процедура його усунення з поста в порядку імпічменту.

 

     Процедура дострокового  припинення  повноважень Президента за станом здоров'я може бути ініційована третиною від конституційного складу Верховної Ради.  Однак автори проекту намагалися ускладнити подальші етапи цієї процедури,  щоб не вийшло так,  що в  ситуації гострого  політичного  протистояння між парламентом та Президентом легше було б усунути здорового Президента з поста нібито за станом його здоров'я, ніж у порядку імпічменту.

 

     У законопроекті   передбачено,   що   Верховна  Рада  повинна створити тимчасову спеціальну комісію,  яка  має  встановити  факт неможливості  виконання  Президентом  своїх  повноважень за станом здоров'я.  Верховна Рада приймає остаточне рішення з цього приводу лише  на  підставі  подання,  отриманого  від Верховного Суду,  та медичного висновку.

 

     Питання про усунення Президента з поста в порядку  імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. У законопроекті   визначаються   певні   процесуальні   норми,   які забезпечують об'єктивність та справедливість цієї процедури.

 

     Оскільки Президент  може  бути  усунений  з  поста  в порядку імпічменту лише в разі  скоєння  ним  державної  зради  чи  іншого злочину,   народні   депутати  зобов'язані  чітко  висловити  свої звинувачення на адресу Президента відповідно  до  конкретних  норм Кримінального  кодексу  України.  Тобто  якщо діяння Президента не визначене в Особливій частині  Кримінального  кодексу  як  злочин, проти нього не можна розпочинати процедуру імпічменту.

 

     При розгляді   питання   в   парламенті   Президенту  України надається можливість давати свої пояснення  та  ставити  запитання тим  доповідачам,  які  його  звинувачують  у  скоєнні  конкретних злочинів.

 

     Слід зазначити,  що в усіх випадках  дострокового  припинення повноважень   Президента   України   цей  факт  встановлюється  на засіданні  Верховної  Ради  України.   В   усіх   випадках   чітко визначається  момент,  з  якого повноваження Президента вважаються припиненими достроково, а також визначаються наслідки дострокового припинення   повноважень  Президента.  На  Голову  Верховної  Ради покладається обов'язок невідкладно  поінформувати  про  дострокове припинення  повноважень  Президента голів українських та іноземних представництв і засоби масової інформації.

 

     Процедура передачі повноважень Президента Прем'єр-міністру на період  до  вступу  на  пост  нового  глави держави відбувається в сесійному  залі  Верховної  Ради  одразу  після   оголошення   про дострокове припинення повноважень діючого Президента.  Таким чином забезпечується безперервне  виконання  повноважень  Президента  до моменту  вступу  на  пост  Президента,  обраного  на  позачергових виборах  відповідно  до  Закону  України  про  вибори   Президента України.

 

     Відповідно до проекту закону Прем'єрміністру,  який тимчасово виконує повноваження Президента,  забороняється виконувати  певні, визначені  статтею  112  Основного Закону повноваження Президента. Для  прикладу,   Прем'єр-міністру,   який   виконує   повноваження Президента,   забороняється  звертатися  з  посланням  до  народу, призначати всеукраїнський референдум,  нового Прем'єр-міністра  чи посадових осіб, як це передбачено статтею 106 Конституції України, утворювати нові міністерства.

 

     У разі, якщо Президент України, повноваження якого достроково припинені,  не  призначив певних посадових осіб,  згода на що була надана Верховною Радою,  така згода вважається не  наданою.  Тобто Прем'єр-міністр,  який  тимчасово  виконує повноваження Президента України, не має права призначати таких посадових осіб.

 

     Для прикладу.  Президент  до  припинення  своїх   повноважень отримав   згоду   Верховної   Ради   на  призначення  Генерального прокурора,  але не підписав відповідного указу.  Після  припинення повноважень   Президента  Прем'єр-міністр,  що  тимчасово  виконує повноваження   Президента,   не   може   призначити   Генерального прокурора.  У  такому  випадку  згода Верховної Ради вважається не наданою.

 

     У законопроекті окремою нормою  також  визначено,  що  особа, усунута   з   поста  Президента  в  порядку  імпічменту,  підлягає юридичній відповідальності на загальних  підставах  відповідно  до закону.

 

     В останній   главі  законопроекту  йдеться  про  забезпечення діяльності Президента,  тобто про забезпечення  всіх  передбачених Конституцією  та  цим  проектом  закону  можливостей для належного виконання Президентом України своїх конституційних повноважень  та обов'язків. Зокрема, чітко визначений статус апарату Президента як постійно діючого допоміжного органу при Президентові України. Слід зазначити,  що  цим  законопроектом не передбачено існування такої установи при Президентові України, як Адміністрація Президента. Ця установа  іменується  в  законопроекті  загальним збірним поняттям "апарат Президента",  хоча Президенту надається можливість назвати свій   апарат  на  свій  розсуд:  Секретаріат  Президента,  Апарат Президента або Адміністрація Президента.

 

     Однак справа не в назві.  Законопроект категорично  забороняє керівнику  апарату  чи  будь-яким  працівникам апарату здійснювати владні повноваження,  тим паче повноваження Президента України.  У разі   набрання   чинності  цим  законом  посадові  особи  апарату Президента не матимуть права давати  доручення  органам  державної влади,  в тому числі і суддям чи органам місцевого самоврядування. Такі діяння з боку цих посадових осіб  будуть  кваліфікуватися  як перевищення  своїх  посадових повноважень відповідно до статті 166 Кримінального кодексу  України.  Ці  жорсткі  конституційні  норми стосуються  й  інших  допоміжних  або  консультативних чи дорадчих органів при Президентові України.

 

     Законопроект також чітко визначає, що фінансово-організаційне та матеріальнотехнічне забезпечення всіх консультативних, дорадчих чи допоміжних органів  при  Президентові  України  здійснюється  в межах коштів,  передбачених Державним бюджетом України на поточний рік.  Контроль  за  використанням  Президентом  України  та   його апаратом  коштів Державного бюджету здійснюють Рахункова палата та інші уповноважені органи  відповідно  до  Конституції  та  законів України.

 

     Законопроект надає Президентові України можливість призначити своїм розпорядженням постійних представників у  Верховній  Раді  і Конституційному Суді України.

 

     Слід також  підкреслити,  що постійні представники Президента (я на цьому хочу зробити особливий  акцент),  в  тому  числі  його представник у парламенті, не матимуть права суміщати свою посаду з мандатом народного депутата України  чи  з  іншим  представницьким мандатом.

 

     У законопроекті    також   врегульовані   інші   трудові   та соціально-побутові   питання,   пов'язані    з    діяльністю    та матеріальнопобутовим   забезпеченням   Президента   України.   Для прикладу,  подарунки,  отримані  Президентом   України   під   час виконання  ним  своїх  повноважень,  вважаються  державним  майном України.

 

     Окремою статтею   законопроекту   визначені   також    норми, відповідно  до яких здійснюється матеріально-побутове та соціальне забезпечення колишніх Президентів.

 

     Слід зазначити,  що  відповідно  до  пункту  2   "Прикінцевих положень"  законопроекту  ця  норма  поширюється  на всіх колишніх Президентів України,  повноваження яких були припинені до набрання чинності цим законом.

 

     Маємо надію,  що  коли  цей закон набере чинності,  цей пункт "Прикінцевих положень" стосуватиметься не лише Леоніда Макаровича, а й Леоніда Даниловича.

 

     Отже, шановні колеги,  я вважаю,  що немає сумніву,  що існує предмет для врегулювання  якраз  таким  законом  під  назвою  "про Президента  України",  який  регулює  не  лише процедурні питання, пов'язані  з  діяльністю  Президента   чи   з   самим   інститутом президентства,  а  й  норми  забезпечення діяльності Президента та норми,  відповідно  до  яких  Президент  може   здійснювати   свої повноваження.

 

     Слід також    зазначити,    що    невипадково    співавторами законопроекту  є  народні  депутати,   які   представляють   різні ідеологічнополітичні   течії.   Незважаючи   на   наші   політичні переконання,  які нас відрізняють,  ми стоїмо  на  одній  спільній позиції, а саме: необхідно законодавчо врегулювати питання порядку здійснення Президентом України його конституційних повноважень.

 

     У законі ми не  можемо  встановлювати  ці  повноваження,  тим більше  поширювати  їх чи обмежувати.  Повноваження Президента вже визначені Конституцією.  Отже,  законопроект чітко визначає норми, відповідно   до  яких  Президент  України  може  здійснювати  свої конституційні повноваження.

 

     Тому Комітет  з  питань  правової  реформи,   розглянувши   і обговоривши  законопроект  на  двох  окремих  засіданнях,  вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей  законопроект  у першому читанні та доручити комітетові підготовити його до другого читання.  Отже, для схвалення Верховною Радою України пропонується відповідний проект постанови. Просимо його підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Запишіться, будь ласка. Висвітіть список. Давайте відведемо п'ять хвилин. Депутат Марамзін. За ним - депутат Ткаленко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,   виконуючий   обов'язки   голови  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый коллега! Скажите,  пожалуйста,  предусматривается ли у вас в проекте закона норма  о  том,  что  если  при  правлении  какоголибо   Президента положение   в   Украине   ухудшится,  особенно  жизненный  уровень населения, то он не может иметь права повторно баллотироваться? Вы видите,  в  каком положении находится Украина.  Был принят Закон о выборах Президента,  но  его  по  какой-то  причине  подменили.  И поэтому  тот,  кто  довел  страну  до такого нищенского состояния, опять идет на выборы и говорит, что он знает, что дальше делать.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Дякую за запитання.  Мені б не хотілося включати якраз   таку  норму  в  даний  законопроект,  зокрема,  враховуючи політичну, економічну та соціальну ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні через дії,  а точніше, бездіяльність чинного Президента. Ми це питання обговорювали і дійшли висновку, що якщо таку норму в цей  законопроект  буде  включено,  то ми таким чином запропонуємо обмежити права і свободи особи,  яка  на  той  час  є  Президентом України і має право все ж таки балотуватися.

 

     Тобто єдиний  спосіб,  яким це можна зробити,  - це в порядку внесення змін до Конституції України.  Якщо ми приймемо таку норму в  даному законопроекті,  то вона якраз прямо суперечитиме окремим нормам Конституції України,  і ми можемо таким чином наразитися на відповідне конституційне подання.

 

     Тому, обговоривши  це  питання,  ми  все  ж  таки вирішили не включати таку норму в даний законопроект.

 

     Будь ласка, якщо хочете, я в даному разі вас підтримую, що це можна віднести до Конституції України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно,  це  конституційне питання,  а не питання цього закону.

 

     Депутат Ткаленко. За ним - депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,   Київська   область).   Прошу   передати    слово    депутату Зарубінському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Зарубінський.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.    Фракція   Народнодемократичної   партії. Шановний  Романе  Михайловичу!  Може,  це  й  не  зовсім  коректне запитання,  а  може,  й ні.  Скажіть,  будь ласка,  чи є на меті в комітету,  який  ви  представляєте,  розробка  законопроекту   про Верховну Раду України?

 

     Дякую.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Я думаю,  що це питання,  яке знову ж таки чітко визначено  Конституцією.  Є  передбачений   Конституцієї   України окремий  Закон про регламент Верховної Ради України.  Щодо окремих повноважень Верховної Ради України,  то  вони  чітко  визначені  в Конституції України, зокрема в статтях 85, 92, 93 та інших.

 

     Потреба в такому законі,  можливо, і є. Якщо можна переконати народних депутатів, що є предмет для врегулювання його якраз таким законом,  то, я думаю, наш комітет буде готовий взяти до уваги, що такий  законопроект  потрібен.  Поки  що  такий  законопроект   не надходив  до нашого комітету,  і тому,  звичайно,  ми навіть цього питання не обговорювали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я розумію підтекст.

 

     ЗВАРИЧ Р.М. Я також розумію підтекст.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але я вам хочу допомогти.  Закон  про  Президента Української РСР прийнятий і діє з 5 липня 1991 року.  Так що Закон про Президента є.

 

     Депутат Цибенко. За ним - депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі.  Прошу передати  слово  Бауліну  Павлу Борисовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Спасибо,  Петр Степанович. Баулин, фракция коммунистов, православный христианин.  Уважаемый Роман Михайлович!  Я не  даром сказал о своем вероисповедании, потому что я крещеный.

 

     Я хочу   спросить   вот  о  чем.  Помнится,  именно  в  вашем законопроекте о Президенте Украины  было  положение  о  том,  что, принимая присягу на верность народу Украины, Президент кладет одну руку на Конституцию Украины, другую - на Евангелие.

 

     В проекте  закона,  который  вы  сейчас  представляете,   это положение  изято.  Видимо,  у вас были опасения,  что Президентом Украины может стать,  скажем,  иудей или крымский татарин.  Почему изято это положение?

 

     ЗВАРИЧ Р.М. Причина тут дуже проста. Я вам відповім так. Якби я,  наприклад,  став Президентом,  я хотів би все ж таки  покласти руку  на  Євангеліє  для того,  щоб присягти перед народом України перед тим,  як вступити  на  пост.  До  речі,  в  самій  преамбулі Конституції  України  є посилання на Бога.  Так що я думаю,  що це абсолютно нормально.  Але  можуть  бути  й  інші  обставини.  Якщо Президентом   України  стане  атеїст,  який  абсолютно  не  визнає будь-які релігійні чи інші там обряди й таке  інше.  Звичайно,  що якщо  ми  будемо  вимагати  від  нього,  щоб  він покладав руку на Євангеліє,  то це буде  порушенням  його  прав  та  свобод.  Тому, обговоривши    це    питання    (хоча    воно   було   далеко   не найпринциповішим),  ми  вирішили  вилучити  цю  норму,   і   зараз пропонується така процедура,  як виписано в Конституції: Президент покладає руку на Конституцію.  До речі,  в Конституції сказано, що він тримає її в руці.  Але я не думаю, що Президент буде тримати в руці Конституцію і присягати українському народові.  Ми  записали, що  він  покладає  руку на Конституцію і вступає на пост,  склавши присягу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Романе   Михайловичу,    за    підтримку комуністів.

 

     Депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Шановний Романе Михайловичу!  У сесійній залі розповсюджено два однакових проекти  постанови:  від групи "Відродження регіонів", як я розумію, і від фракції Трудової партії України.  І там,  і там наводяться аргументи,  що  внесений вами  законопроект  не  є  конституційним.  Ви у своєму виступі не торкнулися цих проектів постанов.  Чи вони вам знайомі?  Що  б  ви могли сказати з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Так,  дійсно, в сесійному залі розповсюджено два однакові проекти постанов.  Єдине,  що я можу сказати: не потрібно так  хлопцям  на  Банковій  підставляти  фракції,  які підтримують Президента.  Треба все ж  таки  якимось  чином  координувати  свою діяльність,  поки ви такі речі виробляєте. Бо у Верховній Раді вже просто викликає сміх, коли дві фракції вносять буквально однаковий текст,  однаково  видрукований,  навіть  у  тексті  одного проекту вибілені окремі  букви,  тому  що  він  вноситься  одним  народним депутатом. Тобто фракція не змогла знайти підтримки інших народних депутатів - членів тієї ж самої фракції.

 

     І по суті запитання.  Звичайно,  ми - члени Комітету з питань правової  реформи - абсолютно переконані в конституційності даного законопроекту.  І хочу,  власне,  звернути увагу авторів  проектів постанови  на те,  що в разі прийняття рішення щодо неприйнятності окремих  норм,  окремих  частин,  законопроекту  в   цілому,   цей законопроект  чи  його  окремі  частини  відповідно  до Регламенту Верховної Ради України повертаються профільному  комітетові,  який має  вирішити  питання  щодо  конституційності.  Ми вже це питання вирішили.  Бо профільним  комітетом,  який  вирішує  питання  щодо конституційності  всіх  законопроектів,  які  вносяться на розгляд Верховної Ради України, є якраз Комітет з питань правової реформи, який,  до  речі,  рекомендує  прийняти  цей законопроект у першому читанні.  Тобто якщо буде прийнята  постанова  про  неприйнятність даного законопроекту,  то я вас запевняю, що члени нашого комітету одноголосно  проголосують   за   те,   що   цей   законопроект   є конституційним.   А   зараз   тут   ідеться  про  те,  щоб  просто пригальмувати прийняття цього законопроекту в першому  читанні  до виборів  Президента  України.  Тобто  це є просто такий політичний хід. Я думаю, що це слід так і оцінити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  У зв'язку  з  тим,  що  дійсно  внесено  два однакових  проекти,  варто було б,  щоб під цим текстом стояло два прізвища,  ми папір би зекономили.  Але це вже право авторів. Тому ми згідно з Регламентом маємо зараз вирішити це питання, і я надаю слово автору одного з  проектів  постанови  про  неприйнятність  - Матвієнкову. Будь ласка. Три хвилини.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Ну,  Адам Иванович,  вы же прекрасно знаете, что это  чисто  техническая  сторона  дела.  Не  надо  тут  плести интриги.   Дело   в   том,  что  я  собирался  уезжать,  а  второй собирался...  (Шум у залi).  Я  же  подходил  и  просил  уточнить. Поэтому не надо плести интриги там, где их нет.

 

     Согласно статьям  6  и  19  Основного  Закона  Украины органы законодательной   власти   осуществляют    свои    полномочия    в установленных  им  пределах,  в  соответствии с законами Украины и обязаны действовать только на основании,  в пределах полномочий  и способом,  которые  предусмотрены Конституцией и законами Украины. При этом Конституция Украины  исчерпывающе  определяет  полномочия Президента   Украины  и  принципы  его  деятельности  (это  статьи 102-112)  и  не  предоставляет  Верховной   Раде   Украины   права осуществлять законодательное регулирование в этой сфере (статьи 85 и 92).

 

     В соответствии с Конституцией Украины Верховная Рада  Украины может   регулировать   соответствующими  законами  только  вопросы организации и порядка деятельности органов исполнительной  власти, судебной власти,  Верховной Рады Украины (пункты 12,  14, 21 части первой статьи 92).

 

     Вопреки этому  в  законопроекте  неправомерно  речь  идет   о конституционных   полномочиях   главы   государства,  определяются многочисленные другие нормы Конституции Украины, дублируются нормы законов  Украины о выборах Президента,  о Конституционном Суде,  о Центральной избирательной комиссии, Гражданского кодекса Украины.

 

     Есть много замечаний относительно конкретных статей.  Так,  в статье   10   законопроекта,  которая  касается  порядка  передачи полномочий  новоизбранному  Президенту  Украины,  не   учитываются требования статьи 104 Конституции, в которой соответствующие сроки установлены.

 

     Статья 12 законопроекта противоречит части третьей статьи 106 Конституции Украины,  поскольку предусматривает,  что распоряжения Президента Украины могут издаваться и  относительно  вопросов,  не отнесеных к конституционным полномочиям главы государства.

 

     Надо обратить внимание на то, что в законопроекте (это статья 13 и статья 14)  предусматривается  процедура,  при  которой  акты Президента  Украины  уже  после  их  подписания главой государства должны  быть  скреплены  подписями  Премьер-министра   Украины   и министра,  ответственного  за  акт  и  его  выполнение.  В  случае отсутствия таких подписей акт главы государства не вступает в силу и  не  подлежит обнародованию.  Такая норма не соответствует части четвертой статьи 106 Конституции.

 

     Нельзя согласиться и с предусмотренным в законопроекте крайне упрощенным механизмом досрочного прекращения полномочий Президента Украины  по  состоянию  здоровья   без   определения   обективных критериев   оценки   и   требований  к  состоянию  здоровья  главы государства,   осуществления   соответствующей    процедуры    без обязательного привлечения независимых специалистов, экспертов.

 

     Некоторые положения   законопроекта  нуждаются  в  уточнении, техническом   редактировании.   В   частности,   это   статья   15 относительно регистрации актов Президента Украины,  статья 22,  по которой досрочное  прекращение  полномочий  Президента  Украины  в случае   его  смерти  должно  осуществляться  по  его  собственной инициативе или  по  инициативе  народных  депутатов.  Кроме  того, статья  22  абсолютно  не согласуется со статьей 36,  выписанной в этом законопроекте.

 

     Вместе с  тем  надо  сказать,  что   в   целом   законопроект подготовлен  достаточно  серьезно,  содержит многочисленные нормы, которые действительно в соответствии с Конституцией  Украины  и  с учетом  потребности построения демократического государства должны быть     немедленно     надлежащим      образом      урегулированы законодательством.  К  таким нормам относятся прежде всего нормы о порядке  вступления  Президента  Украины  на  пост,   о   проверке соблюдения требований относительно несовместительства, о досрочном прекращении  его  полномочий,  о  правовых  основах   деятельности представительства Президента Украины в Автономной Республике Крым, о порядке оплаты работы,  пенсионного обеспечения и другие вопросы социальной защиты главы государства.

 

     Все эти   нормы   могут  быть  урегулированы  как  отдельными законами,  единым  комплексным  актом,  так   и   путем   внесения соответствующих изменений в действующие законы.

 

     В связи  с этим,  учитывая требования статьи 3.5.1 (основания неприемлемости законопроектов), статьи 6.5.1 (сроки предоставления материалов   депутатам),   статьи   6.5.4  (возможные  решения  по результатам обсуждения законопроекта)  Регламента  Верховной  Рады Украины,   считаем   необходимым   признать   внесенный  народными депутатами законопроект  неприемлемым  по  мотивам  несоответствия статьям 6, 19, 85, 92, 106 Конституции Украины.

 

     При этом Комитету Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики необходимо было бы поручить  в  месячный  срок  с  учетом рассмотренного  законопроекта,  а также законопроектов,  внесенных другими народными депутатами по вопросам  относительно  Президента Украины,  подготовить  и  внести  на  рассмотрение  Верховной Рады Украины  проекты  законов:  о  порядке  вступления  в   должность, досрочного  прекращения полномочий Президента Украины,  а также об оплате  труда,  пенсионном  обеспечении  и  по   другим   вопросам социальной   защиты   Президента   Украины,  которые  нуждаются  в законодательном урегулировании.

 

     В заключение хочу сказать еще одно.  Я,  как многие  из  вас, длительное  время работал на производстве.  И многие из нас знают, что как только мы начинаем  либо  структуру  органа  власти,  либо организацию  производства  подстраивать  под  определенных  людей, толку не будет.

 

     Поэтому я думаю,  что мы должны  смотреть  не  на  конкретные личности, а на конкретные законы, на суть вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Є пропозиція - і будемо щодо   неї   визначатися.   Оскільки   надійшла   пропозиція   про неприйнятність,   то   згідно  з  Регламентом  спочатку  ми  маємо проголосувати її.  Профільний комітет з цим не  визначився,  отже, право  за  народними  депутатами.  Для  того  щоб  пропозицію було прийнято, необхідно набрати 150 голосів.

 

     Тому давайте,  мабуть,  зробимо  таким  чином:  поставимо  на голосування дві пропозиції.  Першою, звичайно, буде пропозиція про неприйнятність,  а потім подивимося, що ми будемо голосувати далі. Якщо  не  проголосуємо цього,  то будемо голосувати за прийняття у першому читанні.

 

     Будь ласка,   ставиться   на   голосування   пропозиція   про неприйнятність законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 21.

 

     За неприйнятність  висловився  21  народний депутат.  Голосів явно не вистачає.

 

     Шановні колеги!  Чи є необхідність обговорювати питання? Ви ж бачите,  два народних депутати штурмом беруть трибуну і мене. Будь ласка. Депутат Баулін. За ним - депутат Беспалий. По дві хвилини.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Безусловно,  принятие  сегодня проекта Закона о Президенте (а это, по сути дела,  новая редакция действующего закона,  Адам  Иванович тут совершенно прав) имеет определенную политическую окраску.

 

     Я даже  представляю  реакцию  Президента  на  принятие такого закона,  реакцию борзописцев,  которые его обслуживают. Может быть (я даже дарю это вам),  будут писать примерно так:  вот оппозиция, чувствуя свое бессилие,  пытается "укусить" хотя бы правовое  поле Президента. Возможно, это будет написано.

 

     Но в  первом  чтении  законопроект необходимо принимать.  Мне хотелось бы только поделиться  с  вами  некоторыми  замечаниями  к последней  редакции  этого  проекта  закона,  потому  что,  как вы знаете,  проект претерпел метаморфозу. Вначале был проект Зварыча, потом   проект  Мороза,  теперь  -  интегрированный,  обединенный проект.

 

     Первое. Мне   кажется   законопроект   перегружен   ненужными деталями.  Читаем,  скажем,  статью  9,  положение  о  том,  какие документы должен готовить новоизбранный Президент,  чтобы он,  так сказать,  законно,  легитимно  вступил в свою должность.  Трудовая книжка.  А если у него нет трудовой книжки.  Что тогда?  Проводить новые выборы?  Это мне кажется совершенно лишним.  Или такое. Если фирма,  где он был в руководстве,  не захочет  его  отпускать,  то тоже, так сказать, тупик получается.

 

     Второе: "На    будинку    резиденції    Президента    України розміщується зображення Державного Герба України..." Ну нет сейчас "Державного Герба", нету его! Есть Малый Герб, тогда, видимо это и надо написать. Иначе что же тогда делать, не избирать Президента?

 

     Третье. Я абсолютно не согласен с предложением,  что в случае досрочного  прекращения полномочий Президента исполняет полномочия Президента   не   Председатель   Верховной   Рады,   а    какой-то Премьер-министр.  Мне кажется,  что это положение надо обязательно пересмотреть.

 

     Четвертое. В законопроекте Мороза был очень  хорошо  прописан механизм  на тот случай,  если,  скажем,  Президент не подписывает закон в установленный срок  или  не  подписывает  закон,  вето  на которой   было  преодолено.  В  законопроекте  Мороза  было  четко указано:  закон подписывает  Председатель  Верховной  Рады,  и  он вступает в силу.  В проекте,  о котором докладывал сегодня Зварыч, это изымается.

 

     Далее. "Відзнаки  Президента"  -   это   не   государственные награды.  Мало ли что там понапридумывал Кучма.  Зачем марать этим закон, вообще писать "про якісь відзнаки Президента"?

 

     Очень много статей - 24, 25, 26, - в которых речь идет о том, когда Президент прекращает свои полномочия в случае хворобы. Такое впечатление,  что мы сознательно будем избирать каких-то  больных, хилых людей.

 

     А вообще я считаю, что данный законопроект необходимо принять в первом чтении и  доработать  с  учетом  тех  замечаний,  которые высказал я и которые, наверняка, выскажут мои коллеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хоча  не  якийсь Прем'єр-міністр,  а наш, український Прем'єрміністр,  це по-перше, а по-друге, так записано в Конституції.

 

     Депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Фракція   "РеформиКонгрес".  Шановні  колеги! Теоретично можливі два підходи.  Перший  -  розсіювати  норми,  що регламентують  діяльність органів влади,  по всьому законодавству. Другий - комплексно  врегульовувати  діяльність  ключових  органів влади.

 

     Верховна Рада  вже  визначилася  за такий підхід:  закони про Кабінет  Міністрів,  про  місцеві  державні   адміністрації,   про регламент Верховної Ради,  про судоустрій.  У цю логіку оптимально вписується Закон про Президента України.  Зрештою, такий закон уже є, йдеться лише про нову його редакцію. Це перше.

 

     Друге. Закони існують не лише для президентів та юристів, а й для всіх  громадян.  Для  юридичної  освіти  населення  буде  дуже корисним закон, де сконцентровано, що і як має робити Президент.

 

     Третє. Колеги   з   фракції   Трудової   партії   України  та "Відродження регіонів" турбуються спільно  -  спільно  і  даремно. Вони  пишуть:  "Конституція України вичерпно визначає повноваження Президента  та  інші  засади  його   діяльності".   Це   не   так. Повноваження   вона   визначає  дійсно  вичерпно,  а  засади  його діяльності - ні. Досить переглянути ряд наших законів, щоб у цьому переконатися.

 

     Далі вони  пишуть,  що  Конституція  не  надає Верховній Раді України права здійснювати законодавче регулювання цієї  сфери.  Це теж  не  так.  Для Верховної Ради немає заборонених тем.  Верховна Рада  не  може  змінювати  повноваження  Президента,  не  може  їх розширювати    чи   звужувати,   але   вона   може   встановлювати законодавство з будь-яких питань.

 

     І, нарешті, ми маємо визначитися: Президент України  -  це посадова особа,  яка працює відповідно до Конституції та законів,  чи це  ясне  сонечко,  що  обертається  в неконтрольованій  надзаконній орбіті і з недосяжних висот патронує Україну?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе Яковичу.  Але знову,  вибачте, я і вас  трошки  підправлю.  Верховна  Рада  може  все,  у  тому числі звужувати і розширювати повноваження Президента,  якщо вона  внесе відповідні   зміни  до  Конституції.  Так  що  давайте  не  будемо прибіднятися.

 

     Шановні колеги! Давайте будемо голосувати. Давайте справді не будемо шукати політичного підтексту.  Закон (я наголошував,  від 5 липня 1991 року) про Президента Української РСР діє.  Ми  з  вами, ну,  не  ми з вами,  а наші попередники у 1991 році прийняли закон про те,  що до прийняття нових законів діють усі закони,  прийняті за часів існування Української РСР. Це перше.

 

     Друге. Я  думаю,  що коли ми цей законопроект будемо приймати остаточно, вже в другому читанні, то не варто посилатися знову, що оплата  праці  чи  щось  інше  буде  ще  в  якихось  інших законах визначатися.  Якщо це вже Закон про Президента,  то нехай  тут,  в одному законі,  визначається все. Тоді не треба буде ще шукати тих чи інших положень про Президента в іншому законі.

 

     Тому я пропоную:  давайте ми  підтримаємо  проект  у  першому читанні.  В другому читанні приймемо його вже після виборів і дамо можливість новообраному Президенту мати закон,  який абсолютно  не суперечить  Конституції.  Нехай  він  ним  на  здоров'я і на благо Українського народу керується. Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги! Давайте проголосуємо. Я ще раз звертаю увагу: ліві,  праві,  центристи, ну немає ніякого замаху на нинішнього чи майбутнього Президента або на якесь із його повноважень. Це перше.

 

     Друге. Якщо  гарант  Конституції  вважатиме,  що  якісь  його повноваження  урізані  всупереч  Конституції  чи  щось  у законі є антиконституційне, буде накладено вето і все інше. Голосуймо.

 

     "За" - 223.

 

     Зварич не  встиг  проголосувати.   Його   опоненти   атакують запитаннями, і він дає відповіді.

 

     Володимире Кириловичу,  ви готові чи ще якісь дискусії?  Все? "Трудова Україна" готова, так, Михайле Дмитровичу? Голосуємо.

 

     "За" - 233 (Оплески).

 

     Дякую. Законопроект прийнято в першому читанні.  Оголошується перерва до 16 години.