Стенограма пленарного засідання

12 жовтня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  12  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й   запрошені!  Прохання  до  народних  депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Встигли зареєструватися  322   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Гуцол Михайло  Васильович звертається до Президента України у зв'язку з невиконанням урядом указу Президента  щодо  забезпечення інвалідів засобами пересування.

 

     Будь ласка, визначтеся.

 

     "За" - 221.

 

     Про направлення   цього   запиту   підтримайте,  будь  ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Спасибі.

 

     Давидов Володимир Васильович звертається до  Прем'єр-міністра України  щодо  незадовільного  фінансування першочергових робіт по водопостачанню міста Кіровська  Луганської  області,  передбачених Постановою  Кабінету  Міністрів України від 31 травня 1999 року за 929.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 222.

 

     Рішення прийнято.

 

     Мовчан Павло  Михайлович  звертається  до  міністра   охорони здоров'я  України  у  зв'язку  із  закриттям дільничних лікарень у Рівненській області.  Дожилися!  Уже  на  селі  дільничні  лікарні закриваються.  А проводили актив,  то розповідали, як поліпшується медичне обслуговування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 200.

 

     Рішення прийнято.

 

     Мироненко Віктор  Андрійович  звертається   до   Генерального прокурора  України  стосовно  фактів зволікання прокуратурою міста Києва та Ленінського району Автономної Республіки Крим з передачею до суду кримінальної справи громадянки Балабанової.

 

     Хмельницький Василь   Іванович  звертається  до  Генерального прокурора  України  стосовно  ситуації   із   забудовою   науково- національного  парку  "Голосіїв"  та  інших  заповідних територій, прилеглих до міста Києва.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні друзі,  перед тим як приступити до  розгляду  питань, які  внесені  на День уряду,  нам потрібно розглянути три невеликі питання,  щодо них прийняти відповідні рішення, а потім приступити до розгляду інформації про діяльність уряду з двох питань.

 

     Перше питання  -  проект  Постанови про пропозиції Президента України до Закону України про внесення змін до Закону України  про пенсійне  забезпечення.  Доповідає Цибенко Петро Степанович.  Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Шановні  колеги,  17  вересня  Верховна  Рада прийняла  Закон  України  про  внесення змін до Закону України про пенсійне  забезпечення.  Президент  України  не  підписав  його  і повернув  до  Верховної  Ради.  В  принципі,  підтримавши  його  і висловившись  за  його  підписання  та   оприлюднення,   Президент запропонував  Верховній Раді визначити джерела покриття додаткових витрат.

 

     У зв'язку з цим хотів би висловити такі  міркування.  З  суто юридичного  боку  не  зовсім  зрозумілим  є  правовий статус цього звернення.  І це мене особисто, відверто кажучи, непокоїть. Бо від того,  яким є правовий статус цього документа,  залежить і те,  як повинна діяти Верховна Рада в цьому випадку.

 

     У всякому разі і  представник  Президента  у  Верховній  Раді Роман Безсмертний, і представник Президента у Конституційному Суді Владислав Носов стверджують,  що цей документ не слід сприймати як вето  Президента.  На користь такого висновку свідчить також і те, що не визначено  доповідача  з  президентської  сторони  і  немає, підкреслюю,  жодного  зауваження до тексту закону,  в тексті немає посилання на пункт 30 статті 106 Конституції України,  яке повинно бути в разі накладення вето.

 

     Що стосується   зауваження  Президента  по  суті.  Профільний Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів  розглянув  проблему  разом з фахівцями і відпрацював та підготував відповідні пропозиції щодо джерел погашення і  покриття додаткових витрат.  Шановні депутати,  вони сьогодні роздані і є у вас на руках,  ви  можете  з  ними  познайомитися.  Якщо  потрібні додаткові пояснення,  це можна буде зробити.  Але ми вважаємо,  що наведені  цифри  досить   переконливо   свідчать   про   безумовну можливість та реальність покриття додаткових витрат. Єдине, що для цього потрібно,  - Президенту,  Кабінету Міністрів, Верховній Раді продемонструвати свою політичну волю.

 

     Тому комітет,  я  як  його  голова  пропонуємо  проголосувати проект Постанови Верховної Ради про пропозиції Президента  України до Закону України про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення разом з додатком,  в якому визначені джерела покриття додаткових витрат, на підпис Президентові.

 

     Єдине, про   що   я   прошу   вас,  шановні  колеги,  так  це проголосувати проект постанови Верховної Ради і зробити це якомога переконливіше, якомога більшою кількістю голосів, щоб ні в кого не залишалося ніяких сумнівів щодо ставлення депутатів  до  згаданого закону.

 

     Шановні колеги,  від  імені комітету,  фракції,  від імені 14 мільйонів  найбільш  знедолених  громадян  нашої  країни  я  прошу підтримати проект цієї постанови Верховної Ради.

 

     Я дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. До   Петра   Степановича   запитання   будуть?  Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

 

     Хто бажає висловитися з цього приводу? Також немає.

 

     Тоді я зачитаю проект постанови. Будь ласка. Проект вноситься народними  депутатами  України,  членами  Комітету  Верховної Ради України в справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів...  (Шум  у залі).

 

     Гаразд. Слово  надається  голові  правління  Пенсійного фонду України.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,  голова  правління  Пенсійного  фонду   України. Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  що даний закон повернуто до Верховної Ради для  визначення  джерел  фінансування.  Мається  на увазі, щоб були зазначені реальні джерела. Ви кожен маєте на руках перелік  цих  додаткових  джерел.  Якщо  поглянути  на   додаткові надходження  від  зростання  виробництва  -  4,7  мільярда гривень реальних надходжень, то я їх не вбачаю, бо поки що немає для цього відповідного законодавства.

 

     Наступне питання. Погашення заборгованості Державного бюджету перед Пенсійним фондом -  0,8  мільярда  гривень.  Але  ж  ці  800 мільйонів  підуть  на  погашення  заборгованості,  яка склалася на сьогодні,  і вона передбачає це погашення заборгованості.  Те саме стосується  і  200  мільйонів з чорнобильського фонду - вони також підуть на погашення існуючої заборгованості з виплати пенсій.

 

     Розмежування джерел фінансування

- 1,3  мільярда  гривень.  Ви знаєте,  що це закладено в Бюджетній резолюції і постановою Кабінету  Міністрів  України  від  минулого року  передбачається  поетапне  введення розмежування.  Цього року передбачалося 132 мільйони, на наступний рік - понад 609 мільйонів гривень.  Так  що  спрямовувати  їх  на ті виплати ми практично не маємо можливості.

 

     Стосовно вжиття заходів для сплати в  повному  обсязі  -  600 мільйонів  збору  на  обов'язкове державне страхування від продажу ювелірних виробів,  купівлі і продажу  валюти,  то  ці  кошти  вже закладені  в  проекті  Державного  бюджету  на  2000 рік.  Те саме стосується збору на додаткову заробітну плату.

 

     Ну а  стосовно  вжиття   заходів   щодо   тіньового   сектора економіки,  це,  звичайно,  не  є  компетенцією  Пенсійного  фонду України, і важко вирішити це питання.

 

     Тому я  просив  би  передбачити  можливість  реальних  джерел надходжень до Пенсійного фонду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться на запитання. Шановні друзі, я прошу заспокойтеся, займіть місця і працюємо.

 

     Висвітіть 5 хвилин на запитання.

 

     Депутат Петренко, за ним - депутат Баулін.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 107,  Луганська область). Прошу передать слово депутату Донченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый Борис Александрович,  я не совсем  понял  вашу  аргументацию  по  поводу такого  источника  финансирования,  как:  "4,7  мільярда гривень - додаткові  надходження  від  зростання   виробництва".   Вы   что, противоречите  программе,  с  которой  выступает сегодня Президент Украины?  Он постоянно в телеэфире  повторяет,  что  у  нас  пошли дополнительные  поступления  в  бюджет,  что  у  нас увеличиваются обемы производства и  что  в  перспективе,  в  текущем  году  эта тенденция  будет  возрастать.  А  вы говорите,  что это нереальные деньги.  Поэтому я не совсем понимаю вашу логику: или же Президент не  прав,  или  же  вы  сегодня  говорите не совсем то,  что будет соответствовать  действительности?  Поясните,  пожалуйста,  мне  и особенно  нашим журналистам,  чтобы они тоже знали,  кто из вас не прав: то ли вы, то ли Президент.

 

     Спасибо.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Я дякую за таке запитання. Хочу сказати одну річ. Згідно  з  чинним  законодавством  основною  базою  відрахувань до Пенсійного фонду є відрахування від фонду оплати  праці.  Проектом Державного  бюджету  на  2000  рік  передбачено  майже 32 мільярди гривень. От вам реальні надходження, про які може йтися.

 

     Давайте прочитаємо,  що ж ми хочемо  отримати?  В  розрахунку прийнято,  що  близько  половини приросту коштів на виплату пенсій підуть на розвиток власного виробництва.  Але спочатку їх треба  ж ще виплатити.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін, за ним - депутат Степура.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Я полагаю, что более компетентный вопрос  может  задать  председатель  профильного   комитета   Петр Степанович Цибенко. Прошу передать ему слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановний Борисе Олександровичу!  Перше. Треба ж було  все-таки  наголосити  на  тому,  що  перелік,  який   подано комітетом і який підготовлено спільно зі спеціалістами,  практично вдвоє покриває необхідну суму.

 

     Друге. Чому  ви  не  пройшли  по   всьому   переліку   джерел фінансування,  адже там є речі значно серйозніші,  ніж ті, на яких ви зупинилися?  Зокрема,  чому  не  здійснюються  відрахування  до Пенсійного  фонду  з  осіб з місячною заробітною платою (доходами) понад 1000 гривень?

 

     Третє. Хто  збиратиме  недоїмки  до  Пенсійного  фонду,  яких навіть  після  реструктуризації  уже  тягне десь до двох мільярдів гривень?

 

     Четверте. Хто  повертатиме  гроші,  які  знаходяться  в   так званому   Фонді   соціального   захисту,  який  працює  на  вибори Президента?

 

     П'яте, хто прийматиме рішення про скасування постанови,  якою створено  режим  найбільшого  сприяння  підприємців,  які працюють сьогодні на Президента? Чому ви про це мовчите, а ухопилися за 200 мільйонів, які не вирішують проблеми?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Якщо місячна заробітна плата (доходи) в особи до 1000 гривень,  то відрахування до Пенсійного фонду здійснюються, а якщо  понад 1000 - ні.  Але вже підготовлено законопроект і будуть внесені зміни щодо цього.

 

     Тепер про недоїмки. Ви кажете - 2 мільярди гривень. Так я вам відповідаю,  що на 1 жовтня недоїмка становить 1,2 мільярда, з них 107 мільйонів - це недоїмка вугільної промисловості,  95 мільйонів агропромислового  комплексу і 543 мільйони - військовопромислового комплексу.

 

     Більшість підприємств   Міністерства   промислової   політики України  - це наші так звані гірничо-збагачувальні комбінати,  які мають понад 120  мільйонів  гривень  недоїмки.  Практично,  навіть виробляючи  продукцію  і  погашаючи заборгованість перед Пенсійним фондом,   їм   потрібно   працювати   два   роки   на    погашення заборгованості.

 

     За завданням    уряду   розроблено   графік   погашення   цих заборгованостей,  до  кожного   міністерства   доведено   погасити недоїмку  -  30 відсотків - до Пенсійного фонду до кінця року.  Ці кошти в основному підуть на погашення поточної заборгованості, яка є на сьогодні.

 

     Щодо надходжень  від  тих  пільг  по  акцизних зборах,  то ви знаєте,  що це питання не входить до компетенції Пенсійного  фонду України, і він не вправі це вирішувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степура.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Спочатку я хотів би сказати, що теж не задоволений відповіддю на ті два запитання, які вже були.  Ви також чомусь не всі джерела фінансування назвали.  А потрібно,  щоб люди знали,  наприклад,  про те,  що виробництво  і реалізація  горілчаних та тютюнових виробів дають значні доходи до бюджету.

 

     І ще скажіть, чому уряд, Президент та його Адміністрація самі палець об палець не вдарять,  щоб віднайти нові джерела наповнення бюджету і пенсійного фонду, а тільки шукають причини, як відкинути те, що пропонує парламент?

 

     Прошу відповісти.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я  не  зовсім  згоден  з  тим,  що уряд не шукає додаткових джерел.  Але ще раз наголошую:  ви знаєте, що Верховною Радою   ще  попереднього  скликання  прийнято  Основи  соціального страхування і визначено ідеологію пенсійного страхування. Основним джерелом  надходжень  мають  бути  відрахування  від  фонду оплати праці. Давайте з цього й виходити. Це прийнято на тій законодавчій базі, яка існує на сьогодні.

 

     Щодо додаткових  надходжень,  то  ви  погляньте - від продажу валюти, ювелірних виробів, автомобілів введені відрахування. Стали надходити відрахування,  треба віддати належне Верховній Раді, від продажу нерухомості, від стільникового зв'язку, тютюнових виробів. Це реальні джерела надходжень,  які ми вносили. А окрім того, я не думаю, що виходити з ідеології відрахувань до пенсійного фонду від фонду оплати праці - це нереально.

 

     Я вважаю, що основа пенсійного страхування повинна базуватися саме на цій ідеології - вона визнана урядом,  Президентом, визнана у  всьому  світі!  Кожен  працюючий має зробити страхові внески на майбутнє у своїй старості.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  сідайте, будь ласка. Шановні друзі, я прошу уваги!  Нам  потрібно  прийняти цей проект постанови.  Безперечно, добре,  що комітет підказує,  де можна  кошти  взяти.  Ми  щорічно одержуємо  по  30-32  мільярди  газу з Росії за транзит.  І жодної копійки до бюджету не надходить. Хто привласнює майже 2,5 мільярда доларів щорічно?  Хіба незрозуміло, що ці гроші привласнюються? Це тільки одна стаття доходу,  яка вже п'ять років не враховується  і використовується урядом чи тими, хто біля уряду крутиться.

 

     Я розумію  роль  міністра в цьому питанні.  Але за це повинен відповідати, мабуть, передусім Прем'єр-міністр.

 

     Я зачитую  проект  Постанови  Верховної  Ради   України   про пропозиції  Президента України до Закону України про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Погодитися з переліком джерел покриття  додаткових  витрат на  виплату  пенсій  у  підвищених розмірах,  передбачених Законом України  про  внесення  змін  до  Закону  України   про   пенсійне забезпечення.

 

     2. Прийняти  повторно  Закон  України  про  внесення  змін до Закону України про пенсійне  забезпечення  в  редакції,  ухваленій Верховною Радою України 17 вересня 1999 року".

 

     Я прошу   проголосувати   цей  проект  постанови  за  основу. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     У цілому можна поставити на голосування? Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     -----------

 

     Тепер проект Постанови Верховної Ради України  про  Звернення Верховної  Ради  України  до  Конгресу  Сполучених Штатів Америки, внесений  народними  депутатами  України  Омельченком  і  Єрмаком. Шановні  друзі,  на  попередньому  засіданні  ми  прийняли його за основу.  Можна поставити його на голосування в цілому? Проект цієї постанови у вас на руках. Ставлю на голосування в цілому.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ------------

 

     Проект Постанови Верховної Ради України про надання телеефіру О.Морозу.  Він прийнятий за основу,  тепер нам  потрібно  прийняти його в цілому. Я прошу підтримати, будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо, голосуємо,  голосуємо.  Я прошу, підтримайте, будь ласка. Юрію Анатолійовичу, голосуйте!

 

     "За" - 220.

 

     Я розумію,  що 20 народних депутатів голосує  проти.  Але  ж, шановні друзі, 90 не голосує!

 

     Голосуємо в цілому проект постанови. Будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     -------------

 

     Слухаються питання,  які внесені на День уряду.  Але перш ніж приступити до них,  я надаю слово Чижу Івану  Сергійовичу,  голові комітету. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр).  Як  ви пам'ятаєте,  питання порядку Дня уряду,  на жаль, не розглянуті ні 21,  ні  22,  ні  23 вересня і перенесені відповідно на сьогодні у зв'язку з тим,  що День уряду мав відбутися  з  грубим  порушенням чинного законодавства і положення про День уряду. За цими вимогами День уряду проводиться гласно, з прямою теле- і радіотрансляцією.

 

     На жаль,  як я розумію,  сьогодні також нічого не  змінилося. Уряд  не  вирішив  питання  прямої  теле-  та радіотрансляції,  і, принаймні,  до цього часу, до цієї хвилини такої трансляції немає. Це  свідчить  тільки про одне:  уряду і тому,  хто його призначає, конкретно Президентові України,  не хочеться,  щоб інформація  про справжню ситуацію в соціальній сфері, яка є дійсно катастрофічною, з виплатою зарплат,  пенсій,  соціальних  допомог,  а  також  щодо реального стану із заборгованістю,  зокрема внутрішнім і зовнішнім боргом,  про те,  яким чином ми будемо погашати ці борги,  вже  не обслуговувати,  а  погашати  і  плюс  відсотки  за обслуговування, дійшла  до  наших  виборців.  Ще  раз  підкреслюю,  це  є   грубим порушенням чинного законодавства.

 

     Верховна Рада  за  цих обставин може діяти виключно в спосіб, визначений законом.  Але, зважаючи на те, що ситуація в соціальній сфері  щодо  і  зовнішніх,  і внутрішніх запозичень надто складна, Верховна Рада зобов'язана відреагувати. І оскільки ми законодавчий орган,  який усвідомлює всю тимчасовість нинішніх обставин, у тому числі тимчасовість цього уряду,  переконані,  що після  31  жовтня відновимо  дію  усіх  механізмів  законів  у цій сфері,  зокрема в інформаційній,  я пропоную все-таки  провести  День  уряду  і  всі матеріали,   які   будуть  сьогодні  оприлюднені,  за  спеціальним рішенням Верховної Ради видати спецвипуском газети "Голос України" тиражем  у  10 мільйонів примірників для поширення серед громадян. Це зробити за кошти,  які передбачені на фінансування газети,  але недофінансовуються. Іншого способу подати виборцям інформацію, яку вони мають право почути,  а уряд зобов'язаний подати, у нас просто немає.

 

     Ще раз підкреслюю,  на жаль,  ця дія є певним прецедентом для цієї неправової ситуації, колізії, яку створили уряд і Президент - бо  тут  без  нього  не  обійшлося,  звичайно.  І тому я просив би Верховну Раду підтримати такий підхід: проголосувати за проведення Дня уряду,  за видання спеціального випуску газети "Голос України" з матеріалами Дня уряду тиражем у 10 мільйонів  примірників  і  за фінансування цього випуску.

 

     Я на завершення хочу підкреслити,  що інформаційне блокування Верховної Ради є дією глибоко антизаконною,  антиконституційною. Я дуже  сподіваюсь  і  впевнений навіть,  що це дія тимчасова,  вона буквально через три тижні припиниться,  і ми увійдемо в  нормальне правове конституційне поле.  А сьогодні, мабуть, таке рішення буде розумним.

 

     На мою пропозицію вплинуло і те, що вчора відбулося засідання Координаційної  ради  з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України.  У нас у  сесійній  залі  присутні  голови обласних рад - люди, які кровно зацікавлені в тому, щоб у регіонах були спокій,  стабільність,  щоб вирішувалися соціальні  проблеми, щоб  держава повернулася обличчям до громадян.  Давайте зважимо на наших колег.  Проведемо День уряду, але за таких обставин, про які я сказав.

 

     Я готовий  відповісти  на  запитання і просив би,  Олександре Миколайовичу, підтримати мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Шановні  друзі,  я  думаю,   що   пропозиція   цілком виважена.  Нам  немає  чого  гаяти часу.  Давайте підтримаємо її і приступимо до розгляду питань.  У нас достатньо засобів для  того, щоб  донести  до  громадян  всю  правду  і з першого питання,  і з другого. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     ЧИЖ І.С. Прошу підтримати. За таких обставин мусимо, ми ж без трансляції виходимо, на жаль.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Шановні друзі,  голосуємо,  щоб без трансляції проводити.  Що тут незрозумілого?  А з 1 листопада уже  будемо  з  трансляцією  і пленарні засідання Верховної Ради, і День уряду проводити.

 

     ЧИЖ І.С. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте це рішення лише на цей раз. А тоді вже не буде питань з демократією.

 

     "За" - 220.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги, той, хто заперечує проти такого Дня уряду,  має  рацію.  В  принципі ми порушуємо закон,  адже повинні працювати у відкритому режимі.  Але я  прошу  проголосувати,  День уряду є в порядку денному.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, голосуємо.

 

     ЧИЖ І.С. Йдеться про певні нюанси.

 

     ГОЛОВА. Іване    Сергійовичу,    просто    дехто   не   встиг проголосувати.  Ось  Єхануров  Юрій  Іванович  прийшов,  і  будемо голосувати. Юрій Іванович.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую.

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  інформація  про  діяльність Уряду щодо погашення заборгованості з виплати  заробітної  плати  та  пенсій. Доповідає міністр фінансів Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Нинішній уряд отримав  у спадщину    заборгованість    із   заробітної   плати,   грошового забезпечення,  пенсій,  стипендій та інших соціальних виплат,  які фінансуються  із  бюджетів  усіх  рівнів,  на  суму 2 мільярди 675 мільйонів гривень.

 

     За станом на 6 жовтня 1999 року заборгованість з  усіх  видів соціальних виплат із бюджетів усіх рівнів становила 2 мільярди 541 мільйон  гривень.  Динаміка  цієї  заборгованості  відображена   в розданих вам матеріалах.

 

     Зазначені дії  свідчать про те,  що,  незважаючи на труднощі, нинішньому уряду вдалося зменшити загальну суму  заборгованості  з соціальних виплат на 134 мільйони гривень,  або на 5 відсотків. За період діяльності нинішнього уряду  заборгованість  із  заробітної плати  працівникам  бюджетних  установ  зменшена  на 619 мільйонів гривень,  або на 53,6 відсотка, у тому числі: працівникам освіти - на  367  мільйонів  гривень,  або  на  68,3 відсотка;  працівникам культури  -  на  23  мільйони  гривень,  або  на  61,5   відсотка; працівникам  охорони  здоров'я - на 137 мільйонів гривень,  або на 46,5 відсотка; працівникам науки - на 20 мільйонів гривень, або на 20 відсотків.

 

     За період   діяльності   нинішнього   уряду   вдалося   також ліквідувати заборгованість із стипендій з  Державного  бюджету.  В розданих  вам  даних заборгованість стипендій показана в сумі 28,3 мільйона гривень,  але за  станом  на  сьогодні  вона  ліквідована повністю.

 

     Окремо хочу   зазначити,   що  коли  попередні  уряди  тільки збільшували заборгованість із допомог різних видів,  у тому  числі сім'ям  із  дітьми,  то  нинішньому уряду її вдалося зменшити.  За станом на 6 жовтня ця заборгованість  зменшена  на  86,6  мільйона гривень, або на 36,2 відсотка.

 

     Ліквідовано заборгованість  із  заробітної  плати працівникам установ  охорони   здоров'я,   що   безпосередньо   підпорядковані Міністерству  охорони  здоров'я  України.  Практично  завершується погашення  заборгованості  працівникам  культури,  яким  заробітна плата виплачується безпосередньо з Державного бюджету.

 

     Шановні народні депутати!  Із даних,  які вам роздано, видно, що  за  період  діяльності  нинішнього  уряду  в  цілому  зменшена заборгованість  із соціальних виплат,  які фінансуються з місцевих бюджетів,  на 444 мільйони гривень,  або на 49,5  відсотка.  Цьому сприяло те,  що нинішній уряд надає відповідну фінансову підтримку місцевим  бюджетам  як  через  дотацію,  так  і   шляхом   надання відповідних позичок місцевим бюджетам.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   одну   хвилинку.   Депутати Журавський і Бандурка,  я вас прошу:  якщо вам не цікаве  питання, яке доповідає міністр, то вийдіть у коридор і поговоріть там. Ви ж заважаєте іншим працювати.

 

     Ми запросили уряд сюди для  того,  щоб  подивилися,  хто  між собою веде теплу бесіду?  Або давайте слухати, або не будемо людям голову морочити.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно пенсій.  Голова  правління  Пенсійного фонду буде тут виступати, я хочу лише зазначити таке.

 

     Якщо взяти  всі  види  пенсій,  які фінансуються з Державного бюджету  (військовослужбовців  і  працівників  органів  внутрішніх справ),  а  також  пенсії,  які  фінансуються  за рахунок збору на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  то  тут   необхідно зазначити, що ця заборгованість зменшується.

 

     Дані, які роздані вам, шановні народні депутати, свідчать про те, що за період діяльності нинішнього уряду заборгованість з усіх видів  пенсій  зменшена  на  79  мільйонів  гривень,  або  на  5,2 відсотка.

 

     Необхідно зазначити,  що в поточному році досягнуто  значного зменшення  заборгованості  із соцвиплат.  Починаючи з квітня цього року   забезпечуються   щомісячне   зменшення   заборгованості   й стовідсоткове   фінансування   поточних   видатків  із  Державного бюджету,  а  з  березня   цього   року   -   щомісячне   зменшення заборгованості з соціальних виплат із місцевих бюджетів.

 

     За станом  на 6 жовтня цього року заборгованості з соціальних виплат не було в Дніпропетровській області та  в  місті  Києві.  У Вінницькій,   Донецькій,   Київській,  Львівській,  Полтавській  і Черкаській областях ця заборгованість становить в цілому до одного місяця.  Є  всі підстави сподіватися,  що вона в цих областях буде повністю ліквідована до кінця цього року.

 

     Шановні народні   депутати!   Зменшення   заборгованості   із соціальних  виплат  не  дає нам права заспокоюватися до того часу, поки вся заборгованість в усіх регіонах не буде погашена.

 

     Буде неправильно сьогодні не звернути уваги на проблеми,  які поки що залишаються.

 

     У першу   чергу   необхідно   зазначити,  що  при  загальному зменшенні заборгованості з соціальних виплат в  поточному  році  в Запорізькій,   Полтавській,   Сумській   і   Харківській  областях заборгованість  з  цих  виплат  збільшилася.  Значною  залишається заборгованість  в  окремих регіонах.  Так у Тернопільській області вона  становить  у  середньому  5,1  місяця,  Рівненській  -  4,3, Херсонській  - 3,7 місяця при загальній заборгованості в цілому по місцевих бюджетах 1,4  місяця.  В  окремих  регіонах  і  бюджетних установах цих районів заборгованість ще більша.

 

     Стосовно пенсій   військовослужбовців,   які  фінансуються  з Державного бюджету.  В поточному році за станом на 6 жовтня  уряду вдалося    повністю    ліквідувати    заборгованість   із   пенсій військовослужбовцям  начальницького  і  рядового  складу   органів внутрішніх    справ.    Гірша    ситуація    з   виплатою   пенсій військовослужбовцям  рядового,  сержантського   та   старшинського складу  строкової  служби.  За станом на 6 жовтня заборгованість з цих виплат становить  676  мільйонів  гривень.  Уряд  вишукує  всі можливі  варіанти  зменшення  цієї  заборгованості.  Лише  в першу декаду жовтня цього року на погашення заборгованості з цих  пенсій було  спрямовано  92 мільйони гривень.  У цілому з початку року ця заборгованість зменшена на 30 мільйонів гривень.

 

     Вжиття яких заходів дало  можливість,  особливо  в  поточному році,  зменшити  заборгованість із соціальних виплат?  У поточному році Кабінет Міністрів прийняв Постанову від 28  січня  1999  року про  заходи  щодо  забезпечення  своєчасного  і  в  повному обсязі надходження доходів до Державного бюджету на 1999 рік, якою вперше було  визначено  завдання  центральним  органам  виконавчої  влади забезпечити надходження платежів до  бюджету.  Кожний  міністр  чи голова  комітету  звітує  на  засіданнях  Кабінету  Міністрів  про виконання цього завдання.

 

     Кабінетом Міністрів була прийнята постанова  від  11  березня 1999   року,   якою   були  затверджені  неординарні  заходи  щодо мобілізації доходів до  бюджету  і  спрямування  їх  на  погашення заборгованості  з  соціальних  виплат.  За  виконання  кожного  із заходів,   визначених   цією   постановою,   несуть    персональну відповідальність  керівники  центрального органу виконавчої влади. Кожного місяця здійснюється аналіз виконання цієї постанови.

 

     Значно покращилися надходження  до  бюджету  в  серпні-жовтні поточного року,  що є результатом здійснення заходів, затверджених постановами Кабінету Міністрів від 26 серпня 1999 року про  заходи щодо  поліпшення  стану  справ  у  виробничій  сфері та збільшення надходження коштів до бюджету та  від  7  вересня  1999  року  про додаткові  заходи  щодо  мобілізації  доходів Державного бюджету в 1999 році.

 

     Здійснення нетрадиційних    заходів,    передбачених     цими постановами,  дало  можливість  значно  покращити  надходження  до Державного бюджету.  Так,  наприклад, лише у вересні цього року до Державного бюджету надійшло 1 мільярд 506 мільйонів гривень, що на 5,6 відсотка більше ніж у липні поточного року, коли було отримано найбільше доходів (на той період).

 

     З метою  стабілізації  виробництва,  що  є  основним джерелом погашення заборгованості із соціальних виплат, Кабінетом Міністрів було прийнято цілий ряд рішень і вжито цілий ряд заходів. Хочу для прикладу нагадати окремі прийняті рішення Кабінету  Міністрів.  Це рішення  про  розвиток  виробництва  добування  метану з вугільних родовищ  Донбасу,  про  механізм  регулювання  імпортних  поставок цукру-сирцю,  про  розробку  високих технологій напівпровідникових матеріалів,    про    забезпечення    сталої    роботи    теплових електростанцій,  про  фінансування інноваційних проектів створення виробництва  рідких  лікарських  препаратів,   про   вдосконалення механізму  стягнення  митних  зборів,  про заходи щодо нарощування обсягів  виробництва  металопродукції,  про  підтримку   вугільної галузі,  сільського  господарства,  суднобудівної галузі та багато інших.  Значна фінансова підтримка  національному  виробнику  була надана  Кабінетом  Міністрів за рахунок централізації у Державному бюджеті частини амортвідрахувань.  Мабуть, ці дії уряду стали дуже важливим  фактором,  який сприяв тому,  що за 9 місяців цього року досягнуто збільшення обсягу промислового виробництва  порівняно  з відповідним  періодом  минулого року на 2,3 відсотка.  А у вересні поточного  року  порівняно  з  вереснем   1998   року   промислове виробництво зросло на 18 відсотків.

 

     З яких  причин  ми не змогли повністю погасити заборгованість із соціальних виплат з бюджетів усіх рівнів?

 

     Перше. Через  невиконання  підприємствами  та   організаціями своїх    зобов'язань    перед    бюджетом,   передбачених   чинним законодавством.  В результаті збільшилась недоїмка  з  платежів  і зборів та зменшились надходження до Державного бюджету, хоча темпи зростання недоїмки істотно уповільнились,  поки що вона  становить значну величину -10 мільярдів гривень.

 

     Справедливості заради   треба   відзначити,   що   у  вересні відбулося  зменшення  недоїмки  Державному  бюджету,  і  це   дуже позитивний фактор, який треба розвивати.

 

     Другою головною  причиною невиконання надходжень до бюджету є внесення змін до чинного законодавства після прийняття Закону  про Державний  бюджет.  Так  введення в дію лише чотирьох законодавчих актів призвело до річних втрат надходжень до бюджету в  межах  2,1 мільярда гривень.  Я не буду називати ці закони,  ви їх знаєте,  я про це вже говорив у своїх попередніх виступах.

 

     Третя причина.   До   бюджету   не   надходять    всі    суми реструктуризованої  нашими  рішеннями  заборгованості з платежів і зборів,  що здійснювалися на підставі прийнятого законодавства. За січень-липень     1999    року    реструктуризованої    податкової заборгованості погашено на суму 57 мільйонів гривень, що становить 35,8   відсотка   суми,   яка  підлягає  погашенню  відповідно  до вищезазначеного закону.

 

     Четверта причина.  Бюджет  втрачає   доходи   у   зв'язку   з несвоєчасним прийняттям законопроектів з питань оподаткування. Про це я  теж  вже  не  раз  говорив  з  цієї  трибуни.  Передусім  це стосується   законопроектів   про   податок   на   нерухоме  майно (нерухомість),  податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки і збори,  а  також  необхідні зміни до законів про податок на додану вартість,  податок  на  прибуток  та  акцизний   збір.   Зазначені пропозиції  неодноразово  вносилися  до  Верховної  Ради  України, зокрема в листах Президента від 25 серпня 1999  року  та  Кабінету Міністрів від 1 липня 1999 року.

 

     Є ряд  й інших причин,  що негативно впливають на мобілізацію платежів і зборів до бюджетів усіх рівнів.  Це  і  високий  рівень бартеризації,   і   порушення   чинного   законодавства  з  питань оподаткування,  і  незабезпеченість  повного  руху  готівки  через банки.

 

     Окремо я  хотів  би  зупинитися на негативній,  на мою думку, практиці, коли при наявності заборгованості приймаються рішення, в тому  числі Верховною Радою,  про збільшення видатків з соціальних виплат.  Я думаю,  що до цих питань треба  переходити  тоді,  коли погасимо  ту заборгованість,  яка є на сьогодні.  В іншому разі ми просто заздалегідь збільшуємо цю заборгованість і закриваємо шляхи вирішення цього соціально важливого питання.

 

     Що треба  зробити,  щоб  повністю вирішити проблему погашення заборгованості із соціальних виплат?

 

     Перше. Треба припинити прийняття рішень на всіх  рівнях  щодо надання відстрочок, реструктуризації платежів і зборів до бюджетів усіх рівнів.

 

     Друге. Необхідно припинити практику прийняття змін до чинного законодавства  з питань оподаткування після затвердження бюджету і з інших питань, які не забезпечені відповідним фінансуванням.

 

     Третє. Податковим   органам,   усім    центральним    органам виконавчої  влади  і органам влади всіх рівнів на місцях необхідно вжити всіх заходів,  у тому числі й  примусового  характеру,  щодо стягнення до бюджету належних платежів і зборів.

 

     Четверте. Необхідно   прискорити   розгляд  законопроектів  з питань оподаткування,  які знаходяться  у  Верховній  Раді.  І  ми готові надати допомогу комітетам в їх розгляді.

 

     Користуючись нагодою,  прошу  вас,  шановні народні депутати, зважити на це прохання. Кошти, які надійдуть, будуть спрямовані на соціальні виплати.

 

     Що планує    уряд    здійснити   для   подальшого   зменшення заборгованості із соціальних виплат із бюджетів усіх рівнів?  Уряд вважає,  що  вирішити  питання повного погашення заборгованості із соціальних виплат із  бюджетів  усіх  рівнів  можливо  лише  через стабілізацію виробництва,  підтримку національного виробника. Тому вся діяльність уряду буде спрямована на досягнення  цієї  мети,  а кошти,  які  будуть  надходити  від  поліпшення  роботи виробничих підприємств, використовуватимуться на соціальні виплати.

 

     Уряд передбачає до кінця цього року спрямувати  на  погашення заборгованості із соціальних виплат близько 1 мільярда гривень, що дасть можливість скоротити  заборгованість  на  39,4  відсотка.  З метою   поліпшення   управління   грошовими  ресурсами  Державного бюджету,  які спрямовуються  в  основному  на  соціальні  виплати, Міністерством  фінансів  в кінці серпня був розроблений щотижневий план мобілізації готівкових  коштів  з  метою  своєчасної  виплати поточних    соціальних    видатків    та   поступового   погашення заборгованості з них.

 

     Ресурсна частина  бюджету  включає   як   поточні   податкові надходження,  так  і  залучення  кредитних  коштів.  Крім того,  у показниках поточних податкових платежів і зборів враховані  заходи міністерств   і  відомств,  направлені  на  погашення  недоїмки  з належних до бюджету платежів.

 

     Зауважу, що до загального балансу також включено і  Пенсійний фонд. Щотижня Головне управління державного казначейства проводить на наступний тиждень щоденну розбивку очікуваних ресурсів  бюджету та   готує   прогнозні  обсяги  видатків.  Враховуючи  ситуацію  з надходженням  ресурсів  до  бюджету,  впродовж  тижня  проводиться оперативне   керування  грошовими  потоками  та  коригується  план доходів, у тому числі для підвищення рівня готівкових надходжень.

 

     Таким чином, за попередні шість тижнів роботи в такому режимі до  бюджету  отримано податкових готівкових надходжень на суму 1,8 мільярда гривень.  Пенсійним фондом перевиконано планові показники за  цей  період.  При  цьому  поточна заробітна плата та соціальні виплати профінансовані на 103  відсотки  до  плану  шести  тижнів. Погашено заборгованість із пенсій,  які фінансуються з бюджету, на суму 252 мільйони гривень.  Погашено заборгованість із  заробітної плати  на  суму  308  мільйонів  гривень  та  перераховано дотацій областям 248 мільйонів  гривень.  Виконано  план  по  фінансуванню вугільного  сектора.  Крім того,  Пенсійним фондом виконано на 111 відсотків план мобілізації коштів, що дозволило створити умови для погашення  заборгованості  з  виплати  пенсій  на  142,4  мільйона гривень.

 

     Загалом же передбачається в жовтні погасити заборгованість із заробітної  плати  працівникам  бюджетних  установ на 54 відсотки, зменшити    до    кінця    року    заборгованість    із     пенсій військовослужбовцям  рядового  складу на 29,4 відсотка та з виплат громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи, на 36 відсотків,  що відповідає стовідсотковому виконанню завдання щодо виділення коштів на ці  цілі,  яке  поставлено  в  Державному бюджеті.

 

     Хочеться вірити, що зазначене завдання буде спільним для всіх гілок влади, а значить, ми його виконаємо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Ігоре  Олександровичу.   Запишіться,   будь ласка, на запитання. Відведемо 10 хвилин.

 

     Депутат Тропін. За ним - депутат Марамзін.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область). Прошу передать слово депутату Александровской.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция  коммунистов.  Вы  в  своем  докладе   неоднократно упоминали  о существующей проблеме нехватки денег для выплаты всех долгов.  Я бы хотела спросить  у  вас:  по  какой  статье  бюджета финансируются  так  называемые рабочие поездки Президента Кучмы по Украине,  во время которых  проводится  на  самом  деле  рекламная кампания в поддержку Кучмы как кандидата в Президенты? Хотелось бы узнать размер этих расходов, которые уже понесла наша казна.

 

     В настоящее время Леонид Данилович  совершает  такую  рабочую поездку  по  Харькову,  и  она  сопровождается плакатами,  которые развешиваются  поперек   улиц   города   Харькова,   всевозможными презентациями  и  фуршетами.  Если  это  рабочая  поездка,  то она финансируется из бюджета.  Так сколько денег потрачено на поездки, в  том  числе  и на эту поездку по Харькову,  горя нашего народа - Президента Кучмы?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це не є предметом  сьогоднішнього  звіту  уряду (Шум   у  залі).  Якщо  ви  будете  мене  перебивати,  я  не  буду відповідати.  Якщо  хочете  почути  відповідь,  то,  будь   ласка, слухайте.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Задали запитання, не шуміть. Міністр теж має свою точку зору, нехай висловиться. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Фінансування всіх заходів,  передбачених планом роботи  Адміністрації  Президента,  Кабінету Міністрів і Верховної Ради в тому числі,  здійснюється  відповідно  до  кошторису,  який затверджений   у   Державному   бюджеті.   Сьогодні   фінансування здійснюється в повній відповідності до тих коштів, які передбачені в  Державному бюджеті.  З Державного бюджету додаткові кошти на ці цілі не виділяються.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Марамзін.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Круценко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,   виконуючий   обов'язки   голови  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Фракция коммунистов. Игорь Александрович! Вы  сказали,  что задолженность по выплате пенсий сократилась на 5 процентов и что во Львовской области эта задолженность  составляет один  месяц.  Буквально  три-четыре дня тому назад выступал Зайчук Борис Александрович и сказал,  что  в  10  областях  задолженность полностью  погашена,  в том числе и во Львовской области.  Так кто правду говорит - вы или господин Зайчук? Это первый вопрос.

 

     И второй.  По вашим расчетам,  сколько времени  нужно,  чтобы полностью  погасить  задолженность  по пенсиям?  А то вы постоянно выступаете...  Мне  вспомнилось,  как  выступал  Кашпировский,  он безногих   заставлял   танцевать.   И   вы   выступаете,  даже  не улыбнетесь...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується Львівської області. Я говорив про заборгованість  із  соціальних  виплат (мається на увазі заробітна плата з місцевих бюджетів).  Там справді є можливість  за  рахунок незначної  концентрації зусиль повністю погасити заборгованість із заробітної плати та інших соцвиплат,  крім пенсій.  Я  підтверджую те, що казав Борис Олександрович щодо пенсій.

 

     У цілому  якщо  говорити  про заборгованість із пенсій,  то я думаю,  що  до  кінця  року  ми  обов'язково  виконаємо   те,   що передбачено Державним бюджетом.  Ми виділимо мінімум 360 мільйонів гривень на погашення заборгованості минулих років.  У  цьому  році бюджет   уже   повністю  розрахувався  з  поточними  виплатами  до Пенсійного фонду. Але це не знімає проблеми. Я думаю, що ми будемо мати  можливість  повністю погасити заборгованість із пенсій як за рахунок коштів Державного бюджету,  так і за  рахунок  внесків  до Пенсійного  фонду  в  2000 році.  Сьогодні ми повинні скоротити цю заборгованість мінімум наполовину, порівнюючи з початком року.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. За ним

- депутат Довганчин.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України.  Ігоре Олександровичу!  Як  я  зрозумів,  моїм виборцям   -   пенсіонерам   Новоукраїнки,   Малої  Виски,  що  на Кіровоградщині, яким не видають пенсію вже більше трьох місяців, а січневу  заморозили,  нічого  чекати.  Вони  надіялися,  що хоч до виборів Президента вони одержать пенсію.  А після виборів, ми дуже добре  розуміємо,  становище  буде  ще  складнішим.  Тим більше що навіть Президент на Сумщині зрозумів, чому не виплачується пенсія. Мовляв,  а хто її платитиме,  якщо заводи і фабрики стоять, а село лежить?

 

     Я хотів  би,  щоб  ви,  Ігоре  Олександровичу,  сказали,  хто платить  і  в  скільки обходиться всеукраїнське шоу зірок естради. Чи,  може,  Президент оплачує це із своїх доходів?  Так у нього  ж доходи 19 тисяч гривень, цього і на один концерт не вистачить.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що  стосується  фінансування  культурно-масових заходів,  які впродовж року проходять в Україні,  у тому  числі  в різних   регіонах,   то   є  план  по  Міністерству  культури,  по Держкомітету у справах сім'ї  та  молоді,  по  Комітету  з  питань молодіжних  програм,  по  УНКМО  тощо,  на  реалізацію якого кошти передбачені в Державному бюджеті. Повністю йде фінансування тільки того,   що   передбачено  Державним  бюджетом.  За  решту  заходів відповідає кожен виборчий штаб, який збирає кошти і витрачає їх.

 

     Шановні народні депутати!  Ми зараз обговорюємо  питання  про соціальні  виплати.  Я  хотів  би  перейти  до  відповідей  на  ці запитання (Шум  у  залі).  Яка  впевненість!  Давайте  порівняємо. Серпень: чисті грошові надходження до Державного бюджету становили 1 мільярд 202 мільйони гривень. Рік тому - 727 мільйонів. Липень - 1 мільярд 222 мільйони гривень,  у минулому році - 772 мільйони. Є різниця?

 

     Ось і результат.  А для нас  головне  зараз  -  цю  тенденцію обов'язково зберегти.  Тому що коли до Державного бюджету в місяць надходить більше 1 мільярда 100 мільйонів гривень чистих  грошових надходжень,  то  в  нас  є  можливість  профінансувати всі поточні соціальні виплати (це приблизно 750 мільйонів  гривень),  виділити планові  гроші  для  вугільників  (це  ще  150 мільйонів гривень), виділити  100  мільйонів,  як  ми  і  передбачали,  це,  до  речі, передбачено  і  вашим рішенням,  на обов'язкову виплату Пенсійному фонду і направляти решту коштів на погашення заборгованості.

 

     Ви бачите,  яка тенденція в цьому році.  У нас  були  складні місяці  -  травень і червень,  коли ми недоотримували приблизно по 300 мільйонів гривень.  Зараз  сформувалася  така  тенденція,  яку треба обов'язково витримати. І динаміка промислового виробництва у вересні підтверджує, що це реально можливо зробити.

 

     А на  наступний  рік  ми  обов'язково  повинні  закласти  всі необхідні  кошти для того,  щоб повністю погасити заборгованість з пенсій.  На сьогодні,  я вже казав, заборгованості погашено на 550 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довганчин. За ним

- депутат Кочерга.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.   Фракція   Селянської   партії   України.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Ви  трохи  кривите   душею,   що   заборгованість погашається  за рахунок надходжень до бюджету.  У нас сьогодні всі сховища у банках наповнені емісійними грошима.  Тому  я  хотів  би знати,  хто  дав дозвіл на емісію.  Як уряд думає боротися потім з інфляцією,  яка сьогодні запускається, вважаючи, що втримається до виборів Президента? Це перше.

 

     І друге.  Знову  ж ви кривите душею,  що доходи збільшуються. Рік тому курс долара становив 2 гривні за 1 долар.  Сьогодні - 4,5 гривні   за  1  долар.  То  які  ж  реальні  доходи  збільшуються? Поясність, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я говорив про чисті грошові надходження, і вони підтверджуються  реальною  статистикою.  За  рахунок  відмови  від взаємозаліків,   поліпшення   платіжної   дисципліни,   поліпшення адміністрування  податками  ми справді збираємо навіть у реальному вимірі порівняно з минулим роком більше грошей. Це правда.

 

     Що стосується вашого запитання щодо емісії.  Я був би поганим міністром  фінансів,  якби  вирішував  питання  бюджету за рахунок емісії.  Ми дуже багато разів за останній час,  практично  кожного року  нашої незалежності,  наступали на ці граблі.  Так от у цьому році, я відповідально заявляю, все фінансування йде в межах Закону про   Державний   бюджет.   Те,   що   там  передбачено,  повністю виконується: не більше і не менше.

 

     Мова йде про те,  що за рахунок наших зусиль на  сьогодні  на півтора  мільярда  гривень більше виплачено заробітної плати через установи банку.  Ось звідки ці  гроші.  Гроші  почали  рухатися  в системі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.     Слово    надається    Кочерзі    Віктору Герасимовичу. За ним - депутат Гуцол.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ 49,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Игорь Александрович!  Хотелось бы услышать ваше мнение и прогнозы  в  части погашения задолженности по регрессным выплатам. Дело в том,  что эта проблема настолько остро стоит  в  шахтерском Донбассе, что вы даже не можете себе представить.

 

     В ряде  шахтерских организаций,  особенно в шахтостроительных управлениях,  на  так   называемых   углестроевских   предприятиях специально, искусственно, перевели регрессников на учет, скажем, в строительные  управления,  которые  на  сегодня  не  в   состоянии заработать деньги,  чтобы выплачивать регрессные.  Остается только одна надежда - бюджет.

 

     Вы почему-то  очень   болезненно   реагируете   на   вопросы, связанные с финансированием предвыборных акций Президента.  Я тоже хочу  задать  такой  вопрос.  Вот  провели   студенческие   выборы Президента.   Скажите,   сколько  денег  затрачено  на  то,  чтобы проголосовали   500   тысяч   студентов,   -   на   финансирование избирательных  участков,  на  изготовление  бюллетеней?  Ведь  эти деньги можно было бы использовать на компенсацию, скажем, шахтерам хотя бы двух-трех управлений.

 

     Пожалуйста, ответьте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Почну з другого запитання. Я відповім так, як і відповідав до цього:  з Державного бюджету кошти  на  ці  цілі  не виділялися.  Ми  не  маємо  права  забороняти  людям виявляти свою політичну волю.  Тому тут,  я думаю,  наш  контроль  повинен  бути взаємним.

 

     Що стосується регресних виплат. Це проблема, яка коштує сотні мільйонів гривень.  Не менше 500 мільйонів гривень на сьогодні  ми можемо нарахувати по загальних проблемах. Розв'язати їх за рахунок Державного бюджету неможливо.  І за своєю природою регресні  -  це те,   за   що  повинно  відповідати  керівництво  підприємств,  де трапилося нещастя.

 

     Але я думаю,  що вирішальну роль у розв'язанні цієї  проблеми може  зіграти  закон,  який ви прийняли нещодавно,  щодо створення спеціального фонду,  який буде формуватися за рахунок  відрахувань від реалізації продукції. Хоча в мене як у фахівця є зауваження до цього механізму.  Але  ми  все  ж  таки  рекомендували  Президенту підписати  цей  закон,  щоб  він  почав  діяти і ми могли створити відповідний фонд для повного погашення заборгованості з  регресних насамперед працівникам вугільної промисловості.

 

     ГОЛОВА. Але  якщо  ми будемо так робити,  то можемо проводити сесії,  працювати  і  не  знатимемо,  коли  Президента  оберуть  у державі.  Хто що хоче, те й робить у цій державі. Хто організував, хто фінансував - ніхто не знає.  Але в державі  проводять  заходи. Так можуть і Президента обрати.

 

     Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України.  Шановний   пане міністре!  Як  погашається  заборгованість  із зарплати,  пенсій у Чернівецькій області? Це мені дуже цікаво.

 

     Я хочу  навести  один  приклад.  Моя  старенька  мати,  котра проживає  в Сокирянському районі Чернівецької області,  не отримує пенсію понад 9 місяців.  А ви тут нам казки розказуєте. Тобто ваша доповідь не збігається з реальними фактами на місцях.

 

     Я хотів  би  знати,  пане  міністре,  коли  ви правду кажете: сьогодні, завтра, чи ви взагалі її не кажете?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я вас можу запросити до себе в  кабінет,  і  ми разом подивимося всю звітність, яка в нас є. Що стосується виплати пенсій,  то,  справді,  у нас в окремих районах  є  заборгованість більша,  ніж та,  про яку я казав.  Але я думаю, що пан Зайчук вам більш детально розповість про те,  яким чином ми плануємо і будемо погашати  заборгованість із пенсій,  у тому числі й у Чернівецькій області.

 

     Щодо заробітної плати,  то,  справді,  у Чернівецькій області склалася  дуже  складна ситуація в цьому році.  Чому?  Тому що ми, коли верстали бюджет по Чернівецькій області,  запланували  значну частину  доходів  цієї області за рахунок надходжень від акцизного збору. Після цього був прийнятий закон, який змінив систему сплати акцизного  збору,  і  в  бюджеті  Чернівецької  області це джерело пропало.

 

     Ми плануємо надати додаткову бюджетну  позичку  області,  для того  щоб  принаймні  хоча  б  не  збільшувати  заборгованість  із заробітної плати,  щоб  люди  кожного  місяця  отримували  поточну заробітну плату. Щодо інших джерел, то треба вносити зміни в Закон про Державний бюджет. Але області будемо допомагати обов'язково.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко, і завершуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька   область).   Уважаемый   Игорь Александрович! Я не буду спрашивать, куда, сколько и почем. У меня такой  вопрос:  какой  закон  нужно  принять  Верховной  Раде   по пенсионному  обеспечению,  чтобы  начали регулярно платить пенсию, регрессные?  Кстати,  я  хочу  уточнить  вопрос  Кочерги   Виктора Герасимовича.  Что касается регрессников, то ситуация складывается таким образом,  что предприятия уже давно ушли в небытие,  а  люди остались,   и   правопреемника   у   них   нет.   Я  имею  в  виду шахтостроительное  управление  по  Горловке,  по  Дзержинску,   по Енакиево.  И  сегодня  идет очень много различных спекуляций.  Вот Президент был на Донбассе.  И когда встречался с забойщиками, один из  них  ему  сказал:  Леонид  Данилович,  и  пенсия  маловата,  и зарплата.  Ну что это за пенсия - 86 гривень? Леонид Кучма сказал: да в Верховной Раде лежит закон, который они не принимают.

 

     Я хочу  вас спросить:  что нам принять,  чтобы начали платить пенсии, чтобы не было задолженности? И поможет ли такой закон?

 

     Спасибо, Игорь Александрович.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ну,  одним законом тут  не  обійдешся.  На  мою думку,  обов'язково  треба  прийняти  закон  про реформу пенсійної системи.  Треба ввести персоніфікацію пенсійних рахунків,  тоді ми зможемо направити додаткові,  у тому числі небюджетні,  джерела на формування Пенсійного фонду. Це по-перше.

 

     По-друге, я думаю,  що буде неправильно приймати популістські рішення  про  збільшення  тих  чи інших видів соціальних виплат до погашення заборгованості. Якби ми таким чином домовилися, то могли б   дуже  швидко,  протягом  найближчих  12-16  місяців  максимум, погасити заборгованість з усіх соціальних виплат,  і  після  цього приймати рішення про збільшення відповідних видатків.

 

     Щодо регресних. Якщо закон, який ви прийняли, вступить у дію, то він повинен  за  рік  відтворювати  мінімум  700-800  мільйонів гривень  фонду  виплати регресних.  Цього буде достатньо для того, щоб розрахуватися за ці заборгованості.

 

     Інше питання, яке ми повинні відпрацювати в наших нормативних актах,  -  яким чином довести виплати регресних до працівників тих підприємств,  які  зникли.  Це  правильне  питання,   його   треба відпрацювати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  Зайчуку,  голові правління Пенсійного фонду. Борисе Олександровичу,  будь ласка.  Скільки вам часу потрібно? 10 хвилин, будь ласка.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду!  Останнім часом стан  фінансування виплати   пенсій   дещо   стабілізувався.   За   дев'ять   місяців профінансовано 9,4 місячної потреби  у  коштах  поточного  року  і скорочено заборгованість з виплати пенсій, яка була за станом на 1 березня,  на 751,6 мільйона гривень.  При цьому слід врахувати, що видатки  на  виплату  пенсій  у  зв'язку з індексацією збільшилися щомісячно на 46 мільйонів.  Заборгованість  з  виплати  пенсій  та грошової  допомоги  за  станом  на  1  січня  1999 року складала 1 мільярд 973,8 мільйона  гривень,  за  станом  на  1  березня  -  2 мільярди 362,1 мільйона,  за станом на 1 жовтня - 1 мільярд 610, 5 мільйона  гривень.  Якщо  подивитися  до  1  січня,  то  відбулося зменшення на 363,3 мільйона гривень, якщо до 1 березня - понад 750 мільйонів.

 

     25 регіональних  управлінь  забезпечили  в   повному   обсязі фінансування  потреби  в  коштах  для  виплати  пенсій  і грошової допомоги поточного року.  У повному обсязі профінансована  виплата пенсій    у    Дніпропетровській,    Запорізькій,   Закарпатській, Миколаївській,  Одеській областях,  містах Києві і Севастополі,  а також  у  275  районах (це 37,6 відсотка загальної кількості).  За станом на 1 березня кількість таких районів  складала  206,  на  1 жовтня - 275. Цьому сприяли вжиті урядом заходи щодо нетрадиційних зборів  до  Пенсійного  фонду,  які  законодавчо  були  закріплені Верховною Радою України.

 

     Перше. Надходження  коштів за рахунок впровадження додаткових ставок податку з купівлі-продажу валюти,  відчуження  автомобілів, продажу  ювелірних  виробів  та  додаткових зборів з фізичних осіб склали 456,6  мільйона  гривень,  у  тому  числі:  від  податку  з купівлі-продажу   валюти  -  270,8  мільйона  гривень;  відчуження автомобілів - 57,2 мільйона гривень;  продажу ювелірних виробів та золота - 3,2 мільйона гривень.

 

     Останні додаткові надходження з реалізації тютюнових виробів, нерухомого майна,  від  операторів  стільникового  зв'язку  склали понад 12 мільйонів гривень.

 

     Друге. Виплата  пенсій  у  натуральній  формі  на  суму 489,2 мільйона гривень,  що на 144,2 мільйона  гривень  більше,  ніж  за відповідний   період  минулого  року,  у  тому  числі  за  рахунок взаємозаліків за споживання:  електроенергії на суму  32  мільйони гривень,  газу  - 54,5 мільйона,  житловокомунальних послуг - 27,1 мільйона гривень.

 

     У багатьох областях розгорнуто мережу  так  званих  бюджетних магазинів  та  відділів (усього їх 8 тисяч 569),  де відпускаються товари в рахунок погашення заборгованості як працівникам бюджетної сфери,  так  і  пенсіонерам.  Добре  поставлена  ця  робота в ряді областей,  зокрема у  Вінницькій,  Житомирській,  Кіровоградській, Луганській,  Полтавській,  Рівненській,  Сумській, Тернопільській, Харківській,  Хмельницькій, Черкаській. Тут виплачено від 47 до 79 гривень на одного пенсіонера в натуральній формі.

 

     Також слід зазначити, що за останні місяці значно збільшилося фінансування  з  Державного  бюджету  та  чорнобильського   фонду, загальна сума якого становила 755,4 мільйона гривень, у тому числі з Державного бюджету - 530 мільйонів,  з чорнобильського  фонду  - 255,4 мільйона гривень.

 

     Позитивно вплинуло  на надходження коштів до Пенсійного фонду збільшення  майже  на  півтора  мільярда   гривень   порівняно   з відповідним  періодом  минулого року виплат заробітної плати через установи банків,  за  рахунок  чого  до  бюджету  фонду  додатково надійшло 471,4 мільйона гривень.

 

     Отже, загальні  надходження  до бюджету Пенсійного фонду за 9 місяців поточного року склали 8 мільярдів 509,6 мільйона  гривень, що  більше  порівняно  з  відповідним  періодом минулого року на 1 мільярд 643,5 мільйона гривень,  або на 3,9 відсотка. У тому числі власні  надходження  становили 7 мільярдів 657,1 мільйони гривень, що більше,  ніж у  минулому  році  на  1  мільярд  434,2  мільйона гривень, або на 23 відсотки.

 

     Разом з цим заборгованість з виплати пенсій,  яка склалася за минулі роки,  залишається ще значною. За станом на 1 жовтня, я вже говорив,  вона  склала  1  мільярд  610,5 мільйона гривень,  або в середньому 1,7 місячної потреби в коштах.

 

     Заборгованість з виплати пенсій, якщо подивитися по областях, становить: понад 4 місяці - у Вінницькій області, понад 3 місяці - у  Волинській,  Івано-Франківській,  Луганській,   Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій і Чернігівській областях, понад 2 місяці

-   у   Житомирській,   Київській,   Кіровоградській,    Сумській, Черкаській,   Чернівецькій,   понад  1  місяць  -  у  Харківській, Донецькій, Львівській і Рівненській областях.

 

     Така ситуація склалася з певних причин. Зокрема, через значну заборгованість платників страхового збору до Пенсійного фонду.  За станом на 1 жовтня вона склала 1 мільярд  230  мільйонів  гривень. При  цьому слід зазначити,  що в 1998-1999 роках реструктуризовано заборгованості та списано пені на суму 3,  4 мільярда гривень.  Це перше.

 

     Друге. Заборгованість   з   виплати  заробітної  плати  також вплинула на надходження.  Тут ми  недоотримали  майже  2  мільярди гривень.

 

     Третє. Зменшення  доходної  частини  бюджету  фонду внаслідок внесення змін до чинного законодавства з березня  поточного  року, зокрема  про  сплату  страхових  зборів  при  виплаті матеріальної допомоги з фонду оплати праці в розмірі  до  12  неоподатковуваних мінімумів. Вартість цієї зміни - 620 мільйонів гривень на рік.

 

     І четверте.  Введення  сільськогосподарського податку замість страхових зборів з фонду оплати праці,  внаслідок  чого  Пенсійний фонд втратив понад 500 мільйонів гривень.

 

     Шановні народні депутати!  Питання погашення заборгованості з виплати пенсій та грошової допомоги постійно  залишається  в  полі зору уряду. Розроблено конкретні заходи щодо збільшення надходжень до Пенсійного фонду,  якими  передбачено  таке.  Перше.  Погашення заборгованості   з   виплати   заробітної  плати,  внаслідок  чого додатково має бути отримано понад 300 мільйонів гривень.

 

     Друге. Міністерство фінансів обіцяє, ви вже чули це у виступі Ігоря  Олександровича,  що  повністю будуть профінансовані поточні виплати і погашена заборгованість попередніх років.

 

     Третє. Встановлено завдання міністерствам та відомствам  щодо погашення недоїмки перед Пенсійним фондом на 30 відсотків до кінця року.

 

     І четверте.  Місцевим органам влади  доведено  завдання  щодо погашення  в  повному обсязі заборгованості перед Пенсійним фондом установ та організацій, які фінансуються з місцевих бюджетів.

 

     Зазначені заходи вже  сьогодні  дають  позитивні  результати. Тільки  в  поточному  місяці  за  станом  на  10 жовтня до бюджету Пенсійного фонду надійшло 455 мільйонів, у тому числі з Державного бюджету  та  чорнобильського  фонду -143,5 мільйона гривень.  Було профінансовано  395  мільйонів  гривень  поточних  виплат   і   60 мільйонів спрямовано на погашення заборгованості.

 

     Разом з   цим   прошу   Верховну   Раду   прискорити  розгляд законопроекту про внесення змін до Закону про збір на  обов'язкове державне  пенсійне  страхування,  яким  передбачається відновлення права справляти страхові збори із  сум  при  виплаті  матеріальної допомоги з фонду оплати праці, а це понад 600 мільйонів гривень на рік.

 

     Враховуючи вищезазначене,   ми   передбачаємо,   що    значне погашення  заборгованості  з виплати пенсій може бути здійснено до кінця поточного року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Борисе Олександровичу.

 

     Є запитання?  П'ять хвилин на запитання достатньо? Ні. Десять хвилин. Будь ласка, запишіться.

 

     Народні депутати!   Не   заважайте   уряду  слухати  питання. Депутате  Кучеренко,  ви  ж  вхожий  чоловік.   Увечері   зайдете, поговорите,   доброту   на   Запоріжжя   перенесете.  Будь  ласка, висвітіть.  Злагода відійшла на  друге  місце,  зараз  доброта  на першому місці.  Будь ласка, 10 хвилин виставте. Депутат Довганчин. За ним - депутат Пилипчук.

 

     ДОВГАНЧИН Г.  В.  Фракція Селянської партії  України.  Дякую. Шановний доповідачу!  Чи не могли б ви назвати нам ті підприємства і галузі промисловості,  які  так  стрімко  почали  перераховувати кошти  до  бюджету  Пенсійного фонду?  Ми знаємо,  що відрахування йдуть від заробітної плати,  але ж заробітну плату до  цього  часу жодне  підприємство  не виплачує,  тому що немає коштів.  То як це пояснити:  вісім років не надходили гроші  до  бюджету  Пенсійного фонду,   а   сьогодні   надходять,   і  до  кінця  року  ми  маємо розрахуватися по пенсіях і зарплатах?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую за запитання. Я відповім вам цифрами. Якщо за  дев'ять  місяців  минулого року через установи банків готівкою було виплачено 15 мільярдів 271,3 мільйона гривень,  то за дев'ять місяців  поточного року - 16 мільярдів 744,7 мільйона гривень.  Ці гроші пройшли через установи банків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук. За ним

- депутат Юхновський.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  124,  Львівська  область).  Шановний  доповідачу! Скажіть, будь ласка, яка ситуація нині з виплатою пенсій шахтарям? Які можливості  і  який  термін  погашення  заборгованості  в  цій важливій галузі народного господарства?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую  за запитання.  Пенсійний фонд не фінансує виплату пенсій по галузях, вони фінансуються як і всі інші, в тому числі і в шахтарських колективах.

 

     Я вже    казав,    що   в   Донецькій   області   залишається заборгованість 0,7 місяця. На Луганщині - 3 місяці. На Львівщині - 1,3 місяця заборгованості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депутат Цибенко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Скажіть,  будь  ласка,  таке.  Пенсійний  фонд  одержує  кошти   з відрахувань із фонду заробітної плати.  З них виплачується пенсія. Але залишаються ще певні гроші й у запасі.

 

     Я хочу вас запитати:  який обсяг грошей залишається в  запасі Пенсійного фонду і як він використовується?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую за запитання. Залишків при дефіциті коштів при заборгованості на сьогодні практично  бути  не  може.  Є  лише перехідні з місяця в місяць. В середньому це близько 40 мільйонів. При  нормальному  режимі  роботи,   якщо   б   не   було   в   нас заборгованості,  запас має становити мінімум півторамісячний запас коштів для нормальної виплати  пенсій.  На  превеликий  жаль,  при такій  заборгованості у нас практично немає залишку.  Ми працюємо, відверто кажучи, з коліс.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. За ним - депутат Красняков.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі.  Борисе  Олександровичу,  у  мене  два запитання  до  вас.  Запитання перше.  Одним із напрямів вирішення пенсійної  проблеми  є  розмежування  витрат  з  Держбюджету  і  з Пенсійного  фонду.  Постановою  Кабінету  Міністрів,  прийнятою  в січні,  на 2000 рік передбачено 640 мільйонів і на 2001-й -  понад 600  мільйонів  гривень.  У  проекті  Держбюджету  закладається 64 мільйони. Ви з цим погоджуєтеся?

 

     І друге запитання.  Ви знаєте, ми сьогодні прийняли постанову Верховної  Ради,  в  якій  вказали уряду джерела пошуку коштів для підвищення розміру пенсій  до  55  гривень,  хоча  це  функція  не Верховної  Ради.  Але  мене  дивує  ось що:  Верховна Рада приймає постанову, де вказує уряду на джерела покриття. Уряд, у тому числі Прем'єр-міністр,  чотири  віце-прем'єри  сидять  мовчки,  а голова Пенсійного фонду йде на трибуну і доводить,  що це не так,  це  не треба і так далі, і тому подібне. Так, вибачте, кому це треба: вам чи мені?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я дам відповідь на останнє запитання. Знаєте, як у народі кажуть: хто на що вчився.

 

     Тепер стосовно  джерел  фінансування.  Ви  написали,  що  4,7 мільярда гривень буде отримано завдяки зростанню виробництва.  Так от,  щоб  отримати  ці 4,7 мільярда гривень,  треба збільшити фонд оплати праці на 15 мільярдів.  У проекті Держбюджету на  2000  рік він  передбачений  у  розмірі  32  мільярди.  Де  будемо  брати ці додаткові мільярди? Це проблема.

 

     Тепер щодо першого запитання про розмежування джерел. Дійсно, в  проекті  Держбюджету передбачено 64 мільйони гривень на виплату пенсій науковим працівникам.  Щодо інших, то, ви пам'ятаєте, там є така зноска, що при прийнятті відповідних законів буде передбачено ще понад 609 мільйонів гривень для розмежування.

 

     Дійсно, постановою Кабінету Міністрів у  січні  передбачалися зміни.  Ви  знаєте,  що  перша  ластівка  була  в цьому році - 134 мільйони  гривень  видано  на  розмежування.  Ці  ж  134  мільйони переходять  на  наступний  рік,  тому що виплату допомоги сім'ям з дітьми проводитимуть органи соціального захисту.  Я вважаю,  що це відійде від Пенсійного фонду.  Щодо решти, то при наявності коштів у Держбюджеті буде введено розмежування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков. За ним

- депутат Петренко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Фракция  Коммунистической партии  Украины.  Борис  Александрович,  вы  в  своем  выступлении показали,  что  считаете натуральную форму погашения задолженности по пенсиям большим достижением.  Борис Александрович,  мы получаем множество  писем,  обращений,  в  которых  говорится  о  том,  что исполнительные  органы  власти  на  местах,  особенно  в  сельской местности просто силой заставляют пенсионеров брать вот эти товары вместо денег - селедку,  свежую рыбу, комбикорма, причем по ценам, превышающим рыночные.

 

     Дайте официальный   ответ:  имеют  ли  исполнительные  органы власти право вот так выплачивать пенсии?

 

     И второй вопрос.  Тут уже  звучало,  что  есть  разрыв  между многомесячной  задолженностью  в  сельской  местности и месячной в городе. Как Пенсионный фонд влияет на эти процессы?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую.  Перше. Щодо виплати пенсій у натуральній формі.   Згідно   з  розпорядженнями,  які  приймаються  обласними державними  адміністраціями,  це   робиться   тільки   за   згодою пенсіонерів. Якщо не буде заяви, то ніхто нічого не буде давати.

 

     Друге. Стосовно   затримки   виплати   пенсії   у   сільській місцевості. Я не вам, а собі ставлю це запитання і буду намагатися на    нього    відповісти.   От   дивіться.   Введено   фіксований сільськогосподарський податок.  У бюджеті Пенсійного фонду на 1999 рік  ми  заклали  згідно  з чинною нормативною базою 989 мільйонів гривень. Земля проіндексована, ми втратили тільки 500 мільйонів.

 

     За дев'ять    місяців    цього    року    від     фіксованого сільськогосподарського  податку надійшо лише 77 мільйонів гривень. Я відповідаю за  свої  слова.  Заплановано  ж  було  отримати  360 мільйонів.  Тому Пенсійний фонд, враховуючи таку складну ситуацію, перерозподіляє кошти, враховуючи, що деякі області мають надлишки, і виплачує пенсії в сільській місцевості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Александровська. За нею - депутат Масенко.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.      Фракция      коммунистов.     Борис Александрович,  я с удивлением услышала от вас,  что задолженность по пенсиям в Харьковской области составляет только месячную норму.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Ні,  я  не  сказав місячну,  я сказав більшу.  Я називав...

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Да,  но дело в том, что на самом деле в Харьковской  области  задолженность  по выплате пенсий в отдельных районах - до девяти месяцев.  Чтобы было  меньше  трех  месяцев  - такого  в  Харьковской  области  я не встречала.  К нам обращается много  пенсионеров  и  из  Харькова,  и   из   сельских   районов: задолженность - от трех до девяти месяцев.

 

     Вы утверждаете,  что  задолженность  всего  лишь месяц,  а на самом деле  пенсионеры  не  получают  пенсий  по  девять  месяцев. Возникает вопрос:  куда идут эти деньги? Не используются ли они на вот такие издания,  которые я привезла из Харькова.  Это "Злагода" издает  библиотечку,  в  которой  излагается  программа Президента Кучмы.  Вот такая серия: "Гражданское образование" - на прекрасной бумаге,  прекрасная  полиграфия.  Это  наказы избирателей Украины, которые распространяют фракция НДП и блок в поддержку Президента.

 

     Сумасшедшие деньги потрачены на эти бумаги.  Никаких выходных данных  нет,  неизвестен заказчик,  и,  естественно,  трудно будет узнать, сколько же это стоит. Ответьте, пожалуйста, не означает ли эта  нестыковка данных Пенсионного фонда и реального состояния дел в Харьковской области, что деньги используются не по назначению?

 

     И еще такое.  Правительство ничего не сказало о том,  за счет каких  поступлений  будут  реально погашаться долги по пенсиям.  Я хочу сказать одно:  мы знаем,  как погасить долги по пенсиям.  И я думаю,  что  уже  с  ноября,  когда  Президентом  станет коммунист Симоненко, мы займемся наполнением Пенсионного фонда и погасим эти долги в течение двух-трех месяцев, как это и положено.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я  можу  тільки  підняти  руки  до  Бога,  якби, справді, знайшлося таке джерело цих надходжень.

 

     А стосовно Харківської області,  то  дивіться:  на  1  жовтня заборгованість  становила 106 мільйонів,  місячна потреба в коштах по Харківській області - 56 мільйонів.  Розділіть,  будь ласка, на цю  суму і ви побачите місячну потребу (Шум у залі).  Я не вру,  я отвечаю за свои  слова.  Будьте  добры,  подбирайте  выражения.  Я отвечаю за свои слова.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Борисе Олександровичу!  Ось таке,  на мою думку,  цікаве запитання: чи не можна  було  погашати  цю заборгованість більш рівномірно протягом цього року і попередніх років? Бо саме в ці два місяці, а особливо в  останній  місяць,  дуже  інтенсивно  почали  вирішувати питання погашення заборгованості із виплати пенсій.  Чого ж  саме  в  оцей місяць? Є навіть такі села, в яких двічі на день розносять пенсію. Де ж взялося це все?

 

     І запитання такого плану.  Ви можете сьогодні офіційно  перед засобами масової інформації заявити, що така інтенсивність виплати пенсій  триватиме  й  надалі?  Якщо  навіть  Кучма  і   залишиться Президентом далі,  то і в листопаді, і в грудні так форсовано буде виплачуватися пенсія,  поки повністю не погаситься заборгованість? Щоб це було зафіксовано.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.   Почнемо  трошки  з  іншого.  Я  вже  казав,  що погашення заборгованості з виплати пенсій почалося  з  березня,  я підкреслюю, з березня, а не в останніх два місяці... Ну почекайте, ваші кажуть одне, а я бачу цифри.

 

     Стосовно того,  де взялися гроші. Я вже наводив вам приклад - різницю між минулим роком і цим роком із виплати заробітної плати.

 

     Я наводив  цифри.  Ми отримали понад 450 мільйонів додаткових надходжень, не прив'язаних до фонду оплати праці. Ми разом із вами приймали   рішення,   щоб   ці   кошти   йшли  саме  на  погашення заборгованості.  І поетапно ми їх отримуємо (Шум у залі).  Ну де ж їх  можна взяти раніше,  як у середньому фонд оплати праці повинен бути десь 2-2,5 мільярда.  Їх же сплюсувати не можна,  вони  йдуть поетапно. Будемо сподіватися, що будемо погашати й надалі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Борисе Олександровичу.

 

     Слово надається  голові Рахункової палати Симоненку Валентину Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати України.  Уважаемый Александр   Николаевич!   Уважаемый  Валерий  Павлович!  Уважаемые коллеги! Убежден, что сегодня в стране нет более острой, загнанной в  экономический  тупик  проблемы,  чем  выплата заработной платы, пенсий и других социальных  выплат,  гарантированных  Конституцией Украины.

 

     Судите сами.  По  состоянию  на 1 октября текущего года обем задолженности по заработной плате  всех  субектов  хозяйствования вырос  по  сравнению  с  началом  года на 1 миллиард 922 милллиона гривень (практически на 2  миллиарда),  или  на  39  процентов,  и составил 6 миллиардов 800 миллионов гривень.  Сумма не выплаченной свыше трех месяцев зарплаты достигает 5 миллиардов  450  миллионов гривень.  Задолженность  по  заработной  плате  в  бюджетной сфере возросла с начала года на 17,9 миллиона гривень и  составляет  735 миллионов гривень.

 

     Это, уважаемые коллеги, на фоне растущего уровня безработицы, который в  1998  году  по  данным,  полученным  в  соответствии  с методикой  Международной  организации труда,  составил ни много ни мало  11,3  процента,  и  одновременного  сокращения   численности работников,   занятых   прежде   всего   в   социальной  сфере:  в образовании,  здравоохранении,  культуре  и  науке.  Как   видите, проблема стала всенародной.

 

     В этой  связи  возникает  ряд вопросов.  Почему из года в год растет   задолженность?   Почему   не    выполняются    Закон    о Государственном   бюджете,   многочисленные   указы  Президента  и бесчисленные решения правительства? Может, всему виной пресловутая хроническая нехватка денег на эти цели?

 

     Но как  вы  знаете  из  наших материалов,  в 1998 году доходы государственного бюджета в денежной форме без учета  взаимозачетов и целевых фондов могли обеспечить частичное решение этой проблемы. Денег, к тому же живых, в бюджете было не много, но достаточно.

 

     В жизни произошло все с точностью до наоборот.  В  результате задолженность  госбюджета  по социальным выплатам населению в 1998 году выросла на 53 процента и составила 2  миллиарда  691  миллион гривень.

 

     А в  этом  году  необходимый обем расходов на финансирование текущих  социальных  выплат  составил  6  миллиардов  34  миллиона гривень.   Плюс   752   миллиона   на   погашение   задолженности, предусмотренные  в  бюджете  на  прошедший  период.  Итого   -   6 миллиардов 786 миллионов гривень.

 

     За 9 месяцев в бюджет поступило 14 миллиардов  гривень,  а  профинансированы  текущие   социальные выплаты на 93 процента, или на 473 миллиона гривень меньше.

 

     На погашение    задолженности    по    социальным   выплатам, накопившейся за прошлые годы,  из государственного  бюджета  за  9 месяцев  текущего  года  выделено  всего  33,8 процента от годовых назначений.  При этом только за сентябрь направлено средств в  2,5 раза больше, чем в целом за 8 месяцев текущего года.

 

     Приведенные цифры  в  очередной раз свидетельствуют,  что при решении  проблемы  социальных  выплат  вопрос  не  в  деньгах  как таковых, а в конюнктурном подходе к ее решению.

 

     Вспомните, в   первом   квартале   1998   года   имела  место аналогичная  ситуация,  когда  текущие   социальные   выплаты   за январь-февраль  были профинансированы только на 65 процентов,  а в марте, накануне выборов в парламент, было обеспечено стопроцентное финансирование  этих  выплат за первый квартал.  Какая же ситуация сложилась с финансированием социальных выплат в целом за 1998 год, я уже вам сказал.

 

     Следовательно, первая   причина  роста  задолженности  -  это нарушение    Кабинетом    Министров,    Министерством    финансов, Государственным  казначейством норм Конституции и Закона Украины о Государственном бюджете, игнорирование требований о первоочередном порядке финансирования социальных выплат.

 

     Вторая причина  -  недопустимо  большой обем неденежных форм использования как государственного,  так и местных  бюджетов.  Как следствие,  удельный  вес  зачетов  в  финансировании  расходов на социальное обеспечение и социальную  защиту  населения  только  из местных бюджетов в 1998 году составил 62 процента,  на образование

- 27 процентов, а на здравоохранение - 23 процента.

 

     Третья причина  -  принятие  в  течение  года  многочисленных решений  о  повышении  размеров  социальных  выплат при отсутствии необходимых на это средств в бюджете.

 

     Так, указами Президента от 29 января 1999 года 98, от 16 июня

 650, от 14 июня  847, от 21 августа

 1060 в  1999  году  увеличены   размеры   окладов   за   воинские специальные звания,  повышены должностные оклады,  а также введена надбавка до 40 процентов к должностным окладам  военнослужащим.  В текущем  году расходы на повышение окладов предписано произвести в пределах выделенных на год бюджетных ассигнований, а на надбавку - за счет средств,  полученных от сокращения численности Вооруженных Сил.

 

     Учитывая, что должностные оклады и оклады за звание увеличены почти   в  два  раза,  возникают  вопросы:  какую  же  численность военнослужащих и сотрудников необходимо сократить, чтобы уложиться в  утвержденный  законом  фонд  оплаты  труда?  Сколько средств из государственного  бюджета  понадобится  для   сокращения   личного состава?  Этого никто пока не знает, но результат будет один: рост имеющейся и без  того  полумиллиардной  задолженности  по  выплате денежного обеспечения. Только в текущем году он составит около 200 миллионов гривень.

 

     И вот новое решение.  Указом Президента  от  2  октярбя  с  1 октября  текущего  года  в  среднем  в  два  раза повышены размеры стипендий,  а это порядка 28 миллионов гривень дополнительно.  Где их взять, пока никто не знает.

 

     Но при  этом  не  решаются  те  вопросы,  деньги на которые в Государственном бюджете на 1999  год  предусмотрены  и  утверждены законом.

 

     В Государственном бюджете на 1999  год  было  утверждено  500 миллионов гривень на частичное выполнение статьи 57 Закона Украины об образовании в части увеличения размера оплаты труда  работников образования. Кабинетом Министров это, как говорится, игнорируется, а средства,  которые были предусмотрены на эти цели, на протяжении года     уже    дважды    перераспределялись    правительственными постановлениями на другие цели.

 

     В то же время общая  задолженность  государственного  бюджета имеет  устойчивую  динамику роста.  Если на 1 июня 1996 года обем задолженности  по  социальным  выплатам  составил  925   миллионов гривень,  то  на 1 сентября этого года - 2 миллиарда 664 миллиона, то есть вырос в 2,9 раза - практически в три раза.

 

     При этом в общем обеме задолженности наибольший удельный вес имеет  задолженность  по  выплате  пенсий  военнослужащим рядового состава (32 процента),  по чернобыльским выплатам (25 процентов) и по выплате денежного обеспечения (21 процент).

 

     Как видите, цифры впечатляющие. Работает ли правительство над решением этого вопроса?  (Кстати говоря,  в повестке предусмотрено обсуждение работы правительства).  Да,  правительство работает. Но конкретные ли это действия или их имитация? Судите сами.

 

     За последние  два  с  половиной  года   принято   около   100 нормативных актов по решению этой проблемы. Как показывает анализ, абсолютное большинство из них не выполнено.  Бессистемные действия правительства   по   изысканию   дополнительных   средств   вместо неукоснительного выполнения Закона о  Государственном  бюджете  не дают ожидаемого результата.

 

     Расшифруем только один пример,  приведенный как положительный в документе,  который вам роздан от имени  Кабинета  Министров  за подписью Кинаха.

 

     В прошлом  году  правительство  приняло  постановление  от 16 ноября

 1810, где    установлено   задание   обеспечить   в   1999   году стопроцентное финансирование текущих социальных выплат  работникам бюджетных  учреждений,  а также изыскать дополнительно 2 миллиарда 500 миллионов гривень на погашение задолженности по этим выплатам. В марте этого года принято новое решение о дополнительных мерах по выполнению этого постановления.

 

     Не будем говорить о моральноправовой стороне  (все  эти  меры должны быть заложены в бюджете), скажу о результатах. А результаты практически  равны  нулю,  потому  что   вместо   многомиллиардных поступлений за это время поступило всего 12,4 миллиона гривень.

 

     Вот такие  результаты.  И  это  не  единичный  случай,  это - система якобы  системного  подхода  к  разрешению  рассматриваемых проблем.

 

     Действия правительства   в   виде   принятых   постановлений, безусловно,  были,  процесс их принятия налажен, а вот результата, как видите, практически нет.

 

     Видимо, правительство  и само поняло тщетность своих действий и направило свою энергию в других направлениях.  Назову  некоторые из них.

 

     В начале   сентября   Украина   получила  от  Мирового  банка долларовый  кредит  в   размере   100   миллионов.   Правительство конвертировало  эти  деньги  в гривни и сегодня и не сегодня бодро рапортует  об  уменьшении  задолженности  по  заработной  плате  с сентября. Однако при этом обходят молчанием ряд пикантных деталей: за девять месяцев на сумму произведенных  за  счет  этого  кредита социальных  выплат  превышен  предельный  размер дефицита бюджета, утвержденный на год.  Мы выплатили 450 миллионов гривень  за  счет этого кредита. Но это мы выплатили сегодня, а завтра это будет уже не 450 миллионов,  а минимум 550 миллионов гривень.  И  откуда  их брать, никто пока не знает.

 

     Другое направление  -  "новые формы" погашения задолженности: газом - для оплаты пенсий военнослужащим рядового состава, сахаром

- пенсионерам по возрасту. Но как показывают проверки, проведенные Счетной палатой,  при таких расчетах  с  населением  задолженность погашается   продукцией   по  ценам,  завышенным  по  сравнению  с рыночными.

 

     Мы проверили  торговый  дом  "Галичина"  и  провели  еще  ряд проверок  (эти данные передадим вам завтра или послезавтра).  Цена "обязаловки" была ни много ни мало на 20-60 процентов больше,  чем на рынке.

 

     Или другой  пример.  15  сентября  Кабинет  Министров  издает постановление,   которым   разрешает    субектам    хозяйственной деятельности,    имеющим   задолженность   перед   государственным бюджетом,  погасить  ее  путем  поставки   предприятиям   угольной промышленности продуктов питания или товаров народного потребления на общую сумму 285 миллионов 191 тысяча гривень.  И вся эта  сумма должна  пойти  в  счет погашения задолженности по заработной плате работникам угольной отрасли.

 

     И опять  встают  вопросы:  цены,   механизм   передачи,   кто посредник.  Это  не  случайные  вопросы,  это  - системообразующий вопрос.  К сожалению,  это основа такого системного  подхода,  где основное действующее звено - посредник и цена!

 

     В то  же  время  необходимо  отдельно  сказать о внебюджетных средствах,  которые   могут   и   должны   стать   дополнительными источниками  для  решения  проблемы задолженности.  Здесь задавали вопросы:  как проводилось то или иное мероприятие? Эти мероприятия проводились не за счет бюджета.  И здесь прав Игорь Александрович. Но в это же  время  он  лукавит,  ведь  это  проводилось  за  счет внебюджетных  средств,  а внебюджетные средства по своей сути,  по своей природе являются бюджетными.

 

     За первое полугодие текущего года учреждения или организации, которые  финансируются  из  Государственного  бюджета,  получили 1 миллиард 320 миллионов гривень внебюджетных  средств,  из  них  на бюджетные  нужды направили только 6,8 процента (около 90 миллионов гривень).

 

     В большинстве случаев установленные правительством задания по использованию  внебюджетных средств занижены,  не учтены имеющиеся возможности  погашения  за  счет  этих  средств  задолженности  по заработной плате.

 

     Примеров много.   Так,   Министерству   здравоохранения,  где задолженность по соцвыплатам на 1 января составляла  9  миллиардов гривень, было дано задание по мобилизации внебюджетных средств для погашения этой задолженности в сумме 1 миллиард  690  гривень.  Но только  за  первое  полугодие они получили внебюджетных средств ни много ни мало 61 миллион гривень,  а на погашение задолженности из выделенной  суммы  -  61  миллион  -  направили ровно две трети от задолженности.  Так спрашивается:  почему же мы этими деньгами  не можем  погасить  задолженность  по  заработной  плате  медицинским работникам?

 

     Аналогичная ситуация и по Минобразованию,  и по Минагропрому. Решения правительства выполняются абсолютно неэффективно.

 

     Теперь о некоторых проблемах Пенсионного фонда.  По состоянию на 1 января 1999 года задолженность Пенсионного фонда  по  выплате пенсий  составила  1  миллиард  974 миллиона гривень.  В структуре указанной задолженности 963 миллиона гривень -  это  задолженность по  выплате  пенсий  и  пособий,  вызванная недофинансированием из государственного и  местных  бюджетов.  Хочу  подчеркнуть,  что  в бюджете  Пенсионного  фонда  на  1999 год,  утвержденном Кабинетом Министров,  впервые  в  практике  в  доходной  части  не  отражены обязательства государственного и местных бюджетов прошлых лет (это те самые 963 миллиона  гривень),  включены  только  текущие  суммы выплат - 876 миллионов.  То есть на всякий случай "потеряли" около миллиарда гривень, выкинули его из дефицита.

 

     А результат  таков:  на   8   октября   общая   задолженность Пенсионного  фонда  по  выплатам  пенсий составила 2 миллиарда 126 миллионов гривень - никакого  сокращения  задолженности  нет.  При этом в Кировоградской области задолженность перед пенсионерами - с сентября  1998  года,  в  Житомирской  -  с  декабря  1998   года. Одиннадцать областей имеют задолженность за апрель, четырнадцать - за май, девятнадцать - за июнь, июль и так далее.

 

     Кабинет Министров,  как  и  в  случае  с  проблемами  выплаты зарплаты,  с  целью  пополнения доходной части бюджета Пенсионного фонда и уменьшения  недоимок  принял  более  двадцати  нормативных актов.   Но  все  стремления  правительства  решить  эту  одну  из глобальных  социальных  проблем   изначально   тщетны,   поскольку действия  по  ее  решению  непоследовательны,  в отдельных случаях взаимоисключающие   или   имеют   отрицательный   эффект.   Усилия правительства,  направленные  якобы  на  дополнительное  изыскание средств в Пенсионный фонд,  с лихвой перекрываются предоставлением льгот,  отсрочек,  списанием  и  реструктуризацией  долгов тому же Пенсионному фонду.

 

     Назову несколько цифр.  В соответствии  с  отчетными  данными Пенсионного  фонда  только  за  первое полугодие 1999 года списана задолженность плательщиков взносов на сумму 213 миллионов гривень, пеня   -   460   миллионов   гривень,  проведена  реструктуризация задолженности на 2 миллиарда 331 миллион  гривень.  Дополнительные доходы  за этот период составили всего лишь 215 миллионов гривень, что не сопоставимо даже в процентах с потерями Пенсионного  фонда. Кроме  того,  Пенсионный фонд теряет доходы при погашении недоимки по уплате взносов на  обязательное  пенсионное  страхование  путем оформления ее векселями, часто с дисконтом до 50 процентов. Только за первое полугодие текущего года потери Пенсионного фонда на этом составили 61 миллион гривень.

 

     Не выполняет правительство свое очередное постановление от 19 августа,   согласно   которому   необходимо   было   погасить    в августе-сентябре   50   процентов  задолженности  государственного бюджета перед Пенсионным фондом по выплате  пенсий  военнослужащим рядового,  сержантского и старшинского состава срочной службы.  По состоянию на 1 августа задолженность по  этим  выплатам  составила 843   миллиона  гривень.  За  август-сентябрь  на  погашение  этой задолженности перечислено всего лишь 37 миллионов гривень.

 

     В то же время выполнение обязательств перед Пенсионным фондом государственного  и  местных  бюджетов  по погашению задолженности прошлых лет (963 миллиона гривень),  взыскание  Пенсионным  фондом недоимки,   которая   составила  на  1  сентября  1  миллиард  230 миллионов,  позволили бы дополнительно мобилизовать  в  Пенсионный фонд,  по  нашим расчетам,  2 миллиарда 193 миллиона гривень,  что дало бы возможность погасить  имеющуюся  задолженность  и  создать хотя   бы   небольшой,  но  резерв  (400  миллионов  гривень)  для обеспечения расходов,  связанных с повышением  размера  пенсий,  о котором столько раз говорилось в этом зале.

 

     Из сказанного   напрашивается   один   вывод:   действительно всенародная,  острейшая проблема обеспечения социальных  выплат  - конституционная  обязанность государства - загнана в экономический тупик. Она практически не решается, а заговаривается.

 

     Анализ, проведенный Счетной палатой,  показывает,  что основа решения  этой проблемы - неукоснительное исполнение Закона Украины о  Государственном  бюджете.  Одно  это  может  обеспечить  полное финансирование  текущих  выплат  и  погашение  более  чем на треть задолженности за прошлые годы уже в этом году.

 

     Для мобилизации  же  дополнительных  средств   на   погашение задолженности  по  социальным выплатам необходимо пересмотреть все решения  и  выполнить,  уважаемые  народные  депутаты,   ваше   же постановление  712  от  2  июня  этого года,  в котором вы приняли решение  о  создании  рабочей   группы   по   подготовке   единого законопроекта  по дополнительному изысканию средств.  Именно такой проект  нужен  сегодня.  Надо  спешить,  уважаемые  коллеги.  Дело касается  не  только  нас,  дело касается подавляющего большинства граждан.  Время,  уважаемые депутаты,  - это топор, занесенный над всеми нами.

 

     У меня все. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається голові профільного Комітету з питань соціальної політики та праці Марчуку Євгену Кириловичу.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Голово!   Шановні   народні депутати,   члени   уряду!   Через   два  дні,  тобто  14  жовтня, виповнюється п'ять років курсу так званих радикальних  економічних реформ,   за   кінцеві   результати   яких  зобов'язався  особисто відповідати нинішній Президент.

 

     Результатом сьогодні є  практично  знищена  соціальна  сфера, джерело  її  фінансового  підживлення  вичерпане практично до дна, тобто виробнича сфера практично зруйнована.

 

     Найсучасніші науковомісткі  підприємства   мертві,   а   їхні колективи  (а  в  минулі  часи  40  відсотків винаходів колишнього Радянського  Союзу  мали  українське  походження)  розповзлися  по базарах,  городах та некваліфікованих роботах. Півтори тисячі лише зареєстрованих ринків і в декілька разів  більше  неорганізованих, тобто базарів,  - сьогодні чи не єдине джерело існування мільйонів учорашніх   інженернотехнічних   працівників    і    висококласних спеціалістів.

 

     Ціле покоління  виростає  і  виховується в напівкримінальному світі товкучки, де молодь, у тому числі з вищою освітою, від ранку до пізньої ночі і в мороз, і в спеку проводить своє життя.

 

     Це зовсім  не  шлях  до  формування ринкової економіки,  який заявлений п'ять років тому.  Уже впродовж декількох років  держава функціонує практично в режимі неоголошеного банкрутства.  Офіційно визнати борги перед людьми першочерговим державним боргом уряд  не погоджується  ні за яких умов.  Тому необхідно повернути виконавчу владу обличчям до голодних і обкрадених співвітчизників. Глибшої і гострішої  проблеми,  аніж  відновлення соціальної справедливості, сьогодні немає,  це найвища мета  державної  політики  і  найвищий пріоритет.

 

     Кому не  відомо,  що  тотальне безгрошів'я (а воно непроханим гостем прийшло практично в кожну оселю,  в кожну трудову  родину), тобто   знищення  споживача,  має  неминучим  наслідком  згортання виробництва.  Ліквідація  такого  вкрай  аномального   явища,   як бюджетні  борги  із  зарплат,  пенсій  та  обов'язкових соціальних платежів  -  це  не  якась  владна  доброчинність,  а  відновлення попраної  правової  справедливості,  а також невід'ємна передумова пожвавлення внутрішнього ринку, а отже й виробництва.

 

     Однак попри всі  зусилля  уряду  (а  напередодні  виборів  ці намагання,  як  ми чули,  супроводжуються просто таки деспотичними методами) кардинально поправити ситуацію все-таки не  вдалося,  та інакше й бути не могло.

 

     Погляньмо, як плануються до використання ті мізерні кошти, що потрапляють  до  Державного  бюджету,  візьмімо  урядовий   проект бюджету  на 2000 рік.  Абсолютні цифри бюджетних видатків мало про що  говорять,  їх   обов'язково   треба   порівнювати   з   іншими пріоритетами нашого суспільства, нашого суспільного буття.

 

     Ось лише   деякі   зіставлення.   Фінансування  заходів  щодо ліквідації стратегічних озброєнь  у  п'ять-шість  разів  перевищує заплановані в проекті бюджету видатки на утримання централізованих соціальних служб для  молоді  та  на  програми  і  заходи  центрів соціальних служб для молоді.

 

     Видатки на дошкільні заклади освіти в 11-12 разів менші, аніж видатки на відрядження за  кордон  працівників  органів  державної влади.

 

     Видатки на  прикладні  наукові та науково-технічні розробки з пріоритетних напрямків у 3,5 раза менші,  ніж видатки на утримання центрального апарату лише одного Міністерства економіки.

 

     На охорону (це взагалі безпрецедентний приклад) і раціональне використання земель бюджетних видатків  заплановано  в  сім  разів менше,  аніж  на  утримання  самого  апарату  Державного  комітету України по  земельних  ресурсах!  І  такими,  з  дозволу  сказати, пріоритетами засіяне майже все бюджетне поле 2000 року.

 

     Усе це   свідчить   про   те,  що  влада  практично  втратила суспільний  сором  і  соціальну   відповідальність.   Відбувається інтенсивний занепад соціально-побутової моралі, активно формується суспільство соціальної і духовної убогості.

 

     Радикально змінити  на  краще  ситуацію  в  соціальній  сфері навіть  перед  виборами  уряд  так  і не зміг.  Постійним рефреном сьогодні,    навіть    коли    йдеться    про    найелементарніші, наймінімальніші соціальні виплати населенню, звучать заяви, у тому числі й від гаранта Конституції та уряду,  про відсутність коштів. Але ми знаємо, що це неправда.

 

     Перше. Протягом  минулого  року  обсяги  податкових  та інших пільг,  якими користувалися потенційно найбільш потужні структури, що  були  під  покровительством уряду,  сягнули майже 30 мільярдів гривень.  Ця  сума  майже  на  3   відсотки   перевищує   фактичні надходження до консолідованого бюджету.

 

     Друге. Продовжується  недолуга  практика  і  надання урядових гарантій,  так би мовити,  політично благонадійним підприємницьким структурам. Щорічні реальні втрати бюджету тут становлять від 2 до 4 мільярдів гривень.  Із 5  мільярдів  доларів  США,  наданих  під урядові  гарантії,  за  останніх  5  років  повернуто  тільки  800 мільйонів.

 

     Третє. Фактично поза реальним контролем  держави  знаходиться діяльність   Національного   агентства   з   питань   розвитку  та європейської  інтеграції,  Валютно-кредитної  ради  при   Кабміні. Валютні  кошти  там  крутяться немалі,  але ж знову- таки майже не потрапляють до державної казни.

 

     Четверте. Відданим  Президенту  структурам   та   комерційним банкам  віддаються  рубильники  на  ринку електроенергії,  держава таким чином втрачає сотні мільйонів гривень.

 

     П'яте. Щорічні збитки від так званих антидемпінгових  санкцій становлять  для  України  8-10 мільярдів гривень.  I в той час ми, можливо,  є  світовим  лідером  з  відкритості  щодо   зарубіжного імпорту.

 

     Шосте. Лише  на  безпрецедентній  контрабанді  в  нашу країну тютюнових виробів ми щорічно втрачаємо мільярди гривень.

 

     Сьоме. В Україні впродовж років  держава  ніяк  не  контролює валютні  потоки не лише підприємств і підприємницьких структур,  а навіть і валютних резервів держави. За останніми даними Рахункової палати,  Національний  банк  минулого  року  безконтрольно,  як ми знаємо, витратив близько 1 мільярда гривень.

 

     Восьме. Корпоратизовані підприємства,  в яких держава володіє контрольним пакетом акцій,  мають мільярдні прибутки, але фактично ігнорують Державний бюджет,  і дивіденди залишаються  для  держави лише  теоретичним  поняттям.  Показовим у цьому сенсі є так званий рукотворний монстр - "Нафтогаз України".  Роками  гігантські  суми проходять поза державною казною,  і борг "Нафтогазу України" перед державою перевищує сьогодні 4 мільярди гривень.

 

     Дев'яте. За роки так званих радикальних реформ  приватизовано й  розпродано державної власності і майна,  за реальними оцінками, щонайменше на 100 мільярдів гривень, а те, що надійшло до бюджету, не перевищує навіть одного відсотка.

 

     І десяте.  По  суті,  не  припиняється  неприкритий  грабунок товаровиробника з  боку  посередницьких  структур,  про  що  щойно говорив Валентин Костянтинович,  - тих, які функціонують практично під  патронатом,  а  точніше  кажучи,  "під  дахом"  і  влади,   і кримінальних  структур.  Досить  показовою  в  цьому сенсі є поява посередника  з   особливими   повноваженнями   щодо   концентрації бюджетних коштів на ім'я "Спецфін".

 

     Отже, гроші в державі є,  і досить великі. Бюджетна годівниця була б цілком спроможною,  якби повернути під контроль держави  ті галузі  й  виробництва,  котрі  нахабно й цинічно розграбовуються, нищаться власникамирозпорядниками з психологією тимчасовиків.

 

     Однак поки що в Україні  відсутні  для  цього  три  необхідні передумови:   патріотично   налаштована   високопрофесійна  влада, елементарний  державний  порядок   і   соціальна   справедливість. Сьогодні     фактично    кримінальними    кланами    безконтрольно привласнюються   кінцеві   результати   найприбутковіших   галузей

-спиртової,   горілчаної,   тютюнової;  монополізовано  реалізацію вугілля,  електроенергії,  глинозему,  зерна.  Звісно,   що   поза бюджетом проходять мільярдні суми.

 

     Деякі наміри  нинішньої  влади  носять відверто грабіжницький характер.  Продаж найприбутковішого "Укртелекому", електростанцій, горілчаних  заводів уряд вважає чи не єдиною й визначальною умовою повернення  соціальних   боргів.   Навіть   офіційна   констатація масштабного      соціально-економічного,      у     тому     числі зовнішньоекономічного дефолту,  що  неминуче  наближається,  -  це далеко не найстрашніший наслідок нинішнього курсу реформ і такої ж політики.  Критична маса суспільного несприйняття нинішнього стану речей і режиму настільки велика й психологічно сконцентрована,  що не бачити і не відчувати цього може  лише  той,  у  кого  повністю атрофовані  елементарні  відчуття  людяності  і  справедливості  і паралізована державна воля.

 

     Країна наша ще багата  настільки,  що  навіть  залишкові,  ще нерозкрадені  до кінця,  можливості й ресурси дуже скоро стануть у пригоді  державі,  її  соціальній  сфері  і  всьому   українському народові.  І  навіть  економіка  в  нинішньому  стані,  у стані її нинішньої  ефективності  здатна  забезпечити  вирішення   хоча   б першочергових  соціальних  проблем.  Але для вирішення їх потрібна нова влада,  нові люди і нові пріоритети.  Це все,  ясна річ, буде після 31 жовтня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   друзі!   Голосувати   ми   ще   не  будемо. Оголошується перерва на 30 хвилин.

     Расшифруем только один пример,  приведенный как положительный в документе,  который вам роздан от имени  Кабинета  Министров  за подписью Кинаха.

 

     В прошлом  году  правительство  приняло  постановление  от 16 ноября

 1810, где    установлено   задание   обеспечить   в   1999   году стопроцентное финансирование текущих социальных выплат  работникам бюджетных  учреждений,  а также изыскать дополнительно 2 миллиарда 500 миллионов гривень на погашение задолженности по этим выплатам. В марте этого года принято новое решение о дополнительных мерах по выполнению этого постановления.

 

     Не будем говорить о моральноправовой стороне  (все  эти  меры должны быть заложены в бюджете), скажу о результатах. А результаты практически  равны  нулю,  потому  что   вместо   многомиллиардных поступлений за это время поступило всего 12,4 миллиона гривень.

 

     Вот такие  результаты.  И  это  не  единичный  случай,  это - система якобы  системного  подхода  к  разрешению  рассматриваемых проблем.

 

     Действия правительства   в   виде   принятых   постановлений, безусловно,  были,  процесс их принятия налажен, а вот результата, как видите, практически нет.

 

     Видимо, правительство  и само поняло тщетность своих действий и направило свою энергию в других направлениях.  Назову  некоторые из них.

 

     В начале   сентября   Украина   получила  от  Мирового  банка долларовый  кредит  в   размере   100   миллионов.   Правительство конвертировало  эти  деньги  в гривни и сегодня и не сегодня бодро рапортует  об  уменьшении  задолженности  по  заработной  плате  с сентября. Однако при этом обходят молчанием ряд пикантных деталей: за девять месяцев на сумму произведенных  за  счет  этого  кредита социальных  выплат  превышен  предельный  размер дефицита бюджета, утвержденный на год.  Мы выплатили 450 миллионов гривень  за  счет этого кредита. Но это мы выплатили сегодня, а завтра это будет уже не 450 миллионов,  а минимум 550 миллионов гривень.  И  откуда  их брать, никто пока не знает.

 

     Другое направление  -  "новые формы" погашения задолженности: газом - для оплаты пенсий военнослужащим рядового состава, сахаром

- пенсионерам по возрасту. Но как показывают проверки, проведенные Счетной палатой,  при таких расчетах  с  населением  задолженность погашается   продукцией   по  ценам,  завышенным  по  сравнению  с рыночными.

 

     Мы проверили  торговый  дом  "Галичина"  и  провели  еще  ряд проверок  (эти данные передадим вам завтра или послезавтра).  Цена "обязаловки" была ни много ни мало на 20-60 процентов больше,  чем на рынке.

 

     Или другой  пример.  15  сентября  Кабинет  Министров  издает постановление,   которым   разрешает    субектам    хозяйственной деятельности,    имеющим   задолженность   перед   государственным бюджетом,  погасить  ее  путем  поставки   предприятиям   угольной промышленности продуктов питания или товаров народного потребления на общую сумму 285 миллионов 191 тысяча гривень.  И вся эта  сумма должна  пойти  в  счет погашения задолженности по заработной плате работникам угольной отрасли.

 

     И опять  встают  вопросы:  цены,   механизм   передачи,   кто посредник.  Это  не  случайные  вопросы,  это  - системообразующий вопрос.  К сожалению,  это основа такого системного  подхода,  где основное действующее звено - посредник и цена!

 

     В то  же  время  необходимо  отдельно  сказать о внебюджетных средствах,  которые   могут   и   должны   стать   дополнительными источниками  для  решения  проблемы задолженности.  Здесь задавали вопросы:  как проводилось то или иное мероприятие? Эти мероприятия проводились не за счет бюджета.  И здесь прав Игорь Александрович. Но в это же  время  он  лукавит,  ведь  это  проводилось  за  счет внебюджетных  средств,  а внебюджетные средства по своей сути,  по своей природе являются бюджетными.

 

     За первое полугодие текущего года учреждения или организации, которые  финансируются  из  Государственного  бюджета,  получили 1 миллиард 320 миллионов гривень внебюджетных  средств,  из  них  на бюджетные  нужды направили только 6,8 процента (около 90 миллионов гривень).

 

     В большинстве случаев установленные правительством задания по использованию  внебюджетных средств занижены,  не учтены имеющиеся возможности  погашения  за  счет  этих  средств  задолженности  по заработной плате.

 

     Примеров много.   Так,   Министерству   здравоохранения,  где задолженность по соцвыплатам на 1 января составляла  9  миллиардов гривень, было дано задание по мобилизации внебюджетных средств для погашения этой задолженности в сумме 1 миллиард  690  гривень.  Но только  за  первое  полугодие они получили внебюджетных средств ни много ни мало 61 миллион гривень,  а на погашение задолженности из выделенной  суммы  -  61  миллион  -  направили ровно две трети от задолженности.  Так спрашивается:  почему же мы этими деньгами  не можем  погасить  задолженность  по  заработной  плате  медицинским работникам?

 

     Аналогичная ситуация и по Минобразованию,  и по Минагропрому. Решения правительства выполняются абсолютно неэффективно.

 

     Теперь о некоторых проблемах Пенсионного фонда.  По состоянию на 1 января 1999 года задолженность Пенсионного фонда  по  выплате пенсий  составила  1  миллиард  974 миллиона гривень.  В структуре указанной задолженности 963 миллиона гривень -  это  задолженность по  выплате  пенсий  и  пособий,  вызванная недофинансированием из государственного и  местных  бюджетов.  Хочу  подчеркнуть,  что  в бюджете  Пенсионного  фонда  на  1999 год,  утвержденном Кабинетом Министров,  впервые  в  практике  в  доходной  части  не  отражены обязательства государственного и местных бюджетов прошлых лет (это те самые 963 миллиона  гривень),  включены  только  текущие  суммы выплат - 876 миллионов.  То есть на всякий случай "потеряли" около миллиарда гривень, выкинули его из дефицита.

 

     А результат  таков:  на   8   октября   общая   задолженность Пенсионного  фонда  по  выплатам  пенсий составила 2 миллиарда 126 миллионов гривень - никакого  сокращения  задолженности  нет.  При этом в Кировоградской области задолженность перед пенсионерами - с сентября  1998  года,  в  Житомирской  -  с  декабря  1998   года. Одиннадцать областей имеют задолженность за апрель, четырнадцать - за май, девятнадцать - за июнь, июль и так далее.

 

     Кабинет Министров,  как  и  в  случае  с  проблемами  выплаты зарплаты,  с  целью  пополнения доходной части бюджета Пенсионного фонда и уменьшения  недоимок  принял  более  двадцати  нормативных актов.   Но  все  стремления  правительства  решить  эту  одну  из глобальных  социальных  проблем   изначально   тщетны,   поскольку действия  по  ее  решению  непоследовательны,  в отдельных случаях взаимоисключающие   или   имеют   отрицательный   эффект.   Усилия правительства,  направленные  якобы  на  дополнительное  изыскание средств в Пенсионный фонд,  с лихвой перекрываются предоставлением льгот,  отсрочек,  списанием  и  реструктуризацией  долгов тому же Пенсионному фонду.

 

     Назову несколько цифр.  В соответствии  с  отчетными  данными Пенсионного  фонда  только  за  первое полугодие 1999 года списана задолженность плательщиков взносов на сумму 213 миллионов гривень, пеня   -   460   миллионов   гривень,  проведена  реструктуризация задолженности на 2 миллиарда 331 миллион  гривень.  Дополнительные доходы  за этот период составили всего лишь 215 миллионов гривень, что не сопоставимо даже в процентах с потерями Пенсионного  фонда. Кроме  того,  Пенсионный фонд теряет доходы при погашении недоимки по уплате взносов на  обязательное  пенсионное  страхование  путем оформления ее векселями, часто с дисконтом до 50 процентов. Только за первое полугодие текущего года потери Пенсионного фонда на этом составили 61 миллион гривень.

 

     Не выполняет правительство свое очередное постановление от 19 августа,   согласно   которому   необходимо   было   погасить    в августе-сентябре   50   процентов  задолженности  государственного бюджета перед Пенсионным фондом по выплате  пенсий  военнослужащим рядового,  сержантского и старшинского состава срочной службы.  По состоянию на 1 августа задолженность по  этим  выплатам  составила 843   миллиона  гривень.  За  август-сентябрь  на  погашение  этой задолженности перечислено всего лишь 37 миллионов гривень.

 

     В то же время выполнение обязательств перед Пенсионным фондом государственного  и  местных  бюджетов  по погашению задолженности прошлых лет (963 миллиона гривень),  взыскание  Пенсионным  фондом недоимки,   которая   составила  на  1  сентября  1  миллиард  230 миллионов,  позволили бы дополнительно мобилизовать  в  Пенсионный фонд,  по  нашим расчетам,  2 миллиарда 193 миллиона гривень,  что дало бы возможность погасить  имеющуюся  задолженность  и  создать хотя   бы   небольшой,  но  резерв  (400  миллионов  гривень)  для обеспечения расходов,  связанных с повышением  размера  пенсий,  о котором столько раз говорилось в этом зале.

 

     Из сказанного   напрашивается   один   вывод:   действительно всенародная,  острейшая проблема обеспечения социальных  выплат  - конституционная  обязанность государства - загнана в экономический тупик. Она практически не решается, а заговаривается.

 

     Анализ, проведенный Счетной палатой,  показывает,  что основа решения  этой проблемы - неукоснительное исполнение Закона Украины о  Государственном  бюджете.  Одно  это  может  обеспечить  полное финансирование  текущих  выплат  и  погашение  более  чем на треть задолженности за прошлые годы уже в этом году.

 

     Для мобилизации  же  дополнительных  средств   на   погашение задолженности  по  социальным выплатам необходимо пересмотреть все решения  и  выполнить,  уважаемые  народные  депутаты,   ваше   же постановление  712  от  2  июня  этого года,  в котором вы приняли решение  о  создании  рабочей   группы   по   подготовке   единого законопроекта  по дополнительному изысканию средств.  Именно такой проект  нужен  сегодня.  Надо  спешить,  уважаемые  коллеги.  Дело касается  не  только  нас,  дело касается подавляющего большинства граждан.  Время,  уважаемые депутаты,  - это топор, занесенный над всеми нами.

 

     У меня все. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається голові профільного Комітету з питань соціальної політики та праці Марчуку Євгену Кириловичу.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Голово!   Шановні   народні депутати,   члени   уряду!   Через   два  дні,  тобто  14  жовтня, виповнюється п'ять років курсу так званих радикальних  економічних реформ,   за   кінцеві   результати   яких  зобов'язався  особисто відповідати нинішній Президент.

 

     Результатом сьогодні є  практично  знищена  соціальна  сфера, джерело  її  фінансового  підживлення  вичерпане практично до дна, тобто виробнича сфера практично зруйнована.

 

     Найсучасніші науковомісткі  підприємства   мертві,   а   їхні колективи  (а  в  минулі  часи  40  відсотків винаходів колишнього Радянського  Союзу  мали  українське  походження)  розповзлися  по базарах,  городах та некваліфікованих роботах. Півтори тисячі лише зареєстрованих ринків і в декілька разів  більше  неорганізованих, тобто базарів,  - сьогодні чи не єдине джерело існування мільйонів учорашніх   інженернотехнічних   працівників    і    висококласних спеціалістів.

 

     Ціле покоління  виростає  і  виховується в напівкримінальному світі товкучки, де молодь, у тому числі з вищою освітою, від ранку до пізньої ночі і в мороз, і в спеку проводить своє життя.

 

     Це зовсім  не  шлях  до  формування ринкової економіки,  який заявлений п'ять років тому.  Уже впродовж декількох років  держава функціонує практично в режимі неоголошеного банкрутства.  Офіційно визнати борги перед людьми першочерговим державним боргом уряд  не погоджується  ні за яких умов.  Тому необхідно повернути виконавчу владу обличчям до голодних і обкрадених співвітчизників. Глибшої і гострішої  проблеми,  аніж  відновлення соціальної справедливості, сьогодні немає,  це найвища мета  державної  політики  і  найвищий пріоритет.

 

     Кому не  відомо,  що  тотальне безгрошів'я (а воно непроханим гостем прийшло практично в кожну оселю,  в кожну трудову  родину), тобто   знищення  споживача,  має  неминучим  наслідком  згортання виробництва.  Ліквідація  такого  вкрай  аномального   явища,   як бюджетні  борги  із  зарплат,  пенсій  та  обов'язкових соціальних платежів  -  це  не  якась  владна  доброчинність,  а  відновлення попраної  правової  справедливості,  а також невід'ємна передумова пожвавлення внутрішнього ринку, а отже й виробництва.

 

     Однак попри всі  зусилля  уряду  (а  напередодні  виборів  ці намагання,  як  ми чули,  супроводжуються просто таки деспотичними методами) кардинально поправити ситуацію все-таки не  вдалося,  та інакше й бути не могло.

 

     Погляньмо, як плануються до використання ті мізерні кошти, що потрапляють  до  Державного  бюджету,  візьмімо  урядовий   проект бюджету  на 2000 рік.  Абсолютні цифри бюджетних видатків мало про що  говорять,  їх   обов'язково   треба   порівнювати   з   іншими пріоритетами нашого суспільства, нашого суспільного буття.

 

     Ось лише   деякі   зіставлення.   Фінансування  заходів  щодо ліквідації стратегічних озброєнь  у  п'ять-шість  разів  перевищує заплановані в проекті бюджету видатки на утримання централізованих соціальних служб для  молоді  та  на  програми  і  заходи  центрів соціальних служб для молоді.

 

     Видатки на дошкільні заклади освіти в 11-12 разів менші, аніж видатки на відрядження за  кордон  працівників  органів  державної влади.

 

     Видатки на  прикладні  наукові та науково-технічні розробки з пріоритетних напрямків у 3,5 раза менші,  ніж видатки на утримання центрального апарату лише одного Міністерства економіки.

 

     На охорону (це взагалі безпрецедентний приклад) і раціональне використання земель бюджетних видатків  заплановано  в  сім  разів менше,  аніж  на  утримання  самого  апарату  Державного  комітету України по  земельних  ресурсах!  І  такими,  з  дозволу  сказати, пріоритетами засіяне майже все бюджетне поле 2000 року.

 

     Усе це   свідчить   про   те,  що  влада  практично  втратила суспільний  сором  і  соціальну   відповідальність.   Відбувається інтенсивний занепад соціально-побутової моралі, активно формується суспільство соціальної і духовної убогості.

 

     Радикально змінити  на  краще  ситуацію  в  соціальній  сфері навіть  перед  виборами  уряд  так  і не зміг.  Постійним рефреном сьогодні,    навіть    коли    йдеться    про    найелементарніші, наймінімальніші соціальні виплати населенню, звучать заяви, у тому числі й від гаранта Конституції та уряду,  про відсутність коштів. Але ми знаємо, що це неправда.

 

     Перше. Протягом  минулого  року  обсяги  податкових  та інших пільг,  якими користувалися потенційно найбільш потужні структури, що  були  під  покровительством уряду,  сягнули майже 30 мільярдів гривень.  Ця  сума  майже  на  3   відсотки   перевищує   фактичні надходження до консолідованого бюджету.

 

     Друге. Продовжується  недолуга  практика  і  надання урядових гарантій,  так би мовити,  політично благонадійним підприємницьким структурам. Щорічні реальні втрати бюджету тут становлять від 2 до 4 мільярдів гривень.  Із 5  мільярдів  доларів  США,  наданих  під урядові  гарантії,  за  останніх  5  років  повернуто  тільки  800 мільйонів.

 

     Третє. Фактично поза реальним контролем  держави  знаходиться діяльність   Національного   агентства   з   питань   розвитку  та європейської  інтеграції,  Валютно-кредитної  ради  при   Кабміні. Валютні  кошти  там  крутяться немалі,  але ж знову- таки майже не потрапляють до державної казни.

 

     Четверте. Відданим  Президенту  структурам   та   комерційним банкам  віддаються  рубильники  на  ринку електроенергії,  держава таким чином втрачає сотні мільйонів гривень.

 

     П'яте. Щорічні збитки від так званих антидемпінгових  санкцій становлять  для  України  8-10 мільярдів гривень.  I в той час ми, можливо,  є  світовим  лідером  з  відкритості  щодо   зарубіжного імпорту.

 

     Шосте. Лише  на  безпрецедентній  контрабанді  в  нашу країну тютюнових виробів ми щорічно втрачаємо мільярди гривень.

 

     Сьоме. В Україні впродовж років  держава  ніяк  не  контролює валютні  потоки не лише підприємств і підприємницьких структур,  а навіть і валютних резервів держави. За останніми даними Рахункової палати,  Національний  банк  минулого  року  безконтрольно,  як ми знаємо, витратив близько 1 мільярда гривень.

 

     Восьме. Корпоратизовані підприємства,  в яких держава володіє контрольним пакетом акцій,  мають мільярдні прибутки, але фактично ігнорують Державний бюджет,  і дивіденди залишаються  для  держави лише  теоретичним  поняттям.  Показовим у цьому сенсі є так званий рукотворний монстр - "Нафтогаз України".  Роками  гігантські  суми проходять поза державною казною,  і борг "Нафтогазу України" перед державою перевищує сьогодні 4 мільярди гривень.

 

     Дев'яте. За роки так званих радикальних реформ  приватизовано й  розпродано державної власності і майна,  за реальними оцінками, щонайменше на 100 мільярдів гривень, а те, що надійшло до бюджету, не перевищує навіть одного відсотка.

 

     І десяте.  По  суті,  не  припиняється  неприкритий  грабунок товаровиробника з  боку  посередницьких  структур,  про  що  щойно говорив Валентин Костянтинович,  - тих, які функціонують практично під  патронатом,  а  точніше  кажучи,  "під  дахом"  і  влади,   і кримінальних  структур.  Досить  показовою  в  цьому сенсі є поява посередника  з   особливими   повноваженнями   щодо   концентрації бюджетних коштів на ім'я "Спецфін".

 

     Отже, гроші в державі є,  і досить великі. Бюджетна годівниця була б цілком спроможною,  якби повернути під контроль держави  ті галузі  й  виробництва,  котрі  нахабно й цинічно розграбовуються, нищаться власникамирозпорядниками з психологією тимчасовиків.

 

     Однак поки що в Україні  відсутні  для  цього  три  необхідні передумови:   патріотично   налаштована   високопрофесійна  влада, елементарний  державний  порядок   і   соціальна   справедливість. Сьогодні     фактично    кримінальними    кланами    безконтрольно привласнюються   кінцеві   результати   найприбутковіших   галузей

-спиртової,   горілчаної,   тютюнової;  монополізовано  реалізацію вугілля,  електроенергії,  глинозему,  зерна.  Звісно,   що   поза бюджетом проходять мільярдні суми.

 

     Деякі наміри  нинішньої  влади  носять відверто грабіжницький характер.  Продаж найприбутковішого "Укртелекому", електростанцій, горілчаних  заводів уряд вважає чи не єдиною й визначальною умовою повернення  соціальних   боргів.   Навіть   офіційна   констатація масштабного      соціально-економічного,      у     тому     числі зовнішньоекономічного дефолту,  що  неминуче  наближається,  -  це далеко не найстрашніший наслідок нинішнього курсу реформ і такої ж політики.  Критична маса суспільного несприйняття нинішнього стану речей і режиму настільки велика й психологічно сконцентрована,  що не бачити і не відчувати цього може  лише  той,  у  кого  повністю атрофовані  елементарні  відчуття  людяності  і  справедливості  і паралізована державна воля.

 

     Країна наша ще багата  настільки,  що  навіть  залишкові,  ще нерозкрадені  до кінця,  можливості й ресурси дуже скоро стануть у пригоді  державі,  її  соціальній  сфері  і  всьому   українському народові.  І  навіть  економіка  в  нинішньому  стані,  у стані її нинішньої  ефективності  здатна  забезпечити  вирішення   хоча   б першочергових  соціальних  проблем.  Але для вирішення їх потрібна нова влада,  нові люди і нові пріоритети.  Це все,  ясна річ, буде після 31 жовтня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   друзі!   Голосувати   ми   ще   не  будемо. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

                   ( П і с л я п е р е р в и ).

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     Слово надається  голові  Комітету  у   справах   пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенку Петру Степановичу.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановні колеги! Питання пенсійного забезпечення наших  громадян  перетворилося   останніми   роками   в   одну   з найгостріших  соціальних  проблем.  Мова  не  тільки про жебрацько низький розмір пенсій,  а й про те,  що  їх  невиплата  стала  вже хронічною.

 

     В Україні налічується 13 мільйонів 946 тисяч пенсіонерів усіх категорій.  Середній розмір пенсій з цільовою  грошовою  допомогою становить  66 гривень.  Із загальної кількості пенсіонерів майже в 12 мільйонів розмір  пенсії  є  нижчим  від  встановленої  законом України  величини  вартості  межі малозабезпеченості (вона,  як ви знаєте,  становить 118 гривень).  Скажу більше, майже кожен другий пенсіонер одержує пенсію вдвоє меншу від зазначеної суми. А згідно з чинним законодавством мінімальна пенсія не може бути нижчою  від величини вартості межі малозабезпеченості.

 

     Але навіть  ті  ганебно  низькі пенсії всупереч Конституції і законів України виплачуються несвоєчасно (нерідко їх не  отримують упродовж   шести-восьми   місяців),   а  потім  ще  й  сплачуються частинами.  І  дуже  прикро,  що,  незважаючи  на  постійні  заяви урядовців  про  погашення  заборгованості із виплати пенсій,  вона постійно зростає.

 

     Так, на  початку  1996  року  заборгованість  становила   322 мільйони,  на  початку  1997  року  -  1 мільярд 244 мільйони,  на початку 1998 року - 1 мільярд 363 мільйони, а за станом на 1 липня 1999  року  -  2 мільярди 39 мільйонів.  І аргументи,  які звучать сьогодні,  - що це нова влада,  що  це  новий  уряд,  що  це  нові підходи, - мене абсолютно не переконують: подивіться на ложу уряду і ви побачите знайомі всі обличчя.

 

     Правда, за  останні  кілька  місяців  (певно,  у  зв'язку   з підготовкою  до  президентських виборів) заборгованість із виплати пенсій  дещо  скоротилася  й  становить,  як  уже   було   сказано доповідачем, понад 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Підкреслюю, це усереднені показники.  У ряді ж регіонів,  зокрема  в  Луганській, Вінницькій,   ІваноФранківській,   Тернопільській,   Чернігівській областях,  ситуація складніша.  Тут багатьом пенсіонерам пенсії не виплачені ще за окремі місяці 1998 року, а загальна заборгованість сягає понад чотири місяці.

 

     Прем'єр-міністр Пустовойтенко,   інші   представники    уряду повторюють одну і ту саму тезу: на виплату пенсій та підвищення її розміру не вистачає коштів.  Із цим погодитися дуже важко. Гроші в держави є.  Проблема в іншому:  наскільки далеко готова піти влада по шляху кардинального вирішення  пенсійного  питання  та  в  чиїх руках  знаходяться  і  як використовуються ці гроші.  А йдуть вони часто не туди куди слід. Ось лише деякі приклади.

 

     За найскромнішими підрахунками,  в банки інших країн вивезено близько     90     мільярдів     неправедно    нажитих    гривень. Контрольноревізійні  перевірки,  здійснені   Рахунковою   палатою, виявили   численні   факти   нецільового  використання  величезної кількості державних коштів.  І це лише те,  що вдалося виявити.  А скільки  ще  не  виявлено.  Важко підрахувати величезні витрати на фейєрверки,  які гримлять на стадіонах і майданах столиці та інших міст  України,  коли  там виступають російські та українські зірки естради,  футболісти  під  патронатом  Президента   та   на   його підтримку.

 

     Цьогорічний помпезний   військовий   парад   на  Хрещатику  з демонстрацією, як слушно відзначалося в зарубіжних засобах масової інформації,  чудової  військової  техніки  радянського виробництва обійшовся в 17 мільйонів гривень, а недавній фестиваль "Таврійські ігри"  в  Каховці  за  участю  Президента  та  під його патронатом поглинув понад півтора мільйона гривень.

 

     За ініціативою  президентського  оточення  всупереч   чинному законодавству    створений   позабюджетний   Всеукраїнський   фонд соціального захисту населення  із  відділеннями  на  обласному  та районному   рівнях.  Його  кошти  використовуються  насамперед  на передвиборну кампанію діючого Президента України,  тобто з  метою, далекою від передбаченої в назві фонду.  До речі,  на депутатський запит до Президента України з проханням  внести  ясність  про  цей фонд, його структуру, наявність коштів, відповіді від адресата так і не одержано.

 

     Переконаний, що Верховна Рада  вчинила  абсолютно  правильно, прийнявши  закон  про  вилучення  цих та деяких інших коштів і про направлення їх до Пенсійного фонду.

 

     У цьому році виконавчою  владою  широко  проводяться  з'їзди, конференції  та  інші  заходи на державному і регіональному рівнях для  створення  "Злагоди"  та  інших   організацій   так   званого демократичного   спрямування.  Мета  їх  добре  відома:  підтримка нинішнього Президента в передвиборній кампанії.  Лише на один обід одного  учасника  з'їзду "Злагоди" витрачалося коштів більше,  ніж для виплати місячної мінімальної  пенсії.  При  цьому  затримки  у фінансуванні обідів, на відміну від пенсій, не допускалося.

 

     Зазначу також,  що  для  участі в окремих акціях на підтримку Президента до Києва звозять по дві-три тисячі  його  симпатиків  з усіх регіонів України.

 

     Взагалі останнім   часом  наша  держава  поринула  у  всілякі гульбища:  номінації,  презентації,  фуршети,  паради, фейєрверки, присвоєнння звань, вручення нагород тощо - і все це під патронатом президентської  виконавчої  влади,  наближених  до  неї  партій  і бізнесменів.  На все це гроші є. Ось тільки все більше пенсіонерів щоденно риються в смітниках у пошуках їжі,  стоять з  простягнутою рукою  в  підземних  переходах  та в електричках,  через безвихідь накладають на себе руки.

 

     Група ветеранів війни і праці з Хмельницької області у своєму листі до комітету пише:  "Разом з Президентом і Прем'єр- міністром поясніть нам,  як можна прожити на ці мізерні пенсії,  які ще й не дають  своєчасно,  коли  ціни  постійно  зростають  і душать різні податки?  Якщо не даєте дожити нам свого  віку,  то  дайте  нам  в рахунок   невиплачених   пенсій  смертельні  уколи,  щоб  далі  не мучитися".

 

     Було б розумно й  гуманно,  якби  уряд  обмежив  фінансування розважальних  заходів,  а  вивільнені  кошти  направив  на виплату пенсій та підвищення їх розміру.

 

     Отже, якщо  говорити  без  лицемірства,  то  головна  причина злиденного  життя  майже  14  мільйонів  пенсіонерів  закладена  в справжньому,  а не в декларованому ставленні до них органів влади. На  словах  влада  декларує  свою  турботу  й шану до пенсіонерів, ветеранів та інвалідів,  а  фактично  сприймає  їх  як  тягар  для суспільства,  як  відпрацьований  матеріал,  а  відтак намагається позбутися їх. І це видно на кожному кроці повсякденного життя.

 

     На відзначенні  восьмої  річниці   незалежності   України   з найвищої державної трибуни Президент проголосив такі слова: "Немає меж нашої вдячності славним ветеранам війни і праці,  які захищали Вітчизну у воєнне лихоліття і піднімали її з руїн,  які жертвували життям і здоров'ям,  особистим щастям заради того,  щоб вставала і відроджувалась Україна.  Без вашого подвигу і самопожертви не було б сьогодні ні свята, ні нас самих".

 

     Благородні кимось  написані  слова  і  грамотно  цього   разу виголошені.  Але  як зрозуміти практичні дії Президента,  коли він усіма  силами  блокував  прийняття  змін  до  Закону  про   статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, тричі накладаючи вето?  А   коли   Верховна   Рада   України   подолала,   нарешті, президентське  вето  й примусила його підписати закон,  то Кабінет Міністрів,  або як тепер його  називають  "кабінет  агітаторів  по переобранню  Леоніда  Кучми  Президентом",  нічого  не  зробив для виконання закону, фактично ігнорує його і сьогодні.

 

     Більше того, у проекті Закону про Державний бюджет України на 2000  рік  уряд планує зменшити фінансування видатків на соціальне забезпечення з 16 до 13,  2 відсотка. У доларовому еквіваленті цей показник  у  порівнянні  з  1997  роком зменшується з 59,6 до 19,9 долара в розрахунку на одну особу, тобто зменшується в три рази.

 

     Або як можна зрозуміти  дії  Президента  і  його  "любов"  до ветеранів   та   пенсіонерів,  коли  він  разом  із  групою  своїх однодумців у Верховній Раді впродовж року фактично  блокує  шляхом накладання   вето   прийняття   змін   до   Закону   про  пенсійне забезпечення.

 

     А зміни ці, враховуючи нинішнє фінансово-економічне становище в державі, є ощадливими: збільшити розмір мінімальної пенсії до 55 гривень,  усунути дискримінацію по відношенню до  пенсіонерів,  що вийшли  на  пенсію  до  1  січня  1992  року (стосовно коригування заробітної плати для обчислення  розміру  пенсії),  розмір  пенсії визначати залежно від трудового вкладу.

 

     Замість цього  Президент  запропонував свій проект закону про пенсії,  згідно з яким з 1 вересня цього року  розмір  мінімальної пенсії  збільшився  з  16  гривень  62  копійок  до  24 гривень 90 копійок. Придворні засоби масової інформації зчинили шалений галас навколо  цього  президентського  указу.  Упродовж десяти днів вони патетично повідомляли,  що Президент у цей скрутний  час  підвищив пенсії в 1,6 раза,  а погана Верховна Рада не турбується про своїх співвітчизників.

 

     Насправді ж реалізація цього  закону  призвела  до  того,  що частина  пенсіонерів отримала принизливе збільшення пенсії на 5- 8 гривень,  частина матиме його  через  5-6  місяців,  коли  ці  5-8 гривень  перетворяться в ніщо,  багато хто не отримає нічого,  а в частини пенсіонерів пенсії не тільки не  збільшились,  а  навпаки, поменшали,  тому  що  їх  позбавили  підвищення пенсій у зв'язку з індексацією та соціальними виплатами. Як мовиться, король виявився голим.

 

     Як відомо,  17  вересня  цього  року  Верховна  Рада  України прийняла ряд суттєвих змін до Закону  про  пенсійне  забезпечення, спрямованих  на  реальне  покращання матеріального становища наших шановних пенсіонерів.  Але й  цього  разу  Президент  не  підписав закону,  повернувши його до Верховної Ради. Це є найкращим доказом декларованої,  а  не  справжньої   турботи   глави   держави   про пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

     Нас дуже   турбує   і  той  факт,  що  в  найвищих  коридорах президентськовиконавчої влади все частіше мусуються думки про  те, що  в Україні надто багато пенсіонерів і їх кількість зростає,  що ветеранів війни і праці слід  позбавити  законодавчо  встановлених пільг.

 

     На превеликий жаль,  Президент,  будучи гарантом Конституції, підтримує цю геноцидну ідею свого найближчого оточення і  час  від часу оприлюднює її особисто.  Правда, з наближенням президентських виборів  нехтування  конституційними  гарантіями   пенсіонерів   і ветеранів  замінено  на  популістську  "турботу" і "любов" до них. Подібні  заяви  про  настрої  у  вищих  ешелонах  влади   формують громадську  думку  стосовно  ставлення  держави  до пенсіонерів та ветеранів.

 

     Хочу заспокоїти пана Президента та його  оточення:  останніми роками кількість пенсіонерів не тільки не збільшується,  а навпаки

- зменшується.  За січень 1998 - липень 1999  років  їх  кількість зменшилася на 50 тисяч чоловік.

 

     Отже, першопричинами   наявності  заборгованості  із  виплати пенсій,  як і раніше,  є спад виробництва,  його  бартеризація  та функціонування  тіньової економіки (вона становить до 60 відсотків економіки країни) і на цій основі - криза  платежів  та  нецільове використання коштів.  Без вирішення цих питань годі й говорити про своєчасну виплату пенсій та підвищення її розміру.

 

     На нашу  думку,  нинішній  стан  законодавчої  бази  дозволяє принаймні   задовільно   вирішити   зазначені   питання,   навести елементарний порядок в економіці, фінансовій та соціальній сферах. Усе   залежить   від   політичної  волі  Президента  й  уряду,  їх управлінського таланту  й  професіоналізму,  бажання  працювати  в правовому полі.

 

     Шановні колеги!  Нас  із  вами обрали люди.  Ми - законодавча влада,  а відтак,  саме ми з вами зобов'язані  змусити  владу  або служити  робітникові,  хліборобові,  лікарю,  вчителю,  ветерану й пенсіонеру, або, спираючись на волю народу змінити її.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Є  необхідність  усе-таки  заслухати обидва питання відразу, а потім їх разом обговорити з місць. Ніхто не заперечує? Валентина Петрівна настоює, щоб обговорити разом. Ми ж не будемо до вечора працювати, друга половина дня в нас - робота в комітетах.

 

     Прошу проголосувати  дану  пропозицію  -   заслухати   обидва питання, а потім разом їх обговорити.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово надається  Мітюкову Ігорю Олександровичу для інформації Кабінету Міністрів про внутрішній та зовнішній борг України.

 

     Скільки хвилин вам потрібно? Виставте десять хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні депутати!  Майже рік тому,  а саме 10 листопада 1998 року, Кабінет Міністрів інформував Верховну Раду України  про  структуру та  динаміку  державного  боргу  та  заходи,  що  вживаються  щодо поліпшення стану справ у цій  сфері.  Тому  перш  ніж  перейти  до характеристики   нинішнього   стану   внутрішнього  і  зовнішнього державного боргу,  я тезисно нагадаю  минулорічну  інформацію.  Це дасть  можливість  оцінити  сучасне  становище  не  статично,  а в динаміці.

 

     За станом на  1  жовтня  1998  року  державний  борг  України дорівнював  14,9  мільярда  доларів  США,  з  яких  73,4  відсотка припадало на зовнішній борг, а 26,6 - на внутрішній.

 

     Макроекономічна ситуація,  в  якій  здійснювалося  управління державним   боргом,  на  той  період  характеризувалася,  поперше, накопиченням великих обсягів державного боргу  внаслідок  значного рівня  бюджетного дефіциту в попередні роки,  подруге,  - суттєвим обмеженням доступу до зовнішніх джерел фінансування, насамперед до міжнародних  ринків  капіталу,  по-третє,  - високою питомою вагою частки  внутрішніх  державних  цінних  паперів,  що   утримувалися нерезидентами.

 

     У таких  умовах  Кабінетом Міністрів було розгорнуто комплекс заходів  щодо  скорочення  темпів   приросту   державного   боргу, проведення  конверсійних  процедур  з метою продовження середнього терміну  погашення  державних  боргових   зобов'язань,   зменшення видатків    з    обслуговування   державного   боргу   та   зняття короткострокового  тиску  на   обмінний   курс   гривні   з   боку нерезидентів.

 

     За рахунок  реалізації  цих  заходів  за  період,  що минув з моменту  інформування  Верховної  Ради   із   зазначених   питань, досягнуто  суттєвих  позитивних  зрушень,  і на сьогодні державний борг характеризується такими параметрами.

 

     Перше. Зменшено  платежі  з   погашення   та   обслуговування державного боргу на 1,5 мільярда гривень у 1998 році, на 1 мільярд гривень у 1999 році.  У Державному бюджеті на 1999  рік  досягнуто зменшення  платежів  із державного боргу порівняно з 1998 роком на 3,5 мільярда  гривень.  Уперше  за  історію  українських  фінансів видатки  Державного  бюджету  на обслуговування державного боргу в 1999 році скорочені як у номінальному, так і в реальному виразі.

 

     Друге. Суттєво  уповільнені  темпи   зростання   внутрішнього боргу.  У  1998  році  приріст  заборгованості  становив лише 12,6 відсотка.  На сьогодні динаміка  державного  боргу,  його  приріст визначається  двома  головними  чинниками:  рефінансуванням раніше накопиченого боргу і зміною обмінного курсу гривні.

 

     Третє. Суттєво поліпшено структуру державного боргу.  Якщо на початок  1998  року частка облігацій внутрішньої державної позики, що утримувалася  нерезидентами,  становила  близько  45  відсотків загального  обсягу  облігацій,  то  на  1  вересня цього року вона становила лише 0,12 відсотка. Тим самим усунуто фактор мобільного, значною   мірою   спекулятивного   тиску  іноземного  капіталу  на внутрішній фінансовий ринок.

 

     Четверте. Знижено доходність облігацій внутрішньої  державної позики,   що   розміщуються.   Якщо   у   вересні   1998  року  із започаткуванням конверсійних процедур  доходність  за  облігаціями внутрішньої   державної   позики  була  зафіксована  на  рівні  40 відсотків річних,  то на початку поточного року вона була  знижена до 35 відсотків і на сьогодні становить 25 відсотків річних.

 

     Таким чином,   ситуацію   з   внутрішнім   державним   боргом нормалізовано.  Із завершенням у серпні  цього  року  конверсійних процедур  можна  з  абсолютною  впевненістю  говорити про зняття з дискусії питання:  чи обвалиться чи ні так звана боргова  піраміда ОВДП.

 

     Ще раз підкреслюю незаперечний факт: рішучими спільними діями уряду і Національного банку ситуацію щодо цієї позиції нормалізовано.  Більш того,  дефіцит бюджету перестав бути дестабілізуючим фактором для  державного  боргу  та  розвитку економіки.

 

     Припинилося залучення    до   державного   бюджету   ресурсів комерційних банків.  Тим  самим  в  практичну  площину  поставлено питання про орієнтування кредитної політики на реальний сектор, на помірність відсоткових ставок кредитування.

 

     Говорячи про зв'язок приросту державного  боргу  та  дефіциту бюджету,  зауважу  таке.  Найбільший приріст боргу спостерігався в 1995 році.  Чітка тенденція на  різке  скорочення  приросту  боргу розпочинається з 1997 року,  коли показник приросту зменшився з 40 відсотків у 1997 році до 13 відсотків у 1998.  Крім того,  в  1999 році  вперше очікується від'ємний приріст державного боргу України (мінус  21  відсоток),  що  зумовлено  рішучим  (у  чотири   рази) скороченням дефіциту Державного бюджету.

 

     Уже зараз  за  станом  на  1 вересня 1999 року державний борг становить 12 мільярдів 600 мільйонів гривень проти 16 мільярдів на початку   року.   Тобто   відбувається   значне  скорочення  цього показника.

 

     Слід зазначити, що показник державного боргу розрахований без урахування  боргу  перед  Російською  Федерацією,  оскільки почала діяти угода від 28 травня 1997 року між урядом  України  і  урядом Російської  Федерації про взаємні розрахунки,  пов'язані з поділом Чорноморського   флоту   і   перебуванням   Чорноморського   флоту Російської Федерації на території України.  У відповідності з цією угодою державний борг  України  перед  Російською  Федерацією  має погашатися  шляхом  його  одноразового зменшення на суму отриманих Російською  Федерацією  суден  Чорноморського  флоту  та  щорічних заліків    відповідних    сум   за   оренду   об'єктів   берегової інфраструктури України Чорноморським флотом Російської Федерації.

 

     Фактично це означає довгострокову (щонайменше  на  20  років) реструктуризацію   державного   боргу   України  перед  Російською Федерацією.  При цьому умовами погашення боргу  не  передбачається грошових виплат з боку України.

 

     Як я  зауважив  вище,  близько  80 відсотків державного боргу становить зовнішній державний борг,  і саме  щодо  нього  надійшла більшість запитань народних депутатів до Дня уряду.

 

     Зараз досить  часто  можна  почути критику на адресу Кабінету Міністрів України щодо  прорахунків  уряду  в  оцінці  можливостей здійснення  розрахунків  на зовнішні запозичення при їх отриманні, допущення  загрози  державного  зовнішнього  боргу  економічній  і національній   безпеці   України   та  її  незалежності.  Зокрема, зазначене питання порушувалося  в  надісланих  Кабінету  Міністрів України  запитаннях  від  фракцій  Комуністичної партії України та блоку Соціалістичної і Селянської партій України (Лівий центр).

 

     На мою думку,  загальна стурбованість зазначеним питанням має певне  підгрунтя  і  зумовлена  в першу чергу значними платежами з погашення  та  обслуговування  державного  зовнішнього   боргу   в наступному році.

 

     Питання збільшення  платежів  з  погашення  та обслуговування державного зовнішнього боргу в наступному році також безпосередньо порушується   в  запитах  від  депутатської  фракції  "Громада"  і Комітету з питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства. Дозвольте коротко зупинитися на цих питаннях.

 

     Проектом Закону  України  про  Державний  бюджет на 2000 рік, поданим Кабінетом Міністрів до Верховної  Ради,  на  погашення  та обслуговування державного зовнішнього боргу передбачаються платежі в сумі 2 мільярди 133  мільйони  доларів  США,  в  тому  числі  на погашення  -  1 мільярд 504 мільйони гривень,  на обслуговування - 625 мільйонів гривень.  Загальна сума виплат становить близько 7,1 відсотка валового внутрішнього продукту, при цьому на 65 відсотків зазначені виплати планується профінансувати за рахунок зовнішнього запозичення.

 

     Фактично в  2000  році  із  загальної  суми боргу за кредити, термін виплати яких припадає на 2000-й і наступний роки  (тому  ці кредити  і  повинні погашатися за рахунок державного бюджету),  із загальної суми у 6,7 мільярда гривень погашенню підлягає приблизно 23 відсотки. Таким чином, 2000 рік є роком пікового навантаження з погашення та обслуговування державного зовнішнього боргу.

 

     Значна нерівномірність   у   платежах    з    погашення    та обслуговування  державного  зовнішнього  боргу  пов'язана  в першу чергу із наступним.  Дефіцит державного бюджету  попередніх  років передбачав  здійснення значних обсягів запозичень для фінансування видатків державного бюджету.  Розрахунки  відповідності  загальних обсягів  зобов'язань  за  зовнішнім  державним  боргом потенційним можливостям щодо їх забезпечення здійснювалися урядом, виходячи зі сценарію  розвитку  економіки,  який передбачав значне прискорення докорінного   реформування    економіки    України,    пожвавлення приватизації,   сприятливе   ставлення   до   України  міжнародних фінансових організацій та приватного капіталу.

 

     Однак повільні темпи структурних перетворень  в  Україні,  що пов'язано в першу чергу з протистоянням гілок влади, з відсутністю консенсусу щодо шляхів  та  механізму  реформування  економіки  та світова  фінансова  криза  зумовили  неможливість залучення коштів міжнародних фінансових організацій на пільгових  умовах,  а  отже, зумовили  високу  вартість  запозичених  коштів.  Це  в свою чергу зумовило  необхідність  здійснення   урядом   комплексу   заходів, пов'язаних із зменшенням боргового навантаження в 1998-2000 роках.

 

     Зокрема, в  1998  році  Кабінетом  Міністрів  було  здійснено рефінансування позики,  наданої в 1997 році банком "Чейз Манхеттен банк",  унаслідок  чого  витрати  на  погашення  та обслуговування державного зовнішнього боргу в 1998 році  були  зменшені  на  81,7 мільйона  доларів  США.  У  серпні  поточного  року  шляхом обміну єврооблігацій з погашенням у вересні  2000  року  на  облігації  з більш   тривалим   терміном  погашення  були  зменшені  платежі  з погашення та обслуговування державного зовнішнього  боргу  в  2000 році  на  суму,  що  перевищує 1 мільярд гривень (це 206 мільйонів доларів США).

 

     Крім того,  за дев'ять місяців поточного  року  сума  наданих Кабінетом  Міністрів  України  гарантій  за  іноземними  товарними кредитами становила лише 44 мільйони доларів США,  що  в  9  разів менше,  ніж у попередньому році.  Незважаючи на це, сума виплат за державним зовнішнім боргом у 2000  році  залишається  значною,  що зумовлює    оманну   привабливість   реструктуризації   державного зовнішнього боргу.

 

     З цього приводу я  хотів  би  зазначити,  що  юридичні  умови зовнішніх    позик    України    не    дають   змоги   здійснювати реструктуризацію зазначених зобов'язань без  уникнення  оголошення неплатоспроможності  емітенту,  тобто  дефолту.  При  цьому в разі оголошення неплатоспроможності України до неї  будуть  пред'явлені претензії  щодо дострокової сплати решти комерційних позик.  Проти України  будуть  порушені  судові  справи,  пов'язані  з   арештом закордонного  майна України,  включаючи банківські активи,  в тому числі валютні резерви Національного банку України.

 

     До того ж це унеможливить отримання Україною будь-яких  позик з іноземного ринку капіталу та допомогу з боку світових фінансових організацій, включаючи Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, ще протягом значного часу.

 

     Враховуючи залежність  України  від зовнішнього фінансування, пов'язаного насамперед із значним дефіцитом  поточного  платіжного балансу,  залежність  реального сектора економіки від імпортованих енергоносіїв,  оголошення України  неплатоспроможною  призведе  до катастрофічних  наслідків  для  країни.  На думку уряду,  за умови значного    прискорення    реформування    економіки,    створення сприятливого   інвестиційного   клімату,  забезпечення  політичної стабільності  та  пожвавлення   приватизації   Україна   має   всі можливості для виконання своїх зобов'язань та уникнення дефолту за борговими зобов'язаннями.

 

     Відповідний сценарій  був  визначений  урядом   як   найбільш оптимальний  і  при  підготовці проекту Державного бюджету на 2000 рік,  який подано на розгляд  Верховної  Ради.  Я  сподіваюся,  що зазначений підхід буде вами в цілому підтриманий.

 

     Шановні народні депутати!  Наведене свідчить про правильність кроків,  які вживаються зараз у сфері управління державним боргом, зокрема в напрямі збалансування державних фінансів у цілому.  Уряд продовжуватиме політику максимального стримування  приросту  боргу за урядовими запозиченнями, зменшення обсягу урядових гарантій.

 

     Виходячи з    цього,    Міністерство   фінансів   змоделювало різноваріантні прогнози управління державним боргом до 2010  року. Метою цього є утримання співвідношення обсягів виплат за державним боргом і  валового  внутрішнього  продукту  на  безпечному  рівні, подовження    середньомісячного   терміну   запозичень,   зниження відсоткових ставок.  Необхідною умовою цього є жорстке  скорочення бюджетного  дефіциту,  збільшення  обсягу  податкових  надходжень, насичення реальної економіки живими грошима.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Олександровичу.  Чи  є  запитання? Запишіться,  будь ласка. Висвітіть п'ять хвилин. Депутат Левченко. За ним - депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Александровской.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.   Фракция    коммунистов.    Харьковская область. Игорь Александрович, мой вопрос имеет отношение к внешним займам.  В прошлом году,  когда мы готовились к принятию Бюджетной резолюции,   я  от  фракции  коммунистов  задала  Премьер-министру вопрос, ответ на который мы до сих пор не получили.

 

     Дело в  том,   что   есть   проблема   получения   отдельными организациями   (предприятиями)  товарных  кредитов,  гарантом  по которым выступает Кабинет Министров.  Оказывается,  что  мы  таких кредитов  в прошлом году уже имели 2,4 миллиарда долларов и из них 1 миллиард 100 миллионов  было  погашено  за  счет  бюджета,  хотя товарные  кредиты  получаются  на  условиях  погашения  их за счет самоокупаемости.  Как у нас решается сегодня эта проблема? Вернули ли  нам  эти  организации  (предприятия)  1 миллиард 100 миллионов долларов долгов, которые были погашены из бюджета?

 

      МІТЮКОВ  І.  О.  Дякую за запитання. Це надзвичайно важлива

 проблема,  яка  виникла у 1991-1992 роках. Міністерство фінансів

 було  залучено  безпосередньо  до  надання  державних гарантій з

 травня 1995 року.

 

     На сьогодні  за  пропозиціями  Міністерства  фінансів  урядом вжито  ряд  заходів,  які  дають  нам  можливість  врегулювати  цю проблему,  але,  на  жаль,  вирішити  її  швидко  нам  ще довго не вдасться. Ми суттєво скоротили обсяг надання таких гарантій. Цього року  таких  гарантій  надано  всього  на 44 мільйони гривень.  Це гарантії щодо кредитів,  які  одержала  Укрзалізниця,  які  підуть безпосередньо на розвиток нашого виробничого потенціалу. Думаю, що ми й надалі повинні йти шляхом суттєвого обмеження  надання  таких гарантій.

 

     Що ми  робимо зараз стосовно тих боржників,  які у нас є?  Їх перелік постійно публікується  в  пресі,  рахунки  всіх  боржників заарештовані,  запроваджені  так звані податкові пости,  майно цих боржників   описане.   Але,   на   жаль,   щодо   ряду    з    них техніко-економічні обгрунтування були розроблені настільки погано, що вилучити зараз  відповідні  кошти,  наприклад,  з  Макіївського комбінату немає можливості.

 

     Законом про  Державний бюджет ви надали Міністерству фінансів право укладати угоди про реструктуризацію цих боргів,  і ми  зараз ведемо  такі переговори приблизно із двома десятками боржників.  З половиною з них ми вже уклали угоди - і починаємо справляти  кошти до  Державного бюджету.  Поки що ми зібрали з початку року близько 36 мільйонів гривень.  Це дуже мало,  я згоден, але на сьогодні ми вже вичерпали практично всі юридичні можливості впливу, враховуючи і звернення до Генеральної прокуратури,  і  порушення  відповідних кримінальних справ.

 

     Я думаю,  що  в нас є два шляхи.  Перший - обмеження практики надання гарантій.

 

     Другий -  продовжувати  жорсткий  тиск  на  цих  боржників  і обов'язково передбачити в бюджеті наступного року відповідні кошти від повернення цих грошей.

 

     Перелік я можу вам передати, він абсолютно відомий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський.  За ним  -  депутат  Тищенко. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Зрозуміло,  що  зовнішній  борг  мають  як  країни,   що розвиваються,   так   і   високорозвинуті   країни   світу.  Ігоре Олександровичу! Скажіть, будь ласка, як ми виглядаємо в порівнянні з іншими країнами щодо зовнішнього боргу?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є два показники,  за якими слід визначати вплив боргу на стан бюджету:  відношення боргу до валового  внутрішнього продукту  в  цілому  і питома вага видатків на його обслуговування (тобто,  що треба  погашати  саме  в  році,  на  який  складається бюджет).

 

     У цілому,   за   нашими   прогнозними   оцінками,  відношення зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту на кінець 1999 року  становитиме  близько 32 відсотків.  Ще 8 відсотків становить внутрішній борг.

 

     Критичним вважається показник у 55 відсотків.  Це  міжнародна оцінка,  яка визнана більшістю країн.  Отже сума нашого загального боргу  по  відношенню  до  валового  внутрішнього  продукту  не  є критичною.  Але  сума  всіх виплат з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу,  яка наступного року  перевищить  10  відсотків валового внутрішнього продукту,  є критичною.  Тобто у 2000 році в нас передбачається пікове навантаження, і це головна проблема, яку нам треба буде вирішити.

 

     Чому я  не  вважаю  це катастрофічним чи приводом для якихось панічних настроїв?  У 1998 році витрати з обслуговування  боргових зобов'язань  були  на  рівні 8 відсотків від валового внутрішнього продукту.  Тобто порядок завдань практично  один  і  той  же.  Тут потрібна,   я  сказав  би,  філігранна  робота,  яка  дала  б  нам можливість це питання вирішити без втрат для країни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Стрижку.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Игорь Александрович!  Я  вот  послушал  ваши слова о том,  как все у нас прекрасно и как нам,  по  вашим  словам,  помогает  Запад,  и  мне вспомнились  слова  Ивана  Степановича Плюща,  сказанные им в 1993 году и опубликованные в газете "Урядовий кур'єр" в июле 1993 года: "На  Западе  нас  считают  идиотами,  которые довели свой народ до грани катастрофы".

 

     У меня возник вопрос:  почему же на Западе продолжают все эти годы иметь дело с теми,  кого Иван Степанович назвал идиотами?  Не потому ли,  что на самом деле не Запад помогает нам,  а из Украины выкачиваются во все большем и большем обеме валютные ресурсы?

 

     Так вот, я хотел бы попросить вас дать оценку, сколько за эти восемь лет вывезено валюты за переделы Украины по разным  каналам. Напоминаю   вам,   что   в  прессе  появляются  различные  оценки, называются цифры от 30  до  40  миллиардов  долларов.  И  скажите, пожалуйста,  устоит  ли  Украина перед напором такого агрессивного курса стран Запада и смогут ли те, кто сегодня находится у власти, и  те,  кого  вряд  ли  можно  отличить  от тех,  кого Плющ назвал идиотами, сопротивляться этому нажиму?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  В цілому  робота  фахівців Міністерства  фінансів  за останніх два роки на міжнародному рівні отримала дуже високу оцінку.  Ми могли мати величезні  проблеми  і для всіх нас,  і для інвесторів ще у 1998 році. Розповідати, хто з ким поговорив у кулуарах на Заході чи  Сході,  як  нас  оцінювали, може  кожен,  а  зробити конкретно ту роботу,  про яку я доповідав (скорочення на 1,5 мільярда гривень видатків  у  тому  році,  а  в цьому році ще на 1 мільярд), не кожен. Я не думаю, що хтось міг би це зробити більш успішно, ніж та команда, яка працює сьогодні.

 

     Зараз я вам покажу тільки те,  що у вас є, але ви, мабуть, не всі  дивилися  динаміку  боргу.  Ви  бачите,  що ми взяли борг під контроль,  і уже в 1999 році він менший, ніж у 1998 році, а в 2000 році буде на рівні 1999 року.  Зараз нам треба сконцентрувати наші зусилля для того, щоб у нас повірили, щоб повірив і Захід і дав ті кошти,  які  нам  необхідні,  щоб  ми направляли доходи державного бюджету не на погашення боргів,  а на соціальні  видатки,  щоб  ми перекредитувалися  протягом одного-двох років.  Решта платежів нам абсолютно не під силу.  Ви подивіться останню сторінку матеріалів, які  ми  вам усім роздали,  і ви побачите,  скільки нам треба буде платити в наступні роки,  аж до 2010 року. Це абсолютно нормальне, я сказав би, мінімальне боргове навантаження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається    голові    Рахункової    палати   Валентину Костянтиновичу Симоненку. 13 хвилин. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые   члены правительства!   Уважаемые   народные   депутаты!   Разрешите  вам напомнить,  что на Дне правительства 10 ноября прошлого  года  эти проблемы уже рассматривались.  В результате прошлогоднего слушания было принято постановление Верховного Совета, в котором отмечалось следующее.

 

     Первое. Деятельность    Кабинета    Министров    приводит   к постоянному увеличению государственного долга и неэффективному его использованию.   Как   результат   -  создается  опасность  потери экономической независимости Украины.

 

     Второе. Правительство  было  предупреждено  о  недопустимости дальнейшего увеличения государственного долга.

 

     Третье. Правительству  было  поручено  в  двухнедельный  срок внести Верховной Раде  проект  Закона  Украины  о  государственном долге,  концепция которого обединила бы внешний и внутренний долг и который предусматривал бы порядок предоставления государственных гарантий.

 

     И четвертое.  Генеральному  прокурору было поручено проверить обстоятельства нарушения  действующего  законодательства,  которые связаны с возникновением и обслуживанием государственного долга.

 

     Позиция же правительства в этом вопросе была такова:  Украина является страной  с  малой  вероятностью  возникновения  кризисных долговых  ситуаций  (это слова Игоря Александровича),  то есть все хорошо, мол, прекрасная маркиза, и нечего поднимать шум.

 

     Отчетливо понимая,  в какое время мы живем и  в  какое  время происходит   рассмотрение   вопроса  о  государственном  долге,  я воздержусь от комментариев,  скажу лишь,  что ни один  из  пунктов постановления Верховного Совета никем не был выполнен. Более того, не предпринимались даже попытки выполнения хоть  какого-то  пункта этого постановления.

 

     Что изменилось за это время? В ноябре прошлого года, когда мы с вами говорили о  государственном  внутреннем  и  внешнем  долге, который  учитывался  Минфином  в  размере  50  миллиардов гривень, Счетная  палата  обращала  ваше,  уважаемые   народные   депутаты, внимание на то,  что мы, в отличие от Минфина, оцениваем этот долг в размере 180,  а не  50  миллиардов  гривень.  Что  же  мы  имеем сегодня?

 

     Давайте прежде  всего  вместе проанализируем совсем несложную информацию и еще раз обратим свое внимание на внутренний долг. Что такое внутренний долг в классическом понимании?  Это заимствования правительства  у  физических  и  юридических  лиц,  сделанные   на добровольной основе и оформленные облигациями,  векселями, другими ценными бумагами.  У нас же внутренний долг приобрел специфический характер.  Специфику,  которую  в  этот  вопрос  внесли  Минфин  и правительство, невозможно учесть ни в одном законе.

 

     На самом деле это не добровольные заимствования правительства у   своих   граждан,  а  принудительное  изятие  средств  в  виде невыплаченной  зарплаты,  пенсий,   социальных   выплат,   изятия сбережений.  И  вот  давайте  вместе с вами посчитаем,  чтобы было понятно,  это просто пустые слова или это действительная, реальная угроза для экономического состояния государства?

 

     Первое. Задолженность государственного бюджета по начисленным и фактически  не  выплаченным  людям  зароботной  плате  и  другим социальным    выплатам    (без    пенсий)    официально   признана правительством в сумме 2,7 миллиарда  гривень.  Президент  Украины понял  это  и  в декабре 1998 года своим распоряжением 574 поручил правительству внести на  рассмотрение  Верховного  Совета  Украины законопроект   о  включении  задолженности  по  пенсиям  в  состав внутреннего долга.  Однако в  состав  государственного  долга  эта задолженность   упорно  не  включается.  Кабмин  ссылается  на  то (обратите  внимание),  что  если  ее  включить   в   общую   сумму государственного внутреннего долга, он моментально возрастет на 33 процента. Это, уважаемый Игорь Александрович, ваши слова.

 

     Второе. Кредиторская задолженность  бюджетных  организаций  в сумме   1,7  миллиарда  гривень  -  это  что?  Это  те  фактически полученные бюджетными организациями,  но не  оплаченные  услуги  и товары,   которые   юридически  оформлены  договорами  и  подлежат обязательной  оплате.  Это  та  же  военная  техника,  это  то  же оборудование,  прежде всего для Министерства обороны, Министерства просвещения,  Министерства внутренних дел.  На самом деле - это не только  государственный долг,  но и скрытый бюджетный дефицит.  Об этом мы умалчиваем и ни слова не говорим.

 

     Третье. Украина    как     демократическое     цивилизованное государство   цивилизованным  способом  гарантировала  специальным законом возврат своим гражданам изятых у них реальных сбережений, определила  сумму,  которую  надо  вернуть нашим гражданам,  - 132 миллиарда  гривень.  А  когда  дело  коснулось  выплат   по   этим обязательствам, оказалось, что их в составе государственного долга как бы и нет.  Руководствуемся принципом:  чтобы  да  -  так  нет. Отсюда   и   мизерные   суммы,   которые   ежегодно  включаются  в Государственный  бюджет  и  фактически   никогда   не   погашаются правительством. Вдумайтесь: 132 миллиарда гривень должны народу, а в 1997 году погасили 30 миллионов,  в 1998 - 20 миллионов,  в 1999 (за девять месяцев) - 10 миллионов гривень.

 

     Четвертое. Подтвержденные   правительством  долги  по  взятым ранее кредитам у коммерческих банков - порядка  300  миллионов,  и еще в большей сумме неподтвержденные.

 

     Пятое. Так   и   не   урегулирована   проблема  задолженности правительства перед Национальным банком в сумме более 3 миллиардов гривень.  С  учетом  задолженности  по  ОВГЗ - 15 миллиардов общий обем внутреннего государственного долга превышает 155  миллиардов гривень.

 

     Теперь несколько  соображений  о  государственном долге.  Два года существует Счетная палата. Два года мы настойчиво доказываем, что   государство  живет  не  по  средствам,  и  вместо  наведения государственного  порядка  в   финансах   государство   направляет огромные  усилия  на  получение иностранных займов,  эффективность использования которых даже не нулевая, а отрицательная.

 

     Ситуация с государственным внешним  долгом  уже  давно  стала угрожающей,  а постоянная девальвация национальной валюты и резкое увеличение   обемов   финансовых   ресурсов,    расходуемых    на обслуживание   и   погашение   долга   приближает  нашу  страну  к финансовому  краху.  В  ближайшие  три  года  необходимо  погасить половину всего внешнего долга.

 

     Какую же  стратегию  и  тактику  в управлении государственным долгом выбрали правительство и Минфин? Я не хотел бы рассказывать, это долго, скажу одну фразу: торжествует принцип "правда хорошо, а счастье  лучше".  Размер  внешнего  долга  (как  и  в  ситуации  с внутренним долгом) уменьшают, просто вычеркивая кредиторов.

 

     Например, на  1  августа  этого  года внешний государственный долг  был  12,6  миллиарда  долларов  США,  а  Минфин   представил Верховной Раде 21 сентября информацию о том, что он составляет 9,5 миллиарда долларов.  При этом он сделал приписочку  (мелким-мелким шрифтом,  наверное,  чтобы  никто  не  обратил внимания) о наличии внешнего долга  перед  Россией  -  более  3  миллиардов  долларов, который   должен   погашаться   путем   взаимозачета  платежей  за пребывание на территории Украины Черноморского флота России. Игорь Александрович об этом говорил.

 

     Хочу вас   проинформировать,   что   сумма   таких   платежей определена - 97 миллионов долларов в год,  то есть  для  погашения этого  долга  перед Россией в 3 миллиарда долларов США понадобится ни много,  ни мало 21 год.  И то лишь в  том  случае,  если  такие зачеты будут проводиться.  А Минфин уже вычеркнул Россию из списка кредиторов.

 

     В информации правительства также не упоминается о платежах по кредитам  МВФ,  которые  обслуживает  Нацбанк.  А  за  счет  каких источников?  Валютные резервы и эмиссия - вот эти источники. А кто давал  на это согласие и кто из вас,  уважаемые народные депутаты, контролирует этот процесс? Никто. Этот вопрос необходимо (как было предусмотрено в указанном постановлении) урегулировать законом. Но он не урегулирован.

 

     А что    делать    по    другим    внешним    государственным обязательствам? Куда девать или как списать 940 миллионов долларов США долгов и оформленных векселями финансовых  обязательств  перед международными политическими и финансовыми организациями?  Это тот же МИД и тот же Минфин.

 

     А где учитываются уже "свежие" газовые долги перед Россией  и Туркменией   более   1,5   миллиарда   долларов  США?  А  выданные правительством  в  этом  году  гарантии  на  привлечение  товарных кредитов более чем на 500 миллионов долларов США,  которые, мы все хорошо знаем,  очень быстро превращаются  в  финансово-неподемные гири для нашего государственного бюджета?

 

     Вот вам,  а  вернее,  всем  нам,  нашему народу более чем 220 миллиардов гривень:  155 миллиардов гривень  плюс  12,6  миллиарда долларов.

 

     Повторюсь еще  раз  -  эти цифры нами приводятся не для того, чтобы  кого-то  напугать.   В   них   не   вкладывается   никакого политического  смысла.  Но  надо  четко  представлять,  на  чем же базируется проект Государственного бюджета на 2000  год,  с  какой экономической стратегией мы вступаем в третье тысячелетие. Нам это надо знать,  ведь критическим считается  государственный  долг  на уровне  55  процентов  от  ВВП,  а  у  нас  он  уже превышает ВВП, прогнозируемый в 2000 году, в 1,5 раза.

 

     Для обслуживания и погашения только  государственного  долга, который  учитывается Минфином,  необходимо более 60 процентов всех доходов государственного бюджета.  Но в  проекте  Государственного бюджета на 2000 год вам не удастся найти хотя бы одно решение этой проблемы. Ну что тут скажешь?

 

     Кроме того,   долгосрочной   политической   и   экономической тактикой и стратегией решения долговых проблем и не пахнет.  Нет и закона о  государственном  долге.  Очевидно,  правительство  перед собой таких задач не ставит.

 

     Сейчас правительство     направляет     свои     усилия    на реструктуризацию  внешних  долгов.  Уже  снаряжается  делегация  в Парижский  клуб  кредиторов,  чтобы со слезами на глазах просить о списании чего-нибудь.  Но  это  касается  иностранных  кредиторов, причем из богатых стран.  А что же делать нашим гражданам, которым государство задолжало  в  три  раза  больше?  Народ,  как  всегда, подождет.  А  будет  требовать - вычеркнут из списка,  как говорил небезызвестный герой одесских анекдотов Абрамович.

 

     По просьбе Верховного Совета  мы  оперативно  подготовили  по рассматриваемому   вопросу  информацию,  которую,  я  надеюсь,  вы получили,  прочитали и изучили.  На страницах 7 и 8 перечислен ряд конкретных предложений.  Реализуем их - будем знать правду. Хоть и горькую, но правду. Слово за вами.

 

     Общий вывод:  страна  продолжает  жить  в   долг,   а   сутью экономической политики государства стало не зарабатывание денег, а элементарное   попрошайничество,   которое   красиво    называется политикой внешних и внутренних заимствований. У меня все.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Валентине Костянтиновичу. Сідайте. Слово від профільного комітету має заступник голови  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської діяльності Богдан Володимирович Губський. Десять хвилин. Будь ласка.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні члени уряду!  Шановні колеги! Питання внутрішнього та  зовнішнього  державного  боргу  поступово трансформується  в  основні питання життєдіяльності нашої держави. Якщо ми  порівняємо  динаміку  зростання  внутрішнього  боргу,  то побачимо таку картину.

 

     Показники стану  внутрішнього боргу.  Протягом 1997 року борг зріс майже на 6,5 мільярда  гривень  -  з  3,7  мільярда  до  10,2 мільярда  гривень.  Це  був  піковий  період операцій Міністерства фінансів з ОВДП.

 

     Далі -  1998  рік.  Напевно,  єдиним   позитивним   наслідком російської  кризи серпня 1998 року,  впливу її на фінансовий ринок України є те, що з крахом фінансової піраміди ОВДП на 1 січня 1999 року внутрішній борг зріс тільки на 3,25 мільярда гривень - з 10,2 до 13,4 мільярда гривень.  Це все,  що змогли наростити до  серпня 1998 року.

 

     У 1999  році  продовжується  тенденція зростання внутрішнього боргу,  хоча темпи його зростання і зменшилися.  З 1  січня  по  1 серпня  поточного  року  внутрішній  борг  зріс  на  198 мільйонів гривень і становить на сьогодні 13,6 мільярда гривень.  Це  зовсім не свідчить про поліпшення загальної ситуації.

 

     З аналізу   ситуації   видно,   що  Мінфін  явно  неефективно використовував новий для України  фінансовий  інструмент  -  ОВДП. Міністерство  фінансів  задекларувало  застосування і використання цього інструмента  як  можливість  обслуговування  самотужки,  без додаткових зовнішніх запозичень,  дефіциту державного бюджету. Але кінцевим результатом стало зростання внутрішнього боргу,  який теж обслуговується за рахунок державного бюджету.

 

     На жаль,  можна також констатувати,  що за станом на 1 серпня 1999 року  зобов'язання  щодо  обслуговування  внутрішнього  боргу виконано  лише  на  35,7  відсотка.  І  надалі за межами планового виконання залишаються виплати за індексованими вкладами  населення в Ощадбанку.

 

     Ці соціальні   проблеми  не  можна  ігнорувати  або  залишати напризволяще.  Адже вони з кожним роком посилюють (у  негативному, звичайно ж, плані) ситуацію з невиплатою зарплати та пенсій.

 

     Але це  лише  мала  частина проблеми,  оскільки відповідно до Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян  України  держава  гарантує  також  повернення знецінених заощаджень у сумі 132 мільярди гривень. Є також постанови Кабінету Міністрів,  що стосуються виплати заробітної плати,  пенсій, інших соціальних виплат.

 

     Не краща  ситуація  вимальовується   загалом   із   зовнішнім державним боргом.  Зовнішній державний борг України за станом на 1 січня 1997 року становив 8,8 мільярда доларів США, на 1 січня 1998 року  -  9,5  мільярда доларів США,  тобто зріс за 1997 рік на 1,7 мільярда доларів США.  На 1 січня 1999 року борг становив уже 11,5 мільярда  доларів,  тобто  його  приріст  у 1998 році становив 1,9 мільярда доларів  США.  За  станом  на  1  серпня  поточного  року зовнішній  державний  борг  України  становить понад 12,5 мільярда доларів,  тобто збільшився в поточному році  майже  на  1  мільярд доларів.  Але,  як кажуть, ще не вечір, адже зростання зовнішнього державного боргу в цьому році було заплановано на рівні  лише  580 мільйонів доларів США.

 

     До кінця  1999  року  з  бюджету на обслуговування державного зовнішнього боргу  слід  виплатити  95  мільйонів  доларів,  а  на погашення  основної  суми державного зовнішнього боргу - понад 227 мільйонів доларів США.

 

     Постійне загострення ситуації щодо виконання  нашою  державою своїх боргових зобов'язань,  з нашої точки зору,  свідчить перш за все про неадекватність нашої політики у цій сфері, а також про те, що  розробки Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів не завжди відповідають сучасним реаліям. Неузгодженість масштабів запозичень з реальною здатністю сплачувати борги ще більше посилює і погіршує фінансовий  стан  країни.  Внутрішні  і  зовнішні  борги   України нестримно збільшуються, а очікуваних позитивних результатів, тобто економічного зростання, ми з вами не відчуваємо.

 

     На фінансування  дефіциту  державного  бюджету  та  погашення основної  суми  боргу за вісім місяців поточного року планувалося, наприклад,  залучити із зовнішніх джерел 371 мільйон доларів,  але фактично  було  здійснене  зовнішнє  запозичення  в  сумі лише 317 мільйонів доларів.

 

     Через невиконання попередніх угод не був  отриманий  черговий транш  позики  від  Світового  банку на реструктуризацію вугільної промисловості у розмірі 22,5 мільйона доларів США.

 

     І далі залишається невирішеною найболючіша проблема  України, пов'язана  із  станом  надходження  до державного бюджету коштів у рахунок погашення заборгованості, яка виникає при погашенні урядом кредитних  зобов'язань  юридичних  осіб,  кредити  для  яких  були залучені  під  державні  гарантії.   Сума   такої   заборгованості підприємств  перед  державним  бюджетом  на  1  жовтня  1999  року становила близько 847 мільйонів доларів США.  Державою за  рахунок бюджету    було    сплачено   близько   225   мільйонів   доларів. Підприємствами-позичальниками відшкодовано за цей період лише  9,2 мільйона  доларів,  тобто  лише  4,6 відсотка від суми,  сплаченої державою   іноземним   кредиторам.    А    погашення    боржниками заборгованості  іноземним  кредиторам  напряму  становить  лише  4 мільйони  доларів.  Це   призводить   до   того,   що   відповідно збільшується і внутрішній державний борг.

 

     Проектами залучення   іноземних   кредитів  передбачалося  їх погашення і обслуговування переважно  за  рахунок  власних  коштів позичальників.  Але  в умовах значної інфляції та непрогнозованого зростання  відсоткових  ставок  за   банківськими   кредитами   ці підприємства  втратили  обігові  кошти  та можливість фінансування своїх капітальних вкладень.

 

     Залучення позик проводилося також на умовах погашення  їх  за рахунок  коштів  державного бюджету з наступним відшкодуванням цих витрат  позичальниками.   Але   міністерства   і   відомства,   за ініціативою   яких  залучалися  іноземні  кредити,  не  розробляли дієвого механізму відшкодування  витрат  державного  бюджету,  які урахували б інфляційні процеси. Ми глибоко переконані, що основною причиною   негативного   стану   виконання   юридичними    особами зобов'язань  щодо  погашення  та обслуговування залучених державою кредитів  залишаються  рішення,  які  приймалися  без   проведення глибокої  експертизи  проектів  та  їх  розгляду Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України.

 

     Членам Валютно-кредитної   ради,   з   нашої   точки    зору, представникам   відповідних   міністерств   і   відомств  потрібно принциповіше ставитися до  аналізу  проектів,  які  розглядаються. Прийняті   навздогін  урядом  ряд  постанов  ситуації  загалом  не поліпшили.

 

     Ми не  схильні  звинувачувати  в  усіх  негараздах  уряд  або Мінфін.   Вони  об'єктивно  не  в  змозі  вручну  керувати  такими складними процесами.  Але,  на нашу думку,  Міністерство  фінансів повинно  більш жорстко ставитися до надання державних гарантій для залучення іноземних кредитів.  Вони мають надаватися лише за  умов зустрічних гарантій українських комерційних банків. Кошти банків у такому разі залучатимуться до державного бюджету, якщо позичальник кредиту  не  зможе  своєчасно  розрахуватися.  Це  положення треба врахувати, розробляючи бюджет на 2000 рік.

 

     Потрібно також уважніше підходити  до  цільового  призначення так званих зв'язаних кредитів.  Запозичення повинні зміцнювати наш вітчизняний потенціал, а не полегшувати проникнення на український ринок іноземних товарів.

 

     Далі постає логічне запитання: "А яким чином ми повертатимемо борги,  що маємо сьогодні?"  Адже  фінансова  ситуація  в  Україні стосовно погашення боргів та їх обслуговування не поліпшується, а, навпаки,  як  бачимо,  погіршується.   На   погашення   державного зовнішнього  боргу  в  наступному  році  треба спрямувати декілька мільярдів доларів. Де ж їх знайти?

 

     У проекті бюджету на 2000 рік передбачається використати  для цього  кошти від приватизації та за рахунок зменшення фінансування АПК і промисловості.  Та хіба можна визнати спосіб покриття боргів за  рахунок  продажу майна прийнятним?  Чи хтось може сказати,  що промисловість   або    агропромисловий    комплекс    перенасичені фінансовими ресурсами?

 

     Безумовно, що  за такої ситуації Міністерство фінансів мусить мати ефективний механізм для управління державним  боргом.  І  для цього  йому  треба надати відповідні повноваження.  Зокрема,  слід звернути увагу на вторинні ринки боргових зобов'язань України.  На них  котуються  зовнішні борги нашої держави зі скидками від 20 до 60 відсотків.

 

     Узагалі-то питання  утворення  та  обслуговування  державного внутрішнього   боргу  України  врегульоване  Законом  України  про державний внутрішній борг України, прийнятим 16 вересня 1992 року, який на сьогодні втратив актуальність.

 

     14 грудня  1995  року  було прийнято в першому читанні проект Закону України про державний зовнішній борг України.  Але сьогодні реалії   вимагають  обов'язкового  врахування  в  законі  також  і внутрішнього боргу.  Отже,  об'єктивно склалася ситуація, коли для вирішення цих важливих питань ще не створена відповідна й потрібна законодавча база.

 

     Процес залучення джерел фінансування,  що пов'язані з  появою боргових зобов'язань, опинився поза законодавчим полем. Саме тому, як на наш погляд,  з метою  посилення  контролю  за  цим  важливим аспектом   економіки   з  боку  Верховної  Ради  України  потрібно терміново розглянути й прийняти закон про державний борг.

 

     Концептуальною основою проекту закону має стати об'єднання  в одному   законодавчому  акті  всього  комплексу  норм  регулювання внутрішнього й зовнішнього  боргів  та  управління  ними.  Основні положення  такого  акта  мають  бути спрямовані на розв'язання ось яких проблем.

 

     Перше. Щорічне встановлення Верховною  Радою  України  ліміту державного боргу.

 

     Друге. Визначення  основних  умов  надання  урядом  державних гарантій, а також умов віднесення цих гарантій на державний борг.

 

     Третє. Визначення чіткого порядку  обслуговування  державного боргу.

 

     На цій  основі справді можна буде управляти поточними боргами України. Саме тому комітет вносить проект Постанови Верховної Ради України   про  інформацію  Кабінету  Міністрів  України  про  стан внутрішнього та зовнішнього боргу України і просить її підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Богдане  Володимировичу.  Сідайте,   будь ласка.

 

     Отже, шановні  колеги,  ми  заслухали  доповіді з двох питань нинішнього Дня уряду. Як ми й домовилися, будемо проводити спільне обговорення   цих  питань,  приймаючи  окремо  по  кожному  з  них відповіді постанови.

 

     Із вашого дозволу я  насамперед  надаватиму  слово  тим,  хто записаний  від  фракцій,  і  тим,  хто  є в обох списках,  тобто з першого й другого питань.  А  потім  зорієнтуємося.  Скільки  часу відведемо?  30  хвилин  достатньо?  Так,  давайте  почнемо,  а там зорієнтуємося.

 

     Будь ласка,  депутат Черненко.  За ним - депутат  Журавський. Депутат Черненко, йдіть на трибуну. Або з місця, якщо ви не проти.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые  товарищи  депутаты!  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые члены Кабинета Министров! Проблема, которую мы сегодня   обсуждаем   и   которую,   наконец,  родили  после  трех воздержаний, чрезвычайно важна, как мне думается, в двух аспектах.

 

     Первый аспект   чисто   политический.   Наши   пенсионеры   и трудящиеся,  конечно,  уже давно соскучились по регулярной выплате заработной  платы  и  пенсий.  К  несчастью,  к  такому   большому политическому событию,  которое ожидает Украину, начались какие-то подвижки.

 

     И второй аспект -  экономический.  Я  абсолютно  уверен,  что реальные  подвижки  в  выплате  заработной платы и пенсий возможны только при одном  условии:  когда  действительно  начнет  работать экономика, промышленность, начнет возрождаться сельское хозяйство. Но есть  один  момент,  чрезвычайно  важный  даже  при  работающей экономике,- это внешний долг государства,  который придется всегда платить.  Здесь уже  коллеги  как-то  выступали  и  говорили,  что проблема  погашения  внешнего  долга  на сегодня чрезвычайно важна прежде всего потому, что нас могут ожидать серьезные экономические потрясения.

 

     К нам  даже  могут  быть  применены  санкции,  которые в мире вообще-то   практикуются   нечасто.   Возможно,    случай    будет чрезвычайный. Я даже не хочу говорить о том, что обявят дефолт, и Украина  превратится  в  международного  должника.  Такая   угроза реально существует. Это первое.

 

     Второе. Мне   бы   хотелось  иметь  действительно  прозрачную картину,  когда бы четко показали,  кто,  под  какие  программы  и сколько  брал,  через какие банки приходили нам кредиты.  Вот этот процесс сегодня, мне думается, мы до конца и не проследили.

 

     Третье. Еще одна проблема,  которая действительно нас  должна волновать  как  законодателей.  Мы  принимаем  основной финансовый документ - Закон о бюджете.  Много бы проблем было снято,  если бы этот  закон  реально  выполнялся.  Но и правительство,  и Валентин Симоненко  (Счетная  палата)  действительно  находились   на   тех полюсах,  когда  проследить  прохождение реальных денег мы по сути дела не смогли.

 

     И еще одно. Сколько раз мы будем наступать на те же грабли, о которых вы всегда говорите?  Я имею в виду внебюджетные фонды.  Ну что это за внебюджетные фонды, в которых вращаются государственные деньги?   Кто   ими   управляет,   кто  их  распределяет,  кто  их контролирует?  Ну до каких пор эта ситуация будет существовать?  В принципе,  День  правительства,  который  у  нас сегодня проходит, должен был бы давно пройти,  и пройти с одной целью  -  дать  нам, законодателям,  реальную  и  четкую картину поступления денег,  их распределения и направления финансовых потоков.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Направимо вас від Верховної Ради  до  Міністерства  фінансів, будете там щодня контролювати.

 

     Депутат Журавський.  За ним - депутат Юхновський. Будь ласка, з місця. Увімкніть мікрофон депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Я прошу передати слово депутату Балашову.

 

     БАЛАШОВ Г.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів    і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   27, Дніпропетровська  область).  Дорогие,  родные  народные  депутаты! Давайте,  на  самом  деле,  задумаемся  над тем,  что происходит в стране.  Мало ли в зале бизнесменов,  мало ли в зале  коммунистов, которые на долгах заработали деньги,  колоссальные капиталы?  Мало ли в стране людей,  которые на тех долгах,  которые берет  страна, делают  себе  кабинеты,  получают машины,  то есть тратят народные деньги? А отдавать нам придется все равно нашим детям.

 

     Действительно, Украина  имеет  огромный  внешний  долг  -  12 миллиардов.  Наших  бюджетных  поступлений  не  хватит,  чтобы его отдать в течение пяти,  а может, даже десяти лет, учитывая то, как мы их тратим.

 

     И сегодня  я  на  вашем  месте  не ругал бы правительство,  а задумался над тем, как в парламенте родить нормальную национальную идею выхода из этого кризиса.  И сколько бы мы не брали из бюджета денег, все равно их там больше не станет.

 

     Поэтому внешний долг мы должны списать все-таки  на  то,  что парламент  плохо работал на протяжении этих лет,  что парламент на протяжении восьми лет  так  и  не  родил  национальной  идеи,  что парламент  все  равно  не  сумел  сделать так,  чтобы зарабатывать деньги. То есть мы вместе с вами постоянно выставляем на суд наших избирателей голословные заявления.

 

     Поэтому сегодня  я призываю вас дождаться выборов Президента, дать возможность доработать правительству и дать  возможность  нам всем вместе подумать о том, как мы будем жить дальше.

 

     Моя национальная  идея  очень  проста  - единый 10-процентный налог.  Да!  Это идеальная идея для страны.  Но я верю в то,  что, только  обсуждая  ее сообща и задумываясь над будущим Украины,  мы способны выйти из кризиса.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  депутат  Юхновський.  За  ним  -  депутат Григорович.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Шановні члени уряду!  Сьогодні ми обговорюємо два важливі питання. Перше  - питання погашення боргів із заробітної плати.  Ми повинні сказати, що це питання вирішується, хоча тепер за один долар треба заплатити  чотири з половиною гривні,  а ще рік тому за один долар треба було заплатити дві гривні.  І таким  чином  внутрішній  борг зменшується у два з половиною раза.

 

     Якщо від  того зменшується внутрішній борг уряду,  то зростає зовнішній борг з точки зору  можливості  сплати  його  населенням. Адже  з прибутків населення і податків з тих прибутків сплачується зовнішній борг.  Він за падіння курсу гривні збільшився фактично у два з половиною раза.

 

     Тепер про  наш  внутрішній  борг,  пов'язаний  із поверненням заощаджень громадянам.  Я дивуюся,  чому уряд все-таки не  ставить перед  Російською  Федерацією  питання  про повернення боргу в 150 мільярдів доларів тих заощаджень,  які були забрані. Я не кажу, що це треба робити вороже. Але я кажу, що таке питання треба ставити. Його можна взаємно компенсувати тими боргами,  які ми маємо  перед Росією.   Але  питання  на  дипломатичному  рівні  треба  все-таки ставити.

 

     Стосовно заробітної плати.  Шановні  депутати,  найважливішою проблемою,  яка  тепер  постала  в державі,  є проблема збільшення заробітної плати населення.  І це можна розв'язати в такий спосіб. Якщо ви уважно придивитеся,  з чого складається плата населення за товари,  то побачите,  що вона складається із собівартості.  На цю собівартість  накручуються  податок  на  додану  вартість,  який в основному платить населення,  і торгова націнка.  Сума податку  на додану  вартість і торгової націнки дорівнює половині оптової ціни товару, тобто фактично становить більше половини собівартості.

 

     Тому мені здається,  що урядові, врештірешт, потрібно зробити ось  що.  Перше  - обмежити верхню межу торгової націнки.  Друге - знизити податок на додану вартість.  За  рахунок  цього  збільшити оптову  ціну,  і всередині оптової ціни збільшити собівартість,  а всередині збільшеної  собівартості  збільшити  зарплату.  Якщо  ми збільшимо  зарплату,  то  матимемо могутній мультиплікатор обороту всередині  держави.  Ми  автоматично   посилюємо   і   заощадження громадян,  і  збільшення  зарплати  у  виробничій  сфері.  Адже із статистичних даних видно,  що борги з заробітної плати в бюджетній сфері характеризуються стабільністю, а борги із заробітної плати у виробничій сфері істотно зростають. І це дуже небезпечно.

 

     Тільки таким шляхом  -  шляхом  збільшення  заробітної  плати населення - Україна може виходити з кризового стану.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово від  фракції  Руху  має  народний депутат Чорноволенко. Підготуватися народному депутату Горбачову.

 

     ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановні  депутати!   Шановні   члени   уряду!   Сьогоднішнє обговорення свідчить про те,  що Україна справді перебуває у стані глибокої фінансової та економічної кризи.  Сподівання  на  те,  що глобальна світова фінансова криза 1998 року обійдеться для України малими жертвами,  а  уряд,  враховуючи  згубність  маніпуляцій  із фінансами,  займеться  піднесенням  виробництва  та  реформуванням економіки,  не виправдалися.  Натомість нинішній уряд порівняно  з минулим  роком удвоє збільшив внутрішню й зовнішню заборгованість. За  вісім  місяців  поточного  року  на  два  відсотки   посилився податковий  тиск у народному господарстві,  одержано надходжень до бюджету за вісім місяців лише 50 відсотків до річного плану,  а за дев'ять  місяців  1999  року  кредитно-дебіторська  заборгованість підприємств  зросла  на  40  відсотків.  Передбачається   подвійне зростання  вартості  обслуговування  державного  боргу  2000 року. Заплановано вдвоє  збільшити  фінансування  державних  структур  з бюджету.

 

     Водночас уряд не передбачив у бюджеті на 2000 рік цілої низки соціальних виплат, а саме: реалізацію статті 57 Закону України про освіту,  виплату ветеранам війни до Дня Перемоги, пільговий проїзд учнів та студентів, частину видатків на погашення заборгованості з соціальних  виплат.  Проблему  таких видатків із бюджету ще тільки передбачено розв'язати в проектах законів, поданих урядом разом із проектом  бюджету  до  Верховної  Ради.  І  всі вони спрямовані на підвищення рівня оподаткування вітчизняного виробника.

 

     Про індексацію та компенсацію втрат  від  знецінення  вкладів ошуканих громадян у банках і трастах годі й казати.  Представляючи проект Державного бюджету на 2000 рік,  уряд по суті оголосив  про свою неспроможність впоратися із борговими зобов'язаннями як перед власним народом, так і перед зовнішніми кредиторами й запропонував три  варіанти виходу - це дефолт,  емісія,  а щодо третього,  то я зацитую:  "пропонується  покриття  фіскального  розриву  здійснити завдяки заходам, які спрямовані на збільшення доходів та обмеження видатків".  І ще одна цитата:  "Ми впевнені,  що платники податків зрозуміють, чому їх необхідно здійснювати, і підтримають нас".

 

     Із проекту бюджету зрозуміло, на кого ляже обмеження видатків і хто забезпечить збільшення доходів.  Не  можуть  стати  головним пріоритетом  на  2000  рік при погашенні зовнішньої заборгованості посилення податкового  тиску  та  збільшення  державного  апарату. Гроші  міжнародних фінансових організацій численними урядами нашої держави були спрямовані на фінансування  адміністративних  заходів та неефективних підприємств,  нарощування адміністративних органів і погашення кредиторських заборгованостей під гарантії уряду.

 

     Високі ставки рефінансування під  час  продажу  Міністерством фінансів   облігацій  внутрішньої  і  зовнішньої  позик  допомогли залучити додаткові спекулятивні ресурси, однак вони й спровокували відплив  капіталу  з  виробництва  та  дестабілізацію національної валюти.

 

     Народний рух України заявляє, що причиною глибокої фінансової кризи   насамперед   є   знищення   виробничої  системи,  особливо сільського господарства,  побудова піраміди Міністерством фінансів через  облігації  внутрішньої та зовнішньої позик,  криміналізація ринку енергоносіїв.

 

     Україна не єдина в світі держава,  що опинилася в економічній і  фінансовій  кризі.  Найбільш  значними позичальниками Світового банку та Міжнародного валютного фонду є Корея  та  Китай.  Але  ці країни мають стратегію розвитку національних економік,  а ми її не маємо.  Президентський курс реформування  від  1994  року  означив контури  переходу до ринкової економіки,  проте жодний з урядів не зумів скласти чіткої програми економічного й соціального розвитку.

 

     Народний рух України вважає за доцільне відповідно до  статті 89  Конституції  України  і  глави  4.6  Регламенту Верховної Ради створити тимчасову спеціальну комісію для підготовки законопроекту про   джерела   й   строки   погашення  внутрішньої  і  зовнішньої заборгованості Української держави,  що склалася на 1 грудня.  Для участі  в  засіданнях  цієї  комісії  мають  бути  залучені голова Рахункової палати,  голова Національного банку,  міністр фінансів. Ми  повинні  докласти  всіх  зусиль,  щоб  можливі ресурси держава спрямувала  не   на   зовнішніх   кредиторів,   а   на   погашення заборгованості перед українським народом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   депутат   Горбачов.   Підготуватися депутату Павловському. Будь ласка.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   127, Миколаївська    область).   Группа   "Независимые".   На   сегодня задолженность по заработной плате и пенсиям в два  раза  превышает задолженность  1996  года.  Задержка  в  выплате пенсий составляет тричетыре месяца.  На сегодня уровень минимальной пенсии поднят до 55  гривень.  Однако  сможет  ли реально Пенсионный фонд выплатить такую сумму?  Бюджет Пенсионного фонда на 1999 год предусматривает доходы  от  сбора  на обязательное пенсионное обеспечение в обеме 11,75 миллиарда гривень.  Выплаты,  которые необходимо осуществить за  счет  пенсионных вкладов,  составляют 11,44 миллиарда гривень. Даже если предположить,  что доходная  часть  бюджета  Пенсионного фонда  будет  выполнена  на  100 процентов,  то для финансирования погашения пенсий не хватает 60 миллионов.  На самом деле  нехватка будет,  естественно,  большей,  потому что бюджет,  конечно же, не будет выполнен.  Задолженность  по  пенсиям  увеличится,  а  также усилится   неравномерность  выплат  между  регионами  -  возрастут выплаты в богатых регионах и  увеличится  задолженность  в  бедных регионах.

 

     Уровень жизни населения катастрофически снижается.  Население вымирает от голода.  За последние три года  численность  населения уменьшилась на 600 тысяч.  Люди,  которые отдали лучшие годы своей жизни  на  благо  государства,  вынуждены  на  коленях  просить  у правительства  свои  заработанные  честным трудом деньги.  Ни одно государство  не  занимает,  а  точнее,  не  отбирает   деньги   на неопределенный  срок,  да  еще  и без выплаты процентов.  Реальные доходы от заработной платы за январь-июнь 1999 года по сравнению с соответствующим   периодом   прошлого  года  сократились  на  13,4 процента.  И  это  в  то   время,   когда   повышаются   цены   на жилищнокоммунальные услуги, лекарства, продукты питания.

 

     Задержки по  выплате  заработной  платы  в среднем составляют четыре-пять месяцев.

 

     Отсутствие каких-либо действий со  стороны  правительства  по развитию   производства,  стабилизации  экономической  ситуации  в стране привело к средневековым товарным  отношениям,  при  которых процветает  бартер,  обем  которого  достигает  70-90  процентов. Своевременное  получение  заработной  платы   наличными   деньгами перешло  в  разряд редкостей.  На предприятиях работники вынуждены получать заработную плату натуральными продуктами да еще по  ценам выше рыночных, потому что так выгодно дирекции.

 

     Сегодня, накануне     президентских     выборов,     частично осуществляются выплаты заработной платы и пенсий.  Однако,  на мой взгляд,   все  это  делается  нынешней  властью  для  того,  чтобы удержаться у власти и  переизбрать  своего  Президента.  Я  думаю, каждому  из  нас понятно,  что это частичное погашение внутреннего долга в условиях падения внутреннего валового продукта,  реального производства  осуществляется  за  счет  внешних кредитов и займов, которые тяжелым бременем лягут на последующие поколения.

 

     Уважаемые коллеги,  можно  предлагать  много  законопроектов, изменять  бюджет,  предявлять  требования  к  выполнению законов, которые  обеспечивают  поступления  в  бюджет,  выплату  пенсий  и заработной  платы,  но  это  не даст ощутимых результатов.  Вы все понимаете,  что только комплекс мер в  развитии  государства  даст необходимый эффект. Невыплаты - это одно из следствий, а причина - в плохой и несогласованной работе Президента,  Верховного Совета и правительства, то есть в несовершенстве государства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово має   народний   депутат   Павловський.   Підготуватися народному депутату Матвієнкову.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Я  хотів  би просити віце-прем'єра Володимира Петровича Семиноженка дати гарантію, що журналісти, які опублікують  мій виступ,  не будуть звільнені з роботи,  бо я хочу говорити сьогодні про питання стратегії розвитку України.

 

     Послухавши міністрів,  ми бачимо,  що в Україні маємо буцімто великі  досягнення  у  розв'язанні  проблеми  виплати  зарплати  і пенсій.  Тому постає перше запитання: якщо такі великі досягнення, чому  ви  не  ввімкнули  трансляцію,  щоб  народ  почув  про  ваші досягнення?

 

     З другого боку, звертаю увагу на те, що сьогодні здійснюються маніпуляції зі свідомістю нашого населення,  її зомбування.  І оте все  горе,  що  його  мають  люди,  перекривається  отими  шоу  (а поукраїнському - гульками),  на які витрачаються колосальні кошти. Як не встигає Президент їх організовувати,  то тоді під патронатом його   дружини   відбувається  організація.  Бракує  нагород,  щоб нагородити своїх артистів,  а їдуть уже з Росії російські  артисти Розенбаум,  Кобзон.  Вони  вже  виспівали собі Президента Єльцина, тепер нам хочуть нового Президента виспівати - Кучму.  О тоді  нам буде вже точно кінець!

 

     Чи є  в уряді якісь підстави для того,  щоб це вирішувати?  Є програма "Україна - 2010",  але я стверджую і зараз доведу,  що ця програма - міф. Це найбільший обман українського народу наприкінці ХХ століття. У цій програмі правильно виписано завдання, правильно дібрано  пріоритети.  Вона справді розроблена за участю іноземців. Але в ній закладено  механізм,  який  знищить  і  цю  мету,  і  ці пріоритети. Це механізм лібералізації.

 

     А я   вам  зараз  прочитаю  теорему  про  лібералізацію,  яку доведено в макроекономіці.  Вона звучить напрочуд просто: "Якщо на земній кулі будь-яка країна,  особливо мала,  опиниться в кризі, а її  президент  і   уряд   проводитимуть   політику   лібералізації зовнішньоекономічної  діяльності,  то власне виробництво ця країна не відродить навіть теоретично".

 

     Усі умови цієї  теореми  Леонід  Данилович  разом  із  урядом виконують.  І тому ніякої перспективи цей уряд не має. І тому, щоб ми не робили отут, всередині, - виходу немає!

 

     А вихід є.  І я  відізвусь  на  звернення  Балашова.  Саме  в середовищі  Верховної  Ради  з  ініціативи  Голови  Верховної Ради Ткаченка  розроблено  виключно  українську  програму,  бо  до   її розроблення не залучалися іноземці зовсім. Це національна програма відродження  України  і  в  ній  закладено  механізм,  який  дасть можливість   реалізувати   досвід   розвинутих   країн,   а   саме протекціонізм,  тобто  захист  власного  ринку,  підтримка   свого виробника.

 

     Та я  хочу  сказати  більше.  Усі програми Леоніда Даниловича Кучми й уряду всмоктують в себе всі недоліки,  які були в світовій економіці. І, навпаки, оця українська програма якраз побудована на позитивних механізмах подолання кризи,  що  застосувалися  в  США, Японії, Німеччині, в інших країнах.

 

     Тому, шановні депутати,  ми повинні справді допомогти Леоніду Даниловичу Кучмі прискорити реформи й 31 жовтня  завершити  їх.  І обрати  Президента,  який  обіпреться  на  українську  національну програму відродження України.  І тоді  журналісти  будуть  сміливо писати про те, що робиться в Україні, і оприлюднять мій виступ хай навіть 1 листопада. І це буде нормально.

 

     Я звертаюся до всіх, а також до тих патріотів, які є в уряді. У  вас  немає  можливості  агітувати проти Леоніда Даниловича?  То голосуйте разом із журналістами-патріотами проти.  Тому  що  іншої можливості  врятувати державу немає.  Тому що іншого шансу платити пенсії, зарплати й покінчити з боргами немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Антоновичу.

 

     Слово надається  депутату  Матвієнкову.  За  ним  -   депутат Кирильчук.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Мы  сегодня  рассматриваем два взаимосвязанных вопроса. Взаимосвязаны они тем,  что наше нынешнее экономическое положение, к  сожалению,  очень сложное.  Нужно признать честно и откровенно, что мы довольно бедное государство. А бедное государство - это как и  бедная семья:  здесь нужно по одежке протягивать ножки.  Мы как государство уподобились семье,  которая не может дожить до получки и  берет  у соседа взаймы для того,  чтобы свести концы с концами. Так вот  сегодня,  когда  мы  попали  в  такую  ситуацию,  Украина обслуживает внешние долги и целиком зависит от позиции кредиторов, сложившейся на сегодняшний день.

 

     Нам следует признать, что политика получения внешних кредитов не   была  хорошо  продумана.  Но  вина  в  этом  не  только  лишь правительства.  Если говорить честно и откровенно, то я поделил бы ее,  так  сказать,  пополам и немножко положил бы и на наши с вами головы,  поскольку   в   целом   последние   годы   мы   принимали Государственный бюджет с дефицитом,  который составлял в 1997 году 6 процентов, в 1998 году 3 процента и в 1999 году один процент. Мы настаивали  на увеличении расходной части бюджета и ради этого шли на принятие дутых цифр, которые не наполняли реально бюджет.

 

     На финансирование  первостепенных   расходов   исполнительная власть  использовала  выпуск  государственных  облигаций и внешние займы,  которые могли получить только  под  высокие  проценты.  Но самое  страшное  то,  что  эти  займы  не  шли на реструктуризацию экономики, не шли на закупку новой техники, нового оборудования, а использовались  сугубо  на покрытие наших внутренних потребностей, на погашение задолженности и так далее, и так далее.

 

     Такое поведение является  типичным  для  молодой  демократии, желание   которой   максимально   удовлетворить   свои  внутренние потребности, к сожалению, перехлестывает существующие реалии.

 

     В сложившейся ситуации лучшим лекарством  является  осознание сложности  такой  ситуации  и  выработка  политики  по  ее решению совместно исполнительной и  законодательной  властью.  Сегодня,  к сожалению,  наш внутренний долг дошел уже до 60 процентов ВВП. Это немалая цифра.  Мы имеем примеры и знаем,  когда такие государства как  Канада  имели  долг до 70 процентов,  но тем не менее за счет определенных действий, за счет нормальных программ они выходили из этой ситуации.

 

     Сегодня же вся беда заключается в том, что самая главная наша проблема - не величина долга,  а ее структура.  Поэтому здесь  нам нужно прежде всего думать всем вместе,  а не делить,  кто виноват, кто прав,  садиться, браться двумя руками за голову, как говорится в народе, и искать выход из данной ситуации.

 

     Депутатская группа  "Возрождение регионов" полагает,  что все ветви власти должны совместно искать пути решения этой проблемы, и в  первую  очередь  -  через  проведение  переговоров  с  теми  же кредиторами,  которые не менее украинской стороны заинтересованы в их успехе.

 

     По имеющейся  информации,  Кабинетом Министров уже проводится определенная работа на разных  уровнях,  и  мы  как  парламентарии должны   сегодня   способствовать   оптимальному   решению  данной проблемы,  принимая ответственные решения,  и прежде  всего  -  по бюджетным вопросам.

 

     На чем бы я еще хотел заострить внимание.

 

     Первое. Нужно  выработать четкую линию,  которая бы позволила прекратить практику использования кредитных средств на  укрепление той   же   валюты,  на  погашение  задолженности  по  пенсиям,  по заработной плате.

 

     Второе. Искать конкретные пути, источники, резервы пополнения бюджета в той системе,  которая уже сегодня есть. Это то, о чем мы неоднократно говорили, - монополия на реализацию спиртных напитков и  так  далее.  И прекратить в конце концов (это нам нужно понять) заниматься популизмом.  Принятие популистских решений может только усугубить такую ситуацию, а не способствовать выходу из кризиса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  друзі,  я прошу вести розмову по питанню,  а стосовно популізму  і  так  далі,  то  це,  ви  знаєте,  такі  вже заяложені фрази,  коли про нас хтось хоче щось погане сказати. Тут виступав  перед  вами  депутат  Балашов.  Він   рідко   буває   на засіданнях,  проте  брудом обливає Верховну Раду багато.  У вас ще попереду все життя.  Ви в цей зал потрапили вперше в житті і  весь час  ллєте  бруд на Верховну Раду (Шум у залі).  Що ви зробили для цієї держави?  Ви думаєте,  якщо ви незаконно гроші заробляєте, то всі  так заробляють гроші,  як ви?  Ви взагалі випадкова людина як депутат.  А весь час обливаєте брудом Верховну Раду,  щоб вас  усі чули.  Десять процентів! Прожив би ти за десять процентів, то знав би, як за десять процентів жити.

 

     Ще в нас є один депутат серед зелених,  він зараз  відсутній. Теж тільки добереться до екрана,  до мікрофона,  так Верховна Рада йому не така, а в залі його ніколи немає.

 

     Депутат Кирильчук. Будь ласка. За ним - депутат Коновалюк.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Селянської партії, Волинська область.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати.  Шановні представники уряду!  На мою думку,  не  вдалося сьогодні  уряду  поінформувати  про свою діяльність.  А я б сказав так,  що сьогодні вічний  заручник  уряду  перед  Верховною  Радою Мітюков  зробив  бухгалтерський аналіз приходу й розходу грошей як всередині, так і зовні по боргах.

 

     Чому я так кажу? Якщо говорити про діяльність, то ми сьогодні повинні  були  б знати,  які галузі,  які міністерства,  відомства працюють краще,  ніж працювали п'ять  років  тому,  коли  змінився Президент.  Хто  з  них утримався хоча б на тому рівні,  який був? Сьогодні ми цього практично не знаємо.  А що  ж  буде  зроблено  в наступному  році  у виробництві,  в економіці для того,  щоб ми не позичали грошей за кордоном,  а виробляли свою продукцію  і  таким чином   збільшували   відрахування,  розв'язували  свої  соціальні проблеми?

 

     Практично на сьогодні,  якщо скласти все те, то ми не зможемо поінформувати  трудящих,  чому  склалася така ситуація,  і довести рядовим  громадянам,  що   Україна   сьогодні   стоїть   на   межі банкрутства.  Усе  залежить тільки від того,  хто й коли оголосить нас банкрутами.

 

     Я наведу один приклад.  От перед жнивами з  України  вивозили пального більше,  ніж ввозили в Україну. І склалася така ситуація, що ціни зросли в шість  разів.  Практично  пропали  мільйони  тонн зерна,  частину його й досі не зібрано, держава втратила величезну кількість валового внутрішнього продукту, паралізовано виробництво в   інших   галузях,   на   третину  зменшилась  вартість  гривні, підвищились ціни,  впав життєвий рівень людей,  спекулянти  нажили мільярдні  капітали,  вдвоє  більші,  ніж планувалося,  бо забрали зерно за дешевшу ціну,  ніж планували на початку року. І практично ніхто на сьогодні оцінки цим діям не дав, ніхто тих капіталів, які нажили спекулянти,  не забрав, не надійшли вони й до бюджету. Коли сьогодні  їдеш  по  Україні,  скрізь  можна побачити які робляться євроремонти на автозаправних станціях.  Вони ростуть,  як гриби, і кожен день стають красивішими.  Це ж за рахунок пограбування свого товаровиробника.  І ніякої оцінки ми сьогодні  з  боку  уряду  цим спекулянтам не почули.

 

     Якщо ми  й далі житимемо за таким принципом - незміни реформ, якщо ми по 2,5 мільярда доларів в рік позичатимемо й проїдатимемо, то  цей  курс  заведе  нас  не  тільки до ями,  а й до цілковитого знищення економічної незалежності держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк. За ним - депутат Мазур.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые  члены  правительства!  Уважаемые  коллеги! Системный  кризис  в Украине носит хронический характер и приобрел форму затяжной депрессии.  Экономические условия  для  преодоления кризисных  явлений  и  процессов в государстве еще не созданы.  До сегодня государство  не  определилось  с  динамикой  экономической политики и полностью зависит от канонов жесткого монетаризма. Мы с вами сегодня получили возможность еще раз  убедиться  в  том,  что политика  правительства последних лет не способствовала реализации тех  требований,  которые  предявляли  и  мы  с  вами   в   плане обеспечения   погашения   задолженности   по   заработной   плате, стипендиям,  пенсиям,  погашения  внутреннего  и  внешнего  долга. Следовательно,   мы   видим,   что  несостоятельная  экономическая политика не дала возможности сегодня реально решить одну их  самых острых социальных проблем.

 

     Общеизвестно, что   благополучие   страны  -  это  и  уровень покупательной  способности  населения.  Опережающий  рост  цен  на товары  и  услуги  по сравнению с ростом заработной платы,  низкий уровень  самой  заработной  платы,  несвоевременность  ее  выплаты привели к тому, что наши граждане своей покупательной способностью не стимулируют развитие производства.

 

     Здесь сегодня  коллега  Довганчин   задал   вопрос   министру финансов   по   поводу  роста  доходов  государственного  бюджета. Конечно,  откровенного  и  обективного  ответа  мы  не  получили, поскольку  рост  этот  обеспечивается  прежде всего девальвацией и несоизмерим с продолжающимся падением жизненного уровня населения.

 

     На первое  октября   обем   внутренних   долгов   составляет практически  13 миллиардов.  За последние три года он увеличился в три  раза.  Безусловно,  политика  формирования   государственного бюджета, получения средств, за счет которых мы направляли ресурсы, кредиты  на  покрытие  бюджетного  дефицита,  не   соответствовала принципу целесообразности,  поскольку прежде всего необходимо было использовать эти средства на развитие производства, на обеспечение и улучшение производственных технологий для того,  чтобы как раз и обеспечивать повышение доходной части.

 

     Я хочу привести  некоторые  высказывания  Президента  страны. Например:  "Фаза  оживления  экономики  займет 1996 год и,  может, первую половину 1997 года. Потом будет новое развитие" (это доклад на  конференции экономистов в сентябре 1995 года).  Или:  "Текущий год будет последним годом экономического  спада,  а  в  последущем году  начнется  экономический рост" (это высказывание на встрече с лидерами профсоюзов в октябре 1997 года).

 

     Все это,   вы   прекрасно   понимаете,   не   было   отражено концептуально в Программе деятельности Кабинета Министров.

 

     Но я,  со своей стороны, хотел бы дополнить картину еще одним моментом.  Он,  на   мой   взгляд,   характеризует   и   состояние исполнительской дисциплины в стране,  и структуру государственного управления,  которое должно было бы обеспечить реализацию тех  или иных решений правительства.

 

     За последние   два  года  Кабинет  Министров  Украины  принял четырнадцать постановлений, которые четко направлены на реализацию этой проблемы - выплаты заработной платы,  пенсий и стипендий.  За два года было издано четыре указа  Президента,  пять  распоряжений Кабинета Министров. К сожалению, я не вижу здесь министра Кабинета Министров Толстоухова,  который мог бы за счет влияния  на  работу аппарата  Кабинета  Министров,  за  счет  усиления исполнительской дисциплины добиваться реализации этих решений.

 

     Оценка деятельности правительства  в  этих  вопросах  хотя  и неудовлетворительная,  но она обективна.  И отрицательная ее, так сказать,  обективность состоит в том, что правительство даже не в состоянии добиться выполнения собственных решений.

 

     Фракция Трудовой   партии  Украины,  безусловно,  сегодня  не ограничивается  подобными  выступлениями.  Мы  понимаем,  что   за оставшиеся  три  недели  революционных  преобразований  в  решении именно  этих  вопросов  не  произойдет.  Мы  уже  сегодня  готовим концептуальные  предложения,  которые  должны  повлиять на решение этих проблем,  и  верим,  что  новый  состав  Кабинета  Министров, сформированный на коалиционной основе,  действительно будет решать именно эти вопросы.

 

     И я хотел бы напомнить положение статьи 113 Конституции Украины,  что Кабинет Министров Украины подотчетен и  подконтролен  Верховной  Раде.   Давайте   не   забывать   этот конституционный   принцип   и  в  процессе  деятельности  Кабинета Министров влиять на его работу для  того,  чтобы  у  нас  не  было такого   катастрофического   положения  по  внутренней  и  внешней задолженности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Фракція ПСПУ,  Луганська область.  Шановні народні депутати!  Шановні  члени уряду!  Дозвольте звернути вашу увагу на те,  що зовнішній борг України може зрости із завтрашнього дня  ще на  суму  близько  1  мільярда  гривень,  не кажучи вже про втрату суверенітету  та  незалежності  держави,  якщо  13  жовтня  набуде чинності    контракт    між   держкомпанією   "Укрспецекспорт"   і транснаціональною компанією  "Matra  Nortel  Communication",  який реалізується внаслідок дії Постанови Кабінету Міністрів України за номером 650 від 21 квітня 1999  року  про  створення  національної системи   мобільного  конфіденційного  радіозв'язку.  Погашення  і обслуговування цього експортного технічного  кредиту  в  сумі  635 мільйонів   французьких   франків  плануються  за  рахунок  коштів державного  бюджету  України  без  погодження  з  Верховною  Радою України.

 

     22 вересня  поточного  року відбулося напівсекретне засідання Кабінету  Міністрів  України.  У   протокольному   рішенні   цього засідання  зазначено  таке:  включити  до законопроекту про бюджет України на 2000 рік окремим рядком фінансування з метою  погашення та  обслуговування кредиту.  Пунктом 6 цього рішення для виконання функцій   оператора   системи   зв'язку   подвійного   призначення передбачено   створення   закритого   акціонерного   товариства  - акціонерної  компанії   "Укрспецзв'язок"   з   державною   часткою статутного фонду в розмірі не менше як 51 відсоток,  що суперечить чинному законодавству України і призводить до загрози національній безпеці України.

 

     Комітет з  питань промислової політики розглянув це питання і прийняв відповідне рішення.  Депутати підготували й роздали проект постанови  Верховної  Ради України.  Комітет з питань національної безпеки і оборони підтримав проект цієї постанови.  Тому  я  прошу внести  до  проекту  сьогоднішньої  постанови  такі  пункти нашого проекту.

 

     Перше. Кабінету   Міністрів   України   негайно    відкликати Постанову  Кабінету Міністрів України за номером 650 від 21 квітня 1999  року   про   створення   національної   системи   мобільного конфіденційного радіозв'язку,  в тому числі контракт від 13 серпня 1999 року між державною компанією "Укрспецекспорт" та  французькою компанією  "Matra Nortel Communication",  який набирає чинності 13 жовтня 1999 року, як таку, що порушує чинне законодавство України, загрожує суверенітету та національній безпеці України.

 

     Друге. Рекомендувати  Кабінету Міністрів України розробити та подати в установленому порядку на розгляд Верховної  Ради  України проект   Закону   України   про   створення  національної  системи мобільного конфіденційного радіозв'язку.

 

     Контроль покласти на Комітет Верховної Ради України з  питань національної безпеки і оборони.

 

     Спасибі за   увагу.  Я  сподіваюсь,  що  зал  підтримає  наші пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Будь ласка,  депутат Кравченко.  За  ним  - депутат Дашутін.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  коллеги! Характер  высказываний  предыдущих  выступающих  заставляет   меня несколько видоизменить план своего выступления.

 

     Сегодня у меня,  например,  сложилось впечатление, что задача некоторых коллег депутатов - найти свое место в развале экономики, в росте, вернее, в падении внутреннего валового продукта и в росте внешнего долга страны.

 

     Таким образом,  мы похожи на тех молодчиков,  которых сегодня организовала  власть  для  того,  чтобы полностью дискредитировать высший законодательный орган, и которые, уколовшись, орут не своим голосом  (извините за непарламентское выражение,  другого нет) как отвязанные, это типичные наркоманы.

 

     Факт на лицо:  в день,  когда Верховная  Рада  в  третий  раз обратилась  к правительству по поводу внешнего долга,  вместо того чтобы включить трансляцию,  здесь были брошены  такие  деньги,  за которые  можно  было бы дважды все это протранслировать для нашего народа. Давайте смотреть в корень.

 

     В ответ  на  выступление  коллеги  Балашова  хочу   спросить: скажите,   пожалуйста,   какое   отношение  по  Конституции  имеет Верховный Совет к  формированию  бюджета?  Мы  утверждаем  бюджет, проект которого разрабатывается и вносится Кабинетом Министров.  И не мы придумали профицит бюджета.  Вы прекрасно понимаете то,  что бюджет должен быть дефицитным,  и не менее 8 процентов, сегодня же здесь активно и любой ценой будут протаскивать профицитный бюджет. Скажите,  что  у  нас  произошло  с экономикой?  Что,  бурный рост валового продукта?

 

     Очень хороший вопрос задал наш коллега,  я,  к сожалению,  не помню  фамилию,  о  критическом  уровне  отношения  ВВП к внешнему долгу.  Вот где надо  искать.  Вы  посмотрите,  в  1993  году  это отношение  составляет  12,2  процента,  сегодня  - 40,18 процента, критический - 55 процентов, по словам министра.

 

     И мы  должны   понимать,   товарищи,   почему   не   включили трансляцию.  Речь идет о том,  что страшно называть цифры:  потери внутреннего валового продукта с начала перестройки составляют 74,2 процента   (в   военный   период   Украина  потеряла  34  процента внутреннего валового продукта).  Повторяю,  вот где  нужно  искать долги.

 

     Если говорить  в  целом,  туман  секретности над всем внешним долгом и состоянием работы Национального банка, финансовых органов сгустился уже до критической оценки.  Приведу пример.  Вы знаете о том,  что принят Закон о Нацбанке,  а также,  что Верховный  Совет избрал семь членов наблюдательного совета.  Но сегодня Президентом делается все для того,  чтобы до  выборов  не  допустить  совет  к работе.  Таким  образом  блокируется закон.  Именно этим нужно все обяснять.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Дашутін.  Мороз  Олександре  Олександровичу, будете виступати? Так. І будемо завершувати. Будь ласка.

 

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 162,  Сумська область). Фракція зелених. Справді, важко вести мову з  точки  зору хто винний і хто невинний.  Гадаю,  що сьогоднішній розгляд проблемних  питань  більш  концептуальний,  у  залі  немає протистояння,    і    це    дуже    приємно.    Адже   коли   один віце-прем'єр-міністр - депутат,  другий віце-прем'єр-міністр - теж депутат,  порушувати питання,  хто більше винен: чи Верховна Рада, чи уряд,  мабуть,  просто недоречно.  Чому?  Залишилися  буквально лічені  дні  до виборів Президента,  і в цілому ситуація в грудні, мені здається, буде прагматичнішою.

 

     Повернімося до деяких цифр.  У радянські часи  ми  видобували майже  500  мільйонів  тонн  вугілля,  з  них  Україна  видобувала приблизно 218-220 мільйонів тонн,  дотація ж на вугільну галузь  у радянські  часи  була  понад 30 мільярдів карбованців (сьогодні це близько 40  мільярдів  доларів).  І  якби  ми  шукали  в  Україні, скажімо, 10 мільярдів доларів на те, щоб поліпшити соціальну сферу у вугільній галузі,  то таких коштів не знайшли б.  Чому?  Тому що наш бюджет нині менший, ніж 10 мільярдів доларів.

 

     Отож питання стоїть трохи по-іншому: ми повинні спочатку дати кошти на виробництво,  забезпечити робочі місця,  а потім уже буде доречно  порушувати питання соціального плану.  Тобто хто сплатить податки у Пенсійний фонд, у фонди соціального захисту тощо.

 

     Я веду до того,  що,  мабуть,  прийняття бюджету на наступний рік  повинно бути тільки з точки зору,  як ми спочатку забезпечимо робочі місця,  хто сплатить податки,  а тоді вже будемо вирішувати питання,  в якому розмірі виділити кошти на пенсійне забезпечення, в якому - на дотації у вугільну галузь і так далі.

 

     Погляньмо, скільки в Україні студентів. У нас їх нині більше, ніж  було  за  радянських часів у республіці.  Справді,  стипендія сьогодні мала, проте ж ми повинні знайти ще більші кошти для того, щоб  забезпечити  ту  кількість студентів,  яких прийняли у вузи в цьому році.

 

     Ми порушуємо екологічні проблеми.  Що, проблема екології не є соціальною?  Вважаю, вона більш соціальна, ніж інші питання, але ж ми розділили:  це - соціальне питання,  а оце - суто виробниче. На мою  думку і з точки зору нашої фракції,  так просто не може бути: розділити і сказати,  що це,  соціальне питання, стоїть на першому місці, а суто економічне, наприклад виробництво, - на другому.

 

     І на завершення хочу сказати,  що, нарешті, ми в цьому залі і уряд зрозуміли:  у  питанні  одне  робоче  місце  чи  одна  гривня сплаченого  податку,  очевидно,  на  першому  місці  стоїть робоче місце,  а тоді вже податок.  Отже,  держава повинна (і  ми  йдемо, мабуть,  у  цьому напрямі) спочатку працевлаштувати всіх,  а потім уже порушувати питання соціального забезпечення населення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. У мене одне запитання:  ви маєте на увазі,  щоб члени уряду були депутатами?

 

     ДАШУТІН Г.П.  Ні.  Я сказав, що, нарешті, вперше у цьому залі немає бурхливого протистояння, яке було раніше.

 

     ГОЛОВА. Я думав,  що  ви  хотіли  б,  щоб  члени  уряду  були депутатами.  Колись так і було,  і був абсолютний порядок.  Навіть перший секретар ЦК був депутатом Верховної Ради України і ось  там сидів.  Проте,  повторюю,  у  державі  був  порядок і ніхто ніколи поганим словом не обмовився про Верховну Раду.

 

     Депутат Мороз. Прошу.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Борги  із  зарплати  і  пенсій,  зовнішні  борги  - найточніша ознака загального стану економіки.  Пригадайте: півтора року  тому ми збиралися щотижня,  щоб заслухати інформацію уряду з цього приводу, і щоразу чули про збіг обставин, які не дають змоги йому побороти негативну тенденцію.

 

     Минув час. Уряд не змінив аргументації, а борги зростають. До того ж доходи не індексуються.  Отже,  борги удвоє більші,  ніж за статистикою.    А    статистика   наскрізь   брехлива.   Неправда, шарлатанство  та  грубий  обман  стали  формою  впливу  влади   на населення.  Прикро  про  це казати.  Тут називалися цифри:  десь 9 мільярдів боргу із зарплати і пенсій.

 

     Принагідно скажу про  Володимира  Матвійчука,  котрого  щойно бачив.  Коли  він робить коментар з приводу пенсійної реформи,  то хай зважить на таку обставину:  у  певних  випадках  чоловікам  не можна  з'являтися  на  екрані  телебачення,  особливо тим,  що при високих посадах.  Адже люди читають,  зрозуміло ж.  Не треба цього робити, не треба брати приклад, хоч він буває і високий.

 

     Заощадження взагалі   не   виплачуються.  З  людьми  урядовці бояться  зустрічатися,  зустрічаються  із  так  званим  народом  - запрошеними  особами.  А депутат мусить зустрічатися і пояснювати, коли ж будуть виплачуватися пенсії, заробітна плата. Причому тут і ліві,  і праві перебувають в однакових умовах.  Бояться гласності, тому порушують закон: не дають змогу транслювати таке засідання.

 

     А звідки грошам узятися?  Колись ще мій дід казав: "Не свисти в хаті - грошей не буде". У нас же часто свистять і в прямому, і в переносному значенні  (у  переносному  -  зокрема  в  статистиці). Виробництво   в   стагнації,  а  нам  кажуть:  "Усе  гаразд".  Ну, погляньте:  на порушення загальносвітніх прав людини на об'єктивну інформацію статистика свідомо годує суспільство звітами,  де немає показників випуску продукції в натуральному виразі -  щоб,  боронь Боже, не змогли порівняти з тим, що вироблялося зовсім недавно, чи порівняно з іншими країнами. Або взагалі вилучають зі звітів дані, що  свідчать  про  повну  руйнацію  економіки та вимирання народу. Натомість влада надимає мильну бульку про  "позитивні  тенденції". Про це буквально кілька слів.

 

     За вісім  місяців порівняно з минулим роком,  коли здавалося, що  падати  далі  нікуди,  ВВП  упав  на  2,8   процента,   обсяги будівельних робіт - на 16,  експорту - на 18,7,  машинобудування - на 5,7,  надходження до держбюджету становлять лише 92,3  процента запланованих. На такому тлі наскільки треба нічого не розуміти, не поважати ні суспільство,  ні себе, щоб уряду виступати із заявами, в  яких  доводити,  що  за  останні  роки ВВП скоротився не на дві третини,  як вважає Верховна Рада,  а на 55 відсотків;  що за межу виживання відкинуто не 41 процент, а лише (саме так у тексті!) 28, 5 відсотка громадян.

 

     Що тут можна сказати і чи варто  взагалі  говорити?  Зовнішні борги зросли приблизно в 30 разів за п'ять років.  Президент каже: "Простять".  Половину озимих не засіяно,  уряд запевняє:  "У  селі порядок".  Запасів  вугілля  і  газу  на  зиму  не створено,  уряд заспокоює: "Усе гаразд".

 

     Не витрачаймо час. Що взяти з людей, які просто допрацьовують своє.  І уряд, і Президент підуть у відставку 31 жовтня. Що робити далі?  Я одну хвилину затримаюсь,  адже не знав, що за регламентом визначено три хвилини.

 

     Про те,  що  треба змінювати нинішній курс,  знають майже всі нормальні люди.  Але  багато  залежатиме  від  організації  роботи владних   структур.   На   засіданні   "канівської   четвірки"  ми обговорювали цю проблему.  Сходимося на тому,  що  слід  пов'язати відповідальністю   уряд   і   парламент,  маючи  на  увазі  участь парламенту  у  формуванні   уряду:   погодження,   призначення   і звільнення     ключових     посадовців     -     Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів,  низки  міністрів,  голів   держкомітетів; збереження  однопалатного  парламенту  і  саме в цьому складі,  як передбачено Конституцією;  залучення фракцій політичних партій  до формування  уряду,  встановлення  політичної  відповідальності  за роботу своїх  представників,  сприяння  політичній  структуризації суспільства   через   підтримку   державою   партій;   вибори   на пропорційній основі, дотації для випуску партійних газет, частково на утримання невеликих апаратів, обов'язкова підтримка опозиційних партій.

 

     Новообраний Президент ініціюватиме прийняття  таких  законів. Закони  готуватимуться  грунтовно,  суперечності між гілками влади зніматимуться до голосування;  вето накладатиметься  у  виняткових випадках із перспективою долання простою більшістю.  Обговорюється варіант, щоб посаду Генпрокурора віддавати опозиції. Вважаю, що це слушні міркування.

 

     Якщо таких кроків буде вжито,  брехня перестане бути способом управління,  владу люди поважатимуть.  І тоді уряду не  доведеться шукати  грошей,  щоб  наймати молодих людей,  аби вони кричали під стінами Верховної Ради, нібито захищаючи уряд.

 

     Вас, дорогі мої, уже ніхто не захистить (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  друзі,  дозвольте  мені  висловити декілька слів з приводу... Будь ласка, Ігоре Олександровичу. Можна з місця. Увімкніть, будь ласка, мікрофон міністра фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні   депутати!   Вислухавши   всі сьогоднішні  виступи,  не  можна  не  звернути уваги на об'єктивну критику,  яка тут пролунала.  Але я хочу,  щоб ми були об'єктивні, якщо не в оцінках,  то принаймні у фактах.  На жаль, уже не вперше голова Рахункової палати,  на моє  глибоке  переконання,  виступає політично  заангажовано.  Я  обов'язково  передам  для  преси дуже детальний аналіз його виступів сьогодні у Верховній Раді.

 

     Наприклад, не помітити,  що  на  півтора  мільярда  зменшився державний борг,  може тільки людина, яка дуже хоче це не помічати. Ви ратифікували угоду з Чорноморського флоту.  Це рішення прийнято нами  всіма разом.  Його не можна не визнавати.  Є ще багато інших питань.

 

     Але головне.  У цьому році вперше  найдовше  (шість  місяців) виплачується поточна заробітна плата і гасяться борги. По вересень повністю погашені  всі  поточні  соціальні  виплати.  Із  мільярда запланованих    у   Державному   бюджеті   коштів   на   погашення заборгованості із соціальних виплат  уже  виплачено  половину.  Не можна не бачити такого. І це правда.

 

     Так, цього   не   досить.   Є   області,   де   дуже   велика заборгованість практично з усіх видів виплат.  Але ж певний рух є, про це не можна не говорити.

 

     Стосовно зовнішнього  та  внутрішнього боргів.  Гадаю,  що ми повинні сконцентрувати нашу подальшу роботу саме в рамках бюджету. У  Державному  бюджеті  потрібно знайти рішення,  зрозуміле і нам, вашим виборцям,  і нашим  кредиторам.  Щоб  вони  побачили,  даний бюджет справді дає можливість працювати з цією країною, цій країні можна довіряти.  Ми знаємо, як знайти такий вихід, підтримайте нас у цьому.  Незалежно від результатів виборів,  так, буде сформовано новий уряд, але я переконаний, що дуже багато з напрацювань, які є на  сьогодні,  обов'язково  треба  використати.  Тому  прошу  вас, приймаючи рішення, бути розважливими.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні друзі,  гадаю, ми сьогодні з самого ранку  прийняли  виважене  рішення,  не  схиляючи  голови ні перед Президентом, ні перед урядом, які у найгрубішому вигляді порушують Конституцію   і   закон   про   те,   що  День  уряду  обов'язково транслюється,  розглянули  ці  два   доленосні   питання,   котрі, безперечно,  вплинуть  на  завершення  1999  року  і великою мірою впливатимуть на формування бюджету 2000 року.

 

     Сьогодні висловилися  і  представники  уряду  -  міністри   і депутати, голови комітетів, представники фракцій. Більшість із них дуже серйозно підійшли до розгляду даних питань.  Але  ми  повинні зробити все,  щоб матеріал,  котрий сьогодні відпрацюємо, рішення, які приймемо,  дійшли до кожного громадянина.  Ми повинні  зробити все,  аби  не  дати можливості ні Президенту,  ні Прем'єрміністру, котрий забув про свої прямі й святі обов'язки -  що  він  керівник уряду,  а не передвиборного штабу...  Ми як кандидати,  присутні у залі,  жодного з  керівників  своїх  штабів  сюди  не  запрошуємо. Запрошуємо сюди керівника уряду, який повинен вести мову від імені Кабінету Міністрів, і, думаю, було б доцільно, щоб він виступив із заключним  словом  із  цих  двох питань.  Я цілком поділяю сказане Ігорем Олександровичем,  але він міністр,  а не Прем'єр-міністр чи віце-прем'єр-міністр.

 

     А зараз   дозвольте   сказати  декілька  слів  по  суті  двох обговорюваних   питань.    Проведене    обговорення    переконливо засвідчило,  що  уряд  не  зумів  і не вміє радикально впливати на перебіг подій у розвитку  економіки  України.  По-перше,  погасити заборгованість   із   заробітної  плати,  грошового  забезпечення, пенсій,  стипендій та інших  соціальних  виплат  населенню,  тобто ліквідувати  явище,  яке  за  своєю суттю і кінцевими наслідками є економічно руйнівним. Немає коштів в обігу. Якщо люди не одержують пенсію і зарплату, коштів в обігу бути не може.

 

     По-друге, налагодити ефективне управління державним боргом. І це,  гадаю,  зрозуміло бодай трохи грамотним економістам чи просто фахівцям.

 

     Незважаючи на    "пожежні"    дії   уряду   загальний   обсяг заборгованості  за  вісім  місяців  поточного  року  зріс  на  350 мільйонів гривень,  тобто на 4 відсотки,  і становить 9,5 мільярда гривень,  що  перевищує  третину  видаткової  частини   Державного бюджету на 1999 рік. І це факт! Рік завершується.

 

     Так, заборгованість  із  заробітної  плати  за  даний  період зросла майже на 7 відсотків і становить 7 мільярдів гривень. Певні зрушення  відбулися  із погашенням заборгованості з пенсій (про що було сказано).  Зменшення становить 6 відсотків,  проте дана  сума дорівнює 1,9 мільярда гривень.

 

     Про неспроможність   уряду   і   в   майбутньому   радикально розв'язати проблему погашення заборгованості промовисто свідчить і той  факт,  що  урядовим  проектом  Державного бюджету на 2000 рік пропонується в наступному році погасити лише 12  відсотків  боргів із соціальних виплат, які склалися за станом на 1 січня 2000 року, незважаючи на вимогу Бюджетної резолюції  щодо  повного  погашення заборгованості.

 

     Безпорадність уряду у вирішенні питань,  котрі розглядаються, полягає  у  нездатності  розв'язати  загальну  проблему   тривалої економічної  стагнації,  що  з кількісного виміру перетворюється в якісний і може характеризуватись як початок  економічного  розпаду держави.  Я просив би вдуматися в це,  враховуючи і внутрішній,  і зовнішній борги.

 

     Про те,  що  грошові  потоки  практично  не   циркулюють   по серцево-судинній системі реальної економіки, свідчить незаперечний факт:  кредиторська заборгованість між підприємствами  України  за останні три роки і сім місяців зросла у 5,6 раза і на 1 січня 1999 року досягла астрономічної цифри у 183,4 мільярда  гривень,  тобто це більш ніж у півтора раза (1,76 раза) перевищує обсяг ВВП,  який Україна мала на кінець 1998 року.

 

     Зрозуміло, що  за  такого  підходу  уряд  фактично   нав'язує державі  й  надалі жити у боргах як перед населенням,  так і перед іноземними кредиторами.

 

     Стосовно питання державного боргу та його обслуговування,  то в цій сфері ситуація без перебільшення є катастрофічною. За період із січня 1997  року  по  серпень  поточного  року  зовнішній  борг України зріс із 8,8 мільярда доларів США до 12,6 мільярда доларів, тобто протягом зазначеного періоду - двох років -  зовнішній  борг зріс майже на 42 проценти.

 

     Не може   не   викликати   особливого   занепокоєння  те,  що паралельно  з   нарощуванням   заборгованості   Україна   втрачала виробництво.   Валовий   внутрішній   продукт  країни  продовжував скорочуватися:  у 1997 році - на 3 відсотки,  у 1998 - на 1,7,  за вісім  місяців нинішнього року - на 2,8.  У цей же період фактично зупинилася  структурна  перебудова   національного   господарства, відбувається    розвал    матеріально-технічної    бази.    Ніякої модернізації і заміни на нове обладнання в жодній з галузей немає.

 

     Протягом періоду,  що розглядається,  ще стрімкішими  темпами зростав внутрішній борг,  котрий на сьогодні майже втроє перевищує рівень,  який був за станом на 1 січня 1997 року. Якщо в 1997 році видатки,   що   спрямовувалися  на  обслуговування  та  повернення зовнішнього боргу, становили 1 мільярд 109,9 мільйона доларів США, або 10 відсотків обсягів бюджетних витрат того року, то вже у 1999 році вони становили 2 мільярди 16,8 мільйона доларів США,  або  32 відсотки затверджених бюджетних витрат поточного року. До того ж у цій сумі 545,3 мільйона доларів США,  або 27 відсотків усієї суми, що спрямовується на повернення та обслуговування зовнішніх боргів, випадає на сплату відсотків.

 

     Найзагрозливіша ситуація   щодо   боргової   безпеки   країни прогнозується  у  2000-2001  роках.  Саме  в цей період Україна із зовнішніх запозичень має віддати близько 5,6 мільярда доларів,  із них  лише  у  2000  році  -  3,1  мільярда доларів (2,2 мільярда - Міністерство фінансів і 0,9 мільярда - Національний банк).

 

     Навіть за умови,  якщо в розрахунках  брати  середньозважений курс долара на 2000 рік на рівні 5 гривень за долар (саме цей курс Кабінет Міністрів визначив, подаючи проект бюджету), дана сума вже в  наступному  році  дорівнюватиме  28  мільярдів  гривень.  Тобто необхідно буде сплатити таку суму,  що на півтора мільярда гривень перевищує   видаткову  частину,  визначену  в  проекті  Державного бюджету на 2000 рік.

 

     Ще раз   підкреслюю,   сума   обслуговування   та   погашення зовнішнього  державного  боргу  у  2000-2001  роках перевищуватиме витратну частину річного бюджету України на 2000 рік.

 

     Запитується: за рахунок чого і кого будемо віддавати борги?

 

     Я підкреслюю, не що, а саме кого будемо віддавати за борги... Зрозуміло, що за рахунок нашого населення.

 

     Хотіли протягти   через   Верховну  Раду  і  таке  просте  та зрозуміле  питання,  як  іпотека  землі,  іпотечні  банки.  І   ми розуміли, до чого велося. І чому звинувачують Верховну Раду засоби масової інформації,  не маючи в  цих  питаннях  абсолютно  ніякого державного  розуміння.  Зрозуміло,  шановні колеги,  що за рахунок нашого населення  і  сподіваються  керівники  нинішнього  Кабінету Міністрів розраховуватися з боргами.

 

     За рахунок  обмеження  поточного  споживання малозабезпечених верств населення,  "приватизації" залишків  ліквідного  державного майна,  "підчищення"  Національним банком валютного ринку.  А якщо "пощастить",  то за рахунок нових кредитів або під високі відсотки (від    приватних    позичальників),   або   під   дискримінаційні зобов'язання  (від  Міжнародного  валютного  фонду  та   Світового банку).

 

     Так, у поданому до Верховної Ради проекті бюджету на 2000 рік уряд планує залучити зовнішніх позик на суму 1,4 мільярда  доларів США,  яка  фактично  прокредитує  виплату  відсотків  і відповідно збільшить у подальшому загальний зовнішній борг.

 

     Думаю, що ситуація,  яка склалася у  фінансовій  сфері  нашої держави,  вимагає серйозного аналізу та термінових рішучих кроків. В умовах стагнуючої економіки,  падіння життєвого рівня  населення України такі боргові витрати ми нести не зможемо.

 

     Отже, висновок  сьогоднішнього  обговорення  може  бути  лише один: визнати роботу уряду незадовільною.

 

     Гадаю, той,  хто стане Президентом нашої держави 1  листопада нинішнього року,  розуміє,  яку спадщину він одержить,  і,  гадаю, уряд,  який  буде  сформований  за  участю,  як  було  сказано,  і Президента,  і  парламенту,  чудово  розумітиме,  що спадщина дуже складна.  Але,  шановні  друзі,  ми  з  вами  зобов'язані  будемо, об'єднавшись,  думати,  як виводити державу з економічного стану й економічної кризи, в якій ми опинилися.

 

     Щодо Верховної Ради як вищого законодавчого органу я хотів би ще  раз  нагадати  декому  з  депутатів,  особливо  молодих,  яким судилося потрапити в парламент: шануйте себе і дякуйте долі, що ви є  народним  депутатом  України.  Це не манна з неба на вас упала. Людина молода, життєрадісна, яка закінчила школу, бажає добра собі і   своїм   близьким  і  хоче  принести  користь  державі,  йде  в профтехучилище,  технікум,  вуз,  через  чотири-п'ять  років  стає інженером.  Дехто в нас вважає, що можна лише носити "поплавок" на лацкані  і  що  одержить  політичну  зрілість,   загартування   та розуміння державності,  перебуваючи частково чи тимчасово один раз на сесії і десять разів за межами сесійного залу.

 

     Шановні друзі,  Верховна Рада -  це  велика  народна,  велика державна  академія.  І  хто  в  ній  працює  - чи у фракції,  чи в комітеті,  чи в  пленарному  режимі  -  проходить  ще  один  вищий навчальний  заклад за чотири роки.  Але це стосується тих,  хто не позує,  а  справді  працює  над   собою,   над   завданнями,   які покладаються на кожного з нас як народного обранця.

 

     Хоч Президент  у  Тернополі  заявив,  що на другий день після виборів розпустить парламент,  але, вважаю, прийде новий Президент

- прагматик,  людина,  яка любить і народ,  і парламент. Він цього ніколи  не  зробить,  поважатиме  Конституцію,  закон,  шануватиме народ, який обрав цей парламент, і з такою ж шаною ставитиметься й до парламенту.

 

     Тому я просив би, щоб ми про це пам'ятали не тільки сьогодні. Це  не урочисте засідання,  а засідання парламенту,  звіт уряду із двох важливих питань. І до цього треба поставитися належним чином, не так,  як дехто:  прийшов,  вибачте,  легковажно послухав,  свою думку висловив за дві-три хвилини, і все... Вчитайтесь у документи Кабінету  Міністрів,  Рахункової  палати,  відповідних  профільних комітетів і ви зрозумієте,  що ваших знань дуже мало для того, щоб можна було об'єктивно судити про стан справ в економіці і майбутнє нашої держави.

 

     Спасибі вам.

 

     Пропоную прийняти дві постанови з першого й другого питань.

 

     Стосовно першого  питання   народними   депутатами   України, членами комітетів з питань соціальної політики та праці, у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів,  вноситься проект  Постанови Верховної  Ради  про  інформацію  Кабінету  Міністрів  України про діяльність  уряду  щодо   погашення   заборгованості   з   виплати заробітної плати та пенсій.

 

     Я зачитаю лише один пункт (проект постанови у вас є): "Роботу Кабінету  Міністрів  щодо  погашенння  заборгованості  з   виплати заробітної плати та пенсій визнати незадовільною".

 

     Ставлю цей проект постанови за основу.

 

     "За" - 208.

 

     Голосуємо за основу. Депутате Гавриш, голосуйте.

 

     "За" - 215.

 

     У залі  301  народний  депутат.  Не голосують 63 депутати.  Я розумію,  16 голосують "проти" - питань немає.  Люди визначилися і хай  собі голосують,  така їхня думка.  Але чому інші не голосують або за, або проти? Будь ласка (Шум у залi).

 

     Та до чого поіменне голосування?  Ви майте на увазі, що хтось із вас ще в новий уряд потрапить.  Отож голосуйте як слід. Депутат Гавриш на мене дивиться.  Ви також потрапите з вашими знаннями,  у вас ще багато попереду. Я думаю, Марченку теж місце знайдеться.

 

     Голосуємо за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Я розумію, це Народно-демократична партія не голосує.

 

     Слово надається  Чижу  Івану  Сергійовичу  -  голові Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.

 

     Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановні колеги,  ми сьогодні  провели  День уряду,   з  самого  початку  розуміючи,  що  не  мали  права  його проводити.  Адже уряд пішов на принцип, відчуваючи вказівку і дуже жорсткий  патронат  Президента,  і  фактично засідання відбулося у закритому режимі.

 

     Я щойно повернувся із засідання Центральної виборчої  комісії і скажу:  гнітюче враження.  Змушений був виступити і сказати, яка насправді ситуація. І зважаючи на те, що вибудовується у зв'язку з виборами Президента, не можна ж усе кидати під ноги.

 

     Я пропоную, по-перше, проголосувати проекти постанов щодо Дня уряду  (там  є  принципові   питання),   а   по-друге,   завершити коротеньким  зверненням Верховної Ради (до речі,  народний депутат Чобіт запропонував  текст)  з  приводу  того,  чому  ми  пішли  на порушення, проводячи День уряду в такому режимі.

 

     Проголосуймо проекти постанов,  а потім пропоную розглянути і це дуже серйозне питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні друзі,  треба поважати себе.  Нас  принижують ті,  хто  вийшов із цього залу,  і ті,  хто вважав за велику честь бути депутатом Верховної Ради.  Це сьогодні депутатам такі  оцінки не   дають.   Згадайте,   скільки  ви  недосипали  ночей  і  днів, зустрічаючись із людьми, рвали на собі сорочки, що будете захищати виборців.  Що ми сьогодні робимо?  Президента захищаємо, який весь час топчеться по Верховній Раді,  не маючи на  те  ніякого  права. Вийшов  із  цього  залу  і  забув,  що наш зал дав йому путівку на посаду Президента. Він вас принижує!

 

     Прошу проголосувати за основу.  Якби не був депутатом, чи був би Президентом? Ніколи у світі!

 

     "За" - 211.

 

 

 

 Прошу проголосувати, а потім виступить депутат Полюхович.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Полюхович. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги народні депутати!  Цілком підтримую думку про те, що в тому стані,  в якому опинилася Верховна Рада,  на 99 відсотків винні ми як народні депутати. Я за ці два дні проводив по чотири зустрічі в окрузі.  Сором було стояти перед людьми через одну просту причину. Мудрі люди нам нагадують: "Ми вас обирали, шануйте не себе, а нас, оскільки ми вас туди послали." І коли йдеться про те, що структури виконавчої  влади  викликають  сьогодні  підприємців,   директорів підприємств  і  кажуть:  "Сплачуйте  негайно  податки,  ми  вам їх зарахуємо за грудень,  листопад,  навіть за січень 2000 року",  то люди запитують: "Звідки уряд взяв гроші, що вони раптом посипалися такою масовою виплатою?  Може,  ввімкнули верстат?" Кажу:  "Ні, не чув про таке." "Може,  взяли позичку?" Кажу: "Чув, що нібито взята позичка в комерційних банках на три місяці під 60  відсотків".  Не знаю,  наскільки це правда,  але я хотів поставити дане запитання, та мені не дали записатися в число промовців.

 

     Тому, шановні мої,  якщо  сьогодні  йдеться  про  те,  як  ми визнаємо  роботу  уряду,  то  тут  справа  честі кожного народного депутата  визначитися,  в  чому  я  цілком  підтримую   Олександра Миколайовича.  Якщо  поставимо  на  поіменне  голосування,  то теж нічого ховатися за спини.

 

     Ще раз наголошую:  ми - депутати, обрані українським народом. Виборці доручили нам свою долю саме в законодавчому органі. І тому як депутат виборчого округу 155 прошу вас підтримати даний  проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за основу. Запросіть, будь ласка, депутатів до  залу.  Заберіть  карточки,  голосуйте!  А  де  ж   прогресивні соціалісти?

 

     "За" - 223.

 

     Шановні друзі! (Шум у залі). Я вибачаюся. Ви ж сьогодні, будь ласка,  поїдьте по полях, подивіться: Україна ковилою заростає. Ще такого не було.  Я майже вісім років був міністром і не бачив, щоб поле було невиоране,  росли бур'ян чи ковила  на  полях.  Заростає Черкащина,  Запоріжжя,  Миколаївщина,  Полтавщина  заросли  (Шум у залі). Черкащина заросла. Це була одна з козирних областей!

 

     Гадаю, що ми депутата Марченка пошлемо туди на підйом.

 

     Прошу проголосувати за основу.

 

     А дехто вважає,  що Хрещатик - то це Київ чи Україна. Україна там, за Києвом.

 

     "За" - 231.

 

     В цілому можна голосувати? Голосуємо в цілому.

 

     Україна за межами Києва, а це - столиця.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо ще    раз   у   цілому.   Допоможіть   прогресивним соціалістам, Олено Анатоліївно.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     З другого питання  є  два  проекти.  Один  із  них  подається народними  депутатами  -  членами  Комітету  з  питань  фінансів і банківської діяльності.  В цьому  проекті  перший  пункт  пропонує інформацію Кабінету Міністрів узяти до відома.

 

     Другий проект постанови, який вноситься депутатами Матвєєвим, Писаренком і  Цибенком,  пропонує  діяльність  Кабінету  Міністрів визнати незадовільною.

 

     Ставлю на  голосування проект комітету,  щоб інформацію уряду взяти до відома. Прийняти за основу. Голосуємо.

 

     "За" - 107.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти за  основу  проект, внесений  народними  депутатами,  про  визнання  діяльності  уряду незадовільною.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо за основу.  Депутат Гурвіц не встиг  проголосувати, бо його відволікав депутат Білоус.

 

     "За" - 220.

 

     Голосуємо ще раз за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо! Народно-демократична партія не встигла. Не знаємо, хто їх підтримуватиме в листопаді.  Олександре Миколайовичу,  ми з вами друзями залишимося,  а от політична партія... Ми вас заберемо в Селянську партію.

 

     "За" - 224.

 

     Надаю слово депутату Єльяшкевичу. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги, прошу проголосовать с оценкой "неудовлетворительно" работу Кабинета Министров, поскольку то,  что сегодня прозвучало,  не  соответствует  действительности. Цифры,  которые мы услышали от Счетной палаты, убеждают нас в том, что,  действительно,  работа  Кабинета  Министров,  мягко  говоря, оставляет желать лучшего.

 

     И я  бы  просил  Кабинет  Министров  не  дезинформировать всю Украину.  Да, задолженность по социальным выплатам уменьшилась, но это стало возможным только потому,  что после августовских событий 1998 года не индексировались в полном  обеме,  как  того  требует законодательство,  заработные  платы,  пенсии  и  иные  социальные выплаты.

 

     Вам дали возможность полностью сократить  все  задолженности, разобраться с внутренним долгом по полной схеме.  К сожалению,  вы этого не сделали.

 

     И поэтому я прошу  всех  коллег  оценить  неудовлетворительно работу  Кабинета Министров Украины,  который так и не справился со своей основной обязанностью.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за основу. Юрій Іванович Єхануров правильно робить,  що  так  агітує.  Я розумію,  що вам тісно в тому кріслі, потерпіть.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     У цілому голосуємо (Шум у залі).  Як голосуєте,  так і  слово надаю. А ви не голосуєте. Я ж бачу, як ви задумалися.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо, голосуємо,  Юрію Івановичу,  голосуйте, у вас ще є час сивіти на новій роботі, так що голосуйте.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  одну   хвилинку.   Слово   надається   Олені Анатоліївні Мазур. Вона вносила пропозицію. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо,  Александр Николаевич. Но я на свой счет не принимаю, я член Прогрессивной социалистической партии, я здесь и голосую так, как вы просите. Так что не надо.

 

     ГОЛОВА. Я не прошу.

 

     МАЗУР О.А.   Александр   Николаевич,   хочу   повторить  свое предложение,  которое я внесла с трибуны,  - дополнить этот проект постановления  пунктом:  "Кабінету  Міністрів  України  відкликати Постанову Кабінету Міністрів України  650  у  зв'язку  з  тим,  що завтра   набирає   чинності   контракт  між  "Укрспецекспортом"  і французькою компанією,  як таку,  що порушує чинне законодавство і загрожує суверенітету та національній безпеці України".

 

     Я прошу підтримати і включити до проекту постанови цей пункт. Це державне питання,  і якщо ми його не приймемо,  наш борг зросте ще  на  1  мільярд гривень.  Будь ласка,  Олександре Миколайовичу, поставте це на голосування.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  давайте   підтримаємо.   Профільний комітет  розглянув  це  питання і підтримав,  і Георгій Корнійович Крючков завізував  (Шум  у  залі).  Так,  окремою  постановою.  Я, дозвольте,  зачитаю, а потім ми проголосуємо. Рішення комітету є і проект постанови Верховної Ради також є.

 

     "Розглянувши та обговоривши проект Постанови  Верховної  Ради України  про  Постанову Кабінету Міністрів від 21 квітня 1999 року 650 про створення Національної системи мобільного  конфіденційного радіозв'язку, комітет ухвалив:

 

     1. Підтримати внесений народними депутатами України,  членами Комітету Верховної Ради України  з  питань  промислової  політики, проект  Постанови  Верховної  Ради  України про Постанову Кабінету Міністрів України від  21  квітня  1999  року  650  про  створення Національної системи мобільного конфіденційного радіозв'язку.

 

     2. Запропонувати Верховній Раді України розглянути проект".

 

     Що ми і робимо. Георгію Корнійовичу, цей проект? Так.

 

     Я ставлю  на  голосування  за  основу  цей  проект постанови, підготовлений депутатами профільного комітету. Депутате Порошенко, голосуйте.

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо. Людмило Павлівно,  голосуйте,  нехай депутат Іоффе не  відволікає  вас.  Голосуємо  за  основу.   Йдеться   про   наш спецзв'язок.

 

     "За" - 214.

 

     Питання є якісь? Немає. Давайте проголосуємо. 40 депутатів не голосують, 11 - проти. Голосуємо проект за основу.

 

     "За" - 225.

 

     Зараз проголосуємо.  Партія зелених  голосує,  Зелена  партія України також голосує. Голосуємо за основу.

 

     "За" - 236.

 

     Фіалковський з'явився,  головний  критик  Верховної  Ради,  і справа зрушилась з місця.

 

     Голосуємо в цілому як постанову.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі за роботу. На все краще.