Стенограма пленарного засідання

07 жовтня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  7  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені!    Прошу   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися 320 народних депутатів (Шум у  залі). Наполягають на тому,  щоб ще раз провести реєстрацію.  Будь ласка, отримайте картки.

 

     Шановні колеги!  Прошу,  на вашу ж  вимогу,  давайте  ще  раз зареєструємося. Реєструємося.

 

     Зареєстровано 340   народних  депутатів.  Ще  більше  підстав оголосити ранкове засідання відкритим.

 

     Шановні колеги! У нас є відповідно до Регламенту 30 хвилин на оголошення  і депутатські запити.  Дозвольте оголосити депутатські запити. Надійшли такі запити.

 

     Асадчева Валерія Михайловича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно ситуації, що склалася на шахті імені Гагаріна виробничого об'єднання "Артемвугілля" внаслідок  заборгованості  по  регресних виплатах.

 

     Прошу визначитися щодо направлення цього запиту.

 

     "За" - 192.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутатський запит  народних  депутатів  Омельченка  Григорія Омеляновича  та  Єрмака  Анатолія  Васильовича   до   Генерального прокурора  України  про перевірку законності отримання ліцензії на радіочастоти компанією "Київстар".

 

     Лісогорського Олексія Івановича - до  Генерального  прокурора України  стосовно  об'єктивності  перевірки  протиправних  дій  та зловживань службовим становищем голови  колгоспу  імені  Куйбишева Шевченківського району Харківської області.

 

     Прошу визначитися щодо направлення цих запитів.

 

     "За" - 204.

 

     Рішення прийнято. Хоча ви чули з вуст Генерального прокурора, що ми завалили Генеральну прокуратуру запитами і нібито  заважаємо їм нормально працювати.

 

     ------------

 

     У нас залишилося ще 25 хвилин.  Прошу депутатів,  які бажають взяти участь в оголошенні заяв, записатися.

 

     Будь ласка,  висвітіть.  Слово надається  народному  депутату Ковалю. За ним - депутат Бондарчук.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Як  ви знаєте,  фракція Народного руху України порушила дуже важливе питання про створення фонду підтримки дітей.  І якраз напередодні початку розгляду проекту Державного бюджету України ми хочемо  звернути  вашу  увагу  на  ще  одну  проблему,   яка   має стратегічне значення для майбутнього нашої держави.

 

     Катастрофічна демографічна  ситуація,  яка  склалася  у нашій державі, свідчить про те, що якщо цей процес не зупинити, то через 10-15  років  узагалі  платників  податків майже не буде,  Україна перетвориться на країну пенсіонерів та інвалідів.  Особливо гостро ця проблема стоїть перед молодими сім'ями, в яких, за статистикою, народжується близько 80 відсотків дітей.  Тому державна  підтримка молодої сім'ї у житловому питанні є одним із стратегічних завдань.

 

     Перші кроки з боку держави були зроблені,  коли був прийнятий Закон України про сприяння  соціальному  становленню  та  розвитку молоді   в  Україні  і  розпочався  процес  молодіжного  житлового будівництва.  Як ви знаєте,  це дало нашій країні історичний  шанс розпочати  дуже  важливу  перспективну справу:  забезпечити житлом молоді сім'ї шляхом довготермінового кредитування.  Як ви  знаєте, приймаючи   Держбюджет   на   1999   рік,   ми  більшістю  голосів проголосували за виділення на кредитування молодіжного будівництва житла   20   мільйонів  гривень,  плюс  10  мільйонів  за  рахунок амортизаційних відрахувань. Але в опублікованому Держбюджеті цього нашого  рядка  не знайшлося.  Таким чином у 1999 році була знищена програма кредитування молодіжного будівництва  житла.  Тим  більше викликає  величезний  подив  те,  що  Кабінет  Міністрів  у своєму проекті Закону про Державний бюджет  на  2000  рік  не  передбачає фінансування зазначеної програми.

 

     Тому фракція  Народного  руху  України  вважає  за  необхідне запропонувати Верховній Раді України взяти під особистий  контроль виконання  програми  кредитування  житлового  будівництва,  а саме прослідкувати,  щоб  її  фінансування  здійснювалося  за   рахунок загальних  надходжень  і  вона  була  записана  окремим  рядком  у видатковій частині Держбюджету. Це перше.

 

     І друге.  Виконання цієї програми обмежити часом у 10 років і передбачити  фінансування щорічно в розмірі не менше 150 мільйонів гривень з урахуванням інфляції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  слово має  народний  депутат Бондарчук. За ним - депутат Попеску.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово  Ользі  Гінзбург з фракції комуністів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов,  город   Конотоп.   Уважаемые депутаты!  Уважаемый Адам Иванович! Мне сегодня поручено выступить перед вами,  и я,  естественно,  волнуюсь.  Здесь в зале собрались люди,  имеющие разные взгляды и представляющие разные направления, но эти наши разные взгляды и направления имеют определенные рамки. В   моем   понимании   эти   рамки  ограничены  интересами  нашего государства,  интересами наших людей, а значит - законами, которые мы приняли.

 

     Я хочу сегодня, уважаемые депутаты, обратить ваше внимание на то,  что происходит в нашем государстве. Сегодня в Сумской области в связи с выборами Президента развернут политический террор против оппонентов,  особенно против коммунистов,  руководителей партийных организаций  Коммунистической  партии.  Владимир Петрович Щербань, председатель облгосадминистрации, предложил или уйти с работы, или прекратить членство в Коммунистической партии следующим товарищам: Петренко Владимиру Сергеевичу - секретарю  обкома  партии,  Наделу Сергею  Григорьевичу  -  члену  Центрального  комитета  Компартии, председателю Шосткинского городского совета,  Даниленко - депутату областного  совета,  секретарю  первичной  партийной  организации, Московченко - секретарю Глуховской районной партийной организации, Жуку  - секретарю Ямпольского райкома,  Костенко Юрию Яковлевичу - директору завода "Червоний металіст",  а также  Рябенко,  Прочуку, Тилипову и другим.

 

     Далі. На сесіях обласних, міських, районних рад чиниться тиск при  обговоренні  питання  підтримки  нині   діючого   Президента, приймаються відповідні постанови.

 

     Наведу ще  такі  приклади.  На  території виборчого округу 59 Шахтарського  району  Донецької  області   було   заживо   спалено активістку  Комуністичної  партії  Лабзенко Тамару Миколаївну.  28 вересня о 14 годині в районі вокзалу Ужгородської  залізниці  було безпідставно  затримано  та  ізольовано у приміщенні Ужгородського міського управління Міністерства  внутрішніх  справ  Бойчук  Надію Іванівну,  секретаря  Ужгородського райкому партії,  яка одночасно виконує обов'язки помічника народного депутата Миговича.

 

     Зважаючи на  це,   прошу   Верховну   Раду   дати   доручення Генеральному  прокурору  України розглянути наведені факти і вжити відповідних заходів для припинення незаконних дій.

 

     Також сьогодні хотіла  б  звернутися  до  народних  депутатів України,  до Голови Верховної Ради та його заступників.  Ми можемо зараз  використати  наші  права  і  провести   якісь   наради   на регіональному  чи  всеукраїнському  рівні  з керівниками обласних, районних,  міських і сільських рад стосовно  наведення  порядку  у проведенні президентських виборів.

 

     І головне,  що  я хотіла сьогодні сказати,  шановні товариші. Шановні народні депутати!  Учора зі мною стався такий  випадок.  Я йшла  по  дорозі,  зачепилася  і  падала,  але мене підтримали два народних депутати - Іван Заєць  і  Павло  Мовчан  (Оплески).  І  я хотіла  б  сказати  з  цього приводу таке.  Те,  що виховала в нас радянська влада,  залишилося.  І не настільки багато зла між нами, щоб ми були зовсім різні (Шум у залі).  Я хочу сказати вам про це, і не перебивайте мене. Радянська влада заклала і те маленьке, і те велике,  що  ми  сьогодні  маємо  - велику індустріальну країну та хороших людей.

 

     І на завершення хочу сказати: сьогодні -  День  радянської  Конституції.  Я всіх вас вітаю з цим святом,  бажаю вам щастя і  щоб  ви  завжди  були  потрібні  своїй державі! А наша держава щоб була міцною і красивою!

 

     Дякую вам за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Попеску. Підготуватися депутату Косіву.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Фракція СДПУ(о). Вельмишановні колеги! Минулого тижня ми всі працювали в округах.  Я теж  повернувся  з  округу  і хотів би звернути вашу увагу на деякі моменти.  Ці питання я хотів би також порушити перед Кабінетом Міністрів та місцевою владою.

 

     Перший момент. Стало відомо, що з 6,3 мільйона   гривень,  передбачених  на  цільові  субвенції  для Чернівецької області,  на сьогодні не надійшло  жодної  гривні.  Я просив  би  Міністерство  фінансів взяти це до уваги і вирішити цю проблему.

 

     Другий момент.  У селі Підлісному Глибоцького району в  школі падає  вже  стеля,  підтримується  вона опорами з балок.  На жаль, ніякої реакції немає,  незважаючи на те,  що на місці  побували  і голова  обласної  ради,  і голова обласної державної адміністрації пан Бауер,  і було обіцяно виділити хоча б 10  тисяч  гривень.  На сьогодні ці гроші не надійшли.

 

     Третій момент.  Загальмовано фінансування газифікації участку Сторожинець-Глибока,  не зважаючи  на  те,  що  підприємство,  яке взялося за це будівництво, вже побудувало частину газорозподільної станції.

 

     Далі. Шановні колеги!  З  боку  уряду  Румунії  на  придбання будівельних  матеріалів  для  будівництва Красноїльської середньої школи було виділено допомогу в розмірі 28 тисяч  умовних  одиниць. Але  до  сьогодні  є  проблема  на  рівні місцевої адміністрації з освоєнням  цих  коштів,  тому  що  ставиться  питання,  щоб  гроші надійшли  не  на  рахунок  селищної  ради,  а на рахунок державної адміністрації.

 

     І останній момент.  Ми сьогодні будемо  обговорювати  питання про Державний бюджет. На Чернівецьку область Міністерство фінансів передбачило  тільки  49  мільйонів  гривень  дотацій,  а   області потрібно як мінімум 400 мільйонів.  Ми не наполягаємо на цій сумі, оскільки знаємо, яка ситуація в країні, але передбачити хоча б 100 мільйонів потрібно.

 

     Я наполягаю  на  тому,  щоб місцева державна адміністрація не погоджувалася на цифри,  які дає Міністерство фінансів, а депутати обласної  ради  звернули на це увагу,  оскільки коли ми тут у залі голосуємо, то міністр фінансів завжди каже, що всі цифри погоджені з державною адміністрацією. А потім, коли ми приїжджаємо в округи, кажуть,  що народні депутати за це проголосували,  тож вони беруть на себе всю відповідальність.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Косів.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Костинюк.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область). Народний рух України. Прошу передати слово для виступу Роману Шмідту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська область).  Фракція Народного руху України. Заява фракції Народного руху України з приводу розгляду Верховною Радою  України законопроектів,  що стосуються розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки держави.

 

     "Відсутність законодавчо  сформованої  аграрної  доктрини   в Україні   та   непослідовність   у  здійсненні  земельної  реформи спричинили загрозу продовольчій  безпеці  держави.  Особливо  вона загострилася  за  останні  роки.  У минулому 1998 році порівняно з 1991 роком виробництво валової продукції  сільського  господарства зменшилося   на  40  відсотків.  Зменшилося  споживання  продуктів харчування на душу населення:  м'яса - наполовину, молокопродуктів і яєць - на 40 відсотків, фруктів і ягід - на третину. Це означає, що український народ опинився  на  межі  існування,  виживаючи  за рахунок споживання картоплі та хліба.

 

     14,5 мільйона  наших  співвітчизників  знаходяться  за  межею малозабезпеченості.  Їх середньодушовий сукупний доход у  минулому році  був  меншим  73  гривень  70  копійок  на місяць.  Продовжує зростати чисельність незайнятих  працездатних  людей  у  сільській місцевості,  вона  досягла  вже  1  мільйона 200 тисяч осіб,  а це переважно молоді люди.

 

     Така ситуація  поглибила  соціальну  і  політичну   кризу   в суспільстві,  яка  може  перерости  в загрозу національній безпеці Української держави.

 

     Народний рух України від  перших  днів  створення  незалежної Української держави визнав пріоритетним аграрний сектор економіки, розробив  чітку  програму  реформування  і   розвитку   сільського господарства.  Фракція  руху  у  Верховній  Раді України визначила пріоритетні напрями  аграрної  політики,  запропонувала  конкретні механізми   їх   реалізації   через   пакети  законопроектів,  які стосуються    іпотечного    кредитування     сільськогосподарських товаровиробників,   підтримки   особистих  підсобних  господарств, розвитку  сільськогосподарської  кредитної  кооперації,  аграрного ринку, податкової політики, орендних відносин.

 

     Проте ліва  більшість у Верховній Раді цього скликання,  як і попереднього   скликання,   не   спромоглася    прийняти    пакети фундаментальних   законів,  які  забезпечили  б  вихід  сільського господарства  з  глибокої  кризи.  Саме  через  лівих  український селянин  не зможе отримати довгострокові низьковідсоткові кредити, які так необхідні йому для придбання нової техніки,  запровадження сучасних технологій. Ними заблоковані зміни до Земельного кодексу, які  сприяли  б  розширенню  і   зміцненню   особистих   підсобних господарств,  на  яких тримається дві третини валового виробництва основних продуктів харчування.

 

     До цього часу Верховною Радою України не  ратифіковано  низку міжнародних  угод,  реалізація яких сприяла б притоку інвестицій у сільське господарство,  відкриттю нових кредитних ліній.  Кому  це вигідно?  Це вигідно насамперед політичним демагогам, які говорять про захист селянства  і  водночас  намагаються  втримати  селян  у колгоспнофеодальному   рабстві,   щоб   вони  не  стали  заможними господарями на власній землі.

 

     До тих пір,  поки  українські  селяни  будуть  голосувати  на виборах  за  комуністів  і  соціалістів,  вони  будуть  залишатися бідними".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марамзін.  Будь ласка.  За  ним  -депутат Тищенко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,   виконуючий   обов'язки   голови  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Уважаемый  президиум  и пресса!  Я хочу заострить ваше внимание на очередном нарушении Закона о выборах Президента Украины.

 

     29 сентября текущего года была проведена внеочередная  сессия Луганского  областного  совета депутатов,  на которой было принято обращение к гражданам области голосовать за  единого  кандидата  - нынешнего   Президента  Кучму.  Это  сделано  в  нарушение  закона Украины,  и люди просто в шоке от таких  бандитских  и  варварских действий властей на местах.

 

     Я думаю,  Адам  Иванович,  нужно  дать  поручение Генеральной прокуратуре разобраться по этому вопросу.

 

     Товарищи, идет   беспардонный   нажим   и    на    работников правоохранительных   органов.   В  частности,  работников  милиции заставляют писать расписки, что они сами будут голосовать за Кучму и  будут агитировать за него по месту работы.  Также квартальным в городе Луганске выделили по 30 гривень,  чтобы они ходили по своим участкам и агитировали людей за Кучму.

 

     В каком государстве мы находимся?  По всей Украине идет акция в поддержку детей под патронатом Президента Украины.  Так  я  хочу довести  до  вашего  сведения,  уважаемые  коллеги,  что только за последние три месяца  в  городе  Луганске  один  ребенок  умер  от истощения.  Это заключение медицины. Один подросток повесился - не мог найти работы,  учиться не мог и так далее.  Это все  идет  под патронатом Президента.

 

     А в  городе  Енакиево  в  ДК "40 лет Победы" народный депутат Украины коммунист пытался провести встречу.  Ему директор  ДК  дал это помещение, так этого директора теперь преследуют за то, что он предоставил помещение депутату-коммунисту.

 

     Товарищи, здесь уже звучало: сегодня годовщина  Конституции  Союза  Советских  Социалистических Республик.  В то время,  в советское время,  когда мы жили  с  той Конституцией,   не   было  таких  вот  нарушений,  не  было  таких злоумышленных действий. И мы должны сделать все, чтобы вернуть эту советскую  власть и чтобы не было горя у людей и издевательств над людьми.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  вибачаюсь  перед   депутатом Костинюком.  Будь  ласка.  Народний  депутат  Костинюк.  За  ним - депутат Тищенко.

 

     КОСТИНЮК Б.I.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Я хотів би дуже коротко відреагувати на всі ці привітання  з  приводу  дня якоїсь там радянської Конституції і ще раз нагадати нашим шановним колегамкомуністам,  що  сьогодні  вже  дев'ятий  рік  незалежності Української   держави,   яка   має  власну  Конституцію  і  власні інституції. Скільки ж потрібно часу, щоб осмислити і прийняти, так би мовити, реалії і історичні, і політичні? Це перше.

 

     Друге. Я хотів би привернути увагу керівництва Верховної Ради і народних депутатів до одного факту,  який  чомусь  пройшов  повз увагу і керівництва, і народних депутатів. Маю на увазі інформацію в газеті "Известия" про те,  що нібито Верховна Рада України (і це говориться  як  доконаний  факт  і  цілком серйозно) змінила назви декількох міст України і присвоїла їм нові назви,  зокрема  містам Севастополь, Сімферополь, Маріуполь та деяким іншим.

 

     У цьому плані Верховна Рада,  справді,  видається, даруйте на слові, зборищем суцільних ідіотів, які витворяють якісь несусвітні речі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярославе,     я    вас    попереджаю:    вживайте парламентські висловлювання. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Адаме Івановичу,  прочитайте цю інформацію,  і таке враження про Верховну Раду, про нас усіх складається. Тобто я прошу,  щоб  керівництво  Верховної  Ради   відреагувало   на   цю інформацію. Я гадаю, що не було б зайвим деяким російським газетам в Україні,  так би мовити,  вказати їхнє місце.  Щоб припинити  ті провокації,  до  яких вони часто-густо вдаються на сторінках своїх газет, і зневагу до України й до українських державних органів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Тищенко.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Журавський.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Спасибо, Адам Иванович. Я, конечно, хотел отказаться от слова, но в связи с последним выступлением хотел бы напомнить и Кендзеру,  и всем тем, кто так же думает, что нормальному человеку свойственно помнить свою историю и особенно то,  что было  в  этой истории   хорошего.  И  если  мы  говорим  сегодня  о  Конституции Украинской  Советской  Социалистической  Республики,   то   только потому,  что  та  Конституция,  в  отличие  от  этой  Конституции, выполнялась и не только декларировала права человека на  работу  и зарплату  вовремя,  но  и  гарантировала.  И  та  Конституция была Конституцией творцов, строителей. То, что мы построили, то, что мы имеем и что так упорно сегодня разворовывается, создано людьми при помощи  той  Конституции,  которая  тогда   действовала,   которая работала.  И об этом надо помнить,  особенно тем, кто имеет такую, извините,  забывчивую  память  или,  можно  сказать,  отмороженные мозги.

 

     Поэтому я  хотел бы еще раз поздравить всех,  кто находится в зале,  - и депутатов,  и Кабинет Министров  с  этим  днем  -  Днем советской  Конституции  и  пожелать  им,  чтобы они брали пример с руководителей, которые работали в те годы, и в плане строительства общества, и в плане социального обеспечения своего народа.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Прошу передати слово депутату Карпову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Карпова.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).   Шановні   колеги!   Фракція  Народно-демократичної  партії висловлює своє глибоке обурення спробами деяких народних депутатів відзначити  чергову  річницю  прийняття  брежнєвської Конституції. Постійне поклоніння  перед  Основним  Законом  неіснуючої  держави свідчить  про комплекс політичної меншовартості українських лівих, які не бачать перспектив розвитку  незалежної  України,  а  хочуть повернути  нашу  державу  до  союзу,  в якому домінуючу роль знову відігравала б Росія з її внутрішніми  проблемами,  конфліктами  та економічними негараздами.

 

     Хочемо нагадати,  що  саме  Конституція  1977  року дозволила радянській  владі  піти  на  придушення  інакомислячих  шляхом  їх ізоляції  в  психіатричних  лікарнях.  Саме  її  основні положення порушувалися під час переслідування дисидентів на  всій  території Радянського Союзу. Ані про свободу совісті, ані про свободу зборів і союзів мова не велася.  Комуністична партія була і залишалася на той час єдиною політичною силою і придушувала всі прояви опозиції. Саме існуючий авангард тодішньої влади  -  Політбюро  ЦК  приймало рішення про використання військ у конфліктах за межами держави, що призвело до смерті десятків тисяч громадян СРСР.

 

     Ми добре розуміємо,  що в період президентської кампанії ліві будуть  готові  витягти  із  запасників  і  інші  зразки юридичної еквілібристики на зразок сталінської Конституції.  Розуміємо і те, що  їх  позиція  щодо  української державності в цілому також не є конструктивною. Про справжні погляди українських лівих свідчать їх дії під час прийняття Конституції України.

 

     Фракція Народно-демократичної     партії     закликає     всі демократичні  фракції  виступити  єдиним   фронтом   проти   спроб червоного  реваншу,  які  через  потурання  керівництва парламенту дедалі частіше мають місце у стінах Верховної  Ради.  Пора  раз  і назавжди  усвідомити,  що  ми  живемо  в  незалежній державі,  яка керується власними законами, і саме їх чітке дотримання приведе до формування  реально  діючого  правового  поля.  А лівим я пропоную сьогоднішній день оголосити для себе днем відпочинку відповідно до тієї Конституції, яка була прийнята в 1977 році (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре   Миколайовичу,   не   закликайте   до саботажу роботи Верховної Ради,  бо ви дуже  добре  розумієте,  що якщо ліві візьмуть з вас приклад і будуть відпочивати,  то рішення тут не прийматимуться.

 

     Шановні колеги!  З вашого дозволу я надам одну тільки довідку з  приводу  тих  заяв,  які тут звучали,  зокрема,  заяви Ярослава Кендзьора про те, що керівництво Верховної Ради не відреагувало на публікацію в "Известиях".

 

     Інформую, що  буквально  в  той же день керівництво Верховної Ради  направило  в  українське  представництво  газети  листа  про недопустимість  подібних  фальсифікацій.  Було дано доручення,  це доручення виконано - прес-служба направила в  усі  засоби  масової інформації  спростування  цієї  інформації.  Так що,  напевно,  ви просто не звернули уваги. Одразу була реакція на цю подію.

 

     З приводу заяв стосовно порушення законодавства про вибори. Я звертаюсь   до   тих,  хто  їх  висловлював:  передайте  необхідні документи в спеціальну  комісію,  яку  ми  з  вами  створили,  для відповідного реагування.

 

     -------------

 

     Таким чином,  шановні  колеги,  ми  приступаємо до реалізації нашого  сьогоднішнього  порядку  денного.  Я  просив  би  народних депутатів, які знаходяться в кулуарах, зайти до сесійного залу, бо нам зараз необхідно буде прийняти декілька рішень.  Будьте уважні, шановні колеги.

 

     Склалася така ситуація. Коли ми з вами вчора голосували текст звернення,  то дехто поставив під сумнів те,  що ми  проголосували необхідну  постанову.  Я вам нагадую,  що коли Іван Сергійович Чиж виступав,  то він говорив про те,  що  потрібно  затвердити  текст звернення  і  прийняти  проект  постанови  з  таких трьох пунктів: перший - схвалити звернення,  другий - доручити  Голові  Верховної Ради  виступити  з  цим  зверненням у програмі УТН і третій - дати відповідне доручення нашій прес-службі.

 

     Тому, аби ні в кого  не  було  ніяких  сумнівів,  я  пропоную підтвердити  наше  рішення  -  проголосувати за постанову із таких пунктів. Прошу підтримати. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Шановні колеги!  Я ще  раз  наголошую,  у  чому  суть.  Дехто ставить  під сумнів,  хоча я можу зачитати стенограму,  де депутат Чиж говорить,  що пропонується текст звернення і  короткий  проект постанови.   Він   зводиться  до  того,  щоб,  по-перше,  прийняти звернення,   по-друге,   доручити   Голові,   по-третє,   доручити прес-службі.

 

     Аби не було ні в кого сумніву, що, мовляв, голосувався тільки текст звернення,  а проект постанови не голосувався, давайте, будь ласка,  приймемо  постанову  з  трьох  пунктів,  вірніше,  із двох пунктів, бо текст звернення ми вже затвердили.

 

     Голосуємо!

 

     "За" - 192.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція соціалістів і  селян. Шановні колеги!  Я хочу нагадати депутатам про те,  що у Верховній Раді є певна форма прийняття рішень.  Якщо ми голосуванням  у  231 голос  схвалили  рішення  про  прийняття  звернення,  ми тим самим схвалили і текст постанови,  проект якої я  доповідав  комплексно. Абсолютно правильно про це сказав Адам Іванович.  Оголошуючи текст звернення, я одночасно оголосив і проект постанови. Іншого способу немає.   Ми  цією  постановою  схвалили  і  сам  документ  і  дали відповідні доручення.

 

     Тому я не бачу потреби переголосовувати.  Ніхто ж не  ставить під  сумнів  документ,  який схвалений.  Він схвалений постановою. Така норма Регламенту,  іншого варіанта  немає.  Інша  справа,  що дехто  не хоче її виконувати і буде чіплятися за будь-яку,  з його точки зору, суттєву деталь. Це вже інша справа.

 

     Тому, Адаме  Івановичу,  я  прошу  ще  раз  проголосувати   в поіменному  режимі.  Якщо ні,  то рішення все-таки прийнято,  і ми тоді повинні проголосувати про скасування  нашого  звернення,  про зняття  з  розгляду  постанови.  Тобто тільки в такий спосіб можна розв'язати цю колізію.  Ми  прийняли  постанову.  Iншого  варіанта немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу. Шановні колеги! Йдеться про те,  що Національна  телекомпанія  направила  на  ім'я  Голови Верховної Ради листа за підписом її президента Долганова,  в якому говориться,  що,  за інформацією представника Президента України у Верховній Раді Безсмертного, така постанова на засіданні Верховної Ради не приймалася. Тобто Долганов ставить під сумнів.

 

     Щоб не було ніякого сумніву (хоча,  я ще раз повторюю,  я вам зачитав  стенограму,  що  мова йшла і про звернення,  і про проект постанови),  аби уточнити,  що нами прийнята ще постанова  з  двох пунктів,  проект якої було запропоновано,  я прошу проголосувати і йти далі.  Давайте проголосуємо,  аби в Долганова не  було  ніяких сумнівів. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги!  Не голосують 148 депутатів.  Хто за те,  щоб провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитись.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення прийнято.

 

     Проект постанови  ставиться  на  голосування   в   поіменному режимі. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Будь ласка, висвітіть.

 

     Комуністи -  117;  НДП  - 0;  Народний рух - 1;  "Відродження регіонів" - 0; "Батьківщина" - 15 із 19; соціалдемократи - 2 з 18; соціалісти - 21; зелені - 1; "Реформи-Конгрес" - 14 із 18; Трудова партія - 1 із 13; "Незалежні" - 6 з 12; Рух - 0; "Громада" - 12 із 14;   селяни   -  8  із  10;  прогресивні  соціалісти  -  всі  11; позафракційні - 3 з 12.

 

     Шановні колеги!  Ми  з  вами  прийняли  текст  звернення  231 голосом.  Була ще пропозиція, щоб текст цього звернення озвучити в програмі "УТН.  Панорама".  І давалося відповідне доручення  нашій прес-службі  щодо  розповсюдження  тексту  звернення  через засоби масової інформації.

 

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые коллеги!  Я  прошу  пригласить  всех  депутатов  в сессионный зал, потому что многие просто не знают,  что сейчас идет голосование, и думают, что продолжается разминка. Это первое.

 

     Второе. Адам  Иванович,  меня  просто удивляет,  что от имени Верховной Рады выступает представитель Президента и дает  указание тем  или иным должностным лицам на телевидении и радио трактовать, принималось или не принималось решение Верховной Радой.

 

     Мы сейчас еще раз переголосуем. Но мы должны переголосовать и по  вопросу  полномочий  совместителей.  Я  вчера  ставил вопрос о первом  вицепремьере   Кинахе.   Сегодня   я   ставлю   вопрос   о вице-премьере    Семиноженко.    Давайте,    пожалуйста,   сначала проголосуем (раз они так хотят,  мы еще раз проголосуем) вопрос  о трансляции   текста  обращения,  а  потом  проголосуем  вопрос  об освобождении этих депутатов от должностей председателей комитетов. В конце концов,  сколько можно совмещать должности,  сколько можно нарушать Конституцию?!

 

     А в отношении Романа Петровича необходимо направить документы в судебные органы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би лише сказати, що Роман Петрович не виступав від імені Верховної Ради,  він поінформував,  що  така постанова не приймалася.  Так що, будь ласка, не звинувачуйте його в тому, що він виступав від імені Верховної Ради.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Наша фракція голосувала за підтримку. Але оскільки не проходить постанова (я думаю,  причина в тому,  що там  є  інші пункти, до яких різні фракції по-різному ставляться), є пропозиція прийняти постанову тільки з одного пункту,  який затверджує  текст звернення,  а інші пункти голосувати окремо. Інакше ми потрапляємо в ситуацію,  коли деякі фракції не голосують тільки тому,  що вони не сприймають деяких інших пунктів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Кириленко. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні депутати!  Шановний Адаме Івановичу!  Вчора наша фракція  голосувала  за  це  звернення.  Ми  підтримуємо  його  за змістом.  Не вдалося вчора проголосувати постанову. Але якщо зараз від нашої фракції було подано лише один голос "за", то це означає, що в нас з'явилися якісь додаткові обставини.

 

     Ці додаткові обставини  полягають  у  тому,  що  в  пункті  2 проекту постанови сказано,  що виголосити звернення повинен Голова Верховної  Ради  України  Олександр  Ткаченко.  Але  сьогодні   на засіданні фракції ми обговорювали таку річ.  Не далі як позавчора, 5 жовтня,  профільний комітет, який очолює депутат Кушнір, прийняв постанову,  проект якої внесено Головою Верховної Ради Ткаченком і в якому пропонується надати статусу державного  Червоному  Прапору Перемоги.  Тобто  Олександр  Миколайович  ініціює введення другого державного прапора - червоного.

 

     Фракція Руху не може дозволити такому кандидату в Президенти, хоч  він і Голова Верховної Ради України,  виголосити звернення до українського народу по першому національному каналу телебачення.

 

     Оголошувати звернення,  очевидно, потрібно, проте у Верховній Раді  є  дуже  багато  депутатів-центристів,  які проти нинішнього стану речей,  проти авторитаризму,  проти порушення закону, але не піддають   сумніву   саму   ідею  української  незалежності,  нашу символіку,  атрибутику  і  таке  інше.  Давайте  вийдемо  на  таке рішення...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Шановні  колеги!  Ну  навіщо рішення комітету видавати за рішення Верховної Ради?!  Це  рішення комітету. Це перше.

 

     Друге. Ніхто...  Не кричіть,  будь ласка, не кричіть! Ніхто ж державної символіки не відміняє.  Не було такого рішення?  Не було такого рішення.  Давайте не нагнітати пристрастей на рівному місці і не пов'язувати речі, які, так би мовити, абсолютно не мають...

 

     Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Только что мы выслушали высказывание одного из, так сказать, депутатов из фракции НДП Карпова,  сейчас еще одного  -  Кириленко.  Карпов,  в частности,  говорил  о  том,  что  та  Конституция не давала людям возможности высказывать свое мнение,  что люди  преследовались  по политическим мотивам и так далее.

 

     Но мы сегодня видим, что те фракции, члены которых только что возмущались,  действуют  точно  также.   Они   даже   Председателю Верховного  Совета  не  дают  возможности  выступить перед народом Украины.  О какой же демократии тогда  можно  говорить,  уважаемые депутаты   из   фракции   Руха,  из  фракции  зеленых,  если  даже Председателю Верховного Совета вы не даете возможности выступить?! Вдумайтесь, что вы творите! И сделайте хоть маломальские выводы из того, что вы говорите, что вы осуждаете в нашем прошлом!

 

     Давайте еще раз проголосуем поименно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  Фракция "Батьківщина". Уважаемые коллеги! На мой взгляд,  вопрос,  который мы обсуждаем,  не стоит и выеденного яйца.  Вот  я  смотрю  повестку  дня:  у   нас   масса   важнейших экономических   законопроектов,   проект   бюджета.   Здесь  сидит правительство,  мы оторвали его от  дел.  Мы  же  обсуждаем,  кому выступать по телевидению и выступать ли вообще. Да, Верховная Рада приняла   обращение.   Согласно   Регламенту    ее    представляет Председатель Верховной Рады.  Тут нечего обсуждать. Давайте скорее проголосуем этот вопрос и перейдем к работе по повестке дня,  ради которой мы здесь собственно и собрались.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.  Фракція Народного руху України.  Вся наша фракція вчора одностайно проголосувала за текст цього звернення, але ми не голосували  за  те,  щоб  його  на  телебаченні  озвучував  Голова Верховної Ради,  оскільки Олександр Миколайович Ткаченко  є,  крім усього іншого, й кандидатом у Президенти. Отже, якщо ми виступаємо за рівноправні умови для всіх кандидатів у передвиборній боротьбі, то  ця  обставина  не  дає  нам  можливості  проголосувати за таке рішення.

 

     Адаме Івановичу,  ось  що  я  пропоную.  У   Голови   є   два заступники.  Нехай  звернення  зачитає  один  або другий заступник Голови Верховної Ради чи котрийсь  із  голів  комітетів,  скажімо, голова  Комітету з питань прав людини Удовенко.  Якщо ви поставите на голосування такий проект постанови,  ми всі одностайно за нього проголосуємо. Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле  Васильовичу!  Я  вас  знаю давним-давно. Давним-давно знаю,  наскільки ви мудрий.  І ще раз переконався, що це таки правда. Значить, одному кандидатові не можна, а от другому кандидатові можна, так? Це одне.

 

     І друге.  Шановні колеги, будьте уважні! Давайте не забувати: є  Верховна  Рада,  а  у  Верховної  Ради є законно обраний Голова Верховної Ради.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!  Вы  представляете,  вот  я  сорок пять минут помолчал и вижу: дело не идет (Сміх у залі). По одной простой причине. Что вы тут  предлагаете?  Уважаемый  депутат  Кириленко  рассказывает про прапор,  Косив рассказывает про Удовенко.  Ну  хорошие  они  люди, возможно,  но  ни один же из них не Голова Верховной Рады.  Кто по Конституции представляет Верховную Раду, друзья мои?

 

     Адам Иванович, мы сейчас голосуем, принимаем решение. Здесь в полном составе сидит правительство,  и Игорь Александрович Митюков уже жаждет  выйти  на  трибуну.  Вот  подошла  Юлия  Владимировна. Заканчиваем,  голосуем  -  и  пошли дальше.  А то родной и близкий сердцу УТ-1 сегодня вечером расскажет такое, что я спать не буду.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо,    так?    Будь     ласка,     давайте мобілізуємося.

 

     Депутат Манчуленко  обіцяє:  як  він скаже,  то проголосують. Повіримо йому. Слово надається депутату Манчуленку.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  головуючий!  Шановні колеги!  Врахувати інтереси всіх кандидатів у Президенти,  в  тому числі з числа народних депутатів України,  безперечно, дуже важко. А для того,  щоб урівноважити цю ситуацію,  я думаю,  що ми з вами повинні  прийняти  дуже мудре й виважене рішення.  Я просив би вас його підтримати.

 

     Щоб ні в кого не виникало ніяких нарікань, що якийсь кандидат у   Президенти,  скажімо,  Олександр  Миколайович  Ткаченко,  який головує у Верховній Раді,  отримає якусь перевагу, я пропоную, щоб Верховна  Рада  підтримала і проголосувала мою пропозицію,  щоб із цим зверненням виступив Медведчук Віктор Володимирович.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я вже говорив вам про те, що ми - законно  обраний на підставі Конституції вищий законодавчий орган. Це поперше.  По-друге,  ми в цьому залі у великих муках, у великих стражданнях    обрали   Голову   Верховної   Ради.   І,   потретє, найголовніше:  я глибоко переконаний,  що в цьому залі серед  усіх нас,  народних депутатів,  немає жодного, хто займав би нейтральну позицію по відношенню до виборів Президента.  І  тому,  хто  б  не виступав,   він   є  представником  того  чи  іншого  кандидата  у Президенти.  Давайте не будемо зводити на жарт серйозну справу,  а дружно проголосуємо. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Голосуємо! Голосуємо, шановні колеги. Голосуємо!

 

     "За" - 217.

 

     Шановні колеги!  Ми ж уже домовились,  що хто б не оголошував це звернення,  він відстоює ті чи інші інтереси,  в тому  числі  й заступники  Голови Верховної Ради відстоюють інтереси тих чи інших кандидатів.

 

     Якщо ви забули,  то я вам можу нагадати, кого ми підтримуємо. Нагадати?  Але  це буде агітацією,  тому на відміну від інших я не хочу порушувати закону.

 

     Шановні колеги!  Давайте проголосуємо.  Дивіться,  весь склад уряду  чекає  розгляду  головного  законопроекту.  Голосуємо  не в поіменному режимі.

 

     "За" - 216.

 

     Була пропозиція голосувати кожний пункт окремо, хоча вони всі пов'язані.  Перший пункт ми з вами проголосували вчора,  прийнявши звернення. Зрозуміло, що звернення ми затвердили.

 

     Пропозиція доручити  Голові  Верховної  Ради,  що  відповідає Конституції,   обнародувати  його.  У  кого  це  викликає  сумнів? Конституція  в  когось  сумнів  викликає?  Не  викликає,  напевне, сумніву Конституція,  згідно з якою ми з вами живемо (Шум у залі). Якщо у вас є інша конституція,  то я  живу  за  Конституцією...  Я бачу,  що  ви  хочете  іншої конституції.  Пора вже.  У тому немає ніякого сумніву.  За Конституцією Верховну Раду представляє Голова Верховної Ради.

 

     І доручення  нашій  прес-службі  розповсюдити  прийняте  нами звернення.  Давайте проголосуємо й підемо  далі,  шановні  колеги. Голосуємо!

 

     "За" - 207.

 

     Борис Ілліч Олійник. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу. Шановні колеги!  Я порекомендував би другий  пункт  почати  такими словами: "Оприлюднити заяву" і так далі. І крапка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми з вами всі,  як тільки справа доходить до серйозних речей,  звертаємося до Конституції.  А  тут, мені  дивно,  що той,  хто є найбільшим прибічником дотримання її, зараз виступає з порушенням.

 

     Голосуємо за  пропозицію  Бориса  Ілліча  оприлюднити   текст звернення Верховної Ради в програмі "УТН.  Панорама"? Голосуємо за таке? Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Так,  ще є  пункт  3  -  доручення  нашій  прес-службі розповсюдити звернення.  Голосуємо проект постанови в цілому з цим пунктом. Голосуємо!

 

     "За" - 229.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     В порядку інформації повідомляю, шановні колеги, що необхідні матеріали, відеоматеріали із записом виступу Голови Верховної Ради з  нашим  зверненням  передано  Національній  телекомпанії,  і  на підставі нашої постанови ми сьогодні почуємо це звернення.

 

     ------------

 

     Нам треба   прийняти   ще  одне  рішення.  Вчора  ми  з  вами проголосували  за  те,  щоб  сьогодні  провести  голосування  щодо проекту   Закону   України   про   внесення  змін  до  Закону  про оподаткування прибутку підприємств (про виключення  зі  статті  10 підпункту   10.2.3).   Вчора   ми   це   обговорювали,  залишилося проголосувати. Прошу визначитися.

 

     "За" - 171.

 

     Зрозуміло. Питання знімається.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про Державний бюджет  України  на 2000   рік.   Доповідає  міністр  фінансів  України  Мітюков  Ігор Олександрович.  Будь ласка, Ігоре Олександровичу. Скільки часу вам потрібно, 30 хвилин?

 

     МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. 50 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор  Олександрович просить 50 хвилин.  Ну,  будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Шановний  головуючий! Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  мені  від  імені  Кабінету Міністрів України представити на  ваш  розгляд  проект  Державного бюджету  України  на  2000 рік.  Проект був поданий у встановлений Конституцією України термін,  і,  сподіваюсь, ви вже встигли з ним ознайомитись.

 

     У роботі  над  складанням проекту бюджету уряд ставив собі за мету,  щоб цей документ був максимально реалістичним,  прозорим та зрозумілим,  щоб  він  містив достатні пояснення та обгрунтування. Крім матеріалів,  які отримав кожен народний депутат  України,  ми надіслали   до   Комітету   з  питань  бюджету  ряд  пояснювальних документів  загальним   обсягом   понад   800   аркушів,   зокрема обгрунтування  до  кожної  статті  проекту закону,  пояснення щодо врахування в ньому  положень  Бюджетної  резолюції,  розрахунки  і обгрунтування, передбачені Бюджетною резолюцією.

 

     Загальний обсяг матеріалів,  що направлений до Верховної Ради та Комітету з питань  бюджету,  становить  понад  тисячу  аркушів. Сподіваюсь,   це   дасть   вам   можливість   якомога   детальніше ознайомитися з проектом бюджету та  сприятиме  продуктивному  його обговоренню і затвердженню.

 

     Хочу звернути увагу,  що для чіткості розуміння проект Закону про Державний бюджет вперше поділено на шість розділів:  перший  - "Загальні положення", другий - "Доходи Державного бюджету", третій

- "Фінансування і кредитування",  четвертий - "Видатки  Державного бюджету",   п'ятий  розділ  -  "Формування  місцевих  бюджетів  та міжбюджетних взаємовідносин" і шостий  -  "Прикінцеві  положення". Такий поділ за наявності 55 статей у проекті закону полегшить вашу роботу  з  проектом  закону,  і,  сподіваюсь,   забезпечить   його підтримку.

 

     Ще однією   відмінністю   поданого   проекту  від  попередніх проектів є поділ доходів  та  видатків  бюджету  на  загальний  та спеціальний фонди. При цьому до спеціального фонду вперше включені власні  доходи  бюджетних  установ,  які  ще  в   цьому   році   є позабюджетними. Загальна їх сума по зведеному бюджету в цьому році становитиме не менше 20,1 мільярда гривень.  Включення цих доходів і видатків суттєво не впливає на баланс бюджету. Кабінет Міністрів не передбачає щось відбирати у бюджетних установ. Завдання полягає в  тому,  щоб  усі  ми  могли  побачити  реальні обсяги фінансової діяльності державних та комунальних бюджетних установ.

 

     Що стосується положень  Бюджетної  резолюції,  то  розробники проекту  Державного  бюджету  намагалися максимально їх урахувати, особливо ті, що стосуються саме напрямів бюджетної політики.

 

     Щодо положень,  які  мають   характер   технічного   завдання урядові,  то,  відверто  кажучи,  вони  не  могли бути реалізовані повною мірою з різних причин,  у тому числі і  через  суперечність одне одному та через невідповідність чинному законодавству.  Ми це детально пояснили  в  інформації,  яку  подано  разом  з  проектом бюджету.

 

     Отже, так  би  мовити,  з  технічного боку ми зробили все для поліпшення проекту бюджету.  Що ж стосується його  суті,  то  вона повною   мірою   залежить  не  лише  від  кваліфікації  і  бажання розробників.  В  основному  це  зумовлено  економічними   реаліями сьогодення,  відображенням  яких  і  є бюджет.  Тому я застеріг би присутніх від повторення помилок минулих років, коли Верховна Рада ставила  перед  урядом завдання збільшити доходну частину бюджету, незважаючи  на  економічну   дійсність,   недостатні   для   цього можливості та базу справляння податків.

 

     Це призводило  до  того,  що Державний бюджет не виконувався. Ілюстрацією може бути стан виконання  бюджету  у  поточному  році. Нагадаю,  що  Кабінет  Міністрів подав проект зведеного бюджету на 1999 рік по доходах у сумі 32,7 мільярда  гривень,  в  тому  числі Державного - 22,5, місцевих - 10,2 мільярда гривень. Верховна Рада запропонувала збільшити доходну частину зведеного  бюджету  до  45 мільярдів  гривень,  у  тому  числі  Державного  бюджету  -  до 33 мільярдів  гривень.  У  результаті   непростого   процесу   пошуку компромісів і узгоджень обсяг Державного бюджету було збільшено на 1,1 мільярда гривень.  Зокрема,  було  збільшено  план  надходжень акцизного  збору  з  імпортних  товарів  на 110 мільйонів гривень, гербового збору -  на  500  мільйонів,  ввізного  мита  -  на  260 мільйонів,  державного  мита - на 120 мільйонів,  плати за транзит газу  -  на  780  мільйонів  гривень,   погашення   заборгованості отримувачів  кредитів  за державними гарантіями - на 300 мільйонів гривень.

 

     Що ж ми маємо за вісім місяців поточного року?  Незважаючи на вжиття ряду заходів щодо пом'якшення платіжної кризи, забезпечення своєчасності  й  повноти  внесення  суб'єктами  оподаткування   до бюджету  належних  платежів,  досягнення  відповідності  державних витрат можливостям країни,  суттєво  поліпшити  ситуацію  з  цього питання не вдалося. За вісім місяців до Державного бюджету надішло 11,7 мільярда гривень,  що становить 84 відсотки від плану на  цей період,  і  49,8  відсотка від річного плану.  За вісім місяців не надійшло 2,2 мільярда гривень, а саме: акцизного збору з імпортних товарів - 361,9 мільйона, гербового збору - 252 мільйони, ввізного мита - 475 мільйонів,  відрахувань плати за транзит газу  -  868,2 мільйона гривень. Із передбачених на рік 300 мільйонів гривень від погашення  заборгованості  отримувачів   кредитів   під   державні гарантії за вісім місяців надійшло 36 мільйонів гривень.

 

     Тобто це саме ті види доходів,  показники яких були збільшені в ході другого читання проекту бюджету у Верховній  Раді.  Неважко собі уявити,  що було б,  якби пропозиції щодо збільшення доходної частини Державного бюджету на 10,5  мільярда  гривень  проти  сум, запропонованих урядом, були затверджені в повному обсязі.

 

     Слід зазначити,  що  Кабінет Міністрів робить усе можливе для мобілізації запланованих доходів. Порівняно з відповідним періодом минулого  року  номінальні  доходи  зведеного  бюджету збільшилися майже на  2,8  мільярда  гривень,  досягнуто  уповільнення  темпів зростання  недоїмки  з  платежів до бюджету.  Дуже важливо,  що за станом на 1 жовтня порівняно з початком року недоїмка зросла  лише на  1,1  мільярда гривень,  тоді як за відповідний період минулого року  це  зростання  становило  5,9  мільярда  гривень.  Зараз  ми практично  припинили  зростання  недоїмки з платежів до Державного бюджету.

 

     Проте спостерігається тенденція до  зниження  частки  доходів бюджету  у  валовому  внутрішньому продукті.  За вісім місяців цей показник становив 25,1 відсотка при плані на рік - 27,6  відсотка. Значною мірою це пов'язано з прийняттям Верховною Радою вже в ході виконання  Державного  бюджету  ряду   законів,   виконання   яких призводить  до  втрати  в  цьому  році  2,5 мільярда гривень,  а в наступному ці втрати становитимуть 3,8 мільярда  гривень.  Це,  до речі, щодо тези про зростання податкового навантаження.

 

     Уряд не   міг   не  врахувати  цю  тенденцію  при  проведенні розрахунків на 2000 рік.  Саме тому доходи,  розраховані  на  базі чинного  законодавства  і  у  зіставленні  до умов поточного року, прогнозуються лише  на  рівні  33,6  мільярда  гривень,  або  22,3 відсотка валового внутрішнього продукту.  Тобто давайте порівняємо планові 27,6 відсотка на поточний рік і 22,3 відсотка - те,  що  у нас  випливає з прийнятого законодавства,  яке почне працювати з 1 січня 2000 року. Це суттєве зниження перерозподілу через Державний бюджет валового внутрішнього продукту.

 

     Збільшити обсяг прогнозованих доходів та їх частку у валовому внутрішньому продукті,  як це передбачає затверджена вами Бюджетна резолюція  (тобто на рівні 28- 30 відсотків),  можливо лише шляхом прийняття  законодавчих  рішень,  які  запропоновані  одночасно  з поданням  проекту бюджету.  Не можна допустити повторення практики минулих років,  а саме:  вимагати збільшення плану  доходів  понад реальні межі, виходячи лише з необхідності збільшення видатків.

 

     При розрахунках  показників  бюджету  одночасно з тенденціями виконання  бюджету  поточного  та  минулих  років  ми  виходили  з прогнозу   основних  макропоказників  економічного  і  соціального розвитку  країни  на  наступний   рік.   Реалістичність   прогнозу економічної  ситуації в 2000 році великою мірою залежать від таких умов:

 

     припинення зростання взаємної заборгованості підприємств,  що руйнує  фінанси  підприємств,  блокує господарчий обіг у реальному секторі;

 

     відновлення для  підприємств  режиму  повної   платності   за використання     виробничих     ресурсів,     у     першу    чергу паливно-енергетичних, електроенергії та праці;

 

     нормалізація поточної  виплати  заробітної  плати,  пенсій  і соціальних виплат та погашення відповідної заборгованості бюджетів усіх рівнів;

 

     накопичення фінансових коштів для своєчасних  розрахунків  за внутрішніми та зовнішніми державними боргами у 2000 році;

 

     збалансована грошово-кредитна   політика,  що  при  загальній тенденції  до  низького  рівня  інфляції  має  сприяти  збільшенню фінансової спроможності підприємств, їх обігових коштів, зростанню сукупного попиту;

 

     збалансованість експортноімпортних   потоків    товарів    та капіталів  для зменшення від'ємного сальдо платіжного балансу.  Ми повинні закріпити ту позитивну тенденцію, яка намітилася починаючи з  другого  кварталу,  коли вперше за роки незалежності України ми маємо позитивне сальдо торговельного балансу.

 

     Це дає нам можливість прогнозувати зростання реального ВВП  у 2000  році  на 2 відсотки,  його номінальний обсяг у розмірі 150,8 мільярда гривень, середньорічний індекс інфляції - 117,6 відсотка, середньорічний  офіційний  обмінний  курс гривні до долара США - 5 гривень за долар.

 

     Цей сценарій базується також на припущеннях щодо  позитивного розвитку  економічної  і  політичної  ситуації  в  наших  основних торговельних партнерів,  насамперед Росії.  Наш аналіз показує, що на  кожний  відсоток  зміни валового внутрішнього продукту в Росії валовий внутрішній продукт України теж змінюється від 0,25 до  0,5 відсотка  внаслідок  змін у торговельних потоках з різницею в часі приблизно чотири-п'ять місяців.

 

     Отже, основні економічні макропоказники і  показники  проекту бюджету  на  наступний  рік  є  не  лише  взаємопов'язаними,  а  й взаємозалежними.  Реальне  ж  зростання  можливе  лише  за   умови реального бюджету.

 

     Тепер дозвольте  коротко зупинитися на конкретних показниках, визначених у проектах зведеного і Державного бюджетів на наступний рік.

 

     Доходи бюджету.  Загальний обсяг доходів зведеного бюджету на 2000 рік обрахований у сумі 38,6 мільярда  гривень,  що  становить 25,6  відсотка  прогнозного  ВВП.  Але тут слід мати на увазі,  що вихідна  база  для  обрахунку  доходів  має  суттєві   особливості порівняно з попередніми роками.

 

     До цих  особливостей  слід  віднести  те,  що вперше у складі доходів враховані власні надходження бюджетних  установ  та  митні збори  у  загальній  сумі 2,1 мільярда гривень,  а також збільшено обсяги  надходжень  від  приватизації  державного  майна  на   1,9 мільярда гривень проти поточного року. Додатково в доходи включено 1  мільярд  гривень  на  проведення  взаємозаліків  для  погашення заборгованості військових формувань.

 

     Якщо ж  привести  доходи  на  2000  рік  до  порівнянної бази поточного року,  то  вони  будуть  становити  лише  33,6  мільярда гривень,   або,   як   я   вже  говорив,  22,3  відсотка  валового внутрішнього  продукту  проти  27,6  відсотка,   запланованих   на поточний рік.  Тобто навіть номінально доходи бюджету,  обраховані на базі чинного законодавства,  скорочуються проти запланованих на 1999 рік.

 

     Шановні народні депутати!  Хочу звернути вашу увагу на те, що ці доходи обраховано згідно з законодавством, що діятиме з 1 січня 2000  року.  Правда,  є  виняток.  Доходи,  що стосуються зборів і відрахувань на будівництво,  реконструкцію та ремонт автомобільних доріг  і  збору  до Державного інноваційного фонду,  обраховані на підставі законодавства,  за  яким  розраховані  доходи  нинішнього року.  Уряд пропонує зберегти такий порядок нарахування зазначених платежів і на 2000 рік із введенням тих рішень, які були прийняті, починаючи  з 2001 року.  Це відображено у статтях 11 та 12 проекту закону.

 

     Якщо ця пропозиція не знайде вашої  підтримки,  то  необхідно буде  додатково  вишукувати  реальні  доходи,  які  б компенсували втрату зазначених платежів у загальній сумі приблизно 2,5 мільярда гривень, або скоротити на цю ж суму видатки. Переконаний, що таких доходів зараз знайти неможливо,  тому сподіваюся на ваше розуміння і підтримку.

 

     Окремо слід  сказати  про  доходи від приватизації державного майна.  У проекті бюджету  вони  визначені  в  сумі  2,5  мільярда гривень. Отримати таку суму коштів, звичайно ж, буде складно. Тому особливо необхідна ваша  підтримка  щодо  якнайшвидшого  вирішення питань,  пов'язаних  із  створенням  умов  для  успішної  грошової приватизації  -  приватизації,  вільної  від  недоліків  минулого; приватизації,  яка  якнайширше  враховуватиме  міжнародний  досвід соціальної реабілітації;  приватизації,  яка справді стане,  як  у всіх   сусідніх   країнах,  ефективним  інструментом  економічного зростання.

 

     У зв'язку з цим дуже важливим є те, щоб ми не використовували проблему  отримання  коштів  від  приватизації  для  спекулятивних політичних  декларацій.  У  рамках  підготовки   реалістичного   і відповідального  бюджету  ми  з  вами,  сподіваюся,  розглянемо це питання як суто фінансову проблему.  Отримання запланованих коштів від  приватизації,  особливо валютних коштів,  є необхідною умовою забезпечення виплат за державним боргом.  Тому  позитивне  рішення необхідно  приймати  якнайшвидше  для  забезпечення виконання усіх необхідних процедур. Інших шляхів розв'язання проблем погашення та обслуговування   державного   боргу  при  збереженні  фінансування програм,  які  реалізуються  в  поточному   році   на   мінімально допустимому рівні, не існує.

 

     Як ніколи,  необхідно  відповідально поставитися до ухвалення поміркованого  та  розважливого  прогнозу  доходів,  такого,  який дійсно  відображав  би  можливість  платників  сплачувати податки. Неврахування  цього  може  призвести  до  надзвичайно   негативних наслідків.  Наш колективний оптимізм попередніх років свідчить, що ми свідомо чи ні завищували прогнозний рівень  державних  доходів. Тому  в  розрахунках  доходів  Державного бюджету на наступний рік враховано оцінку рівня сплачуваності  податків,  зборів  та  інших обов'язкових платежів, а також намічені заходи для його підвищення шляхом поліпшення податкового адміністрування.

 

     Очікується, що середній рівень  збирання  податкових  доходів (відношення  реальних  надходжень до 100-відсоткової суми податку, обрахованої відповідно до законодавства) у 1999  році  становитиме 85  відсотків.  У доходах Державного бюджету на 2000 рік врахована 90-відсоткова сплачуваність податків,  за рахунок чого бюджет  має отримати додатково 1,2 мільярда гривень.

 

     Якщо розглядати  доходну частину проекту бюджету з точки зору її структури,  то слід відзначити суттєве скорочення проти 1998 та поточного  років частки податкових надходжень і відносне зростання частки неподаткових надходжень  за  рахунок  включення  надходжень доходів  від  приватизації та від управління державними частками в акціонерних товариствах.

 

     Отже, заяви,  що  нібито  проектом   бюджету   передбачається збільшення    податкового    навантаження    на    виробників,   є безпідставними.  Навпаки,   нерівномірний   розподіл   податкового навантаження  (який  виникає  в  разі прийняття рішень про надання пільг щодо окремих галузей, груп товарів чи підприємств) ставить у невигідні  умови  в першу чергу чесних і законослухняних платників податків,  які не мають цих пільг.  Тому,  якщо ми хочемо  знизити навантаження,  треба скасувати пільги та розширити податкову базу. Сподіваюся, що саме принцип рівномірності податкового навантаження на  підприємства всіх форм власності і видів діяльності має бути в основі проекту бюджету на 2000 рік та Податкового кодексу,  проект якого зараз розглядається.

 

     Видатки бюджету. Обсяг видатків зведеного бюджету обрахований у сумі 38 мільярдів гривень,  Державного - 26,5 мільярда  гривень. Загалом  це вище на 2,5 мільярда гривень порівняно із запланованим рівнем на поточний рік,  але  у  порівнянних  показниках  ця  сума дорівнює  лише 98,4 відсотка до плану поточного року,  тому що тут не враховані видатки бюджетних установ за рахунок власних доходів, митні  збори  і  залік по військових формуваннях та ряд інших.  По Державному  бюджету  цей  показник  становить  95  відсотків.   Це потребує  реального скорочення видатків,  що неможливо зробити без глибоких  структурних  реформ  у  бюджетній  сфері  і  в  політиці здійснення видатків.

 

     Проте навіть  за  цих обставин при формуванні проекту бюджету уряд намагався максимально врахувати положення Бюджетної резолюції щодо   пріоритетності   видатків   на  освіту,  охорону  здоров'я, соціальний захист населення, фізичну культуру і спорт, які суттєво збільшені проти 1999 року.

 

     Зокрема, на   освіту   по   зведеному   бюджету  фінансування збільшено на 5,7 відсотка;  на охорону здоров'я - на 9  відсотків; на  фізичну  культуру  - на 7,6 відсотка;  на соціальний захист та соціальне забезпечення - на 16,1 відсотка.  Не допущено  зменшення видатків на соціальний захист з чорнобильського фонду.  Ми знайшли додаткові  джерела,  які  дають  нам  можливість  виконати  вимоги Бюджетної  резолюції і збільшити видатки,  пов'язані із соціальним захистом,  насамперед із чорнобильського фонду,  що відображено  у відповідних  матеріалах,  які  Міністерство  фінансів направило до бюджетного комітету,  а Кабінет Міністрів  направив  до  Верховної Ради.

 

     Не допущено  зменшення  видатків на вугільну промисловість та на ряд інших  програм.  Збережено  порядок  формування  Фонду  для здійснення   заходів   щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення,  який діє в поточному році і виправдав себе.

 

     З метою   врахування   положень   Бюджетної   резолюції  щодо можливості проведення погашення  заборгованості  Збройних  Сил  та інших  військових  формувань  у  рахунках  недоїмки  з платежів до Державного бюджету за станом на 1 січня 2000 року,  пропонується в наступному  році  включити відповідні доходи та видатки до бюджету на загальну суму 1 мільярд гривень.  У проекті закону  передбачена відповідна стаття.

 

     Включення зазначеної  норми  дає  змогу  збільшити видатки на національну оборону - на  574,5  мільйона  гривень,  правоохоронну діяльність  -  на  420,5  мільйона гривень,  довівши видатки на ці галузі відповідно до 2,8 та 2,7 мільярда гривень.

 

     Особливо слід зупинитися на видатках,  які передбачаються  на утримання  органів  державного  управління.  Порівняно  з поточним роком  видатки  на  державне  управління   збільшено.   Проте   це збільшення   не   є   самоціллю,   а  значною  мірою  пов'язане  з перерозподілом  функцій  та  змінами  порядку  фінансування   ряду органів  відповідно  до  прийнятого  Верховною  Радою  Закону  про джерела фінансування органів державної влади.

 

     Зокрема, збільшено видатки на утримання  апарату  міністерств на  суму  утримання  органів,  які  в  1999  році фінансувалися за рахунок інших функцій ("Наука",  "Охорона здоров'я" -  924  тисячі гривень);  органів  виконавчої влади,  які утримувалися за рахунок коштів підприємств, а відповідно до закону, який прийняла Верховна Рада,  зараз  повинні  здійснювати  свою  діяльність  виключно  за рахунок бюджетного фінансування (це  нам  коштувало  4,8  мільйона гривень).  Видатки  органів,  фінансування  яких  здійснювалося за рахунок позабюджетних коштів,  ми включили в кошториси цих органів управління  (додатково 4,8 мільйона гривень).  І додаткові видатки на забезпечення  функціонування  державної  виконавчої  служби  та районних   управлінь  юстиції,  придбання  бланків  для  державної виконавчої служби і форменого одягу державним  виконавцям  у  сумі 27,3   мільйона   гривень,   що,   зокрема,   відповідає  і  вашим рекомендаціям.

 

     Підвищення рівня   справляння   податків   та    ефективності управління  бюджетними коштами пов'язане з необхідністю збільшення на  313,7  мільйона  гривень  витрат  на  утримання  фінансових  і фіскальних  органів.  При  цьому  враховано  зростання чисельності працівників Державного  казначейства  на  2,5  тисячі  одиниць  (у зв'язку   з  тим,  що  ми  переводимо  всі  позабюджетні  кошти  у казначейство,  щоб обслужити десятки тисяч установ і  підприємств, які  сплатять у державну казну 2,1 мільярда гривень) і чисельності працівників державної податкової служби на 3  тисячі  одиниць,  що викликало  потребу  у збільшенні видатків на утримання цих органів відповідно на 21,9 та 16 мільйонів гривень.  Крім того,  на  297,6 мільйона  гривень  збільшено видатки державної податкової служби і на  14,5  мільйона   гривень   -контрольноревізійної   служби   на компенсацію  витрат,  які  здійснювалися  за рахунок позабюджетних коштів.  Тобто ці суми і були в розпорядженні державної податкової служби   і   Контрольноревізійного   управління,   але   вони   не обраховувалися в бюджеті, що не відповідало реальному стану речей. Ми  зараз  просто  об'єднали  всі видатки в єдиний кошторис,  який відповідає реальному стану фінансування цих установ.

 

     З метою   підвищення   ефективності   діяльності    державної податкової  служби  в  проекті  закону  (стаття  50)  пропонується запровадити такий механізм виділення асигнувань на  її  утримання, який  передбачав  би  залежність  обсягу  цих асигнувань від стану надходження  доходів  до  бюджету.  Тобто  якщо   не   виконується Державний бюджет,  не виконується план доходів, обсяг фінансування Державної   податкової   адміністрації   зменшується.    Якщо    ж виконується,  то  Державна податкова адміністрація отримає те,  що заплановано в Державному бюджеті.  Я  думаю,  що  це  справедливий підхід.

 

     Видатки на  судову  владу збільшено порівняно з бюджетом 1999 року на 14,5 відсотка. У складі цих видатків додатково передбачено кошти  на  збільшення чисельності працівників арбітражних судів на 389 одиниць  (це  коштує  2,2  мільйона  гривень),  на  підвищення розміру  надбавок  до  посадових  окладів суддів за кваліфікаційні класи (це 25,4 мільйона гривень).

 

     Характеризуючи видаткову частину,  потрібно зазначити,  що до проекту  бюджету  поки  що  не  включено  ряд  соціально  важливих заходів,  таких як реалізація статті 57 Закону України про освіту, виплати  ветеранам  війни  до  Дня  Перемоги відповідно до закону, прийнятого Верховною Радою, пільговий проїзд учнів і студентів. Не повністю включено видатки на погашення заборгованості з соціальних виплат,  видатки на  розмежування  виплати  пенсій  між  Пенсійним фондом   і   Державним   бюджетом,   на  підвищення  оплати  праці військовослужбовців.   Практично   не   передбачені   видатки   на капітальні  вкладення.  Проте розрахунки цих видатків подані разом із проектом бюджету до Верховної Ради і їх можна буде включити, як тільки  будуть  прийняті  закони  щодо збільшення доходної частини бюджету, проекти яких теж подано до Верховної Ради.

 

     Скорочення ресурсів  Державного  бюджету  вимагає  реалізації завдань  щодо  підвищення  ефективності  розподілу  та  витрачання бюджетних коштів.  Проводячи роботу в цьому напрямі, нам необхідно завершити  інвентаризацію  витратних повноважень і внести зміни до бюджетного законодавства,  передбачивши при  цьому  жорстку  норму щодо тих законодавчих та інших правових актів,  які не забезпечені джерелами фінансування:  їх дія на поточний бюджетний рік має бути призупинена.

 

     Практика встановлення   додаткових  видатків  без  урахування реальних фінансових можливостей  держави  створює  ситуацію,  коли реальних джерел набагато менше,  аніж їх потрібно для фінансування видатків, делегованих законодавством.

 

     У 2000 році консолідовані зобов'язання бюджетів усіх рівнів у відповідності  з усіма законами,  які прийнято,  оцінюються в 95,5 мільярда гривень.  При цьому обсяг  бюджетних  ресурсів  зведеного бюджету прогнозується в сумі 38 мільярдів гривень,  або у 2,5 раза менше.

 

     Зберігати видимість дії таких законів  є  недопустимим.  Тому необхідно   скасувати   чи  тимчасово  призупинити  норми  окремих законів, не забезпечених фінансуванням з бюджету будь-якого рівня.

 

     Шановні народні депутати!  Дуже важливе питання - міжбюджетні відносини.   Формування  міжбюджетних  відносин  на  плановий  рік здійснювалося відповідно до законів про місцеве  самоврядування  в Україні,  про бюджетну систему України,  про систему оподаткування та окремих законодавчих актів щодо зарахування доходних джерел  та фінансування бюджетних витрат.  По можливості враховано пропозиції органів місцевого самоврядування.

 

     Встановлення диференційованих         відрахувань         від загальнодержавних  податків  і  зборів  дає можливість передати до місцевих  бюджетів  69  відсотків  загального  обсягу   надходжень прибуткового податку з громадян,  77 відсотків податку на прибуток підприємств, 30 відсотків акцизного збору з вітчизняних товарів.

 

     Дотація з   Державного   бюджету   передбачається    бюджетам чотирнадцяти  областей  та  бюджету  Автономної  Республіки Крим у загальному обсязі 1 мільярд 209 мільйонів 900  тисяч  гривень.  Із бюджету   міста   Києва   та  бюджетів  семи  областей  планується передавати кошти до Державного  бюджету  на  загальну  суму  665,6 мільйона  гривень.  Завдяки  вдосконаленню  системи  перерозподілу бюджетних коштів та уникненню  їх  зустрічного  руху  порівняно  з бюджетом 1999 року загальний обсяг дотації з Державного бюджету на 2000 рік зменшується в 1,7 раза.

 

     Як і в попередні роки, видатки місцевих бюджетів орієнтовані, в  основному,  на  соціальні  потреби.  Обсяг цих витрат становить близько  75  відсотків  обсягу  місцевих  бюджетів.  Порівняно   з бюджетом  на  1999  рік  видатки  на зазначену мету передбачається збільшити на 1 мільярд гривень, або на 15,2 відсотка.

 

     Формування бюджетів адміністративно-територіальних одиниць на 2000 рік та їх взаємовідносини з Державним бюджетом грунтуються на однакових  підходах  до  розподілу   загальнодержавних   бюджетних ресурсів  і  недопущенні  при  цьому  переваг  чи  обмежень.  Лише частково враховано особливий  статус  міста  Києва  та  Автономної Республіки Крим, щодо яких прийнято відповідні законодавчі акти.

 

     У разі   прийняття   Верховної  Радою  проектів  законів,  що стосуються залучення  до  бюджету  додаткових  доходів,  з'явиться можливість  збільшити  обсяг  місцевих  бюджетів  та  врахувати  в повному обсязі пропозиції місцевих органів влади,  подані ними при обговоренні   прогнозних   показників  цих  бюджетів  6-9  вересня поточного року в Міністерстві фінансів.  Насамперед це  стосується законів про податок на нерухоме майно (нерухомість) та про місцеві податки і збори.

 

     З метою забезпечення пропорційного,  своєчасного  та  повного надання  дотацій пропонується в складі Державного бюджету створити фонд дотацій,  що формуватиметься з  коштів,  які  передаються  до Державного  бюджету  з обласних та міського (міста Києва) бюджетів (тобто всі вилучення з бюджетів семи  областей  та  бюджету  міста Києва),  плюс  певна частка надходжень податку на додану вартість. Причому цей фонд  буде  незалежний,  кошти  зараховуватимуться  на окремий рахунок, а видатки з цього фонду здійснюватимуться щоденно за відповідними нормативами,  що встановлюються  цим  же  законом. Тобто  ми  пропонуємо  встановити  абсолютно автоматичний механізм надання дотацій областям  у  тих  обсягах,  які  будуть  визначені бюджетом.

 

     З точки  зору пропорційності й гарантованості надання дотацій цей механізм  має  суттєві  переваги  над  механізмом,  що  діє  в поточному році. Уряд відкритий для подальшого його обговорення.

 

     Шановні народні  депутати!  Дозвольте акцентувати на основних ризиках бюджету наступного року.

 

     Перший - це надзвичайно великі обсяги виплат із погашення  та обслуговування   державного  боргу  в  наступному  році,  особливо зовнішнього боргу.

 

     У 2000 році на погашення та обслуговування боргів,  тобто  на погашення  основної суми і сплату процентів,  необхідно спрямувати 16,3 мільярда гривень (11,3 мільярда гривень - на  погашення  і  5 мільярдів гривень - на обслуговування).  Це у 2,1 раза більше, ніж у поточному році.  Такого навантаження на бюджет не було в жодному з  попередніх  років.  Більше половини - це платежі по зовнішньому боргу,  які становлять 2,1 мільярда доларів США, або 10,7 мільярда гривень.

 

     Зважаючи на  таку  ситуацію,  Кабінет  Міністрів  вживає  ряд заходів для зменшення  загального  обсягу  платежів  за  державним боргом, утримання валютного курсу в обумовлених межах та проводить роботу  з  визначення  шляхів  залучення   додаткових   фінансових ресурсів,  пов'язаних  із  приватизацією  інвестиційно привабливих підприємств, а також інших джерел. Однак заходи, що вживаються, не дають  змоги  забезпечити  покриття  новими  запозиченнями  всього обсягу платежів із погашення державного зовнішнього боргу.

 

     За сприятливих обставин на  фінансових  ринках  та  за  умови продовження  співпраці  з міжнародними фінансовими організаціями в наступному  році  для  рефінансування  зовнішнього  боргу  можливо залучити  лише  близько  1,4  мільярда доларів США,  або близько 7 мільярдів гривень.

 

     Для збалансування  виплат  пропонується  спрямувати   частину доходів   Державного  бюджету  в  сумі  554  мільйони  гривень  на погашення  основної  суми  державного  боргу,  що  і  є  бюджетним профіцитом. Але дуже важливо зрозуміти, що передбачений профіцит - це не додаткові ресурси, які можна розподіляти. Це вимушений крок, пов'язаний  із недостатніми можливостями рефінансування державного боргу і  необхідністю  спрямування  на  цю  мету  частини  доходів бюджету,   щоб   не   допустити   дефолту  і  зберегти  економічну стабільність.

 

     Другий фактор ризику містить  у  собі  сама  доходна  частина бюджету.  З одного боку, вона є досить низькою для покриття потреб у фінансуванні найнеобхідніших видатків,  а  з  другого,  на  нашу думку, є навіть дещо завищеною, якщо орієнтуватися на існуючі стан і  рівень  сплати  податків.  Тому  наші  розрахунки  ми  вважаємо оптимальними.

 

     Традиційно Верховна   Рада   вимагає   від  уряду  збільшення доходів.  Я вже про це говорив на прикладі 1999  року.  Традиційно уряд  на  це  частково погоджується,  але навіть таке збільшення є нереальним і в результаті бюджет не виконується.  Такого не  можна допустити в 2000 році.

 

     Тому, подаючи   на  розгляд  Верховної  Ради  України  проект Державного бюджету,  Кабінет Міністрів одночасно  пропонує  внести відповідні  зміни до законів і першочергово прийняти ті з них,  що вже  були  розглянуті  в  першому  і  другому  читаннях,  а  також подаються   тепер.  Передусім  це  стосується  законопроектів  про податок на  нерухоме  майно,  податок  на  доходи  фізичних  осіб, місцеві  податки  і збори,  а також необхідні зміни до законів про податок   на   додану   вартість,   про   оподаткування   прибутку підприємств, про акцизний збір.

 

     Хочу звернути  увагу,  що  з метою ясності та прозорості щодо спрямування коштів,  додатково отриманих від прийняття  зазначених законів,  разом  із  проектом бюджету подано і пропозиції стосовно конкретних  напрямів  їх  використання.  Тобто,  беручи  до  уваги пропозиції  уряду,  народні  депутати  можуть бачити,  для чого ці кошти будуть призначені.

 

     Третім фактором ризику бюджету наступного року є  відсутність пріоритетів   при  розгляді  Верховною  Радою  видаткової  частини бюджету.  На жаль,  уже попереднє обговорення  свідчить,  що  буде намагання підвищити видатки усім,  навіть за рахунок "накачування" доходів негрошовими формами платежів.  На нашу  думку,  це  хибний шлях.

 

     На жаль, багато хто з розпорядників коштів уже відчув, що для отримання асигнувань у бюджеті, який складає уряд, потрібно багато розрахунків   і   обгрунтувань,   щоб  довести  їх  доцільність  і необхідність.  У комітетах же Верховної Ради вирішити  це  питання інколи  буває  набагато простіше.  Інколи достатньо надати питанню просто політичного характеру і  виголосити  це  в  сесійному  залі перед  голосуванням,  і  тоді  вже  ніхто  не рахує і не прогнозує наслідків.  Це  призводить  до  безсистемного,   неефективного   і несправедливого   розподілу   коштів  платників  податків.  Такого підходу треба уникнути!

 

     Шановні народні депутати!  Україна знаходиться на  перехресті гострих  бюджетних проблем.  Перед нами відкриваються три шляхи їх подолання. Існують різні точки зору щодо підтримки того чи іншого, оскільки   кожен   шлях  має  свої  переваги  та  недоліки.  Проте реальність вимагає від нас впровадження лише одного варіанта, тому треба зробити лише один правильний вибір. Які ж це шляхи?

 

     Перший шлях  -  шлях дефолту.  Не сплачувати вчасно державний борг і відсотки за ним ні зовнішнім,  ні внутрішнім кредиторам без попередньої    домовленості   щодо   його   реструктуризації   або відстрочки.  Цей варіант будуть захищати ті,  хто  прагне  закрити наші  кордони,  хто обстоює ідею за допомогою основного аргументу: дефолт  дасть  можливість  вивільнити   ресурси   для   збільшення видатків.

 

     Проте цей   вибір  спровокує  низку  подій,  природа,  обсяг, значущість та часові рамки яких навряд чи можна спрогнозувати. Усе це  матиме  згубні наслідки для економіки.  У результаті таких дій Україна опиниться в ізоляції від міжнародного  співтовариства,  що супроводжуватиметься  зустрічними  діями.  Це  означатиме  негайне припинення позик міжнародних фінансових  організацій,  що  у  свою чергу  зумовить  таку  саму  реакцію  інших  донорів  та офіційних кредиторів.  За таких  умов  Україна  не  може  очікувати,  що  їй вдасться  в  найближчому майбутньому сплатити зовнішні позики.  До того ж у разі  оголошення  неплатоспроможності  (дефолту)  Україні будуть   пред'явлені   претензії  щодо  дострокової  сплати  решти комерційних позик (а це понад 3 мільярди доларів Сполучених Штатів Америки).  Проти України будуть розпочаті судові справи, пов'язані з арештом закордонного майна, включаючи банківські активи, зокрема й   валютні  резерви  Національного  банку.  Покриття  фінансового розриву в таких умовах  можливе  лише  через  емісійне  збільшення пропозиції  грошей,  що  неминуче  призведе до високої інфляції та девальвації національної валюти.

 

     Без сумніву,  за такої ситуації  спостерігатиметься  зниження обсягів   іноземних  інвестицій,  що  у  свою  чергу  призведе  до скорочення виробництва,  зростання безробіття та зменшення доходів бюджету.  Невідомо, скільки часу буде потрібно для того, щоб ринок приватного капіталу знову був готовий купувати українські державні облігації, а інвестори повернулися до наших виробників.

 

     Усе це    відкине   Україну   на   невизначений   строк   від довгоочікуваного економічного зростання та підвищення рівня  життя громадян. Зрозуміло, що це не є шлях, гідний цивілізованої нації.

 

     Другий шлях  -  значна грошова емісія,  за рахунок якої можна погасити борги.  За умови,  що  Національний  банк  забезпечив  би необхідне   фінансування,   в   дуже   короткотерміновому  періоді фінансовий розрив став  би  значно  меншим,  але  тоді  збільшення грошової  маси  становитиме  не  8-20  відсотків,  як планується в наступному  році,  а  30-40  відсотків  за  рік,  що  призведе  до зростання  інфляції  та прискорення падіння обмінного курсу гривні до долара США.

 

     Високий рівень  інфляції  ще  більше  затримає  середньо-  та довгострокову  економічну  стабілізацію в Україні,  а в той же час девальвація гривні збільшить потребу в коштах на обслуговування та погашення зовнішнього боргу у гривневому еквіваленті.

 

     Беручи до  уваги  важливість  обмінного курсу для можливостей погашення боргу і ризик значної девальвації гривні,  важко уявити, що  Національний банк матиме достатній обсяг валютних ресурсів для покриття цих боргових  зобов'язань.  Отже,  впровадження  і  цього варіанта теж може призвести до дефолту.

 

     Третій шлях  -  це  прийняття  пропозицій,  поданих у проекті бюджету  Кабінетом  Міністрів.  Це  означатиме,   що   розв'язання проблеми   покриття  фіскального  розриву  пропонується  здійснити завдяки заходам,  спрямованим на збільшення доходів  та  обмеження видатків,  удосконалення  міжбюджетних  відносин,  що не дозволить накопичувати нові бюджетні  заборгованості.  Такий  шлях  допоможе зберегти  макроекономічну  стабільність  і перейти до економічного зростання.  Його викладено в проекті Державного  бюджету,  який  я зараз представляю.

 

     Хоча ці  заходи  не можуть бути популярними найближчим часом, проте ми  впевнені,  що  платники  податків  зрозуміють,  чому  їх необхідно  здійснити,  підтримають  їх,  якщо  запроваджувати такі заходи обдумано й справедливо.  Це є хоч  і  складний,  але  єдино розумний  і  чесний  курс  дій.  Ми  просимо вашої підтримки цього курсу.

 

     Сподіваюся, що обговорення  і  прийняття  проекту  Державного бюджету  на  2000  рік  відбудеться  відповідально  з  урахуванням інтересів   українського   народу   та   необхідності   досягнення економічного зростання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Олександровичу.  Техніка допомогла вам зекономити регламент.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це ноу-хау бюджетного комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  запишіться, якщо є бажання поставити запитання.

 

     Записалося 65   народних  депутатів.  Будь  ласка,  висвітіть список.  Покажіть увесь список,  нехай кожен знає свій  порядковий номер.

 

     Шановні колеги,  ми  звикли звинувачувати один одного,  а тут уже й до техніки добралися.  Дуже добре,  що вона нас не чує, а то вчинила б опір.

 

     Оскільки багато   депутатів   бажають   поставити  запитання, давайте відведемо ті півгодини,  які в нас залишилися до  перерви, на  запитання  й  відповіді.  Шановні колеги,  я прошу вас ставити короткі й зрозумілі запитання, а Ігоря Олександровича - оперативно відповідати,   щоб   якомога  більше  депутатів  змогли  поставити запитання.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Кирильчук. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановний доповідачу! Ви правильно зауважили, що  Верховна  Рада України приймає численні закони,  спрямовані на збільшення кількості пільг,  але вони фінансово не є  забезпечені. Це правда.  Ви назвали навіть цифри, здається 92 мільярди гривень, за очікуваного доходу на наступний 2000 рік 32 мільярди гривень.

 

     Як же все-таки призупинити дію деяких законів і яких саме, на вашу думку?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за запитання.  Я думаю,  що цю справу ми повинні робити  разом  із  бюджетним  комітетом,  разом  із  усією Верховною Радою і тими комітетами, яких закони ці стосуються.

 

     Ці обмеження  не повинні стосуватися пенсіонерів,  інвалідів, малозахищених і тих,  хто потребує допомоги.  Якщо ми  ретельно  й уважно  проаналізуємо,  то  найбільш правильним буде таке рішення: окремою статтею закону про бюджет ми дамо перелік тих законодавчих актів або їх окремих статей, які припиняють свою дію в 2000 році у зв'язку з тим, що вони не забезпечені фінансуванням.

 

     Ви приблизно правильно назвали цифри. Я ще раз повторюю: 95,5 мільярда  гривень  -  це  загальне  зобов'язання,  виходячи  з цих наявних законів, і 38,2 мільярда гривень - це те, що ми обрахували як  реальні  грошові  надходження  до  Державного бюджету.  Багато країн, зокрема й Росія, приймають такі рішення у своїх бюджетах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кирильчук.  За ним  -депутат  Жердицький. Будь ласка.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Дякую.  Ігоре Олександровичу,  ви кілька  разів   висловилися   стосовно   добросовісних   платників податків. І от мене мучать два питання, вони одного плану.

 

     Щодо рентної  плати  за  природний  газ власного видобутку та відрахувань від плати за транзит природного газу  через  територію України.  У  поточному  році  з тих сум,  які ми заклали в бюджет, сплачено  лише  відповідно  2,6  і  3  відсотки.  Хоча   коли   ми обраховували  минулого  року  в  бюджетному  комітеті,  то суму цю практично вдвічі зменшили порівняно з розрахунковою. Це перше.

 

     І друге.  От минулого року теж ішлося майже про 600 мільйонів гривень,  які подарували п'яти фірмам:  "Бізону",  "Лютні", "АРТ", "Фіаніту" й "Сіліо". Ви навіть казали, що передали це до суду.

 

     Цього року замість 600  мільйонів  їм  скинули  з  рахунку  1 мільярд  78  мільйонів гривень,  тобто забрали з бюджету.  Так під чиїм патронатом відбувається потрошіння бюджету?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дуже коротко на перше питання. Так, ми отримали практично такі цифри,  які ви назвали.  Я у своєму виступі сказав, що недоотримано 868 мільйонів гривень від "Нафтогазу України".  Що ми  зробили?  Усі  рахунки  "Нафтогазу  України" тепер заблоковані податковою адміністрацією. Усі кошти, які надходять на ці рахунки, забираються до Державного бюджету.  Я ще раз наголошую: на кожному рахунку    на    сьогодні    поставлено    блок-пост    податковою адміністрацією. Усі кошти вилучаються до Державного бюджету.

 

     Ми зараз  забираємо  200 мільйонів кубічних метрів газу,  щоб роздати на зиму пенсіонерам, комунальній бюджетній сфері. На жаль, це  не  дасть  нам можливості повністю забрати всі належні платежі від "Нафтогазу України".  Але ми за підтримки бюджетного  комітету (ми   погоджуємося   з   цією   пропозицією)  обов'язково  зробимо відповідний розрахунок  -  аналог  статті  45  закону  про  бюджет поточного  року.  А чому ми зараз її не внесли?  Тому що нам ще не відомі абсолютні цифри  і  недоїмки,  і  заборгованості  бюджетних установ.  Ми  обов'язково  всю  цю  податкову  недоїмку заберемо в нафтогазпрому  в  зарахування  спожитого  бюджетними   установами, особливо бюджетною сферою, яка утримується з місцевих бюджетів.

 

     Що стосується другого питання,  про акцизи,  то, на жаль, тут ми маємо прекрасний приклад неузгоджених  дій  усіх  гілок  влади. Кабінет Міністрів тільки в другому кварталі почав вживати активних заходів,  щоб  покласти  край  ввезенню  без  сплати  акцизів  цих товарів.  Але  ми  зіткнулися  з  тим,  що  судова  влада прийняла рішення, які підтримують імпортерів. На жаль, після цього Верховна Рада   прийняла  постанову,  яка  дала  підстави  Верховному  Суду знову-таки підтримати імпортерів. І тільки зараз (я сподіваюся, що ви нас підтримаєте),  якщо буде прийнято той законопроект, який ми внесли у Верховну Раду і який,  я маю  інформацію,  підтриманий  у відповідних комітетах,  ми зможемо заблокувати безакцизне ввезення в Україну підакцизних  товарів  обмеженою  групою  підприємств.  Я прошу підтримки в цьому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жердицький. За ним - депутат Марамзін.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Прошу передати слово Анатолію Матвієнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 17, Вінницька область).  "Відкрита  політика".  Ігоре  Олександровичу, дозвольте  поставити  вам  два запитання.  У вашій інформації було сказано,  що реальні видатки у порівнянних цінах 2000 року до 1999 року  становлять  95  відсотків,  при  цьому  збільшено видатки на військові цілі,  силові структури,  фіскальні органи  та  державні органи  управління.  Будь  ласка,  прокоментуйте  статті,  на  які зменшено  реальне  фінансування  у  порівнянних  цінах,   особливо соціальних видатків. Як ви їх аргументуєте?

 

     І друге запитання.  Я так і не зрозумів, які джерела покриття нашого зовнішнього боргу, а про внутрішній борг, про 10 мільярдів, ви  нічого й не сказали.  Чи можете ви чітко сформулювати баланс і джерела покриття зовнішнього боргу в обсязі 3,3  мільярда  доларів та внутрішнього боргу в обсязі 10 мільярдів?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щоб  відповісти,  я  уточню  тільки  позиції по видатках.  По зведеному бюджету скорочення видатків проти планових на 1999 рік - 98,5 відсотка, по Державному бюджету - 95 відсотків. В основному це стосується державних програм,  які  реалізуються  в галузях народного господарства.

 

     Скорочення видатків  на  соціальну сферу по зведеному бюджету не відбувається.  Відбувається  в  деяких  випадках  перерозподіл: деяке   скорочення  по  Державному  бюджету,  збільшення  видатків місцевими  бюджетами.  Детально  всю  цю   інформацію   подано   у відповідних таблицях до законопроекту.

 

     Я не хочу,  щоб ми зараз розглядали конкретні цифри,  бо саме це буде предметом вашої подальшої роботи з бюджетним комітетом і з Міністерством фінансів під час підготовки до першого читання, якщо ви таке рішення приймете.

 

     Що стосується державного боргу, то я знову хочу повернути вас до  проекту.  Це  сторінки  83  і 84,  де докладно сказано,  як ми плануємо обслуговувати зовнішній і внутрішній борг.

 

     Щодо внутрішнього  боргу  наша  стратегія  така:  близько  90 відсотків   платежів  рефінансувати  новими  запозиченнями,  а  10 відсотків погасити з доходів бюджету.  Якщо ми ставимо перед собою завдання припинити зростання державного боргу та зменшити його, то іншого шляху,  ніж спрямувати частину доходів на  погашення  цього боргу, просто не існує. Це взаємопов'язані речі.

 

     Стосовно зовнішнього  боргу.  Нам треба сплатити 2,1 мільярда доларів США в наступному  році.  Я  думаю,  що  докладніше  ми  це питання  з  вами  обговоримо  12  числа  на  Дні  уряду.  Ми зараз готуємося до нього.  Але якщо дуже стисло,  то можна сказати таке. 1,4 мільярда з цих 2,1 мільярда ми можемо рефінансувати за рахунок нових,  в основному пільгових кредитів. У нас залишається розрив у 700  мільйонів.  Як  його  закрити?  Ми  плануємо  його закрити за рахунок   надходження   коштів   від   приватизації   інвестиційно привабливих    підприємств,   за   рахунок   застосування   різних механізмів,  які можуть бути  розглянуті  і  під  час  обговорення проблеми боргу.  Але нам треба буде це робити. У нас іншого виходу немає.  І ми повинні самі собі сказати правду,  що в нас 2000  рік стане переломним роком у подоланні проблеми державного боргу. Цієї проблеми практично не буде існувати, якщо ми виконаємо бюджет 2000 року так,  як плануємо. Не треба плутати загальний розмір боргу із борговим навантаженням на конкретний рік.  Наш борг розтягнутий на 17-20  років,  і відносні платежі по роках починаючи з 2001 року в десятки разів менші, ніж ті, що ми маємо на сьогодні (Шум у залі).

 

     Тоді давайте мати профіцит.  Якщо  не  хочете  нових  боргів, будемо мати профіцит.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу,  ви так гарно зараз сказали і взагалі-то підтвердили,  що ніякий профіцит нам не потрібен.  Це ви дуже чудово довели. Дякую вам.

 

     Будь ласка. Депутат Марамзін. За ним - депутат Донченко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А. Прошу передать слово Александру Яковенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий  округ 50,  Донецька область).  Игорь Александрович!  Вы ратуете за реальный бюджет согласно действующему законодательству.

 

     17 сентября 1999 года  в  Верховный  Совет  от  Пустовойтенко поступило  письмо  67-3280/4  с  приложением  перечня предприятий, средства от приватизации которых станут источником доходной  части бюджета.  В  нем  названо 23 энергокомпании,  13 предприятий и так далее. Я хотел бы, во-первых, услышать, этот перечень противоречит тому законодательству,  которое мы уже приняли, тем постановлениям о  запрещении  приватизации  обектов,  которые  принял  Верховный Совет,  или не противоречит?  И хотел бы,  во-вторых,  понять вашу логику:   нарушаете   ли   вы   в   этой   ситуации    действующее законодательство  или нет?  И в этой связи вопрос:  не есть ли это блеф - пополнение доходной части на  2,5  миллиарда  гривень?  Это первый вопрос.

 

     Второй. Вчера    Президент,   выступая   по   телевидению   и комментируя ситуацию по Николаевскому глиноземному заводу,  заявил о  том,  что  приватизация  стратегически важных обектов является преступлением.  Вот и возникает  у  меня  вопрос.  Из  упомянутого перечня   назову  ряд  предприятий,  например  Никопольский  завод ферросплавов,     Мариупольский     металлургический     комбинат, металлургический комбинат "Азовсталь",  Алчевский металлургический комбинат,  Запорожский алюминиевый комбинат и так далее.  Считаете ли  вы  их  стратегическими  обектами?  И  если  вы  их  считаете таковыми,   не   является   ли   их   приватизация   действительно преступлением? Кто понесет за это ответственность?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу,  щоб  ми  всі обговорювали це питання, виходячи із тих розрахунків,  які ми подали до Верховної Ради.  Ми маємо  фінансовий  розрив  по  зовнішньому  боргу  в 700 мільйонів гривень.  Якщо ми не знайдемо джерела  покриття  цього  боргу,  то втратимо значно більше.  Нам треба отримати додатково цю величезну суму грошей.  Додатково отримати,  можливо, в основному за рахунок двох   джерел:  доходів  бюджету  від  податків  або  доходів  від реалізації майна,  яке належить державі. Інших варіантів просто не існує.  Тому ми повинні з вами взяти олівець і порахувати: скільки нам треба отримати цих грошей.

 

     Ми вийшли на цифру 2,5 мільярда.  Так,  це  величезна  цифра. Цього  року  ми  гарантовано  отримаємо  700  мільйонів  у  доходи бюджету.  І це не  кредит,  який  треба  повертати.  Це  не  треба повертати.  Інвестор приходить сюди,  вкладає свої кошти,  причому дає не тільки бюджету (це ж тільки половина коштів),  половину він ще  віддає  на  поповнення обігових коштів,  на виплату заробітної плати тощо.  Але принцип приватизації повинен бути трохи інший, не той, що діє тепер. Відкритий тендер...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ответьте на мой вопрос! Что вы отвечаете...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  відповідаю  на  ваше  запитання,  як  я його розумію.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Вы согласовываете свои действия с Президентом или нет?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре     Миколайовичу,     зрозуміло,    що погоджують.  Президент їх призначає.  Навіщо таке  запитання?  Усе зрозуміло, діють за Конституцією.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Вибачте,  Адаме  Івановичу,  я  хочу  завершити думку.  Ми розуміємо,  що без вашої підтримки  ми  це  рішення  не проведемо.  Саме тому ми й подали його в такому вигляді, який воно має  в  проекті  бюджету.  Давайте  обговорювати.   Якщо   ми   це відкидаємо,  то  треба  шукати інші шляхи.  У нас є перше,  друге, третє читання - все нормально.

 

     Що стосується заяви Президента,  то я думаю,  що йдеться  про глибину приватизації.  Кожному підприємству виділена певна частка, яку можна продати,  залишаючи за державою контроль  -  27  або  51 відсоток.  Вилучити гроші,  залишивши контроль за державою.  А для мене  як  міністра  фінансів  стратегічним  є  те  підприємство  в Україні, яке платить повністю податки. Це - найголовніше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко. За ним

- депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Игорь Александрович!  Вы в своем выступлении несколько раз настаивали на том, что вы опираетесь на действующую законодательную базу. Однако только что мой коллега Александр Яковенко вам показал,  что это не совсем так.  Я тоже продолжаю утверждать,  что это не совсем  так, поскольку  нынешний  проект  бюджета  не  стыкуется  с положениями Бюджетной резолюции по многим параметрам. И на сегодняшний день мы на  150  миллионов  гривень  недофинансируем расходы на социальные нужды  только  потому,  что  вы  игнорируете  требования  принятой Верховным  Советом  Бюджетной  резолюции.  Вы абсолютно не решаете проблемы, не показываете, что самым актуальным моментом на сегодня есть,  наверное, погашение долгов по заработной плате, стипендиям, выплата компенсации потерь от обесценивания вкладов.  Более  того, вы  закладываете  на  50  миллионов  гривень  меньше на выплаты по возврату  вкладов  населению.  Это  тоже  нарушение   действующего законодательства.

 

     И последнее.  Верховный  Совет  не  так  давно принял закон о страховании от  несчастных  случаев  на  производстве  (это  новый закон),  который  тоже должен финансироваться для решения вопросов погашения долгов по регрессным  выплатам.  Вы  в  проекте  бюджета также ничего абсолютно не предусматриваете.

 

     Я хотел бы от вас услышать комментарий по поводу того, что вы серьезно  нарушаете  действующее   законодательство   по   решению социальных  проблем.  Любой  бюджет  должен  быть направлен прежде всего на решение и  финансирование  жизненно  важных  для  каждого гражданина социальных проблем. Будьте добры, ваш комментарий.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  абсолютно  згоден  із  вашою  оцінкою,  яким повинен бути бюджет. І повірте мені, ми зробили все, що можливо та реально  для  того,  щоб  розробити  саме такий бюджет,  із такими видатками.

 

     Там, де ми відхиляємося  від  чинного  законодавства,  ми  це окремо  виписали,  показали вам і звертаємося до вас за допомогою. Для  того  щоб  вирішити  питання  розмежування   пенсій,   виплат ветеранам  війни,  фінансування  статті  57 Закону про освіту,  ми запропонували ряд конкретних рішень.  Будь ласка,  розгляньте  їх, проголосуйте, і вони всі будуть виконані. На інше грошей немає.

 

     Щодо Бюджетної резолюції, яку ви прийняли. До речі, її роль у законодавчому полі ще однозначно не визначена. Так ось ця Бюджетна резолюція по видатках тягне мінімум на 45 мільярдів гривень. Ми на сьогодні  маємо  38  мільярдів  гривень.  Дефіцит  -  8  мільярдів гривень.

 

     Що стосується  останнього  вашого  запитання,  пов'язаного  з прийняттям  закону  про  страхування  від  нещасного  випадку   на виробництві,   який  спричинив  втрату  працездатності,  то  ми  ж домовилися,  і в законі так записано,  що це є  небюджетний  фонд. Фінансування   цього   закону   до   Державного   бюджету  не  має безпосереднього відношення і не  повинно  в  ньому  відображатися. Відсотки   відраховують   конкретні  підприємства  від  реалізації продукції.  Створюється окремий фонд,  небюджетний. Там це питання вирішено (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   давайте   не  гуртом  ставити запитання,  а так, як це потрібно - цивілізовано. Депутат Цибенко. За ним - депутат Пухкал. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська   область).   Спасибі.   Фракція   комуністів.  Шановний доповідачу, ваші відповіді на два попередні запитання показали, як ви ставитеся до виконання законів.

 

     А тепер  я  хотів  би  почути  відповідь  на  запитання,  щоб побачити, як ви ставитеся до виконання власних рішень. Ідеться про те,  що  в  січні  1999  року  було  прийнято  Постанову  Кабінету Міністрів про розмежування джерел фінансування виплати  пенсій  та грошової допомоги, призначених за різними пенсійними програмами. У ній на 2000 рік передбачено понад 600 мільйонів  гривень,  зокрема понад  500  мільйонів  гривень  -  на  виконання Закону про статус ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального   захисту.   Фактично закладено 64 мільйони гривень. Це перше.

 

     Друге. На виконання Державної,  наголошую, Державної програми соціально-побутового  і   матеріального   забезпечення   інвалідів потрібно 2,4 мільярда гривень. Розуміючи економічну ситуацію, фонд інвалідів звернувся з проханням виділити  300  мільйонів  гривень. Фактично   планується  виділити  110  мільйонів  гривень.  Реально враховуючи досвід цього року,  коли рівень  виконання  за  дев'ять місяців становив 26 відсотків, я уявляю, що буде.

 

     Отже, запитання   таке:   коли   скінчиться  геноцид  найменш захищених категорій населення?

 

     Спасибі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я прошу вас відкрити  сторінки  5-6  пропозицій Кабінету  Міністрів.  Там  ви  знайдете відповідь,  скільки грошей додатково ми можемо віднайти до  тих  64  мільйонів  гривень,  які закладено.  Це  мінімум 300 мільйонів гривень за рахунок прийняття тих рішень, які ми вам пропонуємо. Це максимум того, що ми повинні зробити.  Але  ми  повинні  обов'язково в 2000 році почати нарешті розмежовувати Пенсійний фонд і Державний бюджет.

 

     Хоча я нагадаю: прийнято цілий ряд законодавчих рішень, якими встановлено   спеціальні   податки,   що   надходять  виключно  до Пенсійного фонду.  Вони насправді  повинні  були  б  надходити  до Державного  бюджету,  оскільки  це  є загальнодержавний платіж,  і після цього передаватися до Пенсійного фонду. Може, безпосередньо, але  в  рахунок  розмежування  пенсій.  Це  було  б правильно.  На сьогодні ми маємо мінімум 300 мільйонів таких платежів,  виконаних уже  в  цьому  році.  Так  що,  я  думаю,  ми  повинні  це питання врегулювати. Хоча я згоден, ви правильно ставите питання.

 

     Що стосується  інвалідів.  Так,  ми  поки  що   заклали   110 мільйонів  і  плюс  по  факту  40  мільйонів  ми  плануємо  ще  (є тенденція)  надійде  до  відповідного  Фонду  соціального  захисту інвалідів.

 

     Проблема в  тому,  що  нашими  ж  законодавчими  рішеннями ми зробили відрахування до цього фонду необов'язковими.  Із 35  тисяч підприємств,  які  звернулися  до  фонду  захисту  інвалідів і там зареєструвалися як ті,  що  мають  платити,  приблизно  5-6  тисяч платять,  інші - ні.  Отже, закон виписано так, що цей платіж не є обов'язковим.

 

     Якщо ми втрутимося в ситуацію,  то,  я думаю, зможемо істотно поліпшити  й фінансування за рахунок платежів підприємств.  Але на розширеному засіданні бюджетного комітету домовилися,  що  по  цій позиції  ми  будемо  разом  шукати,  як збільшувати ці видатки.  Я згоден з критикою стосовно цієї позиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська  область).  Фракція  "Батьківщина".  Шановний   Ігоре Олександровичу, два запитання.

 

     Перше. Скажіть,  будь ласка,  чим керувався уряд,  визначаючи такий важливий прогнозний макропоказник,  як зростання  ВВП  на  2 відсотки  в  2000 році?  Відома залежність між рівнем зайнятості і зростанням ВВП.  Прогнозується зниження рівня  зайнятості  в  2000 році і водночас зростання ВВП.

 

     Друге запитання.  Як  ви обгрунтуєте різке зростання видатків на    утримання    фіскальних    фінансових    органів,    зокрема комп'ютеризацію   казначейства   в  розмірі  понад  100  мільйонів гривень?

 

     І ще одне запитання.  Минулого року ми порушували питання про те,  щоб видатки Міністерству закордонних справ були передбачені й еквівалентно  в  доларах,  оскільки   95   відсотків   виплат   це міністерство здійснює в доларах.  Чому цього року уряд не пішов на те, що це передбачити вже в першому варіанті проекту бюджету?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Що стосується зайнятості, то тут немає прямої кореляції. Виходячи з тих законодавчих актів, які ви прийняли, ми прогнозуємо, що наступного року буде стимулюватися вивільнення  штучно  прихованого  безробіття  за рахунок того,  що навантаження  в  перші  два  місяці  по  фінансуванню  відповідних грошових виплат лягає на Державний бюджет.  Тобто тут немає прямої кореляції з ВВП. Краще, мабуть, говорити про тенденції зростання в певних секторах.  А ми вже маємо перші ознаки цього.  Принаймні, у промисловості  за  перші  9  місяців  поточного  року   ми   маємо зростання. І в нас є всі підстави говорити про те, що ця тенденція триватиме і наступного року.  Головне,  що ми повинні зробити - це подолати кризу в сільському господарстві, домогтися того, щоб воно не давало нам від'ємні результати.

 

     Ми маємо всі підстави на це розраховувати.  Два відсотки  при тому падінні,  яке відбувалося практично протягом усіх останніх 10 років,  - це досить реальна позиція, яка зараз уже підтверджується цифрами. Наприклад, від вересня минулого року до вересня поточного року маємо плюс 18 відсотків у промисловості.  Тому думаю,  що тут ми зробили правильний прогноз.

 

     Що стосується фінансових фіскальних органів, то там немає 100 мільйонів на комп'ютеризацію,  там сума менша.  Зараз я  точно  не пам'ятаю.  Про  що  йдеться?  Ми вже сконцентрували весь Державний бюджет по головних розпорядниках у Державному казначействі. Ми вже на   сьогодні   прийняли  з  вами  рішення,  що  основні  бюджетні розрахунки  (за  півтора  року  ми  це  зробили),  бюджетні  кошти доводяться    до   кожної   бюджетної   установи   через   систему казначейства.  Ми вже з вами прийняли рішення, що всі позабюджетні кошти,   які   заробляють   бюджетні  установи,  концентруються  у казначействі.  Це дає  нам  можливість  менше  запозичити  грошей, робити   маневри  з  фінансовими  ресурсами,  перерозподіляючи  їх оптимально між різними споживачами.  Загальна економія,  я  думаю, вимірюється десятками, коли не сотнями мільйонів гривень.

 

     Тому Державне  казначейство  -  саме  та  структура,  яка  на сьогодні дає нам  ефект  від  будь-яких  витрат  на  ці  цілі.  Ми говоримо про те, що з наступного року казначейство почне працювати як банк: через єдиний казначейський рахунок, тримаючи всі кошти на єдиному  ресурсному рахунку.  Для того щоб це вирішити,  нам треба закупити комп'ютери для шестисот відділень казначейства.  Це  наша комп'ютерна   програма.  До  речі,  ми  її  вирішуємо  за  рахунок відповідних кредитних коштів, а не за рахунок доходів бюджету.

 

     Що стосується взагалі видатків на  фіскальні  органи,  то  ми просимо  саме  під  переведення позабюджетних коштів до офіційного кошторису невелике  додаткове  збільшення  чисельності  Державного казначейства,  яке  зараз ще не отримано.  Якщо ми з вами приймемо рішення  про  скасування  картотеки,  то  податкова  адміністрація вважає,  що  їй  треба  також  надати  додаткове  фінансування  на підрозділи  примусового  стягування  для  того,  щоб  не   зазнати короткотермінового, але серйозного зменшення доходів до бюджету.

 

     Оце головне,  що  спонукало  збільшення видатків на фіскальні органи.  Це приблизно 40- 45 мільйонів гривень.  Усе  решта  -  це позабюджетні  кошти,  які  ми перевели до офіційного кошторису під контроль казначейства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре   Олександровичу.   Я   думав,   ви попросите  нас ратифікувати угоду щодо казначейства для того,  щоб поліпшити його роботу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Зараз ми з  вами  оголосимо  перерву.  Після перерви,  яка  триватиме  30  хвилин,  зі  співдоповіддю виступить голова профільного комітету Юлія  Тимошенко.  За  нею  виступатиме голова Рахункової палати.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прошу  зайти  до  залу,  будемо продовжувати засідання.  Я бачу, що преса й запрошені виявляють до головного економічного закону більше уваги, ніж деякі депутати. Бо їх там, нагорі, більше, ніж нас у залі.

 

     Я думаю,  розпочнемо.  Почують голос Юлії Володимирівни і всі зайдуть до залу.  В тому числі й представники Кабінету  Міністрів, звичайно,  Юліє Володимирівно,  звичайно.  І міністр фінансів.  Ну зрозуміло, він же всіх депутатів зібрав біля себе, це ж кожен щось хоче випросити, обіцяючи віддати голос за Державний бюджет.

 

     Співдоповідає голова   Комітету   з   питань   бюджету   Юлія Володимирівна  Тимошенко.  Будь  ласка,  Юліє  Володимирівно.   20 хвилин.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань бюджету (виборчий округ 99,  Кіровоградська область).  Адам Иванович, может, сделать несколько обявлений?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  зробіть оголошення. Роблять уже оголошення. Ви починайте.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Фракция "Батьківщина".  Я  хотела  бы  прежде всего пояснить, какая процедура сегодня проходит, потому что очень много депутатов,  считая,  что проходит первое чтение, спрашивали, где же таблица на первое чтение?

 

     Дело в  том,  что  согласно  Регламенту  мы  сегодня  слушаем информацию министра финансов о том,  каков бюджет.  И  сегодня  мы можем  принимать  решение  только  о том,  берем ли мы этот проект бюджета в работу,  то есть готовим ли мы его на первое чтение, или возвращаем   правительству.  Вот  это  основное  решение,  которое принимается.  Если   из   зала   не   будет   предложено   проекта постановления о возврате проекта бюджета правительству,  то в этом случае автоматически мы берем его в работу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юліє Володимирівно,  трохи не  так.  Ми  сьогодні згідно  з  Регламентом  обговорюємо  проект  бюджету без прийняття будь-якого рішення. А потім розглядатимемо його в першому читанні. Сьогодні ніяких рішень ми не приймаємо за Регламентом. Будь ласка, продовжуйте.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Согласно Регламенту  мы  будем  рассматривать проект бюджета в первом чтении 4 ноября.

 

     Итак о  том,  какую  же оценку бюджетный комитет дает проекту бюджета, который представлен правительством?

 

     В бюджетном процессе,  который проходит в стране,  есть  один очевидный яркий позитив. Сегодня министр финансов проиллюстрировал свой  доклад  таблицами,  которые  мы  видели.  Это  действительно позитив.  Кабинет  Министров  потихоньку подтягивается к Верховной Раде.

 

     Что же  касается  проекта  бюджета  в  остальном,  то   таких оптимистичных   позитивных   выводов,   к   сожалению,  делать  не приходится. Почему?

 

     Первое. Несмотря на все усилия,  которые мы с вами  приложили при подготовке Бюджетной резолюции, разработке Бюджетного кодекса, Верховной Раде не удалось подвигнуть правительство  на  то,  чтобы сделать  бюджетный  процесс в стране цивилизованным,  признанным и проводить его по тем правилам, которые используются в мире.

 

     Второе. Бюджет,  к сожалению, нереальный и реальным он быть в принципе  не  может.  Почему он не может быть реальным?  Да потому что,  как и любая задача имеет  свое  решение,  так  и  показатели бюджета    основываются    на   какихто   основных   данных.   Это макроэкономические показатели.  По  оценкам  бюджетного  комитета, макроэкономические  показатели,  на  которых рассчитывался бюджет, изначально  необективны.  А  мы  знаем,  что  Верховная  Рада  на макроэкономические   показатели  никакого  влияния  не  имеет.  Мы принимаем те амбиции правительства, которые заявлены.

 

     Что же можно сказать  о  макроэкономических  показателях?  Мы планируем такой аккуратный рост на 2 процента в 2000 году. Но если мы с вами посмотрим планы 1997,  1998,  1999 года по росту ВВП, то увидим,  что в 1997 году Кабинет Министров, Министерство экономики планировали прирост ВВП на 0,3 процента,  получили  падение  на  3 процента;  в  1998  году планировали полпроцента роста (такой тоже аккуратный показатель),  потеряли ВВП на 2,7 процента; в 1999 году планировался  1  процент  роста,  реальное  исполнение  за  восемь месяцев - минус 2,8 процента. Это говорит о том, что чем больше мы планируем рост ВВП в каждом году,  тем большее реальное падение мы получаем.

 

     Это очень безрадостная закономерность,  и  поэтому  все,  что построено  сверху на этом базисе,  конечно же,  вызывает сомнение. Нас в бюджетном комитете заинтересовал вопрос: а на основании чего планируется   реальный   рост   ВВП?   На  чем  основаны  расчеты? Оказывается, есть три фактора, которые обозначены правительством и которые должны обеспечить рост ВВП. Что это такое?

 

     Первое -  это  улучшение  финансового  состояния предприятий. Речь идет  о  снижении  кредиторско-дебиторской  задолженности,  о снижении  всевозможных неэффективных трат предприятий.  Но если мы посмотрим результаты за девять месяцев 1999 года,  то  мы  увидим, что  размер  кредиторско-дебиторской  задолженности  увеличился на 39,6 процента.  О каком финансовом оздоровлении мы вообще  сегодня толкуем?!

 

     Второе основное    условие    роста   ВВП   -   благоприятная амортизационная политика правительства.  Но если мы посмотрим, что делается для того чтобы эту благоприятную амортизационную политику создать,  то мы увидим,  что на базе  законов  у  нас  значительно увеличены амортизационные отчисления, и мы собираемся 20 процентов изять  у  предприятий.  Если  это  приведет  к  улучшению  работы предприятий,  то  тогда,  наверное,  бюджетный комитет очень плохо разбирается в этих процессах. То есть к такому выводу мы просто не смогли прийти.

 

     И третий основной фактор повышения ВВП - увеличение реального кредитования экономики.  Это особо интересный  пункт.  Почему?  Да потому что в 2000 году по тем материалам,  которые представил НБУ, мы  только   12   процентов   эмиссии   НБУ   будем   тратить   на рефинансирование   коммерческих  банков,  а  соответственно  -  на кредитование промышленных предприятий.  И сейчас мы с  вами  имеем ставку  рефинансирования 45 процентов,  но НБУ говорит о том,  что ставка в 2000 году будет как минимум больше 17,6 процента.  Это  и есть размер инфляции.  Мне кажется,  что только при помощи особого аутотренинга на базе этих трех основных факторов мы можем получить рост ВВП.

 

     По расчетам  бюджетного  комитета (но это экспертные расчеты, которые,  к  сожалению,  не  влияют  на  те  показатели,   которые представляет Кабинет Министров), падение ВВП на один, как минимум, процент нам, к сожалению, приходится учитывать.

 

     Почему еще бюджет никогда не будет реальным?  Да  потому  что сегодня  происходит грубейшее нарушение законодательства буквально во всех его аспектах. Что именно?

 

     Во-первых, как делалось это в прошлые годы,  так  и  сегодня, правительство на свое усмотрение выбирает из всех законов, которые приняты,  что финансировать, что нет. Вы вдумайтесь только! Если в прошлом  году  у  нас 82 миллиарда стоила законодательная база для бюджета,  а мы финансировали на  34,2  миллиарда  и  при  этом  не выполняли,  то  уже  в  этом году,  по справке Кабинета Министров, законодательная база стоит 95,5 миллиарда (по нашим прогнозам, она перешагнула уже через 160 миллиардов, если посчитать корректно), и мы имеем с вами 38,5 миллиарда. То есть речь идет о том, что чтото финансируется  по  остаточному  принципу,  что-то  финансируется в первую очередь. И почему такая постановка вопроса: если вы примете еще  дополнительный  налоговый  пресс  для  предприятий,  тогда мы начнем  финансировать  социальные  траты.  Но   это   в   принципе некорректная постановка вопроса.

 

     Во-вторых, если  вы помните,  в Бюджетной резолюции мы с вами просили Кабинет Министров предоставить четкую оценку всех законов, которые   действуют  в  нашей  стране.  И  дали  предложение,  что финансировать,  что нет. И мы должны посмотреть с вами это. Четкой оценки  законов  мы,  к  сожалению,  не  получили.  Мы не получили предложений о том,  как с этими чрезмерными тратами  бороться.  То есть  мы практически входим в бюджетный процесс 2000 года с тем же теневым дефицитом,  с тем же неисполнением  законов  и  с  тем  же непониманием   правительства,  как  к  этим  вопросам  в  принципе подойти.

 

     Я не говорю уже о том,  что у нас  нарушены  законы,  которые запрещают приватизацию тех или иных обектов.  У нас нарушен закон о финансировании дорожного хозяйства,  а инновационный фонд  опять спланирован на прежнем уровне.

 

     Невыполнение Бюджетной  резолюции  в  принципе  уже считается нормой.  Мы очень детально посчитали,  что  же  Кабинет  Министров учел,  а что нет.  Ну,  так вот, оказывается, что из 441 положения Бюджетной резолюции учтено кое-как всего 17 процентов. Это говорит о  том,  что  как игнорировались замечания и предложения Верховной Рады,  так и продолжают игнорироваться,  даже если в них  заложены определенные очень серьезные, здравые предложения.

 

     Теперь относительно   доходов  и  расходов.  Если  вы  просто возьмете доходы прошлого года и  доходы,  которые  планируются  на 2000 год,  и расходы,  сравните их,  вы увидите очень греющий душу рост доходов и рост расходов.  Но вы должны иметь в виду, что базы исчисления  доходов и расходов в 1999 году и в 2000 году абсолютно несопоставимы.  Почему? Потому что по нашему же с вами предложению Кабинет  Министров  включил в доходную и расходную базы те теневые деньги,  которые зарабатывали различные министерства и  ведомства, бюджетные   учреждения   и   которые   они   зачисляли   себе   на финансирование.  Сегодня эти деньги вытащили,  это 2,6 миллиарда в консолидированном бюджете.  Это говорит о том, что реальные доходы не увеличились и реальные расходы не увеличились,  а  есть  просто определенная демонстрация того, что тратилось и ранее.

 

     Но если посчитать реальность цифр, то в 38,5 миллиарда консолидированного дохода что нельзя учитывать? 2,6 миллиарда  специальных  фондов учитывать нельзя.  Нельзя учитывать 0,9  миллиарда  -  это  то,  что  мы  опять  насчитываем  НДС   на энергоресурсы:  на  уголь,  электроэнергию,  газ.  Это  невозможно делать.  И,  наконец,  приватизация -  2,5  миллиарда,  которая  в принципе  не осуществится как таковая,  потому что это невозможно. Во-первых,  цены там проставлены нереальные,  а во-вторых,  законы этого  не  позволяют  делать.  Так  вот,  если  мы  посчитаем  эти нереальные доходные части в сопоставлении с бюджетом 1999 года, то теряем по отношению к 1999 году 4 миллиарда гривень.

 

     А если  мы  возьмем  с вами в реальном исчислении (вы знаете, что нам все занимают в так называемых условных единицах, нам никто не  занимает в гривнях,  и даже если занимают в гривнях,  то потом конвертируют это  в  доллары),  то  наша  доходная  часть  бюджета начиная  с  1998  года в этих пресловутых условных единицах падает настолько резко,  что скоро  нам  нечем  будет  собственную  спину прикрыть, не то что тратить какие-то деньги на погашение долгов.

 

     В 1998  году  по  отношению  к  1997  году  из доходной части бюджета мы потеряли 3,3 миллиарда долларов.  В 1999 году  доходная часть бюджета в долларах сократилась на 3 миллиарда 450 миллионов, а в 2000 году, по сравнению с 1999 годом, мы теряем 1 миллиард 170 миллионов  долларов.  Это  при  том,  что  нам по 50-100 миллионов долларов иногда дают, и мы за это очень сильно благодарим.

 

     В этих цифрах радует единственное: доходная часть  в реальном исчислении падать стала медленнее,  чем падала  ранее,  то  есть  у  нас   опять   наметились   достаточно благоприятные процессы в стране.

 

     По поводу  расходов.  Еще  раз  хочу подчеркнуть:  хотя у нас кажущийся рост расходов в бюджете намечен,  но если мы посчитаем и сопоставим  базу с базой 1999 года,  то мы имеем расходов на минус 314 миллионов  гривень.  Это  значит,  что  все,  кто  получал  из Государственного бюджета, 314 миллионов недополучат.

 

     Это относительно  ключевых,  глобальных  показателей  проекта бюджета.

 

     Теперь по  поводу  неисполнения  Бюджетной   резолюции.   Ну, перечислять   221   положение   Бюджетной  резолюции,  которое  не исполнено, будет, мне кажется, просто очень емко и неинтересно. Но основные положения следует назвать.

 

     Мы с  вами  давали  техническое задание правительству:  28-30 процентов ВВП должно попасть  в  Государственный  бюджет  за  счет выведения из теневой сферы тех денег,  которые сегодня в бюджет не попадают,  а не  за  счет  увеличения  налогового  пресса.  Но,  к сожалению,  в проекте бюджета,  который нам передан, мы имеем 25,6 процента.  Это консолидированный бюджет.  Это говорит о  том,  что по-прежнему из государственной сферы деньги утекают туда,  где они находятся в абсолютно  бесконтрольном  виде.  Это  значит,  что  в стране  в  2000  году  на душу населения доходов бюджета будет еще меньше, чем мы имели в 1999 году. Если мы скажем о доходах бюджета на душу населения, то мы имеем с вами сокращение на 11,8 доллара в 2000 году.  Это как раз свидетельство тому, о чем мы сейчас с вами говорим:  перераспределение  через бюджет значительно снизилось по отношению к ВВП.

 

     И второе серьезное нарушение Бюджетной  резолюции.  Верховной Радой   категорически  не  допускался  профицит.  На  сегодня  554 миллиона  540  тысяч  профицита  мы  имеем.  Это  значит,  что  мы недофинансируем расходную часть бюджета.

 

     Относительно несоответствия  Бюджетной  резолюции по доходной части - уменьшение налогового бремени. Я, честно говоря, с большим удовольствием послушала доклад министра Митюкова о том,  что у нас попрежнему продолжает уменьшаться  налоговое  бремя.  Это  приятно слышать.  Но когда анализируешь реальные показатели, которые можно получить из статистических справочников,  то  оказывается,  что  в показателях,  о  которых  сейчас  говорил Игорь Александрович,  не учтены  как  минимум  два  крупных  блока  налогов.  Это  то,  что называется  недоимкой,  то  есть  учли  доходы только по реальному поступлению.  И второе - это то,  что мы впервые в проекте бюджета на   2000   год  заложили,  так  называемый  показатель  реального поступления при исчислении  налоговых  доходов.  То  есть  мы  уже априори  запланировали недоимку на 2000 год,  ее увеличение.  Я не считаю, что это нормально. Когда мы спланировали таким образом, то оказалось,  что налоговый пресс падает,  хотя реально мы за восемь месяцев 1999 года по сравнению,  например, даже с 1998 годом имеем увеличение   налогового  пресса  почти  на  2  процента.  Это  для народного хозяйства, конечно же, колоссальные цифры.

 

     Что еще я хотела бы сказать относительно  налогового  пресса. Безусловно, налоговая реформа продолжается только в части усиления налогового пресса.  Это бесспорно,  и говорить об этом  не  стоит: амортотчисления,   дорожный  фонд  сохраняем  на  прежнем  уровне, инновационный фонд - на прежнем уровне,  по-прежнему не возвращаем возвратный  НДС предприятиям.  Вы знаете,  у нас есть переплаты по прибыли,  но никто не  планирует  их  возвращать.  Это  почти  600 миллионов  гривень  по стране.  То есть мы как увеличивали,  так и увеличиваем налоговый пресс.

 

     Но отдельно  я  хотела  бы  сказать   о   введении   НДС   на энергоносители.  И  хочу,  чтобы  мы  с  вами  понимали,  что это, наверное,  будет последняя атомная бомба,  которую мы заложим  под наш  энергосектор.  На  входе  импорт нам придется оплачивать с 20 процентами НДС буквально каждую минуту, как поступает, например, к нам  газ.  Это приведет к увеличению стоимости газа для населения, электроэнергии для населения еще на 20 процентов. Не знаю, если мы это  запланируем,  то  тогда  нам  всем нужно пойти домой на более длительный период.  Этого,  безусловно,  допустить нельзя. Это 0,9 миллиарда гривень - очень большая сумма.

 

     Теперь по   поводу   привлечения  дополнительных  неналоговых доходов. О чем идет речь? Вы знаете, я хотела бы познакомить вас с одним   интересным   документом.   Оказывается,  при  Министерстве экономики Украины  работает  немецкая  консультативная  группа  по вопросам экономики. Вот есть такая группа, достаточно компетентные люди.  Они почитали нашу Бюджетную резолюцию  и  сделали  расчеты, какие  поступления  не  имеет государство по всевозможным пунктам, которые должны эти поступления обеспечивать.  Так вот если  взять, например,    разницу    между    расчетной    суммой    дивидендов государственных  предприятий,   которые   мы   должны   фактически получать,  и  тем,  что мы реально получаем...  Вы помните пункт в Бюджетной резолюции,  что в принципе государство  как  собственник больших предприятий ничего от этого не получает в бюджет.  Так вот такую очень серьезную цифру рассчитали немцы, и она приблизительно совпадает  с  той,  которую  рассчитал бюджетный комитет,  - это 5 миллиардов 200 миллионов гривень. На минуточку, такие деньги лежат у  нас  в  стране,  а  мы  50-100  миллионов долларов заимствуем у всевозможных финансовых организаций.

 

     Например, есть   такие    льготы,    которые    действительно ненормальны,  то,  о  чем сегодня говорил член бюджетного комитета Кирильчук:  легальная контрабанда, всевозможные реструктуризации и списания  для  хозяйствующих  субектов  -  это  10 миллиардов 577 миллионов гривень. Но хочу назвать цифру, которую они насчитали, - 20   миллиардов   806  миллионов  гривень.  Это  даже  не  расчеты бюджетного комитета.  Это ресурс, который имеет страна и абсолютно не обращает на него внимание.  А мы говорим о том,  что каждый год падают доходы бюджета,  и  ничего  не  делаем,  чтобы  эту  планку поднять,  все время подползаем под эту планку и смотрим, чтобы она в какойто момент не свалилась нам на голову.

 

     Так вот о привлечении дополнительных доходов. Проигнорированы абсолютно  все  пункты Бюджетной резолюции,  касающиеся увеличения доходов по неналоговым поступлениям.  Справка таможенной службы не имеет  ничего  общего с расчетами бюджетного комитета,  которым не верит  правительство.  Из-за  необоснованных  налоговых  льгот  на импорт   государство  за  восемь  месяцев  1999  года  потеряло  3 миллиарда гривень. Всего лишь 3 миллиарда гривень! Если сохранится такое положение на 2000 год, мы недополучим в бюджет 3,3 миллиарда гривень.  С этим надо что-то делать?  Безусловно,  надо. В проекте бюджета ничего по этому поводу не предусмотрено.

 

     Относительно приватизации.  Я хочу,  чтобы вы ознакомились со списком приватизируемых обектов,  и  мы  с  вами  поймем,  что  в следующем бюджете уже не только 2,5 миллиарда гривень не будет,  у нас вряд ли что-то вообще будет. Мы продаем всю нашу собственность по  ценам  значительно  ниже  ее  реальной стоимости,  продаем без какой-либо надежды на  то,  что  эти  предприятия  будут  исправно платить налоги.

 

     Далее. По   поводу   всевозможных  государственных  резервов. Инвентаризация  не  проведена,   переоценка   всех   ресурсов   не проведена,    несанкционированное    увеличение   таких   резервов продолжается,  причем  абсолютно   бесконтрольно.   К   сожалению, остановить  такой процесс бюджетный комитет не в силах.  Для этого нужна консолидация усилий всех фракций парламента.

 

     Учитывая, что мое время почти  исчерпано,  я  прошу  добавить несколько  минут  и  хочу  сказать  еще  о  том,  что межбюджетные отношения (а это касается финансирования региональных бюджетов)  в предложенном проекте бюджета выглядят настолько неприглядно,  что, встречаясь с представителями  областей  от  лица  Верховной  Рады, просто невозможно смотреть им в глаза. В реальном исчислении мы, к сожалению,  сокращаем доходы местных  бюджетов  более  чем  на  19 процентов (без учета спецфондов и всего остального). Это говорит о том,  что мы практически лишаем местные бюджеты какой-либо надежды на жизнь в 2000 году.

 

     При этом  сохраняется необективная система расчета расходов, планирования доходов и абсолютно некорректное распределение  между областями. Как и прежде, одни области получают значительно больше, чем другие, причем никакого обоснования к этому не прилагается.

 

     Кабинет Министров  немножко  творчески  подошел   к   анализу системы  трансфертов,  которую мы приняли и отработали в 1999 году (если вы помните,  это  дача  дотаций  областям  в  автоматическом режиме   за   счет  норматива  отчислений  от  общегосударственных налогов),  и на 2000 год такой  норматив  установили  для  изятия денег у областей в пользу Государственного бюджета для того, чтобы они 100 процентов запланированной суммы перечислили. Это говорит о том,  что  даже при недовыполнении налогов будут прямые изятия по каким-то  непонятным  нормативам.  Такого,  безусловно,  допустить нельзя.

 

     Относительно расходов. Приведу самый яркий пример. В два раза увеличены траты на содержание государственного аппарата (повторяю, в два раза!). В Бюджетной резолюции предусмотрено сокращение на 40 процентов.  Если отбросить специальные фонды, о которых идет речь, реальное  увеличение  по  сопоставимой  базе с 1999 годом составит более 41 процента.  Это почти с точностью до наоборот к тому,  что указано в Бюджетной резолюции.

 

     Не учтены  наши требования,  сколько в процентах от расходной части должно быть направлено  на  здравоохранение,  и  в  реальном исчислении  на  здравоохранение  мы  будем  давать  на 5 процентов меньше,  чем в 1999 году,  то есть по-прежнему будем его добивать. Никакого   намека  на  какое-либо  внедрение  элементов  страховой медицины в проекте бюджета на 2000 год нет.

 

     По поводу всех без исключения социальных трат,  к  сожалению, можно сказать то же.  Мы предусматривали 16 процентов от расходной части (это минимум,  за который просто нельзя выйти),  а в проекте на социальные траты предлагается 13,2 процента от расходной части. На  сельское  хозяйство  -  ничего,  на   чернобыльский   фонд   - значительно  меньше  того,  что  нужно.  Зато государственный долг обслуживается в полном обеме и при этом мы должны  понимать,  что мы  значительно  увеличиваем  (почти  на  40  с  лишним процентов) обслуживание государственного долга по отношению к 1999 году.

 

     В проекте бюджета  общая  сумма  долга,  которую  государство должно  выплатить  с  учетом  обязанностей НБУ по оплате внешних и внутренних долгов, составляет 19 миллиардов 278 миллионов гривень. Это  при том,  что курс рассчитан 1 к 5.  Если же курс 1 к 5 мы не выдержим, то на каждую копейку падения курса мы будем к этой сумме добавлять 21 миллион гривень.

 

     Мы, к сожалению,  не получили вразумительного обяснения, как будем покрывать внешние и внутренние долги в 2000 году. Мы просили дать  четкую  программу,  что будем делать.  Там написано только о заимствованиях, которые нам, к сожалению, вряд ли кто-нибудь даст. Предусмотрено   погашение   задолженности   по   заработной  плате предыдущих периодов в четыре раза меньше,  чем необходимо,  и  так далее.

 

     Какое же  можно  сделать резюме?  Вы помните,  в 1999 году мы возвращали правительству проект бюджета на месяц для  доработки  и получили  его  в  том  же  качестве,  даже с ухудшениями некоторых параметров.  Верховная Рада  потеряла  месяц,  и  нас  31  декабря озаботили совершенно новым проектом, который мы принимали почти до Нового года.

 

     Есть предложение не возвращать в нынешнем году проект бюджета на  доработку,  а  взять  его  в работу и на базе ваших замечаний, предложений довести до более-менее приглядных форм. Хотя мы должны отдавать  себе  отчет  в  том,  что  серьезно  улучшить  бюджетную ситуацию в стране можно,  только  лишь  серьезно  меняя  стратегию управления  экономикой Украины.  А делить каждый год уменьшающиеся скудные копейки,  конечно,  это очень незавидный  и  неблагодарный труд.

 

     Это единогласное  решение  бюджетного  комитета  - брать этот проект бюджета в работу, стараться консолидировать наши взгляды на те или иные вопросы с Кабинетом Министров.  Я считаю, что какие-то шаги навстречу друг другу мы  сделали  для  того,  чтобы  все-таки страна  не  страдала  от наших конфронтационных взглядов на те или иные вопросы.  И мне кажется,  что Верховная Рада должна доказать, что   она   может   делать   реальное  дело  и  принять  бюджет  в установленные Регламентом сроки.  Если мы  не  возвращаем  сегодня проект  бюджета,  то  практически  мы  можем  принять его где-то в начале декабря, но до середины декабря - точно.

 

     Спасибо большое за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги і Юліє  Володимирівно,  ще раз наголошую і прошу звернути увагу на Регламент: ніякого рішення ми сьогодні приймати не будемо і не зобов'язані за Регламентом.  У Регламенті визначено, що ми сьогодні обговорюємо проект бюджету. А ви за результатами цього обговорення та  з  урахуванням  поправок, які  потім  подадуть  комітети  і депутати,  готуєте його і будете доповідати,  як ми домовились,  4  листопада  у  першому  читанні. Ніяких рішень приймати сьогодні ми не будемо.

 

     Чи будуть   запитання?  Запишіться.  Будь  ласка,  висвітіть. Бажаючих чимало - 58. Нарівні з міністром. Відведемо 10 хвилин. Ще показати? Ну, покажіть іще.

 

     Депутат Мазур. Будь ласка. За нею - депутат Штепа.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Фракция  ПСПУ,  Луганская область.  Юлия Владимировна,  ответьте,  пожалуйста,  на два вопроса. Вы сказали, что   проект  консолидированного  бюджета  составляет  в  условных единицах 7,7 миллиарда долларов (для сравнения: бюджет Нью-Йорка - 120  миллиардов  долларов).  Как вы оцениваете уровень компетенции специалистов,  которые составляли этот бюджет? Не лучше ли им быть министрами футбола, тенниса и прочего? Это первый вопрос.

 

     И второй. Без согласования с Верховным Советом все-таки пошла реализация системы Госказначейства.  В бюджет на это заложено  120 миллионов  гривень.  Хотя нарушена Конституция - 27.07.99 началась реализация соглашения без утверждения Верховным Советом.

 

     Как вы относитесь к тому,  что есть  нарушение  законности  в данном  случае,  но  на  Госказначейство запланировано порядка 187 миллионов, которые можно бы направить на угольную промышленность и другие отрасли?

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  По поводу доходов бюджета.  В мире есть такой сопоставимый  показатель,  как   доходы   правительств   на   душу населения. Это имеются в виду доходы консолидированного бюджета на душу населения. Мы сегодня на душу населения имеем более чем в 100 раз  меньше  доходов  бюджетов  всех  уровней,  чем любая развитая страна.  Ну,  100 раз - это уж  очень  много!  Поэтому  сравнивать просто бюджеты,  может быть, некорректно, а вот по доходам на душу населения мы действительно занимаем одно из предпоследних мест.

 

     Относительно компетенции я хочу сказать, что нужно обединить усилия и создавать в стране такую экономическую стратегию, которая позволит это переломить,  потому что дальнейшее падение уже просто приведет к летальным исходам.

 

     И насчет того,  что в проекте бюджета чтото незаконно. Я хочу вам сказать,  что,  к сожалению,  сегодня нарушение законов  стало нормой,  то есть это уже не есть исключением из правил, причем это касается всех ветвей власти.

 

     Поэтому я считаю,  что все, что не соответствует действующему законодательству, мы с вами на первое чтение путем учета замечаний и дополнений из проекта бюджета уберем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Штепа.  Будь  ласка.  За  нею  -  депутат Ніколаєнко.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   КПУ). Автономная   Республика   Крым,    фракция    коммунистов.    Юлия Владимировна, у меня к вам два вопроса. Первый вопрос. Я бы хотела все-таки  уточнить  предыдущий  вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  по мировым  стандартам  к какой группе стран относится Украина,  долг которой составляет почти 52 процента ВВП?

 

     И второй вопрос. Почему правительство (все-таки вы чаще с ним встречаетесь) не указывает реальный размер долга (и внутреннего, и внешнего),  который на сегодня  составляет  почти  200  миллиардов гривень? Как будет погашаться этот долг?

 

     Люди меня спрашивают.  С 1995 года в Симферопольском районе и многих других районах  не  выплачиваются  детские  пособия.  А  их несколько видов. Что будет с этими долгами?

 

     Спасибо за ответ.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  По поводу внешних и внутренних долгов.  Перед вами аналитический материал, который подготовил бюджетный комитет, там  достаточно  точные  цифры.  Но я хотела бы сказать,  что не о сумме  долга  сегодня  нужно  вообще  говорить,  а  в  принципе  о некорректности  в  подходе к расчетам внешних и внутренних долгов. Ведь мы сейчас считаем только то, что непосредственно заимствовано и  что  нужно  отдать.  Но  мы  же  не считаем долги правительства населению,  мы  не  считаем   долги   правительства   всевозможным распорядителям  бюджетных  средств,  которые  провели  те или иные работы,  были  предусмотрены  ассигнования,  но  с  ними   мы   не рассчитались. И этот долг практически нигде не учитывается.

 

     Чтобы не  было  разночтений в толковании,  какой реально долг сегодня,  стоит вопрос о том,  что нужно четко  определиться,  что входит в состав внутреннего долга, что - в состав внешнего.

 

     Мы в  бюджетном  комитете работаем сейчас над законопроектом, где было бы четкое определение,  что включать в те или иные долги. Вы   правильно   говорите:  страна,  которая  не  имеет  стратегии возрождения  и  подема   экономики,   просто   не   имеет   права образовывать  такие  долги,  потому  что  нет  под  что  занимать. Безусловно, эту ситуацию нужно исправлять.

 

     По поводу  путей  погашения  долга.   Я   очень   внимательно просмотрела  таблицы,  которые  представил Игорь Александрович.  У нас,  оказывается,  есть всего два серьезных  выхода  -  дефолт  и эмиссия.  Но,  безусловно,  ни один, ни другой в таком обеме, как того  требует  погашение  долгов,  невозможен,  потому  что   есть последствия.

 

     Какие реальные пути погашения долга,  мы с вами тоже почитали на  экране:  возрождение  промышленных  предприятий  и   улучшение благосостояния народа.  Но все это,  к сожалению,  слова,  которые должны иметь под собой четкую программу действий.  Так вот  именно этой четкой программы действий в поданных документах до сегодня мы не ощущаем.

 

     И по уровню долга от ВВП. Ну, конечно, он значительно больше, чем   показывается   официально,   если   считать  реальные  долги государства,  а не только наши заимствования.  Многие страны имели очень  высокий  уровень долга,  но они имели и стратегию развития. Если мы выстроим настоящую стратегию развития страны,  то долг  не очень страшен даже в таком обеме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко.  Будь ласка. За ним - депутат Кошинець.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція "Лівий центр".  Шановна  Юліє  Володимирівно,  я  вже  вам ставив це запитання в приватній бесіді,  але хочу, щоб і уряд його почув.  Чи вважаєте ви правильним,  що уряд у  видатки  на  освіту закладає  5,8  мільярда  гривень,  але  при  цьому  закладає  туди госпрозрахункові  кошти,  які  заклади  освіти  отримуватимуть  за додаткові  послуги?  Чи не призведе це фактично до їх розвалу?  Це перше.

 

     Друге. Як же платитимуть  кошти  бюджетникам,  якщо  сьогодні зовнішній  борг  становить  майже  23  мільярди  гривень?  Плюс  7 мільярдів гривень заборгованості із зарплати і майже 2 мільярди  - з пенсій.  Про що ми говоримо? Який бюджет, якщо його вже сьогодні зовсім немає, тому що ми його проїли вже в цьому році.

 

     І третє запитання.  Чи не розглядав бюджетний комітет питання реструктуризації   боргів  сільськогосподарських  товаровиробників перед постачальниками,  в тому числі і приватними,  які  поставили мінеральні  добрива,  паливо  й  таке інше,  реструктуризації всіх боргів перед приватними  структурами  і  державою?  Інакше  ж  АПК ніколи не дасть жодної копійки в бюджет.

 

     Я звернув   увагу   на   те,  що  Ігор  Олександрович  цікаво посміхався,  коли ви говорили про податок на  додану  вартість  на газ.  То  хотів  би  запитати Ігоря Олександровича,  що він мав на увазі?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Игорь Александрович, наверное, ответит? Нет?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олександрович уже  відповідав.  Він  мав  на увазі, що симпатизує Юлії Володимирівні.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я  думаю,  что  я  сразу почувствую это после доклада.

 

     По поводу заданных вопросов.  На образование в  процентах  от расходной  части  вроде  бы  выдержан  тот показатель,  который мы заложили в Бюджетной резолюции.  Но,  как вы  правильно  заметили, туда  включили  именно  хозрасчетные деньги,  в частности по нашей просьбе.  Но если мы включили эти  деньги,  то  должны  и  считать корректно.   То  есть  эти  деньги  и  в  прошлом  году  тратились образованием, ничего мы им реально не добавили.

 

     А в реальном исчислении приблизительно на  несколько  гривень на душу населения расходы на образование стали ниже, чем в прошлом году, если не брать этих специальных денег.

 

     По поводу   реструктуризации   долгов    агросектора.    Если профильный  комитет подаст в наш комитет все расчеты и официальное обращение,  мы этот вопрос рассмотрим и будем консультироваться на эту тему с правительством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Кощинець.  Будь ласка.  За ним - депутат Ващук.

 

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 88,  Івано-Франківська  область).  Фракція "Реформи-Конгрес", Конгрес українських націоналістів. Шановна Юліє Володимирівно, гадаю, що це запитання, може, менше стосується вас, але,  напевно,  вашого комітету і пана Мітюкова стосується.  Свого часу ми почали розгляд,  так  би  мовити,  проговорили  Податковий кодекс  і  на  тому зупинилися.  Як усе-таки розглядається питання прийняття Податкового  кодексу  і  на  основі  нового  податкового законодавства  бюджету  2000 року?  Адже сьогодні все зводиться до тієї ж розмови,  яку ми мали  рік  тому.  Бюджет  жодних  змін  не зазнає.

 

     Спасибі за відповідь.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Относительно  проектов  Налогового  кодекса, поданных парламенту,  то,  по-моему, их три. Это проект Налогового кодекса,  представленный  правительством;  проект,  подготовленный фракцией  "Батьківщина",  и  проект,  который  представил  депутат Губский.  Как видите,  Верховной Раде есть что рассматривать - это детально отработанные документы.  Но,  к сожалению, в повестку дня они  до  сих пор не попали,  и я думаю,  что нам нужно этот вопрос поднимать для  того,  чтобы  хоть  на  2001  год  иметь  налоговую систему, которая действительно будет работать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20,  Волинська  область).  Юліє Володимирівно,  у мене до вас таке запитання.  Щойно, коментуючи, як розподілений бюджет, ви сказали, що   сільському   господарству   не   виділено  нічого,  практично капітальних вкладень в аграрний сектор не передбачено. Наш комітет дуже  детально  розглядає проект бюджету,  і днями ми подамо у ваш комітет свої пропозиції.

 

     Скажіть, будь ласка,  щоб  ми  знали  до  наступного  першого читання, на що більша надія: коли ми підтримаємо і залишимо проект бюджету в комітеті чи якщо віддамо його уряду,  не беручи на  себе відовідальності  за його нереальність?  Тобто на що більша надія в аграріїв, коли будуть краще відображені їхні інтереси?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Мне кажется, что возвращать проект бюджета не нужно.  Наши  два  комитета должны вместе создать такие механизмы, которые были бы реальными.  Если мы просто напишем вам деньги, они же  от этого не появятся.  Надо подумать,  как обеспечить доходную часть под ваши траты.

 

     Я просто хочу привести как пример ситуацию с  финансированием угольной  отрасли  (у  меня  есть  письменный  вопрос  от депутата Еськова по этому поводу).  Конечно же,  проблемы  есть.  Но  когда нужно  было  1,5  миллиарда  гривень  добавлять  шахтерам и мы это сделали в  законе  об  изменениях  и  дополнениях  к  бюджету,  вы помните,  реакция  правительства  первоначально была однозначной - отвержение этого.  Но когда мы  поработали  с  правительством,  то оказалось,  что  эти 1,5 миллиарда реально обеспечить можно,  если использовать недоимку  предприятий  в  Государственный  бюджет.  И сегодня  я  просто  информирую  вас  о том,  что эти 1,5 миллиарда находятся в работе и до конца года значительная часть  этих  денег все-таки в угольную отрасль попадет.

 

     То же  самое  касается и аграриев.  То есть мы должны думать, как наполнить финансами агрокомплекс.  И здесь  есть  определенные возможности.  Они, в частности, связаны с импортом энергоносителей и  потребностью  соседних   государств   в   продукции   сельского хозяйства.  Есть  возможность  проводить  действительно  серьезные схемы финансирования.  Но  нужна  еще  политическая  воля  для  их реального внедрения в жизнь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  нам  щоденно  і  щохвилини  одна з державних установ,  яка має особливу симпатію до парламенту  (мова  йде  про Національну телекомпанію), підкидає сюрпризи.

 

     Ось і  зараз  мене  поінформували,  що  вони  зрозуміли  нашу постанову так,  що вони мають право оприлюднити наше звернення. То щоб не було ніяких тлумачень,  я пропоную: давайте ми проголосуємо протокольно доручити Голові Верховної Ради оприлюднити  звернення, яке ми прийняли. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ще раз інформую,  що відеоплівку із записом виступу Голови із зверненням  передано  до  Національної   телекомпанії.   Ми   дали протокольне доручення, щоб не компанія оприлюднювала наші заяви, а керівник Верховної Ради.

 

     Слово для співдоповіді  надається  голові  Рахункової  палати Симоненку Валентину Костянтиновичу.  Він просить 16 хвилин. Надамо йому 17. Будь ласка, Валентине Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати України.  Уважаемый Адам   Иванович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые  члены правительства!  Счетной палатой  выполнен  анализ  проекта  Закона Украины  о  Государственном бюджете Украины на 2000 год.  Он у вас есть,  и я надеюсь,  что вы с ним ознакомились. Именно поэтому для начала  позволю  себе  напомнить  вам  одну  аксиому нашего бытия: будущее связано с  прошлым  через  настоящее.  Сказанное  напрямую касается   Государственного   бюджета   -   основы   экономической стабильности  и  экономической  безопасности  государства   и,   я убежден, самого государства непосредственно.

 

     Прошлое и    настоящее   государственных   бюджетов   Украины характеризуются такими устойчивыми процессами.  Первое. Постоянные (сознательные  или несознательные) ежегодно повторяющиеся просчеты исполнительной власти при определении макроэкономических бюджетных показателей при разработке Государственного бюджета.

 

     Второе. Систематическое  практически узаконенное невыполнение государственных бюджетов Украины по абсолютному большинству статей и показателей. Вот ряд цифр.

 

     Государственный бюджет Украины за 1996 год по доходам не выполнен на 17,9 процента; за 1997 год - на 23 процента; за 1998 год - на 23 процента.

 

     Третье. Ежегодно   расширяются   незаконные   масштабы  (хочу подчеркнуть - незаконные) неденежных форм  выполнения  доходной  и расходной части государственных бюджетов.  Доходная часть сводного бюджета Украины по взаимозачетам и векселям выполнена за 1996  год

- на 22 процента, за 1997 год - на 27 процентов и за 1998 год - на 24 процента.

 

     Четвертое. Постоянное   изменение    законодательного    поля бюджетного  процесса новыми законодательными и нормативными актами в  процессе  выполнения  бюджета  без  внесения   соответствующего изменения в закон, что практически превращает главный закон страны просто в сводную таблицу доходов и расходов.

 

     И пятое.   Правовой   нигилизм   и   отсутствие    какой-либо ответственности  высших  должностных  лиц  за  выполнение Закона о Государственном бюджете,  за незаконные  действия  при  исполнении бюджета,  в  результате  чего  Закон  о Государственном бюджете не исполняется, а трактуется.

 

     Самым негативным и опасным для государства есть то,  что  все отрицательно влияющие факторы являются не единичными,  случайными, а  образуют   систему,   которая   уже   прочно   вмонтирована   в государственное  управление,  адаптировалась  в  нем  и  оказывает решающее  влияние  на  разработку  и  реализацию   государственных бюджетов Украины.

 

     Как показывает   анализ,  все  эти  процессы  в  полной  мере отражены  и  в  проекте  Государственного  бюджета  на  2000  год. Готовясь к сегодняшнему выступлению,  я перечитал свое выступление на заседании Верховного  Совета  в  прошлом  году  при  обсуждении проекта бюджета 1999 года. Могу с горечью сказать, что практически все замечания и оценки относительно бюджета99,  к сожалению, можно отнести и к проекту Государственного бюджета на 2000 год.

 

     Отношение исполнительной  власти  к  разработке  и исполнению Госбюджета Украины не меняется.  Будущее связано с  прошлым  через настоящее.

 

     Теперь о  некоторых  результатах анализа.  Проведенный анализ проекта Закона Украины о Государственном бюджете Украины  на  2000 год,  представленного Кабинетом Министров, позволяет сделать такой вывод:  проект закона разработан без надлежащего учета  требований действующего  законодательства  и с правовой точки зрения является абсолютно несовершенным.

 

     Расчеты как доходной,  так и расходной  части  выполнены  без учета  всех  факторов  и  действующих законов.  Так,  например,  в расчетах доходной части проекта Государственного  бюджета  Украины не принимаются во внимание факторы, которые могут увеличить доходы как минимум на 4 миллиарда 700 миллионов гривень.  Вместе с тем не учтены другие факторы, которые ведут к уменьшению доходов.

 

     В расходной  части  проекта  Государственного бюджета на 2000 год не предусмотрены средства на реализацию положений целого  ряда законов,  которые  начнут действовать в 2000 году.  В общем обеме это составляет  7  миллиардов  гривень.  И  я  хочу  обратиться  к министрам,  которые  отвечают за труд,  за пенсии,  за обеспечение инвалидов,  за медицину,  за просвещение:  7 миллиардов гривень не учтено!

 

     В проекте    закона    предельный   размер   государственного внутреннего  долга  Украины  по  состоянию  на  конец  2000   года необоснованно завышен, что обеспечит легальный и нелегальный поток новых ОВГЗ.  А основные прогнозные макроэкономические  показатели, положенные  в  основу формирования проекта бюджета Украины на 2000 год,  являются   недостаточно   обоснованными   и   не   учитывают существующего финансово-экономического состояния государства.

 

     Конкретизируя сказанное,   приведу   пример  (другие  примеры содержатся в нашем анализе - их  там  достаточно  много),  который сегодня мусируется в прессе. В Законе о Национальном банке Украины имеется  норма,   согласно   которой   высший   орган   управления Национального  банка  должен на 1 сентября текущего года утвердить смету доходов и расходов Национального  банка  и  подать  Кабинету Министров  Украины  спрогнозированное  сальдо  для включения его в проект Государственного бюджета на следующий год.  Смета доходов и расходов  Национального  банка  не составлена,  не утверждена,  не представлена ни Верховному Совету,  ни  Кабинету  Министров,  хотя сегодня  не  1  сентября,  а 6 октября.  А ведь речь идет об очень значительной   сумме.   Прошлогодние   расходы   согласно    смете Национального  банка  составили  1 миллиард 120 миллионов гривень. Эта цифра сопоставима со всем тем,  что мы  тратим  на  содержание государственных  служащих,  в том числе и вас,  уважаемые народные депутаты,  аппарата  Президента,  Кабинета  Министров,  на  органы государственного управления, - 1 миллиард 165 миллионов.

 

     При таких условиях Минфину ничего другого не остается делать, как самопроизвольно показать в статье 10 проекта бюджета цифру 450 миллионов  и равномерно ее расписать.  Много это или мало - никому не известно.  Но ясно одно,  что  здесь  нарушается  сама  система действия  законов,  их  реализация,  а  цифры  взяты,  извините за выражение, просто от фонаря.

 

     И таких примеров приведено в нашем анализе  достаточно  много для того,  чтобы сделать вывод: принятые Верховной Радой Украины и подписанные  Президентом  Украины  законы  Украины   не   являются обязательными  для  выполнения как для государственных институций, так и для исполнительной власти.  В лучшем случае  выполняются  те нормы законов Украины, которые по каким-то соображениям устраивают исполнительную власть.

 

     В расчетах доходной части проекта не учтено требование пункта 2.7 Бюджетной резолюции относительно прекращения практики задержки или невозвращения сумм налога на добавленную  стоимость  субектам хозяйственной деятельности. В то же время в представленном расчете поступлений НДС не учтены суммы недоимок и переплат,  которые на 1 сентября составляют 5 миллиардов 64 миллиона гривень и 3 миллиарда 14 миллионов гривень соответственно.

 

     Нельзя не  обратить  внимание  (здесь  уже  поднимался   этот вопрос)   на   порочную,   необоснованную   практику  планирования поступлений  в  Государственный  бюджет  отчислений  от  платы  за транзит газа с использованием в расчетах уровня фактической уплаты за прошлый год  -  45,4  процента.  Таким  образом  еще  на  этапе разработки  проекта бюджета предусматривается возможность неуплаты плательщиками налогов более половины начисленного платежа. Если бы в   расчетах  проекта  бюджета  учитывалась  полная  уплата  этого платежа,  то доходы Государственного бюджета увеличились бы на 1,3 миллиарда. А если бы разработчиками доходной части проекта бюджета были учтены суммы недоимок по отчислениям от рентной платы за  газ и  нафту  собственной  добычи и от платы за транзит газа и приняты меры по их уплате,  то это еще  плюс  1  миллиард  гривень.  А  мы говорим: нет денег.

 

     В прогнозном  расчете поступлений налога на прибыль не учтены суммы недоимок и переплат,  которые на 1 сентября составили 2,7  и 0,7  миллиарда  гривень  соответственно.  Использование в расчетах поступлений налога на прибыль уточненного обема прибыли,  который не  облагается  налогом,  и  суммы  недоимок и переплат,  по нашим расчетам,  ведет к увеличению доходов  бюджета  на  1,9  миллиарда гривень.

 

     Прогнозные расчеты    поступлений    налогов   с   владельцев транспортных средств выполнены с использованием уже несуществующей законодательной базы.

 

     Расчет платы  за использование водных ресурсов выполнен также с использованием нормативных документов, которые уже не действуют.

 

     В проекте бюджета в  два  раза  занижены  обьемы  поступления сборов, взимаемых нашей славной дорожной автомобильной инспекцией.

 

     Не учтены  поступления  средств  от  продажи  государственных запасов   товаров.   Предусмотрено,   что   эти   средства   будут использованы  для закладки в государственный резерв нефтепродуктов и что они будут учитываться на  специальных  счетах  за  пределами бюджета.  Что  значит учитывать на специальных счетах за пределами бюджета?  Это значит вывести изпод контроля  депутатов  и  Счетной палаты около 500 миллионов гривень.

 

     Предусмотренные в   проекте  бюджета  поступления  по  многим статьям являются призрачными и, как говорится, нерасчетными, в том числе  2,5  миллиарда гривень от приватизации.  По нашим расчетам, эта сумма завышена.

 

     Из сказанного  можно  сделать  такие   выводы.   Министерство финансов   использует   систему  двойных  стандартов:  доходы,  за поступление   которых   отвечает   непосредственно    Министерство финансов,  занижаются,  а  другие  доходы  завышаются.  Что  это - некомпетентность,  небрежность,  ведомственный подход?  Ясно одно, что   это  вне  правового  поля.  Расчеты  поступлений  доходов  в Государственный бюджет  нуждаются  в  существенной  доработке,  по крайней  мере,  в  приведении  их  в  соответствие  с  действующим законодательством.

 

     Теперь некоторые моменты относительно расходной части проекта Государственного    бюджета    на   2000   год.   Бесспорно,   что Государственный  бюджет  является   концентрированным   выражением экономической политики.  Если оценивать проект бюджета на 2000 год с  этой  точки  зрения,  то  создается  впечатление,  что  никакой экономической политики наше государство вообще не имеет. Во всяком случае в расходной части проекта бюджета на  2000  год,  как  и  в предыдущих  бюджетах,  она не просматривается ни по каким статьям, ни по каким приоритетам.  Главный приоритет структуры расходов  на 2000  год  -  это  погашение  государственного  долга и расходы на содержание административного аппарата.

 

     А приоритеты,  о которых мы слышим - поддержка отечественного производителя   и   малого   бизнеса,   структурная   перестройка, инвестиционная политика и так далее,  никак не акцентированы, даже не отмечены в главном экономическом законе государства.

 

     Может быть,    приоритеты    правительства   в   бесчисленных программах?  Давайте посмотрим.  В  проекте  бюджета  отмечено  77 программ  на  общую  сумму  350  миллионов гривень,  где-то по 4,6 миллиона гривень на одну программу.  Но если мы рассмотрим  каждую программу в отдельности,  то поймем, что и эти вроде бы небольшие, но все-таки деньги никакой пользы не могут принести.

 

     Для примера  возьму  одну  программу   -   это   Национальная программа информатизации. Игорь Александрович рассказывал здесь об этой программе. Реализация данной программы четко регламентирована тремя    законами    (хочу    подчеркнуть,   тремя   законами)   и десятьюдвенадцатью постановлениями Кабинета Министров.

 

     Во-первых, все мероприятия сферы информатизации выполняются в рамках   национальной  программы  в  законодательно  установленном порядке.

 

     Во-вторых, закон обязывает создать единую  автоматизированную систему  государственного контроля за исполнением Государственного бюджета.

 

     В-третьих, закон определяет,  что Кабинет Министров вместе  с проектом  Закона о Государственном бюджете на следующий год подает на   рассмотрение   Верховного   Совета   доклад    о    состоянии информатизации   в   Украине.  И  сколько  бы  вы  думали  на  эту национальную программу  выделено  денег  в  бюджете?  5  миллионов гривень.

 

     В то же время правительство предлагает отдельно направить 120 миллионов  344  тысячи   гривень   на   компьютеризацию   Минфина, Государственного казначейства и других финансовых органов, то есть в 24 раза больше,  чем на Национальную  программу  информатизации. Что,   программа   по  Минфину  и  казначейству  -  это  отдельная программа?  Ничего подобного.  Она  является  элементарной  частью национальной программы.

 

     Позвольте спросить:   что   это?   Местнический   подход  или нарушение законодательства?  Ясно, что принцип один - что хочу, то и делаю.

 

     И, наконец,  самое  интересное в этом примере,  что в законах написано:  контроль  за  формированием  и  исполнением   программы информатизации   проводит  Кабинет  Министров  Украины.  Так  что, уважаемые коллеги, по этому поводу комментарии излишни.

 

     В проекте  бюджета  на  2000  год  без   должного   основания увеличены   расходы   на   содержание   органов   государственного управления - в 1,7 раза. Об этом уже говорили. Я не буду разбивать их по частям,  но скажите мне, пожалуйста, разве можно увеличивать в   два   раза   расходы   на   содержание   Главного   управления Государственного  казначейства  да плюс предусматривать,  чтобы 50 процентов поступлений от  размещения  временно  свободных  средств бюджета  на  депозитных  счетах в учреждениях банков направлять на развитие органов казначейства, что автоматически повлечет за собой задержку денег на этих счетах, а значит, злоупотребление?

 

     Более того,  кто подводил итоги работы казначейства?  Как оно работает?  Кто может  сказать  хоть  слово  об  эффективности  его работы?  Да  ни  одного  положительного слова нельзя сказать.  Это сегодня тормоз в движении бюджетных средств.

 

     Уважаемые коллеги,  в  то  время,  когда  издано  два   указа Президента  о  сокращении  численности работников государственного управления на 10,  а потом на 20  процентов,  планируют  увеличить количество людей,  работающих в этих органах на 6185 человек.  Это после всех указов о сокращении.

 

     В целом   можно   сделать   вывод   по   этой   статье,   что предусматриваемые  расходы  на  содержание органов государственной власти  неадекватны  финансовому   состоянию   государства.   Хочу поддержать Юлию Владимировну,  что так называемые казенные расходы в нашем государстве выше, чем во всех государствах мира.

 

     А теперь несколько слов о государственном долге  и  профиците бюджета.  Анализ  статей  представленного проекта и расчеты к нему показали,  что бюджетная политика правительства не  сориентирована на  уменьшение  государственного  долга.  По оценке правительства, государственный  долг  в  2000  году  должен  увеличиться   на   7 миллиардов гривень.  Но при таких условиях нет смысла в разработке бюджета с профицитом,  поскольку  главное  предназначение  наличия профицита - погашение и ненаращивание государственного долга.  Как же это так: стой там, иди сюда или, наоборот, совмещение вертикали с горизонталью?

 

     В то  же  время  наличие профицита приведет к сокращению (это уже видно) экономических и социальных программ.  А  необоснованное завышение     государственного    долга    значительно    увеличит бесконтрольные расходы на его обслуживание.

 

     Неэффективная политика правительства относительно  управления государственным  долгом  и  отсутствие  программы  его постоянного сокращения  ведут  к   значительным   расходам   на   обслуживание погашения.  Так,  на  обслуживание  погашения  долга  в  2000 году планируется направить 16,4  миллиарда  гривень,  что  в  два  раза превышает  плановые  обемы  текущего  года  и  сопоставимо  с  82 процентами всех  расходов  Государственного  бюджета.  Однако  эта сумма  не  включает  расходы  на  погашение обслуживания кредитов, предоставленных Международным  валютным  фондом.  А  это  более  4 миллиардов гривень!

 

     Счетная палата,   выполняя   свои   полномочия,  определенные Конституцией и законом,  кроме розданного вам анализа, подготовила постатейные предложения к проекту Закона о Государственном бюджете на 2000 год,  и они  будут  поданы  в  комитет  в  соответствии  с графиком рассмотрения проекта Закона о Государственном бюджете.

 

     Уважаемые коллеги,  так  как  быть  в этой ситуации Верховной Раде:  принимать к рассмотрению проект бюджета или  не  принимать? Или  отклонить?  Мнение  Счетной  палаты  таково,  что  необходимо принять  к   рассмотрению,   доработать   и   максимально   учесть предложения  народных  депутатов,  наши  предложения,  Комитета по вопросам бюджета и готовить его к первому чтению.

 

     Но при этом  я  хотел  бы  пожелать  нашему  правительству  и Министерству финансов Украины готовить документы и дорабатывать их с такой эффективностью и с таким желанием,  как  трудятся  сегодня специалисты  Кабинета  Министров  Украины,  Министерства  финансов Украины,   Национального   банка   Украины,   которые    тщательно анализируют   отчет   Счетной   палаты  о  результатах  исполнения Государственного бюджета за 1998 год,  который на  прошлой  неделе направлен вам, уважаемые народные депутаты.

 

     И в заключение я хотел бы попросить вас о том, что необходимо предусмотреть в Законе о Государственном бюджете Украины  на  2000 год  механизм  текущего  контроля  за исполнением Государственного бюджета,  особенно его доходной части,  и включить Счетную  палату как   орган   парламентского   финансово-экономического  контроля. Необходимо  также  предусмотреть,  если  у  нас  это  недостаточно предусмотрено  законодательством,  ответственность  за  выполнение буквально каждой статьи Закона Украины о Государственном  бюджете, в том числе криминальную.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентине Костянтиновичу.  Я дозволив вам порушити регламент з урахуванням того, що останнім часом Рахункова палата  дає  нам  досить серйозні розробки,  рекомендації і аналіз бюджету.

 

     Шановні колеги,  давайте порадимося.  Згідно з Регламентом  і пропозиціями,   які  надійшли,  ми  мали  сьогодні  до  14  години завершити обговорення цього питання.  Мабуть,  це нереально. У нас залишилось практично 20 хвилин і є 17 депутатів, які бажають взяти участь в обговоренні. Чи до 14 години завершимо? Ні.

 

     Тоді є така пропозиція. Якщо ми хвилин 40 виділимо  на обговорення з тим,  щоб хвилин 20 перерви зайняти, не буде заперечень? І надати слово від фракцій. Давайте спробуємо, а там подивимося, як буде.

 

     Будь ласка,  слово надається депутату Крючкову. Підготуватись депутату Давидову від  фракції  "Батьківщина".  У  першу  чергу  я надаватиму слово від фракцій.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Шановні представники уряду! Попередній аналіз проекту Державного бюджету України на  2000  рік дає підстави зробити принаймні такі висновки.

 

     Перше. Усім  своїм  змістом  документ спростовує оптимістичні заяви Президента про те,  нібито в економічному житті України  вже настав  перелом,  відбулася  стабілізація,  і  нас  чекає бурхливе економічне піднесення - аж до 7 відсотків починаючи з 2001 року, а також   неухильне  піднесення  життєвого  рівня  народу.  Про  яке піднесення,  про  яку  реальність  закладених  у  проекті  бюджету показників  можна  говорити  всерйоз,  якщо  в  ньому зберігається стійка тенденція до зменшення фінансування виробництва,  передусім базових  галузей промисловості,  агропромислового комплексу;  якщо інвестування економіки планується здійснювати за рахунок вилучення у   підприємств   майже   3   мільярдів   гривень   амортизаційних відрахувань,  тобто за  рахунок  викачування  з  виробничої  сфери інвестиційного ресурсу?

 

     А як  ці кошти використовуються?  За сім місяців акумульовано трохи більше 370 мільйонів гривень, з них майже одна четверта - 90 мільйонів   гривень   -   спрямовано   на   фінансування  добудови адміністративного будинку президентської Адміністрації,  заміської державної президентської резиденції "Залісся", фінансування витрат у зв'язку з проведенням самітів у Львові  і  Лівадії,  будівництво храмів тощо.

 

     А щоб  менше  було  критики  з  боку  Верховної  Ради,  то  й Управлінню справами  Верховної  Ради  щось  дали.  І  навіть  губи помазали Рахунковій палаті, щоб вона більш ручною була.

 

     Де гарантія,  що  так не будуть розбазарюватися амортизаційні кошти і наступного року?

 

     Залишається знекровленою   фінансовогрошова    система.    Не знижується рівень бартеризації економіки. Левову частку поповнення доходної частини бюджету - 2,5 мільярда гривень  -мають  становити надходження від приватизації,  розпродажу стратегічно важливих для України підприємств  енергетики,  металургії,  хімічної  та  інших галузей.

 

     Я не  кажу  про  реальність цифри - 2,5 мільярда гривень.  Це намальована хатка красива.  Хочу сказати про те,  як  настроюється громадськість.   Президент   не   підписав  закон  про  підвищення мінімального рівня пенсії і каже:  знайдіть гроші, а щоб знайти ці гроші  треба,  щоб  ви  прийняли рішення про приватизацію важливих підприємств.  Я скажу:  це нечесно,  це навіть підло.  А потім  що буде?  Ви розпродасте наступного року всю важку індустрію.  Чим ви торгуватимете в наступні роки?  Землею,  чого від вас  добиваються зарубіжні господарі.

 

     Друге. Попри  гучні декларації уряд так і не сформував бюджет соціально-економічного  розвитку.  Я  назву  дві  цифри.   Середня реальна  заробітна плата робітників та службовців,  оплата праці у колективних сільських господарствах,  передбачена  бюджетом,  буде вдвічі  менша,  ніж  у  1977  році.  Наші  люди  мають  знати,  що підпорядкований Президентові  уряд  і  наступного  року  практично нічого  реального  не  намічає зробити,  аби полегшити їх злиденне становище.

 

     І третє.  Складений під диктовку Міжнародного валютного фонду проект  бюджету  фактично  спрямований  на  поглиблення фінансової залежності України від Заходу,  перетворення її на колонію.  І річ не тільки в тому, що понад 15 мільярдів спрямовується на погашення зовнішнього боргу.  Цей борг ще буде  збільшуватися,  і  це  прямо записано  в  бюджеті.  На  наших  очах  створюється  нова доларова піраміда,  яка в умовах перманентної девальвації гривні  росте  на наших  очах  і  в  будь-який  час може розвалитися,  поховавши під уламками незалежну Україну.

 

     Про яку стабілізацію можна  говорити?  Як  ви  можете,  Ігоре Олександровичу,  стверджувати, що після наступного року в нас буде полегшення з виплатою зовнішнього боргу?

 

     Висновок один:  продовження цього курсу загрожує національній безпеці  України,  та  схоже,  що  це  і влаштовує нинішній режим. Свідченням того є і закладені в бюджеті  підходи  до  фінансування потреб  оборони,  передусім  Збройних  Сил  України і Прикордонних військ.  Детальніше про це  ми,  мабуть,  ще  матимемо  можливість говорити.  Сьогодні скажу лише, що нині ці потреби задовольняються по Збройних Силах менше ніж наполовину,  по Прикордонних військах, які доведені до відчаю, - менше ніж на одну четверту.

 

     Дивує і  те,  що Рада національної безпеки і оборони,  яка за законом має обговорювати такі питання, не обговорювала їх.

 

     Я хочу сказати,  що наша фракція  не  може  підтримати  такий проект бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції  "Батьківщина"  має  народний депутат Давидов. Підготуватися народному депутату Юхновському.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  108,  Луганська область). Фракція "Батьківщина".  Шановний головуючий! Шановні колеги! Члени уряду!  В  проекті  Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік мають місце суттєві недоліки.

 

     Передусім зменшується підтримка регіонів. У складі Державного бюджету  на  2000  рік передбачено фонд дотацій регіонам на суму 1 мільярд 209 мільйонів 920 тисяч проти 2 мільярдів 45 мільйонів 121 тисячі за Державним бюджетом на 1999 рік.

 

     Якщо для   Луганської   області   в  поточному  році  дотація становила 58 мільйонів за мінімальної потреби 100 мільйонів, то на 2000  рік  вона  зовсім не передбачається.  Це не дасть можливості вирішити першочергові соціальні потреби регіону.

 

     Необхідно передбачити  в   показниках   щодо   взаємовідносин Державного        бюджету        України        та        бюджетів адміністративнотериторіальних одиниць на 2000 рік  для  Луганської області  дотацій  з  Державного  бюджету  на суму 80-100 мільйонів гривень  для  підтримки  соціальної   сфери,   вирішення   питання водопостачання,  виконання  заходів щодо запобігання зсувів грунту тощо.

 

     Також доцільно  дотації   регіонам   включити   до   переліку захищених  статей  видатків  загального  фонду  Державного бюджету України на 2000 рік за економічною структурою видатків.

 

     У Державному  бюджеті  на  2000  рік   якоюсь   мірою   можна погодитися  із збільшенням видатків на національну оборону - з 1,7 мільярда у 1999 до 2,24 мільярда у 2000 році.  Не можна підтримати пропозиції  уряду  щодо  суттєвого зменшення бюджетних видатків на будівництво,  а саме в 11 разів:  з 1,13 мільярда гривень  в  1999 році  до  100  мільйонів  гривень  в  проекті бюджету на 2000 рік. Безпідставно зменшуються видатки на переобладнання і  впровадження ресурсозберігаючих технологій у промисловості і енергетиці:  з 2,1 мільярда гривень у поточному році до 1,87  мільярда  в  наступному році. Головним чином за рахунок виробництва неконкурентоспроможної продукції збиткові підприємства останніми роками одержують щорічно збитки  на  суму  близько 19 мільярдів гривень (за 1998 рік - 18,8 мільярда гривень).

 

     У структурі видатків проекту  зведеного  бюджету  України  на 2000  рік  плануються  видатки на державне управління в обсязі 2,3 мільярда гривень проти 1,16 мільярда в 1999 році.  Необ'єктивно на наступний   рік   на   утримання   державної   податкової   служби передбачається  820   мільйонів   гривень,   а   на   Міністерство промислової політики,  яке визначає промислову політику в державі, лише 89 мільйонів гривень.  Як же можна сьогодні підтримувати,  як рухати нашу економіку вперед?

 

     Поточного року  на  ці цілі без урахування небюджетних фондів планується  373  мільйони  гривень  на  податкову   адміністрацію. Безграмотно   вирішувати   завдання   щодо  збільшення  податкових надходжень  за  рахунок   розширення   податкових   служб.   Проте планується  збільшити  кількість податківців на 3 тисячі одиниць і довести її до 67 тисяч чоловік,  а середньомісячну зарплату  -  до 456  гривень  проти  357  гривень в 1999 році і 316 гривень у 1998 році.  Поряд з  цим  чисельність  працівників  місцевих  державних адміністрацій  кожен рік скорочується,  а середньомісячна зарплата передбачається наступного року  на  рівні  132  гривні  проти  137 гривень   у  1998  році.  От  і  судіть,  як  ми  працюватимемо  і виконуватимемо бюджет 2000 року.  Великий обсяг витрат на державне управління  пов'язаний  з  формальним проведенням адміністративної реформи.

 

     Уряд вважає,  що  необхідно  прийняти  у  найближчий   період законодавчі  акти щодо збільшення надходжень до бюджету в сумі 6,1 мільярда,  2,9 мільярда гривень і так далі. Погодитися із вказаним збільшенням  немає можливості.  Це не матиме позитивних наслідків, тому що основна причина - це збільшення  заборгованості  суб'єктів підприємницької діяльності перед бюджетом зі сплати податків. Якщо ця заборгованість на 1 січня 1998  року  становила  2,33  мільярда гривень,  то  на 1 січня 1999 року - 9,72 мільярда,  а на 1 серпня 1999 року - вже 11 мільярдів.  У нас зростають  борги  підприємств перед державою.

 

     Тому і  фракція,  і  я пропонуємо все-таки,  незважаючи на ці недоліки,  взяти проект бюджету до роботи і працювати над ним, щоб розглянути його згідно з графіком.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від фракції Народного руху України має народний депутат Юхновський.  Підготуватися народному депутату Пинзенику.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати! Розглядаючи проект бюджету,  я хочу передусім зазначити, що вперше цього року ми маємо акуратно оформлену інформацію:  з боку уряду - проект  Державного  бюджету,  з  боку  Комітету з питань бюджету - прекрасний  аналіз  цього  проекту  бюджету.  Ми  маємо   висновок Рахункової   палати.   Ми   маємо   висновок   науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради. Тобто вперше Верховна Рада має можливість серйозно підійти до аналізу проекту бюджету.

 

     Тепер щодо становища держави. Держава доведена до абсолютного кризового стану.  І на це вплинули такі чинники. Перший і основний чинник  -  комплексне  знищення  сільського  господарства держави. Протягом двох останніх років  сільське  господарство  віддано  під владу  закупників  зерна,  які  минулого  року  купували  зерно за цінами,  вдвічі нижчими собівартості, цього року закуповують зерно за  цінами,  втричі  нижчими  собівартості,  і  я  не знаю,  що ми матимемо у 2000 році.

 

     Другий чинник - випуск цінних паперів Міністерством  фінансів України і збільшення внутрішнього і зовнішнього боргу.

 

     Третій -  спекуляція з нафтопродуктами,  яка мала місце цього року.  Сильний нараз сплеск цін на нафтопродукти під  час  жнив  і падіння цих цін. І ніхто за те не покараний.

 

     І безумовно зростання курсу долара,  падіння курсу гривні, що означає,  що зовнішній борг по відношенню  до  внутрішнього  стану держави надто зростає.

 

     Які шляхи   виходу   із   цього  становища  пропонує  фракція Народного руху? Я хотів би звернутися до Ігоря Олександровича і до вас,  Юліє  Володимирівно,  з  тим,  що  ми  вважаємо найважливіше передбачити в проекті бюджету для того,  щоб країна могла вийти  з кризового стану.

 

     Перше. Збільшення  заробітної  плати населення при збереженні цін.  Це можна зробити таким  чином.  Після  дослідження  харчової промисловості  з'ясувалося,  що  ціни продажу,  які є на ринку,  в півтора раза перевищують оптові ціни.  Це виникає внаслідок  того, що  до оптової ціни додається податок на додану вартість і торгова націнка,  котрі  разом  становлять  половину   оптової   ціни.   У результаті  населення  багато  переплачує  за  відповідні  товари, зменшується його купівельна спроможність.

 

     Що ми пропонуємо?  Зберегти ціни,  зменшити ставку податку на додану  вартість із 20 до 17 процентів,  встановити верхню межу на торгову націнку.  А гроші,  які при тому заробляються,  віддати на збільшення  оптової  ціни,  а  в  оптовій  ціні  -  на  збільшення собівартості,  а в собівартості збільшити частку заробітної плати. Це  дасть  можливість  населенню  за  однакових  цін одержати вищу заробітну плату, а заробітна плата є максимальним мультиплікатором торгового   і  фінансового  обігу  всередині  країни.  З  виплатою зарплати в промисловій сфері нині  стає  гірше,  ніж  у  бюджетній сфері, і на це не звертається уваги.

 

     Друге питання.  Це  впровадження  заставної  закупівлі зерна, тобто надання сільському господарству безпроцентного  кредиту  під заставу  зерна  на  8-10  місяців,  як це робиться в інших країнах світу,  і на це мають бути знайдені кошти. Якщо ми хоча б один рік витягнемо сільське господарство, ми витягнемо державу.

 

     Третє питання.   Обслуговування  зовнішнього  боргу.  Шановні друзі!  Зовнішній борг складається з двох частин.  Якщо ви  уважно поглянете   на  те,  на  що  витрачені  зовнішні  запозичення,  то побачите,    що    вони    були     витрачені     переважно     на гуманітарноадміністративні   цілі.  Це  майже  половина  зовнішніх запозичень.

 

     Ми заборгували Німеччині 2,5 чи  3  мільярди  марок.  Але  що являв  собою кредит Федеративної Республіки Німеччини Україні?  Це товарний кредит.  Ми модернізували  своє  виробництво  за  рахунок закупівлі машин, які здебільшого вироблялися у колишній НДР, тобто у Східній Німеччині. Ці машини Федеративна Республіка Німеччина не мала де продати і продала їх нам.

 

     Тому я хочу вас запитати:  беручи кредити в інших держав,  ми фактично допомагали нам чи тим державам?  Бо ми їм маємо  віддати, крім кредитів, ще й проценти.

 

     Тому я  вважаю,  що віддавати 5 мільярдів доларів на зовнішні кредити неприпустимо.  Ми  повинні  гостро  поставитися  до  своїх можливостей  і  сказати нашим зовнішнім кредиторам:  "Ми не можемо вам стільки віддати".  Ми можемо їм віддати цього року не більш як півтора мільярда доларів. І так держава повинна себе поставити.

 

     І нарешті  останнє  питання,  котре  стосується  так  званого резервного фонду  уряду  -  300  мільйонів  гривень,  так  званого профіциту  -  550  мільйонів  гривень.  Це означає,  що ми вводимо можливість так званого ручного управління з боку уряду  коштами  в розмірі майже 900 мільйонів гривень.

 

     Я вважаю,  що  цього  допускати  не  можна і прошу вас,  Юліє Володимирівно,  коли ви вноситимете відповідні зміни  до  проекту, взаємодіючи  з  Ігорем Олександровичем,  зважити на це.  Резервний фонд Кабінету Міністрів повинен бути мінімальний - 30-50 мільйонів гривень. І не більше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це добре, щоб був він мінімальний, але якщо якесь лихо?

 

     Будь ласка.  Депутат Пинзеник від фракції  "Реформи-Конгрес". За ним - депутат Сергієнко.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Відомий багатьом класик свою не менш відому роботу почав словами:  "Привид бродить по Україні". На  відміну  від  класика  я скажу:  не лякайтеся,  йдеться не про привид комунізму, а про привид дефолту.

 

     Очевидно, в такій ситуації є  сенс  говорити  не  про  деталі проекту бюджету,  а про принципову базу,  на якій він побудований. Проект бюджету побудований з урахуванням прогнозу зростання ВВП на 2  відсотки.  Не  тільки світовий,  а й власний український досвід підтверджує:  не буває зростання після  фінансових  потрясінь,  бо економіка і громадяни стають біднішими,  тобто виробництво втрачає споживача.

 

     Уряд виходить з оптимістичної оцінки зростання  в  результаті поліпшення  фінансового  стану підприємств.  Очевидно,  мається на увазі зробити таке поліпшення за рахунок податку  на  амортизацію, що сьогодні й пропонується нам прийняти.

 

     Проект бюджету  побудований  з урахуванням прогнозу валютного курсу 5 гривень за долар.  Можливо,  тут помилка,  бо Україна  має добру   перспективу   перевищити   цю   планку   вже  цього  року. Нереальність  закладених  у  базових  розрахунках  бюджету   даних підтверджується таким.

 

     Витрати на  виплату  боргу в 1999 році становитимуть понад 16 мільярдів.  З них лише 5 мільярдів передбачено в проекті  бюджету, 11  мільярдів  немає,  їх  пропонується  покрити  новими позиками. Припустимо, що 3 мільярди дадуть міжнародні фінансові організації. Де ж взяти решту? 4 мільярди мають дати запозичення на міжнародних фінансових ринках, 4,4 мільярда - на внутрішньому ринку. Але попит на  позики  уряду  не  тільки на міжнародних,  а й на внутрішньому ринку дорівнює сьогодні нуль цілих нуль десятих.

 

     Погляньте на результати останніх торгів.  Єдиним покупцем  на них виступає Національний банк України. Звідки ж узяти необхідні 7 мільярдів?  Виходячи  з  запланованої  інфляції   17,6   відсотка, Національний  банк України може планувати приріст грошової маси на рівні близько 2 мільярдів гривень.  Але в проекті  Основ  грошової політики, який ми отримали, взагалі не передбачається використання коштів  Національного  банку  України  для  фінансування  дефіциту бюджету.  50  відсотків  кредитної  емісії планується витратити на вторинному ринку цінних паперів.

 

     Що ж станеться,  якщо єдиним покупцем буде Національний  банк України?  Відповіді  на  це  запитання  ви  не  знайдете в проекті бюджету,  бо  тоді  прогноз,  закладений  у  розрахунки   бюджету, лопається,  бо інфляція буде зовсім іншою. Уряд подав нам дані про зростання грошової маси на 30 відсотків,  а Національний банк - на 17 відсотків.  Але якщо приріст грошової маси 30 відсотків,  то як тоді інфляція планується на рівні 17,6 відсотка?

 

     До 1 квітня наступного року уряд має заплатити  по  зовнішніх боргах  майже  півтора мільярда доларів.  Відповіді на те,  звідки візьметься така сума коштів,  у проекті немає. А Національний банк України не може втратити всі свої валютні резерви.

 

     Без відповіді  на  ці  принципові  питання  розгляд  поданого проекту бюджету нагадує  спробу  побудувати  картковий  будиночок. Будувати можна, але цей будинок швидко розвалиться.

 

     Враховуючи надзвичайну  критичність  фінансової ситуації,  ми мали  б  піти  на  прийняття  надзвичайного  режиму  формування  і витрачання   бюджетних  коштів.  Цей  режим  мав  би  передбачати: припинення  будь-якого  будівництва  чи  ремонту  установ  органів влади;  придбання обладнання і техніки; скасування пільг державним чиновникам,  включаючи  народних   депутатів   України;   заборону будь-яких  цільових  фондів.  Єдиними  статтями  витрат мають бути соціальні і комунальні платежі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції Трудової  партії  України  слово  має народний депутат Сергієнко. Підготуватися народному депутату Чижу.

 

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська область).  Уважаемые коллеги!  Мы можем критиковать до  бесконечности  наш  политический  курс (Шум у залі).  Господа, можно минуточку внимания?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Господа  вже  майже  всі  пішли,   тут   товариші залишилися.

 

     СЕРГІЄНКО О.І. Но товарищи не шумят, товарищи спокойно сидят, а господа шумят,  поэтому я к ним обратился.  Мы можем критиковать до  бесконечности  то,  что  сегодня  происходит  в стране.  Но мы рассматриваем проект бюджета,  и бюджет этот нужно сделать  таким, при  котором  наша  страна будет существовать дальше.  То,  как он сегодня составлен, и те источники финансирования, которые заложены в   доходную   часть,   приведут   к   тому,  что  Украина  сможет просуществовать, скажем, еще один год. А следующий бюджет?

 

     Посмотрите, из каких  источников  будет  наполняться  бюджет. Первое.  Предлагается ввести дополнительные налоги, которые только скажутся на наших  производителях.  Они  не  коснутся  предприятий коммерческих,  торговых и так далее,  коснутся только заводов. Это амортизационные   отчисления,    НДС,    дополнительные    налоги, предложения по которым мы сегодня после обеда будем рассматривать. Они приведут к тому,  что предприятия остановятся.  Ведь  неуплата амортизационных  отчислений,  по которым мы можем принять решение, приведет к тому,  что завод  сядет  на  картотеку.  Завод  сел  на картотеку - он остановился.  После этого предлагается его продать. Нам дали перечень  тех  заводов,  которые  еще  остались  в  нашей стране,  и  их нужно сегодня не просто продать,  а распродать.  За какую цену можно продать остановившийся неработающий завод? Только за бесценок.

 

     Мы можем   этот  год  пережить,  распродав  все,  что  у  нас осталось.  А что будем делать в  следующем  году,  из  чего  будем бюджет формировать?

 

     Что касается    самого    проекта    бюджета.   Я   не   буду останавливаться на многих вопросах,  но,  обратите внимание, опять школы  и больницы без финансирования,  опять нет финансирования на производство инсулина.  Единственное,  что в селе еще осталось,  - это фельдшерско-акушерские пункты.

 

     Нам опять  предлагается наших ветеранов к 9 Мая поздравлять и финансировать не за счет основного бюджета,  а  за  счет  каких-то дополнительных   источников,   то   есть  опять  ветераны  получат финансовую помощь только в том случае,  если мы кого-то разорим. Я не думаю, что им нужна вот такая помощь.

 

     Далее. На   школы,   больницы   средств   не   нашли,  а  вот Государственная  налоговая  администрация  5   процентов   бюджета седает.  Нужна ли нам такая администрация?  Да нужно не обсуждать сегодня ее  финансирование,  а  сокращать  в  несколько  раз  -  в несколько раз, а не процентов.

 

     Мы закладываем  в бюджет погашение внешнего долга.  Уважаемые коллеги,  долг мы брали для того,  чтобы возродить  предприятия  и сельское хозяйство.  Деньги ушли непонятно куда.  Давайте все-таки примем  законодательно,  чтобы  хотя  бы  50  процентов   средств, поступающих  от  Международного  валютного фонда,  использовать на закупку  нового  оборудования,  технологий,   сельскохозяйственной техники, чтобы мы получили то, из чего затем будем рассчитываться, иначе мы так никогда не рассчитаемся.

 

     И самое главное.  Мы оттягиваем принятие Налогового  кодекса. Пока  мы  его не примем,  вот эти все планируемые доходы - мыльный пузырь.  Их никогда не будет.  Мы можем сегодня рассматривать этот проект  бюджета,  мы можем его критиковать,  перекраивать,  где-то увеличивать,  где-то уменьшать,  но параллельно мы должны  принять Налоговый  кодекс,  который  позволит  возродиться нашим заводам и сельскому хозяйству. Без этого мы обречены.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції соціалістів має народний депутат Чиж. Підготуватися народному депутату Журавському.

 

     ЧИЖ І.С.  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий центр).  Ми, соціалісти,  попереджали, коли приймався бюджет і нинішнього року, і  попередніх  років,  що  цей  бюджет поглибить кризу.  І ми були праві.  Сьогодні ми попереджаємо,  що такий бюджет стане  ключовим етапом остаточного знищення економіки і особливо соціальної сфери.

 

     Я не   буду   навіть   торкатися   конкретних   характеристик передбачень і прогнозу, якого там нібито достатньо. Але виникають, так би мовити,  живі питання:  чи вдасться,  прийнявши цей бюджет, скажімо,  погасити хоча б  частково  знецінені  заощадження  нашим громадянам відповідно до законів,  які прийняла Верховна Рада? Ні. Чи планується нормальна індексація відповідно до рівнів  інфляції, зростання цін,  співвідношень валют заощаджень,  зарплат,  пенсій, соціальних виплат?  Ні.  Чи буде забезпечення хоча  б  мінімальних потреб соціальної сфери: освіти, науки, охорони здоров'я, культури і так далі? Ні.

 

     Єдине, на що розраховує уряд,  так  це  те,  щоб  за  мишачою метушнею навколо профіциту у 500 мільйонів не було помічено прірви колосальних   боргових   зобов'язань,   які   треба   не    просто обслуговувати,  а  й  гасити.  От на що насправді розрахований цей проект бюджету.

 

     Реально, якщо дивитися не на мильні бульбашки,  а на суть, то з усього цього проекту бюджету, можливо, залишиться 6-8 мільярдів, щоб якось притрусити проблеми нашої держави. Чи може Верховна Рада як   єдиний   вищий  законодавчий  орган  піти  на  це?  Запитання риторичне.  Якщо ми - представники народу, то не маємо права цього робити.

 

     Чому ж  наш  бюджетний  процес  відбувається завжди,  а зараз особливо,  не під знаком примноження,  а під  знаком  розподілення того мізерного бюджету,  який невідомо з яких міркувань формується урядом?  Тому що виконавча влада нав'язала законодавцям віртуальну концепцію бюджетного процесу, відповідно до якої прерогатива уряду

- доходна частина,  а прерогатива Верховної Ради  -  видаткова.  І діліть  цю  охрімову  свиту  як  знаєте.  От  і  починається після представлення до Верховної  Ради  проекту  бюджету  в  буквальному розумінні  оця метушня навколо копійчаних дефіцитів,  профіцитів у той час,  коли в тупику лежать десятки  мільярдів,  пов'язаних  із зупиненим виробництвом.

 

     Наприклад, при  представленні  проекту  Державного бюджету на 2000 рік уряд апріорно закинув оцю відволікаючу живу наживку  щодо 500   мільйонів   гривень.   Вся   відповідальність   за   можливе неповернення зовнішніх і внутрішніх  запозичень  у  цьому  випадку нібито ляже на Верховну Раду.  Але що таке 500 мільйонів порівняно з прірвою боргів,  які на нас висять? Навіть, якщо це борги ручні. І  покривати їх,  погляньте,  як збираємося.  Знову позичити,  щоб покрити 90 процентів позичених.  Зачекайте. Я розумію, що цей уряд недовго  залишатиметься,  і  будуть  міністри інші,  в тому числі, сподіваюся, і фінансів, але ж держава то залишається.

 

     Напрошується запитання:  "Чому бюджетна  політика  виконавчої влади    концентрується   тільки   навколо   проблем   другорядної важливості?" Та тому що у разі звернення до першочергових  проблем їй,  виконавчій владі, доведеться дати чесну відповідь на найбільш злободенне питання сьогодні:  звідки  взявся  цей  ланцюг  наглухо заблокованого  виробництва і катаклізмів з ним пов'язаних?  І тому якщо не буде  повернута  вся  економічна  політика  в  державі  до виробництва,  ми ніколи не матимемо результату, на який розраховує наша держава.

 

     Я міг би зараз багато розказувати,  особливо щодо  монетарної політики,  але наведу такий порівнянний приклад. У 1991 році, який був схожий з нинішнім періодом за рівнем цін, у нас вироблялося на 332  мільярди  на  той  час  рублів  промислової продукції,  а ВВП становив  400  мільярдів.  Відповідно  до  цього   формувалась   і наповнюваність   бюджету.   Консолідований   бюджет  становив  123 мільярди рублів,  у тому числі  державна  казна  -  76,8,  місцеві бюджети - 48,6 мільярда.  Зараз ці цифри схуднули в 4- 5 разів. Це все одно,  що ми п'ятиповерховий будинок звели до рівня  нульового циклу  і почали розміщувати там мешканців.  Неможливе розміщення в такій ситуації.  Висновок один:  без політичних  змін,  без  зміни уряду  і  оцих  монетаристів (вони повинні сісти не просто на лаву запасних,  а взагалі піти) ніякої мови не може бути  про  реальний бюджет,  який би допомагав державі. Тому ми повинні проект бюджету розглянути в комітетах. У нас є бюджетний комітет. Інший уряд буде виконувати,   і,  думаю,  інший  Президент  зорієнтує  державу  на виведення з кризи.  Сьогодні - це  просто  балачки.  І  вони  самі розуміють, що вони тут люди випадкові.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від   фракції  НДП  слово  має  народний  депутат Журавський. За ним - депутат Кирильчук.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні колеги!  На відміну від попереднього промовця мій виступ не є політичним,  а суто правовим. У зв'язку з тим що на сьогодні основна сума коштів,  яка повинна була  надійти до  Державного  бюджету  від юридичних осіб,  що брали кредити під гарантію  Кабінету  Міністрів  України  щодо  їх  повернення,   не надійшла,  то  є  необхідним  доповнити  законопроект  про  бюджет положенням,  щоб Кабінет  Міністрів  у  2000  році  утримався  від надання  державних  гарантій  щодо  іноземних кредитів,  включаючи гарантії оплати контрактів іноземним імпортерам.

 

     Як виняток,  можливо,  надати таке право  Кабінету  Міністрів щодо   кредитування  проектів  розвитку  підприємств  та  установ, фінансування  яких  передбачено  здійснювати  за  рахунок   коштів Державного   бюджету   України,   або   заміщення  фінансування  з Державного бюджету України проектів,  які  мають  загальнодержавне значення,  спрямованих  на створення імпорто- замінних виробництв, підтримку   агропромислового   комплексу,   сільськогосподарського машинобудування,     переробної     промисловості,     підприємств літакобудування і таке інше,  а також розвиток інфраструктури,  як це  було  передбачено Законом України про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     Для відшкодування  витрат  Державного  бюджету  України,  які виникли внаслідок невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення кредитів, залучених під державні гарантії, у статті 19  законопроекту  про  бюджет  передбачається  їх  стягнення як у грошовому вигляді,  так і у  вигляді  майна.  Але  таке  стягнення пропонується    здійснювати   державною   податковою   службою   у безспірному  порядку,  як  це  передбачається  законодавством  для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів.

 

     Необхідно зазначити, що будь-яке майно, у тому числі і кошти, у юридичної особи можливо вилучити,  підкреслюю,  лише за рішенням суду.

 

     Існуюча в  Україні  практика  безспірного списання коштів або вилучення майна  податковими  та  іншими  органами  не  відповідає світовим  стандартам.  До  того  ж 16 вересня цього року Верховною Радою України було прийнято в першому читанні  законопроект  2091, де  передбачена  неможливість списання податковими органами коштів підприємств у безспірному порядку.

 

     І останнє.  У частині четвертій статті 23  законопроекту  про бюджет  передбачається  погоджувати  з  Комітетом  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету  здійснення  перерозподілу   бюджетних призначень  у  межах  одного  розділу  функціональної класифікації видатків бюджету.  У той же час  у  Законі  України  про  комітети Верховної  Ради  України  не  передбачено  зазначеної  функції для будь-якого  комітету  Верховної  Ради  України,  у  тому  числі  і шановного бюджетного.

 

     Проект закону  може  бути прийнятий з урахуванням висловлених зауважень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,   ще   мають   виступити представники чотирьох фракцій.  Якщо вони всі наполягають, давайте зараз надамо їм можливість виступити.  У нас є внутрішні  резерви, ми  на вечірньому засіданні цей час зекономимо,  який витратимо на обідню перерву (Шум у залі).  Ви розумієте,  якщо ми на дві години перервемо  роботу,  треба  буде  знову весь уряд запрошувати сюди. Тому давайте трошки потерпимо.

 

     Депутат Кирильчук,  фракція  селян.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Мазур.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І. Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Я хотів би розвинути ту тезу,  якої торкнувся Ігор Рафаїлович, але перед  цим  відразу скажу,  що фракція Селянської партії настроєна категорично проти такого проекту бюджету,  тому що  для  селян  це найгірший з усіх бюджетів, які були.

 

     Відмова уряду  від державного регулювання виробництва і ринку сільськогосподарської продукції і скасування державного замовлення на   сільськогосподарську  продукцію  за  вказівками  Міжнародного валютного   фонду   остаточно    позбавили    сільськогосподарське виробництво фінансового забезпечення,  щоб завчасно сіяти, збирати врожай, вирощувати корми і утримувати худобу.

 

     Наведу деякі цифри.  У зерновому господарстві за два роки,  з 1997 по 1999,  виробництво зерна зменшилося з 35 мільйонів тонн до 21 мільйона тонн.  Це катастрофічні цифри. Це призведе до того, що вже  в  наступному році Україна вперше буде завозити для населення зерно,  цукор,  молочні,  м'ясні продукти.  Тобто  із  знаменитого експортера ми перетворимося на імпортера.

 

     Ви дивіться,  ми  до  бюджету  на  цей  рік  подавали  (і  це практично  було  прийнято  в  першому  читанні)   пропозиції   про визначення  конкретного державного замовлення на нафтопродукти для сівби,  збирання  врожаю.  Конкретно  було  передбачено,   скільки виготовити комбайнів. Усе це було перекреслено - у другому читанні практично все випало.  Маємо результати:  сьогодні є цілі  райони, які не можуть посіяти навіть тисячу гектарів зернових.

 

     Я думав,  що  буде  присутній  віце-прем'єрміністр,  він же - міністр агропромислового комплексу,  який  повинен  був  би  брати участь  у розробці цього проекту бюджету і мав сказати своє слово. Проте відчувається,  що сільськогосподарське виробництво абсолютно закинуте,  а  це  (з  урахуванням  жителів міст і сіл,  зайнятих у переробному виробництві) - 50 процентів людей,  які ще  ходять  на роботу.

 

     Через те  фракція  ставить  такі  вимоги  до проекту бюджету. Обов'язково  передбачити  (ми  навіть  не  просимо   фінансування) кредитування  на  10  мільйонів  тонн зерна,  на 1,5 мільйона тонн насіння  соняшнику,  на  20  мільйонів  тонн   цукрового   буряку. Передбачити  не  менше  2,5  мільйона  тонн  дизельного палива,  1 мільйона тонн бензину і 140 тисяч тонн мастильних матеріалів.

 

     Ми ці гроші повернемо до кінця року,  але  кошти  треба  дати наперед,  щоб люди мали за що купити, за що запустити виробництво. Немає такої галузі,  яка так  швидко  повертає  кредити,  як  наша земля, як сільськогосподарське виробництво. Але воно забуте!

 

     І якщо не буде все це враховано...  Скажіть,  якщо в Техасі і Лондоні за 1 літр молока і за 1 кілограм зерна можна купити 1 літр пального, то чому в Україні за це треба віддати піввідра молока чи 5 кілограмів зерна?  Сьогодні в нас керівники господарств  кажуть: "Вивезу  зерно  в  Польщу  чи Білорусію і продам.  Мені в 1,6 раза пальне обійдеться дешевше  в  Україні".  Чому  ми  добиваємо  своє виробництво?

 

     Якщо ці  цифри,  що  я  назвав,  додати,  то  обсяг  валового національного  продукту  в  Україні  зросте  на  55-60   мільярдів гривень.  Притому  якраз  на  ту  продукцію,  яку чекають і можуть купити у нас.

 

     Вважаю, що це повинно бути обов'язково  враховано  в  першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  фракції  прогресивних  соціалістів - народний депутат Мазур. За нею - депутат Гавриш.

 

     МАЗУР О.А.  Уважаемые депутаты!  Уважаемый Кабинет Министров! Госбюджет  Украины  сегодня  превратился  в  жалкую  милостыню для госпопрошаек.  Поражает то, с каким холодным цинизмом он составлен и как алчно он расхищается. По сравнению с тоталитарным 1990 годом внутренний валовый продукт снизился в 7 раз,  а  консолидированный бюджет  уменьшился  более  чем  в  7  раз  - с 46 до 7,7 миллиарда условных единиц.  Если на содержание  всех  фискальных  органов  в проекте  бюджета  планируется  1,3  миллиарда  гривень,  то на всю промышленность  и  энергетику,  которые  должны   давать   сегодня основные  отчисления в бюджет (и они их дают),  планируется аж 1,8 миллиарда гривень.  Только Минпром дает 2,8  миллиарда  гривень  в бюджет.

 

     Государственная налоговая   администрация  скромно  увеличила свое финансирование на 280 миллионов гривень по сравнению  с  1999 годом  -  с  405  до 687 миллионов.  Госказначейство также скромно увеличило свое финансирование всего на 143 миллиона гривень - с 45 до 188 миллионов.  И, как я уже говорила, 27 июля 1999 года начало незаконно реализацию  украинско-американского  кредитного  проекта компьютеризации.  Чем чреват этот проект,  об этом уже говорилось. По  самым  скромным  подсчетам   специалистов,   если   он   будет реализован,  из  страны  незаметно  электронной  почтой уплывет не менее 6 миллиардов гривень. Сейчас денег почти нет, а потом вообще не будет.

 

     Зато Минпромполитики   выделяется  аж  89  миллионов  гривень вместо минимально запрошенных 150 миллионов.  Хотя 35 миллионов на финансирование  самолета АН70 вообще не нашлось,  как не нашлось и 10 миллионов на  создание  национальной  системы  конфиденциальной радиосвязи.   И   сегодня   пытаются   реализовать   проект  через французскую  кредитную  линию,  через  французские  банки  и,  так сказать, родной "Приватбанк".

 

     На отраслевую  науку и на программу развития шахт (вы знаете, от метана сегодня взрываются все шахты) денег  также  не  нашлось, хотя  можно  было  найти  деньги,  уменьшив  финансирование той же налоговой администрации и Госказначейства.

 

     Значительно занижены поступления от таможни.  Они раза в  три больше   дают   ежегодно.   И   значительно   завышены  доходы  от приватизации -  2,5  миллиарда.  Если  следовать  логике  Кабинета Министров, то основной статьей дохода местных бюджетов должна быть приватизация имущества граждан. До 80 процентов расходных статей - здравоохранение и образование,  все льготы:  помощь детям, семьям, старикам,  интернатам инвалидов - согласно этому  проекту  бюджета должны финансироваться из местных бюджетов.

 

     Полный законодательный произвол в части зарубежных займов. На погашение зарубежных долгов выделено более  3  миллиардов  (и  они действительно  будут  погашены),  а  на погашение долгов населению Украины по  заработной  плате,  пенсиям  и  стипендиям  -  аж  230 миллионов,  сбережений граждан,  которые также расхищены, - аж 200 миллионов.

 

     Цинично планируется сокращение населения - больше чем на  300 тысяч человек. Это в проекте бюджета! Также планируется сокращение работающих  в   отраслях   экономики   (наверное,   в   результате приватизации) не менее чем на 500 тысяч человек и увеличение числа безработных на 400 тысяч.

 

     Мнение нашей фракции - данный проект бюджета преступен. Такой бюджет принимать нельзя, тем более без принятия такого социального норматива, как минимальный прожиточный уровень граждан Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  групи   "Відродження   регіонів"   - народний  депутат  Гавриш.  За  ним - депутат Гошовська.  І будемо завершувати.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Депутатська група "Відродження регіонів" не буде просіювати проект бюджету через політичне сито передвиборних платформ  кандидатів  у Президенти.  Тому ми вважаємо,  що бюджет 2000 року,  проект якого нам  сьогодні  поданий,  є  слабкою  спробою  зробити  його  більш реалістичним за попередні і сформувати без популістських засад.

 

     Маємо виходити   виключно  з  економічних  можливостей  нашої держави.  І  величезний  борг,  який  нам   доведеться   віддавати найближчими роками,  - це жорсткі економічні реалії.  Можемо довго сперечатися,  хто винен у його формуванні і чому  Україна  замість проведення  послідовних реформ застряла на півдорозі.  Але це тема не сьогоднішньої дискусії.  Борг доведеться віддавати.  Це суттєво вплине на бюджет 2000 року.

 

     При тому  що  реальний валовий внутрішній продукт 2000 і 1998 років є приблизно однаковим,  у  реальному  вираженні  видатки  за всіма статтями,  окрім обслуговування державного боргу, державного управління,  міжнародної  діяльності  та   охорони   навколишнього середовища,  дуже суттєво скорочено. Віднайти додаткові кошти буде надзвичайно важко у цій ситуації. Ми будемо залишатися заручниками ситуації  так  довго,  як  довго  будемо відкладати взяття на себе політичної відповідальності.

 

     Треба сказати,  що проект бюджету суттєво  відрізняється  від Бюджетної резолюції.  Суперечки навколо Бюджетної резолюції, як ви пам'ятаєте,  дуже довго тривали.  Тому слід погодитися, що в цьому відношенні  такі  відхилення  проекту  бюджету не є кращими,  але, мабуть, у цій ситуації є можливими.

 

     Акценти, які були  розставлені  Верховною  Радою,  в  проекті бюджету   урядом   враховані   дуже  слабко.  Частку  неподаткових надходжень до бюджету та частку  видатків  на  соціальний  захист, освіту  та  охорону  здоров'я  майже не збільшено.  Але через нашу недалекоглядну політику сьогодні той пиріг,  який  ми  мали,  дуже зменшився.  Отже,  і частка ВВП,  яку пропонується перерозподіляти через бюджет,  становить  всього  25,6  відсотка.  Це  менше,  ніж запропоновано.  Уряд пропонує за рахунок прийняття Верховною Радою цілої низки  законів  збільшити  її  до  28  відсотків,  що  майже дорівнює пропозиції Бюджетної резолюції.

 

     Пропонується профіцит бюджету на рівні 550 мільйонів гривень.  Що таке 550 мільйонів гривень? Це всього 2 відсотки державного боргу.  Скільки років доведеться ліквідовувати борг такими темпами?  На нашу думку,  профіцит  у  такому  розмірі взагалі не є профіцитом.  Власне кажучи, це фактично збалансований бюджет.

 

     Ми стурбовані  сьогодні  долею  працівників  освіти,  охорони здоров'я,  всіх працівників соціального сектора.  З одного боку, в проекті бюджету на 2000 рік видатки за  цими  статтями  збільшено, але   розміри   видатків  не  відповідають  тим,  які  затверджені Верховною Радою, відхиляються в бік зменшення.

 

     Тепер щодо місцевих бюджетів.  Депутатська група "Відродження регіонів" щодо цього має власну позицію. Всі спроби Верховної Ради зробити процес перерозподілу коштів між обласними бюджетами  більш прозорим  - проігноровані.  Відсутні нормативи витрат за основними соціальними показниками,  відсутні механізми перерахування дотацій і головне - трансферти вилучені із захищених статей бюджету.

 

     Відомо, що  більшість  витрат  на  освіту та охорону здоров'я припадає якраз  на  місцеві  бюджети.  Оскільки  розміри  місцевих бюджетів  збережені  на рівні минулих років,  фінансові можливості органів місцевої  влади  залишаються  обмеженими.  Отже,  фактично виникають  передумови  відмови від пріоритетності фінансування цих витрат.  Крім  того,  додаткове  фінансування  освіти  та  охорони здоров'я,  запропоноване  Верховною  Радою,  припадає на Державний бюджет.  При тому,  що трансферти є незахищеною статтею бюджету, в уряду може виникнути велика спокуса, як це вже й було, у крайньому випадку  фінансувати  зовнішні  борги   за   рахунок   внутрішніх. Наприклад, за рахунок зарплат працівників бюджетних установ.

 

     У проекті  бюджету  зовсім  не визначено механізм нарахування дотацій,  і досвід роботи  на  регіональному  рівні  свідчить,  що механізм,  запроваджений у 1999 році,  треба зберегти в бюджеті на наступний рік.

 

     З урахуванням   зауважень,   висловлених   у   цьому    залі, депутатська  група  "Відродження  регіонів" може підтримати проект Державного бюджету,  запропонований урядом,  для прийняття його  в першому читанні.  Але ми наголошуємо, що стосунки між Державним та місцевими бюджетами  стануть  головним  фактором,  який  визначить позицію групи в голосуванні за бюджет на наступний рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  групи "Незалежні" слово має народний депутат Гошовська.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська область). Депутатська група "Незалежні". Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  члени  уряду!  Шановні колеги!  Аналіз поданого Кабінетом Міністрів проекту Державного бюджету України на 2000 рік показує, що він, як і в попередні роки, не спрямований ні на  економічне  зростання  держави,  ні  на   підтримку   власного товаровиробника,   ні  на  поліпшення  життя  населення.  У  ньому відсутній пріоритетний розвиток галузей,  які змогли б піднести  в майбутньому національне виробництво.

 

     Незважаючи на   те,  що,  за  даними  Міністерства  фінансів, загальний державний борг України за станом на 1 липня  цього  року перевищив  64 мільярди гривень (у тому числі 12,4 мільярда доларів США,  як ви знаєте, становить зовнішній борг), знову, як і раніше, у   проекті  бюджету  ставка  робиться  в  основному  на  зовнішні запозичення, а не на прибутки від власного виробництва.

 

     Усе це не  може  сприяти  зростанню  національної  економіки, навпаки,  замість  отримання  додаткових  надходжень до Державного бюджету подальші внутрішні і зовнішні запозичення призводять до ще більших видатків на їх обслуговування та погашення,  а в кінцевому підсумку - до посилення економічної та політичної нестабільності в державі.

 

     Недоліком даного  проекту  Державного бюджету є й те,  що він формується в багатьох випадках не на чинному законодавстві,  а  на тих  проектах законів,  які ще не розглядалися Верховною Радою або навіть не надходили до Верховної Ради.  Насамперед  це  стосується проектів  законів  з  податкової політики,  які повинні,  на думку уряду, забезпечити поповнення доходної частини бюджету.

 

     Останніми роками вже склалася практика,  що в проект  бюджету вносяться   пропозиції,   які  суперечать  чинному  законодавству, причому навіть не вносяться зміни та доповнення до  тих  чи  інших законів   (я   маю   на  увазі  і  чорнобильські  закони,  і  щодо фінансування шляхового господарства,  і щодо позабюджетних  фондів тощо).

 

     Постає ще   одне   питання.   Уже  говорилося,  що  державний внутрішній борг за  станом  на  1  липня  становив  15,5  мільярда гривень.   У   статті   15   законопроекту  про  Державний  бюджет встановлюється граничний розмір державного внутрішнього боргу - 25 мільярдів. То як же можна свідомо планувати цей внутрішній борг за рахунок невиплати зарплат, пенсій і стипендій?

 

     Прогноз видатків зведеного бюджету справді викликає подив,  і з  цим  урешті-решт  треба  розібратися.  Подивіться на видатки на функціонування фінансових і фіскальних органів (або  вони  справді такі,  або  я  неправильно  зрозуміла)  -  1  мільярд 252 мільйони гривень.  Це майже вдвічі більше,  ніж видатки на функціонування і законодавчої влади,  і Адміністрації Президента.  Це що, своя рука владика?  До яких же  це  колосальних  розмірів  потрібно  роздути штати,   щоб  потребувалося  таке  масштабне  фінансування?  І  чи потрібний  такий  величезний  апарат  фінансистів  і   податківців Україні,  де  виробництво  знаходиться  на  критичній  відмітці  і рахувати вже нічого?

 

     Так, цей проект  бюджету  в  принципі  як  і  всі  попередні, говорячи словами Маркса, мучать фурії приватного інтересу. Я знаю, що  після  обговорення   розпочнеться   новий   виток   вибивання, лобіювання,  і ми знову будемо затиснуті в прокрутове ложе моделі: прийняти бюджет - погано, а не прийняти - ще гірше. Я думаю, що ми всі   тут  розуміємо,  які  глибокі  структурні,  політичні  зміни відбулися  за  10  останніх  років,  і   я   вважаю   непристойним порівнювати наші доходи з країнами "золотого мільярда", що панують в планетарному  масштабі.  Але  ми  повинні  всі  разом  домогтися реального  -  щоб  при  наступному  розгляді  проекту  бюджету  ми побачили ті фінансові  важелі,  які  хоча  б  пунктиром  позначили пріоритетні галузі нашого виробництва.  Щоб якщо не нам,  то нашим наступникам було що розподіляти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино Андріївно.  Шановні колеги, всі представники  фракцій,  які  бажали  взяти  участь  в  обговоренні проекту бюджету,  мали можливість це реалізувати.  Таким чином, ми обговорили проект бюджету.

 

     Я ще раз хочу від вашого імені, і про це ви зазначали у своїх виступах,  подякувати і профільному Комітету з питань  бюджету,  і Рахунковій палаті,  і Кабінету Міністрів, Міністерству фінансів за те, що ми на цей раз справді маємо необхідні документи для аналізу проекту  бюджету.  Єдине  побажання  - аби ми дотрималися графіка, затвердженого Головою  Верховної  Ради,  і  4  числа  почали  нові чергові дебати - дебати уже з прийняттям рішень.  Принаймні я дуже не хотів би, щоб ми "під ялинку новорічну" приймали бюджет так, як у минулому році. Треба, щоб ми з цим справилися раніше.

 

     Дякую вам за терпіння. Оголошується перерва до 16 години.