Стенограма пленарного засідання

06 жовтня 1999

 

                       ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості й запрошені!

 

     Прохання до    депутатів    підготуватися    до   реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 352  народні  депутати.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Зараз в Україні з метою визначення ситуації щодо забезпечення виборчих прав громадян України під  час підготовки  виборів  Президента  України  перебувають представники Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи  пані Анне Северинсен та пан Тюнне Келам. Сьогодні вони присутні в цьому залі, прошу привітати наших шановних гостей (Оплески). Спасибі.

 

     Шановні народні депутати! Шановні гості! 5 жовтня   до   України   з   робочим  візитом  прибула  делегація Національного Конгресу Федеративної Республіки Бразилії  в  складі членів   парламентської   групи   Бразилії.  Сьогодні  бразильська делегація присутня в  нас  на  засіданні.  Прохання  привітати  цю делегацію (Оплески).

 

     Спасибі.

 

     Надійшов єдиний  запит  -  від  народного  депутата Гуцола до Голови  Верховної  Ради  України  про  проведення   парламентських слухань з проблеми виконання депутатських запитів та заяв фракцій.

 

     Я прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 220.

 

     Спасибі. Запит прийнято.

 

     Шановні друзі,  є  необхідність  проводити розминку у вигляді заяв і пропозицій, чи ми перейдемо до розгляду питань? До розгляду питань. Спасибі.

 

     Слово надається  Івану  Сергійовичу  Чижу з питання звернення Верховної Ради України до українського народу.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є ще заява!

 

     ГОЛОВА. А потім буде ваша заява.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр). Шановні колеги! Хочу повідомити, що вчора (сподіваюся, і сьогодні) нашу  роботу  чують,  у  всякому  разі   кияни,   -   радіостанція "Радіо-Рокс  Україна"  транслює  засідання  Верховної Ради.  Також ведеться робота для того,  щоб ми могли через ультракороткі  хвилі виходити  й  на  всю  Україну.  Тому,  я  думаю,  ви  відповідно й зреагуєте в своїй роботі у Верховній Раді.

 

     Щодо звернення.  Звичайно, прийняти у Верховній Раді документ політичного  змісту,  який  задовольнив  би  всіх  (а  звернення в принципі   таким   документом   є,   бо   дає   оцінку    ситуації суспільно-політичній),  дуже складно, як ви розумієте. Але під час обговорення того проекту,  який я запропонував, не було заперечень суттєвих щодо проблемних питань,  які є сьогодні в сфері політики, економіки,  соціальній сфері нашої  держави.  І  найголовніше,  що турбує  Верховну Раду,  всіх депутатів,  - це те,  що відбувається зловживання владою в період передвиборної кампанії. Це зловживання настільки  очевидне,  що  Верховна Рада не може не відреагувати на таку ситуацію.

 

     Олександр Іванович Ємець був одним із  тих,  хто  сказав,  що треба  зробити  документ,  який би переконав увесь сесійний зал на його підтримку.  Я зовсім не заперечую проти цього. І хочу з його, так  би  мовити,  подачі  дуже  короткий текст зачитати,  той,  що запропонував він і його фракція.

 

     А щодо  мого  тексту  (ви  чули  його  вчора,  немає  потреби повторювати),  то  він  може  бути  тільки  суттєво  скорочений  і перероблений,  безумовно.  Але якщо вас задовольнить текст, який я зараз зачитаю,  ми можемо спокійно прийняти за основу і цей текст, бо оцінки,  як ви побачите,  - в принципі тотожні.  Можливо, якісь моменти вилучено, а деякі не так гостро виписані.

 

     Текст такий. Він порівняно невеликий, я його прочитаю.

 

     "Шановні співвітчизники!   Невдовзі  ви  маєте  зробити  дуже відповідальний вибір  -  визначити  ім'я  людини,  яка  керуватиме державою протягом найближчих п'яти років.

 

     Це вже не перші вибори Президента України,  але саме тепер ми вперше стали свідками свідомого порушення главою держави  та  його оточенням найважливішого принципу демократичних виборів - принципу рівних можливостей кандидатів.

 

     Вперше так зухвало нехтується одне з головних  конституційних прав  - право на свободу слова і отримання інформації.  Демагогія, вихваляння одного кандидата і  обливання  брудом  його  суперників вперше   за   період  незалежної  України  стали  основною  зброєю монополізованих виконавчою владою засобів масової інформації.

 

     Тому забудьмо  про  примарні  здобутки  в  економіці  -  вони потрібні  лише  Кучмі,  який  обіцяв  не висувати свою кандидатуру вдруге, якщо ситуація в країні не поліпшиться.

 

     Насправді ж на руїні,  в яку перетворено  економіку  держави, процвітає лише купка олігархів та чиновників,  що невпинно багатіє завдяки отриманим через наближення до Президента пільгам і зухвало вивозить награбоване за кордон.  Ці люди, які оточують Кучму, не є політиками у звичному розумінні слова - їх цікавить лише нажива.

 

     Тому в опозицію до них стали  всі  політики,  яким  небайдужа доля України,  - і праві,  і ліві,  і центристи,  а отже, й значна частина парламенту.  Цим і зумовлені  розв'язання  Президентом  та його  оточенням  неоголошеної  війни  з  Верховною Радою,  зухвало організована інформаційна блокада її роботи, грубі звинувачення, а то й погрози на адресу парламенту.

 

     Ми не  знімаємо  з себе частки відповідальності за ситуацію в країні.  Ми дуже різні, як і народ, що нас обрав, і тому часом нам важко порозумітися. Але вибори, що наближаються, не парламентські, а президентські.  Об'єктивне висвітлення цих виборів і чесний звіт глави держави за зроблене, а не паплюження парламенту і суперників Кучми,  мали б стати головною темою засобів масової інформації. На жаль, цього не сталося і, як стає очевидним, вже не станеться.

 

     Народні депутати,  зокрема й ті, які є суперниками нинішнього Президента, позбавлені можливості спілкуватися з виборцями.

 

     Тому ми закликаємо вас:  думайте, аналізуйте, робіть висновки з   тих  крихт  інформації,  що  просочується  до  вас,  не  дайте перетворити себе на слухняних роботів.

 

     Сьогодні в усіх частинах нашого політичного спектра -  лівій, правій,  центрі з'явилися яскраві постаті.  Значна частина з них - серйозні,  чесні і,  найголовніше,  передбачувані політики, відомі вам  люди,  які  зуміють  врятувати  державу,  вивести її з кризи, допоможуть відродити духовність народу.

 

     Обрання такого політика,  навіть несхожого  за  поглядами  із значною  частиною виборців,  забезпечить вам одне з головних прав, якого вас намагаються позбавити,  - право на чесний  вибір,  право висловлювати свої думки,  перебуваючи в меншості,  зрештою,  право вільно обрати свого однодумця в майбутньому.

 

     Ми хочемо нагадати вам минулі  вибори.  Обрання  Кучми  було, безумовно,  вільним  вибором  народу і тому лише додало авторитету першому Президентові Кравчуку.

 

     Єдино правильний вибір - це вибір вашого сумління,  совісті й розуму".

 

     Цей документ   підготовлено   на  основі  документа,  який  я пропонував учора. І я абсолютно не заперечую, аби ми його прийняли за основу й підтримали як документ Верховної Ради.  Хоча ми можемо прийняти за основу і той документ, який я пропонував учора.

 

     Дякую і прошу вашої підтримки.  Таке звернення дуже потрібне, повірте мені.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до Івана Сергійовича будуть?  Немає.  Тоді давайте проголосуємо пропозицію  прийняти  за  основу  цей  проект звернення.

 

     Ставлю на   голосування   таку  пропозицію.  Депутате  Сергію Кириченко, голосуйте. Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Не встигли,  так?  Голосуємо прийняти за  основу.  Як  хочете голосуйте, але за.

 

     "За" - 232.

 

     Ну, це інша справа.

 

     Олександр Іванович Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "РеформиКонгрес". Я пропоную далі таку  процедуру.  Оскільки  текст  звернення  було складено   всетаки   на   ходу   і   в   ньому  трапляються  деякі кострубатості,  то потрібно зараз його доопрацювати,  надрукувати, роздати депутатам і після цього проголосувати в цілому,  щоб потім не було якихось зауважень,  що не зовсім точно щось прозвучало  чи ще що-небудь. Я думаю, що це ми зробимо досить швидко.

 

     ГОЛОВА. Можливо,  все-таки  в цілому проголосуємо?  Голосуємо пропозицію  прийняти  в  цілому.  І   Михайло   Васильович   Косів погоджується.   Уже   потрібно   враховувати,   як   кажуть,  його толерантність. Будь ласка, голосуємо пропозицію прийняти в цілому.

 

     "За" - 200.

 

     Шановні колеги,  давайте проголосуємо в цілому і перейдемо до розгляду  інших  питань.  Ще Іван Заєць хоче зробити цікаву заяву. Будь ласка, голосуємо пропозицію прийняти в цілому.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги,  ну  немає  ж  зауважень!   Слово   надається депутату Єльяшкевичу. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   Тимчасової   спеціальної  комісії Верховної  Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих   прав громадян   України   під   час  підготовки  і  проведення  виборів Президента  України  (виборчий  округ  182,  Херсонська  область). Александр  Николаевич!  После  вчерашних  вечерних событий в эфире есть замечания к  этому  тексту.  Служба  безопасности  фактически заявила  о  том,  что  она  не в состоянии обеспечить безопасность кандидатов в Президенты Украины и граждан во время  избирательного процесса.  Поэтому,  Александр  Николаевич,  в  текст  обращения к народу обязательно необходимо внести нашу  оценку  работы  силовых структур  и  того,  что  происходит.  Если  мы этого не сделаем... Готовятся,  к сожалению,  сценарии,  которые будут развиваться все дальше  и  дальше,  и будут действительно уже жертвы политического террора, который обявлен криминальной властью.

 

     Поэтому, Александр  Николаевич,  я  прошу  отложить  принятие текста  этого  документа  на  полчаса.  Мы  с Иваном Сергеевичем и Александром  Ивановичем  Емцем  подготовим  этот  текст,  и  тогда проголосуем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю, що питань немає. Ви втрьох - Іван  Сергійович,  Олександр  Іванович,  Олександр  Сергійович   - вийдіть  і  доопрацюйте  текст.  А  ми  до  12 години поставимо на голосування в цілому.

 

     А тепер  слово  для  оголошення  заяви  надається   народному депутату Івану Олександровичу Зайцю.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Дякую,  Олександре Миколайовичу, що вчинили відповідно до нашого Регламенту.

 

     "Заява фракції Народного руху України Верховній Раді  України з приводу агресії Росії проти Чеченської Республіки.

 

     Російська Федерація  розгорнула нову агресію проти Чеченської Республіки.  Внаслідок бомбардувань Грозного та інших міст  і  сіл загинули сотні мирних жителів. Сотні тисяч мешканців залишили свої домівки.  Біля кордонів та на території Чечні скупчено близько  40 тисяч російських солдат, які розпочали нову окупацію Ічкерії.

 

     Російська влада  бездоказово  прагне  прикрити свої агресивні дії пошуком чеченського сліду в терактах у Москві  та  Буйнакську. Звинувачення цілої нації в тероризмі є недопустимим. Немає жодного доказу причетності Чечні до згаданих вибухів. Крім того, Президент та   парламент   республіки   засудили  ці  теракти,  назвавши  їх провокацією російських спецслужб.  Кремлівський сценарій розуміють не  тільки в Чечні,  але й значна частина росіян,  яка,  за даними соціологічних досліджень,  вважає, що вибухи в Москві організовані владою для розв'язання нової війни.

 

     Підтверджує цей факт і те,  що збройні сили Росії бомбардують житлові квартали,  заводи і нафтосховища, аеропорти та телевізійні центри Чеченської Республіки.

 

     Рух розцінює   ці  агресивні  дії  правлячих  сил  Російської Федерації як спробу під гаслом боротьби з  тероризмом  імперськими злочинними   методами   досягти   покори   народів,   що  прагнуть національної самовизначеності.  На  порозі  ХХІ  століття  принцип "розділяй   і   владарюй"   залишається   в   арсеналі  російських неоколонізаторів.

 

     Намагаючись варварськими  методами  відновити  сферу   впливу Москви на теренах колишнього Радянського Союзу,  проімперські сили Росії прискорюють процес розпаду самої Російської Федерації.

 

     Те, що відбувається зараз у Чечні,  турбує нас і не  може  не хвилювати  сусідні  з  Російською  Федерацією  держави,  миролюбну світову   громадськість,    міжнародні    інституції,    включаючи Організацію  Об'єднаних  Націй.  Мовчання в даній ситуації означає потурання агресорові, що вдався до дій, котрі межують із геноцидом щодо цілої нації.

 

     Наслідком замовчування    проблеми   може   стати   ескалація військової експансії на країни  СНД,  оскільки  спроби  російської влади  реінтегрувати  ці країни до складу нової російської імперії економічними та фінансовими засобами вичерпано.

 

     Тому Народний  рух  України  вимагає  від  Росії   припинення масових  убивств  та  руйнування  Кавказу.  Народний  рух  України звертається до Президента  України,  Верховної  Ради  України,  до міжнародних    організацій,    зокрема   Ради   Безпеки   ООН   та Парламентської Асамблеї Ради Європи з  вимогою  зробити  все,  щоб припинити  військові  дії  Росії  проти  Чеченської  Республіки  і відвернути гуманітарну катастрофу в кавказькому регіоні.

 

     Ми також вважаємо,  що слід  створити  міжнародну  комісію  з розслідування військових дій Росії проти народів насамперед Чечні, Таджикистану, Грузії та Молдови, здійснених у 1991-1999 роках".

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Какой Рух? Какой это Рух?

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Голова фракції Юрій Костенко. Шановні комуністи, я пропоную  прийняти  цю  заяву.  Я  так само пропоную вам висловити обурення з приводу таких варварських дій,  як ви це  зробили  щодо дій НАТО у Косово.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Стецько.  Будь ласка. За нею буде виступати депутат Александровська.

 

     СТЕЦЬКО Я.Й.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  89, ІваноФранківська  область).  Конгрес  українських   націоналістів, фракція  "Реформи-Конгрес".  "Заява  з приводу сорокової річниці з дня загибелі Степана Бандери від руки агента КДБ.

 

     Недавно комуністична   влада,   абсолютно   перекрутивши    і сфальсифікувавши  історію  України  ХХ століття,  зосередила чи не найбільше відвертої брехні  довкола  постаті  вірного  сина  свого народу,    провідника    революційної    Організації   українських націоналістів Степана Бандери.

 

     Для мільйонів свідомих українців він був і лишається символом національного    відродження,    визнаним   лідером   національних визвольних змагань. Саме з його ініціативи і під його керівництвом революційна  Організація  українських націоналістів ще в 1939 році розпочала   збройну    боротьбу    проти    двох    окупантів    - німецько-нацистського  і  російсько-більшовицького  - за незалежну Українську державу.  Саме під його стягом  Українська  повстанська армія  за  підтримки  всього  народу  впродовж  14  років героїчно боролася за волю України з антилюдською імперією зла. Ім'я Бандери було  настільки ненависне комуністичній владі,  що вона вдалася до терористичного акту проти  нього,  нехтуючи  загрозою  викриття  і широкого міжнародного розголосу.

 

     На жаль,  і  досі  для  значної  частини зденаціоналізованого населення Півдня і Сходу України правда про Степана  Бандеру,  про боротьбу ОУН-УПА лишається невідомою. Ліві сили і зараз докладають зусиль, аби приховати від народу об'єктивну правду історії.

 

     14 жовтня 1999 року виповнюється 40 років з  того  трагічного дня,  коли в обличчя Степана Бандери рукою агента КДБ за допомогою спеціально зробленого в Москві пістолета було спрямовано ампули  з отрутою. Зупинилося серце полум'яного борця за визволення України.

 

     Ім'я Степана    Бандери   назавжди   залишиться   в   пам'яті української нації".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутатові   Александровській   від Компартії. За нею буде виступати депутат Мороз.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! К сожалению, сегодня в этом зале предыдущие два выступления  можно  расценивать  только  как  попытку политической дестабилизации в Украине,  обострения противостояния между Западом и  Востоком Украины.  И тогда возникает законный вопрос:  кому это выгодно?  Очевидно,  выгодно это тем,  кто сегодня с этой  позиции здесь и выступает.

 

     Здесь звучат  лицемерные  сожаления якобы о терроре в России, но  вместе  с  тем  замалчивается  тот  террор,  который   сегодня происходит  в  Украине.  И  об  одном таком факте сегодня хочу вам сказать, для чего и попросила слова.

 

     На прошлой неделе в городе  Первомайске  Харьковской  области была зверски убита после жестоких пыток и избиений,  издевательств женщина 27 лет, которая не является членом Коммунистической партии Украины,  но  которая,  занимая  правильные  гражданские  позиции, поддерживала Петра  Николаевича  Симоненко,  активно  работала  по сбору подписей за Симоненко вместе со своим мужем и его отцом.

 

     Это зверское   убийство   четко  можно  охарактеризовать  как политическую акцию,  потому что в доме,  в котором она была убита, на зеркале сделана надпись "коммуняка" и нецензурные слова.

 

     Совершенно однозначно  можно говорить,  что сегодня в Украине под лживыми призывами "до  злагоди",  которые  звучат  сегодня  из Администрации  Президента,  на самом деле реализуется политический террор,  и прежде всего против левых - Коммунистической  партии  и других левых партий.

 

     Я обращаю   внимание   ваше,   силовых   министров   и   всей государственной  власти  на  недопустимость   подобной   политики, которая проводится в Украине.  И я выражаю уверенность в том,  что левые победят.  И только тогда в государстве будет порядок, только тогда  в  государстве  будет  закон,  и  тогда будут работать суд, прокуратура и вся система власти.  Я уверена  в  этом,  уверена  в нашей победе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Олександр Олександрович Мороз. І переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Я не збирався робити якихось заяв чи виступати, але вчорашні інформаційні випуски на УТ-1 та на інших каналах  передач свідчать: усе, що відбулося у Кривому Розі, - цілком скоординована й спланована нинішнім режимом акція.  І я  з  цього  приводу  хочу висловити свій гнівний протест,  тому що видно, хто зацікавлений у тому,  що там відбулося,  бо якраз і  передають  на  залежних  від режиму   УТ-1,  нічному  каналі  та  інших  засобах  дезінформації населення.

 

     Ідуть і подальші інформаційні так би мовити повідомлення  про те,  що на місцях - у Запоріжжі,  у Хмельницькій області,  в інших регіонах - переслідуються люди за політичні переконання, навіть за принципом  родинних  зв'язків із активістами виборчих штабів,  які працюють проти нинішнього Президента.  Так, як діють ці ініціатори інциденту чи провокації у Кривому Розі,  можна про них сказати, що вони діють навіть не бандитськими методами,  бо в  банді  є  якась внутрішня   логіка  поведінки,  так  діють  тільки  урки,  які  не рахуються навіть із авторитетами, котрі там виконують таку роль.

 

     Як можна  опуститися  до  того,  щоб  у  вуста  студентів   у Миколаєві,  після  того  як  з ними тільки що зустрівся Президент, вкладати інформацію про те,  що це і кому це вигідно.  Ці хлопці і дівчата  не  знають,  кому  це  вигідно,  тому що вони не мають ні соціологічних,  ні інших пояснень.  А вигідно це тільки нинішньому режиму.

 

     Я в  цьому  відношенні  хотів  би  звернутися  до  активістів Прогресивної соціалістичної партії - прогресивних соціалістів. Вас використовують уже не вперше.  Не піддайтеся й далі на провокації, бо не виключається,  що в руки  вашого  прихильника  вкладуть  вже справжню зброю для того, щоб продемонструвати зведення рахунків, а потім тільки можна буде дізнатися про істинну причину, про все те, що відбувається сьогодні в Україні.

 

     Ще раз повторюю: цьому режиму не допоможуть ні провокації, ні політичне холуйство (у деяких заявах сьогодні це спостерігається), ні   людська  кров,  ні  крокодилячі  сльози,  які  вони  сьогодні розпускають через засоби масової інформації (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону  про  державне  прогнозування  та розроблення  програм  економічного і соціального розвитку України. Доповідає міністр економіки  України  Василь  Васильович  Роговий. Будь ласка.

 

     РОГОВИЙ В.В.,  міністр економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу!   Шановні   народні   депутати!   Прогнозування   та розроблення   програми   економічного  й  соціального  розвитку  є складовим  елементом  загальної  системи  державного   регулювання економічного  й  соціального розвитку України.  Під прогнозуванням економічного   й   соціального   розвитку   розуміється    науково обгрунтоване   передбачення   напрямів  розвитку  країни,  окремих галузей  економіки  або   окремих   адміністративно-територіальних одиниць,   можливого   стану   економіки  та  соціальної  сфери  в майбутньому,  а також альтернативних шляхів і термінів  досягнення мети.

 

     Прогноз економічного   й   соціального   розвитку  є  засобом обгрунтування  вибору  тієї  або  тієї   стратегії   і   прийняття конкретних  рішень  органами  законодавчої,  виконавчої  влади  та органами     місцевого     самоврядування     щодо     регулювання соціально-економічних процесів.

 

     Програма економічного й соціального розвитку - це документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного  й  соціального розвитку,    засоби    та    шляхи   їх   досягнення,   формується взаємоузгоджена  й  комплексна  система  заходів,  спрямованих  на ефективне  розв'язання проблем економічного й соціального розвитку та  досягнення  стабільного  економічного   зростання,   а   також характеризуються  очікувані  зміни  в  економічній  та  соціальній сферах.

 

     Цілі, пріоритети та показники  прогнозних  документів  є  для суб'єктів  підприємницької  діяльності  необхідними  орієнтирами в прогнозуванні та плануванні власної  виробничої  діяльності.  Крім того,   оскільки   формування  Державного  бюджету  України  часто трактується як бюджетне планування  і  грунтується  насамперед  на основних   прогнозних  макроекономічних  показниках,  то  з  цього випливає  безпосередній  зв'язок  між  процесами  прогнозування  і планування.

 

     Грунтуючись на     принципах    цілісності,    об'єктивності, науковості,  пріоритетності загальнодержавних  інтересів,  система прогнозних   і   програмних  документів  складається  з  прогнозів економічного  й  соціального  розвитку  України  на  середньо-  та короткостроковий   періоди,   державної  програми  економічного  й соціального   розвитку   держави   на   короткостроковий   період, відповідних    прогнозних   документів,   які   розробляються   на регіональному рівні,  та  прогнозів  і  програм  розвитку  окремих галузей економіки.  У разі потреби прогнозні й програмні документи економічного й соціального розвитку можуть розроблятися  на  більш тривалий період.

 

     Прогнозні та  програмні  документи економічного й соціального розвитку   розробляються   на    основі    комплексного    аналізу демографічної    ситуації,    стану    використання    природного, виробничого,   науково-технічного   та    трудового    потенціалу, конкурентоспроможності  вітчизняної економіки,  оцінки досягнутого рівня  розвитку  окремих  сфер  з  урахуванням  впливу   зовнішніх політичних  і  економічних  факторів  та очікуваних тенденцій,  їх зміни в перспективі.

 

     Проектом закону   визначаються   правові,    економічні    та організаційні  засади  формування  цілісної  системи  прогнозних і програмних документів економічного й  соціального  розвитку  нашої держави,  окремих галузей та адміністративнотериторіальних одиниць як складової  частини  загальної  системи  державного  регулювання економічного й соціального розвитку.

 

     У проекті,   який   внесено   на  ваш  розгляд,  визначається загальний порядок розроблення,  затвердження та виконання названих документів, а також права та відповідальність учасників.

 

     У розробленні  зазначених  прогнозів  і програм беруть участь центральні місцеві органи  виконавчої  влади,  Національний  банк, Фонд   державного   майна  та  Антимонопольний  комітет.  Головним виконавцем і координатором робіт  з  прогнозування  та  підготовки програм   економічного   й  соціального  розвитку  є  Міністерство економіки.

 

     Конституцією України    визначено    повноваження     органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо розроблення, затвердження та виконання програм економічного й соціального   розвитку.   Одначе   й   на   сьогодні   залишаються невирішеними на законодавчому рівні питання щодо видів  прогнозних і програмних документів,  періодичності та порядку їх розроблення. Така  невизначеність  дезінтегрує  діяльність  органів  виконавчої ланки.

 

     З метою  врегулювання  окреслених  питань і розроблено проект відповідного  закону,  який  сьогодні  розглядається.  Розроблений законопроект  дасть  змогу  створити  цілісну систему прогнозів на різні періоди та програмних документів,  робота над якими  повинна стати   дієвим  засобом  обгрунтування  та  відпрацювання  заходів державного регулювання соціально-економічних процесів.

 

     Законопроект дає  можливість  визначити  державний   механізм підготовки системи прогнозних і програмних документів.  Крім того, тут чітко формалізується діяльність усіх органів  державної  влади та   міра  відповідальності  окремих  міністерств,  інших  органів центральної виконавчої влади, обласних державних адміністрацій.

 

     Показники прогнозу  економічного   й   соціального   розвитку України    на   короткостроковий   період   використовуються   для розроблення державної програми економічного й соціального розвитку та  для  оцінки  надходжень  і  формування  показників  Державного бюджету.

 

     Крім того,  державна  програма  економічного  й   соціального розвитку  України на короткостроковий період розробляється щорічно відповідно до Державного бюджету  України,  що  набагато  підвищує якість  підготовки  обох  документів  та  можливості  фінансування зазначених у програмі заходів.

 

     Під час розроблення  законопроекту  враховано  досвід  Росії, Польщі, Франції, Німеччини, інших розвинених країн щодо державного регулювання   економічних   процесів   у   ринкових   умовах    та макроекономічного прогнозування.

 

     Проект Закону   про  державне  прогнозування  та  розроблення програм економічного та соціального  розвитку  України  розроблено робочою групою,  що складалася з представників Кабінету Міністрів, міністерств  і  відомств,  Інституту  економічного   прогнозування Національної академії наук України.

 

     Введення в  дію  цього  закону не потребує спеціальних витрат фінансових ресурсів.

 

     На підставі викладеного, а також беручи до уваги актуальність поставлених  у  законопроекті  питань,  прошу  підтримати  поданий законопроект та прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Васильовичу. Запитання є? Будь ласка, запишіться. Відведемо п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Костинюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Василий Васильевич! Я хотел бы выяснить такой вопрос. Мы уже не одну программу принимали здесь и  по  социальному,  и  по  экономическому развитию.  Что,  на ваш взгляд,  мешало,  может быть,  принципиально  мешало  тому,  чтобы действительно   хоть   одна  программа  была  выполнена?  Мы  одну программу принимали еще  в  1994  году,  называлась  она:  "Шляхом радикальних ринкових перетворень". Чим це закінчилося, відомо.

 

     Я вам дякую за відповідь.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую за запитання.  На жаль, державних програм протягом останніх двох років у цьому залі не приймалося.  Я маю на увазі  державні  програми  економічного  й  соціального  розвитку. Державні бюджети приймалися, а державні програми не приймалися.

 

     Що стосується того документа,  на який  ви  посилаєтесь,  про шляхи   економічних  реформ  -  так  то  був  виступ  і  звернення Президента.  То не була державна програма, там окреслювалися шляхи здійснення економічних реформ у нашій державі, і через те не можна той документ підводити під категорію державних програм.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк. За ним - депутат Ємець.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний  доповідачу!  У  мене  два  такі запитання до вас.  Ви не сказали,  чи потребує виконання положень цього  закону  витрат  із Державного бюджету. Якщо так, то яка ваша оцінка?

 

     І друге.    Конституцією    України    розроблення    програм соціально-економічного розвитку покладається на Кабінет Міністрів, тоді  як у законопроекті головним виконавцем таких робіт визначено Міністерство економіки,  а на Кабінет Міністрів покладено  функцію організації  підготовки  таких документів.  Чи немає тут,  на вашу думку, колізії?

 

     Дякую.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Я у своєму  виступі  наголошував  на  тому,  що введення  в  дію  цього  закону  не потребує додаткових фінансових витрат, в тому числі і з Державного бюджету. Це відповідь на перше запитання.

 

     І щодо посилання на Конституцію України.  Там є положення про те,  що  Кабінет  Міністрів   України   організовує   цю   роботу. Законопроект   конкретизує   це  положення  Конституції,  визначає конкретний орган виконавчої влади,  на який  покладаються  функції координації  в  процесі розроблення державних програм економічного та  соціального  розвитку.  І  я  думаю,  що  це  логічно,  бо  на законодавчому  рівні  розподіляється міра відповідальності органів виконавчої влади за підготовку такого документа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Партія  "Реформи  і  порядок".  Я   знімаю   своє запитання  і  закликаю  депутатів,  оскільки  це  суто процедурний документ, прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Я підтримую пропозицію депутата Ємця.

 

     ГОЛОВА. Прекрасно. Депутат Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Я якраз хочу висловити свою незгоду з пропозиціями,  які внесли  тільки  що  мої  шановні колеги.  Давайте  трошки  серйозніше поставимося до цієї проблеми. Справді,  сам задум ввести в правові  рамки  планування,  державні програми  тощо вартий всілякої підтримки.  Але чи не здається вам, шановний Василю Васильовичу (ви досить  глибоко,  я  розумію  так, попрацювали  над цим проектом),  що перш ніж приймати такий закон, нам  треба  було  б  з'ясувати,  що  таке  засади  внутрішньої   і зовнішньої політики, юридичний статус послання Президента тощо?

 

     Я проілюструю лише одним прикладом. У статті 10 ви пишете: "У Державній програмі економічного і соціального розвитку  України... конкретизуються  заходи,  намічені  у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України та  завдання,  визначені  у  щорічному  посланні Президента  України  до  Верховної  Ради  України  про внутрішнє і зовнішнє становище України".  То що  буде  в  нас  визначальним  - щорічні   послання   Президента,   Програма   діяльності  Кабінету Міністрів  чи  Державна  програма   економічного   і   соціального розвитку?  Навіть оце одне речення говорить про те,  що в нас дуже багато  тут  нез'ясованих  методологічних  проблем.   Дуже   прошу висловити ваші міркування.

 

     РОГОВИЙ В.В. Я хочу відповісти на ваше запитання таким чином. Державна програма,  яка згідно з цим законопроектом  вноситься  на розгляд  Верховної Ради разом із Державним бюджетом на відповідний рік,  базується на певних документах,  але вона не  підмінює  такі документи.  І розглядаючи державну програму у Верховній Раді,  ви, шановні народні депутати, зможете відповідним чином впливати на ті чи  інші  підходи,  на  ті  чи  інші  пропозиції,  на  ті  чи інші механізми, які закладатимуться в такому документі.

 

     Якщо говорити про щорічне послання,  то ви знаєте,  що це  за документ,  з  яким  звертається Президент,  ми його враховуємо при розробці  державної  програми.  Проте  Верховна   Рада   має   всі можливості   докладно   вивчити   державну   програму  і  приймати відповідні рішення під час остаточного голосування за неї.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, Василю Васильовичу. Тільки не подавайте таку програму,  як до 2010 року, в якій передбачено, що заробітна плата в 2010 році становитиме 100 доларів за теперішнім курсом.  І ви це подаєте як програму на десять років.

 

     Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановний Голово!  Шановні народні  депутати! Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  уважно  розглянув   цей законопроект  і  пропонує  Верховній  Раді прийняти його в першому читанні.

 

     Досі в  нас  законодавчо  не   визначено   статус   прогнозів соціально-економічного   розвитку,   макроекономічних  показників, програм економічного й  соціального  розвитку.  І  тому  треба  це питання ввести в законодавче поле.

 

     На нашу думку, цей законопроект не суперечить Конституції, не суперечить основоположним рамковим законам.  Крім того, він сприяє вирішенню   питань   прогнозування,   планування  і  програмування економічної і соціальної діяльності.  З огляду на це ми  вважаємо, що його потрібно приймати.

 

     Дозвольте звернути  вашу  увагу на ту обставину,  що в умовах перехідного  періоду  особливо  загострюється  питання  державного регулювання економіки.  Звичайно,  ми йдемо до ринкової економіки. Правда,  часто не так,  як  треба.  Мушу  зазначити,  що  проблема поєднання  ринкових  механізмів  і державного регулювання особливо актуальна в перехідний період.  І розроблення цього  законопроекту відбувається в нас якраз у руслі посилення ефективності державного регулювання економіки.  До того ж,  що дуже важливо,  не  всупереч ринку,  а в поєднанні з ринковими механізмами.  Оця обставина мені надзвичайно імпонує.  Я вважаю,  що  якраз  це  і  є  визначальним моментом  законопроекту  - спроба поєднати державне регулювання та ринкові механізми,  спрямувати  його  на  підвищення  ефективності економіки,  а  в  остаточному  підсумку  -  на зростання добробуту нашого населення. Це якраз те, що дає підстави позитивно ставитися до пропонованого законопроекту.

 

     Вивчаючи питання   регулювання   економіки   під   час  свого перебування в США,  я дійшов висновку,  що найбільш лібералізована економіка  світу  є більш регульованою,  ніж українська економіка. Щоправда,  в нас ситуація дещо своєрідна:  там, де держава повинна бути - її немає, а там, де її не повинно бути, - вона є. І от коли порушують питання про дерегулювання,  то я  завжди  кажу,  що  нам потрібне  регулювання  там,  де  воно  потрібне,  і  дерегулювання потрібне там,  де воно потрібне.  Тобто треба  чітко  визначитися. Якраз  у цьому законопроекті акцентуються ті моменти,  де потрібне державне   регулювання,   зокрема   стосовно    прогнозування    й програмування економічної діяльності.

 

     Тепер щодо програм. Тут депутат Черненко ставив уже запитання стосовно виконання програм.  У  мене  вдома  лежить  колекція  тих державних  програм,  які  було  прийнято в Україні,  починаючи від першої  програми  "Концепція  переходу  України   до   ринку",   в розробленні  якої я сам брав участь (це було влітку 1990 року).  І потім  у  нас  були  концепції,  програми,   невідкладні   заходи, термінові   заходи  -  різні  назви.  У  мене  лежить  колекція  з тринадцяти програм.  Якщо я виїду за  кордон,  то  можна  буде  їх продати  й  заробити  на  цьому гроші,  оскільки це повна колекція державних програм,  прийнятих Верховною Радою. Але біда в тому, що про  ці  програми  забували  на другий день після їх прийняття.  І фактично жодну з них не було виконано.  Крім того що в нас узагалі існує вакханалія безвідповідальності,  одна з причин полягає також у тому,  що  це  питання  не  було  законодавчо  врегульоване.  І, нарешті, ми підійшли до того, що нам пропонується законопроект, де питання програм,  їх  прийняття,  їх  виконання  буде  законодавчо врегульоване.  Це  також  та обставина,  що дає підстави позитивно сприйняти законопроект.

 

     У цьому   законопроекті   визначається   загальний    порядок розроблення,   затвердження  та  виконання  прогнозних  документів економічного   й   соціального   розвитку,   а   також   прав    і відповідальності  їх  учасників.  І  це  має  на  меті забезпечити обгрунтоване визначення цілей соціальноекономічного  розвитку,  їх субординацію, шляхи й методи досягнення таких цілей, тобто напрями відповідної економічної,  соціальної і науково-технічної політики. Власне,  про  це  вже  казав міністр економіки Роговий.  Я хочу це підтвердити.

 

     Загалом, на мою думку і на думку  нашого  комітету,  документ підготовлено непогано,  на відповідному рівні.  Звичайно,  є певні недоліки,  з нашої точки зору,  і є певні пропозиції,  які я зараз хочу висловити, і на цьому завершити свій виступ.

 

     На наш  погляд,  законопроекту  бракує  належної  чіткості  у визначенні правового статусу прогнозів і програм  економічного  та соціального   розвитку.   Отже,   головне  досягнення  розробників законопроекту,  про що я сказав уже,  - визначення самого статусу. Одначе,  на  наш  погляд,  цей статус усе-таки визначено не досить чітко.  І в цьому напрямі,  я думаю,  ще треба  буде  працювати  й надалі.

 

     Крім того,   в   проекті   недостатньо  врагульовані  питання розроблення і затвердження регіональних та  місцевих  програм.  Це зараз дуже важливе питання - співвідношення центру та регіонів.  І потрібно  надати  регіонам  більше  повноважень.   Центр   повинен вирішувати тільки ті питання, які не можуть вирішити регіони самі, й регулювати стосунки між регіонами.  І за цих умов  дуже  важливе значення  має  саме  питання  регулювання  відносин  між центром і регіонами,   а   в   контексті   даного   законопроекту   -    між загальнодержавними, регіональними й місцевими програмами.

 

     Я думаю, що тут нам також треба подумати, як чіткіше виписати цей аспект законопроекту.

 

     І ще таке конкретне зауваження.  Розділ VI складається всього з  однієї  статті,  за  характером  -  відсильної.  Саме  тому  ми вважаємо,  що необов'язково, аби він тут був, його можна вилучити. Це з одного боку.

 

     З другого боку,  деякі статті мають декларативний характер, і це також потребує більш чіткого концептуального й  методологічного визначення.

 

     Загалом, повторюю,   ми   вважаємо,   що   цей   законопроект актуальний,  потрібний і його можна прийняти в першому читанні,  а під час підготовки до другого читання врахувати як наші зауваження та пропозиції, так і ті, що будуть висловлені іншими депутатами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Спіраль повернулася. Запитання до Володимира Кириловича  будуть?  Запишіться.  Одне лише не внесли в цей проект закону - створити Держплан  України.  Решта  -  усе  правильно.  І регулювати  треба  так,  як  це  роблять американці.  А вони в нас скопіювали, тільки трохи раніше.

 

     Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі,  Олександре  Миколайовичу.  Шановний Володимире  Кириловичу!  Те  запитання,  яке я хочу поставити вам, більше стосувалося міністра економіки,  але мені не  вдалося  його запитати. Тому я ставлю це запитання вам.

 

     Урешті-решт уряд   звернув  увагу,  мабуть,  уперше  за  дуже тривалий час,  на позицію Компартії України, яка завжди обстоювала принцип   планування   й  регулювання  економіки.  Допоможіть  нам з'ясувати,  де всетаки  справжня  позиція  Кабінету  Міністрів.  З одного  боку,  два місяці тому вони прогнали першого віце-прем'єра за те, що він пропонував корегувати курс реформ, зокрема в напрямі введення  планування  й  прогнозування економіки.  З другого боку, сьогодні вносять законопроект про введення державного планування й регулювання. То де ж усе-таки справжня позиція Кабінету Міністрів? Тоді,  коли вони проганяли віцепрем'єра за це,  чи сьогодні,  коли вносять проект закону?

 

     Спасибі.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую. Дуже цікаве запитання. Я повинен сказати, що не тільки Комуністична партія Україн,  а й Народний рух України весь  час стояв на позиції державного регулювання економіки (Шум у залі).

 

     Ви можете підняти наші програми.  До речі,  ще тоді,  коли не було   нинішньої   Комуністичної  партії  України,  1992  року,  в Концепції  державотворення  України  моєю  рукою   був   написаний спеціальний  розділ про поєднання ринкових механізмів і державного регулювання економіки.  І  ми  наполягали  на  тому,  що  потрібно регулювати  економіку,  але  відповідним чином.  Ми знаємо,  як це робив, до речі, Рузвельт, як це робив де Голль. Я давно вважаю, що нам  потрібно  працювати  під  гаслом:  "Від планової економіки до економічного планування".  Ну,  це я так реагую на вашу репліку і, реагуючи на зауваження Олександра Миколайовича,  хочу сказати,  що нам  не  треба  відновлювати  Держплан.  До   речі,   Міністерство економіки   нинішнє  багато  в  чому  виконує  функції  Держплану. Можливо, погано виконує.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, Володимире Кириловичу, що ваш перегляд своєї концепції  буде  врахований,  коли  ми будемо формувати при новому Президенті уряд. Ми врахуємо це.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Я на це розраховую, Олександре Миколайовичу. Але тепер по суті.  Йдеться все-таки про відповідну модель.  Може бути жорстка   модель,   модель   державного   тотального   регулювання економіки,  яка  фактично виключає ринкові механізми.  А може бути інша модель - модель лібералізованої ринкової економіки, але яка в себе   включає   елементи   державного   регулювання.  Тому  якраз Міністерство економіки і підготувало  даний  законопроект,  і  наш комітет  підтримав його.  Я з того почав свій виступ.  Йдеться про поєднання  державного  регулювання,   планування,   прогнозування, програмування і ринкових механізмів. Тому я думаю, що Міністерство економіки зараз стоїть на  правильній  позиції,  подаючи  нам  цей законопроект.

 

     А щодо звільнення Куратченка з роботи, то це вже питання тих, хто його звільняв.

 

     ГОЛОВА. Спасибі за відвертість.

 

     Депутат Довганчин. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.  Фракція  Селянської  партії  України.  Шановний Володимире Кириловичу! Я, можливо, не досить уважно вивчив цей законопроект і ви,   сподіваюсь,   мені   допоможете.  Скажіть,  будь  ласка,  що передбачається цим законопроектом  для  державного  регулювання  у сфері сільськогосподарського виробництва?  І невже там не потрібно ніяких державних витрат, як сказав Василь Васильович?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Цей законопроект  є  рамковим.  Тобто  це  не  є галузевий законопроект чи законопроект для якихось конкретних сфер економічної  діяльності.  Тому  тут  спеціально   не   виділяється промисловість,  сільське господарство,  транспорт.  І це,  мабуть, правильно.

 

     У цьому   законопроекті   сформульовано   загальні   принципи державного    планування,    прогнозування,    програмування,   що стосуються,  зокрема, й сільського господарства. Тому я не поділяю тієї  думки,  що  цей  законопроект  не  має ніякого відношення до сільського господарства.  Звичайно,  враховуючи  специфіку  кожної галузі,  рамковий  закон  не  може  всі деталі визначити,  він дає загальні моменти.  Саме цю роль виконує  даний  законопроект.  Але його   можна   конкретизувати,   якщо   ми   будемо  прогнозувати, програмувати,  планувати діяльність у різних галузях,  зокрема й у сільському господарстві.

 

     Отже, цей законопроект має пряме й безпосереднє відношення до всіх галузей,  але на загальному, концептуальному, методологічному рівні.

 

     ГОЛОВА. Якщо не буде галузевого балансу, то ніколи загального балансу не буде складено.  Це зрозуміло  й  простому  економістові колгоспу  чи  підприємства.  Якщо  так  буде  узагальнюватись,  як сьогодні узагальнюється,  то так узагальнено буде,  як ви  сказали спочатку:  13 програм було прийнято, але не було кому організувати виконання.  Балакати було кому,  а от виконувати не було кому -  у цьому вся біда.  І ми так само про цей законопроект говоримо. Якщо не буде галузевості  чітко  визначеної,  якщо  не  буде  визначено пріоритетності на перший,  другий і подальші роки, то цьому закону буде ціна - копійка.

 

     Будь ласка, депутате Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).   Спасибо.   Владимир   Кириллович,   внесите   ясность, пожалуйста.    Понятно,    что   закон   нужный,   государственное регулирование в этих вопросах нужно.  Но мне не понятен вот  такой момент.  Есть  целевые  программы  государственного регулирования, целевые   программы    конкретные,    предусмотренные    в    этом законопроекте. Есть Государственная программа приватизации на 2000 год,  которая  предусматривает  передачу   под   приватизацию   50 процентов   акций  базовых  предприятий  энергетики,  металлургии, тяжелого  машиностроения.  То  есть  того  комплекса,  с   помощью которого    государство   регулировало   бы   весь   курс   своего экономического развития.  Как это сопоставимо на сегодняшний день? Если мы потеряем влияние на такие предприятия, то каким образом мы будем,  так  сказать,  строить  и  регулировать  экономику  своего развития?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дуже  слушне  запитання  і репліка нашого Голови була дуже слушна. Але все-таки, шановні депутати, я хочу повернути вас до предмета цього законопроекту.  Ми не можемо в одному законі розв'язати всі проблеми.  Ми повинні судити про законопроект не за тим, чого в ньому немає, а за тим, що в ньому є.

 

     Так от,  предметом  цього  законопроекту якраз є не конкретні програми,   не   баланс   галузевий,   міжгалузевий...   Абсолютно правильно,  без  цього  ми  не можемо взагалі керувати економікою, тому що там усі взаємозв'язки - у міжгалузевому балансі. Предметом цього  законопроекту є законодавче встановлення загального порядку розроблення,  затвердження та виконання  прогнозних  і  програмних документів економічного й соціального розвитку. Усе. Ні на що інше цей законопроект не претендує.  Тобто він встановлює порядок: який статус   цих   матеріалів   і   документів   та  яким  чином  вони встановлюються, яким чином вони законодавчо регулюються.

 

     А конкретизація буде вже  стосовно  галузевих  програм,  коли вони  прийматимуться,  стосовно балансів.  Це наступні кроки.  І я цілком згоден:  якщо ми будемо йти цим шляхом і будемо піклуватися про  адекватне  ситуації  державне  регулювання економіки,  то нам треба буде ці наступні кроки робити.  Але поки що ми робимо перший крок  -  приймаємо  рамковий закон,  який дасть нам змогу рухатися далі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Знайшли істину.

 

     Шановні колеги,  у нас на виступи записалося троє депутатів - Полюхович,   Нечипорук  і  Черненко.  Є  потреба  обговорювати?  Є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні, а зауваження й пропозиції подати.

 

     Будь ласка, голосуємо пропозицію прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 187.

 

     Будь ласка,   визначіться.  Давайте  проголосуємо  пропозицію прийняти законопроект у першому читанні. Запросіть, будь-ласка, до залу  соціал-демократів,  прогресивних соціалістів,  представників фракцій НДП, "Реформи-Конгрес". Так же не можна! Ну, депутат Ємець

- це ще не вся фракція.

 

     Будь ласка,  голосуємо пропозицію прийняти в першому читанні. Ні, депутат Ємець поводиться серйозно.

 

     "За" - 218.

 

     Слово надається Віталію Григоровичу Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дорогие друзья!  Разрешите начать  выступление так.  Лет  двенадцать-пятнадцать  назад была такая песенка,  вы ее знаете:  "Председатель сельсовета спал всю зиму,  спал все лето, а проснулся после лета - смотрит: нету партбилета".

 

     Да в том, что сегодня творится с этими программами, не только воли,  тут даже здравого  смысла  нет.  Принять  программу  -  это полбеды.  Вы  посмотрите,  какие взаимоотношения между программами регионов и бюджетом. В проекте бюджета на 2000 год оставили все те же  цифровые  показатели,  в  том числе и по Донецкой области:  50 процентов - подоходный,  70 процентов - прибыль,  20  процентов  - акциз.  О  каких программах,  о каких рамковых документах развития регионов можно говорить?  А ведь сегодня все будет  происходить  в этих регионах. Это первое.

 

     Второе. Абсолютно    правильно   подчеркивалось,   что   было разработано   много   программ.   Первые    программы    требовали внимательного  к  себе  отношения.  Я  не говорю о тех программах, которые массово все приватизировали, а попросту говоря - роздали.

 

     Нам сегодня  нужно  думать  о   том,   как   восстановить   и возобновить то производство, которое попало в частные руки и затем было разрушено и растащено.  Вот вторая программа,  в том числе  в этом рамковом документе.

 

     Третье. Сегодня  уже  некоторые  политические силы обкатывают вариант   программы,   как   подправить   Конституцию,   а   также замахиваются на создание двухпалатного парламента. Дорогие друзья, вот в этом зале принималась эта Конституция. Тогда этот дух тут не витал.  Если  хотят  оживить  дух  забытых  предков с региональным сепаратизмом, то эти программы тоже могут этим закончиться.

 

     Поэтому я думаю,  что этот  проект  закона  можно  принять  в первом  чтении,  поскольку  в будущем,  как мне кажется,  общество консолидируется (ибо политическая бестолковщина не может в Украине продолжаться вечно), и здравый смысл возобладает.

 

     Мы должны принять законопроект в первом чтении сегодня. Время для радикальных,  рациональных изменений и дополнений у нас будет. И   я   думаю,   общество  будет  заинтересовано  в  том  подеме, энтузиазме,  который  всегда  был  нам   присущ.   Я   прошу   вас проголосовать "за".

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо пропозицію прийняти в першому читанні даний законопроект. Олександре Сергійовичу, голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     Василю Васильовичу,  і вам спасибі,  але прохання до  другого читання врахувати всі зауваження.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із запровадженням спеціального  режиму  інвестиційної  діяльності на території міста Харкова. Доповідає народний депутат Степан Богданович Гавриш.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Приймаючи   в   першому  читанні  цілий  блок  законопроектів  про спеціальні режими інвестиційної діяльності, зокрема й на території Харкова,   ми   тоді  не  внесли  до  них  і  конкретно  до  цього законопроекту відповідні  коригуючі  правові  норми,  які  б  дали можливість вписати цей закон у правову систему України.

 

     Тому названим   законопроектом  норми  чинного  законодавства приводяться  у  відповідність  із  прийнятим  за  основу  проектом закону.  Це є звичайна,  абсолютно звичайна правова процедура, яка має  бути,  так  би  мовити,  нерозривно   поєднана   з   основним законопроектом,  бо,  коригуючи законодавство в цьому напрямі,  ми фактично даємо можливість цьому закону  працювати  й  перетворюємо його з мертвого на живого.

 

     У законопроекті   пропонується  відрегулювати  норми  чинного податкового,  земельного,  митного  законодавства,  особливо  щодо справляння  акцизного  збору,  відповідно  до прийнятого за основу законопроекту.  Тільки тоді,  коли такі норми будуть зафіксовані в спеціальних  законах,  ми  матимемо  змогу  використовувати  їх на практиці.

 

     Хочу наголосити,  що  цим  законопроектом  не  встановлюються будь-які нові окремі правові норми. Він сам по собі не запроваджує якихось особливих режимів оподаткування, здійснення інвестиційної, господарської  діяльності  чи  інших  правових  процедур,  а  лише узгоджує положення одного нормативного акта з чинними нормами, які встановлені спеціальним податковим законодавством.

 

     Тому прийняття  даного  законопроекту  не  повинне  викликати жодних заперечень,  оскільки він  виконує  суто  технічну  правову функцію   і   не  може  будь-яким  чином  змінити  суть  відносин, встановлених  головним  законопроектом   про   спеціальний   режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ви розумієте,  пільг містам,  окремим підприємствам і регіонам надано в два з половиною раза більше, ніж доходна частина бюджету 1999 року.

 

     От ви  стосовно  Харкова  теж  вносите  таку  пропозицію щодо податку на додану вартість та інших. Кожен хоче робити собі хутори у законодавчій базі, податковій системі. Уряд подав проект бюджету на 27  мільярдів,  із  них  17  мільярдів  потрібно  на  погашення закордонного боргу.  Тепер ми будемо бюджет розглядати, треба, щоб доходна частина була хоча б  у  межах  45-55  мільярдів.  Якщо  ми будемо приймати такі закони,  то чим закінчиться бюджет 2000 року, скажіть, будь ласка?

 

     ГАВРИШ С.Б.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Ще раз дозвольте наголосити,  що  мої  пропозиції і пропозиції моїх колег - авторів законопроекту зовсім не пов'язані  з  наданням  особливих  окремих пільг   відірвано   від   законопроекту   про   спеціальний  режим інвестиційної діяльності на  території  міста  Харкова,  який  був проголосований з вашою участю в цьому залі.

 

     Власне, ці  зміни повинні були міститися в названому проекті, коли він розглядався в нашому залі.  На  жаль,  ініціатори  їх  не запропонували.  То для того, аби той законопроект, щойно прийнятий за основу,  міг завтра розглядатися в профільних комітетах і  бути прийнятим у цілому,  треба внести такі зміни. Йдеться про корекцію законодавства, а не про будь-які зміни чи надання особливих пільг, з якими б ми не погоджувалися.

 

     ГОЛОВА. Я  вибачаюсь,  що втручаюсь одноосібно,  але візьміть Бюджетну резолюцію щодо бюджету 2000 року,  яку ми  затвердили,  і побачите,  що  не  можна  цього  робити,  інакше  не створимо і не приймемо Державний бюджет на 2000 рік.

 

     Хто ще хоче  поставити  запитання,  запишіться,  будь  ласка. Прошу висвітити список.

 

     Депутат Тищенко. Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Степан Богданович, может  быть  мы  несколько  забегаем  наперед.   Мы   то   приняли законопроект  в  первом  чтении,  но  у  меня  и  у моих коллег из Харькова вызывают большое сомнение сами  документы,  которые  были нам предложены.  В частности,  не полностью определено, кто должен назначать  совет,  который  будет   рассматривать   инвестиционные проекты,   перед  кем  он  должен  отчитываться.  Не  предусмотрен механизм контроля,  не понятна здесь роль  председателя  областной госадминистрации. Понимаете? То есть возникает целый ряд вопросов, которые ставят под сомнение вообще  целесообразность  рассмотрения этого вопроса. Мы должны определиться в основном: что это будет за совет, чем он будет заниматься, его права и полномочия.

 

     Кстати, не только относительно  Харькова.  Нужно  разработать такой  же  механизм для всех регионов и зон.  Тогда можно говорить уже  о  наполнении.  Как  вы   считаете?   Может   быть,   сначала действительно  вернуться к рассмотрению того проекта закона?  Наши предложения уже внесены, но пока еще не рассмотрены.

 

     Спасибо.

 

     ГАВРИШ С.Б.  Дуже вдячний за запитання.  Хочу ще раз нагадати колегам  народним  депутатам,  що  ми  розглядаємо  питання не про спеціальний режим  інвестиційної  діяльності  на  території  міста Харкова.  І тому я вважаю,  що обговорювати будь-які зміни у формі керування цим інвестиційним мегаполісом недоречно.

 

     Йдеться про те,  що до другого читання туди можна буде внести зміни,  про  які  ви  кажете.  І  я  з вами погоджуюся:  там треба провести  певні  правові  корекції,   щоб   ця   діяльність   була максимально  підконтрольна державі та громадськості.  Треба внести зміни,  котрі пропонуємо ми.  Без таких змін  практично  неможливо розглядати  законопроект  у  другому  читанні  і  приймати  його в цілому, бо він все одно не працюватиме.

 

     Тому я і  наголошував,  що  внесений  законопроект  має  суто технічний характер.  Він не впливає на будь-які пільги,  на бюджет ні поточного, ні майбутніх років.

 

     Якщо ми з вами погодимося прийняти у другому  читанні  проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова, то все одно будемо змушені робити такі зміни, але в майбутньому  це  унеможливить  його  прийняття  в цілому.  Тому ми пропонуємо  корегування,  що  для  суто  правового   механізму   є звичайною, буденною справою.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  ну вчитайтеся, будь ласка, в частини другі всіх  статей  і  зрозумієте,  про  що  йдеться.  Ви  вносите пропозицію,  щоб  за земельні ділянки в місті Харкові ніхто жодної копійки не брав,  а в  місті  квадратний  метр  земельної  ділянки коштує в сто,  в тисячу разів дорожче,  ніж за межами міста. І так по всіх статтях.

 

     ГАВРИШ С.Б.  Олександре Миколайовичу,  це не зовсім  так.  Ми встановлюємо такий порядок головним спеціальним законом.  У даному разі діють  не  окремі  норми  чинного  законодавства,  не  окремі закони,  а  спеціальний  закон,  котрий ми приймаємо щодо рамкових законів у сфері оподаткування, інвестиційної діяльності, земельних відносин тощо.

 

     Якщо ми в ньому запишемо, що не надаємо Харкову ніяких пільг, то їх і не буде.  Але діятиме цей закон -  про  спеціальний  режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова.

 

     Повторюю: ми створюємо спеціальний закон стосовно цілої низки рамкових законів.  Він  працювати  не  зможе,  якщо  не  проведемо відповідну корекцію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии. Уважаемый докладчик! Я внимательно выслушал вашу информацию,  и у меня сложилось  мнение, может быть, ошибочное, - разубедите меня в этом.

 

     Специальный режим,  предлагаемый вами, на мой взгляд, ухудшит экономическое положение такого крупного промышленного центра,  как Харьков, поскольку отрывает этот город от других экономических зон Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГАВРИШ С.Б.  Дякую за запитання.  Хоча це  не  є  темою  мого сьогоднішнього виступу,  хочу сказати, що навпаки, надання Харкову

- одному з великих індустріалізованих і в  інтелектуальному  плані розвинених  міст  України  - певного пільгового режиму якраз дасть змогу майже в три-чотири рази розширити  економічні  та  фінансові відносини з іншими мегаполісами нашої держави. Це пов'язано з тим, що ми будуємо плановоринкову економіку, а не суто планову.

 

     Стосовно вашого запитання по суті, то ще раз хочу наголосити, що я і мої колеги своїми пропозиціями не змінюємо ситуації, а лише виходимо з того,  що ми вже прийняли той  законопроект  у  першому читанні.  І  для  того  щоб  розглядати  його  у  другому читанні, потрібно провести дані корекції,  аби він,  коли ми його приймемо, міг діяти.

 

     А розглядаючи  в другому читанні законопроект про спеціальний режим інвестиційної діяльності  на  території  міста  Харкова,  ми будемо  вносити  зміни,  про  які ви кажете,  і робитимемо все для того,  щоб завтра місто Харків не стало якимось окремим офшором  в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Петренко Володимир Оникійович, голова підкомітету з питань економічної політики. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги,  наш комітет розглянув  проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності  на  території  міста Харкова та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути проект цього закону в першому читанні. У мене все.

 

     ГОЛОВА. Запитання  є  до   Володимира   Оникійовича?   Немає. Голосуємо?

 

     Хто за  те,  щоб  прийняти  внесений  законопроект  у першому читанні, прошу визначитися. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 70.

 

     Є потреба ще раз голосувати?

 

     -----------

 

     Слово надається Івану Сергійовичу Чижу. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги,  як і доручила Верховна Рада,  ми - депутати  Ємець,  Чиж  і Єльяшкевич - відпрацювали текст Звернення Верховної Ради України до Українського народу.  Він займає півтори сторінки, зараз буде в залі, і ви зможете його використати під час зустрічей з виборцями. На мою думку, цілком нормальний текст. Якщо треба, я ще раз його зачитаю.

 

     ГОЛОВА. Є  потреба  зачитувати  текст звернення?  Голосуємо в цілому?

 

     ЧИЖ І.С. Прошу підтримати. Ми всі завізували.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати звернення в цілому.

 

     ЧИЖ І.С. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 170.

 

     Шановні друзі...  (Шум у залі).  Депутате Марченко, сядьте на місце, голосуйте, будь ласка (Шум у залі).

 

     ЧИЖ І.С.  Текст звернення зараз буде роздано.  Якщо треба,  я зачитаю його ще раз.

 

     ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.  Шановні друзі,  займіть робочі місця, проголосуємо. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо (Шум у залі). Михайле Дмитровичу, голосуйте. Вас не було під час першої частини засідання,  коли  зачитували.  Зробили текст  на  півтори  сторінки,  погодили,  всі  завізували.  Що тут незрозуміло?  Врахували  ваші  пропозиції.  Голосуємо  в   цілому. Зачитати? Нехай депутат Чиж зачитає текст?

 

     Іване Сергійовичу,  будь ласка,  на трибуну. Річ у тім, що на ранковому засіданні було зачитано текст звернення.  Депутати Ємець та інші внесли поправки, їх урахували.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги,  дуже стисло,  чотири хвилини, якщо дозволите,  я повторю текст звернення.  Ми його  скоротили,  зняли прізвище,  яке дуже часто повторюється, і зробили, по-моєму, текст кращим, погодивши його.

 

     "Шановні співвітчизники!  Невдовзі  ви  маєте  зробити   дуже відповідальний  вибір  -  визначити  ім'я  людини,  яка керуватиме державою протягом найближчих п'яти років.

 

     Це вже не перші вибори Президента України,  але саме тепер ми вперше  стали  свідками свідомого порушення главою держави та його оточенням найважливішого принципу демократичних виборів - принципу рівних можливостей кандидатів.

 

     Зухвало нехтується  одне  з  головних  конституційних  прав - право  на  свободу  слова  і  отримання   інформації.   Демагогія, вихваляння  одного  кандидата  і  обливання брудом його суперників стали основною зброєю монополізованих  виконавчою  владою  засобів масової інформації.

 

     Тому слід   відкинути  вихваляння  про  примарні  здобутки  в економіці - вони потрібні лише Кучмі, який обіцяв не висувати свою кандидатуру вдруге, якщо ситуація у країні не поліпшиться.

 

     А події  останнього  часу  з  усією  очевидністю засвідчили й неправдивість тверджень влади про наявність здобутків  у  боротьбі із злочинністю, корупцією і тероризмом.

 

     Насправді ж  на  руїні,  в яку перетворено економіку держави, процвітає лише купка олігархів та чиновників,  що невпинно багатіє завдяки   отриманим  через  наближення  до  Президента  пільгам  і вивозить награбоване  за  кордон.  Ці  люди,  які  оточують  главу держави,  не є політиками у звичному розумінні слова - їх цікавить лише нажива.

 

     Тому в опозицію до них стали  всі  політики,  яким  небайдужа доля України,  - і праві,  і ліві,  і центристи,  а отже, і значна частина парламенту.  Цим і зумовлено  розв'язання  Президентом  та його  оточенням  неоголошеної  війни  з  Верховною  Радою України, зухвало  організована  інформаційна  блокада  її   роботи,   грубі звинувачення, а то й погрози на адресу парламенту.

 

     Ми не  знімаємо  з себе частки відповідальності за ситуацію в країні.  Ми дуже різні,  як і виборці, що нас обрали, і тому часом нам   важко   порозумітися.   Але   вибори,  що  наближаються,  не парламентські, а президентські.

 

     Об'єктивне висвітлення  цих  виборів  і  чесний  звіт   глави держави за зроблене, а не паплюження парламенту і суперників Кучми у передвиборній боротьбі,  мали б  стати  головною  темою  засобів масової   інформації.  На  жаль,  цього  не  сталося  і,  як  стає очевидним, уже не станеться.

 

     Народні депутати,  зокрема й ті, які є суперниками нинішнього Президента,   позбавлені  можливості  повноцінного  спілкування  з виборцями.

 

     Тому ми закликаємо вас:  думайте, аналізуйте, робіть висновки з   тих  крихт  інформації,  що  просочуються  до  вас,  не  дайте перетворити себе на слухняних роботів.

 

     Сьогодні в усіх частинах нашого політичного спектра -  лівій, правій,  центрі з'явились яскраві постаті.  Значна частина з них - серйозні,  чесні і,  найголовніше,  передбачувані політики, відомі вам  люди,  які  зуміють  врятувати  державу,  вивести її з кризи, допоможуть відродити духовність народу.

 

     Обрання такого політика,  навіть несхожого  за  поглядами  із значною  частиною виборців,  забезпечить вам одне з головних прав, якого вас намагаються позбавити,  - право на чесний  вибір,  право висловлювати свої думки,  перебуваючи в меншості,  зрештою,  право вільно обрати свого однодумця в майбутньому.

 

     Ми хочемо нагадати вам,  що минулі  вибори  були,  безумовно, вільним вибором народу, що підняло авторитет України у світі.

 

     Єдино правильний вибір - це вибір вашого сумління,  совісті і розуму".

 

     Оце такий текст  звернення.  232  депутати  проголосували  за прийняття його за основу.  Я просив би проголосувати в цілому (Шум у залі).  А, згоден, не мають можливості повноцінно спілкуватися з виборцями.  Одразу  вставляємо  ці  слова:  "не  мають  можливості повноцінно спілкуватися  з  виборцями".  Олександре  Миколайовичу, прошу   поставити   на   голосування.   Шановні   колеги,   прошу, проголосуйте.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Депутат Єхануров є? Ще не прийшов. А депутат Терьохін? Немає, так?

 

     Лящов Вадим Трохимович є? Білик Анатолій Григорович?

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про підприємництво  (щодо  ліцензування   діяльності,   пов'язаної   з наданням  туристичних  послуг) у другому читанні.  Доповідає Білик Анатолій Григорович, голова підкомітету.

 

     БІЛИК А.Г.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 38,  Дніпропетровська  область).  Шановні  народні депутати! Ми розглядали цей законопроект, були деякі зауваження до нього.  Ви  знаєте,  що  нашу  незалежну   державу   прийняли   до Всесвітньої   туристичної   організації.   І   все-таки   потрібно ліцензувати не тільки іноземний туризм,  а й внутрішній,  оскільки всі   види  туристичної  діяльності  на  території  України  мають стихійний характер.  Ніхто не відповідає за діток, за людей, котрі проявляють  інтерес  до  туризму.  І  мені  хотілося  б,  щоб  цей законопроект ви все-таки підтримали і ми прийняли його  у  другому читанні. Я буду дуже вдячний вам, і наш комітет також.

 

     ГОЛОВА. До Анатолія Григоровича запитання є? (Шум у залі). Це друге читання,  я розумію,  тут ідеться про статтю 4. Є пропозиція підтримати, так?

 

     Голосуємо законопроект   про  внесення  змін  до  Закону  про підприємництво.

 

     "За" - 180.

 

     Голосуємо. Іване    Олександровичу,     відпустіть     Василя Михайловича,  дайте змогу працювати. Інструкції роздавайте під час перерви.

 

     Голосуємо законопроект  про  внесення  змін  до  Закону   про підприємництво. Вносяться зміни до статті 4.

 

     "За" - 214.

 

     Голосуємо. Депутат Кендзьор не встиг проголосувати, задумався про щось. Мабуть, про свого колегу.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в  цілому.  Юліє  Володимирівно,  голосуйте,   будь ласка, відпустіть депутата Шевчука.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     ------------

 

     Розглядається проект   Закону   про   заходи  щодо  державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні.  Доповідає  Лящов Вадим  Трохимович,  заступник міністра промислової політики.  Будь ласка.

 

     ЛЯЩОВ В.Т.,  заступник міністра промислової політики України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Вітчизняна   суднобудівна   промисловість    -    це    розвинутий наукововиробничий   комплекс,   до   складу   якого   входить   11 суднобудівних  заводів,   18   підприємств   судно-,   машино-   і приладобудування та ряд галузевих інститутів і проектних бюро.

 

     Центрами суднобудування   є  міста  Миколаїв,  Херсон,  Керч, Феодосія,  Севастополь,  Київ.  Чисельність  працюючих  у   галузі становить понад 80 тисяч чоловік.

 

     Суднобудівна галузь  -  одна  з  провідних  галузей економіки України і є  важливою  для  забезпечення  зайнятості  населення  у регіонах.

 

     Внаслідок конверсії  виробництва суднобудівні заводи протягом останніх років  освоїли  будівництво  нових  типів  суден,  які  є конкурентоспроможними  на  світовому ринку.  Це транспортні судна, танкери,  балкери,  рефрижератори, траулери, швидкісні пасажирські судна, плавучі крани.

 

     Суднобудівна галузь  працює переважно на експорт.  За останні роки  побудовано  і  передано  іноземним  замовникам   128   суден загальною   вартістю  понад  1  мільярд  доларів,  що  забезпечило надходження в  Україну  валюти  на  суму  550  мільйонів  доларів. Суднобудівна  галузь  є  одним  із важелів розвитку та економічної безпеки  держави  насамперед  за  рахунок  забезпечення   валютних надходжень.

 

     Урядом здійснена     низка    заходів    щодо    стабілізації фінансово-економічного стану суднобудування, створення сприятливих умов  для ефективної виробничої діяльності підприємств.  Проведено реструктуризацію  заводів,  здійснено  заходи   щодо   оптимізації структури  виробництва  й  управління,  адаптації  підприємств  до роботи у ринкових умовах.

 

     Це дало змогу виконати зобов'язання щодо  поставок  суден  на експорт,  створити сприятливі умови для укладення нових контрактів на  будівництво  суден,  нормалізувати   обстановку   в   трудових колективах,  частково погасити заборгованість із заробітної плати. Переважно  вдалося  зберегти  (і   це   головне)   виробничий   та науково-технічний потенціал галузі.

 

     Аналіз динаміки   показників   виробництва  на  підприємствах такого  профілю  за  останні  роки  свідчить,  що   суднобудування поступово   відновлює   свої   позиції.   Зменшилися  темпи  спаду виробництва.  За  дев'ять  місяців  поточного  року   суднобудівні підприємства  виробили  продукції  на  380  мільйонів гривень,  що становить 98 відсотків порівняно з відповідним  періодом  минулого року.   Зросли   обсяги   виробництва  на  18  із  35  промислових підприємств.

 

     Водночас суднобудівна   галузь   протягом   останніх    років перебуває  у  складному  становищі.  Підприємства  втратили наявні обігові кошти, ускладнився їх фінансовий стан, зросли кредиторська заборгованість, борги банкам і заборгованість перед бюджетом.

 

     Найгострішою проблемою  для суднобудування є нестача обігових коштів,  яка  становить  понад  1  мільярд  гривень  і   за   умов довготривалого циклу виробництва спричиняє його збитковість.

 

     Вирішення проблем     суднобудування     щодо    забезпечення ефективності та  конкурентоспроможності  галузі  можливе  за  умов активної, цілеспрямованої державної підтримки.

 

     Як відомо,  у багатьох країнах є законодавча система сприяння завантаженості цих підприємств і  робочих  місць  у  національному суднобудуванні.     Створення    законодавчої    бази    підтримки суднобудування нині активно ведеться в Російській Федерації.

 

     З метою      ефективного      використання       виробничого, науково-технічного    та   експортного   потенціалу   вітчизняного суднобудування підготовлено і внесено на  розгляд  Верховної  Ради України   проект   Закону  про  заходи  щодо  державної  підтримки суднобудівної промисловості в Україні.

 

     Проектом закону протягом п'ятирічного періоду  передбачаються такі заходи:

 

     запровадження окремих    рахунків    підприємств,    на   які зараховуються  суми  авансових  платежів  та  попередньої  оплати, отримані  від замовників суден (ці кошти не підлягають безспірному списанню  і  використовуються  лише   за   цільовим   призначенням відповідно до контрактних зобов'язань);

 

     відстрочка на   60  місяців  у  сплаті  заборгованості  перед Державним бюджетом і державними цільовими  фондами  із  щомісячним погашенням її рівними частками протягом п'яти років;

 

     звільнення від  сплати  ввізного  мита  і  податку  на додану вартість на матеріали, устаткування і комплектуюче обладнання, яке ввозиться в Україну для будівництва суден;

 

     звільнення від плати за землю.

 

     Пропоновані у  проекті закону заходи щодо державної підтримки суднобудування забезпечать поповнення обігових коштів підприємств, їх   фінансово-економічне  оздоровлення  і  подолання  збитковості виробництва,  створення  умов  для  укладення  нових  рентабельних контрактів  на  випуск  конкурентоспроможної  на  світовому  рівні продукції,  збільшення  відрахувань  до   Державного   бюджету   і Пенсійного фонду.

 

     Загальна сума  коштів,  які залишаться протягом одного року в розпорядженні підприємств суднобудування після  набрання  чинності законом,  становитиме понад 104 мільйони гривень, а за п'ять років

- близько 578 мільйонів гривень.

 

     За рахунок  нарощування  обсягів  виробництва  і   поліпшення фінансового  стану  підприємств  галузі  надходження до Державного бюджету  зростуть  за  цей  час  більш  як  на  30   відсотків   і становитимуть  близько  600  мільйонів  гривень,  відрахування  до Пенсійного фонду зростуть на  30  відсотків  і  становитимуть  332 мільйони гривень.

 

     Прогнозовані показники  діяльності  суднобудівної  галузі  на першому  році  дії  закону  такі.  Передусім  обсяги   виробництва зростуть  на  6-8  відсотків,  обсяги  реалізації суден - на 30-40 відсотків, що становитиме 130-140 мільйонів доларів США.

 

     Прийняття запропонованого   закону   дасть   змогу   протягом наступних п'яти років:

 

     побудувати і  передати  замовникам  суден  на  загальну  суму близько 1 мільярда доларів і залучити в економіку України валюту в обсязі до 500 мільйонів доларів;

 

     зберегти та       ефективно      використати      виробничий, науково-технічний    та    експортний    потенціал    вітчизняного суднобудування;

 

     створити і   зберегти   понад   60   тисяч  робочих  місць  у суднобудуванні і суміжних галузях,  поліпшити соціальну ситуацію в регіонах.

 

     Пропонований проект   закону,   підготовлений  з  урахуванням пропозицій трудових колективів підприємств та організацій  галузі, розглянуто  і схвалено міністерствами і відомствами.  Законопроект розглянуто Комітетом Верховної Ради України з  питань  промислової політики та Комітетом з питань бюджету, які підтримали його.

 

     Прийняття запропонованого   проекту  закону  стане  ще  одним важливим кроком державної  підтримки  суднобудівної  галузі.  Уряд звертається   до   вас,  шановні  народні  депутати,  з  проханням підтримати і  прийняти  проект  Закону  України  про  заходи  щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Вадиме   Трохимовичу.   До  Лящова  Вадима Трохимовича є запитання? Будь ласка, запишіться. Висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Матвієнков. За ним - депутат Марченко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Вадим Трофимович, у меня к вам два вопроса.

 

     Первый. Скажите,  пожалуйста,  каков расклад рынков, я имею в виду основных конкурентов наших судостроителей, таких как Болгария и  Россия,  поскольку  внутреннего  рынка   сбыта   на   продукцию судостроителей  сегодня нет?  Сумеем ли мы на этом рынке потеснить наших основных конкурентов, которых я назвал?

 

     И второй   вопрос.   Мы    внимательно    рассмотрели    этот законопроект. Настораживает то, что мы снимаем налоги, даем льготу на ввоз продукции,  на ввоз товара.  Если речь идет о  металле,  о комплектующих,  которые производятся в пределах нашего таможенного поля...  Как в этом случае поступать?  В  принципе,  металлурги  и машиностроители  с  надеждой смотрят на эту отрасль,  она является ликвидной.  Как нам заполучить ее в плане возобновления внутренних рынков сбыта?

 

     Спасибо.

 

     ЛЯЩОВ В.Т.  Спасибо. Отчеваю на первый вопрос. В информации я говорил о том,  что у нас  на  сегодняшний  день  судостроительные предприятия   имеют   перспективу   получить   конкретные  заказы, контракты на  сумму  около  500  миллионов  долларов.  Эти  заказы находятся   в  предконтрактных  соглашениях.  Поэтому  перспектива выхода наших заводов на конкретные контракты вполне реальна, и это единственный путь,  который может привести к эффективному развитию отрасли.

 

     Вы правильно подметили,  задавая второй вопрос,  связанный  с льготированием    закупок    материалов   и   комплектующих.   Все судостроительные заводы на 100 процентов пользуются отечественным, украинским  металлопрокатом.  По  заказу и по требованию заказчика отдельные   поставки    оборудования,    приборов    действительно производятся за пределами Украины.  К тому же такое оборудование в основном не производится в Украине.

 

     Факты, когда   строительство   судов   идет   с   применением комплектации,  производимой  в  Украине,  и в то же время заказчик требует установку этого оборудования у себя, - это дело контракта. И  мы  принимаем максимальные меры,  чтобы все-таки использовалось наше оборудование.  Если нам удается убедить заказчика,  к чему мы стремимся, то вопрос решается именно таким образом.

 

     И в завершение я хотел бы сказать, что главная цель - сделать все возможное,  чтобы на  наши  контракты  работало  отечественное машиностроение   и   приборостроение.   Этому   во   многом  будет способствовать проект закона,  который сегодня представлен на ваше рассмотрение.  Почему?  Потому  что  наши контракты являются более конкурентоспособными  и  у  заказчика  будет  больше   предпосылок заказать именно у нас и пойти на наши условия.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Прошу передати слово нашому земляку із славної,  святої Умані Віктору Григоровичу Роєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Шановний доповідачу! Я, звичайно, голосуватиму за підтримку суднобудівної промисловості в  Україні,  оскільки  це питання  про  робочі  місця  і  відповідно  -  про  розвиток нашої держави.

 

     Однак у мене таке запитання,  і я прошу відповісти на  нього. Чому  не  порушувалося питання про цей закон ще два-три роки тому, тоді, коли продавалися за безцінь наші кораблі, зокрема військові, наприклад авіаносець "Варяг"?  Я хотів би знати, скільки грошей ми втратили, продаючи за безцінь кораблі.

 

     І на закінчення хочу вас підправити:  не застійні часи були в той період,  це сьогодні загниваючі часи.  Треба робити висновки з того, що було в минулому.

 

     Дякую.

 

     ЛЯЩОВ В.Т.  Спасибо.  Я хотел бы ответить, что вопрос о таком законе ставился и два года назад.  Проект тогда был разработан, но в конечном итоге многие  пункты  его  были  отклонены  в  процессе доработки  в министерствах,  ведомствах и комитетах Верховной Рады прошлого созыва.  И,  как вы знаете,  на основании  этого  проекта закона был принят закон о судостроении, где есть два пункта.

 

     Первый - что отрасль признана приоритетной.

 

     И второй  -  что Верховная Рада дала право Кабинету Министров "надавати гарантії на будівництво суден".

 

     Что касается   вопроса   продажи   за    бесценок    обектов судостроения. Ну, я не могу с вами согласиться, прежде всего вот в каком плане. Скажем, тот же "Варяг" - это неготовое судно, которое находилось  в  состоянии  достройки.  Заказчика  на него - бывшего Военно-Морского Флота Союза - не стало,  а на его достройку  нужны были  колоссальные деньги.  И в связи с этим судно продано,  можно даже  сказать,  как  металлолом.  Поэтому  факта   противозаконных действий здесь признать нельзя.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вадиме  Трохимовичу,  на  завершення,  скажіть,  будь ласка,  якщо  ви   пам'ятаєте:   на   яку   суму   в   карбованцях суднобудівники тоді виконували обсяг робіт на рік?

 

     ЛЯЩОВ В.Т. В пределах 140-150 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Яких  гривень?  Один  "Варяг"  коштував  5,6 мільярда карбованців.

 

     ЛЯЩОВ В.Т. Нет, мы же его не включаем в обем...

 

     ГОЛОВА. Я ще раз запитую:  яка річна програма суднобудівників була в 1990 році?

 

     ЛЯЩОВ В.Т.  А,  в  1990 году...  Я думал,  сейчас.  Александр Николаевич, не помню.

 

     ГОЛОВА. Так  от  щоб  ви  пам'ятали:  річна   програма   всіх суднобудівних  заводів  -  від ремонтних до тих,  що будували нові кораблі,  - становила 6,2 мільярда карбованців  на  рік.  Це  було еквівалентно 8 мільярдам доларів. Сідайте, будь ласка.

 

     ЛЯЩОВ В.Т. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Це той застій, про який згадував тут депутат Роєнко.

 

     Кравченко Микола  Васильович,  заступник  голови  Комітету  з питань промислової політики. Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Уважаемые коллеги!  В  связи  с  тем  что  судостроение законодательно определено приоритетной отраслью экономики, Комитет по  вопросам   промышленной   политики   осуществляет   постоянный мониторинг  за  состоянием  этого  экспортно направленного сектора машиностроения,  который  аккумулирует   результаты   почти   всех отраслей      промышленности:     металлургии,     моторостроения, радиоэлектроники,     электрохимической,     деревообрабатывающей, химической промышленности.

 

     Практически состояние   судостроения   является   индикатором последствий промышленной политики Украины. Закон о государственной поддержке  судостроительной промышленности,  принятый в 1997 году, не смог  реализовать  в  полной  мере  потенциал  судостроительной отрасли  по  причине  несовершенства  механизмов гарантий возврата кредитов заказчикам  судов  и  так  далее.  Поэтому  по  поручению Верховной  Рады Украины Кабинетом Министров сегодня внесен на ваше рассмотрение  данный  законопроект.  Его  разработчики  предложили предоставить    предприятиям    судостроительной    отрасли    ряд существенных льгот, о которых говорил заместитель министра.

 

     В частности, на период с 1 января 2000 года по 2005 год суммы авансовых   платежей   и   предоплаты  по  контрактам  предприятий судостроительной промышленности предложено зачислять на  отдельные счета   предприятий,   они  не  подлежат  бесспорному  списанию  и используются   только   по   целевому   назначению.   Предприятиям предложено  предоставить  отсрочку,  что  позволит  им  расчистить расчетные счета.

 

     В соответствии с  расчетами,  приложенными  к  законопроекту, запланированы отсрочки выплаты налоговой задолженности,  временное освобождение от уплаты земельного налога,  ввозной пошлины  и  НДС при ввозе комплектующих,  оборудования для производства судов, что даст положительный эффект.

 

     Заместитель министра четко в цифрах  показал  динамику  этого процесса.  Достаточно  сказать,  что  по  результатам первого года увеличатся  обемы  производства  на  6-8   процентов,   и   обем реализации  судов в суммарном выражении составит 130-140 миллионов долларов.

 

     Несмотря на то что законопроект  требует  доработки  в  части ввоза  комплектующих,  Комитет  по  вопросам промышленной политики практически  единогласно   проголосовал   за   поддержку   данного законопроекта  в  первом  чтении.  Фракция  коммунистов предлагает проголосовать "за".

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. До Миколи Васильовича  є  запитання?  Немає.  Бажаючі виступити?  Є.  Будь  ласка,  висвітіть,  хто записався на виступ. Єдиний депутат Матвієнков, так?

 

     Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Депутатская  группа  "Возрождение  регионов" считает  необходимым принять данный проект закона в первом чтении. Если не будут предприняты срочные меры,  то мы потеряем уникальные предприятия,  долгое время являющиеся гордостью не только Украины, но и всего бывшего Советского  Союза.  Экономическое  положение  в регионах напрямую зависит от работы предприятий.  К сожалению,  мы иногда своими руками разрушаем то, что создавали годами.

 

     На сегодня судостроительная промышленность включает целый ряд машиностроительных,    приборостроительных,    кораблестроительных предприятий.  Количество работающих на этих предприятиях превышает 84 тысячи человек.  Если не будут предприняты экстренные меры,  то можно  легко  представить,  какие  последствия  ждут   отрасль   и государство в целом.

 

     Судостроители за  эти восемь лет приложили героические усилия для сохранения уникальных  технологий,  которыми  они  владеют,  и разработки  практически новых,  что позволило удержать рынки.  Тут назывались цифры:  за 1992-1998 годы получено  около  1  миллиарда долларов за счет реализации такой продукции.

 

     Однако без  государственной  поддержки трудно рассчитывать не только на динамическое развитие столь  перспективной  отрасли,  но даже на самостоятельный выход из кризиса.

 

     Принятие предложенной    программы    приведет    к   притоку иностранных инвестиций на сумму 500 миллионов долларов и  позволит построить суда на сумму 1 миллиард долларов.

 

     Хочу подчеркнуть,   что   принятие  данной  программы  должно оказать позитивное воздействие и на другие отрасли экономики,  что в  общем-то  в ней и прельщает,  и почему ее с большим нетерпением ждут и металлурги, и машиностроители.

 

     В первую  очередь  увеличится  внутренний  рынок  сбыта,  что приведет   к   увеличению   выпуска   продукции   на  предприятиях горнометаллургического  комплекса,  который   на   данный   момент обладает   всеми   необходимыми   мощностями  и  технологиями  для производства продукции, использующейся в машиностроении.

 

     Хотел бы отметить,  что хотя данный  законопроект  несомненно следует  принять  в  первом  чтении,  он  должен  быть существенно доработан перед внесением его на второе чтение.

 

     Так, в   законопроекте   предусмотрена   отсрочка   погашения задолженности перед бюджетом и целевыми фондами.  В то же время не оговорены условия пользования налоговыми кредитами.

 

     Особо детально хотелось  бы  остановиться  на  предоставлении таких  льгот,  как освобождение от уплаты таможенной пошлины и НДС при   ввозе   на   таможенную   территорию   Украины   материалов, комплектующих,  оборудования для производства судов. Данная льгота может привести к переходу на работу  по  давальческой  схеме,  тем самым  улучшение финансового положения судостроения никоим образом не отразится на других отраслях.

 

     То есть здесь четко  и  ясно  видна  позиция,  когда  имеются нормальные условия для захвата внешних рынков и для поднятия своих внутренних рынков.  И мы не можем не использовать такой вариант  и такой шанс, который нам предоставляется.

 

     Предлагаю принять законопроект в первом чтении и доработать с предложенными замечаниями.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще є бажаючі виступити? Немає.

 

     Внесена єдина пропозиція - про прийняття даного законопроекту в  першому  читанні.  Голосуємо.  Будь ласка.  Депутате Бродський, голосуйте.

 

     "За" - 205.

 

     Ще раз  голосуємо.  Депутате   Осташ,   відпустіть   депутата Бродського - нехай голосує.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     Шановні колеги,  залишилося  п'ять хвилин,  тож переходити до нового питання, мабуть, недоцільно.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  прошу  зайняти  робочі  місця, продовжуємо пленарне засідання.

 

     Слухається питання про проект Закону про управління об'єктами державної  власності  (третє читання).  Доповідає заступник голови Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління   народним господарством,  власності  та  інвестицій  Юрій Іванович Єхануров. Будь ласка, Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська область).  На третє читання пропонується проект Закону про управління об'єктами державної власності.  Минулого разу, коли в  другому  читанні  ми  розглядали  цей  законопроект,  найбільшу дискусію  викликала  стаття  6,  в  якій   виписані   повноваження суб'єктів   управління   об'єктами  державної  власності.  Питання переважно стосувалися розмежування функцій Фонду державного  майна України та Національного агентства України з управління державними корпоративними  правами.  Також  питання  порушувалися   народними депутатами  Семенюк  і Вітренко.  Наталія Вітренко ставила питання про участь  членів  трудових  колективів  в  управлінні  об'єктами державної  власності.  А  народний  депутат  Семенюк  - про участь органів місцевого самоврядування в управлінні об'єктами  державної власності.

 

     Під час   розгляду   законопроекту   у   другому  читанні  ці пропозиції були відхилені. Таким чином, на третє читання вноситься стаття  6,  до  якої  пропонуються невеликі зміни,  які стосуються розмежування функцій  між  Національним  агентством  з  управління державними  корпоративними  правами та Фондом державного майна.  В інших статтях зроблені уточнення після доопрацювання законопроекту разом з юридичним управлінням Секретаріату Верховної Ради України.

 

     Це питання  ми  вже  не  вперше  розглядаємо в цьому залі,  і статті в основному погоджені з більшістю народних депутатів.

 

     Є ще одна  проблема  -  це  стаття  15,  щодо  якої  юридичне управління зробило зауваження.  Передбачено,  що частина прибутку, яка нарахована на акції,  частки і  паї,  що  належить  державі  в статутних   фондах  господарських  товариств,  -  10  відсотків  - перераховується до позабюджетного  фонду  Національного  агентства України з управління державними корпоративними правами.

 

     Юридичне управління вважає, що це суперечить статті 18 Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік,  де встановлено, що   з   1  січня  1999  року  кошти  всіх  державних  і  місцевих позабюджетних фондів,  крім Пенсійного фонду та Фонду  соціального страхування,  зараховуються до відповідних бюджетів і витрачаються на заходи, передбачені законодавством.

 

     Але, шановні колеги,  оскільки це незначна сума  і  ці  кошти використовуватимуться  тільки  на здійснення функцій держави,  які передбачають управління цими пакетами,  робоча група і наш комітет вважають, що доцільно залишити редакцію статті 15.

 

     Адаме Івановичу,  я  вважаю,  що  стосовно статті 6 ми дійшли згоди,  погоджено і з  Кабінетом  Міністрів.  У  статті  5,  де  є посилання на Закон України про місцеві державні адміністрації,  ми це зробили.  Про статтю 15 я доповів.  До статей 3, 10, 12 внесено суто технічні з юридичної точки зору уточнення.

 

     Була пропозиція народного депутата Чукмасова взагалі вилучити тут  Національне  агентство  України   з   управління   державними корпоративними  правами,  і  всі  функції  по управлінню об'єктами державної власності покласти на Фонд державного майна. Але, гадаю, ми  розглядатимемо  законопроект  про Фонд державного майна,  де й розпишемо його функції.

 

     Прошу проголосувати законопроект у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію  Івановичу,  я  так  розумію,  що  ми  маємо визначитися  у  третьому  читанні щодо двох статей - 6 і 15.  Я не погоджуюся з вами,  що в статті 6 все враховано.  Тут є  відхилені поправки.   Тому   ми   повинні  пройти  ці  обидві  статті.  Якщо визначимося з  цими  статтями,  тоді  можемо  визначатися  і  щодо законопроекту в цілому.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Так, правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці статті вносилися на третє читання?  Так. Тоді, будь ласка,  поправка 12 депутата Семенюк до статті 6. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановний  Адаме Івановичу,  перш ніж говорити про цей законопроект хочу звернутися до вас із проханням.

 

     При Голові Верховної  Ради  є  Координаційна  рада  з  питань місцевого  самоврядування.  Я як народний депутат України постійно спілкуюся  з  головами  обласних  рад.   Після   другого   читання законопроекту  я  виступала  на  нараді цієї Координаційної ради і просила голів обласних рад грунтовно  проаналізувати  його.  Чому? Тому  що  цим  законодавчим  актом  у разі його прийняття фактично ліквідується  функція  рад  щодо  комунальної  власності  і   тієї власності, яка знаходиться на відповідній території. Пропозиції до цього законопроекту,  які я направила,  - це  пропозиції  обласних рад.

 

     Нині місцеві   ради   тримаються   на   трьох  китах:  земля, комунальна власність і місцеві податки та збори.  Цим  же  законом сьогодні    пропонується,   щоб   функція   управління   власністю здійснювалася  без  погодження  з  радами.  Право  управляти  всім державним майном повністю передається відомству Таранова.

 

     Я наведу  лише  один  такий  приклад.  У  статті  6 відомству Таранова  надається  право  проводити  приватизацію   навіть   без урахування думки місцевої ради. Тобто продається контрольний пакет акцій або блокуючий пакет  акцій,  а  місцева  рада  не  знає,  що відбувається.

 

     Фракція виборчого  блоку  соціалістів  і  селян звернулася до Олександра Миколайовича і виступала в цьому залі, щоб даний проект був розглянутий разом із законопроектом про комунальну власність і за  участю  депутатського  корпусу  обласних   рад.   Близько   60 пропозицій,  у  тому  числі  від Автономної Республіки Крим і всіх областей,  які надійшли до мене,  я особисто передала  в  комітет, проте   вони  не  увійшли  до  порівняльної  таблиці.  Якщо  ми  є представниками   відповідних   регіонів,   якщо    ми    поважаємо функціональний  орган  при  Голові  Верховної Ради України,  я вас прошу,  давайте виконаємо свій громадянський обов'язок і  приймемо цей  закон  разом із законом про комунальну власність,  врахувавши думку  депутатського  корпусу  обласних  рад.  Тому  що  віддавати сьогодні все на поталу безпосередньо відомству Таранова не можна.

 

     Цим законопроектом   у   запропонованому  вигляді  знищується галузевий  принцип  управління.  Передбачено  лише  функціональний принцип,   який   ніколи   не   дасть   можливості  управляти  тим корпоративним майном,  яке закладається цим законом. Тому я ще раз прошу, давайте виконаємо свою функцію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ми  розглядаємо  законопроект у третьому читанні.  Є поправка народного депутата Семенюк,  зараз я поставлю її на голосування.

 

     Прошу визначитися щодо поправки народного депутата Семенюк.

 

     "За" - 129.

 

     Не прийнято.

 

     Частково врахована  поправка депутата Чукмасова.  Будь ласка, увімкніть мікрофон. Йдеться про поправку 14.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська  область).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые коллеги!  Философия всех поправок направлена на  то,  что  сначала (это  мнение  нашей  депутатской  группы)  необходимо  рассмотреть проект Закона о Фонде государственного имущества.  Иначе в  случае принятия этого закона будет сплошная сумятица.  Я настаиваю, чтобы все поправки, которые внесены в сравнительную таблицу, и не только к статье 6,  тоже голосовались.  Суть этих поправок состоит в том, чтобы  подчинить  Национальное  агентство  Украины  по  управлению государственными  корпоративными  правами  Фонду  государственного имущества, который подотчетен Верховному Совету Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Олександровичу,  давайте ми  вчинимо  так. Зараз  розглянемо  вашу  поправку  14.  Ви наполягаєте,  щоб ми її голосували?  Наполягаєте.  Проголосуємо  статті  6  і  15,  а  там подивимося, як піде далі процес, так і будемо рухатися.

 

     Будь ласка,  прошу  визначитися  щодо  поправки  14 народного депутата Чукмасова.

 

     "За" - 129.

 

     Підозріла стабільність.

 

     Поправка 17. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого блоку  соціалістів  і  селян. Шановні колеги народні депутати! Моя поправка 17 спрямована на те, щоб сьогодні цим законом не була усунута Верховна Рада  від  права на ратифікацію міжнародних договорів.

 

     Я пропоную  записати,  що  Національне  агентство  України  з управління  державними  корпоративними  правами  бере  участь   "у встановленому   порядку  у  підготовці  та  укладенні  міжнародних договорів України щодо об'єктів права державної власності  України для   подання  до  Верховної  Ради  України  на  ратифікацію".  Це відповідає Закону України про міжнародні договори України.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Ця поправка не потрібна,  тому що в Законі про міжнародні  договори  України  чітко записано,  що вони підлягають ратифікації Верховною Радою.  А Національне  агентство  -  одне  з відомств,  які  беруть  участь у підготовці міжнародних договорів. Тому це потрібно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію  Івановичу,  але,  мабуть,  маслом  каші  не зіпсуєш...

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Принципового значення це не має.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  підтвердимо і в цьому законі те,  що є в інших.  Ставлю на голосування  поправку  депутата  Семенюк.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 155.

 

     Поправка 18 депутата Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Я ще  раз  наполягаю  на  тому,  щоб  зберегти   галузевий   принцип управління, тому що відомство Таранова не може бути знавцем у всіх галузях - у легкій промисловості, в хімічній, в літакобудуванні та в інших.

 

     Тому я пропоную: у першій частині пункту 3 статті  6  вилучити  слова:  "крім  повноважень   з   управління державними  корпоративними  правами".  Це  дає  право сьогодні при прийнятті Закону про казенне  майно  фіксувати  частку  державного майна в корпоративних правах підприємств.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги, Національного агентства України з управління державними корпоративними правами цей пункт 3  статті 6 не стосується, це повноваження Фонду державного майна України. І в даному разі ми говоримо про те,  що  цей  фонд  "здійснює  право розпорядження   державним  майном  у  процесі  приватизації,  крім повноважень з управління державними корпоративними правами". Тобто це цілком логічна схема.

 

     Пропозицію потрібно відхилити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування  поправку  18  і  прошу визначитися щодо неї.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Те саме й у поправці 19.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вони перегукуються.

 

     "За" - 127.

 

     Гадаю, немає  потреби   голосувати   поправку   19   депутата Чукмасова, оскільки вона за логікою така сама, як і 18, так?

 

     Поправка 22 депутата Чукмасова. Будь ласка, подивіться.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Ідеться  про  те,  щоб  вилучити  Національне агентство з цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на поправці?  Будь  ласка,  увімкніть мікрофон депутата Чукмасова.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Все  аргументы  относительно  всех  поправок я фактически изложил.  Суть всех поправок  сводится  к  тому,  чтобы подчинить Национальное агентство Фонду государственного имущества. Если поправки не принимаются залом,  то,  полагаю,  комментировать остальные поправки нет смысла.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто   і   немає   необхідності  ставити  їх  на голосування?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Є необхідність перевірити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  голосуємо  поправку   22   депутата Чукмасова. Прошу визначитись.

 

     "За" - 147.

 

     Не прийнято.

 

     Поправка 24   врахована   редакційно.  Не  наполягає  депутат Чукмасов.

 

     Поправка 25 депутата Семенюк.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Знову поправка щодо ратифікації Верховною Радою

- та сама колізія.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та сама, так? Тоді минаємо її.

 

     Поправка 26 депутата Чукмасова. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Адам Иванович,  вопрос принципиальный. Поэтому просьба,  если  можно,  поставить  эти   поправки   на   поименное голосование.   Тогда  будет  понятно  отношение  фракций  к  этому вопросу.  Потому что,  я смотрю,  основная часть  зала  вообще  не голосует,  и  все  поправки  мы сейчас пройдем,  но закон не будет принят.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  поправки   народних   депутатів Семенюк  і  Чукмасова однотипні,  суть їх вони нам пояснили.  Тому давайте...  Ні?  Якщо ні,  то  ставлю  на  голосування  пропозицію депутата  Чукмасова  проголосувати  поправки  в поіменному режимі. Прошу  визначитися.  Депутат   має   право   наполягати,   а   зал визначається.

 

     "За" - 51.

 

     Рішення не прийнято.  Голосуємо поправки в звичайному режимі. Прошу визначитися щодо поправки 26 депутата Чукмасова.

 

     "За" - 97.

 

     Не прийнято.

 

     Поправка 31 депутата Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Фракція виборчого блоку соціалістів і селян. Моя поправка 31 полягає в тому, щоб із частини десятої пункту 4 статті 6 вилучити слова "а також  фахівців  та  експертів  на  договірних засадах".  Що  це  означає?  Сьогодні  є частка державного майна в різних підприємствах,  зокрема в акціонерних товариствах закритого і  відкритого  типу.  І  контроль  за  надходженням дивідендів від частки    державного    майна    повинно    здійснювати    Головне контрольноревізійне   управління   Кабінету   Міністрів,  яке  має відповідний статус і входить  до  Міністерства  фінансів  України. Тому залучати до цього аудиторів, які після того перепродуватимуть інформацію  про  фінансовий  стан   підприємства   -   державного, корпоративного,  закритого чи відкритого,  не потрібно. Цю функцію має   виконувати   безпосередньо   Головне    контрольно-ревізійне управління. Тому я прошу ці слова вилучити.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні колеги,  оскільки це питання особливе, ми вважаємо,  що обов'язково потрібно залучати  фахівцівекспертів. Тут   передбачається  право  на  залучення  експертів,  якщо  така необхідність виникне.  Тому ми вважаємо,  що потрібно відхилити цю поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Аргументи сторін ми заслухали,  прошу визначитися щодо цієї поправки.

 

     "За" - 142.

 

     Не прийнято.

 

     І остання поправка до цієї статті  -  35  депутата  Вітренко. Немає в залі, зрозуміло.

 

     Шановні колеги,    всі    поправки,    які    вносилися,   ми проголосували.  Я  ставлю   на   голосування   статтю   6.   Прошу визначитися.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відновлюємо статтю 6.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тепер стаття  15.  Так,  відкрийте,  будь ласка,  сторінку 23 порівняльної таблиці.

 

     Поправка 52.  Увімкніть,  будь   ласка,   мікрофон   депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Адаме Івановичу! Моя поправка, як і під час другого читання,  збігається з  думкою  юридичного  управління Верховної  Ради.  Я  ще раз наполягаю на тому,  що дивіденди,  які нараховані за державними корпоративними  правами,  перераховуються до Державного бюджету.  Це відповідає Закону про Державний бюджет, що потрібно чітко  усвідомлювати.  Досить  нам  народжувати  різні фонди,  які  використовуються  не  за  призначенням.  Ми  сьогодні шукаємо,  де знайти кошти на заробітну плату,  пенсії людям.  Тому всі кошти повинні йти тільки через бюджет,  який ми затверджуємо в сесійному залі. Тому я прошу проголосувати за дану пропозицію.

 

     І ще одне.  Оскільки жодна пропозиція сьогодні не проходить і статтю 6 не прийнято, давайте ми все-таки виконаємо свій обов'язок і приймемо цей закон разом із Законом про комунальну  власність  і за  участю  депутатів обласних рад.  Давайте поважати депутатський корпус,  якщо  ми  хочемо,  щоб  нас  поважали.  І  повернемо   на доопрацювання цей проект закону.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги, ніякого відношення до державної власності місцеві ради  не  мають,  вони  управлятимуть  об'єктами комунальної власності.  І якщо ми зараз заваримо цю кашу, то потім не розберемося, особливо якщо зачепимо Крим.

 

     Тому, шановні колеги,  я вас дуже прошу  зважено  підійти  до цього питання.

 

     Що стосується  конкретного  питання  -  поправки 52,  то свою аргументацію я виклав у доповіді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валентино Петрівно, тільки я хотів би, аби ми не уподібнювалися до тих наших колег,  які вже підписали дещо з главою держави і починають створювати щось неконституційне.

 

     Верховна Рада  приймає  закони  виключно  голосами   народних депутатів України,  і ніякого відношення до прийняття законів наші колеги з місцевих рад відповідно до Конституції не мають.  Тому не закликайте   до   того,   що  дехто  з  наших  колег  уже  робить, антиконституційно створюючи якісь палати й таке інше.

 

     Гадаю, пропозиція народного депутата цілком слушна.  Бо  якщо ми  зараз  приймемо  у  редакції,  яка пропонується комітетом,  то порушимо закон,  який уже діє,  - закон про те,  що з 1 січня 1999 року  всі  кошти,  крім  Пенсійного  фонду,  повинні  надходити до Державного бюджету.

 

     Тому давайте  не  будемо  створювати  колізії.   Я   пропоную підтримати   поправку   народного   депутата  Семенюк.  Голосуємо. Національне агентство знайде собі кошти, це не принципове питання.

 

     "За" - 166.

 

     Не пройшла  поправка.   Так,   поправка   депутата   Вітренко відхилена.

 

     Поправка 54   депутата   Чукмасова.   Будь  ласка,  ввімкніть мікрофон.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Уважаемые коллеги,  я понимаю,  что не хочется проводить  поименное  голосование.  Однако  мне  непонятна позиция левой части парламента - не голосовать по этим поправкам. Хотелось бы все-таки узнать философию такого решения и почему это делается.

 

     Такой позицией  вы  способствуете окончательному растягиванию имущества,  которое еще осталось в государстве. Хотелось бы, чтобы вы  это  поняли.  Если  вы  этого  не  поняли,  соберитесь еще раз ячейкой,  посовещайтесь,  ведь  есть  у   вас   люди   более-менее серьезные, тогда, может, по-другому будете голосовать.

 

     Поэтому прошу  все-таки  голосовать в поименном режиме.  Если это не будет сделано,  тогда ясно,  кто это делает.  Потому что 52 голоса, которые за поименное, - это явно не голоса коммунистов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я бачу, що після виступу депутата Чукмасова комуністів у залі побільшало,  бо пожвавішали не  тільки представники цієї фракції.

 

     Шановні колеги,  Сергію Олександровичу, я, мабуть, не відкрию Америки,  якщо скажу,  що зараз своїм виступом ви  похоронили  цей закон.  Похоронили,  хоча  я  знаю  і  бачу,  як  голосують за цей законопроект комуністи.  І 150-160 голосів - це були  голоси  цієї фракції,  а ви зараз "внесли" свою частку в цей законопроект. Тому я прошу всіх звертатися до  вас  щодо  долі  цього  законопроекту. Будьте   все   ж  таки  точніші,  ви  знаєте,  від  кого  залежить голосування (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  скільки разів повторювати:  в залі голосуємо не голосом, а натискаючи на кнопку. Поправки депутатів Чукмасова і Семенюк протилежні.  Депутат Семенюк  внесла  поправку,  керуючись чинними  законами,  а  депутат  Чукмасов  -  протилежну  поправку: передати ці кошти не Національному агентству України з  управління державними  корпоративними  правами,  а  у  Фонд  державного майна України. От у чому суть цієї поправки. Прошу визначитися.

 

     "За" - 37.

 

     Шановні колеги! Поправки не пройшли. Ставиться на голосування стаття 15. Прошу визначитися.

 

     "За" - 149.

 

     Таким чином,  ні стаття 6,  ні стаття 15 не прийняті. Давайте ми ще послухаємо представників різних сторін.

 

     Будь ласка,  перший заступник голови Фонду  державного  майна України, добре відомий нам Михайло Васильович Чечетов, який вже не раз нас тут просив прийняти ті чи інші закони. Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  перший заступник голови Фонду державного майна України. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Уже понятно,  что  законопроект  сегодня в зале не пройдет,  хотя этот закон действительно нужен и его надо принимать.  Один из депутатов сегодня высказал мысль о том,  что нужно пакетное решение принятия законов  -  в  пакете  принять  Закон  о  Фонде   государственного имущества  Украины  и  этот  закон,  поскольку  многие  их функции переплетаются.  Полагаю, можно дать поручение в двухнедельный срок внести  на рассмотрение Верховной Рады в пакете два законопроекта, в которых  четко  согласовать  и  корреспондировать  функции  двух ведомств и затем принять как законы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Одне відомство свою честь захистило.

 

     Тепер, будь ласка, Олег Вадимович Таранов.

 

     ТАРАНОВ О.В.,   голова   Національного  агентства  України  з управління державними корпоративними  правами.  Этот  законопроект полностью  согласован с Фондом государственного имущества Украины. И он корреспондируется с законопроектом о  Фонде  государственного имущества   Украины.   Поэтому   то,   что  сказал  сейчас  Михаил Васильевич, не противоречит тому, чтобы принять сегодня закон.

 

     Более того, если сегодня этот закон принят не будет, мы опять оттянем  решение этого вопроса.  И у нас останется очень серьезная законодательно  неурегулированная   ниша,   в   которой   возможны всяческие  злоупотребления.  Поэтому  я  прошу  депутатов  принять закон.  Мы уже не говорим о  поправках,  о,  скажем  так,  нюансах законопроекта.

 

     А закон этот нужен,  и нужен немедленно. Если государственная собственность попрежнему будет управляться чьим-то желанием,  а не законом, государство просто не будет иметь этой собственности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Давайте  ми  ще  один  варіант спробуємо.  Я ставлю на  голосування  в  пакеті  статті  6  і  15. Можливо,  декого  стаття  6  лякає.  Ось я пригадую,  як Володимир Кирилович свого часу голосував проти статті  6  і,  мабуть,  зараз також  рука  не  тягнеться.  Тому  давайте  разом  статті  6  і 15 підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 167.

 

     Більше, ніж кожна з  них  окремо.  Тоді,  шановні  колеги,  я пропоную з урахуванням пропозицій, які лунали в залі і зокрема яку підтримав  один  з  керівників  Фонду  державного  майна  України, повернутися   до   розгляду   цього   законопроекту   в  пакеті  з законопроектом про Фонд державного майна, оскільки вони пов'язані.

 

     Ставлю на    голосування    пропозицію    розглянути    даний законопроект  у  пакеті з законопроектом про Фонд державного майна України протягом найближчих двох тижнів. Прошу підтримати.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.  Це   протокольне   доручення   профільному комітету.  Я  просив  би  комітет,  в  якому  ці два законопроекти знаходяться, найближчим часом внести їх на розгляд.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про оподаткування прибутку підприємств.  Доповідає голова підкомітету Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності Сергій Анатолійович Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься пропозиція нашого комітету  про  вилучення  із  статті  10  Закону України  про  оподаткування прибутку підприємств підпункту 10.2.3. Комітет  погодився  з  цією  пропозицією,  яка  була   ініційована Кабінетом Міністрів, і Олексій Іванович Шитря озвучив її, тобто це ідея уряду, а не комітету.

 

     У цьому  підпункті  йдеться  про  те,  що  податковій  службі доручається щоденно збирати жетони з гральних пристроїв,  рахувати різницю і оподатковувати її за ставкою 30 відсотків.

 

     Технічно і  теоретично  це  правильна  норма,  але   практика застосування її показала,  що для цієї роботи залучено дуже багато працівників податкової служби, і витрати на їхню заробітну плату й утримання є набагато більшими, ніж доходи від цього оподаткування. Тому ДПА звернулася до нашого комітету з  проханням  виправити  цю недоречність  і скасувати підпункт 10.2.3 статті 10 Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Я хочу вам нагадати,  що замість  цього  ми  проголосували  в першому  читанні  законопроект  про  внесення  змін  до Закону про патентування   деяких   видів   підприємницької   діяльності,   де запропоновано  збільшити у два рази вартість торгового патенту для грального  бізнесу.  Наш  комітет  наступного  тижня   внесе   цей законопроект на розгляд Верховної Ради в другому читанні.

 

     Адаме Івановичу,  може, є сенс послухати ще Олексія Івановича Шитрю, бо це в принципі їхня пропозиція?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його обов'язково послухаємо.  Мабуть, і до вас будуть  запитання.  Є  запитання  до  Сергія Анатолійовича?  Прошу записатися.

 

     Поки йде запис,  прошу звернути увагу,  шановні  колеги,  що, мабуть,   вперше  у  цьому  залі  за  час  роботи  Верховної  Ради чотирнадцятого скликання Сергій Анатолійович підтримує  пропозиції і Кабінету Міністрів, і Державної податкової адміністрації. Так що давайте підтримаємо законопроект.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Готуюсь до виборів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Депутат Сахно.  Будь ласка.  За ним - депутат Черняк. Прошу.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   НДП).   Шановний   Сергію Анатолійовичу!  У вас уперше збіглися точки зору в цьому залі,  як сказав  Адам Іванович,  то скажіть,  будь ласка:  який же все-таки очікуватиметься позитивний ефект від прийняття  цього  рішення,  а саме в економічному еквіваленті?

 

     ТЕРЬОХІН С.   А.   Бюджет   зекономить   гроші  на  утриманні податкових інспекторів,  якщо не помиляюсь, більше одного мільйона гривень.  Є  правило,  що податки мають збиратися лише тоді,  коли доходи  від  їх  збирання  є   більшими,   ніж   витрати   на   їх адміністрування.  От і все. Якщо навпаки, то навіщо ж такі податки і таке адміністрування?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А що,  скоротять цих податкових інспекторів чи  в інші галузі перекинуть?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Мабуть,  кудись  переведуть.  Леонід Данилович Кучма говорив, що в нас багато вакансій є в уряді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Депутат  Черняк.  За  ним  -  депутат Сафронов.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую.  Шановний Сергію Анатолійовичу!  Все-таки мене цікавить питання, чому не передбачили, приймаючи законопроект про  оподаткування прибутку підприємств (зокрема підпункт 10.2.3), що доходи будуть меншими,  ніж видатки?  Хіба так  важко  було  це передбачити?  Якби  це було передбачено,  то в нас зараз не було б необхідності повертатися до цього закону.

 

     Можливо, це не тільки до вас запитання,  а й до Шитрі. У мене склалося враження,  що це є свідченням низької якості нашої роботи разом з податковою адміністрацією, бо це можна було передбачити.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Можна і так сказати,  а можна й  іншим  чином. Справа  в тому,  що в Україні ніколи не було історії оподаткування грального бізнесу.  Ви знаєте,  що  тільки  в  1990  році  Михайло Сергійович  Горбачов  дозволив  приватизацію  грального  бізнесу в колишньому Радянському Союзі.  До цього була державна монополія. І ми,  до  речі,  будемо  про  це говорити,  коли сьогодні чи завтра розглядатимемо  проект  Закону  про   лотереї.   Там   ми   будемо пропонувати відродити державну монополію на цей вид діяльності.

 

     Так от, у нас не було історії, саме тому ми не знали, як себе поводити.  Технологічно  це  абсолютно  правильно,  але   практика показала, що в Україні це правило не дуже добре спрацьовує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сафронов. За ним

- депутат Сирота.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція  "Батьківщина".  Шановний Сергію Анатолійовичу!  Ви можете назвати цифру,  скільки отримав наш бюджет від грального бізнесу в 1998  році,  і  які  надходження дадуть оці зміни,  котрі ми зараз приймаємо,  до бюджетів 1999 року і 2000 року? І взагалі, коли від грального бізнесу будуть якісь вагомі надходження до бюджету?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Вагомі  надходження  до бюджету будуть лише  тоді,  коли  буде  утверджена   централізація   цього   виду діяльності.  І  ви  знаєте,  що  в  таких  країнах,  скажемо  так, неприборканого капіталізму, як Франція, Іспанія або Німеччина це є державною   монополією.   І  лише  тоді,  коли  це  буде  зроблено централізовано,  під  режимом  державної  монополії,   ми   можемо говорити про будь-які нормальні доходи.

 

     Я хотів  би  вам  нагадати,  що  бюджет  Олімпіади-80  був на третину профінансований за  рахунок  випуску  спеціальної  лотереї "Спринт".  Я  думаю,  що багато хто з присутніх тут брали участь у ній.  Сьогодні доходи від грального  бізнесу  незначні.  По-перше, тому,  що  є  слабке  адміністрування  грального  бізнесу,  багато приховують.  Ви  знаєте,  що  в  світі  це  є  перше  джерело  для відмивання брудних грошей,  а я думаю,  що Україна не відокремлена від світу, тому в нас те саме робиться.

 

     По-друге, у нас,  на жаль,  немає прямих податків,  які мають справлятися з грального бізнесу. У нас лише непрямі податки і дуже ліберальна система оподаткування прибутку. Тому говорити зараз про якісь нормальні надходження до бюджету не доводиться. А якщо брати всі податки,  які сплатили сукупно установи грального бізнесу,  то минулого  року ця сума становила не більш як 14 мільйонів гривень. Це просто мізер.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу, треба уточнювати, що доходи до  Державного  бюджету мізерні,  а доходи тих,  хто грає,  досить солідні.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що не применшуйте значення.

 

     Депутат Сирота. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область).  Дякую, Адаме Івановичу. Шановний Сергію Анатолійовичу!   Взагалі,   якась  парадоксальна  ситуація:  такий важливий закон про засади функціонування енергоринку,  який  конче потрібен  суспільству,  взагалі  зник з порядку денного,  а закон, який стосується  окремих  частин  грального  бізнесу,  надзвичайно зацікавив парламент. Але я не про це.

 

     У нас якось по-іншому звучить підпункт 10.2.3, він стосується зовсім  інших  речей.  Чи  не  могли  б  ви зачитати, як точно звучить пункт 10.2.3, який ви хочете вилучити з цього закону.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я не взяв з собою текст закону. У ньому йдеться про те,  що кожного дня податкові інспектори мають збирати різницю між залишками жетонів на початок робочого дня і залишками  жетонів на  кінець  робочого  дня.  І  це  оподатковується  за  ставкою 30 відсотків.  Ось ця норма (я її озвучую для  стенограми)  викликала сумнів у Державної податкової адміністрації.

 

     Стосовно пріоритетності   законів  можу  сказати,  що  я  теж здивований.  Законопроект  про  засади   функціонування   оптового енергоринку  у  порядку  денному  стояв раніше,  власне,  тому я і запізнився,  якщо ви помітили,  на розгляд цього питання. Ніхто не очікував, що воно буде внесено сьогодні. Але воно є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж наполягає. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Сергію Анатолійовичу! Я в гральному бізнесі розбираюся як відома тварина на зорях,  але думаю,  що його  треба було  б  закріпити за конкретною соціальною галуззю,  скажімо,  за інвалідами чи за дітьмисиротами.  Як ви дивитесь  на  те,  щоб  ми конкретну  структуру  прив'язали до конкретної галузі і знали,  що доходи від неї спрямовуються на  покриття  видатків  держави  щодо цієї сфери,  наприклад, інвалідів? Це був би соціально виправданий державний підхід.  Там приховуються  колосальні  суми,  а  так  би гральний  бізнес  знав,  що  він  працює  легально,  забезпечуючи, скажімо, інвалідів України. Оце дуже важливо, на мій погляд.

 

     Спасибі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Є дві глобальні сфери  грального  бізнесу.  Ви говорите про таку сферу,  як випуск державних лотерей,  спортивних лотерей чи благодійних лотерей.  І в цьому разі ви маєте рацію.  І ми  будемо  репрезентувати законопроект з цього приводу,  де чітко пов'язуються види лотерей з витратами  соціального  характеру,  на які  спрямовуються  кошти,  отримані  від лотерей.  Це і спорт,  і соціальна сфера, і інвалідні організації. Але це інше питання.

 

     Питання, яке ми сьогодні  обговорюємо,  на  жаль,  стосується іншої  сфери  грального  бізнесу  -  гральних  автоматів,  які  на сьогодні взагалі  неконтрольовані.  Іван  Білас  вніс  на  розгляд Верховної   Ради  проект  закону,  у  якому  пропонується  жорстке контролювання цього виду діяльності.  Я не  хотів  би  зараз  дуже лякати  країну,  однак  я  впевнений,  що  такі види бізнесу,  як, скажімо,  всілякі рулетки,  казино тощо мають  бути  під  жорстким державним   контролем   або  в  державній  власності.  І  тут  мій природний,  скажемо так,  лібералізм закінчується. Ці джерела дуже дохідні  для  бюджету,  і  ми  маємо  щось  з цим робити.  А зараз закинули просто.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване  Сергійовичу,  ви   небезпечну   пропозицію внесли.  Бо  якщо  ми  цей  гральний бізнес віддамо інвалідам,  то інвалідів може стати ще більше. Ви ж розумієте, що це таке... (Шум у залі). А, на підтримку інвалідів - тоді інша справа.

 

     Слово надається Шитрі Олексію Івановичу. Будь ласка.

 

 

 

 ШИТРЯ О.І.,  заступник голови Державної  податкової  адміністрації України.  Спасибі.  Шановні народні депутати!  Ви пам'ятаєте, коли доповідалося це питання,  воно пов'язувалося з підвищенням  удвічі вартості   торгових   патентів.  І  тоді  наводилися  такі  цифри: збільшення  вдвічі  вартості  патенту  на  гральний  бізнес  дасть надходження коштів до бюджету 10 мільйонів гривень.

 

     Сьогодні саме з цих гральних автоматів ми отримуємо приблизно

2-3 мільйони гривень.  Тому,  підвищуючи вартість  патенту,  треба вилучити  підпункт  10.2.3,  який  звучить  таким  чином  (я  його зачитаю, щоб нагадати, про що йдеться): "У разі коли особа отримує грошові  виграші  з автоматичних розігрувальних пристроїв,  які не контролюються уповноваженою на це фізичною особою, норма підпункту 10.2.2   цього  пункту  не  застосовується.  При  цьому  позитивна вартісна різниця між залишком жетонів,  інших замінників гривні на початок  робочого  дня  та  їх  залишком  на  кінець  робочого дня оподатковується за ставкою 30 відсотків, а від'ємне значення такої різниці  попередніх  робочих днів не береться до уваги.  Інкасація зазначених залишків  проводиться  у  присутності  посадової  особи податкового органу у порядку, встановленому центральним податковим органом України".

 

     І далі розписується,  як ці автомати  повинні  розміщуватися, працювати  і  таке  інше.  Тобто  це  ключова фраза,  що інкасація жетонів на початок робочого дня і на кінець робочого  дня  повинна здійснюватися   в  присутності  відповідальної  особи  податкового органу.  Практика застосування  протягом  двох  років  цієї  норми закону  показала,  що  адмініструвати  у тому вигляді,  як це було передбачено,  практично неможливо.  Наприклад,  за півроку  доходи становили аж 78 тисяч гривень саме згідно з цією нормою.

 

     Тому ми  і  звернулися  з  проханням  вилучити цей підпункт і водночас збільшити вдвоє вартість патенту на гральний бізнес.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  На виступ записалися два народних  депутати  -  Черняк  і  Сирота.  Депутати наполягають на виступі? Депутат Черняк відмовляється. Депутат Сирота наполягає.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Сироти.

 

     І оскільки Михайло Дмитрович звинувачував у тому, що зникло з порядку денного одне питання, я поясню. Справді, у порядку денному стояло питання про оптовий енергоринок,  але оскільки надійшов  ще один  законопроект  і профільний комітет не встиг його розглянути, на його прохання це  питання  перенесено  на  наступний  пленарний тиждень.

 

     Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

 

     СИРОТА М.Д.  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Я не звинувачував,  я просто констатував факт, нічого іншого не маючи на увазі.

 

     Проте, шановні колеги,  давайте подивимося  на  аргументацію, яку  нам  пропонують для прийняття цього законопроекту,  - ніби це дасть змогу скоротити кількість податкових інспекторів,  збільшить надходження   до  бюджету,  забезпечить  раціональне  використання бюджетних коштів.  То,  може,  давайте не  будемо  взагалі  нічого оподатковувати і розпустимо державну податкову інспекцію? Це ж теж економія Державного бюджету, виявляється, буде.

 

     Візьмемо саму  суть,  підпункт  10.2.3.  Нам  розказують  про жетони,  а  все,  що  далі  -  не  говорять.  А далі написано,  що автоматичні розігрувальні пристрої мають бути розміщені виключно в закритих  приміщеннях.  Допуск  у  приміщення має бути заборонений особам,  молодшим 18  років.  То  що  ми  хочемо?  Скасувавши  цей підпункт, ми практично даємо дозвіл встановлювати гральні автомати де завгодно і ким завгодно,  щоб грали,  починаючи вже з 5  років, коли до кнопок дотягнеться. То,

 

 шановні народні депутати,  давайте ж  більш  серйозно  і  вдумливо підходити до таких норм!

 

     Фракція Трудової  партії  України категорично проти вилучення такої норми із закону. Ми повинні контролювати цю, вибачте, заразу і не випускати її на вулиці наших міст.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Направити  доходи грального бізнесу на поповнення партійних кас всіх партій? Це було б непогано.

 

     Сергію Анатолійовичу,  дайте, будь ласка, відповідь, і будемо визначатися. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні  народні депутати!  Дивує така різка позиція фракції Трудової партії України,  тому  що,  мабуть, вона не дуже добре розбирається в законодавстві.

 

     Справа в тому,  що,  мабуть,  пан Сирота не чув того,  про що говорив з першого питання Олексій Іванович Шитря,  - що в  2  рази підняті  прямі  податки,  тобто  плата  за  торговий патент,  і це принесе додатково 8 мільйонів гривень до бюджету,  а не збитки, як на сьогодні є. Це перше.

 

     І друге.  Стосовно дітей і допуску. У нас є такий закон, пане Сирота,  я радив би вам його почитати перед виступами такого роду, який  називається  "Про  патентування деяких видів підприємницької діяльності".  У  ньому   є   великий   розділ,   який   стосується оподаткування грального бізнесу. Так от, у цьому розділі ви можете знайти ті обмеження,  про які ви зараз говорите.  Справа просто  в тому,  що Закон про патентування був прийнятий пізніше,  ніж Закон про   оподаткування   прибутку   підприємств,   і   там   повністю продубльовані  такі формули.  Між іншим,  вони там виписані навіть більш жорстко,  аніж у цьому законі.  Тому  ще  раз  перед  такими категоричними  заявами  я  радив  би заглянути в базу даних нашого комп'ютера.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Анатолійовичу.   Але   знову-таки прохання   до  авторів  законопроектів:  коли  ви  обстоюєте  свій законопроект,  будьте лояльні до депутатів,  які голосуватимуть за нього, не налаштовуйте їх проти себе.

 

     Шановні колеги! Відбувався обмін думками. Будемо визначатися. Ставиться  на  голосування  пропозиція,  підтримана  і  профільним Комітетом  з питань фінансів і банківської діяльності про те,  щоб прийняти в першому читанні проект  Закону  про  внесення  змін  до Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств  (про  вилучення підпункту 10.2.3) у першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 122.

 

     Голосів явно не вистачає.  Проект закону знімається.  Олексію Марченко!  Вибачте,  немає Марченка одного, тепер ви замість нього допомагаєте мені вести засідання.  Не треба. Якби було 200 або 180 голосів,  тоді ми вели б мову,  а якщо 122...  Ви ж розумієте,  що скільки б депутатів  у  залі  не  було...  Ну,  буде  150,  навіщо витрачати час? Ви ж не перший раз бачите результат.

 

     Пропозиція, депутате Мухін? Будь ласка, з процедури.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Адам Иванович!  Вы знаете, Терехин очень часто здесь хорошие мысли говорит.  Давайте  проголосуем  завтра  с  утра этот законопроект. Правильно все.  Давайте с утра,  в конце концов,  у нас здесь  все умные   депутаты  сидят.  Я  прошу  поставить  завтра  утром  этот законопроект на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я ще раз повторюю: завтра зранку ми з вами можемо поставити.  Я переконаний, результат буде хіба що на 5-10 голосів кращий.  Наполягаєте,  щоб  перенести  на  завтра? Гаразд.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування завтра зранку,  прошу визначитися.

 

     "За" - 116.

 

     Процедурне рішення прийнято. Будемо голосувати завтра.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону про  лотереї.  Доповідає заступник  голови Державного комітету з фізичної культури і спорту Костенко Микола Павлович. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Шановні колеги, я поясню. У порядку, який був на тиждень, цей законопроект стояв. У порядку денному на сьогодні з суто технічних причин (я не знаю,  чому вам  не  встигли  роздати,  але  це  суто технічна  помилка)  він  випав.  Цей  законопроект  ми  вже з вами десятки разів туди-сюди, давайте поставимо крапку та й усе.

 

     Миколо Павловичу,  скільки вам треба часу? П'ять хвилин, будь ласка.

 

     КОСТЕНКО М.П., заступник голови Державного комітету України з фізичної культури і спорту.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати  України!  Зважаючи  на  багаторічний  досвід організації впровадження лотерей,  Державним комітетом з фізичної  культури  і спорту  було  ініційовано  розгляд  питання про лотерейну справу в Україні.

 

     За участю  фахівців,  юристів,   організаторів   лотерей,   з урахуванням  міжнародного  досвіду  роботи  на  лотерейному  ринку розроблено  проект  Закону  України  про  лотереї,  який   внесено Кабінетом  Міністрів у грудні 1998 року до Верховної Ради України. Водночас Комітетом Верховної Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської діяльності розроблений альтернативний законопроект про лотереї.

 

     З метою визначення  єдиного  підходу  щодо  функціонування  і розвитку  лотерейної  справи  та  єдиних  принципів  і напрямів її впровадження була створена робоча група,  до складу  якої  увійшли народні  депутати України (очолював Сергій Терьохін),  спеціалісти Міністерства фінансів та Держкомспорту.

 

     За підсумками роботи ми дійшли згоди щодо єдиного погляду  на зазначену проблему. У результаті був розроблений один законопроект під назвою "Про  лотереї  та  грошові  розіграші",  який  сьогодні внесено на ваш розгляд.

 

     Переходячи безпосередньо  до  проекту  закону,  слід звернути увагу на його головну мету - це значне наповнення доходної частини Державного   бюджету  шляхом  врегулювання  лотерейної  справи  та ефективне спрямування лотерейних  коштів  на  суспільно  визначені цілі, зокрема розвиток фізичної культури і спорту.

 

     У законопроекті проголошуються: принципи проведення  лотерей  і  розиграшів,   основна   лотерейна термінологія,   види   та   типи  лотерей,  здійснення  державного контролю, відповідальність за її проведення тощо.

 

     Відсутність законодавчих підвалин на  сьогодні  у  лотерейній справі  України  породжує  низьку  її рентабельність,  недостатній контроль з боку держави і  безконтрольне  використання  лотерейних коштів.  Закон, проект якого вам розданий, входить до економічного блоку  законодавчих  актів  і   набуває   особливої   актуальності напередодні  розгляду у Верховній Раді України проекту Податкового кодексу.

 

     Тому ми вносимо пропозицію  щодо  прийняття  законопроекту  в першому читанні й просимо вашої підтримки, шановні депутати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є   запитання?   Прошу  записатися.  Будь  ласка, висвітіть список. Три хвилини.

 

     Депутат Тищенко. За ним - депутат Сирота. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В. Фракція комуністів. Прошу передати слово Цибенку Петру Степановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С. Спасибі, Павле Васильовичу. Шановний доповідачу! Скажіть,  будь ласка,  як могло статися,  що  подані  Комітетом  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  поправки до цього законопроекту, підкреслюю, подані ще у травні, не враховані.

 

     Спасибі.

 

     КОСТЕНКО М.П.  При доопрацюванні законопроекту робочою групою більшість поправок,  які були внесені, враховані. Але ви правильно кажете,  що подані комітетом поправки не були враховані.  Я думаю, що  при доопрацюванні законопроекту до другого читання їх потрібно буде врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сирота. За ним - депутат Деркач.

 

     СИРОТА М.Д.  Дякую, Адаме Івановичу. Записалося багато членів нашої фракції, то я від усіх задам запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому вам і три хвилини надано.

 

     СИРОТА М.Д.  Дякую.  Справа  в  тому,  що  якщо це питання до порядку денного не було включене з технічних причин, то треба було б  його все-таки за Регламентом включити завтра до порядку денного і готуватися.  А тих осіб,  які  таку  технічну  помилку  роблять, блокуючи, по суті, нормальну роботу парламенту, треба покарати. Це перше.

 

     Друге. Знову  ж  таки,  якщо   не   подобається   закон   про функціонування  оптового  енергоринку,  то  чому ми не розглядаємо Податковий кодекс,  Цивільний кодекс,  не розглядаємо Кримінальний кодекс,  а розглядаємо Закон про лотереї?! Це надзвичайно важливий закон,  усі виборці ловлять нас за поли і кричать:  "Де закон  про лотереї? Ми без нього жити не можемо!" Це ж фарс.

 

     А з  другого  боку,  якщо  вже  і  приймати  законопроект про лотереї,  то,   очевидно,   треба   враховувати   його   соціальну спрямованість,   перш   за  все  враховувати  інтереси  малоімущих громадських організацій.

 

     І я  запитую  доповідача.  Скажіть,  будь  ласка,  чому   всі поправки,   які   стосувалися   участі   в   лотереях  громадських організацій, не враховані?

 

     Дякую.

 

     КОСТЕНКО М.П.  Справа в тому,  що в усьому світі  є  державна монополія на організацію лотерей. Якщо в державі буде багато типів лотерей, то користі від них не буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Деркач (Шум у залі). А я думав, що побачу радість  залу  -  нарешті  вперше  почуємо депутата Деркача (Шум у залі). Багато депутатів навіть не знають його.

 

     Депутат Баулін. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Я тоже озабочен  теми  вопросами, которые поднимали народные депутаты.  Во-первых,  этого вопроса не было в повестке дня.

 

     Во-вторых, не учтены те поправки комитета,  о которых говорил Цибенко Петр Степанович,  - чтобы средства, вырученные от лотерей, шли на помощь малоимущим людям.

 

     А вообще,    уважаемый    докладчик,    как    предполагается использовать доходы, получаемые от этих лотерей?

 

     Спасибо.

 

     КОСТЕНКО М.П.  Як  ви  помітили,  є  декілька видів лотерей - державні,  місцеві,  спортивні і благодійні.  Тому ті лотереї, про які ви кажете,  відносяться до благодійних і в цьому законопроекті передбачені.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Доповідає автор ще одного законопроекту

- народний  депутат  Терьохін.  Скільки вам часу потрібно,  Сергію Анатолійовичу?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. П'ять хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Народні депутати  - члени  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності два місяці тому виступили з законодавчою  ініціативою  щодо  негайного врегулювання  ринку  лотерей  в  Україні,  що має розцінюватися як перший крок у напрямі суцільного врегулювання  грального  бізнесу, який сьогодні діє поза законодавчим полем.

 

     Нагадаємо історію  виникнення  та  функціонування  лотерей  в Україні.  До 1988 року на її території діяли  три  основних  види: республіканська  грошово-речова лотерея,  всесоюзні "Спортлото" та "Спринт".

 

     Право випускати  речові  лотереї  мали   деякі   неприбуткові організації,  наприклад  творчі  спілки.  На  жаль,  у  1990  році Горбачов в рамках чи то "ускорения", чи то "перестройки", про що я вже   говорив,  надав  необмежений  дозвіл  на  відкриття  пунктів грального бізнесу та проведення недержавних лотерей.  Саме на  цей період   припадає   сплеск   кримінальної  активності  так  званих наперсточників.  Згодом дрібні шахраї оформилися в  більш  солідні фірми  і почали випускати,  як правило,  моментальні лотереї,  так звані скрейч-карти.  Пам'ятаєте:  потріть  нігтем  лотерейки  -  і виграєте  50 тисяч радянських рублів.  Розповсюджувалися і номерні лотереї,  які,  як правило,  випускали ті самі особи,  які  згодом почали  створювати  трасти.  Ідея була простою:  накопичити гроші, зробивши декілька показових виплат  призів  підставним  особам,  а потім збанкрутувати.

 

     У період   гіперінфляції   1993-1994   років  люди  перестали довіряти  будь-яким  фінансовим   посередникам,   у   тому   числі лотерейним схемам. І цей бізнес поступово зійшов нанівець.

 

     Але після  впровадження  гривні  в  1996 році та стабілізації обмінного курсу  знову  почали  народжуватися  ідеї,  пов'язані  з лотереями.  Цікаво,  що  саме  перед парламентськими виборами була зареєстрована дивна лотерея  "Патріот"  у  Донецькому  регіоні,  а також не дуже зрозуміла моментальна лотерея Ощадного банку.

 

     Далі більше:  як  тільки з'явилася можливість заробляти гроші на  телефонних  дзвінках  (лінія  8-900),  ефір  забили  азартними іграми:  "Щасливий дзвінок",  "джек-поти", "Фортуна" і так далі, у яких  незрозуміло  як  визначають  переможців,  витрачають   гроші призового фонду або закуповують майнові призи.

 

     Характерно, що всі ці лотереї отримали статус державних, хоча ніякого відношення до держави вони не мають. Трагедією є також те, що  азартна жага до легкої наживи стала насаджуватися мас-медіа як частина  загальної  моралі  суспільства.  Більше  того,  в  умовах передвиборної   трясівниці   суспільство   дозволило  собі  розкіш використовувати оті самі лотереї  у  передвиборних  та  політичних цілях.

 

     Ми звикли ставитися до лотерей,  шановні народні депутати, як до чогось несерйозного,  як  до  розіграшу  призів  під  різдвяною ялинкою.  Одначе  сьогодні  всім  стало  зрозуміло,  що це не так, позаяк тільки  місячні  призи  досягли  двохмільйонних  виплат,  а оборот   лотереї   становить  приблизно  80  мільйонів  гривень  у сукупності.  Парламент має негайно поставити цей бізнес на законні рейки.   І   справа   не  в  тому,  щоб  адміністративно  обмежити ініціативу,  а в тому, щоб забезпечити превентивний захист сотень, тисяч наших громадян,  які купують лотерейні квитки,  від можливих махінацій  з  боку  організаторів  лотерей,  а  також  максимальне використання  коштів  від  проведення лотерей на загальносуспільні потреби, про що говорив депутат Чиж.

 

     Після кількамісячних дискусій у комітетах з  питань  фінансів та  з питань молодіжної політики ми дійшли висновку,  що лотерейна сфера за своєю природою потребує державної монополії.  І можу  вам сказати,  що  ця теза не подобається багатьом,  хто сидить у цьому залі.  Я  вважаю  себе  особою  ліберальних  поглядів.  Але   мені здається, що зайвий лібералізм у сфері продажу сподівань або мрій, а саме на цьому побудована концепція будь-якої лотереї, є тотожним такій собі фінансовій, я перепрошую за вислів, проституції.

 

     Саме тому ми розробили проект закону, який виходить з єдиного наріжного правила - запровадження лотерей на території  України  є виключною    державною   монополією.   Інші   лотереї,   включаючи закордонні, заборонені в Україні, так само, як і їх рекламування.

 

     Описуючи структуру  законопроекту,  треба   зазначити   таке. Принцип  державної  монополії  на  запровадження лотерей,  принцип добровільності  прийняття  рішення  про  набуття  стутусу  гравця, принцип   гласності,  принцип  рівності  шансів,  принцип  захисту інформації і попередньої  сплати  вартості  шансу  для  того,  щоб закрити ці телефонні дзвінки.

 

     Проектом закону   передбачено   запровадження,  як  уже  було сказано,  чотирьох видів лотерей:  державні, місцеві, спортивні, а також  благодійні,  головною серед яких є лотерея Державного фонду соціального захисту інвалідів, про що вже говорилося.

 

     Цей законопроект,  відверто кажучи, має непросту історію. При його  опрацюванні  ми  зіткнулися  з  масовим лобіюванням окремими членами уряду і народними депутатами.  Досі я бачу деякі  обличчя, які,  за моєю інформацією,  всупереч своєму статусу, як кажуть, по вуха  зав'язані  в  цьому  бізнесі.  Я   думаю,   що   обговорення законопроекту  покаже  вам,  шановні  колеги,  хто  справді кровно пов'язаний з цією сферою.

 

     На сьогодні уряд видав 28  ліцензій  на  проведення  лотерей. Більшість  із  них  спрямовані на фінансове обслуговування окремих кланів чи окремих компаній.  Відповідно до податкових  законів  це чудовий спосіб відмивання брудних грошей. Єдиним способом зупинити це свавілля є прийняття закону,  який передбачає монопольне  право держави на організацію лотерей, зарахування доходів від проведення лотерей до Держказначейства з тим, щоб використовувати їх на благо не  окремих  комерційних  компаній,  а на благо нашого суспільства загалом.

 

     Шановні народні   депутати!   Ми   просимо   підтримати   цей законопроект  у  першому читанні з тим,  щоб ретельно доопрацювати його  до  другого  читання.  Наскільки  я  знаю,   такої   позиції притримуються і члени спортивного комітету.

 

     І останнє.  Я  не  хотів  би  говорити  про  пропозиції,  які вносилися народним  депутатом  Сушкевичем  від  імені  Комітету  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.  Більшість із них ми включили  до  законопроекту.  Але  є  одна   проблема   з   іншими пропозиціями. Справа в тому, що в них чітко прослідковується зміна тієї норми, яка є в законопроекті. Згідно із законопроектом тільки Державний  фонд  соціального  захисту інвалідів може керувати цією діяльністю.  На жаль,  у пропозиціях була запропонована  норма  (я кажу це і для депутата Цибенка),  яка говорить про те,  що лотереї можуть запроваджуватися  і  приватними  компаніями.  Робоча  група категорично  не  погодилася з цим.  З цим не погодилися і уряд,  і Держкомспорту,  і Міністерство фінансів. Ми можемо з цього приводу дискутувати,  але  я  просив  би  народних депутатів прийняти одне глобальне рішення - про державну монополію на організацію лотерей.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будуть  запитання?   Запишіться.   Сергію Анатолійовичу,  я  абсолютно  солідарний  з  вами  в тому,  що цим повинна управляти держава.  І в мене запитання: чому тут доповідає не міністр фінансів, а представник від спортивного комітету? Як ви думаєте?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  У Радянському Союзі (я  вже  про  це  говорив) найбільшою   державною  установою,  яка  випускала  лотереї,  було Міністерство  спорту  або  державний  комітет,  як   тепер.   Вони випускали,  ви пам'ятаєте,  "Спортлото",  "Спринт",  інші лотереї, організовували на іподромах тоталізатори і таке інше.  Це належало до їх компетенції.  Ну,  так от несвідомо це перейшло в українські часи.  Але я справді здивований,  що не бачу нікого із заступників міністра фінансів, який керує цією галуззю.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   радянські  чи  в  нерадянські  часи  ніхто  з Міністерства фінансів ніякої державної лотереї провести  не  може. Так що не треба нам розповідати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ми  хочемо  ввести чітке правило,  що цього не може бути.  А сьогодні ліцензії видаються неперевіреним  приватним компаніям,  які  набувають  статусу  державних  і незрозуміло куди дівають гроші,  отримані від лотерейного бізнесу.  І ці  гроші  не використовуються на благо суспільства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто ліцензії видає?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Міністерство фінансів. Ми хочемо це врегулювати законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відведемо три хвилини.

 

     Депутат Кощинець. Будь ласка. За ним - депутат Терещук.

 

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енегетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ  88,  ІваноФранківська  область).  Фракція "РеформиКонгрес", Конгрес українських націоналістів. Шановний пане Сергію!  У мене одне запитання.  Поясніть,  чому так  сталося,  що державні  кошти,  я  маю  на увазі кошти від лотерей,  пішли через приватні руки.

 

     Спасибі за відповідь.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ви розумієте,  це справді  трагедія.  Тому  що лотерейний  бізнес з'явився в Україні ще в 1991 році після набуття незалежності,  а до цього проекту закону ми дійшли тільки  в  1999 році. Чому? Тому що в нас і досі лотерея сприймається як така собі забавка. А в інших країнах світу це могутній ресурс для поповнення державних соціальних фондів країни.

 

     Можу навести  вам  такі  приклади.  Скажімо,  в  такій країні Південно-Східної Азії, як Філіппіни, 40 відсотків дефіциту бюджету фінансується  за  рахунок  випуску державної лотереї.  В Англії за рахунок випуску єдиної державної лотереї, яка має назву "Камелот", повністю  фінансуються витрати на відбудівлю архітектури і витрати на  утримання  аматорського  спорту.  Тільки  за  рахунок   однієї лотереї.

 

     Тому нам треба до цього приходити.  І ще раз хочу наголосити, шановні народні депутати:  півроку навколо  цього  проекту  закону відбуваються  якість  дуже  дивні події.  Ми ніяк не могли донести його до цієї трибуни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нарешті донесли.

 

     Депутат Терещук. Будь ласка. За ним - депутат Подгорний.

 

 

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дуже великі інтереси тут зачеплені.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Сергію Анатолійовичу!  Скажіть,  будь  ласка,  чи  поширюється  дія цього закону на  елементи  лотерейності  у  рекламі  товарів,  послуг  і продукції?  Ви знаєте,  що багато компаній, які хочуть реалізувати свою продукцію,  наприклад  цигарки,  напої,  створюють  лотерейні системи  для  того,  щоб  заохочувати  людей  до  споживання  цієї продукції.  Я вже не кажу про  систему,  коли  за  номер  паспорта пропонують гроші.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Щодо   номера   паспорта.   Цей  законопроект забороняє проводити такого роду лотереї,  а  також  лотереї  типу: "Подзвони  -  і отримаєш,  якщо щось угадаєш".  Тому що це закриті лотереї, ніхто не знає, куди діваються гроші. І, як правило, людей обманюють.

 

     Стосовно першої   частини  вашого  запитання.  Проект  закону називається "Про  лотереї  та  грошові  розіграші".  І  в  розділі "Розіграші"  описані  правила  досить жорсткого регулювання такого рекламування товарів,  а  також  правила  регулювання  пірамід  по продажах.

 

     Ви знаєте, що зараз багато домогосподарок ходять по сусідах з прасками чи пилососами і намагаються їх продати.  З цього  податки не  платяться,  як  правило,  а зиск має той організатор піраміди, якого не видно.

 

     Розділ "Розіграші" дуже жорстко  регулює  такі  випадки...  І рекламну лотерею також.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Подгорний. Будь ласка.

 

 

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Партія  "Реформи  і  порядок",  "РеформиКонгрес".  Шановний Сергію  Анатолійовичу!  Я  думаю,  цей закон своєчасний.  Крім тих прикладів,  які ви навели,  можна ще навести.  Так,  у Луганську в День  міста була проведена лотерея "Луганськ-200".  І досі виборці приходять на прийом і запитують: "Де мої гроші?".

 

     І запитання.  Дуже  багато  лотерей  проводиться  по  квитках автомобільного  транспорту  і  так  далі.  Як це буде регулюватися даним законом?

 

     І останнє. Який буде запропонований механізм відповідальності за проведення заборонених лотерей?

 

     Дякую.

 

 

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Я    ще   раз   нагадую,   у   законопроекті передбачається чотири види лотерей:  перший - це державні лотереї; другий  -  місцеві лотереї,  що запроваджуються органами місцевого самоврядування (у них за  Законом  про  місцеве  самоврядування  в Україні є таке право,  але,  знову-таки, це комунальна лотерея, не приватна); третій - спортивні лотереї, ексклюзивне право на випуск яких  має  Державний  комітет  з  фізичної  культури  і спорту;  і четвертий вид - благодійні лотереї, де головною лотереєю є лотерея Державного  фонду  соціального  захисту  інвалідів.  Інших  просто немає.

 

     Яка відповідальність?    Відповідальність     адміністративна (досить  жорстка)  на рівні вилучення всіх доходів,  отриманих від запровадження таких лотерей,  плюс сплата штрафів  у  розмірі  цих доходів.  Крім того,  є стаття 1485 Кримінального кодексу України, яка говорить про фінансові шахрайства.  Між іншим,  у кримінальних кодексах  деяких  країн  є  окрема  стаття  за порушення державної монополії на проведення лотерей та інших видів грального  бізнесу. Можливо, ми її теж введемо до другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо,   краще   внести   зміни   в   Цивільний процесуальний і Кримінальний кодекси.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Я просив би, шановні народні депутати, для  того  щоб  робота  пішла,  прийняти  законопроект  у  першому читанні.  Ми сядемо з народними депутатами  Цибенком,  Сушкевичем, Кириленком  (на  жаль,  його  сьогодні  немає,  але  він  повністю підтримує   це)...   І   будемо   намагатися,   щоб   представники Міністерства фінансів прийшли сюди...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже не хотів би, щоб ви сідали.

 

     Співдоповідає голова    Комітету   у   справах   пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко  Петро  Степанович.  П'ять  хвилин, будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С. Спасибі. Шановні колеги! Я зацитую зараз рішення комітету, яке приймалося ще в червні. І приймалося саме тому, що з травня там знаходяться наші пропозиції, і вони не враховані.

 

     "Заслухавши інформацію  першого  заступника  голови  комітету Сушкевича,  який  доповів  зазначений  проект  закону,   а   також виконавчого  директора Фонду України соціального захисту інвалідів Хабарова з цього приводу,  комітет вважає за  доцільне  внести  до законопроекту   низку   змін   та  доповнень,  які  дають  реальну можливість для заснування  і  впровадження  державної  благодійної лотереї  (Сергію  Анатолійовичу,  спеціально  для  вас:  державної благодійної лотереї)  з  метою  подальшого  спрямування  вилучених коштів на розв'язання нагальних проблем інвалідів, а зрештою - для інтеграції їх у суспільство".

 

     Комітет прийняв  рішення  підтримати  цей  проект  тільки  за умови,  якщо зауваження і пропозиції комітету будуть враховані. Це перше.

 

     Друге. З цим погодився і комітет,  який  представляв  тут  на трибуні Сергій Анатолійович.  Мені незрозуміло, чому це рішення не було виконано. Врахували чиї завгодно пропозиції, окрім пропозицій нашого комітету.

 

     І третє,  що я хотів сказати.  Ще раз підкреслюю,  пропозиції комітету підтримують Державний фонд соціального захисту  інвалідів України,  Міністерство  праці та соціальної політики,  відповідний комітет і відповідна фракція.

 

     Тому наша  пропозиція  полягає  в  наступному:   внести   цей документ на повторне перше читання після того, як будуть враховані всі зауваження, у тому числі ті, які звучатимуть сьогодні.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, Петре Степановичу. Записалися на виступ два народних депутати: Баулін і Черненко. Депутат Баулін не наполягає.

 

     Будь ласка, Віталію Григоровичу, і будемо визначатися.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  товарищи депутаты!  Вы все смотрели фильм "Свадьба в Малиновке". Вы видели, как делил Попандопало:  "Это мне,  это опять мне,  а это тебе".  И повесил чепчик для близнецов.

 

     Лотерея во всем мире,  дорогой Сергей Анатольевич, - наиболее прибыльный вид бизнеса.  И мне  абсолютно  непонятно,  как  это  в державе,  в  правовом  поле,  о  котором много говорится,  выпущен из-под контроля этот бизнес?

 

     Я вам хочу  сказать,  уважаемые  товарищи  депутаты,  что  не так-то просто будет расстаться с той прибылью, которую получают от лотерей. И абсолютно неправильно поступил Кабинет Министров, давая лицензии всем на этот вид очень доходного бизнеса.

 

     И я   согласен   со  всеми,  кто  разделяет  позицию:  только монополия государства.  Законопроект требует доработки,  и никаких условностей, никаких двузначных трактований, ибо мы опять выпустим джина из бутылки и опять потекут народные денежки. Кстати, в нашей стране  первый  этап  становления  лотереи  будет очень непростой, потому что  мы  дошли  до  такой  черты,  что  опять  можно  будет зарабатывать только... Я не хочу даже приводить пример, потому что он будет некорректным.

 

     И еще одно хотелось бы подчеркнуть.  Мы должны в законе четко определить,  сколько  имеет  государство,  сколько направляется на конкретные цели,  и кто будет получать эти лицензии.  Я думаю, что этот закон, может быть, в перспективе нам подойдет, ибо сегодня мы находимся в такой  ситуации,  когда  не  хватало  нам  только  еще рулетки,  казино (кстати, мы сегодня рассматривали), лотерей. Есть сегодня животрепещущие проблемы, и о них уже в этом зале говорили.

 

     Поэтому я поддерживаю позицию: повторное первое чтение. И в данном случае надо не спешить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А що Попандопало каже?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Он очень правильно разделил в свою пользу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми завершили обговорення питання. Всі - і доповідачі,  і промовці,  і  ті,  які  ставили  запитання, висловлювали  серйозне занепокоєння,  що найбільш прибуткова сфера поки що знаходиться поза контролем держави.  І  зрозуміло,  що  це необхідно врегулювати законодавчо.

 

     Зараз будемо  визначатися.  Я  прошу звернути увагу,  шановні колеги,  що ми розглядаємо два  законопроекти  -  урядовий  проект Закону  про лотереї за 2362 і депутатський проект за 2362-1,  який називається "про лотереї та грошові розіграші".

 

     Я так  зрозумів,  що  і  уряд,  і  розробники   депутатського законопроекту,  і  профільний  комітет,  через  який  проходив цей законопроект, дійшли згоди, щоб узяти за основу законопроект, який називається  "про  лотереї  та грошові розіграші".  Тому ми будемо визначатися щодо цього законопроекту.  Він  поглинув  законопроект Кабінету Міністрів.

 

     Таким чином,  я ставлю на голосування пропозицію про те,  щоб прийняти в першому читанні законопроект  про  лотереї  та  грошові розіграші.

 

     "За" - 78.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Шановні колеги,  була ще одна пропозиція.  Я хотів би, щоб ви до  неї  досить  серйозно  поставилися,  і  ще  раз  наголошую  на державній  значимості  і  важливості  цього законопроекту.  Тому я агітую вас підтримати  пропозицію  комітету,  яку  вносив  Цибенко Петро  Степанович,  про  те,  щоб  відправити  цей законопроект на повторне перше читання. Прошу підтримати. Зніміть голосування.

 

     Шановні колеги! Я ще раз пояснюю особисто Олексію Марченку. Є два  законопроекти.  За  згодою їх авторів,  у тому числі Кабінету Міністрів,  за базовий взято законопроект  депутата  Терьохіна  та інших   народних   депутатів,  у  якому  враховані  абсолютно  всі положення законопроекту Кабінету Міністрів.  Тому мова йде, ще раз наголошую,  про  законопроект,  який  називається  "про лотереї та грошові розіграші",  авторами якого є  депутат  Терьохін  та  інші народні  депутати.  Кабінет  Міністрів із цим законопроектом також погоджується. Ось ми щодо нього і визначаємося.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  про   направлення   на повторне перше читання законопроекту 2362-1. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги!  Все зрозуміло.  І Михайло Дмитрович до цього закликає.  Так,  Михайле  Дмитровичу?  Доповнення?   Будь   ласка, увімкніть мікрофон депутата Сироти.

 

     СИРОТА М.Д.   Шановний   Адаме   Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Як виявилось,  це надзвичайно важливий закон,  і  різні міністерства, відомства мають різні позиції. Тож, підтримуючи ідею про повторне перше читання,  давайте доручимо як мінімум  міністру фінансів  чи  віце-прем'єр-міністру  Тігіпку  все-таки доповідати, враховуючи важливість цього закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з вами абсолютно солідарний. Пригадуєте, саме я про це і говорив.  Я думаю,  що,  справді,  при розгляді проекту в повторному першому читанні треба  доповідати  віце-прем'єру,  який курирує фінансові питання.

 

     Із таким  доповненням голосуємо пропозицію про направлення на повторне перше читання.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я звертаю вашу увагу,  що після  перерви  ми будемо розглядати надзвичайно серйозне питання,  яке вже, вибачте, "з бородою",  - Закон про Кабінет Міністрів  України.  Тому  прошу бути присутніми, аби ми об'єктивно визначилися щодо цього закону.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     НЕЧИПОРУК В.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 194, Хмельницька    область).    Шановні   колеги!   Необхідність формування цілісної системи прогнозних  та  програмних  документів існує   давно.   Проект   Закону  про  державне  прогнозування  та розроблення програм економічного і  соціального  розвитку  України депутатська  група  "Відродження регіонів" підтримує.  Закон,  без сумніву,  сприятиме впорядкуванню системи заходів щодо  планування економічної  політики.  Разом  з  тим викликають подив пропозиції, зокрема  науково-експертного  управління,  про  надання  програмам економічного  розвитку  статусу  нормативних  актів з директивними положеннями.

 

     Нові економічні  реалії  вимагають  нових  підходів   до   їх вирішення.  У  сучасних економіках від планування не відмовляється ніхто.  Це ефективний механізм досягнення  конкретних  економічних показників,  але  він  не  є  директивним і використовується всіма економічними суб'єктами лише як орієнтир.

 

     Після того як ми відмовилися від планової економіки та почали просування  на  шляху  ринкових  реформ,  ми  вивільнили потенціал підприємницької активності.  Така сила є досить потужною, але менш контрольованою.  Для ринку як такого хаотичність є характерною, що робить використання звичних для  планової  економіки  інструментів неможливим.  Економічну  діяльність країни втиснути у вузькі рамки державних та галузевих планів просто не вдається.

 

     Стабільний розвиток економіки вимагає набагато більших зусиль від  уряду.  У ринковій економіці не існує однозначних відповідей. Механізм  функціонування  економіки  необхідно  досліджувати,   за результатами   досліджень   складаються   відповідні  прогнози  та розробляються  програми.   Цілі,   яких   планується   досягти   у відповідних  програмах,  є  індикативними,  оскільки  під  час  їх досягнення  є  можливість  втручання  цілої  низки   різноманітних факторів,  які  просто неможливо передбачити.  Водночас можливість таких втручань можна виключити лише при системній роботі.

 

     Ми вважаємо,  що   затвердження   програм   Верховною   Радою необхідне,  але  насамперед  для  ініціювання  процесу  відкритого обговорення цілей економічного розвитку та шляхів  їх  досягнення, щоб потім не було приводів кивати на уряд,  який працює нібито під керівництвом МВФ.

 

     Обговорення програм   має   грунтуватися   на    статистичних показниках  та  конкретних  розрахунках.  Економічні  моделі,  які використовуються,  мають  подаватися  разом  з  програмою  і  бути доступними  для  вивчення  та обговорення.  Відповідним має бути і підхід з боку Верховної Ради.  Тільки в  такому  разі  можна  буде говорити про конструктивізм.

 

     Крім того,   для  досягнення  системності  укладання  програм економічного розвитку  закон  має  визначати  механізм  формування довготермінової  програми економічного розвитку,  а також механізм узгодження   державної   та   регіональних   програм.    Укладання відповідних   програм   має   передувати  формуванню  бюджетів  та узгоджуватися з ними.

 

     Депутатська група  "Відродження  регіонів"  підтримує  проект закону   в   першому   читанні  і  пропонує  врахувати  висловлені зауваження при підготовці до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     НЕЧИПОРУК В.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 194, Хмельницька   область).   Шановні    колеги!    Необхідність формування  цілісної  системи  прогнозних та програмних документів існує давно.  Проект закону депутатська  група  підтримує.  Закон, безсумнівно,   сприятиме   впорядкуванню   системи   заходів  щодо планування  економічної  політики.  Одночасно   викликають   подив пропозиції,  зокрема  науковоекспертного  управління,  про надання програмам  економічного  розвитку  статусу  нормативних  актів   з директивними положеннями.

 

     Нові економічні   реалії   вимагають  нових  підходів  до  їх вирішення.  В сучасних економіках від планування не  відмовляється ніхто.  Це  ефективний  механізм досягнення конкретних економічних показників,  але він не є  директивним  і  використовується  усіма економічними суб'єктами лише як орієнтир.

 

     Після того як ми відмовилися від планової економіки та почали просування  на  шляху  ринкових  реформ  ми  вивільнили  потенціал підприємницької активності.  Така сила є досить потужною, але менш контрольованою.  Для ринку як такого хаотичність є характерною, що робить  використання  звичних  для планової економіки інструментів неможливим.  Економічну діяльність країни встиснути у вузькі рамки державних та галузевих планів просто не вдається.

 

     Стабільний розвиток економіки вимагає набагато більших зусиль від уряду.  У ринковій економіці не існує однозначних  відповідей. Механізм   функціонування  економіки  необхідно  досліджувати,  за результатами  досліджень  складаються   відповідні   прогнози   та розробляються   програми.   Цілі,   яких  планується  досягнути  у відповідних програмах, є індикативними, оскільки при їх досягненні існує можливість втручання цілої низки різноманітних факторів, які просто неможливо передбачити. Однозначно можливість таких втручань можна виключити лише при системній роботі.

 

     Ми вважаємо,   що   затвердження   програм   Верховною  Радою необхідне,  але в першу чергу для ініціювання  процесу  відкритого обговорення  цілей  економічного розвитку та шляхів їх досягнення, щоб у результаті не було приводів  кивати  на  уряд,  який  нібито працює під керівництвом МВФ.  Обговорення програм має грунтуватися на статистичних показниках та конкретних  розрахунках.  Економічні моделі, які використовуються, мають подаватися разом з програмою і бути доступними для вивчення та обговорення.  Відповідним має бути і підхід з боку Верховної Ради. Тільки в такому випадку можна буде говорити про конструктивізм.

 

     Крім того,  для  досягнення  системності  укладення   програм економічного  розвитку  закон  має  визначати  механізм формування довготермінової програми економічного розвитку,  а також  механізм узгодження    державної   та   регіональних   програм.   Укладання відповідних  програм  має  передувати   формуванню   бюджетів   та узгоджуватися з ними.

 

     Депутатська група  "Відродження  регіонів"  підтримує  проект закону  в  першому  читанні  і   пропонує   врахувати   висловлені зауваження при підготовці до другого читання.

 

     Дякую за увагу.