Стенограма пленарного засідання

24 вересня 1999

 

                      ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  24  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,   гості   Верховної   Ради!  Прошу  народних  депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 314  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли депутатські запити:

 

     Кочерги Віктора Герасимовича - до Президента України стосовно систематичної невиплати заробітної плати та  стипендій  у  системі профтехосвіти  шахтарських  міст  Красноармійська,  Добропілля  та Димитрова Донецької області.

 

     Прошу визначитися щодо підтримки тексту запиту.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитись щодо направлення цього запиту.

 

     "За" - 188.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Гуцола Михайла Васильовича - до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку  з  незадовільним  реагуванням  на запит щодо фінансування лікування   дітей,   хворих   на   онкогематологічну    патологію, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

     Шушкевича Володимира   Григоровича   -   до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з порушенням законодавства про  свободу  совісті та релігійні організації при проведенні заходів щодо підготовки та відзначення в Україні 2000-ліття Різдва Христового.

 

     Костенка Юрія Івановича -  до  Прем'єрміністра  України  щодо незадовільної   роботи   органів   державної  виконавчої  влади  з реалізації комплексної програми "Цукровий діабет".

 

     Хмельового Анатолія Петровича - до Прем'єр-міністра України у зв'язку  з  необ'єктивністю та тяганиною при розгляді депутатських звернень.

 

     Прошу визначитися щодо направлення цих  депутатських  запитів Прем'єр-міністру.

 

     "За - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     Хмельового Анатолія  Петровича  -  до  Генерального прокурора України  у  зв'язку  з  ухиленням  Генеральної   прокуратури   від перевірки  фактів  порушень,  допущених суддею Київського міського суду.

 

     Моісеєнка Володимира Миколайовича - до Генерального прокурора у   зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення  стосовно проведення розслідування факту погрози життю адвоката Ніколаєвої у зв'язку з її професійною діяльністю.

 

     Групи депутатів (Нечипорук,  Мазуренко,  Гавриш,  Бандурка та інші - всього шість чоловік) - до Генерального прокурора, міністра внутрішніх  справ,  голови  Служби  безпеки,  міністра закордонних справ, голови Державної митної служби, голови Державної податкової адміністрації  України  щодо  законності  перебування на території України громадянина Німеччини Леслова Хетманчика та щодо порушення ним чинного законодавства України.

 

     Прошу визначитися щодо направлення цих депутатських запитів.

 

     "За" - 163.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Фракції  наполягають на оголошенні запитів і заяв.  Деякі  заявки  надійшли,  але  давайте  спочатку   вирішимо питання.

 

     Я звертаюся  до народного депутата Ярослава Кендзьора:  учора ми щодо  вас  прийняли  відповідне  рішення,  тому  я  прошу  його виконати. Якщо ми приймемо інше рішення, тоді ви будете керуватися тим рішенням. А зараз я прошу виконати попереднє рішення.

 

     Шановні колеги!  Я надам слово представникам фракцій для заяв лише тоді, коли народний депутат виконає рішення.

 

     Слово від  фракцій Руху і "РеформиКонгрес" має депутат Ємець. Три хвилини, будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Я зараз зачитаю заяву від фракцій Руху і "Реформи-Конгрес".  Але перед тим хочу пояснити,  чому Ярослав Кендзьор знаходиться в залі. У кого є під руками Регламент, будь ласка, відкрийте сторінку, де написано, як застосовується подібна санкція,  і ви побачите, що ми вчора, не маючи під руками Регламенту, прийняли рішення з порушенням.

 

     Якщо стосовно  депутата  Бродського  голова  комітету  зробив подання (комітет прийняв рішення,  і він  зробив  подання  з  цієї трибуни),  то  стосовно  депутата Кендзьора не було подання,  тому головуючий мав право зробити йому лише зауваження.  Це максимальна санкція,  передбачена  нами.  Я  сподіваюся,  що  ми  скасуємо  те рішення.

 

     І ще дуже вам рекомендую ознайомитись із  заявою  Бродського, який її розповсюдив. А тепер заява.

 

     "Заява фракцій Руху і "РеформиКонгрес".

 

     23 вересня  Верховна  Рада  України  ухвалила  безпрецедентне рішення.  Всупереч вимогам Регламенту Верховної Ради  без  подання голови   Комітету  з  питань  Регламенту,  депутатської  етики  та організації роботи Верховної Ради України  Голова  Верховної  Ради неправомірно поставив на голосування питання про позбавлення права відвідувати сесійні засідання Верховної  Ради  народного  депутата України Кендзьора.

 

     Лише після  протестів  ряду фракцій Верховна Рада застосувала подібне покарання  щодо  народного  депутата  України  Бродського. Негідна   поведінка   Бродського,   який   своїми   діями   зробив посміховиськом Верховну Раду України і спробував розв'язати  бійку в  сесійному  залі,  дискредитує  Верховну Раду в очах української громадськості.  Захист,  який  був  наданий  Бродському  більшістю Верховної  Ради,  та неправомірне покарання Кендзьора свідчать про те, що законодавчий орган відходить від принципів парламентаризму, стає  ареною  політичних  спекуляцій  замість  роботи  на  користь українського народу.

 

     Фракції Руху   та   "Реформи-Конгрес"   вимагають   перегляду незаконного  рішення  про  позбавлення Кендзьора права відвідувати сесійні засідання".

 

     Що стосується заяви Михайла Бродського, який відносить у тому числі  й  мене  до найбільших антисемітів.  Просто для інформації. Будучи міністром у справах національностей,  я  провів  перші  Дні єврейської  культури  в  Україні.  Це  були євреї,  не привезені з Ізраїлю, а євреї, які живуть на цій землі, є патріотами цієї землі і не роблять з неї посміховиська.

 

     Що стосується  фракції  Руху,  то  вона  не  реєструвалася  і просила мене передати таку  інформацію,  що  зареєструється  після того,  коли  буде  переглянуто незаконне рішення стосовно депутата Кендзьора.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  не шуміть!  Усе вирішить зал.  Рішення правомірне,  якщо за нього проголосовали мінімум 226 народних депутатів.

 

     Від фракції  НДП  слово  має  депутат  Карпов.  Підготуватися депутату Смірнову.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).   "Заява   фракцій    "Відродження    регіонів",    СДПУ(о), Народно-демократичної  партії,  Народного  руху (першого) і Партії зелених України з приводу ситуації у Верховній Раді України.

 

     Шановні народні депутати!  Розвиток подій  у  Верховній  Раді України   на   засіданні   23  вересня  1999  року  є  ілюстрацією продовження загальнополітичної та парламентської кризи,  правового нігілізму,  який  починається  з  порушення  Регламенту  і  ним же продовжується,  некоректної поведінки у стосунках між  депутатами, що  в  свою чергу є наслідком авторитарності методів і відсутності механізмів   колегіального    управління    організацією    роботи законодавчого органу.

 

     Між тим    саме    колегіальність    є    базовим   принципом парламентаризму.  Вона засвідчує рівність суверенних прав народних депутатів,   гарантує   демократію  в  діяльності  Верховної  Ради України.

 

     Ігнорування норм  Регламенту,  особливо  з  боку  керівництва Верховної   Ради,   стало   не   лише   практикою,   але  й  часто використовується різними антидержавними силами,  що зацікавлені  в руйнації незалежності України, через провокування протистояння між гілками влади і як наслідок - суспільного вибуху.

 

     Існуюче політичне   напруження,   яке   значно    посилюється напередодні   президентських   виборів,  досягло  свого  апогею  і розхитує основи суспільного і державного устрою.  Протистояння між суб'єктами  і  гілками  влади  дискредитує в суспільній свідомості владу як інструмент,  значно впливаючи на її авторитет  у  широких верствах громадськості.

 

     Депутатські групи   і   фракції  демократичного  спрямування, відкинувши   непотрібні   емоції,   розуміючи   реальну    загрозу парламентаризму  і  демократії,  вимагають  негайного  втручання і вжиття відповідніх заходів,  а саме:  прийняття Закону України про Регламент Верховної Ради України, Положення про Погоджувальну раду депутатських  фракцій  і  груп,  переходу  до  розгляду   виключно економічного  блоку  законодавства,  скорочення в жовтні кількості пленарних  засідань  до  одного  тижня  і  переходу  до  роботи  в профільних   комітетах,   групах   та  фракціях.  Закликаємо  всіх суб'єктів  здійснення   влади   в   Україні   до   коректності   у взаємовідносинах та об'єктивності у висловлюваних оцінках".

 

     Щиро дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Слово має  народний  депутат  Смірнов  від фракції "Громада". Підготуватися депутату Сафронову.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  На жаль,  я знову  змушений  говорити  про  речі,  які характеризує французька ідіома "conspiration de silence" - "змова мовчання".

 

     Історія з  Брацлавсько-Уманськими  хасидами  триває.   Триває попри   підтвердження   органами   виконавчої  влади  незаконності виділення земельної ділянки в місті Умані для побудови  найбільшої у  світі  синагоги  на 10 тисяч місць і попри начебто призупинення цього будівництва.

 

     Незаконність же дій самих хасидів і їх чи то покровителів, чи то прислужників заперечується.  Звісно, це призвело (і не могло не призвести)  до   подій   1-12   вересня   цього   року.   Декілька зареєстрованих   українських   організацій   згідно   із   законом повідомили міську владу Умані про те,  що  11  вересня  в  Будинку культури  буде  проведено  науково-теоретичну конференцію на тему: "Коліївщина.  Національно-визвольне повстання 1768 року",  у  якій має взяти участь 400 осіб. Але це збігалося в часі із паломництвом 6 тисяч хасидів до могили ребе Нахмана на черговий Рош-Гошан.

 

     Аби, не дай Бог,  не  викликати  невдоволення  любих  гостей, міська  влада  Умані,  бажаючи  перешкодити проведенню української конференції,  звертається до міськпрокуратури  (документ  851/01), яка  в  порядку статті 118 ЦПК вносить заяву до міськсуду ( 2825), де повідомляє,  що могила ребе Нахмана згідно з указом  Президента від  7 червня 1994 року є історико-культурним центром України,  що відповідно  до  планових  заходів   Держкомрелігії,   затверджених Кабміном,  хасиди  святкуватимуть  Рош-Гошан,  а тому,  враховуючи статтю 35 Конституції, конференцію слід перенести.

 

     Звісно, з юридичної точки зору,  це повна маячня.  Але на  її підставі   міськсуд   вирішує   українську  конференцію  перенести (документ

 2-1646). До Умані,  аби,  не дай Бог, 400 українців не образили 6 тисяч хасидів, надсилають підрозділ "Беркута", який 11 вересня, за даними  свідків  і  потерпілих,  спочатку  із  порушенням  чинного законодавства їх затримує,  а потім,  певно для  профілактики,  їх б'є,  у тому числі жінок, і грабує. То кого захищає наша держава і чи є вона державою українською?

 

     Я прошу,  Адаме Івановичу, поставити на голосування доручення Генпрокуратурі  перевірити викладені факти на предмет наявності чи відсутності в діях мера Умані Бодрова,  прокурора  Вівдича,  судді Маринчука  ознак  злочинів,  передбачених статтею 56 Кримінального кодексу  (державна   зрада,   колабораціонізм)   та   статтею   66 (розпалювання міжнаціональної ворожнечі).  І таке ж доручення дати Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

     І останнє.  Українці  більше  не  дозволять  мати   себе   за меншовартісний  етнос  і  не  дозволять  будь-кому донищувати храм Української держави.  Якщо пануючий режим не в змозі  чи  не  хоче вирішити  проблему,  то її вирішать інші,  Лицарі Храму,  з повним моральним правом застосовуючи будь-які засоби й методи,  звісно, у межах чинної Конституції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   від  фракції  "Батьківщина"  має народний депутат Сафронов. Підготуватися депутату Тропіну.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція  "Батьківщина".  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я хочу  трохи  відволікти  вас  від  політичних проблем і зануритися в суттєві.

 

     Усі ми  буваємо  у  своїх  виборчих  округах  і  знаємо,  яка катастрофічна ситуація  склалася  зараз  на  селі.  За  невтішними прогнозами Держкомстату, збір зернових цього року скоротиться на 4 відсотки порівняно з минулим роком, який теж був невдалим.

 

     Основною бідою сільського господарства  з  року  в  рік,  від кампанії   до   кампанії,   є   низький   рівень   фінансового  та матеріальнотехнічного     забезпечення      сільськогосподарського виробництва.  Понад 80 відсотків сільськогосподарської техніки вже відпрацювало нормативний строк, а запасних частин та комплектуючих хронічно  не вистачає.  У цьому році на початок жнив лише 50 тисяч комбайнів були готові вийти на поля.  А це тільки 50 відсотків від потреби.  Та  й  ці  машини  простоювали  через  нестачу  пального внаслідок нафтової кризи на ринку нафтопродуктів, яку уряд повинен був своєчасно спрогнозувати і запобігти їй.

 

     Як наслідок, у сільськогосподарських підприємствах на початок жнив у наявності було лише 52  відсотки  дизельного  пального  від рівня  минулого  року,  а бензину - 62 відсотки.  Саме через це та через незадовільну  підготовку  техніки  термін  жнив  цього  року збільшився до 1,5 місяця замість запланованих 15 днів.  Не останню роль у цьому році зіграли й погані погодні умови  -  2,6  відсотка зернових  загинуло через травневі приморозки,  а спекотний червень посприяв зниженню урожайності та нищенню посівів. Цього можна було б  уникнути,  якби  уряд,  враховуючи  поінформованість прогнозами синоптиків, заздалегідь вжив комплекс необхідних заходів.

 

     Зрозуміло, що нестача пального призводить і до низьких темпів оранки на зяб та сівби озимих,  а це - фундамент урожаю наступного року.  На цей період минулого року було виорано на зяб у три  рази більше  земель,  ніж  цього року.  Як наслідок - зниження валового збору зерна,  який за останні 5 років скоротився більш  як  на  11 мільйонів  тонн.  Це відбувається при зменшенні площі посівів на 3 мільйони гектарів за  останні  три  роки,  а  головне  -  зниженні врожайності та якості зерна.

 

     У рекордному  1990 році урожайність становила 35,1 центнера з гектара,  а  очікуваний  показник  цього  року  -  21  центнер,  я підкреслюю,  це очікуваний показник. Замисліться, які ми тут маємо резерви. Зниження врожайності спостерігається у господарствах усіх регіонів.  У цілому порівняно з минулим роком з кожного гектара не одержано по 3,4 центнера зерна, а жита озимого - 4,6 центнера.

 

     Внаслідок усіх   цих   чинників   катастрофічно   зменшується виробництво   зерна   на   душу  населення  та  збільшується  його собівартість.  І  нам,  шановні  колеги,  зрозуміло,  що  це  може призвести до нестачі хліба та підвищення ціни на нього.

 

     Серед проблем  я  хочу виділити занепад сільськогосподарської науки в цілому,  особливо селекції в  насінництві.  Бо  яку  можна очікувати  врожайність та якість,  якщо для сівби було використано неякісне насіння?

 

     За часів СРСР Україна щороку виробляла понад 600  тисяч  тонн насіння на експорт,  не кажучи вже про задоволення власних потреб. А зараз на ринку СНД українського насіння майже немає, не вистачає вже й нам самим.

 

     Так, у  бюджеті  1993  року було передбачено 60 мільйонів 160 тисяч карбованців на закупівлю елітних сортів рослин,  у поточному бюджетному  році на селекцію в насінництві передбачено всього 11,5 мільйона гривень.

 

     Шановні колеги!  Витрачені з Держбюджету  на  ці  цілі  кошти мають повернутися, та ще й з прибутком, адже підприємці стежать за своєю  прибутковістю,  то  що   тоді   казати   про   ефективність використання бюджетних,  тобто народних грошей. Той прибуток можна буде отримати від реалізації частини сортового насіння на експорт, а також поповнити державну комору врожаєм...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Ну треба ж якось знати текст. Навіщо нам постанова?  Ви ж поки що із заявою  виступаєте.  Будемо розглядати питання,  тоді внесете проект постанови.  Сідайте, будь ласка.

 

     Від фракції   комуністів   слово    має    депутат    Тропін. Підготуватися депутату Ромовській.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Мы часто рассматриваем вопрос о том,  как идет предвыборная кампания. Очень  часто средства массовой информации передают,  как встречает всенародно избранного Президента,  любимого, наш народ. Но ни разу не   передают,   как   это   происходит   на  самом  деле.  Бывали неоднократные случаи,  когда его встречали совершенно наоборот, не так, как показывали средства массовой информации.

 

     Нечто подобное  буквально  позавчера произошло в городе Сумы. Встреча  нынешнего  Президента  с  жителями  нашего  города   была проведена   с  целым  рядом  нарушений.  На  открытии  аптеки  для ветеранов  труда,  которая  непонятно  на  какие   средства   была построена,  выступала одна из ветеранов.  Она сказала,  что готова проголосовать  за  самого  достойного,  самого  лучшего,  и  вдруг прозвучала фамилия не Кучма, а Симоненко. Конечно, это был шок.

 

     Но не  это самое главное.  На протяжении всего дня Президента встречали не только те,  кто  был  подготовлен  к  встрече,  но  и совершенно другие люди.  В частности,  на центральной улице стояла группа людей с красными знаменами и транспарантами не в том русле, в котором хотелось бы их видеть нынешнему Президенту.

 

     На каждого человека, который стоял там, стояло два переодетых в штатское сотрудника милиции.  Они начали вырывать знамена, рвать плакаты,   которые  не  понравились  нынешнему  Президенту  и  его окружению.  В результате завязалась потасовка,  людям, в том числе пожилого   возраста,   были   нанесены  телесные  повреждения,  их просто-напросто били.

 

     Я думаю,  что это недопустимо,  когда при гаранте  соблюдения Конституции происходят такие вещи. К счастью, вроде бы удалось, по неуточненным  данным,  установить  фамилии  некоторых   переодетых сотрудников МВД. Я думаю, что мы должны дать оценку этим событиям, попросить  компетентные  органы,  в  том   числе   Генпрокуратуру, заняться этим вопросом и тоже дать оценку тому,  что происходило в Сумах.  Тем более,  что такое может  повториться,  наверное,  и  в других  городах.  Я  думаю,  что  вы все поддержите такое решение, потому что это касается не только коммунистов, не только левых, но и  других  политических  партий  и движений,  которые не разделяют политику нынешнего режима.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від Трудової партії  має  народний  депутат Ромовська. Підготуватися депутату Черненку.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 122,  Львівська область). Фракція "Трудова Україна".  Вельмишановні народні депутати!  Учора не лише Росія,  але й уся  Європа,  у  тому  числі  громадянство  України, провели  в  останню  дорогу  Раїсу Максимівну Горбачову.  Ця жінка своєю смертю  подолала  ту  стіну  несприйняття,  якою  вона  була оточена. Вона своєю поведінкою долала стереотип дружини державного і політичного лідера,  вона була  вочевидь  першою  панею,  першою леді.

 

     Освіченість, патріотизм,  елегантність,  жіночність  - такими рисами мала б володіти дружина президента і  такими  рисами  Раїса Максимівна володіла.  Вона робила багато для утвердження фактичної рівності жінки в суспільстві, для усвідомлення всім жіноцтвом тієї великої ролі, яку жінка насправді відіграє в суспільстві.

 

     Схилімо, хоч  подумки,  свої  голови  перед  цією  відважною, мужньою  жінкою,  перед  великою  подружньою  любов'ю  і  висловім співчуття тим, для кого ця втрата є справді великою втратою.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Уважаемый  Адам  Иванович!  Наш  зал  пытаются   как-то раскачать   и   расшатать,   создать   видимость  неуверенности  и никчемности Верховного Совета.  Я думаю, что эти попытки абсолютно пустые: и время, и деньги будут потрачены зря.

 

     Я понимаю,  что все это идет в контексте больших политических событий,  которые происходят в Украине,  и  финиш  намечен  на  31 октября.

 

     Вот вчера   смотрю   родное,   до  боли  знакомое  и  любимое украинское телевидение,  первый канал. Выступала прекрасная диктор Оксана  Марченко.  Даже  если бы она каждый день говорила,  что мы самые  плохие,  я  бы  все  равно  ее  уважал,  и  она  мне  очень симпатична.  Разговор  шел о семечках,  что Верховная Рада сделала очень плохо,  приняв решение о 23 процентах ввозной пошлины.  А  я хочу   сказать,  что  если  бы  на  УТ-1  проанализировали  работу масложиркомбинатов в 1990 году и в 1998 году,  то увидели бы,  что они  уже  на 50 процентов не загружены.  И разве государство может себе позволить вывозить сырье,  в том числе  сельскохозяйственное? Ведь лучше вывозить продукцию!

 

     Я бы  очень  хотел,  чтобы Оксана Марченко и дальше работала, приносила  нам  эстетическое  удовольствие  и  меньше  слушала  те абракадабры,  которые  пытаются  вложить ей в уши.  От этого будет значительно больше пользы.

 

     Я абсолютно уверен,  что мы доживем до того дня, когда каждый диктор,  каждый  журналист  без  подсказки  и давления извне будет говорить то, что думает, искренне и честно.

 

     И еще одно хочу сказать,  дорогие друзья.  В Украине  было  и есть  очень  много думающих и мыслящих людей.  И я хочу,  чтобы мы поняли,  какая идея должна нами владеть  сегодня.  Приведу  цитату Григория  Саввовича Сковороды:  "Не треба яблуню вчити,  як родити яблука,  її потрібно відгородити від свиней." Давайте  зробимо  це для України!

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Усі  бажаючі  зробити заяви від фракцій, заяви виголосили.

 

     Зараз ми  проголосуємо  пропозиції,  які  тут  лунали.   Була пропозиція  фракції  "РеформиКонгрес",  підтримана  фракціями обох Рухів,  про те,  щоб ми  переглянули  рішення  стосовно  народного депутата Кендзьора.

 

     Перед голосуванням я надаю слово голові комітету. Будь ласка, Вікторе Семеновичу, одна хвилина.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні колеги! Ми потрапили в  пікантну  ситуацію.  Вчора  перед  голосуванням  щодо  депутата Кендзьора наш комітет не збирався і рішення не приймав. Відповідно до Регламенту рішення повинно бути прийнято після того,  як прийме рішення комітет.

 

     Учора ми збиралися з цього приводу, обговорювали це питання і дійшли висновку,  що рішення стосовно депутата Кендзьора, прийняте без  рішення  комітету,  неправомірне.  Я  хотів би,  щоб ви з цим погодилися.  Але щодо дій депутата Кендзьора в залі Верховної Ради наш комітет так до єдиної думки і не прийшов.

 

     Тому я  просив би вас,  з тим щоб ми діяли в рамках правового поля,  переголосувати рішення щодо депутата Кендзьора. Яке рішення ви  приймете,  таким  воно  й  буде,  тому  що єдиної думки нашого комітету з цього приводу немає.

 

     Я просив  би  поставити  на   голосування   це   рішення   за пропозицією фракції.

 

     І ще  одне.  Сьогодні  тут виступав Євген Смірнов від фракції "Громада".  Я просив би, щоб ви вважали цей виступ його особистим. Наша фракція думку Євгена Смірнова не поділяє.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Внесена   пропозиція профільного комітету про те,  щоб ми переглянули рішення. Я нічого протиправного  в  цьому  не  бачу.  Є пропозиція,  депутати будуть визначатися.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про  те,  щоб  переглянути рішення щодо народного депутата Кендзьора і скасувати його.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 110.

 

     Рішення залишається   в  силі.  Отже,  я  закликаю  народного депутата Кендзьора виконати попереднє рішення.

 

     Заява. Будь ласка, депутате Ключковський, одна хвилина.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Те,  що  сьогодні  відбувається у Верховній  Раді,   є   продовженням   учорашнього   посміховиська. Відповідно  до  Конституції  України,  яку  прийнято в цьому залі, незаконне рішення не підлягає виконанню.  Рішення про  позбавлення депутата Кендзьора права бути присутнім не відповідає Регламентові Верховної Ради  і  прийняте  всупереч  йому.  Тому  відповідно  до Конституції воно не підлягає виконанню.

 

     Сьогодні мало  бути  поставлене питання відповідно до подання комітету про притягнення до відповідальності Кендзьора,  а не  про відміну    незаконного    рішення.    Тобто   знову   відбувається фальсифікація постановки питання. Це означає, що замість правової, демократичної  держави  ми  будуємо  свавільну державу.  І загроза диктатури від цієї трибуни йде не менша, ніж з інших місць.

 

     Тому ми вимагаємо,  аби зараз було поставлено на  голосування питання  про  те,  чи  притягати до відповідальності Кендзьора.  І нехай  це  рішення   відповідно   до   постанови   комітету   буде проголосовано.  Ми  будемо  вимагати поіменного голосування цього, щоб кожен показав,  як він ставиться до  Регламенту  і  до  рішень Верховної  Ради  та  наскільки він шанує Українську державу.  Якщо цього не буде зроблено,  ми  залишаємо  за  собою  свободу  вибору будь-яких форм протесту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  не  кричіть.  Я  ще раз наголошую:  ніде,  ніколи  і  ніхто  не   приймав   рішення   щодо підтвердження   попереднього   рішення.  Не  кричіть.  Приймається рішення про скасування  попереднього.  Ми  з  вами  проголосували, хочете  ще раз поставити?  Я ще раз поставлю на голосування.  Лесю Танюк,  ви ж очолюєте такий  поважний  комітет  і  такий  поважний чоловік,  поводьте  себе культурно.  У вас же мікрофон увімкнутий. Поводьтеся нормально,  бо я також змушений буду поставити  питання про виведення вас із залу. Все.

 

     Шановні колеги!  Я поставив питання щодо Кендзьора відповідно до Регламенту,  і ми не скасували це рішення,  воно залишається  в силі.  Ви  переконуйте  зал  у  тому,  що  воно  не  чинне,  а  не головуючого. Я не можу скасувати рішення Верховної Ради.

 

     Шановні колеги!  У нас є ще три  депутатські  запити.  Будьте уважні, ми зараз їх проголосуємо.

 

     Депутатський запит  Нечипорука  до  Генерального  прокурора і Голови Верховного  Суду  щодо  порушення  законності  працівниками владних структур, суду і прокуратури.

 

     Запит депутата   Нечипорука   -   до  Голови  Верховної  Ради Ткаченка, Генерального прокурора Потебенька, голови Служби безпеки Деркача  щодо перевірки інформації,  викладеної в газеті "Факты" у статті  "Кто  станет  следующей  жертвой   секретного   сотрудника Тимощука?"

 

     І депутатський запит народного депутат Нечипорука до міністра охорони здоров'я  Богатирьової  щодо  перевірки  стану  психічного здоров'я народних депутатів України Омельченка та Єрмака.

 

     Я ставлю  ці депутатські запити народного депутата Нечипорука на голосування, шановні колеги. Прошу визначитися.

 

     "За" - 75.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Хочу зробити  оголошення.  Будь  ласка,  послухайте   важливу інформацію.  Нам  потрібно  уточнити  порядок  денний Дня уряду 12 жовтня. Ще раз роз'яснюю народним депутатам.

 

     Ми вчора більшістю  голосів  прийняли  рішення  про  те,  щоб розгляд  двох  питань,  які  ми  мали розглядати на нинішньому Дні уряду (тобто те,  що ми у вівторок перенесли на середу,  потім  на четвер), перенести на 12 жовтня.

 

     Тому я прошу врахувати, що розгляд питань порядку денного Дня уряду,  який  направлено  в   комітети   і   фракції   від   імені Секретаріату,  щодо  чорнобильців  та інвалідів буде перенесено на листопад,  а в жовтні ми будемо розглядати питання про  ліквідацію заборгованості  із  заробітної  плати й інших соціальних виплат та про внутрішній  і  зовнішній  борги.  Зрозуміли,  шановні  народні депутати? Дякую.

 

     Шановні колеги!  Нам  треба  визначитися щодо декількох заяв, які  оголошували   народні   депутати.   Із   заявою   від   імені Народнодемократичної  партії  керівника  їхньої  фракції Карпова я абсолютно погоджуюся.  Ми вже не  раз  зверталися  до  профільного комітету  з проханням прискорити роботу над проектом нашого нового Регламенту з тим,  щоб прийняти його тут.  І ми ще раз звертаємося до профільного Комітету з питань Регламенту з проханням прискорити вирішення проблеми про прийняття проектів Закону про  Регламент  і Положення про Погоджувальну раду.

 

     Народний депутат Смірнов вносив пропозицію, щоб ми звернулися до Генеральної прокуратури з приводу тих подій,  які  відбулися  в Умані.   Я   ставлю  цю  пропозицію  на  голосування  залу.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 128.

 

     Прийнято.

 

     З приводу заяви народного  депутата  Сафронова.  Будь  ласка, вносьте.  Звичайно,  воно є в пропозиціях,  я знаю.  У ході роботи четвертої сесії ми будемо розглядати ці питання,  вирішувати їх  і приймати відповідні постанови.

 

     Була пропозиція  народного депутата Тропіна,  аби ми прийняли протокольне  рішення  звернутися  до  Генерального  прокурора   із заявою,  яку  він тут виголосив від імені фракції,  щодо перевірки фактів,  які мали місце під  час  візиту  Президента  до  Сумської області.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 167.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ще одне. Депутат Смірнов вносив пропозицію, щоб ми звернулися не  тільки  до  Генерального  прокурора,  а  й  дали   протокольне доручення Комітету з питань національної безпеки і оборони.  Прошу щодо цього визначитися.

 

     "За" - 160.

 

     Дякую. Стосовно інших заяв. Тут депутат Черненко освідчився у любові до Марченко. Правда, не до нашого колеги депутата Марченка, а до дикторки.  Це добре,  що він  так  висловився.  Але,  шановні колеги  (я  думаю,  що  і  депутат  Черненко,  і  всі  ми добре це розуміємо),  давайте не будемо звинувачувати дикторів  і  ведучих. Справа диктора і ведучого - прочитати той текст,  який йому дають, написаний відповідними службами. Ми це розуміємо.

 

     Шановні колеги!  Зараз ми врегулюємо конфлікт.  Я прошу сісти на  місця членів фракцій обох Рухів чи фракцію одного Руху.  Зараз виступлять ще раз  депутати  Омеліч  та  Єльяшкевич,  і  на  цьому завершимо.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Всем прекрасно должно быть понятно,  что тут у нас происходит. Есть вопрос об Александре Михайловиче  Волкове,  и  поэтому  любыми  путями надо сорвать его рассмотрение,  чтобы ни депутаты,  ни граждане Украины не получили соответствующую     информацию.     Поэтому    я    обращаюсь    к председательствующему.

 

     Уважаемый Адам Иванович!  Давайте  сделаем  так,  как  просит регламентный   комитет,  как  просят  депутаты.  Как  бы  ни  было проголосовано,  но если получается так,  что определенные депутаты поддерживают   антисемитские  настроения  в  нашем  зале,  давайте проголосуем  в  поименном  режиме,  чтобы  это  было  понятно,  но проголосовать надо. Я говорил о том, что необходимо выдворить двух депутатов из сессионного зала за то,  что они натворили вчера. Это провокация,  организованная  Администрацией  Президента,  все  тут понятно.

 

     Поэтому я вас  прошу  строго  в  соответствии  с  Регламентом поставить  предложение  регламентного  комитета  на  голосование и решить эту проблему.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми голосували вже всі рішення.

 

     Будь ласка, депутате Омеліч. І завершуємо.

 

     ОМЕЛІЧ В.С. Шановні колеги! Я хотів би звернутися до вас усіх з проханням, щоб ви зрозуміли, що нашому комітету приймати рішення на цій політичній хвилі,  керуючись симпатіями або антипатіями  до якихось конкретних народних депутатів,  не годиться, і ми цього не робимо. Ми діємо тільки в правовому полі.

 

     Ви пам'ятаєте, що вчора, виступаючи з цієї трибуни, я сказав, що  шляхом  опитування було погоджено питання про відсторонення на тиждень депутата Бродського від участі в пленарних  засіданнях,  і просив поставити це питання на голосування, що й було зроблено.

 

     Стосовно депутата  Кендзьора я питання не погоджував і нам на той час воно було зовсім незрозумілим, тому що ми навіть не чули і не знали, що сказав сам Кендзьор.

 

     Тому якраз учора було проведено засідання нашого комітету, на якому ми розглянули питання про правомірність прийнятого Верховною Радою  рішення щодо Кендзьора,  чим було грубо порушено Регламент, де передбачено,  що Верховна Рада  розглядає  питання  лише  після висновку і рішення комітету.

 

     Вчора якраз   саме  комітет  і  не  погодився  розглядати  це питання,  так би  мовити,  зі  слів.  Якщо  ми  розглядаємо  якісь неочевидні грубі порушення,  що межують з хуліганством (наприклад, брутальні вирази),  в такому разі  ми  повинні  спиратись  або  на стенограму,  або на якісь свідчення і збирати докази для того, щоб звинуватити, наприклад, Кендзьора в тому, що він сказав слова, які були або провокаційними,  або дали підставу для того,  щоб збудити до такого стану Бродського.

 

     Перша моя пропозиція,  яка була сьогодні внесена,  -  вважати недійсним   прийняте   рішення,  тому  що  воно  було  прийнято  з порушенням Регламенту.

 

     Друга моя пропозиція така - доручити нашому комітету  вивчити це  питання  і  внести  його  для  розгляду Верховною Радою.  Якщо Верховною Радою буде прийняте  позитивне  рішення,  ми  відразу  ж будемо  просити  Кендзьора вчинити так,  як Бродський:  тиждень не з'являтися на засідання Верховної Ради.

 

     Ми нікуди  з  вами  не  поспішаємо,  ми  встигнемо,   давайте розберемося до кінця і не будемо приймати таких рішень.  Навіть із залу люди запитують:  "А що він сказав?" Тоді у своїй доповіді  ми вам  повідомимо,  що  він  сказав  і  яку  оцінку дає комітет його вчинку.

 

     Я просив  би  повернутися  до  цього   питання   і   доручити розглянути  його комітету.  Я дуже прошу вас проголосувати за таку пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  депутате Марченко.  За ним - депутат Осташ.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Как  депутат,  который  прошел  через  процедуры принятия незаконных решений о том,  чтобы я покинул зал,  я хорошо знаю нормы Регламента.

 

     Адам Иванович, напоминаю: часть первая статьи 3.4.1 говорит о том,  что  если  решение  принято  с  нарушением  процедуры,   оно считается недействительным. Это первое.

 

     Второе. Верховный  Совет  (Адам Иванович,  послушайте) должен голосовать  проект  постановления,  который  должен  быть   роздан депутатам.  В  проекте  постановления  комитет  либо  председатель комитета  (если  они  не  проводили  заседание)  должен   изложить аргументы  и  указать  предлагаемый  срок,  на который должен быть отстранен от заседаний  тот  или  иной  депутат.  Верховный  Совет должен проголосовать постановление, и тогда это будет законно.

 

     Когда меня  опять  по  предложению с голоса Александра Мороза удалили из зала, он придумал тогда проект постановления Верховного Совета, за который никто не голосовал.

 

     Поэтому я  за  то,  чтобы выгнать обоих депутатов из зала как минимум на неделю.  Но все должно быть оформлено в соответствии  с нормами Регламента.

 

     Адам Иванович, если при этом будут нарушены нормы Регламента, вы породите бурю в зале.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Я  ще  раз  повторюю  і нагадую:  у  Верховній Раді одноосібно рішення не приймаються,  на все є воля залу. Якою вона не буде - нею повинні керуватись усі, в тому числі й головуючий.

 

     Я за те,  що ви пропонуєте,  і після обміну думками ми ще раз поставимо на голосування ваші пропозиції. Але не звинувачуйте нас, бо  ми,  ще  раз  повторюю,  такі  ж  депутати,  як  ви,  і  маємо всього-навсього один голос,  який долучається до  того  чи  іншого рішення. Яке буде рішення залу, таким і будемо керуватись.

 

     Депутат Осташ. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська   область).   Фракція  "Реформи-Конгрес".  Шановні колеги!  Я хотів би ще раз звернутися до всіх вас, тому що кожен з нас  може  завтра потрапити в таку саму ситуацію,  в яку потрапили наші колеги.  До того ж це було судилище,  на мій  погляд,  не  за конкретні  вчинки,  а  за  певні політичні погляди.  Адже сьогодні деякі наші колеги,  які вчора голосували за рішення про  видалення депутата із сесійного залу, запитують: "А що ж він сказав?" І це є абсолютно очевидним.

 

     Ми сьогодні   поставили   на    голосування    питання    про підтвердження  нашого вчорашнього рішення,  хоч треба було ставити питання про притягнення до  відповідальності  та  про  позбавлення права бути присутнім в сесійному залі.

 

     І все одно я пропоную (на жаль,  не встиг цього сказати перед голосуванням) поставити на голосування питання про  неприйнятність такого рішення,  тому що воно абсолютно відверто порушує Регламент Верховної Ради України.

 

     Тому я наполягаю поставити мою пропозицію про  неприйнятність на голосування.

 

     І останнє.   Треба   доручити   комітету   депутата   Омеліча підготувати  рішення  щодо  нашого  головуючого,  який  з  голосу, порушуючи Регламент, поставив це питання на голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Гуцол.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Цибенко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена  партія  України.  Шановні  колеги!  На мій погляд,  треба почути від депутата Кендзьора,  що ж він  там  таке сказав  -  і  поставити на цьому крапку,  а не робити з цього шоу. Парламент повинен працювати в такому режимі,  як він і працював до сьогодні. Послухаємо, шановні друзі?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Цибенко.  Будь  ласка.  За ним - депутат Довгань.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибо.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги!  Прежде  всего  о том вопросе,  который уже несколько раз звучит в этом зале.

 

     Вчера, если не все,  то абсолютное  большинство  телекомпаний процитировали  и  слова Кендзера,  и комментарии дали.  И нечего к этой проблеме возвращаться.  У меня нет вопросов ни к Кендзеру, ни к  Бродскому.  Я абсолютно убежден,  что оба должны быть наказаны, причем одинаково.

 

     Но у меня есть вопрос к председателю парламентского комитета. Уважаемый Виктор Семенович, прежде чем выйти на трибуну (а решение принималось после того,  как вы  постояли  на  трибуне  Верховного Совета),  вы  обязаны  были  посмотреть  в наши святцы,  то есть в Регламент.  Я допускаю, что зал на эмоциях мог чего-то не знать. Я допускаю,  что председательствующий мог чего-то не знать.  Но если выходит председатель профильного комитета и вносит  предложение... Извините,  он  что,  лично  от  себя  вносит  это предложение?!  Я понимаю,  что предложение председателя  комитета  воспринято  было залом как предложение комитета.

 

     Поэтому решение   принято.   Для  того  чтобы  его  отменить, необходимо  набрать  две  трети  голосов   в   зале.   Пожалуйста, набирайте!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довгань. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Шановний Адаме Івановичу!  Ясно, що проблема, яка виникла  в  залі вчора і сьогодні,  спеціально заготовлена.  Я тут поділяю думку, з якою виступив депутат Єльяшкевич. Провокації щодо Верховної Ради постійно мають місце в нашому суспільстві. І те, що ми  так  легко  попалися  на  оту  вихватку  депутата  Бродського, свідчить, що ми ще не зовсім усвідомлюємо, що Верховну Раду хочуть показати як організацію,  яка неспроможна сьогодні виконувати свої функції.

 

     Те, що  ми  півдня  вчора  і вже годину сьогодні говоримо про факти,  що вчора мали місце, свідчить, що ми йдемо на поводі в цих ляльководів.

 

     Я вважаю,  що рішення, яке прийняла вчора Верховна Рада, - це рішення Верховної Ради. Якщо є проблема (а вона, звичайно, є, адже депутат Кендзьор учора якраз був стороною,  яка постраждала), то я вважаю,  що  ми  можемо  дати  доручення  регламентному   комітету розглянути  це  питання  і  на  наступному  засіданні  ми  зможемо прийняти відповідне рішення.  А сьогодні  депутат  Кендзьор  нехай залишається в залі до прийняття рішення комітетом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Нехай виступить депутат Сирота - і на цьому завершимо, будемо приймати рішення. Бо інакше ми згаємо сесійний день на вияснення не зовсім сесійних питань.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область). Фракція Трудової партії України. Шановні колеги!  Те,  що ми сьогодні  робимо,  можна  назвати  просто:  ми знищуємо  парламентаризм  в  Україні.  Нам  мало  було  вчора всіх сюжетів по телебаченню, де показали зборище ідіотів, які зібралися в  цій  залі?  Ми всі сьогодні працюємо на те,  щоб закріпити ідею ідіотизму парламента в Україні.  В ім'я України я вас закликаю: не знищуйте  парламентаризм!  Не  в  Кендзьорі та Бродському сьогодні справа.  Справа в майбутньому України,  а майбутнє України не може обійтися без парламенту. Одумайтесь, заради Бога!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    У    депутата   Кендзьора   є   бажання висловитися? Будь ласка. Одна хвилина.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Справді, інцидент,  який відбувся вчора на ваших очах,  а потім був, так би мовити,  продубльований  в  усіх  засобах  масової  інформації,  є неприємним  для  Верховної  Ради  та  нашої  держави.  Мої  колеги запитують інших народних депутатів, бо не знають, про що йшлося, в чому, так би мовити, причина вчорашнього конфлікту.

 

     Як ви всі бачили,  ні з  того  ні  з  сього  у  крісло  глави Української  держави...  Я зараз абстрагуюся від конкретної особи. Ви моє ставлення до Президента також знаєте,  та я абстрагуюся від цього. Але є Конституція, є глава держави, є місце, де він сидить, коли він присутній в сесійній залі.  Таке  саме  місце,  ось  тут, Голови українського парламенту.  І коли у крісло глави Української держави всівся чоловік,  який навіть не є кандидатом у Президенти, котрий міг би приміряти до себе це крісло;  і коли я побачив, що у сесійній залі цей крок Михайла Бродського просто викликає сміх,  я сприйняв  це  по-іншому:  я сприйняв це як наругу,  як осквернення честі й гідності насамперед Української держави і Конституції.

 

     Ось тому я встав і,  зробивши паузу,  звернувся до Олександра Миколайовича. Я дослівно сказав таке: "Олександре Миколайовичу, чи можливо,  щоб у  кнесеті  Ізраїлю  якийсь  депутат  сів  у  крісло Президента?" (Шум у залі).

 

     Я прошу   слухати  мене  далі.  Якщо  це  образило  шановного депутата Бродського,  то я готовий принести вибачення.  Але чому я назвав  саме  державу  Ізраїль?  Я  міг назвати Польщу,  Сполучені Штати,  Францію,  іншу державу. Я вважав, що саме цей приклад буде дуже близький і зрозумілий Михайлові Бродському.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми обмінялися думками.  Анатолію Дмитровичу!  Сергію  Петровичу!  Будь  ласка,   заспокойтесь,   ми приймемо рішення.

 

     Перед голосуванням - буквально два-три слова.  Будьте уважні, щоб ми свідомо голосували,  щоб ви потім не звинувачували,  що  ми так  чи  не  так голосуємо.  Я звертаюся до Володимира Романовича. Володимире  Романовичу!  Я  звертаюся   до   вас.   Ви   правильно процитували  частину  третю  статті 3.4.1 Регламенту,  що рішення, прийняте з порушенням зазначеної процедури,  є недійсним.  Але, як це   часто  буває,  ви  свідомо  не  дочитуєте  до  кінця.  А  там сказано:"...за   винятками,   передбаченими...   статтею   3.8.4". Відкрийте,  будь  ласка,  статтю  3.8.4  і подивіться,  про що там ідеться.  А потім  ми  з  вами  продовжимо  дискусію  щодо  знання Регламенту.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  була абсолютно правильна й логічна пропозиція  голови  профільного  Комітету  з   питань   Регламенту депутата  Омеліча.  Я зараз повторю цю пропозицію і поставлю її на голосування. Ще раз запрошую зал свідомо визначитись. І прошу всіх без  винятку  (чи  то  зліва,  чи  то  справа) підкоритися рішенню сесійного залу.  Як ми з вами зараз  проголосуємо,  таким  воно  й буде.

 

     Слово депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Адам  Иванович!  Если   уже   будем   дочитывать   нормы Регламента,  то  я  предлагаю  вам  дочитывать их до конца и перед началом заседания.

 

     Читаю статью 3.8.4,  на  которую  вы  сделали  ссылку:  "Якщо депутат  своєю  поведінкою  заважає проведенню засідання Верховної Ради,  головуючий  на  засіданні  попереджає  його  персонально  і закликає  до  порядку.  Після повторного попередження протягом дня головуючий на засіданні  за  згодою  більшості  депутатів  від  їх фактичної    кількості,    визначеною   без   обговорення   шляхом голосування,  може запропонувати депутату залишити  зал  до  кінця засідання".

 

     Адам Иванович!  Я вас очень прошу:  я уже десять лет народный депутат Украины, а вам предстоит многому научиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Читайте далі ж, далі. Я вам дякую, що ви зачитали те,  що  я  щойно  хотів озвучити.  Я вам дякую,  ви мені зберегли голос.

 

     Шановні колеги!  Я зараз повторю пропозицію, за яку ми будемо голосувати. Пропозиція з двох пунктів:

 

     "1. Вважати  недійсним  голосування  щодо  народного депутата Кендзьора (Шум у залі).

 

     2. Доручити профільному комітету розглянути цей  інцидент  на своєму засіданні та поінформувати Верховну Раду".

 

     Вікторе Семеновичу!  Я правильно сформулював ваші пропозиції? (Шум у залі). Увімкніть мікрофон депутата Омеліча.

 

     Вікторе Семеновичу! Сформулюйте свою пропозицію, і я поставлю її на голосування.

 

     ОМЕЛІЧ В.  С. Я пропозицію формулював таким чином. Вважаю, що голосувати за те,  щоб скасувати рішення,  яке ми прийняли,  немає потреби,  тому  що  воно було прийняте з порушенням Регламенту.  Я тільки вносив пропозицію про доручення нашому комітету  розглянути це  питання  і  прийняти  рішення  в  залі.  Так ми поступимо дуже правильно,  в правовому полі,  бо інакше в нас тут оця  тема  буде продовжуватися   ще  довго.  Давайте  зробимо  так:  ми  приймаємо рішення,  а ви не знаєте, яке ми приймемо рішення, - ми ж приймемо рішення  таке,  яке депутат заслужив,  тобто об'єктивне.  І тому я просив би  доручити  це  нашому  комітету,  а  комітет  внесе  вам пропозицію, ви її розглянете і приймете остаточне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  шановні колеги! Мені дуже гірко, дуже сумно,  що ви хочете з ведучого зробити,  вибачте, дурника. Я зараз  попрошу  стенограму  вашого попереднього виступу,  шановний голово комітету,  і зачитаю ваші попередні слова.  Принесіть, будь ласка, стенограму. Що ж ви кожної секунди змінюєтеся, як хамелеон, вибачте за грубість.

 

     Значить, так: я ставлю ці пропозиції на голосування. Ми вчора прийняли рішення і можемо його змінити лише сесійним залом - інших варіантів у нас немає.  Ми можемо,  ще раз повторюю,  набравши 226 голосів,  скасувати рішення,  яке прийняли вчора,  іншого варіанта немає в нас, і я вас закликаю до цього. Тому будьте уважні.

 

     Ставиться на голосування пропозиція  скасувати  рішення  щодо народного  депутата Кендзьора.  І друга пропозиція - про доручення профільному комітету розібратись із тим,  що трапилось,  на своєму засіданні. Прошу визначитися щодо цього рішення.

 

     "За" - 110.

 

     Шановні колеги! Тільки 110 голосів! Давайте ми поступимо дещо компромісно (тут  підказує  Володимир  Романович  -  і  це  слушна пропозиція).  Давайте  ми  приймемо  таке  рішення.  До наступного сесійного засідання наше рішення стосовно двох народних  депутатів залишається  в силі.  А зараз дамо протокольне доручення комітету, щоб  на  початку  наступного  сесійного  засідання  (тобто   через тиждень, у вівторок) профільний комітет доповів щодо обох народних депутатів,  і ми тоді  приймемо  остаточне  рішення.  Але  ще  раз повторюю: щодо обох народних депутатів.

 

     Сідайте, будь ласка. Зараз будемо ще раз голосувати.

 

     Була пропозиція  депутата  Осташа  про неприйнятність.  Прошу визначитись.

 

     "За" - 90.

 

     Сідайте, будь ласка. Це персональне питання, поіменно воно не вирішується. Сядьте, будь ласка, не кричіть.

 

     Шановні колеги!  Давайте  тоді  я  зараз надам слово депутату Марченку,  він сформулює свою пропозицію,  і ми спробуємо щодо неї визначитись. І депутат Журавський наполягає.

 

     Депутат Марченко.  За  ним  -  депутат  Журавський,  і будемо голосувати.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  ПСПУ,   социалистическая   оппозиция. Уважаемые депутаты! В любом случае решение должно быть правовым. К сожалению,  комитет не  показал  свою  способность  самостоятельно принять  или  предложить  Верховному Совету принять такое решение. Решения,  которые приняты, конфликтны, и они спорны с точки зрения права.

 

     Я вношу   предложение   принять  Верховным  Советом  решение, которое  будет  заключаться  в  поручении  Комитету  по   вопросам Регламента   внести   проект   постановления   о   лишении   права присутствовать на пленарных заседаниях двух депутатов -  Бродского и Кендз ра, и проголосовать это решение.

 

     Комитет после  такого  решения Верховного Совета будет обязан подать проект постановления, который мы проголосуем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А що  робити  з  учорашнім  рішенням,  Володимире Романовичу?

 

     МАРЧЕНКО В.  Р.  Адам  Иванович,  вы  знаете,  что есть такие решения, которые принимаются, выполняются, а потом признается, что они были незаконными и неправовыми. Поэтому в части 3 статьи 3.4.1 Регламента говорится о том,  что решение,  принятое  с  нарушением процедуры, является недействительным.

 

     Вот и все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Але  для  того  щоб воно не виконувалося, треба, щоб ми його скасували. От і все.

 

     Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Шановні колеги!  Ми на цю  справу  вже витратили півдня.  Порахуйте години минулого дня і сьогоднішнього. Ми  підриваємо  цією   дискусією   інститут   парламентаризму   як демократичний  інститут,  украй потрібний для Української держави. Ми повинні дбати про власний інтерес,  ми  не  повинні  самі  себе дискредитувати.

 

     Я пропоную  Михайлу Бродському і Ярославу Кендзьору потиснути один одному руки,  сісти і працювати в цьому  залі.  Ми  все  одно приречені працювати в цьому залі - такі різні за темпераментом, за ідеологічною  спрямованістю,  за  належністю  до  різних  націй  і партій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сирота.

 

     СИРОТА М.Д.  Шановні  колеги!  Є  просте  рішення  -  давайте голосувати за скасування обох попередніх рішень і щодо Бродського, і щодо Кендзьора та доручимо комітетові розібратися з цим протягом місяця чи півтора.

 

     Другим пунктом можна винести обом  подяку  за  плідну  роботу парламенту  цих двох днів.  Але другий пункт я прошу не ставити на голосування. Давайте скасуємо рішення щодо обох.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  "Лівий  центр".  Шановні  колеги!  Я  звертаюся  до  всіх депутатів.  Буквально  три  дні тому була оприлюднена передвиборна програма Леоніда Даниловича Кучми.

 

     У розділі "Політична структура влади" він декларує  створення двопалатного парламенту.  Всім абсолютно зрозуміло,  що зробити це можна лише після розгону,  розпуску чи  розтрощення  однопалатного парламенту.

 

     Сьогодні й учора все відбувається за замовленим сценарієм.  Я звертаюся і  до  Ярослава  Кендзьора,  і  до  Михайла  Бродського: "Хлопці,  не  грайтеся  з вогнем!" Міра вини кожного десь близька, потрібно,  хлопці,  йти з залу.  Без вашої присутності ми приймемо якесь рішення. Може, потрібно було б прислухатися до того ж самого Михайла Сироти і щодо обох,  як  кажуть,  зробити  амністію.  Мені здається, що вся Україна вже побачила достатньо цієї ганьби. І нам тепер доведеться цілий тиждень,  проводячи по  30-40  зустрічей  у кожному окрузі, відмиватися від цього бруду.

 

     Тому я пропоную, щоб хлопці пішли, ми без них тут порадимося, проголосуємо, знімемо це все. Але знайте, що ці дії... Ярославе, я тебе  поважаю,  але  ти і в тому скликанні кулаки застосовував,  і нині  словом  своїм  різонув.  Я  не  виправдовую   ніяким   чином Бродського. Це також було нерозумно, і не можна було цього робити.

 

     Шановний Адаме  Івановичу,  давайте  після  цього голосування розпочинати працювати, йти за Регламентом, за порядком денним.

 

     А товаришам  рухівцям  скажу:  не  виходьте  і  не   блокуйте трибуну.  Досить.  Я  знаю,  що був дзвінок Президента до одного з керівників фракцій про те,  щоб зірвати роботу Верховної Ради.  Не виконуйте вільно чи невільно чужих вказівок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми вже витратили півтори години. Вже висловилися представники всіх фракцій.  От підняв руку депутат Подгорний від фракції "РеформиКонгрес".  Фракція "Реформи-Конгрес" уже висловлювалася. Трудова партія вже двічі висловлювалася.

 

     Слово надається  депутату  Насалику  від  групи  "Відродження регіонів", а потім депутату Пересуньку від групи "Незалежні".

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85, Івано-Франківська область). Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! На продовження сказаного народними  депутатами:  мені  здається,  що  чим  ближче  буде  до президентських виборів,  тим більше будуть розпалюватися політичні пристрасті.

 

     Тому є конкретна пропозиція. Щоб не було більше в нашому залі таких інцидентів,  і щоб на ці  інциденти  ми  не  витрачали  часу треба,  щоб  ми  запровадили  в  себе  посаду на зразок пристава в російській Думі,  який виводив би із залу людей, які зривають нашу роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Пересунько.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні депутати!  Я вважаю,  що сьогодні ці два чоловіки,  які вели  себе негідно,  повинні  мати мужність визнати це і піти із залу.  А нам треба доручити комітету,  щоб він до вівторка вирішив це питання в комітеті,  і у вівторок першим питанням розглянути його.  Яке буде рішення - таке й буде.

 

     Я думаю, що досить уже цієї ганьби, нехай вони будуть мужніми чоловіками і визнають це.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У нас є дві основні пропозиції (є й інші,  але більшість із тих,  хто висловлювався, вносили саме ці пропозиції). Я їх зараз повторю, і ми з вами визначимося.

 

     Одна з  пропозицій  полягає  в  тому,  щоб залишити в силі до наступного пленарного засідання,  тобто до вівторка,  наше рішення щодо обох народних депутатів і дати доручення профільному комітету у вівторок доповісти про цю ситуацію,  після  чого  прийняти  нове рішення. Це одна пропозиція.

 

     І лунала друга пропозиція про те,  щоб скасувати наше рішення щодо  обох  народних  депутатів  і   дати   відповідне   доручення профільному комітету.  Тобто другий пункт повторюється,  ми тільки маємо визначитися щодо першого пункту:  чи залишити його в силі до наступного  пленарного  вівторка,  чи  скасувати рішення щодо обох депутатів.

 

     Ось у такому порядку,  шановні колеги,  я і буду  ставити  на голосування.  Давайте  свідомо  приймемо  рішення  і  підемо далі. Погоджуємося  з  такими  пропозиціями?   Будьте   уважні,   будемо голосувати.

 

     Ставиться на   голосування  пропозиція  залишити  в  силі  до наступного пленарного засідання у вівторок  наше  рішення  і  тоді повернутися до його перегляду. Із відповідним дорученням комітету. Прошу визначитися. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Була пропозиція  скасувати   рішення   щодо   обох   народних депутатів - і народного депутата Бродського,  і народного депутата Кендзьора - і дати відповідне доручення  профільному  комітету,  а потім розглянути це питання.

 

     Прошу визначитися. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 221.

 

     Шановні колеги!   Будьте   уважні,  не  кричіть!  Щоб  ви  не звинувачували головуючого в порушенні Регламенту, мені залишається сказати,  що  попереднє  рішення  залишається  в  силі.  Не будете звинувачувати? Тоді ставлю на переголосування останню пропозицію.

 

     Прошу визначитися з приводу скасування рішення щодо  народних депутатів Бродського та Кендзьора і доручення профільному комітету доповісти  у  наступний  пленарний   вівторок   свою   пропозицію. Голосуємо. Рухівці, реєструйтеся.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     Конфлікт урегульовано. Комітет у вівторок має доповісти, і ми приймемо відповідні рішення. Я прошу передати депутату Бродському, що він може повернутися до сесійного залу.

 

     Я роблю   зауваження  голові  Комітету  з  питань  Регламенту Омелічу за те, що він заважає вести пленарне засідання.

 

     ----------

 

     Слухається питання  про  Закон  України   про   списання   та реструктуризацію        заборгованості       сільськогосподарських товаровиробників  і  заготівельних   підприємств   за   отриманими бюджетними   позичками   з   пропозиціями   Президента.  Доповідає заступник міністра фінансів Антоньєв Григорій Костянтинович.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.,  заступник міністра фінансів України. Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Питання списання та реструктуризації       заборгованості        сільськогосподарських товаровиробників   і   заготівельних   підприємств  за  отриманими бюджетними позичками, а також віднесення від'ємної різниці в цінах на зерно на бюджетні позички вам, я думаю, добре відоме, ми вже не раз його обговорювали.  Тому я хотів би тільки наголосити  на  тих змінах, які сталися в цьому питанні, з червня до сьогодні.

 

     Перше. Цьогорічний  урожай  сільськогосподарських  культур не перевищив   рівня   минулого   року,   тому    економічний    стан сільськогосподарських товаровиробників не може значно поліпшитися, як ми сподівалися, а значить, і розрахуватися з державою за своїми боргами також немає можливостей.

 

     Друге. Указами  Президента  і відповідними законами Верховної Ради  реструктуризовано  єдиний  фіксований  податок,  залишені  в розпорядженні  сільгосптоваровиробників  суми  ПДВ  від реалізації сільгосппродукції і здійснюється інша фінансова підтримка  з  боку держави.

 

     Тому в  цих  умовах  уряд в особі віцепрем'єр-міністра Гладія Михайла  Васильовича  на  засіданні  Комітету  з  питань  аграрної політики  та  земельних  відносин  запропонував такий компромісний варіант:  реструктуризацію здійснити до 1  жовтня  2001  року.  Ми вважаємо,  що  це  дасть  змогу  певною мірою додатково підтримати сільгосптоваровиробника, з одного боку, і з другого, - уповільнити зменшення доходної частини Державного бюджету.

 

     Що стосується  другої  частини пропозицій Президента України, тобто віднесення від'ємної різниці між ціною  придбання  зерна  та ціною його реалізації, спрямованої для закупівлі пально-мастильних матеріалів,  на  суму  бюджетних  позичок,  то  ми  просимо  і  цю пропозицію підтримати, оскільки інакше ця різниця буде перекладена заготівельниками  на  сільгосптоваровиробника  і  цим   самим   ми погіршимо його фінансовий стан. Ми просимо цю погоджену і виважену пропозицію підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будуть запитання? Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити список. Три хвилини.

 

     Олексій Марченко. За ним - депутат Сергієнко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область). "Відродження регіонів". На засіданні комітету, де розглядалося це  питання,  дійшли  компромісного  рішення,  яке зводиться до погодження з частиною пропозицій Президента. Але щодо строків  реструктуризації  була  внесена  інша  пропозиція,  і  ця пропозиція  врахована  частково.  Скажіть,  будь ласка,  наскільки можна розраховувати, що в даному разі з прийняттям Верховною Радою такого  рішення  (за  умови  підтримки  позиції  комітету сесійним залом) закон буде підписаний Президентом?

 

     Дякую.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.  Я можу тільки висловити позицію уряду, який цю пропозицію вносив на засідання комітету.  Думаю, що урядом це буде підтримано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сергієнко. За ним

- депутат Сирота. Будь ласка.

 

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська  область).  Трудовая   партия   Украины.   Григорий Константинович!  Скажите,  пожалуйста,  вы  всерьез считаете,  что сельхозпроизводители  или  кто  бы  то  ни  было,  если  мы  будем списывать  их  задолженность,  когда-нибудь вообще чтонибудь будут перечислять в бюджет? Или они будут сидеть и ждать, пока им спишут долги?

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.   Це  дуже  слушне  запитання.  Так,  наші  дії спрямовано на пом'якшення ставлення  з  боку  держави  до  окремих сільгоспвиробників. Але одні сумлінно виконують доручення уряду, а інші їх не виконують. Звичайно, прийняття такого закону й для тих, хто  недобросовісно  виконує  доручення  уряду,  створює умови для неповернення  взятих  кредитів,   матеріальнотехнічних   ресурсів. Звичайно,   тут   є  питання.  Але  ми  сподіваємося  все-таки  на порядність наших сільгосптоваровиробників. Якщо їм буде об'єктивно надана певна пільга,  то можна сподіватися,  що вони розрахуються, коли поліпшать свій фінансовий стан.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сирота. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.  Трудова партія України. Григорію Костянтиновичу! Уже  вісім  років  парламент  регулярно  через  одну  сесію списує заборгованості  сільськогосподарських  товаровиробників.  А   село отримує все гірший соціально-економічний статус. Таким чином, усім зрозуміло,  що списання боргів  тільки  погіршує,  а  не  поліпшує ситуацію   на   селі.  То  чому  ж  уряд  регулярно  вносить  такі законопроекти й підтримує їх?

 

     Дякую.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.  Дякую за запитання.  Звичайно,  одним  цим  не можна пояснити цю, як ви сказали, кризу в сільському господарстві. Я  думаю,  що  фінансовий  стан  сільськогосподарських  виробників залежить від багатьох чинників. І якби ми більше думали й приймали на законодавчому рівні більше рішень про  захист  нашого  власного товаровиробника,  то,  я  думаю,  це  також  допомагало б зміцнити економіку сільськогосподарського товаровиробника.

 

     Але в умовах, коли у нас відбувається нееквівалентний обмін і результати  праці  сільгоспвиробника,  я сказав би,  вивозяться за межі України,  підтримка у вигляді одного списання дійсно мало чим допоможе  нашому  сільгоспвиробнику.  Треба  створити  умови,  щоб результат  праці  сільгоспвиробника  був  реалізований   у   межах держави,  і  тоді,  звичайно,  й економіка сільгоспвиробника зможе поліпшитися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Супрун. І завершуємо.

 

     СУПРУН Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  бюджету  (виборчий  округ 100,  Кіровоградська область).  Шановний Григорію Костянтиновичу!  Скажіть, будь ласка, яких  конкретно заходів,  крім списання заборгованості за наданими позичками,  пропонує вжити уряд для подолання кризи  в  сільському господарстві?

 

     Може, обов'язкове державне страхування сільськогосподарського врожаю,  щоб через страхову систему забезпечити повернення наданих позичок?  Може,  створення агентства з реструктуризації боргів, як це було зроблено в Польщі,  яку,  до речі,  Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі,  а також Міністерство закордонних справ називають стратегічним партнером України?  Адже сьогодні  ця країна має певні успіхи в сільському господарстві.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.  Дякую.  Я думаю,  що відповідь на це запитання слід було б побудувати так.  У нас є Програма діяльності  Кабінету Міністрів,  яка передбачає комплекс заходів. На жаль, вона поки не прийнята Верховною Радою,  тому конкретно  сказати  щось  про  цей комплекс заходів зараз неможливо,  бо уряд вирішує тільки нагальні питання, які виникають сьогодні, скажемо так, у пожежному порядку.

 

     Стосовно ж комплексу заходів  ще  раз  кажу,  що  ці  питання передбачені  в  програмі  уряду.  І  якби уряд плідно попрацював з Верховною Радою  над  комплексом  заходів  щодо  захисту  власного товаровиробника,  то  можна було б розглянути всі питання,  у тому числі й ті, про які ви кажете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Але я знову  роблю чергове зауваження Кабінету Міністрів,  зокрема міністру фінансів, бо саме він визначений  доповідачем  з  цього  питання.  Президент визначив доповідачем Мітюкова. Шкода, що я пізно це побачив.

 

     Ми вже   з   вами  домовилися,  що  тут  на  трибуні  повинні доповідати  ті  особи  від  Кабінету  Міністрів,   яких   визначає Президент   чи   Прем'єр-міністр.  Ви  ж  майте  повагу  до  своїх керівників.  Чи писати скаргу на ім'я Президента або Прем'єра,  що ви  не виконуєте їхніх доручень,  тобто розпоряджень Президента чи Прем'єра? Це неповага до них у першу чергу.

 

     Ще одне.  Шановні колеги!  Я  нагадую,  ми  прийняли  рішення стосовно  народного  депутата Кендзьора,  і тому хотілося б бачити його в залі.

 

     Співдоповідає голова підкомітету Комітету з  питань  аграрної політики та земельних відносин Дроботов Анатолій Іванович.

 

     Анатолію Івановичу,  скільки вам часу потрібно?  Три хвилини, будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та  СелПУ).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!  В тех статьях принятого нами закона, на которые наложил вето  Президент  (я обращаюсь к депутатам из Кировограда,  которых волновало,   почему   мы   так   много    долгов    списываем    с сельхозтоваропроизводителей), о списании речи не ведется.

 

     В статье 2 этого закона мы списали долги только тех хозяйств, которые  пострадали  от  стихии   (в   том   числе   и   хозяйства Закарпатского региона в пределах 42 миллионов гривень).

 

     Президент наложил  вето  на  статью 3,  в которой говорится о реструктуризации   и   возврате   535   миллионов   гривень.    Мы реструктуризировали  эту сумму,  и в нашем первоначальном варианте статьи записали, что возвращение долга начинается с 1 августа 2004 года.  Президент  настаивает,  чтобы  мы  начали возврат долга с 1 октября 1999 года.

 

     Комитет рассмотрел замечания Президента, не согласился с ними и   предлагает   другой   вариант  статьи  3.  Почему  комитет  не согласился?  Мы  будем  списывать  и   реструктуризировать   долги сельхозтоваропроизводителей  до  тех пор,  когда в этом зале будут говорить больше об экономической ситуации  в  государстве,  чем  о политическом   противостоянии.   Вот   перед   этим   у  нас  было действительно политическое противостояние, и видим: слева - сидят, а  справа  -  пусто.  Так  кто больше беспокоится об экономической ситуации в нашем государстве?

 

     Теперь давайте... (Шум у залі). Вы молчите! Вам дадут слово!

 

     Теперь давайте посмотрим,  что решил комитет.  Ситуация в АПК сегодня  такова...  Этот  состав  парламента  действительно  начал разгребать те завалы, которые созданы в нашем сельхозпроизводстве. Но июльскиеавгустовские события (каждый год повторяющиеся) привели к тому,  что опять в 4-4,5 раза возросли цены на энергоносители  и мы  опять  своего сельхозпроизводителя поставили на колени,  перед пропастью.

 

     Поэтому давайте подумаем,  сможем мы или не сможем взять  эти 535  миллионов гривень?  Не сможем!  Почему?  Потому что только за восемь  месяцев  поголовье  крупного  рогатого  скота  в   Украине сократилось  еще на 300 тысяч голов.  О чем это говорит?  Что скот сегодня дорезают, чтобы хоть как-то посеять озимые.

 

     Комитет предлагает преодолеть  все-таки  вето  Президента  на статью  3.  Но  если  не  получится,  тогда  надо пойти на встречу сельхозтоваропроизводителю,  произвести реструктуризацию долгов  и начать  возвращать  этот  долг с 2001 года,  а не с 1 октября 1999 года.

 

     Теперь что  касается  дополнительной   статьи   31,   которую предлагает Президент. Он настаивает на том, чтобы списать с "Хлеба Украины" 386 миллионов гривень.  Вот здесь как раз  комитет  решил (незначительным  большинством)  согласиться  со  списанием.  Но по этому вопросу было особое мнение,  в том числе мое.  Именно  здесь как  раз  списывать  долг  нельзя,  потому  что это зерно у "Хлеба Украины" было,  но в  "Хлебе  Украины"  обясняют,  что,  дескать, закупили хлеб по высокой цене,  а когда пришлось рассчитываться за энергоносители и  минеральные  удобрения,  продали  его  по  более низкой  цене.  В  результате  образовалась  разница.  Такую  схему использовал "Хлеб Украины".

 

     Но есть и другая схема,  которую должен бы  был  использовать "Хлеб Украины".  Эти 2,4 миллиона тонн зерна, о которых идет речь, можно было переработать в муку, в течение четырех месяцев получить живые  деньги  и  приобрести химикаты и горючесмазочные материалы. Допущена  бесхозяйственность,  поэтому  комитет  не  согласился  с позицией определенной части депутатов и предложил поручить Счетной палате изучить,  как образовалась задолженность  в  386  миллионов гривень.  Я думаю, у Счетной палаты будет повод передать материалы в Генеральную прокуратуру.

 

     Резюме. Давайте попытаемся преодолеть  вето  по  отношению  к статье   3.   Если   не  получится,  комитет  предлагает  все-таки реструктуризировать долг и начать возвращать его с 1 августа  2001 года.  А  что касается списания 386 миллионов гривень,  то комитет решил, что их надо списать. Но есть и особое мнение: не списывать, а поручить Счетной палате изучить этот вопрос.

 

     Пожалуйста.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,   будь   ласка  (Шум  у  залі). Постатейно ми нічого не голосуємо.  Сідайте,  будь ласка. Депутате Гуцол!  Ну, присядьте, будь ласка, це ж не лікарень стосується, не санаторіїв (ви часто запитання ставите стосовно цих закладів).  Це стосується   трошки   іншого  питання.  Встигайте  записуватися  - одержите слово. Ви ж такий, як і решта народних депутатів.

 

     Шановні колеги!  У нас  записався  на  виступ  один  народний депутат  Черняк.  Володимире  Кириловичу,  наполягаєте на виступі? Одна хвилина, будь ласка. Три? Ну, будь ласка.

 

     Депутат Черняк. І будемо визначатися.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Шановні  народні  депутати!  Я вийшов на цю трибуну у важких роздумах.  З одного боку,  ніби й треба  приймати таке  рішення  - списувати,  реструктуризувати борги,  а з другого боку,  треба ж колись зупинитися й  більше  не  робити  цього.  Ми робимо не те, що треба, ми стали на хибний і згубний шлях. Замість того  щоб  створити  умови,  за   яких   підприємства   сільського господарства могли б заробляти гроші,  ми таких умов не створюємо, навпаки - створюємо умови,  за яких вони не можуть  це  робити,  а потім ідемо шляхом списання їхніх боргів. Це шлях у нікуди. І якщо Верховна Рада й уряд не зупиняться на цьому шляху, то буде тривати глибока та затяжна економічна криза в сільському господарстві.

 

     Дійсно, нам   треба   провести  відповідну  аграрну  реформу, земельну реформу,  встановити паритет цін, заперечити інші напрями реформи   в  сільському  господарстві,  тобто  здійснити  комплекс заходів,  які створили б  умови,  за  яких  підприємства  могли  б заробляти  гроші.  Це  основне  завдання  уряду й основне завдання Верховної Ради.  А ми знову йдемо шляхом списання  заборгованості. Ми  діємо в режимі швидкої допомоги,  або в режимі гасіння лісових пожеж.  Пожежа десь виникла - ми її там гасимо,  замість того  щоб працювати нормально.

 

     Тому ще  раз  кажу,  що  в мене одна рука піднімається долати вето, списувати борги і здійснювати реструктуризацію, а друга рука хапає цю руку і каже: вже пора зупинитися.

 

     Я думаю,  що Верховна Рада повинна всетаки визначитися, щоб я не був у такому стані шизофренії, роздвоєння особистості. Я думаю, що, мабуть, у цій ситуації давайте все-таки скажемо собі, що ми це робимо востаннє.  Я все-таки схильний до того,  щоб  не  списувати борги, а реструктуризувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Володимире    Кириловичу.    Володимире Кириловичу, ви ту руку, що не слухається, в кишеню.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  профільного   комітету,   але спочатку проголосуємо пропозицію Президента, а потім, якщо вона не пройде, будемо визначатися з наступними.

 

     Президент вносить пропозицію  врахувати  його  зауваження  до даного закону. Прошу визначитися щодо пропозицій Президента.

 

     "За" - 71.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Є пропозиція  профільного  комітету подолати вето Президента. Давайте спочатку проголосуємо у звичайному режимі  пропозицію  про подолання вето.

 

     "За" - 200.

 

     Також бракує  багатьох  голосів.  Поіменно  хочете?  Катерино Тимофіївно,  ну,  100 голосів ми не наберемо.  Будемо голосувати й пропозицію комітету. Ми ще не всі пропозиції проголосували.

 

     Шановні колеги, ніхто не наполягає на поіменному голосуванні? Ні? Тоді ставиться на голосування пропозиція комітету прийняти цей закон  у  новій  редакції і направити його на підпис Президентові. Прошу підтримати.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     Анатолію Івановичу, нам не треба голосувати постатейно, бо ми прийняли  закон у новій редакції й направляємо Президентові.  Коли навіть голосувати постатейно,  то якщо ми на одну статтю подолаємо вето,  а в цілому не подолаємо,  все одно ми вето не подолали.  Ще раз  повторюю:  вето  долається  в  цілому  по  закону,  а  не  по конкретній   статті.  Ми  проголосували,  набрали  248  голосів  і направляємо закон у новій редакції на підпис Президентові.

 

     Будь ласка,  Анатолію Івановичу.  Увімкніть мікрофон депутата Дроботова.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Ми  действительно  проголосовали за статью 3 в новой    редакции,    предложенной    комитетом,     а     именно: реструктуризированную сумму возвращать "з 1 вересня 2001 року". Но предложение Президента дополнить закон статьей 31,  в которой речь идет о списании задолженности с ГАК "Хлеб Украины", комитетом было поддержано.  Значительная часть депутатов с этим  не  согласилась. Поэтому  это  предложение  нужно было тоже ставить на голосование, наверное.  А вы проголосовали сразу за все предложения комитета. В итоге,   не   разобравшись...   Мы  же  постатейно  должны  теперь голосовать, раз есть две статьи. Постатейно!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію  Івановичу,  не   гарячкуйте.   Депутате Марченко, опустіть руку. Ми проголосували так, як записав комітет. Є порівняльна таблиця,  і ми з усім, із чим ви погоджуєтеся, також погодилися, не подолавши вето Президента. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Тепер давайте ми так вчинимо.  Є депутат Омельченко?  Скільки вам часу потрібно для доповіді?  Двадцять  хвилин.  У  нас  бракує часу.  Давайте ми, мабуть, заслухаємо вашу доповідь після перерви, якщо ви не заперечуєте. Ні? А зараз ми розглянемо коротше питання. Зараз? Ну тоді ми тільки встигнемо заслухати доповідь, але перерву все одно буде оголошено.

 

     Шановні колеги,  ми  врегулювали  це  питання.  Оскільки   на слухання питання, яке стоїть другим, нам потрібно більше часу, ніж залишилося до перерви,  ми спробуємо до перерви розглянути  проект Закону   про   державно-правовий  експеримент  розвитку  місцевого самоврядування в місті Ірпені Київської області  та  про  внесення змін   до  деяких  законів  України  з  питань  оподаткування  (це повторний розгляд).  Доповідає перший заступник голови Комітету  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій  Володимир  Кирилович  Черняк.  Володимире Кириловичу, п'ять хвилин достатньо? Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую,  достатньо.  Шановні народні депутати! Ми сьогодні розглядаємо повторно проект Закону  про  державноправовий експеримент  розвитку  місцевого  самоврядування  в  місті  Ірпені Київської області.  Як ви пам'ятаєте, для його прийняття в першому читанні  нам  бракувало  всього  кілька голосів.  Проти голосувало порівняно небагато народних депутатів, більшість же утрималась від голосування.  На  мій  погляд,  це  можна  пояснити  лише тим,  що переважна більшість народних  депутатів  фактично  не  мала  змоги глибоко  ознайомитися  з нашим законопроектом,  точніше,  із двома (було подано два законопроекти), оскільки сесія лише розпочалася і не всі заздалегідь одержали потрібні матеріали.

 

     Ще раз   наголошу,   що   потреба   прийняття   законопроекту зумовлена,  по-перше,  тим,  що  сучасна  організація   діяльності органів місцевого самоврядування в регіоні та управління містом не дає  змоги  зберегти  його  унікальні  можливості  насамперед   як санаторно-курортної  зони,  де  мали  і  сьогодні ще чималою мірою мають можливість відновлювати своє здоров'я тисячі громадян  нашої країни, де у вихідні дні відпочивають сотні жителів міста Києва.

 

     По-друге, необхідність  не  лише  збереження,  а  й зміцнення лікувальнооздоровчої  бази  міста  викликано  нагальною   потребою поліпшення   медичного   обслуговування   стотисячного   населення регіону, яке має статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

     По-третє, місто поступово втрачає свій економічний потенціал, що  теж  не  може  не  турбувати  нас усіх хоча б тому,  що окремі підприємства,  організації міста за своїм профілем є чи не єдиними в Україні.

 

     І нарешті,   проведення   експерименту   надасть   можливість урегулювати   неврегульоване   чинним    законодавством    питання організації самоврядування в містах обласного значення,  які мають на своїй адміністративній території інші населені пункти,  а це 90 міст і 167 міст обласного значення, які є в Україні.

 

     Отже, якщо ми приймемо цей законопроект, то Ірпінь може стати полігоном,  на  якому  ми   будемо   випробовувати   нову   модель організації місцевого самоврядування, ефективнішу за сучасну.

 

     Треба зазначити,  що  тут багато чого запозичено із шведської моделі місцевого самоврядування, яку адаптовано до наших умов.

 

     Метою експерименту є розв'язання всіх названих проблем  через підвищення  ефективності  застосування  вже наявних форм місцевого самоврядування,    їх    подальшого    вдосконалення,    зміцнення фінансовоекономічної  бази  місцевого  самоврядування,  а  це дуже важливий   момент,   бо   фактично   фінансової   бази   місцевого самоврядування  в Україні не створено.  Метою експерименту є також залучення до розв'язання проблем  соціально-економічного  розвитку міста на засадах, передбачених чинним законодавством, підприємств, організацій і установ державної та інших форм власності, зміцнення організованості    й   дисципліни   в   усіх   галузях   місцевого господарства, в усіх сферах суспільного життя.

 

     Я не буду зараз в деталях викладати суть законопроекту, я про це  сказав,  коли  говорив  про  мету,  та  й минулого разу про це йшлося.  Завершу свій виступ  тільки  тим,  що  запропоновано  два законопроекти.  І,  мабуть,  це стало причиною того, що не вдалося прийняти жоден із них.  Фактично ми зіткнули їх лобами,  і частина депутатів  підтримувала один законопроект,  а частина підтримувала другий.

 

     Тепер я запропонував Верховній Раді проект постанови, за яким узгоджуються  два  законопроекти,  і  комітет подає Верховній Раді один законопроект.  Із цим погодився й Кабінет Міністрів  України, який подавав законопроект,  з цим погодилися й депутати Мельник та Безсмертний, котрі подавали власний законопроект.

 

     Кожен із запропонованих законопроектів  має  певні  переваги, має  свій  позитив,  і в інтересах справи - поєднати цей позитив в один законопроект.  Такої домовленості у нас уже досягнуто.  І  не дуже багато часу треба для того, щоб ми це зробили.

 

     Отже, від комітету я пропоную проект постанови стосовно того, щоб  Верховна  Рада  доручила  нам,  комітету,  підготувати   один законопроект   на   основі   двох  законопроектів  та  внести  цей узгоджений  законопроект  на  розгляд  Верховної  Ради.  Ось  така пропозиція.

 

     Це буде правильне, мудре рішення, і ми відкриємо перспективу, проведемо експеримент дуже важливий,  який дасть  нам  цікавий,  я сподіваюсь,  матеріал для того,  щоб потім ми могли внести зміни й доповнення до Закону про місцеве самоврядування та  вдосконалювати систему місцевого самоврядування в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу. Шановні колеги!... (Шум у залі). Володимире Кириловичу, ви мені вибачте.

 

     Народні депутати,  члени Комітету з питань аграрної політики! Я  прошу  не  ходити  по  залу  і  не розмахувати руками.  Зберіть комітет, дійдіть якогось висновку - і ми поставимо ваші пропозиції на  голосування.  Я  розумію,  що  чогось хочеться тільки депутату Дроботову.  Але це не означає,  що цього хочеться і всьому залові. Визначтесь   разом  із  комітетом.  Зараз  буде  перерва,  внесете пропозицію,  ми її переголосуємо - немає проблем.  Немає абсолютно ніяких проблем. Що ви створюєте на рівному місці проблему? Є у вас комітет,  проведіть засідання,  скажете нам  свої  пропозиції,  ми проголосуємо. Що дасть вам біганина від одного до іншого? Нічого.

 

     Василю Яковичу,  зараз,  коли буде оголошено перерву, зберіть комітет,  внесіть  пропозиції  і  ми  їх  переголосуємо  в   залі, повернемося до цього закону. Все буде врегульовано.

 

     Є запитання  до Володимира Кириловича?  Є.  Запишіться,  будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні депутати,  я закликаю вас підтримати цей проект постанови Верховної Ради.  Я думаю,  що це буде правильне й розумне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Висвітіть,  будь  ласка.  Три  хвилини.  Ні,  ні, Володимире Кириловичу, є бажання провести з вами співбесіду.

 

     Депутат Гуцол. За ним - депутат Тищенко.

 

     ГУЦОЛ М.В.  "Батьківщина",  Зелена  партія України.  Шановний доповідачу!  Яка практична фінансова вигода Державному бюджету від цього   експерименту?   Адже   ми  знаємо,  скільки  експериментів проводиться  в  Україні,  і   до   чого   вони   призводять.   Уже доекспериментувалися.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Я розумію, пане Михайле, вашу тривогу. Я усе-таки не казав би,  що в  нас  так  багато  експериментів.  Над  народом експеримент великий,  це можна визнати. А експериментів ефективних і позитивних, які давали б позитивні наслідки, на жаль, дуже мало.

 

     Я переконаний: експеримент, що пропонується для вдосконалення моделі місцевого самоврядування,  дасть позитивні наслідки. Він не потребує з бюджету видатків,  а просто змінює спосіб перерозподілу бюджетних коштів та дає можливість місцевим органам формувати собі фінансову базу.  Тобто бюджет  не  матиме  втрат.  А  нова  модель самоврядування  (як  я  сказав,  це  фактично шведська модель) вже адаптована в Швеції та в багатьох країнах Європи.

 

     Це дасть   можливість   краще   мобілізувати   кошти.   Тобто законопроект  спрямований  не  на те,  щоб зменшити надходження до бюджету,  а  навпаки  -  щоб  дати   місцевій   владі   можливість мобілізувати кошти для розв'язання власних проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ніхто  не  наполягає  більше на запитаннях?

 

     Будь ласка, депутате Тищенко. А далі будемо визначатися.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).   Фракция   коммунистов,   Всеукраинский   союз   за возрождение СССР. Прошу передать слово Стрижко Леониду Петровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Владимир Кириллович,  я послушал ваш ответ,  и у меня появился еще один вопрос.

 

     Экспериментом называют   вовсе  не  то,  что  предусматривает положительный  результат.  Эксперимент  проводится  тогда,   когда теория не в состоянии дать верный ответ.  А результат эксперимента можеть быть как положительным, так и отрицательным.

 

     Так вот,  у меня общий вопрос  по  методологии  такого  сорта экспериментов. Экспериментов действительно много, а вот существует ли какой-то единый подход, единая методология?

 

     И, кроме того,  в каких условиях проводится  эксперимент?  Вы сами  признали,  что в Ирпене дела ухудшаются с каждым годом.  Это означает,  что на ситуацию в Ирпене влияют мощные внешние факторы. Насколько   корректным   будет   проведение  эксперимента  в  этих условиях?  И не скажутся ли именно эти мощные факторы на  конечном результате?  В  первую  очередь  я  имею в виду политику,  которая проводится сегодня правительством и Президентом?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  По-перше,  я з вами не погоджуюсь стосовно того, що експеримент не є абсолютно однозначно програмованим, інакше він втратив би будь-який сенс.  Це є експеримент,  це є спроба  ті  чи інші  принципи,  механізми  випробувати  практично  й  урахувати в перспективі можливі недоліки,  негатив, який може з'явитися. А вже коли  ми  будемо поширювати цей досвід,  коли вноситимемо зміни до Закону  про  місцеве  самоврядування,  то  врахуємо   ті   можливі недоліки.  Зокрема,  йдеться  про те,  яке буде співвідношення між містом Ірпенем і селищними радами:  чи то буде одна громада, чи то буде  декілька  громад,  чи багато громад.  Є аргументи на користь того,  щоб було багато громад.  Є аргументи на користь  того,  щоб була  одна  громада,  створена в цілому регіоні.  І я,  наприклад, зараз однозначно не можу вам сказати, який варіант кращий, тому що і там,  і там є свої плюси. Так що, справді, експеримент по суті є експериментом,  оскільки  не  всі  його  наслідки   є   однозначно прогнозованими.

 

     По-друге, я  також  із  вами  погоджуюся стосовно того,  що є багато зовнішніх чинників,  які впливатимуть на експеримент.  І не можна   в  окремо  взятому  місті  чи  в  окремо  взятому  регіоні побудувати щось суттєво відмінне від загальної ситуації в Україні. Це було б ілюзією з нашого боку, якщо б ми так думали.

 

     Але я переконаний у тому,  що дещо можна зробити. І ми навіть бачимо,  що окремі керівники  в  регіонах  дещо  роблять  у  цьому напрямі.  Звичайно,  нейтралізувати  вплив усіх зовнішніх факторів буде неможливо,  але все-таки оці внутрішні чинники  дадуть  новий імпульс  розвиткові  місцевого  самоврядування  і  в  Ірпені,  і в навколишніх  селищах,  а  в   перспективі,   сподіваюся,   ми   це використаємо  для  того,  щоб по всій Україні вдосконалити систему місцевого самоврядування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимир  Кирилович  завершив  на  такій переконливій  ноті,  що  нам  залишилося проголосувати.  Але є три пропозиції,  якщо я  правильно  зрозумів.  Я  зараз  кожну  з  них ставитиму  на  голосування,  і  стосовно  кожної  з  них ми будемо визначатися.

 

     Перша пропозиція профільного комітету про  те,  щоб  прийняти законопроект,  поданий  Кабінетом  Міністрів,  у  першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 163.

 

     Друга пропозиція   -   прийняти   за   основу   законопроект, запропонований народними депутатами Мельником і Безсмертним. Прошу визначитися.

 

     "За" - 154.

 

     І ще одна пропозиція.  Повернути (оте, про що казав Володимир Кирилович)  законопроект  на повторне перше читання,  тобто з двох проектів підготувати один.  Зніміть голосування. Слово має депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановні колеги!  Я вам нагадаю,  що,  на жаль, ми таке рішення вже прийняли.  Ми зараз повторно розглядаємо це питання.  І нам  знову запропоновано  ті  самі  законопроекти й ті самі проекти постанов, які щойно озвучувалися.

 

     На мою думку,  експеримент обов'язково потрібно провести. Він має  набагато більше прогнозованого,  я тут не зовсім погоджуюся з Володимиром Кириловичем,  ніж непрогнозованого.  Проблема  полягає якраз не в економічних експериментах,  а в управлінні на місцевому рівні.  Проблема в тому,  що є міста, близькі між собою, які мають зовсім різні економічні показники.

 

     Я думаю,  що  в  багатьох округах є такі міста.  Я знаю,  що, скажімо,  в моєму окрузі є місто Трускавець,  де все  блискуче;  є місто Борислав,  де набагато гірше.  Ідеться про те,  щоб створити єдине  управління  в  Ірпінському  регіоні.  Це  є  головна   мета експерименту.  Треба, щоб цим займалися фахово й сумлінно ті люди, які хочуть це запровадити.

 

     Тому я дуже прошу проголосувати та прийняти в першому читанні депутатський проект.  Не треба відразу реагувати на прізвища.  Він виписаний так,  що має позиції, які не суперечать Конституції. І з ним  можна працювати.  Але працювати з ним має профільний комітет, який  займається  питаннями  правової  реформи  (і  проект   такої постанови  я  минулого  разу вам подавав),  а також комітет,  який займається питаннями самоврядування.

 

     Я прошу  підтримати  депутатський  законопроект   у   першому читанні, щоб ми мали можливість справді пересвідчитися, яким чином можна поліпшити управління на місцевому рівні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре   Володимировичу.   Зауваження абсолютно   справедливі.   Безперечно,  нам  сьогодні  треба  було розглядати не два проекти знову,  а один,  оскільки ми вже  давали таке  доручення  комітету  -  підготувати один законопроект.  А ми знову повернулися до попереднього.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Черняка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні депутати!  Я погоджуюся з тим, що сказав депутат Лавринович, крім одного. У тому-то й проблема, що минулого разу рішення не було прийняте.  Жодного рішення не було  прийнято. Фактично  обидва  законопроекти  не  отримали  потрібної кількості голосів,  і не було проголосовано  рішення  про  створення  одного законопроекту.  І  тепер  ми  якраз  виходимо  на це рішення,  щоб доручити профільному комітету з  двох  законопроектів  підготувати один.  І  це  абсолютно  правильно.  Я це записав у своєму проекті постанови:  доручити Комітету  з  питань  державного  будівництва, місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад  разом із Кабінетом Міністрів та депутатами Мельником і Безсмертним  підготувати  один законопроект. Тому нам потрібно сьогодні таке рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  я  звертаюся також і до депутата Мельника,  і до депутата Безсмертного.  Можливо,  давайте справді приймемо таке рішення, дамо нарешті їм (кажуть, що не було дано) таке доручення з двох  законопроектів  підготувати  один  (і народні депутати погоджуються) та повторно його розглянути. Дружно голосуємо за.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Мельник  розгубився  і  не  на  ту  кнопку  натиснув. Голосуємо. Зараз усе буде гаразд. Голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо пленарне засідання.  Пропоную зробити так:  зараз ми заслухаємо інформацію,  потім приймемо  рішення.  А коли  буде  більше  народних  депутатів,  то ще раз повернемося до законопроекту  з  пропозиціями  Президента,  оскільки  наполягають проголосувати кожну статтю окремо.

 

     Слухається інформація     про     результати    депутатського розслідування обставин відкриття за кордоном комерційних структур, банківських рахунків, використання та приховування на них валютних коштів радником Президента України,  народним  депутатом  Волковим Олександром Михайловичем.

 

     Інформує голова    спеціальної   слідчої   комісії   Григорій Омелянович Омельченко. 25 хвилин, так? Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний  головуючий!  Шановні колеги народні депутати! Шановні присутні! Перед тим, як розпочати виклад інформації,  поінформую  вас  про деякі обставини.  Рішенням нашої комісії ми  запрошували  Генерального  прокурора  України  Михайла Олексійовича  Потебенька  взяти  участь у розгляді Верховною Радою України цього питання,  щоб,  можливо,  він поінформував про якісь додаткові  матеріали  або відповів на запитання народних депутатів України.  Вчора це запрошення й рішення комісії було  передано  до Генеральної   прокуратури  України.  Причина  неявки  Генерального прокурора мені невідома.

 

     Ще одне.  Комісією  було  прийнято   рішення   запросити   на засідання   комісії   народного  депутата  України  Волкова,  щоб, можливо,  він  дав   якісь   пояснення   щодо   його   закордонної фінансово-комерційної діяльності. Передати запрошення комісії було доручено заступнику голови  спеціальної  слідчої  комісії  Степану Богдановичу Гавришу,  який зустрівся з народним депутатом Волковим та офіційним адвокатом Волкова Юрієм Гайсинським з цього  питання. Волков  відмовився  прийти  на засідання комісії й дати пояснення, мотивуючи тим,  що свідчення він дав  у  Генеральній  прокуратурі. Крім  того,  як  заявив  на  засіданні  комісії  наш колега Степан Богданович Гавриш, Волков сказав, що за кордоном він майна не має.

 

     Комісія прийняла рішення,  щоб група членів нашої комісії  (5 чоловік)  на  чолі  із членом комісії,  членом колегії Генеральної прокуратури   України   Геннадієм   Васильєвим   ознайомилась    у Генеральній  прокуратурі України з матеріалами розслідування,  які надійшли  на  клопотання   Генеральної   прокуратури   України   з Міністерства юстиції Королівства Бельгія 4 серпня цього року.

 

     Із незрозумілих  якихось  причин  і  вчора,  і сьогодні члени нашої комісії не змогли зустрітися з Генеральним прокурором,  щоб, можливо,  самим  особисто  подивитись  і  вивчити  матеріали,  які надійшли з Міністерства юстиції Королівства Бельгія.

 

     Це коротенько про організаційні питання щодо цього.

 

     Отже, 16 червня цього року  Верховна  Рада  України  утворила Тимчасову  слідчу  комісію  з  розслідування обставин відкриття за кордоном  посадовими  особами  -  громадянами   України   валютних рахунків, використання та проходження по них валютних коштів.

 

     У процесі   депутатського   розслідування   нами,   народними депутатами України, головою тимчасової слідчої комісії Омельченком та заступником голови комісії Єрмаком, встановлено таке.

 

     Шановні колеги  депутати!  Вам учора роздано цю інформацію на 31 сторінці і додатки у  вигляді  деяких  фінансовобанківських  та інших   документів,   з  якими  ви  могли  б,  як  кажуть,  наочно ознайомитись,  і які могли б вивчити.  Тому,  щоб скоротити час, я лише  подам  довідку,  тепер уже можна сказати - історичну,  бо ця справа  стосовно  закордонної   фінансово-комерційної   діяльності помічника Президента України, а нині радника Президента, народного депутата України,  вже із сивою бородою.  Їй уже два  роки  і  три місяці.

 

     Наприкінці травня  1997  року народний депутат України,  член нашої комісії Анатолій Єрмак поклав перші документи на стіл голови Служби  безпеки  України  з депутатським зверненням про закордонну фінансову діяльність Олександра Волкова, інших громадян України та відкриття ними комерційних структур і валютних рахунків.

 

     У цьому залі сидять народні депутати, які 11 червня  1997  року   підтримали   наш   з   Анатолієм   Єрмаком депутатський   запит   до   Президента  України  про  забезпечення об'єктивної  перевірки   Службою   безпеки   України   закордонної фінансово-комерційної  діяльності  Волкова  й дачі правової оцінки діям помічника Президента України Олександра Волкова.

 

     Після 12  червня  1997  року  я  особисто  вручив  колишньому Генеральному  прокурору  Григорію  Трохимовичу Ворсінову матеріали (понад  100  сторінок)  з  інформацією  і   ксерокопіями   окремих фінансово-банківських    документів   про   закордонну   фінансову діяльність Волкова.

 

     Коли цього року,  в червні, ми повернулися до цих матеріалів, то  Генеральна прокуратура не знайшла їх у себе.  І я змушений був робити нові ксерокопії й надсилати їх удруге.

 

     Шановні колеги!   Були   депутатські   запити,    депутатські звернення  і  до  Президента,  і  до Генерального прокурора,  і до виконуючого обов'язки Генерального прокурора,  і до голови  Служби безпеки  України.  Подивіться  на  хронологію  в  інформації  - ви втомитесь читати про ту кількість  депутатських  запитів,  в  яких викладена      інформація      про      обставини      закордонної фінансово-комерційної  діяльності  Олександра  Волкова,  якою  він займався  на  посаді  помічника  Президента України.  І щоразу від Служби  безпеки  України,  Генеральної  прокуратури  України,  від перших   осіб   -   безпосередніх   керівників  Служби  безпеки  і Генеральної прокуратури ми отримували відповіді,  які за  суттю  є просто відписками.

 

     Ви ознайомитеся,  яку  відповідь  дає  голова  Служби безпеки України Володимир Радченко,  а  через  півроку  -  його  заступник Володимир  Ілліч  Пристайко.  Складається  таке враження,  що коли писалися відповіді з одних і  тих  самих  питань,  права  рука  не знала,  що робила ліва,  чи навпаки. Тобто саме керівництво Служби безпеки,  яке давало нам відповідь з одних  і  тих  самих  питань, писало різні відповіді.

 

     Наприклад, Радченко  стверджує  у своїй відповіді,  що Волков мав таку-то комерційну структуру в Бельгії. Пристайко говорить, що мав  іншу  комерційну  структуру,  але  одну.  Якщо підсумувати ці відповіді,  то виходить,  що як мінімум дві  комерційні  структури були вже у Волкова.

 

     Оце так   працювала   Служба   безпеки  України,  так  працює Генеральна прокуратура,  починаючи з травня-червня 1997 року, коли їм покладено на стіл всі ці матеріали.

 

     Ще одне. Шановні колеги, хочу вам сказати, що 70-80 процентів ксерокопій фінансово-банківських документів та інформації,  яка  у вас  на  руках,  було  вручено керівництву Служби безпеки України, керівництву Генеральної прокуратури ще 1997 року.  4  серпня  1999 року   на   наші   неодноразові   депутатські   запити  Генеральна прокуратура врешті-решт внесла клопотання до Міністерства  юстиції Королівства Бельгія про те,  щоб їй надали матеріали розслідування бельгійських правоохоронних органів стосовно  Олександра  Волкова. Ось лише ці матеріали й додано.

 

     Ще один факт, який, я вважаю, не прикрашає керівництво Служби безпеки України,  і мені як  полковнику  СБУ  соромно  за  те,  що відбулося.  Наприкінці  вересня 1997 року за дорученням Президента України до Брюсселя вилетів у службове відрядження  голова  Служби безпеки   України  Володимир  Радченко  разом  з  одним  зі  своїх заступників і  ще  однією  делегацією,  щоб  вивчити  за  кордоном матеріали  розслідування  судовою  поліцією  Бельгії щодо Волкова. Адже  в  Бельгії  Волков  з  березня  1997  року  підозрюється   у відмиванні брудних грошей (про це трохи пізніше).

 

     Керівництво Служби  безпеки України зустрілося з працівниками брюссельської  судової  поліції,  де  їм  виклали  на   стіл   усі матеріали:  фінансово-банківські й установчі документи, результати розслідування,  які підтверджували,  що вся ця інформація,  всі ці матеріали,  номери  валютних  рахунків,  в  яких банках,  перетоки грошей відповідають дійсності, що й викладено в наших депутатських запитах і зверненнях.

 

     До того  ж  керівникам  Служби  безпеки  правоохоронні органи Бельгії запропонували:  будь  ласка,  зробіть  коротенький  запит, поставте   в   посольстві  України  в  Бельгії  печатку,  знімайте ксерокопії і везіть із собою, провадьте розслідування.

 

     Судячи з  відповіді,  яку  ми  отримали  від  Служби  безпеки України, цього зроблено не було.

 

     Ще таке.  У  цей  час  до  Бельгії  чартерним рейсом прилетів помічник Президента Олександр Михайлович Волков,  який і перебував у   посольстві.  В  Україну  керівництво  Служби  безпеки  України поверталося разом з Олександром Волковим.  Крісла,  які займали  в літаку   голова   Служби   безпеки  України  Радченко  і  помічник Президента Олександр Волков, були поруч.

 

     9 жовтня  1997  року   бельгійська   газета   "De   Standart" опублікувала  інформацію  про  всі арештовані 18 березня 1997 року валютні рахунки Волкова - особисті та його комерційних структур  - на  суму  135  мільйонів  бельгійських  франків  (всього  понад 30 рахунків). У газеті було надруковано, що делегація СБ України, яка перебувала  в  Бельгії,  пообіцяла  правоохоронним органам Бельгії надати допомогу в розслідуванні справи Волкова в Бельгії.

 

     На превеликий  жаль,  з  боку  української   сторони   ніякої правової допомоги надано не було.

 

     Шановні колеги!   Що   ж  відбувалося  після  того,  як  було встановлено, що Волков справді без дозволу Національного банку має офшорні компанії,  валютні рахунки, відкриті на своє ім'я, а також валютні рахунки його комерційних структур за кордоном, після того, як   стало   зрозуміло,   що   все-таки   бельгійці  проводитимуть розслідування,  незважаючи на те, що він помічник Президента, і що тут, у Верховній Раді України, є здорові сили, які робитимуть все, щоб довести до логічного завершення цю перевірку?

 

     30 квітня 1998  року  помічника  Президента  України  Волкова Олександра  Михайловича  "за  вагомий  особистий внесок у сприяння розвитку підприємництва і  формуванню  ринкової  інфраструктури  в Україні"   указом   Президента   Леоніда  Кучми  було  нагороджено відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"  ІІІ  ступеня. Це  за  наявності всіх тих матеріалів,  які лежали вже понад рік у Президента  держави,  в  Генеральній  прокуратурі  та  в  СБУ,   і керівництво Служби безпеки переконалося, що там правда.

 

     16 серпня  1998 року Волков стає народним депутатом України і отримує статус депутатської недоторканності. А 19 серпня Президент Кучма   надає   Пристайку  (це  заступник  голови  Служби  безпеки України),    який    подавав    відписки,     військове     звання генерал-лейтенанта.

 

     У зв'язку  з  обранням  Волкова  народним депутатом 2 вересня 1998 року він звільняється з  посади  помічника  Президента  і  16 вересня 1998 року Кучма призначає його своїм радником.  25 вересня 1998  року  Президент  створює   Координаційну   раду   з   питань внутрішньої  політики,  головою  якої затверджує себе,  а одним із своїх заступників - Волкова.

 

     Голову Служби  безпеки  України  Радченка   Президент   Кучма звільняє   з   займаної  посади  і  призначає  першим  заступником секретаря Ради  національної  безпеки  і  оборони,  а  згодом  (25 вересня  1998  року) - ще й членом зазначеної координаційної ради, де заступником голови є Олександр Михайлович Волков.

 

     22 жовтня 1998 року генерал-полковник  Радченко  "за  значний особистий   внесок   у   зміцнення   державної   безпеки  України" нагороджується  Кучмою  відзнакою  Президента  України  -  орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

 

     Шановні колеги,   коли   було   дано   згоду   парламенту  на призначення нового  Генерального  прокурора  Михайла  Олексійовича Потебенька,  то  він  із  цієї  високої трибуни,  де зараз стою я, клявся вам,  що для нього  всі  будуть  рівні  перед  законом,  що незважаючи   на  те,  хто  скоїв  злочин  чи  правопорушення,  він прийматиме  законні  рішення.  Я   також   повірив,   що   позиція Генерального  прокурора  України  буде  такою,  але  йому  та його заступникам з жовтня 1998 року вже було направлено,  мабуть, понад півдесятка   депутатських   запитів   і   звернень  з  додатковими матеріалами   про   закордонну   фінансово-комерційну   діяльність Волкова.  На  превеликий жаль,  отримуємо відповіді,  що ще чогось бракує,  що потрібно зробити ще те,  те й те,  що ще  не  надійшли матеріали з Бельгії.

 

     Урешті-решт 4 серпня цього року надійшли матеріали з Бельгії. Члени комісії зустрічалися з Генеральним  прокурором.  Генеральний прокурор,  як  я  особисто  сприйняв,  дав  нам  зрозуміти,  що до завершення виборів Президента в Україні кримінальну  справу  проти народного депутата України, радника Президента Олександра Волкова, мабуть, порушено не буде.

 

     Я не переказуватиму вам тих перипетій,  ви все  прочитаєте  в інформації.  Там, за великим рахунком, немає жодного слова мого чи депутата Єрмака.  Там говорять лише документи про те,  як довелося контролювати,  щоб  матеріали  судової  поліції  Бельгії своєчасно потрапили до Генеральної прокуратури,  щоб  по  дорозі  чи  вже  в Україні з ними чогось не сталося.  Це ж треба було дожитися, щоб я в день, коли ці матеріали прилетіли з Бельгії дипломатичною поштою в   одному  зі  мною  літаку,  письмово  вимагав  від  виконуючого обов'язки Генерального  прокурора  України  Гарника:  підтвердіть, будь  ласка,  що  ви  отримали ці матеріали.  Виконуючий обов'язки Генерального прокурора письмово  підтвердив,  що  ці  матеріали  у встановленому  порядку  з Міністерства юстиції Королівства Бельгія надійшли до Генеральної прокуратури.  Яке буде щодо  них  прийнято рішення, шановні колеги, настане час і ми, мабуть, дізнаємося.

 

     А тепер коротенько поінформую про основні факти,  викладені в нашій інформації, і продемонструю деякі документи.

 

     Будучи помічником  Президента  України,  використовуючи  своє посадове   становище,   Волков,   не  маючи  відповідного  дозволу (ліцензії) Національного банку України,  протягом 1994-1997  років як сам особисто, так і спільно зі своєю дружиною Аллою Волковою та громадянами  України  Юрієм  Назаренком,   Віктором   Ластовицьким займався   за   межами  України  незаконною  фінансово-комерційною діяльністю.  А  саме:   засновував   і   реєстрував   різноманітні комерційні  структури  (компанії),  зокрема  і  в  офшорних зонах, відкривав і використовував у закордонних банках  особисті  валютні рахунки,   а  також  рахунки  комерційних  структур,  де  він  був засновником,  та приховував на  цих  рахунках  валютну  виручку  в особливо великих розмірах.

 

     Наприклад, 24   січня   1995   року  Волков  зареєстрував  на Британських   Віргінських   Островах   офшорну    компанію    (ось реєстраційні  документи).  14 березня 1995 року Волков і Назаренко були   визнані    дійсними    і    повноправними    розпорядниками (представниками)  цієї  фірми.  14  квітня  1995  року  Волков  як представник фірми відкрив для неї  валютний  рахунок  у  "Generale Bank" Бельгії.  Право підпису за цим рахунком мали Волков, Волкова Алла,  Назаренко Юрій.  27  березня  1997  року  цей  рахунок  був закритий.

 

     Шановні колеги, таким чином Волковим, коли він був помічником Президента, у 1995- 1996 роках було зареєстровано на себе особисто або на себе особисто з дружиною,  або на себе особисто і, скажімо, на  когось  зі  своїх  компаньйонів  п'ять  офшорних  компаній.  В інформації всі дані про це наведено.  Зверну увагу лише на одне. Я навіть зробив ксерокопію.  При  відкритті  цих  офшорних  компаній Олександр  Михайлович  Волков  використовував  один  і  той  самий службовий паспорт S001169.  До того ж, вказуючи своє прізвище, він вказав  навіть  домашню адресу:  вулиця Малишка,  13,  місто Київ, Україна.  Ви можете порівняти в ксерокопіях документів,  які я вам надав,  серії  та  номери паспортів Волкова,  його дружини з оцими реєстраційними документами тих компаній, які вони засновували.

 

     Щоб не забирати вашого часу,  шановні  колеги,  звертаю  вашу увагу на ксерокопії документів,  доданих до інформації (вони також є у вас).  Усі вони свідчать про відкриті  на  ім'я  Волкова  (там стоїть  його  підпис,  назви  цих  комерційних  структур)  валютні рахунки  в   доларах,   бельгійських   франках,   короткострокові, довгострокові рахунки і таке інше.

 

     Тому не буду знову розповідати вам, які суми валюти проходили по цих валютних рахунках,  як вони переміщувалися.  Створена  була така   сама   схема,  як  і  в  міжнародній  фінансово-банківській комерційній  імперії  Павла  Лазаренка   та   його   компаньйонів: комерційні  структури  і  валютні рахунки комерційних структур,  в яких Волков  був  засновником  або  керівником,  особисті  валютні рахунки  Волкова,  його  дружини  або  компаньйонів.  І  ось на ці валютні рахунки,  практично без будь-якої комерційної  діяльності, надходили мільйони й мільйони американських доларів.

 

     Шановні колеги,  я  назву  вам  лише деякі приклади відкритих особистих валютних рахунків.

 

     Ну, до речі,  ще одне.  От 24 квітня 1995 року  Волков,  його дружина Волкова,  Назаренко і Ластовицький зареєстрували в Бельгії фірму "VNV International"  зі  статутним  капіталом  15  мільйонів бельгійських  франків,  повністю  внесеним  Олександром  Волковим. Зазначені  кошти  Волков  перерахував  з  рахунку  своєї  офшорної компанії, заснованої в офшорній зоні.

 

     Ви можете  навіть  побачити  на  фото  однієї з будівель цієї фірми  латинські  літери  -  "VNV".  Їх  можна   розшифрувати   як "ВолковНазаренко-Волкова",  а може,  по-іншому,  я не знаю, але ця компанія  заснована  Олександром  Волковим.  Ось   документи   про відкриття цією фірмою валютних рахунків у банку, де стоять підписи чотирьох  співзасновників  цієї  комерційної  структури.  Це  було зроблено, наголошую, у травні 1995 року.

 

     Буквально (ще  є  десять  хвилин)  деякі моменти.  Наприклад, розслідуванням установлено,  що  Волков  відкрив  у  бельгійському "Generale  Bank"  три особисті валютні рахунки (назви й номери всі вказані в інформації,  яку ви маєте на руках), по яких проводилися великі   суми   грошей.   У  бельгійському  "Kredіetbank"  Волков, наприклад,  відкрив п'ять особистих валютних  рахунків.  Вони  всі названі в інформації, а тому не називатиму номери.

 

     Отже, шановні   колеги,   зробимо  підсумок.  Правоохоронними органами Бельгії,  Швейцарії  і  нами  встановлено,  що  Олександр Михайлович Волков,  будучи помічником Президента України, не маючи дозволу  Національного  банку  України,  відкривав   за   кордоном комерційні   структури,  зокрема  й  офшорні  компанії,  відкривав валютні рахунки цих комерційних структур,  де був  засновником  чи керівником,    відкривав    особисті   рахунки.   Таких   рахунків бельгійськими  правоохоронними  органами  було  виявлено  лише   в Бельгії 32.

 

     18 березня 1997 року судова поліція Бельгії арештувала всі ці валютні рахунки Волкова.  На них сьогодні  знаходяться  залишки  в сумі  3  мільйони 575 тисяч 843 долари США та 3 мільйони 645 тисяч 866 бельгійських франків.

 

     Розслідуванням було  встановлено  такі  обставини.   Я   лише акцентую  увагу  на  загальних  сумах,  встановлених брюссельською судовою поліцією,  судовим слідчим брюссельського суду. Наприклад, за  період  з  серпня  1993 року по березень 1997 року на особисті валютні рахунки Волкова та рахунки  його  фірм  у  банках  Бельгії надійшли  кошти на загальну суму (бельгійці підрахували точно!) 15 мільйонів 831 тисяча 545 доларів США і 7 мільйонів 994 тисячі  127 бельгійських франків.

 

     З серпня  1993 року по лютий 1997 року Волков зняв готівкою з банківських рахунків у Бельгії валютні кошти на загальну  суму  43 мільйони  550  тисяч бельгійських франків.  Із серпня 1993 року по березень  1997  року  Волков  користувався  майже  30   кредитними картками  ("Віза",  "Єврокарт",  "Америкен  експрес"),  якими були оплачені різноманітні  покупки  (одяг,  взуття,  ювелірні  вироби, коштовності),  а  також  різноманітні  послуги на загальну суму 36 мільйонів 500 тисяч бельгійських франків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу, завершуйте.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Вибачте,  одну  хвилинку.  Шановні   колеги! Бельгійськими правоохоронними органами,  а також нами встановлено, що Волков має особисті валютні рахунки  і  валютні  рахунки  своїх комерційних  структур у таких країнах світу,  як Великобританія (у двох   банках),   Федеративна   Республіка   Німеччина,    Монако, Люксембург, Швейцарія, Сполучені Штати Америки, Латвія та в інших.

 

     16 і  17  червня  1998 року Волков був допитаний працівниками брюссельської  судової   поліції   з   приводу   зазначених   вище фінансово-комерційних   операцій,  створення  структур,  відкриття валютних рахунків.

 

     Як зазначено в протоколах допиту Волкова  в  Бельгії,  чітких відповідей на поставлені запитання Волков дати не зміг. Він лише

 

 пояснив, що  зареєстровані  ним  фірми  та  відкриті  ним  валютні рахунки  за  кордоном  він  використовував  з  комерційною  метою, зважаючи на те,  що  рівень  інфляції  в  Україні  становить  1200 відсотків і тому гроші було вигідно перераховувати на збереження в іноземні банки.

 

     Бельгійські правоохоронні     органи,      здійснивши      це розслідування,  направили свій звіт з усіма фінансово-банківськими документами,  як я вам сказав,  4 серпня цього року до Генеральної прокуратури   на   її   клопотання.   У   свою  чергу  бельгійські правоохоронні  органи  звернулися  до  Генеральної  прокуратури  з проханням  надати  правову  допомогу,  зокрема  провести  обшуки в місцях проживання та в інших помешканнях Волкова,  його дружини та його   компаньйонів,   допитати   його,  вилучити  документи,  які стосуються закордонних фірм,  тощо.  Як виконується  це  доручення міністерства  юстиції  Королівства Бельгія Генеральний прокурор на наш депутатський запит у цій частині не відповів.

 

     Шановні колеги!  Ситуація, що склалася у справі Волкова, один до  одного  подібна  до  ситуації,  що  склалася  у  справі  Павла Лазаренка, коли матеріали щодо фінансової і закордонної діяльності Павла  Лазаренка  наприкінці  грудня  1994  -  квітня  1995 року я особисто  вручав  Президенту  Кучмі.  Кримінальна   справа   проти Лазаренка  не порушувалася.  Її було порушено проти нього особисто (не за фактом,  а проти нього особисто) лише після того,  як Павло Лазаренко   заявив   про   опозицію   до   Кучми   і  про  те,  що балотуватиметься на кандидата у Президенти.

 

     Подібне повторюється в діяльності Генеральної прокуратури під нинішнім   керівництвом  Потебенька,  як  і  колишнього  керівника Ворсінова.

 

     І ще таке.  Дії Волкова,  Агафонова  й  Лазаренка  в  частині відкриття  за  кордоном  валютних  рахунків і комерційних структур ідентичні,  аналогічні.  Генеральний  прокурор  України   стосовно Лазаренка й Агафонова порушує кримінальну справу,  їхні дії визнає за злочинні,  кваліфікує їх за статтею 801 Кримінального кодексу і вносить подання до Верховної Ради України. Щодо народного депутата України Волкова кримінальну справу до цього часу не  порушено.  Як заявив нам Генеральний прокурор і письмово це підтвердив, порушено кримінальну справу за фактами відкриття валютних рахунків  деякими народними депутатами й окремими посадовими особами за статтею 801. А які це окремі народні депутати,  які це окремі  посадові  особи, відповіді ми не маємо.

 

     Напрошується такий  висновок.  Щоб  притягти  до кримінальної відповідальності президента ЧМП "Бласко" Кудюкіна,  засудженого до 10  років  позбавлення  волі з конфіскацією майна,  та повернути в Україну  з-за  кордону  викрадені  ним  мільйонні  валютні  кошти, потрібно  було  в  1994  році змінити Президента України Кравчука. Очевидно,  для того,  щоб  порушити  кримінальну  справу  стосовно народного депутата України, радника Президента України (колишнього його помічника) Волкова,  внести подання  до  Верховної  Ради  про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності та арешт,  щоб направити справу до суду,  як  у  справі  Кудюкіна, розглянути  по  суті  й  повернути  в  Україну  валютні  кошти,  - потрібно,  мабуть,  31  жовтня  1999   року   змінити   нинішнього Президента України Леоніда Даниловича Кучму.

 

     Якщо справу  Волкова буде об'єктивно розслідувано,  як справу Лазаренка,  я  з  усією  відповідальністю  вам   заявляю:   наявна інформація  свідчить,  що  резонанс  буде  значно більший,  ніж по справі Павла Івановича Лазаренка.  Для цього лише потрібно одне  - об'єктивне  розслідування комерційно-фінансової діяльності Волкова та його компаньйонів в Україні й за кордоном.

 

     Дякую вам за увагу.  Вибачте,  що  перебрав  час.  Я  готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, час, справді, перебрали, майже шість хвилин. Прохання   все-таки   дотримуватися   регламенту.   Є   запитання? Запишіться. Будь ласка, висвітіть список. Відведемо десять хвилин.

 

     Депутат Подгорний. За ним - депутат Журавський.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракция "Реформы-Конгресс",  партия  "Реформы  и  порядок". Уважаемый  Григорий  Емельянович!  Как  вы  думаете,  какие шаги в дальнейшем  должна  предпринять  Верховная  Рада  по  отношению  к Генеральному  прокурору,  учитывая  это  игнорирование Генеральной прокуратурой ваших предложений и вашего приглашения сюда - в  зал? Обсуждался  ли  этот вопрос вашей комиссией,  и какой была реакция членов комиссии?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Відповідаю.  Питання  стосовно  Генерального прокурора   України,  такого  його  ставлення  до  цих  матеріалів депутатських запитів і звернень ми на комісії ще не обговорювали.

 

     Я висловлю свою власну думку і скажу про  точку  зору  членів нашої комісії. У разі неналежного виконання Генеральним прокурором України Потебеньком  своїх  службових  обов'язків  та  неприйняття законних  рішень  за цими матеріалами Верховна Рада України згідно зі статтею 85 Конституції України повинна розглянути  питання  про висловлення  недовіри  Генеральному  прокурору  України,  а  новий Генеральний  прокурор  України   повинен   дати   правову   оцінку бездіяльності   Генерального   прокурора   Потебенька,  колишнього Генерального  прокурора  Ворсінова,  колишніх  керівників   Служби безпеки  України і заступників Генерального прокурора,  які отаким чином ставилися до  наших  депутатських  запитів  і  звернень.  Ми щоранку  голосуємо  по декілька запитів,  а Генеральна прокуратура України не вживає передбачених законом заходів.

 

     Але є  одна  річ,  шановні  колеги.  Я  не  виключаю,  що   є зацікавлені  особи  з  Банкової,  11,  щоб  руками  Верховної Ради України  усунути   з   посади   Генерального   прокурора   Михайла Олексійовича  Потебенька.  У цьому залі присутні декілька народних депутатів, які підтвердять, що це правда. Хоча Михайло Олексійович може  промовчати,  прокоментувати  або  сказати,  що  щось  не так Омельченко зрозумів.

 

     Понад місяць тому особисто  Президент  України  Леонід  Кучма попросив  чи  дав  доручення (як хочете це називайте) Генеральному прокурору України Потебеньку, щоб той призначив першим заступником Генерального  прокурора  України Юрія Олександровича Гайсинського, нинішнього адвоката Олександра Михайловича Волкова.  Далі сценарій простий.   Потебенько   має  пенсійний  вік,  хворий,  чорнобилець (справді чорнобилець) і  йде  на  пенсію.  Автоматично  виконувати обов'язки  Генерального  прокурора  до  завершення  президентських виборів буде  колишній  перший  заступник  Генерального  прокурора України,  якого  ви добре знаєте,  - нинішній адвокат Волкова Юрій Олександрович Гайсинський.  Це правда. Отаку ми матимемо ситуацію, якщо,  скажімо,  внесемо  в  сесійний  зал питання про висловлення недовіри.

 

     Президент може прийняти відставку Потебенька,  і  за  законом виконувати  обов'язки  Генерального  прокурора  буде  його  перший заступник  Микола  Васильович  Гарник.  Але  ви  знаєте  прецедент порушення  Президентом Конституції і Закону про прокуратуру:  коли Ворсінова було відправлено у відставку,  на пенсію,  то  Президент призначив  виконуючим  обов'язки Генерального прокурора не першого заступника   Генерального   прокурора    Олександра    Андрійовича Христенка,  а  свого помічника з правових питань Олега Михайловича Литвака. Може бути й такий варіант.

 

     Тому там,  де повинно бути право,  воно повинно бути правом і законністю.  У нас же сталося так, що правова оцінка, процесуальні рішення за ті  чи  інші  дії  посадових  осіб  приймаються  не  за наявністю  доказів,  матеріалів  і  фактів,  а  залежно  від того, наскільки близько ця посадова особа перебуває до  тіла  патрона  - гаранта  додержання  Конституції,  Президента  Леоніда  Даниловича Кучми. Прикладів безліч, вирішувати сесійній залі. Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський.  Будь ласка. За ним - депутат Федоренко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановний  Григорію  Омеляновичу!  Я не знаю, говорите ви правду чи ні,  як  не  знає  ніхто  із  присутніх  тут депутатів.  Ми  не  є  слідчі.  Формально  ви виклали свою промову цілком логічно, але зроблю маленький екскурс.

 

     Родину Журавських, 29 осіб, вирізало з 1933 по 1939 рік НКВД. Такі слідчі, як ви, громили людей, без суда і слідства їх розстрілювали, а реабілітували лише в 90-х роках.

 

     У мене до вас є запитання суто правове: як ваша  діяльність слідчого співвідноситься зі статусом народного депутата України?  Чи не підміняєте ви своєю  діяльністю  те,  чим повинні займатися правоохоронні органи?

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Дякую,  шановний  Віталію,  шановний  колего Журавський.  Мабуть,  я щасливий з того, що до тих фактів, про які ви  сказали,  що  в 1937-1940 роках такі слідчі,  як я,  вирізали, розстрілювали вашу родину і так далі,  я не причетний.  Думаю,  це ваше не зовсім коректне,  м'яко кажучи,  на мою адресу зауваження. Ми з вами знаємо один одного давно, і я на вас не ображатимуся, бо в  нас  з вами нормальні якраз стосунки.  На моїх руках немає тієї крові,  яка була на руках працівників  КДБ,  ОГПУ,  НКВД,  адже  я народився  в  1951 році.  Коли я працював слідчим,  то суд виносив обвинувальні вироки за конкретні злочини - кримінальні справи. Але виправдувальних  вироків  не було.  Минули десятки років.  Вироки, переглянуті вищими судами,  залишилися.  Тобто я не маю  до  цього абсолютно ніякого відношення.

 

     Тепер, шановний колего, стосовно того, що отака бездіяльність правоохоронних органів - Генеральної прокуратури,  Служби безпеки, міністерств   -   змусила   Верховну   Раду  України  створити  27 депутатських слідчих комісій,  і ми  повинні  займатися  тим,  чим зобов'язані займатися правоохоронні органи.

 

     Відкриваємо Закон про статус народного депутата України.  Там є статті 13-18  про  повноваження,  права  та  обов'язки  народних депутатів, згідно з якими, зокрема, за рішенням Верховної Ради або органів Верховної Ради,  комітетів, депутати проводять депутатське розслідування.  І там передбачено повноваження,  що та як ми маємо право робити.

 

     І тільки,  шановний Віталію Журавський,  у рамках Закону  про статус народного депутата України члени нашої комісії, члени інших комісій звертаються до Генерального прокурора:  дайте, будь ласка, отаку-то довідку;  дайте, будь ласка, таку-то інформацію; направте те-то й те-то. І одержуємо відписки тощо.

 

     Ви знаєте що?  Я вам особисто покажу, яку відповідь я отримав від  глави Адміністрації Президента Білоблоцького на наше прохання надати завірені копії указів про  призначення  Волкова  помічником Президента,  про  його  звільнення,  копії документів про те,  хто клопотався  про  його   призначення;   коли   він   від'їжджав   у відрядження, за який рахунок; копію подання на нагородження. І ось оригінал за підписом Білоблоцького.  Я зацитую  лише  одну  фразу, буду дуже повільно читати, а ви постарайтеся зрозуміти. "У зв'язку з вашим зверненням про видачу..."  Після  цього  подається  виклад нашого прохання,  а далі пишеться:  "Акти Президента України, як і акти парламенту  за  умови  додержання  передбаченої  Конституцією України  процедури  і  наявності  відповідних  підстав можуть бути визнаними Конституційним Судом України такими,  що не відповідають Конституції України, і втратити у зв'язку з цим чинність. Проте ці акти відповідно до законодавства України не можуть бути  предметом розслідування будьяким органом,  в тому числі й тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України".

 

     Віталію, я зроблю  вам  ксерокопію.  Отже,  ми  просимо  дати ксерокопії   документів   щодо  Волкова,  а  отримуємо  отаку  ось відповідь.  Це, мабуть, треба згадати українське прислів'я про те, що  хтось  у  Києві  і щось у городі.  До речі,  прекрасна річ є в Аркадія Райкіна.  Кінофільм з його виступом  "Запустить  дурочку", пам'ятаєте?  Оце  так відповідають нам правоохоронні органи,  інші державні  установи  на  депутатські  запити,  звернення,   рішення комісій і тому подібне.

 

     І на завершення.  Пам'ятаєте,  з цієї трибуни виступали деякі члени  комісії,  голови  спеціальних  комісій,  які  сказали,   що Президент  дав  указівку  не  надавати тимчасовим слідчим комісіям ніяких документів із міністерств,  відомств і так далі.  І коли  я отримав  від  глави  Адміністрації Президента отаку відповідь,  то справді повірив у те,  що така вказівка  була  дана  главою  нашої держави.

 

     Будь ласка, ще запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу,  я прошу... Шановні колеги, помовчіть!  Григорію Омеляновичу,  будь  ласка,  все-таки  я  веду пленарне  засідання,  а  не  ви.  Тому  я буду надавати можливість поставити запитання,  це по-перше. А по-друге, ви на два запитання відповідали 10 хвилин. Ось вам і весь час на запитання.

 

     Ну, я оголосив депутата Федоренко,  то я надам їй слово.  Але все-таки  ви  хочете  поспілкуватися  й   задовольнити   цікавість депутатів. Відповідайте конкретніше, стисліше.

 

     Будь ласка, депутате Федоренко.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Григорий Емельянович! Вы, наверное, согласитесь с тем, что вот эти громкие  дела  по Лазаренко,  Агафонову,  сегодня - по Волкову уже стали системой,  государственной нормой нашего  недемократического государства,  которое возглавляет Кучма. Кучма пойдет, наверное, и на другие преступления в том плане,  чтобы остаться на второй срок Президентом.  И,  наверное,  только  смена  вот  этого преступного режима во главе,  еще раз повторяю,  с Кучмой и его командой может дать  возможность довести до конца эти громкие дела,  о которых вы говорите.

 

     А вопрос у меня следующий.  Скажите,  пожалуйста,  а знает ли Волков  о том,  что сегодня в сессионном зале рассматривается этот вопрос? И простите, пожалуйста, не в Греции ли он уже?

 

     Спасибо за ответ.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  На засіданні  комісії  мій  заступник,  член депутатської групи "Відродження регіонів" Гавриш Степан Богданович поінформував про те,  що Волкова було запрошено  на  це  засідання комісії,  щоб  була  можливість  поспілкуватися  з  ним,  одержати відповіді на  запитання.  Усі  знали,  що  сьогодні  на  засіданні Верховної Ради слухається це питання.

 

     Де він зараз?  Скажу вам чесно:  не знаю і не цікавився. Як і кожен народний депутат,  який знаходиться  тут,  я  не  маю  права давати правову оцінку. Ми можемо дати політичну оцінку. Як депутат я висловив цю  політичну  оцінку:  для  того  щоб  і  ці,  і  інші кримінальні справи довести до логічного завершення, до суду, ми 31 жовтня цього року повинні обрати нового Президента України.

 

     І ще одне. Учора я просив подолати вето, щоб ми мали закон, в якому   повністю   окреслені   повноваження  депутатських  слідчих комісій,  членів цих комісій.  Олександр Ємець правильно зауважив, що  в  законі  є шерехатості,  але застосування закону на практиці дасть змогу вдосконалити  ті  чи  інші  його  положення.  Вето  не подолали. Чому?

 

     Україну чекає,  шановні колеги, такий же міжнародний скандал, який зчинився в Росії з американським банком "Bank of New York". Я передав     до     Генеральної     прокуратури     матеріали     і фінансово-банківські документи.  У розданій вам інформації вони є, але покажу для журналістів.

 

     Шановні журналісти!  Для  вас  демонструю  один  документ.  2 квітня 1997 року Олександр Волков (ось його підпис)  звернувся  по факсу зі своєї фірми "Субіто" до бельгійського банку "Kredietbank" із банківським дорученням (тут зазначено  номер  факсу),  в  якому просить   залишки   валютних  коштів  з  рахунків  п'яти  офшорних компаній,  які ним створені,  загальною сумою 2 мільйони 530 тисяч доларів  США  перерахувати на валютний рахунок фірми "Saveco Trust LLC" у банку "Bank of New York". Оскільки вже 18 березня 1997 року з'явився  судовий  ордер на арешт усіх валютних рахунків Волкова в Бельгії,  банки цю фінансову операцію не  виконали,  і  вона  була заблокована.

 

     Ще одне.  Ми  направили  до Генеральної прокуратури матеріали щодо колишнього  начальника  волинської  митниці  Чернишова,  який відкрив  три валютні рахунки в "Dresdenbank" (Німеччина),  а через відділення "Bank of New York" у Німеччині одна фірма  перерахувала йому 84,5 тисячі доларів CША.

 

     Депутати Анатолій Єрмак і Олександр Жир,  члени нашої комісії (ви підтримали їхній депутатський запит), направили до Генеральної прокуратури  матеріали  з  інформацією,  що в "Bank of New York" є валютні рахунки фірми "Інтерпайп",  яка  була  заснована  народним депутатом  України  Віктором  Пінчуком,  людиною  з дуже близького оточення  Президента,  і  просили  перевірити  цю  інформацію.   Я доповідаю лише те, що мною встановлено: там мільйонні суми.

 

     Шановні колеги!  Якщо  Генеральна  прокуратура  тільки за ось цими  трьома  фактами,  які  вже  встановлені,  зробить  запит  до Федерального   бюро   розслідувань,   до   Великобританії   і   до швейцарських  правоохоронних   органів,   які   разом   займаються розслідуванням  операцій  "Bank  of  New  York"  (досі ми чули про валютні рахунки зятя і доньки Єльцина),  то почуємо такі прізвища, що я не знаю, що треба буде робити далі.

 

     Потрібно лише  одне,  шановні  колеги,  -  справді незалежний Генеральний прокурор, незалежні керівники правоохоронних органів і незалежне   розслідування.   Був  би  вчора  прийнятий  Закон  про тимчасові спеціальні слідчі комісії,  Верховна Рада могла  б  мати орган,  з  допомогою  якого  можна було б одержати відповіді на ці запитання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Григорію Омеляновичу.

 

     То, можливо,  ми подолаємо  зараз  вето?..  Ми  до  нього  ще повернемося,  ми  ж  дали  доручення.  На  наступному тижні ще раз розглянемо це питання.

 

     Шановні колеги!  На виступ з трибуни,  тобто тих,  хто  бажає взяти участь в обговоренні,  немає записаних.  Таким чином, будемо приймати   постанову,   проект   якої   запропонований   народними депутатами  Омельченком  і  Єрмаком:  узяти  до  відома;  доручити Генеральному прокурору до 5 жовтня поінформувати Верховну Раду про результати   розслідування   фактів,   викладених   в  інформації; інформацію народних депутатів,  з якою ми ознайомлені  і  яка  нам роздана, опублікувати в газеті "Голос України".

 

     Ставиться на  голосування  проект постанови за основу.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги!  Є в когось зауваження до проекту  постанови? Не  встигли?  Давайте  за основу проголосуємо,  а потім заслухаємо зауваження, пропозиції і внесемо корективи. Голосуємо за основу.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято за основу. Які є зауваження по суті?

 

     Депутат Крючков. Будь ласка. За ним - депутат Іванов.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Мені  ця ситуація нагадує шістдесяті роки,  коли Китайська Народна Республіка робила,  не пригадую точно,  тисячу якесь  попередження Сполученим  Штатам  Америки.  Ми  приймаємо,  здається,  третю  чи четверту постанову з цього питання, просимо Генерального прокурора подати нам інформацію.

 

     Я не розумію,  чому,  коли розглядається таке питання, у залі немає Генерального прокурора? Ми ж бачимо, що робиться! Знущаються над законністю,  над усім,  що є чесне,  чисте, що в нашій державі витравлюється цим режимом.  Що ж  ми  будемо  знову:  подайте  нам чергову  інформацію...  То  давайте зажадаємо хоча б пояснення від Генерального прокурора. Усе ж лежить на поверхні.

 

     Колега Омельченко щоразу додає нові  факти.  Ми  ж  чули,  як Президент  сказав,  що до 1994 року взагалі це не було порушенням, рахунки за кордоном можна було відкривати. Це сказано публічно, це тиражується  засобами  масової  інформації.  Ми бачимо,  що гарант дотримання Конституції чинить наругу  над  Конституцією.  Доки  ми будемо це терпіти?

 

     Я б  хотів,  щоб  ми записали в постанові і зажадали пояснень від Генерального прокурора, чому таке діється.

 

     І друге.  Поставити до  відома  Центральну  виборчу  комісію, оскільки Волков там,  здається,  є чи не представником кандидата в Президенти Кучми.

 

     І третє. Офіційно довести до відома Президента цю інформацію, щоб знати його реакцію.  Інакше не можна. Ми перетворюємо Верховну Раду на посміховисько,  бо люди бачать,  що ми  не  здатні  нічого зробити навіть там, де такі брутальні злочини лежать на поверхні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Мабуть,  щодо кожної пропозиції будемо визначатися.

 

     Пропозиції Георгія  Корнійовича.   Зобов'язати   Генерального прокурора   поінформувати   до   5   жовтня,   і  коли  будемо  це заслуховувати,  заслухати і  пояснення.  Я  думаю,  це  в  проекті враховано.

 

     Далі. Поінформувати  про  все  це Центральну виборчу комісію, оскільки там інтереси одного з кандидатів у Президенти представляє народний   депутат   Волков,   і  направити  матеріали  тимчасової спеціальної слідчої комісії самому Президенту.

 

     Ставлю на голосування ці дві пропозиції: поінформувати ЦВК   і   направити   матеріали   Президенту.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо. Шановні колеги,  ми ж нічого нового, як кажуть, не вигадуємо.  Інформуємо  ЦВК.  ЦВК  і  так  почує,  але ми офіційно поінформуємо.  Ми прийняли проект за  основу,  а  там  передбачено опублікувати  ці  матеріали  в  "Голосі  України".  Зрозуміло,  що Президент прочитає "Голос України".  Та  чому  не  направити  йому офіційні матеріали?

 

     Голосуємо цю пропозицію.

 

     "За" - 222.

 

     Не хоче  зал  підтримувати.  Шановні колеги!  Питання не таке принципове. Я повторюю, усе буде відомо і ЦВК, і Президенту.

 

     Депутат Iванов. Будь ласка.

 

     ІВАНОВ С.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка   Крим).   Уважаемые  депутаты!  Безусловно,  комиссией проделана большая работа,  и я как член этой комиссии  согласен  с тем,  что  Генеральная  прокуратура  уже  давно  должна  была дать подобному явлению соответствующую оценку.  Но до сих пор этого  не произошло.  Поэтому  я  считаю,  что  пока  мы  не заслушаем здесь Генерального прокурора и  не  установим  источник  получения  этих сведений,  публиковать  их  преждевременно,  дабы наши читатели не воспринимали эти сведения как факты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Суть  пропозиції  зводиться  до того,  щоб  зняти  пункт  3  проекту  постанови про публікацію цих матеріалів  у  "Голосі  України".   Пропозиція   надійшла,   прошу визначитися.

 

     "За" - 62.

 

     Не одержано необхідної кількості голосів.

 

     Депутат Подгорний. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П.  Уважаемые  народные депутаты!  Уважаемый Адам Иванович!  В информации Григория Емельяновича  прозвучало,  что  в Генеральную  прокуратуру направлялось достаточно много запросов не только  по  данному  делу,  но  и  по  другим  делам,  но  ответов Генеральной  прокуратуры  нет.  Я  просил бы (может,  не стоит это вносить  в  постановление)  дать  протокольное  поручение   нашему Секретариату  или  профильному комитету проанализировать,  сколько депутатских запросов на имя Генерального прокурора Потебенько было дано,  сколько из них выполнено,  сколько - нет.  Я чувствую,  что перед нами встанет вопрос о работе  Генеральной  прокуратуры,  так пусть у нас уже будет такой готовый анализ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  я не почув вашої пропозиції. Повторіть, будь ласка... Ну, я не міг відмовити кандидату в Президенти.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П. Шановний Адаме Івановичу! Для вас повторюю.

 

     В информации Григория Емельяновича прозвучало, что было много запросов   в   Генеральную  прокуратуру  (не  только  о  действиях Волкова),  на  которые  нет  никакой  реакции.  Я  предлагаю  дать поручение  либо  профильному  комитету,  либо  нашему Секретариату проанализировать,  сколько  запросов  было  на  имя   Генерального прокурора   Потебенько,   какие  из  них  выполнены,  а  какие  не выполнены.  Это для того,  чтобы  у  нас  был  такой  анализ,  как говорится, под рукой.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  пропоную  дати  доручення  і Секретаріату,   і   профільному   комітету   Кармазіна.    Давайте проголосуємо за таке доручення.

 

     "За" - 224.

 

     Це протокольне доручення. Рішення прийняте.

 

     Депутат Сирота. Будь ласка. I, мабуть, уже все, так?

 

     СИРОТА М.Д.  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Наша  фракція  готова підтримати  цю  пропозицію,  і  ми  голосуємо  "за".   Але   деяка невизначеність ситуації.

 

     Ми створювали   спеціальну  комісію  для  розслідування  цієї проблеми,  а від імені комісії  ніхто  не  виступав.  Тоді  треба, очевидно,  або  призупинити  дію  комісії  як  такої,  що  нам  не потрібна,  і доповнити цим пунктом проект, або все-таки вислухати, що ж рекомендує комісія,  в якій працюють депутати з усіх фракцій, у тому числі й з нашої.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу! Ви виступали від імені двох депутатів  чи  від імені комісії,  яка створена?  Зараз ми почуємо відповідь. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Омельченка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  22 вересня відбулося засідання комісії,  яка готувала це питання.  Із 16 членів комісії були присутні 15.  Було прийняте рішення вивчити  матеріали  Генеральної  прокуратури  (це було рекомендовано зробити п'ятьом членам комісії на чолі з членом колегії Генеральної прокуратури,  членом нашої  комісії  депутатом Васильєвим) і запросити Олександра Волкова для дачі пояснень нашій комісії.  Це  було  доручено  заступнику  голови  комісії  Степану Богдановичу Гавришу. Я вам пояснив, чому він не прийшов.

 

     Невідомо з яких причин членам комісії не вдалося ознайомитися з матеріалами Генеральної прокуратури  України,  хоча  Генеральний прокурор був на місці.

 

     Наступного дня,  23 вересня,  відбулося засідання комісії, на якому були присутні 9 членів комісії, тобто кворум був. Наприкінці засідання  прийшов  Віктор  Іванович Шишкін.  П'ять членів комісії запропонували мені виступити особисто від себе і Єрмака,  а чотири члени  комісії  пропонували,  щоб  я  виступав  від імені комісії. Віктор  Іванович  Шишкін  (уже  письмово,  бо   прийшов   пізніше) погодився з тим,  щоб я виступав від імені комісії. Вийшло - п'ять на п'ять.

 

     Та оскільки  п'ятьма  членами  комісії  з  9  присутніх  було прийняте  рішення,  щоб  я  виступив  від  свого  імені,  то  я  й підготував проект постанови,  шановний Адаме  Івановичу,  в  якому записано,  що  ця  інформація - від депутатів Омельченка і Єрмака, які займалися розслідуванням цих матеріалів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте  підтримаємо  пропозицію депутата Сироти щодо доручення Генеральному прокурору.  I в проект постанови так  і  запишемо:  "та  спеціальній  тимчасовій  слідчій комісії". Тобто оскільки ми створили цю комісію, то вже наступного разу ми маємо слухати інформацію і думку не окремих  депутатів,  а комісії. Григорій Омелянович, я бачу, не заперечує. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Шановні колеги!   Таким   чином,   усі   ваші  пропозиції  ми проголосували, давайте приймемо постанову в цілому.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Тепер,  як  і  домовлялися,  повернемося  до питання про Закон про списання та реструктуризацію заборгованості, оскільки виникли проблеми. Народні депутати з профільного комітету наполягають на тому,  щоб ми голосували проект закону не в цілому, а постатейно.

 

     Щоб не  було  ніякого  невдоволення,   давайте   проголосуємо постатейно.  Анатолію Івановичу,  вам треба вийти на трибуну. Поки Анатолій Іванович іде, будемо голосувати те, що в нас є, а потім - з пропозиціями Анатолія Івановича.

 

     Щодо назви  закону,  статей  1  і  2  зауважень  не надійшло. Голосуємо назву закону, статті 1 і 2.

 

     "За" - 187.

 

     Шановні колеги,  мобілізуйтеся!  У нас є  достатня  кількість депутатів, і попереднє голосування показало, що ми можемо приймати результативне рішення.

 

     До назви закону,  статей 1 і  2  ніяких  зауважень  не  було. Давайте ми їх проголосуємо.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Товарищи, мы сами себя задерживаем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Треба ще  26  голосів.  Шановні  колеги!  Ми  ж тільки що 234 голоси набирали. Проти 11, але ж 87 не голосують!

 

     ДРОБОТОВ А.І.  В этом законе возражения вызвала  только  одна статья - о списании. Мы до нее дойдем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  ми до неї дійдемо.  А статті 1 і 2 та назва закону  ніяких  заперечень  не  викликають.  Голосуємо.   Анатолію Івановичу, ви свою картку взяли?

 

     "За" - 218.

 

     Михайле Дмитровичу Сирота,  ви готові?  Як Народний рух?  Рух готовий,  а от від народного,  я бачу,  є лише кілька  осіб.  Будь ласка,  голосуємо, шановні колеги. Ніяких же зауважень немає ні до назви закону, ні до статей 1 і 2. Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Тепер стаття 3.  Щодо неї є зауваження. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.   По  статье  3  замечаний  нет,  мы  полностью согласны с предложением комитета. Одно только: комитет предлагал в первом варианте преодолеть вето - мы не преодолели.

 

     А второе  предложение - все-таки надо реструктуризировать с 1 сентября 2001 года.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Статтю 3 голосуємо в редакції комітету.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо, шановні колеги.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято. Стаття 4.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Весь сыр-бор разгорелся вокруг этой статьи... Я еще раз хочу сказать,  Адам Иванович,  что ни в коей мере не хотел здесь шуметь.  Я - депутат  второго  созыва,  законопослушный.  Но вопрос вот в чем.

 

     В этом зале не раз говорилось, что мы очень много списываем с нашего  сельхозтоваропроизводителя.  Это  действительно  так.   Но почему   мы   списываем?   Потому   что   к  этому  подводят  наши исполнительные органы, мы вынуждены списывать.

 

     Здесь же речь идет о том, чтобы списать 386 миллионов  не  с товаропроизводителя,  а с ГАК "Хлеб Украины", который  приобрел  это  зерно  за  бюджетные  деньги.  Мы   вправе распоряжаться бюджетными средствами, как предписано в законе, а не "Хлеб Украины" и правительство.  Они,  не спросив,  занизили цену, роздали   зерно  топливным  трейдерам.  Это  нельзя  списывать,  а наоборот,  нужно  дать  поручение  Счетной  палате,   пускай   она рассмотрит  и  внесет предложение,  списать этот долг или передать дело в Генеральную прокуратуру - ни больше, ни меньше.

 

     Здесь высказывали    мнение,     что     это     ляжет     на сельхозтоваропроизводителя.  Этого  не произойдет,  потому что это зерно уже находилось в ГАК "Хлеб Украины".

 

     Поэтому я  вношу  предложение  не  поддерживать  эту  позицию комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію   Івановичу,   якщо   я   правильно  вас зрозумів, ви вносите пропозицію вилучити статтю 4, так?

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Да.  Но комитет настаивает, надо проголосовать позицию комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Комітет ухвалив, що треба залишити цю статтю,  і,  я так розумію,  депутат Марченко  такої  ж  думки,  а Анатолій  Іванович  пропонує цю статтю зняти.  Шановні колеги,  ми проголосуємо так, як треба.

 

     Увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановні колеги! Комітет, крім Анатолія Івановича,  прийняв  рішення погодитися з пропозицією про списання боргу,  оскільки цих грошей реально немає,  це різниця в ціні, яка закладалася  свого  часу  і  повисла  за  підприємствами ДАК "Хліб України".  "Хліб  України"  зможе  компенсувати  ці  кошти,  лише, вибачте, викрутивши руки товаровиробникам. Лише так можна взяти ці 300 мільйонів гривень.

 

     Тому комітет,  який досить глибоко вивчив це питання, прийняв рішення  погодитися  з  пропозицією списати ці 380 мільйонів,  щоб знову не покладати цей тягар  на  товаровиробників  і  врешті-решт покінчити з цим боргом.

 

     Я прошу і наші колеги,  члени комітету,  просять підтримати в цьому комітет і погодитися з такою пропозицією.

 

     З тим, що пропонує Анатолій Іванович, можна було б погодитися за  інших  умов.  Це  його  особиста  позиція,  окрема думка,  яка прозвучала на засіданні комітету.

 

     Дякую.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Не вводите в заблуждение.  Не только  Анатолий Иванович,  а  четыре депутата на заседании комитета воздержались и поддержали это предложение.  Что касается того,  что это ляжет  на сельхозтоваропроизводителя,   -   ничего   подобного.  Надо  найти виновника,  кто  же  так  безответственно  распорядился  бюджетным продуктом - зерном,  а потом спишем.  Но надо найти виновника.  Мы можем это делать параллельно со Счетной палатой.  Я подавал уже  в Генеральную прокуратуру более ста представлений, они лежат мертвым слоем.  А вот когда  будут  висеть  эти  386  миллионов,  виновник найдется.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Будемо визначатися голосуванням. Ніхто не наполягає на виступі?

 

     ДРОБОТОВ А.І. Проголосуете - ваше право.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На голосування будуть поставлені дві  пропозиції. Будьте уважні.  Першою я поставлю пропозицію профільного комітету, оскільки більшість  висловилася  за  неї.  А  потім  -  пропозицію Анатолія   Івановича,   яку   підтримали  чотири  члени  комітету. Зрозуміло.

 

     Отже, ставиться на голосування пропозиція комітету - прийняти статтю 4 в запропонованій редакції. Визначаємося.

 

     "За" - 72.

 

     Не пройшло.

 

     Ставиться на  голосування пропозиція групи народних депутатів

- вилучити цю статтю  з  даного  законопроекту  і  дати  доручення Рахунковій  палаті  розглянути  це питання та внести пропозиції до Верховної Ради й відповідних органів. Після того ми повернемося до розгляду цієї проблеми. Тобто знімаємо статтю і даємо доручення.

 

     "За" - 237.

 

     Іще є стаття 5. До неї зауважень немає? Немає. Тоді голосуємо законопроект у цілому без статті 4 (стаття  5  стане  статтею  4). Прошу підтримати в такій редакції в цілому у другому читанні.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги, давайте...

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Товарищи, ведь вступит в действие указ. Это же в связи с указом проект закона  готовился.  Надо  проголосовать  в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.  Якщо  в  когось  є  зауваження,  вони можуть  викласти  їх,  коли   будемо   розглядати   чергове   вето Президента.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую, Анатолію  Івановичу.  Бачите,  усе  вирішили  так,  як треба.

 

     ДРОБОТОВ А.І. Спасибо.

 

     ------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   наближаємося    до    фінішу. Розглядається Проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін  і  доповнень  до  Положення  про  резервний  фонд   Кабінету Міністрів   України.   Доповідає   Петро   Геннадійович  Петрашко, заступник міністра фінансів, у зв'язку з тим що міністр фінансів у службовому відрядженні.  Достатньо трьох хвилин? Дві хвилини. Будь ласка.

 

     ПЕТРАШКО П.Г.,  заступник міністра фінансів України. Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Я зараз мав би вам доповідати про проект Постанови про внесення змін до Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів,  але хочу привернути вашу увагу до  того,  що  цей  проект  було  подано  Кабінетом  Міністрів  до Верховної  Ради  майже  рік  тому,  а  отже,  певні  позиції цього проекту,  безумовно,  можуть бути вилучені.  Наприклад, підпункт 1 пункту   1  можна  зняти,  тому  що  вже  прийнято  нову  бюджетну класифікацію.

 

     Певні позиції треба додати до цього проекту.  Вони  пов'язані насамперед із тими явищами,  які відбулися за цей рік.  Мається на увазі,  наприклад,  фінансування таких галузей,  як вуглевидобувна або    агропромисловий    комплекс,    фінансування   миротворчого контингенту й таке інше.  Або, наприклад, запровадження в практику повернення коштів резервного фонду тощо.

 

     Тому я   пропоную,   щоб   Верховна  Рада  доручила  Кабінету Міністрів разом із бюджетним комітетом доопрацювати цей  проект  і розглянути  його після того,  як Верховною Радою будуть розглянуті звіт уряду про виконання Державного бюджету на 1998 рік, складовою частиною  якого  якраз  є  звіт про використання коштів резервного фонду,  а також звіт Рахункової палати з цього  приводу,  який,  я знаю, є і розглядався з участю представників Кабінету Міністрів на засіданні бюджетного комітету. Ось така пропозиція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре  Геннадійовичу.   Шановні   колеги! Давайте проявимо миролюбність до нашого рідного Кабінету Міністрів і підтримаємо їхню пропозицію.

 

     Запитання є?  Наполягає Володимир Кирилович. Будь ласка... Не "рідного", але підтримаємо. Увімкніть мікрофон депутата Черняка.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую. У мене два запитання.

 

     Перше. Яка  структура  використання  коштів  резервного фонду Кабінету Міністрів?  Щоб ми чітко знали й  свідомо  голосували.  Я просто користуюся нагодою, щоб усе-таки з'ясувати, на що конкретно витрачаються кошти резервного фонду. Яка структура?

 

     І друге запитання. Як склалася ситуація із поверненням коштів до резервного фонду? Чи не став для декого резервний фонд Кабінету Міністрів Клондайком?

 

     Дякую.

 

     ПЕТРАШКО П.Г. Дякую за запитання. Хочу звернути вашу увагу на те,  що зараз розглядається питання про внесення змін до Положення про резервний фонд.  Це ніяк не стосується фактичного фінансування з   резервного  фонду.  Це  буде  предметом  розгляду,  коли  уряд звітуватиме про виконання бюджету за 1998 рік.

 

     Але, безперечно,  я можу про це  сказати,  будь  ласка.  Щодо резервного фонду 1998 року.  Ви знаєте, що Державним бюджетом було передбачено резервний фонд у 300 мільйонів гривень.  Протягом року Кабінетом  Міністрів  було  прийнято  126  постанов,  фінансування згідно з якими відбувалося за рахунок резервного  фонду.  Загальна сума  видатків  з  резервного  фонду  -291  мільйон  710,2  тисячі гривень,  або 97,2 відсотка суми, передбаченої бюджетом. Заходи за 55 постановами Кабміну профінансовано в повному обсязі на загальну суму 140 мільйонів 187,3  тисячі  гривень,  за  56  постановами  - частково.

 

     Структура головних   напрямів   така.  Витрати,  пов'язані  з надзвичайними  ситуаціями,  проведенням   робіт   для   ліквідації наслідків  стихійних  явищ  та аварій,  - 154 мільйони 24,5 тисячі гривень,  у тому числі витрати на ліквідацію наслідків  стихійного лиха  в  Закарпатській області - 42 мільйони 178,6 тисячі гривень. Наступний напрям -  проведення  весняних  польових  робіт  у  1998 році...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Геннадійовичу,  дякую.  Я думаю,  Володимир Кирилович також.

 

     ПЕТРАШКО П.Г. Я готовий надати цю інформацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розуміємо,  що ви  володієте  інформацією.  Ви люб'язно поділитесь нею з Володимиром Кириловичем.

 

     Володимире Кириловичу,   ми   розуміємо,  що  це  невипадкове запитання,  але  поки  що  йдеться  про  направлення  проекту   на доопрацювання. У профільного комітету (підходила Людмила Павлівна) така ж думка, що і в Кабінету Міністрів.

 

     Пропоную проголосувати    доручення    Кабінету     Міністрів підготувати проект і розглянути його в повторному першому читанні.

 

     Голосуємо дружно. Підтримайте, Володимире Кириловичу.

 

     "За" - 233.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні  в  порядку  денному стояло ще одне питання,  але автор ініціативи - Олександр Володимирович  Рябченко попросив поки що це питання не розглядати.  Отже,  питання порядку денного вичерпано. Дякую вам за плідну працю. Незважаючи на те, що півдня було згаяно на врегулювання конфлікту,  думаю,  ми прийняли абсолютно  правильні  рішення  й  успішно  завершили  цей  робочий тиждень.

 

     На цьому пленарне засідання оголошується закритим.  Наступний тиждень працюємо в округах.  До зустрічі 5 жовтня.  На все  добре, шановні колеги.