Стенограма пленарного засідання

15 вересня 1999

 

                         ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  15  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня,  шановні народні депутати,  гості та запрошені Верховної Ради!

 

     Прошу народних  депутатів підготуватися до реєстрації.  Прошу зареєструватися.

 

     Встигли зареєструватися  403   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата  Фурдичка Ореста Івановича - до Президента України  у  зв'язку  із  зволіканням   Міністерства   оборони   із вирішенням  житлово-побутових  проблем  військовослужбовців  та їх сімей у місті Хирові Старосамбірського району Львівської області.

 

     Прошу визначитися щодо підтримки змісту запиту.

 

     "За" - 182.

 

     Шановні колеги!  Я знаю цю  ситуацію,  знаю  місто  Хирів  на Львівщині.  Повірте, військова частина, яка там стоїть, свого часу була однією з елітних. Це десантні війська, які стояли на кордонах нашої країни. Давайте проголосуємо про направлення запиту.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги,  давайте  направимо  цей запит до Президента. Військове містечко досить велике,  і,  зрозуміло,  як і в кожному, там є багато проблем.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Запит Лавриненка   Миколи   Федоровича   -   до  Генерального прокурора України з приводу невдоволення відповіддю  на  звернення щодо розгляду скарги підприємця Климентьєва.

 

     Давайте підтримаємо звернення,  хоча важко сказати,  що це за звернення. Голосуємо.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! У нас залишилося ще 25- 26 хвилин   на   заяви  і  оголошення  народних  депутатів.  Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть список.

 

     Слово має народний депутат Савенко. За ним - депутат Коваль.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо, Адам Иванович. Прошу передать слово Мазур Елене.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо большое. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные   депутаты!   Вчера   произошел,   скажем   так,    очень симптоматичный  случай  с членами следственной комиссии Верховного Совета по вопросам деятельности в сфере  связи  и  информатизации. Уважаемых   людей,   руководителей  солидных  учреждений,  имеющих удостоверения  вот  такого  образца,   подписанные   Председателем Верховной Рады, со всеми печатями Верховной Рады, какой-то, скажем мягко,  ефрейтор не пропустил в Верховный Совет  по  той  причине, что,  во-первых,  это  якобы  не  подпись  Александра Николаевича, во-вторых,  не пропуск Верховного Совета. У меня возникает вопрос: что, завтра мы точно так же не будем пущены в Верховный Совет?

 

     Когда я  обратилась  в  комендатуру,  мне  сказали,  что  эти образцы неизвестны в Верховном Совете,  хотя есть и номер - 500 "с копейками".

 

     У меня  возник  вопрос:  не  связано ли это с теми вопросами, которые мы сегодня обсуждаем,  в частности о  системе  "Тетрапол", контракт  с  которой уже заключен Кабинетом Министров без согласия Верховного Совета,  без заключения Министерства финансов,  то есть те  705  миллионов франков,  которые сегодня хотят использовать на технический кредит,  в то время как наша промышленность  стоит.  У нас  в  комитете есть ряд предложений от предприятий,  в частности тернопольских,  харьковских и других,  что они могут сделать то же самое, но гораздо дешевле.

 

     Хочу сказать  для  справки:  система "Тетрапол" и французская система связи использовались в  Ираке.  Чем  это  закончилось,  мы знаем. Поэтому хотелось бы, чтобы выяснили этот вопрос.

 

     И о   протокольном   поручении.   Первое   -   разобраться  с комендатурой,  кто  дал  им  такие  указания.   И   второе   -   с непосредственными  исполнителями:  кого  представляют  в Верховном Совете эти, так сказать, мальчики, которые сегодня стоят и решают, кого пропускать, кого не пропускать, и подвергают сомнению подпись Председателя Верховного Совета.

 

     Я теперь не удивляюсь, что из ефрейтора получается фюрер. Вот именно  после  таких событий и бывает,  что Председатель Верховной Рады вроде не Председатель и его подпись  недействительна.  И  мы, депутаты, завтра можем оказаться в таком же положении.

 

     Поэтому прошу   дать  протокольное  поручение  разобраться  с комендатурой и теми исполнителями, которые охраняют наше здание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Коваль.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Абрамов.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Прошу передати слово депутату  Бондаренко Олені.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху  України.  Шановні  народні депутати!  Наприкінці  минулого року до фракції Руху та до мене як до  закріпленого  за  Луганщиною  депутата  від  Руху   звернулися мешканці  села  Стрільцівка Міловського району Луганської області. Суть   звернення   -    криміногенна    ситуація    і    нездорова моральнопсихологічна    атмосфера,    що    створилися   внаслідок розташування безпосередньо на території села  установи  УЛ-314/108 (простіше  - колонії-поселення для засуджених),  а також численних зловживань  службовим  становищем  з   боку   начальника   колонії Олександра Стройного.

 

     Нам удалося  домогтися  ліквідації  колонії.  Стройного  ще у квітні 1999 року звільнено з посади начальника колонії.  Однак він фактично   досі   розпоряджається   землею,   реманентом,   майном ліквідованої установи, користується службовим автомобілем, пальним установи  тощо.  Розкрадається  і  розбазарюється  майно,  худоба. Невідомо куди подівся  цьогорічний  урожай.  Вирубуються  ліси.  У зв'язку  з  самовільною  вирубкою лісів установою лісовому фондові Міловського лісництва завдано збитків  на  суму  понад  32  тисячі гривень.  Заборгованість  ліквідованої  установи  лише  по пенсіях становить більше мільйона гривень.

 

     Згідно з розпорядженням Кабінету  Міністрів  України  від  21 липня  1999  року  підприємство,  розташоване  на  території  села Стрільцівка  Міловського  району,  передане  із  сфери  управління Держдепартаменту  з  питань виконання покарань до сфери управління Мінагропрому.

 

     15 серпня на зборах громади Стрільцівки було прийнято рішення створити  на  території  села  колективне  сільгосппідприємство та через райраду звернутися до Луганської обласної ради з пропозицією ліквідувати  державний  акт  на  користування  землею ліквідованої установи і передати землю селянам для створення КСП. Була утворена комісія  для  передачі  майна ліквідованої установи.  Контролювати роботу групи з передачі майна збори доручили помічникуконсультанту народного депутата Анатолію Володимировичу Величку.  Йому, а також мешканцям села Чечі,  Великоцькому та  іншим  погрожують  фізичним знищенням у разі, якщо вони, мовляв, не припинять свою активність, тобто відстоювання права односельців  бути  господарями  на  своїй землі.

 

     Про такі  погрози  йдеться у зверненні названих осіб до мене, що дає мені підставу для звернення до правоохоронних органів.

 

     Мінагропром України всупереч  указу  Президента  України  про порядок   паювання   земель,   переданих  у  колективну  власність сільгосппідприємствам  і  організаціям,   указу   Президента   про додаткові  заходи  щодо  задоволення  потреб  громади  у земельних ділянках та рішенню  загальних  зборів  громади  Стрільцівки  щодо утворення   колективного   сільгосппідприємства  видав  наказ  про утворення радгоспу  на  базі  ліквідованої  установи.  Селяни  вже вкотре втрачають можливість розпоряджатися землею,  на якій живуть і яку обробляють.  Вони стають  свідками  масштабного  розкрадання народного добра і практично безсилі запобігти цьому злочинові.

 

     Фракція Народного  руху  України  звертається  до  Президента України з вимогою зупинити дію наказу Мінагропрому  про  утворення радгоспу  замість  ліквідованого  підприємства  УЛ-314/108  у селі Стрільцівці та сприяти передачі землі  в  розпорядження  сільської громади.

 

     Прошу вважати   мій   виступ  депутатським  запитом  на  ім'я Президента України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.  Будь ласка.  За ним  - депутат Туш.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Коммунистическая   партия.  Уважаемый  Адам  Иванович! Уважаемые коллеги!  На  днях  я  встречался  с  сотнями  шахтеров, машиностроителей,   пенсионеров   и   скажу   откровенно,  страшно становится от того,  в каком  состоянии  находятся  наши  люди.  Я хорошо  помню  военное  время,  но  тогда  такого  не  было.  Люди выбрасываются из  окон  домов,  вешаются,  кончают  жизнь  другими способами.

 

     Правительство заявляет,    что   задолженность   из   бюджета шахтерам,  пенсионерам,  другим категориям профинансирована,  а  в действительности  шахтерам  платят  по  10-20 процентов зарплаты - 35-40 гривень.  Как можно семье из четырех человек прожить на  эти деньги?

 

     Мне передали  много  писем,  направленных  в адрес Верховного Совета. Вот одно из них:

 

     "Уважаемые товарищи депутаты! Это не жалоба, это - крик души. Мы - пенсионеры,  проработавшие на производстве по 50 и более лет. После освобождения от фашистов нам малолетним,  с 13 лет  пришлось вместе с женщинами запрягаться в бороны,  так как после фашистов в селах ничего не осталось.  Приходилось таскать  мешки  в  возрасте 10-12  лет.  Мы  не  пользовались благами,  работали на совесть на шахтах, в колхозах, не счесть, сколько создали. Награждены многими наградами.

 

     Уважаемые товарищи депутаты! Что, если бы посадить Президента и главу правительства на эти 30-40 гривень да еще через три-четыре месяца их выдавать?  И,  наконец,  хватит хаять прошлое!  Всех вас прошлое вывело в люди.  А если прошлое  плохое,  сделайте  сегодня лучше.  А вы ведь делаете так,  что с каждым днем жизнь становится все хуже и хуже.

 

     Уважаемые депутаты! Мы обращаемся к вам с искренней просьбой: помогите нам, спасите! Уже три дня многие из нас не ели, у нас нет лекарств, хоть выбрасывайся из окна и кончай с собой.

 

     Спасибо за то,  что выслушали нашу боль и страдание. Помогите нам умереть почеловечески, по-христиански.

 

     Соларев, Петренко,  Прокофьев,  Боровко,  Кузьменко". Всего - 200 подписей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Туш.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Подгорний.

 

     ТУШ М.Н.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Прошу  передати слово Синенко Світлані Іванівні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний  Адаме Івановичу!  Я  хочу  звернутися  до  вас  і  до  всіх  депутатів з проханням доручити Комітету з  питань  науки  і  освіти  з'ясувати проблеми  забезпечення середніх шкіл новими шкільними підручниками згідно з новими шкільними навчальними програмами.

 

     Нам усім відомо,  що 32  мільйони  гривень  було  виділено  з бюджету  на  друкування  нових  шкільних  підручників.  Але  школи України чомусь не отримали їх.  Виборці,  в яких діти - школярики, звертаються  з  листами,  де  говориться  про  те,  що  підручники продаються за "космічні" ціни  на  базарах,  у  книжкових  лавках, через приватні комерційні структури.

 

     Тому, ще  раз  наголошую,  прошу  дати  доручення профільному комітету з'ясувати цю проблему.

 

     І друге питання.  Усі ви,  товариші,  колеги, по собі знаєте, що, на жаль, забезпечення депутатської діяльності чомусь шкандибає в нас на обидві ноги.  По Верховній Раді  ходить  стільки  різного люду,  а  помічнику  депутата  треба  пройти вогонь,  воду й мідні труби,  щоб потрапити в кабінет,  зайти до якоїсь посадової особи, вирішити  якісь  питання  за  дорученням  депутата.  Зал офіційних делегацій сьогодні коштує грошей,  туди теж не так просто попасти, транспортне забезпечення депутатів залишає бажати кращого. Отже, я вношу другу пропозицію:  провести закрите засідання Верховної Ради для  того,  щоб  вирішити  наші внутрішні,  скажімо,  господарські питання чи питання забезпечення діяльності роботи Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Подгорний.  За  ним  -  депутат Журавський.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція  "Реформи-Конгрес",  Луганська   область.   Шановні колеги! Ми ще пам'ятаємо, яке свавілля творилося на Миколаєвському глиноземному комбінаті.  Сьогодні  те  саме  відбувається  вже  на "АвтоЗАЗ-Daewoo".

 

     Близько 81  відсотка акцій ВАТ "АвтоЗАЗ" належить державі,  і згідно  з  Державним  реєстром  власником  цього  пакета  є   Фонд державного  майна  України.  Після  створення  СП "АвтоЗАЗ-Daewoo" відкрите акціонерне товариство "АвтоЗАЗ"  передало  до  статутного фонду  спільного  підприємства  все своє майно.  З того часу вплив держави на роботу керівних органів СП "АвтоЗАЗDaewoo" здійснюється через  органи  управління  "АвтоЗАЗ",  а  саме  через правління та спостережну раду.

 

     З лютого 1999 року управління державною часткою акцій АвтоЗАЗ перейшло   до   Національного   агентства   України  з  управління державними корпоративними правами.

 

     Створюючи спільне   підприємство   з   виробництва   легкових автомобілів  на  базі  майна  ВАТ "АвтоЗАЗ" з іноземним інвестором "Daewoo",  передбачалося, що головною дійовою особою з української сторони   буде  виступати  уряд  України.  А  відкрите  акціонерне товариство "АвтоЗАЗ" фактично і є тим засновником, через який уряд України проводить свою політику в спільному підприємстві.

 

     Проте останнім   часом   посилився   тиск  з  метою  передачі повноважень  з  управління  державним  пакетом  акцій   конкретним приватним  особам  або недержавним комерційним структурам.  У разі передачі  державного  пакета  акцій   спільного   підприємства   в управління  уповноваженій  особі,  на  яку  держава не має впливу, обгрунтованого законом, можливі такі негативні наслідки.

 

     Дії уповноваженої особи з формування органів  управління  ВАТ "АвтоЗАЗ",  визначення  його взаємовідносин з СП будуть спрямовані не на захист інтересів держави,  а виключно  на  захист  інтересів зацікавленої недержавної комерційної структури "Укравто". Неучасть держави в управлінні унеможливлює державний контроль за виконанням інвестиційних  зобов'язань  та  контроль  за  долею  цього пакета, позбавляє   "АвтоЗАЗ"   державної   підтримки   й    допомоги    у взаємовідносинах з інвестором.

 

     Уповноважена особа   може  безпідставно  скористатися  низкою пільг спільного  підприємства.  З  метою  забезпечення  державного економічного  й  організаційного  контролю  над  "AвтоЗАЗ" фракція "РеформиКонгрес" пропонує і вимагає:

 

     Перше. Державний пакет акцій "АвтоЗАЗ" у розмірі 81  відсотка повинен  бути  збережений  в  державному  управлінні до закінчення строку реалізації інвестиційного проекту "АвтоЗАЗ-Daewoo".

 

     Друге. Призначити  відповідальну  особу  з   числа   керівних працівників  Кабінету Міністрів України для контролю за діяльністю "АвтоЗАЗ-Daewoo" та виконанням інвестиційної програми.

 

     Прошу вважати мій виступ депутатським запитом  до  Президента України та Прем'єрміністра України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має народний депутат Журавський.  За ним - депутат Черненко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановні  колеги!  Сьогодні,  на превеликий жаль,  засоби масової  інформації  однозначно  чи  майже  однозначно  пов'язують трагедію в Дагестані,  Москві, в інших містах Російської Федерації лише з діями мусульман.  Це в принципі не  зовсім  з'ясовано,  тут можуть  бути  різні  варіанти  - кримінальні розборки,  наприклад, кланів у самій Російській Федерації, у Москві, Санкт-Петербурзі.

 

     Не можна звинувачувати всіх мусульман у трагедії.  Мусульмани

-   поважні   люди,   і  серед  них  є  громадяни  України.  Треба розмежовувати  мусульманських  фундаменталістів  і  мусульман   як таких.

 

     Для того  щоб  Україні  повернутися  в Європу,  треба підняти політичну культуру.  А політичну культуру ми не піднімемо, якщо не розбудуємо  громадянське суспільство.  Це громадянське суспільство можна побудувати,  враховуючи інтереси і  національних  меншин,  у тому числі і кримських татар,  на території України. Скажімо, дуже прикро,  що у Верховній  Раді  Автономної  Республіки  Крим  немає жодного представника автохтонного, корінного населення півострова. Треба зробити все  можливе,  аби  трагедія,  яка  розгортається  в Російській Федерації,  не перейшла на Кримський півострів. Ось про це слід подумати і найбільш гарячим  головам  серед  представників засобів масової інформації.  Спокій,  який ми маємо в Україні,  ми повинні зберегти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат  Черненко.  За ним - депутат Вітренко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Я хотел бы обратить ваше внимание на несколько проблем, которые связаны со здравоохранением.

 

     Первое. Вы,  очевидно,  имеете  информацию,  которая была и в прессе,  и в электронных средствах массовой информации, о передаче медвытрезвителей  из  системы  МВД в Министерство здравоохранения. Некоторые  обосновывают  это  как  абсолютно  правильное  решение. Дескать,  наконец-то государство заботится о правах людей, которые злоупотребляют алкоголем.

 

     Я не знаю,  как мог Минздрав так легко согласиться  на  такую совместную акцию.  И что они будут делать с алкоголиками, когда те заполнят  приемные  и  терапевтические  отделения,  при   нынешнем состоянии системы здравоохранения (необеспеченность медикаментами, дезинсекционными средствами,  медицинскими кадрами)?  Возникнет  и еще  одна  проблема:  как  удержать  в  более  или менее приличном состоянии таких разбушевавшихся людей без помощи работников МВД?

 

     Еще такая  проблема.   Я   не   знаю,   почему   Министерство здравоохранения  обходит стороной неистовую пропаганду лекарств от всех болезней во всех средствах массовой  информации.  Я  не  буду задерживать ваше внимание,  но сегодня граждан Украины призывают к самолечению.  Я хотел бы напомнить, что разные заболевания, причем очень сложные и тяжелые, имеют одни и те же симптомы, и лечить все болезни эффералганом UPSA - такая же глупость,  как и принимать от всех болезней касторку, что описал в своем романе Ярослав Гашек.

 

     Еще одна   проблема,  которую  я  хочу  затронуть  -отношение средств массовой информации, особенно электронных, к дискредитации высшего  законодательного  органа.  Когда мы были на парламентских каникулах,  в отпуске, ну, только ленивый не мог получить экран на УТ-1 и облить грязью высший законодательный орган.

 

     К примеру,  Довженко,  председатель Государственного комитета Украины по делам семьи и молодежи,  говорила, что централизованные амортизационные   отчисления,  которые  отменил  Верховный  Совет, направлялись на решение проблем семьи и молодежи. Я хочу напомнить господам   типа   Довженко:   вы   же   читайте  законодательство, знакомьтесь, куда эти деньги направляются. Напоминаю: 30 процентов

- на науку, 30 процентов - угольной отрасли и 40 - на производство сельскохозяйственной техники.

 

     Нельзя дальше  мириться  с  тем,  что  в  средствах  массовой информации,  особенно  по УТ,  идет кампания оболванивания граждан Украины, направленная на негативнейшую настройку их по отношению к Верховной Раде.

 

     Я просил  бы  тех,  кто  получил  задание  обливать парламент грязью,  взвешенно  подходить  к  этому.  Вдруг   все   повернется подругому.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Вітренко.  За  нею

-депутат Чиж.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Социалистическая оппозиция. Как кандидат в Президенты  страны  я  заявляю,  что  к   постепенной   деградации парламент  Украины  ведут  сами же депутаты.  Нельзя соглашаться с тем,  что  депутаты  совершенно  утратили  эфир!  Мало  того   что отключена  трансляция,  мало  того  что  нет "Щоденників Верховної Ради" - нет и  депутатского  канала.  Якобы  работает  Комитет  по вопросам  свободы  слова,  якобы  работает  специальная  комиссия, которая должна обеспечивать условия для проведения демократических выборов  в  Украине.  И  тем  не  менее  все  эти  органы спокойно наблюдают за тем, что депутаты полностью отрезаны от эфира.

 

     Что происходит,  когда  депутат  не  может  открыто  в  эфире защитить  свою позицию?  Тогда дается возможность клеветникам всех мастей воспользоваться этим и порочить  кандидатов  в  Президенты. Этим воспользовались коммунисты и тиражируют по

 

 всей Украине,  что я снимаю свою  кандидатуру  в  угоду  Кучме.  Я никогда  ничего подобного не заявляла и не собираюсь этого делать. Тем не менее они зомбируют население,  чтобы  люди  не  видели  их собственных  преступлений,  их  вины в установлении этого режима в Украине.

 

     Клеветой занимается Мороз,  распространяя в этих блоках  (как это   называется?)   наглядной   агитации,   что   якобы  Витренко поддерживает Мороза.  Если в 1994  году  я  действительно  еще  не разобралась  до конца,  что это за человек,  то с 1994 года я всей Украине  обясняла,  что  Мороза  нельзя  допускать  к  власти   - категорически!  - потому что это человек, который будет все тянуть только на себя.  И сегодня никоим образом я  не  могу  агитировать население Украины голосовать за Мороза.

 

     Искажает мою  позицию и Администрация Президента.  Я понимаю, что у них есть возможности тиражировать клеветнические листовки, и они  подсовывают  разного  рода клевету.  Уже моего отца отправили жить в Израиль,  тогда как мой отец умер за два  месяца  до  моего рождения,  и  все  прочее.  И  это происходит на глазах парламента Украины.

 

     Если парламенту нравится,  что в эти дни  нет  ни  нормальной работы над законопроектами,  ни информированности населения о том, как работает парламент,  то парламенту не может нравиться то,  что грубейшим  образом  нарушается  процедура  демократических выборов Президента Украины. Правоохранительные органы работают не так, как они должны работать.  И я утверждаю:  ни Ткаченко, ни Мартынюк, ни Медведчук не используют своих полномочий для того,  чтобы  навести порядок  в стране.  Голые заявления - при таких возможностях,  при таких постах - в общем-то ничего не решают.

 

     Поэтому я в последний раз обращаюсь к парламенту Украины и  к руководству  парламента:  наведите  порядок  в  средствах массовой информации,  дайте возможность кандидатам в Президенты самим  свою позицию  излагать  и  свою позицию защищать.  Только тогда Украина может получить того Президента, который выведет страну из кризиса.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція соціалістів  і  селян (Лівий центр). Шановні колеги! На нараді в Голови Верховної Ради в понеділок я звернув увагу і Голови,  і своїх  колег  -  керівників комітетів  і  фракцій на те,  що,  розглядаючи проект бюджету,  ми повинні привести всі соціальні параметри до  вимог  законодавства, нами ж і виписаного.  Треба, щоб у бюджеті передбачалося достатньо коштів на виконання Закону про оплату праці (хоча б у  тих  межах, які  там  визначено),  Закону  про  межу  малозабезпеченості.  Щоб передбачалися відповідні кошти і на виконання Закону про відпустки (там  є певні норми),  і на соціальну допомогу сім'ям з дітьми.  Я звертаю вашу увагу на те,  що для  розрахунку  допомоги  сім'ям  з дітьми  до цього часу діє норматив 60 копійок.  Це означає п'ять з лишнім гривень на місяць для неповної сім'ї,  в  якій  виховується дитина,  і  шість  гривень  з  копійками - для сім'ї,  де є обидва батьки.

 

     Це взагалі ганьба вседержавна,  і мені здається, що Верховній Раді  треба  сказати  своє  слово.  А інакше проект бюджету,  який фактично (ми  можемо  це  передбачити)  буде  зверстано  так,  щоб віддавати  борги,  а  не  займатися  розвитком  соціальної сфери і розвитком власного  виробництва,  розглядати  не  можна.  Це  дуже серйозна пересторога.

 

     Тепер щодо  ситуації в інформаційній сфері.  Тільки глухий не чує і сліпий не бачить абсолютно очевидні речі, які є на поверхні. Комітет  з  питань свободи слова та інформації півтора року тільки тим і займається, що бореться з завалами, які створила не Верховна Рада, а президентська структура, які створює сам Президент.

 

     Хочу вам  нагадати,  що  ми  провели  День  уряду  і прийняли розгорнуту  постанову  на  п'яти  сторінках,  в   якій   виставили незадовільну  оцінку уряду у зв'язку з цією ситуацією.  Ми провели триденні парламентські слухання.  У кінці минулої  сесії  прийнято мою   редакцію   звернення  до  європейських  структур  з  приводу політичної ситуації в Україні. Я тричі виступав на засіданнях Ради Європи. Сьогодні є звернення чотирьох кандидатів у Президенти щодо цієї ситуації.

 

     Виникає запитання:  хто   вдається   до   антиконституційної, антизаконної  дії?  Відповідь  також  очевидна.  Так,  через певні обставини Верховній Раді,  можливо,  не вистачає сили і впливу. На жаль, ми не маємо більшості у Верховній Раді, але за нами є народ, і ми повинні все зробити, щоб розблокувати інформаційну сферу.

 

     Щодо звинувачень,  скажімо,  лівих  кандидатів   і   особливо Олександра  Мороза.  Я відношу це на риторику,  так би мовити,  на ревнощі кандидатів щодо кандидатів.  Але абсолютно всім  очевидно, що  є  позиція  Олександра  Мороза,  є позиція Петра Симоненка,  є позиція Ткаченка і є позиція Вітренко і кому вона підслуговує.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час на виголошення заяв народних депутатів вичерпаний.  Буквально  декілька  слів  з приводу пропозицій,  які звучали в ході ваших виступів, шановні колеги.

 

     Щодо виступу народного депутата Мазур.  Я думаю,  що  питання вона піднімає справедливо,  але,  мабуть,  воно не для цього залу. Нехай   спокійно   підійде   до   першого   заступника   керівника Секретаріату  (бо  керівник Секретаріату у відпустці) Шараєва.  Ми дамо  доручення,  і  вони  спокійно  розберуться,  хто,  що,   яке посвідчення.   Я  думаю,  це  технічне  питання,  і  звинувачувати прапорщиків, які стоять на постах і детально перевіряють документи в тих,  хто проходить сюди,  мабуть,  безпідставно.  У цьому можна розібратися не обов'язково через сесійний зал.

 

     З приводу заяви народного депутата  Бондаренко.  Будь  ласка, оформляйте   запит,  завтра  ми  поставимо  його  на  голосування, оскільки це запит до Президента. Тобто подавайте папери, завтра ми проголосуємо   за  зміст  і  за  направлення.  Наберемо  необхідну кількість голосів - запит буде направлений  відповідно  до  нашого Регламенту.

 

     З приводу  заяви,  яку  оприлюднив  народний депутат Абрамов. Важко щось додати, важко щось сказати, окрім того, що поспівчувати тим людям,  які написали цю заяву.  Ми з вами щодня,  щогодини, по суті,  говоримо в цьому сесійному залі про  такі  біди  і  якимось чином  намагаємося вплинути на розвиток подій.  Але ви бачите,  що вплив наш поки що не такий, як хотілося б нашим виборцям.

 

     З приводу  пропозицій  народного   депутата   Синенко.   Дамо протокольне  доручення  профільному  Комітету  з  питань  науки  і освіти,  щоб розібралися,  куди  пішли  ці  32  мільйони  гривень, передбачені   на  шкільні  підручники,  і  яким  чином  підручники розповсюджуються.

 

     Щодо проведення закритого засідання,  то,  я  думаю  (десь  я бачив  Віктора  Семеновича  Омеліча),  давайте спочатку ці питання обговоримо  на  засіданні  комітету,   а   потім,   якщо   виникне необхідність, проведемо закрите засідання. Бо ситуація така: ми не встигнемо оголосити,  що  проводимо  закрите  засідання,  як  наші колеги,   що   сидять   трошки   вище  від  вас,  почнуть  відразу розказувати,  що депутати зібралися на чергове засідання, де знову вибивають  і  пробивають  собі  пільги  чи  щось подібне.  Давайте розв'язувати  ці  проблеми  через  комітет  і,  якщо  треба  буде, приймати рішення щодо закритого засідання.

 

     Стосовно виступу народного депутата Подгорного.  Так само, як і   депутат   Бондаренко,   готуйте,   будь   ласка,   відповідний депутатський запит,  подавайте. Завтра під час відкриття засідання ми його розглянемо і скеруємо за призначенням.

 

     Виступ народного депутата Журавського. Не знаю, як у вас, а в мене  він  залишив  подвійне  враження.  Давайте  хоч  ми з вами в сесійній залі не будемо подібними  заявами  ворушити  те,  що  для нашого суспільства не досить спокійне. Ну навіщо "підкручувати" ті чи інші релігійні питання?  У нас є чимало проблем, у тому числі й релігійних.  Я  приєднуюся до його слів,  коли він закликає засоби масової інформації виважено до цього підходити.  Але давайте і  ми будемо  діяти виважено і не спекулювати на тих чи інших проблемах, що стосуються релігійного життя.  Воно в нас непросте.  Ви знаєте, скільки  в  нас  конфесій,  ви  знаєте,  які  інколи  непримиренні суперечності  точаться  між  ними.  Наше  з  вами  завдання  -  не підливати  масла  у вогонь,  а все робити для того,  аби церковне, релігійне  життя  в  державі  розвивалося  спокійно,  виважено   і ситуація не нагніталася.

 

     Наталія Михайлівна справедливо висловила свої міркування щодо ходу передвиборної кампанії. Майже щодня на пленарних засіданнях і під  час так званих розминок порушуються питання про те,  що умови кандидатів далеко не рівноправні.  Але я звертаюся до кандидатів у Президенти:  поважайте один одного. Вас не так багато, всього 12 у цьому залі,  тож хоч тут не зводьте рахунки. Бо Наталія Михайлівна розповідає,  що  всі  її брудом обливають,  але забула про те,  що випустила й розповсюдила  по  Україні  тиражем  1  мільйон  газету "Досвітні вогні",  де все присвячене тому, який поганий Симоненко. Давайте ж  дотримуватись  етичних  норм  і  не  будемо  хоча  б  у парламенті воювати один з одним.  Давайте боротися чесно за голоси виборців.

 

     Стосовно того,  що  ми  як  керівники   Верховної   Ради   не використовуємо своїх високих посад,  з вами можна погодитися.  Але якби це були високі посади того  періоду,  який  ми  пам'ятаємо... Якщо парламент,  ми всі з вами,  приймаючи ті чи інші рішення, які стають законами, не можемо добитись їх виконання, то зрозуміло, що й  керівництво Верховної Ради в такому ж становищі,  як і ви.  Тож давайте спільно домагатися того,  про що,  зокрема,  говорив  Іван Сергійович.

 

     Він абсолютно  справедливо  сказав,  що,  мабуть,  ніяке інше питання  не   розглядалося   так   детально,   так   всебічно,   з використанням   усіх  можливих  парламентських  форм,  як  питання інформаційного простору - і безпеки в інформаційному  просторі,  і дотримання прав свободи слова. Більшого вже зробити не можна було. А віз, як бачите, і нині там. На превеликий жаль, закони не діють.

 

     І я інформую (Іван  Сергійович  знає,  про  це  було  рішення Погоджувальної  ради),  що комітету Івана Сергійовича і Комітету з питань бюджету доручено  підготувати  і  внести  найближчим  часом поправки  до  Державного бюджету.  І бюджетний комітет ніби вже це розглядав:  про фінансування державних засобів масової інформації, і зокрема про фінансування Національних теле- і радіокомпанії.

 

     З приводу  заяви  народного  депутата Черненка.  У нього була досить-таки  всеохоплююча  заява:  від   медвитверезників   -   до касторки,  від  касторки  - до УТ-1.  Якщо уважніше поглянути,  то воно,  звичайно, поєднується, що ж зробиш. Я думаю, не далекий той час, Віталію Григоровичу, коли ситуація зміниться.

 

     А з приводу витверезників,  якщо я не помиляюся, то їх нікому не передавали, їх просто ліквідували. Давайте відповідне звернення скеруємо  до  Кабінету  Міністрів,  нехай ще раз подивляться на цю проблему.

 

     Шановні колеги,  я прошу вашої уваги!  У нас сьогодні  досить напружений  порядок  денний,  ми  маємо  розглянути  ряд серйозних законів,  на які Президентом накладено вето,  щоб визначитися з їх остаточним прийняттям.

 

     Якщо ми  будемо  оперативно  працювати,  то  вчасно завершимо засідання.  Але я дуже просив  би  народних  депутатів  сидіти  на робочих місцях, бо кожен ваш голос, як кажуть, на вагу золота.

 

     ------------

 

     Проект Постанови про порядок денний четвертої сесії Верховної Ради  України.  Шановні  народні  депутати!  На  двох   засіданнях Погоджувальної  ради  досить  детально  обговорювався  цей порядок денний четвертої сесії.  Різноманітні  пропозиції  від  комітетів, народних    депутатів,   що   висловлювалися   в   ході   засідань Погоджувальної ради, враховані.

 

     Тому я пропоную прийняти проект за основу, а потім обмінятися думками,  які  внести  зміни  й  доповнення.  Є  в  нас можливість прийняти за основу цей проект постанови про порядок  денний?  Тоді прошу проголосувати його за основу.

 

     "За" - 198.

 

     Не голосувало 153 народних депутати. Я не розумію, що, будемо без плану працювати?

 

     Давайте приймемо  за  основу,  а  потім  я  надам  можливість народним  депутатам  виступити і внести пропозиції,  чим доповнити план роботи на четверту сесію. Нічого ж нового ми не придумаємо.

 

     Є план роботи, в якому враховано пропозиції комітетів. Якщо у вас  є  ще якісь пропозиції (я бачу по піднятих руках,  що є),  ми кожну пропозицію розглянемо окремо.

 

     А зараз проект постанови приймається за основу.  Голосуємо. А потім будемо розглядати кожну вашу пропозицію.

 

     "За" - 254.

 

     Дякую. Прийнято за основу.

 

     Давайте я надаватиму слово справа наліво. Записалися? Нічого, я надаватиму тим,  хто підняв руку. Тільки оперативно, будь ласка. Я  прошу  народних  депутатів:  без  дуже докладних аргументів,  і голосуємо.

 

     Депутат Чубаров. Будь ласка.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги!  Комитетом  по  вопросам  прав   человека,   национальных меньшинств  и межнациональных отношений несколько раз направлялось письмо руководству о включении в  повестку  дня  четвертой  сессии парламентских     слушаний     по    проблемам    законодательного урегулирования  вопроса  реализации  государственной  политики  по обеспечению   прав   крымскотатарского   народа   и   национальных меньшинств,  которые были депортированы и добровольно возвращаются в Украину.

 

     Я хотел   бы   подчеркнуть,   Адам   Иванович,   что   именно договоренность о таких слушаниях,  которая была достигнута нами  в мае 1999 года,  позволила значительно снизить напряжение,  которое было в Крыму.

 

     И конкретно мое предложение,  Адам Иванович: в приложение 2 с перечнем  дополнительных вопросов,  которые поручается подготовить комитетам Верховной Рады и Кабинету Министров,  включить вопрос  о подготовке парламентских слушаний по указанной мною теме.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Я  хочу порадитися.  Ми відразу будемо ставити на голосування пропозиції  чи  потім,  коли всі висловимо? Відразу? Добре.

 

     Шановні колеги,  будьте уважні. Пропозиція народного депутата Чубарова цілком слушна.  Учора  я  мав  зустріч  із  представником Парламентської  Асамблеї  ОБСЄ,  який приїхав вивчати це питання і буде доповідати на Парламентській Асамблеї Ради Європи. Сьогодні в нас  буде  розмова  із Верховним комісаром ОБСЄ у справах біженців Ван дер Стулом.

 

     Давайте підтримаємо пропозицію про те, щоб профільний комітет підготував   парламентські  слухання  з  цієї  проблеми,  оскільки проблема  є.  Прошу  підтримати  пропозицію  доручити  профільному комітету підготувати такі парламентські слухання. Голосуємо.

 

     "За" - 120.

 

     Шкода... А,  порядок денний ще не затверджений, потрібна одна третина голосів.  Прийнято.  Включається  питання  (Шум  у  залi). Шановні   колеги,   я   пояснюю.   Оскільки   порядок   денний  не затверджений,  то включення пропозицій до  порядку  денного  -  не сформованого   -   приймається   однією   третиною  від  кількості депутатів, які взяли участь у голосувані.

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, фракція   Народного   руху   України.   Шановні  колеги!  Шановний головуючий!  Наприкінці попередньої сесії ми  прийняли  в  першому читанні  проект  закону про проведення експерименту в Чернівецькій області  для  стабілізації   роботи   легкої   та   деревообробної промисловості.  На  жаль,  цього  законопроекту немає ні в першому розділі порядку денного на цю сесію,  ні навіть у другому розділі, хоча   проекти   законів   про   спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в  Житомирській,  Чернігівській,  інших  областях  є  в переліку  питань.  Я  думаю,  це  не зовсім логічно.  Варто було б повернутися до розгляду цього проекту саме на  цій  сесії,  бо  це вкрай потрібно для Чернівецької області. Я просив би підтримати цю пропозицію.

 

     І друге.   Ви   знаєте,   скільки   проблем    виникало    із компенсаційними  сертифікатами.  Але ми знову не розглядаємо цього питання.  Проблема полягає в тому,  що Верховна Рада  не  прийняла остаточного  рішення  ні щодо компенсаційних сертифікатів,  які не використані громадянами (їх треба  погашати),  ні  тих,  які  наші громадяни отримали на руки,  але не використали, бо нашим рішенням були припинені аукціони.

 

     Я прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Прошу  визначитися  щодо питань  про  експеримент у Чернівецькій області (а точно немає тут цього  питання,  ви  уважно  продивилися?)  і  про   компенсаційні сертифікати. Дві пропозиції депутата Манчуленка.

 

     "За" - 147.

 

     У голосуванні   взяло   участь   358  депутатів.  Рішення  не прийнято...  А перше  прийнято.  Шановні  колеги!  Я  вам  зачитую частину  третю  статті  2.4.3  Регламенту:  "Рішення про включення питання до ще не затвердженого  в  цілому  порядку  денного  сесії приймається,  коли  за  нього проголосувало не менше 1/3 депутатів від їх фактичної кількості,  за винятками, встановленими законом",

- і так далі.

 

     Ми повернемося до цієї пропозиції. Зараз розберемося.

 

     Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги!  Я просив би внести до порядку  денного  четвертої сесії проект Соціального кодексу.  Аргументацію ми вже наводили не раз, і не два, і не три.

 

     І ще маленьке зауваження. У статті 6.6.1 Регламенту Верховної Ради  передбачається:  "Законопроект,  підготовлений до другого чи повторного другого читання,  висновки відповідних комісій та  інші матеріали до нього поширюються серед депутатів не пізніш як за 12, а той,  що пов'язаний з Конституцією чи є проектом конституційного закону,  - за 16 днів до розгляду цього законопроекту на засіданні Верховної Ради". На жаль, практика розповсюдження законопроектів у день   розгляду   або   безпосередньо   напередодні  дня  розгляду законопроекту не сприяє якості законотворення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Щодо   вашого   зауваження.   Ми   будемо намагатися  його  реалізовувати.  Справді,  треба,  щоб воно так і було,  але, на превеликий жаль, тут є вина всіх нас, у першу чергу тих,  хто працює в комітетах. Досить часто саме профільні комітети затримують розповсюдження своїх рішень,  бо їх іще  немає.  Ось  у чому проблема,  і тут вина не Секретаріату Верховної Ради, а самих комітетів, в яких так організовано роботу.

 

     Пропозицію депутата  Журавського   про   проект   Соціального кодексу прошу підтримати. Голосуємо (Шум у залі).

 

     Зніміть голосування.  Я  поясню  процедуру.  У  нас  фактична кількість народних депутатів -  446.  Для  прийняття  рішення  нам треба  мінімум  148  голосів.  Чому  ми прийняли перше рішення 120 голосами?  Тому що там було не рішення,  а  доручення  профільному комітету  підготувати парламентські слухання.  Нехай комітет готує і,  коли питання буде готове,  вносить  його,  і  тоді  воно  буде розглядатися. Так що тут трошки різні моменти.

 

     Голосуємо пропозицію депутата Журавського.

 

     "За" - 74.

 

     Депутат Курикін. Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Шановні колеги (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.  Володимире Романовичу,  я  пояснюю,  що депутат Курикін належить до фракції зелених. Чи ви вже його хочете знову до себе забрати? Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.  Шановні колеги!  Я хочу нагадати, що наприкінці минулої  сесії,  затверджуючи  план  законодавчої  діяльності,  ми ухвалили  рішення  про  те,  що  проект  Закону   про   громадські організації  має  бути розглянутий у 1999 році,  тобто на поточній сесії.  Я вносив відповідну поправку, і вона була прийнята, про що свідчить стенограма того засідання.  Але,  на жаль (я думаю, через прикрий недогляд),  у проекті порядку денного цієї  сесії  проекту Закону про громадські організації немає.

 

     Я дуже  прошу внести до порядку денного поточної сесії проект Закону про громадські організації  (перше  читання).  Це  не  менш важливий  закон,  ніж  Закон  про  політичні  партії.  Він регулює великий масив суспільних відносин і  є  надзвичайно  важливим  для країни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставлю на голосування пропозицію депутата Курикіна про включення до порядку денного  Закону  про  громадські організації. Прошу визначитися.

 

     "За" - 96.

 

     Не прийнято.

 

     Депутат Марченко  Олексій  від  групи "Відродження регіонів". Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні колеги!   Я  з  групою  колег  -  Роєнком  Віктором  Григоровичем, Плютинським,  Зубовим,  Сігалом,  Сиротою,  Малолітком, Павленком, Литюком  -  вніс  законопроект,  який  передбачає  звільнення  від патентування діяльності людей,  які займаються бджільництвом.  Цей законопроект   роздано,  над  ним  працює  комітет.  Я  прошу  цей законопроект 2256-5 включити  до  порядку  денного,  бо  його  там немає. Це перше.

 

     І друге.  Адаме  Івановичу,  на  минулій  сесії  я  з трибуни Верховної Ради вносив пропозицію (Олександр  Миколайович  пообіцяв поставити   її  на  голосування,  але  до  того  не  дійшло)  щодо законопроекту наших колег Жовтіса і Бандурки про внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України  про  статус  народного депутата та Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення.  Ці  зміни передбачають   відповідальність   посадових   осіб   за  нерозгляд депутатських звернень і запитів.  Є пропозиції,  є доручення.  Нам цей закон потрібен. Я прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Ставлю   на  голосування  дві пропозиції народного  депутата  Марченка  від  групи  "Відродження регіонів"  -  про бджільництво і статус народного депутата.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 177.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Марченко від прогресивних соціалістів. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Если   вы   откроете Регламент,  то  увидите,  что  вопрос,  касающийся  повестки  дня, требует  обсуждения.  Поэтому  я   прошу   выставить   минимальный регламент,  на  который  я  соглашаюсь  -  три минуты,  и дать мне возможность высказаться от фракции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Романовичу,  будь  ласка,   за   одну хвилину внесіть свої пропозиції, як і решта депутатів.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Адам   Иванович,   откройте  Регламент  и  не нарушайте его. Не надо своими репликами искажать Регламент. Вопрос о  повестке  дня  требует  обсуждения.  Я как руководитель фракции требую,  чтобы мне дали три минуты и  я  высказал  предложения  от фракции.  Это  не  заседание  Коммунистической либо другой партии, здесь - Верховный Совет.

 

     Итак, уважаемые депутаты,  в начале работы нынешней сессии мы дважды заявляли о том, что без денонсации договора с Международным валютным  фондом  всякая   законодательная   деятельность   нашего Верховного Совета бесполезна.  Просто бесполезна. Бюджет принимать не стоит, потому что он будет спроектирован Международным валютным фондом.  Социальные вопросы и все остальные, в том числе налоговая политика, также будут определены Международным валютным фондом.

 

     Мы внесли предложение подготовить законопроект  о  денонсации договора   с   Международным  валютным  фондом  и  стать  на  путь проведения  политики,  отвечающей  нашим  национальным  интересам. Такое   протокольное  поручение  было  дано  профильным  комитетам Председателем Верховного Совета,  однако оно не выполнено  и  этот вопрос в проект повестки дня не внесен.

 

     Я напомню,  что  в соответствии с Регламентом есть две группы вопросов:  первая - это подготовленные вопросы,  а вторая группа - это  те вопросы,  которые Верховный Совет поручает подготовить для рассмотрения. Однако вопросы и первой, и второй группы имеют право на включение в повестку дня.

 

     Я требую,   чтобы  мы  проголосовали  в  поименном  режиме  о включении в повестку дня проекта Закона о  денонсации  договора  с Международным  валютным  фондом.  Я  также  считаю  необходимым  и требую, чтобы в повестку дня были включены... Почитайте Регламент. Вроде профессор, а Регламент не читаете.

 

     Верховный Совет  обязан  принять  Основы внутренней и внешней политики  -  документ,  который   Конституция   уполномочивает   и обязывает   нас   принимать.   Наша   фракция   подготовила  такой законопроект под авторством Наталии Витренко, но в повестку дня он не включен. Я требую, чтобы этот законопроект был включен.

 

     Я также   считаю   необходимым,  чтобы  концепция  Налогового кодекса,  которая  подготовлена  нашей  фракцией  под   авторством Наталии   Витренко,   также   была   включена   в   повестку  дня. Подготовленный,  рассмотренный законопроект из сессии в сессию  не включается в повестку дня. Это непонятно.

 

     И я   прошу,   Адам  Иванович:  не  позорьте  работу  высшего законодательного органа, не используйте свое положение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Володимире Романовичу,  ви  ж досвідчений народний депутат, а такими словами розкидаєтесь.

 

     Шановні колеги!  Прошу  визначитися  з  пропозиціями  фракції прогресивних   соціалістів.   Підтримуючи   пропозиції   народного депутата  Марченка  щодо  Основних  засад внутрішньої і зовнішньої політики і концепції Податкового кодексу,  хотів би сказати,  що є низка  альтернативних законопроектів.  Тобто ми не будемо називати прізвище автора,  бо там їх шість  чи  сім,  а  питання  в  цілому включимо до порядку денного.

 

     Шановні колеги,  я формулюю таким чином:  включити до порядку денного  перераховані  пропозиції,  не  називаючи  авторів,  бо  є проекти різних авторів. Голосуємо.

 

     "За" - 128.

 

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 77.

 

     Дякую. Шановні колеги!  Я прошу...  Наталіє Михайлівно,  ви ж претендуєте  на  таку  солідну  посаду,  що  ж  ви  так  нервуєте? Розгорніть,  будь ласка,  разом із своїм  помічником,  Володимиром Романовичем,  порядок денний на сторінці 16. Там написано: "Проект Закону про основні засади соціально-економічної  політики  (проект Симоненка,  проект Павловського,  проект Мороза,  проект Москвіна, проект  Вітренко,  проект   Зайця,   проект   Коновалюка,   проект Тимошенко,  проект  Павловського).  На  сторінці  16.  До  порядку денного це питання включене.

 

     Ставлю тоді  на  голосування  останні  дві  пропозиції:   про денонсацію  договору  з  МВФ  і про концепцію Податкового кодексу. Питання про засади включене.

 

     Зніміть, будь ласка,  голосування.  Ми прийняли  рішення  про поіменне голосування.  Тому є ще одна пропозиція:  кожне питання в поіменному режимі проголосувати окремо.

 

     Ставиться на поіменне голосування пропозиція про включення до порядку  денного четвертої сесії питання про доручення підготувати законопроект про денонсацію договору з МВФ. Прошу визначитися.

 

     "За" - 146.

 

     Шановні колеги!  Я повторюю те,  що сказав депутат  Марченко: включити  до  другої частини,  до переліку питань,  які мають бути підготовлені.

 

     Прошу ще раз проголосувати в поіменному режимі.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  в  поіменному  режимі   пропозиція включити  до  порядку денного концепцію Податкового кодексу.  Будь ласка, визначаємося.

 

     "За" - 207.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,  хто наступний? Депутат Попеску, соціал-демократи (об'єднані). Володимире Романовичу, закінчимо питання, ви одержите слово.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).   Дякую.   Фракція   СДПУ(о).  Адаме Івановичу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Іване Васильовичу. Шановні колеги! Я ще раз  наголошую,  що  дві  пропозиції,  які вносив народний депутат Марченко,  включені  до  порядку  денного.  Це  перше.   Ще   одна пропозиція   вже   була   включена.  Володимире  Романовичу,  вони включені.

 

     Будь ласка, депутате Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В. Дякую. Вельмишановні колеги! На попередній сесії ми не встигли розглянути питання (його вже було внесено до порядку денного) щодо стану фінансування додатків до "Голосу України", які виходять мовами національних меншин.  Від нашого Комітету з питань прав людини,  національних меншин  і  міжнаціональних  відносин  я прошу поставити це на голосування.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  З вашого дозволу,  я роблю зауваження народному депутату Марченку за те,  що він не дає можливості вести засідання. Прошу вибачення у Івана Васильовича: я абсолютно не почув його пропозиції. Це перше.

 

     Друге. Я ще раз  пояснюю  депутатові  Марченку:  обидві  ваші пропозиції включені до порядку денного... Обов'язково треба надати слово депутату Марченку для репліки, бо він не витримає.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Адам Иванович,  я "витримаю" в десять раз больше, чем вы. Это во-первых.

 

     А, во-вторых,  не надо заниматься перекручиванием.  Я еще раз рассказываю.  Повестка  дня  должна  формулироваться  четко  -   в соответствии с нормами Регламента. В повестку дня надо включить не "доручення" (это вы уже перекрутили мой вопрос),  а  законопроект. Поручение  надо  дать  о  том,  чтобы  подготовили  законопроект о денонсации   договора.   Вы   перекрутили.   Следовательно,   надо голосовать  предложение о включении в повестку дня законопроекта о денонсации договора. Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос. Вы там зачитали: "основы социальной политики". Не  о  социальной  политике подготовила документ депутат Витренко. Она подготовила проект "Основы  внутренней  и  внешней  политики". Название  этого  документа не включено в точной формулировке,  там ошибки.  Поэтому мы посчитали необходимым включить в повестку  дня такой вопрос. И не надо перекручивать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Я ще раз нагадую,  шановні колеги: ми з вами проголосували за те,  щоб  включити  обидві  пропозиції...  (Шум  у  залі).  Обидві пропозиції включені до порядку денного. До порядку денного (розділ ІІ) включається пропозиція про денонсування договору;  включається до  порядку денного (розділ І) і пропозиція про проект Податкового кодексу,  оскільки цей проект уже  підготовлений.  Не  треба  було шуміти, ми все проголосували.

 

     Депутат Попеску. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.  Дякую.  Шановні  колеги!  Я  не  буду  наводити аргументацію,  я скажу конкретно щодо цього питання. На попередній сесії  ми  не  встигли  розглянути  питання (його було включено до порядку денного),  що стосується стану  фінансування  додатків  до "Голосу  України",  які виходять мовами національних меншин.  І на адресу керівництва Верховної Ради,  і на  адресу  нашого  комітету постійно  надходять  листи,  де порушується питання про недостатнє фінансування цих додатків.  Я прошу проголосувати за  те,  щоб  ми внесли це питання до порядку денного цієї сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  підтримати  пропозицію  народного депутата Попеску. Голосуємо.

 

     "За" - 155.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Сирота.  Будь  ласка.  Від   фракцій,   будь   ласка, подавайте пропозиції.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область). Дякую, Адаме Івановичу. Фракція Трудової партії України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  колеги!  Ми просимо  включити  до  порядку  денного  четвертої  сесії  розгляд законопроекту про внесення змін і доповнень до Закону України  про операції   з   давальницькою   сировиною   в  зовнішньоекономічних відносинах (реєстраційний 4042 від 13 вересня 1999 року),  поданий народними депутатами Чукмасовим і Терьохіним, як альтернативний до проекту закону реєстраційний 3404 від 29 червня 1999 року, розгляд якого передбачено 16 вересня цього року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  прошу  визначитися  щодо пропозиції народного  депутата  Сироти.  Тим  більше,  що  це  альтернативний законопроект до того, що вже є в порядку денному.

 

     "За" - 132.

 

     Шановні народні  депутати.  Я  ще раз звертаю вашу увагу:  ми можемо голосувати,  можемо - ні. Це - суто регламентна норма. Якщо якийсь законопроект вже розглядається і до нього є альтернативний, то альтернативний законопроект обов'язково повинен  включатися  до розгляду, так що можна на це не витрачати часу.

 

     Депутат Омеліч. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні колеги! Відповідно до рішення  Комітету  з  питань  Регламенту,  депутатської  етики  та організації роботи Верховної Ради від 9  вересня  просимо  вас  до переліку питань,  які передбачається розглянути на четвертій сесії Верховної Ради України,  включити на вересень чи  жовтень  питання про   звернення   народного   депутата   України  Лазаренка  Павла Івановича, з яким він звернувся до Голови Верховної Ради 6 вересня цього року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Пропозиція  зрозуміла.  Ми не обговорюємо питань,  ми визначаємося, включаємо питання чи не включаємо. Прошу визначитися.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.  Шановні  колеги!  Я прошу вас від фракцій, будь ласка...  Депутат  Омеліч  від  якої  фракції  виступав?  Від комітету.

 

     Депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223, м. Київ). Дякую. Я виступаю за дорученням  бюджетного  комітету.  Учора  на засіданні комітету ми розглядали  питання  про  використання  коштів  резервного   фонду Кабінету  Міністрів  України.  Бюджетний комітет більшістю голосів прийняв  рішення  і  звертається  до  Верховної   Ради   з   такою пропозицією:  у  зв'язку  з  виявленими грубими порушеннями Закону України про бюджетну  систему  та  положення  про  резервний  фонд Кабінету  Міністрів  України включити до порядку денного четвертої сесії звіт Кабінету  Міністрів  України  про  використання  коштів резервного  фонду.  Більше половини цих коштів використовується не за призначенням,  і фактично  цей  фонд  перетворився  на  виборчу скарбницю  діючого  Президента.  Тому  я прошу включити до порядку денного і розглянути це питання не пізніше як на початку жовтня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю, це слушна пропозиція. Це питання треба розглянути, мабуть, у якийсь День уряду. Прошу визначитися.

 

     "За" - 197.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Кармазін від комітету. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська область). Дякую, Адаме Івановичу. Місто-герой Одеса, Партія  захисників  Вітчизни.  Шановні  народні депутати!  Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення  правоохоронної діяльності  та  боротьби  з організованою злочинністю і корупцією, розглянувши стан боротьби із злочинністю і корупцією,  прийшов  до висновку,  що розпорошена сьогодні система спеціальних підрозділів МВС та СБУ не відповідає вимогам сьогоднішнього дня,  і тому члени нашого  комітету внесли свій варіант законопроекту про Національне бюро розслідувань. Його важливо розглянути у зв'язку з тим, що при прийнятті  бюджету  треба передбачити окремим рядком фінансування. Бо  якщо  нічого  не  робити...  Ми  пішли  за   новим   принципом призначення голови Служби безпеки України.  Тут має брати участь і грати головну скрипку парламент: щоб звільняти і призначати голову СБУ  міг тільки парламент і щоб це все відбувалося тут,  прилюдно. Тому я прошу включити цей законопроект  до  порядку  денного  цієї сесії.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу визначитись.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   Тимчасової   спеціальної  комісії Верховної  Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих   прав громадян   України   під   час  підготовки  і  проведення  виборів Президента  України  (виборчий  округ  182,  Херсонська  область). Уважаемые коллеги! По чисто техническим причинам выпала информация Временной   специальной   комиссии   по    вопросам    обеспечения избирательных   прав   граждан   Украины  во  время  подготовки  и проведения выборов  Президента  Украины.  Этот  вопрос  включен  в повестку  дня,  но  я  просил  включить его на октябрь.  Он должен стоять в повестке дня сессии.  Поэтому  прошу  это  проголосовать, чтобы  подтвердить решение совещания у Председателя Верховной Рады и чтобы Верховная Рада получила необходимую информацию о том,  как у   нас   обеспечиваются  избирательные  права  граждан  во  время избирательной президентской кампании.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  прошу  визначитися  з   пропозицією народного депутата Єльяшкевича.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято.  Так, від фракції "Реформи-Конгрес" депутат Подгорний. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П.  Фракция "РеформыКонгресс" партии  "Реформы  и порядок".  Уважаемые  депутаты!  Я прошу название документа 1112-1 (це проект Постанови про розгляд структури апарату Верховної  Ради України  та  затвердження  його  керівника  і кошторису) дополнить словами: "і організації роботи Верховної Ради".

 

     Адам Иванович,  не надо бояться,  что пресса что-то  напишет. Пусть пресса лучше пишет,  где наш Президент свадьбы гуляет, с кем он их гуляет, как он День шахтера отмечает и так далее. А мы такое заседание  должны  провести,  потому  что  на сегодняшний день мы, наверное,  единственный парламент,  который проводит уже четвертую сессию  и  до  сих пор не рассмотрел этот очень важный вопрос - об организации своей работы.  Речь идет не столько о льготах, сколько просто о режиме нашей работы,  о кабинетах,  о технике,  с которой нам приходится работать, и о целом комплексе других вопросов.

 

     Комитет по  вопросам  Регламента  будет  рассматривать   этот вопрос у себя на заседании,  наверное,  в октябре.  Я думаю, уже в ноябре мы могли бы внести его в сессионный зал.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  визначитися  щодо   пропозиції   народного депутата Подгорного.

 

     "За" - 215.

 

     Рішення прийнято.

 

     Від соціалістів депутат Марковська. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Ви знаєте,  що  сьогодні  велика скрута в охороні здоров'я,  особливо щодо  медичного  забезпечення  наших  громадян.   Тому   я   прошу передбачити  в порядку денному парламентські слухання саме з цього питання - про стан охорони здоров'я та медичне забезпечення  наших громадян. Це перше.

 

     Друге. Така   категорія   громадян,   як   заслужені  лікарі, заслужені  працівники  культури,  генерали,  академіки,  професура лишилася  майже  незахищеною.  Тому  я  прошу  включити до порядку денного законопроект (він уже прийнятий  у  першому  читанні),  що стосується  громадян,  які  мають особливі заслуги перед державою. Цей законопроект,  коли він вносився на засідання Верховної  Ради, саме  Наталія  Михайлівна  Вітренко пропонувала відхилити,  нібито дбаючи  про  громадян  цієї  категорії,  нібито  відстоюючи   їхні інтереси.  І  тоді  Президент  видав указ.  Я не розумію,  на кого працює прогресивна соціалістка.

 

     І третє  питання  -  щодо  законопроекту   про   психіатричну допомогу,  який  підготовлений до другого читання.  Я прошу внести його до порядку денного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  прошу  визначитись  щодо  пропозицій народного депутата Марковської.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Дякую. Фракція Компартії України, "Союз Чорнобиль   України".   Адаме   Івановичу,  я  виступаю  як  автор законопроекту, а від фракції Компартії ще буде виступ.

 

     У нас в порядку денному  стоїть  питання  про  проект  закону України про внесення змін до Закону про громадянство України. Його погоджено, відповідне доручення є. Однак є ще проект закону 1253-4 від  16 липня 1999 року (автор Яценко) і проект народного депутата Шеховцова.

 

     Я думаю,  що їх треба дописати сюди,  і ось чому.  Вони не  є альтернативними.  Проте  ми,  шановні  народні  депутати,  повинні розв'язати таке  питання.  До  кожного  з  вас  звертаються  сотні громадян,   які   приїздять  до  України  з  республік  колишнього Радянського Союзу і проходять занадто складну й  дорогу  процедуру набуття  громадянства  України.  Сотні доларів треба їм викладати. Хоча ці люди,  як правило,  не мають доходів і взагалі  нічого  не мають,  вони платять в консульствах іноземних держав для отримання звичайної довідки.

 

     Тому ми   повинні   прийняти   спрощену   процедуру   набуття громадянства  України  і допомогти цим людям одержати громадянство України.  Я  думаю,  це  дуже  актуальне  питання,  і   всі   мене підтримають.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Михайловичу.  Поки  що  ми не закон приймаємо,  а пропозицію вносимо,  так що  прошу  підтримати пропозицію про включення цього питання до порядку денного сесії.

 

     "За" - 174.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты!  Я  вношу  предложение  включить  в  повестку  дня   три документа.

 

     Вы знаете,   что  еще  2  мая  1996  года  Украина  подписала Европейскую  социальную  хартию.  До  сих  пор  этот  документ  не ратифицирован   парламентом.  Поэтому  нам  надо  принять  сегодня постановление,  согласно которому Кабинет  Министров  внес  бы  на ратификацию этот документ.

 

     И еще два предложения по двум законопроектам,  Адам Иванович. Депутат  Чивюк  (он   автор   документа)   предлагает   внести   в законодательство  Украины  ряд  изменений,  связанных  с усилением борьбы  с  нелегальной  миграцией.   Его   законопроекты   сегодня зарегистрированы и их надо включить в повестку дня.

 

     И последнее.   Вчера   на   заседании  нашего  комитета  было предложено внести изменения в Закон о разрешении трудовых споров и конфликтов.

 

     Я прошу  народных  депутатов поддержать решение о включении в повестку дня трех этих вопросов:  о ратификации социальной хартии, о проекте закона об усилении борьбы с нелегальной миграцией (автор Чивюк) и законопроект нашего комитета "про внесення змін до Закону України   про   порядок   вирішення  колективних  трудових  спорів (конфліктів)".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися щодо цих пропозицій.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято. Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   колеги!   Питання соціального  захисту,  про  яке говорили представники всіх партій, ідучи на вибори,  завжди є актуальним і першочерговим у цій  залі, тому що Конституція визначає нашу державу як соціальну.

 

     Проте 23  березня  цього  року в Комітеті з питань соціальної політики та праці доповідач,  який доповідав  питання  про  проект Соціального кодексу (я не буду прізвище називати),  зробив це,  не прочитавши його.  Мовляв,  я засуджую те-то,  але  я  документ  не читав.  Хоча  він  не  засуджував,  а  сказав,  що  проведена дуже серйозна робота, проект кодексу дуже добрий. Рішення комітету було таким:  проект Соціального кодексу опрацьовано професійно,  але це передчасне питання,  тому що його треба прийняти лише після  того, як  ми  приймемо  кілька десятків законопроектів,  які на підставі цього проекту кодексу. Проте проект кодексу було внесено ще в 1997 році.

 

     Тому я  і  мої виборці хотіли б зараз знати,  хто за те,  щоб соціальні питання  вирішувалися  пріоритетно.  І  тому  щодо  долі проекту   Соціального   кодексу   України  нам  треба  визначитися поіменно. Я прошу поставити це на поіменне голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж просили 15 секунд,  а забрали 1  хвилину  15 секунд. Це можна було за 15 секунд сказати.

 

     Вноситься пропозиція  ще  раз  проголосувати про включення до порядку денного питання про проект Соціального кодексу. Хто за те, щоб   провести   це   голосування   в   поіменному  режимі,  прошу визначитися.

 

     "За" - 62.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу визначитися щодо включення  цього  питання  до  порядку денного. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Щоб не гаяти часу,  я ще раз ставлю на голосування пропозицію депутата Манчуленка,  що набрала 147 голосів,  щодо  експерименту, який  проводиться  в  Чернівецькій області (ми вже це питання один раз  розглядали),  і  щодо  компенсаційних  сертифікатів.  Так  чи інакше,  нам  доведеться  до  цього повертатися.  Давайте все-таки включимо ці питання до порядку денного. Прошу визначитися.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Подивіться,  будь ласка,  на регламент нашої сьогоднішньої  роботи.  На  це  питання  в  нас  було відведено 15 хвилин.  Скільки ми витратили?  Годину.  І ми можемо з вами  цілий робочий день витратити на питання, які, за великим рахунком, можна кожного дня включати до порядку денного.  Ми ж не можемо  сьогодні передбачити  абсолютно  все,  ми не можемо передбачити,  що на нас чекає в жовтні,  листопаді, грудні й січні! Виникатимуть питання - відповідно ми їх будемо вносити.

 

     Тому я  дуже  прошу прийняти в цілому проект постанови з тими доповненнями,  які  ми  проголосували.  На  цьому   ж   життя   не закінчується! Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми інколи думаємо,  що прийняттям такого   рішення   ми   абсолютно    всі    питання    закриваємо. Завтрапіслязавтра   виникнуть   нові   питання,  і  ми  будемо  їх розглядати і включати до порядку денного.

 

     Депутат Чиж. Будь ласка. І на цьому завершуємо.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Шановні колеги!  Я  прошу підтримати   проект   порядку   денного  четвертої  сесії.  Але  є доповнення,  яке я запропонував на нараді у Голови Верховної Ради, і воно було підтримане.  Я просив би проголосувати проект у цілому з включенням також до порядку денного розгляду  законопроекту  про радіочастотний  ресурс  (він  прийнятий  у першому читанні;  такий закон дуже потрібний)  і  проекту  Закону  про  захист  суспільної моралі.   Він  практично  відпрацьований,  є  висновки.  Було  два ініціативних  проекти  -  Віктора  Володимировича   Медведчука   і депутата    Костицького,   а   тепер   є   погоджений   нормальний законопроект. Давайте проголосуємо проект порядку денного в цілому з моїми доповненнями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Сергійовичу, а ви уважно дивилися, немає їх у  цьому  порядку   денному?   Я   пригадую,   що   на   засіданні Погоджувальної ради така пропозиція була.

 

     Тоді, шановні колеги,  я пропоную ці пропозиції (вони звучали на засіданні  Погоджувальної  ради,  але  з  технічних  причин  не потрапили  до  переліку)  разом  із тим,  що ми вже проголосували, прийняти в цілому.

 

     Прошу проголосувати, і йтимемо далі.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ще раз звертаю вашу увагу,  шановні народні депутати,  голови комітетів  і керівники фракцій:  це не означає,  що ніякого іншого питання  ми  не  зможемо  включити.  Будемо  розглядати   в   міру необхідності  і  включати до порядку денного,  і не робімо з цього ніяких проблем.

 

     ____________________

 

     Слухається Закон України про статус депутатів місцевих рад  з пропозиціями   Президента  від  13  серпня  1999  року.  Доповідає заступник міністра юстиції Микола Іванович Хандурін.  Будь  ласка. Шановні колеги,  прошу уваги, бо мова йде про подолання вето. Будь ласка, десять хвилин.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний головуючий!   Шановні   народні  депутати!  15  липня  цього  року Верховною  Радою  України  прийнятий  Закон  України  про   статус депутатів місцевих рад. Закон, який надійшов на підпис Президента, викликає суттєві зауваження,  тому Президент України відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повертає до Верховної Ради України цей закон для повторного розгляду з пропозиціями, які зводяться до наступного.

 

     Перше. Місцеве   самоврядування   є   правом   територіальної громади,  що здійснюється нею як безпосередньо, так і через органи місцевого  самоврядування - сільські,  селищні,  міські ради та їх виконавчі органи ( стаття 140 Конституції України).

 

     Що ж до депутатів цих  рад,  то  частиною  другою  статті  49 Закону України про місцеве самоврядування в Україні визначено,  що депутат  представляє   інтереси   територіальної   громади.   Тому Президент  України  не може погодитись із визначенням у прийнятому законі  депутата  місцевої  ради  як  представника  територіальної громади.

 

     З огляду на викладене пропонується в преамбулі закону,  назві і тексті статті 2,  частині першій  статті  8,  назві  розділу  ІІ закону,  частині  першій  статті 15 слова "повноважний представник територіальної громади",  "представник відповідної  територіальної громади"  у всіх відмінках замінити словами "представник інтересів територіальної громади" у відповідних відмінках.

 

     Друге. Потребують приведення у відповідність  зі  статтею  78 Конституції України,  яка передбачає,  що народні депутати України не можуть мати іншого представницького  мандата,  статті  5  та  7 закону,  які  встановлюють  несумісність  представницького мандата депутата місцевої ради,  не передбачаючи  при  цьому  несумісність такого мандата із посадою народного депутата України.

 

     Слід також  врахувати і те,  що рішенням Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року  7-рп/99  визначено,  що  громадянин України  може  реалізувати  набутий  представницький мандат лише в одному з таких органів,  як Верховна Рада України, орган місцевого самоврядування.

 

     У зв'язку  з  цим  Президентом  України  пропонується пункт 3 частини першої статті 5 закону після слів "зайняття якої згідно з" доповнити словами "Конституцією України", а частину третю статті 7 викласти в такій редакції:  "Депутат місцевої ради  не  може  мати іншого представницького мандата".

 

     Третє. Конституцією  України  встановлено  обов'язковість  до виконання на території України указів  і  розпоряджень  Президента України  (частина третя статті 106) та обов'язковість до виконання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України (частина  перша статті   117   Конституції   України).   Конституцією   Автономної Республіки  Крим  передбачено,  що  нормативно-правові  акти  Ради міністрів  Автономної Республіки Крим є обов'язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим (частина  шоста  статті  4 Конституції АРК).

 

     З метою усунення невідповідності статей 17 та 18 закону зазначеним нормам пропонується  у  частині  другій статті   17   встановити,   що  доручення  виборців,  крім  актів, передбачених частиною другою цієї статті,  не  повинні  суперечити також  актам Президента України,  Кабінету Міністрів України,  а в Автономній  Республіці  Крим  -  нормативно-правовим  актам   Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

 

     У пункті   1   статті  18  цього  закону  пропонується  також передбачити серед обов'язків  депутата  місцевої  ради  додержання актів Президента України, Кабінету Міністрів України.

 

     Таким чином, Президент України пропонує:

 

     у частині  другій  статті  17  слова  "Конституції  і законам України (а в Автономній Республіці  Крим  -  також  Конституції  і нормативно-правовим  актам  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим)" замінити словами  "Конституції  і  законам  України,  актам Президента  України,  Кабінету  Міністрів  України (а в Автономній Республіці Крим - також Конституції  і  нормативно-правовим  актам Верховної   Ради   Автономної   Республіки  Крим,  Ради  міністрів Автономної Республіки Крим)";

 

     пункт 1 статті 18 після слів "Конституції та законів України" пропонується доповнити словами "актів Президента України, Кабінету Міністрів України".

 

     Тобто ці пропозиції зводяться до приведення вказаних положень закону у відповідність із положеннями Конституції України.

 

     Четверте. Частиною  третьою  статті  47  Закону  України  про місцеве  самоврядування  в  Україні  передбачено,  що  до   складу постійних  комісій  не  можуть  бути  обрані сільський,  селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті, районної, обласної ради, їх заступники.

 

     У зв'язку  з цим пропонується частину другу статті 20 закону, що розглядається,  після слів "секретаря ради"  доповнити  словами "голови   районної   у   місті,   районної,   обласної   ради,  їх заступників".

 

     П'яте. Відповідно до частини другої статті 59 Закону  про  місцеве  самоврядування в Україні рішення місцевої ради приймається більшістю депутатів  від  її  загального  складу, крім випадків,  передбачених цим законом. Винятки з цього правила, згідно з якими рішення ради приймається двома третинами  депутатів від  її загального складу,  передбачені цим самим законом (частина третя статті 72 та частина третя статті 79).

 

     Всупереч цьому статтею 22 запропонованого  закону  визначено, що  для  прийняття  радою  рішення  про  направлення депутатського запиту достатньо,  щоб за нього  проголосувало  не  менш  як  одна третина  депутатів від загального складу ради.  Тобто таке рішення може бути прийнято меншістю депутатів від загального складу ради.

 

     У зв'язку з цим  пропонується  частину  третю  статті  22  із закону вилучити.

 

     Шосте. Оскільки частиною шостою статті 118 Конституції  України  визначено  принцип,  за   яким   місцеві державні  адміністрації підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих  їм  районними  чи  обласними  радами,  і  відповідний принцип  закріплений також у статті 34 Закону про місцеві державні адміністрації,  Президент України пропонує  відтворити  зазначений принцип і у статті 24 Закону України про статус депутатів місцевих рад,  замінивши  у  частині  першій  слова   "місцевих   державних адміністрацій"  словами  "а  депутати  обласних,  районних  рад  - відповідних   місцевих   державних   адміністрацій    в    частині повноважень, делегованих їм обласними, районними радами".

 

     Сьоме. Статтею  27  закону  передбачено  об'єднання депутатів місцевих рад у депутатські фракції.  При цьому статтею  28  закону депутатським фракціям надаються виключні повноваження, які значною мірою впливатимуть на роботу місцевих рад,  в той час як депутати, які  не ввійдуть до складу депутатських фракцій,  практично будуть позбавлені  таких  засобів  впливу   на   здійснення   повноважень місцевими радами.

 

     Цим самим порушується стаття 24 Конституції України,  за якою не може бути привілеїв за ознаками політичних  переконань,  стаття 36  Конституції  України,  за  якою ніхто не може бути обмежений у правах за належністю чи  неналежністю  до  політичних  партій  або громадських  організацій,  а  також  стаття  3  Закону України про місцеве самоврядування в Україні, яка забороняє будь-які обмеження права  громадян  на  участь у місцевому самоврядуванні залежно від політичних та інших переконань, а також за іншими ознаками.

 

     До того ж слід враховувати,  що Законом  України  про  вибори депутатів  місцевих  рад  та  сільських,  селищних,  міських голів вибори депутатів місцевих рад проводяться за мажоритарною виборчою системою.

 

     У зв'язку  з  цим пропонується вилучити із закону статті 27 і 28,  а також посилання на фракції  із  пункту  15  частини  другої статті 19 закону.

 

     Восьме. З  метою приведення у відповідність із термінологією, що використовується в Конституції України,  пропонується у частині шостій статті 30 закону слова "місцеві органи державної виконавчої влади" замінити словами "місцеві органи виконавчої влади".

 

     Дев'яте. Відповідно  до   статті   24   Конституції   України громадяни  мають  рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Цією ж статтею Конституції України встановлено, що не  може  бути  привілеїв  за  будь-якими ознаками,  до яких можна віднести  наявність  представницького  мандата  депутата  місцевої ради.

 

     Загальні засади  недоторканності людини визначені в статті 29 Основного  Закону  України.  Додаткові  гарантії   недоторканності Конституція   України   передбачає  лише  для  народних  депутатів України,  Президента України та суддів (статті  80,  105,  126  та 149).  Всупереч  цьому статтею 31 та пунктом 1 розділу VII закону, що розглядається,  запроваджується недоторканність  для  депутатів місцевих рад, а також для сільських, селищних, міських голів.

 

     Згідно з  рішенням Конституційного Суду України від 26 лютого 1998  року  1-рп/98  недоторканність  певних  посадових   осіб   є гарантією  більш  високого рівня порівняно з недоторканністю,  яка встановлюється для всіх громадян.  У зв'язку з цим  такі  гарантії вищого  рівня мають визначатися виключно Конституцією України,  як вказано в  рішенні  Конституційного  Суду,  адже  вони  допускають винятки  із  загального  конституційного  принципу рівності прав і свобод громадян,  їх рівності перед законом.  Конституція  України таких гарантій недоторканності для депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів не передбачає.

 

     Порушенням зазначеного конституційного принципу рівності є  і передбачені  частинами  третьою  та  четвертою  статті  33  закону обмеження щодо звільнення депутата місцевої ради з роботи, служби, із  займаної  посади,  пониження  у  званні  чи  посаді  в порядку дисциплінарного стягнення,  виключення з колективного господарства або  навчального закладу.  Для вирішення цих спорів у нас є судова влада.

 

     З метою  усунення  зазначених  порушень  Конституції  України необхідно статтю 31,  частини третю та четверту статті 33 та пункт 1 розділу VII "Прикінцеві положення" із закону вилучити.

 

     Десяте. Відповідно до частини першої статті 6 закону депутати місцевої   ради  здійснюють  свої  повноваження,  не  пориваючи  з виробничою або службовою діяльністю.

 

     Частинами другою та третьою цієї ж статті  визначено  перелік виборних  посад,  на  яких  депутати працюють на постійній основі. Саме для таких депутатів і  мають  бути  передбачені  гарантії  їх трудових прав під час їх перебування на зазначених посадах.

 

     У зв'язку  з  цим  пропонується  у статті 33 закону:  частину першу після слів "на виборну посаду у раді",  "на виборну посаду у відповідній  раді"  доповнити  словами  "на  якій  він  працює  на постійній основі"; у частині другій слова "який працював у раді на виборній  посаді"  замінити  словами  "який  працював  у  раді  на постійній основі";  у частині четвертій слова "час роботи депутата місцевої  ради  на  виборній  посаді у раді" замінити словами "час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі".

 

     Одинадцяте. Відповідно до частини  першої  статті  38  закону право  вносити  пропозиції  про відкликання депутата місцевої ради належить відповідній раді,  а також суб'єктам,  які відповідно  до Закону  України  про  вибори  депутатів місцевих рад та сільських, селищних,  міських  голів  мають  право  висувати   кандидатів   у депутати.

 

     У розділі  V Закону України про статус депутатів місцевих рад такими суб'єктами вважаються збори виборців та збори (конференції) об'єднань  громадян.  Проте  Законом  України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів крім висування кандидатів  у  депутати  зборами  виборців та місцевими осередками політичних  партій  (блоків),  громадськими  організаціями   також передбачено самовисунення громадян.

 

     Таким чином  можливість  внесення  пропозиції про відкликання депутата  місцевої  ради  буде  надана  кожному  громадянинові.  У зв'язку з цим пропонується у частині першій статті 38 цього закону слово "суб'єктам" замінити  словами  "зборам  виборців  та  зборам (конференціям) об'єднань громадян".

 

     Дванадцяте. Розділом  V  Закону  України про статус депутатів місцевих рад визначено процедуру  відкликання  депутатів  місцевих рад,  до  яких  частиною  першою статті 2 цього ж закону віднесено депутатів сільських,  селищних,  районних у  містах,  районних  та обласних   рад.   Проте  частиною  другою  статті  42  закону,  що розглядається,  передбачено   порядок   утворення   дільниць   для голосування  та дільничних комісій у випадках відкликання депутата лише    сільської,    селищної,    міської    (міста     районного підпорядкування) ради.  У зв'язку з цим у частині другій статті 42 Закону України про статус депутатів місцевих рад слова "сільської, селищної,  міської  (міста  районного  підпорядкування)"  замінити словом "місцевої".

 

     Тринадцяте. Частиною першою статті 42  закону  встановлюється проведення   голосування   пропозиції   про  відкликання  депутата місцевої ради з урахуванням вимог,  передбачених  Законом  України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів.  За частиною третьою статті 45 цього  ж  закону  недійсними визнаються виборчі бюлетені невстановленого зразка;  бюлетені,  на яких немає відповідних підписів;  бюлетені,  на яких голосуючим не зроблено жодної позначки.

 

     За статтею  45 закону,  що розглядається,  бюлетень,  в якому голосуючим не зроблено  жодної  позначки,  означатиме  голосування виборцем   за  збереження  депутатських  повноважень  відповідного депутата.

 

     Таким чином,  частина  перша  статті  42  цього   закону   не узгоджується   з   наступними  нормами  закону,  які  встановлюють особливості  проведення  голосування  про   відкликання   депутата місцевої  ради  та  встановлення  його результатів.  Для уникнення такої невідповідності пропонується  у  частині  першій  статті  42 слова  "здійснюється  дільничними  комісіями  з урахуванням вимог, передбачених Законом України про вибори депутатів місцевих рад  та сільських,  селищних, міських голів замінити словами "здійснюється дільничними комісіями відповідно  до  Закону  України  про  вибори депутатів  місцевих  рад та сільських,  селищних,  міських голів з урахуванням особливостей, передбачених цим законом".

 

     Водночас не можна погодитися з  тим,  що  частиною  четвертою статті  45 закону єдиною підставою для визнання бюлетеня недійсним є його невстановлений зразок,  і не передбачено такої підстави, як відсутність  на  бюлетені  підписів  голови  та секретаря виборчої комісії.  Тому пропонується доповнити цю норму  словами  "а  також бюлетені,  на  яких  відсутні підписи голови та секретаря виборчої комісії".

 

     Прошу підтримати та врахувати пропозиції  Президента  України при  повторному  розгляді  Закону  України  про  статус  депутатів місцевих рад.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Івановичу.  Сідайте,  будь  ласка. Запишіться. Будь ласка, виставте 3 хвилини.

 

     Депутат Гмиря. За ним - депутат Бережний.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська   область).  Спасибо.  Я  все-таки  хочу  уточнить.  Мне кажется,  что  у  нас  с  вами  разные  документы.  Вы  совершенно правильно говорите, что Конституция не предусматривает депутатской неприкосновенности для депутатов местных советов.

 

     Назовите мне,  пожалуйста,  в какой статье того документа,  о котором  вы говорите,  речь идет о депутатской неприкосновенности, где употребляется этот термин?  Может  быть,  я  не  тот  документ читаю.

 

     Спасибо.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Цим  законом передбачено,  що депутат місцевої ради  не  може  бути  затриманий  чи  заарештований  до  винесення обвинувального вироку суду без згоди відповідної місцевої Ради.

 

     Подивіться Конституцію  України  (розділ  VIII  "Правосуддя", стаття 126), де говориться, що судді є недоторканними, що суддя не може   бути   без  згоди  Верховної  Ради  України  затриманий  чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.  Тобто  ця норма   Конституції   повністю  відтворюється  стосовно  депутатів місцевих рад.

 

     Я хочу  вам  додати,  що  є  рішення  Конституційного   Суду, констатуючу  частину якого я вам оголосив.  Там прямо сказано,  що всі інші привілеї,  які розширюють норму про недоторканність одних громадян  порівняно з іншими громадянами,  можуть бути встановлені лише  Конституцією  України.  І  тому  не   випадково,   приймаючи Конституцію  України,  Верховна  Рада  передбачила недоторканність тільки для вас,  оскільки ви представляєте інтереси всієї держави, приймаєте  закони,  за якими живуть усі громадяни,  для Президента України як глави держави і для суддів,  які здійснюють  правосуддя від імені України.

 

     Передбачати депутатську    недоторканність    для   депутатів місцевих рад,  органів місцевого  самоврядування...  Цей  інститут походить   від   суддівського   імунітету   часів   феодалів.   Це середньовічний інститут,  і тому  відтворювати  його  зараз  немає ніяких підстав - ні історичних, ні юридичних, ні навіть моральних.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу! За всіма ознаками і даними наша економіка також знаходиться зараз у середньовіччі, так що...

 

     Депутат Бережний. Будь ласка. За ним - депутат Полюхович.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 114,  Луганська область).  Прошу  передать слово депутату Дайнеко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Уважаемый Николай Иванович! Несмотря на то, что мы с вами   часто  встречаемся  и  обмениваемся  мнениями  по  вопросам местного самоуправления,  я хотел бы,  чтобы вы публично,  в  зале Верховного  Совета,  ответили  на  такой вопрос (он,  конечно,  не касается статуса депутатов).

 

     Имеют ли право заместители глав  областных  госадминистраций, начальники  областных  отделов и управлений госадминистраций быть, допустим,  председателями депутатских комиссий в областных советах и так далее?

 

     ХАНДУРІН М.І. Председателями комисий советов? Нет. Но это уже вопрос исполнения закона. Это другой вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Івановичу! Ви ж знаєте, що у нас є голови і державних адміністрацій,  і голови рад.  За законом так також не можна робити...

 

     ХАНДУРIН М.I.  І деякі народні депутати  є  головами  міських рад.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  і  народні депутати є головами міських рад. Ви абсолютно праві, і питання риторичне.

 

     Депутат Полюхович. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Дякую. Фракція Народного руху України. Миколо Івановичу,  абсолютно згодний з вами в  тому,  що  депутати місцевих  рад  (це позиція нашої фракції) за Конституцією не мають статусу недоторканності.  Але незважаючи на те,  що це записано  в Конституції,  у  Верховній  Раді  проголосовано  антиконституційну норму. Це не вкладається в логіку речей. Адже будьякий закон, який приймають  у цій сесійній залі,  повинен грунтуватися не тільки на нормах Конституції,  а й на здоровому глузді.  І практика (про  це нам  з  цієї  трибуни  говорив  Генеральний  прокурор  Потебенько) притягнення    депутатів    місцевих    рад    до     кримінальної відповідальності  якраз засвідчує,  що кримінальний елемент,  який досить-таки потужно представлений  у  місцевих  радах  (з  цим,  я думаю,  всі  мої  колеги депутати погодяться),  балотувався туди з метою отримання саме статусу недоторканності.

 

     Тому я прошу всіх депутатів,  якщо буде постатейне  подолання вето,  при  голосуванні  цієї статті не долати вето якраз стосовно кримінальної відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не позбавляв  вас  слова,  але  кажу  наступним виступаючим депутатам.  Якщо замість запитання будуть виступи... У нас же передбачена після цього процедура виступів. Це перше.

 

     Друге. Я звертаюсь до колеги:  не робіть таких заяв, бо можна і далі за логікою піти, мовляв, не тільки депутати місцевих рад, а й ми з вами...  Ну навіщо ви допомагаєте!  Якщо ви це визнаєте, це ваше право.

 

     Сідайте, будь ласка, Миколо Івановичу.

 

     Депутате Кириленко,  ви  також не коментуйте.  На відміну від вас я не боюся...

 

     Слово для співдоповіді  від  профільного  комітету  надається члену   Комітету   з   питань  державного  будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад Іщенку Олексію Максимовичу.

 

     Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 96,  Київська область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад на  своєму  засіданні  8  вересня розглянув  пропозиції  Президента України Леоніда Даниловича Кучми до прийнятого Верховною Радою Закону про статус депутатів місцевих рад.  Як  результат  обговорення  в комітеті пропозицій Президента сьогодні вашій  увазі  пропонується  порівняльна  таблиця,  яку  я прокоментую перед тим, як ми приступимо до голосування.

 

     Комітет вважає,  що  визначення  депутата  місцевої  ради  як "представника    інтересів    територіальної    громади"    звужує повноваження  депутата,  і  тому  пропонує  залишити прийняту нами редакцію  відповідних  статей  щодо  депутата   як   "представника територіальної громади".

 

     Хочу наголосити,  що  термін  "представник"  тут  вжито  не в цивільноправовому значенні,  а для визначення депутата  як  особи, яка має представницький мандат.

 

     З пропозиціями Президента щодо внесення доповнень до пункту 3 частини першої статті 5 та частини третьої статті 7 комітет, як ви бачите з порівняльної таблиці, погодився.

 

     Тепер щодо відповідності з точки зору глави держави статей 17 та 18 закону Конституції.  Комітет вважає,  що прийнята  Верховною Радою  редакція  зазначених  статей не суперечить нормам Основного Закону.

 

     Наприклад, у статті 17 зазначено,  що "доручення виборців  не повинні суперечити Конституції і законам України". Оскільки стаття 8 Конституції визначає, що "Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти... повинні відповідати їй", то  доповнення  глави  держави   щодо   указів   та   розпоряджень Президента, а також постанов і розпоряджень уряду було б, на думку членів комітету,  зайвою  деталізацією,  яка  тільки  обтяжуватиме закон.

 

     Пропозиції до частини другої статті 20,  статті 22 та частини першої статті 24 ми  вважаємо  слушними,  і  комітет  пропонує  їх врахувати, внісши окремі уточнення.

 

     Наступне зауваження  Президента  стосується  права  депутатів місцевих рад об'єднуватися у  фракції.  На  думку  глави  держави, створення  фракцій у місцевих радах та надання їм відповідних прав є привілеями  за  ознаками  політичних  переконань,  тобто  прямим порушенням   статті   24  Конституції  України.  Науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради вважає,  що тут  має  місце некоректне  тлумачення  норм  Конституції  та закону,  і не вбачає ніякого   причинно-наслідкового   зв'язку   між    функціонуванням депутатських фракцій і створенням привілеїв за ознаками політичних переконань.

 

     Крім того,  стаття   37   Конституції   допускає   діяльність організаційних   структур   політичних  партій  у  представницьких органах  місцевого  самоврядування,   і   тому   дана   пропозиція суперечить ще й зазначеній статті Конституції.

 

     Що стосується аргументу щодо мажоритарної системи виборів, то йому  може  бути  протиставлено  інший  аргумент  -  кандидатів  у депутати  місцевих  рад  мають  право  висувати  місцеві  осередки політичних партій.  Отже,  чому ж з  огляду  на  це  не  дозволити об'єднання депутатів за політичними ознаками?

 

     Разом з  тим  ми  погоджуємося,  що  фракції  і  групи  треба урівняти в правах,  тому,  як ви бачите  з  порівняльної  таблиці, внесено відповідні зміни до статті 28.

 

     Комітет на  своєму  засіданні  всебічно  обговорив пропозицію Президента щодо вилучення  статті  31  та  пункту  1  розділу  VII закону, які, на думку глави держави, запроваджують недоторканність депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

 

     Але я   хочу   наголосити,   що   стаття   31   не   гарантує недоторканність в тому обсязі, яку мають народні депутати України, Президент  та  судді.  Вона  лише  встановлює  особливий   порядок притягнення   депутата   до   кримінальної   відповідальності.  Не погодився комітет також і  з  пропозицією  щодо  вилучення  частин третьої   та   четвертої   статті  33,  які  встановлюють  порядок звільнення депутата місцевої ради з роботи,  служби,  із  займаної посади,  пониження  у  званні  чи посаді в порядку дисциплінарного стягнення,  виключення з колективного господарства або навчального закладу.  Ми  вважаємо,  що  зазначені  в  законі  обмеження  щодо звільнення є не проявом якихось привілеїв,  а звичайною  гарантією депутатської діяльності.

 

     Комітет погодився  з  редакційними пропозиціями до статей 33, 38, 42 та 45 і пропонує Верховній Раді їх врахувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Максимовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     У нас записався на виступ один народний  депутат  Журавський. Давайте  надамо  йому  слово  і  будемо  визначатися.  А там життя покаже.

 

     Будь ласка,  депутате Журавський, з місця. Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні колеги!  Історія цього питання така. Закон України про статус депутатів місцевих рад  було  прийнято  в липні 1999 року, а в серпні він був повернений Президентом з рядом пропозицій. Я згрупував би ці пропозиції у три блоки.

 

     Перший блок.  Президент у пункті 2 своїх пропозицій  пропонує доповнити  пункт  3 частини першої статті 5 закону України словами "Конституцією України",  тобто:  "Повноваження  депутата  місцевої ради  припиняються  достроково...  у  разі обрання або призначення його на посаду,  зайняття якої згідно  з  Конституцією  України  і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень".

 

     Справді, стаття 78 Конституції визначає,  що народні депутати не  можуть  мати  іншого  представницького  мандата  чи  бути   на державній  службі.  І тут справді треба навести порядок.  Не можна сидіти на двох чи на трьох кріслах одночасно.  Якщо люди  займають дві  чи  три  посади,  то вони ніде не працюють.  І я думаю,  що з пропозицією Президента доцільно в цьому плані погодитись.

 

     Наступне. Президент у  пункті  2  своїх  пропозицій  пропонує частину  третю  статті  7  закону:  "Одна  і  та ж особа може бути депутатом лише однієї місцевої ради" замінити  на  таку  редакцію: "Депутат  місцевої  ради  не  може  мати  іншого  представницького мандата".  І при цьому йде посилання  на  рішення  Конституційного Суду.

 

     Справді, рішенням    Конституційного   Суду   у   справі   за конституційним  поданням  49  народних  депутатів  і   виконавчого комітету  Вінницької міської ради було дано відповідне тлумачення. Тому з пропозицією Президента і в цій частині варто погодитись.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будемо визначатись.

 

     Ще раз  зосереджую  вашу  увагу  на  законі,  який  ми  зараз розглядаємо.

 

     Якщо ви  подивитесь  порівняльну таблицю до цього закону,  то більшість  пропозицій  Президента  (за  моїми   підрахунками   15) враховано.

 

     Не враховано 10 пропозицій Президента.  Серед них деякі мають суто технічний  або  процесуальний  характер,  але  вони  не  дуже принципові.  Чи  "представник інтересів громади",  чи "повноважний представник громади".  Мабуть,  ці пропозиції  також  принципового значення  не  мають,  а їх таких три чи чотири.  Тобто залишається одне  принципове  питання,  навколо  якого,  зрозуміло,   точилися суперечки,  коли ми приймали цей законопроект у першому та другому читаннях.  Це  найголовніше  -  стаття  31  "Порядок   притягнення депутата  місцевої  ради  до  відповідальності" та частини третя і четверта статті 33,  де йдеться про звільнення депутатів  з  місця роботи або служби у військових підрозділах.

 

     Ви пригадуєте,   що   в   наших  попередніх  законах  подібні тлумачення і щодо притягнення до відповідальності,  і щодо порядку звільнення депутатів місцевих рад були - про це всі пам'ятають.  І до нас звертаються не один десяток (а їх десь 230 тисяч) депутатів місцевих рад з пропозицією відновити ці статті.

 

     Отже, ще  раз  наголошую.  За  великим рахунком,  залишається тільки одне  принципове  питання  -  питання  статті  31  "Порядок притягнення  депутата  місцевої  ради до відповідальності".  Решта пропозицій не мають принципового характеру,  і з більшістю  з  них комітет  погодився.  Але  згідно  з  нашою  процедурою  профільний комітет вносить пропозицію про подолання вето Президента.

 

     Тому і ставиться на голосування пропозиція про подолання вето Президента  на  Закон  України  про статус депутатів місцевих рад. Прошу підтримати. Поки що голосуємо в звичайному режимі.

 

     "За" - 202.

 

     Є пропозиція провести голосування в поіменному режимі -  так, як   це   і   передбачено   Регламентом.   Шановні  колеги!  Прошу підготуватися,  запросіть народних депутатів, які перебувають поза межами залу.

 

     Шановні колеги! Ще раз наголошую і звертаю вашу увагу. Нічого страшного в країні від того,  що  ми  захистимо  своїх  колег  від свавілля,  що чиниться, не станеться. Ми надаємо право притягувати їх  до  відповідальності  тоді,  коли,  так  би  мовити,  це  буде доведено,  встановлено законом.  Ніхто ж не забороняє, будь ласка, притягуйте.  Але коли чиниться цинічний тиск і шантаж на  багатьох із нас, ми ж це відчуваємо? Відчуваємо. А уявіть собі представника сільської ради,  коли його викликають у район і  кажуть:  "Ти  там виступаєш   за   Вітренко,   її   підтримуєш.   Завтра   ти  будеш такий-сякий..." Або:  "Ти там хочеш агітувати проти нині  діючого, значить..." І так далі.  Ну, невже ми не можемо допомогти, щоб усе було за законом?

 

     Я особливо  звертаюся  до   представників   засобів   масової інформації.  Ніхто  депутатів від кримінальної відповідальності не відводить. Але це повинно бути за законом.

 

     Давайте підтримаємо цей закон.  І наші,  як  кажуть,  молодші колеги  будуть  нам  дуже  вдячні  за  це.  Іде  голосування  щодо подолання вето у поіменному режимі. Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Прошу висвітити по фракціях.

 

     Комуністи - 116 із 119;  НДП - 0 із 16;  Народний рух - 0  із 27;  "Відродження  регіонів" - 0 із 17;  "Батьківщина" - 15 із 19; соціал-демократи - 2 з 23;  соціалісти - всі 21;  зелені - 2 з 18; "Реформи-Конгрес"   -  10  із  12;  Трудова  партія  -  0  із  17; "Незалежні" - 5 із 10;  ще один Рух - 0 із 12;  "Громада" - 10  із 10;  селяни  -  10  із  11;  прогресивні  соціалісти  -  0  із 13; позафракційні - 4 з 8.

 

     Шановні колеги! У мене є така пропозиція. Будьте уважні!

 

     Я ставлю на голосування пропозицію протокольного  змісту:  ще раз  повернутися  до розгляду цього питання після його обговорення на засіданні Погоджувальної ради. Прошу підтримати. В понеділок на засіданні  Погоджувальної  ради  ми ще раз обговоримо це питання з керівниками фракцій і наступного тижня ще раз його розглянемо.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     Зніміть, будь ласка, голосування.

 

     Депутате Кириченко,   будь   ласка.   Шановні   колеги,    не хвилюйтесь.  Зараз ми приймемо з вами рішення.  Увімкніть мікрофон депутата Кириченка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Християнськодемократична партія України. Адам Іванович  вніс  пропозицію.  Я,  власне,  теж хотів внести подібну пропозицію,  але доповнити:  так, додатково розглянути це питання. Але оскільки рішення не прийнято,  то зважаючи на принципи логіки, здорового глузду,  на те що є законодавче поле,  є  конституційний механізм  набуття  цього питання,  повернутись до нього після його розгляду на засіданні Погоджувальної ради не раніше третьої декади листопада   1999  року.  Тому  що  зіткнення  інтересів  триватиме постійно.  А  в  третій  декаді  листопада  нічого  не  заважатиме спокійно розглянути дане питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Сергію, я думаю, ви розумієте, що тоді вже цей закон не буде потрібний. Сподіватимемося, що тоді вже буде відновлено законність у державі.

 

     Шановні колеги,  є  моя  пропозиція,  яку підтримав і депутат Кириченко,  -  обговорити  на  засіданні  Погоджувальної  ради  це питання, а потім ще раз повернутись до нього.

 

     Прошу підтримати таку пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.  Шановні колеги, дуже прошу повернутись до залу  після  перерви,  бо  нам  потрібно розглянути ще низку важливих питань.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання.

 

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  Верховну   Раду   Автономної   Республіки   Крим   з пропозиціями Президента України від 7 серпня цього року. Доповідає заступник міністра юстиції Микола Іванович Хандурін.  Будь  ласка, Миколо Івановичу, дві хвилини.

 

     ХАНДУРІН М.І.   Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Прийнятий Верховною Радою України 16  липня  1999  року Закон  України  про  внесення  змін до Закону України про Верховну Раду  Автономної  Республіки  Крим   не   може   бути   підписаний Президентом з таких підстав.

 

     Згідно зі   статтею  8  Конституції  України  Основний  Закон України має найвищу юридичну силу. Закони й інші нормативноправові акти   приймаються   на  основі  Конституції  України  та  повинні відповідати їй.

 

     За статтею  24  Конституції  України  громадяни  мають  рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Загальні засади недоторканності людини визначені у  статті  29  Конституції України.   Додаткові   гарантії   недоторканності  Основний  Закон передбачає лише для народних депутатів України, Президента України та суддів (статті 80, 105, 126 та 149).

 

     Усупереч цьому  закон,  що  нині  розглядається,  запроваджує недоторканність для депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.   При   прийнятті   закону   також   не   враховано  рішення Конституційного Суду України від 26  лютого  1998  року  1РП-98  у справі   за   конституційним   поданням  народних  депутатів  щодо відповідності  Конституції  України  Закону  України  про   вибори народних депутатів України.

 

     Єдиний орган  конституційної юрисдикції в Україні передбачив, що  встановлення  додаткових  порівняно  з  недоторканністю  особи (стаття  29  Конституції  України)  гарантій  недоторканності  для окремих категорій державних посадових осіб має на  меті  створення належних  умов для виконання покладених на них державою обов'язків та захист від незаконного втручання в їхню діяльність.

 

     Недоторканність певних  посадових  осіб,  як  визначається  у рішенні  Конституційного Суду України,  є гарантією більш високого рівня порівняно з недоторканністю,  яка  встановлюється  для  всіх осіб  відповідно  до принципу рівності прав і свобод громадян,  їх рівності перед законом (стаття 24 Конституції України).  Із огляду на  це  такі  гарантії  вищого  рівня  мають  визначатися виключно Конституцією України,  адже вони допускають винятки із  загального конституційного  принципу  рівності  прав  і  свобод громадян,  їх рівності перед законом.

 

     Як відомо, Конституція України таких гарантій недоторканності для   депутатів  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  не передбачає.  Тому встановлення в  запропонованому  законі  України таких  переваг для депутатів є порушенням конституційного принципу рівності правового  статусу  громадян  України.  І  це  суперечить Конституції України.

 

     На підставі  викладеного Президент України пропонує скасувати Закон України про внесення змін до  Закону  України  про  Верховну Раду  Автономної  Республіки  Крим  як  такий,  що  не  відповідає Конституції України  і  порушує  конституційний  принцип  рівності громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу.

 

     Шановні колеги,  може не будемо ставити запитань,  бо це таке саме питання,  як ми  щойно  розглядали.  Не  наполягають  народні депутати?  А  у  виступах,  бо  є  записані  на  виступи,  тоді ми з'ясуємо...

 

     Як, Леоніде Григоровичу,  не  наполягаєте?  Ні.  Усе-таки  це абсолютно те саме питання.

 

     Сідайте, Миколо Івановичу.

 

     Співдоповідачем із  цього  питання  визначено голову комітету Олександра Дмитровича Кушніра. Тільки щось я його в залі не бачу.

 

     Тоді ми  так  вчинимо.  Тут  у  нас  записані  троє  народних депутатів.   Надамо   можливість   співдоповідачеві   виступити  в обговоренні.

 

     Депутат Мироненко. Будь ласка. За ним - депутат Журавський. З місця, будь ласка.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5,  Автономна Республіка  Крим).  Уважаемый  Адам Иванович!  Уважаемые депутаты! Каждый из нас понимает,  что принципиальный,  выражающий  интересы избирателей   депутат   должен   иметь   определенную  депутатскую неприкосновенность,  ибо ему приходится иногда вступать в конфликт с представителями власти, с представителями МВД и прокуратуры.

 

     То, что  говорится  по  этому  поводу президентской стороной, просто поразительно.

 

     Создается впечатление,  что  те,  кто  возражает,  не  читали Конституции.  Конституция  запрещает  сужать права граждан,  но не запрещает расширять.  Более того,  она предполагает  необходимость расширения    прав,    в   том   числе   и   права   депутата   на неприкосновенность.  Осознавая это,  мы  должны  обеспечить  такое право нашим коллегам.

 

     Ну и,  наверное, учитывая то, что мало сейчас депутатов, я бы просил,  если у нас не получится положительно решить этот  вопрос, перенести рассмотрение вопроса на другой день. Но надо обязательно добиться преодоления вето.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Журавському. За ним - депутат Чубаров.

 

     Депутат Журавський відсутній.  Будь ласка,  депутате Чубаров. За ним - депутат Косаківський.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги!  Я думаю, что многие из вас помнят ту дискуссию, которая состоялась в этом зале в апреле текущего года при принятии  Закона  о  внесении изменений в Закон Украины о Верховном Совете Автономной Республики Крым.

 

     В то время я с этой трибуны обращал ваше внимание на то,  что руководители крымской филии КПУ,  а именно Леонид Грач (он сегодня спикер  парламента  Крыма),  выступают  за  то,   чтобы   депутаты Автономной   Республики   Крым   имели  равные  со  всеми  другими гражданами права,  что крымский обком или реском партии не  желает того,    чтобы    депутаты    Автомной   Республики   Крым   имели неприкосновенность.  Тогда,  в то время, с этой трибуны другие мои коллеги   выступили   с   опровержением.   Я   еще  раз  вас  хочу проинформировать.

 

     Недавно приезжал в Крым Петр Николаевич Симоненко.  После его встречи  с  избирателями  состоялась  прессконференция,  в которой принимал участие спикер крымского парламента Леонид Грач.  Он,  по сути, заявил следующее.

 

     Крымские депутаты,    члены   Компартии,   выступают   против предоставления неприкосновенности.  Однако  если  Верховный  Совет Украины  решает этот вопрос,  то это полномочие и право Верховного Совета Украины.

 

     Таким образом,  уважаемые  коллеги,  я,  будучи  в   общем-то политическим  оппонентом  Леонида Грача,  просил бы вас поддержать точку зрения крымского  спикера  и  не  отдавать  свои  голоса  за преодоление вето (то, что касается расширения, сужения прав).

 

     Но вообще   была   очень   интересная   логика  тогда,  когда связывались воедино права человека,  права депутатов и попытка  их противопоставления.  Я  думаю,  что  нормальный  депутат не должен вступать в противоречие с существующим законодательством, а должен своей  работой,  если это законодательство не отвечает требованиям времени, изменять его.

 

     И тогда  я  еще  предлагал:  если  мы   действительно   хотим распространить  неприкосновенность  на депутатов Верховного Совета Крыма,  то  желательно  было  бы  получить  официальное  обращение Верховного Совета Крыма по этому поводу.  Такого обращения не было и не будет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  давайте  порадимося.  Коли   ми починали   обговорення,   у  нас  було  троє  народних  депутатів, записаних на виступ,  тепер записалися ще троє.  Я пропоную надати всім по дві хвилини, тобто загалом шість хвилин, і для виступу від профільного комітету дві хвилини.  Отже,  за вісім хвилин пропоную перейти до голосування. Не буде заперечень?

 

     Будь ласка, депутате Косаківський. За ним - депутат Черненко.

 

     Шановні колеги,  не  піднімайте  рук,  є  для цього запис.  Є запис, я стежу за монітором (це депутата Гуцола стосується).

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Дякую, Адаме Івановичу. Я прошу всіх колег підтримати  пропозицію  про  подолання  вето  і  думаю,  що  треба голосування перенести на більш прийнятний час,  коли в  залі  буде достатня кількість людей.

 

     Але по суті я хотів би сказати,  що ми, приймаючи це рішення, повинні усвідомити,  що це тимчасовий захід, викликаний конкретною політичною ситуацією в нашій державі.

 

     При нинішній  владі,  при діючому Президентові ніхто,  в тому числі й депутати,  не може сподіватися на  законний  захист  своїх прав, бо ця система грубо топче Конституцію, закони України. У нас не виконується понад 50 відсотків рішень судів.

 

     Я хотів би дещо  про  Міністерство  юстиції  сказати,  бо  на своєму досвіді відчув,  що вони взагалі не цінують ні Конституції, ні законів. Утворили департамент з виконання судових рішень, і цей департамент   замість   того  щоб  примушувати  виконувати  судові рішення,  займається відписками. Дійшли до того, що мені написали: сам   факт  прийняття  судового  рішення  і  направлення  його  до відповідних  служб  уже  є  виконанням  рішення.  Знущаються   над державою, знущаються над законами.

 

     Рада Європи пише,  що в нас не виконуються судові рішення,  і конкретно пишеться про київську ситуацію.  А міністр удає, що його це не стосується.  І саме ви підриваєте авторитет держави,  і саме через вас Україну виключать у січні з Ради  Європи,  бо  ви  грубо нехтуєте законами, судовими рішеннями. Схаменіться, прошу вас.

 

     Тому я  пропоную  подолати  вето  на  той час,  поки у нас не відбудуться вибори, не буде змінено систему влади. А потім, коли в нас  діятиме  закон,  діятиме  Конституція для всіх однаково - від міліціонера до Президента,  - тоді можна буде повернутися до цього питання і зняти його.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат Черненко.  За ним - народний депутат Пустовойтов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые коллеги!  О какой неприкосновенности депутатов  Автономной  Республики  Крым и местных советов мы ведем речь? Вы прочитайте Конституцию и поправку к закону. Там сказано о порядке привлечения к уголовной ответственности.  Не наводите тень на  плетень  и  не  превращайте  депутатов   местных   советов   в предводителей  каких-то преступных группировок и малин.  Вы не там ищете,  господа из правого лагеря,  и не там  их  найдете.  Я  вам покажу, где их надо искать.

 

     И если  сегодня  мы  начинаем  гарантировать  законность  для депутата местного совета,  то некоторые пытаются  это  подать  как индульгенцию  на  преступления.  Да  будьте  вы уже в конце концов людьми  совестливыми!  Поэтому  я   предлагаю   проголосовать   за внесенное предложение преодолеть вето, что само собой разумеется.

 

     И хочу возразить тем коллегам, которые говорят, что депутатов у нас мало.  У нас депутатов достаточно  -  447.  Только  вот  ряд депутатов  из  "Трудовой  Украины" возрождают регионы "за сприяння НДП".  Вот  где  они  находятся?  Они  находятся  в   кулуарах   и рассказывают по телевидению,  как они хорошо работают, и как плохо работает Верховная Рада.

 

     И коль  мне  уже  не   досталось   слова,   когда   вносились предложения  в  нашу  повестку дня,  я хочу внести это предложение сейчас - провести парламентские слушания на тему  "О  политической ситуации   в  Украине  накануне  выборов"  где-то  15  октября.  И пригласить  сюда  послов   иностранных   государств,   пусть   они послушают,  что реально сегодня происходит в Украине.  В противном случае мы  получим  политическое  аутодафе,  и  оно  будет  дальше продолжаться, дрейфуя к диктатуре.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.  Народний депутат Пустовойтов.  Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги депутати,  особливо юристи! Виступаючи, коли  обговорювали законопроекти про статус народних депутатів і з даного питання, я звертав вашу увагу на статтю 141 Конституції, де чітко написано: "Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються  законом".  На  цьому,  до  речі,  я  наголошую і для Міністерства юстиції -  "визначаються  законом".  Конституція  дає право  нам,  законотворцям,  у  законі  визначати  статус народних депутатів, включаючи і депутатів Криму. Це по-перше.

 

     По-друге. Міністерство  юстиції  посилається  на  те,  що  за Конституцією  всі  наші  громадяни  рівні  перед  законом.  Є таке положення.  Але справа  в  тому,  що  дане  положення  про  статус народних  депутатів  -  це  тимчасове  положення,  це  не  довічне положення.

 

     Тому я думаю,  що те,  що сказав  від  імені  Президента  наш шановний Микола Іванович, є юридично безграмотним. Тому я закликаю людей:  почитайте,  будь  ласка,  і  давайте  ми  вето  Президента подолаємо. Чому? Та тому, що нас люди не зрозуміють. А якщо чесно, то народним трибунам у старому світі давали право  захищати  людей тимчасово, а не навіки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  профільного  комітету слово має його голова Олександр Дмитрович Кушнір. І будемо визначатися.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые товарищи!  Данный  закон  вытекает  из  Закона о статусе депутатов местных советов. Я хочу еще раз вам напомнить, что статья 31 этого закона  принималась  не  по  инициативе  Ткаченко  или профильного комитета.  Она принималась по инициативе  депутатов  всех  уровней местных  советов.  И  направлена  она не на то,  чтобы дать льготы депутатам этих советов,  а на то,  чтобы защитить их от произвола, который царит в настоящее время в государстве.

 

     Правильно сказал  Николай  Иванович  Хандурин,  что это норма феодального права.  Сегодня у нас действительно  действует  именно феодальное право, а не правовое государство.

 

     Я обращаюсь  сейчас  ко  всем народным депутатам,  и в первую очередь к Владимиру Романовичу Марченко.  Помните,  как вы первыми столкнулись  с  произволом,  когда ездили по Украине?  Так это вы, народные депутаты,  вы, работающие в Верховной Раде не один созыв. А что говорить о тех депутатах местных советов,  которые полностью находятся  в  зависимости  от  своих   руководителей,   от   своих административных  органов,  которые  при первой же нелояльности по отношению к нынешнему Президенту как кандидату в Президенты  сразу же подвергаются репрессиям?

 

     Именно нынешняя обстановка требует такого положения в законе. Народный депутат Асадчев улыбался,  когда  Адам  Иванович  сказал, что,  может  быть,  в  ноябре  данное положение в Законе о статусе депутатов местных советов уже будет не нужно. Действительно, может быть, в ноябре уже не нужно будет. Может быть, давайте мы в ноябре откажемся и от своей неприкосновенности,  проголосуем единогласно, внесем изменения в Конституцию.  Не нужно будет,  если у нас будет нормальный Президент, нормальная исполнительная, законодательная и судебная власть.

 

     Уважаемые товарищи,  данная  статья  закона  работает  не  на Симоненко и Ткаченко - она работает против.  На всех встречах,  на которых  я  присутствовал  вместе с кандидатом в Президенты Петром Николаевичем Симоненко,  штабы кандидата в Президенты Кучмы делали все  возможное,  чтобы  на  основании этой статьи опорочить нашего кандидата.  Но когда тем людям,  которые задавали эти  вопросы,  и тем,  кто  слушал эти заданные вопросы,  обясняли,  почему именно фракция Компартии  Украины  на  этом  этапе  вынуждена  поддержать данное положение, они соглашались, они принимали его как должное.

 

     Я остановился   на   эмоциональных   аргументах.  Юридические аргументы и по Закону о статусе депутатов местных  советов,  и  по закону, который касается положения о привлечении к ответственности народных  депутатов  Верховной  Рады  Крыма,  изложены  в  выводах научно-экспертного управления.

 

     Я прошу  учесть и мои слова,  и те выводы по двум документам, которые есть, и проголосовать за преодоление вето Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  За  наполяганням   фракції   прогресивних соціалістів - депутат Марченко. Дві хвилини, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Я  начну  с  правовых  основ  этой проблемы.  Прошу  всех  открыть  статью 21 Конституции,  где четко написано:  "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах". Все.  Исходя из этого принципа,  народный депутат Украины не может иметь привилегий по отношению к остальным гражданам.

 

     Второй вопрос.  Возникают проблемы,  и кто-кто,  а уж я, наша партия  и ее лидер Наталья Витренко столкнулись с судами,  которые были против нас развязаны с  единственной  целью  -  сделать  все, чтобы мы не попали в парламент.

 

     Так вот,  для  того  чтобы страна стала правовой и чтобы суды справедливые (а не независимые,  как тиражируется сейчас и пишется в  этой Конституции),  судьи должны избираться.  И тогда власть не будет давать им команды.

 

     А теперь  хочу  обратить  внимание   уважаемых   коммунистов. Откройте Конституцию, за которую большинство из вас проголосовало, там,  где речь идет о судебной реформе,  за которую большинство из вас  проголосовало...  И  я Донченко особенно хочу сказать:  ночью люди должны спать,  а не трусливо выполнять указания власти,  того же Кучмы.

 

     Теперь я  рассказываю:  вы  породили то (дали право принятием Конституции),  что  судьи  назначаются  Президентом.   Это   ваше, посмотрите,  ваше голосование.  Вы дали полномочия Президенту,  вы дали полтора года полномочий Кучме через  "Переходные  положения", чтобы он правил страной, а теперь заявляете о бандократии?

 

     И еще раз хочу напомнить коммунистам: можете кричать,  хоть головой об стенку биться. Вы посмотрите, как вы  через  принятие  льгот  предаете  идеи марксизма,  идеи борьбы пролетариата за свою власть.  Я  показываю,  я  вам  напомню,  что Парижская коммуна...  (Шум у залі). Я напомню... Не нравится? (Шум у залі). Ну не орите, не перекричите.

 

     Я вам напомню: Парижская коммуна главными своими требованиями и  достижениями  в  структуре власти признала избираемость судей и лишение всех депутатов и чиновников льгот.  Я  еще  раз  вам  хочу показать:  почитайте конституцию 1918 года. Ни судьи, ни депутаты, ни чиновники не имели никаких льгот. Что же вы за коммунистическую идею   в  новом  оформлении  несете  и  навязываете  обществу?  Не нравится, стыдно.

 

     И еще.  Вы надеетесь,  что с приходом  Симоненко  или  Мороза установится  порядок  и  честная  власть  в  стране?  Рассказываю. Александр  Мороз  принимал  и  публиковал  постановления,  которые вообще не голосовались в зале. Ваш Симоненко, выступая, занимается клеветой, как и Мороз. Поэтому надо системно...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Романовичу,  сідайте,   будь   ласка. Шановні колеги! (Шум у залі). Я звертаюся до представників фракції комуністів.  Шановні колеги,  давайте будемо  мудріші  і  вирішимо питання голосуванням.

 

     Шановні колеги,  питання зрозуміле - кожен обстоює свою точку зору.  Одному треба, іншому не треба. Я не знаю, що говорять їм на зустрічах. Можливо, у них під час зустрічей лунають такі вимоги... Вони висловлюють  таку  думку.  В  інших  зовсім  інші  пропозиції лунають, і більшість із нас знає, як ставляться ті, в кого реальні важелі влади,  до тих,  хто хоче щось зробити  не  так,  як  владі подобається.

 

     Тому, шановні колеги,  заспокойтеся. Зараз ми будемо приймати рішення про подолання вето Президента. Аби не гаяти часу, я одразу ставитиму  на  поіменне  голосування.  Будемо  в поіменному режимі голосувати пропозиції Президента до Закону  України  про  внесення змін  до  Закону  України  про Верховну Раду Автономної Республіки Крим. Прошу депутатів підготуватися до голосування.

 

     Михайле Дмитровичу!  Депутате Сирота,  я звертаюся до вас.  Я розумію...  Ну,  не  побачив Віталій Григорович,  що ви в залі.  Я підтверджую, що керівник Трудової партії перебуває в залі.

 

     Будемо голосувати.  Так,  проводиться поіменне голосування  з приводу подолання вето. Голосуємо.

 

     "За" - 163.

 

     Прошу по фракціях:  комуністи - 113 із 120; НДП - 0; Народний рух,  "Відродження  регіонів"  -  0;  "Батьківщина"  -  1  із  13; соціалдемократи  -  0;  соціалісти  - 17 із 22;  зелені - 1 із 18; "Реформи-Конгрес" - 1 із 12;  "Трудова Україна" - 0,  але 17  ніби присутніх;  "Незалежні" - 7 із 11; Рух - 0 із 11; "Громада" - 9 із 10;  селяни -  10  із  11;  прогресивні  соціалісти  -  1  із  13; позафракційні - 3 з 8.

 

     Шановні колеги! Ставлю на голосування протокольне доручення - вчинити  з  цим  законом  так,  як  із  попереднім,  оскільки  він аналогічний   попередньому.   Тобто   ще   раз   розглянути  після обговорення його на Погоджувальній раді. Прошу визначитися.

 

     "За" - 174.

 

     Рішення прийнято.   Тобто   після   прийняття   рішення    на Погоджувальній раді буде визначатися подальша доля закону:  будемо його обговорювати чи, може, якась інша ситуація створиться.

 

     __________________

 

     Шановні колеги!  У нас наступне питання - Закон про  внесення змін  до  Цивільного процесуального кодексу України з пропозиціями Президента  від  31  липня  цього  року.  Доповідач  той  самий  - заступник  міністра юстиції Микола Іванович Хандурін.  Будь ласка, Миколо Івановичу. Чотири хвилини.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати! Цим законом внесено зміни до порядку подання та розгляду скарг і заяв на рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій по виборах  народних депутатів України і Президента України,  а також до статті 328 цього кодексу,  що визначає  коло  осіб,  які  мають право опротестовувати судові рішення, що набрали законної сили.

 

     З огляду на те,  що окремі положення даного закону суперечать Конституції та чинному законодавству України,  він  не  може  бути підписаний,  а отже,  підлягає повторному розгляду Верховною Радою України.

 

     Пропозиції Президента до цього закону зводяться ось до чого.

 

     Перше. Усі справи,  що стосуються виборів народних  депутатів України     та     Президента    України,    мають    не    тільки суспільно-політичне, але й державне, економічне значення. Питання, що   розглядаються   судами,   пов'язані  зі  значними  бюджетними видатками на проведення  цих  виборів.  Тому  справи,  передбачені главами   30-Б,   30-В,  30-Г  Цивільного  процесуального  кодексу України,  з метою зведення до  мінімуму  судових  помилок  повинні розглядатися судами не нижче обласного рівня й колегіально.

 

     У зв'язку  з цим пропонується статті 2436 та 24311 викласти в такій  редакції.  Стаття  2436  "Підсудність  справ  по   скаргах, заявах":  "Скарги  на рішення,  дії або бездіяльність дільничних і територіальних виборчих комісій розглядаються відповідно Верховним судом   Автономної   Республіки   Крим,   обласними,  Київським  і Севастопольським міськими судами у складі трьох суддів.

 

     Скарги на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, а також заяви Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації відповідної особи як  кандидата  в  Президенти  України розглядаються Верховним Судом України у складі трьох суддів".

 

     Стаття 24311 "Підсудність справ по скаргах,  заявах": "Скарги на рішення,  дії або бездіяльність виборчих комісій,  за  винятком Центральної виборчої комісії, заяви про встановлення судом підстав для прийняття виборчими комісіями рішення про виключення кандидата в  депутати  із  зареєстрованого  списку кандидатів у депутати від політичної партії,  виборчого блоку партій, скасування рішення про реєстрацію   кандидата   у  депутати  в  разі  порушень  виборчого законодавства України  розглядаються  Верховним  судом  Автономної Республіки Крим,  обласними, Київським і Севастопольським міськими судами у складі трьох суддів  за  місцем  знаходження  відповідної виборчої комісії".

 

     Із тих  самих мотивів статтю 24316 потрібно доповнити словами "у складі трьох суддів".

 

     Друге. У статтях 2437  і  24312  встановлено,  що  суб'єктами подання скарги на рішення або дії виборчих комісій серед інших є й виборці.  Проте яка кількість виборців має право, не визначено. Ця обставина  на  практиці  призведе до того,  що таке право виборців буде  декларовано,  але  не  реалізовано.  Тому   пропонується   в зазначених  статтях слово "виборцями" замінити словами "не менш як двадцятьма виборцями".

 

     Третє. Статтею  2437  встановлено,  що  на  рішення  або  дії територіальних,  дільничних  виборчих комісій,  а також на рішення Центральної виборчої комісії подається скарга,  а  в  справах  про скасування  реєстрації  особи,  яка  є кандидатом в Президенти,  - заява.

 

     А в статті 2439,  що визначає коло осіб,  які викликаються на судове  засідання,  автори  скарг  не згадуються.  Це позбавляє їх права брати участь у розгляді справ, заведених за їхніми скаргами, що  суперечить  статті 24 Конституції України,  відповідно до якої всі громадяни є рівними перед законом.

 

     Четверте. Пунктом  2  статті  121  Конституції   України   на прокуратуру  покладено функцію здійснення представництва інтересів громадян  і  держави  в   суді.   Виходячи   з   контексту   цього конституційного  положення,  норм  чинного законодавства,  рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року  за  3рп/99  у справі 1-1/99,  статей 118, 328 та інших Цивільного процесуального кодексу України, представництво прокуратурою інтересів громадянина і  держави в суді здійснюється у формі заявлення позовів,  подання заяв,  участі в їх розгляді,  а також у формі вступу  до  розгляду справи шляхом внесення подання або протесту про перегляд справи.

 

     Протест або подання прокурора - це форма не нагляду прокурора за судовою діяльністю,  а форма  представництва  шляхом  вступу  у справу, що розглядається чи розглянута судом.

 

     Позбавлення прокурора права опротестовувати рішення, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, згідно з новою редакцією статті  328  зазначеного кодексу суперечить чинному законодавству, зокрема Закону України про прокуратуру,  не  дозволяє  прокуратурі належним чином виконувати покладені на неї Конституцією функції та завдання  щодо  здійснення  представництва  інтересів  громадян  і держави в суді.

 

     Прийняття закону  про  усунення прокурора від участі у стадії розгляду рішень,  ухвал,  постанов  судів  у  порядку  нагляду  до проведення  судово-правової реформи є передчасним і нелогічним.  У разі набрання законом,  що розглядається, чинності прокурор матиме право  брати участь у розгляді цивільних справ тільки судом першої та касаційної інстанцій,  у стадії ж нагляду він цього права  буде позбавлений.  До  того  ж  за  Кримінально-процесуальним  кодексом України  прокурор  бере  участь  у  всіх  трьох  стадіях  розгляду кримінальних справ.

 

     Потрібно також зауважити,  що, виклавши статтю 328 Цивільного процесуального  кодексу  України  в  новій  редакції  та  усунувши прокурора від участі в розгляді цивільних справ у порядку нагляду, Верховна Рада залишила без змін статті 330,  334, 335 та інші, які регулюють   діяльність  прокурора  щодо  принесення  протестів  до президій обласних судів та до Верховного Суду України.

 

     На підставі вищевикладеного пропоную положення нової редакції статті  328  Цивільного процесуального кодексу України вилучити із закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є  запитання?  Немає.   Сідайте,   Миколо Івановичу.

 

     Співдоповідачем від  профільного комітету визначено народного депутата Олександра Володимировича Лавриновича.  Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Ми маємо прийняти рішення, від якого залежатиме, як розглядатимуться спори, що виникнуть під час виборчої кампанії, яка зараз відбувається, та після її завершення.

 

     Пропозиції, подані від імені Президента України до прийнятого нами Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України,  зводяться до трьох позицій. Дві з них взагалі викликають великий подив,  оскільки вони стосуються в принципі предмету, який мав би розглядатися під час другого читання. Очевидно ті люди, які готували  зауваження,  забули,  що  Президент  України  є  також і суб'єктом законодавчої ініціативи.

 

     Положення про те,  щоб усі спори,  які виникатимуть незалежно від того, яке питання і якої комісії стосується, розглядалися лише на рівні обласного та міських судів  міста  Києва  і  Севастополя, можна,  безперечено,  дискутувати. Одначе при цьому слід пам'ятати про те,  що в Україні існує понад  30  тисяч  дільничних  виборчих комісій.  І якщо заяви про неправильність у списках виборців імені чи там якихось інших моментів,  або скарга  на  те,  що  відсутні, скажімо,  портрет  чи  програма якогось із кандидатів на дільниці, розглядатиметься обов'язково тільки обласним судом,  це може стати причиною того, що справи просто фізично не зможуть бути розглянуті вчасно.

 

     Друга пропозиція  стосується  того,  щоб  не  менше  двадцяти виборців  мали можливість звертатися до суду.  Вона якраз із точки зору   забезпечення   конституційних   прав   громадян   абсолютно суперечить конституційному праву кожного громадянина звернутися до суду,  якщо його особисті права ущемлені або якщо він  представляє якогось  кандидата  чи  політичну  силу  і  хоче заявити позов про ущемлені права того,  кого він хотів би там бачити  як  кандидата. Тому з цим погодитися важко.

 

     І окреме  питання  щодо  принесення  протестів прокуратури на судові рішення,  які будуть прийняті під час виборчої кампанії. Це окреме питання, яке стосується того, що цей інструмент втручання в судові рішення може призвести до ситуації, коли вирішення судового спору  буде заблоковано і перебіг виборчої кампанії не дасть змоги реалізувати свої права кандидатам і політичним силам,  які  беруть участь у виборчій кампанії.

 

     Розуміючи весь  цей  підхід,  комітет  запропонував  частково погодитися   з   пропозицією   Президента   щодо   приведення    у відповідність   трьох   інших   статей  Цивільного  процесуального кодексу,  що стосуються  права  принесення  протестів,  і  прийняв рішення  рекомендувати  подолати вето на інші п'ять зауважень щодо підсудності справ по скаргах,  заявах та способу  подачі  заяв  до суду.

 

     При цьому ми хочемо наголосити, що треба провести голосування по кожній пропозиції Президента,  щоб через процедурні  відхилення не  було  підстави  вдруге  повернути  нам  зазначений закон.  Він потрібен саме тепер,  бо після  закінчення  виборчої  кампанії  ми зіткнемося   з   тією   проблемою,  що  норми  чинного  Цивільного процесуального  кодексу  не  співпадатимуть  з  нормами  виборчого закону,  і  рішення прийматимуться судами абсолютно суб'єктивно на підставі норм,  які вже можна буде вибирати. Тут є конфлікт і щодо суб'єктів подання,  і щодо того, з чим можна звертатися до суду, і щодо строків,  і щодо інших питань.  А найголовніше - є можливість сьогодні  відповідно  до  норм  чинного  Цивільного процесуального кодексу приймати рішення про  визнання  виборів  недійсними,  чого немає у виборчому законі.

 

     Щоб не   створити   такої   колізії,   ми   повинні  сьогодні обов'язково прийняти результативне рішення,  яке дало б можливість Президенту  підписати  цей  закон,  з тим щоб цей законодавчий акт якнайшвидше набрав чинності.

 

     Я прошу  перейти  до   голосування   кожного   із   зауважень Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Володимировичу,  але трохи не так.  Ми не можемо голосувати кожне  зауваження.  Ми  або  долаємо вето,  або не долаємо вето.  Якщо ми не долаємо вето, то набираємо 226 голосів і повторно направляємо  закон  Президенту  на  підпис. Правильно?  Тому що в роз'ясненні Конституційного Суду сказано, що в  цілому  закон,  на  який  накладено  вето  Президента,  повинен голосуватися  для  подолання  вето.  Розумієте?  Ми не можемо щодо чогось подолати, а щодо чогось не подолати. Зараз ми визначимося.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Безумовно.  Нами лише  одна  пропозиція,  за номером 6, частково врахована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому  ми можемо ще раз направити закон на підпис, якщо не подолаємо вето.  Але будемо сподіватися,  що подолаємо.  У нас  записано  на  виступ  двоє  народних депутатів - Журавський і Єльяшкевич.

 

     Олександре Володимировичу,  сідайте.  Ми  в   цілому   будемо голосувати.

 

     Шановні депутати,  якщо  колеги  Журавський  і  Єльяшкевич не будуть дуже наполягати,  то по хвилині нехай виступлять,  і будемо голосувати. У нас ще дуже багато питань, і ми обов'язково маємо їх розглянути.

 

     Будь ласка, депутате Журавський. За ним

- депутат Єльяшкевич.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Із більшістю пропозицій пропоную погодитися, але є й низка суттєвих зауважень.  Розвиваючи  думку  попереднього промовця,  хочу зосередити увагу на тому, що все-таки обласні суди знаходяться дуже далеко від виборчих дільниць,  де можуть виникати різні конфліктні ситуації й колізії.

 

     Крім того,  законом  вноситься  низка  змін  щодо ЦВК,  якими встановлено,  що суб'єктами  подання  скарг  на  рішення  або  дії виборчих   комісій  серед  інших  є  й  виборці.  Проте  кількість виборців, які мають таке право, не визначено. Президент вважає, що невизначеність  з кількістю виборців,  які мають право оскаржувати рішення або дії виборчих комісій,  призведе до того, що таке право виборців  буде тільки продекларовано,  але не буде реалізовано,  і пропонує надати  таке  право  не  менш  як  20  виборцям.  Із  цим погодитися  не  можна,  бо  це  все-таки суперечить деяким статтям Конституції України,  зокрема статті 21,  в якій сказано,  що  всі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах, та статті 55, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді  рішень,  дій чи   бездіяльності  органів  державної  влади,  органів  місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги,  я  хотел   бы   сначала несколько  слов сказать по процедуре.  Дело в том,  что этот закон имеет  очень  важное  значение.  Он   непосредственно   связан   с избирательной  президентской  кампанией.  И  поэтому  я  просил бы перенести голосование  на  завтра  первым  вопросом,  когда  будет больше народных депутатов присутствовать в сессионном зале.

 

     Дело в том, что в условиях, когда нынешний Президент является одним из  кандидатов  в  Президенты,  нерешенность  этой  проблемы повлечет  за собой огромное количество негативных последствий.  Мы должны сделать все возможное,  чтобы суды нормально  рассматривали споры между субектами избирательного процесса.

 

     Поэтому я  предлагаю перенести голосование первым вопросом на завтра и сделать это в строгом соответствии с  процедурой,  о  чем говорил Александр Владимирович Лавринович.

 

     И хотел бы особое внимание уделить вот какому вопросу. Нельзя предоставлять право прокуратуре опротестовывать решения Верховного Суда.  Это не функция прокуратуры по Конституции. К сожалению, еще действуют "Переходные положения",  которые со временем отомрут. Но решение  Верховного  Суда  в  соответствии с требованиями Закона о выборах Президента Украины является окончательным и обжалованию не подлежит.  А иное, к сожалению, очень часто служит оправданием для действий должностных лиц  Центральной  избирательной  комиссии  по невыполнению   решений   Верховного  Суда  Украины,  что  является чрезвычайно опасным в нынешней ситуации, связанной с избирательной кампанией.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Таким  чином,  ми  зараз будемо визначатися.  Є пропозиція  подолати  вето  Президента  на  закон, пропозиції  Президента до якого розглядалися.  Будемо голосувати в поіменному режимі. Прошу народних депутатів зайняти робочі місця.

 

     Ставиться на голосування в поіменному режимі пропозиція  щодо подолання вето Президента. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Будь ласка, по фракціях.

 

     Комуністи - 112; НДП - 0; НРУ - 11 із 26; СДПУ (о) - 2 із 20; "Батьківщина" - 12 із  20;  "Відродження  регіонів"  -  0  із  18; соціалістична   фракція   -   19   з   22;   зелені   -  2  з  12; "Реформи-Конгрес" - 11 з 13;  Трудова партія України  -  0  з  15; "Незалежні" - 7 з 11;  Рух - 0 з 10; "Громада" - 11 з 11; селяни - 10 з 11; прогресивні соціалісти - всі 13; позафракційні - 3 з 9.

 

     Депутат Лавринович із пропозицією. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Учора на засіданні комітету ми,  розуміючи  можливість  такої  ситуації,  прийняли  спеціальне рішення з цього приводу.

 

     Справа в тому,  що  ці  пропозиції  Президента  погіршують  з юридичної точки зору той закон,  який ухвалила Верховна Рада. Але, на  щастя,  вони  не  руйнують  основну  ідею   -   приведення   у відповідність  Закону  про  вибори Президента з нормами Цивільного процесуального кодексу і усунення суперечностей, які на сьогодні є в  чинних  нормах Закону про ЦВК і в Законі про вибори Президента. Тому, на думку членів комітету, які вчора проголосували переважною більшістю,  за  винятком  одного  члена комітету,  ми рекомендуємо сьогодні Верховній Раді України  погодитись  із  п'ятьма  з  шести пропозицій Президента,  а з шостою пропозицією - частково, так, як викладено в порівняльній таблиці.  Це дасть змогу,  щоб закон  був підписаний,  щоб він набув чинності та щоб ним могли користуватися вже тепер - під час цієї виборчої кампанії.  Цей закон  актуальний саме тепер, а не наприкінці листопада.

 

     Тому я прошу цю пропозицію комітету також проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Це   цілком   слушна пропозиція,  суть якої зводиться до того,  що  ми  повинні  знайти якесь   альтернативне  рішення.  За  результатами  голосування  ми бачимо,  що можна поставити  на  голосування  пропозицію  депутата Єльяшкевича й завтра голосувати.  Проте все одно результат буде не набагато кращий,  ви це розумієте.  Від  213  голосів  до  300  ще далеко.  Якби було 270-280 голосів,  ми мали б якийсь шанс. Тому я пропоную  підтримати  пропозицію   доповідача   й   автора   цього законопроекту   -  депутата  Лавриновича:  частково  погодитися  з п'ятьма пропозиціями Президента і повторно направити Президенту на підпис  цей  закон,  який,  сподіваємося,  у  такій  редакції буде підписано.

 

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  депутата  Лавриновича,  він висловить пропозицію, і ми будемо за неї голосувати.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановні   колеги!   Президент   вніс  шість пропозицій. Пропозиція комітету така: з першими п'ятьма погодитися повністю,  з шостою - погодитися частково, тобто так, як викладено в порівняльній таблиці,  яку ви маєте.  Таким чином  ми  здобудемо шанс,  що цей закон набере чинності досить скоро,  і суди матимуть можливість ним користуватися вже під час цієї виборчої кампанії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  пропозиція така: по суті, в новій редакції направити   закон   Президенту   на  повторний  розгляд,  набравши потрібних 226 голосів.

 

     Миколо Івановичу, ви також маєте зауваження? Будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати! Шоста пропозиція стосується дуже принципового питання. Я думаю, що тут комуністи вчинять правильно. Ідеться про позбавлення прокуратури  права принесення протестів у порядку нагляду.  Робити це передчасно.  Конституція не дозволяє  нам  цього  робити  п'ять років  (це "Перехідні положення",  ви знаєте).  Ми не маємо нового закону  про  судоустрій  і  нового  Цивільного  процесуального  та Кримінальнопроцесуального кодексів.

 

     Так, справді, є дві стадії провадження: апеляційне і касаційне.  Там не буде наглядового провадження.  Але воно  зберігатиметься  ще  протягом  п'яти  років,  поки  не  буде прийнято цих законів.

 

     Тому я прошу підтримати всі  пропозиції  Президента,  зокрема повністю й шосту, і тоді Президент підпише цей закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Сподіваюся, ми незабаром ліквідуємо свій борг щодо судоустрою й  на  цьому  тижні  приймемо закон, тобто він уже буде.

 

     Ставлю на голосування і дуже прошу,  аби ми одразу підтримали пропозицію народного  депутата  Лавриновича  й  почали  розглядати наступні питання.

 

     Прошу проголосувати за таку пропозицію.

 

     "За" - 273.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Отже, ми   направляємо  в  новій  редакції  закон  на  підпис Президенту України.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон України про професійні спілки,  їх  права та гарантії діяльності з пропозиціями Президента. Доповідає Микола Іванович Хандурін. Будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати!  На  підпис  Президентові  України вдруге надійшов Закон України про професійні спілки,  їх права та  гарантії  діяльності, прийнятий  Верховною  Радою  України  17  червня 1999 року.  Проте окремі положення закону  не  відповідають  Конституції  та  чинним законам України, через що він не може бути підписаний.

 

     Тому відповідно до частини другої статті 94 Конституції України згаданий  закон  повернуто  для  повторного розгляду Верховною Радою з пропозиціями Президента.

 

     Перше. Перше положення передбачає приведення окремих положень закону в точну  відповідність  із  Конституцією  України.  Так,  у законі   зазначено,   що   професійні  спілки  захищають  трудові, соціально-економічні та інші  права,  свободи  й  інтереси  членів профспілок  (статті  2,  13,  19,  27,  36 та 37).  Проте частиною третьою статті 36 Конституції України встановлено,  що  "громадяни мають  право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціальноекономічних прав та інтересів". Тобто всупереч Конституції  поширено  компетенцію  профспілок на захист не тільки трудових і соціально-економічних прав,  а й інших прав (причому не сказано,  яких  саме  інших  прав).  Це суперечить Конституції.  У зв'язку з цим пропонується в названих  статтях  закону  відтворити тільки  визначену  Конституцією мету участі громадян у професійних спілках.

 

     Друге. Статтею  11  закону  передбачено  право  уповноважених представників  профспілок  давати  приписи  про  усунення порушень (частина дев'ята). Цією самою статтею закріплено правову норму, що виконання вимог профспілок є обов'язковим для роботодавця (частина сьома). Отже, функції, віднесені Законом України про охорону праці до компетенції відповідних державних органів,  надано профспілкам, які  за  статтею  1  закону,  що  розглядається,  є   громадськими організаціями.

 

     Визначений статтями  46-48  Закону  України про охорону праці порядок   здійснення   громадського   контролю   за    додержанням законодавства  про  охорону  праці,  який  діє  на  даний  час,  є прийнятним і перевіреним на практиці.  З огляду на  це  в  частині сьомій   статті  21  закону,  що  розглядається,  останнє  речення пропонується викласти в такій редакції:  "Профспілки  мають  право вносити  роботодавцям  подання  з  питань  охорони  праці,  які  є обов'язковими для розгляду роботодавцями,  та одержувати  від  них аргументовані відповіді",  а останнє речення частини дев'ятої цієї статті вилучити.

 

     Третє. Не відповідає Конституції України й стаття 32  закону, яка  надає профспілкам право проводити розподіл збудованого житла, незалежно від їх участі у фінансуванні будівництва  такого  житла. Це обмежує право власника збудованого житла розпорядитися належним йому  майном,  що  прямо  суперечить  частині  першій  статті   41 Конституції України.

 

     З огляду  на  це  в частині другій статті 32 закону слова "та проводять розподіл збудованого житла" слід  замінити  словами  "та беруть участь у розподілі збудованого житла відповідно до положень колективних  договорів,  які  укладаються   між   профспілками   і власниками".

 

     Четверте. Потребує   уточнення   останнє  речення  статті  35 закону,  оскільки  з  нього  незрозуміло,  якими  саме  статутами, положеннями  (профспілок  чи створених ними підприємств,  установ, організацій)  визначатимуться   напрями   використання   прибутку, одержаного в результаті господарської діяльності. З метою усунення двозначності та приведення статті 35 у  відповідність  із  Законом України  про  підприємства  в  Україні  останнє  речення статті 35 пропонується вилучити.

 

     П'яте. Згідно  зі  статтею  42  закону,   що   розглядається, роботодавець   зобов'язаний  надавати  профспілковим  організаціям безоплатно необхідні для роботи  приміщення  з  усім  обладнанням, зв'язком,  опаленням,  освітленням, прибиранням, охороною, а також транспорт.

 

     Ви добре  розумієте,  що   жодна   громадська   чи   державна організація в Україні не має права безоплатного користування чужим майном.  Відповідно до закону позбавити профспілки права володіння і користування зазначеним майном можна тільки за рішенням суду.  З цим не можна погодитися  також,  оскільки  йдеться  про  порушення конституційного  права  кожного  вільно володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю,  конституційного принципу рівності усіх  суб'єктів  права  власності  перед  законом (статті 41 та 13 Конституції України).

 

     I ще одне.  Оскільки за Конституцією України профспілки, як і всі юридичні особи та громадяни, не позбавлені права захищати свої інтереси в суді, то вказувати на це спеціально ще й у цьому законі необов'язково.

 

     Для усунення  згаданих  суперечностей  пропонується статтю 42 закону викласти в такій редакції:

 

     "Роботодавець зобов'язаний сприяти  створенню  належних  умов для    діяльності   профспілкових   організацій,   що   діють   на підприємстві,  в установі або організації,  для чого може надавати на  договірних  засадах  необхідні для роботи та проведення зборів працівників приміщення з усім  обладнанням,  зв'язком,  опаленням, освітленням, прибиранням, охороною.

 

     Роботодавець може  також надавати профспілковим організаціям, що діють на підприємстві,  в установі або організації,  безоплатно транспорт".

 

     Тобто такі  права  надаються  роботодавцеві.  А  ставити  так категорично питання,  як це визначено прийнятим законом, не можна, оскільки це суперечить конституційним нормам про права власника.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо  Івановичу.  Сідайте,  будь ласка. Співдоповідачем від профільного комітету визначено голову Комітету з  питань  соціальної політики та праці Євгена Кириловича Марчука. Депутат Хара?  Будь ласка,  тоді слово має  депутат  Хара.  Чотири хвилини.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемые коллеги!  Уже в который раз данный закон рассматривается в   этом   сессионном   зале.   Можно  его  действительно  назвать многострадальным,  потому что в течение более чем восьми  лет  над проектом   этого   закона   работали  народные  депутаты,  Кабинет Министров,  все профсоюзные обединения  Украины  без  исключения, широкий профсоюзный актив.

 

     На финишной  прямой  Верховной Радой он был принят достаточно легко.  Все его  положения  согласуются  с  Конституцией  Украины, Законом  об  обединениях  граждан  и  Кодексом  законов  о труде. Странно и,  на мой взгляд,  очень  дико,  что,  несмотря  на  это, окружение  Президента  в лице Минюста (уважаемый Николай Иванович, это в адрес вашего ведомства) дважды фактически подтолкнуло его  к наложению крайне сомнительного вето.  К сожалению,  в этом зале мы дважды вето не смогли преодолеть.

 

     И хотя предложения  Президента  не  меняют  идеологии  самого закона  (все,  что  нужно,  в этом законе остается),  тем не менее однозначно  они  противоречат  действующему   законодательству   и Конституции.  А предложение, касающееся статьи 42 о предоставлении профсоюзным комитетам в бесплатное пользование помещений,  средств связи,  транспорта  и  так далее,  ставит под угрозу существование первичных организаций. Если мы примем формулировку Президента, что все   эти  льготы  предоставляются  на  основании  договора  между собственником и профсоюзным комитетом,  то это может поставить под угрозу   существование  первичных  организаций,  а  значит,  всего профсоюза.

 

     В связи со сложившейся ситуацией и с целью сохранения  закона наш   комитет   пошел   на  поиски  сближения  позиций,  интересов профсоюзов и  замечаний  Президента  и  принял  решение:  из  пяти замечаний  Президента  с тремя согласиться полностью,  а с двумя - частично.

 

     Прошу вас,   уважаемые   коллеги,   поддержать    предложение комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  на виступ записалися два народних депутати - Журавський та  Онопенко.  Пропоную  поки  що  не  обговорювати,  а приймати рішення. Потім, якщо виникне потреба, обміняємося думками щодо окремих статей.

 

     Я вважаю,  що комітет підійшов  досить  мудро  і  виважено  і пропонує  прийняти  цей  закон  у  дещо новій редакції.  Президент висловив п'ять зауважень. Із трьома комітет повністю погоджується, а з двома - частково.

 

     Пропоную прийняти  рішення  направити  в новій редакції даний документ  на  підпис  Президенту.  Для  цього  треба  набрати  226 голосів,  і вирішимо це питання. Дружно голосуємо. І депутат Стоян запрошує всіх підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Шановні колеги,  не  встигли?  А  152  народних  депутати  не голосують.  Шановні  колеги,  ми  не  долаємо  вето,  і комітет не пропонує  такого.  Пропонується  прийняти  компромісне  рішення  і повторно  направити  закон  в новій редакції на підпис Президенту. Вісім років профспілки чекають даний законодавчий акт,  а  ми  що, позбавимо  їх закону?  Ми всі члени профспілок.  Якщо не всі члени партій, то члени профспілок - усі. І депутати Черненко та Онопенко закликають підтримати таке рішення.

 

     Прошу проголосувати  (Шум  у  залі).  Я  надам  вам слово для репліки. Голосуємо результативно, і одержите слово для репліки.

 

     "За" - 206.

 

     Пропоную провести голосування в поіменному режимі. Хто за це, прошу визначитись.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято.

 

     Законопроект буде  проголосовано  у поіменному режимі.  Прошу народних депутатів зайняти робочі місця.  Ми голосуємо  пропозиції комітету,   котрий   вважає   за  можливе  частково  погодитися  з пропозиціями Президента України і пропонує прийняти нову  редакцію закону.  Тобто  за  нову  редакцію  закону  потрібно  226 голосів. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую. Нова редакція закону прийнята.  Ще раз  повторюю:  три пропозиції  схвалено повністю,  дві - частково.  Прошу показати по фракціях.

 

     Комуністи - 110; НДП - 7 із 15; НРУ - 6 із 25; "Громада" - 2 з 7; СПУ - 20 із 22; СДПУ(о)

- 17 із  21;  "Батьківщина"  -  14  із  21;  зелені  -  1  із  13; "Відродження регіонів"- 7 із 18;  "Незалежні" - 6 з 11; СелПУ - 10 із 11;  ПСПУ - 13 із 13;  Рух (перший) - 5 з 11; позафракційні - 7 із 9; "Реформи-Конгрес" - 3 з 11; Трудова партія - 2 з 16.

 

     Гадаю, профспілкова  газета  знайде  можливість  роздрукувати поіменне  голосування:  нехай  бачать,  які  фракції   підтримують профспілки.

 

     Питання вирішено  (Шум у залі).  Голосування ж уже відбулося. До голосування ви можете виступати з мотивів.

 

     Ну, будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Курикіна.

 

     КУРИКІН С.І.  Фракція  зелених.  Шановні  колеги!   Дозвольте пояснити, чому наша фракція не підтримала цей закон. Річ у тім, що ми наражаємося,  прийнявши його,  на  серйозну  колізію.  Сьогодні вранці  порушувалося питання про Закон про громадські організації. Профспілки відповідно до ухваленого щойно  закону  трактуються  як громадська організація.  Це суперечить практиці інших країн. І, до речі,  жоден проект Закону про громадські організації,  поданий до Верховної  Ради,  не  поширює  поняття  громадської організації на профспілки - це особливий вид об'єднань  громадян.  Проголосувавши за  цей  закон,  ми  несамохіть  фактично  створили передумови для правової колізії, з чим я вас і вітаю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергію Івановичу,  приймаючи законопроект про громадські організації,  ми врахуємо цю статтю і внесемо зміни до закону. Ніяких колізій не буде.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про державні соціальні  стандарти та соціальні гарантії (друге читання). Доповідає голова Комітету з питань соціальної політики та праці  Марчук.  Будь  ласка,  Євгене Кириловичу.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Я дам додаткову інформацію.  Справді, громадські  організації,   профспілки   там   ідуть   поряд.   Але передбачено,  що  Закон  про  профспілки як громадську організацію особливого  типу  приймається  окремо,  і  цим  самим   профспілки вичленюються  із загального поняття "громадські організації".  Там немає ніякої колізії і близько.

 

     Комітет з питань соціальної політики та  праці  на  виконання постанови  Верховної  Ради від 15 червня доопрацював проект Закону про  державні  соціальні  стандарти  та   соціальні   гарантії   з урахуванням   пропозицій  народних  депутатів,  а  також  Кабінету Міністрів України.

 

     Дозвольте подякувати  народним  депутатам   Борзих,   Стояну, Москвіну,  Танюку,  Бауліну,  Стрижку  та  представникам  уряду за слушні й корисні пропозиції.  Всього  надійшло  108  пропозицій  і зауважень  до  законопроекту.  Всі  вони  занесені до порівняльної таблиці.  Переважна більшість  пропозицій  врахована  повністю  чи частково (64 - повністю, 15 - частково). Комітет не погодився з 29 пропозиціями.

 

     Відхилені пропозиції 5 та 8 до статті  1  народного  депутата Стояна  у  зв'язку із зміною остаточної редакції статті.  До речі, Олександр Миколайович не наполягає на своїх пропозиціях.

 

     Не врахована  також  пропозиція  11  депутата   Стояна   щодо визначення  поняття "прожитковий мінімум".  Визначення зазначеного поняття  пропонується  продублювати  в  редакції  чинного   Закону України про прожитковий мінімум - там є його кваліфікація.

 

     Поправка 15.    Кабінет    Міністрів   України   запропонував визначення соціальних норм і нормативів через  поняття  "соціальні стандарти".   Вважаємо  це  неприпустимим,  адже  у  законопроекті поняття "державні соціальні стандарти" визначається  як  соціальні норми   та   нормативи   або   їх  комплекс.  Така  пропозиція  не узгоджується з самою концепцією законопроекту.

 

     Пропонується також відхилити поправку 16 Кабінету  Міністрів щодо вилучення абзацу сьомого статті 1,  де подано визначення поняття "нормативи витрат",  тобто фінансування, яке  є  важливим  для  розуміння  взаємовідносин,  урегульованих у розділі 4 "Фінансове  забезпечення  надання  державних  соціальних гарантій".

 

     Народний депутат  Стоян (поправка 18) у статті 2 запропонував записати,  що метою встановлення державних соціальних стандартів і нормативів є підвищення життєвого рівня населення. Комітет вважає, що реального  підвищення  життєвого  рівня  можна  досягти  тільки шляхом  підвищення  економічного  потенціалу держави,  отже,  така поправка не є конструктивною і тому відхилена.

 

     Кабінет Міністрів  пропонує  (поправка  20)   визнати   метою встановлення   державних   соціальних   стандартів   і  нормативів "реалізацію пріоритетних  напрямів  соціальної  політики"  замість "визначення пріоритетів державної соціальної політики". Комітет не погодився з пропозицією і вважає,  що в умовах  постійних  змін  у суспільних    взаємовідносинах   потрібно   насамперед   визначити пріоритети, а реалізація має бути наслідком.

 

     Не врахована  пропозиція  22  народного   депутата   Москвіна стосовно  доповнення  статті  2  новим  абзацом,  який  логічно не вписується у зміст  законопроекту.  Він  пропонує  введення  таких нових, невизначених понять, як "державна соціальна стандартизація" та "державний класифікатор соціальних норм і нормативів".

 

     Але зважте,  що у статті 27 остаточної редакції законопроекту дається   дорученння   Кабінету   Міністрів  України  розробити  й затвердити  державний   класифікатор   соціальних   стандартів   і нормативів.

 

     Також пропонується відхилити поправку 23 Кабінету Міністрів про вилучення частини другої статті  2  щодо визначення  розмірів  основних  соціальних  гарантій  на  підставі соціальних стандартів,  адже  положення  цієї  норми  є  одним  із концептуальних.   До   речі,  представники  уряду  категорично  не наполягали на її врахуванні.

 

     Комітет не  погодився  також  із  зауваженням  26   народного депутата Москвіна про те,  що не є принципом формування стандартів участь профспілок та інших об'єднань трудящих,  записавши згаданий принцип  як принцип соціального партнерства,  врахувавши при цьому пропозицію 27 Кабінету Міністрів.

 

     Вважаємо також  необгрунтованою  пропозицію  29  уряду   щодо формування   державних   соціальних   стандартів  і  нормативів  з урахуванням  міжнародного  досвіду,  оскільки   треба   керуватися нормами  чинного  законодавства.  Тобто  ратифікованих міжнародних договорів, а не просто світовим досвідом.

 

     Комітет вважає,  що найважливіші державні соціальні стандарти і  нормативи  мають  встановлюватися  законами,  тому  пропонує не погоджуватися з пропозицією 31 Кабінету Міністрів  щодо  вилучення цієї норми.

 

     Пропозиція 32 народного депутата Стояна про доповнення статті 3 новим абзацом про відповідальність органів  державної  влади  за застосування   і   дотримання   державних   соціальних  стандартів відхилена з огляду на те, що в статті 26 законопроекту йдеться про відповідальність посадових осіб,  винних у порушенні законодавства про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії.

 

     Автори законопроекту  намагалися  надати  особливого  статусу прожитковому  мінімуму  як  базовому  соціальному стандарту.  Тому пропонується відхилити поправку 41 народного депутата  Шарова  про об'єднання статей 5 і 6 законопроекту.

 

     Недоцільною вважаємо зміну редакції статті 7,  запропонованої урядом (поправка  42),  як  таку,  що  звужує  перелік  соціальних нормативів  у сфері соціального обслуговування,  зокрема вилучає з нього "норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами в державних та комунальних закладах соціального обслуговування". Під час розгляду  даного  питання  Кабінет  Міністрів  категорично  не наполягав.

 

     Те ж саме стосується пропозиції 49 уряду,  яка звужує перелік соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування. Пропонується  проголосувати статтю 9 у редакції комітету (уряд тут також категорично не наполягав).

 

     Поправку 52 народного депутата Москвіна щодо встановлення  як державного  соціального  нормативу  "норми  надання послуг зв'язку громадянам,  яким  встановлено  відповідні  пільги",  пропонується відхилити, оскільки вона суперечить статті 22 Конституції.

 

     Вважаємо недоцільною   пропозицію   53   народного   депутата Москвіна  про  закріплення  як  державного  соціального  нормативу "норми  оплати населенням послуг комунального транспорту і зв'язку по відношенню до отримуваного доходу",  оскільки ці витрати будуть враховуватися під час визначення розміру прожиткового мінімуму.

 

     Пропонується відхилити поправку 56 народного депутата Борзих, оскільки    поняття    "безоплатного"    поглинається     поняттям "пільгового".

 

     Також не знайшла підтримки в комітеті пропозиція 60 народного депутата Бауліна щодо вилучення зі статті 11 такого нормативу,  як "перелік  та  обсяг  послуг  ...  освіти,  що надаються безоплатно державними і комунальними навчальними закладами".

 

     Комітет вважає, що "професійні вимоги до працівників закладів культури" не є соціальним нормативом,  тому пропонується відхилити поправку 66 народного депутата Танюка до статті 12.

 

     Пропозиція 68  народного  депутата   Москвіна   звужує   поле правового  регулювання статті 14 (у новій редакції це стаття 15) і в разі врахування цієї поправки назва статті не  відповідатиме  її змістові.

 

     Наступну поправку    69    депутата   Москвіна   пропонується відхилити,  оскільки нормативи забезпечення  населення  побутовими послугами встановлюватимуться у вигляді переліку.

 

     Ще одну  поправку  70 депутата Москвіна пропонуємо відхилити, оскільки вона суперечить поняттю "соціальні  норми  і  нормативи", викладеному  у  статті  1,  тобто  головній  концептуальній статті даного законопроекту.

 

     Народним депутатом Танюком (поправка 72) запропонована  надмірна  деталізація  у  визначенні  нормативу забезпечення  торгівельною  площею,  не  врахована  у   остаточній редакції законопроекту.

 

     Пропонується відхилити   поправку  76  депутата  Борзих  щодо перегляду державних соціальних стандартів і нормативів  відповідно до  рівня  інфляції,  оскільки інфляція не завжди впливає на зміну всіх  стандартів.  А  для  прожиткового  мінімуму   перегляд   уже передбачений чинним Законом України про прожитковий мінімум.

 

     Пропозиція 83  Кабінету  Міністрів  не врахована в остаточній редакції статті 17,  яку приведено у відповідність зі  статтею  48 Конституції  України,  тобто  там  закріплено  право  громадян  на достатній життєвий рівень.  Що стосується поняття "належний рівень реальних грошових доходів", то його немає в чинному законодавстві.

 

     І принципову   позицію   зайняв   комітет  під  час  розгляду пропозиції 95 Кабінету Міністрів щодо вилучення  із  законопроекту розділу   4,  який  закладає  правове  підгрунтя  для  фінансового забезпечення  реалізації  державних  соціальних  гарантій,  що   є найголовнішим   концептуальним   положенням.  Запропоновані  норми закладуть основу для  законодавчого  процесу  у  сфері  бюджетного регулювання.

 

     І останнє.   Пропонується   також   відхилити  пропозицію  97 депутата  Стояна  як  таку,  що  містить  надмірну  деталізацію  і передбачає  втручання у повноваження територіальних громад.  Автор при цьому не наполягає на своїй пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Кириловичу. Я навмисно не казав, що вичерпався  регламент,  щоб Євген Кирилович дав детальну відповідь на всі пропозиції народних депутатів.  Далі пропоную зробити таким чином.

 

     Я звертаюся  до народних депутатів,  котрі подавали поправки, чи наполягають вони на розгляді своїх пропозицій і  яких  саме.  Я бачу, наполягає один депутат і представник Міністерства економіки. Шановні колеги,  з огляду на  те,  що  ми  домовилися  обов'язково виконувати  план,  який  приймаємо на день,  а в нас залишилося ще чимало  питань,  давайте   розглянемо   оперативно   це   питання. Наполягають   два  автори  пропозицій  -  від  Кабінету  Міністрів заступник  міністра  економіки  і  народний  депутат  Баулін.   Ми голосуванням визначимося, а потім будемо визначатися щодо закону в цілому. Немає заперечень, шановні колеги?

 

     І ще в мене прохання  й  інформація.  Я  просив  би  народних депутатів  залишатися  на місцях,  бо ми як завжди,  за традицією, наприкінці засідання проведемо поіменну реєстрацію.

 

     Слово надається заступнику міністра економіки. Будь ласка.

 

     ЯРЕМЕНКО О.С.,  заступник міністра економіки України.  Дякую, Адаме  Івановичу.  Шановні народні депутати!  Шановний головуючий! Дозвольте зупинитися на окремих моментах законопроекту, який щойно доповідав Євген Кирилович.

 

     Почну з  поправки 22,  внесеної народним депутатом Москвіним. Ми вважаємо,  що цю поправку треба було б урахувати,  адже тоді  є нелогічним  доручення  Кабінету Міністрів,  яке викладено у статті 27,  щодо розробки державного класифікатора,  а також у статті 24, де    передбачено   здійснення   моніторингу   рівнів   соціальних стандартів.  Якщо немає визначення,  котре  запропонував  народний депутат Москвін,  тоді,  на нашу думку, нелогічними є і доручення, викладені в наступних статтях.

 

     Ми пропонуємо також із статті 3 вилучити останній  абзац  (це поправка  Кабінету  Міністрів  31)  як  такий,  що  є не принципом формування державних соціальних стандартів,  а насамперед  вимогою до   порядку   затвердження   стандартів,  що  вже  передбачається частинами другою і третьою статті 15.

 

     Також пропонуємо вилучити статтю  16  "Гарантії  забезпечення державних  соціальних  стандартів  і  нормативів" (це поправка 73, запропонована народним депутатом  Марчуком),  оскільки  статтею  2 визначено,  що  призначення  соціальних  стандартів  -  бути  лише основою для встановлення розмірів основних соціальних гарантій.

 

     Пропонуємо також вилучити абзац сьомий статті 1 (це  поправка 16 Кабінету Міністрів) і розділ 4,  про який казав Євген Кирилович (це  поправка   95   Кабінету   Міністрів),   оскільки   нормативи фінансового  забезпечення  не  можуть бути предметом законодавчого акта у сфері соціальних стандартів і соціальних гарантій.

 

     Відповідно до Конституції України до прийняття  законів,  які визначатимуть порядок формування місцевих бюджетів в Україні,  діє порядок,  встановлений  Законом  України  про   бюджетну   систему України.  У  ньому  передбачається  перерозподіл  через  Державний бюджет        частини        фінансових        ресурсів        між адміністративнотериторіальними  одиницями України з урахуванням їх економічного, екологічного та природного стану.

 

     Участь держави  у  формуванні   доходів   місцевих   бюджетів визначено  Законом  України  про місцеве самоврядування в Україні, зокрема  статтею  62.  Тому  закріплення  в  Законі  про  державні соціальні  стандарти  та  соціальні гарантії норми щодо надання за рахунок коштів Державного  бюджету  державної  цільової  підтримки органам  місцевого самоврядування в обсягах 50 відсотків загальної суми   витрат,   необхідних   для   розвитку   системи    закладів соціально-культурного  та комунальнопобутового обслуговування,  є, на нашу думку,  неприйнятним, оскільки названі закони про бюджетну систему,  про  Державний  бюджет,  про  місцеве  самоврядування  є основоположними і повинні  такими  й  залишитися.  Отже,  не  слід вносити  зміни  до  цих законів законом,  проект якого ми сьогодні розглядаємо.

 

     На завершення я хотів би ще  сказати,  що  як  альтернативний варіант   розділу   4  Кабінет  Міністрів  вносив  пропозицію  про доповнення законопроекту новою статтею в такій  редакції:  "Органи державної  виконавчої  влади  та  органи  місцевого самоврядування забезпечують у першочерговому порядку виконання статей відповідних бюджетів,   спрямованих   на   дотримання   державних   соціальних стандартів та соціальних гарантій".  На  жаль,  ця  пропозиція  не знайшла відображення у порівняльній таблиці.

 

     Прошу врахувати наші зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Євгене  Кириловичу,  думка комітету після цього залишається такою, як ви висловили?

 

     МАРЧУК Є.К. Безумовно такою, як я виклав у доповіді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.  Дякую.  Тоді ми вчинимо так. Я ставитиму на голосування кожну з цих пропозицій.

 

     Голосується поправка 22 народного депутата Москвіна, якою він підтримує Кабінет Міністрів. Прошу визначитися.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Голосується поправка    31    Кабінету    Міністрів.    Прошу визначитися.

 

     "За" - 72.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Голосується поправка 83 Кабінету Міністрів. Будь ласка.

 

     "За" - 70.

 

     Поправки 16   і  95  Кабінету  Міністрів,  якщо  я  правильно зрозумів, пропонується відхилити. Ставлю їх на голосування.

 

     "За" - 64.

 

     Не прийнято.

 

     І останнє.  Кабінет Міністрів запропонував додаткову  статтю. Євгене  Кириловичу,  вона  розглядалася?  Була  така пропозиція чи виникла зараз?

 

     МАРЧУК Є.К. Ні, її немає в наших документах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ви дивитеся на цю пропозицію?

 

     МАРЧУК Є.К. Гадаю, що все-таки треба розглянути. А в принципі вона за своєю суттю нормальна.  Потрібно лише подивитися,  як вона вплітається в тканину закону.

 

     Дозвольте дуже спрощено сказати,  в чому розбіжність  позиції Кабінету  Міністрів і авторів даного законопроекту.  Ми виходимо з того,  що соціальна політика має формуватися від того,  що є 50 чи 49  мільйонів 700 тисяч.  І що є три категорії - працюючі,  діти й пенсіонери.  І що є стандарти обрахування,  скільки  потрібно  для того,  щоб було пристойне людське життя, щоб людина як біологічний вид і як соціальний суб'єкт могла нормально існувати.  А тоді  щоб ці  обрахування  інтегрально  зводилися і потім виставлялися перед бюджетом,  щоб формувати видатки бюджету на соціальну сферу.  А не навпаки, коли в основному йдуть від того, скільки є грошей, а далі

-  5  гривень  20  копійок  на  дитину.  Запитайте...  Та  що  там запитувати?! Кожен знає, що це таке...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгене   Кириловичу,  дякую.  У  принципі  ви  не заперечуєте, якщо ми додамо цю статтю, котра, за великим рахунком, нічого не змінює в законі.

 

     МАРЧУК Є.К. Можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет   підтримує.  Прошу  визначитися.  Стаття просто деталізує.

 

     "За" - 183.

 

     Народний депутат Баулін. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Прежде всего я хотел бы  сказать, что  моя  поправка 60 по сути учтена.  Но я хотел бы обратить ваше внимание,  Евгений Кириллович,  на поправку 77.  Я  просил,  чтобы абзац  третий  статьи  15 был изложен в такой редакции:  "Державні соціальні стандарти і  нормативи  затверджуються  Верховною  Радою України".

 

     Комитет пишет, что это учтено в статье 5. Открываем статью 5. Два последних  абзаца,  Евгений  Кириллович:  "Державні  соціальні стандарти   затверджуються   Верховною   Радою   України",  -  все правильно.  Но  "соціальні  нормативи   затверджуються   Кабінетом Міністрів".  Я наполягаю,  щоб і стандарти,  і соціальні нормативи затверджувалися саме Верховною Радою.  Одна  справа  -  стандарти, коли  людина  повинна  нормально їсти,  а інша справа - коли хтось розрахує норматив так, що буде 50 грамів хліба.

 

     МАРЧУК Є.К. Підтримується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Павле  Борисовичу.   Профільний   комітет підтримує. Голосуємо поправку 77, котра підтримується.

 

     "За" - 212.

 

     Володимире Романовичу,  я надам вам слово. Дружніше голосуємо за цю поправку. Будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка. І будемо визначатися.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Социалистическая оппозиция. Евгений Кириллович, мы  считаем,  что  это  важный  закон.  Будем  голосовать  "за"  с принятыми поправками.

 

     Но у меня вопрос к вам как кандидату  в  Президенты:  как  вы расцениваете  кандидатов в Президенты,  которые являются народными депутатами Украины,  рассказывают избирателям о том, какие вопросы необходимо  решать,  а как народные депутаты Украины отсутствуют в зале?  Нет Симоненко, Мороза, Ткаченко и других кандидатов. Как бы вы оценили этот факт?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу. Євгене Кириловичу, не треба  відповідати.  Ви  належите  не  до  того  комітету.  Ну, Володимире Романовичу...

 

     МАРЧУК Є.К.   Я  закликав  не  використовувати  парламентську трибуну в інтересах виборів Президента. Тому це питання залишу без відповіді.  У принципі погано, що народного депутата немає в залі, коли вирішуються найболючіші,  найгостріші проблеми.  Тим  більше, якщо він - кандидат у Президенти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  Закон  про вибори Президента чи доповнення до закону про ЦВК ми розглядали в попередньому питанні. Нині  розглядається  житейське  питання.  І  дай  Боже  кожному  з претендентів у Президенти,  які перебувають у залі, коли він стане Президентом, передусім звернути увагу саме на цей закон.

 

     Пропоную прийняти  даний  законопроект  у  цілому  в  другому читанні. Прошу дружно проголосувати.

 

     МАРЧУК Є.К. З поправкою Бауліна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  із поправкою  депутата  Бауліна,  котру  ми проголосували 227 голосами. Голосуємо. Євгене Кириловичу, сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято. Тобто закон прийнято в другому читанні.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону  про  внесення  зміни  до  Закону України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999  рік.  Доповідачем визначено  міністра  праці  та  соціальної  політики Івана Яковича Саханя.  Доки він іде до трибуни,  зробимо так.  Чи є запитання до Івана  Яковича?  (Шум у залі).  Два законопроекти є,  я знаю.  Дві пропозиції є, так би мовити, і два законопроекти.

 

     Немає до Івана Яковича запитань? Тоді, шановні колеги, будьте уважні.  Народний  депутат  Асадчев  звертає  увагу,  що  є і його пропозиція.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  яку  підтримав  профільний комітет.  Він  пропонує законопроект Кабінету Міністрів прийняти в цілому.  Прошу підтримати пропозицію профільного комітету  (Шум  у залі).

 

     У бюджетний комітет цей законопроект не направлявся, депутате Асадчев.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Закон прийнятий у цілому.

 

     Дякую, Іване Яковичу.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  слухається питання  про  проект  Закону  про засади  соціального  захисту  в  умовах  економічної  кризи (друге читання).  Доповідає від  профільного  комітету  Степанов  Михайло Володимирович.

 

     Михайле Володимировичу,   яка   тут  ситуація  з  урахуванням поправок? Враховані всі, так?

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дело  в  том,  что здесь речь идет не об "урахуванні поправок",  а комитет предлагает снять с рассмотрения  и  считать  "недоцільним" дальнейшее... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Володимировичу, продовжуйте, будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые народные депутаты!  Для того чтобы стало всем все понятно,  я хочу напомнить  предысторию  принятия  в  первом  чтении  законопроекта народного депутата Украины  Павловского  "про  засади  соціального захисту в умовах економічної кризи".

 

     17 марта   1999   года   Верховный   Совет   рассмотрел   три законопроекта,  внесенные народными  депутатами  Украины  Морозом, Симоненко,  Витренко  и  Павловским,  которые  были  направлены на преодоление политического,  экономического и главное - социального кризиса, порожденного сомнительным решением Конституционного Суда, который снял мораторий,  введенный Верховным Советом на  повышение цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги.

 

     Законопроект народных   депутатов  Мороза  и  Симоненко  "про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України   про   ціни   і ціноутворення"   был   принят   Верховным   Советом   как   закон. Законопроект депутата  Витренко  "про  оплату  житлово-комунальних послуг  населенням  України" также был принят в виде постановления Верховного Совета Украины. Законопроект народного депутата Украины Павловского был принят в первом чтении.

 

     Таким образом,  Верховный  Совет  отстоял  свое парламентское вето в отношении действий государственных органов, направленных на повышение   тарифов   на   жилищно-коммунальные  услуги,  разрешил возникшую в законодательном плане проблему.  Исполнительная власть сегодня  не имеет никаких законных оснований для повышения тарифов на жилищнокоммунальные услуги,  услуги общественного транспорта, а Верховный  Совет  -  принимать  законодательные  акты,  которые бы дублировали действующие законы.

 

     При этом комитет просит Верховный Совет обратить внимание  на то,  что  в  указанном  законопроекте  депутата  Павловского автор помимо    введения    запрета    на    повышение    тарифов     на жилищнокоммунальные   услуги  и  услуги  общественного  транспорта предлагает:

 

     установить перечень потребительских товаров и услуг,  которые не  могут  быть  предметом  ценового регулирования в международных договорах и меморандумах;

 

     разрешить отдельным  категориям  граждан   проводить   оплату жилищнокоммунальных,  медицинских  услуг  за  счет восстановленных государством денежных сбережений;

 

     проводить при повышении цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги   и  услуги  общественного  транспорта,  продукты  питания, лекарства  и  товары  первой  необходимости  индексацию   денежных доходов населения.

 

     Вопросы, предлагаемые  автором  -  депутатом  Павловским  для законодательного регулирования,  разноплановые. Вопросы индексации доходов,  в частности,  не требуют дальнейшего урегулирования, так как они решены соответствующими  законами.  Вопросы  использования возобновленных  сбережений  граждан,  регламентации  международных договоров - все это вопросы специальных  законов,  которые  теперь являются   предметом   рассмотрения   специальной  рабочей  группы народных депутатов и углубленно изучаются.

 

     К таким выводам пришло  юридическое  управление  Секретариата Верховного Совета Украины,  поэтому Комитет по вопросам социальной политики и труда считает нецелесообразным дальнейшее  рассмотрение законопроекта,  внесенного  народным депутатом Украины Павловским. Ведь предыдущими решениями полностью перекрыты  предложения  этого законопроекта.

 

     Мы предлагаем   проект   Постановления  Верховной  Рады  "про недоцільність  подальшого  розгляду  проекту  Закону  України  про засади  соціального захисту в умовах економічної кризи,  внесеного народним  депутатом  України  Павловським  М.А."  и   просим   его поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, якщо звести до зрозумілого

- до одного речення,  то поки ми розглядали у другому читанні, все це   вже  прийняли  в  інших  законах,  і  необхідність  відпадає. Підтримаймо  рішення  профільного   комітету.   Сідайте,   Михайле Володимировичу. Голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги, будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято.

 

     Одну хвилину  з  мотивів  попереднього  питання  надаю  слово депутату Асадчеву.  Будь ласка.  Ми вже прийняли рішення,  воно не зміниться.  Одна  хвилина.  Це  рішення сесійного залу,  а не ваше власне чи моє.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України.   Дозвольте   вам нагадати,  Адаме  Івановичу,  що коли вноситься два альтернативних законопроекти, то кожен автор має право на доповідь. Це перше.

 

     Друге. Законопроекти   вчора   розглядалися   в    бюджетному комітеті, і жоден із них не був визнаний прийнятим.

 

     Третє. Ви    сказали,   що   профільний   комітет   підтримав законопроект,  який ви поставили  на  голосування  чи  протягнули. Абсолютно  антинародний  закон,  який  ви  фактично весь час тут і протягуєте.  Але профільний комітет нічого не сказав. Хай би Євген Кирилович Марчук вийшов на трибуну і підтвердив, що підтримує таку величину межі малозабезпеченості  -  117  гривень,  з  урахуванням того, що послуги там враховуються на 98 копійок.

 

     А тепер  я вам хочу сказати,  що вчора на засіданні бюдженого комітету розглядалося питання про використання Кабінетом Міністрів тільки   резервного   фонду.  Можу  зачитати,  що  було  незаконно використано понад 200 мільйонів гривень.

 

     І стосовно питання про межу  малозабезпеченості.  Це  питання пов'язане насамперед з грошима. Чому ж ви сьогодні затвердили таку межу малозабезпеченості - тому що так захотіли  Адам  Іванович  із Саханем? Ні, не тому, а щоб людям гроші фактично не дати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду наступного питання (Шум у залі).  Шановні колеги,  я не  протягував,  рішення було прийнято 236 голосами.

 

     У нас  на  черзі  проект  закону про внесення змін...  (Шум у залі).  Люди вже почули.  Ще  одну  хвилину  -  і  завершуйте.  Не перетворюйте сесію на базар. Один раз з'являєтесь...

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Я хочу сказати,  чому свідомо протягуються такі закони:  щоб  люди  не  отримували  заробітної  плати,  стипендій, пенсій.   А  потім  закумульовані  гроші  видаватимуться  Кабінету Міністрів,  управлінню справами - по 55 мільйонів -  на  закупівлю оргтехніки,   будуть   ремонтуватися  приміщення  Верховної  Ради, будуватися корпус на Садовій,  3,  а люди залишаться без зарплати. От  за  це  сьогодні проголосувала повністю фракція комуністів,  а протягнув це рішення Адам Іванович Мартинюк,  комуніст,  і хай про це знає вся Україна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже вдячний депутату Асадчеву за високу оцінку нашої з вами діяльності.  Якби він так працював на  посаді  голови райдержадміністрації,  то  вже  давно  був  би  рай у Московському районі міста Києва.  Але  його  в  районі  не  виявилося,  "раєві" довелось іти в народні депутати.

 

     -------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  про  внесення змін і доповнень  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  систему валютного  регулювання  і  валютного  контролю.  Цей  законопроект пов'язаний із указом Президента. Доповідає перший заступник голови правління  Національного  банку...  якого  я не бачу.  На підході? Шкода, звичайно, що Національний банк тільки на підході.

 

     Слово надається   співдоповідачу   -    народному    депутату Терьохіну,  а там подивимося.  Сергію Анатолійовичу,  скільки часу вам треба? Три хвилини. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Прошу зосередитися,  це питання про указ Президента,  який набирає чинності за кілька днів

- 19 вересня. Отже, нам треба прийняти рішення щодо нього.

 

     В указі Президента йдеться про те, щоб скасувати ліцензування кредитів, які надаються нерезидентами на користь резидентів, тобто іноземними  кредиторами  на   користь   українських   підприємств. Погоджуючись у цілому з такою позицією,  що коли справді є нестача грошей у народному господарстві (усі це знають) ми  не  можемо  не допускати до кредитного ринку кошти,  які надходять із-за кордону, ліцензувати їх, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності зазначає,  що в указі Президента замість ліцензування пропонується ввести  реєстрацію,  котра  теж  має  дозвільний  характер.  Тобто Національний   банк   України  має  підстави,  які,  щоправда,  не прописані в указі,  відмовити підприємству в отриманні кредиту від іноземного позичальника.

 

     Комітет з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності  не погоджується з таким підходом і пропонує  інший  підхід.  Дебітор, боржник,  повідомляє Національний банк України про те, що він узяв кредит в іноземного позичальника, і про те, на які цілі цей кредит використовується.  У  зв'язку  з  тим  що пропозиція Національного банку залишити реєстрацію базувалася на тому, що, мовляв, потрібна інформація для складання платіжного балансу в Національному банку, ми з цим погодилися і ввели санкції за неподання такої  інформації на  рівні  санкцій,  які  згідно із законодавством накладаються за невчасне подання або неподання інформації статистичного характеру. Це перше.

 

     Друге. Комітет  також пропонує змінити штрафи за нереєстрацію такого повідомлення.  Законопроект Президента передбачає  штраф  у розмірі  одного  відсотка  від  суми  залученого кредиту,  причому незрозуміло, чому один відсоток, а не вся сума або піввідсотка. Ми пропонуємо  встановити  розмір  штрафу  на  рівні,  визначеному  в Кодексі про адміністративні правопорушення за несвоєчасне  подання обов'язкової державної звітності.

 

     І третє. Ми підтримуємо позицію законопроекту Президента, щоб усі штрафи,  котрі накладаються  відповідно  до  законодавства  за порушення    правил    валютного    регулювання    на    банки   і кредитнофінансові інститути,  накладав Національний  банк,  як  це сьогодні   робиться,   а  на  підприємства  -  Державна  податкова адміністрація,  а не Національний банк,  як сьогодні  зазначено  в законі.  Тобто  це  правильно,  тим паче що,  як ви знаєте,  у ДПА створено управління валютного контролю, і воно цим займається.

 

     З урахуванням того,  про  що  я  доповів,  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності пропонує відхилити законопроект, поданий Президентом,  і прийняти законопроект,  підтриманий  нашим комітетом.

 

     Я провів  розмови  з  представниками,  скажемо  так,  дружніх Кабінету Міністрів фракцій, наскільки я зрозумів, у них заперечень немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви досягли успіхів, сідайте, будь ласка.

 

     Доповідає перший  заступник  голови  правління  Національного банку Володимир Семенович Стельмах. Будь ласка.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,    перший    заступник    голови     правління Національного банку України.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  Внесений  на  ваш  розгляд   законопроект   від   імені Президента  виходив  із  двох основних позицій.  З тим,  щоб зняти надлишкову адміністрацію надходження коштів у країну,  але головне

- зберегти ефективність контролю як за входженням капіталу,  так і за виходом. Це перше.

 

     І друге.  Треба було розмежувати контрольні функції, оскільки нині   згідно  з  чинним  декретом  створилася  така  колізія,  що контролюючі органи між собою ніяк не можуть  розібратися,  хто  що контролює,  і  через  це  втрачаються  певні,  скажемо навіть так, національні надбання.  Тому,  на  нашу  думку,  доцільно  прийняти законопроект,  внесений  від імені Президента,  у першому читанні, щоб до другого читання врахувати положення законопроекту народного депутата  Терьохіна.  Ми проти законопроекту Сергія Анатолійовича, але в принципі можемо погодитися з ним,  за винятком одного:  дуже спрощеної  форми,  так званого повідомчого характеру,  надходження капіталу.  Таким  чином  втрачається  саме  контроль  входження  і головне  - контроль виходу.  У цій залі часто порушується питання, що в нас безпідставно виходять за кордон великі суми капіталу.  То оце   воно   так   і   виходить   через   неадекватну   економічну відповідальність.

 

     Ось живий приклад. Одне підприємство із Запоріжжя повідомляє, що  воно  має можливість залучити 385 мільйонів доларів.  Проценти нормальні і таке інше.  Але в кредитній угоді сказано,  що повинен дати гарантію якийсь комерційний банк.  Але жоден український банк на 385  мільйонів  доларів  не  може  дати  гарантію.  Минає  час, запоріжці  повідомляють,  що  їм  гарантує іноземний - Люблянський банк.  Ми звертаємося до Люблянського банку,  а вони відповідають, що вперше чують про таке звернення. Оце вам приклад.

 

     Отже, якщо   буде  повідомчий  характер,  то  можлива  навіть повінь,  але не стільки припливу,  скільки витоку  коштів.  Там  і проценти будуть високі, і безпідставний витік валюти з України.

 

     Тому ми   погоджуємося   прийняти  за  основу,  але  все-таки вважаємо,  що повинна бути  обов'язкова  реєстраційна  форма,  щоб зняти   надмірні   бюрократичні  перепони  і  щоб  була  адекватна відповідальність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимире   Семеновичу,   якщо   я   вас правильно  зрозумів,  то  ви погоджуєтеся з пропозицією комітету - відхилити законопроект,  поданий під указ Президента, і прийняти в першому читанні законопроект депутата Терьохіна,  щоб потім внести доповнення. Ви приблизно так сказали.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Адаме Івановичу,  я  сказав,  що  законопроект Президента  -  в  першому читанні,  а цей врахувати вже до другого читання.  Я ще раз прошу зважити на оці два моменти  -  реєстрація входу і виходу капіталу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, пропонується прийняти таке рішення (будьте уважні):  у першому читанні приймаємо законопроект депутата Терьохіна з урахуванням того, щоб до другого читання були підготовлені ваші пропозиції.  Сідайте,  будь ласка.  Зараз будемо визначатися. Усе визначається голосуванням.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка, 30 секунд, не більше.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Мабуть, шановний Володимир Семенович не дочитав цей законопроект, адже тут чітко виписано те, що його лякає:

 

     "У разі, коли за висновками Національного банку України умови укладення окремого кредитного договору,  визначені у повідомленні, не  відповідають  звичайній  кредитній  практиці  або   загрожують фінансовому  стану  позичальника,  Національний  банк України може прийняти  відповідні  рішення,  що  випливають  з  його   статусу, визначеного законом",  котрий підписав нещодавно Президент.  Тобто всі питання, про які пан Стельмах казав, тут враховані.

 

     Тому ми можемо,  зрозуміло,  прийняти законопроект у  першому читанні  і  потім  ще  раз  довести  Національному банку,  що вони дмухають на холодне молоко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обмін думками відбувся, ми будемо приймати рішення (Шум у залі). До другого читання внесемо зміни.

 

     Ми маємо проголосувати дві пропозиції. Перша - відхилити указ Президента і друга пропозиція  -  прийняти  законопроект,  поданий комітетом,  у  першому  читанні.  У такому порядку ставитиму їх на голосування. Будьте уважні.

 

     Шановні колеги,  ставиться  на  голосування  пропозиція   про відхилення законопроекту Президента України. Прошу визначитися.

 

     "За" - 184.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція про прийняття в першому читанні законопроекту народного депутата Терьохіна. Будь ласка.

 

     "За" - 188.

 

     Шановні колеги, нам потрібно приймати остаточне рішення. Якщо залишаться   такі  результати  голосування,  як  тепер,  тобто  не прийнято   рішення   ні   про   відхилення,   ні   про   прийняття законопроекту, то з 19 вересня указ набирає чинності. Надамо слово з мотивів, і будемо знову голосувати.

 

     Депутат Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область). Шановні депутати! Я вважаю, що ми порушили норму  Регламенту  щодо  проведення  і  прийняття  законопроектів. Усе-таки першим на голосування повинна була  ставитися  пропозиція Стельмаха.  Наш мудрий депутат Носов казав: "Не треба нас дурити". Ми прекрасно розуміємо,  кого сьогодні  захищає  і  лобіює  другий законопроект.  Усе-таки  витік  капіталу  з України величезний,  і позиція Національного банку тут правильна.  Якщо народні  депутати замисляться, для чого існує реєстрація, то вони все зрозуміють.

 

     Вважаю, що   треба   прийняти   за  основу  те,  що  пропонує Національний  банк,  а  внести  поправки  комітету,   або   обидва законопроекти   направити   на  доопрацювання  на  повторне  перше читання,  створивши один.  Просте повідомлення ніколи не захистить від витоку капіталу, і має рацію Стельмах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги,  будьте  уважні,  зараз поставлю  на  голосування  пропозицію...  (Шум  у  залі).  Шановні колеги,  не треба, ви будете пояснювати кожне зауваження. Потрібно визначитися.  Люди читають, вони у нас грамотні. Та й 90 відсотків депутатів,  якщо не більше,  з вищою освітою,  всі вміють читати і навіть писати.  Колись (для розрядки),  в далекі п'ятдесяті  роки, тодішній  голова  Львівської  обласної  ради вживав такий крилатий вислів:  "Дуже мудро зробила радянська  влада,  що  навчила  людей читати,  але  погано,  що  при цьому навчила ще й писати".  Так що читати ми всі вміємо.

 

     Шановні колеги,  я  справді  підтримую  пропозицію   Катерини Тимофіївни  про  те,  що  першим  треба  поставити  на голосування законопроект Президента (підтримаємо чи не  підтримаємо),  а  далі голосувати інші законопроекти.

 

     Отже, ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти в першому читанні законопроект, внесений Президентом України.

 

     "За" - 81.

 

     Друга пропозиція - про  відхилення  законопроекту,  внесеного Президентом. Прошу визначитися.

 

     "За" - 205.

 

     Ще одна пропозиція.  Прийняти в першому читанні законопроект, запропонований депутатом Терьохіним.  Перед голосуванням  я  надам слово  з  мотивів голосування депутату Терьохіну,  бо не витримає. Увімкніть йому мікрофон.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я дуже шаную Катерину Тимофіївну,  але різницю треба   відчувати   між   входом  і  витоком.  Даний  законопроект стосується кредитування наших підприємств іноземцями,  коли  гроші йдуть  сюди,  а  не  звідси.  Комітет пропонує значно спростити цю процедуру,  щоб кожне підприємство,  якому не  дають  кредит  наші банки  або  дають  ви  знаєте  під які відсотки,  мало право взяти кредит. Ось і все.

 

     А контроль за експортом капіталів залишається дуже  жорстким, оскільки  він  регулюється  іншими нормами чинного закону.  Тому я прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо пропозицію народного депутата Терьохіна прийняти його законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 196.

 

     Була ще  одна пропозиція,  щоб повернути обидва законопроекти на повторне перше читання.  Однак є одне "але" - з 19 вересня указ Президента  вступає  в  дію.  Ставлю на голосування пропозицію про направлення обох законопроектів на повторне перше  читання.  Прошу визначитися (Шум у залі). Ми не відхилили.

 

     "За" - 217.

 

     Шановні колеги,   дружніше   проголосуймо.   У   нас  є  шанс відправити законопроекти на повторне перше читання.

 

     Депутату Свириді надається слово, і будемо голосувати. Завтра у нас також буде багато питань, отже, мобілізуймося.

 

     Депутат Свирида. Будь ласка.

 

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область).  Фракція Трудової партії. Я хотів би все-таки пояснити з точки зору практика, так би мовити,  в розвиток того,  що  сказав  депутат  Терьохін,  про  що йдеться.

 

     Внаслідок господарської  діяльності  українське  підприємство має  іноземного  кредитора,  тобто  відбувається  кредитування   і виникає кредиторська заборгованість.  Скажімо, той самий критичний імпорт.  Якщо  ми  допустимо  це,  про  що  йдеться,  і  допустимо реєстрацію,  то  буде  черговий  бюрократичний виверт.  Цього ні в якому разі  не  можна  робити.  Йдеться  про  залучення  коштів  в Україну, розумієте?

 

     Тому указ Президента треба відхилити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми  вже  пропозицію  про відхилення двічі голосували.  За  рейтингом  у  нас   найбільше   голосів   набрала пропозиція  направити  законопроект  на  повторне  перше читання з дорученням  профільному  комітету,  отож  Терьохін  повинен   бути зацікавлений,  аби  найближчими  днями  ми  знову до цього питання повернулися.

 

     Було 217 голосів,  ще 9  бракує.  Голосуємо  про  направлення законопроектів на повторне перше читання.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  на  цьому  пленарне  засідання  оголошується закритим. Завтра початок засідання о 10 годині ранку.