Стенограма пленарного засідання

10 вересня 1999

 

                        ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  10  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня,  шановні народні депутати,  гості та запрошені  Верховної Ради!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Встигли зареєструватися  382   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Світлани Іванівни  Синенко  -  до Президента України стосовно незаконного закриття  в  місті  Кременчуці  газети  "Кременчуцький кур'єр" та її засновника - фірми "Прескур'єр".

 

     Прошу визначитися щодо змісту запиту. Голосуємо.

 

     "За" - 143.

 

     Ну, мені важко сказати. Потрібна одна третина голосів. Це хто з нас не правий: техніка чи я? Для підтримки змісту - одна третина голосів, так?

 

     Прошу ще  раз проголосувати.  Голосуємо щодо змісту,  а потім щодо направлення, бо це запит на ім'я Президента.

 

     "За - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Тепер прошу  проголосувати  про  направлення   цього   запиту Президентові.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Яценка Володимира Михайловича - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з порушенням Закону про Державний бюджет України  на  1999 рік щодо фінансування заходів, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення;

 

     Гуцола Михайла  Васильовича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно   погашення  кредиторської  заборгованості  Чернівецькому державному університету;

 

     Косаківського Леоніда  Григоровича  -   до   Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  депутатське звернення  до  першого  віце-прем'єр-міністра   України   стосовно будівництва по вулиці Січневого повстання в місті Києві.

 

     Прошу визначитися     щодо     направлення     цих    запитів Прем'єрміністру.

 

     "За - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Інформую,  що депутатська група "Трудова Україна" відповідно  до  частини  6  статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України  реорганізована  в  депутатську  фракцію  Трудової  партії України.  Представляти депутатську фракцію Трудової партії України уповноважено Сироту Михайла Дмитровича, Коновалюка Валерія Ілліча, Полякова Сергія Васильовича і Фурдичка Ореста Івановича.

 

     Залишилося ще   25  хвилин  для  оголошення  запитів  і  заяв народних депутатів. Прошу записатися. Будь ласка, прошу висвітити.

 

     Шановні колеги! Ще раз наголошую: у нас залишилося 24 хвилини.  У зв'язку з тим, що післязавтра буде відзначатися професійне свято - День працівників нафтової, газової та  нафтопереробної промисловості,  з вашого дозволу я хочу надати слово голові профільного комітету Ковалку Михайлу Петровичу.  Будь ласка. За ним буде виступати депутат Тропін.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  12 вересня своє  професійне свято    відзначатимуть    працівники    нафтової,    газової   та нафтопереробної     промисловості     України.     У     непростих фінансовоекономічних  умовах  їм  вдається забезпечувати нормальне функціонування нафтогазового комплексу.  За  вісім  місяців  цього року було видобуто близько 12 мільярдів кубічних метрів природного газу, 2,5 мільйона тонн нафти. Нафтопереробними заводами вироблено понад  1,7  мільйона  тонн  автомобільного  бензину  та  майже 2,5 мільйона тонн дизельного палива.

 

     Незважаючи на надзвичайно різке  зростання  цін  на  нафту  і нафтопродукти,    працівники    галузі   забезпечують   задовільне постачання енергоносіями народногосподарського комплексу.

 

     Слід відзначити,  що  велику  роль  у   стабілізації   роботи нафтової,   газової  та  нафтопереробної  промисловості  відіграли рішення,  прийняті Верховною Радою України,  Президентом,  урядом. Особливе значення мала Постанова Верховної Ради України про заходи щодо забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в умовах  кризи  від  24  грудня  1998  року,  яка не лише окреслила головні  й  першочергові  заходи  для  нормалізації   ситуації   в промисловості, а й прискорила реалізацію багатьох із них.

 

     Тож дозвольте  подякувати вам,  шановні народні депутати,  за розуміння проблем нафтогазової галузі та виважений  підхід  до  їх вирішення.  Щира  подяка  за  віддану  працю працівникам нафтової, газової та нафтопереробної промисловості.

 

     Шановні народні  депутати!  У  переддень  професійного  свята дозвольте   за   вашої  підтримки  сердечно  привітати  від  імені Верховної Ради працівників нафтової,  газової  та  нафтопереробної промисловості  України  і  щиро  побажати  натхненної  та успішної подальшої роботи,  якнайшвидшого подолання всіх  труднощів,  нових звершень  та  досягнень  і головне - успішно скласти найважливіший для  галузі  іспит:   забезпечити   нормальне   життя   країни   в осінньо-зимовий період 1999-2000 років.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле  Петровичу!  Шановні  колеги!  Я думаю, немає необхідності говорити про надзвичайну важливість цієї галузі  в  життєзабезпеченні діяльності нашої держави і економіки, тому ми приєднуємося до цих щирих слів привітання.

 

     Слово для  заяви  надається   народному   депутату   Тропіну. Підготуватися  депутату Зваричу.  Будь ласка.  З місця?  Увімкніть мікрофон депутата Тропіна.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область). Спасибо, Адам Иванович. Фракция коммунистов. Позавчера в своем  заявлении  я  отмечал,  что,  к  сожалению,  нас заставляют заниматься политикой,  в то же время обвиняя в этом.  Прежде всего это  связано с тем,  что на местах идет большая травля,  вплоть до того,  что  выгоняют  с  работы  людей,   которые   не   разделяют политические  взгляды,  особенно  взгляды нынешнего Президента.  В частности, в Сумской области уже уволены шесть коммунистов.

 

     Я думаю, Верховной Раде необходимо сделать заявление по этому поводу,  потому что такая травля, по всей видимости, происходит не только в Сумской области.  В конце концов,  наверное,  надо как-то реагировать,  по  крайней  мере,  сделать  хотя бы заявление.  Тем более,  что идут грубейшие нарушения. Буквально недавно состоялись заседания  районных  советов.  И  когда  решался вопрос о создании участковых  комиссий  по  выборам   Президента,   были   грубейшие нарушения, вплоть до того, что в тот же день, когда рассматривался этот вопрос,  подавали документы на лиц,  которые включаются в эти комиссии, все делалось полутайно.

 

     Я думаю,  что  Верховному  Совету - призываю всех депутатов - надо как-то реагировать на это,  потому что,  подчеркиваю еще раз, наверное, не только в Сумской области это делается.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Зварич.  Будь ласка.  За ним - депутат Баулін.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний  пане  головуючий!  Шановні   колеги!   На вчорашньому  засіданні  Верховної  Ради  України  під час розминки народний  депутат  України   Ярослав   Кендзьор   вніс   формальну пропозицію  від  імені  фракції  Народного  руху стосовно зняття з фасаду будинку  парламенту  символіки  вже  неіснуючої  радянської держави та ідеологічних символів однієї політичної партії.

 

     Можливо, це  правильно,  можливо  -  ні,  але  головуючий  на вчорашньому засіданні Адам Іванович Мартинюк відмовився  поставити дану пропозицію на голосування, аргументуючи, що питання формально не внесене до порядку денного сесії.  Всупереч  нормам  Регламенту Адам  Іванович  проігнорував  вимоги окремих народних депутатів (у тому числі і я вимагав цього) надати їм слово з процедури.

 

     На одній із прес-конференцій Голова  Верховної  Ради  України Олександр  Миколайович Ткаченко заявив,  що символіка з радянської епохи -  це  наша  історія.  Фракція  "Реформи-Конгрес"  абсолютно погоджується з цією позицією Олександра Миколайовича. Ця символіка

- це,  звісно,  наша історична спадщина,  до якої можна  ставитися позитивно,  а  можна  і  негативно.  Однак  це  справа  скоріше не політиків,  а істориків,  а місце цій символіці - у музеї, а не на фасаді найвищого законодавчого органу нашої держави.

 

     Натомість політики  щонайменше  повинні бути здатні адекватно оцінити політичні реалії сьогодення, а вони, подобається це комусь чи ні,  такі:  Радянського Союзу вже немає. Отже, коли найвищий та єдиний  в  незалежній  Українській  державі   законодавчий   орган проводить  свої  засідання під знаменом неіснуючої держави,  це не робить нам честі. Це по-перше.

 

     По-друге, викликає подив,  коли всупереч  відповідним  нормам Конституції  (мається  на увазі стаття 15 та стаття 20,  які чітко забороняють використання ідеологічних символів  однієї  політичної течії) парламент працює під знаменом Комуністичної партії, хоча ми не всі комуністи.

 

     Отже, враховуючи  наведені  аргументи   та   посилаючись   на вчорашнє  рішення  Верховної Ради України,  ухвалене на пропозицію фракції комуністів,  стосовно протокольного доручення Генеральному прокурору,   фракція   "Реформи-Конгрес"  вносить  таку  формальну пропозицію (і ми вимагаємо,  щоб було проведене голосування)  щодо протокольного   доручення:  відповідно  до  протокольного  рішення Верховної Ради  України  та  відповідно  до  Конституції  доручити Секретаріату  Верховної  Ради  забезпечити зняття з фасаду будинку парламенту символіку неіснуючої радянської держави  -  ідеологічну емблему  Комуністичної партії.  Ми також просимо,  щоб голосування було проведене в поіменному режимі.

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має  народний  депутат  Баулін.  За  ним  - депутат Костинюк. Будь ласка, з місця.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Прошу  передать слово коллеге по фракции народному депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановні  колеги!  Шановний  Адаме  Івановичу!  До мене звертаються занепокоєні виборці міста Кривого Рогу з приводу того, що в школах міста примушують формувати первинні організації "Злагоди" (не менш як із 25 чоловік),  писати заяви.  І якщо вчитель відмовляється це зробити,  то  йому  погрожують  як не звільненням,  то відповідною перевіркою.

 

     Занепокоєні вчителі   звертаються   до   мене   з   проханням роз'яснити,  чи  мають  право  керівники шкіл,  керівники відділів освіти ставити питання про обов'язкове створення  таких  первинних організацій у школах.

 

     Як на мене,  а я представляю Комітет з питань прав людини, це є грубе порушення прав людини і, зокрема, Конституції України, яка забороняє  тиснути  на  громадян  України  з  метою  входження  чи невходження  в  ту  чи  іншу  як  політичну,  так   і   громадську організацію.  Тому я прошу дати протокольне доручення відповідному комітету,  щоб він звернувся до міністра  освіти  Зайчука  з  тією метою,  щоб  надалі  не допускати таких зловживань,  не порушувати права людини.

 

     Водночас мої виборці,  батьки учнів,  повідомили мене,  що  в школах міста Кривого Рогу (а я думаю, це, мабуть, по всій Україні) силами вчителів створюються куточки нашого нинішнього  Президента, де розповідається про дії нашого Президента, як він піклується про школу. Звичайно, коли діти отримують щоденники з портретом Леоніда Кучми і не нові букварі,  а минулорічні - це дуже добре піклування про школу.  Але я хотів би нагадати,  що за нинішнього  Президента була відповідна постанова

  1033 від 31 серпня 1996 року,  з  якої  взагалі  почався  розвал нашої освіти.

 

     І ще  одне.  До  мене  подзвонили  із Краснопільського району Чернігівської  області  з  приводу  тиску   на   працівників,   на керівників,  які  тільки  виділили  автобус,  щоб  люди поїхали на зустріч із кандидатом у Президенти Петром  Симоненком.  Так  от  я все-таки  хочу  (я  це  ініціюю),  щоб  відповідні комітети і наша комісія це розглянули.

 

     І останнє.  Тут пан  Зварич  розпинався  про  те,  щоб  зняти символи  неіснуючої  держави.  Та  вони  -  серп і молот - в душах простої людини. Якщо ж ви проти серпа і молота, то, вибачайте, які ж ви люди, що так захищаєте права людини?

 

     І інше.  Треба  нагадати  таким панам,  які хочуть ініціювати зняття символіки,  про те,  що це - пам'ятка культури. Треба знати закони. Ця установа не має права видозмінюватися. І я думаю, що це просто інсинуація для того, щоб показати, чим на десятому році є і Рух, і всі інші демократи, які втрачають авторитет у масах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово     має    народний    депутат    Костинюк. Підготуватися депутату Мішурі.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні  колеги!  Ми напередодні президентських виборів. Тут у нас,  у сесійній залі, 12 потенційних Президентів України. І як  це не парадоксально,  ми розуміємо,  що Президент України - це гарант   дотримання   Конституції,   гарант   дотримання   законів Української держави.  І як це не парадоксально,  ми тут у сесійній залі українського  парламенту  є  чи  не  найбільшими  порушниками Конституції.

 

     Тут уже  згадували  сьогодні про символіку неіснуючої держави на  фасаді  Верховної  Ради.  У  сесійній  залі  постійно  звучить недержавна мова.  У сесійній залі сидять депутати - українці,  які обрані українським народом і представляють Українську державу, але носять  якісь  незрозумілі  депутатські  синьо-червоні  значки.  З трибуни  Верховної  Ради,  особливо  з  уст  представника  фракції комуністів   Володимира  Моісеєнка,  постійно  звучать  заяви  про демонтаж незалежної Української держави. Зрештою, аналогічні заяви звучать  і  від  Голови  Верховної  Ради  Олександра  Миколайовича Ткаченка - про слов'янський союз, про єдину державу і таке інше.

 

     Я гадаю, що маючи в сесійній залі 12 потенційних   Президентів  України,  ми  повинні  бути  взірцем дотримання Конституції Української держави.  Тим паче,  що троє  з наших  потенційних  Президентів  -  Олександр Ткаченко,  Олександр Мороз,  Євген Марчук навіть відвідали  могилу  Тараса  Григоровича Шевченка в Каневі. Як на мою думку, вони просто осквернили могилу, тому що ці люди мали би сьогодні свято дотримуватися  Конституції, ідеї цієї держави, яку пропагував Тарас Григорович Шевченко.

 

     Отже, я  ще  раз повторюю вимогу,  яку висловив у вчорашньому своєму виступі і яка прозвучала у сьогоднішніх виступах моїх колег депутатів:    якщо   ми   справді   вважаємо   себе   не   якимись українцями-мутантами,   а   громадянами   незалежної   Української держави,  то  повинні  сьогодні  прийняти  протокольне  рішення чи підготувати проект ухвали Верховної  Ради  про  заміну  символіки, яка,  як я вчора сказав, мов тавро на чолі раба, досі лишається на чолі нашого парламенту.  Ми все це повинні  зняти.  Подивіться,  у Києві немає жодної іншої державної установи,  де б красувався герб неіснуючої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний    депутат    Мішура.    Будь     ласка. Підготуватися депутату Глухівському.

 

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово депутату Масенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Шановні  народні депутати!  Шановна президіє!  Я хотів би звернути вашу увагу на те, хто і вже не вперше ініціює ці політичні інтриги у Верховній Раді, щоб ви запам'ятали цей день.

 

     Десяту річницю  створення  Руху  рухівці  не могли відзначити нічим путнім для народу України і для  держави,  як  тільки  оцією балаканиною про зняття символіки.  А про те, до чого призвела ваша політика,  що  народ  України  -  злиденний,  що  діти  не  можуть навчатися  так,  як  треба,  люди не можуть лікуватися безкоштовно (Кендзьор, слухай, це я тобі кажу!), так ви про це не ведете мови, бо  всі  десять  років  ви  робили  тільки зло для народу України, нічого не  зробили  путнього.  І  ви  не  маєте  морального  права говорити  про  те,  щоб щось руйнувати,  коли не зробили натомість чогось кращого для народу України.

 

     А про те,  що хтось розмовляє недержавною мовою,  ви  знаєте, мені  якось  прикро  слухати.  Виступав з трибуни мій добрий такий товариш і друг Зварич.  Ну,  це вже така державна мова,  що, чесне слово, я аж вуха позатикав. Я не міг слухати тієї державної мови.

 

     Я не знаю,  продукт якої мутації оці Зварич і Кендзьор,  коли вони говорять державною мовою.  Шановні мої колеги!  Ви  навчіться справді державної мови.  Коли самі навчитеся,  тоді будете повчати інших. А доки ви самі досконало не володієте українською мовою, то краще  про десяту річницю створення Руху помовчати.  Давайте разом подумаємо про те,  щоб  зробити  щось  добре  для  України  і  цим відзначити річницю створення Руху.

 

     Я вважаю,  що  найкращим  подарунком для України і для народу України було б,  якби ми зконсолідували свої сили й  відправили  у відставку  нині діючого Президента.  Тоді я підійшов би і потиснув тобі руку,  Ярославе, а так твоя балаканина ні до чого не веде. Ти кажеш,  що  не  так  робиться,  а  самі  ви в кулуарах підтримуєте нинішнього   Президента   і   його   злодійську,   антинародну   й антидержавну політику.

 

     Я просив  би на цьому закінчити і більше про це не згадувати. Давайте робити щось корисне для людей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   народний    депутат    Глухівський. Підготуватися депутату Коліушку.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Народного руху України.  Шановні колеги народні депутати!  Хоч народний  депутат  Масенко  щойно  і сказав, що про ті речі не варто більше говорити, бо йому хочеться, щоб про це більше ніхто не  говорив,  але  тим  не  менше  я  хочу підтримати   те,  що  було  сказано  сьогодні  народним  депутатом Зваричем та учора і сьогодні народним депутатом Кендзьором.

 

     Насправді важко пояснити,  чому  впродовж  восьми  років  над входом до будинку Верховної Ради України висить герб не України, а зовсім іншої держави, якої сьогодні вже не існує.

 

     Шановні колеги народні  депутати!  Ми  часто  їздимо  в  інші держави  на  запрошення  їхніх парламентів.  Назвіть мені хоч один парламент іншої держави,  де б над входом не було зображення герба цієї  держави.  Ви  часто  їздите  до  Російської  Думи  в Москву, скажіть,  чи  красується  над  приміщенням  Російської  Думи  герб Російської РФСР?  Чи,  може,  там двоголовий орел, який є сьогодні гербом Росії?  Скажіть мені, хіба це не так? У Німеччині парламент щойно  переїхав  з  Бонна  до Берліна,  до рейхстагу.  Хіба там ще красується свастика неіснуючої німецької держави? Це неприпустимо!

 

     Учора Адам Іванович,  прокоментував, що тризуб не є гербом, а є  тільки  елементом великого Державного Герба.  Але в Конституції тризуб  вважається  малим  Державним  Гербом,  хай  Адам  Іванович прочитає,  там чітко написано, що тризуб - це малий Державний Герб України. Отже, це є так, хоче цього хтось чи не хоче.

 

     Шановні колеги!  Малий  Державний  Герб  України   тризуб   є сьогодні на фасадах багатьох офіційних будинків. Підіть подивіться на  будинок  Кабінету  Міністрів  України.  Ми  щодня  їздимо   по проспекту  Лесі  Українки повз військовий ліцей імені Богуна,  там теж є зображення тризуба на будинку.

 

     Я вважаю,  що народний депутат Зварич має рацію. Для того щоб над  приміщенням  Верховної  Ради встановити зображення Державного Герба України,  не треба ні закону,  ні постанови,  потрібне  лише протокольне   доручення.   Адже   для   того  щоб  встановити  над приміщенням Кабінету Міністрів України тризуб,  ми не приймали  ні закону,  ні  постанови.  Достатньо тільки звичайного протокольного доручення.

 

     Отже, Адаме Івановичу,  хочеться вам того чи не хочеться, але ви  змушені  будете  поставити  на  поіменне голосування.  Хай зал визначиться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    має    народний    депутат     Коліушко. Підготуватися депутату Гуцолу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати! Я змушений знову звернутися до питання формування  нашого  порядку денного. Шкода, що сьогодні немає Голови Верховної Ради Олександра Миколайовича Ткаченка,  він не має можливості  знаходити  час  для виконання   своїх  основних  посадових  обов'язків.  Але  всі  ви, очевидно,  пам'ятаєте,  як позавчора він вголос  у  цій  залі  дав доручення  включити  до  порядку денного проект Закону про Кабінет Міністрів.  Сьогодні нам роздано проект  порядку  денного  на  два тижні, але цього законопроекту знову там немає.

 

     У мене  виникає  запитання:  хто  керує  підготовкою розкладу нашої  роботи,  якщо  доручення  навіть  Голови   Верховної   Ради ігнорується?

 

     До порядку   денного   постійно   потрапляють  інші  питання. Наприклад,  у сьогоднішньому порядку денному є  питання,  яких  не було в затвердженому на два тижні переліку питань:  це і про Закон України про ставки вивізного (експортного) мита на насіння  деяких видів олійних культур, і про проект Закону про курорти.

 

     Я просив  би  керівництво  Верховної  Ради  навести порядок у цьому,  складається враження,  що ми тут сидимо лише для того, щоб розглядати проекти,  які лобіюються окремими групами.  Якщо робота Верховної Ради буде  зводитися  до  цього,  я  думаю,  у  багатьох депутатів  просто  пропаде  будь-яке  бажання сумлінно працювати в цьому залі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  народний депутате Гуцол.  За ним - депутат Габер.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена  партія  України.  Заява.  Шановні  колеги! Президентські  перегони  в  країні почалися,  і тому Зелена партія України звертається до всіх кандидатів  у  Президенти  України,  у тому  числі  й до кандидата в Президенти Леоніда Даниловича Кучми: будь ласка, відвідайте будинки-інтернати престарілих, психіатричні лікарні. У Чернівцях, наприклад, хворі харчуються кормовим буряком і замість чаю п'ють кип'яток.

 

     Шановні колеги!  Коли дивишся,  як  Леонід  Данилович  своїми піснями  розважає багату молодь,  просто плакати хочеться.  На мій погляд, це просто геноцид над українським народом.

 

     Шановні колеги!  Зверніть увагу, що твориться на вулицях міст України,  скільки  блукає  безпритульних  дітей  і  головне  - ані Президент (іще діючий),  ані уряд (також поки  що  діючий)  на  ці проблеми не звертають уваги.

 

     Я вважаю,  що  коли  Президент  і  уряд  не в змозі соціально захистити  стареньких  людей,  знедолених,  голодних,   то   такий Президент,  такий уряд і держава приречені на загибель.  Я в цьому впевнений.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутате Габер.

 

     ГАБЕР М.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Я вибачаюсь, що сьогодні знову  звертаюся  до  вас.  Учора  й  сьогодні  голодують студенти київських вузів.  Учора їх було більше. Ми домовилися, щоб вони не всі  голодували,  пропонували,  щоб це була просто акція протесту. Але вони з самого початку ввійшли в  мокру  голодівку.  Голодували вчора,  цілу  ніч  провели  під  стінами  будинку  Верховної  Ради України.  У них просте прохання... Я теж приєднався до них, і тому в мене пов'язка (це я відповідаю Журавському).

 

     Пропозиція лише одна:  ми просимо,  щоб Верховна Рада України розглянула можливість внесення в порядок денний цієї сесії питання про  підвищення стипендій і особливо про повернення заборгованості із стипендій.

 

     Ми пропонуємо  внести  до  порядку  денного  четвертої  сесії Верховної  Ради  України  питання  про погашення заборгованості із виплат  стипендій  студентам   вищих   та   середніх   спеціальних навчальних закладів,  позачергово,  14 вересня,  розглянути його і прийняти таку коротеньку постанову.

 

     Перше. Зобов'язати   Кабінет   Міністрів   України   погасити заборгованість  із  виплати  стипендій студентам вищих та середніх навчальних закладів у повному обсязі до 24 вересня 1999 року.

 

     Друге. Розпочати  розробку   проекту   Закону   України   про підвищення   стипендій  студентам  вищих  та  середніх  навчальних закладів до рівня прожиткового мінімуму, передбачивши ці витрати в бюджеті на 2000 рік.

 

     Я хотів  би  сказати,  що  студенти  також  просили,  якщо  є можливість, знайти кілька хвилин і вислухати їхніх представників - Гнедія   Олександра  Борисовича,  Артем'юка  Олега  Васильовича  і Слабченка Романа Вікторовича - або хоча б одного з  них.  Якщо  ви дозволите, вони з трибуни розкажуть про мотиви акції. Ніяких інших вимог у них немає,  вони солідарно  підтримують  і  робітників,  і селян, і інших, хто не отримує своєчасно зарплату.

 

     Вони ці вимоги висувають, але не так жорстко. Якщо ми внесемо це до порядку денного,  вони попереджувальну голодівку  припинять. Якщо  ж ми до них поставимося не як до своїх дітей,  то я не зможу вивести їх з голодівки,  до них приєднаються  сотні  студентів  із різних вузів. Уже в Харкові, Чернігові й у Миколаєві пройшли акції підтримки цих студентів.

 

     Отак коротенько.  Буду дуже вам  вдячний,  якщо  ви  знайдете можливість включити до порядку денного це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Дозвольте  сказати  декілька  слів  стосовно пропозицій,  зауважень,  рекомендацій,  які  прозвучали   з   вуст народних депутатів.

 

     Насамперед я  хотів би звернутися до вас,  шановні колеги,  з проханням,  яке, я знаю, вже звучало не раз у цьому залі. Протягом роботи парламенту чотирнадцятого, та й тринадцятого скликання такі заяви  були  постійними.  Представники   фракцій   правого   крила закликали парламент до продуктивної роботи,  не до політизації,  а до розгляду економічних питань.

 

     Мені здається,  ми почали роботу сесії саме в  такому  ключі: розглядаємо найважливіші економічні питання,  у першу чергу ті, що пов'язані з указами Президента з економічних  питань,  -  указами, які  ми  не  встигли  розглянути і термін вступу в дію яких настає буквально на цьому чи на наступному тижні.  Проте,  як ви  бачите, тепер піднімається питання щодо символіки.

 

     Я вчора казав, повторю ще зараз: я буду ставити це питання на голосування,  коли воно буде підготовлене так,  як  цього  вимагає Регламент.  Це перше (Шум у залі).  Будь ласка,  вислухайте. Я вас слухав, вислухайте і ви. Я поясню свою думку.

 

     Друге. Давайте звернемося, шановні колеги, до Конституції, бо ви  мене  звинувачуєте майже в тому,  що я її не знаю чи не читав. Ось буквально декілька слів зі  статті  20  Конституції:  "Великий Державний   Герб   України  встановлюється  з  урахуванням  малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається  не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

 

     Головним елементом великого Державного Герба України  є  Знак Княжої   Держави   Володимира   Великого   (малий  Державний  Герб України)".

 

     Малий Державний Герб ми затвердили,  залишилося зовсім мало - затвердити великий Державний Герб.  Є пропозиція: вносьте питання, ми його розглянемо, затвердимо Державний Герб України, тоді будемо приймати інші рішення.

 

     Із цієї  ж  статті:  "Опис  державних символів України (прошу звернути на це увагу,  особливо наголошую для  тих,  хто  пропонує сьогодні якимсь протокольним рішенням щось приймати) та порядок їх використання встановлюються законом,  що приймається  не  менш  як двома   третинами   від   конституційного  складу  Верховної  Ради України".  Тому,  шановні колеги, готуйте, будь ласка, пропозиції. Коли вони надійдуть так,  як,  наприклад,  пропозиція Габера,  - у письмовій формі,  будемо голосувати. Тут немає проблем. Давайте не вести   сесійну   залу   в   зовсім   іншому  напрямі,  нам  треба реалізовувати порядок денний, який ми затвердили.

 

     Я ще раз повторюю:  готуйте питання.  Із цією пропозицією  ви звернулися  вчора,  побалакали  і сьогодні знову про це кажете.  Я звертаюся до шановного депутата Зварича. Я дуже хотів би, щоб ваші слова  про  те,  що  сесія  працює  під знаком чи під керівництвом Комуністичної партії,  відповідали дійсності. Якби це було так, то думаю  (і  більшість  із  вас  переконана  в тому),  що тоді сесія працювала б так,  як треба,  і взагалі держава розвивалася б  дещо по-іншому.

 

     Щодо заяви народного депутата Пустовойтова з приводу того, що ті  чи  інші  громадські  об'єднання  формують  свої  осередки   з порушенням чинного законодавства, елементарних норм прав людини. Є нагода,  і я хотів би вас поінформувати, шановні народні депутати, про  те,  що  завтра,  11  вересня,  виповнюється рівно два роки з моменту набуття чинності  в  Україні  Європейської  конвенції  про захист  прав  і  основних свобод людини.  Відтоді кожен громадянин України отримав можливість у разі порушення своїх  прав  і  свобод захищати їх в Європейському суді.  Ви,  напевно, одержали сьогодні привітання з цього приводу Уповноваженого Верховної  Ради  з  прав людини  і  необхідні документи.  Тож я думаю,  ми дамо протокольне доручення саме  Уповноваженому  з  прав  людини  з  приводу  заяви народного  депутата Пустовойтова,  бо це є елементарним порушенням прав людини.

 

     Стосовно заяви депутата Кендзьора вчора і сьогодні. Я вже про це сказав. Єдине, на що я хотів би, Ярославе, звернути вашу увагу. Коли ви критикуєте тих,  хто сидить із червоносиніми значками,  то треба  віддати  належне,  що вони постійно знаходяться на робочому місці і завдяки їхній присутності ми маємо можливість працювати. А от вас,  яскравих поборників національної символіки,  зараз у залі лише четверо.  П'ятеро вже.  А перед тим як ви  виголошували  свою заяву, було троє. Ось вам і результативність. Мабуть, має значення не те,  хто під яким символом (хоча і це інколи принципово), а те, як працюємо.

 

     Шановний депутате  Костинюк!  За  десять  років  ви навчилися кричати "ганьба",  навчіться ще щось інше робити.  Навіть  раніше, ніж десять років це було,  ще раніше.  І я це також чув, і не один раз.

 

     Стосовно зауважень народного депутата Коліушка.  Вони  цілком справедливі.  Хоча я хотів би зробити таке суттєве доповнення.  На превеликий жаль,  включення чи невключення до порядку денного того чи  іншого  питання  залежить не тільки від волі залу і не стільки від волі залу,  скільки  від  готовності  комітету  доповідати  це питання.  І  ви,  напевно,  звернули увагу,  що і сьогодні є деякі зміни в порядку денному.  Немає питань, які хотілося б розглянути, лише  з  однієї  простої причини - тому,  що комітети не готові їх доповідати.   Особливо   це   стосується   проектів,   які   мають розглядатися в другому читанні.

 

     Щодо проекту Закону про Кабінет Міністрів. Я з вами абсолютно солідарний. Думаю, у понеділок на засіданні Погоджувальної ради ми ще  раз  повернемося  до цього питання і звернемося до профільного комітету (це,  здається, Комітет з питань державного будівництва), щоб цей законопроект було внесено. Тут проблем немає.

 

     Щодо проекту Закону про курорти. Це питання було в переліку.

 

     Щодо питання про олійні культури,  то, знову ж таки, воно є в переліку серед питань,  які розглядатимуться  в  міру  готовності. Зараз ми проголосуємо, щоб його включити й розглянути сьогодні.

 

     Я ще раз наголошую:  абсолютно справедливе зауваження.  Але в тому,  що затверджений порядок  денний  інколи  порушується,  вина комітетів,  тобто  всіх  тих  народних  депутатів,  які працюють у комітетах.  Ви в  якому  комітеті,  депутате  Коліушко?  З  питань правової реформи,  так...  Я ще раз повторюю: крім розданого, ще є подання комітету про  те,  що  ви  готові  доповісти.  Давайте  це питання включимо на наступний тиждень, я підтримую ваше побажання.

 

     Народний депутат   Гуцол   висловив  побажання  кандидатам  у Президенти. Я думаю, вони прислухаються до цих побажань.

 

     І пропозиція народного депутата Габера.  Я пропоную,  шановні колеги,  визначитися  з  цим.  Нагадую суть.  Група студентів (ви, напевно,  звернули  увагу  на  це,  і  я  знаю,  що  дехто  з  вас спілкувався  зі  студентами)  оголосила голодування через те,  що, по-перше,  у них дуже мізерна стипендія, а по-друге, що вона їм до того  ж і не виплачується.  І це,  на превеликий жаль,  відповідає дійсності.

 

     У багатьох із нас є діти,  які навчаються у вузах.  Для того, щоб діти не лежали на асфальті під стінами Верховної Ради...  Вони повинні зрозуміти,  та,  думаю,  і розуміють,  що не від Верховної Ради це значною мірою залежить. Але те, що ми можемо зробити, - це включити питання в цілому до порядку денного четвертої сесії і  на 14  вересня  -  конкретно  про  погашення заборгованості студентам середніх спеціальних і вищих навчальних закладів.

 

     Я прошу  підтримати  пропозицію  про  включення  питання  про підвищення  мінімального  рівня  стипендії,  а на 14 вересня - про погашення заборгованості студентам технікумів і вузів. Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.  Дамо можливість дітям піти і займатися навчанням. Прошу проголосувати.

 

     Депутате Чобіт, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 176.

 

     Прошу визначитися щодо голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення прийнято.  Голосування буде проводитися в  поіменному режимі. Я звертаюся до народних депутатів, які, можливо, в цей час знаходяться за межами сесійного залу:  будь  ласка,  займіть  свої робочі місця,  зараз ми проведемо голосування в поіменному режимі. Ще раз наголошую,  шановні колеги, ми поки що не розглядаємо якесь питання,  ми  ведемо мову про те,  щоб включити до порядку денного четвертої сесії питання про погашення  заборгованості  із  виплати стипендій  і  їх підвищення,  і конкретно про те,  щоб питання про погашення  заборгованості  розглянути  на  наступному   пленарному тижні.  От  і  все.  Сьогодні не розглядаємо,  а лише включаємо до порядку денного.

 

     Депутат Шевчук. Будь ласка, з мотивів голосування.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 23, Волинська область). Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Я хочу сказати, що депутат Габер висловив свою пропозицію не тому, що він кандидат у Президенти, а певною мірою тому, що він член Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства і турбується за студентів.  Скільки студентів і матерів звертаються до  кожного  з нас  у зв'язку із запровадженням платного навчання,  щоб завершити навчання.  Це питання варте того,  щоб ми його  розглянули.  Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо   голосувати?   Шановні  колеги,  нагадую: питання про включення до порядку денного пропозиції щодо стипендій студентам голосується в поіменному режимі. Голосуємо.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято. Дякую за розуміння проблеми.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи - 110 із 116; НДП - 10 із 16;  НРУ - 1 із 6;  "Громада" - 7 із 7;  СПУ  -  17  із  19; СДПУ(о)  - 19 із 21;  "Батьківщина" - 18 із 19;  зелені - 7 із 18; "Відродження регіонів" - 4 з 23; "Незалежні" - 10 із 11; СелПУ - 9 із 10;  ПСПУ - 9 із 10;  Рух (перший) - 10 із 10. Це Рух перший чи другий?  "РеформиКонгрес" - 8 із 15; "Трудова Україна" - 12 із 17; позафракційні - 8 із 13.

 

     І ще одна пропозиція народного депутата Габера.  Він пропонує надати можливість студенту виступити з трибуни. Прошу визначитися.

 

     "За" - 145.

 

     Шановні колеги! Давайте повернемося до питання про можливість надати  слово  студенту  для  виступу,  коли  будемо розглядати ці питання.  А зараз я просив би частину народних депутатів (не  всі, можливо,  по  представнику  від  фракції)  вийти  до  студентів  і сказати,  що їхнє питання включене до порядку денного, що депутати підтримали  їхню  пропозицію і на наступному пленарному тижні воно буде розглядатися. І попросити їх припинити голодування.

 

     Я думаю,  можна доручити голові комітету Шевчуку чи комусь із Комітету  з  питань  молодіжної  політики.  Хто  тут  є?  Катерина Семенівна Самойлик.  Будь ласка, поінформуйте студентів про те, що рішення прийнято, нехай голодування не проводять.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!   Приступаємо  до  реалізації  сьогоднішнього порядку денного.  Слухається проект Закону про недержавні пенсійні фонди.   Доповідає   голова   правління   Пенсійного  фонду  Борис Олександрович Зайчук. Сім хвилин. Будь ласка.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,  голова  правління  Пенсійного  фонду   України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України  про  недержавні  пенсійні  фонди, який  розроблений  Пенсійним фондом України за участю Міністерства праці та соціальної політики,  Міністерства фінансів, Міністерства економіки,   Міністерства  юстиції,  Державної  комісії  з  цінних паперів та  фондового  ринку  і  Комітету  у  справах  нагляду  за страховою діяльністю.

 

     Цим законом  передбачається  запровадити  в  рамках пенсійної реформи поряд  з  обов'язковим  державним  пенсійним  страхуванням додаткове   добровільне  пенсійне  забезпечення  через  недержавні пенсійні фонди на підставі пенсійних договорів.

 

     Суть цієї форми пенсійного забезпечення полягає  в  тому,  що недержавні пенсійні фонди приймають від вкладників пенсійні внески на  користь  учасника,  протягом  певного  періоду  здійснюють  їх інвестування та за рахунок цих внесків і отриманого інвестиційного доходу поряд  з  державною  пенсією  виплачують  додаткову  пенсію учаснику   пенсійного  фонду.  Це  дасть  змогу  підвищити  рівень пенсійного   забезпечення   громадян,   залучити   їхні   пенсійні заощадження як додаткові інвестиції в економіку України.

 

     На даний  час  в  Україні  вже  зареєстровано  97 недержавних пенсійних  фондів,  створених  у   різних   організаційно-правових формах,   але   їх   правовий   статус   та   принцип   діяльності законодавством не визначені,  хоча учасниками зазначених фондів  є щонайменше 20 тисяч громадян.

 

     До речі,  лише  9  із  19  фондів  подали інформацію про свою діяльність.  Згідно з цією інформацією розмір  внесків  до  фондів (внески  є добровільними) становить від 1 до 10 відсотків прибутку підприємств,  розмір додаткової пенсії - від 7 до 300  гривень,  а активи фондів - від 20 до 100 тисяч гривень.

 

     Тому необхідно   на  законодавчому  рівні  визначити  порядок створення,  ліцензування,  роботи і особливо механізм використання коштів   недержавних   пенсійних   фондів,   а  також  запровадити ефективний державний контроль за їх діяльністю.

 

     Щоб уникнути з боку недержавних пенсійних фондів  зловживань, що   мали  місце  останніми  роками  в  Україні,  у  законопроекті передбачається грунтовне правове врегулювання  діяльності  фондів, надійний  захист  майнових  інтересів громадян.  Визначено порядок ліцензування,    форми    організації    додаткового    пенсійного забезпечення,  регулювання  взаємовідносин між пенсійними фондами, їх  вкладниками  та  учасниками,  порядок  інвестування  пенсійних активів   недержавних   пенсійних  фондів,  вимоги  та  економічні нормативи забезпечення платоспроможності фондів,  а також механізм державного  нагляду та державного регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

 

     Таким чином,  зазначений проект закону охоплює весь  комплекс питань,   пов'язаних   із   недержавним  пенсійним  забезпеченням. Зокрема,  згідно з  законопроектом  недержавні  пенсійні  фонди  є неприбутковими  організаціями,  виключним  видом діяльності яких є додаткове пенсійне забезпечення.

 

     Для кваліфікованого  управління  активами  пенсійних   фондів будуть   створені   спеціальні  інвестиційні  компанії,  для  яких діяльність  із  управління  й  забезпечення   активами   також   є виключною.

 

     При цьому   і   недержавні   пенсійні  фонди,  і  компанії  з управління пенсійними активами повинні здійснювати свою діяльність на  підставі  відповідної  ліцензії і витрачати кошти лише в чітко визначених  законопроектом  межах.  Активи  недержавних  пенсійних фондів повинні зберігатись у спеціальних депозитаріях.

 

     Слід зазначити,  що  внески  вкладників недержавних пенсійних фондів та нарахований  на  них  інвестиційний  доход  є  власністю учасників  цих  фондів  і зберігаються та обліковуються окремо від інших коштів пенсійних фондів.

 

     Відповідно до  статті  3  законопроекту  недержавні  пенсійні фонди створюються у вигляді відкритого, а також корпоративного або професійного  пенсійного  фонду,  який  можуть  засновувати   лише роботодавці з метою пенсійного забезпечення своїх працівників, для яких у корпоративному пенсійному  фонді  передбачаються  додаткові права і гарантії.

 

     Реєстрація, ліцензування недержавних пенсійних фондів, нагляд за їх діяльністю має здійснюватися центральним органом  виконавчої влади,  визначеним урядом,  на який покладаються функції державної інспекції з нагляду за діяльністю  недержавних  пенсійних  фондів. Нагляд  за  діяльністю  компанії  з управління пенсійними активами буде здійснювати Державна комісія з цінних  паперів  та  фондового ринку.

 

     У законопроекті визначене коло повноважень,  відповідні права органів нагляду,  які дають змогу  забезпечити  гнучке,  ефективне державне регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

 

     В інтересах   учасників   пенсійних   фондів   законопроектом встановлений  вичерпний  перелік  активів  недержавних   пенсійних фондів.  Ними  можуть  бути кошти на рахунках банківських установ, державні цінні папери,  акції  та  облігації,  що  є  в  обігу  на фондовому ринку.

 

     Передбачається також  ряд обмежень,  зокрема щодо перебування громадян на керівних посадах у  недержавних  пенсійних  фондах  та компаніях  з  управління  активами,  які спрямовані на запобігання нецільовому використанню пенсійних  активів  та  зловживанням  при здійсненні фінансових операцій з цими активами.

 

     Статтями 20   та   21  передбачається,  що  умови  пенсійного забезпечення,  або  так  звані  пенсійні  схеми,  що  застосовують пенсійні фонди,  мають бути зареєстровані в державному органі,  що здійснює ліцензування фондів,  а  пенсійне  забезпечення  за  цими схемами  повинне  здійснюватися  на  підставі  типового пенсійного договору, форма якого визначається вказаним органом.

 

     З метою забезпечення платоспроможності недержавних  пенсійних фондів   законопроектом   передбачається   обов'язкове  проведення щорічної аудиторської перевірки діяльності недержавного пенсійного фонду,  ведення  окремого обліку пенсійних активів на персональних пенсійних  рахунках  учасників  фонду,  які  можуть  безперешкодно знайомитися  з  результатами  фінансової діяльності та інформацією про стан пенсійних активів.

 

     Крім того,  законопроектом  передбачається,   що   недержавні пенсійні  фонди,  а  також  їх  засновники  несуть  повну  майнову відповідальність усім належним їм майном за  зобов'язаннями  перед учасниками фонду.

 

     Ліквідація недержавного  пенсійного  фонду може здійснюватися лише за умови виконання фондом усіх загальних зобов'язань  або  за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством.

 

     Враховуючи наведене,  закон  у  разі його прийняття визначить правові  основи  функціонування  в  Україні  системи  недержавного пенсійного  забезпечення.  Під  час  опрацювання законопроекту,  в якому взяли участь спеціалісти профільних міністерств і  відомств, представники  громадських організацій,  комітетів,  була врахована більшість зауважень і пропозицій, що надійшли.

 

     Що стосується   висновків    науковоекспертного    управління Секретаріату Верховної Ради України,  то,  безумовно, зауваження і пропозиції,  які містяться  в  них,  є  слушними  та  корисними  й обов'язково    мають   бути   опрацьовані   під   час   підготовки законопроекту до розгляду в другому читанні.

 

     Ці та інші проблемні питання діяльності недержавних пенсійних фондів,   що  не  є  принциповими,  на  нашу  думку,  можуть  бути розв'язані  під  час  подальшого   обговорення   законопроекту   у Верховній  Раді,  а  також після прийняття відповідних підзаконних нормативних актів та в процесі реалізації закону.

 

     Ще хочу зупинитися  на  висновках  комітетів  Верховної  Ради України  з  питань  фінансів і банківської діяльності та у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів  щодо  доцільності  прийняття закону  в  комплексі  із  законодавчими актами з питань формування необов'язкового державного пенсійного страхування.  Такі висновки, звичайно, мають певний сенс, оскільки реформована пенсійна система має бути цілісним механізмом,  що поєднує різні  форми  пенсійного забезпечення.

 

     У той   же   час   слід  зазначити,  що  недержавне  пенсійне забезпечення є новим для України соціальноекономічним  інститутом, який, безумовно, буде вдосконалюватися в процесі розвитку, але для цього потрібно закладати відповідні правові основи  вже  сьогодні. Прийняття  Закону про недержавні пенсійні фонди не буде суперечити ані чинному пенсійному законодавству,  ані іншим законопроектам  з питань пенсійної реформи.

 

     Враховуючи зазначене  просимо  Верховну Раду України прийняти поданий проект Закону України  про  недержавні  пенсійні  фонди  в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе Олександровичу. Є запитання? Прошу записатися.  Будь ласка,  висвітіть.  Питання важливе,  записалося чимало. Давайте відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Марамзін. За ним - депутат Дайнеко.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,   виконуючий   обов'язки   голови  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Фракция коммунистов. Борис Александрович, в   своей   информации   вы   сообщили,   что   уже   создано   97 негосударственных фондов.  Что  конкретно  они  дают  пенсионерам? Потому что пенсии месяцами, годами не выплачиваются.

 

     И второй вопрос.  Это же будет еще один обман, как с трастами в  свое  время.  Кто  это   будет   регулировать?   И   что,   наш государственный Пенсионный фонд не в состоянии все это сам делать? Для чего все это?

 

     Спасибо.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я дякую за запитання. Мабуть, у когось виникне й таке  запитання:  яке  має  відошення  державний Пенсійний фонд до недержавних пенсійних фондів? Наперед відповідаю: свого часу, коли розглядалося питання про трасти, нашій групі спеціалістів доручили підготувати цей законопроект.

 

     Щодо контролю за недержавними пенсійними фондами,  які діють, то,  на  нашу  думку,  це  має робити орган центральної виконавчої влади.  Я вважаю,  що це має бути Міністерство праці та соціальної політики.

 

     Сьогодні зареєстровано  97  недержавних  пенсійних фондів,  а фактично діють до двадцяти.  Вони діють  на  підставі  Закону  про підприємницьку   діяльність.   Просто   вписали   собі  такий  вид діяльності.  Чинним  законодавством  це,   на   превеликий   жаль, передбачено.

 

     Ми вносимо  даний проект закону на ваш розсуд,  вважаючи,  що перш за  все  необхідно  врегулювати  діяльність  цих  недержавних пенсійних фондів, щоб за ними був постійний дієвий контроль з боку держави.  А тепер лише податкова адміністрація контролює  їх  щодо сплати податків.

 

     Наведу приклад:  сьогодні є пенсійні фонди кооперації,  банку "Україна",  Укрзалізниці,  які  створено  згідно  з   колективними договорами. За рахунок відрахувань виплачуються додаткові кошти до пенсійного  забезпечення.  Але,  на   превеликий   жаль,   дієвого контролю,  щоб  він відповідав нормативам пенсійного забезпечення, яке діє в Україні, немає. Тому вноситься даний законопроект.

 

     А державний Пенсійний  фонд  згідно  із  своїм  положенням  і чинним   законодавством   повинен  забезпечити  виплати  державних пенсій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дайнеко.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Ніколаєнко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Александровской.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Город Харьков, фракция коммунистов. Борис Александрович, не кажется ли вам,  что мы попадаем  в  странную  ситуацию.  Если  бы государственный Пенсионный фонд работал так,  как ему положено,  и реализовывал свои функции в полном обеме, тогда ни у кого не было бы никакого желания открывать негосударственные пенсионные фонды.

 

     Я вижу две причины возникновения множества пенсионных фондов: первая - недоверие к государству (понятно,  почему это происходит) и вторая - желание заработать, то есть создаются пенсионные фонды, которые фактически выполняют роль трастов.

 

     Поэтому закон,  проект которого вы нам предлагаете и  который мы должны принять, фактически узаконивает существующее положение.

 

     Мне кажется,  что  никакие  законы по этому вопросу не нужны. Государственный Пенсионный фонд должен в полном  обеме  выполнять свои  функции,  как это положено по закону,  обеспечить нормальное финансирование  этого  фонда,  контроль  за   его   деятельностью, обеспечить пенсионеров пенсиями, и тогда такие трасты на базе этих негосударственных  фондов  не  возникнут.  Поэтому   я   не   вижу необходимости в принятии вашего закона.  Мы пытаемся урегулировать процесс,  который сами простимулировали,  точно так,  как  было  в энергетике:  создали  приватизационные компании,  а потом пытаемся законом загнать их в какое-то русло. Это абсурдная ситуация.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Алло  Олександрівно,   це   вже   інше   питання. Запитання як такого не було, це вже був виступ.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Якщо дозволите...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борисе Олександровичу.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Ці  19  пенсійних фондів уже діють відповідно до колдоговорів,  в яких записано все це. Відповідно до цих договорів робляться  відрахування  (я  вже казав:  від 1 до 10 відсотків від прибутку підприємства). Банки можуть це дозволити собі, кооперація теж   може   дозволити,  і  відповідно  працівникам,  які  досягли пенсійного віку,  вони ці кошти  виплачують.  Але,  на  превеликий жаль,  перевірити,  яким  чином дотримується законодавство,  ми не маємо можливості (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачайте, але це вже дискусія з місця.

 

     Депутат Ніколаєнко. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий центр).  Шановний Борисе Олександровичу! Звичайно, це нова справа, і вона викликає в членів нашої фракції певні роздуми й сумніви.  Я вам їх викладу.

 

     Скажіть, будь ласка,  що буде,  якщо цей приватний фонд почне розпадатися і пропадати,  як пропадали свого часу  трасти,  і  хто буде  повертати ці кошти?  Хоча в законопроекті про це сказано,  я хотів би ще раз почути це від вас.

 

     І як ви вважаєте,  чи не час перевести кошти Пенсійного фонду у спеціальний державний бюджетний банк?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я  почну  з  другого  запитання.  Треба спочатку створити такий бюджетний банк, тоді можна говорити про переведення коштів.  Щодо  втрати в разі тих процесів,  які були з попередніми пенсійними фондами  і  трастами.  Проектом  закону  передбачається страхування.  І  на  випадок  розпаду фондів чинним законодавством передбачено захист громадян.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко.  Будь ласка.  За ним -  депутат Гуцол.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Місто Горлівка.  Шановний Борисе Олександровичу!  Прокоментуйте  мені,  будь  ласка,  перший абзац  статті  16:  "Інвестиційний доход нараховується недержавним пенсійним фондом на пенсійні активи кожного учасника в порядку, що визначається пенсійною схемою". Хто цю схему визначає? Це - перше.

 

     І друге.  Я  не  буду  читати всю статтю.  Що там буде - нова банківська установа?

 

     І третє.  Які гарантії держави стосовно недержавних пенсійних фондів?

 

     Дякую вам.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Я щойно відповідав Станіславу Ніколаєнку з цього питання - щодо отриманих,  відтворених, так би мовити, коштів, які за   рахунок  інвестицій  будуть  вкладатися  на  рахунки  кожного вкладника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Гуцол.  Будь  ласка.  І  від  фракції  - депутат Журавський.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина".  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка, які види пенсії будуть виплачуватися недержавними пенсійними фондами та який механізм?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Пенсії  за  віком,  у разі втрати годувальника і нещасних  випадків.  Ті,  які   передбачені   сьогодні   пенсійним забезпеченням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України, фракція  НДП.  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,   хто визначатиме розміри внесків до недержавного пенсійного фонду і які розміри пенсій, що ним будуть виплачуватися?

 

     Дякую.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Ці  розміри  будуть   визначатися   угодою   між недержавним  пенсійним  фондом та вкладником.  Це по вкладах.  При цьому зазначені показники мають обов'язково відповідати  пенсійній схемі, що використовується недержавним пенсійним фондом і підлягає обов'язковій реєстрації в інспекції недержавних пенсійних фондів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе  Олександровичу,  а  можуть  вони  з  вами укладати  таку  угоду?  От я як майбутній пенсіонер можу укласти з Пенсійним фондом угоду на  зразок  тієї,  яку  будуть  укладати  з недержавним фондом?

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Раніше (ви пам'ятаєте?) положенням про Пенсійний фонд України передбачалося право відтворення коштів,  про  які  ви ведете  мову.  Але  з  прийняттям  Закону  про  банки і банківську діяльність  Пенсійний  фонд  було   позбавлено   права   займатися відтворенням коштів. Ми вносили пропозицію, але...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж бачите, що виходить. Державному підприємству і державному гаранту ми відмовляємо в праві  це  робити,  а  даємо можливість  робити  тим,  хто  може  зробити так,  як із трастами. Добре, дякую, Борисе Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     У нас два  співдоповідача,  бо  це  питання  стосується  двох комітетів. Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності слово має голова підкомітету  Петро  Олексійович  Порошенко.  Будь ласка. Три хвилини.

 

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область).  Шановні колеги!  Як ви знаєте, 21 травня 1998 року Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради  проект  Закону України про недержавні пенсійні фонди. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 22 жовтня розглянув  це питання  з  урахуванням  висновку  науково-експертного  управління Секретаріату Верховної Ради України.

 

     На сьогодні це питання є дуже й дуже важливим.  Наприклад,  у країнах   Західної  Європи  через  систему  державного  пенсійного забезпечення перерозподіляється від 10 до  15  відсотків  валового внутрішнього  продукту,  і  цікаво,  що  є тенденція до скорочення частки  державного  пенсійного  забезпечення  в   структурі   ВВП. Скорочення  відбувається  саме за рахунок використання недержавних пенсійних фондів.  І якщо людина,  маючи роботу і заробітну плату, буде  мати  можливість відраховувати якісь гроші на те,  щоб після досягнення пенсійного віку отримувати надбавку  до  пенсії,  то  я думаю,  це  допомогло  б  вирішити питання пенсійного забезпечення багатьох наших пенсіонерів.

 

     Але при цьому є ще небезпека (її підкреслювали наші колеги  з фракції комуністів) перетворення недержавних пенсійних фондів саме в  так  звані  трасти.  І  ця  небезпека  буде  доти,  доки  нашим законодавством  не  буде врегульоване питання фінансових операцій, тобто доки Верховною Радою не буде прийнятий закон  про  фінансові операції,  закон  про  довірче  управління  майном,  адже сьогодня законодавчих  обмежень  для  перетворення  недержавних   пенсійних фондів  у  трасти,  як  на мій погляд і на погляд нашого комітету, фактично немає.

 

     Тому наш комітет на своєму  засіданні  ухвалив,  що  це  дуже важливе  питання треба перенести і розглядати його після прийняття Верховною  Радою  законів  про  фінансові  операції,  про  довірче управління  майном  і взагалі після того,  як Верховною Радою буде затверджено  концепцію   пенсійної   реформи   із   запровадженням індивідуальних  пенсійних рахунків.  Ми ще фактично не врегулювали законодавчо систему державного пенсійного забезпечення України,  а система  недержавних  пенсійних  фондів  є лише незначною частиною всієї системи пенсійного забезпечення України.

 

     Але сьогодні багато цих пенсійних  фондів  уже  діють  і,  до речі,  деякі  з них діють дуже й дуже успішно.  Проаналізувавши їх діяльність,  ми  дійшли  висновку,  що   успішно   працюють   саме корпоративні  пенсійні  фонди,  які,  як це не дивно,  працюють на підставі Закону про  державне  підприємство.  Тобто  вони  частину прибутку  після  відрахування  податку  на прибуток спрямовують на створення  корпоративного  пенсійного  фонду,  і  працівники   або великого підприємства, або всієї галузі мають додаткову пенсію.

 

     Цей приклад,  з  нашого погляду,  є дуже позитивним,  тому що немає  небезпеки  залучення  коштів  окремих  громадян,  до  фонду спрямовується  частина  прибутків  підприємства,  що  виводяться з оподаткування на прибуток.

 

     Я думаю,  після розгляду проекту закону і  прийняття  його  в першому читанні нам вдасться до процедури другого читання подолати його недосконалості.

 

     І я хотів би зауважити ще таке. Акумулювання коштів у системі недержавних  пенсійних  фондів  створить  джерело  довгострокового інвестування в українську промисловість,  саме того  інвестування, якого нам сьогодні дуже бракує.

 

     З урахуванням  усіх  викладених  обставин  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності пропонує перенести  питання  про проект  Закону  про  недержавні  пенсійні  фонди і розглянути його після прийняття законів про фінансові операції, довірче управління майном   і   після   затвердження   державної  системи  пенсійного забезпечення.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Олексійовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Будемо продовжувати обговорення чи голосувати пропозицію комітету?.. Почекайте, будь ласка.

 

     Є пропозиція  комітету  (її  висловив  перший  співдоповідач) перенести  розгляд  цього  законопроекту  з  огляду  на   наведені аргументи. Це одна думка.

 

     Є ще одна думка Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.  Ми  послухаємо  пропозиції  обох  комітетів  і  будемо визначатися.

 

     Від Комітету  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів доповідає голова підкомітету Ігор Володимирович  Корнійчук.  Трьох хвилин достатньо? Будь ласка.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати  і  запрошені!  Комітет Верховної   Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів уважно розглянув проект Закону  України  про  недержавні пенсійні фонди. Зазначений законопроект подано Кабінетом Міністрів України  як  складову  частину   програми   реформування   системи пенсійного  забезпечення  в  Україні.  Виходячи  з цього,  головне завдання законодавчої пропозиції  полягає  у  визначенні  правових засад  здійснення  додаткового  пенсійного  страхування.  Водночас прийняття запропонованого закону має забезпечити  належне  правове регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів.

 

     Але маю  попередити кожного з вас,  шановні народні депутати, що цим законом створюється ще одна  структура  на  зразок  відомих трастів  та  довірчих  товариств,  про  що  вже  говорили  в нашій сесійній залі. Тому, на думку нашого комітету, виходячи з того, що діяльність  недержавного  пенсійного  фонду  передбачає  залучення коштів,  які безпосередньо вкладаються учасником або ж  щодо  яких встановлюється     право    його    власності,    повна    майнова відповідальність  за  зобов'язаннями  фондів  не  може   вважатися достатньою  умовою захисту прав учасників.  Треба встановити норми щодо адміністративної та кримінальної  відповідальності  посадових осіб  - засновників фондів та агентів з управління його активами - у разі порушення законодавства.

 

     Запропонована в проекті схема фінансового управління активами фонду   для   ефективної   реалізації   потребує   розвинених   та диверсифікованих фінансових ринків,  передусім фондового, якого на даний час немає в Україні.

 

     Проект є    певною   мірою   незбалансованим   щодо   ступеня врегульованості окремих питань.  Так,  передбачено численні  норми щодо   фінансового   управління   активами,   а  також  визначення повноважень   регулюючих   та   контролюючих   органів   державної виконавчої  влади.  Водночас  значна частина положень проекту,  не менш важливих для  додаткового  пенсійного  забезпечення,  є  суто декларативними.

 

     Треба також    зазначити,   що   в   проекті   не   враховано напрацьованого у світі досвіду застосування професійних  пенсійних схем при пенсійному страхуванні.  Викликає зауваження і визначення порядку адміністративного управління фондом.

 

     Недержавне пенсійне забезпечення може бути запроваджене  лише після   введення   загальнообов'язкового   державного   пенсійного страхування та в умовах стабільної економіки,  стабільної грошової одиниці,   наявності   розвинених   фондових   ринків.   В  умовах економічної  та  фінансової  кризи  ця  система  не  буде  дієвою. Пенсійні грошові заощадження громадян знеціняться і відповідно при настанні страхового випадку пенсійні виплати не будуть гарантовані та забезпечені.

 

     Тому Комітет  Верховної  Ради  України у справах пенсіонерів, ветеранів  та  інвалідів,  розглянувши  зазначений   законопроект, вважає, що його слід відхилити як неприйнятний, зважаючи на те, що для  запровадження  недержавного  пенсійного  забезпечення   немає економічних та фінансових умов.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!   На   виступи   записалися  чотири  народних депутати.  Ніхто не наполягає на виступі?  Наполягають. Тоді, якщо не заперечуєте,  усім чотирьом надамо слово. Відведемо 10 хвилин і на виступи,  і на прийняття рішення.  Немає заперечень? Тоді, будь ласка, по дві хвилини.

 

     Депутат Баулін. За ним - депутат Журавський.

 

     БАУЛІН П.Б.  Фракция коммунистов.  Уважаемые депутаты! Не зря говорят,  что история никого и ничему не учит.  Вся Украина  и  ее обворованный  народ  помнят,  как  благодаря подписанному Леонидом Кучмой (тогда  Премьерминистром  Украины)  незаконному  декрету  о трастах были обворованы миллионы людей.

 

     Сегодня эти бедные,  обманутые вкладчики бросаются то в одно, то в другое ведомство "незалежної держави",  надеясь на чудо,  что кто-то  когда-то  вернет  им кровные деньги.  И чудо им готовится, только  это  -  новая  афера  под   названием   "негосударственные пенсионные фонды".

 

     Аргументация правящей  украиноязычной  элиты все та же:  мол, там,  за бугром,  совершаются  экономические  чудеса.  И  приводят классический пример - Чили.  Да,  действительно,  генерал Пиночет, после того как отправил на тот свет тысячи своих соотечественников

-  сторонников Народного единства и президента Сальвадора Альенде, занялся  экономикой,  пригласил  профессоров.  Кстати,  не  только американских фридманов,  вульфовсонов, но и своих. И был предложен путь привлечения народных денег для подема народного хозяйства.

 

     Надо отдать  должное,  был  найден  и  довольно   эффективный механизм  защиты вкладов населения в эти фонды,  в результате чего они сыграли существенную роль в подеме  экономики  Чили.  Но  при этом мы забываем одно: при Пиночете жесточайшим образом боролись с коррупцией.  Это единственная латиноамериканская страна, в которой после  прихода  к власти военных последние не ринулись обогащаться за счет собственного народа.

 

     А где   в   Украине   взять   должностных    лиц,    которые, наворовавшись, прекратили бы воровство и стали бы думать о народе? Пример украиноязычной элиты и при режиме Кравчука,  и  при  режиме Кучмы  говорит  об  обратном.  Сказок  о  самоработающих  рыночных механизмах мы наслушались,  еще сколько!  И опыт той же  Латинской Америки говорит,  что рынок,  капитализм за 200 лет не сделали эти народы счастливыми.

 

     Рано в   Украине   внедрять    механизмы    негосударственных пенсионных  фондов.  Если  начинать,  то  в  рамках  стопроцентной государственной гарантии.  Но пока "незалежна держава" чуть ли  не по  году  не  выплачивает  обычную пенсию,  куда там гарантировать что-то еще.

 

     Нас толкают все в новые рыночные авантюры. Я не хочу вступать в дискуссию по отдельным статьям предложенного законопроекта, ведь обычно так исполнительная власть  и  поступает:  втянет  Верховный Совет  в  слушание какого-то абсурдного проекта типа сегодняшнего, потом что-то где-то подпишут и  протолкнет  нужный  режиму  закон. Покуда   у   нас   будет  бандитская  власть,  уважаемые  народные депутаты...  Подобные законы,  может быть, и хороши для Германии и Франции,  но  у  нас  они  будут  заканчиваться очередным грабежом "пересічного українця".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Журавський.  За ним  - депутат Москвін.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Фракція НДП.  Шановні колеги!  Як зазначено в проекті,  "цей закон визначає    правові,    економічні    та    організаційні   засади функціонування  недержавних  пенсійних  фондів  в  Україні".  Його спрямовано   на   демонополізацію   пенсійної  системи  України  і забезпечення  спадкоємцям  правонаступництва  на  пенсійні  кошти, акумульовані  за  час  трудової  діяльності батьками та здійснених підприємствомвкладником.  Це,  так  би  мовити,   позитивний   бік законопроекту. А тепер - про негативи.

 

     Перше. Доцільність  управління фондом компанією,  що управляє активами,  не  обгрунтована.  Пенсійний  фонд  повинен  самостійно управляти своїми активами.

 

     Друге. Має  бути запроваджене обов'язкове страхування ризиків втрати пенсійних внесків та їх знецінення.

 

     Третє. У раді пенсійного фонду до 50 відсотків її складу мають бути вкладники.

 

     Четверте. Доцільним  було б запровадити інститут спостережної ради пенсійного фонду, що формується з учасників та вкладників.

 

     П'яте. На  утримання  і   функціонування   пенсійного   фонду дозволяти  використовувати  до 10 відсотків суми отриманого фондом інвестиційного доходу.

 

     Шосте. Указаний закон має бути законом прямої дії,  тому слід ліквідувати   відсильні   положення   статей  типу:  "визначається Державною  комісією  з  цінних  паперів   та   фондового   ринку", "визначається    інспекцією    недержавних    пенсійних   фондів", "визначається  іншими  нормативними  актами",  -   оскільки   такі визначення  в  разі  недотримання  пенсійним  фондом  умов чинного договору  в  результаті  зміни  вказаними  органами  норм   можуть розцінюватися  судами  та  самим пенсійним фондом як форс- мажорні обставини.

 

     І останнє.  Право  зміни  пенсійної  схеми  після   укладення пенсійного договору має належати виключно учаснику-вкладнику.

 

     Проект, на нашу думку, доцільно прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Москвіну.  За ним - депутат Гуров.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! На цьому тижні ми вже  втретє  розглядаємо  питання,  пов'язане  з вкладеннями  громадянами  нашої  держави грошей:  спочатку це було питання про інвестиційні фонди,  потім - про кредитні спілки, і от нарешті   про  недержавні  пенсійні  фонди.  Я  б  сказав,  що  це найнебезпечніший вид вкладень,  адже  людина  хоче  вкласти  гроші сьогодні, а одержати щось тоді, коли виходить на пенсію.

 

     Чи забезпечить цей закон,  проект якого ми зараз розглядаємо, головне: захист прав тих, хто робить такі внески? Ні, він цього не забезпечує.  Якщо в попередніх законопроектах,  які ми розглядали, такий механізм є, то тут його взагалі немає.

 

     Тому в першому читанні сьогодні його приймати не  можна,  але не  можна і відхиляти його взагалі,  не можна відхиляти недержавне пенсійне страхування як таке.

 

     Як у  радянські  часи,  ми  і  тепер  заздрісно  дивимося  на пенсіонерів  із західних країн,  які дозволяють собі,  виходячи на пенсію,  їздити в інші країни як туристи. Наші пенсіонери не могли собі такого дозволити ані за радянських часів, ані сьогодні.

 

     Всі ми  вийдемо  на  пенсію,  і кожна людина захоче тоді щось мати.  Чи зможе держава забезпечити її хоча б на якомусь рівні? Це не буде великий рівень,  а мати додаткові надходження, виходячи на пенсію, хоче кожний.

 

     Я не буду робити детальний аналіз  проекту  закону,  який  ми розглядаємо  сьогодні.  Це  дуже  добре  зробило науково-експертне управління,  пояснивши  аж   на   дев'яти   сторінках,   які   цей законопроект має вади. Тому в мене є інша пропозиція, відмінна від тих,  що сьогодні вже вносилися в цьому залі.  Цей  проект  закону потрібно  відправити на повторне перше читання,  зробити його нову нормальну редакцію і після цього розглядати в цьому залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово має народний депутат Гуров. Будь ласка.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України   з   питань  промислової  політики  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська  область).  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні депутати!  Ще  два  роки  тому Кабінетом Міністрів був розроблений проект   Програми   пенсійної   реформи.   Програмою   передбачено паралельно   з   так   званими  державними  пенсіями,  які  будуть призначатися  за  рахунок  коштів  державного  Пенсійного   фонду, додаткові  пенсії  за  рахунок  добровільних  пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів.

 

     Пенсійною реформою   передбачено   підвищення    персональної відповідальності  кожної  людини  в  Україні  за  свій  добробут у похилому віці.  Соціальний захист  населення  України  залишається однією з найважливіших функцій держави, але й громадянам надаються можливості самостійного прийняття рішень про забезпечення  власної старості.

 

     Реалізація проекту Закону про недержавні пенсійні фонди дасть змогу громадянам у старості отримувати  додаткову  пенсію,  розмір якої  залежатиме  виключно  від  суми  зроблених внесків.  Це крім усього іншого дасть змогу в перспективі зменшити  навантаження  на державний Пенсійний фонд та Державний бюджет.

 

     Другий не  менш  важливий  аргумент  за існування недержавних пенсійних фондів - це стимулювання  довгострокового  кредитування, без якого наша економіка просто задихається.

 

     Недержавні пенсійні фонди чи не єдиний ресурс довгострокового кредитування.  Кожен, хто відкладає гроші в пенсійний фонд, планує отримати  їх  лише через 20-30 років.  Такий строк депозитів дасть змогу фінансувати довгострокові капітальні вкладення в економіку.

 

     Про важливість  недержавних  пенсійних  фондів  говорить  той факт,   що   в  багатьох  країнах  пенсійні  фонди  є  найбільшими інвесторами в їх  розвиток  і  найбільшими  учасниками  фінансових ринків.  Пенсійну  систему  розвинутих країн становлять недержавні пенсійні  фонди.  Зростання  ролі  пенсійних   фондів   пов'язане, по-перше,  з  поступовим піднесенням добробуту країн і виникненням можливості  робити  довгострокові  заощадження,  по-друге,  -   із збільшенням  тривалості  життя  і  зростанням фінансових потреб на довший  пенсійний  період.  Нарешті,  пенсії  є   частиною   плати працівникам  підприємства,  яка не підлягає оподаткуванню.  Доходи від пенсій оподатковуються лише тоді,  коли працівники виходять на пенсію і отримують заробітну плату.

 

     Сьогодні в    Україні    ще   є   занадто   багато   факторів невизначеності,  що  стримують  розвиток  недержавного  пенсійного страхування.  Причиною  цього  є  кризовий  стан  економіки  і  як наслідок  -  звуження  довгострокових  інвестиційних   можливостей підприємств  та  скорочення доходів громадян як ресурсу внесків до пенсійних фондів.  Вкрай  негативну  роль  відіграє  також  втрата довіри до фінансових інституцій з боку населення України.

 

     Ми переконані,  що  такі  явища мають тимчасовий характер.  А якщо так,  то оскільки здійснення реформи розраховано на  декілька років,   закон   потрібно  приймати  завчасно,  тобто  вже  зараз. Ухвалення цього проекту закону потягне за  собою  прийняття  нових нормативних  актів.  Зволікання  з  прийняттям  цього  закону може загальмувати процес  завершення  пенсійної  реформи.  І  не  треба щоразу лякати людей прикладом трастів, коли мова йде про створення нормальних фінансових інститутів.

 

     До створення недержавних пенсійних фондів необхідно підходити як   до   невідворотного   процесу.  У  цілому  проект  відповідає поставленим цілям,  але,  враховуючи думку  профільного  комітету, група  "Відродження  регіонів"  вносить  пропозицію відправити цей проект закону на повторне перше читання.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Обговорення    цього законопроекту  засвідчило  повний  плюралізм  думок,  але приймати треба якесь одне рішення. Тому давайте, будь ласка, зорієнтуємося, мобілізуємося і будемо приймати рішення.

 

     Я думаю,  ні в кого не викликає сумніву,  що питання,  яке ми зараз маємо розв'язати,  надзвичайно актуальне насамперед тому, що мільйони  наших  громадян щось подібне вже бачили і знають,  що це таке. І у своїх виступах ви, шановні колеги, звертали увагу на те, що  передусім  ми з вами (на цей раз уже ми,  а не декрет Кабінету Міністрів) можемо стати  причиною  того,  що  за  допомогою  цього закону,  тобто  за нашою з вами допомогою,  можуть бути обманутими мільйони людей похилого віку. І тому до цього треба підійти досить і досить зважено.

 

     Разом з  тим  можна і варто погоджуватися з аргументами,  які наводив Борис Олександрович і деякі наші колеги,  про те,  що якщо хоче  людина  укладати  якісь угоди,  якщо вона у щось вірить і на щось сподівається,  то,  мабуть, в умовах плюралізму, який панує в нашому суспільстві,  треба їй надати таку можливість.  Хоча, як на мене (я не випадково запитував Бориса Олександровича),  то я надав би таке право державному Пенсійному фонду.  Віриш йому - укладай з ним таку угоду,  плати внески  і  потім  будеш  одержувати  більшу пенсію.

 

     Тому давайте  виважено  підійдемо до цього питання.  Особливо звертаю вашу увагу на те,  що подібний  закон  потрібен,  але  він потрібен  з  урахуванням  усіх  нюансів,  у тому числі й недалекої історії, і з урахуванням того, що чиниться в нашій економіці.

 

     Отже, я вам нагадую,  шановні колеги, що профільні комітети - з   питань   фінансів   і  банківської  діяльності  та  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів внесли  дві  пропозиції,  які практично виключають одна одну.

 

     Тому в такому порядку,  як вони вносились,  я буду ставити їх на голосування, нехай зал визначається.

 

     Отже, Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності пропонує розглянути це питання після розгляду проектів законів про фінансові  операції  та  про  довірче  управління  майном.   Прошу визначитися  з  цією  пропозицією.  Вона  зводиться до перенесення розгляду даного законопроекту.

 

     Будь ласка,  зніміть  голосування.  А  за  суттю   своєю   ця пропозиція збігається з пропозицією,  здається, депутата Москвіна, який пропонував повернути проект на  повторне  перше  читання,  чи навіть депутата Гурова.  Це по суті,  напевне, одне й те саме: або потім  розглянути,  або  повернути  на  повторне  перше   читання. Погоджуєтесь, що це тотожно? Не погоджуєтесь.

 

     Гаразд. Хто  за  пропозицію  про те,  щоб повернутися до його розгляду після розгляду тих законопроектів, які тут указані, прошу голосувати. Ми зараз визначаємося щодо першої пропозиції.

 

     Шановний депутате Марченко!..  Отак і відчуваєш: немає одного Марченка - буде другий.  Тут,  до речі,  в  мене  є  записка:  "Де сьогодні Вітренко і Марченко?" Я не знаю.  Може, хтось відповість? У мене вчора запитували про інших,  а сьогодні запитують, де вони? Не знаю, де вони, на жаль.

 

     Депутат Марченко  наполягає на слові з мотивів голосування... Проголосуйте, а потім будете протестувати (Шум у залі).

 

     Кабмін вніс пропозиції. Добре. Суть така: прошу визначитися з пропозиціями  Кабінету Міністрів і прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 68.

 

     Голосів явно не вистачає, Олексію.

 

     Голосується пропозиція   Комітету   з   питань   фінансів   і банківської  діяльності  про  розгляд  цього  законопроекту  після розгляду проектів законів України про фінансові  операції  та  про довірче управління майном. Прошу визначитися.

 

     "За" - 198.

 

     Шановні колеги!  Я вже не раз нагадував,  що в сесійному залі вирішуються питання не голосом, а голосуванням.

 

     Третя пропозиція Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів про відхилення законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 151.

 

     Не прийнято.

 

     І ще   одна  пропозиція  (я  схильний  її  підтримати).  Вона кореспондується із пропозицією,  яка набрала найбільше голосів.  Я пропоную...  Давайте  ми підтримаємо пропозицію народного депутата Гурова повернути цей законопроект на доопрацювання і  внесення  на повторне  перше  читання.  Давайте  дружно проголосуємо.  Повторне перше  читання!  Будь  ласка,  депутате  Глухівський,  допоможіть. Депутате Костинюк, голосуйте.

 

     "За" - 207.

 

     Рейтингове (по  суті рейтингове) голосування показало,  що ми можемо поставити ще один раз цю пропозицію на  голосування.  Прошу народних  депутатів  підготуватись.  Артуре  Білоус!  Будь  ласка, хвилинку уваги,  а потім будете вести розмову. Будь ласка, займіть робочі  місця.  Всі  готові?  Голосуємо про повернення на повторне перше читання.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Терьохін з мотивів. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Я вас іще  раз  уклінно прошу  взяти  цей  законопроект  у роботу,  тобто проголосувати за останню пропозицію, яку вніс Адам Іванович, тому що сьогодні діють близько   200   так   званих  пенсійних  фондів.  І  дуже  важливо законодавчо це врегулювати, бо вони можуть обдурити населення так, як   це  вийшло  в  1993  році  з  трастами.  Ми  повинні  жорстко врегулювати цю сферу діяльності.

 

     Тому просив  би  ще  раз,  Адаме  Івановичу,  поставити  вашу пропозицію і пропозицію депутата Гурова на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  за  підтримку.  Валерій Іванович підійшов. Зараз декілька голосів додасться.  Будь ласка,  Юрію  Григоровичу, Сергію Івановичу. Ще хтось є там у кулуарах?

 

     Депутат Черненко з мотивів голосування. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я попросил бы уважаемых коллег депутатов все же поддержать предложение депутата Гурова и Адама Ивановича.

 

     Если сегодня  существуют   пенсионные   фонды,   деятельность которых законодательно не урегулирована,  то они имеют возможность делать так,  как делали трастовые компании. Мы можем сегодня через усовершенствование законов действительно ввести эту деятельность в правовое русло.

 

     Если не будет закона,  не надо делать вид,  что  проблемы  не существует.  Поэтому  я  предлагаю  проголосовать  за рассмотрение законопроекта в повторном первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я  бачу,  зал  готовий.  Вікторе Семеновичу  Омеліч,  запрошуємо  вас до голосування.  Голосуємо за перенесення проекту на повторне перше читання.  Справді,  проблема досить актуальна.

 

     "За" - 206.

 

     Шановні колеги! У такому разі нам залишається зняти питання з розгляду.  Але я хотів би нагадати,  що  зняттям  законопроекту  з розгляду ми заженемо проблему в глухий кут і знову дамо можливість тим,  хто цього хоче,  звинувачувати Верховну Раду, нібито вона не захотіла законодавчо врегулювати цю проблему,  і тому ваші грошики плакали так, як і в трастах.

 

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитись. У Руху третій день сьогодні, ну що я зроблю?!

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято. Будемо голосувати в поіменному режимі.

 

     Будь ласка,  займіть робочі місця. Катерино Тимофіївно, дайте свій голос.

 

     Шановні колеги!  Давайте, можливо, знайдемо деякий компроміс. Давайте  будемо голосувати таку пропозицію:  повернути на повторне перше читання і провести його після того,  як ми розглянемо ті два законопроекти,  які пропонує Комітет з питань фінансів.  Підходить така пропозиція?

 

     Йде голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 280.

 

     Дякую. Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи - 91 із 114 (не встигли);  НДП -  17  із  18; Народний рух - 1 із 5;  "Відродження" - 20 із 22;  "Батьківщина" - 20 із 20;  соціалдемократи - 15 із 23;  соціалісти  -  17  із  19; зелені - 8 із 18;  "Реформи-Конгрес" - 16 із 16; "Трудова Україна"

- 15 із 17;  "Незалежні" - 7 із 11; Рух - усі 10; "Громада" - 8 із 8;   селяни   -   9  із  10;  прогресивні  соціалісти  -  всі  10; позафракційні - 6 із 8.

 

     Дякую, шановні  колеги.  Я  тільки  прошу  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності не затягувати розгляд попередніх законопроектів,  щоб  не  було  в  нас  формального   приводу   не повертатися до розгляду цього законопроекту.

 

     ------------

 

     Слухається проект   Закону   про  курорти.  Доповідає  перший заступник міністра охорони здоров'я Віталій Федорович  Москаленко. Будь ласка, Віталію Федоровичу, сім хвилин.

 

     МОСКАЛЕНКО В.Ф.,  перший  заступник міністра охорони здоров'я України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  народні  депутати  і присутні!    Здоров'я    людини   є   найбільшою   суспільною   та індивідуальною цінністю,  бо значною мірою впливає  на  процеси  й результати   економічного,   соціального  і  культурного  розвитку України.  Демографічна ситуація та  стан  національної  безпеки  є важливими соціальними критеріями ступеня розвитку суспільства...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Федоровичу!  Шановні колеги!  Я звертаюся до вас... Я думаю, ми швиденько обговоримо це питання. Я просив би не розходитися,  щоб у нас було результативне голосування і щоб до перерви ми  прийняли  рішення.  Потерпіть,  будь  ласка,  декілька хвилин.

 

     МОСКАЛЕНКО В.Ф.   Юридичні  й  організаційні  засади  охорони здоров'я визначені Конституцією України й  основами  законодавства України про охорону здоров'я, які закріпили право кожної людини на охорону здоров'я.  Це право забезпечується державним фінансуванням відповідних  соціальноекономічних,  медико-санітарних і оздоровчих профілактичних програм. Тобто держава повинна створювати умови для ефективного    й    доступного   для   всіх   громадян   медичного обслуговування.

 

     Сьогодні неможливо    уявити     охорону     здоров'я     без санаторно-курортного  лікування  і  відпочинку.  Досі  не існувало спеціальних законодавчих  актів,  які  б  урегульовували  правові, організаційні,  економічні та соціальні відносини у справі охорони й використання природних  курортних  ресурсів  та  розвитку  самих курортів.

 

     Декілька слів  про  історичний  ракурс проблеми.  Організація санаторнокурортного лікування в Україні  набула  розвиток  у  60-х роках, коли із системи МОЗ під управління профспілок було передано 73 кращі санаторії  на  23  тисячі  місць  та  100  пансіонатів  і будинків  відпочинку  на  22  тисячі місць.  На сьогодні в Україні функціонують  більш  як  500  санаторно-курортних  закладів  на  1 мільйон   141   тисячу  місць,  у  тому  числі  196  дитячих,  489 пансіонатів та профілакторії з лікуванням на  54  тисячі  місць  і понад   70   таких   закладів   у   відомствах,   серед   яких   - Укрпрофоздоровниця,      корпорація      "Укрсільгоспоздоровниця", транспортні  відомства  та  інші.  У  системі МОЗ функціонують 214 санаторіїв на 30 тисяч місць,  де лише в минулому році проліковано 150 тисяч дорослих та дітей.  Усього оздоровленням та лікуванням у нашій державі щорічно користуються  близько  1  мільйона  громадян України.

 

     Крім цього,    на    території   України   функціонують   112 санаторно-курортних установ різних форм власності й інших держав - Росії,  Молдови, Білорусі. У свою чергу Україна має свої санаторії в Росії, Грузії, Абхазії.

 

     На сьогодні через відомчу підпорядкованість діяльність галузі нескоординована.  Слід  зазначити,  що ще в 1973 році в колишньому СРСР було затверджено положення  про  курорти.  Практично  це  був єдиний   нормативний  документ,  який  було  видано  у  зв'язку  з прийняттям Основ законодавства про охорону здоров'я СРСР.

 

     Шановні депутати!  У  сучасних  умовах  відсутність   якісної системи  правових  і  економічних  відносин  землекористування  та наявні  недоліки  в  забезпеченні  необхідної  охорони   курортних ресурсів  створюють  загрозу  збереженню  цього  дефіцитного  виду природних ресурсів,  а  також  збереженню  умов  їх  раціонального використання. Тому Закон України про курорти в разі його прийняття повинен  стати  першим  у  цій  галузі  законодавчим  актом,  який передбачає  регулювання  правових,  організаційних,  економічних і соціальних відносин у справі  охорони  та  використання  природних курортних ресурсів, а також розвитку курортної галузі України.

 

     У цьому  проекті  закону  певною  мірою  враховано положення, поняття і термінологію  раніше  прийнятих  законів,  перш  за  все таких,  як  Земельний кодекс України,  законів України про охорону навколишнього  природного   середовища,   про   охорону   здоров'я населення,  про  плату  за землю,  про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя та інших.

 

     Мета прийняття  закону  -  встановлення   єдиних   вимог   до створення та розвитку курортів,  урегулювання порядку виявлення та обліку природних курортних ресурсів,  їх охорони  та  забудови,  а також  забезпечення  їх  раціонального  використання,  організація діяльності курортів та їх обслуговування.

 

     Закон складається із 11 розділів та 49 статей.

 

     Шановні народні  депутати,  дозвольте  коротко  зупинитися на окремих розділах.  Курорт (від німецьких слів Kur -  лікування  та Ort  -  місце)  у  законопроекті розглядається як місце здійснення лікування  безпосередньо  на  територіях,  які  мають   лікувальні ресурси та фактори.

 

     Формування курортів  у  районах,  що  мають землі оздоровчого призначення,  здійснюється   з   того   часу,   коли   починається використання  природних курортних ресурсів,  організація лікування та профілактики. До діючих курортів належать курорти, на території яких  уже  організовано  курортну  галузь та її обслуговування.  У минулому курорти,  розташовані на території України, поділялися на три категорії: загальнодержавні, республіканські та місцеві.

 

     У цьому   законопроекті   передбачається   поділ  їх  на  дві категорії:  державного та місцевого значення.  Це  потребує  зміни порядку  віднесення  курортів  до  певної  категорії  та  переліку курортів, який діє зараз.

 

     Відповідно до  статті  5   "Правові   засади   функціонування курортів" розробку та затвердження положень про курорти державного значення покладено  на  Кабінет  Міністрів  України,  про  курорти місцевого значення - на Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,  Київську та  Севастопольську  міські  держадміністрації. Вищенаведене стосується розділу І проекту закону.

 

     Розділ ІІ  закону присвячено важливому питанню - створенню та розвитку курортів (це дев'ять статей).

 

     У розділі ІІІ "Використання природних ресурсів"  йдеться  про використання природних лікувальних територій (стаття 16),  надання їх у користування (стаття 17),  про порядок плати за  використання ресурсів  (стаття  18)  та  порядок  розробки  родовищ лікувальних ресурсів (стаття 19).

 

     У розділі IV  "Організація  лікування  та  обслуговування  на курортах"  (статті  20-  22)  визначається  порядок обслуговування курортної діяльності  з  використанням  наявної  системи  закладів санаторно-курортного  лікування незалежно від форм власності,  які створено у встановленому законодавством порядку,  і  спрямовується на   забезпечення   умов  для  прийняття  громадянами  лікувальних процедур,     їх     проживання,     харчування,      користування курортно-побутовими послугами.

 

     Економічні засоби  забезпечення організації та функціонування курортів  викладено  в  статтях  23-25  розділу  V.  У  них  також визначено,   що   економічне   обгрунтування   розвитку  курортів, економічна оцінка їх природних лікувальних  ресурсів  здійснюється зацікавленими    міністерствами    охорони   здоров'я,   фінансів, економіки, Комітетом з питань геології та використання надр.

 

     Фінансування курортів  державного   та   місцевого   значення передбачено  за  рахунок державних і місцевих програм,  а також за рахунок  коштів  позабюджетних  і   благодійних   фондів,   коштів підприємств, установ, організацій і навіть самих громадян.

 

     Розділ VI "Санітарна охорона курортів". Це один із найбільших і докладно викладених розділів, який складається з дев'яти статей. У  ньому  законодавчо  визначено мету санітарної охорони курортів, якою є "збереження фізичних і  хімічних  властивостей  лікувальних ресурсів,  їх охорона від забруднення, пошкодження та передчасного виснаження,  для  чого  в  межах  курорту   встановлюється   округ санітарної  охорони".  Цей округ складається з трьох зон:  перша - зона  суворого  режиму,  друга  -  зона   обмежень   і   третя   - спостережень. У проекті викладено чіткі параметри й характеристики таких зон.  Межі та режим округів  санітарної  (гірничосанітарної) охорони   курортів  державного  значення  визначаються  спеціально уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  з   питань діяльності  курортів,  а  курортів  місцевого значення - місцевими органами влади.

 

     Не менш важливим є розділ VII "Моніторинг і кадастр природних територій   курортів",  який  регламентує  забезпечення  збирання, оброблення,  збереження та аналіз інформації про стан  довкілля  і природних   лікувальних   ресурсів,   прогнозування  їх  змін,  що виникають унаслідок господарської діяльності, а також систематизує відомості  про  правовий статус,  належність,  режим,  географічне положення,  кількісні та якісні характеристики природних територій курортів.

 

     Наступний розділ   VIII,   можливо,   найбільш  визначальний, оскільки в ньому викладено основи державної політики та управління в  курортній  галузі  як  складової частини народного господарства України,  що визначається Верховною  Радою  України,  повноваження Кабінету  Міністрів України,  органів місцевого самоврядування,  а також спеціально уповноваженого органу виконавчої влади  з  питань діяльності курортів.

 

     Один із  головних  напрямів  у справі вдосконалення курортної галузі в державі є централізація органів державного  управління  й територіального управління на місцях.

 

     Розділ IX  "Відповідальність  за  порушення законодавства про курорти".  Незважаючи на те, що в цьому розділі тільки одна стаття

-   42,   в   ній   подано   дев'ять   конкретних  критеріїв  щодо відповідальності за порушення законодавства про курорти,  яка може бути   дисциплінарною,   адміністративною,   цивільно-правовою   і кримінальною.

 

     У розділі Х "Міжнародне співробітництво" (він  передостанній) ідеться  про  нормативи  міжнародного співробітництва,  що діють у державі, і встановлюється пріоритет правил міжнародного договору.

 

     І на  завершення  скажу,  що  прийняття  закону  не  потребує додаткових  капіталовкладень,  за  винятком  коштів  на  утримання спеціально уповноваженого державного органу  управління  курортною галуззю.   Експертний   висновок   про  доцільність  прийняття  та запровадження в дію Закону України про курорти складено Інститутом проблем  ринку  та  економікоекологічних  досліджень  Національної академії наук України.

 

     У розробленні  даного  законопроекту  взяли  участь   фахівці дев'яти  міністерств  та  державних  комітетів,  а також Федерація профспілок України.

 

     Шановні народні депутати! Уперше проект закону було подано на розгляд Верховної Ради ще в березні 1996 року, але після прийняття Конституції відповідним  розпорядженням  Кабінету  Міністрів  його було відкликано, як і інші проекти законодавчих актів.

 

     Даний проект   закону   України   ретельно  доопрацьований  і погоджений із зацікавленими  міністерствами  й  відомствами.  Тому прошу вас,  шановні народні депутати, підтримати проект Закону про курорти в першому читанні, що, безумовно, матиме позитивний вплив, зокрема й на поліпшення демографічної ситуації в нашій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Пропоную   надати   можливість   ставити запитання і брати участь в обговоренні тільки тим, хто не знає, що таке  курорти,  ніколи  не  відпочивав на них і не бачив,  у якому стані перебуває більшість із них.

 

     Так, виступити бажають депутати Ніколаєнко і Дорогунцов.  Ні, тоді, будь ласка, запишіться. Висвітіть список. Три хвилини.

 

     Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Олійник.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  Соціалістичної  і Селянської партій України. Шановний Віталію Федоровичу! Наша фракція голосуватиме за цей  законопроект.  Але  я маю таке запитання.  Я представник того округу,  в  якому  розташовані  Генічеськ,   Арабатська   Стрілка, бальнеологічні курорти, тому я знаю ці проблеми. Чи не вважаєте ви за доцільне доповнити законопроект у другому читанні  статтею,  що стимулювала  б  органи  місцевого  самоврядування і громадян,  які проживають на цій території, до розвитку курортів, аби вони мали з цього  чи  якийсь  там збір,  чи якісь відрахування?  Хоча це ніби норма  іншого  закону,  але  мені  як  керівнику,  скажімо,   цієї території цей закон абсолютно нічого не дає,  тільки обов'язки.  А що я і мої виборці матимемо з цього?

 

     Дякую.

 

     МОСКАЛЕНКО В.Ф.  Я погоджуюся з таким  зауваженням,  оскільки курорти в державі поділятимуться на державні й місцеві. І оскільки є  місцеві,  то  місцева  влада  може  вносити  такі   пропозиції, доповнення до закону, про які ви кажете. Отже, я погоджуюся з цим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Олійник.  За ним - депутат Кочерга.  Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Я хочу підтримати Ніколаєнка.  Він, по суті, вибив у мене цю тезу. Я нечасто буваю в Криму,  але те,  що я побачив там десь за 12  днів,  -  це  бездна запустіння.  Треба будь-що рятувати Крим як оздоровницю.  І тому я абсолютно підтримую вас ще й на прохання головних  лікарів  Криму, які просили нас якнайшвидше прийняти цей закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Борисе   Іллічу.  Будь  ласка,  депутате Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 49, Донецька область). Коммунистическая фракция. У меня два вопроса.  Скажите,  пожалуйста, какую форму собственности вы видите приоритетной на курорты и санатории?

 

     И если говорить о ведомственных здравницах... Вы сказали, что действие   закона   будет   распространяться    на    деятельность профилакториев.  Я представляю шахтерский край, где эти учреждения находятся в крайне  запущенном  состоянии.  Данным  законом  будет какая-то  обязанность  возлагаться на предприятия,  скажем,  по их поддержанию, по сохранению и так далее?

 

     Спасибо.

 

     МОСКАЛЕНКО В.Ф.  Спасибо   за   вопрос.   Этот   законопроект предусматривает правовое регулирование деятельности курортных зон. Санатории-профилактории не относятся к курортам. Поэтому, возможно (может быть,  во втором чтении),  и нужно было бы что-то дополнить по этому разделу.

 

     А что касается вашего первого вопроса о формах собственности, то я скажу,  что в Украине сегодня есть и частные, и коллективные, и государственные санаторно-курортные учреждения,  и даже,  как  я уже  говорил,  санаторно-курортные  учреждения,  которые  являются собственностью других государств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Якщо на те буде ваша воля і не  наполягатиме співдоповідач...  Деякі  з колег записалися тут на виступ.  Чотири народні депутати записалися на виступ.  Я думаю,  питання  ясне  й зрозуміле,   абсолютно  чітке.  Той,  хто  встиг  ознайомитися  із законопроектом,  погодиться зі мною,  що  його  можна  приймати  в першому  читанні.  Там  враховано більшість проблем,  які постають перед нашими курортами.  І,  звичайно, профільний комітет разом із нами спільно,  з усіма,  хто братиме в цьому участь, підготує його до другого читання з тим, щоб дати законні права курортам.

 

     Хто з вас був цього року там,  то бачив,  що  вони  починають потроху відроджуватися.  Починають до нас їхати уже й представники інших держав, передусім із близького зарубіжжя. І дехто з тих, які любили відпочивати у далекому зарубіжжі, вже повертаються обличчям до нашого Криму, до інших курортів.

 

     Я прошу підготуватися,  шановні  колеги,  до  результативного голосування.  Готові?  Готові.  Депутат  Черненко  каже,  що їхній комітет готовий.

 

     Будь ласка,   голосується   пропозиція    підтримати    даний законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 227.

 

     Я дуже дякую, шановні колеги, за розуміння.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  закликаю  вас не розслаблятися.  Подивіться, будь ласка,  порядок денний.  Ми маємо Закон  України  про  ставки вивізного  (експортного)  мита  на  насіння  деяких  видів олійних культур з пропозиціями Президента.  Розгорніть,  будь  ласка,  цей документ.  Там є три пропозиції Президента,  власне, зауваження до цього закону. Профільний комітет погоджується із ними.

 

     Тому, будь ласка, давайте підтримаємо пропозиції Президента в цілому. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги,  ми  маємо  майже  унікальний  випадок,  коли профільний комітет погоджується  з  абсолютно  всіма  пропозиціями людини,  яка  має  ставити підпис під законом.  Тут три пропозиції Президента,  з якими профільний комітет погоджується.  Будь ласка, проголосуйте.  Тим більше що ось депутат Марченко каже, що була до закону і його  пропозиція,  але  він  погоджується  з  пропозицією Президента.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Готові? Голосуємо результативно.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  можливо, ми без перерви закінчимо? Чи будемо оголошувати перерву?  Гаразд, оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання.

 

     Розглядається проект   Закону   про   додаткові  заходи  щодо погашення заборгованості з  виплати  пенсій,  заробітної  плати  і компенсації  громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та колишнього  Укрдержстраху.  Це відповідно  до  указу  Президента України.  Доповідає голова Фонду державного майна Олександр Миколайович Бондар.  Будь ласка, десять хвилин.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні   народні   депутати!   Відповідно   до "Перехідних  положень"  Конституції  України  Президент  подає  на розгляд Верховної Ради проект Закону  про  додаткові  заходи  щодо погашення  заборгованості  з  виплати  пенсій,  заробітної плати і компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень  в установах  Ощадного  банку  України  та  колишнього Укрдержстраху. Проект закону невеликий,  складається  всього  з  семи  статей.  Я стисло спинюся на кожній з них.

 

     Основна мета  цього  закону - відшукати механізми розв'язання трьох дуже болючих соціальних проблем,  які стосуються соціального захисту  населення  України.  Перша  -  погашення заборгованості з виплати заробітної  плати.  Друга  -  погашення  заборгованості  з виплати  пенсій,  це питання стосується Пенсійного фонду.  І третя проблема - це компенсація,  хоча б часткова,  втрат від знецінення грошових  заощаджень  в  установах  Ощадного  банку і Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

 

     У статті 6 якраз на  всі  ці  три  напрями  й  розподіляються кошти,  отримані  від  продажу державного майна за цим законом.  А саме:  Державний бюджет України  (на  погашення  заборгованості  з виплати  заробітної  плати)  -  30  відсотків,  Пенсійний фонд (на погашення заборгованості з виплати пенсій) - 40 відсотків, Ощадний банк України,  Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - 30  відсотків.  До  речі,  створюється  спеціальна  комісія,   яка розглядатиме  і  контролюватиме  використання  цих  коштів лише на цілі, визначені цим законом.

 

     Як у  законопроекті  передбачено  отримати  ці  кошти?  Перше джерело  визначено у статті 1 - це приватизація об'єктів державної власності,  зокрема й земельних  ділянок  несільськогосподарського призначення,  санаторіїв, пансіонатів, готелів, а також передача в концесію об'єктів державної  власності.  Отже,  це  перше  джерело надходження  коштів,  передбачених  на  вирішення  окреслених вище соціальних потреб.  Перелік об'єктів,  які  будуть  визначені  цим законом для продажу, затверджується Кабінетом Міністрів.

 

     У статті   3   визначено  спрощену  процедуру  підготовки  до приватизації  названих  об'єктів,  а  також  прийняття  рішення  з приватизації,   що   надає   фонду   додаткові   повноваження  для якнайшвидшого продажу таких об'єктів.

 

     У статті  4  пропонується  запровадити  механізм  компенсації громадянам  втрат  від  знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та  колишнього  Укрдержстраху  акціями,  що належать  державі  в  майні  господарських  товариств,  за  згодою громадян.  Ідеться  про  обмін  знецінених  заощаджень  на   акції господарських товариств, які перебувають у державній власності.

 

     У статті  5 передбачається здійснення додаткової емісії акцій відкритими   акціонерними   товариствами   у   рахунок   погашення заборгованості  з  виплати заробітної плати працівникам зазначених товариств, теж за їх згодою.

 

     Стаття 7   законопроекту   "Прикінцеві    положення".    Вона передбачає  доручення  Кабінету  Міністрів  і  Фонду держмайна для здійснення організаційних заходів на виконання даного закону.

 

     Оце стисла характеристика цього проекту закону.  Я думаю,  що всім  зрозуміла  його  соціальна спрямованість і необхідність.  На цьому я завершую. Якщо є запитання, я з задоволенням відповім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  хто   хоче   поставити   запитання, запишіться. Відведемо п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Александровська. За нею - депутат Тропін.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.     Фракция    коммунистов.    Александр Николаевич,  обясните мне,  пожалуйста,  чем отличается процедура продажи  государственной  собственности,  предусмотренная  в  этом проекте закона,  от той,  которая предусмотрена в  Государственной программе приватизации,  принятой Верховной Радой?  В чем отличие? "Спрощена процедура"... Какой в этом смысл? Какие обекты подлежат продаже?  Кто будет их определять?  В законопроекте об этом ничего не сказано.

 

     Я, как всегда, переживаю и боюсь, что пакет акций "Хартрона", которым сегодня владеет государство, тоже будет подпадать под этот закон,  то есть будет продан.  И я уже ничего  не  смогу  сказать, поскольку депутаты проголосуют за этот закон.

 

     Кстати, обясните,   как   решен   вопрос  с  "Хартроном",  и ответьте, чем отличается порядок продажи обектов, предусмотренный этим    проектом    закона,    от   того,   который   предусмотрен Государственной программой приватизации.

 

     БОНДАР О.М.  Цей законопроект тому і  внесено  відповідно  до "Перехідних положень" Конституції, що його норми відрізняються від норм,   передбачених   Державною   програмою   приватизації.   Тут пропонуються  нові  механізми  додаткового  залучення  коштів  для розв'язання  соціальних   проблем.   Для   цього   запроваджується спрощений  механізм  продажу під конкретні цілі,  додаткова емісія акцій  на  погашення  заборгованості,  передача   пакетів   акцій. Безумовно,  може  бути  визначено  й пакет акцій "Хартрона",  який належить державі,  в обмін на знецінені грошові заощадження,  якщо громадяни на це погодяться.

 

     Головна відмінність такої приватизації (порівняно з Державною програмою приватизації) в тому,  що кошти надходять не  тільки  до Державного  бюджету,  а  й до Пенсійного фонду,  до Ощадного банку України й до "Оранти".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тропін. За ним - депутат Донець.

 

     ТРОПІН В.І. Прошу передать слово депутату Донченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Донченка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич!  Ни  в  указе Президента,  ни в вашем выступлении я не увидел ни одной связной цифры,  обозначающей ожидаемое  количество средств  от  проводимой  приватизации.  Как  вы знаете,  только на компенсацию потерь от обесценивания вкладов граждан необходимо 132 миллиарда гривень.  Я бы хотел для себя уточнить,  какие деньги вы планируете получить при этом? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Не кажется ли вам, что указом Президента вы подставили  Президента  под Уголовный кодекс - под статьи 17 и 861 "Расхищение государственного или коллективного имущества  в  особо крупных размерах"?

 

     Ответьте, пожалуйста.

 

     БОНДАР О.М.   Я   сказав,   що   проблему  компенсації  втрат знецінення заощаджень громадян  можна  розв'язати  лише  частково. Безумовно,  ніхто  не  ставить  питання,  що на 132 мільярди можна обміняти  акції  господарських  товариств.  Це   тільки   часткове розв'язання даної проблеми.

 

     Які кошти передбачається отримати,  залежить,  по-перше,  від того,  чи буде підтриманий Верховною  Радою  і  запроваджений  цей законопроект,  і подруге,  від переліку об'єктів,  який затвердить Кабінет Міністрів.  Цифру я вам назвати  не  можу,  оскільки  вона залежить від того переліку, який буде...

 

     Я прийшов  просити  підтримати цей законопроект,  оскільки це один із додаткових заходів для розв'язання соціальних проблем (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Не знає цифри голова фонду,  не знає. Ну, навіщо ви змушуєте його придумувати цифри? Він вам чесно сказав,   що   не   знає,   відповів  на  ваші  запитання.  Навіщо збурюватися!

 

     Депутат Донець. Будь ласка. За нею

- депутат Марченко.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракция "Громада". Александр Николаевич,  я вас очень уважаю как профессионала.  В связи с этим вопрос  по  статье 5.  Вы как специалист не считаете абсурдным то, что деньги  от  дополнительной  эмиссии  будут  направлены  не  на развитие  предприятий,  а  на  погашение  долгов?  А как гражданин Украины не считаете ли вы циничным и аморальным вообще  предлагать такие статьи в данном законопроекте?

 

     БОНДАР О.М.  Стаття 5 справді має дискусійний характер. Проте це  одна  з  можливостей  розв'язати  проблеми  заборгованості  із зарплати. Я можу погодитися, що вона, можливо, не найкраща з точки зору   розвитку   підприємств,   але   якимось   чином    погашати заборгованість  із  зарплати  треба,  і  тут  пропонується один із варіантів. Якщо ви з ним не згодні, то можете висловити свою точку зору голосуванням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко  Олексій.  Будь ласка.  За ним - депутат Мармазов.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний Олександре Миколайовичу!  З самого початку паперової сертифікатної приватизації я був  переконаний  (і  в  результаті  її  завершення підтвердилася  моя позиція),  що це було самообманом для держави і обманом для наших громадян.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи не є черговим обманом  законопроект, який  передбачає  проведення пропонованих заходів?  Чи закладені в ньому  механізми  гарантій  захисту  людей,  котрі  знову   будуть причетні до компенсації своїх втрачених заощаджень,  вкладів і так далі? Чи не буде це ще одним обманом?

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  Я вже казав, що пункти статті, де передбачається покриття заборгованості із заробітної плати та втрати заощаджень в установах Ощадбанку, здійснюється тільки за згодою громадян.

 

     Вважаю, що   це   найпринциповіший   момент   захисту.   Коли громадянин   не   хоче   такої  форми  компенсації,  він  від  неї відмовляється.  Через те я й сказав,  що  не  можу  зараз  назвати цифру,  яка передбачається,  оскільки не знаю, скільки громадян на таке погодяться. Тому передчасно називати тут якісь цифри.

 

     Оце головне.  Якби ми пропонували громадянам в  обов'язковому порядку  лише  такий  варіант  соціального  захисту,  можна було б стверджувати, що то знову якийсь обман. А ми пропонуємо громадянам вибір: вони можуть обрати дану форму чи відмовитись.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мармазов. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Александр Николаевич, скажите, пожалуйста, сколько    стоят    основные   фонды,   которые   вы   предлагаете приватизировать? Какую сумму это составляет, и что мы в результате получим? Это первое.

 

     И второе. Если даже такое произойдет и мы погасим часть долга по зарплате,  пенсиям,  что делать дальше? Мы все распродадим. Чем закрывать долги, когда в народном хозяйстве идет обвальное падение производства?

 

     БОНДАР О.І.  Гроші  заплановано   спрямувати   на   погашення заборгованості  через  приватизацію  об'єктів державної власності, включаючи тільки земельні ділянки,  санаторії, пансіонати, готелі. Це  не  дуже  великі  кошти,  адже  тут  не йдеться про промислові підприємства. Про промислові підприємства йдеться в інших статтях, де  передбачається  обмін  державних  часток  акцій  на  знецінені заощадження.  Залежатиме  цей  обсяг  від   бажання   громадян   і можливостей держави.  Отже,  ніхто не ставить питання так, щоб усе державне майно  обміняти  на  знецінені  заощадження.  Але  якийсь механізм вирішення даної проблеми тут пропонується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Від Комітету  з   питань   соціальної   політики   та   праці співдоповідає  перший  заступник  голови  комітету Юрій Григорович Донченко. Юрію Григоровичу, скільки часу вам потрібно?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. До десяти минут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім хвилин. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!   Президент   Украины   в  соответствии  с  "Переходными положениями" Конституции внес на  рассмотрение  Верховного  Совета проект   Закона   Украины  о  дополнительных  мерах  по  погашению задолженности по выплате пенсий,  зароботной платы  и  компенсации гражданам   потерь   от   обесценивания   денежных   сбережений  в учреждениях Сберегательного банка Украины и бывшего Укргосстраха.

 

     Одновременно с этим Президент  28  июня  1999  года  подписал идентичный по названию и содержанию указ, который вступит в силу в ближайшие дни,  если Верховный Совет (подчеркиваю этот момент)  не отклонит представленный законопроект.

 

     Указанным законопроектом   Президент  предлагает  осуществить приватизацию  и  продажу  государственного  имущества   -   земли, санаториев,  пансионатов, отелей, отдельных строений по упрощенной схеме через аукцион,  передать в концессию обекты государственной собственности.   Деньги,   полученные  от  продажи  и  передачи  в концессию   государственного   имущества,    предлагается    через Государственный бюджет,  Пенсионный фонд,  Сбербанк,  Национальную компанию "Оранта" направить на погашение задолженности по  выплате пенсий,   заработной  платы  и  компенсации  гражданам  от  потери обесцененных денежных  сбережений  в  учреждениях  Сберегательного банка и Укргосстраха.

 

     Одновременно Президент   предлагает  осуществить  компенсацию гражданам потерь от обесценивания денежных сбережений акциями, что принадлежат  государству,  в  имуществе  хозяйственных обществ,  а также осуществить погашение задолженности  по  выплате  заработной платы  работникам  открытых  обществ  за  счет  эмиссии акций этих обществ.  При этом прошу народных депутатов обратить  внимание  на то,  что законопроект и указ Президента предусматривают упрощенную схему   приватизации   и    продажи    обектов    государственной собственности   в   порядке   и   механизмами,   разработанными  и утвержденными Кабинетом Министров,  - то есть в ручном управлении, а не в законодательном.

 

     Никаких экономических     расчетов    в    законопроекте    и пояснительной записке Президент не приводит.  Однако отмечает, что введение   в  действие  этого  закона  дает  возможность  получить средства,  необходимые  для  снятия   социального   напряжения   в обществе,     которое     возникло    вследствие    гиперинфляции, соответствующего обесценивания сбережений  граждан,  задолженности по зарплате, пенсиям, финансовых афер и так далее.

 

     Если учесть,  что за этим стоят сотни миллиардов гривень,  то можно  предположить  обемы  намечаемой  приватизации  и   продажи государственного имущества. Только по сбережениям мы должны отдать населению 132 миллиарда.

 

     Возникает законный вопрос:  на кого это рассчитано?  Не  дает ответ   законопроект   и  на  вопрос:  кто  же  будет  покупателем миллиардного национального богатства, и что будут делать с акциями работники   акционерных   обществ,   которые  получат  их  в  счет невыплаченной  заработной  платы,  а  вкладчики  -  в  счет  своих сбережений? Ведь на акции хлеба и молока не купишь.

 

     Печальный опыт  таких  президентских  начинаний мы уже имеем. Народ сказал свое слово по компенсационным  сертификатам,  которые имеют аналогичную природу. По сути, сегодня предлагается очередная президентская  кампания  по  изятию  у  обедневшего  народа   его богатства,  скупки за бесценок у голодных, без зарплаты трудящихся акций  по  хорошо  отработанным  в   недрах   Кабинета   Министров механизмам.

 

     Планируется очередной  бум  на  диком  рынке ценных бумаг - в подворотнях,   переходах,   возле   универмагов   -   со   скупкой предпроданных  новых  партий  акций.  И на все это Президент хочет получить добро у Верховного Совета.

 

     Комитет по вопросам социальной политики  и  труда  высказался против   таких   предложений   Президента.   Не   поддержал  такие предложения  и  Комитет  по   вопросам   экономической   политики, управления  народным  хозяйством,  собственности и инвестиций.  На сомнительность экономического содержания  предложений  Президента, несовершенство  его  юридического  оформления  обратило внимание и научно-экспертное  управление   Секретариата   Верховного   Совета Украины.  Поэтому  Комитет по вопросам социальной политики и труда просит Верховный Совет отклонить законопроект Президента.

 

     И еще,  Адам Иванович.  В нашем проекте постановления сказано "про  відхилення"  предложенного  документа.  От  себя хочу внести дополнение к этому проекту о том,  чтобы обратиться к  Генеральной прокуратуре  и  возбудить  уголовное  дело по статье 17 Уголовного кодекса об ответственности  за  подготовку  к  преступлению  и  за покушение   на   преступление   и   по   статье   861  "Расхищение государственного  или  коллективного  имущества  в  особо  крупных размерах". Это мое предложение, а не решение комитета.

 

     И последнее.   Голосование   по   данному  вопросу  предлагаю перенести на вторник,  ведь  этот  указ  вступает  в  действие  19 сентября.  Боюсь,  сегодня  мы  не наберем 226 голосов,  а вы сами прекрасно понимаете:  будет разбазарено все наше имущество, потому что  ни  в  одном  документе  нет никаких ограничений ни по одному заводу,  который может  пойти  на  продажу  по  указанию  Кабинета Министров (и только по указанию Кабинета Министров),  вопреки всем законам, которые сегодня действуют.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу. Сідайте, будь ласка. Усе зрозуміло.  Сергію  Івановичу,  що вам незрозуміло?  Невже нечітко доповів перший заступник голови?  (Шум у залi).  Сергію Івановичу, якщо ви хочете виступити,  будь ласка,  я готовий надати вам слово навіть першим.

 

     Записалися на  виступ  чотири   народних   депутати.   Будемо обговорювати питання? Гаразд. Відведемо по три хвилини кожному.

 

     Депутат Цибенко. Будь ласка. За ним - депутат Баулін.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська   область).  Уважаемые  коллеги!  Вопрос,  внесенный  на рассмотрение,  чрезвычайно важный,  я  бы  даже  сказал,  жизненно важный.  При  этом  хотел  бы  обратить внимание на то,  что между наименованием законопроекта,  целями,  которые им декларируются, и тем,  что мы получим на практике, - дистанция огромного размера. Я бы даже сказал,  огромная пропасть. Цель благая, а результат будет абсолютно нулевым.

 

     Посмотрите, какая   логика  закладывается  в  этот  документ. Упростить схему приватизации,  через  нее  продать  ряд  важнейших обектов  государственного  значения,  в  том  числе и социального плана,  то есть санатории,  дома  отдыха  и  другие  здравницы,  а вырученными деньгами погасить часть долга.  Иными словами,  вашими же деньгами государство хочет рассчитаться  с  вами,  но  за  свои долги.  Таких, извините, финтов мы еще не видели. Но самое главное состоит даже не в этом. Главный аргумент, которым руководствовался Комитет  по  вопросам  пенсионеров,  ветеранов  и  инвалидов (а он принял  решение  не  поддерживать   данный   указ   Президента   и сопутствующий  ему  законопроект),  состоял  в  том,  что  никаких реальных дополнительных денег он не даст,  а если  какой-то  мизер средств  и  будет,  то  они  ни  до пенсионеров,  ни до тех,  кому государство задолжало заработную плату,  а тем более до вкладчиков не дойдут. Это абсолютно точно.

 

     Тогда почему   же   он   появился?  Что  побудило  Президента подписать такой  указ?  Ответ  один:  хочется,  ну  очень  хочется Леониду  Даниловичу  поцарствовать  еще  пять лет.  Вот и вся цена предложенного документа.

 

     Еще раз подчеркиваю,  указанный законопроект принимать  ни  в коем случае нельзя.

 

     И последнее.   Я   хотел   бы   поддержать  предложение  Юрия Григорьевича в отношение  того,  чтобы  перенести  голосование  на вторник будующей недели.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Петре  Степановичу,  у  залі 308 народних депутатів. Отже, все буде гаразд.

 

     Народний депутат  Баулін.  Будь  ласка.  За  ним  -   депутат Черненко.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Когда я прочитал название внесенного законопроекта и то,  что  его вносит сам Президент,  ну,  думаю, "щось у лісі здохло". Неужели у Президента заговорила совесть,  и он надумал  предложить  реальные меры,   которые   хоть  чуть-чуть  улучшат  жизнь  доведенного  до нищенства его пятилетним правлением народа "незалежної від сала  і м'яса України"?

 

     Но не  тут-то  было.  Все  попрежнему,  как  здесь  правильно сказали,  цинично и обусловлено только интересами  правящей  кучки Кучмы.  Под  крокодильи  слезы  о  бедном  народе  хотят  дохапать оставшиеся лакомые кусочки из народного богатства,  созданного  не одним  поколением.  А  если  не смогут проглотить все,  то хотя бы взять в концессию.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Если мы пропустим  предложенный законопроект,  это  будет такое преступление против своего народа, за которое потом мы никогда не отмолим грехи.

 

     Вы посмотрите,   исполнительная   власть   хочет    полностью развязать себе руки, причем на законных основаниях. Вот как звучит статья 2:  "Переліки об'єктів державної власності,  що  підлягають приватизації відповідно до цього закону,  затверджуються Кабінетом Міністрів України".  Да они за оставшееся до президентских выборов время  все  спустят!  И  процедура предлагается упрощенная - за 15 дней все провернуть.

 

     Прочитайте статьи  4  и  5!   В   них   предлагается   отдать "фантиками"  (по  сути  "фантиками",  потому  что  это эмиссионная акция) честно заработанную зарплату  и  сбережения,  а  потом  эти "фантики" за гроши скупят космополиты, так сказать новые украинцы. Так уже было.

 

     А статья   7   "Прикінцеві   положення"?    Предлагается    в десятидневный  срок  утвердить  перечень обектов,  включая землю, гостиницы,  санатории,  а также то,  что передается  в  концессию. Кстати, для тех, кто голосовал за законы о концессии, напомню, что это такое. Это газопроводы, нефтепроводы и тому подобное.

 

     Воистину, этот законопроект - последняя надежда  временщиков. Поэтому  "нет"  и  еще  раз  "нет"  грабежу народа под видом якобы возврата вкладов и пенсий!

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Шевчук  від   комітету   замість депутата Черненка. За ним - депутат Козак.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Спасибі,  Адаме Івановичу. Я замість мого колеги лікаря Черненка хочу сказати, що ми зараз разглядаємо законопроект після  розгляду  проекту  Закону  про курорти.  І якщо в когось із депутатів виникають сумніви щодо того,  що  можлива  приватизація, реструктуризація, а по іншому - розбазарювання галузі курортів, то безумовно,  це так,  і наш комітет  буде  виступати  проти  такого підходу  і  проти  самої  можливості  розбазарювання національного багатства України.

 

     Дякую за можливість виступити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Козак. Будь ласка.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Група "Відродження регіонів". Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!  Проект закону спрямовано на  розв'язання  справді важливої  проблеми.  Всі  ви  добре знаєте стан справ з погашенням заборгованості з виплати пенсій,  заробітної плати  і  особливо  з компенсацією  заощаджень.  Певні  зрушення  тут  є,  але вони явно недостатні.

 

     Взагалі, ми починаємо звикати до перманентної  заборгованості з  пенсій  і  заробітної  плати  і сприймати її майже як нормальне явище.  Але в усьому світі це явище екстраординарне і навіть важко зрозуміле. Водночас кроки, які робляться в цьому напрямі, не можна назвати  ефективними  в  першу  чергу   внаслідок   невизначеності реальних    джерел   погашення.   Емісійний   шлях,   який   часто пропонується,  не є прийнятним,  оскільки від  інфляції  найбільше постраждають ті, кого ми збираємося захищати. Розв'язання проблеми не повинно також відбуватися шляхом  підвищення  податків.  Навіть існуючі податки збираються незадовільно, оскільки вони зависокі.

 

     Так, сьогодні заборгованість перед Пенсійним фондом перевищує заборгованість із пенсій більш як у 1,5 раза. Таким чином, ідеться про   тимчасові  альтернативні  джерела  небюджетного  походження. Запропоновані у проекті закону джерела загалом відповідають  таким вимогам.

 

     У зв'язку  з  цим хотілося б зупинитися на висновках науково- експертного управління.  Цілком поважаючи працю  наших  експертів, яка  безперечно  є  дуже напруженою,  не можна не відзначити певну поверховість їхнього висновку.

 

     Так, у висновку  зазначено,  що  створюється  загроза  втрати державної частини коштів,  оскільки іноді вигідніше продати готель після перетворення його в акціонерне товариство.  Але  ж  це  лише припущення.  Як  свідчить практика,  при такому прямому продажу ми скоріше отримаємо ефективного власника,  ніж при  продажу  пакетів акцій.

 

     Крім того,  ми  вже  маємо  дуже  сумний  досвід  затягування приватизації і висиджування кращих цін.  Сьогодні державні  пакети акцій  найпривабливіших  підприємств,  так званих блакитних фішок, можуть бути продані лише за цінами в 3-7 разів дешевшими,  ніж два роки тому.  Держава поводить себе як невмілий гравець на фондовому ринку,  коли не хоче визнавати програш і внаслідок  цього  втрачає більше.

 

     Інші зауваження   науково-експертного  управління  стосуються уточнення певних положень проекту закону або висловлюються сумніви щодо можливості отримання значних сум від передбачених заходів. На підставі цього нелогічним видається загальний негативний висновок. Проект  закону  пропонує  реальні  альтернативні  шляхи  погашення боргів  перед  громадянами,  в  тому  числі  боргу  із  знецінених заощаджень.

 

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує  прийняти  проект  закону  в  першому  читанні,   а   при доопрацюванні  уточнити  деякі  моменти  відповідно до висловлених зауважень,  зокрема  механізм  спрощеної  процедури  приватизації, параметри  додаткової емісії акцій для погашення заборгованості із заробітної плати тощо.  Це  буде  справжньою,  а  не  декларованою турботою про громадян, які втратили гроші або не отримали пенсію з вини держави (Шум у залі).

 

     Хочу додатково сказати,  що така фірма, як "Укрнафта", кожний рік  на  утримання своїх соціально-побутових приміщень витрачає 40 мільйонів гривень,  які можна було б запропонувати державі (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Григоровичу,  я  вас  уважно слухаю.  На превеликий жаль, ви були відсутні, коли я говорив (Шум у залі).

 

     З поважних причин? Є довідка? Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  товарищи депутаты!  Скажите,  какая  сегодня наиболее болезненная проблема? Это  выплаты  по  сбережениям,   которые   ликвидировали,   причем ликвидировали шутя, и задолженности по пенсиям и зарплатам.

 

     Понимаю, что  депутат  в хорошем смысле слова - это популист. Действительно нужно принимать  такой  закон.  Но  я  все  же  хочу проанализировать  вот такую ситуацию.  Менделеев Дмитрий Иванович, Бог дал ему большой разум, когда на заре ХХ века в топке паровозов начинали сжигать нефть,  сказал:  "Топить топки паровозов нефтью - это все равно что топить печку или плиту ассигнациями".

 

     Вот сегодня принесли указ.  Ну я понимаю, Кучма заинтересован сегодня решить эту проблему. Пять лет для этого не было времени, а вот сегодня мы должны ее решить.  Правильно,  пускай здесь,  но за счет чего? "Підготовка до приватизації та продажу державного майна санаторіїв,  пансіонатів,  готелів, окремих будівель проводиться у порядку, встановленому Фондом державного майна України..."

 

     Можно продать.  Друзья мои, ну что от того, что мы продадим и решим сегодняшние проблемы? А что будем продавать завтра? Полагаю, пока   в   стране   не  будет  реального  оздоровления  экономики, результатов реформ,  о которых только говорит наша  исполнительная власть, а на дело ее не хватает, - мы будем иметь то, что имеем.

 

     Я знаю,  что решение принимать депутатам,  для себя я его уже принял.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, більшість із тих, хто взяв участь в  обговоренні,  зробили  однозначну  оцінку,  що за дуже хорошою, привабливою  назвою  законопроекту   криється   дещо   не   зовсім приваблива картина.

 

     Гадаю, якби  у  цьому  законопроекті  була  одна  лише стаття такого змісту: вважати, що частину коштів від реалізації Державної програми приватизації, яку ми затверджували, спрямувати на такі-то цілі, я думаю, тоді ми всі, стопроцентно, проголосували б за такий законопроект.   Тут   пропонується,   щоб   із   тих  доходів  від приватизації  направити  близько   30   відсотків   на   погашення заборгованості.  Хороша  справа,  і варто було б її,  безсумнівно, підтримати.  Але якщо докопатися до суті цього  законопроекту,  то його  треба  було  б  назвати  "Про  право  Кабінету  Міністрів на додаткову приватизацію об'єктів",  бо в  статті  2  цього  проекту говориться,  що Кабінет Міністрів визначатиме об'єкти,  які будуть приватизовуватись під виглядом добрих намірів.  Навіщо,  адже ж  є Державна програма приватизації?

 

     Якби цей  проект  приймався  до  програми  приватизації,  щоб направити кошти від її  реалізації  на  погашення  заборгованості, тоді  було  б  усім  зрозуміло.  А  тут,  як ви бачите,  хочуть за красивою оболонкою обійти,  а потім звинуватити,  мовляв, Верховна Рада не захотіла прийняти хороший закон.  А суть законопроекту, ще раз пояснюю, і особливо прошу звернути на це увагу засобів масової інформації,   відбита   у   статті   2,  якою  Кабінету  Міністрів дозволяється здійснювати приватизацію  на  основі  не  Закону  про державну   приватизацію,   а   цього   зовні  досить  привабливого законопроекту.

 

     У нас є пропозиція профільного комітету про відхилення даного законопроекту  і  пропозиція  Президента  прийняти  його в першому читанні.  Зараз я ставитиму їх на голосування (Шум у залі). Була й інша  пропозиція,  я знаю.  Але ми перш ніж голосувати пропозицію, яка  надійшла  особисто  від  співдоповідача,   повинні   спочатку проголосувати офіційні пропозиції, які документально підтверджені, тобто указ Президента, законопроект і проект постанови профільного комітету.  А  після  цього  ми  проголосуємо  інші пропозиції.  Це по-перше.

 

     По-друге. Я звертаю вашу увагу  ще  на  один  факт:  якщо  ми сьогодні  не приймаємо ніякого рішення,  то можемо спричинитися до того,  що указ вступить у дію.  Тому я пропоную (Сергію Івановичу, не сперечайтеся зі мною, будь ласка) визначитися голосуванням.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про  те,  щоб прийняти запропонований Президентом законопроект у першому  читанні.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 36.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги,  ви  можете  допоказуватися до того,  що указ вступить у дію. Ви краще реєструйтеся і голосуйте так, як треба, і тоді буде зовсім інша картина.

 

     Ставиться на   голосування  пропозиція  профільного  комітету відхилити зазначений законопроект. Прошу визначитись.

 

     "За" - 151.

 

     Шановні колеги,  була  пропозиція  перенести  голосування  на вівторок.  Прошу  визначитись  щодо  цієї пропозиції.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 168.

 

     Протокольне доручення прийнято.  У вівторок, оскільки питання обговорено, переголосуємо його і буде прийнято остаточне рішення.

 

     ------------

 

     Шановні колеги, розглядається наступне питання: проект Закону про внесення доповнення до Закону України про  порядок  здійснення розрахунків  в  іноземній  валюті  (щодо  підтримки фармацевтичної промисловості).  Відповідний указ  Президента  вступає  в  дію  19 вересня.  Доповідає  голова  Комітету медичної та мікробіологічної промисловості Олександр  Шимонович  Коротко.  П'ять  хвилин,  будь ласка.

 

     КОРОТКО О.Ш.,  голова  Комітету  медичної та мікробіологічної промисловості.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Закон України  про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 березня 1994  року  встановлює  90-денне  обмеження  на  термін повернення виручки резидентів у іноземній валюті. Крім того, закон зобов'язує вітчизняного  виробника  сплачувати  податки  по  факту відвантаженої, готової, але ще не оплаченої продукції.

 

     При порушенні  термінів  повернення валютних коштів експортер має сплатити значну пеню в розмірі 0,3 відсотка  суми  неодержаної виручки в день, водночас до експортера згідно зі статтею 37 Закону України про зовнішньоекономічну діяльність  застосовуються  заходи щодо    призупинення    права    здійснення   зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Це призвело до неухильного  зниження  експортного  потенціалу фармацевтичної  галузі.  У  1997  році  загальний обсяг експортної виручки становив 106 мільйонів доларів США, минулого року - уже 60 мільйонів,  а за вісім місяців поточного року цей показник впав до 14 мільйонів доларів США.

 

     Наведу конкретний приклад. У 1997 році обсяг прямого експорту Борщагівського  хімфармзаводу  ще  становив  1  мільйон  448 тисяч доларів США...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  я звертаю увагу народних депутатів,  що наприкінці  засідання  ми  проведемо  поіменну  реєстрацію,  і  не виключено,  що результати опублікуємо  в  "Голосі  України".  Тому прошу:  в нас засідання триває до 14 години,  і буде дуже соромно, якщо своє десятиріччя Рух відзначить прогулом  на  сесії.  Давайте потерпимо 10-15 хвилин і завершимо роботу як належить.

 

     Я прошу,  хто  ще  є у вестибюлі,  поверніться до залу,  будь ласка.

 

     КОРОТКО О.Ш.  Уже наступного року обсяги експорту впали на 62 відсотки,  а  за січень-серпень цього року вони знизились ще на 42 відсотки порівняно з минулорічним показником.

 

     Через несумлінність  покупців  завод  невчасно   отримав   за відвантажену продукцію незначну суму від загального обсягу виручки в розмірі 1 тисяча 300  доларів  США.  У  результаті  призупинення ліцензії    на    здійснення    зовнішньоекономічної    діяльності Борщагівський  хімфармзавод  зазнав  збитків  на  суму  близько  1 мільйона гривень,  а Державний бюджет не отримав близько 150 тисяч гривень у вигляді податків.

 

     Шановні депутати!  Ми свідомі  того,  що  наше  становище  не виняткове,  воно однакове у всіх, хто працює на зовнішньому ринку. Вся справа у специфіці галузі,  яка в даному разі  є  вирішальною. Наведу приклади щодо специфіки галузі.

 

     Перше. Готову  продукцію  ми  змушені транспортувати виключно залізницею.  Авіаційні послуги значно дорожчі.  Враховуючи те,  що наші   торгові   контрагенти  знаходяться  на  чималих  відстанях, доставка ліків в російські регіони,  зокрема за  Урал,  триває  до місяця, а в центрально-азіатські регіони - до 37 днів.

 

     Друге. Фармацевтична продукція неодмінно підлягає посерійному лабораторному контролю якості.  Тобто коли ми виконуємо  контракт, відправляємо  продукцію  за  кількома  адресами,  то  в  кожному з пунктів отримання контроль проводиться окремо і триває  за  нормою не менше 30 днів.

 

     Третє. Є  непорушна світова практика відстрочки платежів щодо фармацевтичної продукції.  У Республіці  Білорусь  -  мінімум  120 днів,  у Росії - 150 днів,  а в розвинених країнах світу - від 160 до 220 днів.  Тобто ніде в світі 90-  денного  терміну  повернення валютної виручки немає.

 

     Як наслідок,  російські  фармацевтичні підприємства витіснили українського виробника ліків не лише з російського ринку,  а  й  з ринків Середньої Азії та інших країн СНД.

 

     Що ж  означає  для  медичної  промисловості  втрата зовнішніх ринків?  Відповідь лежить у фінансово-економічному  стані  галузі. Вітчизняні  підприємства  на  95  відсотків залежать від імпортної сировини,  тобто субстанції,  на закупівлю якої  вони  спрямовують щорічно  понад  75  мільйонів  доларів  США.  Водночас дебіторська заборгованість  галузі  становить  200  мільйонів  гривень,  тобто фактично  галузь  сьогодні  кредитує заклади охорони здоров'я всіх рівнів.

 

     Унаслідок дії    цих    факторів    підприємства     медичної промисловості  залишаються  без  обігових  коштів  і  всіх  джерел самофінансування.  Це  породжує  загрозливу  ситуацію.  Попит   на лікарські  засоби  в  населення підвищується.  Через брак обігових коштів ми не зможемо задовольнити нагальних потреб людей.  До того ж  це  відбувається  на  фоні  помітного  зниження  імпорту ліків. Дефіцит завжди призводить до помітного  підвищення  цін.  Наслідки цього   явища   передбачити   неважко   -   під   удар  потраплять найнезахищеніші  верстви  населення.  Виходячи  з  цього,  Комітет медичної та мікробіологічної промисловості звернувся до Президента України,  і як вам,  панове депутати, відомо, 28 червня цього року Президент    підписав    Указ    про    підтримку   фармацевтичної промисловості, у якому ввів норму зарахування виручки резидентів в іноземній  валюті  -  до  180  календарних днів.  Цей указ набирає чинності в порядку,  передбаченому пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення"  Конституції  України,  тобто  вимагає  свого прийняття Верховною Радою України.

 

     Шановні народні    депутати!    Просимо    вас     підтримати запропонований   в  порядку  законодавчої  ініціативи  Президентом України до вашого схвалення  проект  вказаного  закону.  Це  дасть можливість зберегти фармацевтичну галузь,  врятувати стражденних і хворих,  насамперед   матеріально   незахищених   співвітчизників. Сподіваємося на вашу підтримку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Шимоновичу.  Шановні колеги, я думаю,  все зрозуміло.  Питання актуальне та злободенне.  Особливо для нашого вітчизняного товаровиробника.

 

     Ми всі   з  вами  в  один  голос,  незалежно  від  політичних поглядів,  у своїх передвиборних програмах обіцяли зробити все для підтримки  місцевого товаровиробника.  Ось є можливість підтримати нашу мікробіологічну і  фармацевтичну  промисловість.  Давайте  ми підтримаємо  пропозиції  Президента  і приймемо цей законопроект у першому читанні.  Немає заперечень? Ніхто не наполягає на виступі? Прошу голосувати. Сідайте, Олександре Шимоновичу.

 

     Готові? Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Будь ласка,   хто  з  народних  депутатів  ще  знаходиться  в кулуарах, зайдіть до залу.

 

     Я розумію,  що депутати Шевчук і Черненко будуть закликати до того,  до чого і я вже закликав.  Прошу,  давайте не гаяти часу. І Сергій Іванович пропонує проголосувати за.

 

     Прошу увімкнути систему "Рада". Голосуємо.

 

     "За" - 235.

 

     Шановні колеги! Який комітет у нас за це відповідав? З питань фінасів і банківської діяльності.  Ми можемо в цілому прийняти цей законопроект? Можемо?

 

     Шановні колеги!  Давайте  проголосуємо  за  прийняття   цього законопроекту в другому читанні і в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Шановні колеги! Давайте так дружно ми вирішимо і останнє наше питання: про проект Постанови про зняття з розгляду проекту Закону України  про  внесення  доповнення до статті 16 Закону України про дорожній рух.  Я скажу буквально два слова,  про що  йдеться.  Цей законопроект  у 1996 році було прийнято в першому читанні.  Минуло три роки,  все змінилося, і вже немає необхідності розглядати його в другому читанні.

 

     Підтримаймо комітет депутата Крука. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Давайте ще раз. Голосуємо результативно!

 

     "За" - 242.

 

     Дякую.

 

     А тепер, шановні колеги, я прошу провести поіменну реєстрацію голосуванням,  тобто натиском на кнопку "за".  Готові?  Мене радує сьогодні  і  вчора фракція зелених.  Практично щось змінилося.  Не знаю що,  але протягом двох днів працюють майже в повному  складі, допомагають  фракції  комуністів  і допомагають у цілому Верховній Раді,  бо ми з вами не  один  раз  говорили  (і  ви  бачите),  яке відвідування.

 

     Отже, шановні   колеги,   за  вашою  пропозицією  проводиться поіменна реєстрація. Голосуємо кнопкою "за".

 

     "За" - 242.

 

     Зареєстровані 242 народних депутати,  це підсумки реєстрації. Але  в  залі нібито знаходяться 302 народних депутати.  Тому прошу висвітити по фракціях.

 

     Комуністи - 105 із 113; НДП - 11 із 15; НРУ

- 1  із 5.  Вибачте,  який Рух сьогодні святкує - Народний чи Рух? "Відродження регіонів" - 8  із  15;  "Батьківщина"  -  17  із  19; соціал-демократи - 12 із 21; соціалісти - 18 із 19; зелені - 15 із 17;  "Реформи-Конгрес" - 4 з 13;  "Трудова Україна" -  14  із  17; "Незалежні" - 4 з 10;  Рух - 9 із 10; "Громада" - 6 із 7; селяни - 6 із 10; прогресивні соціалісти - 9 із 10; позафракційні - 3 з 6.

 

     Ми з   вами,    шановні    колеги,    повністю    реалізували запропонований на сьогоднішнє пленарне засідання план роботи, тому дякую за активну співпрацю.  Оголошується перерва до  вівторка.  У вівторок  о  10 годині розпочнеться чергове пленарне засідання.  У понеділок відбудеться засідання Погоджувальної  ради  і  засідання фракцій.

 

     До побачення.