Стенограма пленарного засідання

15 липня 1999

 

                  ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  15  л и п н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,   готуємося   до   реєстрації. Принагідно нагадаю,  що ми з вами пройшли поки  що  (і  то  не  до кінця)  першу  сторінку  плану,  а  всього їх шість.  Тому давайте будемо оперативнішими.

 

     Реєструємося.

 

     Устигли зареєструватися  340  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  потрібно прийняти постанову щодо інформації, котру зробив депутат Омельченко. Прошу підтримати проект постанови за основу.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Пропоную таке.   Поки  надійдуть  народні  депутати,  почнемо розглядати  наступне  питання,  а  потім  проголосуємо  і   проект постанови. Будь ласка.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект    Закону   України   про   спеціального прокурора  та  спеціальних  слідчих.  Доповідає  народний  депутат України  Головатий  Сергій  Петрович.  Шановні  колеги,  гадаю,  і доповідач,  і ви не заперечуватимете,  якщо ми для доповіді будемо надавати  не  більше п'яти хвилин.  Будь ласка,  Сергію Петровичу, викладіть суть.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 222, м.Київ).  Шановний   головуючий!   Шановні   депутати!   Вам пропонується  до уваги проект Закону про спеціального прокурора та спеціальних слідчих. Річ у тім, що статтею 111 Конституції України передбачаються   інститут   спеціального   прокурора  та  інститут спеціальних слідчих.

 

     Неврегульованість даного питання  вже  впродовж  трьох  років залишає  інститут  спеціального прокурора та спеціального слідчого поза правовим полем діяльності правоохоронних органів.

 

     Тому пропонуємо заповнити цю прогалину з урахуванням того, що Верховна  Рада  минулого тижня ухвалила Закон про тимчасові слідчі комісії,  у змісті якого  передбачено  окремі  статті,  присвячені інституту  спеціального прокурора та спеціального слідчого.  Даний закон  розвиває  Закон  про  тимчасові  слідчі  комісії,  оскільки присвячений   одному   з   інструментів   забезпечення  діяльності тимчасових слідчих комісій,  зокрема однієї  з  них,  передбаченої статтею 111 Конституції.

 

     Даним законопроектом передбачається,  що спеціальний прокурор є посадовою особою прокуратури України. Відразу хочу наголосити на цьому,  щоб не було спекуляцій,  оскільки вже розповсюджено в залі проект постанови кількох  народних  депутатів,  які  ставлять  під сумнів конституційність даного законопроекту. Вони стверджують, що цим законопроектом пропонується утворити орган,  відокремлений від системи прокуратури. Це не так.

 

     Стаття 1  законопроекту  чітко  вказує на те,  що спеціальний прокурор є посадовою особою прокуратури України, отже, він входить у систему прокуратури.

 

     Які повноваження покладаються на спеціального прокурора?

 

     Спеціальний прокурор  бере  участь у проведенні розслідування тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради,  створеною  відповідно до  вимог частини третьої статті 111 Конституції,  здійснює нагляд за додержанням  вимог  Конституції  та  законів  України  під  час проведення цього розслідування.

 

     Спеціальний прокурор   розглядає  заяви  і  повідомлення  про злочини,  вчинені Президентом України,  іншими посадовими особами, які   призначаються   Президентом  України  або  призначаються  чи обираються (надається відповідна згода) Верховною Радою України.

 

     Спеціальний прокурор здійснює нагляд за  додержанням  законів під  час  проведення  спеціальними  слідчими  оперативнорозшукової діяльності і  досудового  слідства;  підтримує  в  судах  державне обвинувачення  у  кримінальних  справах,  які  розслідувалися  ним особисто чи спеціальним слідчим.

 

     Доказом того,  що  спеціальний  прокурор  входить  у  систему прокуратури України,  є положення статті 1 про те,  що спеціальний прокурор є першим заступником Генерального  прокурора  України  за посадою.

 

     Діяльність спеціального   прокурора  та  спеціальних  слідчих регламентується   Кримінально-процесуальним   кодексом    України, законами   України   про   прокуратуру,  про  оперативно-розшукову діяльність,   про   організаційно-правові   основи   боротьби    з організованою  злочинністю,  про боротьбу з корупцією.  Отже,  цей закон  не  порушує  системи   законодавства,   яке   на   сьогодні регламентує діяльність правоохоронних органів.

 

     Хотів би   наголосити  в  рамках  відведеного  регламенту  на особливості   призначення   спеціального   прокурора:   на    його призначення надає рекомендацію Верховна Рада України.  Спеціальний прокурор призначається Генеральним прокурором,  але  він  не  може цього  зробити  без  рекомендації  Верховної Ради.  У такий спосіб Верховна Рада як парламент  набуває  додаткового  інструменту  для здійснення  парламентського контролю і в такий спосіб підсилюється контрольна  функція  парламенту  в   його   діяльності,   оскільки багаторічний  досвід  діяльності законодавчого органу підтверджує, що законодавство,  прийняте Верховною Радою,  не  завжди  належним чином   виконується   виконавчими   органами   і  навіть  органами прокуратури України.

 

     Отже, парламент України в  інституті  спеціального  прокурора набуває   додаткових   підсилюючих   повноважень   у   контрольній діяльності  над  системою  органів  виконавчої  влади  і   органів прокуратури України.

 

     Дозвольте додати ще загальну ремарку,  щоб не виходити далеко за  межі  регламенту.  Даний  закон  не   ущемлює   в   правах   і повноваженнях   жодного   державного   органу.   Він   не  забирає повноважень у жодного державного  органу  чи  посадової  особи,  а практично  вдосконалює  систему  органів прокуратури і таким чином удосконалює  можливості   боротьби   зі   злочинністю   в   нашому суспільстві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  будуть  запитання?  Запишіться,  будь ласка.  Питання дуже цікаве.  Будь ласка,  висвітіть. Три хвилини. Депутат Федоренко. За нею - депутат Матвієнков.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Нам сейчас раздали проект постановления  Верховной  Рады,  который вносится народным депутатом Гавришем.  Здесь говорится о том,  что положения этого проекта вступают в прямое противоречие со  статьей 121  Конституции  Украины,  которой  установлено,  что прокуратура является единой системой, а также статьей 111 Конституции Украины, в  которой  существование  и деятельность специального прокурора и специального следователя связываются с  деятельностью  специальной временной   комиссии   по   вопросу   импичмента  Президента,  что свидетельствует о временном характере этих должностей.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Дякую за запитання.  У доповіді я сказав  про цей  документ,  розповсюджений  депутатами  Гавришем,  Литваком та іншими.  Вони твердять,  що  нібито  цей  законопроект  суперечить статті 121 Конституції. Дивно, що це твердження роблять юристи.

 

     Річ у  тім,  що  в  статті  121  йдеться  про  єдину  систему прокуратури. Вибачте, то в чому законопроект суперечить цій статті Конституції, коли у його статті 1 визначено: "Спеціальний прокурор є посадовою особою  прокуратури  України".  Це  виходить  за  межі єдиної   системи  прокуратури?  Не  виходить.  Це  посадова  особа прокуратури.

 

     Далі. Стаття 6 про призначення: "Спеціальний прокурор    призначається   на   посаду   Генеральним прокурором України на підставі рекомендації Верховної Ради".  Якщо Генеральний  прокурор  України  як  вища  посадова особа в системі органів прокуратури призначає спеціального прокурора і за  посадою спецпрокурор  є заступником у нього,  то він що,  виходить за межі єдиної системи прокуратури?  Ні, не виходить. Отже, організаційно, структурно ця посада входить в єдину систему прокуратури,  і таким чином не порушується стаття 121 Конституції.

 

     У статті 121 Конституції визначені повноваження  прокуратури. Повноваження    спеціального   прокурора   повністю   відповідають повноваженням,  передбаченим статтею 121 Конституції. Отже, жодної суперечності даного законопроекту Конституції немає. Скажу більше. Я ніколи не вносив би  законопроект,  якщо  в  ньому  містилася  б норма,  котра  порушує Конституцію.  Я на таке ніколи не пішов би. Отже,  в цьому законопроекті ніяких суперечностей  немає,  і  мене просто дивує, як можуть юристи таке твердити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Матвієнков   передає   слово   депутату Васильєву. Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий оруг 61,  Донецька область).  Уважаемый  Сергей  Петрович!  Действительно,  из текста предложенного вами законопроекта  просматривается,  что  создается обособленный   орган  с  правами  юридического  лица.  Специальный прокурор  имеет  соответствующее  подразделение  -  управление,  в которое входят спецследователи и прокуроры. То, что вы говорите, - якобы назначается и освобождается Генеральным  прокурором,  -  это нормальная   процедура.   Генеральный  прокурор,  согласно  вашему законопроекту,  не может самостоятельно ни принять,  ни уволить ни прокурора,  ни  подчиненных  работников.  Поэтому вхождение в штат Генеральной  прокуратуры  -  чисто   формальное.   Повторяю,   это обособленный орган.

 

     Я не  понимаю цели,  которую вы ставите перед собой,  наделяя такими правами и полномочиями прокурора и следователя:  возбуждать уголовные дела,  отказывать в возбуждении,  привлекать к уголовной ответственности, проводить обыски, аресты и прочее. Не делается ли это для того, чтобы выполнять политические заказы?

 

     Если речь идет об импичменте Президента,  да,  можно на время обявления импичмента создавать институт  специального  прокурора, который будет выполнять определенные функции.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Дякую за запитання.  Розумієте,  якщо йдеться про  парламент,  і  він,   призначаючи   спеціального   прокурора, виявляється   виконавцем   бандитських  замовлень,  то  це  образа парламенту.  І  навіть  не  парламенту  нинішнього  скликання,   а інституту парламенту загалом, оскільки саме парламентом, Верховною Радою України,  у 1993 році було прийнято  і  Президентом  України Кравчуком  підписано  відомий  вам Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.  Саме в цьому  законі передбачається  не виконання бандитських замовлень,  а запобігання тому випадку,  коли Генеральний прокурор  України  усувається  від покладених на нього обов'язків і не порушує кримінальної справи.

 

     Як працівник прокуратури,  скажіть мені,  будь ласка,  хто на сьогодні  може  порушити  кримінальну  справу  проти  Генерального прокурора України,  який прокурор, що йому підпорядковується? Хто? Чи можливо, щоб його підлеглий це зробив?

 

     А що, у нас Генеральний прокурор - недоторканна особа? Він не має імунітету.

 

     Тому законодавець  у  1993  році у статті 25 згаданого закону передбачив,  що в  разі  відмови  Генерального  прокурора  України порушити  кримінальну  справу  постійний  Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією має  право внести  на  пленарне засідання Верховної Ради України питання щодо створення незалежної  слідчої  парламентської  групи,  призначення незалежного  прокурора  по  нагляду за розслідуванням кримінальної справи.  Отже,  ще в 1993 році парламент був на  шляху,  щоб  мати незалежного прокурора.

 

     І я   вважаю,   що   після  того  як  конституційно  це  було закріплено,  парламент  повинен  мати,  скажемо  по-журналістськи, свого  парламентського  спеціального  прокурора  для розслідування тільки тих злочинів,  які вчинені посадовими особами, призначеними Президентом.  Гра йде в одні ворота.  Той, хто був на засіданні до перерви,  чув:  чотири  роки  Генеральна  прокуратура  не  порушує кримінальних  справ  стосовно  посадових  осіб,  які  причетні  до злочинів. Чотири роки!

 

     Нас, депутатів,  люди запитують:  чого ви  там  сидите?  Чому нічого не робите?  Як же ми можемо зробити?  Я вважаю,  що зможемо зробити,  коли справді  буде  незалежний  прокурор,  коли  справді будуть   незалежні   слідчі,   і   коли   ці  прокурор  і  слідчий виконуватимуть замовлення не бандитських  груп,  а  коли  це  буде парламентське розслідування, якому треба дати законну основу.

 

     У багатьох  парламентів  світу  подібна практика є.  Ті,  хто сповідує,  і ті,  хто не сповідує американську демократію,  бачили дії незалежного прокурора,  який розслідував діяльність президента Клінтона.

 

     Я не знаю,  чому ви боїтесь цього і хто справді боїться,  щоб був парламентський прокурор?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію   Петровичу,   дякую.   Гадаю,  ви  досить переконливо сказали про потребу прийняття даного законопроекту і з юридичної, і з практичної точок зору. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідач - Юрій Анатолійович Кармазін.  Будь ласка.  Три хвилини.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська   область).  Місто-герой  Одеса,  Партія  захисників вітчизни.  Шановні  народні  депутати!  Законопроект,  який  зараз запропоновано для розгляду,  на мій погляд, має виняткове значення в плані реального втілення в життя положень статті 89  Конституції України  щодо  права  парламенту  на  створення тимчасових слідчих комісій.

 

     Згадайте, шановні колеги,  скільки таких комісій ми створюємо зараз  і створювали в минулому.  Але чи можна при нинішньому стані законодавчої бази цих вкрай важливих інструментів  вважати  роботу парламенту ефективною?

 

     Ми два   дні  тому  розглядали  питання  щодо  Миколаївського глиноземного  заводу  разом  із  слідчою  комісією  парламенту   і побачили, як ігноруються вимоги парламенту на місцях.

 

     Мені у  парламенті  минулого  скликання  доводилось очолювати парламентську комісію по "Бласко",  щодо діяльності якої  сьогодні доповідав Григорій Омельченко.  Всі справи стосовно тих,  хто вище середнього  рівня,  лежать  і  прикриваються  владою  і   особисто Леонідом Даниловичем Кучмою. І що, немає виходу?

 

     Тому я  добре  знаю,  як  не  вистачає  цим комісіям реальних важелів для ефективної роботи,  яка протидія майже завжди чиниться на  кожному  кроці  членам  комісії.  І  ви  в цьому переконуєтесь кожного дня, виконуючи роботу як слідчі.

 

     Слідча комісія по розслідуванню обставин  загибелі  Вячеслава Чорновола  сьогодні теж без будь-якої інформації.  Ви знаєте,  яка ситуація з розслідуванням цієї справи: спочатку міністр сказав, що там   немає   ніякого   злочину,   а  потім  віддали  розслідувати представнику міліції.  Ну це ж просто смішно!  Камаз з місця події зник,  а потім через місяць повертається. Та за таке розслідування кримінальну справу треба порушувати. Але ж ніхто цього не зробить.

 

     Дуже важко,   шановні   друзі,   налагодити    співпрацю    з правоохоронними   органами,   коли   для   цього   немає  реальних законодавчих механізмів. Тоді справді виходить, як глухий з сліпим спілкуються.

 

     Тому внесений  народним депутатом Головатим проект Закону про спеціального прокурора і спеціальних слідчих,  на думку переважної більшості членів нашого комітету,  в разі його схвалення Верховною Радою дасть змогу поставити роботу  наших  парламентських  слідчих комісій  на  якісно новий рівень.  Ми перестанемо виступати в ролі прохачів перед  керівниками  правоохоронних  структур,  а  зможемо повністю  забезпечити  справді  об'єктивне розслідування будь-якої найгучнішої справи,  хоч  яких  би  високих  посадових  осіб  вона стосувалася.

 

     Крім того,   уперше  в  новітній  історії  України  з'явилася реальна   можливість   належного   і    законного    розслідування протиправної   діяльності   найвищих   посадовців  держави  аж  до Президента України включно.

 

     Адже зараз стаття 111  Конституції  України  щодо  імпічменту Президента  практично  мертва.  Хто  буде розслідувати кримінальну справу   проти   глави   держави,   коли   Генеральний    прокурор призначається ним (хоч і за згодою Верховної Ради), а звільняється взагалі без всякої згоди і може бути звільнений  за  5  хвилин?  У цьому   сенсі   статус   спеціального   прокурора,   виписаний   у законопроекті, значно більше захищений.

 

     Статтею 7 проекту передбачено чіткий порядок припинення  його повноважень і звільнення з посади, що унеможливлює розправу з цією посадовою особою за її принципову  і  законну  позицію.  Всі  інші працівники управління спеціального прокурора, передусім спеціальні слідчі,  також захищені  від  сваволі  тим,  що  підпорядковуються виключно спеціальному прокурору.

 

     З боку деяких народних депутатів висловлюється думка,  що цим законом  фактично  створюється   паралельна   (чи   альтернативна) існуючій   прокуратура.   Це   абсолютно   неправильний  висновок. Законопроект складено з дотриманням вимог статті  121  Конституції України  про  те,  що прокуратура України становить єдину систему, адже пропонується,  щоб спеціальний прокурор за посадою був першим заступником Генерального прокурора України.

 

     Інша справа, що спеціальний прокурор виконує із забезпеченням максимальної його незаангажованості специфічні і досить вузькі  за обсягом  функції,  які  в  той  же  час повністю окреслені діючими законами про  прокуратуру,  про  оперативно-розшукову  діяльність, Кримінальним та Кримінальнопроцесуальним кодексами.

 

     Підкреслюю, що   ніяких   надзвичайних   повноважень,  які  б відрізнялися від повноважень звичайнісіньких прокурорів і слідчих, спеціальний  прокурор  і  спеціальний слідчий не мають і не можуть мати.  Це  загалом  звичайні  працівники  єдиної  системи  органів прокуратури,   які  на  основі  загальнодіючих  законів  виконують специфічні  вузькі  функції  у  тісній  співпраці  з   тимчасовими слідчими комісіями парламенту.

 

     Загалом, на думку комітету, проект закону може бути схвалений у  першому  читанні  з  наступним   доопрацюванням.   Прошу   його підтримати  і  потім  узяти активну участь у підготовці до другого читання.  Ще раз повторюю,  що це питання вкрай  важливе  і  вкрай актуальне.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Кармазін Ю.А. Може, є запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань  може  бути дуже багато.  Сідайте,  будь ласка.  Я розумію,  що все можна.  Ми можемо це питання і  півдоби розглядати.

 

     Оскільки в  нас  є  ще  проект  постанови  народного депутата Гавриша,  то йому надамо три хвилини,  і будемо визначатися.  Будь ласка.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  Звернуся спочатку до  шанованої  мною людини - Сергія Петровича Головатого.

 

     Після того  коли  він  як  аргумент  на захист свого проекту, якого він,  я думаю,  не читав,  використав не дуже привабливі для юриста слова:  "бандитське замовлення" і таке інше,  я не знаю, як мені думати про нього як про юриста.  Я вважаю,  що  це  є  крахом особистості  юриста,  коли  він  використовує  для захисту власної позиції не  юридичні,  та  й  навіть  не  політичні,  а,  скоріше, кримінальні  терміни  з  цієї  високої  трибуни.  Вибачте,  Сергію Петровичу, це є нечесно з вашого боку.

 

     Що стосується аргументів, наведених на захист цієї концепції, то вони не витримують ніякої критики, оскільки Конституція України в статті 111 абсолютно чітко визначила,  що спеціальний прокурор і спеціальні   слідчі   створюються   лише   на  випадок  імпічменту Президента.  І,  здавалося, було б дуже логічним ввести спеціальну процедуру   в  Регламенті,  який  так  довго  розробляється  нашою Верховною Радою,  і визначитися,  що  і  спеціальний  прокурор,  і спеціальні  слідчі на період роботи в цій ситуації,  яка пов'язана із процедурою імпічменту,  підпорядковуються лише Верховній  Раді. Це  було  б  справедливо.  Але  сьогодні  ми  намагаємося створити ексклюзивний орган - за канонами політичного шоу,  яке  часто  тут використовується для того,  щоб зомбувати людей з цієї трибуни, ми намагаємося  створити  особливу  інституцію  нібито  в   структурі Генеральної прокуратури, яка, власне кажучи, ніякого відношення до Генеральної прокуратури не має хоча б тому,  що  сьогодні  в  залі немає  Генерального  прокурора,  і ми не знаємо навіть,  як він до цього ставиться. І це, звичайно, є дуже небезпечно для демократії, за  яку  так  переконано  колись  боровся (і я шанував його за це) Сергій Петрович Головатий.  Я вважав,  що кращого міністра юстиції на європейському просторі СНД не було і, мабуть, ще довго не буде.

 

     Думаю, що це питання є неприйнятним з точки зору Конституції, тому що ми таким чином створюємо  непередбачувану  ситуацію,  коли спеціальний  орган,  який  ми створюємо,  на підставі цього закону завтра буде виконувати особливі функції стосовно певної  категорії людей. І це суперечить Конституції.

 

     Більше того, я звертаю вашу увагу й на те, що ми з вами маємо проблему НБР,  яке сьогодні цим законодавчим актом робиться спроба відмінити  зовсім.  Але  є рішення Конституційного Суду,  згідно з яким, звичайно, ми не можемо втручатися в цю ситуацію. Тим більше, і  це  я  мушу  вам  сказати,  що  в  разі  прийняття цього закону Конституційний Суд скасує його, і то буде правильно.

 

     Хочу ще сказати,  що сам текст законопроекту виписаний  таким чином, що окреме управління при спеціальному прокурорі створюється як  юридична  особа,  де   спеціальний   прокурор   як   заступник Генерального   прокурора   є  лише  номінальною  фігурою,  він  не підпорядковується Генеральному прокуророві, підпорядковується лише сам собі.  Отже, ми створюємо окремий спеціальний інститут у нашій державі, і це є загроза для самої демократії, для всіх нас.

 

     Тому я пропоную розглядати цей законопроект як неприйнятний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  надаю   одну   хвилину   для   репліки доповідачу  і  будемо  голосувати.  Сергію Петровичу,  тільки одна хвилина.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Тільки репліка.  Шановний головуючий! Шановні народні  депутати!  Я  не  вживав у своїй доповіді словосполучення "бандитські замовлення". Мені поставив народний депутат запитання: "Ви   що,   створюєте   цей  інститут  для  виконання  бандитських замовлень?" Я,  відповідаючи на це запитання, сказав, що парламент не   є   бандитським   угрупованням,  якому  робляться  бандитські замовлення.  Це не моя  термінологія.  Це  термінологія  народного депутата.

 

     Друге, що   прозвучало,   що  я  не  читав  закону.  Вибачте, ознайомтесь із моїм законопроектом про тимчасові  слідчі  комісії, який   я   вніс.  У  цьому  законопроекті  інституту  спеціального прокурора і спеціальних слідчих присвячено  кілька  статей.  Потім депутат Лавриненко його доопрацьовував і зробив загальні статті. Я інститут спеціального прокурора і спеціальних слідчих  відстоюю  з самого  початку,  інакше  й  надалі  буде  паралізована діяльність тимчасових слідчих комісій, паралізований парламент як контрольний орган.

 

     Я вважаю,   що  парламент  не  зрушить  з  місця  боротьбу  з корупцією і організованою злочинністю,  особливо у вищому  ешелоні влади,  якщо не буде в нього спеціального прокурора і якщо в нього не  буде  спеціальних  слідчих  груп,  якщо  не  буде   можливості альтернативних слідчих дій.

 

     Прошу цей законопроект підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  будьте  уважні.  Прізвище  Васильєва  він не називав,  так що ніяких реплік не треба,  не сприймайте це на свою адресу, він вас не називав. Будьте уважні.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція   народного  депутата Гавриша про неприйнятність проекту Закону України про спеціального прокурора та спеціальних слідчих. Прошу визначитися.

 

     "За" - 79.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ви знаєте,  що для ухвалення рішення про неприйнятність треба мінімум 150 голосів.

 

     Ставиться на голосування  пропозиція  про  прийняття  проекту Закону України про спеціального прокурора та спеціальних слідчих у першому читанні. Прошу визначитись.

 

     "За" - 222.

 

     Шановні колеги,  я  вас  наполегливо  прошу  визначатися   із першого  разу,  тому  що  у нас на переголосування іде дуже багато часу.

 

     Я ще раз,  але останній, ставлю на голосування пропозицію про прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------------

 

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування проект постанови про інформацію голови депутатської слідчої комісії народного  депутата Омельченка за основу. Прошу визначитись.

 

     "За" - 225.

 

     Не прийнято.

 

     Я пропоную прийняти відразу в цілому проект постанови.  Він з двох пунктів:  узяти до відома і Генеральному  прокурору  виконати свої обов'язки. І все. Прошу голосувати.

 

     "За" - 166.

 

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування проект постанови, який складається  з  двох  пунктів...   (Шум   у   залі).   З   приводу опублікування   у  "Голосі  України".  В  1998  році  за  рішенням Верховної Ради ці матеріали в "Голосі України"  були  опубліковані ... (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування за основу. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,   було   кілька   пропозицій.   Про  те,  щоб матеріали,  які  сьогодні  доповідалися,  опублікувати  в  "Голосі України". Щодо цієї пропозиції доповідач не заперечував.

 

     І ще одна пропозиція була про те, щоб Президент узяв під свій патронат процес розслідування. З приводу цієї пропозиції доповідач абсолютно  чітко  сказав,  що  це  обов'язок Президента як гаранта Конституції.

 

     Будьте уважні.  Я ставлю на голосування  проект  постанови  з доповненням  про  те,  щоб  ці  матеріали  опублікувати  в "Голосі України", в цілому. Голосуємо!

 

     "За" - 222.

 

     Я ставлю проект постанови в цілому з доповненням  пункту  про опублікування   в   "Голосі   України"  матеріалів,  які  сьогодні доповідалися. Голосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка. Депутат Гавриш. З мотивів голосування.

 

     ГАВРИШ С.Б.  "Відродження регіонів".  Шановні  колеги!  Я  як юрист  хочу  звернути  вашу  увагу,  що  ми  приймаємо  не  просто неправове  рішення,  яке  створює   певну   конфліктну   ситуацію. Матеріали,  які  роздані  нам,  є  певною інформацією,  вони так і називаються:  "Інформація".  Виникає  питання:  на  якій  правовій підставі ми друкуємо матеріали, які ставлять у неправове становище наших колег по парламентському залу?  Не винесено вирок цим людям! Ми  не  маємо навіть постанови слідчого!  Ми друкуємо матеріали як інформацію,  і це є приводом для подання позову на Верховну Раду в суд.  Саме так постає питання.  Бо ми не маємо права поширювати ті матеріали, які не підтверджені вироком суду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Береться до відома.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  будьте уважні.  Розглядається проект  Закону про  спеціальний  режим  інвестиційної  та інноваційної діяльності технологічних парків Національної академії наук України.

 

     Доповідає президент Національної академії наук України  Борис Євгенович Патон.

 

     Я думаю, ми оперативно з цим проектом закону справимося.

 

     Будь ласка, три хвилини.

 

     ПАТОН Б.Є.,  президент  Національної  академії  наук України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні депутати!  Ми щиро  дякуємо  за внесення на сьогодні до порядку денного питання про технопарки.

 

     Вам добре  відомо  про кризовий стан різних галузей економіки України. Наука також не є винятком.

 

     Я не буду  детально  спинятися  на  аналізі  кризового  стану науки,  тим  більше що 8 червня цього року Верховна Рада заслухала інформацію    Кабінету    Міністрів    про    стан    фінансування науково-технічної сфери в державі і визнала його незадовільним.

 

     Хочемо сподіватися,  що відповідна постанова, прийнята вами з цього питання,  поліпшить стан справ у науці. Національна академія наук України не стоїть осторонь пошуку виходів з цього становища і пропонує нові,  принаймні для  нашої  держави,  шляхи  відродження науки в академіях,  вузах і галузевих інститутах. Мається на увазі освоєння світового досвіду щодо діяльності технопарків.

 

     Технопарки як економічне і суспільне явище мають  стратегічне значення  для  створення  сучасної конкурентоспроможної продукції, стимулювання економічного і соціального розвитку суспільства.

 

     За статистичними   даними,   на   сьогодні   у   світі    вже нараховується  більше  500  технопарків  і розміщені вони головним чином в Америці, Європі та Азії.

 

     Лідерами по кількості технопарків  і  їх  вкладу  в  розвиток економіки  є Сполучені Штати Америки,  де є понад 100 технопарків, Німеччина - більше 60, Великобританія - 40, Франція - 30, Японія - 20 і так далі.

 

     Обсяги реалізації  наукоємної  високотехнологічної  продукції цими технопарками сягають десятків мільярдів доларів США.

 

     Останніми роками діяльність по створенню  технопарків  набула широких  масштабів  у  Китаї - близько 100 технопарків,  у Росії - понад 60.  Україна,  на жаль,  не  входить  до  числа  так  званих технопаркових  держав.  Ця  діяльність  тільки  започатковується і потребує законодавчого врегулювання.

 

     У зв'язку з цим підготовлений  і  вноситься  на  ваш  розгляд проект  Закону про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків НАН України.

 

     Проект закону  погоджено  з   Адміністрацією   Президента   і Кабінетом  Міністрів,  з  шістьма  міністерствами  та відомствами. Проект підтримано комітетами Верховної Ради України,  які очолюють Станіслав Іванович Гуренко і Володимир Петрович Семиноженко.

 

     Мета закону - з урахуванням реального стану економіки України розробити і  відпрацювати  на  прикладі  трьох  провідних  установ Національної  академії  наук  України ефективні принципи державної підтримки  нових  форм  взаємодії   науки   і   виробництва   щодо прискорення  розроблення  та  забезпечення  випуску  і  реалізації високотехнологічної  конкурентоспроможної  продукції   в   окремих секторах науковотехнічної діяльності,  що відносяться, підкреслюю, до пріоритетних напрямів розвитку науки  і  техніки,  затверджених відповідною постановою Верховної Ради України.

 

     Досягнення цієї  мети  можливе  лише  тоді,  якщо ми створимо відповідні  умови,  передбачені  в   проекті   закону.   Стратегія досягнення  поставленої  мети полягає в запровадженні спеціального режиму  інвестиційної  та  інноваційної  діяльності  технологічних парків,  який  поширюється  лише  на  інвестиційні  та інноваційні проекти,   що   віднесені   до   числа    пріоритетних    напрямів науково-технічної діяльності технологічних парків.

 

     Хочу особливо   підкреслити,  що  у  запропонованому  проекті закону  відповідні  пільги   передбачаються   не   для   суб'єктів підприємницької діяльності, а тільки під конкретні інвестиційні та інноваційні   проекти.   Спеціальний   режим   інвестиційної    та інноваційної  діяльності  запроваджується  строком на 15 років,  у тому числі на весь  період  виконання  кожного  інвестиційного  та інноваційного  проекту або випуску інноваційної продукції,  але не більш як на 5 років.

 

     Таким чином,  запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності згідно з запропонованим проектом закону дозволить реалізувати розробки  інститутів  Національної  академії наук  України  та вийти на світовий ринок,  забезпечити внутрішній ринок наукоємною продукцією, збільшити обсяги залучення інвестицій як зарубіжних,  так і внутрішніх, збільшити надходження до бюджету за рахунок освоєння нових видів продукції, збільшити обсяги витрат на  оплату праці працівників технопарку та нарахувань на зарплату, створити нові робочі місця.

 

     Як показують розрахунки,  уже після перших чотирьох  -  п'яти років  з  початку  діяльності  обсяги  реалізації продукції трьома технопарками сягатимуть 250  мільйонів  гривень  на  рік,  а  суми надходжень до бюджету значно перевищать суми наданих пільг.

 

     Це перший  пілотний  проект  у  нашій  державі,  і ми просимо прийняти з урахуванням,  безумовно,  можливих редакційних поправок внесений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Євгеновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Ну, Леоніде    Петровичу,    незручно    старшому   науковому співробітнику задавати питання  президенту  Національної  академії наук.

 

     Шановні колеги!   Я   думаю,  ви  погодитеся  з  тим,  що  ми продовжимо славну традицію Верховної  Ради,  яка  одразу  приймала рішення, що стосується питань науки.

 

     Я пропоную  підтримати  цей  законопроект  у першому читанні. Дружно голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Дякую. Рішення   прийнято.   Борисе    Євгеновичу,    успішно продовжуйте працювати і далі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  я  прошу  вашої  згоди  включити до розгляду сьогодні питання,  яке є в порядку денному на  завтра,  з  приводу внесення доповнень до Закону України про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.  Суть  у тому,  що  значна  частина віруючих згідно зі своїми переконаннями виступає проти того, щоб їм присвоювали коди.

 

     Прошу включити до  порядку  денного  для  розгляду  сьогодні. Голосуємо.

 

     "За" - 164.

 

     Значить, будемо розглядати завтра. Я іншого шляху не бачу.

 

     Журавський просить  -  ще  раз  і  Вітренко просить - ще раз. Давайте,  будь  ласка,  ще  раз  проголосуємо  про  включення   на сьогодні. Голосуємо.

 

     "За" - 166.

 

     Питання буде розглядатися завтра. Вибачте.

 

     ------------

 

     Слухається питання, яке ми з вами сьогодні вранці включили до порядку денного - пропозиція депутата Чукмасова про внесення  змін та  доповнень  до  Закону  України  про  операції  з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних  відносинах.  Три  хвилини,  будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги!  Я постараюсь  быть кратким,  поскольку  сегодня утром,  когда выступал в разминке,  я практически изложил всю суть этого законопроекта и  то,  что  было изложено в пояснительной записке.

 

     Вы знаете, что был указ Президента. Пока он не рассматривался в Верховном  Совете.  Готовится  аналогичный  закон  Комитетом  по вопросам   экономической   политики.  Но  уже  сегодня,  когда  мы затягиваем с принятием этого  закона  (он  будет  принят  примерно только   в   сентябре),  стоит  вопрос  об  обеспечении  сельского хозяйства горючесмазочными материалами.

 

     Поэтому у меня большая просьба к вам: поддержать этот законопроект в первом чтении,  во втором и принять его окончательно.  Здесь есть представители  Министерства  внешних экономических связей,  Министерства финансов, они со своей стороны тоже могут прокомментировать вопрос.  Но сегодня крайне необходимо принятие этого закона. Поэтому просьба к вам проголосовать за него и в первом, и во втором чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Олександровичу,  за оперативність. Сідайте, будь ласка. Будемо визначатися.

 

     Я ставлю    на    голосування    пропозицію   про   прийняття законопроекту в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 203.

 

     Ми ж домовлялися,  або голосуємо,  або не голосуємо.  Тому ще раз, але останній. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги,  ми ж з вами домовляємося. Ви дивіться, ми на голосування  витрачаємо  вдвічі,  втричі  більше  часу,   ніж   на заслуховування питання. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Була пропозиція прийняти в цілому, але будьте уважні, більше, ніж один  раз,  я  не  ставитиму  проект  закону  на  голосування. Ставиться  на  голосування  пропозиція  прийняти  проект  закону в цілому.

 

     "За" - 251.

 

     Дякую.

 

     Давайте будемо  приймати  рішення  завжди  таким  чином  -  з першого ж голосування.

 

     ------------

 

     Розглядаються проекти   законів   про   порядок   направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави  та  про  допуск підрозділів  збройних  сил  інших  держав  на  територію  України. Доповідає голова профільного комітету Георгій Корнійович  Крючков. Георгію Корнійовичу, 5 хвилин? Будь ласка, 5 хвилин.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Президент України відповідно до Конституції вніс на розгляд Верховної  Ради  два  дуже  важливі законопроекти: про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України і про порядок направлення  підрозділів  Збройних Сил України до інших держав.

 

     Наш комітет  уважно  розглянув  ці  законопроекти.  Вони дуже важливі і дуже потрібні, але комітет при розгляді звернув увагу на те, що обидва ці проекти не узгоджуються з Конституцією України.

 

     Згідно з  пунктом 23 статті 85 Конституції рішення про допуск на територію України підрозділів збройних сил інших держав та  про направлення  підрозділів Збройних Сил нашої країни до інших держав схвалюється Верховною Радою України.  Конституцією не  передбачено якихось відступів від цього правила.

 

     Проте в  обох законопроектах рішення Президента про допуск на територію України підрозділів збройних сил  інших  держав  та  про направлення  підрозділів  Збройних  Сил  України  до  інших держав поділено на 2 групи:  одні - мають схвалюватися  Верховною  Радою, інші  -  не  потребують  такого  схвалення.  З  цим члени комітету погодитися не могли.

 

     Я не торкаюся зараз багатьох інших зауважень,  які виникли  у нас.  Скажімо,  на  розгляді  комітету є проект Закону про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на  території  України,  який  вніс  народний  депутат Кожин.  Цей законопроект набагато чіткіше опрацьований і більш змістовний.

 

     Якщо порівняти з ним два цих  законопроекти,  то  в  останніх термінологія  не  визначена.  Прочитаєш  обидва законопроекти - не зрозуміло, що таке підрозділ збройних сил. Чи це відділення, чи це полк, чи це корпус. Якщо порівняти, скажімо, внесений через 3 роки після підписання протокол з НАТО про статус  перебування  збройних підрозділів  на  території  інших  держав,  то  він набагато краще відпрацьований.  Скажімо,  там є таке застереження,  що підрозділи збройних  сил,  які  допускаються  на  територію іншої країни,  не можуть займатися політичною діяльністю.

 

     У проекті,  представленому Президентом,  цього обмеження  для тих  підрозділів  збройних  сил,  які  допускаються  на  територію України, немає.

 

     З урахуванням  цього  комітет  вносить  пропозицію  направити обидва  законопроекти  в  Комітет  Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  для  доопрацювання  їх  спільно  з Комітетом у закордонних справах і зв'язках з СНД,  з Міністерством оборони,  Міністерством закордонних справ і Міністерством юстиції. Між   іншим,   Міністерство   юстиції   чомусь   не   візувало  ці законопроекти,  хоча  вони  дуже  важливі.  Оце  таку  ми  вносимо пропозицію  -  повернути  їх  до  комітету,  а у вересні ми подамо розгорнуті,  відпрацьовані один і другий  документи.  Ми  їх  тоді розглянемо спокійно і приймемо правильні рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Георгію Корнійовичу.  Я думаю, пропозиція слушна - повернути два законопроекти на доопрацювання із внесенням на  повторне  перше  читання.  Ми  не відхиляємо законопроекти,  а повертаємо на доопрацювання.  Сідайте, будь ласка. Голосуємо. Хоча не сідайте, наступний законопроект теж ваш.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Депутат Кириленко щось хоче запитати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, голосуємо! У депутата Кожина, в автора запитайте, він поруч. На повторне перше читання.

 

     "За" - 221.

 

     Шановні колеги,  повертаємо обидва законопроекти на  повторне перше читання з доопрацюванням у комітеті. Голосуємо.

 

     "За" - 262.

 

     Рішення прийнято.

 

     ___________________________

 

     Розглядається проект   Закону  про  правовий  режим  воєнного стану.  Проект закону  розглядається  в  режимі  другого  читання. Візьміть необхідні документи. Будемо оперативно працювати.

 

     Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Проект розглядається у другому читанні.  Від народних депутатів  надійшло понад  50 конкретних зауважень і пропозицій.  Більшість пропозицій має редакційний характер,  і вони враховані.  Але були серед них і досить суттєві. Про них я хочу сказати окремо.

 

     При доопрацюванні  ми  чіткіше записали,  що заходи правового режиму воєнного стану вводяться лише  на  термін,  визначений  при його запровадженні. Це перше.

 

     Друге. Ми  у  повній  відповідності  з  Конституцією  України записали чітко про заходи,  яких може  бути  вжито  до  політичних партій і громадських організацій під час дії воєнного стану.

 

     У статті  10 чітко зазначено,  що повноваження Верховної Ради України, якщо вони закінчуються під час дії режиму воєнного стану, мають  бути  продовжені  до  дня  першого засідання Верховної Ради України,  обраної  після  скасування   воєнного   стану.   Принцип безперервності  законотворчої  діяльності,  законотворення не може порушуватися.  І чітко сформульовано,  що  повноваження  Верховної Ради України, передбачені Конституцією, в період воєнного стану не можуть бути обмежені.

 

     У статті 14 на відміну від того документа,  який вносився  на перше  читання,  чітко  сказано,  що порядок встановлення обмежень прав і свобод людини і  громадянина,  прав  і  законних  інтересів юридичних  осіб  в  умовах  воєнного стану може визначатися тільки законом.   У   попередньому    варіанті    було    посилання    на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів.

 

     Те ж стосується і статті 19.

 

     З урахуванням  внесених  змін  і  поправок  комітет  пропонує прийняти цей законопроект у цілому.  Прийняття його (звичайно,  за умови   неухильного   виконання  -  це  найважливіша  передумова), по-перше,  забезпечить суворе  дотримання  конституційних  прав  і свобод  людини і громадянина,  прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах режиму воєнного стану з  урахуванням  вимог  частини другої   статті   64  Конституції  України.  Подруге,  забезпечить безперебійне  функціонування  Верховної  Ради,   інших   державних органів і органів самоврядування.  І,  нарешті, створить умови для виконання  військовим  командуванням,  державними  підприємствами, організаціями,   установами   завдань   з   припинення  агресії  і відвернення  загрози  державності   України,   її   територіальній цілісності.   От   з   урахуванням   цього   ми  просимо  прийняти законопроект у цілому.

 

     Під час роботи над  законопроектом  народний  депутат  Сергій Петрович   Головатий  висловив  слушне  зауваження:  воєнний  стан запроваджується,  а не вводиться.  Вводяться війська або вводиться те,  що  можна  ввести.  Але  в Конституції вжито термін "введення воєнного стану".  Ми посягнути на цю священну корову, звичайно, не могли. Ми записали так, як записано в Конституції України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу.

 

     Шановні колеги,   будьте   уважні!  Ми  зараз  розглянемо  ті поправки,  які відхилені,  і будемо визначатися.  Друга  сторінка, поправка 8 депутата Кожина. Не наполягає, погоджується.

 

     Таким чином,  давайте  ми  проголосуємо назву закону і перший розділ, це статті 1-4. Голосуємо.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Голосуйте за.

 

     "За" - 207.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, голосуємо!

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Сторінка 8. Адаме Івановичу, там редакційні...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все  одно,  Георгію  Корнійовичу,  щоб   нас   не звинувачували.  На  сторінці  8  відхилено  поправку  25  депутата Безпалого. Не наполягає. Тоді голосуємо статті 5-14. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Не прийнято.

 

     Будь ласка, голосуємо!

 

     "За" - 207.

 

     Не прийнято.

 

     Будь ласка, з процедури депутату Марченку надається слово.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый Адам  Иванович!  Я убедительно  прошу  вас  сейчас  всему  залу  назвать норму статьи Регламента,  согласно  которой  вам  дается   право   ставить   на голосование  четыре,  пять  статей  вместе.  И если вы не назовете сейчас норму Регламента,  то я попрошу вернуться и переголосовать. Потому   что   во   втором   чтении  голосуется  каждая  статья  в отдельности. Это норма статьи 6.6.3 Регламента.

 

     И если вы не найдете норму Регламента, позволяющую голосовать статьи пакетом, то я просто вам заявляю, что именно таким ведением заседания дискредитируется парламент,  дискредитируются депутаты и выбивается   правовая   база  целосности  государства.  Вы  будете работать  на  развал  государства,   а   депутатов   призываю   не участвовать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  вперше чую,  що ви так піклуєтеся про те,  щоб держава не розвалювалася.

 

     Прошу увімкнути мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-конгрес".  Щодо поправки  29,  то  ми  вже врегулювали  питання  з  Георгієм  Корнійовичем.  Там  була просто технічна помилка.

 

     А от  поправкою  31  передбачається  один  дуже   принциповий момент.  Справа в тому, що законопроектом військовому командуванню надається право переселяти  осіб,  що  були  раніше  засуджені  за злочини проти держави.

 

     По-перше, це   адмінвислання,   яке   не   передбачено  нашим кримінальним  законодавством.  По-друге,  тут  виходить   подвійне покарання  за  злочин,  який  колись було скоєно.  Я думаю,  що це просто  у  нас  при  роботі  над  законопроектом   якимось   чином перекочували якісь старі норми з якихось старих нормативних актів. Тому я думаю,  поправку 31 треба було  б  усе  ж  таки  врахувати. Інакше  стаття не тільки не узгоджується з ідеєю правової держави, але взагалі суперечить іншим нашим правовим актам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Так, дійсно, поправкою 29 було звернуто увагу на чисто технічний недогляд.  Це ми врахували.  Щодо поправки 31,  то вона  стосується  можливості  переселяти  в  разі  необхідності  з місцевості,   де  введено  воєнний  стан,  у  визначені  Кабінетом Міністрів місця осіб,  які раніше були засуджені за злочини  проти держави  і  з  яких  не  знято  у  встановленому  законом  порядку судимість.

 

     Передусім зверніть увагу на те,  що право  здійснювати  такий захід   надається   військовому   командуванню  разом  з  органами виконавчої влади,  Радою міністрів Автономної Республіки  Крим  та органами  місцевого  самоврядування.  А якщо це неможливо в районі воєнних дій,  то військове командування має право здійснити  такий захід самостійно.

 

     Ми це  питання  дуже  уважно розглядали в комітеті.  Були тут полярні пропозиції.  Були пропозиції такі:  на місці розстрілювати тих, хто якийсь сумнів викликає, вживати інші репресивні заходи.

 

     Ми виходили з того, що, дійсно, може бути така ситуація, коли є величезна загроза незалежності  держави  і  є  потреба  виселити людей,  з  яких  не знята судимість.  Але це справа Верховної Ради вирішувати. Як Верховна Рада вирішить: залишить - залишиться...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Беспалий, ви наполягаєте, щоб голосували поправку?  Погоджуєтесь? Наполягає. Ставлю на голосування поправку 31. Прошу визначитися.

 

     "За" - 121.

 

     Не прийнято.

 

     На інших поправках не наполягають.  Я ставлю  на  голосування статті 5-14. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги,  я відповідаю депутату Марченку,  який просив мене назвати відповідну статтю.  Відкрийте Регламент  на  сторінці 132  і  подивіться,  що  він  неправий.  Ми  маємо абсолютне право голосувати так,  як ми голосуємо.  Мені дуже  шкода  вчити  такого авторитетного  народного депутата,  як Марченко.  Але наука ніколи нікому не зашкодить.

 

     Будь ласка, голосуємо статті 5-14.

 

     "За" - 218.

 

     Тоді вноситься  пропозиція  статті  5-14  проголосувати   без пункту  14  статті  14,  тобто  з  урахуванням пропозиції депутата Беспалого. Голосуємо. Григорію Омеляновичу, голосуйте.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     Наступні поправки.  Депутат  Беспалий   погоджується.   Таким чином, голосуються статті 15-27 і "Прикінцеві положення".

 

     "За" - 232.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція прийняти законопроект у цілому з тією поправкою, яку ми врахували. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо і вам.

 

     ____________________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про патентування  деяких видів підприємницької діяльності (щодо коштів від продажу спеціальних торгових патентів у зв'язку  з  зупиненням справляння збору до чорнобильського фонду).

 

     Доповідає заступник  міністра  фінансів  України  Регурецький Василь Васильович.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Марченка. З процедури.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии, социалистичекая  оппозиция.  Уважаемый  Адам  Иванович,  вам  дали неточную  трактовку  статьи,  на  основании  которой  вы  пытались обвинить  меня  в  непрофессионализме.  Я  вам  рекомендую  самому почитать  часть  шестую  статьи   6.6.4,   которой   действительно председательствующему   дается   право   обединять   статьи   для голосования,  но только при условии,  что к этим статьям  не  было предложений  и поправок или комиссия эти поправки полностью учла и включила в законопроект.

 

     А поскольку к тем статьям, которые вы оглашали, были поправки и  эти  поправки ставились на голосование и не проходили,  то есть они не вошли в  законопроект,  вам  Регламентом  не  дается  право ставить пакетом статьи на голосование. Почитайте сами и увидите.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире  Романовичу.  Будемо  вчитися разом.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу. П'ять хвилин.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується невеличкий законопроект про внесення змін  до  Закону України про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

 

     Відповідно до  цього  закону  (стаття  6)  сума  коштів,  яка сплачується платником податку за придбання спеціального  торгового патенту,  розподілялася між бюджетом і державними спеціалізованими фондами у певних пропорціях,  що визначені цією статтею.  Зокрема, до   Фонду   для  здійснення  заходів  щодо  ліквідації  наслідків Чорнобильської  катастрофи  відраховувалася  сума  в   розмірі   5 відсотків загальної вартості торгового патенту.

 

     Відповідно до  указу  Президента,  яким  з  1 січня 1999 року відмінено відрахування до чорнобильського фонду,  виникла  потреба переглянути   розподіл  коштів,  одержаних  від  продажу  торгових патентів.

 

     Кабінет Міністрів  пропонує  ці  5  відсотків  спрямувати  до Державного   бюджету  і  внести  відповідні  зміни  до  статті  6, замінивши слова "до Фонду для здійснення заходів  щодо  ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту населення - у розмірі 5 відсотків" словами "до Державного  бюджету України  -  у розмірі 5 відсотків".  Ця пропозиція обгрунтовується тим,  що витрати на здійснення цих заходів фінансуються за рахунок Державного  бюджету.  Тому і доцільно було б зараховувати ці кошти до Державного бюджету.

 

     Відповідну зміну пропонується  внести  і  до  статті  71,  де подано перелік тих податків і відрахувань,  які скасовуються після придбання  спеціального  патенту:  слова  "збір   до   Фонду   для здійснення   заходів   щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи  та  соціального  захисту   населення"   вилучити.   Це коротеньке доповнення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Васильовичу.  Ну,  нехай  депутат Сінько поставить запитання,  оскільки має відношення до Чорнобиля. І будемо слухати наступного доповідача.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Сінька.

 

     СІНЬКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний доповідачу, мені не зрозумілі оці ваші маніпуляції - Президента і Мінфіну.  То ви увесь минулий рік  тероризували  чорнобильський  фонд,  щоб  не відраховувати кошти, оскільки керівники підприємств не зацікавлені в зростанні фонду заробітної плати  і  ці  5  відсотків  до  фонду Чорнобиля  душать  їх.  Тепер  ви  просите  перераховувати  їх  до бюджету.

 

     Тож зрозуміти ні Президента,  ні вас я не можу. Минулого року ви   намагалися   переконати   Комітет   з  питань  Чорнобильської катастрофи - он сидить Володимир Михайлович - в тому, що неможливо це робити.  А сьогодні ви кажете,  що це можливо.  Я вважаю, що це чистісінький абсурд.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Я ще раз повторю  наші  пропозиції. Ідеться лише про те, що з 1 січня 1999 року відмінено відрахування до чорнобильського фонду,  ці відрахування просто зупинено.  Тобто ці  5  відсотків  немає  куди зараховувати.  Ми пропонуємо ці суми зараховувати до Державного  бюджету  для  фінансування  витрат  по чорнобильському фонду. Ці гроші мають цільове призначення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Ми ще   послухаємо   автора   пропозиції  Олексія  Дмитровича Шеховцова.

 

     Будь ласка, три хвилини. А потім будемо визначатися.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область).  Шановні колеги! Я заперечую проти цільового призначення.  В  усій  країні  для  всіх суб'єктів  господарювання  -  державних  підприємств,  приватних - відрахування до чорнобильського фонду скасовано.

 

     Про що йдеться?  Що таке спецпатент? Спецпатент запроваджений з  метою  встановлення особливого режиму спрощеного оподаткування, обліку  і  звітності   суб'єктів   малого   підприємництва,   який застосовується   тільки   в   12   невеличких  містах  України  як експеримент.

 

     Таким чином,  якщо у  всій  країні  це  цільове  відрахування скасовано,  то говорити про якісь цільові кошти ми не маємо права. Це перше.

 

     Друге. Чим моя пропозиція відрізняється від пропозиції уряду? Я  пропоную  ці 5 відсотків направити не до Державного бюджету (ви самі розумієте,  що 12 міст,  в яких мешкає 500 тисяч жителів,  не можуть  істотно  вплинути на поповнення Державного бюджету),  а до Пенсійного фонду.

 

     Річ у тім,  що з 1 січня по всій країні діє режим  спрощеного оподаткування,  обліку і звітності відповідно до указу Президента. І Прем'єр,  доповідаючи  з  цієї  трибуни,  сказав,  що  50  тисяч суб'єктів  скористалися  цим  режимом.  Так  от,  за цим загальним режимом до Пенсійного  фонду  зараз  надходить  40  відсотків  від єдиного сплачуваного податку, а до Фонду соціального страхування - 5 відсотків.

 

     До того  ж  практика  застосування  цього  спрощеного  режиму засвідчила, що навіть цього мало. І Президент 28 січня видав указ, за яким відрахування до Пенсійного фонду трохи збільшуються - на 2 відсотки,   а   відрахування   на  соціальне  страхування  істотно збільшуються - з 5 до 15 відсотків.

 

     Цілком зрозуміло,  що  в  Україні  мусить  бути  якась  єдина система.   Якщо  50  тисяч  суб'єктів  зі  свого  єдиного  податку відраховують до Пенсійного фонду 40 відсотків,  то  виправданим  є бажання  в  тих  містах,  де  проводиться  експеримент,  так  само наповнювати в першу чергу соціальні фонди - Пенсійний фонд і  Фонд соціального страхування.

 

     Спецпатент застосовується протягом року.  На початку травня в Краматорську  -  одному  з  міст,  де   проводиться   експеримент, відбулася конференція представників цих міст:  голів,  заступників голів міських податкових інспекцій,  підприємців.  Проаналізувавши практику, вони дійшли висновку, що є недонадходження до Пенсійного фонду.

 

     Тому я  і  пропоную   підтримати   пропозиції   представників експериментальних  міст  -  учасників конференції і за рахунок цих відрахувань, а також відрахувань у загальному розмірі 8 відсотків, яких  немає в спрощеній системі,  істотно збільшити надходження до Пенсійного фонду.

 

     У моєму  проекті  кількість  бюджетів  і  фондів,   до   яких спрямовуються   відрахування,   зменшується  до  загальноприйнятих чотирьох:  місцеві бюджети, Пенсійний фонд і два соціальні фонди - соцстраху  і  зайнятості  населення.  І  таким  чином  я  пропоную збільшити відрахування до Пенсійного фонду з 17 до 30 відсотків.

 

     Я не можу не сказати,  що ми,  створюючи спрощені системи,  в першу  чергу  мусимо  думати  про людей,  оскільки і зараз уряд не вирішив питання,  чи є застрахованими наймані працівники суб'єктів малого  підприємництва,  які  працюють  за  спрощеним режимом.  Їм відмовляють у цьому,  оскільки відрахування  від  єдиного  податку робляться, а персоніфікації у Фонді соціального страхування немає. Так само і щодо Пенсійного фонду.

 

     Таким чином,  у  першу  чергу  ми  мусимо  вирішити   питання Пенсійного  фонду і Фонду соціального страхування,  щоб у найманих працівників не було проблем,  а вже  потім  думати  про  Державний бюджет.  Тим більше що ідеться,  я ще раз наголошую, про локальний експеримент, який не впливає на ситуацію в державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію Дмитровичу.  Сідайте, будь ласка. Але,  я думаю, якщо не буде Державного бюджету, то нічого й іншого не буде.

 

     Слово для співдоповіді надається  Юрію  Івановичу  Єханурову. Будь ласка, три хвилини.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська  область).  Фракція  НДП.  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні  колеги!  Я  хотів  би  сказати деякі речі,  про які ще не йшлося.

 

     Справді, спецпатент  сьогодні  запроваджено   в   11   містах України.  Оскільки  перші  підсумки  свідчать  про дуже позитивний характер цього експерименту,  наш комітет вноситиме пропозицію про запровадження  спецпатенту  в  усій Україні.  Ми будемо виходити з такою ініціативою восени.  І тому  цей  закон,  який  ми  приймемо сьогодні, матиме значення в майбутньому.

 

     Тепер щодо   суті  питання.  У  чому  відмінність  пропозицій Кабінету Міністрів від пропозицій  народного  депутата  Шеховцова? Кабінет   Міністрів   пропонує   до   бюджетів   місцевого   рівня зараховувати 67 відсотків,  народний депутат  Шеховцов  -  теж  67 відсотків,  але  до  Пенсійного  фонду  Кабінет Міністрів пропонує зараховувати 17  відсотків,  а  народний  депутат  Шеховцов  -  30 відсотків  за  рахунок  зняття  деяких  відрахувань  до Державного бюджету. От і вся різниця.

 

     Наш комітет спочатку розглядав варіант Кабінету  Міністрів  і прийняв  рішення рекомендувати прийняти в цілому цей законопроект. Пропозицію народного депутата Шеховцова ми розглядали пізніше,  на наступному засіданні комітету.  Принципових заперечень вона теж не викликала, тому рішення має бути за Верховною Радою України.

 

     І тому в  мене  прохання  прийняти  або  перший,  або  другий варіант,  але  прийняти  сьогодні,  бо  це  дасть  нам  можливість нормально працювати в майбутньому.  Але все-таки більшість  членів нашого  комітету  схиляється  до  думки  голосувати  за пропозицію Кабінету Міністрів,  оскільки розуміє,  що в майбутньому це  дасть досить значні кошти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Івановичу.  Я думаю,  що представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді по-іншому і не міг би сказати. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Костицький.   З   мотивів   голосування.   І   будемо визначатися.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 84, Івано-Франківська  область).  Шановний  головуючий!  Шановний Василю Васильовичу!  Звертаюся до заступника міністра:  ви знаєте, я,  на жаль,  не можу розділити вашого оптимізму.  Я просто згадую про  те,  що ми повинні пам'ятати про безробітних,  яких в Україні близько 800 тисяч, і, крім того, 2,7 мільйона громадян перебувають у стані прихованого безробіття.

 

     І якщо  вони  не  мають  можливості зайнятися підприємницькою діяльністю через  брак  стартового  капіталу,  то  треба  створити умови, щоб вони хоча б патент могли придбати. Та коли ми ще додамо 5 відсотків нарахувань на нього,  то виникає запитання:  а  хто  ж тоді зможе його придбати, якщо він такий дорогий?

 

     Тому я особисто буду голосувати проти цього проекту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  слово з мотивів голосування надається депутату Яценку. І будемо голосувати.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Дякую,   Адаме  Івановичу.  Фракція Компартії, "Союз "Чорнобиль України" і наш екологічний комітет.

 

     Адаме Івановичу,  очевидно,  було б правильно,  якби  подібні законопроекти   все  ж  таки  опрацьовувалися  не  тільки  в  суто економічних комітетах,  а й у комітетах,  які відповідають  за  цю ділянку  роботи.  Принаймні  в  нашому  комітеті  законопроект  не опрацьовувався, ніхто від нас цього не вимагав.

 

     Крім того, хочу звернути увагу, що ніхто існування державного цільового чорнобильського фонду не відміняв.  І шановний заступник міністра дезінформував народних  депутатів  України,  проголосивши таку  тезу.  Повторюю,  ніхто не відміняв.  Президент своїм указом відмінив лише відрахування від фонду заробітної плати.  Оце перше, на чому я хотів би наголосити.

 

     Друге. Державний  цільовий  Фонд  для здійснення заходів щодо ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  і   соціального захисту  населення  в  Державному бюджеті 1999 року збережено.  До нього зараховуються 17 відсотків від податку на  додану  вартість, інші надходження, зокрема непогашені попередні борги.

 

     Третє. Позиція   нашого   комітету   однозначна.  Ми  повинні зберегти  відрахування  до  Фонду  для  здійснення  заходів   щодо ліквідації   наслідків   Чорнобильської  катастрофи  як  складової частини Державного бюджету так,  як і було.  Тільки за такої умови комітет погодиться голосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.  В.  Дякую.  Шановні народні депутати!  У мене тільки маленьке зауваження стосовно пропозиції шановного народного депутата Шеховцова.

 

     Ним пропонується  зовсім  інша  ідеологія  щодо  сплати цього податку.  Коли ми запроваджували спеціальний торговий  патент,  то мали на увазі,  що всі податки,  які сплачувалися до цього часу (а вони сплачувалися відповідно  до  місцевих  бюджетів  та  цільових фондів),  повинні  у  таких же пропорціях залишатися.  Тобто ми не передбачали зменшувати оподатковувану базу місцевих бюджетів.  Те, що пропонується народним депутатом Шеховцовим, цю ідеологію міняє. Згідно з його пропозицією скорочуються відрахування  до  місцевого бюджету, збільшуються відрахування до Пенсійного фонду.

 

     Можна не   заперечувати   проти   збільшення  відрахувань  до Пенсійного фонду,  але ж це,  я повторюю,  зовсім  інша  ідеологія цього  закону.  Тому  ми  хотіли  б  усе-таки,  щоб ви прийняли ту пропозицію,  що вносить Кабінет  Міністрів.  А  цю  пропозицію  ми можемо розглядати вже в іншому плані і в інший час.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Василю  Васильовичу.  Тепер  ваш  візаві попросить іншого.

 

     Будь ласка,  заключне слово надається  депутатові  Шеховцову. Одна хвилина.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Ніякої іншої ідеології я не пропоную, оскільки сплачувати суб'єкти будуть те саме,  що і сплачували.  А далі  вже проблема держави, як це розподілити, щоб вистачало всім.

 

     Я тільки привертаю вашу увагу до одного аспекту. Якщо наймані працівники   не   будуть   отримувати   підтвердження   пенсійного страхового стажу (а це зараз відбувається реально,  у тому числі в моєму  Краматорську,  їм  відмовляють  на  тій  підставі,  що   не впорядкована  реєстрація  суб'єктів  і  недостатні відрахування) і якщо їм відмовлятимуть у наданні оплачуваних лікарняних, відпусток тощо,   які   фінансуються  із  соціальних  страхових  фондів,  то експеримент просто буде поховано,  він  вмре.  От  і  думайте:  чи відраховувати   5  відсотків  до  бюджету  і  чорнобильський  фонд наповнювати за рахунок 10 невеличких містечок,  чи всетаки не дати цьому   експериментові   вмерти,   а  довести  його  до  логічного завершення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Гадаю, не дамо.

 

     Шановні колеги,  будемо визначатися. Ставиться на голосування пропозиція  прийняти  в першому читанні проект Закону про внесення змін   до   Закону   України   про   патентування   деяких   видів підприємницької   діяльності   в  редакції  Кабінету  Міністрів  з урахуванням доповнення депутата Яценка.

 

     "За" - 210.

 

     Ставиться на голосування проект закону в  редакції  народного депутата Шеховцова. Прошу визначитись.

 

     "За" - 138.

 

     Шановні колеги,  таким  чином,  ми з вами провели відповідний рейтинг.   Давайте   проголосуємо   в   першому   читанні   перший законопроект з поправкою депутата Яценка.

 

     "За" - 218.

 

     У нас  є  альтернативна  пропозиція  -  зняти  законопроект з розгляду. Депутат Терьохін наполягає проголосувати. Він був на цій сесії   дуже   активний,  давайте  прислухаємося  до  його  думки. Голосуємо,  шановні колеги.  Тим більше що співдоповідач  Єхануров сказав  (і  я  з  ним  цілком  солідарний),  що  вони  вноситимуть пропозицію про запровадження спецпатенту,  про  який  ішлося  і  у виступі Шеховцова,  на значно ширшій території.  Я думаю там ми це врахуємо.  Олексію Дмитровичу,  підтримайте,  бо зовсім пропаде... Голосуємо дружно!

 

     "За" - 238.

 

     Є пропозиція в цілому прийняти. І депутат Шеховцов підтримує. Дякуємо, Олексію Дмитровичу. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Закон прийнято в цілому.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до деяких  законів України щодо фінансування дорожнього господарства. Я так зрозумів,  що тут об'єднано два законопроекти:  про зміни до Закону  про  джерела  фінансування  дорожнього  господарства і про зміни до Закону про податок з власників транспортних засобів.

 

     Доповідає перший заступник голови Комітету з питань  фінансів і банківської діяльності Сокерчак Вячеслав Михайлович. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності  розглянув  до  другого читання  законопроекти,  які ми з вами прийняли в першому читанні. Оскільки складовою  Закону  про  джерела  фінансування  дорожнього господарства  є деякі прийняті нами закони (про акцизний збір,  що сплачується під час продажу бензину і нафтопродуктів;  про податок з  власників  транспортних  засобів)  я і запропонував,  щоб ми ці проблеми розглянули в одному законопроекті про  внесення  змін  до деяких    законодавчих    актів   щодо   фінансування   дорожнього господарства.

 

     Коротко викладу економічне обгрунтування цього законопроекту. Ви знаєте, що минулого разу (це було майже місяць тому) йшлося про те,  що для  збереження  наявної  мережі  автомобільних  доріг  за технічними  нормативами  щорічно  потрібно близько 3 мільярдів 400 мільйонів гривень, а з урахуванням мінімальних обсягів будівництва доріг  загальна  потреба  дорожнього  господарства  становить  4,7 мільярда гривень.  Звичайно, це, як кажуть, мрія, здійснити яку ми вже давно прагнемо, але не можемо.

 

     Відомо, що дія чинного закону припиняється 1 січня 2000 року. Скасовуються відрахування та збори на будівництво,  реконструкцію, ремонт  і  утримання автомобільних доріг загального користування і запроваджується нова система фінансування дорожнього  господарства за рахунок безпосередніх користувачів.

 

     Згідно з  планом  1999 року відрахування коштів до дорожнього фонду  підприємствами  і  господарствами,  організаціями  (це,  ви знаєте,  з  обороту  від  0,4  до  1,2  відсотка) мали б становити близько  1  мільярда  20  мільйонів  гривень.  Збір  від   продажу пальномастильних матеріалів - майже 69 мільйонів гривень.  Податок з  власників  транспортних   засобів,   відрахування   з   доходів автомобільного транспорту (0,2 відсотка) - 23 мільйони гривень.

 

     У новій системі фінансування дорожнього господарства,  за яку Верховна Рада проголосувала  ще  в  1996  році  з  подання  нашого комітету  (але,  ви  знаєте,  ми  весь час продовжували дію старої системи),  не були  визначені  нормативи  і  механізм  спрямування коштів  з  нових  джерел  до  дорожніх фондів.  Під час підготовки законопроекту до другого читання зауваження комітетів і  депутатів щодо  визначення  нормативів  і  механізму  надходження  коштів до дорожніх фондів було враховано.  Запропоновані  зміни  в  разі  їх прийняття дадуть можливість

 

 наповнити ці фонди фінансовими ресурсами на мінімальному  рівні  і не допустити втрати наявної мережі доріг.

 

     Пропонується законодавчо  визначити такі джерела фінансування дорожнього господарства.  Податок з власників транспортних засобів повинен дати,  згідно з тими пропозиціями,  що ми вносимо, близько 530 мільйонів гривень. Акцизний збір і ввізне мито на автомашини і шини - майже 43 мільйони гривень.  Акцизний збір та ввізне мито на нафтопродукти (за розрахунками) - 988 мільйонів гривень.  Збір  за проїзд  автомобільними  дорогами  (це  в'їзд  на  територію  нашої держави) - 10 мільйонів гривень.  І плата  за  придбання  торгових патентів,  яка  теж  долучається  до  дорожнього  податку,  -  4,8 мільйона   гривень.   Загальна   сума    надходжень    становитиме (розрахунково) приблизно 1,5 мільярда гривень.  Це, звичайно, мало порівняно  з  тим,   що   потрібно   для   нормального   утримання автомобільних доріг.

 

     Ось така  коротка інформація для того,  щоби ви свідомо могли підтримати  чи  відхилити  ті  чи  інші  пропозиції,  враховані  в законопроекті, підготовленому до другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеславе Михайловичу. Я думаю, ми свідомо все підтримаємо.

 

     До назви закону, преамбули є зауваження? Немає. До статті 1 є зауваження народного депутата Довганя.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так, Довганя і Ткаченка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони не наполягають.

 

     Назва закону і стаття 1 ставляться на голосування.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 199.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе Михайловичу,  зараз усе буде нормально. Я думаю, що ми по дорогах частіше їздимо, ніж літаємо в повітрі чи плаваємо. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 242.

 

     Дякую.

 

     Наступне зауваження.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Поправка 2 Комітету з питань будівництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте, так? Вона врахована.

 

     Поправка 6  депутата Хмельового відхилена.  Він не наполягає. Відхилена поправка 12 депутата Хмельового. Не наполягає.

 

     Поправка 14 депутата Довганя. Відхилена. Також не наполягає.

 

     Шановні колеги, ставлю на голосування статті 2, 3, 4.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте дружніше голосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     До статей  5-9  зауважень  немає...  Депутат  Шеховцов.  Будь ласка. Значить, я щось прогледів.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Уважаемые коллеги,  поправка 24 на странице 12 действительно   частично   учтена,   но   комитет   немножко    ее подкорректировал.

 

     Я предлагаю  в связи с этим проголосовать отдельно две нормы. Первая норма - "до 1991 года включительно". Я обосновывал это тем, что  до  1991  года в обращении был советский рубль,  и только с 1 января  1991  года  был  введен  украинский  карбованец,  начались либерализация  цен  и  гиперинфляция.  До  1991  года  можно  было покупать автомобили за счет  трудовых  сбережений,  хранившихся  в сберкассах.  Поэтому  в  1991  году  автомобили  куплены  рядовыми гражданами, не богачами и не какими-то крутыми бандитами.

 

     А вот  1992  год,  когда  инфляция  села  вклады  и  исчезла возможность  рядовых  граждан  покупать машины,  может быть точкой отсчета.

 

     Итак, граждане Украины, в собственности которых есть легковые автомобили,  изготовленные  до 1991 года включительно,  пользуются льготой, скидка - 50 процентов.

 

     И вторая норма:  "вироблені в країнах  СНД  і  поставлені  на облік  в Україні до 1990 року включно".  Ну почему это обязательно поставленные на учет в Украине?  Ведь в течение того же 1991  года граждане,  купившие  машину на территории Советского Союза,  могли переехать на территорию Украины потом.  Какая здесь связь с учетом на территории Украины?

 

     Я прошу раздельно проголосовать две нормы:  1990 год заменить на 1991 и слова "и поставленные на учет в Украине" исключить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні колеги,  з пропозицією нашого комітету знизити податок на 50 відсотків ви погоджуєтеся. Так?

 

     Ми записали "до 1990 року включно".  Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.  Можна сказати,  що з  1  січня  1999  року  на громадян,  які  купляють  автомобілі,  вже не поширюється дія цієї норми. Подивіться уважно, там написано "включно".

 

     Чому ми так  записали?  Ви  пам'ятаєте,  дуже  багато  листів надходило  від  громадян  України,  які  писали  про  те,  що ними автомобілі використовуються по 15-20 і більше років,  у той час як норма  його  експлуатації  -  10  років,  після  чого він потребує ремонту.  Ми виходили не з того,  що до чи після того,  як Україна стала  самостійною,  а з того,  що автомобіль випуску до 1990 року експлуатується 10 років,  і за всіма нормативами він уже  потребує капітального  ремонту.  Ось  цим  ми  керувалися,  пропонуючи  цей термін.

 

     Тепер чому ми записали "поставлені на облік в Україні?"  Тому що  автомобіль випуску до 1990 року можна купити,  наприклад,  і в 1993,  і в 1995  році.  Розумієте?  Людині  вигідно  купити  такий автомобіль.  Але  ж  не вона його експлуатувала,  вона його просто купила.

 

     Ми керувалися  якраз  статистикою,  що  в  нас  на  обліку  в державних  автоінспекціях  автомобілів випуску до 1990 року більше двох з половиною мільйонів,  і всі вони підпадають під цю  пільгу. Розширювати межі дії цієї пільги немає підстав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Олексію  Дмитровичу,  ви задоволені?  Ні. Тоді  ставляться  на  голосування  окремо  дві  поправки  депутата Шеховцова.  Поправка  перша  -  1990  рік замінити на 1991.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 185.

 

     Не прийнято.

 

     Поправка друга,  що стосується реєстрації цих автомобілів  на території України. Прошу визначитися.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати комітет.

 

     "За" - 192.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця поправка Шеховцова також не прийнята.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні колеги, ми даємо велику пільгу: більше 2,5 мільйона автомобілів  підпадає  під  цю  пільгу.  Крім  цього, стаття 4 велику пільгу дає. Почитайте її уважно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  давайте проголосуємо статті 5-9. Голосуємо. Підтримаємо комітет.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую. Ставиться на голосування...

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Адаме  Івановичу!  Ще  кілька  слів.   Депутат Ніколаєнко  не  зовсім  погоджувався  з тим,  як ми врахували його поправку.  Його в залі немає,  але  він  просив  редакційно  трохи змінити  наш  запис (це на сторінці 10,  пункт "б").  Він пропонує таку  редакцію:  "заклади  освіти,  які  повністю  фінансуються  з бюджету,   стосовно   учбових   транспортних   засобів   за  умови використання їх за призначенням".

 

     Я думаю,  що  з  таким  формулюванням,  на  якому   наполягає Ніколаєнко, можна погодитися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким    чином,   шановні   колеги,   голосується законопроект у цілому із поправкою  депутата  Ніколаєнка,  з  якою погоджується профільний комітет.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати, шановні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Дякую. Сідайте.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую, шановні колеги. Податок у гривнях, як і просили наші громадяни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ставлю вас до відома: ми пройшли другу сторінку порядку денного. Залишилося ще три сторінки.

 

     На пропозицію   профільного   комітету   знімається  наступне питання 1084.  Замість нього ми розглянемо питання,  за  включення якого  ми  сьогодні  проголосували:  про  невідкладні  заходи щодо стабілізації  фінансово-економічного  стану  підприємств   водного господарства  України  у  зв'язку  з  військовими діями НАТО проти Союзної Республіки Югославії. Доповідає Костюченко. Будь ласка.

 

     Будьте уважні,  нам потрібно оперативно  це  розглянути.  Три хвилини.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.,   перший   заступник   міністра   транспорту України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Постановою Верховної  Ради  України  про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансово-економічного  стану   підприємств   водного   транспорту України   у   зв'язку  з  військовими  діями  НАТО  проти  Союзної Республіки Югославії передбачено тимчасове звільнення в 1999  році підприємств   водного   транспорту   України  за  переліком,  який затверджується Кабінетом Міністрів України,  від сплати  акцизного збору  та  ввізного  мита  на  нафтопродукти,  збору  від  продажу пальномастильних матеріалів,  відрахувань коштів на дорожні роботи і збору до Державного інноваційного фонду.

 

     Звільнення від  сплати  акцизного  збору  та ввізного мита на нафтопродукти потребує внесення доповнень і змін до Закону України про  ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  деякі товари (продукцію). Це звільнення (пункт 1 законопроекту) стосуватиметься виключно  Українського Дунайського пароплавства і поширюватиметься на ввезення  нафтопродуктів  за  відповідними  кодами  виробів  за Гармонізованою  системою  опису  та  кодування товарів для власних виробничих потреб у визначених Кабінетом Міністрів обсягах. Усе це конкретизовано  в  проекті  Закону  України  про  внесення  змін і доповнень  до  деяких  законів  України  та  в  проекті  Постанови Кабінету  Міністрів  України про затвердження переліку підприємств водного транспорту,  які звільняються  від  оподаткування  в  1999 році,  та  унеможливлює  будь-які зловживання в результаті надання цієї пільги.

 

     За розрахунками,     потреба     Українського     Дунайського пароплавства  у  ввезенні  нафтопродуктів  у 1999 році для власних виробничих  потреб  становить  54  тисячі  тонн,  у   тому   числі дизельного  палива - 45 тисяч тонн,  бензину і моторних мастил - 9 тисяч тонн.  Сума коштів у результаті такого звільнення  становить 6,9 мільйона гривень.

 

     Згідно з  пунктом  2  законопроекту  в 1999 році пропонується звільнити від відрахувань коштів на  дорожні  роботи  підприємства водного транспорту за переліком,  затвердженим Кабінетом Міністрів України (це зміни  до  Закону  України  про  джерела  фінансування дорожнього господарства України).

 

     Виходячи з   можливих   обсягів   робіт  підприємств  водного транспорту в 1999 році (з урахуванням втрат доходів через події  в Югославії) надходження до Державного бюджету від сплати дорожнього збору становили б 2,1 мільйона гривень.  Пунктом  3  законопроекту передбачається   звільнення  підприємств  водного  транспорту  від сплати збору до Державного інноваційного фонду та  централізованих амортизаційних відрахувань.

 

     За попередніми розрахунками,  у зв'язку з наданням зазначених пільг можливі суми ненадходжень до бюджету становитимуть:  збір до Державного    інноваційного    фонду   -   2   мільйони   гривень; централізовані амортизаційні відрахування - 11 мільйонів  гривень. А   взагалі  розрахункова  сума  коштів,  які  недоотримає  бюджет внаслідок надання пільг підприємствам водного транспорту,  у  1999 році  становитиме  22  мільйони  гривень  і  не  матиме  відчутних негативних наслідків.  Сума  пільг  становить  лише  5,2  відсотка загальних  втрат підприємств,  що оцінюються в розрахунку до кінця року в сумі 452 мільйони гривень.

 

     Ці заходи,  якщо  сьогодні  вони  будуть  схвалені  Верховною Радою,    дадуть    можливість    підтримати   наші   придунайські підприємства,  стабілізувати  їх  фінансовоекономічне   становище. Повірте, придунайці не мають ніякої можливості працювати десь іще, окрім пароплавства або морських портів.

 

     Я дуже просив би підтримати наші пропозиції. І всі придунайці будуть вам вдячні за прийняте рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Гадаю,  ви  звернули  увагу на те,  що чи не вперше Кабінет  Міністрів  досить  оперативно  зреагував  на  нашу постанову,  яку  ми  прийняли  23  квітня  цього  року  і  в  якій звернулися  до  Кабінету  Міністрів  з   пропозицією   внести   ці законодавчі акти,  щоб хоч трохи пом'якшити ситуацію з Українським Дунайським пароплавством. Ми маємо ці законопроекти, і я просив би так само оперативно відповісти Кабінету Міністрів, як він нам.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція  прийняти  в  першому читанні проект Закону України про внесення  змін  і  доповнень  до деяких  законів  України,  що  стосуються Українського Дунайського пароплавства. Голосуємо. Депутате Терьохін, голосуйте, будь ласка. Ми ваші проекти теж проголосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую.

 

     Як профільний   комітет   дивиться   на   те,  щоб  у  цілому проголосувати цей законопроект?  Терьохін  проти.  Не  ставимо  на голосування в цілому.

 

     ----------------

 

     Ставиться на  голосування  в  першому  читанні  проект Закону України про списання податкової заборгованості підприємств водного транспорту,  що  виникла  у  зв'язку з обмеженням судноплавства по Дунаю. Голосуємо. Депутат Терьохін підтримує цей законопроект.

 

     "За" - 230.

 

     Я думаю,  цей законопроект ми можемо проголосувати і в цілому в  другому  читанні.  Депутат Терьохін від імені Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  через який також проходив  цей проект, не заперечує. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 229.

 

     Дуже дякую.

 

     Я хочу   повторити  слова  першого  заступника  міністра,  що дунайці нас не забудуть. Дякую (Шум у залі).

 

     Я депутата   Крука   не   зрозумів.   І   перший   у   цілому проголосувати?   Ну   давайте   ще   раз   проголосуємо.   Давайте підтримаємо.  Навіщо затримувати  дунайців!  Голосуємо  в  цілому. Депутате Терьохін, підтримуєте?

 

     "За" - 228.

 

     Нехай подякують наполегливості профільного комітету.

 

     ------------------

 

     Слухається питання  про проект Закону України про прожитковий мінімум  (друге  читання).  Доповідає  заступник  голови  комітету Степанов. Будь ласка, Михайле Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Рабочая группа доработала  законопроект,  подготовила  сравнительную  таблицу.  К законопроекту поступило 41 предложение. Практически все они учтены полностью или частично.

 

     В доработанной    редакции   проекта   закона   более   четко сформулировано  понятие  прожиточного  минимума.   Это   "вартісна величина  достатнього  для забезпечення нормального функціонування організму  людини,  збереження  його  здоров'я  набору   продуктів харчування,  а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг,  необхідних для  задоволення  основних соціальних  та культурних потреб особистості".  Учтены и различные категории населения:  дети  до  6  лет,  дети  от  6  до  18  лет, трудоспособные,   нетрудоспособные.   То   есть   практически  все предложения,  которые поступили,  учтены,  и Комитет  по  вопросам социальной  политики  и  труда предлагает во втором чтении принять закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я звертаюся до депутатів і насамперед  до  Володимира  Романовича  з такою пропозицією:  якщо депутати і він не будуть заперечувати і  не  будуть  наполягати... Будете заперечувати?

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.      Фракция     прогрессивных     социалистов, социалистическая  оппозиция.   Мы   подали   свой   альтернативный законопроект.  Его,  к сожалению, не учли. Но комитет поработал, и идеи, которые мы закладывали в своем проекте, в целом реализованы. Поэтому  мы  не будем настаивать на своем проекте и поддержим этот законопроект во втором чтении.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я звертаюся до депутатів Кондратевського, Москвіна і так далі, поправки яких (їх там три чи чотири) відхилено: ніхто не наполягає?

 

     Депутат Баулін. Будь ласка. Яка ваша поправка?

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Поправку 34 враховано частково, я з цим погоджуюся. Щодо поправки 38.  Я пропонував,  щоб у законі було чітко записано,  що мінімальна заробітна плата  та  мінімальна  пенсія  в  державі  не можуть   бути   менші   за  прожитковий  мінімум.  Цього,  Михайле Володимировичу,  ніде не  враховано,  а  ви  пишете,  що  поправку враховано частково.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Ну, я отвечу так: учтена сама философия вашего предложения. И в статье 2, и в статье 4. Мы не связываем четко эти значения,   потому  что  здесь  речь  идет  именно  о  прожиточном минимуме.  Но если есть такая необходимость,  давайте  проголосуем эту поправку. Это не так уже принципиально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ставлю на голосування поправку 38 народного депутата Бауліна,  з  якою  прогоджується  і  профільний комітет. Прошу визначитися.

 

     "За" - 192.

 

     Не прийнято.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Адам Иванович, еще один вопрос. Я хочу обратить ваше  внимание  на  пункт  3  статьи  7,   где   сказано:   "Після затвердження Верховною Радою України прожиткового мінімуму втрачає чинність Закон України про межу малозабезпеченості".  Дело в  том, что  юридическое  управление  высказало  свои  возражения по этому пункту и предлагает не голосовать и не принимать его сейчас. Когда прожиточный  минимум будет законодательно установлен,  можно будет отказаться от черты малообеспеченности.

 

     Я думаю,  что в принципе они правы.  Нужно сохранить правовое поле,   оставить   эту   черту   малообеспеченности,   чтобы  была определенная преемственность в законодательстве.

 

     Мы могли бы с этим согласиться и не  голосовать  за  пункт  3 статьи 7.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле   Володимировичу.   Коли  будемо голосувати, ми врахуємо ці пропозиції.

 

     Ще одна поправка депутата Бауліна. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.  Поправка  40.   Обратите   внимание,   уважаемые народные  депутаты,  здесь  речь  идет  о мониторинге прожиточного минимума: "Для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних" и так далее.  И предлагается, чтобы это отслеживал "спеціально уповноважений центральний орган  виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики".

 

     Мне кажется,   что  в  предыдущих  статьях  достаточно  четко выписано,  что делает Кабинет Министров,  как утверждает Верховная Рада.  А  тут  получается,  что  еще необходимо создавать какой-то "уповноважений центральний  орган  виконавчої  влади".  Поэтому  я считаю, что эту статью о мониторинге нужно исключить.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Я   никак  не  могу  согласиться  с  коллегой Баулиным.  Дело  в  том,  что  мы   могли   бы   прямо   написать: "Міністерство  соціальної політики та праці".  Но завтра Президент переименует его,  назовет по-другому. Здесь подразумевается именно данное министерство.

 

     Может быть,  нужно  подкорректировать,  но  мониторинг должен оставаться, это принципиально. Он не только не помешает, а укрепит этот   закон   и  дасть  нам  возможность  следить  за  действиями правительства и вмешиваться.  В  системе  социального  партнерства предусмотрены еще и другие механизмы.  Поэтому эту статью лучше бы оставить.

 

     Я просил бы коллегу Баулина отказаться от этой  поправки.  Мы не  можем  вместо  "уполномоченного  органа"  дописать  конкретное название министерства,  потому что название может измениться, и от нас это не зависит. А мониторинг должен остаться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Володимировичу. Павле Борисовичу! Напевно,  можна  згодитися  з  Михайлом  Володимировичем.  Ми   не вписуємо сюди назву цього міністерства,  але мається на увазі,  що це саме воно, яке зараз має назву Міністерство праці та соціальної політики.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Да, Министерство труда и социальной политики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтесь? Депутат не наполягає.

 

     Шановні колеги!    Таким    чином,    ми   маємо   можливість проголосувати в цілому цей проект закону з  вилученням  останнього пункту  статті  7,  про  що сказав Михайло Володимирович.  У такій редакції я й ставлю проект на голосування в цілому.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол затримався. Голосуємо!

 

     СТЕПАНОВ М.В. Підтримайте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Володимировичу, ви йдіть теж голосуйте, і все буде нормально.

 

     "За" - 246.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Я думаю,   ми   прийняли   довгоочікуваний   закон,  за  який наполегливо боролися.  Можливо,  він не повною мірою  задовольнить наших трудящих, але у всякому разі ми зробили добру справу.

 

     ----------

 

     Наступний не  менш  важливий законопроект - про внесення змін до Закону  України  про  збір  на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування (друге читання). Доповідає секретар Комітету у справах пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів   Віктор    Валентинович Борщевський. Будь ласка.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний      виборчий     округ,     КПУ).     Уважаемый председательствующий!  Уважаемые  народные   депутаты!   На   ваше рассмотрение  во  втором  чтении вносится проект Закона о внесении изменений в Закон Украины о сборе на обязательное  государственное пенсионное  страхование,  принятый  на  прошлой  неделе  в  первом чтении.

 

     Напомню, что  речь  идет  о  таких  источниках  отчислений  в Пенсионный  фонд:  реализация,  импорт табачных изделий,  операции купли-продажи недвижимости, услуги сотовой связи.

 

     В доработанном  нашим   комитетом   проекте   закона   учтены практически   все  замечания  и  предложения  народных  депутатов, высказанные в ходе обсуждения его в первом чтении.

 

     В частности,  статью 1  закона  мы  дополнили  пунктом  9,  в котором  предусмотрели,  что  от  уплаты сбора при покупке квартир освобождаются граждане,  которые находились в очереди на получение жилья либо приобретают жилье впервые.

 

     Что касается   освобождения  от  уплаты  сбора  собственников однокомнатных квартир,  а также собственников жилья, проживающих в сельской   местности  (предложение  вносилось  народным  депутатом Баулиным),  то хочу обратить ваше внимание  на  то,  что  согласно законопроекту  сбор  уплачивается не собственниками жилья и прочей недвижимости,  а их покупателями.  Таким образом,  ни собственнику однокомнатной  квартиры,  ни  собственнику  жилья,  проживающему в сельской местности, не потребуется уплачивать этот сбор.

 

     Не будут его уплачивать  и  предприятия,  передающие  обекты социальной  сферы  со  своего  баланса  на баланс местных советов, относительно чего высказывал опасения  народный  депутат  Терехин, поскольку,  как  я  уже  сказал,  сбор  с  операций  купли-продажи недвижимости будет уплачиваться исключительно ее покупателями.

 

     Из законопроекта    исключены    нормы,     предусматривающие зачисление сумм сбора, уплаченных со стоимости услуг сотовой связи в счет погашения долга Госбюджета перед Пенсионным фондом.

 

     С целью  недопущения  неравных  условий  при   уплате   сбора производителями  и  импортерами  табачных  изделий статья 2 закона дополнена пунктом  7,  которым  предусматривается,  что  стоимость импортируемых  табачных  изделий,  на  которые  начисляется  сбор, определяется с учетом сумм  акцизного  сбора,  -  так  же,  как  и стоимость табачных изделий, производимых в Украине.

 

     Учитывая изложенное,  Комитет по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов предлагает принять проект Закона  Украины  о  внесении изменений  в Закон Украины о сборе на обязательное государственное пенсионное страхование во втором чтении.

 

     Хочу еще раз  напомнить,  что  этот  закон  даст  возможность Пенсионному  фонду  иметь  дополнительно  поступления на сумму 400 миллионов гривень,  что составляет пятую часть задолженности фонда по выплате пенсий, а значит, и погасить эту задолженность.

 

     Прошу вас поддержать предложенный законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Валентиновичу.

 

     Шановні колеги!  Прошу звернути увагу,  що всі поправки (крім одної  поправки  депутата  Бауліна,  на  якій,  я  думаю,  він  не наполягає)  враховані.  Законопроект  складається  всього  з п'яти статей.

 

     Ставиться на голосування пропозиція  прийняти  в  цілому  цей законопроект.  Прошу  підтримати.  І  Пенсійний  фонд  наполегливо просить,  і міністерство наполегливо просить,  а ще  наполегливіше просять пенсіонери.

 

     "За" - 179.

 

     Незрозуміло. Шановні   колеги!   Хто   за  те,  щоб  провести голосування  цього  проекту  закону  в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.  Не  треба?  Добре.  Голосуємо  у звичайному режимі в цілому. Це друге читання.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Гуцол не встиг?  Та я його взагалі в залі не бачу, де він? Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую. Закон прийнятий.

 

     ------------------

 

     Не менш   важливий   проект   закону   -  про  трансплантацію (пересадку) органів і тканин людині.  Ми маємо  прийняти  рішення. Ставлю  законопроект  на  голосування.  Ми  вже  з  десяток  разів обговорювали його. Голосуємо.

 

     "За" - 123.

 

     Я думаю,  шановні колеги,  ми  ще  проголосуємо  цей  проект. Депутат Григорович? Будь ласка.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  Ми вже стільки узгоджували все, що  могли,  що  я  можу  сказати  тільки  одне:  і все ж таки вона крутиться - так, як сказав Галілео Галілей.

 

     Люди добрі!  Трансплантацію  (пересадку)  вже   сорок   років роблять  у  всьому  світі!  Згадайте  історію  співачки Кириченко. Згадайте те,  що ви читали в "Київських відомостях" буквально  три чи  чотири  місяці тому.  Хлопчикові,  який отримав черепномозкову травму,  пересадили ембріональні клітини,  і в  нього  відновилися функції головного мозку.

 

     Люди добрі,  я  вас  дуже  прошу,  зрозумійте,  що  все  одно трансплантологія є.  Ми мали порушення із  усиновленням  дітей,  і доки не прийняли закон про усиновлення дітей, ті порушення не були ліквідовані.   Давайте   ж   приймемо   закон,   щоб   законодавчо унеможливити  порушення.  Адже  співачці Кириченко пересадку нирки зробили поза законом.  І цій дитині,  яку  врятували,  пересадивши ембріональні клітини, операцію зробили поза законом.

 

     Чому ви  не можете зрозуміти,  що біда стукає у двері до дуже багатьох людей. Ідеться не про те, бідні чи багаті. Це й пересадка шкіри при опіках,  і пересадка клітин спинного мозку,  що робиться при онкологічних захворюваннях. Чому ви не хочете цього зрозуміти?

 

     Я вас дуже прошу, поїдьте до своїх виборців і скажіть, що ви, принаймні, законодавчо заборонили зловживання у цій сфері.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я зараз думаю, кому надати слово - лікарю чи металургу?  Металургу.  Давайте Матвієнкову надамо слово.  Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо,  Адам Иванович. Все мы прекрасно понимаем, что самое дорогое у человека есть жизнь.  Если у нашей  медицины  есть хоть  малейшие шансы сохранить эту жизнь нашим избирателям,  нам с вами, то мне непонятно, почему мы не идем по этому пути. Почему не используем этот шанс?

 

     Мы говорим  о каких-то злоупотреблениях.  Но ведь не принимая этот   законодательный   акт,   мы   создаем   поле    для    этих злоупотреблений,  что не нормально.  Честно говоря, мне это вообще непонятно.

 

     Предлагаю проголосовать за этот законопроект.  Тем  самым  мы спасем  не  одну  жизнь  и  поставим  в нормальные условия врачей, которые этим занимаются, сделаем их подотчетными.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. За ним

- депутат Черненко. І будемо голосувати.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Мы  обсуждали  этот вопрос во фракции "Батьківщина" и пришли к выводу,  что комитет не  в  должной  мере проработал  поправки.  В  частности,  есть три маленьких поправки, которые направлены на защиту доноров,  на поднятие их  социального статуса: донор получает удостоверение, и их организации пользуются теми правами, которые предоставлены ветеранам. Всего-то!

 

     Я не думаю, что, отвергая эти поправки, мы сэкономим на куске картона,  который выдает Кабинет Министров.  Донор,  который сдает кровь,  получает удостоверение,  а донор,  который лишается почки, куска кожи или костного мозга, не имеет права на это.

 

     Поэтому наша   фракция   решила   не   голосовать   за   этот законопроект,  пока в  должной  мере  не  будет  учтено  все,  что касается социальной защиты доноров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово доповідачу Черненку.  Будь ласка.  І ще раз проголосуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!  Кстати, по процедуре. Адам Иванович, мы сегодня ни один проект не рассматривали постатейно.  Я очень прошу, давайте пойдем постатейно: рассмотрим каждую статью, каждую поправку. Это первое.

 

     Второе. От  того,  что  не  будет  принят  закон,  работы  по трансплантации не остановятся. Мы только дадим возможность каждому областному управлению здравоохранения,  каждому институту, который работает в этой области, своими приказами решать эти вопросы.

 

     Я понимаю, фракция коммунистов обеспокоена тем, что, дескать, начнут  незаконно  забирать  органы.  Но  мы ведь четко в правовом аспекте  ввели  в  закон  норму  о  том,  что  человек  не   может подвергнуться  забору органа для пересадки другому человеку,  если он не является близким родственником:  муж, жена, отец, сын, дочь, бабушка - другие случаи абсолютно исключаются.

 

     Что мы  делаем?  Мы  просто  сами  выбрасываем  себя из круга цивилизованных государств,  которые уже сегодня имеют серьезнейшие успехи  в области трансплантологии.  Мы останавливаем работу целых институтов, отклоняя этот законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Хвилину  надаємо  голові профільного комітету,  щоб ніхто вже не звинувачував,  і більше не наполягайте.  Ще один  раз  я  поставлю  на  голосування.  Депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область).  Шановні колеги!  Я хотів би сказати,  що коли зазирнути на декілька років уперед,  то  можна  погодитися  з тим,  що  цей  закон тимчасовий.  Через декілька років уже не буде мови про трансплантацію органів  людини  людині,  мова  йтиме  про пересадку  органів від тварини до людини.  Шляхом генної інженерії будуть створені такі особини тварин, органи яких підходитимуть для людей.  Але  це  буде  звичайною практикою для всього світу,  крім держави Україна,  яка в числі трьох, де це просто заборонено через нерозуміння  чи якесь неправильне ставлення,  не має законодавства про трансплантологію.

 

     Давайте проголосуємо заради  сотень  тисяч  хворих,  яких  ми сьогодні робимо приреченими.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   будьте   уважні.   Ставлю  на голосування проект закону в цілому.

 

     "За" - 135.

 

     На жаль, не прийнято.

 

     -------------

 

     Слухається питання про проект  Закону  України  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону України про приватизацію державного житлового  фонду.   Доповідає   народний   депутат   Шмідт   Роман Михайлович.  Будь ласка. Три хвилини. П'ять хвилин? Ну, давайте за чотири.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху  України.   Шановні народні  депутати!  Законопроект  про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  приватизацію  державного   житлового   фонду спрямований  на  вдосконалення норм,  які регулюють правовідносини між  фізичними  та  юридичними  особами  в  процесі   приватизації державного та комунального житлового фонду.

 

     Необхідність прийняття  цього  закону зумовлена рядом причин. Перше.  Передача частини державного житлового фонду  в  комунальну власність,  тобто  у  власність  територіальних  громад,  створила проблему приватизації цього житлового фонду, оскільки до прийняття нової редакції Закону України про місцеве самоврядування в Україні цей  житловий  фонд  перебував  у  державній  власності   і   його приватизація  регулювалася нормами Закону України про приватизацію державного житлового фонду.

 

     Друге. Відсутність   законодавчого   визначення   в   чинному законодавстві   поняття  "комунальний  житловий  фонд",  що  також створює проблему приватизації комунального житлового фонду.

 

     Третє. Відсутність  чіткого  визначення   майна,   що   після приватизації  перебуватиме у спільній власності мешканців квартир, де проживають два і більше наймачів.

 

     Четверте. Порушення конституційних прав громадян України, які проживають  на  території  природних  та  біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних та інших парків і заповідників, на приватизацію житлового фонду.

 

     Наступне. Порушення меж права на приватизацію житлового фонду громадянами, які використали право на приватизацію житлового фонду не в повному обсязі (маються на увазі житлові чеки).

 

     Далі. Виникнення   колізії  при  відчуженні  сторонній  особі частини  квартири,  що  перебуває  на  праві  спільної   часткової власності,   одним  із  членів  сім'ї.  Можливість  такої  колізії закладено в статтях 113 і 114 Цивільного кодексу України.

 

     Для вирішення цих та інших проблем пропонується внести  зміни і доповнення до чинного закону України.

 

     Насамперед пропонуємо  змінити  назву  закону:  назвати  його Законом  України  про  приватизацію  державного   і   комунального житлових  фондів,  що  відповідатиме  букві  й духу Конституції та законодавства України.

 

     У законопроекті  уточнюються  поняття  приватизації  житлових фондів,  їх  об'єктів,  а  також  уводиться  поняття  комунального житлового фонду:  "Комунальний житловий фонд - це  житловий  фонд, який знаходиться у власності територіальної громади".

 

     Для усунення  колізії  щодо  розпорядження часткою в спільній частковій власності пропонується вилучити  з  пункту  2  статті  8 чинного   закону   норму   "або  часткову  власність".  Наприклад, відповідно до статей 113 і 114 чинного Цивільного кодексу  України один  із членів сім'ї,  набувши право спільної часткової власності на квартиру, може запропонувати членам сім'ї викупити його частку, а  якщо  вони  не  в  змозі цього зробити,  - продати її сторонній особі.  Тоді  порушується  поняття   квартири,   яке   передбачене будівельними  нормами  і  правилами,  відповідно  до яких квартира призначена для заселення однієї особи або сім'ї.

 

     Беручи до уваги те,  що  відповідно  до  пункту  2  статті  9 чинного закону не створено з 1992 року Державного приватизаційного житлового  фонду,  пропонується  вилучити  цей  пункт  із  чинного закону.

 

     У процесі  обговорення  цього  законопроекту  висловлено  ряд пропозицій та зауважень,  зокрема  науково-експертним  управлінням Секретаріату  Верховної  Ради.  Ряд пропозицій є слушними,  і вони будуть враховані при підготовці законопроекту до другого читання.

 

     Прийняття цього закону дасть змогу  привести  правовідносини, що  виникають  у  процесі  приватизації державного та комунального житлових  фондів,  у  відповідність  до  Конституції  та   чинного законодавства   України  і  забезпечити  на  даному  етапі  та  на найближчу перспективу права власників житла.

 

     Введення в дію цього закону не потребує  будь-яких  бюджетних затрат.

 

     Комітети, очолювані  Гуренком Станіславом Івановичем і Круком Юрієм Борисовичем, підтримали пропозицію схвалити цей законопроект у першому читанні.

 

     Шановні народні  депутати!  Дякую  вам  за  увагу і прошу вас прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     Як бачите, я вклався рівно в чотири хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  Романе Михайловичу,  я хотів би  відзначити вашу точність.

 

     Шановні колеги!   Є  необхідність  ставити  запитання?  Нема. Сідайте, Романе Михайловичу.

 

     Співдоповідає перший  заступник  голови  Комітету  з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Кирилович Черняк.  Давно ми вас  не  чули. Три хвилини, будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Шановні  народні  депутати!  Єдиний  спосіб справити  на вас позитивне враження - це виступати не три хвилини, а одну хвилину.

 

     Комітет з питань економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності   та  інвестицій  розглянув  на  своєму засіданні цей законопроект і пропонує Верховній Раді прийняти його в першому читанні.

 

     Комітет з  питань  будівництва,  транспорту  і  зв'язку також розглянув цей законопроект і вважає,  що  прийняття  цього  закону сприятиме поліпшенню ситуації у сфері приватизації житла,  і також пропонує його підтримати.

 

     Деякі зауваження і пропозиції,  які були висловлені, доцільно врахувати  в  процесі  підготовки  цього  законопроекту до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Кириловичу,   сідайте,   будь ласка.

 

     Шановні колеги!  І  автор цього проекту,  і співдоповідач від профільного комітету  рекомендують  прийняти  цей  законопроект  у першому  читанні.  Я  ставлю  це  на  голосування.  Давайте дружно підтримаємо.

 

     "За" - 124.

 

     Я не розумію.  Хто не встиг, підніміть руку. Депутат Шмідт не встиг. Голосуємо. Давайте дружно проголосуємо.

 

     "За" - 104.

 

     Прикро. Давайте    не   будемо   відкладати   його   надовго, повернемося до нього на четвертій сесії (Шум у залі).  Знімаємо чи не знімаємо - завтра ми його вже не будемо розглядати.  Правильно? На четвертій  сесії  Роман  Михайлович  внесе  цей  проект,  і  ми визначимося.

 

     Ну, увімкніть мікрофон Романа Михайловича Шмідта. Будь ласка, одна хвилина.

 

     ШМІДТ Р.М.  Народний рух України.  Шановний Адаме  Івановичу! Шановні  народні депутати!  Це не є політичний закон.  Він не несе жодного політичного навантаження,  він врегульовує норми житлового законодавства. Тому я прошу вас, Адаме Івановичу, поставити завтра на голосування цей законопроект,  оскільки є проблеми і колізії  з формуванням  комунального житлового фонду і приватизацією квартир, що належать до комунального житлового фонду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Романе Михайловичу,  я із задоволенням виконав би ваше прохання. Але якщо сьогодні 104 голоси, то завтра їх буде 120 або ще й менше.  Давайте  все-таки  поставимося  з  розумінням  до цього. Було б 150-180 голосів - питань немає. Я думаю, ви не гірше за мене розумієте ситуацію.

 

     -----------------

 

     Слухається питання про проект Постанови про внесення змін  до Постанови  про  звіт  Фонду  державного  майна  України про роботу протягом жовтня - грудня 1996 року та січня - вересня  1997  року. Доповідачів  троє,  хто з них говоритиме?  За всіх скаже заступник голови комітету Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Вашій увазі пропонуються три проекти постанови. Перший внесений народним депутатом Стояном.  Він пропонує скасувати пункт 14 Постанови  про звіт  Фонду  державного  майна про роботу протягом жовтня - грудня 1996  року  та  січня  -  вересня  1997  року.  Цим  пунктом  було продовжено термін видачі житлових чеків до 31 грудня 1998 року,  а термін їх обігу до 30 червня 1999 року.  Скасування цього  пункту, на  думку  нашого  комітету,  призведе  до  непорозумінь на місцях стосовно їх обігу. Ми пропонуємо не приймати таку постанову.

 

     Другий проект  постанови  внесений  народними  депутатами   - членами  Спеціальної  контрольної  комісії  з питань приватизації. Вони пропонують продовжити термін видачі та використання  житлових чеків  для  приватизації  державного  житлового фонду до 31 грудня 2000 року.

 

     Наш комітет  вважає  це  абсолютно  нормальним   рішенням   і пропонує  підтримати  пропозицію  депутата Рябченка та членів його комісії.

 

     Третій проект постанови внесений депутатом Кречем. У комітеті його  проект  не  знайшов  підтримки,  тому що,  з нашого погляду, питання щодо призупинення приватизації Кримського содового  заводу до цієї постанови якось штучно притягнуто.  Інша справа,  якби цей завод  було  внесено  до  переліку  об'єктів,  що  не   підлягають приватизації.  Це  зрозуміло.  А  такі зміни,  з нашої точки зору, недоцільні.

 

     Тому Комітет з питань економічної політики пропонує  прийняти постанову,   проект  якої  запропоновано  народними  депутатами  - членами Спеціальної контрольної комісії з  питань  приватизації  і якою термін використання житлових чеків продовжується до 31 грудня 2000 року.

 

     Прошу підтримати нас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Івановичу,  я  тільки  хотів  би  зрозуміти, навіщо  нам  два  проекти  постанови голосувати,  якщо вони обидва стосуються одного й того ж пункту прийнятої постанови?  У  першому проекті  записано:  скасувати  пункт  14  постанови,  а  в другому пропонується інша редакція цього пункту:  продовжити термін видачі та  використання  житлових чеків.  Тож,  мабуть,  треба продовжити термін.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Є пропозиція проголосувати  проект  постанови, внесений спеціальною контрольною комісією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, комісією Рябченка. Згідно з тим, що пропонує Стоян,  пункт 14  скасовується.  Ми  ж  погоджуємося  з  тим,  щоб продовжити  цей  термін  до  31 грудня 2000 року.  Так я зрозумів? Голосуємо дружно.

 

     "За" - 195.

 

     Шановні колеги, давайте дружніше. Голосуємо.

 

     "За" - 189.

 

     Шановні колеги,  нагадую, що завтра ми маємо завершити роботу сесії  десь  о  14-15  годині.  На  завтра  намічено розглянути 30 питань.  Якщо ми й зараз переноситимемо ще щось на завтра,  то  ви розумієте,  що, можливо, доведеться завершувати роботу в суботу, а то й у неділю. Тому голосуємо. Наталіє Михайлівно, голосуйте.

 

     "За" - 212.

 

     Один - проти, один - утримався, а сто не голосують. Запросіть депутатів до залу,  будь ласка.  Незрозуміло,  де поділися фракції Руху,  щойно обидві майже у повному складі були.  Мовчану сьогодні 60 років,  то нехай прийдуть проголосують і йдуть собі. Голосуємо, шановні колеги.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я радий доповісти,  що ми пройшли третю сторінку нашого плану із шести. Переходимо на четверту.

 

     Розглядається проект  Закону  про  доповнення  до  Закону про спеціальні економічні  зони  та  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності  в  Донецькій  області.  Доповідає  заступник  міністра економіки Романюк. Будь ласка, Сергію Андрійовичу.

 

     Немає запитань до заступника міністра?.. Немає. Тоді сідайте, Сергію Андрійовичу.

 

     Давайте розберемося,   що   ми  голосуватимемо.  Будь  ласка, депутат Петренко запрошується на  трибуну.  Він  як  співдоповідач допоможе   нам   розібратися,   які  проекти  постанов  ми  будемо голосувати.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги,  у нас є декілька проектів доповнень до Закону  про  спеціальні  економічні зони  та  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в Донецькій області.  Стосовно розширення кола територій,  де  запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності, є доповнення депутатів Хунова,  Звягільського та інших. Вони пропонують до переліку таких територій включити міста Краматорськ, Красний Лиман, Слов'янськ, а також Амросіївський і Слов'янський райони.

 

     Є також  проекти  3031-1  і  3031-2.  Тут   пропонується   до територій пріоритетного розвитку віднести ще й місто Костянтинівку і Костянтинівський район.

 

     І ви знаєте, що ми, прийнявши Закон про спеціальні економічні зони  та  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в Донецькій області,  не внесли  змін  до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування  у зв'язку із створенням спеціальних економічних зон "Азов"  і  "Донецьк"   та   запровадженням   спеціального   режиму інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області.

 

     Отже, нам треба прийняти три законодавчі акти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будьте уважні.  Зараз ми  будемо голосувати  доповнення до Закону про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області.

 

     Ставиться на  голосування  законопроект,  яким   пропонується перелік   територій   пріоритетного   розвитку  доповнити  містами Слов'янськ,  Краматорськ,  Красний   Лиман   та   Слов'янським   і Амросіївським районами (Шум у залі). Будь ласка, візьміть документ 3031, і все буде зрозуміло.

 

     Прошу голосувати (Шум у залі).

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Ще Артемівськ пропонують дописати. Якщо колеги підтримують...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть голосування.

 

     Шановні колеги,  представники донецького регіону,  не вводьте нас в оману. Артемівська в запропонованому документі немає. Ще раз зачитую доповнення:  міста Слов'янськ,  Краматорськ, Красний Лиман та Слов'янський і Амросіївський райони.  Є й інші доповнення,  але то  інший  проект.  Ставлю  на  голосування  законопроект,  який я назвав.

 

     "За" - 198.

 

     Ставлю на голосування проект закону про внесення доповнення - місто Костянтинівка і Костянтинівський район.

 

     "За" - 203.

 

     Шановні колеги, ставлю на голосування: доповнити всіма перерахованими  мною  населеними  пунктами  разом. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Будь ласка, Володимире Оникійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Адаме Івановичу, можна поставити на голосування такий варіант:  проект закону про доповнення міста Костянтинівка і Костянтинівського району проголосувати як закон,  а проект закону, куди пропонувалося дописати Артемівський район, прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   давайте   дотримуватися  норм Регламенту.  Щодо пропозиції про Костянтинівку і  Костянтинівський район  є згода Кабінету Міністрів,  є розрахунки,  тобто ми можемо законопроект прийняти в цілому. Ставлю це на голосування як закон. Кабінет Міністрів погоджується.

 

     "За" - 223.

 

     Давайте ще раз проголосуємо. Молодий рух зараз допоможе.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято.

 

     Тепер ставиться    на   голосування   пропозиція   підтримати законопроект  стосовно  тих  районів,  які   ми   називали,   плюс Артемівськ, в першому читанні.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Це законопроект 3031.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування законопроект 3031 в першому читанні.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги,  давайте  підтримаємо  в  першому  читанні  і зачекаємо висновок Кабінету Міністрів. Якщо погодиться - включимо, ні - будемо визначатися. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Марченка (Шум у залі).

 

     На завтра перенести? Ми вже говорили, що нас чекає завтра.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Фракция   прогрессивных   социалистов.   Адам Иванович,  может, инициаторы создания свободных экономических зон, зон приоритетного инвестирования,  зон  льготного  налогообложения поставят,  чтобы нас не мучать,  один вопрос: проголосовать за то, чтобы вся Украина превратилась в свободную экономическую  зону,  в зону    приоритетного    инвестирования,    в    зону    льготного налогообложения? И тогда мы не будем морочить голову. Я утверждаю, что  такой  наплыв  предложений о создании свободных экономических зон связан с тем,  что идут взятки. Другого нормального обяснения этому  мы  дать не можем.  Поэтому те,  кто выступает инициаторами процессов  разрыва  страны,  не   решая   кардинальных   вопросов, во-первых,  пусть берут всю ответственность на себя,  а во-вторых, пусть внесут одно предложение по Украине в целом.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Гадаю,  це треба адресувати Президентові, який вносить ці проекти,  і не переводити стрілки на інших.  Ви знаєте, хто вносить пропозиції щодо цих зон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я цілком солідарний з Володимиром Романовичем, що дійсно легше було б оголосити всю Україну зоною, але є законодавча ініціатива, яку ми маємо підтримати.

 

     Давайте в першому читанні підтримаємо перелік цих територій.

 

     Будь ласка, Володимире Романовичу, підтримайте.

 

     "За" - 207.

 

     Будемо розглядати це питання на наступній сесії.

 

     Нам треба ще розглянути один законопроект,  поданий Кабінетом Міністрів,  - про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальних економічних  зон у Донецькій області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 204.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Шановний Адаме Івановичу, є пропозиція прийняти його в першому читанні,  таким чином ми можемо надати можливість і Кабінету Міністрів, і комітету попрацювати над цим документом, а у вересні прийняти як закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Річ у тому, що Кабінет Міністрів попрацював, це ж його пропозиції.

 

     Давайте проголосуємо, шановні колеги. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Була пропозиція  прийняти  законопроект  у  першому  читанні. Давайте підтримаємо.  З 1 вересня  розглянемо  його...  Ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Шановні колеги,  річ у тому,  що по Донецькому регіону вже є інвестиції на суму 156 мільйонів  доларів.  Укладені договори з інвесторами, інвестиційний процес уже йде.

 

     У тому законі,  який ми прийняли, всі ці норми, які закладені в поправках до чинного податкового законодавства,  є. Нам треба їх прийняти  або  як  закон,  або  в  першому читанні,  тому що такою позицією ми відштовхуємо інвесторів від Донецького регіону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ставлю на голосування  зміни  до податкових  законодавчих  актів.  Прошу підтримати.  І прогресивні соціалісти голосують, бо на Донецьк треба буде їхати незабаром.

 

     "За" - 195.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проекти законів про спеціальний  режим інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Луганській області та про внесення доповнень до законів  з  питань оподаткування (друге читання). Доповідає депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Шановні  колеги,  під  час доопрацювання після першого читання до Комітету з питань економічної політики надійшло багато  пропозицій  народних  депутатів.  Майже всі вони враховані частково або редакційно.

 

     До тексту законопроекту,  який ми прийняли в першому читанні, додано,  за погодженням з Кабінетом Міністрів, тільки одне місто - Красний  Луч.  Комітет  на  своєму   засіданні   прийняв   рішення рекомендувати   законопроект  до  розгляду  в  другому  читанні  і прийняти як закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань?  Ставлю на голосування пропозицію прийняти  в  другому читанні проект Закону України про спеціальний режим  інвестиційної  діяльності   на   територіях   пріоритетного розвитку в Луганській області. Голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в другому читанні проект Закону України про внесення доповнень до деяких  законів  з питань  оподаткування  у  зв'язку  з  запровадженням  спеціального режиму  інвестиційної  діяльності  на   територіях   пріоритетного розвитку в Луганській області. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.   Адаме   Івановичу,   є   пропозиція  поіменно проголосувати ці проекти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу визначитися стосовно того, щоб  голосування провести в поіменному режимі.  Одразу буде видно, які фракції працюють, які рвуть на собі сорочку.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  в  поіменному  режимі   пропозиція прийняти  у  другому  читанні  проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку  в Луганській області. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз?    Будь   ласка.   І   стосовно   Донецької   області проголосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Висвітіть на табло, будь ласка.

 

     За: комуністи - 113 із 117; Народний рух - 12 із  19;  НДП  -  10  із 13;  "Відродження регіонів" - 16 із 17; "Батьківщина" - 9 із 11;  соціал-демократи (об'єднані) - 5 із  17; соціалісти - всі 24;  зелені - 2 із 7; "Реформиконгрес" - 5 із 14; "Незалежні" - 5 із 10; "Громада" - 1 з 11; "Трудова Україна" - 3 з 8; Рух - 1 із 4; селяни - всі 11; прогресивні соціалісти - 0 з 12; позафракційні - 4 з 10.

 

     Шановні колеги,  давайте підтримаємо цей законопроект. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги, тепер у поіменному режимі голосуємо наступний законопроект щодо Луганської області.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги, не вистачає декілька голосів. Давайте ще раз. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую.

 

     Тепер є   пропозиція   повернутися   до  законопроектів  щодо Донецької області і в поіменному режимі проголосувати.

 

     Слово надається депутатові Черненку, давно вже просить.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я предлагаю проголосовать  за  предложения  по Донецкой области и добавить еще две зоны:  одну - для коммунистов, одну - для руховцев.  И в этих зонах мы  будем  трансплантации  им проводить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  підтримую  пропозицію,  але  щоб  особою,  яка здійснюватиме  такі  трансплантації,  був   Черненко.   Добре,   і прогресивні соціалісти допомагатимуть.

 

     Шановні колеги,  давайте  проголосуємо  в  поіменному режимі. Черненко просить, наполягає (його можна зрозуміти, він із Горлівки Донецької області) на тому, щоб ми проголосували поданий Кабінетом Міністрів законопроект про внесення змін до деяких законів України з   питань  оподаткування  у  зв'язку  із  створенням  спеціальних економічних зон у  Донецькій  області.  Ставлю  на  голосування  в поіменному режимі в цілому законопроект.

 

     "За" - 221.

 

     Трохи не   вистачає   голосів.   Олександре   Володимировичу, голосуйте. Донецьку область, гадаю, треба підтримати.

 

     "За" - 219.

 

     Висвітіть, будь ласка, результати голосування по фракціях.

 

     За: комуністи - 111 із 117; Народний рух - 13 із 20; НДП - 8 з 13; "Відродження регіонів"

- 15 із 17; "Батьківщина" - 6 із 11; соціалдемократи (об'єднані) - 6 із 17;  соціалісти - 22 з 24; зелені - 2 із 7; "Реформи-конгрес"

- 5 із 14;  "Незалежні"- 7 з 10;  "Громада" -  2  з  11;  "Трудова Україна"  -  3  з  8;  Рух - 2 з 5;  селяни - всі 11;  прогресивні соціалісти - 0 з 12; позафракційні - 6 із 10.

 

     Шановні колеги,  проголосуємо ще раз?  Будь ласка, голосуємо. На прохання Руху.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Я пропоную  в  першому читанні проголосувати законопроект про доповнення - збільшення числа територій пріоритетного  розвитку  в Донецькій області. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 231.

 

     ----------

 

     Слухається питання   -   проект   Закону  про  доповнення  до Кримінального   кодексу   України   (щодо    порушень    виборчого законодавства). Друге читання.

 

     Доповідає Кармазін Юрій Анатолійович. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати,  перед вами проект закону. Я прошу проголосувати його постатейно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  дивимось,  які  є  поправки.  Усі  поправки враховані. Якщо немає заперечень у залу і у Володимира Романовича, я ставлю на голосування  цей  законопроект  у  другому  читанні  в цілому. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги,   голосуйте.   Я   так  зрозумів,  що  хочуть підтримати цей законопроект.

 

     Слово надається депутату Гавришу.

 

     ГАВРИШ С.Б.  Шановні колеги!  Шановний Адаме Івановичу!  Хочу звернути вашу увагу на те,  що я також є автором поправок до цього законопроекту.  У таблиці написано, що вони враховані. Насправді ж вони  не  враховані.  Наприклад,  частину  першу  статті 127 члени комітету   виклали   таким   чином:   "Перешкодження    здійсненню громадянином  України  його  виборчих  прав  або  роботі  виборчої комісії,  вчинене з метою вплинути на  результати  виборів..."  Це класичний    адміністративний    проступок.    Давайте   напишемо: систематично впливає або неодноразово.  І подивіться  на  санкцію: "карається  позбавленням  волі на строк від трьох до п'яти років". Чи не  занадто  ми  криміналізуємо  суспільство?  Давайте  введемо альтернативну  санкцію  -  з  декількох видів покарання,  яка буде відображати тенденції нового Кримінального кодексу.

 

     І нарешті частина друга.  Зверніть увагу,  тут  кваліфікуючою обставиною є використання влади.  Що значить "використання влади"? І якої влади?  Кримінальний кодекс такого поняття не знає.  Діяння вчинені  посадовою  особою,  -  це  є  використання влади.  Тому я пропоную це викреслити.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Не  можна   нічого   викреслювати,   тому   що використання  влади  -  це  те,  що  сьогодні  робиться  на місцях місцевими   державними   адміністраціями,   обласними   державними адміністраціями.  Це  те,  що  вже робилося під час збору підписів шановним паном Засухою,  головою  Київської  облдержадміністрації, іншими особами.  Оце є використання влади, яке за цим законом буде каратися кримінальною відповідальністю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дай Боже.  Будь  ласка,  слово  надається  автору законопроекту депутату Лавриновичу, і будемо визначатися.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановні колеги!  Я просив би підтримати цей законопроект у цілому. Є  зауваження,  які   ми   зараз   почули,   щодо   криміналізації суспільства. Я категоричний противник криміналізації суспільства і введення кримінальних  покарань  за  проступки,  які  можуть  бути покарані в дисциплінарному, адміністративному порядку.

 

     Проте я  хочу,  щоб ми зараз взяли до уваги,  що мова йде про правопорушення,  які стосуються конституційних прав громадян і від яких  може  залежати  доля всієї держави,  всього суспільства.  Це правопорушення,  які тягнуть за собою дуже  серйозні  наслідки,  і тому  вони  повинні відповідно каратися.  Я хотів би,  щоб ми мали запобіжник від спокуси, яка чекає на нас ще цього року.

 

     Прошу вас підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я бачу, що абсолютна більшість залу готова підтримати.   Ставлю   на   голосування   законопроект  у  цілому. Голосуємо.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 225.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Мороз щось хоче сказати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  лише чотири депутати проти. Будь ласка,  давайте  все-таки  проголосуємо,  а  потім  я надам слово. Давайте проголосуємо результативно.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Підтримайте,  будь  ласка,   шановні   народні депутати. Це вигідно народу України, а не комуністам, не рухівцям.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Я думаю,  слово  надавати  вже не потрібно.  З мотивів?  Будь ласка. Депутат Мороз.

 

     Сідайте, Юрію Анатолійовичу.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Дякую.  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні колеги!  Я  сьогодні  мав досить приємну розмову з Рябцем Михайлом Михайловичем,  і  він  переконливо  просив  підсилити   можливості Центральної виборчої комісії поправками до законів, щоб можна було карати  тих,  хто  порушуватиме  виборче  законодавство.  Тому  ми проголосували абсолютно правильно,  і мені здається,  що у вересні можна буде навіть додати деякі  зміни  до  Цивільно-процесуального кодексу для того, щоб можна було навести порядок у державі.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю,  шановні колеги,  що ми прийняли правильне рішення. І будемо сподіватися, що воно діятиме.

 

     ____________________

 

     Розглядається проект Закону України про тимчасові  слідчі  та спеціальні  комісії  Верховної  Ради  України  в  другому читанні. Доповідає Лавриненко Микола Федорович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні колеги народні депутати! Шановний Адаме Івановичу! Комітет розглянув усі пропозиції,  що надійшли до проекту закону, який був прийнятий  у  першому  читанні.  Більшість із них урахована.  Крім того,  зауваження були від юридичного  управління,  яке  в  цілому підтримує прийняття законопроекту в другому читанні, а зауваження, які ним  зроблені,  стосуються  техніко-юридичних  поправок.  І  я просив би дати протокольне доручення,  щоб ми ці поправки зробили, деякі з них - якраз у зв'язку  з  прийняттям  сьогодні  в  першому читанні  проекту  Закону про спеціального прокурора та спеціальних слідчих.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо  Федоровичу,  давайте  не  будемо  вносити поправок,  які  пов'язані  з  прийняттям у першому читанні проекту Закону про спеціального прокурора та спеціальних слідчих,  тому що невідомо,  чи  буде  він  прийнятий  у  другому  читанні,  чи буде підписаний і таке інше.  Тому,  мабуть,  не треба  пов'язувати  ці законопроекти, правильно? Ми можемо вносити тільки зміни у зв'язку з уже прийнятим законом.

 

     Шановні колеги,  давайте зробимо так. Хто з авторів поправок, які  вносилися до цього законопроекту,  не задоволений реагуванням профільного комітету на його пропозиції? Немає таких.

 

     Тоді є пропозиція проголосувати в цілому за цей законопроект. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Будь ласка,  шановні колеги, ми всі говоримо про необхідність такого закону.  Ні в  кого  сумніву...  У  чотирьох  він  викликає сумнів,   але   це   цілком   об'єктивні  речі.  Давайте  дружніше підтримаємо  цей  законопроект  у   цілому.   Голосуємо.   Михайле Петровичу, без вас діла мало.

 

     "За" - 219.

 

     Ну, ще раз давайте проголосуємо,  будь ласка. Шановні колеги, дружніше.  Михайле  Петровичу  Ковалко,  займайте  робоче   місце. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую. Нарешті ми будемо мати закон про слідчі комісії,  яких у нас, ви знаєте, досить і досить багато.

 

     ------------

 

     Переходимо до  розгляду  наступних  питань  порядку  денного. Слухається  питання  про проект Закону про внесення змін до статті 111 Конституції України.  Доповідає Мазур Олена Анатоліївна.  Будь ласка, 2 хвилини.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо. Фракция ПСПУ, Луганская область. Згідно з Конституцією  України  Президент  України  є  гарантом  державного суверенітету,  він  повинен  "дбати  про благо Вітчизни і добробут Українського  народу,  обстоювати  права   і   свободи   громадян, додержуватися  Конституції  України і законів України,  виконувати свої  обов'язки  в  інтересах  усіх   співвітчизників,   підносити авторитет України у світі".

 

     Однак починаючи  з  1991  року,  тобто за роки функціонування інституту  президентства  в   Україні,   правління   перших   двох Президентів  -  Кравчука  та  Кучми,  - значно погіршився добробут українського  народу,  під  загрозою  -  державний  суверенітет  і національна   безпека   України.   Грубо  порушується  Конституція України, не виконується більшість законів України.

 

     За ці  роки  обсяг  внутрішнього  валового  продукту  держави зменшився в 6 разів,  обсяг внутрішнього валового продукту на душу населення - в 10 разів (близько 5,6 тисячі доларів США  -  у  1990 році,  560  доларів  США  - у 1998 році).  Зовнішній борг досяг 18 мільярдів гривень,  внутрішній -  близько  13  мільярдів  гривень. Реальний   Держбюджет   зменшився   у  9  разів.  Кредиторська  та дебіторська заборгованість перевищує у 2 рази річний обсяг ВВП.

 

     За результатами практично всіх контрольно-ревізійних  заходів виявлено   суттєве   порушення   чинних   законів  України,  факти незаконного,  нецільового  та  неефективного  використання  коштів Державного  бюджету  та  коштів  державних  цільових  бюджетних  і позабюджетних   фондів.   Загальний   обсяг   збитків,    завданих Держбюджету,  встановлений контрольними заходами Рахункової палати в 1998 році, становить близько 1,5 мільярда гривень.

 

     Рівень безробіття перевищує  30  відсотків.  Середня  реальна заробітна плата зменшилася більш як у 3 рази.

 

     Фінансування науки   скоротилося   у   5  разів.  Ліквідовано Міннауки,  більшість науководослідних інститутів, конструкторських бюро,    Держпатент.    Практично   знищено   науковий   потенціал найінтелектуальнішої держави світу.

 

     Населення України  скоротилося  на  2,5   мільйона   чоловік. Середня тривалість життя у державі скоротилася на 5 років.

 

     Порушуючи статті 3,  5,  8 розділу ІІ, а також статті 85, 92, 102,  104 Конституції України,  діючий Президент узурпує  владу  в державі, порушує права громадян, зраджує інтереси держави.

 

     У цілях   подальшого   запобігання  приходу  до  влади  осіб, неспроможних виконувати обов'язки Президента України,  гарантувати дотримання ним та всіма громадянами - суб'єктами права Конституції України  та  чинного  законодавства,  необхідно  внести  зміни   і доповнення до Конституції України, зокрема до статті 111.

 

     Я зачитаю  эти  поправки.  Они  были рассмотрены на заседании комитета вчера.  И мы,  авторы этого проекта  -  Мазур,  Ещенко  и Мороз,  согласились  с  поправками  комитета и на сегодняшний день предлагается дополнение к статье 111 в такой редакции:

 

     "Причинами усунення з поста Президента України можуть бути:

 

     під час перебування на посаді Президента не менше трьох років мало   місце   зниження   життєвого   рівня  населення;  зростання зовнішнього та внутрішнього боргу;  порушення Конституції  України та чинного законодавства".

 

     Я хочу  сказать,  с  какой целью эти поправки вносятся.  Если "особа,  яка виконує обов'язки Президента України,  неспроможна їх виконувати",  то  чтобы  автоматически  обявлялся  через  3  года импичмент.  На  сегодняшний  день  нет  процедуры   и   технологии обявления  импичмента.  Поэтому просьба поддержать эти поправки в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ні в якому першому читанні.  Треба знати, про  що йде мова.  А мова йде про те,  що ми з вами маємо прийняти рішення про направлення поправок до  статті  111  Конституції  для розгляду в Конституційному Суді.  Тут ні першого,  ні другого,  ні десятого читання не треба. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я  ще  раз  наголошую,  про  що   ми   маємо голосувати:  ми  маємо  голосувати  про  направлення  поправок  до відповідної статті Конституції до Конституційного Суду  для  того, щоб він їх розглянув.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 174.

 

     Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Фракция   прогрессивных   социалистов.   Адам Иванович!  Я зачитаю норму статьи 155 (раздел XIII "Внесення  змін до Конституції України").  Здесь четко записано: "Законопроект про внесення  змін  до  Конституції  України...  попередньо  схвалений більшістю  від  конституційного  складу  Верховної  Ради  України, вважається прийнятим..." - и так далее.

 

     Мы можем   принять   либо   решение   просто   направить    в Конституционный Суд, либо решение направить в Конституционный Суд, "попередньо  схваливши".  Поэтому  Елена  Мазур  поставила  вопрос четко.   И   я   прошу,   чтобы  мы  проголосовали:  "Направити  в Конституційний Суд,  попередньо схваливши".  Тогда мы не  потеряем целую   сессию,  потому  что  по  Конституции  процедура  внесения изменений в Конституцию реализуется  на  протяжении  двух  сессий. "Попереднє схвалення" дает нам экономию времени - целую сессию.

 

     Прошу поставить в таком плане на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  ставлю  так,  як  записано  в  рішенні профільного  комітету.  Будь  ласка,   буде   ставитися   і   така пропозиція.  Ми  проголосували пропозицію профільного комітету про направлення  змін  до  Конституційного  Суду  (вона  набрала   174 голоси).  Депутат  Марченко  вносить пропозицію проголосувати так: попередньо схвалити і направити до Конституційного Суду.

 

     Прошу визначитися щодо цієї позиції.

 

     "За" - 167.

 

     Ще менше голосів.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до Конституції  України (стосовно цілого переліку статей).  Доповідає народний  депутат  Ющик  Олексій  Іванович.  Будь  ласка,  Олексію Івановичу.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  Спочатку я хочу внести ясність  щодо  того  питання,  яке ми розглядаємо,  і попереднього питання, тому що народний депутат Марченко тут трошечки ввів зал в оману.  Є  тлумачення Конституційного Суду процедури внесення змін до Конституції.  Ми повинні спочатку,  не розглядаючи і попередньо не  схвалюючи проекту,  просто надіслати його для надання висновку Конституційним Судом і лише після цього попередньо схвалювати його на наступній сесії і приймати двома третинами ті проекти,  про які говориться.

 

     Це тлумачення  Конституційного   Суду   є   обов'язковим   на сьогодні.  І  тому  я думаю,  що Адам Іванович абсолютно правильно поставив питання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію   Івановичу,   я   свідомо   ставив    на голосування для того,  щоб не витрачати часу. Якби ми визначились, нас поправили б,  що ми порушили норму Конституційного Суду. Я вас абсолютно підтримую, ви маєте рацію, займаючи таку позицію.

 

     Доповідайте, будь ласка.

 

     ЮЩИК О.І.  Шановні  колеги,  ідеться про прийняття постанови. Вам розданий законопроект про внесення  змін  до  Конституції,  до цілого ряду статей, є пояснювальна записка, в якій обгрунтовуються ці зміни.  Автори цього проекту закону -168 народних  депутатів  з абсолютно  різних  фракцій,  які  підтримали  цей законопроект.  А проект постанови, яку ми повинні прийняти, звучить так:

 

     "Враховуючи подання 168 народних депутатів України на розгляд Верховної  Ради  України  проекту  Закону  про  внесення  змін  до Конституції України (статей 84, 85, 89, 92, 93, 94, 106, 147, 150, 151 та пункту 6 розділу XV),  відповідно до статті 159 Конституції України,

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Звернутись до Конституційного Суду України  для  отримання висновку  щодо  відповідності  проекту Закону про внесення змін до Конституції  України...  вимогам  статей  157  і  158  Конституції України.

 

     2. Направити   законопроект,   зазначений  у  пункті  1  цієї постанови,  до  Конституційного   Суду   України   для   отримання висновку..."

 

     Тобто це  суто процесуальне рішення,  яке ми повинні сьогодні прийняти.

 

     І хочу ще додати.  Шановні колеги! Принциповими позиціями тих змін,   які   ми   пропонуємо,   є   насамперед   зниження  порогу президентського вето.  Ви знаєте, що ми долаємо вето 300 голосами, але  цивілізовані  країни не знають такої практики.  Є Італія,  де президент має право вето;  є Литва - право вето президент теж має; є  президентська  республіка  Франція,  але законодавства всіх цих країн передбачають,  що вето долається всього-на-всього  більшістю голосів присутніх на засіданні депутатів.

 

     Тому те,  що ми зробили зараз у Конституції, треба виправити. Воно внутрішньо суперечить самим засадам розподілу влади. Фактично законодавець  сьогодні  заблокований  і  Конституційним  Судом,  і Президентом при вирішенні законодавчих питань.

 

     Я просив би вас підтримати цей проект постанови  формально  і дати можливість, щоб Конституційний Суд попрацював, поки ми будемо наступну сесію,  так би мовити,  чекати, а потім уже розглядати по суті це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Івановичу. Шановні колеги! Давайте не будемо вступати в юридичні дискусії.  Бо я  пригадую,  коли  ми направляли попереднє звернення до Конституційного Суду, ми тут три чи чотири дні  навколо  цього  питання  дискутували.  Це  поки  що абсолютно  не  предмет  для суперечок.  Коли ми наберемо необхідну кількість  голосів,  тоді  будемо  формулювати   так,   як   дехто наполягає.

 

     Ставиться на   голосування   проект   постанови   профільного комітету в такій редакції:

 

     "Звернутись до Конституційного  Суду  України  для  отримання висновку  щодо  відповідності  проекту Закону про внесення змін до Конституції  України...  вимогам  статей  157  і  158  Конституції України".

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 192.

 

     Шановні колеги, давайте дружніше підтримаємо. Голосуємо. Юрію Анатолійовичу,  це не предмет розмови. Ви проголосуйте спочатку за цей проект постанови.

 

     "За" - 185.

 

     Надається слово депутату Кармазіну.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую,  Адаме Івановичу,  що ви нарешті надали мені слово,  яке повинні надати мені згідно з  Регламентом,  як  і кожному, хто забажав висловитися з цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не завжди так, не завжди.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Звертаюся  до  вас,  шановні народні депутати. Згадайте,  півроку назад подавався проект до Конституційного Суду. Чому  він  був завалений?  Та він був завалений,  тому що юридично неправильно був оформлений. Тільки тому. І тоді я вимагав від вас, підходив кілька разів і говорив: давайте правильно оформимо. Ви не захотіли. Тому хоч зараз послухайте!

 

     Ми маємо  зараз  прийняти  рішення  про  попереднє  схвалення законопроекту   про  внесення  змін  до  Конституції.  Тільки  про попереднє схвалення.  І  вже  тоді  другим  пунктом  собі  пишіть: направити  до  Конституційного  Суду  для  отримання  висновку.  Я звертаюся до тексту Конституції,  тут чітко записано (стаття 155): "Законопроект  про  внесення  змін  до  Конституції України,  крім розділу І "Загальні засади",  розділу ІІІ "Вибори.  Референдум"  і розділу  ХІІІ  "Внесення змін до Конституції України",  попередньо схвалений більшістю  від  конституційного  складу  Верховної  Ради України,  вважається  прийнятим,  якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за  нього  проголосувало  не  менш  як  дві третини від конституційного складу Верховної Ради України".

 

     Отже, ми  повинні попередньо схвалити,  а потім направити для отримання висновку.  Прошу:  проголосуйте, не наступайте на одні й ті ж самі граблі двічі! Уже один раз наступили! І я дивуюсь, як ви цього не розумієте. Я ж хочу краще зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І я дивуюсь, як ви не хочете зрозуміти тлумачення Конституційного Суду.

 

     ЮЩИК О.І.  Шановний Юрію Анатолійовичу,  я хочу вам пояснити, що ми практику направлення для отримання висновку  Конституційного Суду,   зокрема  щодо  проекту  комуністів,  уже  реалізовували  у Верховній Раді - голосували і направляли.

 

     Більше того,  у цьому законопроекті,  який ми  зараз  повинні направити  туди,  передбачається саме отаке рішення.  Пропонується доповнення  до  статті  151,  яке   повинно   нейтралізувати   оце тлумачення Конституційного Суду.  Воно, вибачте, недолуге, бо якщо ми не голосуємо  щодо  законопроекту,  який  представляла  депутат Мазур  і  який  підтримали  168 народних депутатів,  то ми законне конституційне право законодавчої ініціативи 168 народних депутатів блокуємо.  Оце  те,  до  чого  призвело тлумачення Конституційного Суду.  І  щоб  його  нейтралізувати,  нам  треба   прийняти   оцей законопроект, тоді це тлумачення припиняє діяти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Дякую, Олексію Івановичу. Сідайте.

 

     Депутат Алексєєв, і будемо визначатися. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые коллеги! Послушайте меня, потому что я  прошел  этот  путь,  внося  и  проводя  поправку  к  статье  46 Конституции.   Юрий  Анатольевич  Кармазин  и  Владимир  Романович Марченко  совершенно  правы,  когда  говорят  о  том,   что   надо "попередньо схвалити",  за маленьким исключением:  если бы они это говорили до 8 июня прошлого года,  то мы бы так и делали. А 8 июня Конституционный  Суд  "протлумачив" порядок,  и он не примет у нас законопроект,  если мы сейчас его "попередньо схвалимо". Мы должны сейчас  всего  лишь  принять  решение о том,  что мы им направляем законопроект "для надання  висновку".  Нравится  нам  это  или  не нравится,  но это - "тлумачення" Конституционного Суда.  И давайте поступать в соответствии с процедурой.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте ми спочатку визначимося, чи ми схвалюємо, а потім будемо вже з'ясовувати юридичний аспект.

 

     Марченку надається  слово  з мотивів,  бо він найкращий юрист тут, я бачу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  прогрессивных  социалистов.  Я   хочу разяснить Алексееву и Ющику,  что обращение в Конституционный Суд "за тлумаченням" тогда имеет юридическую силу,  когда формулировка не носит функции прямого решения.

 

     В Конституции   сказано,  что  Конституция  является  законом прямого действия.  Так вот статья 155 четко  показывает,  как  она действует напрямую.

 

     Я еще раз зачитаю Ющику и Алексееву: "Законопроект про  внесення  змін  до  Конституції...   попередньо схвалений  більшістю  від  конституційного  складу  Верховної Ради України" и так  далее  -  это  норма  Конституции,  норма  прямого действия.  Что вы крутите?  Вы,  с одной стороны,  хотите вроде бы изменений в Конституцию,  а с другой - пускаете Верховный Совет по ложному пути и затягиваете принятие изменений к Конституции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.

 

     Я ставлю на голосування проект постанови,  поданий профільним комітетом. Прошу підтримати.

 

     "За" - 184.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  я  прошу  підтримати  проект  Постанови  про Державну програму розвитку законодавства України до 2002 року.  Ми з вами її вже проголосували.  Поправки враховані, прошу підтримати проект постанови, голосуємо. Це постанова, це не закон.

 

     Будь ласка, Олексію Івановичу, голосуйте.

 

     "За" - 188.

 

     Шановні колеги,  ну це ж не Конституція,  це всього-на-всього постанова.

 

     Давайте, будь ласка,  мобілізуємось,  і  Володимир  Кирилович просить мобілізуватись.  Це постанова,  ще раз повторюю. Голосуємо дружно!

 

     "За" - 191.

 

     Будь ласка,  голосуємо.  Шановні  колеги,  у  нас  ще  є  ряд законопроектів,   які   ми  з  вами  зобов'язані  прийняти,  а  це постанова.   Голосуємо!   І   Терьохін   із    Омелічем    просять проголосувати.  Голосуємо!  Сергію  Анатолійовичу,  голосуйте,  до вашого питання підходимо вже.  Швидше проголосуємо, швидше почнемо розглядати ваше питання.

 

     "За" - 200.

 

     О! Ще   трохи   залишилося.  Давайте,  голосуємо!  Володимире Романовичу, голосуйте, будь ласка!

 

     "За" - 209.

 

     Хто має зауваження до цієї програми?  Депутат  Курикін.  Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Курикіна.

 

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні колеги, я маю одне зауваження і одне запитання.

 

     Що стосується   зауваження.   У   підпункті   3   ми   бачимо законопроект   про   громадські   організації   в   Україні,  який пропонується подати в 2000 році.  Але законопроект  про  політичні партії  в  Україні  вже  практично  готовий.  Сьогодні  діяльність політичних партій і громадських організацій  регулюється  одним  і тим самим Законом про об'єднання громадян.  І було б дуже логічно, якби ми всетаки розглянули готові проекти  Закону  про  громадські організації  вже  в  1999  році,  тобто  на  наступній  сесії.  Це пропозиція, яку я хочу внести. Прошу її проголосувати.

 

     І друге - це запитання просто для роз'яснення (може,  я  щось пропустив,   не   зрозумів).   Під  номером  22  стоїть  концепція парламентської реформи. Адаме Івановичу, кількома словами поясніть мені,  будь ласка,  що це означає?  Що мається на увазі,  яка саме парламентська реформа?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Ющика.

 

     ЮЩИК О.І. Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, проект цієї програми  14  травня  було прийнято за основу.  Верховна Рада дала доручення протягом двох тижнів доопрацювати його.  Проект програми доопрацьовано.  Було  внесено 14 поправок від комітетів,  Кабінету Міністрів і так далі.

 

     Конкретно, що   стосується   запитання   депутата   Курикіна. Концепція  парламентської  реформи  вже  розробляється в комітеті. Вона потрібна для того,  щоб ми повністю визначилися із  законами, які  випливають  із Конституції і регулюють діяльність парламенту. Це і нова редакція Закону про  статус  народного  депутата,  це  і Закон  про  регламент  Верховної Ради,  і Закон про комітети.  Там цілий пакет законів і,  зокрема, законодавча процедура - Закон про закони. Повірте, концепція - це потрібно для нас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  депутат  Алексєєв,  і  будемо визначатися. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги! Я сейчас  излагаю точку зрения нашей фракции.  Мы рассматривали этот вопрос. К сожалению, данный документ называть "Державною програмою розвитку  законодавства"  нельзя.  Это  всего  лишь  перечень  тех законопроектов,  которые предлагается принять в  течение  довольно продолжительного периода.

 

     На наш взгляд, ситуация, которая кардинально меняется чуть ли не ежемесячно,  может  потребовать  принятия  тех  законопроектов, которых  нет  в  этой  так  называемой  программе,  и одновременно сделать неактуальными целый ряд тех  законопроектов,  которые  там записаны.   Не   далее   как   вчера   мы   рассматривали   проект постановления,  в котором на трех или четырех страницах предлагали изять те законопроекты, которые уже внесены.

 

     Поэтому мы   считаем,   что   если   бы   этот  документ  был действительно "програмою розвитку законодавства",  его можно  было бы принимать.  А перечень законопроектов,  которые есть,  - это не программа, простите.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  я пропоную вчинити  так: врахувати   пропозицію  депутата  Курикіна  про  те,  щоб  справді розглянути проекти названого ним закону в 1999,  а не в 2000 році. Це перше.

 

     Друге. Я думаю,  кожен із нас чітко усвідомлює, що прийняттям проекту постанови ми ні в якому разі не розписуємо на п'ять  років наше  життя від і до - тільки те,  що ми прийняли в цій постанові. Зрозуміло,  що так у житті не буде.  Це орієнтири.  А ці орієнтири будуть змінюватися,  зокрема і законопроекти, щомісячно і щотижня. І ніхто нас не примушуватиме не розглядати щось,  якщо цього немає в програмі. Це напрями діяльності.

 

     Давайте проголосуємо з поправкою депутата Курикіна. Голосуємо дружно, і депутат Алексєєв погоджується, що це напрями. Голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Шановні колеги,  ми  врахували  поправку  зелених   (підійшли представники їх фракції). Давайте проголосуємо. Він нас ні до чого не зобов'язує.  Голосуємо дружно,  і Рух підтримує,  і представник Президента  підтримує  нас.  Бо  зараз  до указів дійдемо,  Романе Петровичу. Дружніше голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Ну, давайте змобілізуємось. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги,  фракція   прогресивних   соціалістів   також голосує.   Голосуємо.  Депутат  Бродський  підійшов.  Будь  ласка, голосуємо дружно.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Програма прийнята, але вона не догма.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  (стосовно інвестиційної діяльності) в другому читанні. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     Шановні колеги,  ми з вами на сторінці 6 уже  все  з'ясували, залишилась сторінка 5. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні  народні  депутати,  я  скажу коротко.  Ви пам'ятаєте,  ми відхилили два укази Президента з цього питання.  І Верховна  Рада  доручила нашому комітету підготувати до завершення сесії  законопроект.  Він  був  прийнятий  у  першому  читанні  як альтернативний.  Після цього було внесено зміни і доповнення.  Усі вони враховані.

 

     Я хочу нагадати деякі питання,  які покликаний регулювати цей закон.  Він  звільняє  від  оподаткування ПДВ внесення капітальних вкладів в основні фонди  підприємств  промисловості  і  сільського господарства,  операції  з  передачі  об'єктів  соцкультпобуту від одного суб'єкта комунальної  або  державної  власності  до  іншого суб'єкта  комунальної або державної власності.  Наприклад,  якийсь об'єкт  соцкультпобуту  переводиться  з  одного  міністерства   до іншого.   Цю   операцію   відразу  намагаються  оподаткувати.  Цей законопроект також закрив нерезидентам  дірки  для  безподаткового вивезення за кордон капіталів у вигляді дивідендів і так далі.

 

     Усе це  було  враховано,  ще раз кажу.  Повністю всі поправки враховані.  І  комітет  одноголосно  прийняв  рішення  пропонувати Верховній Раді прийняти законопроект у цілому в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію   Анатолійовичу.  Може,  хтось  з авторів не задоволений реакцією комітету на його поправку?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Усі поправки враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  мабуть,  не зовсім так.  Я от бачу відхилена поправка депутата Юшка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Депутат Юшко сам зняв цю поправку на засіданні комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді зрозуміло.  Отже, пропоную дружно підтримати депутата  Терьохіна  і  їхній  комітет,  який наполегливо працював протягом  цієї  сесії,  і  проголосувати  в  цілому  законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Терьохін не  встиг  дійти  до  свого робочого місця.  Олексію Івановичу,  ви однодумці з даного питання з депутатом  Алексєєвим, тому   не  треба  один  одному  доводити.  Ви  правильно  думаєте. Голосуємо пропозицію  прийняти  законопроект  у  цілому.  Депутате Жовтяк,  будь  ласка,  підтримайте.  Це  безпосередньо  стосується бюджету.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги,   мобілізувалися?   Володимире    Романовичу, голосуємо. Депутате Масенко, голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую. Хоча Володимир Кирилович каже,  що не завжди Терьохіна можна підтримувати,  але в даному разі ми вчинили мудро.  Прийнято закон у другому читанні.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  ми  маємо цікаву ситуацію:  ми прийняли всі, які  вносилися,  законопроекти,   що   стосувалися   запровадження спеціального   режиму   інвестиційної   діяльності  або  створення спеціальних (вільних)  економічних  зон,  крім  законопроекту  про спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  на  території міста Шостки Сумської області.  До нас Президент звернувся повторно, він повторно  вносить  на  розгляд  цей  законопроект.  Чи  є  потреба заслуховувати доповідь?  Чи будуть запитання до Сергія Андрійовича

- заступника міністра економіки?

 

     Будь ласка,  Сергію Андрійовичу, ідіть на трибуну. Запишіться на запитання.

 

     РОМАНЮК С.А.,  заступник міністра економіки України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,   Сергію   Андрійовичу,  нехай  депутати запишуться на запитання. На запитання відводимо п'ять хвилин.

 

     Будь ласка,  висвітіть  список.  Депутат  Стрижко.   За   ним

-депутат Марченко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов, Харьков.  Будьте  добры,  уточните,   пожалуйста,   какие   именно производства  предполагается  запустить в Шостке Сумской области и какое количество  рабочих  мест  предполагается  создать  на  этих предприятиях?

 

     Спасибо.

 

     РОМАНЮК С.А.  Спасибо.  Я назову только ряд проектов, которые сегодня уже предложены для реализации в городе Шостке.

 

     Завод "Зірка"     и     Научноисследовательский      институт электроизоляционных   материалов   -   реконструкция  производства электроизоляционных  материалов  стоимостью  более  10   миллионов долларов;   мебельная  фабрика  -  создание  деревообрабатывающего производства стоимостью 18 миллионов долларов; обединение "Свема"

-  производство  натриевой  соли,  целлюлозы  стоимостью  около  5 миллионов  долларов;  модернизация  производства  желатина   -   2 миллиона  долларов;  завод химреактивов - 1 миллион долларов и так далее.

 

     Речь идет о том,  что предложенные проекты помогут преодолеть существующие   в   городе  Шостке  проблемы,  которые  связаны  со структурой экономики в городе,  поскольку 80  процентов  экономики было сориентировано на предприятия оборонного комплекса.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Андрійовичу. Депутат Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Кириченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область). Дякую. У засобах масової інформації прозвучала інформація   про   те,   що   відхилення   або  непідтримка  цього законопроекту викликала відповідний резонанс у  Шостці.  Наскільки це відповідає дійсності? Відомо вам щось про це?

 

     РОМАНЮК С.А.  До  нас  звернувся міський голова Шостки,  який попросив нас ще раз звернутися до вас із проханням розглянути  цей проект.  Він  повідомив,  що міська рада відмовляється від проекту будівництва нафтопереробного заводу. Це все, що я можу сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  мабуть,  ви сказали найголовніше,  бо,  як я знаю, предметом розбрату був саме нафтопереробний завод.

 

     Депутат Матвєєв. Будь ласка. За ним - депутат Черняк.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Скажите,  пожалуйста,  сколько  все-таки  создается  дополнительно рабочих мест в результате принятия этого закона?  Какая появляется возможность?  И  сколько  рабочих  мест не будет создано в связи с тем,  что проект строительства  нефтеперерабатывающего  завода  не будет реализован? Назовите, пожалуйста, цифры.

 

     РОМАНЮК С.А.  Я вас понял.  В ближайшие 10 лет предполагается создать около 5 тысяч новых рабочих мест (это уже без учета  этого проекта)  за счет создания благоприятного инвестиционного климата. Но, кроме того, при пересчете общая сумма льгот составила около 51 миллиона  гривень,  а  предполагаются  поступления  бюджетам  всех уровней за шесть ближайших лет порядка 340 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Черняк.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Вітренко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую. Я, власне, хотів запитати, чому вноситься на повторний розгляд? Мабуть, з'явились якісь нові обставини, щось змінилося, надійшли якісь нові пропозиції? Мабуть, це повинно бути головним   при   вирішенні   питання   стосовно   розгляду   цього законопроекту  сьогодні.  Тому  що  по  суті ми його минулого разу розглянули.

 

     Отже, які нові обставини дають  підстави  для  того,  щоб  ми сьогодні повторно розглядали і приймали цей законопроект?

 

     РОМАНЮК С.А.  По-перше,  ми намагалися врахувати зауваження і застереження Комітету з  питань  економічної  політики,  які  були висловлені під час розгляду даного законопроекту.

 

     По-друге, мабуть,   я   не   доповів  про  те,  що  разом  із запровадженням   спеціального    режиму    впроваджуються    певні регулятори,  які  застерігають  від  проникнення  на  цю територію технологій,  небажаних для територій пріоритетного  розвитку.  Ну, скажімо,  має  бути  прийнята  постанова  Кабінету Міністрів,  яка затверджує порядок розгляду і схвалення інвестиційних проектів. Як це  робиться  зараз  і по Донецькій,  і по Луганській,  і по інших областях.

 

     Відповідно до  цього  порядку  передбачається,   що   суб'єкт підприємницької  діяльності,  який бажає реалізувати інвестиційний проект,  подає висновки щодо цього проекту, зроблені відповідно до законодавства,  зокрема науково-технічної,  екологічної, державної експертизи інвестицій тощо.

 

     Крім того,  порядок  передбачає,  що  Міністерство  економіки проводить  експертизу  всіх  інвестиційних  проектів  з  огляду на загальні  державні  інтереси  з   метою   запобігання   негативних наслідків реалізації інвестиційних проектів.

 

     Крім того,    всі    проекти    проходять    затвердження   в міськвиконкомі.  І  міська  рада  делегує   міськвиконкому   право затверджувати контракти. Отже, маємо декілька цін.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, Володимир Кирилович зрозумів.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Социалистическая   оппозиция.   Господин заместитель    министра,    поясните,   пожалуйста,   почему   эти сверхсекретные материалы,  которые якобы имеются и на  которые  вы ссылаетесь,  не  были  предоставлены  не  только  мне  - депутату, который избран в этом округе и этой темой занимается  полгода,  но даже  и Комитету по вопросам экономической политики?  Комитет этих документов не видел,  нового заседания не проводил и свое  решение не  менял.  Чем  вы  можете  обяснить такую засекреченность новых инвестиционных проектов, если они есть?

 

     РОМАНЮК С.А. Ну, нет никакой засекреченности. Вот у меня есть техникоэкономическое обоснование всех проектов по городу Шостке. С ним можно ознакомиться. Так что никакой засекреченности здесь нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Андрійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Наталія Михайлівна має три хвилини як співдоповідач, і будемо визначатися.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Я не буду занимать время по поводу  сути  происходящего.  Я  уже говорила,  что инвестиционный проект,  который был разработан  и  изложен  в  указе  Президента, предусматривает  100  миллионов долларов,  из которых 70 миллионов долларов - на строительство нефтеперерабатывающего завода. Об этом шла речь в Комитете по вопросам экономической политики.

 

     Именно потому,  что  Шостка  -  зона экологического бедствия, Верховный  Совет   принял   такое   взвешенное   решение,   данный законопроект был отклонен.

 

     Безусловно, это   предполагало  не  полный  отказ  вообще  от возможности создать зону приоритетного  инвестирования,  а  просто разработку  новых вариантов,  новых инвестиционных проектов.  Все, что произошло за эти пять дней, - это детективная история.

 

     Не только я не видела ни одного документа,  комитет не  видел ни  одного  документа.  Вам  на  руки  роздано  заключение  нашего комитета  о  том,  что  комитет  не  против  (ну,  раз  настаивает Президент)   внесения  законопроекта  на  рассмотрение  Верховного Совета,  однако просит учесть выводы комитета,  сделанные 7  июля. Больше комитет не заседал. Я просто не понимаю, как можно до такой степени не уважать депутатов и не уважать комитет, призванный хоть как-то эти инвестиционные проекты анализировать.

 

     Ко мне сегодня поступает множество звонков, телеграмм, писем, обращений от моих  избирателей,  которые  просят  Верховный  Совет защитить   их   право   на  жизнь.  Никто  не  видел  и  не  делал экономической экспертизы по новым документам.

 

     Поэтому я считаю, что единственно правильным сегодня решением будет  не  поддерживать  такой  законопроект,  отклонить его,  а в сентябре,   если   будут   разработаны   действительно   добротные документы,  вернуться  к этому вопросу и тогда рассмотреть его.  В чем прошу и вашей поддержки.

 

     И последнее.  Я прошу,  чтобы решение  принималось  только  в поименном  режиме.  Мне  нужно  показывать  это  моим избирателям, поэтому я прошу - только в поименном режиме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно.

 

     Шановні колеги,  я ставлю на голосування  пропозицію  Наталії Михайлівни  Вітренко.  Хто  за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі,  прошу визначитись. Нехай побачать трудящі, хто з депутатів працює о 19 годині.

 

     "За" - 67.

 

     Рішення прийнято.   Голосування   проходитиме   в  поіменному режимі.

 

     Отже, шановні  колеги,  з  огляду  на  те,  що  нам   доповів заступник  міністра,  і  на рішення депутатів Шосткинської міської ради відмовитися від будівництва  нафтопереробного  заводу,  прошу підтримати  в  першому  читанні законопроект про спеціальний режим інвестиційної  діяльності  на  території  міста  Шостки   Сумської області. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 192.

 

     Будь ласка,   висвітіть   по   фракціях.   Проголосували  за: комуністи - 113 із 118;  Народний рух - 10 із 16;  НДП -  9  з  9; "Відродження  регіонів"  - 12 із 15;  "Батьківщина" - чомусь нуль; СДПУ(о) - 1 із 17;  соціалісти -  15  із  24;  зелені  -  2  з  8; "Реформи-конгрес" - 5 із 13;  "Незалежні" - 3 з 9; "Громада" - 3 з 9;  "Трудова Україна" - 4 з 7;  Рух - 0 з 3;  селяни -  10  з  11; прогресивні соціалісти - 0 із 12; позафракційні - 5 із 8.

 

     Депутат Тропін,  представник  Сумської  області.  Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Уважаемые  депутаты!  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы обратить  ваше  внимание на следующие вопросы.  Действительно,  мы голосовали относительно всех законопроектов о создании этих зон, а этот как бы уходит в сторону.

 

     Теперь я   хотел  бы  остановиться  на  конкретных  вопросах, которые изложены четко и ясно.

 

     Первое. Обем инвестиций -  94  миллиона  долларов  США  (без инвестиций в нефтеперерабатывающий завод).  Второе. Предполагается получить 564 миллиона гривень дохода,  создать 2552 рабочих  места (подчеркиваю:  2552 рабочих места!).  Я думаю, товарищи, это очень важно,  потому что люди будут иметь работу,  а  это  значит  (если учесть  членов  семей  работающих),  что  по крайней мере около 10 тысяч людей будут иметь кусок хлеба.  Это тем более важно,  что  в Шостке ситуация с трудоустройством довольно тяжелая,  80 процентов предприятий не работают.  Да, может быть, это не идеальное решение

- создание специальной инвестиционной зоны,  - но это единственный шанс дать возможность людям зарабатывать  на  жизнь.  И  в  бюджет будут идти хоть какие-то поступления.

 

     Что касается   нефтеперерабатывающего   завода,  то  здесь  я полностью  согласен  с  Наталией  Михайловной,  с   прогрессивными социалистами.  Этот вопрос снимается.  Вот все документы,  которые удалось сегодня получить. Пожалуйста, можете с ними ознакомиться.

 

     Прошу вас еще раз - поддержите законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Іллічу, сідайте.

 

     Голосуємо в звичайному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Слово з мотивів голосування має депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  Сумщина.  Я  вот  этим  крикунам  хочу напомнить,  что я депутат Верховной Рады трех созывов от Сумщины,  и я  хорошо  знаю там ситуацию. Я сейчас обвиняю всех, кто проголосовал с нарушением процедуры,  без  выводов  Комитета   по   вопросам   экономической политики.  Я обвиняю их потому, что, по моему глубокому убеждению, была взятка.  Кто эту взятку получил, я еще выясню. Кто эту взятку прикарманил и для каких целей,  я еще покажу и докажу,  потому что без обоснования принимать такие решения  просто  недопустимо.  Вот это цена вашим решениям (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу.  Шановні колеги! З приводу звинувачень у хабарах.  Це - справа не народного депутата, це - справа інших органів.  Я просто хочу дати інформацію. У нас є подання голови комітету,  в якому говориться, що комітет вважає за можливе повторно розглянути цей законопроект. Повторно розглянути!

 

     Ми і розглянули його повторно,  прийнявши відповідне рішення. І мені дуже сумно,  що такий борець,  як Наталія  Михайлівна,  яка представляє  виборчий  округ  Шостки,  так  піклується  про  своїх виборців. Ми з вами можемо мати гарного Президента... (Оплески).

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  у  нас  залишилося  буквально  два  проекти. Давайте  ми  з  вами  попрацюємо  в  нормальному ритмі і завершимо роботу.  Слухається  питання  про  проект   Закону   України   про підвищення  мінімального  розміру  пенсії.  Доповідач  Сахань Іван Якович, міністр. Будь ласка, якщо є запитання, запишіться.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Адаме Івановичу, це серйозне питання, кілька слів я мушу сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, говоріть.

 

     САХАНЬ І.Я.   Шановні   народні   депутати!  Як  вам  відомо, Президент видав Указ про підвищення мінімального розміру пенсії, і відповідно   до   пункту   4   розділу  XV  "Перехідні  положення" Конституції України на ваш розгляд  подається  відповідний  проект закону,  в  якому  пропонується  встановити  з 1 вересня 1999 року мінімальний розмір пенсії за віком на рівні 24,9 гривні.  До  цієї пенсії буде встановлено цільову грошову допомогу в сумі 21 гривня, і таким чином найменший  розмір  трудової  пенсії  становитиме  46 гривень.

 

     За попередніми   розрахунками,   середній   розмір  пенсії  з урахуванням цільової грошової допомоги збільшиться з  55,9  гривні до 64,8 гривні, або на 16 відсотків.

 

     З прийняттям  цього  закону  буде  здійснено  перший  крок до коригування пенсій,  призначених до 1992 року,  на чому я особливо наголошую.  Народні депутати знають,  що з цього питання надходить дуже багато звернень пенсіонерів.  З урахуванням трудового  вкладу розміри  пенсій  буде  збільшено  на  50 відсотків.  Таких людей в Україні зараз понад 4 мільйони.

 

     Слід зазначити,  що новий мінімальний розмір пенсії за  віком не застосовується при визначенні розмірів надбавок та інших доплат до  пенсії.  Додаткові  витрати  з  Пенсійного  фонду  при   цьому становитимуть 118 мільйонів гривень на місяць.

 

     Які ж  фінансові  джерела  для  цього бачить уряд?  Джерелами наповнення бюджету Пенсійного фонду України  на  виконання  даного закону мають стати надходження від запровадження додаткових зборів з  виробників  та  імпортерів  тютюнових   виробів,   з   операцій купівлі-продажу нерухомого майна (цей закон сьогодні Верховна Рада прийняла,  і ми дякуємо вам за це).  За попередніми  розрахунками, сума цих надходжень становитиме близько 332 мільйонів гривень.

 

     До Кабінету  Міністрів  України подано зараз погоджений усіма галузевими міністерствами  проект  Закону  про  внесення  змін  до статті  2  Закону України про обов'язкове пенсійне страхування.  У проекті передбачається включення до бази оподаткування повних  сум матеріальної  допомоги.  На  цьому я наголошую,  оскільки десь три місяці тому  було  прийнято  рішення  про  виключення  повних  сум матеріальної  допомоги  з бази оподаткування.  Це дасть можливість отримати додатково понад 620 мільйонів  гривень  на  рік.  Комітет Верховної  Ради  теж  підтримує  нас  щодо  такого вирішення цього питання.

 

     Є кілька інших напрямів,  ми над ними працюємо і  переконані, що   все  це,  без  сумніву,  дасть  позитивні  результати,  дасть можливість забезпечити виконання цього закону. Більше того, урядом прийнято  рішення  про  спрямування  10 відсотків урожаю поточного року на погашення заборгованості з внесків до Пенсійного фонду.

 

     Шановні колеги!  Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів,  на жаль,  не підтримав даний законопроект,  і пропонує для розгляду альтернативний проект закону.  Очевидно,  в  мене  не буде  можливості  висловити  свою  думку  з цього питання.  Тоді я сформулюю її трохи раніше,  перед тим, як виступить шановний Петро Степанович.

 

     На нашу  думку,  законопроект,  внесений комітетом,  потребує суттєвого доопрацювання,  а якщо він буде прийнятий  як  закон,  - також  вишукування  додаткових  реальних  джерел фінансування.  За попередніми розрахунками,  додаткові витрати  становитимуть  майже 440 мільйонів гривень на місяць,  або понад 5 мільярдів гривень на рік.

 

     Ви знаєте  (я  вже  говорив  про  це),  що  дуже  важливим  і злободенним є питання підвищення пенсій, призначених до 1992 року. То якраз,  наголошую на цьому окремо, згідно з цим проектом закону для таких пенсіонерів пенсії будуть меншими в півтора раза,  ніж у пенсіонерів,  які вийшли на  пенсію  після  1992  року  або  після прийняття цього закону.

 

     Просив би   вас,   шановні   народні   депутати,   підтримати законопроект,  запропонований  Президентом   України.   Це   дасть можливість  невідкладно розпочати виплату пенсій у нових розмірах. Відхилення законопроекту,  запропонованого Президентом (це я  хочу особливо  підкреслити)  відкладе підвищення пенсій на невизначений термін.  Я вважаю,  що цього не бажає жоден з народних  депутатів, які сьогодні тут присутні.

 

     Зважаючи на це, просив би всіх вас, шановні народні депутати, незалежно  від   ваших   політичних   поглядів,   підтримати   цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Яковичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я  думав,  що  не  буде  доповіді,  і  через запитання можна було б дещо уточнити. Але в доповіді Івана Яковича все було сказано ясно, чітко і зрозуміло. Це перше.

 

     Друге. Ми  з  вами  і Івана Яковича,  і питання про пенсії та соціальний захист слухаємо майже кожного тижня і  в  принципі  все вже один одному сказали і знаємо відповіді.  Сідайте,  будь ласка, Іване Яковичу.

 

     Прошу на трибуну співдоповідача.  Голова профільного комітету Петро Степанович Цибенко. Це - його дебют як голови комітету, тому надамо йому три хвилини. Будь ласка, Петре Степановичу.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Шановні колеги!  Дійсно 28  червня  Президент підписав Указ про підвищення мінімального розміру пенсії. І дійсно до 28 червня він мав  право  видавати  укази,  але  з  економічних питань. Це ж питання не економічне, а суто соціальне. Це по-перше.

 

     По-друге, Президент  мав  право  видавати укази з питань,  не врегульованих законодавством.  Це ж питання абсолютно врегульоване у  статті  19  Закону про пенсійне забезпечення.  Тому в нас немає ніяких юридичних підстав підтримувати цей законопроект.

 

     А тепер  щодо  його  змісту.  Безумовно,  розмір  мінімальної пенсії  треба  підвищувати.  Це  добре  розумів  Віталій  Іванович Луценко,  який загинув на цій трибуні,  це добре  знають  і  члени нашого  комітету,  які  неодноразово  вносили на розгляд Верховної Ради свої пропозиції про підвищення мінімальної пенсії.  Це  добре розуміє добра частина цього залу,  яка кілька разів (18 березня, 5 травня і 2 червня) підтримувала цей закон.

 

     Але протягом п'яти років Леонід Данилович Кучма жодного  разу не  вніс  пропозиції  щодо  збільшення розміру мінімальної пенсії. Скажу більше:  навіть ті члени уряду, які мали бажання внести такі пропозиції, з огляду на позицію Президента не могли цього зробити.

 

     Зверніть увагу,  мінімальна пенсія, яка на сьогодні становить 16 гривень 62 копійки,  встановлена з 1 серпня 1996 року. Три роки тому!  Хто  заважав вносити пропозиції щодо її збільшення протягом цих трьох років?  На закони, які приймала з цього питання Верховна Рада, Президент постійно накладав вето.

 

     Що дасть прийняття закону?  Збільшення пенсії на 5-9 гривень. Шановні колеги! Я добре знаю прислів'я про синицю в руці й журавля в небі,  але це навіть не синиця, це - дохлий горобець у руках. Що таке для нас синиця, я скажу трошки пізніше.

 

     Далі. Абсолютно немає логіки:  вводимо мінімальну пенсію 24,9 гривні  і одразу ж виділяємо дотацію на виживання 21,1 гривні.  Де логіка?

 

     Наступне. У нас є висновок юридичного  управління,  у  нас  є висновок   науковоекспертного   управління,  є  позиція  Федерації профспілок  України,  які   пропонують   законопроект   Президента відхилити.

 

     Що натомість? Шановні колеги! Було б логічно, якби я сьогодні з цієї трибуни запропонував нам іще раз підтвердити чинність  того закону, який був прийнятий Верховною Радою 18 березня. І це було б і чесно, і логічно і розумно. Але, зважаючи на кількість депутатів у залі, я сьогодні просто не маю права це пропонувати.

 

     Тому комітет     вносить     пропозицію    про    підтримання альтернативного проекту закону,  в якому  пропонується  встановити мінімальну пенсію в розмірі 55 гривень. Причому я підкреслюю, що в разі, якщо цей законопроект буде підтриманий у першому читанні, то в  нас  є  всі  підстави  прийняти його остаточно,  оскільки він є складовою частиною того великого  закону,  який  був  прийнятий  у цьому  залі  18  березня і який ще двічі підтримувався цим складом Верховної Ради.

 

     Шановні колеги!  Я дуже прошу нас підтримати, бо це та синиця в руках,  без якої ми з вами просто не маємо права їхати у виборчі округи.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Степановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Зараз  ми  будемо  голосувати,   але   перед голосуванням я хотів би попередити декого з народних депутатів, що знаходяться майже на робочому місці,  але не в залі.  У зв'язку  з тим,  що  деякі,  хто  надто  бажає  працювати продуктивно,  зараз відсутні в залі, що дехто буквально ще два-три дні тому спекулював пропозицією  продовжити  сесію  до  переможного  кінця  і закликав взагалі працювати,  не  оголошуючи  закриття  сесії,  ми  в  кінці засідання   проведемо   поіменну  реєстрацію  і  приймемо  рішення опублікувати результати реєстрації в "Голосі України".  Нехай тоді виборці  побачать,  хто  демагог,  а  хто  прийшов у Верховну Раду справді працювати. Тому я ще раз прошу тих, хто перебуває зараз за межами  залу,  зайняти  робочі  місця,  щоб  у  вас  не було потім нарікань. Ну, ви розумієте, про кого мовиться, давайте надвечір не будемо згадувати, бо ще присниться, не дай Боже. Це перше.

 

     Друге. Шановні   колеги!   Давайте   прислухаємося  до  думки профільного комітету,  тим більше,  до думки його голови, який тут дебютував.  Тобто  я  спочатку  поставлю на голосування пропозицію профільного комітету.

 

     Профільний комітет пропонує відхилити законопроект Президента і прийняти той проект,  який вніс профільний комітет.  Ідеться про мінімальну пенсію в сумі 55 гривень. Прошу підтримати.

 

     "За" - 194.

 

     Шановні колеги!  У нас є можливість прийняти  мудре  рішення. Будь ласка, Іване Яковичу.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановні  народні  депутати!  Я  вас  дуже  прошу звернути увагу на таке.  Якщо буде прийнято  закон,  проект  якого запропонований Петром Степановичем (я переконаний, що він, дійсно, багато питань вирішить),  ми матимемо ось що.  Люди, які отримують сьогодні 52,94 гривні,  а заробили цю пенсію до 1 січня 1992 року, одержать 62,35 гривні,  тобто  на  10  гривень  більше.  Той,  хто отримує 59,86 гривні, але вийшов на пенсію після 1 січня, одержить 115  гривень,  тобто  різниця  буде  1,62  раза.  А  в  того,  хто отримуватиме  пенсію за списком 1 на пільгових умовах,  ця різниця становитиме 1,7 раза.  Тобто шахтарі,  що зараз підуть на  пенсію, будуть  отримувати  220 гривень,  а ті,  що пішли раніше,  до 1992 року, будуть отримувати 132 гривні.

 

     Сьогодні такий  закон  не  може  бути  прийнятий  об'єктивно, оскільки   він   просто  руйнуватиме  пенсійну  систему  і  тільки ускладнюватиме ситуацію,  коли ми  намагаємося  хоч  якоюсь  мірою відновити диференціацію пенсій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Депутат   Черняк.   За   ним  -  депутат Борщевський. І будемо голосувати. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні  депутати!  У  мене  було  таке враження, що ми вирішили завершити сесію конструктивно, на дружній ноті.  Тому,  мабуть,  ми не можемо не прийняти  законопроект  про підвищення  мінімального розміру пенсії.  Ми просто не маємо права після цього йти у відпустку.  Я  вважаю,  що  заполітизовувати  це питання  аморально.  Я  не  є  таким  палким  прихильником  указів Президента,  але всетаки  давайте  будемо  реалістами  і,  мабуть, прислухаємося до того, що сказав міністр.

 

     Я розумію,  що збільшення пенсії на 9 гривень - це мало,  але це хоч якийсь маленький крок уперед.  Давайте ж ми  зараз  зробимо цей  крок,  а  потім  під  час наступної сесії повернемося до того питання,  про яке говорив  сьогодні  голова  комітету  Цибенко,  і будемо його вирішувати. А так ми сьогодні взагалі можемо нічого не вирішити або прийняти рішення,  яке врешті-решт буде шкідливим,  і те, що було сказано міністром, потім нам буде вилазити боком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу.  Щось та приймемо. Будь ласка. Депутат Борщевський.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.  Возник вопрос о  корректировке  минимальной пенсии.  Но принятый нами закон от 18 марта не вступил в действие. Согласно действующему законодательству вопрос об изменении размера пенсии   относится   к  функциям  Кабинета  Министров,  и  Кабинет Министров может сам,  если он так печется о пенсионерах,  провести эту корректировку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков - і голосуємо. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо, Адам Иванович. Есть такое конкретное предложение. Во время предыдущего рассмотрения вопроса о пенсиях я вносил    предложение   ограничить   выплату   пенсий   работающим пенсионерам.  Я предлагаю  сегодня  эти  два  вопроса  обединить: законопроект,  который предлагает комитет,  проголосовать в первом чтении,  а ко второму чтению,  для того  чтобы  уменьшить  расходы бюджета,  дополнить  его  нормой  об  ограничении  выплаты  пенсий работающим пенсионерам по той схеме,  которая предлагалась. В этом есть  здравый  смысл.  Поэтому  я  предлагаю  такой  компромиссный вариант.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  думаю,  що  це  не   компромісний,   а нормальний   варіант,   тому   що   ви  будете  мати  право,  якщо законопроект приймемо в першому читанні,  вносити в нього будь-які поправки,  в  тому  числі  і  цю поправку.  Я дуже прошу:  давайте приймемо законопроект у першому читанні. Голосуємо. Я бачу, що всі погоджуються. Пропозицію комітету голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Тоді давайте  зробимо  так.  Я  ще раз...  Вибачте,  я трошки збився.  Ми зараз проголосуємо ще пропозицію  Кабінету  Міністрів: прийняти  у  першому  читанні  проект  закону,  поданий  під  указ Президента.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 79.

 

     Шановні колеги,  мабуть,  зрозуміло.  Ми ще раз  проголосуємо проект закону,  який набрав 217 голосів,  і підемо далі.  Тільки в першому читанні.

 

     Перед голосуванням  слово  має  депутат  Альошин.  За  ним  - депутат Костицький. І будемо голосувати. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу  на  те,  що  ми  можемо  одночасно вирішити два питання. Ми можемо зараз підтримати ті параметри, які запропоновані в законопроекті Президента,  проголосувавши  його  в цілому,  і, крім того, проголосувати альтернативний законопроект у першому читанні,  який фактично показує, що ми також за збільшення мінімальної  пенсії.  Це,  я  думаю,  було  б абсолютно нормальним рішенням. Давайте підтримаємо цю ідею.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Досить   цінна    пропозиція.    Депутат Костицький. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.    Адаме   Івановичу,   в   мене   аналогічна пропозиція,  тільки ще я й мотиви хотів викласти.  Ми сьогодні  не можемо  піти  на  канікули,  не  прийнявши  рішення про збільшення пенсій.  Давайте збільшимо пенсію так, як пропонує міністерство, і приймемо  в  першому  читанні  проект  закону,  який  пропонується профільним  комітетом.  А   після   канікул   розглянемо   питання остаточно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Іван Якович Сахань.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановні  народні  депутати!  Я  дуже  прошу вас, підтримайте запропонований нами проект, тому що для його виконання є   реальні  джерела  фінансування.  Люди  найближчим  часом  (уже буквально з 1 вересня) зможуть отримати хоч  невеличке,  на  10-12 гривень, але ж підвищення пенсії.

 

     Якщо ми  зараз не зробимо цього,  то знову матимемо проблеми. Тих 5 мільярдів ми не маємо,  бо немає джерел  фінансування.  Крім того,  диспропорція,  яка  закладається в альтернативному проекті, просто руйнуватиме всю пенсійну систему.

 

     Я дуже прошу - підтримайте наші пропозиції, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Яковичу.  Шановні колеги! Будьмо ми все-таки  реалістами.  Нам  залишилося  працювати  півдня.  Якщо й прийняти зараз законопроект у першому читанні, все одно до вересня закон  не  вступить  у  дію,  бо  в  другому  читанні  ми  почнемо розглядати проект у другій половині вересня.  Потім  він  піде  на підписперепідпис,  буде  вето-перевето,  і хто його знає,  як воно буде далі. А тут уже з 1 вересня дійсно буде підвищення пенсії.

 

     Тому я кажу,  що давайте ми проголосуємо так,  як  пропонував депутат  Альошин:  приймаємо  постанову  з  двох  пунктів  (будьте уважні,  шановні колеги,  я ж  вас  слухаю,  послухайте  й  мене): підтримуємо  в  цілому законопроект,  внесений під указ Президента (це перший пункт),  і приймаємо в  першому  читанні  законопроект, внесений профільним комітетом (другий пункт). Голосуємо?

 

     Я думаю,  що це мудре рішення.  І Петро Степанович погодиться зараз.  Петре Степановичу,  будь ласка, ідіть на трибуну. І будемо голосувати.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановні колеги!  Ви розумієте,  було б логічно, якби це було виконано.  Але я певен,  що це  рішення  виконано  не буде. Це по-перше.

 

     По-друге, навіщо      тоді      ми      наводили     висновки науково-експертного та юридичного управлінь?

 

     Я вас прошу,  давайте хоча б у  першому  читанні  підтримаємо варіант  комітету.  Іване  Яковичу!  Якщо  вас  не  влаштовує  цей варіант, то давайте завтра поставимо на голосування пропозицію про подолання вето, якщо і вам, і мені болить доля тих людей,

 

 про яких ви щойно говорили.  А сьогодні треба прийняти  хоча  б  у першому читанні варіант, запропонований комітетом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре  Степановичу!  Не  сперечайтеся.  Давайте я просто переставлю місцями пункти.  Першим пунктом буде "прийняти в першому    читанні    законопроект,    запропонований   профільним комітетом", а другим - "підтримати в цілому законопроект, внесений Президентом".

 

     Голосуємо за цю редакцію проекту постанови.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги!  Не треба поіменно.  Повірте,  з 1 вересня за нашим законом не будуть нараховувати пенсії,  бо ми його в першому читанні приймаємо.  А за законом, проект якого вніс Президент, з 1 вересня підуть підвищені пенсії.

 

     Тому ми голосуємо дружно за ці два пункти. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую. Ми прийняли найкраще рішення,  повірте,  найкраще! Нам пенсіонери будуть дякувати, бо одержать хоч на 9 гривень більше.

 

     САХАНЬ І.Я. Щира подяка. Спасибі вам за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату Кармазіну.  З мотивів. Але закон уже прийнято. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую,  Адаме Івановичу. Не можна так приймати рішення.  Я  звертаюсь до своїх колег народних депутатів.  Шановні народні депутати!  Ви ж розумієте,  що указ був популістський. Вам правильно  сказали,  що  це  питання  врегульоване.  Тому  я прошу прийняти те,  що запропонував комітет (хай він,  може,  і  зменшив зараз суму), щоб підвищити пенсію і щоб це було прийнято не указом Президента,  а  законом,   Верховною   Радою,   як   належить   за Конституцією.

 

     Ви зараз  другий пункт поставили першим,  люди проголосували, але за схвалення указу Президента ніхто не проголосує. Разом же це не робиться, Адаме Івановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Юрію Анатолійовичу! Мені, історику, дуже важко сперечатися з кваліфікованим юристом. Але ми з вами в цілому прийняли  Закон  про  підвищення  мінімального розміру пенсії.  Не указ,  а закон прийняли.  Верховна Рада прийняла закон,  і з  того моменту указ утратив чинність.

 

     -----------

 

     У нас залишилося два коротких питання.  Одне ми розглянемо за дві хвилини.  Будь ласка,  проект Закону про Єдиний  митний  тариф України. Зараз будемо голосувати.

 

     Народний депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Шановні    народні   депутати!   Прошу   вас зосередитися на наступні три з половиною хвилини.

 

     Президент подав законопроект разом з Указом про Єдиний митний тариф.  Це  зведений кодекс усіх митних ставок в одній книжці.  Ви знаєте,  що наш комітет з великим  сумнівом  поставився  до  цього указу  або  законопроекту,  бо  це  є  вже  свідомим  перевищенням повноважень Президента,  це вже близько до  того,  якби  Президент почав   видавати  укази,  скажімо,  про  Кримінальний  кодекс  або Цивільний кодекс.

 

     Саме тому наш комітет пропонує  відхилити  цей  законопроект. Шановні друзі!  Я прошу зосередитись і відхилити цей законопроект. Але у зв'язку з тим,  що  восени  все-таки  треба  прийняти  новий Єдиний   митний   тариф,   аналогічний  законопроект  зараз  треба повернути на доопрацювання і  внести  на  повторне  перше  читання восени. Ця пропозиція погоджена з представником Президента Романом Безсмертним,  а також з представниками уряду,  тобто це -  спільна пропозиція.

 

     Просив би підтримати це рішення комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Як бачимо,  всі суб'єкти права законодавчої ініціативи вступили (вибачте за таке  слово)  в добрий   зговір.  Усі  погоджуються  прийняти  таку  альтернативну пропозицію:  відхилити законопроект,  поданий під указ  Президента (це  перший  пункт)  і  зобов'язати  профільний комітет (це другий пункт) підготувати відповідний законопроект для повторного першого читання. Так, Сергію Анатолійовичу?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо  дружно  за  таке  рішення.  Кабмін нас підтримує.  Будь  ласка,  Сергію  Анатолійовичу,  йдіть   і   самі голосуйте.

 

     "За" - 224.

 

     Не встиг депутат Терьохін добігти до свого місця. Голосуємо!

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Є ще проект Закону про додаткові заходи щодо фінансування   загальної   середньої   освіти.    Мабуть,    немає необхідності  говорити  про  біди,  про  те,  що у цій сфері у нас молодий  міністр,  який  також  нас  просить  підтримати  освітян. Голосуємо дружно за цей законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги!  Підніміть  руки,  у  кого  діти  чи онуки не вчаться в школі? Немає таких. Голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Я   вас   дуже   прошу   ще   одне   рішення проголосувати. Будьте уважні. Якщо ми досягли в залі такої злагоди (вибачте за таке слово,  але це  таки  справді  злагода),  давайте підтримаємо прохання Проценко Валентини Василівни обрати її членом Комітету  з  питань  Регламенту.  Давайте   дружно   проголосуємо. Голосуємо, шановні колеги!

 

     "За" - 220.

 

     Шановні колеги,  будь ласка,  дружніше!  Валентино Василівно, покажіться! Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Шановні колеги!  А,  може, проведемо голосування поіменно? Не треба?  Давайте  проголосуємо  і  завершимо засідання.  Голосуємо, шановні  колеги.  Сергію  Анатолійовичу!   Григорію   Омеляновичу! Голосуйте, ми ж вас підтримали сьогодні.

 

     "За" - 225.

 

     Усі чоловіки просять переголосувати.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Тепер, шановні колеги, є пропозиція прийняти таке протокольне рішення: провести поіменну реєстрацію і її результати за станом на 20  годину  10  хвилин  опублікувати  в  "Голосі  України".  Прошу спочатку проголосувати за таке рішення.  Або  давайте  ми  вчинимо мудріше:   ми   одразу  в  поіменному  режимі  голосуємо  за  таке рішення...  Ні? Ні, тоді давайте так зробимо: ми проводимо поки що поіменну реєстрацію.

 

     Зареєструвалося 280  народних депутатів.  По фракціях давайте покажемо.  Комуністи  -  117;  Народний  рух  -  20;  НДП  -   10; "Відродження регіонів" - 13; "Батьківщина" - 5; соціал-демократи - 17,  у що  не  дуже  віриться;  соціалісти  -  24;  зелені  -  11; "Реформи-конгрес" - 14; "Незалежні" - 9 і так далі.

 

     Шановні колеги!  Зараз  усе  буде правильно зроблено.  Будьте уважні.

 

     Зараз ми,  шановні колеги,  будемо  голосувати  в  поіменному режимі  рішення про те,  щоб опублікувати результати оцього нашого останнього голосування в "Голосі України", вважаючи його поіменною реєстрацією. Голосуймо за.

 

     "За" - 220.

 

     Рішення прийнято.  Воно протокольне.  Щось не спрацювало? Ну, ще раз давайте проголосуємо.  Голосуємо.  Терьохін!  Я розумію ваш настрій - всього добилися на цій сесії.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу висвітити по фракціях.  Комуністи - 111 із 116; НДП - 8 із  10;  НРУ - 12 із 20;  прогресивні соціалісти - 0,5 із 7 (нехай народ знає),  "Громада" - 7 із 9;  СПУ - 16 із 24;  СДПУ(о) - 7 із 19;  "Батьківщина"  -  4  з  5;  зелені  - 11 із 11;  "Відродження регіонів" - 11 із 13;  "Незалежні" - 5 із 9; СелПУ - 11 із 11; Рух (перший) - 1 із 4; "Реформи-конгрес" - 12 із 14; "Трудова Україна"

- 6 із 9; соціалдемократи - 7 із 17.

 

     Шановні колеги! Я щиро вам дякую за терпіння, за витримку.

 

     Перед закриттям  засідання  хочу  сказати  таке:  щоб  ми  не позбавляли права законодавчої ініціативи 168  народних  депутатів, то  ми  завтра  щодо направлення до Конституційного Суду спробуємо проголосувати.

 

     Дякую. Вечірнє засідання оголошується закритим.