Стенограма пленарного засідання

14 липня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  14  л и п н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Дякую. У залі зареєструвалися 348 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Слухається проект Закону  про  внесення  змін  до  статті  14 Закону   про   державний  матеріальний  резерв.  Доповідає  голова Державного комітету України по матеріальних ресурсах Мінченко (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  У  зв'язку  з  тим,  що  зараз  відбувається засідання   Кабінету   Міністрів   за   участю   Президента,    де розглядаються  підсумки роботи в першому півріччі,  і усі посадові особи Кабміну знаходяться там,  я пропоную:  давайте ми перенесемо розгляд   цього  питання  трошки  на  пізніше.  Можливо,  Мінченко з'явиться.  Поки що будемо розглядати наступні питання,  а потім і до цього повернемося.

 

     Слухається проект   Закону   про  проведення  експерименту  в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд". Доповідає  президент холдингової компанії "Київміськбуд" Поляченко Володимир Аврумович. Будь ласка.

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.,      президент      холдингової      компанії "Київміськбуд".   Вельмишановний  Адаме  Івановичу!  Вельмишановні народні депутати!  Для холдингової компанії "Київміськбуд"  велика честь  -  представляти  на  ваш  розгляд  даний законопроект.  Цей документ  є   продовженням   цілого   етапу   розвитку   житлового будівництва,  початок  якого  поклала  саме  Верховна Рада України своєю  постановою  від  1994  року  про  заходи   щодо   залучення додаткових коштів на житлове будівництво та створення ринку житла.

 

     Діяльність "Київміськбуду"  по  спорудженню  житла за рахунок приватних інвестицій почалася  з  реалізації  цієї  постанови,  що визнала  за  доцільне залучати додаткові кошти на нове будівництво житла шляхом випуску житлових облігацій.  Для подолання критичного становища   у   1995   році   в   рахунок   часткового   погашення багатомільярдних боргів  за  виконані  будівельно-монтажні  роботи "Київміськбуду"  були  передані  6 будівельних майданчиків,  де ми розпочали свій експеримент.  Це був непростий час. Лопнули трасти, ховаючи  під  своїми  уламками  надії  тисяч людей.  Нам повірили. Повірили   високому   іміджу   "Київміськбуду",   переконалися   в прозорості  та  надійності запропонованої нами схеми.  З того часу компанією як підрядником збудовано 93 житлові будинки, більш як 40 тисяч  киян  скористалися  послугами  "Київміськбуду" і побудували собі житло.  Перед усіма інвесторами "Київміськбуд"  виконав  свої договірні  зобов'язання  у  повному  обсязі.  І  сьогодні у стадії спорудження і проектування знаходяться більше 100 будинків.

 

     Реалізація проекту  дала  змогу  (і  це   головне)   уникнути безробіття  майже  сорокатисячному  колективу  будівельників  (а з членами родин -  це  понад  100  тисяч  киян)  та  десяткам  тисяч робітників  суміжних  галузей  промисловості.  Збережені  всі  три унікальні домобудівні комбінати,  завантаженість яких на  об'єктах завдяки   залученим  коштам  становить  майже  100  відсотків.  Ми пишаємося   своєю   ключовою   роллю   в   розвитку   вітчизняного виробництва.  Наші будинки на 95 відсотків зводяться з вітчизняних матеріалів та виробів.

 

     У 1998 році до бюджетів різних рівнів нами перераховано понад 78 мільйонів гривень. Отже, започаткована схема реальної підтримки вітчизняного  товаровиробника.   Підтвердження   цьому   -   темпи зростання  обсягів житлового будівництва:  1997 рік до 1996 року - 120 відсотків;  1998 рік до  1997  року  -  138  відсотків;  перше півріччя  цього року до відповідного періоду минулого року - 126,2 відсотка.

 

     На підприємствах "Київміськбуду",  де працюють  більш  як  15 тисяч  чоловік  (я маю на увазі промисловість),  зростання обсягів виробництва  становить  139  відсотків  до  рівня  минулого  року. Впевнений,  що у 2001 році знову буде київський мільйон квадратних метрів житла.

 

     Будинки, що  споруджував  і  споруджує   "Київміськбуд",   не орієнтовані   на   заможне  населення.  Ми  прагнемо,  щоб  нашими пропозиціями могли скористатися якомога більше громадян. Переважну більшість  житла  ми  будуємо на масивах і за найнижчими в Україні цінами.  Ні  в  якому  разі  ми  не  ставимо  за   мету   отримати надприбутки.  Організації працюють з рівнем рентабельності,  що не перевищує 5-7 відсотків, і це - наш свідомий вибір.

 

     Ми постійно  відчуваємо  вашу  увагу  до  нашої   діяльності. Комітет Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку під головуванням Юрія Борисовича Крука на своєму  виїзному засіданні дав високу оцінку діяльності "Київміськбуду", визнав, що вона  відповідає  новій  концепції  забезпечення  житлом  громадян України. Візьму на себе сміливість сказати, що таку ж оцінку нашої діяльності дали:  Юлія Володимирівна Тимошенко,  Валерій Борисович Альошин,  Станіслав  Іванович  Гуренко,  Юрій Іванович Єхануров та інші  народні  депутати,  які  знайомилися   з   досвідом   роботи "Київміськбуду".

 

     Не буде перебільшенням стверджувати, що саме завдяки розвитку будівництва  в  столиці  вдалося  збалансувати  ринок  житла,   не допустити  необгрунтованого  зростання  цін  на  квартири,  як  це сталося у більшості столиць колишніх республік  СРСР.  Навпаки,  у Києві ціни на житло знижуються.

 

     Ми постійно  вдосконалюємо схему нашої діяльності і створюємо додаткові можливості  для  наших  інвесторів.  Інвестування  можна розпочинати навіть з придбання 0,01 квадратного метра житла.  Доля внеску,  після якого майбутня квартира закріплюється за власником, складає вже не 50, а 30 відсотків від загальної вартості квартири. Сьогодні інвесторам надається можливість укласти кредитну угоду  і сплачувати  до 60 відсотків вартості отриманої квартири протягом 5 років під  10,5  відсотка  річних.  За  півроку  понад  200  сімей скористалися цією можливістю.

 

     Законопроект, який  пропонується  сьогодні на ваш розгляд,  є дійовим  продовженням  постанови  Верховної  Ради.  Запропонований документ  має  два органічно пов'язаних аспекти.  Перший - надання можливості населенню вирішити  свою  житлову  проблему,  другий  - громадянам   надається   можливість  підвищити  рівень  соціальної захищеності,  самостійно обравши одну з додаткових форм  реального соціального забезпечення після досягнення пенсійного віку.

 

     Із введенням  в  дію  житлових  ощадних  рахунків  громадянин України отримує  інструмент  заощадження  додадкових  коштів,  які можуть  бути  використані  для  поліпшення матеріального становища після досягнення пенсійного віку. Людина може гарантовано створити для себе певні накопичення,  які з часом не знеціняться;  навпаки, вартість їх зросте завдяки нарахуванню відсотків.

 

     Соціальні виплати   за   вкладами   здійснюються   як   після досягнення вкладником пенсійного віку,  так і в разі повної втрати ним працездатності.

 

     Всі ми,  як кажуть,  ходимо під Богом, і сьогодні з'являється можливість  на вигідних (і для держави,  і для громадянина) умовах подбати про своє майбутнє.  Те положення,  що кошти в межах до 600 неоподатковуваних  мінімумів  (а  це  10  тисяч  200  гривень)  не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу,  стимулює їх  вкладання  в  нежитлові  ощадні  рахунки.  Дуже актуально,  що створюється  механізм,  коли  за  своїх  працівників  може   дбати підприємство.  Це  надзвичайно  важливо,  бо  відтепер і керівники підприємств отримують можливість створення гідних умов  життя  для своїх  працівників.  Адже  відповідно  до  проекту закону гроші на особистий  ощадний  рахунок   своїх   працівників   може   вносити підприємство,  і  в  межах  10  відсотків  валового доходу ці суми включаються до витрат  платника  податків.  Саме  держава  завдяки цьому  створить  необхідні для громадян умови,  надасть можливість обрати додаткову форму соціального захисту.

 

     Разом з  тим  інвестування  коштів  у   житлове   будівництво забезпечить збільшення його обсягів,  що сприятиме створенню нових робочих  місць  у  багатьох  галузях   економіки   та   наповненню Державного бюджету України.

 

     Хотілось би   виділити   ще   один   аспект   запропонованого документа.  Завдяки прийняттю такого закону  в  Україні  з'явиться можливість    реального    впровадження    механізму    іпотечного кредитування будівництва житла, який у переважній більшості держав світу   є   найдосконалішим  і  найдієвішим  механізмом  вирішення житлової проблеми.  Ми дуже близькі до вирішення цього питання.  У разі ухвалення вами запропонованого проекту кредит до 30 років під заставу новозбудованого  житла  вже  через  кілька  місяців  стане реальністю.

 

     Документом передбачається   створення  системи  заходів  щодо захисту від знецінення зазначених вкладів населення.  Ми  повністю переконані  в тому,  що такий механізм буде дієвим,  але населення повинно  мати  відповідні  гарантії  щодо  чистоти  запропонованих рішень.   А   відтак   передбачається,   що   уповноважені   банки гарантуватимуть виконання  зобов'язань  перед  вкладниками  шляхом створення    додаткового    спеціального    резерву    страхування довгострокових  вкладів.  Національним   банком   України   будуть встановлені   додаткові   вимоги   до  уповноважених  банків  щодо дотримання ними нормативів достатності капіталу та ліквідності.

 

     Безперечно, будуть   передбачені   і    додаткові    гарантії Київміськбуду щодо виконання зобов'язань перед власниками житлових ощадних рахунків.  За  оцінками  експертів-фахівців,  використання спеціальної   умовної   одиниці  площі  житла  в  розрахунках  між вкладниками  та  позичальниками  захистить  кошти  вкладників  від знецінення.

 

     У законопроекті  передбачається  створення механізму контролю за реалізацією цього експерименту.  Буде створено наглядову  раду, буде  вестись  постійний  об'єктивний  моніторинг.  Зі  свого боку "Київміськбуд" гарантує,  що в рамках чинного  законодавства  буде надавати вичерпну інформацію про хід та проведення експерименту.

 

     Однією зі  статей  законопроекту  передбачається створення на добровільних  засадах  неприбуткової  самоврядної  організації   - Будівельної  палати  міста  Києва.  Це  крок до відновлення кращих традицій вітчизняного підприємництва -  гільдій,  де  гідність  та порядність були безумовним гарантом ділових стосунків.

 

     У 1995  році ми були першими та єдиними,  хто почав працювати на ринку нового будівництва.  Сьогодні у "Київміськбуду" є десятки послідовників.  Зокрема,  у Дніпропетровську сьогодні відбувається презентація  програми  "Житлові  заощадження",  яка  розроблена  з урахуванням  досвіду  "Київміськбуду".  Працює за принципами нашої схеми   кримська    фірма    "Консоль",    київські    організації "Познякижитлобуд", "Дека" і багато інших.

 

     Ми ні   в   якому  разі  не  прагнемо  до  того,  щоб  зникла конкуренція.  Навпаки,  наявність конкуренції вигідна як для  нас, так  і громадян.  Для нас - тому що є стимул для поліпшення якості нашої продукції, для громадян - тому що у них з'являється вибір.

 

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні  у  вас   є   можливість прийняти  рішення,  якого  чекає більшість громадян нашої держави. "Київміськбуд"  готовий  взяти   на   себе   відповідальність   за проведення експерименту.

 

     На закінчення   я  хотів  би  особливо  підкреслити,  що  цей законопроект не передбачає ніяких переваг чи пільг  будівельникам, крім   гарантованого   забезпечення  роботою.  Наша  мета  -  бути корисними державі,  сприяти її розвитку та піднесенню.  Саме через будівництво  відбулося  становлення  більшості сучасних економічно розвинутих країн.  Давайте разом використаємо цей світовий досвід. У мене все.

 

     Велике спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Аврумовичу.  Я думаю,  що все ясно,  так?  Не все і не всім.  Тоді запишіться,  будь  ласка,  на запитання. Будь ласка, п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Шмідт. За ним - депутат Кочерга.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська область).  Шановний Володимире Аврумовичу!  Без сумніву, холдингова  компанія  "Київміськбуд"  сьогодні   будує   прекрасні будинки у місті Києві.  Вартість цього житла навіть рекламується у пресі.  Скажіть,  будь ласка, а якість робіт відповідає тим цінам, які встановлюються на житло?

 

     Дякую.

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Спасибі за запитання.  Я скажу вам, що якість житла сьогодні на кілька порядків вища від тієї,  якою  вона  була п'ять-шість років тому. Але, чесно кажучи, нам доводиться ще вести велику  роботу,  щоб  змінити  психологію  наших  робітників.   Бо сьогодні у нас іще не все гаразд.  Але я запевняю вас, що сьогодні якість набагато вища,  ніж була раніше,  і ми робимо все, щоб вона була ще вищою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Кочерга.  За  ним  -  депутат Мангул. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий   округ  49,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов. Скажите,  пожалуйста,  каков   сейчас   уровень   достатка   ваших заказчиков:  они  имеют  средний уровень доходов?  И насколько это доступно,  будем   говорить,   среднестатистическому   украинскому гражданину? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Как  вы предполагаете:  насколько у вас могут вырасти обемы строительномонтажных работ?

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А. Спасибо. В первые годы работы мы анализировали состав  наших  заказчиков.  Это  люди  со средними доходами,  ниже средних,  среди них очень много военнослужащих (до 15  процентов). Сегодня  мы  эту  схему  развили  и  человек  может  "накапливать" квадратные метры. А если вы примете законопроект, то эта схема еще расширится, я уверен. У нас уже очередники покупают жилье.

 

     Я бы  рекомендовал  вот  что.  С 9 утра до 8 вечера на Андрея Иванова,  4,  без перерыва,  работают менеджеры, которые расскажут все  и  вся.  И там,  в частности,  увидите контингент людей.  Это средние и ниже слои.  Если указ будет принят,  то пойдут процентов 20 очередников.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Мангул.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Тропін.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової політики (виборчий округ

 81, Запорізька область). Володимире Аврумовичу! Я розумію так, що лейтмотивом   вашого   виступу   у  Верховній  Раді  є  стаття  47 Конституції  України,  яка  гарантує  житло  для  наших  громадян. Вдячний  вам  за  те,  що  ви  працюєте  і  цим  виховуєте почуття соціального оптимізму у громадян України.

 

     У мене  два   запитання.   Перше.   У   законопроекті   вашій організації  надається  виключне  право  на участь в експерименті. Тоді навіщо створювати Будівельну палату міста Києва?  Чи доцільно це?

 

     І друге. Є висновок Антимонопольного комітету, котрий вважає, що, можливо, слід поширити експеримент не тільки на вашу компанію, але й на всі будівельні організації,  де створено матеріальну базу для виконання таких робіт. Можливо це чи ні?

 

     Дякую.

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Большое спасибо.  Вы помогли мне ответить  на вопрос,  потому  что  за  словом  "Київміськбуд"  сегодня стоят 90 организаций,  входящих в  состав  "Киевгорстроя".  И  у  нас  есть заявление  еще  от  десятков  организаций,  которые  хотят войти в холдинг,  а  Строительная  палата  позволит  принять  еще   больше организаций.  Следовательно,  под  словом "Киевгорстрой" имеется в виду, что по этой схеме может работать любая входящая организация. Кстати,  на  Оболони  по нашей схеме строит первый трест,  который является ассоциированным членом.  Главное,  чтобы  работали  люди. Строит "Познякижилстрой" и берет наших сантехников.

 

     Палата и   создается   для   того,   чтобы   расширить   круг организаций,  которые  будут  иметь  право  строить   по   честным правилам, подчеркиваю, жилье для населения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Тропін.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Єщенко.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо,  Адам Иванович.  Фракция  Компартии.  Скажите, пожалуйста,  чем  мешает  вам  нынешний закон строить так,  как вы хотите? Это первое.

 

     Второе. Какова роль банка,  который вы пристегиваете к  своей холдинговой компании?

 

     Третий вопрос.   Будет   ли  ваш  эксперимент  способствовать получению жилья малоимущими, то есть бесплатно?

 

     И, наконец,  еще один вопрос, если можно. Киев, в общем-то, - город,  с  которым  не  ровняется ни один областной центр Украины. Здесь сосредоточены средства,  и он получает не  столько,  сколько остальные   города.   Будет   ли   это   способствовать  улучшению строительства в других городах Украины?

 

     Спасибо.

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Большое спасибо. Сегодня указ работает, и все нормально, но надо строить гораздо больше. И эта схема, когда один человек наращивает себе пенсию,  а второй -  получает  кредит,  не нова.  Я  как почетный консул в Чили изучал опыт и Чили,  и других стран,  и мы обобщили опыт свой и других.  Данная схема, я уверен, на 30-40 процентов увеличит обемы строительного производства.

 

     Роль банка.  Он  работает  просто  как  сберегательная касса. Жалко,  что вы не побывали в нем. Там люди работают на минимальных процентах.  Это не банк, а собственно отделение, работающее только на схеме привлечения средств населения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко. Будь ласка. За ним - депутат Плющ.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. У меня такой вопрос. В Черкассах тоже был эксперимент,  подобный вашему, "Житло для всіх". И теперь ко мне обращаются избиратели по поводу того, что договора, которые были  заключены  в 1995-1996 годах,  по цене возросли вдвое и даже втрое.  То есть люди сдали деньги,  полностью уплатили необходимые проценты, однако им жилье не дают. Они остались ни с чем.

 

     В проекте  закона  есть  положение,  по  которому заключается договор между банком и вкладчиком на жилье.  Не будет ли проведено такого  эксперимента у вас,  как в Черкассах,  что люди не получат жилье, не имея гарантий на это?

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Спасибо.  Этот вопрос был очень волнующим для меня четыре года назад,  когда приходили люди, которые меня хорошо знали,  и спрашивали:  не обманем ли мы?  Сегодня мне легче стоять перед  вами,  потому что за четыре года мы ни одного клиента не то что не обманули, а все сделали в сроки, качественно.

 

     Я читал о черкасском  эксперименте.  Видимо,  это  повторение киевских  МММа,  "Меркурия",  Академии  евробизнеса  и  так далее. Гарантирую,  что такого у нас никогда не будет. Пятый год работы - ни  одного  нарушения  сроков.  А  тем  более что в указе вводится специальная расчетная единица,  так называемая  "одина  -  одиниця інвестування", которая равняется по стоимости среднему квадратному метру жилья.  А средняя стоимость квадратного метра жилья  сегодня дважды защищена от инфляции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Плющ. Будь ласка.

 

     ПЛЮЩ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую, Адаме Івановичу.  Шановний Володимире Аврумовичу!  Мені відомо, що ви  працювали  не тільки в системі "Київміськбуду",  але й в інших організаціях.  І   частина   депутатів   ще   вагається   стосовно голосування,  оскільки,  як сказав мій колега Мангул, вважають, що цей експеримент якоюсь мірою завдасть  шкоди  будівельникам  інших систем Києва та будівельних організацій республіки. Гадаю, що вони не зовсім вникли в суть даного  питання,  і  тому  просив  би  вас пояснити,   як   позначиться  на  інших  будівельниках  Києва  цей експеримент?

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Спасибо.  Я  действительно  прошел  путь   от мастера  до  начальника  "Главкиевгорстроя"  и  шесть  лет работал начальником "Киевремстроя".  Авторитетно заявляю, что не только не ухудшится   положение   других   строительных  организаций,  а  мы обединимся в гильдию,  и организаций,  которые будут  строить  по честным правилам, станет гораздо больше.

 

     Откройте газету   "Сегодня",   там   себя  рекламирует  фирма "Консоль" из Крыма.  Пришла в Киев и - на здоровье. В трех-четырех журналах  рекламирует  себя фирма "Познякижилстрой".  Эта фирма не главкомовская.  Строят в Киеве -  пожалуйста.  Но  мы  все  должны строить по честным правилам ( для этого и будет гильдия): налоги - государству, заработная плата - рабочим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Аврумовичу,   в    мене    запитання пізнавального  характеру.  Чи  можна було в назві вашої корпорації обійтися без "холдингу" або замінити українським словом?

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Чесно   кажучи,   мені   більше   подобається "Головкиївміськбуд".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось так,  мабуть,  і треба було залишити.  А то - холдинг, нехолдинг.

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  На жаль,  "Головкиївміськбуд" -  організація, якої вже немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, просто компанія "Київміськбуд". Без холдингу. Поки вимовиш, язик зламаєш.

 

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Немає   питань.   Мені   більше   подобається начальник "Головкиївміськбуду".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Володимире Аврумовичу. Дякую за чіткі і стислі відповіді.

 

     Співдоповідач -   заступник   голови   Комітету   з    питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Юрій Іванович Єхануров. Три хвилини. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська область).  Фракція НДП.  Шановні колеги!  Я дуже часто виступаю з доповідями  про  законопроекти,  але  вперше,  відверто кажучи,  хвилююся,  оскільки йдеться про експеримент у моїй рідній будівельній організації,  в якій я працював 24 роки і  теж  -  від майстра  до  заступника начальника "Головкиївміськбуду".  Доповідь робив мій учитель, з яким я працював у цій системі.

 

     Шановні колеги!  Комітет з питань економічної політики уважно розглянув  поданий законопроект і пропонує прийняти його в першому читанні. Разом із головою комітету Станіславом Івановичем Гуренком ми  побували  на  місці  експерименту,  і  в  нас  виникло  кілька запитань, які варто пояснити.

 

     Чи не є це експеримент для  однієї  будівельної  організації? Відповідаю   своїм   колегам,   що   це   рівні   умови  для  всіх будівельників,  які працюють у місті Києві.  Мушу сказати,  що  ми вперше  бачимо,  щоб організація,  котра "розкрутилася",  вимагала однакових правил гри для  всіх,  тому  що  вона  сильна  і  здатна працювати  на  конкретному  полі.  Звертаю  вашу  увагу на те,  що надходження до місцевих бюджетів будуть значно більшими, якщо буде прийнято цей закон.

 

     І ще   одне  зауваження.  Це  важливе  підгрунтя  для  нашого майбутнього закону про  недержавні  пенсійні  фонди,  який  будемо розглядати. Це дуже важливо для нашого майбутнього.

 

     Від комітету  рекомендуємо  прийняти  внесений законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Є пропозиція підтримати законопроект.  Ми  є свідками  того,  як  успішно  працює  дана організація,  як багато експериментів вона провела,  і багато з нас,  якщо  не  більшість, живуть у будинках,  зведених цією організацією.  Підтримаймо, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні колеги!  Будьте  уважні!  Ставиться  на   голосування пропозиція   про   прийняття   Закону   України   про   проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової  компанії "Київміськбуд" у першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 256.

 

     Дякую. Рішення  прийнято.  А  то гадав,  що доведеться декого виселяти з будинків.

 

     ------------

 

     Розглядається проект   Закону   України    про    ріелторську діяльність.   Незабаром   на  кожному  слові  будемо  спотикатися. Доповідає заступник міністра юстиції Єфіменко  Леонід  Васильович. П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.,  заступник  міністра  юстиції України.  Дякую. Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  пропонується  проект Закону  про  ріелторську діяльність.  Потреба прийняти такий закон викликана цілим рядом причин.

 

     По-перше, щорічно в Україні реєструється  близько  500  тисяч угод,  пов'язаних  із  відчуженням  нерухомого майна.  За оцінками фахівців,  обіг коштів на ринку нерухомості в минулому році  досяг 25 мільярдів гривень, а до Державного бюджету повинно було надійти близько 1,3 мільярда гривень,  проте фактично надійшло в 30  разів менше.  Це  свідчить  про те,  що значна частина ринку нерухомості перебуває в тіньовій економіці.

 

     По-друге, великі обсяги готівкових коштів,  що обертаються на ринку  нерухомого майна,  створюють умови для його криміналізації. Значне  коло  громадян,  не  маючи  достатніх  юридичних  знань  і досвіду,  на практиці,  як правило, довіряються різним комерційним структурам  і  приватним  особам,  професійний  статус   яких   не визначений.  Тільки  в  місті  Києві  операції  з нерухомим майном здійснюють близько 500 фірм і понад 4 тисячі приватних осіб.

 

     По-третє, нагальне   врегулювання    зазначеної    діяльності пов'язане  з  прийняттям  Закону  про виконавче провадження,  яким передбачено,  що прилюдні  торги  з  реалізації  нерухомого  майна проводять    спеціалізовані   організації,   котрі   мають   право здійснювати операції з нерухомістю.  Однак на  даний  час  правове становище   спеціалізованих   організацій  та  порядок  здійснення операцій з нерухомістю в законодавчому плані не визначено.

 

     Згідно з  проектом  закону  "ріелторська  діяльність   -   це підприємницька  діяльність,  пов'язана  зі  здійсненням операцій з нерухомим майном".  До таких операцій належать: торгівля нерухомим майном,  зокрема  продаж  нерухомого  майна  з  прилюдних  торгів; посередницька   діяльність,   пов'язана   з   нерухомим    майном; інформаційно-консультаційна   діяльність,  пов'язана  з  нерухомим майном.  У статті 3 проекту закону розкривається зміст  зазначених операцій.

 

     У розділі  2 регламентується порядок видачі та припинення дії сертифікатів  і  свідоцтв   на   право   здійснення   ріелторської діяльності.   У   проекті   також  передбачено  випадки,  за  яких припиняється дія свідоцтва і сертифіката на право здійснення такої діяльності.

 

     Розділом 3   проекту   закону  регламентовано  самоврядування ріелторів.  Зокрема  визначено,  що   "саморегулівні   організації ріелторів  та  ріелтори,  які  не входять до складу саморегулівних організацій,  можуть об'єднуватись в єдину професійну  організацію ріелторів України".  Повноваження організації ріелторів мають бути визначені їх статутом.

 

     Цим розділом  також  регламентовано  створення   Ріелторської палати України. Така палата утворюється і функціонує як незалежний орган на засадах самоврядування.  Її члени мають бути обрані вищим органом єдиної професійної організації ріелторів України. У складі Ріелторської   палати   передбачається   утворення    комісії    з сертифікації ріелторської діяльності та дисциплінарної комісії.

 

     Проект закону    визначає   обов'язки   та   відповідальність ріелторів.  Також   передбачено,   що   суб'єкти   підприємницької діяльності,  які  були утворені до набрання чинності цим законом і здійснювали  ріелторську  діяльність,  зобов'язані  протягом  року пройти  сертифікацію  та  отримати  свідоцтво на право провадження ріелторської діяльності.

 

     До створення Ріелторської палати за визначеним  цим  проектом закону порядком видача сертифікатів і свідоцтв на право здійснення такої  діяльності  та  припинення  її   провадяться   в   порядку, встановленому  Міністерством  юстиції  та  Фондом державного майна України.

 

     Законопроект не потребує  витрат  із  Державного  бюджету,  а навпаки  -  сприятиме  його  наповненню.  Під час розробки проекту закону використано чинні законодавчі акти,  прийняті в  Російській Федерації,  Білорусі,  інших  країнах,  а  також  досвід,  набутий українськими фахівцями з нерухомості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  будуть  запитання?  Запишіться.  Будь  ласка, висвітіть. П'ять хвилин.

 

     Депутат Гмиря. За ним - депутат Черняк.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Прошу  прощения  за свою дремучесть.  Слово, которое  я   не   могу   выговорить,   а   вы,   потренировавшись, выговариваете  с  трудом,  означает торговлю недвижимостью?  Может стоит так и записать. Зачем же вся эта иностранщина?

 

     Спасибо.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Можна записати.  Це підприємницька діяльність, пов'язана з нерухомістю. Можна змінити назву закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Черняк.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Дорогунцов.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Леоніде Васильовичу, приймаючи закони, ми повинні прогнозувати діяльність  ріелторів,  адже  йдеться  про дуже  важливе  питання  - нерухомість.  Чи зрушить щось у питаннях нерухомості даний закон?  Який прогноз наслідків його  дії?  Чи  є розрахунки (зокрема у фінансовому аспекті) з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Дякую за запитання.  Я вже казав у виступі, що при значній кількості укладених угод з  нерухомістю  (близько  500 тисяч),  за  прогнозними розрахунками,  до Державного бюджету мало надійти 25 мільярдів гривень, але фактично через неврегульованість цього питання надійшло в 30 разів менше.

 

     Стосовно прогнозів.   Річ   у   тім,   що  буде  врегульована діяльність фахівців у сфері операцій з нерухомістю. Цифри, котрі я навів, прогнозні, але вони мають підтвердитися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов.  Будь ласка. За ним - депутат Гусак.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Спасибі, Адаме Івановичу. Фракція Компартії України.  Шановний  Леоніде  Васильовичу!  З вашої доповіді у мене склалося враження,  що створюється  піраміда  організацій,  людей, котрі працюють на цій ниві:  і спілка,  і палата,  і комісія тощо. Вони ставляться в певні рамки, створюється система контролю.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  не  призведе   це   до   поширення зловживань  у  даній  сфері щодо людей,  котрі тут працюють?  І чи треба створювати ще таку  величезну  апаратну  структуру?  Там  же працюватимуть  тільки в одному апараті сотні,  а,  може,  й тисячі людей,  які ніби наглядатимуть,  а насправді вимагатимуть щось від тих, кого ви називаєте ріелторами.

 

     Спасибі.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Дякую  за  запитання.  У виступі я сказав,  що реалізація  зазначеного  закону  не  передбачає  залучення  жодних додаткових   коштів   із   Державного   бюджету.  Річ  у  тім,  що організації,  передбачені  в  проекті  закону,  вже  існують:   це Всеукраїнська   спілка  ріелторів,  її  територіальні  підрозділи. Просто в проекті закону всі ці питання врегульовані і об'єднані  в єдине ціле, і ніякий апарат не передбачається.

 

     Що стосується нагляду за такою діяльністю,  то в "Прикінцевих положеннях"  доручається  Кабінету  Міністрів  України   визначити орган,  який  здійснюватиме  нагляд  за  ріелторською діяльністю в Україні.  Тобто  це  буде  на  базі  наявного  органу  центральної виконавчої влади.

 

     А саморегулівні (тобто громадські) організації вже діють.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гусак.  Будь  ласка.  За ним - депутат Круценко.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Леоніде  Васильовичу!  Безумовно,  введення  сертифікації ріелторів   сприятиме   підвищенню   їх   професійного   рівня   і відповідальності, а головне - цей вид бізнесу стане легальним.

 

     У мене такі запитання.  На  якій  основі  діятиме  професійна організація ріелторів? Який матиме статус, принципи її формування? Чи вони сприятимуть цьому бізнесу і  виводитимуть  його  на  вищий рівень?

 

     А в  цілому  я,  безумовно,  підтримую внесений законопроект. Дайте відповідь, будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  У статті 11 проекту закону передбачається,  що до  складу єдиної професійної організації ріелторів можуть входити як саморегулівні організації,  так і ріелтори, котрі не входять до їх складу.  Організація діятиме на підставі затвердженого статуту. І  вона  обере  Ріелторську  палату.  Все  буде  вирішуватися   на добровільних засадах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України.  Шановний Леоніде  Васильовичу!  Розвійте  мої сумніви. Адже всі договори щодо руху нерухомого майна реєструються нотаріально.  Хіба недосить цього,  щоб ввести оподаткування, щоб, як  ми  кажемо,  в  тінь  не йшло багато коштів?  Адже те,  про що йдеться,  - це фактично новий збір з тих, хто реалізовує або купує житло. Гадаю, ми не можемо підтримувати такий законопроект.

 

     Дякую.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Дякую.  Зрозумів ваше запитання. Річ у тім, що справді,  я  як  громадянин  можу  продати   своє   житло   іншому громадянину, не звертаючись ні до яких посередницьких організацій. Але це нерухоме майно,  операції  з  яким  має  вести  спеціаліст. Законопроект  не  зобов'язує  ні  громадянина,  ні  юридичну особу обов'язково звертатися до ріелторських фірм або до  ріелтора,  щоб йому надали допомогу. Це все на добровільних засадах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідач -    заступник   голови   Комітету   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Юрій Іванович Єхануров. Три хвилини.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  колеги! Дозвольте наголосити на таких питаннях.

 

     Перше. У комітеті ставили таке запитання:  чим можна замінити слово  "ріелтор"?  На жаль,  в українській мові не знайшли кращого відповідника  поняттю  "агент  з  питань  нерухомості".  І   тому, напевно, треба дати доручення відповідним установам.

 

     Друге. Йдеться  про те,  що треба навести цивілізований лад у сфері діяльності,  яка все одно є.  Хочу наголосити,  що в Україні щорічно реєструється 500 тисяч угод.

 

     Третє. На ринку нерухомості, за оцінками фахівців, за минулий рік "прокрутилося" 25 мільярдів гривень.  До бюджету мало  надійти (гіпотетично)  1,3 мільярда гривень,  фактично надійшло в 30 разів менше. Це свідчить про те, що є тіньова сфера.

 

     Цей законопроект   дає    змогу    врегулювати    ріелторську діяльність. Є аудиторська діяльність, оціночна, реєстраційна тощо, і  ми  можемо  тут  навести  законодавчий   порядок,   а   вже   в саморегулівній організації самі наведуть порядок.

 

     А тому  Комітет  з  питань  економічної політики,  управління народним господарством,  власності та інвестицій пропонує прийняти цей законопроект за основу.  Хочу наголосити, що науково-експертне управління Секретаріату Верховної  Ради  теж  пропонує  підтримати його в першому читанні. Є зауваження, які ми обов'язково врахуємо. Є нормальний,  спокійний документ,  що визначає правила гри. Краще погані правила гри, ніж ніяких. До другого читання ми попрацюємо і зробимо потрібний закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Івановичу.  У  мене   тільки   одне прохання:  не кажіть "за основу",  треба - "в першому читанні". Бо за основу - це не за Регламентом.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Звикли на партійних зборах так казати. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги! Записалися на виступ два народних депутати.  Враховуючи,  що один із них дуже хоче виступити, всетаки проведемо обговорення.

 

     Депутат Чаговець. За ним - депутат Ромовська. По дві хвилини, будь ласка.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   180,   Харківська   область).  Група "Відродження регіонів".  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Такого закону на ринку нерухомого майна очікували давно. Безумовно,  ринок розвивався хаотично,  є багато суперечностей під час  засвідчення  угод  з  продажу  нерухомого  майна на біржах та нотаріусами.

 

     На ринку склалася  певна  інфраструктура,  котра  принципових нарікань  ні в кого поки що не викликала.  Хоча передусім з огляду на великі фінансові ризики учасників ринку закон  має  забезпечити фінансові гарантії покупцям і продавцям нерухомості.

 

     З іншого  боку,  держава  недоотримує  величезні суми коштів, оскільки в  договорах  купівлі-продажу  та  оренди  не  вказується реальна  ціна  нерухомого  майна.  Від проекту закону можна було б очікувати  врегулювання  саме  даних  проблем,  але  це  в   ньому врегульовано недостатньо.  Натомість основна ідея проекту закону - утворення Ріелторської палати на засадах самоврядування.

 

     Фактично це створення ще однієї  гільдії,  яка,  врешті-решт, обмежить  конкуренцію  на ринку операцій із нерухомим майном.  Уже сьогодні багато хто звернув увагу на те,  що першими  засновниками палати можуть стати ті,  хто першим отримає сертифікати ріелторів. Уже з'явилася низка організацій ріелторів,  що  були  на  ринку  і тепер  претендують  на заснування такого органу.  Тому з огляду на важливість закону його можна підтримати в першому читанні,  але до другого читання має бути внесено ряд доповнень і змін.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ромовська. Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ

 122, Львівська область). Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати!  Я так само звернула увагу на те,  що коли  такі терміни   вживатимуться   в   наших  законопроектах,  то  скоро  з української мови у  законотворчості  залишаться  тільки  ріжки  та ніжки.  Тому  пропоную,  щоб  цей  документ було названо Закон про діяльність із нерухомістю.  І взагалі було б дуже  добре,  якби  і Кабінет  Міністрів,  і наші комітети демонстрували повагу до своєї мови.

 

     Тепер стало  модним  майже  в  кожному  законопроекті  писати словники.  Ці словники настільки примітивні, що дивуєшся: для кого вони пишуться?  Мабуть,  для людей, які взагалі нічого не знають і наче вперше беруть документ у руки.

 

     Вважаю, що  даний  законопроект потрібен.  Упорядкування цієї діяльності так само потрібне,  особливо з огляду на те, що є Закон про виконавче провадження, частина норм якого стосується аукціону. Але мене бентежить загроза монополізму,  що може бути на  підставі даного  закону.  Мене  бентежить  так  само,  що  в проекті закону сказано:  "Оцінка  вартості  нерухомого  майна  є  обов'язковою  у разі...  укладення  договорів  оренди..."  Уявіть собі,  якою буде орендна плата,  якщо під час  укладення  кожного  договору  оренди треба звертатися до спеціаліста і робити оцінку.  Гадаю, тут є над чим подумати.

 

     Законопроект може бути підтриманий  у  першому  читанні,  але проблеми, яких дуже багато, треба розв'язати до другого читання.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.  Шановні колеги!  Будемо визначатися. Пропоную проголосувати зміну назви закону - Закон про діяльність з нерухомим  майном  або  Закон  про  операції  з  нерухомим майном. Гаразд,  дійшли  згоди.  Будьте  уважні.  Ставлю  на   голосування пропозицію  про  прийняття  у  першому  читанні проекту Закону про операції з нерухомим майном,  який  називався  проект  Закону  про ріелторську діяльність. Прошу визначитися.

 

     "За" - 95.

 

     На жаль, і зміна назви не допомогла.

 

     Голосується проект    постанови    про    відхилення   даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 174.

 

     Не всі встигли? (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування ще раз (але  востаннє)  пропозицію  про відхилення даного проекту закону. Прошу визначитися (Шум у залі).

 

     "За" - 213.

 

     Слово має депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).  Партія  "Реформи  і порядок".  Шановні колеги!  Безумовно, питання треба врегулювати і бажано  було  б прийняти законопроект у першому читанні,  хоча він іде  досить  важко.  Але  указ  в  наявному  варіанті   не   можна пропускати, оскільки фактично створюється замкнуте коло людей, які отримають дозвіл  на  ріелторську  діяльність.  Це  досить  великі потоки  коштів,  і  вони будуть сконцентровані тільки в руках тих, хто отримає відповідний дозвіл.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шмідт. Будь ласка.

 

     ШМІДТ Р.М.  Фракція Народного руху України.  Шановні  колеги! Шановні   народні   депутати!   Ми   прийняли  в  першому  читанні законопроект про реєстрацію прав  власності  на  нерухомість.  Цей проект  є  відправною точкою для прийняття всіх інших законодавчих актів, які стосуються нерухомості.

 

     Тому проект  Закону  про  ріелторську  діяльність,  або   про операції  з нерухомим майном треба прийняти в першому читанні.  На жаль,  він не набрав потрібної кількості  голосів.  Прошу  вас  не відхиляти  указ Президента,  а прийняти проект у першому читанні і потім внести зміни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Шановні колеги!  Я все-таки пропоную  підтримати  пропозицію  про  відхилення  указу, оскільки  йдеться про створення додаткової бюрократичної структури

- годівниці  для  чиновників,  ще  однієї  підстави  для  розвитку корупційних процесів.  Вважаю,  щоб урегулювати ці питання,  треба розробити спеціальний закон.

 

     А указ пропоную  відхилити.  І  ще  раз  прошу  поставити  на голосування дане питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Тоді вдамося до компромісу, суть якого зводиться до того,  що були дві пропозиції.  Я  поставлю  на голосування  ще раз обидві:  про прийняття законопроекту у першому читанні і про відхилення указу.  Але будьте уважні і  не  змушуйте ставити на голосування ще раз.

 

     Першою ставиться  на  голосування  пропозиція  про  прийняття законопроекту зі зміненою назвою,  як  ми  домовилися,  у  першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 100.

 

     Трішки більше, ніж першого разу, але цього явно замало.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про  відхилення даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення про відхилення даного законопроекту прийнято.

 

     ------------

 

     Слухається проект Закону про внесення змін до Закону  України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Доповідає член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  Микола Федорович Волков. П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     ВОЛКОВ М.Ф.,  член  Державної  комісії  з  цінних  паперів та фондового  ринку.  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні   народні депутати!  Вашій  увазі  пропонується  проект  змін  до Закону про державне  регулювання  ринку  цінних  паперів  в   Україні.   Вони стосуються  вже наступного кроку в саморегулюванні на ринку цінних паперів, тобто закріплення за саморегулівними організаціями певних повноважень щодо саморегулювання.

 

     Розвиток саморегулювання,  зокрема на ринку цінних паперів, - це один із важливих показників розвитку суспільства, який показує, наскільки   суспільство   спроможне   приймати   та  дотримуватися демократичних норм і правил.

 

     Саморегулювання на ринку цінних паперів виникло зі створенням бірж, які приймали правила, обов'язкові для своїх членів. Біржі на ринку  цінних  паперів  ще  мають  назву  "природні  саморегулівні організації"  (СРО).  З  розвитком  ринку  цінних паперів до таких природних     саморегулівних     організацій     відносять      ще розрахунковоклірингові установи.

 

     Слід зауважити,  що контроль з боку держави посилюється після чергової фінансової кризи.  Так,  у Великобританії після кризи  на фондовому   ринку   1987   року   були  терміново  створені  група міжринкового нагляду,  група  міжринкового  фінансового  контролю, група   міжринкових   зв'язків,  мережа  інформації  по  акціях  і деривативах.

 

     У Сполучених   Штатах    Америки    постійно    перевіряються бухгалтерські документи і окремі договори на купівлю-продаж цінних паперів з метою визначення, наскільки сумлінно компанія обслуговує своїх  клієнтів,  чи  обгрунтовані  ціни  та збори за послуги,  чи справедливі надбавки до ціни,  чи стійкий фінансовий стан учасника угоди.  Планові перевірки визначають відповідність антишахрайським положенням закону про біржі і вимогам закону про цінні папери.

 

     Жорсткі вимоги  до  звітності  в  Сполучених  Штатах  Америки обертаються   перевагами:   центром   обробки  даних  Національної асоціації дилерів (НАСДАК) збираються і передаються абонентам  усі потрібні дані стосовно кон'юнктури ринку.

 

     У Сполучених  Штатах  брокер-дилер  подає  до  саморегулівної організації звіти,  які містять фінансові й оперативні дані.  Крім того, брокер-дилер щоквартально подає до цієї комісії аудиторський звіт про прибутки та збитки,  про зміни в  фінансовому  становищі, про  зміни  в  діловому  володінні  цінними паперами,  про зміни в субординованих обов'язках.

 

     Власне кажучи,  особливо  непокоїтися  стосовно  того,  що  в Україні  засилля  фондових  бірж  та  інших установ організованого ринку, не доводиться. У США біржовий обіг цінних паперів становить 75 відсотків,  в Японії - 98,  а на українському фондовому ринку - лише 3 відсотки.

 

     За кордоном  саморегулівні  організації   наділені   значними контрольними  функціями  стосовно  своїх  так  званих добровільних членів.   Та   виходить,   що   саморегулівні   організації    теж підконтрольні.  У  Сполучених  Штатах  Америки  комісія  з  цінних паперів та бірж має повноваження засуджувати та накладати  санкції на   діяльність   саморегулівних   організацій,   призупиняти   чи скасовувати  реєстрацію  саморегулівних  організацій,  знімати   з посади  чи виносити догану будь-якій посадовій особі або директору саморегулівної організації,  призупиняти  членство  або  виключати будь-якого   члена   з   саморегулівної   організації.   Ось  така багатоярусна  ієрархія  створена   у   США   заради   забезпечення ефективності регулювання ринку цінних паперів. І це відбувається в країні найвільнішого підприємництва!

 

     Зміни до Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні спрямовані на підвищення рівня керованості ринку цінних паперів за рахунок обов'язкового членства  учасників  ринку цінних паперів в одній,  обраній ними, саморегулівній організації, делегування   саморегулівній   організації   певних   повноважень, скорочення  витрат  держави  на  регулювання ринку цінних паперів, підвищення надійності ринку цінних паперів.

 

     Щодо зауважень  науковоекспертного  управління   Секретаріату Верховної  Ради  України щодо недоцільності другої зміни,  то хочу нагадати,  що вже діє норма статті 33  Закону  України  про  цінні папери  та фондову біржу,  згідно з якою Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку реєструє фондові біржі.

 

     Окремо хотів  би  подякувати  комітету  Верховної  Ради   під керівництвом пана Гуренка за підтримку цього законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Миколо   Федоровичу.   Тільки   все-таки товариша Гуренка. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Є потреба заслуховувати співдоповідь? Немає. Будь ласка,  зверніть увагу на документ,  який ми маємо прийняти у вигляді закону. Там треба внести кілька змін, доповнень, уточнень. Є пропозиція підтримати у першому читанні. Голосуємо.

 

     Пане Бродський, не відвертайте увагу товариша Гуренка.

 

     "За" - 182.

 

     Шановні колеги!  Ставлю  на  голосування  проект  Закону  про внесення змін до Закону України  про  державне  регулювання  ринку цінних паперів в Україні у першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 202.

 

     Хтось із  28,  які  голосують проти,  бажає виступити?  Треба внести зміни, а ми так довго над цим баримося. Голосуємо.

 

     "За" - 255.

 

     Я прошу  також  проголосувати  цей  законопроект  у   цілому. Комітет абсолютно підтримує. Голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Ще раз,  шановні  колеги.  У  законопроекті,  я  вам нагадую, пропонуються  такі  зміни  до  закону.  Частину  другу  статті   4 доповнити  словами  "та  за  умови  вступу  до  щонайменше  однієї саморегульованої організації".  І  перше  речення  частини  першої статті  17  після слів "набувають цього статусу" доповнити словами "та статусу юридичної особи".  Ну що ми будемо в  другому  читанні там ще вносити? Давайте проголосуємо законопроект у цілому.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги! Сьогодні, обговорюючи організаційні питання і питання початку роботи четвертої сесії,  ми говорили про те,  що у нас більш як півтори тисячі законопроектів чекають свого розгляду. Якщо ми законопроекти про внесення двох слів будемо відправляти на додатковий розгляд, то на це тонни паперу підуть. На це наш з вами дорогоцінний час піде,  бо  через  півмісяця  чи  місяць  ми  знов повернемося до голосування цих законопроектів.  Навіщо? Які можуть бути там доповнення  до  чотирьох  слів?  Прошу  вас,  підтримаймо законопроект у цілому.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Слухається проект  Закону про внесення доповнення до статті 5 Закону України про банкрутство.  Доповідає заступник голови  Фонду державного майна України Гришан Юрій Петрович.  Будь ласка. Чотири хвилини.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Дякую.   Шановний   Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати! Внесення доповнення до статті 5 Закону України про  банкрутство  є прикладом   вдосконалення   законодавства   в   сфері  регулювання економічних відносин.

 

     Я хочу спинитися трошки на історії питання, щоб вам нагадати, як  виникла  взагалі  заборона  банкрутства  відкритих акціонерних товариств,  заборона порушення  справ  про  банкрутство,  якщо  ці відкриті акціонерні товариства перебувають у стадії приватизації.

 

     Коли ми  розробляли  Закон про Державну програму приватизації на  1998  рік,  то,  вивчаючи  політичні,  суспільні,   економічні проблеми,  які виникають під час цього процесу,  ми звернули увагу на те,  що цей процес використовується часто  державними  органами для   того,   щоб   довести  до  банкрутства  відкриті  акціонерні товариства,   які   проходять   стадію    масової    сертифікатної приватизації.  І  тоді  ми  заклали  в  проект Закону про Державну програму приватизації на 1998 рік (а законодавець  підтримав  нас) норму,  яка  забороняє порушення справи про банкрутство до повного виконання  відкритим  акціонерним  товариством  плану   розміщення акцій.

 

     Коли ми  в  лютому  1999  року  розглядали  Державну програму приватизації на 1999 рік (у тому числі  й  тут,  у  залі),  то  ми перенесли  цю  норму  із  закону  в  Указ  Президента про Державну програму приватизації.  Ми виходили з того,  що до 1  травня  обіг сертифікатів  триває,  тому треба зберегти цю норму як запобіжну з тим, щоб рядові акціонери, які придбали акції за свої власні кошти або за сертифікати, не стали банкрутами разом з цим підприємством.

 

     Тепер ситуація  змінилася.  Поперше,  ви знаєте,  що в травні закінчився обіг приватизаційних майнових  сертифікатів.  По-друге, вказана норма все-таки неекономічного характеру,  це ви розумієте. Ця норма більш політично-адміністративна.  Бо з неї  випливає,  що якщо  навіть  однієї  акції  не  продано,  то  порушити справу про банкрутство не можна.

 

     До чого  це  призвело?  Це  призвело  до  того,  що  суб'єкти господарювання не хочуть розраховуватися ні з Пенсійним фондом, ні з бюджетом,  ні з  кредиторами,  фактично  гальмують  реформування підприємства,  залишаючи хоча б одну непродану акцію.  Отже, зараз фактично немає можливості порушити справу  про  банкрутство,  якщо підприємство веде нечесну господарську діяльність.

 

     Запропонована норма більш м'яка порівняно з тим, що закладено в Указі Президента про Державну програму приватизації.

 

     Що ми пропонуємо?  Ми до певної міри погоджуємося, що справді не можна порушувати справу про банкрутство, поки не виконано плану розміщення  акцій,  тобто  поки  не  продано  акції,  за  винятком закріплених.  Тільки коли продано акції,  за винятком закріплених, тоді можна порушувати справу  про  банкрутство.  Таким  чином,  ми трошки  змінюємо норму заборони.  Згідно з законопроектом,  справу про банкрутство можна порушувати, якщо продано 75 відсотків акцій. Коли  продано  75 відсотків акцій,  підприємство фактично може вже хазяйнувати. Його діяльність має приватний характер.

 

     Я прошу вас не відхиляти цей проект закону,  а прийняти  його як  закон.  Це  дасть  можливість  щодо  порушників  господарської дисципліни порушувати справи про банкрутство, що спонукало б їх до виконання зобов'язань перед державою і перед суспільством.

 

     Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться  на  обговорення.  Будь  ласка,  п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Тищенко. За ним - депутат Марченко Олексій.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Стрижку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Юрий Петрович!  Скажите, пожалуйста, о каких нарушителях сегодня может идти речь, когда, по сути дела,  банкротами,  если работать в рамках  принятых  правил, можно   обявить   подавляющую   часть   субектов   хозяйственной деятельности?

 

     И, естественно,   любое   предприятие,   любая    организация цепляется  за  малейшую  возможность  остаться  на плаву для того, чтобы хотя бы маломальски обеспечить работой своих  сотрудников  и не  выбросить  людей  на  улицу.  Я  не  склонен  сегодня  у  этих организаций вырывать из рук последнюю соломинку,  за  которую  они хватаются.  Ускоренное  банкротство  на руку определенным кругам у нас в  стране  (и  даже  в  Верховной  Раде).  Но  оно,  по  моему убеждению, не будет содействовать выходу из кризиса.

 

     Мне кажется,   нужно   предпринять   иные  меры  в  поддержку производства,  а не  форсировать  процедуру  банкротства.  На  мой взгляд,  это  скажется  отрицательно на общем уровне хозяйственной деятельности.

 

     Спасибо.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую вам,  Леоніде Петровичу. Я ще раз кажу, що вас цілком підтримую.  Але треба зрозуміти,  на що спрямований цей проект закону.  Що зараз заважає порушити справу  про  банкрутство державного підприємства?  Ні ця норма,  що вводиться,  ні ті чинні норми не заважають.  Ми фактично заборонили порушення  справи  про процедуру   банкрутства   підприємств,  що  знаходяться  в  стадії приватизації.  Тобто це справді була наша пропозиція. Ще раз кажу: ми захищали інтереси рядових акціонерів, інтереси цих підприємств, тому що вони знекровлені.  Але  не  можна  штучно  утримувати  від банкрутства вже фактично приватні підприємства, які мають характер приватного господарювання,  не можна їх підтримувати, якщо вони не розраховуються з кредиторами, не розраховуються з державою.

 

     А так   фактично   заборона   на   банкрутство  цих  об'єктів залишається - це ж треба зрозуміти, тут немає ніякого прискореного банкрутства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко  Олексій.  Будь ласка.  За ним - депутат Черняк.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).   Дякую.   Депутатська   група   "Відродження регіонів". Прошу передати слово депутату Матвієнкову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо. Вообще законы о банкротстве и о приватизации - это два закона, которые требуют, скажем так, довольно взвешенного, серьезного  подхода.  Понятно  ваше стремление размежевать эти две проблемы.  Скажите,  пожалуйста,  может, нужно было более серьезно развести их в законодательном плане?

 

     Спасибо.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую за запитання.  Я ще раз повторюю, що як ви вирішите,  звичайно,  так і буде.  Ви будете  розглядати  закон  і приймати його остаточно.  Але є питання, щодо якого треба прийняти принципове  рішення.  Ви  за  те,   щоб   фактично   приватизовані підприємства  не  працювали  так,  як  вони  повинні  працювати  в ринковій економіці? Ми будемо затягувати і консервувати ситуацію й надалі? Якщо так, то ми так і будемо залишатися в цій ситуації.

 

     Коли ви   розглянете   й   остаточно   приймете   Закон   про банкрутство,   він   регулюватиме   процедури   банкрутства   всіх підприємств  без  винятку.  А тут ми просто приймаємо рішення,  що справу про банкрутство підприємства не може  бути  порушено,  якщо воно  не продало 75 відсотків акцій.  Це принципове рішення.  Це ж нормальна норма. Чому її не підтримати, я не розумію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ще ж невідомо,  підтримають чи ні,  ще  ж  не голосували.

 

     Будь ласка, депутате Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний Юрію Петровичу!  Я поділяю думку,  що є необхідність  у  прийнятті  цього   доповнення   до   Закону   про банкрутство. І саме життя нас зобов'язує до цього. Але я думаю, що у депутатів є підстави для певних сумнівів. І дуже важливо, щоб ви перед  голосуванням  розвіяли  ці  сумніви  стосовно до такого ось питання.  Чи проводиться чітко лінія  поділу  підприємств  на  ті, банкрутство яких відбулося з їх вини,  і на ті,  вини яких у цьому немає,  а винною є загальна ситуація - економічна, фінансова? І чи відпрацьований  чітко  механізм  такого  поділу і проведення цього банкрутства?

 

     Дякую.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую.  Володимире  Кириловичу,   ви   якраз   і поставили запитання, щоб ще раз загострити увагу на цій проблемі.

 

     Я хочу,   щоб   ви  розуміли:  цим  законом,  якщо  він  буде прийнятий,   не   регулюються   взагалі   процедури   банкрутства. Встановлюється  межа,  розумієте?  Не  можна,  якщо  у підприємців залишилася  хоч  одна  акція,  не  давати  можливості   кредиторам відшкодовувати свої втрати.  Ну, от вам заборгували гроші. І ви не маєте ніякої можливості ці гроші стягти з боржника. Навіть якщо це підприємство фактично вже приватне,  якщо виконано план розміщення акцій.  Ми ж пишемо,  що до виконання плану  розміщення  акцій  не можна порушувати справу про банкрутство.

 

     Тобто ми  фактично  вводимо норму неекономічного регулювання. Ми  забороняємо.  Хоча  якщо  брати  з   точки   зору   нормальної ліберальної економіки,  це неправильно.  Але ж ми йдемо на це.  То чому ж це розглядається в такому плані, що це якийсь мало не замах на   економіку.   Навпаки,  ми  забороняємо  порушувати  процедуру банкрутства,  поки не  виконаний  план  розміщення  акцій  або  не продано 75 відсотків акцій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідач від  Комітету  з  питань  економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій - Вадим Олександрович Зачосов. Три хвилини.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  225,  м.  Севастополь).  Фракция коммунистов.  Уважаемые товарищи!  Я как раз  начну  с  того,  чем закончил Юрий Петрович. Мы никак не можем сейчас определиться, что же у нас первично:  приватизация или  банкротизация.  Так  вот,  в данной ситуации мы считаем,  и в законе,  который приняли 30 июня, предусматривается норма,  что мы должны вначале  провести  процесс банкротства  и  только потом уже проводить или заканчивать процесс приватизации.

 

     В чем соль вот этой самой нормы?  Я не понял,  Юрий  Петрович как-то  пытался  обяснить  нам,  что закончить приватизацию можно только  в  том  случае,  если  не  будет   проводиться   процедура банкротства. Вот этого момента у него я никак не мог сам понять.

 

     Так вот,  мы  считаем,  что  вначале  должно  быть  проведено банкротство.  Если это  происходит  в  процессе  приватизации,  то приватизацию приостановить,  провести банкротство,  расставить все точки над "і".  Ведь сам процесс  банкротства  мог  быть  причиной того,  что  предприятие  стало  неплатежеспособным.  Поэтому  надо направить эти предприятия в необходимое русло и  рамки,  и  только потом уже или кредиторы, или акционеры будут решать, каким образом продолжать  этот  процесс  приватизации  или  на  каком-то   этапе останавливать. То есть это должны решать после проведения процесса банкротства.

 

     Поэтому, рассмотрев  этот  вопрос  в  Комитете  по   вопросам экономической политики,  мы предлагаем этот указ Президента и этот законопроект отклонить. В связи с чем? В связи с тем, что вносимая сейчас  норма абсолютно противоположна той,  которую мы приняли 30 числа.  И действовать эта норма будет только 5 месяцев, потому что тот закон вступает в силу с 1 января 2000 года.

 

     Поэтому я еще раз подчеркиваю: предложение нашего комитета - этот законопроект не поддерживать  и указ отклонить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вадиме   Олександровичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги, були дві пропозиції, вони і залишилися. Перша

- це пропозиція автора законопроекту,  яким у даному разі виступає Президент України.  Друга -  пропозиція  профільного  комітету.  У такому порядку я їх і буду ставити на голосування.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція про прийняття у першому читанні проекту Закону України про внесення доповнення до статті 5 Закону України про банкрутство. Прошу визначитися.

 

     "За" - 76.

 

     Рішення не приймається.

 

     Ставиться на  голосування пропозиція профільного комітету про відхилення даного законопроекту.

 

     "За" - 237.

 

     Дякую. Прийнято рішення про відхилення законопроекту.

 

     Шановні колеги,  нагадую прийняте нами рішення, що ми щодня в режимі засідань працюємо не до 18.15, а до виконання програми, яку взяли на цей робочий день.  Тому,  будь ласка,  я прошу мати це на увазі.

 

     ------------

 

     Слухається проект  Закону  про  внесення  змін  до Земельного кодексу України.  Доповідає  перший  заступник  голови  Державного комітету  України  по земельних ресурсах Антон Миколайович Третяк. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ТРЕТЯК А.М.,  перший  заступник  голови  Державного  Комітету України   по   земельних   ресурсах.   Шановні  народні  депутати! Відповідно до Земельного кодексу України  та  Постанови  Верховної Ради  України  від  13 березня 1992 року про прискорення земельної реформи та приватизації  землі  селянами  у  колективну  власність передано   сьогодні  27,8  мільйона  гектарів,  або  46  процентів земельного фонду України; 2,6 мільйона гектарів надано у власність та  користування  для  ведення особистого підсобного господарства, яке мають 5,6 мільйона громадян.

 

     За чинним законодавством (стаття 56 Земельного  кодексу) загальна площа землі під особисте підсобне господарство може становити до 2  гектарів,  з  яких  0,6  гектара передаються  у  власність,  до  0,40 гектара - додатково може бути надано в користування у межах загальної площі до 1 гектара,  а  за погодженням з обласною радою загальна площа може бути збільшена до 2 гектарів.

 

     Практика застосування  цієї  норми  свідчить   про   те,   що багатоступеневий  процес  відведення  (для  однієї  мети)  ділянок призводить до порушення прав громадян,  до тяганини у вирішенні їх заяв.  За Законом про місцеве самоврядування обласні ради не мають повноважень щодо відведення земель для потреб громадян,  стаття 33 Закону  віднесла  ці  функції  до  відання  сільських,  селищних і міських рад.

 

     З метою ліквідації колізій у  законодавстві  та  забезпечення конституційних  прав громадян на землю проектом закону,  внесеного на ваш розгляд Президентом  України,  передбачено  встановити,  що громадянам   для   ведення   особистого   підсобного  господарства передаються у власність  або  надаються  у  користування  земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 2 гектарів.

 

     Згідно з   Земельним   кодексом   (стаття   5)   кожний  член колективного         сільськогосподарського          підприємства, сільськогосподарського     кооперативу,     сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має  право  одержати свою  частку  землі  в натурі на місцевості.  За станом на 1 липня цього року цим правом скористалась 81 тисяча  громадян,  або  1,36 процента  загальної  кількості  селян,  що  мають  свої  частки  в колективній власності.

 

     Частина громадян,  які вийшли  з  КСП,  стала  членами  нових колективних    агроформувань,    14   відсотків   з   них   ведуть приватно-орендні особисті господарства,  46,8 відсотка здали  свої ділянки  в  оренду.  При  виході  громадян  з КСП органи місцевого самоврядування,  виконавчої  влади  пропонують   їм   організувати селянські фермерські господарства.  Дії органів влади базуються на положеннях Закону про колективні сільськогосподарські підприємства та  Закону про селянські фермерські господарства.  Однак переважна частина селян,  які вибули із своїми земельними частками з КСП, не бажають ставати фермерами, бо не мають необхідної кваліфікації або досвіду ведення великого господарства.  Оскільки розмір особистого підсобного господарства обмежений двома гектарами, їм неможливо на законних підставах видати державний акт на право власності  на  цю землю.  До  земель  особистого  підсобного  господарства  земельну частку селян віднести не  можна  за  розміром,  а  до  фермерських господарств - тому що вони не зареєстровані фермерами.

 

     З метою  захисту  прав  громадян  володіти,  користуватися  і розпоряджатися своєю  власністю,  як  це  передбачено  статтею  41 Конституції України,  пропонується встановити, що у разі одержання в натурі частини землі громадянином,  який вийшов із  складу  КСП, акціонерного   товариства,   кооперативу,   її   площу  може  бути приплюсовано до площі особистого підсобного  господарства,  розмір земель якого відповідно збільшується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Антоне  Миколайовичу.  Запишіться,  будь ласка, на обговорення. Будь ласка, висвітіть. Три хвилини.

 

     Депутат Довгань. За ним - депутат Сінченко.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  У мене  таке  запитання.  Згідно  з  Земельним  кодексом  присадибні ділянки можуть бути до двох гектарів.  Це надзвичайно велика площа

- два гектари.  Скажімо, в Західній Україні, коли йде розпаювання, так там уся ділянка виходить у два гектари.  Тобто це  багато.  До якого  розміру  ви  хочете  збільшити  цей наділ?  Якщо це буде на півдні України, то це може бути 50 гектарів, може бути 7 гектарів, може  бути  10.  Чи  є  якесь  економічне  обгрунтування того,  що присадибна ділянка може бути більше двох гектарів?

 

     І далі.  Що вас не задовольняє в тому, що сьогодні є в нашому законодавстві?

 

     ТРЕТЯК А.М.  Дякую.  Згідно зі статистичними даними, середній розмір особистих підсобних господарств в  Україні  становить  0,47 гектара.  Якщо говорити про Західну Україну, то більшість громадян там сьогодні вже мають два і більше  гектарів,  оскільки  землі  в гірських  районах  на  полонинах  за  якістю не можна порівняти із землями,  наприклад, Полтавської, Вінницької та інших областей, де орні землі набагато продуктивніші, ніж у Карпатському регіоні.

 

     Тому ті  громадяни,  які бажають до цих 0,47 гектара долучити виділену їм додаткову земельну ділянку чи свою частку розпайованої землі,   яка  знаходиться  в  колективному  сільськогосподарському підприємстві, могли довести свій земельний наділ до двох гектарів. Це  не  має  регіонального значення,  не залежить від того,  де ці землі розміщені.

 

     Що нас не влаштовує  в  законодавстві?  Я  у  своєму  виступі говорив, що сьогодні склалася колізія в законодавстві, оскільки за Земельним кодексом  обласні  ради  мають  право  давати  згоду  на збільшення земельної ділянки в користування до двох гектарів, а за Законом про місцеве самоврядування цієї компетенції вони не мають. А ця компетенція надана сільським,  селищним, міським радам, які в свою чергу за Земельним кодексом цієї компетенції не мають.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутатові Цибенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська   область).   Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый докладчик!  У меня складывается впечатление,  что предыдущий  указ Президента,   который  мы  только  что  отклонили,  и  нынешний  - близнецы-братья.  Тот  ставил  задачу   искусственно   обанкротить предприятия,    этот    ставит    задачу    добить    коллективные сельхозпредприятия.

 

     Развейте, пожалуйста, мои сомнения.

 

     ТРЕТЯК А.М.  Шановні народні депутати! Ще й раніше, навіть до організації    колективних    сільськогосподарських   підприємств, громадяни мали право одержати для  ведення  особистого  підсобного господарства  земельну  ділянку  до  одного  гектара  за  рішенням сільської,  селищної, міської ради, до двох гектарів - за рішенням обласної ради.

 

     Ці розміри  і на сьогодні в чинному законодавстві залишилися. Але,  повторюю, склалася колізія, що селянин на законних підставах не  може  в  натурі,  фактично  одержати  цю земельну ділянку.  Не йдеться  про   розформування   колективних   сільськогосподарських підприємств.  Адже  ви знаєте,  що колективні сільськогосподарські підприємства нині самі розпоряджаються (за рішенням зборів) своїми землями.  Вони  дають  згоду  тим,  хто  бажає  вийти  з  КСП,  їм виділяється земельна ділянка в натурі. Йдеться тільки про тих, хто бажає,  а  не  про розформування колективних сільськогосподарських підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Антоне Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідає голова підкомітету Комітету з  питань  аграрної політики  та  земельних  відносин  Микола  Сергійович Пасєка.  Три хвилини, будь ласка.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область).  Шановний Адаме Івановичу! Колеги і запрошені!  Комітет  на  своєму  засіданні розглянув проект закону України,  внесений відповідно до  указу  Президента.  І  більшістю голосів (лише один проти і один утримався) вносить у Верховну Раду пропозицію його відхилити.

 

     Це зумовлюється ось чим.  Перше.  Указ Президента називається "Про   заходи   щодо   подальшого   розвитку  особистих  підсобних господарств громадян"!  Відповідно до  нього  збільшується  розмір ділянок до двох гектарів.  Ну, я не знаю, чому ж одна назва указу, а зовсім інша назва проекту закону.

 

     Друге. Відповідно до "Перехідних положень" Конституції  укази Президента видаються з питань,  не врегульованих законом.  У нас є Земельний кодекс,  є стаття 56,  де виписано цю проблему.  Чому  ж указ  Президента,  повторюю,  називається  так,  а  проект  закону інакше?

 

     Далі. Давайте подивимося частину другу статті 14 Конституції, в якій йдеться про те,  що право власності на землю "набувається і реалізується громадянами,  юридичними особами та державою виключно відповідно до закону", а також частину другу статті 19, що "органи державної влади та органи місцевого  самоврядування,  їх  посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та  законами  України".  Хіба цього не знають наш Президент і ті, хто готує ці укази?

 

     Третє. Дивіться Земельний кодекс, статтю 5 "Право колективної власності на  землю",  дев'ята  частина  якої  містить  норму  про одержання   своєї  частки  землі  в  натурі,  включно  з  особами, зайнятими в соціальній сфері (це вже стаття 6 Земельного кодексу). Я  наголошую,  сюди  включено  і  працівників  соціальної  сфери - вчителів, лікарів і так далі.

 

     Що ж тут ми маємо?  Пік земельної реформи,  подивіться,  - це 1994-1995 роки, укази 666 і 720. А в указах учителя, лікаря (тобто соціальної сфери) вже немає,  є лише ті, хто працює в колгоспі. Як же ж тут звести докупи норми Земельного кодексу і цих двох указів? Що робити практично у сфері відносин земельної власності?  Тому до приведення цих норм в єдине правове поле,  про що я сказав, і мови не може бути про прийняття президентських указів.

 

     Четверте. Згідно з чинним законодавством і Земельним кодексом (статті  5,  6,  51)  сьогодні  частка землі (паю) визначається як середня,  але коли дивимося ми оцей пай і що  пропонує  Президент, воно  зовсім  суперечить  тим  попереднім  указам.  І  це  викличе подрібнення земельних масивів,  породить хаос у землекористуванні, дрібнення землі і так далі.  І головне,  на мою особисту думку, що ми й підкреслили в комітеті,  ці укази  щодо  власності  на  землю неконституційні  -  я  тут  знов  звертаю  вашу увагу на статтю 14 Конституції.  А  мотив  тут  єдиний:  ввести  купівлюпродаж  землі виробничого   сільськогосподарського   призначення,  що  визначено меморандумом міжнародних фінансових організацій,  який виконує наш уряд.

 

     Тому я  ще раз підкреслюю і прошу колег підтримати пропозицію про відхилення цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Сергійовичу.  Сідайте, будь ласка. Шановні колеги,  будемо визначатися.  І щодо цього питання у нас є дві пропозиції. Пропозиція про згоду з указом Президента...

 

     Роман Михайлович Шмідт наполягає на виступі.  Будь ласка, дві хвилини.

 

     ШМІДТ Р.М.  Дякую.  Фракція  Народного руху України.  Шановні народні депутати!  Хотів би кілька слів додати до тих  аргументів, про які говорив шановний Антон Миколайович Третяк.

 

     Найперше -  історія  цього  законопроекту.  Минулого  року  у червні до  Верховної  Ради  України  звернулися  понад  340  тисяч власників   земельних   часток   (паїв)  з  проханням  врегулювати законодавчо питання про  передачу  або  приєднання  до  особистого підсобного господарства їх земельних часток (паїв). Це звернення у кожного з вас є на руках.

 

     Наступне питання.  Сьогодні  у  кожному  селі  кожен  власник особистого підсобного господарства має у 5, 10, 15 місцях земельні ділянки в користуванні по 5,  10,  15 арів. Тобто земельні ділянки земель  запасу  і  резервного  фонду  фактично  подрібнені.  Отже, йдеться  про  укрупнення  земельних  ділянок,  які  знаходяться  в особистих підсобних господарствах.

 

     Далі. Зараз,   вам   усім   це   відомо,   особисті  підсобні господарства виробляють дві третини валової  продукції  сільського господарства. А окремих видів - і того більше. Наприклад, овочів і картоплі вони виробляють 95 відсотків,  м'яса і молока - понад  70 відсотків  і  так  далі.  Тому треба дати можливість селянам,  які хочуть  отримати  земельні  ділянки  у  власність,  робити  це  на законній підставі.

 

     До того  ж  у  гірських регіонах нашої держави ще в 1991-1992 роках усі землі було передано в запас і розподілено  серед  людей. Люди тепер просять нас урегулювати це питання законодавчо.

 

     Звертаюся до  вас,  шановні  колеги із фракцій "Батьківщина", "Громада",    "Реформи-конгрес",    соціал-демократів,    зелених, підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все  одно  ви всіх фракцій не перерахуєте,  бо їх багато.

 

     Будь ласка, депутате Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Шановні народні  депутати!  Насамперед  треба сказати  про  те,  що  потрібно  дотримуватися  Земельного кодексу України,  статті 56, якою регламентується право селян на володіння землею.  У  підсобних  господарствах  селяни  мають  право у своїй власності мати 0,6 гектара, а потім дозволяється ще в користування надавати  до  2  гектарів.  Цього  достатньо  для того,  щоб вести підсобне господарство,  платити порівняно малий податок,  який  ми визначили у Верховній Раді.

 

     Йдеться про  інше.  Виконуючи  вимоги  Міжнародного валютного фонду,  оці агенти впливу типу Шмідта сьогодні проштовхують  через Верховну  Раду,  а Президент зі свого боку працює на те,  щоб саме через  оцей  закон,  через  зміни  до  статті  56   ввести   право купівліпродажу земель сільськогосподарського призначення.

 

     Намагалися ще чотири роки тому,  в минулому скликанні, внести зміни до Земельного кодексу, щоб запровадити купівлю-продаж землі. Не   пройшло.   У  цьому  скликанні  рік  уже  копошаться  навколо Земельного кодексу, щоб це саме зробити. Не виходить. Які варіанти не були,  вони не проходять,  не знаходять підтримки основної маси селян.  Тому вирішили діяти в обхід. Думають, що селяни клюнуть на присадибні ділянки.

 

     Таким чином,   прийняттям   цього  закону  (коли  б  ми  його прийняли) було б створено ще один прецедент законодавчого  дозволу продавати землю. Ви знаєте, що за законом присадибні ділянки можна купувати і продавати. От основна ідеологія цього законопроекту.

 

     Тому моя пропозиція така.  Треба  діяти  чітко  за  Земельним кодексом, який є основним законом у сфері земельних відносин. А це значить - відхилити законопроект,  який вноситься Президентом.  До речі,  він суперечить Конституції,  бо і назву навіть поміняли.  І те, що пропонує депутат Шмідт, відповідно трошки поліпшивши, також маємо відхилити. І не приймати його, а відхилити повністю. Тому що це той крок, якого добиваються міжнародні фінансові організації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо визначатися?  (Шум у залі).  Я потім надам для  репліки  слово.  Визначимося,  потім надам.  Не шуміть,  будь ласка.  Визначимось  із  законопроектом,  і  одержать  слово   для репліки.

 

     Будь ласка,   будьте   уважні.   Ставиться   на   голосування пропозиція Президента про  прийняття  законопроекту  про  внесення змін до Земельного кодексу України у першому читанні.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування пропозиція профільного комітету про відхилення даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 193.

 

     Будь ласка, слово для репліки депутату Шмідту.

 

     ШМІДТ Р.М. Шановні народні депутати! Я не буду чинити так, як це  робить депутат Роєнко,  ображаючи інших народних депутатів.  У мене є аргументована пропозиція. Давайте приймемо цей законопроект у першому читанні для того,  щоб у другому вдосконалити його таким текстом. Дозвольте, я зачитаю.

 

     Залишити першу частину статті 56 у старій редакції, а другу і третю викласти таким чином:

 

     "За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки  у  користування  або  у  власність.  Загальна  площа  цих земельних  ділянок  не повинна перевищувати двох гектарів.  Розмір земельної ділянки для ведення особистого  підсобного  господарства може   бути  збільшено  на  площу  земельних  ділянок,  відведених власникам земельних часток (паїв)".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Дякую, Адаме Івановичу. Щоб прийняти пропозицію Романа Михайловича,  спочатку нам потрібно відхилити законопроект, поданий Президентом, а тоді вже проголосувати за пропозицію Романа Михайловича.   Тому   я   пропоную   проголосувати  за  відхилення законопроекту,  поданого  Президентом,   а   тоді   поставити   на голосування пропозицію Романа Михайловича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, хто ще з аграрників?

 

     Депутат Семенюк має слово.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги народні депутати!  Звичайно,  питання,  що сьогодні винесли на розгляд, вельми актуальне. Я розумію тих депутатів, які не працювали  в  аграрному  секторі.  Для  них  пропозиція  Романа Михайловича дуже приваблива. Та реальність залишається реальністю, і я хочу  звернутися  до  шановних  колег  з  таким  роз'ясненням. Сьогодні  частка  паю  у  колективних  господарствах Миколаївської області - 15 гектарів.  Частка паю у гірських районах Закарпаття - 0,15 гектара. Якщо ми сьогодні об'єднаємо підсобне господарство із колективними господарствами тією  часткою  паю,  то  фактично  ми, по-перше,  втрачаємо  плату  за  землю  і  доходи  до  бюджету,  а по-друге,  - розриваємо колективні господарства, які відповідно до Земельного   кодексу  отримали  акти  на  право  землеволодіння  і поділили землю на паї.

 

     Тому я  вас  прошу  підтримати  аграрний  комітет,  відхилити законопроект Президента,  дати доручення згідно з тим, що записано у  проекті  постанови  нашого  комітету,  і  прийняти   відповідне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино  Петрівно.  Будемо  голосувати. Пропозиція?

 

     Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Я вам цього не забуду. Шановні  колеги!  Я  пропоную  проголосувати  питання у зворотному порядку до того, що сказав Адам Іванович. Тобто спочатку голосуємо пропозицію   депутата  Шмідта,  а  потім  відхиляємо  законопроект Президента.

 

     На мій погляд, депутат Шмідт доволі коректно сформулював свою пропозицію,   адекватно  до  ситуації,  що  склалася.  Давайте  ми проголосуємо  цю  пропозицію,  а  потім   відхилимо   законопроект Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  цілий день рветься до слова депутат Масенко. Я не можу йому не надати. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  147,  Полтавська  область).  Я своїм  політичним  опонентам  хотів  заперечити  одне.  У минулому скликанні отам сиділо таких багато,  як оце Шмідт,  як оце Черняк, як  Зварич.  І  всі  вони  ратували,  щоб  на землі був ефективний господар.  Коли закінчилися їхні повноваження, дивлюсь - а вони із такими портфеликами отираються тут,  біля Верховної Ради.  І ніхто не пішов ефективним господарем на землю.  Я б їм дав 100 гектарів, а ми про два гектари ведемо мову. Тільки йдіть самі працюйте, люди добрі. А не штовхайте людей, які вже немічні, щоб вони товклися на отій землі!

 

     Я вношу пропозицію: відхилити указ Президента і законопроект, внесений ним,  і проголосувати за пропозицію  аграрного  комітету. Годі тим чернякам надавати слово!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.  Прошу...  Шановні колеги,  не забуваймо,  що Володимир  Черняк  працював  в   аграрному   секторі.   І   досить плодотворно.  Він  виховав не одне покоління економістів для села. Не треба!

 

     Шановні колеги, будьте уважні! Ставляться на голосування такі пропозиції.  Спочатку  -  пропозиція  депутата  Шмідта,  а потім - пропозиція профільного комітету (Шум у залі).  Шановні колеги! Від перестановки доданків сума ніколи не змінюється.  Тому я ставлю на голосування пропозицію,  яка в нас оформлена.  А оформлена  в  нас пропозиція    у    вигляді   указу   Президента   і   відповідного законопроекту.

 

     Хто за те,  щоб прийняти в  першому  читанні  проект  закону, поданий Президентом, прошу визначитися.

 

     "За" - 76.

 

     При попередньому голосуванні було 97 голосів.

 

     Тепер ставиться   на   голосування   пропозиція   профільного комітету:   відхилити   даний   законопроект,   оскільки   питання врегульовано законодавством. Прошу підтримати.

 

     "За" - 190.

 

     Хто за те,  щоб провести це голосування в поіменному  режимі? Прошу визначитися.

 

     "За" - 176.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на  поіменне  голосування пропозиція про відхилення законопроекту, поданого Президентом.

 

     "За" - 201.

 

     Прошу по фракціях. "За": комуністи

- 116 із 120;  Народний рух - 0 із 25; НДП - 0 із 14; "Відродження регіонів" - 2 з 21;  "Батьківщина" - 6 із 16;  соціалдемократи - 0 із 17;  соціалісти - всі 24; зелені - 0 із 15; "Реформи-конгрес" - 5 із 10;  "Незалежні" - 2 з 11;  "Громада" - 13  із  1З;  "Трудова Україна" - 3 з 8;  Рух - 0 із 12;  селяни - 12 із 13;  прогресивні соціалісти - 12 із 13; позафракційні - 6 із 11.

 

     Депутат Довгань. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні колеги! Ми вже тут не один законопроект чи указ Президента відхиляли.  І всі дружно голосували.  Бо це те, що не можна приймати, воно неприйнятне. Якби Президент хотів якось допомогти селянам,  то він писав би указ у тому плані,  щоб у село надходило пальне, надходили трактори, комбайни й так далі.

 

     Я в неділю переглянув статистичний звіт за 1987 рік.  У  село надходило  130  тисяч тракторів,  16 тисяч комбайнів,  5 мільйонів тонн добрив і таке інше.  Тоді  із  земельним  питанням  усе  було зрозуміло.

 

     Зараз, скільки не пиши всякої оцієї писанини, якщо не дати на село ресурсів,  нічого не буде. Оця вся писанина призвела до того, що ми сьогодні з 16 тисяч комбайнів тільки 50 комбайнів зробили. І пишемо укази, якими смішимо людей.

 

     Верховна Рада завжди приймала правильне рішення щодо  указів. Я  прошу проголосувати,  щоб зняти проблему,  яка може перерости в надзвичайно велику катастрофу для України. Треба розібратися, куди ми йдемо. Тому що Президент і дотепер не знає, що ми будуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Плютинський. Будь ласка. Як скаже - так і зробимо.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Я з великою повагою ставлюся до пана Шмідта Романа  Михайловича,  але  хотів  би,  щоб  ви  всі зрозуміли:  невже ви думаєте, що хтось землі не дає селянам? Землю всю вже розпайовано. Шановна Валентина Семенюк про це теж сказала, я хочу повторити.  Нащо ми товчемо воду в ступі? Землі хто скільки хоче, хай стільки й бере.

 

     Тепер щодо пропозиції пана Шмідта про те,  що треба об'єднати 10-15  ділянок.  Я  хотів  би  спитати  Романа Михайловича:  як це практично можна зробити? У кого забрати землю, якщо вона за кожним закріплена? А тому я дуже прошу вас усіх: зрозумійте і підтримайте рішення аграрного комітету,  яке було вчора ним прийняте.  Це буде правильно і нікого не буде скривджено. Я дуже прошу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми домовилися, що зробимо так, як скаже депутат Плютинський.  Мабуть,  не варто  нагадувати,  але  я все-таки  нагадаю,  що  за плечима в нього декілька десятків років господарювання в одному з найвідоміших не тільки в  нашій  країні, але,  не побоюся цього сказати, й у світі господарств. І дві зірки Героя Соціалістичної Праці він також, зрозуміло, заробив за успіхи в господарюванні.  Давайте підтримаємо цю пропозицію, проголосуємо і підемо далі. У нас на сьогодні ще з десяток законопроектів.

 

     Ставиться на  голосування,  нагадую,  в   поіменному   режимі пропозиція  про  відхилення  проекту  Закону  про внесення змін до Земельного кодексу. Прошу.

 

     "За" - 205.

 

     Вноситься пропозиція   прийняти   процедурне   рішення    про перенесення цього голосування на завтра. Прошу визначитися.

 

     "За" - 204.

 

     А може сьогодні проголосуємо?

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Завтра!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, завтра будемо голосувати.

 

     -------------

 

     Слухається проект  Закону про внесення змін до деяких законів України (стосовно ставок ввізного мита на бензин і акцизного збору на   технічний   спирт).   Доповідає   перший  заступник  міністра агропромислового комплексу Сватков Леонід Борисович.

 

     Леоніде Борисовичу, трьох хвилин вистачить? Будь ласка.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,  перший  заступник  міністра   агропромислового комплексу  України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  У порядку законодавчої ініціативи  Президентом  внесено проект Закону про внесення змін до деяких законів України.  Проект стосується стимулювання виробництва в Україні  екологічно  чистого бензину  -  сумішевого  моторного  пального  із вмістом не менше 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок.

 

     Про що  йдеться?   Україна   має   високорозвинену   спиртову промисловість.   Виробництво   спирту  в  Україні  в  чотири  рази перевищує  потребу  в  спирті.  Спеціалістами  Комітету   харчової промисловості,  Iнституту біоспиртпроду,  Iнституту автомобільного транспорту,  Міністерства України у  справах  науки  і  технологій розроблена  і  вже  впроваджена  технологія виробництва сумішевого пального з високооктановою кисневмісною добавкою.

 

     Слід врахувати, що Україна підписала зобов'язання відмовитися від   виробництва  бензинів  із  вмістом  шкідливих  добавок,  від виробництва етильованих бензинів (це має статися  до  2004  року). Запропонована технологія дає змогу: по-перше, завантажити спиртове виробництво в Україні;  по-друге,  не витрачати валютні  кошти  на виробництво  високооктанових бензинів в Україні (1,5 мільйона тонн високооктанових бензинів).

 

     Прийнявши цей  закон,  ми  завантажимо  наше  виробництво   і зможемо  дати  додаткові  надходження до бюджету в розмірі близько 400 мільйонів гривень.

 

     Я закінчив. Будь ласка, може, є запитання?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ну, будь ласка. Депутат Масенко. За ним - депутат Мангул. І не наполягайте більше.

 

     МАСЕНКО О.М.  Леоніде  Борисовичу!  Як  оце  все,  про  що ви казали,  ув'язується із  тим  питанням,  яке  ми  ніяк  не  можемо вирішити? Спирту в Україні вироблено вже стільки, що ми не знаємо, кому його продати.  Навіщо ж стимулювати його виробництво, якщо ми не продаємо того, що вже вироблено.

 

     СВАТКОВ Л.Б. Ви трошки не зрозуміли того, що я казав.

 

     МАСЕНКО О.М. Може, й не зрозумів, тому й запитую.

 

     СВАТКОВ Л.Б. Усі заводи, які переробляють мелясу й виробляють мелясний спирт,  вироблятимуть високооктанову кисневмісну добавку, яка поставлятиметься на нафтопереробні заводи, де буде вироблятися високооктановий бензин.  Для цього ми  використаємо  18  мільйонів декалітрів спирту.

 

     Пілотний проект  уже  працює.  Завод  у  місті Бар Вінницької області перепрофільований.  Там виготовлено 7 тисяч тонн  добавки, яку використано на Дрогобицькому комбінаті.  Лохвицький завод,  до речі, теж на перепрофілюванні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мангул. Будь ласка.

 

     МАНГУЛ А.І.  Шановний доповідачу!  Ваші  аргументи  вагомі  і можна погодитися з ними й підтримати вас.  Але є сумніви. Згідно з Указом Президента про організацію виробництва  сумішевих  моторних біопалив  в  Україні  і  підтримку  спиртової  промисловості на 50 відсотків зменшиться ставка акцизного збору,  що призведе до втрат доходної  частини  бюджету  на суму близько 350 мільйонів гривень. Можна  було  б  погодитися,  що   це   буде   відшкодовано,   якби нафтопереробна  промисловість  працювала  і якби діяло виробництво власних добавок.  На  превеликий  жаль,  такого  оптимізму  у  нас сьогодні немає.

 

     Цей закон,  якщо  ми  його приймемо,  буде введений з моменту опублікування. Чим будуть компенсуватися ненадходження до доходної частини бюджету оцих 350 мільйонів гривень?

 

     СВАТКОВ Л.Б. Цих втрат немає. Спиртові заводи стоять. Якщо їх не стимулювати і  не  ввести  знижену  ставку,  ми  будемо  просто закуповувати    високооктанові   бензини   за   кордоном.   А   ми організовуємо це виробництво в себе.  Якщо ми зробимо преференцію, стимулюємо  наше виробництво,  то воно дасть додаткові надходження до бюджету на суму понад 400 мільйонів гривень.  Зараз виробництво стоїть.  В  окрузі  в  кожного депутата є один,  або два,  або три спиртові заводи.  Приходять,  кажуть:  щось зробіть із ними. Тепер запускаємо.

 

     Залишилася незатребувана    і    меляса,    її    немає    де використовувати.  То це стимулює і переробку меляси, і виробництво високооктанової  добавки.  Нафтопереробні  заводи  вже  беруть  цю добавку і виробляють сумішевий бензин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідає від Комітету з питань  фінансів  і  банківської діяльності  перший  заступник голови Вячеслав Михайлович Сокерчак. Дві хвилини вам, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановні народні депутати! Наш комітет розглянув поданий законопроект і указ Президента. Те, що доповідав Леонід Борисович Сватков,  справді має велике економічне  значення для  нашої  держави.  Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності вважає,  що  сама  ідея  підтримки  власного  виробника високооктанових    кисневих    добавок,    які   виробляються   на спиртозаводах,  - це прекрасно, адже заводи практично зупинилися і не мають ринку збуту.

 

     Чому наш комітет пропонує відхилити законопроект,  внесений у зв'язку з указом Президента? Справа в тому, що після подання цього нового проекту ми подолали вето Президента.  Пам'ятаєте, Президент застосував три ставки акцизного збору на бензин: 100, 80 і 40 екю. Наш  комітет запропонував 40 екю на всі марки бензину,  і Верховна Рада  подолала  вето  Президента.  Тож  щоб  усе-таки   був   один економічний підхід до виробництва бензину,  наш комітет вважає, що не можна  погодитись  із  тими  ставками,  які  пропонує  сьогодні Президент: 20, 40 і 50.

 

     Наш комітет пропонує відхилити проект,  внесений Президентом, і подає альтернативний проект,  згідно з яким ставки на всі  марки бензину  мають  бути уніфіковані і становити 20 екю - нижня ставка за  шкалою,  запропонованою  Президентом.   Це   половина   ставки акцизного  збору,  за яку ми з вами проголосували.  Чому половина? Тому що треба  стимулювати  виробництво  цього  бензину  на  наших підприємствах.  На  території України буде вироблятися 6 відсотків високооктанових кисневих добавок.

 

     Через те,  Адаме Івановичу,  я  пропонував  би  проголосувати одночасно  рішення  про  прийняття  нашого законопроекту в першому читанні і про  відхилення  проекту,  поданого  на  підставі  указу Президента.

 

     Крім того,   у   нас   є   малесеньке  доповнення  до  нашого законопроекту,  щоб можна було сьогодні остаточно прийняти закон у другому   читанні   і  дати  можливість  нашим  заводам  виробляти продукцію, про яку говорив Леонід Борисович Сватков.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  будемо  визначатися.   Є   дві   пропозиції: пропозиція   ініціатора   -   про   прийняття  в  першому  читанні законопроекту,  поданого  під  указ   Президента,   і   пропозиція профільного  комітету  -  про  відхилення  і  прийняття  в першому читанні   аналогічного    законопроекту,    внесеного    народними депутатами. У такому порядку ці проекти ставляться на голосування.

 

     Голосується пропозиція   з  подання  Президента:  прийняти  в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких  законів України (стосовно ставок ввізного мита на бензин і акцизного збору на технічний спирт).

 

     "За" - 63.

 

     Не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  профільного  комітету. Вона   зводиться  до  таких  двох  моментів:  перший  -  відхилити законопроект,  запропонований Президентом,  і другий - прийняти  в першому читанні законопроект, внесений народними депутатами. Прошу визначитись із цією пропозицією.

 

     "За" - 236.

 

     Була ще одна пропозиція,  шановні колеги,  - проект, внесений народними  депутатами,  прийняти  з  поправкою,  яку  зараз  внесе депутат Сокерчак, у другому читанні.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Сокерчака.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати!  У проекті, поданому Президентом, є зміни до статті 4 Закону України про підприємництво стосовно обмеження у  здійсненні  підприємницької  діяльності.  Ця стаття   доповнюється   положенням   про  те,  яким  заводам  буде дозволятися виробництво цього спирту, високооктанових добавок.

 

     Ми вважаємо це дуже важливим  доповненням,  тому  що  держава справді повинна це контролювати. Це ж акциз, це великі гроші.

 

     Я вважаю,  що  треба  погодитися  з доповненням Президента до статті  4  "Обмеження  у  здійсненні  підприємницької  діяльності" Закону України про підприємництво.  Я можу зачитати це доповнення, воно  коротеньке:   "Виробництво   бензинів   моторних   сумішевих (перераховані  всі  марки  цих  бензинів)  з  вмістом не менш як 6 відсотків високооктанових кисневмісних біодобавок - абсолютованого технічного   спирту   та  етил-третбутилового  ефіру  здійснюється нафтопереробними   підприємствами,   перелік   яких   визначається Кабінетом Міністрів України.

 

     Виробництво зазначених   у   частині   третій   цієї   статті високооктанових кисневмісних  біодобавок  здійснюється  державними спиртовими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України."

 

     Цей перелік є,  і треба,  щоб він відповідав і  нормам  цього закону. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, підтримаємо пропозицію? Ставиться на голосування пропозиція про прийняття  законопроекту,  внесеного народними  депутатами,  з  поправкою,  яку  зараз  зачитав один із авторів законопроекту -  депутат  Сокерчак,  у  цілому  в  другому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Під вечір    у   нас   продуктивність   зростає.   Прошу   не розслаблятися.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Пов'язане  з  цим  питання,  і  крім   того, доповідач має поспішати на поїзд, тому дещо переставимо.

 

     Слухається проект  Закону  про  внесення  змін  до  статті 15 Закону України про державне  регулювання  виробництва  і  торгівлі спиртом  етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями та тютюновими  виробами.  Доповідає   заступник   міністра   фінансів Антоньєв  Григорій  Костянтинович.  Будь  ласка,  три  хвилини для доповіді.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.,  заступник міністра фінансів  України.  Дякую. Шановний  Адаме Iвановичу!  Шановні народні депутати!  Вам роздали проект Закону України  про  внесення  змін  до  статті  15  Закону України  про  державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

 

     Хочу доповісти, що цей проект за участю Міністерства фінансів на засіданні профільного комітету,  який  очолює  Альошин  Валерій Борисович, не обговорювався. Тому я просив би вас зняти це питання з обговорення,  щоб він пройшов процедуру обговорення і  вирішення питань на рівні комітету, а потім розглянути його.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію   Костянтиновичу,   я  не  можу  з  вами погодитися.  Є подання  профільного  комітету,  підписане  головою комітету  Альошиним:  вони  розглянули  цей  законопроект і внесли проект відповідної постанови.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.  Адаме Івановичу!  Може, вони й розглядали, але без участі Міністерства фінансів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    є   пропозиція   підтримати міністерство і поки що зняти  законопроект  з  обговорення.  Немає заперечень?  Правда,  від того нічого не зміниться. Але почекайте, будь ласка. Коли указ вступає в дію? Підписаний 23 червня, отже, у вересні тільки вступить у дію. Ми встигнемо його розглянути (Шум у залі).

 

     Депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати!  Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності розглянув цей законопроект і вносить пропозицію про відхилення. Ми вважаємо, що це питання врегульоване, і посилатися в цьому питанні на "Перехідні положення" не зовсім доречно.

 

     Поправка до  статті  15  Закону  про   державне   регулювання зводиться  до того,  що Держспецмонополії надається право видавати ліцензії і таке інше.

 

     Згідно з  Законом  про  державне  регулювання  виробництва  і торгівлі  спиртом  етиловим,  коньячним  і плодовим,  алкогольними напоями  та  тютюновими  виробами  це   прерогатива   Міністерства торгівлі.  І  мені  здається,  що  передавати  ці  функції  іншому суб'єкту просто немає необхідності.  Є чітко визначена  процедура, законом усе це врегульовано,  і я не знаю, чому заступник міністра фінансів пропонує перенести це питання як не розглянуте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми вчинимо зараз демократично: я поставлю на голосування пропозицію міністерства і визначимось. Яке приймемо рішення, так і будемо далі діяти.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  Міністерства  фінансів перенести розгляд цього питання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 51.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Чи є  запитання  до  доповідача?  Немає.  До  співдоповідача? Депутат  Сокерчак,  по  суті,  пояснив   ситуацію.   Тоді   будемо голосувати.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція Президента підтримати в першому читанні проект Закону України про внесення змін до  статті 15  Закону України про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями  та тютюновими виробами. Прошу визначитися.

 

     "За" - 42.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування пропозиція профільного комітету про відхилення цього законопроекту,  оскільки це питання  врегульоване законами.

 

     "За" - 210.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Фракція комуністів.  Учора ми також розглянули це питання в  Комітеті  з  питань  аграрної  політики  і  прийняли рішення про відхилення законопроекту Президента. Тому прошу ще раз поставити цю пропозицію на голосування і  прошу  колег  підтримати її.

 

     І у   зв'язку   з  прийняттям  постанови  Верховної  Ради  та відхиленням законопроекту Президента  про  державну  монополію  на виробництво  та  обіг алкоголю і тютюнової продукції від 28 червня 1999 року 747/99 доручити Кабінету Міністрів  України  привести  у відповідність  Постанову  Кабінету  Міністрів  від 31 березня 1999 року

 500 про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на право оптової торгівлі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Яковичу,  давайте  не  змішувати  одне  з другим.  Ми  говоримо поки-що про інше.  Вносьте проект постанови, будемо голосувати.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  вже  двох   комітетів: Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин  -  про  відхилення запропонованого законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Рішення прийнято, законопроект відхилено.

 

     ------------

 

     Слухається проект  Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість (стосовно  послуг із транспортування газу).  Доповідає заступник міністра енергетики Тарашевський Владислав Станіславович.  Є він? Депутат Діяк замість нього?  Будь  ласка,  Іване  Васильовичу.  Трьох хвилин вистачить? Більше? Тоді чотири.

 

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики та ядерної  безпеки  (виборчий  округ   179,   Харківська   область). Пропонуємо  вашій  увазі  законопроект,  спрямований на поліпшення стану газотранспортної системи України.  Цей  закон  безпосередньо торкається  стратегічно важливих підприємств Укртрансгазу,  які на собі особливо відчувають податковий тиск.  Прийняття цього  закону дасть   змогу   підтримувати  газотранспортну  систему  України  в безаварійному стані,  що надзвичайно важливо  для  країни,  яка  є найбільшим у світі транзитером газу.

 

     Газотранспортні підприємства  надали послуг з транспортування в першому півріччі на 1 мільярд 187 мільйонів гривень.  Нараховано ПДВ  на  суму  272  мільйони  гривень,  загальна заборгованість за надані послуги  з  транспортування  газу  становить  772  мільйона гривень.

 

     Механізм нарахування ПДВ на послуги з транспортування газу за першою  подією  призводить  до  критичного  становища  із  сплатою податків  до Державного бюджету,  і наслідком такого оподаткування може бути  зупинення  роботи  газотранспортних  підприємств.  Так, нарахування  ПДВ  здійснюється  на  суму  фактично  наданих,  а не оплачених  послуг  з  транспортування,  що  не   тільки   посилило податковий  тиск  на  газотранспортні  підприємства,  а  й  змушує нараховувати штрафні санкції на несплачену з наведених причин суму податків.

 

     Ці процеси відбуваються на фоні поглиблення кризи платежів за спожиті енергоносії,  відсутності належного фінансування з бюджету необхідних   витрат,  пов'язаних  з  оплатою  та  компенсацією  за спожитий бюджетними організаціями та населенням природний  газ  та теплоенергію.

 

     У свою чергу,  згідно з чинним законодавством штрафні санкції до населення  та  бюджетних  організацій  за  несплату  послуг  за спожитий  газ  компанія  застосувати не може.  Отже,  підприємства галузі несуть значні збитки.

 

     Введення в дію закону,  проект  якого  запропоновано  на  ваш розгляд,  дасть  змогу  значно  поліпшити  розрахунки  з  бюджетом газотранспортних підприємств компанії.  Зазначеним проектом закону встановлюється,  що  "до  1  січня 2000 року за операції з надання послуг  із  транспортування  газу  датою   виникнення   податкових зобов'язань  є  дата  зарахування  коштів  на  банківський рахунок платника податку в оплату наданих послуг (у разі надання послуг за готівку  - дата оприбуткування коштів у касі платника податку),  а датою виникнення права на податковий кредит у продавця  зазначених послуг є дата списання коштів в оплату придбання послуг".

 

     Згідно з  пунктом 11.11 статті 11 Закону України про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість від 2 червня 1999  року передбачено,  що до 1 січня 2001 року платники податку, які продають газ,  застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою  виникнення  податкових  зобов'язань  з  продажу газу є дата зарахування коштів  на  банківський  рахунок  або  в  касу  такого платника податку.

 

     З 1  січня  2001  року  зазначені  норми  оподаткування діють стосовно  операцій  з  продажу  газу  фізичним  особам,   які   не зареєстровані  платниками  цього  податку,  а також установам,  що фінансуються з Державного бюджету.

 

     Враховуючи сказане,  а також те,  що передбачено в  статті  3 "Принципи  побудови  та  призначення системи оподаткування" Закону України про систему оподаткування (недопущення  будь-яких  проявів податкової дискримінації, забезпечення економічної обгрунтованості при встановленні податків і  зборів),  ми  просимо  розглянути  та прийняти  проект  Закону  України  про  внесення змін до статті 11 Закону України про  податок  на  додану  вартість  та  привести  у відповідність  із  нормами  оподаткування  операції з продажу газу згідно зі статтею 11 закону України від 2 червня 1999 року.

 

     Прийняття зазначених змін приведе  до  наповнення  Державного бюджету живими коштами, до усунення ситуації зі штучним зростанням заборгованості підприємств галузі.  Від нашого спільного розуміння необхідності  прийняття  даних  змін,  а  також  від  мудрості  та зваженості  в  прийнятті   законодавчих   рішень   залежить   доля стратегічно важливої галузі народного господарства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу. Я думаю, все зрозуміло. Не все зрозуміло?  Це ж найбільші наші  годувальники,  як  кажуть, найбільше   прибутку  дають.  А  ми  їх  душимо  податками.  Дайте можливість попрацювати.

 

     ДІЯК І.В. Я повинен сказати, що в 1998 році,  коли  ми  прийняли  Закон  про  Державний  бюджет,  то практично вдвоє, збільшили податковий тиск на газотранспортну й на газову системи України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідає від   профільного   комітету  перший  заступник голови комітету депутат Сокерчак. Дві хвилини.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні народні депутати! Комітет розглянув цей законопроект і прийшов до таких висновків.

 

     З юридичного погляду Президент перевищив власні повноваження, видавши указ з питань,  які повністю врегульовані законами.  Якими законами,  я думаю, ви знаєте. Це закони про механізм встановлення ставок податків і зборів, обов'язкових платежів та інших елементів податкових баз,  а також пільг з оподаткування,  про що саме і йде мова (вето Президента  на  нього  ми  подолали  великою  кількістю голосів),  про  систему  оподаткування  і  про  податок  на додану вартість.

 

     З економічного погляду (наш комітет дійшов  такого  висновку) законопроект є вигідним виключно одній компанії, а саме - компанії "Нафтогаз   України",   яка   таким   чином    звільняється    від відповідальності  за  те,  що  поставляє  газ,  а  користувачі  не сплачують вартість цього газу.  І це,  мені  здається,  зрозумілий факт.  Після  переведення  рахунків  за  транспортування  газу  на касовий  метод  "Нафтогаз   України"   не   буде   адміністративно зацікавлений  у  збиранні платежів і бюджет відповідно недоотримає значні суми.

 

     Комітет з   питань   фінансів   і   банківської    діяльності підкреслює,  що  продаж власне газу підприємствам і громадянам уже переведений на касовий метод відповідно до Закону  України  від  2 червня  1999  року,  прийнятого  Верховною  Радою  України  шляхом подолання вето Президента.  Шановні,  я просто нагадую про це.  Ми подолали  вето  Президента  і  перевели  продаж  газу  комунальним підприємствам і громадянам на касовий метод.

 

     Проблема транспортування - саме  транспортування  -  газу  не стосується громадян,  позаяк у ціні газу, який споживається, плата за  транспортування  окремо  не  виділяється.  Проект  урегульовує виключно   питання   стосунків   "Нафтогазу  України"  та  оптових покупцівдистриб'юторів і  погіршує  стан  промислових  споживачів, яким   забороняється   відносити  до  складу  податкового  кредиту вартість отриманого газу.

 

     Частина друга цієї поправки,  ми вважаємо,  є  беззмістовною, бо, як було викладено, зазначені особи не виділяють окремо в платі за газ вартість послуг з його транспортування, тому я не знаю, для чого це треба вносити. Комітет пропонує відхилити цей законопроект і призупинити дію указу Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Я вже не знаю, що нам робити з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. Усе валить, що можна завалити. Може, розформуємо їх?

 

     Шановні колеги, зараз будемо визначатися.

 

     Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Уважаемые коллеги! Понимая, что вопрос об этом законопроекте надо решать,  фракция будет голосовать,  но при условии,  что мы сейчас рассмотрим и вопрос о земле, который ранее рассматривался,   ибо   это   действительно   ключевые   проблемы, определяющие   перспективу,  в  том  числе  и  развития  сельского хозяйства.  Поэтому  убедительная  просьба  учесть  нашу  позицию, которая  имеет отношение к двум принципиальным вопросам:  первый - поддержка сельского хозяйства и  сохранение  сегодня,  в  условиях кризиса,  возможности  обеспечить  товарную продукцию;  и второй - помощь (здесь я согласен) нашим  товаропроизводителям,  уменьшение налогового  давления  при  предоставлении услуг по транспортировке газа и перечислении налога на добавленную стоимость.

 

     Поэтому, Адам Иванович,  фракция проголосует,  если мы сейчас проголосуем вопрос о земле.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо визначатися. Будьте уважні.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  прийняти   в   першому читанні  проект  Закону  України  про  внесення  змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість у зв'язку  з  указом Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 66.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція   Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності  про  відхилення  законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 70.

 

     Рішення також не прийнято.  Тому,  шановні колеги,  будемо ще одну пропозицію голосувати.

 

     Шановні колеги!   Скільки   разів   звертатися   до   вас   і повторювати,  що в залі питання вирішується не голосом, не криком, а натискуванням кнопок.

 

     Зараз проголосуємо пропозицію відхилити поданий відповідно до указу  Президента  законопроект  про  внесення  змін до Земельного кодексу і прийняти в першому  читанні  законопроект  про  внесення змін  до статті 11 Закону про податок на додану вартість (стосовно послуг із транспортування газу).  Ставляться на голосування ці два законопроекти в пакеті. Прошу визначитися.

 

     Голосуємо! Представник "Нафтогазу України" теж підтримує таку пропозицію.

 

     "За" - 208.

 

     Не зосередилися?  Шановні колеги!  Я  ставлю  на  голосування пропозицію   відхилити  законопроект  про  внесення  доповнень  до Земельного кодексу і (це другий пункт проекту постанови,  який  ми зараз  голосуємо)  прийняти  в  першому  читанні  законопроект про внесення змін до статті 11 Закону України про  податок  на  додану вартість  (стосовно  послуг  із  транспортування газу).  Голосуємо дружно! У нас іще кілька законопроектів треба розглянути.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Наполягають, щоб іще раз проголосували, тому що  не  зрозуміли.  Будь  ласка,  не сперечайтеся один з одним,  а слухайте, про що йде мова. Мова йде про те, щоб прийняти рішення в пакеті,  тобто,  поперше, відхилити законопроект про внесення змін до Земельного кодексу і,  по-друге,  підтримати в першому  читанні проект  Президента  про внесення до статті 11 змін,  що стосуються транспортування газу. Прошу голосувати (Шум у залi).

 

     "За" - 196.

 

     Шановні колеги!  Тоді домовляємося, що завтра проголосуємо ці два законопроекти в пакеті.

 

     А Володимира  Романовича  і  депутата  Зайця,  який тільки-но з'явився на засіданні,  я просив би вести себе коректніше  (Шум  у залi).  Наталіє Михайлівно, не будьте адвокатом. Я вас не просив і просити не буду.

 

     ------------

 

     У зв'язку з тим,  що два наступних  законопроекти  стосуються однієї галузі і доповідачі одні й ті самі,  давайте зробимо так: я надам слово доповідачам для доповіді і  для  співдоповіді  з  обох законопроектів, а потім визначимося щодо кожного з них.

 

     Слухається проект Закону про внесення зміни до Закону України про  податок  на  додану  вартість  (стосовно  вартості  робіт   з будівництва  житла)  і  проект  Закону  про внесення доповнення до статті 11 Закону України про податок на додану вартість  (стосовно операцій  з  виконання  підрядних будівельних робіт).  Доповідач - перший   заступник   голови   Державного   комітету   будівництва, архітектури та житлової політики Беркута Анатолій Всеволодович.

 

     Скільки часу  вам  треба?  По  три  хвилини на кожний проект. Шановні колеги, можливо, є запитання щодо цих законопроектів? Є.

 

     Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Шановний Анатолію Всеволодовичу! Є таке актуальне запитання:  які  будуть  наслідки  прийняття цих законів,  як вони відіб'ються на ціні житла? Це дуже важливо для наших виборців.

 

     Дякую.

 

     БЕРКУТА А.В.,  перший заступник  голови  Державного  комітету будівництва, архітектури та житлової політики. Дякую за запитання. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Власне,  я якраз і збирався у своїй доповіді сказати про це.

 

     Що стосується зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 8 відсотків,  або,  іншими словами,  зняття податку  на  додану вартість  з  вартості робіт.  На сьогодні вже є така пільга,  якщо житло будується за рахунок коштів населення,  а також  якщо  житло будується   для   військовослужбовців,  ветеранів  війни  і  сімей загиблих при виконанні  службових  обов'язків.  Усе  це  становить приблизно 60 відсотків від загальної вартості будівельно-монтажних робіт.

 

     Загальна вартість     будівельно-монтажних     робіт,     які прогнозуються  на  2000  рік,  становить  2 мільярди 850 мільйонів гривень.  Якщо від цієї суми відняти  60  відсотків,  то  вартість будівельно-монтажних  робіт,  яка  підпаде  під  дію цього закону, становитиме 1 мільярд 270 мільйонів гривень.  Iз цієї суми  згідно зі   структурою   будівельних   робіт  на  матеріали  припадає  60 відсотків,  а 40 відсотків - це,  власне,  вартість  робіт.  Таким чином, ми виводимо з-під оподаткування 509 мільйонів гривень. Якщо виходити зі ставки 20 відсотків,  втрати бюджету  -  102  мільйони гривень. Та чи справді це втрати?

 

     Рахуємо інакше.   Ці   кошти   ми   реінвестуємо   в  житлове будівництво,  при цьому половина їх повертається  в  бюджет  через інші   податки  (30  відсотків),  через  підприємства  будівельної індустрії (22 відсотки).  До того ж (це  підтверджує  анкетування, яке  ми  провели в Києві,  у Дніпропетровську) на кожен квадратний метр  зведеного  житла  населення  купує  в  нас  на  200  гривень облаштування   -   і  починають  працювати  30  галузей  народного господарства (метод мультиплікатора).

 

     Таким чином,  для того щоб мати нульовий баланс із  бюджетом, ми   повинні   додатково  до  того  житла,  що  будуємо  сьогодні, побудувати 130 тисяч квадратних метрів.  100 тисяч ми отримуємо за рахунок того,  що направляємо ті кошти на інвестування.  Але це ще не  все.  Уже  на  майбутній  рік  обсяги  житлового   будівництва збільшуються  в  нас за планом соціальноекономічного розвитку на 1 мільйон квадратних метрів.  Тільки  Поляченко  доповідав,  що  він приплюсує  200  тисяч.  Уже  завдяки  цьому  ми будемо мати плюс в бюджеті.  Тобто працює виробництво, працює ВВП - тільки позитивний ефект  дасть ця процедура.  Це те,  що стосується зменшення ставки ПДВ.

 

     Тепер щодо статті 11. Шановні народні депутати! Я розумію, що ви  тільки  що слухали це питання,  але будівельна галузь має свою специфіку.  У чому вона полягає?  У тому,  що ми  реалізуємо  свою продукцію не щоденно, а щомісячно. Це перше.

 

     І друге.  У нас сьогодні склалася така ситуація,  якої ніколи не було ні за часів існування як тієї держави,  яка була  до  1990 року, так і цієї. За часів Радянського Союзу була така система, що в будівництві обов'язково були приписки.  А з  1  жовтня  минулого року  у  зв'язку  з тим,  що ми відійшли від касового методу,  від Рубіжного до Мукачевого практично в кожній будівельній організації приховують   виконані   обсяги   робіт,  тобто  не  показують  їх. Процентовку  підписали  -  поклали  під  сукно.   Перед   органами статистики не звітують.

 

     Зверніть увагу,  за шість місяців цього року ми маємо падіння обсягів робіт порівняно з відповідним періодом  минулого  року  на 21,6   відсотка.  Я  проїхав  18  областей  України,  і  в  кожній організації виявляв таку причину цього падіння.

 

     Я дуже вас прошу звернути увагу ще на такі цифри.  За минулий рік   балансовий   прибуток  у  будівельній  галузі  становив  395 мільйонів гривень. У цьому році ми виконали робіт на 1 мільярд 150 мільйонів гривень і маємо заплатити 230 тисяч гривень ПДВ. А в нас за рік було 395 тисяч прибутку.

 

     І останнє.  Ми  маємо  непроплачених  робіт  сьогодні  на   1 мільярд.  Ну, звичайно, ми поставили на грань банкрутства підрядні організації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  думаю,  що,   відповідаючи   на   одне запитання,   Анатолій  Всеволодович  зробив  доповідь,  і  ми  все зрозуміли. Сідайте, будь ласка.

 

     БЕРКУТА А.В.  Я  дуже  вас  прошу  підтримати.   Це   ж   для забудовників, це ж для нас це житло. Дуже дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Давайте  визначатися.  Як  каже депутат Черняк,  ми вчинимо мудро, якщо підтримаємо будівельників. В  одному  випадку  ми  будівельників  підтримали  досить  дружно, схваливши законопроект і навіть прийнявши закон у другому читанні. Давайте  так  само  поступимо і з цими двома законопроектами,  бо, мабуть,  кожному  з  нас  добре   зрозуміло,   що   держава   тоді відроджується і вона тоді,  можна сказати,  є державою,  коли щось будує.

 

     Тому я пропоную підтримати проект Закону України про внесення зміни  до  Закону України про податок на додану вартість (стосовно вартості робіт з будівництва житла) у першому читанні.

 

     "За" - 223.

 

     Депутати Ковалко і Діяк продовжували  обговорювати  попередні питання, тому не встигли. Голосуємо? Голосуємо.

 

     "За" - 255.

 

     Можливо, питання про землю і газ проголосуємо так же?

 

     Ставиться на  голосування  проект Закону України про внесення доповнення до статті 11  Закону  України  про  податок  на  додану вартість  (стосовно  операцій  з  виконання  підрядних будівельних робіт). Пропоную також дружно підтримати проект у першому читанні.

 

     "За" - 249.

 

     Шановні колеги!  Я  звертаюся  до  залу:  якщо  такі   хороші показники  голосування,  можливо,  ми  обидва  приймемо  в другому читанні? Немає заперечень? Немає.

 

     Ставиться на голосування проект Закону України  про  внесення зміни  до  Закону України про податок на додану вартість (стосовно вартості робіт з будівництва житла) у другому читанні і в  цілому. Прошу підтримати.

 

     "За" - 256.

 

     Закон прийнятий у цілому.

 

     Ставиться на  голосування  в  цілому в другому читанні проект Закону України про внесення доповнення до статті 11 Закону України про  податок  на  додану  вартість  (стосовно операцій з виконання підрядних будівельних робіт).

 

     "За" - 240.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги,  будьте уважні!  До порядку денного на завтра включено  проект закону,  яким надаються пільги для дітей загиблих воїнів-афганців.  Я хотів би,  щоб ми з вашої згоди розглянули  це питання сьогодні,  оскільки розпочинаються вступні іспити і кожна, як кажуть,  година для цих дітей вартує в тому числі  і  здоров'я. Пропоную  підтримати  проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,  в  якому  йдеться про дітей загиблих воїнів-афганців,  у першому читанні.

 

     Шановні колеги!  У  порядку  денному  це  питання  стоїть  на завтра,  але  я  прошу  розглянути його сьогодні,  я пояснив чому. Голосуємо в першому читанні (Шум у залі). Зніміть голосування.

 

     Хто за те,  щоб включити це питання для  розгляду  в  порядок денний, прошу визначитися.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято. Вноситься.

 

     Ставиться на   голосування  пропозиція  про  прийняття  цього законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 250.

 

     Є пропозиція проголосувати законопроект у другому читанні і в цілому  прийняти  цей  закон,  щоб він швидше вступив у дію і діти мали можливість користатися цими пільгами. Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Закон прийнятий у цілому.

 

     Шановні колеги!  Наші  можливості  на   сьогодні   вичерпані. Засідання оголошується закритим.

 

 

 

 ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.     Впровадження     технології     виробництва високооктанового  моторного  пального  на базі біодобавок потребує уваги та підтримки.  Це дасть можливість,  по-перше,  виробляти  в Україні  пальне,  яке  зможе  конкурувати  з  аналогічними  видами імпортованого пального;  по-друге,  стимулювати переробку нафти на вітчизняних нафтопереробних заводах за рахунок цінової політики і, по-третє,   забезпечити   українського   споживача   високоякісним екологічно чистим моторним пальним.

 

     Усі ці  вимоги,  як свідчать розрахунки,  можна задовольнити, якщо зменшити ставку акцизного збору на такі сумішеві бензини до 5 екю  за  1 тонну (оскільки ці спиртові добавки використовуються не для горілки, а для такого необхідного сьогодні пального).

 

     Прошу вас   підтримати   даний    законопроект.    Технологія виробництва  високооктанових  моторних  бензинів  із застосуванням добавок,  вироблених з технічних видів спирту (абсолютований спирт та   етил-третбутиловий   ефір),   дозволяє  використати  надлишки виробленого в Україні  спирту,  завантажити  роботою  спиртозаводи (вони  сьогодні  простоюють),  зберегти  пов'язану з цим соціальну інфраструктуру,  забезпечити надходження до  бюджету  і,  нарешті, збільшити випуск моторного пального.