Стенограма пленарного засідання

13 липня 1999

 

                       ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  13  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості і запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 322  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим. Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Грачова Олега  Олексійовича  - до Президента України стосовно фінансово-економічного стану Державного науково- технічного центру артилерійського, стрілецького озброєння. Прошу визначитися.

 

     "За" - 132.

 

     Незрозуміло, про що йдеться?

 

     Хмельового Анатолія  Петровича  -  до  Прем'єр-міністра  щодо створення слав'янського юридичного факультету  як  філії  Одеської державної юридичної академії. Прошу підтримати.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я ще   раз   ставлю   на   голосування  запит  Грачова  Олега Олексійовича до Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 163.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 170.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту   Верховної   Ради  України  інформую  про  вихід народного  депутата  України  Матвієнка  Анатолія  Сергійовича  зі складу депутатської фракції Народно-демократичної партії,  з чим і вітаємо його (Оплески).

 

     Шановні колеги, перед тим як визначитись щодо оголошень, заяв і запитів, я хотів би ще раз нагадати, що ми працюємо завершальний тиждень третьої сесії Верховної  Ради.  У  нас  залишилося  чотири пленарних дні, на які внесено понад 70 законопроектів.

 

     Тому кожного  дня,  починаючи  з  сьогоднішнього,  ми  будемо працювати в режимі регламенту,  за яким  працювали  попередні  два тижні.  І,  безперечно,  тоді  ми зможемо успішно завершити сесію, справившись з усіма тими законопроектами,  які конче потрібні  для підготовки  бюджету  на  2000 рік і для вирішення тих питань,  які пов'язані з відповідними указами Президента.

 

     Тому я просив би це  врахувати  і  нагадати,  що  ми  з  вами домовилися,  що  у  вівторок  і  четвер  відводимо по півгодини на розминку,  а в середу і п'ятницю працюємо в звичайному режимі  без розминок.

 

     Шановні колеги,  сьогодні виступи від фракцій,  у нас є на це 26 хвилин.  Надаю слово депутату Костицькому від  НДП.  За  ним  - депутат Смірнов. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий   округ   84, Iвано-Франківська   область).  Фракція  НДП  обговорювала  порядок денний на цей тиждень і  на  сьогодні  і  вважає,  що  здебільшого питання,  які  вносяться  на розгляд Верховної Ради,  заслуговують підтримки і прийняття відповідних законів.  Разом з тим хотілося б нагадати,   що   багато   питань   залишаються   поза  увагою.  Я, користуючись  нагодою,  хотів  би  нагадати,  шановний  Олександре Миколайовичу,  що  саме  завдяки вам було поставлено у свій час на голосування  питання  про  розробку   законопроекту   про   захист громадської  моралі  і  психіки  населення  від негативного впливу засобів масової інформації,  який самі засоби  масової  інформації почали  називати  законом  про  боротьбу з порнографією,  а інші - законом про цензуру.

 

     Мною був внесений такий проект закону ще два роки тому, потім він   доопрацьовувався  в  Комітеті  з  питань  свободи  слова  та інформації,  але до цього  часу  не  став  предметом  розгляду.  А напередодні канікул чи вже навіть під час канікул,  мені здається, що питання захисту громадської  моралі,  зокрема  захисту  психіки молодого  покоління  від  психічної  навали,  яка  йде від засобів масової інформації, є дуже актуальним.

 

     Крім того, у порядку денному стоїть питання про запровадження щодо депутатів місцевих рад статусу недоторканності. Розуміючи, що депутати місцевих  рад,  як  і  народні  депутати  України,  часом бувають в ситуаціях, коли змушені вступати в конфлікти із силовими структурами або великим капіталом,  то, мабуть, таке питання можна включати   для   дискусії,   але  на  засіданні  фракції  депутати справедливо порушили й інше питання.  Під час аналізу  Конституції України у нас виникли деякі сумніви.  Мені здається, що ці сумніви може розвіяти тільки Конституційний Суд.

 

     Провідні юристи України вважають,  що в  Конституції  описано вичерпний  перелік  осіб,  які  мають  статус недоторканності.  Це народні депутати України, Президент України і судді. І питання про те,  чи стаття 141,  яка передбачає, що "статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження,  порядок  утворення, реорганізації,  ліквідації визначаються законом",  дає підстави на запровадження статусу  недоторканності,  імунітету  для  депутатів місцевих   рад,   залишається   дискусійним.   Однак   залишаючись поборниками стабільності як політичної,  так і правової системи  в нашій  державі  (а  ця  стабільність,  зрозуміло,  може базуватися тільки на стабільності Конституції), ми хотіли б уникнути можливих змін у Конституції.

 

     І ще  один  дуже серйозний аргумент.  Суспільство неадекватно ставиться  до  статусу  недоторканності.  І  мені   здається,   що настроювати  суспільство  проти  всіх депутатів,  може,  не зовсім виправдано, особливо під час підготовки до президентських виборів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов  від  фракції  "Громада".  За  ним  - депутат Черненко від групи "Незалежні". Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  16,  Вінницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  В суботу 10 липня мені стало  відомо  про  запланований  телеканалом "Інтер"  на  вечірній  випуск недільної програми так званий проект "Інтерактивні вибори".  Того ж дня  я  дав  розпорядження  частині своїх людей, 428 особам, що мешкають у Києві, взяти участь у цьому проекті для перевірки його об'єктивності.  Справді,  11 липня о 20 годині 02 хвилини ведуча повідомила номери телефонів (всіх їх було названо 7),  за якими слід було подзвонити,  якщо хочеш підтримати того  чи  іншого  кандидата.  Зокрема  номер 8-800-505- 05-60 - на підтримку Олександра Ткаченка.

 

     Було сказано,  що о 20 годині 30 хвилин  "Інтер"  повідомить, скільки  осіб  зателефонувало на підтримку кожного кандидата за ці півгодини. О 20 годині 27 хвилин мені зателефонував мій помічник і повідомив,  що за номером 8- 800-505-05-60 на підтримку Олександра Ткаченка подзвонили 419 осіб,  яким це було доручено,  9  осіб  не змогли додзвонитися.

 

     Якщо додати   сюди   ще   й  мій  дзвінок,  на  який  автомат багатоканального  телефону  повідомив  російською  мовою,  що  цей дзвінок   безкоштовний   і  після  паузи  подякував  за  підтримку Олександра Ткаченка,  то загалом канал мав прийняти не  менше  420 дзвінків на підтримку Голови Верховної Ради.  Те, що сталося далі, у мене не викликало подиву.  В обіцяний час були показані прізвища кандидатів і результати.  Лідирував,  як і слід було чекати, всіма обожнюваний    Президент    Кучма.    За    Олександра    Ткаченка зателефонували, за даними "Інтера", 37 осіб. Згадайте: як мінімум, дзвінків було 420!  Ось таким  чином  не  дізнаються,  а  формують суспільну  думку,  щоправда,  як  на мене,  за межею Кримінального кодексу і з порушенням частин другої і третьої  статті  33  Закону України   про  вибори  Президента  України.  Тому  прошу  доручити спеціальній комісії,  яку очолює пан Єльяшкевич,  разом  з  іншими важливими  справами  зайнятися  і  так  званими рейтингами,  тобто інакше кажучи,  використанням службового  становища  в  корисливих інтересах (стаття 165 Кримінального кодексу) і шахрайством (стаття 143)  деяких  представників  мас-медіа.  Пропоную  також   комісії Єльяшкевича  подумати  про  зміну терміну з 15 до 90 діб в частині дев'ятій статті 33 Закону про вибори Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Малолітко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые товарищи депутаты! Депутат Смирнов рассказал бабкин сон. Я так и не понял, о чем и к чему?

 

     Я бы  хотел  обратить  ваше  внимание  на несколько вопросов, которые сегодня, на мой взгляд, чрезвычайно актуальны.

 

     Первый. В этом зале был принят закон о внесении  изменений  в Госбюджет    в    части    увеличения    финансирования   угольной промышленности до 1,5 миллиарда  гривень.  Об  этой  проблеме  уже можно было бы и не вспоминать, если бы этот закон начал работать.

 

     К сожалению,   события,   предшествовавшие   накануне,   лишь нагнетали ситуацию.  В частности,  заместитель  министра  угольной промышленности   Теличко  говорил,  дескать,  виновна  такая-сякая Верховная Рада,  что никак не  может  принять  закон,  который  бы устраивал всех угольщиков, а именно выделить 1,5 миллиарда.

 

     Сегодня закон   есть,   есть  постановление  Верховной  Рады, которое  разблокировало   все   действия   Министерству   угольной промышленности,  а  проблема по выплате регрессных исков,  пенсий, заработной платы по-прежнему осталась.

 

     Я хотел бы со столь высокой трибуны обратиться к Министерству угольной промышленности.  Вы делали заявление,  что Верховная Рада должна пройти свою часть пути.  Она ее прошла,  теперь  вы  должны пройти свою часть совместно с Кабинетом Министров.

 

     Еще одна  проблема,  которая  в  этом  зале тоже возникала на протяжении  10   месяцев.   Речь   идет   о   проекте   Закона   о трансплантации.

 

     Хотелось бы  обратиться  ко  всем депутатам,  которые сегодня присутствуют в зале и  которые  будут  присутствовать  в  четверг. Уважаемые товарищи! Украина - одна из немногих государств, которая не имеет такого закона.  Я убедительно вас прошу:  проанализируйте внимательно каждую статью и вы увидите,  что ни в одной из них нет ни единого слова,  которое действительно наносило бы урон здоровью человека. Не надо делать вид, что трансплантацию можно остановить. Сегодня эта проблема чрезвычайно важна не только  для  Украины,  а для   всех   государств,   и   прежде   всего  для  международного сотрудничества.  Отсутствие закона о трансплантации  останавливает развитие не только медицинской науки, но и здравоохранения вообще. На сегодня 35 тысяч граждан  Украины  нуждаются  в  трансплантации только почки, не говоря уже о трансплантации других органов.

 

     И еще одна важная проблема, которую затрагивает проект Закона о трансплантации,  связана с трансплантацией костного мозга (Шум у залi).  Товарищу Синченко я говорю:  прочитайте законопроект,  там четко  написано,  что  финансирование  в  области   трансплантации осуществляется за счет Государственного бюджета и бюджетов местных органов власти.  Не надо заводить нас  в  дебри,  иначе  возникнет ситуация,  которая возникла в конце 40- х-начале 50-х годов, когда остановили развитие  генетики,  угробили  кибернетику,  назвав  их просто буржуазной лженаукой.

 

     Я убедительно   вас   прошу   хорошенько   все   взвесить   и проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     И еще одно,  Александр Николаевич! Здесь развешаны плакаты по защите  людей  преклонного  возраста.  Но если каждый из нас будет приносить плакаты и  развешивать  в  коридорах...  (Шум  у  залi). Кстати, автор здесь очень редко появляется, лучше ходил бы он чаще на заседания.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Миколо   Михайловичу,    скажіть,    нехай познімають  плакати  і забороніть пропускати депутатів з плакатами до залу чи в приміщення.

 

     Депутат Малолітко. За ним - депутат Бокий.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Я прошу уваги всіх депутатів і в першу чергу звертаюся  до Голови    Верховної    Ради    Олександра    Миколайовича!    Нині спостерігається    поглиблення    соціально-економічної     кризи. Незважаючи на те,  що Президент,  покриваючи свою бездіяльність за п'ятирічний термін і показуючи  свою  лояльність  до  українського народу,  видав пакет указів і подав відповідні законопроекти, ніщо не може врятувати український народ.

 

     Наша фракція,  від імені якої я виступаю,  вважає недоцільним припиняти  роботу  Верховної  Ради.  Саме  зараз  треба вирішувати нагальні  питання,  які  турбують  український  народ,  насамперед соціальні.

 

     Особливу увагу   я  хотів  би  привернути  до  ситуації,  яка склалася в  сільському  господарстві.  Шановні  народні  депутати, нещодавно ми побували в своїх округах і бачили,  що, незважаючи на несприятливі умови,  хліб у нас є.  Але ми його втратимо, втратимо тому,   що  комерційні  структури  роблять  все,  уряд,  Президент нагнітають передвиборну  обстановку,  щоб  викликати  невдоволення українського  народу.  Хліб  достиг,  а збирати його ніяк!  Селяни ридають,  повторюю,  ридають,  тому  що  ціни   на   енергоресурси підвищуються з кожним днем, тоді як ціни на хліб зменшуються. Ми - перед катастрофою в сільському господарстві,  тому що цей хліб  не зберемо.

 

     Ось чому  наша  фракція  пропонує продовжити роботу Верховної Ради.  На 14 липня планується звіт Кабінету  Міністрів  саме  щодо ситуації  в  сільському  господарстві.  Але  це  так  і залишиться звітом. Ми вже переконалися в тому, що хоч декілька разів звітував уряд,   звітували   інші,  зокрема  Міністерство  агропромислового комплексу, але віз і нині там.

 

     Ось чому наша фракція пропонує негайно  доручити  Комітету  з питань  аграрної політики разом з урядом розробити пропозиції,  як саме вийти  з  цієї  кризи,  як  врятувати  врожай,  як  врятувати український  народ  від  голоду,  і  внести  14  липня  на розгляд Верховної Ради.  Отже,  наша фракція  пропонує  продовжити  роботу Верховної  Ради  і  дати  доручення  Комітету  з  питань  аграрної політики.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Треба  працювати  в  залі   відповідно   до регламенту.  А  то  вам  хочеться  працювати  тоді,  коли  вже час завершився.

 

     Депутат Бокий. За ним - депутат Ємець.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Мені  доручено  оголосити  заяву  фракції  блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр).

 

     "3 липня цього року в  Яготині  Київської  області  відбулася зустріч виборців з народним депутатом України Олександром Морозом. Зустріч проводилася з відома районної влади,  тим більше  дивує  і реакція  на  цю  подію.  Вже  у  понеділок,  5  липня,  до  голови райдержадміністрації Володимира Семеняки було викликано керівників п'яти господарств,  які були на цій зустрічі разом з членами своїх трудових колективів.

 

     Окремим із них було запропоновано подати заяви про звільнення з  посади  і  написати  письмові пояснення про участь у зустрічі з Олександром Морозом.  У такий дикунський спосіб  було  репресовано керівників  КСП  Григорія Чепеля,  Петра Іващенка,  Василя Малюгу, Василя Василенка і Анатолія Козубенка.

 

     Цього видалося мало,  і моральна екзекуція над ні в  чому  не винними   людьми  повторилася  вже  за  участю  заступника  голови облдержадміністрації,      начальника       райсільгоспуправління, райпрокурора і начальника районного відділу внутрішніх справ.

 

     Трьом із  керівників  господарств  знову запропонували подати заяви,  було   обіцяно   надіслати   в   колективи   перевірки   з адміністративних,  контрольно-ревізійних,  податкових органів. При цьому  можновладці  виявили  дивну  непослідовність:   напередодні голові   КСП   "Прогрес"  Григорію  Чепелю,  котрий  за  18  років головування виявив  свій  організаторський  хист  і  уміння,  було вручено  іменний  годинник від Президента України Леоніда Кучми за організацію збирання за нього підписів,  що,  між іншим,  закон не передбачає, а наступного дня йому запропонували піти з посади.

 

     Цілком зрозуміло,   що   акція   розправи   з   прихильниками Олександра Мороза в Яготині має не місцевий,  а добре продуманий і спланований в столиці характер. Вона відбувається в руслі кампанії залякування і так  званої  нейтралізації  людей  з  метою  будь-що забезпечити  перемогу Леоніду Кучмі.  Показово,  що в ній всупереч вимогам Конституції і прямим заборонам виборчого закону та законів України  про  прокуратуру,  Службу безпеки і міліцію беруть участь силові структури, що взагалі - ганьба.

 

     Таке спостерігається в усіх  областях.  У  Київській  області кампанія набирає потворних форм, які нагадують бандитські розборки через   пряму   режисуру   цієї   кампанії   з   боку    керівника облдержадміністрації Анатолія Засухи.

 

     Виконавча влада   і   Президент   Леонід  Кучма,  якому  вона підпорядкована,  при організації акцій залякування і нейтралізації відверто  проголосили  своєю зброєю політичний розбій,  нехтування основними принципами  демократії,  політичного  плюралізму,  грубе порушення чинного законодавства.

 

     У Тернопільській області під час зустрічі Олександра Мороза з виборцями    відповідальні     працівники     облдержадміністрації організували  справжнє  полювання  на  нього молодчиків "Тризуба". Влада відверто  солідаризується  з  бандитами  і  шпаною.  Усе  це змикається  з неприхованим нацьковуванням людей на Верховну Раду і є елементом антидержавної змови з метою  збереження  авторитарної, нічим  не  обмеженої  влади  нинішнього  Президента.  Саме тому ми вимагаємо  найсуворішого  покарання  учасників   цих   бандитських розборок.

 

     Ми підтверджуємо,   що   фракція   наполягає   на   негайному звільненні з посад  міністра  внутрішніх  справ  і  голови  Служби безпеки.  А  участь прокурорів у репресіях за політичними мотивами на місцях логічно  вимагає  і  відставки  Генерального  прокурора. Ігнорування  Президентом  України  вимог  парламенту  робить  його співучасником антизаконних дій.

 

     Фракція "Лівий центр" попереджає суспільство  про  небезпеку, яка нависла над демократією в Україні".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Ємець.  За ним - депутат Гуцол.  І завершуємо.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Партія   "Реформи   і порядок".  Заява фракції "Реформиконгрес" і Народного руху України щодо ситуації в Білорусії.

 

     "Ми, керівники  фракцій  Верховної  Ради  України,  поділяючи думку,  що  Конституція Республіки Білорусь 1994 року є легітимним основним законом Білоруської держави,  а Верховна Рада,  яка  була обрана  відповідно до цієї Конституції,  є легітимним законодавчим органом   країни,   розглядаючи   лукашизм,   як   неототалітарну, антидемократичну  ідеологію,  що є реальною загрозою і ризиком для загальноєвропейської   безпеки,   висловлюючи   жаль   з   приводу постійного  погіршення  ситуації  щодо  прав  людини в Білорусії в період правління президента Лукашенка,  що ставить Білорусь в один ряд  з  країнами,  які  є грубими порушниками прав людини в світі, засуджуючи обмеження  свободи  преси,  постійну  загрозу  закриття недержавних   засобів  масової  інформації,  а  також  відсутність доступу  опозицій  до  державних   засобів   масової   інформації, наполегливо  закликаємо  президента  Лукашенка  і  уряд  Білорусії відновити демократію, забезпечити дотримання прав людини, особливо свободу засобів масової інформації.

 

     Закликаємо парламенти   і   уряди  країн  Європи  використати будь-яку можливість для того,  аби вплинути на владу  Білорусії  і змусити  її  дотримуватися  міжнародних  зобов'язань  у сфері прав людини і повернутися до законно прийнятої Конституції.

 

     Наполягаємо на  негайному   звільненні   одного   з   лідерів білоруської  опозиції  Михайла Чегеря та інших політичних в'язнів. Заявляємо  про  свою  підтримку  зусиль   ОБСЄ,   спрямованих   на організацію   діалогу   між  президентом  і  Верховною  Радою  для запобігання   подальшого   загострення   ситуації   в   Білорусії. Розглядаємо  президентські вибори 16 травня 1999 року,  призначені Верховною Радою відповідно до Конституції 1994 року,  як  важливий політичний  акт,  спрямований  на визначення волевиявлення значної частини населення.  Вважаємо,  що 20 липня цього року закінчуються повноваження  президента  Лукашенка  і  з  цього  часу він не може вважатися легітимним демократично обраним главою держави.

 

     Звертаємося до Президента України,  Верховної Ради України та уряду України підтримати нашу позицію..." (Шум у залі).

 

     Прошу комуністів не кричати, бо боюся, що після деякого числа доведеться вам  подібну  заяву  висловлювати  стосовно  України... Заява   підписана   представниками   фракції  "Реформи-конгрес"  і представниками Народного руху.

 

     Також звертаюся  до   Голови   Верховної   Ради.   Олександре Миколайовичу,  наша  фракція  має  відповідне  ставлення  до  мера Вінниці - ми його "любимо" не більше,  ніж ви,  але  вважаємо,  що стосовно нього,  як і стосовно інших депутатів Верховної Ради, які займаються діяльністю,  не сумісною із депутатським статусом,  має відбутися  відповідна  судова  процедура.  Лише через суд він може бути позбавлений статусу депутата.  Тільки після  цього  йому  має бути заборонено вхід до Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гуцол. За ним - депутат Роєнко.

 

     Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  менших  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія України.

 

     Заява фракції "Батьківщина". Зелені стояли і будуть стояти на захисті довкілля і екології  як  великої  науки.  Україна  посідає ведучі місця у світі із смертності дітей, захворюваності на рак. У нас знищено і десятки  тисяч  малих  річок.  Смертність  перевищує народжуваність. Україна - в екологічній катастрофі!

 

     Карпати -  легені  Європи  -  винищуються.  Майже всі держави Європи вирубують Карпати, пилять наше власне добро і ліс. Гуцули - лісоруби   Карпат   -   залишилися   без   шматка  хліба.  Фракція "Батьківщина"  разом  із  Зеленою  партією  України  просить  вас, Олександре  Миколайовичу,  допомогти  створенню слідчої комісії із врятування Карпат - легенів Європи.

 

     У мене в руках  газета  "Час  2000".  Якщо  почитати  статтю, надруковану  в  ній,  наведені  дані  і конкретні розрахунки - жах бере.  Люди добрі!  До чого ми йдемо?! Олександре Миколайовичу, ми дуже вас просимо: допоможіть зберегти наше довкілля і Карпати!

 

     Так само  звертаю вашу увагу на екологічну катастрофу Донбасу і хочу сказати єдине:  якщо ми не наведемо порядок в  екології  як великій  науці,  якщо  ми  не будемо захищати довкілля,  - життя в Україні  і  на  планеті  не  буде.  Можна  здійснювати  економічні перетворення,  можна створювати добробут власного народу,  але без здоров'я, без довкілля цього не буде.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Роєнко від компартії.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Верховна  Рада  2 липня прийняла постанову про погашення  заборгованості  працівникам   вугільної   промисловості України,  у пункті 5 якої було практично реагування Верховної Ради на вимоги учасників всеукраїнської акції протесту, яка проводилася з  20 по 30 червня цього року.  Тому,  Олександре Миколайовичу,  я хотів би попросити,  щоб Верховна Рада дала доручення  перевірити, як  виконується  Кабінетом Міністрів цей пункт,  який звучить так: "Кабінету  Міністрів  України  з   метою   недопущення   зростання соціальної  напруги  в  інших  галузях  народного  господарства  і регіонах розробити та внести до 12  липня  1999  року  на  розгляд Верховної  Ради  України проект Закону України про внесення змін і доповнень до Державного бюджету України на 1999 рік,  передбачивши зменшення    видатків   Державного   бюджету   на   обслуговування зовнішнього державного боргу України,  а також  зменшення  обсягів сплати  доходу  за  облігаціями державних позик комерційним банкам України,  та направити ці кошти  на  погашення  заборгованості  із заробітної  плати  працівникам  підприємств  та  установ усіх форм власності на  погашення  заборгованості  бюджету  перед  Пенсійним фондом,  на  погашення  заборгованості  із стипендій та соціальних виплат". Це перше.

 

     І друге.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Я хочу коротко поінформувати вас, як створюються штучно партії України.  Ви знаєте,  що за вказівками  Президента  України силовим    методом    створювалися    Аграрна    партія   України, Народно-демократична партія України, а тепер - Соціал-демократична партія України.

 

     Наведу приклад.    Перший    заступник    голови   Черкаської облдержадміністрації  Льошенко  є  головою  цієї  партії.  Силовим методом,   роз'їжджаючи   по   районах,   він   зобов'язує   голів адміністрацій брати першими заступниками  голови  певних  осіб,  а потім  під них створюється партія.  Зокрема в Маньківському районі Черкаської області така  партія  створена.  Зібрали  керівників  і кажуть:  "Ви скучили, мабуть, за тими часами, що були раніше, коли вас збирали  на  засідання  бюро,  ставили  завдання,  а  ви  тоді реагували  на  них.  То  щоб  ви  не  скучали за тим,  ми створимо Соціалдемократичну (об'єднану) партію  і  бюро  райкому  і  будемо керувати, як раніше".

 

     Тільки ж ми знаємо,  що це збочення. Я просив дати відповідне доручення нашим  профільним  комітетам,  які  займаються  питанням роботи місцевих органів влади, щоб вони такі факти по всій Україні виявили і доповіли Верховній Раді,  як сьогодні  створюються  такі партії  в  Україні,  які практично заміняють одна одну і ведуть до диктатури Президента України,  який сказав:  "Я  обов'язково  буду Президентом і на наступний строк".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Депутат Костицький порушив питання  про  закон,  проект  якого  сьогодні  розглядатиметься  в другому читанні,  про внесення змін до Закону про статус депутатів місцевих рад.

 

     Я думаю, що Костицький, мабуть, не гірше за інших знає, що це питання виникло не спонтанно,  це вимоги з місць - захистити людей від того, що сьогодні чинять силові структури. І ми розуміємо, чим це викликано.  Це викликано, безперечно, президентськими виборами. Я в цьому залі говорив,  що і в 1991 році,  і в 1994 році не  було такого, що робиться сьогодні.

 

     Тому, я  думаю,  ми  розглянемо і приймемо цей законопроект у другому читанні.

 

     Але мене,  як і кожного з  вас,  цікавить  те,  що  щодня  по телебаченню  крутять  ролики  про  кримських депутатів.  Це сором, ганьба!  Можливо,  хтось і винен там був, у Криму. Але не можна це перекладати  на  240  тисяч депутатів,  які обрані в усіх регіонах нашої  держави.  Гадаю,  ті,  хто  дає  таку  команду   створювати громадську думку,  не думає про громадян,  а думає лише про себе й своє оточення, яке кожен день виправдовується по телебаченню.

 

     Я думаю, ми розглянемо цей закон і приймемо рішення.

 

     Депутат Смірнов  порушив  питання  про   ті   рейтинги,   які визначаються.  Вони  мене  абсолютно  не  цікавлять.  Це примітив. Рейтинг буде визначено в кінці жовтня.  Не звертайте на це  уваги. Думаю,  що і кожен з нас,  і всі люди так це й розуміють.  Тому це мене не турбує.  Я думаю,  що й більшість громадян України  це  не турбує абсолютно. Це турбує тих, кого турбує.

 

     Народний депутат  Черненко порушив питання про поправку,  яку ми внесли до бюджету,- виділити 1,5 мільярда гривень на розрахунки з працівниками вугільної промисловості.

 

     Я не   бачу   вже   другий  тиждень  в  сесійному  залі  Юлію Володимирівну.  Уже,  мабуть, час голові комітету разом із членами комітету зайнятися питанням виконання постанови Верховної Ради.

 

     Щодо трансплантації.  Ми  на  засіданні  Погоджувальної  ради вчора розглядали це питання. Думаю, що більшість голів комітетів і керівників  фракцій  із  розумінням поставляться до цього питання, коли ми  внесемо  законопроект  на  повторне  третє  читання,  щоб прийняти в цілому.

 

     Депутат Малолітко  -  представник  прогресивних соціалістів - порушив питання про продовження роботи сесії. Я думаю, що тим, хто постійно працює в цьому залі,  цього робити абсолютно не потрібно. А якщо хтось працює  тимчасово,  весь  час  перебуваючи  в  такому режимі,   думаю,  безперечно,  їм  можна  продовжити.  От  давайте подивимося,  хто зараз у цьому залі присутній,  і  ми  зрозуміємо, потрібно   чи   не   потрібно  продовжувати.  Подивіться,  скільки депутатів у залі...  А якщо так просто,  щоб похизуватися про всяк випадок,  щоб  сказати,  ми  ж  вимагали,  а  от,  бачите,  нас не підтримали,  то,  думаю,  тут  хизуватися  не  треба.  Потрібно  й Малолітку,  й  усім іншим працювати в тому режимі,  який ми з вами маємо згідно з Регламентом.

 

     Щодо жнив,  гадаю,  це питання абсолютно  слушне.  Завтра  ми слухатимемо віце-прем'єр-міністра з цих питань і ви висловите йому власні думки з цього приводу.

 

     А стосовно того,  як врятувати країну,  то,  я думаю,  що  її треба рятувати в жовтні.

 

     Депутат Ємець зробив заяву щодо ситуації в Білорусі.  Давайте ми в себе  в  державі  порядок  наведемо.  Навіщо  ми  до  сусідів заглядаємо  через  паркан?  Давайте  наведемо  в  себе  в  державі порядок!  Я думаю,  і президент Лукашенко в змозі навести порядок. Давайте  ми  в  себе  наведемо  порядок  і  тоді  ні  на  кого  не звертатимемо уваги.

 

     Стосовно мера Вінниці.  На нього давно  підписане  відповідне подання,  суд  розглядав  уже  декілька разів.  Декілька разів пан Дворкіс  не  з'являвся  на  засідання  суду.  Потім  звернувся   в Конституційний Суд.  Я доповідав на засіданні Погоджувальної ради. Я запросив представників  міста  -  депутатів  міста  Вінниці  (15 чоловік), зустрівся з ними, вислухав їх і сказав: якщо вас Дворкіс влаштовує,  будь ласка,  нехай працює на здоров'я  мером.  Проблем немає. Якщо його влаштовує бути депутатом, нехай працює депутатом. Але треба визначитися. Я думаю, що суд прийме остаточне рішення.

 

     Депутат Роєнко порушив питання про  погашення  заборгованості працівникам вугільної промисловості.  Ми дамо доручення бюджетному комітету з'ясувати,  як виконується  постанова  Верховної  Ради  з даного питання.

 

     А зараз  приступаємо  до  розгляду тих питань,  які нам конче потрібно розглянути згідно з порядком денним.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до Закону про статус депутатів місцевих рад народних депутатів (друге читання).  Іщенко Олексій Максимович,  будь  ласка.  Поки  депутат Іщенко йде, слово надається депутату Марченку, бо не витримає.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция прогрессивных социалистов.  Александр  Николаевич,  не  вынуждайте меня отвечать вам такими же репликами,  "хто що витримає".  Вам не дано права нарушать Регламент  и  отметать  по  своему  усмотрению предложение, которое вносится от фракции.

 

     Депутат Малолитко  выступил  и  внес предложение не закрывать сессию.  Как минимум - не закрывать сессию.  Если вы считаете, что Верховный Совет сделал все для того, чтобы в стране было лучше, то вы глубоко ошибаетесь. Позиция нашей фракции не такая.

 

     И поэтому вы обязаны поставить  на  голосование  предложение, внесенное депутатом без ваших комментариев.  Это мы определим, как оценить положение дел в стране.

 

     По вопросам агропромышленного комплекса у нас  есть  комитет. Мороза опять в зале нет.  Опять нет! Ходит, выступает, а положение в сельском хозяйстве все хуже и хуже.  Малолитко от  фракции  внес предложение  проголосовать  протокольное  поручение.  Вы  опять не поставили это предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Ви  зрозумійте,  що  немає   Мороза,   немає   вашого керівника. Ну, то що я можу зробити? Я ж не можу за руку приводити депутатів до залу.  Можливо,  вони разом  десь  домовляються  щодо виборів, хай собі домовляються.

 

     Я ставлю   на   голосування   пропозицію,  яку  вніс  депутат Малолітко, про продовження роботи сесії. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 51.

 

     Доповідайте.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  96,  Київська  область).   Шановний   Олександре Миколайовичу!   Шановні   колеги  народні  депутати!  Вашій  увазі пропонується розглянути в другому читанні  проект  Закону  України про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про статус депутатів місцевих рад народних депутатів.  Порівняльну таблицю ви отримали.

 

     Комітет з    питань    державного    будівництва,   місцевого самоврядування та діяльності рад на своєму засіданні 6 липня  1999 року розглянув названий законопроект і пропонує його прийняти.

 

     Слід зазначити,  що  під час обговорення даного законопроекту комітет  прийняв  рішення  розглянути   в   одному   законопроекті прийнятий   в   першому   читанні   законопроект  про  депутатську недоторканність депутата місцевої ради, поданий народним депутатом Горбачовим Віктором Сергійовичем.  У порівняльній таблиці ця норма представлена статтею 31.

 

     За час роботи  над  законопроектом  після  його  прийняття  в першому читанні від суб'єктів законодавчої ініціативи надійшло 270 зауважень  та  пропозицій.  Комітет  висловлює   подяку   народним депутатам,  депутатам, керівникам місцевих рад за активну участь в опрацюванні законопроекту.

 

     На адресу  керівництва  Верховної  Ради,  Комітету  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад надійшла велика кількість телеграм,  листів від органів  місцевого самоврядування     на     підтримку     поновлення    депутатської недоторканності депутатів місцевих рад.

 

     Наш комітет вважає,  що внесений на  розгляд  Верховної  Ради проект  Закону  України  про  внесення  змін і доповнень до Закону України про  статус  депутатів  місцевих  рад  народних  депутатів сприяє  підвищенню  ролі  депутатів на місцях,  розвитку інституту самоврядування.

 

     Проект розроблено з урахуванням норм Конституції  та  чинного законодавства   України.   Прошу   його   підтримати.   Олександре Миколайовичу, прошу приступити до процедури другого читання.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  приступаємо  до  процедури  другого читання. Поправка 1 депутата Зварича.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Комітет врахував поправку депутата Зварича, хоча було запропоновано ряд поправок  й  іншими  народними  депутатами, зокрема й депутатом Омельченком.

 

     ГОЛОВА. Поправка 2 депутата Беспалого.  Ну,  він показує,  що погоджується.

 

     Поправка 3 депутата Дайнеко. Не заперечує.

 

     Поправка 4 депутата Беспалого врахована частково.

 

     Поправка 6 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 8 депутата Коновалюка. Не наполягає.

 

     Поправка 9 депутата Коновалюка. Не наполягає.

 

     Поправка 11 депутата Коновалюка. Не наполягає.

 

     Поправка 12 депутата Беспалого.

 

     ІЩЕНКО О.М. Врахована частково.

 

     ГОЛОВА. Поправка 14 депутата  Беспалого.  Слово  має  депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Реформи-конгрес".  Поправка 12 стосується доручень,  які дають депутатам виборці.  Але  проблема  полягає  в тому,  що  ці  доручення  дає  не більшість виборців,  а більшість виборців на зборах.  А більшість виборців на зборах - це зовсім не означає   більшість   виборців   в   окрузі.  Вони  можуть  давати взаємовиключаючі доручення.

 

     Я на засіданні профільного комітету  наводив  такий  приклад. Працює   шкідливе  виробництво.  І  працівники  цього  виробництва провели збори і дали доручення  збільшити  кількість  там  робочих місць.  Поруч екологісти провели збори і дали доручення закрити це шкідливе виробництво. Постає питання: яке доручення має виконувати депутат?

 

     І тому  я  пропоную цей механізм доручень,  який дуже нагадує стародавні накази,  в  цій  редакції  просто  не  приймати.  І  на засіданні комітету взагалі-то не було спростовано мої аргументи.

 

     Дякую. Прошу проголосувати.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Комітет  проголосував цю поправку і прийняв її в редакції авторів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий, ви наполягаєте на своїй редакції чи погоджуєтесь?  Погоджується.  Ставити  на  голосування?  Ставлю на голосування вашу поправку. Голосується поправка 12.

 

     "За" - 99.

 

     Поправка 14 депутата Беспалого.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Відхилена комітетом  для  того,  щоб  закон  був цілісний.

 

     ГОЛОВА. Поправка 16 депутата Коновалюка.

 

     Поправка 17 депутата Бондаренка. Не наполягає.

 

     Поправка 19 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 21 депутата Коновалюка.

 

     Поправка 25 депутата Іщенка. Не наполягає.

 

     Поправка 26 депутата Беспалого.

 

     Поправка 29 депутата Сахна.

 

     Поправка 30 депутата Беспалого.

 

     Слово має депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Фракція "Реформиконгрес".  Узагалі питання про відкликання депутатів місцевих рад  є  дискусійним.  В  Україні  з давніми  й міцними традиціями самоврядування відкликання депутатів не практикується.  Але там відповідально ставляться до  вибору,  а потім  дають  людям  працювати.  А  в  сучасній  Україні  хто може організувати відкликання депутата місцевої ради? Насправді реально це можуть зробити тільки місцеві державні адміністрації.

 

     Я з   великою   повагою   ставлюся   до   місцевих  державних адміністрацій.  Але  з  огляду   на   те,   який   тиск   на   них відбуватиметься  "з будинку ЦК" на Банковій під час президентських виборів,  я думаю,  що якщо ми не хочемо місцеві ради поставити на коліна  під  час президентської кампанії,  то повинні принаймні до виборів Президента дуже уважно й обережно до цього  поставитись  і не  змінювати  цю  норму,  а  тому  підтримати  мою  поправку і не практикувати інструмент відкликання депутатів місцевих рад.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 30 депутата Беспалого. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 112.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Олександре  Миколайовичу,  пункт 2 (про присягу) вилучений комітетом.

 

     ГОЛОВА. Поправки 31 і 32 депутата Беспалого. Погоджується.

 

     Поправка 41 депутата Беспалого. Погоджується.

 

     Поправка 42 депутата Коновалюка. Погоджується.

 

     Поправка 46 депутата Дайнеко. Погоджується.

 

     Поправка 47 депутата Безсмертного.

 

     ІЩЕНКО О.М.   Тут   усе   стосується   присяги,    Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Стосовно  поправки  48 слово має депутат Сахно.  Будь ласка.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Шановні  колеги,  тут, власне,  суто  технічна правка.  Ідеться про присягу,  яку складає депутат місцевої ради,  коли він вступає на посаду. Я запропонував текст  присяги після слів "в інтересах виборців" доповнити словами "нашої територіальної громади",  тобто  не  просто  всіх  виборців України, а виборців конкретної ради. Чомусь комітет це відхилив. Я би просив це проголосувати.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Олександре  Миколайовичу,  у  статті  6  комітет узагалі  вилучив  усе,  що  стосується  присяги.  Тому ці поправки відпадають. Тут принципово треба вирішити.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Поправка  49   депутата   Беспалого.   Не заперечує.

 

     Поправка 50 депутата Іщенка. Не заперечує.

 

     Поправка 51 депутата Сахна. Слово має депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П.  Це знову технічна правка. Я думаю, що комітет мав би її внести.  Ідеться про те,  що депутат,  обраний на  повторних виборах,  теж  має скласти присягу.  Але якщо,  як ви кажете,  уже взагалі присяга вилучена, то тоді це треба також вилучити.

 

     ГОЛОВА. Поправка 52 депутата Беспалого.

 

     ІЩЕНКО О.М. Це те саме.

 

     ГОЛОВА. Поправка 53 депутата Бондаренка.

 

     Поправка 54 депутата Беспалого.

 

     Поправка 56 депутата Коновалюка. Не наполягає.

 

     Поправка 58 депутата Беспалого.

 

     Поправка 59 депутата Дайнеко.

 

     Поправка 60   депутата   Ніколаєнка.   Слово   має    депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська  область).  Фракція  соціалістів  і  селян (Лівий центр).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановний доповідачу! Я пропоную  підтримати варіант 2 моєї поправки:  "Керівники місцевих органів виконавчої влади,  їх  заступники,  начальники  управлінь, відділів не можуть бути обраними депутатами відповідних рад".

 

     У нас   склалася   парадоксальна   ситуація:   я,   начальник фінуправління,  обираюсь депутатом, бо не можу, скажімо, допомогти в  районі  комусь у чомусь.  А потім затверджується бюджет і я сам себе як депутат контролюю.  Ну це ж парадокс! І Європейська хартія про   місцеве   самоврядування,  і  Світова  декларація  місцевого самоврядування забороняють це.  Я знаю,  що Конституційний Суд має іншу точку зору на цю проблему,  але ж не можна, щоб так було: сам приймає рішення,  сам себе контролює. Ми повністю нівелюємо рівень місцевого самоврядування й демократії.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Шановні  колеги,  ця  стаття в редакції комітету виписана більш чітко.  Говорить вона майже  про  те  саме,  тільки більш чітко виписана.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ніколаєнко,  ви  наполягаєте?  Я  ставлю  на голосування поправку  60  в  редакції  депутата  Ніколаєнка.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 156.

 

     Поправка 62 депутата Бондаренка. Не заперечує.

 

     Поправка 63 депутата Коновалюка. Не заперечує.

 

     Поправка 64 депутата Безсмертного. Не заперечує.

 

     Поправка 65 депутата Сахна. Слово має депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П.  Ідеться  знову  про таке технічне питання - хто є суб'єктами, до кого може депутат місцевої ради звертатися.

 

     Я запропонував  доповнити  текстом   "осередками   політичних партій".  Це  один  із  суб'єктів  нашого життя.  Чому відхилили - незрозуміло.

 

     Поставте мою поправку на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 65. Прошу підтримати.

 

     "За" - 127.

 

     Поправка 67 депутата Беспалого. Не заперечує.

 

     Поправка 74 депутата Беспалого. Не заперечує також.

 

     Поправка 77 депутата Коновалюка. Не заперечує.

 

     Поправка 79 депутата Беспалого. Не заперечує.

 

     Поправка 81 депутата Безсмертного. Не заперечує.

 

     Поправка 82 депутата Коновалюка. Не заперечує.

 

     Поправка 88 депутата Безсмертного. Не наполягає.

 

     Поправка 94 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 101 депутата Коновалюка. Не наполягає.

 

     Поправка 103 депутата Сахна. Погоджується.

 

     Поправка 105 депутата Беспалого.

 

     Поправка 106 депутата Коновалюка.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Тут  помилка,  Олександре   Миколайовичу.   Вона врахована.

 

     ГОЛОВА. Врахована.

 

     Поправка 107 депутата Беспалого. Не заперечує.

 

     Поправка 109 депутата Дайнеко.

 

     Поправка 111 депутата Іщенка.

 

     Поправка 113 депутата Сахна. Слово має депутат Сахно.

 

     САХНО Ю.П.  Тут,  Олександре Миколайовичу, ідеться про участь депутата місцевої ради у звітах перед  виборцями.  Я  попросив  би доповнити, що депутата треба повідомити про те, що проводитиметься звіт,  і він має готуватися до цього.  Прошу проголосувати  за  цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 113 депутата Сахна.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Олександре  Миколайовичу,  тут і так досить ємко викладено. Комітет вважає, що деталізувати не потрібно.

 

     ГОЛОВА. Депутат наполягає. Голосуємо цю поправку.

 

     "За" - 80.

 

     Поправки 114, 115 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 117 депутата Беспалого. Не наполягає також.

 

     Поправки 121, 122 депутата Коновалюка. Не наполягає.

 

     Поправка 124 депутата Дайнеко.

 

     Поправки 125, 128 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 130 депутата Коновалюка.

 

     Поправки 131, 132, 133 депутата Беспалого. Погоджується.

 

     Поправка 144 Коновалюка. Погоджується.

 

     Поправка 151 депутата Безсмертного.

 

     Поправка 153 депутата Коновалюка. Не заперечує.

 

     Поправка 157 депутата Беспалого. Не заперечує.

 

     Поправки 159, 161 депутата Коновалюка.

 

     Поправка 162 депутата Сахна. Погоджується.

 

     Поправки 163, 164, 166 депутата Коновалюка. Погоджується.

 

     Поправка 175 депутата Беспалого. Не заперечує.

 

     Поправка 176 депутата Сахна. Погоджується.

 

     Поправка 179 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 183 депутата Безсмертного.

 

     Поправки 185, 186, 189 депутата Іщенка. Не наполягає.

 

     Поправка 190 депутата Беспалого. Не наполягає.

 

     Поправка 194 депутата Безсмертного.

 

     Поправка 197 депутата Беспалого.

 

     Слово має депутат Беспалий щодо поправки 197 до статті 31.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформиконгрес".  Цією поправкою  починається колізія  з  недоторканністю  депутатів.  Наша  фракція вважає,  що проблема недоторканності депутатів у тій  редакції,  в  якій  вона пропонується в даному проекті, не узгоджується з Конституцією.

 

     Тому ми  готові  розглядати  питання по суті разом з поданими пропозиціями стосовно змін до Конституції,  яка встановлює перелік осіб,    яким   гарантується   недоторканність.   Це,   наприклад, зафіксовано і в рішенні Конституційного Суду України від 26 лютого 1998  року.  Без  цього  всі розмови про недоторканність депутатів місцевих рад просто перетворюються на порожню балаканину.

 

     Аби того не  сталося,  ми  пропонуємо  цю  поправку  зняти  і розглядати її тільки в контексті змін до Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на  голосування  поправку  197  депутата Беспалого. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 106.

 

     Поправка 199 депутата Бондаренка. Не заперечує.

 

     Олександре Івановичу,  я  не  хочу  коментувати,  але  я   не пам'ятаю  такого питання,  з яким би ви взагалі погоджувалися.  Ви весь час щось супроти робите.  Не  розуміючи  чи  розуміючи,  мені важко навіть сказати.  Ви робите все з огляду на свою позицію. А я дивлюся з позиції держави, а не лише однієї вашої фракції.

 

     Поправка 200 депутата Гавриша. Слово має депутат Гавриш.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги, я би хотів звернути вашу увагу на те,  що ми не тільки втручаємося в    Конституцію    України,    надаючи     недоторканність     на загальнонаціональному   рівні   депутатам  місцевого  рівня,  а  й фактично порушуємо чинне законодавство.

 

     Перше. Зверніть    увагу,    що    депутатам     гарантується недоторканність.  Це  означає,  що  депутат,  який  вчинив злочин, скажемо,  на території Радянського району міста Києва,  а проживає чи   є  депутатом  місцевої  ради  Харківського  району,  не  буде притягнутий до кримінальної  відповідальності.  Якщо  він  вчинить злочин,  скажемо,  на  території Ужгорода,  а він депутат місцевої ради  Харкова  чи  Києва,  він  також  не  буде   притягатися   до кримінальної відповідальності.  Це означає, що ми надаємо загальне суверенне право на  недоторканність  депутата  місцевого  рівня  і порушуємо принцип, який встановлюється взагалі для цього.

 

     Друге. Ми  записали,  що потрібна навіть санкція прокурора на затримання  депутата  місцевого  рівня,  причому   через   складну процедуру подання. Це означає, що депутата, який вчиняє злочин, не можна затримати.

 

     І тому я пропоную перевести це  з  конституційної  площини  в площину процесуальну.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування поправку 200 депутата Гавриша. Ви  вчора  процесуально  з  Волковим  виступали,  ми   бачили   цю процесуальність.

 

     "За" - 79.

 

     Поправка 201 депутата Миримського. Погоджується.

 

     Поправка 203 депутата Дайнеко. Погоджується.

 

     Поправка 205 депутата Беспалого. Погоджується.

 

     Поправка 207 депутата Коновалюка. Погоджується.

 

     Поправка 208 депутата Беспалого. Погоджується.

 

     Поправки 216, 217 депутата Беспалого. Погоджується...

 

     Слово має депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні колеги, поправка 217 є, на мій погляд, дуже важливою.  У ній пропонується  таке:  "Витрати,  пов'язані  з безплатним    проїздом   депутата,   компенсуються   транспортному підприємству за рахунок відповідного місцевого  бюджету".  Кажуть, що  безплатним  є  сир у мишоловці.  Але безплатним він є лише для мишей,  оскільки той сир і мишоловку хтось виробляє,  хтось купує. Насправді  немає  нічого  безплатного.  Є лише коли одні живуть за рахунок інших.  І коли  хтось  надає  пільги,  то  він  повинен  і пропонувати,   за   рахунок  чого  ці  пільги  мають  покриватись. Наприклад,  якщо пільги встановлюються Верховною  Радою,  то  вони повинні  компенсуватися  з  державного  бюджету,  а якщо місцевими органами влади - то за рахунок місцевого  бюджету.  Отже,  надаючи пільги, ми вже фактично розвалили систему комунального транспорту. На мій погляд,  це є дуже принциповий момент. Кошти транспортникам мають   відшкодовуватися.   Прошу   поставити   на  голосування  і підтримати цю поправку.

 

     ІЩЕНКО О.М. Олександре Миколайовичу, комітет прийняв порядок, передбачений   Кабінетом  Міністрів.  Але  якщо  говорити,  як  це відбувається на практиці,  то тут із позицією  депутата  Беспалого погодитися можна.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на  голосування  поправку  216  депутата Беспалого. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 135.

 

     Поправки 219, 224, 228 депутата Коновалюка. Погоджується.

 

     Поправка 229 депутата Беспалого.

 

     Слово має депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Вибачте,  в даному разі я хочу скористатися своїм регламентним правом і внести пропозицію про неприйнятність статті 29-1.

 

     Прошу все-таки формально поставити на голосування питання про неприйнятність  статті  29-1  проекту  Закону  України  про статус депутатів    місцевих    рад    народних    депутатів     стосовно недоторканності. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю це на голосування. Будь ласка, стаття 29-1.

 

     "За" - 100.

 

     Поправку 229  ми  розглянули.  Поправку  230 депутата Зварича відхилено.  Автор не заперечує.  Поправку 232  відхилено.  Депутат Беспалий не заперечує. Поправку 234 депутата Коновалюка відхилено. Автор не заперечує.

 

     Депутат Сахно.  Поправка 236. Депутат Коновалюк. Поправки 237 і 241. Вони відхилені. У авторів немає заперечень. Депутат Іщенко. Поправка 246.  Депутат Ніколаєнко.  Поправка 248.  Вони відхилені. Слово депутату Ніколаєнку.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановний доповідачу! У поправці 248 я пропоную вилучити із статті положення про  те,  що  під  час  сесії самі депутати районної,  обласної чи міської ради (без  виборців)  мають  право  порушувати  питання  і приймати  рішення  про проведення дострокових виборів свого колеги депутата.  Це  є  абсолютно   недемократичною   нормою.   Висували кандидата в депутати збори виборців,  політичні партії і саме вони мають право ініціювати відкликання депутата,  а не рада...  У раді створюється  більшість,  і для того,  щоб розправитися з меншістю, рада буде приймати рішення й відкликати тих чи інших депутатів. Це недемократично й неправильно.

 

     Прошу проголосувати поправку 248.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на  голосування  поправку  248  депутата Ніколаєнка.

 

     "За" - 171.

 

     Відхилено поправку  256   депутата   Коновалюка.   Автор   не заперечує.  Депутат  Іщенко  проти відхилення його поправки 257 не заперечує. На внесенні поправки 262 депутат Беспалий не наполягає. Далі відхилено поправки 264,  265 і 266 депутата Беспалого.  Слово депутату Беспалому. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні  колеги!  Я  висловлюсь  тільки   щодо поправки  266.  На  перший погляд,  вона редакційна.  Там у статті пропущена частка "не".  Якщо ми не врахуємо цю  поправку,  то  тим самим  зобов'яжемо  депутатів використовувати в публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості,  вдаватися  до  обману  й таке  інше.  Тому я прошу підтримати цю поправку,  щоб таких речей депутатам не дозволяти.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо поправку 266.

 

     "За" - 152.

 

     Відхилено поправку 268 депутата Коновалюка. Заперечень немає.

 

     Будь ласка,  слово з  місця  Кушніру  Олександру  Дмитровичу, голові комітету.  Увімкніть,  будь ласка,  його мікрофон. Не гайте часу: поміняйтеся місцями.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! В связи с тем, что статус депутатов местных  советов  не  распространяется  и  на депутатов  Верховной  Рады  Автономной  Республики  Крым,  комитет буквально вчера рассмотрел дополнения к  разделу  VII  "Прикінцеві положення" и просит поддержать следующее изменение: "Дія статті 31 цього закону поширюється на депутатів  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим.  У  разі  ненадання  Верховною  Радою Автономної Республіки Крим  згоди  на  притягнення  депутата  Верховної  Ради Автономної   Республіки  Крим  до  кримінальної  відповідальності, затримання чи арешт питання по суті може бути розглянуто Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора".

 

     Я убедительно   прошу   народных  депутатов  дополнить  текст данного проекта закона такой поправкой.  Она проголосована методом опроса в нашем комитете вчера и поддержана большинством.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу,  підтримайте,  будь  ласка,  цю  поправку. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 190.

 

     Я прошу, підтримайте цю поправку. Голосуємо.

 

     Запросіть людей до залу.

 

     "За" - 199.

 

     Є запитання щодо цього? Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть, хто в нас записався.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Марченко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Алексей Максимович! Я бы просил, чтобы вы четко рассказали об этой поправке,  потому что в зале возникла ситуация, когда многие  не  понимают,  что  эта  поправка  означает.  То  ли действие закона должно распространяться на депутатов всех уровней, в том числе депутатов Автономной Республики  Крым,  то  ли  же  на автономию действие наших законов не распространяется?

 

     ІЩЕНКО О.М. На депутатів Автономної Республіки Крим дія цього закону в разі його прийняття не поширюватиметься. Як сказав голова комітету  Олександр Дмитрович Кушнір,  засідання комітету вчора не проводилось,  а голосування  проводилось  методом  опитування,  що суперечить Конституції України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним

- депутат Шеховцов. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Я хотел бы задать вопрос не докладчику,  а Александру Дмитриевичу Кушниру, учитывая то, что он докладывал этот вопрос.

 

     Я не могу согласиться с заявлением  о  том,  что  голосование методом  опроса  - это процессуальное нарушение.  Я знаю,  что это приемлемая  норма.  У  нас  очень  многие  комитеты   этот   метод применяют. С учетом срочности работы это было правильное решение.

 

     Но я  хотел  бы,  чтобы  Александр  Дмитриевич более подробно рассказал,  почему возникла необходимость введения этой нормы, и в первую   очередь   почему   мы  по  отношению  к  депутатам  Крыма предоставляем право Генеральному прокурору вносить  предложения  о привлечении   их   к  ответственности  непосредственно  на  сессии Верховного Совета Украины?

 

     Сам я  думаю,  что  эта  проблема  полностью  решается   этим предложением  и  надо было бы поддержать это решение.  Но все-таки хотелось бы,  чтобы Александр Дмитриевич еще раз  разяснил  нашим депутатам эту позицию.

 

     ГОЛОВА. Слово Кушніру Олександру Дмитровичу. Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.  Уважаемые товарищи! Действие "Закона України про статус  депутатів  місцевих  рад  народних  депутатів"  не   будет распространяться  на  народных  депутатов  Верховной  Рады  Крыма. Однако,  я думаю, будет нелогично, если в Крыму депутат сельского, поселкового     совета     будет     пользоваться     иммунитетом, неприкосновенностью,  а депутат  Верховной  Рады  Крыма  не  будет пользоваться  таким  иммунитетом.  Поэтому  комитет рассмотрел эти изменения и дополнения и внес такую поправку. Что касается участия Генерального прокурора в этом процессе,  то это связано с тем, что выше Верховной Рады Крыма есть только Верховная  Рада  Украины,  а представление  в  нее  может  внести  только Генеральный прокурор. Поэтому и предложена такая норма.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шеховцов. За ним

- депутат Молчанов.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ   52,   Донецька   область).   Александр Николаевич!  У  меня к вам просьба,  поскольку избирателей Украины очень интересует вопрос  о  неприкосновенности  депутатов  местных советов.  Пожалуйста,  когда  законопроект  будет  голосоваться  в целом, поставьте его на поименное голосование.

 

     ГОЛОВА. Депутат Молчанов. За ним

- депутат Штепа.

 

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Штепе Наталье Петровне.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Я  хочу обратиться  ко  всем  депутатам  с просьбой поддержать положение о том,  что  действие  закона  распространяется   и   на   депутатов Автономной Республики Крым.

 

     В связи  с  тем,  что  действие  этого закона действительно в принципе не  распространяется  на  депутатский  корпус  Автономной Республики   Крым,  есть  предложение  внести  это  в  "Прикінцеві положення".

 

     Я бы  просила  проголосовать  за  это,  потому  что  в   этом абсолютно отсутствует логика:  депутаты Автономной Республики Крым не пользуются таким правом,  а все депутаты всех уровней,  начиная от  депутатов  Верховной  Рады Украины и кончая депутатами местных советов,  будут пользоваться. Поэтому, чтобы этого нонсенса как-то избежать,  я  очень  прошу всех проголосовать предложение депутата Кушнира.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 8,  Автономна  Республіка Крим). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Все-таки (это подчеркивали все выступающие до меня) сама структура  проекта закона не предусматривает регулирования вопроса о статусе депутата Верховной Рады Автономной Республики Крым.

 

     И это  совершенно  понятно,  ибо  Верховная  Рада   автономии представляет   собой   совершенно  иной  уровень  представительной власти,  и это у нас специально определено Конституцией Украины. Я думаю,  не  будет  правильным,  если  мы сейчас во всех статьях не затрагиваем этот  вопрос,  а  в  одной  из  статей  затронем.  Мне представляется,  что  к  этому  вопросу надо будет вернуться после принятия закона.  Нам надо будет внести изменения и  дополнения  к Закону  о  Верховной Раде Автономной Республики Крым и,  возможно, принять  закон  о  статусе  депутата  Верховной  Рады   Автономной Республики Крым.

 

     Поэтому я предлагаю сейчас не связывать данную статью проекта закона со статусом депутатов Верховной Рады автономии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  поправку,   яку   вносить народний  депутат  Кушнір стосовно статусу депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     "За" - 176.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроект  у цілому і прошу її підтримати. Депутате Ніколаєнко, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Слово депутату Омельченку. За ним

- депутат Ємець.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні  колеги!  Те,  що не проголосували проект закону в другому читанні в цілому,  мабуть,  пов'язане зі статтею 29-1,  де йдеться про депутатську недоторканність.

 

     Ви пам'ятаєте,  коли  на  минулому засіданні ми розглядали цю статтю,  яку  вніс  народний  депутат  Горбачов,  я   виступив   з пропозицією,  котру  підтримала  більшість  залу,  щоб ми обмежили депутатську недоторканність,  а не поверталися,  як зараз, до тієї старої,    скажемо    так,    депутатської    формули   абсолютної недоторканності.

 

     І хоча в таблиці написано,  що моя і Анатолія Єрмака поправка врахована   частково,  це,  м'яко  кажучи,  не  зовсім  відповідає дійсності.

 

     Я прошу все-таки розглянути запропоновану  мною  і  Анатолієм Єрмаком   пропозицію   про  обмежену  депутатську  недоторканність народних  депутатів  місцевого  рівня,  що  дало  б  можливість  і захистити депутата від нападок виконавчих правоохоронних структур, якщо він принципово й чесно виконує свої повноваження,  і в той же час притягти його до кримінальної відповідальності, якщо він скоїв злочин.

 

     Я зачитаю вам  лише  частину  першу  із  запропонованої  нами редакції  статті 29-1,  яка повинна бути проголосована:  "Депутати місцевих рад,  сільські,  селищні та міські голови не можуть  бути заарештовані    без    згоди   відповідної   ради   до   винесення обвинувального вироку судом".

 

     І якщо ми приймемо отаку формулу, Олександре Миколайовичу, то це  дасть  можливість  депутату місцевого рівня принципово й чесно виконувати свої повноваження.  Якщо ж  він  скоїв  злочин,  справа розслідувалася,  направлена  до  суду,  суд  визнав  його  винним, виникне необхідність арешту депутата,  тоді  потрібна  буде  згода відповідної   ради.   Але   лише   арешту,  а  не  притягнення  до кримінальної відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Олександре Миколайовичу, прошу пояснити. Шановні народні  депутати!  В  пропозиції  народних депутатів Омельченка і Єрмака передбачаються  можливості  порушення  кримінальної  справи щодо  депутатів  лише прокурором та підсудності кримінальних справ щодо депутатів лише обласним судам.  Згода ради потрібна тільки на арешт депутата місцевої ради.

 

     І ще одне.  Ми розглядаємо проект Закону про статус депутатів місцевих рад.  Тому в правовому плані некоректно включати в  назву статті  слова  "сільського,  селищного,  міського голови".  Я можу продовжити аргументацію й далі.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець. За ним - депутат Штепа.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Олександре Миколайовичу!  Я  погоджуюсь  з  вашою фразою,  яку  ви вимовили на засіданні Погоджувальної ради про те, що в іншій ситуації, можливо, треба було б поіншому діяти. Але яка б ситуація не була,  ми не повинні давати тим,  хто хоче розвалити парламент,  підстави  говорити,  що   ми   діємо   з   порушеннями Конституції.  Конституція  не  передбачає  подібних  винятків  для депутатів місцевих рад.

 

     І ще одна серйозна причина,  чому ми не можемо голосувати  за закон у цілому. Треба поважати самих себе, й або міняти Регламент, або  його  виконувати.  Відповідно  до   Регламенту   ми   повинні голосувати   кожну  статтю,  яку  приймаємо.  Ми  голосували  лише поправки.  Текстів статей,  які наводяться у правій колонці, ми не голосували.  Отже,  ми  повинні  виконати  процедуру  Регламенту і проголосувати за редакцію статті, яка наведена в правій колонці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олександре Івановичу  ви  ж  знаєте,  що  у правій   колонці   ті  поправки,  які  йдуть  у  середній  колонці документа, який лежить перед вами і переді мною. Ми голосуємо лише ті  поправки,  які  викликають  різні  бачення,  різні  підходи  і обов'язково ставимо їх на голосування. Якщо редакція, яка наведена в правій колонці,  не викликає сумніву,  ми її не голосуємо.  Якщо вона не викликає сумніву,  то й потреби  голосувати  її  абсолютно немає.

 

     Депутат Штепа. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.  Автономная  Республика Крым.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты!  Я все-таки  хочу  обратить  ваше внимание на заключительные положения проекта закона. Эти положения действуют определенный срок.  Поэтому я  бы  просила  законопроект все-таки  поддержать.  Может быть,  давайте запишем,  что действие такой-то  статьи  распространяется  и  на   депутатов   Автономной Республики  Крым  до принятия соответствующих изменений к Закону о статусе Автономной Республики Крым. Я бы просила это поддержать.

 

     ГОЛОВА. Ви розумієте,  ми з  голосу  не  можемо  приймати  цю поправку.  Депутат  Чубаров вносив абсолютно виважену пропозицію з цього питання.  Я думаю, вона заслуговує на те, щоб ми, дійсно, до цього повернулися з урахуванням,  що Автономна Республіка Крим має Конституцію,  має свій  парламент.  Ми  до  цього  питання  можемо повернутися протягом цього тижня. У нас іще є час.

 

     А зараз  я  пропонував  би,  щоб  ми  з  вами проголосували й прийняли закон у цілому. Прошу це підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Я прошу: голосуємо! Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 213.

 

     Одну хвилиночку. Слово депутату Марченку. Зараз проголосуємо, одну хвилинку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я напомню норму Регламента о том,  что  всякое  решение, которое принято с нарушением процедуры, является недействительным. Если вы хотите  проголосовать  или  протащить  законопроект  таким голосованием, то я утверждаю: у всех, кто будет его подписывать, а также у Конституционного Суда будет право этот закон отменить.

 

     Я зачитаю статью 6.6.3 Регламента: "Під час  другого  читання  законопроекту  Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування".

 

     Каждая статья считается принятой (редакция в правой  колонке; не  поправки,  а  статья в целом),  если она набирает 226 голосов. Поэтому  вы,  Александр  Николаевич,  можете  ставить  статьи   на голосование  как  угодно.  Я  вас  просто  предупреждаю,  что наша фракция принимать участие в голосовании с нарушением закона...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Вимкніть мікрофон.  Шановні колеги! Шановні колеги,  ми  розглядаємо проект постатейно,  за поправками.  Кожна поправка подається до тієї чи  іншої  статті.  В  чому  порушення, скажіть, будь ласка? (Шум у залі).

 

     Я думаю... Одну хвилиночку. Якщо ми йдемо за поправками, то я ще раз нагадую, що кожна поправка стосується тієї чи іншої статті. І  якщо  поправка  ця  не  набирає  достатньої  кількості голосів, значить ми з вами визнаємо,  що ця стаття приймається в  редакції, яка наведена в правій колонці.

 

     Будь ласка,  я  ще  раз  прошу,  давайте  ми  підтримаємо цей законопроект у цілому. Прошу голосувати. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 198.

 

     Я думаю,  що  ми  перенесемо  голосування   на   завтра.   Не заперечуєте? Депутату Ємцю слово. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Олександре Миколайовичу! Крім усього іншого, крім того,  що це досить чітко викладено в  Регламенті,  всі  прекрасно розуміють (особливо ті депутати,  які мають досвід): голосувати за завжди важче,  ніж недобрати голосів.  Саме тому  в  Регламенті  і виписано,   що  має  бути  здійснено  постатейне  голосування.  От візьміть для  експерименту  проголосуйте  одну  й  ту  ж  норму  - поправку  до неї і статтю - і ви побачите,  що будуть зовсім різні результати.  Тому Регламент і передбачає постатейне голосування. Я розумію,  що це важко,  це забирає більше часу.  Якщо вважаємо, що можна діяти по-іншому, давайте змінювати Регламент.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко, за ним - депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Без сумніву, нам потрібно прийняти такий закон, оскільки   він   визначає   діяльність   всіх   органів  місцевого самоврядування,  всіх народних обранців.  Але я  так  відчуваю  за реакцією  залу,  що  сумніви  є  щодо  одної  статті  - статті про депутатську недоторканність.  І тільки через цю статтю гальмується прийняття  закону.  Може,  давайте  якось  без  цієї  статті  його приймемо,  а щодо  неї  ще  раз  порадимося  хоча  би  годину  між фракціями. Вона в такому вигляді, звичайно, дуже категорична, і її можна було б  дещо  пом'якшити.  Скажімо,  можна  щось  узяти  від пропозиції Григорія Омельченка,  а потім обов'язково проголосувати цей проект закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Проблема  не тільки в цій статті.  Є ще розділ V, який містить у собі норми, що не можуть вважатися правовими.  Цілий розділ V,  де мова  йде  про відкликання.

 

     Ми маємо  сьогодні  депутатів  місцевих рад у містах,  селах, селищах (на базовому рівні) і маємо в районах і областях.  У цьому розділі  говориться  тільки про депутатів сіл,  селищ,  міст.  Про депутатів районів,  областей  узагалі  нічого  не  говориться.  Це перше.

 

     Друге. На  цьому  рівні  ми  маємо  виборчу систему відносної більшості.  І депутатський мандат отримує той,  хто набрав  більше голосів  від інших.  А це завжди буде менше половини.  І якщо такі норми будуть у законі,  ми сприятимемо повному  розвалу  місцевого самоврядування  взагалі,  тому  що  вибори  депутатів міста,  села будуть  перманентними,  триватимуть  увесь  час.  Цього  не  можна допустити  в  принципі!  Природа  представницького  мандату  і сам спосіб обрання депутатів не виключають наявності таких норм.  Тому голосувати   за   закон  за  наявності  розділу  V  є  в  принципі неможливим.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Переді  мною  лежить  довідка.  Від  першого розгляду  проекту  до  розгляду  його  в  другому  читанні  минуло небагато часу,  а від 144 обласних,  районних, міських, селищних і сільських  рад  до  Верховної  Ради надійшли звернення з проханням прийняти цей документ як закон.

 

     Я думаю,  що тих,  хто пройшов за списком, це, безперечно, не так  турбує.  А  депутат,  обраний  за мажоритарним принципом (там трошки  інші  підходи),  змушений  кожного  тижня  зустрічатися  з головами сільських,  міських, селищних рад і вислуховувати від них серйозні претензії.

 

     Тому мені незрозуміло, чому до цього такий різний підхід. Тим паче  що сьогодні майже від усіх фракцій є кандидати в Президенти, і ви бачите, що робиться у виборчих округах у нас у державі!

 

     Якщо ми не підтримаємо місцеві ради,  то кого  з  цього  залу вони будуть підтримувати, скажіть, будь ласка? Будуть підтримувати те,  що роблять органи внутрішніх справ чи СБ робить?  На  десятки розбили  людей,  і  на  кожні  десять  чоловік  призначили  одного представника.  На три області один  заступник,  на  три  райони  - обласний  заступник.  Ця  ж  схема  вже  розроблена  і затверджена керівництвом.

 

     Я просив би підтримати цей законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Я пропоную прийняти цей законопроект у цілому без 31  статті. Статтю  31  ми  доопрацюємо  і повернемося до неї через день-два з урахуванням пропозицій, які вносили депутати. Голосуємо проект без статті 31. У другому читанні, так...

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо! В другому читанні, без статті 31.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     ________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  порядок ввезення в Україну окремих видів олії в 1999 році (указ  вступає  в  дію  14  липня). Доповідає   Мартиновський   Валерій   Павлович,  заступник  голови комітету. Будь ласка.

 

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ

 29, Дніпропетровська  область).  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые коллеги!  На прошлой неделе мы с вами рассмотрели данный законопроект  и приняли его в первом чтении.  Обсуждаемая проблема носит  чисто  экономический  характер,   а   главное   -   требует оперативного   вмешательства,   поскольку   с  каждым  днем  поток масложировой продукции иностранного происхождения, ввозимой в нашу страну, увеличивается.

 

     Приведу вам  лишь несколько цифр.  За 1998 год этой продукции ввезено в 2,5 раза больше, чем в 1997 году, а такого продукта, как маргарин,  - в 5 раз больше.  Это,  уважаемые коллеги, есть первый тревожный симптом возможной потери еще одного валютоемкого рынка.

 

     На заседании Комитета  по  вопросам  аграрной  политики  этот вопрос    обсуждался    довольно-таки    активно.   В   ходе   его профессионального  обсуждения  с  участием  всех  заинтересованных сторон   единогласно   было  принято  решение  о  поддержке  этого законопроекта с одним лишь  уточнением.  Оно  касается  пункта  4. После   слова   "ввозиться"   предлагается   добавить   уточняющее определение "винятково" и дальше по тексту.  Эта поправка учтена и внесена в таблицу.

 

     Уважаемые коллеги!   Принятие   этого   законопроекта  крайне необходимо еще и для того, чтобы уже сегодня оперативно сбить рост цен  на масложировую продукцию.  Надеюсь на вашу поддержку и прошу принять данный законопроект во втором чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  є  запитання  щодо  даної  поправки? Голосуємо проект у цілому? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Голосуємо. Якщо   є  запитання,  будь  ласка,  якщо  немає  - голосуйте.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення доповнень до  статті 4 Закону про податок на додану вартість (щодо бази оподаткування у разі  продажу  покупних  товарів  за  цінами,   нижчими   цін   їх придбання).  Нам  потрібно  прийняти рішення.  Депутат Сокерчак є? Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Минулого тижня  ми це питання вже розглядали.  Це подання Президента,  указ Президента і поправка до статті 4 Закону  про  податок  на  додану вартість.  Доповідав  Олексій  Іванович  Шитря,  заступник  голови Державної податкової адміністрації.

 

     Ви знаєте,  що тоді ми ніякого рішення не прийняли:  ми і  не відхилили  указ  Президента,  і не підтримали рішення комітету.  У зв'язку з цим нам треба було б визначитися.

 

     Оскільки минулого разу депутати не зовсім зрозуміли, чому наш комітет   не  підтримує  указ  Президента,  я  хотів  би  протягом буквально трьох хвилин пояснити,  в чому проблема й  чому  комітет висловився за відхилення цього указу.

 

     Насамперед (усім  депутатам це відомо й зрозуміло),  оскільки вноситься поправка до  Закону  про  податок  на  додану  вартість, комітет вважає, що це питання врегульоване законом і посилатися на "Перехідні положення" Конституції,  я вважаю,  недоречно.  Комітет однозначно висловився з цього приводу.

 

     З юридичної  точки зору можна вносити поправки до цієї статті Закону про ПДВ тільки  через  закон.  Але  оскільки  ми  закон  не проголосували, є небезпека, що буде діяти указ Президента.

 

     Олексій Іванович,  доповідаючи,  сказав,  що указ спрямований проти посередників.  Ми ж у комітеті вважаємо, що указ спрямований проти  всіх  підприємств,  які  колись купували товари,  вироблені іншими підприємствами.  Ви ж самі розумієте, що кожне підприємство купує  товари,  а  в  результаті  своєї  діяльності  воно  може  й позбуватися цих товарів - як верстатів,  так і іншого  обладнання. Для  того,  щоб  їх  можна було продати,  ціну підприємство може й понижувати.

 

     У зв'язку з цим в  указі  Президента  пропонується  визначити базу  оподаткування  за  першою  ціною,  за  якою купувався товар. Мотивується це тим,  що бюджет втрачає від цього  через  наявність посередників.

 

     Наш комітет вважає,  що бюджет не втрачає жодної копійки.  Ми зробили розрахунки,  роздали їх  депутатам  у  залі,  і  ви  маєте можливість  у цьому переконатися.  Є кілька варіантів розрахунків. Треба щоб  ефективно  працювали  підрозділи  Державної  податкової адміністрації.  Зважте: на визначення, що відшкодовується, а що не відшкодовується, дається 140 днів. Я думаю, що можна розібратися і з посередниками.

 

     Тому ми думаємо, що це не зовсім правильно вважати, що бюджет втрачає. Навпаки, ми вважаємо, що при такому підході указ призведе до переоподаткування підприємств і до збільшення податкової тіні.

 

     Далі. Було сказано, що указ не передбачає наявності збиткових (навіть  тимчасово  збиткових   -   протягом   звітного   періоду) підприємств.  Ми  вважаємо,  що  указ не враховує,  що 54 відсотки підприємств України сьогодні є  збитковими.  Указ  спрямований  на переоподаткування планово збиткових підприємств,  до яких належать підприємства вугільної галузі,  комунальні,  транспортні, магазини ветеранів тощо.

 

     Через те  ми  вважаємо,  що  указ призведе до ситуації,  коли підприємства, що мають товарні залишки на суму понад 140 мільярдів гривень,  не  зможуть  їх  продати.  Зникнуть уцінені товари,  які почали  тільки  відроджуватися,  зникнуть  із  продажу  товари  зі скидками,  буде скасовано порядок придбання майбутнього врожаю, не буде можливості зниження  цін  на  кінцеву  продукцію  за  рахунок прибутку продавця і багато іншого, що з цим пов'язано.

 

     Було сказано,  що  введення  указу  в  дію зупинить створення фірми "Телеком".  Мені здається (комітет на своєму засіданні чітко розглянув цю проблему),  що сьогодні кримінальні структури навпаки намагаються  отримати   відшкодування,   показуючи   напівлегальні обороти.  Але  після  введення  в дію указу Президента кримінальні структури  будуть  накопичувати  не  суми   відшкодування   у   20 відсотків,  вони будуть намагатися забирати всі 100 відсотків ПДВ. Ці кошти просто будуть зникати.  У зв'язку з цим ми  вважаємо,  що підтримувати указ Президента не можна.

 

     І останнє.   В   разі   введення  указу  в  дію  закриваються можливості  для  надання  допомог,  виплати  зарплати  натурою  за цінами,   меншими   їх  собівартості.  Ви  знаєте,  що  колективні сільськогосподарські підприємства дуже часто  надають  матеріальну допомогу   школам,   вузам,   лікарням,   бібліотекам.   Це   коли підприємство придбало товар за однією  ціною,  а  передає  їх  цим закладам за меншою ціною.

 

     Я думаю,  що  достатньо аргументації,  щоб підтримати рішення комітету про відхилення указу Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ми  7  липня  уважно  розглянули  це питання.  Були доповіді,  співдоповіді,  виступи.  Ми ставили тоді його на голосування,  але не набрали потрібної  кількості  голосів для  прийняття в першому читанні.  Я просив би проголосувати зараз за  прийняття  в  першому  читанні  даного  проекту  закону,  який вноситься Президентом. У першому читанні...

 

     "За" - 76.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект Постанови про проект Закону про внесення доповнень до статті 4 Закону України про  податок  на додану  вартість,  який  поданий  народними депутатами профільного комітету Альошиним,  Сокерчаком,  Терьохіним та  іншими.  У  ньому вноситься  пропозиція  про  відхилення цього проекту закону.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ______________

 

     Розглядається проект Закону про внесення доповнень до  Закону України   про   оподаткування   прибутку   підприємств   (стосовно оподаткування  новостворених  суб'єктів   малого   підприємництва, прийняття рішення).  Доповідає Терьохін Сергій Анатолійович.  Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  Олександре   Миколайовичу.   Я   не   буду повторювати  аргументацію,  чому  наш комітет пропонував відхилити цей законопроект, а скажу тільки декілька слів.

 

     Передбачений у  законі  порядок  оподаткування  новостворених підприємств  дає  підприємцям  змогу  отримувати  пільгу у вигляді сплати 25 процентів від нарахованої суми,  потім засновувати  іншу фірму  і отримувати таку саму пільгу,  не ліквідовуючи стару,  - і так до  кінця.  І  навіть  за  умови  чесного  ведення  бізнесової діяльності (перший рік сплачується 25 процентів податку,  другий - 50 процентів,  третій - 75).  Компанія може закритися  до  першого звітного   періоду  четвертого  року,  не  порушивши  жодних  норм законопроекту,  та знову відкритися для отримання наступних  пільг від самого початку.

 

     Підстави для   віднесення   юридичних   осіб   до   тих,  хто зобов'язаний мати запропоновану систему оподаткування,  є штучними і   дозволять  уникнути  оподаткування  більшості  компаній  сфери перерозподілу.

 

     Ще дуже цікаво,  що, як ви знаєте, податок на дивіденди в нас є   частиною   податку   на   прибуток  підприємств.  Так  ось  із застосуванням  таких  норм  законопроект  відкриває   дорогу   для переведення корпоративного капіталу в приватну власність:  фізична особаакціонер сплачує податок,  що є в  чотири  рази  меншим,  ніж звичайний сьогодні.

 

     Ви знаєте,  що  сьогодні  вже  в  пресі  (швидко відреагувала преса)  з'явилися   поради,   яким   чином   обдурювати   державу, використовуючи  цей  закон.  Повторюється  наша аргументація,  між іншим.  Так, учорашні "Галицькі контракти" (ось стаття) радять, що треба  робити для несплати податків.  Треба просто зареєструватися та придбати наступного дня канцелярських товарів  на  10  гривень. Працювати  не  менш як три роки,  хоча немає жодних критеріїв,  що вважати  припиненням  господарської  діяльності.  Тобто  не  треба боятися.  Не  перевищувати 1 мільйон гривень обороту.  А для цього завод  треба  розбити  на  десяток  фірмочок.  Щоб   дотримуватися обмежень  числа працюючих (от послухайте!),  прийняти робітників у ці фірмочки на роботу за сумісництвом, а трудові книжки залишити в головному  підприємстві  -  збитковому,  де отримувати довідки для соціальних субсидій.  Тобто тут ще й  брехня  йде  для  того,  щоб доступитися до соціальних фондів.

 

     Але навіть  у  разі  порушення  всіх  цих норм хвилюватися не треба - радять "Галицькі  контракти"  -  бо  єдина  санкція  -  це повернення недоплачених податків до бюджету (в майбутньому,  через три роки).  Тобто,  ви отримаєте  безпроцентну  відстрочку  сплати податків.  От так радять використовувати указ Президента вже нашим підприємцям - як обманювати бюджет,  як використовувати  соціальні пільги.

 

     Ви знаєте,  наш комітет з великою увагою ставиться до проблем малого бізнесу.  Практично протягом шести місяців ми  вели  аналіз застосування   норм   указу   Президента   про   спрощену  систему оподаткування  суб'єктів  малого  підприємництва,  відслідковували наслідки  експерименту  із спецпатентом та фіксованим податком.  І тепер  уже  знаємо   абсолютно   точно,   яким   чином   остаточно доопрацювати законопроект про спрощену систему до другого читання. Саме тому ми запропонували не приймати цей законопроект, відхилити його,  тому що зрозуміло,  які податкові дірки він робить,  а дати доручення  Комітетові  Верховної  Ради   з   питань   фінансів   і банківської  діяльності:  до  15 вересня,  на початок нової сесії, внести на друге читання доопрацьований законопроект  про  спрощену систему оподаткування малого бізнесу.

 

     Тому я ще раз прошу шановних народних депутатів не спійматися на таку популістську назву цього указу, а зрозуміти, що реалізація його   призведе   до  остаточного  зламу  бюджетної  дисципліни  і зменшення надходжень до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Пропозиція комітету - відхилити  законопроект, поданий  Президентом,  це  - перше.  І друге:  доручити Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  не  пізніше  15  вересня внести  на  розгляд  Верховної Ради на друге читання проект Закону України про спрощену систему оподаткування малого бізнесу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Ставлю на  голосування  у  першому  читанні  законопроект,  який  вносить Президент.

 

     "За" - 27.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови,  який   вносять депутати  профільного комітету Сокерчак,  Терьохін,  Порошенко про відхилення   законопроекту   Президента.   I   пропоную   доручити профільному  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності підготувати до другого читання доопрацьований законопроект.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про  списання  заборгованості  за позичками,   що  надавалися  з  державного  бюджету  підприємствам вугільної промисловості на зворотній  основі  у  1994-1996  роках. Доповідає   Підгайний   Ярослав   Михайлович,  заступник  міністра вугільної  промисловості  України.  Надаємо   п'ять   хвилин   для доповіді.

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М.,  заступник  міністра  вугільної промисловості України.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати!   На   підприємствах   вугільної  промисловості  України порівняно з підприємствами інших вугледобувних країн  світу  умови видобутку вугілля більш складні та важкі.

 

     Враховуючи важливу  роль вугілля в енергетичному забезпеченні народного гоподарства і населення України,  з  державного  бюджету щорічно  виділялися  кошти  на  розвиток  вугільної промисловості. Проте обсяги бюджетного  інвестування  галузі  були  недостатні  і становили  за  останніх  п'ять  років  усього  20-25 відсотків від потреби.

 

     Одним із   джерел   бюджетного   фінансування    Міністерства вугільної  промисловості  був бюджетний кредит.  Так,  в 1994 році було надано державну позичку на суму 17,4 мільйона гривень  (ліміт 30,4 мільйона гривень); у 1995 році - 11,6 мільйона гривень (ліміт 20 мільйонів гривень) і в 1996 році - 400 тисяч гривень (ліміт 8,8 мільйона гривень).

 

     У 1997  та  1998 роках бюджетний кредит не надавався.  Кредит надавався  на  пріоритетні  будови,  від  яких  залежить  подальше існування   галузі,  -  на  спорудження  шахт-новобудов,  об'єктів технічного переозброєння,  реконструкцію шахт  і  горизонтів,  які пов'язані з підтримкою діючих потужностей вугільних підприємств.

 

     На той час бюджетна позичка вирішила проблеми платіжної кризи в будівництві і стабілізації соціальноекономічного  стану  галузі, особливо    в   шахтобудівних   комплексах   і   в   шахтобудівних організаціях.

 

     Була надія,  що отримання кредиту  на  будівництво  дозволить закінчити   розпочаті   будівництвом   об'єкти,  ввести  додаткові потужності  з  видобутку  вугілля  і  поліпшити  фінансовий   стан підприємств. Однак як бюджетні асигнування, так і бюджетний кредит надавалися несвоєчасно і  не  в  повному  обсязі,  внаслідок  чого призупинено спорудження майже всіх об'єктів,  для будівництва яких надавався бюджетний кредит.

 

     Капітальне будівництво вугільної галузі опинилось у кризовому стані.

 

     У поточному  році стан справ з фінансуванням капіталовкладень погіршує недостатнє цільове  фінансування  з  державного  бюджету. Капітальне  будівництво  в  галузі  передбачалося  лише за рахунок централізованої частини  амортизаційних  відрахувань  і  за  перше півріччя становило лише 6,5 мільйона гривень,  а заборгованість за виконані роботи за станом  на  1  липня  становить  399  мільйонів гривень.   Унаслідок  цього  не  витримуються  нормативні  терміни введення об'єктів в експлуатацію, не повертаються бюджетні позички і не сплачуються відсотки за їх використання.  Заборгованість на 1 січня поточного року становила 43,3 мільйона гривень  і  продовжує щомісячно збільшуватися.

 

     Відповідно до статті 4 Закону про Державний бюджет України на 1994 рік та згідно з пунктом 6 Постанови  Верховної  Ради  України від  6  грудня 1994 року 273 протягом вереснягрудня 1994 року та у січні  1995  року  з  метою   збільшення   видобутку   вугілля   в осінньо-зимовий  період  1994-1995  років  Міністерству  вугільної промисловості були також  надані  бюджетні  позички  на  зворотній основі  з  оплатою за користування ними 25-30 відсотків річних для придбання обладнання і оснащення нових очисних вибоїв на суму 40,4 мільйона гривень.

 

     За рахунок  цих  позичок  було  здійснено  закупівлю гірничо- шахтного  обладнання  на   заводах   вугільного   машинобудування, оснащено і введено в експлуатацію 43 нові очисні вибої.

 

     Зазначені дії   дали   змогу  стабілізувати  падіння  обсягів видобутку вугілля в Україні починаючи з 1996 року  на  рівні  74,8 мільйона  тонн  і поступово збільшити їх до 76,2 мільйона тонн,  а також забезпечити підвищення рівня продуктивності праці робітників з  видобутку  вугілля  в минулому році,  що становило 18 відсотків порівняно з 1995 роком.

 

     З огляду на зазначене  погіршення  фінансового  становища  та обмеження державної підтримки підприємства вугільної промисловості не мали змоги забезпечити своєчасне повернення отриманих  позичок, унаслідок чого загальна сума заборгованості разом із відсотками за користування позичкою та нарахуванням пені на 1  січня  1999  року досягла 125,3 мільйона гривень.

 

     У поточному році ситуація продовжує загострюватись. Примусові стягнення заборгованості можуть призвести до  повного  фінансового краху, а позичок, що надавалися шахтам, які сьогодні ліквідуються, нікому повертати.

 

     Через складне фінансове становище вугільної галузі, обмеження коштів  на  погашення  заборгованості із заробітної плати шахтарям запропонований  законопроект  передбачає  списання  заборгованості Міністерства  вугільної  промисловості перед Державним бюджетом за станом на 1 січня 1999 року за отримані у 1994-1996 роках бюджетні позички,  а  також  відсотків  за користування ними та нарахованої пені.

 

     Прийняття зазначеного закону сприятиме поліпшенню фінансового становища  підприємств  вугільної  галузі  та  зниженню соціальної напруженості в шахтарських колективах регіону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Ярославе Михайловичу.  Запитання будуть  до доповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть. П'ять хвилин.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Альохін.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемый  Ярослав Михайлович,  я  внимательно  выслушал  вашу  информацию  по  этому вопросу  и  разделяю  многие  ваши  предложения.  Но  недавние мои встречи  с   шахтерами   более   десяти   шахт   показывают,   что задолженность  шахтерам по займам растет и растет большими темпами

- по зарплате, пенсиям, регрессам и другим видам.

 

     В связи с этим возникает вопрос: можно ли такими незначительными мерами, как списание задолженности по займам, спасти угольную промышленность и тысячи связанных с нею людей?

 

     Спасибо.

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М.    Так,    це   один   епізод   із   загальної заборгованості,  що виникла на підприємствах вугільної галузі. Але потрібно    розчищатись,    бо    ми    ведемо   велику   програму реструктуризації вугільної галузі. I насамперед списання кредитних позичок  на  підприємствах,  які  нині  або  закриваються,  або де призупинено виробництво, оскільки вони не мають змоги повернути ці позички.

 

     ГОЛОВА. Депутат Альохін. За ним - депутат Стрижко.

 

     АЛЬОХІН В.I.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий   округ   39,   Дніпропетровська    область).    Фракція "Батьківщина".    Шановний   Ярославе   Михайловичу,   ми   будемо підтримувати пропозицію,  яку ви вносите,  і  хотіли  би,  щоб  її підтримала в цілому Верховна Рада.

 

     Але наскільки    буде   полегкість   виробничникам,   шахтам, холдинговим компаніям і конкретно хто скільки може отримати?

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М. На підставі аналізу зроблено розрахунки, які в загальній  сумі  з  капіталовкладень становлять 43,3 мільйона і 82 мільйони на введення нових лав.  Це  практично  підприємства,  які працюють нерентабельно або в стадії закриття.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Ярослав Михайлович,  вы только что произнесли примечальные  слова: "потрібно розчищатись".  Мне кажется, что, действительно, пора уже очищаться,  может  быть,  в  первую  очередь,  от   посреднических структур, которые обсели шахты.

 

     Так вот,  хотелось  бы  узнать:  как работали предприятия,  о которых  идет  речь  в  вашем  законопроекте,  непосредственно  на государственный  заказ или же через армию посредников?  Какая доля вины лежит в этом случае на посредниках  и  на  политике,  которая плодит этих посредников?

 

     Спасибо.

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М.   Спасибі.   Передусім   дозвольте  подякувати депутатам за законопроекти, прийняті в першому та другому читанні, які уже дають полегкість вугільній галузі.

 

     Стосовно посередників  ведеться  широкомасштабна  робота.  На сьогодні ми вже отримуємо в курсуючих об'єднаннях,  шахтах десь до 62  відсотків  живими  коштами від реалізації вугільної продукції. Дана  робота  щомісячно,  щоденно  поліпшується,  і  є  відповідне просування.

 

     16 числа  у  Києві  з  цих  питань  буде проведена колегія за участю профспілок,  де зробимо глибокий аналіз за перше півріччя з конкретними висновками.  Запрошуємо депутатів профільного комітету взяти участь у засідані колегії.  І буде відповідна  інформація  з виконаної роботи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение СССР. Ярослав Михайлович, у меня к вам два вопроса.

 

     Первый. Прошу ответить депутатам,  как  ситуация  со  снятием долга и пени отразится и может ли отразиться на сокращении случаев гибели шахтеров под землей?  Вы знаете,  что в прошлом году -  360 покойников, в этом году, насколько я знаю, уже более 70 трупов. То есть состояние такое, что мы отправляем людей погибать под землю.

 

     И в связи с этим второй вопрос.  Вы  знаете,  что  в  прошлую пятницу были арестованы, по-моему, 8 шахтероврегрессников, которые пошли на акции протеста,  связанные с перекрытием дороги, ущерб от чего значительно меньше ущерба,  нанесенного этим людям (известно, что задолженность по регрессу на человека  по  15-20  тысяч).  Что сделано министерством,  вопервых,  по освобождению этих людей,  а, во-вторых, по погашению задолженности по регрессу?

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М.  Щодо першого запитання ще  раз  повторю:  125 мільйонів   ми   просимо   списати   з  бюджетної  позички.  Це  з підприємств, які на сьогодні практично не працюють або призупинена робота, і нікому повертати кредити.

 

     І друга  частина  -  підприємства  шахтобудівного плану,  які взяли свого часу гроші на  введення  нових  потужностей,  але  цих коштів  було  недосить.  І  тепер  не  введені  потужності,  кошти витрачені на обладнання,  на  виконані  обсяги,  але  немає  змоги фінансувати  їх  далі.  Це такі шахти,  як "Самсонівська-Західна",

6-42  Західного  Донбасу  "10  Нововолинська",   "Костянтинівський розріз".

 

     ГОЛОВА. Ярославе Михайловичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М.  І  друге  запитання.  Вчора ми зустрічалися з людьми,  які були затримані в п'ятницю органами внутрішніх  справ. Ми  їх  поінформували,  що  зроблено  за період з 1 липня дотепер. Зокрема,  що 3 мільйони 60 тисяч гривень спрямовано  в  об'єднання "Артемвугілля".  З  цих  коштів  передбачено  шахті "Комсомол" 445 тисяч,  шахті імені Гагаріна  -  330  тисяч  на  виплату  поточної заробітної  плати  і  пропорційні  виплати  на регресні позови.  У п'ятницю ввечері були випущені ці люди, а Максименко - в неділю.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     До Сергія  Васильовича  Полякова  є  запитання?  Пропонується прийняти законопроект у першому читанні.  Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо. Будь ласка, розберіться з робочими місцями.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     Є пропозиція прийняти в цілому.  Не  заперечуєте?  Ставлю  на голосування.

 

     Більше того, депутат Гуцол наполягає на цьому.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

 

 

 (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про приватизацію державного майна.

 

     Доповідає заступник голови Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Вдруге пропонуємо вашій  увазі  два  проекти  закону,  внесені  Кабінетом Міністрів,  які  регулюють найважливіші питання взаємовідносин між державою і покупцями майна, що приватизується.

 

     У законопроекті  2019-1  вирішується,  нагадаю,  найголовніша проблема. Ви знаєте, що під час продажу пакетів акцій на конкурсах через договір  купівлі-продажу  покупець  бере  на  себе  письмові зобов'язання  щодо  виконання тих чи інших вимог закону:  внесення інвестицій, збереження робочих місць і таке інше.

 

     Якщо в разі перепродажу пакетів акцій з'явився новий власник, тобто в період дії інвестиційних зобов'язань перший власник робить перепродаж, то новий власник отримує для себе право власності, але не  отримує  жодних  зобов'язань.  І  якщо  ми будемо вимагати від нового власника  виконати  дані  зобов'язання  чи  спробуємо  його оштрафувати,  то  фактично  не зможемо цього зробити через систему арбітражних  судів,  оскільки  в  законодавстві   відповідальність нового власника не передбачено.

 

     У законопроекті  встановлюється  можливість  Фонду державного майна застосовувати санкції до тих, хто затято не виконує взяті на себе інвестиційні зобов'язання, якщо здійснився перепродаж пакетів акцій.

 

     Щодо законопроекту 2019-4.  Основна проблема, яка регулюється у   названому   законопроекті,  це  помилки  (особливо,  звичайно, заниження оцінки вартості об'єкта), котрі виникають або випадково, або,  як я вже казав,  унаслідок змови осіб. Тобто ми повинні мати затверджену  законом   процедуру   виправлення   цих   помилок   і встановлення   такого   статутного   фонду,   який  відповідав  би еквіваленту майна, що є на цьому підприємстві.

 

     Визначена процедура,   як   це    здійснюється.    Процедурою передбачено виправлення помилки, котра виникла під час оцінки, але при цьому не ущемлюються права акціонерів.  Тобто акціонери можуть внести  до статутного фонду додаткове майно або майно,  щодо якого було допущено помилку.  Здійснюється додаткова емісія акцій, і всі акціонери  мають  змогу  придбати  акції  даної  додаткової емісії пропорційно своїй частині.

 

     І остання,  найважливіша для нас проблема,  що регулюється  в поданому  проекті  закону.  На  сьогодні  продаж  пакетів акцій на конкурсі не є відкритим і прозорим.  Тобто,  ви знаєте,  процедура двоетапності,  закладена в Законі про малу приватизацію,  допускає зловживання,  а треба зробити, щоб процедура була об'єктивно такою і зловживання стали просто неможливі.

 

     Звертаю увагу  шановних  народних  депутатів  тільки  на  два підприємства,  де були допущені помилки стосовно оцінки  майна.  Я називав  Єнакіївський  металургійний завод:  там була помилка - 32 відсотки розміру статутного фонду,  тобто півмільйона гривень.  На Південному    гірничо-збагачувальному   комбінаті   35   відсотків статутного фонду, тобто майже 3 мільйони гривень не було враховано під час оцінки вартості майна.  Тому нам важливі ці проекти закону і вкрай важливо, щоб ви їх підтримали.

 

     Щодо законопроекту  2019-6,  внесеного   народним   депутатом Матвєєвим Володимиром Йосиповичем.  Єдине, що хочу сказати і прошу зважити на це народних депутатів,  що  там  дуже  складна  система законодавства,  оскільки  пропонується  внести зміни до Закону про приватизацію державного майна.  А  згідно  з  Державною  програмою приватизації  питання стосовно процедури закріплення пакетів акцій у державній власності,  процедури дострокового продажу  має  право вирішувати Кабінет Міністрів.

 

     Тобто ці  норми є у двох проектах закону.  Просто з юридичної точки зору варто, щоб це питання додатково обговорили на засіданні комітету і прийняли зважене рішення.

 

     Дякую за увагу і сподіваюсь на підтримку народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Ми   розглядаємо   одночасно  три законопроекти. Нагадую, 2019-1,

 2019-4 і  2019-6.  Є  запитання  до  Юрія Петровича?  Будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Федоренко. За нею - депутат Яковенко. Будь ласка.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Прошу передать слово депутату Яковенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. За ним - депутат Кочерга.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий округ 50,  Донецька область).  Фракция коммунистов. Юрий Петрович!  У  меня  чисто  практический   вопрос.   Вы   упомянули Енакиевский металлургический завод. Факт занижения стоимости этого завода раскрыт.  Завод (иначе я не могу сказать) прихвачен.  А что дальше?

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую  за  запитання.  Хочу сказати,  чому треба прийняти цей закон. Ми зробили все, щоб Єнакіївський металургійний комбінат виправив помилку,  хоча це не регулюється нормами закону, і ми робимо,  як кажуть, поза законом. Тобто акціонерне товариство "Єнакіївський металургійний комбінат" самостійно як юридична особа виплатило 32 відсотки статутного фонду.

 

     Щодо самих помилок.  Коли це трапляється,  то  правоохоронним органам  треба  розбиратися  в кожному конкретному випадку,  чи це випадкова помилка, чи помилка внаслідок змови певних осіб.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Кочерга Віктор Герасимович. За ним - депутат Гусак.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 49,  Донецька область).  Фракция коммунистов. Есть ли какой-то механизм исправления ошибок при оценке имущества?  Это первое.

 

     И второе.  В  отношении законопроекта 2019.  Как вы считаете, можно ли придать этому закону обратную силу?

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую за запитання.  Для того ми і  вносимо  цей проект  закону,  щоб  помилки,  яких припустилися фізичні особи чи акціонерне товариство, виправлялися за законом, або, якщо треба, - через суд. Тобто нам потрібен правовий механізм.

 

     Вибачте, забув друге запитання.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Второй  вопрос  касается  возможности  придания этому закону обратной силы.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую.  Ви знаєте,  що  закон  не  повинен  мати зворотної дії.  І,  звичайно,  якщо були укладені угоди,  за якими нові власники не взяли на себе зобов'язань,  то,  гадаю, з ними за тими  договорами навряд чи що можна буде зробити через арбітражний суд.  Але надалі треба мати такий механізм,  який давав  би  змогу застосовувати  як  штрафні  санкції,  так  і  процедуру повернення пакетів акцій у державну власність.

 

     Якщо новий власник пакета акцій, який придбав його не під час приватизації,  а  в процесі цивільноправових відносин,  не виконує зобов'язань (а ми маємо дуже багато таких прикладів),  то  нам  як державному  органу  треба  мати  можливість  звернутися  до суду і повернути акції у державну власність.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Юрію Петровичу!  У мене два  запитання.  Перше.  Як  Фонд державного  майна  вважає,  що  треба  робити  з  підприємствами і акціонерними  товариствами,  в  яких  статутний  фонд   сформовано по-старому, і він дуже незначний, не проіндексований? Стосовно них виникає багато запитань, а механізму немає.

 

     І друге.  Ви  майже  нічого  не  сказали   про   законопроект Матвєєва.   Але  під  час  передачі  пакетів  акцій  в  управління найбільше зловживань і непорозумінь.  Яка позиція Фонду  держмайна стосовно цього?

 

     Дякую.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую.  Щодо  механізму передачі пакетів акцій в управління,  запропонованого в  законопроекті  народного  депутата Матвєєва.  Ще раз хочу сказати, що, звичайно, право приймати закон за вами.  Додам єдине:  державною  програмою  визначено,  що  саме Кабінет  Міністрів  відповідає  за  державну  програму.  І це його повноваження приймати рішення  про  закріплення  пакетів  акцій  у державній  власності.  Для  цього є процедура,  передбачена указом Президента про Державну  програму  приватизації.  Уряд  має  право приймати рішення про достроковий продаж пакету акцій.

 

     Тому я хочу,  щоб відбулося обговорення на засіданні Комітету з питань  економічної  політики,  і  потім  уже  прийняти  зважене рішення.

 

     Стосовно запитання  про  врахування індексації.  На підписі у Прем'єрміністра,  але підпише перший віцепрем'єр-міністр, зміни до методики  оцінки,  в  яких  передбачається враховувати індексацію, балансову вартість основних фондів за  станом  на  1  квітня  1996 року.  Тобто  це  буде  враховано  під  час  оцінки вартості майна підприємства і визначенні статутного фонду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Спасибі, Юрію Петровичу. Слово має Матвєєв Володимир Йосипович.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Предложенные   вашему вниманию   законопроекты  рассматривались  Комитетом  по  вопросам экономической политики,  который предлагает принять  их  в  первом чтении.

 

     Позвольте немножко  остановиться  на  проекте  2019-6.  С чем связана  необходимость  его  принятия?  С  тем,  что  мы  нарушаем Конституцию.  Есть государственная собственность.  Изменение формы собственности  с  государственной  на  частную  может  происходить только по закону, то есть должно быть предусмотрено законом.

 

     У нас    есть   два   перечня   предприятий   государственной собственности,  на  которых   не   может   быть   изменена   форма собственности.  А  почему-то пакет государственных акций,  который находится у какого-то  конкретного  акционерного  общества,  может быть отчужден не законом, а решением Кабинета Министров.

 

     Я считаю,  что это противоречит Конституции, где сказано, что имущественные отношения определяются только законом.  И для  того, чтобы   поправить   наше   законодательство,  предлагается  внести поправку   в   статью   18   Закона   Украины    о    приватизации государственного имущества следующего содержания: "Продажа пакетов акций,    закрепленных    в     государственной     собственности, осуществляется по согласованию с Верховным Советом Украины".

 

     Предлагаю принять  эту  поправку к закону вместе с остальными двумя.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Йосиповича?

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  чи даний законопроект зробить  прозорішою  приватизацію  в  Україні?  І  яка   практична фінансова  вигода громадянам України (саме громадянам України) від даного законопроекту?

 

     Фракція "Батьківщина" підтримуватиме ваш законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     МАТВЄЄВ В.Й. Спасибо за вопрос. Это действительно увеличивает прозрачность  приватизации,  так  как принятие перечня предприятий или пакетов акций,  которые можно продавать,  если Верховный Совет согласится на продажу,  будет проходить гласно,  открыто здесь,  в Верховном Совете. Это, с одной стороны.

 

     А с другой,  принятие  этого  законопроекта  не  позволит  за бесценок    бандитским   способом   распродавать   государственное имущество.  Выгода,  конечно,  будет от того... (Шум у залі). Нет, еще не все распродали.  Могу привести примеры,  когда даже Кабинет Министров  спохватывался.  Например,  тот  же   "Хартрон",   когда собирались продать государственный пакет акций за бесценок. Сейчас запретили,  приостановили. А могло уплыть, если бы не бдительность Верховного Совета, кстати.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Фракция  коммунистов.  Владимир  Иосифович,  я поддерживаю вашу поправку.  Но посмотрите как поступает Президент, в  частности  с государственными предприятиями в сфере полиграфии. Создаются так называемые ДАКи ("державні акціонерні компанії")  со стопроцентными  государственными  акциями.  Будет  ли работать эта поправка в данном случае?

 

     С моей точки зрения, то, что делает Президент, - первый шаг к дальнейшей  распродажи.  Но мне кажется,  ваша поправка здесь не в состоянии исправить положение дел,  потому что формально  подобные предприятия  остаются  хотя  и акционерными,  но государственными. Будет ли она работать как тормоз?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Будет  работать,  потому  что  закон   касается пакетов   государственных  акций.  А  государственная  акционерная компания,  в том числе и издательская,  - это пакет сто  процентов государственных акций. Данная поправка к закону распространяется и на такие предприятия.  То есть продажа любой части подобных  акций без согласия Верховного Совета невозможна.

 

     ГОЛОВА. Немає  більше запитань?  Як будемо голосувати - кожен проект?

 

     Голосується проект Закону про внесення змін  і  доповнень  до Закону про приватизацію державного майна

 2019-1 у першому читанні без абзаців 3 і 4, як записано в проекті. Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо. Ліліє Степанівно,  Володимире Кириловичу, сідайте, будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Не голосують 132 депутати,  проти  голосують  5.  Та  в  залі досить депутатів, шановні колеги. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Прийнято.

 

     Голосується законопроект  2019-4 в першому читанні.  Депутате Матвєєв, голосуйте.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     І законопроект 2019-6 - теж у першому читанні.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо. Йдеться про те,  щоб Верховна Рада брала участь  у приватизації об'єктів, найбільш важливих для держави.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо ще раз. Наталіє Михайлівно, помагайте.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект   Постанови  про  завдання  Національної програми інформатизації на 1999-2001 роки (прийняття рішення).

 

     Грачев Олег Олексійович. Будь ласка.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги! Если мы хотим  хотя  бы  в минимальной степени посодействовать прогрессу в сфере информатизации,  следует на этот раз согласиться с далеко не совершенным,  а как кому-то кажется,  может быть,  и неприемлемым, вариантом программы.  До конца года - пять  месяцев,  а  программа представляется каждый год.

 

     Вариант постановления,  подготовленный комитетом в результате трехмесячной работы со всеми заинтересованными сторонами, является компромиссным  -  задание  программы предлагается утвердить,  но с рядом оговорок, а точнее условий.

 

     От исходного  проекта  постановления,  внесенного   Кабинетом Министров,   он  принципиально  отличается  тем,  что  утверждение программы  увязывается  с  поручением   правительству   обеспечить первоочередное    финансирование   проектов   программы,   которые направлены  на  информатизацию  производственной,   социальной   и гуманитарной    сфер    деятельности,    а    не   государственных управленческих структур.  В качестве приоритетных ставятся  задачи информатизации,     я     подчеркиваю,     системы    образования, научно-технической деятельности,  социального обеспечения,  высших учебных  заведений,  библиотек,  научных  учреждений,  поликлиник, органов Пенсионного фонда, народных судов и так далее.

 

     Хочу также  подчеркнуть:  проектом   постановления   комитета предусматривается, что эти приоритеты должны быть учтены Кабинетом Министров  и  при  разработке   проекта   Национальной   программы информатизации,  который должен быть представлен Верховному Совету вместе с проектом бюджета на 2000 год.

 

     И второе  существенное   положение   проекта   постановления. Выполнение    программы   и   требований   данного   постановления предусматривается  взять  под  контроль  Верховного  Совета,   дав соответствующее поручение Счетной палате.

 

     С учетом  этого есть смысл принять проект комитета,  несмотря на то,  что  в  нем  фиксируется  задание  Национальной  программы информатизации, представленное правительством.

 

     По сути мы стоим перед дилеммой: либо хоть  что-то,  либо  ничего.   Очевидно,   что,   исходя   из справедливой,  в  какой-то степени негативной,  оценки программы в целом,  мы  не  должны  лишить  в  этом  году  финансирования   ее направлений   и   конкретных   заданий,   которые,  действительно, нуждаются в нем.  Контроль за выполнением постановления  берет  на себя наш комитет.

 

     Комитет по  вопросам  науки  и  образования просит поддержать данный проект постановления. Фракция Компартии тоже поддерживает.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Нам треба проголосувати,  оскільки ми  розглядали  це питання 7 липня. Депутат Мазур - з місця. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   ПСПУ).   Спасибо,  Александр  Николаевич.  Я  выступаю  с альтернативным  предложением  -  отклонить   данный   проект   как неприемлемый.  Свою  точку  зрения  я  высказала  в  прошлый раз и попрежнему на ней настаиваю -  это  то,  о  чем  сказал  уважаемый докладчик перед моим выступлением:  главное - не что делать, а кто будет делать. А заниматься информатизацией будут зарубежные фирмы, совместные  предприятия.  И  это очень опасная компьютеризация,  в первую очередь  научно-технических  предприятий,  клиник,  системы образования  и так далее.  То есть базовых отраслей и предприятий, от которых зависит  будущее  и  формирование  новой  генерации,  о которой мы постоянно говорим 10 лет.

 

     Процитирую, что  написано  в  Законе о Национальной программе информатизации:  "Информационный  суверенитет  государства  -  это способность   государства  контролировать  и  регулировать  потоки информации из-за рубежа с целью соблюдения законов Украины, прав и свобод граждан, гарантирование национальной безопасности страны".

 

     В случае принятия заданий,  предлагаемых Кабинетом Министров, ни о какой безопасности не может быть и речи.

 

     Приведу примеры.  Из   пяти   проектов   волоконно-оптической системы   связи   -   самый   интересный   проект   ІТUR  (Италия- Турция-Украина-Россия).  Исполнять его будут в основном итальянцы, финансировать - Европейский банк реконструкции и развития.

 

     Еще одна волоконная линия - OXYGEN,  инициатором проекта этой глобальной,  я подчеркиваю,  линии,  охватывающей 77 стран,  будет штатовская  фирма  типа  "Рога и копыта" - СTR Group Ltd,  то есть фирма,  которая ни за что не отвечает.  Она  будет  строить  новую глобальную  телекоммуникационную сеть суперИнтернет - электросвязь со всеми странами мира.  И все страны будут  поставлены  в  равные условия,  я подчеркиваю, использования этой сети. То есть доступ к информации в тех сферах,  о которых говорил предыдущий  докладчик, будут иметь абсолютно все страны.

 

     Ущерб от   взломов   компьютерных   сетей  через  Интернет  в банковской сфере составляет полтора миллиарда  долларов  -  это  6 миллиардов гривень, треть бюджета.

 

     Поэтому предлагаю  отклонить  данный проект как неприемлемый. Пусть Кабинет Министров берет на себя  ответственность  за  данную программу,  он  ее  уже  выполняет,  а  Верховный  Совет,  думая о национальной безопасности,  ни в коем случае не  должен  брать  на себя ответственность.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  у  вас є проект постанови,  поданий депутатами Мазур,  Лимар,  Марченком такого змісту: "Верховна Рада України постановляє:

 

     Проект Постанови    про    завдання   Національної   програми інформатизації  на  1999-2001  роки  відхилити   як   неприйнятний Конституції України (ст.17)".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 93.

 

     Ставлю на   голосування  за  основу  проект  постанови,  який вносять профільний комітет і Кабінет Міністрів.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо за основу.

 

     "За" - 218.

 

     104 депутати не голосують.  Шановні колеги! Або так, або так, але  голосуйте,  будь  ласка.  Голосуємо  за  основу  даний проект постанови.

 

     "За" - 243.

 

     Прийнято. Є зауваження?  Ставлю на голосування в цілому. Одну хилинку, зніміть, будь ласка. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.  П.  Фракция  коммунистов.  Позвольте сделать пару замечаний.  В частности,  из общего обема финансирования, который мне  и  так  представляется крайне незначительным,  всего лишь 300 тысяч  гривень  выделяется  из   Госбюджета   для   "розробки   та налагодження  виробництва  вітчизняних спеціалізованих комп'ютерів із технічним захистом інформації".

 

     Мне кажется,  что для создания собственных компьютеров, можно было бы выделить и большую сумму денег.

 

     Кроме того,    в   разделе   "Международное   сотрудничество" предполагается единственное направление сотрудничества - "створити систему  інформаційної  підтримки  процесу  інтеграції  України  у світову економіку".  Абсолютно ничего не говорится о  естественном сотрудничестве  в  этой  сфере  с  Россией  и Белоруссией,  с теми республиками,  с которыми у нас  была  единая  научная  система  в области информатизации.

 

     Мне кажется,  говорить  о  международном  сотрудничестве,  не сказав об этом, совершенно недопустимо.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово з процедури має депутат Мазур. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А. Александр Николаевич, спасибо за наданное слово. Я прошу поставить на поименное голосование.

 

     ГОЛОВА. Ми голосуємо в цілому. Одну хвилинку. Депутат Стрижко вніс  поправки,  що  стосуються  бюджету.  Записувати   в   проект постанови  ці  поправки  ми не можемо.  Щоб розглядати поправки до бюджету, потрібна окрема постанова Верховної Ради.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому.

 

     "За" - 238.

 

     Прийнято.

 

     Я просив би не збурювати зал: бюджет -   це  закон.  І  вносити  поправки  до  закону  треба  не постановою, а відповідними змінами до закону.

 

     --------------

 

     Розглядаються проект    Закону    України    про    Концепцію науковотехнологічного  та інноваційного розвитку України та проект Закону  про  інноваційну  діяльність  (прийняття  рішення).   Олег Олексійович Грачев. Будь ласка.

 

     ГРАЧЕВ О.О.   Уважаемый   Председатель!   Уважаемые  коллеги! Научно-технологическая  деятельность,  являясь  основным  фактором экономического роста, имеет огромное влияние на структуру, обем и уровень производства во всех сферах народного хозяйства.

 

     Эмпирические исследования    экономистов     разных     стран убедительно свидетельствуют, что свыше 80 процентов роста валового национального продукта сегодня связаны не с капиталовложениями,  а с технологическими нововведениями,  то есть инновациями. В будущем восприимчивость к инновациям будет играть решающую роль для  роста экономики.

 

     Для Украины,  если мы хотим быть среди неотсталых стран,  нет иного пути,  кроме развития собственной национальной инновационной системы.

 

     Основным недостатком        научнотехнической       политики, осуществляемой нынче в Украине,  является слабая направленность на конечный  экономический  результат научнотехнической деятельности. Все это требует выработки в государстве инновационной  политики  и правового регулирования инноваций на всех этапах их цикла.

 

     Основные направления    стратегии   инновационного   развития Украины изложены  в  проекте  Концепции  научнотехнологического  и инновационного развития Украины. Он разработан с целью определения главных   целей,   направлений   и    принципов    государственной научнотехнологической   и   инновационной   политики.   В  проекте концепции  определены  принципы  отношений  между  государством  и субектами  научной  и  научно-технической  деятельности,  основой которых является приоритетность,  я  подчеркиваю,  государственной поддержки науки, технологий и инноваций для сохранения, развития и эффективного использования интеллектуального потенциала Украины.

 

     Этим стратегическим документом  предусмотрено,  в  частности, создание   и   развитие  механизмов  стимулирования  инновационной деятельности, создание механизма государственного управления такой деятельностью.

 

     В соответствии  с  постановлением  Верховной Рады о состоянии финансирования научно-технической сферы в государстве, принятым 16 июня 1999 года,  Комитету по вопросам науки и образования поручено безотлагательно  внести  на  утверждение  Верховной  Рады   проект Концепции   научно-технологического   и   инновационного  развития Украины вместе с проектом Закона об инновационной деятельности.  В последнем   законопроекте  дается  определение  всем  составляющим элементам   инновационного   процесса,   что   позволит   включить стимулирующие механизмы,  заложенные в различных законах, принятых ранее.

 

     От имени Комитета  по  вопросам  науки  и  образования  прошу поддержать   проекты   Концепции   и   Закона   об   инновационной деятельности. Фракция Компартии поддерживает.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Шановні колеги!  Спочатку  ставлю  на голосування  проект  Концепції  і  пропоную  проголосувати за неї. Голосуємо.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 252.

 

     Прийнято.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  спеціального  прокурора  і спеціальних   слідчих.   Наскільки   мені   відомо,   матеріали  у профільному комітеті не розглядалися.  Вважаю,  що  немає  потреби сьогодні вносити його на розгляд.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект  Постанови  про  внесення змін до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради по вивченню  ситуації  в інформаційному  просторі,  зокрема на загальнонаціональних каналах телебачення і радіомовлення України. Депутат Стрижко. Прошу.

 

     СТРИЖКО Л.П.     Уважаемые     коллеги!      К      проблемам телерадиоинформационного  пространства  Верховная  Рада обращается уже не в первый раз.  Совсем недавно мы поднимали  эти  вопросы  в связи   с   отчетом  Кабинета  Министров.  Вы  знаете  и  о  наших постановлениях, и о наших парламентских слушаниях.

 

     Очень сложная ситуация.  И для того чтобы хоть как-то  решить проблемы,   накопившиеся   за  последний  годполтора,  Комитет  по вопросам свободы слова  и  информации  весной  этого  года  создал Временную    специальную   комиссию   по   изучению   ситуации   в информационном  пространстве,  в  частности  на   общенациональных каналах  телевидения и радиовещания.  В состав этой комиссии вошли представители  всех  фракций,  в  первую  очередь,  конечно,   там представлен  наш  комитет.  Но  по  ряду причин,  в основном чисто технического характера,  мы не ввели сюда в достаточном количестве тех людей,  которые, являясь профессионалами, наиболее полезны для работы комиссии.

 

     Для того чтобы исправить это упущение,  вносится  предложение ввести  в  состав  комиссии  Потимкова Сергея Юрьевича - народного депутата,  члена Комитета по вопросам свободы слова и  информации. Он  в свое время работал в сфере телевидения,  обладает достаточно высоким профессиональным опытом. Комитет по вопросам свободы слова и информации возлагает на него большие надежды и считает,  что его работа  в  комиссии  будет  полезной  для   общего   дела.   Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Є    запитання?    Підтримаємо?    Голосуємо.    Юрію Анатолійовичу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  голова  фракції  народний  депутат   Кононов звернувся із заявою:  "Прошу вас внести зміни до проекту Постанови Верховної Ради України про створення  Тимчасової  слідчої  комісії Верховної Ради України з питань діяльності в галузі зв'язку - щодо персональого  складу.  Замість  запропонованого  фракцією   Партії зелених    України    народного   депутата   Рябченка   Олександра Володимировича  прошу  внести   кандидатуру   народного   депутата Поліщука Олега Вікторовича".

 

     Підтримаємо? Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо, голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Дайте можливість  депутату  Іоффе проголосувати.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     ------------

 

     Розглядаються проекти  законів  про  ратифікацію  угод:   про принципи  стягнення  непрямих  податків  при  експорті  та імпорті товарів (робіт,  послуг) між Урядом України та  відповідно  Урядом Республіки  Вірменія  і  Урядом  Киргизької  Республіки та Угоди з Урядом Киргизької Республіки про співробітництво і  взаємодопомогу з питань додержання податкового законодавства.

 

     Депутат Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! З цих трьох угод, які подано  на  ратифікацію,  Комітет  з  питань  фінансів  рекомендує сьогодні  утриматися  тимчасово  від  схвалення  перших  двох  про принципи  справляння  непрямих  податків  при   експортноімпортних відносинах України з Киргизстаном і Вірменією з таких міркувань:

 

     по-перше, як ви знаєте,  ПДВ є абсолютно внутрішнім податком, який має встановлюватися внутрішнім законодавством;

 

     по-друге, принципи,  покладені в основу текстів обох угод, не відповідають принципам нашого внутрішнього законодавства.

 

     Я вам наведу хоча б один приклад. За угодою будь-який експорт у наші країни в стосунках між  ними  оподатковується  за  нульовою ставкою.  Але в нас є правило,  що коли експортується, припустимо, товар, який пільгується всередині України (скажімо, ліки), то ПДВ, який  сплачується  у  витратах  всередині  країни,  іде  у  валові витрати,  але не  відшкодовується,  тому  що  немає  предмету  для відшкодування.

 

     Якщо ми  приймемо  ці  угоди,  то  в  наших  відносинах  буде конфронтація між нормами національного і міжнародного права.

 

     Крім того,  шановні народні депутати, наскільки ви знаєте, до Верховної  Ради подано загальну конвенцію для всіх країн СНД,  яка регулює ці  питання.  Тому  комітет  вважає:  доцільно  розглядати загальну  конвенцію  для  країн  СНД.  Більше  того,  зважаючи  на відмінність двосторонньої угоди від  багатосторонньої,  ми  можемо зробити деякі застереження, ратифікуючи багатосторонні угоди. Тому ми  вважали  би   за   доцільне   внести   на   ваше   обговорення багатосторонню  конвенцію  СНД,  прийняти  її,  а не далі укладати двосторонні угоди з того самого питання.

 

     Щодо третьої угоди,  хоча комітет  виніс  негативне  судження теж, у мене особисто ніяких заперечень проти її ратифікації немає. Я маю на увазі  угоди  про  співробітництво  з  питань  додержання податкового законодавства.  Це дуже важливо, на мою думку. Тому що нам треба з країнами  обмінюватися  реєстрами  платників  податку, виявляти неплатників,  ловити оці всі офшорні схеми, і я думаю, що оця третя угода є досить корисною.

 

     Тому, Олександре Миколайовичу, для того щоб це не було таким, знаєте,  негативним  екивоком  у  бік цих країн,  ми пропонували б відкласти це питання до винесення на ратифікацію  Верховною  Радою багатосторонньої угоди,  конвенції з цього питання. І ратифікувати її стосовно всіх членів СНД,  а  не  брати  отакий  набір,  з  ким ратифікували, з ким не ратифікували.

 

     А третю угоду ратифікувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мається на увазі з Киргизькою Республікою, так?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Так,    з    Киргизькою    Республікою   про співробітництво  в  додержанні  податкового  законодавства.   Мені здається, це дуже важливо.

 

     Щодо ПДВ  -  давайте внесемо у вересні проект оцієї загальної конвенції для всіх країн СНД і будемо його обговорювати.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Запитання до Сергія Анатолійовича?

 

     Одну хвилинку.  Є запитання у Володимира Кириловича. Депутате Черняк, будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Сергію Анатолійовичу, мені здається, що ваша аргументація непереконлива. Поперше, все-таки ми дотримуємося концепції  укладання  переважно  двосторонніх   зв'язків,   а   не багатосторонніх.

 

     По-друге, я не проти багатосторонніх зв'язків також,  але для чого нам зараз нищити ті зв'язки,  які вже в нас  накльовуються  і які є корисними для економіки,  чекаючи, поки ми приймемо загальну конвенцію для всіх країн СНД?

 

     Я не думаю,  що це є перепоною для того,  щоб ми зараз  могли прийняти ці угоди, ратифікувати їх у цілому.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я думаю, Володимире Кириловичу, шановний, що ви неуважно мене слухали.

 

     У зв'язку з тим що виникають колізії між нормами  міжнародних угод і нашим внутрішнім законодавством,  я наводив вам принципи, а в двосторонніх угодах не можна робити  односторонні  застереження, правила міжнародного права не дозволяють цього робити.  Це можливо робити лише в багатосторонніх угодах.

 

     Ми й рекомендували приєднатися до багатосторонньої угоди,  як це  зроблено  в Європі.  Щодо ПДВ прийнята шоста директива ЄС,  де кожна країна приєдналася до цієї директиви з деякими зауваженнями. І  тому  ніяких  проблем  у  нас  не  буде з цією багатосторонньою угодою,  бо вона не є політичною, що вас лякає. Це нормальна угода у сфері економічного співробітництва.  Я думаю,  що це не завадить нам надалі приєднатися і  до  шостої  європейської  директиви.  Це треба  робити,  але  так,  щоб  ми мали право брати на себе не всі зобов'язання, а з необхідними виключеннями.

 

     Тому ми так і пропонуємо  зробити  і  у  вересні  винести  на обговорення багатосторонню угоду в рамках СНД. Я без будь-яких там політичних, знаєте, міркувань.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання?  Сідайте,  будь ласка.  Одну хвилину, депутате Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Сергію Анатолійовичу!  Оскільки  вноситься три угоди і ви про всі доповідаєте,  то я прошу вас чіткіше сказати,  тому що комітет свого  часу,  в  минулому  році,  відхилив дві угоди.  Ви повністю розкажіть депутатам, тому що можна заплутатись.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет не вимагає відхилити,  але  відтягнути обговорення  перших  двох  угод (з Киргизстаном і Вірменією - щодо ПДВ) до розгляду проекту багатосторонньої конвенції в рамках СНД.

 

     Щодо ратифікації угоди про податкове співробітництво.  На мою думку,  це  треба  робити для того,  щоб виявляти випадки несплати податків між нашими країнами і  не  допускати  відмивання  брудних грошей. Ось і все.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Отже,  тоді  краще відхилити,  тому що рішення комітету щодо першого документа було - відхилити.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Ні,    відкласти    до    розгляду    проекту багатосторонньої  конвенції  на  теренах  СНД.  Відхиляти - це вже елементи міжнародного  конфлікту.  А  навіщо  нам  це  робити?  Це країни, з якими у нас досить добрі зв'язки.

 

     Ще раз. Рішення комітету було відхилити з економічних причин. Але я не думаю,  що це треба робити зараз так різко, бо ми зайдемо в конфронтацію з країнами.  Треба це відкласти до розгляду проекту багатосторонньої конвенції країн  СНД  щодо  ПДВ  і  проголосувати останню  ратифікацію  про  податкове  партнерство.  Бо  це  справа важлива. І все.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування питання про ратифікацію Угоди між  Україною  та  Киргизькою  Республікою  про  співробітництво і взаємодопомогу з питань додержання податкового  законодавства.  Це третій законопроект, який у вас є на руках. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Голосуємо. Вадиме   Миколайовичу,  Володимира  Олександровича відпустіть теж голосувати.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону  про   ратифікацію   Угоди   між Кабінетом  Міністрів  України та Радою Міністрів Республіки Польща про  кредитне  співробітництво.  Доповідає   Шаповалов   Олександр Едуардович, заступник голови Національного агентства.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.,  заступник  голови  Національного агентства з питань розвитку та європейської  інтеграції.  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд...

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Сергію Анатолійовичу, попередніх два проекти ми не ставимо...  Ви внесли пропозицію  відкласти  (Шум  у залі).

 

     Добре. Будь ласка.  Я ставлю на голосування перший документ - проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України  та  Урядом Республіки  Вірменія  про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг). Будь ласка.

 

     "За" - 86.

 

     ------------

 

     Другий проект Закону  -  про  ратифікацію  Угоди  між  Урядом України  та  Урядом  Киргизької  Республіки про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг). Будь ласка.

 

     "За" - 83.

 

     -----------

 

     Олександре Едуардовичу, будь ласка.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.   Шановний  Олександре  Миколайовичу,  шановні народні депутати,  сьогодні на ваш  розгляд  відповідно  до  вимог Конституції  України  та  Закону  України  про міжнародні договори внесено  проект  Закону  про  ратифікацію  Угоди   між   Кабінетом Міністрів   України  та  Радою  Міністрів  Республіки  Польща  про кредитне співробітництво, яку було підписано 23 травня 1998 року в місті  Жешув  під  час  проведення чергового українсько-польського форуму.

 

     Цілком зрозумілим  є  питання,  чому   виникла   необхідність укладення   зазначеної  угоди.  Чи  вистачає  сьогодні  внутрішніх можливостей  держави  для  забезпечення  необхідними   фінансовими ресурсами  тих українських підприємств,  які навіть у сьогоднішніх умовах  намагаються  провести  технічне   переоснащення,   сучасну реконструкцію   та   налагодити  виробництво  конкурентоспроможної продукції?

 

     Давайте поглянемо,  що реально  може  сьогодні  запропонувати вітчизняному постачальнику пересічний український банк. За рахунок власної ресурсної бази (тобто без залучення спеціальних додаткових пільгових  цільових кредитних ресурсів світових банків) українські банки пропонують клієнтам кредити в  іноземній  валюті  під  23-24 відсотки річних,  і у гривнях - під 60-70 відсотків.  Кредит можна отримати тільки на короткий термін.  Майже ніхто не кредитує понад 1 рік.  У середньому кредити надаються від трьох до шести місяців. Тільки першокласні позичальники можуть розраховувати на  отримання кредитів  під  55  відсотків  річних,  при тому що облікова ставка Національного банку становить 45 відсотків.

 

     Зрозуміло, що займатися будьякими інвестиціями за таких  умов не буде жоден нормальний підприємець. Цілком природно, що в умовах нинішньої фінансової ситуації,  коли періодично постає питання про збереження  стабільності  національної валюти,  коли навіть відомі великі  банки  зазнають  проблем  з   ліквідністю   і   потребують додаткової  підтримки  держави,  а велика кількість дрібних банків перебуває в такому стані, що не може викликати достатньої довіри у клієнта,  такий  стан речей з кредитуванням реального сектора буде зберігатися.  Українські банки не зможуть надавати  довгострокових кредитів своїм клієнтам доти,  доки вкладники не понесуть їм гроші на зберігання.

 

     Інвестиційні можливості   державного   бюджету    тепер    не дозволяють  здійснювати  навіть  мінімально необхідних капітальних вкладень  у  повному   обсязі.   Збільшити   кредитний   потенціал української  економіки  за  рахунок залучення зовнішніх фінансових ресурсів,  спираючись при цьому тільки на  можливості  вітчизняної банківської системи, також неможливо.

 

     У той   же   час   українські   підприємства  втрачають  свої традиційні ринки  через  низьку  якість  продукції  та  її  високу вартість,   що   є   наслідком  у  тому  числі  поступової  втрати технологічного рівня виробництва за браком капіталовкладень  та  у зв'язку зі старінням основних фондів.

 

     Саме пошук   способу   розірвати  це  порочне  коло  спонукав детально вивчити  світовий  досвід  розв'язання  таких  проблем  і проаналізувати інструменти,  які для цього застосовуються.  Я хочу підкреслити,  що якщо брати сьогоденні  реалії,  то  уряд  України розглядає  іноземні  кредити під свою гарантію саме для того,  щоб поправити стан вітчизняних підприємств,  дати змогу їм здійснювати експортні контракти,  розвивати власне виробництво. Тож відповідно до статті 40 Закону про  Державний  бюджет  України  досить  чітко визначено перелік напрямів, куди можуть залучатися саме ці кошти.

 

     Нині з   Республікою   Польщею  обговорюються  декілька  дуже цікавих проектів.  До цього слід додати,  що,  оскільки  фінансові ресурси  залучатимуться  відповідно  до міжнародного договору,  ми матимемо суттєві переваги:  середня ставка за ними становитиме 7-8 відсотків річних, середній термін - 5-10 років.

 

     На сьогодні ці кредити мають спрямовуватися саме на підтримку українських підприємств.  Так, Україна з її 22 відсотками світової площі  родючих  чорноземів  мала  та  й  нині  має  всі  умови для ефективного функціонування розвинутого аграрного  ринку.  В  1986- 1990  роках  в  Україні  працювало 107 тисяч збиральних комбайнів, парк яких щорічно оновлювався на 10 тисяч. Проте протягом останніх семи  років  унаслідок значного зниження закупівлі сільгосптехніки вітчизняними  виробниками  парк  машин  зменшився  до   76   тисяч комбайнів, з яких у 45 тисяч закінчився амортизаційний строк.

 

     На сьогодні  Україна  ще  залишається  аграрно-індустріальною країною      з      розвинутою      інфраструктурою.       Потреба сільськогосподарських  товаровиробників  у  тракторах  і комбайнах становить на сьогодні понад 50 тисяч нових машин.

 

     Українська і польська сторони досягли згоди  щодо  можливості взаємовигідного  налагодження  в  Україні спільного виробництва на харківському  державному  підприємстві  "Завод   імені   Малишева" зернозбиральних  комбайнів  середнього  класу  з  залученням групи харківських підприємств у кооперації з рядом підприємств  України. На сьогодні майже 100 комбайнів уже випущено, планується випустити близько тисячі комбайнів.  І це дозволить суттєво  поліпшити  стан підприємства,   а  з  ним  -  і  багатьох  підприємств-суміжників. Реалізація проекту дозволить забезпечити  роботою  тисячу  чоловік безпосередньо на підприємствах.

 

     Іншими перспективними напрямами практичної реалізації угоди є придбання    обладнання    для    деревообробної    промисловості, технологічних ліній для харчопереробної промисловості та інше.

 

     Отже, ще  раз  підкреслюю:  ці  кошти  спрямовуються  саме на розвиток наших підприємств.  Це  не  закупівля  техніки  і  всього іншого,  а це налагодження спільного виробництва саме в Україні. Я прошу,  шановні народні депутати,  прийняти закон про  ратифікацію цієї угоди.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Олександра Едуардовича?  Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть.

 

     Будь ласка, депутате Кіяшко. За ним

- депутат Туш.

 

     КІЯШКО С.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибо, Александр Николаевич. Прошу передать слово депутату Мусиенко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибі,  Сергію  Миколайовичу.  Шановні  колеги,  у  мене  кілька запитань.   Шановний   Олександре  Едуардовичу!  Запитання  перше. Все-таки чому ви,  подаючи договори  на  ратифікацію,  не  подаєте повної   інформації?   Я   маю  на  увазі  і  фінансово-економічне обгрунтування угоди.

 

     Ви говорите про те,  що під  цю  угоду  у  вас  уже  є  якась програма: як, куди будуть використовуватися ці кредити і так далі. Якби цей матеріал був, ми могли б щось з приводу того говорити.

 

     Запитання друге.  У своїй доповіді ви говорили про те,  що  в нас недостатній парк комбайнів, тракторів і так далі. Коли це було таке,  щоб ми в Польщі закупляли комбайни і трактори для аграрного сектора?

 

     І запитання третє. Ви можете мені назвати хоча б одну країну, яка  була  б  заклопотана  державними  гарантіями  щодо   імпорту? Високорозвинуті   країни   дбають  про  експорт  своєї  продукції. Візьміть ту ж Австрію.  Вона давнимдавно має  закон  про  державну підтримку експорту, а не імпорту.

 

     Прошу відповісти на ці запитання.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.   По-перше,  я  назвав  тільки  ті  пропозиції кредитного співробітництва,  без  яких  ми  принципово  не  можемо працювати над реалізацією конкретних проектів за угодою доти, доки вона не набере чинності.  Тому ми не можемо подати повний  перелік проектів,   яким   він  може  бути.  Тобто  це  все  залежить  від українських позичальників,  які мають бажання  працювати  за  цією угодою.

 

     По-друге. Що стосується закупівлі в Польщі.  Я ще раз звертаю увагу на те,  що йдеться не  про  закупівлю  в  Польщі  комбайнів, тракторів і таке інше.  Для цього у підприємств просто не вистачає обігових коштів,  хоча потреба в імпорті завжди є. Тим більше що в переважній більшості країн немає повного циклу виробництва тієї чи іншої продукції (Шум у залі).  Можливо, СРСР і мав. Але все ж таки обсяги закупівлі СРСР по імпорту (ми можемо взяти цифри) були дуже і дуже великими (Шум у залі).  А ми не ведемо мови  про  закупівлю "Бізонів"  у  Польщі.  Ми  ведемо  мову про складання комбайнів на харківському  заводі  імені  Малишева.  І  обсяг  комплектуючих  з України протягом двох років має досягти 50 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Едуардовичу,  Іван  Михайлович задав дуже слушне запитання.  Комбайн "Бізон" - це клас комбайна "Нива", який на 2 порядки нижчий від класу "Колоса", який в нас уже списаний 15 років тому,  і "Дону1500".  Ми - на 2 порядки вище, а повертаємося до  хутірських комбайнів.  Чи на заводі імені Малишева їх роблять, чи на рівненському "Сільмаші" - різниці немає. Клас комбайна, його пропускна  спроможність  - 5-6 кілограмів за секунду,  а тут 11-12 кілограмів. Куди ви нас ведете?!

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е. Я не веду...

 

     ГОЛОВА. Якщо не ведете, то не беріться рулювати.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Ні,  ні,  ні. Ну та інформація, яка є в мене, трохи інша. І я не...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Туш.

 

     ТУШ М.Н.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Передайте слово Долженку.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Уважаемый Александр  Эдуардович, скажите,  пожалуйста,  вы  говорили  о  том,  что кредиты в Польше дешевые - 5-8 процентов, а у нас дорогие, потому что люди не несут вклады на сберкнижку.

 

     Как же   они   будут  нести,  если  они  потеряли  доверие  к правительству,  которое  украло  у  них  эти  деньги,  и  как   их возвратить?

 

     Второй вопрос такого порядка: скажите, пожалуйста,  не будет ли это очередной долговой ямой  для Украины, в которую можно влезть окончательно, если брать под такой процент кредит, а потом неизвестно, кто его будет возвращать?

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Я  не  могу  ответить  относительно   доверия вкладчиков к банкам. Думаю, тут многое зависит от целого комплекса вопросов.

 

     Что касается польских кредитов. Понимаете, дело в том, что мы считаем, что должна быть диверсификация источников финансирования. Кто-то может купить дорогую технику,  кто-то может купить дешевую. Любой  производитель  может  выбирать.  Если  у нас есть кредитная немецкая линия или американская, не обязательно покупать у них. То есть,  тот,  кто  является  производителем,  может  просто принять решение,  нужна ему эта техника или  нет.  Никто  ведь  никого  не заставляет  покупать  именно  ее.  Теперь же это не распределяется государством.

 

     У нас есть,  скажем,  ряд  кредитных  линий,  по  которым  не выбираются средства.  И не потому,  что они не нужны, а потому что та продукция,  которая может быть на них куплена,  и те проекты не являются интересными для украинского производителя.

 

     А что   касается  характеристики  комбайна,  я,  конечно,  не являюсь  специалистом  в  сельхозмашиностроении,  но  те   данные, которые   дали   министерства  сельского  хозяйства  обеих  стран, свидетельствуют о другом.  Эти комбайны собирают 10-10,5  тонны  в час  зерна.  Комбайн  має  добру  надійність на роботах,  середній термін відмов становить 40 годин,  що в  два  рази  менше,  ніж  у комбайна "Дон1500".

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  не смішіть людей.  Сідайте,  будь ласка.  У Польщі їхня машина для них хороша,  у них фольварки,  у них  немає полів   таких,  як  у  нас.  І  та  машина  для  їхнього  фермера, безперечно, мабуть, хороша. Сідайте, будь ласка, сідайте.

 

     Якщо нам картоплю з Польщі возять, то можна й комбайн купляти

- питань немає.

 

     Співдоповідачем у нас визначено Кривошею Сергія Вікторовича.

 

     Бажаючі є  висловити  свої думки?  Депутате Черненко з місця, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я не хочу говорить о комбайнах,  но  если  так дело   пойдет...   Хотел  бы  несколько  вопросов  все  же  задать уважаемому Сергею Викторовичу.

 

     Первый вопрос.  Не мог бы ли он  назвать  валовой  внутренний продукт Украины и Польши?

 

     Второе. Как  Министерство  иностранных  дел  относится  к той ситуации,  что два с половиной месяца назад наших граждан в Польше отлавливали,   грузили   в   автомобили  под  дулами  автоматов  и выталкивали за границу?  А в это время президенты - Квасневский  и Кучма - так мило беседовали.

 

     И еще  одна позиция.  Кому больше нужна эта "угода" - Украине или Польше,  или это действительно взаимовыгодное  сотрудничество? Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України   та   Радою   Міністрів Республіки Польща про кредитне співробітництво, внесений Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 55.

 

     Ставлю на голосування проект постанови, який вносять депутати профільного  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності, про відхилення даного законопроекту.

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо або так, або так.

 

     "За" - 200.

 

     Питання є? Якщо немає питань, давайте голосувати. Будь ласка. Депутате Роєнко,  голосуємо.  Профільний комітет,  депутати внесли пропозицію про відхилення. Альошин підписав цю пропозицію.

 

     "За" - 223.

 

     Мовчан Павло Михайлович просить переголосувати. Наполягає.

 

     "За" - 252.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти  законів  про   ратифікацію   угод   та протоколів  про  фінансове співробітництво між Кабінетом Міністрів України та  відповідно  Корпорацією  розвитку  експорту,  урядовою установою Канади,  Урядом Фінляндії,  Урядом Королівства Норвегії, Урядом  Турецької  Республіки.   Доповідає   Шаповалов   Олександр Едуардович. Будь ласка. Тут чотири законопроекти.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.   Шановний  Олександре  Миколайовичу,  шановні народні  депутати!  Ці  угоди  досить  типові.  І  я  можу  тільки повторити  те,  що  казав  при розгляді попередніх документів.  Це угоди,  які б давали змогу українським підприємствам  закуповувати обладнання    для    переоснащення   виробництва,   для   розвитку інвестиційних проектів.

 

     Крім того,  це звичайна справа:  не  всі  підприємства  мають змогу  повністю  комплектуватися  в  Україні.  Наприклад,  те,  що стосується угоди з Норвегією,  - це можливість отримати  кошти,  а також обладнання для розвитку нашої суднобудівної галузі, оскільки всі  розуміють,  що  не  все  обладнання  для  будівництва   суден виробляється  в  Україні.  Тобто  підприємство  має отримати певне обладнання з-за кордону для того,  щоб монтувати його на суднах. А коли  немає  обігових коштів - вони фактично позбавлені можливості це робити.  А тут - дешеві кредити:  під 7-8 відсотків  річних,  і принципово  вони дають змогу підприємствам закуповувати обладнання не тільки там,  у конкретних країнах,  а й диверсифікувати джерела закупівлі цього обладнання.

 

     Передусім хочу підкреслити, що стратегією, яку свідомо обрано урядом при  прийнятті  рішень  про  фінансування  того  чи  іншого проекту  в рамках міжнародних договорів,  є пріоритетна реалізація комплексних  інвестиційних   проектів,   системна   і   структурна перебудова підприємств і цілих галузей.

 

     Усім відома,  наприклад,  ситуація  в  Криму  з  переселенням татар. Ми не маємо можливості фінансувати будівництво житла і таке інше.  Тут, можливо, доцільно було б використати турецькі кредитні ресурси.

 

     Або, наприклад, те саме пропонує Канада щодо збірних житлових будинків, які можна було б розмістити в Криму.

 

     Ну, польські  трактори і комбайни критикували.  Але ж фінські трактори і комбайни, гадаю, важко критикувати. Попит на них є, і в українських  підприємств  теж.  І  тут можна було б використати ці кошти.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Олександра Едуардовича.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е. Це все дуже типові угоди.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  запишіться на запитання. Висвітіть. Будь ласка, депутате Роєнко. За ним - депутат Тропін.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  "Комуністи України".  У мене,  шановний доповідачу, до вас два запитання.

 

     Перше. Як ви пам'ятаєте,  коли розглядалося у Верховній  Раді питання про меморандум між Міжнародним валютним фондом і Україною, який з української  сторони  був  підписаний  Прем'єр-міністром  і головою   Національного   банку,   то  тоді  виникла  колізія,  що меморандум,  мовляв,  - це не угода чи договір.  Він  не  потребує ратифікації.  А  сьогодні  з  Фінляндією  ми  повинні ратифікувати меморандум.  То це  перше  питання.  Як  воно  ув'язується  з  тим меморандумом?  Чи ми повинні його ратифіковувати?  Бо тоді Кабінет Міністрів  наполягав  на   тому,   що   меморандум   не   потребує ратифікації.

 

     І друге.   Всі   ж   договори,   меморандуми,  угоди  містять зобов'язання  щодо  безвідмовної  гарантії  нашого  уряду.  Ви   ж дивіться,  хто не візьме, а відповідальність несе держава. Як саме така відповідальність розцінюється з юридичної точки зору,  навіть у   кримінальному   порядку?  Отака  ця  дача  гарантій  Кабінетом Міністрів,  а  правильніше  сказати,  державою.  Будьхто  взяв,  а держава плати.

 

     Дякую.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Дякую  вам  за запитання.  Справа в тому,  що раніше справді була така ситуація:  хтось узяв,  щось купив,  уряд прогарантував і уряд відповідає.  Тепер нормативні документи,  які є, які діють, фактично врегулювали це питання.

 

     Про що йдеться?  Йдеться про те,  що поряд з кредитною угодою позичальник укладає субкредитну угоду з Міністерством фінансів, за якою він  має  дати  заставу  або  майном,  або  акціями  власного підприємства на ту суму гарантій,  які надає Кабмін.  Тобто в разі настання  гарантійного  випадку  і  в  разі,  якщо   держава   має сплачувати  за  боргами  певного підприємства,  то це підприємство виставляє  на  продаж  заставлене  майно   або   акції   і   гроші повертаються в бюджет.  Тобто останні півтора року саме така схема працює.  Це  дозволяє  фактично  уникнути  видатків  з  державного бюджету.

 

     Що стосується вашого першого запитання,  то тут треба мати на увазі, що, по-перше, документ ратифікується не у зв'язку з назвою, а у зв'язку із закладеним у ньому змістом.  Так, справді, закон не називає меморандум серед документів,  що  підлягають  ратифікації. Однак  цей  документ,  хоч  би  як  він  не називався,  фактично є міжурядовим документом  і  відповідно  до  свого  змісту  підлягає ратифікації. Пробачте, я цього не сказав. Треба виходити зі змісту документа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тропін.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо. Скажите, пожалуйста, Александр Эдуардович, кто больше  от  этих договоров и от этого сотрудничества выиграет - мы или Канада,  Финляндия и так далее и тому подобное? Какой, сколько будет  пользы  для развития промышленности этих государств и какая степень пользы будет для развития нашей промышленности?

 

     Ни для кого не секрет,  что в Турцию наши "челноки" ездят,  и мы  там оставляем огромные суммы (говорят,  до 5 миллиардов),  и в результате этого Турция  получает  хорошее  развитие.  Опять-таки, будем  мы  строить  дома  в  Крыму.  Турция  нам сейчас предлагает кредиты. Но ведь потом мы тоже за них будем платить.

 

     Так для кого это выгодно и кому это невыгодно?

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Я прошу прощения,  я ошибся. Собственно, дома Канада предлагает, а не Турция. Но суть в общем-то не в этом.

 

     Сегодня во всем мире живут в долг. То есть никто не приходит, не  вынимает  из  кармана  определенную  сумму  и  не  платит  100 процентов  за  дом  или  другое крупное приобретение.  Реально все берут кредит и покупают то, что они хотят.

 

     Ситуация, которая у нас сложилась,

- почти тупиковая,  поскольку сегодня ни одно предприятие не может вытащить из кармана 100 процентов  денег  и  купить  то,  что  оно хочет.  И независимо от того,  как и где купить: то ли по импорту, то ли товар отечественного производства.

 

     Кроме того,  давайте ж мы тоже будем иметь в  виду,  что  все равно  налоги платятся,  НДС платится и так далее и тому подобное. То есть поступления в бюджет есть.  Фактически мы даем возможность нашим  предприятиям  льготно  кредитоваться,  что  очень  важно  в условиях,  когда реальных  путей  кредитования  нет.  Если  кто-то скажет мне,  что такой путь сегодня есть, то я готов признать свою ошибку.  Но реально все знают,  что их нет. И поиск путей, которые позволили   бы   предприятиям   получить   средства   для   своего технического переоснащения,  - это одно  из  немногих  реальных  и дешевых средств.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Олександре Едуардовичу.

 

     Кривошея Сергій Вікторович.  До Сергія Вікторовича запитання, будь  ласка.  Є  запитання.  Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть. Депутат Стрижко. За ним - депутат Богатиренко.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов.  Сергей Викторович! На мой взгляд,   целый   ряд   соглашений,   которые    нам    предлагают ратифицировать,  принадлежит  к  типу  соглашений,  которые обычно заключают   с   колониальными   странами.   Из   развитой   страны поставляются  отдельные  комплектующие,  здесь  у нас производится сборка.  Какое-то ограниченное число людей получает работу. Но все это  в  основном  выгодно  тем,  кто владеет технологией,  владеет производством и так далее.

 

     Получая такие кредиты,  мы тем самым  увековечиваем  отсталое положение на целом ряде производств Украины.

 

     А по  поводу  кредитного соглашения с Турцией у меня еще есть отдельный,  специальный,  вопрос.  Не кажется ли вам, что, получая кредиты  под  жилье в Крыму,  мы тем самым будем строить жилье для будущих переселенцев из Турции?

 

     Спасибо.

 

     КРИВОШЕЯ С.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Спасибо большое за вопрос.  Хочу ще раз підкреслити,  що Комітет Верховної Ради  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  на   своєму засіданні  10 березня розглянув поданий Кабінетом Міністрів проект Закону України  про  ратифікацію  угоди  між  Кабінетом  Міністрів України    і    урядом    Королівства   Норвегія   про   фінансове співробітництво і відхилив цей законопроект.

 

     А щодо вашого запитання,  то ви на сто відсотків маєте рацію. Краще,  звичайно, отримувати у позичку живі гроші, а потім наймати підрядчиками відповідні вітчизняні структури і пильно  стежити  за тим,  як  витрачається  цей  кредит,  який  можна  витратити чи на будівництво  будинків  у  Криму,  чи  на   будівництво   будь-яких підприємств.  Краще  справді  на  конкурсних  засадах  залучати до виконання кредитних проектів вітчизняні компанії,  фірми. Але якщо ми не можемо самі виготовити якийсь продукт, то треба закуповувати його по імпорту за живі гроші.  Це буде значно дешевше.  Але  наше завдання полягає в тому,  щоб на промислових підприємствах України створювати такі виробництва, які задовольняли б внутрішній попит і зменшували закупівлю по імпорту. Тоді у нашої держави скоротився б зовнішній борг.

 

     Зараз ситуація  така,  що   треба   кардинально   переглянути повністю  державний  зовнішній  борг.  І  не  тільки  уже  наявний державний  зовнішній  борг,  а  й  ті  запозичення,  які  плануємо зробити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый Сергей Викторович! Не кажется ли вам, что представляя проекты законов о  ратификации  соглашений,  нужно называть суммы этих соглашений. Я хотел бы, чтобы сразу, выходя на трибуну,  говорили:  сумма  такая-то.  А  также   аргументированно доказывали,   что  данное  соглашение  для  Украины  действительно выгодно, что стране от него действительно будет польза.

 

     Если по  соглашению,   которое   сейчас   представляется   на ратификацию,    есть    финансовые    выкладки,    будьте   добры, проинформируйте о них депутатов.  Сообщите,  пожалуйста,  также  о процентах, длительности проплат по этим кредитам.

 

     Спасибо.

 

     КРИВОШЕЯ С.В.  Дякую за запитання.  Ви розумієте,  це рамкова угода,  про  суми  тут  просто  ще  не  йдеться.   Це   принципова домовленість  між країнами.  Ще раз підкреслюю,  то рамкова угода. Якщо ратифікується ця рамкова угода,  то  після  цього  уже  йдуть конкретні  кредитні  позички  із  зазначенням  сум,  що  йдуть  на фінансування конкретних кредитних проектів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177,  Харківська  область).  Прошу  передать  слово  Тищенко Павлу Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).

 

     Спасибо. Я немного не соглашусь с вами.  Дело в  том,  что  я постоянно держу в поле зрения эту проблематику.  Сейчас вот вожу с собой как реликвию проекты  четырех  договоров  как  раз  с  этими государствами  -  с Канадой,  Финляндией,  Турцией и Польшей.  Там предлагаются кредитные сделки на суммы от 20 до 50  миллионов.  Но речь  идет о закупках продукции в этих странах.  При этом закупать должны  какие-то  наши  коммерческие  фирмы,   но   под   гарантию государства.

 

     Поэтому когда докладывал замминистра и говорил, что это будет использовано на развитие нашей отечественной промышленности,  то я не  верю.  Я помню хорошо,  как нам обещали золото Полуботка еще в 1991 году, и что из этого получилось. Это сплошное вранье. Все это делается в интересах, будем говорить, определенных кругов, которые заинтересованы  в  этом.  Так  вот  я  написал  на  этих  проектах договоров,  что они являются антигосударственными и антинародными. Поэтому я соглашаюсь с вашим мнением,  которое вы  высказали,  что комитет  ваш поддержал такое решение - "відхилити".  И я тоже буду голосовать именно за это, потому что нам предлагают ратифицировать антигосударственные законопроекты.

 

     Спасибо.

 

     КРИВОШЕЯ С.В.  Дякую за запитання,  але тут у вас і відповідь на нього є.

 

     Де в  чому  ви   справді   праві.   Донедавна,   ви   знаєте, уповноваженим   банком   з  обслуговування  позичок  під  державні гарантії  був  тільки  "Ексімбанк".  Потім  цю  монополію  розбили декілька комерційних банків. Однак на сьогодні, крім "Ексімбанку", жоден український банк - чи комерційний, чи державний (а державним залишився тільки Ощадний банк) - не обслуговує кредитних ліній під державні гарантії.

 

     Отже, кредитні угоди під державні гарантії обслуговує  тільки "Ексімбанк" України.  В "Ексімбанку" України є кредитна рада. Перш ніж  рекомендувати  надавати   комерційним   структурам   державну гарантію під позичку,  вона визначає,  під яку заставу це зробити. Тут є багато критеріїв,  коефіцієнтів.  У заставу береться  тільки ліквідне майно, яке просто можна продати за ринковими цінами.

 

     Крім того,  кредитна  рада зважає на баланс підприємства.  Це другий критерій при вирішенні  питання  про  надання  позички  під державну гарантію.  Але,  справді, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності не може  працювати  за  кредитну раду "Ексімбанку". Тому видача позичок фактично оформляється через "Ексімбанк" України. І ми знаємо, як багато позичок повернулося на сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Сергію  Вікторовичу,  сідайте.  Є  бажаючі виступити?

 

     Шановні колеги,  ми з вами сьогодні  працюємо  за  скороченою програмою, у нас залишилося ще 5 ратифікацій, крім цієї.

 

     Тому я  просив  би,  щоб  ми  перерви  не  робили.  Завершимо розгляд, а після перерви будемо працювати в комітетах.

 

     Депутат Чубаров. Будь ласка.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Уважаемый   Александр   Николаевич,   уважаемые коллеги!  На  сегодня в Крым возвратилось более 270 тысяч крымских татар,  из них 110 тысяч человек  или  порядка  трех  тысяч  семей совершенно не имеют жилья.  Для товарища Стрижко я напомню, что во время депортации коммунистами из Крыма крымских татар у  нас  было отобрано 80 тысяч домов. Подавляющее большинство их сохранилось.

 

     Почему я затронул эту тему? Конечно, и в развитие того, о чем спрашивал коллега Мусиенко.  Я понимаю,  что  процедура  несколько иная,  но  если  бы  при  представлении  конкретных соглашений нам показывали  и  конкретные  проекты.  Я  понимаю,   что   пока   не ратифицировано  соглашение,  проекты  отбирать  нельзя.  Но тем не менее  можно   найти   некий   механизм,   который   позволял   бы демонстрировать конкретные проекты.  И мы бы увидели, что согласно этим  проектам,  скажем,  гарантируется  возвращение  тех   денег, которые  берутся  в  кредит.  Тогда  мы  здесь  не  занимались  бы политическими  спекуляциями,  как  делает   коллега   Стрижко,   а конкретно  говорили  бы о том,  кто берет,  кто возвращает и когда возвращает.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Давайте ми від реплік перейдемо до конкретної справи. Шановні  колеги,  у  вас  на  руках є чотири проекти...  Слово для репліки депутату Стрижку. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Я вынужден взять слово для реплики,  потому что никак  нельзя назвать политической спекуляцией те предостережения, которые я высказал несколько ранее.

 

     Тот, кто не хочет замечать опасности,  иногда прячет голову в песок,  уподобляясь страусу.  Но тот, кто смотрит на мир открытыми глазами,  не может не видеть  той  роли,  которую  сегодня  играет Турция  в событиях на Балканах в частности.  Я думаю,  что сегодня существует реальная опасность превращения Крыма во второе  Косово. Пусть  посмотрят коллеги хотя бы на сообщения западных аналитиков, если они привыкли не верить коммунистам.  Серьезные люди на Западе давно предупреждают о том,  как велика опасность этого процесса. И Турция  использует  сегодня  любые   попытки   для   того,   чтобы продвинуться и в советскую Среднюю Азию, и в украинский Крым.

 

     И я  не  исключаю,  и  серьезный  аналитик не может исключить такого развития сценария.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  ставиться  на  голосування   проект Закону  про  ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Корпорацією розвитку експорту,  урядовою установою Канади,  про фінансове співробітництво. Пропонується ратифікувати цей протокол, який вносить Кабінет Міністрів.

 

     "За" - 61.

 

     ---------------

 

     Ставиться на голосування внесений Кабінетом Міністрів  проект Закону про ратифікацію Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндії про фінансове співробітництво.

 

     "За" - 76.

 

     ------------

 

     Ставиться на голосування внесений Кабінетом Міністрів  проект Закону  про  ратифікацію  Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про фінансове співробітництво.

 

     "За" - 73.

 

     ------------

 

     Ставиться на   голосування   проект   Закону   України    про ратифікацію  Протоколу  між  Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької  Республіки  про  фінансове  співробітництво,   внесений Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 71.

 

     ------------

 

     Розглядається проект    Закону    України   про   ратифікацію Гарантійної угоди (Друга  кредитна  лінія  для  розвитку  малих  і середніх   підприємств)   між   Україною  та  Європейським  банком реконструкції та розвитку. Нам необхідно лише прийняти рішення.

 

     Ми розглядали це питання кілька  разів  (останній  раз  -  30 червня),  але  при  голосуванні  не  набрали  потрібної  кількості голосів.

 

     Є Стельмах?.. Кривошея доповідатиме? Будь ласка.

 

     КРИВОШЕЯ С.В. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановні народні депутати!  Ми вже  10  разів  розглядали  цей проект.  Прошу вас зважити на такі речі.  В разі ратифікації угоди Україна отримує 80 мільйонів євро. Ця позичка надається на 5 років під  процентну  ставку  LIBOR+1.  На сьогодні LIBOR - це приблизно облікова ставка долара США, 5,5 плюс 1 - це 6,5 відсотка.

 

     Розглянемо, куди,  під скільки відсотків до наших підприємств надійдуть  ці  гроші.  Фактично  один процент надійде Міністерству фінансів України  як  плата  за  надання  гарантій;  два  відсотки отримає МБУ, з них піввідсотка - поточні витрати на обслуговування кредитної  лінії;  півтора  відсотка  спрямовується  на  створення резерву  для  перекриття можливих витрат;  чотири відсотки - плата комерційному банку.

 

     Хочу зауважити,   що,   справді,   ви   маєте   рацію:   Банк реконструкції  і розвитку надасть Україні цю позичку приблизно під 6,5 відсотка.  І якби вона дійшла до  підприємства  приблизно  під

8-10 відсотків річних, то воно могло б ці реальні гроші спрямувати на  поновлення  своїх  обігових  коштів,  закупівлю  сировини   чи матеріалів і своєчасно повернути цю позичку... Я так планую, але я розумію і вашу іронію.

 

     Відомо, що на сьогодні облікова ставка Національного банку  - 45 відсотків річних (у гривнєвому обчисленні).  Інфляція гривні до долара за  півроку  становить  приблизно  8  відсотків.  Отже,  за півроку  вітчизняним  підприємствам,  якщо  вони  змогли  отримати позички під 45 відсотків,  позичка  обійшлася  приблизно  у  35-36 відсотків на рік в доларовому еквіваленті. Це дуже висока облікова ставка для  будь-яких  підприємств,  у  тому  числі  торговельних, посередницьких структур. А що стосується промислового комплексу, в якого максимальна рентабельність - 10-12 відсотків річних, то дуже важко  йому  повернути  таку  позичку,  якщо  йому  і  вдалося  її отримати.

 

     Хочу наголосити,  що Комітет Верховної Ради з питань фінансів і  банківської  діяльності  розглянув  питання  щодо  надання цієї позички і вважає,  що вона дуже потрібна,  дозволить створити дуже багато нових робочих місць.  Прошу депутатів цього разу підтримати цю лінію, що сприятиме розвитку малого і середнього бізнесу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  П'ять  хвилин  відведемо.  Будь  ласка, запишіться. Висвітіть список.

 

     Депутат Тищенко. Після нього - депутат Ніколаєнко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.   Спасибо.   Я  хотел  бы  выразить  сомнение  в целесообразности этих кредитов. И вот почему.

 

     Нам навязали политику, что малый и средний бизнес, вобщем-то, вытащит Украину.  Сегодня мы видим,  что втащил,  действительно, в такую дыру,  в такую яму, что дальше уж некуда. Сегодня мы говорим о   кризисе,  системном  кризисе,  и  даже,  будем  откровенны,  о коллапсе.  То есть, проповедуя такую вот идеологию создания малого и  среднего  бизнеса,  малых и средних предприятий,  мы уничтожаем свою основу - наши крупные  предприятия.  И  это  делается,  будем говорить, по подсказке наших "благодетелей".

 

     Где гарантия,  что эти кредитные соглашения,  как продолжение этой  политики,  не  направлены  на  уничтожение   нашей   крупной промышленности, которая была самой передовой в мире? Вы не знаете, наверное, что Украина входила в десятку самых развитых стран мира. Сегодня  мы находимся на ВВП на 205-ом.  Так есть ли смысл идти на поводу  у  этих  "громадян",  которые  довели  Украину  до   такой ситуации?

 

     Спасибо.

 

     КРИВОШЕЯ С.В.  Спасибо за вопрос.  Вы,  конечно,  правы. Если взять наши металлургические заводы -  имени  Ильича,  "Азовсталь", прокатные   станы,   которые   построены  20  лет  назад  чешскими компаниями из Витковице,  - ну,  они самые лучшие  в  Украине.  На заводе  имени  Ильича,  мы  знаем,  стан-500 был забран фашистской Германией.  Однако все это оборудование требует обновления.  А  на приобретение   такого   оборудования  необходимы  сотни  миллионов долларов.

 

     Конечно, если бы у нашей  страны  были  собственные  ресурсы, можно  было  бы  несколько  миллиардов  направить в важные отрасли нашей промышленности - металлургию, химию, в сельское хозяйство, и не надо было бы нам просить кредиты для малого и среднего бизнеса. Но давайте опустимся на грешную землю,  посмотрим,  где мы сегодня фактически  находимся.  Учетная  ставка  -  еще раз подчеркну - 45 процентов годовых.  Фактически на межбанковском рынке долгосрочные ресурсы в валюте отсутствуют полностью.  Если межбанк более одного месяца идет на доллары  США,  то  это  превышает  25-30  процентов годовых в долларах США.

 

     В этом  же  соглашении  речь  идет  о  кредитовании  малого и среднего бизнеса,  где фактически количество работающих  -  до  50 человек  и  кредиты  предоставляются  в размере от 10 до 125 тысяч американских долларов.

 

     Теперь относительно банков,  которые  будут  обслуживать  эту кредитную  линию.  На  сегодняшний  день  Национальный банк еще не определил список уполномоченных банков. На вопрос об этом, который мы   задавали   на  заседании  Комитета  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности представителям  Национального  банка,  они однозначно   ответили,  что  по  всем  критериям,  которым  должны отвечать коммерческие и государственные банки,  будут  выбраны  10 или  20 лучших банков,  и через них будет фактически кредитоваться малый и средний бизнес.  Но однозначного решения по этому  вопросу еще нет.

 

     Я считаю,    что    ратификация    этого    соглашения   даст дополнительные рабочие места,  увеличит все-таки ВВП  (не  в  той, конечно,   мере,   если   бы  кредитовались  крупные  промышленные предприятия, стратегически важные обекты).

 

     Ваше замечание  правильное.   Однако   это   очень   выгодная кредитная линия.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Прошу   передати  слово  Івану  Михайловичу Мусієнку.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Спасибі,  Станіславе   Миколайовичу.   Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.

 

     Шановний Сергію  Вікторовичу,  я  з  повагою ставлюся до всіх аргументів,  що ви нам тут виклали.  І я не думаю, що в залі є ті, хто  сумнівається  в  необхідності  розвитку  малого  і середнього бізнесу.  Річ в іншому.  Адже йдеться про  державні  гарантії  під кредити,  які проходять через комерційні банки і йдуть у приватний сектор.  І от тут починається найцікавіше.  Ви говорите про те, що кредити надаються в розмірі 10 тисяч доларів...

 

     КРИВОШЕЯ С.В. Від 10 до 125 тисяч.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Від  10  до  40.  Та  не  було таких кредитів! Візьмімо,  наприклад,  інформацію про попередній транш. Мінімальні кредити, що надавалися згідно з проектами, становили від 75 до 250 тисяч,  і то це склало всього 15  відсотків.  Решта  -  це  значно більші суми - від одного до п'яти мільйонів. Тож давайте спочатку, якщо ми беремо на себе  державну  відповідальність,  з'ясуємо,  що таке малий і середній бізнес.

 

     Уже рік   лежить  у  Верховній  Раді  законопроект  шановного Костицького про державну підтримку малого  і  середнього  бізнесу. Там  правильно  зазначається:  річний  дохід  підприємства  малого бізнесу - десь до 50 тисяч.  То чи може воно взяти  в  кредит  той мільйон?

 

     І ще одне питання, яке я порушував минулого разу. Річ же не в корисності,  а в тому, хто визначає уповноважені комерційні банки. І чи є контроль за тим, яким чином комерційний банк визначає, кому надавати кошти. От коли ми зробимо цю лінію прозорою, тоді я і вся фракція готові проголосувати одноголосно.

 

     КРИВОШЕЯ С.В.  Дякую за запитання.  Ви, справді, маєте рацію. Така ситуація,  яку змалювали,  може бути.  Але,  ще раз  повторю, Національний  банк  відбирає  10 перших уповноважених банків,  які будуть  обслуговувати   цю   лінію,   і   видає   гарантію   Банку реконструкції і розвитку.  Далі. Всі ці банки мають постійні гроші на коррахунку в Національному банку України. Якщо будь-який із цих банків  своєчасно не повертатиме ці кошти,  то можна у безспірному порядку списувати ці кошти з його рахунку.

 

     Національний банк ще  не  довів  до  відома  нашого  комітету критерію   відбору   уповноважених   банків.   Сьогодні   це  його прерогатива.  Але,  справді,  до  вирішення  цього  питання  треба підійти  зважено,  з'ясувати,  які  у  банків статутні фонди,  які основні засоби,  чи мають вони на коррахунку  Національного  банку залишки  чи  перевищує вартість їхнього майна на ту суму,  на суму наданої їм позички.

 

     А далі  комерційний  банк  сам  визначатиме,  кому   надавати позичку.  Це можуть бути не тільки комерційні, приватні структури, а й державні.  Усе залежить від того,  в  чому  банк  вбачає  свої пріоритети і чи в змозі його клієнти своєчасно повернути ці кошти.

 

     Крім того, є спеціальні умови Банку реконструкції і розвитку, який переглядає і рецензує кожен проект,  одні схвалює, інші - ні. Ми знаємо,  що процедура отримання позичок від Банку реконструкції і розвитку дуже складна і займає дуже багато часу.  Буває,  що  по півроку,  а  то  й  протягом року розглядаються заяви на отримання позички за цією лінією.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Прошу тільки  розгляд  таких  питань  не   перетворювати   на семінар.  Ми  це  питання розглядали вже кілька разів.  І знову на семінар перетворюємо.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Профільний комітет вносить пропозицію ратифікувати цю  угоду. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 111.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Конвенції про транснаціональні корпорації.

 

     Слово -  заступнику  міністра   економіки   Романюку   Сергію Андрійовичу. Будь ласка.

 

     РОМАНЮК С.А.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  6  березня минулого  року  в  Москві підписано Конвенцію про транснаціональні корпорації,  якою встановлюються загальні  основи  співробітництва держав   -   учасниць   СНД   в   галузі  створення  й  діяльності транснаціональних корпорацій. Участь України в цьому міждержавному акті  викликана  нагальною  потребою відновлення штучно розірваних господарських зв'язків між державами -  учасницями  СНД,  розвитку співробітництва  з  цими  країнами  на  засадах взаємної вигоди та економічної доцільності.  Структура господарського комплексу нашої держави,  рівень концентрації виробництва, особливо в ресурсоємних галузях промисловості,  незавершеність технологічних циклів  такі, що  створення подібних структур допоможе ефективно використовувати виробничий потенціал.

 

     Неодноразові спроби створення міждержавних  транснаціональних структур  досі  не  мали позитивного вирішення значною мірою через розбіжності  в  законодавстві  держав  -  учасниць  СНД.  У   разі ратифікації   конвенція   стане  складовою  частиною  українського законодавства   щодо   створення   та   діяльності    міждержавних економічних об'єднань, зокрема транснаціональних структур.

 

     Відповідно до   статті   15  Конвенції  про  транснаціональні корпорації вона підлягає ратифікації Верховною  Радою  України.  З огляду на те, що Україна є асоційованим членом Економічного союзу, заснованого 24 вересня 1993 року,  не підписала Угоди  про  статус Економічного  суду  Співдружності  Незалежних Держав і не є членом зазначеної організації, проект закону подається із застереженнями. Зокрема,  застереження  пов'язані  з тим,  що Угода про сприяння у створенні і розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових  і  змішаних  транснаціональних  об'єднань від 15 квітня 1994 року Україною не ратифікована і керуватися нею не можна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги, профільний Комітет з питань економічної   політики   підтримує   пропозицію   про  ратифікацію конвенції. Прошу підтримати.

 

     "За" - 157.

 

     Є запитання?  Будь ласка, я надам слово тим, хто має бажання. А  якщо бажаючих немає,  давайте проголосуємо й ратифікуємо.  А де депутат Ємець? Захищає Білорусію.

 

     "За" - 170.

 

     Запросіть людей до залу.  Якби  ліве  крило  не  працювало  в парламенті,  то  хто  працював  би,  скажіть,  будь  ласка?  Ємець працював би? Зелені працювали б чи, може, ПСПУ? "Реформи-конгрес", "Незалежні"?  Три  чоловіки  ходять  по залу,  не знають куди себе подіти.  Соціал-демократів немає.  Так же не  можна!  Працюємо  до другої години.  Рух є...  Я розумію,  що ви є. Удовенко - це ще не Рух, треба, щоб і навколо Удовенка депутати сиділи.

 

     Будь ласка, голосуємо законопроект про ратифікацію конвенції.

 

     "За" - 198.

 

     Ми ж людей запросили з Міністерства закордонних  справ.  Люди сидять по півдня. Запросіть депутатів до залу.

 

     Депутате Петренко, депутате Лавринович, голосуйте!

 

     "За" - 211.

 

     У залі  депутатів  достатньо,  щоб  поправки  до  Конституції приймати.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Запитання є?  Немає запитань?  А де ж ваші  колеги?  Депутате Пухкал, покладіть папку і голосуйте.

 

     Депутате Штепа,   не   відвертайте  увагу  Лілії  Степанівни, голосуйте на своєму місці.

 

     "За" - 219.

 

     Я, повірте мені,  більше б не ставив на голосування. Але мені шкода тих міністрів,  заступників міністрів, яких ми запрошуємо до залу.

 

     Дехто вносив пропозицію продовжити роботу сесії.  Та ось мені дали  довідку:  ті,  хто вносив такі пропозиції,  уже путівки з 17 числа одержали.  Депутат Малолітко є в залі? Путівка з 17 числа. А вносив   пропозицію  ще  на  тиждень  продовжити  роботу.  Я  можу прочитати дані по всіх фракціях,  хто з якого числа має путівки. А вносять пропозиції:  от ми,  мовляв,  такі добрі, а нам, бачте, не дають попрацювати. А в залі їх зараз немає.

 

     Будь ласка,  голосуємо...  Наталіє Михайлівно,  я вам передам довідку,  хто з якого числа йде у відпустку і вже путівки одержав. Щоб не хвилювали душі виборців.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги,  33 депутати  голосують  проти.  Будь  ласка, давайте  ми  в  поіменному режимі проголосуємо.  Хто за те,  щоб у поіменному режимі голосувати?

 

     "За" - 185.

 

     Депутате Іоффе,  сідайте, працюйте, не ходіть по залу. Ви все розказуєте, як треба працювати, а самі ходите по залу.

 

     Ставлю на голосування проект в поіменному режимі.

 

     "За" - 237.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект   Закону   про   ратифікацію  Угоди  між Кабінетом  Міністрів  України  та  Виконавчою  Владою  Грузії  про співробітництво   в   галузі   попередження   промислових  аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків.

 

     Ставлю проект на голосування.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Договору  між Україною  та  Республікою  Узбекистан  про  запобігання виникненню випадків подвійного громадянства. Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Депутат Полюхович наполягає.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     І останній -  проект  Закону  про  ратифікацію  Договору  між Україною та Грузією про запобігання виникненню випадків подвійного громадянства та усунення вже існуючого подвійного громадянства.

 

     Слово надається депутату Алексєєву. Одну хвилинку, збивають з ритму. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемый Александр Николаевич, ритм - это хорошо, но иногда не вредно и сбиться. Я взял слово только для того,  чтобы  ознакомить  вас  с  той подоплекой,  которая лежит в основе  этих  договоров.  Я  был   депутатом   Верховного   Совета предыдущего созыва.  Когда слушался проект Закона о гражданстве, я внес предложение к статье  4,  которое  было  проголосовано.  Хочу напомнить,  как это было.  Но прежде выскажу мнение о том,  что мы должны эти вопросы  решать  на  правовой,  а  не  на  политической основе.

 

     Так вот,  для  интересующихся  историей этого вопроса цитирую бюллетень  номер  106,  страница  78.  Когда  я  поставил  вопрос: существует   или  не  существует  двойное  гражданство,  Александр Александрович  Мороз,  который  вел   заседание,   четко   сказал: "Володимире  Геннадійовичу,  справа в тому,  що за чинною нормою в Україні існує єдине громадянство.  Це означає,  що  паспорти  всіх громадян  України  однакові,  але  це  не  заперечує  того,  що ви сказали, тобто подвійного громадянства".

 

     Кстати, Президент  наш   имеет   привычку   давать   почетные обещания.  Но ситуация очень сложная. Напомню, чо при вступлении в Совет Европы в эту организацию 27 июля 1995 года  было  направлено за подписью тогдашнего Премьер-министра Марчука, тогдашнего Головы Верховной Рады Мороза и  теперешнего  Президента  Кучмы  послание, которое депонировано в Совете Европы.  Там есть пункт 6, где четко сказано,  что "Україна вважає за  доцільне  запропонувати  укласти договір щодо подвійного громадянства".

 

     Тут есть   коллизия.   В   украинском   языке  слово  "єдине" обозначает два понятия:  единое и  единственное.  Так  вот,  когда принималась Конституция,  в нее было заложено положение о том, что гражданство единое, но не единственное.

 

     И последнее.  Сразу же после  принятия  Конституции  начались фальсификации   того,   что   было   в   нее   заложено.  Институт законодательства дал совсем иное  толкование  этой  нормы.  И  вот сейчас делаются попытки практикой подтвердить эти фальсификации.

 

     Я хочу вам сказать,  что сейчас в принципе все равно,  как мы проголосуем.  Дело не в Грузии и не в  Узбекистане.  Дело  в  том, позволят  ли депутаты,  сидящие в этом зале,  вешать лапшу себе на уши или не позволят. Это уж, простите, решайте сами.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Але голосуємо за ратифікацію.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 217.

 

     Слово депутату Кіяшку. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М.   Спасибо,    Александр    Николаевич.    Фракция социалистов и селян.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   В   прошлый  раз,  когда  мы принимали Закон о гражданстве в новой редакции,  мы  рассматривали вопрос  о  том,  чтобы не было у нас лиц без гражданства и не было случаев,  когда  фактическое  двойное   гражданство   закреплялось юридически.

 

     В Верховном  Совете прошлого и этого созыва мы очень серьезно работали над этой проблемой вместе с международными  организациями (ОВКБ ООН) и с нашими организациями,  которые занимаются вопросами гражданства.  Ставился вопрос о том,  чтобы мы и в законодательном плане,  и  в  рамках  двусторонних  соглашений  (с той же Грузией, Белоруссией,   Россией   и   другими   государствами)    исключили возможность  проживания  у  нас  людей  без  гражданства и двойное гражданство.

 

     Поэтому я хотел бы,  чтобы мы  проголосовали  за  ратификацию договоров и соглашений,  которые предложены нашему вниманию, и тем самым на законодательном уровне решили вопрос о том,  чтобы  всем, кто хочет стать гражданами Украины, было предоставлено такое право и чтобы была исключена возможность двойного гражданства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування законопроект.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі.

 

     На цьому ми завершуємо пленарне засідання.  Після  перерви  - робота в комітетах. Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.