Стенограма пленарного засідання

09 липня 1999

 

                   ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  9  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Прохання   до  народних  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 349  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим. Дозвольте зачитати депутатські запити.

 

     Семенюк Валентини Петрівни - до Прем'єр-міністра України щодо захисту законних  прав  сімей  військовослужбовців,  що  проходять службу  в  Київському військовому інституті управління та зв'язку. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 190. Прийнято.

 

     Групи депутатів   (Кириченко,   Мельников,   Гуцол)   -    до Генерального   прокурора   України   у   зв'язку   із  зволіканням розслідування  в  Одесі  протиправних  дій  фірми  "Юрікс".  Прошу підтримати.

 

     "За" - 185. Прийнято.

 

     Іванова Валерія  Геннадійовича - до голови Донецької обласної державної адміністрації стосовно вжиття  заходів  щодо  ліквідації катастрофічного  стану очисних споруд Волноваського райводоканалу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 193. Прийнято.

 

     Мазур Олени Анатоліївни  -  до  Прем'єрміністра  про  надання інформації   щодо   замовників  та  виконавців  проекту  "Завдання Національної програми інформатизації  на  1999-2001  роки".  Прошу підтримати.

 

     "За" - 195. Прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.4 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народного  депутата   України Криворучка   Юрія  Зеновійовича  зі  складу  депутатської  фракції "Реформиконгрес" та входження його до складу депутатської  фракції Народного руху України (першого). З чим ми його і вітаємо.

 

     Шановні колеги,  сьогодні  на  розгляд внесено 18 питань.  Ми повинні до 14 години їх обов'язково розглянути.

 

     ------------

 

     Я ставлю  на  голосування  проект  Постанови  про  звільнення головного контролера Рахункової палати.  "Постанова Верховної Ради України. Звільнити Дімітрієва Івана Григоровича з посади головного контролера - директора департаменту Рахункової палати".

 

     Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 199.

 

     Я прошу,  підтримайте.  Людина подала заяву про звільнення за станом здоров'я.  У нас була зустріч з головою Рахункової  палати, він  задовольнив  прохання  і  вніс  пропозицію  про звільнення на розгляд Верховної Ради,  бо ми його затверджували,  ми  і  повинні його звільнити.  Якщо є питання до голови Рахункової палати,  будь ласка,  можете  задати,  але  я  думаю,  що   питання   зрозуміле. Голосуємо.

 

     "За" - 257.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Нам треба  прийняти  рішення  з  питань  реалізації Постанови Верховної  Ради  України  про  заходи  щодо  запобігання  кризі  в державному секторі галузі зв'язку України.

 

     Шановні колеги, у вас є проект постанови, внесений депутатами Яковенком,  Довганчиним,  Хмельовим  і  Мазур,  проект  постанови, внесений    депутатами   Поліщуком,   Костинюком,   Костржевським, Ткаленком і  Василенком,  проект  постанови,  внесений  депутатами Поліщуком,  Єльчаніновим.  І  тільки  що  надійшов  ще один проект постанови депутатів Баранчика і Кирильчука  (Шум  у  залі).  Прошу вибачити,  ще  є  проект  постанови,  внесений  депутатами  Мазур, Савенком і Драголюнцевим.

 

     Шановні колеги,  я ставлю на голосування пропозицію  прийняти за  основу  проект постанови,  який вноситься народними депутатами України Яковенком,  Довганчиним,  Хмельовим  і  Мазур,  про  деякі питання  реалізації  Постанови  Верховної  Ради України про заходи щодо  запобігання  кризі  в  державному  секторі  галузі   зв'язку України.

 

     Прошу підтримати за основу. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Є питання?  Вчора  обговорили це питання.  Шановні колеги,  я думаю,  що нам з Укртелекомом і глиноземним заводом пора  прийняти рішення (Шум у залі).  Ми ж бачимо,  що рвуть по цілому вже те, що залишилося і якусь копійку дає в бюджет... І це хочуть забрати. Чи ми  вже  взагалі  втратили  почуття  відповідальності  за державне майно?  Я прошу підтримати цей проект постанови.  Інакше у них  не буде  грошей  досьє збирати на Голову Верховної Ради (Шум у залі). Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     А у Зварича грошей не вистачає фінансувати. Йому громадянство зробили, то треба ж відпрацювати... Не маючи громадянства 5 років, депутатом став (Шум у залі).

 

     Будь ласка, хто за, щоб проголосувати поіменно.

 

     "За" - 185.

 

     Голосуємо в поіменному режимі проект постанови.

 

     "За" - 204.

 

     Будь ласка,  голосуємо  в  поіменному  режимі.  Депутати   не встигли проголосувати... Ємець не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     НДП -  ну ясно,  гроші на вибори треба,  Рух,  "Відродження", СДПУ(о),   зелені,   "Реформи-конгрес",   "Незалежні",    "Трудова Україна"...

 

     Ну всі хотять щось мати, а не щоб держава мала, всім обіцяли. Будь ласка, прошу Яковенка на трибуну.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,   перший    заступник    голови    Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий округ 50, Донецька область). Уважаемые коллеги! Я, чесно говоря,  не вижу никакой проблемы.  Суть заключается в том,  что 2 марта мы с вами  приняли  постановление.  Вы  помните,  что  после больших дискуссий мы ввели пункт 10,  который,  по сути,  немножко разорил  "Укртелеком".  Постановление  было  принято,   срок   его исполнения   закончился  в  июне,  оно  не  было  выполнено.  Наша бесхребетность привела к тому,  что  появился  указ  Президента  и соответственно внесен законопроект о приватизации этого обекта.

 

     Я задаю  вопрос  тем,  кто  выступает  за  приватизацию этого обекта.   Уважаемые   народные    депутаты!    Вдумайтесь,    кто приватизирует  этот  обект сегодня,  если там осталась всего лишь навсего сельская связь.  Более того (я вчера об этом не сказал, но хочу,  чтобы вы тоже знали), один из высокопоставленных чиновников "Держфондмайна" выразил простую мысль о  передаче  части  основных фондов  "Укртелекома"  по  распоряжению  ЗАО "УТЕЛ".  А вот теперь делайте выводы. Знаете, кто хазяин "УТЕЛ"? Знаете. Я задаю простой вопрос:  ребята,  в конце концов, имеем мы елементарную совесть по сохранению нашего имущества стране?  Я обращаюсь к  представителям Руха:  вы  же,  наверное,  разобрались  в  этой  проблеме  хотя бы немножко. Вчера выступал Черняк, ему было трудно, у него поднялось давление,  он не совсем все понимал. Но я обясняю, что мы сегодня отдаем национальное достояние. Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Вчера  мы  рассматривали  законопроект   о государственной  тайне.  Но мы сегодня воочию видим,  как открытым текстом   сдается   информация,   решается   вопрос   национальной безопасности,  который  сегодня  очень  удачно используют в период предвыборной кампании.  Тоже подумайте об этом. Я думаю, все ясно. И если осталась хоть какая-то, как говорится, гордость - давайте в конце концов отстаивать наше.

 

     А относительно вчерашнего утверждения коллеги Полищука,  то я могу  дать  (вчера  у  меня  было  всего  5  минут)  исчерпывающую информацию по каждому пункту (2.1,  2.4, 2.5, 2.6, 2.7), где четко обозначено:  ни  один пункт этого постановления не выполнен.  Срок закончился в июне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Александр  Николаевич,  вчера  для  рассмотрения вопроса  по  "Укртелекому"  совершенно  недостаточно было выделено времени.

 

     Мне кажется,  если сегодня  не  будет  принято  решение,  это проблема  будет  для всей страны,  а не только депутатов,  которые находятся в  Верховном  Совете,  потому  что  действительно  будет потеряна одна из основных составляющих безопасности Украины.

 

     Поэтому я  просил  бы дать возможность депутатам,  которые не поддерживают  внесенный  проект   постановления,   задать   вопрос докладчику;  я просил бы,  чтобы те, кто настаивает на выступлении от  фракции,  высказали  свои  аргументы,  почему  сегодня   нужно принимать  решение  в русле внесенного постановления с тем,  чтобы те,  кто будет голосовать "против",  взяли на себя государственную ответственность за свою деятельность.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Але ж ми не щодо "Укртелекому" розглядаємо, то буде наступне питання. Депутат Поліщук. За ним - депутат Ємець.

 

     ПОЛІЩУК О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Я хотів би  ще раз нагадати колезі Яковенку і всім народним депутатам,  що приватизація  "Укртелекому"  -  наступне  питання,  а   зараз   ми розглядаємо проект Постанови по деякі питання реалізації Постанови Верховної  Ради  України  про  заходи  щодо  запобігання  кризі  в державному секторі галузі зв'язку України.

 

     Я ще раз повторюю ті ж слова,  які сказав вчора:  неправильно сьогодні приймати рішення  з  такого  важливого  питання  зі  слів Яковенка, що нічого не робиться, не вислухавши Національний банк і Кабінет Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Партія   "Реформи   і порядок".  Олександре  Миколайовичу!  Що стосується грошей,  то не переживайте,  все буде в порядку  -  фракція  буде  голосувати  за відхилення указу Президента про приватизацію "Укртелекому".

 

     Що стосується  постанови,  то  давайте не повторювати помилки Президента і не  порушувати  Конституцію.  Всі  керують  урядом  - Президент,  Адміністрація,  комітети і Верховна Рада. Ми не можемо давати подібних доручень уряду.  Ми можемо висловити  свою  думку, але  в  якійсь  іншій  формулі  -  скажімо,  можемо послати уряд у відставку,  а не давати такі конкретні пропозиції.  А хто  за  них буде  відповідати?  Нехай  Яковенко  стає  міністром  абощо і несе відповідальність за це.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Хмельовий. I будемо голосувати.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я  хочу  пояснить:  инициатором  постановления  были Госкомитет связи и Кабинет  Министров.  Далее.  Подписывались  под этим  постановлением  тот  же  Полищук  и Шевчук - нынешний первый заместитель  нашего  комитета   и   председатель   Госкомсвязи   и информации.

 

     Так извините, кто должен нести ответственность за выполнение? Дата была определена:  отчитаться Кабинету Министров  до  1  июня. Пока  мы не инициировали этот вопрос,  Кабинет Министров ничего не сделал в этом направлении.  Так в чем мы не правы?  Я предлагаю  в конце концов дать оценку Кабинету Министров.  Что же мы, принимаем законопроекты, принимаем постановления, которые не выполняются.

 

     ГОЛОВА. Приймається  проект   постанови   про   заходи   щодо запобігання   кризі.   Це   в   порядку   контролю.  Я  просив  би проголосувати, підтримати цей проект постанови.

 

     Голосуємо! Це ж не про приватизацію йдеться шановні колеги.

 

     "За" - 198.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  особливості   приватизації Українського  державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком". Нам  потрібно  прийняти  рішення.  Слово  надається  Мазур   Олені Анатоліївні.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Александр Николаевич. Фракция Прогрессивной соцпартии.  В современном мире существует аксиома,  принятая  всем мировым сообществом: частная монополия всегда на порядок ниже, чем монополия государственная.

 

     Указ Президента о приватизации "Укртелекома"  -  это  желание Президента   и  заинтересованных  лиц  законодательно  подтвердить правомочность разворовывания, я подчеркиваю, стратегически важного предприятия  "Укртелеком"  и окончательную потерю государственного контроля за системой  связи  Украины.  Мы  уже  приводили  пример: система  связи  сейчас подконтрольна французам в области секретных средств связи в СБУ,  Минобороне и так  далее.  И  скоро  средства массовой информации будут подконтрольны итальянцам,  для этого все и делается.

 

     Для справки   тем,   кто   говорит,   что   "Укртелеком"    - нерентабельное  предприятие.  В 1998 году "Укртелеком" предоставил услуг на 2,5 миллиарда  гривень,  получил  прибыль  600  миллионов гривень  и  перечислил  в  государственный  бюджет  745  миллионов гривень.

 

     Напомню, что   "Укртелекому"   запрещено   конкурировать    с совместными     предприятиями,     которые     захватили     самые высокорентабельные  телекоммуникационные   услуги   междугородней, международной    связи,   кабельное   телевидение,   мобильную   и спутниковую связи.

 

     Такой практики  нет  ни  в  одной  стране  Европы.  Прекрасно известно,   какие   огромные   прибыли  получают  "УТЕЛ",  "Голден Телеком",  UMC (в частности, прибыль UMC составляет 547,5 миллиона долларов США в год при полном освобождении от налогов).  Остальные совместные предприятия также  скрывают  свои  огромные  доходы,  в первую  очередь  благодаря  способу замены телефонных номеров (так называемый рифайл),  с помощью которого ни Служба безопасности, ни другие службы,  которые могли бы контролировать эти вопросы,  не в состоянии фиксировать эту перекоммутацию. Вследствие чего огромная часть разговоров этих совместных фирм,  проходящих, я подчеркиваю, через  оборудование  и  сети  "Укртелекома",  не  фиксируются.  И, следовательно,   бюджет   недополучает   огромные  средства.  Этим процессом управляют иностранцы, в частности (вчера об этом говорил Яковенко) представители немецкой "Дойчтелеком" и "Квелком" США. Вы помните,  наверное,  нашумевшее дело в России: представитель фирмы "Квелком" как российский шпион сидит за решеткой.

 

     Сейчас в   Риме  идет  очередная  дележка  "Телекома".  Шесть депутатов  от  Верховного  Совета  находятся  там,   в   частности Рябченко,  Буряк и другие, которые поддержали в свое время дележку "Телекома".

 

     Хотя по  закону  за  три  года  до  приватизации  должен  был проведен аудит, аудит не проведен. Для примера: в Голландии вопрос продажи части акций фирмы "Питити" рассматривался  восемь  лет,  у нас же хотят это сделать быстро и навсегда.

 

     И по  указаниям  некоторых  государственных  лиц "Укртелеком" должен за бесценок выделить еще часть своих  мощностей.  Например, волоконную  линию  на  восток  и  на  юг  Украины  для  частных СП "Киевстар" (кто владелец  "Киевстар"  тоже  известно  -  это  дочь Леонида  Кучмы),  "Голден  Телеком"  и  других  тоже  будет делать госпредприятие "Укртелеком",  которое взяло на это дело кредиты  и будет выплачивать за них проценты,  а пользоваться кредитами будут частные лица из СП.

 

     Поэтому предлагаю  создать  следственную   комиссию   (проект постановления   вам  роздан),  в  состав  которой  пропорционально предлагаются  депутаты  от  всех  фракций.  Следственная  комиссия рассмотрит  этот вопрос с помощью специалистов СБУ,  прокуратуры и других заинтересованных структур и расследует,  что  происходит  в сфере связи.

 

     Поскольку ни Тигипко,  который контролирует связь,  ни другие вицепремьеры  не  дают  информацию,   что   происходит   в   сфере информатизации  и  связи,  я  подала  депутатский запрос по поводу программы информатизации.

 

     Прошу поддержать  мой  проект   постановления   по   созданию следственной комиссии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Спочатку  проголосуємо  проект Постанови про проект Закону про особливості приватизації Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком".

 

     Депутати профільного    комітету   вносять   пропозицію   про відхилення. Я ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     І проект   постанови,   який   вносять   Мазур,   Савенко   і Драголюнцев,  - про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань діяльності в галузі зв'язку.

 

     Я прошу прийняти за основу цей проект постанови. Голосуємо. У вас є цей проект. I список теж додається. Голосуємо за.

 

     "За" - 212.

 

     Рішення прийнято.

 

     Стосовно персонального   складу   є   запитання?   В  цілому? Голосуємо в цілому (Шум у залi).  Зачитати склад? Одну хвилиночку. У вас він є, але я зачитаю.

 

     Список народних   депутатів,   які  рекомендовані  до  складу Тимчасової  слідчої  комісії:  Яковенко,  Хмельовий,  Драголюнцев, Василенко,   Охріменко,   Довганчин,  Мазур,  Потімков,  Губський, Рябченко, Черняк, Білоус, Супрун, Косаківський, Альохін, Онопенко, Данильчук,  Чукмасов,  Григорович.  І  тут у пункті 4 пропонується головою Тимчасової слідчої комісії  Верховної  Ради  рекомендувати народного   депутата   України   Хмельового   Анатолія  Петровича, секретарем - народного депутата Довганчина Григорія Васильовича.

 

     Прошу підтримати в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про приватизацію  державного майна.  Доповідає Костенко Юрій Іванович, заступник   голови   Комітету   з   питань   паливно-енергетичного комплексу.  Є Костенко?  Немає (Шум у залi).  Тоді слово надається Костусєву. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   виборчий   блок   СПУ   та  СелПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги! В декабре мы рассматривали вопросы функционирования  топливно-энергетического  комплекса  в  условиях кризиса.  С  тех  пор  ситуация,  как  нам  известно,  еще  больше ухудшилась.  Если раньше отключения производились,  как правило, в осенне-зимний период,  то в этом году они  могут  начаться  уже  в августе.

 

     Одна из причин сложившегося положения

-неудовлетворительное проведение       приватизации       обектов электроэнергетики.  Об  этом  немало  говорилось  в  нашем  зале в декабре.  Ряд  депутатов  настаивали  на  введении  моратория   на приватизацию  базовых  отраслей,  в  составе которых есть субекты природных монополий.

 

     Тогда же члены Комитета по вопросам топливно- энергетического комплекса,  ядерной  политики и ядерной безопасности подготовили и подали  законопроект  о  внесении  изменений  в  Закон  Украины  о приватизации  государственного  имущества.  Суть его заключается в том,   что    обекты    топливно-    энергетического    комплекса приватизируются  в  порядке,  установленном  отдельным  законом  о приватизации имущества таких предприятий.

 

     Фактически речь идет о моратории  на  приватизацию  в  данном комплексе   до   принятия   специального  закона.  Мы  планировали остановить приватизацию в энергетике еще  полгода  тому  назад.  К сожалению, рассматриваем этот проект закона только сейчас. Но, как говорится,  нет худа без добра.  За этот  период  накоплены  новые факты,  которые  подтверждают  необходимость  принятия  настоящего закона.

 

     Как вы  знаете,  4  февраля  создана  временная  следственная комиссия    для    проверки   деятельности   Кабинета   Министров, Министерства энергетики Украины и его подразделений по обеспечению населения  электрической энергией,  возглавить которую вы доверили мне.  Среди задач следственной комиссии - проанализировать  ход  и результаты   приватизации   в   энергетике,   дать  юридическую  и экономическую  оценку.  Мы  практически  закончили  работу   и   в ближайшие дни представим свой отчет.

 

     Но я  хотел  бы  уже  сегодня  сообщить  вам некоторые выводы комиссии.  Это  позволит  лучше  понять  причины  сложившегося   в энергетике    положения    и    важность    обсуждаемого   сегодня законопроекта.  Все согласны,  что приватизация должна  обеспечить создание  условий  для  проявления частных собственников,  которые имеют долгосрочные интересы  в  развитии  отрасли  и  осуществляют эффективное   управление.   А   что  же  получилось  в  результате приватизации облэнерго?

 

     Ни в  одну  из  приватизированных  энергокомпаний  не  пришел стратегический   инвестор,   способный   осуществить   техническое перевооружение,  передать передовые технологии,  повысить  уровень управления.  Их  выкупили компании,  которые не имеют достаточного опыта работы в энергетике.  При этом наибольшее  количество  акций приобрели  4  офшорные компании,  зарегистрированные на Виргинских Островах.

 

     Особенно скандальными    были     результаты     приватизации Одессаоблэнерго.  В  обявленном  13  мая  1998  года  конкурсе по продаже пакета акций принимали участие такие солидные  фирмы,  как ЕДФ,  "Интернасиональ" - филиал всемирно известной электросети "Де Франс",  а также компания "Аверком"  -  представитель  консорциума иностранных  инвесторов.  В  таком  конкурсе  участвуют ряд фирм с солидной репутацией.  Однако победителем конкурса стала никому  не известная  офшорная  компания  "ФС  Трейдинг" с уставным фондом 50 тысяч долларов.

 

     Не обеспечила  приватизация  энергокомпаний   и   ожидавшихся поступлений в бюджет.  На большинстве конкурсов по продаже пакетов акций  были  зарегистрированы  по  два  учасника,  между  которыми фактически   не   было   конкуренции.  В  результате,  вдумайтесь, пожалуйста,  товарищи,  в эти  цифры,  при  продаже  пакета  акций Тернопольоблэнерго  окончательная  цена превысила начальную на 2,3 процента,    Кіровоград-облэнерго    -    на     0,4     процента, Прикарпатоблэнерго - на 0,2 процента,  Черниговоблэнерго - на 0,07 процента. На конкурсе по продаже пакета акций Луганскоблэнерго был отмечен  своеобразный рекорд - пакет акций был реализован по цене, превышающей начальную на 3 тысячи гривень, или на 0,01 процента.

 

     Таким образом,  акции большинства энергокомпаний были проданы по  заниженым  ценам  и государство недополучило десятки миллионов гривень.  А после того, как облэнерго сменили форму собственности, их   новые   владельцы,  стремясь  как  можно  быстрее  возместить затраченные средства,  сократили перечисления денежных средств  на распределительный счет оптового рынка электроэнергии. В результате ухудшилось  финансовое  положение   энергогенерирующих   компаний, которые   уменьшили   закупку   топлива,   оборудования,  сохраняя значительную задолженность по заработной плате.

 

     Я далек  от  мысли,  что   все   беды   энергетики   являются результатом   приватизации.  Это,  конечно,  не  так.  Надеюсь,  в ближайшем будущем доложу вам точку зрения следственной комиссии  о причинах сложившейся в отрасли ситуации.  Тем не менее приведенные факты свидетельствуют:  продолжать приватизацию в энергетике  так, как   это   делали,   нельзя.   И   главная  причина  создавшегося ненормального положения - не действия тех или иных должностных лиц (хотя  они  тоже  сыграли роль,  об этом следственная комиссия вам доложит), а несовершенство законодательства. Невероятно, но факт - продажа  пивного  ларька  и  пакета акций энергокомпании,  которая обеспечивает электричеством  потребителей  на  территории,  равной иным европейским государствам,  проводится по одному закону.  Это, мягко говоря,  абсурд!  Такой  подход  является  недопустимым  для обектов, входящих в состав природных монополий.

 

     При отсутствии  четких  правовых  рамок приватизации обектов топливноэнергетического  комплекса  существует  опасность   утраты контроля  над  обединенной  энергосистемой  Украины,  что  в свою очередь создаст угорозу национальной безопасности страны.  Поэтому необходимо   как   можно  скорее  принять  Закон  об  особенностях приватизации   имущества   предприятий    топливно-энергетического комплекса. Этот законопроект внесен год назад и несколько устарел, поэтому с учетом опыта и замечаний  научно-экспертного  управления Секретариата Верховной Рады подготовлен новый проект этого закона, который вам роздан позавчера.

 

     Но до того, как в том или ином виде мы примем его, необходимо приостановить   процесс   приватизации   в  топливноэнергетическом комплексе.  Тем более,  что правительство подготовило проект Указа Президента о возобновлении процесса приватизации энергокомпании.

 

     Уверен, что  приватизация  в энергетике должна осуществляться только в соответствии со специальным законом,  но уж никак  не  по указам.  Поскольку обсуждаемый законопроект рассматривается спустя полгода после подачи, хотя наш комитет настаивал на его неотложном принятии,   возникла   необходимость  внесения  в  него  некоторых изменений.

 

     В проекте   предусмотрены   поручения   Кабмину    и    Фонду госимущества  до  25 января привести свои решения в соответствие с данным законом.  Считаю целесообразным поручить им сделать  это  в месячный срок с момента вступления закона в силу.

 

     Предлагаемый проект  закона  поддержали практически все члены нашего  комитета,  что  бывает  не   так   уж   часто.   Поскольку законопроект достаточно простой и не требует доработки,  предлагаю принять его сегодня  в  целом.  Тайм-аут,  который  мы  предлагаем взять,   даст  возможность  детально  разобраться,  что  дала  уже проведенная приватизация в энергетике,  как проводить  ее  дальше, принять соответствующий закон.

 

     Медлить больше  нельзя!  Речь  идет  о  вопросах национальной безопасности Украины.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олексію  Олексійовичу.  Запитання   будуть? Запишіться,  будь  ласка.  Я  просив  би доповідачів не зловживати часом.  Відводимо п'ять  хвилин.  Висвітіть  список,  будь  ласка. Депутат Тропін. За ним - депутат Павловський.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо,  Александр Николаевич. Фракция коммунистов. За последнее  время  у  нас   уже,   наверное,   развернулась   такая приватизация,    что    удивительно,   как   еще   не   предложили приватизировать монетный двор.

 

     Ущерб, нанесенный   государству,   очень   велик.    Скажите, пожалуйста,   предусматривается  ли  какая-то  ответственность  по отношению  к  тем  людям,  которые   были   причастны   к   такому разворовыванию в государстве?

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Спасибо.   Я   считаю,   что  приватизация  в энергетике,    которая    уже    проведена,     была     проведена непрофессионально.  И  я мог бы сейчас на эту тему долго говорить. Думаю, что в результате этих действий государство действительно не получило десятки миллионов гривень.

 

     Я сегодня  не могу сказать насчет ответственности,  поскольку не было итогового заседания нашей следственной комиссии,  в состав которой  входит  15  человек.  Я  только один из ее членов.  Но по крайней мере  в  проекте  тех  документов,  которые  подготовлены, ставится  вопрос  об ответственности конкретных должностных лиц за такую,  с моей точки  зрения,  непрофессиональную  приватизацию  в энергетике.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Дайнеко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Ну,  мабуть,  відомо, що ефект від приватизації людина  відчуває  тоді,  коли вона помирає,  коли їй уже нічого не потрібно.  Гроші треба отримувати й заробляти у виробництві,  а не від приватизації.

 

     А запитання  таке.  Чи  згодні  ви  з  тим,  що треба негайно відхилити указ Президента  стосовно  приватизації  в  енергетичній галузі  і  що взагалі нам,  справді,  потрібно розробити концепцію розвитку паливно-енергетичного комплексу як  стратегічної  галузі? Яке ваше ставлення до цього?

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Я полностью с вами согласен, и об этом я сказал в своем докладе:  не может и не должна приватизация  в  энергетике осуществляться согласно указам.

 

     Если ее   проводить   (хотя  это  тоже  еще  большой  вопрос, проводить ли ее вообще дальше), то проводить только в соответствии со  специальным  законом,  проект которого нами разработан.  Закон этот  должен  обеспечить  защиту  интересов  государства,   защиту интересов потребителя,  сохранение в той или иной форме - то ли 50 процентов акций плюс одна,  то ли 25 процентов акций плюс одна, то ли  "золотая  акция"  -  контроля  за  этой  важнейшей отраслью со стороны государства и целый ряд других особенностей.

 

     Ведь с какой целью проводится  приватизация?  Чтобы  привлечь серьезные  инвестиции,  получить новые технологии.  А если у нас в результате  этих  конкурсов  победителями  становятся  никому   не известные  офшорные  компании,  непонятно,  кто за ними стоит,  то такая  приватизация  не  решает  тех  задач,  которые  перед   ней поставлены.

 

     И, кстати,  последний  вариант проекта закона об особенностях приватизации   в   топливно-энергетическом   комплексе,    который позавчера  вы  получили  на руки,  мы разрабатывали с учетом опыта работы комиссии.  Там мы заложили,  что необходимо  предоставление сведений  о покупателе:  кто контролирует,  кто владельцы,  кто за этим стоит.  Если бы речь шла о магазине, ладно: кто бы ни купил - это   не   важно.  Но  если  речь  идет  о  вопросах  национальной безопасности Украины, а речь идет именно об этом, мы должны знать, кому в руки мы передаем эту стратегическую отрасль.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дайнеко.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Вы уже упоминали о приватизации "Луганскоблэнерго",  где допущено не просто нарушение, а грубейшее преступление.  У меня к  вам  просьба  внимательно  разобраться  с приватизацией  "Луганскоблэнерго",  материалы  мы  вам  передадим, поскольку когда Президенту об этом сказали во время его пребывания в  Луганской  области,  он там же подписал указ об освобождении от занимаемой должности Голубченко.  Но дело в том, что на этом все и закончилось.   Поэтому  там  надо  разобраться  и  все  вернуть  в государственную  собственность,  поскольку   совершено   буквально преступление.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Спасибо.   Наша   комиссия   очень   серьезно поработала, у нас собраны материалы - это буквально тысячи страниц машинописного текста.  Может быть комиссия немного и затянула свою работу, поскольку обем ее оказался очень большим.

 

     Что касается "Луганскоблэнерго",  то дело находится в суде. О моем отношении к этому свидетельствуют и мой доклад,  и мои ответы на вопросы.  Но говорить о том, что там совершено преступление или что там преступники,  я считаю,  может только суд.  Тем более, что материалы там и находятся.

 

     Сегодня в энергетике очень много проблем и не все они связаны с  приватизацией.  Неправильно во всем винить только приватизацию. Что в приватизации делалось неправильно,  надо подправить.  Но это не  значит,  что  мы  не  должны  видеть  всех других колоссальных проблем, которые там существуют.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олексію Олексійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Єхануров, заступник голови комітету. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з  питань  економічної,  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Фракція   Народно-демократичної  партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму  засіданні  розглянув  внесений  народними депутатами  -  членами  Комітету  з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки проект Закону  про внесення  змін до Закону України про приватизацію державного майна і прийняв рішення пропонувати  Верховній  Раді  України  відхилити зазначений законопроект.

 

     Цим проектом  пропонується  доповнити  статтю  5  Закону  про приватизацію державного майна новою частиною,  яка передбачає,  що об'єкти  паливноенергетичного  комплексу приватизуються в порядку, встановленому спеціальним законом.

 

     Спеціальний законопроект,  який було розроблено,  у Верховній Раді   ще   не  розглядався.  Отже,  науково-експертне  управління Секретаріату Верховної Ради теж знизує плечима з приводу того,  як можна вносити зміни, посилаючись на закон, якого немає.

 

     Тому наш  комітет  пропонує  відхилити  законопроект внесений народними    депутатами    -    членами    Комітету    з    питань паливно-енергетичного   комплексу.   Кабінет   Міністрів   України підтримує думку нашого комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться,  будь  ласка,  на  запитання.   Висвітіть список. Депутат Гусак. За ним - депутат Сирота. Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний  Юрію  Івановичу,  ви дуже коротко доповідали про рішення комітету відхилити запропонований проект. А все-таки зупиніться на основних   моментах,  чому  відхиляється  законопроект.  Навіть  у доповіді  наводилися  разючі  факти,  які  свідчать  про  те,   що приватизація обленерго не відповідає чинним законам.  І це справді значна загроза для України.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Ну ви знаєте,  що в Києві  дуже  багато  людей переходить вулицю неправильно.  Потім ще багато чого є, спека дуже велика,  але ми не вносимо сюди якихось рішень з цього приводу.  Я пропонував би, шановні колеги, коли ми готуємо документи, готувати дуже ретельно.  Цей законопроект не витримує ніякої  критики.  Iде посилання  на  закон,  якого  немає,  тобто  в повітря ми вносимо. Будівельники знають: трубу вставили - не врізались.

 

     Отже, я прошу з суто юридичних міркувань не розглядати його й за змістом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сирота. За ним - депутат Абрамов. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область).  Група "Трудова Україна".  Шановний Юрію Івановичу,  я  підтримую  думку  вашого  комітету,  що  недоцільно приймати  цей  законопроект  у  такому  вигляді,  як він є.  Як ви дивитесь на  те,  щоб  цей  законопроект  розглядати  одночасно  з проектом  Закону  про  особливості  приватизації майна підприємств паливноенергетичного комплексу,  і тоді  в  комплексі  можна  буде врахувати ті зауваження,  про які ви казали,  і прийняти обидва ці законопроекти?

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я цілком погоджуюся з вами. Така думка і членів нашого  комітету.  Як  тільки  розглядатиметься  цей законопроект, одночасно можна буде розглядати й ці зміни, які пропонуються.

 

     Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Юрий Иванович,  я и мои  избиратели глубоко возмущены действиями исполнительной власти относительно  приватизации  того  имущества,  которое  создавалось ценой  жизни тысяч людей старших поколений.  Всем хорошо известно, что приватизация - это ограбление нашего народа. Предприятия купят те, у кого есть деньги. У трудящихся их нет.

 

     Меня особенно  волнует  приватизация шахт,  ибо в этом случае погибнут целые поселки и города.

 

     Юрий Иванович,  скажите, что необходимо предпринять Верховной Раде,  чтобы привлечь к уголовной ответственности тех, кто начал и проводит так называемую приватизацию?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Уважаемый коллега, я думаю, не надо так широко нам сегодня замахиваться.  Извините, но мой совет вам такой: когда вы слышите слово "приватизация",  голосуйте против.  Вот в  данном случае  вы услышали слово "приватизация",  голосуйте,  пожалуйста, против.  И будет все нормально, не будет проблем. Я ваши убеждения уважаю. У меня же несколько иные убеждения.

 

     Уважаемые коллеги,  еще раз повторяю:  я считаю, что в данном случае законопроект просто технически плохо выписан.

 

     Что же касается приватизации шахт, то я считаю, что это очень сложный вопрос. Никто их приватизировать не будет, это нереально.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Юрий Иванович, я не знаю, успели ли вы прочитать проект  постановления,  подготовленный  Владимиром Николаевичем  Моисеенко,  в  котором  говорится  о  психотропном и других  воздействиях  на  разум  человека  (проект   нам   сегодня роздали).

 

     Не кажется ли вам, что большинство указов и законопроектов, о которых вы сказали,  действительно технически не  подготовлены,  в общем-то  написаны  под  определенным  воздействием,  в  интересах каких-то определенных кругов, может быть, коррумпированных - наших или западных?  Не считаете ли вы, что нам сегодня уже пора ставить вопрос  и  здесь  проводить  слушанье  этой  серьезной   проблемы? Ответьте, пожалуйста, на этот вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Думаю,   що   це  питання  поза  межами  моєї компетенції.  Я  взагалі  за  фахом  економіст  і  будівельник.  А стосовно  того,  що ви пропонуєте,  то в нас є лікарі,  і хай вони з'ясують цю тему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Марковська Ніна Степанівна.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Я знімаю запитання.

 

     ГОЛОВА. Юрію Івановичу, сідайте, будь ласка. Спасибі. Бажаючі виступити з цього питання є? Є.

 

     Депутат Костенко Юрій Іванович.  За ним - депутат Яковенко  і завершуємо. Будь ласка.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати,  я як один із співавторів цього  законопроекту  не  можу погодитися із висновками Комітету з питань економічної політики,  які щойно оприлюднив  Юрій  Іванович Єхануров.  Чому?  Тому  що ситуація,  яка склалася в Міненерго і в системі  енергопостачання,   набула   не   просто   кризового,   а катастрофічного характеру.

 

     Криза платежів в енергетичній галузі досягла свого апогею,  і сьогодні  частка  сплати  за  спожиту   електроенергію   становить всього-на-всього  в середньому 20 відсотків.  Це з одного боку.  З другого - попри скорочення  виробництва  попит  на  електроенергію постійно зростає.

 

     Водночас склалася  досить  дивна  ситуація,  за якої поряд із реально діючою енергетикою виникла величезна кількість так  званої віртуальної,  або  умовної енергії,  за яку здійснюються проплати, платежі,  але до Державного бюджету,  до енергогенеруючих компаній прибутки   не   надходять.   Тому  сьогодні  несплата  за  спожиту електроенергію набула не просто якогось  системного  характеру,  а такого, який може призвести до катастрофи в цій галузі.

 

     І саме  тому  Міненерго  звертається  з вимогою через систему законодавства створити  умови  для  того,  щоб  електроенергетична галузь  не  руйнувалася.  Свого  часу Міненерго розробило методику приватизації підприємств електроенергетичної  галузі.  Але  Фондом державного  майна  була  запропонована  зовсім  інша методологія - методологія,  яка  має  багато  помилок  і  не  запроваджується  у світовій практиці. Наведу лише декілька прикладів.

 

     У Франції,  яка  має величезний досвід ринкових перетворень і відпрацьований не десятиліттями,  а століттями інститут  приватної власності,  приватизація  державної  компанії  EDF  - це найбільша електрогенеруюча компанія - лише розпочинається. У Великобританії, яка  також  має величезний досвід функціонування економіки за умов приватної власності,  приватизація ядерної галузі  розпочалася  10 років   тому,   але   постало  дуже  багато  проблем,  і  її  було призупинено.

 

     Існує така  світова  практика,  що  до   приватизації   таких високотехнологічних     комплексів,     якими    є    підприємства електроенергетичної галузі,  допускаються, насамперед, ті компанії або ті приватні структури,  які з цього мають відповідний досвід - досвід практичної роботи.  У нас відбулося все навпаки,  як  казав про це мій колега.

 

     І от тепер ми маємо таку ситуацію, що Україна, приватизувавши дев'ять енергопостачальних підприємств, замість притоку інвестицій отримала  одні збитки.  Причому величезні збитки.  Відбувся відтік тих оборотних коштів,  які ще існували  в  системі  Міненерго.  Це перше.

 

     Друге. Держава  не отримала стратегічних інвесторів - це такі всесвітньо відомі енергетичні  компанії  як  EDF  (Франція),  Фонд ELecK (Сполучені Штати Америки), ABB (Швейцарія) та інші.

 

     І третє.  Ми не отримали очікуваних надходжень до Держбюджету і бюджету енергокомпаній.  Тому за цієї ситуації  єдиним  способом уникнути  подальшої  деградації  цієї галузі є прийняття,  причому термінове прийняття цього  законопроекту.  Я  просив  би  шановних народних депутатів підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Юрію Івановичу, одну хвилинку. Єхануров Юрій Іванович сказав, що робиться посилання на статтю 5 чинного закону.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Шановний Олександре Миколайовичу, законопроект розроблено.  Він  уже  пройшов  слухання  в комітеті.  Але Кабінет Міністрів стримує  цей  законопроект.  І  щоб  ініціювати  Кабінет Міністрів  до розгляду цього законопроекту у Верховній Раді,  ми й пропонуємо прийняття цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Спасибі.  Це схоже на таку ситуацію, коли запитують:  чому  не  будуєте?  Немає  цегли.  Так  ми ж вам наряд видали. Наряд є, а цегли немає. Так і тут.

 

     Депутат Яковенко. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.   Уважаемый   Юрий   Иванович,   вы   постоянно подчеркиваете,  что  вы экономист - это действительно так,  что вы строитель - это тоже абсолютно верно.  И вы знаете,  как я  к  вам отношусь,  - как к грамотному,  умному человеку.  И с точки зрения юридической вы абсолютно здесь правы.

 

     Но с  точки  зрения  практики,  скажу  мягко  -  давайте   не лукавить.  Вы же прекрасно понимаете,  что сегодня делается в этой системе.  И чтобы "не растекаться мыслию по древу",  я хочу просто зачитать одну информацию на украинском языке.

 

     "Пакет акцій   у   розмірі   36  відсотків  статутного  фонду Державної  акціонерної  енергетичної  компанії  "Полтаваобленерго" вартістю  44350000  гривень  придбано компанією "Contrast Holdings Limited" (місто Тортола,  Британські  Віргінські  Острови),  пакет акцій  ДАЕК  "Львівобленерго"  в  розмірі  36 відсотків статутного фонду     Державної     акціонерної     енергетичної      компанії "Полтаваобленерго"  вартістю 40750000 гривень придбано комерційним банком "Приватбанк",  що діяв за  договором  комісії  з  компанією "Cape  Trading Holdings Ltd" (Ірландія),  пакет акцій у розмірі 35 процентів статутного фонду ДАЕК  "Луганськобленерго"  вартістю  25 мільйонів  гривень придбано товариством "Верона Плюс" для компанії "Foster Group Management Inc".

 

     Жоден із   переможців   конкурсу   не   має   іншого,    крім корпоративного,  досвіду роботи в енергетичній галузі (ТОВ "Верона Плюс") або взагалі ніякого досвіду не  мають  (закрите  акціонерне товариство    "Фінансова    компанія    Автоальянс-інвест"   (ДАЕК "Чернігівобленерго"),  товариство  "Фондова   компанія   "Арсенал" (Державна акціонерна компанія "Сумиобленерго").

 

     Невипадково акції  придбаних  енергокомпаній  уже перепродано офшорним     компаніям.     Зокрема      фінансовою      компанією "Автоальянс-інвест"  (35  відсотків)  - компанії "Contrast Holding Limited" - 12 відсотків,  "Puma trading  services  Limited"  -  23 відсотки,  а  "Фондовою компанією "Арсенал" (36 відсотків) - фірмі "Orlick Enterprises Limited" -  24  відсотки  та  "Court  Holdings Limited" - 12 відсотків.

 

     На порушення   вимог   законодавства,   що   регулює  порядок проведення  комерційних  конкурсів  з  продажу  державних  пакетів акцій,  Фондом  державного  майна України було продано пакет акцій ДАЕК "Одесаобленерго" (1 мільйон 824 тисячі 336 штук) вартістю  26 мільйонів   898  тисяч  гривень,  що  становить  35  відсотків  її статутного фонду -  компанії  "FS  Trading  Limited  L.L.C.",  яка взагалі  не  має  досвіду  роботи на енергетичному ринку.  Лише 22 березня 1999 року інофірма  сплатила  вартість  придбаного  пакета акцій,  але  сума  становить  лише четверту частину від потрібного через укладення договору без урахування зміни  курсу  національної валюти.

 

     Із дев'яти    договорів    купівлі-продажу    пакетів   акцій енергокомпаній по семи з них порушення термінів  сплати  становить від  місяця  до  півроку,  що  за умов інфляції призвело до втрати значних коштів".

 

     Вывод один:  сегодня  половина  из  тех,  кто  приватизировал облэнерго,  загнаны  в  оффшорные  зоны,  и  никто  четко не может ответить, кто же реально там стоит.

 

     Но поскольку я занимался рабочей группой по облэнерго,  я вам заявляю:  половина из них просто прихвачена иностранным капиталом. И мы с вами уже  не  хозяева  этих  облэнерго.  И  мы  должны  это понимать.

 

     Да, юридически  вы правы.  Но как практик вы,  Юрий Иванович, прекрасно понимаете,  что волокита с этим законопроектом продлится еще два-три месяца. Фонд госимущества пусть не обижается, но он, к сожалению,  абсолютно  неуправляем.  Он  устраивает   конкурсы   - коммерческие,   некоммерческие.   Некоммерческий  конкурс  удобен, поскольку можно по инвестиционным обязательствам протянуть все что угодно.  И вы это подтверждаете,  поскольку киваете головой. Вывод один: до каких пор мы будем такими бесхребетными?

 

     Как практик,  как строитель вы знаете,  что если не  заложить фундамент,  тем более если с утра не накрыть шестым этажом, работы не будет.

 

     Поэтому давайте принимать конкретные меры, и чем быстрее, тем лучше.  А  потом,  я  думаю,  закон просто ускорит процесс.  Но мы сохраним хоть то,  что у нас сегодня  есть,  поскольку  каждый  из изложенных фактов - это подсудное дело.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   безперечно,   питання   ставиться абсолютно правильно. Але було б, мабуть, доцільно, щоб ми прийняли спочатку той законопроект, а потім - цей.

 

     Ця поправка  до закону не викликає сумнівів ні в кого в цьому залі.  Але посилатися на той закон,  який тільки  розробляється  і який ще не прийнято, я думаю, це, мабуть, неправильно.

 

     Тому давайте ми виважено підійдемо до цього питання.  Давайте внесемо  законопроект,  про  який  ідеться  і  на  який   робиться посилання,  на наступний вівторок.  Ми його у вівторок розглянемо, приймемо і одночасно приймемо  і  цей  законопроект,  але  вже  із посиланням на той.

 

     Шановні колеги,  ви ж розумієте, ми приймемо, а він не матиме відповідної  юридичної  сили.  Я  ставлю  на...  У  якому  першому читанні?  Ідеться  про  поправку  до  двох статей закону - закону, якого немає.

 

     Слово має Ющик Олексій Іванович.

 

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги,  я думаю, що тут великої проблеми немає. Поперше, ми витратили час. І щоб ця робота не  була  безрезультатною,  ми  можемо прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     По-друге, ми  можемо  дати  протокольне  доручення   комітету внести на наступний вівторок,  як ви кажете, той законопроект. Він же готовий. І остаточно тоді прийняти обидва законопроекти.

 

     ГОЛОВА. Проблеми немає, я про це й кажу.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  прийняти   в   першому читанні  законопроект  і  дати доручення на наступний тиждень - на вівторок або не пізніше ніж на середу -  внести  законопроект,  на який є посилання. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 197.

 

     Голосуємо. Не встигли.  Депутат Пінчук,  сядьте, проголосуйте хоч раз,  бо  ми  зараз  порушимо  питання  про  ваше  депутатство взагалі. І ви, і депутати Деркач та Волков не ходите на засідання. А якщо вас немає протягом 20 днів,  ви вже  не  маєте  права  бути депутатом.  Тому не прогулюйтеся по залу,  сядьте і працюйте. А ви із себе гостя тут удаєте. Ви депутат і працюйте, будь ласка (Шум у залі).

 

     Я прошу проголосувати. У мене до вас особлива любов.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     -------------

 

     Розглядаємо законопроекти     за    скороченою    процедурою. Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про приватизацію  державного  майна (щодо сортовипробувальних станцій) та проект Постанови про  внесення  відповідних  змін  до  Переліку державних  підприємств  та організацій агропромислового комплексу, приватизація майна яких здійснюється за погодженням  із  Кабінетом Міністрів України.

 

     Доповідає заступник міністра агропромислового комплексу Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка.

 

     РИЖУК С.М.,  заступник  міністра  агропромислового  комплексу України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!   Єдина   служба   державного   випробовування    сортів міністерства   якраз   відзначила   свої  75  років.  Це  одна  із найстаріших організацій в агропромисловому комплексі.

 

     До її складу входять держкомісія, сортовипробувальні станції, сортодільниці, лабораторії - всього 158 одиниць. Вони забезпечують здійснення державної  політики  з  формування  сортових  ресурсів, забезпечення виконання законів,  які прийнято Верховною Радою щодо цих питань.

 

     Функціонування служби державного випробовування сортів рослин нерозривно  пов'язане  з утвердженням і збереженням конституційних прав громадян  України  мати  інтелектуальну  власність  на  сорти рослин,  а  також  із  виконанням  зобов'язань,  взятих Україною у зв'язку з приєднанням до Міжнародної конвенції по охороні прав  на сорти рослин.

 

     Здійснюючи державну науково-технічну експертизу,  держкомісія та  її  структурні  підрозділи  безпосередньо  випробовують  сорти рослин   на  придатність  до  господарського  використання.  А  на загальнодержавному рівні визначають генетичну  безпеку,  стійкість землеробської галузі, економічну незалежність нашої держави.

 

     Зважаючи на    те,   що   державним   чинним   законодавством дозволяється приватизація державних сортовипробувальних станцій за погодженням  із  Кабінетом  Міністрів,  останнім часом із місць до нас,  до міністерства,  часто надходять  повідомлення  про  спроби регіональних  відділень  Фонду  державного майна щодо обов'язкової приватизації названих станцій.  І нам доводиться витрачати  багато часу, щоб практично цього не допустити.

 

     Я хочу сказати,  що такого прецеденту, щоб сортовипробувальні станції,  дільниці були приватизовані,  ми проаналізували, немає в жодній країні світу.

 

     Отже, за   нашим  переконанням,  можливе  руйнування  в  разі приватизації єдиної системи державного сортовипробування  завдасть непоправної  шкоди  сорторесурсному  потенціалу  нашого сільського господарства.

 

     Враховуючи викладене і ще раз підкреслюючи, що організаційно, технологічно, методологічно система державного сортовипробування є нерозривною і являє собою єдиний майновий  комплекс,  просимо  вас підтримати  проект  Закону про внесення змін до Закону України про приватизацію державного майна і проект  Постанови  Верховної  Ради про  внесення змін до переліку державних підприємств і організацій АПК,  приватизація  майна  яких  здійснюється  за  погодженням  із Кабінетом Міністрів України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До  Сергія  Миколайовича  є запитання?  Є запитання в депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".   Зелена   партія   України.  Шановний  доповідачу! Скажіть,  будь ласка, приватизація елеваторів України дає прибутки державі?  У  нашу  казну  надходить  багато  грошей для того,  щоб утримувати пенсіонерів,  інвалідів,  людей похилого  віку,  чи  це збитково?

 

     Дякую за відповідь.

 

     РИЖУК С.М.  Дякую.  В даному разі я веду мову про те,  щоб не допустити приватизації сортовипробувальних станцій.

 

     А що стосується об'єктів системи хлібопродуктів узагалі, то я хочу   повідомити   всім   народним  депутатам,  що  нещодавно  за дорученням Президента України Леоніда Даниловича Кучми (і зараз  є ряд доручень Прем'єр-міністра) система ДАК "Хліб України" в цілому вивчається,  тому що однаково дуже погано,  коли здирають шкуру  з сільгосптоваровиробника    незалежно   від   того,   чи   працюють приватизовані,  чи  неприватизовані,  чи  дочірні,   чи   державні підприємства в системі ДАК "Хліб України". Це однозначно.

 

     Отже, є  відповідне  доручення,  і зараз у зв'язку з тим,  що подано ініційовану депутатами і відповідним  комітетом  пропозицію щодо приватизації за погодженням із Кабінетом Міністрів і об'єктів системи хлібопродуктів,  ми просимо і рекомендували б  це  питання сьогодні  не  розглядати,  оскільки Кабінет Міністрів через певний час, усебічно вивчивши це питання, внесе його на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ    36,    Дніпропетровська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Фракція "Батьківщина".  Олександре Миколайовичу!  Я взяв слово для того,  щоб попросити зал підтримати обидва проекти. Якщо ми думаємо не тільки про продовольчу,  а  й  про  національну безпеку,  то  ні  в  якому  разі  не  треба допускати приватизації сортовипробувальних станцій. Дійсно, такої практики у світі немає. Не    доведи,    Господи,    якщо    ми   допустимо   приватизацію сортовипробувальних станцій.

 

     І щодо приватизації хлібоприймальних  підприємств.  Зараз  із 543 цих підприємств 443 вже приватизовано чи приватизується.  Якщо ми думаємо про державне  замовлення  обсягом  7-8  мільйонів  тонн хліба  (про  що  говорилося  в  залі),  про  державну монополію на виробництво лікеро-горілчаних виробів і так далі, то, звичайно, за такого  рівня  приватизації  годі про це й думати.  То давайте хоч збережемо ті 19 підприємств,  що належать Держкомрезерву, і 81, що входять до статутного фонду ДАК "Хліб України".

 

     Я взяв  слово  для  того,  щоб  підтримати  обидва  проекти і просити вас проголосувати за.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Питання абсолютно ясне, і не потрібно запитань.  Я  думаю,  колега  Кириленко дуже мудро сказав.  Ну хто державну комору - хлібоприймальний пункт - віддає в чужі руки?  Це тільки  ми  разом  із Фондом державного майна можемо додуматися до цього.  Назвіть мені керівника великого  чи  малого  підприємства, який керує підприємством,  а завгоспа з коморою віддав би комусь у підпорядкування. Буває таке? Віддати хлібоприймальні пункти в чужі руки... Сортовипробування - це колосальні гроші, колосальні гроші! Для того щоб віддати в будь-яку державу наш  вітчизняний  сорт  чи нам  отримати  якийсь  сорт  із іншої держави,  треба платити.  Це коштує від 10 до 100 тисяч доларів за один  сорт.  Протягом  трьох років   його   треба   випробувати,  зробити  висновки  для  даної біокліматичної  зони...  Не  можна  цього  робити.  Я  просив   би підтримати (Шум у залі).  Не втручайтеся в агропромислові питання, хто в них не розуміється.  Ми вже наробили горя:  ні хліба,  ні до хліба немає.

 

     Я ставлю  на голосування пропозицію прийняти проект постанови в першому  читанні.  Будь  ласка,  сідайте,  Сергію  Миколайовичу. Перший заступник голови комітету Василь Якович Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Наш комітет  розглянув  і  підтримав внесений  Кабінетом  Міністрів  (слід віддати належне Міністерству агропромислового комплексу,  що  переконало  Кабінет  Міністрів  у цьому  питанні)  проект  Закону  про внесення доповнення до Закону України про приватизацію державного  майна  в  частині  доповнення підпункту  "а"  пункту  2  статті  5  "Об'єкти,  які не підлягають приватизації" новим абзацом п'ятим "сортовипробувальні  станції  і дільниці,  інші  організації з експертизи сортів рослин".  Комітет підтримав  також  проект  Постанови  Верховної  Ради  України  про внесення  зміни  до  переліку  державних підприємств і організацій АПК,  приватизація  майна  яких  здійснюється  за  погодженням   з Кабінетом    Міністрів,   щодо   виключення   з   цього   переліку сортовипробувальних станцій та дільниць у зв'язку  з  перенесенням їх у перелік об'єктів, які не підлягають приватизації.

 

     Комітет підтримав  також  внесений  мною  проект  Закону  про внесення доповнень до Закону України про  приватизацію  державного майна  щодо  доповнення  пункту  2  статті 5 підпункту "г" абзацом шістнадцятим:    "та    хлібоприймальні    і     хлібозаготівельні підприємства, що входять до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України".

 

     Справа в  тому,  що  сьогодні  з   543   хлібоприймальних   і заготівельних  підприємств  443  приватизовані  та  знаходяться  в стадії приватизації.  У процесі  приватизації  лідер  приватизації американська  компанія  "Прайс уотер хауз" особливу увагу приділяє контролю за елеваторами вздовж Дніпра та узбережжя  Чорного  моря. Враховуючи  що  вказані  елеватори  є  стратегічними  об'єктами  і входять до статутного фонду ДАК "Хліб України",  іноземні компанії планують  вирішити питання їх приватизації через його включення до переліку  додаткових  умов  Міжнародного   валютного   фонду   для отримання  Україною  чергового  траншу кредиту.  Іноземні компанії типу "Каргілл" претендують і на державну частку акцій  елеваторів, які  є  в  розпорядженні  уряду  України.  19 підприємств передані Держкомрезерву України,  а 81 -  до  статутного  фонду  ДАК  "Хліб України".

 

     Підприємства, які  перебувають  у віданні Держкомрезерву,  не підлягають приватизації, але й не мають необхідних потужностей для закладки    достатньої    кількості   продовольчого   зерна.   Для забезпечення   продовольчої   безпеки   держави   і    недопущення приватизації підприємств, що входять до статутного фонду ДАК "Хліб України" (тим більше,  товариші,  що постановою Кабінету Міністрів 220  від  16  лютого  1999  року  ДАК "Хліб України" перетворено з державної на відкриту акціонерну компанію і передбачається,  що  в державній власності залишиться лише 25 відсотків плюс одна акція).

 

     Комітет просить  підтримати його рішення про внесення змін до Закону України про приватизацію  державного  майна  щодо  названих хлібоприймальних  і  хлібозаготівельних  підприємств як таких,  що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації.

 

     Разом з  тим,   Олександре   Миколайовичу,   я   прошу   дати протокольне  доручення Спеціальній комісії Верховної Ради з питань приватизації (голова - народний депутат  Рябченко)  і  Генеральній прокуратурі  перевірити  правомірність приватизації Помічнянського елеватора на  Кіровоградщині,  перевірити,  чи  мали  місце  факти впливу адміністративних органів і бізнесових структур на директора підприємства з метою заволодіння контрольним пакетом  акцій,  який належить    колективним    сільгосппідприємствам    і    колективу підприємства,  та зробити аналіз процесу перерозподілу  акцій,  що належать   колективним   сільгосппідприємствам,   які  за  безцінь скуповуються.  Можливо,  нам треба буде накласти мораторій на  цей процес після того, як буде відповідна перевірка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  Василю  Яковичу,  було б найкраще все-таки призупинити  приватизацію  хлібоприймальних  пунктів   узагалі   і здійснити реприватизацію цих об'єктів. Ми наробили біди в державі! Ми наробили біди.  Господарство,  яке здає хліб на зберігання,  за півроку  цей  хліб  уже  не  може  отримати назад,  бо воно має за зберігання стільки сплатити,  що все зерно залишається  приватному підприємству.

 

     Та цього не бувало ніколи! Максимум 10- 12 процентів брала держава за рік за зберігання зерна.  А сьогодні за  шість  місяців той,  хто віддав зерно на зберігання,  повністю втрачає його...

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Так, Олександре Миколайовичу, це дійсно так...

 

     ГОЛОВА. Ми ж пограбували державу!  От  на  кого  досьє  треба заводити!.. Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Шановний  Василю  Яковичу!  Шановні  колеги народні  депутати!  Я  голосуватиму  за  проект закону і за проект постанови.  Але у мене є один сумнів,  яким я хочу  поділитися,  і буду радий, якщо ви його розвієте.

 

     Чи не занадто ми спрощуємо проблему, коли вважаємо, що досить лише   припинити   приватизацію,   заборонити    приватизацію    в сортовипробуванні,  і  ми  збережемо  всю  цю  систему  в Україні? Справа, мабуть, не тільки в цьому.

 

     У нас у дуже важкому стані знаходиться система насінництва  і селекції.  І тут потрібні ще,  мабуть,  і інші заходи, а не тільки припинення приватизації.  Треба знайти, куди вкласти й кошти, тому що  зараз  ця  система у нас фактично гине.  І гине вона не тільки тому, що приватизується, а тому, що в неї абсолютно не вкладаються кошти.

 

     Конкретний приклад: Інститут насінництва

- збитковий,  він також вмирає. При ньому є мале підприємство, яке дуже   дорого   продає   насіння  і  процвітає.  Ось  таким  чином використовуються державні кошти.  Не так,  як слід.  Тому проблема полягає не тільки в тому,  щоб зберегти державну власність, а й ще багато в чому іншому.

 

     Дякую.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.   Дякую   за   запитання.   І   поділяю    вашу стурбованість. Дуже добре, що ви це сказали. Ми прийняли Закон про захист рослин. Отже, законодавча база в нас є. Але потрібно, щоб і держава  звернула  увагу на те,  про що ви говорили - на підтримку власного виробника і власної перспективи сільського господарства.

 

     ГОЛОВА. Дослідна  станція  -  це  науководослідний  інститут. Можна науково-дослідний інститут приватизувати? Безперечно, ні. Ви ж дивіться, хто дорвався до власності!

 

     Слово академіку Юхновському. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Я  хочу  сказати  таке. Фактична потужність наших хлібоприймальних закладів - 29 мільйонів тонн.  Для того,  щоб забезпечити потреби населення, потрібно мати зерна  6  мільйонів  тонн.  11 мільйонів тонн достатньо мати,  щоб забезпечити зерном на корми.

 

     І тому  мені  здається,  що  так  просто  огульно  заборонити приватизацію  всіх  хлібоприймальних пунктів не варто.  Треба мати певний необхідний забезпечений резерв держави. Оці пункти не можна приватизувати  в  жодному  разі,  а  інші  можна  приватизувати  і допустити конкуренцію,  яка дасть  можливість  знижувати  ціни  за зберігання зерна. Це перше.

 

     І друге.  Ви  знаєте,  що  при  таких  підприємствах,  які ми фінансуємо  з  бюджету,   існують   малі,   фактично   комерційні, підприємства,   які   використовують  результати  діяльності  отих бюджетних підприємств для торгівлі.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую за запитання,  але оці 19 хлібних баз  і підприємств,  які  є  в  Держкомрезерві,  і  81,  які  входять  до статутного фонду ДАК "Хліб України",  якраз і мають  місткості  на

6-7  мільйонів  тонн.  А нам на три місяці потрібно як мінімум 2,5 мільйона тонн. Так що на півроку потрібно мати. А тим більше, якщо навіть до Біблії звернутися,  то нам потрібно мати запас зерна хоч би на два роки.  А у нас  його  немає  зовсім,  ми  зараз  у  ряді регіонів уже не маємо з чого спекти хліба.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Черенков,  і завершуємо. Тільки щоб ви пам'ятали, що для того, щоб прогодувати 50 мільйонів населення, треба  12 мільйонів тонн зерна,  з якого одержимо 7,6-7,8 мільйона тонн муки.

 

     Ігоре Рафаїловичу,  будь ласка,  не говоріть того, чого ви не знаєте  (Шум  у  залі).  А  для  того,  щоб тваринництво годувати, потрібно 26 мільйонів тонн  фуражного  зерна,  а  посівного  зерна треба  4  мільйони  200  тисяч  тонн.  А  тепер збийте баланс.  Це класичний баланс України.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Дело в том,  что элеваторы  сегодня представляют собой обект не только хранения, но и доработки зерна

-   этого   нельзя   не   понимать.   Если   они   сегодня   будут приватизированы,    частные    лица    начнут   выкручивать   руки сельхозпредприятиям,  требуя плату за каждую тонну хранения зерна, каждую  тонну доработки,  досушки.  А мы ведь знаем,  что два года назад были очень неблагоприятные погодные  условия  и  нужно  было досушивать   практически   все  зерно.  Такой  обем  работ  могут выполнять только государственные предприятия,  точнее элеваторы. И нельзя не знать, что основная масса зерна (а это десятки миллионов тонн) должна пройти доработку до стандартов качества.

 

     Поэтому за это  предложение  нужно  сегодня  проголосовать  в обязательном порядке.  Я хотел бы,  Александр Николаевич, чтобы вы дали протокольное поручение Спецкомиссии по вопросам приватизации. Дело  в  том,  что в 1995 году мы приняли постановление Верховного Совета о перечне обектов,  не  подлежащих  приватизации.  В  него вошли  все элеваторы Украины.  На основании чего их приватизируют? Кто  дал  разрешение?  Верховный  Совет  не  давал  разрешения  на приватизацию  этих  обектов.  А  Кабинет  Министров не имел права разрешать это своим постановлением.

 

     Поэтому я   предлагаю,    чтобы    Генеральная    прокуратура разобралась,  а  специальная комиссия доложила Верховному Совету о нарушении законодательства о приватизации.  И  виновных  лиц  надо привлечь к ответственности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Єхануров  Юрій  Іванович,  заступник голови комітету.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні колеги!  Наш  Комітет  з  питань економічної політики розглянув на своєму засіданні проект закону і пропонує Верховній Раді  прийняти його за основу.

 

     При цьому я хотів би дати деякі пояснення. Шановні колеги! Ми приймаємо цей законопроект у першому читанні.  Тільки після  того, коли  закон буде прийнято в другому читанні остаточно,  ми зможемо прийняти  постанову  про  внесення  змін  до  переліку   державних підприємств АПК, що не підлягають приватизації.

 

     Якщо ми сьогодні приймемо цей законопроект у першому читанні, а потім остаточно,  ми не будемо потім щороку  замість  переліків, які ми вчора затвердили,  затверджувати новий перелік об'єктів. Це буде  йти  одним  рядком.  Таким  чином,  ми   вносимо   нормальні пропозиції.

 

     Тепер стосовно  проекту закону,  внесеного народним депутатом Круценком.  Василь  Якович  запропонував  заборонити  приватизацію хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств,  які входять до статутного фонду ДАК "Хліб України".  Кабінет Міністрів поки що не дав свого висновку нашому комітету.

 

     Ми пропонуємо  вийти  з  ситуації  таким чином.  Ми приймаємо законопроект,  який зараз внесено ( 3075),  у першому читанні.  До другого  читання  враховуємо пропозиції,  що вніс Василь Якович як окремий  законопроект.  Таким  чином  вийде   один   законопроект. Прохання підтримати думку нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  просив би прийняти проект,  який вносять депутати профільного комітету, у першому читанні.

 

     Голосуємо. Прошу  підтримати  проект  у  першому  читанні   з урахуванням  тієї  пропозиції,  яку вносить депутат Круценко,  щоб остаточно врахувати її при голосуванні проекту в другому читанні.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     Василь Якович також погодився, так? Вашу пропозицію врахувати в другому читанні.

 

     Слово депутату Круценку. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Шановні  колеги!  Комітет  вносить  пропозицію прийняти проект  у  другому  читанні  в  цілому  з  поправкою  від комітету.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування пропозицію прийняти проект у цілому з поправкою, яку вніс депутат Круценко.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо. Депутат Хмельовий не  встиг.  Депутати  Хмельовий, Губський, ощасливте, будь ласка, голосуванням.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Гусак   не   встиг.   Будь   ласка,  голосуємо.  Юрію Івановичу! І Міністерство АПК просить, Сергій Миколайович зокрема.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону  про  місцеві  податки  і  збори. Доповідає   Кужель  Олександра  Володимирівна,  голова  Державного комітету з питань розвитку підприємництва.  Ми вже за нею скучили. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.,  голова  Державного  комітету  з питань розвитку підприємництва.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Перепрошую...   Я   не  зрозумів?..  Черенков  вносив пропозицію.  Давайте дамо доручення комісії Рябченка, так? Комісії Рябченка і Генеральній прокуратурі. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо. Олексію Андрійовичу Марченко, голосуйте! Запросіть депутатів до залу.  Я ж сказав: з урахуванням пропозиції, яку вніс депутат  Круценко.  Ви просто прослухали.  Ми проголосували проект закону в другому читанні з поправкою Круценка.

 

     Будь ласка, голосуймо.

 

     "За" - 214.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я буду доповідати не проект Закону про місцеві податки і збори (його буде доповідати народний депутат України  Мельник),  а тільки  частину  змін  до  чинного  Декрету Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори.

 

     Чому виникла необхідність внести зміни?  Коли була  підвищена мінімальна заробітна плата (а в декреті діє норма про 20 відсотків ринкового збору від мінімальної заробітної плати),  то всі місцеві ради  почали  переглядати ставки ринкового збору.  По всій Україні пройшли страйки, бо ринковий збір, який потрібно сплачувати щодня, становив  5- 8 гривень.  Крім цього,  люди,  які стоять на ринках, сплачують ще й ринкові послуги та фіксований податок.

 

     Ми зібрали інформацію з усієї України.  І в  документі,  який запропонований на ваш розгляд, ринковий збір пропонується від 0,05 до  0,15  неоподатковуваного  мінімуму  доходів  громадян,   тобто людина,  яка  торгує  продовольчими  товарами,  має  сплачувати 85 копійок,  а 2,25 неоподатковуваного мінімуму - це  найвища  ставка ринкового  збору  для  фізичних  осіб,  які  торгують промисловими товарами.  Для юридичних осіб зовсім не було такої норми,  і  вони сплачували  таку ж ставку,  як і фізичні особи.  Тому введено нову ставку для юридичних осіб від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

     До декрету пропонується внести норму про те, що 100 відсотків ринкового збору перераховується до  місцевого  бюджету.  На  жаль, деякі міські ради розподіляли ці кошти у пропорції 50 на 50, 80 на 20.  Але крім того вони одержували суми втроє більші, справляючи з людей  ще  плату за ринкові послуги.  Тому 100 відсотків ринкового збору ми пропонуємо зараховувати до місцевого бюджету.

 

     Друга стаття,  до якої ми пропонуємо внести зміни,  це стаття про відповідальність за несплату ринкового збору.  На жаль,  у нас дуже багато інформації і  всі  доручення,  які  ми  отримуємо  від уряду,  це  доручення перевірити не тих,  хто стоїть на ринках,  а тих,  хто сьогодні в Україні тримає ринки.  Чотири роки тому ринки передали  з  комунальної  власності,  і  практично всі ринки зараз приватні. Багато підприємців звертаються до вас із проханням, якщо буде   така   можливість,   повернути  ринки  знову  у  комунальну власність,  бо,  на  жаль,  ці  власникимонополісти,  встановлюють сьогодні  дуже  великі  тарифи на ринкові послуги.  Я можу навести дані по ринках Києва. Ринковий збір - 1 гривня 70 копійок - це те, що  йде  до  Державного  бюджету,  а  вартість ринкових послуг - 8 гривень.  Тобто кожна людина, яка торгує в Києві на ринку, сплачує тим, хто тримає цей ринок, 9 гривень 70 копійок.

 

     Ми ввели  норму  про  відповідальність  тому,  що,  на  жаль, аналіз,  який ми зробили за листами людей,  які сьогодні стоять на ринках (ви знаєте,  що за статистикою 7 мільйонів населення, ваших виборців,  сьогодні залишилися без роботи),  свідчить, що власники ринків приховують 50 відсотків людей,  які стоять на ринках. Тобто вони не сплачують ринковий збір через касу.

 

     Ось останній приклад.  У  Чернігові  після  заміни  директора ринку  надходження від ринкового збору до місцевого бюджету зросли на 50 відсотків.

 

     У чому різниця між запропонованим проектом Закону про місцеві податки  і збори (в частині ринкового збору) і тим,  що пропонуємо ми?  Шановний  пан  депутат  Мельник  разом  з  паном   Терьохіним пропонують  у  своєму  проекті  ставки  ринкового збору від 1 до 5 гривень.  Знаючи,  як  працюють  наші   міські   ради,   даю   вам стовідсоткову  гарантію,  що  завтра  на місцях ринковий збір буде встановлено  в  сумі  5  гривень.  Це  спричинить  дуже   серйозні проблеми,  бо  поставить  людей  на межу виживання.  Вони не мають можливості платити 5 гривень.  Порахуйте:  5  гривень  -  ринковий збір,  5 гривень - ринкові послуги. За 30 днів - це 300 гривень. А ще 100 гривень - фіксований податок.  Ще нічого не продавши, треба сплатити  державі  400  гривень!  Крім того,  в законопроекті дуже погано виписана стаття щодо ринкового збору.  Наприклад, люди, які займаються рекламою,  будуть сплачувати в день 1,2 гривні, а люди, які стоять на ринках,  яким держава не надала можливості працювати в  інших  місцях,  будуть  сплачувати  5  гривень.  Ті,  хто  буде сплачувати за рекламу,  відноситиме ці витрати на валові доходи, а людям,   які  працюють  на  ринку,  запропоновано  ці  витрати  не враховувати.

 

     Шановні народні депутати! Проект Закону про місцеві податки і збори,  дійсно,  треба приймати. Мабуть, сьогодні треба прийняти в першому читанні той варіант, який будуть пропонувати депутати. Але у нас до вас є таке прохання.  Коли законопроект буде розглядатися в другому читанні,  ви зможете повернутися до нього.  Але сьогодні треба вирішити питання щодо ринкового збору. Ваші виборці сьогодні очікують прийняття цього рішення. Треба зробити так, щоб на місцях не  мали  можливості  (особливі проблеми у нас виникають з мерами, які тримають сьогодні всі ринки по  Україні)  займатись  геноцидом проти свого власного народу.  І тому ми пропонуємо внести зміни до декрету,  а законопроект про місцеві податки і  збори  прийняти  в першому  читанні.  Потім його можна доопрацювати.  Ми дамо вам усі листи,  з якими до  нас  сьогодні  звернулися  люди.  Ви  матимете можливість  внести  зміни,  і  коли  ви  приймете  закон у другому читанні, чинність декрету буде автоматично припинено.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Олександри Володимирівни?  Будь ласка, запишіться.  Висвітіть список, будь ласка. Депутат Павловський, за ним - депутат Семенюк.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Дякую.   Олександро  Володимирівно!  Комітет  пропонує відхилити цей проект закону. Скажіть, будь ласка, які у вас будуть аргументи проти їхньої пропозиції?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Комітет  пропонує відхилити наш проект,  тому що він пропонує прийняти проект Закону про місцеві податки і збори  в першому читанні.  А коли він буде прийнятий у другому читанні - це невідомо. І тому ми пропонуємо прийняти проект Закону про внесення змін до декрету,  а проект закону, внесений депутатами, прийняти в першому читанні.  Це дасть змогу людям жити за нормою,  яку  ми  з вами підтримуємо,  а коли ви приймете закон у другому читанні,  це автоматично зупинить дію декрету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Гусак. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   виборчого  блоку  Соціалістичної  і  Селянської  партій. Шановний Олександре Миколайовичу!  Я хочу звернути увагу на те, що Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності виніс розумне рішення.  Справді потрібен усе-таки загальний  Закон  про  місцеві податки і збори. Не можна це вирішувати в контексті одного якогось відірваного закону.  Отже,  я пропоную підтримати Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Разом з тим,  з огляду на те, що голови обласних рад народних депутатів зверталися до нас із проханням,  щоб Закон  про  місцеві податки  і  збори враховував інтереси рад народних депутатів (адже йдеться про формування місцевих  бюджетів),  зараз  слід  прийняти законопроект Комітету з питань фінансів і банківської діяльності у першому читанні і направити цей проект головам обласних  рад,  щоб вони  подали  свої  пропозиції.  І  та  рада,  яка  діє  при  вас, Олександре  Миколайовичу,  буде   дієвим   механізмом   урахування інтересів  голів обласних рад і взагалі рад народних депутатів.  І це буде функціональний, так би мовити, принцип управління і подачі документів  обласними радами народних депутатів.  А приймати закон для окремої групки населення я вважаю недоцільним.

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Різниця  між  точкою  зору  народного   депутата Семенюк  і  пропонованою  редакцією  в  тому,  що  депутат Семенюк обстоює інтереси місцевих рад,  а ми  -  інтереси  населення,  яке сьогодні  стоїть  на ринках.  Це не групка,  а 7 мільйонів наших з вами громадян.

 

     Ми пропонуємо також розумну  річ  -  прийняти  проект  закону депутатів  у  першому  читанні.  Ми  надамо  й вам слово.  Якщо ви підтримаєте цей законопроект депутатів у першому читанні,  ми його опублікуємо  в  журналі  і  проведемо  до  другого  читання  повне обговорення.  Таким  чином  ви   отримаєте   повну   картину   тої інформації,  яка буде з обох боків: інтереси місцевої влади, котра думає, як поповнити бюджет, а не створити умови й можливості людям працювати, і людей, які живуть у цих місцевостях.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Роєнко.

 

     ГУСАК Л.Г.   Шановна   Олександро  Володимирівно!  Ви  голова Державного комітету з  питань  розвитку  підприємництва.  Скажіть, будь ласка, якщо зараз буде прийнято те, про що ви доповіли, як це відіб'ється на підприємництві?  Чи дійсно віддача буде вже в цьому році, чи ні?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Я   даю  вам  слово,  що  коли  ви  підтримаєте законопроект про внесення змін до декрету,  то  через  тиждень  ви отримаєте тільки подяку людей із ваших округів,  бо сьогодні на їх бідах спекулюють.

 

     Я можу вам навести приклад.  Кожен  мер  практично  тримає  в руках  усі ринки,  кожен практично є одним із власників ринків.  І вони встановлюють ті ставки, які їм потрібні.

 

     Якщо ви хочете захистити людей,  які торгують на ринках,  щоб не   було  спекуляції,  визначте  їм  сьогодні  фіксовану  ставку. Приїдьте й порозмовляйте з ними, подивіться розрахунки купівельної спроможності  населення.  Хіба  може  кожен,  хто стоїть на ринку, платити 400 гривень щомісяця, ще нічого не отримавши?

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).  Фракція   комуністів.   Шановна   Олександро Володимирівно!  Цифри  -  річ  уперта,  і вони можуть лише довести результат правильності наших  дій  щодо  прийняття  тих  чи  інших законів. То у мене до вас запитання.

 

     Ви сказали,   що  сьогодні  багато  коштів  не  надходить  до місцевих бюджетів.  Чи можете ви порівняти,  скільки не  надходить коштів  до  місцевих бюджетів на сьогодні з наших ринків і скільки надійде  відповідно  завтра,  якщо  ми  приймемо  цей  закон?   Чи збільшаться ці надходження, чи, навпаки, зменшаться?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую.  Гарантую  вам на 100 відсотків,  що якщо буде прийнята норма,  яку ми пропонуємо, то завтра сума надходжень від  ринкового  збору  до  місцевих  бюджетів  збільшиться  на  50 відсотків. Бо, по-перше, вона нормальна і люди мають можливість її сплатити,  а,  по-друге,  передбачена  відповідальність.  У нашому законопроекті  передбачено,  що  на  ринку,  якщо   він   дозволяє громадянам  торгувати без сплати ринкового збору,  сплачується 320 гривень  штрафу,  а  в  законопроекті,  який  пропонують  депутати передбачається  штраф  250  гривень.  Тобто  ми передбачили більшу відповідальність тих, хто утримує ринки.

 

     Я вам  можу  сказати,  що  наступного  тижня  ми   пропонуємо провести  зустріч  на  одному  із ринків Ватутінського району,  де найболючіші проблеми в Києві.  Коли ми порахували разом з  людьми, які стоять на цьому ринку,  то виявилося,  що ті,  хто утримує цей ринок,  збирають десь близько 1 мільйона доларів. Мільйон доларів! Але до бюджету вони не надходять.

 

     Тому ми  робимо  ситуацію прозорою,  щоб люди не залежали від тих, хто утримує ці ринки.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мельник Петро Володимирович. П'ять хвилин - максимум. За скороченою процедурою розглядаємо.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні народні депутати! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Вибачте.   Шановні   колеги!   У   нас   ще    десять законопроектів.  Ми повинні їх сьогодні розглянути.  Тому я просив би, зосередьтеся, будь ласка.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  у повторному  першому  читанні  вноситься  проект Закону України про місцеві податки і збори,  який відповідно до  Постанови  Верховної Ради   України   від   17   червня  1999  року  було  передано  на доопрацювання  до  Комітету  з  питань  фінансів   і   банківської діяльності.

 

     Переважна більшість    зауважень   та   пропозицій   народних депутатів,  що були висловлені під час обговорення  законопроекту, практично врахована.

 

     Були зауваження  щодо  вилучення  з  переліку деяких місцевих податків  і  зборів,  зокрема,  комунального  податку,   місцевого податку з продажу та інших. Слід зауважити, що комунальний податок вилучено з переліку місцевих у зв'язку  з  тим,  що,  по-перше,  у світовій  практиці  об'єктом  оподаткування  є  дохід  і  капітал. По-друге, цей податок стимулює скорочення кількості робочих місць. По-третє,  його  скасування  не приведе до зменшення надходжень до бюджету,  оскільки відміна  зазначеного  податку  зменшить  валові витрати,  а  це в свою чергу розширить базу оподаткування податком на прибуток.

 

     Щодо місцевого податку  з  продажу,  то  цей  податок  дублює чинний  сьогодні податок на додану вартість.  Вилучення з переліку збору  з  власників  тварин  зумовлено,  поперше,  відсутністю   в законопроекті  визначення  терміну  "місцевий  збір"  як  плати за надані  територіальною  громадою   послуги   платнику;   по-друге, механічне введення такого збору без створення умов для надання цих послуг неминуче призведе до збільшення кількості бездомних тварин.

 

     Стосовно збору за  проїзд  територією  прикордонних  областей автотранспорту,  що  прямує  за  кордон,  то  він  дублює  збір за здійснення  екологічного  контролю  в   пунктах   пропуску   через державний  кордон.  Надходження  коштів  до  місцевих бюджетів від збору з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторах у 1998 році, становили  "нуль  цілих  і  нуль десятих" гривні,  що свідчить про недоцільність його запровадження.

 

     Таким чином,   враховуючи    пропозиції    суб'єктів    права законодавчої   ініціативи,  доопрацьований  варіант  законопроекту передбачає справляння шести податків і п'яти зборів.  До  переліку місцевих   зборів   включено  екологічний  збір.  На  сьогодні  це загальнодержавний збір, який у поданому законопроекті пропонується включити до переліку місцевих,  оскільки забруднення навколишнього природного середовища  носить  переважно  локальний  характер,  а, отже,   вирішення   цих   проблем   є  предметом  піклування  саме територіальних громад, для чого їм потрібні відповідні кошти.

 

     Отримані за  рахунок  цього  збору  надходження  можуть  бути використані    місцевими    органами    влади    для    поліпшення медикоекологічної ситуації,  розвитку екологічної  інфраструктури. Введення  місцевого податку на прибуток підприємств,  ставку якого встановлено в розмірі від 1 до 3  відсотків  додатково  до  діючої ставки   податку   на   прибуток   підприємств,  не  є  додатковим навантаженням на платників.  Оскільки,  як ви  звернули  увагу,  у статті  19 проекту пропонується внести зміни до Закону України про оподаткування прибутку підприємств: зменшити базову ставку податку на  прибуток  з  30  відсотків  до  27,  ставку збору із страхової діяльності - з 3 відсотків до 2,7 відсотка.

 

     Місцевий податок на доходи фізичних осіб, який встановлюється в  розмірі  від  1  до  3  відсотків  додатково до ставок податку, встановлених для  відповідних  податкових  шкал  законодавством  з питань    оподаткування   доходів   фізичних   осіб,   може   бути запроваджений тільки після  введення  в  дію  Закону  України  про податок  на  доходи фізичних осіб,  де ставки податку будуть також відповідно зменшені.

 

     Перелік місцевих податків  доповнився  ринковим  і  готельним податками,  які  раніше  були  зборами.  Віднесення їх до податків зумовлене  визначенням  терміну  "місцевий  збір"  як  компенсація вартості комунальних послуг, що надаються платнику місцевого збору відповідно територіальною громадою.

 

     Відповідно і  плата  за  торговий  патент   на   деякі   види підприємницької  діяльності під час доопрацювання теж перенесено з переліку місцевих зборів до переліку місцевих  податків,  оскільки ці  платежі  не  є  компенсацією  вартості  послуг,  які надаються платнику територіальною громадою.

 

     Враховуючи зауваження народних депутатів,  ми внесли  суттєві зміни  до  статті  законопроекту,  яка  регулює порядок справляння рекламного  збору.  У  попередньому  варіанті   проекту   об'єктом оподаткування була вартість рекламних послуг,  що,  дійсно, давало змогу шляхом штучного зниження цієї вартості ухилитися від  сплати збору.  У  доопрацьованому проекті закону об'єктом оподаткування є загальна площа носія зовнішньої та  внутрішньої  реклами,  що  дає змогу справляти цей збір у повному обсязі.

 

     Необхідно зазначити, що місцеві податки, а також рекламний та будівельний збори є обов'язковими для  встановлення  за  наявності об'єктів  оподаткування або умов,  з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

 

     У разі прийняття такого закону реально  зменшиться  податкове навантаження  на  платників  місцевих податків і зборів,  поперше, завдяки скасуванню зборів,  які  не  відіграють  істотної  ролі  в наповненні  місцевих  бюджетів і вимагають невиправданих витрат на їх адміністрування (збір за видачу ордера на квартиру, за участь у бігах  на  іподромі,  за  виграш  у  бігах  на  іподромі  й інші); по-друге, будуть зменшені діючі ставки. Так, якщо граничний розмір ринкового  збору  для  юридичних  осіб  становив  222  гривні,  то відповідно до цього  законопроекту  максимальна  ставка  ринкового податку  становить  50 гривень для торгівців автотранспортом і від 0,5 (я підкреслюю) до 2 гривень залежно  від  виду  продукції,  що підлягає реалізації.

 

     ГОЛОВА. Петре Володимировичу! Спасибі.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  У результаті ми можемо мати в місцевих бюджетах більше 2 мільярдів 354 мільйонів гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Петра  Володимировича,   будь   ласка. Запишіться.   Висвітіть.   Депутат   Сахно.   За   ним  -  депутат Лісогорський.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Партія   "Реформи   і порядок".  Шановний  Петре  Володимировичу!  Ваша попередниця пані Олександра Кужель порушила питання про те,  що ринковий збір, який є (здається,  від 3 до 5 гривень з торгового місця), дуже великий, завеликий,  і він підірве умови індивідуальної торгівлі в  нас  на ринку.

 

     А як  ви  вважаєте?  Я  взагалі вважаю,  що це замалий збір з досвіду наших київських,  скажімо,  ринків.  А як ви вважаєте,  ця ставка, дійсно, замала чи вона все-таки збалансована?

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Абсолютно правильно, я вважаю, що тут є баланс. Більше  того  (уважно  послухайте)  передбачається   диференціація ринкового  податку.  Залежно від виду продукції,  що реалізується, від територіального  розміщення  ринку  він  становить:  за  місце торгівлі  продовольчою  продукцією  на міських ринках - від 1 до 3 гривень,  на селищних та сільських ринках - від 0,5  гривні  до  2 гривень;  за  місце  торгівлі  промисловою  продукцією  на міських ринках - від 2 до 5 гривень, на селищних та сільських ринках - від 1   до   3  гривень.  Для  спеціалізованих  автомобільних  ринків, незалежно від місця їх розташування,  для торгівців  автомобільним транспортом  та іншими самохідними машинами і механізмами - від 10 до 50 гривень,  для торгівців іншими видами супутньої продукції  - від 2 до 5 гривень.

 

     Просто пані  Кужель  взяла  5  гривень  і їх,  так би мовити, обіграла. Але ж є діапазон! Є місцева влада, і є місцевий ринковий податок. Будь ласка, хай влада це вирішує.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський. За ним - депутат Ващук.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого забезпечення,  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська область).  Прошу передать слово  Стрижко  Леониду Петровичу.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый  докладчик!  Сегодня,  несмотря  на  то,  что  налоговая инспекция  превратилась,  по  сути,  в целую армию,  далеко не все налоги собираются и далеко не все деньги,  которые должны были  бы поступить  в  казну  державы  и  в  местные бюджеты,  поступают по назначению.

 

     Скажите, пожалуйста,  не приведет ли введение этого закона  к тому,  что местные органы власти пойдут на создание дополнительной собственной  местной  службы  по  взиманию  налогов  и  тем  самым увеличится число чиновников без какоголибо повышения эффективности собирания налогов?  Ведь сегодня  очень  большая  часть  экономики работает  в тени,  и местные органы власти давно имели возможность легализовать работающее в тени местное производство.  Вместо этого вы  предлагаете увеличить налоги.  Может быть,  сначала вывести на свет то, что работает в тени?

 

     Спасибо.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Спасибі.  Я би вам  хотів  сказати,  що  робота податкової  адміністрації  як  виконавчої  структури  залежить від фінансово-кредитної політики,  яку веде держава.  І  ще  багато  є чинників  для  того,  щоб  наповнювати бюджет.  У законопроекті не передбачається  збільшити   чисельність   працівників   податкової адміністрації, той самий апарат виконуватиме ці функції.

 

     Хочу підкреслити,  що  йдеться  не про збільшення податкового тягаря на виробничника, про збільшення місцевих податків і зборів. І  ця  сума  порівняно  з  тією,  яка  на  сьогодні  становить 400 мільйонів, орієнтовно становитиме 2 мільярди 300 тисяч.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За рахунок чого збільшується?

 

     МЕЛЬНИК П.В.  За рахунок чого?  Оце ви ставите  дуже  важливе запитання.  У  варіанті,  перенесеному  на повторне перше читання, ставки місцевих податків  на  прибуток  підприємств  і  на  доходи фізичних  осіб  встановлювалися  в межах чинних ставок відповідних загальнодержавних податків.

 

     У доопрацьованому проекті - додатково до  ставок  податку  на прибуток і податку на доходи фізичних осіб.

 

     Я казав,  що  вносяться зміни до статті 19 Закону України про оподаткування прибутку підприємств,  де базова ставка знижується з 30  до  27  відсотків,  а  у  страховій  діяльності  -  з 3 до 2,7 відсотка.  Відповідно до "Заключних положень" місцевий податок  на доходи  фізичних осіб набирає чинності тільки з моменту введення в дію Закону України про податок на доходи фізичних осіб.

 

     Отже, як бачимо,  фактично плата за землю входить до  податку на  нерухомість.  Це орієнтовно десь півтора мільярда коштів,  які залишатимуться на місцях,  а не будуть  іти  у  центр,  щоб  потім перерозподілятися згори.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20,  Волинська область).  Шановний доповідачу!  Дозвольте звернути вашу увагу і колег народних депутатів на таке.  Люди, які торгують на ринках,  належать до різних категорій.  Є,  скажімо,  такі, для яких це серйозний бізнес,  і для  них  збільшення  запропонованого вами  податку  чи місцевого збору на гривню чи дві не має великого значення.  А є люди,  котрі виходять на ринок продати останнє: три літри  молока.  Ви  ж  пропонуєте  за  один день з тої бабці зняти гривню, а вона вторгує півтори. Розумієте?

 

     МЕЛЬНИК П.В. Півгривні.

 

     ВАЩУК К.Т.  Тому мені,  наприклад, не імпонує принцип "від" і "до".  Не можна заплющувати очі,  шановні колеги,  на те,  що весь нелад на ринках міг би бути подоланий місцевими радами вже  давно. Чомусь його не подолано і дійшов він аж до Верховної Ради. Тому ні в якому разі не треба писати "від" і "до",  оскільки ця вилка  дає змогу для різних нечесних змов тим,  хто утримує ринки, і тим, хто дозволяє їх утримувати.

 

     І ще одне. Я прошу чіткіше виписати і записати менший податок для людей, які продають незначну кількість продукції, що виростили чи виробили самі.  Вони виносять кілограм  картоплі  чи  цибульки, вирощених власними руками.  Їм за це треба сказати:  "Дякую". А ми змушуємо їх платити щоденно. Якщо ця продукція у великих обсягах - то інша справа.

 

     Дякую.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Ще  раз  нагадую,  що в запропонованому проекті податок на нерухоме майно становить 1  мільярд  400  мільйонів  за рахунок запровадження нового виду збору - будівельного, мета якого насамперед   спрощення   для   громадян   отримання   дозволу   на будівництво,  архітектурні  зміни  і  таке  інше,  що  на сьогодні потребує  багато  часу,  грошей  та  збирання  великої   кількості підписів.  Можу  відзначити,  що  ринковий  податок становить 5,52 процента,  або 130 мільйонів.  Це абсолютно не предмет для великої дискусії.  Вносьте пропозиції чи зауваження,  попрацюймо в другому читанні.  Але повірте,  що я не порушував би питання щодо недовіри місцевій владі. Місцева влада знає і за це відповідає...

 

     ГОЛОВА. Петре  Володимировичу,  Катерина  Тимофіївна  має  на увазі,  що ми знаємо, хто і якими ринками керує. Поприватизовували ж ринки.  У залі є ті, хто керує ринками в Києві, приватизували їх і їздять на джипах із охраною. Ринок незначний, не в центрі міста.

 

     Так само в сільському районі.  Ми знаємо,  хто ринками керує: не місцева рада.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Олександре Миколайовичу!  Якщо дозволите,  ми з Кужель і Ващук доопрацюємо дане питання до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги!  Я  просив  би підтримати  пропозицію  профільного  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності про відхилення законопроекту  Президента  і прийняття  в першому читанні законопроекту,  який вносять депутати Мельник і Терьохін.

 

     Ставлю на    голосування.    Слово    надається    Олександрі Володимирівні. Хвилинку. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Шановні  народні  депутати!  Ви  обіцяли  своїм виборцям,  що буде зменшення податку.  Якщо не приймете  зміни  до декрету, то удвоє підвищуються податки на фізичну особу. Вдвоє, бо ніколи місцева рада не візьме 0,5 копійки,  а візьме 5 копійок, бо так їй рекомендує податкова адміністрація.

 

     Ми проїхали всі 25 областей...  Я благаю вас:  прийміть зміни до декрету відразу і прийміть у першому читанні  законопроекти.  І коли  ви приймете його в другому читанні,  то ми вам надішлемо всі документи.  Тоді дія декрету призупиниться.  А зараз не  залишайте людей  сам на сам з тим,  що сьогодні є.  Усі ринки страйкують:  у Житомирі, Вінниці, Луганську, Новій Каховці.

 

     ГОЛОВА. Де депутат Альошин?  Депутати профільного Комітета  з питань  фінансів  і  банківської діяльності вносять пропозицію про відхилення законопроекту Президента.

 

     Ставлю цей проект на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 167.

 

     Ставлю на голосування проект Закону  про  місцеві  податки  і збори,  внесений  народними  депутатами  Мельником  і  Терьохіним, прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 205.

 

     Депутат Черненко не встиг.  Якби було 105 голосів,  то  я  не ставив би, а так є 205, у межах похибки.

 

     Голосуємо про прийняття в першому читанні проекту,  внесеного депутатами Мельником і Терьохіним.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Одну хвилинку. Ми пропустили одну пропозицію, коли  голосували  про  агропромисловий комплекс.  У проекті 3075-1 слова  "сортовипробувальні   станції   та   дільниці"   виключити. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!   Ставлю   на   голосування   пропозицію  про відхилення  попереднього  законопроекту,  який   вніс   профільний комітет. Будь ласка.

 

     "За" - 157.

 

     Спасибі. Шановні колеги, не треба сперечатися!

 

     Слово надається   заступнику   голови   профільного  комітету Сокерчаку. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Гадаю, що ніякої  трагедії  немає.  Комітет  справді  прийняв  таке рішення, враховуючи,  що указ Президента,  котрий ми  не  відхилили  (ми  ж поправки до декрету не змінили), набирає чинності десь 15 вересня. До 15 вересня,  якщо попрацюємо і приймемо проект закону в другому читанні, - все буде гаразд.

 

     ГОЛОВА. Яка ваша пропозиція?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я розумію, що сьогодні ми не проголосуємо, тому пропоную прийняти в першому  читанні  проект  Закону  про  місцеві податки  і  збори.  Доопрацюємо  до  другого читання,  а потім цей документ поглине поправки до Декрету Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Розглядається проект Закону  про внесення  змін  і доповнень до Закону про особливості приватизації майна в  агропромисловому  комплексі.  Доповідає  Коваль  Вячеслав Станіславович. Будь ласка.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Потреба  у внесенні  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про особливості приватизації  майна   в   агропромисловому   комплексі   викликана складнощами, що виникають під час реєстрації інформації про випуск акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі радгоспів та  інших  державних  сільськогосподарських  підприємств,  а також підприємств  рибної  галузі   та   лісового   господарства   через неспроможність цих підприємств справити державне мито.

 

     Зазначені підприємства  нині  перебувають  у не менш складних фінансових умовах,  ніж ті,  яким згідно зі статтями 2, 13, 15, 21 закону  надана можливість не справляти державне мито за реєстрацію інформації про випуск акцій.

 

     Законопроект передбачає  створення  рівних  можливостей  щодо умов  справляння  державного  мита  за  реєстрацію  інформації про випуск  акцій  для  всіх  без  винятку  підприємств,   особливості приватизації   яких  визначено  Законом  України  про  особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

     Ви знаєте,  шановні депутати,  що тепер діє Закон України про особливості  приватизації  майна  в  АПК  1996  року  зі  змінами, внесеними вже цим складом Верховної Ради у 1998  році.  Частина  4 статті  21  чинного закону визначає,  що Державна комісія з цінних паперів  та  фондового   ринку   або   її   територіальні   органи забезпечують  реєстрацію  інформації про випуск акцій підприємств, зазначених у статтях 2,  13,  15,  21  цього  закону,  у  порядку, встановленому  законодавством України.  При цьому державне мито за реєстрацію інформації про випуск акцій не справляється.

 

     Статті 2,  13 і 15 подають перелік підприємств, які проводять приватизацію  на пільгових умовах.  До переліку цих підприємств не включені  радгоспи,  колгоспи,  рибгоспи,  лісгоспи,   котрі   теж перебувають  у дуже складних фінансових умовах.  І якщо вони пішли вже на створення  відкритого  акціонерного  підприємства,  то,  на думку  фракції  Народного  руху  України,  їм треба дати змогу теж працювати на тих самих  умовах,  на  яких  працюють  підприємства, передбачені  чинним  Законом  про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

     Цей законопроект вступає в суперечність із чинним Законом про бюджетну  систему  України.  Як  вийти з цієї ситуації,  адже ми з прийняттям даного законопроекту зменшуємо надходження в  Державний бюджет України?  Якщо ввести законопроект з 2000 року,  тобто дати можливість під час формування  нового  бюджету  врахувати  внесені зміни  до частини 4 статті 21 Закону про приватизацію майна в АПК, то вийдемо зі згаданої ситуації і дамо змогу вижити підприємствам, які  опинилися  в  дуже  скрутному становищі і намагаються вижити, міняючи форму власності,  щоб залучити потрібні кошти.  Вважаю, що Верховна Рада України допоможе і сільськогосподарському виробнику, і підприємствам цієї галузі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Вячеслава  Станіславовича?  Шановні колеги,  пропоную  прийняти  документ  у  першому  читанні.  Немає заперечень? Будь ласка, проголосуйте. І депутат Гуцол просить.

 

     "За" - 147.

 

     Шановні колеги,  розберіться,  будь ласка. Прошу запросити до залу фракції Рух-1,  Рух2,  народних демократів, бо залишилися три депутати (Шум у  залі).  Тоді  запросіть  і  депутата  Мороза.  Де фракція "Реформиконгрес",  так? (Шум у залі). Ну, де вона? Депутат Ємець є.  Будь  ласка,  запросіть  депутатів  до  залу.  Є  тільки представники   Конгресу  українських  націоналістів.  Голосуємо  в першому  читанні.  Наталіє  Михайлівно,  Володимире  Романовичу... Нічого, до листопада помиритеся.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо. Депутат  Смірнов не встиг.  Будь ласка.  Олександр Іванович Ємець не голосує.

 

     "За" - 209.

 

     Надаю слово Валентині Петрівні Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого блоку  соціалістів  і  селян. Шановний  Олександре Миколайовичу,  звертаюся насамперед до вас із такою пропозицією.  Ми розглядали законопроект про місцеві податки і  збори.  Оскільки  при Голові Верховної Ради створена рада голів обласних  рад  народних  депутатів,  щоб  мати  постійний  зв'язок народних  депутатів  із депутатським корпусом обласних рад,  прошу дати  протокольне  доручення  Комітету   з   питань   фінансів   і банківської   діяльності  надіслати  головам  обласних  рад  даний законопроект,  щоб   вони   з   депутатським   корпусом   докладно проаналізували його і подали свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Пропозиція Валентини Петрівни доречна.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   І  прошу  поставити  на  повторне  голосування зазначений законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Ми   дамо   доручення.   Дуже    правильна пропозиція. Прохання прийняти у першому читанні законопроект, який доповів депутат Коваль.  Будь ласка, голосуємо. Заходьте до залу й голосуйте.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону про державну підтримку космічної діяльності.  Будь ласка,  Олександре  Олексійовичу.  Є  пропозиція прийняти  в  першому читанні.  Можливо,  є запитання до Олександра Олексійовича? Депутате Ємець, будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Партія "Реформи і  порядок".  Дозвольте  звернути увагу профільного комітету на те, що подібні укази потрібно вчасно виявляти і відхиляти.  Сьогодні ми змушені  голосувати  в  першому читанні.  Як мінімум указ містить три позиції,  котрі вводять нові пільги стосовно оподаткування. Ці питання не передбачені в бюджеті на   поточний  рік,  не  передбачені  в  законі,  який  стосується відповідних податків.  Тому тепер  змушені  голосувати  в  першому читанні,  щоб у другому читанні це виправити.  Отже, звертаю увагу профільного комітету на те, аби своєчасно вносити подібні укази на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Указ діє з листопада 1998 року. Депутате Петров, будь ласка.

 

     ПЕТРОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 211,  Чернігівська область).  Уважаемый  Александр Алексеевич,     мы     в    целом    поддерживаем    законопроект. Прокомментируйте,  пожалуйста,  ситуацию,  которая  сложилась   на космодроме  Байконур.  Будет  ли осуществлен проект "Океан" в этом месяце?

 

     НЕГОДА О.О.,  генеральний директор  Національного  космічного агентства  України.  Как  известно,  5  июля  произошла  авария  с российской ракетой "Протон".  Сейчас мы предпринимаем все меры для того,  чтобы  обеспечить 12 числа пуск:  работаем с правительством Республики Казахстан,  с Министерством иностранных дел.  Я  думаю, что здравый смысл восторжествует, и работы будут продолжены.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо,  так?  Ставлю  на  голосування  в  першому читанні. Одну хвилинку, зніміть голосування.

 

     Запишіться, будь  ласка,  на  запитання.  Висвітіть.  Депутат Тіщенко. За ним - депутат Юхновський.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Александр  Николаевич!  Я  все-таки  считаю,  что такой серьезный вопрос,  как  государственная  деятельность  космической отрасли, можно было бы обсудить, дать время и для содоклада, и для того,  чтобы депутаты выступили.  Ведь этим указом государственная деятельность космической отрасли не ограничивается.  Можно было бы обозначить и другие проблемы. Ну а что касается законопроекта...

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, указ діє з листопада 1998 року.

 

     ТІЩЕНКО О.В.  Правильно.  Поэтому  мы  и  хотим  законопроект принять в первом чтении, чтобы внести необходимые моменты, которых недостает.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Будь   ласка,   Олександре   Олексійовичу, доповідайте.

 

     НЕГОДА О.О. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Проект Закону України про державну підтримку  космічної діяльності    розроблено    відповідно    до   програми   розвитку національного космічного законодавства,  яка є складовою  частиною загальнодержавної   космічної   програми,   котра   своєю   чергою затверджена Верховною Радою в грудні 1997 року.

 

     Головним завданням   внесеного   законопроекту   є   подальше вдосконалення   державного   регулювання   космічної   діяльності, створення сприятливих економічних умов для реалізації Національної космічної  програми України та її головних пріоритетів в інтересах науки, народного господарства, оборони та безпеки держави.

 

     Варто підкреслити,  що положення даного  документа  регулюють сферу  державного  замовлення,  включаючи оборонне замовлення,  до розряду якого  належить  Національна  космічна  програма  України. Таким чином, положення законопроекту повністю відповідають статтям 5,  7 Закону України про державне оборонне замовлення і розвивають їх відповідно до Закону України про космічну діяльність.

 

     Впевнені, що   прийняття  цього  закону  сприятиме  зростанню поставок національної ракетно-космічної техніки на експорт.

 

     Нині в структурі обсягів виробництва космічної галузі України на   одну  гривню  бюджетного  фінансування  випадає  10  гривень, одержаних від експорту космічної продукції.  Ми ставимо  завдання, щоб  у  2000  році  збільшити  вдвоє  обсяги  експортних поставок. Основою для цього є великий  успіх  української  ракетно-космічної техніки,   досягнутий   у  нинішньому  році  початком  комерційної експлуатації ракети "Зеніт" у проекті "Морський  старт",  успішним початком  комерційної  експлуатації ракети "Дніпро",  створеної на базі ракети стратегічного призначення СС-18, початком модернізації ракети "Циклон" для комерційного використання та іншими проектами.

 

     Сьогодні підприємства  космічної галузі виконують близько 100 контрактів,  пов'язаних   із   поставками   продукції   космічного призначення на експорт.

 

     На цей   час   світовий   космічний   ринок   переживає  етап піднесення, і в найближчому десятиріччі загальний обсяг продажу як космічних  апаратів,  так і запуску ракет-носіїв становитиме понад 100 мільярдів доларів.  Наше головне завдання  -  контролювати  на початку  нового  сторіччя  не менше ніж 20 відсотків обсягу такого престижного високотехнологічного ринку.

 

     Треба зазначити, що з 1992 року українськими ракетами-носіями "Циклон"  і "Зеніт" успішно здійснено 50 запусків різних космічних апаратів.   Розробка   даного   законопроекту   сприятиме    також гармонізації   внутрішнього   та   міжнародного   законодавства  в космічній сфері, імплементації норм міжнародних угод і конвенцій.

 

     Подібні норми  є  типовими  для   національних   законодавств провідних   космічних   держав,   двосторонніх  і  багатосторонніх міжнародних угод у галузі дослідження та  використання  космічного простору.  Зокрема,  Верховною Радою України протягом минулих двох років ратифіковано угоди між Україною  та  Російською  Федерацією, Казахстаном, Китаєм, Сполученими Штатами, в яких є подібні норми з податків.

 

     З економічної точки зору реалізацією норм закону  створюються сприятливі  умови  для розвитку виробництва космічної техніки,  що дасть змогу підприємствам стати прибутковими.

 

     Введення законодавчої норми щодо збільшення звітного  періоду суб'єктів  космічної  діяльності,  а  також терміну розрахунків за експортно-імпортними  операціями  узгоджує  цей  період  і  термін розрахунків  із  технологічними циклами,  які об'єктивно існують у виробництві космічної техніки.

 

     Підвищення щорічної норми амортизації основних фондів третьої групи до 20 відсотків дасть змогу зменшити темпи старіння основних фондів  підприємств  космічної  галузі  та  їх   відставання   від сучасного   рівня.   Адже  не  секрет,  що  їх  останнє  оновлення здійснювалося 10 років тому. Гостра потреба в такому оновленні є з огляду  на високий рівень конкуренції на світовому ринку космічних послуг.

 

     Введення норм закону щодо звільнення від  податку  на  додану вартість  операцій  за контрактами з державного замовлення суттєво спрощує систему обігу бюджетних коштів,  забезпечує  розвантаження банківської системи, концентрацію обігових коштів підприємств.

 

     Крім того,  це  дасть  змогу  ефективно використовувати кошти бюджетного рівня для розв'язання  завдань  Національної  космічної програми України.

 

     Отже, внаслідок прийняття поданого проекту закону національні суб'єкти  космічної  діяльності   одержать   не   тільки   реальну економічну  та моральну підтримку,  а й упевненість у майбутньому, що дасть відповідний поштовх створенню нових  проектів,  залученню національних підприємств до кооперації в космічній галузі.

 

     Такий результат  може стати одним із складових виходу держави з кризового стану,  оскільки  використання  результатів  космічної діяльності та космічних технологій у народному господарстві сприяє зміцненню економіки держави.

 

     Підтвердженням цих положень є розпочата структурна перебудова космічної галузі. Ми завершили передачу підприємств, що становлять основу  космічної  галузі,  і  всіх  військових  частин  у  складі Національного  центру управління та випробування космічних засобів у містах Євпаторії,  Севастополі,  Дунаєці та Чернігові,  до сфери управління Національного космічного агентства.

 

     Космічна галузь має всі структурні складові,  щоб забезпечити замкнуті технологічні етапи створення різних виробів як у напрямах космічної тематики, так і цивільного виробництва. Треба відзначити як позитивний  факт  збільшення  обсягів  виробництва  промислових підприємств  у  1998  році  порівняно  з  попереднім  роком на 159 відсотків  та  зростання  темпів  виробництва  за  шість   місяців поточного року до відповідного періоду попереднього року.

 

     Заплановані обсяги   виробництва   підприємствами   космічної галузі у 2002 році  сягнуть  майже  рівня  1989  року.  При  цьому підприємствами   космічної  галузі  вдається  зберігати  структуру виробництва. Обсяги експортних поставок уже тепер становлять понад 50 відсотків загальних обсягів виробництва.

 

     Тому прошу  вас,  шановні  народні  депутати,  підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Чекалін Володимир Миколайович, голова підкомітету. Будь ласка.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые народные  депутаты!  Законопроект,  который сейчас    рассматривается,    устанавливает   основные   положения государственной  поддержки  космической   деятельности   с   целью сбережения,   развития   и   эффективного  использования  высокого научнотехнического,  производственного  и  экспортного  потенциала национальной  космической  отрасли  для  обеспечения  национальных интересов государства.

 

     Государственная поддержка  космической  деятельности  создает такие экономические,  организационные, социально-правовые и другие методы регулирования,  которые содействуют  укреплению  и  создают условия   для  развития  космической  деятельности  как  одной  из составных  частей  высокотехнологического   сектора   национальной экономики.

 

     На сегодня  ракетно-космическая отрасль остается одной из тех отраслей  промышленности,  которая  еще   стабильно   работает   и пользуется авторитетом на международном уровне.  Стабильная работа ракетно-космической  отрасли   позволяет   сохранить   достаточное количество рабочих мест,  сохранить без преувеличения национальное достояние Украины - научнотехнический  потенциал,  который  создал такие  сложнейшие  современные  комплексы  как "Зенит",  "Циклон", "Сич-1", "Океан" и другие.

 

     В настоящее   время   ракетно-космическая   отрасль   успешно работает на международном рынке космических услуг, принося Украине и   материальные   ценности,   и   международный   авторитет   как космическому государству.

 

     Сомневающимся народным   депутатам  для  наглядности  приведу конкретный пример.  В  1998  году  конструкторское  бюро  "Южное", получив  государственный  заказ в виде контрактов и договоров на 2 миллиона гривень и не получив их полностью,  заплатило государству 9 миллионов гривень налогов за счет иноконтрактов.

 

     Приняв данный  документ,  мы расширяем круг законов,  которые регламентируют    государственное    регулирование     в     сфере стратегических   направлений   экономики,   поддерживаем  отрасль, создаем условия для  расширения  международного  сотрудничества  в интересах  Украины.  Комитет  по  вопросам  промышленной  политики единогласно  рекомендует   народным   депутатам   принять   данный законопроект  в  первом  чтении и таким образом реально поддержать все НИИ, КБ, производство, расширить международное сотрудничество, которое  в  свою  очередь  дает  возможность  сохранить и умножить научно-технический потенциал Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Володимира  Миколайовича?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу!  Скажіть, будь ласка, яка конкретно структура Національної  космічної  програми  України?  Фракція "Батьківщина" підтримує даний законопроект і просить колег народних обранців теж підтримати, проголосувати за.

 

     Дяую за увагу.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.  Спасибо за вопрос.  О структуре государственной программы Национального космического агентства лучше  и  подробнее сказал бы Александр Алексеевич Негода.

 

     Я должен сказать о том, что структура направлена на то, чтобы в  ближайшие  несколько  лет  мы  могли   оставаться   космическим государством   и  завоевывать  рынок  космических  услуг,  который сегодня очень плотно занят другими странами.

 

     Поэтому космическая программа как раз направлена на то, чтобы данная  отрасль  у  нас  сохранялась  внутри государства и была бы конкурентоспособной на мировом рынке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Стрижко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского  союза за возрождение СССР.  Владимир Николаевич!  Думаю,  вы  прекрасно  понимаете,   что   космические технологии, а точнее вся космическая деятельность, Украине сегодня просто  не  по  карману.  Это  была  составная  часть   громадного научно-промышленного  комплекса,  который  обеспечивал космическую деятельность  Советского  Союза.  И   неправомерные   действия   в отношении  наших  средств  доставки  ракет,  которые  мы  видим со стороны  Казахстана,  говорят  о  том,   что,   по-видимому,   это пространство  не  укрепляется  действиями  нашего государства,  а, наоборот, ослабляется.

 

     Я хотел бы задать следующий вопрос.  Не кажется ли  вам,  что сегодня,  когда  мы  говорим о поддержке космической деятельности, первое и главное,  что нужно решить,  - это определиться, с кем мы будем укреплять нашу космическую деятельность:  то ли с Америкой и другими странами НАТО,  то ли возвращаться  на  отработанный  нами рынок   с  соответствующим  военнопромышленным  комплексом  стран, созданных на территории Советского Союза?

 

     Если такой вопрос решен в предлагаемом законопроекте,  то  за него можно голосовать, если нет, то это все утопия.

 

     ЧЕКАЛІН В.М. Уважаемый Владимир Николаевич! Этот законопроект определяет   экономическое   регулирование    нашей    космической деятельности.  Он  не направлен на политическое решение:  с кем мы сегодня будем сотрудничать - то ли с Соединенными Штатами Америки, то ли с Россией.

 

     Но должен   сказать,   что   основные   комплектующие   наших ракет-носителей,  которые мы предлагаем на рынке космических услуг и  за  счет  которых  сегодня  держится наш авторитет космического государства   и   сохраняется   экономический   потенциал    наших ракетостроителей,  поступают  из  России.  И  если этого закона не будет,  если мы не будем укреплять  международное  сотрудничество, потенциал исчезнет.

 

     Данный проект    закона    преимущественно    направлен    на сотрудничество с Россией,  потому  что,  как  я  сказал,  основные комплектующие  для  наших космических носителей "Циклон" и "Зенит" (двигатели, системы управления и остальное) мы получаем из России.

 

     Он взаимовыгоден как нам,  так и России,  но в первую очередь нам,  для  того  чтобы  сохранить свой потенциал и чтобы его можно было использовать в целях  обороноспособности  страны.  Поэтому  я прошу фракции поддержать обсуждаемый законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов.  Хотелось бы задать вопрос Александру Алексеевичу,  но попрошу вас ответить на него. Владимир Николаевич!   Кроме  обектов  космической  деятельности,  которые рассмотрены в статье 6 и где говорится,  что "Національне космічне агентство  України...  здійснює  державний  нагляд  за  їх станом, вживає  заходи  для  їх  підтримки",  существуют  еще   уникальные субекты космического производства,  космической промышленности. В Харькове их достаточно много.

 

     Так вот,  не  считаете  ли  вы  возможным  с  учетом   крайне тревожной  ситуации,  которая  складывается на ряде предприятий (я мог бы отметить скандальный  случай  перехода  значительной  части производства    "Хартрона"    в    руки    американской   компании "Вестингауз"),  внести в данный законопроект  специальную  статью, которая  бы  обязывала  и  Национальное  космическое агентство,  и государство    ввести    мониторинг,    то    есть    осуществлять государственный  надзор  за состоянием космического производства и осуществлять меры по поддержке этого производства?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.  Леонид Петрович,  я целиком и полностью с  вами согласен.  Действительно,  это необходимо сделать при рассмотрении законопроекта во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Є бажаючі виступити? Поговорили, а  тепер будемо приймати в першому читанні.  Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект Закону про державну підтримку космічної діяльності в першому читанні.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Кодексу   України   про   адміністративні   правопорушення   (щодо відповідальності  за  порушення у сфері метрологічної діяльності). Доповідає  Величко  Олег  Миколайович.  Є   запитання   до   Олега Миколайовича?  Олегу Миколайовичу, ваші пропозиції? Усі зауваження враховано?

 

     ВЕЛИЧКО О.М., заступник голови Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації. Зважаючи на те, що всі пропозиції народних  депутатів  враховано,  законопроект  повністю відпрацьовано   з  Комітетом  з  питань  промислової  політики,  є пропозиція прийняти його в цілому.

 

     ГОЛОВА. Комітет підтримує рішення прийняти в  цілому.  Ставлю на   голосування   пропозицію   прийняти  законопроект  у  цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі. Сідайте.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень  до  деяких  законодавчих  актів  України  у  зв'язку  з прийняттям  Закону  України  про  відходи.   Доповідає   заступник міністра юстиції Забігайло Володимир Костянтинович. Будь ласка.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К.,  заступник міністра юстиції України. Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд  вноситься проект  Закону  України  про  внесення  змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям  Закону  України про відходи.

 

     Закон був   прийнятий   5   березня   1998   року.  Згідно  з "Прикінцевими положеннями" цього документа Кабінетом  Міністрів  з метою  введення  його  в  дію  підготовлено  зміни і доповнення до деяких законодавчих актів України.

 

     Зміни і  доповнення  (всього  їх  11)  тією  чи  іншою  мірою стосуються  питань  поводження з відходами.  Ці зміни пропонується привести у відповідність із Законом  України  про  відходи,  а  за змістом вони торкаються таких аспектів:

 

     внесення редакційних  змін  до  інших законів України з метою приведення їх у відповідність із прийнятою у  Законі  України  про відходи термінологією;

 

     введення в дію організаційноекономічного механізму поводження з відходами (закладено у  відповідні  статті  Закону  України  про відходи, зокрема у статті 38, 41);

 

     ліцензування діяльності   щодо   поводження   з  небезпечними відходами та їх транскордонне перевезення;

 

     запровадження дозвільної  системи  на  збирання  і  заготівлю ресурсоцінних  відходів  та  окремих  видів  відходів як вторинної сировини (статті 20, 34, 35, 36);

 

     введення адекватної  відповідальності  за  правопорушення   у сфері поводження з відходами.

 

     Прийняття запропонованого  законопроекту дасть змогу створити в  Україні  розгалужене,   взаємопов'язане   правове   поле   щодо реалізації  повною  мірою  положень  Закону про відходи і створить реальні передумови для запровадження в державі ефективної  системи управління потоками відходів.

 

     Законопроект розглянуто у профільних комітетах Верховної Ради України,  зокрема з питань фінансів і  банківської  діяльності,  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією,  з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій,  у Секретаріаті Верховної  Ради.  У  цілому  проект підтримано.

 

     Висловлені зауваження  стосуються  переважно  двох  аспектів: доцільності надання пільг і змін  та  доповнень  до  Кримінального кодексу  з  огляду  на прийняття Верховною Радою у першому читанні нового кодексу.  Переважна  більшість,  я  підкреслюю,  пропозицій комітетів,   Секретаріату,  науковоекспертного  управління  носить конструктивний характер, вже враховується і буде враховано під час підготовки законопроекту до другого читання.

 

     Запропоновані зміни   і   доповнення  до  податкових  законів України є тим потрібним мінімумом законодавчої підтримки суб'єктів підприємницької   діяльності,  який  дасть  змогу  їм  залучити  у господарський  обіг  вторинні  ресурси   і   створити   відповідні переробні потужності в Україні.

 

     Слід зазначити,  що бюджетна політика,  здійснювана останніми роками в країні, зумовила певні упередження щодо надання будь-яких пільг і їх законодавчого закріплення.

 

     З огляду  на  те,  що  у  законодавстві України немає системи фінансовоекономічних заходів  стосовно  стимулювання  використання відходів,  у Законі про відходи системі таких заходів приділяється особлива увага.

 

     Світовий досвід свідчить  про  потребу  створення  умов,  щоб підприємства  були зацікавлені використовувати відходи.  У країнах із ринковою економікою  це  досягається  як  шляхом  податкових  і кредитних пільг, так і за допомогою відчутних санкцій за порушення встановлених   норм   і   правил   транспортування,    зберігання, утилізації,  знешкодження та видалення відходів, а також цільового фінансування окремих проектів і програм перероблення відходів,  що визначається у законодавчому порядку.

 

     Поєднання обов'язків,   прав   і   відповідальності  у  сфері поводження  з  відходами,  координовані  законом  спільні  зусилля центральних  і  місцевих  органів влади,  використання економічних підойм забезпечили в розвинутих країнах зниження приросту відходів порівняно   з  приростом  виробництва  і  підвищення  використання відходів, суттєво поліпшили стан довкілля.

 

     Так само   і   в   Україні   розробляється   низка   проектів нормативно-правових   актів,   які   повинні  прискорити  введення цивілізованого правового регулювання у цій сфері.

 

     Поданий законопроект,  шановні народні депутати, і спрямовано на згадані цілі. Просимо підтримати даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Костянтиновича? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Тищенко. За ним - депутат Черненко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо.  Я имею сведения,  что в ряде регионов планируется   строительство   заводов,  на  которых  сжигались  бы всевозможные отходы, в том числе планируется приводить отходы даже из-за границы, чтобы их сжигать у нас.

 

     Есть ли    какие-либо   ограничения   в   предлагаемых   вами законопроектах,  чтобы  не   допустить   превращения   Украины   в мусоросжигающую свалку?

 

     Спасибо.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К.  Закон дає правове регулювання.  Я не можу вам сказати,  що  ще  планується,  тому  що  політики  щодо  цього  не вироблено.   Але   закон   встановлює  чітке  правове  регулювання діяльності держави,  яке  буде  спрямоване  саме  на  забезпечення обмеження такої політики.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Іоффе.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Група "Незалежні". Владимир Константинович,  я в принципе поддержу ваш законопроект.  И думаю, что он сделан правильно и вовремя.  Но вот хотелось бы все же одну позицию с вами уточнить.

 

     Вы помните,  когда-то  в  школах,   в   техникумах   собирали металлолом.  Ребятишки с удовольствием занимались этим. Там что-то им проплачивали,  покупали они  конфетки.  Некоторых  премировали, ездили они по местам боевой славы и прочее. Сегодня все это просто отдано на откуп прохиндеям.

 

     Коснется ли этой проблемы новый закон?

 

     Спасибо вам за ответ.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К.  Цієї проблеми цей законопроект не торкається, бо це не є метою і предметом законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іоффе, за ним - депутат Дорогунцов.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий  округ  111,  Луганська  область).  Я  не просив слова.

 

     ГОЛОВА. Та ж записаний,  так. Це ж не в "Незалежності" писати всіляку нісенітницю. Тут виступати треба.

 

     Будь ласка, депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі,  Олександре Миколайовичу. Фракція Компартії   України.   Шановний   доповідачу!  Цим  законопроектом вносяться зміни до чинних законів у зв'язку  з  прийняттям  Закону про відходи. Я особисто високо ціную той закон. А чи не могли б ви нам сказати,  чи є вже якісь позитивні  результати  від  того,  що такий закон був прийнятий? Чи поліпшилося використання відходів?

 

     Ви пам'ятаєте,  колись  до  20  процентів продукції в Україні виготовлялося за рахунок використання  як  сировини  і  матеріалів відходів  виробництва.  Яка ситуація тепер?  Чи сприяють ці закони поліпшенню ситуації у нас на виробництві?

 

     Спасибі.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К.  Шановний  народний  депутате  Дорогунцов!   Я думаю,  що  на  це  відповідь  краще  можуть  дати  спеціалісти  з Мінекобезпеки.  Юристи  не   здійснюють   моніторингу   дії   всіх нормативних актів.

 

     Проте я   як  юрист  хотів  би  дати  вам  відповідь  у  тому розумінні,  що не  можна  вивчати,  аналізувати  ефективність  дії закону  окремо  від  системи  правового  регулювання  в  цілому по країні.  В контексті,  коли напрацьовано систему законодавства, ми можемо говорити про ефективність.

 

     А щодо конкретного закону,  то тут є заступник міністра,  він може дати відповідь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний  доповідачу!  У  мене  є  до  вас одне коротке запитання. Скажіть,  будь  ласка,  чи  передбачена  в  даному   законопроекті технологія захисту довкілля?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К.  Шановний  пане  Гуцол!  Цим законопроектом не передбачено  технології.   Передбачено   правове   регулювання   і відповідальність учасників правових відносин.  Технології виписані в технологічному процесі, технологічних інструкціях.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  Спасибі.  Хто   має   бажання виступити? Пропозиція комітету - підтримати законопроект, прийняти його у першому читанні.

 

     Будь ласка, депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемые коллеги!  Фракция в принципе поддерживает принятие этого документа в первом чтении.  Но одним из  условий  этого  я  и  мои товарищи  считаем  внесение  некоторых  изменений  в  часть первую статьи 20,  где компетенция министерства подменяется лицензионными функциями компаний по размещению и переработке отходов.

 

     Я представляю  Донецкий  регион,  где  такую попытку господин Щербань уже пробовал осуществить,  завезя в шахты Донецкой области громадное  количество  радиоактивных  отходов  (была  у него такая попытка: предлагалась цена 200 долларов за тонну, и так далее). Вы знаете, что сегодня уже под Чернобыль подвозят такие радиоактивные отходы.

 

     Поэтому у нас предложение  такое:  все  эти  лицензии  и  всю работу  с лицензионным аппаратом заменить на чисто государственное регулирование работы с отходами,  чтобы не  повторилась  ситуация, как с цветным металлом.  А то мы в свое время пораздавали лицензии разным фирмам,  а теперь кричим:  "Караул: вырубают высоковольтные кабели под напряжением, людей убивают" и так далее, и так далее. А сами заложили в свое время такой механизм.

 

     Поэтому большая просьба:  при подготовке  ко  второму  чтению исключить этот механизм лицензирования.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще бажаючі є? Немає.

 

     Я ставлю на голосування... Депутате Журавський, будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область). Християнськодемократична партія. У мене досить короткі і конкретні пропозиції  чи  зауваження.  Пунктом  5 проекту  вносяться  зміни  до  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств шляхом доповнення пунктом 7.13.2.  Але ж у грудні 1998 року  було внесено відповідні зміни,  і зараз у цьому законі вже є пункти 7.13.2, 7.13.3 і 7.13.4.

 

     І друге зауваження.  Пункт 5 проекту,  який вносить зміни  до Закону  про  оподаткування  прибутку підприємств,  повинен містити визначення конкретних (цілком конкретних) пільг  в  оподаткуванні. Наприклад,  звільнити  від  оподаткування  послуги  і  так далі за текстом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще є бажаючі виступити?

 

     Голосуємо - прийняти в першому читанні з урахуванням поправки і того, що вніс депутат Моісеєнко.

 

     "За" - 217.

 

     Голосуємо...

 

     Одну хвилинку,  дайте ще раз слово Моісеєнку.  Зніміть,  будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Александр  Николаевич,   уважаемые   коллеги. Фракция все же настаивает на том,  чтобы вот эту поправку в статье 20, часть первая, пункт "є" со скобкой, где говорится о лицензиях, мы сейчас исключили. И в этом случае фракция поддержит документ.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що воно буде враховано при другому читанні обов'язково. Голосуємо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Нет,   Александр   Николаевич,   сейчас,   с поправкой.

 

     ГОЛОВА. З цією поправкою голосуємо.

 

     "За" - 257.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про місцеве  самоврядування  в  Україні.  Доповідає  Кушнір  Олександр Дмитрович, голова комітету.

 

     Прошу, шановні  колеги,  вслухатися в цю інформацію.  Це дуже важливе  питання  для  органів  самоврядування.  Це  питання,  яке порушують  на  всіх  наших зустрічах,  нарадах голови місцевих рад усіх рівнів. Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається  і  гарантується місцеве  самоврядування.  А  відповідно  до статті 140 Конституції України та частини першої статті 71  Закону  України  про  місцеве самоврядування   в   Україні   місцеве   самоврядування  є  правом територіальної  громади  як  безпосередньо,  так  і  через  органи місцевого  самоврядування  самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

 

     Так, зокрема,   затвердження   за   пропозицією   сільського, селищного,  міського  голови  структури  виконавчих органів влади, загальної чисельності  апарату  ради  та  їх  виконавчих  органів, витрат   на   їх   утримання  вирішується  виключно  на  пленарних засіданнях відповідної ради (пункт 5 статті 26 та пункт  4  статті 43 Закону України про місцеве самоврядування в Україні).

 

     Крім того  частиною  2  статті  71 Закону України про місцеве самоврядування в Україні передбачено,  що органи виконавчої влади, їх  посадові  особи не мають права втручатись у законну діяльність органів  та  посадових  осіб  місцевого  самоврядування,  а  також вирішувати питання,  віднесені Конституцією України, цим та іншими законами  до  повноважень  органів  та  посадових  осіб  місцевого самоврядування,  крім  випадків  виконання  делегованих  їм радами повноважень та в інших випадках, передбачених законом.

 

     Однак 3 грудня 1997 року Кабінет  Міністрів  України  прийняв Постанову номер 1349 про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого  самоврядування,  якою  керівникам   органів   місцевого самоврядування   було   доведено   типові   штати  апарату  рад  з рекомендацією дотримання їх під  час  підготовки  пропозицій  щодо затвердження  радами загальної чисельності працівників апарату,  а державним адміністраціям доручено при формуванні місцевих бюджетів відповідно  застосовувати  типові штати для проведення розрахунків асигнувань на утримання апарату органів місцевого самоврядування.

 

     Це викликало численні звернення з  місць  до  Верховної  Ради України  щодо  порушення законності і втручання органів виконавчої влади в компетенцію органів місцевого самоврядування,  призвело до напруженості  у  відносинах  між  ними.  Я  зачитаю  вам  одне  із численних звернень,  які  надійшли  на  адресу  Верховної  Ради  і Комітету    з    питань   державного   будівництва   і   місцевого самоврядування.  Лист підписано головою Приморської районної  ради Запорізької області.

 

     "При формировании бюджета района на 1999 год  Запорожским  управлением  финансов   облгосадминистрации запланировано   на  содержание  органов  самоуправления  87  тысяч гривень при минимальной потребности 320 тысяч гривень.  Только  на фонд заработной платы органам самоуправления района необходимо 160 тысяч гривень на год.  Сокращать аппараты  органов  самоуправления дальше  невозможно,  потому  что  в  сельских советах содержатся в основном по 3 единицы,  в том  числе  сельский  голова,  секретарь сельсовета и уборщица.

 

     При подобном     финансировании    государство    практически ликвидирует органы самоуправления. Исходя из вышеизложенного прошу обсудить данный вопрос в Верховной Раде".

 

     Неодноразові звернення  з цього приводу керівництва Верховної Ради України,  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва  і  місцевого  самоврядування  та  діяльності  рад  до Кабінету  Міністрів  України,  на  жаль,  не   знайшли   належного реагування.

 

     Я наведу  вам  ще один документ.  Прем'єміністр Пустовойтенко відповідає Голові Верховної Ради України  Олександру  Миколайовичу Ткаченку  з  цього  приводу:  "На ваш лист від 26 жовтня 1998 року повідомляємо, що Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997  року про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування має не нормативний,  а  рекомендаційний  характер". Разом  з  тим  здійснення  контролю  за  виконанням постанови уряд поклав на Міністерство фінансів, що знайшло свій конкретний вияв в обов'язковості  узгодження  кошторисів доходів і видатків бюджетів та штатних розписів з Міністерством фінансів для обласних  рад  та фінансовими    управліннями,    відділами    місцевих    державних адміністрацій щодо рад інших рівнів.

 

     Більше того,  Кабінет Міністрів не тільки не усунув порушення чинного  законодавства  з  цього  питання,  а  й  прийняв 3 травня поточного року нову редакцію зазначеної  постанови,  де  встановив нові параметри типових штатів для органів місцевого самоврядування з порушенням зазначених норм Конституції  України  та  Закону  про місцеве самоврядування в Україні.

 

     У новому  варіанті  типових  штатів  не  забезпечено усунення порушень закону,  не взято до  уваги  відпрацьований  районними  і обласними радами оптимальний склад їх виконавчого апарату.

 

     У новій  редакції  типових  штатів і штатного розпису апарату районних у містах рад виключено  посаду  заступника  голови  ради, який  відповідно  до  статті  56 Закону про місцеве самоврядування працює в раді на  постійній  основі.  На  порушення  цього  закону передбачається  й  поєднання в штатах апарату селищних рад в одній особі повноважень секретаря ради і керуючого справами  виконавчого комітету. Відповідно до статті 50 це допускається за рішенням ради лише на рівні сільських рад.

 

     У міських радах міст з населенням до 15  і  більше  15  тисяч чоловік  узагалі  не передбачено штатної посади керуючого справами виконавчого  комітету,  яка  є  в  нормах   Закону   про   місцеве самоврядування.

 

     Щодо кількісного   складу   виконавчого  апарату  обласних  і районних рад, то тут теж не враховано ситуації, що вже склалася.

 

     Для того чтобы выйти из данного положения,  мы предлагаем  на ваше рассмотрение законопроект, который вносит изменения в Закон о местном  самоуправлении  в  Украине.  В  частности,   предлагается дополнить статью 26 пунктом 5,  который определяет, что "виключною компетенцією сільських,  селищних та міських рад є затвердження за пропозицією  сільського,  селищного,  міського  голови  також умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування".

 

     Пунктом 4  статті  43  визначено  питання,  які   вирішуються районними  і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях. До  цих  питань  пропонується  також  віднести   затвердження   за пропозицією  голови  умов  оплати  праці  працівників  ради  та їх виконавчого апарату.

 

     А в  "Прикінцевих  та  перехідних  положеннях"  з  пункту   5 пропонується  вилучити положення,  що умови оплати праці посадових осіб місцевого  самоврядування  визначаються  Кабінетом  Міністрів України.

 

     Комітет розглянув  ці  питання,  прийняв  позитивне рішення і просить вас усіх його підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Норми чинного закону і щодо штатного розпису,   і   щодо   рівня   заробітної   плати,  безперечно,  не відповідають тим  вимогам,  які  ставляться  нині  перед  органами місцевого  самоврядування.  Тому  комітет  зібрав пропозиції,  які внесли представники самоврядних органів,  опрацював їх і  вніс  на ваш розгляд.

 

     Не Кабінет   Міністрів,   не  Міністерство  фінансів  повинні визначати,  яку заробітну плату  чи  яку  чисельність  працівників встановлювати сільській, міській, районній чи обласній раді.

 

     Тому я прошу поставитись до цього з усією увагою.

 

     Поставте запитання  Олександру Дмитровичу.  Запишіться,  будь ласка. Виставте п'ять хвилин.

 

     Висвітіть. Депутат Задорожна. За нею - депутат Квят.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).

 

     Прошу передати слово депутату Косаківському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Шановний Олександре Дмитровичу!  Безумовно,  треба підтримувати ваші пропозиції. Ми це зробимо.

 

     Треба сказати,  що не в цьому головна причина, і навряд чи ця зміна до закону дасть нам можливість розв'язати ту  проблему,  про яку ви говорили.

 

     Поки у нас фінансування органів місцевого самоврядування буде йти через  місцеві  підрозділи  Міністерства  фінансів  (що  тепер фактично  й  відбувається),  доти  у  нас  ситуація залишатиметься такою, якою вона є.

 

     Сьогодні самостійність місцевих бюджетів не є реальністю.  Не виконується   стаття   закону  про  місцеве  самоврядування,  якою визначено,  що міський голова,  зокрема,  є  розпорядником  коштів місцевих   бюджетів.  Досі  ці  всі  кошти  фактично  на  рахунках відповідних органів Міністерства фінансів на місцях.  І ви бачили, як  це  робилося  в  Києві,  коли цілий рік не платили зарплати ні мені,  ні секретаріату Київради. Ніхто не міг нічого зробити, тому що міська адміністрація не хотіла цього робити.

 

     Тому я  хочу  вас  запитати,  чи  передбачаєте ви,  крім цієї поправки,  внести відповідні поправки чи розробити  механізм,  щоб усе-таки  реально  надати  можливість  управляти  коштами місцевих бюджетів відповідним підрозділам  рад,  а  не  місцевих  державних адміністрацій?

 

     КУШНІР О.Д.  Спасибо  за вопрос.  Я хочу подчеркнуть,  что мы понимаем  всю  сложность  этой  проблемы.   Рассматриваем   данные изменения  в Закон о местном самоуправлении как первый шаг на пути повышения роли и  места  самоуправления  в  нашем  государстве,  а дополнительно  мы  будем  делать  все возможное и необходимое (и в комитете неоднократно эта проблема поднималась)  для  того,  чтобы дать  возможность  местным органам самоуправления в соответствии с законом и Конституцией распоряжаться средствами своих бюджетов.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Квят. За ним - депутат Зарубінський.

 

     КВЯТ В.П.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово депутату Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Социалистическая  оппозиция.   Принятием этого   закона   Верховный  Совет  снимает  с  Кабинета  Министров обязанность финансировать работников местных  органов  власти.  Не так  ли?  Этим  мы  отпускаем их на "вольные хлеба",  способствуем дальнейшему развалу  социальной  инфраструктуры,  потому  что  нет средств  у  местного бюджета содержать детские сады,  поликлиники, библиотеки.  Так теперь еще и непосредственно  работникам  местных органов власти точно так же себе прикорм искать придется. Кто их и за что, и за какие заслуги будет содержать?

 

     Уточните, пожалуйста,  в этом  ли  смысл  предлагаемого  вами законопроекта?

 

     КУШНІР О.Д.  Нет,  Наталья  Михайловна,  конечно,  не  в этом смысл.   Общая   социальноэкономическая   ситуация   действительно тяжелая,  и нам нужно делать все возможное и необходимое для того, чтобы увеличить обемы местных бюджетов,  расходы которых могли бы решить эти задачи.

 

     Но мы  исходим  из  того,  что  не  Кабинет  Министров должен определять,  какое количество (20 или 25) работников должно быть в аппарате районного или областного совета.  И ни Кабинет Министров, ни Министерство финансов не должны  определять,  какая  заработная плата  должна  быть у того или иного работника.  Все это должно (и сейчас это предусмотрено Законом о местном самоуправлении) быть  в компетенции  органов  местного самоуправления.  Для контроля за их деятельностью есть финансовые,  есть другие органы, которые внесут необходимые  поправки,  если  кто-то  будет  злоупотреблять  своим правом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зарубінський, будь ласка.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Прошу  передати  слово депутатові Сахну.

 

     САХНО Ю.П.   Шановний   Олександре  Дмитровичу!  Я  в  цілому погоджуюся з логікою,  яку ви пропонуєте,  тобто що місцеві органи самоврядування,  місцеві  ради  мають  впливати  на розміри платні працівників свого апарату.

 

     З іншого боку,  як показує реальна практика дії цього закону, ми  можемо  дійти  до  великого  дисбалансу,  тобто  поставити яку завгодно платню і чим вона має регулюватися.  До того ж  ведуть  і пропозиції,  які ви вносите. Це все-таки державні службовці. Мають же бути якісь рамки,  в яких ця цифра, ці об'єми корелюються, бо в іншому  разі  ми  ж  самі  таким чином провокуємо протистояння між державною владою і самоврядуванням.  Чи  варто  це  зараз  робити? Тобто, можливо, істина всетаки десь посередині?

 

     КУШНІР О.Д.  Вы  правы,  когда  поднимаете вопрос и выражаете опасение за разумность решений, которые будут приниматься органами местного самоуправления.  Но мы должны исходить из того, что у нас есть  Конституция,  которая  дала  права  местному  самоуправлению самостоятельно  решать  эти  вопросы.  У  нас есть Закон о местном самоуправлении в Украине (соответствующие статьи я называл), такое право дано.

 

     И, подчеркну, мы должны исходить не из худшего, а из лучшего. Мы должны исходить из того, что органы местного самоуправления тем самым  повысят  свою самостоятельность,  повысят ответственность и независимость в решении тех вопросов,  тех проблем,  которые перед ними ставят территориальные громады.

 

     ГОЛОВА. А   коли  будемо  затверджувати  бюджет,  ми  з  вами обов'язково врахуємо параметри.  І ви правильно  сказали,  депутат Сахно  дуже правильно сказав:  параметри повинні бути в залежності від   населеного   пункту,   кількості   людей,   рівня   розвитку промисловості,      агропромислового     комплексу,     соціальної інфраструктури. Безперечно, градація така повинна бути.

 

     Тому прошу підтримати даний законопроект і  прийняти  його  в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 174.

 

     Запросіть людей до залу.

 

     Шановні депутати!  Ми заслухали голову комітету з питання про внесення  змін  до   Закону   про   місцеве   самоврядування.   Не обов'язково, щоб міністерство давало ті вказівки, які дає зараз. Я вам повинен сказати,  що заробітна плата  голови  сільської  ради, селищної ради - від 70 до 75 гривень.  А у прибиральниці там - 120 гривень.

 

     Тому я думаю,  що ті рекомендації, які дає міністерство, дуже сумнівні.   Воно,   мабуть,   ніколи   не  турбується  про  органи самоврядування. Вони турбуються про себе.

 

     Тому прошу  підтримати  пропозицію,   яку   вніс   профільний комітет. Не на сільській раді економити потрібно.

 

     "За" - 194.

 

     Хай економлять   на   фондах.  А  то  ось  питання  про  Фонд соціального захисту скільки разів порушується в  цьому  залі?  Хоч хто-небудь дав відповідь,  хто акумулює гроші і звідки йдуть кошти на нього.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Питання  оплати  праці працівників місцевих органів влади,  починаючи   від   сільської   ради,   звичайно,   потребує удосконалення,   бо,  справді,  там  такі  співвідношення,  як  ви сказали: керівник ради одержує менше, ніж прибиральниця.

 

     Але те,  що пропонується сьогодні,  не може  бути  однозначно підтримано,  тому  що створюється прецедент,  коли такі рішення на місцях поприймають  ради,  які  мають  фінансові  ресурси.  Це  на Черкащині,   Олександре  Миколайовичу,  прийме  Золотоноша,  бо  є лікеро-горілчаний  завод,  який  вносить   до   бюджету   достатню кількість податків.  А в сільських радах, Олександре Миколайовичу, в нас у Городищенському  і  Черкаському  районах  ніхто  не  зможе виконати. Вони сьогодні по 5-7 місяців зарплату не одержували.

 

     Тому в  принципі  ця  норма  потребує доопрацювання.  Давайте врахуємо так,  щоб  не  тільки  Олійник  Володимир  Миколайович  у Черкасах міг одержувати нормальну зарплату,  а й сільські ради, бо сільські ради не зможуть скористуватися цією нормою.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ви розумієте, Олексію Андрійовичу, справа в тому,  що  ви  праві  і  ви  не праві.  При чому тут Олійник?  Іде регулювання,  ми знаємо,  хто дотаційний,  хто з власного  бюджету виплачує заробітну плату.  І все регулюється.  Ну, депутат Сахно ж вніс розумну пропозицію,  щоб встановити шкалу. І ця шкала повинна бути врахована, коли будемо затверджувати бюджет на 2000 рік.

 

     Будь ласка, підтримайте. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 198.

 

     Будь ласка,  депутат Косаківський.  Я думаю, не голосують ті, хто пройшов по списках,  бо мажоритарник ніколи собі не  дозволить голосувати проти голови сільської чи селищної ради.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Шановні колеги, мені було дивно чути виступ представника  групи  "Відродження  регіонів",  тому  що  це  якраз повинна була б бути їх турбота - проштовхувати цей законопроект.

 

     Я думаю,  що  тут  результативне  голосування не відбувається тому,  що не всі розуміють,  про що йдеться.  Ніхто не  збирається стверджувати,  що  у  відповідних  рад  забираються  кошти  і вони залишаються наодинці з проблемою виплати заробітної плати.

 

     Ідеться таки  про  те,  що  в  межах  бюджету,   який   є   в розпорядженні кожної ради, рада самостійно буде встановлювати фонд оплати праці своїх  працівників,  без  погодження  з  відповідними фінансовими управліннями.  А,  до речі, ми ці всі показники завжди враховуємо при розробці контрольних цифр для відповідних регіонів.

 

     Тому я ще раз прошу підтримати цю пропозицію як  перший  крок до  справжньої  фінансової  самостійності  органів самоврядування, тому що коли вони за своїми зарплатами будуть бігати до начальника фінуправління,  годі  говорити  про  таку  самостійність.  А  далі попрацювати ще над змінами,  які дозволяють  взагалі  всі  ресурси вивести  з  функціонування  фінансових  управлінь місцевих органів влади і створити там власні самостійні фінансові органи,  як цього вимагають Конституція і Закон про місцеве самоврядування.

 

     А цей закон як перший крок я просив би підтримати.  Тут немає ніяких суперечностей.  Усе одно гроші є,  інша справа, що не можна їх   використати,   тому   що   є   певні  обмеження,  встановлені відповідними фінансовими управліннями.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Я наведу приклад фінансування Верховної Ради, шановні колеги. Ви подивіться, будь ласка, як фінансується Верховна Рада. І більше нічого не потрібно. Ми з вами, коли затверджували бюджет і вносили пропозицію,  то комітет тоді так наче і погодився, і не погодився. Окремий рядок про фінансування Верховної Ради в Законі про  бюджет є,   але  щоб  воно  йшло  через  Національний  банк  -  цього  не підтримали. Подивіться, як фінансується Верховна Рада. Мені самому щоденно доводиться цим займатися.  Та міністр фінансів чи керівник казначейства сам визначає,  дати чи не дати, фінансувати цю статтю чи не фінансувати. Розумієте? (Шум у залі).

 

     Та при чому поіменне!  Я вам приклад просто наводжу,  як воно робиться.  У нас же сьогодні закони не  діють.  Ми  їх  приймаємо, говоримо,  що  не  вистачає законів,  але ніхто не говорить,  яких законів не вистачає. Не вистачає, мабуть, іншого.

 

     Будь ласка. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 213.

 

     Ми з вами 16 числа завершимо роботу третьої сесії. Приїдете в санаторій  і побачите,  скільки нам недодали коштів для того,  щоб привезти в місця відпочинку депутатів раз у рік.  І  побачите,  як для себе приготували,  як фінансували. І більше нічого не потрібно (Шум у залі).

 

     Я розумію,  що,  безперечно,  тим, хто поїде за межі України, цього не потрібно.  А тим, хто відпочиває на території України, це потрібно.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі?

 

     "За" - 181.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі. Висвітіть, будь ласка, по фракціях. Усе зрозуміло.

 

     Фракція "Реформи-конгрес"    турбується     сильно...     Рух турбується. НДП турбується також.

 

     "Відродження регіонів" - 7 голосів.

 

     Рух, ПСПУ також турбуються. А коли зустрічаються з виборцями, так такі усі добрі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  розмір  плати  за   оренду земельної  частки (паю).  Доповідає Лузан Юрій Якович.  Будь ласка (Шум у залі).

 

     Сідайте, будь ласка.  Завершимо  засідання,  я  надам  слово. Депутате  Бондаренко,  я  надам вам слово.  Мені сказали,  я надам слово обов'язково. Будь ласка.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.,  перший   заступник   міністра   агропромислового комплексу   України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Проект Закону України про розмір плати за оренду земельної частки (паю),  який вноситься на ваш розгляд, має досить велике значення для селян,  власників земельних паїв.  Особливо це стосується  селян-пенсіонерів,  які  є  власниками сертифікатів на право володіння земельною часткою (паєм).

 

     Говорячи про власність  на  земельну  частку  (пай)  громадян України,  про  земельні  відносини,  які  сьогодні  складаються на недержавних     сільськогосподарських     підприємствах,     можна констатувати,  що  селяни,  які  стали  сьогодні  суб'єктами права власності на земельну ділянку  (пай),  у  більшості  випадків,  на жаль, не стали законними отримувачами доходів від цієї землі.

 

     Для довідки   скажу,  що  в  Україні  земельну  частку  (пай) отримали майже 6 мільйонів громадян,  із них 3,6 мільйона селян  - пенсіонери.  В  цілому  селяни-пенсіонери  можуть  бути суб'єктами права орендних відносин на площі 15,1 мільйона гектарів.

 

     Розвиваючи конституційне право кожного громадянина України на володіння і користування землею,  ви,  народні депутати,  6 жовтня 1998 року прийняли надзвичайно важливий для сільськогосподарського виробництва  Закон  про  оренду  землі,  яким  у частині четвертій статті 7 визначили,  що (я цитую):  "Громадяни, які мають право на земельну   частку   (пай)  в  недержавному  сільськогосподарському підприємстві,  можуть  передавати  в  оренду  відповідну  земельну ділянку для сільськогосподарського використання".

 

     Не буду  сьогодні  з  цієї  трибуни  говорити  про  соціальну незахищеність пенсіонерів,  про рівень пенсії і як своєчасно  вона виплачується   -   це  відомо.  Тому,  враховуючи  обставини,  які склалися,  та з  метою  прискорення  розвитку  орендних  земельних відносин  Президент  України 15 грудня 1998 року видав указ,  який регламентував    мінімальний    рівень    орендної    плати    для селянпенсіонерів, власників сертифікатів, який не може бути меншим 0,5 відсотка вартості земельного паю,  виходячи із грошової оцінки сільськогосподарських угідь,  проведеної за станом на 1 липня 1995 року.

 

     Виходячи з  цього  та  враховуючи,  що  в   середньому   один сільський  пенсіонер  має  пай  4,2  гектара сільськогосподарських угідь,  орендна плата повинна була б бути в межах  80  гривень  на рік.  Разом з тим за цей період,  ви знаєте,  відбулися інфляційні процеси,  зросли ціни на  основні  продовольчі  товари,  що  знову негативно позначилося на соціальній захищеності пенсіонерів.

 

     Тому Президент  України указом від 28 червня 1999 року 749/99 вніс зміни до чинного  указу  про  підвищення  мінімального  рівня орендної     плати    за    оренду    земельної    частки    (паю) селянам-пенсіонерам до  1  відсотка  вартості  землі,  виходячи  з грошової оцінки,  яка була проведена в 1995 році.  Це знайшло своє відбиття і у відповідному проекті Закону України,  який  вноситься на ваш розгляд.

 

     Збільшення мінімального розміру орендної плати при передачі в оренду    земельного    паю    забезпечить    зростання    доходів селян-пенсіонерів  у межах 270 мільйонів гривень.  Це буде значним доповненням  до  їх  пенсійного  забезпечення  та  й  узагалі   до сукупного  доходу  селянпенсіонерів,  який за минулий рік становив 580 гривень.

 

     Даний проект  закону  розглядався  профільним   комітетом   і схвалений  ним.  Прийняття  цього  закону  дасть  змогу  захистити економічні інтереси селянпенсіонерів, зберегти земельні масиви КСП й інших недержавних сільгосппідприємств від подрібнення, запобігти порушенню  діючих   сівозмін,   запровадити   сучасні   технології вирощування сільськогосподарських культур.

 

     Прохання підтримати і прийняти даний проект закону України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Юрію Яковичу,  ви грамотний спеціаліст,  пропрацювали довго в хорошому районі, хорошій області. Скажіть, будь ласка, що дає один відсоток вартості земельного паю?

 

     Я маю пай,  я передав цей пай,  три гектари. Що ж я за ці три гектари одержу, і що ці три гектари сьогодні в середньому дають по республіці?  Скажіть,  будь  ласка,  залу.  Ви ж розумієте,  що це значить.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я хочу сказати, що якщо, скажімо, перевести це на пшеницю третього класу, це буде становити в межах 15 відсотків від урожаю, що складається у нас практично за останні роки...

 

     ГОЛОВА. Ви  скажіть  у  грошах,  будь  ласка.  Бо  так  людям незрозуміло.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Один  гектар землі за оцінкою коштує в середньому 3800 гривень.  Якщо брати один відсоток...  Це 38 гривень з одного гектара,  в  середньому  один пенсіонер має 4,2 гектара землі,  як визначено  паями.  Так  що  в  середньому  виходить  у  межах  160 гривень...

 

     ГОЛОВА. 140 гривень.  Не смішімо людей!  Люди добрі, не можна цього робити! Хто Президенту дає такі документи на підпис? Мене це дивує.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Ну,  я  хочу  сказати,  що  це мінімальний розмір орендної плати, а практично договором оренди може бути визначено і більше.

 

     ГОЛОВА. То  ви 140 гривень поділіть на 12 місяців у році.  Це по 10-11 гривень на місяць. Хіба може людина...

 

     Запишіться на запитання, будь ласка.

 

     А тоді будуть казати,  що ми відхилили, не обговоривши. Такий же був указ хороший! Ми людей своїх українських ганьбимо і державу ганьбимо цим.

 

     Будь ласка,  висвітіть.  Депутат Кіяшко.  За  ним  -  депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ,  блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Прошу  передать   слово депутату Цушко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Уважаемый докладчик,  не кажется ли вам,  что и указ, и законопроект,  который  вы  докладываете,  -  это   провокационная попытка развала крупных предприятий агропромышленного комплекса?

 

     Дело в  том,  что  пенсионерам на самом деле предприятия дают иногда больше натуроплаты,  все зависит от урожая.  Этим же только разжигается  ажиотаж.  А  он  на  руку  тем авантюристам,  которые скупают розданные людям сертификаты за  бесценок.  В  моем  округе скупают  их по 60 гривень за гектар.  Пять гектаров продают за 333 гривни. И люди идут на это, потому что сильно нуждаются. А в целом все  это  делается  для  того,  чтобы развалить крупные хозяйства, предприятия.  А людям,  которые не собираются работать  на  земле, дать шанс стать земельными рантье.

 

     Вы как  работник  сельского  хозяйства,  как  уважаемый  мною специалист это должны видеть.  Я понимаю,  что вы выполняете  свои служебные обязанности, но тем не менее... Ответьте, пожалуйста.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я  вважаю,  що  прийняття  даного  закону якраз і сприятиме призупиненню розвалу великих землеволодінь і колективних сільськогосподарських  підприємств,  оскільки  це  дає  можливість (якщо пенсіонери не будуть виходити зі своїми земельними паями  із колективних   сільгосппідприємств)   зберегти   наявні   виробничі комплекси,  наявні землеволодіння,  наявні  сівозміни.  Про  це  я говорив у своєму виступі.

 

     І якщо  говорити далі,  чому пропонується такий проект указу, то це перш за все тому, що встановлюється мінімальна межа орендної плати, нижче якої не можна укладати договору оренди.

 

     По-друге, прийняття  цього закону всетаки повинно стимулювати розвиток орендних відносин.  Зверніть увагу:  на сьогодні  із  3,6 мільйона селян-пенсіонерів, які є власниками сертифікатів на право володіння    земельною    часткою    (паєм),    з     колективними сільськогосподарськими   підприємствами   й   іншими  недержавними підприємствами   уклали   договори   оренди   тільки   700   тисяч пенсіонерів. Мабуть, це також несправедливо і неправильно.

 

     Тому цей  закон  дасть  можливість  врегулювати  ці питання в нашій державі.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Ніколаєнко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Передаю слово Марченко Владимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной  социалистичекой  партии Украины. Александр Николаевич, я хочу обратить внимание на то, что второй день подряд вносятся для решения Верховным  Советом  важные вопросы,   а  председателя  соответствующего  комитета  Верховного Совета - Александра Мороза - на заседании просто нет.

 

     ГОЛОВА. Є Круценко - перший заступник.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Да не надо мне,  не надо мне  заместителей.  Я просто хотел его,  человека, который провел Земельный кодекс, ввел деление земли на паи (а теперь на местах  механизм  этого  деления оборачивается тем,  что сегодня землю забирают у селян), спросить, намерен ли он нести ответственность?

 

     И я хочу задать вам  вопрос.  Считаете  ли  вы,  что  процесс деления  земли  на  паи и процесс передачи в аренду паев при таком законодательстве и при таких указах будут пособствовать  повышению эффективности сельскохозяйственного производства?

 

     Будьте добры, ответьте.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я  хочу сказати,  що якраз механізм оренди не дає можливості розбазарювати землю і забирати землю в селян.  Це якраз той механізм, який впроваджено, і він ефективно працює практично в більшості країн світу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Я передовсім порадив би великому  аграрнику  Марченку уважніше читати Земельний кодекс,  в якому справді говориться  про  паювання  землі.  Але  йдеться  про паювання  без  виділення  в  натурі.  А  те  паювання,  про яке ви говорите, шановний Марченко, - його ідея знайшла відбиття в одному з указів Президента України за 1995 рік.

 

     Якщо ви  весь  час відчуваєте дискомфорт від того,  що когось немає в залі,  то, будь ласка, ви якось себе чи підлікуйте, чи що. Ну, не потрібно весь час нагнітати ситуацію.

 

     Щодо питання,  яке розглядається.  Я підтримую свого товариша по фракції Цушка.  Селяни вже кілька  років  підряд  не  отримують заробітної плати в умовах диспаритету цін,  грабіжницької політики стосовно держави.  Тіньовий сектор нічого не платить до Пенсійного фонду,  і  сільські  пенсіонери по шість-сім місяців і більше (так само зазвичай і в моєму окрузі на Херсонщині) не отримують пенсії. І  тут  Президент знаходить стрілочника - голову КСП,  який мусить платити зерном за ту саму землю.

 

     Тому хотів би вас запитати:  ми хочемо цим законом  остаточно поруйнувати  колективні  сільгосппідприємства,  які  й  так давали своїм селянам по 5, по 6 центнерів зерна з кожного гектара?

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Якщо говорити про загальний обсяг орендної  плати за   всю  землю,  право  на  яку  мають  селяни-пенсіонери,  що  є власниками сертифікатів, то вона становитиме близько 500 мільйонів гривень  (якщо  вся  земля буде передана в оренду).  На сьогодні в оренду передано незначну  кількість  землі,  і  я  вважаю,  що  68 мільйонів гривень з розрахунку на ту землю, яка передана в оренду,

- це не така значна сума,  щоб фінансовий стан сільгосппідприємств погіршився.  Але  це  дасть  можливість  значною  мірою  захистити селян-пенсіонерів і  встановити  якісь  мінімальні  межі  орендної плати.  Я  думаю,  це  нормальний  вихід  із  ситуації,  яка  є на сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Юрію Яковичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Пасєка Микола Сергійович. Будь ласка.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область).  Шановний Олександре  Миколайовичу, колеги!  6 липня наш комітет розглянув питання про розмір плати за оренду земельного паю,  внесене Президентом. І комітет розділився, можна сказати,  пополам:  частина підтримала проект Президента,  і разом із тим, були інші думки.

 

     Пропозиція, яка внесена на розгляд Верховної  Ради  народними депутатами  Круценком,  Клочко,  мною  та іншими,  - відхилити цей законопроект. Хочу пояснити, чому.

 

     15 грудня минулого року Президент видав Указ про гарантування захисту    економічних   інтересів   та   поліпшення   соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай).  Я говорив і ще раз підкреслюю,  що всі укази Президента із земельних   відносин   антиконституційні   (читайте   статтю    14 Конституції).

 

     Відповідно до  цього указу,  який,  на жаль,  діє,  з 1 січня цього року в середньому по Україні  так  звана  орендна  плата  за земельну   частку  (пай)  для  селян-пенсіонерів  пропонувалася  в розмірі 0,5 відсотка від вартісної оцінки землі. Усі ви знаєте, що є  доручення  Кабінету  Міністрів міністерствам (і Юрій Якович про нього знає) 22 від 31 жовтня минулого року,  де записано,  що з  1 січня   1999   року   індексація   грошової  оцінки  землі  йде  з коефіцієнтом 2,07  для  ріллі  і  1,8  -  для  населених  пунктів. Відповідно   до  цього  орендна  плата  за  1  гектар  по  Україні становитиме в середньому 38,6 гривні.

 

     Президент же в погоні за сенсацією,  вдаючись до популізму  в передвиборній   гонці,  пропонує  встановити  плату  в  розмірі  1 процента від вартісної  оцінки  земель,  яка  визначена  Кабінетом Міністрів  на 1 вересня 1995 року,  тобто 37,3 гривні в середньому по Україні. Виходить, що Президент новим указом зменшує плату за 1 гектар на 1,3 гривні, а це - зменшення доходів селянпенсіонерів, а не збільшення,  як стверджується в пояснювальній записці. Хіба цих нормативних  документів  не знає пан Гайдуцький?  Не знають люди в Мінагропромі,  в Держкомземі та інші,  що готували цей указ?  Чому перед  його  підписанням  ніхто  не  радився  в  Комітеті з питань аграрної політики?  А що буде,  як через три-п'ять  місяців  знову трапиться фінансовий обвал і знову доведеться індексувати вартість 1 гектара землі, як це записано у Законі про плату за землю? Хто ж тоді захищатиме селян?

 

     І останнє.  Якщо  вже  говорити  про зміни,  то Президенту як суб'єкту  законодавчої  ініціативи  слід  було  б  відповідно   до принципів  кодифікації  пропонувати  зміни до статті 19 Закону про оренду землі,  а не  плодити  на  підставі  "Перехідних  положень" Конституції нові популістські закони. До речі, проект цього закону розроблений народними депутатами - членами комітету.  Тому ще  раз пропоную  уважно  врахувати  викладене  й  відхилити законопроект, поданий Президентом. Проект постанови вам розданий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Запитання є до Миколи Сергійовича? Є.

 

     Катерина Тимофіївна Ващук.  Будь  ласка.  За  нею  -  депутат Роєнко.

 

     ВАЩУК К.Т.   Шановні  колеги!  Якщо  буде  обговорення  цього питання,  я б хотіла виступити.  А зараз у  мене  таке  запитання: все-таки,  доповідачу,  як  би  там  не  було,  а треба показувати реальну картину голосування на засіданні комітету.  Так ми  далеко зайдемо,  якщо  будемо тут обманювати колег.  Переважною більшістю голосів ми проголосували за,  ви це знаєте.  І це не стимулюватиме комітет до роботи.

 

     Я погоджуюся  з Олександром Миколайовичем,  що на сьогодні це не вирішення питання і  не  порятунок  ні  для  селянина,  ні  для сільського   пенсіонера.   Але  треба  враховувати  ситуацію,  яка склалася.  Люди  по  півроку  не  отримують  пенсії.  Тож  давайте відкинемо  емоції  з  приводу  того,  хто  йде  на  вибори  і яких популістських чи непопулістських заходів вживає.  Сьогодні йдеться про  те,  що  в  користування здано паї,  за які ніхто і нічого не отримує.  То нехай це буде по 2, по 3, по 4 центнери хліба, але це допоможе людині вижити.

 

     І я запитую свого колегу на трибуні:  яке рішення комітету? Я прошу його назвати.

 

     ПАСЄКА М.С.  Так,  я  сказав  у  своєму   виступі,   Катерино Тимофіївно,  що члени комітету проголосували так: 8 - за підтримку проекту Президента,  6 - за відхилення. До речі, депутати Клочко і Круценко ще наперед письмово висловили свою позицію. І як суб'єкти законодавчої ініціативи народні  депутати  Круценко,  Клочко  і  я внесли проект постанови, який є у вас на руках.

 

     ГОЛОВА. Катерино  Тимофіївно,  що,  ви  голосували  за?  Тоді питань немає.

 

     Не робімо красиву міну  при  поганій  грі,  не  можна  цього, шановні  друзі!  Серед  нас  тут 90 процентів вийшли з села.  Якщо людині сьогодні  дають  2-3  центнери  зерна  і  вважають,  що  це добродійство  таке  велике,  -  це  ганьба  для  держави.  І вісім депутатів голосують "за".

 

     ВАЩУК К.Т. А якщо нічого не дають.

 

     ГОЛОВА. Якщо  нічого,  то  не  треба  братися  за   керування державою. Або районом, чи областю.

 

     Людина повинна  одержувати  те,  що  ми з вами одержуємо.  Не менше і не  більше.  Якщо  довели  до  того,  що  "нічого",  -  то безперечно...

 

     Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Насамперед я маю відповісти Катерині Тимофіївні, бо належу до тих членів комітету, які голосували проти.

 

     У нас не було результативного голосування.  Це можна  назвати рейтинговим голосуванням,  але не результативним.  Тобто рішення в комітеті  не  було  прийняте.  І  тому  сьогодні  і  вийшла   така розбіжність. Це перше.

 

     Друге. Я   хочу  поставити  таких  два  запитання.  Я  вивчав ситуацію у своєму  виборчому  окрузі.  Уже  склалася  колізія,  що окремих орендарів за обман селян треба притягати до суду,  тому що вони в договори вставляють таке,  що аж страшно робиться.  За цими договорами через кілька років змінюється власник.  І обман цей уже видно.  Тож я хочу,  щоб ви мені відповіли,  чи так  воно  справді буде?

 

     У договорах    закладається    орендна    плата    разом    з обслуговуванням.  І в селянина,  який уклав договір на оренду,  це обслуговування  -  оранка  городів,  підвезення  чогось - фактично з'їдає цю орендну плату.  Як ви ставитеся до цього?  Що це  в  нас виходить за колізія з такою низькою орендною платою?

 

     ПАСЄКА М.С. Вікторе Григоровичу, ви, як і більшість присутніх у залі,  напевно, розумієте, що Земельний кодекс введений в дію 15 травня 1992 року, а Конституція приймалася в 1996 році, і тому ряд положень кодексу суперечать Конституції. Треба міняти кодекс.

 

     Що стосується обману,  то все це і  ведеться  для  того,  щоб виконати  єдину  умову  Міжнародного валютного фонду - запровадити купівлю-продаж землі.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Такий абсурдний документ підготувати і давати  Президенту  на підпис!  Ви  ж  Президента ганьбите!  Я думаю,  що міністру,  який візував цей законопроект,  уже на другий день потрібно було  б  не роботу  шукати,  а місце в житті.  Так же ж не можна!  Якщо людина здорового  розуму  прочитає  навіть  без   олівця   в   руці,   то замислиться: що ж ми робимо?

 

     А так,  безперечно,  коли не виплачується пенсія, люди роками не бачать,  що таке гривня,  то  наче  щось  дали,  зробили  добру справу.  Але ж це ганьба! Гектар землі 3 тонни хліба дає. Помножте 3 тонни на 3 гектари - це 9 тонн.  Помножте на 250  гривень  -  це приблизно 2 тисячі 500 гривень, 1 процент - це 25 гривень. То якби хтось думав, що пише, а потім думали, що підписують.

 

     Я прошу  прийняти  пропозицію,  яку  вніс  комітет,   -   про відхилення.

 

     "За" - 198.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Черенков. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Уважаемые  коллеги!  Я  обращаюсь к депутатам, которые не голосуют.  А проголосовать надо,  и вот почему.  Дело в том,  что этим указом фактически вводится новый налог.  Но вводить его нужно,  внося изменения в  систему  налогообложения.  А  самое главное   -   для  сельскохозяйственных  предприятий,  которые  не распаевались,  этот указ не действует,  они практически уходят  от этого   налогообложения.   Предприятия   оказываются   в  неравных условиях:  для одних этот  указ  действует,  а  для  других  -  не действует, они не являются обектом налогообложения.

 

     Чтобы это  решение  было  принято,  нужно вносить изменения в систему налогообложения:  вносить проект соответствующего закона и рассматривать его по установленной процедуре.  Я еще раз повторяю, те сельскохозяйственные предприятия,  которые не  распаевались  (а ведь  по  указу  Президента  распаевание  было  добровольное),  не попадают под действие этого указа.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутате   Черенков,   розпайовано   95-96 процентів, щоб ви знали.

 

     Депутат Круценко, заступник голови комітету. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Олександре Миколайовичу!  Я прошу поставити на голосування пропозицію народних депутатів, тому що комітет начебто (я  не  був  на  цьому засіданні) проголосував за законопроект.  А пропозиція народних депутатів - відхилити його.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі.

 

     Наталія Михайлівна хотіла щось сказати? Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.     Соціалістична     опозиція.      Олександре Миколайовичу!  Добре,  що  проголосували,  але багато хто вагався, голосувати чи ні,  тому що виникає питання:  відхилити, а далі що? Що людям відповідати?

 

     Піввідсотка плати   -  це  нікуди  не  годиться.  І  я  прошу поставити на голосування протокольне доручення.  Хай Комітет з АПК займається   цими   проблемами   і  вносить  проект  закону,  який врегулював би і плату за землю,  і взагалі, що таке пай, і скільки він повинен коштувати,  і ставки орендної плати. Орендні відносини є,  треба їх врегульовувати.  А комітет,  я просто переконана,  не працює так, як повинен працювати.

 

     Протокольне доручення прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Протокольне  доручення дамо.  Але я хотів би сказати, шановні  колеги,  якщо  людина  відпрацювала  свій   вік   чи   на підприємстві,   чи  в  агропромисловому  комплексі,  вона  повинна щомісячно  одержувати  пенсію  -  те,  що  вона  заробила.  Як   у нормальній демократичній державі. А в нас, якщо не платимо, хочемо чимось дірки латати:  промислові підприємства продаємо з  молотка, щоб покривати борг. А завтра що будемо продавати?

 

     Доручення таке даємо комітету, і я думаю, що ми поінформуємо.

 

     Депутат Бондарчук. З місця, будь ласка.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Председатель, народные депутаты!  Вы знаете,  что с 14-го числа,  уже 26 суток в городе   Киеве  находится  группа  регрессников  и  шахтеров.  Они пикетируют президентскую Администрацию,  Верховный Совет,  Кабинет Министров.

 

     Все, чего они добились, - семь человек арестованы.

 

     30 июня мы рассматривали вопрос о ситуации, которая сложилась на  этой  шахте,  и  2  июля  приняли  постановление  о  погашении задолженности    по    заработной    плате   работникам   угольной промышленности.  Тем не менее никаких подвижек в этом  направлении нет.  Кабинет  Министров  поднятые  нами вопросы не рассматривает, люди продолжают  впроголодь  жить  на  асфальте,  без  палаток.  И сегодня, еще раз подчеркиваю, они просто арестованы и отправлены в следственные изоляторы.  Это происходит в  Киеве,  не  в  каком-то отдаленном округе, а в 300 метрах от нас.

 

     Я призываю  вас,  народные депутаты,  проголосовать следующие протокольные поручения. Первое. Генеральному прокурору разобраться в   законности   задержания   этих  людей,  которые,  естественно, привлекали внимание такими действиями возле Кабинета Министров.

 

     Второе. Кабинету Министров  в  следующий  вторник,  13  июля, доложить о том,  как выполняется постановление Верховного Совета о погашении задолженности по заработной плате.  Ведь мы хотим, чтобы уголь на электростанциях был,  хотим, чтобы зимой работали заводы, а деньги людям никто не платит.

 

     И третье.     Профильному      Комитету      по      вопросам топливно-энергетического  комплекса  (депутат  Ковалко)  отследить выполнение этих поручений и постановлений Верховного Совета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Зараз Віктор  Володимирович  вийде,  з'ясує,  що  там трапилося,  а  ми  в  кінці  дня  поінформуємо,  хто  дав вказівку арештувати людей.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги!  Розглядається  проект  Закону  про  державну монополію  на  виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції. Доповідає Гончарук Володимир Якович,  голова  Державного  комітету України  з  монополії  на виробництво та обіг спирту,  алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Будь ласка. Три хвилини.

 

     ГОНЧАРУК В.Я., голова Державного комітету України з монополії на  виробництво  та  обіг спирту,  алкогольних напоїв та тютюнових виробів.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! Запропонований на ваш розгляд проект Закону про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю  і  тютюнової  продукції спрямований  на  формування  єдиної  державної  політики  у  сфері виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, експорту, імпорту  алкоголю  і тютюнової продукції,  створення ефективної та надійної системи державного контролю в цій сфері.

 

     При опрацюванні даного законопроекту було враховано положення проекту закону,  який у березні подавався народними депутатами,  а також альтернативного проекту закону,  який  у  березні  подавався народним депутатом Сокерчаком. Але перш ніж детально зупинитися на запропонованих  нововведеннях   на   алкогольно-тютюновому   ринку України,  необхідно  пригадати  ситуацію,  яка  склалася майже рік тому.

 

     Процес виробництва та обігу алкогольних напоїв  та  тютюнових виробів  регламентували 546 нормативно-правових актів,  а контроль за діяльністю ринку здійснювали 16 центральних органів  виконавчої влади.  Однак  незважаючи на це,  стан справ у галузі з року в рік погіршувався, а сама вона втрачала стратегічне значення вагомого й надійного платника податків.

 

     На початку  90-х років виробництво лікерогорілчаних виробів в Україні становило в середньому понад 35  мільйонів  декалітрів.  З кожним роком його обсяги скорочувалися і вже в 1998 році становили майже  18,5  мільйона  декалітрів.  Сьогодні  ситуація   у   сфері виробництва  алкоголю залишається критичною,  хоча у травні-червні виробництво горілки, порівняно з груднем 1998 року, збільшилося до 168 процентів.

 

     Негативні тенденції, на жаль, поглиблюються і на українському ринку тютюнових виробів. Протягом останніх десяти років вітчизняне виробництво  сигарет  скоротилося  на  35  відсотків,  контрабанда становила майже 20 мільярдів штук сигарет,  або 27  процентів  від загального обсягу їх споживання.

 

     Дещо докладніше  хочу  зупинитися  на  ситуації навколо ринку тютюнової сировини. Якщо до 1991 року в Україні щороку вироблялося понад  30  тисяч  тонн  тютюну,  то в 1997-1998 роках - усього 3,5 тисячі  тонн.  До  речі,  виробництво  1  тисячі  тонни  тютюнової продукції  дає  роботу  майже  4  тисячам  селян із середньорічною зарплатою понад 2 тисячі гривень.

 

     Таким чином,  у  зв'язку  з  падінням  виробництва  тютюну  в Україні за період 1991- 1998 років без роботи залишилося понад 110 тисяч жителів  Закарпатської,  ІваноФранківської,  Тернопільської, Хмельницької,  Вінницької  і  Чернівецької  областей  і Південного берега Криму.  Саме там  вирощувався  і  перероблявся  вітчизняний тютюн.

 

     Як не дивно, але сьогодні, коли закордонні тютюнові компанії, що  працюють  на  ринку  України,  щороку  імпортують  для   своїх виробництв   45-47  тисяч  тонн  тютюну  турецького,  китайського, індонезійського виробництва,  вітчизняна сировинна база  тютюнової галузі занепадає.

 

     Норми запропонованого  проекту  Закону про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції передбачають в  першу  чергу захист легального вітчизняного товаровиробника від недобросовісної конкуренції тіньового ринку.

 

     За даними Міністерства охорони здоров'я,  вживання алкоголю в Україні  за  останні  шість  років  зросло.  Якщо в 1993 році воно становило 11,3 літра абсолютного спирту на душу  населення,  то  в минулому  -  уже  12,1  літра.  Водночас зареєстроване виробництво алкоголю скоротилося  з  4,7  літра  абсолютного  спирту  на  душу населення   до   2,8   літра.  Зареєстрований  продаж  алкогольної продукції зменшився з 3,3 до 1,1 літра.

 

     Серед принципово нових норм державного регулювання в галузі є ліцензування виробництва парфумернокосметичної продукції.  Ведення чіткого реєстру виробників  алкоголю  і  тютюну,  торгових  марок, оптовиків,  імпортерів,  експортерів дасть можливість контролювати сплату акцизного збору,  встановлювати чіткий порядкок відпуску та реалізації  спирту  (включаючи  спирт  на  медичні  та ветеринарні цілі),  наводити  порядок  у  виготовленні,  реалізації  етикеток, усунути   можливість   використання   суб'єктами   підприємницької діяльності марок акцизного збору не за призначенням.

 

     Закон забезпечить прозору  систему  відносин  у  сфері  обігу алкогольних  напоїв,  тютюнових  виробів,  що  дасть  змогу значно підвищити ефективність контролю за обігом цієї продукції.

 

     На засіданні  Комітету   з   питань   економічної   політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій законопроект  був  підтриманий  і  запропонований  до  розгляду  в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Профільний комітет розглянув проект і пропонує прийняти його в першому читанні.

 

     Запитання є. Будь ласка, запишіться.

 

     Слово депутату Цушку, він спеціаліст.

 

     І Черняк Володимир Кирилович.  У вас запитання?  Я вам  надам слово  з місця,  оскільки комітет визначив вас співдоповідачем.  І депутату Сокерчаку. Я надам вам слово.

 

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый Александр Николаевич! Под эгидой нашего Комитета  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности 18 мая проводилось расширенное  совещание,  на  которое  были  приглашены представители 18 министерств и наших комитетов.  Обсуждался именно этот  вопрос.  Предложенная  концепция  была   поддержана   только Госкомитетом  по  монополии.  Остальные министерства согласились с альтернативным  законопроектом,  внесенным  депутатами   Алешиным, Сокерчаком,  Цушко и поддержанным Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     Поэтому, Владимир  Яковлевич,  у  меня  к  вам   вопрос:   вы ознакомлены с этим проектом закона или нет?

 

     И второй вопрос. Вот вы говорите, что Госспецмонополия делает все для того, чтобы деньги пошли в казну. Скажите, пожалуйста, что сделала  Госспецмонополия за шесть месяцев,  кроме перерегистрации лицензий,  кроме  того,  что  установила  сбор  по  5   тысяч   за страхование,  и  кроме  того,  что  везде  выпрашивает средства на ремонт  своих  помещений  и  оборудует  суперофисы.  А  в  Одессе, например,  ограничили количество лицензий, и теперь люди вынуждены стоять в очереди и думать, как решить вопрос в вашем комитете.

 

     Спасибо.

 

     ГОНЧАРУК В.Я. Я не одержав альтернативного законопроекту, але знаючи про те, що він офіційно розглядався, я ознайомився з ним, і потім із групою юристів із Верховної Ради  ми  внесли  пропозиції, які були в цьому альтернативному проекті,  до проекту,  який зараз подано на ваш розгляд.

 

     Стосовно того,  що зроблено за шість місяців. Проведено понад 12 тисяч перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, внаслідок чого до бюджету повернуто 1,5 мільйона гривень.

 

     Перереєстрація ліцензій.  Хочу навести цифри. З 1 по 5 травня з  цим  звернулися  тільки  26  чоловік,  з 1 липня - 106 чоловік. Коротше,  за три місяці,  протягом яких іде перереєстрація, наплив людей  відбувається  буквально  останнього  тижня,  до  цього часу вичікували.  Учора було 149 чоловік,  і всіх прийняли,  до пів  на дев'яту приймали відвідувачів.

 

     Крім того,   наказ  про  страхування,  він  зареєстрований  у Міністерстві юстиції, носить суто рекомендаційний характер.

 

     Щодо обмеження  кількості  оптовиків.  Хочу  сказати,  що  як Закарпатська,  так  і Львівська обласні ради та держадміністрації, Київські міська й обласна  ради  приймають  рішення  про  те,  щоб зменшити  кількість оптовиків на ринку в областях.  Чому?  Тому що більш як 8 тисяч оптовиків,  які є сьогодні на  ринку  алкоголю  й тютюну,  заборгували  виробникам  алкогольної  продукції понад 120 мільйонів  гривень.  І  коли  почалися  перевірки,  то   виявилося процентів  40  фірм,  яких  уже  фактично не існує і які ніколи не повернуть заводам цих грошей.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, Володимире Яковичу.

 

     Депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Часу для того,  щоб  доповісти  свій проект закону,  у мене дуже мало,  тим більше що  комітет  доручив  мені  висловитись  і  стосовно  указу Президента. Через те я доповім дуже коротко.

 

     Наш комітет  розглянув,  як уже сказав Василь Петрович Цушко, указ Президента і внесений законопроект. Ми зробили висновок, що з ним   не   можна  погоджуватись,  і  внесли  пропозицію  про  його відхилення. Ми зазначаємо, що в цьому указі майже повторюється все те,  що  ми  розглядали  з  вами  у квітні.  Альтернативний проект отримав тоді підтримку 32 депутатів.  І тепер те, що було в указі, на 80 відсотків повторюється й тут.

 

     Як вважають  незалежні  експерти,  назва закону не відповідає суті документа,  оскільки "про створення  державної  монополії  на виробництво і обіг алкогольної і тютюнової продукції" у проекті не йдеться. Ідеться тільки про державний контроль у зазначеній сфері.

 

     Згідно з висновком науково-експертного управління  закон  цей має  називатися не "про державну монополію",  а "про внесення змін до  Закону  про  державне  регулювання  виробництва   і   торгівлі спиртом..."

 

     Проект закону  містить деякі суперечності.  Так,  у преамбулі законопроекту зазначено,  що дія цього закону  не  поширюється  на виробництво,  експорт, імпорт і торгівлю пивом, а з наступних норм законопроекту випливає, що дія закону поширюється на всі напої, що містять  понад  1,2  відсотка  об'ємних  одиниць спирту.  Є й інші зауваження.

 

     Я хотів  би  тільки  оголосити  висновок  науково-експертного управління:  пропонується  відхилити  проект  Закону  про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції, а проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України щодо  посилення  боротьби  з  незаконним  виробництвом  та обігом спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів  прийняти  в  першому   читанні.   Це   той законопроект,  який  вносить  наш  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.

 

     У чому полягає  суть  нашого  законопроекту?..  Так,  це  наш комітет.  Ну,  тоді  вступає  в  силу указ Президента.  Станіславе Івановичу, я не хочу з вами сперечатися, але подумайте над цим.

 

     Перед тим  як  розглянути  цей  законопроект,   наш   комітет запросив усіх,  хто причетний до цієї справи.  Ми дійшли висновку, що сьогодні проблема не в тому,  як видавати ліцензії, які жорсткі умови  будемо  ставити  до  легальних  виробників,  а  в тому,  що величезна  маса  товарів  -  тютюнових  виробів,   фальсифікованої горілки,  спирту  -  надходить в Україну нелегально і немає кому з цим боротися.

 

     Коли мова  про  це  заходить  з  представниками  Міністерства внутрішніх справ,  Державного митного комітету, прикордонниками, з іншими,  вони бідкаються: бракує деяких норм закону, що надавали б можливість боротися.  Саме тоді наш комітет визначився,  чого саме бракує державним органам, на які покладено обов'язок контролювати, стежити за контрабандою,  нелегальним ввезенням товарів,  особливо сфальсифікованих.

 

     І ми розробили відповідний законопроект.  У  першому  розділі пропонуються зміни,  спрямовані на посилення регулювальних важелів держави  у  виробництві  й  торгівлі  цими  товарами.  Ми   дійшли висновку, що треба посилити деякі норми, які дозволили б розширити повноваження  державної  податкової  служби,   Митного   комітету, Міністерства  внутрішніх справ,  адже вони заявляють,  що не мають права на вулиці контролювати нелегальну торгівлю тощо.

 

     Тому ми пропонуємо посилити  норми  статті  70  Кримінального кодексу,  якою  передбачена  відповідальність  за контрабанду.  Її сьогодні просто немає.  Науково-експертне управління  зробило  нам зауваження,  що  треба  узгодити  норми  зі  статтею  100  Митного кодексу.  Ми погоджуємося з  такою  пропозицією.  Вносяться  більш серйозні  зміни й до статті 702 Кримінального кодексу,  а також до Цивільного     процесуального     кодексу     щодо     економічної відповідальності  й  тих,  хто  виготовляє,  і  тих,  хто дозволяє торгувати цим товаром.

 

     Проект закону  роздано  депутатам  третього   числа.   Гадаю, депутати мали можливість з ним ознайомитися.

 

     Ми маємо  висновки Міністерства внутрішніх справ,  Державного митного комітету,  Державної податкової адміністрації, міністерств фінансів і економіки. Вони підтримують саме наш підхід до боротьби з нелегальним ввезенням і обігом тютюнових виробів та  алкогольних напоїв. Я просив би на це зважити і підтримати наш законопроект.

 

     Водночас мені    здається...    (я    закінчую,   півхвилинки буквально),  що Держкомітет з монополії  на  виробництво  та  обіг спирту, що створений для боротьби з контрабандою, насправді, чесно скажу,  настільки "удосконалив" інструкції,  що сьогодні  бореться тільки  з  легально працюючими виробниками.  Я можу підтвердити це десятками документів, вони в мене є.

 

     Саме сьогодні (Олександре Миколайовичу,  я просив  би  на  це зважити)    запроваджено    нелегальне,    незаконне   обов'язкове страхування на користь третіх осіб.  Причому не виробничників,  не тих, хто займається торгівлею вроздріб, а оптовиків, які пляшку не відкорковують і не закорковують. І ці 30 мільйонів карбованців, що збирають дві страхові компанії,  невідомо куди зникають.  Хотілось би,  щоб  наша  Верховна  Рада  створила  тимчасову  комісію,  яка з'ясувала б, куди ці гроші йдуть.

 

     Крім того,   ми  маємо  досить  документів  (ось  вони),  які свідчать,  що в нас є ціла низка спиртових заводів,  заснованих на колективній  акціонерно-комунальній  власності.  То  чим  же  тоді займається Державний комітет з монополії?  Документи є,  але  часу для того, щоб усе вам викласти, у мене просто немає.

 

     Я прошу   указ   Президента   відхилити,   а  підтримати  наш законопроект, що схвалений усіма міністерствами і відомствами, які причетні до цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України.

 

     Шановний доповідачу,  у  мене  до  вас два запитання.  Перше. Згідно із законопроектом,  який щойно  доповідав  ваш  попередник, змінено  правила  гри,  тобто  змінено  розмір  плати за отримання ліцензії на експорт та імпорт  спирту.  Чим  це,  на  вашу  думку, викликано?

 

     І друге.  Щоб  отримати  ліцензію  на  торгівлю  алкогольними напоями  і  тютюновими  виробами,  треба  сплатити  гроші   певній страховій компанії.  Чи знаєте ви, що вона має іноземне походження і що гроші від страхових  внесків  потрапляють  до  кишені  певної особи, а не до державної казни?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  про все це знаю.  Маю достатньо матеріалів, щоб про це доповісти.  Та часу немає.  Але,  думаю,  і ви  про  це знаєте. Так, усе це чиниться незаконно.

 

     Кабінет Міністрів  видав  постанову,  якою  запровадив  новий порядок ліцензування.  Але Комітет з монополії на  виробництво  та обіг  спирту  видав  свій  наказ,  де  чітко  зазначено,  що серед документів,  що перевіряються,  обов'язково має бути  і  страховий поліс  про  обов'язкове  страхування.  В  Законі  про  обов'язкове страхування цього полісу не передбачено. Тож треба з'ясувати, чому це  дві страхові компанії ці гроші накопичують,  куди вони йдуть і на чию користь. Це суперечить багатьом законам.

 

     Стосовно ліцензії.  У  нашому  законопроекті  закладено  інші принципи видачі ліцензій. І науково-експертне управління підтримує саме наш підхід у цьому питанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін, і завершуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановний Вячеславе Михайловичу! Чи не здається вам, що  законопроект  Президента  відвертає  увагу  Верховної Ради від того,  щоб чітко встановити державну монополію в цій  сфері?  Адже цей  законопроект,  на мою думку,  тільки називається про державну монополію,  бо,  по суті,  спрямований  на  утвердження  принципів некерованості і вільної конкуренції в цьому секторі.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Дякую   за   запитання.  Я  повністю  з  вами погоджуюся. Минулого разу ми зробили зауваження, що в законі немає норм прямої дії,  майже немає,  бо він містив понад 50 посилань на норми,  що встановлюються Кабінетом Міністрів.  Закон повинен бути прозорий. Треба встановити чіткі правила гри за законом.

 

     У законопроекті,  внесеному Президентом,  посилань на Кабінет Міністрів менше,  але  достатньо,  щоб  сказати,  що  він  не  має прозорості. І закон не буде працювати, бо кожного разу, як Кабінет Міністрів   видаватиме   ті   чи   інші   нормативні    документи, змінюватимуться   правила   гри.  Цього  не  можна  допускати.  Це настільки важливий,  високоліквідний товар,  що цю  справу  треба, справді,  взяти  в  державні  руки.  Але  треба  поставити  заслін величезній масі контрабанди, яка завозиться під прикриттям високих державних чиновників і на державу не працює.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, сідайте.

 

     Шановні колеги,  безперечно,  нам  з  вами Гончарука жалко як керівника,  тому що він в цьому зовсім не  винен.  Вина  тих,  хто створив  цей  комітет.  Є  Головвинпром  і  є Державний комітет по виробництву  харчових  продуктів.  Вони  і   виробники,   вони   і монополісти.  І  все це чітко було відпрацьовано.  Але створили ще комітет,  який  повинен  збирати,  ну,   просто   кажучи,   хабарі (Оплески). Не треба аплодувати. Ви ж розумієте, що вини Володимира Яковича в цьому немає,  могли когось іншого призначити. Я не хотів би,  щоб його образили,  він поважна людина,  працював начальником Головвинпрому України. Створили цю колізію, а тепер шукаємо, як із неї вийти.

 

     Шановні друзі,  у  нас  є два проекти.  Один подав Президент, Кабінет Міністрів його підготував. Другий внесла група депутатів - Альошин,  Сокерчак  і  Цушко.  Я  ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому  читанні  законопроект,  який  вносить  Кабінет Міністрів,  і  він направляється Президентом до Верховної Ради,  в першому читанні.

 

     "За" - 41.

 

     Ставлю на голосування в першому  читанні  законопроект,  який внесли депутати Альошин, Сокерчак і Цушко.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  відхилення  указу  і законопроекту, внесеного Президентом.

 

     "За" - 261.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     І останній   законопроект,   який   нам   сьогодні   потрібно розглянути,   -   про  внесення  доповнення  до  Декрету  Кабінету Міністрів України про державне мито. Доповідає Новаковський Леонід Якович. Будь ласка. 5 хвилин.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.,  голова  Державного  комітету  України  по земельних  ресурсах.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Закон  України  про оренду землі,  прийнятий 6 жовтня 1998 року Верховною Радою,  відкрив великі  можливості  для підвищення ефективності землекористування в Україні. У відновленні орендних земельних  відносин  велику  заінтересованість  виявляють практично   всі   верстви   населення.  Це  і  тисячі  недержавних сільськогосподарських підприємств,  у колективній власності яких є мільйон гектарів землі,  яку вони не в змозі зараз обробити.  Це і десятки тисяч фермерів,  у користуванні яких невеликі за  розміром ділянки  землі,  що  недостатньо для ведення конкурентоспроможного господарства.

 

     Важливим джерелом поповнення бюджету може  стати  передача  в оренду земель у населених пунктах. Але розвиток орендних земельних відносин відповідно до закону блокується занадто великим митом  за нотарільне посвідчення договору оренди.

 

     Склалася практика,   коли   відповідно  до  декрету  Кабінету Міністрів України від 1993 року мито  за  нотаріальне  посвідчення договору оренди встановлювалось у розмірі п'яти відсотків від суми договору  за  весь  період  його  дії.  При  передачі  в   оренду, наприклад,  10  гектарів орних земель строком на 10 років державне мито за  нотаріальне  посвідчення  договору  оренди  становить  70 гривень.  У  місті  Миколаєві  за нотаріальне посвідчення договору оренди 0,26 гектара землі строком на 5  років  приватний  нотаріус справляє   мито   в  розмірі  1088  гривень.  Щоб  уникнути  таких непомірних поборів,  частина громадян оформяє договори  оренди  за іншою формою,  що не потребує нотаріального посвідчення.  Фактично нотаріально не посвідчуються договори  внутрігосподарської  оренди земель.

 

     Таким чином,  ситуація,  що  склалася  в  законодавчому  полі держави,  гальмує оренду землі,  що є найбільш гнучким  механізмом оптимізації землекористування.  Орендні земельні відносини значною мірою стають елементами тіньової економіки. До Президента України, уряду,   органів   виконавчої   влади,   місцевого  самоврядування надходить лавина звернень громадян,  які обурені непомірним митом, вимагають  привести  його  у  відповідність  до реальних витрат за нотаріальне  посвідчення  договору  оренди  землі.  З  цією  метою пропонується  встановити  ставку  державного  мита  за нотаріальне посвідчення договору оренди землі в розмірі 0,01 відсотка грошової оцінки земельної ділянки,  що визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

 

     У разі коли грошової оцінки земель немає,  мито  пропонується встановити  в  розмірі  одного відсотка від суми договору,  але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян.  Отже, розмір  мита за вчинення нотаріальних дій не залежатиме від строку дії договору оренди.  Відповідно до запропонованих ставок мита  за посвідчення  договору  оренди 10 гектарів орних земель на 10 років потрібно буде заплатити не близько 8 гривень при існуючих  ставках 2070 гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є до Леоніда Яковича запитання?  Немає. Сідайте, будь ласка...  Одну хвилинку,  Леоніде Яковичу,  є запитання у депутата Роєнка.

 

     РОЄНКО В.Г. У мене таке запитання. Хто сьогодні бере в оренду землю?  І чи спроможні ті,  хто хоче взяти її в  оренду,  платити? Низьку або високу плату?

 

     Дякую.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  За  станом на 1 липня цього року в державі знаходиться в оренді один мільйон 978  тисяч  гектарів.  Більшість орендодавців  цієї  землі є громадяни України,  юридичні особи,  а також державні й комунальні органи.  Серед тих, хто орендує землю, підприємців   дуже   мало.  Частка  земель  сільськогосподарського призначення,  яку орендують іноземні інвестори, теж невелика, вона становить усього 2700 гектарів.  Отже, основними орендарями земель сільськогосподарського    призначення    зараз    є     колективні сільськогосподарські підприємства,  акціонерні товариства, а також фермерські господарства.

 

     Основними орендарями     земель      несільськогосподарського призначення  є  переважно  підприємницькі  структури,  які в межах населених пунктів мають в оренді 14 108 гектарів землі  за  станом на 1 липня цього року.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання?

 

     Депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Леоніде Яковичу,  давайте уточнимо: ідеться як про  землі   сільськогосподарського   призначення,   оцінка   яких здійснена, так і про ті землі, грошова вартість яких не визначена. Наш комітет прийняв рішення  рекомендувати,  щоб  ставка  мита  за нотаріальне  посвідчення  договору  оренди  в  обох  випадках була однаковою - одна сота відсотка від грошової оцінки землі.

 

     Проведіть грошову  оцінку  землі,  а  тоді  віддавайте  її  в оренду.  З вашою пропозицією про встановлення розміру мита залежно від суми договору погодитися  не  можна.  Адже  в  договорі  можна записати таку суму, що ніякого мита з неї не справиш.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.   Шановні  народні  депутати!  Я  хотів  би привернути вашу увагу до таких  розрахунків.  Якщо  порівняти  дві величини  -  один  процент  від  суми договору і від суми орендної плати,  коли,  наприклад,  орендна плата становить, як і земельний податок,  один  процент  вартості  землі,  то  ці  величини будуть сумірні.  Тобто, вибачте за тавтологію, процент від цього процента теж становитиме одну соту відсотка.  Отже,  немає ніякої колізії в тому разі,  якщо оцінка землі не  проведена,  а  вона  здається  в оренду.  Якщо правильно буде обрахована сума договору, то мито теж становитиме одну соту відсотка.  Одне  з  другим  збігається,  тут розбіжностей немає.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Яковичу, сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Терьохін. Прошу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, наш комітет розглянув цей законопроект. I треба сказати, що навіть таку добру справу, як зменшення податку,  шановний Президент,  на жаль,  не зміг зробити нормально.  Бо,  справді, мав рацію Сергій Якович, коли сказав, що не можна сьогодні справляти мито від суми договору.

 

     Шановні друзі,  вдумайтеся!  Це  є  договір  оренди,  це не є одноразовий платіж, це платіж, який береться раз на місяць або раз на рік. То яка сума договору буде базою?

 

     До того  ж  усі добре знають,  що згідно з Цивільним кодексом дві сторони можуть поставити хоч нуль  у  сумі  договору.  І  наше законодавство  не  містить  норм про справедливі так звані базисні ринкові ціни,  користуючись якими податкова інспекція могла б такі речі з'ясовувати.

 

     Тому наша пропозиція така. Комітет з питань аграрної політики підготував чудовий законопроект,  в якому  передбачена  така  сама ставка  мита - одна сота відсотка.  Але аграрний комітет абсолютно правильно вважає,  що перед тим як виникатимуть будьякі  відносини власності  на  землю,  треба  провести  грошову оцінку цієї землі. Отже,  законопроект  аграрного  комітету,   підтриманий   нами   - фінансовим  комітетом  -  відрізняється  тим,  що  базою є грошова оцінка землі.

 

     Наш комітет просить підтримати в першому читанні законопроект аграрного   комітету   і  не  підтримувати  законопроект,  поданий Президентом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Анатолійовича?

 

     ТЕРЬОХІН С. А. Ну, по-моєму, усе з'ясовано.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Є бажаючі виступити?

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні законопроект, який подано Президентом, Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 30.

 

     Ставлю на   голосування   в   першому  читанні  законопроект, внесений аграрним комітетом.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Губський не встиг проголосувати, задумався. Голосуємо у  першому  читанні  законопроект,  який внесли депутати аграрного комітету.

 

     "За" - 225.

 

     Слово Валентині Петрівні. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.

 

     Шановні колеги народні депутати!  Аграрний  комітет  детально проаналізував  поданий  законопроект  і  просить  підтримати нас у тому,  щоб відхилити президентський указ і  підтримати  пропозицію аграрного комітету. Я вас дуже прошу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо   в   першому   читанні   проект,  внесений депутатами аграрного комітету.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Про відхилення проекту, внесеного Президентом.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  питання  ми  розглянули.  Депутат  Бондарчук порушив  питання  про  те,  що  органи  внутрішніх  справ сьогодні затримали кількох шахтарів-регресників,  яких посадили в машину  і повезли  в  невідомому  напрямку.  Віктор  Володимирович тільки що з'ясовував з Генеральною прокуратурою це питання. Зараз Генеральна прокуратура ним займається, і, думаю, воно буде залагоджене.

 

     На цьому  засідання  завершується.  Спасибі  вам  за  активну роботу. На все краще.

 

     Наступне засідання  відбудеться  у  вівторок.   У   понеділок

-засідання Погоджувальної ради.

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ТIЩЕНКО О.В.  Космическая деятельность  предполагает  высокий уровень  развития  науки  и  технологии.  Она  является обобщающим показателем экономического развития  государства,  определяет  его престиж и,  наконец, национальную безопасность. Все это неразрывно связано и имеет чрезвычайно важное значение для государства.

 

     Указ Президента  действует  с  ноября  1998  года,   но   его недостаточно.  Нужно  усовершенствовать  законодательство  в  этой сфере,  приняв законы, прошедшие полноценную процедуру в Верховной Раде.  Прежде всего необходимо сделать все возможное в сложившихся условиях  для  сохранения  научно-технического,  технологического, производственного  потенциала,  накопленного  за  предыдущие годы. Необходимо создать условия для развития этой отрасли и  завоевания мирового рынка.

 

     К сожалению, за годы вхождения Украины в рынок, открытости ее всем ветрам и разведкам многое утеряно.  Поэтому в первую  очередь необходимо законодательно защитить интеллектуальную собственность, предотвратить  разрушение   космической   отрасли   в   результате финансового вмешательства извне.

 

     В целом  действующий  указ  только  акцентирует  внимание  на проблеме,  но  не  решает  ее,  поэтому   следовало   бы   принять законопроект  о государственной поддержке космической деятельности в первом чтении и основательно  доработать  его  в  комитетах  при подготовке  ко  второму чтению.  Принятие закона,  проект которого рассматривается,  конечно же,  не решит всех задач.  Есть вопросы, которые  выходят  за  рамки  этого  закона,  прежде  всего вопросы национальной безопасности и обороны, которые требуют принципиально новых   подходов.   В   настоящее  время  недостаточно  определять оборонный  потенциал  тоннами  имеющихся  боеприпасов   и   длиной сведенной    колонны   военной   техники   Министерства   обороны. Определяющими являются принципиально новые методы  ведения  войны. Это   прежде   всего  удары  с  воздуха  и  такое  новшество,  как информационная война и другое.

 

     Именно с  этой  точки  зрения  космическая  деятельность  без преувеличения является ключевой. Прежде всего это разведка, раннее обнаружение и наведение, ПВО, связь и информационная сфера.

 

     Безусловно, для решения этих  задач  необходимы  значительный научнотехнический уровень, материальное обеспечение и, несомненно, кадры высочайшей квалификации, на чем хотел бы остановиться особо. Такие  кадры  и сейчас готовят в Харьковском военном университете, где  за  более  чем  30  лет  работы  по  подготовке  специалистов космических   систем   отработана   система   обучения,  сложились устойчивые  связи  с  КБ,  научно-исследовательскими  институтами, промышленными    предприятиями,   ведутся   опытно-конструкторские работы, имеется уникальная материально-техническая база.

 

     К сожалению,  в результате безрассудного отказа политического руководства  Украины  от сотрудничества в военно-космической сфере со странами СНГ специалисты такого профиля Минобороны  Украины  на данный момент практически не используются. Поэтому во всей полноте встает вопрос о государственном заказе на специалистов космических систем  для  НКАУ  и  сохранении  таким  образом целостной системы подготовки кадров.

 

     В завершение  прошу  Генерального   директора   НКАУ   Негоду Александра    Алексеевича    учесть   пожелание   и   востребовать специалистов из ХВУ.  А от имени Комитета по вопросам национальной безопасности  и  обороны  предлагаю  принять законопроект в первом чтении.