Стенограма пленарного засідання

06 липня 1999

 

                  ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  6  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Не  можу  привітатися  з громадянами України,  тому що трансляція  пленарних  засідань  Верховної  Ради відключена.   Ми   розпочинаємо   роботу.  Прохання  до  депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося. Встигло зареєструватися 345 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  У  роботі  сесії бере участь Прем'єр-міністр України Пустовойтенко Валерій Павлович, його заступники, міністри, голови   державних   комітетів.   На  засідання  запрошені  Голова Верховного Суду,  представники Генеральної прокуратури й керівники інших державних установ.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Народний депутат  Фурдичко  звертається  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з  бездіяльністю  Міністерства  оборони  України щодо  вирішення  питання  газифікації військового містечка в місті Хирові Старосамбірського району Львівської області.

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 208.

 

     Прийнято.

 

     До Генерального   прокурора   України   Потебенька    Михайла Олексійовича звертається депутат Король про незаконне використання бюджетних коштів Кабінетом Міністрів України.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 205.

 

     Прийнято.

 

     До Генерального прокурора звертається  народний  депутат  Жир Олександр   Олександрович:   "Предметом   настоящего  депутатского запроса является деятельность акционерного общества закрытого типа "Украинская  независимая  ТВ-корпорация" (УНТК) в части соблюдения прав   и   охраняемых   законом   государственных   интересов.   В соответствии  с  учредительным договором о совместной деятельности по созданию УНТК..."

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 179.

 

     Прийнято.

 

     Група з шести депутатів звертається до Голови Верховної  Ради України  стосовно  порушень  Регламенту під час розгляду в другому читанні законопроекту про внесення  змін  до  Закону  України  про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     Я думаю,  що до мене письмово не треба звертатися, бо я й так прийму запит депутатів.  Але під час корекції  бюджету  1999  року порушень  Регламенту не було.  Автори запиту - депутати Подгорний, Чаговець та інші,  всього шість чоловік. Будь ласка, проголосуйте. Я відповідь дам.

 

     "За" - 113.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гуцол Михайло   Васильович  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  фінансування   лікування   дітей,   хворих   на онкологічну   патологію,   які  постраждали  внаслідок  аварії  на Чорнобильській АЕС.

 

     Семенюк Валентина Петрівна  звертається  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  запит  щодо усунення  порушень  законодавства  в   діяльності   товариства   з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий центр якості "Прирост".

 

     Марковська Ніна   Степанівна  і  Семенюк  Валентина  Петрівна звертаються до Прем'єрміністра щодо вирішення проблем  виробництва та закупівлі препарату - інсуліну людського походження.

 

     Косаківський Леонід   Григорович   звертається   до  Прем'єр- міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю Міністерства юстиції  України  на  депутатське  зверення  стосовно  невиконання рішення суду.

 

     Павловський Михайло   Антонович   звертається   до   Прем'єр- міністра  України  стосовно  порушень  законодавства  у  зв'язку з несвоєчасним проведенням регресних та одноразових виплат  гірникам шахти  "Курахівська"  виробничого  об'єднання  "Селидіввугілля" за 1998-1999  роки  та  щодо  затримки  виплати  стипендій  студентам Миколаївського   педагогічного  інституту  за  1996-1999  роки  на загальну суму 280 тисяч гривень.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народного  депутата  України Кірімова Івана Захаровича зі складу депутатської групи "Незалежні" та входження його до складу депутатської фракції "Батьківщина",  з чим ми його й поздоровляємо (Оплески).

 

     Шановні колеги!  Учора на засіданні  Погоджувальної  ради  ми домовилися  з  керівниками фракцій і керівниками комітетів,  що ті питання,  які в нас залишилися на два пленарні тижні,  ми  повинні обов'язково  розглянути.  Ми попрацювали минулого тижня в хорошому режимі.  Всі питання, що вносилися на розгляд, парламент розглянув і прийняв відповідні рішення.  Нам необхідно розглянути і прийняти протягом наступних двох  тижнів  50  невідкладних  законопроектів, дев'ять  законопроектів,  що  пов'язані  з  виробництвом і роботою наших шахтарів.

 

     Таким чином,  практично  нам  потрібно  за   ці   два   тижні розглянути і прийняти не менш як 60 законопроектів.  Крім цього ми повинні прийняти близько 20 законів про  ратифікацію.  Як  бачите, навантаження  на  пленарний  тиждень  - у середньому 40-45 питань. Тому ми  домовилися,  що  працюватимемо  ці  два  тижні  в  режимі попереднього  тижня,  тобто  будемо  повністю  виконувати  щоденне завдання розгляду законодавчих актів.  Ми працюватимемо не  до  18 години,  а до того часу,  поки не будуть розглянуті всі питання, - чи до 19,  чи  21  години.  Думаю,  це  дасть  нам  можливість  не продовжувати  сесію  після  16  липня,  а  завершити  її  згідно з графіком і Регламентом 16 липня.  Тому я просив би,  щоб ми більше до  цього  не  поверталися.  Будемо працювати в такому режимі.  Це перше.

 

     Друге. Я просив би вашої згоди не робити  сьогодні  розминки. Пропоную  розминку  зробити  завтра  в середу і в четвер - два дні підряд.  Нагадаю:  ми  на  попередньому   тижні   домовилися,   що півгодинні  розминки  проводитимемо  у  вівторок і четвер.  Але ми зробимо їх у середу і четвер, оскільки сьогодні розглядаємо проект постанови  про  відповідальність  Кабінету  Міністрів  України.  Є пропозиція  розпочати  зараз  засідання  з  розгляду  саме   цього питання.

 

     Далі. Я  просив  би  вашої  згоди  розглядати  це питання без перерви до 12.30.  Потім зробимо перерву  на  півгодини  -  до  13 години.  З 13 години попрацюємо без перерви до 16 години. Після 16 години  -  робота  в   комітетах.   Ось   такий   розклад   роботи сьогоднішнього засідання.

 

     Депутату Смірнову надається слово з процедури. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  16,  Вінницька область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Сьогодні я виступаю з того ж питання,  що й у п'ятницю.  У порядку денному на сьогодні з 14  до  15 години,  протягом однієї години,  передбачено розгляд у другому читанні проекту загальної частини Кримінального кодексу. У порівняльній  таблиці  більш  як  500 поправок.  Час розгляду лише однієї з них (з голосуванням) - приблизно три хвилини.  З моїх 102 поправок  я буду наполягати на розгляді як мінімум 50.  Це вже три години.  Тому я пропоную розглянути  це  питання  не  сьогодні,  а завтра - першим.  А взагалі, виходячи з усіх оставин, що склалися, гадаю, що найрозумнішим було б розглядати і першу, і другу частини проекту кодексу восени.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що ви абсолютно праві щодо цієї процедурної пропозиції,  тому що в нас на ці два тижні достатньо  питань,  які пов'язані,  безперечно, з розвитком економіки в Україні. Але ми ще порадимося.  Ми приймаємо вашу пропозицію,  а завтра на  ранковому засіданні ще порадимося.

 

     Шановні колеги!  Перед тим як розпочати нашу роботу,  я хотів би,  щоб ми привітали делегацію парламенту Молдови, яка присутня в нас сьогодні на засіданні (Оплески).

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів  України  за  критичний  стан   соціально-   економічної ситуації та порушення законодавства в інформаційній сфері держави.

 

     Доповідає Прем'єр-міністр   України   Пустовойтенко   Валерій Павлович.

 

     Шановні колеги!  Є пропозиція включити трансляцію  на  площу, там люди присутні. Не заперечуєте? Добре (Шум у залi).

 

     Я прошу:  не  шуміть!  Ми  все розглянули за Регламентом і за Регламентом будемо розглядати дане питання. Тільки за Регламентом! А якщо потрібні пояснення,  я можу зачитати вам норму Регламенту з цього питання.

 

     Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   Прем'єр-міністр    України.    Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні  депутати!  Шановні громадяни України! Готуючись до звітної доповіді, я добре розумів, що  вона  навряд  чи  зможе  суттєво  вплинути  на позицію частини народних   депутатів,   що   зумовлено   передусім    розгортанням передвиборної  кампанії.  Та  незважаючи  на це,  хочу використати нагоду поінформувати вас і  всіх  громадян  України  про  підсумки роботи  уряду  за  два  роки,  а  також  висловити  своє  особисте ставлення до ситуації, що склалася навколо уряду.

 

     У своєму  виступі  під  час  затвердження  мене   на   посаду Прем'єр-міністра  України,  у  липні  1997 року,  я наголошував на тому,    що    ключовою    передумовою    проведення    ефективної соціально-економічної  політики  є  злагода  і  порозуміння.  Я  і сьогодні переконаний,  що тільки спільними зусиллями  гілок  влади можна  вирішити наше головне завдання - забезпечити народу України належний рівень життя.

 

     Це не пусті  балачки.  Кабінет  Міністрів  постійно  робив  і продовжує   робити   практичні  кроки,  пропонуючи  реальні  шляхи побудови  нових  суспільних  відносин  та  організації  узгодженої роботи  з  вищим  законодавчим  органом.  Зокрема,  перед початком роботи Верховної Ради чотирнадцятого скликання уряд  підготував  і подав пакет законопроектів і програмних документів. Ми намагаємось активно співпрацювати з фракціями і комітетами.

 

     На жаль,  Кабінет  Міністрів  (особливо  останнім  часом)  не відчуває  адекватних  дій  з  боку  частини депутатського корпусу. Незважаючи на неодноразові звернення до Верховної Ради,  більшість пропозицій  щодо  законодавчого забезпечення наших дій з нагальних проблем була фактично проігнорована.

 

     Не була  розглянута  законодавцями  і  внесена  ще  в  жовтні минулого року Програма діяльності Кабінету Міністрів. Переконаний, що це було зроблено  не  випадково,  бо  в  разі  її  затвердження відповідно  до  Конституції  виконавча  влада  могла  б  працювати стабільно протягом одного року,  не відчуваючи на собі домоклового меча відставки.

 

     Тому цілком   зрозуміло,   чому   з  середини  минулого  року порушується питання  про  відставку  уряду.  Останнім  часом  воно просто  мусується  в  цій  залі.  Кабінет  Міністрів вважає цілком природніми регулярні звіти про свою діяльність.  Це  є  необхідним елементом  відпрацювання  узгоджених підходів до подальшої роботи, інформування громадян про ситуацію в  економіці  та  в  соціальній сфері.   І   головне,   це   потрібно  для  своєчасного  прийняття найважливіших законодавчих рішень.

 

     Але поки що звіти уряду перетворюються на політичні  вистави, що використовуються для зведення рахунків та безсоромного тиску на нього і лише дискредитують владу в очах  громадян.  Вважаю,  що  і нинішня  вимога  розгляду  питання  про  відповідальність Кабінету Міністрів  за   соціально-економічний   стан   держави   пов'язана передусім  не  з  бажанням  розібратись  у  ситуації  та допомогти виконавчій владі її виправити,  а з  суто  політичним  процесом  - майбутніми президентськими виборами.

 

     У цій  залі присутні півтора десятка народних депутатів,  які стали претендентами на кандидатів на пост Президента України.  Всі вони  активно  включилися  в політичну боротьбу,  шукають будь-яку можливість ще раз заявити про себе (Шум у залi).

 

     Як громадянин я поважаю їх право виборювати найвищу посаду  в державі,  але  як  Прем'єр-міністр  не  можу погодитися з тим,  що заручником у цьому змаганні намагаються зробити уряд.

 

     Добре відомо,  що згідно  з  Конституцією  Кабінет  Міністрів після  обрання Президента складає свої повноваження.  Переконаний, що за нинішних обставин сформувати новий дієздатний  склад  уряду, який мав би перспективу працювати лише 3-4 місяці,  неможливо. Але якщо врахувати політичні інтереси учасників,  то хочу сказати,  що відставка  уряду  за  нинішніх  умов  призведе  до зриву тенденції стабілізації  в   економіці   та   соціальній   сфері,   зашкодить організації  робіт  по  збиранню  врожаю та підготовки до зимового періоду. Кому це вигідно? Відповідь очевидна.

 

     Крім того,  звертаю вашу увагу і на те,  що в разі  відставки Кабінету  Міністрів  виникне реальна загроза переростання урядової кризи в кризу конституційну.

 

     Хочу наголосити, якщо в нас існує поділ влади, повинен бути і поділ  відповідальності,  і  відповідати  за  цю кризу будуть саме ініціатори сьогоднішніх слухань.  Хто вважає,  що в  умовах  кризи можна  управляти,  повинні добре пам'ятати народну мудрість:  "Хто сіє вітер, той пожне бурю".

 

     У цьому зв'язку я наголошую:  сьогоднішня подія дуже  важлива для   всього   українського  суспільства.  Водночас  уряд  ще  раз підтверджує своє  бажання  бути  стабілізуючим  чинником  протягом усього передвиборного періоду, зробити все від нього залежне, щоб, незважаючи  на  всі  політичні   збурення,   економіка   працювала стабільно, а пристрасті не засліпили суспільство.

 

     Я далекий   від   того,  щоб  прикрашати  нинішню  соціально- економічну ситуацію, вона й справді дуже складна, але й замазувати все лише чорною фарбою - необ'єктивно.

 

     Насамперед хочу   акцентувати  увагу  на  тому,  що  ключовою проблемою,  над розв'язанням якої постійно і наполегливо  працював Кабінет  Міністрів,  є  забезпечення  стабілізації та економічного зростання.   На   реалізацію   цього    завдання    спрямовувалися інвестиційна,    податкова,    бюджетна    й    митна    політика, зовнішньо-економічна  діяльність   та   інші   складові   Програми діяльності  Кабінету Міністрів.  При цьому ми виходили з того,  що перехід до економічного зростання має  грунтуватися  на  активному здійсненні структурних реформ.

 

     З перших  днів  роботи  діючий уряд почав розробку і втілення інноваційної, інвестиційної моделі розвитку. Оновлене виробництво, спроможне  конкурувати на світовому ринку,  є реальною передумовою комплексного вирішення соціальних питань.

 

     Звичайно, такі зміни неможливо здійснити за короткий  термін, тим  більше,  що для їх забезпечення поряд із значними фінансовими ресурсами  необхідно  істотно  посилити  регулюючу  роль  держави, наповнити  її  новим  змістом,  більш  активно залучати економічні важелі впливу,  оздоровити фінансовокредитну систему, підвищити її вплив на структурні реформи.

 

     Вихід вітчизняного  виробництва із системної кризи,  освоєння підприємствами нових технологій та інновацій вимагали  активізації інвестиційної  діяльності.  Для  цього  було  розгорнуто роботу за такими напрямами: відтворення інвестиційної функції держави шляхом розробки і проведення нової амортизаційної політики; запровадження лізингових схем;  залучення  внутрішніх  та  іноземних  інвестицій передусім  у  виробничу  сферу,  зокрема  шляхом  приватизації  та законодавчого забезпечення стабільної роботи інвесторів; підтримка макроекономічної    стабільності    як    фундаментальної    умови переорієнтації кредитної  системи  на  потреби  реального  сектора економіки;  формування  привабливого для інвесторів середовища,  у тому числі й створення спеціальних економічних зон.

 

     Від декларацій ми перейшли  до  практичних  дій  і  в  умовах відсутності   затвердженої  грошово-кредитної  політики,  гострого голоду на інвестиційні ресурси запланували в 1998-1999  роках  для підтримки    високоефективних    сфер    централізувати    частину амортизаційних відрахувань.  Навіть незначна за  масштабами  нашої держави їх сума дала змогу вперше за останні роки досягти реальних структурних     зрушень     в     агропромисловому      комплексі, сільськогосподарському  машинобудуванні,  вугільній промисловості, енергетиці,  чорній і кольоровій металургії,  літако-,  ракето-  і суднобудуванні,    харчовій    промисловості,    в   розвитку   та реконструкції інфраструктури, будівництві житла.

 

     Наведу лише  один   приклад.   Із   315   мільйонів   гривень амортвідрахувань,  залучених  до бюджетів у поточному році,  понад 135 мільйонів було використано на закупівлю  сільськогосподарської техніки.  Збільшили  обсяги виробництва такі потужні підприємства, як Харківський тракторний завод,  Мелітопольський завод тракторних агрегатів,  виробниче  об'єднання  "Червона  зірка",  Львівський і Одеський  заводи   сільгоспмашинобудування,   Шепетівський   завод культиваторів та ряд інших.

 

     Освоєння виробництва  тракторів  серії  ХТЗ-170  з  двигунами фірми "Дольц" значно підвищило технічний рівень вітчизняних машин. Нові    марки    тракторів   сходять   із   конвеєрів   Південного машинобудівного   заводу.    Налагоджено    серійне    виробництво зернозбиральних  комбайнів  "Славутич"  та  "Лан".  Випущено першу партію  комбайнів  у  кооперації  з  фірмою  "Клас"  і   тракторів "Магнум".

 

     Ми зробили       особливий       акцент      на      розвитку сільськогосподарського машинобудування,  сконцентрувавши на  цьому напрямі наявні ресурси.  За два роки в Україні освоєно виробництво й налагоджено серійний випуск практично всієї гами  (близько  3000 найменувань)  конкурентоспроможних  сільськогосподарських  машин і устаткування.

 

     Принципово важливим  було   рішення   уряду   про   створення Державного  лізингового  фонду для закупівлі сільськогосподарської техніки виключно вітчизняного виробництва.  Це дало змогу за шість місяців  поточного  року  поставити  на  умовах лізингу сільському господарству для проведення веснянопольових робіт понад 2,4 тисячі тракторів, 2,3 тисячі одиниць грунтообробної техніки, 500 сівалок.

 

     Новою формою забезпечення всього комплексу робіт у сільському господарстві стало створення  машинно-технологічних  станцій,  які комплектуються  вітчизняною  технікою.  У  даний  час  в  регіонах організовано 846 таких станцій,  працює 540 механізованих загонів. Більше  того,  ми  почали  експортувати  свій досвід у цій сфері і створюємо  в  Орловській  області  станцію  з  комплектуванням  її українськими сільгоспмашинами.

 

     У минулому та поточному роках понад 50 мільйонів гривень було виділено  на  підтримку  суднобудівних  підприємств.  Це   сприяло збільшенню  практично  вдвоє  обсягу виробництва на Миколаївському суднобудівному  заводі  імені  61  комунара,  на  заводі   "Залив" розпочато   будівництво   нової   серії  суден  типу  "Ріка-море", стабільно працює завод "Ленінська кузня".

 

     Реалізація контракту на будівництво балкерів, рефрижераторних суден  і  танкерів,  які,  до речі,  спроектовані в Україні,  дала можливість завантажити на п'ять наступних років завод "Океан".

 

     У 1998-1999 роках на воду спущено 17 суден. Тим самим вдалося буквально  вдихнути  життя в багатотисячні колективи,  які були на грані розпаду.  Ще два роки тому вони були охоплені  страйками,  а нині мають чітку перспективу свого розвитку.

 

     Спільними зусиллями   Президента,  Верховної  Ради  та  уряду залучені   іноземні   інвестиції   у    вітчизняну    автомобільну промисловість,  які  заклали підвалини стабілізації автомобільного будування.  Обсяги виробництва продукції  в  цій  галузі  лише  за минулий  рік  зросли  майже  в 1,7 раза.  Підготовлене виробництво нових  моделей  "Славута"  і  "Таврія-люкс".  Певні  проблеми,  що виникли   в   роботі   з  корейськими  партнерами,  вирішуються  в переговорному процесі.

 

     Незважаючи на  глибоку,  як   кажуть,   обвальну   конверсію, підприємства  військовопромислового  комплексу  за підтримки уряду значною мірою зберегли свій науковотехнічний  потенціал.  Протягом минулого  та  поточного  років  збільшилися  виробництво й експорт спецтехніки,  товарів подвійного призначення.  Принципово важливо, що  значна  частка військової техніки вперше почала вироблятися на вітчизняних підприємствах за замкнутим циклом.

 

     Значна увага   приділяється    збереженню    та    розширенню експортного потенціалу машинобудівних підприємств, освоєнню ринків збуту їх продукції передусім у країнах СНД.  Зараз  опрацьовується питання  про  поставки  до  Росії  вітчизняної  техніки  на умовах міждержавного   лізингу   та   в   рахунок   зустрічних   поставок енергоносіїв.

 

     Забезпечується фінансування       інноваційного       проекту виготовлення дослідної партії літаків Ан-140.  До кінця  поточного року  планується  розпочати  їх серійне виробництво.  Завершується випробування  транспортного   літака   Ан-70.   Активно   ведуться переговори з рядом західних країн щодо спільного його виробництва. Плідно співпрацюємо над  прискоренням  його  серійного  випуску  з Росією  і  Узбекистаном.  До  речі,  вперше  цей літак був успішно продемонстрований на міжнародному авіасалоні "Ля Бурже".

 

     Підписано угоду  з  Росією  про   спільне   виготовлення   на Київському   авіаційному   заводі   пасажирського  літака  Ту-334. Харківським авіазаводом завершено реалізацію першого контракту  на поставку  12  літаків  Ан-74  до Ірану.  Продовжується робота щодо створення на його базі літаків різного призначення.

 

     Надавалася всебічна підтримка українським підприємствам  щодо їх  участі  в міжнародних космічних програмах,  зокрема в проектах "Морський старт", "Глобал стар". Завершується робота із запуску та спільної  експлуатації українсько-російського супутника "Океан-О". Розпочинається    фінансування    технологічного    комплексу    з виготовлення   ракети-носія  "Циклон-3",  створення  першої  черги єдиної супутникової системи передачі інформації.

 

     Сьогодні Україна бере участь у реалізації 100 комерційних  проектів.  Фактично  в  державі  створені  основи космічної  галузі  на  базі  11  державних  підприємств  та   ряду акціонерних товариств, які працюють стабільно.

 

     Ці приклади  я  наводив  не для того,  щоб відрапортувати про успіхи.  Звичайно,  хотілося б,  щоб їх було більше.  Проте ще два роки  тому  згадані  та  інші  підприємства  балансували  на  межі існування. Вони не мали замовлень, перспектив залучення інвестицій і розвитку.

 

     Ще зарано  говорити,  що  всі проблеми вирішено,  але головне полягає  в  тому,  що  знайдено  реальні  шляхи  для   відродження виробництва.  Нині вже закладена основа для стабільної роботи всіх підприємств, нарощення обсягів продажу їх продукції, а разом з тим активізації роботи сотень підприємств-суміжників.  Ми вважаємо, що діяльність галузей і підприємств,  про які йшла мова,  формує нове технологічне  обличчя  України  XXI  століття,  що дозволить нашій державі  зайняти  гідне  місце   в   європейському   і   світовому співтоваристві.

 

     Ефективним поштовхом  для  розширення діяльності інвесторів в Україні стало створення вільних економічних зон. Ви пам'ятаєте, що прийнято відповідні закони щодо таких зон у Донецькій, Луганській, Закарпатській,  Львівській  областях,  у  містікурорті  Трускавці, місті Славутичі Київської області.  Нині ведеться активна робота з їх  реалізації.  Зокрема,  на  територіях  пріоритетного  розвитку Донецької  області  запроваджується  48  інвестиційних проектів на загальну суму майже 0,5 мільярда доларів. Прийняті нещодавно укази Президента  про створення вільних економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності дають змогу  багатьом регіонам   отримати  ефективний  інструмент  прискорення  розвитку пріоритетних сфер виробничої діяльності.

 

     На вирішення назрілих питань спрямовані укази Президента  про вдосконалення приватизації об'єктів незавершеного будівництва, про основні напрями забезпечення житлом населення України,  про заходи щодо підтримки розвитку промисловості будівельних матеріалів.

 

     Водночас важливе   значення   для   України  сьогодні  та  на найближчу перспективу буде  мати  залучення  зовнішніх  фінансових ресурсів,  у тому числі - дешевих і довгострокових інвестицій,  що надаються Світовим банком,  Європейським банком  реконструкції  та розвитку, а також пільгових кредитів уряду Японії й інших країн.

 

     Прийняття указу   Президента  про  продаж  земельних  ділянок несільськогосподарського призначення сприятиме вирішенню одного  з найгостріших  питань,  що  ставиться  вітчизняними  та  іноземними інвесторами,  -  приватизації  землі  під  об'єкти   інвестування. Значних  надходжень інвестицій в економіку,  передусім у видобувну галузь,  ми  очікуємо  у  зв'язку  з  набранням  чинності   указом Президента   України   про   угоди   про   розподіл   продукції  і сподіваємося,  що ви з розумінням підійдете до  питання  прийняття відповідного закону.

 

     На сьогодні загальний обсяг початкових інвестицій на освоєння надр становить майже 2 мільярди гривень.

 

     В інвестиційній діяльності є ряд невирішених питань. Ключовим з  них  є  переорієнтація кредитної політики на інтереси реального сектора економіки.  Поки цього не відбулося.  Це пов'язано значною мірою з тим, що протягом двох років так і не були прийняті Основні засади  грошовокредитної  політики.  А  без  кредитної   підтримки реального  сектора  економіки  сподіватися  на  швидке  піднесення виробництва як у 2000  році,  так  і  на  перспективу,  неможливо. Більше  того,  і  сама  банківська  система  без роботи з реальним сектором економіки буде слабкою і нестабільною.

 

     Першочергового вирішення  очікує   проблема   довгострокового кредитування   будівництва  житла,  зокрема,  для  молодих  сімей, військовослужбовців, селян. Було б доцільно передбачити ці напрями діяльності     банківської     системи    в    Основних    засадах грошово-кредитної політики вже на 2000 рік.

 

     Інша проблема - це своєчасне повернення кредитів, наданих під гарантію  уряду.  Тут  нам  доводиться оплачувати векселі,  видані нашими попередниками.  Досить сказати,  що на 1 липня  цього  року Державний  бюджет  сплатив  такої заборгованості на суму майже 760 мільйонів доларів і до кінця поточного року ще  належить  погасити понад 150 мільйонів гривень.  Серед тих,  хто найбільше заборгував перед Державним бюджетом,  - Макіївський  металургійний  комбінат, фірма    "Біомед",    холдингова    компанія    "Укрнафтопродукт", металургійний  комбінат   "Криворіжсталь".   Цей   перелік   можна продовжувати й далі.  Хочу зазначити, що ми розробили чіткі заходи впливу на кожного боржника і  будемо  займати  принципову  позицію попри весь лобістський і політичний тиск.

 

     У цілому  набутий  досвід та вже запроваджені заходи дали нам змогу  розпочати  розроблення  проекту   державної   інвестиційної програми   до   2001   року,  якою  передбачається  сконцентрувати бюджетні,  амортизаційні і кредитні ресурси в зовнішні  інвестиції для  спрямування в розвиток пріоритетних галузей економіки.  Тобто ми  вийшли  на   систему   і   програмно   забезпечену   стратегію інвестиційної   діяльності  як  основи  економічного  зростання  у провідних галузях.

 

     Ключовим завданням,  яке  постало  перед  нинішнім  Кабінетом Міністрів   на   початку  діяльності,  було  наведення  порядку  в державних  фінансах,   зменшення   податкового   навантаження   на товаровиробника  з  одночасним  розширенням  бази  оподаткування й упорядкуванням податкових пільг.

 

     Фінансовий стан тоді був критичним.  Значний дефіцит бюджету, розбудована   піраміда   облігацій  внутрішньої  державної  позики поставили  під  загрозу  можливість   утримання   макроекономічної валютної  стабільності,  загрожували катастрофічним спадом ділової активності та реальних доходів громадян.

 

     Якими тут були дії уряду та їх послідовність?

 

     Перше. Держава  почала  жити  лише  за   рахунок   того,   що зароблено. Як наслідок вдалося значно зменшити дефіцит бюджету. За 1998 рік він становив 1,9 відсотка від обсягу ВВП порівняно з  6,7 відсотка в попередньому році. Суттєво скорочено кількість і обсяги взаємозаліків  із  заборгованості  перед  Державним  бюджетом.  Їх питома  вага з 25,5 відсотка в 1997 році зменшилася до 17,2 у 1998 році та 8,1 відсотка за перше півріччя поточного року.

 

     Друге. Активізується  діяльність   державного   казначейства. Переведено   на  казначейську  систему  здійснення  видатків  усіх установ і організацій,  які фінансуються з Державного  бюджету,  а також усі позабюджетні кошти установ і організацій.

 

     Третє. Нинішній  уряд  постійно  звинувачують у розкручуванні так званої піраміди  облігацій  внутрішньої  державної  позики.  У зв'язку  з  цим  хотів  би,  щоб  ми  керувалися  не  емоціями,  а конкретними фактами.

 

     Передусім - дещо з історії.  В основних  засадах  і  напрямах оновлення  економіки  України  в кризовий її період,  які в червні 1994 року доповідав  Олександр  Олександрович  Мороз  і  які  були схвалені  Верховною  Радою,  зафіксована норма (цитую):  "Введення державних цінних паперів для покриття дефіциту бюджету".

 

     Тепер про обсяги запозичень...

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу! Я вибачаюсь...

 

     Шановні колеги,  якщо комусь із  депутатів  нецікаво  слухати Прем'єр-міністра,  я просив би: вийдіть у коридор, поговоріть там, а решта нехай слухає.  Ну,  не можна ж так. Прем'єр-міністра ми не так часто слухаємо в сесійному залі.

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Тепер  про  обсяги  запозичень.  Найбільш інтенсивне їх залучення було в 1996 році і в першому півріччі 1997 року.  В  результаті  ми отримали в спадщину заборгованість у сумі 5,7 мільярда гривень. Для її обслуговування ми були змушені робити випуск  нових облігацій,  і в даний час здійснюємо його виключно з цією метою. Усвідомлюючи негативні для бюджету наслідки ситуації з облігаціями  внутрішньої  державної  позики,  ми вжили відповідних рішучих заходів.  До речі, я це питання порушив під час погодження в  парламенті  України моєї кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України.

 

     Як результат  -  припинено   залучення   кредитних   ресурсів комерційних банків на бюджетні потреби.  Внаслідок конверсії знято близько 2 мільярдів гривень з виплат за облігаціями,  які належали до  сплати  в  другому півріччі 1998 року та першому півріччі 1999 року.

 

     У 1999 році подолано тенденцію зростання  відсоткових  виплат за   облігаціями  -  вони  зменшені  майже  на  третину.  Повністю нейтралізовано дестабілізуючий фактор впливу нерезидентів на ринку державних   облігацій.   Якщо   на  початку  діяльності  уряду  їх присутність на ньому  становила  50  відсотків,  то  зараз  у  час спекулятивного  іноземного капіталу на ринку внутрішніх запозичень практично немає.

 

     Наведене дозволяє з упевненістю говорити, що загрозу обвалу з непередбачуваними   наслідками  так  званої  "піраміди"  облігацій внутрішньої державної позики усунено.

 

     Четверте. За  пропозицією  нинішнього  уряду  були  здійснені реальні  кроки до зниження податкового навантаження на вітчизняних виробників,  зокрема,  з  51  до  37,5  відсотка  зменшено  рівень нарахувань  на  фонд  оплати  праці.  Списано  й реструктуризовано податкову   заборгованість   сільськогосподарських    підприємств, цукрових   заводів,   вугільних,   гірничо-рудних  підприємств  на загальну суму понад 3 мільярди  гривень.  Запроваджено  фіксований сільськогосподарський  податок,  спрощено  механізм  оподаткування малого бізнесу.  Ці та ряд інших змін у законодавстві передбачають реальне  зниження  податкового тиску на суму 8 мільярдів гривень у розрахунку на рік.

 

     П'яте. З метою розв'язання проблеми платіжної кризи проведено суцільну     інвентаризацію     дебіторської    і    кредиторської заборгованості.  Розроблено заходи,  спрямовані на  скорочення  її обсягів,  але  принциповим тут залишається питання невідворотності відповідальності боржника.  Ефективну економіку ми не побудуємо до того  часу,  поки  вигідно  буде  робити борги і не нести за це ні фінансової, ні майнової відповідальності.

 

     Шосте. Посилено контроль за ефективністю витрачання бюджетних коштів та контроль використання їх за призначенням. Більш жорсткою стала відповідальність  за  порушення  фінансової  дисципліни.  За перше   півріччя   поточного  року  контрольно-ревізійною  службою Мінфіну виявлено незаконних витрат,  нестач і привласнення  коштів та  матеріальних цінностей на 870 мільйонів гривень,  у тому числі майже на 250 мільйонів - у бюджетних установах.

 

     Внаслідок вжитих заходів відшкодовано 200 мільйонів   гривень.   До   дисциплінарної   та   матеріальної відповідальності притягнуто близько 8 000 посадових осіб, 636 осіб звільнено з роботи, порушено майже 3 000 кримінальних справ.

 

     Сьоме. Багато   зусиль   уряд   докладає   до   законодавчого забезпечення  збільшення  обсягу  надходжень  до  бюджету.   Проте неприйняття до цього часу проектів законів про акцизний збір,  про податок на доходи фізичних осіб,  про нерухоме майно,  про місцеві податки   і   збори  та  деяких  інших,  у  тому  числі  з  питань упорядкування пільг,  призводить до втрат доходів бюджету на  суму близько 3 мільярдів гривень.

 

     До того   ж  приймаються  закони,  які  зумовлюють  зменшення доходів бюджету вже після його затвердження. Зокрема, з прийняттям останнім  часом ряду таких законодавчих актів річні втрати доходів уже передбачені в бюджеті і становлять майже 2  мільярди  гривень. Це    стосується,    зокрема    доходів   від   гербового   збору, амортвідрахувань.

 

     На нашу думку,  ці рішення  мають  політичний  і  лобістський підтекст  і  мають  на  меті  створити  додаткові бар'єри на шляху поліпшення соціально-економічної ситуації.

 

     Вважаю, що одним із пріоритетних векторів  об'єднання  зусиль урядовців  і народних обранців має стати доопрацювання і прийняття Податкового кодексу.  Тому ще раз звертаюся з пропозицією створити спільну робочу групу чи комісію,  що дозволило б значно прискорити узгодження цього найважливішого документа,  зробити його базою для бюджету на 2000 рік.

 

     Разом з негативною тенденцією у фінансовій сфері уряд отримав у  спадщину  заборгованість   із   заробітної   плати,   грошового забезпечення,   пенсій,  стипендій,  інших  соціальних  виплат  на загальну суму понад 3,5 мільярда гривень. Із них заборгованість із заробітної  плати  працівникам бюджетної сфери становила 1 мільярд 155 мільйонів гривень.  До речі,  уряд Євгена Марчука залишив борг на  суму 725 мільйонів гривень,  Кабінет Міністрів Павла Лазаренка збільшив його на 430 мільйонів  гривень.  Нам  вдалося  попри  всі негаразди зменшити цю заборгованість на 335 мільйонів гривень, або на 29 відсотків і практично платити поточну заробітну плату.

 

     Борги із різних видів  допомоги  скорочено  на  85  мільйонів гривень, або на 36 відсотків. Повністю забезпечено поточну виплату стипендій. Більш того, оцінюючи проведену роботу в цій сфері треба мати на увазі,  що за останніх два роки було збільшено мінімальний розмір заробітної плати до 74 гривень,  або в 4,9 раза, а вартісну межу  малозабезпеченості  -  до  90,7  гривні,  або  в  1,3  раза. Відповідно   переглядалися    умови    соціального    забезпечення пенсіонерів, запровадження індексацій.

 

     Реалізація цих  рішень дала змогу збільшити обсяги соціальних виплат з бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду за  1998  рік  і шість  місяців  поточного року на суму понад 1,7 мільярда гривень. Але при цьому не  було  законодавчо  визначено  додаткових  джерел доходів і не впорядкованими залишилися численні пільги.

 

     За шість  місяців  поточного  року  забезпечено стовідсоткове фінансування з бюджетів усіх рівнів видатків  на  заробітну  плату працівникам бюджетних установ,  чорнобильських виплат,  стипендій, пенсій  колишнім  військовослужбовцям  начальницького  складу.   У результаті  загальну  суму  заборгованості  із  соціальних  виплат починаючи з квітня цього року зменшено на 280 мільйонів гривень.

 

     Удалося також поліпшити стан справ з надходженням  коштів  до Пенсійного  фонду.  За  січень-червень поточного року фонд отримав майже 4,8 мільярда,  що більше, ніж за відповідний період минулого року, на 827 мільйонів гривень, або на 21 відсоток.

 

     Завдяки реалізації прийнятих наприкінці 1998 року рішень щодо запровадження додаткових  джерел  надходжень до  Пенсійного фонду (збір з купівлі-продажу валюти,  автомобілів, ювелірних  виробів;  цільове  спрямування  частини   минулорічного врожаю зерна;  реалізація майна підприємствборжників, які отримали кредити під гарантії уряду) ми мали змогу профінансувати практично в  повному  обсязі  поточні  потреби  в  коштах на виплату пенсій. Починаючи з березня цього року заборгованість з їх виплат зменшено на 390 мільйонів гривень.

 

     З метою збільшення надходжень до Пенсійного фонду Президентом України видано указ,  який  передбачає  запровадження  спеціальних відрахувань з продажу тютюнових виробів,  нерухомого майна, послуг стільникового зв'язку.  Це дасть можливість зменшити  борги  перед пенсіонерами на 400 мільйонів гривень.

 

     Протягом минулого  року  вперше  за п'ять останніх років було проведено диференційоване  збільшення  розмірів  пенсій  на  10-30 відсотків майже 6 мільйонам пенсіонерів.

 

     Підвищені в  півтора раза і підтримуються на однаковому рівні середні розміри пенсій у сільській місцевості та містах.  Водночас майже вдвоє збільшився розмір соціальних пенсій.

 

     З грудня   минулого   року   підвищено   мінімальні   виплати малозабезпеченим та одиноким пенсіонерам. Їх встановлено в розмірі понад 41 та 53,5 гривні.

 

     Хочу поінформувати  народних  депутатів,  що прийняті рішення стосовно  поліпшення  пенсійного  забезпечення  осіб,  які   мають особливі  заслуги  перед  Батьківщиною (Герої Радянського Союзу та Герої  Соціалістичної  праці,  кавалери  трьох  студентів  Орденів Слави),  та  про  новий  порядок  нарахування  пенсій  працівникам державних,  наукових установ і науково-педагогічним працівникам  у державних вищих навчальних закладах.

 

     Усім зрозуміло:  без  глибоких  змін  у  механізмі пенсійного забезпечення ситуацію в цій сфері кардинально не  розв'язати.  Нам невідкладно  треба  розпочати  реформування  пенсійної  системи  з модернізацією нинішньої солідарної системи і  водночас  розбудовою накопичувальної  системи.  Змішана система пенсійного забезпечення результативно працює в багатьох країнах світу.

 

     Шановні народні депутати!  Для посилення впливу на економічні процеси   вперше   вжито   заходів  щодо  відновлення  керованості підприємств державного сектора.  На базі  підприємств,  діяльність яких     суттєво     впливає     на     вирішення    найважливіших соціальноекономічних проблем,  на підтримання обороноздатності  та безпеки країни, створюється 71 казенне підприємство.

 

     Наступним кроком  вдосконалення системи управління державними підприємствами стане перетворення значної їх частини  на  державні акціонерні   компанії   із  збереженням  повного  контролю  за  їх діяльністю з боку держави.

 

     Завершується створення    ефективної    системи    управління державним    корпоративним   сектором.   У   державній   власності перебувають пакети акцій більш як 5 тисяч  акціонерних  товариств. Проте  тривалий  час  контроль  з  боку  держави  за їх діяльністю фактично не здійснювався,  а проблеми управління ними розглядалися як другорядні.

 

     У минулому   році   уряд   організаційно  розподілив  функції приватизації об'єктів  державної  власності  та  управління  ними. Створене    Національне    агентство   з   управління   державними корпоративними  правами.  У  червні  цього   року   уряд   передав безпосередньо  в  управління місцевим органам виконавчої влади 1,6 тисячі пакетів акцій, а міністерствам та іншим центральним органам виконавчої  влади - 942 пакети.  Найближчим часом будуть проведені конкурси на визначення уповноваженої особи з  управління  пакетами акцій 177 товариств.

 

     У цьому  контексті  Кабінет Міністрів активно впроваджує нові підходи до приватизації.  Ми поставили за мету досягти  прозорості приватизаційного  процесу,  здійснити перехід від сертифікатної до грошової приватизації, підвищити її роль у залученні інвестиційних ресурсів,   і  на  цій  основі  забезпечити  формування  реального власника. Це нам до останнього часу не вдавалося, принаймні з двох причин.   Фонд   майна   був  підпорядкований  Верховній  Раді,  а законопроекти з питань приватизації якоюсь мірою блокувалися.

 

     Протягом 1998 року урядом  було  внесено  до  Верховної  Ради вісім відповідних законопроектів,  якими,  зокрема,  пропонувалося посилити відповідальність  покупців  акцій  за  виконанням  взятих зобов'язань,  спростити  процедуру  приватизації  об'єктів АПК,  а також визначити  механізм  приватизації  "Укртелекому".  Проте  на сьогодні жодного з них не прийнято.  Державна приватизація на 1999 рік вимушено була затверджена указом Президента України.

 

     Практика свідчить,   що   там,   де   приватизація   робиться професійно і зважено,  вона дає поштовх виробництву, створює умови для збільшення кількості робочих місць.  Прорахунки в приватизації призвели  не  тільки  до усунення стратегічних інвесторів,  а й до значного зменшення надходжень до бюджету.  Це,  зокрема,  наглядно проявилося  в  приватизаційних  процесах  в  енергетиці,  які були започатковані ще восени 1997 року.  До речі, Спеціальна контрольна Комісія  Верховної  Ради  з  питань  приватизації  теж  нам про це повідомляла.    Урядом    призупинено    приватизацію    державних енергетичних компаній до затвердження дійових механізмів залучення інвесторів, які спроможні ефективно діяти на енергоринку.

 

     Одним із напрямків виправлення помилок,  які були допущені  в процесі приватизації,  є повернення до державної власності пакетів акцій,  покупці яких не виконують своїх інвестиційних зобов'язань, не  забезпечують  своєчасних  розрахунків  з бюджетом та Пенсійним фондами.  На сьогодні в судових органах розглядається  близько  60 позовів Фонду державного майна до інвесторів,  які не забезпечують виконання умов договорів купівлі-продажу.

 

     Приватизація стратегічних підприємств,  яку  ми  розпочали  з травня  1999  року,  здійснюватиметься за чіткими інвестиційними і управлінськими зобов'язаннями потенційних власників.  За цих  умов будуть захищені інтереси держави, підприємств і нового власника, а бюджет отримає відповідні надходження.

 

     Новим аспектом   урядової   політики    стало    впровадження адміністративної   реформи   з  її  політичними,  організаційними, правовими,  психологічними складовими.  Досить сказати,  що за два роки   чисельність  міністерств  скорочена  з  27  до  18.  Указом Президента   затверджені   Концепція   адміністративної   реформи, першочергові  заходи щодо її проведення та зміни в системі органів виконавчої влади.  Проведена реструктуризація багатьох центральних органів   виконавчої   влади,   основна   мета   якої   полягає  у вдосконаленні   системи    державного    управління,    підвищенні ефективності  функціонування  органів виконавчої влади,  посиленні провідної ролі міністерств  як  головних  суб'єктів  вироблення  і реалізації  державної  політики  у  відповідних  галузях  і сферах діяльності.  На часі  прийняття  остаточної  редакції  Закону  про Кабінет Міністрів України.

 

     Результативність економічних  реформ  в Україні,  відродження національної  економіки   неможливі   без   прискорення   розвитку підприємств,  насамперед малих.  Ми виходимо з того, що структурні зміни  в  економіці,  котрі  формують  технологічних   лідерів   у провідних галузях, мають бути підкріплені швидким розвитком малого і середнього бізнесу передусім у виробничій сфері.

 

     Уряд не  задовольняє  ситуація,  що  склалась  із   розвитком підприємництва.  Саме  тому  докладалися зусилля з метою створення сприятливого  економічного  та  правового  середовища   для   його розвитку. Як наслідок - кількість малих підприємств за минулий рік зросла в півтора раза.

 

     Цьому сприяли  скорочення   майже   втроє   кількості   видів діяльності,   що   підлягають   ліцензуванню.   Спрощено   порядок реєстрації  та   отримання   ліцензій,   упорядковано   проведення перевірок   суб'єктів   підприємництва   контролюючими   органами. Запровадження фіксованого податку для підприємців, фізичних осіб і мікропідприємств  та  спрощення  для  них  обліку і звітності дали змогу в поточному році перейти на  цю  систему  понад  54  тисячам суб'єктів  малого  підприємництва.  На оперативне вирішення цих та ряду інших  питань  спрямований  пакет  минулорічних  і  нещодавно прийнятих указів Президента. Вони передусім передбачають створення фінансових умов для започаткування і розвитку малого бізнесу.

 

     Шановні народні депутати! Розв'язання економічних, соціальних проблем  безпосередньо  залежить  від  стабілізації  і  підвищення ефективності виробництва.  Ключове значення для розвитку економіки має агропромисловий комплекс. Він отримував і отримує з боку уряду відчутну  допомогу.  Державна  підтримка  АПК   за   минулий   рік перевищила  6,6 мільярда гривень.  Це дало змогу вперше за останні вісім років збільшити виробництво продукції тваринництва, харчової промисловості. Частково списана й реструктуризована заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 2,2 мільярда гривень.

 

     У минулому   році   сільськогосподарським    товаровиробникам залишені  250  мільйонів  гривень  податку  на  додану вартість за продані переробним  підприємствам  молоко  і  м'ясо.  Запроваджено єдиний фіксований сільськогосподарський податок, що змушує щорічно зменшувати річну суму податкового  навантаження  на  1,4  мільярда гривень, або майже вдвоє.

 

     Надано фінансову підтримку галузям льонарству і хмелярству, а також насіннєві  позички  та  позички  непродовольчого  зерна  для птахофабрик   і  свинокомплексів.  Виділено  кошти  для  придбання запасних  частин,  безвідсоткові  товарні  кредити  для   поставок мінеральних добрив і пально-мастильних матеріалів.

 

     У поточному  році  селу теж була надана конкретна допомога і, незважаючи на значно більші порівняно  з  минулими  роками  обсяги весняно-польових робіт,  вони були проведені своєчасно. Проте слід зазначити,  що сільгоспвиробники заборгували державі  за  отримані аванси  та  натуральні  позички  2,6  мільйона  тонн зерна.  Перед облдержадміністраціями,  міністерствами  поставлені   завдання   з перших  днів  збирання  цього річного врожаю повернути даний борг, від чого залежатимуть можливості і обсяги державної підтримки села надалі і зокрема під урожай наступного року.

 

     На даний  час  завершується  доопрацювання  нових  механізмів задоволення     державних     і     регіональних     потреб      у сільськогосподарській     продукції:     функціонування    оптових продовольчих  ринків,  зокрема  зерна,  цукру,  олії;   досягнення паритетності   цін   на   продукцію   сільського   господарства  і матеріально-технічного призначення;  зменшення обсягів  бартеру  і кількості збиткових господарств.

 

     З огляду  на  це  просив  би  вас розглянути в першочерговому порядку Національну програму розвитку агропромислового  комплексу, виробництва  і  соціального  відродження  села  до  2010 року.  Її реалізація передбачає створення економічних умов  для  нарощування виробництва в АПК.

 

     Досягнення економічного зростання неможливе без сталої роботи галузей  паливно-енергетичного   комплексу.   Здійснення   системи заходів, спрямованих на стабілізацію роботи енергетики, дало змогу зберегти  цілісність  енергосистеми  країни.  Хочу  зауважити,  що головна   проблема   тепер   полягає   не   в   можливості   самої електроенергетики,  а в платоспроможності споживача,  забезпеченні безумовних  розрахунків  за  спожиті  енергоносії.  Про це повинні знати всі  -  від  міністра  і  народного  депутата  до  керівника підприємства  і  робітників.  Альтернатива цьому - боргова кабала, "буржуйки", свічки в міських квартирах.

 

     Для того щоб цього не сталося, останнім часом запроваджується більш  контрольована  і  прозора  система  розрахунків  за спожиті енергоносії.    Упорядковується     використання     безготівкових розрахунків,  векселів і взаємозаліків, установлено контроль за їх здійсненням.

 

     Внаслідок цього за останні місяці  ми  вийшли  не  тільки  на стовідсоткову проплату за електроенергію з урахуванням бартера,  а й почали погашати заборгованість за попередній період.  Це сприяло поліпшенню   ситуації  з  виплатою  заробітної  плати  працівникам галузі,  значному зменшенню її заборгованості.  У вересні намічено погасити борги повністю.

 

     Але для   цього  потрібно,  щоб  розрахувалися  принаймні  15 найбільших   підприємств-боржників,   які   щомісячно   споживають електроенергії стільки ж, скільки все населення України. Серед них Криворізький  гірничо-металургійний  комбінат,  котрий  заборгував майже   200   мільйонів   гривень,   Дніпровський   і  Макіївський металургійні  комбінати  -   відповідно   85   і   76   мільйонів, Нікопольський   і   Запорізький  феросплавні  заводи  -  72  і  26 мільйонів,  Запорізький алюмінієвий комбінат - 51 мільйон  гривень та інші.

 

     При цьому   такі  підприємства,  як  комбінат  імені  Ілліча, Єнакіївський металургійний комбінат розраховуються за  енергоносії своєчасно, дотримуються графіків погашення заборгованості.

 

     Варто також   відзначити,   що   найбільшими   і   акуратними платниками за електроенергію є наші люди,  за що їм  щира  подяка. Попереджаю керівників, що віднині відключатимуться не населення, а підприємства-неплатники. Підготовлено заходи щодо прийняття рішень стосовно неплатників за електроенергію.

 

     З питанням довготривалого зняття з експлуатації енергоблоку 2 Чорнобильської  атомної   електростанії   загострюється   проблема введення  компенсуючої  потужності.  З  огляду  на це здійснюється добудова  енергоблоків  на  Рівненській  та  Хмельницькій  атомних станціях,  на що за 1998 рік і 6 місяців поточного року спрямовано майже  350  мільйонів  гривень.   Гострою   залишається   проблема забезпечення  атомних  електростанцій  свіжим паливом та вивезення відпрацьованого.

 

     Нещодавно затверджені  заходи  щодо  забезпечення  сталої   і надійної  роботи атомних станцій та всієї енергосистеми наступного осінньо-зимового періоду,  розроблені графіки й  схеми  постачання палива   з   розрахунками   коштами   і   продукцією   українських підприємств.

 

     Провідною ланкою  паливно-енергетичного  комплексу   була   і залишається   вугільна  промисловість.  Уже  тривалий  час  галузь залишається в глибокій кризі, що серйозно ускладнює загальний стан економіки,  залишається  джерелом  соціальної  напруги не тільки в шахтарських регіонах, а й у країні у цілому.

 

     Таке становище  склалося  не  сьогодні  і  не   вчора.   Воно пов'язане  передусім  зі  старінням  шахтного  фонду,  відсутністю протягом десятиріч інвестицій у будівництво нових шахт. Тому поряд із  реструктуризацією  і  закриттям  збиткових  шахт та шахт,  які відпрацювали свій ресурс,  акцент було перенесено на реконструкцію і   введення   нових   пускових   комплексів   і  лав,  збільшення навантаження на комплексні механізовані очисні вибої.  У  минулому році  було введено першу чергу шахти "Ніканор-Нова".  В цьому році планувалося ввести її другу чергу та пусковий  комплекс  на  шахті СамсонівськаЗахідна,      продовжити      будівництво      розрізу Костянтинівський,    шахт:    Булавинська,    імені     Стаханова, Нововолинська,  ЗахідноДонбаська,  Степова.  Проте скасування вами централізації амортвідрахувань лише загострює  проблему  вугільної промисловості.

 

     Шановні народні  депутати!  Звертаюся  до  вас  із  проханням переглянути цей документ,  щоб  ми  могли  поліпшити  фінансування нашого виробництва за рахунок амортвідрахувань.

 

     Я хочу    звернутися   до   фракції   комуністів,   депутатів шахтарських регіонів:  згадайте,  з якими труднощами  в  січні  ми прийняли   відповідний  закон.  Але  все  ж  після  неодноразового голосування  було  "продавлено"  рішення  про   його   скасування. Скажіть,  будь  ласка,  хто  буде  відповідати,  зокрема  і  перед шахтарями, за невведені потужності? Вихід є! Я ще раз звертаюся до вас   з   проханням   поновити  прийняте  в  грудні  рішення  щодо централізації 10 відсотків амортвідрахувань.

 

     Треба зазначити,  що нинішньому уряду вперше за останні  роки вдалося  забезпечити  поточні  виплати заробітної плати шахтарям і частково  погасити  борги   попередніх   років,   зокрема   шляхом гарантованої оплати вугільної продукції.

 

     Нині Кабінетом    Міністрів   підготовлена   постанова   щодо скорочення  заборгованості  товарами  народного  споживання,   які виробляють   вітчизняні  підприємства,  що  мають  недоїмку  перед Державним бюджетом.

 

     В умовах  обмежених  коштів   Державного   бюджету   вугільна промисловість   у  1998  році  та  за  6  місяців  поточного  року фінансувалася відповідно до бюджетних призначень.  За  цей  період досягнуто   приросту   видобутку   вугілля.   З  метою  збільшення фінансових  ресурсів,  що  спрямовуються  на  державну   підтримку вугільної  промисловості,  Кабінет Міністрів запропонував народним депутатам терміново розглянути законопроекти,  прийняття яких дало б   змогу   реально   збільшити  обсяги  фінансування  галузі.  Ця пропозиція підтримана галузевими профспілками,  чого,  на жаль, не можна сказати про Верховну Раду. І чергове доручення уряду з цього питання (вишукати півтора мільярда гривень) - це спроба  сховатися від відповідальності.

 

     Нас дуже  непокоїть і зростання кількості нещасних випадків у даній галузі, які призвели до загибелі людей. Як це не прикро, але значна  частина  їх  пов'язана  з  порушенням  елементарних правил техніки безпеки.  Тому урядом визначено конкретні  жорсткі  заходи щодо  наведення  порядку  в  дотриманні вимог техніки безпеки.  За рахунок резервного фонду Кабінету  Міністрів  виділено  кошти  для повного   забезпечення   всіх  шахтарів  індивідуальними  засобами захисту.

 

     Стратегічним завданням  нафтогазового  комплексу  залишається стабільне   забезпечення   потреб  економіки,  населення  в  газі, нафтопродуктах,  їх раціональне використання.  Ключовим  поряд  із енергозбереженням є збільшення власного видобутку нафти і газу. Це питання 1 як нині,  так і на перспективу до 2000  року.  Без  його розв'язання  ми залишимося донорами інших країн,  а наша економіка буде  вразливою  до  кон'юнктурних   змін   на   світових   ринках енергоносіїв. Саме тому значно посилено увагу до нарощення обсягів робіт з розвідки і  розробки  родовищ  нафти  та  газу  на  шельфі Чорного та Азовського морів, створення сприятливого інвестиційного клімату для роботи спільних підприємств  з  промислового  освоєння перспективних    родовищ,   зокрема   в   Сумській,   Полтавській, Харківській та Івано-Франківській областях.

 

     Ще одним  напрямом  нашої  роботи  у  названій   сфері   було реформування  газового  ринку,  запровадження  відкритих  процедур господарювання на ньому.  З цією метою було створено НАК "Нафтогаз України", розмежовано видобуток, транспортування та торгівлю газу.

 

     Наприкінці минулого  року  запроваджено  аукціони  з  продажу газу.  У поточному році  на  них  уже  реалізовано  понад  півтора мільярда  кубічних метрів газу,  причому за значно нижчими цінами, ніж пропонується газотрейдерами.  Однією з найгостріших проблем  є низький  рівень  розрахунків  за  спожитий газ,  що тягне за собою значні суми недоїмки перед  бюджетом.  Заборгованість  підприємств НАК  "Нафтогаз  України"  перед  бюджетом  становить  3,2 мільярда гривень.

 

     Коріння проблеми багато в чому лежить у схемах  постачання  і розрахунків, що були нав'язані в попередні роки. З метою зменшення цих заборгованостей за рішенням уряду частину природного  газу  на суму  понад  350  мільйонів гривень передано бюджетним установам і Пенсійному фонду.  З початку року на 9,4  відсотка  зросли  обсяги транзиту   газу   через   територію   України.   Для   стабільного газопостачання та збільшення транзитних поставок газу до  України, країн  Європи  в  поточному  році  буде завершено будівництво ряду газопроводів і компресорних станцій.

 

     У минулому   році   вдалося   зупинити   скорочення   обсягів виробництва  на нафтопереробних заводах.  Проте стабільні поставки нафти залишаються серйозною проблемою.

 

     Одним із суттєвих  резервів  забезпечення  стабільної  роботи нафтопереробних заводів є їх приватизація. Це передусім стосується відкритого акціонерного  товариства  ЛиНОС  та  Херсонського  НПЗ. Відновлення роботи цих підприємств передусім залежить від того, чи прийде до них стратегічний  інвестор  з  реальними  коштами,  який забезпечить їх ефективне завантаження, тобто поставку нафти.

 

     Значно активізувалася  робота  з пошуку нових джерел поставок нафти, ведуться переговори на міжнародному рівні щодо постачання в Україну та транспортування через її територію каспійської нафти.

 

     Але в  цілому  ми  не  задоволені  ситуацією  в нафтогазовому комплексі,  його застарілі  болячки  ще  не  зужиті,  реформування відбувається  повільно,  не  досить  активно  і  послідовно працює керівництво НАК"Нафтогаз України".

 

     Стабільне енергозабезпечення    неможливе    без    активного впровадження      енергозбереження.     Реалізація     відповідних загальнодержавних програм дала змогу  останнім  часом  призупинити зростання енергетичної складової валового внутрішнього продукту.

 

     За два останніх роки зменшено використання природного газу на 10,4 мільярда кубічних метрів,  або  на  12  відсотків.  Позитивна тенденція  скорочення  його споживання продовжується і в поточному році. Але це лише початок роботи.

 

     Дуже турбує ситуація,  що склалася  на  підприємствах  чорної металургії,  однієї з головних експортоспроможних галузей,  на яку припадає майже чверть промислового виробництва нашої держави. Спад випуску продукції,  що розпочався з другого кварталу минулого року після майже дворічного  зростання,  зумовлений  не  лише  істотним звуженням  традиційного  ринку  збуту  вітчизняних  товарів,  а  й зменшенням експорту готового прокату та  сталевих  труб.  Проблеми галузі  пов'язані  також  із  низькою  якістю  продукції,  значною енергоємністю виробництва.  Гостро постало  питання  закриття  або консервації неефективних і надлишкових потужностей.

 

     Здійснені заходи    дали    змогу   поліпшити   роботу   ряду підприємств.  Прикладом цього є, зокрема, виведення на прибутковий рівень   та   збільшення   обсягів   виробництва   на   Донецькому металургійному  заводі.   Урядові   рішення   сприяли   фінансовій стабілізації    Дніпровського,    Макіївського    та   Алчевського металургійних   комбінатів.   Урегульовано    питання    вивезення металобрухту  за  межі країни з урахуванням інтересів вітчизняного виробника.

 

     Гострим є  питання  грошових   розрахунків   із   суміжниками металургів - коксохіміками, шахтарями, енергетиками, рударями. Від його розв'язання значною  мірою  залежить  фінансове  оздоровлення галузі економіки загалом.

 

     Своєчасні заходи    щодо   підвищення   ефективності   роботи підприємств  кольорової  металургії  сприяли  збільшенню   обсягів виробництва за 1998 рік на 12,4 відсотка, а за 6 місяців поточного року - на 4,6.  При цьому рівень бартерних операцій тут  найнижчий серед галузей промисловості.

 

     У жовтні  1998  року  після  п'ятирічної  перерви  відновлене виробництво губчатого  титану,  запущене  виробництво  алюмінієвої катанки на Запорізькому алюмінієвому комбінаті потужністю 15 тисяч тонн на рік.  У надзвичайно стислі терміни було  споруджено  першу чергу Мужіївського в Золотополі металевого рудника, який у березні поточного року прийнято в експлуатацію.  Отже,  Україна ввійшла до клубу золотодобувних країн світу.

 

     Чільне місце   в  роботі  уряду  займали  питання  діяльності окремих підприємств галузей,  що працюють на  споживчий  ринок.  У харчовій   промисловості   останнім   часом  чимало  зроблено  для модернізації,  технічного переоснащення виробництва, що дало змогу підвищити  конкурентоспроможність вітчизняних продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринках.

 

     Введено нові  потужності  з   переробки   цукрових   буряків, виробництва  маргарину,  мила,  гліцерину,  кондитерських виробів, пива,  плодоовочевих  консервів,  безалкогольних  напоїв,  цигарок тощо.   Побудовані  нові  підприємства  з  переробки  вітчизняного бурштину та випуску сірників.

 

     Останнім часом створено вісімнадцять спільних підприємств,  з них шість у тютюновій галузі.  Підготовлені пропозиції, спрямовані на додаткове залучення  інвестицій  на  суму  близько  1  мільярда доларів,  розроблено  68  інвестиційних  проектів.  Вдалося  також нормалізувати  роботу  низки  підприємств  легкої   промисловості, скоротити обсяги давальницьких операцій,  підвищити якість окремих видів продукції.

 

     Для підтримання галузі видано указ Президента про економічний експеримент   щодо   стабілізації   роботи   підприємств   легкої, деревообробної  промисловості  Чернівецької   області.   Позитивні результати   проведення  цього  експерименту  будуть  поширені  на підприємства інших регіонів країни.

 

     Ситуація у  зовнішньоекономічній  торгівлі,   яка   динамічно розвивалася  до  1998  року,  останнім часом суттєво ускладнилася, через значні втрати,  пов'язані передусім зі  світовою  фінансовою кризою,  погіршенням  кон'юнктури  основних  товарних  ринків,  що вимагає активного пошуку  шляхів  нарощення  обсягів  українського експорту,  розширення його номенклатури та диверсифікації ринків з метою поліпшення торгівельного і платіжного балансу.

 

     Задля цього завершується розробка Державної програми розвитку експортного потенціалу,  якою передбачається,  зокрема, розширення поставок продукції на  підставі  угод  про  виробничу  кооперацію, подальший  розвиток торгівлі з країнами СНД,  передусім із Росією, країнами Центральної та Західної Європи,  Південної  та  Північної Америки,   Азії  й  Африки,  приєднання  України  до  зон  вільної торгівлі.

 

     Урядом уже  вжито   ряд   заходів   стосовно   диверсифікації експорту.  Так,  із  метою компенсації і звуження ринків країн СНД збільшено обсяги експорту до країн Європи на 8 відсотків,  або  на 360 мільйонів доларів,  до Сполучених Штатів - на 22 відсотки, або на 106  мільйонів  доларів.  Завдяки  зусиллям  урядових  структур нещодавно  скасовано всі види антидемпінгового мита та поставки до США титанової губки.

 

     З метою створення сприятливих умов для вітчизняного виробника та  регулювання  імпорту було запроваджено ставки ввізного мита на імпорт усіх видів товарів,  більшість яких досягають максимального значення.

 

     Приділяється увага приєднанню України до системи ГАТТ/СОТ, що відкриває українським виробникам доступ до нових  ринків,  зокрема за рахунок експорту наукоємної продукції,  розширюються також наші права щодо  захисту  національних  інтересів  на  світових  ринках товарів, робіт і послуг.

 

     Справжнім випробуванням для уряду, його економічної політики, всіх напрацювань,  про які йшлося раніше,  стала  фінансова  криза наприкінці  літа  та  восени  1998  року.  Її  наслідки  для нашої економіки були і  залишаються  важкими.  Але  Президенту  України, Кабінету Міністрів спільно з Національним банком вдалося запобігти катастрофічному сценарію розвитку.

 

     Це стало можливим завдяки заходам, що були активно підтримані указом  Президента.  Саме в ті серпневі - вересневі дні оперативно вироблені та запроваджені кризові заходи,  які дали змогу втримати від обвалу національну валюту, збити ажіотаж на внутрішньому ринку під впливом подій у наших сусідів та мінімізувати  падіння  обсягу виробництва   через   різке   звуження   ринку   нашого  основного торгівельного партнера - Росії, не допустити розкручення інфляції.

 

     Витримуючи важкий іспит,  ми  наполегливо  шукали  і  шукаємо шляхи   найшвидшого  подолання  наслідків  згаданої  кризи.  Як  і прогнозувалося,  вже  в  другому  кварталі  в  багатьох   секторах економіки  є ознаки відчутного зростання.  У червні поточного року обсяги промислового виробництва порівняно з  відповідним  періодом 1998 року зросли на 4,7 відсотка, а порівняно з нинішнім травнем - на 2,1 відсотка.  І в цілому  за  перше  півріччя  даний  показник перевищує  минулорічний  показник  на  0,2 відсотка.  Поліпшується динаміка обсягу валового внутрішнього продукту, рівень інфляції за червень  становив  лише  0,1  відсотка,  а  з  початку  року - 8,6 відсотка.  Суттєво з 42 до 34 відсотків скоротився обсяг бартерних операцій.  Збільшилися валютні резерви Національного банку на суму 450 мільйонів доларів, тоді як за відповідний період минулого року вони  скоротилися  майже  на  1  мільярд доларів.  Залишки вкладів населення у комерційних банках зросли на 10 відсотків.

 

     Нами опрацьовані   основні    параметри    економічного    та соціального розвитку на наступний рік.  Вважаємо,  що 2000 рік має стати роком економічного  зростання.  Валовий  внутрішній  продукт зросте   порівняно   з  поточним  роком  на  2  відсотки.  Приріст промислового виробництва  становитиме  2,6  відсотка,  збільшиться експорт товарів і послуг. Рівень інфляції становитиме 10 відсотків і  буде  майже  вдвоє  менший,  ніж  передбачається  на  цей  рік. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців має зрости на 14  відсотків.  Проте  процес  одужання  економіки,  поліпшення ситуації в соціальній сфері міг бути значнішим,  активнішим у разі своєчасного прийняття законодавчих актів.

 

     Проблем тут дуже багато.  Міркуйте самі.  Як ніколи, потрібна спільна  робота  уряду  та  парламенту України.  Із запропонованих урядом у травні  минулого  року  для  першочергового  розгляду  на першій   сесії  42  законопроектів,  спрямованих  на  забезпечення стабілізації економічного зростання,  розглянуто і  прийнято  лише один.  Під  час другої сесії в умовах розгортання фінансової кризи Кабінет Міністрів тричі звертався до Верховної  Ради  з  проханням першочергово  розглянути пакет антикризових законопроектів.  Із 35 було  прийнято  8,  з  них  -  6  законів,  які  мають  увійти   в Антидемпінговий кодекс.

 

     У грудні  минулого року ми просили першочергово розглянути 16 проектів законів,  спрямованих на  збільшення  доходів  бюджету  і упорядкування його видатків. Однак було прийнято лише два.

 

     У січні  уряд  втретє  звернувся  з  проханням  розглянути 10 законопроектів,  котрі не  раз  пропонувалися  для  першочергового розгляду. Однак підтримки в депутатського корпусу уряд не знайшов.

 

     Більше того,   коли   Президент   України  згідно  зі  своїми повноваженнями видав улітку минулого року ряд указів  з  нагальних соціально-економічних  питань,  які носили упереджуючий характер і дали б  змогу  запобігти  розгортанню  фінансової  кризи,  частина депутатського  корпусу  зайняла  зовсім іншу позицію і зробила все можливе,  щоб їх скасували. Подібне, на жаль, може повторитися і в поточному році.

 

     Але є  й інший аспект проблем.  Фактичне ігнорування розгляду запропонованих законопроектів  не  дає  змоги  Кабінету  Міністрів відповідно   до  конституційних  повноважень  ефективно  проводити економічну політику.

 

     Більше того,    надуманим,    політично    заангажованим    є звинувачення на адресу уряду щодо надання різних пільг,  зокрема і податкових.  При цьому називалася  фантастична  сума  -  понад  18 мільярдів  гривень.  Але ж ці пільги передбачено виключно законами України.  При цьому  жодна  позиція  Кабінету  Міністрів  щодо  їх упорядкування підтримана не була.

 

     Безпідставними є  і  претензії до уряду в проведенні жорсткої монетарної політики.  Управління  грошовим  обігом  забезпечується Національним  банком,  і  ми  чекаємо,  що всетаки буде розглянута грошово-кредитна політика (а це компетенція Верховної Ради).

 

     Хочу підкреслити:  система роботи в уряді над законопроектами є   органічною   складовою  нових  підходів,  які  запроваджуються системою виконавчої влади.

 

     Водночас ми  критично  ставимося  до  якості  законопроектів, котрі  розробляються  урядом і вносяться до парламенту України.  З метою їх суттєвого поліпшення  при  Кабінеті  Міністрів  створений Інститут нормотворчої діяльності.

 

     Звертаю увагу  і  на  той  факт,  що  від  самого  початку ми намагалися  діяти  таким  чином,  щоб  усі  поточні  рішення  були пов'язані з реалізацією передусім стратегічних завдань.

 

     Одним із   перших   рішень,   яке   я   прийняв   на   посаді Прем'єр-міністра,  стало створення в системі Національної академії наук Інституту економічного прогнозування.

 

     В апараті  Кабінету  Міністрів,  у міністерствах і відомствах значно  посилилась  аналітична  робота,  поліпшилося  напрацювання матеріалів  прогностичного  характеру,  і  вихід на розроблення за дорученням Президента України Національної програми  стратегічного розвитку "Україна2010" став цілком закономірним результатом такого підходу.  Основні розробники  проекту  програми  "Україна-2010"  - відомі  науковці  Національної  академії  наук,  Ради національної безпеки і оборони,  фахівці міністерств і відомств,  Національного банку.  Проект  програми  став предметом обговорення на засіданнях Президії Національної  академії  наук,  де  розроблено  розгорнуті заходи  щодо  її  наукового  забезпечення  та  виконання.  Їй була присвячена  Всеукраїнська  науковопрактична  конференція,  в  якій взяли   участь   провідні   вчені  академічних  установ  і  вузів, представники регіонів, народні депутати України.

 

     Саме тому заяви окремих депутатів про те, що ми нібито живемо чужим  розумом,  можуть  робити  лише ті,  хто нічого,  крім голих декларацій і пустих обіцянок,  не може запропонувати  українському народу.

 

     Програма "Україна  -2010" є програмою довіри до таланту наших співвітчизників і водночас реалістичною.  Особисто я розглядаю  її як   основу   для   створення   суспільного   консенсусу   навколо стратегічних питань розвитку держави. На сьогодні названа програма має  цілий  пакет конкретних програмних документів,  кожен із яких розвиває і деталізує  окремі  напрями  реформування  з  комплексом заходів на її виконання.

 

     Одним із  головних  завдань,  що стоять нині перед урядом,  є забезпечення  стабільності   і   керованості   країни   в   умовах розгортання   президентської  кампанії.  Серед  проблем,  на  яких Кабінет Міністрів зосередить першочергову увагу, назву такі.

 

     Перше. Виконання  своїх  програмних   документів,   передусім послідовна  реалізація  програм  діяльності  Кабінету Міністрів та "Україна-2010".

 

     Друге. Мобілізація всіх  ресурсів  на  прискорення  погашення заборгованості  із  заробітної  плати,  пенсій,  інших  соціальних виплат,  маючи на меті максимальне її  скорочення  вже  найближчим часом.  Для  цього  передусім  треба  значно  підвищити бюджетну і податкову дисципліни,  вийти на запланований рівень збору  доходів бюджету, значно зменшити суму недоїмки.

 

     Третє. Успішне  збирання  цьогорічного  врожаю  і розгортання комплексу робіт з підготовки до наступного  сільськогосподарського року.

 

     Четверте. Поліпшення   розрахування   за  спожиту  електричну теплову енергію,  природний газ.  Це потрібно як  для  розв'язання складних   проблем   у   паливноенергетичній  галузі,  так  і  для фінансового оздоровлення всієї економіки; погашення заборгованості із заробітної плати,  пенсій,  стипендій;  забезпечення підготовки всього народногосподарського комплексу до зими.

 

     П'яте. Завершення  роботи  з  підготовки  проекту   основного фінансового  закону  України - державного бюджету - і подання його до Верховної Ради  у  конституційно  визначений  термін:  сприяння прийняттю Податкового кодексу.

 

     Шосте. Активізація   зусиль   для   розширення  ринків  збуту української  продукції;  збільшення   експорту,   зокрема   шляхом освоєння нових ринків.

 

     Сьоме. Розвиток  внутрішнього ринку,  нарощування виробництва товарів для населення.

 

     Шановні народні депутати!  За час,  відведений  на  доповідь, просто   неможливо  грунтовно  висвітити  всі  аспекти  діяльності Кабінету Міністрів.  Тому прошу вас із розумінням  поставитися  до того, що багато проблем з різних сфер суспільного життя залишилися нерозкритими.  За потреби вони можуть бути викладені в іншій формі ( у вигляді друкованих матеріалів), а також під час обговорення на днях уряду, котрі відбуваються щомісячно.

 

     Крім того,  члени Кабінету Міністрів готові поінформувати вас про   ситуацію   у  відповідних  галузях.  Звертаюся  до  народних депутатів з проханням надати їм таку  змогу.  Це  ж  повною  мірою стосується  і розгляду стану справ в інформаційній сфері,  яка має бути темою окремої розмови.

 

     Скажу лише,  що уряд прекрасно  усвідомлює,  що  забезпечення свободи  слова,  задоволення  комунікаційних потреб суспільства та розвитку інформаційного простору є однією з  засад  демократичного розвитку України. І турбота про це - спільний обов'язок усіх гілок влади.

 

     Водночас я добре розумію,  що наші опоненти налаштовані  лише на  критику,  і  вже не вперше зводять питання про роботу Кабінету Міністрів до суто політичної,  надмірно ідеологізованої  проблеми. Для  них  наше  бажання працювати стабільно,  в тісній співпраці з парламентом - це непросто.

 

     Тому, на  моє  глибоке  переконання,  вихід   у   нас   один: враховуючи  досвід  минулих  років,  започаткувати  нові механізми співпраці уряду та Верховної  Ради,  відмовитися  від  безплідного протистояння.  Я не раз пропонував такі підходи:  синхронна робота уряду та Верховної Ради,  запровадження практики спільних  робочих груп  із  різних  питань,  до  складу  яких  входили б урядовці та депутати;  постійні  консультації  між   керівниками   парламенту, фракцій і груп із Кабінетом Міністрів. Нам уже давно слід вийти на спільний,  погоджений план роботи над законопроектами, котрі конче потрібні економіці та громадянам.

 

     Хочу ще  раз  наголосити,  що ми налаштовані на конструктивну роботу, готові до співпраці і пропонуємо цілком конкретні кроки до її налагодження. Розраховую на ваш конструктивізм і розуміння.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Валерію Павловичу. Шановні колеги! Є потреба ставити  запитання?  (Шум  у  залі).   Будь   ласка,   запишіться. Пропонується  відвести  двадцять  хвилин  на запитання.  Тридцять? Висвітіть, будь ласка, хто записався. Виставте тридцять хвилин.

 

     Слово для запитання надається депутату Кулику. Будь ласка. За ним - депутат Журавський.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).   Народний  рух  України.  Шановний  Валерію  Павловичу! Ситуація в країні вимагає,  щоб розглянути питання про  діяльність уряду. У моєму окрузі люди не одержують пенсій, у селах є проблема з пальним перед жнивами.  Вважаю,  що ви,  по суті,  стаєте якимсь заручником у політичній грі, затіяній кланами.

 

     Народний рух України не обирав уряду. Народний рух обере свій уряд,  коли прийде  до  влади.  Але  запитання  до  вас  такі.  Ви замахнулися на програму на 10 років.  Чи не здається вам, що краще мати програму на один рік і виконати її? Це перше запитання.

 

     І друге.  Як ви гадаєте,  яку  позицію  щодо  вашої  доповіді сьогодні  в  парламенті  займає Президент України,  якого ви свого часу,  коли балотувалися на  цю  посаду,  називали  і  батьком,  і братом?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую за запитання,  депутате Кулику. Я у виступі хотів сказати про структуру програми соціальноекономічного розвитку   України,   розроблену   Кабінетом  Міністрів  згідно  з Конституцією.  У нас  є  програма  стратегічного  розвитку,  котру доповнюють Програма діяльності Кабінету Міністрів,  національні та державні  програми,  галузеві  й  регіональні  програми,   цільові програми  та  організаційно-правові  заходи  на виконання названих програм.  Це  не  просто  розмови,  а  чіткий  документ,  програми діяльності і механізм їх виконання.

 

     Наведу тільки  один приклад,  що стосується програми розвитку АПК - "Національна програма розвитку агропромислового  виробництва і  соціального відродження села на 1999 рік".  Тут визначена мета, основні напрями,  основи  державного  регулювання,  її  продуктові підкомплекси  - зерновий,  жироолійний,  цукровий,  м'ясомолочний, картоплярство  і  овочівництво.  І  далі:  ресурси  та   оновлення агропромислового         виробництва,         сільськогосподарське машинобудування,  матеріально-технічне постачання  і  технологічні аналоги.

 

     Ми готуємо  програму  соціальноекономічного  розвитку на один рік, але треба думати і над розробленням довготривалих програм.

 

     Наведу приклад  стосовно  забезпечення  валового  виробництва зерна.  На  першому  етапі  (1999-2000  роки) - до 31-33 мільйонів тонн;  на другому етапі - до 37 і  на  третьому  (до  2010)  -  40 мільйонів, тобто треба мати довготривалу програму.

 

     Щодо Президента   Кучми,  якого,  як  ви  сказали,  я  назвав батьком,  то я його так називав не до виборів,  а після  того,  як мене обрали Прем'єр-міністром України.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Ще   раз   прошу  уваги.  Питання надзвичайно складне.  До нього причетний не лише Валерій  Павлович як  Прем'єр-міністр.  До  кризового  стану,  в  якому  знаходиться держава, причетні і всі ми. Тому я просив би виважено підходити до нього під час розгляду.

 

     Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України.  Шановний Валерію Павловичу!  Ви -  керівник  авторського колективу  з  розробки  програми  соціально-економічного  розвитку України до 2010 року.  Але є й альтернативна програма  -  Програма національного відродження України, автором якої є Голова Верховної Ради Олександр Миколайович Ткаченко.

 

     Скажіть, будь ласка,  в  чому  особливість,  специфіка  вашої програми, її відмінність і наскільки вона реальна для втілення?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Гадаю,  сьогодні  не  на  часі і не місце обговорювати  цю  програму.  Я  подав   до   парламенту   програму "Україна2010",  котра  має  стати  програмою соціальноекономічного розвитку до 2010 року. І вважаю, що вона науково обгрунтована. І я хотів  би,  щоб  ми  з  Верховною  Радою не боролися один з одним, приймаючи ті  чи  інші  програми,  а  створили  робочу  групу  для відпрацювання  цієї  програми.  І найближчим часом,  може,  навіть восени,  вже могли її прийняти і підготувати організаційно-правові заходи  на виконання програми,  яка розглядатиметься в парламенті. Механізм для цього є.

 

     На жаль,  з Програмою національного відродження України,  яку розробив  Олександр  Миколайович,  ми  ще  не ознайомилися.  Хоча, відверто кажучи,  я маю екземпляр згаданої  програми.  Стратегічна розбіжність  між нашими програмами:  у нас - ринкова економіка,  а Олександр Миколайович  пропонує  планове  господарство  для  нашої держави.  Оце  -  така  різниця.  Треба  все  звести  і погодити в парламенті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Степанов.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Зелена партія України. Шановний Валерію Павловичу! З недоліками,  які  має  уряд,  фракція  "Батьківщина"  вважає  за недоцільне його відставку.

 

     Валерію Павловичу,  у  мене до вас єдине запитання.  Скажіть, будь ласка, що робиться стосовно соціального захисту престарілих у будинках-інтернатах?  Адже  в  Україні  таких будинків 278.  У них брутально порушується стаття 46 Конституції. У будинках-інтернатах для  престарілих  немає  навіть  мила.  То  про який добробут може йтися?

 

     Дякую за увагу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Можу  сказати,  що  нами   профінансовано стовідсотково  видатки на утримання будинків для інвалідів (про це і   останній   указ   Президента).   Ми   вважаємо,    що    повну відповідальність   за   утримання   таких   будинків   згідно   із законодавством  несуть  місцеві  органи   виконавчої   влади   під контролем Міністерства праці та соціальної політики.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним - депутат Пасєка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция Социалистической и  Селянской  партий.  Уважаемый  Валерий Павлович! Я хотел бы задать вам такие вопросы. Вы много говорили о "Программе2010", но в Конституции не говорится о "Программе-2010", 2020  или  2030,  там говорится о программе правительства на время его  полномочий.  Увидим  ли  мы  когданибудь  такую  программу  в соответствии с Конституцией? Это первый.

 

     И второй.   Сейчас,   вы  знаете,  выпускники  школ  начинают поступать в  высшие  учебные  заведения.  Почему  с  каждым  годом уменьшается государственный заказ для приема в вузы?  Буквально на каждый факультет остается 2-3,  как  сейчас  говорят,  бюджетника. Дети рабочих, крестьян практически не могут поступить. Этот вопрос крайне актуален.  Что вы делаете для  того,  чтобы  дети  рабочих, крестьян могли поступить уже в нынешнем году?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Сьогодні  дуже  багато  запитань ставлять щодо  програми  діяльності  уряду.   Ви   сказали,   що   програми "Україна-2010" не передбачено в Конституції. У пункті 4 статті 116 Конституції передбачено,  що уряд розробляє  і  здійснює  програми соціально-економічного  розвитку  нашої держави.  До парламенту ми подали програму соціально-економічного розвитку нашої  держави  до 2010 року,  розбивши її на три етапи:  до 2001, 2005, 2010 року, а також  розробили   організаційно-правові   заходи   на   виконання згаданого  документа.  Це  перше.  Ви  назвали її "Програма-2010". Назва цієї програми - "Україна-2010", щоб ви знали.

 

     Стосовно Програми діяльності Кабінету Міністрів.  Пам'ятаєте, в  жовтні  минулого  року  ви ставили нам завдання подати програму діяльності уряду і заслухати питання про відповідальність уряду та організаційноправові  заходи  на  виконання названої програми.  Ми своєчасно    подали    програму     до     парламенту     України, організаційно-правові   заходи   на   її   виконання  з  переліком законодавчих актів,  спрямованих насамперед на збільшення доходної частини  бюджету.  На  жаль,  дана  програма не розглядалась,  і я вважаю,  що  не   розглядалася   навмисно,   оскільки   згідно   з Конституцією протягом одного року ніхто не може порушувати питання про відставку уряду. Я хочу сказати, що ситуація справді складна.

 

     Тепер щодо вступу до вузів робітників і селян.  Вважаю,  що є різниця  в  підготовці  учнів  у сільській місцевості,  в районних центрах,  невеличких містах і в Києві, обласних центрах, де рівень підготовки  учнів  набагато  вищий.  Тому  ми  чітко  визначили не зменшувати прийом  студентів  до  вузів  на  бюджетній  основі,  і насамперед звернути увагу на дітей, які приходять із села. Ті, які навчаються в  ліцеях  і  мають  дуже  високий  рівень  підготовки, вступають  у  вузи Києва та інших великих міст.  Але треба зробити так, щоб не було в цьому плані перекосів.

 

     Хочу сказати,  що діти селян і робітників на  старших  курсах набагато  краще  навчаються,  ніж  ті,  які  отримали вищий рівень підготовки.  І ми будемо все робити,  щоб у нашій державі не  було такої диспропорції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасєка. За ним - депутат Єськов.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область). Шановний Валерію Павловичу! Чому не використовується  постанова  уряду   про   виділення   коштів   на проведення  веснянопольових робіт,  закупівлю запчастин та іншого? Чому  до  сьогоднішнього  дня  не  отоварено  ще  тих  нарядів  на пальномастильні матеріали, які є на руках? Чому сьогодні такі ціни на бензин,  на солярку?  По суті, ідуть жнива, а їх немає зовсім у господарстві!  Ви  ж  зрозумійте:  якщо  сьогодні  1  до 7,1 до 10 коефіцієнт за пально-мастильні матеріали, то про яке село, про яку державу можна говорити?

 

     Друге. Чому підвладні Президенту,  уряду структури - державні адміністрації на місцях - замість економіки сьогодні  в  основному займаються "Злагодою",  виборами Президента? Зокрема, у Вінницькій області  в  райони  направлено  так  званий  мобілізаційний   план виборчої  кампанії  на  червень,  де  вказано:  зібрати  по кожній сільській раді списки керівників сільської ради,  всіх  депутатів, які там працюють,  голів колгоспів, директорів шкіл, іншого активу із числа тих, хто не підписався за Президента.

 

     У цьому ж "мобілізаційному плані" дається рекомендація внести пропозиції  по  їх  "нейтралізації"  на  рівні  держави,  області, району. Тобто що це, починається знову 1937 рік?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Щодо   підготовки   проведення   весняних польових робіт і про збирання врожаю.  Зараз, якщо ви дозволите, я вас поінформую з цього приводу.  Не буде заперечень? Значить, уряд підготував  вісім  постанов  щодо  порядку підготовки і проведення весняно-польових робіт і забезпечення пальним.

 

     У нас починаючи  з  осені  минулого  року  є  поетапний  план заходів, виконуючи який, можна забезпечити село пальним. По-перше, ми забираємо всю нафту,  яка добувається сьогодні в нас у державі, тобто  нафту власного виробництва в кількості 6 тисяч тонн на добу (це фінансується за рахунок державного бюджету),  переробляємо  на наших нафтопереробних заводах і відправляємо на село. Контролює ці роботи віце-прем'єр-міністр Гладій.  Відправляємо на село згідно з графіком. Ми виконали намічене за червень і кожного дня виконуємо.

 

     Щодня 1  мільйон  700  тисяч  гривень  іде  на  оплату нафти, продукти переробки якої поставляються  селу.  Вартість  дизельного палива - 636 гривень (Шум у залі).

 

     Отже, ми приступили до поставок пального з Криму, який першим починає  збирати  врожай.  Далі  пішли  Херсонська,  Миколаївська, Одеська, Запорізька області (Шум у залі).

 

     Я відповідаю,  що кожен день 6 тисяч тонн нафти стовідсотково відправляється  і  йде  на  ці  потреби.  Крім  того,  за  рахунок державного    резерву   я   сьогодні   виділив   50   тисяч   тонн нафтопродуктів. Сьогодні повністю... (Шум у залі).

 

     Ну, ви казали, що ми не проведемо весняно-польових робіт, але ми  їх провели,  і нормально.  А тепер треба збирати врожай (Шум у залі).

 

     Ну, можна мені відповідати? Я вже почув...

 

     Далі. Ми  домовилися  з  Азербайджаном  про  поставку   їхніх навтопродуктів  -  500 тисяч тонн дизельного палива.  У липні буде поставлено 1500 тонн.  Домовились,  що 10 відсотків  іде  проплата грішми,   а   решта   оплачується  за  рахунок  поставки  товарних матеріальних цінностей,  у тому числі хліба  (Шум  у  залі).  Буде доставлятися паливо паромною переправою.

 

     Другий напрям   -   це   поставка  нафти  якраз  на  Одеський нафтопереробний завод, який переробляє за добу 9 тисяч тонн нафти. Він дає за добу 2,2 тисячі тонн дизельного палива, 1,2 тисячі тонн бензину.  Все це направляється теж на село,  передусім в  Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Дніпропетровську і Вінницьку області.

 

     Наступний напрям. Прибалти нам поставляють теж 150 тисяч тонн дизельного палива,  яке прийде для збирання врожаю. Вся ця система чи схема працює.

 

     На жаль,  сьогодні йде повне блокування  поставки  російської нафти  на  території  України.  Щоб  домогтися  розблокування,  ми здійснили цілий комплекс заходів. Я особисто зустрівся з міністром палива і енергетики Росії Калюжним, який приїжджав до Києва на моє прохання,  звертався до пана Степашина - Прем'єр-міністра Росії. З відповідним  завданням  їздив  до  Москви  і  мав там теж зустрічі перший віце-прем'єр-міністр Куратченко Володимир Олександрович.  І здійснили повністю комплекс заходів і щодо зняття мита,  включення нафти до переліку товарів критичного імпорту, який повинен піти на Україну.   І   ми  сподіваємося,  що  всі  наші  переробні  заводи запрацюють на повну потужність.

 

     Не вирішено повністю питання поставки нафти  на  Лисичанський нафтопереробний завод. Усі зусилля уряду щодо завантаження роботою цього  заводу,  в  тому  числі  пропозиція   передати   Росії   на приватизацію    51    відсоток    пакета    акцій    Лисичанського нафтопереробного заводу,  не  викликає  поки  що  ніякої  реакції, ніяких кроків з боку Росії.

 

     Непроста ситуація  склалася у самій Росії,  тому що видобуток нафти там різко зменшився.  Сьогодні переробляється 170 тисяч тонн російської  нафти,  110  тисяч  тонн  іде на експорт і 20 тисяч на власні потреби.  Після цього виникає  проблема  поставки  нафти  в Україну.

 

     Тому я хочу сказати: ми запровадили безмитне завезення нафти, дизельного палива,  бензину,  всіх нафтопродуктів в  Україну,  щоб поліпшити  постачання  якраз на село.  Ми постараємося забезпечити все, що сьогодні потрібно (перш за все пальномастильні матеріали), для  того щоб зібрати нормально врожай на території всієї України, починаючи з Півдня і далі на Північ.

 

     Я володію всіма питаннями по території нашої держави.

 

     Тепер щодо адміністрацій,  які займаються виборами. Я сказав, що  я  виборами  не займаюся...  (Шум у залі).  Якщо у вас є копія такого циркуляра, я хотів би, щоб ви його мені передали. І вважаю, що   в  тому  стратегічному  плані  позиція  про  те,  щоб  голови адміністрацій займалися виборами, є не зовсім гарною.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  прошу   уваги!   Думаю,   що   з сьогоднішнього дня всі ці циркуляри до відома не прийматимуться.

 

     Слово для  запитання надається депутату Єськову.  За ним буде виступати депутат Губський.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 109,  Луганська область).  Прошу  передать слово товарищу Цибенко Петру Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Цибенко, будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов.  Валерий Павлович, я очень внимательно слушал ваш отчет.  И вот слушая, никак не мог избавиться от ощущения, что я  лично,  мои избиратели,  большинство обездоленных людей Украины живут совершенно в  ином  государстве.  Не  в  том  благополучном, процветающем,  о котором вы рассказывали, а в совершенно ином, где в реальной жизни все происходит с точностью до наоборот.

 

     Вы, пожалуйста,   скажите,   откройте   секрет:    о    каком процветающем государстве вы сегодня с трибуны рассказывали?

 

     И второе.  Вы в самом начале своего отчета сказали о том, что отчеты правительства,  сама постановка вопроса об  ответственности правительства дискредитируют его.

 

     Я придерживаюсь  несколько  иной точки зрения.  Она состоит в том,  что никто не может скомпрометировать  правительство  больше, чем оно само дискредитирует себя своей антинародной политикой, чем его  дискредитируют  рабские  договора,  которые  подписываются  с Международным  валютным фондом в угоду ему.  Вот что вы думаете по этому поводу?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я  дуже  просто  відповім.  Ви   прийняли постанову  Верховної Ради про розгляд питання про відповідальність уряду.  Там записано все те,  що ви сказали.  Я у  своєму  виступі постарався відповісти на питання,  що зроблено. Я не хочу сказати, що у нас процвітаюча держава.  Але ми зробили відповідні кроки для поліпшення  фінансового,  економічного  стану,  поліпшення  роботи наших підприємств.  Я про це сказав.  І це головне питання - через відновлення виробництва поліпшити фінансово-економічний стан нашої держави.

 

     Щодо "отчетов правительства". Я не так казав, як ви тільки що висловилися.  Я сказав,  що я - за звіти уряду,  вони повинні бути обов'язково. Обов'язково. Ми повинні звітувати, розповідати, що ми робимо,  як  на  зустрічі  з  фракціями,  комітетами,  так і в цій сесійній залі.  І  питання  це  непросте.  Але  в  цей  час,  коли залишається  до  виборів  2-3  місяці,  я  хочу,  щоб  ви нам дали можливість разом з вами працювати. Я так на ці питання відповідаю.

 

     А те,  що "процвітають",  - ні,  в нас сьогодні  дуже  багато недоліків,  ми,  на  жаль,  не  можемо  погасити  заборгованості у виплаті заробітної плати,  пенсій,  стипендій,  в інших соціальних виплатах. У нас нині недостатньо кредитних ресурсів щодо підтримки власного виробника,  є дуже багато  порушень  або  недоліків  -  і насамперед у двох галузях народного господарства.  Тут же потрібна підмога парламенту,  щоб ви  нам  допомогли  навести  порядок.  Це енергетична  галузь.  Я  навів вам як приклад 15 підприємств,  які більше споживають електроенергії,  ніж  усі  люди  нашої  держави. Допоможіть  нам  прийняти  Закон  про відповідальність за несплату електроенергії - ми значно поліпшимо розрахунки за газ і  вирішимо питання  щодо  виплати  заборгованості  в  зарплаті і пенсіях.  Як підійти до того  чи  іншого  керівника?  Я  ні  в  якому  разі  не прикрашаю  ситуацію,  а  сказав  про конкретні кроки,  які вдалося зробити уряду. Щодо іншого - потрібно робити дуже і дуже багато.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу: задали запитання - вислухайте.

 

     Україна до 1990 року входила в десятку найбільш благополучних держав.   Тепер   Україна   щодо   матеріальної    благополучности знаходиться на 151 місці.

 

     Депутат Губський. За ним - депутат Лимар.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). Шановний Валерію Павловичу,  зараз дуже багато розмов точиться про збитковість державних підприємств та ефективність управління ними. Як ви бачите у цій ситуації проблему поліпшення системи управління державними  корпоративними  правами  з  точки  зору  прибутковості роботи підприємств  і  відповідно  збільшення  доходів  державного бюджету? Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я хочу наголосити, що уряд започаткував і в жовтні 1998 року розглянув  питання  щодо  структури  управління народним господарством у нашій державі в нинішніх умовах.

 

     Перше питання,  яке  стоїть тут перед нами,  дуже цікаве - це створити єдину систему  управління  народним  господарством  нашої держави.  Сьогодні ми зробили інвентаризацію всіх підприємств, які є  в  нашій  державі.  Це  казенні   підприємства,   це   державні підприємства,  це  підприємства,  які  мають корпоративні права по управлінню даними підприємствами.  І є приватний сектор економіки. І ми затвердили цю систему управління ними.

 

     Отже, казенні      підприємства      повинні      обов'язково підпорядковуватися  міністерствам   і   відомствам;   підприємства державні   -   теж   міністерствам   і   відомствам   і   частково передаватимуться   в   управління   нашим    обласним    державним адміністраціям.

 

     Наступне питання  -  це підприємства,  які мають корпоративні права по управлінню. Ми вже частково передали ці підприємства всім обласним   державним  адміністраціям.  І  ще  -  приватний  сектор економіки.

 

     Тобто ми  чітко  створили   систему   контролю   за   роботою підприємств у нашій державі, систему їх відповідальності. Сьогодні можна сказати (чого не було раніше),  що за  такі-то  підприємства відповідає   міністр,   у   тому   числі  частково  -  за  казенні підприємства  і   ті,   де   є   корпоративні   права;   такими-то підприємствами будуть управляти місцеві державні адміністрації; за приватним      сектором      встановлюється      контроль       за фінансово-економічною діяльністю - щоб вони працювали.

 

     Ну, і  йдеться  про  забезпечення  прибутковості тих чи інших підприємств.

 

     Я часто наводжу приклад із Запорізьким феросплавним  заводом, де порушили питання про зняття керівника. Його не давали зняти. На 374 мільйони доларів реалізував  феросплавів  за  рік,  показав  5 мільйонів  прибутку  -  і  дістати  не  можемо.  А  ви  чули,  яка заборгованість за електроенергію. В цьому році взагалі прибутку не показує.   Тому   нам   якраз   потрібно   посилити   контроль  за фінансово-економічною діяльністю всіх підприємств,  у тому числі в законодавчому   плані.   І   дати  відповідні  повноваження  нашим міністерствам і відомствам.  Це зробити  дуже  непросто,  потрібні відповідні законодавчі акти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лимар, за ним - депутат Кондратенко.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   ПСПУ).   Передаю   слово  Марченку  Володимиру Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська    область).    Валерий    Павлович,    вопрос    об ответственности  правительства   -   это   вопрос   прежде   всего политический. В этой связи я вам задам три вопроса политических.

 

     Первый. Осознаете ли вы, что рецепты Международного валютного фонда, которые реализует правительство в стране, разрушали и будут разрушать Украину?

 

     Вопрос второй.   Осознаете   ли  вы,  что  нормы  потребления продуктов  питания,  которые  установил   Кабинет   Министров,   и минимальная  зароботная  плата  и  пенсия,  которая  выплачиваются нашему населению, это есть ничто иное как политика геноцида против своего народа?

 

     И вопрос  последний.  Всем  известно,  что вы Премьер-министр Леонида Кучмы и Александра Мороза.  Леонид  Кучма  предложил  вашу кандидатуру,    а   Александр   Мороз   агитировал   зал,   будучи Председателем Верховного Совета,  чтобы вас поддержали.  И  именно его голос был тем 226-ым,  по которому избрали Премьерминистром. И именно Александр Мороз уже второй раз  инициирует  вашу  отставку. Что случилось в ваших отношениях?  То ли вы поменяли свою позицию, то ли Александру Морозу вы стали в чем-то невыгодны? Будьте добры.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Ви торкнулися дуже цікавих питань. Всі три питання  політичні  і якоюсь мірою економічні,  навіть питання про суто людські стосунки  в  нашій  державі  між  нашими  політичними діячами. Я вам на ці питання щиро відповім.

 

     Відповім дуже просто.  Ми з Олександром Миколайовичем були на Економічному форумі країн СНД.  І дехто з промовців (хто був,  той чув,  Олександр Миколайович свідок) гостро критикували Міжнародний валютний фонд.  Гостро. І я критикую гостро і виступав там з цього приводу.  В  тому  числі запропонував нову схему списання боргів в Україні і Росії,  з якою згодом виступив Мішель Камдесю.  Я про це сказав,  а зараз питають:  чому я про це сказав? А потім, коли всі розійшлись і почали збиратись у вужчому колі,  то всі ходили поруч із  керівником  або  виконавчим  директором Міжнародного валютного фонду.  Чому? Тому що наша держава, як і Росія, почала працювати у відкритій фінансовій системі, і ми маємо велику залежність від тих процесів, які проходять як у світі, так і в нашій державі.

 

     Я ще раз хочу вам сказати і сказав у своєму виступі, що ми не керуємося   вимогами   Міжнародного   валютного  фонду,  а  з  ним співпрацюємо.  Працювати з ними дуже непросто  і  тяжко.  Але,  на жаль, сьогодні залежність нашої держави від Міжнародного валютного фонду (і не тільки нашої держави) є.  Тому нам потрібно  проводити ту  політику (і ми будемо її проводити) яка,  перш за все потрібна Міжнародному валютному фонду, тобто Україні (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Заспокойтеся. Валерій Павлович просто обмовився.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Та, звичайно, обмовився (Шум у залі).

 

     Воно, справді, дуже смішно. Я вибачаюся, що так сказав і хочу наголосити,  що я  чітко  в  своєму  виступі  висловився  з  цього приводу.  Але  зважте  на  приклад Росії,  де прийнято рішення про підтримку Росії Міжнародним валютним фондом (Шум у залі). Значить, ми в Україні живемо. І хочу сказати, що я вам навів приклад, що ми зробили з облігаціями  внутрішньої  державної  позики.  Ми  вивели нерезидентів  сьогодні  і  всі  облігації  залишилися на території України. Нам потрібно працювати якраз над борговими зобов'язаннями як  1999  року,  так  і  2000  року,  щоб  уникнути залежності від міжнародних  фінансових  організацій  і  працювати  в  межах   тої економічної політики,  яку повинна проводити Україна.  А для того, щоб ви і нас не критикували і  ми  співпрацювали  краще,  потрібно затвердити такі програмні документи, як Програма діяльності уряду, де буде чітко визначено економічну політику на термін  повноважень уряду  або  Президента,  і  по  ній працювати.  Тоді не буде у нас претензій одне до одного.

 

     Щодо норм  споживання,  визначених  Кабінетом  Міністрів.  Це питання  виникло  в 1999 році,  коли відбулися і політичні зміни в нашій державі.  Звичайно,  в фінансовоекономічному  плані  держава працює в межах того,  що сьогодні є в ресурсах. Я хочу сказати, що в Кабінеті Міністрів працівники  апарату,  коли  ви  запропонували збільшення межі малозабезпеченості,  зразу всі зраділи,  тому що в Кабінеті Міністрів теж буде піднято заробітну плату.  Так що я  ту пропозицію,  яку  ви  подавали,  підтримую.  Але  треба мати час і можливість, щоб виконати ваші пропозиції.

 

     Тепер щодо Прем'єр-міністра,  якого  Леонід  Данилович  Кучма запропонував,  а Олександр Олександрович підтримав.  Ви знаєте,  я почав виступ з того,  що сказав,  що злагода повинна бути, і зараз про  це  кажу.  Краще всього було б,  коли б керівники і політичні діячі нашої держави сіли  за  один  стіл  і  домовилися,  як  далі працювати.   Визначили   б   стратегію,   тактику,  в  тому  числі економічних і політичних відносин у нашій державі.  І  це  дало  б найкращий  результат,  прискорило  б поліпшення життя,  підвищення добробуту наших людей.

 

     Я не можу сказати,  що в мене погані відносини з  Олександром Олександровичем  Морозом  і  сьогодні  теж.  І  хочу сказати:  він ініціював чи нині ініціює це питання,  я знаю.  На цю тему я з ним навіть не розмовляв.  Він вважає, що потрібно ініціювати відставку уряду.  Будь ласка,  він може  її  ініціювати.  Це  право  кожного депутата, кожної фракції, кожної політичної партії.

 

     ГОЛОВА. Я оголосив депутата Кондратенка.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Шановний Валерію Павловичу!   Я   не   буду  ставити  питання  про  пальномастильні матеріали.  Вже тут і відповідь ваша була з цього приводу.  В мене таке  запитання:  чи усвідомлює Кабінет Міністрів і Прем'єрміністр особисто  і  величезний  апарат  агропромислового  комплексу,   що сільськогосподарське   виробництво,   зокрема   жнива  1999  року, сьогодні  підійшли  до  грані  початку   катастрофи.   Ми   можемо залишитися  без  хліба,  без  хліба!  Де  ми  візьмемо  і за що ми візьмемо - це  невідомо.  І  у  зв'язку  з  цим:  хто  буде  нести відповідальність,  що вже на сьогодні значна частина хліба пропала або втратили десь 30-40 процентів. Не про постанови сьогодні треба говорити,  а  хліб  збирати,  як  було  в недалекому минулому.  Ми говорили:  комбайни в  полях  співають.  Сьогодні  жайворонок  від сорому не співає в тому полі.

 

     Інше питання.  Ви  говорите,  що  багато  політичних  партій, претендентів  у  Президенти  і  так  далі  використовують  трибуну Верховної Ради для того, щоб політиканством займатися.

 

     Валерію Павловичу, чому б вам як Прем'єр-міністру на сьогодні не включити трансляцію на всю Україну.  Хай би люди послухали вашу яскраву доповідь, що у нас на Україні робиться, як у нас прекрасно все і добре!  Це такий козир був би проти комуністів,  соціалістів та інших, що дай Боже!

 

     Дякую. (Оплески).

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ви не думайте,  що я не розумію, що буде, якщо ми не зберемо врожай.  Ви ж,  мабуть, знаєте про це. І я хочу сказати,   що   ми   активно  займаємося  починаючи  з  1997  року підготовкою до осінньо-польових робіт,  до весняно-польових робіт, до  посіву,  до збирання врожаю.  І зробили те,  що могли сьогодні зробити.  На жаль,  блокування поставки нафти є.  І  це  небезпека сьогодні.  Нема  такого  дня,  щоб  я  не  розглядав  питання щодо поставки    пальномастильних    матеріалів,    скільки     щоденно переробляється  нафти,  скільки  коштів  перераховано,  куди  воно пішло,  в які господарства.  У мене є інформація,  я можу показати вам,  можу  вам  особисто віддати,  можете разом зі мною працювати кожний день.

 

     Тепер щодо втрати врожаю  30  відсотків.  Ви  сказали  просто неправду  -  я  вибачаюсь  перед  вами.  Тому  що ми тільки почали збирати в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях, у Криму. Почала трохи жнивувати Запорізька область,  ідемо на північ. Ми не могли втратити 30 відсотків урожаю.

 

     Так, сьогодні з ячменем трохи гірше,  ніж очікувалося.  Я  ще раз  хочу  сказати:  ми  стараємось усе зробити,  щоб був зібраний стовідсотково врожай,  у тому числі  й  підтримати  технікою.  Але головне питання сьогодні - це якраз постачання пального.

 

     Тепер по  роботі  телебачення.  У  мене на це є своє бачення. Звичайно,  це непорядок, мабуть, що ми маємо зараз. І я визнаю, що Державний  комітет інформполітики нині практично не працює.  Та це моє особисте бачення.  Я  про  інформаційну  політику  взагалі  не говорив і думаю,  що потрібно було б зібратися в такому колі,  щоб обговорити ці питання і вирішити їх на мабутнє.

 

     Ви знаєте,  коли  почалися  демократичні  процеси  в  засобах масової  інформації,  всі відійшли від держави,  тепер усі хочуть, щоб були  дотації.  Держава  повинна  чітко  визначити,  хто  буде утримувати,  які засоби масової інформації (в тому числі й Кабінет Міністрів). У Верховної Ради є "Голос України", буде телебачення - так  чи  ні?  У  нас  -  "Урядовий кур'єр",  були раніше "Сільські вісті",  "Робітнича газета", і ми могли через них працювати; зараз немає можливості фінансувати. І так далі.

 

     Чітко потрібно це зробити на рівні держави, на рівні обласних державних адміністрацій, на рівні мерів міст, районних газет і так далі.  І тоді щоб була визначена система:  як вона утримується, як буде фінансуватися, як вона буде працювати. А тепер, звичайно, тут є дуже багато недоліків.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Валерію Павловичу,  сідайте,  будь ласка. Я просив би лише вас,  запам'ятайте чи запишіть:  є такий  телеканал УТ-1  і  нічна  передача  "Ера".  Це  люди,  які взагалі нічого не розуміють,  можуть  нести  з  телеекрана  те,  що   вони   несуть. Управляють  цим телеканалом,  ви знаєте хто - 2 депутати Верховної Ради.  І я просив би,  забороніть, будь ласка, робити антидержавні виступи  проти  власного  народу,  проти України.  Це УТ1 ,  нічні передачі "Ера",  а очолюють цей канал Волков і Деркач Андрій  -  2 депутати.

 

     Шановні колеги,   слово  для  співдоповіді  надається  голові Фракції Компартії України Симоненку  Петру  Миколайовичу.  Скільки вам, Петре Миколайовичу? 30 хвилин, будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Прежде чем я начну обоснование проекта,  внесеного нашей фракцией,  хотел бы  несколько  моментов отразить по ходу отчета Кабинета Министров.

 

     Я только сегодня с утра прилетел из Луганской области,  был в трех горняцких городах.  Я бы хотел спросить у Кабинета Министров, который,  по их отчету, заслуживает звание героя Украины: почему в городе Антраците,  где не  выплачивается  людям  заработная  плата (задолженность   перед   коммунальным   хозяйством  составляет  15 миллионов  гривень),  сократили  поставки  в  город  воды  на   50 процентов?  Что  дальше будет с этим стотысячным городом?  Я хотел бы,  чтобы вы туда проехали,  посмотрели. Теперь - Красный Луч. Вы говорите  о  военнопромышленном  комплексе.  Что с этими заводами, уникальными заводами нашими творится? Что с угольным обединением? То же можно сказать и о Ровеньках, где сегодня три города остались практически без воды.  Я  только  один  параметр  жизнеобеспечения называю.

 

     По всей  видимости,  у  нас  правительство  действительно  не знает,  что творится.  В Кировограде нет ни бензина, ни дизтоплива на уборку урожая.  В Донецкой области по две тонны выделили. А уже через два дня уборка начнется.  В Луганской области то же самое  - практически   нет.   "Прозорість  приватизації"...  Я  думаю,  что проблемы Николаевского глиноземного  завода,  когда  вы  направили туда  министра промышленности назначать нового директора,  как раз показали,  какую  "прозорість"  вы  имеете  в   виду,   говоря   о приватизации.

 

     Может быть,    вы   ответите   на   вопрос   о   "прозорості" приватизації,  что  с  "ЛиНОСа"?  Что  вы  сделали  с  Лисичанским нефтеперерабатывающим мощностью за 6 миллионов тонн нефти? Можно и много других вопросов задать и потребовать от  Кабинета  Министров точных ответов.

 

     Я надеюсь,  что,  упрекая Верховный Совет,  вы все же знаете, что   из   200   миллионов   гривень   за   счет   10    процентов аммортотчислений,   которые   должны  были  поступить  в  угольную промышленность,  в первом квартале выделено  почему-то  только  20 миллионов.  Может  обясним  "прозоро",  почему  один  из народных депутатов имеет до сих пор 51 процент управления  "Запорожсталью"? Вот  о каких вещах давайте вести разговор,  если мы ставим сегодня задачу наведения порядка в государстве.

 

     Итак, я бы хотел  по  некоторым  вопросам  вообще  обосновать позицию нашей фракции, мою лично.

 

     Вдруге ініціювавши  розгляд  цього питання на сесії Верховної Ради України, Фракція комуністів виходить ось із чого.

 

     По-перше, з жовтня  минулого  року,  коли  ми  в  цьому  залі слухали  звіт Кабінету Міністрів про соціально-економічну ситуацію в державі і вимагали  висловити  недовіру  недієздатному  урядові, кризові  явища  в соціальній сфері не тільки не призупинилися,  як запевняв  нас  Прем'єр-міністр,  а,  навпаки,  посилилися,   стали хронічними і безповоротними.

 

     Виконуючи вимоги міжнародних фінансових організацій, цей уряд України остаточно розвалив бюджетно-фінансову і грошово-  кредитну систему,  які  сьогодні  функціонують  у режимі отримання чергової ін'єкції у вигляді кредиту Міжнародного валютного фонду.

 

     Обіцянки і  запевнення  особисто  Пустовойтенка,  що  спад  в економіці  ось-ось  припиниться  і почнеться подолання економічної кризи,  виявилися  мильною  бульбашкою.  За  1998  рік  внутрішній валовий  продукт  при  обіцяному  рості скоротився на 1,7 відсотка проти 1997 року і продовжує падати і  в  цьому  році.  За  січень- березнь   поточного  року  в  порівнянні  з  відповідним  періодом минулого року він зменшився на 3,5 відсотка.

 

     Обсяги промислового виробництва за 1998 рік  скоротилися  проти  1997  року  на  півтора відсотка,  в сільському господарстві - на 8,3  відсотка.  А  в  поточному  році обсяги промислового виробництва вже знизились на 2,2 відсотка.

 

     Провалені заходи,  пов'язані  з  проведенням весняно-польових робіт, чому була дана оцінка уряду в цьому залі.

 

     За минулий рік більше 52 відсотків промислових підприємств та 95    відсотків    сільськогосподарських   підприємств   закінчили фінансовий рік із збитками.  Збитки у виробництві в поточному році вже  досягли  30  мільярдів  гривень,  що  становить 119 відсотків доходів  Державного  бюджету   на   1999   рік.   До   неможливого загострилася платіжна криза, яка повністю паралізувала всю систему розрахунків  у  державі.   На   сьогодні   сума   дебіторської   і кредиторської заборгованості досягла розмірів, що перевищують ВВП. Тільки у 1999 році вона зросла в 1,3 раза.

 

     Підприємства задихаються   від   нестачі   обігових   коштів. Бездіяльність  у  справі  створення  чіткої  економічної системи в державі призвела до  середньовічних  товарнобезгрошових  відносин, при  яких  процвітає  бартер.  Обсяги бартерних операцій в окремих галузях  досягли  50-90  відсотків  реалізації.  Заробітна   плата видається   газовими   лічильниками,   горілкою,  цукром  тощо,  а пенсіонерам обіцяють уже і унітазами видавати пенсію.

 

     Своєчасне отримання заробітної  плати  готівкою  перейшло  до розряду фантастики.

 

     По-друге, постійно  звинувачуючи  Верховну  Раду  в тому,  що реформи не йдуть, намагаючись зняти відповідальність із себе, уряд продовжує   будувати  нав'язане  міжнародними  фінансовими  колами кримінально-грабіжницьке суспільство з аморальними,  жорстокими  і егоїстичними   правилами   гри.  Нехтуючи  всіма  нормами  законів держави,  працівнику не платять заробітної  плати,  а  пенсіонерам пенсії.  І я просто дивуюся,  Валерію Павловичу, коли ви називаєте цифри погашення заборгованості по заробітній платі і  пенсії.  При вашому  уряді  вона вже сягає сьогодні 10 мільярдів гривень.  Таку заборгованість ми маємо за станом  на  1  червня  поточного  року. Рівень  реальної заробітної плати становить 30 відсотків від рівня 1990 року.  І це в умовах, коли під диктовку МВФ піднімаються ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги, продукти харчування, ліки.

 

     Я думаю,   що  ви  не  забули,  що  саме  фракція  комуністів наполягала,  щоб ви не виконували рішення МВФ щодо  стовідсоткової плати за житлові та комунальні послуги.  Доводжу до вашого відома, що в Селидові місячна  плата  за  квартиру,  якщо  вони  виконають вимоги,  які ви підписали з МВФ, буде становити 300 гривень. Може, ви скажете, звідки люди ці гривні візьмуть, щоб заплатити щомісяця за квартиру 300 гривень?

 

     Заборгованість по пенсіях досягла двох мільярдів гривень, або збільшилася проти 1996 року майже у два рази.  В окремих  регіонах затримки  з  виплатою  пенсій сягають 6-10 місяців.  Я персонально можу засвідчити,  що у трьох  місцях,  де  я  вчора  був  (той  же "Красний луч", "Антрацит" і "Ровеньки"), ця заборгованість якраз і сягає 10 місяців.

 

     Рівень життя людей падає,  що є причиною їх вимирання. Тільки за  часи  діяльності  уряду  Пустовойтенка  чисельність  населення України скоротилася на 600  тисяч  чоловік.  За  тривалістю  життя Україна у дванадцятій десятці серед 192 країн світу. Кожний другий громадянин України  не  доживає  до  пенсійного  віку.  Загрозливо поширюються   епідемії   туберкульозу,   СНІДу   та  інших  тяжких соціальних   хвороб.   Ознакою   сьогодення   стали    алкоголізм, наркоманія, проституція, дитяча безпритульність тощо.

 

     При вашем правительстве,  Валерий Павлович,  Донецкая область занимает второе место по наркобизнесу и транзиту наркотиков.

 

     Ось про що я хочу сказати.

 

     Кількість безробітних на 1  січня  1999  року,  за  офіційною статистикою,  досягла півтора мільйона чоловік,  тобто збільшилася за останні роки  у  3  рази.  А  скільки  працездатного  населення перебуває у так званих відпустках за свій рахунок!  Реально ось ця цифра,  яку ми взяли з офіційних джерел,  не відповідає дійсності. Ви  прекрасно знаєте,  що у нас нині 9 мільйонів громадян не мають можливості отримати роботу і заробітну платню.

 

     По-третє. Впроваджуючи  економічну   політику,   далеку   від реальної  економіки  і  вигідну  міжнародним фінансовим олігархам, уряд на чолі  з  вами  і  Національний  банк  на  чолі  з  Ющенком практично знищують гривню як національну валюту. За 1997 рік рамки валютного коридору мінялися чотири рази,  а у  вересні  1998  року гривня просто звалилася.  Це стало логічним наслідком тієї штучної стабілізації, що здійснюється за рахунок життя власного народу. За рахунок  катастрофічного  скорочення  його  чисельності,  а  не за рахунок  якихось  економічних   моделей,   які   б   забезпечували стабільність.  Бо  то  ж  треба  налагодити  виготовлення  власної продукції!

 

     Падіння гривні - це нове навантаження на зовнішній  борг,  що сягнув  практично  12  мільярдів  доларів і який треба віддавати у "твердій" валюті. Та головне - це падіння рівня життя наших людей. Частка  валового  внутрішнього  продукту,  що  припадає  на одного жителя України і розрахована  за  світовою  методикою  купівельної спроможності,  проти  1990  року зменшилася у 5,4 раза і становить усього-навсього тисячу доларів  США,  що  у  2  рази  менше  цього показника в Сомалі,  Гані, Зімбабве, більш ніж у 3 рази менше, ніж у Росії та Білорусі,  і в 25 разів менше,  ніж у Сполучених Штатах Америки. Про яку цивілізовану країну і про яку економічну політику ви взагалі ведете мову  протягом  двох  років,  коли  ви  очолюєте уряд?!

 

     Долар став    джерелом   накопичення   капіталу   доморощеної буржуазії,  прижився  на  внутрішньому  ринку  і  продовжує   його розвалювати. За приблизними підрахунками, поза банками обертається близько  12  мільярдів  доларів  готівкою,  близько  5   мільярдів німецьких   марок,  5  мільярдів  російських  рублів  і  тільки  9 мільярдів українських гривень може випустити в  обіг  Національний банк.

 

     Фракцією комуністів  неодноразово наголошувалося,  що кредити МВФ - це ніщо інше,  як завуальована форма економічного грабування і   колонізації.   Всі   пам'ятаєте  сумнозвісний  меморандум,  де записано, на яких умовах кредити надаються. Це: руйнація вугільної промисловості,    сільського   господарства,   соціальної   сфери, житловокомунального господарства,  втягування  України  в  боргову яму.   Вже  в  поточному  році  на  погашення  боргів  передбачено направити 10 відсотків Державного бюджету.

 

     Я трохи хотів би  все  ж  таки  дещо  нагадати  вам,  Валерію Павловичу,  і маю надію, що ви ту програму підтримки села, про яку ви казали у своєму виступі, читали уважно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, ви ж не даєте Прем'єру слухати.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Я маю надію, що ви читали ту програму, Валерію Павловичу,   яку   запрошуєте   Верховну   Раду   ратифікувати  чи затвердити.  А ви знаєте,  що  там  ваше  Міністерство  сільського господарства  пропонує  вилучити  із  обігу  10 мільйонів гектарів землі?!  Може,  ви скажете тоді,  затверджувати цю програму чи ні? Може,  й  далі  осот і бур'яни будемо вирощувати?  А там,  за цією програмою,  10 мільйонів гектарів землі треба вивести з обігу. Так що це за Україна тоді буде?

 

     Я хочу,  щоб  ми  розуміли,  чим  усе  це  закінчиться.  Слід зазначити,   що   отримані    урядом    кредити,    як    правило, використовуються не за призначенням,  а просто розкрадаються. Так, кредити,  отримані від  Міжнародного  валютного  фонду,  пішли  на покриття  дефіциту  платіжного балансу і покриття витрат валютного резерву.

 

     Я ще  раз  хотів  би  нагадати  нашому  уряду,  чому  ми  так принципово   ставимо  питання.  Казали  тут  про  вугільну  галузь промисловості.  150 мільйонів доларів.  Куди подівся перший транш? Хто  знає  сьогодні,  куди  він  подівся?  А може,  тоді,  Валерію Павловичу, ми з вами дамо відповідь, чому у 224 шахтах України 600 підйомних   установок  сьогодні  не  можна  використовувати?  Чому шахтар,  який тільки-но став у кліть для того,  щоб спускатися під землю,  в шахту,  практично може стати покійником?  Чи, може, дамо відповідь,  чому у нас тільки 30  відсотків  гірників  забезпечені індивідуальними   засобами  захисту?  Ось  чому  ми  сьогодні  так принципово ставимо питання - бо ті  транші,  які  бралися  в  тому числі для вугільної промисловості, розкрадаються.

 

     Куди поділися кредити, отримані під гарантію уряду, сума яких становила 3 мільярди доларів?  Але  ж  погашати  їх  треба,  що  і здійснюється   успішно   за  рахунок  заробітної  плати  вчителів, лікарів, стипендій студентів, пенсій пенсіонерів і таке інше.

 

     Хіба ми  можемо  погодитися  з  вашою  політикою,   коли   ви запропонували  (в  цьому  році тільки) скоротити 300 тисяч робочих місць у бюджетній сфері на вимогу  Міжнародного  валютного  фонду? Може,  це дійсно є національною політикою,  але я як комуніст цієї політики не розумію.

 

     Це видно на прикладі  виконання  бюджету  за  перший  квартал поточного  року.  На  погашення  зовнішнього боргу було направлено 23,6 відсотка всіх бюджетних надходжень.  Цю статтю виконано на 96 процентів до плану,  тоді як освіту профінансовано на 42 відсотки, охорону здоров'я - на 32,6 відсотка.

 

     Я нагадую,  шановні  народні  депутати,  чому  комуністи  так принципово  ставлять  питання.  В  день  виділяється  1  гривня 30 копійок на утримання хворого в  лікарні,  65  копійок  як  мінімум ідуть на фізрозчини,  на той же йод, а 25 копійок - на харчування. Це вже, може, затверджена цим урядом політика, так скажемо, дорога до моргу?

 

     Соціальний захист  і  соціальне  забезпечення  -  71 відсоток профінансовано,  культура і мистецтво  -  27  відсотків.  Зовнішні запозичення, ще раз нагадую, - 96 відсотків до плану.

 

     Водночас з України з тих часів,  як було ліквідовано державну монополію на зовнішню  торгівлю,  вивезено  за  заниженими  цінами дефіцитні сировинні матеріали, а виручка залишилася за кордоном на рахунках "нових  українців".  За  підрахунками  фахівців  ці  суми сягають  уже  50-60  мільярдів доларів Сполучених Штатів Америки і щорічно зростають,  у тому числі і при вашому уряді. То хто ж кого тоді кредитує?

 

     Обіцяючи вжити заходів для повернення вкрадених коштів,  уряд нічого не зробив у цьому напрямі.  Кошти як утікали за кордон, так і   втікають,   створюють   там  робочі  місця.  А  ринок  України перетворився  в  пилосос,  що  стягує  з  усього  світу  ширвжиток сумнівної якості.

 

     По-четверте, зомбуючи    власний    народ   можливістю   враз збагатитися за рахунок так  званої  приватизації,  уряд  продовжив небачене  в  світі  (на користь окремих осіб і кланів) розкрадання загальнодержавної власності,  створеної потом і  кров'ю  декількох поколінь   радянського  народу.  Так,  тільки  в  1998  році  було приватизовано 1988 об'єктів державної власності.  А яка ж  з  того користь державі? 57 відсотків приватизованих підприємств працювали збитково,  жодну  з  програм  надходжень  до  бюджету  грошей  від приватизації не виконано.  А те, що відбувається на енергоринку... Я щось не чув,  щоб ви заперечували проти  того,  що  одна  людина тепер  керує декількома обленерго.  Я не чув,  щоб Прем'єр,  чітко захищаючи промисловість і окремі галузі,  якраз і  сказав,  що  не можна приватизовувати і віддавати це в управління окремим особам.

 

     Я щось  не зрозумів,  Валерію Павловичу,  - невже вам неясно, чому  на  шести  енергоблоках  атомних   електростанцій   сьогодні відбувається так званий ремонт? Чому ви правду нам не кажете, що в нас сьогодні не вистачає свіжого ядерного палива і що у вас  немає грошей платити? Чому ви не кажете, що бундестаг прийняв рішення не фінансувати добудування двох енергоблоків атомних  електростанцій? Чому мовчите, що вас змушують будувати паротеплові електростанції, що призупиняють фінансування у зв'язку з тим,  що вони вам чітко і відверто  сказали:  у  вас  буде  дешева енергія,  і ви будете нею торгувати, тому ми не хотіли б, щоб у вас була дешева енергія?

 

     Ось виходячи з цього сьогодні так і знущаються над нами,  над державою Україна.

 

     Загальний прибуток  приватизованих  підприємств  за  1998 рік становив усього 7,3 відсотка загальної суми  балансового  прибутку по  Україні.  В  державній власності залишилося 16 відсотків,  а у приватизованих - тільки 7,3 відсотка балансового прибутку.

 

     Нарахування до  бюджету  від  приватизації  сягнули  аж   380 мільйонів гривень, або 34 відсотки до плану. То хто ж тоді керує в державі?  Може,  пан Таранов тоді  нам  дасть  відповідь,  як  він розпоряджається сьогодні власністю держави?

 

     Сама приватизація,   як  правило,  проводиться  з  порушенням чинних законів,  не кажучи вже про  моральні  і  етичні  норми.  Я думаю,  що епопея, як отримав Миколаївський глиноземний комбінат в управління  господин   Березовский,   дает   основания   и   нашим противникам сегодня подумать над тем, что будет через три месяца с собственностью крупнейших комплексов у нас в Украине,  когда будет завершаться этап избирательной кампании (Шум у залі).

 

     При чем здесь политизация,  что политизируют здесь? Мы что ли отдавали Николаевскийглиноземный?

 

     І вже уряд сам доводить, що без приватизації "Укртелекому"... Ну,  это вообще, товарищи, всякие нормы здравого смысла переходит! Продав "Укртелеком", собираются якобы получить в доход государства 1 миллиард800 миллионов долларов. Но что мы завтра будем делать?

 

     Да сегодня  вы  120  миллионов  долларов  только с рекламы по телевидению  получить  можете.  Правильно   Александр   Николаевич сказал.  Куда  уходят  эти  деньги?  И  здесь сидят люди,  которые владеютэтими телеканалами.

 

     І вже уряд нам доводить,  що ось цю приватизацію треба і далі проводити. А останній наочний приклад привласнення Ощадбанку - це, вибачте,  Валерію Павловичу,  не ображайтеся:  тут  уже  нахабству немає межі!

 

     Аколинам уряд  доповість,  яка  кількість  різних  фінансових авантюристіві  махінаторів  під  виглядом  інвестиційних  компаній іфондів  крутиться  біля  цієї приватизації?  Це страшніше за ті ж трасти.  Нічого не створюючи в реальній економіці,вони за  безцінь скупили     у    голодного    населення    їхні    приватизаційні, компенсаційнісертифікати,  скуповують  акції  кращих   підприємств України і продаютьрізним ділкам.

 

     Фактично іде  розпродаж  наліво і направо України як держави! Наслідки  перевірки  за  перше  півріччя  Рахунковою  палатою   це доводять,  а  ви кажете,  що тільки когосьзвільнилизроботи.  Прошу вибачення,  Генеральній  прокуратурі  постійно   треба   займатися розслідуванням            того,            як,            скажімо, позабюджетнікоштивикористовувалися    тим    же    Антимонопольним комітетом і куди зникли 100 мільйонів гривень.

 

     І під  час  попередніх  звітів  ми  неодноразово  казали вам: з'ясуйте, будь ласка, що це за євроремонти в кожному міністерстві, що   це   за   іномарки   в   кожному   міністерстві,   що  це  за презентаціївкожному міністерстві? Ось де робоча і державна копійка зникає.   Хоч  хтось  поніс  за  це  кару?  А  ось  які  резолюції накладаються,  я майже цитую:  за  дорученням  Кабінету  Міністрів України         Мінфіном        прийнято        рішення        про зарахуваннянецільовоговикористаннякош тів у  рахунок  фінансування Антимонопольного комітету на1998 рік, це - 100 мільйонів гривень.

 

     По-п'яте, саме  за  цього  тимчасового  уряду була розкручена фінансова боргова піраміда,  яка при загальній стагнації економіки почала   викачуватинародні   кошти  з  казни  держави  на  користь фінансових  олігархів,   у   тому   числі   і   Національногобанку України.Ситуація,  що  склалася  на  ринку  облігацій  внутрішньої державноїпозики,   у   січні   минулого   року   розглядалася   на закритомузасіданні  Верховної  Ради,  де  високі  урядовці Ющенко, Мітюковзапевнили народних депутатів України,  що у нас все добре і ніякі фінансові потрясіння нам не загрожують, гривня не падає.

 

     Це, вибачте,   просто   обдурення.   Вже   у   вересні   1998 рокувідбулося те,  що  мало  відбутися.  А  зобов'язання  по  ОВДП стализ'їдати  всі  доходи  бюджету.  Це  і стало однією з головних причин  фінансової  кризи.  А   державні   керівники   знову   нам втлумачують,  що  все гарно в нашій державі.  Усі,  бачте,  винні, тількиневони.Вважаємо,  що їх і тільки їх  "заслуга"  в  тому,  що Україна  галопуючими  темпами  нарощує  борги,  які вже становлять 64мільярди  200  мільйонів  гривень,  або  50  відсотків  валового внутрішнього продукту.

 

     Статтею 37  Закону  України  про Державний бюджет на 1999 рік внутрішній  державний  борг  встановлено  в  сумі  20,3   мільярда гривень,  це  80,5  відсотка  затверджених доходів.  А оскільки за перший квартал виконання бюджету по доходах  становить  усього  15 відсотків до плану року,  можна стверджувати,  що боргиперевищують річні доходи. Якщо на погашення боргів до бюджету на 1997 рік було закладено 750 мільйонів гривень,  то в цьому році ця цифра сягнула 2    мільярдів     400     мільйонів     гривень,     що     втроє більше,ніжнаосвіту,у7,6раза-на  охорону здоров'я,  у 7,8 раза - на науку,  у півтора раза - на погашення заборгованості, що виникла в попередні роки.

 

     Але цього  марнотратства  народних  коштів  нашому  поважному уряду мало,  і постановою (я звертаю вашу увагу,Валерію Павловичу) від   25  лютого  1999  року  за  265  Кабінет  Міністрів  замість затвердженого на 1999 рік випуску облігацій внутрішньої  державної позики  в сумі 750 мільйонів гривень випустив їх на 2 мільярди 988 мільйонів, тобто емісію ОВДП збільшено в 4 рази. А хто давав на це дозвіл? І чим усе це закінчиться для нашої держави?

 

     По-шосте, за   цього  уряду  і  через  його  некомпетентність створено небачений хаос у податковому законодавстві.  На  сьогодні податкова   система   -   це  закони,  прийняті  Верховною  Радою, указиПрезидента,декретиКабінету   Міністрів,    рішення    органів самоврядування тощо.

 

     У 1998-1999   роках   більше  150  разів  вносилися  зміни  й доповнення до  податкових  законів,  а  цілеспрямованої  концепції податкового законодавства так і немає.

 

     І я не хочу,  щоб ви,  Валерію Павловичу, забували про те, що ці 150 поправок вносив Кабінет Міністрів,  і за вашою ініціативою, ви  примушували  Верховну  Раду розглядати ці зміни.  І це навашій совісті, вашого уряду, ось такий хаос в податковому законодавстві.

 

     Що коштувала Уряду України і Україні в  цілому  зміна  ставок акцизного збору на горілчані вироби? Ви мовчите? Адже на виконання вимог Міжнародного валютного фонду минулого року був виданий  указ Президента,  згідно  з  яким  з  дохідної частини бюджету тільки в серпні практично вкрали 700 мільйонів гривень. І ви про це знаєте. А  в  цей  час,  як  свідчать  аналітичні й наукові оцінки,  понад 60відсотківфінансових  потоків,   які   обертаються   в   тіньовій економіці,  саме  і створено за рахунок цього хаосу,  що поставило платників податків в безправне становище передподатковими органами і використовується для розправи зекономічними конкурентами, сприяє хабарництву і корупції.

 

     А хто моженазвати,скільки за ці роки створено різних фондів і які там крутяться гроші? Уже в цьому році постановою від 19 квітня за 628 Кабінет Міністрів створив німецько- український фонд.  Цією постановоюНацбанку  доручено  подати  до  Верховної  Ради зміни до законів з питань оподаткування,  щоб  звільнити  фонд  від  сплати податків.  Я  маю  надію,  що  кожний  з нас,  народних депутатів, розуміє, про що йдеться.

 

     Цей перелік "досягнень" вашого, Валерію Павловичу, урядуможна продовжувати  і  продовжувати.  А  як послухати вас,  то хоч яку б сферу народного господарства розглядати,  усюди  тільки  перемоги, про   що  ви  так  переконливо  доповідали  Верховній  Раді.  Уряд Пустовойтенка  неодноразово  заслуховувався  в  цьому  залі,   але жодного  разу його діяльність не була визнана задовільною.  Навіть останні  звіти  -  про  виконання  державного  бюджету  за  перший кварталпоточного  року,  про  фінансування  науки  -  свідчать про повний провал.

 

     Хотів би запитати вас, Валерію Павловичу, ось про що. Дивлюсь у   суботу   телевізійну  програму  "Економіка  і  фінанси",  деви відвертонавсю   Україну   заявляєте   таке:   правильно,   а    ми нереальний...  (Шум у залі).  Я інформую тих,  хто не дивився цієї передачі,  вона була в  суботу  десь  опів  на  четверту.  Валерій Павлович  на  всю Україну відверто сказав:  "Так,  ми неправильний бюджет і подавали,  ми завищені розрахунки туди  закладали.Дохідна частина нереальна.  Це я особисто знав, і такий бюджет ми й подали до Верховної Ради".  Економічна передача  "Економіка  і  фінанси", ваша  пряма мова,  Валерію Павловичу.  То що щеповинен вчинити цей тимчасовий уряд для того,  щоб усім стало зрозуміло,  що не працює він на державу?

 

     Те, що  відбувається  сьогодні  у зв'язку з виборами - просто жах бере.Іосьтутязвамипогоджуюся,  Валерію Павловичу:  не Верховна Рада   займається   політикою  щодо  проведення  виборів,  а  уряд займається. І я думаю, що... Вибачте, мої товариші просили мене не казати цього, але я принципово від себе висловлю цю позицію. Може, досить уже бути вам за сумісництвом Прем'єр-міністром України,  бо ви  сьогодні очолюєте правління банку,  ви очолюєте "Злагоду",  ви очолюєте  НДП,  ви  очолюєте  Федерацію  футболу  України,  і   за сумісництвом - ви Прем'єрміністр України.

 

     Узяти хоча б Закон про порядок висвітлення діяльності органів державноївлади. Ми багато часу згаяли, коли розглядали у Верховній Раді  це  питання.  Але я не буду на цьомузупинятися,  бо ситуація відома кожному народному депутату.Хочу тільки ще раз  підкреслити: уряд  ховається від власного народу,  затуляючи рота сьогодні нам, народним депутатам,  бо боїться,  що вся правда буде відома нашому народу, а вже настає час, коли за цю правду ви будетевідповідати.

 

     І я ще раз хочу сказати: Валерію Павловичу, це не робитьчесті уряду,  який,  маючи  у  своєму  розпорядженні  ті   самі   служби інформації,  дає  вказівку  заборонити  пряму  трансляцію засідань Верховної Ради.  Це якраз і свідчить про те,  що  в  нас  сьогодні існує       диктатура      кримінальної      влади,      диктатура кримінальногокапіталу,диктатура  антинародної  влади.   Бо   влада боїтьсясвоїх  же  представників  у Верховній Раді,  які обрані від імені народу,  і виконавча влада намагається сьогодні все  зробити для  того,  щоб  перетворити  Верховну  Раду  на  якесь управління Кабінету Міністрів України.

 

     Цим би я хотів завершити свій виступ і  ще  раз  сказати:  ми чітко обгрунтували позиції нашої фракції, з огляду на які не треба сьогодні це пов'язувати з виборами Президента, а треба пов'язувати з тим,  чим ми годуватимемо людей цього року.  Ви добре знаєте, що нічим збирати врожай.  Ми четвертого класу зерна не зберемо  цього року. І це дуже серйозна проблема. Як і та, що немає того вугілля, яким  треба  буде  обігрівати  будинки  наших  громадян,  а  також виробляти   електроенергію,коксохімічну,   металургійну  продукцію тощо.  Тому  фракція  і  я  відімені  фракції  наполягаю,  щоб  ми проголосували  за  наш  проект  і  висловили  недовіру цьому уряду (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь   ласка.   Шановні   колеги, співдоповідач...  (Шум у залі).  Ну,  одну хвилинку. Я розумію, що можна відвести час на запитання. Шановні колеги, ми працюємо майже дві з половиноюгодини...  Наполягаєте на тому, щоб відвести час на запитання? Будь ласка, відведемо десять хвилин.

 

     Запишіться. Ви мене на  крик  не  беріть.  Висвітіть  список. Депутат Снігач. За ним - депутат Мовчан.

 

     СНІГАЧ А.П.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України  (виборчий округ 186,  Херсонська область).  Дякую.  Фракція комуністів. Петре Миколайовичу, я хотів би   на   підтвердження   тез   вашої   доповіді  стосовно  фактів приватизації навести приклади щодо Херсонської  області  і  почути ваш коментар.

 

     Так, справді, під виглядом приватизації фактично відбувається знищення  цілих  заводів   та   підприємств.   Як   приклад:   від целюлозно-паперового   комбінату   вартістю  майже  100  мільйонів доларів,  який викуплено менше ніж за 700 тисяч гривень,  сьогодні крім  стін  нічого  не  залишилось.  Ще  приклад.  Два місяці тому товариство   з    обмеженоювідповідальністю    викупилоакціїзаводу залізобетонних  виробів.  Я  наведу тільки витяг із довідки Служби безпеки:

 

     "Товариство з  обмеженою  відповідальністю  уклало  угоду  на реалізацію  9  тисяч тонн металолому у вигляді форм по виробництву залізобетонних плит по ціні 38,9 гривні".

 

     Чи не   свідчать   ці   факти   про   те,   що   справді   за копійкирозбазарюється майно?

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Андрію  Прокоповичу,  я  вдячний  вам  за  це доповнення.  Воно  справді  конкретизує  принципові  оцінки,   які даються  в моїй доповіді від імені фракції,  і в якій пропонується висловити недовіру уряду.  Проблеми приватизації настільки жорстко поставили перед нами взагалі проблему захисту економічної безпеки, що  справді  потрібно,  як  ми  й  раніше  пропонували,  терміново прийняти рішення про призупинення приватизації.

 

     Я спираюсь   насамперед   на   те,  що  сьогодні  намагаються (практично це державні хабарі) давати  можливість  керуватипевними підприємствами чи певною частиною державних акцій, які на сьогодні справді є національним надбанням.  І  ми  кільканапрямів  у  цьому плані  наводили.  Це  стосується  і  того ж "ЛиНОСу" (Лисичанський нафтопереробний завод).  Треба було б ще раз розглянути  проблеми, які є в металургійній галузі.

 

     Валерію Павловичу,     хотів     би     нагадати     стосовно Донецькогометалургійного заводу.  Я думаю,  що  ваші  радники  вам підкажуть,  що  там відрядження підписує представник пакистанської сторони,  а не української.  Я думаю,  це  вже  дає  вам  підстави сказати, хто сьогодні керує Донецьким металургійним заводом.

 

     Я вже  не  кажу  про  те,  що  потрібно було б з'ясувати,  що роблять сьогодні з Краматорським металургійним заводом. Маю надію, що   ви   як  дніпропетровець  знаєте,  хто  знищує  Краматорський металургійний завод і хто  постачає  на  домну  феромарганець  для того,щоб,такскажемо,викачувати  там  ці  шалені  гроші.  І за якою ціною взагалі там ось ті,  хто  приватизував  той  чи  іншийринок, сьогодні продають той же кокс.

 

     Я ще раз хочу сказати,  Андрію Прокоповичу,  це дуже серйозне питання.  Я цілком з вами погоджуюся і вважаю,  що треба терміново призупинити приватизацію і з'ясувати, що відбувається в державі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. За ним - депутат Григорович.

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Петре Миколайовичу!  Сумну картину відтворили ви у  своїйдоповіді, вражаючі факти розкрадання навели,  сумних висновків,  безперечно, дійшли.

 

     Ви закликаєте до відповідальності,  але ж ваша партія в  1994 році  сприяла тому,  щоб до влади прийшов цейПрезидент,вашафракція допомагала в тому, щоб цей уряд посів місце у виконавчійструктурі.

 

     Скажіть, будь ласка, чи не використовуєтеви це для агітації і чи  несете  ви  безпосередню відповідальністьяк керівникфракції за всі ті безчинства,  що відбуваються  в  нас?  І  чи  підвищить  ця критика ваші шанси на виборах Президента в цьому році?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Мені шкода, шановний народний депутате, що ви сьогодні пов'язуєте одне питання з іншим -виборчою кампанією.

 

     По-перше, фракція     комуністів     у     Верховній     Раді минулогоскликання не голосувала за уряд Пустовойтенка. Це всім вам відомо.  Ще раз кажу:  фракція  не  голосувала,  це  було  рішення фракції.

 

     І по-друге,   стосовно   1994  року.  Це  ніякого  відношення довідповідальності нинішнього уряду не має.

 

     Тому я    ще    раз    хочу    сказати:     давайте     чітко розглядативідповідальністьпевнихпосадо  вих  осіб  за  все те,  що відбувається в державі сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Григорович. За нею - депутат Левченко.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Шановний Петре Миколайовичу!  Безсумнівно,  усім нам болить той стан справ,  що є  в  державі,  той  ніякий  соціальний захист  і  те  процвітання  міністерств таєвроремонти,  про які ви говорили.  Але я перебуваю в кращому становищі, бо це не мій уряд, Петре  Миколайовичу,  це  ваш  уряд.Ваш,  хоча б тому,  що саме не стільки            Олександр            Мороз,             скільки великафракціякомуністівпідтрималаприз       наченнясаме      цього урядудварокитому.

 

     Ваш хоча б тому, що міністр праці та соціальної політики Іван Сахань - це ваш міністр-комуніст.

 

     У всьому    світіта    політична   більшість,   яка   привела уряд,повинна йти у  відставку  разом  із  ним  і  нести  політичну відповідальність.  Тоді  євроремонтів  у  міністерствах  більше не буде.

 

     Перше запитання.  Як ви допомагали своєму міністру  праці  та соціальної політики поповнювати дохідну частину цього бюджету, щоб захищати людей? Чи саботували закони?

 

     І друге запитання,  гіпотетичне.  Якщо з політичної авансцени йде   Кабмін,   то   повинна   йти   й   та  політична  більшість, якайогопривела. Так?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Я думаю, якби ви дотримувались тих вимог, які висуваєте  до  Компартії,  то  вам,  Руху,  треба було б уже давно втекти з України (Оплески).  І  вам  треба,  справді,  вже  просто втекти з України.

 

     Стосовно соціальної допомоги.  Я маю все-таки надію, що автор цього запитання хоч інколи буває присутня в сесійній залі  і  чує, що фракція комуністів пропонує для того, щоб збільшити надходження до пенсійного фонду. Потім Президент видає їх за свої пропозиції і намагається  указами  те саме підтвердити.  Перед цим він накладає вето,  користаючись  можливістю  звертатисядоКонституційного  Суду тощо.

 

     Тому я  ще  раз  хочу  сказати,  що  ми  зі  свого боку якраз повністю  виконуємо  зобов'язання,  взяті  комуністами   під   час виборчої  кампанії  в березні минулого року.  Я сподіваюсь,  що ви маєте  все-таки  хоч  краплю  того,  що   повинна   мати   людина, боВіталійІвановичякразіпомернацій   трибуні,  практично  захищаючи соціальні інтереси наших людей!

 

     Тож я вас прошу, поважайте хоча б пам'ять людини.

 

     Думаю, я дав відповіді на ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Левченко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Петр Николаевич! Виталий   Иванович   Луценко  положил  свою  жизнь,  решая  вопрос улучшения  социальной  защиты  граждан,  повышенияпенсий.Верховный Совет  поддержалэти  решения,  но Кабмин постоянно утверждал:  нет денег на эти цели.

 

     Сегодня, мы знаем,  Президент и Кабмин нашли  деньги  на  эти цели.  Первый вопрос. Как вы думаете, откуда будут брать деньги на повышение пенсий, погашение задолженности по заработной плате?

 

     И второй вопрос.  Каково ваше  мнение  относительно  недавних акций  Всеукраинского  союза  рабочих?  Шахтеры вчера стояли возле Кабмина,  сегодня - возле Верховного Совета.  Посей  день  Кабинет Министров не ответил на их требования ни одного слова.

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Анатолий  Иванович,  меня  удивляет  вот что. Вдруг   КабинетМинистровисредства   информации   начали   обвинять Верховный  Совет в целом (я не говорю:  фракциюкоммунистов) в том, что угольщикамневыделили полтора миллиарда гривень.

 

     Извините, пожалуйста,  уважаемые представители правительства. А  что требовала фракция коммунистов во время рассмотрения проекта бюджета? Что надо сразу закладывать 3,2 миллиарда гривень. А потом начинаются  вот  эти манипуляции и игрища.  А ведь вы элементарную схему предлагали - выделить взаимозачетом.  Но,  извините, мы что, не  понимаем,  что  при  этом  деньги будут растащены по карманам? Нужны те деньги,  которые дадут конкретный результат для  угольной промышленности.

 

     Поэтому неудивительно,  что  когда  наша  фракция  предлагала включить в бюджет строку о  выделении  200  миллионов  гривень  на погашение   задолженности   регрессникам,  никто...  И  здесь  же, извините,  кое-кто из наших коллег и все  говорили,  что  надо  31 декабря  срочно принимать бюджет,  иначе невозможно жить без этого бюджета.  Сегодня  вынуждены  принимать  другое  решение   -   100 миллионов  гривень  выделить  из  резервного  фонда,  так как люди пришли к стенам Кабинета Министров и требуют:  верните то,  что вы нам не отдаете.

 

     Откуда деньги?  Я  не  буду  раскрывать  механизм.  Он  очень простой,  Анатолий Иванович. Это фальсификация, по сути дела, всех расчетов доходной и расходной частей бюджета, о чем сказал Валерий Павлович Пустовойтенко в той телевизионной передаче,  о которой  я уже говорил ранее.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Петре Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  ініціатором  розгляду  даного питання була і соціалістична фракція,  тож Олександр Олександрович  наполягає  на виступі.

 

     Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету  Верховної Ради України зпитань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановний Валерію Павловичу!  Шановні колеги!  Останні роки привчили нас  до того,  що  хоч  як би ми розглядали питання про довірууряду,  воно подаватиметься   нашим   співгромадянам   через   засоби   масової інформації   як  питання  політичне,  більше  того,  як  політична спекуляція.

 

     Ми не маємо змоги у відкритій дискусії  привселюдно  довести, що  це  не  так,  що вносити до порядку денного це питання ми були змушені, і вже не вперше, і що брак гласності - теж характеристика неконституційної діяльності з боку виконавчої влади,  на чолі якої за Конституцією - уряд і Президент.

 

     Ми все намагаємося вести діалог з паралельною  гілкою  влади, спираючись на закон, право і мораль, тоді як названі категорії для виконавчої влади нічого не значать.

 

     Тому такий   діалог   пустопорожній.    Один    із    чільних представників  держави  висловився  недавно  так:  вести  діалог з парламентом - все одно,  що розмовляти з глухим. Він забув додати: і з німим.  Бо кляп,  яким заткнули рота парламенту,  немає ніяких юридичних  визначень.  Це  звичайний   бандитський   прийом.   Тут демократичні  контраргументи зайві,  бо проти лома потрібен просто більший лом.  І таким ломом сьогодні може бути відставка  Кабінету Міністрів.  Робити це,  звичайно, треба не для того, щоб примусити поважати Верховну Раду.  Ні,  нас також поважати особливо немає за що, і ми не дорожимо своїм авторитетом. Ідеться про інше: мусимо і самих себе,  і співгромадян привчити  до  поваги  до  держави,  до закону й до влади.

 

     Коли ми  говоримо про розподіл функцій влади за Конституцією, то не повинні забувати, що йдеться про єдність протилежностей і що в  даному разі така єдність обов'язкова.  Людьми вона сприймається абсолютно, влада для них не ділиться, вона одна. У самій же владі, тим   паче   у   вищих  її  ланках,  така  єдність  забезпечується законністю,  дотриманням законів усіма гілками влади: парламентом, урядом і Президентом, судом.

 

     І доки  влада ігноруватиме закон,  ні про яку демократію,  ні про яку перспективу для держави не може бути й мови.  Тим часом ми бачимо,  що  нехтування  законом  в  Україні  відбувається  тупо й послідовно.  І прикро,  що до того вдається той, хто першим мусить стояти на захисті Конституції і закону, - Президент.

 

     Чого варта   серія   із   144  указів,  добра  половина  яких стосується питань,  що  регулюються  виключно  законами,  а  друга половина   вже  врегульована  законодавством  і,  отже,  щодо  них видавати укази не можна.  Можливо,  того не відає Президент, та не про  нього йдеться.  Але ці документи візуються урядом.  Невже там бракує нормальних юристів?  Не кажу вже,  що зі  144  указів  лише чотири  виданіза  два  роки  після прийняття Конституції,  решта - тепер для демонстрації турботи про державу і громадян, бо про саму турботу не йдеться. Казав пан: кожух дам, - така ціна тим указам.

 

     Соромно, що   влада  розігрує  такі  дешеві  пропагандистські спектаклі перед народом, зневажаючи і його, і державу. Характерний приклад. Президент 11 травня видає указ щодо зарахування боргів по комунальних платежах за рахунок невиплаченої  пенсії  і  зарплати. Добре  це  сприйнято було в суспільстві.  Уряд 8 червня затверджує механізм взаємозаліку.  Лише 3 липня він публікується в "Урядовому кур'єрі",  а  кінцевий  строк  взаємозаліків  -  11  липня.  Це  ж збиткування над людьми.  Їм нібито й  набридли  ці  права,  тільки скористатися  ними  не  можна,  до того ж у справі,  де винен саме уряд. Такі самі й інші і старі, і нові всі оці укази.

 

     А от інші справи вирішуються оперативно.  За свідченнями, які не  піддаються  сумніву,  сьогодні  комерсанти  платять  за  тонну коксівного вугілля два долари готівкою директору  шахти,  який  їх передає наверх для своєрідного виборчого фонду,  зрозуміло, на чию користь.  Ці гроші не збиткові  для  комерсанта,  вони  лягають  у тариф,  вони  лягають  у  собівартість  продукції,  і  люди за них розраховуються.  Постає питання:  то чи за тим стежать  міліція  і Служба  безпеки?  Це ж простіше,  ніж,  наприклад,  прослуховувати телефоннірозмови депутатів. Хто за це має відповідати?

 

     Фракція послідовно наполягає на відставці Кабінету Міністрів, бо  вінгрубо  порушує  закони  про  оплату  праці,  про мінімальну зарплату і пенсії,  про індексацію грошових доходів громадян,  про державні гарантії вкладникам заощаджень, про бюджетну систему, про бюджети на 1998 і 1999 роки,  про соціальний захист,  про  освіту, про  охорону  здоров'я,  про  пріоритетність  соціального розвитку села,  низку  законів  про  агропромисловий  комплекс  і  земельні відносини і так далі. Правильно говорив сьогодні Михайло Степанов: діти робітників,  службовців,  селян,  інтелігенції за цих умов не матимуть вищої освіти, їм дорога туди закрита.

 

     Лише останнім  часом  мені доводилося зустрічатися з тисячами людей в Яготині й Сумах,  Шостці  й  Ромнах,  Прилуках  і  Ніжині, Новоархангельську й Рахові, десятках інших населених пунктах, які, як імільйони знедолених скрізь  в  Україні,  запитують:  чи  можна вижити  на  40  гривень,  що до того ж не виплачуються місяцями?Як пояснити  цим  людям,  що  законами,  прийнятими  в  1997  році  й підписаними  Президентом,  передбачено сьогодні мінімальний розмір пенсій і зарплати на рівні 99 гривень?  І це уряд своєю постановою підтвердив.  Як  пояснити,  що  за  рік  - після минулого серпня - гривня знецінилася вдвоє,  проте доходи не індексуються?  Якщо вже таким методом стримується зростання внутрішнього боргу,  то чому ж він і далі збільшується?  Уявіть,  яким би він був насправді, якби доходи  індексувались.  Уже перевищив би,  певно,  дохідну частину бюджету.

 

     Є досить достовірна інформація,  що за  рекомендаціями  свого оточення Президент уже здав Прем'єра і уряд,  що тим самим чергова "двірська"  розборка   завершується.   Свідчень   тому   декілька. Подивіться,   порожнє   крісло  Президента.  Подивіться,  сьогодні з'явився  в  сесійному  залі  Волков.  Послухайте,   що   казатиме сьогоднінайменша  найгаласливіша  фракція в парламенті.  Як тільки прогресисти  голосуватимуть  за  відставку   Кабінету   Міністрів, вважайте, справа налагоджена, там усе домовлено (Оплески).

 

     Правда, тут   ще   й   пощастило,  можна  додатково  хвицнути парламент:  бачите,  мовляв,  який  він,  не  зважає  на   потребу стабілізації  перед  жнивами,  перед виборами.  Так і Прем'єр,  до речі, виступає, замість того щоб говорити по суті справи.

 

     А забули,  як і коли звільняли попередні уряди?  Масола -  за те, що краще працював, ніж уряд Кучми; Марчука - за те, що ніби-то дбав про політичний імідж і не сварився з парламентом; Лазаренка - за те,  що занедужав,  одержавши два ордени; Пустовойтенка тепер - за сукупністю багатьох факторів:  не зумів до кінця  та  непомітно розтягнути  те,  що  належить сьогодні державі - МГЗ,  Укртелеком, транзитні мережі тощо,  що не заблокував збір  підписів  імовірним кандидатам  у  Президенти,  що  не  стягнув  податки з уже мертвих підприємств. Причому попередні відставки робилися без погодження з Верховною Радою і щоразу на гірший варіант. До того ж, як правило, в літню пору.  І ніхто не виставляв тоді таких претензій. А тепер: змінюй  - не змінюй,  що від того зміниться?  Уряд же не контролює ситуацію.  Він не спроможний її змінити ні в АПК,  ні венергетиці, ні в економіці взагалі, ні в соціальній сфері.

 

     Ми жаліємося на відсутність коштів у бюджеті. Усе хочемо щось продати, пропустити через облігації, щоб посередник, зрозуміло, не потерпів:  Укртелеком,  транзитні мережі,  про що я говорив, і так далі.  А треба просто раціонально витрачати бюджетні ресурси. Куди пішли   1,2   мільярда  гривень  з  Держінфонду?  1,2  мільярда  з централізованих амортвідрахувань?  Один  мільярд  з  позабюджетних рахунків  міністерств  і  відомств?  Скільки можна з цих коштів то фарбувати літак президентський,  то дачі престижні будувати? Невже не можна їх направити на соціальні потреби - туди, куди призначено бюджетом?!

 

     Уряд -  заручникнедолугої  економічної  політики.  Її   треба змінювати.  За  таких  умов  Верховна Рада могла б сформувати уряд народної довіри при  одночасному  схваленні  засад  внутрішньої  і зовнішньої політики, програми дій уряду і його складу. Причому цей уряд працював би і при новому Президенті. А так, що можна сказати? Може,   при  цьому  уряді  пальне  з'явиться  на  жнивах?  Уже  не встигнуть. Не буде цього. І збір врожаю буде, напевно, нижчий, ніж у голодному 1933 році.  Може,  приріст виробництва очікується?  За рахунок  яких  заходів?  Арештів  майна  чи  тих  керівників,  чиї підприємства     ще     ворушаться?     Чи    пальне    на    зиму нагромаджуватиметься?  Ким і за яку ціну?  Можливо, зовнішній борг зменшиться?  Можливо, міждержавні відносини поліпшаться, зокрема з Росією,  і  при  тому  обстоюватимуться  не  кланові,  а  державні інтереси?  Натяків на те не знаходимо. Протилежних доказів безліч. Миколаївський глиноземний завод - це  тільки  один  епізод.  Може, програма уряду виконуватиметься?  Але яка? Уряд так і не спромігся подати її за два роки, як того вимагає Конституція.

 

     Якщо варіант   формування   уряду    Верховною    Радою    не підтримається,  то все залишиться по-старому.  І відомо,  що вже й кандидатури розглянуті - Білоблоцький,  Деркач (батько, а не син), Кінах.  Тож  не ображайтеся на парламент,  Валерію Павловичу.  Вас якщо й звільнять, то лише руками Верховної Ради. А все вирішується не  тут.  І  ви як людина досвідчена від "Злагоди" відмовляйтеся - восени ви нам будете потрібний (Оплески).

 

     Із названих кандидатур хай би Президент негайно запропонував, наприклад,  кандидатуру  Анатолія  Кириловича  Кінаха.  Чоловік із головою!  До осені протримається, у вибори втручатися не буде. А в листопаді  при новому Президентові й Кінаху робота знайдеться.  До речі, процедурно до того часу його можна залишити й депутатом, щоб з Банкової не лізли в обійми і в душу.

 

     Користь все-таки  буде  від  швидкої  зміни.  Можливо,  деякі урядовці здогадаються,  що треба не лише пакувати  чемодани,  а  й займатися дорученою справою.

 

     Дякую вам (Оплески).

 

     ГОЛОВА.Єхануров Юрій  Іванович,  заступник  голови Комітету з питань економічної політики, співдоповідач.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Фракція   Народно-демократичної  партії. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановний  Валерію  Павловичу! Шановні колеги! Процесом усунення уряду завжди рухають два мотиви: політичний  і  практичний.  Перший  уособлює  в   собі   претензії відносної  більшості  парламентаріїв до наслідків діяльності уряду взагалі або окремих його частин і є тим єдиним способом покарання, який  Верховна Рада може застосувати до урядовців.  Другий містить перспективу  позитивних  змін,  які  принаймні  теоретично   мають забезпечити  новий  склад  уряду.  Збіг  цих двох мотивів,  так би мовити,  в часі і просторі,  як правило,  має наслідком  відставку уряду.

 

     Щодо першого мотиву,  то він,  по суті, давно вже в нас набув протокольного характеру.  Не  хочу  і  не  маю  права  коментувати зауваження  і  звинувачення,  які  прозвучали  тут з вуст колег на адресу уряду ( вони багато в чому мають під  собою  підгрунтя),  а зверну увагу лише на те, що в Україні, яка вже сьомий рік існує за умов  прогресуючої  економічної  кризи,  формальних  підстав   для покарання  діючого  уряду  завжди  буде  більше,  ніж підстав його виправдати.

 

     Тому наш Комітет з  питань  економічної  політики,  приймаючи рішення про недоцільність порушення сьогодні питання про відставку уряду,  насамперед  зважив  на  те,  як  вплине  можливе   рішення Верховної  Ради на дієздатність урядових структур у той час,  коли багатьом із нас, мабуть, буде не до економіки.

 

     Я наголошую:  усі члени комітету мають претензії до уряду,  і всі  це  не раз висловлювали,  зокрема й під час обговорення цього питання на засіданні комітету.

 

     Проте здоровий глузд підказує,  що заміна  нинішнього  уряду, який  фактично  вже  тимчасовий,  бо  за  Конституцією він піде не пізніше середини листопада, на уряд тимчасово виконуючих обов'язки нетільки не поліпшить ситуацію за ці чотири місяці,  що залишились до виборів, а навпаки, суттєво зменшить керованість найважливішими економічними процесами в державі.

 

     Запитувати про   майбутні   наслідки  потім  будуть  із  нас, народних депутатів, але нам запитувати буде нікого.

 

     Які вимоги  можуть  бути  до  тих,  хто   тимчасово   виконує обов'язки, всім добре відомо.

 

     Окреслю три проблеми.  Перша - бюджетний процес.  Відправивши тепер уряд у  відставку,  ми  втрачаємо  керованість  у  виконанні бюджету  на 1999 рік і прирікаємо на руйнацію бюджетний процес2000 року.

 

     І хоча наш бюджет давно вже має всі підстави  посісти  чільне місце  серед народних казок,  не зважати на таку перспективу ми не маємо права.  Саме тепер,  коли перед державою вже постала загроза зовнішнього банкрутства.

 

     Я далекий від думки про те, що бюджет 2000 року буде принципово  відрізнятися  від  своїх  попередників. Цьому не сприяє передвиборна ситуація.  Проте рух,  який намітився сьогодні,  послідовна  копітка  робота  по  виведенню   державного бюджету з віртуальності на площину вітчизняних реалій заслуговують на увагу та  підтримку  з  боку  парламенту.  Адже  лише  за  умов реального бюджету можна добитися суворої бюджетної дисципліни, без якої неможливі своєчасні розрахунки в бюджетній сфері.

 

     Користаючись із нагоди,  я хочу ще раз звернутися до колег із лівих   фракцій.  Шановні  колеги!  Не  мікроскопічна  деталізація видатків,  а їх стала  збалансованість  із  реальними  доходами  є запорукою   наведення   ладу  в  соціальній  сфері.  Закликаю  вас зрозуміти:  нереальний бюджет,  хоч які  б  благі  наміри  за  ним стояли,  зрештою,  вигідний  тим,  хто  звик  підпасатися  на полі бюджетного безладдя.  Адже такий бюджет насампередапріорі  зводить порушення бюджетної дисципліни в стан звички,  а звичка,  і вам це добре відомо, породжує закон, решта ж - справа техніки, як кажуть.

 

     Відставка уряду  в  середині  бюджетного   року   взагалі   є винятковою  подією  з  точки  зору  бюджетного процесу поточного і наступного років.  За умов же  очевидної  нереальності  перспектив формування  нового легітимного керівництва виконавчої влади раніше ніж на п'ять місяців - така відставка є,  на  ваш  погляд,  подією просто небезпечною.

 

     Друга проблема.  Підготовка  до  осінньозимового  періоду  та робота із зовнішнім боргом.  Зміст  обох  цих  проблем  вам  добре відомий.  Нам  знову,  як  завжди,  потрібне пальне для того,  щоб зібрати   врожай    і    перезимувати:    нам    конче    потрібно реструктуризувати  на  більш-менш прийнятних умовах хоча б частину зовнішньої  заборгованості,  щоб  уникнути  проголошення   України банкрутом з усіма випливаючими з цього наслідками.

 

     Специфіка розв'язання цих проблем полягає сьогодні в тому, що нам не дуже хочуть  іти  назустріч  ні  росіяни,  які  напередодні власних  виборів дбають про свого виборця,  ні іноземні кредитори, які теж мають свої проблеми.  Щоб розв'язати ці проблеми,  урядова команда  має  проявити політичний дриблінг найвищого класу,  а щоб бути спроможною його проявити,  вона принаймні повинна  залишатися командою,  що  спроможна забезпечити узгоджені дії і має впливовий статус в очах тих, з ким доведеться вести непрості переговори.

 

     Якщо ми тепер приведемо до влади  уряд  тимчасово  виконуючих обов'язки,  я  не  певний,  що  саме  ці проблеми стануть наріжним каменем його діяльності.

 

     Третє. Шановні колеги,  не пізніше ніж через п'ять місяців ми будемо  на пропозицію новообраного Президента затверджувати нового Прем'єра,  обговорювати з ним та Президентом склад нового уряду. І те,  в  якому  стані  новий Прем'єр прийме господарство,  сьогодні великою мірою залежить від нас із вами.

 

     Я перелічив лише три глобальних проблеми, а є десятки і сотні поточних. І поки політики з'ясовуватимуть, хто головніший за всіх, ці проблеми мають  вирішуватися,  має  працювати  господарство.  І цілком  зрозуміло,  що  будь-який  легітимний  уряд  спрацює в цей період  краще  хоча  б  тому,  що  рівень  його   відповідальності принципово вищий.

 

     Перефразовуючи великих, можна сказати: так, будь-який законний уряд - краще,  ніж незаконний. А ще краще, коли  він  дієздатний.  Я  вважаю,  що  уряд  повинен бути робочою машиною,  мати владу  та  хист  до  управління  державою  і  нести відповідальність  за  наслідки  своєї  діяльності  передполітичним керівництвом держави.

 

     Тому дуже сподіваюся,  що найближчим часом ми разом  знайдемо розумний вихід з колізії, яка в минулому та й сьогодні робить уряд заручником політичних конфліктів у суспільстві.

 

     Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій розглянув   проект   Постанови   Верховної   Ради   України    про відповідальність  Кабінету  Міністрів  України  за  критичний стан соціально-економічної  ситуації  та  порушення   законодавства   в інформаційній  сфері  держави і відповідно до Регламенту вніс його на розгляд Верховної Ради України.  Більшістю  голосів  Комітет  з питань  економічної  політики рекомендує висловити довіру Кабінету Міністрів України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  на  виступ  записалися  представники  десяти фракцій  і груп.  І від профільного комітету два народних депутати Матвєєв і Стрижко висловлять окрему думку.

 

     Тому прошу визначитися. Зараз майже 13 година. Давайте годину відведемо   на  обговорення  і  на  цьому  завершимо  розгляд.  Не заперечуєте? Спасибі. Отже, працюємо до 14 години.

 

     Слово надається  Матвєєву   Володимиру   Йосиповичу,   голові підкомітету  з  питань  економічної  політики.  За  ним  - депутат Стрижко.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  С требованием призвать к ответственности правительство  должны  были выступить  не  фракция  коммунистов,  и не фракция социалистов,  и вообще не Верховный  Совет.  С  этим  требованием  должен  был  бы выступить сам Президент, и вот по каким причинам.

 

     Первое. Правительство   Пустовойтенко,   как   и   предыдущие правительства, в частности правительство Лазаренко, не предприняло энергичных,   результативных   мер   по   реализации  предвыборной программы  тогда  еще  кандидата  в   Президенты   Кучмы   Леонида Даниловича,   которой,  в  частности,  предусматривалось  развитие экономики и повышение на  этой  основе  жизненного  уровня  народа Украины.  Правительство,  как  видно  из  отчета  Премьерминистра, сделало  все  с  точностью  до  наоборот.   Разрушение   экономики продолжается, падение промышленного производства стало хронической болезнью Украины.

 

     Нельзя сказать,  что  правительству  не  были   предоставлены возможности  для  реализации  тех  светлых  целей,  которые ставил Президент в своей  программе.  В  распоряжение  правительства  был предоставлен  народно-хозяйственный  комплекс,  который  по своему промышленному потенциалу  превосходилтакие  комплексы  большинства стран   мира,   а   по   производству   большинства   определяющих промышленный и жизненный уровень видов продукции на душу населения занимал ведущее место в Европе и мире.

 

     Сегодня Украина  по  уровню  жизни  занимает  место во второй сотне стран мира и удерживается от срыва в  социальную  катастрофу только   благодаря  тем  накоплениям,  которые  были  созданы  при социализме.

 

     Обяснение дальнейшего  развала  экономики  низкими   темпами реформ как-то исчезло из отчета Премьера Пустовойтенко, зато место в нем заняло обвинение Верховного Совета  в  создании  невозможных условий для работы правительства из-за угрозы отставки.

 

     Необходимо отметить,    что    неудовлетворительная    работа правительства в первую очередь обясняется низким спросом  с  него за результаты работы - отрицательные результаты. Спрашивать должен тот, кто это правительство формирует, то есть Президент. Верховный Совет   в  данном  случае  подменяетПрезидента  и  берет  на  себя ответственность за работу правительства.

 

     Второе. С  инициативой  отставки  правительства  должны  были выступить  Международный  валютный  фонд,  Мировой  банк  хотя  бы потому,  что  нынешнее  правительство  крайне  неудовлетворительно выполняет  тот меморандум,  который навязали нашей Украине Мировой банк и Международный валютный фонд.

 

     Более того,  как признали  эксперты  Мирового  банка,  низкая эффективность  реформ  вызвана  как  раз  безразличным  отношением правительства к их разработке  и  реализации.  Откровенно  говоря, вызывает удивление позиция правящего режима.  Они надеятся создать нормальную работоспособную реформированную экономику  и  в  то  же время не принимают участия в проектировании реформ.  На что же они надеятся?  Неужели не видно,  что ни одно из преимуществ  рыночной экономики   не   работает  в  условиях  сдачи  собственного  рынка зарубежному производителю?  И пока не  будет  создан  рынок  сбыта продукции   собственного  производителя,  экономику  ни  рыночными способами  на  основе  конкуренции,  ни   государственно-плановыми методами невозможно восстановить.

 

     Что касается   одной   из   составляющих  навязанных  Украине буржуазных реформ -  приватизации,  надежду  на  которую  в  своем докладе  высказал  Премьер-министр  Украины,  то  я должен сказать следующее: приватизация проводится, возможно, в интересахотдельных граждан Украины, но не в интересах Украины.

 

     Приведу вам   всего   лишь   два   примера.  Попытка  продажи государственного пакета акций Харьковского  акционерного  общества "Хартрон" практически за бесценок - 10 миллионов гривень (половину стоимости  этого  предприятия)  была  остановлена  по   инициативе народных  депутатов  Украины,  что  вызвало  негодование  в первую очередь  части  руководства  предприятия,  которое  настаивало  на необходимости  продажи  этого  пакета российскому аэрокосмическому комплексу.  Имеющиеся в распоряжении комитета документы  позволяют утверждать,  что  аэрокосмический  комплекс  Российской  Федерации хотел  получить  в  управление  контрольный  пакет  акций,  но  не собирался  его  покупать.  То  есть  Россия  хотела  бы получить в управление контрольный пакет, не покупая его.

 

     Кому же  выгодна  предлагаемая   схема?   Только   тем,   кто разыгрывает  беспроигрышный  вариант:  или контрольный пакет акций попадает в Россию,  и тогда за  счет  снижения  стоимости  позиций "Хартрона"  повышается  прибыльность  продукции  обединения имени Хруничева,  так как снижается стоимость закупки комплектующих; или пакет  акций попадает в руки конкурентов "Хартрона" из Силиконовой долины,  что  ведет  к  остановке  производства   на   "Хартроне", появлению  продукции  этой  долины  на  рынке бывшего СССР и сдаче этого рынка заокеанскому производителю.

 

     Фантазии на   тему   продажи    пакета    акций    российских ракетно-космическим  фирмам  должны  бы  ответить  на один из двух вопросов.

 

     Первый. Как может руководство "Хартрона" соглашаться  и  даже уговаривать основного заказчика приобрести за 10 миллионов гривень пакетакций при задолженности заказчика 16,8 миллиона гривень  тому же    "Хартрону"?    Уговаривать   неплатежеспособного   заказчика приобрести акции прибыльного предприятия  -  это  что-то  новое  в рыночных отношениях.

 

     Второй. В  условиях неплатежеспособности основного покупателя при конкурсной продаже должен появиться  богатый  покупатель.  Кто этот  покупатель?  На  этот  вопрос  тоже  должны были бы ответить инициаторы этой продажи.

 

     То же самое сегодня происходит  на  Николаевском  глиноземном заводе,  где директор завода и председатель правления акционерного общества  Мешин  успешно  сопротивлялся  продаже  или  передаче  в управление   части   или   всего   пакета   государственных  акций производителю конечной  продукции.  Это  неизбежно  привело  бы  к снижению  цены  на  Аl2O3,  снижению  себестоимости  производимого алюминия  и  перетеканию  прибыли  из  Украиныв  страну  конечного производителя этого стратегического сырья.

 

     Идея Рабиновича,  Березовского, Волкова, Кучмы вполне законна (хотя на персональном компьютере эта  формулировка  была  показана как  ошибочная),  но  только если исходить из принципа:  разрешено все,  что не запрещено законом.  Но  под  этим  лозунгом  победили вторую  державу  в  мире  и  заканчиваетсяразворовывание  остатков могучей империи.

 

     Необходим закон,  регулирующий   процесс   приватизации,   не допускающий возможности наживы за счет трудовых коллективов.

 

     Можно было   бы  доверить  правительству,  но,  по  сведениям Мирового   банка,   наше   правительство   -   одно    из    самых коррумпированных  в  мире,  и  доверять  ему самый лакомый кусочек экономики - собственность -по меньшей мере неразумно.

 

     Сейчас на железной дороге самое благоустроенное место -тупик. Там  действительно  расчищены  пути,  покрашены откосы,  покрашены ограждения. Мы с настойчивостью маньяка лезем в этот тупик, потому что действия, которые предпринимаются правительством режима, - это не действия,  основанные на  строгом  научном  анализе,  на  учете сложившихся  в  обществе противоречий и возможностей,  а действия, свидетельствующие о дефиците искренности,  обективности в  оценке ситуации  и  вообще  о  стремлении  популистским  путем заполучить теплое место во власти.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Стрижко Леонід Петрович.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Нет,  подождите.  Потенциал этого правительства исчерпан...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Сідайте,  будь ласка.  Я розумію, але регламент - п'ять хвилин.

 

     Депутат Стрижко є? Будь ласка.

 

     Я ще раз кажу: п'ять хвилин.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Голово! Шановні колеги!  Звертаючись  до вас,  я,  на жаль,  не можу звернутися до виборців.  Не можу тому,  що всупереч закону відключено трансляцію нашого засідання навіть сьогодні, у день, коли звітує уряд.

 

     До кого ж зверталися ви, Валерію Павловичу, до яких виборців? Ви що не знаєте,  що трансляції  немає?  Так  хто  ж  натискує  на відповідну  кнопку?  Певно,  сам Президент позбавив вас можливості донести ваші глибокі думки до виборців.

 

     Вам, Валерію Павловичу,  вистачило трьох хвилин для звіту про інформаційну сферу. Мабуть, тому, що вже так прибрали до своїх рук так звану четверту владу, що не бажаєте про неї і говорити.

 

     Шановні колеги!  Як відомо, Комітет з питань свободи слова та інформації,    Верховна   Рада   України   в   цілому   приділяють щонайсерйознішої  уваги  проблемі  інформаційної   політики,   яку проводить  Кабінет  Міністрів.  Саме  томув  лютому  цього  року у Верховній Раді  відбувся  День  уряду  щодо  забезпечення  свободи слова,  задоволення  інформаційних  потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні.  У постанові було дано незадовільну оцінку  уряду,  висловлено ряд критичних зауважень на його адресу. Але виправити ситуацію, на жаль, не вдалося.

 

     Позитивних наслідків немає, на жаль, і сьогодні. Ми не бачимо цілеспрямованої  політики  Кабміну  в інформаційній сфері.  Більше того,  після Дня уряду ще дужче посилився тиск на  заангажованість ЗМІ,  відбувся  жорстокий  перерозподіл  сфер впливу на ЗМІ з боку олігархів. Свобода слова опинилася в небезпеці.

 

     Політика, яку  проводять  Кабмін,  Адміністрація   Президента України,  виявила  цілковиту відсутність демократичних принципів у інформаційній царині. Особливо це проявилося в останні місяці.

 

     У травні цього року на продовження Дня уряду  комітет  провів парламентські  слухання  "Інформаційна політика в Україні:  стан і перспективи".  Першого ж дня на засіданнікомітету  в  його  роботі брали  участь  віце-прем'єр Смолій,  Кулик,  Савенко,  Рєзніков та інші.  Вони запевняли  керівництво  Верховної  Ради,  комітет,  що служать  букві закону,  а наступного дня під час публічної частини слухань за велінням згори ( а ви  всі  знаєте,  хто  поки  що  там нагорі  )  всупереч  чинному  законодавству  було  вимкнуто  пряму радіотрансляцію.  І це,  зауважте, у присутності гостей, численних учасників  слухань  з  усіх  районів України,  народних депутатів, журналістського загалу.

 

     Такий от "плюралізм"  за  рецептами  нині  діючої  виконавчої влади.  То  був  виклик  не просто Верховній Раді,  парламентським слуханням, а всьому народу.

 

     До речі,  наш комітет,  Верховна Рада зробили  ряд  серйозних звернень  до європейських структур,  Президента України,  Кабміну, аби виправити ситуацію, аби в Україні не було знищено демократичні набутки в інформаційній сфері.

 

     На жаль,  реакція  керівництва  нашої  держави  невтішна.  Ми розуміємо,  чому влада,  як і раніше,  чинитьсуцільне беззаконня в інформаційній  сфері  й  пішла  сьогодні на такі зухвалі й цинічні кроки:  насуваються вибори Президента,  а нині діючий Президент  і його   оточення  над  усе  бояться,  що  народ  узнає  правду  про збанкрутілу  владу,  яка  довела  його  до  повного  жебракування. Тому-то  вони  й  вдалися  до інформаційної блокади парламенту під гучні переспіви дифірамбів  на  адресу  свого  патрона.  Ось  така загалом невтішна картина в інформаційній сфері.

 

     Зате всі  ми стали останнім часом свідкамибагатьох телешоу із висуванням Кучмикандидатом у Президенти,  його розмови з народом у річницю Конституції.

 

     У ці   гарячі   передвиборні  місяці  ми  ще  побачимо  новий спектакль на підтримку одного кандидата в Президенти.  Але все  це марні потуги горе-політиків,  котрі виявили повну неспроможність в усіх сферах життєдіяльності держави. А ми знаємо, що така політика веде в нікуди.

 

     Я міг  би  довго  говорити на цю тему.  Скажу лише,  що жоден пункт лютневої постанови,  по суті,  не виконано. І це красномовно було   відзначено   під  час  парламентських  слухань.  Тому-то  й постанова,  прийнята   за   підсумками   слухань,   свідчить   про відсутність конструктивного реагування Кабміну на те,  що Верховна Рада  України   визнала   незадовільною   його   діяльність   щодо забезпечення   свободи  слова,  задоволення  інформаційних  потреб суспільства, розвитку інформаційної сфери.

 

     Завершуючи, нагадаю,  що   згідно   з   лютневою   постановою парламент створив на базі нашого комітету Тимчасову слідчу комісію по вивченню ситуації в інформаційній  сфері,  яку  очолює  депутат Онуфрійчук.  Мені відомо,  що вже напрацьовано серйозні матеріали, які лише підтверджують сказане мною щодо ситуації в  інформаційній сфері і діяльності Кабміну.

 

     На моє глибоке переконання, ситуацію можна принципово змінити за умови зміни виконавчої  влади,  для  якої  законодавча  база  в інформаційній сфері нібито і не існує, бо за основу взято наказове право, телефонне право, команду вищого чиновника й таке інше.

 

     Так далі і при цьому уряді жити не можна.  Певен, що всім нам тривалий    час   доведеться   розгрібати   завали,   створені   в інформаційній сфері,  але це відбудеться неминуче, відбудеться вже і без цього уряду, і без цього режиму.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово   від  фракції  "Громада"  надається депутату Павловському.  За ним  -  депутат  Пинзеник  від  фракції "Реформи-конгрес".

 

     Шановні колеги! Я просив би по три хвилини на виступ, щоб усі встигли. Згода? Спасибі. По три хвилини.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні члени уряду! Шановні колеги! Фракція "Громада" виступає за об'єктивний підхід до розгляду цього питання,  і отже, за науковий підхід,  тому що тільки науковий підхід може бути,  на відміну від політичного, повністю об'єктивним.

 

     У своєму  виступі  я  зупинюся  тільки  на питаннях стратегії економічного розвитку.  Для цього потрібно дати відповідь на  одне запитання:  чи  була  спрямована діяльність Прем'єр-міністра уряду Пустовойтенка Валерія Павловича на становлення  такої  економічної системи, яка відповідала б національним інтересам України і вела б до економічного піднесення,  до зростання добробуту нашого народу? Відразу  скажу,  що  ні,  бо  в  основу будь-якої,  у тому числі й ринкової,  економічної   системи   має   бути   покладене   власне виробництво.  А воно мало цікавило уряд, і, якщо бути точним, уряд на чолі з Пустовойтенком Валерієм Павловичем свідомо чи  несвідомо продовжував  нищити  всі  його  складові:  сільське  господарство, машинобудування,  вугільну промисловість,  - усе,  що становить цю систему.

 

     Основним механізмом  нищення  нашого власного виробництва,  а отже,  механізмом політики геноциду проти  власного  народу,  була політика   лібералізації,   в   першу  чергу  зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Мною доведена теорема (я наголошую: теорема!), згідно з якою будь-яка країна на Земній кулі,  особливо мала,  якщо вона опинилася в кризі,  а її уряд проводить  політику лібералізації  зовнішньоекономічної діяльності,  навіть теоретично не відродить своє виробництво, тому що на етапі виходу з кризи для нього завжди потрібен протекціонізм.

 

     Прем'єр-міністр Пустовойтенко   Валерій  Павлович  унікальний тим,  що до цього  часу  не  подав  програми  діяльності  Кабінету Міністрів.   А   програма  "Україна-2010"  -  це  суцільний  обман українського народу,  тому що головний механізм,  закладений у цій програмі, - це лібералізація, а лібералізація все нищить.

 

     На відміну   від  цієї  програми,  у  Програмі  національного відродження,  розробленій  за  ініціативою   Ткаченка,   закладене державне   регулювання,   врахований   досвід  Німеччини,  Японії, Сполучених Штатів Америки, новий курс Рузвельта. Тобто в ній якраз закладено механізм виходу з кризи,  тому що з кризи можна вийти не на основі ринку, а тільки на основі державного регулювання.

 

     Чи може Валерій Павлович у принципі  запропонувати  вихід  із кризи?  Я не кажу про членів уряду, в уряді є розумні люди, тільки Валерій Павлович не зміг скористатися їхнім фахом і їхнім розумом. Відповідь:  ні,  ніколи,  бо  він  є прибічником незмінності курсу реформ  Леоніда  Даниловича  Кучми  -  курсу,  що  побудований  на нелюдській програмі шокової терапії Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

 

     На завершення хочу  сказати  хоч  одну  позитивну  фразу  про Валерія  Павловича.  Я  певен,  що,  завдячуючи діяльності Валерія Павловича,  Україна зможе виграти першість світу  з  футболу,  але ніколи не потрапить у коло розвинутих держав.

 

     Тому з  метою  національного  порятунку  фракція "Громада" не вбачає  іншого  виходу,  як  висловити  недовіру  Прем'єр-міністру Пустовойтенку Валерію Павловичу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник,  "Реформиконгрес". За ним - депутат Горбачов, "Незалежні".

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду! Фракція розглянула  питання  про роботу уряду і вважає уряд відповідальним за ситуацію,  що склалася в країні,  щоправда  з  абсолютно  інших мотивів,  ніж  ті,  про  які говорив наш колега Павловський.  Якщо говорити про мотиви Михайла Павловського,  то, по суті, уряд, який він критикує, проводить саме політику надмірного втручання держави в  економіку,   держави,   представленої   інститутом   державного чиновництва,   що  створює  сприятливе  середовище  для  кланового бізнесу, але не дає можливості підійматися економіці.

 

     У серпні 1998 року країна пережила національну трагедію, коли після  кількох  років  стабільності  національної  валюти протягом лічених місяців гривня девальвувала на 80 відсотків.  Країна  була відкинута  на  кілька  років  назад у плані можливості відновлення економічного зростання та  виходу  з  кризового  стану.  На  жаль, заходів,  адекватних  ситуації,  вжито  не було.  Скоріше навпаки. Замість  скорочення  урядових  витрат  і  прийняття  рішень   щодо наповнення  бюджету,  уряд не знайшов нічого кращого,  як створити можливості для уникнення від оподаткування через закони про вільні економічні   зони,   списання   або   реструктуризацію  податкової заборгованості.

 

     Виконавча влада перетворена на  інструмент  адміністративного диктату    в    економіці.    Замість    проведення    радикальної адміністративної реформи,  замість вжиття заходів для  відновлення ділової  активності,  усунення  бар'єрів для інвестицій,  зниження податкового  тиску,  уряд  проводить  політику  посилення  засилля державних чиновників в усіх сферах економічного життя, податкового утиску живих секторів економіки.

 

     Останні укази Президента свідчать про  нерозуміння  процесів, які  відбуваються  в  економіці,  небажання і неготовність піти на рішучі зміни.

 

     Ми не можемо  підтримати  політику,  яка  веде  в  тупик,  до чергового  фінансового потрясіння,  політику,  яка все більше стає лівоорієнтованою.

 

     У зв'язку  з  цим  фракція  прийняла  рішення  голосувати  за відставку уряду.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Горбачов.  За  ним  -  депутат  Курикін  від фракції зелених.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   127, Миколаївська  область).  Группа "Независимые".  Уважаемые коллеги! Экономическая обстановка в стране остается напряженной.  Я уверен, что   ближайшие   президентские  выборы  очень  сильно  влияют  на ситуацию.  Власть прибегает к любым средствам, чтобы удержаться, и в  Украине  наступил  закономерный экономический хаос,  что и есть настоящий результат работы правительства.

 

     Можно приводить много примеров плохой работы правительства  с цифрами  и  без цифр,  но,  по моему мнению,  не получилось самого главного:  настоящего  государственного   аппарата   как   единого организма  для  достижения  самой важной цели - полнокровной жизни населения страны.

 

     Падение внутреннего  валового  продукта  на   4,6   процента, задолженности   по   пенсиям,  зарплатам  бюджетникам,  увеличение внутреннего и внешнего долга - все это результаты работы экономики страны  под  руководством  этого правительства.  Если гдето и есть иные результаты, то это вопреки всему и за счет личностей, которые руководят отдельными предприятиями.

 

     Глумление над  трупом  -  вот  выражение (не могу не привести его),  которое  точно   характеризует   работу   правительства   в экономике.

 

     Немаловажно отметить     неудовлетворительную    работу    на политической  арене.  Внутренняя  политика,  по  большому   счету, свелась к обединению "Злагода" и обединению других партий вокруг правительства,  которые или боятся власти,  или чего-то  хотят  от нее. Другие партии не пошли на настоящий политический диалог из-за уверенности в недолговечности правительства и Президента.

 

     Во внешней  политике  государство  в  лице  правительства  не показало  характер  самостоятельной  державы (я имею в виду вопрос Югославии).  Можно много спорить  о  нарушениях  прав  человека  в Югославии,  этот конфликт был заложен исторически.  Но в Югославии решился вопрос стратегии мировой политики,  где Украина  выглядела бледно, без своего, как мне кажется, особого мнения.

 

     Также с  сожалением  хочется  отметить  проигрыш  Украины  на многих внешних рынках сбыта.

 

     Что бы  мы  ни  говорили   об   отставке   правительства,   в подсознании всех депутатов только одно: президентские выборы и как отставка  повлияет  на  эти  выборы.  Я  уверен,  что  31  октября Президент  должен пойти на выборы с этим правительством и вместе с ним отвечать  за  положение  в  стране.  Поэтому  депутаты  группы "Независимые" против отставки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Курикін,  фракціязелених.  За ним виступатиме депутат Удовенко від фракції Руху.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордоннихсправах    і    зв'язках    з    СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Шановні панове депутати! Шановні члени уряду! Питання про відповідальність уряду є настільки ж гострим,  наскільки й  звичним.  Воно  виникає періодично, і в цьому немає нічого дивного, оскільки країна живе в умовах постійної кризи.  Ця криза стала  формою  існування  нашого суспільства, і виявом цієї кризи є, зокрема, криза влади.

 

     Взаємини між  Кабінетом Міністрів і Верховною Радою позначені постійною конфліктністю,  причому ця конфліктність  не  знижується незалежно  від складу Верховної Ради і якихось персональних змін у складі уряду. І відповідно це наштовхує на думку, що причиною цієї постійної  конфліктності  та  напруженості  взаємин  є  вади самої системи організації влади в нашій країні.

 

     Для того щоб розв'язати всі ті  проблеми,  про  які  сьогодні стільки  говорилося,  потрібен  не  ситуативний  підхід.  Треба не просто замінити одну  групу  державних  службовців  на  іншу,  яка працюватиме   в   тих   самих   умовах,   а   здійснювати   підхід інституційний.

 

     Я думаю, що назріло питання про внесення до Конституції змін, які  забезпечили  б  право  парламентської більшості на формування уряду.  Лише  в  такий  спосіб  ми  можемо  забезпечити  обопільну політичну  відповідальність Верховної Ради і уряду за стан справ в Україні.  Оскільки принцип  поділу  влади  аж  ніяк  не  заперечує принципу  єдності  влади,  уряд і Верховна Рада повинні керуватися спільною політичною волею і спільними принципами.

 

     Шановний Валерій  Павлович  говорив  тут   про   необхідність синхронізації  дій Верховної Ради і уряду.  Я абсолютно згоден.  І саме в умовах,  коли депутатська  більшість  Верховної  Ради  буде формувати уряд, ми зможемо синхронізувати цю роботу.

 

     Валерій Павлович також говорив,  що поділ влади означає поділ відповідальності.  Я хотів бизапропонувати  деякі  корективи  цієї думки:   поділ   влади   не  заперечує  спільної  відповідальності Верховної Ради і уряду за стан справ у країні.

 

     І Прем'єр-міністр,  і Президент не раз говорили про те,  що у Верховній Раді бажано створити депутатську більшість,  яка взяла б на себе відповідальність за уряд.  У нинішніх умовах це нереально, оскільки, якщо ми навіть створимо депутатську більшість, вона буде змушена відповідати за уряд, на діяльність якого не матиме жодного реального впливу.

 

     Тому дозвольте  мені  внести  таку  пропозицію:  включити  до порядку  денного  на  наступний  тиждень  питання  про   створення тимчасової комісії Верховної Ради про підготовку законопроекту про зміни  до  Конституції  щодо  забезпечення  права  парламенту   на формування   уряду.   Сформувавши   таку   комісію,   ми   зможемо ознайомитись із  результатами  її  діяльності  вже  у  вересні  і, дотримуючись    процедури,   визначеної   Конституцією,   ухвалити необхідне рішення вже на п'ятій сесії Верховної Ради. І зробити це треба саме зараз для того, щоб усі кандидати в Президенти знали, в яких умовах їм, можливо, доведеться працювати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Удовенко від фракції Руху. За ним

- депутат Гавриш від групи "Відродження регіонів".

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Оцінка діяльності й відповідальності  уряду  за критичний стан соціально-економічної ситуації в державі та питання порушення законодавства в інформаційній сфері є актуальними,  і ми не  маємо  права про них мовчати.  Росте заборгованість із виплати заробітної плати і пенсій,  продовжується стагнація  у  виробничій сфері  і  в  економіці  загалом,  не  вщухають  політичні  бої  за інформаційну сферу.

 

     Звичайно ж,  у всіх нас є багато  справедливих  претензій  до уряду.  Має  серйозні  претензії до нього і фракція Народного руху України.  Ці претензії стосуються насамперед  соціального  захисту населення.

 

     Ми вимагаємо    від    уряду    негайно    вирішити   питання заборгованості із виплати заробітної плати,  пенсій  і  повернення людям  їхніх  вкладів  у трастах,  які безжально пограбували наших громадян. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб була не символічною, а  реальною  допомога багатодітним і одиноким матерям,  інвалідам, остарбайтерам, чорнобильцям, ветеранам війни.

 

     Але сьогодні, менш як за чотири місяці до виборів Президента, постановка   питання  про  відставку  уряду  має  суто  політичний характер.

 

     Невипадково ініціатором і основним  агітатором  за  відставку уряду  виступає  фракція комуністів.  Невипадково це робиться саме сьогодні,  коли Росія перекрила нам нафтовий кран, а уряд здійснює (звичайно, краще пізно, ніж ніколи) кроки до диверсифікації джерел постачання пального й нафти в Україну.

 

     Невипадково це робиться безпосередньо перед завершенням сесії Верховної  Ради,  коли  в  разі  відставки  уряду  може створитися небезпечний вакуум влади в державі.  Знову маємо  прояв  політики: чим гірше - тим краще.

 

     Давайте подумаємо   про  свій  народ,  проявимо  мудрість  і, абсолютно  об'єктивно  критикуючи  уряд  і  вимагаючи  від   нього негайного   вирішення  соціальних  питань,  не  будемо  голосувати сьогодні за його відставку.

 

     Урядова криза,  якщо  вона  станеться,  посилить  напругу   в державі,  і  з  огляду  на те що Верховна Рада має літню перерву в роботі,  а в сільському  господарстві  починається  пора  жнив,  з нашого  боку  це  буде  не тільки безвідповідально,  а й злочинно. Зараз уряд повинен працювати над  проектом  Закону  про  Державний бюджет   на  2000  рік  і  над  макроекономічними  показниками  на наступний рік. Не можна зупиняти цей процес.

 

     Верховна Рада  прийняла  Бюджетну  резолюцію,  зробила   крок вперед  до прийняття реального бюджету.  Уряд зрозумів,  що тільки монетарними заходами не зупинити економічну  кризу,  і  проголосив структурну  перебудову виробничої сфери.  Поки що,  правда,  це на рівні  декларацій,  але   задекларовано   правильно.   Проголошена адміністративна реформа.  На цих заходах наполягала Верховна Рада, і уряд це почув.

 

     Якщо ми відповідальні  перед  своїм  народом,  то  не  можемо втягувати  сьогодні  Україну  в  урядову кризу.  Відставка уряду з політичного погляду теж є недоцільною, адже Верховна Рада в котрий раз проявить себе як дестабілізуючий фактор у суспільстві. І часом мені здається,  що уряд сам був би не проти, аби його відправили у відставку,  тим  самим  він зняв би з себе всю відповідальність за стан у державі.

 

     З урахуванням  викладеного  фракція  Народного  руху  України утримається при голосуванні питання про відставку уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш,  група "Відродження регіонів". Немає? Костенко Юрій Іванович. За ним - депутат Гуренко.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  народні  депутати!  Фракція Народного руху України констатує,  що причиною  катастрофічного  стану  економіки України   є   довготривала  відсутність  національної  економічної політики  та  системних  реформ.  Усі  уряди  незалежної   України займалися   лише   підтримкою   уламків   недієздатної  радянської економіки,  яка не могла ефективно працювати в умовах світових цін на  енергоносії.  І  сьогодні  так  звана стабілізація виробництва відбувається   виключно    за    рахунок    державної    підтримки нерентабельних підприємств.

 

     У 1997-1998  роках підприємствами було безоплатно використано газу та електроенергії  з  державного  резерву  на  суму  понад  6 мільярдів  гривень.  Ось  за  рахунок  чого відбувається так зване зростання показників.  І це при тому,  що більш  як  30  відсотків підприємств є збитковими і працюють на склад.

 

     Структурні зміни  економіки,  про  які  говорять  всі  уряди, найкраще можна продемонструвати на прикладі чорної металургії, яка є   найбільш  енергоємною.  Частка  її  продукції  в  промисловому виробництві за роки незалежності збільшилася до 55 відсотків  (для порівняння: у 1990 році її частка становила лише 21 відсоток).

 

     Водночас розрахунки  свідчать,  що зниження енергоємності ВВП лише на 20 відсотків (а це цілком реально зробити впродовж кількох років)  дасть змогу зменшити державні витрати майже на 5 мільярдів гривень.  Але для  цього  потрібна  була  зовсім  інша  економічна політика урядів з перших днів незалежності:

 

     по-перше, потрібно  було  дбати  про  свою  державу  та  свої національні економічні інтереси, а не про інтереси інших держав чи кланово-мафіозних угруповань;

 

     по-друге, потрібно    було    вкладати   державні   кошти   в конкурентоспроможні виробництва,  а не  підтримувати  галузі,  які економічно розвалилися ще до того, якрозпався СРСР;

 

     по-третє, потрібно  було  провадити  ринкові  реформи,  як це зробили в Польщі,  Чехії чи Угорщині (наслідком їх  стали  високий життєвий  рівень та соціальний захист),  а не імітувати їх,  як це робилося в Україні протягом восьми років;

 

     по-четверте, потрібно було провести земельну реформу та  дати можливість  селянам  самим  вирішувати  свою долю,  а не оберігати колгоспно-радгоспну  систему,  яка  не  може  вже  й   сама   себе забезпечити.

 

     Врешті-решт, чому  через  вісім  років  незалежності ми знову перед збором урожаю їдемо з чолобитною до "старшого брата"  та  на колінах випрошуємо найдорожчі у світі енергоносії, які роблять нас і наших дітей вічними боржниками? А де власний нафтовий термінал в Одесі,  завдяки якому ми могли б отримувати дешеву нафту? Чому ми, маючи колосальні поклади власного газу,  купуємо його в  Росії  за найдорожчими цінами? Чому ми не маємо виробництва ядерного палива?

 

     Фракція Народного руху стверджує: сьогодні Україна переживає не економічну  чи  фінансову  кризу,  а кризу влади,  яка за своєю політичною суттю залишилася лівою,  яка ніколи  не  стояла  на   державницьких   позиціях   та   не   була демократичною.  У  цьому  ми  вбачаємо головну причину українських негараздів.

 

     Вихід із ситуації ми вбачаємо не просто у відставці чергового уряду, за призначення якого фракція Народного руху не голосувала і який нічим не відрізняється від усіх інших попередніх  урядів.  Ми пропонуємо   сформувати,   нарешті,  коаліційний  уряд  на  основі демократичної парламентської  більшості  і  лише  в  такий  спосіб забезпечити ефективну економічну політику.

 

     Фракція Народного  руху  готова  брати  участь  саме  в такій роботі  і  нести  політичну  відповідальність  за  наслідки  такої роботи.

 

     Дякую заувагу.

 

     ГОЛОВА. ДепутатГуренко,Компартія. Заним - депутат Вітренко.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Комуністичної партії України у Верховній Раді вважає політику    уряду   Пустовойтенкаантиконституційною,   а   відтакі антинародною.  Уряд систематично й свідомо порушує  основні  права громадян,    асаме:правонапрацю(стаття43Конс   титуції),право   на соціальнийзахист(стаття46Конституції),    право     на     охорону здоров'я(стаття49Конституції),право    на    освіту   (стаття   53 Конституції).

 

     Ми чули    в    доповіді    шановного    Валерія    Павловича Пустовойтенкасьогодні  чергові  декларації  про наміри уряду.  Але якщопроаналізуватисправжнюдіяльність       уряду,тоінакше       як бездіяльністю,атакожімітацієюдіяльності  длятого,щоб  покрити свої серйозні похибки й помилки, її назвати не можна.

 

 Повернемосядопрактичнихрезультатів. Тільки  за останні півторароку чисельність  безробітних  в  Україні  зросла  в  півтора  раза,  і тепер,заекспертнимиоцінками,рівеньб езробіттяв Україні, враховуючи і приховане,  перевищує  40  відсотків.  Рівеньмінімальної  пенсії внашійкраїніу  шістьразів  (підкреслюю:  у  шість  разів!)  нижчий відофіційновизначеногорівня забезпечення.

 

     Тож, видно,не  дарма  експерти  Світового   банку   (зверніть увагу!),    а    такожМіжнародногоцентруперспективних   досліджень дійшливисновку,щоосновнийопірринко          вимреформам          в Українісьогоднічиниться     незідеологічних    міркувань.    Людей непокоятьздебільшенаслідки,які             для              народу Україниматимезапровадження   орієнтованої   на  ринок  економічної системи,зокрема втрата роботи.

 

     Більшістьлюдей дійшли                        домежібідностіза міжнароднимистандартами.Отже,вони    бояться    втратити   роботу. Підкреслюю, це - висновок експертівміжнародних організацій.

 

     Саме з цієї причини сьогодні розбурхане суспільство,  саме  з цієїпричиникиплятьпристрасті,    бо   мільйони   людей   в   нашій Україніперетворені на рабів.  Але ж у ті  прадавні  часи,як  добре знають  усі,  хто навчався бодай у школі,  рабам давали хоч шматок хліба.  Сьогодні  ж  наші  люди  змушені  шукати  цей  шматок   за межамиправовогополя.Звертаюувагун   ародних  депутатівіприсутніхна те,  що  саме   зусиллями   урядубільшість   пересічних   громадян Україниопинилися  в  конфлікті  з  закономітакчиінакше  підсилюють сірий, а то й чорний сектор нашої тіньовоїекономіки.

 

     Прихованим від   суспільства   меморандумом   з   МВФ,   який підписаний    Пустовойтенком,   Мітюковим   таЮщенкоміприсутнімтут Тігіпко,узгоджено   колоніальнийстатус   України.    Член    уряду шановнапаніміністр  Станік  офіційно стверджує,  що при цьому уряд нібито не перевищив своїх повноважень.  Може,  воно й  так,  проте навряд  чинамтребазарахунокплатниківподат  ківідалі  утримуватитих керманичів  держави,  які  тягнуть  народ  у   рабство,   тягнуть, розбудувавши   для   себе  особисто  індивідуальний  рай  звіллами мільйонної    вартостіі    в    Україні,    іза    її     межами,з персональнимияхтами,літаками,валютни ми рахунками по всьому світу.

 

     Отож голосуймо, шановні депутати! (О п л е с к и ).

 

     ГОЛОВА.Словонадається депутату      Вітренко,     прогресивні соціалісти. За неювиступить депутат Гавриш.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська   область).   Фракция  Прогрессивнойсоциалистической партии                  Украины,                  социалистическая оппозиция.Сегодняобсуждаетсявопросч      резвычайной     важности, и,безусловно,яинаша     фракция      будем      голосовать      за отставкуправительства.Будем   голосовать  потому,  что  никогда  с моментаначалаэтогокурсареформ    по    рецептам     Международного валютногофондане поддерживали этот курс реформ.

 

     Ине нужно было Валерию Павловичу так долго,  целый час,и ни о чем говорить,  а нужно было назвать сухие цифры: насколькоза время вашего правления увеличились валовой продукт,  обем промышленного и сельскохозяйственного производства, как улучшилосьположение делв строительствеинатранспорте.  Нужно  было  назвать показатели роста доходов  населения,увеличенияпродолжительности   жизни,численности населения,снижениядетскойсмертности  иувеличениячисла  студентов в расчете на 100 тысяч населения.

 

     Ядумаю, вы знаете,  что для грамотного  человека  набор  этих показателейсразу  же  характеризует  положение дел в стране.  И не нужновспоминать,гдекакаялавабыла  открыта  или  закрыта  и   какой комбайн то ли произведен, то ли не произведен.

 

     Если же  приводитьконкретныепримеры,  тогданужно  говорить не только   о   падении    общихпоказателей.    Нужноговоритьотом,что "Кривбассвзрывпром" - государственное предприятие - до ручки довел молодой  директор,  бывший   главный   инженер   Шевченко   Сергей Васильевич.

 

     Дальше.Приднепровский химический  завод  -  флагман оборонной индустриибывшегоСоюза,   тоже   государственное   предприятие    - развален, разворован.

 

     Реммехзавод в Красном Луче: заработную плату его работники не получают   от   23   до   19   месяцев.    Николаевскийглиноземный завод,ферросплавный  завод  и  так  далее,  и  так далее.  То есть правительствополностью показало,  на что оно способно.  Ивопрос по этому поводу, я думаю, в зале просто не возникает.

 

     Возникает другой  вопрос:  откуда это правительство взялось и какойкурсреформонопроводит?Ивот тут проявляется  очень  интересная коллизия,чистополитическая.   Правительство   действительно   было создано по инициативе Леонида  ДаниловичаКучмыприполной  поддержке Председателя  Верховного СоветаАлександраМороза.Тотрешающи й голос

- 226-й - был внесен за вас,  Валерий  Павлович.  Иответственность сегодня   должны   нести   те,   кто  инициировал  создание  этого правительства и поддержал такой курс реформ.

 

     Хочунапомнить: 11  октября  1995  года  я  выступала  с  этой трибуны  (здесь  сидел  Премьер-министр  Марчук,  сидел  Президент Кучма,   Мороз   Александр   Александровичвелсессию),и    сказалао недопустимоститакогокурсареформ,о     том,    что    его    нельзя поддерживать,  его нужно  радикально  менять.  Программу  нашу,  о которой я докладывала,  Мороз даже не поставил на голосование.  Он сделал все,  чтобы сначала поддержать Марчука,  потом совместно  с коммунистамионисделалиПремьерминистром   Лазаренко   (теперь   вся Украинарасхлебывает "лазаренковщину"),  а затем -  Пустовойтенко,и сейчас  инициируютотставку.Мыподдержим,ещ е раз говорю,  отставку, тольковсюответственность за положение дел в стране возьмут на себя те   политические   силы,  которые  инициировали  сейчас  отставку правительства.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш,  група "Відродження регіонів". За ним

- депутат Турчинов.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Дуже важко брати участь в обговоренні непростого питання про недовіру уряду,  коли в залі ми маємо 14 кандидатів у Президенти.  Разом із тим депутатська  група "Відродження  регіонів"  закликає  всі  здорові  сили в парламенті якомога конструктивніше  підійти  до  цього  доленосного  в  цьому спекотному 1999 році питання.

 

     Розгляд його   має   слугувати   засобом   лише   задоволення національних потреб України, але не задоволення політичних амбіцій будького. В іншому разі ми маємо справу з політичною аморальністю. Проте довга й витримана  в  стилі  гасел  преамбула  до  основного тексту  проекту  постанови,  який  роздано в залі,  підштовхує наш вищий законодавчий орган  до  надмірної  політизації  цього  вкрай важливого питання.

 

     Нагадаю, уряд  у  цьому складі працює два роки,  але на нього пробують повісити всіх собак за вісім років життя нашої держави.

 

     Висунені в  проекті  постанови  звинувачення   переважно   не витримують  критики.  За останні два роки темпи спаду виробництва, наприклад,  стали  мінімальними  і  є  стійка  тенденція  до  його зупинення.  У зв'язку з цим нагадаю ази економічної теорії, у тому числі й марксистської:  перехід  від  спаду  до  зростання  завжди відбувається  поступово,  економіка реагує на позитивні імпульси в інвестиційному середовищі з  певним  часовим  благом,  і  вимагати життєвого переходу від спадудо зростання не можна.

 

     Стосовно жорсткості  монетаристської  політики й відірваності банківської  системи  від  реальної  економіки,  то  це   питання, поперше,  стосується  Національного  банку,  а  подруге,  воно має дискусійний характер.  І ми в сесійному  залі  до  цього  часу  не визначилися  з  основними  засадами  грошово-кредитної  політики в Україні.

 

     Далі. Податковий тягар за два останніх  роки  зменшився.  Тут автори проекту постанови просто сіли в калюжу.  Може,  використали якийсь запорошений пилом проект - не знаю.

 

     Те саме стосується реальних доходів  населення,  які  за  два роки,  хоча трошки, але почали таки зростати (Шум у залі). Читайте статистику.

 

     Піраміда ОВДП,  великий зовнішній борг, створені не в останню чергу  завдяки  зусиллям  і  нашого законодавчого органу,  також є причиною того, що складна ситуація в Україні не поліпшилася. Немає сенсу продовжувати аналіз.

 

     Але розгляд   цього  питання  повертає  нас  до  питання  про відповідальність за свої рішення,  відповідальність у першу  чергу перед  нашими  виборцями.  Чи візьмуть на себе відповідальність за наслідки урядової кризи ті політичні сили,  які ініціювали розгляд сьогодніцього питання?  Чи нагодують і обігріють вони народ у разі зриву жнив і підготовки до зими?

 

     Тому депутатська  група  "Відродження   регіонів"   підтримує пропозицію більшості членів Комітету з питань економічної політики про  висловлення  довіри  Кабінету  Міністрів  України  і   рішуче виступає проти подальшої політизації Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату  Турчинову  від  фракції "Батьківщина". За ним - депутат Довгань.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Шановні колеги!  Нас багато що роз'єднує. Це і різні політичні орієнтації, і різні  симпатії  та  антипатії.  Але  ж  нас  повинна  об'єднати відповідальність  перед  державою.  Кожний  з  нас  зацікавлений у зміцненні авторитету Верховної Ради. Авторитет Верховної Ради - це авторитет  кожного  з нас,  це авторитет нашої держави.  Тому саме через таку призму я пропонував би вам оцінити події,  які сьогодні відбуваються.

 

     Залишилося три  місяці,  може,  трошки більше,  до закінчення конституційних повноважень уряду.  Трошки менше місяця  залишилося до  закінчення  цієї  сесії.  І  в  цих  умовах відправляти уряд у відставку означає політично дестабілізувати ситуацію в  країні,  а отже, погіршити життя наших громадян.

 

     Немає жодного уряду ні теоретично, ні практично, який би зміг за три місяці опанувати ситуацію в державі.  Це просто  неможливо. Тому,  шановні колеги,  ми повинні розуміти, що час Верховної Ради приймати рішення з цього питання вичерпано.  Це вже  мають  робити виборці,  і голосувати вони будуть не тут,  у сесійній залі,  вони голосуватимуть 31 жовтня на виборчих дільницях.  І тоді всім  буде зрозуміло,   кому   довіряють,   кому  не  довіряють,  кого  треба підтримати, кого треба засудити.

 

     Шановні колеги!  Фракція "Батьківщина"  виступає  категорично проти  відставки уряду.  Ми переконані,  що уряд не просто повинен допрацювати до 31 жовтня,  він обов'язково  повинен  звітувати  31 жовтня, коли закінчаться його конституційні повноваження.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  надається Довганю Сергію Васильовичу від Селянської партії. За ним - депутат Карпов.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та СелПУ).Шановні  колеги!  У своєму виступі Валерій Павлович сказав, що уряд працює в підвішеному стані. Але я хотів би добавити: це не тому,  що Верховна Рада може відправити його у відставку, адже тут хоч є цивілізована процедура.  Ми з вами знаємо, що всі уряди, які працювали,  відправляв у відставку Президент, який може це зробити в будьякий час і за будь-якихобставин.  Тож коли ми  зараз  ведемо розмову  про  роботу  Кабінету Міністрів і даємо йому оцінку,  то, гадаю,  повинні говорити про те,  що такої ж оцінки  заслуговує  і Президент  України,  який затверджує цей уряд і постійно спрямовує його роботу.

 

     Я хотів би сказати,  що на  початку  цього  року  ми  ставили питання  про  роботу  нашого  уряду.  Тоді  уряд  почав працювати. Нормально   були   поставлені   пально-мастильні   матеріали   для проведення весняно-польових робіт,  і більш-менш нормально пройшли польові  роботи.  Та  як  тільки  було   створено   "Злагоду",уряд перетворився  в  штаб  по виборах Президента Кучми і по-іншому вже діяти не може,  тому що в будь-який час,  як я сказав, може піти у відставку.

 

     Тож усі  питання про наш уряд без зв'язку з нашим Президентом розглядати не  можна.  І  коли  ми  ведемо  розмову  про  те,  чим займається  уряд,  ясно,  що сьогодні дуже важко відрізнити роботу уряду від штабу.

 

     Я вам хочу навести два приклади.  От сьогодні  мені  привезли таку  довідку з Чернівецької області.  Там у Кельменецькому районі відділенням  Фонду  соціального   захисту   керує   Дожид   Василь Володимирович.  Він  сьогодні  проводить збір підписів за Вітренко Наталію Михайлівну. Тобто державні адміністрації виконують роботу, пов'язану з виборами (Шум у залі).

 

     Стосовно заходів,   про  які  казав  Валерій  Павлович,  щодо збирання врожаю,  зрозуміло,  що вони запізнилися на  три  місяці. Тому  коли  ми ставимо питання про оцінку роботи...  (Шум у залі). Наталіє Михайлівно,  не шуміть. Я говорю це тому, що ви критикуєте всіх лівих кандидатів і вам допомагають у цьому.

 

     Що стосується  відставки,  наша  фракція  також дуже серйозно вивчала це питання,  і ми вважаємо, що приймати відставку після 31 жовтня   буде  Олександр  Миколайович  Ткаченко  -  наш  кандидату Президенти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпов,  фракціяНародно-демократичної партії. За ним - депутат Зінченко.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Уважаемые коллеги!  Позиции прояснены, аргументы высказаны, политическая  температура в зале начинает равняться температуре за пределами  зала,  дальнейшая  агитация   любого   из   выступающих бессмысленна. Но дать оценкупроисходящему, я полагаю,необходимо.

 

     Не хочу  ставить под сомнение искренность всех,  кто принимал участие в постановке иобсуждении вопроса. Но вместе с тем я твердо убежден,   что  те,  кто  его  инициировал,  независимо  от  того, сознательно  или   несознательно   идя   на   этотшаг,   реализуют политическую технологию борьбы запрезидентское кресло,  где хороши все  средства  и  каждая  из  сторон   использует   доступные   ей способыдействий.

 

     Хочу сказать,  что по-разному любимый и нелюбимый в этом зале Горбачев как-то произнес классическую фразу:  "Нам  подбрасывают". Так вот хочу сказать тем, кто "подбрасывает", следующее.

 

     Уважаемые коллеги! За несоздание эффективной системы власти в стране несет ответственность не только и не столько правительство. А   вот   глотание  "горькой  пилюли"  совместных  трудов  коллеги предлагают  отнести  к  правительству  и   сделатьего   "мальчиком длябитья"по этомуповоду.

 

     Полноте, коллеги!  Если мы серьезные и ответственныеполитики, а я твердо убежден, что в этом зале собралисьименно такие люди, то должны    понимать,   что:   без   юридико-нормативногообеспечения деятельности    власти,    права,     обязанности,ответственности, системыконтроля;    без    политикоправовогообеспечения   создания большинства и формированияправительства на  базе  большинства  или формирования     коалиционного     правительства     и    создания нормальнойоппозиции;        без         создания         механизма организационно-технологического взаимодействия всех ветвей власти; без   учетапрактическо-политических    последствий    принимаемого сегоднярешения для граждан Украины,для государства,  для положения страны в мире, мы с вами каждый раз, независимо от того, кем и как сформировано правительство,какиеполитическиесилы оно представляет, будем иметьегов качестве "мальчика для битья". И на грабли в таких ситуациях  будет  наступать  не  только народ Украины,  в условиях президентской предвыборной гонки,  я твердо убежден, на эти грабли наступят и инициаторы этого предложения.

 

     Наша позиция:  мы категорически против отставки правительства в  этих  условиях.  Мы  за  формирование   юридико-   нормативных, правовых, организационных механизмовэффективно действующей власти. Другого пути у нас просто нет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зінченко, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). За ним - депутат Михайло Сирота.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний     виборчий     округ,     СДПУ(о)).    Фракція Соціалдемократичноїпартії України  (об'єднаної).  Переконаний,  що наму  цьому  залі  слід  говорити  не про політичні технології,  а просоціально-економічні наслідки  насамперед  нашої  діяльності  - уряду,  парламенту,  всіх  державних органів у цілому - і наслідки наших рішень.

 

     Загальний критичний  тон  -  це   тривога   людей   за   день сьогоднішній  та  день завтрашній.  Тобто стурбованість ситуацієює цілком зрозумілою.  Незрозумілим є намагання  системи  вирватиодин елемент, у нашомувипадку - Кабінет Міністрів,і зробити його винним за збої всієї системи.

 

     Нещодавно парламент прийнявз цього приводу заяву,  де йдеться про   нібито   існуючу   загрозу   диктатури   органів  виконавчої влади.Намій погляд,  треба  говорити  не  про  надлишок  будь-якої державної влади у нас,  а,  навпаки,  про її дефіцит. І певні сили налаштовані на загострення цього дефіциту.

 

     Якщо порівняти   Україну   з   літаком,   керованим    трьома пілотами,то   парламент  виконує  роль  штурмана,  який  прокладає своїмизаконами курс,  Президент  має  забезпечити,  щоб  цей  курс виконувався  і  відповідав  Конституції,  і  в  разі  необхідності коригувати його своїми діями. Що ж до Кабміну, то вінбезпосередньо наглядає за всіма системами життєзабезпечення.

 

     А тепер уявімо собі,  що сталося б,  якби всі народнідепутати піддалися спокусі і висловили зараз вотум недовіриуряду.  Тим паче що  в  діях  виконавчої  влади справді є чимало вад і прорахунків. Президент у липні вже не може впливати на ситуацію своїми указами. У   Кабінету  Міністрів  заберутькермоуправління,  і  розпочнеться заміна Прем'єр-міністра, віце-прем'єрміністрів, міністрів і всього апарату.   І   це  в  розпалі  літа,  колийдутьжнива,  коли  треба виконувати величезний обсяг робіт з підготовки  переробної  галузі до   осені,   а   всього  народногогосподарства-  дозими,  коли  в найстисліші строки треба вирішити проблеми забезпечення всіх  сфер пальним,  виправитистановище  в енергетичному секторі.  Тобто такі дії зашкодять всій системі національної безпеки країни.

 

     Що ж далі?  Ми приймемо таке згубне рішення,  якщо  це  можна оцінити як рішення, і підемо собі на заслужений відпочинок. Куди ж тоді піде суспільство?  Це некерований штопор? Безвідповідальність ташкідливість  подібних  ініціатив  очевидні.  До  того  ж ще й за ліченімісяцідо     президентськихвиборів,     колизаміна     влади відбудетьсяабо  не відбудеться саме конституційним шляхом.  Тут не обійтися   без   класичногозапитання:   кому   це   вигідно?   Хто зацікавлений   у   розхитуванніситуації,   що   тільки-но  починає стабілізуватися ціною величезних  зусиль?  Очевидно,  що  подібний чорний  переділ  може  статись унагоділишепопулістським політичним колам.

 

     Впевнений, що здоровий глузд переможе.  Як би хто не оцінював дії  уряду  виходячи  суто  з об'єктивних політичних позицій чи то суб'єктивних зазіхань,  очевидно,  що рейки під  колесами  поїзда, який  рухається,  мінятиме лише той,  для кого мета - недосягнення пункту слідування.

 

     Тому фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) не підтримує відставку уряду і буде голосувати проти.

 

     ГОЛОВА.Михайло Сирота, "Трудова Україна". І на цьому, шановні колеги,  завершимо  виступи  від  фракцій.  Надамо  слово  Валерію Павловичу і будемо приймати рішення.

 

     Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська  область).  Депутатська  група  "Трудова Україна". Шановний пане  Голово!  Шановний  пане  Прем'єр-міністре!  Шановні колеги!  Давайте спробуємо подивитися на ситуацію, яку ми сьогодні розглядаємо,  - про відповідальність  Кабінету  Міністрів,з  точки зору  простої  трудової людини,  яка бореться за своє виживання на теренах нашої країни.

 

     Чи може трудова людина,  яких багато і в  нашому  залі,  бути задоволена позицією уряду? Поза всяким сумнівом, ні. Продовжується зростання цін на продукти харчування,  пально-мастильні матеріали, під певною загрозою є збір урожаю.  Навряд чи це може задовольнити людей, тим більше трудову людину.

 

     Давайте подивимося і на парламент.  Чи  можуть  нині  трудову людину   задовольнити   дії   парламенту?   Тут  зараз  ходять  14 претендентів у кандидати у Президенти.  За кожним  із  них  ходить свій   потенційний   прем'єр-міністр,   а  потім  і  весь  Кабінет Міністрів,  отож майже всі 14 потенційних кабінетів міністрів є  в цьому  залі.  Чи  зацікавлені  вони  в  тому,  щоб творити чітке і конкретне  правове  поле   для   діяльності   будьякого   Кабінету Міністрів,  зокрема  й  цього?  Боюся,  що ні,  оскільки в розпалі передвиборна президентська кампанія.

 

     Таким чином,  шановні колеги,  ми повинні сказати, що (хоч як це  парадоксально  звучить),  чи буде відставка уряду,  чи не буде такої відставки,  трудова людина цього аж ніяк не відчує, оскільки поліпшення  її  умов  праці не відбудеться з двох основних причин: поперше,  в  цьому  залі   будь-який   інший   Прем'єр-міністр   і сформований   новий  Кабінет  Міністрів  не  буде  проголосований; по-друге,  парламент  не  спроможний  сьогодні  створити  правовий коридор  і  законодавчо  забезпечити  діяльність  нового  Кабінету Міністрів.

 

     Це наштовхує на такий висновок.  Те, що відбувається сьогодні в сесійній залі Верховної Ради,  на жаль, є політичним шоу, яке не несе жодного полегшення трудовій людині.  У такому разі я всіх нас поздоровляю з участю в цьому передвиборному політичному шоу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу,  я думаю,  не слід так легковажно робити висновки від такої молодої групи, як "Трудова Україна".

 

     Шановні колеги,  заключне слово надається  Валерію  Павловичу Пустовойтенку, і будемо завершувати. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Шановні   народні   депутати!   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні присутні!  Я дуже уважно  слухав усі  виступи  народних депутатів,  основні тези занотував.  І хочу сказати всім присутнім у цьому залі,  що чітко визначається кілька позицій.  Вибачте мені, що назву прізвища двох народних депутатів, шанованих мною людей, політичних діячів нашої держави.

 

     Петро Миколайович Симоненко у своєму виступі сказав,  що сама лише  позиція  подальшого  розвитку  держави  і є позиція.  Віктор Михайлович Пинзеник,який довго працював в уряді,  сказав, що ми не йдемо шляхом реформ... Це підтримали у виступах деякі депутати.

 

     Тому я хочу підкреслити основне.  Нам потрібна чітка програма подальшого розвитку нашої держави,  програма  діяльності  Кабінету Міністрів   і  обов'язкове  затвердження  в  цьому  залі  основних напрямів виконання цих програмних документів.  Основою цього  буде грошово-кредитна політика нашої держави. Це основний документ, без якого уряд не зможе працювати:  крок уліво чи крок  управо  -  все одно  буде розстріл.  І що нам робити?  Тому ми намаємось іти так, щоб якомога швидше  поліпшити  фінансовий  і  економічний  стан  і втримати стабільність у нашій державі.

 

     Отже, звертаюся   до   всіх:  незабаром  вибори,  ми  повинні сформувати з числа народних депутатів-урядовців комісію,  яка буде опрацьовувати програмні документи на 2000 рік до 2010 року...  Чи, можливо,  й 17-го  -  як  хто  сприйме.  Однак  ми  повинні  дійти консенсусу  і  внести ці пропозиції уже в бюджет на 2000 рік.  Без такої спільної групи нам буде дуже важко далі працювати. Хоч хто б прийшов  -  усе  одно  це  треба  буде  вирішити.  Почнеться новий фінансовий рік, і буде нова ситуація.

 

     Стосовно того,  що ми працюємо й  уважно  ставимося  до  всіх виступів,  я  можу  навести,  Олександре  Миколайовичу  і  шановні депутати,  такі  приклади.  Була  постанова  Верховної  Ради   про відповідальність  уряду.  І  ми  зробили  грунтовний аналіз кожної позиції,  що прозвучала у  виступах.  Ми  намагаємось  обов'язково виконувати  всі  конструктивні рішення,  однак я хотів би,  щоб ви допомагали працювати нам над їх реалізацією. Щодо політичної заяви скажу, що нами теж було вжито заходів у цьому напрямі.

 

     Далі. Шановна  Наталія  Вітренко  сказала,  на  що заслуговує уряд. Він заслуговує на все, я думаю, і на подальшу роботу теж.

 

     Тепер я хочу відповісти на ваші запитання.  Усі матеріали  до проекту   постанови  Верховної  Ради  ми  віддали.  Що  стосується збільшення чисельності студентів, то ми вийшли на рівень 1990 року

-  у  нас  нині  214  тисяч студентів.  Ці дані,  до речі,  у всіх розданих матеріалах є.  І хочу,  щоб ви знали мою позицію з  цього питання.  Ми повинні навчати якомога більше студентів,  тому що на підприємствах не вистачає  робочих  місць,  треба  підняти  рівень освіченості   наших  людей,  щоб  вони  пішли  працювати  на  наші підприємства,  і це сприятиме створенню робочих  місць.  Так  само щодо дитинства.

 

     Тепер про макроекономічні показники. У своєму виступі я чітко окреслив макроекономічні показники.  Ще раз повторюю,  що у червні порівняно  з  травнем  1999 року було зростання виробництва на 2,1 відсотка, за червень 1999 року порівняно з червнем 1998 року - 4,7 відсотка   і  плюс  перше  півріччя  -  0,2  відсотка.  Тобто  всі макроекономічні показники значно кращі, ніж у минулому, 1998 році. Це за даними Мінстату. Про це я вам доповідаю.

 

     Ще раз  хочу  наголосити  на  тому,  що ми слідкуємо за всіма виступами у парламенті народних депутатів,  керівників фракцій.  І хотів би,  щоб інформація з будь-яких питань, яку вони дають, була об'єктивною.

 

     Далі. Після того як Папа Римський,  тобто,  перепрошую, Петро Миколайович Симоненко сказав...(Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу уваги.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я  вдруге  сьогодніпомилився:  кажучи про Міжнародний валютний фонд і про Петра Миколайовича.  Я  помилився, правда. Ще раз прошу вибачити.

 

     Я продовжу свою думку.  Отже,  з приводу заяв і тих виступів, про які ви кажете. Ми ж повинні реагувати на них... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Валерію  Павловичу,   перепрошую.   Шановні   колеги, заспокойтеся, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Петре  Миколайовичу,  прошу вибачити мені (Шум у залі).

 

     Я поясню,  чому  так  сказав.  В  одному  з  виступів   Петро Миколайович  Симоненко  заявив,  що  я  в  Україну  запросив  Папу Римського.  Відразу почали надходити листи: як я міг це зробити... Я  особисто  підійшов до Петра Миколайовича і запитав:  "Навіщо ти кажеш?  Це необ'єктивно?" Я хотів би сказати,  що такого ніколи не було.  Це  питання  мене дуже турбує,  розумієте?  Сьогодні багато православних церков звертаються,  зокрема і до менеяк глави уряду, з приводу цього питання.

 

     Закінчуючи свій   виступ,   хочу  сказати  про  Миколаївський глиноземний завод,  щодо  якого  сьогодні  було  піднято  питання. Події, що відбуваються навколо Миколаївського глиноземного заводу, дуже непрості.  26 травня 1999 року  було  прийнято  розпорядження Кабінету  Міністрів 481,  яке я зачитаю:  "Відповідно до пункту 23 Державної програми приватизації за 1999 рік закріпити в  державній власності  на  п'ять  років  пакет  акцій  у  розмірі 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція  ВАТ  "Миколаївський  глиноземний завод".

 

     Визнати таким,  що втратило чинність,  розпорядження Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998  року  656,  у  якому  було  визначено частку 25 відсотків плюс одна..."

 

     Ми підвищили   державну   частку   майна   на  Миколаївському глиноземному заводі, щоб не допустити приватизації.

 

     У мене   копія   листа,   надісланого   латвійською    фірмою "Романауз",  яка звертається ось із якого приводу.  "В апреле 1999 года на конкурсе, организованном Фондом государственного имущества Украины,  нами  были приобретены пакеты из 533 акций НГЗ.  Значит, акции предприятия  ликвидны.  Это  вызвало  отрицательную  реакцию любителей  хитроумных схем без денег и государственных чиновников, которые рассчитывали удовлетворить свои меркантильные интересы".

 

     Ранее мы  приобрели  пакет  акций  за  ОВГЗ  у  работников  и руководителей    этого    предприятия.   То   есть   мы   повысили государственную долю имущества на Николаевском глиноземном  заводе и закрепили ее на пять лет в размере 51 процента. Если бы мы этого не сделали,  завод, поскольку он был в программе приватизации, мог просто "уплыть", и неизвестно кто его приватизоровал бы.

 

     Спасибо за внимание. А перед Петром Николаевичем я извиняюсь.

 

     ГОЛОВА. Слово   для   репліки   з   місця   надається   Петру Миколайовичу. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Петре Миколайовичу,  одну  хвилинку.   Шановні   колеги,   ми завершуємо розгляд питання. Заспокойтеся, будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Уважаемые   коллеги,   я   хотел   бы   тоже воспользоваться    правом    заключительного    слова,     которое предусмотрено Регламентом,  и предложить вашему вниманию несколько выводов,  которые,  безусловно,  вытекают  из  хода  и  содержания разговора,  инициированного  нашей  фракцией  и  поддержанного 153 народными депутатами, по поводу ответственности правительства.

 

     Первое. Выступления   подтвердили,   что   правительство   не управляет   процессами   в   государстве.  И  даже  те,  кто  были оппонентами   внесенного   предложения,    своими    выступлениями однозначно  подтвердили,  что правительство сегодня не в состоянии управлять государством. А попытки оправдать или отнести во времени ответственность правительства лишний раз должны всех нас утвердить во  мнении,  что  каждое  высшее  должностное  лицо  должно  нести ответственность за содеянное.

 

     Второе. Правительство,   которое  сегодня  представляло  свой отчет,  доказало,  что оно практически утратило  основные  функции Кабинета Министров,  имеющие отношение к управлению:  прежде всего планирования,  распределения и контроля.  Кое  у  кого,  я  думаю, возникают  сомнения,  но,  по  сути  дела,  хаос царит у нас как в экономике, так и в финансово-кредитных отношениях.

 

     Третье. Отчет показал, что не решаются у нас главные вопросы: вопросы  организации  работыпромышленности  и сельскохозяйственных предприятий.  От этого Кабинет Министров находится в стороне и  не считает, что это главная задача его руководителей.

 

     Четвертое. Отчет   Кабинета   Министров,   в   данном  случае выступление    Валерия    Павловича,    показал     как     полную несостоятельность  правительства,  так  и полную его зависимостьот внешних факторов, влияющих на принятие того или иного решения.

 

     И последнее.  Я надеюсь,  что меня правильно  поймут  коллеги народные депутаты.  Клоунада на трибуне лишний раз свидетельствует об уровне руководства правительством.  И такое  правительство  уже опасно для народа Украины.  Я думаю, чтофракция коммунистов исходя из этого обективно и справедливо внесла  предложение  рассмотреть сегодня   вопрос  об  ответственности  правительства  и  отправить нынешний его состав в отставку.

 

     А вам лично,  Валерий Павлович,  хотел бы  сказать,  что  вам следует  знать,  какие  документы  подписывало  ваше  Министерство иностранных дел,  прежде чем апеллировать ко  мне,  говоря  о  тех фактах,  о  которых вы сегодня упомянули.  Вам следует знать,  что ваше Министерство иностранных дел вообще подписывает.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. На репліці наполягає депутат Марченко.  Одна хвилина, з місця.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я вынужден взять слово для реплики по выступлению Сергея Довганя.  Я  хочу  напомнить,  что сбор подписей идет по поручению претендента в кандидаты в Президенты.

 

     Хочу напомнить,  что 30 мая, когда были выборы мэра Киева, на всех   избирательных   участках  какие-то  люди  -  то  ли  группа избирателей, то ли какие-то свободные профсоюзы - собирала подписи в городе Киеве за Кучму, за Мороза, за Симоненко, за Витренко и за Костенко.  Никаких поручений собирать подписи в нашу поддержку  мы этим структурам не давали.

 

     И Ткаченко,   и   мы   сделали  соответствующее  заявление  в Центризбирком и Министерство внутренних дел,  чтобы нашли тех, кто без нашего поручения собирал подписи.

 

     Я прошу  вас  доказать  достоверность  информации о том,  что кто-то  собирал  подписи  по  поручению  Наталии   Витренко.   Вам предстоит  доказать  это.  А  журналистов,  вас  лично и Селянскую партию приглашаю прийти во время перерыва в шаб,  где идет подсчет подписей.  Люди приносят собранные подписи,  и там вы узнаете, как наша партия их собирала. Я всех приглашаю.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Завершуємо розгляд.

 

     Я тільки прошу,  Володимире Романовичу,  не чіпати Селянської партії,  там  уже  зібрали  понад 2 мільйони підписів і здадуть їх тоді, коли треба. І ніхто нікого не просив.

 

     Але річ не в  цьому,  шановні  колеги.  Ми  з  вами  сьогодні розглядаємо  дуже  важливе  питання.  Той  факт,  що  дві  фракції ініціювали питання про відповідальність уряду, свідчить про те, що в державі справді настав складний період.  І,  мабуть, ті фракції, які порушили це питання, мають для цього всі підстави.

 

     Однак я хотів би сказати, що нас, 450 депутатів, до Верховної Ради  обрали  22,6  мільйона  виборців.  І  я  просив би:  давайте повноваженнями, які нам дали виборці, будемо користуватися з усією відповідальністю.

 

     Я не  хотів  би,  щоб ми з вами на уряд,  очолюваний Валерієм Павловичем Пустовойтенком склали все  те,  що  відбулося  в  нашій державі  починаючи  з  1991 року.  У нас є чіткий відлік часу.  Ми обирали з цього залу депутата першим  Президентом,  з  цього  залу обирали  нинішнього  Президента Леоніда Даниловича.  Вони вийшли з залу Верховної Ради і,  безперечно,  мали довір'я тієї  більшості, яка  обрала  в 1994 році Леоніда Даниловича Президентом.  За нього проголосували 14,2 мільйона виборців.

 

     І коли часто у  пресі,  по  телебаченню  і  радіо  лунає  про недолугість Верховної Ради,  ми цього не маємо права допускати. Ми з усією відповідальністю  повинні  розуміти,  що  за  сьогоднішнім розглядом цього питання в парламенті слідкує вся Україна.  Однак я хочу нагадати і те,  що нинішній уряд - це четвертий уряд  з  1994 року.  І  я  не  думаю,  що  Валерій Павлович за чотири уряди несе відповідальність.  Ми його  обрали  Прем'єрміністром,  якщо  я  не помиляюся,  25  липня  1997 року.  За ці два роки і економічна,  і політична,  і соціальна,  я повинен сказати,  що і духовна сфери в державі занепали.

 

     Ми ведемо розмову про економічну і соціальну сфери.  Сьогодні ледь-ледь торкнулися духовної сфери.  Ми  повинні,  мабуть,  і  це питання піднімати на належний рівень.  У державі настає такий час, що 1999 рік матиме непривабливий вигляд  у  питанні  продовольчого забезпечення.

 

     Думаю, що    ті   претензії,   які   ставляться   до   уряду, небезпідставні.  Я  не  знаю,  як  проголосує  зал,  але,  Валерію Павловичу,  вам  треба  зробити все для того,  щоб переправити все пальне на села,  - хай навіть зупиниться транспорт у містах.  Якщо ми  цього не зробимо...  Шановні колеги,  такого низького валового збору зерна,  цукрових буряків, інших культур, який передбачається в цьому році, Україна не мала після 1945 року. Але в нас тоді було значно менше населення. Нині ми вже не пишаємося цифрою, що нас 52 мільйони, тепер нас близько 50 мільйонів.

 

     Гадаю, що 1999 рік - це рік відліку в майбутнє,  і хочу,  щоб ми  виважено  підійшли  до  цього  при  голосуванні,  оскільки,  я впевнений,  на  наш  депутатський  корпус,  що  обраний переважною більшістю дорослого населення України,  звалять усю біду,  яка нас чекає  до  виборів  Президента.  І  це ви добре відчуваєте.  Ми не знаємо,  хто тоді  виконуватиме  обов'язки  Прем'єр-міністра,  хто тимчасово   виконуватиме   обов'язки  міністрів,  голів  державних комітетів, але вибори в жовтні повинні відбутися.

 

     Завершуючи розгляд даного питання,  ставлячи  на  голосування проект постанови,  який внесли депутати, ініціатори цього питання, ми повинні зважити на те, що до виборів залишилося кілька місяців. Я   не   хотів  би,  щоб  нинішній  парламент  узяв  на  себе  всю відповідальність за той економічний колапс,  який  відбувається  в державі.  А я розумію,  і більшість із вас з цієї трибуни говорили про те,  що дехто чекає,  аби звинуватити лише Верховну Раду, а не тих, хто в цьому, безперечно, винен.

 

     Тому я  прошу  вас  проголосувати за основу проект,  внесений народними депутатами Симоненком,  Цибенком,  Круценком,  Мішурою і Понеділком. Він у вас на руках є.

 

     Шановні колеги,   я  ще  раз  ставлю  на  голосування  проект постанови за основу.  У цілому?  Я зачитаю.  Одну хвилинку. Щоб не гаяти  часу,  преамбулуя  не  буду  зачитувати,  а  зачитаю тільки постановчу частину.

 

     "Виходячи з  того   що   подальше   функціонування   Кабінету Міністрів  України  на  чолі  з  Валерієм  Пустовойтенком  веде до подальшого   посилення   незворотних    руйнівних    процесів    у соціально-економічній   сфері   та   громадсько-політичному  житті України, Верховна Рада України постановляє:

 

     У відповідності зі статтею 87 Конституції  України  висловити недовіру Кабінету Міністрів України.

 

     Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття".

 

     Голосується в поіменному режимі в цілому.

 

     "За" - 182.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     Я думаю,   що  ми  з  вашого  дозволу  результати  поіменного голосування надрукуємо у газеті "Голос України".

 

     Оголошується перерва до 14 години 45 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Запросіть людей до залу.

 

     Продовжуємо пленарне засідання.

 

     Розглядається проект     Постанови      про      рекомендації парламентських  слухань  з  питань  практичної  діяльності органів виконавчої  влади  і  місцевого  самоврядування  щодо   реалізації законодавства  у  сфері  молодіжної  політики.  Доповідає Самойлик Катерина  Семенівна,  першийзаступник  голови  Комітету  з  питань молодіжної політики.  Проголосуємо завтра,  а сьогодні обговоримо. Будь ласка.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ). Шановні  колеги!  Як  ви  знаєте,  21  червня  відповідно до вимог Декларації про загальні засади  державної  молодіжної  політики  у Верховній  Раді  України відбулися парламентські слухання з питань практичної  діяльності  органів  виконавчої  влади   і   місцевого самоврядування  щодо  реалізації  законодавства у сфері молодіжної політики.  У слуханнях взяли участь  народні  депутати  України  - представники  10 фракцій,  більшість з яких виступили,  заступники голів  обласних,  Київської  та  Севастопольської   міських   рад, заступники  голів обласних,  Київської та Севастопольської міських держадміністрацій,  керівники  міністерств  і  відомств   України, молодіжних     структур,     органів     виконавчої     влади    і місцевогосамоврядування,  представники   молодіжних   та   дитячих громадських  організацій,  засобів  масової інформації - всього до 300 осіб.

 

     Учасники парламентських слухань були одностайні в тому,  що в Україні  продовжують  поширюватися  негативні  тенденції  у сферах освіти,     охорони     здоров'я,     професійної      підготовки, працевлаштування,   з   багатьох   інших  питань,  які  стосуються соціального захисту та становлення молоді України.

 

     З урахуванням  пропозицій,  побажань  та  зауважень  народних депутатів   України,   представників   органів  виконавчої  влади, місцевого  самоврядування,  громадських  молодіжних   та   дитячих об'єднань,  які  взяли  участь  у розгляді питань порядку денного, розроблені і прийняті  на  слуханнях  рекомендації  парламентських слухань щодо реалізації державної молодіжної політики.

 

     У цих рекомендаціях передбачено,  зокрема, доручення Кабінету Міністрів,  які стосуються введення в дію Закону України про зміни до Закону України про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні щодо  пільг  на  проїзд  у  транспорті  учнів  та студентів  (ми  прийняли  ці  зміни  до  закону),  щодо  отримання пільгових довгострокових кредитів на здобуття вищої освіти у вищих закладах  освіти  всіх  форм  власності,  а  також  довгострокових пільгових кредитів на житлове молодіжне будівництво.

 

     При затвердженні бюджету ми рекомендували Кабінету  Міністрів передбачити  кошти  на  підтримку  сімей,  особливо  багатодітних, малозабезпечених, молоді та жіноцтва.

 

     Передбачено також  необхідність   прийняття   низки   законів Верховною  Радою  України,  серед  яких - головний базовий закон - Закон про соціальну роботу з дітьми та молоддю,Закон про  державну підтримку забезпечення молоді житлом та інші.

 

     На основі парламентських слухань ми напрацювали рекомендації, що стосуються всіх гілок влади,  і мипросили б народних  депутатів України  розглянути  зазначені  рекомендації і прийняти відповідну постанову Верховної  Ради.  Ці  рекомендації  і  проект  постанови роздані вам для ознайомлення.

 

     Олександре Миколайовичу, може, ми дійсно наберемо 226?

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що 226складнувато буде набрати, а пробувати

- не хочу.

 

     САМОЙЛИК К.С. Не треба, бо це буде сором.

 

     ГОЛОВА. Я   думаю,   зараз   депутати   підійдуть,   Катерино Семенівно.  Запитання  до  Катерини Семенівни будуть?  Запишіться, будь  ласка.  Є  запитання?  Нема.   Є   бажаючі   виступити?   Ми проголосуємо.

 

     Є депутат Кармазін?

 

     Про звернення Верховної Ради України щодо винесення смертного вироку Абдуллі Оджалану. У вас є на руках два проекти.

 

     Запросіть людей до залу.

 

     Я, шановні колеги, розумію, що питання ми розглядали складне, непросте,  безперечно, рішення, якеми прийняли, не всіх влаштовує. Але таке сьогодні життя,  що ми повинні  з  цим  змиритися,  і,  я думаю, що ми зрозуміємо, що правильне й виважене рішення прийняли. Якщо не сьогодні,  то завтра це ми зрозуміємо. Якби в нас не через два тижні канікули,  я думаю,  що ми набрали б 300 голосів у цьому залі. А якщо ми підемо на канікули, то про нас скажуть, що от самі поїхали  відпочивати  на  Чорне  море,  а  жнива,  державу  кинули напризволяще,  і нам  більше  нічого  не  залишається  робити,  як прийняти  рішення  про розпуск парламенту.  Я б цього не хотів.  А потім внесли б на  референдум,  поки  ми  відпочивали.  Думаю,  що потрібно  виважено  до  цього  підходити.  У  мене не менше голова болить, ніж у тих, хто ініціював це. І знаю, про що я веду мову.

 

     Але нас обирали не для того,  щоб  ми  підкорялися  комусь  і робили  такі  заяви,  як  дехто  з  цієї  трибуни  сьогодні робив. Сьогодні не всі знають,  що таке 47-й рік. Їх ще на світі не було, можливо,  знають тільки з переказів.  Сьогодні якраз це назріває в нашій державі.  Якщо 20-22 мільйони тонн хлібазберемо  -  це  буде перемога для України.

 

     Я прошу, запросіть людей до залу, ми зараз продовжимо роботу.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,  нам  потрібно проголосувати проект Постанови про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України про порядок введення  в  дію  Закону України про режим іноземного інвестування від 19 березня 1996 року.  Нам потрібно прийняти  рішення.  Вносив проект депутат Бандурка, він тут присутній.

 

     Я просив  би  підтримати,  будь ласка.  Депутат Бандурка може вийти на трибуну.

 

     Голосуємо, голосування пробне.

 

     "За" - 174.

 

     Чудово, можемо голосувати.  Дві третини голосів є. Голосуємо? Будь ласка. Депутате Кендзьор, запросіть своїх колег.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     Та які комітети?  Ми ж домовилися, що працюємо до16 години, а потім - у комітетах.

 

     Будь ласка, Валерію Борисовичу, йдіть на трибуну.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги,  виникла потреба уточнити деякі голосування, які відбулися в п'ятницю, тому що стенограма не дає можливості чітко оформити  рішення  Верховної Ради.

 

     Тому я зараз,  поки підходять народні депутати, надам довідку щодо розгляду на засіданні Верховної Ради України, яке відбулося 2 липня 1999 року,  законопроектів з питань оподаткування,  внесених Президентом України у зв'язку з виданням указів з цих питань.

 

     Комітетом Верховної  Ради  України  з   питань   фінансів   і банківської  діяльності  на  розгляд  Верховної  Ради України було внесено проекти  законів  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  податок на додану вартість (реєстраційний 3331 від 7 червня 1999  року),  про  внесення  змін  до  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств  (реєстраційний  3332  від  7 червня 1999 року) та про внесення змін до статті 7 Закону  України про  оподаткування прибутку підприємств (реєстраційний 3383 від 24 червня 1999 року),  які внесені Президентом України  у  зв'язку  з виданням  указів  від  4  червня 1999 року 615/99 про стимулювання розвитку фондового ринку в Україні,  від 4 червня 1999 року 616/99 про оподаткування операцій на ринку цінних паперів України, від 23 червня 1999 року

 713/99 про деякі зміни в оподаткуванні операцій із розрахунками в іноземній валюті, лист комітету від 1 липня 1999 року 06- 10/461 - щодо   яких   було   прийнято  рішення  комітету  про  відхилення. Відповідні проекти постанов були внесені на розгляд Верховної Ради України.  Одночасно  комітетом  був внесений альтернативний проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання  інвестиційної діяльності,  який охоплює питання,  що пропонувалися для розгляду в законопроектах,  внесених Президентом України.   Зокрема,   питання  оподаткування  операцій  з  цінними паперами,  податком на додану вартість  та  податком  на  прибуток підприємств,   а  також  оподаткування  операцій,  здійснюваних  в іноземній   валюті.   Проект   постанови   про   прийняття   цього законопроекту  в  першому  читанні  також  був  внесений.  У  ході обговорення головуючим було запропоновано доповідачеві  Волкову  - члену  Державної  комісії  з  цінних  паперів  та  фондового ринку доповісти разом щодо двох законопроектів (реєстраційний 3331 і

 3332). Співдоповідачем   від   комітету   -  головою  підкомітету податкової політики народним  депутатом  України  Терьохіним  було запропоновано   відхилити   законопроекти,   внесені   Президентом України,  і прийняти в  першому  читанні  проект  Закону  України, внесений  народними депутатами України - членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  При голосуванні  був  названий проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону України про податок  на  додану  вартість  (реєстраційний  3331),  який   було проголосовано   за   пропозицією   про  відхилення  законопроекту, внесеного Президентом  України,  і  прийняття  у  першому  читанні проекту  Закону  України,  внесеного Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. На підтримку було 244 голоси.

 

     За аналогічним формулюванням був проголосований проект Закону України   про  внесення  змін  до  статті  7  Закону  України  про оподаткування прибутку  підприємств  щодо  оподаткування  курсових різниць   (реєстраційний   3383),   який  отримав  233  голоси  на підтримку.  Слід  відзначти,  що  вказаний  законопроект  не   був включений  до  порядку  денного засідання Верховної Ради України 2 липня 1999 року.

 

     Разом з тим,  підкреслюю,  пропозиції щодо голосування окремо проекту  Закону  України  про  внесення змін до Закону України про оподаткування  прибутку  підприємств   (реєстраційний   3332)   та альтернативного проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України з  метою  стимулювання  інвестиційної  діяльності, внесеного комітетом, на цьому засіданні не вносилися, тобто окремо вони не голосувалися.

 

     Враховуючи вищевикладене,  комітет пропонує додатково  окремо проголосувати пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про відхилення проекту Закону  України  про  внесення змін  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств, внесеного Президентом України,  та про прийняття в першому читанні проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності, внесеного комітетом Верховної  Ради.  Прохання  підтримати  ці пропозиції,  тоді у нас процедурно будуть дотримані всі  необхідні  умови  щодо  прийняття рішень  Верховною  Радою.  Ми  обговорення  фактично  завершили  в п'ятницю.   Верховна   Рада    позитивно    вирішила    підтримати законопроект, внесений комітетом Верховної Ради, але він окремо на голосування на ставився.

 

     Незважаючи на  те,  що  основний  доповідач,   рекомендований Кабінетом   Міністрів,  доповідав  одразу  два  законопроекти,  на голосування  був  поставлений  лише   один,   тому   треба   також проголосувати окремо проект Постанови про відхилення законопроекту про оподаткування прибутку підприємств. Прошу підтримати комітет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу,  ще раз, будь ласка, сформулюйте, за що повинні проголосувати.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Я прошу проголосувати проект Постанови Верховної Ради України про відхилення проекту Закону  України  про  внесення змін  до  Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств (реєстраційний 3332).

 

     ГОЛОВА. Питання  до  Валерія  Борисовича  є?  Голосуємо   про відхилення. Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 164.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, я ще раз прошу...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину!  Ідеться  про  указ  (Шум у залі).  Ну навіщо ви зал збуджуєте,  не розібравшись?  Все внесено правильно. Будь   ласка,  голосуємо  про  відхилення.  Голосуємо,  Олександре Івановичу, набирайте голоси.

 

     "За" - 196.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  У  мене  велике  прохання  підтримати   рішення комітету.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Слово надається депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемый Александр Николаевич, я прошу, чтобы вы сделали обявление для тех депутатов,  которые  почему-то не в курсе,  что сейчас продолжается пленарное заседание,  и чтобы они заняли  свои  рабочие  места  в  зале.  А  всех  коллег  прошу проголосовать,   потому   что   в   соответствии   с  "Переходными положениями" Конституции мы должны принять решение 226 голосами об отклонении  соответствующего законопроекта для того,  чтобы указне вступил в действие.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Цілком правильно. Голосуємо про відхилення.

 

     "За" - 203.

 

     Валерію Борисовичу, поясніть ще раз, бо депутат проговорив.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Ще раз пояснюю,  що минулої п'ятниці,  2 липня, відбулося  обговорення  двох  законопроектів,  поданих Президентом України у зв'язку з виданням ним відповідних указів, зокрема Указу Президента  про  стимулювання розвитку фондового ринку в Україні ( 615/99).  Щодо цього указу ми прийняли відповідне рішення,  і воно окремо  проголосовано,  незважаючи  на  те,  що основний доповідач доповідав два законопроекти разом.

 

     Щодо другого   законопроекту   і   відповідного   указу   про оподаткування  операцій на ринку цінних паперів України рішення не було прийнято суто технічно.  Але обговорення  відбулося,  позиція Верховної  Ради  була  цілком зрозумілою.  І тільки для того,  щоб технічно правильно оформити це рішення,  нам  необхідно  здійснити акт окремогоголосування з цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. У  залі  299 народних депутатів.  Це досить для того, щоб прийняти  рішення.  Я  прошу  вас,  будь  ласка,  розберіться, давайте проголосуємо...

 

     Рух-1 і Рух-2, будь ласка, розберіться між собою. Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Володимире Романовичу, підтягніть свою фракцію...

 

     "Трудова Україна"!..   Як   подивлюсь   на   склад  "Трудової України",  то  мурашки  по  спині  бігають  (Шум   у   залі).   Не ображайтеся,  просто  я  суджу  зі  складу трудящих.  Назву ж таку підібрали... Ну, назвали б "Фракція духовності" - це зрозуміло.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Є пропозиція поставити ще раз на голосування.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  ставлю  на  голосування.Давайте  Валерія Борисовича пожаліємо, він довго на трибуні стоїть.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую.

 

     І ще одне голосування - про підтримку альтернативного проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності.

 

     Так сталося,   що   цей   проект  разом  з  відхиленням  було проголосовано,  його треба  проголосувати  окремо.  Альтернативний проект,  який  поглинає  фактично і пропозиції Президента щодо тих двох законопроектів.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую за підтримку.

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Голосуємо проект  Постанови  про  внесення  зміни  до Постанови Верховної Ради про порядок введення в дію Закону України про режим іноземного інвестування.  Це питання доповідав  Бандурка минулого разу. Нам залишилосялише проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     ------------

 

     Проект Постанови  про  рекомендації  парламентських слухань з питань практичної діяльності органів виконавчої влади і  місцевого самоврядування  щодо  реалізації  законодавства у сфері молодіжної політики. Доповідала Катерина Семенівна. Голосуємо. А потім будемо спасати чоловіка.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     -----------

 

     Про звернення   Верховної   Ради   України   щодо   винесення смертноговироку Абдуллі Оджалану.

 

     Будь ласка,  Володимире   Романовичу   (Шум   у   залі).Потім виступатимете  ви зі своїм проектом.  Шановні колеги,  у нас є два проекти звернення. Слухаємоперший.

 

     Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  Я  хочу  зачитать  проект обращения,  который  мы  внесли,  чтобы  не высказывалось каких-то недопониманий и из-за этого он не был поддержан.

 

     "Звернення народних   депутатів   України   до   Генерального секретаря   ООН   Кофі  Аннана,  парламентарів  Європи  та  членів Європарламенту щодо недопущення розправи  над  лідером  курдського народу Абдуллою Оджаланом.

 

     Шановний Генеральний    секретар    ООН!    Шановні    колеги парламентарії!  Шановні  депутати   Європарламенту!   Світове   та європейське  співтовариства  виробили  та  закріпили  прийняття на міжнародному  рівні  законодавства,  обов'язкового  для  виконання всіма  країнами  по  захисту  прав  людини.  Найголовнішим в них є захист  політичних  прав  і  свобод  людини,   прав   народів   на самовизначеннята право кожного на справедливе судочинство.

 

     Захист та  контроль за дотриманням прав і свобод є головним в діяльності Ради Європи.  Сьогодні  у  справі  Абдулли  Оджалана  у процесі його арешту,  утримання під вартою, процедурі судочинства, адвокатського захисту та звинувачення,  на основі якого  винесений вирок  -  всюди очевидні найгрубіші порушення.  Це нахабний виклик світовому   співтовариству   по   знищенню   норм   та   принципів міжнародного  права,  які утримували світ у мирному співіснуванні. Здійснення вироку може породити непередбачувані наслідки в  усьому світі.

 

     Захищаючи права людини,  права народів і національних меншин, демократичний розвиток світу,  ми глибоко  обурені  несправедливим антилюдським рішенням суду Туреччини щодо Абдулли Оджалана.

 

     Ми звертаємося до Генерального секретаря ООН та в Раду Європи з вимогою не допустити виконання вироку щодо  Абдулли  Оджалана  і передати  до  Міжнародного  суду  з  прав людини справу як Абдулли Оджалана, так і режиму Туреччини в цілому.

 

     Закликаємо приєднатися  до  наших  вимог  парламентарів  усіх країн Європи, всіх країн світу".

 

     Это суть  нашего  обращения.  Оно  было  проголосовано  в 201 голос.  Народный рух Украины не голосовал,  поскольку у  них  были предложения по изменению как редакционного,  так и содержательного плана. Я согласен с их предложениями, лишь бы мы набрали голоса.

 

     Например, редакцию  текста  "це  нахабний  виклик   світовому співтовариству  по  знищенню норм та принципів міжнародного права, які  утримували  світ  у  мирному  співіснуванні"   Народный   рух предлагает   изложить   таким   образом:   "це   виклик  світовому співтовариству на знищення норм та принципів  міжнародного  права, які утримували світ у мирному співіснуванні".

 

     И четвертый  абзац  предлагается изложить таким образом:  "Ми звертаємося до Генерального секретаря  ООН  та  в  Раду  Європи  з вимогою  не  допустити  виконання  вироку  щодо Абдулли Оджалана і передатидоЄвропейського суду з прав людинисправу Абдулли  Оджалана та рекомендувати розглянути питання про стан курдської проблеми".

 

     Я считаю,  что  можно  согласиться с внесенными предложениями Народного руха Украины. И прошу проголосовать в целом за внесенный проект обращения с этими поправками.

 

     У нас  нет противоречий с предложенной редакцией коммунистов, которая внесена,  но мне  кажется,  что  она,  скажем  так,  менее масштабна.  Суть предложений,  которые сейчасбудутзачитаны, в том, что это обращение нашего парламента к парламенту Турции.

 

     Почему я считаю это неправильным?  Потому что  в  конституции Турцииужезаложены  нормы,  на основании которых не может быть,  по моему убеждению,  справедливого судопроизводства. Например, там не признаются   права  национальных  меньшинств,  есть  масса  других проблем.  И процедура судопроизводства отличается от международных принятых норм.

 

     Я не  хотелбы,  чтобы  были  противоречия.  Считаю,  что наше обращение  разработано  в  духе   обращений,   которые   принимают европейские  парламенты.  Поэтомупросил  бы коммунистов снять свое предложение,    мы    готовы     включить     в     наш     проект обращениявашипредложения  и  принять обращение,  которое было бы в русле европейского отношения к  этой  проблематике  -  высказаться парламенту   Украины   против   исполнения  смертной  казни  и  за справедливое судопроизводство.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов. Нискольконе желая вступать в  полемику  с  коллегой  Марченко и не возражаяпротив направления соответствующего обращения  в  европейскиеинституты,  я  хотел  бы вместе  с  тем подчеркнутькрайнюю необходимость обращения именно к парламенту  Турции  -  "Великих  Національних  Зборів   Республіки Туреччина".

 

     На недавней  парламентской  сессии Совета Европы мне довелось выступатьповопросу Оджалана,  и  я  прекрасно  знаю,  как  обстоит ситуациявСоветеЕвропы.       Я       не      сомневаюсь,чтовдругих европейскихинститутах дело обстоит именно так.  И Совет Европы,  и другие  парламентские  институты  Европыпрореагируют тогда,  когда затянется петля на шее Оджалана - ни минутой ранее.  Поэтомуони не решат  вопрос  жизни  и  смерти  для  Оджалана.  К  делу  Оджалана приковано внимание оченьмногих политических сил.  У  каждого  есть свои  позиции,  но  вместе  с  тем  все мы понимаем,  что за делом Оджалана стоитдело борьбы курдского народа за свои насущные права, дело  борьбы  за  национальные  и социальные права.Ведь Оджалан не просто    лидер    курдского    народа,    он    еще    и    лидер рабочейпартии,партии,   которая   выступает  с  идеями  социальной справедливости и ведет  борьбунетолькоза  национальное,  но  и  за социальное освобождение.

 

     Хотелось бы    в    этом   обращении   уйти   от   каких-либо политическихоценок,которые  бы  могли  вызывать  у  нас  споры   и разночтения.  Я  хотел  бы  затронуть в первую очередь те моменты, которыеобединяют всех присутствующих в этом зале,  - прежде всего цена  человеческой  жизни,  прежде  всего  идеалы  справедливости, гуманизма  и  свободы.  Именно  эти  идеалы  сегодня  подвергаются опасности   в   Турции,   именно  этим  идеалам  сегодня  угрожает несправедливыйсмертныйприговор,будь   он   вынесен   в   отношении Оджалана.  Именно  поэтому  обращение,  текст  которого  я  сейчас зачитаю, апеллирует к этим аргументам.

 

     "Звернення Верховної Ради  України  до  Великих  Національних Зборів Республіки Туреччина.

 

     Трагічні події  останніх  місяців  у  житті  багатьох народів Європи знову  піддають  випробуванням  нашу  прихильність  ідеалам свободи,    рівності   та   братерства,   ідеалам   гуманізму   та справедливості.Нашікраїни і наші народи пройшли й проходять важкий і  непростийшляху  своєму  прагненні до цих ідеалів,  до розуміння високоїцінності людського життя.

 

     Із занепокоєнням ми зустріли повідомленняпроте,що в Туреччині

-  європейській  країні,  яка заявила про свою прихильність справі розбудови         нової         Європи,         суд          виніс смертнийвироклідерукурдськогонароду        Абдуллі       Оджалану. Історіянасвчить - народним лідером стає той,  хто виражає інтереси народу.     Ми     знаємо,    курдський    народ    прагне    жити вмирізтурецькимнародом.  Ми  вбачаємо   небезпеку   в   тому,   що смертнийвирокОджалану   може  тільки  ускладнити  пошуки  миру  та унеможливити взаєморозуміння двох народів. Ми вбачаємо небезпеку в намаганні    відокремити    проблему    Оджалана    від   проблеми курдськогонароду,який,  безсумнівно, висуненовоголідера у боротьбі за   свої   права.   Ми  вбачаємо  небезпеку  смертного  вироку  і втому,щоТуреччинапоставитьсебе поза сім'єю  європейських  народів, перекреслить    усе,    зроблене   нею   за   останні   роки   для загальноєвропейського   розвитку    і    зміцнення    європейських інститутів.  Ми  знаємо,  щовТуреччиніз 1984 року діє мораторій на смертну кару і бачимо в цьому приклад  і  для  інших  країн,  який повинен зберігатисвоєзначення і в майбутньому.

 

     Усвідомлюючи відповідальність  Великих Національних Зборів за майбутнє Туреччини,  звертаємося до вас -  своїх  колегдепутатівіз закликомдаруватижиттяОджалану. Ми впевнені,щотакийвашкрок, шановні депутати, буде вашимнеоціненнимвнескомумирнепор озуміннятурецького і  курдськогонародів,  закладе міцні підвалини подальшого розвитку Туреччини  на   засадах   демократії   та   сприятиме   підвищенню авторитетуТуреччини    як   європейської   держави,що   послідовно дотримуєтьсявзятихнасебе   зобов'язань   та   ідеалів   гуманізму. Сподіваємося, що ви розділяєте наше занепокоєння і нашу надію".

 

     Еще одним  аргументом  в пользу обращения к парламенту Турции является  то,  что  парламент   Турции   обладаетполномочиями   по пересмотруприговора,  именноонможетпомиловать Оджалана.  Осознавая эту   возможность,    многие    парламенты    европейских    стран ужеобратилисьс  подобными  обращениями.  И  я  считаю,  Украина не должнастоятьвсторонеот    этого    дела,     которое     приобрело общеевропейский и общемировой резонанс.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Таким  чином,  шановні колеги,  ми з одного питання розглядаємо два звернення, але за різними адресами. Тому я просив  би підтримати обидва звернення.  Я ставлю на голосування в пакеті два проекти звернення  -  один  проект  вноситься  фракцією Прогресивної соціалістичної партії,  другий - комуністом Стрижком. Голосуємо в пакеті.  Звернення направляються  за  двома  адресами. Будь ласка,  голосуємо.  Олександре Івановичу,  голосуйте, потім я вам надам слово.

 

     "За" - 183.

 

     Слово надається Олександру Івановичу Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Партія   "Реформи   і порядок".  Справа  в тому,  що не тільки різні адреси,  а й тексти різного   змісту.   Ми   пропонуємо   підтримати    текст,    який підготовленийдепутатомСтрижком,    тому    що   в   тексті,   який підготовлений фракцією ПСПУ,  є кілька фактичних звинувачень,  які ми  не  перевіряли.  Там  написано,  що  були  порушення  під  час розслідування,під час проведення суду і таке інше. Це, як мінімум, треба перевірити.  За нашими даними,  під час проведення суду були присутні  представники  Ради  Європи,   булиспостерігачі,   ніяких порушень  вони  не  виявили.  Тому я пропонувавби підтримати текст звернення, який пропонується депутатом Стрижком.

 

     А направити можна на дві адреси, це не проблема.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  пропозицію  прийняти  проект звернення  Верховної  Ради  України  до ВеликихНаціональних Зборів Республіки Туреччина, внесений депутатом Стрижком. Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Олександре Миколайовичу,  сядьте  на  місце,  будь  ласка,  і голосуйте  (Шум  у  залі).  Ви агітували Цибенка,  я так зрозумів. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     Яставлю на голосування проект  звернення,  внесений  фракцією Прогресивної        соціалістичної        партії:       "Звернення народнихдепутатівУкраїнидоГенерально го секретаряООН Кофі  Аннана, парламентарів  Європи  та  членів  Європарламенту щодо недопущення розправи над лідером курдського народу Абдуллою Оджаланом".

 

     Прошу підтримати  (Шум  у  залі).   Ізурахуваннямпоправок,які вносить фракціяРуху. Голосуємо.

 

     "За" - 178.

 

     Ви розумієте,  що не можна так.  Я думаю,  що правильнобуло б усе-таки в пакеті проголосувати два проекти звернення і  не  гаяти часу.   Ми   працюємо  до  16  години.Залишилося  півгодини,а  нам потрібноще  розглянути  питання.  Я  ставлю  на  голосуванняобидва проекти  і  прошу  проголосувати.  Вони  направляються  за різними адресами. Прошу підтримати.

 

     "За" - 198.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Мусієнко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.    Социалистическая    оппозиция.     Александр Николаевич,давайтеперенесем  этот  вопрос  на  завтра.  А сейчас я попрошу депутатов,  в том числе и Емца, дать свои предложения, как это сделал Удовенко, по нашему обращению. Я хочу, чтобы все в зале понимали:  сейчас по всей Европе начинается волна протестов курдов против  расправы  над  Оджаланом.  Эта  волна принесет сотни тысяч смертей.  Неужели  непонятно,  что  нужно   это   остановить,   не допустить, чтобы безвинные люди гибли? И мы это можем сделать.

 

     Достаточно принять это обращение.  И мы доработаем двапроекта обращения.   Давайте   сегодня   доработаем,   завтра   внесем   в залипроголосуем.   Но  чтобы  была  позиция  парламента,  чтоб  мы могликурдскомуземлячеству  обяснить,  что  мы  со  своей  стороны всесделали.  И будем обращаться к Европейскому Суду, к Организации Обединенных Наций,  к  парламентариям  Турции,  чтобы  остановить расправу,  чтобы Европейский Суд по правам человека рассмотрел эту проблему комплексно.  И мы можем и обязаны  это  сделать.  Давайте перенесем на завтра этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Іван Михайлович Мусієнко. Будь ласка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПу). Спасибі.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! У мене така компромісна пропозиція:  проголосувати в пакеті, але в цілому за той варіант,  який запропонував депутат Стрижко,  і за основу - звернення народних депутатів до Генерального секретаря і так далі. Чому?  Тому що в цьому проекті звернення справді  є  формулювання, які треба доопрацювати,  починаючи від назви.  Я не знаю, можливо, умененеостаннійваріант.  Скажімо,  щодо недопущення  розправи  над лідером курдського народу.  Уже в цьому є оцінка,  з якою, мабуть, хтось може не погодитися.  Тут треба коректніше  формулювати.  Але давайте  проголосуємо в пакеті:  в цілому - заваріант Стрижка і за основу  -  варіант  звернення,  внесеного  фракцією   Прогресивної соціалістичної партії.

 

     ГОЛОВА. А завтра ми доголосували б остаточно.

 

     МУСІЄНКО І.М. Так, до завтра доопрацюємо.

 

     ГОЛОВА. Давайте приймемо таке компромісне рішення.  Голосуємо в цілому за проект звернення,  який вносить депутат Стрижко,  і за основу   проект,   який   вносять   прогресивні  соціалісти.  Вони доопрацюють, а завтра на ранковому засіданні проголосуємо.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо! Фракція зелених саме збирається.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 217.

 

     Шановні колеги!   Не   голосують   67   народних   депутатів. Незрозуміло,  ну  нехай  5-  6  не  встигли.  Я востаннє ставлю на голосування компромісну пропозицію, яку внісІванМихайлович.

 

     Будь ласка, голосуємо!

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     У нас ще є час, щоб ратифікувати деякі документи.

 

     Проекти законів України про приєднання  України  доЖеневської конвенції  1930  року,  якою  запроваджено  Уніфікований закон про переказнівекселітапрості  векселі,  про  приєднання   України   до Женевської  конвенції  1930  року  про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості  векселі,  про  приєднання України  до  Женевської  конвенції  1930  року  про  гербовий збір стосовно  переказних  векселів  і  простих   векселів.   Повторний розгляд.Проханняпідтримати.

 

     "За" - 216.

 

     Єльяшкевич не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України  та  Урядом  Республіки  Куба  про  торговельно-економічне співробітництво.

 

     На Кубі    вся    наша    українська   техніка   стоїть   без запаснихчастин...  Ми з Куби цукру не можемо  одержати.  Я  прошу, підтримайте.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між Урядом України та Урядом  Австралії  про   торговельно-економічне   співробітництво. Давайте  щенаодинконтинент  кинемося  (Шум у залі).  Ще там нас не знають. Прошу підтримати.

 

     "За" - 246.

 

     Спасибі.

 

     Проект Закону  про  приєднання  України  до   Конвенції   про майбутнєбагатостороннєспівробітництво      вгалузірибальства     в північнозахіднійчастині Атлантичного  океану  1978  року.  Давайте будемо   рибку   ловити   в   Атлантичному   океані.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі.

 

     Проект Законупро    ратифікацію     Конвенціїпродоступ     до інформації,участьгромадськості   в  процесі  прийняття  рішень  та доступдоправосуддязпитань,що стосуються довкілля.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

 ПроектЗаконупроратифікаціюПротоколу провнесення  поправок до Угоди про Міжурядовий фельд'єгерський зв'язок. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі.

 

     Проект Закону  про  поширення  дії  окремих  положень  Закону України  про  міліцію  на особовий склад Державної фельд'єгерської службиУкраїни при Державному комітеті зв'язку України.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,     у     нас     залишився     ще     проект Кримінальногокодексу  України  (загальна частина,  друге читання), але він  великий.  Я  думаю,  ми  не  будемо  випробовувати  долю, сьогодні ми попрацювали продуктивно.

 

     Я вам дякую і бажаю успіхів. Після 16 працюємо в комітетах.