Стенограма пленарного засідання

02 липня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  2  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   і   запрошені!  Розпочинаємо  пленарне  засідання Верховної Ради.  Прохання до народних депутатів  підготуватися  до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвався 341   народний   депутат.   Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Група народних депутатів (Алексєєв, Гмиря та інші - усього 32 чоловіка)  звертається  до  Президента  України  через відсутність відповіді  на  звернення  26  депутатів   щодо   публікацій,   які суперечать Конституції та законам України. Будь ласка, визначтеся.

 

     "За" - 210.

 

     Про направлення голосуємо. Я прошу, підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Будь ласка, ще раз голосуємо про направлення.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято.

 

     Група народних депутатів (Марамзін,  Мазур, Оплачко та інші - всього 8 чоловік) звертається  до  Голови  Верховної  Ради  та  до Прем'єр-міністра  України  щодо  вирішення  питання про припинення повноважень народного депутата України, голови Державного комітету зв'язку Шевчука.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 215.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група народних  депутатів  (9  чоловік)  на  чолі з Черненком звертається до Прем'єр-міністра України  про  фінансування  робіт, пов'язаних  з проведенням грошової оцінки земель населених пунктів та несільськогосподарського призначення.

 

     Група депутатів (Сушкевич,  Борщевський, Анастасієв, Абрамов) звертається   до   Прем'єр-міністра   України   щодо   незалежного фінансування з Державного бюджету України  заходів,  пов'язаних  з соціальним захистом інвалідів.

 

     Я прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 211.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група депутатів   (Марамзін  та  інші  -  всього  7  чоловік) звертається до голови Фонду державного майна України  щодо  грубих порушень  чинного  законодавства  при  проведенні  приватизації  в Луганській області та невжиття заходів Фондом державного майна  на звернення депутатів щодо питань приватизації.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Кірімов звертається до міністра з питань надзвичайних ситуацій  та   у   справах   захисту   населення   від   наслідків Чорнобильської  катастрофи  з  приводу  порушення  статей 14 та 70 Закону про статус та соціальний захист громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голова комітету  народний  депутат Кушнір Олександр Дмитрович звертається до  Генерального  прокурора  України  із  запитом  про подання  до  Верховної Ради України узагальнення щодо протиправної діяльності депутатів місцевих рад.

 

     Це питання, з якими часто виступають і потрясають повітря. Ми повинні  мати  офіційну  інформацію,  а не тільки чути заяви,  які робляться  по  телебаченню.  Я  прошу  підтримати   це   звернення народного депутата.

 

     "За" - 203.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат   Кушнір   також   звертається   до   Голови Верховного Суду України про  подання  до  Верховної  Ради  України розгорнутого  узагальнення  щодо протиправної діяльності депутатів місцевих рад та працівників правоохоронних органів.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 200.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат Кушнір Олександр  Дмитрович  звертається  до міністра  внутрішніх  справ  України про подання до Верховної Ради України розгорнутого  узагальнення  щодо  протиправної  діяльності депутатів місцевих рад та працівників правоохоронних органів.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято.

 

     А тепер  оголошення.  Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народного  депутата України  Ромовської  Зорислави  Василівни  зі  складу депутатської фракції "Реформи-конгрес".

 

     Слово для пропозиції надається  голові  комітету  Чижу  Івану Сергійовичу. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр).  Дякую Олександре Миколайовичу. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! У Верховній Раді вже неодноразово звучали заяви,  звернення депутатів,  які порушувалися і на нараді у  вас, Олександре Миколайовичу.  Йдеться про те, що Верховна Рада повинна відреагувати на  суцільний  потік  звинувачень  на  адресу  вищого законодавчого  органу  в  усіх  бідах - мислимих і немислимих.  Що Верховна  Рада  повинна  відреагувати  на  ситуацію,  яка  реально складається сьогодні в економіці,  соціальній сфері, в політичному житті.  Що Верховна Рада не може бути індиферентною,  коли йдеться про  елементарне  попрання  демократичних норм,  засад і принципів організації суспільного  і  державного  життя.  Що  Верховна  Рада повинна стати гарантом демократичного,  законного, конституційного проведення виборів Президента.  І ви давали доручення про те,  щоб Верховна  Рада  відреагувала  на всі ці прояви спеціальною заявою, яка була б зорієнтована на все суспільство,  на громадян, щоб вони отримали пряму, об'єктивну інформацію парламенту.

 

     Тому я  вас  прошу,  Олександре  Миколайовичу,  і прошу колег підтримати пропозицію включити  до  порядку  денного  на  сьогодні ухвалення такої заяви. Я її ініціюю, текст спробую ще відпрацювати з  членами  нашого  комітету.  Ми  могли  б  це  проголосувати   і розглянути до першої перерви, до 12 години.

 

     Я хочу нагадати,  що ми звернулися до європейських структур з приводу тривожної ситуації в  інформаційній  сфері.  Але  загальна ситуація   -   в  економічній,  соціальній,  політичній  сферах  - настільки складна,  що Верховна Рада як єдиний законодавчий  орган зобов'язана відреагувати.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу,  будь ласка, зазначте і про нічний канал,  який очолюють депутати Волков і Деркач,  про те,  що  вони витворяють на цьому каналі.  І хто їм дав ліцензію на те, щоб вони потішалися над Верховною Радою.  Це йде по УТ-1. Уже, мабуть, пора звернутися,  щоб їх відкликати з депутатства,  тому що вони в залі тут не бувають.  Хай ідуть  і  працюють  в  Адміністрації,  питань немає.

 

     Я прошу  підтримати  пропозицію  Чижа  Івана  Сергійовича про включення до порядку денного питання щодо  заяви  Верховної  Ради. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я прошу підтримати пропозицію,  яку ми вчора розглядали, - її внесли депутати Марченко від прогресивних  соціалістів  і  Стрижко від   комфракції   -  про  звернення  Верховної  Ради  до  Великих національних  зборів  Туреччини.   Текст   цього   звернення   теж відпрацьовано, я просив би включити це питання до порядку денного. Будь ласка (Шум у залі). Можливо, до Організації Об'єднаних Націй, ми в процесі зорієнтуємося.

 

     "За" - 196.

 

     Я прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Не встигли проголосувати депутати Павловський і Буряк. Сергію Васильовичу,  голосуйте,  вашого  голосу   не   вистачило.   Іване Олександровичу, голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Слово надається депутату Смірнову. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  16,  Вінницька область).   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  У порядку денному на сьогодні з 15  години  передбачено розгляд проекту Кримінального кодексу України (загальна частина) в другому  читанні.  Оскільки  це  величезний  документ   (там   537 поправок)  і  його  розгляд  займе не менше 5-6 годин,  я пропоную сьогодні його не розглядати, а перенести на вівторок або середу.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  приступаємо  до  розгляду питань порядку денного.

 

     Розглядається проект  Закону  України про загальнообов'язкове державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на виробництві  та  професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності. Вчора обговорено це питання. Сьогодні нам потрібно прийняти рішення.  Я прошу підтримати проект у першому читанні. Це було повторне перше читання.

 

     "За" - 218.

 

     Голосуємо (Шум у залі).

 

     Голосуємо, будь ласка, про прийняття в першому читанні.

 

     "За" - 235.

 

     ----------

 

     Слово надається депутатові Развадовському. Будь ласка.

 

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ  69,  Житомирська  область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу вам доповісти про ситуацію,  яка склалася на сьогодні на Миколаївському глиноземному заводі.

 

     29 червня 1999 року відбулося  засідання  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю  та  корупцією, на  якому  було  розглянуто  питання  щодо порушення законодавства України  про  звільнення  та  призначення  голови  правління   ВАТ "Миколаївський   глиноземний   завод".   Було   заслухано   голову Національного   агентства   України   з   управління    державними корпоративними  правами Таранова.  Комітетом було прийнято рішення про терміновий виїзд  групи  депутатів  для  вивчення  питання  на місці.

 

     30 червня   в   місті   Миколаєві   група   мала   зустріч  з представниками держадміністрації Миколаївської області,  міністром промислової політики Гуреєвим,  Мєшиним, численними представниками трудового колективу,  заступником голови  Національного  агентства України    з    управління   державними   корпоративними   правами Ємельяновим.

 

     Групою депутатів було встановлено,  що наказом за 105 від  24 червня  1999  року  Національним  агентством  України з управління державними корпоративними правами було звільнено Мєшина  з  посади голови правління ВАТ,  а наказом за 108 від 25 червня 1999 року на цю посаду призначено Набоку Миколу Васильовича.  Ці дії  здійснено на підставі пропозицій міністра промислової політики Гуреєва.

 

     Накази за  105  і  за  108  Національного агентства України з управління  державними  корпоративними  правами  видані  з  грубим порушенням законодавства України,  в тому числі Закону України про господарські  товариства,  статуту  та  установчого  договору  ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

 

     Так, це  відкрите  акціонерне  товариство було створене двома акціонерними  орендними   підприємствами   України   на   підставі установчого   договору   від   6   липня  1997  року.  Статут  ВАТ зареєстровано 8  серпня  1997  року,  зареєстровано  в  державному реєстрі  як суб'єкта підприємницької діяльності.  Згідно з пунктом 10.2 статуту  питання  обрання  та  відкликання  голови  правління належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

 

     На сьогодні акціонерами ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" є не тільки працівники заводу,  а й багато інших  акціонерів,  які придбали  акції  підприємства  в  ході приватизації.  Таким чином, Національне   агентство   України    з    управління    державними корпоративними  правами  незаконно  видало накази про звільнення і призначення  голови  правління  ВАТ   "Миколаївський   глиноземний завод", привласнивши права загальних зборів акціонерів.

 

     Мєшин подав   позов   щодо   поновлення  його  на  роботі  до Жовтневого районного суду міста Миколаєва і справа прийнята  судом до  розгляду.  Суд виніс ухвалу і поновив Мєшина на роботі,  але з якихось  обставин  суддя,  порушуючи  процесуальне  законодавство, скасовує  і  призупиняє  через дві години своє ж рішення.  Хоча це рішення згідно із законодавством діє 10 днів.

 

     Великий сумнів викликає кандидатура незаконно призначеного на посаду  голови  правління  ВАТ пана Набоки Миколи Васильовича.  Як видно з документів,  21червня 1999  року  Мінпромполітики  України листом за

 1560 рекомендував Національному агентству  України  з  управління державними  корпоративними  правами  призначити  головою правління Козіна.  Але вже 23 червня 1999 року міністром було зроблено  нове подання  на  Набоку.  Як стало відомо,  Набока останні три роки не проживав в Україні,  він працював генеральним директором Донського гірничо-збагачувального комбінату в Казахстані.

 

     Його кандидатура  всупереч  Закону  України  про  боротьбу  з корупцією не була погоджена з правоохоронними  органами,  не  було погодження  з  Миколаївською обласною державною адміністрацією.  У місті Миколаєві було встановлено,  що Набока  прибув  на  завод  у супроводі   раніше  засуджених  за  кримінальні  злочини  громадян України та запросив їх на нараду керівництва заводу.

 

     Під час перебування  в  Миколаєві  група  депутатів  отримала достатньо   доказів   того,   що   Набока  має  тісні  контакти  з кримінальними елементами.  Так, під час бесіди депутатів з Набокою без  запрошення  до  бесіди  приєднався  Міхней,  який  був раніше засуджений  за  навмисні  тяжкі  злочини.  Набока,  як  і  Міхней, представлялися працівниками компанії "Єврогаз",  яка представляє в Україні інтереси TWG.

 

     Таким чином,  в  Україні   є   реальна   загроза   захоплення стратегічно   важливого  підприємства  кримінальними  структурами. Трудовий колектив категорично проти призначення на завод керівника від  ТWG,  на  заводі  організовано цілодобове чергування народних добровільних дружин.  У ніч з неділі на  понеділок,  з  27  на  28 червня,  Набока  з  групою  раніше  засуджених  громадян України у відсутність Мєшина  проникли  до  адміністративного  корпусу,  але робітники   заводу  змусили  Набоку  і  групу  його  представників залишити  приміщення  і  заявили,  що   не   допустять   незаконно призначеного директора на підприємство.  Ситуація може перерости у великий соціальний вибух і потребує негайного  втручання  найвищих посадових осіб держави для припинення грубих порушень законності.

 

     Ми зустрілися  з  активом  трудових  колективів,  у залі було приблизно 800 чоловік,  які вимагали,  щоб не призначали їм іншого директора.  Там є й інші питання, зокрема стосовно і теперішнього, який є, директора, який 45 мільйонів відправив до Казахстану.

 

     Тому ми,  група  народних  депутатів,  просимо  вас   (проект постанови  з  цього  питання вам роздано) підтримати і включити до порядку денного питання,  проголосувати проект постанови з  даного питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є документ на руках, шановні колеги? Я прошу включити до порядку денного питання щодо даного проекту постанови.  Вікторе Йосиповичу,  передайте один примірник і мені, бо в мене його немає під руками. Сідайте, будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо, голосуємо.

 

     "За" - 268.

 

     Рішення прийнято.  Шановні колеги,  я прошу, прочитайте, будь ласка,  проект,  його так, з голосу, не можемо розглядати, а потім перед  голосуванням  надамо  ще   Віктору   Йосиповичу   слово   і проголосуємо.

 

     ----------

 

     А зараз нам потрібно проголосувати проект Закону про внесення змін до Закону України про  вибори  Президента  України.  Я  прошу підтримати.  Ми його теж обговорили, нам треба лише проголосувати. Проект доповідав Пономаренко Георгій Григорович.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово надається депутату Беспалому. Я йому обіцяв.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Депутатська фракція "Реформиконгрес". Шановні колеги! У  такій редакції,  як ми зараз проголосували,  з технічних причин цей закон порушує конституційні права однієї з категорій громадян. Річ  у  тому,  що  є  виборці,  які не можуть самостійно заповнити бюлетень.  І їх права ми врахували - вони можуть це  запропонувати зробити іншій особі. Але серед них є й такі виборці, які не можуть самостійно вкинути бюлетень у виборчу скриньку.

 

     Моя поправка,  яку я  хотів  би,  щоб  ви  підтримали,  якраз враховує інтереси цих виборців,  які самостійно за станом здоров'я не можуть вкинути бюлетень у виборчу скриньку.

 

     Тому, вибачте,  але я прошу переголосувати в даному випадку і дану поправку, інакше цей закон буде просто неконституційним і все одно не вступить в дію.

 

     ГОЛОВА. Зачитайте вашу поправку.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Поправка звучить так: "У випадках, передбачених частиною   десятою  та  частиною  тринадцятою  цієї  статті,  коли виборець не може самостійно заповнити  виборчий  бюлетень,  особа, яка  заповнила  виборчий  бюлетень замість нього,  може вкинути на його прохання цей бюлетень у виборчу  скриньку".  Тобто  той,  хто заповнив на прохання хворого, і вкидає.

 

     Прошу підтримати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Підтримуємо. І Георгій Григорович теж підтримує. Будь ласка, голосуємо закон з поправкою, яку вніс депутат Беспалий.

 

     "За" - 206.

 

     Голосуємо. Підтримайте,  будь ласка.  Шановні  колеги,  ви  ж бачите,  при збиранні підписів на право балотуватися кандидатом на Президента також трапляються випадки, про які зараз ідеться.

 

     "За" - 219.

 

     Слово надається депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Ця поправка не є критичною.  І у нас в Україні таких громадян, які не  в  змозі самі вкинути бюлетень у виборчу скриньку,  дуже мало. Тому ця поправка не  робить  скільки-небудь  суттєвого  впливу  на процес.

 

     Але я  хочу  сказати інше - що прийняття цього закону взагалі матиме малосуттєве значення,  якщо ми  водночас  не  приймемо  два паралельних закони, де буде передбачено санкції і порядок розгляду спорів,  які  виникають,  якщо  порушується  порядок  використання виборчих бюлетенів.  Я маю на увазі те,  що вже три тижні стоїть у порядку денному,  але не подається профільним комітетом доповнення (дві статті) до Кримінального кодексу і те, що ми наступного тижня обов'язково маємо  прийняти  Цивільний  процесуальний  кодекс,  де йдеться про вирішення спорів, які виникають з цих питань.

 

     Я хотів би,  щоб ми сьогодні дали протокольне доручення,  щоб питання щодо цього стояли в порядку денному на  наступний  тиждень не в порядку можливості, а як одні з перших.

 

     Прошу зараз підтримати голосуванням цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  закон  у  цілому  з  цією поправкою.  Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 191.

 

     У цілому він проголосований.

 

     __________________

 

     Шановні колеги!  Нам  потрібно  проголосувати  проект   Заяви Верховної   Ради   України   про  ситуацію  в  Союзній  Республіці Югославія.  Голосуємо в цілому.  Я прошу підтримати текст заяви  в цілому.

 

     "За" - 201.

 

     Голосуємо. Депутат Карпов не встиг проголосувати.  Голосуємо. Федоре Івановичу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Депутат Косаківський хотів сказати. Потім - депутат Черненко.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Я  просив  би, Олександре Миколайовичу,  ще раз поставити на голосування, тому що депутатів у залі малувато.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька область).  Уважаемые коллеги,  это постановление по Югославии не  затрагивает  ничьих  стратегических интересов. Я убедительно прошу подумать на перспективу, потому что скоро мы будем голосовать в этом зале,  если будет противостояние, по вооруженному контингенту в Косово, и точно такое противостояние сломает и то постановление.  Я убедительно прошу думать наперед  и мыслить стратегически.

 

     Я думаю, что мы проголосуем. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо в цілому. І депутат Косів просить, щоб проголосували.

 

     "За" - 217.

 

     Слово надається Михайлу Васильовичу Косіву. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область). Народний рух України. Олександре Миколайовичу, ви подивіться цей проект заяви. Там дві частини останнього речення суперечать одна одній:  в одній говориться про те,  що  українські збройні  формування  не  можуть  бути  в підпорядкуванні командних структур НАТО,  а в наступній - що фінансування наших  військ  має здійснюватися за кошти тих, хто розв'язав цю злочинну війну, тобто за кошти НАТО. Так не доб'ємося ми фінансування нашого військового контингенту,   якщо   закладемо   в   постанову  такі  суперечливі твердження. Зніміть це, усуньте цю суперечність, і постанову можна буде проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Васильовичу,  я  думаю,  що депутат Черненко дуже правильно сказав.  Ми  ж  зараз  вирішуватимемо  питання  про направлення  наших миротворців.  І гадаю,  нам тут потрібно знайти консенсус.  Це заява, а не постанова. І я думаю, що це не накладає особливої   відповідальності.   Це  просто  заява  Верховної  Ради України, наше бачення цих питань. Я прошу підтримати. Міністерство закордонних  справ  України теж підтримує.  Будь ласка,  голосуємо заяву в цілому. А в постанові проголосуємо тоді конкретно.

 

     "За" - 221.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 218.

 

     Нащо ми із заяви робимо проблему?  Та  не  будуть  українські війська підпорядковані НАТО. Не будуть.

 

     Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Запропонований проект заяви відповідає вимогам рішення  Ради  Безпеки  Організації  Об'єднаних Націй.   У   пункті  5  проекту  постанови  сказано,  що  операція здійснюється  під  егідою  ООН.  А   засоби   масової   інформації повідомляють,  що практично проводиться миротворча акція НАТО.  Ми повинні зробити документ,  який відповідав  би  рішенням  ООН.  Це поперше.

 

     По-друге, ми  повинні  враховувати  настрої в суспільстві,  а вони дуже чіткі - наш народ не хоче оплачувати ті  злодіяння,  які були  вчинені кимось,  і це повністю відповідає Закону України про участь України в міжнародних миротворчих операціях. Так що я прошу підтримати цю заяву.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.  І  Заєць  Іван Олександрович також за це. Закликаю   всіх   голосувати.   Голосуємо.   Підтримайте,    Іване Олександровичу.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі. Велика річ, коли людину підтримують.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  транзит вантажів. Доповідає голова  Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту  і зв'язку Крук Юрій Борисович.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  коллеги! Комитет по вопросам строительства,  транспорта и связи  рассмотрел законопроект,  поданный  в  наш комитет группой народных депутатов почти от  всех  фракций:  от  фракции  коммунистов  -  Кухарчук  и Хмелевой,  от  фракции  Руха  -  Костынюк,  от  фракции  зеленых - Полищук, от "Громады" - Кармазин и так далее.

 

     Я хотел  бы  остановиться  только  на  некоторых   проблемах, которые возникли в Украине в связи с транзитом грузов. Этот вопрос неоднократно рассматривался на всех  уровнях.  Приняли  участие  в подготовке  этого законопроекта специалисты по вопросам транспорта всех уровней и сделан глубокий анализ транзита грузов по  Украине. В   результате   этого  анализа  мы  столкнулись  с  тем,  что  на сегодняшний  день  примерно  50   процентов   транзитных   грузов, традиционно  идущих через Украину на протяжении многих десятилетий (а некоторые из них и столетиями шли: мы помним путь Север - Юг из варяг в греки, Запад - Восток, ряд других направлений традиционных транзитных грузов), сегодня, к сожалению, по тем или иным причинам не идут через Украину.

 

     Украина от этого,  по нашим самым скромным подсчетам,  теряет около полутора миллиарда долларов ежегодно.  Только морские  порты на  протяжении  последних  10  лет  потеряли  около  60 тысяч тонн транзитных  грузов.  Железная  дорога,  по  которой   раньше   шли транзитные  грузы порядка 90 тысяч тонн,  сегодня перевозит только 33 тысячи тонн.

 

     Я мог бы продолжать приводить примеры того, что нам уже скоро смогут  (как  говорит  Евгений  Кириллович  Марчук,  соавтор этого проекта) в Белоруссии, Прибалтике памятник ставить в связи с этим, потому  что  традиционно наши транзитные грузы идут,  к сожалению, через эти страны, в обход Украины.

 

     Цифры перевозок очень и очень внушительные.  И по нашим самым скромным  подсчетам  уже  в 2000 году после принятия сегодня этого проекта закона в первом  чтении,  как  предлагает  наш  комитет  с участием  авторов  и транспортников,  Украина может получить более 500 миллионов долларов дополнительно в свой бюджет.

 

     Я думаю, что эта цифра не может не привлечь внимания народных депутатов. И я просил бы поддержать предложение комитета и принять проект Закона о транзите грузов в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Юрія Борисовича?  Немає.  Ставиться на голосування   за   основу  проект  постанови  Верховної  Ради  про прийняття в першому читанні проекту  Закону  України  про  транзит вантажів.

 

     "За" - 201.

 

     Голосуємо про прийняття проекту закону в першому читанні.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     З проектом    постанови,   яку   вносив   Віктор   Йосипович, розібралися?  Можна ставити  його  на  голосування?  Я  ставлю  на голосування прийняти цей проект постанови за основу.

 

     "За" - 186.

 

     Я прошу прийняти за основу. Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 195.

 

     Слово надається депутату Квятковському. Будь ласка.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  заступник  голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (виборчий округ  11,  Вінницька область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Я хотів би запропонувати  проголосувати цей  проект  постанови  в  цілому  з  невеличким доповненням,  яке узгоджуватиметься з попередньою  нашою  постановою  про  створення слідчої комісії по Миколаївському глиноземному заводу.

 

     Суть цього доповнення полягає у тому,  що діє слідча комісія, яка повинна розібратися у  питанні  щодо  законності  приватизації Миколаївського глиноземного заводу.

 

     Тому пункт  3.2  пропоную  викласти у такій редакції:  "Після висновків  депутатської  слідчої  комісії  по   приватизації   МГЗ виступити  як  представнику акціонера з боку держави з ініціативою про  скликання  загальних  зборів  акціонерів  ВАТ  "Миколаївський глиноземний завод".  І юридично буде все точно.  З цим доповненням прошу прийняти в цілому.

 

     ГОЛОВА. Підтримаємо    поправку    депутата    Квятковського? Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Я ставлю на голосування за основу з цією поправкою.

 

     "За" - 218.

 

     Прошу не  шуміти,  ми повернемося до цього проекту постанови. Розберіться, можливо, хтось ще не дочитав його.

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти  законів  про   запровадження   єдиного збору, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України,  та  про  внесення  доповнення  до  Закону  про   систему оподаткування   щодо   єдиного  збору  в  пунктах  пропуску  через державний  кордон.  Доповідає  Ігнащенко  Володимир  Анатолійович, заступник міністра економіки України. Будь ласка.

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.,   заступник   міністра   економіки   України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Прийняття  проектів законів про запровадження єдиного збору,  який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, та про  внесення відповідних змін до Закону про систему оподаткування також  буде  дуже  важливим  практичним  кроком   для   збільшення транзитних потоків через територію України.

 

     Прийняття цих законів дасть змогу значно спростити процедури, які мусять здійснювати  суб'єкти  підприємницької  діяльності  при перетині кордону, десь процентів на 30 зменшити фіскальні платежі, які  вони  здійснюють   при   проведенні   відповідними   органами державного  управління  фітосанітарного,  ветеринарного  та  інших видів контролю.  І дуже важливо, щоб спрямувати всі ці гроші, а це досить значні суми - десятки мільйонів,  не на спеціальні рахунки, які відкривають органи виконавчої влади,  а прямо в бюджет -  так, як це було в минулому.

 

     Перевізник вантажів  мав  при  перетині кордону звернутись як мінімум до п'яти різних служб,  які здійснювали відповідно митний, екологічний,  фітосанітарний  і  ветеринарний  контроль,  а  також збирали платежі за користування дорогами,  і відповідно за п'ятьма різними документами здійснював відповідні платежі за ставками, які встановлювалися рішенням уряду.

 

     За новим порядком перевізник звертається лише  до  інспектора митної   служби,   а  вже  його  відповідальність  -  на  підставі товаросупровідних    документів    перевірити    їх,     викликати представників   ветеринарного,   екологічного  контролю,  оформити єдиний   платіжний   документ,   на   підставі    якого    суб'єкт підприємницької  діяльності здійснює платіж у відділенні банку при пункті митного оформлення. Тобто процедура значно спрощується.

 

     Друге дуже важливе питання.  Раніше  плата  розміщувалася  на спецрахунках,  як  правило,  20,  30,  40 відсотків від цих досить значних сум ішли не в бюджет,  а на утримання відповідних  органів контролю. Тобто таким чином зростуть надходження до бюджету.

 

     Я вас  прошу  підтримати ці проекти закону в першому читанні. Це  дійсно  спростить,  особливо  для  суб'єктів   підприємницької діяльності,    малого    і    середнього    бізнесу,    здійснення зовнішньоекономічної діяльності і  сприятиме  значному  збільшенню транзитних потоків через Україну.

 

     Особливо великий тягар був при автомобільних перевезеннях.  І дійсно,  через складнощі при проходженні цих п'яти видів  контролю часто  вибирали альтернативні шляхи,  наприклад,  через Білорусію, країни Прибалтики.  I ми не отримували дуже серйозних надходжень - десятків і десятків мільйонів доларів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Володимира Анатолійовича є запитання?  Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Костинюк. За ним - депутат Гуцол.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний доповідачу!  Ну,  поперше,  такі загальні зауваження. Цей закон був оформлений  ще  11  червня.  Тільки  сьогодні  нам  його роздали. Це таке загальне зауваження, можливо, не прямо до вас.

 

     А в   мене   запитання  таке,  стосується  воно  "Прикінцевих положень".  Ними  передбачено  привести  інші  закони  України   у відповідність  із цим законом і надається час - шість місяців.  Як на вашу думку, чи не забагато це? Бо бюджетний рік починається вже менш  як  через  півроку.  У  мене  є пропозиція ввести поправку і встановити три місяці. Як би ви до цього поставилися? Тому що поки Кабінет Міністрів подасть Верховній Раді законопроекти,  поки вона їх розгляне,  то закони вступлять у силу (тобто можуть вступити  в силу)  після  1  січня.  А  це  вже  буде  невідповідність  із цим законопроектом (я сподіваюся,  що ми його приймемо сьогодні), ну і з попереднім,  що ми прийняли.  Тому пропозиція: три місяці. Як ви до цього поставитеся?

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Дякую  за  запитання.   Я   думаю,   з   цією пропозицією можна погодитися.  Дотепер усі органи, які здійснювали контроль,  фінансувалися за рахунок частини платежів за відповідні форми   контролю.   Зараз,   з  1  січня  2000  року,  буде  пряме фінансування їх з бюджету. І тому ви абсолютно праві, що з 1 січня відповідні  зміни  і  доповнення  до  діючого  законодавства мають набути чинності, інакше виникне колізія.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена партія України. Скажіть, будь ласка, чи дає даний законопроект практичну  фінансову  вигоду  Україні?  Якщо  є практична фінансова вигода нашій державі, то фракція "Батьківщина" буде голосувати за прийняття даного законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Дякую за запитання.  Хочу звернути вашу увагу на  ті  цифри,  які  навів  шановний  депутат  Крук у попередньому виступі.  Додаткові  надходження  від  транзиту  наступного   року оцінюються в 500 мільйонів доларів.

 

     Ну, зрозуміло,  що  тільки  від  прийняття цього закону ми не зможемо суттєво поліпшити ситуацію.  Але я  думаю,  що  економічна вигода   в  розмірі  декількох  десятків  мільйонів  доларів  буде обов'язково отримана вже  наступного  року  тільки  від  прийняття цього закону.

 

     Я підкреслюю, що це тільки надходження до Державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Матвієнков.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний  доповідачу!  Цей  законопроект   безпосередньо пов'язаний  з  Державним  бюджетом,  у  тому числі і з бюджетом на наступний  рік.  Тому  я  цілком  підтримую  пропозицію   депутата Костинюка,  щоб  скоротити норму з шести місяців до трьох місяців, оскільки треба розробляти проект бюджету на 2000 рік,  і без цього законопроекту ніяк не обійтись. Це перше.

 

     Друге застереження  стосується  статті  2 проекту Закону,  де йдеться про ставки зборів.  Я хотів би почути від вас аргументацію на користь того,  що і ставки зборів, і порядок їх стягнення мають встановлюватися  Кабінетом  Міністрів  України.  Чому   саме   так пропонується  в  цьому  законопроекті  і  яка  доцільність  такого порядку стягнення зборів і встановлення ставок?

 

     Дякую.

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Шановні депутати!  От у мене  в  руках  свіжа постанова  Кабінету  Міністрів  1034  від  15  червня  1999  року. Зверніть увагу,  ставки зборів тут дуже диференційовані. Візьмемо, наприклад,  ставки зборів за здійснення екологічного контролю.  Це збори і з  транспортних  засобів,  і  з  промислової  сировини,  і хімічних сполук,  і радіактивних речовин.  Враховано навіть те, чи зареєстрована певна тварина або рослина у "Червоній книзі".  I  за все   це  встановлюються  дуже  мінливі  ставки  збору.  А  ще  ж, розумієте,  досить  оперативно  змінюється  ситуація.  Тому   мені здається, що якби ставки зборів затверджувала Верховна Рада, то ми втратили б можливість оперативно реагувати на зміни.

 

     Крім того дуже важливо обмежити перелік товарів,  на які  має поширюватися  екологічний контроль,  щоб не створювати додаткових, непотрібних перешкод підприємницькій діяльності,  щоб органи,  які здійснюють  цей  контроль,  досить  довільно його не поширювали на різні  види  продукції.  Зрозуміло,  цей  перелік  продукції   теж змінюється.

 

     Тому мені  здається,  що  практика,  коли ці збори встановлює Кабінет   Міністрів,    відповідає    необхідності    оперативного регулювання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Владимир Анатольевич! Понятно, что наша граница требует особого внимания.  Работа таможенных служб  и  законодательство  в этом   плане   всегда  вызывают  повышенное  внимание  со  стороны депутатов.

 

     Но как вы относитесь к тому,  чтобы отменить местные сборы  и налоги за проезд на приграничных территориях и ввести все это дело в единый тариф с тем, чтобы и здесь навести порядок?

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Я думаю,  що  це  питання  все-таки  потребує додаткового  вивчення.  І  я  б  не  взяв на себе відповідальність просто з голосу приймати такі досить серйозні рішення.

 

     Головне, що вирішує цей закон, що ми дійсно впорядковуємо всі оці   загальнодержавні   контрольні   процедури   і  збори  за  їх здійсненням.

 

     Наступним кроком може  бути  перехід  до  ще  більш  широкого узагальнення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, Володимире Анатолійовичу.

 

     Терьохін Сергій Анатолійович. Бажаючі виступити в обговоренні даного проекту закону  є?  У  нас  записалися  депутати  Черненко, Моісеєнко і Заєць.

 

     Депутат Черненко?     Відмовляється.    Депутат    Моісеєнко? Відмовляється. Заєць Іван Олександрович? Немає.

 

     Пропозиція - прийняти в першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Прийнято.

 

     -----------

 

     Є Чиж Іван Сергійович?  Немає.  Розібралися з  проектом  тієї постанови,  яку  вніс  Віктор  Йосипович,  -  щодо  Миколаївського глиноземного заводу? Голосуємо за основу.

 

     "За" - 177.

 

     Дайте депутату Богословській слово.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Уважаемая фракция коммунистов!  Я  обращаюсь прежде  всего  к  вам,  потому  что  я понимаю,  что ваших голосов сегодня не хватает.

 

     Я скажу несколько слов  о  смысле  этого  постановления  и  о смысле   того,  что  происходит.  Николаевский  глиноземный  завод сегодня отдан в руки полукриминальных структур.  Директор, который назначен  на  место Мешина...  Никто здесь не защищает Мешина!  Мы говорим о том,  что Агентство по управлению корпоративными правами нарушило закон, присвоило себе функции общего собрания акционеров, сняло  одного  председателя  правления  акционерного  общества   и назначило другого.

 

     Этот другой  три  последних  года  работал  в Казахстане топ- менеджером "Trans World Group" на Донском ГОКе.  По этому Донскому ГОКу  сейчас  возбуждено  уголовное  дело,  на  несколько десятков миллионов долларов причинено ущерба Казахстану.  Казахстан признал "Тrans  World  Group"  нежелательным инвестором.  Все руководители "Тrans World Group" признаны персонами нонграта в Казахстане.

 

     Сейчас такой директор назначен на НГЗ.  Он приехал на завод в ночь  с  воскресенья  на  понедельник,  под  День  Конституции,  в окружении криминальных авторитетов,  судимых трижды,  некоторые по тяжким преступлениям.  На сегодня мы имеем оперативную информацию, что в ночь с субботы на воскресенье готовится захват завода  этими криминальными структурами.

 

     Если сейчас   Верховная   Рада   выскажет   свое   мнение   о незаконности  этих   действий,   я   уверена,   что   руководители правоохранительных  органов  откликнутся  и  не  позволят  втянуть правоохранительные органы в этот конфликт. Тогда трудовые дружины, которые  сейчас созданы из трудового коллектива на заводе,  смогут отстоять этот завод.

 

     Я убедительно прошу вас, я взываю к вашей гражданской совести и чести: проголосуйте, пожалуйста, за это.

 

     Добровольно выехали   представители   Комитета  по  борьбе  с организованной преступностью в ночь  в  Николаев.  Мы  видели  это собственными глазами.  На наше совещание с директоратом пришли эти уркаганы, извините, по которым за километр видно, кто они такие. И сегодня такой завод отдавать в руки криминалитета...

 

     Я прошу  вас:  поддержите  проект  постановления.  В  нем нет ничего,  что  могло  бы  навредить  чьим-либо   интересам,   кроме интересов криминалитета.

 

     Спасибо вам большое.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134, Одеська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Місто-герой Одеса,  Партія  захисників Вітчизни.  Шановні народні депутати!  Я звертаюся до вас з проханням  підтримати  проект  цієї  постанови. Чому? Тому що ми сьогодні бачимо, що одне з найбільших підприємств у державі,  вартість якого - близько 1 мільярда (чи багато  в  нас таких   підприємств   у   державі?),  може  після  візиту  до  нас Березовського - одного з найбільших олігархів  -  перейти  до  рук контрольованих бандитами структур.  І зараз цей план здійснюється. Весь план здійснюється напередодні виборів.  І це невипадково,  що напередодні  виборів  відбувається.  І  тому  туди  за  дорученням комітету виїздила група народних депутатів,  які подали цей проект постанови.  Проект  постанови  розглянуто  нашим  комітетом,  який відслідковує ситуацію.  Там  йдеться  про  відмивання  колосальних коштів  -  як тих,  що злочинно були добуті,  так і тих,  що зараз добуваються і ще будуть добуватися.

 

     Тільки парламент  може  зупинити  це.  Згадайте,   нещодавно, кілька днів тому,  нас пікетували.  Була група працівників і цього заводу.  Їх приймав...  і ви,  Олександре  Миколайовичу,  приймали також.   І   вони   стояли   перед   приміщенням  Верховної  Ради, розповідали, що відбувається.

 

     Ми не маємо права дозволити сьогодні бандитському  формуванню очолити завод.  Людину засуджено було за здирство і шантаж, за дві співучасті в убивствах.  I  ця  людина  стоїть  за  плечима  цього директора   заводу.  Розумієте?  Коли  ми  поцікавилися,  на  яких підставах,  як  призначався  директор,  де  які  довідки   є,   то з'ясувалося,  що  нічого  немає.  Губернатор  не подавав листа про призначення.  Служба безпеки не перевіряла, управління по боротьбі з  організованою  злочинністю  не  перевіряло.  Отак у нас шахраям віддаються такі заводи. Ми, Верховна Рада, повинні виступити проти того порядку,  який зараз є в державі, - порядку просто віддавання підприємств.

 

     Я прошу проголосувати за цей проект постанови. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу цей проект постанови.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     Будь ласка, поправку вашу, так? Депутат Квятковський.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Шановні депутати!  Отут мої колеги кажуть: одна банда зводить рахунки з іншою.  Для того щоб цього не сталося і   щоб  справді  Верховна  Рада  не  втратила  контроль  над  цим підприємством,  я пропоную пункт 3.2 викласти  у  такій  редакції: "Після  висновків  депутатської слідчої комісії з приватизації МГЗ Національному агентству  з  управління  державними  корпоративними правами  виступити  як  представнику  акціонера  з  боку держави з ініціативою про скликання загальних зборів акціонерів ВАТ МГЗ".

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку,  внесену  депутатом Квятковським. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  в  цілому  дану постанову.

 

     "За" - 214.

 

     Я ставлю на голосування в цілому.  Я востаннє ставлю.  Ми вже півдня  розглядаємо  одну  постанову,  бо між собою не помиряться. Будь ласка.  Зрозуміло,  про що йдеться.  Будь ласка,  голосуємо в цілому.

 

     "За" - 246.

 

     Постанову прийнято.

 

     ----------

 

     Слово надається Чижу Івану Сергійовичу для оголошення заяви.

 

     ЧИЖ І.С. Шановні колеги! Щойно ми провели засідання комітету. Десять народних депутатів підтримали текст проекту заяви, який є у вас  на  руках,  з  деякими правками.  Я читаю текст,  підтриманий комітетом, уже відредагований.

 

     Заява Верховної  Ради  України  "Про  політичну  ситуацію   в Україні"...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Іване Сергійовичу.  Шановні колеги, у вас на руках є проект заяви. Є потреба її зачитувати? Є пропозиція прийняти за основу. Будь ласка. Голосуємо. За основу.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо за  основу.  Ну  розберіться,  будь ласка.  Рух теж голосує. Геннадію Йосиповичу! Голосуємо за основу.

 

     "За" - 256.

 

     Прийнято.

 

     У цілому  голосуємо?  Голосуємо  в  цілому.   З   урахуванням редакційних  правок  комітету,  які  комітет,  розглядаючи,  вніс. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 256.

 

     Спасибі.

 

     ЧИЖ І.С. Спасибі.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Розглядаються  за  скороченою   процедурою   питання, визначені порядком денним.

 

     Розглядається проект   Закону   про  проведення  економічного експерименту  на  підприємствах  гірничометалургійного   комплексу України. Доповідає Грищенко Сергій Георгійович, заступник міністра промислової політики України.

 

     ГРИЩЕНКО С.Г.,  заступник   міністра   промислової   політики України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Я хочу нагадати,  що 6 жовтня минулого  року  Верховною Радою  України  було  прийнято Постанову про заходи щодо подолання кризового стану в гірничометалургійному комплексі України. Пунктом 2  цього документа було запропоновано Кабінету Міністрів України з метою  подолання  кризового  стану  в  галузі  внести  на  розгляд Верховної  Ради  України проект Закону про проведення економічного експерименту  на  підприємствах  гірничо-металургійного  комплексу України.

 

     Необхідність прийняття  такого  закону обумовлюється тим,  що зараз на шляху реформування нашої  галузі  виникли  і  посилюються негативні  тенденції в фінансово-економічному становищі галузі,  в стані  виробничих  потужностей  підприємств,  що  спонукає  шукати виходи  перш  за  все  на  рівні  законодавчого вирішення проблем, оскільки,  треба  сказати  відверто,  майже  вичерпано  можливості вирішення їх на виконавчому рівні.

 

     Що пропонується?  З  метою  підвищення конкурентоспроможності продукції  підприємств  гірничометалургійного  комплексу   України передбачено   першочергові  заходи,  спрямовані  на  впорядкування системи    оподаткування     експортноорієнтованих     підприємств металургійної  промисловості,  поповнення  власних обігових коштів металургійних підприємств.  Нагадаю,  що  зараз  нестача  обігових коштів за станом на 1 липня досягла 6,4 мільярда гривень,  причому темпи зростання їх дефіциту становлять 660-670  мільйонів  гривень за  квартал.  Тому  дебіторська  заборгованість  наших підприємств становить близько 6 мільярдів гривень,  а кредиторська - понад  15 мільярдів   гривень,   тобто  в  2,5  раза  перевищує  дебіторську заборгованість.

 

     Передбачається створити умови для  реалізації  підприємствами заходів з модернізації, технічного переоснащення, освоєння випуску нових видів конкурентоспроможної продукції.  Знос основних  фондів за  станом  на  1  липня  цього  року  становить  по металургійній промисловості 56 відсотків,  а сума амортизаційних  відрахувань  - лише  3,7  відсотка у загальних витратах на виробництво продукції. Цього  недостатньо  навіть  для  покриття  витрат  на  поточні   і капітальні ремонти.

 

     Передбачено вирішення  соціальноекономічних питань у регіонах розташування  підприємств  гірничометалургійного   комплексу.   Ці заходи  потребують  внесення  змін  до  таких  законодавчих  актів України:  Декрету   Кабінету   Міністрів   України   про   порядок використання  прибутку  державних  підприємств і організацій,  про оподаткування  прибутку  підприємств,  про  охорону  навколишнього середовища, про податок на додану вартість.

 

     Передбачається, що  дія  цього закону буде поширюватися не на всі  підприємства,  а  тільки  згідно   з   конкретним   переліком металургійних,     гірничодобувних,     коксохімічних,    трубних, підприємств,  заводів  вогнетривів,   кольорової   металургії   та металевих  виробів,  які  входять до переліку стратегічно важливих підприємств  і  забезпечують  збереження  і  розвиток  експортного потенціалу України.

 

     При формуванні переліку будуть враховуватися,  зокрема,  такі критерії: питома вага товарної продукції підприємства у загальному обсязі  продукції,  виробленої  в  галузі;  питома вага експорту в товарній продукції конкретного підприємства; перелік продукції, що монопольно  виробляється даним підприємством для провідних галузей економіки  України;  рівень  завантаженості  основних  потужностей тощо.

 

     Розрахунки ефективності запровадження закону України,  проект якого розглядається,  свідчать, що протягом усього передбачуваного терміну дії закону (а мова йде про поточний рік,  2000 рік та 2001 рік) в рамках кожного  року  надходження  до  бюджету  за  рахунок поліпшення  фінансово-економічного стану підприємств перевищать ті втрати,  які  буде  мати  бюджет.  Загальнопідсумковий  позитивний результат  додаткових  надходжень  до  бюджету  по всіх підгалузях гірничометалургійного   комплексу,   за    нашими    розрахунками, становитиме 678 мільйонів гривень.

 

     Треба зазначити,  що статтею 6 проекту закону,  винесеного на ваш  розгляд,   передбачається   щороку   аналізувати   результати економічного  експерименту,  який  проводитиметься  згідно  з  цим законом,  та приймати конкретне рішення щодо доцільності залишення того  чи  іншого  підприємства  в  переліку  підприємств,  на  які поширюється дія цього закону.

 

     Таким чином,  реалізація   заходів,   передбачених   проектом закону,    забезпечить    більш   стабільну   роботу   підприємств гірничо-металургійного   комплексу,   підвищить   надходження   до бюджету,   поліпшить   соціальноекономічне  становище  в  регіонах розташування згаданих підприємств.

 

     Просимо підтримати цей проект,  який узгоджено  з  профільним комітетом.

 

     ГОЛОВА. До  Сергія Георгійовича є запитання?  Є.  Запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Бабурін. За ним - депутат Ключковський.

 

     БАБУРІН О.В.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  75, Запорізька область). Прошу передать слово Павлу Баулину.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо,  Алексей  Васильевич.  Уважаемый   заместитель министра!  Безусловно,  горно-металлургический комплекс,  который, можно   сказать,   является   в   Украине   базовым,    необходимо поддерживать.  И  фракция  коммунистов  будет  голосовать  за этот законопроект, за проведение экономического эксперимента.

 

     Однако вот  то  постановление,  которое  принято  было  почти восемь месяцев назад. Я так полагал, что оно будет предусматривать какую-то более комплексную программу.  Здесь же  весь  эксперимент сводится к льготам по налогообложению. А это, так сказать, палка о двух концах.  Это значит, что кто-то недосчитается денег в бюджет. Не  будет  ли  это за счет бюджетников,  за счет недополучения ими зарплат и так далее,  и так далее?  Вот этот вопрос меня  смущает. Пожалуйста, ответьте.

 

     ГРИЩЕНКО С.Г.  Я  хочу сказать,  что постановление Верховного Совета,  которое было принято в октябре,  вне всяких сомнений, уже сыграло  положительную  и  стабилизирующую роль.  Это проявилось в том, что сегодня мы видим рост обемов производства по большинству подотраслей металлургического комплекса.  Но, к сожалению, видим и обратное.  Видим,  что рост обемов производства не сопровождается улучшением  финансовоэкономического состояния предприятий,  и круг этот может неуклонно снижаться.

 

     Мы внимательно посчитали и убеждены (я об этом сказал в конце своего выступления) в том,  что суммарные потери бюджета,  которые он понесет в результате предоставления определенных  льгот,  будут перекрыты   дополнительными   поступлениями   от   роста   обемов производства,  от НДС,  от налога на критический импорт.  Цифры  я назвал. Суммарный результат дополнительных поступлений - около 700 миллионов гривень.

 

     Хочу сказать также,  что очень важным является  то,  что  эта помощь   будет   точечной,  будет  адресной,  будет  предоставлена конкретным предприятиям,  которые сегодня работают на  обеспечение экспортного    потенциала    государства.    И    суммарный   итог положительный, в итоге - рост поступлений в бюджет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський. За ним - депутат Давидов.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово моєму колезі Богдану Костинюку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСТИНЮК Б.І.  Народний рух України.  Шановний доповідачу, ми могли б підтримати цей законопроект.  Але все  ж  таки  як  би  ви поставилися  до  такої  пропозиції?  Ви тільки-но підтвердили,  що реалізація цього  закону  призведе  до  певних  бюджетних  витрат, прямих  витрат із бюджету.  То чи не варто в перехідних положеннях законопроекту зазначити,  що закон вводиться в дію з 1 січня  2000 року,  якщо ми його приймемо. Тобто треба передбачити в Державному бюджеті на наступний  рік  окремим  рядком  бюджетні  видатки  для забезпечення  виконання  й  функціонування цього закону.  Як ви до цього поставилися б? Прошу прокоментувати.

 

     ГРИЩЕНКО С.Г.  Ми  вважаємо,  що  вже  й  так  запізнилися  з уведенням   цього   закону.  Треба  було  б,  щоб  ця  норма  була застосована до наших підприємств з 1 січня вже поточного  року.  І не  треба  вводити  якусь окрему статтю в бюджет щодо фінансування цих витрат. Достатньо тих окремих пільг, які будуть мати конкретні підприємства згідно з переліком.

 

     Закон повинен працювати вже в цьому році.

 

     ГОЛОВА. Депутат Давидов.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ

 108, Луганська область). Прошу передати слово депутату Чукмасову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська  область).  Сергей   Георгиевич!   Я   хотел   бы обратиться  к  вам  как  металлург  к  металлургу  и  задать такой конкретный вопрос.  Закон,  конечно,  нужный,  и мы будем за  него голосовать.   Я   думаю,   что   тот,   кто   понимает   состояние горнометаллургического комплекса,  должен, конечно, поддержать. Но все-таки  хотелось  бы,  чтобы  список  предприятий  был  к  этому законопроекту приложен.  Потому что после  принятия  закона  могут быть  изменения  в  списках,  как  это  было уже с постановлением, которое принималось раньше.  Тогда несколько раз  менялись  списки этих предприятий.

 

     И второй вопрос. Конечно, этот закон решает отчасти проблему, но не до конца.  И  вы  как  металлург  прекрасно  понимаете,  что кооперация  в  отрасли  будет тогда,  когда государственные пакеты акций будут сосредоточены в руках государства, в одном центральном органе. Иначе металлургия просто развалится.

 

     Спасибо.

 

     ГРИЩЕНКО С.Г.   Сергей  Александрович,  вторая  часть  вашего вопроса - это скорее не вопрос,  а утверждение. Я с вами полностью согласен.

 

     Что касается  перечня.  Скажу  откровенно,  что  если  бы  мы сегодня  внесли  конкретный  перечень,  то,  наверное,  у   закона прибавилось  бы  не  только друзей,  но и противников.  Потому что предприятия размещены в конкретных регионах,  откуда  представлены сегодня народные избранники.

 

     Я хочу    сказать,   что   правительство   нам   поручило   в десятидневный срок после того, как закон вами будет принят, внести предложения по перечню. На сегодняшний день мы отработали критерии отбора.  Я могу вам показать, поскольку вы не только металлург, но и ученый и поймете,  о чем идет речь.  Подготовлена четкая система критериев по каждой отрасли с выведением на первый  план  тех  или иных конкретных параметров.  И благодаря этому мы сегодня могли бы говорить о шести десятках  предприятий,  на  которые  нормы  этого закона могут распространяться.

 

     ГОЛОВА. Сергію Георгійовичу,  ви все-таки цьому залу скажіть, у  чому  суть  експерименту?   Якщо   тільки   скоротити   систему оподаткування,  то  так  і  скажіть.  Ми  розуміємо,  що це одна з валютоємних галузей. Будь ласка.

 

     ГРИЩЕНКО С.Г.  Так,  Олександре   Миколайовичу.   В   окремих випадках  -  скоротити,  в  інших  випадках - спростити.  І я можу конкретно назвати,  в які закони треба вносити які зміни.  Йдеться про  те,  щоб металурги не втрачали від зміни курсової різниці.  Є конкретні розрахунки, які свідчать, скільки ми втратили за рахунок того,  що  взагалі  ця  норма  визначена  для всіх підприємств без урахування того,  що металурги більш як на 80 процентів  сьогодні, на жаль, працюють на експорт, а не на внутрішній ринок.

 

     Мовиться про  залишення  в  нашому розпорядженні коштів,  які надходять згідно  з  Законом  України  про  охорону  навколишнього природного    середовища   для   вирішення   екологічних   питань, безпосередньо на підприємствах,  де сьогодні створюються, на жаль, умови для забруднення.  Мається на увазі й встановлення тимчасових норм  відрахувань  у  розмірі  30  відсотків  діючої   ставки   зі спрямуванням  різниці  надходжень  на  поповнення обігових коштів, оскільки ми сьогодні не маємо обігових коштів  у  достатньому  для виконання  всіх фінансово-економічних операцій обсягах.  По кожній статті,  Олександре  Миколайовичу,  є  конкретні  розрахунки,  які свідчать, що дасть той чи інший захід.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте, будь ласка.

 

     Гуров Вадим Миколайович, перший заступник голови комітету.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  промислової  політики  (виборчий   округ   32, Дніпропетровська   область).   Уважаемый   Александр   Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Сегодня  нашему  вниманию  предложен проект  Закона Украины о проведении экономического эксперимента на предприятиях горнометаллургического комплекса.

 

     Вы все помните,  как полгода назад  в  этом  зале  обсуждался вопрос о состоянии дел в металлургии.  Я,  мои коллеги из Комитета по   промышленной   политике   и   многие    народные    депутаты, присутствующие здесь,  с тревогой отмечали тот факт, что состояние дел в отрасли можно охарактеризовать как критическое.

 

     И в подтверждение я могу показать массу обращений  не  просто отдельных  людей,  отдельных  коллективов,  а целых отраслей.  Вот заявление горняков - и зависимых,  и независимых  профсоюзов.  Вот "Запорожсталь"  -  трудовой коллектив ведущего нашего предприятия. Вот ассоциация горнометаллургического комплекса,  где  подписались все  руководители,  но  от  имени трудовых коллективов,  которые в настоящее время не просто обеспокоены,  а просят  нас  -  народных депутатов  принять такой закон,  который позволит все-таки если не решить полностью вопросы (да так вопрос и не ставится), то хотя бы сделать   положительную  сдвижку.  Это  металлургическая  отрасль, которая дает почти половину валютной  выручки  всей  страны  и  27 процентов валового производства.

 

     Наши тревоги  о  судьбе  металлургов  и  горняков  вылились в Постановление  Верховной  Рады  о  мероприятиях   по   преодолению кризисного  положения  в горно-металлургическом комплексе Украины. Почти 10 месяцев горняки и металлурги работают и  живут  по  этому постановлению.  Многое  за  это  время  изменилось  во  внешнех  и внутренних   условиях   хозяйствования.   Но   осталось   главное: убежденность,   что   надо  всетаки  спасти  предприятия,  которые назывались,  и сейчас их можно с гордостью так называть, "флагманы нашей отрасли".

 

     Если мы  не  сконцентрируем  наши  усилия в единый кулак и не начнем   поднимать   именно   передовые   (пока   еще   передовые) предприятия,  мы скоро потеряем всю горнометаллургическую отрасль. Именно  поэтому  сегодня  ставится  вопрос  о  принятии  Закона  о проведении    экономического    эксперимента    на    предприятиях горно-металлургического комплекса,  и это есть прямое  продолжение той последовательной работы,  которая ведется с первого дня выхода в свет вышеуказаного постановления. Тем более важно, что именно мы

-  народные  депутаты  Украины  были  инициаторами  и  приняли это постановление. Это наша инициатива.

 

     Основная цель    предлагаемого    закона     -     проведение экономического эксперимента на предприятиях горнометаллургического комплекса Украины для создания предприятиям  условий,  необходимых для  увеличения  обема производства продукции и,  соответственно, поступлений в бюджет.

 

     Я не буду в своем выступлении подробно останавливаться на тех дополнениях,  которые  вносятся  в Закон Украины о налогообложении прибыли предприятий и в Закон о налоге на  добавленную  стоимость. Этих дополнений несколько. Их основная направленность - сохранение и  пополнение  оборотных  средств,  увеличение   обема   средств, направленных на техническое перевооружение и решение экологических проблем.

 

     Существенную помощь для экономики предприятий окажет снижение налогового  пресса  и  существенная отсрочка по уплате начислений, штрафов и пени.  Сегодня уже достаточно  сказано  специалистами  о сути    предлагаемых    экономических    мер.   По-разному   можно прогнозировать и эффективность их введения. Но я хочу подчеркнуть, что  во  главу  угла  нам  должны  ставить  идею,  о которой я уже говорил:  помощь  должна  оказываться  тем  предприятиям,  которые способны   уже   сегодня   обеспечить  стабильность  производства, обеспечить формирование доходной части бюджета  и  не  приведут  к потере  валютной  выручки,  так необходимой для экономики Украины. Эта идея  является  основной  в  идеологии  предлагаемого  закона. Безусловно,  одновременно  надо заниматься и созданием условий для эффективной работы всей национальной экономики Украины.

 

     Принимая во внимание вышеуказанное,  прошу в очередной раз  с понимаем  отнестись к проблеме металлургов и горняков и поддержать принятие проекта Закона о проведении  экономического  эксперимента на предприятиях горно-металлургического комплекса Украины. Спасибо за внимание.  И я убедительно вас прошу принять  в  первом  чтении этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. До  Вадима  Миколайовича  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться.

 

     Депутати Жир, Гуцол. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   35, Дніпропетровська область).  Дякую. Шановний доповідачу! Про те, що гірничо-металургійний комплекс потребує допомоги,  в тому числі  й на рівні законодавства, сумніву немає.

 

     Чи не  погодитися  ви,  що  в законі треба врахувати дві такі речі? Перше, що перелік підприємств, про які йдеться, повинен бути затверджений Верховною Радою.  І друге.  Чи не відбудеться так, що до    цього     переліку     потім     потраплять     підприємства гірничометалургійного комплексу, які були приватизовані, коли нові хазяї не виконали своїх  інвестиційних  зобов'язань,  а  тепер  ці підприємства фактично руйнуються?

 

     Тобто чи  не  вважаєте  ви,  що до приватизованих підприємств треба виписати окрему норму в цьому законі,  щоб ми підходили дуже обережно до цих об'єктів?

 

     Дякую.

 

     ГУРОВ В.М.  Я  согласен с вами,  что и к перечню,  и вообще к исполнению этого закона надо подходить очень осторожно. Я в этом с вами согласен.

 

     Но если вы все время выделяете предприятия приватизированные, то я вам хочу  сказать,  что  из  14  металлургических  комбинатов только один остался государственным - "Криворожсталь".  То есть мы не можем создать закон отдельно для приватизированных  и  отдельно для государственных предприятий. Это просто сейчас невозможно.

 

     Другое дело,  что  к  списку  участников  -  предприятий,  на которые  распространится  действие  закона,  надо  будет   подойти творчески,  с определенными критериями.  И я думаю,  что Верховный Совет не должен быть в стороне от этого процесса.

 

     Спасибо за вопрос.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол, за ним - депутат Марченко Олексій.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  чи даний законопроект стимулює  розвиток  підприємств  гірничо-металургійного  комплексу України і в якому обсязі?

 

     Фракція "Батьківщина"  підтримує даний законопроект і просить колег також підтримати. Дякую за увагу.

 

     ГУРОВ В.М.  Спасибо за вопрос.  Это уже конкретика.  Ну, коль вопрос конкретный - и ответ будет тоже конкретный.

 

     Давайте возьмем  с вами одно предприятие и проследим,  к чему привели  наши  постановления  и  к  чему  привели,  допустим,   по "Криворожстали", закон об отмене штрафов и пени. В настоящее время предприятие,  которое имело задолженность 6 месяцев  по  зарплате, вышло практически на все показатели, увеличило производство со 160 тысяч в месяц до 400 тысяч.  И я  надеюсь,  что  это  предприятие, которое  находится  в  центре  горно-рудного Кривбасса,  позволяет создать такую атмосферу в Кривбассе,  в которой  вовремя  платятся пенсии, бюджетникам - зарплата и так далее, и тому подобное.

 

     Поэтому надо  все-таки  и  с  помощью этого закона поддержать такие предприятия, особенно градообразующие.

 

     ГОЛОВА. Марченко Олексій, Черкаси.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область). Дякую. Прошу передати слово Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Вадим Николаевич,  понятно,  что в металлургии сегодня нет кризиса производства, есть кризис сбыта. И суть  эксперимента заключается в чем?  На первый взгляд,  казалось бы,  что вводом какой-то льготы  мы  что-то  теряем,  но  за  счет увеличения   обемов  реализации  мы  компенсируем  поступления  в бюджет.

 

     Так вот как быстро в условиях действия этого закона мы сможем получить компенсацию поступлений в бюджет?  Не отразится ли это на бюджете?

 

     Спасибо.

 

     ГУРОВ В.М.  Во-первых,  я думаю,  все знают,  что можно  этот вопрос Гурову было задать и в другой обстановке,  сидя в кабинете. Но коль задаешь,  я же буду отвечать:  какой вопрос - такой ответ. Сказать,  с  каким  темпом  будет  идти  реализация  этого закона, трудно. Естественно, если бы я и сказал, вы все равно не поверите.

 

     Одним законом,  как подчеркнул и предыдущий докладчик, нельзя решить все проблемы. Я согласен. Но все-таки хотя бы маленький шаг в направлении решения проблем  надо  делать.  Поэтому  спросите  у металлургов,   горняков,   у   коллективов...  То,  что  парламент инициировал постановление,  а сейчас  инициирует  закон,  является первым шагом по стабилизации нашего горнометаллургического дела.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Вадиме  Миколайовичу.  Я  думаю,  що  є всі підстави для того,  щоб прийняти проект в першому  читанні.  Немає заперечень?  Зауваження і пропозиції,  будь ласка,  внесіть, ми їх врахуємо до другого читання. Голосуємо за прийняття даного проекту закону в першому читанні.

 

     "За" - 197.

 

     Голосуємо. Голосуйте,  будь ласка,  Сергію Анатолійовичу.  Ми вас шукали раніше, а ви... Депутате Терьохін, голосуйте.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Гуцол   категорично    наполягає,    щоб    ще    раз проголосувати.  Голосуємо в першому читанні. Сергію Анатолійовичу, проголосуйте,  будь ласка.  Коли ви доповідаєте, то ви розбурхуєте всіх. Так же не можна.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект    Закону    про    внесення   змін   до Кримінального,  Кримінально-процесуального  кодексів   України   і Кодексу  України  про адміністративні правопорушення (щодо охорони кордону).  Доповідає Кочерга Віктор Герасимович,  перший заступник голови комітету.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49,  Донецька область).  Коммунистическая  партия. Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! Этот законопроект был принят еще составом Верховной  Рады  тринадцатого созыва.  Хочу  сказать,  что  депутатами  того созыва были внесены предложения и замечания к этому законопроекту.

 

     Законопроект направлен  на  усиление   пограничного   режима, согласно   ему  предусматривается  ответственность  за  незаконное нарушение границы.

 

     Хочу сказать, что в ходе доработки в нашем комитете мы пришли к  выводу  о  том,  что  статьи,  касающиеся изменений в Уголовном кодексе - статей 75, 1882, 1891, 1892 и других, а также статью 112 Уголовно-процессуального   кодекса  можно  не  включать  в  данный законопроект,  потому что, как вы помните, принят Уголовный кодекс в  первом  чтении,  и наш комитет предлагает включить эти статьи в новую редакцию Уголовного кодекса.

 

     Поэтому комитет предлагает также изменить и название  данного закона  и  назвать его:  "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення".

 

     Статьи, относящиеся    к    Кодексу    об    административных правонарушениях,  касаются  также  защиты военнослужащих,  которые охраняют  государственную  границу   от   нарушителей,   а   также определяют,   какие  органы  будут  рассматривать  правонарушения, связанные с неправильным пересечением границы, а также нарушения в приграничной  зоне  и  на границе.  Поэтому предлагается дополнить Кодекс Украины об административных правонарушениях статьей 18510 и статьей 2221, а также в новой редакции изложить статью 202.

 

     Хотелось бы, чтобы вы поддержали предложение нашего комитета.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Зауважень  до  назви  закону в редакції від комітету немає?  Всі 9 поправок  внесли  депутати  Верховної  Ради України  тринадцятого скликання,  тому немає,  як кажуть,  до кого ставити запитання,  апелювати.  Є зауваження щодо першої поправки? Щодо другої? Щодо третьої - дев'ятої? Немає.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  закон у цілому. Вікторе Герасимовичу, сідайте і голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 177.

 

     Запросіть депутатів до  залу.  Ми  сьогодні  працюємо  до  14 години  без  перерви.  У нас залишилося ще 8 законопроектів.  Будь ласка, голосуємо в цілому законопроект.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про оперативно-розшукову  діяльність.  Доповідає  Геннадій  Андрійович Васильєв. Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область).   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые  коллеги народные депутаты!  Вашему вниманию  предлагается  для  повторного второго  чтения  существенно  доработанный проект Закона Украины о внесении  изменений  в  Закон  Украины   об   оперативно-розыскной деятельности.

 

     Я думаю,  нет  смысла  убеждать  в  необходимости  скорейшего приведения  в  соответствие  с  требованиями  Конституции  Украины законодательства, регулирующего оперативно-розыскную деятельность. И в средствах массовой информации,  и в этом зале постоянно звучит тема различных нарушений конституционных прав граждан, сопряженных с применением специфических методов  ведения  оперативно-розыскной деятельности.  Не  секрет,  что  эти  методы эффективны в борьбе с преступностью,  но в  то  же  время  недобросовестные  оперативные сотрудники имеют возможность злоупотреблять ими в корыстных,  иных личных, а то и в политических целях.

 

     Необходимость срочного       приведения       Закона       об оперативнорозыскной  деятельности  в  соответствие  с Конституцией Украины обусловлена и тем,  что имеют место попытки  на  свой  лад истолковывать  положения действующего закона,  порой прямо попирая конституционные  положения.  Вообще,  по  нашему  мнению,  надо  в принципе  решить  вопрос  о  том,  нужен  ли  контроль и надзор за оперативно-розыскной деятельностью.  Если он нужен,  то необходимо иметь  конкретный механизм его осуществления,  что мы и предлагаем сделать сейчас.

 

     Предложения комитета ставят в строгие  правовые  рамки  такие мероприятия,  как слежка, проникновение в жилище или иное владение лица,  применение   различных   электронных   способов   получения информации,  то есть именно то,  что наиболее остро задевает права граждан.

 

     По предложению    ряда    народных     депутатов     вводятся дополнительные  гарантии  обеспечения прав и свобод граждан.  Так, ведение оперативнорозыскных дел в целом ограничивается  сроком  не более  6  месяцев.  Продление  срока  возможно  лишь  при  наличии достаточных данных,  свидетельствующих о  совершении  определенным лицом    преступлений,   что   в   обязательном   порядке   должно подтверждаться материалами уголовного дела.

 

     Дорабатывая этот  законопроект  в   процессе   подготовки   к повторному  второму  чтению,  мы старались в полной мере учесть те замечания и предложения депутатов,  которые давали бы максимальные возможности  для  эффективной  оперативной  работы и в то же время исключали бы бесконтрольность или прямые злоупотребления.

 

     Предлагается и ряд дополнений,  уточнений статьи 8  о  правах подразделений,   ведущих   оперативнорозыскную   деятельность.   В частности,  более четко и детально излагаются основания и  порядок осуществления    такого   острого   мероприятия,   как   негласное проникновение в жилище и другие владения лица.

 

     Уточнен перечень  органов,  имеющих  право  на  осуществление оперативнорозыскной деятельности. Какое-либо дальнейшее расширение перечня этих органов мы считаем недопустимым.

 

     Хочу высказать  благодарность  народным   депутатам   Украины Мухину,  Бандурке,  Кивалову,  Королю,  Медведчуку, Развадовскому, Богословской,  Круку,  Манчуленко,  Попеску,  Синченко,  Марчуку и другим за активное участие в работе над этим законопроектом.

 

     А сейчас предлагаю перейти к рассмотрению его постатейно.

 

     ГОЛОВА. Ви  так  подякували  депутату Манчуленку і всім,  що, гадаю, вони проголосують обов'язково.

 

     Шановні колеги! Я називатиму поправки по сторінках. Враховано 77 поправок, і є частина поправок депутатів, яких немає в залі.

 

     Щодо назви і сторінки 1 є зауваження? Немає.

 

     Щодо сторінки 2? Немає.

 

     Поправки на  сторінці 3 від 4 по 8 включно враховано,  з ними погоджуються.  Найбільше поправок внесли  щодо  дев'ятої  позиції. Погоджуєтеся.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.   Страница   5.  У  Виктора  Герасимовича  есть замечания.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Герасимовичу, будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г. Спасибо, Александр Николаевич. Мы уже говорили с Геннадием  Андреевичем  -  на  странице  5  буквально  вот  сверху написано:  "органів  Державного   комітету   у   справах   охорони державного    кордону    України    -   розвідки,   контррозвідки, оперативноінформаційного,                    оперативно-технічного документування...".

 

     О чем  идет  речь?  Дело  в  том,  что  в  этих  органах есть оперативные подразделения.  А здесь предлагается  при  центральных органах создать еще дополнительные подразделения,  которые бы вели оперативнорозыскную деятельность.  Мы так думали:  надо  исключить их,  пока они обеспечиваются теми подразделениями,  которые есть в распоряжении этой службы.

 

     ГОЛОВА. Так, будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Это положение принято в  первом  чтении,  и  в принципе, нет возражений, поскольку базовый Закон "про Прикордонні війська" не содержит в перечне  вот  этих  подразделений,  которые ведут оперативно-розыскную деятельность.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу,   давайте   підтримаємо  поправку  Віктора Герасимовича Кочерги. Геннадій Андрійович теж погоджується.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  голосуємо за поправку. Підтримайте, будь ласка. І запросіть людей до залу.

 

     "За" - 177.

 

     У нас  є всі підстави попрацювати оперативно.  Ми маємо до 13 години завершити  розгляд  усіх  питань,  зокрема  й  ратифікації. Голосуємо за поправку.

 

     "За" - 195.

 

     Якби ж усі в залі... Ви рідко буваєте... (Шум у залі).

 

     Голосуємо. Я   прошу   фракцію  соціалістів  після  засідання доповісти Марченку, де Мороз. Будь ласка, голосуємо за поправку.

 

     "За" - 207.

 

     Олександре Олександровичу,  покажіться,  будь ласка,  щоб  не турбувались   (Оплески).   Голосуємо  за  поправку.  Ну,  вирішили питання.  Депутат Мороз доповів.  Голосуємо за  поправку  депутата Кочерги.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі.

 

     Щодо поправок 11, 12, 13, 14 - немає заперечень?

 

     Поправки 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22?

 

     Поправка 23 депутата Медведчука врахована.

 

     Поправка 24 депутата Васильєва врахована частково.

 

     Поправка 25 депутата Медведчука врахована.

 

     Поправка 26 депутата Марчука. Погоджується.

 

     Поправки 27,28,29 - немає заперечень.

 

     Поправки 30,31 - немає заперечень.

 

     Поправки 32, 33, 34, 35 - немає заперечень.

 

     Поправка 36 депутата Медведчука. Немає заперечень.

 

     Поправка 37 депутата Богословської.

 

     Поправки 38, 39 - немає заперечень.

 

     Поправки 40, 41, 42 - немає заперечень.

 

     Поправки 43, 44, 45 - немає заперечень.

 

     Поправка 46 врахована.

 

     Поправка 47 депутата Васильєва врахована.

 

     Поправка 48 депутатів Сацюка і Сінченка врахована.

 

     Поправка 49 депутата Медведчука. Не наполягає.

 

     Поправка 50 врахована.

 

     Поправка 51 депутата Ківалова. Погоджується.

 

     Поправка 52 депутата Марчука врахована.

 

     Поправки 53, 54 - немає заперечень.

 

     Поправка 55 врахована.

 

     Поправка 56 депутата Васильєва врахована.

 

     Поправка 57 врахована.

 

     Поправка 58 депутата Ківалова. Погоджується.

 

     Поправки 59, 60, 61 враховані.

 

     Поправки 62, 63, 64 враховані.

 

     Поправка 65 депутата тринадцятого скликання Товта.

 

     Поправка 66 врахована.

 

     Поправки 67, 68, 69, 70, 71, 72 враховані.

 

     Поправка 73 депутата Васильєва врахована.

 

     Поправки 74, 75 враховані.

 

     Поправки 76, 77 депутата Гавриша враховані.

 

     Є пропозиція проголосувати в цілому  законопроект  у  другому читанні... Одну хвилинку. Слово має депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Александр  Николаевич, относительно поправки 9 группы народных депутатов. В первом чтении слова   "підрозділами   з   оперативно-розшукової   роботи"   было предложено    заменить    словами    "розвідки,     контррозвідки, оперативнотехнічними". Так от я пропоную залишити першу редакцію.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Кочерга вніс цю пропозицію і ми за неї проголосували.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в  цілому  закон. Голосуємо всі за.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі, Геннадію   Андрійовичу,   за   добре   підготовлений документ.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про податок  на  додану  вартість  (щодо  клірингових операцій).  Указ вступає в дію  з  7  липня  1999  року.  Доповідає  Волков  Микола Федорович, член Державної комісії з цінних паперів.

 

     Будь ласка.

 

     ВОЛКОВ М.Ф.,  член  Державної  комісії  з  цінних  паперів та фондового ринку. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Потреба  внесення  окремих  змін  до Закону України про податок на додану вартість стосується двох випадків.

 

     Відповідно до чинного законодавства з випуску та обігу цінних паперів  та  окремих  видів  професійної  діяльності  на фондовому ринку,  що їх обслуговує,  депозитарна,  реєстраторсько-клірингова діяльність   не   є  об'єктом  оподаткування  податком  на  додану вартість.  Одначе інша,  подібна за своїм  змістом  та  характером спрямування праця на фондовому ринку,  обслуговування обігу цінних паперів, а саме: управління цінними паперами, організація торгівлі цінними  паперами  та  сама  торгівля ними безпідставно вилучені з цього переліку. Це стосується підпункту 3.2.1 названого закону.

 

     Загальною підставою   для   звільнення   професійних    видів діяльності є та обставина,  що на фондовому ринку, як і взагалі на фінансовому ринку,  додаткова  вартість  не  створюється.  У  ціну товару  тут ціна цінного паперу не включається.  І відповідно ціна цього товару не підвищується,  на відміну,  наприклад,  від  інших товарів,   робіт   та   послуг  матеріального  характеру,  де  ПДВ безпосередньо входить до ціни їх реалізації.

 

     Наявність внутрішніх  суперечностей  між  загальним   змістом методологічних  підходів  до  визначення об'єктів оподаткування та конкретним їх застосуванням в окремих положеннях закону призводить до  величезної  плутанини  у  питаннях  оподаткування,  провокуючи численні  судові  справи,  які  вирішуються  в   різних   випадках порізному, хоча стосуються однакових ситуацій.

 

     Інфраструктура фондового  ринку  - торгівці цінними паперами, організатори торгівлі,  біржі,  торговельно-інформаційні  системи, депозитарна  система - не повинна продукувати надмірні витрати для інвесторів,  оскільки це перешкоджає руху  фінансових  ресурсів  в економіці  та  залученню вітчизняними товаровиробниками коштів для розвитку виробництва.  Такі послуги подібні до послуг  банківської системи з організації руху грошових коштів,  тому також не повинні вважатися об'єктом оподаткування ПДВ.

 

     Зважаючи на це,  усі види професійної діяльності на фондовому ринку, визначені Законом України про державне регулювання розвитку фондового ринку України,  не повинні підпадати  під  оподаткування податком на додану вартість, як це відбувалося під час дії Декрету Кабінету Міністрів про податок на додану вартість.

 

     Формальна логіка   вимагає   застосування   єдиного   порядку оподаткування  подібних операцій - брокерських,  ділерських послуг тощо  на  фондових   біржах   та   в   позабіржових   торговельно- інформаційних системах,  які характеризуються однаковими функціями та мають єдиний  статус  організатора  торгівлі  цінними  паперами згідно  із  Законом  України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні.

 

     На сьогодні від сплати податку на додану  вартість  звільнені вищезазначені  операції  лише  на  фондових  та  товарних  біржах, створених у  порядку,  передбаченому  відповідним  законодавством. Тоді  як  учасники  торгівлі на організованому позабіржовому ринку необгрунтовано  підпадають  під   оподаткування.   Це   стосується підпункту 3.2.7.

 

     Зважаючи на це, усі види операцій на організованому фондовому ринку,  визначені Законом України про державне  регулювання  ринку цінних   паперів   в   Україні,   повинні   мати  однаковий  режим оподаткування та не підпадати під оподаткування податком на додану вартість.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Миколи Федоровича є? Є.

 

     Депутат Манчуленко.  Будь  ласка.  Його  сьогодні  цілий день хвалять.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху   України.   Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Шановний доповідачу!  У проекті закону, внесеному Президентом  України,  (пункт  2)  зазначено,  що  закон набирає  чинності  з  дня  його  опублікування.  Але  ця  норма не узгоджується з  вимогами  статті  1  Закону  України  про  систему оподаткування. Я можу це майже процитувати: усі зміни й доповнення до  законів  України  про  оподаткування  стосовно  пільг,  ставок податків  і  зборів,  обов'язкових  платежів,  механізми їх сплати вносяться до законів про  оподаткування  не  пізніш  як  за  шість місяців  до  початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

 

     Як узгоджується норма,  яку  ви  пропонуєте,  із  тим,  що  я сказав?

 

     Дякую.

 

     ВОЛКОВ М.Ф.  Спасибі за запитання. Річ у тому, що вищезгадані поправки були запропоновані ще  минулому  складу  Верховної  Ради, вони  були  внесені Кабінетом Міністрів ще в квітні минулого року. Але я погоджуюся з вами,  що є суперечності,  і на момент  видання цього указу і внесення законопроекту ще не було 1 липня. Тому вони можуть бути запроваджені з 1 січня 2000 року.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Мне кажется,   есть  одно  противоречие  в  утверждениях  о  том,  что освобождение   от   налога   на   добавленную   стоимость    будет содействовать  значительному притоку инвестиций.  Ведь если приток инвестиций будет значительным,  то,  очевидно, и налог, если бы он был сохранен,  обеспечил бы значительные поступления в бюджет.  Вы утверждаете,  что  "скасування  податку  не  призведе   до   втрат бюджету".  Но ведь это связано с большим притоком инвестиций.  Как вы это противоречие можете обяснить?

 

     ВОЛКОВ М.Ф.  Спасибо за вопрос.  Я не вижу здесь противоречия по двум причинам.  Общий обем налога,  уплаченного с рынка ценных бумаг, за 1998 год составил 28,6 миллиона гривень. В нем около 4-5 процентов  -  это  именно  налог  на добавленную стоимость.  Рынок ценных бумаг,  как я уже говорил в своем  докладе,  отличается  от товарного   рынка   основным:  на  одну  и  ту  же  ценную  бумагу собственность может переходить до нескольких десятков раз за  один день.

 

     Поэтому этот  рынок  живет не от продажи одной ценной бумаги, он живет с оборота.  И чем больше будет оборот,  тем больше  будут косвенные поступления от налогов. Это и зарплата, это и пошлина, и еще много чего согласно сопутствующим законам.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Давайте  ми  так  вчинимо.  Ви,  будь ласка,  доповідайте  далі,  згодом депутат Терьохін виступить щодо обох законопроектів як співдоповідач,  а потім кожний законопроект проголосуємо окремо.

 

     ВОЛКОВ М.Ф.  Спасибі. Внесення окремих змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємств зумовлене потребою усунення штучних   перешкод   на   шляху   залучення   внутрішньо-зовнішніх інвестицій  в  економіку  країни,  зокрема  коштів  населення   та реінвестування    прибутків,    а   також   застосування   єдиного національного режиму оподаткування всіх інвесторів, а також землі.

 

     Запроваджені зміни стосуються таких чотирьох аспектів.

 

     Перший пов'язаний з оподаткуванням  коштів,  які  залучаються інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями шляхом випуску та розміщення інвестиційних сертифікатів.  Це стосується підпункту 4.2.8 цього закону.

 

     Згідно з  чинною  нормою  залучені  інвестиції  не є об'єктом оподаткування лише за умов додержання двох вимог,  дотримати  яких не можна навіть теоретично,  оскільки вони суперечать спеціальному законодавству про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії.

 

     Так, одна з цих вимог обмежує право на володіння засновниками інвестиційного фонду та інвестиційної компанії:  частка не повинна перевищувати 10 відсотків статутного  фонду,  тоді  як  спеціальне законодавство ніяких обмежень щодо участі засновників у статутному фонді  не  встановлює.   Однак   привести   реальну   ситуацію   у відповідність   із   вимогами  Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств неможливо,  оскільки в базовому законодавстві міститься   пряма   заборона   щодо   продажу  акцій  засновниками інвестиційного фонду.

 

     Згідно з  пунктом  4  Положення  про  інвестиційні  фонди  та інвестиційні  компанії,  затвердженого указом Президента 19 лютого 1994 року,  акції фонду зберігаються в  депозитарії  і  не  можуть пропонуватися на продаж.

 

     Друга вимога   полягає  в  потребі  протягом  30  днів  після завершення      податкового       року       розподілити       між акціонерами-засновниками  не  менш  як  90  відсотків суми річного доходу від інвестиційних операцій,  що також  неможливо,  оскільки такий    порядок   розподілу   прибутків   суперечить   пункту   6 вищеназваного положення.  Згідно із  зазначеною  нормою  отримання акціонерами-засновниками  дивідендів на кожну акцію здійснюється в розмірі,  який дорівнює розмірові дивіденду на один  інвестиційний сертифікат.

 

     Дозволений обсяг  випуску  інвестиційних  сертифікатів  в  15 разів перевищує обсяг випуску акцій засновником,  тому  на  частку акціонерів припадає лише 1/16 дивідендів, тоді як 15/16, або 93,75 відсотка,  припадають на інвестиційні сертифікати учасників. Отже, сплатити понад 90 відсотків доходів акціонерам просто неможливо.

 

     Проте недотримання   на   практиці   вищезазначених  вимог  є формальною  підставою  для  зупинення  дії  наявної   пільги,   що призводить  до  оподаткування інвестиційних коштів уже в момент їх надходження на рахунок фонду  компанії,  причому  в  повній  сумі. Практичне  застосування  цієї податкової норми призвело до повного пригнічення   інвестиційної   діяльності   в   галузі    спільного інвестування   в  Україні.  Якщо  до  1998  року  загальний  обсяг зареєстрованих випусків інвестиційних сертифікатів  становив  1,47 мільярда, то протягом минулого року сума їх емісії ледь перевищила 4 мільйони гривень.

 

     Для виправлення  ситуації  в  галузі  спільного  інвестування пропонується  звільнити залучені в компанію інвестиції в момент їх отримання без будь-яких додаткових умов,  як це було  до  1  липня 1997  року,  а  момент  оподаткування віднести на період отримання фондом доходів від  інвестиційних  операцій.  При  цьому  поряд  з оподаткуванням  прибутку  від  інвестиційних операцій зберігається також податок на дивіденди в разі  їх  нарахування  та  сплати,  а також  податок  на  доходи  власників  інвестиційних сертифікатів, отримані від продажу таких сертифікатів.

 

     Третє. Чинне податкове законодавство містить відмінності щодо порядку  оподаткування  операцій  з торгівлі цінними паперами,  що здійснюються професійними ліцензованими торгівцями,  для яких  цей вид  діяльності  є основним,  та іншими суб'єктами підприємницької діяльності,  які здійснюють операції з цінними паперами  лише  час від часу,  з метою розміщення тимчасово вільних коштів у доходи та активи. Це стосується пункту 7.6.

 

     Отже, складається ситуація,  за якої основний вид  діяльності торгівця цінними паперами для цілей оподаткування розглядається як другорядний,  допоміжний,  а  звичайні  господарські  операції  та послуги - як основні.

 

     Для усунення    безпідставної    дискримінації    професійних учасників фондового ринку пропонується оподатковувати  операції  з торгівлі   цінними   паперами,   що   здійснюються   ліцензованими торгівцями,  як основний вид  діяльності,  тобто  запровадити  для цілей  оподаткування єдиний податок,  додатковий облік результатів від фінансово-господарської діяльності торгівця в цілому.

 

     З метою  відродження  облігацій  підприємств   як   важливого інструмента  фінансових  запозичень,  насамперед в реальний сектор економіки,  пропонується   здійснювати   оподаткування   позикових коштів,   залучених  шляхом  випуску  облігацій,  лише  в  частині фактично   отриманого   прибутку   внаслідок   їх   господарського використання, тобто за умов оподаткування доходів від використання банківського кредиту.

 

     З метою  застосування   до   іноземних   інвесторів-власників корпоративних  прав національного режиму оподаткування,  виведення дивідендів,  отриманих акціонером-нерезидентом,  з-під  подвійного оподаткування    пропонується    звільнити    ті   дивіденди,   що репатріюються, від 15-відсоткового податку.

 

     Запровадження запропонованих  змін  до  Закону  України   про оподаткування  прибутку  підприємств  не  призведе  до  скорочення податкових   надходжень   до    Державного    бюджету,    оскільки запровадження   таких  фінансових  інструментів,  як  інвестиційні сертифікати  та   корпоративні   облігації,   фактично   блоковане податковим законодавством, а доходів торгівців цінними паперами та інвесторівнерезидентів від дивідендів за умов  занепаду  фондового ринку практично немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Миколи Федоровича? Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  У проекті закону,  який ви представляєте, ідеться про те,  щоб підпункт 4.2.8 викласти в такій редакції, щоб не включати до   складу   валового   доходу   кошти   спільного   інвестування інвестиційних   фондів   та   інвестиційних  компаній,  скасувавши обмеження щодо умов формування таких фондів та  компаній,  зокрема стосовно  засновників  та  їх  частки в статутному фонді і порядку розподілу сум річного доходу від інвестиційних операцій.

 

     Але ж  Президент  України  всюди  декларує,  що  ми   повинні боротися  з  ухилянням від сплати податів і створювати умови,  щоб якомога менше ухилялося від сплати  податків.  Однак  така  норма, навпаки,  тільки  сприятиме  ухиленню  від сплати податків.  Що ви можете з цього приводу сказати?

 

     Дякую.

 

     ВОЛКОВ М.Ф. По-перше, інвестиційний сертифікат - це особливий вид  цінного  паперу,  який  наближається  до  акції.  І  останнім рішенням,  яке прийнято Верховною Радою,  його віднесено до цінних паперів.  Тобто  інвестиційним сертифікат стає або коли громадянин України обмінює його на приватизаційний майновий  сертифікат,  або коли вкладає кошти в галузі спільного інвестування.

 

     Спільне інвестування  -  це залучення коштів населення.  Тому оподаткування  в  першому  податковому  періоді  -  це  не  зовсім зрозуміло.  Оподатковуватися може лише результат діяльності,  і на це спрямовані ці поправки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні  народні депутати!   Вже   вкотре  мені  доводиться  стояти  на  трибуні  і представляти черговий  законопроект,  поданий  до  Верховної  Ради Президентом  України.  Цього  разу  проект є віддзеркаленням трьох указів, підписаних Президентом України в гранично стислі строки.

 

     На жаль,  за браком часу Президент України знову не  помітив, що  законопроекти про підтримку інвестиційної діяльності зачіпають норми,  повністю врегульовані  законодавством.  Ці  слова  я  буду змушений  говорити  ще десятки разів і надалі,  представляючи інші подібні законопроекти.

 

     Відверто кажучи, тільки через цю причину Верховна Рада мала б відхилити  цей законопроект,  бо інакше ми мали б відкинути повагу до Конституції і нашої представницької влади.

 

     Проте, ви знаєте,  до складу Комітету  з  питань  фінансів  і банківської   діяльності   входять  депутати,  які  готові  шукати економічні компроміси, що, зрозуміло, не звужували б компетенцію і права  Верховної  Ради.  Саме  тому  після ретельного економічного аналізу  комітет  пропонує  відхилити  три  законопроекти,  подані Президентом України, з огляду на дві глобальні економічні причини.

 

     Перша причина.   Члени   комітету   вважають  дивним,  що  за наявності численних проблем з  інвестиціями  у  виробничий  сектор економіки  Президента  турбують  лише  проблеми  портфельного  або фондового інвестування.

 

     Друга причина.   Аналіз   текстів   свідчить   про   те,   що президентські  проекти створюють низку легальних способів ухилення від оподаткування та вивезення капіталів за кордон.

 

     Назву тільки   декілька.   Це   і   спроба    надати    право інвесткомпаніям  нагромаджувати  прибутки  в  контрольованих  ними інвестфондах,  не  розподіляючи  їх  серед   рядових   вкладників. Згадайте, шановні народні депутати, скільки разів до вас приходили виборці із скаргами на фінансових посередників, коли вони вкладали ваучери,  а  замість обіцяних доходів отримували,  я перепрошую на слові, дулю.

 

     Це і  створення  умов  для   легального   вивезення   частини неоподаткованого  прибутку  за  кордон.  Законопроекти таким чином маніпулюють нормами,  що нерезидент,  який отримує  дивіденди,  не тільки  звільняється  від  сплати податку на репатріацію,  а й від сплати податку  на  прибуток,  якщо  такий  нерезидент  перебуває, припустімо, на Кіпрі або в Австрії.

 

     Є низка   інших   досить  дивних  пропозицій  Президента,  що створюють податкове поле та надають податкові привілеї  операторам фондового ринку,  але не враховують інвестиційні потреби тих,  хто здійснює капітальні вкладення в реальну  економіку.  Це  з  одного боку.

 

     З другого   боку,   треба   зазначити,  що  ці  законопроекти розв'язують декілька справді важливих проблем,  які не дають змоги розвиватися  фондовому  ринку.  Саме тому є нагальна потреба після відхилення досить лобістського законопроекту Президента прийняти в першому  читанні  законопроект,  запропонований  депутатами нашого комітету, стислу анотацію на який я зараз надам.

 

     На відміну від проекту Президента,  в законопроекті  комітету акцент    переноситься    на    регулювання   прямих   інвестицій, врегульовуються також деякі питання ринку портфельних  інвестицій. Такий  підхід  зумовлено  глибоким  переконанням  розробників,  що насамперед  стимулювання  потребує  реальний   виробничий   сектор економіки,  а  вже  потім  - обслуговуючий,  похідний від реальної економіки сектор фондових цінностей.

 

     У зв'язку з неправомірними тлумаченнями податкових органів та Кабміну   правил   оподаткування   внесків   до  статутних  фондів підприємств,  які  надаються  у  формі   основних   фондів,   крім підакцизних   товарів,   згідно   із  законопроектом  такі  внески звільняються від ПДВ, оскільки відсутня природа виникнення доданої вартості.

 

     Те саме   стосується   повернення   основних  фондів,  раніше внесених до статутних фондів підприємств, після їх ліквідації.

 

     Законопроектом вирішується    питання    передачі    об'єктів соціальної  інфраструктури та житла з балансу однієї державної або комунальної установи на баланс  іншої  державної  або  комунальної установи.

 

     Ви знаєте,  що  великими  зусиллями  нещодавно  ми  допомогли одному театру не  бути  оподаткованим  з  огляду  на  те,  що  він передавався   з  балансу  одного  міністерства  на  баланс  іншого міністерства.  Податкова інспекція пропонувала  оподаткувати  весь театр.

 

     Законопроектом передбачається   унормування   порядку  оплати товарів векселями за поставлену продукцію,  за  винятком  випадків подвійного  оподаткування  таких операцій.  Сьогодні,  за рішенням податкової адміністрації,  видача векселя за поставлену  продукцію прирівнюється до бартеру та двічі оподатковується ПДВ.

 

     Законопроектом також  закриваються  лазівки для маніпулювання ціною продажу товарів за допомогою дисконтних схем,  про що ми так давно говоримо.  Ним передбачається заохочення нового будівництва, дозвіл відносити до дебету ПДВ,  сплачений за спорудження основних фондів ще до початку їх експлуатації.

 

     Буде усунена  податкова  дискримінація  оренди майна,  що має сьогодні місце.  Врегульовується порядок обліку  та  оподаткування курсових  різниць та скасовується їх накопичувальне оподаткування, проте враховуються  збитки  підприємств,  яких  вони  зазнали  від знецінення гривні.

 

     Законопроектом встановлюються  рівні  умови для оподаткування доходів  у  вигляді   дивідендів,   отриманих   нерезидентами   та резидентами.  Ми не підтримуємо пропозицію Президента України,  за якою вивіз капіталу нерезидентами має оподатковуватися за ставками нижчими (від 15 до 30 процентів),  ніж ставки оподаткування виплат дивідендів національним компаніям.

 

     Запровадження закону,  проект якого  пропонується  комітетом, відтворить податкову логіку, закладену Верховною Радою та порушену підзаконними актами або тлумаченнями органами стягнення, підвищить податкову культуру та не призведе до втрат бюджету.

 

     Від імені  комітету  я  пропоную відхилити три законопроекти, подані Президентом України (є відповідні проекти постанов,  подані комітетом),  і  прийняти  четверту  постанову,  якою  пропонується прийняти в першому читанні законопроект, підготовлений Комітетом з питань  фінансів  і банківської діяльності,  до речі,  підтриманий одностайно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Анатолійовича?

 

     Депутат Манчуленко, будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  Чи  не  могли  б  ви  дати додаткове роз'яснення щодо підпункту 3.2.1 про внесення змін до Закону про податок на  додану вартість.  Чому  з переліку операцій,  які сьогодні не є об'єктами оподаткування,   вилучаються   депозитарна,    реєстраторська    і клірингова   діяльності   щодо   цінних  паперів,  а  пропонується запровадити  єдиний  вид   діяльності   -   розрахунковоклірингову діяльність з цінних паперів.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  У  вас,  мабуть,  не  той текст,  бо нічого не вилучається.  Додається розрахунково-клірингова діяльність замість клірингової.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, ми розглядаємо проект Закону про  внесення  змін  до  Закону  України  про  податок  на  додану вартість.   Вноситься  пропозиція  про  відхилення  законопроекту, внесеного Президентом.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет  просить  підтримати  пропозицію   про відхилення законопроекту, поданого Президентом.

 

     "За" - 164.

 

     ГОЛОВА. Тоді   ставлю   на  голосування  пропозицію  прийняти законопроект, внесений Президентом, у першому читанні.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Про прийняття в першому  читанні  проекту,  внесеного Президентом.

 

     "За" - 49.

 

     Хто за  те,  щоб  прийняти  в  першому  читанні законопроект, внесений депутатами  профільного  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 196.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Олександре Миколайовичу, дозвольте мені...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  друзі!  Нам  сьогодні  конче потрібно прийняти рішення як мінімум  щодо  двох  законопроектів  і  указів Президента,  бо вони наберуть чинності, а там є низка положень, що дозволяють  просто  маніпулювати  податками  на  фондовому  ринку. Більше  того,  не  вирішуються  проблеми  прямого  інвестування  у виробничий сектор.

 

     Згідно з нашим законопроектом ці проблеми  вирішуються.  І  я просив  би  все-таки  відхилити  ці два законопроекти Президента і підтримати одноголосно проголосований законопроект  комітету...  У першому читанні, так.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  ще  раз  ставлю  на  голосування пропозицію про відхилення проекту, внесеного Президентом.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Ми просимо підтримати.

 

     "За" - 197.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на   голосування   таке   формулювання:   про відхилення  проекту  Президента  і  прийняття  в  першому  читанні проекту, внесеного депутатами профільного комітету.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Ми просимо підтримати, це дуже важливе питання.

 

     "За" - 220.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Депутате Сас, голосуйте.

 

     "За" - 204.

 

     Одну хвилинку,  є питання до доповідача? Немає. Зосередьтеся, будь ласка. У залі 343 народних депутати.

 

     Голосуємо пропозицію   про   відхилення   проекту,  внесеного Президентом,  і прийняття в  першому  читанні  проекту,  внесеного депутатами профільного комітету. Депутате Манчуленко, голосуйте.

 

     "За" - 225.

 

     Віталій Григорович Черненко не встиг проголосувати. Запросіть депутата Богословську, вона всіх агітувала. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 221.

 

     Не встиг Володимир  Романович.  Іване  Івановичу,  допоможіть депутату Манчуленку. Григорію Григоровичу, голосуйте.

 

     "За" - 244.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  таке  саме  формулювання  пропонується  щодо проекту Закону про  внесення  змін  до  Закону  про  оподаткування прибутку    підприємств:   про   відхилення   проекту,   внесеного Президентом,  і прийняття в  першому  читанні  проекту,  внесеного депутатами профільного комітету. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів України щодо ставок акцизного збору  і  ввізного  мита  та порядку  сплати  акцизного  збору  (стосовно алкогольних напоїв та пива). Доповідає Регурецький Василь Васильович.

 

     У нас залишилося два  законопроекти,  я  просив  би  проявити активність.   А   потім  розглянемо  питання  ратифікації  і  щодо вугільної промисловості. Заступник міністра скоро буде.

 

     Василю Васильовичу, вам п'ять хвилин.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Вашій увазі  пропонується  законопроект  про  внесення  змін  до  деяких законів  України  щодо  ставок  акцизного збору і ввізного мита та порядку сплати акцизного збору.

 

     У Законі України про Державний бюджет  України  на  1999  рік суми акцизного збору по таких товарах, як спирт, алкогольні напої, пиво,  тютюнові  вироби,  визначено  за  ставками,  запровадженими постановою Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 року та змінами до цієї постанови від 29 вересня 1998 року.  Цим  законодавчим  актом було  встановлено,  що  оподаткування  спирту,  алкогольних напоїв проводиться за ставкою 3,5 євро і пиво за ставкою 0,11  екю  за  1 літр.  Згідно  з  цими  розрахунками  були  проведені  обрахування надходжень до Державного бюджету і затверджено в бюджеті  на  1999 рік.

 

     Після прийняття  Закону  про  Державний  бюджет на 1999 рік 6 січня 1999 року набув чинності Закон України про внесення змін  до деяких   законів   України   щодо  ставок  акцизного  збору,  яким передбачено суттєве зменшення ставок,  передбачених у бюджеті 1999 року.  Зокрема на спирт було запроваджено ставку в розмірі 2 екю в першій половині 1999 року і 3 екю на другу половину 1999  року  за літр 100- відсоткового спирту,  а на пиво - 0,02 екю за 1 літр, що в 4 рази менше, ніж у чинному законі про бюджет.

 

     У зв'язку з цим втрати доходів бюджету від  передбачених  цим законом  зменшення  ставок  акцизного  збору на спирт і алкогольні напої у 1999 році становили понад 500 мільйонів  гривень,  у  тому числі акцизного збору - 400 мільйонів гривень.

 

     Тільки за   січень-травень  цього  року  внаслідок  зменшення ставок акцизного збору на спирт вітчизняний (з 3,5 до 2 екю  за  1 літр  100-відсоткового  спирту)  та  пиво (з 0,11 до 0,02 екю за 1 літр) бюджет втратив у першій половині цього  року  230  мільйонів гривень.

 

     У той  же  час зменшення ставок акцизного збору на алкогольні напої та пиво не призвело до значного зменшення роздрібних цін  на ці  товари  порівняно  з  рівнем  цих  цін  у  четвертому кварталі минулого року,  які діяли за старих умов  оподаткування,  оскільки питома  вага  торговельної  надбавки у відпускній ціні коливається від 25 до 97 відсотків і не підлягає регулюванню та обмеженню.

 

     Крім того,  встановлено  новий  порядок   отримання   спирту, призначеного   для   виробництва  іншої  підакцизної  продукції  з обов'язковим використанням  податкових  векселів.  І  таким  чином підприємствамивиробниками      підакцизної     продукції     стали лікеро-горілчані  заводи,  тоді  як  за  старими  умовами  (і   це визначено  в  Державному  бюджеті) платниками акцизного збору були спиртові заводи. Закон України про внесення змін до деяких законів України  щодо ставок акцизного збору і ввізного мита від 11 грудня 1998 року,  який набрав чинності 6 січня цього року,  ставить  під загрозу  виконання бюджету в 1999 році за цим джерелом надходження як у розрізі всіх ланок бюджетної  системи,  оскільки  зарахування акцизного   збору   буде   здійснюватися  за  місцем  розташування лікеро-горілчаних заводів, так і місцевих бюджетів у цілому.

 

     Таким чином, у тих областях, де розташовані спиртзаводи, буде недовиконання   бюджету  з  акцизного  збору,  а  в  областях,  де розташовані лікеро-горілчані заводи, - значне перевиконання.

 

     Виникає необхідність переглянути ставки  акцизного  збору  на спирт,  алкогольні  напої,  пиво,  по-перше,  піднявши їх до рівня ставок,  визначених у бюджеті 1999  року,  а  по-друге,  здійснити уточнення  розрахунків  з  акцизного  збору  в  розрізі  областей, перевіривши  надходження  податку  з  областей,   де   розташовані спиртові  заводи,  до  областей,  де  розташовані лікеро-горілчані заводи.

 

     Кабінет Міністрів вийшов з пропозицією прийняти законопроект, яким передбачено внести зміни щодо розмірів ставок акцизного збору на спирт і горілчані вироби та на пиво.  У тому числі пропонується доручити  Кабінету  Міністрів  у  місячний  строк  після  набрання чинності  цим  законом  провести  взаєморозрахунки  між  Державним бюджетом   України   та   бюджетами  Автономної  Республіки  Крим, областей, міст Києва та Севастополя, виходячи з нової класифікації доходів бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання  до  Василя  Васильовича?  Будь  ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка, список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Мороз. За ним - депутат Дайнеко.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ

 82, Запорізька  область).  Прошу  передати  слово  Цибенку  Петру Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов.  Уважаемый Василий Васильевич,  давайте будем откровенны.  Многие в этом зале помнят,  что на те грабли, которые вы  предлагаете,  мы в конце прошлого года уже наступали.  А смысл сводится к следующему:  по тем нововведениям Кабинета Министров  в конце  прошлого  года  ситуация была доведена до абсурда,  когда в стоимости бутылки пива до 60 процентов составлял акциз.

 

     У меня  складывается  впечатление,  что  здесь  решается   не проблема  бюджета,  а  уничтожаются  отечественное  пивоварение  и производство ликеро-водочных  изделий  с  тем,  чтобы  иностранной продукции дать зеленую улицу на территории Украины.

 

     Не считаете ли вы возможным,  чтобы с этим законопроектом и с подобными в дальнейшем вообще не обращаться в Верховный Совет?

 

     Спасибо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Щодо цього питання я хотів би навести вам  показники,  які  склалися  стосовно  цін реалізації і розміру податків у цих цінах на пиво і лікеро-горілчані вироби.

 

     По пиву,  до речі.  За діючих ставок акцизного збору 0,02 екю на  1 літр пива,  при сьогоднішній ставці ПДВ у середній ціні пива розмір цих двох податків  становить  трохи  більше  10  відсотків. Підкреслюю,  при  ставці  0,02  екю  на  1  літр - трохи більше 10 відсотків.

 

     За ставкою, яка врахована у Державному бюджеті, а це 0,11 екю на  1  літр продажної ціни пива,  розмір двох податків - акцизного збору і податку на додану вартість становитиме 30,4 відсотка.

 

     Тому йдеться не про таке збільшення,  яке не дасть можливості продати  цей  продукт  і  відповідно отримати прибуток продавцям і виробникам цієї  продукції,  а  про  збільшення  до  поміркованого розміру,  до  того,  який  можливий  для  справляння до Державного бюджету.

 

     Спирт, горілка,  пиво,  як,  до речі,  тютюн і бензин,  -  це найбільш ліквідні продукти, які сьогодні легко продаються на ринку України.

 

     Розміри тих ставок,  які  ми  пропонуємо,  саме  виходять  на рівень поміркованих податків,  які діяли у нас завжди, зокрема і в радянські часи.

 

     Для вашого відома по горілці.  За  ставок,  які  враховані  в Державному бюджеті, розмір податків (акциз і ПДВ) у продажній ціні сягатиме 60 відсотків.  За діючих зменшених ставок,  які діяли  на початку  1999  року  (0,2  екю за 1 літр 100-відсоткового спирту), обсяг цих податків у ціні сягає більш як 45 відсотків.

 

     Я хочу нагадати вам,  що в радянські  часи  ставка  акцизного збору сягала 75 відсотків продажної ціни.  Я можу підтвердити,  що це саме той розмір податків з таких  високоліквідних,  монопольних товарів, який задовольняє Державний бюджет.

 

     Ми пропонуємо  сьогодні довести податки до тих розмірів,  які задовольняли б і Державний бюджет, і виробника цих продуктів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дайнеко. За ним - депутат Павловський.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Мы почти каждый день слушаем в Верховном Совете эти манипуляции с акцизным сбором. Но дело в том, что ваши расчеты иногда бывают необективны.

 

     И я согласен с тем,  что говорил Цибенко.  Действительно,  вы нанесли огромный ущерб государству, повысив акциз и затоварив наши ликероводочные заводы. И никто за это ответственности не понес.

 

     Поэтому вопрос:  отразится  ли  это  на  розничной  цене и не станут ли наши алкогольные напитки по  цене  выше  той  бормотухи, которую завозят из-за рубежа,  кстати,  по льготам, которые иногда предоставляет Кабинет Министров?  Не нанесем ли ущерб  государству вот этими действиями?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Щоб відповісти на це запитання,  я хотів би ще раз підтвердити,  що наші розрахунки виходять  із  тих  обсягів виробництва,  які  проведені  за  5  місяців  цього  року,  і  тих продажних цін, які діють на ринках України на цей час.

 

     До речі,  щоразу,  коли уряд виходить  із  пропозиціями  щодо ставок  акцизного  збору,  то  вони  сягають тих рівнів,  які були прораховані в  нас  ще  в  минулі  роки,  коли  ми  довели  ставки акцизного збору на горілку,  пиво і тютюн до найбільш можливого їх зменшення,  з тим щоб легалізувати цей ринок,  а в  майбутні  роки кожного  року  збільшувати  розмір  ставок акцизного збору до того рівня, який ми вважали оптимальним.

 

     Хочу вас  запевнити,  що  виробництво   цих   продуктів   при сьогоднішніх  ставках  акцизного  збору  не вплинуло на суттєве їх зменшення.  Навпаки,  виробництво  пива  за  старих  умов  і   при зменшених ставках акцизного збору зовсім не знизилося.

 

     За п'ять   місяців   цього  року  порівняно  з  минулим  пива вироблено на 108 відсотків. Щодо спирту і горілки відповідно у нас є зменшення. Але скорочення виробництва не є фактором зміни ставок акцизного збору,  тут  діяли  інші  фактори.  Акцизний  збір  може впливати  лише  на продажну ціну.  Після введення ставки акцизного збору в минулому році  (коли  її  збільшили  до  7  екю,  а  потім повернули до 3 екю),  фіксовані ціни практично не змінилися. І той вакуум,  дельта, яка склалася внаслідок зменшення ставки акцизного збору, була викликана просто підвищенням цінових надбавок.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка.   Слово  надається  депутату Сокерчаку. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська  область).  Шановні  народні  депутати!  Чесно скажу,  я  дуже  поважаю Василя Васильовича Регурецького як знавця податкових законів, тому не можу так різко критикувати за позицію, яку змушений займати заступник міністра фінансів з цього приводу.

 

     Справа в тому,  що в минулому році, коли доповідалося питання про підвищення ставок акцизного збору до 7,5 екю,  теж казали,  що все нормально. А потім Рахункова палата нам подала дані, що збитки підприємств  алкогольної,   тютюнової   промисловості,   а   також підприємств,  які виробляють пиво, обраховуються в розмірі від 300 до 600 мільйонів гривень.

 

     Ми подали депутатське звернення  з  приводу  того,  хто  буде відповідати  за  це,  але  Кабінет  Міністрів  до  сьогодні не дав відповіді, хто автор тих удосконалень податкового законодавства, - підвищення  ставок  акцизного збору до 7,5 екю,  і відповідального сьогодні немає.

 

     Наш Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності,  як кажуть,  уже вкотре розглядав подання Кабінету Міністрів з приводу підвищення ставок акцизного збору.

 

     Василь Васильович має рацію в тому, що в 1996 році  законами  були  встановлені об'єктивні ставки акцизного збору на алкогольні напої.  І  це  правда.  Ми  досконало  вивчили ситуацію,  яка  була  навколо нашої держави - в Росії,  Білорусії, Молдові,  Казахстані - і це дало можливість знайти нам  об'єктивне рішення.

 

     До 1998 року закони працювали нормально,  але комусь здалося, що можна одержати більше надходжень до Державного  бюджету.  Ніхто не заперечував проти планового збільшення надходжень від акцизного збору від 1 до 3 відсотків валового внутрішнього продукту,  як  це планувалося.  Але  коли наклалася економічна криза,  ще й сьогодні наслідки кризи існують,  то я не розумію,  чому пропонуються зміни правил гри тоді, коли наші підприємства алкогольної промисловості, виноробної і пивоваріння ще не стали на  ноги  після  того  удару, який було завдано в 1998 році.

 

     Через те  ми  вважаємо,  що  внесений  законопроект  фактично повторює ставки акцизного збору на спирт, алкогольні напої і пиво, які  були введені постановами Кабінету Міністрів 1200 від 3 серпня і 7552 від 29 вересня,  де  вони  себе  поправили  -  визнали,  що наполовину завищили ставки.

 

     Члени Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності вважають за необхідне звернути увагу  народних  депутатів  на  цей минулорічний  експеримент  Кабінету Міністрів,  щоб застерегти від повторення помилки минулого.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, ваша пропозиція.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ми  пропонуємо  відхилити  поданий   Кабінетом Міністрів  законопроект  про  підвищення ставок акцизного збору на спирт до 3,5 екю і продовжити до 1  липня  2000  року  дію  ставки акцизного  збору  в  розмірі  2  екю  на спирт етиловий із вмістом спирту не менш як 80 відсотків і на 1 літр 100-відсоткого  спирту. Стосовно  пива  пропонується  підвищити  ставку акцизного збору до 0,11 екю. Сьогодні діє норма 0,02 екю, я вважаю, що треба залишити цю ставку.

 

     У нас,   Олександре   Миколайовичу,   є   достатньо  діаграм, достатньо аргументованих листів.  Проводилося  не  одне  засідання робочої   групи,  проводяться  круглі  столи.  І  сьогодні  журнал "Бізнес" проводить круглий стіл за участю  всіх  знавців  пива  за темою:  "Що дасть підвищення ставок акцизного збору,  які пропонує ввести Кабінет Міністрів України?"

 

     І розрахунки показують,  що нічого нового  і  кращого  це  не дасть,   а   навпаки,   будуть  скорочені  обсяги  виробництва  та реалізації  цих  товарів.  Таким  чином  держава  втратить   через ненадходження  акцизу  (а  на акциз накладається ПДВ),  зменшаться прибутки підприємств і надходження платежів до Державного бюджету.

 

     Крім того, сьогодні на одного працівника на виробництві пива, який працює безпосередньо, наприклад на заводі "Оболонь", припадає 10 громадян,  які прив'язані до цього працюючого на заводі.  Таким чином, якщо буде скорочене виробництво, то збільшиться і офіційний рівень безробіття,  і тіньовий бізнес щодо  завезення  нелегальних товарів.

 

     І останній  аргумент.  Василю  Васильовичу,  я  думаю,  що  і Міністерство фінансів, і Кабінет Міністрів повинні прорахувати, що робиться   навколо  нас.  Ми  внесли  на  розгляд  Верховної  Ради пропозиції щодо  боротьби  з  нелегальним  ввезенням,  а  також  з фальсифікатом  алкогольних напоїв і тютюнових виробів.  І коли всі відомства  добре  розібралися,  то  виявилося,  що   ми   сьогодні страждаємо насамперед від того,  що сьогодні Україна стала справді принадливим шматком території Європи,  де дуже легко живеться тим, хто працює в тіні.  Тим, що ви пропонуєте сьогодні, ми тінь тільки посилюємо, а бюджет від цього реально нічого не виграє.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги, перевірки показали, що лише 10-12   процентів   пива,  алкогольних  напоїв,  лікеро-горілчаних виробів,  які  завозяться,  проходять  митний  контроль,  решта  - нелегальним шляхом.  Безперечно,  ніяких платежів до бюджету з цих товарів не надходить.

 

     Тому вноситься  така  пропозиція:   відхилити   законопроект, внесений   Кабінетом  Міністрів,  і  прийняти  в  першому  читанні законопроект,  який вносять депутати -  члени  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської діяльності Альошин,  Сокерчак і Цушко.  Я ставлю на голосування. Голосуємо (Шум у залі). Наталіє Михайлівно, не  відривайте фракцію - голосуйте!  Володимире Романовичу,  нехай фракція працює. Голосуємо.

 

     "За" - 277.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається інформація    про     погашення     заборгованості працівникам  вугільної промисловості України.  Доповідає заступник міністра вугільної  промисловості  Ярослав  Михайлович  Підгайний. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ПІДГАЙНИЙ Я.М.,  заступник  міністра  вугільної промисловості України.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати!   Сьогодні   розглядається  екстремальна  ситуація,  яка створилася на виробничому об'єднанні  "Артемвугілля",  зокрема  на шахтах "Комсомолець" та імені Гагаріна.

 

     Усі ви знаєте, що 14 червня 1999 року (понад 3 тижні тому) до Києва  прибули  непрацюючі  шахтарі-інваліди  та  жінки  працюючих шахтарів зазначених шахт,  які пікетують Адміністрацію Президента. Усіх прибулих було 487 чоловік.  Через два тижні більшість  з  них після   зустрічі   та  вирішення  деяких  поставлених  вимог  були відправлені за  місцем  проживання.  Але  на  даний  час  у  Києві залишилося   ще  145  чоловік,  які  вимагають  повного  погашення заборгованості перед ними.

 

     Неповна визначеність ситуації з вирішенням  соціальних  вимог пікетуючих  спонукала  їх до більш рішучих дій - з учорашнього дня вони вдалися до 3-денної сухої голодовки.

 

     Початок теперішніх  подій  слід  шукати  значно  раніше,   не сьогодні,  а  ще  в  1989  році,  коли  розпочався страйк на шахті "Північна". Загальний результат - повне забезпечення шахтарів цієї шахти  всіма  виплатами  і  вимогами.  І сьогодні,  за напруженого соціально-економічного становища,  ми маємо  таку  саму  ситуацію. Проте   вирішити   питання  окремо  цих  двох  шахт  і  об'єднання неможливо.  Сьогодні  питання  потрібно  вирішувати  в  цілому  по галузі, по всіх підприємствах і шахтах, по кожному шахтарю окремо.

 

     Ми не  маємо  права допустити минулих помилок,  адже проблема погашення заборгованості із заробітної плати, регресних позовів та одноразових   виплат   стосується   в   цілому   всіх  підприємств Мінвуглепрому  України,  в  тому  числі   працюючих   шахтарів   і шахтарів-інвалідів.

 

     Аналізуючи стан  справ на окремому об'єднанні "Артемвугілля", слід відзначити, що незважаючи на складні гірничо-геологічні умови та  важкий  фінансовий  стан,  шахтарі  об'єднання досягли значних виробничих показників.  З початку поточного року  видобуток  понад завдання - 75 тисяч тонн вугілля,  що дало змогу збільшити виплату заробітної плати, регресних виплат на 4 мільйони гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.  Але навіть ці досягнення не дають можливості повністю погасити заборгованість із  зарплати  та регресів.

 

     Ситуація не поліпшується.  В "Артемвугіллі" заборгованість із заробітної плати становить 35 мільйонів  гривень,  а  з  регресних позовів та одноразових допомог - 22 мільйони гривень, що становить майже  половину  всієї  заборгованості  з  нарахованої  заробітної плати.  Так,  наприклад,  на  шахті імені Гагаріна на 1 тисячу 600 працюючих - 1 тисяча 500 регресників та  інвалідів.  Практично  на одного працюючого припадає один інвалід. На шахті "Комсомолець" на 1 тисячу 800 працюючих - 1 тисяча 120 регресників та інвалідів.  У цілому  по  об'єднанню  "Артемвугілля"  на  10 тисяч працюючих - 6 тисяч 157 регресників та інвалідів, у цілому по міністерству - 185 тисяч  регресників  і  заборгованість  на  сьогодні  становить 471 мільйон гривень,  що перевищує місячний обсяг реалізації видобутку вугілля.

 

     Швидке збільшення  заборгованості  зумовлене  браком коштів у видобувних підприємств, а також уведенням у 1992 році в дію Закону про охорону праці, відповідно до статті 11 якого різко збільшилася кількість в процентному відношенні регресників  та  інвалідів.  На сьогодні  це  становить  близько  20  відсотків у фонді заробітної плати по Мінвуглепрому.

 

     Без додаткових   джерел    фінансування    погасити    наявну заборгованість неможливо, тому це питання і розглядається сьогодні на засіданні  Верховної  Ради.  Пом'якшенню  соціально-економічної напруженості  у  вуглевидобувних  регіонах  України  деякою  мірою сприятиме прийнятий  Верховною  Радою  гірничий  закон,  прийнятий сьогодні   в   першому   читанні   проект   Закону   України   про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань,  а також внесені зміни до Закону України про Державний бюджет України на  1999  рік щодо  збільшення  фінансування вугільної галузі в другому півріччі 1999 року.  У Міністерстві вугільної промисловості створено робочу комісію,  яка  розгляне  всі  поставлені вимоги шахтарів,  у першу чергу - погашення заборгованості із  заробітної  плати,  регресів, одноразової допомоги.

 

     Сьогодні після   обіду   ці  пропозиції  будуть  передані  до Кабінету   Міністрів    і    роздані    не    тільки    пікетуючим інвалідам-шахтарям,  але й шахтарям, які приїхали 30 червня в Київ із такими ж вимогами  щодо  погашення  заробітної  плати,  виплати регресів,  одноразових  допомог.  Вони  сьогодні  знаходяться біля будинку Верховної Ради і чекають відповіді щодо розв'язання  їхніх проблем і вимог.

 

     Ми сподіваємося,  що спільними зусиллями Кабінету Міністрів і Верховної Ради України зможемо найближчим  часом  подолати  кризу, зняти  соціальне  напруження  на  підприємствах  вугільної галузі, розв'язати проблеми шахтарів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  у вас є  проект  постанови  з  цього питання.  Я думаю,  що 5 пунктів усім зрозумілі,  до того ж ми вже прийняли ряд відповідних постанов і поправок до  законів,  у  тому числі  і  корекцію бюджету на 1999 рік (Шум у залі).  До того,  що написано в проекті постанови,  більше нічого додати не  зможемо  - будемо виступати, чи не виступати...

 

     У мене  є пропозиція прийняти за основу цей проект постанови. Голосуємо за основу.

 

     "За" - 193.

 

     Голосуємо за   основу!   Анатолію   Сергійовичу,   допоможіть шахтарям.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо (Шум  у залі).  Як не в одному,  то в другому кутку розмовляєте... Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято. В  цілому  можемо  голосувати?   Голосуємо   проект постанови в цілому.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі. Постанова прийнята.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  нам  необхідно прийняти чотири законопроекти про ратифікацію.

 

     Проект Закону України про  ратифікацію  Угоди  між  Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської Республіки про торгівельне судноплавство.

 

     Є зауваження?  Я  прошу   підтримати   і   ратифікувати   цей законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 183.

 

     Шановні колеги, прошу проголосувати.

 

     "За" - 196.

 

     Олександре Івановичу,    допоможіть,   будь   ласка.   Дмитре Дмитровичу, голосуйте! Депутате Петренко! Поки вас не було, ми вже постанову прийняли. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Понеділко Віктор, у вас є запитання? Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 236.

 

     Прийнято.

 

     Проект Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між   урядом України  та урядом Королівства Бельгія про міжнародне автомобільне сполучення.

 

     Давайте ратифікуємо,  будемо їздити в Бельгію,  а бельгійці - до нас. Є такі бажаючі, давайте дамо їм можливість. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Не встиг  депутат Філенко проголосувати (Шум у залі).  Якщо у вас є запитання,  Володимире Романовичу, у нас присутній заступник міністра, він може відповісти. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Та Мороз   готує   вам   письмову   інформацію.  Будь  ласка, голосуємо. Депутате Порошенко! Покиньте телефон і голосуйте.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Проект Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між   урядом України  і  урядом  Російської  Федерації  про  взаємодію  під час експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     Дайте можливість проголосувати депутату Кірімову. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Валерію Пилиповичу,  відпустіть  депутата  Кириленка  (Шум  у залі).  У нас є вакансія міністра по  спорту,  ми  когось  із  вас будемо рекомендувати, тільки голосуйте. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі.

 

     Проект Закону   України  про  ратифікацію  Угоди  між  урядом України  і  урядом  Чеської  Республіки   про   умови   завершення реалізації  після 1 січня 1992 року на території України Угоди між урядом  СРСР  і  урядом  ЧССР  про  співробітництво   в   освоєнні Ямбурзького    газового   родовища,   будівництві   магістрального газопроводу Ямбург-Західний кордон СРСР  та  об'єктів  Уральського газового  комплексу  і пов'язані з цим поставки природного газу із СРСР до ЧССР від 16 грудня 1985 року.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі.

 

     Всі питання,  які сьогодні вносили на розгляд Верховної Ради, ми розглянули. Спасибі вам за активну роботу.

 

     У понеділок об 11 годині відбудеться засідання Погоджувальної ради, а у вівторок о 10 годині - пленарне засідання. На все добре.