Стенограма пленарного засідання

01 липня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  1  л и п н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвався 341  народний   депутат.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  ми  розглянули  питання про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Стоїть  питання  про  подолання вето Президента.

 

     Депутат Борщевський має слово як доповідач.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Ввиду важности этого закона  я  предлагаю  дать  протокольное  поручение опубликовать результаты поименного голосования в "Голосе Украины", чтобы пенсионеры знали,  кто выполняет обещания,  данные им, а кто не выполняет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз нагадаю, за що ми будемо голосувати.

 

     "Верховна Рада постановляє:

 

     1. Відхилити  пропозиції Президента України до Закону України про внесення змін до Закону України про пенсійне  забезпечення  як такі, що є неприйнятними.

 

     2. Прийняти  зазначений закон повторно у редакції,  ухваленій Верховною Радою України 18 березня 1999 року".

 

     Проект постанови вноситься  народними  депутатами  -  членами профільного комітету.

 

     Голосуємо в режимі подолання вето.

 

     "За" - 231.

 

     Будь ласка, розшифруйте.

 

     "За": комуністи - 121 із 121; народні демократи - 4 з 19; Рух

- 12 із 28;  "Відродження регіонів" - 1 із 16;  "Батьківщина" - 13 із  17;  соціал-демократи  -  2  з  18;  соціалісти  -  23  з  24; "Реформиконгрес" - 3 з 12;  зелені - 6 із 8; "Незалежні" - 7 із 9; "Громада"  - 14 із 14;  "Трудова Україна" - 4 з 8;  селяни - 11 із 13; Рух - 3 з 14; прогресивні соціалісти - відсутні; позафракційні

- 7 із 14.

 

     Була пропозиція  надрукувати  результати  цього голосування в "Голосі України". Ми даємо таке доручення.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Постанови про основні напрями  бюджетної політики  на  2000  рік (Бюджетна резолюція).  Доповідає Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська  область). Фракция  "Батьківщина".  После  рассмотрения   проекта   Бюджетной резолюции  в  первом  чтении  в зале Верховной Рады две недели шла предметная работа с комитетами и  фракциями  по  согласованию  его положений.

 

     Я хочу  поблагодарить  все без исключения комитеты и фракции, которые подали  в  бюджетный  комитет  обстоятельные  замечания  и предложения.  Они  в  результате  совместной  работы  комитетов  и фракций с бюджетным комитетом учтены в предлагаемом  вам  варианте Бюджетной резолюции. В варианте, который вам роздан, содержатся не только предложения, которые были внесены, но и указаны их авторы.

 

     Я хотела бы обратить внимание на то, что сохранились ключевые положения  проекта  Бюджетной  резолюции,  касающиеся  образования доходной части бюджета.  Попрежнему все комитеты и фракции сошлись на  том,  что  мы  обязаны  зачислить в доходную часть бюджета все теневые средства,  которые  сегодня  проходят  мимо  бюджета.  Это консолидация всех внебюджетных средств, всех внебюджетных фондов в единую доходную часть консолидированного бюджета.

 

     Также осталось  положение,  предусматривающее  отмену  льгот, которые  предоставляются конкретным хозяйствующим субектам по тем или иным видам импортных операций,  что  может  дать  значительное наполнение доходной части бюджета.

 

     Большая часть фракций поддержала мнение о том,  что мы должны рассматривать вопрос о реформировании налоговой системы в стране с тем,  чтобы  раз и навсегда покончить с теневой сферой,  неуплатой налогов, недоимкой в бюджет и колоссальным налоговым процессом.

 

     Относительно доходной части.  После  длительных  консультаций определено,  что 28-30 процентов ВВП должно быть консолидировано в доходной части бюджета за счет  тех  доходных  элементов,  которые указаны  в  проекте Бюджетной резолюции.  Более 30 позиций проекта Бюджетной резолюции усиливают  доходную  часть  консолидированного бюджета.

 

     Относительно расходной  части.  Бюджетный  комитет  поддержал предложение народного депутата Асадчева,  и  мы  убрали  детальную структуру   распределения   расходов,   которая   была  указана  в соответствии с функциональной классификацией. Мы оставили проценты от  консолидированной  расходной  части бюджета только на ключевые направления - на образование,  здравоохранение и социальные нужды, что  определено  в проекте Бюджетной резолюции как основные траты, которые необходимо произвести из бюджета в 2000 году.

 

     Несколько слов хочу сказать о межбюджетных  отношениях.  Блок межбюджетных  отношений претерпел некоторые корректировки,  но тем не менее оставлены ключевые позиции.

 

     Нормативный подход к  планированию  расходной  части  местных бюджетов  раз  и  навсегда  исключит  практику,  когда  на местные бюджеты  сбрасывается  исполнение  социальных   законов,   но   не обеспечивается   финансовыми   ресурсами.  Нормативное  исчисление расходной  части  позволит  сбалансировать  стоимость  полномочий, которые передаются государством органам местного самоуправления, с обемом финансовых ресурсов,  которые должны быть предусмотрены  в местных бюджетах.

 

     Для местных  бюджетов  сохранился  норматив  -  40  процентов консолидированного  бюджета  для   финансирования   делегированных государством полномочий, которые исполняются на местном уровне.

 

     Одной из  ключевых  позиций  является  то,  что  мы в проекте Бюджетной резолюции детально определили  функции  Государственного бюджета  и  местных бюджетов.  Разделив полномочия,  мы достаточно четко распределили финансовые ресурсы.

 

     Учитывая, что нормативное планирование для  местных  бюджетов является  нововведением  в  2000  году,  мы  предлагаем дать право областным  администрациям  и  областным   советам   корректировать расходные  части  бюджетов  городов  и  районов  с учетом реальной бюджетной  сети  городов  и  районов.  Это  даст  нам  возможность изучить,  как действуют нормативы в городах,  районах, областях, и при рассмотрении проекта бюджета отрегулировать  этот  механизм  и принять реальный бюджет.

 

     В проекте  Бюджетной  резолюции также предусмотрены механизмы независимого,  обективного   расчета   доходной   части   местных бюджетов.  Это  даст возможность исключить практику,  когда доходы местных бюджетов штучно завышались Министерством финансов, и затем при   исполнении   бюджетов  местные  бюджеты  недополучали  20-30 процентов своей доходной части.

 

     Относительно дефицита    бюджета.    Принята    согласованная формулировка,  которая предусматривает,  что дефицит бюджета будет согласован   с   Министерством   финансов   во   время    принятия Государственного бюджета.  И будет принят обоснованный дефицит.  В проекте Бюджетной резолюции заложено  единственное  ограничение  - Государственный  бюджет  не  может  быть спланирован с профицитом. Почти все фракции,  за исключением одной,  поддержали положение об отсутствии профицита в бюджете 2000 года.

 

     Конкретные предложения,  которые должны быть учтены Кабинетом Министров,   касаются   взаимоотношений   Пенсионного   фонда    и Государственного   бюджета.   Предлагается   в   2000  году  четко разграничить,  за  что  платит  Пенсионный  фонд,  за  что  платит Государственный   бюджет,   и   исключить   не   свойственные  для Пенсионного фонда траты из расходной части Пенсионного фонда.

 

     Предлагается, чтобы   правительство   вместе    с    проектом Государственного  бюджета подало проект бюджета Пенсионного фонда, чтобы Верховная Рада смогла увидеть абсолютно все доходы  и  траты Пенсионного  фонда,  а также средства,  направляемые на содержание администрации  Пенсионного  фонда  и  банкам,  которые  производят перечисления пенсионных средств.

 

     Хотела бы  отдельно  сказать  о предложениях двух комитетов - Комитета по вопросам науки и образования и  Комитета  по  вопросам экологической    политики,    природопользования    и   ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы,  которые поступили несколько поздно.

 

     Предложения Комитета  по  вопросам  науки  и образования я не буду озвучивать,  они есть у вас на руках.  Я просила бы, чтобы вы при голосовании учли, что мы учитываем эти замечания и предложения в полном обеме.

 

     Что касается предложений Комитета по  вопросам  экологической политики,     природопользования    и    ликвидации    последствий Чернобыльской  катастрофы,  то  в   проект   Бюджетной   резолюции необходимо включить четыре пункта, которые согласованы с бюджетным комитетом.  Я хотела бы сейчас зачитать  эти  предложения  с  тем, чтобы  они  были  учтены  при  подготовке  окончательного варианта Бюджетной резолюции.

 

     "1. Передбачити в проекті Закону України про Державний бюджет України  на  2000  рік  збереження  Державного цільового фонду для здійснення  заходів  щодо  ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи.   Забезпечити   фінансування   заходів,  пов'язаних  з ліквідацією  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  та  соціальним захистом  населення,  на  рівні,  не  нижче  рівня  1997  року,  з урахуванням сукупного індексу інфляції у 1998-2000 роках.

 

     2. Передбачити в проекті Закону України про Державний  бюджет України  на  2000  рік  механізм  і  джерело наповнення Державного цільового фонду для здійснення заходів щодо  ліквідації  наслідків Чорнобильської   катастрофи,   визначені   у  Законі  України  про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     3. Визначити додатково обсяги та джерела  видатків  на  повне погашення заборгованості,  що складеться за станом на 1 січня 2000 року,  по витратах на соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     4. Створити   спеціальний   внутрібюджетний   державний  фонд поводження з радіоактивними відходами відповідно до вимог статті 4 Закону України про поводження з радіоактивними відходами".

 

     С учетом всех замечаний и предложений, оглашенных сейчас, и с учетом того,  что  практически  всеми  комитетами  и  фракциями  в бюджетный  комитет  были  направлены  письма  о  поддержке проекта Бюджетной резолюции в целом, я просила бы поставить на голосование вопрос о принятии Бюджетной резолюции в целом,  учитывая еще и то, что по Регламенту сегодня последний день, когда мы можем принимать Бюджетную резолюцию.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до Юлії Володимирівни будуть?  Запишіться, будь ласка.  Скільки  часу  відведемо?  10  хвилин  достатньо?  10 хвилин, будь ласка.

 

     Депутат Бабурін. За ним - депутат Костинюк.

 

     БАБУРІН О.В.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий   округ   75, Запорізька область). Прошу передать слово Штепе Наталии Петровне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Юлия Владимировна, я к вам подходила по поводу этого вопроса, но тем не менее хотела бы уточнить.  Проект Закона о Государственном бюджете на 2000 год будет разрабатываться на основе  Бюджетной  резолюции. Каким  же  образом  будет  учтено положение Конституции Автономной Республки Крым об одноканальной системе финансирования?  В проекте Бюджетной  резолюции  ничего  не сказано по этому поводу,  и когда будет формироваться проект Государственного бюджета на  2000  год, мы  вернемся  к  Бюджетной резолюции,  если за это время не примем других законов, которые бы урегулировали эту проблему.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  В  Бюджетной  резолюции,  принятой  в  первом чтении,  положения Конституции Крыма,  касающиеся бюджетной сферы, учтены  в  полном  обеме.  При  формировании  проекта  Закона   о Государственном   бюджете  все  эти  положения  Конституции  Крыма обязательно должны быть учтены.  И мы будем контролировать,  чтобы их учли.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк. За ним - депутат Тищенко.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний доповідачу! Ми в цілому підтримуємо проект постанови, але тут є кілька незрозумілих питань.   Зокрема,  за  рахунок  яких  джерел  вдасться  підвищити купівельну  спроможність  населення  та  збільшити   рівень   його зайнятості?

 

     Також незрозуміло,   яким   чином  за  допомогою  Закону  про Державний бюджет на наступний рік можна відмовитися  від  бартеру. Незрозумілою є пропозиція, з якою взагалі не можна погодитися, про скорочення не менш як на 40 відсотків видатків  на  судову  владу. Адже  навіть  при сьогоднішньому рівні фінансування вона практично не виконує своєї основної функції.

 

     Дякую. Прошу, прокоментуйте.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо.  Я начну  с  последнего  вопроса.  В окончательном     варианте     Бюджетной     резолюции,    который подкорректирован вместе с профильным комитетом,  записано,  что на 40  процентов  сокращаются  расходы на государственное управление, "крім установ судової влади".

 

     В проекте  Бюджетной  резолюции  есть  некоторые   положения, реализация которых зависит от работы правительства. А что касается сокращения обемов бартера, то понятно, что бартер заклинаниями не устранить.   Для   этого  должно  работать  правительство,  должен работать   Национальный   банк    в    направлении    нормализации кредитно-денежной    политики.   А   конечный   результат   работы правительства - сокращение обемов бартера - в  проекте  Бюджетной резолюции предусмотрен.

 

     Я хочу   сказать,   что   этот   проект  Бюджетной  резолюции создавался не бюджетным комитетом,  а всеми народными  депутатами, всеми  комитетами  и  фракциями.  И  в  таком  случае  мы  обязаны учитывать это мнение, даже если мы с чем-то не согласны.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Юлия Владимировна!  В прошлом году  вы  попытались  решить  вопрос несправедливого распределения субвенций,  когда   есть   области-доноры   и   области,   которые потребляют. К сожалению, в окончательном варианте бюджета все ваши попытки были сведены к нулю. Приняли то, что как обычно принимали. Какие  гарантии,  что  это  не произойдет в 2000 году?  Это первый вопрос.

 

     И второй. Вы знаете о состоявшейся акции протеста. Трудящиеся со  всех областей Украины пришли в Киев и требуют от правительства не выплачивать зарубежным финансовым кругам долги  по  кредитам  в связи  с  тем,  что  эти  кредиты были использованы не на развитие экономики Украины, а на ее уничтожение. Почему в проекте Бюджетной резолюции нет такой постановки вопроса?  Сегодня мы вправе ставить вопрос об ущербе,  нанесенном Украине,  и предявить претензии тем кругам,  по чьим рецептам работают наше правительство и Президент. Пожалуйста, ответьте на этот вопрос.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо.  Я хочу проинформировать вас о  том, что бюджетный комитет по вашему поручению шаг за шагом устраняет в бюджете бюджетную дискриминацию  в  отношении  отдельных  граждан, которые  проживают  на  разных территориях,  в отношении отдельных районов, городов и областей.

 

     В проекте Бюджетной резолюции заложено главное, что устраняет эту   дискриминацию,   -   нормативы,   на   базе   которых  будут формироваться расходные части. Норматив будет немного поправлен на коэффициент,  который  учитывает  плотность  населения  (сельская, городская местность),  урбанизацию и так далее.  И  мы  сформируем такую  расходную часть,  которая полностью исключит дискриминацию. Если у нас в прошлом году  (учитывая,  что  только  сформировались комитеты)  бюджетный  процесс  шел в пожарном порядке (вы помните, что в последний день года в парламент были внесены новые нормативы отчисления  налогов  для  областей),  то  в этом году мы такого не допустим, и залог тому - нормативы.

 

     И по  поводу  внешних  и  внутренних  долгов,  которые   были образованы  правительствами  всех  поколений.  В проекте Бюджетной резолюции мы  предусмотрели  очень  жесткую  норму:  правительство обязано  предоставить  в  Верховную  Раду реестр всех внутренних и внешних долгов с приложением всех договоров, которые обуславливают создание   этих  долгов.  Мы  все  внимательно  изучим  и  доложим парламенту,  какие долги как были образованы,  под какие  проценты брались,  куда эти деньги были направлены и вправе ли мы гасить их из бюджета.  Именно на базе такой работы мы  предполагаем  в  2000 году сократить расходы на погашение некоторых внешних и внутренних долгов.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко. За ним - депутат Матвієнков.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Шановна Юліє Володимирівно, у мене декілька питань.

 

     Перше. Якою буде політика, виходячи з цього проекту Бюджетної резолюції, щодо дотаційних регіонів? Законом про Держбюджет на цей рік, наприклад, Чернівецькій області передбачено дотацію в сумі 27 мільйонів  гривень,  хоча  реальна  цифра  -  87   мільйонів.   Чи виправиться ця ситуація в проекті бюджету на 2000 рік?

 

     Друге. У  пункті  3.1.10 за пропозицією фракції Комуністичної партії  передбачено  загальне  скорочення  видатків  на  утримання силових   структур.  Водночас  у  пункті  3.5.1  пропонується  (це пропозиція Комітету  з  питань  національної  безпеки  і  оборони) зовсім протилежне. Яким чином можуть уживатися ці взаємовиключаючі пункти в проекті Бюджетної резолюції?

 

     І останнє  запитання  стосується   скорочення   видатків   на утримання судової влади.  Ми знаємо, в якому жалюгідному становищі перебуває судова влада  на  даний  момент.  Думаю,  що  недоцільно передбачати скорочення на 40 відсотків витрат на судову владу.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Относительно дотационных регионов. Спланировав расходную часть бюджетов дотационных регионов  по  нормативам,  мы получим   четкий  размер  дотаций,  полностью  покрывающий  траты, которые они обязаны произвести по действующим законам.

 

     Мы закрепляем за бюджетами районов и городов местные налоги и сборы, которые исключаются из общего баланса. Это даст возможность органам местного самоуправления  значительно  увеличить  траты  на собственные нужды, на развитие районов, городов и областей.

 

     Далее. Мы    закладываем   в   проекте   усиленный   механизм автоматического  дотирования.  Если  в  этом  году  дотации   были получены  не  в  ручном  режиме  только  частично,  то  в  проекте Бюджетной  резолюции  четко  описан  механизм,  который  в  случае принятия  навсегда исключит для дотационных областей взаимозачеты, которые  не  дают  возможности  выплачивать  заработную  плату,  и полностью покроют все дотации, запланированные на текущий год, без ручного управления. Это очень важно, и это предусмотрено в проекте Бюджетной резолюции.

 

     Я могу  сказать  твердо:  если  мы  как  Верховная  Рада  при формировании  проекта  бюджета  будем  настаивать  на  нормативном планировании  и  применим  защищенный  механизм дотаций,  у нас не будет никаких  негативных  явлений  с  дотациями  для  дотационных областей.

 

     Я хотела  бы  обратить  ваше  внимание  на то,  что в проекте Бюджетной резолюции предусмотрено  закрепление  за  областями  100 процентов налога на доходы физических лиц.  Это первый шаг к тому, чтобы закрепить эти поступления за городами и районами.  Это очень важный аспект Бюджетной резолюции.

 

     По поводу  расходов  на  содержание  органов государственного управления и правоохранительных  органов.  Расходы  на  содержание органов  государственного управления действительно будут сокращены на 40 процентов.  Не  уменьшится  лишь  финансирование  учреждений судебной  власти.  Что  касается финансирования правоохранительных органов,  то будет разработана отдельная программа после  изучения представленных смет. Мы изучим их совместно с профильным комитетом и оставим только необходимое и достаточное.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Юлия Владимировна! Пункт 1.4: "Започаткування державної реєстрації  законопроектів  та  законів,  які  формують доходну та видаткову  частини  бюджету  із   зазначенням   вартості   кожного законопроекту  або  закону на поточний та планові періоди" - і так далі,  і так далі.  Намерение,  как  говорится,  благое.  Скажите, пожалуйста, как вы планируете это сделать? Это первое.

 

     И второе.  Пункт  1.12:  "Забезпечення  формування видаткової частини  бюджету  всіх  рівнів  на  основі  нормативів   бюджетної забезпеченості". Но их на сегодняшний день нет!

 

     Ну, и самое главное.  Ваши благие намерения понятны, и работа вами проделана хорошая,  но по этой резолюции ведь нужно жить. Как вы   оцениваете,   реальны  ли  сегодня  эти  тезисы,  которые  мы накропали?

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  По  поводу  нормативного   планирования.   Вы знаете,  что много лет подряд Министерство финансов и Министерство экономики  говорят  о  том,  что  нормативы   в   стране   создать невозможно:  нет стабильности,  нет иных предпосылок, нет методик, ничего нет для того, чтобы создать их.

 

     Поэтому бюджетный  комитет  всем   составом   поработал   над созданием этих нормативов.  Создана методика. Полностью учтены все макроэкономические показатели, статистика за последние пять лет. И именно  в  проекте  Бюджетной  резолюции,  на последних страницах, содержатся  все   расчетные   нормативы,   которые   должны   быть использованы  при бюджетном планировании.  То есть нормативы - это реальность.

 

     Более того,  если  народные  депутаты,  которые  представляют мажоритарные округа,  интересуются, как эти нормативы выглядят для каждого района,  города и области, у меня с собой есть расчеты. Вы можете  подойти  ко  мне после доклада и увидеть (каждый по своему району), как выглядел бюджет 1996, 1997, 1998, 1999 годов и как он будет  выглядеть  с  учетом  применения  тех  нормативов,  которые предлагаются в проекте Бюджетной резолюции.

 

     Безусловно, в Украине создана нормативная база,  созданы  все методические  рекомендации  и  Кабинету  Министров  сегодня  нужно только этим воспользоваться.

 

     И я хочу сказать вам,  что по-прежнему именно Верховная  Рада продолжает   стимулировать   правительство   к  каким-то  реальным изменениям в этом направлении.  И я считаю,  что мы с вами  должны довести эту работу до конца.

 

     По поводу  реестра  законов,  которые  влияют  на  доходную и расходную части бюджета. Ну, вы меня извините, говорить об этом на седьмом  году  просто стыдно.  Каждая страна очень тщательно ведет реестр   всех   законов   и   законопроектов,   которые   касаются формирования  доходной  и  расходной  частей.  Законопроект уже на стадии обсуждения должен  быть  просчитан,  и  мы  должны  видеть, сколько он стоит. И если мы к этой работе приступим хотя бы сейчас и создадим,  наконец,  в стране баланс между законодательной базой (ее стоимостью) и реальными расходами бюджета,  - это будет первый шаг к тому, чтобы у нас в стране был бюджет, а не какое-то ручное, уникальное, виртуальное создание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Сідайте,   будь   ласка.   Висвітіть,  хто записався на обговорення даного питання.  Ми його обговорювали, це повторне  перше  читання.  Я просив би підтримати проект у першому читанні.  Всі зауваження і комітетів,  і фракцій у вас є на руках, вони враховані. Голосуємо?

 

     Ставлю на голосування прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 260.

 

     Спасибі.

 

     Одну хвилинку. Слово - депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии   Украины.   Мое   выступление   -  это  заявление  фракции прогрессивных социалистов.

 

     Мы глубоко возмущены попранием  наших  конституционных  прав. Согласно  Регламенту  мы  имели  право  доложить  проект Бюджетной резолюции,  который разработала Наталья  Витренко.  Грубо  нарушая наши   права,  нам  не  дали  возможность  доложить  и  предложить Верховному Совету и Украине в целом правильный,  спасающий  страну бюджетный процесс.  Поэтому мы глубоко возмущены и обявляем,  что те фракции,  которые проголосовали за,  взяли на себя политическую ответственность. Мы свои карточки извлекли.

 

     Александр Николаевич,  наша  фракция изза задержки транспорта опоздала к началу вечернего заседания,  когда было голосование. Мы задержались на 7 минут по обективным причинам,  поэтому, и только поэтому,  не смогли участвовать в голосовании за преодоление  вето Президента на закон по пенсионному вопросу.

 

     В связи с тем,  что наша фракция сейчас здесь,  я убедительно прошу вас повторить голосование.  Призываю депутатов проголосовать за  преодоление  вето  на пенсионный закон.  Наша фракция в полном составе  обязательно  проголосует  за  преодоление  вето,  которое наложил Президент на закон о пенсиях.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   пропозиція   депутата   Марченка, безперечно,  справедлива. Ви внесіть її письмово, і ми ваші голоси приєднаємо до результатів поіменного голосування.  Так що не треба переголосовувати. Ми врахуємо ваші голоси.

 

     Одну хвилинку. Слово має Буковинський, заступник міністра.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.,   перший   заступник   міністра   фінансів України.  Шановні  народні  депутати!  На  нашу  думку,  ідеологія запропонованого тексту проекту  Бюджетної  резолюції  порівняно  з попередніми проектами практично не змінилася.  Поданий документ за своїм змістом залишається жорстко регламентованою інструкцією щодо складання  Державного  і  місцевих  бюджетів на наступний рік і не відповідає  вимогам  до  Бюджетної  резолюції,  яка  в  загальному вигляді  повинна окреслювати пріоритети бюджетної політики держави на наступний рік,  бути орієнтиром для уряду при розробці  проекту Державного бюджету.

 

     З огляду  на  обмеженість  часу  дозвольте зупинитися лише на окремих,  найбільш принципових питаннях,  які,  на нашу думку,  не можуть  бути реалізовані в разі прийняття даного проекту Бюджетної резолюції.

 

     Перше. Вважаємо  недоцільним   встановлювати   жорсткі   межі перерозподілу   ВВП   через   зведений  бюджет.  Така  норма  може застосовуватися скоріше для оцінки податкового навантаження, тобто може  бути  критерієм податкової політики,  але не визначати рамки обсягу  бюджету.  Розширення  податкової   бази   можливе   шляхом прийняття  нових  законів  України,  але  навіть  це  не може бути реалізовано,   оскільки   відповідно   до   Закону   про   систему оподаткування  зміни та доповнення щодо оподаткування вносяться не пізніше як за 6 місяців до початку нового бюджетного року.

 

     Друге. Законом про податок  на  додану  вартість  з  1  січня скасовується  нульова  ставка податку на додану вартість з продажу вугілля  та  продуктів  його  збагачення,  вугільних  і  торф'яних брикетів,  електроенергії,  газу,  імпортованого в Україну. У разі збереження зазначеної  пільги,  як  це  передбачено  пунктом  2.9, бюджет у наступному році недоотримає надходжень у сумі близько 1,6 мільярда гривень.

 

     Третє. Пунктом  1.12  передбачається  формування   видаткової частини  бюджетів  усіх  рівнів  на  основі  нормативів  бюджетної забезпеченості,  що  можливо  лише  після  завершення  роботи  над визначенням норм соціальних витрат, або соціальних стандартів.

 

     Четверте. Витрати    на    державне   управління   формуються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням  необхідності забезпечення управління державою.  Скорочення зазначених витрат на 40 відсотків,  як  це  записано  у  проекті  резолюції,  паралізує діяльність органів державного управління, в тому числі й Верховної Ради.

 

     П'яте. Передбачене пунктом 2.4 зменшення у два  рази  розміру відрахувань    до   Інноваційного   фонду   позбавить   можливості забезпечити достатнє  фінансування  інноваційних  і  інвестиційних програм в умовах обмеженості фінансових ресурсів держави.

 

     Шосте. Немає  об'єктивних підстав для залучення до Державного бюджету частини прибутку дивідендів підприємств,  які повністю або частково  перебувають  у  державній  власності  (окремо по кожному підприємству),  оскільки  згідно  з   Законом   про   господарські товариства  розподіл  прибутку  здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів.

 

     Сьоме. Ми не можемо підтримати пропозицію  щодо  призупинення приватизації,  оскільки  це  зменшить  надходження  до  бюджету  і відповідно скоротить  видатки,  включаючи  і  соціальні,  а  також загальмує   розширення  приватного  сектора,  який  повинен  стати основою економічного розвитку країни.

 

     Восьме. Ми не бачимо можливості виконати вимоги  пункту  2.14 щодо зарахування до доходної частини бюджету коштів, отриманих від фінансовогосподарської  діяльності  органів  державної  влади.  Ці кошти   спрямовуються  на  покриття  витрат,  пов'язаних  з  такою діяльністю.  До  бюджету  можна  залучати  лише  суми  перевищення доходів над видатками.

 

     Дев'яте. Визначені у пункті 2.16 обсяги відрахувань від плати за транзит газу,  нафти та  аміаку  територією  України,  а  також рентної  плати  за  газ та нафту,  що видобуваються в Україні,  на рівні, не меншому за планові показники на 1999 рік, на сьогодні не є обгрунтованими.  Зазначені джерела доходів можуть бути визначені лише  на  основі  розрахунків,  які  будуть  завершені  в  процесі формування проекту Державного бюджету на наступний рік.

 

     Десяте. Пунктом 2.32 передбачається з 2000 року зарахування сум  адмінштрафів  на  керівників  та  інших посадових  осіб  в повному обсязі до відповідних бюджетів.  Але це значно звужує визначення,  бо накладання адміністративних  штрафів згідно  з  Кодексом  про  адміністративні  правопорушення окремими законодавчими  та  нормативними  актами   застосовуються   як   до фізичних,  так  і до юридичних осіб.  Тому питання зарахування цих сум до відповідних бюджетів належить врегулювати  спочатку  шляхом внесення змін та доповнень до чинного законодавства,  а не законом про бюджет.

 

     Одинадцяте. Як відомо,  в  цій  залі  не  раз  обговорювалося питання  щодо  рівня  деталізації  бюджетних  видатків.  Воно було предметом обговорення і під час розгляду  й  затвердження  проекту Державного  бюджету на 1999 рік.  У результаті всі дійшли висновку про недоцільність деталізації видатків, якщо вони становлять більш як  0,1  відсотка  загального обсягу річних видатків.  Є категорії видатків, які неможливо деталізувати до запропонованих значень.

 

     Дванадцяте. Досить принциповим є питання визначення відносних величин видатків на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення населення. Вимога до уряду щодо безумовного дотримання   таких  величин  фактично  позбавляє  його  можливості виконання своїх повноважень в частині складання проекту Державного бюджету,  оскільки  згідно  з  цією  нормою  бюджет  уже практично сформований по вказаних видатках - це половина  зведеного  бюджету України.

 

     Тринадцяте. Вимога визначити норми видатків окремим галузям у розрахунку  на   душу   населення   є   на   сьогодні   теоретично необгрунтованою.  Ці  нормативи не мають практичного застосування. Такі нормативи,  на нашу думку,  можуть бути розроблені лише після завершення  роботи  над  визначенням  норм  соціальних витрат (або соціальних  стандартів)  для  окремих  галузей.  При  цьому   слід зазначити, що і самі автори проекту не впевнені у цих нормативах і передбачають доручити (це пункт 10.18 проекту) Кабінету  Міністрів визначити   методику   обрахування   мінімальних  норм  бюджетного забезпечення по делегованих повноваженнях  у  розрахунку  на  душу населення.

 

     І наступне.     Авторами    проекту    Бюджетної    резолюції запропоновані у пункті 8.3 нові підходи до видаткових  повноважень та  розподіл  власних  і  делегованих повноважень між Державним та місцевими  бюджетами.  Але  треба  мати  на  увазі,  що  під   час формування  проектів  відповідних  бюджетів  кошти  передбачаються відповідно до повноважень,  які визначені  чинним  законодавством, зокрема Законом про місцеве самоврядування в Україні.

 

     Тому спочатку  треба внести зміни і доповнення до відповідних законів,  а  вже  потім  здійснювати   розмежування   фінансування повноважень між бюджетами.

 

     Визнаючи необхідність  правового  регулювання  видатків,  які здійснюються за рахунок Державного і місцевих бюджетів,  вважаємо, що це питання підлягає ретельному вивченню, в тому числі за участю Ради Міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  обласних  державних адміністрацій.  І  лише  на  основі  проведеного дослідження можна підготувати окремий нормативний документ щодо такого розмежування.

 

     Запропонований розподіл  бюджетних  повноважень  не  враховує специфіки   діючої   мережі  бюджетних  закладів  та  установ,  що фінансуються з Державного бюджету,  обласних бюджетів та  бюджетів територіальних  громад,  і  практично  ігнорує  законодавство  про власність.

 

     Є ще  ряд  інших,  з  нашої  точки  зору  концептуальних   та методологічних питань, які або не є предметом Бюджетної резолюції, або практично не можуть бути реалізованими.  Ми просимо  врахувати пропозиції   до  даного  проекту,  що  дало  б  можливість  дійсно окреслити  пріоритети  бюджетної  політики  на  наступний  рік  та визначити основні орієнтири щодо її розробки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Думаю, що  пропозиції  уряду,  безперечно,  до  другого   читання   треба опрацювати.  І тому ставити сьогодні питання про прийняття проекту Бюджетної резолюції в другому читанні  чи  в  цілому,  безперечно, недоцільно.  Ми  з  вами  формуємо  основні параметри бюджету 2000 року,  закладаємо  нові  підходи,  і  сьогодні   ніхто   не   може спрогнозувати,  які будуть позитиви чи негативи бюджету 2000 року. Ми прийняли проект Бюджетної резолюції  у  першому  читанні,  і  я прошу   профільний   комітет   разом   з  Кабінетом  Міністрів,  з Міністерством фінансів його доопрацювати. Якщо на наступний четвер будете готові, то ми внесемо його на розгляд у другому читанні.

 

     ------------

 

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення з пропозиціями Президента України. Доповідає депутат Чиж - голова комітету. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян  (Лівий  центр).  Шановні  колеги!  Верховна  Рада  України, зважаючи на ситуацію,  яка склалася  у  зв'язку  з  непризначенням Президентом  України  відповідно  до Закону про Національну раду з питань  телебачення  і   радіомовлення   своєї   половини   складу Національної  ради,  прийняла  Закон  про  внесення змін до Закону України про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення.

 

     Як відомо,  Президент на цей закон наклав вето. Ми розглянули пропозиції Президента і  прийняли  нову  редакцію  змін  до  цього закону.  Це,  на  наш погляд,  мало в принципі розблокувати штучно заблоковану діяльність Національної ради.  Ми знову отримали  вето Президента на нову редакцію закону, яку прийняли у Верховній Раді.

 

     Президент у  своєму  поданні  до  Верховної Ради щодо закону, прийнятого нами,  заперечуючи цей закон, наводить такі дві головні причини.

 

     Перша. Він  стверджує,  що  запропоновані зміни до Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення  "ускладнять прийняття   зважених   рішень   органом,   покликаним  забезпечити реалізацію державної політики в інформаційній сфері...".

 

     Можна було б,  звичайно,  погодитися з Президентом,  тому що, нагадаю,  за  чинним  законом  склад  Національної  ради (це вісім членів Національної ради) паритетно призначається Верховною  Радою і  Президентом.  Але при цьому виникає запитання:  а хіба сьогодні робота Національної  ради  не  ускладнена  тим,  що  Президент  не виконує   свою  конституційну  функцію,  не  виконує  закон  і  не призначає свою половину складу Національної  ради?  Ця  робота  не просто ускладнена, вона практично заблокована, Національна рада не може діяти.

 

     Я нагадую, що старий склад Національної ради за законом склав свої   повноваження   ще  15  грудня.  Реально  ми  прийняли  його відставку, або, точніше, проголосували про припинення повноважень, приблизно  місяць тому.  Тому Національна рада зараз не діє.  Така бездіяльність Президента в цьому плані справді ускладнює роботу.

 

     Друга. Президент  вважає,  що   закон   неправомірно   змінює основоположні    засади    діяльності   одного   з   найважливіших конституційних органів у державі.  Дійсно змінює.  Це факт.  Але я щойно пояснив,  чому ми були змушені піти на такий крок.  Поперше, оскільки в даному разі Президент не виконав свою  конституційну  і законом визначену роль,  а по-друге,  - ця наша дія вимушена,  але правомірна, тому що ми врегульовуємо це питання за законом.

 

     Отже, наш комітет розглянув нове подання Президента щодо вето і  прийняв  рішення  знову  відхилити вето Президента і підтримати прийнятий нами закон. Якщо ж ми не подолаємо вето, тоді пропонуємо підготовлену  нами  нову  редакцію  Закону  про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.  І я дуже коротко  доповім  її після голосування щодо подолання вето Президента.

 

     Олександре Миколайовичу,  пропоную  проголосувати  пропозицію щодо подолання вето.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Хочу нагадати вам ще раз, що після  завершення  строку роботи Національної ради Президент подав до Верховної Ради пропозицію про те,  щоб ми визначилися зі своїми представниками.  Верховна Рада оперативно це питання розглянула, і ми визначили чотирьох наших представників.

 

     Після цього Президент зрозумів,  що ми не  тих  обрали,  кого йому  хотілося  б.  Але,  мабуть,  справа  Верховної  Ради  - кого обирати.  Тому і тягнеться це питання навіть  після  того,  як  ми прийняли  цей  закон  з відповідними поправками.  Національна рада сьогодні не  працює.  Практично  паралізовано  видачу  ліцензій  і вирішення тих питань, які пов'язані з роботою Національної ради.

 

     Ми не  можемо  весь  час  виконувати  волю  лише однієї гілки влади, нам треба, мабуть, вирішити питання так, як годиться вищому законодавчому  органу,  подолати  вето і дати можливість працювати Національній раді.

 

     Тому я ставлю на голосування пропозицію профільного  комітету щодо подолання вето. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Запросіть людей  до залу (Шум у залі).  Іване Олександровичу! Іване Олександровичу, ваш голос буде обов'язково враховано.

 

     Готові? Голосуємо за подолання вето.

 

     "За" - 258.

 

     Запитання до Чижа Івана Сергійовича є?

 

     ЧИЖ І.С. Я готовий відповісти. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи:  -  121  із  122.  НДП,  Рух,   "Відродження регіонів", соціал-демократи, зелені - так на так, "Незалежні"...

 

     Шановні колеги,  я  просто  не  розумію  ці  фракції.  Чим ви думаєте? (Сміх у залі). Ми самі себе ставимо в таке положення, щоб Верховну Раду не чули,  а тоді дивуємося, що з нами так поводяться Президент чи інші структури.  Чому  ми  не  вболіваємо  за  роботу Верховної  Ради?  Уже  ж доброго слова не чути про Верховну Раду з теле-  чи  радіоефіру.  Преса  також  як  хоче   потішається   над депутатами.  Ну,  не можна ж так! Сьогодні сюди прийшли всі, окрім двох міністрів.  Якби міністр  був  справжнім  міністром,  він  на засідання  Верховної  Ради  завжди  прийшов  би.  А  якщо  він  на побігеньках ходить, то, безперечно, не прийде.

 

     Я прошу, давайте проголосуємо за подолання вето. У звичайному режимі, не поіменно.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги,  я ще два слова.  Хочу нагадати, що свою  четвірку  членів   Національної   ради   ми   визначили   за домовленістю  між  фракціями.  І  справа  честі  Верховної  Ради - підтвердити зараз це своїм рішенням. Це перше.

 

     І друге.  Сьогодні   настав   час   підтвердження   ліцензій, переліцензування частини телерадіоорганізацій. І мені невідомо, до кого ці організації мають звертатися.  Вони ж нестимуть колосальні економічні збитки,  якщо їх закриватимуть і таке інше, через те що не діє Національна рада.  Мабуть,  на Президента  будуть  до  суду подавати,  я  не  знаю...  Крім  того,  зараз  склалася конфліктна ситуація в самій Національній раді,  тому що одні вже не працюють, а інші не можуть почати виконувати свої обов'язки.  Президент став джерелом  конфлікту.  Його  дії  спрямовані  на  невиконання,   на порушення закону. Я просто просив би підтримати нашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в звичайному режимі.

 

     "За" - 273.

 

     Не встиг  проголосувати Ємець Олександр Іванович.  Голосуємо? Голосуємо в звичайному режимі.

 

     "За" - 269.

 

     Будь ласка, вносьте новий проект.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановні  колеги!  У  такому  разі   комітет пропонує  (я  автор  цієї  пропозиції,  і  Комітет  її  в принципі підтримав) нову  редакцію  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення і радіомовлення.  Вона дещо відрізняється  від  тієї  редакції,  яка вдруге  наштовхнулася на вето Президента.  На мій погляд,  це може розв'язати проблему.  Якщо закон у цій редакції буде прийнято,  ми подолаємо чергове вето. Але в цьому випадку в Президента просто не буде аргументів,  щоб накласти вето на закон, проект якого я зараз оголошу.

 

     Пропонується внести  до  Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення  (Відомості  Верховної  Ради  України, 1997 рік, 48, стаття 296) такі зміни.

 

     Перше. Статтю 6 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту (нагадаю,  стаття 6  регулює  призначення  Верховною  Радою  своєї частини   складу   Національної   ради,  стаття  7  -  призначення Президентом своєї частини):  "У разі непризначення Верховною Радою України  (якщо  раптом  так трапиться,  що Верховна Рада не захоче призначати  і  закон  заблокується)  членів  Національної  ради  у 30-денний  термін з дня припинення повноважень попереднього складу Національної  ради  функції  Національної  ради  виконує  половина членів, призначених Президентом України". Це стаття 6, ми принципу паритетності дотримуємося.

 

     А тепер стаття 7 (щодо  Президента):  "У  разі  непризначення Президентом України (це ситуація, яка зараз є) членів Національної ради у 30-денний термін з дня припинення повноважень  попереднього складу   Національної   ради  функції  Національної  ради  виконує половина членів, призначених Верховною Радою України".

 

     Тепер доповнення до статті 12 - нова частина четверта  такого змісту:  "При призначенні половини членів Національної ради від її складу члени Національної ради обирають зі свого складу  тимчасово виконуючого   обов'язки   голови  Національної  ради,  який  після призначення її  членів  у  повному  складі  зобов'язаний  протягом десяти   днів  скликати  засідання  Національної  ради,  на  якому прозвітувати  про  проведену  роботу   та   скласти   повноваження виконуючого  обов'язки  голови  Національної  ради  після  обрання голови Національної ради".

 

     Коротке пояснення. Уявімо таку ситуацію. Верховна Рада чомусь не  призначила  свою  четвірку.  Президент призначає свою і з того складу обирається тимчасово виконуючий обов'язки голови  ради.  Як тільки Верховна Рада призначає своїх членів ради (тепер їх вісім), тимчасово виконуючий обов'язки голови скликає засідання,  звітує і складає свої повноваження.

 

     Те саме  стосується  і  Президента.  Він  зараз  не призначив членів ради.  Якщо закон буде прийнято, - діє четвірка, обирається повний склад - така сама процедура:  виконуючий обов'язки звітує і обирається   новий   голова.   У    зв'язку    з    цим    частини четверту-дванадцяту       вважати       відповідно       частинами п'ятою-тринадцятою цієї статті.

 

     І, нарешті,  частину четверту  статті  36  викласти  в  такій редакції:   "Засідання   Національної   ради   є  правомочним  при присутності на ньому не менше половини складу Національної ради".

 

     Про що йдеться?  Президент аргументує так:  мовляв, ми можемо мати  половину  складу  ради,  а більшість її (тобто три чоловіка) можуть вирішувати питання.  Ця норма  має  тлумачитися  так.  Якщо призначена  лише  половина  складу  ради  (через  якісь  обставини Президент не зміг призначити чотирьох членів),  то  її  рішення  є правомочними,  якщо  всі  100  відсотків  членів  є на засіданні і приймають рішення (тобто половина від повного складу  Національної ради).  Я  думаю,  що  цей проект більш-менш достатньо врегульовує питання, і просив би його підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я просив би прийняти проект у першому  читанні.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 250.

 

     У цілому можна?

 

     ЧИЖ І.С. У цілому можна. Просив би в цілому.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     ЧИЖ І.С. Все одно буде вето. Голосуємо в цілому.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, не агітуйте, голосуйте!

 

     "За" - 258.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ------------

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Уважаемые   коллеги!   Уважаемый   Александр Николаевич!  Две  недели  ежедневно  шло  согласование  со   всеми комитетами  и  фракциями  статей  проекта Бюджетной резолюции.  На сегодняшний день практически не  осталось  невыясненных  ситуаций. Учитывая,  что  мы  принимаем  не  закон,  а постановление,  и что сегодня по Регламенту последний день принятия Бюджетной резолюции, я  просила  бы  поставить  на  голосование  вопрос о ее принятии в целом.  Мы никогда не согласуем ее с Кабинетом Министров до конца. Но  надо  ли  ее согласовывать до конца?  Верховная Рада с помощью Бюджетной  резолюции   (практически   под   некоторым   давлением) стимулирует  проведение  бюджетной  реформы в стране.  Думаю,  что такое  небольшое  давление  со  стороны  Верховной  Рады   сегодня уместно. Прошу поставить на голосование.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію,  внесену головою комітету, прийняти проект Бюджетної резолюції в цілому.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято.

 

     Думаю, що всі бюджетні резолюції,  які приймаються, далеко не завжди   враховуються   від   першого  до  останнього  пункту.  Ми постановили,  що бюджет контролюється щоквартально, і думаю, що ми постараємося  при  формуванні  бюджету  на  2000 рік дотримуватися букви Бюджетної резолюції, яку погодили з усіма.

 

     ------------

 

     Слово надається депутату Єльяшкевичу щодо проекту постанови.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  дотримання органами державної влади  і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими   особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые коллеги!  Вам роздан проект постановления Верховной Рады Украины.  Он состоит из двух пунктов: пункт 1 - принять к сведению информацию нашей комиссии и пункт 2 - рекомендовать  Президенту   Украины   освободить   от   занимаемых должностей   министра   внутренних   дел   Украины   Кравченко   и председателя Службы безопасности Украины Деркача.

 

     Что касается  вопроса,  поднятого  депутатом  Моисеенко,   по поводу  обращения  в Центральную избирательную комиссию о снятии с регистрации  кандидата  в   Президенты   Украины   Кучмы   Леонида Даниловича,  то  я  просил  бы  не  ставить сегодня этот вопрос на голосование.  Комиссия должна серьезно изучить все обстоятельства, есть ли,  действительно,  основание для принятия такого решения, и только после этого внести на голосование в сессионный зал.

 

     Этот проект постановления  одобрен  комиссией.  На  заседании присутствовали 13 человек: 10 голосовали "за", 3 - "против".

 

     ГОЛОВА. Вношу   пропозицію   проголосувати  даний  проект  за основу.

 

     "За" - 250.

 

     У цілому можна голосувати? Голосуємо в цілому.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Комиссия просит поддержать.

 

     "За" - 250.

 

     Постанову прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Ми маємо  два  коротенькі  законопроекти.  Я просив   би   активно   попрацювати.   У  нас  сьогодні  не  такий продуктивний день,  як учора,  але,  думаю,  ми виконаємо програму сьогоднішнього дня.

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін до статті 4 Закону України  про  підприємства  в  Україні.  Доповідає  депутат Бандурка. Будь ласка.

 

     БАНДУРКА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 175, Харківська область).  Шановні депутати!  Шановний Голово! На розгляд Верховної Ради України пропонується проект Закону  України про  внесення  змін  до статті 4 Закону України про підприємства в Україні.

 

     Після проголошення незалежності  України  було  прийнято  ряд законів,    які   стали   основою   всього   подальшого   розвитку законодавства.  До числа таких фундаментальних законів належить  і Закон України про підприємства в Україні,  прийнятий ще 27 березня 1991 року.

 

     Законодавство про підприємства за останніх вісім років набуло дуже  складного  та  розгалуженого  характеру  і  в  ряді випадків вступало в суперечність із  Законом  України  про  підприємства  в Україні,  для  усунення  яких  до законів України не раз вносилися зміни.

 

     Внесення цих  змін   спричинено   і   появою   та   розвитком підприємств   різних   форм   власності:   змішаних   підприємств, приватних,  підприємств  з  іноземним  капіталом.  Застарілими  та такими,  що увійшли в суперечність із структурою законодавства про підприємства що склалося  є  положення  частини  першої  пункту  1 статті  4  Закону  України  про  підприємства в Україні.  Із сфери законодавства про підприємства таким чином випали  всі  інші  види нормативно-правових  актів  України,  крім законів та рішень уряду України.

 

     Крім того,  сам по  собі  термін  "рішення  уряду"  є  досить невизначеним та рідко використовується в законодавчій практиці.  І разом з тим це поняття давало право уряду на свій розсуд  приймати рішення, які не відповідали законам.

 

     Сьогодні діяльність   підприємств   в   Україні   регулюється законами,  постановами   Верховної   Ради,   указами   Президента, постановами Кабінету Міністрів, нормативними актами міністерств та відомств та іншими нормативно-правовими актами.  Як кажуть, у семи няньок дитя без ока.

 

     З метою  приведення положень статті 4 Закону про підприємства в  Україні  у  відповідність   із   системою   законодавства   про підприємства,  що склалося, пропонуються доповнення, які я пізніше зачитаю. Внесення цієї поправки дозволить усунути правову колізію, в  результаті  якої,  якщо  дотримуватися чинної редакції статті 4 Закону про підприємства в Україні,  нелегітимними щодо підприємств є  будь-які нормативно-правові акти,  крім законів та рішень уряду України,  а також дозволить упорядкувати  структуру  законодавства про підприємства в Україні.

 

     Поданий законопроект  не  вимагає  асигнувань  із  Державного бюджету України.  Комітет з питань економічної політики  підтримує вказаний  проект,  науковоекспертне  управління  зауважень не має. Текст проекту зводиться  до  одного  речення.  Запропонована  така редакція  статті 4:  "Відношення,  що пов'язані з підприємствами в Україні,   регулюються   цим   законом,   а   також    спеціальним законодавством,  до якого відноситься податкове,  митне,  валютне, фінансове,  інвестиційне та інші акти законодавства,  що регулюють окремі  особливості,  сторони  та  види  діяльності  підприємств в Україні".

 

     І останнє:  законопроект  вноситься   депутатами   Петренком, Червонієм, Бандуркою і Черняком. Я закінчив.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Підтримаємо? Голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Я запитував:  є  запитання  до  доповідача?  Голосуємо.  Будь ласка.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі.

 

     Далі, будь ласка.

 

     ------------

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановні колеги!  Шановний Голово! Пропонується внести  зміни  до  Постанови  Верховної  Ради  України про порядок введення в дію Закону України про  режим  іноземного  інвестування від 19 березня 1996 року.

 

     Попередньо я  хотів  би  зробити  таке  зауваження.  У  моєму виборчому  окрузі  23  промислові  підприємства,  в   тому   числі моторний,  турбокомпресорний,  трубний заводи,  меблевий комбінат, швейна фабрика.  І всі вони (одні більше,  другі менше) потребують інвестицій у зв'язку з браком оборотних коштів.

 

     З 1992  року  в  економіку України було вкладено 2,8 мільярда доларів іноземних інвестицій, що в десятки разів менше, ніж за цей час отримали Польща,  Угорщина або навіть такі невеликі країни, як прибалтійські.

 

     Для стабілізації економічної ситуації в Україні потрібно,  за різними  оцінками,  від  40 до 100 і навіть 200 мільярдів доларів. Інвестиційна привабливість будь-якої країни значною мірою залежить від  стабільності законодавства,  що найбільш цікавить потенційних інвесторів,  і навіть більше,  ніж обсяг  наданих  пільг  та  інші умови.

 

     Протягом найближчих   років   держава  не  здатна  самостійно вкласти значні кошти у власну  економіку,  тому  доцільно  сприяти залученню іноземних інвестицій і насамперед створювати сприятливий інвестиційний клімат, який значною мірою залежить від стабільності законодавства.

 

     Створена в   Україні   нормативно-правова  база  в  основному відповідає  цій  меті.  Проте  неоднозначність  термінології,   що закладена в різних нормативно-правових актах,  призводить до того, що багато положень  законодавства  не  працюють,  що  в  кінцевому підсумку  веде  до переорієнтації інвестиційних потоків до країн з більш сприятливим інвестиційним кліматом.

 

     Дам такі  короткі  пояснення.  Закон  України  про   іноземні інвестиції  від  13 березня 1992 року (стаття 9) і Декрет Кабінету Міністрів України про режим іноземного інвестування від 20  травня 1993  року  (стаття  8),  який  мав  тоді  силу  закону,  надавали іноземним  інвесторам  десятирічну  державну  гарантію  від   змін законодавства  шляхом застосування спеціального законодавства,  що діяло на момент реєстрації інвестицій.

 

     Закон України  про  іноземні  інвестиції  і  Декрет  Кабінету Міністрів,  які я назвав,  втратили чинність на підставі статті 27 Закону України про режим іноземного інвестування  від  19  березня 1996  року.  Верховна  Рада в Постанові про порядок введення в дію Закону України про режим іноземного інвестування  від  19  березня 1996 року (пункт 5) встановлювала, що до іноземних інвестицій, які були фактично зроблені до набрання чинності згаданим  законом,  на вимогу   іноземного  інвестора  застосовуються  державні  гарантії захисту    іноземних    інвестицій,    передбачені     спеціальним законодавством  України  про  іноземні  інвестиції,  яке  діяло на момент внесення цих інвестицій.  Недостатня чіткість термінів, які вживаються  у  постанові,  і  відсутність  відповідних  положень у самому законі зумовлює неоднозначне розуміння позиції  законодавця щодо  підтвердження  або  скасування  наданих  на визначений строк певних  державних  гарантій  у  зв'язку  з  припиненням   чинності законів,  якими  ці  гарантії  надавалися.  Це  підриває довіру до держави з боку іноземних інвесторів,  що призводить  до  порушення принципу правової та економічної безпеки країни.

 

     Таке положення  суперечить міжнародним угодам про сприяння та взаємний захист інвестицій,  які Україна уклала  з  більш  ніж  50 країнами,  і в яких містяться положення,  які зобов'язують Україну дотримуватись  будьяких  зобов'язань,   взятих   у   національному законодавстві у зв'язку з інвестиціями.

 

     Запропоновані зміни  відповідають  основним  положенням Угоди про партнерство та співробітництво між  Україною  та  Європейським співтовариством,   державами-членами   ЄС,  ратифікованої  законом України від 10 листопада 1994 року,  і Угоди про співробітництво в галузі інвестиційної діяльності від 24 грудня 1993 року.

 

     Цей проект   не  потребує  додаткових  витрат  із  Державного бюджету України.  Комітет з питань економічної політики  зауважень не   має,   підтримує.  Науковоекспертне  управління  зауважень  і заперечень не має.

 

     Пропонується статтю 5 постанови викласти  в  такій  редакції: "До  іноземних  інвестицій,  які були фактично внесені до набрання чинності   цим   Законом,   на   вимогу    іноземного    інвестора застосовуються  державні  гарантії  захисту  іноземних інвестицій, передбачені  спеціальним  законодавством  України   про   іноземні інвестиції, яке діяло на момент внесення цих інвестицій.

 

     До іноземних   інвестицій,  що  були  здійснені  до  набрання чинності Законом України про іноземні інвестиції  від  13  березня 1992 року, застосовуються державні гарантії, встановлені чинним на той час законодавством.

 

     До іноземних інвестицій, що були здійснені та зареєстровані в період  дії  Закону України про іноземні інвестиції від 13 березня 1992 року протягом  десяти  років  з  дня  реєстрації,  на  вимогу іноземного   інвестора   застосовуються  положення  вищеозначеного Закону,  а також інші акти спеціального законодавства  України,  в тому числі податкового, митного, інвестиційного тощо, яке діяло на момент реєстрації інвестицій.

 

     До іноземних  інвестицій,  здійснених  та  зареєстрованих   у період дії Декрету Кабінету Міністрів України про режим іноземного інвестування від 20 травня  1993  року,  застосовуються  положення статті 8 вищеозначеного Декрету".

 

     Проект вноситься депутатами Петренком, Червонієм, Жердицьким, Довганем, Бандуркою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання  до  депутата  Бандурки?  Будь  ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Юхновський. Прошу. За ним - депутат Мусієнко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ I.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Дозвольте запитати:  до іноземних    інвестицій,    які    будуть     вноситися     тепер, застосовуватимуться пільги чи ні?

 

     БАНДУРКА О.М.  До  інвестицій,  які  будуть  вноситися тепер, застосовуватимуться    пільги,     передбачені     нині     чинним законодавством.

 

     ГОЛОВА. Мусієнко Іван Михайлович. За ним - депутат Беспалий.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибі,  Олександре Миколайовичу.  Виборчий  блок  соціалістів  і селян. У мене, власне, не запитання до доповідача, а міркування до вас насамперед,  Олександре Миколайовичу.  Розумієте, коли йдеться про питання, принаймні не пов'язані з фінансами, то ще можна якось заплющити очі на те,  є це питання в порядку денному чи  немає,  є його обгрунтування чи немає,  є документи чи немає.  У даному разі запитання:  яким чином це питання сьогодні  потратило  до  порядку денного?  Де матеріали,  які ми розглядаємо?  Ми ж тільки чуємо зі слів шановного доповідача.

 

     ГОЛОВА. Це  питання  вносилося   на   минулий   тиждень   (не розглядалося)...

 

     БАНДУРКА О.М. І документи роздано.

 

     ГОЛОВА. І  роздані всі матеріали.  Потім було перенесене знов на вівторок,  але не встигли розглянути. Депутати наполягають, щоб розглянути  сьогодні.  Отже,  його  не механічно включили,  а воно перехідне.  Тому немає потреби вдруге  переголосовувати,  оскільки воно було в порядку денному.

 

     БАНДУРКА О.М.  Питання  було  включене  і  роздані  матеріали депутатам ще 4 червня, тобто місяць тому.

 

     ГОЛОВА. Депутате Беспалий, будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Прошу передати слово депутату Ємцю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Ємець. За ним - депутат Крючков.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Голово! Шановний доповідачу!  У  мене  те  саме  зауваження:  ми  працюємо в такому напруженому режимі,  що коли зранку немає  документів,  то  ми  не можемо визначитися з голосуванням. Це перше.

 

     Друге. Хотілося  б  почути,  хто  буде  співдоповідачами  від відповідних комітетів і уряду.

 

     БАНДУРКА О.М.  Від Комітету з питань економічної  політики  - заступник  голови  комітету  товариш Петренко.  Комітет розглядав, підтримує, зауважень немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Крючков.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний доповідачу! У яку суму обійдеться державі прийняття даної постанови? Де обгрунтування?

 

     БАНДУРКА О.М.   Я  сказав,  що  поданий  проект  не  потребує додаткових витрат із Державного бюджету  і  не  передбачає  витрат якихось інших коштів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська   область).   Шановний   доповідачу!    Допоможіть зорієнтувати  народних  депутатів,  бо  за  час  обговорення цього питання в залі виникли сумніви щодо того,  чи діють гарантії,  які були надані законом і декретом Кабінету Міністрів?  Iдеться про 10 і 5 років. Чи скасовані ці гарантії законодавчими актами Верховної Ради минулого скликання? Вони діють чи ні? Адже я доповідатиму, що вони діють.

 

     БАНДУРКА О.М. Я доповідаю також. Чим викликана потреба внести уточнення до статті 5 постанови Верховної Ради? Сьогодні створився такий  правовий  єралаш,  є  неоднозначність  і  невизначеність  у застосуванні  тих  чи  інших  норм.  Режим іноземного інвестування регламентувався в  нас  законами  1992  та  1993  років,  декретом Кабінету  Міністрів  1993 року,  законом 1996 року,  і кожен з них щось привносив своє, щось скасовував, а щось гарантував.

 

     Пункт 5 Постанови Верховної Ради України про порядок введення в  дію Закону про режим іноземного інвестування встановлює,  що до іноземних  інвестицій,  які  були  фактично  внесені  до  набрання чинності    цим    законом,   на   вимогу   іноземного   інвестора застосовуються державні  гарантії  захисту  іноземних  інвестицій, передбачені   спеціальним   законодавством  України  про  іноземні інвестиції, котре діяло на момент внесення даних інвестицій. Тобто ви  цілком  маєте  рацію,  що  ці  гарантії  діють,  їх  ніхто  не скасовував.  Потребується  тільки  уточнення   термінології,   яке законодавство застосовується.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Ставлю на голосування прийняття цієї поправки.

 

     "За" - 138.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми.  Доповідає перший заступник міністра юстиції Стичинський Броніслав Станіславович.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.,  перший заступник міністра юстиції України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Відповідно  до  статті  93 Конституції України Президентом України внесено на  розгляд  Верховної  Ради  проект  Закону  України  про внесення  змін  до  Закону  України  про всеукраїнський та місцеві референдуми.  Поданий на ваш розгляд законопроект  підготовлено  з метою    реального   забезпечення   права   народу   безпосередньо здійснювати владу в державі.

 

     Чинний Закон   України   про   всеукраїнський   та    місцеві референдуми   був  прийнятий  у  1991  році  до  набуття  чинності Конституцією України 1996 року.  З  прийняттям  нової  Конституції виникла потреба у внесенні змін до цього закону з метою приведення у відповідність із Конституцією України,  зокрема з  розділом  III "Вибори. Референдум".

 

     Крім того,  23  грудня  1998  року  Верховною  Радою  України затверджено  Конституцію  Автономної  Республіки  Крим,   прийняту відповідно  до  Конституції  України,  і  таким  чином  є  потреба привести  Закон  про  всеукраїнський  та  місцеві  референдуми   у відповідність  з  Конституцією  Автономної  Республіки Крим,  якою передбачається проведення республіканських і місцевих референдумів з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим.

 

     З огляду  на  положення  Конституції  та  законів  України  в поданому законопроекті запропоновані такі зміни.

 

     Перше. Пропонується передбачити,  що  в  Україні  проводиться всеукраїнський,  республіканський  (Автономна  Республіка Крим) та місцеві референдуми.

 

     Запропоновано також  встановити,  що  закони,  інші  рішення, прийняті  всеукраїнським  референдумом,  мають  вищу юридичну силу стосовно законодавчих актів,  а  також  нормативно-правових  актів органів    виконавчої    влади   та   рішень   органів   місцевого самоврядування.

 

     Рішення, прийняті республіканським,  місцевими референдумами, мають   вищу   юридичну  силу  стосовно  нормативноправових  актів відповідно  Верховної  Ради  Автономної  Республіки   Крим,   Ради міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  рішень  місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

 

     Друге. Чинним Законом України про всеукраїнський  та  місцеві референдуми   передбачено,  що  порядок  підготовки  і  проведення республіканського та місцевих референдумів в Автономній Республіці Крим з питань, віднесених до її відання, регулюються цим законом і законодавством Автономної Республіки Крим.

 

     Поданим на  ваш   розгляд   законопроектом   дане   положення передбачається  вилучити  з  метою  приведення  у відповідність зі статтею 92 Конституції України, якою встановлено, що організація і порядок  проведення  виборів  і референдумів визначається виключно законами України. Це передбачено в пункті 20 частини першої статті 92 Конституції України.

 

     Крім того,  Конституцією  України передбачено,  з яких питань Автономна  Республіка  Крим  здійснює  нормативне  регулювання,  і здійснення    нормативного   регулювання   з   питань   проведення референдумів нею не передбачено.

 

     Третє. Проектом  закону  передбачено  перелік   питань,   які виноситимуться  на  всеукраїнський,  республіканський  та  місцеві референдуми.  Так,  на всеукраїнський референдум можуть виноситься будь-які  питання  державного  і  суспільного  життя  України,  за винятком законопроектів з питань податків,  бюджету  та  амністії. Дана  пропозиція  зумовлена потребою приведення у відповідність зі статтею  74  Конституції  України,  якою  передбачено  саме   таке обмеження.

 

     Відповідно до Конституції України питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським  референдумом  (стаття 73  Конституції).  І  дане  положення передбачено в запропонованій новій редакції статті 5 згаданого закону.

 

     Четверте. Крім того,  проектом  передбачається,  що  виключно всеукраїнським  референдумом  вирішується питання про затвердження прийнятого за визначеним порядком закону України про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу  ХIII  "Внесення  змін   до   Конституції   України",   що узгоджується із статтею 156 розділу ХIII Конституції України.

 

     П'яте. Запропонованим   законопроектом   передбачено,  що  на республіканський референдум (це стосується референдуму,  який може проводитися   в  Автономній  Республіці  Крим)  можуть  виноситися питання,  віднесені законодавством України до  відання  Автономної Республіки  Крим,  а  на місцеві референдуми - питання,  віднесені законодавством до  відання  органів  місцевого  самоврядування,  а також   питання  дострокового  припинення  повноважень  сільської, селищної, міської, районної у місті ради та сільського, селищного, міського   голови,   як   це   передбачено   Законом  про  місцеве самоврядування в Україні, зокрема статтями 78 і 79.

 

     Шосте. У проекті пропонується вирішити питання  щодо  порядку фінансування    проведення   всеукраїнського   референдуму,   який здійснюється   за   рахунок   Державного   бюджету   України,   та республіканського - за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим.

 

     Підготовка і       проведення      місцевих      референдумів здійснюватиметься за рахунок відповідних місцевих бюджетів,  як це в  принципі  передбачено чинним Законом України про всеукраїнський та місцевий референдуми.

 

     Сьоме. Проектом    передбачається     врегулювати     порядок призначення  референдумів  Президентом  України,  Верховною  Радою України,  Верховною Радою  Автономної  Республіки  Крим,  органами місцевого  самоврядування.  Запропоновано  нову редакцію статті 12 закону.  Так,  всеукраїнський  референдум  з  питань   про   зміну території України призначається Верховною Радою України,  з питань щодо внесення змін до розділів I, III, ХIII Конституції України та за  народною  ініціативою  -  Президентом  України.  Запропоновані положення узгоджуються з Конституцією України,  зокрема пунктом  2 частини  першої  статті  85 та пунктом 6 частини першої статті 106 Конституції.

 

     Республіканський референдум пропонується призначати Верховною Радою  Автономної  Республіки  Крим  за  власною ініціативою та за ініціативою населення Автономної Республіки Крим.  Це  передбачено Законом  України  про  Верховну  Раду Автономної Республіки Крим і Конституцією Автономної Республіки Крим, зокрема пунктом 3 частини другої статті 26.

 

     І про   місцевий   референдум.  Згідно  з  проектом  місцевий референдум призначає сільська,  селищна,  міська,  районна в місті рада  за  власною  ініціативою  або на вимогу громадян.  Прийняття рішення  про  проведення  місцевого   референдуму   віднесено   до виключної  компетенції  сільських,  селищних,  міських рад Законом України про місцеве самоврядування  в  Україні,  зокрема  частиною першою статті 26 зазначеного закону.

 

     Восьме. Проектом пропонується встановити порядок проголошення всеукраїнського  референдуму  за  народною  ініціативою,   як   це передбачено Конституцією України, та призначення республіканського і   місцевих   референдумів   на   вимогу    громадян.    Зокрема, всеукраїнський  референдум  проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу,  за  умови,  що  підписи  стосовно призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як 100 тисяч підписів  у  кожній  області,  що  узгоджується  з частиною другою статті 72 Конституції України.

 

     Республіканський референдум  пропонується  проголошувати   на вимогу,  підписану  однією десятою частиною громадян України,  які мають право голосу і постійно проживають на  території  Автономної Республіки   Крим,  за  умови,  що  підписи  стосовно  призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах районів і  не  менш як 10 тисяч підписів у кожному районі Автономної Республіки Крим.

 

     Рішення про    проведення   місцевого   референдуму   приймає відповідна рада  на  вимогу,  підписану  однією  десятою  частиною громадян,  які  проживають  на відповідній території і мають право голосу.

 

 

 

 Крім зазначеного,  проектом  закону  пропонується  внести зміни до статті 16 Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми в  частині складу ініціативних груп республіканського референдуму. Так,  пропонується встановити мінімальний  склад  у  кількості  15 громадян.

 

     Крім того,  чинним  Законом  про  всеукраїнський  та  місцеві референдуми  передбачені  повноваження  Президії  Верховної   Ради України  стосовно  проведення референдумів.  Оскільки Конституцією України такий орган не передбачено і,  безумовно, його на сьогодні немає,   проектом   закону   пропонується  визначити  повноваження Центральної виборчої  комісії  з  питань  реєстрації  ініціативних груп.  Водночас  проектом  передбачається,  що  функції  комісії з всеукраїнського референдуму покладатимуться на Центральну  виборчу комісію.

 

     До того   ж,  проектом  передбачені  повноваження  виконавчих органів  рад,  а  враховуючи  спеціальний  статус  міст  Києва   і Севастополя,   -   повноваження   відповідних  місцевих  державних адміністрацій щодо складання списків громадян,  котрі мають  право брати участь у референдумі.

 

     Підсумовуючи викладене,  хочу ще раз зазначити,  що оновлення Закону України про всеукраїнський та  місцеві  референдуми  шляхом внесення  запропонованих  змін  є  вкрай  потрібним для реалізації гарантованих  Конституцією  України  прав  і   свобод   людини   і громадянина.  Прийняття  цього  закону дасть змогу чітко визначити види  референдумів,  особливості   та   порядок   їх   проведення, розмежувати   компетенцію   Президента   України,  Верховної  Ради України,  Верховної Ради Автономної Республіки  Крим,  Центральної виборчої комісії та органів місцевого самоврядування.

 

     Прошу підтримати   проект,  поданий  Президентом  України,  і прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.I.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  записатися  на  запитання,  якщо  є.  Будь ласка, п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Левченко. Будь ласка. За ним - депутат Баулін.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.I.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Гмыре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська область).  Скажите,  пожалуйста,  предусматриваются ли в законопректе какиенибудь санкции за  необявление  референдума  по народной инициативе после сбора определенного количества подписей, как  это  предусмотрено  в  законе.  Ведь  иначе  мы  будем  иметь ситуацию,   подобную   с   Национальной  радой  по  телевидению  и радиовещанию.

 

     Закон есть, рада не назначается, санкций нет - и в результате творится  беззаконие.  Как  законопроект  предполагает  бороться с возможным беззаконием в данном вопросе?

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую за запитання.  Ні, такого положення в проекті   закону,   котрий  я  щойно  доповідав,  немає,  оскільки Конституція   України   не   передбачає   будь-яких   санкцій   за непроголошення   референдуму,   який   повинен  бути  проголошений Президентом України за народною  ініціативою.  Тому,  приводячи  у відповідність  норми  чинного законодавства,  ми виходили тільки з норм Конституції, зокрема статті 72.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат Марамзін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Фракция   коммунистов.  Уважаемый  первый  заместитель министра!  В  1996  году  по  инициативе  Коммунистической  партии Украины  было  собрано  более  3  миллионов  подписей  в поддержку проведения   всеукраинского   референдума   по   принципиальнейшим вопросам   нашего  государственного  устройства:  государственного строя,  формы власти, статуса русского языка и так далее. Скажите, пожалуйста, по какой причине не был проведен тот референдум, когда все  соответствовало  закону,  который   существовал   до   вашего сегодняшнего предложения - проекта закона Президента?

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Мені, безумовно, важко сказати, чому в 1996 році не проводився згаданий  референдум,  якщо  ініціативна  група зібрала  відповідну  кількість  підписів  -  3  мільйони  підписів громадян України,  як  це  передбачено  Конституцією.  Мені  важко відповісти на це питання,  оскільки я не маю такої інформації (Шум у залi).  Він проголошує,  так.  Президент України повинен  видати указ про його проголошення.

 

     Шановні народні депутати, вважаю, якщо цей проект закону буде прийнятий у першому читанні,  у вас буде  змога  внести  зміни  до будь-якої запропонованої статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Марамзін.  Будь ласка.  За ним - депутат Черенков.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область). Прошу передать слово депутату Александру Тищенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Спасибо за слово.  Бронислав Станиславович,  мой вопрос также  касается  референдума  по  основным положениям Конституции, принятого в 1996 году.  Скажите,  пожалуйста,  где гарантии, что и усовершенствованный   закон,  который  вы  сегодня  представляете, позволит гарантировать обеспечение  проведения  референдума,  прав избирателей как высшей формы демократии?  По инициативе граждан, я имею в виду.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С. Гадаю, якщо буде зібрано 3 мільйони підписів громадян,  як передбачено Конституцією,  Президент України повинен проголосити  всеукраїнський  референдум   з   питань,   визначених Конституцією.   Зокрема   виключно   всеукраїнським   референдумом вирішується питання про зміну території;  референдум не  розглядає питань стосовно податків,  бюджету,  амністій.  Тобто якщо питання належать  до  тих,  що   можуть   виноситися   на   всеукраїнський референдум, то він безумовно повинен бути проголошений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Черенков.  Будь ласка.  За ним - депутат Чубаров.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).   Прошу    передать    слово    Пейгалайнену    Анатолию Владимировичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    ввімкніть   мікрофон   депутата Пейгалайнена.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция коммунистов Украины. Уважаемый замминистра юстиции! Я хотел получить от вас ответы на два вопроса.  Первый.  Почему  в редакции  статьи  1 действующего закона,  где заложена юридическая норма о том,  что решения,  принятые  всеукраинским  референдумом, имеют высшую юридическую силу по отношению к законам,  нормативным актам  Президента,  Кабинета  Министров  и  так  далее,  Президент предлагает исключить нормативные акты Президента.  То есть по сути Президент собирается не подчиняться воле народа.

 

     Второй вопрос. Согласно пункта 6 статьи 106 Конституции   Украины   Президент   обязан,  как  вы  сказали, "проголосити", подчеркиваю, "проголосити" всеукраинский референдум по народной инициативе.

 

     Но через изменения, которые предлагает Президент в статье 12, после того,  когда собрано более 3 миллионов подписей,  работающий до  31  октября Президент Кучма присваивает себе право "призначати референдуми  за   народною   ініціативою".   А   "проголосити"   и "призначати", как вы сами сказали, - не одно и то же.

 

     Обясните, почему  Президент решил присвоить себе то,  что не положено ему по Конституции?

 

     Спасибо.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую   за   запитання.   Перше.   Стосовно положення,  що  закони  та  інші рішення,  прийняті всеукраїнським референдумом,  мають  вищу  юридичну  силу,   тут   ідеться   щодо законодавчих, нормативноправових актів органів виконавчої влади та рішень органів місцевого самоврядування (Шум у залi).

 

     Вважаю, що дане питання  можна  врахувати  під  час  внесення проекту на друге читання.

 

     І стосовно   другого   запитання.  Всеукраїнський  референдум проголошується   за   народною   ініціативою.   Не   призначається Президентом,  а  проголошується.  Але  Президент  повинен прийняти рішення,  а рішення приймається у формі указу (Шум у  залi).  Я  й кажу   "проголошується",  але  рішення  Президента  відповідно  до Конституції оформляється у формі указу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чубаров. Будь ласка.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна    Республіка    Крим).   Уважаемый   докладчик!   В соответствии  с  Конституцией   Украины   Конституция   Автономной Республики   Крым  принимается  самой  автономией  и  утверждается Верховной Радой Украины путем принятия закона.

 

     В недавно утвержденной нами Конституции автономии  сказано  о том,   что   изменения  в  Конституцию  могут  вноситься  путем  и проведения референдума.  Я в  свое  время  выступал  против  такой нормы, но она осталась.

 

     Сегодня в Крыму юристами Верховного Совета Крыма дается такая интерпретация,  что  теперь  любые  изменения   и   дополнения   в Конституцию  Крыма  могут  быть  внесены  только  после проведения республиканского крымского референдума.

 

     В соответствии  с  предлагаемым  вариантом,   каким   образом возможно  внесение изменений и дополнений в Конституцию Автономной Республики Крым?

 

     Спасибо.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Специально дополненная статья 31 о предмете республиканского    референдума    Автономной    Республики   Крым предусматривает,   что   предметом   республиканского    крымского референдума   могут   быть   только   вопросы,   которые  отнесены законодательством Украины к ведению  Автономной  Республики  Крым. Законодательством Украины!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Броніславе Станіславовичу.  Сідайте, будь ласка.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свій  законопроект  доповідає  народний   депутат Іоффе, один із співавторів. Будь ласка. П'ять хвилин.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 111, Луганська область). Відповідно до  статті  5  Конституції  України  "носієм суверенітету і єдиним джерелом  влади  в  Україні  є   народ.   Народ   здійснює   владу безпосередньо  і  через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.  Право визначати і змінювати конституційний лад  в Україні  належить  виключно  народові  і  не  може бути узурповане державою,   її   органами   або   посадовами   особами".   Народне волевиявлення здійснюється через вибори,  референдум та інші форми безпосередньої демократії.

 

     Проектом про всеукраїнський  референдум,  що  представляється вашій  увазі,  пропонується  врегулювати  питання  організації  та проведення виключно всеукраїнського референдуму,  оскільки  (я  не можу  погодитися  з  колегою  з  міністерства)  предметом місцевих референдумів є дещо інші питання.  Автори виходили також із  того, що  є  доволі  серйозна  організаційна  відмінність  у  проведенні всеукраїнського та місцевого референдумів.

 

     Проектом встановлюється,  що всеукраїнський рефе-рендум -  це всенародне   голосування  громадян  України  щодо  законопроектів, чинних  законів  та  інших  питань  загальнодержавного   значення. Референдум поряд із вільними виборами є вищим безпосереднім виявом влади  народу.  Всеукраїнський  референдум  проводиться  на   всій території України.

 

     Структурно проект  складається  із  7  розділів та 47 статей. Одним із головних завдань розробники  проекту  ставили  визначення предмета всеукраїнського референдуму,  принципів участі громадян у референдумі.  Окремого  визначення  потребувала  також   процедура підготовки  та організації всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

 

     Організація, порядок підготовки і проведення  всеукраїнського референдуму регулюються Конституцією України,  Законом України про Центральну виборчу комісію, проектом, що подається, а також іншими нормативно-правовими актами.

 

     Стаття 4    регламентує,    що   "предметом   всеукраїнського референдуму можуть бути:

 

     1) затвердження   законопроекту   про   внесення   змін    до Конституції  України:  розділу  I  "Загальні засади",  розділу ІІІ "Вибори.  Референдум",  розділу ХІІІ "Внесення змін до Конституції України";

 

     2) прийняття,  зміна  або  скасування  законів  України чи їх окремих положень;

 

     3) вирішення питання про зміну території України;

 

     4) вирішення інших питань загальнодержавного значення".

 

     Для врегулювання  зворотної  проблеми,  а   саме   визначення питань,  які не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму, статтею 5 проекту встановлюється, що "Всеукраїнський референдум не допускається:

 

     1) з  питань,  які  прямо  чи  опосередковано  скасовують  чи обмежують конституційні права і свободи людини  і  громадянина  та конституційні  гарантії  їх реалізації або звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини і громадянина;

 

     2) щодо  змін  Конституції   України,   які   спрямовані   на ліквідацію  незалежності чи на порушення територіальної цілісності України;

 

     3) щодо  законопроектів  з  питань   податків,   бюджету   та амністії".

 

     На референдум пропонується не виносити:

 

     "1) питання щодо затвердження законопроекту про внесення змін до Конституції України,  щодо якого не  було  додержано  процедури його прийняття, визначеної статтею 156 Конституції України;

 

     2) питання помилування;

 

     3) питання,   віднесені  законодавством  України  до  відання органів суду і прокуратури;

 

     4) питання   про   вжиття   державними    органами    України надзвичайних  і  невідкладних  заходів  щодо  охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян;

 

     5) питання,  пов'язані з обранням,  призначенням  на  посади, звільненням  з посад,  припиненням повноважень посадових осіб,  що належать  до  повноважень  Верховної  Ради   України,   Президента України,  Кабінету  Міністрів  України,  інших органів у випадках, передбачених Конституцією України".

 

     Як і   належить   правовій   державі,   статтею   6   проекту визначається,  що "всеукраїнський референдум проводиться на основі загального,  рівного  і  прямого  волевиявлення  громадян   шляхом таємного     голосування.     Громадянам    гарантується    вільне волевиявлення".  При  цьому  "участь  громадян  у  всеукраїнському референдумі  є  добровільною.  Ніхто  не  може  бути примушений до участі чи неучасті  у  референдумі".  Громадяни  беруть  участь  у всеукраїнському  референдумі  на  рівних  засадах.  Кожен  учасник референдуму має один голос.  Голосування під  час  всеукраїнського референдуму має бути таємним:  контроль за волевиявленням громадян у будь-якій формі не допускається.

 

     У всеукраїнському  референдумі  надано  право  брати   участь громадянам  України,  які  мають  право голосу.  Право ж голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, котрі досягли на  день  його  проведення  18  років.  Не  мають  права голосу на всеукраїнському  референдумі   лише   громадяни,   визнані   судом недієздатними.

 

     Згідно з   проектом   (стаття   11)   "ініціатива  проведення всеукраїнського референдуму належить:

 

     не менш як трьом мільйонам громадян України,  які мають право голосу (народна ініціатива);

 

     Верховній Раді   України  з  питань,  визначених  статтею  73 Конституції України,  а також щодо змін  або  скасування  законів, інших рішень, прийнятих всеукраїнським референдумом;

 

     Президентові України щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції України".

 

     Стаття 12: "Всеукраїнський референдум призначається:

 

     1) Верховною Радою України - з питань,  визначених статтею 73 Конституції  України,  а  також щодо зміни або скасування законів, інших рішень, прийнятих всеукраїнським референдумом;

 

     2) Президентом України -  щодо  змін  Конституції  України  в межах, визначених статтею 156 Конституції України".

 

     Пропонується визначити,   що   проголошення   всеукраїнського референдуму  за  народною  ініціативою  здійснюється   Президентом України  щодо  довіри Верховній Раді України;  довіри Президентові України;  прийняття,  зміни або скасування законів України  чи  їх окремих положень.

 

     У проекті  чітко  виписується  порядок утворення ініціативних груп  всеукраїнського  референдуму.  Така  група  "утворюється  на зборах громадян України, в яких беруть участь не менш як 200 осіб, що мають право голосу на референдумі.  Збори можуть проводитись за місцем  проживання  громадян  або  на підприємствах,  в установах, організаціях".

 

     У розділі   III   передбачений   порядок    організації    та забезпечення проведення всеукраїнського референдуму.

 

     Питання проведення   голосування,   встановлення  результатів всеукраїнського референдуму розкриває розділ IV проекту.

 

     Статтею 40 проекту встановлюється,  що  "рішення  з  питання, винесеного  на  всеукраїнський  референдум,  вважається  ухваленим громадянами України,  якщо за його схвалення  було  подано  більше половини  голосів  громадян  від  числа  тих,  які  взяли участь у голосуванні,  але не менш як  25  відсотків  від  числа  громадян, включених до списків у цілому по Україні".

 

     У проекті  пропонується  визначити таку підставу для визнання всеукраїнського  референдуму  недійсним:   "якщо   в   ході   його проведення   або  при  підрахунку  голосів  мали  місце  порушення законодавства  про  всеукраїнський  референдум,  які  вплинули  на підсумки  голосування  і  не  дають  можливості  встановити дійсні результати референдуму".

 

     Розділом V  визначається  порядок  офіційного   оприлюднення, набрання  чинності,  зміни  або скасування законів,  інших рішень, прийнятих всеукраїнським референдумом.

 

     У проекті пропонується визначення: "Закони, інші  рішення,  що  прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо нормативно-правових актів, прийнятих органами державної влади в Україні.

 

     Закони, інші     рішення,    що    прийняті    всеукраїнським референдумом,  не  потребують  будь-якого  затвердження   органами державної влади і діють безпосередньо на всій території України".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Юлію Яковичу.

 

     Безсмертний Роман  Петрович,  один  з  авторів законопроекту. Будь ласка. П'ять хвилин.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект Закону України про  місцеві  референдуми та   інші   форми   безпосереднього  волевиявлення  територіальної громади.  Цей   законопроект   розроблено   на   основі   положень Конституції  України  з  урахуванням  Закону  України  про  вибори депутатів місцевих рад  та  сільських,  селищних,  міських  голів, Закону про місцеве самоврядування в Україні, а також практики, яка склалася за останні роки застосування подібних норм.

 

     Головною особливістю проекту закону є те, що в ньому зроблено спробу  комплексно  підійти до врегулювання правового статуcу всіх передбачених Законом про місцеве  самоврядування  в  Україні  форм безпосереднього   волевиявлення   територіальних   громад   (а  це насамперед   місцевий   референдум,   консультативні   опитування, загальні збори членів територіальних громад,  місцеві ініціативи і громадські слухання),  окрім  місцевих  виборів,  які  регулюються відповідним законом.  Проект закону визначає засади та організацію проведення  місцевих  референдумів,  інших  форм   безпосереднього волевиявлення   територіальної   громади   (як  я  вже  казав,  це консультативне опитування), загальних зборів громадян за місцем їх проживання, ініціатив тощо.

 

     Автори законопроекту під час його підготовки виходили з того, що  потрібно  розділити  предмет  всеукраїнського   та   місцевого референдумів.   Передусім   це   зумовлено   тим,   що  в  чинному законодавстві,  особливо після прийняття Конституції і Закону  про Центральну  виборчу  комісію,  визначено,  що  до  повноважень ЦВК належать   організація   та   проведення   лише    всеукраїнського референдуму,   а   щодо   місцевих  у  законі  написано:  здійснює консультативно-методичне забезпечення їх проведення (це  стаття  1 закону).  Тому  й  запропоновано  законопроект  саме  про  місцеві референдуми та інші форми безпосереднього волевиявлення громадян.

 

     Автори виходили також і з того, що поточна політична ситуація диктує  необхідність  розв'язання  питання  щодо проблеми місцевих референдумів і в нинішній ситуації  може  призвести  до  того,  що Закон  про  всеукраїнський  референдум  не  буде  найближчим часом прийнятий.  А річ у тім,  що Закон про місцеве самоврядування лише тоді зможе працювати повною мірою,  коли він буде наповнений цілим комплексом спеціальних законів,  скажімо, про місцеві податки, про місцеві бюджети, про форми безпосереднього волевиявлення громадян.

 

     Проект закону  містить  50  статей.  Вони  об'єднані в чотири розділи:    "Загальні    положення",     "Місцевий     референдум. Консультативне    опитування",    "Інші    форми   безпосереднього волевиявлення територіальної громади" і "Прикінцеві положення".

 

     Шановні народні депутати!  Зі змістом законопроекту ви змогли ознайомитися, оскільки він вам розданий понад рік тому. Завершуючи виступ, прошу підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Петровичу. Сідайте, будь ласка. Від профільного комітету слово має голова Комітету з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  Кушнір Олександр Дмитрович. Три хвилини. Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати! На сьогодні в Україні є чинним Закон України про всеукраїнський  та місцеві референдуми,  ухвалений Верховною Радою України 3 липня 1991 року,  зі змінами,  внесеними у  червні  1992 року.  Відтоді,  як  відомо,  відбулися  значні  зміни  в питаннях правового забезпечення діяльності органів  влади,  з'явилися  нові законодавчі акти.

 

     10 лютого  1999 року Президент України у вигляді законодавчої ініціативи вніс до Верховної Ради законопроект про  внесення  змін до Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми. Окрім цього,  22 липня 1998 року  група  народних  депутатів  України  - Жовтіс,  Безсмертний,  Жердицький,  Пінчук  і  Супрун  - внесла на розгляд Верховної Ради законопроект  про  місцеві  референдуми  та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.

 

     А 22  лютого  нинішнього  року  інша група народних депутатів (Кучеренко,  Іоффе  та   Абдуллін)   виступила   із   законодавчою ініціативою про прийняття Закону про всеукраїнський референдум.

 

     Розглянувши всі    згадані   законопроекти,   комітет   майже одностайно прийняв рішення запропонувати Верховній  Раді  доручити нашому    комітету   доопрацювати   чинний   Закон   України   про всеукраїнський та місцеві  референдуми  з  урахуванням  пропозицій Президента  України,  а  також окремих положень проекту Закону про місцеві референдуми та інші  форми  безпосереднього  волевиявлення територіальної  громади,  внесений  народними  депутатами  України Жовтісом,   Безсмертним   та   іншими,   та   законопроекту    про всеукраїнський    референдум,    внесений   народними   депутатами Кучеренком,  Іоффе та Абдулліним. Проект відповідної постанови вам роздано раніше. Прошу підтримати.

 

     И коротко  хотел  бы  еще  добавить,  из чего мы исходили при принятии такого решения.

 

     Первое. Считаем  необходимым  иметь  один   законопроект,   в котором  бы  определялись  положения  и  по  всеукраинскому,  и по местным референдумам.

 

     Второе. Мы исходили из того,  что научноэкспертное управление дало  отрицательное  заключение  на замечания Президента,  которые были внесены к закону (эти  изменения  сегодня  докладывал  первый заместитель министра юстиции).

 

     Мы также  исходили из того,  что в положениях законопроектов, которые внесены народными депутатами  и  сегодня  докладывались  с этой трибуны, есть действительно определенные моменты, учитывающие изменения  в  законодательной  базе  и  проработанные   с   учетом положений, которые действуют сейчас в Украине.

 

     И мы  бы  хотели  при  доработке  этого  законопроекта учесть наработки, которые уже имеются сейчас в связи с подготовкой Закона о выборах Президента Украины.

 

     У меня все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Дмитровичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги,  записалися  12  народних  депутатів.  Але  я пропоную:   справді,   підтримаймо  мудре  і  справедливе  рішення профільного  комітету,   який   пропонує   підготувати   оці   три законопроекти   -   законопроект,  внесений  Президентом  України, законопроект,  який доповідав від групи авторів  народний  депутат Іоффе,  і  законопроект,  який  від  іншої групи авторів доповідав народний депутат Безсмертний - з урахуванням чинного,  оскільки  в нас  діє закон про референдуми (тобто вже четвертий документ),  на основі цього зробити єдиний варіант, повернутися й розглянути його повторно в першому читанні.

 

     Немає заперечень?

 

     Будь ласка,  будьте уважні,  надаю по одній хвилині депутатам Лавриновичу й Журавському, і будемо голосувати.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні колеги! Спочатку про формальний бік справи. Ми маємо зараз три  законопроекти.  Кожен  із  них внесений серйозними суб'єктами законодавчої ініціативи,  і тому як би ми не ставилися  до  тексту документа чи до того суб'єкта, ми маємо визначитися, приймає чи не приймає  Верховна  Рада  цей  законопроект.  А  отже,  ми  повинні проголосувати.  Президент  вніс - проголосувати,  скільки вже буде голосів - 250 чи 42.

 

     Тепер щодо об'єднання.  Всеукраїнський референдум і  місцевий референдум  -  це дуже різні явища,  і намагатися їх об'єднувати в даному випадку,  це моя особиста думка,  зовсім недоцільно. Якщо в нас   буде  можливість  висловитися  щодо  причин,  чому,  власне, сьогодні внесені ці проекти,  для чого вони  потрібні,  що  в  нас залишилося не врегульованим, ми зможемо, я думаю, ухвалити рішення про прийняття в першому читанні саме законопроекту про  проведення місцевих    референдумів.    А   що   стосується   всеукраїнського референдуму,  то якщо буде обговорення,  я хотів би сказати, чому, власне,  сьогодні внесено цей проект,  з якою метою, кому потрібне його прийняття, і що може бути взагалі в принципі вирішене в цьому законі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хоча, ви знаєте, ми прагнемо до створення кодексів законів, а не до подрібнення.

 

     Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  У даному разі я  хотів  би  підтримати колегу Лавриновича,  його зауваження цілком слушне. Справа в тому, що  ми  розглядаємо  три  законопроекти:   законопроект,   поданий Президентом,  де  всеукраїнський і місцеві референдуми об'єднані в одному  законі;  законопроект  депутата  Безсмертного   та   інших депутатів   про   місцеві  референдуми  і  законопроект  депутатів Кучеренка, Іоффе, Абдулліна про всеукраїнський референдум.

 

     Я думаю,  було  б  правильно,  якби  ми  вчинили   згідно   з Регламентом,  тобто  розглянули ці законопроекти,  проголосували і винесли свій вердикт.  Просто так, з кондачка об'єднувати їх немає сенсу,  це  буде  порушення  правил  гри,  які  ми самі встановили Регламентом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні   колеги,   будьте   уважні!   На пропозицію народних депутатів я зроблю так, як ви рекомендуєте. Ми проголосуємо кожен  із  поданих  законопроектів,  а  потім  будемо дивитися, що далі.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція  прийняти  в  першому читанні  законопроект,   внесений   Президентом   України.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 74.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  в  першому  читанні  проект Закону України  про   всеукраїнський   референдум,   внесений   народними депутатами Кучеренком, Іоффе, Абдулліним.

 

     "За" - 48.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція  прийняти  в  першому читанні проект Закону України  про  місцеві  референдуми  та  інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади. Автори

-  народні  депутати  Жовтіс,  Безсмертний,  Жердицький,   Пінчук, Супрун. Прошу визначитися.

 

     "За" - 60.

 

     Шановні колеги!  Тоді,  мабуть,  буде  абсолютно  логічною  і правильною думка профільного комітету про те,  щоб  об'єднати  всі законопроекти  в  один,  і  розглянути  його  повторно  в  першому читанні. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Шановні колеги! Якщо дотримуватися букви закону, то ми можемо це питання зняти з розгляду й забути про нього до наступної сесії. Ще раз  голосуємо?  Будь  ласка,  я  прошу  підтримати  пропозицію об'єднати три законопроекти і внести один,  об'єднаний,  проект на повторне перше читання, бо інакше знову вийде те, що зараз.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги!  Повірте,  якщо не об'єднувати,  то ми  знову витратимо  час  і  знову  буде  таке  саме рішення:  по 70,  по 40 голосів.  Я вважаю,  що є слушна пропозиція депутата  Лавриновича, але,  мабуть,  нічого  страшного,  якщо в законі одна частина буде присвячена всеукраїнському референдуму,  а в другій частині будуть виписані  умови проведення місцевого референдуму,  тобто буде один закон.

 

     Будь ласка, слово депутату Лавриновичу. І будемо визначатися.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Я хотів би, щоб ми звернули увагу  на  таку  деталь.  Ми  зараз розглянули й проголосували три проекти законів, і ми їх не прийняли.

 

     Тепер у наступні місяці 453 суб'єкти законодавчої ініціативи, які   в   нас   є,   можуть   із  цього  питання  внести  будь-які законопроекти.

 

     Комітет не  може  бути  суб'єктом  законодавчої   ініціативи. Проекти внесуть народні депутати, і цих проектів може бути безліч. Тому я й казав,  що питання про всеукраїнський референдум потребує більш детальної розмови в сесійній залі:  що це таке і чи потрібно зараз це вирішувати.

 

     А от питання  про  місцевий  референдум  -  референдум  села, селища,  міста  - сьогодні є достатньо важливим,  і ми зобов'язані його законодавчо врегулювати,  бо і в Конституції є  посилання  на це,  і в Законі про місцеве самоврядування.  І нам ніщо не заважає направити  законопроект  про   місцеві   референдуми,   який   був запропонований  Романом  Петровичем Безсмертним,  на доопрацювання для повторного першого читання (якщо  не  приймемо  цей  проект  у першому читанні), яке здійснить профільний комітет. Тоді це буде і правильне регламентне рішення,  і рішення,  яке  дасть  нам  змогу просуватися до вирішення питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якби цей законопроект набрав хоча б за сотню голосів,  була б інша розмова. Він набрав 60 голосів, а 212 голосів було за те,  щоб усі проекти об'єднати і щоб депутати, які їх готували,  взяли в цьому участь.  Тим більше що половина  з них - члени комітету.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кушніра.

 

     КУШНІР О.Д. Уважаемые товарищи! Я хочу напомнить, что комитет не просит дать ему  право  подготовить  проект  нового  закона,  а просит  "доручити  комітету доопрацювати нині діючий Закон України про  всеукраїнський  та  місцевий  референдуми,  але   при   цьому врахувати  пропозиції  Президента  України і окремі положення двох законопроектів, які були подані народними депутатами".

 

     Мы просим дать комитету  право  доработать  ныне  действующий закон,  чтобы затем народные депутаты - члены комитета внесли их в зал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Давайте    проголосуємо    за пропозицію    профільного    комітету.    Голосуємо.    Олександре Володимировичу,  підтримайте.  Так  буде  швидше,  ніж  за   вашою пропозицією.

 

     "За" - 185.

 

     Питання знімається з розгляду. На цій сесії воно розглядатися більше не буде.

 

     Яку пропозицію?     Голосується     пропозиція     відправити законопроект,  про який доповідав депутат Безсмертний, на повторне перше читання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 85.

 

     Рішення не прийнято.  Законопроекти знімаються з розгляду  на цій сесії.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Ви  знаєте,  що  в  нас  залишилося сьогодні чимало нереалізованого.  Давайте по можливості  дещо  зреалізуємо, частину законопроектів розглянемо за скороченою процедурою.

 

     Розглядається проект  Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та професійного  захворювання,  які  спричинили втрату працездатності (повторне перше читання).  Доповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Георгійович Хара.  Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые   коллеги!   Учитывая,   что   данный  законопроект  уже обстоятельно  рассматривался  в  этом  сессионном  зале,  я   хочу схематично остановиться на отдельных вопросах.  Вы знаете,  что 25 марта 1999 года  Верховная  Рада  поручила  комитету  совместно  с Кабинетом  Министров  доработать  проект и внести его на повторное первое чтение.  За этот период  в  комитете  были  рассмотрены  99 замечаний  и предложений народных депутатов,  из которых 83 учтены полностью или частично,  а 14 отклонены.  Многие предложения будут реализованы при подготовке проекта закона ко второму чтению.

 

     От имени  нашего  комитета я хочу поблагодарить своих коллег, особенно  активно  поработавших  над  проектом   и   давших   свои предложения,  -  народных  депутатов  Стояна,  Донченко,  Луценко, Баулина, Шевчука, Кинаха, Алексеева, Шарова, Гусака.

 

     Хочу отметить,  что  проект  закона  дважды   был   предметом рассмотрения на заседаниях фракции коммунистов и подвергнут самому тщательному   анализу.    Внесены    конкретные,    принципиальные предложения.  В итоге,  поддержав проект,  фракция сделала выбор в пользу 300 тысяч регрессников-инвалидов,  находящихся в  настоящее время   в   безвыходной   ситуации   и  борющихся  за  свои  права голодовками,  самосожжением и тому подобными отчаянными  методами. Конкретный  пример  - трехдневная акция регрессников из Донбасса у здания Администрации Президента и у здания  Министерства  угольной промышленности,  которая ни к каким результатам не приводит. Хотя, нужно  сказать,  что  в  нынешней   ситуации   для   фракции   это неоднозначный и, если хотите, рискованный шаг по поддержке данного законопроекта.

 

     Нужно отметить,  что   внесенные   изменения   и   дополнения значительно  улучшили  качество  законопроекта,  сделали его более целостным и,  главное, дееспособным. Хочу остановиться на наиболее важных   изменениях,   внесенных   после  рассмотрения  проекта  в сессионном зале 25 марта нынешнего года.

 

     Первое. Усилена  контрольная  функция  государства  в   сфере страхования  от  несчастного случая (статья 26).  Настоящий проект предусматривает участие представителей  государства  в  управлении фондом,  контроль  за деятельностью правления через наблюдательный совет  и  самое  главное  -  контроль  специально   уполномоченных центральных  органов исполнительной власти (работу их координирует и направляет Кабинет  Министров),  причем  с  достаточно  жесткими полномочиями, вплоть до отмены решений фонда.

 

     Второе. Статьей  46  в  целях большей безопасности сохранения финансовых   средств   определено,   что   средства    социального страхования  от  несчастного случая хранятся в учреждениях банков, которые определяет  Кабинет  Министров  для  обслуживания  средств Государственного бюджета,  или в специализированном банке, который обслуживает фонды социального страхования.  Вы знаете,  что фондов должно быть пять,  и есть шанс создать специализированный банк для их обслуживания.

 

     Третье. Статьей  47   установлено,   что   страховые   тарифы определяет   не   правление  фонда,  как  планировалось  Кабинетом Министров,   а   Верховная   Рада    законами.    Причем    тарифы дифференцированы  по  группам  отраслей экономики в зависимости от класса профессионального риска производства.

 

     Предусмотрена возможность  снижения  страховых  тарифов   для конкретного   предприятия   за   низкий   уровень   травматизма  и установления   надбавок   за    высокий    уровень    травматизма, профессиональных  заболеваний и ненадлежащий уровень охраны труда. Размер снижения и надбавки могут  быть  в  пределах  50  процентов установленного страхового тарифа.

 

     Четвертое. Комитет  не  согласился с некоторыми предложениями Кабинета Министров,  снижающими уровень социальной защиты  граждан по   сравнению  с  действующим  законом.  Предлагалось,  например, единоразовое  пособие  исчислять  из   минимальной   зарплаты   за трехлетний   период.   Оставили   существующую   норму  -  средняя заработная плата за пятилетний период. И многие другие позиции.

 

     Учитывая сложившуюся ситуацию в экономике  Украины,  дабы  не опорочить  саму  идею  фонда  наш  комитет  поддержал  предложение Кабинета Министров о выборе обекта начисления страховых  взносов. Согласно   Основам   законодательства   Украины   об  общественном государственном  социальном  страховании,  как  вы  знаете,  таким обектом  определен фонд оплаты труда.  В этом случае доходы Фонда социального страхования (расчетная сумма  855  миллионов  гривень) составят  примерно  2,7-2,9  процента  от  фонда  оплаты  труда по народному хозяйству.  Правительство предлагает обектом начисления страховых  взносов  для  хозрасчетных  предприятий  принять  обем реализованной ими продукции,  работ или услуг.  При этом  удельный вес  расходов  будущего  фонда  к  годовому  обему  реализованной продукции составит всего 0,4 - 0,5 процента.

 

     Такая практика  уже  существовала  у  нас  в  государстве   в 1994-1996  годах при формировании фонда охраны труда.  Предприятия отчисляли  1  процент  от  обема   реализованной   продукции.   К сожалению, Верховная Рада в 1997 году нарушила этот порядок, внеся изменения в Закон о системе  налогообложения.  В  результате  фонд охраны  труда должен был формироваться исключительно из отчислений от прибыли и на добровольных началах,  что практически  привело  к разрушению  системы формирования фонда охраны труда.  Обязательные платежи были отменены,  а соответствующие затраты на  эти  цели  в себестоимости продукции учитываются. В случае принятия предложения Кабинета Министров предприятия, как я уже говорил, будут отчислять не более 0,5 процента.

 

     Уважаемые коллеги! Регрессникиинвалиды - это, условно говоря, целая отрасль народного  хозяйства.  Свыше  300  тысяч  инвалидов, которые фактически отброшены государством на обочину жизни,  - это 600  миллионов  гривень  долга  пострадавшим,  это  400-миллионная ежегодная  потребность  в  выплатах,  это  тысячи людских проблем, страданий, безысходность. И судьбы этих людей - в наших руках.

 

     По глубокому убеждению членов Комитета по социальным вопросам и труду, принятие закона обеспечит:

 

     во-первых, выход из тупика,  в котором оказались пострадавшие на производстве - многострадальные наши регрессники,  предприятия, да   и   государство   в   целом,   которое   сегодня  практически самоустранилось от этих проблем;

 

     во-вторых, надежное  финансирование   затрат,   связанных   с выплатой компенсаций работникам;

 

     в-третьих, создание    надежной    системы    социальной    и профессиональной реабилитации инвалидов;

 

     в-четвертых, создание  системы   предупредительных   мер   по недопущению травматизма и профзаболеваний;

 

     в-пятых, создание  механизма компенсаций Пенсионному фонду за выплату пенсий по инвалидности и по случаю потери кормильца.

 

     Законопроект поддержан Минздравом, Министерством промышленной политики,    Министерством    финансов,   Министерством   угольной промышленности,  УСПП, профсоюзами - Федерацией профсоюзов Украины в  целом,  профсоюзами  металлургов,  агропромышленного комплекса, работников угольной промышленности,  Академии наук Украины, НПГУ и другими - всего 53 отраслевыми и региональными обединениями.

 

     Есть интересные  предложения к проекту,  которые будут учтены ко второму чтению.  Поэтому  от  имени  комитета  я  призываю  вас поддержать  предложение  комитета  и принять данный законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я пропоную прислухатися до  цієї думки. Голосуємо законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 151.

 

     Давайте таким  чином.  На  моніторі  в  мене  записано  п'ять депутатів. Дамо їм можливість висловитися з місця. По хвилині.

 

     Депутат Донченко. Будь ласка. За ним - депутат Григорович.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,   Луганська   область).    Уважаемые    народные    депутаты! Действительно,  этот  документ  сегодня  дает  выход из тупика,  в который завел нас курс  радикальных  рыночных  реформ,  проводимый Президентом.  Он  намного  лучше,  чем  Закон об охране труда.  Но правильно  сказал  докладчик:  300  тысяч  человек  (вдумайтесь!), которые  должны  получать  регресс,  не  могут получить его по той простой причине,  что предприятия не в состоянии  производить  эти выплаты.

 

     Созданием данного   фонда  мы  разрешим  эту  проблему.  Фонд полностью берет на  себя  обязанность  выплачивать  единовременную помощь,   производить  реабилитационное  лечение  пострадавших  от несчастного случая на производстве и, самое главное, берет на себя обязанность производить выплаты по регрессным искам.

 

     Вы свидетели  сегодняшней  забастовки шахтеров.  Они были и у здания  Верховного  Совета,  и  у  Кабинета  Министров,  и   возле Администрации  Президента.  В  основном  это  люди,  не получающие регрессы.

 

     Я приведу вам пример по своему округу. Ко мне на прием пришло 20 человек,  которые по регрессам получили от 5 до 20 гривень. Это инвалиды! С созданием этого фонда мы решаем проблему этих людей.

 

     Поэтому я  призываю  вас:   вдумайтесь,   что   вы   делаете, проголосуйте за этот законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Григорович.  Будь ласка. За нею - депутат Черненко.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  колеги народні депутати!  Без сумніву, соціальний захист населення випливає із статті 46 Конституції,  із Основ   законодавства  України  про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування.  Це зумовлено й  тим,  що  є  тенденція  до зростання  не  тільки  кількості  осіб,  які  отримали  професійне захворювання,  але  передусім  кількості  нещасних   випадків   на виробництві.

 

     Проте чи не створюємо ми колізію, чи не погіршуємо соціальний захист?  Звертаю вашу увагу на конкретний  факт.  Частиною  п'ятою статті 13 проекту встановлено,  що перелік професійних захворювань затверджується   Кабінетом   Міністрів   України    за    поданням уповноваженого  центрального  органу виконавчої влади.  Водночас у частині шостій цієї статті фонду  надається  право  відповідно  до "загальних  медичних  пізнань"  (як  лікар  я  не  знаю,  що  таке "загальні медичні пізнання",  що це за  дефініція,  і  в  медичній енциклопедії  такого поняття немає) приймати рішення щодо визнання страховим випадком захворювання, яке спричинене особливими умовами праці. Це перша суперечність.

 

     Друга. Частиною  п'ятою статті 26 проекту встановлено,  що за невиконання  своїх  обов'язків  член  правління  фонду  може  бути позбавлений своїх повноважень,  але статтею 16 проекту позбавлення повноважень члена правління фонду не передбачене.

 

     Те саме стосується  й  оскарження  в  судовому  розгляді  (на оскарження  відводиться  тільки  два  тижні)  і  таке інше.  Чи не звужуємо,  чи не погіршуємо ми тим самим таку необхідну галузь, як соціальне страхування саме цих верств населення?

 

     У мене  пропозиція  -  на  повторне  перше  читання.  Давайте зробимо все нормально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ліліє   Степанівно,   ми   його   вже    повторно розглядаємо.  А ваші пропозиції,  як і решту пропозицій,  я думаю, можна буде врахувати до другого читання.  Він  же  повинен  пройти друге читання.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Группа "Незалежні". Дорогие коллеги!  Не надо нам разединяться в этом вопросе.  У  депутатов, которые  представляют  регионы  с высоким уровнем промышленности и особенно  шахт,  очень  непростая   участь.   Мы   сегодня   имеем чрезвычайнейшую  проблему.  Скажу  даже больше,  дорогие товарищи: пользуясь нынешними методами,  государство этой проблемы просто не решит.

 

     Я вам   назову   одну   цифру.   Когда   принимался  закон  о компенсациях за  утраченное  на  производстве  здоровье  (то,  что сейчас   называется   регрессом),   в   отрасли   было   26  тысяч регрессников.  Сегодня их 87  тысяч,  некоторые  называют  большую цифру.   Аналогичная   ситуация   и   по  другим  отраслям,  и  по чернобыльцам.

 

     Я хочу подчеркнуть  вот  какую  мысль:  нам  нельзя  идти  на создание  дополнительных  структур,  но  нужно реально смотреть на вещи.  Государство в состоянии возмещать риски только совместно  с производством   (в  законопроект  это  и  заложено).  У  нас  есть возможность определиться,  кто же заслуживает компенсации за  свой труд и за увечья.  Нужно взглянуть на ... Адам Иванович, извините, я записан на выступление.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Григоровичу, ми ж домовилися, завершуйте.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Мы  сегодня  из-за  недобросовестности,  из-за преступников, которые наплодили столько этих лжепотерпевших, можем развалить государство.  Поэтому я прошу  принимать  этот  закон  и определяться уже окончательно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков.  За ним - депутат Журавський. І будемо визначатися.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Адам Иванович!  Откуда возникла проблема?  Я понимаю  так.  На  сегодня  нет денег,  чтобы платить бюджетникам. Значит,  нужно взять деньги у тех,  у кого  они  есть.  Для  этого создается  сеть  бюрократического аппарата численностью от 9 до 13 тысяч,  компьютерная сеть,  которая должна работать примерно с 720 тысячами промышленных предприятий.

 

     Чтобы запустить  эту  сеть,  нужно  8  миллиардов гривень.  А какова на сегодняшний день платежеспособность предприятий? Давайте посмотрим. Бюджет платить не будет, лежащие предприятия платить не будут.  Кто будет платить? Тот, кто работает: крупные предприятия, на  которых  сегодня  держится  бюджет.  Посчитайте  те проценты с оборота, которые сегодня здесь приводились.

 

     При этом  говорят  о  стимулах.  Давайте  говорить  честно  и откровенно,  какие  стимулы.  Если  ты травмировал человека - будь добр,  неси  ответственность,  плати.  А  что  мы   делаем?   Одни травмируют, а другие платят, внося деньги в общую копилку.

 

     Мы должны разобраться со статьей 11,  вообще с регрессом. Это отдельный  вопрос.  А  мы  просто  вводим  дополнительный   налог, дополнительное бремя на товаропроизводителя.

 

     Да, решать проблему нужно, нельзя проводить политику страуса. Но и комитету нужно искать в корне новые  подходы,  новые  методы: может   быть,   вводить   страховые  полисы,  взимать  эти  налоги непосредственно с физических лиц.  Но вводить дополнительный налог на работающие предприятия, ставить их на колени, перекладывать всю тяжесть на них - это,  извините,  не метод.  Мы вернемся к той  же проблеме, только через некоторое время.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відчувається, що ваше підприємство ще працює.

 

     Депутат Журавський. Будь ласка. І будемо визначатися.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Шановні колеги! Ряд конкретних пропозицій.

 

     Перше. Вилучити  зі  статті  13  проекту  частину  третю щодо визнання фондом захворювань як страхових випадків.

 

     Друге. Внести до частини третьої статті 26 проекту  доповнення  щодо визначення строку для усунення фондом допущених ним порушень та збільшення строку на оскарження до  суду рішення органів державного нагляду.

 

     Третє. Відредагувати частину п'яту статті 26 проекту щодо порядку позбавлення  повноважень  члена  правління фонду.

 

     Четверте. Відредагувати    положення    законопроекту    щодо госпрозрахункових господарств.

 

     І останнє. Внести до частини другої статті 46 проекту  зміни щодо внесків роботодавців до фонду відповідно до Основ  законодавства  України  про  загальнообов'язкове   державне соціальне страхування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ви ж дуже добре розумієте,  що, прийнявши проект у першому читанні,  ми з урахуванням  пропозицій, які ви зараз внесли,  обов'язково внесемо його на друге читання. І якщо не дійдемо згоди,  закон не буде прийнято.  Це ж не остаточне рішення.

 

     Я дуже  прошу:  давайте  підтримаємо  законопроект  у першому читанні.  Лілія Степанівна також підтримує. Не поіменно, давайте у звичайному  режимі проголосуємо за проект у першому читанні.  Ми ж його вже двічі  чи  тричі  розглядали.  Депутат  Матвієнков  також голосує, у другому читанні буде утримуватися.

 

     "За" - 164.

 

     Ну, будь ласка. Слово заступнику міністра, потім - доповідачу і ще раз проголосуємо.

 

     ТКАЧУК С.П.,  заступник міністра праці та соціальної політики України - голова Комітету по нагляду за охороною праці.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые народные депутаты! Не виноваты люди, что они  разбиты  у  нас  по  отраслевому  принципу:  одни  работают в угольной отрасли,  другие - в металлургии,  третьи - в  химической промышленности.   Без  централизации  такого  фонда  мы  не  решим проблему.  Она у нас - как гири на ногах.  Вы же поймите,  что без консолидации   этих   взносов,  без  привлечения  всех  участников общественного производства к  процессу  социальной  защиты  мы  не решим  эту  проблему.  Люди,  создающие  материальные  ценности  и потерявшие при  этом  здоровье,  брошены  на  произвол  судьбы.  У предприятий  нет  возможности платить им деньги.  Только собрав со всех по копейке, мы сможем решить эту проблему и избавимся от этой страшной социальной ноши.

 

     Вы представьте, сегодня в Украине насчитывается 600-700 тысяч предприятий.   Примерно   на   двух-трех    тысячах    предприятий травмируются  люди,  но предприятия не могут платить.  А остальные предприятия общественной сферы производства не  участвуют  в  этой компенсации.  Но  почему?  Все  мы  получаем материальные блага от работающего человека.  Так давайте консолидируем  свое  участие  в этом процессе и поможем этим людям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  Василю  Георгійовичу.  Одна хвилинка.

 

     Шановні колеги, агітація вже закінчилася. Доповідачу заключне слово, і або-або.

 

     ХАРА В.Г.  Во-первых,  Адам  Иванович,  очень  жаль,  что для доклада по такому серьезному вопросу дали  пять  минут  (я  просил десять).  Как  из  пулемета,  выложил  и,  может быть,  кого-то не убедил.

 

     Во-вторых, уважаемые коллеги, надо же быть последовательными. 25 марта, когда впервые рассматривался этот проект, вы не отвергли его в принципе.  Сказали:  да,  он нормальный,  но нужно  обратить внимание  на  такие,  такие  и  такие  позиции.  Мы  все это учли, недостатки устранили.

 

     Если проект в принципе устраивает,  давайте его примем,  а ко второму  чтению  можно его практически на 50 процентов переделать, улучшить.  Но я вам еще  раз  говорю  как  председатель  Донецкого областного   совета   профсоюза:  в  колоссальном  тупике  сегодня предприятия. Я уже не говорю о шахтах. У нас есть такие шахты, где регрессников  в  три  раза больше,  чем работающих.  Как там могут выплатить регрессы?

 

     300 тысяч   человек,   здоровье    которых    угроблено    на производстве.   Каждую  неделю  сюда  приезжают  то  из  Львовской области,  то из Луганской,  то из Донецкой.  Когда-то же мы должны решать эти вопросы? Давайте сделаем первый шаг.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Георгійовичу, дякую. Є пропозиція провести голосування в поіменному режимі. Прошу визначитися.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосується проект закону  в  першому  читанні  в  поіменному режимі.

 

     "За" - 201.

 

     Прошу по фракціях.

 

     "За": комуністи - 113 із 116; НДП - 5 із 11; Народний рух - 7 із 26;  "Відродження регіонів" - 4 з 16;  "Батьківщина" - 9 із 10; соціал-демократи - 2 з 2; соціалісти - 14 із 22; "Реформи-конгрес"

- 5 із 18;  фракція зелених - 10 із 11;  "Незалежні"  -  5  із  6; "Громада"  -  1  із  6;  "Трудова  Україна" - 0;  селяни - усі 11; прогресивні соціалісти - 0 із 5;  Рух - 9 із 13; позафракційні - 6 із 10.

 

     Я пропоную  протокольно  проголосувати  за те,  щоб ми завтра прийняли рішення.  Прошу визначитися.  Ще раз  провести  позитивне голосування? Зніміть, будь ласка, голосування.

 

     Ми набрали  201  голос,  наберемо  ще 25?  Депутате Черненко, наберемо?  Наталіє Михайлівно?  Володимире  Романовичу?  Наберемо, так?

 

     Ще раз у поіменному режимі голосуємо. Давайте підтримаємо. Це ж у першому читанні, ми його вже двічі чи тричі розглядали.

 

     "За" - 210.

 

     Шановні колеги, тоді голосування буде проведене завтра.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  концесії.  Доповідає  Матвєєв   Володимир Йосипович. Будь ласка, на трибуну.

 

     Чи є в депутатів якісь запитання до доповідача?  Немає? Прошу проголосувати й підтримати проект Закону про  концесії  в  першому читанні.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні колеги,   це   в   першому   читанні.   Будь   ласка, мобілізуйтеся. Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Депутат Гуренко. Будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Спасибі.  Шановні  колеги!  Я  звертаюся  до всіх фракцій у парламенті  і  хотів  би  закликати  вас  проголосувати   за   цей законопроект   у   першому   читанні.  Прийняття  цього  рамкового (підкреслюю, рамкового) закону відкриває нам шлях до розгляду всіх питань, які пов'язані з концесіями на виконання тих чи інших видів робіт.

 

     Проект закону опрацьовано достатньо глибоко,  спираючись і на європейський  досвід,  і  на  той,  який був у Радянському Союзу в перші роки його існування.  Цей документ,  на мій  погляд,  повною мірою  відповідає  і надіям наших виборців.  Тому я просив би всіх проголосувати зараз за цей законопроект у першому читанні.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте... Вітренко?

 

     Увімкніть мікрофон  депутата  Вітренко.   Вона   член   цього комітету. Комітет - за.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Прогрессивная  социалистическая   партия Украины,  социалистическая  оппозиция.  Я  хочу пояснить не только коллегам депутатам нашу позицию,  но и  отдельно  бывшему  первому секретарю  ЦК КПУ.  В концессии отдаются земли,  дороги только при условии, если власть трудящихся, если советская власть.

 

     Если государство  криминальное,  буржуазное,  то   тем,   кто называет  себя защитниками трудящихся,  непозволительно отдавать в концессию недра и дороги.  Поэтому мы будем голосовать  против,  а коммунисты,  если хотят дальше валить,  - пусть валят,  они за это будут отвечать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  заспокойтеся.  Мова поки що  йде про рамковий закон. Про жодні дороги, надра не йдеться.

 

     Прошу голосувати. Голосуємо! Голосуємо, а потім репліка буде.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Гуренко. Будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Я хочу відповісти академіку Вітренко. По-перше, я  не  колишній  секретар  ЦК  Компартії   України,   а   секретар забороненої  Компартії  України.  По-друге,  комуністи  ніколи  не валили і не збираються валити Україну.  І по-третє, доки комуністи сидять   у  цій  Верховній  Раді,  вони  не  допустять  того,  щоб розпоясалася  та  сама  буржуазна  влада.   Для   цього   ми   тут знаходимося.

 

     І я  знову  закликаю  всіх  присутніх проголосувати за проект цього закону.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  давайте  дружно   проголосуємо. Сергію Івановичу, голосуйте також.

 

     "За" - 232.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!  Нам  потрібно прийняти деякі зміни до Закону про вибори Президента України. Немає заперечень? Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Шановні колеги,   у   кого    є    запитання    щодо    цього законопроекту?.. Тоді давайте завтра його розглянемо.

 

     -------------

 

     У нас  є декілька проектів законів про ратифікацію.  Оскільки ми запросили представників міністерств і відомств,  і вони  в  нас вже  досить  довго  чекають,  давайте  мобілізуємось і приймемо ці закони, якщо ваша воля буде.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Консульської  конвенції  між Україною і Турецькою Республікою. Консульська угода, я думаю, ні в кого не викликає заперечень. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Угоду ратифіковано.

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди  про  взаємний  залік  до загального  трудового  стажу  та  вислуги років служби в органах і установах   прокуратури   в    державах-учасницях    Співдружності Незалежних Держав.

 

     Я думаю, заперечень немає. Давайте підтримаємо і ратифікуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги!  Тут запитують про армію.  Напевне, коли буде підписана  відповідна  угода  про  армію,  ми  також   будемо   її ратифікувати. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги,  ще раз,  будь ласка. Будьте уважні. Мова йде про те,  щоб зараховувати стаж людині,  яка служить у  прокуратурі України,  а донедавна чи там років п'ять, чи десять тому служила в прокуратурі чи то Узбекистану,  чи  в  Білорусії.  Або  навпаки  - служив в Україні, а тепер переїхав в іншу державу.

 

     Давайте підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги! Давайте ділом доведемо те, що хочемо сказати. Будь ласка,  голосуємо.  Не відвертайте уваги  депутата  Черненка. Іване Олександровичу, голосуйте!

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Хто проти ратифікації цієї угоди?  Я готовий вислухати ваше зауваження.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Фракція "Реформи-конгрес". Справа в тому, що в цій угоді  не  зафіксований  період,  до  якого  це  можна робити.  Ми розуміємо,  були об'єктивні обставини,  була одна держава,  і якби тут  зафіксувати,  наприклад,  "на  період до 1992 року",  тоді це можна було б робити.

 

     Згідно з  цією  угодою  людині,  навіть  якщо  вона  сьогодні служить  в  органах  прокуратури  іншої  держави  і  переїжджає  в Україну,  зараховується той стаж, який було отримано в цій країні. Треба зафіксувати конкретним терміном,  наприклад до 1992 року, до моменту,  коли  можна  було  набувати  громадянство   України   на спрощених підставах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Івановичу,  вибачте.  Мені,  історику, незручно розповідати юристу, що в прокуратурі негромадянин України працювати не може.

 

     Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Уважаемые  коллеги,  я  хотел  уточнить  один момент. Сюда относятся не только работники органов прокуратуры, но и  следователи  прокуратуры,  педагогические  работники  научных и исследовательских   учреждений   прокуратуры,   которые   являются гражданами  стран  СНГ.  Кто  подписал этот договор?  Азербайджан, Армения,  Белоруссия,  Казахстан,   Киргизия,   Молдова,   Россия, Таджикистан,  Туркмения и Украина. То есть все приграничные с нами государства заключили этот договор. Что нам еще нужно?

 

     Все лица из названных категорий,  которые  работали  там  или здесь,  получают равные права.  Все засчитывается. Срок действия - пять лет. Мы хотим сократить срок действия? Мы хотим ущемить своих людей? Что вы делаете?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, слово працівнику прокуратури. Депутат Васильєв.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область).  Уважаемые коллеги! Я думаю, что здесь вопросов нет. Как раньше формировались,  скажем,  следственные  бригады  прокуратуры Союза?  Собирали работников из Узбекистана,  Украины, Казахстана и так далее. Их включали в штат Генеральной прокуратуры Союза, и они расследовали  дела  и  в Узбекистане,  и в Казахстане,  и в других республиках.  Они не знали, не видели семьи годами. Это тяжелейший труд.

 

     И сейчас  не  засчитывать  этот стаж - вы ж понимаете...  По- моему, я доходчиво обяснил.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  проголосуємо.   І   Олександр   Іванович готовий підтримати. Будь ласка, голосуємо дружно.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую. Ратифіковано.

 

     Давайте мобілізуємось   и   ратифікуємо   проект  Закону  про приєднання  України  до  Конвенції  про  охорону  та  використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

 

     Прошу підтримати. Тут абсолютно ніякої політики.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  урядом України і урядом  Російської  Федерації   про   співробітництво   в   галузі попередження  промислових  аварій,  катастроф,  стихійних  лих  та ліквідації їхніх наслідків.

 

     Немає заперечень? Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Дякую.

 

     Проект Закону про приєднання України до Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням.

 

     Немає заперечень? Підтримуємо. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято.

 

     І ще один документ - проект Закону про ратифікацію Угоди  між Україною   та  Республікою  Польща  у  справі  створення  спільної військової  частини  для  участі  в  міжнародних   миротворчих   і гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 74.

 

     Зрозуміло. Не приймається.

 

     ------------

 

     Шановні колеги, вам був розданий проект заяви з приводу нашої участі в миротворчих операціях  в  Югославії  і  ситуації  навколо Косово.  Будемо  її  розглядати  чи  на  пізніше перенесемо?  Іван Олександрович  каже,  що  проголосуємо.  Я  пропоную   за   основу проголосувати цей проект. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Шановні колеги,   давайте  приймемо  за  основу.  Заява,  яка задовольняє всі фракції,  як  я  зрозумів.  Іване  Олександровичу, голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     У цілому  голосуємо.  Останнє  голосування,  шановні  колеги. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 198.

 

     Шановні колеги, давайте мобілізуємося. Зелені заперечують.

 

     Депутату Курикіну слово. Будь ласка.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановні  колеги!  Зараз складається ситуація,  аналогічна тій, яка була днів 10 тому, коли ми спробували прийняти відповідну постанову.  Я тоді вже казав, що оскільки  питання  про  склад,  озброєння і таке інше конкретно не вирішені,  слово "готовність" у тексті  треба  замінити  на  слово "намір". І все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Цілком  слушне зауваження.  Давайте з цим зауваженням  приймемо  в  цілому  заяву.   Іване   Олександровичу, підтримайте.  А  як  буде  готовність,  подадуть  на  затвердження Верховної Ради.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги! За основу прийняли, завтра приймемо в цілому.

 

     ------------

 

     І ще одне.  У нас є невеличкий проект Постанови  (пригадуєте, ми   спеціально   проголосували)   про   інформацію   Генерального прокурора. Проект вам розданий.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Взяти до відома...

 

     2. Запропонувати Генеральному  прокурору  України  Потебеньку М.О.  опротестувати  Постанову  Кабінету  Міністрів України від 21 грудня 1998 року 2034 про індексацію грошових доходів громадян.

 

     3. Про  виконання  цієї  постанови   поінформувати   народних депутатів  України особисто на засіданні Верховної Ради України 15 липня 1999 року".

 

     Голосуємо таке доручення? Голосуємо.

 

     "За" - 182.

 

     Шановні колеги,  тоді ми це питання залишаємо для розгляду  з інформацією.

 

     Майже все,  що ми сьогодні мали зробити,  виконано.  Дякую за роботу, вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра продовжимо роботу о 10 годині.