Стенограма пленарного засідання

30 червня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  30  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Прохання   до  народних  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 328  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Черненко Віталій  Григорович  звертається до Прем'єр-міністра України щодо виділення  субвенцій  місту  Горлівці  для  погашення заборгованості з виплати пенсій.

 

     Лісогорський Олексій Іванович звертається до Прем'єр-міністра України  щодо  приватизації  Борівського  телеательє   Харківської області.

 

     Алексєєв Володимир Геннадійович - до Прем'єр-міністра України стосовно законності заморожування  пенсій  за  грудень  1998  року військовослужбовцям та особам командного й рядового складу органів внутрішніх справ.

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення прийнято.

 

     Гусак Леонід Гаврилович звертається до Генерального прокурора України  з  приводу  неналежного  виконання  службових  обов'язків окремими  посадовими  особами  військової  прокуратури   під   час розгляду  звернень  щодо захисту конституційних прав підполковника Павленка.

 

     Омельченко Григорій Омелянович  звертається  до  Генерального прокурора,  міністра  охорони здоров'я щодо розслідування обставин нецільового використання коштів із  корисливою  метою  начальником Кременчуцького  шпиталю  для  інвалідів  Великої Вітчизняної війни Буровою  та  невжиття  органами  прокуратури  Полтавської  області відповідних заходів реагування.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  протоколу  засідання депутатської фракції партії "Реформи і порядок" "Реформи-центр" від  18  червня 1999   року   повідомляю  про  зміну  назви  депутатської  фракції "Реформи-центр" на  "Реформи-конгрес".  Поліпшиться  робота  після цього (Шум у залі).

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон  України про внесення змін до статей 28 і 29 Закону України про вибори Президента з пропозиціями  Президента України   від   21.06.1999   року.  Вчора  доповідали  Стичинський Броніслав Станіславович і депутат  Єльяшкевич.  Ми  обговорили,  а тепер потрібно лише проголосувати. Ідеться про подолання вето.

 

     Шановні колеги,  будь  ласка,  підтримайте прийняті поправки. Прошу зайняти робочі місця і проголосувати.

 

     Депутат Омельченко  з   процедури.   Будь   ласка,   Григорію Омеляновичу.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Дякую, шановний Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, з приводу голосування, яке зараз проводитиметься в сесійному  залі  стосовно  подолання  вето  Президента.  Дозвольте нагадати,  що  згідно  із  Законом про організаційноправові основи боротьби з організованою злочинністю,  Законом про державну службу найвищі    посадові    особи,    а    саме:   Президент   України, Прем'єр-міністр, міністри, народні депутати, судді Верховного Суду та  Вищого  арбітражного  суду  зобов'язані  друкувати в офіційних засобах масової інформації декларації про доходи не лише свої, а й членів своїх сімей.  Ідеться про фінансові зобов'язання - чи мають члени сім'ї  і  ці  найвищі  посадові  особи  валютні  рахунки  за кордоном, майно тощо. Тобто Президент зобов'язаний це робити. А ми зобов'яжемо ще й кандидата.

 

     Додам із цього приводу одну річ.  Я хочу, щоб усі кандидати у Президенти  власноручно  записали  в деклараціях про доходи свої і членів сім'ї,  зокрема й Президент Кучма як кандидат у Президенти: чи  мають  його  дружина  та  донька  валютні рахунки за кордоном, нерухомість.  Якщо  йому,  можливо,  важко  таке  зробити,  то  ми допоможемо об'єктивно заповнити декларацію (Шум у залі).

 

     І тому,  будь  ласка,  подолаймо  вето,  щоб  і  кандидати  у Президенти заповнювали декларацію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  ставлю   на   голосування пропозицію  Президента скасувати поправки до статей 28 і 29 Закону про вибори Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 53.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про   подолання   вето Президента на Закон про внесення змін до статей 28 і 29 Закону про вибори Президента. Голосується в поіменному режимі.

 

     "За" - 250.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях (Шум у залі).

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Гірничого  закону  України.   Доповідає Петренко  Дмитро Дмитрович,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     Поки Дмитро  Дмитрович  іде до трибуни,  я хотів би,  шановні колеги,  попросити  вас  про   таке.   Ми   вчора   домовились   і проголосували,  щоб  чітко  дотримуватися графіка розгляду питань, які  внесені  до  порядку  денного.  Розраховано,  що  ми  повинні сьогодні  працювати  до 20 години з тим,  щоб за решту днів,  коли будемо працювати в пленарному режимі,  виконати програму  розгляду невідкладних    законопроектів,    потрібних    для    нормального функціонування економіки України.

 

     Тому просив би налаштуватися на це.  Якщо ми впораємося до 18 чи до 18.30,  то завершимо роботу. Якщо ні, будемо працювати до 20 години. Гадаю, заперечень немає, адже вчора з цим погодилися.

 

     Дмитре Дмитровичу, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  107,  Луганська  область). Уважаемые коллеги! Вашему вниманию представляется во втором чтении проект Горного закона.  Данным  законом  устанавливаются  основные правовые   и   технические   нормы,  аспекты  деятельности  горных предприятий,    проведения    горных    выработок,     требования, предявляемые к горнодобывающим предприятиям.

 

     Говоря о целесообразности его принятия,  следует подчеркнуть, что  Горный   закон   крайне   необходим   и   без   него   горное законодательство   будет   выглядеть  по  меньшей  мере  неполным. Во-первых,  Кодекс Украины о недрах при всех его качествах не смог охватить самого главного в горном деле - вопросов горных отношений именно при проведении горных работ и добыче полезных ископаемых.

 

     Во-вторых, горное  законодательство  не  может  и  не  должно исчерпываться    Кодексом   о   недрах.   Горный   закон,   другие законодательные  акты,  углубляющие  и  расширяющие  сферу  горных отношений,  будут  только  способствовать  устранению  пробелов  в формировании горного законодательства.  Учтено и принято более 150 замечаний  и  предложений,  позволивших  качественно дополнить его одинадцатью новыми статьями и четырьмя разделами.

 

     С самого начала этот документ Верховной  Рады  назван  Горным законом  Украины,  и  его  проект  проходит  под  таким совершенно правильным названием,  идентичным с  горными  законами  зарубежных стран.

 

     По предложению  ряда народных депутатов проект Горного закона дополнен новыми разделами. Значительные изменения претерпел раздел ІІ   "Государственная   политика   в  сфере  регулирования  горных отношений".  Исключены  отдельные  моменты  (что   очень   важно), дублирующие  Кодекс  Украины  о  недрах  в вопросах строительства, эксплуатации, реконструкции, закрытия горных предприятий.

 

     Предлагаю приступить к постатейному голосованию.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги,  у  нас   цей   законопроект перехідний.  Ще депутати Верховної Ради минулого скликання вносили до  нього  поправки.  Однак  через  те,  що  вони  сьогодні  не  є депутатами,  я  їхні  прізвища не називатиму.  Будемо вважати,  що комітет погоджується.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Александр  Николаевич,  практически  все   эти поправки были учтены.

 

     ГОЛОВА. Тим паче.  Отже,  щодо першої поправки до преамбули і назви закону заперечень немає.  Я просив  би  підтримати  назву  і преамбулу до закону. Голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     Федоре Івановичу Шпиг, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Розділ 1 "Загальні положення".

 

     Стаття 1 - враховані пропозиції.

 

     Стаття 2 "Сфера дії закону" - враховані всі пропозиції.

 

     Стаття 3 - враховані всі пропозиції.

 

     Стаття 4 "Об'єкти гірничих відносин"

- враховані пропозиції.

 

     Стаття 5 - пропозицію враховано.

 

     Стаття 6 - враховано.

 

     Ставлю на голосування розділ І: статті 1 - 6 включно.  Голосуємо.  Вікторе Івановичу Шишкін, що ви замислилися? Голосується проект Гірничого закону.

 

     "За" - 236.

 

     Прийнято.

 

     Розділ ІІ "Державна політика  у  сфері  регулювання  гірничих відносин".

 

     Стаття 7 - усі поправки враховані.

 

     Стаття 8 - враховані поправки.

 

     Стаття 9 - враховані поправки.

 

     Стаття 10 - враховані поправки.

 

     Стаття 11 - усі поправки враховані.

 

     Ставлю на голосування розділ ІІ: статті 7-11 включно.

 

     "За" - 240.

 

     Рішення прийнято.

 

     Розділ ІІІ  "Підготовка  до  проведення  гірничих   робіт   і видобутку корисних копалин".

 

     Стаття 12.   Поправка   39   депутата  Миримського.  Частково врахована. У вас немає заперечень? Немає.

 

     До статті 13 враховані поправки.

 

     Стаття 14 - поправок немає.

 

     Стаття 15 - враховано.

 

     Стаття 16 - враховано.

 

     Стаття 17 - враховано.

 

     Голосується розділ ІІІ: статті 11-17 включно.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Розділ ІV. "Експлуатація гірничих підприємств".

 

     Стаття 18 - поправки враховані.

 

     Стаття 19 - враховано.

 

     Стаття 20 - враховано.

 

     Стаття 21 - враховано.

 

     Стаття 22 - враховано.

 

     Стаття 23 - немає поправок.

 

     Стаття 24 - враховані поправки.

 

     Ставлю на голосування розділ ІV: статті 18 - 24 включно.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     Розділ V "Протиаварійний захист і безпека проведення гірничих робіт".

 

     Стаття 25 - враховані поправки.

 

     Стаття 26 - поправок немає.

 

     Стаття 27 - враховано.

 

     Стаття 28 - враховано.

 

     Стаття 29 - враховано (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку! Поправка депутата Гурова врахована.

 

     Депутат Єськов.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ   109,   Луганська   область).   Фракция коммунистов.  Александр  Николаевич,  я  хочу  сказать в отношении поправки 69. Она не полностью учтена.

 

     При определении статуса горноспасательных формирований  очень важно  внести  изменения  в  часть  пятую  статьи 29:  "Власник... гірничого підприємства має право".  Предлагается слова "має право" заменить на слово "зобов'язаний". Это очень существенная поправка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д. Комитет не возражает.

 

     ГОЛОВА. Не заперечує.  Голосуємо поправку,  внесену депутатом Єськовим. Підтримайте, будь ласка. Комітет підтримує.

 

     "За" - 218.

 

     Голосуємо поправку, шановні колеги!

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Комитет   поддерживает   эту   поправку,   она действительно существенная.

 

     ГОЛОВА. Прошу не розслаблюватися. Голосуємо!

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     Стаття 30 - поправки враховані.

 

     Стаття 31 - враховані.

 

     Стаття 32 - враховані.

 

     Стаття 33 - враховані.

 

     Ставлю на голосування розділ V: статті 25 - 33 включно.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Розділ VІ "Особливості екологічної безпеки гірничих робіт".

 

     Стаття 34 - поправку враховано.

 

     Стаття 35 - враховано.

 

     Стаття 36 - враховано.

 

     Ставлю на голосування розділ VІ: статті 34 - 36 включно.

 

     "За" - 226.

 

     Прийнято.

 

     Розділ VІІ  "Особливості  умов  праці   у   гірничовидобувній промисловості".

 

     Стаття 37 - поправку враховано.

 

     Стаття 38 - поправки враховані.

 

     Стаття 39 - враховано.

 

     Стаття 40 - враховані.

 

     Стаття 41 - враховані.

 

     Стаття 42 - враховані.

 

     Стаття 43 - враховані.

 

     Ставлю на голосування розділ VІІ: статті 37 - 43 включно.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято.

 

     Розділ VІІІ "Припинення діяльності гірничих підприємств".

 

     Стаття 44 - поправок немає.

 

     Стаття 45 - поправки враховані.

 

     Стаття 46 - враховано.

 

     Стаття 47 - враховано.

 

     Стаття 48 - враховано.

 

     Ставлю на голосування розділ VІІІ: статті 44 - 48 включно.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято.

 

     Розділ ІХ    "Відповідальність    за    порушення   гірничого законодавства".

 

     Стаття 49 - поправки враховані.

 

     Стаття 50 - поправок немає.

 

     Стаття 51 - поправки враховані.

 

     Ставлю на голосування розділ ІХ: статті 49 - 52 включно.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято.

 

     Розділ Х "Міжнародні відносини".

 

     Стаття 53 - враховано.

 

     Стаття 54 - враховано.

 

     І розділ ХІ "Прикінцеві положення" - зауважень не було.

 

     Ставлю на  голосування ці два розділи:  розділ Х - статті 53, 54 і розділ ХІ "Прикінцеві положення". Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на голосування закон у цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 253.

 

     Закон прийнято. Дмитре Дмитровичу, спасибі.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Комитет  благодарит  народных   депутатов   за принятый закон.

 

 

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону  про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб.  Доповідає заступник міністра економіки Ігнащенко Володимир Анатолійович.

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.,   заступник   міністра   економіки   України. Шановний пане головуючий!  Шановні народні депутати!  Актуальність прийняття Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб визначається насамперед тим, що частина бюджетних коштів   витрачається   на  закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг, потрібних для функціонування державних структур, що утримуються за рахунок державного бюджету.

 

     Ефективна структура   таких   закупівель   та   запровадження справедливих і прозорих процедур державних закупівель  є  суттєвим способом  підвищення  ефективності  використання коштів державного бюджету.  І ключовою ланкою у розв'язанні  саме  цього  питання  є створення   відповідної  законодавчої  нормативної  бази  у  сфері державної  закупівлі,  яка  передусім  забезпечувала  б  створення широкого   конкурентного  середовища  в  даній  сфері  й  водночас передбачала  б  заходи  розумного   протекціонізму   для   захисту внутрішнього ринку і підтримки власного виробника.

 

     Так, стаття  8  проекту  закону  "Умови  захисту вітчизняного ринку" передбачає суттєві переваги для вітчизняних  постачальників або виконавців робіт на отримання державного контракту.

 

     Що передбачено конкретно?  Перше. Створення переліку товарів, які  в  достатній  кількості  виробляються  в  країні  і  під  час закупівлі  яких  участь у процедурі закупівлі обмежується виключно вітчизняним постачальником.

 

     Друге. Застосовується обмеження участі у процедурі  закупівлі іноземних   постачальників   (виконавців)   у  випадках,  коли  на території України є достатня кількість кваліфікованих  вітчизняних постачальників або виконавців. Зазначений механізм уже на практиці введений  в  дію  Постановою  Кабінету  Міністрів   про   заборону використання бюджетних коштів на закупівлю товарів,  робіт, послуг іноземного походження.

 

     Третій ступінь  захисту   -   положення,   яким   передбачено висунення  замовникам  вимоги щодо виконання всіх послуг чи робіт, що  здійснюються  на  території  України,  виключно   вітчизняними виконавцями  з  використанням  вітчизняної сировини,  матеріалів і робочої сили.

 

     Четвертий ступінь  захисту  -  застосування  замовником   так званої  п'ятнадцятивідсоткової  преференційної  поправки  до  ціни тендерної пропозиції,  поданої вітчизняним  виконавцем.  Тобто  за інших  рівних  умов  вітчизняний  виконавець  може  ставити  на 15 відсотків вищі  ціни  на  продукцію,  що  виноситься  на  тендерну пропозицію.

 

     Статтею 27   законопроекту  (переліком  критеріїв,  за  якими здійснюється  оцінка  тендерних  пропозицій)  передбачено  надання виключного  права  на постачання певних видів,  товарів,  робіт та послуг лише вітчизняним виконавцям.

 

     Таким чином,   основний   принцип,   на   якому    заснований законопроект, - досягнення максимальної економії державних коштів, що є надзвичайно актуальним для України.  Як свідчить  міжнародний досвід,  самі проведення конкурсних тендерних процедур дають змогу зекономити, як правило, 15 - 20 відсотків бюджетних коштів. Беручи до уваги,  що обсяги державної закупівлі товарів,  робіт і послуг, котрі здійснюються в Україні за рахунок коштів Державного бюджету, за  винятком  закупівель,  пов'язаних  із національною обороною та безпекою,  визначаються на рівні від 8 до  10  відсотків  валового внутрішнього   продукту,  тому  економія  до  20  відсотків  -  це величезні кошти.

 

     Отже, безумовно,  застосування  саме  механізмів  конкурсного відбору матиме досить високий економічний ефект, і це є практичним інструментом боротьби з корупцією, що дуже актуально.

 

     Введення в  дію  даного  закону   не   потребує   спеціальних фінансових витрат, а частина його положень запроваджена в практику після прийняття постанов  Кабінету  Міністрів,  зокрема  Постанови 1997  року про організацію та проведення торгів,  тендерів у сфері державної закупівлі та деяких інших.

 

     Хочу підкреслити:     перевагою     пропонованого     проекту нормативного  акта  є  те,  що  він  містить значну кількість норм прямої дії,  що створює  додаткові  стабільні  рамкові  умови  для здійснення діяльності в цій сфері.

 

     Проектом закону   передбачено   досить  ефективний  і  досить прозорий механізм інформаційного забезпечення учасників конкурсних процедур.     Передбачено    визначення    єдиного    спеціального уповноваженого  органу  центральної  та  виконавчої  влади,   який здійснюватиме координацію закупівлі товарів, робіт і послуг. Прошу підтримати важливий законопроект, котрий відпрацьовувався протягом двох років.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин на запитання.  Загалом на розгляд цього питання відведено 20  хвилин. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Лісогорський. За ним - депутат Глухівський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177,  Харківська область).  Прошу  передати  слово  Тищенку  Павлу Васильовичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция  коммунистов  Украины.  Уважаемый докладчик,  у меня к  вам  такой  вопрос.  Этот  законопроект  был подвергнут  жесткой критике со стороны членов Комитета по вопросам промышленной политики,  где я работаю.  Что касается  формулировки "умови захисту вітчизняного ринку".  Это статья 8.  Вот почитайте: "У  разі  коли  на  території   України   є   достатня   кількість кваліфікованих вітчизняних виконавців товарів,  робіт і послуг"... То есть  уже  ставится  под  сомнение,  что  Украина  в  состоянии выполнять все эти заказы.

 

     А в первом варианте (статья 9) написано: якщо "виконавець має прострочену податкову заборгованість  чи  заборгованість  з  інших обов'язкових   платежів,  то  він  не  допускається  до  участі  в тендері".

 

     И еще есть  один  очень  хороший  пунктик  -  "кваліфікаційні вимоги  до виконавця,  якщо в нього є фінансові ресурси".  То есть "благодаря"   этим   статьям   не   защищаются   интересы   нашего производителя,  а, наоборот, он полностью устраняется от участия в тендере. Что сделано в законопроекте, чтобы этого не было?

 

     ІГНАЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. Хотів би підкреслити, що в проекті  нормативного  акта  має  бути  передбачений  (і він якраз передбачений)  розумний  баланс  інтересів  як  виробника,  так  і споживача. Чому введено критерій "кваліфікований виконавець"? Якщо потенційний виконавець робіт чи товаровиробник справді  спроможний випустити  продукцію,  котра  задовольнятиме  споживача  (  а  тут усе-таки будуть використовуватися бюджетні кошти,  яких не  так  і багато),  тоді його допускають до конкурсу. Якщо ж в Україні немає суб'єктів підприємницької діяльності,  котрі потенційно  спроможні випустити   продукцію   з   нормальними   якісними  і  кількісними показниками,  тоді доцільно допускати  до  конкурсу  й  іноземного товаровиробника.

 

     Але, я ще раз підкреслюю, передбачено чотири ступені захисту. Є  преференція  за  цінами.  Тобто  якщо  товаровиробник  виробляє продукцію приблизно однакової споживчої якості, то має перевагу як мінімум на 15 відсотків за ціновими  параметрами.  Якщо  іноземний постачальник  пропонує,  наприклад,  100 тисяч гривень на одиницю, він ставить 115  і  перемагає.  Тобто  там  передбачені  конкретні механізми.

 

     На умовах захисту вітчизняного ринку я вже зупинявся. Хочу ще раз  підкреслити:  ми  намагалися  забезпечити  нормальний  баланс інтересів як виробника,  так і споживача і інтересів бюджету,  щоб усе-таки бюджетні  кошти  використовувалися  на  закупівлю  досить якісних товарів і послуг.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Шановний пане заступнику міністра!  У цьому залі ми вже багато говорили про  те, що бюджетні кошти недоцільно використовувати на закупівлю товарів, котрі виробляються за межами України,  тоді як  аналогічні  товари випускаються у нас.  Адже якщо ми купуємо наші товари, це стимулює вітчизняного виробника, створює додаткові робочі місця.

 

     З огляду на це хотів би запитати вас,  чи даний  законопроект містить   чіткий   механізм  контролю  за  виконанням?  Тобто  яке покарання чекає чиновника,  якщо він бюджетні кошти витрачатиме на закупівлю товарів невітчизняного виробництва? Це перше.

 

     Друге. Чи є конкретний перелік таких товарів?  Про які товари йдеться? Що це: машини, механізми, продукти харчування тощо? І ким визначається перелік товарів, на які поширюється дія цього закону?

 

     Дякую.

 

     ІГНАЩЕНКО В.А.   Дякую  за  запитання.  Ви  цілком  правильно підкреслили,  що після прийняття даного  закону  буде  визначатися перелік товарів,  котрі закуповуватимуться винятково у вітчизняних виробників. Зрозуміло, що той перелік періодично розглядатиметься. Він  має  бути досить стабільним і гнучким,  бо можуть виникати... Наприклад,  на нинішньому етапі в Україні не  виробляється  певний товар,   за   півроку   буде   закуплено,  зокрема  й  за  рахунок централізованих капітальних вкладень, потрібне обладнання, і такий товар почне вироблятися. Тобто це перший ступінь захисту.

 

     Проте справді   деякі   номенклатурні  товари  ми,  на  жаль, найближчим часом  не  зможемо  виробляти  як  конкурентоспроможні. Яскравим  прикладом  є створення дуже важливого з соціальної точки зору виробництва інсуліну.  Завод  відкритий  буквально  днями  на території    Дарницького    м'ясокомбінату.   Закуплено   імпортне обладнання,  отже,  ми  зможемо  налагодити  виробництво  власного інсуліну  і  припинимо щорічну закупівлю його на десятки мільйонів доларів, без чого хворі не можуть обійтися.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  Володимире Анатолійовичу.  Про  цей завод з виробництва інсуліну вже років шість говоримо,  можна було вже 20 заводів збудувати.

 

     ІГНАЩЕНКО В.А. Завод запущено.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу:  ми віримо, що запущено. Усе запущено, не тільки цей завод.

 

     Єхануров Юрій  Іванович,  заступник  голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська   область).   Фракція   НДП.    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Комітет  з питань економічної політики,  управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  розглянув  на своєму засіданні внесений Президентом України відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції проект  Закону  про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб і більшістю голосів  ухвалив  рішення  рекомендувати  Верховній  Раді  України прийняти зазначений проект закону за основу.

 

     Дозвольте звернути вашу увагу,  шановні народні депутати,  на те,  що у Верховній Раді розглядається проект Закону  України  про закупівлю  товарів,  робіт і послуг для державних потреб,  поданий Кабінетом Міністрів України,  який наш  комітет  уже  рекомендував Верховній Раді прийняти в першому читанні.

 

     За невеликим  винятком  і  деякими  редакційними  уточненнями законопроекти,  внесені Президентом України і Кабінетом Міністрів, фактично є аналогічними.

 

     Але оскільки   деякі   положення   законопроекту,   внесеного Кабінетом Міністрів,  дають змогу вдосконалити  зміст  і  редакцію проекту,   поданого  Президентом  України,  вважаємо  за  доцільне використати його під час доопрацювання проекту Закону України  про закупівлю товарів,  робіт і послуг для державних потреб, внесеного Президентом України.

 

     Науково-експертне управління  Секретаріату   Верховної   Ради України  розглянуло  цей  законопроект  і вважає,  що з прийняттям проекту Президента  немає  потреби  в  прийнятті  проекту,  раніше внесеного Кабінетом Міністрів.

 

     Шановні колеги!  Наш  комітет  пропонує  внесений Президентом законопроект  прийняти   за   основу.   Оскільки   відповідно   до "Перехідних  положень"  даний  законопроект набере чинності за три місяці,  ми матимемо змогу в другому читанні прийняти всі  належні зміни   і   таким  чином  на  2000  рік  вийти  вже  з  погодженим законопроектом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Юрію Івановичу. Запитання до Юрія Івановича є? Запишіться,  будь  ласка.  П'ять  хвилин.  Висвітіть,  будь ласка, список тих, хто записався.

 

     Депутат Білоус. Будь ласка. За ним - депутат Лісогорський.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую. Фракція "Реформи-конгрес". Шановний Юрію Івановичу,  чи не варто,  на вашу думку, все-таки прийняти за основу проект,  внесений Кабінетом Міністрів? Не тому, що ми проти президентського проекту.  Ви ж самі сказали,  що він точніший.  Це перше.

 

     І друге  запитання.  Законопроектом  пропонується   визначити перелік товарів і послуг, які в достатній кількості виробляються в Україні.  Чи не простіше скласти перелік критичного імпорту,  який би затверджувався постановою уряду?

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую. Я все-таки вважаю, що чинний указ дасть нам змогу побачити,  як на  практиці  виконуватиметься  робота,  і таким чином внести зміни в майбутньому.

 

     Щодо процедури.  Порадившись  у  комітеті,  ми  вирішили,  що все-таки треба прийняти  за  основу  законопроект,  запропонований Президентом.

 

     Що стосується переліку товарів критичного імпорту, то недавно за погодженням із нашим комітетом Кабінет Міністрів  прийняв  таке рішення. Отож це питання вичерпане.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський. За ним - депутат Черненко.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.  Прошу  передать  слово коммунисту депутату Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Юрий Иванович,  основные государственные  потребности  более-менее определены и с легкостью могут быть спланированы.  В этом  смысле  и  закупку  товаров  или продукции  тоже  можно  было  бы  планировать  и прогнозировать на многие   годы   вперед,   создавать   соответствующие    мощности, обеспечивать  занятость и так далее.  Закон подобного механизма не предусматривает.

 

     Скажите, пожалуйста,  неужели ваши рыночные  механизмы  будут более эффективны,  чем механизм, который в свое время очень хорошо себя оправдал?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Самый легкий ответ,  коллега, был бы такой: не норма  данного  закона  - предусматривать развитие мощностей и так далее. Это действительно не норма.

 

     В данном случае,  вы понимаете,  потребности  будут  идти  на тендер.   Есть   несколько   предложений.  А  есть  потребности  в мощностях,  которые есть только у нас в стране.  В первую  очередь речь   идет   об   отечественном   производителе.  Об  этом  очень убедительно говорил коллега Игнащенко.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Группа "Незалежні".  Юрий Иванович,  все-таки  на  каком варианте мы остановимся?  Что будет более полезно для нас? Это первое.

 

     Второе. Что касается  завода  по  производству  инсулина.  Не получится ли так,  что,  приняв этот закон (действительно,  и указ Президента  нас  подталкивает,  и   сами   понимаем,   что   нужно продвигаться вперед), мы будем механизм его действия реализовывать в течение шести-семи лет, а потом опять свернут на Верховную Раду, мол,  там  сидят  такие?  И  такое ж говорят.  Как вчера два наших коллеги рассказывали по УТ-1 на всю Украину,  что "ну  неспроможна Верховна Рада працювати", а сами сюда не ходят.

 

     Мне как депутату вчера было просто стыдно. Чрезвычайно важный вопрос  рассматривается:  оборона,  оборонная  доктрина  и  армия, генералитет  -  одна  левая половина зала и Черненко вот здесь,  а остальные "хутко зникли"...

 

     Спасибо за ответ.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Стосовно варіанта.  Рішення  нашого  комітету: рекомендувати    Верховній    Раді    запропонований   Президентом законопроект прийняти за основу.

 

     Потім, під час доопрацювання на друге читання,  ми в комітеті врахуємо  всі  пропозиції,  які  нам нададуть народні депутати,  а також урядовці через те,  що деякі відмінності є в  законопроекті, поданому Кабінетом Міністрів.  І,  таким чином,  ми зможемо внести його на розгляд і прийняти рішення щодо нього.

 

     Я прошу підтримати проект Президента.

 

     Стосовно інсуліну розумію,  що  ваше  запитання  було  більше риторичне.  Можу й відповісти риторично: треба ходити на засідання Верховної Ради. Робіть так, як робить Черненко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний  Юрію  Івановичу!  Коли  приймається закон,  то виникає в ньому  потреба.  Цей  закон  створює  ще  одну  організацію,   яка займатиметься проблемами закупівлі.

 

     Скажіть, будь  ласка  (я  вже  вас  запитував,  коли  ми були сусідами), про яку продукцію йдеться? Назвіть мені хоча б п'ять чи десять  найменувань  головної  продукції,  стосовно закупівлі якої конче треба прийняти даний закон.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую,  Ігоре  Рафаїловичу.  Стосовно  потреби закону...  Річ у тім,  що нині в Україні вже діє закон,  прийнятий перед цим, і ми вносимо до нього деякі зміни.

 

     Щодо закупівлі, то це буде продукція, очікувана вартість якої не  перевищує суми,  еквівалентної:  для товарів - понад 200 тисяч євро,  для послуг - понад 300 тисяч євро і для робіт -  близько  4 мільйонів  євро.  Це  може  бути  будь-яка  продукція  і  послуги, вартість яких не перевищує названі обсяги.  Я вважаю,  що в даному разі  передусім  буде  закупівля  пов'язана  з потребами бюджетних галузей:  Міністерство внутрішніх справ (Міноборони йде окремо, це окрема стаття),  бюджетна сфера, а також сфера будівництва, наявна в Україні, йдуть за державними замовленнями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте. Хто бажає взяти участь в обговоренні? Залишилося п'ять хвилин відведеного часу.

 

     Депутат Черненко відмовляється.  Депутат Юхновський. За ним - депутати Білоус і Марченко,  і на цьому завершуємо. Я просив би по дві хвилини. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Коли ми приймаємо закон, то повинні чітко знати, для чого він приймається. Згідно з законом створюється ще одна організація, яка вестиме закупівлю продукції.  Про яку продукцію йдеться? На це Юрій  Іванович  не  може  чітко  відповісти,  цього  не зміг чітко сказати і шановний заступник міністра. Ми вже розглянули закон про підтримку сільськогосподарського виробника,  і там теж створюється організація,  що вестиме закупівлю (вона називається Аграрний фонд України).   Якраз   ця  організація  покликана  забезпечити  ринок первинних матеріалів усередині держави:  зерна,  пального, добрив, засобів захисту,  запасних частин тощо. Тепер ми створюємо ще одну організацію.

 

     Вважаю, що доти,  доки  ми  в  державі  не  введемо  заставну закупівлю  зерна,  яка є безпроцентним кредитом,  котрий надається селянам на шість-вісім місяців під заставу зерна, не зрушимо ринок первинних матеріалів. А ринки інших матеріалів не такі суттєві.

 

     І все-таки вважаю, що закон можна прийняти в першому читанні, хоч глибоко переконаний, що він непотрібний.

 

     ГОЛОВА. Я  тільки  не  зрозумів,  хто  хліб,  зерно   повинен закуповувати, Україна? Щоб Україна закуповувала зерно? Ну, Україна

- це ж держава.  Ми  вже  олію  завозимо,  цукор.  Ще  хліб  треба завозити,  догосподарювалися.  Я хотів би, щоб ви це сказали років вісім тому, що Україна повинна хліб завозити...

 

     Депутат Білоус. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

 

     БІЛОУС А.О.  Дякую. Шановні колеги! Фракція "Реформи-конгрес" пропонує  схвалити  в першому читанні і прийняти за основу проект, внесений Кабінетом Міністрів,  а не Президентом.  Питання  тут  не політичне,  а більше технології, оскільки, як сказав Юрій Іванович Єхануров,  проект  Кабінету  Міністрів  точніший  з   точки   зору врахування певних деталей.

 

     Дозвольте звернути   увагу   на  деякі  аспекти  на  підставі аналізу,  зробленого  аналітичним   відділом   Асоціації   молодих українських політологів і політиків.

 

     Насамперед усе-таки   треба  уточнити,  що  це  повинен  бути перелік не тих товарів,  які в достатній кількості виробляються  в Україні (дещо розмитий, розпливчастий критерій), а варто визначити як  основу  перелік  критичного  імпорту.  Тим  паче  що  він  уже затверджений   постановою   Кабінету   Міністрів,  і  тому  захист українського виробника має стосуватися саме даної норми.

 

     Тепер стосовно преференційної поправки.  Треба зробити її  на рівні  не  15,  а 10 відсотків,  і сталішою.  Тобто в разі коли на території  України  виробляються  чи  можуть  вироблятися  товари, надаватися  послуги чи виконуватися роботи у кількості,  потрібній замовнику,  останній зобов'язаний обмежуватися участю у  процедурі закупівлі  винятково  вітчизняних виробників,  якщо їх вартість не перевищує вартості імпортних аналогів більш ніж на 10 відсотків. А перелік   критичного   імпорту   визначається  окремою  постановою Кабінету Міністрів.

 

     Ну, і  окрім  того  потрібно  надати  певні  преференції  при проведенні тендерів лише для підприємств,  на яких працюють сліпі, глухонімі, інваліди тощо.

 

     І останнє, більшою мірою політичне зауваження. Мені здається, що  це  є  добрий  приклад,  коли  у  відповідності до Конституції України власне  уряд  є  основним  постачальником  законопроектів, основним  суб'єктом законодавчої ініціативи з соціальноекономічних питань.  За  Конституцією  це  є  саме  компетенція  уряду,  а  не Президента України, який перш за все є главою держави.

 

     На жаль,   сьогодні   наша  пропагандистська  машина  створює брехливі міфи та ілюзії,  коли власне Президент має виконувати  не властиві   конституційні   повноваження   по   виданню  указів  із соціально-економічних питань.  Будемо  сподіватися,  що  тепер  ця ситуація  ввійде  в  нормальне  русло,  коли  уряд  ініціює  певні соціальноекономічні законопроекти,  парламент їх розглядає.  Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко, Черкащина.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аргарної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Депутатська  група  "Відродження  регіонів". Шановні колеги!  Проект Закону  про  закупівлю  товарів,  робіт  і послуг   для  державних  потреб,  представлений  на  наш  розгляд, впроваджує принципово новий підхід до державних закупівель.

 

     Згідно з чинним законодавством України  закупівля  товарів  і послуг є закритою процедурою,  процедурою розміщення замовлення на поставки  продукції  для  державних  потреб.  Її  на  свій  розсуд визначає Кабінет Міністрів,  а якщо бути точнішим,  то, мабуть, ті конкретні  функціонери,  які  сидять  у  кабінетах.   Це   створює можливості  для  зловживань  посадових осіб.  Якщо ми декларуємо з цієї трибуни боротьбу з корупцією, то тепер маємо нагоду підірвати якраз  її  фундамент,  запровадивши  прозоріші процедури прийняття рішень.

 

     Положення чинного законодавства про можливість надання  пільг при сплаті податків виконавцями державних замовлень завдає державі величезних збитків.  Це створює можливість для ухиляння від сплати податків    виконавцями    замовлення    та    отримання   хабарів представниками замовника. Діяти маємо за принципом: "Не спокушай!" Адже  рівень  боротьби  з  корупцією  в  державі  визначається  не кількістю  сенсаційних   обвинувачень,   виголошених   з   трибуни Верховної   Ради,   і  не  кількістю  створених  слідчих  комісій. Найдієвішим є перекриття саме можливостей для зловживань.

 

     Прийняття закону  якраз   і   допоможе   створити   необхідне законодавче поле і розвинути ідеї, закладені в постановах Кабінету Міністрів щодо проведення  торгів  у  сфері  державних  закупівель товарів  і  послуг:  перевага  проведення  тендерів,  забезпечення рівних умов для їх учасників, чітке визначення зобов'язань держави перед  виконавцями державного замовлення в той час,  коли згідно з чинним  законом  виконавці  замовлень  перебувають  у  безправному становищі.

 

     Для державного  замовника  передбачається можливість внесення змін до державного контракту або ж  навіть  припинення  його  дії. Замовник  гарантує  оплату  за  державним контрактом,  але реально ситуація така,  що  виконавці  замовлення  навіть  не  наважуються вимагати від держави оплати за надані товари і послуги.

 

     У кращому  разі  оплата  здійснюється через численні бартерні схеми і  взаємозаліки.  Приклад  цього  -  ситуація  з  закупівлею сільгосппродукції,  а  потім  відшкодування  витрат на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення і таке інше.

 

     Щодо захисту інтересів національного виробника слід  сказати, що   проектом  закону  передбачені  достатні  механізми  для  його здійснення. Це, наприклад, преференційна поправка, яка дасть змогу віддавати   перевагу   національним  виробникам,  якщо  навіть  їх продукція є дещо дорожчою за іноземну.

 

     За твердженням   авторів   проекту   закону   він   сприятиме гармонізації  національного  законодавства,  міжнародно визначених правил торгівлі,  а це не  менш  важливо  з  огляду  на  стратегію України,   спрямовану  на  інтеграцію  до  світового  економічного товариства.

 

     Депутатська група "Відродження регіонів" пропонує  підтримати проект закону в першому читанні. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Таким чином,  шановні  колеги,  у  нас є три пропозиції,  три проекти.  Перший  проект  -  Президента,  який  однак   суперечить конституційній нормі про те, що Указ Президента повинен регулювати лише ті економічні питання,  які не врегульовані законом. Висновки комісії і юридичного управління - ці питання врегульовані законом.

 

     Другий проект  внесений  Кабінетом  Міністрів.  І представник комітету настоює,  щоб його прийняти в першому читанні. І третій - проект постанови, який вноситься депутатами Зачосовим і Матвєєвим. Він є у вас на руках.  Тому я в такому порядку і буду  ставити  на голосування.

 

     Перший проект  -  той,  що внесений Президентом.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 88.

 

     Ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів, у першому   читанні.   І   вносилась   пропозиція,   щоб   тоді  при доопрацюванні врахувати й деякі  положення,  внесені  Президентом, для другого читання. Голосуємо.

 

     "За" - 125.

 

     Ви ж розумієте, шановні колеги...

 

     Ставлю на голосування проект,  внесений депутатами Зачосовим, Матвєєвим. Я зачитаю його, прошу прослухати.

 

     "Постанова Верховної Ради про  проект  Закону  про  закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб.

 

     Верховна Рада постановляє:

 

     1. Відхилити   внесений  Президентом  України  відповідно  до пункту 4 розділу  XV  "Перехідні  положення"  Конституції  України проект Закону про закупівлю товарів,  робіт і послуг для державних потреб.

 

     2. Прийняти за основу проект Закону  про  закупівлю  товарів, робіт і послуг для державних потреб,  внесений Кабінетом Міністрів України.

 

     3. Доручити   Комітету   з   питань   економічної   політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій доопрацювати проект закону України,  внесений Кабінетом Міністрів, з   урахуванням   зауважень,   пропозицій  суб'єктів  законодавчої ініціативи і внести його  на  розгляд  Верховної  Ради  в  другому читанні".

 

     Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     Я прошу голосувати.

 

     Голосуємо проект, внесений депутатами Зачосовим і Матвєєвим.

 

     "За" - 220.

 

     Є зауваження до цього проекту? Немає зауважень? Депутат Гуцол настоює, щоб переголосувати. Будь ласка. Наполягає.

 

     "За" - 218.

 

     Не спрацювала у Володимира Романовича карточка.

 

     Шановні колеги!  Мені  незрозуміло,  чому  не   голосує   121 народний  депутат.  Голосуйте або так,  або так.  Але голосуйте ж, будь ласка.  Не можна так! Що, ліньки уже руки піднести і покласти на пульт? Будь ласка, голосуємо.

 

     Депутате Бродський! Голосуйте, будь ласка. Народ чекає, що ви будете підтримувати цей закон.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про міжнародну технічну допомогу. Доповідає  заступник  голови  Національного  агентства  України  з питань розвитку та  європейської  інтеграції  Бродський  Олександр Юхимович. Будь ласка.

 

     Я прошу, Олександре Юхимовичу, не більше п'яти хвилин.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,   заступник  голови  Національного  агентства України з питань розвитку  та  європейської  інтеграції.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про міжнародну технічну  допомогу. Слід  зазначити,  що використання ресурсів безвідплатної технічної допомоги визнається важливим елементом державної політики України, оскільки ці ресурси надаються на безповоротній основі.

 

     Співробітництво з     країнамидонорами     та    міжнародними організаціями  переходить  до  нового  етапу  і   характеризується значним   підвищенням   інтенсивності.   Значно  розширилося  коло партнерів України, до яких входять міжнародні організації і окремі країни,    такі    як   Сполучені   Штати   Америки,   Нідерланди, Великобританія, Швейцарія та інші.

 

     З питань  співробітництва  у  сфері   міжнародної   технічної допомоги укладено низку міжнародних угод. За період з 1992 по 1998 роки  в  Україні  здійснювалося  понад  2500  проектів   технічної допомоги.   Проектами  технічної  допомоги  передбачено  виділення ресурсів українським реципієнтам  у  грошовій  формі  (це  гранти, субсидії)  та в негрошовій формі - це обладнання (в тому числі для промисловості),  господарська техніка,  тварини,  насіння  й  таке інше.

 

     Міжнародними угодами,  як правило, визначається режим надання безвідплатної  міжнародної  технічної   допомоги,   який   полягає насамперед  у використанні ресурсів міжнародної технічної допомоги тільки для цілей,  визначених у  проектах  технічної  допомоги,  а також у забезпеченні пільгового режиму для впровадження програм та проектів технічної допомоги.

 

     Безвідплатні кошти технічної допомоги  надаються  фактично  з тих  державних  фондів  країн-донорів,  які  формуються за рахунок платників податків цих  країн.  Політики  нефінансування  податків країноюдонором  за  рахунок  технічної  допомоги  додержуються всі країни-донори.  Це обумовлено тим, що технічна допомога надається, як  уже  підкреслювалося,  безвідплатно  і  одержання  її Україною можливе лише за умови забезпечення використання ресурсів технічної допомоги для цілей, передбачених програмами.

 

     Якщо не  створити пільгового податкового режиму для технічної допомоги,  то це буде  несприятливим  фактором,  оскільки  стримує збільшення  інвестиційного  компоненту  в  проектах та в програмах технічної допомоги.

 

     Підготовка Закону України про  міжнародну  технічну  допомогу пов'язана з необхідністю забезпечення виконання міжнародних угод з питань  надання  технічної   допомоги,   створення   уніфікованого правового  режиму,  залучення  і  здійснення  програм  та проектів міжнародної технічної допомоги,  що надається Україні міжнародними організаціями і країнамидонорами.

 

     Законодавством України  на сьогодні інституційно не визначено поняття технічної допомоги та не створені в порядку  імплементації правові  засади  виконання  відповідних  міжнародних угод з питань технічної допомоги на рівні внутрішніх законодавчих актів.

 

     З метою    створення    нормальних    умов    для    розвитку співробітництва  з  країнами  і міжнародними організаціями у сфері залучення   безвідплатної   фінансової   допомоги,    забезпечення виконання  умов  міжнародних договорів України проектом Закону про міжнародну  технічну  допомогу  визначаються  основні  особливості залучення допомоги,  її впровадження. Визначено: терміни "технічна допомога",  "донор",  "проект технічної допомоги" та  інші,  форми здійснення  і  порядок  залучення  міжнародної технічної допомоги, правовий  режим  впровадження  програм  і   проектів   міжнародної технічної допомоги.

 

     Прийняття цього  закону  буде сприяти підвищенню ефективності нашої співпраці з міжнародними організаціями та  країнами-донорами в галузі технічної допомоги.

 

     Прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Питання до Олександра Юхимовича будуть?  Так, є. Будь ласка, запишіться.

 

     Висвітіть. Депутати Гмиря,  Сирота.  Запросіть,  будь  ласка, людей до залу.

 

     Депутат Гмиря є? Немає.

 

     Депутат Сирота, будь ласка. За ним

- депутат Манчуленко.

 

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони  здоров'я,  материнства  та дитинства (виборчий округ 200, Черкаська  область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.   Шановний Олександре Юхимовичу! Депутатську групу "Трудова Україна" цікавить таке питання. Дуже багато було фактів, коли міжнародна гуманітарна допомога:  ліки,  допомога  дітям,  дитячим  будинкам  приходила в Україну і тут з них вимагалося додатково  сплачувати  податки,  що дуже ускладнювало отримання цієї гуманітарної допомоги.

 

     Чи повністю розв'яже запропонований вами закон цю проблему?

 

     Дякую.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Отримання  гуманітарної  допомоги не є сферою дії цього закону.  Про гуманітарну  допомогу  було  прийнято  інші законодавчі акти. Це проект закону, який стосується лише технічної допомоги. А вона з гуманітарною має дуже великі розбіжності. Це не сфера дії даного закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Мусієнко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська   область).   Фракція  Народного  руху  України. Олександре Юхимовичу,  шановний!  У нас  питання  такого  порядку. Фракція  підтримує  законопроект у першому читанні,  він уже давно необхідний.  Але давайте повернемося до статті 6 законопроекту, де звужується  саме  поняття  допомоги потенційним реципієнтам,  коли уповноважений орган повинен  проводити  експертизу.  Уповноважений орган  -  це буде бюрократичний орган.  Чому цим законопроектом не передбачено звернення безпосередньо до донора? Це було б простіше. Одне питання.

 

     І друге питання.  Згідно зі статтею 4 цього проекту закону не передбачено     кримінальної,     адміністративної,     фінансової відповідальності  тих,  хто взяв цю допомогу і не використав її за призначенням.  Тому, мабуть, під час другого читання доцільно було б уточнити такі речі.  А взагалі ми підтримуємо цей законопроект і в першому читанні будемо голосувати.

 

     От як ви дивитеся на ці два питання?

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю. Ну, що стосується першого питання, то я просто хочу  вам  сказати,  що з цього приводу є резолюція 44 Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй

 211, яка  покладає  на  уряд країниреципієнта відповідальність за використання  технічної  допомоги.   Тому   якщо   допомога   буде отримуватись  окремими реципієнтами,  то уряд не матиме інформації про цю допомогу. Це перше.

 

     І друге.  Коли ми працюємо з якоюсь  країною,  наприклад,  зі Сполученими  Штатами  Америки,  нам же просто не дають коштів.  Ми повинні тут у себе зібрати всі проекти,  які цікавлять Україну,  і винести до донорів. І якщо кожен реципієнт виходитиме сам по собі, то знизиться  ефективність.  Я  вам  хотів  би  сказати,  що  коли реципієнт  отримує  допомогу,  вона  ж  не  йде ні в який урядовий орган.  Вона  йде  прямо  до  реципієнта,  і  він  працює  з  цією допомогою.

 

     Що стосується   відповідальності.  Цього  донора  прискіпливо відстежують - як використовує допомогу.  Щось не так  -  і  проект просто зупиняється.

 

     Ну, може  і  слід  було б підтримати вашу думку,  щоб це було жорсткіше виписано в цьому законі.

 

     ГОЛОВА. Мусієнко Іван Михайлович.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Спасибі.   Шановний   доповідачу!   Ваша   організація   згідно  з відповідним указом Президента  є  відповідальною  за  координацію, реєстрацію і так далі технічної допомоги.

 

     У зв'язку з цим у мене два запитання.

 

     Перше. Все-таки  скільки  на сьогодні організацій:  фундацій, інституцій,  фондів,  агенцій на постійній основі надають допомогу Україні? На сьогодні. 150, 250 чи скільки?

 

     Друге. Відомо,  що за роки незалежності ми отримали технічної допомоги на суму порядку  кількох  мільярдів  доларів.  Мільярдів! Прошу  назвати  точну  суму  і  назвати  принаймні одну область чи регіон,  чи галузь народного господарства,  яку вдалося підняти за допомогою цієї технічної допомоги.

 

     Дякую за відповідь.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Перше  питання.  Отримуємо ми допомогу від 25 країндонорів і отримуємо допомогу від міжнародних організацій - це Організація   Об'єднаних   Націй,  Європейський  союз.  Це  окремі фундації: МАГАТЕ, програма розвитку Організації Об'єднаних Націй і таке  інше.  Назвати вам точну цифру мені важко.  Чому?  Тому що у різних донорів - різний фінансовий рік.  Крім того, якщо це проект технічної  допомоги,  наприклад,  1999 року,  то його фінансування розпочинається не в 1999 році.  Він фінансується  з  бюджету  1999 року,   а   виконуватися   може  протягом  5  років.  І  почнеться фінансування,  скажімо,  з 2000 року,  коли  будуть  виконані  всі процедури.

 

     Що стосується указу Президента, то я хочу сказати, що в указі не написано,  що наша організація цим займається. Там написано, що займається уповноважений орган. Ми б, може, й хотіли, щоб там була прописана наша організація (і там,  і в законі), але там написано, що   займається   орган,   який   уповноважений.   І  відповідаючи попередньому народному депутату, я підкреслював, що резолюцією ООН передбачено,  що уряд відповідає за отримання допомоги. Тому там є такий орган.  А буде це агентство чи якийсь інший  орган,  це  вже справа не агентства.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка.   Спасибі.  Слово  надається Москвіну Сергію  Олександровичу,  голові  підкомітету  Комітету  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановний Голово! Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій пропонує прийняти Закон про міжнародну технічну  допомогу,  внесений  Президентом  України,  в першому читанні.

 

     Чим керувалася  більшість  членів  комітету,  приймаючи  таке рішення? Міжнародна технічна допомога за своєю економічною суттю є фінансуванням  певних  видів  товарів,  робіт  і послуг за рахунок бюджетів та фондів одних країн на користь інших.  А за  політичною суттю   міжнародна  технічна  допомога  є  тонким  та  специфічним інструментом політики одних  держав  по  відношенню  до  інших.  У даному  разі  до  України.  Її  не  треба  плутати  з гуманітарною допомогою.  Вона не має ознак допомоги як такої у  розумінні  "ой, мені погано, то допоможіть чим можете".

 

     Технічна допомога  не  означає,  що Україні передається якась техніка.  Це  означає   тільки,   що   здійснюється   безповоротне фінансування,  а не кредитування.  І в кожному проекті міжнародної технічної допомоги є якась мета,  що завжди має відтінок впливу на політику  нашої  держави.  Тому  питання одержання та використання Україною міжнародної технічної  допомоги  і  з  економічної,  і  з політичної   точок  зору  має  регулюватися  виключно  законом,  а сьогодні такого закону немає.

 

     Підставою для  надання  міжнародної  технічної   допомоги   є міжнародні  договори,  ратифіковані  Верховною Радою України.  Але вони різні і  укладаються  з  різними  державами  та  міжнародними організаціями.

 

     Законом про   міжнародну   технічну   допомогу  повинен  бути визначений єдиний  для  всіх  держав  та  міжнародних  організацій порядок  залучення і використання міжнародної технічної допомоги в Україні. В законопроекті запропонований підхід, який заслуговує на підтримку,   а   саме:   запит   реципієнта,   тобто   української організації,  є  первинним,  а  реакція  донора,  тобто  іноземної держави, - вторинною.

 

     Сьогодні ситуація  інша.  Донори  часто нав'язують те,  що не відповідає інтересам України, і пояснюють це так: хто платить, той і замовляє музику. На що я можу відповісти: нам непотрібна музика, від якої можуть лопнути барабанні перепонки.

 

     Каменем спотикання    у    законопроекті    є     пропонована централізація  трьох  функцій,  пов'язаних з наданням і одержанням міжнародної  технічної  допомоги:  експертної,  реєстраційної   та контрольної.  Пропонується,  щоб  усі  ці  функції  виконував один спеціальний  уповноважений  орган,  не  названий  у  законопроекті центральний орган виконавчої влади.

 

     Такий підхід  отримав  негативну  оцінку  науково-експертного управління  та  Інституту  законодавства  Верховної  Ради.   Такий порядок   надання   міжнародної   технічної   допомоги  може  бути прийнятним лише для великих проектів, які здійснюються за урядовою підтримкою,  і  неприйнятним  для  проектів,  у  яких  реципієнтом виступають   місцеві   органи    влади,    міністерства,    окремі підприємства,  установи та організації.  Запропонований порядок не сприятиме,  а  перешкоджатиме  проходженню  міжнародної  технічної допомоги.

 

     Сьогодні в   Україні   діє  Національне  агентство  з  питань розвитку та європейської інтеграції, яке, напевно, і має стати тим самим спеціально уповноваженим органом.

 

     З досвіду  своєї  роботи  у  цій  установі  можу сказати,  що неможливо буде пропустити через Агентство всі  запити  українських організацій,  зробити  високоякісну експертизу проектів і вплинути на  донорів.  Не  можуть  бути  в  одній  організації  зосереджені кваліфіковані фахівці,  які одночасно розбираються, наприклад, і в космічній  галузі,  і  в  переробці  відходів.  І  чому,  скажімо, Міністерство  агропромислового комплексу повинно подавати запит до Агентства,   де   проектами   розвитку   сільського   господарства займаються один-два спеціалісти,  і чекати на їх рішення?  Те саме стосується і регіональних проектів.  Я вже не кажу про проекти,  в яких реципієнтом виступає Верховна Рада України.

 

     Тому в  мене  пропозиція.  Під час другого читання затвердити іншу редакцію,  а саме:  "Спеціально уповноваженими органами,  які проводять експертизу запитів, можуть бути органи виконавчої влади, громадські організації та асоціації підприємств",  тобто  пропоную розширити  перелік  цих  спеціально  уповноважених  органів,  а не залишати один.

 

     Другу функцію,   функцію   реєстрації,    справді,    повинен виконувати один державний орган, і з цим можна погодитися.

 

     Що стосується  третьої  функції  -  контрольної,  то  її  має виконувати Кабінет Міністрів,  бо він встановлює правила гри в цій сфері,  а  також  спеціальна  тимчасова  або спеціальна контрольна комісія Верховної Ради  України.  Верховна  Рада  не  може  стояти осторонь  питань  залучення  і  використання міжнародної технічної допомоги. Парламентський контроль тут необхідний.

 

     Я пам'ятаю,  як колега з фракції Комуністичної партії України не отримав відповіді на свій запит,  що таке 225 мільйонів доларів технічної  допомоги  Сполучених  Штатів  Америки.  Якби  це   було передбачено  законом,  законослухняні  американці  повинні  були б відповісти.

 

     Технічно така спеціальна комісія Верховної Ради  здатна  буде працювати  разом  з  Рахунковою  палатою.  Я  маю листа від голови Рахункової  палати,  який  вважає,  що  Рахункова  палата  повинна здійснювати   контроль  за  ефективним  використанням  міжнародної технічної допомоги, з чим я цілком згоден. Під час другого читання я  б  запропонував  проект  постанови Верховної Ради про утворення такої комісії.

 

     Головними функціями такої спеціальної комісії Верховної  Ради мають  бути:  участь  у  розробці  пріоритетних  напрямів  надання міжнародної технічної допомоги,  оцінка ефективності використання, попередній   розгляд   міждержавних  угод  про  надання  технічної допомоги,  оцінка проектів,  що потребують  ратифікації  Верховною Радою  України,  періодичний  контроль  за  діяльністю  спеціально уповноважених  органів,  що  здійснюють  експертизу  і  реєстрацію міжнародної технічної допомоги.

 

     Шановні колеги,  можна  внести  ще багато пропозицій до цього законопроекту на друге читання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МОСКВІН С.О.  До мене вже приходили народні депутати з такими пропозиціями.

 

     Я пропоную прийняти проект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Який проект?

 

     МОСКВІН С.О. Проект, поданий Президентом України.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Олександровича?  Сідайте,  будь ласка.

 

     Бажаючі виступити?  Депутати  Черненко,  Терьохін  і  Черняк. Всього три чоловіка записано.

 

     Будь ласка, депутате Черненко. Немає.

 

     Терьохін Сергій Анатолійович. За ним - депутат Черняк.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую. Шановні народні депутати! Хочу закцентувати вашу увагу на двох аспектах цього указу.

 

     По-перше, ми   неодноразово   говорили    про    неможливість регулювання  указами податкових питань.  А ви знаєте,  що цей указ стосується двох податків - це ПДВ і мито.

 

     По-друге, ви знаєте,  що у нас є подібний режим, встановлений для гуманітарної допомоги.  І Президент міг би просто виступити із законодавчою ініціативою  і  доповнити  закон  про  ПДВ,  ту  його частину,   де   йдеться  про  податкові  пільги  для  гуманітарної допомоги.

 

     І, по-третє,  я прошу вас, шановні друзі, заглянути всередину цього указу.  Так ось,  там технічна допомога,  яка привозиться на територію України,  не звільняється від оподаткування,  як мало  б бути.  Але  там  звільняються  від  оподаткування  всі  операції з продажу технічних засобів,  завезених колись назавжди на територію України як технічна допомога.

 

     І от уявіть собі ситуацію.  Приходить, скажімо, із Сполучених Штатів комп'ютер до якоїсь гуманітарної  організації.  Податки  не платяться,  бо  це  ж  ніби  подарунок.  Після  того ця громадська організація продає комп'ютер комерційній фірмі без податків. Після того  комерційна  фірма  перепродає  іншій  комерційній  фірмі без податків.  Якщо ви почитаєте указ, то там написано саме це. Тільки з  таких  причин  я б не радив приймати цей законопроект у першому читанні,  а пропонував би відхилити указ як такий,  що виходить за межі компетенції Президента України.

 

     І наостанок хотів би вам сказати,  шановні друзі, що сьогодні технічна допомога стала непрямим способом фінансування експорту  з тих  країн,  які  надають  технічну допомогу.  Чомусь нам не дають гроші,  які б мали іти,  скажімо,  на соціальні  програми  або  на розвиток якихось гуманітарних програм.  Нам дають комп'ютери,  нам дають автомобілі,  нам дають щось, що вивозиться з країни, яка нам надає технічну допомогу.

 

     Тому давайте не будемо так, знаєте, з величезною прихильністю ставитися до тих організацій, які нам надають технічну допомогу.

 

     У першу чергу ви можете подивитися, у нас у всіх є прекрасний матеріал. Хтось ставив запитання про те, що творилося з 1992 року. Так ось подивіться хоча б тільки по матеріалах тасісу, що до нас в країну  надходило,  як  воно  використовувалося,  які наслідки від цього використання сьогодні.

 

     Цебто я просив би зал не підтримувати законопроект у  першому читанні,   відхилити   указ  Президента.  І  доручити  відповідним комітетам,  які цим займаються,  внести зміни до Закону  про  ПДВ, якими   до   гуманітарної,  благодійної  допомоги  долучити  також технічну допомогу, якщо ми вирішимо, що це потрібно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутате Черняк.  І депутатові  Черненку одну хвилину надамо.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  На  відміну від   депутата   Терьохіна  я  хочу  просити  вас  підтримати  цей законопроект. Я погоджуюся з депутатом Терьохіним, що до всього на світі   потрібно   ставитися   критично  і,  звичайно,  до  указів Президента,  законопроектів.  Можливо,  некритично можна ставитися тільки до коханої жінки. Тут це може бути винятком.

 

     Але, незважаючи  на те що в нас у всіх є указофобія і ми дуже негативно сприймаємо  укази  Президента  в  цьому  залі,  все-таки нерідко в цих указах є багато чого слушного. Більше того, в даному разі йдеться не про указ  Президента,  а  про  проект  Закону  про міжнародну  технічну  допомогу,  який  написаний  на  основі указу Президента.

 

     Тому все-таки ми голосуємо сьогодні не за указ Президента.  І предметом  обговорення сьогодні є саме законопроект про міжнародну технічну допомогу.

 

     У мене немає ніякого сумніву,  як і в багатьох із  вас,  щодо того,  що  Україні  технічна  допомога  потрібна.  Це  безкоштовна допомога -  грошова  і  технічна.  Власне,  це  безкоштовне  пряме фінансування, за яке не треба платити. Це не кредити. Відмовлятися від  цього  не  може  жодна  країна,  тим  більше   Україна,   яка знаходиться в таких важких умовах.  Як кажуть:  "Не плюй у джерело фінансування". Давайте не будемо плювати в джерело фінансування, а з  вдячністю  приймати  цю допомогу,  яку нам надають,  і дякувати платникам податків державдонорів у зв'язку з цим.

 

     Власне, я  виступаю  за  підтримку  цього   проекту   закону. Звичайно, я також вважаю, що не все виписано найкращим чином. Я не вважаю,  що цей законопроект є шедевром.  І тут уже висловлювалися критичні  зауваження  (зокрема,  депутатом  Москвіним  від  нашого комітету),  які я поділяю. Справді, треба подивитися, яким повинен бути механізм надання допомоги. І тут депутат Терьохін правий, я з ним також згоден.  Тому  що  можуть  пропонувати  те,  що  нам  не потрібно.  Так буває часто,  але це вже проблема наша.  Ми повинні конструювати  механізми,  відповідний  порядок,  технології,  яким чином   стежити   за   цим.   Звичайно,  повинні  бути  замовлення реципієнтів,  а потім уже реакція донорів,  а не навпаки.  І треба стежити  за цим.  Треба домогтися,  щоб використання цієї допомоги було цільовим,  щоб відповідальність була належною.  Тут також  не зовсім  чітко це питання виписано.  Отже,  я думаю,  що до другого читання  треба  ще  попрацювати  над  цим  законопроектом,  внести відповідні  зміни,  які посилюють відповідальність за використання (за більш цільове використання) цієї допомоги.

 

     А загалом,  на мій погляд, у першому читанні цей законопроект можна і треба приймати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты! Я вот всегда задаюсь вопросом: как можно быстро принимать  законы?  Вот  недавно  прошло  двухсотлетие  Александра Сергеевича Пушкина.  Кто учил,  кто читал, кто просто любит талант этого  гения,  тот  знает,  что есть у него такие строки:  "Родила царица в ночь не то сына, не то дочь".

 

     Если мы будем идти путем скоропалительного принятия  законов, то что из этого выйдет?  Я, кстати, это говорю для УТ-1. Там вчера один  мужичок  на   экране   рассказывал,   как   хорошо   указами регулировать всю нашу жизнь.  Вы знаете, указами и постановлениями мы уже  регулировали  нашу  жизнь.  Не  дай  Бог,  снова  к  этому возвратимся.  Так  что  когда на УТ-1 говорят о чем-то,  пусть они думают хорошо.

 

     И в отношении предложенных сегодня вариантов указа и  закона. В  принципе  я  за то,  чтобы принимать в первом чтении.  Я думаю, будет достаточно времени, чтобы его отнивелировать.

 

     Но хочу задать ряд вопросов.  Мы что,  до  принятия  указа  и закона  не  получали  помощи?  Получали.  В  каком  виде и в каком варианте - вот в чем вопрос.  Здесь коллеги подчеркивали,  что нам свозили то,  что не нужно уже там.  Я бы очень не хотел,  чтобы мы превращались и дальше в республику,  которая представляет  интерес для Запада как "смітник".

 

     И еще   одно   подчеркну.  Посмотрите  на  нормальную  статью законопроекта  -  "Особливий   режим   оподаткування   міжнародної технічної допомоги,  пільги,  привілеї та імунітети".  Полстраницы занято перечислением операций,  а в конце  сказано:  "звільняються від обкладання податком на додану вартість та ввізним митом".

 

     Дорогие товарищи! Я бы очень хотел, чтобы мы четко определили свою позицию и никому не отдавали права  решать,  что  можно  сюда ввезти.  Если нам предлагают современные или даже суперсовременные технологии,  то давайте их принимать и пускай ввозят.  А если  это просто ординарные товары и услуги,  которые благодаря этому закону могут проскочить на нашу территорию без налогообложения,  то зачем это нужно? Кроме того, возникает еще один вопрос: сколько можно на территории   Украины    перепродавать    предметы    международной технической  помощи,  получать  за это прибыль и ничего не вносить государству? Это тоже важный момент (Шум у залі).

 

     Сейчас мы все узаконим.  Только не  за  одну  ночь,  Владимир Кириллович.

 

     И еще одна ситуация,  которая здесь возникает,  - "спеціально уповноважений орган".  До сих пор что,  не было органа  у  нас?  Я думаю, что был. Не надо создавать дополнительных органов и не надо увеличивать нагрузку на бюджет. Пусть они сами потихоньку начинают зарабатывать деньги на свое содержание.

 

     А в принципе я предлагаю принять законопроект в первом чтении и нормально доработать его.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Маємо  одну  пропозицію,  висловлену депутатами профільного комітету,  - підтримати законопроект,  який вносить Президент України, в першому читанні.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 134.

 

     Будь ласка,  166 не голосує,  53 голосує проти. Зрозуміло, що люди мають свою точку зору. А чи мають точку зору 166 депутатів?

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти законопроект у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 138 (Шум у залі).

 

     Не приймемо третього - сьомого набирає чинності указ.  Що  ми виграємо з вами?

 

     Будь ласка, дайте депутату Терьохіну слово.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Олександре   Миколайовичу,   була   й   інша пропозиція, яку я озвучив. Це пропозиція не приймати законопроект, тобто   піти  за  механізмом  відхилення  законопроекту,  поданого Президентом,  але  протокольно  доручити   відповідним   комітетам розробити  доповнення  до чинного закону про ПДВ,  якими звільнити міжнародну  технічну  допомогу  від  оподаткування,  як   сьогодні звільнено   гуманітарну  і  благодійну  допомогу.  І  ми  вийдемо, Олександре Миколайовичу,  в нормальне  законотворче  русло,  і  не вступить у дію указ. От я просив би...

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  Сергію Анатолійовичу,  вже поназвільняли і понадавали  безмитних  коридорів  стільки,  що  ніхто  за  це   не відповідає  в  державі.  І всі плачуть,  що немає грошей.  А на 18 мільярдів дали доступ через наші митні кордони. І ви теж лобіюєте. Відчувається, що ви теж це лобіюєте. Давайте дамо без податків.

 

     Я прошу  все-таки  прийняти  в  першому  читанні.  Профільний комітет  законопроект  розглянув,  профільний  комітет   підтримує пропозицію прийняти його в першому читанні,  і я прошу підтримати. З урахуванням державної позиції, а не окремих депутатів.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроект  у першому читанні.

 

     "За" - 182.

 

     Пропозиція -  проголосувати в поіменному режимі.  Будь ласка. Хто за дану пропозицію?

 

     "За" - 147.

 

     Голосуємо в поіменному режимі - прийняти в  першому  читанні. Профільний комітет просить підтримати.

 

     "За" - 183.

 

     Будь ласка, по фракціях: комуністи - 52. 50 процентів.

 

     Половиною голосів  голосують   усі   фракції,   за   винятком соцфракції - 1 із 23.

 

     Будь ласка,  Івану  Михайловичу надамо слово (Шум у залі).  Я надам слово, одну хвилинку.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Спасибі.  Шановний  Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Я  ще  раз хочу звернути увагу на те,  щоб ми не купилися на термін "технічна".  Йдеться не про  технічні  питання, йдеться не про технічну допомогу. Йдеться про питання, пов'язані з національною  безпекою  України,  з  її  корінними   національними інтересами.   Ми  справді  загнані  в  кут  тим,  що  якщо  ми  не відреагуємо на указ, то він набере чинності.

 

     На мій  погляд,  є  єдиний  вихід  -  доручити   відповідному комітету   (можливо,  і  разом  з  іншими  комітетами,  зокрема  з Комітетом у закордонних справах) підготувати проект  цього  закону на повторне перше читання. Бо в тому вигляді, в якому законопроект внесено, він жодної статті не містить такої, яка була б спрямована на захист національних інтересів. Бачимо тільки одну турботу - про зменшення оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Якщо  ми   дамо   таке   доручення,   Іване Михайловичу,  то  указ  3  липня набере сили.  Наше доручення буде дорученням, а він вступить у дію.

 

     Надайте, будь ласка, слово депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые  товарищи!  3  июля  указ   спокойно вступает в действие.  И я вам четко хочу сказать, что до сих пор в Украину  поступала  так  называемая  "технічна  допомога"  в  виде бананов, разваленных компьютеров, кинескопов и прочего барахла.

 

     Мы сегодня принимаем законопроект в первом чтении и имеем все основания и возможность нормально,  продуктивно,  не за одну  ночь доработать его и защитить государство от опасных влияний извне, то есть принимать в качестве помощи то, что считаем ненужным. Я прошу проголосовать (Шум у залі). Сергей Анатольевич, так мы принимаем в первом чтении і відхиляємо указ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо, Александр Николаевич. Меня иногда удивляет, как мы   из   любого   технического   вопроса   выворачиваем  какие-то политические аспекты.  Перед  нами  сугубо  техническая  проблема, действительно,  на  сегодняшний  день  не  разрешенная юридически. Законопроект  принимается  в  первом   чтении.   Есть   замечания, дополнения.  Бога  ради,  давайте  его доработаем,  давайте внесем изменения.  Но что мешает сегодня принять в первом чтении документ по  этому  сугубо  техническому  вопросу  и  не  устраивать  здесь каких-то политических дебатов?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 177.

 

     Я зачитаю  ще  один  проект,  який вносять депутати Зачосов і Матвєєв.

 

     "Верховна Рада постановляє:

 

     1. Відхилити  внесений  Президентом  України  відповідно   до пункту  4  розділу  XV  "Перехідні  положення" Конституції України проект Закону про міжнародну технічну допомогу.

 

     2. Прийняти за основу проект Закону про  міжнародну  технічну допомогу, внесений Кабінетом Міністрів України.

 

     3. Доручити   Комітету   з   питань   економічної   політики, управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій доопрацювати..." і так далі, і так далі.

 

     Ставлю на голосування цей проект.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про промислово-фінансові групи в Україні.  Указ Президента вступає в дію з 3 липня 1999 року.

 

     Доповідає заступник   міністра   економіки   Романюк   Сергій Андрійович.

 

     РОМАНЮК С.А.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні  народні  депутати!  Головною причиною прийняття указу та внесення відповідного проекту закону в сесійний зал є те,  що чинний Закон про промислово-фінансові групи в Україні  виявився  фактично  мертвонародженим.  З  моменту  його прийняття  -  в листопаді 1995 року - в державі не створено жодної такої структури.

 

     Умовами створення  промисловофінансових   груп,   визначеними чинним законом, передбачено обмежений термін їх існування - тільки на  період  реалізації  державних  програм  розвитку  пріоритетних галузей  виробництва  і  структурної перебудови економіки України, які затверджуються законами або постановами Верховної Ради.

 

     Крім того,  проект створення групи міг розглядатися  лише  за умови розрахункового річного обсягу реалізації кінцевої продукції, еквівалентної 100 мільйонам доларів США.

 

     Стримуючим фактором також є обмеження щодо кількості банків у групі  - лише один банк.  Ці та деякі інші обмеження були вилучені прийнятим у першому читанні у вересні минулого  року  Законом  про внесення    змін    і    доповнень    до    Закону   України   про промислово-фінансові групи.  Проте ці поправки остаточно в дію  не введені,  оскільки  друге  читання  не  відбулося.  Тому дозвольте коротко зупинитись на змісті цих поправок.

 

     Проектом внесеного закону передбачається можливість створення та   фінансування   промисловофінансових  груп  без  прив'язки  до відповідних державних програм.

 

     Із метою  зближення  українськоросійського  законодавства   в частині  створення  спільних  промисловофінансових  груп вводиться поняття "міждержавна промислово-фінансова група",  що  створюється на  основі міжнародного договору України,  згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою  України.  Згідно  із  законопроектом кількість банків, що входять до складу промисловофінансової групи, не обмежується.

 

     Пропонується також  усунути  обмеження  вимог  щодо   обсягів реалізації  для  створюваних груп.  Із запровадженням змін до умов створення промислово-фінансових груп внесені  відповідні  зміни  і щодо порядку їх реорганізації.

 

     Шановні народні   депутати,  наприкінці  хочу  зауважити,  що зволікання із  прийняттям  змін  і  доповнень  до  чинного  закону відсуне нас ще на якийсь час назад. По-перше, у створенні умов для залучення інвестицій у виробництво  кінцевої  продукції,  а  отже, опосередковано   сприятиме   закріпленню   за  державою  становища експортера сировини і продукції першого переділу.

 

     По-друге, в оновленні наявних  основних  фондів  підприємств, лише для підтримки теперішнього стану яких потрібно щонайменше 300 мільярдів гривень щорічно,  а з огляду на потребу їх оновлення  на новій технологічній основі - у півтора раза більше.

 

     По-третє, не        дасть        можливості       використати промислово-фінансові   групи   як   інструмент    міжрегіонального розвитку.  Нинішня  ситуація  така,  що регіони держави економічно роз'єднані.  Домінує елемент  економічного  сепаратизму,  наслідки активізації якого важко передбачити.

 

     І, по-четверте,  заходи  щодо  стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва в Україні малоефективні ще й тому, що не працює  велика  промисловість,  яка забезпечує малий бізнес ринком надання виробничих і невиробничих послуг.

 

     Зважаючи на  це,  шановні  депутати,   прошу   вас   прийняти запропоновані   зміни   і   доповнення   до   чинного  Закону  про промислово-фінансові групи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запишіться  на  запитання   до   Сергія Андрійовича. Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Гуцол.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Коммунистическая   партия.   Уважаемый   докладчик,  я внимательно послушал вашу краткую информацию,  и мне неясно, зачем Президенту  понадобилось  предлагать  Верховной Раде проект нового закона,  если такой закон уже был.  Как  мне  думается,  Президент просто не имел права этого делать.

 

     Спасибо.

 

     РОМАНЮК С.А.  Уважаемый  народный  депутат,  дело в том,  что Верховная Рада рассмотрела изменения и дополнения  к  действующему закону. Однако на второе чтение эти поправки внесены не были.

 

     Таким образом,  действует старый закон,  который ограничивает возможности создания промышленнофинансовых групп.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Гусак.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",   Партія   зелених  України.  Шановний  доповідачу, скажіть,   будь   ласка,   чи   надаватиме   цей    закон    якусь фінансово-практичну  допомогу нашій державі і яку конкретно?  Якщо це вигідно, то я за даний законопроект. А якщо ми просто приймаємо закони, а вони на місцях не виконуються, то навіщо він потрібний?

 

     Дякую.

 

     РОМАНЮК С.А.      Дякую.      Розмови      про      створення промислово-фінансових груп залишаються  тільки  розмовами.  Минуло три   роки   від   дня   прийняття  закону  про  них,  але  жодної промислово-фінансової групи не створено в Україні.

 

     Я вже  казав  про  наявні  обмеження.  По-перше,  це  те,  що будь-яка   промислово-фінансова   група   має   бути   створена  і затверджена Верховною Радою фактично,  оскільки групи створювалися тільки під державні програми.

 

     По-друге, є  обмеження  стосовно  обсягів  реалізації  -  100 мільйонів доларів США.

 

     По-третє, наявність  у  складі  промислово-фінансової   групи одного  банку.  Сьогодні  в  Україні  немає  банку,  який  міг би, скажімо,  інвестувати,  фінансувати провідні  галузі  і  створення такої промислово-фінансової групи.

 

     Крім того, ми зволікаємо із розв'язанням прооблем, які нині є нагальні для України.  Неприйняття сьогодні  законів,  які  можуть створити  певні умови для розвитку виробництва кінцевої продукції, закладає відставання України і надалі на 5, 7, 10 років.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Ємець.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Уважаемый Сергей Андреевич,  вы сказали,  что в течение трех лет с момента   принятия   закона   в   Украине   не  создано  ни  одной промышленно-финансовой группы.  Не могли бы вы уточнить,  есть  ли информация  Министерства экономики о деятельности таких финансовых групп в России и других странах СНГ?  Какова их  эффективность?  И что получит Украина,  когда вступит в силу закон,  проект которого вы сегодня предлагаете?

 

     Спасибо.

 

     РОМАНЮК С.А.  Спасибо. Сразу после принятия закона, то есть в 1996-  1997  годах,  у  нас  в Министерстве экономики и в Кабинете Министров были предложения по созданию групп,  в том  числе  и  со странами  СНГ,  безусловно,  в первую очередь с Россией.  Однако в связи с тем,  что предполагаемые поправки,  которые  облегчали  бы создание промышленнофинансовых групп, не были приняты, то есть они не вступили в силу, эти предложения перестали поступать. А те, кто их вносил, тоже, скажем так, охладели к этой работе. И на сегодня, к сожалению, таких новых предложений не рождается.

 

     Что касается создания промышленно-финансовых групп в  России, то они есть.  Я сегодня не могу доложить вам, насколько эффективно они функционируют,  так как специально не изучал этот  вопрос.  Но то,  что такие группы созданы, в том числе и со странами Запада, - это факт.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний доповідачу, чи не здається  вам,  що  ми весь час шукаємо якісь квазівиходи?  Адже в Законі про підприємництво  в  принципі  передбачено  всі  потрібні організаційні     і     юридичні    форми    існування    подібних промисловофінансових груп.  Але  за  винятком  одного.  Цей  закон встановлює  рівні  умови,  а  не надає пільги окремим із цих груп. Чому не можна діяти в рамках Закону про підприємництво?

 

     Дякую за увагу.

 

     РОМАНЮК С.А.   По-перше,   такі   об'єднання   певною   мірою специфічні.

 

     По-друге. Звичайно,   для   створення   таких  груп  потрібно залучення дуже великого капіталу.

 

     По-третє. Йдеться про специфіку  роботи  цих  груп,  оскільки говориться про кінцеву продукцію.  Тому,  безумовно,  повинна бути певна специфіка щодо створення і функціонування таких груп.  Проте якщо   йдеться  про  пільги,  то  особливих  пільг  для  учасників промислово-фінансової групи немає.  Скажімо,  головне підприємство взагалі  втрачає  будь-які пільги,  які мало,  якщо воно вступає в промислово-фінансову  групу.  Є  єдина  пільга:   продукція,   яка імпортується    для    самої   промислово-фінансової   групи,   не обкладається  ПДВ.  А   якихось   особливих   пільг   для   роботи промислово-фінансової групи,  яка створена в Україні або за участю нерезидента,  не існує.  Вони обклададаються  податками  згідно  з чинним законодавством України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається   голові  підкомітету  з  питань  економічної політики Матвєєву Володимиру Йосиповичу.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Уважаемые  коллеги! Предлагаемый вам проект Закона о  внесении  изменений  в  Закон  о промышленно-финансовых  группах  в Украине имеет долгую историю и, безусловно,  заслуживает внимания вообще как вопрос, как проблема, которая в Украине существует.

 

     Напомню, что четыре года назад, принимая этот закон, народные депутаты Украины понимали его необходимость  и  своевременность  и были  уверены,  что  после  его  принятия  у  нас  появятся мощные обединения предприятий, концентрирующие в себе производственные и финансовые возможности.

 

     Как вы помните,  в общем-то разговор долго шел о том, что это будет:  финансово-промышленные группы  или  промышленно-финансовые группы.  Наконец,  здравый смысл победил,  решили,  что это должны быть   промышленно-финансовые   группы,    деятельность    которых направлена  на оздоровление отечественной экономики и на поддержку собственного производителя.

 

     Что же мы имеем за  истекший  период?  Практически  ни  одной сколько-нибудь  заметной  промышленно-финансовой  группы  не  было создано, практически украинская сторона не получила сколько-нибудь интересных   предложений.   Причина   этого  простая.  Был  создан простонапросто  мертвый  закон,  который  не  работал  и,  в  моем понимании,  работать не будет.  В тех условиях,  которые в Украине предоставлены  создаваемым  в  перспективе   промышленнофинансовым группах, нет смысла работать ни отечественным предприятиям, ни тем более иностранным партнерам.

 

     Закон получился  очень  громоздкий  -  не  по  обему,  а  по восприятию,     практически     без     льгот    для    участников промышленно-финансовых групп,  со сложной процедурой их создания и регистрации.

 

     У вас  на  руках  есть  проект  закона,  призванный облегчить процессуальное    и    материальное    применение     Закона     о промышленно-финансовых  группах,  в  том  числе и для иностранного капитала. Проект, конечно, не идеален, члены комитета большинством голосов  решили,  что  он будет дорабатываться в нашем комитете ко второму чтению с учетом замечаний, высказанных на заседании нашего комитета  и  сегодня во время обсуждения в этом зале.  Этот проект уже рассматривался Верховной Радой Украины,  причем практически  в этой  же  редакции.  Тогда  автором законопроекта выступал Кабинет Министров Украины.  Законопроект был возвращен нам  в  комитет  на доработку. Поступило немалое количество замечаний и предложений от народных  депутатов.  Доработанный  вариант  был  представлен   на заседании в виде сравнительной таблицы, но не получил поддержки во время голосования.  Хотя против него почти никто не выступил. И он не был принят.

 

     Таким образом,  большинством  голосов  комитет  высказался за принятие законопроекта в первом  чтении.  В  то  же  время  я  как народный депутат Украины должен высказать следующее,  выступая уже не от комитета.

 

     Первое. Проект не  устраняет  недостатки,  из-за  которых  не работал  закон,  принятый  четыре года назад.  И закон по-прежнему работать не будет.

 

     Второе. Проект    разработан    под    какую-то    конкретную экономическую   ситуацию   с   участием  иностранного  капитала  и возможности преобразования промышленнофинансовых групп, за которые мы  боролись,  в  финансово-промышленные  группы (смотрите пункт 6 статьи 3).  Не исключено,  что и последние события на Николаевском глиноземном заводе както вписываются в эту ситуацию.

 

     Третье. Проект  закона  содержит  противоречащие  Конституции положения,  позволяющие  регулировать   налоговые   отношения   не законом, а международным договором.

 

     Четвертое. Проект  направлен на поддержку все-таки банковской системы,  в том числе и зарубежного  банка,  а  не  отечественного производителя.

 

     Вот поэтому  эти  заключения  позволили  мне выйти с проектом постановления об отклонении проекта закона.

 

     Доклад окончен.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. До Володимира Йосиповича запитання є? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     На виступ  записалося три народних депутати.  Депутат Баулін. За ним - депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Фракция коммунистов. Уважаемые депутаты, в очередной раз нам  навязывают игру по правилам Запада,  которые уже привели наше народное хозяйство к катастрофе.  Вместо того чтобы  принципиально определиться,  нужно  ли  вообще продолжать преступный процесс под названием "ринкові реформи", мы будем доказывать друг другу, каким благом для народа есть так называемые транснациональные монополиии или,  как они названы  в  законе,  промышленно-финансовые  группы. Последнее название не так режет слух.

 

     К сожалению,   многие   в   молодости   плохо   усвоили  курс общественных наук,  в которых ясно и четко обяснялось,  что после эпохи  колониализма  наступает эпоха неоколониализма.  Сегодня для Запада выгоднее оставлять  на  территориях  местные  марионеточные режимы,  а  систему  выкачивания  богатства  осуществлять  за счет транснациональных монополий.

 

     Естественно, для кого-нибудь Мозамбика или  Буркина-Фасо  это называется   внедрение   рыночных  реформ  и  демократии.  Но  как показывают прошедшие десятилетия,  все вставшие на  подобный  путь страны  стали  еще  более  нищими,  а  Запад  - еще более богатым. Исключение составляют "азиатские тигры",  но они, по крайней мере, отказались  от  навязанных  им  правил  и  проводили  в  экономике самостоятельную политику.

 

     У нас   галицкие   националисты    вместе    с    украинскими сепаратистами кричали о том, что в Украине будет "незалежний рай". Что имеем?  Мертвую промышленность и финансовую  систему,  которые вследствие     истинно     украинской    экономической    политики украиноязычной  элиты   находятся   в   руках   космополитического капитала.

 

     Сегодня финансовые   потоки   в   Украине   в   основном  уже контролируют евреи,  азербайджанцы,  греки и другие.  Я совсем  не хочу   обидеть   представителей   этих  национальностей,  но  хочу спросить:  а где же Богом помазанные на процветание  украинцы?  90 процентов   ведут   нищенский   образ   жизни,   а   10  процентов коллаборационистов обслуживают  местных  космополитов  и  западных хозяев.

 

     Но последним  этого  мало.  Нужно  взять  под  контроль  и те немногие  ликвидные  производства,  отрасли,  которые  еще  у  нас сохранились.   Это   три  нитки  газопроводов,  нефте-  и  газовые месторождения,  транспортные артерии и  так  далее.  Есть  за  что побороться.

 

     В результате     появляется     сегодняшний     президентский законопроект,  где чуть ли не через  абзац  повторяется,  что  все будет освящаться Верховной Радой, ну прямо все будет под контролем народных депутатов.  Просто смешно,  за кого нас принимают  авторы законопроекта.   А   реально  этот  законопроект  делает  дырки  в законодательстве, через которые будут твориться все черные дела по ограблению    народного    хозяйства    Украины.    Казуистика   с промышленно-финансовыми  или   финансово-промышленными   группами, головными предприятиями не может скрыть смысл всей этой махинации.

 

     Поэтому мое мнение однозначно: отклонить предложенный президентский законопроект и  проголосовать за постановление, внесенное народным депутатом Матвеевым.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Сідайте.

 

     Депутат Матвієнков. За ним - депутат Черняк.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Группа "Відродження регіонів". Я сразу скажу, что наша группа будет поддерживать этот  законопроект,  и  обясню почему.

 

     Реальную ситуацию  в  промышленности,  которая  находится  на грани остановки,  сегодня понимают и ощущают практически все.  Это немудрено. Давайте вдумаемся, почему сложилась такая картина.

 

     В 1991  году  мы  в  наследие получили осколок промышленности бывшего Советского  Союза  с  куском  географии,  на  котором  эта промышленность расположена.  Конечно, чтобы сбалансировать сегодня производство в этом государстве, необходимы капитальные вложения в большом обеме.

 

     Самый оптимальный  выход из этой ситуации - восстановить хотя бы номинально те технологические  связи,  которые  были  у  нас  с Россией,  чтобы  нормально функционировала наша промышленность.  И это  мы  прекрасно  понимаем.  Под  это  и  создавался   Закон   о промышленно-финансовых группах.

 

     Давайте реально  оценим  ситуацию  -  как  он сработал.  Доля российских инвесторов в общем обеме составила у нас не  более  10 процентов. Для России это 44 миллиона долларов. Для нее это, будем говорить так,  мизернейший вклад,  который она вложила в  развитие промышленнофинансовых  групп.  То есть о чем сегодня идет речь?  О том, что в том первоначальном виде, в котором был создан закон, он сработать не смог.

 

     Одним из основных тормозов,  который стоял на его пути,  было требование о том,  что  в  составе  промышленно-финансовой  группы может быть только один банк. Это было основной препоной, поскольку найти банк,  который мог  бы  вкладывать  инвестиции  одновременно больше 100 миллионов гривень,  вы понимаете, очень сложно. Поэтому в такой ситуации инвестор либо начинал терять интерес  к  вложению денег в промышленность Украины, либо шел в обход этого закона.

 

     Исключение абзаца о том, что в составе промышленно-финансовой группы может быть только один банк,  позволит значительно укрепить финансовое положение группы,  что в свою очередь должно привести к реальной финансовой устойчивости промышленно-финансовых групп. Эта финансовая  устойчивость  позволит не уводить финансовые потоки из группы для осуществления спекулятивных операций на фондовом рынке, о чем сегодня здесь уже говорили и беспокоились.

 

     Отмена остальных    требований,   ограничений   тоже   должна способстсовать притоку инвестиций в производственный сектор. Делая закон  более  прозрачным для иностранного и внутреннего инвестора, мы тем самым увеличиваем  его  доверие  к  экономической  политике государства  и  стремление  вывести  нашу страну из экономического кризиса, в котором мы находимся.

 

     Уважаемые народные депутаты,  приняв данный законопроект,  мы тем   самым   способствуем  модернизации,  развитию  промышленного сектора,  который  задыхается  на  данном  этапе   от   недостатка инвестиций.

 

     Как показал  опыт последних лет,  серьезный инвестор не будет вкладывать деньги в экономику до тех пор,  пока он не будет  иметь соответствующего  правового  поля и правовых гарантий.  Поэтому мы просим принять данный законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати!  Я не хочу виступати в ролі адвоката і апологета промисловофінансових груп.  У мене немає ніякого особистого інтересу  щодо  цього.  Але  я  переконаний  як економіст, як депутат і як громадянин України в тому, що цей закон потрібно приймати.  Його треба приймати тому,  що Україні потрібні інвестиції.

 

     Якщо інвестиції,  внутрішні й зовнішні, не підуть в економіку України,  то немає звідки взятися виходу з кризи.  Ми всі говоримо про вихід із кризи,  а єдиний реальний і ефективний шлях до виходу з кризи - це внутрішні процеси нагромадження капіталу в Україні  і залучення інвестицій. Ось чому потрібен цей закон.

 

     Як правило,  ми  ведемо мову про розвиток малого і середнього бізнесу. У нас ця справа йде погано, але принципово це неправильна постановка питання. Треба ставити питання про оптимальне поєднання малого,  середнього і великого бізнесу.  І тільки  тоді  економіка може розвиватися. У США, справді, малого бізнесу багато. Це хребет економіки.  Але 500 корпорацій вирішують долю економіки. І якщо ми хочемо  думати  про майбутнє України,  то потрібно ставити питання про оптимальне поєднання малого,  середнього і  великого  бізнесу. Треба  ставити питання про формування промислово-фінансових груп і транснаціональних компаній.

 

     Звичайно, тут є небезпека.  І на це звертають увагу як  ліві, так і праві. І я цілком поділяю такий підхід. Є небезпека. Але для того й існує парламент,  щоб законодавчо вирішити це питання  так, щоб  ця  небезпека не стала реальною.  Для того й існує уряд,  щоб стояти на сторожі національних інтересів.

 

     Отже, якщо проблема стукає у двері,  то  це  не  значить,  що найкращий  спосіб  реагування  на цю проблему - зачинити двері.  Я переконаний у тому,  що нам треба відчинити двері і приймати такий закон,  але,  звичайно,  виписати  його  так,  щоб не було загрози національним інтересам України.

 

     Чому потрібен цей закон?  От депутат Ємець сказав, що питання можна  вирішувати  в  межах  Закону  про  підприємництво.  Я з ним згоден,  але  не  повністю.  Справа   в   тому,   що   Закон   про підприємництво     є     рамковим    законом,    а    Закон    про промислово-фінансові групи є спеціальним,  специфічним законом,  і цю  спеціфіку  треба  відбити  в спеціальному законі,  враховуючи, звичайно, рамковий закон.

 

     Я вважаю, що запропонований закон є кроком уперед. Він багато в чому знімає ті обмеження, які були в попередньому законі. І тому він потрібний, оскільки попередній закон був мертвонародженим.

 

     Отже, шановні  депутати,  давайте  не  будемо   перетворювати Верховну  Раду  на  театр  абсурду  і  не  треба  заполітизовувати будь-яке економічне питання.  Яскравий приклад -  виступ  депутата Бауліна.  Я  вас  розумію,  ви маєте свою позицію.  Але це питання економічне, насамперед.

 

     І останнє принципове питання.  Я не можу погодитися з тим, що від Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, в якому я також працюю,  який більшістю  голосів  підтримав  законопроект, виступає депутат Матвєєв, і виступає проти.

 

     Хочу запитати  голову комітету Гуренка,  чому з питання,  яке підтримав  комітет,  виступає  депутат,  який  не  підтримує   цей законопроект? Він міг виступити з окремою думкою.

 

     Я вважаю, що це ненормально, і протестую проти таких способів розв'язання проблеми. Від комітету повинен виступати депутат, який підтримує. А ті, що не підтримують, - з окремою думкою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  я  прошу,  заспокойтеся.  У  вас  на руках є проект,  внесений народними депутатами від  профільного  комітету, які пропонують прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     Прошу підтримати цей проект постанови і прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 84.

 

     Ну, якщо ми не приймаємо,  то з 3 липня набирає чинності указ Президента... Про відхилення? Ставлю на голосування пропозицію про відхилення.  Мені  незрозуміло,  чи  підтримуємо   ми   профільний комітет, чи не підтримуємо? Слово має голова комітету Гуренко.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракція комуністів України.  Володимир  Кирилович,  мабуть, забув,  що  він  учора був присутній на засіданні комітету,  де це питання розглядалося  і  було  доручено  з  його  згоди  виступати депутату  Матвєєву.  І там же було заявлено,  що буде окрема думка комуністів.   Буде   законопроект.    Він    лежить,    Олександре Миколайовичу, у вас.

 

     Так що,   Володимире   Кириловичу,  давайте  всі  ці  питання вирішувати на засіданні  комітету.  Є  проект  постанови,  яким  з огляду  на те,  що є вже Закон про промислово-фінансові групи,  що Президент,  на думку людей,  які підписали  законопроект,  не  має достатніх    підстав    вважати    це   питання   неврегульованим, рекомендується відхилити законопроект.  Треба проголосувати проект постанови,  який вносить депутат Матвєєв і іже з ним, і вся, як-то кажуть, проблема.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на  голосування  пропозицію  про  відхилення законопроекту.

 

     "За" - 190.

 

     Депутат Матвієнков   не   встиг   проголосувати.   Ставлю  на голосування пропозицію про відхилення законопроекту.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Гуцол просить слова? Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція "Батьківщина",  Партія  зелених  України. Шановні  друзі,  колеги!  Обов'язково  треба проголосувати за,  бо маємо стільки указів,  котрі шкодять Українській  державі,  нації, народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію про відхилення.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Є дуже простий вихід із цього становища.  Ми  маємо закон,  який уже діє два з половиною роки. Якщо він поганий, нехай Кабінет  Міністрів  у  нормальній  процедурі   подасть   зміни   й доповнення  до  цього  закону,  і  ми  їх розглянемо.  Саме тому я закликав би зараз відхилити законопроект,  поданий Президентом,  і доручити  Кабміну внести,  якщо потрібно,  до нормального закону в нормальній процедурі зміни.  Давайте входити в  нормальне  правове поле після цих указів.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію,  внесену народним депутатом Терьохіним. Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Прошу запросити людей до залу. Продовжуємо роботу.

 

     Розглядається Закон України про оцінку майна,  майнових  прав та   професійну  оціночну  діяльність  в  Україні  з  пропозиціями Президента від 23 грудня 1998  року.  Доповідає  заступник  голови Фонду державного майна України Гришан Юрій Петрович.

 

     Будь ласка.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Проголосований Верховною Радою закон має дуже важливе значення для врегулювання взаємовідносин між суб'єктами в процесі оцінки майна. Хочу  наголосити,  що  тут  виписані  дуже  важливі  моменти,  які сьогодні не врегульовані законами України,  а тільки  нормативними актами,  тобто актами другого рівня. Так, наприклад, дуже важливим є врегулювання взаємовідносин між суб'єктами,  які взаємодіють під час проведення оцінки, зокрема стосовно юридичної відповідальності оцінювачів. Адже в чинних законах України ви не знайдете норм щодо врегулювання  питання відповідальності оцінювача за здійснення ним цієї оцінки. Можна навести дуже багато прикладів, коли, здійснюючи оцінку, експерти занижують вартість майна і не несуть за це жодної юридичної відповідальності (а  тільки  якщо  порушено  кримінальну справу).

 

     Тому ще  раз  кажу,  що  закон  конче  потрібний,  але  треба врахувати ряд зауважень Президента, який я дуже швидко озвучу.

 

     Перше зауваження стосується статті 1 та  статті  13.  У  статті  1 пропонується вилучити слова:  "яке належить їм на праві власності або інших законних підставах".

 

     Розглянемо два моменти.  Перший.  Ця вимога  закону  фактично звужує  зміст  самого  закону  - проведення незалежної оцінки.  На практиці  трапляються  непоодинокі  випадки   вирішення   майнових спорів,  коли об'єктом оцінки може бути майно,  що належить або ще не належить тому чи іншому суб'єкту на праві власності. Наприклад, якщо  ви  бажаєте  взяти  майно  в  заставу,  а перед цим захочете перевірити, наскільки точно заставодавець здійснив його оцінку, то ви, виходячи з цієї норми, не зможете цього зробити.

 

     Другий момент  торкається  сфери  корпоративних відносин.  Ви знаєте,  що господарському  товариству  майно  належить  на  праві власності. Так от, якщо, приміром, власник майна чи власник частки в господарському товаристві або ми як держава  захочемо  здійснити об'єктивну  оцінку своєї частки майна для того,  щоб його продати, то не зможемо цього зробити,  якщо не  буде  згоди  господарського товариства, тому що майно належить йому на праві власності.

 

     Гадаю, я достатньо обгрунтував, чому цю норму треба вилучити.

 

     Зауваження до частини другої статті 6: вилучити зазначену частину, оскільки закон не визначає оціночну діяльність   як   виключну   і   будь-які  обмеження  щодо  частки засновників та учасників  оціночної  фірми  позбавлені  юридичного сенсу.

 

     Про що   йдеться?  У  цьому  законі  обмежується  право  бути засновником оціночної  фірми  і,  якщо  це  не  оцінювач,  мати  в статутному  фонді  частку,  що  перевищує  30 відсотків.  Зі свого багаторічного досвіду знаю,  що чесні  оцінювачі  не  такі  вже  й багаті  люди,  якщо вони,  повторю,  працюють чесно,  і обмежувати сьогодні інвестиції в інтелектуальний потенціал України  я  вважаю просто недоцільним. Тому прошу врахувати це зауваження.

 

     Зауваження до статті 38.  Зазначену статтю Президент пропонує вилучити,  а в статті 53 пункти 4 і 5, де йдеться про повноваження Комітету   з   оціночної   діяльності,  доповнити  словами:  "крім визначення вартості об'єктів приватизації".  Чому це пропонується? Фактично  в  статті  38  викладено  методику  визначення  вартості об'єктів приватизації,  причому,  зверніть увагу,  це робиться без урахування  індексації  балансової  вартості  основних  фондів  за станом на 1 квітня 1996 року.

 

     Я хочу сказати, що не варто в законі, найвищому акті держави, виписувати підходи до оцінки,  виписувати саму методику. Це згідно з повноваженнями,  які  ви  самі  делегували  Кабінету  Міністрів, здійснює уряд. Тому прошу врахувати.

 

     Зауваження до частини другої статті 49. Цю частину пропонується вилучити як таку,  що фактично порушує права  Кабінету  Міністрів  України щодо спрямування,  координації роботи органів виконавчої влади,  визначені пунктом 9  статті  116 Конституції   України.  Адже  частиною  другою  статті  49  закону встановлюється,  що  Комітет  з  оціночної  діяльності,  створений відповідно до цього закону,  - незалежний і самостійний орган,  що діє на засадах самоврядування.  Комітет нікому не підзвітний і  не підконтрольний,  тобто  фактично  перетворюється  в особливу гілку влади.  Хочу сказати,  що в інших країнах немає досвіду  існування таких  комітетів.  У  наших  сусідів,  у Росії,  є такий комітет з оціночної діяльності,  є закон відповідний,  прийнятий Думою,  але цей  комітет підзвітний і підконтрольний органам виконавчої влади. Тому прошу врахувати.

 

     Зауваження до пункту  4  розділу  ІХ  "Прикінцеві  положення" закону. Президент запропонував змінити порядок формування Комітету з оціночної діяльності на початку його діяльності,  поки  жодна  з професійних організацій не набула статусу самоврегульованої.  Тому теж прошу врахувати.

 

     І наостанок. Ще раз зауважу, закон конче потрібний, але все ж таки  прошу  врахувати  ці  зауваження Президента,  врегулювати це питання, щоб закон почав діяти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  пропоную розглянути зауваження постатейно  і проголосувати. Але перед цим запросіть депутатів до залу, у нас же рук не вистачить  для  голосування.  Руху  немає  ні  першого,  ні другого.  НДП взагалі немає (Шум у залі).  Ну,  є один,  два,  три чоловіки. Так же не можна працювати. Запросіть до залу людей, будь ласка...

 

     Та ви теж тільки що зайшли. Вас не було до обіду.

 

     До Юрія Петровича будуть запитання? Сідайте, будь ласка.

 

     Вітренко Наталія Михайлівна. Прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Наталія Вітренко,  фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії  України, соціалістична опозиція.

 

     Я нагадаю,  шановні  колеги,  долю  цього  закону.  Цей закон подано до Верховної Ради України в 1996  році.  Зараз  -  середина 1999  року.  Президент двічі повертав цей закон,  останній раз він повернув його 23 грудня 1998 року.

 

     Що не подобається Президенту в цьому законі?  Йому взагалі не подобається,  щоб  був  закон,  бо  це дуже добре для нього,  коли такого закону немає,  коли  під  час  приватизації  (а  розгорнута шалена  приватизація  в  Україні),  законодавчої бази оцінки майна немає, а є методика Кабміну. Кабміни змінюються, методикою крутять як   хочуть.  Коли  закону  немає,  то  працюють  отакі  методичні положення.

 

     Я вже  зверталася  до  колег  депутатів,   наголошувала,   що неприпустимо    взагалі    реформувати   власність,   коли   немає законодавчої бази для оцінки майна,  бракує контролю за  процесами зміни відносин власності.

 

     На сьогодні залишилося 8 зауважень Президента.  І ви чули від представника Фонду державного майна, що справді і фонд задихається без такого закону.

 

     Але давайте  з вами думати:  ці зауваження нас влаштовують чи не влаштовують. Олександре Миколайовичу, я називатиму зауваження і пропоную відразу ставити їх на голосування.

 

     Щодо першої статті...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Наталіє Михайлівно.  Запросіть ще раз депутатів до залу, голосувати будемо. Знайдіть рухівців, запросіть до залу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Президент України пропонує із статті 1 вилучити слова:  "яке належить їм на праві  власності  або  інших  законних підставах". Що він має на увазі?

 

     У статті закладено,  що фізичні та юридичні особи мають право на  проведення   незалежними   професійними   оцінювачами   оцінки будь-якого майна (а також майнових прав), яке належить їм на праві власності  або  на  інших  законних  підставах.  Тобто  без  згоди власника ніхто не має права оцінювати його майно.  Президент хоче, щоб це було вилучено.

 

     Тоді податкова  чи  інша  служба  без  згоди  власника  зможе оцінити  майно,  а  потім  на  це майно встановити чи податки,  чи відшкодування права спадщини, що завгодно.

 

     Ми вважаємо,  що захист  прав  людини  полягає  в  тому,  щоб захищати  і  її  майнові  права.  Тому комітет відхилив пропозицію Президента і залишив редакцію статті,  де записано,  що фізичні та юридичні  особи  мають право на проведення ...  оцінки майна,  яке належить на правах  власності  або  на  інших  законних  підставах певній особі.

 

     Я пропоную  підтримати  думку комітету і відхилити пропозицію Президента України.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   пропозицію,   яку   вніс Президент. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Комітет проти пропозиції, яку вніс Президент.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Мається на увазі перша пропозиція.

 

     "За" - 59.

 

     Я ставлю  на  голосування редакцію,  яку вносять депутати від профільного комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Комітет - за.

 

     "За" - 183.

 

     ГОЛОВА. Ну,  ми  ж  не  можемо  однією   фракцією   Компартії вирішувати всі питання в залі!

 

     Я думаю,  що  в  майбутньому ми зробимо нижню палату тільки з Компартії.  А верхня - сама собою буде Компартія.  Я за те,  щоб у цьому залі сиділа Компартія... Ну, я ж усіх не обирав. Мені було б тоді легше працювати.

 

     Будь ласка,  голосуємо в редакції,  яку вносять депутати  від комітету.

 

     "За" - 219.

 

     Депутати Матвєєв   і   Черненко   не  встигли  проголосувати. Голосуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Олексію Марченко, голосуйте.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Друга поправка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Друга поправка полягає в  тому,  що  Президент України пропонує вилучити частину другу з статті 6.  В цій частині ідеться  про  те,  що  загальний  розмір  частки  засновників   та учасників,  які  не  є  оцінювачами,  у статутному фонді оціночної фірми не може перевищувати 30 відсотків. Органи державної влади не можуть бути засновниками і учасниками оціночної фірми.

 

     Ми частково  врахували  пропозицію  Президента,  бо  в першій редакції були ще державні підприємства. Їм теж не надавалося права бути  засновниками та учасниками оціночної фірми.  Ми це із закону вилучили,  тобто державні підприємства  можуть  бути,  але  органи державної влади засновувати оціночну фірму і бути її учасниками не можуть.  Ось  така  пропозиція  Комітету  з   питань   економічної політики.

 

     Ми пропонуємо  прийняти  цю  статтю,  це  стаття 6 закону,  в редакції комітету, відхиливши пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування   пропозицію,   внесену Президентом. Друга пропозиція.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ми проти.

 

 

 

     "За" - 40.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування   пропозицію,   внесену депутатами профільного комітету. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Депутате Осташ, голосуйте, будь ласка. Не гуляйте по залу.

 

     Навигадували фракцій і груп,  а дисципліни  немає  ніякої.  Я думаю,  що  нам  потрібно буде внести серйозну поправку,  і більше оцих  любительських  груп  і  фракцій   не   створювати.   Пройшли чотирьохпроцентний бар'єр - достатньо, решта - за інтересами.

 

     Тоді буде якась дисципліна в залі (Оплески).

 

     Будь ласка, голосуємо в редакції від профільного комітету.

 

     "За" - 250.

 

     Рішення прийнято.

 

     Третя поправка, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Третя  поправка  стосується  статті  13,  вона перегукується із статтею 1,  яку ми проголосували. Тут йдеться про те,  хто укладає договір про проведення оцінки. Президент пропонує вилучити  друге  речення  частини  першої  та  частину  другу.  Ми пропонуємо залишити редакцію,  бо вона логічно зв'язана зі статтею 1.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо пропозицію Президента про вилучення.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ми проти пропозиції Президента.

 

     "За" - 43.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  пропозицію  в  редакції  від профільного комітету.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я голосую "за".

 

     "За" - 250.

 

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

 

     Четверта поправка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Четверта  поправка  стосується  статті 38.  Це ключова  стаття  закону.  Тут  йдеться  про  визначення   вартості об'єктів  приватизації.  Президент проти того,  щоб закон визначав вартість  об'єкта  приватизації.  І  тому  він  пропонує  повністю вилучити цю статтю.  Ми вважаємо,  що вона дуже ретельно виписана: яка може бути початкова ціна, яка остаточна ціна об'єктів, що таке "ринкова ціна", хто визначає вартість. Тому це принципова позиція.

 

     Ми за   те,  щоб  стосовно  об'єктів,  тим  більше  тих,  які приватизуються,  робилася незалежна експертна  оцінка  оцінювачів. Тому  ми  в  комітеті  залишили цю статтю і просимо вас підтримати пропозицію нашого комітету - залишити цю статтю в законі.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю  на  голосування  пропозицію  Президента  до статті 38.

 

     "За" - 70.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію в редакції від профільного комітету.

 

     "За" - 240.

 

     Рішення прийнято.

 

     П'ята поправка, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Стаття 49 стосується  повноважень  комітету  з оціночної  діяльності.  Президент  пропонує вилучити частину другу статті 49. Чому? Тому що в Президента викликає занепокоєння те, що комітет  повністю координуватиме всю роботу і нічого не залишиться ані Фонду майна, ані Кабінету Міністрів.

 

     Ми редакційно врахували деякі пропозиції Президента. Частина, яку  він  пропонує  вилучити,  врегульована  так.  Було  записано: "Комітет з оціночної діяльності забезпечує координацію  діяльності органів  виконавчої  влади..."  Ми  виписали  точніше:  "Комітет з оціночної діяльності має право видавати методичні  рекомендації  з метою   забезпечення  координації  діяльності  органів  виконавчої влади..."  Тобто  не  підміняє  органи  виконавчої  влади,  а  дає методичні  рекомендації:  як  оцінювати,  за  якою оцінкою,  якими методами.  Комітет  формується  так,  щоб   врахувати   думки   як незалежних експертів, так і представників різних органів державної влади.  Тому ми просимо вас підтримати пропозиції Президента  і  в такій редакції проголосувати за статтю 49.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію в редакції, внесеній Президентом.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ми проти.

 

     "За" - 44.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування в  редакції  від  профільного комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Комітет просить підтримати "за".

 

     "За" - 237.

 

     ГОЛОВА. Прийнято. Шоста поправка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Стаття 53 пов'язана із статтею 38. Якщо йти за логікою Президента і не включати в закон методику оцінки об'єктів, які  підлягають  приватизації,  то  тоді можна було б погодитися з його пропозицією додати в пункти 4 і 5 статті 53  таке  обмеження: "крім  визначення  вартості  об'єктів  приватизації".  Але  ми вже проголосували за те, щоб визначати вартість об'єктів приватизації, і  тому  комітет  просить  залишити статтю 53 в редакції,  як вона викладена, відхиливши пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 57.

 

     Ставлю на голосування в редакції від комітету.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Поправка 7.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Стаття 58 "Державний  контроль  та  нагляд  за здійсненням оціночної діяльності". Президент пропонує - це взагалі його блакитна мрія,  - щоб у всіх законах,  у всіх положеннях було зазначено: державний контроль, а потім така приписочка, що він має здійснюватися органами,  визначеними Кабінетом Міністрів  України. Ми  наполягаємо залишити редакцію статті,  згідно з якою державний контроль та нагляд за оціночною діяльністю здійснюється в порядку, встановленому законодавством.  Тобто не те,  що Кабмін придумав, а те, що законодавством визначено.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Ставлю   на    голосування    пропозицію Президента.

 

     "За" - 40.

 

     Ставлю на голосування пропозицію від профільного комітету.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято.

 

     Остання поправка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Остання поправка Президента стосується розділу ІХ "Прикінцеві положення".  В законі  вже  все  визначено,  що  як тільки підписано закон, відразу на законодавчій основі створюється комітет  з  представників  як  органів  державної  влади,  так   і саморегулюючих організацій.

 

     Що пропонує Президент?  Він пропонує додати і пише: "Доцільно передбачити  можливість  утворення  комітету   на   початку   його діяльності у складі представників органів (мається на увазі тільки державної влади),  зазначених у пункті 4, з наступним делегуванням до  його  складу  представників саморегулівних організацій,  які з часом набудуть цього статусу відповідно до закону".  Цього робити, на  нашу  думку,  не  потрібно.  Організації-  оцінювачі  є,  вони зареєстровані,  залучити від них представників у цей комітет -  не становить  особливих  труднощів.  Тому  додавати  до  "Прикінцевих положень" цей додаток і  потім  віддавати  весь  закон  на  поталу представників органів державної влади,  ми вважаємо,  не можна. Ми пропонуємо  відхилити  пропозицію  Президента,  частково   ми   її врахували,  виписавши  більш  докладно статтю.  Просимо підтримати редакцію, запропоновану Комітетом з питань економічної політики.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  голосуємо  пропозицію   Президента   до "Прикінцевих положень".

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ми проти пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо пропозицію Президента.

 

     "За" - 40.

 

     Голосуємо пропозицію від профільного комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Тобто   щоб  відразу  створювати  повноцінний комітет.

 

     "За" - 240.

 

     ГОЛОВА. В цілому ставлю на голосування.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Логічно тепер підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. В цілому.

 

     "За" - 235.

 

     Можливо, спробуємо все-таки 300 голосів набрати?  Будь ласка, давайте.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Частково  враховані три пропозиції Президента, так що, вважаю, потрібно всім проголосувати за відхилення вето.

 

     ГОЛОВА. Кірімов Іван  Захарович,  голосуйте,  будь  ласка.  Я ставлю  на голосування пропозицію про подолання вето Президента на цей закон.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка. Будемо чекати.

 

     _________________

 

     Закон України про внесення змін до Закону України про  ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  деякі  товари (продукцію) (стосовно пальномастильних матеріалів) з  пропозиціями  Президента від  19  травня  1999 року.  Доповідає Михайло Васильович Чечетов, заступник міністра економіки України. Будь ласка.

 

 

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд вноситься  Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію),  прийнятий  Верховною  Радою  5  травня  і  який  був повернутий Президентом України з пропозиціями.

 

     Прийнятим Верховною   Радою   законом   пропонується   значно зменшити діючі на цей час ставки акцизного збору  на  окремі  види нафтопродуктів.  Згідно зі статтею 1 цього закону ставки акцизного збору на високооктанові марки бензину - на А-90,  А-91, А-94, А95,

А-96,  А-98  зменшуються в 2,5 раза - зі 100 екю до 40 екю за 1000 кілограмів,  дизельне паливо - в півтора раза - з 15 екю до 10 екю за 1000 кілограмів.

 

     Внаслідок таких змін втрати доходів бюджету,  за розрахунками Міністерства  фінансів   України,   з   червня   до   кінця   року оцінюватимуться в 254 мільйони гривень.

 

     Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! Полагаю,  этот вопрос нужно рассматривать  в  контексте  ситуации, которая   сложилась   на   рынке   нефтепродуктов.  Взрыв  цен  на нефтепродукты  на  украинском  рынке   абсолютно   не   связан   с действующими уже в течение года ставками акцизного сбора.

 

     Если вернуться  назад в лето прошлого года,  когда принимался указ,  то  тогда,  естественно,  в  связи  с  изменениями   ставок акцизного  сбора  на нефтепродукты Министерством экономики Украины делался и соответствующий прогноз изменения цен.  Прогнозировалось изменение цен от 5 до 17 процентов по разным видам нефтепродуктов.

 

     Постоянный мониторинг,  который  проводился,  последний  сем информации   накануне   августа   прошлого    года    подтверждают справедливость   этого   прогноза.  То,  что  произошло  на  рынке нефтепродуктов  после  августа,  в  сентябре,  связано  и  с   тем финансовым  кризисом  в  России и,  я бы сказал,  соответствующими определенными  резонансными  процессами  на  фондовом  и  валютном рынках  Украины,  когда  изменился  курс  по  отношению к гривне и возросли цены на нефтепродукты.

 

     Но тогда была совершенно иная ситуация -  были  нефтепродукты на рынке,  и рост цен обуславливался тем, что в цены закладывались определенные инфляционные  ожидания  и  они  росли.  Правительство пошло  на  принятие  довольно  непопулярного решения:  на довольно короткий  срок  предоставило  возможность   местным   региональным органам власти регулировать цены на нефтепродукты, хорошо понимая, что  есть  и  обратная  сторона  медали  такого  решения  -  часть нефтепродуктов может исчезнуть с рынка.

 

     Но, тем   не   менее,  это  дало  возможность  не  раскрутить инвестиционную   спираль,   и   последующие    события    показали правильность  принятого  решения,  поскольку  к  концу  года резко возросли поступления в бюджет от акцизного сбора:  по сравнению  с началом года в 4-5 раз, а в декабре - более чем в 10 раз.

 

     Кроме того,  с  декабря по апрель резко начали падать цены на нефтепродукты.

 

     Всплеск цен в мае абсолютно не связан с  действующей  ставкой акцизного  сбора,  по  которой  производят  отчисления  в бюджет в течение года.

 

     Ставка акцизного сбора измеряется в  евро,  курс  которого  в течение   последних   трех   месяцев  практически  не  менялся,  и абсолютная величина акциза  в  цене  товара  тоже  практически  не менялась.

 

     Нынче причины,    приведшие   к   росту   цен,   диаметрально противоположны тем,  что были  в  сентябре  прошлого  года.  Резко сократилось количество нефтепродуктов на рынке Украины.  Например, за последние пять месяцев поставки нефтепродуктов  сократились  по бензинам  где-то  на третью часть,  по дизтопливу - в три раза.  А если сравнить поставки в мае с аналогичным периодом прошлого года, то они составляют только около 6-8 процентов.  То есть практически поставки нефтепродуктов прекращены.

 

     В такой ситуации,  естественно,  мы должны были бы  увеличить рост  производства  нефтепродуктов на своих заводах.  Но такого не произошло,  на них остался тот же обем производства: был ниже 100 процентов  по сравнению с прошлым годом.  Поэтому возник дисбаланс между спросом и предложением.  Дефицит нефтепродуктов на  рынке  и обусловил такой рост цен.

 

     Причиной резкого  сокращения поставок нефтепродуктов является и то,  что возросли мировые цены на нефть где-то на 50  процентов, на  нефтепродукты на 35 процентов.  Также сократилось производство нефти в России,  и  российское  правительство  приняло  решение  в первоочередном    порядке    удовлетворять    потребности    своих предприятий.  На росте цен сказалось и то, что у наших предприятий не  хватает  оборотных  средств  для  закупки  нефти,  а они на 80 процентов работают на давальческой нефти.

 

     В Кабинете  Министров  Украины  и  в  Министерстве  экономики Украины   было   проведено   ряд   совещаний   с   представителями министерств,  руководителями  нефтеперерабатывающих   предприятий, фирм,  которые  ввозят  нефть  в  Украину.  И  был  обозначен круг вопросов,  проблем,  которые  нужно  решить,   были   подготовлены соответствующие документы.

 

     Для того чтобы снизить цены, прежде всего нужно стимулировать приток нефтепродуктов на  рынок  Украины.  С  этой  целью  и  были разработаны  мероприятия.  Часть  из  них уже реализуется,  другие подготовлены.

 

     Вступило в  силу  постановление,  в  соответствии  с  которым определен  перечень товаров критического импорта,  куда включена и нефть.

 

     Подготовлен проект  постановления   Кабинета   Министров,   в соответствии  с  которым  прекращается изымание 0,01 евро с одного килограмма нефтепродуктов,  которые производятся  из  давальческой нефти и реализуются в Украине.

 

     Подготовлен проект  постановления,  в  соответствии с которым отменяется  уплата  двух   процентов   от   таможенной   стоимости нефтепродуктов,  которые  производятся  из  давальческой  нефти  и реализуются на территории Украины.

 

     Вступило в силу  постановление  Кабинета  Министров,  которым отменяется  уплата  двух  процентов  стоимости давальческой нефти, поступающей  в  Украину.   Тем   самым   мы   стимулируем   приток нефтепродуктов.

 

     Подписан указ   Президента,  который  освобождает  от  уплаты таможенной пошлины на реализацию бензина  на  территории  Украины, произведенного из давальческой нефти.

 

     Принято постановление  Кабинета  Министров  Украины,  которое дает возможность  на  60  дней  отсрочить  платежи  по  таможенной пошлине, акцизам в случае предоставления авалированного векселя.

 

     Подготовлен такой   же  проект  постановления,  который  дает возможность   отсрочить   соответствующие   платежи   и   по   тем нефтепродуктам, которые производятся на отечественных предприятиях из отечественной нефти.

 

     Эти принятые и разработанные проекты  постановлений,  которые будут вскоре приняты,  согласовывались, практически в них обобщены предложения,  которые были высказаны на совещании  с  присутствием руководителей соответствующих министерств и ведомств,  предприятий и  представителей  тех,   кто   занимается   поставкой   нефти   и нефтепродуктов.  Мы надеемся,  что ситуация буквально через недели две должна быть урегулирована,  как она была до мая.  Естественно, рассчитывать на то, что цены полностью установятся такие, как были в марте или  апреле,  трудно,  поскольку  изменилась  ситуация  на мировом  рынке  и  резко  -  на  50  процентов  подорожали нефть и нефтепродукты.

 

     Я сейчас говорю о последнем семе  информации.  Мы  постоянно делаем  мониторинг  цен,  последний  -  на  30 число будет сегодня вечером.  Вот мониторинг цен на нефтепродукты  по  Украине  на  25 июня. Уже частично наблюдается тенденция к снижению цен.

 

     "Зниження цін  на дизпаливо в межах 6-7 відсотків відбулося в Херсонській,  Черкаській областях.  У шести регіонах -  Волинська, Дніпропетровська,  Київська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська - рівень не змінився.

 

     На бензин марки  А-76  зниження  цін  відбулося  в  Київській області.  В  10  регіонах - Автономна Республіка Крим,  Волинська, Житомирська,  Кіровоградська,  Львівська,  Миколаївська,  Одеська, Рівненська, Сумська, Херсонська області - рівень не змінився.

 

     На бензин  марки  А-95  зниження  цін  у  межах 3-8 відсотків відбулося  у  Волинській,  Житомирській,  Чернігівській  областях, місті   Києві.   У  п'яти  регіонах  -  Київська,  Кіровоградська, Харківська,  Херсонська,  Хмельницька  області  -  рівень  цін  не змінився.

 

     За станом на 25 червня рівень роздрібних цін на нафтопродукти в регіонах коливався в межах:

 

     на дизпаливо - від 0,63 гривні (Одеська область) до 1  гривні 20  копійок за один літр (Дніпропетровська,  Донецька,  Запорізька області);

 

     на бензин марки А-76 - від 0,68 (Одеська область) до 1 гривні 30 копійок за один літр (Автономна Республіка Крим);

 

     на бензин марки А-95 - від 1 гривні 10 копійок (Волинська, Харківська, Херсонська області) до 1 гривні 95 копійок за літр (Львівська область)".

 

     Уважаемые народные  депутаты,  хочу еще раз подчеркнуть,  что действующие ставки акцизного сбора абсолютно не являются  причиной роста цен на нефтепродукты.  Причина этого одна - дефицит бензина, нефтепродуктов на украинском  рынке,  дисбаланс  между  спросом  и предложением.  Поэтому все мероприятия правительства направлены на ликвидацию этого дисбаланса.

 

     В связи с этим Президент просит оставить  действующие  ставки акцизного сбора, которые действуют в течение года, без изменений.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Васильовичу,  ви  -  мудра людина.  Ви вчили студентів  -  майбутніх  спеціалістів,  сьогодні  ви  -  заступник міністра.  Хіба в Міністерстві економіки не знали,  що після весни жнива розпочинаються?  Хіба не могли підрахувати  обсяги  робіт  і скільки  потрібно під них пального?  Що лише сьогодні,  коли жнива йдуть на півдні, згадали, що, виявляється, пальне потрібне. Завтра згадаємо,  що,  виявляється,  хліб на столі потрібен людям, а його немає.  Хто  ж  баланс  тримає  в  державі?  Елементарний  баланс. Скажіть,  будь  ласка,  чому  це ми шукаємо виправдовування?  То в Росії упав рубль,  то в нас потягло не туди,  то десь ще. А коли ж ми причини в себе, у наших діяннях шукатимемо? Будь ласка.

 

 

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Я абсолютно согласен с вашим замечанием. И даже не пытаюсь его комментировать.  Здесь просчеты  есть.  Но  в  тоже время я хочу сказать,  что на то есть обективные причины: границы открыты,  мы находимся под влиянием цен,  которые складываются  на мировом рынке.

 

     ГОЛОВА. Пригадайте,  30,  40, 50 років тому як було. На жнива завжди виділялося 1,8-2,2 мільйона тонн  світлих  видів  пального, 1,8 - це мінімум був.  У нас що, землі стало менше чи збільшилося? Території нам ніхто не додавав. Посівна площа як була 34 мільйони, так  і  є.  Зернова  група як була 16 мільйонів,  так і є.  Що тут незрозумілого?

 

     Будь ласка,  запишіться на запитання.  Висвітіть прізвища  на моніторі.  П'ять  хвилин.  Депутати  Коліушко.  За  ним  - депутат Марченко Олексій Андрійович.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Скажіть,  будь ласка, як Міністерство  економіки  оцінює,  який  ефект  отримали  держава і державний  бюджет  від  підвищення  ставок  акцизу?  Тому  що,  за оцінками  незалежних  оглядачів,  надходження  до  бюджету взагалі припинилися приблизно на  початку  осені  минулого  року,  бо  всі припинили  ввозити  бензин  за  такими ставками,  а ввозили тільки "бізони" та їм подібні фірми. І хто за прийняття цього рішення мав би нести відповідальність?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо.  Относительно поступлений в бюджет. По прошлому году называю вам для сравнения поступления  от  акциза  в бюджет:  январь - 8 миллионов,  февраль - 10 миллионов,  март - 13 миллионов и октябрь - 51 миллион,  ноябрь - 53 миллиона, декабрь - 100 миллионов. То есть в начале года - практически в пять раз, а в конце декабря - в 10 раз больше, чем в начале года. Таким образом, поступления в бюджет были с нарастающей динамикой.

 

     Но я хочу сказать и следующее. К сожалению, когда принимается решение то ли Верховной Радой,  то ли правительством,  и  мы  друг друга начинаем критиковать в средствах массовой информации, то это не  способствует  повышению  дисциплины  налогоплательщиков.  Люди просто  в  растерянности,  они  ждут:  может быть,  Верховная Рада отменит решение правительства или  правительство  изменит  решение Верховной Рады и так далее.

 

     И в этом случае,  когда началась,  так сказать, массированная атака на действующие ставки акцизного сбора  в  начале  года,  это повлияло  на  ситуацию  далеко  не лучшим образом.  В начале года, повторяю, были отчисления и была динамика к уменьшению цен, а плюс с  той  накладкой  изменение цен на рынке нефтепродуктов и мировом рынке,  конечно,  и привело к тем последствиям, которые мы сегодня имеем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним

- депутат Чаговець.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Група "Відродження регіонів". Шановний Михайле Васильовичу,  ви  дали  об'єктивні коментарі й оцінки стану справ, який склався  сьогодні  на  ринку  нафтопродуктів,  проаналізували підвищення цін.

 

     Але скажіть,  будь  ласка,  чи  не  є  функцією  Міністерства економіки  прогнозувати  ситуацію?   Адже   знали   про   те,   що скорочується транзит нафти, бо держава підвищила ставки платежу за її  транзит.  Знали  і  про  політику  уряду  Росії.  Хто  ж   мав прогнозувати ситуацію?

 

     І чи   Міністерство   економіки  прогнозує  на  сьогодні,  як відіб'ється на ринку нафтопродуктів введення значно вищих акцизів, які пропонуються сьогодні в законопроекті, що ви подаєте?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо.  Я  хочу  сказать,  что  предлагаем не изменять  действующие  в  течение  года  ставки  акцизного  сбора, которые  были  утверждены  указом  Президента  год тому назад.  Мы абсолютно  ничего  не  меняем,  просто   предлагается   продолжить действующие ставки акцизного сбора.

 

     Относительно прогноза. С самого начала, когда принимался указ Президента,  мы прогнозировали изменение цен, поскольку изменяются ставки  акцизного  сбора.  И  я  сказал,  что  по  отдельным видам нефтепродуктов это составит 5-17 процентов. И последний мониторинг в  августе практически подтвердил это.  Но здесь уже речь идет и о других причинах,  в частности о  девальвации  гривни.  Конечно,  в какой-то  степени  они  изменили  реалии,  и в сентябре прогноз не подтвердился.

 

     Хотя, повторяю,  в начале и в конце года  тенденция  снижения цен была.

 

     Да, я  согласен  с  тем,  что,  наверное,  нужно  было глубже изучать ситуацию прежде  всего  и  на  мировых  рынках,  и  в  тех странах,  которые производят и реализуют нефтепродукты, поскольку, я еще раз говорю, резкое изменение, которое произошло прежде всего на  мировом рынке - это одна из причин,  которая повлекла за собой изменение цен на рынке нефтепродуктов в Украине.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чаговець.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 180,  Харківська область).  Прошу передати слово Ткаленку Івану Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую. Михайле Васильовичу, скажіть, будь ласка, скільки ми видобуваємо власної нафти, яка її собівартість і чому падає видобуток нафти? Це перше.

 

     І друге запитання. Ми сьогодні ведемо мову про акцизний збір. Назвіть,  будь  ласка,  відсоток   світлих   нафтопродуктів,   які звільнені  від  сплати  акцизного збору,  скільки фірм звільнені і який відсоток вони ввозять?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Мы удовлетворяем потребность  по  нефти  на  12 процентов  за  счет добычи своей нефти - это 4 миллиона тонн.  При глубине переработки около 50-55  процентов  еще  2  миллиона  тонн может производиться в Украине.

 

     Что касается фирм.  Вы,  наверное,  знаете, что несколько лет тому назад  были  приняты  соответствующие  законодательные  акты, согласно  которым  предоставлялись  определенные льготы совместным предприятиям,  предприятиям  с  квалифицированной  инвестицией,  в частности и по уплате акцизного сбора.

 

     Вы помните  полемику,  которая развернулась в начале года,  о том,  что  есть   несколько   десятков   фирм,   которые   завозят нефтепродукты,  не  уплачивая  соответствующие  налоги,  тем самым конкуренты,  которые  платят  налоги,   оказываются   в   неравных условиях.

 

     Даже в средствах массовой информации одни говорили, что нужно отменить эти льготы и поставить всех в равные условия. Однако была и  другая  позиция:  ни  шагу  назад.  Если мы пойдем на попятный, отменим льготы,  то,  мягко говоря, сыграем против себя, поскольку произойдет  ухудшение  инвестиционного  климата  -  никто не будет вкладывать инвестиции.

 

     Но тем не менее  было  распоряжение  Президента,  которым  он поручил  Кабинету Министров решить вопрос о временной приостановке внешнеэкономической   деятельности   совместных   предприятий   до окончательной   трактовки   Закона   об   иностранных  инвестициях Конституционным Судом.  После этого  Кабинет  Министров  принимает постановление об отмене льгот для всех предприятий.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сокерчак Вячеслав Михайлович. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Шановні  народні депутати!  Скажу відверто,  що не дуже зручно себе почуваю, оскільки з питання, яке зараз обговорюється, доводиться вже вчетверте виступати, вчетверте Верховна Рада розглядає питання стосовно ставок акцизного збору  і ввізного  мита  на пальномастильні матеріали.  Нагадаю:  вперше ми намагалися поправити Президента після того,  як він видав указ,  - це  було в грудні минулого року.  Вдруге - 23 березня,  втретє - 5 травня.  І от сьогодні, 30 червня, ми знову розглядаємо пропозиції Президента.

 

     Зазначу, що  не зовсім можна погодитися з тією аргументацією, яка наводиться в пропозиціях Президента.

 

     Ось переді мною лежать  зауваження  Президента  до  внесеного проекту  закону.  Хоча  повторюю,  ми  вже  двічі - 23 березня і 5 травня - голосували одні й ті самі ставки акцизного збору - на всі марки  бензинів  встановити  ставку  акцизного  збору 40 євро і на дизельне пальне - 10 євро.

 

     Сьогодні діють норми,  встановлені Указом Президента  від  24 травня  минулого  року  - 40,  80 і 100 екю на марки бензинів і на дизельне пальне - 15 екю. Ми пропонуємо 10.

 

     Якоюсь мірою викликає здивування й  те,  що  Президент  майже слово в слово повторює свої пропозиції, які він уже втретє вносить до Верховної Ради України,  фіксуючи,  що на даний  момент  бюджет може втратити якусь суму від того, що пропонують народні депутати.

 

     Пишеться так: "Внаслідок таких змін надходження до Державного бюджету (це було  в  березні)  в  1999  році  зменшаться  на  суму приблизно 500 мільйонів гривень". А 20 травня, що "внаслідок таких змін втрата доходів Державного бюджету України в розрахунку на рік може становити близько 366 мільйонів гривень".

 

     Ми пропонуємо  ставки акцизного збору однакові - 40 екю.  Рік 1999,  але в одній пояснювальній записці Президент пише, що втрати становитимуть  500  мільйонів  гривень,  в  іншій  - 366 мільйонів гривень.  Де ж  усе-таки  правда,  де  будуть  втрати  фактичні  і реальні?  Це  теж  цікаво  було  б  знати,  тому  що  саме  такими аргументами Президент намагається переконати  народних  депутатів, що  треба  норми,  встановлені указом Президента,  зробити нормами закону, який ми прийняли в 1996 році.

 

     Я не  можу  погодитися   з   тим,   що   сьогодні   ціни   на високооктановий  бензин  нижчі за їх рівень у розвинутих країнах у

2-3 рази.  Треба просто розуміти,  що в нас платіжна  спроможність набагато нижча.

 

     Далі. Сказано,  що  якщо  ми  зменшимо  ціни  на бензини,  це стимулюватиме підвищення споживання цієї продукції в Україні. А це не  бажано  робити,  тому що значна частина бензину в нас сьогодні завозиться з-за кордону.  То виходить так,  якщо ми завозимо  з-за кордону, а в нас не виробляється, то не бажано зменшувати, тому що буде підвищене споживання.

 

     Я думаю,  Олександр  Миколайович,  задаючи  запитання,   дуже правильно сказав, що сьогодні сільське господарство півдня України залишилося без пально-мастильних матеріалів,  а там  уже  повністю збирання врожаю йде.  Але ж, якщо їхати від Одеси до Черкащини, то на Черкащині поля озимого ячменю вже теж треба скосити.  Я  думаю, що  ще тиждень - і вся Україна повинна вступити у збирання врожаю, але немає чим,  тому що Президент піклується,  що зменшення ставок акцизного    збору    призведе    до    збільшення    використання пально-мастильних матеріалів.

 

     Гадаю, що це дуже дивна позиція.  Наш комітет ні в якому разі не  може  погодитися з цим,  тому ми втретє вносимо пропозицію про те,  що Верховна Рада України  має  подолати  вето  Президента  і, врешті-решт,  встановити  ті  ставки акцизного збору,  що пропонує Комітет з питань фінансів і банківської діяльності:  на всі  марки бензинів  встановити  ставки  акцизного збору 40 екю і на дизельне пальне - 10 екю.

 

     Крім того,  хотів  би  для  підтвердження  своєї   логіки   і аргументації навести такий факт.  Учора народним депутатам України розданий проект Закону України, який підписав Президент 22 червня, про   внесення   змін   до  деяких  законів.  І  це  стосується  і законопроекту про акцизний збір.  Президент пропонує у  зв'язку  з тим,   що   сьогодні   в   Україні   є   перспектива  виготовлення високооктанових спиртових добавок,  кисневих добавок до  бензинів, все-таки  зменшити  свої  ж  ставки  акцизного  збору на всі марки бензинів (тепер бензин А-76 називатиметься А-76Ек) до 50,  40 і 20 екю.

 

     Так от   я   хотів  би  запитати  тих,  хто  вносить  подібні пропозиції.  Як відрізняти,  наприклад, просто бензин А98 і бензин

А-98Ек,  якщо в першому випадку ставка буде 100 екю, а в другому - 50 екю? Як розрізняти бензин А-76, де ставка буде 40 екю, і бензин

А-76Ек,  де  ставка буде 20 екю?  Мені це незрозуміло,  і ніхто не може пояснити.

 

     І ще  одне  я  хотів  би  запитати   представників   Кабінету Міністрів. Учора нам роздали проект Податкового кодексу. В розділі стосовно ставок  акцизного  збору  я  читаю:  на  дизельне  пальне (пропонується  прийняти за основу наш законопроект) встановлюється 10 екю,  а не 15,  як діє зараз норма  указу  Президента:  на  всі бензини моторні - 40 екю за тонну, а не 80, 100 і 40.

 

     То я  хотів би запитати в уряду:  де ж логіка?  Різниця - два тижні,  а маємо такі суперечливі документи - зауваження Президента і  два законопроекти,  які вчора вручили депутатам Верховної Ради, щоб ми вивчали і підтримували  той  чи  інший  документ,  внесений Кабінетом Міністрів.

 

     Я не можу цього зрозуміти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що питання зрозуміле.  Мабуть,  щоб просто поговорити (Шум у залі).

 

     Питання зрозуміле:  весь транспорт  з  Києва  та  інших  міст відставити на поля збирати хліб... Ось і весь акцизний збір. А яку ціну встановити - це справа Кабінету Міністрів (Шум  у  залі).  Це справа виконавчої структури.  Не треба перекладати з хворої голови на здорову...

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Миколайовичу,  у зв'язку з тим що в Конституції визначено,  що ставки податків і зборів встановлюються Верховною Радою, то, я думаю, нам треба було б все-таки...

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  це  оперативна  робота  Кабміну,  який повинен  щоденно  контролювати,  а не вносити питання до Верховної Ради.  Що,  глава Кабінету Міністрів чи будьхто  чекатимуть,  доки розглянуть у комітеті, поки набалакаються? Кожного дня вирішується доля хліба. Якщо сьогодні втрати 1,5-2 процента, через 5 днів - 10 процентів, а через 15 - уже 20 процентів. А ми будемо розповідати.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре  Миколайовичу,  тоді я не зрозумів: кого ви підтримуєте - Президента чи проект постанови?..

 

     ГОЛОВА. Я підтримую проект постанови,  яку ви вносите - 10  і 40 екю.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Тоді дякую.

 

     ГОЛОВА. Нам  треба  було  б  подолати  вето  і на цьому зняти питання.  Сідайте, будь ласка. Я просив би народних депутатів, щоб ми подолали вето (Шум у залі).

 

     Я ставлю спочатку на голосування пропозицію Президента.  Будь ласка.

 

     "За" - 22.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  яку  вносить  профільний комітет. Голосуємо. Бажано було набрати 300 голосів.

 

     "За" - 260.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про   подолання   вето Президента (Шум у залі). Прошу всіх без винятку голосувати - тричі в день усім треба їсти: вранці, вдень і ввечері.

 

     "За" - 266.

 

     Будь ласка, висвітіть результати поіменного голосування.

 

     НДП... Раз   у   день   їдять,  мабуть.  Рух...  "Відродження регіонів"...

 

     Шановні колеги, мені незрозуміло, давайте проголосуємо.

 

     Ставлю на голосування про подолання вето.  Я  розумію,  може, хтось когось лобіює...  Давайте потерпимо,  зберемо хліб,  а потім повернемося до цього питання. Юрію Дмитровичу, запросіть депутатів до залу. Голосуємо.

 

     "За" - 273.

 

     Одну хвилинку,  я  прошу  розібратися.  Борис  Ілліч не встиг проголосувати,  система не спрацювала.  Ви ж розумієте,  не  можна лівим блоком усі питання вирішувати.

 

     Будь ласка, зелені, сідайте. Голосуємо про подолання вето.

 

     "За" - 299.

 

     (Шум у залі).

 

     Не встиг  Черненко...  Запросіть Марченка й Вітренко до залу. Масенко теж не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 302.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів  України  щодо   фінансування   дорожнього   господарства. Доповідає   Демішкан  Володимир  Федорович  -  заступник  міністра транспорту. Будь ласка.

 

     ДЕМІШКАН В.Ф.,   заступник   міністра   транспорту   України. Шановний Олександре Миколайовичу!..

 

     ГОЛОВА. Прошу   вибачити,   Володимире   Федоровичу.  Шановні колеги,  добре попрацювали,  а  тепер  заспокойтеся.  Будь  ласка, Володимире Федоровичу.  Трьох хвилин достатньо? П'ять хвилин, будь ласка.

 

     ДЕМІШКАН В.Ф.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні  депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до  деяких  законів  України  щодо  фінансування дорожнього господарства України.

 

     Подання цього  законопроекту  обумовлено  тим,  що  згідно  з чинним  законодавством  з   1   січня   2000   року   скасовуються відрахування  та  збори  на будівництво,  реконструкцію,  ремонт і утримання   автомобільних   доріг   загального   користування   та впроваджується  нова система фінансування дорожнього господарства, заснована  на  концепції  оплати   дорожніх   робіт   за   рахунок безпосередніх  користувачів доріг.  Ця система передбачена Законом України  про  внесення  змін  до  Закону   України   про   джерела фінансування  дорожнього  господарства  України,  який прийнято 16 грудня 1997 року Верховною Радою України минулого скликання.

 

     Проте цей закон має  ряд  недоліків.  У  ньому  не  визначені нормативи  і  механізми  спрямування  коштів  із  нових  джерел до дорожніх фондів,  унаслідок чого Закон  про  джерела  фінансування дорожнього господарства України буде недієздатним.

 

     Ця невизначеність   може   призвести  до  повного  припинення фінансування дорожніх робіт у наступному  році  і  як  наслідок  - руйнування дорожньої інфраструктури.  Розрахунки показують, що для збереження  існуючої  мережі  автомобільних  доріг  за  технічними нормативами   щорічно   потрібно  фінансових  ресурсів  близько  3 мільярдів 400  мільйонів  гривень,  а  з  урахуванням  мінімальних обсягів будівництва доріг загальна потреба дорожнього господарства становить 4,7 мільярда гривень.

 

     Сучасний стан  економіки  нашої  держави  не  дає  можливості забезпечити  такі  обсяги  дорожніх  робіт.  Надходження коштів на фінансування дорожньої галузі за минулий рік  становить  менше  як одну   третину   вказаної   потреби   коштів,   що  призводить  до неможливості підтримання автомобільних доріг в належному стані.

 

     Внаслідок цього економіка України зазнає великих  економічних витрат  -  близько  19  мільйонів  гривень  щорічно.  А  залишення дорожнього господарства напризволяще  може  призвести  до  повного розвалу економіки внаслідок розриву транспортних зв'язків.

 

     Для фінансового   забезпечення  дорожніх  фондів  хоча  б  на мінімальному рівні пропонується  внести  зміни  до  трьох  законів України.

 

     По-перше, до  Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про джерела фінансування дорожнього  господарства  України від  16  грудня 1997 року.  Пропонується створення дорожніх фондів лише на державному рівні  та  рівні  Автономної  Республіки  Крим, областей  і міста Севастополя,  що дасть можливість провести єдину державну технічну,  економічну й структурну політику в  дорожньому господарстві і не допустити розпорошення коштів.

 

     У поданому    законопроекті    визначено    також   нормативи спрямування  до  Державного  дорожнього   фонду   надходжень   від акцизного  збору  та  мита  на  нафтопродукти,  акцизного збору та ввізного  мита  з  імпортованих   на   митну   територію   України транспортних  засобів  та шин до них.  Передбачено спрямування цих коштів до дорожнього фонду в повному обсязі.

 

     Для компенсації   втрат   територіальних   дорожніх    фондів пропонується   спрямувати   до   них  плату  за  торгові  патенти, сплачувані автозаправочними станціями.

 

     По-друге, до  Закону  України  про   податок   із   власників транспортних  засобів та інших самохідних машин і механізмів.  Для забезпечення фінансовими ресурсами територіальних дорожніх  фондів встановлюються   підвищені   диференційовані   ставки   податку  з власників вантажних автомобілів,  тракторів колісних, автобусів та автомобілів  спеціального  призначення  з урахуванням їх впливу на руйнування доріг.  При цьому з метою уникнення соціальної  напруги ставки  сплати  податку  з власників легкових автомобілів залишені без змін.

 

     Практика показала,  що норма закону про цільове  використання коштів  податку  з  власників транспортних засобів не виконується. Протягом  1996-1998  років  на  автомобільні   дороги   загального користування  спрямовувалася мізерна частина,  зібрана до місцевих бюджетів, - менше 4 відсотків.

 

     Так, у 1996 році з 128 мільйонів - 4,4 відсотка, в 1997 з 180 мільйонів - 3,5 відсотка, у 1998 з 200 мільйонів - 3,4 відсотка.

 

     З метою   забезпечення   цільового  використання  надходження коштів  на  фінансування  витрат,  пов'язаних   із   будівництвом, реконструкцією,   ремонтом   і   утриманням   автомобільних  доріг загального користування, пропонується змінити механізм надходження коштів  податку  з  власників транспортних засобів і спрямувати їх безпосередньо до дорожніх фондів  з  подальшою  передачею  частини коштів  до  бюджетів місцевого самоврядування та органів державної автоінспекції.

 

     Внесені також деякі зміни за пропозицією Державної податкової адміністрації  України з метою створення рівних умов щодо пільг зі сплати податку з власників транспортних засобів окремим категоріям громадян  та  забезпечення  повноти  і  своєчасності  сплати цього податку.

 

     По-третє, до Закону України про ставки акцизного збору,  який буде прийнятий Верховною Радою.

 

     З урахуванням    скасування    семивідсоткового   збору   від реалізації  пально-мастильних  матеріалів  створюються  умови  для зменшення ціни на бензин, дизпаливо та мастила.

 

     Усі запропоновані   зміни   в   комплексі   дають  можливість спрямувати на фінансування дорожнього  господарства  в  2000  році приблизно 1 мільярд 770 мільйонів гривень.

 

     Від вашого   виваженого   рішення  залежить,  в  якому  стані опиниться  мережа  автомобільних  доріг,  чи  буде  вона  надійною підвалиною нашої економіки,  чи,  навпаки,  стане ще одним тягарем через незадовільні дорожні умови.

 

     Переконливо прошу підтримати поданий урядом законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Федоровичу.

 

     Є запитання до Володимира Федоровича? Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

 

     Депутат Гусак. За ним - депутат Єщенко.

 

     ГУСАК Л.Г.   У   меня  к  вам  такой  вопрос.  Просчитана  ли фактически разница между тем,  что получали раньше и  что  получат теперь  вместо  1  процента с оборота?  Что же в итоге придется на дорожные работы и что произойдет с дорогами, с их эксплуатацией, с ремонтом после принятия этого закона?  Есть ли такие расчеты у вас конкретно?

 

     Спасибо.

 

     ДЕМІШКАН В.Ф. Дякую за запитання. На сегодняшний день все эти вопросы просчитаны.  Если будет принят этот закон, то отчисления и сборы на дорожные работы составят 1 миллиард 770 миллионов гривень вместо  1  миллиарда  330  миллионов.  То  есть  будет возможность немножко   улучшить   состояние   дорог.   И,   наверное,    будет целесообразно   и   магистральные  дороги  привести  в  нормальное состояние.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко. За ним - депутат Гуцол.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Яценко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую.  Фракція Компартії.  У мене два запитання.  Перше. Від сплати податку, крім автомобілів ГАЗ-24, ви звільняєте і ГАЗ-21.  Але ж ви забули,  що у деяких ветеранів ще є автомобілі "Победа".  Ми їх не врахували, то треба і їх додати. Як ви на це дивитесь?

 

     Друге. Чи  правильно  я зрозумів,  що 15 відсотків загального відрахування йдуть на фінансування відбудови місцевих доріг.  А як бути з сільськими дорогами? Як вони будуть фінансуватися?

 

     Дякую.

 

     ДЕМІШКАН В.Ф.  Автомобілів  "Победа" залишилося дуже мало.  Я думаю, що при доопрацюванні вони будуть враховані.

 

     Что касается   выделения   средств   на    местные    дороги. Действительно,  в  этом  законопроекте  предусмотрено выделение 15 процентов средств на ремонт и строительство местных дорог,  в  том числе и сельских.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу,  у мене є принципове запитання. Скажіть, будь ласка,  якщо  ми  приймемо  цей  закон,  то  чи  він стимулюватиме розвиток дорожнього господарства і в якому обсязі?

 

     ДЕМІШКАН В.Ф.  Дякую.  Якщо  буде  прийнято  цей  закон,  він стимулюватиме  народне  господарство.  Ви  знаєте,  що дуже багато різних  підприємств  зверталися  з  проханням  до  Верховної  Ради змінити  форму податків,  аргументуючи тим,  що ці податки повинні платити лише ті,  хто користується дорогами.  А  чи  зміниться  на краще  виробництво,  то  я  доповідав вам,  що є можливість трошки більше зібрати грошей і зробити кращими дороги.  А якщо на дорогах швидкість буде більша хоч на 10 кілометрів, то економіка виграє на 20 відсотків. Це наукові розрахунки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Шановний доповідачу!  У мене до вас запитання про   неузгодженість   цього   проекту   з   чинним   щодо  джерел фінансування.  Дивіться,  що в статті 2 проекту пропонується  щодо джерел  фінансування  дорожнього  господарства:"...здійснюється  у порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України". Але оскільки чинна  редакція  закону  передбачає,  що  управління  цими коштами здійснюється  в  порядку,  встановленому  для  управління  коштами Державного  бюджету  України,  значить,  фінансування  це  повинно проводитися у встановленому законодавством порядку. Це перше.

 

     Друге. Я хотів би вас запитати, як же ці зібрані кошти будуть використовуватися?  Чи  за  розпорядженням Кабінету Міністрів,  чи будуть віднесені до фінансування по бюджетних витратах?

 

     ДЕМІШКАН В.Ф.  Дякую.  Якщо   ці   кошти   збиратимуться   до Державного  бюджету,  то потрібно буде ще доопрацювати механізм їх розподілу.  І тут потрібно буде залучати фахівців,  щоб  розробити механізм, на які дороги і в якій кількості розподілити ці кошти... А програма розвитку дорожнього господарства  буде  затверджуватися Кабінетом Міністрів і Верховною Радою, тобто вами.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Альошин. Будь ласка, дві хвилини.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні депутати!  Наш комітет  на  своєму  засіданні  розглянув  законопроект,  внесений Кабінетом  Міністрів,  підтримав  його  і  рекомендує  прийняти  в першому читанні.

 

     Водночас ми маємо деякі зауваження.  Зокрема, вони стосуються питання,  яке  ми  щойно  розглянули і подолали вето Президента на Закон про внесення змін до Закону про ставки  акцизного  збору.  У зазначеному  законопроекті  вносяться  зміни  до Закону про ставки акцизного збору саме щодо пальномастильних матеріалів. Тому те, що ми підтвердили рішення нашого комітету з того питання, автоматично означає,  що  в  тому  вигляді,  в  якому  пропонуються  зміни   в запропонованому  законопроекті про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства,  вони не можуть бути прийняті з тими ставками,  які пропонувалися раніше.  Тобто і авторам законопроекту,  і нашому  комітету  треба  дати  доручення уточнити цю частину проекту закону.

 

     Друге зауваження,   яке   теж   має   бути  відображено  і  в стенограмі,  стосується  того,  що  при  розподілі  одержаних  сум податку   від  оподаткування  власників  транспортних  засобів  15 відсотків спрямовуються до бюджетів  місцевого  самоврядування  на ремонт  та  утримання  вулиць у населених пунктах,  що належать до комунальної власності,  а також на зміцнення матеріально-технічної бази   органів,   які   проводять  реєстрацію,  перереєстрацію  та технічний огляд цих транспортних засобів.

 

     Я звертаю вашу увагу на те, що зазначені органи є бюджетними, і  вони  фінансуються  за  рахунок бюджету.  Ми прийняли в першому читанні і сьогодні  маємо  розглядати  в  другому  читанні  проект Закону  про  джерела  фінансування  органів державної влади,  тому вважаємо,  що таке використання цих коштів не  є  доцільним,  вони мають бути спрямовані на ті цілі, які передбачені для використання дорожнього будівництва,  і тільки.  Ми вважаємо,  що з урахуванням цих  зауважень,  а також зауважень,  що висловило науковоекспертне управління,  яке досить аргументовано розглянуло цей законопроект, можна   прийняти   проект   закону   в   першому  читанні.  І  при доопрацюванні врахувати всі зауваження,  висловлені нами  під  час обговорення в комітеті, і всі пропозиції народних депутатів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання до Валерія Борисовича?  Немає.  Сідайте, будь ласка.  Спасибі. Є необхідність обговорювати? Тоді зауваження і  пропозиції  подайте  до  профільного комітету,  вони до другого читання їх врахують.  Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти законопроект,  внесений Кабінетом Міністрів, у першому читанні. Цю пропозицію підтримає профільний комітет. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Слово надається Борису Іллічу Олійнику. Борис Ілліч як голова комітету  і  голова  нашої  парламентської делегації в Раді Європи зробить інформацію про поїздку і ті  рішення,  які  прийняла  Рада Європи стосовно України.

 

     Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Я не затримаю вашої уваги.  Поза  всяким  сумнівом,  ви  знаєте,  що  в Страсбурзі  з  21  по 25 поточного місяця відбулася червнева сесія Парламентської Асамблеї,  де окрім цілої низки  питань  і  проблем континенту  розглядалася  і  наша  тема - виконання Україною своїх зобов'язань,  взятих і  підписаних  трьома  коронованими  особами: Президентом, Головою Верховної Ради та Прем'єром.

 

     Варто зауважити,   що  від  1995  року  ми  відбули  не  одне слухання.  І це не якийсь виняток, а рутинна практика Ради Європи, котра  доскіпливо контролює виконання обіцянок будь-якою державою. Інша справа,  що вимоги застосовуються, м'яко кажучи, не до всіх з однаковою  ревністю.  Скажімо,  Україна  не  може  поскаржитися на безпристрасність наших доповідачів і  водночас  запідозрити  їх  в особливих симпатіях до нас.  Одначе зобов'язання треба виконувати. І ми,  до речі, хай дещо сповільнено, та все ж виконуємо. На жаль, цього   часто   не   зауважують   наші   доповідачі  чи  то  через забудькуватість, чи інші мотиви.

 

     Резолюція січневої сесії  застерігала,  що  коли  Україна  до червня  не вчинить суттєвих кроків на шляху виконання зобов'язань, щодо неї  будуть  вжиті  відповідні  санкції  аж  до  призупинення повноважень  делегації.  Ви самі очевидці,  як нелегко проходять у нас  деякі  закони  та  хартії,  особливо,  коли  вони  стосуються правових   сфер.   І  це  зрозуміло,  оскільки,  скажімо,  кодекси будуються з нульового циклу. Я вже не кажу про проблему вищої міри покарання   -  тут  вступають  у  дію  і  внутрішні  негаразди,  і світобачення, а часом і фракційні чинники.

 

     І все ж від січневої до червневої сесій ми не сиділи, склавши руки,   а   вчинили  досить-таки  помітні  кроки.  На  жаль,  наші доповідачі  не  зауважили  декотрих,  справді  серйозних  зрушень. Відтак,  за  інерцією  подали  до  Комітету  з  моніторингу проект резолюції,  яка  виставляла  нас  як   послідовних   невиконавців. Зрозуміло,  що  атмосфера  довкола  нас  перед  слуханням склалася досить  незатишна.  У  зв'язку  з   цим   делегація   скомпонувала меморандум,  в якому досить детально,  не обминаючи і самокритики, переконливо висвітлила зроблене.  Документ був розповсюджений і  в комітетах,  і в політичних групах, а згодом і серед усіх учасників сесії.  Це значною мірою переоркеструвало партитуру.  Окрім  того, всі  члени делегації вели активну роз'яснювальну роботу в кулуарах і  в  своїх  комітетах  та  партійних   групах,   зустрічались   з доповідачами,  зрештою, мали аудієнцію у Президента Асамблеї лорда Рассела Джонсона.  Всі ці заходи прихилили на  наш  бік  учасників сесії, котрі зрозуміли, що доповідачі не у всьому мали резон. Не в останню чергу спрацював на позитив і лист Голови  Верховної  Ради, де  подавався  конкретний  календарний  план термінових заходів по виконанню зобов'язань.

 

     Досить позитивно  учасниками  сесії  сприйнялося  і  те,   що меморандум  підписали всі члени делегації із зазначенням партійної приналежності.  Відзначу  шляхетний  жест  Леоніда  Косаківського, який,  маючи  зауваги  до  деяких  позицій  меморандуму,  згодився винести їх за дужки задля загального добра. Вся делегація, зокрема наші колеги Мармазов, Головатий, Зварич, Костицький, Чиж, Попеску, Курикін,  Стрижко  -  всі  11  чоловік,   переконали   Комітет   з моніторингу внести суттєві поправки до резолюції (зокрема поправки Сергія Петровича),  щоб дати делегації час до січневої сесії  2000 року для виконання зобов'язань.

 

     Обговорення йшло в позитивному ключі, на подив, одностайно на позитиві.  Оратори,  критикуючи  дещо  сповільнений  темп,  все  ж відзначили,   що   Україна   послідовно   рухається  до  виконання зобов'язань.  Вказувалося  зокрема,  що  пропонована  доповідачами резолюція  збирається  карати  саме  ті чинники,  котрі чинять все можливе для виконання  зобов'язань,  що  перш  ніж  карати,  треба допомагати Україні в її поступі, що значну вину мають перебрати на себе  виконавчі  структури,  що  введення   санкцій   саме   нині, напередодні  президентських  виборів,  литиме воду на деструктивні сили,  що треба зважати і на економічний  стан  держави,  де  люди місяцями, а то й роками, не одержують зарплатню і пенсії, що варто пильніше  придивитися  до  брутальних  порушень   свободи   слова, втручання центру в місцеве самоврядування тощо.

 

     Одне слово, за вдосконалену резолюцію проголосували майже всі одностайно,  за винятком мадам Вольвин,  але  і  вона  була  проти санкцій щодо України, заувага її стосується лише смертної кари.

 

     Висновок: делегація  довела,  що  вона  не марно працювала ці чотири літа.  Саме завдяки її діяльності авторитет України суттєво зріс не тільки в Парламентській Асамблеї.  Ще раз переконалися, що коли   діяти   консолідовано,   можна   завжди   досягти   бажаних результатів.  Одначе,  шановні  колеги,  січень 2000 року - це той бар'єр,  за яким видніються санкції.  Далі відступати нікуди, тому прошу  вас  усіх об'єднати зусилля і разом сприяти виконанню наших зобов'язань,  аби ми ввійшли в третє тисячоліття з високо піднятим чолом.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Борисе Іллічу, за плідну роботу вам і вашим колегам - хто обстоював Україну в Раді Європи.

 

     Оголошується перерва до 16 години.