Стенограма пленарного засідання

18 червня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и. 18  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  шановні гості і запрошені!  Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 308  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні   депутати,   15  червня  Центральна  виборча комісія визнала обраним та зареєструвала Соломатіна Юрія Петровича народним  депутатом  України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Комуністичної партії України.  Відповідно  до статті  79  Конституції  перед  вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України.

 

     Для складення  присяги  на  трибуну   запрошується   народний депутат України Соломатін Юрій Петрович. Будь ласка.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Дорогі товариші! На мою долю випало прийти до парламенту України на місце мого побратима Віталія Івановича  Луценка.  Від  цього  -  присмак гіркоти,  але  водночас я хочу запевнити всіх,  що докладу зусиль, щоб справа, яку він почав, була виконана до кінця.

 

     "Присягаю на  вірність  Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,    виконувати    свої    обов'язки   в   інтересах   усіх співвітчизників".

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  дозвольте щиро і сердечно  привітати Юрія  Петровича з вступом до складу Верховної Ради і побажати йому плідної роботи і міцного здоров'я (Оплески).

 

     Дозвольте оголосити запити.

 

     Група народних депутатів України (Алексєєв та інші  -  всього 32  чоловіка)  звертається  до  Президента  України  у  зв'язку  з відсутністю  відповіді  на   звернення   26   депутатів   стосовно націонал-шовіністичних публікацій у часописах "За вільну Україну", "Вечірній Київ" та "Ідеаліст".

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 161.

 

     Прошу проголосувати  про  направлення   цього   депутатського запиту.

 

     "За" - 169.

 

     Мовчан Павло   Михайлович   звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  розробки  та  реалізації  програми  соціального захисту інвалідів по зору.

 

     Манчуленко Георгій       Манолійович      звертається      до Прем'єр-міністра  України  стосовно  ситуації  щодо   забезпечення населення хлібопродуктами. Дожилися!

 

     Група депутатів (Білоус, Беспалий та інші

- всього 5  чоловік)  звертається  до  міністра  внутрішніх  справ України стосовно відновлення кримінальної справи за фактом побиття і пограбування помічникаконсультанта  народного  депутата  України Білоуса.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення прийнято.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович,  Єрмак  Анатолій  Васильович звертаються до міністра закордонних справ України щодо  проведення службового   розслідування   та  притягнення  до  відповідальності посадових осіб Міністерства закордонних справ і посольства України в  Бельгії,  винних у зволіканні з направленням до Мінюсту Бельгії клопотання Генеральної прокуратури України  про  надання  правової допомоги  в перевірці законності закордонної фінансово-комерційної діяльності  колишнього  помічника  Президента  України,  народного депутата Волкова.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято.

 

     Литвак Олег  Михайлович звертається до Генерального прокурора України щодо витребування матеріалів кримінальної справи за фактом загибелі  неповнолітнього Моляки Павла та поновлення і продовження її Генеральною прокуратурою.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 201.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради України інформую:

 

     про вхід народного депутата України Соломатіна Юрія Петровича до фракції Комуністичної партії України;

 

     про вихід  народних  депутатів  України  Жердицького  Віктора Юстимовича   і   Ситника   Костянтина   Меркурієвича   зі   складу депутатської фракції Народно-демократичної партії.

 

     Поздоровляємо їх із цим (Оплески).

 

     Шановні колеги,  прохання записатись на запити і заяви. Вчора це  було від фракцій,  сьогодні - від депутатів.  Висвітіть,  будь ласка,  прізвища тих,  хто  записався.  У  нас  ще  є  20  хвилин. Достатньо.

 

     Першому я надаю слово депутату Лавриновичу. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я хочу нагадати, що на початку  цього  тижня  ми  вирішили  обов'язково  розглянути невідкладні питання, що стосуються виборчої кампанії, яка сьогодні вже розпочалася і з кожним днем набирає темпів.

 

     Йдеться про те,  що ми зараз обов'язково маємо  розглянути  в першому  читанні нову редакцію двох глав Цивільного процесуального кодексу України,  оскільки чинні  норми  прив'язані  до  виборчого закону,  за  яким  обирався  глава  держави  ще  1991  року  і  їх застосування в суді може призвести до дуже цікавих ситуацій,  коли норми  виборчого  закону і норми Цивільного процесуального кодексу будуть протилежними або не стикуватимуться. Зокрема, це стосується такої дуже важливої речі,  як визнання виборів недійсними, що може бути зроблено сьогодні відповідно до норм ЦПК,  а  виборчий  закон має зовсім інший напрям.  Якщо це не буде зроблено зараз,  то далі це вже зробити буде неможливо.  І тоді застосування норм виборчого закону  стане  дуже проблематичним,  коли виникатимуть спори,  які потрібно буде розв'язувати в судах.

 

     Окрім того,  хочу нагадати,  що у нас також  обов'язковим  до розгляду  було  питання  про фінансування органів державної влади, про спеціальні фонди і рахунки.  Воно потребує  декількох  хвилин, проте вчора до нього так і не дійшла черга,  а сьогодні його немає в порядку денному.  Гадаю,  це питання також дуже важливе з  точки зору впливу на ситуацію, яка є сьогодні в Україні. І воно має бути вирішено якнайшвидше.

 

     Я просив би сьогодні ці  питання  розглянути,  оскільки  вони були  включені  до  порядку  денного нашого вчорашнього пленарного засідання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я вас попрошу,  ви мені зазначте номер питання, щоб я поставив на голосування.

 

     А зараз слово надається депутату Краснякову. За ним - депутат Кириченко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Ситуация  в угольной промышленности  накалилась  до  предела.  Шахтеры,  все  работники угольной промышленности в эти жаркие дни вновь поднялись на защиту своих прав. Сегодня в столице более 500 шахтостроителей, инвалидов шахтерского   труда,   жен   и   детей  работающих  шахтеров.  Они безрезультатно добиваются погашения  задолженности  по  заработной плате, единовременным пособиям, регрессам.

 

     Две угольные  шахты  нашего  города Горловки - "Комсомолец" и имени Гагарина - представляют 420 человек.  Задолженность по  этим двум  шахтам  составляет  более  20  миллионов  гривень.  Поражает безразличие  исполнительной  власти.  Уже  неделю  больные   люди, женщины  не  могут  получить  компетентного ответа на единственный вопрос:  можно  ли  хотя  бы  надеяться  на  частичное   погашение задолженности?  А  не  выплачивалась  регрессникам задолженность в течение 11 месяцев.  Постоянно контактируя с  протестующими,  диву даешься,  сколько  вранья  и  лжи  чиновники исполнительной власти выливают на Верховный Совет.

 

     Работники Минуглепрома  и  присоединившийся  к  ним  профсоюз работников  угольной  промышленности  проводят мысль о том,  что в хронических  невыплатах  заработной  платы  виноват  исключительно Верховный  Совет  Украины.  Дескать,  добавил  бы  Верховный Совет Украины 1,5  миллиарда  гривень  на  второй  квартал  на  угольную промышленность - ситуация была бы иной.

 

     Вспомним процесс принятия бюджета на 1999 год.  Кто как не  фракция  Коммунистической  партии  Украины, другие   фракции  левой  направленности  настаивали  на  выделении угольной промышленности 3,1 миллиарда гривень?  Тогда мы  услышали из  уст  министра  финансов,  что  таких денег выделить невозможно из-за  скудности  доходной  части  бюджета.  Большинство  народных депутатов   Украины   из   проправительственных,  пропрезидентских фракций пошли на  поводу  у  правительства.  Таким  образом,  была установлена  цифра  -  1,6  миллиарда  гривень.  Вот  с  кого надо спрашивать за финансирование угольной промышленности, шахтеров - с самого  правительства,  его  верных сторонников в Верховном Совете Украины.

 

     Во время принятия Закона о внесении изменений и дополнений  в Государственный   бюджет   на   1999  год  по  инициативе  фракции Коммунистической  партии  Украины  бюджетный   комитет   предложил дополнительно   выделить   1,5   миллиарда   гривень  на  угольную промышленность.  И предложил Кабинету Министров Украины ко второму чтению  предоставить  обоснованные  расчеты.  Установленные  сроки давно прошли,  а расчетов так и нет,  хотя в Министерстве угольной промышленности утверждают, что виноват только Верховный Совет.

 

     Продолжает муссироваться  одна  тема  -  денег в бюджете нет. Считаем,  что  деятельность  исполнительной  власти  в  разрешении проблемы    дополнительного    выделения   средств   на   угольную промышленность - хорошо  продуманная,  спланированная  провокация. Прискорбно, что в данной провокации активно участвуют профсоюзы.

 

     Уважаемый Александр Николаевич!  Мы настаиваем на том,  чтобы именно  сегодня,  так  как  на  следующей  неделе  мы  работаем  в избирательных  округах,  а  люди  решили  оставаться  в столице до победного конца,  после 12  часов  все-таки  заслушать  информацию Кабинета  Министров  по  вопросу  выделения  средств  на  угольную промышленность,  и тем самым установить истину,  кто  же  все-таки тормозит процесс выделения дополнительных средств.

 

     Прошу поставить это предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кириченко. За ним - депутат Черненко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).    Християнськодемократична    партія України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  колеги! Наскільки вдало і своєчасно ми  будемо  формувати  порядок  денний необхідними   питаннями,   настільки  своєчасно  реагуватимемо  на ситуацію в нашій державі - як у політиці, так і в економіці.

 

     Тривалий час не розглядаються  законопроекти,  дуже  потрібні нашій  державі,  нашим  громадянам.  I  водночас  вкрай безглуздо, непродумано,  і навіть,  я б сказав,  аморально, на порушення норм Регламенту  -  встановлених у цій залі правил діяльності Верховної Ради,  вносяться  законопроекти,  які  навіть  не  розглядалися  в профільних   комітетах.   Ця   практика,   на   жаль,   ще  в  нас використовується.

 

     Я хотів би привернути вашу увагу до того,  що тривалий час, і в   минулому  скликанні,  і  в  цьому,  християни-демократи  і  їх представники у Верховній Раді вносять дуже потрібні законопроекти, зокрема проект Закону про державну підтримку малого підприємництва недержавної форми власності в сфері виробництва,  науки і  надання послуг.  Це перший законопроект,  до якого я привертаю вашу увагу. Другий - про посилення гарантій захисту прав і законних  інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     Ці законопроекти    тривалий    час   -   вже   більше   року опрацьовуються  в  Комітеті  з  питань  економічної   політики   і управління народним господарством,  власності та інвестицій,  який очолює Гуренко Станіслав Іванович.

 

     Усі цивілізовані високорозвинуті країни свого часу йшли  саме шляхом  регулювання  з  допомогою  ось  таких  правових норм сфери діяльності суб'єктів підприємницької діяльності недержавної  форми власності. Саме цього бракує нам.

 

     Я привертаю  увагу  членів профільного комітету і керівництва Верховної  Ради  до  того,  що  потрібно   швидше   поставити   ці законопроекти на розгляд Верховної Ради.

 

     Я також  звертаю  увагу  на  те,  що  23 березня на засіданні Комітету з питань соціальної політики  та  праці  було  розглянуто проект  Соціального  кодексу  України.  У  разі  його прийняття ми заощадимо  наші  час  і  сили,  котрі   розпорошуємо   на   безліч дріб'язкових  законопроектів  з  питань,  які регулюються окремими главами і розділами зазначеного кодексу.

 

     Я вже не буду казати,  на що схоже те,  коли  після  внесення проекту Соціального кодексу з'являється безліч законопроектів, які є  складовою  Соціального  кодексу.  Треба   просто   вносити   ці законопроекти на розгляд Верховної Ради України.

 

     І я   прошу   вас,  шановний  Олександре  Миколайовичу,  дати доручення Комітету з питань соціальної політики та праці  Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності та  інвестицій  і  відповідним  структурним  підрозділам апарату   Верховної   Ради  внести  ці  законопроекти  на  розгляд Верховної Ради України, тому що вони вкрай потрібні державі, вкрай потрібні людям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко. За ним - депутат Зубов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька область).  Шановні медики України! Дозвольте  привітати  вас  з  нагоди  професійного  свята  -   Дня медичного працівника!

 

     Народні депутати напередодні цього дня висловлюють вам, людям найгуманнішої в світі професії,  свою щиру  вдячність  за  віддане служіння інтересам здоров'я народу України.

 

     У скрутний   для   економіки  держави  час,  в  умовах  вкрай недостатнього фінансування та матеріально-технічного  забезпечення галузі ви робите все,  що від вас залежить,  для надання населенню необхідної  медичної  допомоги,   здійснення   профілактичних   та оздоровчих заходів,  поліпшення демографічної ситуації. Незважаючи на  всі  негаразди,  незадовільний  стан  справ   щодо   погашення заборгованості   із   заробітної  плати  та  отримання  соціальних гарантій,  працівники охорони здоров'я залишаються чи не  єдиними, хто  не  вдався  до  страйків,  припинення роботи,  інших подібних акцій.

 

     Вірні своїй  професійній  клятві  ви  продовжуєте  працювати, лікувати  душі  та  серця  людей.  Саме цим ви заслужили довіру та прихильність співгромадян.  На останніх виборах  до  місцевих  рад депутатами обрано понад 13 тисяч працівників охорони здоров'я.

 

     Верховна Рада вітає медиків з їхнім професійним святом, бажає міцного здоров'я,  щастя,  здійснення усіх сподівань та успіхів  в нелегкій  щоденній  праці на благо народу України.  Із святом вас, шановні медичні працівники!

 

     Прохання, Олександре Миколайовичу,  прийняти це як  звернення Верховної Ради (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я   думаю,   шановні   колеги,   з  урахуванням  цієї пропозиції народного депутата Черненка ми підготуємо  звернення  і поздоровлення  до  медпрацівників  і  надрукуємо  в  газеті "Голос України".  І,  безперечно,  ми поздоровляємо і депутатів Черненка, Григорович, Марковську та інших.

 

     Слово надається   Зубову  Валентину  Сергійовичу.  За  ним  - Кириченко Микола Олексійович.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян  (Левый  центр).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Мне кажется,  что события первой декады июня в ценовой  политике  в  Украине  ставят сегодня на повестку дня один вопрос - очень простой,  с одной стороны,  и очень непростой  -  с другой:  кто  же  руководит  нашей страной?  Другими словами:  кто обладает  реальной  властью   в   Украине?   Не   декларированной, подчеркиваю,   а  реальной  властью.  Президент?  Премьер-министр? Верховный Совет?

 

     Я думаю,  что все эти институции - скорее всего, политическая декорация  на фоне того,  что происходит.  Вот конкретные примеры, чтобы подтвердить этот тезис.  Вспомните, как мы в феврале-марте в этом  зале  с  большими  потугами и трудностями искали средства на топливно-энергетические ресурсы для села под урожай,  под посевную и  под  уборочную.  Однако все,  что мы делали,  перечеркнуло одно скромное заседание нефтяных баронов в городе Киеве -  и  в  первой декаде  июня  цены на топливо выросли как минимум на 40 процентов. Что конкретно это означает?  Это означает,  что село получит в два раза меньше того топлива, которого ему сегодня не хватает.

 

     Следующий пример.   Стоило  только  в  мае  ударить  морозам, которые повредили определенную часть сахарных плантаций, как вновь в  городе  Киеве  собираются уже сахарные бароны - и цены на сахар прошлогоднего,  подчеркиваю,  прошлогоднего урожая выростают вновь вдвое. Что это означает, всем хорошо известно.

 

     Следующий пример.   Стоило   установиться   жаркой  погоде  в Украине,  которая, безусловно, подпалила некоторые посевы зерновых культур, вновь собираются уже хлебные бароны - и вмиг подскакивает стоимость круп  и  так  далее,  что  вдвое  снижает  покупательную способность населения.

 

     Отсюда вопрос:   а   что   делает   Президент,   что   делает Премьер-министр?  Газеты  пишут,   что   Президент   дал   команду соответствующим  органам  выяснить,  кто  позволил.  Однако мы уже знаем,  что на эти поручения Президента мало кто реагирует.  И это означает,  что  село,  которое  сегодня  почти добито в результате этого ценового удара, окажется вообще в невозможном состоянии.

 

     Поэтому, уважаемые коллеги,  мне кажется,  что пора  идти  на радикальный шаг.  У нас есть великолепный Президентгитарист,  есть не менее прекрасный Премьер-футболист -  не  пора  ли  нам  отдать реальную власть в руки профессионалов?  Я полагаю, что этот вопрос надо ставить на повестку дня и  соответственно  рассматривать  его (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається Кириченку Миколі Олексійовичу. За ним

- депутат Клочко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 151,  Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги! Я хотів би продовжити тему попереднього промовця і сказати,  що  в  Законі  України  про  пріоритетність  соціального розвитку   села   та   агропромислового   комплексу   в  народному господарстві  України  передбачено  відшкодування   з   Державного бюджету   витрат   власних   коштів  суб'єктів  господарювання  на спорудження об'єктів соціальної сфери на селі.

 

     Такі видатки в Державному бюджеті на 1999 рік ми з вами не передбачили. Це було 31 грудня,  і напевно через  те,  що  ми  так  поспішали  прийняти бюджет,   порушили   цей   закон.   Мінагропром   разом  з  іншими міністерствами і  відомствами,  районними  держадміністраціями  та регіональними  формуваннями  АПК обрахував обсяги власних витрат у 1998 році, які відповідно до статистичної звітності становлять 442 мільйони гривень.

 

     Враховуючи обмеженість  видатків з Державного бюджету на 1999 рік і як наслідок - неможливість виділення у повному обсязі коштів на  компенсацію,  запропоновано  передбачити  таку  компенсацію  в обсязі 72 мільйони гривень,  а різницю  в  розмірі  370  мільйонів гривень провести шляхом взаємозаліку.

 

     Такі поправки  до  Закону про Державний бюджет на цей рік уже прийняті в першому читанні. І я прошу, Олександре Миколайовичу, на наступному  пленарному тижні розглянути їх і прийняти як закон.  З огляду  на  те  що  в  Державному  бюджеті  немає  централізованих капіталовкладень, хотілося, щоб ми цей закон прийняли якнайшвидше.

 

     Аналогічна ситуація  складається  і  з газифікацією сільських населених пунктів,  будівництвом шкіл,  інших об'єктів  соціальної сфери.   Здійснення   компенсації  витрат  за  1998  рік  допоможе сільгоспвиробникам та  іншим  суб'єктам  господарювання  поліпшити фінансовий стан та провести збір урожаю у складних погодних умовах цього року.

 

     Тому прошу звернути увагу на важливість цього питання і прошу своїх колег при розгляді цього питання на засіданні Верховної Ради України підтримати внесені пропозиції  щодо  виділення  коштів  на розвиток соціальної сфери в обсязі 442 мільйони гривень,  а не 100 мільйонів,  як це передбачає у своїх пропозиціях Кабінет Міністрів України.

 

     Хочу також  звернути  увагу  і  своїх колег,  і уряду,  що на сьогодні на відшкодування передбачених Державним бюджетом  коштів, пов'язаних  із заощадженнями громадян,  не виділено жодної гривні. Невиплата заробітної плати,  пенсій  лише  в  Полтавській  області сягає  шести,  семи  і більше місяців.  Ці питання потрібно гостро ставити. Я думаю, що питання про відповідальність уряду ми повинні поставити в порядку денному на своє місце.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Клочко.

 

     КЛОЧКО М.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  148, Полтавська   область).   Шановні   депутати!  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Я хотіла звернути  вашу  увагу  на  стан  споживчої кооперації  на  селі.  Створювана  десятки  років  ця багатогранна галузь донедавна була одним з основних  наповнювачів  бюджету.  Її заготівельні   організації  мали  тісний  зв'язок  із  виробниками сільськогосподарської продукції.

 

     У результаті реформ,  які проводяться в Україні,  всі  галузі народногосподарського  комплексу зруйновані.  Така доля спіткала й споживчу кооперацію.  Розваливши цю галузь, новоявлені реформатори не  придумали  взамін нічого суттєвого,  крім стихійних базарів чи окремих торговельних точок,  на яких  наяву  панує  антисанітарія, обман і всі інші негаразди торговельної сфери.

 

     Якщо в  районних  центрах люди ще можуть хоч щось придбати на цих базарах,  то у віддалених селах вони  практично  позбавлені  й цієї можливості. А бізнесмен не поїде туди торгувати ні хлібом, ні сіллю, ні іншими товарами першої необхідності.

 

     Тому торговельні,  заготівельні точки споживчої кооперації на селі  -  це  об'єктивна  необхідність.  Проте позбавлена державної підтримки вона  не  може  придбати  товари  для  потреб  сільських споживачів.  Приміщення магазинів,  заготпунктів не експлуатуються вже роками,  не опалюються,  не ремонтуються.  Коротше кажучи, все розвалюється і нікому до цього немає діла.  А це - наше багатство, воно створювалося руками наших батьків і дідів,  які передали його нам,  щоб  ми  розумно  користувалися,  а  ми  не  можемо зберегти готового.

 

     Я звертаюся до  вас,  Олександре  Миколайовичу,  оскільки  ви добре розумієте ситуацію на селі,  і до всіх, кому не байдужа доля сільських жителів.  Давайте приймемо  рішення,  щоб  на  одному  з найближчих  Днів  уряду  розглянути  це  питання.  На  мою  думку, потрібно  підтримати  споживчу  кооперацію  на  державному  рівні, підтримати  питання пільгового кредитування цієї галузі,  зменшити податковий  тиск,  а  можливо,  як   і   для   сільгоспвиробників, запровадити  єдиний  фіксований  податок  чи  встановити податкові канікули.

 

     Враховуючи те, що на селі люди місяцями не отримують пенсій і роками  -  заробітної  плати,  доцільно  було б розробити механізм придбання  товарів  в  магазинах  споживчої  кооперації  за   чеки Пенсійного фонду чи тих підприємств,  які не виплачують заробітної плати.  І  в  результаті  взаєморозрахунків   розробити   механізм кредитування споживчої кооперації.

 

     Зрозуміло, що  вирішити  це питання тільки прийняттям рішення Верховної Ради  чи  закону  неможливо.  Тут  потрібно  застосувати комплексний  державний  підхід,  особливо з боку виконавчої влади, Кабінету Міністрів.  Тому я і прошу поставити на  голосування  мою пропозицію  -  на  Дні  уряду  розглянути питання про стан справ у споживчій кооперації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Лавринович  Олександр  Володимирович вніс пропозицію про те, щоб ми розглянули сьогодні ті питання, які вносилися до порядку денного на попередні дні.  Це  проект  Закону про  внесення  змін до Цивільного процесуального кодексу України і проект  Закону  про  джерела   фінансування   діяльності   органів державної  влади.  Сьогодні  ми працюємо за скороченою процедурою, тому я просив би їх розглянути в першій половині дня.  Я думаю, що заперечень  немає,  тому  на  голосування не потрібно ставити,  ці питання є в порядку денному.

 

     Щодо пропозиції депутата  Краснякова  про  те,  щоб  сьогодні після  12  години  заслухати  інформацію  Кабінету  Міністрів.  Ви розумієте,  що  це  питання  складне  і  не  можна  так  спонтанно заслуховувати   Кабінет  Міністрів.  Ми  дамо  доручення,  щоб  на наступний пленарний  тиждень  Кабінет  Міністрів  підготував  таку інформацію  і  доповів Верховній Раді.  Це питання було внесено до порядку денного.

 

     Щодо пропозиції,  яку  вніс  Сергій  Кириченко,  про   проект Соціального  кодексу  України.  Також  дамо  доручення  профільним комітетам з питань  соціальної  політики  та  праці  та  з  питань бюджету розглянути це питання і внести пропозицію про включення до порядку денного.

 

     Стосовно медпрацівників ми домовилися.

 

     І пропозиція депутата  Клочко  про  стан  справ  у  споживчій кооперації.  Справді,  споживча  кооперація  -  це  була держава в державі.  Сільське населення завжди мало,  що здати в  магазин,  і мало,   що   купити   в   магазині.   Сьогодні   зруйнована   ціла інфраструктура.  Я думаю,  що ми  повинні  це  питання  внести  до порядку   денного   і  до  завершення  третьої  сесії  обов'язково розглянути. Тому приймається ця пропозиція.

 

     А зараз починаємо розгляд тих питань,  які внесені до порядку денного.  Нам необхідно,  шановні колеги, проголосувати і прийняти рішення щодо проекту Закону про визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої політики.  У вас є цей документ, ми його розглянули.  І я просив би прийняти його в  першому  читанні. Автор - Ющик Олексій Іванович.

 

     Я ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,  голосуємо в першому читанні. Іван Заєць теж просить підтримати.

 

     "За" - 165.

 

     Є якісь запитання щодо цього проекту? (Шум у залі).

 

     У Ємця Олександра Івановича є запитання. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Не запитання, а швидше з мотивів голосування. Я хочу пояснити, чому ми так проголосували.

 

     Ми вважаємо,  що  основні  засади  внутрішньої  і  зовнішньої політики справді має  визначити  Верховна  Рада.  Вона  це  робить відповідно до Конституції і через прийняття відповідних законів.

 

     І тому, на нашу думку, будь-які додаткові засади, яких ми вже наприймали десятки і про які ні разу не згадуємо,  коли  приймаємо конкретне  законодавство,  - недостатньо ефективний інструмент для роботи.  Тому щоб не політизувати  роботу  Верховної  Ради,  краще розглядати конкретні законопроекти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я,  Олександре Івановичу, з вами погоджуюсь, але ж ці проекти  розглядалися,  обговорювалися,  нам   залишилося   тільки проголосувати і прийняти рішення (Шум у залі).

 

     Проекти, які  вносили  депутати  Павловський,  Ющик  та інші, розглядалися.  Тому я ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти  в  першому  читанні проект Закону України про визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і  зовнішньої  політики, внесений народним депутатом Ющиком Олексієм Івановичем.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 180.

 

     Спасибі й за це.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про статус депутатів місцевих рад народних депутатів (нова редакція).   Доповідає   член   Комітету   з   питань   державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  Іщенко Олексій Максимович. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий   округ   96,  Київська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Комітет   з   питань   державного будівництва,  місцевого  самоврядування та діяльності рад пропонує вашій увазі в першому читанні проект Закону України  про  внесення змін  і  доповнень до Закону України про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів від 15 грудня 1998 року.

 

     Нині чинний закон,  що регулює статус депутатів місцевих рад, був  прийнятий  22  лютого  1994  року  і  багато його положень не відповідають чинному законодавству.

 

     Проект розроблено  народними  депутатами  -  членами   нашого комітету   на   основі  положень  Конституції  України,  прийнятих Верховною  Радою  попереднього  скликання  законів   про   місцеве самоврядування  в  Україні,  про  вибори  депутатів  місцевих рад, сільських,  селищних  і  міських  голів,  а  також  з  урахуванням практики становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні та досвіду зарубіжних країн.

 

     Саме місцеві ради та  депутати  цих  рад  найближче,  так  би мовити,  стоять  до  народу  і  від  їх  діяльності  багато в чому залежить становлення інституту самоврядування в  Україні,  який  є одним  з найголовніших чинників розвитку демократії та оптимізації влади.

 

     Проте як    продемонстрували     результати     соціологічних досліджень,    проведених    Київським    міжнародним   інститутом соціології,  довіра громадян до місцевих рад  залишається  все  ще низькою. Лише 21,6 відсотка опитуваних зазначили, що мають високий ступінь довіри або певну довіру до своїх рад,  тоді як 44 відсотки вказали, що взагалі не довіряють.

 

     Найактуальніше на  сьогодні завдання - повернути довіру людей до місцевих рад.  I найперше це мають зробити депутати,  які в цих радах працюють.  Отже,  закон, який визначає їхній статус, повинен їм у цьому сприяти.

 

     Шановні колеги!  Запропонований вам проект закону складається із 50 статей,  які об'єднані у шість розділів,  а саме:  "Загальні положення",  "Депутат  -  повноважний  представник  територіальної громади   та   виборців   свого   виборчого  округу",  "Депутат  - повноважний   член   ради",   "Основні    гарантії    депутатської діяльності",   "Порядок  відкликання  депутата  місцевої  ради"  і "Прикінцеві положення".

 

     Крім цього,  розділи І та ІІІ поділяються на глави.  За своєю побудовою  законопроект  від  чинного  закону  відрізняється більш логічною структурою за змістом, послідовністю і аргументованістю.

 

     У законопроекті депутат визнається "повноважним представником територіальної  громади" відповідної адміністративнотериторіальної одиниці  та  виборців  свого  виборчого  округу.   Разом   з   тим наголошується, що він є повноважним і рівноправним членом місцевої ради. У проекті присутня така новела, як присяга депутата місцевої ради.  І  у  зв'язку  з  цим  поіншому,  ніж  в Законі про місцеве самоврядування  в  Україні,   визначається   початок   повноважень депутата.

 

     У статті  4  проекту  передбачено,  що  повноваження депутата починаються з моменту складення присяги.  Більше того, у наступній статті  5  законопроекту передбачено,  що відмова депутата скласти присягу є підставою для дострокового припинення його  повноважень. Відповідно   до   Конституції  України  та  законів  України  щодо обмеження сумісництва у статті 8 подається перелік  посад,  які  є несумісними з виконанням депутатських повноважень.

 

     Авторам законопроекту  вдалося  якнайповніше виписати права і обов'язки  депутата  як  у  виборчому  окрузі,  так  і  в  раді  - колегіальному представницькому органі місцевого самоврядування.  У проекті закону пропонується більш  чітке  визначення  такої  форми реалізації депутатом своїх повноважень, як депутатське звернення.

 

     Депутатське звернення,  як  зазначено в статті 12 проекту,  - "викладена в письмовій формі вимога депутата з питань,  пов'язаних з  його  депутатською  діяльністю,  до місцевих органів виконавчої влади,  органів місцевого самоврядування,  підприємств, установ та організацій,   незалежно   від  форм  власності,  розташованих  на відповідній території,  та їх посадових осіб здійснити певні  дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції".

 

     Органи і  організації  та  їх   посадові   особи,   до   яких звертається  депутат,  зобов'язані негайно розглянути порушене ним питання, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки - дати йому відповідь не пізніш,  як у місячний строк - за аналогією із Законом про статус народного депутата України.

 

     У разі,  якщо депутат не  задоволений  результатами  розгляду свого  звернення  або якщо посадова особа ухиляється від вирішення порушеного у зверненні питання,  він має право внести депутатський запит.

 

     Замість звичного  для  всіх  нас  терміна  "накази  виборців" автори законопроекту застосували термін "доручення виборців".  Але відмінність  полягає  не  тільки  в  назві,  а  й у процедурі його прийняття.  Якщо накази давались виборцями кандидатам  у  депутати під  час  виборчої  кампанії,  то,  як  передбачається у статті 16 проекту,  доручення виборці можуть давати своїм депутатам під  час звітів  і  зустрічей з питань,  що випливають з колективних потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади. Доручення виборців має бути підтримано більшістю учасників зборів.

 

     Дещо по-іншому,   ніж  у  чинному  законі,  вирішують  автори законопроекту питання створення депутатських груп.  У  розділі  ІІ йдеться  про територіальні депутатські групи,  які створюються для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у  виборчих округах за єдністю територій виборчих округів,  спільністю проблем та іншими ознаками.

 

     При обговоренні законопроекту в  комітеті  в  декого  виникли сумніви щодо назви "територіальні", але при подальшій роботі можна буде знайти більш чітку з правової точки зору назву.

 

     У главі "Сесійні та позасесійні форми роботи депутата в  раді та   її   органах"  розділу  III  автори  передбачають  можливість створення депутатських формувань у вигляді фракцій за умови,  якщо до складу кожної з них входить не менше п'яти депутатів. При цьому об'єднання у фракції відбувається на основі єдності  поглядів  або партійного  членства,  але  членство  в  партії не є обов'язковим. Депутат може просто підтримувати політичну спрямованість фракції.

 

     Автори пропонують наділити фракцію такими правами:

 

     на пропорційне  представництво  в  органах,  що   утворюються радою;

 

     на гарантований   виступ  свого  представника  на  пленарному засіданні ради з усіх питань порядку денного;

 

     об'єднувати зусилля з іншими фракціями для створення  в  раді більшості чи опозиції.

 

     Основні гарантії    депутатської    діяльності   та   порядок відкликання депутата в цілому залишаються в проекті без змін.

 

     У розділі  "Прикінцеві  положення"  законопроекту   викладені засади  депутатської  етики,  а  також  порядок  зміни статусу або припинення  повноважень  депутата   у   зв'язку   зі   змінами   в адміністративно-територіальному устрої.

 

     Згідно з     висновком     науково-експертного     управління Секретаріату Верховної Ради України проект може бути  прийнятий  у першому  читанні  з  урахуванням зауважень і пропозицій до окремих його статей.  Багато відгуків на законопроект отримано з  місцевих рад.  У  цілому  ради,  комітети  позитивно оцінюють запропоновані зміни,  але є ряд зауважень  і  пропозицій,  значна  частина  яких заслуговує  на  увагу  і  буде  врахована в разі прийняття проекту закону в першому читанні.

 

     Шановні колеги!  Комітет  з  питань  державного  будівництва, місцевого  самоврядування та діяльності рад просить вас підтримати в першому читанні проект Закону про внесення змін і  доповнень  до Закону   України   про  статус  депутатів  місцевих  рад  народних депутатів.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Запишіться,  будь  ласка.  Відведемо  5 хвилин. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Беспалий.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.    Группа    "Незалежні".   Уважаемый   Алексей Максимович!  В   обществе   довольно   неоднозначно   воспринимают положение  о  неприкосновенности  депутатов  местных  советов.  Вы знаете,  что до того как парламент тринадцатого созыва отменил эту норму,  на мой взгляд,  существовал хороший механизм дачи согласия на привлечение депутатов местных советов к ответственности:  если, например,  местный  совет  не дает согласия,  следует обращаться в вышестоящий  совет  вплоть  до  Верховной  Рады.  И  в  парламенте двенадцатого созыва мы принимали такие решения.

 

     Мне кажется,  сегодня депутат местного совета не защищен.  Вы понимаете? Нормальный, действующий, принципиальный депутат сегодня будет  вынужден сидеть и помалкивать.  Вы знаете,  о чем я говорю, потому что сегодня неоднозначное отношение к депутатам.

 

     Как вы  считаете,  возможно  сегодня   восстановить   принцип неприкосновенности депутатов местных советов?

 

     ІЩЕНКО О.М.  Шановний  колего  Черненко!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Справа  в  тому,  що  свої  пропозиції,  бачення  і відповідний  законопроект  про  внесення змін до цього закону вніс народний депутат Віктор Сергійович Горбачов.

 

     Олександре Миколайовичу,  я  прошу,  якщо  можливо,  щоб  він виклав свою точку зору з цієї трибуни, а потім я висловлю офіційну думку комітету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий. За ним - депутат Гуцол.

 

     ІЩЕНКО О.М.  Ні,  я не відповів на запитання (Шум у залі). Це питання заслуговує на більш детальний і глибокий аналіз.

 

     Шановні колеги!  10 червня наш комітет розглянув законопроект депутата Горбачова  Віктора  Сергійовича  про  внесення  зміни  до Закону   України   про  статус  депутатів  місцевих  Рад  народних депутатів, в якому пропонується передбачити, що: "Депутат місцевої ради  не  може  бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без попереднього розгляду питання радою".

 

     Тобто мова  йде  про  відновлення  інституту  недоторканності депутатів  місцевих  рад в дещо іншому вигляді,  тому що в проекті Віктора Сергійовича говориться просто про  розгляд  питання  радою без деталізації цього механізму, як це мало місце в законодавстві, що діяло раніше.

 

     Я хочу звернутися до історії  цього  питання.  У  Законі  про статус   депутатів  місцевих  Рад  народних  депутатів,  який  був прийнятий Верховною Радою дванадцятого  скликання  4  лютого  1994 року,   була   стаття  29  "Депутатська  недоторканність  депутата місцевої Ради".  Зазначена стаття була вилучена згідно із  законом від  13  січня 1998 року.  Тоді ж втратив чинність і Закон України про порядок одержання згоди Ради народних депутатів на притягнення депутата     до    відповідальності.    Скасування    депутатської недоторканності  депутатів   місцевих   рад   цілком   відповідало Конституції  України,  оскільки стаття 24 встановила рівність усіх громадян  перед  законом.   Ініціюючи   відновлення   депутатської недоторканності  депутатів  місцевих  рад,  наш колега Горбачов не врахував,  що питання імунітету,  в тому числі й депутатського,  є виключно предметом конституційного регулювання.

 

     Така практика  склалася  ще  за  радянських  часів.  Але якщо Конституція Української РСР поширювала гарантії недоторканності

 

 на депутатів рад усіх рівнів, то нині діюча Конституція передбачає імунітет  для  народних  депутатів  України   (стаття   80),   для Президента  України (стаття 105),  для суддів загальної юрисдикції (стаття 126) та суддів Конституційного Суду  (стаття  149).  Таким чином,   розширення   кола  осіб,  на  яких  поширюються  гарантії недоторканності, буде суперечити перш за все Конституції України.

 

     Від теоретичних  аспектів  цього  питання  хочу  перейти   до практичних. Статистика Міністерства внутрішніх справ, яку запросив наш комітет,  свідчить,  що після скасування  Верховною  Радою  13 січня  1998  року інституту депутатської недоторканності депутатів місцевих  рад  з'явилася  можливість   послідовного   забезпечення принципу рівності всіх перед законом.  Якщо в 1997 році дано згоду на притягнення до кримінальної відповідальності лише 40,7 відсотка осіб з числа депутатів місцевих рад, то за 11 місяців 1998 року (я прошу пробачення,  але ми брали дані ще на той час)  цей  показник сягнув 87 відсотків.

 

     Разом з  тим,  як зазначається у висновку науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради,  правоохоронні  органи  не проявляють якоїсь упередженості щодо депутатів місцевих рад,  бо з десятків тисяч порушених у 1998 році кримінальних справ  лише  100 стосуються депутатів місцевих рад.  Досить велика частка порушених справ направляється до суду і завершується  засудженням  депутатів місцевих  рад,  тобто  суд  визнає  їх винними у вчиненні злочину. Отже,  за  висновком  науково-експертного  управління  (і  він   є слушним),  скасування  недоторканності  депутатів  місцевих рад не призвело до численних порушень при вирішенні питань притягнення їх до відповідальності.

 

     І, нарешті,  хочу  звернути  вашу увагу,  шановні колеги,  на міжнародні правові акти та досвід  зарубіжжя.  Європейська  хартія про місцеве самоврядування,  яку Верховна Рада ратифікувала у 1997 році,  не  вимагає  застосування  подібних  гарантій   у   чинному законодавстві України.

 

     Щодо зарубіжного  досвіду,  то  за повідомленням Українського європейського  консультативного  центру  з  питань  законодавства, скажімо,  у  Німеччині  і  Швеції  депутати  місцевих  органів  не користуються недоторканністю.  Не передбачають гарантій  імунітету для  депутатів  місцевих  рад  і  наші  найближчі  сусіди-росіяни. Відповідна стаття федерального закону Росії про загальні  принципи організації   місцевого   самоврядування  в  Російській  Федерації передбачає,  що  депутати  органів  місцевого  самоврядування   на території  свого  населеного  пункту  не можуть бути затримані (за винятком випадків на місці злочину), піддані обшуку, притягнені до кримінальної  відповідальності на території свого виборчого округу без згоди прокурора.

 

     Шановні колеги,  саме в такому  плані  проходило  обговорення законопроекту   депутата  Горбачова  в  нашому  комітеті.  Ще  раз наголошую,  що  я  доповідаю  офіційну  думку  Комітету  з  питань державного  будівництва,  місцевого  самоврядування  та діяльності рад.  Саме  з  цих  підстав  комітет  прийняв  рішення   відхилити зазначений законопроект.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, якби ви разом з депутатом Кушніром їздили на зустрічі з головами сільських  рад,  що  ми  робимо  щомісяця,  то трошки  по-іншому  до цього ставилися б і не брали модель німецьку чи французьку,  а брали нашу  модель.  Враховували  б  український менталітет,  а не приміряли весь час чужий піджак.  Ви подивіться, що сьогодні роблять  з  головами  сільських  рад,  що  роблять  із депутатами  сільських  і  місцевих  рад!  А ми постійно приміряємо чийсь піджак... Сідайте, будь ласка.

 

     Горбачов Віктор Сергійович, співдоповідач. Будь ласка.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   127, Миколаївська область).  Група "Независимые".  Уважаемые коллеги! Я предлагаю  статью  29  законопроекта,   предложенного   комитетом, дополнить пунктом следующего содержания:  "Депутат местного совета не может быть привлечен к уголовной ответственности, арестован или подвергнут     мерам    административного    взыскания,    которые накладываются   в   судебном   порядке,    без    предварительного рассмотрения   вопроса  советом".  Соответствующие  поправки  надо внести и в другие статьи законопроекта.

 

     Мой проект  не  противоречит   Конституции.   В   статье   22 Конституции  сказано:  "Права  и  свободы  человека  и гражданина, закрепленные настоящей Конституцией, не являются исчерпывающими" - то  есть  они  могут расширятся.  "Конституционные права и свободы гарантируются и не могут быть упразднены" - мы ничего не отменяем. "При  принятии  новых законов или внесении изменений в действующие законы не допускается сужение  содержания  и  обема  существующих прав и свобод".  Мой проект направлен на расширение прав,  а не на их сужение.  Нигде в Конституции не сказано,  что это запрещено. А если не запрещено - значит, это можно.

 

     Статья 29   старого   закона   была  исключена  на  основании принятого Верховным Советом 13  января  1998  года  закона  11/98. Исключена  она  была,  как  я понимаю,  из-за приближающихся тогда выборов в Верховный Совет  и  криминогенной  обстановки  именно  в Крыму.   Я   считаю,  что  это  было  сделано  преждевременно.  То "равновесие" власти,  которое  существует  на  местах,  говорит  о большом  дисбалансе  влияния депутатов местных уровней на процессы политики и  экономики.  Жесткая  вертикаль  исполнительной  власти давит   любую   инициативу   депутатов  на  местах,  если  это  не вписывается в рамки интересов этой власти.

 

     При ухудшающейся обстановке в  экономике,  что  мы  наблюдаем каждый день, происходит централизация власти, сужение монополии на ресурсы,  то  есть  происходит  неизбежное   ужесточение   влияния исполнительной  власти в руководстве страной.  И это понятно:  она (власть) хочет остаться.  Поэтому нам очень важно  именно  сегодня положить на чашу весов проект закона,  который может предотвратить возможную диктатуру.

 

     Депутат, который более активно  работает  в  своем  округе  и зачастую  входит  в  конфликт  с исполнительной властью,  попадает сегодня под  некачественную  систему  дознания.  Предложен  проект закона  не  прямого  действия.  На сессиях советов местного уровня будут, повторяю, рассматриваться вопросы о привлечении депутатов к ответственности. Как показало время, все более качественный состав депутатов принимает обективные решения.  Да и  само  рассмотрение дает  возможность  избирателям разобраться со своими избранниками. По большому счету, это и есть гласность.

 

     Вы и сами хорошо ощущаете,  насколько  нам  трудно  выполнять свои обязанности даже с нашими полномочиями. Я не говорю о больших вопросах наших  областей,  которые  месяцами  как  бы  решаются  в кабинетах  правительства.  Можно  назвать  много мелочей,  которые мешают работать нам.  А  что  уже  говорить  о  депутатах  местных уровней?!

 

     Депутаты местных советов - это основа демократии.  И неважно, где  они  находятся:  на  западе,  востоке,  севере   страны.   От эффективности  их  работы  зависит  и эффективность нашей работы в округах.   Это   они   решают   вопросы   культуры,   просвещения, здравоохранения,   правопорядка,  деятельности  всех  коммунальных служб.  Это  они   выступают   представителями   самого   большого количества жителей нашей страны.

 

     По истечении  времени стало ясно,  что слухи о криминалитете, проникающем в депутатскую среду,  были преувеличены.  И сегодня те единичные  случаи  стараются  подать с большим пафосом,  тем самым бросая тень на Верховный Совет.  Конечно,  это понятно, ведь здесь находится большинство претендентов на кандидата в Президенты.

 

     Если говорить  о  проникновении  криминалитета  в депутатскую среду, то надо отметить такой барьер, как возрастающая конкуренция на выборах и контроль за выборами,  который,  я уверен, вы все уже ощутили у себя в округах.  Но самое главное,  что избирателей  уже трудно будет подкупить различными способами.  Они понимают, что от того, кого они изберут, зависит их благополучие.

 

     Хочу сказать,   что   именно   депутаты    местного    уровня непосредственно  организуют выборы и участвуют в выборах депутатов районных,  городских  и  областных  советов,  выборах  мэра  и   в Верховный Совет. В ближайшее время они активно будут участвовать в выборах Президента.

 

     Я уверен,  что депутаты с новым статусом смогут сыграть очень важную  роль  -  роль  силы,  которая  поможет  провести  выборы с наименьшими нарушениями.

 

     Вы знаете,  что существует  очень  простой  вопрос  -  вопрос власти.  Как  бы  он  ни был завуалирован различными выступлениями Президента,  существует сильная  вертикаль  исполнительной  власти плюс  судебная  власть.  Вы  знаете,  что в принципе эти две ветви власти заодно.  Можно говорить о недостатках этого проекта закона, но я думаю, надо говорить о его достоинствах. Это шаг к равновесию власти, которое так необходимо демократии.

 

     Здесь говорилось о положении в других странах.  Я думаю, что, к сожалению, этот законопроект на сегодняшний день приемлем именно для нашей страны,  исходя из наших  экономических  и  политических условий.  Думаю,  что  мы  вернемся к вопросу о неприкосновенности депутатов местных советов и нашей с вами неприкосновенности, когда общество  дойдет  именно  до  такого  уровня  демократии,  который необходим.

 

     ГОЛОВА. До Віктора Сергійовича будуть запитання?  Запишіться. Запросіть,  будь  ласка,  до  залу  хоча  б  одного  члена фракції зелених.  Жодного  вже  немає  в  залі.  Прогресивних  соціалістів запросіть,  представників фракції "Реформи-центр", позафракційних. Рухівців треба додати  і  народних  демократів  теж.  Будь  ласка, висвітіть список.

 

     Депутат Коновалюк. За ним - депутат Полюхович.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область).  Группа  "Трудовая Украина".  Уважаемый  Виктор Сергеевич!  Предусматривали ли вы при подготовке  данного  законопроекта  чтонибудь  для   того,   чтобы параллельно  выписать  сам  процесс  выдвижения  и регистрации при очередных выборах в  советы  местных  уровней,  чтобы  можно  было максимально  эффективно  отчленить  ту  криминальную  составляющую кандидатов в депутаты, которые все-таки попадают сегодня в местные органы власти?

 

     И как  вы  считаете,  насколько эффективно отразится принятие ваших поправок на деятельности самих органов власти?

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Вы знаете, я уверен, что когда вы избирались в Верховный  Совет,  то  почувствовали ту конкуренцию при избрании в местные советы,  о которой я говорил.  Если раньше было от пяти до восьми   кандидатов  на  одно  место  в  местных  советах,  то  на сегодняшний день эта цифра увеличилась в  2-3  раза.  Это  и  есть конкуренция.  То  есть  это  уже рост авторитета депутата местного совета.  Это говорит об их полномочиях,  о демократизации  страны. Понимаете, это важно.

 

     Относительно криминалитета. Я уверен, что когда люди избирают депутатов местных советов,  они  знают  (города  же  маленькие,  а районы тем более), кто есть кто. Это раньше избирателей можно было купить. Сегодня, я думаю, это уже невозможно.

 

     Соответственно будет повышаться статус,  а это будет помогать депутатам в их работе. Вы же видите, как даже нам трудно работать. Из-за всяких мелочей мы не можем здесь  месяцами  решить  проблемы наших   областей.   Так  что  повышение  статуса,  я  думаю,  даст возможность им работать лучше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Кочерга.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155, Рівненська область). Вікторе Сергійовичу, ми з вами обиралися по мажоритарному округу,  і пам'ятаємо,  хто балотувався до складу обласної  або  районної  рад.  Я вже не кажу про міські ради,  там трошки інша система.

 

     Сьогодні вранці  я  розмовляв  з  працівниками   секретаріату обласної  ради,  з  довіреними людьми,  з якими можна перемовитися декількома фразами.  Запитую:  "Як ви ставитеся до  законопроекту, який  ми  будемо  сьогодні  обговорювати  у  Верховній Раді?" І ви знаєте,  в одного думка одна,  в другого - зовсім інша. Один з них сказав мені:  "Іване Павловичу,  половина депутатів нашої обласної ради - це люди, які виконують, м'яко кажучи, не зовсім депутатські повноваження."  Ви  розумієте,  про  що  я  кажу.  І  якщо  завтра прокуратура порушить проти них кримінальну справу,  то вона матиме матеріали для цієї справи.

 

     Я проголосую  за  прийняття  цього  законопроекту  в  першому читанні і подам дуже багато суттєвих поправок до другого  читання. Але  ви  мені скажіть:  саме ви,  Вікторе Сергійовичу,  як депутат проголосували б за прийняття в першому читанні чи не проголосували б?

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  В  целом  за  новую  редакцию закона,  которую предлагает комитет,  или за  свою  поправку  к  закону?  За  свою? Конечно, я бы проголосовал.

 

     И я  уверен,  что  местные  власти  будут  относиться к этому по-разному.  Но  вы  понимаете,  когда  депутат  местного   уровня нарушает  закон  и когда его выставляют на показ в сессионном зале районного,  городского или областного советов,  то,  я думаю,  это сильно  скажется  на  его дальнейшей жизни и работе именно в своем округе. Понимаете, это очень важно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 49, Донецька   область).   Коммунистическая    фракция.    Виктор Сергеевич!  Мы  с  вами  говорили  об этом законопроекте,  и я как народный депутат буду его поддерживать.  Работая в нашем комитете, мы  получаем  массу писем о тех нарушениях,  которые допускаются в отношении депутатов местных советов.  Взять нашу Донецкую область. Там  вот  буквально  недавно  милиция  грубо  обошлась с депутатом городского совета.  У меня в округе тоже такие факты неединичны. Я буду голосовать за принятие проекта в первом чтении.

 

     А как  вы  посмотрите  на  то,  чтобы  мы несколько расширили перечень субектов,  которые должны охраняться законом?  Я имею  в виду такие категории нашего актива, как городской голова, сельский голова,  поселковый голова.  Ведь в последнее время  на  Донетчине против  прогрессивных  людей  со  стороны административных органов такая травля развернута,  такой прессинг,  которые невозможно было представить даже в царской России.

 

     Как вы   считаете,  можем  мы  несколько  расширить  перечень категорий лиц, которые будут охраняться этим законом?

 

     ГОРБАЧОВ В.С.  Я  считаю,  этот  перечень  обязательно   надо расширять,   чтобы  председатели  районных,  местных  и  областных советов были также  неприкосновенны.  Но  дальше,  я  думаю,  этот список  вряд ли надо расширять.  Надо защитить этих руководителей. Как вы знаете,  руководители - это  руководители.  От  них  многое зависит,  в  том  числе  и  работа депутатов местных уровней.  Как председатель руководит, так и работают депутаты.

 

     ГОЛОВА. Спасибі Вікторе Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Є  бажаючі  взяти  участь   в   обговоренні? Безперечно, є.

 

     Слово надається    голові    профільного   комітету   Кушніру Олександру Дмитровичу.  За ним буде виступати депутат Беспалий,  а за ним - депутат Черненко.

 

     Одну хвилинку.  Я  просив  би  відвести  на це 15 хвилин.  Не заперечуєте? Будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты!  С учетом того,  что у меня всего три минуты, я постараюсь говорить  сжато  и  кратко.  До  13  января  1998  года действовало   положение  о  неприкосновенности  депутатов  местных советов.  После создания комитета мы начали получать в  наш  адрес множество   писем,   предложений  о  необходимости  восстановления статуса неприкосновенности депутатам местных советов.

 

     Этот вопрос поднимался и на всех заседаниях  координационного совета,   которые   проводил  Александр  Николаевич  Ткаченко,  он поднимался на всех совещаниях, которые я как председатель комитета проводил   с   заместителями  председателей  областных  советов  и руководителями  секретариатов.  Этот  вопрос   всегда   настойчиво поднимался на всех встречах с представителями депутатского корпуса местных советов.

 

     В наш  адрес,  в  адрес  Верховного  Совета  поступило  много обращений,   в  частности  обращение  депутатов  Днепропетровского областного совета.  Я зачитаю основные  положения:  "Ми,  депутати Дніпропетровської   обласної  ради  двадцять  третього  скликання, глибоко стурбовані з  приводу  передчасного  скасування  положення чинного   законодавства   щодо   депутатської  недоторканності.  У нинішніх  умовах  це  створює  несприятливі  умови   для   плідної діяльності    народних    депутатів.    Скасування    депутатської недоторканності негативно впливає на діяльність депутатів у  радах і  округах.  Незважаючи на те що в області не було жодного випадку притягнення  депутатів  до  кримінальної  відповідальності,  мають місце  непоодинокі випадки тиску на них з боку працівників владних структур,  які  депутатами  розцінюються  як   переслідування   за політичними  мотивами"  -  і  так далі,  і так далі.  Звернення це прийнято 27 листопада 1998 року.

 

     На адресу   Верховної   Ради   також    надійшло    звернення Житомирської обласної ради,  де пишеться: "Обласна рада вважає, що для  безперешкодного  і  ефективного  здійснення  депутатами  всіх рівнів  своїх  депутатських  повноважень  повинні  бути  визначені необхідні правові  умови.  Просимо  при  прийнятті  нового  закону України  про  статус  депутатів  місцевих  рад  поновити  інститут депутатської недоторканності."

 

     На адресу   нашого   комітету   надійшло   також    звернення Радивилівської районної ради Рівненської області (я акцентую увагу

- Рівненської області),  депутати якої теж  ставлять  питання  про відновлення норми статті 29 про те, що депутати не можуть бути без згоди місцевих рад притягнуті  до  кримінальної  відповідальності, затримані чи заарештовані.

 

     От себя  добавлю,  что  отмена  неприкосновенности  депутатов местных советов не уменьшила количества желающих  быть  избранными депутатами  местных  советов всех уровней.  Поэтому аргумент,  что только  криминалитет  воспользуется  теми  правами,  которые  дает депутатская   неприкосновенность,   на   мой   взгляд,  совершенно некорректный.

 

     Я призываю поддержать проект народного депутата Горбачева.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     Позицию комитета высказал народный депутат Ищенко. Я повторил те  аргументы,  которые  я  как  председатель при обсуждении этого вопроса приводил  на  заседании  комитета.  К  сожалению,  комитет руководствовался  не  аргументами,  которые  приводил  я и которые приводят областные и районные советы,  прося вернуть  этот  статус депутатам  местных  советов,  а  только теми аргументами,  которые привел Алексей Максимович, - об отсутствии в Конституции положения о депутатской неприкосновенности депутатов местных советов.

 

     ГОЛОВА. Олександре Дмитровичу! Ви розкажіть нашим колегам, що нам говорять  на  зустрічах  з  головами  сільських  рад,  які  ми проводимо щомісячно.

 

     КУШНІР О.Д.  Александр Николаевич, я подтверждаю, что на всех этих встречах в очень резкой форме ставится вопрос о необходимости восстановления   статуса   неприкосновенности   депутатам  местных советов.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово має депутат Беспалий,  за ним - депутат Черненко.  Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, НДП). "Реформи-центр". Шановні колеги! Наполеон вимагав від своїх юристів писати закони коротко і  неясно.  Схоже,  що  автори законопроекту  при написанні статті 8 частково врахували побажання великого корсиканця і написали не те щоб дуже  коротко,  але  дуже неясно.

 

     Зараз Конституційний   Суд   якраз   розглядає  питання  щодо несумісності статусу депутата Верховної Ради для міських голів. Ми що,  хочемо  дати суддям додаткову роботу,  щоб вони розглядали ще питання про статус депутатів місцевих рад?

 

     Друга проблема - утворення територіальних депутатських груп з числа     депутатів     рад     різних    рівнів.    Співпрацювати депутатам-землякам необхідно,  але до чого тут така  формалізована структура?  Це  що,  кубик у будівництво вертикалі рад - улюбленої іграшки деяких ностальгічних мрійників?  Це вже було, життя довело неспроможність цього.

 

     Третій момент  -  це доручення депутатам від зборів виборців. Підхід серйозний,  виконання доручень обов'язкове, контроль за цим здійснюватимуть ради. Але більшість на зборах і більшість виборців

- це далеко не одне й те  саме.  Уявіть,  одні  збори  дають  одне доручення,  наприклад,  закрити шкідливе виробництво, а інші збори дають  доручення  його  розширити.  Це  теж  вже  було,  якщо   ви пам'ятаєте депутатські накази, це теж таке ілюзорне побажання.

 

     І головне.   Цілий  розділ  проекту  присвячений  відкликанню депутатів.  На  перший  погляд,   це   посилить   відповідальність депутатів перед виборцями.  Але,  по-перше, свобода невід'ємна від відповідальності,  громадяни  тільки  тоді   робитимуть   свідомий відповідальний  вибір,  коли не матимуть ілюзій щодо легкої заміни депутатів, обиратимуть всерйоз лише тоді, коли обиратимуть надовго чи  депутатів  місцевої  ради,  чи  депутатів  Верховної Ради,  чи Президента.   Вільний   вибір   -   святе    право    громадянина, відповідальність за зроблений вибір - його святий обов'язок.

 

     По-друге, де    можна   ефективно   провести   увесь   процес відкликання депутатів  у  сучасних  умовах?  Там,  де  є  реальний контроль громадян владою,  де є вільні ініціативні громадяни.  Але там,  де є майже тотальний контроль влади  над  населенням,  як  у сучасній   Україні,   відбуватиметься  суцільне  вичищення  з  рад опонентів місцевої влади. У сучасній Україні відкликання депутатів місцевих рад матиме єдине призначення: тиск на неслухняних та ще й напередодні президентських виборів,  де влада  недогледіла  -  там незабаряться відновити одностайність.

 

     Ми хочемо  зробити якнайкраще,  а як вийде - всім відомо.  До речі,  у  світовій  практиці  відкликання  депутатів   не   набуло розповсюдження.

 

     Тому принаймні до президентських виборів ми б не хотіли,  щоб набула розповсюдження така форма тиску на місцеві ради.

 

     Перелік суттєвих  вад  проекту   наведеними   прикладами   не обмежується,  проте  обмежується  мій  час,  тому  я  пропоную  не підтримувати даний проект навіть у першому  читанні.  Я  кажу  про проект, який представляв депутат Іщенко.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Омельченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Я хотел бы начать свое выступление с  описания "депутатского  дня",  который  производили  в одном очень родном и близком мне городе,  когда к местному депутатскому корпусу  пришел городской  голова  для  информации  о всех проблемах,  имеющихся в городе,  и о том,  что будет предприниматься.  Городской голова  - неплохой человек,  но сам принцип отношения к депутатскому корпусу совета города,  в котором проживает 340 тысяч избирателей,  на мой взгляд, весьма и весьма странный.

 

     Я в чем-то разделяю точку зрения Бориса Яковлевича Беспалого, но  нельзя  сегодня  говорить  о  серьезной  работе   депутатского корпуса,   который   на   местах   практически  не  имеет  никаких полномочий.  И не только в городе, который близок и родной мне, но и  в  других  городах.  Когда  в  1994-1998  годах я был депутатом областного совета,  то есть,  по сути, до принятия Конституции, мы могли что-то сделать,  но когда приняли Конституцию - депутат стал просто статистом.

 

     Когда идет избирательная кампания,  на кандидата  в  депутаты избиратели возлагают надежды,  что он что-то сделает. Да ничего он не сделает,  ибо будет принимать решения,  которые  исполнительная власть то ли будет выполнять, то ли не будет.

 

     Поэтому я   хотел  бы,  чтобы  в  законе  были  предусмотрены действительно серьезные полномочия депутатов  местных  советов.  Я считаю,  что была допущена большая ошибка, когда депутат был лишен такого  иммунитета.  Не  какого-то  божественного,  но   хотя   бы элементарного.

 

     На одной из сессий городского совета депутат задает вопрос, а городской голова ему говорит:  "А чего ты вопрос  задаешь,  мы  же проводили  "депутатский день",  надо было прийти и послушать".  Ну нельзя же унижать до такой степени!

 

     И еще один важный вопрос. Сегодня мы имеем вот эту "слухняну" структуру только потому,  что ни городской голова, ни председатели областного, сельского, поселкового советов ничем не защищены. Я не призываю  к  какой-то ареальной неприкосновенности,  но она должна существовать у депутата.

 

     Об отзыве депутата. В системе многопартийности - это какой-то атавизм,  как  хвост  у  новорожденного.  Такого  не должно быть в многопартийной системе.  Это будут перманентные выборы по наказам: одна улица дает один наказ,  другая - противоположный. Что мы сюда мостим?

 

     Я предлагаю принять законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Омельченко Григорій Омелянович.  За  ним  - депутат Мичко.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Я  зупинюся  лише  на  законопроекті,  внесеному Віктором Горбачовим.

 

     Ви дивіться,  що відбувається:  дві крайності. Спочатку в нас була   введена  абсолютна  депутатська  недоторканність  депутатів місцевих рад. І коли вона діяла, практично неможливо було притягти депутата до відповідальності за скоєння злочину.  Потім вдалися до інших крайнощів  і  скасували  будьяку  недоторканність  депутатів місцевого рівня,  тобто позбавили їх елементарних правових засобів протистояння виконавчій владі.

 

     Немає нічого нового. Я підняв з архіву той законопроект, який пропонувала  депутатська група депутатів-офіцерів,  обраних у 1994 році,  в якому передбачено нормальний  правовий  захист  депутатів місцевого рівня,  але в разі скоєння ними злочину вони можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.  І в той же  час  цей проект,   який   не  розглянула  Верховна  Рада  України  минулого скликання, дає можливість депутатам місцевого рівня належним чином виконувати свої обов'язки, тобто якщо на них чинитиметься тиск, то закон буде їх захищати.

 

     Я зачитаю цей законопроект, який був внесений ще в 1995 році: "Депутати місцевих Рад, голови сільських, селищних, міських Рад не можуть бути без згоди відповідної ради заарештовані  до  винесення обвинувального   вироку   судом.  Депутати  місцевих  Рад,  голови сільських,  селищних,  міських Рад можуть бути затримані без згоди Ради  лише  безпосередньо  на місці вчинення ними тяжкого злочину. Кримінальна справа щодо депутатів місцевих Рад,  голів  сільських, селищних Рад може бути порушена виключно прокурором.

 

     Кримінальні справи  по  звинуваченню  депутатів місцевих Рад, голів сільських,  селищних Рад розглядаються обласним  судом".  Ця формула  дасть  можливість  захистити  депутатів  місцевих рад від тиску, скажімо, провокацій з боку виконавчих структур.

 

     Тому, шановний Олександре  Миколайовичу,  шановні  колеги,  я пропоную  прийняти в першому читанні статтю,  яку запропонував наш колега Віктор Горбачов,  обговорити ці мої пропозиції і в  другому читанні  прийняти  формулу  депутатської недоторканності депутатів місцевих рад.  Вона не буде абсолютом,  якою  була  раніше,  дасть можливість  у  разі  скоєння  депутатом  злочину  притягти його до відповідальності,  але  водночас  і  захистить  його   від   тиску виконавчої влади.

 

     Олександре Миколайовичу,  прошу 30 секунд,  хочу зробити одну інформацію.  Я не можу не повідомити вас про це, бо візьму великий гріх  на  душу.  Я  отримав  оперативну  інформацію,  що замовлено вбивство  Володимира  Сивковича.  Спочатку  це   замовлення   було зроблено через Москву, зараз - через Казахстан. Володимир Сивкович вимушений переховуватися за межами  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу,  я  прошу  вас:  дайте  протокольне доручення голові Служби безпеки України,  міністру внутрішніх справ  України  вжити заходів для забезпечення особистої безпеки Володимира Сивковича та членів його сім'ї.  Він - один із засновників каналу СТБ.  Шановні друзі, я прошу допомогти в цій ситуації.

 

     ГОЛОВА. Ми дамо таке доручення.

 

     Слово надається   народному   депутату  Мичку.  За  ним  буде виступати депутат Ключковський.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 60, Донецька  область).  Фракция  "Батьківщина".  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Безусловно, из двух представленных сегодня на рассмотрение  проектов  особую  значимость  приобретает проект    депутата    Горбачева    о   возобновлении   депутатской неприкосновенности депутатов местного  уровня.  Мне  странно  было слышать  точку  зрения  первого  докладчика - Алексея Максимовича, когда он сказал, что это не предусмотрено Конституцией, что только Президенту    и    народным    депутатам    Украины   дано   право неприкосновенности, и сослался на законодательства ряда зарубежных стран.

 

     Я должен  сказать,  что  в  Конституции  Украины  (статья 22) записано и другое.  В частности то,  что права и свободы,  которые даются гражданам Украины,  не являются исчерпывающими. И главное - они не могут быть упразднены. Поэтому я думаю, что в данном случае нет несоответствия Конституции Украины.

 

     Сегодня говорят    о   том,   что   возвращение   депутатской неприкосновенности - это отступление от демократии, отступление от Конституции, что перед законом все равны и так далее. Все это так. Но это было  бы  правильно  в  том  случае,  если  бы  мы  жили  в действительно правовом, демократическом государстве.

 

     Уже сегодня  в средствах массовой информации можно прочитать, что, видите ли, органы внутренних дел озабочены тем, что депутатам местного  уровня вернут неприкосновенность,  что это,  мол,  самый криминализированный корпус.  Ничего подобного!  Мы  здесь  сегодня услышали  данные  о  том,  что  из  15 тысяч депутатов к уголовной ответственности было привлечено 100 человек.

 

     Противники этого говорят о том,  что многие идут  в  депутаты местных советов,  чтобы получить депутатскую неприкосновенность, и стоит  ее  отменить  -  стихнет  поток  желающих  стать  депутатом местного уровня.  Ничего подобного!  Сегодня мы видим,  что многие руководители различных уровней стали депутатами местных советов.

 

     Что касается проекта Горбачева.  Я считаю, что он должен быть принят в первом чтении, но, безусловно, требует большой доработки. В  частности,  возникает  такой  элементарный  вопрос.   Например, депутат  районного  совета,  скажем,  города  Харцызска,  совершит дорожно-транспортное происшествие в Черновицкой области. Так нужно прокурору обращаться в Харцызский совет для получения согласия или нет?  Этот вопрос должен быть урегулирован,  как в свое  время  он регулировался специальным постановлением Верховной Рады.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Ключковський.  За  ним  -  депутат Марченко Олексій.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Народний рух України. Шановні колеги! Можу висловити тільки жаль з приводу того,  що ми змішали в одне обговорення  два зовсім різні питання.  Перше - про нову редакцію Закону про статус депутатів  місцевих  Рад  народних  депутатів.  І  друге   -   про недоторканність депутатів місцевих рад.

 

     Я вважаю перше питання значно важливішим,  тому зосереджуся в основному  на  ньому.  Можливе  прийняття  другого   законопроекту приведе  хіба  до  того,  що  деякі потенційні кандидати в народні депутати України, може, зосередять свою увагу на місцевих виборах.

 

     Коли мова йде про статус депутатів місцевих  рад,  я  відразу хотів  би  порушити  питання  про  статус  голів  відповідних рад, насамперед сільських,  селищних  і  міських.  Дотепер  у  кулуарах Верховної  Ради  гуляє  законопроект  про статус голів відповідних рад.  І хочу сказати, що сьогодні їхні обов'язки, права, статус не визначені  жодним  законом.  Вони  не  входять  у  число депутатів місцевих рад,  вони обираються незалежно від них. І водночас їхній статус   нічим  не  визначений.  Тому  ця  проблема  мала  б  бути врегульована разом з проблемою статусу депутата місцевої ради.

 

     Друге принципове питання,  яке ми маємо розглядати, приймаючи цей законопроект, - це характер мандата депутата місцевої ради.

 

     У статті 2 законопроекту сказано,  що депутат є представником усієї територіальної громади,  а не лише свого округу.  Це  типове формулювання  представницького  вільного мандата.  Однак у проекті закону  ця  позиція  проводиться   непослідовно.   Так,   скажімо, незрозуміло,  яка сфера впливу депутата: відповідна територія ради чи округу?  Про це  нічого  не  сказано.  А  характер  відкликання депутата  -  це  рудимент  імперативного мандата.  Зверніть увагу: депутат представляє всю громаду, але відкликають його виборці лише одного округу. А інші, кого він представляє?

 

     Багато проблем   пов'язано   з   формуванням   територіальних депутатських груп і депутатських фракцій. Вони чомусь мають різний статус.  Уже  говорилося  про  те,  що  до  складу  територіальної депутатської  групи  можуть  входити   депутати   різних   рівнів. Незрозуміло,  чому  вона  має  реєструватися  і радою якого рівня. Скажімо, чому територіальна група складається з трьох депутатів, а фракція - з п'яти?  Чому територіальна група просто повідомляє про своє існування,  а рішення про створення  фракції  приймається  на сесії  ради?  Може  ж  статися  так,  що  сесія  ради  відмовить у створенні фракції на партійній основі. Ці речі зовсім незрозумілі.

 

     І останнє питання,  на яке я хотів би  звернути  увагу.  Воно стосується  гарантії  працевлаштування осіб,  звільнених з посад у радах.  Недавно ми прийняли закон, який розв'язує проблему статусу державного службовця для осіб обраних. Однак треба подбати про те, щоб і працевлаштування осіб,  звільнених з  виборних  посад  після закінчення строку повноважень, було достатньою мірою гарантоване.

 

     Я пропоную  прийняти  цей  законопроект  у  першому читанні і суттєво доопрацювати при підготовці до другого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201. Черкаська область). Дякую. "Відродження регіонів". Шановні колеги! Я  не  хотів  би,  щоб  наша  увага  була  зміщена  в  бік другого законопроекту,  який внесений до  порядку  денного.  Звертаю  вашу увагу,  що  першим стоїть законопроект про внесення змін до Закону про статус депутатів місцевих  Рад  народних  депутатів.  Проектом закону  передбачається  внести необхідні зміни до чинного закону у зв'язку з  прийняттям  Конституції  України,  Закону  про  місцеве самоврядування та рішенням Конституційного Суду.

 

     Безперечно, доцільними  є  норми проекту закону про складення депутатом присяги,  про несумісність статусу  депутата  з  деякими посадами    та    видами    діяльності   відповідно   до   рішення Конституційного Суду України.  Більш чітко визначені  обов'язки  і права  депутата у виборчому окрузі.  Положення про те,  що виборці можуть давати своєму депутатові доручення,  а не наказ, як це було раніше,  більше  відповідає  суті процесу.  Позитивним у проекті є визначення порядку утворення і  діяльності  депутатських  фракцій. Також чітко виписаний механізм відкликання депутатів.

 

     Разом з тим до проекту закону є ряд зауважень. Так, у частині третій  статті  4  доцільно  було  б  уточнити,  що   повноваження депутата,   обраного   замість  вибулого,  починаються  з  моменту складення присяги на черговому пленарному засіданні, оскільки є ще й  позачергові  пленарні  засідання.  У  статтях  17,  18  проекту передбачена можливість утворення депутатських  груп  із  депутатів різних   ланок   рад.   Але   незрозуміло,   якою   радою  повинна реєструватися така депутатська група.  Статтею  34  встановлюється відповідальність  за  невиконання  вимог  закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності.  Доцільно було б розмір  штрафів визначити в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

 

     Група "Відродження  регіонів"  пропонує прийняти законопроект депутатів Безсмертного, Франчука, Шпака, Юшка в першому читанні.

 

     І щодо  другого  питання,  яке  сьогодні   розглядається.   Я протягом  20  років  працював  в  органах  влади  і  весь  час був депутатом.  Жодного разу  у  правоохоронних  органів  не  виникало потреби  ставити питання про притягнення мене до відповідальності. Однак за ці роки були випадки,  коли  до  мене  зверталися  навіть жителі  міста  Києва,  особливо  протягом  останнього  періоду,  і просили висунути і підтримати  їх  обрання  депутатом  по  вільних округах   для   того,  щоб  захистити  себе  від  відповідальності депутатським мандатом.

 

     Я розумію  народного  депутата  Горбачова,  який   вніс   цей законопроект. Але ніяк не можу зрозуміти депутата Омельченка, який і мене  спровокував  підписати  (і  я  не  відмовляюся  від  свого підпису)  звернення,  яке  він вніс,  і в якому було запропоновано всім   народним    депутатам    відмовитися    від    депутатської недоторканності.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Ніколаєнко, і завершуємо.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  "Лівий  центр".  Повноцінна  діяльність органів місцевого самоврядування - це запорука  елементарної  демократії.  Практичне вивчення  діяльності  наших  місцевих  рад  свідчить  про  те,  що демократії в районних,  обласних,  сільських радах немає. Депутати заворожено,  як жаби на гадюку, дивляться на голів адміністрацій і голосують так, як їм кажуть голови адміністрацій.

 

     Ця криза  поглиблюється  ще  й  тим,  що  Конституційний  Суд дозволив   державним   службовцям,   головам   адміністрацій  бути депутатами відповідної ради. Хоча Європейською хартією про місцеве самоврядування,  Всесвітньою  декларацією місцевого самоврядування державним службовцям,  яким Конституцією заборонено суміщати  свою діяльність з будь-якою,  категорично заборонено бути депутатами. А в  нас  у  місті  Києві  голова  державної  адміністрації,   якого призначив  Президент,  ще  й був обраний головою Київської міської ради.  Це було порушенням усіх норм демократії.  Візьмімо Донецьк. Де  у  світі  таке  є,  щоб  голова  обласної ради одночасно був і головою державної адміністрації?

 

     Тому в  статті  8  цього  проекту  закону  ми  повинні  чітко записати, що всі державні службовці, прокурори тощо не можуть бути депутатами відповідних рад.  А то  виходить  так:  самі  приймають бюджет  і  самі  себе контролюють.  У раді він - депутат,  приймає рішення,  а на виконавчій роботі виконує те,  що сам же й прийняв. Це в багатьох випадках є причиною корупції.

 

     Щодо недоторканності.  Фракція  "Лівий центр" вважає,  що тут потрібно знайти золоту середину за  Арістотелем.  Я  погоджуюсь  з Віктором  Горбачовим,  але,  помоєму,  більш реалістичний механізм позбавлення депутатських повноважень виписав Григорій Омельченко.

 

     Бо якщо сьогодні сказати:  "тільки стовідсоткова  депутатська недоторканність",  то  справді,  ми  деяким  злочинцям даємо змогу сховатися.   А   механізм,   який   пропонує   Омельченко,   треба доопрацювати, і можна було б погодитися.

 

     Я хотів би запропонувати ще ось що.  Нам обов'язково потрібно посилити відповідальність  депутатів  місцевих  рад  за  виконання своїх функціональних депутатських обов'язків. Я регулярно звітую у всіх своїх семи районах.  Але коли  запитую,  хто  у  вас  депутат обласної,  міської,  районної ради,  то часто люди не знають. Тому нам потрібно і це врахувати.

 

     Наша фракція  пропонує  прийняти  проект  закону  в   першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  питання,  безперечно,  непросте.  І кожен з присутніх у цьому залі може висловитися  і  за,  і  проти. Але,   мабуть,  те,  що  сьогодні  твориться  в  нашій  державі  у передвиборний період...  Коли з пафосом  подається  роль  і  місце депутатів у нашому суспільстві,  причому депутатів усіх рівнів,  а насправді,  я думаю,  що такого за всю історію ще не було,  щоб  в Україні  так  не любили депутатів.  До депутата завжди ставилися з великою любов'ю:  чи він депутат сільської ради,  чи районної,  чи міської, чи обласної, тим паче Верховної Ради.

 

     Наші попередники  -  народні  депутати  України  тринадцятого скликання - зробили хороший крок до демократизму в нашій  державі, внісши  відповідні зміни до закону стосовно недоторканності.  Чому ми зараз повертаємося до цього?

 

     Я вам зачитаю витяг  з  листа,  якого  я  вчора  отримав  від міністра внутрішніх справ.  Вслухайтесь,  будь ласка. Пише на ім'я Голови Верховної Ради з відповідними застереженнями: "Підрозділами Міністерства  внутрішніх справ та Генеральною прокуратурою України протягом 1998-1999 років порушено ряд кримінальних справ,  у  яких притягаються до кримінальної відповідальності..." Далі називаються Лазаренко  (це  справді  було,  і  зал  дав  відповідну   оцінку), Бродський   (не   був  депутатом  тоді,  коли  його  притягали  до відповідальності), Кондратевський (не був народним депутатом, коли притягався до відповідальності).  А це ж офіційний документ,  який направляється у Верховну Раду! Далі читаю:"...Або відпрацьовуються (вдумайтеся  в  саме  формулювання!)  на  причетність  до  скоєних злочинів  більше  десяти  народних  депутатів  України".  Хто   це відпрацьовує?  В  якому  законі,  в якій Конституції написано,  що Міністерству  внутрішніх  справ  надається  право  відпрацьовувати модель на всяк випадок на десяток народних депутатів?

 

     Далі слухайте: "З урахуванням викладеного змушений довести до вашого відома,  що колеги з міністерства разом з особовим  складом підрозділів  органів  внутрішніх  справ  на  місцях  будуть давати рішучу  відсіч  всіляким  проявам   порушень   законодавства,   що регламентує  порядок виборів Президента України,  будуть присікати провокації,  випади на адресу міліції і  діятимуть  лише  у  межах вимог чинного законодавства".  А хіба ми що, забороняли це? Про що йде  мова,  шановні  друзі?  Сьогодні  залякують  людей.  Депутати сільських,  міських,  обласних  чи  районних  рад  - це керівники, спеціалісти.  Сьогодні їх звільняють з  роботи,  заводять  на  них справи.  Усе  роблять  для  того,  щоб  не  дати  можливості людям здійснити волевиявлення так,  як вони вважають за потрібне. Голови комітетів,  керівники  фракцій  щомісяця беруть участь у нарадах в областях,  особливо Кушнір Олександр Дмитрович добросовісно працює в цьому напрямі.

 

     Я не  знаю  жодної  області,  де  голови сільських,  міських, селищних  чи  обласних  рад  не  порушували  б  це  питання.  Вони звертаються до нас як до народних депутатів: зробіть що-небудь, не захистіть нас, а дайте можливість жити і працювати в демократичній державі.

 

     Ніхто не  звинувачує  депутатів  Верховної  Ради тринадцятого скликання,  але,  мабуть, ще не визрів час того демократизму, який нам потрібен у суспільстві.

 

     Я просив   би  підтримати  законопроект,  який  вніс  депутат Горбачов,  у першому читанні,  дати можливість доопрацювати його з урахуванням  усіх  пропозицій  і  зауважень  і  прийняти виважений закон. Я прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Я просив би доопрацювати цей законопроект,  і  на  наступному пленарному  тижні ми внесемо його для остаточного прийняття (Шум у залі).  На проекті,  який представляв  Іщенко,  наполягаєте?  Будь ласка, я ставлю на голосування в першому читанні.

 

     "За" - 200.

 

     Я прошу   проголосувати   в   першому  читанні  проект,  який представляв депутат Іщенко.  Це проект Закону про внесення змін  і доповнень  до  Закону  України  про  статус депутатів місцевих Рад народних депутатів. Будь ласка.

 

     "За" - 256.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Постанови про основні напрями  бюджетної політики  на  2000  рік (Бюджетна резолюція).  Доповідає Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська  область). Фракция "Батьківщина".  15 июня Верховная Рада поручила бюджетному комитету   обединить   по   возможности   три  проекта  Бюджетной резолюции,  которые были внесены в зал в установленные сроки. Хочу обратить  ваше внимание,  что в соответствии с Регламентом проекты Бюджетной резолюции должны быть внесены в зал  до  15  июня.  Все, которые были внесены в этот срок, учтены при обработке в бюджетном комитете.  Бюджетный  комитет  внимательно   проанализировал   все предложения и максимально учел их в проекте Бюджетной резолюции.

 

     В проекте  Бюджетной  резолюции,  который  предложен  сегодня вашему  вниманию,  практически  полностью  учтены  предложения  из проекта,  поданного депутатом Асадчевым,  и предложения из проекта Бюджетной резолюции,  внесенного фракцией  Комунистической  партии Украины.  Также  в  проекте  Бюджетной  резолюции  сохранились все блоки, которые имеют цифровое значение.

 

     Хочу обратить ваше внимание на то,  что Кабинет  Министров  и Министерство   финансов   настаивали  на  том,  чтобы  из  проекта Бюджетной резолюции  были  устранены  все  цифры,  которые  задают параметры   проекта   бюджета   на  2000  год.  Бюджетный  комитет проголосовал против такого предложения.  И в принципе недопустимо, что роль Верховной Рады в формировании бюджетной политики пытаются свести к подготовке лозунгов, которые ничего конкретного в проекте бюджета  на 2000 год не предусмотрят.  Поэтому в проекте Бюджетной резолюции по-прежнему содержатся все  цифровые  значения,  которые были предусмотрены в первом варианте.

 

     Отдельно хотела бы несколько слов сказать о дефиците бюджета. Размер дефицита был особой темой для обсуждения в рабочей  группе, которая   состояла   из   представителей   фракции  коммунистов  и представителей бюджетного комитета.

 

     В первом  варианте  Бюджетной  резолюции,  если  вы  помните, предлагалось предусмотреть нулевой дефицит Госбюджета на 2000 год. Фракция  Коммунистической   партии   Украины   предлагала   отдать возможность   формировать   размер   дефицита   бюджета   Кабинету Министров,  но при этом его обосновать и дать значение, которое не принесет ущерба финансово-экономической жизни страны в 2000 году.

 

     Бюджетный комитет  и  фракция Коммунистической партии Украины настаивали на том,  чтобы в 2000 году не было  профицита  бюджета. Поэтому  в  разделе о дефиците бюджета предусмотрено,  что дефицит бюджета  будет  определяться  при  формировании   Госбюджета,   но профицит  бюджета  не допускается.  Это то значительное изменение, которое внесено в Бюджетную резолюцию.

 

     По-прежнему сохранились   параметры,   что   доходная   часть консолидированного  бюджета  будет составлять 28-30 процентов ВВП. Эта  цифра  согласована  со  всеми  авторами  проектов   Бюджетной резолюции, которые были представлены.

 

     Далее. По-прежнему  предусмотрено в Бюджетной резолюции,  что на финансирование местных бюджетов пойдет  40  процентов  средств, которые  удастся  аккумулировать в консолидированном бюджете.  Это говорит о  том,  что  мы  действительно  будем  иметь  возможность профинансировать здравоохранение,  образование, социальную защиту, то есть траты, предусмотренные в местных бюджетах.

 

     Есть вопрос,  по  которому,  к  сожалению,  не  было  найдено решение и который требует общих консультаций.

 

     Принят Закон   об   образовании,   которым  предусматривается финансирование образования из Государственного бюджета.  Но  после детального  изучения  этой  проблемы,  бюджетный  комитет хотел бы предложить рассмотреть в рамках проекта  Госбюджета  на  2000  год вопрос  о  том,  чтобы начальное и среднее образование в 2000 году финансировалось из местных бюджетов при условии  введения  жестких нормативов  на  одного ученика для формирования финансов в местных бюджетах и введения механизма трансфертов,  которые  не  допускают проведения  взаимозачетов  на  эти  деньги и гарантируют получение местными бюджетами запланированных ресурсов.  Это дает возможность твердо    быть   уверенными   в   том,   что   образование   будет профинансировано.  Если  же  мы  оставим  это  в   Государственном бюджете,  то  практически вопрос начального и среднего образования на местном уровне останется  бесконтрольным.  Из  Государственного бюджета   эта   статья,   как   и   все  остальные  статьи,  будет финансироваться далеко не в полном обеме.

 

     Предложенный проект,  на наш взгляд, учел все, что можно было учесть  из  всех других проектов.  Я просила бы сегодня поддержать предлагаемую Бюджетную резолюцию,  принять  проект  постановления, чтобы   Кабинет   Министров   приступил   к  формированию  проекта Госбюджета на 2000 год.

 

     Большое спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Давайте задамо  запитання,  потім  я поставлю  на голосування.  Запишіться,  будь ласка.  П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Кушніров. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     КУШНІРОВ М.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово депутату Николаенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановна Юліє Володимирівно!  Я погоджуюся  з вами,   що   сьогодні   освіта  погано  фінансується.  Розпочалися канікули,  а вчителям не  виплачені  відпускні  і  таке  інше.  Ви абсолютно  правильно  сказали,  що  у прийнятому новому Законі про середню освіту ми передбачили  фінансування  середньої  освіти  за рахунок Державного бюджету,  але не зовсім точно. У законі йдеться тільки про заробітну плату,  тож ми будемо наполягати  (комітет  і фракція), щоб тільки заробітну плату платити з Державного бюджету. Що ж до інших  дванадцяти  статей,  то  нехай  це  фінансується  з місцевих бюджетів, оскільки якщо цього не зробити, то буде так, як сьогодні:  у  Києві  платять  і  по  статті  57,  і  відпускні,  і оздоровчі,  а  в  моєму  окрузі,  наприклад,  ще  за  1996  рік не розрахувалися.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Мы проанализировали принятый закон, о котором вы  сейчас говорили.  И Бюджетная резолюция,  и Закон о Госбюджете будут формироваться на действующей законодательной базе.

 

     Единственное, на что я хочу обратить ваше внимание,  так  это на то, как финансируются профессиональнотехнические училища, а они финансируются именно из Государственного бюджета и,  к  сожалению, настолько  плохо,  что  об  этом  нужно просто отдельно говорить и смотреть нормативы этого финансирования.

 

     Поэтому предложение,   которое   сейчас   прозвучало,   можно обсуждать  в  рамках подготовки проекта Госбюджета на 2000 год,  а сейчас мы все формируем на действующей законодательной  основе,  в том числе и на том законе, о котором вы говорите.

 

     ГОЛОВА. Дорогунцов   Сергій   Іванович.   За  ним  -  депутат Буждиган.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Спасибі. Фракція Компартії України. Шановна Юліє Володимирівно! У проекті Бюджетної резолюції, запропонованому вашим комітетом,  є багато новацій і приємних позицій, які я ладен підтримати.  Але що стосується науки, то тут я відслідковую якийсь пещерний підхід. Явно недооцінюється значення наукових досліджень.

 

     Ви пам'ятаєте,  колись  Рейган  сказав,  що  Сполучені  Штати Америки  витрачають  на  науку  величезні  кошти не тому,  що вони багаті,  а вони багаті тому,  що  витрачають  величезні  кошти  на науку.

 

     Так от ви порушуєте в Бюджетній резолюції всі закони і навіть постанову,  прийняту декілька днів тому. Я прошу привести все це у відповідність при доопрацюванні проекту Бюджетної резолюції.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Если  можно,  конкретнее,  с чем именно вы не согласны.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.   У   нас   написано,   что   наука    должна финансироваться  в размере 1,35 ВВП.  Вы же пишете,  что в размере 1,4  процента  расходной  части  консолидированного  бюджета.   Вы представляете:   там   124  миллиарда,  а  тут  -  36  миллиардов. Получается,  что  если  следовать  вашей  логике,  то   на   науку приходится  только  0,4  процента  ВВП,  а в законах предусмотрено совершенно другое.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я хочу дать здесь небольшую справку: в каждом законе по каждому направлению предусмотрены проценты от ВВП.  Если все эти проценты от ВВП сложить,  то  будет  как  минимум  двойной обем  ВВП.  Поэтому  мы  оперировали цифрами,  которыми конкретно можно оперировать, - обем расходной части в 100 процентов.

 

     Если сейчас  каждая  отрасль   возьмет   от   ВВП   то,   что запланировано,  то  мы практически разрушим бюджет,  еще не создав его.

 

     Что касается науки,  то здесь очень четко изложен программный подход  к  финансированию  науки  на  хозрасчетной  основе.  И все профильные комитеты поддержали этот подход.

 

     ГОЛОВА. Депутат Буждиган. За ним - депутат Косаківський.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Яценку.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую.   Фракція   Компартії,   "Союз Чорнобиль  України".  Юлия Владимировна!  Честно говоря,  вызывает сомнение необходимость  принятия  бездефицитного  Государственного бюджета.  Вряд ли мы сможем это потянуть без очередных ограничений в вопросах не то  что  социальной  защиты,  а  вообще  социального обеспечения человека. Это первое.

 

     Второе. Что касается субвенций,  то, честно говоря, механизм, который  мы  по  вашему  предложению  заложили  на  1999  год,  не работает:  за  четыре месяца области так и не получили всего того, что мы заложили на погашение  долгов  по  льготам  на  потребление электрической энергии,  газа и так далее.  Это просто не работает. Как вы учли это в проекте Бюджетной резолюции на 2000 год?

 

     И третье.  Я так и не нашел  в  доходной  части,  как  же  мы все-таки  будем  формировать Чернобыльский фонд,  ведь речь идет о 3,5 миллиона граждан Украины.  Я  вносил  конкретное  предложение, однако  оно здесь не отражено.  Мы твердо рассчитываем,  что будут отчисления ПДВ не  менее  17  процентов,  как  в  этом  году,  или предусматривается какой-то другой механизм?

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Относительно дефицита.  Принята формулировка, предложенная вашей  фракцией.  То  есть  мы  не  указывали  размер дефицита,  а записали, что формирование дефицита осуществляется на базе  проекта,   который   предложит   Кабинет   Министров.   Ваша формулировка полностью учтена. Это первое.

 

     Второе. Что касается субвенций,  то Кабинет Министров полгода разрабатывал порядок, как этому работать, и сейчас обещают, что за несколько месяцев этот механизм будет внедрен во всех областях.  И это не вина Верховной Рады, не вина бюджетного комитета, что у нас не выполняются законы.  Вы же сами знаете, что законы не просто не выполняются,  а  не  выполняются  тотально.  Поэтому  на   сегодня бюджетный   комитет  жестко  контролирует  выполнение  статьи  45, предусматривающей  субвенции.  И  мы  добемся  того,   чтобы   за несколько месяцев этот процесс был завершен.

 

     По поводу чернобыльских программ.  Предполагается формировать расходную часть на чернобыльские  нужды  за  счет  общей  доходной части,  как  предусмотрено  действующими  на  сегодня нормативными документами. Обем средств будет просчитан в проекте Госбюджета, и мы  сможем  проанализировать этот обем и ввести механизм в проект Закона о Госбюджете.

 

     Вы знаете,  что Чернобыльский фонд сейчас формируется за счет долгов  прошлых  периодов  и за счет общей доходной части бюджета. Все механизмы, которые позитивно действовали в этом году, мы учтем в следующем.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Чернобыльский  фонд  останется в бюджете,  но доходная часть будет формироваться двумя способами.

 

     ГОЛОВА. Надайте слово депутату Марченку від фракції.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии   Украины.   Уважаемые   депутаты!   Уважаемый    Александр Николаевич!   Я   зачитаю  нормы  Регламента,  которые  регулируют принятие Бюджетной резолюции.

 

     Пункт 3 статьи 9.1.1:  "Постійна  комісія  з  питань  бюджету розробляє  проект постанови про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію)  і  вносить  її  на  розгляд Верховної  Ради не пізніше 15 червня поточного року".  Тобто норма про 15 червня стосується бюджетного комітету.

 

     Далі. Пункт 5:  "Верховна Рада приймає постанову... (бюджетну резолюцію) не пізніше 1 липня".

 

     Я напоминаю,  что во время предыдущего рассмотрения Верховный Совет   отклонил   проекты   Бюджетной   резолюции,   предложенные Верховному Совету, и направил их на повторное первое чтение.

 

     Наша фракция,  Наталья Витренко предложила и распространила в зале в установленном порядке проект Бюджетной резолюции. Александр Николаевич,  я  очень  прошу вас дать нам возможность в течение 10 минут реализовать наше законное право  и  внести  на  рассмотрение Верховного  Совета  разработанный нами проект Бюджетной резолюции. Если будет  нарушаться  Регламент  и  наше  право  законодательной инициативы,  фракция  Прогрессивных социалистов не будет принимать участия в принятии Бюджетной резолюции.

 

     Прошу дать возможность Наталье Витренко выступить  в  течение 10 минут.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Романовичу,  поясніть,  будь ласка,  яким чином було порушено Регламент.  Ви подали свій проект 16-17 числа, тобто це ви норми Регламенту порушили, а не я.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Марченка. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я   прошу  обратить  внимание:  законопроект, который роздан в зале под 3338-2,  зарегистрирован  15  июня  1999 года. В этом можете убедиться вы и каждый народный депутат Украины в этом зале. Это первое.

 

     Второе. Право законодательной инициативы депутата  и  фракции не ограничивается.  И норма Регламента,  которую я зачитал (статья 9.1.1),  выставляет требования  к  бюджетному  комитету,  а  не  к депутату.  Более  того,  поскольку  Бюджетная  резолюция  не  была принята в первом чтении,  Верховный Совет обязал бюджетный комитет подготовить  новый  вариант.  Мы посмотрели,  в каком русле он его подготовил, и, реализуя свое конституционное право законодательной инициативы, внесли 15 числа свои предложения.

 

     Я уже  не  буду напоминать,  как Верховный Совет рассматривал Бюджетную резолюцию,  которую  распространили  среди  депутатов  в день...

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  вимкніть мікрофон.  Юліє Володимирівно, прошу.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Несмотря  на  то,  что  Бюджетная  резолюция, подготовленная  фракцией  прогрессивных социалистов,  попала в зал позднее установленного срока,  она тем не менее была рассмотрена в бюджетном  комитете.  Все,  что можно было из нее учесть,  в нашем варианте учтено.  Отнеслись  с  большим  вниманием.  Документ  там небольшой, всего несколько листов, поэтому работы было немного.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Юліє  Володимирівно,  яка  ваша  пропозиція стосовно Бюджетної резолюції.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я очень  прошу  поставить  на  голосование  и принять  проект  "Постанови  Верховної  Ради  України  про основні напрями бюджетної політики на 2000 рік".

 

     ГОЛОВА. Будемо обговорювати.  Висвітіть, хто у нас записався. Записано п'ять народних депутатів - Журавський,  Асадчев, Дашутін, Дорогунцов і Мухін. Давайте всім дамо можливість виступити.

 

     Шановні колеги!  Давайте попрацюємо без перерви.  Я думаю, це буде правильно. Сьогодні ми працюємо до 14 години, тож давайте без перерви. Не заперечуєте?

 

     Слово надається депутату Журавському.  Будь ласка.  За ним  - депутат Асадчев.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України,  фракція НДП.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Сьогодні ми маємо досить серйозний документ, який містить інформацію про те,  яким бачать депутати Держбюджет нашої  держави на наступний рік.

 

     Я хотів  би сказати кілька слів стосовно організації розгляду цього питання.  Процитую Регламент (пункт 2  статті  6.2.13):  "До повторного  першого  читання  пропозиції  вносяться у десятиденний термін після попереднього читання законопроекту.  В той же  термін можуть  вноситися й альтернативні законопроекти,  якщо розглянутий на попередньому першому читанні законопроект не був  прийнятий  за основу".

 

     Чотири дні  тому  ми  відхилили  проект  Бюджетної резолюції. Отже,  чотири дні ми не мали права розглядати цей проект  у  залі, тому  що  не  реалізоване  право  законодавчої ініціативи народних депутатів - право подати альтернативні  проекти.  Крім  того,  цей проект  Бюджетної  резолюції  ми  отримали лише вчора.  Не можна з кондачка, у пожежному варіанті приймати цей проект.

 

     Ще один аспект.  На основі цього документа Кабінет  Міністрів буде розробляти проект Закону України про Державний бюджет на 2000 рік.  Ми ж їм даємо,  так би мовити,  рамки,  в яких повинен  бути підготовлений  проект  Держбюджету.  Я,  наприклад,  не знаю думки уряду з  цього  приводу.  І  без  думки  уряду  приймати  Бюджетну резолюцію було б нерозумно.

 

     І ще  одне.  Я не бачу висновку науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради.

 

     Тому я пропоную даний проект зняти  з  розгляду  і  перенести прийняття рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми думку уряду обов'язково послухаємо.  Тут присутній міністр, ми надамо йому слово.

 

     Депутат Асадчев. За ним - депутат Дашутін.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Я  хочу,  щоб  ви дуже уважно послухали.  Було внесено чотири проекти Бюджетної резолюції: один внесли комуністи, другий - Наталія Михайлівна Вітренко, третій - я, і оце четвертий. Три проекти, крім того, який ми зараз розглядаємо, були різними за змістом,  але практично однакові за формою. Кожен проект невеликий за обсягом і кожен давав  можливість  формувати  Держбюджет.  Інша справа - чи буде він бездефіцитний, чи з дефіцитом у 10 відсотків, як пропонувала депутат Вітренко.

 

     Бюджетна резолюція,  яку  ми  зараз  розглядаємо,  -  це   не резолюція,  це  бюджет.  Ми  зараз  з  вами затвердимо Держбюджет. Подивіться, будь ласка, таблицю 4. У ній же розписано всі видатки.

 

     Тепер послухайте, що це буде. Промисловість та енергетика - 5 відсотків  усіх видатків.  Що це означає?  Це означає,  що коли ми зберемо 35 мільярдів в консолідований бюджет цього року (приблизно такий  самий він може бути і в наступному),  то 5 відсотків - це 1 мільярд 750 мільйонів. Це ж я вам кажу, комуністи. Це ж вугільщики так будуть фінансуватися!  Із цього 1 мільярда 750 мільйонів ще на промисловість піде десь 600 мільйонів.  Тобто вугільщики отримають усього  1,1  мільярда.  Так ви в тому році не проголосували за 1,6 мільярда,  а зараз будете голосувати за  1,1  мільярда.  Що  ж  ви будете говорити, коли поїдете на Донбас?

 

     Далі. Нафтогазовий  комплекс  -  знову треба забрати в бюджет мінімум  2  мільярди.  За  перший  квартал  надійшло   тільки   35 мільйонів.    До    того   ж   потім   треба   зробити   величезні капіталовкладення.

 

     Отже, нас  сьогодні  штовхають  на  те,   щоб   ми   прийняли Держбюджет без розгляду в комітетах,  без розгляду депутатів,  уже зараз затвердити показники.  Що зробить уряд?  Він підставить сюди цифри,  помножить  їх  на  ці  коефіцієнти,  принесе  нам і скаже: "Хлопці,  ви це затвердили,  то тепер беріть і  не  майте  до  нас ніяких претензій".

 

     Олександре Миколайовичу!   Я   прошу,   щоб   зал  однозначно визначився:  такою  Бюджетна  резолюція  бути  не  може.  Бюджетна резолюція  визначає  певні  напрями  -  чи  це  справді соціальний бюджет,  визначає  дефіцит  -  справді  важливі  питання.  Але   в подальшому уряд повинен сформувати бюджет, а ми повинні подивитися цифри і вирішити:  дати більше гірникам,  лікарям чи науковцям. Це коли будуть реальні цифри.  Якщо ж ми зараз з вами це затвердимо - то все,  це вже фактично Держбюджет.  Тому я дуже  прошу,  щоб  ви уважно   до   цього   поставилися.  Нам  зараз  пропонують  просто затвердити Держбюджет.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дашутін.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Дорогунцов. Немає Дашутіна.

 

     Сергій Дорогунцов. Будь ласка. За ним - депутат Мухін.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Адаме Івановичу!  Я хочу сказати,  що ми не раз дуже уважно на засіданні Комітету  Верховної Ради з питань науки і освіти розглядали проект Бюджетної резолюції і те,  що ми сьогодні маємо,  нас абсолютно не влаштовує в частині фінансування науки та освіти.

 

     У чім  тут  річ?  Ще  не  висохло  чорнило на постанові,  яку підписав Голова Верховної  Ради,  а  ми  вже  про  неї  в  проекті Бюджетної  резолюції  забули.  А  йдеться  саме  про  фінансування наукової і науково-технічної сфери.  Що маємо в проекті  Бюджетної резолюції?

 

     У проекті Бюджетної резолюції зазначено, що на фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу виділяється 1,4 відсотка  загальних  витрат  бюджету.  Загальні  витрати зведеного бюджету на цей рік - це приблизно 36 мільярдів  гривень.  Візьміть 1,4 відсотка - це буде тільки 0,4 відсотка цьогорічного ВВП.  Тоді як  і  на  Дні  уряду,  на  якому  розглядався  стан  фінансування науково-технічної сфери, і в недавно прийнятому Законі про наукову і науково-технічну діяльність передбачається,  що уже в 2000  році на науку має витрачатися не менш як 1,35 відсотка ВВП.

 

     Хто буде поважати нас,  Верховну Раду, якщо ми вчора прийняли одне рішення,  а сьогодні приймемо інше,  прямо  протилежне.  Всім добре відомо, що з кризи, в яку нас загнали міжнародні організації і ми самі не з великого  розуму,  можна  вийти,  тільки  обновивши виробничий апарат на сучасній технологічній тобто науковій основі. Це закон, відкритий до нас.

 

     І що ж ми робимо?  Ми вважаємо, що треба на науку до мінімуму звести  видатки,  щоб  вона  сама  себе  окуповувала.  Яка  наука? Фундаментальна? Може, через 15-20 років, а не сьогодні, результати її прислужаться нашому народу,  а може, і всьому світу. Хіба можна за один рік виконати фундаментальне дослідження?

 

     І стосовно фінансування освіти.  Зновутаки передбачається  15 відсотків усіх видатків, а в Законі про освіту - 10 відсотків ВВП. Тому в цій частині  ми  зовсім  не  підтримуємо  проект  Бюджетної резолюції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію  Івановичу.  Слово  має  народний депутат Мухін. За ним - депутат Марченко.

 

     МУХІН В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  К  сожалению,  Комитет по вопросам бюджета абсолютно не  учел  ни  одного  замечания  и  предложения, которые   поступили   от   Комитета   по   вопросам   национальной безопасности и обороны.

 

     Завершается одна из самых серьезных войн последнего времени в Югославии. Какие же выводы из нее? Военные сделают соответствующие выводы,  будет  все   учтено,   определенным   образом   проведена перегруппировка, появится новая доктрина, новые законы.

 

     Какие выводы  делает парламент и Комитет по вопросам бюджета? Да никаких выводов комитет не делает. Что он предлагает? Бюджетный комитет  записывает,  что  затраты  на национальную оборону в 2000 году составят 4 процента от общего бюджета  страны.  Общий  бюджет страны   в   2000  году  составит  30  миллиардов  гривень.  Легко подсчитать,  что  это  будет  1,2  миллиарда,  соответственно   на полмиллиарда  бюджет Министерства обороны будет сокращен.  То есть нужно будет сокращать численный состав с 320 до 200 тысяч.

 

     В проекте   Бюджетной   резолюции   не   учтено,   что   надо предусмотреть  соответствующие средства на разработку новых систем вооружения. Жаль, нет Александра Николаевича, он постоянно обращал внимание  на то,  как ведется война:  только современные средства, только современные системы позволяют вести современную  войну.  Ни копеечки  на  это  ничего  не  выделяется  и  в  проекте Бюджетной резолюции ни слова об этом не сказано.  Не сказано о том, что надо развивать  системы  ПВО,  создавать новые ракетные системы,  проще говоря - выделить необходимые суммы на эти направления.

 

     Что касается науки,  то для нее  основным  заказчиком  всегда было  Министерство  обороны,  которое  определяло,  какая  система подходит.  К тому же Министерство обороны заказывает хлеб,  уголь, электроэнергию,   другие   промышленные   товары.   Финансирование национальной обороны фактически возвращается на  все  предприятия, которые работают в ваших округах.

 

     Я удивлен  тем,  что  в проекте Бюджетной резолюции создается пятипроцентный резерв. Кто будет делить 5 процентов всего бюджета? Я  так  понимаю,  что  опять  это кабминовский резерв,  который мы постоянно критикуем.  А 5  процентов  -  все-таки,  извините,  это полтора  миллиарда!  Кто-то  будет  решать  (не парламент!),  куда выделять полтора миллиарда.

 

     Есть очень    серьезное    замечание    по     финансированию исполнительной   власти.   По   проекту   Бюджетной  резолюции  на исполнительную власть предусмотрено 3 процента сводного бюджета, а на всю национальную оборону - 4 процента!  Так спрашивается, зачем эту власть финансировать на таком сумасшедшем уровне,  если от нее нет никакого проку?

 

     Поэтому точка зрения нашего комитета: отклонить в первом чтении проект  Бюджетной  резолюции,  направить его на доработку,  учесть все наши замечания и нынешнюю ситуацию в Европе.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат  Марченко.  За  ним  - депутат Турчинов, одна хвилина. І будемо визначатися.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые  депутаты,   я   хочу   обратиться   к   нашим избирателям,  чтобы  все  знали,  что  происходит  сейчас  в  зале Верховного  Совета.  Значение  Бюджетной  резолюции   необычайное, потому  что  через  нее  мы  закладываем,  как  будут решаться все вопросы жизни в стране в 2000 году.

 

     Подготовка Бюджетной  резолюции   -   центральная   проблема, которую  Верховный Совет должен решить качественно по содержанию и точно  по  форме  в  соответствии   с   процедурой,   определенной Регламентом Верховного Совета Украины.

 

     Что происходит  в  этом  зале?  В  этом  зале  развивается  и расцветает политический  бандитизм  как  со  стороны  Комитета  по вопросам бюджета,  так и со стороны руководства Верховного Совета. В чем он проявляется?

 

     15 числа народным депутатам Украины роздали проекты Бюджетной резолюции Комитета по вопросам бюджета,  коммунистов и,  по-моему, Асадчева.  И в этот  же  день,  грубейшим  образом  нарушая  нормы Регламента,  принудили  незаконно  рассматривать  проект Бюджетной резолюции.

 

     В этот  же  день,  15  числа,  Наталия  Витренко   предложила альтернативный  проект Бюджетной резолюции.  Слова она не получила непонятно по каким мотивам.

 

     Комитет по вопросам бюджета,  возглавляемый Юлией  Тимошенко, показал, что он не сумел организовать и обединить Верховный Совет на принятие Бюджетной резолюции.  Голосование (156  голосов  "за") показывает,  что  комитет  и  его  председатель  Юлия Тимошенко не пользуются доверием и уважением в этом зале.

 

     Что происходит дальше?  В нарушение статьи 6.2.13  Регламента Верховного Совета сегодня рассматривается вновь в повторном первом чтении проект Бюджетной резолюции и опять Наталии Витренко не дают возможность  выступить.  Зачитаю пункт 2 статьи 6.2.13 Регламента: "До повторного першого читання пропозиції вносяться у десятиденний термін  після попереднього читання законопроекту.  В той же термін можуть вноситися й альтернативні законопроекти,  якщо  розглянутий на  попередньому  першому читанні законопроект не був прийнятий за основу".

 

     Задаю вопрос  руководству  Верховного  Совета,   руководителю Комитета по вопросам бюджета и народным депутатам:  мы что,  будем спокойно наблюдать за политическим бандитизмом, который происходит в стране?

 

     Мы имеет  полное  право,  и я требую,  чтобы Наталия Витренко выступила   с   трибуны   Верховного   Совета   с   альтернативным законопроектом. Это первое.

 

     И второе.   Предлагаю  голосовать  против  проекта  Бюджетной резолюции профильного комитета  и  этим  выразить  недоверие  Юлии Тимошенко как руководителю комитета.  Она в очередной раз показала свою неспособность качественно готовить документы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Єдина  маленька  ремарочка.  Я   пригадую ситуацію,  коли  ми  обговорювали 15 числа...  На превеликий жаль, проекту Бюджетної резолюції Наталії Михайлівни на час  обговорення питання ще не було.  Він з'явився згодом.  І тому не звинувачуйте, бо проект з'явився після завершення обговорення питання.

 

     Депутат Турчинов. Будь ласка, і будемо визначатися.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Шановні депутати, я продовжу ідею, яку заклав у виступі пан Марченко. Коли рахувати голоси,  які отримують законопроекти ПСПУ (пана Марченка, пані  Вітренко),  то  за  цією  логікою їх треба взагалі позбавити мандатів народних депутатів.

 

     Стосовно конкретного питання,  котре  обговорюється.  Шановні колеги!  У того,  хто прочитав усі проекти Бюджетної резолюції, на моє  переконання,  немає  сумніву,  за   який   проект   резолюції голосувати.  Адже,  вибачте,  ні  в яке порівняння не йде варіант, запропонований бюджетним комітетом,  з іншими проектами. Це зовсім різні  вагові  категорії.  Профільний  комітет пропонує конкретний план написання Державного бюджету на 2000 рік.  Альтернативи цьому проекту Бюджетної резолюції на сьогодні немає.

 

     Інше питання,  шановні колеги: погляньмо, скільки присутніх у залі.  На жаль, п'ятниця, кінець пленарного тижня не дає нам змоги прийняти резолюцію.

 

     Але дуже прошу вас, шановні мої товариші, ще раз спробуймо це зробити,  бо тут багато зауважень  і  щодо  науки,  і  щодо  інших питань.  Нагадую,  шановні колеги, йдеться про прийняття в першому читанні.  І за тиждень ми зможемо доопрацювати всі пропозиції,  що тут  лунали.  Якщо ж ми не наберемо потрібну кількість голосів для прийняття Бюджетної резолюції у першому читанні,  то знову почнемо за тиждень усе спочатку.  І тоді до кінця сесії взагалі не зможемо прийняти Бюджетну резолюцію,  а уряд змушений буде  писати  бюджет так, як йому заманеться.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Виступає   Ігор  Олександрович  Мітюков, міністр фінансів. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.   Дякую.   Шановні народні депутати, уряд уже на цьому етапі дуже активно підключився до роботи з  підготовки  Бюджетної  резолюції.  Зупинюся  лише  на зауваженнях,  які ми офіційно внесли до Комітету з питань бюджету, але,  на жаль,  вони не були враховані під  час  підготовки  цього документа для розгляду в залі.

 

     Передусім вважаємо,   що   через  зведений  бюджет  фіксувати перерозподіл 28-30  відсотків  -  дуже  жорстка  норма,  і  можемо відразу  поставити себе у складні рамки,  які утруднять виконання. Нагадаю,  що в нинішньому році маємо  26,3  відсотка  до  ВВП.  Ми вважаємо,  що  треба  дану  норму  вилучити  або  сформулювати  її гнучкіше.

 

     Є питання законодавчого характеру,  запропоновані в Бюджетній резолюції,   але   вони  не  є  предметом  Бюджетної  резолюції  і суперечать чинному законодавству.  Наприклад,  ідеться про нульову ставку ПДВ,  яка законодавчо врегульована і повинна бути скасована з 1  січня  2000  року.  Тому  названа  позиція  не  повинна  бути присутня.

 

     Те саме  стосується  скасування  відрахувань до Інноваційного фонду.  Це врегульовано чинним законодавством і не повинне бути  в Бюджетній резолюції.

 

     Не має об'єктивних підстав вимога пункту 2.10 про надання розрахунків щодо залучення до Державного  бюджету частини  прибутку  підприємств,  50  і більше відсотків статутного фонду яких перебувають у державній власності.

 

     Не може  бути  підтримана  пропозиція  стосовно  призупинення приватизації.  Вона  буде  одним  із  головних  джерел  наповнення дохідної частини в наступному році.  І однозначно  тільки  завдяки цьому  ми зможемо припинити наростання боргів і взяти під контроль боргову ситуацію в країні.

 

     Висновки, зроблені в пункті 2.13,  щодо можливості  збільшити дохідну   частину   шляхом   зарахування   до  Державного  бюджету спеціальних та інших позабюджетних фондів, не досить обгрунтовані, і цифри, гадаю, треба вилучити.

 

     Визначення обсягу  відрахувань плати за транзит газу.  Ми вже тепер бачимо,  що таких надходжень, як ми планували, не буде. Тому варто включати реальніші.

 

     Гарантії під залучення іноземних кредитів. Вважаю, ми повинні поставити на голосування цю норму, коли будемо розглядати проект в другому  читанні.  Адже  є  різні  думки,  і  їх  слід обов'язково врахувати,  щоб,  як кажуть,  дитину з купелем не вихлюпнути і  не обмежити   можливості   залучення   інвестицій  за  рахунок  таких кредитних  ліній,  як,  наприклад,  інвестиції  суднобудування  (і Херсон,  і  Миколаїв  через  систему  державних гарантій отримують суттєву підтримку для розвитку суднобудування).

 

     Не раз обговорювалося питання деталізації бюджетних  видатків до   0,1   відсотка.   Ми  підтверджували  недоцільність  подібної деталізації,  і таке рішення  було  підтримане.  Нині  воно  знову вноситься. Ми вважаємо його неефективним.

 

     Але є  суттєвіші зауваження,  про які казали народні депутати Асадчев,  Мухін, Дорогунцов. Чому ці зауваження виникають? Тому що в  проекті  Бюджетної  резолюції,  котрий обговорюється,  є багато новаторського, що не є предметом Бюджетної резолюції.

 

     Цифри, з  якими  не  погодилися  народні  депутати  Мухін   і Дорогунцов, не повинні бути в Бюджетній резолюції. Ми вже фактично склали бюджет.  Там немає шахтарів, обслуговування боргу, багатьох інших  позицій.  І фактично,  вирішивши таким чином,  ми абсолютно зарегулюємо  бюджетний  процес  і  не  зможемо  його  після  цього корегувати  відповідно до ваших же пропозицій.  Тому вважаю,  що з усіх позицій,  де  є  цифрові  пропорції,  структури  видатків  до зведеного  бюджету  (вже не кажу про методологічні проблеми такого підходу), їх потрібно вилучити.

 

     Так само вважаємо,  що треба вилучити нормативи  видатків  по окремих  галузях у розрахунку на душу населення.  Вони на сьогодні теоретично необгрунтовувані і  практично  не  мають  застосування. Такі  нормативи можуть бути розроблені лише після завершення робіт з визначення норм соціальних витрат.  Ми вважаємо, що дану частину теж треба вилучити з проекту Бюджетної резолюції.

 

     В окремих  випадках пропонуються рішення,  які не можуть бути реалізовані.  Встановлення пенсій на рівні 55 гривень на  сьогодні практично  вдвічі  збільшує  видатки  Пенсійного фонду.  Тоді слід думати про джерела.

 

     Підтримуючи потребу  правового  врегулювання  видатків,   які здійснюються   за  рахунок  Державного  і  місцевих  бюджетів,  ми вважаємо,  що це питання теж варто вивчити додатково і зафіксувати окремим документом.  Те,  що стосується і повноважень, і розподілу видатків.  Тому було б правильно названу частину  теж  вилучити  з документа, який ми розглядаємо.

 

     Якщо врахувати   дані  зауваження,  ми  вважаємо,  що  проект резолюції  можна  приймати   в   першому   читанні,   за   тиждень доопрацювати,  підготувати  до  розгляду і остаточного прийняття в цілому до 1 липня, як це передбачено.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Олександровичу.  Шановні   колеги! Прошу народних депутатів,  які перебувають за межами залу, зайняти свої місця, оскільки будемо приймати рішення.

 

     За Регламентом ми зобов'язані до 1  липня  прийняти  Бюджетну резолюцію.  У  доповіді профільного комітету та у виступі міністра фінансів  висловлювалося  міркування,  що  можна  прийняти  проект Бюджетної   резолюції   в  першому  читанні,  але  варто  серйозно попрацювати над ним протягом наступного тижня на предмет того, щоб урахувати  всі  слушні  зауваження й моменти,  про які тут ішлося. Адже справді,  розписавши по суті всі видатки бюджету, ми залишили поза  фінансуванням  досить  чимало видаткових статей,  які тут не враховані.

 

     Пропоную, шановні колеги,  проголосувати пропозицію  прийняти проект Бюджетної резолюції в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 119.

 

     Була пропозиція  направити  її  на повторне перше читання.  Я буду...  (Шум у залі). Річ у тім, що комітетам ніхто не забороняв, а,  навпаки,  ми  зверталися  минулого  разу  і  просили,  щоб усі комітети,  всі,  хто зацікавлений у розробці Бюджетної  резолюції, подали  свої  пропозиції.  Але  звертаю  вашу  увагу  і насамперед Комітету з питань бюджету на таке.  Якщо й далі будемо  створювати Бюджетну резолюцію як мінібюджет,  куди закладатимуться всі цифри, то ми її,  звичайно,  не приймемо і до 1 вересня.  Якщо там будуть закладені  абсолютно  всі цифри.  Тому,  мабуть,  варто підійти до Бюджетної  резолюції  так,  як  цього  вимагається   в   Бюджетній резолюції, - основні напрями.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   доручити   профільному комітету з обов'язковим врахуванням думок і пропозицій, які були і будуть подані комітетами,  окремими народними депутатами, в перший день наступного пленарного тижня,  29 червня,  внести  на  розгляд сесійного  залу  проект  Бюджетної  резолюції в повторному першому читанні.

 

     Прошу підтримати  дану  пропозицію.  29  червня  ми   почнемо пленарний тиждень.

 

     "За" - 217.

 

     Три - проти.

 

     Шановні колеги,  підійшла  група  народних депутатів.  Ще раз запрошую тих, хто перебуває за межами залу, зайняти свої місця.

 

     Голосуємо названу пропозицію.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  ми зранку  домовилися,  щоб  розглянути  два законопроекти, які були вчора в плані, і що працюємо без перерви.

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (стосовно розгляду судами скарг  на рішення  виборчих  комісій).  Доповідає секретар Комітету з питань правової реформи Лавринович Олександр Володимирович.  Будь  ласка, п'ять хвилин.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний  пане  головуючий!  Шановні  колеги народні депутати!  Вашій  увазі  пропонується  законопроект,  який вносить  зміни до двох глав Цивільного процесуального кодексу,  що стосуються виборів народних депутатів України і виборів Президента України.

 

     Чому є   потреба   внесення  таких  змін  і  прийняття  нової редакції? Річ у тім, що під час виборчих кампаній завжди виникають спірні  ситуації,  і  відповідно  до Конституції України кожен має право звернутися до суду для вирішення суперечки, яка виникає.

 

     Норми чинних законів про вибори і  Цивільного  процесуального кодексу  не  стикуються  одна з одною.  Це суттєва проблема як для суду,  так і для учасників процесу, оскільки немає змоги абсолютно чітко застосувати ту чи іншу норму.

 

     У пропонованому  проекті насамперед приведені у відповідність норми,  які є в  чинному  Законі  про  вибори  народних  депутатів України  і  в  прийнятому Законі про вибори Президента із нормами, які містяться у  двох  главах  Цивільного  процесуального  кодексу України.  Зокрема,  вирішено питання підсудності; питання, в якому саме суді має розглядатися та чи та справа,  що виникає  внаслідок скарги  чи  заяви,  котра  подається  під час виборчого процесу чи після його завершення.

 

     Вирішено також питання,  які можуть бути предметом розгляду в суді,  порядок  перегляду  цих  питань.  Адже ви знаєте,  що у нас виникали доволі пікантні ситуації,  коли суд приймав  рішення  про визнання виборів недійсними стосовно народних депутатів,  не маючи таких  повноважень  у  Цивільному  процесуальному  кодексі,  а   у виборчому  законі  такі  повноваження були.  Це стосується і місця прокуратури в даному  процесі,  коли  оскаржувалися  рішення,  які приймалися судом.

 

     Так само  потрібно  привести  до спільного знаменника строки, визначені  в  Цивільному  процесуальному  кодексі  та  у  виборчих законах.

 

     З тексту законопроекту видно, що глава 26 має тільки одну  статтю,  котра  стосується  виборчого  процесу (йдеться  про те,  в якому випадку залишається без розгляду подана скарга  чи  заява),  а  глава  30-Б  регламентує  діяльність  суду стосовно  розгляду  скарг  на  рішення та дії Центральної виборчої комісії України  і  територіальних  виборчих  комісій  по  виборах Президента України.

 

     Легко помітити, що тут є дуже суттєві моменти. Зокрема те, що стосується  прийняття  рішень  суду  про   зняття   з   реєстрації кандидатів  у Президенти і про визнання виборів Президента України недійсними.  Ми таку норму у виборчому законі не передбачили,  а в даному кодексі вона на сьогодні є. Тому всі ці моменти приведені у відповідність із чинним виборчим законом.

 

     Те саме стосується і глави 30-Г,  що регламентує,  яким чином розглядаються  скарги,  заяви на постанови,  дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії.

 

     Ви можете подивитися порівняльну таблицю цих двох редакцій. Є слушні  пропозиції юридичного та науковоекспертного управлінь щодо потреби внесення певних уточнень і  поліпшення  юридичної  техніки викладу  з  тим,  щоб можна було застосовувати ці норми без жодних суперечностей,  які б виникали в самому Цивільному  процесуальному кодексі з іншими законами.

 

     Я пропоную  прийняти  даний  законопроект у першому читанні з тим,  щоб  наступного  пленарного  тижня  ухвалити  в   остаточній редакції   внесені  зміни  до  Цивільного  процесуального  кодексу України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Володимировичу.   Чи   будуть запитання? Напевне, все зрозуміло, так? Сідайте, будь ласка.

 

     Записалися на  виступ  два  народних  депутати.  Хтось із них наполягає  на  обговоренні?  Депутати  Беспалий   і   Ключковський наполягають? Не наполягають.

 

     Шановні колеги,  комітет підтримав законопроект.  Ви, мабуть, помітили,  що   автор   врахував   зауваження   науковоекспертного управління  і вніс належні поправки.  Тому є всі підстави ухвалити рішення про прийняття поданого проекту закону в  першому  читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 202.

 

     Шановні колеги,  хто  з  народних  депутатів  перебуває  поза межами сесійного залу,  прошу повернутися  на  робочі  місця.  Рух готовий,   зелені   -   напівготові,   "Відродження   регіонів"  - відроджується,  "Реформи-центр" і НДП -  готові,  соціал-демократи (об'єднані)  -  готові.  Шкода,  немає  прогресивних соціалістів - жодного не бачу.  Ну,  а ліва  частина  залу  присутня.  Голосуємо прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Постанови   про   участь   України   в миротворчій операції ООН в Союзній Республіці Югославії. Доповідає голова  Комітету  з  питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка, Георгію Корнійовичу, три хвилини.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  На ваш розгляд  вноситься проект   Постанови  про  участь  України  в  миротворчій  операції Організації Об'єднаних Націй в Союзній Республіці Югославія. Даний документ у вас є.

 

     Кілька зауважень. Запропонований проект

- це  ще  не   рішення   про   направлення   нашого   миротворчого контингенту.  Питання  про  його  направлення  має бути розглянуте після того, як Президент України відповідно до пункту 23 статті 85 Конституції  і  нещодавно  прийнятого  Закону про участь України в міжнародних миротворчих операціях внесе відповідні пропозиції.

 

     Запропонований для розгляду проект постанови - це політичний, рамковий   документ,  який,  по-перше,  засвідчує  перед  світовим співтовариством принципову,  послідовну  миролюбну  позицію  нашої країни,  її  готовність узяти участь у миротворчих операціях ООН у Союзній Республіці Югославія,  рішення щодо  якої  ухвалене  Радою Безпеки  ООН 10 червня нинішнього року.  Вважаю,  що це принципово важливо.  Україна  чи  не  першою   запропонувала   план   мирного врегулювання даного конфлікту і була послідовною на всіх етапах.

 

     Ви знаєте,  що  Верховна Рада України ухвалила ряд постанов і заяв з цього приводу.  І тепер,  коли  припинилося  бомбардування, важливо підтвердити нашу принципову позицію.

 

     По-друге, проектом передбачається дати доручення Міністерству закордонних  справ,  Міністерству  оборони   та   уряду   стосовно проведення   підготовчої   роботи   для  направлення  миротворчого контингенту,  якщо рішення про  це  буде  прийняте  Президентом  і схвалене Верховною Радою. Я особливо на цьому наголошую.

 

     І по-третє,  проектом  визначаються  принципові  засади нашої участі у миротворчій операції.  Підкреслюю два  моменти.  Поперше, операція здійснюється за мандатом Організації Об'єднаних Націй,  а не НАТО.  Подруге,  згода керівництва Союзної Республіки Югославія на  направлення  миротворчого контингенту.  Звичайно,  направлення контингенту  має  бути  здійснене  у   суворій   відповідності   з Конституцією   та   Законом   про  участь  України  у  міжнародних миротворчих операціях.

 

     Дозвольте привернути увагу ще до деяких  моментів.  Передусім до того,  що,  як ви побачили,  у проекті постанови йдеться не про Косово, а про Союзну Республіку Югославія в цілому, бо конфлікт не звівся  до Косово і Метохії,  - розгромлена вся Югославія,  і наша участь у миротворчій операції не може обмежуватися тільки регіоном Косово.

 

     Далі. Робиться акцент на гуманітарному характері нашої акції, що виключає можливість  підпорядкування  наших  дій  якимсь  іншим міркуванням.

 

     Привертаю вашу увагу до заяви посла Сполучених Штатів Америки в Україні Стівена  Пайфера,  про  яку  повідомлялося  у  вчорашній пресі. За інформацією посла, уряд України нібито вже передав листа до штаб-квартири НАТО,  аби запропонувати,  як  військові  України можуть брати участь у миротворчій операції в Косово. Отож з огляду й на це потрібно прийняти постанову і визначити нашу позицію.

 

     Проект вам розданий.  До нього, за попередньою інформацією, є деякі  зауваження  окремих  фракцій.  Зокрема,  фракція комуністів вважає, що можна обійтися без пункту 3, оскільки він прямо з даним питанням   не   пов'язаний.   Автори   проекту   проти   цього  не заперечуватимуть.

 

     Оце все, про що я хотів доповісти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Можливо, запитання є?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться,  будь  ласка.  Ну,  декому   не   все зрозуміло.  Хвилинку,  відбувається запис.  Будь ласка, висвітіть. Прошу. Три хвилини.

 

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Кулик.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Уважаемый Георгий Корнеевич!  Уже  стало  какой-то  нехорошей  традицией  со стороны  президентского  дворца  нарушать  нормы  Конституции и за спиной Верховного Совета решать вопросы о направлении  контингента миротворческих  войск или другого воинского контингента за пределы Украины.

 

     Я полностью поддерживаю сказанное вами:  только с  разрешения Верховного  Совета  Украины  можно  было  бы решать эту проблему в отношении братской Республики Югославии.

 

     Но все-таки мне хотелось бы узнать,  можем ли мы  в  нынешних условиях   дать   серьезную   оценку  действиям  наших  военных  и Министерству  иностранных  дел  по  совсем   недавнему   осуждению действий Верховного Совета и дать оценку Президенту,  который,  на мой взгляд, санкционировал их действия в этом направлении?

 

     И в завершение я хотел  бы  выяснить:  наш  контингент  будет подчиняться Верховному Совету или натовскому командованию?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний  Володимире  Миколайовичу!  Ви зробили кілька зауважень,  зокрема на адресу Президента.  Я не хочу  зараз обговорювати  цю  проблему  в  цілому.  В  такому  плані  вона  не стосується питання,  яке сьогодні обговорюється.  А що  стосується проекту,  який ми зараз обговорюємо, то я не маю якихось даних про те,  що Президент вже прийняв рішення про направлення миротворчого контингенту до Союзної Республіки Югославія.

 

     Наскільки мені  відомо,  Президент у даному випадку ставиться дуже зважено і  суворо  до  того,  щоб  питання  було  розглянуто, підготовлено,  вивірено і внесено на розгляд Верховної Ради, як це передбачено  Конституцією   і   законом.   Інші   питання   можуть обговорюватися. Але, мені здається, не у зв'язку з цією проблемою.

 

     Що стосується підпорядкування нашого контингенту,  то йдеться про те,  що контингент буде  підпорядкований  місії  ООН  і  діяти відповідно до рішення Ради Безпеки ООН.

 

     Нині опрацьовуються  такі  варіанти,  які  не  могли  б  дати ніякого сумніву,  що ми "підклали" цей контингент чи то під  НАТО, чи  то ще під когось.  Над цим зараз конкретно працює Міністерство оборони.  У цьому плані ми  працюємо  з  Міністерством  оборони  і Міністерством закордонних справ,  як кажуть,  на одній хвилі. Хоча мене дуже здивувала вже  згадана  заява  посла  Сполучених  Штатів Америки  про  те,  що  НАТО одержало якогось листа від українських властей.  Я думаю,  такі речі не можуть  проходити  повз  Верховну Раду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кулик.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Прошу передати слово В'ячеславу Кириленку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Георгію Корнійовичу, два запитання. Ви сказали, що участь миротворчого контингенту може не обмежитися лише місцевістю Косово і Метохія.  Тобто чи маєте ви на  увазі  те,  що  наш  миротворчий контингент може бути розміщений поза межами цих територій, десь на території Сербії,  Чорногорії - тобто взагалі на території Союзної Республіки  Югославія - і там нести службу з охорони тих об'єктів, які будуть відбудовуватися після акції на Балканах?  І чи  в  разі відновлення  бойових  дій  (чого  не  хотілося б,  звичайно) це не загрожує нашим миротворцям,  які можуть стати  живою  мішенню?  Це перше запитання.

 

     І друге   запитання.   Я   знаю,  ви  здійснили  дуже  багато консультацій із представниками  виконавчої  влади.  Які  конкретно механізми вже напрацьовано,  аби уникнути якоїсь підпорядкованості нашого миротворчого контингенту конкретно Росії чи конкретно НАТО? Чи вирішено це питання на даний момент?

 

     КРЮЧКОВ Г.К. Дякую. Ви справедливо звернули увагу (і я про це говорив),  що йдеться про Союзну Республіку Югославія,  а не  лише про  Косово.  Скажімо,  під час натовських бомбардувань зруйновано сім мостів через  Дунай,  зокрема  в  Нові-Саді,  де  живуть  наші співвітчизники.  Якщо ми братимемо участь у відновленні, відбудові мостів,  - це миротворча акція чи ні?  І хіба вона не вписується в рамки цієї операції? Я думаю, що це було б дуже добре.

 

     Що стосується  загрози  для наших хлопців,  які туди поїдуть, то,  звичайно,  така загроза є.  І вона дуже ймовірна,  якщо  буде вирішено, що контингент перебуватиме на території Косово. Особливо в даний момент, коли там стріляють і почалася друга хвиля етнічних чисток.  Саме в цьому плані й відпрацьовуються варіанти, аби цього не допустити, аби відвернути таку загрозу.

 

     Що стосується підпорядкування.  Саме над цим активно працюють і Міністерство закордонних справ,  і Міністерство оборони,  й інші причетні  до  цього  інституції.  Я  сподіваюся,  що  ми  знайдемо рішення,  яке  дасть  змогу уникнути нам загострень саме на такому грунті.  Ми виходимо тільки з того,  що треба допомогти  братській країні подолати наслідки дуже великої трагедії й зробити все,  щоб там були мир і безпека.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Візьміть,  будь ласка,  проект  постанови  і зверніть  увагу:  він має суто рекомендаційний характер.  Верховна Рада  пропонує  Міністерству  закордонних  справ  і   Міністерству оборони країни активізувати консультації і всі проблеми, пов'язані з участю України в миротворчій операції ООН,  розв'язувати, так би мовити, в установленому законному порядку.

 

     І друге.  Рекомендувати Кабінету Міністрів України опрацювати питання   фінансування   й   матеріально-технічного   забезпечення українського  миротворчого  контингенту,  якщо  ми з вами приймемо таке рішення. Не сьогодні, я ще раз наголошую і підтверджую те, що сказав доповідач,  а тоді, коли буде внесена пропозиція у Верховну Раду,  і коли ми законом підтвердимо необхідність направлення  цих миротворчих сил.

 

     А пункт  3,  оскільки він справді безпосередньо не стосується проблеми, пропонується вилучити.

 

     Тому я  ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  проект постанови за основу.

 

     "За" - 178.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Дякую.  Фракція Народного руху України. Тут у проекті,  який внесено депутатами Крючковим і Олійником,  якраз  є абсолютно  слушний  пункт  3,  який  говорить  про те,  що спільно вирішуватиметься  питання  про  створення  спільного   контингенту України   і   Польщі   для  участі  в  міжнародних  миротворчих  і гуманітарних  операціях  під  егідою  не   НАТО,   а   міжнародних організацій. Тобто з цим усе нормально.

 

     Я думаю,  що  з  огляду  на  стратегічне партнерство цих двох країн,  а  також  з  огляду  на  ефективність  їхньої   участі   в миротворчих  операціях,  цей  пункт 3 треба залишити.  І тоді ми з першого разу проголосуємо в  цілому  проект  постанови,  який,  до речі,   запропонований   лівою   частиною  залу.  І  це  усуне  ті непорозуміння, які можуть виникнути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Курикін.  Будь  ласка.  За  ним  -   депутат Журавський.

 

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Шановні колеги, я хочу внести два суттєві зауваження. Як випливає з тексту проекту  цієї  постанови,  предметом  подальших консультацій мають бути і район дій,  і завдання, і склад, і чисельність, і озброєння українського миротворчого контингенту. Тому за таких умов говорити про  нашу  готовність  до  участі,  коли  ці  основні  питання  не з'ясовано, мені здається, трохи передчасно.

 

     І так   само   передчасно  рекомендувати  Кабінету  Міністрів опрацювати   питання   фінансування   та    матеріально-технічного забезпечення  українського  контингенту,  оскільки,  як випливає з пункту 1,  ані обсяг цього контингенту,  ані його завдання теж  не з'ясовані. Говорити про конкретне вирішення матеріально- технічних питань також неможливо.

 

     І тому я пропоную обмежитися лише пунктом 1 цієї постанови. А пункт  2,  так само як і пункт 3,  вилучити.  А в тексті преамбули слова "підтверджує свою готовність" замінити на "підтверджує  свій намір",  оскільки сьогодні можна говорити лише про наш намір брати участь, але аж ніяк не про готовність.

 

     А питання фінансування нашого контингенту  також  мають  бути предметом   додаткових  консультацій  із  Організацією  Об'єднаних Націй.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична партія  України.  Я хочу нагадати шановним колегам,  що цей проект постанови вноситься комуністами Крючковим  і  Олійником,  і  цей  проект  постанови  є хорошим. І пункт 3 треба залишити. Він якраз наголошує на тому, що відповідним  профільним  комітетам  потрібно  внести  на   розгляд Верховної  Ради  України  пропозиції  щодо  ратифікації  угоди між Україною  і  Республікою  Польща  в  справі   створення   спільної військової   частини   для  участі  в  міжнародних  миротворчих  і гуманітарних операціях.

 

     Це пов'язано з фінансуванням і це б  не  зашкодило  інтересам держави, а пішло б тільки на користь. Тому я пропоную підтримати в цілому проект цієї постанови, зокрема й пункт 3.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект  постанови  в  редакції,  яку  подали  депутати  Крючков  і Олійник. Голосуємо.

 

     "За" - 169.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію   Європейської хартії  регіональних  мов  або  мов меншин (1992 рік) у повторному першому  читанні.  Доповідає  Георгій  Дмитрович   Попов,   перший заступник голови Комітету з питань прав людини.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Високоповажний Голово! Вельмишановні колеги! Як відомо,  Президент України ще минулого року вніс на ратифікацію Європейську хартію регіональних мов або  мов  меншин.  Ратифікація цієї  хартії - одне із зобов'язань,  взяте Україною під час вступу до Ради Європи.

 

     Після багатомісячного опрацювання в  комітеті  та  всебічного обговорення  на  пленарному  засіданні  постановою  Верховної Ради України від 7 травня проект Закону  про  ратифікацію  Європейської хартії було повернуто на повторне перше читання. Комітету з питань прав людини,  національних меншин і міжнаціональних відносин  цією постановою  було  доручено  разом із суб'єктами права законодавчої ініціативи доопрацювати зазначений законопроект і внести  його  на розгляд Верховної Ради.

 

     Робоча група,  створена  з  членів  комітету,  із  залученням представників  Адміністрації  Президента,  Державного  комітету  у справах   національностей   та  міграції  і  експертів  вивчила  й розглянула всі пропозиції, які надійшли від суб'єктів законодавчої ініціативи.

 

     Як свідчить   аналіз,   стандарти,   визначені   хартією,  не суперечать Конституції України і в  основному  вже  впроваджені  в українське законодавство.

 

     Ратифікація хартії   матиме  позитивні  політичні  й  правові наслідки  для  нашої  держави,  сприятиме  подальшому   здійсненню реалізації  прав  та  інтересів  більш  як  15  мільйонів громадян України,  які  становлять  майже  третину  її   населення,   стане свідченням    послідовності    політики    щодо   національностей, незмінності   конституційноправових   засад   держави,    головним обов'язком якої є утвердження й забезпечення прав і свобод людини.

 

     Водночас зазначу,  що  положення  хартії аж ніяк не обмежують статус української  мови  як  державної,  бо,  як  зазначається  в хартії,  її  положення  не  повинні зашкоджувати офіційним мовам і потребі вивчати їх.  Хартія не розглядає стосунки  між  державними мовами  або мовами меншин як конкурентні або антагоністичні.  Вона радше має міжкультурний  і  багатомовний  підхід,  де  кожна  мова отримує  своє  місце.  Цей  підхід цілком відповідає демократичним принципам Конституції України, світовим і європейським стандартам, має  на  меті  сприяти  тіснішим  зв'язкам  між народами,  ліпшому порозумінню між  різними  групами  населення  в  межах  держави  і запобігати виникненню конфліктів на міжнаціональній основі.

 

     Шановні колеги!  Закон  про  ратифікацію  Європейської хартії регіональних мов або мов меншин має сенс тільки  в  тому  випадку, коли він запровадить гнучкий і диференційований, але придатний для практичного використання механізм втілення в  життя  її  положень. Бо,  на жаль, у чинному Законі про мови в Україні такого механізму немає.

 

     Положення запропонованого на ваш розгляд проекту закону  були погоджені,  а  пропозиції  суб'єктів права законодавчої ініціативи комітетом   враховані.   Так,   було   вилучено   підпункти,   які передбачали,  щоб  у  суді  на  клопотання однієї зі сторін процес провадження здійснювався регіональними мовами.  У  статті  8,  яка визначає  зобов'язання щодо права на освіту,  передбачено варіанти його застосування залежно від конкретної ситуації і стану кожної з таких  мов.  В  одному  варіанті передбачається можливість надання вищої  освіти  регіональною  мовою,  в   іншому   -   забезпечення можливості  вивчення  цих  мов  і  окремих дисциплін цими мовами у вищій  школі.  Вилучено  також  зобов'язання  щодо   обов'язкового перекладу офіційних документів.

 

     Фактично не   було   досягнуто   тільки  згоди  у  визначенні критерію,  за яким застосовуються пункти та підпункти частини  2.1 проекту   закону,   які   передбачають   ширші  зобов'язання  щодо застосування мов.

 

     Так, Держкомнац пропонував норму наявності в регіоні понад 50 відсотків  чисельності  носіїв  зазначених  мов  із посиланням при цьому на статтю  8  Закону  про  національні  меншини  в  Україні, прийнятого   1992   року.   Народні   депутати  -  члени  комітету запропонували критерій,  за яким зазначені в підпункті 2.1 проекту закону  зобов'язання  застосовуються у випадках,  коли чисельність осіб  певної  національності,  які  постійно  проживають  у  межах відповідної   адміністративно-територіальної   одиниці,  становить понад 100 тисяч  або  понад  20  відсотків  загальної  чисельності населення.

 

     При цьому автори проекту виходили з того, що положення хартії не суперечать,  а тільки уточнюють і закріплюють норми  чинного  в Україні  законодавства.  Так,  у  Декларації  прав національностей України,  прийнятій Верховною Радою  1  листопада  1991  року  (ця Декларація  відіграла значну роль під час підготовки референдуму 1 грудня 1991 року),  зазначено:  Верховна  Рада  України  тлумачить статтю 3 Закону про мови в Українській РСР таким чином, що в межах адміністративно-територіальних  одиниць,  де  компактно   проживає певна  національність,  може  функціонувати  її  мова  на  рівні з державною мовою.

 

     Конституція України в частині третій статті 10 гарантує  "вільний розвиток,  використання і захист російської, інших мов національних меншин України".  У статті 11 зазначається, що "держава сприяє...  розвиткові етнічної,  культурної, мовної та релігійної самобутності...  національних меншин України". А стаття 53  гарантує  їм  "право  на  навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах".  Тобто в  Основному  Законі  не  визначається  кількісний  показник  щодо використання мов національності.

 

     Також слід зазначити,  що після прийняття Закону України  про національні  меншини  в  Україні  Україна  приєдналася  до кількох міжнародних документів і взяла зобов'язання включити їх у  правову систему  та  адміністративну  практику.  Це насамперед європейська Рамкова Конвенція про захист національних  меншин  і  Рекомендація 1201 Парламентської Асамблеї Ради Європи.

 

     У Рамковій Конвенції, ратифікованій у грудні 1997 року, і яка вже   стала   частиною   нашого    національного    законодавства, зазначається,  що  в місцевостях,  де традиційно проживають особи, які належать до національних меншин,  або де вони складають значну частину   населення,   забезпечуються  по  можливості  умови,  які дозволяють  використовувати  відповідну  мову  у   спілкуванні   з адміністративними   властями   і   створювати  належні  умови  для викладання відповідної мови або для навчання цією мовою.

 

     Внесений Закон   про    ратифікацію    Європейської    хартії регіональних мов або мов меншин конкретизує ці положення. У хартії йдеться про  певну  кількість  осіб,  яка  виправдовує  здійснення різних  охоронних  і  заохочувальних заходів,  передбачених у ній. Хартія  надає  можливість  державам  самим  вирішувати,  які  мови відповідають   концепції   регіональних  мов  або  мов  меншин,  і визначатися стосовно  конкретних  заходів,  викладених  у  частині третій хартії.

 

     На підставі  викладеного  у  статті  1  хартії тлумачення мов національних меншин під час ратифікації пропонується визнати  мови таких   національних   меншин,   на   які  поширюється  дія  цього міжнародного  документа:  росіян,  євреїв,  білорусів,   молдован, румунів,   кримських  татар,  болгар,  поляків,  угорців,  греків, німців, гагаузів, словаків.

 

     Надалі, як  це  випливає  з  пункту  2   статті   3   хартії, застосування  її  положень  можна  буде  поширити  на  мови  інших етнічних груп (національних меншин) держави.

 

     Ратифікація Європейської  хартії  регіональних  мов  або  мов меншин   у   запропонованій   редакції  не  передбачає  додаткових бюджетних витрат, оскільки запропоновані норми вже втілено в чинне законодавство  й  міжнародні  зобов'язання України і вони фактично здійснюються на практиці.

 

     У процесі   підготовки   проекту   Закону   про   ратифікацію Європейської хартії було враховано специфіку регіонів України,  їх історичних і демографічних  особливостей,  етнічних  і  культурних традицій,  а також механізм реалізації положень хартії, пов'язаний із особливостями  адміністративно-територіального  устрою  України відповідно до статей 132 й 133 Конституції України.

 

     У проекті   закону  передбачено  диференційований  підхід  до вибору ступеня застосування  охоронних  і  заохочувальних  заходів стосовно відповідних мов з урахуванням конкретної мовної ситуації, чисельності  та  компактності  розселення   носіїв   цих   мов   у відповідних   регіонах,   реальної   можливості  виконання  взятих зобов'язань.  До того ж Адміністрація Президента України внесла до Верховної  Ради  новий  переклад  хартії.  Він  розданий  народним депутатам 24  травня.  На  відміну  від  раніше  розданого,  новий переклад містить більш гнучкі і менш категоричні формулювання щодо зобов'язань України.

 

     У проекті закону зроблено застереження, що заходи, спрямовані на  утвердження  української  мови  як  державної,  її  розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на  всій  території України,  не  вважаються  такими,  що  перешкоджають або створюють загрозу збереженню чи розвитку мов національних меншин, зазначених у пункті 2 проекту закону.

 

     Враховуючи викладене,  керуючись  статтями 10,  11,  53,  132 Конституції    України    і    взятими    державою    міжнародними зобов'язаннями,   комітет   вносить   на  розгляд  Верховної  Ради зазначений проект закону.

 

     ГОЛОВА. До  Георгія  Дмитровича   будуть   запитання?   Немає запитань? Будь ласка, запишіться. Висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Мусієнко. За ним - депутат Косів. Будь ласка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Георгію Дмитровичу,  у мене,  власне,  одне міркування  й одне запитання.

 

     Міркування таке.  Я  боюсь,  що  ми  із цим питанням втратимо півгодини і не отримаємо позитивного  рішення  лише  тому,  що  ми знову порушуємо вимоги Регламенту.

 

     Так, ми повернули на повторне перше читання цей законопроект. Але після того як ви підготували вже  другий  варіант,  треба  щоб його було розглянуто в Комітеті у закордонних справах і зв'язках з СНД, це поперше; по-друге, - щоб були висновки науково-експертного управління;  і по-третє, добре, якби сюди було б додано міркування виконавчої влади - чи Адміністрації Президента,  яка  є  в  даному випадку суб'єктом законодавчої ініціативи,  чи Кабінету Міністрів, фінансово-економічне обгрунтування тощо.

 

     І, власне, запитання. Як ви відповідаєте на ті аргументи, які висувають ваші колеги Костенко,  Заєць,  Лавринович, щодо критерію 100 тисяч,  стосовно того,  що в Одеській області  нам  доведеться забезпечувати  функціонування чотирьох державних мов,  починаючи з дитячих садків і закінчуючи вищою освітою тощо?

 

     Дякую.

 

     ПОПОВ Г.Д.  По-перше,  Президент України доручив доповідати з цього  питання  Державному  комітету  у справах національностей та міграції.  Із цим комітетом ми працювали,  залучаючи представників Адміністрації  Президента,  і  не  погоджене тільки одне питання - пункт 2.1 стосовно того, який обрати критерій. Понад 50 відсотків, як я вже казав, чи більше 100 тисяч осіб, або понад 20 відсотків.

 

     Чому взято  цей  критерій?  Бо  він відповідає тій конкретній ситуації, яка склалася в Україні. Це по-перше.

 

     По-друге. До  комітету  не  надходило  зауважень,  які   були викладені в розданому вчора проекті постанови Верховної Ради.

 

     По-третє. Ця   постанова   й   пояснювальна  записка  до  неї розглядають зовсім інший документ -  один  із  варіантів  робочого проекту, який розглядався в нашому комітеті.

 

     І якщо  ви  й  інші  шановні колеги уважно слухали,  то я вже казав,  що там було вилучено застереження щодо суду, щодо проблем, пов'язаних із вищою освітою.  Там зв'язано або-або. Там вживається "у міру можливості".  Ця хартія  не  ставить  якихось  директивних вимог.  Держава залежно від стану тієї або тієї мови,  можливостей може передбачати вивчення чи викладання цієї мови у  вищій  школі, це зокрема щодо Одеської області.

 

     Те саме стосується зауважень з боку Адміністрації Президента. Там немає таких директивних,  категоричних положень, особливо якщо офіційний  переклад  робить Адміністрація Президента (його роздано 24 травня).  Інших зауважень в Адміністрації Президента  не  було. Вони  тільки  уточнили  деякі формулювання хартії і направили свій лист із цими зауваженнями на адресу комітету,  на моє  ім'я  і  на адресу керівника Секретаріату. З іншим вони погодилися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів. За ним - депутат Кіяшко.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Георгію Дмитровичу,  ми розглядали цю хартію у Верховній  Раді  ще попереднього  скликання.  Зокрема  Комітет  з  питань  культури  і духовності дуже серйозно опрацював кожне положення цієї хартії.

 

     Створюється таке загальне враження,  що ця хартія є абсолютно нормальна,  гуманна для тих держав,  в яких національні меншини та їхні мови справді поставлено під загрозу зникнення.  І аби того не сталося, цьому й слугує ця хартія.

 

     У нас  же  в  Україні  склалася  ситуація якраз навпаки:  під загрозу  зникнення  поставлена  державна  мова  -  українська.  Її насамперед потрібно захищати.  А мови деяких національних меншин є панівними у нас в державі.  І якщо ми приймемо таку хартію, то хоч ви й кажете, що вона не має директивного характеру, але це якраз і буде директива для дуже багатьох регіонів.

 

     ПОПОВ Г.Д.  По-перше,  як я вже  наголошував,  ця  хартія  не розглядає   статус   державної  або  офіційної  мови.  І  зроблено застереження за пропозицією Кабінету Міністрів  і  Президента  про те, що програма, спрямована на сприяння та утвердження української мови як державної,  її розвиток і  функціонування,  не  вважається такою,  що  перешкоджає  чи  створює  загрозу для розвитку мов.  А хартія передбачає можливість розвитку в разі,  коли  мова,  яка  є регіональною  чи  мовою  меншини  в  одній державі,  є панівною чи державною мовою в сусідній державі.

 

     По-друге, тут ідеться  тільки  про  мовні  права,  про  права певних  національних  спільнот  на  користування  мовою,  а не про політичні,  економічні,  соціальні права цих  спільнот.  Тобто  не можна  ототожнювати  російську  мову  (я  розумію,  про що ви мене запитуєте,  бо  ми  з  вами  фахівці  з   цього   питання),   якою користуються мільйони громадян України, які роблять значний внесок у розвиток країни (зокрема  тільки  одна  Донецька  область,  а  я депутат  від  Донеччини,  дає  24  відсотки  валового внутрішнього продукту),  з російською державою чи мову  румунів,  угорців,  які проживають на Буковині чи на Закарпатті, з румунською чи угорською державами.  Тут ідеться тільки про мовні права.  Це  унікальний  у європейській  практиці  документ.  Його  норми  і  стандарти (це й експерти   Держкомнацу   і   Адміністрації    Президента    цілком підтвердили) не суперечать Конституції й міжнародним зобов'язанням України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич.  Уважаемый Георгий Дмитриевич!  Мы  уже  много  времени  бьемся  над  тем,  чтобы   в законодательном поле Украины в конечном итоге согласно европейским стандартам все языковые группы  находились  в  равных  отношениях, языки  каждого  национального  меньшинства  либо  языковой  группы отвечали тому обеспечению, которое должно быть в Украине.

 

     У меня два вопроса.  Первый касается следующего.  Если мы  не ратифицируем данную хартию,  какие последствия будут для Украины с точки зрения ее пребывания в Совете Европы?

 

     И второй вопрос.  Не кажется  ли  вам,  что  когда  мы  будем проводить   перепись   населения  (где-то  через  год,  через  два обязательно нужно будет в  закон  о  переписи  населения  включить вопрос о принадлежности к языковой группе того или иного человека, который будет проходить эту перепись?

 

     И третий момент.  Не кажется ли вам, что если мы ратифицируем данную  хартию,  то  это  будет  первым  шагом для принятия нашего закона "про мови",  проект которого я внес в Верховный Совет,  и в котором  четко определяется статус официальный русского языка и не затрагивается и не ставится под сомнение  статус  государственного украинского языка?

 

     Спасибо.

 

     ПОПОВ Г.Д.  Первое.  Как  уже отмечалось,  это обязательства, взятые Украиной при ее вступлении в  Совет  Европы.  Поэтому  речь идет  о  том,  что  нератификация этой хартии (на следующей неделе делегация Украины должна  давать  свой  отчет)  может  привести  к исключению  нашего  государства из Совета Европы,  может послужить одной из причин для исключения (Шум у залі).

 

     Я зроблю невеличку репліку. Ті країни не брали на себе такого категоричного зобов'язання - ратифікувати.

 

     Второй вопрос.  Да,  наше  законодательство требует,  как это определяет статья  92  Конституции  Украины,  принятия  закона  об использовании  языков  в  Украине.  Вот  статья  92  прямо об этом говорит.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо. Откройте, пожалуйста, статью 7 пункт 5, у меня   по   этому   пункту   вопрос.   Что   подразумевается   под "нетериторіальною  мовою"?  И  относится  ли   к   этому   понятию английский язык и другие, которые сегодня насаждаются в Украине?

 

     ПОПОВ Г.Д.  Во-первых,  в  проекте  закона четко дан перечень языков национальных меньшинств,  к которым имеет отношение хартия. Англійська мова, мова англійців, там не зазначена.

 

     Во-вторых, нетерриториальными    являются   языки   цыган   и некоторых  других  этносов,  которые  издревле  не  проживали   на территории Украины.  Исходя из этого и дано такое определение. Но, исходя из пункта 2,  в последующем  мы  можем  дополнить  перечень языков  и  внести  изменения.  И,  если хотите,  я скажу еще одно. Статья 22 позволяет Украине,  если  Верховна  Рада  посчитает  это нужным, в любой момент денонсировать эту хартию.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

 

     Шановні колеги,  я думаю,  що запитання й відповіді прояснили це питання і тепер ми маємо вичерпне його розуміння.  Тому я прошу проголосувати за ратифікацію даної Європейської хартії. Прошу всіх сісти на робочі місця й запросити людей до залу.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  ратифікувати  Європейську хартію регіональних мов або мов меншин 1992 року.

 

     "За" - 198.

 

     Голосуємо. Іване Олександровичу,  вийміть руки з кишень. Ви ж прийшли працювати до залу, а ви весь час прогулюєтесь тут.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про ратифікацію.

 

     "За" - 213.

 

     Я прошу,  запишіться, будь ласка, за процедурою два - за, два

- проти.

 

     Депутат Баулін. Є Баулін? Немає.

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка. За ним - депутат Танюк. Можна з місця. По одній хвилині.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Я не підтримував  би  зараз ратифікації цієї хартії з огляду на дві обставини. Обставина перша

- правова. І обставина друга - економічна.

 

     Правова обставина полягає в  тому,  що  запропонований  закон вводить  дискримінацію  в  Україні  для  окремих  мов національних меншин.  Чомусь автори проекту абсолютно довільно взяли критерій в 100 тисяч,  який є достатнім для того, щоб ця мова шанувалась, щоб цією мовою  можна  було  звертатися  в  органи  влади,  отримувати освіту,  писати  технічні інструкції і таке інше.  А якщо є не 100 тисяч, а 95, то вже не можна?

 

     Ми маємо статтю 24 Конституції України,  яка  забороняє  таку дискримінацію.  У  нас  є  чудовий Закон про національні меншини в Україні,  яким визнається тільки один критерій - більшість. І там, де   більшість   мешканців   даного   регіону   є   представниками національної меншини,  - там  все  має  обов'язково  здійснюватися поряд  з  державною мовою також і мовою цієї національної меншини. Інакше це буде антиконституційно.

 

     Інший підхід  є  суто  економічним.  Ви  ж   подивіться,   що пропонується  зробити,  які  зобов'язання  на  себе взяти там,  де йдеться про викладання,  де йдеться  про  судове  провадження,  де йдеться  про адміністративне провадження.  Той перший,  попередній проект,  що  пропонувався  Президентом,  передбачав   близько   30 мільйонів  гривень  щорічних  витрат після ратифікації.  Цей новий набагато дорожчий,  витрати  перевищуватимуть  1  мільярд  гривень бюджетних асигнувань щорічно.

 

     Тому ми повинні мати обгрунтування, чи зможемо ми забезпечити кількість  фахівців  бодай  для  того,  щоб  у   Києві,   скажімо, функціонувала  поруч  із  російською  і  українською  ще  також  і єврейська мова,  оскільки в Києві мешкають понад 100 тисяч євреїв. А  в  Одесі ми зможемо забезпечити в повному обсязі функціонування молдавської  й  болгарської   мов   водночас   із   російською   і українською?  Зможемо чи ні?  Не забуваймо,  що вся документація у відповідних регіонах має виконуватися декількома мовами.

 

     І я прошу тут пошанувати якраз норму Регламенту, яка в даному випадку  зобов'язує  нас  знати,  які  бюджетні  витрати  ми маємо здійснювати після такої ратифікації.

 

     Принагідно хочу  сказати,  що  менше  п'ятої  частини  держав

-членів Ради Європи ратифікували цю Конвенцію - тільки 8 країн.  І тільки одна Хорватія пошанувала українську мову, до речі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Володимировичу. Ваша пропозиція.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Моя пропозиція - повернути на повторне перше читання  з  тим,  щоб  зробити  всі економічні обрахунки й усунути дискримінацію стосовно чисельності національних меншин.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Танюк. За ним

- депутат Толочко.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Друзі  мої!  Я  хочу,  щоб ми все-таки зрозуміли,  що питання дуже делікатне. І воно не залежить від того, хто лівий і хто правий. Це питання   надзвичайно   делікатне.  Коли  ми  Законом  про  освіту скасували статтю про обов'язкове  вивчення  української  мови,  то одержали  близько 76 тисяч листів,  які представляють 8,5 мільйона людей. Цим законом, ратифікувавши хартію, ми вимагаємо, щоб ці всі мови увійшли в той же Закон про освіту.

 

     Отже, ті 8 мільйонів дискредитовані, а ці 100 тисяч можуть бути  недискредитовані.  Я  розумію  це  так,  що все-таки в цьому законі є дуже багато речей,  які порушують просто наші закони. Ось у мене лист заступника Генерального прокурора, де говориться, що зробивши сьогодні це, ми порушуємо статтю 18 Закону про мови і статтю 13 Закону про судоустрій.  З  огляду  на  це  ми вважаємо, що певні підпункти треба вилучити.

 

     Я вважаю,  що  треба  все-таки цей проект закону відхилити як такий,  що суперечить Конституції України,  чинному  законодавству України, і передати трьом комітетам на доопрацювання, щоб ми були, можливо,  тією восьмою країною,  яка це зробить,  але не поспішати поперед  батька  в  пекло.  Бо  в  цій  ситуації  виграє тільки та влада...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Толочко. За ним

- депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні колеги!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Ми уважно  вивчили  цю хартію в Комітеті з питань науки і освіти і вважаємо, що в повному обсязі її сьогодні ратифікувати неможливо.  Вона  передбачає  такі навантаження   на  Україну,  на  бюджет,  на  наш  інтелектуальний потенціал, які ми сьогодні практично реалізувати не зможемо.

 

     Тому є  така  пропозиція.  Наш  комітет  прийняв  рішення  не ратифікувати, але я як заступник голови комітету маю своє рішення, власну пропозицію.  Ми можемо ратифікувати  ті  пункти,  виконання яких можемо взяти на себе, - частину першу й другу, де йдеться про загальні принципи, четверту і п'яту, де також ідеться про загальні принципи виконання цієї хартії.

 

     Стосовно частини  третьої,  то  тут  ми могли б узяти на себе тільки зобов'язання вивчення регіональних мов у системі дошкільної й початкової шкільної освіти. Ми не можемо ні професійно-технічну, ні вищу освіту взяти на себе.  І,  крім того,  можемо ратифікувати пункти,  які  мають  такий  побажальний  характер,  де говориться: заохочувати, сприяти тощо.

 

     Тому я маю таку пропозицію:  повернути  сьогодні  цей  проект трьом комітетам:  комітету,  який очолює Борис Олійник, Комітету з питань науки і освіти і комітету,  який очолює депутат  Танюк.  Ми відпрацюємо  оцю  часткову ратифікацію хартії і проведемо її через Верховну Раду.

 

     І не  бійтеся,  шановні   колеги.   Є   багато   країн,   які ратифікували цю хартію частково,  а є багато країн, які взагалі ще не підписали її.  Серед них Великобританія, Франція. І їх ніхто не виключає з Ради Європи.  Так що...  Не сваріться...  Давайте трохи почекаємо й виважено підійдемо до цього питання,  бо  ми  на  себе зашморг...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Борис Ілліч Олійник.  І завершуємо.  Усі дуже хочуть висловитися.  І всі мають  рацію.  Але  ми  обговорюємо  за скороченою   процедурою,  я  сказав  -  чотири  чоловіка.  Це  що, незрозуміло?

 

     Борисе Іллічу,  будь ласка.  Ну,  якщо депутат Алексєєв краще скаже, ніж Борис Ілліч, у мене немає заперечень.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Ну о чем мы с вами спорим? Петр Петрович, наверное, забыл, что ни Англия, ни Франция, вступая в Совет Европы, не брали на себя таких обязательств. Прием Украины в 1995 году в Совет Европы предусматривал ее обязательство в  течение  года  подписать  и  ратифицировать  эту хартию.  И это вобщемто правильно,  потому что  у  нас  провозглашена  унификация украинских  законов  с европейскими.  И Президент Украины подписал соответствующий указ об унификации законодательства.  Так что  это находится полностью в русле указа.

 

     Что касается разговоров о том,  что у нас разный подход.  Так вот  у  меня  есть  пояснительная  записка  к  хартии,  перевод  с английского.  И  в  пункте  47  четко  сказано,  что  Совет Европы рекомендует подходить к "кожній мові відповідно до її  конкретного становища".   Так   что   это  сделано  в  соответствии  с  нашими европейскими обязательствами.

 

     Наконец, что  касается  экономики.  Здесь  применена  тактика двойного  счета.  Ведь  никто  новых школ открывать не будет.  Все делается в рамках того,  что существует. Но почему-то в рамках тех сумм,  которые существуют, практика двойного счета была направлена на то,  чтобы дезориентировать членов Комитета по вопросам науки и образования.

 

     Собственно, вопрос  у  нас  такой:  вводим  мы  на территории Украины европейские нормы в области прав человека или  не  вводим? Вот на этот вопрос мы должны ответить.

 

     Если мы  ответим на него негативно,  наша делегация,  которая заседает  в  Совете  Европы  и  завтра-послезавтра  должна   будет отчитываться,  получит по первое число.  Не знаю,  исключат или не исключат  державу,  но  то,  что  европейская   интеграция   будет заморожена, - это точно, и это хорошо.

 

     Я скажу то,  чего я не хотел говорить. Любое решение, которое будет принято, господа руховцы, идет на пользу. Примем мы решение, ратифицируем  -  войдем  в  европейскую  колею.  Не ратифицируем - значит, не будет европейской интеграции, значит будет альтернатива

- интеграция в СНГ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Борисе Іллічу, будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Може, нам кільком легко дискутувати,  але справа в тому,  що  ми  20  червня відбуваємо в Раду Європи.  Звичайно,  хартію треба приймати, але я не хочу,  щоб у цій залі вона сьогодні не пройшла  і  одразу  було повідомлено це в Раду Європи.

 

     Я прошу  вас  підтримати  проект Закону про політичні партії, який вам роздано.  Але я не  хотів  би,  шановні  колеги,  щоб  ми завалили  в  цій  залі  цю  хартію.  То  вже  краще тоді перенести голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  шановні колеги. Борисе Іллічу, тут не йдеться про те, щоб завалити чи не завалити. Тут внесено конкретні пропозиції.  І одна з них,  я думаю,  заслуговує на таку  серйозну увагу,  щоб її підтримати,  - повернути на повторне перше читання, доручивши трьом профільним комітетам,  включаючи  й  ваш  комітет, доопрацювати його.  І я думаю,  що це слушна пропозиція. І ми його не завалимо, а навпаки - удосконалимо. Питань немає.

 

     Я прошу підтримати таку пропозицію.  Ставлю її на голосування (Шум  у  залі).  Ну,  чотирьом  комітетам,  будь  ласка.  Я  прошу підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     Є пропозиція прийняти в другому читанні й перенести на  третє читання.  І  Іван  Олександрович  Заєць  наполягає на цьому (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я прошу прийняти  проект  закону  в  першому читанні  і  направити в три профільні комітети для опрацювання.  У чотири? Нехай у чотири, питань немає.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Я пропоную  проголосувати  за  повторне   перше   читання   і направити в чотири профільні комітети для доопрацювання.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Слухається проект  Закону  про  політичні  партії  в Україні. Доповідає депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ В.О.  Шановний пане Голово!  Шановні колеги! Вашій увазі  на  третє  читання пропонується проект Закону про політичні партії в Україні.  Під час останнього розгляду цього документа  ми ухвалили  переважну  більшість  статей,  за винятком окремих,  які регулювали питання заборони,  фінансування,  а  також  членства  в політичних партіях і умов набуття чинності цим законом.

 

     Отже, ми можемо перейти до статей,  які не були прийняті, які викликали найбільше заперечень у сесійному залі.

 

     Стаття 5 "Обмеження щодо утворення  і  діяльності  політичних партій".

 

     Основною проблемою,  яка  виникла  при  розгляді цієї статті, було питання,  який саме суд має  приймати  рішення  про  заборону політичної  партії,  оскільки  в  нас  відповідно  до  Конституції виписані умови, за яких партія може заборонятись, і сказано, що це робиться тільки за рішенням суду.

 

     Попередні наші  дискусії  були  викликані тим,  що,  з одного боку,  була вимога,  щоб це робив тільки Верховний Суд України,  з другого, - було рішення комітету, який пропонував зберегти порядок з   максимальними   можливостями   апеляційного   і    касаційного оскарження.   Після   вчорашнього   розгляду   пропозицій  комітет погодився підтримати пропозицію  розгляду  в  першій  інстанції  у Верховному  Суді,  на  чому  наполягає  велика  кількість народних депутатів,  розуміючи,  що при цьому в  політичних  партій  певною мірою обмежуються можливості для оскарження.  Ми можемо голосувати цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Статтю 5, Олександре Володимировичу?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Так,  статтю  5.  Вона  тепер  уже  в  новій редакції. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Депутате Зубов,  займіть своє місце. Давайте приймемо закон. Ставлю на голосування статтю 5. Голосуємо.

 

     "За" - 168.

 

     Шановні колеги,  є запитання?  Немає.  Я прошу проголосувати. Голосуємо статтю 5.

 

     "За" - 177.

 

     Далі, Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ну,  тоді  просто  немає  сенсу  в подальшій роботі.  Ми цього разу вже пішли назустріч всім  пропозиціям,  які були,    відмовилися   від   загального   судового   розгляду   (а пропонувалася проміжна процедура - така,  як  у  разі  позбавлення повноважень   народних   депутатів:   через  визначений  в  законі Київський міський суд).

 

     Була пропозиція найбільшої фракції,  щоб це робилося в першій інстанції  у Верховному Суді,  щоб була тільки одна можливість для оскарження.  Це,  звичайно,  звужує права  партії,  але  на  цьому наполягали.  Ми врахували цю пропозицію, більшість членів комітету з нею вже погодилася.

 

     Тому ми повинні  визначитися,  зрештою,  чого  хочемо,  бо  в статті  8  Конституції  говориться,  що  норми Конституції - норми прямої дії.  І в нас є загальний порядок,  за яким це рішення може бути  прийняте  на  підставі  конституційних  норм  у  суді першої інстанції - районному  чи  міському.  Тому  треба  врегулювати  це питання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Мухін. Давайте або голосувати, або завершувати роботу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Конкретизируйте,   пожалуйста,  мотивы  и  основания  для  запрета политических партий,  которые определяются, например, подпунктом 8 "створення загроз здоров'ю населення" (що це таке?) или подпунктом 7 "посягання на права  і  свободи  людини"  (яким  це  чином?).  И насколько   весомыми  будут  основания  для  запрета  политической партии,  если мы даем в законе такие расплывчатые,  на мой взгляд, трактовки?

 

     Кроме того, чтобы в судебном порядке защититься от надуманных претензий,  партия при таких нормах будет вынуждена  обращаться  в Конституционный Суд за трактовкой закона.

 

     Поэтому мне представляется, что в статье 5 должны быть четко определены конкретные  основания  для  запрета партии.  Здесь  же  они неконкретные.  Мы считаем,  что эту статью нужно доработать.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Це дуже складне й важливе питання.  Якщо  ви зараз  маєте  при  собі Конституцію,  Володимире Романовичу,  то в статті 37 можете з подивом для себе побачити  всі  положення,  які містяться в цій статті законопроекту.  Ми спеціально не додавали і не змінювали положень, які є в статті Конституції.

 

     Можна, якщо  є  таке  бажання,  взагалі   записати,   що   не підлягають реєстрації, а діяльність партій забороняється, "якщо їх програмні  цілі  або  дії  спрямовані  на..."  -  і  далі  взагалі послатися  на  статтю  37 Конституції України.  Можна записати і в такій редакції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін.

 

     МУХІН В.В. Александр Николаевич! Я думаю, что в данном случае позицию  Лавриновича  надо  поддержать,  чтобы  у нас не возникало такой ситуации, как та, что сложилась с Верховным Судом. Час назад Пленум  Верховного  Суда принял решение о том,  что Мороз прав,  и Центральная  избирательная  комиссия  должна   выполнить   решение Верховного Суда.

 

     Поэтому наша задача в Верховном Совете

- защищать права партий.  И я считаю,  что здесь  надо  голосовать "за".

 

     ГОЛОВА. Ставлю  статтю 5 на голосування в редакції...  (Шум у залі).  Я одне розумію, що ми або будемо голосувати, або дарма час гаємо. То краще перейти до інших документів.

 

     Ставлю на  голосування  статтю 5 в редакції,  яку обгрунтував депутат Лавринович. Голосуємо.

 

     "За" - 147.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про внесення змін до  Закону України  про  загальний  військовий  обов'язок і військову службу. Доповідає депутат Доманський. Будь ласка.

 

     Нам треба проголосувати.  Ми викликали людей із  Генерального штабу, вони чекають від самого ранку.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Мы рассматривали проект изменений  в Закон "про загальний військовий обов'язок і військову службу" в первом и повторном первом чтении и определили  концепцию этого закона.

 

     Мы договорились,   что   Вооруженные   Силы   Украины   будут комплектоваться  по  смешанной  системе:  будет  как   контрактная служба,   так   и   всеобщая   воинская   обязанность.   Мы  также договорились, что возрастной ценз для прохождения службы офицерами и  прапорщиками  увеличивается на 5 лет:  младших офицеров - до 45 лет, майоров и подполковников - до 50 лет, полковников - до 55 лет и  генералов  (независимо  от того,  генерал-майор это или генерал армии Украины) - до 60 лет.

 

     Согласно этому  закону  будет  уменьшен  возраст  призыва  на воинскую  службу  (сейчас  на  срочную службу призывают до 27 лет, согласно новой редакции закона - до 25 лет). Кроме того, уточнено, кто имеет право на отсрочку от призыва, при каких условиях человек может призываться или не призываться.

 

     При обсуждении этого законопроекта поступило  87  поправок  и замечаний, из которых 44 учтены полностью, часть учтена частично и часть отклонена.

 

     Думаю, что по основным пунктам этого законопроекта возражений нет.  Депутаты,  поправки  которых отклонены,  не настаивают на их внесении.

 

     Поэтому, Александр Николаевич,  я просил бы этот законопроект принять  во  втором  чтении и поставить на голосование как закон в целом.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  депутата  Доманського?  Ставлю   на голосування  пропозицію прийняти закон у другому читанні в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 186.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І. Товарищи, я прошу проголосовать. Военные ждут этого закона,  надо работать.  Проект лежит в Верховном Совете уже более полугода.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про правовий режим  воєнного стану. Доповідає Литвак Олег Михайлович. Будь ласка.

 

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  87, Івано-Франківська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги!  Згідно  з  дорученням  Верховної  Ради  Комітетом Верховної  Ради  з  питань  національної безпеки і оборони разом з Міністерством  юстиції  і  Міністерством  оборони   України   було доопрацьовано  і  повторно  розглянуто поданий Кабінетом Міністрів проект Закону про правовий режим воєнного стану.

 

     Комітет Верховної  Ради  з  питань  національної  безпеки   і оборони  ухвалив,  що  цей  законопроект  може  бути розглянутий у повторному  першому  читанні  і  прийнятий  за  основу.   У   ході доопрацювання  проекту  нашим  комітетом  було  взято до уваги всі зауваження,  які  надійшли  від  інших  комітетів,  а  також   від Міністерства оборони і Міністерства юстиції,  і до другого читання будуть враховані всі пропозиції.

 

     Прошу проголосувати за даний законопроект.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Олега  Михайловича?  Є   пропозиція прийняти в першому читанні.

 

     ЛИТВАК О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще не дякуйте, ще не голосували. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Прийнято. А тепер - спасибі.

 

     ----------

 

     Слухається питання  про  проекти  законів  про правовий режим майна Збройних Сил України,  про господарську діяльність  Збройних Сил  України  та  про  внесення  змін до Закону України про оренду державного  та  комунального  майна  (повторне   перше   читання). Доповідає Мухін Володимир Васильович.

 

     МУХІН В.В.    Уважаемые   народные   депутаты!   Эти   четыре законопроекта  мы  подробно  обсуждали  в  Верховном  Совете.   От комитета Алешина были очень серьезные замечания, и мы вообще сняли один законопроект - о  корпоратизации  предприятий  в  Вооруженных Силах Украины.

 

     Абсолютно все  замечания,  которые  были  высказаны народными депутатами  и  Комитетом  по  вопросам   финансов   и   банковской деятельности,  учтены (у нас есть соответствующее заключение этого комитета,  в  котором  комитет  поддерживает  принятие  этих  трех законодательных  актов  в  первом чтении).  Окончательная шлифовка проектов с вашими четкими замечаниями будет проведена  ко  второму чтению. Поэтому прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Володимира  Васильовича?  Ім'я таке гарне  -  Володимир  Васильович,  у  всіх  на   пам'яті.   Давайте підтримаємо.

 

     МУХІН В.В. Спасибо. Поддержите, пожалуйста, Вооруженные Силы.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в першому читанні.  Мазур Олено, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Питання до депутата Мухіна є?  З процедури?  Будь ласка.  Ну, депутат Зварич у Збройних Силах України дуже розбирається.

 

     Депутате Мухін, ідіть на трибуну. Запитання є до вас.

 

     Ви називайте,  будь ласка, кожний проект окремо, і по кожному проголосуємо.

 

     МУХІН В.В. Предлагается три законопроекта.

 

     Первый законопроект - "про правовий режим майна Збройних  Сил України".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в першому читанні.

 

     МУХІН В.В.  Все  замечания  по  этому  проекту  сняты.  Прошу поддержать.

 

     "За" - 219.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     МУХІН В.В. Как раз моего голоса не хватило.

 

     ГОЛОВА. Борис Борисович не встиг. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято, спасибі. Другий проект.

 

     МУХІН В.В.  Наступний  проект  Закону  -   про   господарську діяльність Збройних Сил України. Дуже важливий законопроект.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     МУХІН В.В. Прошу поддержать. Это первое чтение.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо у першому читанні. Депутате Жир, голосуйте, інакше вас на Банковій не приймуть. Голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     Третій проект.

 

     МУХІН В.В. Так и не проголосовали. Третий законопроект - "про внесення   змін   до  Закону  України  про  оренду  державного  та комунального майна".

 

     ГОЛОВА. Ставлю проект на голосування в першому читанні.

 

     МУХІН В.В. Все в бюджет будет идти, Наталья Михайловна.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 184.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     МУХІН В.В. Два законопроекта не проголосовали.

 

     ГОЛОВА. Один проголосували,  два не  проголосували.  Що  ж  я зроблю?

 

     МУХІН В.В.  Александр  Николаевич!  Я всетаки прошу депутатов проголосовать  за  эти   два   законопроекта,   потому   что   они взаимосвязаны. Более того, вся прибыль, о которой здесь идет речь, пойдет в Государственный бюджет, и уже из Государственного бюджета

- на финансирование Вооруженных Сил Украины.

 

     Перед этим  я  выступал  по  вопросу  о  Бюджетной резолюции. Уважаемые народные депутаты! Вот вы как раз и решаете здесь, каким образом  будет защищаться наша страна.  И чтобы не кивали потом на кого-то за пределами этого зала и не говорили, что кто-то виноват. Мы  будем  виноваты,  если не обеспечим финансирование Вооруженных Сил надлежащим образом.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз ставлю  на  голосування  в  першому  читанні проект закону 2293-1Д. Голосуємо.

 

     "За" - 178.

 

     Ставлю на голосування проект закону

 2293-3Д.

 

     "За" - 181.

 

     Хто за те,  щоб ці два законопроекти проголосувати  поіменно, прошу визначитися.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі в першому читанні проект закону 2293-1Д.

 

     "За" - 192.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     "За": НДП - (найбільша фракція стала) - 13 чоловік,  дожилися;  Народний  рух  -  5  із  15;  "Відродження регіонів",  СДПУ(о)...  А  чому  не  голосують   соціал-демократи? Медведчук голосує.  ПСПУ не голосує,  Рух не голосує.  Будь ласка, голосуємо в поіменному режимі наступний законопроект - 2293-3Д.

 

     "За" - 184.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України   про   підприємництво   (щодо   ліцензування  діяльності, пов'язаної з  наданням  туристичних  послуг).  Доповідає  Анатолій Григорович Білик.

 

     БІЛИК А.Г.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (виборчий округ 38, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Протягом трьох з половиною років,  з  1994  до  1998  року,  на  підставі законів України про підприємництво   та   про   туризм   здійснювалося    ліцензування діяльності,  пов'язаної з наданням туристичних послуг. У статті 13 Закону  України  про  туризм  було  чітко  визначено   такі   види туристичної  діяльності,  що  підлягають ліцензуванню:  іноземний, внутрішній, зарубіжний туризм, екскурсійна діяльність, організація масового та оздоровчого спортивного туризму.

 

     Але в результаті внесення змін до статті 4 Закону України про підприємництво ліцензування туристичної діяльності  обмежене  лише двома  її  видами:  іноземний і зарубіжний туризм.  І таке рішення призвело до того,  що сьогодні туристичною  діяльністю  займаються всі, хто хоче і так, як може.

 

     Тому я  прошу,  шановні  колеги,  проголосувати за те,  щоб у нашій державі ліцензувалися всі види туристичної діяльності. Прошу підтримати даний проект закону.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Анатолія Григоровича?  Голосуємо? Одну хвилинку.

 

     Слово Рефату Чубарову. Будь ласка.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Анатолий Григорьевич, у меня один вопрос.  Курортный сезон еще не в разгаре,  но он наступил. А если мы  сейчас  примем закон,  и он будет введен в действие,  то каким образом это лицензирование туристической деятельности отразится на курортном сезоне в этом году?

 

     БІЛИК А.Г.  Гадаю, якщо організація вже уклала договір, то їй буде важко, мабуть, внести якісь поправки. А щодо організацій, які ще  не  уклали  договори  на  видачу  путівок,  то їм усе ще можна наздогнати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 193.

 

     Шановні колеги, голосуємо в першому читанні.

 

     "За " - 216.

 

     Сергію Івановичу,  народ вас  чекає,  а  ви  не  підтримуєте. Голосуємо в першому читанні.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі. У цілому можна голосувати? Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз? Наполягаєте? Будь ласка, у цілому голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Спасибі.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України  про  фізичну  культуру  і   спорт. Доповідає Юрій Павлович Сизенко.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Перш за все я хотів  би доповісти  про  те,  що  розглядалося  питання про внесення змін і доповнень до Закону про фізичну культуру і спорт протягом чотирьох років.

 

     По сути  вопроса.  Прежде  всего  эти  изменения и дополнения направлены на четкое разграничение функций национальных спортивных федераций.  Речь  идет  о том,  кого могут лишить права называться национальной   спортивной   федерацией   и    кому    это    право предоставляется,  о делегировании государственных полномочий,  так как национальной спортивной  федерацией  может  называться  только одна.

 

     Вы знаете,  сколько  было  конфликтов,  связанных со статусом национальной федерации,  в  гимнастике,  гандболе,  баскетболе,  в других  видах  спорта.  И  вот  законопроект,  который  так  долго обсуждался депутатами и предыдущего созыва (я имею в виду  Комитет по  вопросам  молодежи,  спорта  и туризма),  и нынешнего созыва с участием экспертов,  представителя  Государственного  комитета  по физической культуре и спорту наконец-то готов.

 

     В заключениях    экспертов    научноэкспертного    управления Секретариата   Верховного    Совета,    Министерства    экономики, Министерства финансов,  Министерства юстиции практически полностью поддерживается этот законопроект. Закон не требует дополнительного финансирования,  я  просил  бы  коллег депутатов поддержать проект этого так необходимого закона.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Юрія Павловича?  Є пропозиція прийняти проект у першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі. Що,  у цілому в другому читанні? Голосуємо в другому читанні.  Наталія Михайлівна просить прийняти в другому читанні  в цілому.

 

     "За" - 238.

 

     Спасибі.

 

     -------------

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про підприємництво  (щодо  ліцензування   діяльності,   пов'язаної   з наданням туристичних послуг) будемо голосувати в другому читанні в цілому?  Голосуємо.  Володимир Романович  наполягає.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 208.

 

     Спасибі і за це.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Постанови  Верховної  Ради  України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про  звіт  Фонду державного  майна  України  про роботу протягом жовтня-грудня 1996 року та січнявересня 1997 року.

 

     Слово надається депутату Костинюку. Будь ласка.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановні колеги депутати!  Про що йдеться в цій постанові?  Йдеться про  збереження  державного  контролю  над  стратегічно  важливими об'єктами, зокрема над Кримським содовим заводом.

 

     Акціонерне товариство  "Кримський содовий завод" є найбільшим підприємством   України   з   виробництва   соди    кальцинованої, монопольним виробником важкої соди марки "А", яка використовується в медицині, оборонній, металургійній, хімічній, харчовій та легкій промисловості.

 

     Пропозиція така:  внести  зміни  до постанови 1997 року,  яка прийнята Верховною Радою,  і таким  чином  зберегти  контроль  над власністю цього акціонерного товариства.

 

     Досі в  руках  держави  був  контрольний  пакет  акцій  -  50 відсотків плюс одна акція. Є оперативна інформація, що є намагання залишити в державній власності менш як 50 відсотків власності.

 

     Ми не  виступаємо проти приватизації в цілому,  ми виступаємо проти прихватизації і  за  те,  щоб  стратегічно  важливі  об'єкти залишалися   під   контролем   держави,   у  державній  власності. Підтримайте проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До депутата Костинюка є запитання?

 

     Яковенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,   перший    заступник    голови    Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий округ  50,  Донецька  область).  Уважаемые  коллеги!  Мы рассматривали  этот  вопрос  на  заседании  комиссии,  и,  как  ни странно,  практически все присутствующие  поддержали  этот  проект постановления.  Почему?  Речь идет о том,  что комиссия с участием трудового коллектива и прочее,  и прочее утвердила  в  свое  время план приватизации,  в котором было четко определено:  50 процентов плюс  одна  акция  -  в  государственном  управлении.   Это   было подтверждено   на  определенном  этапе  и  распоряжением  Кабинета Министров.

 

     Но, к  сожалению,  на  сегодняшний  день  складывается  такая тенденция:  остальные  акции продаются и практически все уходят за границу.  Это очень настораживает.  Поэтому было  принято  решение закрепить за государством 50 процентов плюс одна акция.

 

     Более того,  у  меня есть еще такое предложение.  Аналогичная ситуация (в комиссию пришло коллективное  письмо)  сложилась  и  в открытом акционерном товариществе "Росава". Поэтому я предложил бы дополнить то,  что записано в проекте,  словами:  "ВАТ "Росава", у тому числі відчуження майна".

 

     Там еще более страшная картина: практически за бугор,  извините за  такое  выражение,  иностранным фирмам  отдается  контрольный пакет акций (более 50 процентов),  и это очень настораживает.  Передаются основные фонды, а все долги в размере более 500 миллионов остаются государству.

 

     Поэтому я   предлагаю   поддержать   этот   проект   с   теми дополнениями, о которых я сказал.

 

     ГОЛОВА. Богдане Івановичу, яка ваша думка?

 

     КОСТИНЮК Б.І. Можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  проект  постанови   з   цією поправкою в цілому. Разом з поправкою, яку вніс депутат Яковенко.

 

     "За" - 129.

 

     Шановні колеги!  Є  запитання  до доповідача?  Тоді ставлю на голосування проект постанови лише з доповненням "Кримський содовий завод" (без поправки про ВАТ "Росава",  яку вніс депутат Яковенко) у цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 164.

 

     Справа в тому,  що з приводу "Росави" 24 червня буде засідати комісія.  Так  мені  сказали.  Якщо ми цієї поправки,  про яку йде мова,  не внесемо,  не доповнимо постанову,  то буде  те,  про  що сказав Богдан Іванович,  доповідаючи,  в чиї руки піде контрольний пакет акцій.

 

     Іван Іванович Ткаленко. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область). Ви знаєте, я чудово все розумію, але ніхто не був на заводі.  Із трьох шинних заводів в Україні два стоять, і це нікого не цікавить.  Один завод працює, то давайте зробимо все, щоб і його зупинити.

 

     Я пропонував  з'їздити до Білої Церкви,  розібратися,  у чому проблема,  адже  ми  взагалі   можемо   залишитися   без   шинного виробництва.  Та,  на жаль,  нікого це не цікавить. Цікавить одне: втрутитися в хід роботи, яка сьогодні йде.

 

     Звертався я  до  Спеціальної  контрольної  комісії  з  питань приватизації  і  просив:  давайте  організуємо  комісію і виїдемо, подивимося.  Ніхто не виїхав, ніхто не подивився, а тепер з голосу хочемо приймати таке рішення. Такого не повинно бути!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Удовенко Геннадій Йосипович.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Мова йде про те,  щоб рятувати промисловість України там, де  її  потрібно  рятувати,  щоб панував державний сектор там,  де можна.

 

     Ми не підтримали доповнення  про  содовий  завод,  але  ж  ми повинні  думати про це.  Давайте зараз приймемо рішення щодо цього заводу,  щоб там домінувала державна власність.  Не бійтеся, що ця пропозиція виходить від Народного руху України. Ми також стоїмо на засадах державності і зміцнення державного  сектора  і  державного впливу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування проект постанови,  де йдеться про содовий завод,  без поправки,  яку  вносив  депутат  Яковенко. Голосуємо.

 

     "За" - 161.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     І останнє питання. Будь ласка, депутате Кириленко.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ   36,   Дніпропетровська   область).   Шановні   колеги!  Ми проголосували в першому читанні зміни до Закону про підприємництво (щодо ліцензування туристичної діяльності).

 

     Я прошу   всіх,   давайте   проголосуємо   проект  у  цілому. Пропонується додати лише кілька  слів:  "діяльність,  пов'язана  з наданням   туристичних   послуг".   Тобто  ліцензуються  всі  види туристичних послуг.

 

     Сьогодні сотні  тисяч  дітей  відправляються  в   екскурсійні поїздки.  Ніхто не цікавиться,  хто,  куди,  в які печери їх веде. Трапляються нещасні випадки.

 

     На семінарі в Криму колега Чубаров порушив це  питання,  і  я хотів би чітко пояснити,  що все це для того,  щоб було краще.  За сотні тисяч дітей  сьогодні  ніхто  не  відповідає,  бо  ніхто  не ліцензує  діяльність туристичних фірм,  які працюють на внутрішній туризм.  Ситуація просто  жахлива.  Звертаються  органи  місцевого самоврядування:  допоможіть,  бо ми ж ніякого впливу не маємо. Хто буде відповідати?

 

     Підтримайте ці кілька слів. Усі види туристичних послуг мають ліцензуватися. Я дуже прошу.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 175.

 

     Не хочуть хліб віддавати. Будь ласка, депутате Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги! В Верховном Совете прошлого созыва мы приняли Закон о туризме. И те, кто немножко разобрался в этой   сфере,  прекрасно  понимают,  что  мы  сейчас  сделали,  не проголосовав  за  страхование  туристической  деятельности  внутри нашей страны:  мы, по сути, открыли ворота для внешнего туризма, и не более.

 

     Наш внутренний туризм не будет развиваться до тех  пор,  пока не внесем эту поправку,  пока не создадим социальную сферу.  К нам никогда  не   поедет   иностранец,   потому   что   нет   гарантий безопасности.  Наши  дети сегодня выезжают,  правильно сказали.  Я шесть лет проработал в Крыму и знаю, что наша детвора идет в горы, но  нет  абсолютно  никакой  гарантии.  Но  вы же думайте,  что мы делаем,  в  конце  концов!  Мы  хоть  немножко  в  чем-то   должны соображать! Я не понимаю такой ситуации. За границей нас страхуют, а мы в своей стране никого не можем страховать.

 

     ГОЛОВА. Підтримаємо?  Ставлю на голосування  останній  раз  у цілому   проект   Закону   про   внесення   змін   до  Закону  про підприємництво (щодо ліцензування туристичних послуг).

 

     "За" - 174.

 

     Бачить Бог, що ми хотіли.

 

     -------------

 

     Слухається проект Закону про внесення змін до Закону  України про  державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції. Доповідає Микола Сергійович Пасєка. Будь ласка, кілька хвилин.

 

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  15,  Вінницька  область).  Шановні   товариші,   Олександре Миколайовичу  і  запрошені!  Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 15 червня цього року розглянув  поданий  сімома народними   депутатами   з   різних  фракцій  -  Компартії,  Руху, "Батьківщини" та інших - законопроект про внесення змін до  Закону України  про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції (стосовно нульової ставки на зерно кукурудзи).

 

     Сьогодні в  державі  вже  немає  кукурудзи  для   промислової переробки для виготовлення крохмальної патоки. Це - сироп глюкози, місячна потреба в якому лише кондитерської промисловості становить 7 тисяч тонн. А в разі зупинення Дніпровського крохмале-патокового комбінату  (місто  Дніпропетровськ),  а  це  станеться,  якщо   не закуповувати   зерно  кукурудзи  за  кордоном,  -  зупиняться  всі кондитерські фабрики нашої держави.

 

     Крім того,  від  роботи  цього  комбінату   залежить   власне виробництво  ліків.  На цьому комбінаті виробляється глюкоза - 184 тонни на місяць;  бета-каротинова олія (це вітамін А, антиоксидант для  лікування  променевої  хвороби  чорнобильців) - 40-45 тонн на місяць і зелена патока для виготовлення пеніциліну. Крім того, без крохмалю    зупиняться    Обухівський,   Рубіжнянський   та   інші картоннопаперові комбінати,  не буде білкововітамінної добавки для виробництва комбікормів та іншого.

 

     Тому пропонується  внести  ці  зміни  й закупити до 1 вересня лише 50 тисяч тонн фуражної кукурудзи для промислової переробки на крохмальну  патоку  на  Дніпровському комбінаті.  При цьому значні кошти надійдуть у Державний бюджет,  і  крім  того  ми  не  будемо змушені   закупляти  за  кордоном  те,  про  що  я  сказав.  Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!   Це   справді   унікальне підприємство  (було  одне  на весь Союз),  яке виробляло крохмаль, патоку й глюкозу на дорогому іноземному обладнанні,  яке коштувало понад   60   мільйонів.  Цей  завод  було  побудовано  й  здано  в експлуатацію десь у 1986 році.

 

     Давайте підтримаємо, бо немає сировини, підприємство стоїть.

 

     "За" - 212.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги, підтримайте. Та не треба поіменно. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!  У понеділок, 28 червня,- День Конституції. Я хотів  би  з  вами порадитися...  Наталіє Михайлівно,  та зменшіть трошки свій запал.  29 червня  починаються  останні  три  пленарні тижні.  Ми  будемо  працювати в пленарному режимі три тижні підряд без  перерви.  Я  звертаюся  до  всіх  керівників  фракцій,  голів комітетів, депутатів. У нас визначені невідкладні питання: їх було 53, потім стало 56. За цей тиждень значну частину їх ми розглянули (приблизно  18-19  питань),  залишилося  ще  понад 30 невідкладних законопроектів,  які будуть,  безперечно,  впливати на  формування бюджету.  А  оскільки 17 липня ми завершимо роботу третьої сесії і підемо на канікули, я просив би вас внести в Секретаріат Верховної Ради  пропозиції  не пізніш як до середи наступного тижня,  щоб ми могли сформувати порядок денний на наступний пленарний тиждень.

 

     І щоб 28 червня,  у День Конституції,  не проводити засідання Погоджувальної  ради,  а провести його 29 червня,  за годину перед пленарним засіданням - з 9 до 10 години,  а о 10 годині розпочнемо засідання.

 

     І останнє.  Враховуючи,  що в нас залишилося небагато днів до закінчення сесії,  я просив би,  щоб ми не проводили День уряду  6 липня.  У  нас  у  порядку  денному є звіт Кабінету Міністрів.  Ви пам'ятаєте, ми перенесли його. То я думаю, немає потреби і одне, і друге питання ставити паралельно.  Тому я пропонував би День уряду не проводити,  а провести пленарне засідання з тих питань, які є в порядку денному. Не заперечуєте? Спасибі.

 

     На цьому  ми завершили ранкове засідання.  Керівникам фракцій збиратися не треба. На все добре.