Стенограма пленарного засідання

17 червня 1999

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  17  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені  Верховної Ради!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 309  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Онофрійчука Михайла  Яковича  -  до  Прем'єр-міністра України щодо  порушення  чинного  законодавства  Фондом  державного  майна України  у  прийнятому ним наказі від 18 травня "щодо забезпечення виконання завдання по надходженню орендної плати до бюджету".

 

     Групи депутатів   (Корчинський,   Король,   Попеску)   -   до Прем'єр-міністра  України про невдоволення відповіддю на запит про критичну ситуацію,  що склалася на будівництві Дністровської ГАЕС, у  зв'язку  з  невиконанням  постанови  Кабінету  Міністрів від 23 березня 1999 року з цього питання.

 

     Кирильчука Євгена Івановича до Прем'єр-міністра  України  про дворічне зволікання оплати виконаних будівельно-монтажних робіт на міжнародному пункті пропуску "Ягодин2" у Волинській області.

 

     Прошу підтримати  направлення   цих   запитів   до   Прем'єр- міністра.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Семенюк Валентини   Петрівни  -  до  голови  Антимонопольного комітету України у зв'язку з  невдоволенням  відповіддю  на  запит щодо   виконання   Постанови   Кабінету   Міністрів   України  про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків.

 

     Прошу визначитися з направленням запиту.

 

     "За" - 167.

 

     Рішення прийнято.

 

     Сьогодні у нас заяви від фракцій  і  депутатських  груп.  Від фракції "Громада" слово має народний депутат Плютинський. За ним - депутат Горбачов.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Громада".  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Усі ви буваєте в округах,  у багатьох з  вас  у селах  є  рідні  й  близькі,  тому  ви  не  можете не помічати тих масштабів катастрофи,  що чекає цьогорічну Україну. За зиму лише в моїй Рівненській області тією чи іншою мірою було пошкоджено понад 70 відсотків площ озимих культур.  Пересівати їх не було ні  часу, ні  можливостей,  бо  цього року держава практично відмовилась від селян,  не заклавши до видаткових статей Державного бюджету хоча б мінімальне держзамовлення чи держконтракт.

 

     Сьогодні на полях вигорає те,  що уціліло за зиму. Я не лякаю вас,  але, повірте, без вжиття рішучих заходів на державному рівні Україна  може  залишитися  без  хліба  і  взагалі  без вітчизняних продуктів  харчування.  Уже  середина  червня,  через  два   тижні почнуться  жнива,  а  техніка  у  більшості  господарств  досі  не відремонтована, бо немає запчастин.

 

     У моїй Рівненській  області  вже  протягом  кількох  останніх років  не  заготовляють навіть багаторічні трави,  бо вже немає ні засобів, ні пального, ні запчастин на ремонт техніки.

 

     Повірте, я вийшов на цю трибуну не для того,  щоб  скаржитися на уряд.  Усі знають, який він у нас, усі чудово розуміють, що від цього Кабінету Міністрів чекати селянину допомоги - марна  справа. Але добре,  не хочете,  не можете допомогти,  то хоч не заважайте. Подивіться,  що  робиться  на  селі  -  зробили  всі  господарства боржниками  перед  бюджетом.  А  якщо  боржник  -  не  отримаєш ні кредити, ні грошей за власну реалізовану продукцію, їх обов'язково спишуть до бюджету - і все.

 

     Через цю  безглузду  антидержавну політику в ряді господарств уже немає не те що за що  купляти,  але  не  платять  зарплату  по два-три і більше років. Минулого року Валерій Пустовойтенко казав, що всі ці проблеми через  те,  що  немає  віце-прем'єр-міністра  з питань АПК.  Але ви вже його маєте, а що змінилося? Я звертаюся до урядовців:  чого ви ще  від  нас  хочете?  Невже  селянин  повинен померти,  аби довести, що державна політика стосовно села у корені неправильна?  До  речі,  такі  випадки  смерті  у   деяких   селах непоодинокі.

 

     Схаменіться, бо  через  три місяці голод буде в усій державі! Повірте,  я працюю в АПК вже понад 50 років,  але такої байдужості влади,  такого цинічного ставлення до агропромислового комплексу я ще  не  бачив.  Нині  селянинові  вже  ні  до  кого  звернутися  - керівництво  області,  районів займається лише зборами підписів на підтримку Президента.

 

     Тому, шановний Адаме Миколайовичу і шановні народні депутати, сьогодні   фактично  Верховна  Рада  залишилася  останньою  надією українського селянина.  Я звертаюся до вас від імені  тисяч  селян Рівненщини,  сподіваюсь,  що  ви  в  цьому  залі мене підтримаєте. Пропоную  негайно,  поки  ще  не  почалися  жнива,  заслухати   на засіданні  віце-прем'єр-міністра з питань АПК Гладія,  невідкладно ухвалити постанову,  згідно з якою  зобов'язати  уряд  хоча  б  на кредитній  основі  під гарантії майбутнього урожаю отримати якийсь кредит,  розглянути  питання  про  створення  для  підтримки   АПК Селянського інвестиційного банку,  розглянути і ухвалити постанову про  цілковиту  реструктуризацію  боргів  села  перед  державою  і розблокування рахунків підприємств АПК. Повірте, без вирішення цих питань, як кажуть, питання далі вирішуватися не може.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово від групи "Незалежні" має народний депутат Горбачов. За ним - депутат Гуров.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область).  Группа "Независимые".  Одной  из  наиболее острых  проблем  нашей экономики является проблема платежей.  Так, общий  обем  кредиторской  задолженности  составляет  свыше   185 миллиардов гривень,  дебиторская - свыше 132 миллиардов.  При этом взаимная  задолженность  за  последние  месяцы   увеличивается   в пределах  10-  13  процентов  в  месяц.  Основная часть неплатежей приходится на задолженность между предприятиями (дебиторская -  88 процентов,  кредиторская - 96).  Если сравнить эти цифры, то можна констатировать,  что взаимная задолженность уже превысила  уровень внутреннего  валового  продукта - 124 миллиарда гривень.  Взаимные неплатежи не дают возможности  большинству  предприятий  нормально работать. Страдает и бюджет - "живые" деньги туда не поступают.

 

     Необходимо констатировать  и тот факт,  что Верховным Советом Украины,   правительством,   Национальным   банком   Украины    не принимаются  достаточные  меры  по  разрешению  проблем  платежей. Правительство увлеклось проведением всевозможных зачетов, выпуском казначейских   векселей.   Например,   проводит   экпериментальный взаимозачет  предприятий  электроэнергетики,  угольной  и  газовой промышленности. Но "живых" денег как не было, так и не будет.

 

     Я считаю, что Верховный Совет в последнее время устранился от решения вопросов по неплатежам,  хотя это его прямая  обязанность. Одним из основных фактов,  влияющих на увеличение обемов взаимной задолженности,  является  действующая  законодательная   база,   а именно:  наличие  бесспорного порядка списания денежных средств со счетов предприятий  и  картотеки.  Хотя  предприятия  и  вольны  в использовании  денежных средств в соответствии с Законом Украины о предприятиях Украины,  но институт бесспорного списания сводит эту свободу практически к нулю.

 

     Верховный Совет   прошлого  созыва  законодательно  упразднил девятнадцать случаев бесспорного списания,  но,  к  сожалению,  на сегодняшний  день действует свыше четырнадцати.  И практически все эти случаи касаются наших фискальных органов.

 

     Наличие картотеки приводит к тому,  что предприятия  работают по  любым  схемам,  кроме  легального  использования своих текущих счетов в банках.  Это и бартер,  и работа наличными средствами,  и фиктивные фирмы, и многое другое.

 

     На наш взгляд, необходимо:

 

     Первое. Дать   поручение  Комитету  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности ускорить подготовку проекта Закона Украины про  платежи на второе чтение,  в котором предусмотреть ликвидацию картотеки  и  порядка  бесспорного  списания  средств  со   счетов предприятий,    а   также   переход   денежной   задолженности   в имущественную.

 

     Второе. Дать поручение  Комитету  по  вопросам  экономической политики,   управления   народным   хозяйством,   собственности  и инвестиций ускорить подготовку к  рассмотрению  Верховным  Советом проекта Закона о банкротстве.

 

     Третье. Вернуться  к  рассмотрению  законопроекта о налоговом залоге,  устранив те перекосы,  которые  имеются  в  практике  его применения.  Дать  поручение  Кабинету Министров Украины на основе опыта разработать  и  внести  на  рассмотрение  Верховного  Совета законопроект по разрешению кризиса платежей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від   групи   "Відродження  регіонів"  слово  має народний депутат Гуров. За ним - депутат Григорович.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України   з   питань  промислової  політики  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Вчора було прийнято три дивовижні  законопроекти:  про  внесення  змін до статті 14 Закону України про вибори Президента України; про внесення змін до Закону про  Центральну  виборчу комісію і про внесення змін до Закону про Конституційний  Суд  України.  Ними  ми   до   кінця   перетворили законодавчу  владу  в театр абсурду.  Пропоновані зміни до законів розривають правове поле України,  руйнують національну законодавчу систему.   Від   системного   законотворення   ми   переходимо  до політичного  фарсу,  що,  як  не  дивно,  знаходить  підтримку   в сесійному залі. Таким чином, ми втрачаємо останню краплю здорового глузду в цьому залі та скочуємося до політичного інтриганства.

 

     На догоду  деяким  кандидатам   ми   почали   використовувати парламент за політичного кілера, який слухняно виконує замовлення. Так,  запропоновано обмежити строк  повноважень  керівних  органів Центральної виборчої комісії двома роками. З юридичної точки зору, це є нонсенс,  оскільки швидка ротація керівних  органів  фактично руйнує  законодавчу  діяльність  ЦВК.  Керівні  органи  ЦВК стають "каліфами на годину",  які не мають ні  дострокових  стимулів,  ні можливості  накопичувати  досвід,  але  завжди  висять  на гачку у хазяйчиків із небезпечним для  слов'ян  блиском  окулярів.  Більше того,   проміжок   часу  між  парламентськими  та  президентськими виборами  в  Україні  становить  три  роки,   отже,   встановлений дворічний термін повноважень їх керівних органів зробить практично неможливою їхню ефективну діяльність.  Ми переходимо  до  фахової, професійної  роботи  в  царині  законотворення  -  фрагментального правового поля та стаємо заручниками певної,  ворожій національним інтересам України ідеології.

 

     Наприклад, щодо  перенесення  діяльності Конституційного Суду до міста Харкова.  Це пряма насмішка над законотворчим процесом  в Україні  (про  це  свідчать  і  слова  Єльяшкевича,  що  проект не готовий,  ніщо не прораховано),  це відкритий  політичний  шантаж. Процедура  переміщення  Конституційного  Суду  до Харкова є зовсім неконституційною.  Здійснення  повноважень  цього   найважливішого державного органу в Харкові нагадуватиме поведінку собаки в човні, який постійно намагається знайти точку опору,  але безрезультатно. Чому  тоді  нам наступним кроком не відіслати Кабінет Міністрів до Жмеринки,  Адміністрацію Президента - до  Бердичева,  Національний банк - до Нью-Васюків?

 

     Є й  інші порушення.  По-перше,  цей законопроект був поданий головою слідчої групи,  яку він очолює,  що суперечить  статті  93 Конституції.  Подруге, були порушені регламентні терміни, норми та процедури.

 

     Ще не висохло чорнило наших законодавців,  а ми  вже  правимо цей закон.  Де ж політична послідовність?  Ми ніби власними руками вбиваємо немовля, за яке так дружно голосували.

 

     Тому, зважаючи   на   значну   кількість   порушень   чинного законодавства при прийнятті закону, депутатська група "Відродження регіонів" категорично виступає  проти  прийняття  його  в  другому читанні у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  Руху  слово  має  народний  депутат Григорович. За нею - депутат Петренко.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    здоров'я,   материнства   та   дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме   Івановичу!   Шановні  народні  депутати!  Шановні  колеги! Закінчується третій  тиждень  червня,  а  отже,  по  всій  Україні починаються випускні вечори у школах. Близько мільйона випускників переступлять через поріг школи, щоб вступити у майбутнє.

 

     Яке ж майбутнє чекає випускників наших шкіл?  У стінах  цього парламенту    ми   проводили   парламентські   слухання   стосовно працевлаштування молоді після закінчення школи.  Але  фракція  НРУ хотіла б сьогодні акцентувати увагу саме на тих,  котрі продовжать своє навчання далі.

 

     Ми переконані (це є наша принципова позиція),  що тільки тоді держава має майбутнє, коли дбає про молодь, дитинство, перспективу не тільки охорони здоров'я, а й соціальних гарантій.

 

     З огляду на це,  саме такою принциповою  позицією  є  позиція фракції  НРУ,  викладена  в  Законі про охорону дитинства,  проект якого  прийнято  в  першому  читанні,  та  в   проекті   бюджетної резолюції.  Ми переконані, що найкращою охороною дитинства, молоді є окремий  рядок  бюджету,  ми  переконані,  що  окрім  державного замовлення   передбачена  двадцятивідсоткова  квота  в  навчальних закладах незалежно від форми власності,  - це також є  та  охорона прав дітей, яка сьогодні, власне, є нагальною в Україні.

 

     Ще Пантелеймон Куліш сказав,  що в місто - по гроші, а в село

- по розу.  Справа в тому,  що потерпають від скрути отримати вищу середню  освіту  діти  по  всій  Україні,  але  особливо  складною ситуація є для сільської молоді,  тому що  там  живої  копійки  не бачили по півроку.

 

     З огляду  на це,  Народний рух України просить Верховну Раду, профільні комітети,  Міністерство освіти взяти  під  прицільний  і уважний  контроль  якраз  вступну  кампанію  літа  1999  року.  Ми переконані,  що створені умови для  вступу  дітей-сиріт,  дітей  з багатодітних  сімей,  талановитої молоді з сільських регіонів - це та перспектива,  та стратегія майбутнього,  та архітектоніка,  яка обов'язково дасть Україні позитивні результати.

 

     Не одна нація,  держава,  скажімо, в цьому столітті потерпала від непростих соціально-економічних умов.  Але вкладення не тільки бюджетних коштів,  а й інвестицій у розвиток науки, освіту молоді, безумовно,  дало не тільки позитивний результат,  але  привело  до відродження цих держав.

 

     Фракція Народного  руху України,  яка послідовно і принципово дотримується такої позиції і створює  законодавчу  базу  саме  для такої  реалізації  цієї  проблеми,  переконана,  що  шлях  України повинен  бути  тим  самим.  Освідчена  перспективна  молодь  -  це запорука  успішної розвинутої держави,  і тому ми просимо Верховну Раду взяти під прицільний контроль  якраз  вступну  кампанію  літа 1999 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую...   Ліліє,   щось   до  вас  Моісеєнко  не байдужий, весь час з вами...

 

     Слово має народний депутат Петренко від  фракції  комуністів. За ним - депутат Вітренко.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  107,  Луганська  область). Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Адам   Иванович!   Сегодня   снова обостряется обстановка в шахтерских регионах. Стало традицией, что в конце весны,  в  начале  лета  шахтеры  начинают  более  активно бороться  за  свои  права.  Почему это происходит?  Потому что тот накал,  который начался при принятии бюджета, когда все требования шахтеров    и    решения    Верховного   Совета   были   отклонены правительством,  сегодня продолжается - мы  пожинаем  плоды  этого неразумно   принятого  бюджета  в  отношении  работников  угольной промышленности.

 

     Особенно в тяжелом положении сегодня  находятся  те  угольные предприятия,  которые стоят под закрытие, те, которые проходят так называемую реструктуризацию.

 

     Еще более это бет по людям, которые совершенно обездоленны - не имеют заработной платы,  не получают пенсию и регресные иски за полученные травмы в шахте и профессиональные заболевания.

 

     Все это  стало  возможным  только  потому,  что  мы  с  вами, уважаемые  коллеги,  при  принятии  бюджета  не  пошли  тем путем, который предлагали специалисты горного дела, предлагали коммунисты в  Верховном Совете,  - увеличение финансирования Государственного бюджета для шахт,  для угольной промышленности  до  3,1  миллиарда гривень.

 

     Сегодня в    Государственном    бюджете   нет   даже   строки финансирования на развитие угольной промышленности, на центральные капитальные  вложения.  Поэтому не случайно шахтостроители сегодня стоят  перед  Верховным  Советом.  Их  представители  просят  дать возможность  одному  из руководителей этой акции сегодня выступить на заседании Верховного Совета. Я прошу этот вопрос рассмотреть.

 

     Сегодня самое  опасное  социальное  положение  в   шахтерских регионах.  И если мы будем прислушиваться к правительству, которое везде  заявляет,  что  нет  денег  на  угольную  отрасль,  то  это положение  может  усугубиться,  особенно  это  опасно в преддверии выборов.

 

     Более ста горняков шахты имени Баракова идут пешим  ходом  на Киев.  Сегодня  группа  людей  находится возле Верховного Совета и возле Администрации Президента.  К  сожалению,  средства  массовой информации  замалчивают  этот  вопрос  или дают ничего не значащую информацию,  которая  не  отражает  полностью  состояние   дел   в шахтерских коллективах.

 

     Кстати, средства массовой информации замалчивают и то, что за претендента в кандидаты от  Компартии  Украины  Петра  Николаевича Симоненко  собрано  более одного миллиона трехсот тысяч подписей и эти  документы  уже  находятся  на  рассмотрении   в   Центральной избирательной комиссии.

 

     Адам Иванович,  я прошу обратиться к Кабинету Министров. Туда было  направлено  более  десяти  писем,  постановления  Верховного Совета,  но  ни  одно  постановление  не выполняется.  Более того, профильные комитеты ответов ни от Куратченко,  ни от Пустовойтенко не получают.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  прогресивних  соціалістів слово має депутат Вітренко. За нею - депутат Марковська.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые коллеги!  Вы все видите,  что  происходит  в стране.  Вы  все  видите,  что происходит с ценами на бензин.  Это начало обвала,  который  произойдет  в  ближайшее  время,  поэтому парламент  не может оставаться безразличным к ситуации в экономике страны. Что нужно делать?

 

     Сегодня нужно в полном соответствии  с  Регламентом  провести обсуждение и принять Бюджетную резолюцию, которая бы изменила курс экономических реформ и принудила бы правительство не торговаться с кем угодно под что угодно,  а заниматься экономической ситуацией в стране.  Что нужно делать дальше? Адам Иванович, это я обращаюсь к вам.

 

     Сегодня нужно   немедленно   давать   протокольное  поручение Комитету по вопросам экономической политики создать рабочую группу и за 10 дней разработать законопроект о чрезвычайном экономическом положении.  29  июня  пленарное  заседание   должно   начаться   с обсуждения  и  принятия законопроекта о чрезвычайном экономическом положении.

 

     Нужно немедленно зафиксировать  цены  на  энергорынке,  нужно немедленно  зафиксировать  цены  на  товары  первой необходимости. Нужно  вводить  карточную  систему  для  того,  чтобы   обеспечить потребление  населением  самых  важных  продуктов  питания.  Нужно сегодня все ресурсы  страны  реализовать  для  защиты  и  спасения урожая.  Солнце  выжигает  урожай.  И  нужно сделать все для того, чтобы собрать те крохи и переработать.  Нужно  навести  порядок  в финансовых ресурсах страны, прекратить интенсивную утечку капитала из Украины. Это все может сделать только Верховный Совет Украины.

 

     Президент занимается своей предвыборной кампанией,  грубейшим образом  нарушает  все законы Украины и Конституцию Украины.  Он в агонии,  он чувствует,  что под ним горит  земля.  Это  ощущает  и Пустовойтенко,  заявивший  в  Санкт-Петербурге  уже о том (наконец прозревший),  что Украина не  может  платить  внешние  долги,  что Украина - банкрот,  что нужно замораживать выплату внешнего долга. Но  он  не  хочет  идти  на  денонсацию,  на  разрыв  отношений  с Международным валютным фондом. А это нужно делать незамедлительно. Напоминаю  вам  Меморандум,  который  подписан   с   Международным валютным  фондом.  По  меморандуму  обещано  до конца июня пустить землю в продажу.  И вы видите,  нам уже роздан Указ Президента  об эпотеке.   Если   парламент   не  будет  заниматься  экономическим регулированием в стране,  то пока мы  будем  работать  в  округах, землю пустят с молотка.  Сегодня село настолько одичало, настолько обескровлено,  что люди пойдут в банки  закладывать  свои  паи  за бесценок и продавать землю.  Этого допустить нельзя.  Предупредить трагедию Украины может только парламент.

 

     Поэтому еще  раз  напоминаю,  Адам  Иванович,  сейчас  первым вопросом   -  рассмотрение  проекта  Бюджетной  резолюции  и  дать протокольное поручение Комитету по вопросам экономической политики по  формированию  рабочей  группы  для  разработки законопроекта о чрезвычайном экономическом положении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції соціалістів надається народному депутату Марковській. За нею - депутат Ромовська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемая президия! Уважаемые коллеги! В последнее время чувствуя агонию правящего режима,  его ставленники на местах активизировали процесс разграбления государственной собственности. При этом органы власти нагло попирают законы, Конституцию Украины, игнорируют интересы конкретных людей и целых трудовых коллективов.

 

     Фактически отобрав  у  народа  гарантированную   Конституцией бесплатную медицину, бизнесмены от власти взялись за стратегически важный  в  социальном  плане  фармацевтический   рынок.   Ярчайшим примером   этому   является   процесс   незаконной   реорганизации коммунальных аптек Донецкой  области  в  общество  с  ограниченной ответственностью  "Областная  аптечная  холдинговая  компания".  В результате  этого  города   и   районы   области   потеряли   свою коммунальную собственность в виде более трехсот аптек,  в то время как ее приобрел так называемый холдинг, имеющий коллективную форму собственности.  Более того,  сейчас уже это "ООО" реорганизовано в открытое  акционерное  общество,  чтобы   окончательно   узаконить распродажу государственной собственности.

 

     Возмущает и тот факт,  что весь этот механизм реализовывается путем откровенного манипулирования формулировками взаимоизявления депутатов  областного  и  местных  советов,  а  также  и  то,  что председателем общества с  ограниченной  ответственностью  является заместитель главы Донецкой облгосадминистрации Виталий Лобас,  чем нарушаются  законы   Украины   о   борьбе   с   коррупцией   и   о государственной службе.

 

     Такое положение  дел  приводит  к созданию в Донецкой области монополиста,  диктующего цены на фармацевтическом рынке, ущемлению прав  трудовых  коллективов  аптек,  переданных  без их согласия в предпринимательну структуру,  и  ухудшению  обеспечения  населения наркотическими,  психотропными  препаратами,  ибо по закону только государственные аптеки имеют право на их  реализацию  населению  и медучреждениям.

 

     Красноречивой в  данном  случае  является  и  позиция власти, правоохранительных органов, закрывающих глаза на нарушение законов Украины, протесты трудовых коллективов и выступление прессы.

 

     Фракция избирательного  блока  Социалистической  и  Селянской партий  Украины  (Левый  центр)   считает   необходимым   поручить Генеральному  прокурору  Украины  провести  расследование по факту передачи  коммунальных  аптек  Донецкой  области  в   общество   с ограниченной   ответственностью  "Областная  аптечная  холдинговая компания" и приостановить процесс создания открытого  акционерного общества "Областная аптечная управляющая компания".

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  "Реформи-центр"  слово має народний депутат Ромовська. За нею - депутат Асадчев.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ

 122, Львівська   область).   Вельмишановний   Адаме    Івановичу! Вельмишановні колеги народні депутати! У лютому 1999 року Верховна Рада прийняла постанову про повернення на повторне  третє  читання проекту Закону про політичні партії. Цей документ взагалі має дуже складне життя, і я хотіла б сьогодні знову порушити цю проблему.

 

     Перш за все таке голосування у Верховній Раді було  здійснене завдяки  зусиллям  Адама  Івановича  -  кілька  разів  це  питання голосувалося,  але необхідної кількості голосів не  набиралося,  і тільки  тоді,  коли  Адам Іванович сказав,  що без цього закону ми можемо  залишитися  без  виборів  Президента,  226  голосів   було набрано.

 

     Адам Іванович     трошечки,    мабуть,    перебільшив    свої повноваження,  забувши,  що цей закон до виборів Президента не має ніякого  відношення.  І я просила би керівників політичних партій, які тут є,  звернути увагу на  інший  проект,  який  гуляє  в  цій Верховній Раді десь з листопада 1998 року.

 

     На засіданні  нашого  комітету  це питання розглядалося,  але комітет був введений в оману стосовно Регламенту.  У Регламенті  є така  норма:  якщо  Верховна  Рада попереднього скликання повертає законопроект  на  третє  читання,  то  у  Верховній  Раді   нового скликання  він  розглядається  за процедурою другого читання.  Наш Комітет  з  питань  правової  реформи  знехтував  цим   положенням Регламенту - законопроект розглядався в третьому читанні,  а отже, це позбавило можливості народних  депутатів  нинішнього  скликання реально вплинути на долю цього законопроекту.

 

     Закон про  політичні партії надзвичайно важливий.  І я думаю, що тут не треба поспішати тільки для того,  щоб відзвітувати перед Радою Європи.

 

     Я дуже  просила  б  прихильників різних політичних партій,  я дуже просила б керівників різних політичних  партій  розглянути  і цей  законопроект,  порівняти  ті  нові  положення,  які  є у двох законопроектах,  щоб ми могли прийняти  такий  законопроект,  який відповідав  би нинішнім умовам і на належному рівні регулював дуже важливу сферу відносин політичних партій  всередині  країни,  дуже важливу   сферу   відносин  між  політичними  партіями  та  іншими структурами, які функціонують за її межами.

 

     Я хочу  з  цієї  трибуни  попросити  вибачення  у   народного депутата  Лавриновича,  який  вносить  законопроект  про політичні партії, але, як кажуть: Сократ мені товариш, але істина дорожче.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  НРУ  слово  має  народний   депутат Асадчев. За ним - депутат Журавський.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  З виступу депутата Гурова я зрозумів,  що вчорашнє наше рішення багатьох не залишило байдужим. Кожен день з  трибуни  Верховної  Ради  звучить  повідомлення  від багатьох   депутатів   про   численні   порушення   норм   чинного законодавства з боку органів  виконавчої  влади,  Центрвиборчкому, правоохоронних органів.  Але,  на превеликий жаль, і сама Верховна Рада у цьому показує далеко не кращий приклад.

 

     Суцільним фарсом можна  вважати  вчорашнє  рішення  Верховної Ради  про  переселення  Конституційного  Суду до міста Харкова.  І питання навіть не в тому,  може Верховна Рада чи ні прийняти  таке рішення,  а в тому,  в який спосіб це було зроблено,  з якою мірою поваги до такої державної інституції,  як Конституційний Суд  було прийнято таке рішення.

 

     По-перше, ніхто  не  заслухав  представників  Конституційного Суду,  а,  я гадаю,  навіть ніхто їх не поінформував про те, що це питання розглядатиметься в парламенті.

 

     По-друге, прийняття такого рішення в першому читанні є просто сміхотворним. Що, в другому читанні ми переселятимемо його в якесь інше місто? Чи як це можна зрозуміти?

 

     Повага до  Верховної Ради інших державних інституцій залежить і від того,  з якою мірою поваги сама Верховна Рада  ставиться  до таких державних інституцій. І не треба обурюватися стосовно інших, якщо самі так поводимося.

 

     Гадаю, такий фарс,  який відбувся вчора щодо  Конституційного Суду, взагалі не має права на існування в стінах парламенту. І ви, Адаме Івановичу,  на превеликий жаль,  так би мовити, зробили свій негативний  внесок.  Я  вважаю,  що  ми повинні взагалі це питання зняти з подальшого  розгляду  і  вибачитися  перед  Конституційним Судом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції  Народно-демократичної партії має народний депутат Журавський. Підготуватися - депутатові Іоффе.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України, фракція НДП. Шановні колеги, я спільно з депутатом Кириченком ще в травні подав проект Закону про посилення гарантій захисту  прав  і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.  Але,  на жаль, блокується його розгляд у профільному комітеті.

 

     Річ у тому,  що останнім часом прийнято  чимало  законодавчих актів,  які надали деяким контролюючим державним органам,  а також різним структурам правоохоронних органів повноваження,  здійснення яких може серйозно ускладнити нормальну промислову,  торговельну й іншу підприємницьку діяльність тих юридичних осіб,  щодо  яких  ці повноваження  застосовуються.  Йдеться  насамперед  про можливість вилучення  в  безспірному  порядку  грошових  коштів,   припинення операцій  щодо  банківських  рахунків,  опечатування документації, сховищ, товарів, службових приміщень, кас, вилучення документів.

 

     Запропонований законопроект є кроком до  наведення  належного порядку  з  цих  питань.  Проект  складається  з  комплексу змін і доповнень  до  чинних   законодавчих   актів   України.   Зокрема, пропонується  до  Кримінального  кодексу  України внести норму про відповідальність за безпідставне накладення  арешту  на  майно  та грошові кошти.  Окрім цього, посилити санкцію про відповідальність за явно незаконний арешт.

 

     До Кримінально-процесуального    кодексу    України    внести доповнення  щодо порядку проведення обшуку,  виїмки,  застосування заходів  щодо   забезпечення   цивільного   позову   чи   можливої конфіскації  майна,  накладення  арешту  на  майно  та  банківські рахунки.  Їх  основний  зміст  полягає  в  тому,  що  заходи  щодо забезпечення  цивільного  позову  чи  можливої  конфіскації  мають якнайменше  порушувати  нормальну  діяльність  юридичної  особи  - суб'єкта підприємницької діяльності.

 

     Також ідеться  про  норми щодо встановлення загальних підстав відшкодування завданої незаконними діями шкоди.

 

     Ми сподіваємося,  що розгляд і прийняття цього проекту будуть серйозним    кроком    до   встановлення   режиму   законності   у взаємовідносинах між  підприємцями  і  органами  державної  влади. Таким чином,  пропонуючи зазначений проект, ми зробимо відповідний внесок  у   побудову   сильної,   незалежної   України,   в   якій забезпечується не тільки соціальний захист населення, а й розвиток сумлінного підприємництва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від депутатської групи  "Трудова  Україна"  слово має народний депутат Іоффе.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область). Уважаемые коллеги!  Я хотел бы сегодня в своем кратком выступлении коснуться эффективности нашей работы в свете того, что мы предлагали в самом начале,  проголосовали  здесь в зале и собрали подписи (246),  - о реорганизации технологии принятия  законов  и  структуре  аппарата Верховного Совета Украины, что так и не попало в зал.

 

     Не было проголосовано наше предложение о создании комиссии по подготовке этого вопроса.  И вопрос  был  передан  в  регламентный комитет,  где он успешно и умер или умирает.  Мы видим,  как у нас решаются вопросы.

 

     Я был одним из авторов проекта Закона о  выборах  Президента. Мы  его приняли,  из нескольких вариантов выбрав один,  на который Президент наложил вето, которое мы успешно преодолели. Вчера у нас вдруг  появилось  мнение,  что надо вносить в этот закон поправки. Это свидетельствует о качестве нашей работы и ее эффективности,  о затратах  времени.  Вот мы и потратили время сначала на то,  чтобы выбрать  один  из  нескольких  вариантов  проекта  закона.   Массу времени!  Затем  потратили  время на преодоление вето,  после чего оказалось,  что мы сделали что-то не так.  И так  может  случаться каждый день. И это будет продолжаться до тех пор, пока, прежде чем нажать кнопку,  каждый из нас  в  зале  не  будет  понимать  своей ответственности  за  последствия  принятия закона,  за то,  как он состыкуется с правовым полем.  Пока же во  многом  нажатие  кнопки определяется  политической  заангажированностью  депутата или тем, что говорит вождь его фракции или партии.

 

     Полагаю, что мы все-таки должны внести  в  порядок  дня  этот вопрос,  вернее,  он  внесен  еще на первой сессии.  Я просил бы и предлагаю   проголосовать   наше   предложение,    которое    было распространено  в  зале,  о  создании  комиссии  по  реорганизации аппарата   Верховного   Совета,   который    должен    обслуживать парламентариев,  сидящих  в  этом зале,  а не жить своей отдельной жизнью  и  быть  замкнутым  на  одном  человеке   -   Председателе Верховного   Совета.  Громадный  аппарат  живет  своей  жизнью,  а депутаты - своей.

 

     Я считаю,  что мы должны выполнить свое решение и разобраться с этим вопросом. У меня собрано 280 страниц по этому вопросу, и он направлен на то,  чтобы в  конечном  итоге  каждый  из  нас,  кого избрали  в  своем  округе или по спискам,  и это было политическое решение,  был обеспечен всем необходимым для работы в  этом  зале. Для этого призван работать аппарат.

 

     Поэтому прошу  поставить  на  поименное  голосование вопрос о включении в повестку дня вопроса о рассмотрении структуры аппарата и технологии принятия законов.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,   усі   бажаючі   представники депутатських груп і фракцій  виступили,  реалізували  своє  право. Скажу буквально кілька слів щодо пропозицій, які прозвучали.

 

     Гадаю, те,  про  що  говорив  народний  депутат  Плютинський, відомо,  так би мовити,  абсолютній більшості народних  депутатів, які  представляють  передусім  сільські  округи.  І я звертаюся до профільного  комітету,  давайте  звернемося  до  Прем'єр-міністра, віцепрем'єр-міністра з питань АПК, аби наступного пленарного тижня заслухати відповідну інформацію  і,  можливо,  вжити  невідкладних заходів, оскільки зелені жнива вже почалися і за тиждень-другий на півдні почнуться зернозбиральні роботи,  а господарствам  виділено пальне,  як ви знаєте,  десь лише 18 відсотків від потреби. Так що тут, мабуть, потрібно вживати уже якихось кардинальних заходів.

 

     Оскільки ми запровадили практику таку,  що почали  переселяти відповідні органи центральної влади до інших міст,  де вони можуть продуктивніше працювати,  то давайте на  село  відправимо  Кабінет Міністрів, нехай на жнивах там попрацює. Бо, бачте, Конституційний Суд - до Харкова!  Вчора була  пропозиція  Міністерство  вугільної промисловості України - до Донецька. Так, мабуть?

 

     Депутат Горбачов  пропонує  дати  низку  доручень  профільним комітетам.  Прошу голів профільних комітетів проаналізувати їх  і, по   можливості,   визначити,   наскільки   можна  реалізувати  ці пропозиції.

 

     Депутат Гуров,  по  суті,  провів  виховну  бесіду  з   нами, повиховував.  Це право народного депутата.  Але дуже незручно було за таку поважну людину,  коли їй дали текст,  а  вона  не  встигла навіть  ознайомитися з ним і читала слова,  перекручуючи:  замість "царина" - "Царицина" і так далі.  Тому давайте, народні депутати, коли  до  вас  звертаються  з  проханням  щось зачитати,  перш ніж виходити на трибуну, добре з текстом ознайомтеся, що вам, вибачте, підсунули під руку.

 

     Депутат Григорович порушила проблеми,  які вчора порушувалися кількома депутатами,  -  щодо  освіти.  Цілком  правильні,  мудрі, справедливі слова. Тільки от слухаєш ці заяви представників Руху і виникає запитання:  а коли  ж  представники  Руху  вийдуть  на  цю трибуну  і покаються за ті вісім років?  Бо ваша політика призвела до того,  про що ви зараз  плачете  і  кричите.  Це  ви  до  цього призвели.  Критика  ваша - справедлива,  але пора вже і покаятися, що, вибачте, не туди завели.

 

     Народний депутат Петренко висловився про шахтарські проблеми, які  звучать  у  нас  майже кожного дня.  Шановні колеги,  давайте будемо відверті й чесні,  в тому числі перед шахтарями, і скажемо, що шахтарям до Верховної Ради ходити немає чого.  Бо Верховна Рада прийняла всі законодавчі акти, які вона зобов'язана була прийняти. І скільки б вони не ходили до Верховної Ради,  від цього коштів не побільшає,  бо не Верховна Рада,  на жаль,  розподіляє  їх.  Нехай звертаються  до  тих,  хто  повинен  ці  проблеми розв'язувати,  і насамперед до виконавчих структур.

 

     Учора група  шахтарів  була  і  на  прийомі  у   керівництва. Зрозуміло,  є проблеми. Але хай їх вирішує Кабінет Міністрів, а ми будемо шахтарям допомагати в тому, щоб Кабінет Міністрів виконував свої безпосередні функції.

 

     Ну і  з  частиною  передвиборної  програми  виступила Наталія Михайлівна Вітренко.

 

     Давайте ми зробимо так.  Щодо проекту Бюджетної  резолюції  - цілком  правильно,  питання  щодо  цього  стоїть  у  нас в порядку денному на сьогодні,  і  як  буде  готова  доповідач,  ми  почнемо розглядати  проект  резолюції.  Є  у нас у порядку денному не менш важливі,  а можливо,  й більш важливі економічні законопроекти. Ми маємо   розглядати  проекти  законів  під  укази  Президента,  які сьогодні-завтра вступають у  дію.  Я  поки  що  не  бачу  депутата Тимошенко,  напевно,  готується  для  того,  щоб  доповідати  щодо проекту Бюджетної  резолюції.  Його  сьогодні  неодмінно  потрібно розглянути.

 

     Щодо доручення комітету, в якому працює Наталія Михайлівна, - розробити в десятиденний термін  проект  закону  про  надзвичайний економічний  стан.  Ви  маєте повне право розробити і подати такий законопроект  на  розгляд  Верховної  Ради,  і  ми   будемо   його розглядати.

 

     Доручення Генеральному  прокурору  щодо  ситуації в Донецькій області.  Я зараз поставлю його на голосування в зв'язку з тим, що Генеральна  прокуратура звернулася до нас із листом про те,  що ми досить часто їй даємо  доручення,  не  голосуючи  його,  і  інколи завантажуємо   її.   Багато   депутатів,  виступаючи,  обов'язково пропонують дати якесь доручення Генеральній прокуратурі.

 

     Тому я ставлю на голосування пропозицію депутата  Марковської про  те,  щоб  дати  доручення  Генеральній прокуратурі,  аби вона перевірила законність приватизації фармації у Донецькій області.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 173.

 

     Прийнято. Це   протокольне   рішення.   Направимо   ми   таке доручення.

 

     Народний депутат Ромовська агітувала за свій законопроект про політичні  партії.  Воля  залу  -  при  розгляді   цього   питання визначитися:  підтримаємо ми той законопроект,  який, по суті, уже прийняли,  залишилося   тільки   дві   статті   неузгоджених,   чи повернемося до нового законопроекту.

 

     Депутат Асадчев  захищав Конституційний Суд і просив поважати його.  Цілком правильно.  Треба поважати Конституційний Суд,  але, мабуть,  насамперед  повага  до будьякого органу,  в тому числі до Конституційного Суду,  грунтується на тому,  як він  поважає  інші органи і як реагує на звернення,  в тому числі народних депутатів. А як він реагує,  ви дуже добре знаєте,  яке в нього ставлення  до нас.  Для  нього є один господар - його ближчий сусіда.  Тільки ту волю і виконує, і вмить.

 

     А з приводу того,  що хтось якусь лепту вніс у прийняття того чи  іншого  рішення,  давайте не забувати,  що рішення у Верховній Раді приймаються колегіально.  Як би не хотів головуючий, щоб було прийнято те чи інше рішення, якщо на це не буде волі залу, воно не пройде. А це була воля залу, і таке рішення було прийнято.

 

     Депутат Журавський,  представник   Християнсько-демократичної партії,   висловив  стурбованість  про  підприємницькі  структури. Вносьте проект закону на розгляд, і зал буде визначатися.

 

     Зрозуміла і заява народного депутата Іоффе.  Лише одного я не можу зрозуміти. Апарат за нас натискати на кнопки не буде і не має права.  Від нас залежить,  як і яку кнопку натискати. Апарат нам у цьому  дуже  і  дуже  мало  допоможе.  Але  я  цілком солідарний і підтримую ваші справедливі пропозиції  і  закликаю  всіх  народних депутатів та працівників апарату жити спільним життям.

 

     Щодо пропозицій  депутата  Іоффе,  то  давайте  на наступному засіданні Погоджувальної ради ще раз до них повернемося  і  будемо пропонувати їх до порядку денного і розгляду у сесійному залі.

 

     Який "вопрос на голосование"? Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии  Украины.  Уважаемый  Адам Иванович,  я сейчас подбираю слова,  чтобы в  парламентской  форме выразить   вам   свое   возмущение   и   потребовать   от  вас  не комментировать предложения,  которые вносит лидер нашей партии,  а поставить их на голосование.  Предложение о протокольном поручении Комитету по вопросам экономической политики о  разработке  проекта Закона о чрезвычайном экономическом положении вы обязаны поставить на голосование.

 

     Если вы не понимаете,  что происходит в стране, если вы не до конца знаете нормы Регламента,  то я прошу, Адам Иванович, хотя бы не превращать заседание Верховного Совета в партийное собрание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть,  будь   ласка,   мікрофон.   Володимире Романовичу,  ми вже не один раз змагалися в знанні Регламенту і ви переконалися,  що я зовсім  не  поступаюсь  перед  вами  в  знанні Регламенту, хоча ви і вважаєте себе його неперевершеним знавцем. Я ставлю пропозицію  народного  депутата  Марченка  на  голосування. Прошу визначитися.

 

     Депутате Мазур, а ви що, вже в "Громаді" працюєте?

 

     "За" - 63.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка,  депутате Петренко. Депутате Марченко, поводьтеся так,  як належить поводитися парламентарію,  котрий перебуває  тут вже третє скликання.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д. Адам Иванович, я с вами полностью согласен, что практически   все   документы,   касающиеся   развития    угольной промышленности, Верховным Советом были приняты, рассмотрены и даны соответствующие поручения Кабинету Министров.  Но  за  исключением одного, самого важного документа - бюджета, ведь правая часть зала проголосовала  против  цифры  3,141   миллиарда.   Сегодня   такая ситуация,  что  и  правая  часть зала понимает,  что была допущена ошибка.

 

     Еще я просил бы,  чтобы мы  проголосовали  за  предоставление слова  представителю  шахтеров,  стоящих  сегодня на площади,  для краткого заявления,  всего две-три минуты.  Прошу это  предложение поставить на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   ставлю   пропозицію   народного  депутата  на голосування. Прошу визначитися.

 

     "За" - 164.

 

     Шановні колеги,  буквально  нещодавно,  разів  п'ять  ми  уже надавали   можливість  представникам  шахтарів  виступити  тут,  у сесійному  залі.  Гадаю,  і  цього  разу   ми   можемо   послухати представника  шахтарів  про  їхні  біди.  Я  прошу  підтримати  цю пропозицію. Давайте проголосуємо.

 

     "За" - 191.

 

     Шановні колеги, ви розумієте, що ми більше часу витрачаємо на голосування,  ніж  на те,  щоб послухати представника шахтарського регіону. Давайте проголосуємо!

 

     "За" - 195.

 

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 184.

 

     Рішення прийнято.  Голосуємо  в  поіменному режимі пропозицію про  надання  можливості  виступити  з  трибуни   Верховної   Ради представникові шахтарського регіону.

 

     "За" - 224.

 

     Прошу висвітити результати голосування по фракціях.

 

     "За": комуністи - 115 із 117;  НДП - 2 з 21; Народний рух - 1 із 20;  "Відродження" -  6  із  23;  "Батьківщина"  -  16  із  19; соціал-демократи - 4 з 17;  соціалісти - 20 із 23; "Реформи-центр"

- 6 із 19; зелені - 0 із 19; "Незалежні" - 8 із 13; "Громада" - 12 із 13;  "Трудова Україна" - 4 з 11;  селяни - 12 із 14;  Рух - 3 з 14; прогресивні соціалісти - 11 із 13; позафракційні - 4 з 10.

 

     Шановні колеги,  не шуміть,  будь ласка. Я ще раз поставлю на голосування,  оперативно  вирішимо  це питання,  бо в нас сьогодні надто напружений графік роботи.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Голосування поіменне.

 

     "За" - 225.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон України про професійні спілки,  їх  права та  гарантії  діяльності  з  пропозиціями Президента від 19 травня 1999 року.

 

     Доповідає заступник міністра юстиції України Микола  Іванович Хандурін.

 

     Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Закон України про професійні спілки,  їх  права  та  гарантії  їх діяльності прийнято Верховною Радою України 8 квітня 1999 року.  При надходженні Закону  України на  підпис  Президентові  України  було зроблено висновок,  що цей закон не може бути підписаний у зв'язку з  невідповідністю  деяких його положень Конституції та законам України.

 

     Тому відповідно  до  частини  другої  статті  94  Конституції України  згаданий  закон  повернуто  із  пропозиціями   Президента України для повторного розгляду вами на цьому засіданні.

 

     Зауваження і пропозиції полягають ось у чому.

 

     Перше. Так, у статтях 2, 13, 19, 27, 36 та 37 закону,  що  розглядається,  передбачено,  що  професійні спілки  захищають  трудові,  соціальноекономічні  та  інші  права, свободи та законні інтереси своїх членів.  Така  норма  суперечить частині   третій   статті   36  Конституції  України,  якою  чітко встановлена компетенція професійних спілок і зазначено: "Громадяни мають  право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів".

 

     З метою приведення  закону  у  відповідність  до  Конституції України  із  зазначених статей закону запропоновано вилучити слова про  здійснення  профспілками  захисту  інших  прав  і  свобод  та законних інтересів своїх членів.

 

     При розгляді  цього  питання Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці зважив на частину першу статті 36  Конституції  України,  згідно  з  якою громадяни України мають право на  свободу  об'єднань  у  політичні  партії  та  громадські організації  для  здійснення  і  захисту  своїх  прав  і свобод та задоволення політичних,  економічних,  соціальних,  культурних  та інших інтересів, і аргументував свою незгоду з позицією Президента на підставі цієї частини статті.  До цього я  хочу  зауважити,  що частина  перша статті 36 містить загальні правила,  які визначають компетенцію політичних партій і усіх громадських  організацій.  Це загальна норма.

 

     У частині  другій  статті  36  Конституції  України визначена компетенція  політичних  партій.  У  частині  третій   статті   36 Конституції визначена компетенція професійних спілок.

 

     Згідно з юридичною теорією,  і вченіюристи,  які є серед нас, це можуть підтвердити: якщо є загальна норма, а вона в даному разі міститься  в  частині  першій статті 36 Конституції,  а спеціальна норма,  яка уточнює компетенцію, міститься в частині третій статті 36, то діє не загальна, а спеціальна норма.

 

     Якщо погодитися   з  позицією  комітету,  то  всі  громадські організації,  а  Міністерством  юстиції  зареєстровано  їх  тільки всеукраїнських  понад  дві тисячі,  теж мали таке право записати у своїх статутах,  що вони захищають не  тільки  конкретні  права  і законні  інтереси,  для цілі яких вони створені,  а й інші права і законні інтереси (тобто без конкретизації), оскільки відповідно до частини п'ятої статті 36 Конституції всі об'єднання громадян рівні перед законом.

 

     Прошу підтримати і проголосувати цю пропозицію Президента.

 

     Друге. Останньою частиною статті 21 закону  уповноваженим  представникам профспілок надається право давати приписи про усунення  порушень.  Водночас  частиною  сьомою цієї  статті  виконання  вимог профспілок з питань охорони праці є обов'язковим для роботодавців.

 

     Таким чином,  громадським організаціям,  якими за  законом  є профспілки,  надаються  функції,  що  Законом  України про охорону праці віднесені до компетенції відповідних державних органів.

 

     Тому висловлену   пропозицію   про   доцільність   збереження існуючого  порядку здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці визначено статтями 46,  48  Закону України про охорону праці. Для цього пропонується у частині сьомій статті 21 закону,  що розглядається,  останнє речення  викласти  у такій  редакції:  "Профспілки  мають  право  вносити  роботодавцям подання з питань охорони праці,  які є обов'язковими для  розгляду роботодавцями,  та одержувати від них аргументовані відповіді".  А останнє речення частини дев'ятої цієї статті виключити.

 

     Необхідність цієї редакції випливає з того,  що відповідно до чинного законодавства термін "приписи" вживається щодо повноважень прокуратури і відповідних органів,  інших державних  органів,  які здійснюють  контроль  за охороною праці.  Ці органи дають приписи, якщо вони не виконуються,  то за  це  передбачена  адміністративна відповідальність.     За     невиконання    приписів    профспілок адміністративна відповідальність не передбачена.  Якщо це є  норма закону,  повинен  бути примус,  який би забезпечував її виконання. Такої норми в законі немає і не може бути.

 

     Третє. Частиною другою статті 32 закону профспілкам надається право  спільно  із  роботодавцем  проводити  розподіл  збудованого житла.  Це призведе до обмеження прав власника щодо  розпорядження належним  йому  збудованим  житлом,  що  суперечить частині першій статті 41 Конституції України.  Тому в частині  другій  статті  32 закону  слова  "та  проводять  розподіл  збудованого  житла"  слід замінити словами "та вносять пропозиції щодо розподілу збудованого житла".

 

     Статтею 35  закону  профспілкам  надається  право  формувати, зокрема, банки. Це суперечить статті 22 Закону України про банки і банківську    діяльність,    якою    профспілковим    організаціям забороняється  виступати  засновниками,  акціонерами,   учасниками комерційних банків.  У зв'язку з цим із статті 35 закону слова "та банки" слід вилучити.  До речі, профільний комітет, який розглядав це питання, погодився з цією пропозицією і теж рекомендує прийняти цю пропозицію Президента.

 

     Крім того,  з редакції останнього речення цієї статті  закону не  зрозуміло,  якими  саме  статутами,  положеннями профспілок чи створених ними підприємств,  установ,  організацій визначатимуться напрями    використання    прибутку,   одержаного   в   результаті господарської діяльності.  З метою усунення двочитань у цій статті та   приведення   її   у   відповідність  до  Закону  України  про підприємства в Україні  пропонується  останнє  речення  статті  35 вилучити.

 

     П'яте. Статтею 42 закону,  що розглядається,  на роботодавців покладається   обов'язок   надавати   профспілковим   організаціям безоплатно  необхідні  для  роботи  приміщення з усім обладнанням, зв'язком,  опаленням,  освітленням, прибиранням, охороною, а також транспорт.

 

     Крім того,   відповідно   до   статті   43   закону  будинки, приміщення,  споруди,  призначені для ведення  культурноосвітньої, оздоровчої,  фізкультурної  та спортивної роботи серед працівників підприємств,  установ або організацій та членів їх сімей,  а також оздоровчі табори, перебувають на балансі підприємств і передаються в безоплатне користування профспілковим організаціям  підприємств, установ або організацій.

 

     При цьому  закон  не  визначає  порядку  використання коштів, одержаних профспілками від зазначеного майна,  однак  покладає  на роботодавця,  власника відповідного майна, господарське утримання: ремонт,  опалення,  освітлення, прибирання, охорону цього майна, а також обладнання будинків,  приміщень і споруд оздоровчих таборів, яке  має  проводитися  за  рахунок  роботодавця.   Позбавлення   ж профспілок  права володіння та користування зазначеним майном може мати місце лише за рішенням суду.

 

     Наведене суперечить конституційним положенням  щодо  рівності перед  законом  усіх  суб'єктів права власності,  захисту державою прав  усіх  суб'єктів  права  власності  і  господарювання,  права кожного  вільно  володіти,  користуватися  і  розпоряджатися своєю власністю,  а також щодо непорушності  права  приватної  власності (статті 13 і 41 Конституції України).

 

     У зв'язку  з  цим  запропоновано  з  частини шостої статті 34 закону,  що розглядається,  слова  "а  також  право  володіння  та користування   майном,   переданим   їм  у  господарське  відання" вилучити.

 

     Частини першу та другу статті 42 закону пропонується викласти у  такій  редакції:  "Роботодавець  зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій,  що  діють на  підприємстві,  в  установі  або  організації,  для  чого  може надавати на договірних засадах необхідні для роботи та  проведення зборів   працівників  приміщення  з  усім  обладнанням,  зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, охороною.

 

     Роботодавець може також надавати профспілковим  організаціям, що діють на підприємстві,  в установі або організації,  безоплатно тільки транспорт".

 

     Текст статті  43  пропонується  викласти  у  такій  редакції: "Будинки, приміщення, споруди, в тому числі орендовані, призначені для  ведення  культурно-освітньої,  оздоровчої,  фізкультурної  та спортивної  роботи  серед  працівників  підприємств,  установ  або організацій та членів їх сімей,  а також оздоровчі  табори  можуть передаватись  на  договірних  засадах у користування профспілковим організаціям цього підприємства, установи або організації".

 

     До речі,  текст статті  43,  який  пропонується  Президентом, повністю  підтриманий  під  час  розгляду  на засіданні Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     Під час  розгляду  цього  законопроекту  у   Верховній   Раді наводився такий аргумент...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо  Івановичу!  Ви  вже в два рази перевищили свій регламент. Будь ласка, завершуйте.

 

     ХАНДУРІН М.І. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Є запитання? Слово головному профспілковому діячу - депутатові Стояну. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область). Дякую. Шановні народні депутати! Перш за все я хочу ще раз подякувати вам за те,  що 8 квітня ви  підтримали  цей закон, він дуже важливий для всіх профспілок.

 

     А тепер  хочу задати запитання і привернути вашу увагу ось до чого.  Дивіться,  вето накладено  на  ті  статті,  які  ніколи  не викликали  сумніву.  Що  ж  це за вето?  Президент хоче заборонити профспілкам здійснювати сьогодні контроль за додержанням трудового законодавства.

 

     У зв'язку з цим у мене до вас перше запитання. Чому Президент хоче позбавити профспілки  можливості  контролювати  законодавство про  охорону  праці  і  в цілому про працю?  Ви знаєте сьогоднішню ситуацію з охороною праці,  знаєте,  скільки людей гине,  і все  ж намагаєтеся  звузити  права профспілок,  які вже визначені статтею 244 Кодексу законів  про  працю.  Ви  це  вилучаєте  і  тим  самим звужуєте права профспілок.

 

     Наступне запитання.  Президент  пропонує  вилучити із частини другої статті 32 слова: "та проводять розподіл збудованого житла". Хочу  зазначити,  що  право  контролю  розподілу збудованого житла передбачено статтями 52 та 53  Житлового  кодексу  та  пунктом  10 статті  247 Кодексу законів про працю (я закінчу зараз).  Тобто ці норми вже є.  Ми їх  тільки  перенесли  в  Закон  про  профспілки. Президент  їх  вилучає.  Чому  він позбавляє профспілки можливості контролювати розподіл житла трудящих? Прошу відповісти.

 

     Дякую.

 

     ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання.

 

     Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці,  дійсно,  передбачений статтями 46 та 48 Закону України про охорону праці.  Він здійснюється і має здійснюватися в дещо  інших формах,  ніж  має  здійснюватися  контроль спеціальними державними органами,  бо є різниця  між  державним  контролем  і  громадським контролем. Я думаю, ви з цим погодитесь.

 

     Щодо розподілу житла. Це теж цікаве питання. Дійсно, ця норма була в Кодексі законів про працю,  який  був  прийнятий  20  років тому,  коли  була  загальнодержавна  власність  і держава саме так розпорядилася своєю власністю.  Дійсно,  тоді було  правильно,  що держава надала профспілкам право разом з суб'єктами,  які будували це житло за рахунок державних коштів, розподіляти це житло разом.

 

     Зараз є суб'єкти  господарювання  різних  форм  власності,  і відповідно  до статті 41 Конституції обмежувати їх права не можна. Якщо закон буде прийнято в такій редакції,  а фактично  складеться інша  ситуація,  то  в  разі  звернення  роботодавця  до  суду суд пошлеться на статтю 41 Конституції і не  зважить  на  норму  цього закону.  Ця  норма не буде діяти,  оскільки норми Конституції - це норми прямої дії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Івановичу.  Сідайте. Співдоповідає голова  Комітету  з  питань  соціальної  політики  та  праці Євген Кирилович Марчук. Десять хвилин. Будь ласка.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та праці (багатомандатний загально-державний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні народні   депутати!   Розгляд   багатостраждального   Закону   про профспілки увійшов у  завершальну  фазу.  Будемо  сподіватися,  що сьогодні ми остаточно поставимо крапку.

 

     Комітет з  питань  соціальної  політики  та  праці  розглянув зауваження Президента України до цього закону  і  прийняв  рішення частково  погодитися  з  деякими  зауваженнями,  а решту зауважень внести на розгляд Верховної Ради щодо подолання  вето  Президента. Отже, розглянемо всі пропозиції по порядку.

 

     Перша пропозиція стосувалася статей 2,  13,  19, 27, 36 та 37 закону, зокрема положення про здійснення профспілками захисту прав і свобод та законних інтересів своїх членів. Аргументацію ви чули, вона була викладена.

 

     Комітет справді погоджується з тим,  щоб слово  "законних"  у словосполученні   "законних   інтересів"  вилучити.  З  цим  можна погодитися, тому що законні інтереси - це, по суті, вже права. Але що  стосується  вилучення  норми  про  надання  профспілкам  права захищати інші права і свободи своїх членів,  то комітет вважає, що саме  така  редакція  відповідає  статті  36  Конституції,  яка не обмежує сферу  діяльності  профспілок  лише  захистом  трудових  і соціальноекономічних прав та інтересів своїх членів. Частина перша цієї статті гарантує,  як  уже  говорилося,  громадянам  право  на свободу об'єднання у громадські організації і так далі.

 

     Тому ми  пропонуємо  погодитися  із зауваженнями й вилучити з тексту статей  2,  13,  19,  27,  36,  37  слова  "законних",  але відхилити  пропозицію  Президента  щодо  вилучення  із  зазначених статей слів "інших прав і свобод".  Я просив би  поставити  це  на голосування і прийняти рішення.

 

     Друга пропозиція   Президента   зводиться  до  того,  щоб  не надавати профспілкам права давати приписи щодо  усунення  порушень законодавства  про  охорону праці.  Президент вважає,  що в даному разі профспілки перебирають на себе функції відповідних  державних органів.

 

     Комітет відхилив цю пропозицію Президента,  оскільки в статті 21  ідеться  про  здійснення  контролю  за  додержанням  трудового законодавства в цілому, а не лише законодавства про охорону праці. Право профспілок здійснювати громадський контроль  за  додержанням законодавства  про  працю  передбачено статтею 244 Кодексу законів про працю та іншими законами.

 

     Крім того,  державні органи мають більш широкі  повноваження, ніж  профспілки,  зокрема,  право  накладати штрафи за невиконання приписів, складати протоколи про адміністративні правопорушення та передавати їх до суду.

 

     Слід зазначити,  що в даний час уже діє право давати приписи, його надано наказом міністра праці та соціальної політики України. Тобто  громадські  інспектори  сьогодні  вже  мають  право  давати приписи.

 

     Виходячи з того,  що діється сьогодні в сфері  охорони  праці (Олександр  Миколайович  Стоян  уже про це говорив),  скільки гине людей - і не тільки у вугільній промисловості, перше місце тут, на жаль,  посідає система аграрно-промислового комплексу,  - я думаю, що звуження повноважень профспілок  для  надання  їм  права  також брати  участь  в  охороні  праці сьогодні повністю вмотивоване.  В принципі зараз постає питання про відновлення Комітету по  охороні праці.

 

     Третя пропозиція   Президента  стосується  норми  про  участь профспілок  у  розподілі  житла.  Президент  вважає,   що   участь профспілок  у  розподілі житла призведе до обмеження прав власника щодо розпорядження належним  йому  збудованим  житлом,  що  нібито суперечить частині першій статті 41 Конституції.

 

     Комітет не   підтримав   цю   пропозицію   виходячи  з  таких міркувань.  Згідно з редакцією даної статті  розподіл  збудованого житла  здійснюється відповідно до колективного договору,  тобто за згодою власника (роботодавця) і  колективу  працівників,  інтереси якого   представляє   профспілка.   Отже,  йдеться  про  обопільну колективну згоду сторін колективного договору.

 

     До речі,  участь профспілок у розподілі житла  передбачається статтями  52  і  53  Житлового  кодексу  та  пунктом 10 статті 247 Кодексу законів про працю.

 

     Виходячи з  цього,  ми  просимо  поставити   на   голосування пропозицію  про  подолання  вето  Президента  щодо  частини другої статті 32.

 

     Четверта пропозиція стосується вилучення зі статті 35  закону слів  "та  банки".  Комітет  погоджується з цією пропозицією (і ця норма обговорена з профспілками),  тому що сьогодні профспілки  не настільки  багаті.  До  того  ж  у  Законі  про банки і банківську діяльність  є  норма,  яка  не  дає  можливості  профспілкам  мати сьогодні банки.

 

     Але комітет  відхилив  пропозицію  про  вилучення  останнього речення статті 35,  у якому йдеться про право профспілок визначати у   своїх   статутах  напрями  використання  прибутку,  одержаного внаслідок господарської діяльності створених  ними  (профспілками) підприємств.  Це  рішення зумовлено тим,  що редакція даної статті відповідає статті 24 Закону України про об'єднання громадян.

 

     Тому комітет погоджується на вилучення слів "та  банки",  але не   погоджується   з   вилученням  останнього  речення,  в  якому передбачено право профспілок визначати у  своїх  статутах  напрями використання    прибутку,   одержаного   внаслідок   господарської діяльності створених ними  підприємств,  і  просить  поставити  на голосування питання про подолання вето.

 

     П'ята пропозиція  Президента стосується зміни редакції статті 42,  якою передбачено обов'язок власника надавати профспілкам, які діють на підприємстві,  необхідні для здійснення їхньої діяльності приміщення з  обладнанням,  зв'язком,  опаленням,  освітленням,  а також забезпечувати їх транспортом.

 

     Президент пропонує  вирішувати зазначені питання із власником на договірних засадах.  Комітет відхилив цю пропозицію Президента, оскільки  редакція  даної  статті  повністю  відповідає статті 249 Кодексу законів про працю України.  Тому ми ставимо на голосування питання про подолання вето.

 

     Президент запропонував   також  змінити  редакцію  статті  43 закону,  передбачивши в  ній,  що  будинки,  приміщення,  споруди, призначені    для    ведення    культурно-освітньої,   оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників  підприємств, а  також  оздоровчі  табори  можуть  передаватися  в  користування профспілковим організаціям підприємств,  установ,  організацій  на договірних засадах.

 

     Ми погодилися  з  цим зауваженням Президента виходячи з того, що профспілки,  які сьогодні надзвичайно бідні,  не завжди  можуть самі утримувати такі приміщення.

 

     На додаток   до  пропозиції  про  зміну  редакції  статті  43 Президент запропонував вилучити із частини шостої статті 34  слова "а  також  права володіння та користування майном,  переданим їм у господарське відання".  Тобто він пропонує вилучити норму, яка є у статті   43   (щодо   вирішення  питань  про  права  володіння  та користування майном тільки через суд),  залишивши це на  вирішення сторін.

 

     Комітет відхилив  цю  пропозицію,  оскільки  вона  суперечить статтям  13  і  41  Конституції  України  та  Закону  України  про власність.  Простіше кажучи,  буде так,  що вирішенням питань щодо профспілок будуть займатися державні органи залежно від  того,  як себе поводитиме та чи інша профспілка.

 

     Прошу підтримати  рішення комітету і поставити на голосування питання про подолання вето Президента щодо  вилучення  із  частини шостої  статті  34  слів  "а також права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Євгене Кириловичу,  поки ви  на  трибуні, давайте  ми  зараз  щодо  кожного  з  пунктів  приймемо відповідне рішення - чи подолаємо вето, чи підтримаємо пропозиції Президента. Обговорення немає, приймаємо за процедурою другого читання. Якщо є запитання,  запишіться,  будь ласка.  Висвітіть  список.  Виставте п'ять хвилин. Депутат Іоффе. За ним - депутат Журавський.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Уважаемый Евгений Кириллович,  не кажется ли вам, что в нормальном государстве,  к созданию которого  мы  стремимся, кроме  прессы,  должно  быть  еще  три  ветви  власти  - судебная, законодательная и исполнительная.  Зачем мы  строим  еще  какую-то систему.  Если  кому-то  что-то  надо  решить,  если  мы  не хотим законсервироваться  на  первобытном  уровне  развития,  мы  должны обращаться  только  в  суд.  У  нас  есть  Закон  об  общественных организациях.  Почему мы выделяем какую-то отдельную  общественную организацию? В угоду определенным боссам?

 

     Я разговаривал   с  лидерами  отдельных  профсоюзов,  скажем, независимых.  Они не приветствуют принятие такого закона. Для чего мы  принимаем  отдельный закон?  Я вообще противник такого закона. Есть  Закон  об  общественных  организациях,  почему  мы   им   не пользуемся?

 

     МАРЧУК Є.К. Уважаемый Юлий Яковлевич! Это известная тема, она очень активно обсуждалась,  когда этот законопроект  находился  на рассмотрении  на протяжении почти десяти лет.  Еще парламенты двух предыдущих созывов работали над этим законопроектом.

 

     Но если вы помните,  в Законе  об  общественных  организациях говорится,  что профсоюзы - это особая общественная организация, и ее деятельность,  права и все,  что связано  с  функционированием, определяются  отдельным  законом.  То  есть  именно  в  Законе  об общественных  организациях  предусмотрено  принятие   специального закона  только  в отношении единственной общественной организации, то есть профсоюзов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський.  Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, як ви особисто ставитеся до   вилучення   із   закону   положення  про  обов'язковість  для роботодавця виконання  приписів  органів  профспілкового  контролю щодо  охорони  праці?  Адже це функція державного органу,  який на початку 90- х років  був  спеціально  створений  з  цією  метою  з частини профспілкового апарату.

 

     І, врешті-решт,  наш  закон  є  намаганням законсервувати той стан,  коли профспілки  були,  по  суті,  Міністерством  праці  та соціального  страхування,  до  того  ж  - із власним бюджетом,  із власністю,  які формувалися значною  мірою  за  рахунок  державних коштів.

 

     Чи не  здається вам,  що запропонована вами схема законсервує радянське уявлення про профспілки?

 

     Дякую.

 

     МАРЧУК Є.К.  Мені так не здається  головним  чином  тому,  що кількість  людей,  які  гинуть сьогодні на виробництві,  отримують каліцтва,  збільшується   й   збільшується.   Обсяги   виробництва зменшуються,   а  кількість  людей,  які  гинуть  на  виробництві, збільшується.  До того ж сьогодні вже діє норма одного  з  наказів Міністерства праці та соціальної політики,  яким передбачено право громадських контролерів,  як  ми  їх  називаємо,  брати  участь  у здійсненні нагляду за дотриманням трудового законодавства.

 

     Тому я  вважаю,  що норму про участь профспілок у контролі за виконанням трудового  законодавства  зараз  можна  було  б  навіть посилити  і  тим  самим  посилити  навіть роль і інших громадських організацій,  які могли б впливати сьогодні на  безпеку  праці.  І коли  ви  хоч трошки поцікавитеся результатами розслідувань фактів загибелі людей  (не  тільки  у  вугільній  промисловості,  а  і  в багатьох  інших  сферах),  то  побачите,  що  в основі причин,  що призвели  до  загибелі  людей,   -   безладдя,   безконтрольність, безвідповідальність багатьох керівників.

 

     Тому я  в даному разі не вважаю,  що ця норма консервує якусь негативну схему з  минулих  часів.  Я  переконаний,  що  зараз  це актуально, і цю норму треба залишити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Соціалістична опозиція. Євгене Кириловичу! Наша фракція Прогресивної  соціалістичної  партії  України,  безумовно, буде  голосувати  за  подолання вето,  бо ми переконані,  що треба створювати цивілізовані умови співпраці роботодавців і профспілок. Всі вони погодили цей законопроект, він потрібний.

 

     Але в мене до вас два конкретних запитання.

 

     Перше. Чи зможуть працювати профспілки,  маючи цей закон, вже на якомусь новому якісному рівні?

 

     І друге.  Чи вирішить цей закон проблеми профспілок,  якщо не вирішені  питання  про законодавчу ініціативу профспілок?  Адже це питання так  і  не  вирішено  в  даному  проекті  закону,  хоч  ми наполягали,  щоб  це питання було законодавчо вирішено у Верховній Раді.

 

     Будь ласка.

 

     МАРЧУК Є.К.  Дякую.  Прийняття цього закону, дійсно, розчищає дорогу до постановки в майбутньому тут, у парламенті, питання щодо права законодавчої ініціативи профспілок.  Без  цього  закону,  ви знаєте,  підступитися  до  цього питання було б надзвичайно важко. Тому в даному разі ви тут маєте рацію. Прийняття закону розчистить дорогу для постановки такого питання.

 

     Щодо нового  якісного рівня.  Цей законопроект опрацьовувався за участю незалежних профспілок,  чого раніше не було. Наш комітет був  ініціатором  створення  робочої  комісії за участю керівників усіх незалежних профспілок,  які раніше не мали  можливості  взяти участь  у законотворчому процесі.  Вони брали участь в обговоренні цього законопроекту на всіх його етапах.  І,  ясна річ,  цей закон прийнято   консенсусом.   Він   створений   за  участю  незалежних профспілок. Це, я вважаю, найголовнішою суттєвою відмінністю цього закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Євгене   Кириловичу.   Шановні   колеги! Візьміть,  будь ласка,  відповідний документ і будемо  визначатися щодо кожної з пропозицій.

 

     Я пропоную  підтримати  пропозицію  профільного комітету щодо першого зауваження Президента. Воно частково враховується.

 

     МАРЧУК Є.К.  Йдеться  про  вилучення   слова   "законних"   у словосполученні "законних інтересів",  оскільки законні інтереси - це і є права,  і норма Конституції, дійсно, без цього слова. Тобто вилучаємо слово "законних".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,   давайте  ми  будемо  голосувати.  Будь ласка.  Ставиться на голосування пропозиція комітету про  часткове врахування зауважень Президента. Прошу визначитися.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     Зараз ми будемо голосувати другу пропозицію. Комітет відхиляє пропозицію Президента,  тому  я  ставлю  на  голосування  спочатку пропозицію Президента. Визначаємось.

 

     "За" - 77.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  поіменне  голосування  пропозиція про подолання вето щодо останньої частини статті 21 даного закону.

 

     "За" - 202.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     "За": комуністи - 113 із 116;  НДП - 3 з 20;  НРУ - 6 із  24; "Громада"  -  7  з  10;  СПУ  -  20  з  23;  СДПУ(о)  -  8  із 17; "Батьківщина" - 9 із 20; зелені - 1 з 19; "Відродження регіонів" - 2 з 24;  "Незалежні" - 6 з 11; СелПУ - 10 з 14; ПСПУ - всі 13; Рух (перший) - 1 з 14; "Реформи-центр" - 1 з 15; "Трудова Україна" - 1 з 12; позафракційні - 1 з 9.

 

     Це, мабуть,  депутату Стояну слід записати,  з якими партіями профспілкам треба працювати.

 

     Ставиться на  голосування  третє  зауваження  Президента   до частини другої статті 32 закону.

 

     "За" - 108.

 

     Не прийнято.

 

     Ставиться на   поіменне  голосування  пропозиція  профільного комітету про подолання вето Президента.

 

     "За" - 211.

 

     Рішення не прийнято.  Я думаю,  що по фракціях залишилося  те саме.

 

     Четверта пропозиція Президента врахована.  Профільний комітет пропонує підтримати.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято.

 

     Наступну пропозицію щодо редакції статті 35 відхилено. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 92.

 

     Рішення не прийнято.

 

     У поіменному  режимі буде голосуватися пропозиція профільного комітету про подолання вето щодо статті 35 цього закону.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 207.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на голосування зауваження до статті 34. Голосується пропозиція Президента.

 

     "За" - 71.

 

     Не прийнято.

 

     Голосується в   поіменному   режимі   пропозиція  профільного комітету про подолання вето щодо зауважень  до  статті  34  даного закону. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Не прийнято.

 

     Ставиться на голосування пропозиція Президента щодо статті 42 закону.

 

     "За" - 89.

 

     Не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  в  поіменному  режимі   пропозиція профільного комітету про подолання вето щодо статті 42.

 

     "За" - 222.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Вже ситуація поліпшується.

 

     Зауваження Президента   до  статті  43  враховані  профільним комітетом. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 258.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Таким чином,  я ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти закон   у   цілому   в   такій  редакції,  яку  ми  зараз  з  вами проголосували.  Тобто ті пропозиції профільного комітету,  які  ми підтримали,  будуть внесені у закон, а решта залишиться в такому ж вигляді,  і все це надсилатиметься  на  новий  розгляд  Президенту України. Голосуємо закон у цілому.

 

     "За" - 267.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я пояснюю, бо народний депутат Асадчев говорить, що ми не так діємо.  У зв'язку з  тим  що  ми  врахували  цілий  ряд  зауважень Президента,  ми  направляємо цей закон у новій редакції на розгляд Президенту. Його право - або підписати, або повторно повернути нам зі своїми зауваженнями. Але в цілому закон прийнятий.

 

     Дякую, Євгене Кириловичу.

 

     МАРЧУК Є.К.  Дякую.  Я думаю,  що поіменне голосування є дуже прекрасним орієнтиром у виборчій кампанії.

 

     ----------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається  питання  про  проект  Закону   про місцеві   податки  і  збори.  Доповідає  Шитря  Олексій  Іванович, заступник голови Державної податкової адміністрації України.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд подається проект Закону України про місцеві податки і збори,  який вноситься  Президентом  України відповідно до пункту 4 "Перехідних положень"  Конституції  України   разом   з   однойменним   указом Президента України від 25 травня 1999 року.

 

     Необхідність видання названого указу викликана тим, що проект Закону України про місцеві податки і збори протягом тривалого часу не знайшов належної підтримки внаслідок розбіжностей поглядів його розробників та народних депутатів щодо переліку місцевих  податків і зборів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Івановичу,  вибачте.  Я розумію, що Стоян організував там марш протесту,  але ми вже перейшли до розгляду не менш серйозного питання. Будьте уважні. А хто протестує, висловіть свій гнів і невдоволення в кулуарах.

 

     Будь ласка, Олексію Івановичу.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.   Необхідність   видання   цього   указу пов'язана  з  тим,  що  члени погоджувальної групи і розробники не знайшли порозуміння.  Разом з тим назріла  необхідність  зміцнення фінансового  грунту  органів  місцевого  самоврядування за рахунок удосконалення та оптимізації системи місцевих податків та зборів.

 

     Система місцевих податків і  зборів  в  Україні  є  складовою частиною  податкової системи держави,  що відповідає в першу чергу інтересам органів місцевого самоуправління, оскільки оцінюється як стабільне  і  самостійне  джерело доходів місцевих бюджетів,  і їх роль має бути найвагомішою порівняно з іншими джерелами.

 

     Так, за шість років після введення  в  дію  Декрету  Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори надходження від цих податків були стабільні і заплановані показники повністю  виконувались.  Це означає,    що   органи   місцевого   самоврядування   максимально використовують  це  джерело  доходів,  однак  суми  надходжень  не забезпечують    фінансової    основи    для    органів   місцевого самоврядування.

 

     Порівняно з  практикою  західних  країн   інститут   місцевих податків  і  зборів  в Україні перебуває фактично на початку шляху свого становлення. Якщо наводити приклади, то можна сказати, що за рахунок  місцевих  податків  у  США  забезпечується  65  відсотків доходів місцевих бюджетів,  у Великобританії - 36, у Франції - 60, в  Японії  -  33.  Внаслідок  багатовікової еволюції в цих країнах склалася  розгалужена  система  податків  і  зборів,   характерною особливістю якої є їх велика чисельність.  Наприклад,  у Бельгії є понад 100 місцевих податків і зборів,  в Італії - 70,  у Франції - 50.  Це має місце і в інших країнах. Для порівняння: в Україні діє тільки 16 місцевих  податків  і  зборів,  а  надходження  від  них становлять  лише  4,3 відсотка обсягу місцевих бюджетів.  Але й ця частина збирається все важче.

 

     Чинний Декрет Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори, прийнятий  20  травня  1993  року,  на  сьогодні  себе  вичерпав і потребує значного вдосконалення.  Наповнюваність місцевих бюджетів можна   підвищити  за  умови  відповідного  вдосконалення  чинного законодавства.  Тому постала нагальна потреба переглянути  систему справляння місцевих податків і зборів.

 

     Ми не   заперечуємо,   що  представлений  урядом  на  розгляд законопроект,  можливо,  потребує доопрацювання,  але вважаємо  (і небезпідставно),  що  саме  він  є  актуальним  та результативним. Введення  його  в  дію  не  призведе   до   суттєвої   зміни   вже налагодженого механізму і системи місцевого оподаткування. Це дуже важливо і для платників податків.

 

     Якщо брати деякі податки,  наприклад,  податок з реклами,  то його  ставки  підвищено  порівняно  з діючими.  Але при цьому слід звернути увагу на те,  що  у  проекті  не  передбачається  значної кількості видів платежів.  До речі, я хочу сказати, що в 1998 році по податку з реклами в цілому від Україні  надійшло  5,4  мільйона гривень. Це, як то кажуть, сміхотворна цифра.

 

     У цьому  проекті  запропоновано  ряд позитивних змін стосовно нарахування цього податку.  І я хочу звернути увагу на  той  факт, що,   незважаючи  на  наявність  значної  бази  оподаткування  цим податком,  його питома вага у структурі місцевих податків і зборів у   1998   році  становила  1,4  відсотка.  Думаю,  немає  потреби наголошувати ще й на тому,  що  визначення  об'єкта  оподаткування податком з реклами не суперечить Закону про рекламу.

 

     Законопроект враховує   висловлені   під  час  парламентських слухань пропозиції щодо вдосконалення структури місцевих  податків і  зборів  на регіональному рівні і передбачає введення двох нових місцевих податків та скасування інших шести податків.

 

     Хочу коротко зупинитися на запровадженні збору за  здійснення зарубіжного   туризму.   Його  економічна  суть  досить  проста  і зрозуміла. В Україні є значна кількість туристських і рекреаційних зон,  які  можуть повністю задовольнити потреби наших та іноземних громадян у відпочинку.  Але,  на жаль,  на сьогодні  багато  наших громадян задовольняють свої потреби у відпочинку за межами країни. Це пов'язано  не  лише  з  низькими  цінами,  які  нам  пропонують зарубіжні туристичні фірми,  а й з відсутністю належної інформації щодо вітчизняних місць відпочинку та не кращим чином організованим сервісом. Можна погодитися з тим, що треба вдосконалювати механізм справляння цього збору, але суть його зрозуміла.

 

     Пріоритетним напрямом проекту закону є розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо справляння місцевих податків і  зборів,  а   саме:   надання   можливості   органам   місцевого самоврядування   чітко   визначити   порядок  справляння  місцевих податків і зборів,  встановити дієвий та  ефективний  контроль  за своєчасністю  і повнотою надходження цих податків.  Це дасть змогу оптимально врахувати специфіку і особливості регіонів.

 

     За розрахунками, запропонований законопроект дасть можливість додатково  мобілізувати  від  сплати  місцевих  податків  і зборів близько 100 мільйонів гривень і в цілому  забезпечити  надходження на рівні 500 мільйонів гривень на рік.

 

     Встановлення переліку   місцевих   податків   і   зборів  має забезпечити органи місцевого самоврядування достатніми фінансовими ресурсами  для  здійснення  своїх повноважень відповідно до Закону України про місцеве самоврядування.

 

     У разі прийняття цього закону заходи щодо  його  впровадження не   будуть   обтяжливими   і   сприятимуть  вдосконаленню  обліку надходжень від місцевих податків і зборів.

 

     Слід також  врахувати,  що  у  зв'язку  зі  зміною   переліку місцевих податків і зборів відповідні зміни одночасно треба внести і до Закону про систему оподаткування.

 

     Шановні народні депутати!  Прошу прийняти проект  Закону  про місцеві податки і збори, оскільки сьогодні цього вимагає життя.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Податкова   адміністрація   закликає  до життя...  Будуть  запитання?  Прошу  записатися.  Прошу  висвітити список.  Виставте  5  хвилин.  Депутат  Стрижко.  За ним - депутат Моісеєнко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Понедилко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).  Дякую. У мене два запитання безпосередньо по суті вашої доповіді.  Ви сказали,  що надходження від податку з  реклами  5,4 мільйона гривень - це сміхотворна цифра, і я з вами погоджуюся.

 

     А чи  можете  ви  назвати суму надходжень з усього рекламного ринку держави?  Можливо,  тоді буде зовсім інша цифра,  а  не  5,4 мільйона.

 

     І друге  запитання.  Я бачив копію цікавого документа про те, що  Міністерство  транспорту  фактично  ввело  новий  податок:  10 відсотків   прибутку   підприємств  мають  перераховувати  в  фонд "Соціальний захист".  Як ви це оціните  як  фахівець?  Це  законна акція чи, м'яко кажучи, тут треба втручатися компетентним органам?

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі  за  запитання.  Щодо  першого запитання. Перед тим як було виписано цю  норму  стосовно  рекламного  збору, були  проведені  консультації,  на  яких висловлювалися пропозиції збільшити надходження в 10-15 разів.  Причому розділити рекламу на телевізійну,  щитову і таке інше. Тому обрахована в проекті сума в 50 мільйонів якраз є оптимальною.  Хоча зараз надходять  звернення рекламодавців,  які  зауважують,  що  ціни  на окремі види реклами занадто завищені (скажімо,  реклами алкоголю та  тютюну),  але  це треба дивитися вже на конкретних цифрах.

 

     Стосовно другого  запитання...  Я хочу сказати,  що в нас діє єдиний Закон про систему оподаткування, в якому чітко записано, що справляються тільки ті податки,  які передбачені цим законом, плюс ті податки,  які ми записуємо  з  вами  в  законі  про  бюджет  на поточний рік.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель Всеукраинского союза за возрождение  СССР.  Уважаемый Алексей  Иванович!  У  меня  к вам такой вопрос.  У нас сегодня на рассмотрении  есть  два  законопроекта:  предложеный   Президентом Украины и вариант, предложеный группой народных депутатов.

 

     Не кажется  ли вам,  что сегодня спектр местных налогов более широко представлен именно в законопроекте,  предложенном народными депутатами?  И меня как представителя экологически опасной зоны (я представляю Донецкую область,  там колоссальные сложности  с  этим вопросом,  вы знаете, это зона экологического бедствия) интересует вопрос:  какой из этих двух  законопроектов  больше  соответствует интересам тех граждан, которые страдают от экологических бедствий?

 

     Я смотрю,  что  и  в  одном,  и  в  другом законопроектах нет решения  проблемы   уплаты   местных   налогов   так   называемыми структурными  единицами  крупных  производственных  комплексов.  Я хотел бы, чтобы вы ответили на эти вопросы.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Я у своїй доповіді якраз і наголосив на тому,  що  над  цим  законопроектом ведеться робота і в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності,  і  окремими  депутатами вже близько трьох років.  І, на жаль, між переліком, який сьогодні подано урядом, і тим, який подано групою депутатів, є розбіжності. В них є свої за і проти.  Тому сьогодні ми прийшли до думки,  що в першому читанні треба  прийняти,  скажімо,  законопроект,  поданий урядом,  і  потім  у  нього  включити  положення щодо екологічного збору,  тому  що  і  в  нашому  проекті  закону  ці  збори  (окрім екологічного збору) передбачені і практично всі ці гроші надходять до  місцевих  бюджетів  і  можуть  бути  використані.  Але  збори, пов'язані  безпосередньо  з  екологією,  якраз не передбачені ні в тому,  ні в другому законопроекті.  Тому я не можу сказати,  що  в цьому  плані  якийсь з них кращий.  Передбачається курортний збір, але якщо зона не є курортною, то там треба вже вводити екологічний збір. То трошки інше і над цим якраз треба думати.

 

     Тому, доповідаючи  цей  проект на засіданні Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності,  я  просив  від  імені  уряду прийняти  його в першому читанні,  а під час підготовки до другого читання ми якраз врахуємо всі ці зміни і спробуємо їх погодити. На жаль, уже тривалий час цього не робиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).   Фракция   коммунистов Украины.  У  меня  два  вопроса.  Алексей Иванович,  в Конституции записано, что все налоги вводятся исключительно законами. Скажите, пожалуйста,  имеет  ли  право  Президент  принимать  указы по этим вопросам? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос. Как согласуется этот проект закона с Законом о  системе налогообложения,  если суммировать все налоги,  которые платятся согласно Закону о системе  налогообложения,  и  вот  эти? Сколько это примерно,  каким бременем это ляжет на предприятия, на реализацию?

 

     ШИТРЯ О.І. Спасибі. Я назву цифру. За минулий рік від усіх 16 видів місцевих податків і зборів надійшло 393,5 мільйона гривень.

 

     У разі  прийняття  цього  закону  згідно  із проведеними нами розрахунками ми можемо  збільшити  надходження  до  500  мільйонів гривень. Платниками податків є юридичні і фізичні особи.

 

     Я хочу   сказати,  що  сплачені  юридичними  особами  місцеві податки і збори включаються до валових витрат, тобто ці податки не збільшують   навантаження   в  цілому  на  суб'єкта  господарської діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.  Стосовно другого  запитання.  Ви  зрозумійте,  що Президент керується "Перехідними положеннями" Конституції, і тут я не можу нічого коментувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Тут виникає незрозуміле питання:  ось стоять два  співдоповідачі.  Я  хотів  би з'ясувати,  чому два?  Депутате Терьохін, що ви будете співдоповідати?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Згідно з Регламентом комітет може  визначити  двох співдоповідачів або трьох. Так от...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Покажіть мені, будь ласка, це місце в Регламенті.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Покажіть  мені,  будь ласка,  де написано,  що цього робити не можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  визначитися,   хто   з   вас   двох   буде співдоповідати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет прийняв рішення про те, щоб я доповідав з приводу указу Президента України, а пан Мельник - альтернативний проект закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,   будь  ласка.  Є  лист  від  14  червня 06-10/425,  підписаний головою комітету  Альошиним,  де  записано: "Співдоповідачем  від комітету пропонується керівник робочої групи по доопрацюванню проекту Закону  України  про  місцеві  податки  і збори   народний  депутат  України  Мельник".  Прошу  Мельника  на трибуну.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, шановний головуючий!

 

     Було подання комітету про відхилення указу, і співдоповідачем визначено мене.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть   мікрофон.   Звільніть,   будь   ласка, трибуну.

 

     Шановний народний  депутате!  Я  керуюсь  Регламентом.   Будь ласка,  слово  має  співдоповідач  від  комітету  народний депутат Мельник.

 

     Ну я ж не придумав листа  від  комітету.  Ви  що,  10  подань кожного  дня  вносите?  Я  керуюсь  останнім  поданням профільного комітету. Я зараз зніму з порядку денного розгляд цього питання.

 

     Народний депутате Терьохін,  я прошу звільнити трибуну!  Якщо ви  вважаєте...  я  ставлю  на  голосування  пропозицію  позбавити народного  депутата  Терьохіна  права  брати   участь   в   одному пленарному засіданні (у зв'язку з непристойною поведінкою в залі).

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 89.

 

     Рішення не   прийнято.  Я  звертаюся  до  народного  депутата Терьохіна:  ви в залі повинні поводитися як народний депутат, а не як на ринку,  який ви утворили. Не всі закони ви можете протягнути тут.

 

     Співдоповідає від  профільного  комітету   народний   депутат Мельник. Будь ласка, 15 хвилин.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НДП).  Шановний  головуючий! Шановні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 8 червня 1999 року розглянув поданий Президентом України проект Закону про  місцеві  податки  і збори  і пропонує відхилити його.  Ми виходимо перш за все з того, що зміст цього проекту суттєво не відрізняється від  законопроекту України про місцеві податки і збори,  який свого часу був внесений Кабінетом Міністрів  України  і  направлений  Верховною  Радою  на доопрацювання.

 

     Крім цього  не  можна  погодитися з пропозицією щодо значного підвищення ставок місцевих податків і зборів.

 

     І основне.  Прийняття закону  в  запропонованій  редакції  не вирішує  одного  з  головних питань податкової реформи - зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів.  Тому народні депутати -  члени Комітету з питань фінансів і банківської діяльності вносять на ваш розгляд альтернативний проект Закону про місцеві податки і  збори. Це   результат  роботи  робочої  групи,  створеної  відповідно  до постанови Верховної Ради.

 

     Як ви пам'ятаєте, свого часу Верховна Рада України розглянула проекти  Закону  України  про  місцеві  податки  і збори,  внесені Кабінетом Міністрів України і народними депутатами України Євгеном Жовтяком та Романом Безсмертним. Оскільки законопроекти мали певні розходження і жоден із них не був  прийнятий  у  першому  читанні, Верховна   Рада   передала   їх   до   профільного   комітету  для доопрацювання і підготовки на їх основі єдиного законопроекту.

 

     З цією метою була створена робоча група  (я  її  очолив),  до складу   якої   ввійшли  народні  депутати  України,  представники Кабінету Міністрів України,  Міністерства економіки,  Міністерства фінансів,   Державної  податкової  адміністрації,  Асоціації  міст України  та  інших  установ   і   організацій.   До   роботи   над законопроектом   були   залучені   також   науковці   Українського фінансово-економічного інституту та його науково-дослідного центру з проблем оподаткування.

 

     Робоча група  перш  за все ставила собі за мету,  максимально використавши положення згаданих законопроектів,  створити  можливі законодавчі  передумови  для  забезпечення фінансової незалежності органів  місцевого  самоврядування,  хоча  б  часткового  зниження податкового  навантаження  без  зменшення податкових надходжень до бюджету,  а також по можливості усунення подвійного  оподаткування та вдосконалення механізму контролю за справлянням податків.

 

     Крім того,  враховуючи,  що  зараз  до  місцевих  бюджетів  з Державного бюджету  у  вигляді  трансфертів  направляється  до  30 відсотків загальних податкових надходжень, робоча група намагалася закріпити за місцевими бюджетами такі податки і збори,  які дали б можливість  виключити  зайві трансакції знизу доверху та навпаки і тим самим ліквідувати втрати,  що виникають у процесі  зазначеного переміщення  коштів,  водночас  зміцнивши  фінансову  базу органів місцевого самоврядування.

 

     При доопрацюванні   були   враховані   пропозиції    Кабінету Міністрів України щодо скасування тих зборів, які мають складний і неефективний механізм контролю,  не  відіграють  істотної  ролі  у поповненні місцевих бюджетів коштами, але потребують невиправданих витрат  на  їх  адміністрування.  Це  насамперед  збір  за   право проведення кіно- і телезйомок, за участь у бігах на іподромі, збір за виграш у бігах на іподромі та інші.

 

     Враховані також    пропозиції     авторів     альтернативного законопроекту   Жовтяка   та   Безсмертного  щодо  закріплення  за місцевими податками податку на нерухоме  майно,  плати  за  землю. Крім  цих за місцевими податками пропонується закріпити податок на промисел та податок з власників  транспортних  засобів.  Це  дасть можливість    зміцнити    фінансову    базу    органів   місцевого самоврядування і поповнити не тільки бюджети  великих  міст,  а  й бюджети сіл,  селищ,  які становлять абсолютну більшість у системі органів місцевого самоврядування і які на  сьогодні  практично  не мають стабільних фінансових джерел.

 

     При доопрацюванні     законопроекту     враховано    практику застосування нині діючого Декрету Кабінету Міністрів  про  місцеві податки  і  збори,  пропозиції  та  зауваження народних депутатів, органів  територіальних  громад   і   їх   об'єднань,   позитивний зарубіжний  досвід  місцевого оподаткування.  Щодо останнього,  то хочу нагадати,  що  в  розвинутих  країнах  питома  вага  місцевих податків  і  зборів  сягає  60-70  процентів  бюджетів відповідних регіонів.  У нас ця цифра становить 0,5- 4 проценти,  а  в  даному законопроекті  передбачено,  що  ця  цифра буде становити понад 20 процентів.

 

     Дозвольте перейти до тексту  законопроекту  і  зупинитися  на його структурі та змісті окремих статей. Проект закону складається з 22 статей. У статті 1 розкривається зміст основних термінів, які використовуються в цьому законі. Певною мірою методологічна основа законопроекту закладена у визначеннях таких принципових понять, як місцеві податки і місцеві збори.  Місцеві податки - це обов'язкові платежі,  які  згідно  із  цим  законом  запроваджуються  органами місцевого   самоврядування  на  підпорядкованих  їм  територіях  і зараховуються до їх бюджетів.  Місцеві збори - це теж  обов'язкові платежі,    але   багаторазового   характеру,   які   теж   можуть запроваджуватися    органами    місцевого    самоврядування     на підпорядкованих   їм  територіях.  Але  на  відміну  від  місцевих податків місцеві збори запроваджуються як  компенсація  витрат  за надані послуги.

 

     У статті   2   визначаються  повноваження  органів  місцевого самоврядування щодо місцевих податків і зборів.  Зазначені платежі встановлюються   або  змінюються  відповідно  до  закону  виключно сільськими,  селищними та міськими радами,  які  в  межах  ставок, визначених  законом,  мають  право  змінювати  розмір  платежів та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

 

     У статті 3 подано перелік місцевих податків  і  зборів.  Якщо законопроектом   Кабінету  Міністрів  України  було  запропоновано включити до переліку місцевих податків і зборів  2  податки  і  12 зборів,  законопроектом  народних  депутатів  -  8  податків  і 28 зборів,  то проектом закону,  який ми розглядаємо  сьогодні,  -  6 податків і 7 зборів.

 

     Проектом передбачена   така   структура   місцевих  податків: місцевий податок на доходи  фізичних  осіб;  місцевий  податок  на прибуток  підприємств;  податок  на  нерухоме майно (нерухомість); плата за землю;  податок із власників транспортних засобів,  інших самохідних машин і механізмів; податок на промисел.

 

     Перші два  -  місцевий  податок  на  доходи  фізичних осіб та місцевий податок на  прибуток  підприємств  певною  мірою  нові  в системі місцевого оподаткування, але їх введення ні в якій мірі не призведе до додаткового навантаження на платників,  оскільки  вони встановлюються   за  ставкою  1-3  відсотки  в  межах,  наголошую, визначених законодавством  ставок  загальнодержавних:  податку  на доходи  фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) та податку на прибуток підприємств.  Решта - податок на нерухоме майно, плата за  землю,  податок із власників транспортних засобів,  податок на промисел - це загальнодержавні податки,  які робоча група пропонує закріпити за місцевими.

 

     До переліку   місцевих   зборів   включені:  готельний  збір; рекламний збір;  збір за паркування автотранспорту; ринковий збір; курортний  збір;  збір  за  видачу  дозволу на розміщення об'єктів торгівлі,  громадського харчування та побутових послуг;  плата  за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

 

     Крім того,  з  переліку  діючих місцевих зборів виключені ті, які з точки зору надходжень до місцевого бюджету не  є  суттєвими. Новим у структурі місцевих зборів є те,  що, виходячи з визначення поняття  "місцевий  збір",  рекламний  збір  переведено   в   ранг місцевого  збору.  І  плату  за  торговий  патент  на  деякі  види підприємницької діяльності теж закріплено за місцевими зборами.

 

     На відміну від законопроекту,  внесеного Кабінетом  Міністрів України,  яким  пропонувалося  ставки  місцевих  податків і зборів значно підвищити порівняно з діючими, робоча група залишила ставки окремих  податків  і зборів - ринкового збору,  збору за дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та інші на рівні існуючих.  А  ставки рекламного збору,  збору за паркування автотранспорту,  курортного збору дещо збільшені,  оскільки,  на наш погляд, є реальні джерела для їх сплати.

 

     Такий підхід  з  одночасним  скороченням  переліку податків і зборів  дасть  можливість  певною  мірою   реалізувати   одне   із принципових  положень  реформування  податкової  системи України - зменшення податкового навантаження на платників податків.

 

     Закінчуючи свій  виступ,  хочу   наголосити   на   тому,   що принципова  позиція щодо місцевих податків і зборів має полягати в докорінній зміні системи місцевого оподаткування з метою істотного розширення фінансової основи органів місцевого самоврядування. Цей концептуальний   підхід   -   реформування    системи    місцевого оподаткування, який закладений у законопроекті, є першим і, на наш погляд,  необхідним та важливим кроком до фінансової самостійності органів місцевого самоврядування.

 

     Пропонуючи підтримати  цей законопроект,  я хочу вам сказати, що після прийняття цього закону до місцевих  бюджетів  за  рахунок місцевих  податків  і  зборів  надійде  понад 2,5 мільярда гривень замість запланованих 425 мільйонів,  або понад 20  відсотків  усіх надходжень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили?    Дякую.    Шановні   колеги,   прошу записатися на запитання.  Відведемо 5 хвилин і задамо їх зараз  чи після   перерви?   Добре.   Депутат   Білоус.  За  ним  -  депутат Глухівський.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   НДП).   Шановний   Петре   Володимировичу!   Я концептуально  підтримую  саме  ваш проект,  але в мене є декілька запитань.  У проекті,  внесеному Президентом, пропонується занадто висока ставка податку з реклами,  вона збільшена майже в 50 разів. Це  завдасть  шкоди  насамперед   українському   виробникові.   Ви пропонуєте  всього  5  відсотків  вартості  рекламних  послуг.  Ця вартість інколи штучно занижується.  Чи не здається вам, що такі й інші подібні заходи не приведуть до очікуваного ефекту результату: у вашій пояснювальній записці написано,  що після прийняття вашого закону  до  місцевих бюджетів надійде майже 2 мільярди гривень від місцевих  податків  і  зборів?  Тобто  чи  не  звужуєте  ви   базу оподаткування?

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Взагалі  це  не  податок,  а збір.  На сьогодні ставка рекламного збору становить 0,1 відсотка вартості послуг  за розміщення  одноразової  реклами  та  0,5 відсотка - за розміщення реклами на тривалий час.  Ми  пропонуємо  ставку  до  5  процентів вартості  рекламних  послуг,  або  близько  250 мільйонів гривень. Сьогодні це 25 мільйонів  гривень.  Я  думаю,  що  ще  є  резерви. Взагалі цей законопроект проміжний.

 

     Що стосується  внесення  змін  до  Податкового  кодексу,  то, думаю, це буде наступний крок. А даний законопроект - реальний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. Будь ласка. За ним - депутат Кушнір.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    науки    і    освіти    (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати слово депутату Ключковському, фракція Народного руху.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний  округ,НРУ). Дякую.  Шановний  доповідачу!  У мене до вас є кілька запитань.  Я цілком підтримую  ідеологію  цього  законопроекту  щодо  створення фінансової   бази   органів  місцевого  самоврядування.  Але  чому відкинутий  комунальний  податок,  який  міг  би  бути   серйозним джерелом доходів?  Чому записано,  що місцевий податок на прибуток підприємств стягується з підприємств за місцем їх  реєстрації?  Це означає,  що в основному він піде у столицю й обласні центри, а не туди,  де розміщене виробництво і де задіяні трудові ресурси. Чому не  розписаний  механізм участі органів місцевого самоврядування у зборі  місцевих  податків?  Адже  в  результаті  органи  місцевого самоврядування не будуть мати впливу на цей процес.

 

     Дякую.

 

     МЕЛЬНИК П.В.   Механізм   участі   частково   розписаний.  Що стосується комунального податку,  то,  ви знаєте, він становив 178 мільйонів.  Ми  пропонуємо  нову  концепцію:  щоб ставка місцевого податку на доходи фізичних осіб становила від 1  до  3  процентів, але   в   межах   ставок  податку,  встановлених  для  відповідних податкових шкал  законодавством  з  питань  оподаткування  доходів фізичних осіб.

 

     Що стосується    ставки   місцевого   податку   на   прибуток підприємств - також від 1 до  3  процентів,  але  в  межах  ставки податку  на  прибуток підприємств,  визначеної Законом України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кушнір.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Манчуленко.

 

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение  СССР,  фракция Коммунистической партии Украины.  Петр Владимирович,  у меня вопрос такого содержания.  У  нас  есть  два документа,  и  под  ними  стоят  подписи  четырех членов комитета: Терехина,  Сокерчака и так  далее.  Для  меня  не  совсем  понятен конфликт,  возникший сейчас. Я хотел бы у вас уточнить: есть ли их подписи под этим законопроектом? Потому что раньше у нас было так, что  под  законопроектом  стояли  "живые"  подписи его авторов.  В последнее время,  к сожалению,  участились  случаи,  когда  авторы говорят, что они не подписывали документ. Это первое.

 

     И второе.  Мне  известно,  что в комитете разрабатывается еще один  вариант,  который  учитывает  мой   предыдущий   вопрос   об экологическом  налоге  и  налоге  на  структурные производственные единицы,  непосредственно загрязняющие атмосферу.  Как вы думаете, надо решать эту проблему или нет?

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Я  думаю,  що  цю  проблему треба розв'язувати. Вашою пропозицією можна доповнити даний проект закону.

 

     Що стосується підписів депутатів Сокерчака і Терьохіна.  Вони брали   участь   у   підготовці  законопроекту.  Взагалі  готувати законопроекти дуже важко... І це в комітеті вирішувалося за участю голови,  кому  з  депутатів  ставити  підпис.  Тому  що  не тільки депутати Альошин,  Сокерчак,  Терьохін брали участь  у  підготовці проекту,  а й Асадчев, Ключковський та багато інших. Я не знаю, чи є підпис Терьохіна, але мій підпис і Альошина є. Хай він скаже.

 

     Сокерчака? Він же перший заступник Альошина.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.   Петре   Володимировичу!   У   своєму  законопроекті  ви пропонуєте  віднести  до  місцевих  податків  податок  на   доходи фізичних  осіб  і  податок на прибуток підприємств.  Але за чинним Законом про систему  оподаткування  це  загальнодержавні  податки. Отже,  треба вносити відповідні зміни до цього закону.  Чому цього не зроблено? Це перше запитання.

 

     Друге. Скажімо,  ставку   місцевого   податку   на   прибуток підприємств пропонується встановити в розмірі від 1 до 3 відсотків у межах ставки податку на прибуток підприємств, визначеної Законом про  оподаткування прибутку підприємств.  А для страхових компаній передбачається в десять разів менша ставка. Чому?

 

     Дякую.

 

     МЕЛЬНИК П.В.  Я вже казав,  ми пропонуємо,  щоб податки,  які були  загальнодержавними (я їх назвав),  стали місцевими.  Зокрема податок на нерухоме майно,  плата за землю,  податок  з  власників транспортних засобів. Ми відповідно повинні будемо внести зміни до законодавства (щодо загальнодержавних податків).

 

     Що стосується другого запитання. Вони будуть розщеплюватися.

 

     Сьогодні, коли потік іде знизу вверх,  а потім навпаки, ми не можемо  добитися,  щоб  ці  гроші  залишалися на місцях.  У даному випадку вони будуть залишатися в місцевих бюджетах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги, ми продовжимо обговорення і приймемо рішення після перерви.

 

     Оголошується перерва до 12.45.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  продовжуємо  роботу.  Ми  планували розглянути на цьому тижні 35  питань.  У  понеділок  на  засіданні Погоджувальної  ради  керівники  фракцій і голови комітетів внесли додаткові питання. Таким чином, маємо розглянути 56 питань.

 

     Записалися на виступ п'ять представників фракцій. Я просив би відвести не більше 15 хвилин на виступи і прийняти рішення.

 

     Я надаю слово депутату Ключковському від фракції Руху. За ним

-   депутат   Терьохін   від   фракції   "Реформи-центр".    Немає Ключковського?  Депутат Терьохін.  Теж немає. Депутат Черняк. Будь ласка. За ним - депутат Алексєєв.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська  область).  Шановні  народні депутати!  Звичайно, краще було б вирішити  питання  про  місцеві  податки  і  збори  в Податковому  кодексі.  Але  доки сонце зійде,  роса очі виїсть.  Є нагальна потреба вирішити питання  про  місцеві  податки  і  збори окремим законом, який у перспективі ввійде до Податкового кодексу.

 

     В Україні  робляться  перші кроки по шляху формування системи місцевих податків.  І даний закон потрібен для того,  щоб зміцнити бюджет  місцевих  органів  влади.  Тому що влада без бюджету,  без грошей,  без власності - ніщо.  Фактично у нас склалася  ситуація, коли  місцева  влада  не  має  міцної  фінансової бази.  Цей закон допоможе розв'язати цю проблему.

 

     Пропонується два законопроекти: урядовий і депутата Мельника.  Загалом я сприймаю позитивно обидва законопроекти. Але з точки зору збільшення надходжень до місцевого бюджету,   більш   привабливим,   на   мій   погляд,   є   проект, запропонований  депутатом  Мельником.  Думаю,  у  нас  є  підстави прийняти  його  сьогодні в першому читанні,  а потім доопрацювати, висловити свої пропозиції.

 

     Я, зокрема, назвав би два концептуальних моменти.

 

     Перший. Потрібно узгодити цей  законопроект  із  Законом  про систему    оподаткування.    Тому    що    пропонується    частину загальнодержавних  податків  зробити  місцевими  податками,  і  це суперечитиме Закону про систему оподаткування.

 

     Друге. Потрібно пов'язати Закон про місцеві податки і збори з бюджетним  федералізмом  (формування   бюджетної   системи   знизу доверху)  для  того,  щоб  дати  місцевим органам влади можливість формувати свої бюджети.

 

     Прийняття закону, проект якого вніс уряд, дасть приблизно 500 мільйонів  гривень  надходжень,  а прийняття закону,  проект якого вніс депутат Мельник,  - близько 2 мільярдів.  Так що з фінансової точки  зору  більш привабливим,  на мій погляд,  є проект депутата Мельника.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Алексєєв. Немає.

 

     Депутат Марченко.  Будь ласка.  За ним буде виступати депутат Ключковський.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Група "Відродження регіонів". Шановні колеги! Проблема наповнення місцевих бюджетів є однією з  найболючіших  на сьогодні. Багато експертів вважають, що саме недосконалий механізм збору податків та розподілу податкових  надходжень  між  бюджетами різних   рівнів   є   головною   причиною   повільного  просування економічних реформ в Україні.

 

     На сьогодні ні власні джерела наповнення бюджетів, ні принцип перерозподілу податкових надходжень не є достатньо оптимізованими. Так,  показники Державного бюджету України на 1999 рік  підривають зацікавленість регіонів у тому, щоб займатися наповненням доходної частини бюджетів,  вишукувати додаткові  ресурси.  Адже,  скажімо, введення    нормативів    відрахувань    до    місцевих   бюджетів загальнодержавних податків і зборів,  які ми прийняли свого  часу, паралізує   фінансування   місцевих  бюджетних  установ,  оскільки сьогодні 80 відсотків надходжень податку на  прибуток  підприємств становлять   взаємозаліки.   Через  це  місцеві  влади  сидять  на пороховій бочці фінансового банкрутства,  яка  ось-ось  вибухне  і потягне   в  прірву  фінансового  безладдя  та  хаосу  бюджетну  і податкову системи України.

 

     Тому якнайскоріше потрібно приймати  відповідні  закони,  які встановлювали   б   достатні   й   оптимально   визначені  джерела фінансування місцевих видатків.  Найголовнішим з них є якраз Закон про  місцеві  податки  і  збори.  На  даний  момент  на розгляді у Верховній Раді знаходяться два законопроекти про місцеві податки і збори   -   Кабінету   Міністрів  України  та  народних  депутатів Безсмертного і Жовтяка.  Обидва законопроекти вносяться  на  перше читання.  Третій  проект  з  цього  приводу  внесений  Президентом України у порядку, визначеному Конституцією.

 

     Загалом проект   закону,   внесений   Президентом,    вигідно відрізняється від інших і є, на наш погляд, найбільш досконалим та може бути підтриманий у першому читанні.

 

     По-перше, у  проекті  передбачено  достатню  кількість  видів місцевих  податків  і зборів,  тому місцеві влади можуть проявляти гнучкість при виборі джерел фінансування своїх бюджетів.

 

     По-друге, місцеві податки і  збори,  передбачені  в  проекті, мають   різну   базу   оподаткування,   стосуються   різних  видів діяльності,  різних видів дозвільних прав тощо.  Таким  чином,  ці податки  не  будуть  конкурувати  між  собою  і  забезпечуватимуть більший рівень грошових надходжень.

 

     По-третє, проектом закону  органам  місцевого  самоврядування надається достатньо повноважень для того,  щоб незалежно формувати свою фінансову політику,  що відповідає основним принципам  Закону України  про  місцеве  самоврядування  в  Україні  та  Конституції України.

 

     Найсуттєвішим і позитивним моментом законопроекту  є  те,  що більше   запропонованих   видів   місцевих   податків   та  зборів покладається на осіб,  що прибувають в  даний  регіон.  Тому  якщо певний  арсенал  бажає  збільшити  обсяг  надходжень  до місцевого бюджету,  прямим  шляхом  до  цього   є   вдосконалення   місцевої інфраструктури послуг, розвиток туризму, торгівлі, підприємницької діяльності тощо.

 

     Проектом також    стимулюється    розвиток    виробничої    і невиробничої   сфер   за   межами   міста.  Проводиться  лінія  на деурбанізацію.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Я закінчую, Олександре Миколайовичу.

 

     Тому ми   пропонуємо   підтримати    законопроект,    поданий Президентом,  у  першому  читанні як найдосконаліший та такий,  що відповідає засадницьким принципам функціонування органів місцевого самоврядування,  створює потужну фінансову базу для функціонування органів місцевої влади та розвитку регіонів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Будь ласка.  Депутат Ключковський. За ним - депутат Терьохін.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.   Дякую.   Народний  рух  України.  Шановні колеги! Необхідність прийняття законопроекту про місцеві податки і збори  назріла  вже  давно,  тож  сьогодні  його  нарешті потрібно прийняти в першому  читанні,  адже  забезпечення  фінансової  бази самоврядування - це необхідна умова існування самоврядування,  без цього воно залишається досить великою фікцією.

 

     Нагадую, що на сьогодні за рахунок місцевих податків і зборів місцеві  бюджети  наповнюються  лише  на  7  відсотків.  Тож  якщо порівняти  два  законопроекти,  які  сьогодні   розглядаються,   і порівняти названі тут з трибуни цифри - 500 мільйонів надходжень в місцеві бюджети по одному законопроекту  і  понад  2  мільярди  по другому  законопроекту,  то,  думаю,  вже  з  цих  міркувань можна віддати перевагу саме другому законопроекту.

 

     Я не можу сказати,  що він є досконалим. З моєї точки зору, в ньому  не  відображено  цілий  ряд  можливих  зборів  і  податків. Наприклад,  зовсім випав комунальний податок,  як місцевий податок на   продаж,   який   могли   б   застосовувати   місцеві   органи самоврядування,  збір з власників тварин  (це  неправда,  що  його важко   збирати).   Немає   збору  за  право  проїзду  транзитного транспорту,  що прямує за кордон.  Прикордонні  області,  особливо біля Західного кордону,  досить сильно від цього потерпають. Немає збору  на   лотереї,   тоталізатори   та   інші   види   абсолютно необов'язкової діяльності,  які є просто розкішшю,  і тому повинні були б оподатковуватися.

 

     Але найбільшою проблемою  на  сьогодні  є  місце  сплати  цих податків   і   зборів.  Це  стосується  насамперед  запропонованої місцевої  частини  податку   на   доходи   підприємств.   Проектом пропонується,   щоб   він   сплачувався   за   місцем   реєстрації підприємства. Але я вже у своєму запитанні звертав увагу на те, що це означає,  що платитися він буде в бюджети великих міст, а не за місцем    розташування    виробництва    відповідного     суб'єкта підприємницької  діяльності,  місцем  задіяння  трудових ресурсів. Тобто він перестає бути місцевим  податком,  він  стає  рентою  за реєстрацію підприємств.

 

     Те саме стосується і збору з реклами. Якщо фірми, які надають рекламні послуги,  платитимуть його за місцем своєї реєстрації, то абсолютна  більшість  цих  платежів піде в бюджет столиці.  Але не там,  де будуть розміщені рекламні щити чи оголошення.  Це ще один приклад  столичної  ренти,  яку  має  Київ  за рахунок того,  що є столицею держави.

 

     Ну і  остання  проблема,  яка,  мабуть,  є  найважливішою,  - механізм  збору  місцевих  податків  цим  законопроектом  ніяк  не регламентується.  Передбачається,  що вони  мають  сплачуватися  у місцеві  бюджети,  але органи самоврядування не мають (і в проекті не виписано) відповідних структур, відповідних механізмів контролю за збором цих податків і накладення санкцій у випадку їх несплати.

 

     Тому я  пропоную  підтримати  законопроект,  внесений робочою групою  від  комітету,  прийняти  його   в   першому   читанні   і доопрацьовувати до другого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Олександре Миколайовичу. Набагато краще, коли ви ведете засідання.

 

     Шановні народні депутати!  Я хотів би  нагадати  вам  історію цього  законопроекту.  У  1997-1998  роках уряд двічі надсилав нам подібні проекти і двічі Верховна Рада відсилала ці проекти  назад. Що ж не влаштовувало тоді депутатів?

 

     По-перше, не   можна  і  далі  мати  систему  набору  великої кількості дрібних податків,  які роблять місцеві податки залежними від  щорічних  бюджетних новел Верховної Ради.  Іншими словами,  і надалі пропонується тримати місцеві громади на  фінансовому  гачку Міністерства фінансів.

 

     По-друге, пропонується  залишити абсолютно безглузді податки, такі як комунальний,  - такий собі гібрид  податку  з  обороту  та податку  на  безробіття;  збір за видачу ордеру на квартиру,  який дублює держмито за цей  же  ордер;  курортний  збір,  який  дублює готельний і так далі.

 

     По-третє, ставки податків різко підвищуються.  Наприклад,  на рекламу - в 50 разів.  Шановні депутати!  У мене немає,  здається, економічної  параної,  але,  на  мою  думку,  сьогодні  йде спроба закрити останні самофінансуючі органи масової інформації, тому що, наскільки  ви  знаєте,  реклама  для  мас-  медіа  - єдине джерело самофінансування.

 

     Різко збільшуються плата за міжнародний туризм, ринковий збір і  так  далі.  Натомість  пропонується залишити абсолютно нечіткий порядок  збирання  ринкового  збору,  що  призводить  до  масового нецільового використання коштів адміністрацією ринків.  Усі про це знають.

 

     Ви знаєте,  ми в комітеті одностайно проголосували за те, щоб відхилити  законопроект Президента як такий,  що не вирішує жодних проблем, пов'язаних з місцевим самоврядуванням.

 

     Але хотів би декілька  слів  ще  сказати  про  альтернативний законопроект.  Дійсно, цей проект не голосувався в нашому комітеті і з чотирьох депутатів,  прізвища яких там вказано,  підписав його тільки  один.  Але  можу  вам  сказати,  що є сенс,  на мою думку, проголосувати цей другий проект у першому читанні,  для  того  щоб внести  його наступного сесійного тижня на повторне перше читання. Якщо ж приймати  його  остаточно,  то  ми,  на  жаль,  не  зможемо концептуально  змінити  деякі  недоречності,  які  містяться  і  в другому законопроекті, наприклад, збільшення збору за рекламу в 50 разів.

 

     І на завершення хотів би сказати: ніколи не звертайте увагу на імперичні доходи,  які пропонуються в одному  чи  іншому законопроектах.  2 мільярди,  названі в другому законопроекті,  базуються на тому,  що з Державного бюджету просто буде  переміщена  частка плати за землю і доходи дорожнього фонду. Тобто ніяких достатніх джерел ми взагалі по системі не отримаємо.

 

     Тому я ще раз пропоную від імені фракції та комітету, як мені було   доручено   зробити,  але  я  не  отримав  слова,  відхилити законопроект Президента України і внести на повторне перше читання альтернативний законопроект депутата Мельника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  У вас на руках є два проекти:  один вносить Президент,  другий - група депутатів  (Альошин,  Терьохін, Мельник і Сокерчак).

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні проект, внесений Президентом України.

 

     "За" - 40.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні проект,  який  вносить  група  депутатів  від профільного комітету (Альошин, Терьохін, Мельник і Сокерчак).

 

     "За" - 162.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  перенести  проект   групи депутатів  на  повторне  перше  читання  і  відхилити законопроект Президента.

 

     "За" - 220.

 

     Надайте слово депутату Альошину, голові комітету.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Нам треба прийняти саме те рішення,  яке щойно голосувалося. Але я просив би розділити голосування на два етапи.  Першим голосуванням ми  повинні  визначитися  щодо відхилення законопроекту,  поданого Президентом України з виданням відповідного указу.

 

     А другим  голосуванням  ми  повинні  прийняти   рішення   про рекомендацію   внести  на  повторне  перше  читання  законопроект, підготовлений робочою групою під керівництвом депутата Мельника.

 

     Давайте проголосуємо двічі.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  першу  пропозицію,   внесену депутатом  Альошиним,  про  відхилення  законопроекту,  який  вніс Президент.

 

     "За" - 242.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про перенесення на  повторне перше читання законопроекту, який вносить група депутатів.

 

     "За" - 263.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Я  просив  би,  давайте ми одразу розглянемо проект Закону про особливості приватизації об'єктів  незавершеного будівництва,  оскільки  голова Фонду держмайна Бондар повинен бути присутнім на  якихось  заходах  у  фонді.  Не  заперечуєте?  Слово надається Бондарю Олександру Миколайовичу, голові Фонду державного майна.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься  проект  Закону,  поданий  Президентом   відповідно   до "Перехідних  положень"  Конституції,  про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва.

 

     Це питання і цей законопроект, на відміну від багатьох інших, які стосуються приватизації,  не викликає принципових заперечень у жодної фракції і комітету,  які розглядали  текст  цього  проекту, тому що всім зрозуміло,  що питання,  які вирішуються цим проектом закону,  потребують законодавчого врегулювання,  оскільки  об'єкти незавершеного  будівництва - це ті об'єкти,  які тягарем висять на державному і місцевому бюджетах.  З них великі  кошти  залучити  в бюджет не вдається,  і, на жаль, на сьогодні ніякі заходи фонду не допомогли  досягти  того,  щоб  ці  об'єкти  купувалися.   Покупці відсутні,  і  це пов'язано з браком коштів у більшості вітчизняних інвесторів,  і  тим,  що   чинна   законодавча   база   з   питань оподаткування  не  дозволяє вкладати кошти в об'єкти незавершеного будівництва  у  тому  випадку,  коли  вони  дають  прибутки  через декілька  років,  а  не  одразу.  Я  коротко  зупинюся на основних відмінностях цього проекту закону, щоб не затримувати вас, а потім вже, якщо будуть питання, відповім на них.

 

     Принциповими моментами цього проекту закону є те, що його дія спрямована  на  стимулювання   добудови   об'єктів   незавершеного будівництва.  Це,  в першу чергу,  надання відстрочки платежу на 5 років, для об'єктів незавершеного будівництва житла - на 10 років, звільнення   від   оподаткування   операцій   з  продажу  об'єктів незавершеного будівництва,  віднесення витрат на добудову  об'єкту до  валових  витрат,  звільнення  від  сплати  земельного податку, заборона  місцевим  органам  вимагати   від   покупців   виконання будь-яких вимог,  не передбачених договором купівліпродажу об'єкта незавершеного будівництва,  у тому числі відрахувань  на  розвиток соціальної  інфраструктури  населених  пунктів  тощо.  Це  основні відмінності.

 

     Також хочу зазначити,  що проект закону подано  до  Верховної Ради   повністю   у  відповідності  із  "Перехідними  положеннями" Конституції.   Процес    приватизації    об'єктів    незавершеного будівництва у нас регламентований Законом про малу приватизацію, і цей  закон  продовжує  діяти,  але  в  даному   проекті   виписано особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва.  Тому тут ніякого втручання в діючу  законодавчу  базу  немає.  Є  певне доповнення   -   розширення   пільг   при   приватизації  об'єктів незавершеного будівництва.

 

     Тому я прошу народних депутатів,  наголошуючи ще раз, що ні у фракцій, ні у комітетів не було принципових заперечень, підтримати цей проект і затвердити його на рівні Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Олександра Миколайовича є запитання?  Будь  ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть.

 

     Будь ласка. Депутат Правденко. За ним - депутат Косаківський.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання  "Громада").  Прошу передати слово депутату Білорусу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Шановний Олександре Миколайовичу! Скажіть, будь ласка, про які масштаби об'єктів незавершеного будівництва йдеться?  Чи є перелік  об'єктів  незавершеного  будівництва  у  Фонді державного майна?  І  як  ви  оцінюєте  технічний  та  економічний  стан  цих об'єктів?

 

     БОНДАР О.М.  Питання  дуже  принципове.  Ми весь час разом із Держкомітетом  будівництва,  архітектури  та   житлової   політики намагаємося  зробити єдину базу,  провести інвентаризацію об'єктів незавершеного  будівництва,  але  остаточної  цифри  точно  я  вам сказати не можу.  Це приблизно 60 тисяч об'єктів по Україні.  Дуже багато об'єктів знаходиться на балансі різного роду підприємств  і не є цілісними майновими комплексами,  які є в базі фонду. Тому ми будемо продовжувати цю роботу.

 

     Ви знаєте,  що ці об'єкти на  сьогодні  розкрадаються,  немає коштів  на  їх  збереження  та охорону.  Тому якщо не знайти зараз власника,  продавши їх навіть за символічну ціну, від цих об'єктів просто нічого не залишиться.

 

     Ми за  весь  період  приватизації продали більше тисячі таких об'єктів.  Але це мізер,  порівняно з тією кількістю об'єктів, яка залишилася.  Справа  в  тому,  що  місцеві органи влади і галузеві міністерства не завжди йдуть назустріч і розуміють,  що ці об'єкти треба якомога швидше продавати. Це не є ті об'єкти, які заборонено приватизовувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Матвієнков.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   бюджету   (виборчий   округ   223,   м.Київ).  Олександре Миколайовичу, скажіть, будь ласка, яка сума може бути отримана від реалізації чи приватизації цих об'єктів? Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Чи  не вважаєте ви за необхідне одночасно з розглядом  цього  питання  внести  пропозицію  про  мораторій   на будівництво  нових об'єктів до завершення будівництва незавершених об'єктів?  У Києві,  наприклад, є довгобуд, який ще Павло Іванович Мостовий  починав  будувати  на  лівому  березі - адміністративний будинок.  Є довгобуд і на площі  Урицького.  Але  водночас  у  нас багато  будується  нових  адміністративних будинків,  витрачаються значні кошти.

 

     І третє запитання.  Чи не вважаєте  ви  (зважаючи  на  досвід інших  країн),  що  було б дешевше,  якби держава просто безплатно віддавала деякі об'єкти, для того щоб їх просто добудувати і таким чином  зняти  цю проблему?  Тому що ми торгуємось,  а в результаті втрачаємо втроє більше.

 

     БОНДАР О.М.  Дякую  за  запитання,  Леоніде  Григоровичу.  Це питання    є   принциповим   у   процесі   приватизації   об'єктів незавершеного будівництва,  тому що  коли  ви  задаєте  запитання: скільки надійде до бюджету,  то це головна перепона,  чому об'єкти не продаються.  Тому що планувати надходження грошей до бюджету  - взагалі  нонсенс.  За  ці  об'єкти  треба доплачувати.  Тому можна назвати приблизну цифру,  скільки коштів надійде, але я вважаю, що це  не  принципово.  Принциповими  є  ті  два  запитання,  які  ви поставили потім.

 

     Дійсно, у Києві та в цілому в Україні багато  випадків,  коли стоїть об'єкт незавершеного будівництва,  а поруч будується новий, точно такий самий.  Це,  наприклад,  елеватори,  і взагалі  в  АПК багато  таких  об'єктів.  Замість  того,  щоб добудувати,  будують новий,  тому що за нинішніх умов оподаткування це вигідніше.  Тому треба   створювати  пільгові  умови  для  того,  щоб  добудовували об'єкти.

 

     І щодо  третього  запитання,  яке  ви  задали,  то  воно  теж принципове,  і  я  вас повністю підтримую.  Треба на рівні держави визначити, що для нас важливіше - знайти якогось власника, щоб він добудував об'єкт, чи отримати за нього кошти.

 

     І цей проект закону в принципі робить до цього крок,  тому що тут не ставиться питання про надходження великих коштів, головне - щоб об'єкт добудовувався.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  "Відродження регіонів".  Александр Николаевич, у меня к вам два вопроса. Деньги, которые идут на завершение строительства, не облагаются налогами.  Вы думали о том, что у нас пускать деньги на ветер научились достаточно хорошо за последнее время?  Есть  ли какой-то  механизм,  чтобы  все-таки отслеживать,  будут ли деньги направлены на то,  чтобы достроить обект,  и не пойдет ли все  на ветер? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос. Сколько на сегодняшний день из тех обектов, которые вы пытаетесь подвести под этот указ,  уже  не  подлежат  в техническом   плане   эксплуатации,   должны   быть  разобраны  по строительным нормам,  выведены из эксплуатации, то есть речь идет, по сути, о земельных участках?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М.  Стосовно першого запитання, то цей проект закону візувала  Державна  податкова   адміністрація.   Це   її   функції відслідковувати,  чи  справді  якісь там витрати пішли на добудову об'єкта.  Якщо  цього  не  робити,  то  покупці  об'єктів   будуть знаходити оті варіанти,  про які ви казали, щоб приховати витрати. Ми їх легалізуємо,  щоб вони  вкладали  кошти,  відображали  їх  у балансі,  і  це  не  оподатковувались.  Тому  це,  я вважаю,  дуже позитивна норма, яка дає можливість вивести ресурси з тіні.

 

     Щодо другого запитання.  Одним із  варіантів  приватизації  є той,  коли  об'єкт купується з метою його розпродажу,  розбирання. Тобто це об'єкт,  який уже не можна довести,  так  би  мовити,  до пуття,  тож  він  просто  розбирається і перепродається хоча б для того,  щоб звільнити земельну ділянку і  на  ній  побудувати  щось інше.  Цей  варіант  передбачений  у  проекті  закону.  І не треба витрачати на це державні кошти.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, спасибі, сідайте.

 

     Слово надається   заступнику   голови   Комітету   з   питань економічної політики Єханурову Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська   область).   Фракція   НДП.    Шановний    Олександре Миколайовичу!   Шановні   колеги!  Комітет  з  питань  економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій  розглянув  внесений  Президентом України проект Закону України  про  особливості  приватизації   об'єктів   незавершеного будівництва і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.

 

     Цей законопроект      направлений       на       концентрацію нормативно-правових   засад   здійснення   приватизації   об'єктів незавершеного  будівництва  в  одному  законодавчому   акті.   Він визначає обов'язкові умови приватизації,  а саме: встановлює строк завершення  будівництва,  забороняє  продаж  даних   об'єктів   та земельних ділянок,  на яких вони розташовані до моменту завершення будівництва і  введення  його  в  експлуатацію.  Цей  законопроект доповнює  перелік  способів  приватизації,  зокрема вводиться така новація,  як продаж під розбирання.  Передбачається  також  продаж будівельних  матеріалів,  устаткування  на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва.  Частина коштів - 15  відсотків від продажу даних об'єктів направляється підприємствам, на балансі яких  перебували  ці  об'єкти.  Зазначені  кошти  використовуються виключно  на  поповнення  обігових коштів,  технічне переозброєння виробництва і здійснення природоохоронних заходів.

 

     Операції, пов'язані  з  придбанням   об'єктів   незавершеного будівництва,  звільняються від оподаткування. Також передбачається звільнення покупців даних об'єктів від  плати  за  землю  протягом терміну будівництва.

 

     У цілому,  на  нашу  думку,  зазначений  законопроект створює реальний механізм приватизації об'єктів незавершеного  будівництва і прискорює процес приватизації даних об'єктів в Україні.

 

     Науково-експертне управління   Секретаріату   Верховної  Ради України   розглянуло   і   надало   свій   висновок   щодо   цього законопроекту. Висновок такий.

 

     "Вважаємо, що  проект  Закону  про  особливості  приватизації об'єктів незавершеного будівництва може бути прийнятий  у  першому читанні  з подальшим його доопрацюванням та врахуванням викладених зауважень та пропозицій".

 

     Усього таких пропозицій надійшло дев'ять.

 

     Таким чином,  шановні народні депутати,  наш Комітет з питань економічної  політики пропонує внесений Президентом України проект закону прийняти за основу.

 

     І як  колишній  будівельник  можу  сказати,  що  законопроект нормальний,  він узагальнює те, що розкидано по різних нормативних актах.  Тобто його прийняття дасть  нам  можливість  користуватися одним документом.

 

     І ще  одне.  Передбачено  утворення  структур,  які  могли  б продавати об'єкти незавершеного  будівництва.  Це  дуже  правильне рішення.  Таким  чином Фонду державного майна треба буде відновити все те, що було зруйновано за останні півтора року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Івановича є запитання?  Будь  ласка.  Депутат Дорогунцов. За ним - депутат Косаківський.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі, Олександре Миколайовичу. Шановний співдоповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,  яка  вигода  буде  нашому суспільству,  нашій державі від реалізації цього закону, який ми з вашої легкої руки приймемо?  Вона полягатиме в тому,  що розберуть те,  що недобудували,  як, наприклад, на площі Перемоги, чи, може, землю не треба буде продавати - ту,  яка під цією будівлею,  чи ще щось?  Яка вигода?  Чи, може, нехай стоїть і розвалюється далі, як уже простояло вісім років?

 

     Ми багато починали за  часів  радянської  влади  будувати,  а тепер усе те закинули.  Тоді на все вистачало коштів,  тепер їх ні на що немає.

 

     Будь ласка, Юрію Івановичу, дайте відповідь.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Якщо  ви  вже  згадали  старі  часи,  то  хочу сказати, що в 1986 році я, керуючи трестом "Буддеталь", зробив усе для  того,  щоб   через   ЦК   КПРС   дозволили   будувати   завод залізобетонних  виробів  6  у  Пирогово  на  Великій  Окружній.  А декілька років тому цю недобудову вдалося  продати,  і  зараз  там виготовляють  цигарки.  Ну та й Бог з ним.  Хоч щось робиться,  ви бачили, який прекрасний корпус там побудовано.

 

     В Україні  десятки  тисяч  об'єктів,  які   руйнуються.   Тож запропонований  механізм  дасть  можливість  трохи  легше  над цим працювати. Вважаю, що саме в цьому і має бути сенс.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Куньов.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Юрію   Івановичу,    все-таки    стосовно практичної вигоди від прийняття цього проекту закону.  На жаль, ми маємо одиничні приклади позитивного розв'язання цієї проблеми.  До них належить, зокрема, тютюнова фабрика, побудована в Пирогово.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я про неї й говорив.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Це, на жаль, виняток із правил. В основному ми сидимо, як собака на сіні. Доводимо до того, що маємо розбирати та продавати ці об'єкти, втрачаючи при цьому великі гроші. І в той же час у нас,  наприклад,  на Теремках у Києві стоїть  уже  багато років  недобудований  торговельний центр,  на Подолі - кінотеатр і так далі.  Ми втрачаємо не просто об'єкти,  а  об'єкти  соціальної інфраструктури,   які   були   заплановані   відповідними  планами генерального розвитку певних міст.

 

     Тож я хотів би поставити конкретне запитання.  Ви самі вірите в  те,  що  даний  законопроект  щось  дасть  для розв'язання цієї проблеми?  Тому що це нагадує скорочення чиновників:  після Леніна їх постійно скорочують, а їх кількість росте. Так само ми боремося з недобудованими об'єктами - їх кількість постійно збільшується.

 

     Що треба  зробити,  щоб  усе-таки  цей  закон  щось  дав  для реального зняття цієї проблеми?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Відповідь  така.  Справа в тому,  що кількість об'єктів не росте. Зараз не закладають нових об'єктів.

 

     Що стосується того, чи вірю я. Я можу вірити тільки за умови, що  буде створена якась організаційна мережа по всій Україні,  яка дасть  реальну  можливість  продавати  ці  об'єкти.  Повинні  бути створені  спеціалізовані  центри,  які зранку до вечора думатимуть про одне - як продати ці об'єкти,  як їх  розмістити  там,  де  це потрібно.

 

     Мені здається,  своїм  запитанням ви самі дали відповідь щодо доцільності цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кунєв.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Председатель   Партии пенсионеров   Украины.  Уважаемый  Юрий  Иванович!  Известно,  что приватизация не только  у  нас,  но  и  на  Западе,  признана  как "прихватизация".  Людям старшего поколения, создававшим имущество, которое практически продано за бесценок,  сегодня очевидно:  от их ждали миллиарды, получились - гроши.

 

     Несомненно, с   незавершенным   строительством   надо  что-то решать.  Но не случится ли,  что  это  последний  вариант  продажи большого количества обектов? Например, в Минском районе они стоят несколько миллионов.  Не случится ли, что их продадут за бесценок, и Пенсионный фонд при этом ничего не получит?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую.  Можу  сказати  таке.  Ми тренуємося на об'єктах незавершеного будівництва десь років шість.  І  весь  час здається, що хочемо продати задешево.

 

     Шановні колеги,   на   мою   думку  (мене  можуть  підтримати професійні будівельники,  яких трішки є в залі),  ми скоро  будемо доплачувати,   щоб  ці  об'єкти  взяли.  І  тому,  поки  ще  хтось знайдеться,  щоб їх узяти, віддаймо, але під зобов'язання, аби там були реальні об'єкти.

 

     ГОЛОВА. І  не  тільки  ці об'єкти.  Юрій Іванович каже цілком слушно.  Треба підтримати.  Якщо ми  не  приймемо  законопроект  у першому читанні, то указ набере чинності.

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов. Юрий Иванович! Приватизация действующего предприятия накладывает определенные обязательства на приватизатора по сохранению профиля производства.  Вместе с тем по приватизации "незавершенки" господствует,  мне кажется, совершенно иной принцип:  с глаз долой, из сердца вон, лишь бы какие-то гроши поступили.  Вы считаете нормальным,  что закон  не  регламентирует сохранение  профиля  производства?  Ведь  в  ряде  случаев  это  - уникальные  обекты,  и  сохранить   их   профиль   представляется целесообразным.

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Коллега, я считаю, что в принципе, по-крупному, вы правы.  Я занимался данным вопросом около  шести  лет.  За  это время ничего не изменилось.  Раз мы в бюджет не закладываем деньги для строительства обекта государственной  собственности,  значит, надо  отдать  тому,  кто  что-нибудь из него сделает.  Вот пример, который приводился по моему обекту.  В  конце  концов,  не  нужен больше  завод железобетонных изделий в Киеве.  Меняется ситуация - сделали табачную фабрику.  Я думаю,  все-таки самое главное, чтобы были рабочие места. И давайте уже, как говорится, не до жиру, быть реалистами,  иначе придется ждать еще несколько лет,  а потом  все равно примем такое решение.

 

     ГОЛОВА. Юрію Івановичу, ваша пропозиція?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановні   колеги,  я  просив  би  підтримати. Однозначно весь наш комітет проголосував за те,  щоб прийняти  цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування пропозицію прийняти в першому читанні. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 236.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Постанови про Засади державної  політики України  в  галузі  прав  людини.  Доповідає  Забігайло  Володимир Костянтинович, заступник міністра юстиції.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К.,  заступник міністра юстиції України. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Україна заявила про себе як суверенна демократична і соціальна держава і проголосила у  статті 3 Конституції:  "Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

 

     Виходячи саме з цих  засад  політики,  Україна  у  1995  році вступила  до  Ради Європи,  в основі діяльності якої - турбота про права людини,  повага до  верховенства  права  і  прихильність  до духовних і моральних цінностей, які є спільним надбанням людства.

 

     Для реалізації  таких  ідеалів  у  політико-правовій практиці Україна взяла на себе серед іншого зобов'язання перед державами  - членами  Ради  Європи  протягом року від дня вступу до організації прийняти рамковий  документ  про  правову  політику  України  щодо захисту прав людини.

 

     За майже чотири роки,  що минули,  Україна переконливо довела незворотність свого прагнення до формування демократичної правової держави.  Значних  успіхів було досягнуто у запровадженні правової системи за європейськими стандартами,  в основі якої  -  зміцнення правового  статусу  особи,  побудова  громадянського  суспільства. Україна стала не просто формальною учасницею основних конвенцій та інших документів Ради Європи, а зробила і продовжує робити все для втілення цих положень,  стандартів  у  національне  законодавство, юридичну і політичну практику.

 

     Даний процес   реально   допомагає   Україні   швидше  пройти неоднозначний складний шлях від донедавна тоталітарної держави  до громадянського суспільства європейського зразка.  При цьому цілком очевидним є той факт,  що всі три гілки влади в Україні  (Верховна Рада, Президент і Кабінет Міністрів, судова влада) роблять усе для того,  щоб низка прав людини, передбачених законодавством України, абсолютно відповідала стандартам Ради Європи.

 

     Водночас усі   ми   свідомі   того,   наскільки  відстає  від законодавчого врегулювання прав  людини  механізм  їх  реалізації, захисту порушених прав і законних інтересів особи. Наскільки форма важлива для суті,  забезпечення ефективності її змісту,  ми ще раз переконуємося,   знайомлячись   із  рекомендаціями  Парламентської Асамблеї Ради Європи,  в яких Україні не раз  протягом  останнього часу  нагадується  про  її  зобов'язання  під  час  вступу до Ради Європи,  сформульовані у висновку 190 Парламентської Асамблеї Ради Європи.

 

     Не можна  не  погодитись із позицією парламентських делегацій держав - членів Ради Європи про те, що фундаментальним залишається принцип  класичного  міжнародного  права:  "Pacta  sunt seranda" - "угоди  мусять  виконуватися".   Саме   цим,   вочевидь,   і   був продиктований   лист  Голови  Верховної  Ради  України  Олександра Миколайовича  Ткаченка  Президенту  Парламентської  Асамблеї  Ради Європи  лорду  Расселу-Джонстону від 10 червня 1999 року,  в якому надано  повноцінну  інформацію  про  значну   активізацію   роботи органами  влади  України щодо виконання зобов'язань,  узятих нашою державою під час вступу до Ради Європи.

 

     Як сказав свого часу  Жан-Жак  Руссо:  "Законодавча  влада  - серце держави, виконавча влада - її мозок".

 

     Підготовлений Міністерством  юстиції  проект  Засад державної політики України в галузі прав людини повністю відповідає вимогам, які   висувала  Рада  Європи,  формуючи  зобов'язання  України  за висновком

 190 про   прийняття  рамкового  документа  про  правову  політику України щодо захисту прав людини,  а також пункту п'ятому  частини першої  статті  85  Конституції:  до  повноважень  Верховної  Ради України  належить  визначення  засад  внутрішньої   і   зовнішньої політики.

 

     Поданий вам,  шановні  народні  депутати,  проект,  по  суті, заснований на класичних положеннях про права  людини,  її  основні свободи  та  законні  інтереси,  які  містить  у  собі Конституція України,  а їх конкретизацію гарантують Конвенція про захист  прав людини  та  основних  свобод  і  протоколи  до  неї,  ратифіковані Верховною Радою України.

 

     Європейська Конвенція  про  захист   прав   людини   сьогодні загальновизнано   оцінюється   як   одне  з  найбільших  досягнень світового  співтовариства.   Справою   національної   гідності   є приведення  законодавства України у сфері забезпечення прав людини до загальновизнаних стандартів і норм.

 

     Представлений на  ваш  розгляд,  шановні  народні   депутати, проект  Засад  державної  політики  України в галузі прав людини є саме нормативним актом,  спрямованим на гармонізацію права України з  європейським  правом у сфері прав людини.  Ваша підтримка цього проекту стане принципово важливим свідченням неухильного прагнення України до виконання взятих на себе зобов'язань перед Радою Європи напередодні чергового засідання Парламентської Асамблеї 22  червня нинішнього року.

 

     Саме з   огляду   на  це  представлений  проект  засад  серед принципів  державної  політики  в  галузі  прав  людини  констатує визнання  прав і основних свобод людини та громадянина такими,  що дані  людині  від  народження  і  є  невід'ємними.  Проголошується пріоритетність  прав  і  свобод  людини  у відносинах із державою, визнається  презумпція  свободи  людини  відповідно  до  принципу: дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом.

 

     Серед основних  напрямів  державної  політики  України проект виходить із потреби  забезпечення  пріоритетності  прав  і  свобод людини у відносинах із державою;  приведення законодавства України у  відповідність  із  універсальними   стандартами   прав   людини Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи;  забезпечення захисту прав людини від посягань з боку іншої людини та  посягань  з  боку держави;  вдосконалення  парламентського  контролю  за додержанням прав і свобод людини;  створення  належного  механізму  реалізації права  громадян на оскарження в суді рішень,  дій чи бездіяльності органів  державної  влади,   органів   місцевого   самоврядування, посадових і службових осіб тощо.

 

     Ці та інші положення проекту Засад державної політики України в галузі прав людини мають стати ще одним законодавчим  свідченням для   державучасниць   Ради  Європи  того,  що  основою  подальшої законодавчої діяльності нашої країни у цій сфері є загальнолюдські цінності   та   ідеали.   Тим   самим  законодавча  влада  України підтвердить очевидний факт:  наша держава раз і  назавжди  зробила свій  історичний  вибір на побудову громадянського суспільства,  в якому права людини і верховенство права є  основними  засадами.  З цим  напрямом  пов'язане зміцнення авторитету України у світі,  її майбутнє.

 

     Шановні народні депутати,  прошу вас підтримати даний проект. Хочу  зазначити,  що  він  був одноголосно підтриманий і схвалений Комітетом  з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Володимире   Костянтиновичу.  Скажіть,  будь ласка, чи можна його приймати в цілому?

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К. Думаю, що можна.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, підтримаймо комітет, а потім, під час перерви,  задасте  Володимиру  Костянтиновичу  запитання.  Депутат Удовенко як голова комітету теж наполягає,  щоб прийняти в цілому. Так, Геннадію Йосиповичу?

 

     Пропоную прийняти   даний   проект   постанови   за   основу. Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Голосуємо за основу проект постанови.

 

     "За" - 232.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому.

 

     "За" - 223.

 

     Слово надається депутату Манчуленку. За ним виступить депутат Курикін. По хвилині.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу,  я,  без сумніву,  концептуально підтримую внесений на розгляд   Верховної  Ради  України  проект  Постанови  про  Засади державної політики України в галузі прав людини.

 

     Але виникає  одне  запитання.  Гадаю,  ви  чудово  знаєте:  в Конституції  записано,  що  приймає  Верховна  Рада  України і чим керується у своїй діяльності Кабінет Міністрів  України.  Верховна Рада  приймає  постанови,  а  Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується законами України та указами Президента України.

 

     Тому чи не доцільніше було б приймати не постанову  Верховної Ради,  а закон,  який був би рамковим,  і щоб усе це узгоджувалось остаточно з Конституцією України,  бо в протилежному разі  Кабінет Міністрів,  скажімо,  може послатися на те, що він не зобов'язаний виконувати постанови Верховної Ради України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Такого  не  може  бути,  щоб  Кабінет  Міністрів   не виконував будь-яку постанову,  яку приймає Верховна Рада.  Кабінет Міністрів зобов'язаний виконувати  постанову,  прийняту  Верховною Радою. Для нього це закон.

 

     Депутат Курикін. Будь ласка. За ним

- депутат Моісеєнко.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні  колеги,  немає жодних  заперечень  проти  концепції  цього документа,  проти його структури,  і приймаємо ми його не для Ради Європи,  а  насамперед для себе, звичайно. І я сподіваюся, що ми його сьогодні приймемо.

 

     Я хотів  би внести невеличку,  але дуже суттєву поправку.  На третій  сторінці  цього  документа  в  розділі  другому   є   таке формулювання:   "Удосконалення   законодавства  щодо  фінансування діяльності наймасовіших за чисельністю політичних партій".

 

     Пропоную слова "наймасовіших за чисельністю" зняти, оскільки, якщо   йдеться  про  підтримку  з  боку  держави,  така  підтримка надається парламентським партіям за усталеною  практикою  в  інших країнах,  незалежно  від  їхньої  чисельності:  обрали  партію  до парламенту,  пройшов список  відповідний  бар'єр  -  вона  отримує державну  підтримку.  А  не  обрали - то не обрали,  незалежно від того, скільки в ній людей.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану  пропозицію.  Це  дев'ятий абзац   на   сторінці  3  проекту  постанови.  Пропозиція  слушна. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо. Іване Олександровичу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение  СССР.  Уважаемые  коллеги,  хотел  бы  обратить  ваше внимание  на  то,  что  во  втором  разделе  этого   постановления употребляется термин "украинского народа".  Учитывая то, что одним из главных направлений государственной  политики  в  области  прав человека  есть "приведення законодавства України у відповідність з універсальними  стандартами  прав  людини  Організації  Об'єднаних Націй та Ради Європи" (это часть третья второго раздела),  считаю, что говорить только об украинском народе в данном случае не совсем корректно.  Я бы рекомендовал здесь применить формулировку "народа Украины",  на мой взгляд,  как более универсальную и снимающую все проблемы,  связанные  с  применением норм Организации Обединенных Наций  и  Совета  Европы,  к  которым  присоединилась  и   которые ратифицировала Украина.

 

     Поэтому в   предпоследней   части   на   этой  странице  и  в последующих местах я  просил  бы  внести  изменения:  вместо  слов "украинского народа" написать слова "народа Украины".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування  цю  поправку,  внесену депутатом Моісеєнком (Шум у залі).

 

     Ну, сформульовано так, як у Конституції.

 

     "За" - 168.

 

     Удовенко Геннадій Йосипович. З місця, будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре   Миколайовичу,  я  хотів  би  наголосити  на  тому,  і правильно щойно казав хтось із  депутатів,  що  насамперед  Засади державної  політики  України  в  галузі  прав  людини  в інтересах України,  в інтересах нашого народу.  І вже друге -  це  виконання зобов'язань перед Радою Європи, це досить загальний документ.

 

     Я зустрічався  з  директором Політдепартаменту Фюрером з Ради Європи,  коли  він  нещодавно  приїжджав  до   Києва.   Тричі   ми обговорювали дане питання.  Він сказав: це вимога Ради Європи, щоб ви засвідчили свою вірність демократичним  принципам  забезпечення прав  людини.  І  в  проекті,  поданому урядом,  особливий наголос робиться на механізмі забезпечення прав  людини,  тому,  чого  нам сьогодні бракує.

 

     У нас прекрасна Конституція,  є дуже добрі закони,  але немає механізму виконання наших зобов'язань.  Закликаю шановних народних депутатів  підтримати  цей  проект,  адже на засіданні комітету ми вперше  одноголосно  ухвалили  такий  документ.  Оскільки  членами нашого  комітету є представники всіх фракцій,  то його погоджено з фракціями.  Покажімо всьому світу, що ми демократична держава і не зіб'ємося з цього шляху.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ставлю  на  голосування  проект  постанови  в цілому з поправками, які набрали достатню кількість голосів.

 

     "За" - 269.

 

     Спасибі.

 

     ЗАБІГАЙЛО В.К. Дякую.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону про внесення доповнення до Закону України про  оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо цементної  промисловості).  Якщо  ми не приймемо законопроект,  то набирає чинності указ.

 

     Доповідає голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Гусаков Володимир Миколайович. Будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури та  житлової  політики  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону  про  внесення  доповнення  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств. Чим викликані підписання указу Президента з цього питання і подання проекту закону  до  Верховної Ради?

 

     У даний  час  згідно  з пунктом 22.4 статті 22 Закону України про оподаткування  прибутку  підприємств  до  1  січня  2003  року платники  податку  -  підприємства  металургійної,  коксохімічної, гірничодобувної промисловості,  а також підприємства  залізничного транспорту, підприємства - виробники електричної, теплової енергії та  водопостачання,  на  балансі  яких   перебувають   введені   в експлуатацію   до   1   січня   1993   року   основні   фонди,  що використовуються для здійснення  господарської  діяльності,  мають право  відносити  до  складу валових витрат звітноподаткового року витрати на проведення поліпшень таких основних фондів  у  розмірі, що  не перевищує 9 відсотків балансової вартості груп 1 та 3 таких основних фондів на початок звітноподаткового року. Життя показало, що  надання  такого  права  цим  підприємствам  сприяло  і  сприяє поліпшенню  їх  економічного  стану   і   позитивно   впливає   на стабілізацію виробництва.

 

     Детальний аналіз структури основних фондів та видів робіт, що використовуються під час виробництва цементу (а  в  цьому  проекті закону  йдеться  якраз  про  це),  дає змогу віднести підприємства цементної промисловості  до  переліку  вищезазначених  промислових галузей. Чому саме?

 

     Перше. Для   забезпечення   роботи   цементної  промисловості підприємствами галузі потрібно видобути  і  переробити  майже  три тисячі  кубічних  метрів  на  рік карбонатних і глиноземних порід, забезпечити  проведення   розкривних   робіт.   На   цих   роботах використовується   потужна  гірничодобувна  техніка  (екскаватори, багатоковшові   роторні   комплекси).   Питома    вага    вартості гірничодобувного   обладнання   в   загальній   вартості  основних виробничих фондів становить майже 20 відсотків.

 

     Друге. Для   транспортування   сировини   з    кар'єрів    на виробництво,  а також внутрішньозаводського переміщення вантажів і відвантаження  готової  продукції   підприємства   мають   власний залізничний  транспорт:  100  тепловозів,  100  електровозів,  320 вагонів із великою мережею залізничних колій.

 

     Третє. У  цементній  промисловості,  як  і  в  металургійній, коксохімічній, основою технологічного процесу виробництва клінкеру та цементу  є  неперервність  виробництва  з  високотемпературними режимами   роботи   обертових   печей,  футерованих  вогнетривкими матеріалами  для  захисту  металевих  корпусів  від  дії   високих температур.

 

     Футурування зони   спікання   обертових   печей   проводиться двічі-тричі на рік вогнетривкими матеріалами.  Згідно  з  вимогами нормативної  документації  це  є виключно технологічна вимога.  На підприємствах цементної галузі  сьогодні  в  роботі  48  обертових цементних  печей  для випалу клінкеру,  введених в експлуатацію до 1960 року.  І треба відзначити,  що 17  печей,  або  35  відсотків загальної  кількості,  мають залишкову вартість усього 7 мільйонів гривень,  або 94,5 відсотка зносу,  а 31 піч  залишкової  вартості взагалі не має, тобто знос 100 відсотків.

 

     За чинного   Закону   України   про   оподаткування  прибутку підприємств  витрати  на  ремонти,  які  перевищують  5  відсотків вартості  обертових  печей,  повинні  відноситися на збільшення їх вартості,  тоді  як  вони  не  мають  балансової  вартості.  Тобто віднесення  цих  сум  на  вартість  обертових  печей  призведе  до необгрунтованого збільшення (за рахунок ремонтів) їх вартості і  в майбутньому - до збільшення собівартості цементу,  його ціни через амортизаційні відрахування.

 

     Хочу відзначити також,  що в 1998  році  витрати  на  ремонти основних  фондів  цементної  промисловості  становили 7,6 відсотка балансової вартості.  На згадані цілі підприємства  використовують обігові  кошти  в  сумі  15,5  мільйона  гривень,  тоді як нестача обігових коштів у цілому по цементній галузі становить  майже  140 мільйонів  гривень.  Встановлення  дев'яти  відсотків  відрахувань балансової вартості основних виробничих фондів  на  їх  поліпшення дасть    змогу   забезпечити   проведення   своєчасних   ремонтів, стабілізувати  роботу  цементної  галузі,  збільшити   виробництво цементу  до  2003  року  на  820-850  тисяч  тонн,  тобто на 14-15 відсотків.

 

     Однак встановлення   дев'яти   відсотків    відрахувань    на проведення  ремонтів  призведе до зменшення відрахувань до бюджету на 7 мільйонів гривень.  Для забезпечення покриття з бюджету  цієї суми  за  рахунок  збільшення  виробництва  цементу  буде одержано товарного видобутку на 82  мільйони  гривень,  тобто  відповідного прибутку на 10,7 мільйона.

 

     Хочу відзначити,  що  за рахунок усіх цих факторів на початку 2003 року буде отримано згідно з розрахунками 23 мільйони  гривень прибутку і відповідно повернуто до бюджету 7 мільйонів гривень.

 

     Я дуже  прошу  підтримати  дане  рішення  ще й тому,  що наша галузь нині в дуже важкому стані.  І це майже єдине  рішення,  яке може  врятувати і зберегти нашу цементну промисловість,  ще доволі високий потенціал.

 

     Дякую за увагу і дуже прошу підтримати поданий законопроект.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Миколайовичу.

 

     До доповідача є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Річ у тім,  що Президент  має  право  указами  врегульовувати економічні  питання,  які  не мають законодавчої бази.  А тут дещо інше питання. Воно не вкладається в "Перехідні положення".

 

     Висвітіть, будь ласка. Депутат Гуцол. За ним

- депутат Баранчик.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Партія  зелених  України.   Шановний   доповідачу, скажіть,  будь ласка,  в разі прийняття даного законопроекту,  яка вигода - практична,  фінансова  -  і  державі,  і  в  цілому  всій цементній галузі?

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую за запитання.  Вирішення даного питання в запропонований спосіб  дасть  змогу  за  три  найближчі  роки  (до 2003-го)  мати  щорічно  починаючи  з  2001  року додатково до 5,5 мільйона тонн цементу,  який ми  виготовляємо  тепер,  ще  820-850 тисяч тонн. Це дуже важливо.

 

     За рахунок  чого  це можна зробити?  Таке рішення дасть змогу спрямувати кошти підприємств на  модернізацію  нашого  виробництва (ви  всі  знаєте,  що  наші  цементні  виробництва  - це застарілі технології,  встановлені до 1960 року).  Це дасть  змогу  зменшити собівартість  продукції  цементу  на  25-  30 відсотків,  зменшити споживання газу і електроенергії теж на 25-30  відсотків.  Урешті, це  дешевший цемент,  який нині споживає не тільки Україна,  а й - десь 40 відсотків - країни СНД та  інші.  І  це  дасть  нам  змогу закріпитися  на  ринках  країн,  куди  ми  поставляємо наш якісний український цемент.

 

     А головне,  що зможемо врятувати галузь, модернізувати її. Бо сьогодні   питання  стоїть  так,  що  ми  втрачаємо  її,  оскільки конкуренція на ринках цементу досить жорстка.  Чи  врятуємо  таким рішенням?

 

     Я розумію, що воно не зовсім, може, вкладається в Регламент і "Перехідні положення". Але дуже прошу вас зрозуміти, що це питання життя  галузі.  У  ваших  руках - доля нашої галузі.  Ви можете її вирішити, трішки порушуючи Регламент.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Баранчик Іван Іванович.

 

     БАРАНЧИК І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово Довганчину Григорію Васильовичу.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую.  Фракція Селянської партії України. Шановний доповідачу, за період  реформ,  що  відбуваються  в  нашій  державі,  як  відомо, сільський житель не тільки будуватися,  а навіть узутися не має  в що. Але життя триває, і все одно потрібно будуватися. У Закарпатті та в Чернівецькій області були зсуви. Чи не розглядається питання, щоб  для  сільської місцевості взагалі скасувати всілякі надбавки, ПДВ,  інші збори? Щоб будівельний матеріал, насамперед цемент, був для  сільського  будівельника,  щоб  він за свої копійки,  яких не одержує роками, міг усетаки збудувати хоч сяке-таке житло.

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.   Дякую.   Оскільки   ви   навели   приклад   із Закарпаттям,  я  хочу  сказати,  що  мені  доводиться працювати на Закарпатті, відбудовувати житло. Я добре розумію гостроту проблем, які  ви  порушуєте і,  відповідаючи на ваше запитання,  скажу,  що прийняття   рішень   стосовно   надання   пільг   для    сільських забудовників,  для  сільських  жителів  -  це  взагалі стратегічне питання,  і  його  треба  розв'язувати.  І,  мабуть,  це  якраз  і належить, так би мовити, до повноважень парламенту.

 

     Хотів би тільки відзначити,  що рішення якраз і спрямоване на те,  щоб зменшити ціну цементу,  аби вона була  доступніша  нашому забудовнику.

 

     І ще   про   одне   хотів   би   коротенько   сказати.   Нині опрацьовується остаточний варіант Програми  житлового  будівництва України  до  2005  року.  Планується  (і  з такими пропозиціями ми незабаром увійдемо в  парламент)  до  2005  року  збільшити  удвоє будівництво  житла в Україні,  значно зменшивши його вартість.  Це стратегічна лінія.  Розумієте,  цемент - це  хліб  будівництва,  а дешевий  цемент - тим паче.  Тому його нам в Україні потрібно буде значно більше. Я ще раз прошу підтримати внесений проект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мороз.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ  82,  Запорізька область). Прошу передати слово Моісеєнку Володимиру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение СССР,  фракция коммунистов Украины. Уважаемый Владимир Николаевич,  вы говорите, что цементная промышленность находится в тяжелейшем  положении.  Но  мы с вами совсем недавно беседовали на эту  тему  и  вы  лично  обещали  оказать  содействие  крупнейшему микрорайону  города  Макеевки,  в  котором  живет  более  50 тысяч человек и который обслуживает горняцкое ЖЭО.  Он  разрушается.  Но ваше обещание так и осталось обещанием.

 

     Сейчас вы  предлагаете  документ,  который,  на  мой  взгляд, противоречит пункту 4 "Переходных положений" Конституции.  Почему? Там  написано,  что  указ  Президента,  который  нам предложен и в котором,   в   частности,   говорится   о   поддержке    цементной промышленности, должен быть отражен в виде закона.

 

     Но предложенный   нам   Закон   "про  оподаткування  прибутку підприємств" по своей форме и,  очевидно,  содержанию  значительно отличается.  Ну,  по крайней мере,  вместо четырех частей, которые есть в указе, здесь всего две части.

 

     Поэтому я  хотел  бы   вас   спросить:   вопервых,   как   вы расцениваете вообще конституционность этого документа? И вовторых, что вы можете сказать по поводу  ваших  обещаний,  которые  иногда даете?

 

     ГУСАКОВ В.М.   Я   хотів  би  розпочати  відповідь  зі  своїх обіцянок.  Питання виявилося не таким простим  і  розв'язати  його швидко не вдається.  Ми займаємося пошуком інвесторів.  Ви знаєте, яка  там  ситуація:  треба  завершити  розпочате  будівництво.  Ми працюємо  над  цим  і  врешті-решт  вирішимо  дане  питання.  Я не сумніваюсь.

 

     Стосовно Регламенту. Все ж таки я просив би шановних народних депутатів   таке   рішення  прийняти,  хоч  деяка  невідповідність регламенту є.

 

     Зрозумійте, що є речі формальні,  а є проблеми життя  галузі, які  треба  розв'язувати,  тож прошу вас,  може,  трішки реальніше подивитися сьогодні на цю справу.

 

     І стосовно суперечності указу. В указі просто чотири частини. Чому?  Тому що там повністю виписано те, що вже виписано в законі. У законі там, де перелічується: металургійної, коксохімічної треба додати тільки одне слово: "цементної". А в указі довелося виписати всю цю норму. От і вся різниця.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Фракція   Народного   руху   України.   Шановний Володимире  Миколайовичу,  чому  ви  раніше не ініціювали внесення змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств і  для  чого було  це  питання  вирішувати  указом  Президента?  Якщо ви хотіли приєднати цементну  промисловість  до  галузей,  які  мають  певні особливості, то це можна було зробити в інший спосіб, є відповідні механізми і не було б конфліктної ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Чому виникла така ситуація, поясню дуже стисло. Минулого місяця Президент проводив нараду, присвячену стимулюванню житлового  будівництва  в  Україні.  Розглядалися   всі   аспекти, пов'язані  з  різким  збільшенням  обсягів житлового будівництва в Україні. І там уперше Президентом було поставлено завдання: знайти рішення,  що дало б змогу до 2005 року вдвоє збільшити будівництво житла в Україні.

 

     Цементна промисловість -  це,  безумовно,  складова,  і  дуже важлива  складова,  тому з'явилося доручення Президента,  з'явився указ.  Оце така причина.  Чому ми не зробили цього раніше?  Я дуже жалкую, що ми не зробили це раніше. Не дооцінили, може...

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Миколайовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Альошин Валерій Борисович, голова комітету. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні народні депутати,  гадаю, що і доповідь голови Державного комітету будівництва,  архітектури  та  житлової політики,   і,   зокрема,  його  відповідь  на  останнє  запитання переконує нас  у  тому,  що  практика,  яка  склалася  з  поданням законопроектів  після  видання  відповідних указів Президента,  не може  задовольнити  Верховну  Раду.  І  передусім  через  те,   що порушуються  певні питання,  пов'язані з конституційністю указів і відповідно з конституційністю норм,  які набрали б чинності в разі введення в дію указів.

 

     З огляду на це виникає сумнів, що, наприклад, у разі набрання цим указом чинності інвестиційна  привабливість  цементної  галузі України   зросте.   Інвестори,   зокрема   іноземні,  дуже  уважно розглядають ситуацію,  яка  складається  з  прийняттям  указів,  з набранням чинності нормами,  що стосуються питань оподаткування. І будь-яка можливість конституційного оскарження тієї чи іншої норми супроводжуватиметься  просто несприйняттям цієї норми інвестором і нереагуванням на такі зміни.

 

     Саме тому   комітет,   розглянувши   законопроект,    поданий відповідно   до   пункту   4   розділу  XV  "Перехідні  положення" Конституції, запропонував відхилити його. Чому?

 

     Передусім відповідно  до  пункту  4  розділу  XV   "Перехідні положення"  Конституції України Президент має право видавати укази з економічних питань,  не врегульованих законами.  Що ж стосується питань   оподаткування,   то   ці   питання   врегульовані  чинним законодавством.  Зокрема,  Законом   України   про   оподаткування прибутку  підприємств  та  Законом України від 14 жовтня 1998 року про порядок встановлення ставок податків  і  зборів  (обов'язкових платежів),  інших  елементів  податкових  баз,  а також пільг щодо оподаткування.

 

     Тому, на думку членів комітету,  правових підстав для видання зазначеного  указу  Президента  України не було.  У законопроекті, внесеному  Президентом,   неврегульованим   економічним   питанням фактично   є  пропозиція  до  окремої  норми  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.  Суть її полягає в  тому,  щоб надати  право  підприємствам  цементної промисловості відносити до складу валових витрат  звітного  податкового  періоду  витрати  на проведення поліпшень основних фондів, введених в експлуатацію до 1 січня 1993 року,  у розмірі дев'яти відсотків балансової  вартості груп 1 та 3 замість 5 відсотків, як передбачено чинним законом.

 

     Зокрема, підпунктом   8.7.1   статті  8  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств  передбачено,   що   платники податку  мають  право  протягом  звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати,  пов'язані з поліпшенням основних фондів, у  сумі,  що не перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості груп  основних  фондів  на  початок  звітного  року.  Витрати,  що перевищують  зазначену суму,  відносяться на збільшення балансової вартості  груп  2  і  3  та  підлягають  амортизації  за  нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

 

     У ході   обговорення   законопроекту   відзначено,   що  його прийняття не  дасть  реальної  підтримки  підприємствам  цементної промисловості,   оскільки  запропонована  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств зміна лише дасть змогу платнику податку  під  час  визначення  податкових зобов'язань з податку на прибуток  здійснити  перерозподіл  витрат,  завданих   проведенням поточного  і  капітального ремонту,  реконструкції,  модернізації, технічного  переозброєння  та  інших  видів  поліпшення   основних фондів,  між  прямим  віднесенням  цих  витрат  на  валові витрати платника податку і нарахуванням сум амортизаційних відрахувань.

 

     Якщо повернутися до економічного обгрунтування, яке міститься в  пояснювальній  записці,  то  я  хотів  би  звернути  увагу всіх присутніх ось на що.  У пояснювальній записці фактично йдеться про те,  що  ціна  даного  питання,  на  думку  авторів законопроекту, становить 15,5 мільйона гривень - це те,  на  скільки  зменшуються обігові кошти підприємств цементної промисловості через ту різницю в 4 відсотки відповідної балансової вартості основних фондів. Тоді як  нестача  обігових  коштів  у  цілому по концерну становить 140 мільйонів гривень.

 

     Тому, повертаючись  і  до  економічного,  і   до   юридичного обгрунтувань, комітет виходить із пропозицією: поданий Президентом України проект Закону про внесення доповнення  до  Закону  України про  оподаткування  прибутку  підприємств  відхилити.  А  також ми пропонуємо Кабінету Міністрів розглянути питання щодо комплексного поліпшення  ситуації в цементній промисловості і внести відповідні проекти законів на розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Валерія Борисовича є запитання? Немає.

 

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Ставлю на голосування проект закону,  внесений Президентом, у першому читанні.

 

     "За" - 137.

 

     Ставлю на  голосування проект постанови про відхилення даного проекту закону, поданого Президентом. Цей проект постанови вносять депутати Альошин і Пинзеник, голова та член профільного комітету.

 

     "За" - 161.

 

     Шановні колеги,   ми   проголосували   так,  що  указ  набере чинності.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування   проект   закону,   внесений Президентом, у першому читанні.

 

     "За" - 145.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови,  внесений  членами профільного комітету, про відхилення даного законопроекту.

 

     "За" - 177.

 

     Дякую. Оголошується перерва до 16 години.