Стенограма пленарного засідання

03 червня 1999

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 346  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і  механізмів.  Є  декілька  законопроектів.  Доповідає   Сокерчак Вячеслав  Михайлович,  перший  заступник  голови Комітету з питань фінансів  і   банківської   діяльності.   Підготуватися   депутату Ніколаєнку.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів України. Шановні народні депутати!  Шановний Адаме Івановичу! Шість проектів Закону про  внесення  змін  і доповнень до Закону про податок з власників транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і  механізмів розглядаються сьогодні за скороченою процедурою, я так зрозумів. Я вважаю, що її можна було б ще скоротити.

 

     Пропозиції, які вносяться  сьогодні  народними  депутатами  і нашим  комітетом,  стосуються статті 4,  тільки різних її пунктів. Комітет  висловився  позитивно  стосовно  всіх  законопроектів   і пропонує прийняти їх у першому читанні.

 

     Це питання дуже важливе. Особливо воно загострилося у зв'язку з  постійним  падінням  курсу  гривні  порівняно   із   стабільною європейською  одиницею  екю  або євро.  Розмір податку з власників транспортних засобів значно збільшився.  Так, у 1996 році, коли ми приймали  цей закон,  курс був 2,25 гривні за 1 екю,  а сьогодні - більше 4 гривень за 1 екю.

 

     Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  розглядав ці законопроекти, зокрема законопроект

 2135 - ще в березні 1998 року.  Тоді ми внесли подання про те, що треба  приймати  його в першому читанні і вносити зміни.  Повторно розглянули  в  січні  цього  року.   Проект   народного   депутата Ніколаєнка  розглядався  у  жовтні  1998  року,  інші  проекти - у лютому, березні і квітні.

 

     Законопроекти народних     депутатів     Пухкала,      Гусака перегукуються  з  проектом,  який  вноситься  за  підписом  голови комітету Альошина.  Iдеться про те, що в автомобілях старих марок, таких  як  М-20  ("Победа"),  ГАЗ-21  ("Волга"),  ГАЗ-24,  за  час користування поміняли двигуни з об'ємом  циліндрів  2200  кубічних сантиметрів  на 2450- 2500.  Тому пропонується застосовувати норму 2500 кубічних сантиметрів.

 

     Щодо законопроекту,    внесеного     депутатами     Луценком, Борщевським,  Молчановим.  Він  теж  стосується  цієї  самої норми статті 4.  Автори ще пропонують доповнити статтю 4 новим  пунктом, врахувати  в  ній  норми  законів про статус ветеранів війни і про основні засади соціального захисту ветеранів праці.

 

     У проекті народного депутата Гусака є поправка і до статті  3 цього  закону.  Він  пропонує  дещо  збільшити  ставку податку для вантажного транспорту з тим,  щоб зібрати трохи більше  коштів  на дорожнє будівництво.

 

     У проекті  народного депутата Ніколаєнка ідеться про внесення зміни  до  пункту  "б"  статті  4  закону.  Подається   економічне обгрунтування.   Пропонується  скасувати  податок  на  транспортні засоби,  які  знаходяться  в  користуванні  профтехучилищ,   шкіл, навчальних закладів,  закладів культури тощо.  Депутат наводить як аргумент,  що ці бюджетні установи повинні  сплатити  до  місцевих бюджетів понад 3 мільйони гривень, а водночас з Державного бюджету вони не отримують необхідного фінансування.

 

     Отже, Адаме   Івановичу,   наш   комітет,   розглянувши   всі законопроекти і враховуючи, що вони стосуються практично тих самих норм,  прийняв таке компромісне рішення.  Бажано  було  б  усі  ці проекти,   обговоривши  чи  не  обговоривши,  прийняти  в  першому читанні,  скласти порівняльну таблицю,  а потім під  час  розгляду проекту  закону  в  другому  читанні  визначатися,  які пропозиції народних депутатів можна врахувати.

 

     Усі ми свідомі того,  що,  справді, сьогодні у зв'язку з тим, що  курс  гривні  до  екю  значно знизився,  власники транспортних засобів змушені сплачувати вдвоє більший податок.

 

     Я хотів би ще сказати, що наш комітет пропонує Верховній Раді прийняти   в   першому   читанні   зміни  до  Закону  про  джерела фінансування дорожнього господарства, ідеться про внесення змін до статті  3.  Нам здається,  що з'являється добра нагода узгодити ці два законопроекти,  врахувавши і поправки  народних  депутатів,  і пропозиції  нашого  комітету,  і  подання  Кабінету  Міністрів,  і зробити  цілісний  Закон  про  джерела   фінансування   дорожнього господарства.  Ми матимемо один закон, за яким будуть сплачуватися податки на дорожнє будівництво.

 

     І останнє.  У наш комітет,  у комітети,  які очолюють Віталій Іванович  Луценко,  Євген  Кирилович  Марчук,  надходить величезна кількість листів з приводу того,  що треба переходити на обрахунок податку   у  власній  грошовій  одиниці,  оскільки  це  внутрішній податок, його сплачують наші громадяни.

 

     Наш комітет  розглянув  це   питання   і   вважає,   що   при доопрацюванні законопроекту до другого читання це буде враховано і будуть внесені  пропозиції  щодо  сплати  податку  в  гривнях  без прирівняння  до  екю.  Ну,  а який буде механізм компенсації цього податку,  відповідно до того буде гривня падати чи підніматися,  я думаю,  можна  визначити  при  прийнятті  проекту закону в другому читанні.

 

     Ось коротенька інформація.  Я намагався охопити всі  проекти, оскільки  вони  стосуються  однієї статті,  однієї теми,  але дещо різні інтерпретації.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Манчуленко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Шановний Вячеславе,  товаришу мій!  Ви сказали,  що поправку депутата Ніколаєнка комітет підтримав.  Вона стосується  податку  на  транспортні засоби,  які використовують у школах,  профтехучилищах,  технікумах,  вузах  і  так   далі.   Ви пропонуєте прийняти мій законопроект у першому читанні. Спасибі.

 

     А чи  не  вважаєте  ви (я знаю думку всіх фракцій і більшості депутатів),  що його можна було б прийняти потім і остаточно?  Він не  викликає  ніяких заперечень ні у Міністерства економіки,  ні у Міністерства  освіти,  ні  в  Кабінету   Міністрів.   Сьогодні   ж профтехучилище,   яке  готує  для  держави  механізатора,  повинно заплатити за цей трактор чи автомобіль сумарно за рік 7 тисяч. Що, держава сама з себе бере податок?

 

     Тому я пропонував би прийняти мій законопроект і в першому, і в другому читаннях. Він не дискусійний.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую за запитання.  Станіславе  Миколайовичу, якби  був  тільки  ваш  проект,  можна  було  б  погодитися з цією пропозицією.  Тим більше що в залі немає Віталія Івановича Луценка (він хворіє),  немає,  здається,  депутата Пухкала та інших... Так ось,  стоїть питання про те, щоб один раз внести поправки до цього закону,  оскільки ми говоримо, що треба перейти на грошову одиницю

- гривню.

 

     Є різні пропозиції  стосовно  статті  4.  Наприклад,  депутат Гусак  пропонує  (я  вже  казав)  застосувати в цьому законі норми законів про статус ветеранів  війни  і  про  статус  чорнобильців. Звичайно,  переписати норми тих законів неможливо, але передбачити в даному проекті надання пільг категоріям громадян,  визначеним  у цих законах, треба було б.

 

     Ми пропонуємо вчинити дуже оперативно:  прийняти сьогодні всі законопроекти  в   першому   читанні,   не   розтягуючи   особливо обговорення,  а протягом наступного тижня внести на друге читання. Це було б правильно,  тим більше якби не пройшов закон про джерела фінансування дорожнього будівництва,  який теж перегукується. Є ще і проект закону Кабінету Міністрів. Він у мене в руках, у переліку цих  шести  законопроектів його немає.  Отже,  і вийде так,  що ми будемо, як із тими ставками акцизного збору на бензин, п'ять разів повертатися  до цього питання.  Тому я пропонував би прийняти його сьогодні в першому читанні,  доручити нашому комітету доопрацювати і через тиждень прийняти остаточно в другому читанні з урахуванням і ваших пропозицій, і пропозицій інших депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко.  Будь ласка. За ним - депутат Марамзін.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Вячеславе Михайловичу!  Без сумніву, треба йти назустріч нашим  ветеранам  війни  і праці,  оскільки в них немає коштів для того,  щоб платити відповідні  податки,  які  значно  зросли.  Але виникає така проблема: а якщо вони автомобілі, якими користуються, передають у користування за довіреністю людині,  яка може  платити податки  у  таких  розмірах,  які є на сьогодні?  Як тоді бути?  Я думаю, що варто було б убезпечитися від цієї проблеми і записати в законі,  що  ця  пільга  не поширюється на осіб,  які користуються автомобілями за довіреністю.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую.  Ваша ідея правильна.  Якраз у  проекті депутата Гусака записано: "при умові, якщо він не використовується по довіреності  іншою  особою".  Ну,  в  кожному  законопроекті  є раціональне  зерно.  Усі  вони  стосуються одних і тих самих норм. Тому нам треба запросити депутатів у  робочу  групу,  відпрацювати його і все.  Думаю,  на це не треба багато часу.  Бачите,  депутат вносить пропозицію саме з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марамзін. Будь ласка.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.   Вячеслав   Михайлович!   Понятно,   что  налоги  на транспортные средства надо собирать. Но сейчас же установили такой террор,    что    пока    деньги...    Особенно    это    касается сельскохозяйственных предприятий.  Денег они практически не имеют, расчет  в  основном производится по бартеру.  Где им брать деньги, чтобы  регистрировать  свои   технические   средства,   автомашины ежегодно? Это первое.

 

     И второе.   Предусмотрено   ли   в  проекте  закона,  сколько процентов собранных налогов будет идти на ремонт  и  строительство дорог?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Що  стосується  транспортних засобів юридичних осіб - колгоспів,  підприємств і так далі,  - то діє норма про те, що  підприємства  можуть  сплачувати цей податок поквартально і не відразу за всі транспортні засоби. Не обов'язково чекати, скажімо, травня, коли проводиться технічний огляд.

 

     Минулої п'ятниці я був присутній під час технічного огляду. У гаражі одного колективного сільськогосподарського підприємства  30 автомашин,   на  ходу  тільки  15.  За  ці  15  автомашин  податок сплачений,  і державний автоінспектор погодився  з  цим.  А  решта автомашин невідомо коли вийдуть,  може, взагалі не вийдуть. Так що в цьому питанні, мені здається, порозуміння є.

 

     Тепер стосовно  того,  скільки  зараховується  до  Державного бюджету,  скільки до місцевих.  У законі це чітко визначено. Я вам казав,  що наш комітет пропонує для  розгляду  в  першому  читанні проект   змін   до  Закону  про  джерела  фінансування  дорожнього господарства.  І там закладається трохи інший механізм. Чому? Тому що  сьогодні  кошти,  зібрані  на  ремонт  доріг,  забираються  на погашення заборгованості із заробітної  плати.  Ми  розуміємо,  що треба   ліквідовувати   заборгованість,   але   тоді   не   будуть ремонтуватися дороги.  Кошти,  які збираються на утримання  доріг, повинні   використовуватися   на   утримання   доріг.  А  проблему заборгованості із заробітної плати,  я думаю,  треба  розв'язувати іншим шляхом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вячеславе   Михайловичу.  Сідайте,  будь ласка. Шановні колеги! Я думаю, що пропозиція профільного комітету цілком  слушна.  Є  п'ять  законопроектів.  Кожен  із них,  як нам доповіли,  заслуговує на увагу.  Тому аби не витрачати часу  і  не надавати слова решті ініціаторів законодавчої ініціативи,  давайте підтримаємо пропозицію профільного комітету про те,  щоб  прийняти всі ці законопроекти в першому читанні, дати доручення профільному комітету об'єднати їх в один законопроект,  і  в  другому  читанні будемо  розглядати  все разом.  Немає заперечень,  шановні колеги? Тоді будемо визначатися.

 

     Голосуємо всі ці законопроекти в першому читанні.

 

     "За" - 175.

 

     Шановні колеги!  Я  розумію,  за  обідню  перерву   ми   дещо розслабилися. Тільки вісім депутатів голосують проти, я не розумію хто.  Зараз ми їх,  може,  послухаємо.  Голосуємо, шановні колеги. Давайте підтримаємо.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про лотереї та грошові розіграші. Доповідає перший заступник голови Державного комітету  з  фізичної культури і спорту Марценюк Микола Олександрович. Він іще в дорозі? А Гришан є?

 

     Взагалі я  роблю  зауваження  Кабінету  Міністрів.   Так   не годиться,  шановні  колеги.  Якщо  іще  буде подібний випадок,  ми взагалі будемо  знімати  питання  з  розгляду  на  сесії.  Ще  раз повторюю,  питання взагалі,  вибачте, буде "злітати" з розгляду на сесії. Не вистачало ще, щоб ми чекали заступника голови державного комітету, бо він у дорозі.

 

     Розглядається проект   Закону   про  перелік  об'єктів  права державної    власності,    що    не    підлягають     приватизації (доопрацьований).  Доповідає  голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович.

 

     Володимире Йосиповичу,   скільки  часу  вам  потрібно?  П'ять хвилин, будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   В  соответствии  с постановлением Верховного Совета от 17 декабря 1998  года  Комитет по    вопросам   экономической   политики,   управления   народным хозяйством,  собственности  и  инвестиций  совместно  с  Кабинетом Министров  доработал  проект  Закона Украины "про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" и вносит его на рассмотрение.

 

     Комитет дважды  обращался к комитетам,  депутатским группам и фракциям с просьбой подать свои предложения к этому законопроекту. За  истекшие четыре месяца комитет получил около 60 предложений от комитетов  и  отдельных  народных  депутатов  по  более  чем   250 обектам.  Некоторые  предложения  направлялись  непосредственно в Кабинет Министров.

 

     Все эти предложения  рассмотрены  совместно  с  Министерством экономики, которому Кабинет Министров поручил доработать указанный проект закона. Предлагается дополнительно включить в перечень

 1 140 новых обектов.  В частности, в соответствии с предложением Комитета по вопросам аграрной политики - 33 ликероводочных  завода в  связи  с  тем,  что  Верховный  Совет отклонил проект Закона об особенностях приватизации имущества ликероводочных предприятий.

 

     Кроме того, предлагается перенести из перечня 2 в перечень

 1 73   обекта,   в   том  числе  48  обектов  агропромышленного комплекса,   поскольку    эти    обекты    в    соответствии    с законодательством  не  подлежат  корпоратизации.  Это  в  основном винодельческие и коньячные заводы.

 

     Много предложений   поступило   от   Комитета   по   вопросам строительства,  транспорта и связи. Комитет предлагает согласиться с ними и включить 26 автоучебных комбинатов в  перечень  обектов, не        подлежащих        приватизации,        как       ведущие профессионально-технические    заведения    по    подготовке     и переподготовке водителей.

 

     Кроме того,  по  предложению  этого  же комитета предлагается включить в приложение  1  Украинское  государственное  предприятие почтовой   связи   "Укрпочта",   одновременно  исключив  из  этого приложения 32 областных предприятия почтовой связи,  поскольку они преобразованы в филиалы "Укрпочты".

 

     Предлагается перенести  из  приложения  2  в приложение 1 три вагоноремонтных завода.

 

     Что касается обектов органа управления  "Укрстройматериалы", то  предлагается дополнительно включить в приложение 1 9 обектов: 5 перенести из приложения 2 и включить 4 новых обекта.

 

     Комитет по вопросам строительства,  транспорта и  связи  внес также  предложения,  касающие редакционных моментов,  поскольку за время,  пока этот проект рассматривался нами,  произошли некоторые изменения   в  названии  предприятий,  адресах,  идентификационных кодах.  Мы учтем эти  предложения  при  подготовке  окончательного перечня в случае его принятия.

 

     В соответствии  с предложениями народных депутатов и Кабинета Министров  предлагается  дополнить  перечень   обектов,   которые находятся в управлении Минпромполитики и не подлежат приватизации, 18 новыми обектами и 11 обектов  перенести  из  приложения  2  в приложение 1.

 

     Следует отметить,  что Минпромполитики поддержаны практически все  предложения  за  исключением  тех  обектов,  которые   стали открытыми  акционерными  обществами.  Здесь в случае необходимости должен действовать механизм реприватизации.

 

     В процессе первого обсуждения этого законопроекта  в  декабре прошлого  года  много  выступлений  было посвящено вопросу запрета приватизации  нефте-  и  газопроводов.  Народный  депутат   Жовтис предложил перенести из перечня 2 в перечень

 1 следующие обекты: "Черноморнефтегаз", предприятие    Приднепровских    магистральных нефтепроводов   (город   Кременчуг),   предприятие   магистральных нефтепроводов   "Дружба",  фирму  по  закупке,  транспортировке  и реализации  сжиженного  газа  "Укртрансгаз".  Комитет   предлагает согласиться   с   этими   предложениями.  Что  касается  остальных предложений    народного     депутата     Жовтиса     относительно Симферопольской ТЭЦ,  КамышБурунской ТЭЦ,  Сакских теплосетей,  то эти обекты переданы в управление "Крымэнерго".

 

     Комитет по вопросам  свободы  слова  и  информации  предложил включить   48   обектов   органа  управления  Мининформ.  С  этим предложением  предлагается   частично   согласиться   и   включить дополнительно  в  перечень  1  пять обектов,  поскольку остальные обекты были в перечнях 1  и  2  проекта  закона,  подготовленного Кабмином (соответственно 35 и 8 обектов).

 

     Наш комитет  также рассмотрел внесенный Комитетом по вопросам свободы слова и информации проект постановления Верховного  Совета о  внесении  дополнения  в  постановление  от  3  марта 1995 года, которым   был   утвержден   перечень   обектов,   не   подлежащих приватизации.  В проекте предлагалось включить в этот перечень еще два  обекта:  Государственную  акционерную  компанию  "Украинское издательское   полиграфическое   обединение"   и  Государственную акционерную компанию "Украинское радио и телевидение".

 

     Как уже  было  сказано,   предлагается   учесть   предложение Комитета  по  вопросам  свободы  слова  и  информации  в отношении обектов,  которые  вошли  в  состав  "Украинского   издательского полиграфического   обединения"  по  указу  Президента,  поскольку обекты радио и телевидения в соответствии с  законодательством  о приватизации  приватизации не подлежат.  В связи с этим Комитет по вопросам  экономической  политики  предлагает   не   рассматривать отдельно   этот   проект   постановления.   Кроме  того,  согласно Конституции правовой режим собственности устанавливается законом.

 

     Комитет по вопросам молодежной политики,  физической культуры и спорта предложил включить дополнительно в перечень обектов,  не подлежащих приватизации,  18 обектов спорта  и  туризма,  которые имеют  общегосударственное значение.  Эти предложения предлагается также поддержать.

 

     Народный депутат  Кравченко  предложил  включить  в  перечень обектов,      не     подлежащих     приватизации,     предприятия производственного обединения "Дзержинскуголь",  в том числе  семь шахт,      погрузочно-транспортные     предприятия,     управление материальнотехнического  снабжения,   автобазу.   Законодательного запрета  на  приватизацию этих обектов нет,  но комитет на данном этапе предлагает согласиться с предложением народного депутата.

 

     Еще хочу сказать,  что предложения к рассматриваемому перечню от  народных депутатов продолжают поступать и после того,  как вам была роздана таблица.  Комитет  рассмотрел  предложение  народного депутата    Чукмасова   о   включении   в   перечень   Украинского государственного научноисследовательского и  проектного  института азотной   промышленности   и  продуктов  органического  синтеза  и предлагает включить его в перечень.

 

     Кроме того,  только  вчера   мы   получили   предложение   от Специальной   контрольной  комиссии  по  вопросам  приватизации  о включении       в       этот       перечень       Государственного научноисследовательского      и     конструкторскотехнологического института  трубной  промышленности.  Предлагаем   поддержать   это предложение.

 

     Вчера мы   получили   также   обращение   народного  депутата Пасечной,  которая настаивает на том, чтобы Константиновский завод стеклоизделий  был  включен  в  приложение  1,  хотя  он включен в приложение 2.  Относительно этого обекта  можно  проголосовать  и определиться отдельно. Я считаю, что его можно включить в перечень 1.

 

     Поскольку практически все предложения,  поступившие  в  адрес Комитета  по вопросам экономической политики и Кабинета Министров, учтены,  предлагается принять проект  Закона  о  перечне  обектов права  государственной собственности,  не подлежащих приватизации, внесенный   Кабинетом   Министров,   с    учетом    дополнительных предложений,   подготовленных  комитетом  и  Кабинетом  Министров, которые вам розданы.  При  этом  предлагается  сам  текст  проекта закона   дополнить  пунктом,  в  котором  дать  поручение  Кабмину подготовить и внести  на  рассмотрение  Верховного  Совета  проект Закона о корпоратизации.

 

     Это наше   предложение   обусловлено   тем,  что  при  первом обсуждении законопроектов и в  предложениях  некоторых  комитетов, отдельных депутатов высказывалось сомнение по поводу перечня 2, то есть перечня обектов,  не  подлежащих  приватизации,  но  которые могут быть корпоратизированы.

 

     Я хочу   напомнить  депутатам,  что  Кабмин,  внося  на  наше рассмотрение этот перечень,  выполнил поручение Верховного  Совета предыдущего  созыва от 22 ноября 1996 года,  которое обязывало его внести такой перечень. Редакция проекта закона, которую предлагает комитет, вам тоже роздана.

 

     Доклад окончен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи   будуть   запитання,  шановні  колеги?  Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Гадяцький. За ним - депутат Донченко.

 

     ГАДЯЦЬКИЙ Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Смірнову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  16,  Вінницька область).  Шановний Володимире Йосиповичу! Я впритул не бачу своєї пропозиції  щодо  Ладижинського  ферментного  заводу  "Ензим".   Я виступав  тут  із  доповіддю,  яку  попросив  вважати депутатським запитом,  і одержав на неї відповідь з Держкоммедбіопрому, позиція керівництва  якого  категорична:  не  віддавати  завод "Ензим" під приватизацію,  заборонити  приватизацію  цього  заводу.  Але  вони посилаються   на  те,  що  Вінницький  регіональний  відділ  Фонду державного майна України займає цілком протилежну  позицію.  То  я дуже  прошу  вас,  коли  буде  остаточно  дороблятися  цей  закон, включити в перелік цех 2 Ладижинського ферментного заводу "Ензим", тому що стосовно цеху 1 питання вирішене.  І саме за тим,  що воно вирішене стосовно цеху 1, ховається спроба приватизувати цех

 2, де є змога виробляти бактеріологічну зброю. Допустити цього ні в якому разі не можна.

 

     Дякую.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Вопрос  понятен.  Если  бы  к  нам  в   комитет поступило   это   предложение  о  включении  цеха  2  Ладыжинского ферментного  завода,  если  он   действительно   имеет   отдельный идентификационный  номер,  то  оно было бы рассмотрено и внесено в перечень.  У нас учтены практически все предложения,  которые были внесены. К этому вопросу можно будет вернуться, если это отдельное предприятие.

 

     Если же это действительно не отдельное предприятие,  а цех  - подразделение юридического лица, здесь нам надо будет или выделять его в  отдельное  предприятие,  или  тогда  все  юридическое  лицо включать  в  перечень  предприятий,  не  подлежащих приватизации и корпоратизации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко.  Будь ласка.  За ним -  депутат Буждиган.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Прошу передать слово депутату Черенкову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  112,  Луганська область).  Владимир Иосифович!  Верховный Совет предыдущего созыва утвердил своим постановлением перечень,  который включал  более  7 тысяч обектов.  Среди этих обектов были и элеваторы. Несмотря на то что постановление Верховным Советом не  отменялось,  происходит процесс их приватизации.

 

     И другой  вопрос:  не  будет  ли  принятие  этого  закона для Кабинета Министров поводом,  чтобы  посчитать,  что  постановление Верховного Совета по утверждению перечня обектов, запрещенных для приватизации, прекратило свое действие?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Мы своим  законом  не  прекращаем  действия  ни одного постановления или закона, принятых ранее Верховным Советом. Значит,  единственное,  как в данном случае можно поступить, - это внести  в порядке законодательной инициативы новый законопроект об особенностях приватизации предприятий агропромышленного  комплекса или предприятий по переработке зернопродукции, который запретил бы приватизацию элеваторов и других подобных обектов.

 

     Для того чтобы это учесть в законе,  нам нужно сейчас  просто все элеваторы,  приватизацию которых мы хотим запретить, назвать в этом перечне.  Мы готовы рассмотреть это как поправку к закону, но я  считаю,  что  сейчас  надо было бы этот закон принять для того, чтобы остановить бандитскую  приватизацию,  которая  проводится  в нарушение  всех  законов.  Постановление  - это не закон,  и мы не отменяем это постановление.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Буждиган. Будь ласка.

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Передайте, будь ласка, слово Круценку Василю Яковичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Володимире Йосиповичу,  в даний  час  із  543  хлібоприймальних  і хлібозаготівельних підприємств 443 приватизовано та знаходяться на стадії приватизації,  19 підприємств передано Держкомрезерву, а 81

- до статутного фонду ДАК "Хліб України".

 

     Справа в тому, що ми надсилали пропозицію (не знаю, чому вона до  вас  не  дійшла)  включити  все-таки  оці  хлібоприймальні  та хлібозаготівельні  підприємства,  що  входять  до статутного фонду Державної  акціонерної   компанії   "Хліб   України",   у   список підприємств,  які не підлягають приватизації (тому що дійшла черга до того,  щоб їх  розпродати),  а  також  заборонити  приватизацію державних  машиннотехнологічних станцій,  які створюються зараз на засадах лізингу. Треба їх включити в список.

 

     Дякую.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Я прошу депутатов обратить внимание на то,  что мы   утверждаем   перечень   предприятий,   который  начинается  с идентификационного номера.  Те предприятия, которые еще создаются, они,  безусловно,  этого номера не имеют, поэтому внести их в этот перечень практически невозможно.  Поэтому  машинно-технологические станции,  которые  еще  только  создаются  по  лизингу  и не имеют статуса юридического лица,  не имеют индентификационного номера, - они просто-напросто не могут быть внесены в этот перечень.

 

     Поэтому мы   просим   вносить  такие  предложения  в  порядке дополнений и изменений в  этот  закон:  по  мере  того  как  будут создаваться  эти предприятия,  сразу принимать закон о поправках к данному закону и вносить эти предприятия в перечень.

 

     Что касается первой части вашего  вопроса.  Все  предприятия, которые  были  представлены так,  как это требуется для внесения в перечень,  были внесены.  Очевидно,  ваш комитет представил просто наименования обектов,  которые вы не хотели бы внести.  Тогда это должно регулироваться отдельным законом,  потому что  вы  не  дали перечня.  Если  такой перечень вашим комитетом будет представлен и он будет содержать необходимые  данные  (идентификационный  номер, юридический   адрес,   юридически  правильное  название,  в  какой перечень вы хотите внести),  это можно принять в виде  поправки  к закону.

 

     Если этот  перечень  готов  и вы сейчас его предоставите,  мы можем и сейчас внести.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв.  Будь ласка.  За ним -  депутат Мироненко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  172, Харківська область). В данном случае я задаю вопрос от Комитета по вопросам свободы слова и информации.

 

     Уважаемый Владимир Иосифович!  Наш  комитет  крайне  озабочен тем,  что  пошел процесс растаскивания,  я не побоюсь этого слова, разворовывания  предприятий   полиграфической   промышленности   и государственных телерадиокомпаний.

 

     И чтобы   этот   процесс,   как   принято   сейчас  говорить, "унеможливити",  мы внесли вам  развернутый  список:  2  незаконно приватизированных,  но дефакто существующих ГАКа и 43 предприятия. По-моему,  ваш  комитет  отнесся  к  этому,  скажем   так,   очень невнимательно   и  значительную  часть  предприятий,  которые  наш комитет защищает от  разворовывания,  учитывая  их  стратегическую значимость, не учел в новом перечне. Почему? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Вы  говорите,  что  стоите на страже или на защите имущества от бандитской,  воровской  прихватизации.  Но  с  другой стороны,  вы  же  сужаете перечень,  который не дает проводить эту бандитскую, как вы сказали, приватизацию. Где же логика?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Я должен обратить ваше внимание на то,  что тот список  не  работает.  Под  видом  особых планов,  особых порядков приватизации идет приватизация тех обектов, которые внесены в тот список. Я вам могу привести такой пример. В том же списке были все судостроительные заводы Украины,  сегодня  из  9  судостроительных заводов Украины государственными остались всего лишь 2,  остальные все  акционированы  и  приватизированы.  Поэтому  тот  список   не работает. Для того чтобы он заработал, нам нужно его обновить.

 

     Мы действительно  рассмотрели  все предложения,  которые были внесены, и ни одного не рассмотренного предложения не осталось.

 

     Что касается предложения Комитета по вопросам свободы слова и информации. Вы предлагаете принять постановление. Имущественные же отношения регулируются законом,  поэтому  в  данном  случае  нужно принимать отдельный закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мироненко.  За ним - депутат Іщенко. Будь ласка.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5,  Автономна Республіка Крим).  Владимир Иосифович, скажите, пожалуйста, входят ли в список обектов, не подлежащих приватизации, морские торговые порты, в частности Керченский морской торговый порт?

 

     Спасибо.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Вам надо посмотреть  перечень,  который  роздан всем депутатам.  Я не помню,  входит или не входит в этот перечень Керченский морской порт. Вы смотрели список?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Іщенко. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   165, Тернопільська область). Прошу передати слово Богдану Губському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Губський.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний    Володимире    Йосиповичу!   У   запропонованому   вами законопроекті  передбачається  корпоратизація  об'єктів,  які   не підлягають приватизації.  З такою зміною статусу об'єкти не стають узагалі більш привабливими для стратегічних інвесторів,  тобто  їх інвестиційна  привабливість при цьому не підвищується.  Єдине,  що при цьому,  як правило,  досягається - це виведення об'єкта  з-під державного   контролю   в   питаннях   ефективності   використання виробничих потужностей, спеціалізації тощо.

 

     У зв'язку з цим до вас таке запитання.  За якими ознаками або критеріями  підприємства  (причому  іноді  однієї і тієї ж галузі) можуть бути приватизовані або ж не  підлягають  приватизації,  але можуть бути корпоратизовані?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Понятно.  Во-первых,  привлекательность обекта для инвестора заключается не в форме  собственности.  Я  вам  могу привести   такие  примеры.  Сегодня  Международный  валютный  фонд действительно отказывается инвестировать предприятия,  которые  не являются   частной   собственностью,   то   есть   государственные предприятия.  Но  это  Международный  валютный  фонд.  А   частный капитал,  инвестиции  которого  в  страны Восточной Европы,  в том числе и в Украину,  в  восемь  раз  превышают  инвестиции  МВФ,  с удовольствием инвестирует в государственные предприятия.

 

     Я вам  могу  привести два примера по отрасли судостроения.  В Завод  имени  61  коммунара  (это   государственное   предприятие) инвестирует   средства   греческая   компания  "Ласкаридис  шипинг компани",   а   финансовая   группа   "Варданаянис"    финансирует Черноморский   судостроительный   завод   (также   государственное предприятие). Причем идут неплохие инвестиции.

 

     Так что  поступление   инвестиций   зависит   не   от   формы собственности,  а  от  того,  кто  инвестирует.  Еще раз повторяю: Международный валютный фонд,  диктующий  сегодня  политику  нашему правительству,  которое нужно отправлять в отставку, действительно одним из условий выделения  инвестиций  ставит  приватизацию  этих предприятий.

 

     Что касается  признаков,  по которым одни предприятия одной и той  же  отрасли  находятся  в  перечне  1,  в   перечне   2   или приватизированы,  то  это  как  раз  зависит  не от того,  к какой отрасли относится это предприятие.

 

     Я могу привести вам еще массу  примеров.  Вот  такой  пример. Приватизирован Засельский сахарный завод - это крупнейший сахарный завод на юге Украины. В конечном итоге за долги банку он продан за 3,5   миллиона   гривень.   При   этом  покупатель  совершенно  не рассчитался с долгами перед  бюджетом,  он  рассчитался  только  с долгами перед банком.  Стоимость основных фондов этого предприятия

- как минимум 30  миллионов  гривень.  Но  когда  решался  вопрос, приватизировать  его  или  не  приватизировать,  здесь подходили с одной стороны:  как  хочет  руководитель,  как  хочет  руководство отрасли, можно ли на этом нагреть руки. Вот поэтому и попали...

 

     Я вам  скажу откровенно:  в основном в перечень 1 включены те предприятия, коллективы которых не захотели их приватизировать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Йосиповичу.   Сідайте,   будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я  добре  розумію  і усвідомлюю,  що питання надто складне і відповідальне, бо наприватизовували вже. На щастя, бачимо,  що все-таки ще є, що приватизувати, є ласі шматки, на які ще посягають.

 

     Ясно, що  якби  в  нас  вистачило  сил  повернутися  до  того законопроекту,  про мораторій на будь-яку приватизацію,  який ми з вами не прийняли,  то це було б правильно,  і ніяких інших законів тоді нам не треба було б приймати, треба було б лише розібратися з тим, що є.

 

     Шановні колеги,  чи є необхідність обговорювати дане питання? Хтось  наполягає  на  виступі  з  тих,  хто записався?  Записалися депутати Алексєєв і Баулін.  Так,  тоді давайте ми  відведемо  сім хвилин на обговорення, і будемо приймати рішення.

 

     Депутат Алексєєв. Будь ласка. За ним - депутат Баулін.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  коллеги!  Скажу прямо:  я несколько шокирован тем, что нам предлагают принять.

 

     Один вопрос ко всем:  у кого из  вас  есть  на  руках  декрет Кабинета  Министров  от  1992  года,  приложение  к  которому  нам предлагают отменить в статье 2?  Поднимите,  пожалуйста,  руки,  у кого он есть. Не вижу... Или меня не слышат, или его нет.

 

     Так вот послушайте, запрет на приватизацию каких обектов нам предлагают отменить. Читаю додаток

 1 до декрету:  "Майно органів державної влади і управління, майно Збройних Сил,  Національної гвардії,  Служби безпеки, Прикордонних військ,  правоохоронних і митних органів, золотий і валютний Фонди та  запаси,  державні  матеріальні  резерви...  емісійна  система, телевізійні  та радіотрансляційні центри,  підприємства по випуску наркотичних,  бактеріологічних, біологічних... речовин, крематорії і кладовища,  полігони,  побутові споруди, скотомогильники..." Вот то, что запрещено приватизировать приложением 1 к декрету Кабинета Министров,  который  нам  в статье 2 предлагают считать утратившим силу.

 

     Простите, пожалуйста,  или я чего-то не понимаю,  или у нас в государстве поехала крыша.

 

     А выйти  на  эту  трибуну  от  имени  комитета меня заставило другое.  Вы видите,  что сейчас делается в телерадиоинформационной сфере.  Все  мы  возмущены тем,  что происходит.  Однако когда наш комитет  предлагает  поставить  надежные   заслоны   растаскиванию обектов  телерадиоинформационной сферы и издательского комплекса, нам говорят: "Так есть же закон?!"

 

     Простите, это   маленький   заборчик,   через   который   уже переступили.  И  когда наш комитет предлагает внести в перечень 43 предприятия полиграфиндустрии и  две  государственные  акционерные компании,  которые  де-факто  существуют,  хотя  де-юре  не должны существовать,  нам обясняют, что это вроде бы не надо. И удивляет сам  подход:  поскольку  закон  не выполняется,  давайте сузим тот перечень,  в котором мы запрещаем приватизацию,  и тогда он  якобы будет выполняться. Он тогда будет выполняться еще меньше!

 

     Поэтому я  считаю,  что  принимать этот проект в том виде,  в котором он предложен,  ни в коем случае нельзя.  Максимум,  что мы можем сделать - это отправить на доработку и внесение на повторное первое чтение.

 

     Может быть,  есть другие мнения,  но тогда уже передавайте  в частные руки золотой запас, кладбища, крематории и скотомогильники и говорите об этом вслух. Пусть народ об этом знает.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має депутат Баулін. Будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые депутаты!  Который  раз  нам  навязывают  игру по правилам Запада, которые уже привели наше народное хозяйство к  катастрофе.  Вместо того чтобы принципиально определиться,  нужно ли вообще продолжать преступный процесс прихватизации,  мы  по-прежнему,  так  сказать, рвем друг другу чубы,  чтобы доказать,  а надо ли, чтобы в перечне обектов права государственной  собственности  были  те  или  иные обекты, не подлежащие приватизации.

 

     Все это, как в пословице: плачут по волосам, когда головы уже нет. Ведь разграблена, то есть прихватизирована, подавляющая часть промышленного  потенциала  Украины,  в  том числе металлургические гиганты,  ряд  предприятий  нефтегазового  комплекса,  энергетики, одним словом,  обекты,  которые до недавних пор являлись становым хребтом экономики не только Украинской Советской  Социалистической Республики,  но  и  всего  Советского  Союза - второй богатейшей и сильнейшей супердержавы мира.

 

     Стали ли приватизированные  обекты  работать  эффективнее  и лучше?   Однозначно  -  нет.  Наверное,  кроме  прибыльной  работы пивзаводов  и  кондитерских  фабрик  мало  какой  аргумент   можно привести   в  защиту  приватизации.  Я  уверен,  что  мы  все,  за исключением всем известных лоббистов-прихватизаторов,  проголосуем за предложенный в сегодняшнем законопроекте запрет на приватизацию 33 ликероводочных заводов,  4 магистральных нефте- и газопроводов, ряда мощнейших харьковских заводов,  которые не успели, к счастью, хапнуть власти предержащие, и других обектов.

 

     Можно дискутировать о частностях.  Например,  после того  как было  прихватизировано  практически все автотранспортное хозяйство Украины, абсолютно непонятно, что даст сохранение госсобственности автоучебных   комбинатов.   Я,   разумеется,   не   ратую   за  их приватизацию,  просто хочу  понять  хотя  бы  элементарную  логику составления  предложенного  сегодня  перечня.  Но  я категорически против исключения из списка предприятий связи.

 

     Все мы понимаем,  команде Президента  не  удалось  быстренько распродать спиртзаводы,  чтобы усилить финансирование предвыборной кампании.  И теперь дать им возможность  проделать  аналогичное  с предприятиями  связи  ни в коем случае нельзя.  И так предвыборная кампания села миллионы украденных у  народа  денег.  И  все  ради того,   чтобы   сохранить   у   власти   дискредитировавший   себя антинародный кучмовский режим.

 

     Поэтому мое предложение: вынесенный проект   принять   в   первом   чтении   с  учетом  тех предложений,  которые внесли народные депутаты Матвеев и Алексеев, и не допустить исключения из перечня ни единой позиции.

 

     А параллельно  нужно  сделать то,  о чем,  Адам Иванович,  вы совершенно верно говорили:  готовить к  принятию  законопроекты  о приостановке     приватизации     и    национализации    незаконно приватизированного.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Нам з вами треба прийняти відповідальне рішення.  Правда,  кожне наше рішення,  без сумніву, відповідальне.  З  мотивів?  Ну,  будь   ласка,   слово   депутату Алексєєву.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я  почти полностью согласен с тем,  что сказал мой коллега Баулин.  Единственное,  с чем я не согласен, так это с тем, что мы начали за упокой, а закончили за здравие. Максимум, на что мы можем пойти,  -  это  отправить  проект  на  доработку  для внесения  на  повторное  первое  чтение.  А  еще  лучше его вообще отклонить,   а   тот   список,    который    есть,    утвержденный постановлением, утвердить законом. И все.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури - депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).   Фракция   коммунистов Украины.  Есть  предложение  данный вопрос рассмотреть и обсудить. Дело в том, что вслед за этим законопроектом будет рассматриваться проект      закона      об     особенностях     приватизации     в топливно-энергетическом комплексе.  Мы уже неоднократно настаивали на   том,   что   надо  запретить  приватизацию  угольных  шахт  и обогатительных фабрик.  Поэтому,  может быть,  давайте проголосуем после   того,   как   рассмотрим  проект  закона  об  особенностях приватизации в топливно-энергетическом комплексе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо визначатися, шановні колеги...

 

     Сергій Іванович Дорогунцов.  Будь ласка.  А то  академік  так зневажливо  махнув  на головуючого рукою,  що ліпше не ризикувати. Увімкніть мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановний  Адаме  Івановичу,  спасибі.  За півроку  ви  вперше  надали  мені  слово,  я дуже дякую вам і хочу сказати,  що це питання виняткової ваги.  Я  підтримую  пропозицію повернути цей законопроект на доопрацювання і внесення на повторне перше читання. Це перше.

 

     Друге. Нам треба терміново прийняти закон про реприватизацію, або,  давайте  не  будемо боятися цих слів,  про націоналізацію чи конфіскацію приватизованих підприємств.  Я вам  скажу  більше,  ми професійно  займаємося  цією проблемою вже протягом семи років.  У жодній  галузі  народного  господарства   приватизація   не   дала позитивних результатів! Я хочу звернути на це увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Івановичу,  дякую. Правда, це трошки не за процедурою.

 

     Шановні колеги!  Будемо  визначатися.  З  процедури  ми   вже висловилися.  Одна  хвилина  для  заключного  слова  доповідачу  - депутату Матвєєву...  Олександре  Івановичу,  будьте  чемніші,  ви тільки-но   поповнили   нову  фракцію,  не  подавайте  негативного прикладу.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка. Потім - депутат Матвєєв.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція партії "Реформи і порядок". Я думав, що ви не будете надавати слова колезі Матвєєву, і тому попросив слова. Я думаю, що він пояснить, що те, що говорив Алексєєв,  не  відповідає  дійсності,  тому  що  всі  ті об'єкти в переліку є,  а шановному колезі  Дорогунцову  скажу,  що  поки  ми будемо  чубитись над тим законом,  про який він каже,  ми втратимо газотранспортний комплекс та ще ряд  об'єктів,  приватизацію  яких заборонено  в  цьому переліку.  Тому давайте зробимо один крок,  а потім повернемося до інших і тоді вже почубимося.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Івановичу.  Тільки  сприйміть зараз  мої  слова  правильно  і без образи:  ви член фракції,  яка називається "Реформицентр".

 

     Депутат Матвєєв. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.   Мы   уже   несколько   раз   делали    попытки приостановить   незаконную,   бандитскую   приватизацию,   которая действительно не дала народному хозяйству ничего, а лишь привела к обогащению одних и несчастью других людей.

 

     Я хотел  бы  обратить  внимание  на  то,  что  мы этот список рассматриваем уже второй раз нынешним созывом  Верховного  Совета. Мы  рассматривали  этот список в декабре прошлого года,  отправили его на доработку и учли все дополнения.

 

     Мы провалили  принятие  закона  о  моратории  на   проведение приватизации,    и    приватизация    продолжается.   Такими   вот несогласованными действиями мы допустили введение принявшего  силу закона  указа  Президента о Государственной программе приватизации на 1999 год.  Если мы будем и  дальше  тянуть  с  принятием  этого закона,  у  нас  действительно  будут  хаотически  и  по-бандитски приватизироваться все остальные предприятия.

 

     Неужели мы  не  понимаем,  что   нет   закона,   который   бы регулировал  имущественные  отношения?  Данный проект закона можно еще  дополнять,   включив   в   перечень   хлебоприемные   пункты, перерабатывающие предприятия, но сейчас проект должен быть принят. Я предлагаю принять его в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Будьте уважні!  У нас  є  кілька пропозицій, кожну з них ми поставимо на голосування.

 

     Ставиться на   голосування  пропозиція  про  прийняття  цього законопроекту в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 184.

 

     Шановні колеги!  Не поспішайте.  Була  пропозиція  відправити проект  на  доопрацювання  і  внесення  на повторне перше читання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Марченко з процедури. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии  Украины.  Уважаемый  Адам Иванович!  Мы голосуем за все предложения коммунистов,  только  не можем  осознать,  какое  из  них  правильное:  то  ли то,  которое отстаивает  коммунист  Матвеев,  то  ли  то,  которое   отстаивает коммунист Дорогунцов.

 

     Я просил  бы,  чтобы  высказались  от фракции коммунистов,  и тогда мы проголосуем за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки вирішать,  хто з двох виступить від фракції, слово надається депутату Манчуленку.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! Цей законопроект має надзвичайно серйозне значення для економіки всієї держави.  Справа ось у чому. Поки  ми  будемо  дискутувати,  приймати  чи  не  приймати   даний законопроект у першому читанні, то за цей час будуть приватизовані нафтотранспортна  мережа,  газотранспортна   мережа,   нафтопровід "Дружба" й інші стратегічно важливі об'єкти нашої економіки.  Тому я вважаю, що нам украй необхідно прийняти цей законопроект, щоб ми не  втратили  оці  стратегічно  важливі  для держави об'єкти,  які можуть найближчим часом бути приватизовані.

 

     Є зауваження колеги Алексєєва, давайте ми цей додаток 1, який стосується  декрету  Кабінету  Міністрів,  винесемо за рамки цього законопроекту. Але не приймати в першому читанні цей проект закону ми  просто  не  маємо  морального права,  бо розтринькають останні стратегічно важливі об'єкти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається потерпілому Стецьківу. Він усе-таки ближче до мене, бо зі Львівщини.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Я прошу дуже уважно поставитися до сьогоднішнього голосування.  Якщо ви  добре  читали  законопроект, який  вноситься,  то побачили,  що там у переліку об'єктів,  що не підлягають приватизації,  є  підприємства,  які  мають  виняткове, стратегічне значення для економічної безпеки нашої держави.  Це не означає,  що більше нічого не треба додавати.  Але біда в тому, що за півроку,  які залишилися до президентських виборів,  ті ключові об'єкти,  які справді є вартісними, можуть бути приватизовані. Щоб цього  не допустити,  треба приймати даний проект закону,  а потім вносити доповнення.  Але,  не  приймаючи  його  зараз,  ми  можемо створити  ситуацію,  коли  відомі особи вдадуться до приватизації. Тому не треба плутати грішне з праведним,  а треба просто прийняти проект у першому читанні, а потім доповнювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Гмиря. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Адам  Иванович!  Меня  интересует  вот такой вопрос.  А собственно, какая разница, примем или не примем мы этот перечень?  Дело в том, что первый перечень проигнорировали. Так же будет и со вторым.

 

     Получается: если один  закон  не  действует,  давайте  примем другой   закон,  и  он  почему-то  будет  действовать.  И  вообще, голосовать этот перечень,  по-моему,  можно только после того, как мы   дадим   поручение   Генеральной   прокуратуре  разобраться  с грубейшими нарушениями закона, связанными с приватизацией.

 

     И я вообще настаиваю на том,  чтобы этот  вопрос  голосовался только  в  пакете  с  обращением в Генеральную прокуратуру.  Иначе теряет смысл всякое голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таки  праві  була  класики,  які   говорили,   що найскладніша і найважливіша проблема - це проблема власності. От і ми це бачимо. Слово має Гришан, і будемо визначатися. Будь ласка.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу вам нагадати,  що в чинному законодавстві є три документи, які містять заборону  на  приватизацію тих чи інших об'єктів:  перший - декрет Кабінету Міністрів,  про який згадував депутат Алексєєв;  другий - стаття  5  Закону  про  приватизацію  майна державних підприємств; третій - перелік,  затверджений постановою Верховної Ради  в  1995 році.

 

     Хочу сказати  щодо  зауваження  депутата Алексєєва:  не треба боятися.  Я   хочу   підтримати   депутата   Матвєєва   Володимира Йосиповича:  треба приймати законопроект у першому читанні,  а всі ці галузі й підгалузі,  які називав депутат Алексєєв, згадуються в статті   5,   де  вказані  заборонені  до  приватизації  галузі  й підгалузі.  Тобто коли ми анулюємо декрет Кабінету  Міністрів,  то перелік усіх цих галузей і підгалузей залишиться в статті 5 Закону про приватизацію майна державних підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   будьте   уважні.    Ми    вже "нареплікались"... Депутате Квятковський, відпустіть групу.

 

     Шановні колеги!  Підготуйтеся голосувати. Будьте уважні! Я ще раз поставлю обидві пропозиції на голосування.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Матвєєва.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.   Ранее   принятые   перечни   предприятий,   не подлежащих приватизации,  не действуют, потому что декрет Кабинета Министров и постановление Верховного Совета не являются  законами. А  сегодня  имущественные отношения регулируются законом.  Поэтому нам нужно принять  закон  о  перечне  предприятий,  не  подлежащих приватизации. Вот в чем весь вопрос.

 

     Почему тот перечень не действует?  Потому что как только была принята новая Конституция,  которая определила,  что имущественные отношения  регулируются  законом,  мгновенно началась приватизация всех предприятий, которые были в этом перечне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмін думками відбувся.

 

     Ще раз  ставимо  на  голосування  пропозицію  про   прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято. Не будемо поспішати приймати в другому читанні.

 

     ----------

 

     Працюємо далі. Шановні колеги, ми вранці прийняли рішення про те,  щоб саме сьогодні заслухати питання про внесення  відповідних змін   до   Закону   про  вибори  Президента  України.  Слово  для представлення проекту про внесення цих змін  до  закону  надається Єльяшкевичу Олександру Сергійовичу. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Временная специальная комиссия вносит на ваше рассмотрение  одобренные  законопроекты  о внесении  изменений  в Закон Украины о выборах Президента Украины. Давайте по процедуре начнем рассмотрение каждого  из  них,  потому что есть несколько законопроектов.  Дело в том, что у нас возникла довольно   пикантная   ситуация,   когда   действующий   Президент одновременно  является  претендентом  на кандидата в Президенты на следующий срок и поэтому может наложить вето на Закон  о  внесении изменений в Закон о выборах Президента Украины.

 

     Поэтому комиссия  предлагает  следовать технологии различного количества  законопроектов,  для  того  чтобы  если  Президент   и пожелает воспользоваться своим конституционным правом вето,  то на какие-то законы он наложит вето, а на какие-то нет, и в результате мы сможем улучшить текст действующего Закона о выборах Президента.

 

     Первый законопроект касается внесения изменений в статьи 28 и 29.  О чем идет речь?  Речь идет о форме декларации об имуществе и доходах  кандидатов  в  Президенты  Украины.  Почему  возникла эта проблема?  К  сожалению,  из-за  ряда  нарушений  претенденты   на кандидата в Президенты были зарегистрированы, представив различные формы деклараций.  В частности (я уже говорил об этом на заседании нашей  временной  специальной  комиссии)  претендент  на кандидата Симоненко Петр Николаевич заполнил  документ,  который  называется "Декларація  про  майно  та доходи кандидата в Президенти України, отримані в 1998 році,  затверджена наказом  Міністерства  фінансів України від 5 травня 1999 року

 121". Но этот документ отличается от всех остальных документов  и бланков,   утвержденных  тем  же  приказом  Министерства  финансов Украины.

 

     Отличие его состоит  в  следующем.  Претендент  на  кандидата Симоненко  Петр  Николаевич  заполнил декларацию не только на себя лично,  но и на членов семьи.  В остальных  же  формах  деклараций почему-то  нет  раздела,  который  носит  название  "Обязательства финансового характера, в том числе за рубежом".

 

     В связи с этим печальным инцидентом претенденты на  кандидата находятся не в равных условиях.  Более того, я могу сказать, что в Центральную  избирательную  комиссию   обратился   претендент   на кандидата   Костенко   Юрий   Иванович,   который  заполнил  форму декларации  как  и  у  остальных  претендентов  на  кандидата,  но заполнил  ее по разяснению,  в котором требовалось от претендента на кандидата указать сумму доходов и имущество всех членов  семьи, в связи с чем он обращает внимание, что доходы, которые он указал, являются не его личными, а доходами всех членов семьи.

 

     Для того чтобы привести  это  в  соответствие  с  действующим законодательством,   чтобы  все  претенденты  на  кандидата,  а  в дальнейшем кандидаты были в  равных  условиях,  нами  предлагается проект, в котором четко определено, что когда нынешние претенденты на  кандидата  будут  регистрироваться   уже   как   кандидаты   в Президенты,  тогда  они  должны  будут  заполнить  соответствующую декларацию такой формы.

 

     Я зачитаю те  изменения,  которые  мы  вносим.  Абзац  перший частини  третьої  статті  28  пропонується  викласти  в  редакції: "Рішення про реєстрацію кандидата у Президенти України приймається Центральною    виборчою    комісією   за   наявності   документів, передбачених статтями 22 і 24 цього закону, декларації про майно і доходи   за   попередній   рік  кандидата  у  Президенти  України, передбаченої статтею 29 цього  закону,  та  протоколу  Центральної виборчої  комісії  про  результати  збирання  підписів виборців на підтримку претендента".

 

     И второе.  Мы расширили требование к этой декларации,  потому что,  к сожалению, по непонятным причинам очень большое количество претендентов в кандидаты  не  указывает,  несмотря  на  требование разяснения  декларации,  место и адрес нахождения собственности в виде недвижимости.  Тем самым создаются  серьезные  сложности  для проверки достоверности информации, указанной в декларации.

 

     Тому в  пункті  2  ми пропонуємо перше речення частини першої статті 29 викласти в  такій  редакції:  "Декларація  про  майно  і доходи   за   попередній   рік   кандидата  у  Президенти  України складається   особисто   претендентом   за   єдиною   формою,   що встановлюється   Міністерством  фінансів  України.  До  декларації обов'язково включаються дані про наявне у претендента на кандидата у Президенти України та членів його сім'ї рухоме і нерухоме майно, їх доходи і фінансові зобов'язання,  в тому числі за кордоном. При цьому   зазначається  місце  знаходження  (держава,  місто,  село, селище, вулиця, номер будинку) нерухомого майна".

 

     И пункт  3:  "Цей  закон  набирає   чинності   з   дня   його опублікування  і поширюється на правовідносини,  які виникли після набрання чинності Закону України про вибори Президента України".

 

     На заседании  Временной  специальной  комиссии   председатель Центральной  избирательной комиссии Михаил Михайлович Рябец принес извинения  претендентам  в  кандидаты  Симоненко  и  Костенко   за допущенные ошибки в работе Центральной избирательной комиссии.  Но я считаю,  что мы сегодня  должны  принять  этот  документ,  чтобы поставить  всех  претендентов в кандидаты,  а потом и кандидатов в равные условия  и  дать  возможность  соблюдать  Закон  о  выборах Президента  Украины в равной степени всем претендентам,  а потом и кандидатам в Президенты Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Сергійовичу.   Чи    будуть запитання?  Будь  ласка,  запишіться  на запитання,  а то дехто не витримує, так кричить... Докторові наук можна звертати увагу трохи дипломатичніше,  це не зовсім позитивна реакція. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     Депутат Квятковський. За ним - депутат Мусієнко.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів (виборчий округ 11, Вінницька область).  Прошу передати слово депутату Зубову  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Івановичу,  не хвилюйтеся,  вас,  на жаль, немає в списку.

 

     Депутат Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загально-державний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян  (Левый центр).  Уважаемый Александр Сергеевич!  То,  что вы предлагаете,  разумеется, нужно и очень важно. Но мне хотелось бы, чтобы  парламентская комиссия обращала внимание на более серьезные проблемы,  которые возникли в результате деятельности  Центральной избирательной   комиссии.   Прежде   всего   я   имею  в  виду  ту дополнительную   инструкцию   ЦИК   по   сбору    подписей,    где сконцентрировано все самое абсурдное, что можно было придумать для того,  чтобы  парализовать  вообще  работу  и  возможности  других кандидатов,  кроме Президента Кучмы, выйти на стартовую площадку и собрать нужное количество подписей.

 

     Сегодня ЦИК отказала Александру Александровичу Морозу и  Руху в  выдаче  дополнительных  листов,  мотивируя  это  тем,  обратите внимание,  что нет средств для изготовления,  так  сказать,  новой волны  дополнительных  листов.  Что  намерена сделать в этом плане ваша комиссия?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! Я хотел бы, чтобы сегодня мы рассматривали те вопросы,  которые есть в повестке дня.  Дело в том, что у нас довольно большое количество претензий к Центральной избирательной  комиссии.  И  мы будем решать те проблемы,  которые накопились,  совершенно  законным   путем,   то   есть   принятием соответствующих решений в сессионном зале.

 

     Поэтому я   бы   просил   сейчас   без   особого   обсуждения проголосовать в первом,  а потом и во втором чтениях  этот  проект для того, чтобы дать возможность Президенту Украины подписать этот закон. А он находится, я уже говорил, в очень деликатной ситуации, потому что,  к сожалению, он тоже заполнил не совсем по форме, как и  многие  другие  претенденты  в  кандидаты,  декларацию.   Таким образом,  не  будет  никаких сомнений у граждан Украины,  кого они выбирают.  Все-таки мы выбираем не  кота  в  мешке,  а  Президента Украины,  поэтому  все  граждане  Украины должны знать достоверную информацию о доходах и имуществе кандидатов в Президенты Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мусієнко. За ним - депутат Безсмертний.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Спасибі.  Шановний Олександре Сергійовичу! Цінуючи вашу принципову позицію і підтримуючи ті пропозиції,  які ви вносите,  я  все-таки хочу поцікавитись, які є важелі, зокрема у вашої комісії, для того щоб те, що записується в декларації, відповідало дійсності? Ну там же  в половині декларацій доход 12- 13 тисяч...  Людина під'їжджає сюди на автомобілі, який коштує, от тут мені підказують, 100 тисяч доларів.  Хто-небудь  буде  відслідковувати,  щоб усе-таки те,  що записується  в  декларації,   відповідало   дійсності?   Щоб   ми, врешті-решт,  давали  прозору  інформацію  для нашого виборця.  Це стосується не декларації,  це стосується демократичних і  прозорих виборів.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый Иван Михайлович!  В соответствии с действующим Законом о  выборах  Президента  Украины  достоверность информации,    поданной    в   декларации,   проверяет   налоговая администрация.  В соответствии с  этим  законом,  если  мы  сейчас примем  эти  изменения,  будут  поданы заполненные соответствующим образом формы деклараций,  и тогда налоговая администрация  сможет проверить.

 

     К сожалению, несмотря на мои устные высказывания, замечания в адрес  Центральной   избирательной   комиссии,   вчера   появилось сообщение  в  средствах массовой информации о том,  что вот эти не совсем,  мягко  говоря,  правильно  оформленные  формы  деклараций передали на проверку в налоговую администрацию.

 

     Возникает вопрос: как налоговая администрация может проверить имущество,  если не указано его местонахождение - в  какой  стране оно находится, в каком городе и так далее?

 

     Поэтому я  просил  бы всех коллег сейчас принять это решение. Это очень важное  решение  для  Верховной  Рады.  Я  надеюсь,  что Президент  Украины  не  будет  накладывать  вето  на  этот  закон, подпишет его.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу,  вибачте, відповідайте на запитання.

 

     Депутат Безсмертний. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,   НДП).   Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановний Олександре Сергійовичу! Поперше, профільний комітет такого питання не розглядав;  по-друге,  ви не даєте можливості подати пропозиції до другого  читання.  Тим  самим  ви  порушуєте,  з  одного  боку, регламентні  норми  щодо  порядку  підготовки розгляду питання,  з другого - конституційне  право  депутата  подати  пропозиції  щодо закону,  який розглядається Верховною Радою.  Хоча,  по суті, я не заперечую проти позицій, які ви висловили.

 

     Дякую.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Роман   Петрович,   Временная   специальная комиссия  является  в  соответствии  с Регламентом главным органом Верховной Рады по этому вопросу. Она единогласно одобрила проекты, которые  мы  сейчас  рассматриваем.  И мы вносим эти проекты не от хорошей жизни. К сожалению, то, как действовали должностные лица и Министерства   финансов,  и  Центральной  избирательной  комиссии, привело  к  тому,  что  может   быть   поставлена   под   сомнение правомерность   регистрации   всех   претендентов  в  кандидаты  в Президенты Украины.

 

     Мы ничего  не  придумываем,  мы  делаем  те  нормы,   которые существовали  и  были  отображены  в  декларации  и  кандидатов  в народные депутаты Украины,  и претендента  в  кандидаты  Симоненко Петра  Николаевича,  и  в  том  документе,  который  первоначально поступил для регистрации в Минюст.

 

     Если Верховная Рада  сочтет  необходимым,  чтобы  мы  провели расследование  по  вопросу,  каким  образом  под  одним  номером в Минюсте были зарегистрированы разные документы, почему Центральная избирательная  комиссия  приняла  для  регистрации  разные  формы, почему все-таки исчезли финансовые обязательства,  в том числе  за границей,   почему   не   интересуется  Центральная  избирательная комиссия доходами членов семьи,  я думаю,  наша комиссия  выполнит эту функцию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, не "не от хорошей жизни", а "от нехороших деклараций", напевно, ми розглядаємо це питання.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Наверное.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов. І будемо визначатися.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Спасибі велике,  Адаме  Івановичу.  Шановний доповідачу!  Я  хотів  би  запитати  вас,  чи  є вичерпний перелік доходів,  який ви пропонуєте,  чи,  можливо,  ми  повинні  були  б розширити  його,  тобто передбачити вичерпний перелік тих доходів, які можуть бути в кандидата в Президенти? Це перше.

 

     І друге.  Чи вірите ви в те,  що я вдвічі більше маю доходів, ніж Президент України?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я  хотел  бы  сказать,  что перечень не есть исключительным.  К сожалению, есть претензии и к расширенной форме декларации о доходах и имуществе.

 

     Но в  связи  с  тем,  что  один  из  претендентов в кандидаты заполнил именно такую форму и чтобы  у  остальных  претендентов  в кандидаты  были  равные  условия,  мы  записали  именно  те нормы, которые были в декларации Симоненко Петра Николаевича. Кстати, это аналогичные   нормы  деклараций  кандидатов  в  народные  депутаты Украины.

 

     Поэтому я просил бы в данном случае,  чтобы мы  смогли  выйти правовым  путем  из той коллизии,  которая создана,  мягко говоря, халатным отношением к своим  обязанностям  конкретных  должностных лиц, принять поправки.

 

     Что касается доверия или недоверия. Я уже высказывался о том, что я,  к сожалению,  взял на себя ограничение  и  не  имею  права высказываться  за  или  против  того  или  иного кандидата.  Но вы знаете,  что об  одном  претенденте  я  говорил,  например  о  его декларации, подарках и так далее...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу,  не порушуйте даного вами слова. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  записалися  на  обговорення   два   народних депутати. Депутати наполягають на виступі?

 

     Шановні колеги,   ми   приймаємо  серйозний  закон,  серйозні поправки,  давайте діяти за Регламентом. Із двох записаних депутат Марченко  наполягає.  Будь ласка (Шум у залі).  І депутат Беспалий наполягає? Будь ласка, по дві хвилини. І будемо визначатися.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины (Шум у залі).  Коммунисты! Вы допроситесь у меня, я буду о вас рассказывать,  допроситесь!  (Шум у залі).  В частности  и  по этому вопросу тоже допроситесь, я расскажу.

 

     Адам Иванович,  у  меня предложение по процедуре.  Давайте мы сделаем таким образом.  Поскольку здесь несколько  законопроектов, которые  предлагает  Ельяшкевич,  пусть сразу обо всех доложит.  Я хотел бы  тогда  три  минуты  посвятить  выступлению  в  поддержку каждого из законопроектов, высказав свои аргументы за.

 

     Поэтому я прошу изменить процедуру, потому что я не только по изменению формы и обединению в единую форму всех деклараций  хочу поставить вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Давайте  не  витрачати  часу.  Я  думаю, зауваження слушне.  Один  законопроект  ми  заслухали,  заслухаємо зараз  другий  і  третій,  а  потім  обговоримо  всі  три і будемо приймати рішення по кожному окремо.

 

     Будь ласка. Тільки, Олександре Сергійовичу, я прошу: стисліше доповідайте.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Постараюсь.  Второй  законопроект,  который официально  вносится  мной  и  депутатом  Пустовойтовым,  касается изменений   части   пятой  статьи  27  Закона  Украины  о  выборах Президента Украины.  Правда,  там допущена техническая  ошибка.  Я хочу  сказать,  что  изменяется не только часть пятая,  но и часть девятая.

 

     О чем идет речь?  Дело в том,  что в части пятой действующего закона  Украины написано:  "В одному підписному листі повинні бути підписи мешканців лише одного населеного пункту".  В части девятой во  втором предложении записано:  "Не враховуються підписні листи, що містять підписи мешканців різних населених пунктів...".

 

     Таким образом,  если,  например,  в подписном листе  есть  20 подписей,  из  которых  одна  подпись  -  жителя иного населенного пункта,  то,  к  сожалению,   19   граждан   Украины   не   смогут воспользоваться своим конституционным правом,  их подписи не будут засчитаны.

 

     Я считаю,  так же как и коллеги по комиссии,  что  это  чисто техническая ошибка, которая была допущена Верховной Радой во время принятия Закона о выборах Президента Украины. Поэтому необходимо:

 

     Первое. "У частині п'ятій статті 27 Закону України про вибори Президента   України   слова   "повинні   бути"  замінити  словами "враховуються лише".

 

     Второе. "У частині  дев'ятій  статті  27  у  другому  реченні вилучити  слова  "що  містять  підписи  мешканців різних населених пунктів".

 

     Это даст возможность,  если в подписном  листе  действительно есть  подписи  жителей  иного  населенного  пункта,  их  просто не учитывать,   а   действительные   подписи   жителей    конкретного населенного  пункта,  который  указан  в  шапке  бланка подписного листа,  учитывать.  Таким образом,  те подписи,  которые  граждани поставили,   будут   являться   действительными,   и   они   будут учитываться.

 

     Почему мы пришли к такому решению?  К сожалению,  в последнее время  в комиссию активным потоком,  я бы сказал,  мощным потоком, идут обращения о том,  что непонятные группы лиц собирают  подписи на поддельных подписных листах. Не исключено, что отдельные группы лиц будут специально ставить подписи  на  подписных  листах,  имея жительство  в  ином населенном пункте.  Таким образом можно просто сорвать сбор подписей. Чтобы этого не было, необходимо принять эти два изменения. Поэтому я бы просил коллег это поддержать.

 

     Теперь третий  законопроект.  Если  по двум законопроектам мы принимали решение едногласно,  то  по  третьему  у  нас  был  один воздержавшийся - представитель фракции коммунистов. И я думаю, что здесь надо найти согласие.  О чем идет речь?  Речь идет о внесении изменений  в  часть третью статьи 27,  где ранее было записано (то есть   действует   сейчас):   "Графи,   що   стосуються   виборця, заповнюються  ним  особисто,  а  в  разі  неможливості  за  станом здоров'я особисто заповнити підписний  лист  на  його  прохання  - особою,  яка  збирає  підписи.  Правильність  даних  про  виборця, внесених  до  підписного  листа,  засвідчується   його   особистим підписом".

 

     Мы хотим  первое  предложение  записать  в  другой  редакции: "Графи підписного листа,  що стосуються виборця,  заповнюються ним особисто або особою, яка збирає підписи". Почему? Потому что в тех высказываниях,   которые   допускали   представители   Центральной избирательной  комиссии,  недвусмысленно  давали понять,  что если количество подписавшихся в подписном листе будет более, к примеру, двух,  за  которых  в графах записывал соответствующие надписи тот человек, который собирает подписи, то весь подписной лист не будет учитываться.    Такое   вольное   трактование   подписи,   вольное трактование закона,  к сожалению,  и невозможность (это  еще  один аргумент) определить,  что является невозможностью заполнить графы по  состоянию  здоровья,  и  привело  нас  к  такому  решению:  мы предлагаем  упростить  процедуру  и записать,  что может заполнять графы либо само лицо, которое подписывается, либо то лицо, которое осуществляет сбор подписей.

 

     Но, как я уже сказал,  один из членов комиссии воздержался, в этом вопросе не было единогласной позиции.  Мое личное мнение, что это  необходимо  поддержать.  Это  мнение  абсолютного большинства членов комиссии,  однако решать залу.  Но эти три проекта  законов сегодня необходимо принять окончательно - и в первом чтении,  и во втором чтении для того,  чтобы потом в быстром темпе отправить  их Президенту  на  подпись,  чтобы  не  нарушить  процессуально сроки проведения кампании по сбору  подписей,  чтобы  эти  изменения  не повлияли на ход избирательного процесса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  щоправда  Олександр  Сергійович п'ять  хвилин  розповідав  про   одне   речення,   але   настільки аргументовано,  що запитань,  мабуть, немає. Справді, замінити два слова (Шум у залі). Давайте все-таки процедуру дотримаємо.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Беспалий. Прошу. За ним - депутат Марченко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-центр".  Шановні колеги!  Як я  бачу,  зал загалом  схильний  прийняти  ті пропозиції,  які вносить від імені комісії Єльяшкевич.  Дискусійним є,  я так розумію з його виступу, головним  чином  лише питання про те,  чи виборець має власноручно заповнювати весь  рядок  на  підписному  листі,  чи  лише  ставити підпис.  І  тому  я  звертаюсь  в  даному  разі  саме  до  фракції комуністів,  оскільки,  як казав  Олександр  Сергійович,  саме  її представник  заперечував  проти  того,  щоб  виборець  ставив лише підпис.  Усетаки  я   б   підтримав   позицію   комісії.   Мільйон власноручних  підписів  -  бар'єр  цілком  достатній,  щоб його ще ускладнювати.  Зрештою,  навіть  на  дуже   серйозних   документах власноручно  ставиться  лише підпис людини і прописом сума грошей. Ми висуваємо умови більш складні навіть за ті,  що  ставляться  до документів,  які  завіряються  нотаріально.  Чи  треба  це робити? Зрештою,  навіть сама назва "Підписний лист" говорить про  те,  що власноручно ставиться підпис.  Не "записний лист",  де запис треба весь писати, а підпис.

 

     Якщо ми пригадаємо зауваження  Президента  України  до  цього закону,  то  він  хотів,  щоб  ускладнити  збирання підписів своїм конкурентам,  навіть  ввести  таку  норму,  щоб   кожен   виборець підписувався  лише на підтримку одного претендента.  Тоді ми з цим справедливо  не  погодилися.  Давайте  будемо  послідовними  і  не створювати   зайвих  перешкод  для  своїх  колег,  давайте  надамо виборцям право вільно обрати з-поміж реальних кандидатів.  Тому ми виступаємо  за  те,  щоб  підтримати  всі  пропозиції  комісії,  і особливо ту пропозицію,  де сказано,  що на підписному листі кожен виборець власноручно обов'язково ставить тільки свій підпис.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Я  думаю,  что  нам   всем необходимо   обединиться   и   проголосовать   за  внесенные  три законопроекта.  Мне кажется,  аргументы  более  чем  убедительные. Декларации все должны быть одинаковые,  и только на этом основании граждане Украины могут давать оценку,  если этого захотят. С нашей стороны необходимо обеспечить одинаковость деклараций о доходах.

 

     Второй вопрос,  я думаю,  тоже не подлежит обсуждению, потому что Центральная избирательная комиссия сама может дать трактовку - считать ли целый подписной лист или не считать. И мне кажется, вот такое уточнение,  которое предлагает  комиссия,  является  верным. Если человек,  который по закону сам несет ответственность за сбор подписей,  допустил ошибку,  то не должен  страдать  претендент  в кандидаты в Президенты. Поэтому вторая поправка вообще не вызывает никаких сомнений.

 

     Я также считаю  необходимым  поддержать  и  третью  внесенную поправку.  И  хочу  обратить  внимание  коммунистов на такой факт. Удостоверение народного депутата Украины  подписано  председателем Центральной  избирательной  комиссии,  а  не  заполнено его рукой. Международные  договора  подписываются   -   и   только.   Паспорт подписывается,  как и все документы. Зачем вы вводите норму, чтобы избиратель заполнял подписной  лист  собственноручно?  Какой  есть критерий,  по  которому  Центральная  избирательная комиссия будет оценивать   состояние   здоровья,   не   позволившее    избирателю собственноручно  заполнить  подписной лист?  Поэтому я обращаюсь к коммунистам прежде всего. По нормам международного права считается достаточной  подпись  человека  для  того,  чтобы считать,  что он поддерживает того или иного претендента. Я прошу поддержать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  виступили два  депутати.  Як  ми домовилися,  давайте  будемо  визначатися.  Будьте  уважні  (Шум у залі).  Я звертаюсь до залу:  ми хочемо прийняти  законопроект  чи заговорити його? Я не розумію, чим не задоволений депутат Зубов?

 

     Будь ласка, депутате Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.   Фракция   социалистов  и  селян  (Левый  центр). Уважаемые коллеги народные депутаты!  Значение того,  что  сегодня происходит  в  зале,  чрезвычайно  важно.  Я  не  хочу,  чтобы все воспринимали наши действия сегодня просто как  очередную  рутинную работу.

 

     Речь идет  о  том,  что  мы  должны  использовать и правильно оценить факт,  который  произошел.  Когда  мы  принимали  Закон  о выборах Президента,  мы надеялись, что исполнительная власть будет действовать  корректно,  как  положено  по  закону.  Сегодня   вся процедура   организации   сбора  подписных  листов  -  это  просто издевательство исполнительной власти над парламентом прежде всего. Центральная   избирательная   комиссия   сегодня  диктует  условия Верховному Совету, а мы не реагируем.

 

     Поэтому я предлагаю конкретно внести такой пункт  в  один  из законопроектов:  принимаются  все  подписные листы,  в которых нет дописок  и  сомнений.  Если  находятся  подписи  недействительные, снимается  только количество недействительных подписей,  а не весь лист.

 

     И в целом свести, скажем, количество подписей до 300 тысяч, а не   до   миллиона,   только  потому...  (Шум  у  залі).  Не  надо комментировать, я какнибудь сам разберусь.

 

     Дело в том,  что когда мы говорили о  миллионе  подписей,  мы рассчитывали  на порядочность тех,  с кем мы сегодня ведем борьбу. Поэтому я вношу конкретное предложение и считаю,  что мы  поступим правильно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  не  великий  юрист,  але,  мабуть,  не помилюсь,  якщо скажу,  що закон зворотної сили не  має.  Якщо  ми прийняли,  що  потрібен  1 мільйон підписів,  то не можемо під час збору  підписів  змінювати  правила  гри.  Так  що,  мабуть,  ваше зауваження не зовсім слушне.

 

     Будьте уважні! Я ставитиму на голосування пропозиції.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція  прийняти  в  першому читанні проект Закону про внесення змін до статей 28 і  29  Закону України про вибори Президента України. Прошу визначитися.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.  Була пропозиція прийняти в другому читанні і в цілому. Прошу визначитися.

 

     "За" - 225.

 

     Будь ласка, будьте уважні. Ставиться пропозиція про прийняття законопроекту в другому читанні і в цілому.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція  прийняти  в  першому читанні законопроект про внесення змін до частин п'ятої і дев'ятої статті 27 Закону про вибори Президента України.  Ще раз наголошую, будьте уважні.  Тут вносяться зміни до двох  частин  статті  27  - п'ятої   та   дев'ятої.  Прошу  визначитися  із  прийняттям  цього законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 183.

 

     Ще раз наголошую:  ми голосуємо проект  Закону  про  внесення змін  до  частини  п'ятої  та  частини  дев'ятої  статті 27 Закону України про вибори Президента України.  Суть змін полягає в  тому, що  вилучається  не  весь  підписний лист,  якщо в ньому з'явиться хтось  з  іншого  населеного  пункту,   а   лише   підпис.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на голосування пропозиція прийняти цей законопроект у другому читанні і в цілому. Прошу визначитися.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про внесення  змін  до частини  третьої  статті  27  Закону України про вибори Президента України.  Річ у тім, що зараз зараховуються тільки підписні листи, які  заповнені особисто виборцем,  а суть поправки полягає в тому, що рядок може заповнюватися будь-ким:  або особисто,  або тим, хто збирає підписи.  Прошу визначитися щодо прийняття проекту закону в першому читанні.

 

     "За" - 154.

 

     Шановні колеги,  я ще раз звертаю вашу увагу. Ідеться про те, що  в  чинному  законі  записано,  що  підписний лист заповнюється кожним виборцем  особисто,  а  зараз  вносяться  такі  зміни:  або виборець  сам  заповнить,  або заповнить той,  хто збирає підписні листи.  Хоча знову-таки, мабуть, ми даємо задній хід деякою мірою, бо підписних листів безліч зібрано.

 

     Ставлю ще   раз   на  голосування  пропозицію  про  прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 145.

 

     Є наполягання,  щоб провести голосування в поіменному режимі. Хто   за  те,  щоб  провести  голосування  цього  законопроекту  в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосується пропозиція про прийняття законопроекту в  першому читанні в поіменному режимі. Прошу визначитися.

 

     "За" - 144.

 

     Висвітіть по фракціях (Шум у залі).

 

     "За": комуністи  - 2 із 101 (Шум у залі).  Шановні колеги,  я звертаю увагу  прогресивних  соціалістів:  поводьте  себе  в  залі коректніше (Шум у залі). Депутате Малолітко! Ну, не треба кричати, створюйте партію потужну,  хорошу і будете не кричати,  а  збирати підписи. Висвітіть, будь ласка, далі, нехай подивляться.

 

     Шановні колеги! Таким чином, два законопроекти ми прийняли. Я ще  раз  звертаю  увагу  депутатів,   особливо   автора   поправок Лавриновича  (я  щось  не  бачу його),  які також внесли поправки: сьогодні  я  направив  їх  на  розгляд  профільного   комітету   з проханням,  щоб  профільний  комітет найближчим часом подав ще ряд доповнень до  законопроектів,  які  йдуть  саме  через  профільний комітет (Шум у залі).

 

     Віталію Георгійовичу,  дайте можливість завершити питання. Ми сьогодні  зранку  проголосували  про  те,  щоб  розглянути  проект Постанови  про  внесення  змін  у  складі  Тимчасової  спеціальної комісії  Верховної  Ради  України  з  питань  дотримання  органами державної  влади  і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими особами,   Центральною   виборчою    комісією    норм    виборчого законодавства  під  час підготовки і проведення виборів Президента України.  Вноситься пропозиція,  щоб додатково включити до  складу цієї  комісії  (будьте  уважні,  я  зачитую прізвища):  Головатого Сергія  Петровича  -  від  групи  "Незалежні",   Сінченка   Сергія Григоровича  - від фракції Компартії,  Шишкіна Віктора Івановича - від фракції "Громада",  Павленка Сергія Григоровича - від  фракції Партії зелених.

 

     Один коментар. Як ви бачите, до комісії включаються люди, які мають  безпосереднє  відношення   до   правоохоронної   діяльності (скажімо  так,  свого  часу  вони  працювали - той міністром,  той Генеральним прокурором,  той у спецорганах служив) для того,  щоб, так   би   мовити,   допомогти   тимчасовій  комісії  оперативніше вирішувати питання.

 

     І другий пункт.  Виключити зі  складу  комісії  Хмельницького Василя  Івановича  -  від  фракції  Партії зелених.  Тобто фракція зелених, я так зрозумів, робить рокіровку.

 

     Я пропоную прийняти за основу  цей  проект  постанови.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги,  ми  з  таким задоволенням приймали постанову про створення комісії, я не бачу такої одностайності щодо внесення змін. Адже, мабуть, це буде тільки на користь - внесення цих змін.

 

     Давайте приймемо за основу.  Я ще раз наголошую: ми приймаємо за основу,  а потім доповнення чи заміну прізвищ будемо голосувати окремо і приймати. І в цілому також будемо окремо голосувати.

 

     Голосуємо, а потім внесемо зміни.  Давайте підтримаємо,  ваші зміни будуть внесені.

 

     "За" - 231.

 

     За основу прийнято.

 

     Які є доповнення? Будь ласка, хто від Руху? Депутат Зварич?

 

     Депутат Зварич. Будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Я взагалі за  те,  щоб  була  така комісія  і  щоб  вона  була посилена компетентними людьми,  які (я хочу,  власне, на цьому зробити акцент) будуть слідкувати за діями владних  структур,  за  виконавчою  гілкою  влади,  як  вона  буде проводити ці вибори.

 

     І стосовно компетентності Головатого, Шишкіна та інших у мене немає сумнівів.  Але все ж таки,  панове, це не проходить, коли ви пропонуєте вже шостого члена комісії від КПУ. І намагаються нібито нас переконати в тому, що тут нічого немає.

 

     Тому я   пропоную:   ми   будемо  голосувати  за  цей  проект постанови,  якщо знімається шостий,  підкреслюю,  шостий член цієї комісії від КПУ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  Рух  не  збільшує свого представництва,  а вносить пропозицію, щоб не було... Зрозуміло.

 

     Депутат Єльяшкевич  нехай  дасть  відповідь.  Але  коротку  і зрозумілу, Олександре Сергійовичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги,  речь  не  идет о квотах каких-либо  фракций.  Я  вношу   предложение   (это   мое   личное предложение),  которое  единогласно поддержано комиссией,  чтобы в состав  комиссии  вошли  три  человека,  которые  имеют  доступ  к секретным    документам,    которые    имеют    опыт    работы   с правоохранительными органами,  силовыми структурами и представляют разные политические спектры. Это, я думаю, будет та рабочая группа (комиссия об этом думает), которая будет работать с теми или иными силовыми структурами.

 

     Я вас  очень  прошу проголосовать.  Практически все решения у нас  принимаются  единогласно,  комиссия  работает   исключительно обективно,  мы не руководствуемся какими-то преференциями,  у нас одна  норма  -  выполняется  закон  или  нет.  Поэтому   я   прошу проголосовать  за  этих  людей.  Фракция зеленых,  пользуясь своим правом,  решила заменить своего представителя.  Это их право.  Все остальные квоты соблюдены.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я думаю, той, хто був на засіданні  цієї  комісії,  переконався,  що  вона  справді  працює гласно,  відкрито - кожен,  хто бажає, бере участь в її роботі. Це перше.

 

     Друге. Комісія ж не приймає якихось рішень,  які будуть,  так би мовити,  вносити зміни чи, скажімо, вона вища за Верховну Раду. Все,  що комісія буде пропонувати, проходитиме через сесійний зал. І ми з вами будемо вносити зміни, а не комісія. Це ж зрозуміло.

 

     Я пропоную:  давайте  в  цілому  проголосуємо,  нехай комісія працює на здоров'я (Шум у залі).  Будуть доповнення у Руху?  Може, внесемо наступного разу?

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 209.

 

     Рух, які  ваші  пропозиції?  Кого  від вас ще із спеціалістів включити?  Хто  мав  відношення  до  секретів?  Танюка  пропонують включити...  Яка ваша думка,  фракціє Руху? (Шум у залі). Депутата Зварича?  Тоді,  шановні колеги,  я пропоную додатково включити ще депутата  Зварича  до  складу  тимчасової комісії.  Прошу в цілому проголосувати.  Голосуємо   (Шум   у   залі).   Комуністи   внесли кандидатуру Зварича, підтримайте.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз   голосуємо.   Депутате  Манчуленко,  я  ж  вам  двічі позачергово слово надавав!  Голосуємо із доповненням - включити до складу комісії депутата Зварича. Голосуємо! (Шум у залі).

 

     Депутат Білорус. Будь ласка.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановний Адаме Івановичу, для того щоб збалансувати і посилити  цю  функцію,  я пропоную включити до складу комісії дуже досвідченого юриста, члена нашої фракції колегу Мичка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будьте уважні!  Таким чином,  до  запропонованого вам  списку  пропонується  додати  ще  депутатів  Зварича і Мичка. Голосуємо в цілому з цим доповненням.

 

     "За" - 236.

 

     Олександре Миколайовичу,  не   обурюйтеся,   нехай   попрацює чоловік.  Все одно ЦРУ і без нас все знає,  не переживайте за ЦРУ, чого ви турбуєтеся?

 

     Шановні колеги,  я  прошу,  давайте  змобілізуємось,  на  нас чекають ще деякі ратифікації. Спробуємо ратифікувати деякі угоди.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Закону   про   ратифікацію   Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та  Угоди про  імплементацію  Частини  ХІ  Конвенції  Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року.

 

     На засіданні присутній перший заступник міністра  закордонних справ Бершеда. Немає запитань?

 

     Тоді прошу: голосуємо і ратифікуємо цю конвенцію.

 

     "За" - 212.

 

     Шановні колеги,  давайте дружніше голосувати (Шум у залі). О, депутат Бродський перейшов в іншу фракцію, зараз буде діло.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги, розглядаються проекти законів про ратифікацію угод  про  сприяння  та  взаємний  захист  інвестицій.  Тут  цілий перелік,  тому  ми  кожну  країну  будемо  голосувати  окремо.  Не заперечуєте?

 

     Між Україною та Іспанією. Прошу визначитися.

 

     "За" - 143.

 

     Шановні колеги, не шуміть, будь ласка.

 

     Між Кабінетом  Міністрів  України  та  урядом  Туркменистану. Прошу визначитися. Голосуйте, нові члени фракції!

 

     "За" - 213.

 

     Між Кабінетом  Міністрів   України   та   урядом   Республіки Хорватія. Прошу визначитися.

 

     "За" - 129.

 

     Між Кабінетом   Міністрів   України   та   урядом  Республіки Македонія. Прошу визначитися.

 

     "За" - 125.

 

     Шановні колеги,  я  пропоную   проголосувати   ще   раз   про ратифікацію  угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України  та  урядом Туркменистану.  Потім підемо по інших у порядку набрання кількості голосів.  Угода  з  Туркменистаном  набрала  213 голосів.  Давайте підтримаємо.  Будь ласка, голосуємо (Шум у залі). Ми всі поставимо на голосування.

 

     "За" - 199.

 

     Є пропозиція   проголосувати  за  всі  чотири  країни  разом: Іспанія,  Туркменистан,  Хорватія і Македонія.  Прошу визначитися. Голосуємо про ратифікацію.

 

     "За" - 128.

 

     Ставиться на  голосування проект Закону про ратифікацію Угоди про економічне  та  промислове  співробітництво  між  Україною  та Королівством  Іспанія.  Прошу  визначитися (Шум у залі).  Зніміть, будь ласка, голосування.

 

     Шановні колеги,  я звертаю вашу увагу,  що це вже інша угода. Там  також  була  Іспанія.  Ми  ті  законопроекти,  так би мовити, пройшли, на жаль, нерезультативно. Це вже інший проект закону.

 

     Прошу визначитися. Голосуємо.

 

     "За" - 125.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію  Угоди про  зустрічну  гарантію  (Проект  "Фонд підтримки передекспортних гарантій").  Це  повторний  розгляд.   Ми   вже   декілька   разів голосували. Прошу визначитися.

 

     "За" - 82.

 

     Шановні колеги,   можливо,  давайте  угоду  з  Туркменистаном проголосуємо,  питання  це  майже  набрало   необхідну   кількість голосів.  І будьте уважнішими.  Я пропоную таку ідею: ми голосуємо угоду з Туркменистаном,  а решту угод не знімаємо  з  розгляду,  а повертаємо, так би мовити, ще раз на голосування, нехай попрацюють з фракціями.

 

     Підходить така ідея?  Не підходить.  Тоді всі угоди,  проекти яких ми розглядали, знімаються з розгляду.

 

     На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.